5-um

Надія Тушніцка, Мар’яна Пилип

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням польською мовою Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Львів Видавництво «Світ» 2018

УДК 811.161.2(075.3):=162.1 Т 92

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 31.05.2018 № 551) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Умовні позначення:

tl

- домашнє завдання; - завдання підвищеної складності;

о і - смішинка; ---

т Т 92

- додаткове питання, завдання, пошукова діяльність;

□ Z

- правило; - самостійне опрацювання; - попрацюйте в парах; - коло думок.

Тушніцка Н. Українська мова : підруч. для 5 кл. закл. заг. серед, осв. з навч. польською мовою / Н.М.Тушніцка, М.Б.Пилип. Львів : Світ, 2018. - 224 с. : іл. ISBN 978-966-914-104-0 УДК 811.161.2(075.3):=162.1

ISBN 978-966-914-104-0

©Тушніцка Н.М., Пилип М.Б., 2018 © Процишин Ю.І., обкладинка, 2018 © Видавництво «Світ», оформлення, 2018

Дороге учнівство! Це підручник, який допоможе засвоїти мову українського народу навчитися добре говорити й писати нею. Щоб глибше пізнати світ української мови, пропонує­ мо шлях жвавий, дотепний, іскристий, який прямує через завдання у вигляді ігор, змагань. У цьому підручнику вмі­ щено жарти, перлини усної народної творчості, відомості з історії України, факти з різних сфер життя людей, цікаве про живу природу, про різноманітність рослинного і тва­ ринного світу. Українська мова дуже мелодійна і милозвучна, образно багата, лексично наповнена в літературних творах... Такою вона постає у цьому підручнику. Бажаємо успіхів у вивчені української мови! Учні будьте допитливими й наполегливими, збагачуйтеся знаннями, з’ясовуйте значення незрозумілих слів і запам’ятовуйте їх. Перед вами відкриються неозорі виднокола великої мови великого народу. О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це - мова моя, Це - мова моєї Вкраїни. О мова вкраїнська! Хто любить її, Той любить мою Україну. (В. Сосюра)

ВСТУП Це потрібно знати: значення мови в ж итті суспільства. Цього необхідно навчитися: розрізняти мову та мовлення. Це треба запам’ятати: види мовленнєвої діяльності, (аудію вання, читання, говоріння, письмо). § 1. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА - ДЕРЖАВНА МОВА В УКРАЇНІ Що ви вже знаєте про мову? Для чого людям потрібна мова? Як ви розумієте вислів: “Мова - найважливіший засіб людського спілку­ вання”? Що таке державна мова? Назвіть державні символи України.

1. Пригадайте імена авторів слів і музики Державного Гімну України.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. П р и с п ів : Душу й тіло ми положим за нашу свободу, і покажем, що ми, браття, козацького роду. 2. Запишіть речення, правильно вживаючи розділові знаки. Розкрийте зміст речень.

1. Державною мовою в Україні є українська мова (Конституція). 2. Без мови немає народу як сонця без сяйва й тепла (С. Шелухін). 4

3. Батьківщина - це твоє рідне слово. Знай бережи збагачуй велике духовне надбання свого народу - рідну українську мову (В. Сухомлинський). 4. Ми з того роду що любить свою мову й свободу (Народ­ на творчість). 3. Прочитайте і скажіть, які з наведених висловів характеризують основні функції мови. Свої висновки звірте з поданою далі таблицею.

1. Хто не знає, нехай людей питає (Народна творчість). 2. До­ бре тому жити, хто вміє говорити (Народна творчість). 3. Мова втілення думки. Що багатша думка, багатша мова (ІVI. Рильський). 4. Кожному народові належить удосконалювати знаряддя своєї думки - мову (М. Коцюбинський).

Пригадаймо! Мова необхідна, щоб: Спілкуватися

Люди обмінюються думками й почуттями.

Формувати думки

Думки формуємо й виражаємо тільки за до­ помогою слів.

Пізнавати світ

Людина пізнає світ, здобуває знання про нього.

Об’єднувати людей Люди об’єднуються в одну спільноту. 4. Прочитайте вірш. Як ви розумієте поняття “державна мова”? Чому на вашу думку, потрібно знати мову того народу серед якого живете?

В землі віків лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, наче колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна... Цвіти і сяй, моя державна. (Олександр Олесь) 5. Прочитайте текст. Наведіть інші приклади слів, які є спільними для української та польської мов.

Взаємний вплив української та польської мов дуже давній. Це пояснюється, по-перше, сусідством українського і польського наро­ дів протягом усього їх історичного життя. По-друге, такий вплив та його характер зумовлювалися економічними, політичними і культур­ ними стосунками між українським і польським народами. На різних 5

етапах розвитку української мови до м словникового складу ввійш­ ло чимало слів з польської мови: зичити, квапитися, мешкати, ґудзик, ліжко, кепський, кишеня, ковадло, скарга, підлога, тесля, хвороба та ін. У сучасній польській мові вживаються слова, засвоєні в різний час з української: отаман, богатир, дурень, чайка, крини­ ця, бандура, табун, будяк, хата, садиба й ін. 6.

Напишіть розповідь “Мова нашої сім’ї ”. Випишіть з преси, художньої літератури висловлювання про красу й силу слова.

7. а) Прочитайте казку, перекажіть її. Скажіть, чого вона навчає?

ЯК СОЛОВЕЙ ВСКОЧИВ У БІДУ У Соловейка з Солов’їхою народилося надзвичайно здібне пта­ шеня. Воно так гарно співало, що всі птахи зліталися, щоб послуха­ ти той спів. - Кому з майстрів ви довірите навчати вашого сина? - питали вони у Солов’їхи і Солов’я. - Важко сказати! - гордовито відповідали батьки. - Та тільки не нашому Солов’ю Дзвінкоголосому! Він співає лише на один лад. І ось пташенята почали вчитися співу у Дрозда, Вівчарика, Со­ лов’я Дзвінкоголосого, а наше пташеня на світанку вирушало в су­ сідні ліси показувати своє мистецтво. Правда, іноді воно брало уро­ ки у знаменитих пташиних співаків. Слава про Солов’ятка рознеслася по всіх лісах. Восени Солов’ятко задумало дати останній - прощальний кон­ церт. Слухачів зібралася сила-силенна. Йому хотілося відразу ж підкорити своїх слухачів, і воно почало співати то як Славка-чорноголовка, то як Вівсянка, то мов Вівчарик... Раптом принизливо засвистів Зяблик: - Коли мале пташеня наслідує інших, це може тішити. Але до­ рослий Соловей повинен співати по-своєму! І тут всі почали вимагати, щоб Соловей заспівав по-своєму. Від сорому він мотнув у рідний ліс і, знайшовши Солов’я Дзвінкоголосо­ го, попрохав поради. На що славетний мистець зажурено похитав головою: - Співаючи з чужого голосу, ти назавжди втратив свій власний. (Ю. Ярмиш) б) Поясніть значення вислову “співати з чужого голосу”, співставте із поясненням, поданим у довідці.

6

Довідка Сліпо повторювати чужі слова, не задумуючись над їх змі­ стом, не маючи власної думки. Діяти за чужими настановами.

словничок bezsławna знаряддя - narzędzie надбання - dorobek схованка - schowek

wybiła się колискова - kołysanka спільнота - wspólnota сяйво - blask

безславна -

вибилась -

§ 2. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО МОВУ ТА МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: АУДІЮВАННЯ, ЧИТАННЯ, ГОВОРІННЯ, ПИСЬМО. СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ 8. Прочитайте казку.

Жили в старовину три брати, займалися вони мисливством. Од­ ного разу під час полювання перейшли межу своєї землі й потрапи­ ли в царство злого чарівника. Він захопив їх у неволю й жорстоко покарав: одного з них зробив сліпим, другого - глухим, третього німим. Покарання повинно було тривати до тих пір, поки людина не повернеться додому. Першим прийшов додому сліпий брат, пізніше повернувся глу­ хий, а третій, позбавлений мови, не повернувся... Дайте відповіді на запитання: чому не повернувся додому німий брат? Що він утратив, позбувшись мови? 9. Прочитайте текст. Поясніть, як пов’язані мова і мовлення.

Поняття мова і мовлення треба розрізняти. Мова - це засоби спілкування (слова, словосполучення, речен­ ня, тексти тощо). Однак вона виявляє себе тільки в мовленні. Мовлення - це мова в дії, використання засобів для спілкуван­ ня. Мовлення неможливе без мови. Процес мовлення називається мовленнєвою діяльністю. Мовлення передбачає не лише вміння говорити (усне мовлення) і писати (писемне мовлення), але й слухати (сприймати усне мов­ лення) і читати (сприймати писемне мовлення). 7

=

10.

Прочитайте. Дайте відповіді на запитання: які є види мовлен­ нєвої діяльності? Яка різниця між слуханням і аудіюванням? Які є форми мовлення?

Мовленнєва діяльність має чотири види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо. Аудіювання не можна плутати зі слуханням. Слухання - це пере­ дусім сприймання звуків. Сприймати слухом можна не лише люд­ ське мовлення, а й будь-які звуки: шум дощу, вітру, спів пташок, гур­ кіт машин тощо. Аудіювання ж стосується тільки усного мовлення людини, це процес одночасного сприймання та розуміння. Мовлення має дві форми: усну та писемну. Коли ми говоримо або слухаємо, то використовуємо усну форму мовлення, коли пишемо або читаємо, - писемну. Мовлення буває монологічне та діалогічне. М о н о л о г - це висловлювання однієї особи. Д і а л о г - розмова двох або кількох осіб. Кожен зі співрозмовників/-ниць по черзі то говорить, то слухає. Висловлювання кожного з учасників/-ниць діалогу називається р е п л і к о ю .

Довідка Для спілкування необхідно: - з’ясувати ситуацію спілкування: де спілкуємося (за офіцій­ них чи неофіційних обставин); хто адресат; яка мета спілкуван­ ня: (повідомлення, з’ясування, спонукання); - щоб було хоча б двоє людей: той, хто говорить (мовець) і той, кому адресовано мовлення (адресат); - щоб була потреба у спілкуванні; - щоб мовець і адресат мовлення спілкувалися однією мовою. 11.

Прочитайте усмішку вголос за особами. Ким є співрозмовники і як ви це зрозуміли? Монологом чи діалогом є поданий текст?

- Синку, як у тебе справи з гео­ графією? - З географії я найсильніший у класі! - Молодець, якщо це справді так. - Це так, тату, я завжди з учи­ тельської приношу в клас великий глобус.

8

12. Розгляньте таблицю. Розкажіть, яким має бути мовлення.

Доречність

Необхідно враховувати умови спілкування: офі­ ційними чи неофіційними є обставини, розуміти зацікавлення адресата мовлення

Змістовність

Слід підпорядковувати висловлювання заздале­ гідь визначеним темі (змістові) та головній думці (висновкові, який має зробити адресат)

Послідовність

Думки треба викладати чітко та послідовно

Точність

Слова необхідно вживати відповідно до їхніх значень

Правильність

Необхідно правильно добирати слова, будувати речення, вимовляти слова

Багатство

Потрібно вживати різноманітні мовні засоби (сло­ ва, речення тощо)

Виразність

Думки треба передавати яскраво й образно

Довідка Однією з найважливіших вимог до мовлення є точність, що виявляється передовсім у вживанні слів відповідно до їхніх зна­ чень. Точність мовлення розвиваємо в роботі зі словниками. Поміркуйте і скажіть, за офіційних чи неофіційних обставин відбуватиметься спілкування і хто може стати адресатом ва­ шого мовлення, якщо ви прийдете до:

школи, музею, поліклініки, магазину, спортзалу, кінотеатру; у гості до бабусі й дідуся, однокласника, сусідів. 14. а) Запишіть прислів’я. На їхній основі сформулюйте два-три правила спілкування.

1. Менше говори - більше почуєш. 2. Треба знати, що де сказати. 3. Не кажи поганого про людину, вона скаже те ж саме й про тебе. 4. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 5. Від ласкавих слів затихає гнів. 9

б) Чи дотримуєтесь ви основних правил спілкування, поданих нижче?

Будьте уважною, доброзичливою людиною, виявляйте пова­ гу до співрозмовника/співрозмовниці. Під час розмови дивіться співрозмовникові/співрозмовниці у вічі. Обов’язково вживайте доречні слова ввічливості. Уважно вислуховуйте співрозмовника/співрозмовницю, ніко­ ли не перебивайте. Поважайте думку співрозмовника/співрозмовниці, навіть якщо ви з нею не згодні. Говоріть про те, що цікаво співрозмовникові/співрозмовниці. Намагайтеся зрозуміти його/її, перейнятися його/її зацікав­ леннями. Уявіть, що ви прийшли до шкільної бібліотеки, зорієнтуйтесь в умовах спілкування. Придумайте діалог між вами й бібліотекарем/бібліотекаркою.

Смішинка Класний керівник: - Я к треба зберігати підручник, щоб він завжди був новим і чи­ стим? - Краще його зовсім не носити до школи, - відповів учень. 10

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В БІБЛІОТЕЦІ Ніколи не виявляйте свого поганого настрою. Не говоріть надто голосно. Не вживайте грубих слів. Заходячи в бібліотеку, треба привітатись з бібліотекарем/бібліотекаркою. Коли просите в бібліотекаря/бібліотекарки якусь книжку або допомогу в пошуку книжки, не забувайте про “будь ласка” та “дякую” . До бібліотекаря/бібліотекарки звертайтеся на ім’я та по бать­ кові. Як правило, у бібліотекаря/бібліотекарки є бейдж, на якому написана ця інформація. Якщо книжку вам видали в читальному залі - тихо сядьте за вільний стіл. Читайте книжку не вголос. Не висловлюйте своє захоплення або незадоволення вголос. Пам’ятайте, що поруч є й інші читачі та читачки - їм ваші репліки будуть заважати. Коли вже йдете з бібліотеки, не забудьте сказати “дякую” та “до побачення” . 16. Пригадайте, чи добре ви знаєте “чарівні слова”. Закінчіть речення.

Розтопить серце всякого Сердечне слово... Якщо ви їсти вже не в силі, То скажете мамі що? Зазеленіє старий пень, Коли почує... Коли згасає сонце й зоря лягла на плечі, Серед знайомих голосів ми чуємо... Щоб зустрітися знову в годину призначену, Кажу щиро завжди я всім...

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Я ка роль мови в суспільстві? 2. Я ке значення для людей має держ авна мова? 3. Я ка роль рідної мови в ж итті людини? 4. Я кі є основні правила спілкування? СЛОВНИЧОК

- audiowanie письмо - pisanie спілкування - komunikacja

говоріння -

mówienie позбавлений - pozbawiony бейдж- plakietka

аудіювання

11

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 3 . ЧАСТИНИ МОВИ 17.

Запишіть подані слова в такій послідовності: іменники, прикметники, числівники, дієслова, прислівники.

Працювати, вечір, сьомий, розумний, учора, сто, міський, діяч, уважно, збудувати, вгорі, хата, знаменитий, одинадцять, стрибати, сумний. Поясніть, як ви розрізняєте частини мови. Назвіть граматичні ознаки кожної з них.

Відомості про самостійні частини мови Частина мови

Що означає

На яке питання відповідає

Як змінюємо

Іменник

Предмет

хто? що?

За числами й відмінками

Прикметник

Ознаку предмета

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

За родами, чис­ лами й відм ін­ ками

Займенник

Вказує на особу або предмет, не називаючи їх

хто? що?

За відмінками

Числівник

Кількість або по­ рядок предметів при лічбі

скільки? кот ­ рий? котра? котре? котрі?

За відмінками, родами й чис­ лами

Дієслово

Дію предмета

що робить? що робив? що робила? що зробить?

За часами, чис­ лами, особами й родами

Прислівник

Р ізн і ознаки дії

як? де? коли? куди? звідки? навіщо?

Не змінюємо

18.

Прочитайте речення, випишіть іменники, визначте їх рід, число, відмінок.

Наливає вересень сади густим, багряним цвітом. 12

19. Перепишіть. У кожному реченні назвіть відомі вам частини мови. При потребі скористайтеся таблицею поданою вище.

Рідна земля! Дорога серцю земля батьків та прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси й долини, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це миле серцю привілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну? Ти починаєш розуміти, що то твоя Батьківщина, що звідси, від батьківського порога, від материнської пісні вона бере свій початок. (З журналу).

О. М аню к. Вечір на перевалі 20. Перепишіть. Знайдіть сполучники і прийменники. Яка їхня роль у реченнях?

1. Є калина і м’ята біля білої хати (ІVI. Макух). 2. Без роси і трава не росте. 3. Бджола мала, а й та працює. 4. День без книги - що обід без хліба. 5. Жовтень ходить по краю та й виганяє птицю із гаю (Народна творчість). 21. За допомогою сполучників і (та), й, а, але утворіть із кожної пари простих речень складне. Утворені складні речення запишіть, став­ лячи між їхніми частинами коми.

1. Зранку світило яскраве сонечко. Потім воно заховалось за хмари. 2. Туман повільно розпливається у блакиті. Починає припі­ кати сонце. 3. Ніжний туман коливається на верхів’ях дерев. Усе навколо здається невимовно гарним. 13

0

22.

Провідміняйте словосполучення висока скеля, осінній день. Напишіть невеликий твір-розповідь (5-7 речень) про літні канікули.

СЛОВНИЧОК

błękit коливається - chwieje się розпливається - rozpływa się

wierzchołek невимовно - niewymownie світило - świeciło

блакить-

верхів’я -

§ 4 . ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНИХ ПРАВИЛ 23. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

У дрімуч..м лісі; за широкими полями; з висок..х пагорбів; у глибокий ріці; на широкий дорозі; свіжими пирогами; за дрімуч..ми лісами. 24. Перепишіть прислів’я. На місці крапок, де потрібно, вставте м’який знак.

1. Книга вчит.., як на світі жит.. . 2. Чого навчиш..ся замолоду, те згодит.ся на старість. 3. Потрібно учит..ся - завжди згодит.ся. 4. Що знаєш., і вмієш.., того за плечима не носитимеш.. . 5. Знання збира­ ються по краплині.

У дієсловах на -ть, -ться пишемо м ’як и й знак: знають, ві­ таються. Не пишемо м ’як и й знак у дієсловах на -ш, -шся: знаєш , віт аєш ся. Смішинка

'у

V -'

ВІДКРИТТЯ Сьогодні завдяки мені вчителька зробила відкриття. - Я к е саме? - Вона вперше в жит т і побачила помилок більше, ніж слів у дик­ танті. -

25. Перепишіть, уставте пропущені літери е (є) або и (і).

Занос..ш, навчаєшся, пол..ш, нос..ш, хвилю..шся, бач..ш, люб..ш, скач..ш, служ..ш, клекоч..ш, кле..ш, перелаз..ш, вереду..ш. 14

26. а) Поясніть написання особових закінчень дієслів: говорять, літа­ ють, пишуть, співають, малюють, біжать. б) Визначте дієвідміну цих дієслів. При потребі скористайтесь таблицею.

Дієвідміна

Закінчення у формі 3-ос. множ, теперішнього часу

Приклади

І

-уть, -ють

читають, скачут ь

II

-ать, -ять

бачать, білять

В особових закінченнях дієслів І дієвідміни пишемо літери е, є: несеш, малю єш . У закінченнях дієслів ст оїш .

II дієвідміни - літери и, ї: лет иш ,

27. Усно. Поясніть написання не з дієсловами.

(Не) бачити, (не) навидіти, (не) хотіти, (не) працювати, (не) зду­ жати, (не) чути. 28. Перепишіть, знімаючи косі лінії. Як ви відрізняєте прийменники від однозвучних із ними префіксів?

1. Праця й гори з/рівнює. 2. Не заготовляй сіна з/поганої трави. 3. На/гинай гілляку, поки молода. 4. Ha/дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить. 5. Без/роботи день роком стає. 6. Роботя­ щому без/ділля - мука. 29. Прочитайте текст. Випишіть відомі вам частини мови. За якими оз­ наками ви розпізнаєте їх?

Із середини вересня відлітають у вирій птахи. Наші пращури, по­ бачивши в небі ключ журавлів, приказували: - З чужої сторононьки вертайтеся додомоньку! При цьому годилося загорнути в хустку грудочку землі й три­ мати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повер­ тався з вирію, ту грудочку одразу закопували в полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною (3 книги “Український рік у прикметах”). 30. а) Розкажіть, чому потрібно берегти природу. б) Гра “Хто більше”. Доберіть прикметники до іменника “природа”. 15

31.

а) Складіть і запишіть твір про осінь (5-7 речень), використовуючи такі прикметники: золота, щедра, лагідна, багряна, жовтолиста, журавлина, мінлива, шкільна. б) Визначте частиномовну належність слів у першому реченні.

32.

Перекладіть текст українською мовою. Порівняйте правопис і вико­ ристання службових частин мови в українській та польській мовах.

Programy edukacyjne, które stworzono z myślą o nauczaniu. Są więc adresowane głównie do dzieci, młodzieży szkolnej i studentów. To właśnie młodzi ludzie poświęcają najwięcej czasu na uczenie się i oni również najczęściej używają komputerów. Dla starszych użytkowników programy edukacyjne są przede wszystkim nowościami technicznymi. Складіть за малюнком діалог (4-6 речень) про безпечне спілку­ вання в інтернеті.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Я кі є частини мови? 2. Я ка роль прийменників і сполучників у реченні? 3. Я к пишемо прийменники з інш ими частинами мови? 4. Я к пиш еться не з дієсловами? СЛОВНИЧОК

nieróbstwo zgodzi się краплина- kropla стрекотати - skrzeczeć

gęsty klękać нездужати - czuć się źle, niedomagać

безділля -

дрімучий -

згодиться -

клекотати -

16

ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ § 5. ТЕКСТ, ЙОГО ОЗНАКИ 33.

Прочитайте. У якій колонці подані речення, тісно зв’язані між собою за змістом? Визначте тему та головну думку цих речень. Придумайте заголовок.

Україна належить до най­ більших держав Європи. Зем­ лі України сусідять з іншими країнами, з якими держава має торговельні зв’язки.

В Україні є поклади нафти та газу. Українська мова є на­ ціональною мовою багато­ мільйонного народу. Наші ліси багаті на лікарські рослини.

Текст (tekst) - це група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично. Тема тексту - це його зміст, те, про що (або про кого) в ньо­ му йдеться. Головна думка тексту - те, заради чого його було створено (чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає). Засобами граматичного зв ’язк у речень у тексті є: - послідовність розташ ування речень; - порядок слів у реченні; - інтонація. Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку. 34. Подані речення запишіть у такій послідовності, щоб вони утворили текст.

Звір зупинився і почав рити яму. Ту річку люди прозвали Вовчою. І захотілося тому вовкові пити. А з нього потекла вода. Якось улітку біг стежкою вовк. Пізніше утворилася з джерельця річка. До тих пір рив, поки не докопався до джерельця (Народна творчість). Доберіть до тексту заголовок.

Тему тексту автор розкриває поступово: він переходить від однієї частини теми до інш ої. Ч астина загальної теми тексту називається мікротемою . Таких мікротем може бути більш е або менш е, залеж но від складності тексту. 17

М ікротему розкриваю ть к іл ька речень тексту. З-поміж цих кількох речень завж ди є найбільш значущ е (тематичне). Воно передає ключову думку. Саме в цьому реченні сформульовано мікротему тексту (частину його загальної теми), як у розкри­ вають ці речення. Скласти план тексту - означає визначити в тексті мікротеми, чітко й стисло їх сформулювати. М ікротеми тексту - це пункти його плану. Ч астина тексту, об’єднана однією мікротемою, називається абзацом (akapitem ). Кожен абзац пиш уть з нового рядка. 35. Прочитайте текст, визначте його тему. Доберіть заголовок, який пе­ редавав би тему цього тексту. Визначте і сформулюйте мікротеми тексту (пункти плану). План запишіть. Чого навчає цей текст?

Якось один чоловік упіймав солов’я, приніс додому і зробив для нього клітку зі срібла та золота. Щодня чоловік приходив по­ милуватися кліткою й послухати солов’я. Та бідолашна пташина тільки жалібно стогнала. Знайшов чоловік мудреця, який знав пташи­ ну мову. Той послухав солов’їний стогін і сказав, що птах сумує за своїм гніздом. Господар відімкнув клітку і випустив солов’я на волю. А сам верхи на коні подався ус­ лід за птахом. Соловей полетів до лісу, дістався свого гніздечка на дереві й радісно і дзвінко за­ співав. І зрозумів чоловік, що на­ віть пташці воля й батьківщина дорожчі над усе на світі (Народна творчість).

Речення в тексті пов’язані за допомогою: Займенників

Восени відлітають птахи. Вони летять зимува­ ти в теплі краї.

Сполучників

Перед далекою дорогою птахи стають дедалі тривожнішими. Бо ж залишають насиджені міс­ ця надовго. 18

Синонімів

Ми почули журавлів. Птахи пролітали високо в небі.

Повторів слів

Зима з осінню довго боротиметься. Осінь не піддаватиметься.

С п іл ь н о ко р е ­ невих слів

Природа нашої землі різноманітна. Ця різно­ манітність зумовлена географічним розташу­ ванням України.

36. а) Прочитайте. Визначте мовні засоби, за допомогою яких речення тексту пов’язані між собою.

КАЛИНА Будь-якої пори привабливий калиновий кущ. Навесні він прикра­ шений ніжними зеленими суцвіттями. А літньої пори чарує розкіш­ ною зеленню густого лапатого листя. На початку осені кали­ на вже прикрашена кетяга­ ми рум’яних ягід. До перших морозів рослина пишається золотим убранням. Узимку ж калинонька вабить добре примороженими, вже цілком їстівними ягодами. Яскрави­ ми вогниками полум’яніють ягоди серед голого потемні­ лого гілля. Краса калини оспівана в багатьох піснях, казках і легендах (За О. Супруненком). б) Визначте тему й головну думку тексту. Укажіть у тексті зачин і кін­ цівку.

Основні ознаки тексту: - пов’язаність речень за змістом (темою); - наявність головної думки та її розвиток; - певна послідовність речень; - зв’язок між реченнями за допомогою займенників, спо­ лучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів. 19

0

37.

а) Прочитайте висловлювання. Чи є воно текстом? Свою думку доведіть.

Узяв якось господар пилку, сокиру й лопату та пішов викорчову­ вати стару сливу, що росла на його обійсті. На верхівці сливи сиділа пташка й співала. Червоними грудьми по­ вернулася вона до сонечка. Йому виспівувала пташина свою пісню. А серед листя вовтузилася ще одна пташка. Ця вже робила гніздечко. Хіба можна було знищити дерево? Куди там рубати й корчу­ вати, коли від тих щигликів та їхніх пісень стара слива ніби помо­ лодшала! Господар повернувся й пішов ховати пилку й сокиру. А пташ­ ка ніби це зрозуміла й почала співати ще дзвінкіше (За В. Пере­ пел юком). б) Визначте тему та мікротеми тексту. Складіть і запишіть його план. в) Визначте головну думку тексту. Доберіть заголовок, який передавав би цю головну думку. Запишіть заголовок перед планом. г) Визначте в тексті зачин і кінцівку. Чого навчає цей текст? СЛОВНИЧОК в а б и т ь - wabi

źródełko застерігає - zastrzega корчувати - karczować сусідять - są sąsiadami джерельце -

tytuł к е т я г и - grona полум’яніти - płomienie się суцвіття - kwiatostan

заголовок -

(" w

Смішинки Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають? - Перерва. -

- Тату, мені вчителька з української мови поставила "два бали." - А за що? - Бо у т ворі на тему: "Як я провів літо", я написав: "Дякую, добре."

20

ПИСЬМО. ДОКЛАДНИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-ОПИСУ ПРЕДМЕТА

Готуючись до усного чи письмового переказу, маємо скласти й записати план тексту. План допомагає виділити в змісті тексту головне та зазначити послідовність викладу думок. Переказ буває докладним і стислим. Докладний переказ - це повне, наближене до тексту переда­ вання почутого або прочитаного. До докладного переказу тексту ставлять такі вимоги: - відтворити зміст тексту повно (не випускаючи нічого важливого); - послідовно (не порушуючи порядку подій); - правильно (точно передаючи назви, імена, події та зв’язок між ними). Робота над переказом тренує пам’ять, навчає добирати відповід­ ні змістові слова, їхні форми, будувати речення, створювати текст.

38. а) Прочитайте текст. Визначте тему та головну думку. Доведіть, що подане висловлювання є текстом. Доберіть заголовок. Складіть план.

У стародавні часи на зем­ лі не було книжок. Але потре­ ба передавати якісь відомості виникла в людей дуже давно. “Сторінками” найдавніших кни­ жок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не знали люди і - їх замінювали малюнками. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але, коли якийсь вчений збирався в до­ Давня шумерська глиняна рогу і брав дві-три “книги”, табличка - торговельна угода, йому потрібен був віз. приблизно 2600 років до н. е. З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому Пергамі. Через те папір цей назвали пергаментом. Та книжки були дуже дорогі. 21

Потім у Америці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипалися. І от у 13 столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося сьогодні (За О. Єфімовою). б) За планом усно перекажіть текст.

Робота над переказом 1. Словникова робота. Пояснення лексичного значення невідомих слів. 2. Складання плану тексту. 3. Підготовка чорнового варіанта переказу. 4. Перевірка виконаної роботи. 5. Переписування переказу начисто.

Як працювати з чернеткою Прочитавши чернетковий варіант, поміркуйте: - чи розкриває ваш переказ тему (зміст) прочитаного або прослуханого вами тексту; - чи передає він головну думку запропонованого для пере­ казу тексту? При потребі внесіть виправлення або доповнення. Звіривши чернетковий варіант переказу з планом, зверніть увагу: - чи не додали ви чогось зайвого (чого не було в тексті), якщо додали, викресліть; - чи не пропустили ви чогось, що є в тексті, який переказуєте? Якщо пропустили, допишіть. 39. Прочитайте текст. Складіть план. За планом напишіть докладний переказ.

СЕКРЕТ ГОРЩИКА Керамічний горщик - це геніальний винахід людства. Цей вид посуду був розповсюдже­ ний у багатьох народів. Та чи не найбільше в українського. Горщики відрізнялися один від одного за призначенням. Трьохлітровий називали клескуном. У ньому готували сніданок на всю сім’ю. У ще більшому - варіннику - ва­ рили борщ. Двохлітровий - кашник. У золій­ нику виварювали золою білизну. 22

Форму горщика гончарам підказувала сама природа, точніше фігура людини. Форма і пропорції горщика дуже доцільні, зручні. Нижня, звужена частина, за яку горщик беруть рогачем, аби по­ ставити у піч, допомагає вогню знизу добре прогрівати весь об’єм. І розмір отвору не випадковий. Якби був більший, - страва швидко охолоджувалась би. Покришка знімалась і слугувала мискою. Горщик годував родину, тому шанувався у нашого народу як сим­ вол достатку (Із “Цікавих звідусіль”).

Опис - це висловлювання, у яком у йдеться про ознаки та властивості предмета чи явищ а. Це мож уть бути: розмір, колір, смак, запах, форма, призначення та ін. Описувати можна все, що ми бачимо навколо, з чим ми зустрі­ чаємося в житті: предмети, тварин, людей, різні процеси і явища. Описом ми користуємося тоді, коли потрібно, щоб людина, до якої ми звертаємось, ніби побачила, упізнала те, про що ми говоримо. Опис здебільшого складається з трьох частин: у перш ій пе­ редається загальне уявлення від описуваного предмета, тварини та ін., у другій дається опис частин, деталей, говориться про окремі ознаки; у третій - робляться висновки. Мета опису - дати точне уявлення про предмет або явищ е. До опису мож на поставити питання: я к и й ? яка? я к е ? які? В описах завж ди зустрічаю ться відомі предмети, яви щ а тільки з новими ознаками. § 6 . СТИЛІ МОВЛЕННЯ 40.

Прочитайте. Визначте тему кожного уривка. Який уривок узято з підручника, який - з художнього твору? Чому ви так думаєте?

1) Уся переплетена золотими нитками сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця - ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в бі­ лих ніжних прозорих пелюсточках голівкою. 2) Крайові квітки кошиків ромашки білі, а серединні - трубчасті - жовті. Ромашка має опукле квітколоже, усередині порожнє. Квітка розташована на високому стеблі. 23

За різних умов спілкування про те саме ми говоримо чи пи­ шемо по-різному, тобто використовуємо різні стилі мовлення (style wypowiedzi). Кожен стиль має свої особливості: своєрідні слова й слово­ сполучення, будову речень тощо. Стилі мовлення вивчає розділ науки про мову, яки й називають стилістикою. Розрізняю ть такі стилі: розмовний, науковий, худож ній, офіційно-діловий, публіцистичний. 41. Розгляньте таблицю. Розкажіть, у яких сферах життя використовують кожен стиль мовлення.

Де використовують висловлювання

Основні види

Розмовний

У спілкуванні з близь­ кими людьми, за не­ оф іційних обставин

Розмова на побутові теми, лист до близь­ кої людини

Науковий

У науці, освіті, техніці

Підручник, наукова стаття, лекція, до­ повідь

Х удож ній

У худож ній літературі

Оповідання, повість, роман, п ’єса, вірш

Офіційноділовий

У службових стосунках

З а к о н , п остан ова, н ак аз, заява, п ро­ токол, договір, звіт

Публіцистичний

У суспільному житті

П ромова, зв ер н ен ­ ня, газетна стаття, нарис

Назва стилю

42. Прочитайте висловлювання різних стилів. За яких обставин життя можливе кожне з них? Хто може бути його адресатом?

Науковий стиль Мова - система звукових знаків, яка виконує важливі функції. Мовні одиниці (фонеми, морфеми, лексеми, словосполучення, ре­ 24

чення та ін.) та відношення між ними витворюють складну структуру мовної системи (Зі словника). Офіційно-діловий стиль Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Дер­ жава забезпечує всебічний розвиток, використання і захист росій­ ської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (Із Конституції України). Художній стиль Мова наша, мова - мова кольорова, В ній гроза травнева й тиша вечорова. Я без тебе, мово, без зерна полова, Соняшник без сонця, без птахів діброва. (Ю. Рибчинський) Публіцистичний стиль Чи зрозуміємо ми нарешті, що значить мова в житті суспіль­ ства? Письменник Олесь Гончар говорив: “Мова - то кровообіг нації” . Справді, спиниться кровообіг, помре мова - загине нація (З журналу). Розмовний стиль - Який урок ти найбільше любиш, Галинко? - Літературу люблю. І мову також. - А який усе-таки більше? - Люблю читати. А який урок більше люблю, не замислювалась. Побіжу, бо вдома книжка цікавенька (3 розмови). 43.

а) Прочитайте речення спочатку мовчки, а тоді вголос у такій послі­ довності: доречне в тексті наукового стилю; властиве художньому стилеві; звичне для побутового спілкування.

1. Синку, завтра після уроків оці ліки бігом занесеш бабусі. 2. Стилістика - це розділ науки про мову, в якому вивчають мов­ ні засоби з погляду їхнього використання відповідно до мети та умов спілкування. 3. У задумі світлий і прекрасний степ спочиває собі. б) Як ви розрізнили речення наукового, художнього та розмовного стилів? в) Доберіть власні приклади речень цих стилів. 25

44.

Запишіть речення, з’ясуйте стильову приналежність кожного. Дове­ діть свою думку.

1. З піснею, з казкою, з словом, з молитвою муза явилась моя (Г. Чупринка). 2. Походження слова “музей” пов’язане із словом “муза” . У Давній Греції музеєм називали місце, що було присвячене науці, дослідженням. Слово “музика” походить також від слова “муза” (З підручника). 3. Громадянам гарантується свобода літературної, ху­ дожньої, наукової й технічної творчості (Із Конституції України). Випишіть два невеликих тексти різних стилів (з журналу, га­ зети, художньої книги тощо). Один з них розберіть за планом:

1) стиль; 2) яке завдання поданого тексту; 3) де можна його ви­ користати; 4) опишіть уявну мовленнєву ситуацію; 5) мовні особли­ вості; 6) стильові ознаки. 46.

Прочитайте. До якого стилю належить цей текст? Які ще стилі мов­ лення ви знаєте?

Епоха комп’ютеризації полегшить спілкування людей, на зміну сучасним мобільним телефонам прийдуть відеофони, які дадуть змогу не лише чути, а й бачити співрозмовника/цю. У кожному місті, у тому числі й нашому, буде свій авіапарк, де спеціальні маши­ ни - космостари - рухатимуть­ ся в повітрі та слугуватимуть людям на зразок вашого таксі. Учені зазирнуть і в морські гли­ бини - людям, які бажатимуть помилуватися красою підводно­ го світу, легко буде це здійснити на акватрансах. Тож до зустрічі в майбутньому. 47.

а) Виберіть стиль вашого висловлювання, доречний у такій ситуації спілкування:

- ви берете участь у засіданні мовного гуртка; - ви відвідуєте хворого товариша; - ви пишете привітання вчителю. б) Зорієнтуйтеся в кожній з наведених ситуацій спілкування (з’ясуйте, офіційна вона чи неофіційна), а також обміркуйте тему, головну думку, форму вашого висловлювання. 26

48. У поданих реченнях укажіть слова, що порушують стиль. Прочитайте, виправляючи невідповідність або усуваючи зайві слова.

1. У реченні є головні та другорядні члени речення. 2. Оленко, позич олівця, бо мій не функціонує. 3. Сергійку, полий зелені наса­ дження на балконі. 4. Ти вже анулював бабусин пиріг? 49. Уявіть, що у вас пропав собака (кішка, папуга). Ви хочете знайти його. Для цього необхідно повідомити про особливі прикмети вашої тварини. Якого стилю і типу мовлення буде складений текст. СЛОВНИЧОК

adresat гарантується - gwarantuje się пелюстка - płatek стилістика - stylistyka

anulować кровообіг- krwiobieg ромашка - rumianek чужинець - cudzoziemiec

адресат -

анулювати -

Смішинка

(f

Антон запитує в батька: - Тату, можна вступити з тобою у дискусію? - Можна, але говорити буду тільки я!

§ 7 . ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РОЗПОВІДІ 50. Розгляньте таблицю. Розкажіть про кожен тип мовлення (rodzaje wypowiedzi).

Назва типу

На яке питання відповідає

Про що йдеться у висловлюванні

Розповідь

що відбулося?

Про дії особи або предмета, про події

Опис

який? яка? яке? які?

Про ознаки предмета або 1 особи

Роздум

чому?

Про причинно-наслідкові зв’язки м іж явищами, діями, ознаками

27

51. Прочитайте тексти. Як саме розповідається про зерно в кожному тексті: про дії, ознаки або причини?

1. Висіяне в ґрунт зерно пшениці вбирає воду, бубнявіє і потім проростає. Через кілька днів з’являються сходи. Через деякий час у сходів утворюється третій листок. Далі від підземної частини від­ ростають бічні пагони - пшениця кущиться. 2. Пшениця - найважливіша зер­ нова культура. На земній кулі її на­ лічується близько 15 видів. Кожен вид має багато сортів. Стебло пшениці пряме і порож­ нисте. Таке стебло називається со^ ломиною. Квітки зібрані в суцвіття складний колос. Він складається з багатьох колосків (3 підручника). 3. У сільському господарстві все починається з зерна. Без зерна немає худоби, немає свійської птиці... Отже, немає м’ясних і мо­ лочних продуктів харчування. А без них не може існувати і той, кому підкорені, ким створені всі галузі народного господарства. Без зерна немає хліба. Зерно - найважливіше, основне в сільському господарстві (За Є. Пермяком).

Розповідь (opowiadanie) - це висловлювання про послідовні дії особи чи предмета або ж про події, що відбулися (відбува­ ються чи відбуватимуться) у певній послідовності. До розповіді мож на поставити питання: що відбулося? 52.

За поданими уривками з’ясуйте тип мовлення кожного вислов­ лювання. Що спільного, на вашу думку, у цих текстах?

1) Квітка соняшника - це своєрідний кошик, корзинка. Суцвіття її складається з півтори й більше тисячі маленьких квіточок. 2) Чи є щось виразніше, красивіше, ніж коли соняшник цвіте? “Стоїть гарний, як соняшник у цвіту”, - кажуть у народі. 3) Соняшник з’явився в наших краях, як і в Європі, не так уже й давно. Батьківщина соняшника - далека Америка.

0

53.

Знайдіть у пошукових системах і запишіть невеликий текстрозповідь (5-7 речень) про відомі вам лікарські рослини. Поясніть, чому цей текст є розповіддю.

28

54. а) Прочитайте. Випишіть слова, які вказують на послідовність вико­ нання дій. Уживаючи виписані слова, усно перекажіть уривок.

Про своє здоров’я треба дбати Рухова змалку. Для цього я стараюсь загар­ товуватися. Кожного дня перебуваю Чіткий Відсутність на свіжому повітрі. Не забуваю ро­ розпорядок шкідливих дня звичок бити ранкову зарядку. Сімдесят від­ сотків імунітету закладається здо­ Здоровий ровим харчуванням. Тому я часто спосіб життя вживаю овочі та фрукти. їм свіжу та Wg Правильне натуральну їжу. Особливо важли­ харчування во дотримуватися правил гігієни та Сприятливі режиму дня. Я не забуваю чистити соціальні умови зуби, мити руки. Підтримувати здо­ ров’я мені допомагають спорт і танці. Я знаю, що здоров’я є найцінні­ шим скарбом і його треба берегти. Корисні поради про здоров’я ми от­ римуємо у школі на уроках з основ здоров’я (Із учнівського твору). б) Доведіть, що подане висловлювання є розповіддю. Як довести, що висловлювання є розповіддю (зразок).

У висловлюванні йдеться про кілька дій, які виконує осо­ ба чи предмет (або кілька осіб чи предметів). Дії виконано послідовно, одна за одною. До висловлювання в цілому можна поставити питання: що відбулося? Отже, висловлю­ вання є розповіддю.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Щ о таке текст? 2. Я кі основні ознаки тексту? 3. Щ о таке тема, мікротема тексту? 4. Я к скласти план тексту? 5. Я ким и мовними засобами пов’язан і м іж собою речення тексту? 6. Від чого залеж ить поділ тексту на абзаци? 7. Щ о таке головна думка тексту? 8. Щ о таке зачин і кін цівка тексту? 9. Я кі ви знаєте стилі мовлення? 10. Я кі типи мовлення вам відомі? 29

словничок башта - wieża

бубнявіє - pączkuje

кущиться - krzewi się

пагони - pączki

свійська птиця - drób

Смішинка ДОМАШНЄ ВИХОВАННЯ Тебе мама б ’є? - Ні, виховує словом. - А батько? - Словосполученнями. -

ГОВОРІННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ПОЄДНАННЯМ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ 55. а) Пригадайте основні типи мовлення та їх ознаки. Зверніть увагу на те, що в текстах можуть поєднуватись різні типи мовлення.

ДУХОВНИЙ БАТЬКО СІЧІ У народні думи та пісні князь Дмитро Вишневецький увійшов під іменем Бай­ ди. Може скластися враження, що був він безтурботним гулякою. Насправді ж гетьман Вишневецький мав серйозні клопоти й здійснював важ­ ливі справи. Цей мужній та мудрий чоло­ вік зробив для свого краю дуже багато, тому що саме він зібрав та згуртував ко­ зацькі ватаги. Саме він спорудив на ос­ трові Хортиця першу фортецю. Ось чому ім’я його оповите вічною славою. Народна пісня розповідає про героїчну загибель гетьмана. Жодного стогону, жод­ ного благання не злетіло з його уст. Він глузував з ворогів. Це так дратувало турків, що вони застрелили його. Смерть Байди була для козаків великою втратою, тому що він був не лише здібним командиром, а й мудрим політиком. Ось чому істо­ рики назвали його духовним батьком Січі (За М. Слабошпицьким). б) Визначте тему та основну думку тексту. Складіть план. Підготуйте усний переказ тексту. в) Що цікавого ви дізналися про Д. Вишневецького? ЗО

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Це потрібно знати: чим різняться словосполучення й речення; я к і є головні та другорядні члени речення; я к і члени речення є однорідними; що таке узагальню вальні та вставні слова, звертання. Цього необхідно навчитися: правильно розставляти розділові знаки у простих і складних реченнях, при прям ій мові та діалозі. Це треба зап ам ’ятати: я к писати листи, підписувати конверт. Н ад цим варто замислитися: „Синтаксис - це душ а мови” ( М . Р ильський) Синтаксис - це розділ науки про мову, як и й вивчає будову словосполучень і речень. П унктуація - це розділ науки про мову, як и й вивчає вж и ­ вання розділових знаків у реченні й тексті на письмі. § 8. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. БУДОВА СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ 56. а) Прочитайте слова та словосполучення.

Бібліотека - шкільна бібліотека. Перший - перший у навчанні. Написати - написати твір. Розмовляти - розмовляти українською. Навчатися - навчатися у школі. Читати - читати уважно. Усмішка бабусина усмішка. б) Що точніше називає предмет, ознаку або дію - слово чи словоспо­ лучення? в) Чи рівноправними є у словосполученнях слова?

Словосполучення (połączenia wyrazowe) вж иваю ться для на­ зивання предметів, їхніх ознак, дій. Слова у словосполученні пов’язан і за змістом і граматично. Змістовий зв’язок встановлюємо за допомогою питання: руки (чиї?) мамині; ж ив (де?) у місті. 31

Слово, від якого ставимо питання, є головним. Від нього ставимо питання до залеж ного слова. Отже, словосполучення складається із двох і більше слів, одне з як и х є головним, а інш е - залеж ним. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення (мамині руки, маминими рукам и) або закінчення і прийменника (жив у місті, переїхали до села). Відмінність слова, словосполучення, речення Слово

Словосполучення

називає предмет, оз­ наку чи дію

Речення

називає предмет, процес, дію, може складатися ознаку, тільки ця назва більш з одного слова і ба­ конкретизована гатьох не має закінченої думки

має закінчену думку

складається якнайменше з двох слів

служить одиницею спілкування

не служить одиницею спілку­ вання 57. Прочитайте словосполучення. Скажіть, чи рівноправні слова в сло­ восполученні. Визначте головне і залежне слова в словосполученні.

Стиглі яблука, червона горобина, збирати врожай. 58. У поданих словосполученнях визначте головне слово. Доведіть, чому саме це слово є головним. Поставте від головного слова запитання до залежного.

Сонячна днина, пішли до лісу, прозоре повітря, глянути вгору, старий дуб, побачили білку, стрибала спритно, сховатися у дуплі, щиро зрадіти. Усна відповідь, оцінили справедливо, одержати оцінку, неймо­ вірна радість, наполеглива праця, відчуваємо відповідальність, до­ помогти другові, завзято працювати, бігати на вулиці.

Словосполучення бувають непош ирені та пош ирені. Непоширені складаються з двох слів (головного й залежного), я к і є самостійними частинами мови. Н а п р и к л а д : чудова мелодія, співат и хором. Поширені словосполучення складаються з трьох і більше слів. Н а п р и к л а д : збірник народних пісень, зуст рінем ося на ш кільном у свят і рідної мови. 32

59. Утворіть непоширені й поширені словосполучення, у яких подані слова були б головними.

Вулиця, високий, десять, захований, весело, хтось, бігти. 60. Перекладіть текст українською мовою. Зверніть увагу на особливості творення словосполучень в українській та польській мовах.

BIBLIOTECZKA LESZKA

Leszek założył własną biblioteczkę. Ma w niej już dużo ciekawych książek. Ostatnio przybyła mu nowa książeczka pod tytułem “Brzechwa dzieciom”. Przywiozła mu ją ciocia Bożena ze Szczecina, gdy przyje­ chała w odwiedziny. Leszek przeczytał ją już młodszemu braciszkowi. Leszek chciałby jeszcze zdobyć drugą i trzecią część tej przepięknej książeczki. W biblioteczce Leszka najwięcej jest książek przygodowych, przyrodniczych. Te zwłaszcza są bardzo pouczające. Jego tato dawniej lubił je czytać, teraz przekazał je wszystkie synowi. Chłopiec obłożył je szarym papierem i poukładał równiutko w rzędy, że aż przyjemnie jest popatrzeć (За “Наслідуй”). 61. а) Визначте у словосполученнях головне та залежне слова. Перевірте правильність своїх міркувань з поданою нижче інформацією.

Українська мова, шанувати мову, мовне багатство, дуже доб­ ре, знайома з дитинства, друга за милозвучністю, говорити мовою, мова та мовлення, через мову.

До словосполучень не належать: • поєднання іменників або займенників із прийменниками (між ст орінками, перед нами, у лісі)', • слова, я к і виступають у реченні головними членами (на­ ст ав ранок, уч н і читають, м узика стихла)', • слова, незалеж ні одне від одного (міста й села, читають і пиш ут ь, розум ний і км іт ливий). б) Які поєднання слів не є словосполученнями? Складіть речення з одним словосполученням (на вибір). 62. Виправте словосполучення, користуючись поданою нижче довідкою. Відредаговані словосполучення запишіть.

Вибачте нас, зламав по неуважності, сподіватися кращого, опові­ дання написане письменником, хворий ангіною. Д о в і д к а . Вибачте мені, хворий на грип, трапилося через не­ обережність, надіятися на краще, вірш написав поет. 33

63.

Перепишіть, уставте пропущені літери. Випишіть із речень два-три словосполучення. Визначте головне і залежне слова.

1. Сіла осінь на порозі батьківської хати, стала золотом черво­ ним килим гаптувати (В. Лісовський). 2. Виш..ває осінь по канві з..леній золоті квітки. Квіти ож..вають, із д..рев спадають жовті на­ гідки (Олександр Олесь). 3. Красива осінь виш..ває клени ч..рвоним, жовтим, срібним, золотим (77. Костенко).

І. Остафійчук. Орачі 64. У прислів’ях уставте пропущені слова, а потім запишіть слова в ко­ лонку. Випишіть перші букви кожного вставленого слова. Якщо ви правильно виконали завдання, то прочитаєте вислів про мову.

Вода ..., а камінь пробиває. Не вчи ... літати, а рибу плавати. ... приходить під час їди. ... ламається, а лозина нагинається. Не той ..., що на полі, а той, що у коморі. ... шия, а ярмо буде. Він і ..., і жнець, і на дуді грець. На ... робиться - дівицям надія. Добре ... і на камені зійде. Хочеш ... їсти, треба у воду лізти. Глибше ... - більше хліба мати. 34

Мокрий ... дощу не боїться. ... гурті й каша добре їсться.

Д о в і д к а . Орла, м’яка, дуб, швець, апетит, Андрія, вода, уро­ жай, у, дощу, насіння, орати, рибку, аби.

словничок гаптувати килим - haftować kobierzec

днина - dzień

дупло - dziupla

канва - kanwa

кмітливий - roztropny

спритно - sprytnie

Смішинка Хлопчик із татом їхали автобусом. На зупинці до салону ввійшла дівчинка, що тримала на руках маленького песика колі. - Бачиш, синку, яке гарне цуценя? - Тату, а чого цуценя? - Бо воно маленьке. - А як виросте, то що - з нього буде великий цуц?

§ 9. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ: РОЗПОВІДНІ, ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ. ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

Речення (zdanie) - це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ. 65. Подані речення прочитайте в такій послідовності: 1) у яких про щось повідомляють; 2) що містять запитання; 3) що виражають наказ, пораду, прохання, побажання.

1. Без праці не обійдеться й пташи­ на. Вона гніздечко помостить повинна (М. Познанська). 2. Синичко-сестричко, де твоє гніздечко? Знеси нам, синичко, синеньке яєчко! (А. Камінчук). 3. Шануй гніздо старого чорногуза (П. Филипович). 4. А на вербах недалеко чепури­ лись два лелеки (І. Кульська). 5. Гуси, гуси, гусенята, візьміть мене на криля­ та, несіть мене в рідну хату! (Б. Чіп).

35

За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідними є речення, у як и х про щось розповідається: Н а ст а ла зима. П адає дощ. У кін ці розповідного речення ста­ виться крапка. Питальними називають речення, у яки х про щось запитують: Х т о сьогодні відсут ній? У кін ці питального речення ставлять знак питання. Спонукальними називають речення, яки м и мовець змушує слухача до виконання певної дії: Д іт и, любіть Україну. У кінці таких речень ставиться крапка. 66. Прочитайте речення.

Ця книжка цікава. Це цікава книжка? Ой яка цікава книжка! Від чого залежить інтонація, з якою читаємо ці речення? Свої мір­ кування звірте із матеріалом, поданим нижче.

Інтонацію речення визначають розділові знаки в кін ці ре­ чення. Розповідні, питальні, спонукальні речення мож уть бути окличними, якщ о передають сильні емоції (почуття і переж и­ вання). їх вимовляємо з окличною інтонацією. У кін ці таких речень ставиться знак оклику. Наприклад: Ш ипш ини й пісні не віддам нікому! За наявністю другорядних членів речення поділяю ться на пош ирені й непоширені. Наприклад, П рийш ла весна. (Речення є непоширеним, бо є тільки підмет і присудок). П рийш ла р ання весна. (Речення є поширеним, бо є другорядний член - рання). За кількістю граматичних основ речення поділяються на про­ сті та складні. Прості - це речення, у як и х є одна граматична основа. Складні - з двома і більше граматичними основами. 67. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Визначте види кожного речення за метою висловлювання, за кількістю гра­ матичних основ, за наявністю другорядних членів.

1. Як не любити рідну мову? (В. Сосюра). 2. Не бійтесь загля­ дати у словник (М. Рильський). 3. Хочеш мови пізнати скарбницю? (Л. Забашта). 4. Від нерозумних суперечок ухиляйся, бо вони по­ роджують сварки (3 Біблії). 5. Даруйте людям радість і тепло, від доброти душа тепліє (В. Франків). 6. Ура! Канікули! 36

68. Прочитайте, відгадайте загадки.

Маленька, менша від мачини, Ні з ким не стану на борню, А при читанні, коли треба, Й людини мову зупиню. Що це таке? Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст - мовчок. Що це таке? Що це за знак - стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Д Білоус) 69. Рольова гра “Ти - актор/-ка”. Прочитайте речення з певними інто­ націями:

- спочатку із захопленням, потім з осудом (Ну і вірш!)] - із захватом, із розчаруванням (Оце так сюрприз!)] - зачудовано, зі зневагою (Яка красуня?).

Порядок розташ ування слів у реченні вільний, бо за члена­ ми речення не закріплені постійні місця. Є два типи порядку слів у реченні: прямий і зворотний, або інверсія. При прямому порядку слів підмет стоїть перед присудком, означення - перед означуваним словом, додаток - після того слова, яке ним керує. Н а п р и к л а д : Н изен ькі хат и осіли під синім небом. При зворотному порядку слів присудок стоїть перед підме­ том, означення - після означуваного слова, а додаток - перед дієсловом - присудком. Н а п р и к л а д : Уже виш неві зацвіли сади (М . Р и ль с ь к и й ). Зворотний порядок слів використовується в художньому стилі. У кожному реченні є слово чи словосполучення, найбільше наголошене зі смислового боку, тобто на нього падає логічний наголос. Від місця логічного наголосу залеж ить смисл вислов­ лю вання: М и їдемо на відпочинок. М и їдем о на відпочинок. М и їдемо на відпочинок. 37

70. Спишіть подані речення. Визначте їх за метою висловлювання. Укажіть, який порядок слів використано в кожному реченні.

1. Уранці Уляна взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 2. Ширшає загадковий мінливий світ (І. Цюпа). 3. Такти при­ слухайся до серця мого! (Олександр Олесь). 4. Його в обличчя зна­ ли вже мільйони (Л. Костенко).

словничок лелека - bocian

суперечка - sprzeczka

сварка - kłótnia

чепуритись - upiększać się

синиця - sikorka

ухиляйся- wymiguj się

скарбниця - skarbiec

Смішинка НЕТАКТОВНА ВЧИТЕЛЬКА - По-моєму наша нова вчителька - нетактовна. - З чого ти взяв? - Я відповів на всі її запитання. А вона все: “Не так, не так...”

ГОВОРІННЯ. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПРЕДМЕТА 71. Прочитайте. Який предмет описано у висловлюванні? Які частини предмета описано?

Корпус кобзи дерев’яний, овальний, прикрашений різьбленням. Гриф видовжений, оздоблений перламутром. Струни металеві, блискучі (3 довідника). 72. Прочитайте. Який предмет описано в уривку? Яке питання можна поставити до висловлювання в цілому?

Гарбуз великий, круглий, як м’яч, жовто-коричневий. Усередині він має жовтогарячу м’якоть уперемішку з білим смачним насінням. Гарбуз дуже солодкий (За І. Сенченком). 73. Прочитайте. Значення незрозумілих слів з’ясуйте за тлумачним слов­ ничком. Доведіть, що подані висловлювання є описами предметів.

КОЗЕЛЬКИ Козельки - молочаїсте стебло. З розетки, розстеленої по землі, виганяється оте стебло, щось на зразок хатньої антени: тонше коліно 38

росте з товстішого, і отак на три-чотири поверхи, поки споруда не за­ кінчиться невиразною жовтенькою квіткою. Усередині стебло має білий, липкий, гіркий на смак сік. Зверху ж воно вкрите м’якеньким кожушком із сірої вовни, ворси (За І. Сенченком). БРИЛЬ Бриль - це великий капелюх, виплетений із соломи. Дно високе, криси вузькі й загнуті догори. Інколи бриль прикрашають стрічкою. На Подністров’ї оздоблюють павиним пір’ям, паперовими квітами, різнокольоровим бісером (3 довідника).

Опис предмета не мож на плутати з оцінкою предмета. Оцінка, я к і опис, відповідає на питання: який? яка? яке? які? Проте в описі називаємо ознаки предмета: розмір, форму, колір, запах, смак тощо. Ц і ознаки сприймаємо органами зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Оцінка ж є результатом діяльності людського мислення. Н а п р и к л а д : гарний, чудовий, привабли­ вий, поганий, нікудиш ній. Опис предмета мож на скласти в науковому чи в художньому стилі. Мета наукового опису - подати точну інформацію про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо. Науковий опис здебільшого стислий, усі слова в ньому вживаємо тільки в прямому значенні. Мета художнього опису - створити образ предмета, викли­ кати до нього певне ставлення. У такому описі використовують художні засоби: епітети, порівняння та ін. 74. Прочитайте опис. Визначте його стиль. На основі цього тексту опи­ шіть будь-який предмет (усно).

НЕЗАБУДКА Незабудка - окраса нашої вес­ няної флори. Це невеличка квіточка з ніжно-голубими пелюсточками, з яскраво-жовтою, золотою середин­ кою. Особливо великі та яскраві так звані болотняні незабутки, що ростуть на великих луках (Із журналу). 39

§ 10. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ПІДМЕТ І ПРИСУДОК. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ 75. Пригадайте, що ви вчили в початкових класах про головні члени речення. Як вони називаються?

Підмет (podm iot) - це головний член речення, що називає предмет, про як и й розповідають у реченні. Підмет відповідає на запитання хто? що? Н а п р и к л а д : Х л о п ч и к (хт о?) їде на велосипеді. Підмет найчастіш е вираж ається іменником та за­ йменником. Підмет підкреслюємо т а к : ___________. Присудок (orzeczenie) - це головний член речення, як и й означає, що говориться про підмет. Присудок відповідає на за­ питання: Що робить підмет? Що робиться з підметом? Я к и й є підмет? хто? або що? є підмет. Н априклад: Х л о п ч и к ( що робить?) їде. Присудок найчастіш е вираж ається дієсловом, рідше - прикметником чи іменником. Присудок підкреслюємо так: . 76. Перепишіть текст. Підкресліть головні члени речення. Якими части­ нами мови вони виражені?

Прислів’я і приказки дісталися нам у спадок від попередніх по­ колінь. Ми їх називаємо золотими злитками мудрості. У них відби­ то прагнення людини до добра, правди, справедливості. Вони про­ славляють скромність, кмітливість, працьовитість, воюють проти ледачих, пихатих, брехунів і базік. Невмирущу силу має народна мудрість (3 журналу). 77. Перекладіть речення українською мовою і визначте в них головні члени речення.

PRACOWITA BOŻENKA

Bożenka krząta się od samego rana. Robi porządki w całym domu. Wytarła kurze. Wytrzepała dywan. Musi jeszcze zerwać porzeczki i przygotować z nich kompot na podwieczorek. Kiedy mama przyjdzie po pracy, wszystko będzie już przygotowane. Po południu będą mogły odpocząć przed domem (За “Наслідуй”). 78. Запишіть речення. Підкресліть головні члени речення. Виділіть у реченні словосполучення. Чому головні члени речення не можуть бути словосполученнями?

Осінь. Над садом золотим курличуть прощальну пісню журавлі.

40

Зверніть увагу! Є речення з одним головним членом: Весняний день. Іду додому. 79. а) Прочитайте казку.

Посварились якось Підмет із Присудком. - Ти одягаєш часто мою маску, - сказав Підмет, - а це мені не подобається. Присудок образився: - Звідки ти взяв? Коли це буває? - Коли і ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися, хто є хто. А я не хочу бути тобою. - Нащо мені твоя маска іменника? Я й сам іменник. Довго сварилися Підмет із Присудком, та раптом з’явився роз­ діловий знак Тире. - Я примирю вас, - сказав він, - стану між вами, і ніхто вже вас не переплутає. З того часу і стоїть пан Тире між Підметом-іменником і Присудком-іменником, якщо між ними немає слова-зв’язки. А між Підме­ том-іменником і Присудком-прикметником не хоче стояти, бо вони й так не сваряться. б) Аби “примирити” Підмет із Присудком, поставте там, де потрібно, тире на місці слова-зв’язки є.

Казка є брехня, пісня є правда. Красне слово є золотий ключ. Сказане слово є срібло, а мовчання є золото. Корінь праці є гір­ кий, але овоч є солодкий. Розум є скарб людини. Зароблений сухар є кращий від краденого бублика.

Відсутність слова-зв’язк и є у присудку позначається у вимові паузою, а на письмі - тире. Тире ставиться м іж підметом і присудком, коли вони оби­ два вираж ені іменниками, а також перед часткам и це, то, ось. Наприклад: Н аш а зем ля - це Україна. Спорт - ось запорука здоров’я. 80. Перепишіть речення. Поставте, де потрібно, тире між підметом і при­ судком.

Слово то дивний витвір людини. Усі слова народжені діянням, трудом. Слово це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Уміти користуватися ним то велике мистецтво (В. Сухомлинський). 41

а) Прочитайте. Спишіть, визначаючи межі речень і розставля­ ючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підмет і присудок у кожному реченні.

Перед нами постали проблеми, пов’язані з неминучим розши­ ренням міст районів та промислових центрів у цьому процесі охо­ рона природи не може бути лише обговоренням вона має стати обов’язковою інакше ми постраждаємо ми самі себе закатуємо роз­ топчемо отруїмо та задушимо а ще до того загрузнемо у відходах (Із посібника “Зелений пакет”). б) Продовжте розповідь про роль у реченні слів, що належать до різних частин мови.

Одні й ті самі слова можуть виступати в реченнях у ролі головних і другорядних членів. Так, іменнику реченні може виступати... 82.

Напишіть невеликий твір на тему: “Чому треба сортувати сміття”. Поясніть розділові знаки у творі.

Смішинка Хлопець каже друзям: - Приходьте до нас. Мені подарували собаку, і я хочу перевірити, кусається він чи ні. СЛОВНИЧОК базіка - gaduła

приказка - przysłowie

витвір - wytwór

прислів’я - przysłowie

злиток - sztaba

риса характеру - cecha charakteru

користуватися - korzystać

§ 11. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА 83. а) Перепишіть речення. Підкресліть головні члени. Які речення складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення?

1. Надходив ранок. Стелився по долинах тонкий туман (ІVI. Риль­ ський). 2. Вже з дерев злетіло листя. Наступає листопад (Н. Забіла). 3. Небо синіло. Бджола летіла (Б. Олійник). 4. Ідуть віки. Бджола збирає мед (Л. Костенко). б) Як називаються речення, у яких є тільки головні члени? в) Як називаються речення, у яких є ще й другорядні члени? г) Яку роль у реченні виконують другорядні члени? 42

Другорядні члени речення поділяють на означення, додатки, обставини. Означення (przydawka) - другорядний член речення, як и й вказує на ознаку предмета і залеж ить від члена речення, ви­ раженого іменником. Н а п р и к л а д : Висока т ополя ш умит ь у саду. Означення відповідають на питання який? чий? котрий? і найчастіш е вираж аю ться прикм етникам и, займ енниками, числівникам и, рідше - іменниками. Означення підкреслюємо так: . Додаток (dopełnienie) - другорядний член речення, як и й оз­ начає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? ким? чим? Н а п р и к л а д : Н аписат и гарну піс­ ню - нелегка справа. Додатки підкреслюємо т а к :___________ . Обставина (okolicznik) - другорядний член речення, як и й вираж ає ознаку дії або інш ої ознаки і відповідає на питання де? куди? звідки? як? чому? відколи? Н а п р и к л а д : 3 д и т и н ­ ст ва пам ’ятаю бабусині пісні. Обставини підкреслюємо так: 84. Перепишіть, заповнюючи пропущені місця самостійно дібраними означеннями. Підкресліть їх хвилястою лінією.

Наближається ... зима. Скоро випаде ... сніг. Дерева одягнуться в ... шати. Землю скує ... крига. Настануть ... морози.

85. Перепишіть речення. Підкресліть головні члени та додатки. З’ясуйте, що вони називають і чим виражені.

1. Про молодість складаю я пісні (В. Сосюра). 2. Колише рідна пісня нашу долю (77. Перебийніс). 3. Світилась радістю душа (Д. Луценко). 4. Мама вишила мені квітами сорочку (В. Крищенко). 43

86.

а) Перепишіть прислів’я, добираючи з довідки обставини. Обставини підкресліть.

1. Мамина любов і (звідки?)... виймає. 2. Спочатку добре думай, а (коли?)... відповідай. 3. Що сьогодні утече, те (коли?)... не зло­ виш. 4. Добрі вісті не лежать (де?)... . 5. Дружба з вовком виходить (як?)... . Довідка.

Завтра. Потім. З моря. Боком. На місці.

б) Якими частинами мови виражені обставини? 87. Прочитайте загадки. Уставте пропущені слова. На які питання вони відповідають і яким є членом речення? Відгадайте загадки.

1. ... сіренький, а ... біленький, довгі вуха має, ... в ліс стрибає, (япилєр) 2. ... в нас росте Сонце ясне, золоте, Жовте око, жовті вії, Та чомусь воно не гріє, (япнтнноо) Довідка.

Влітку, взимку, швидко; на городі.

88. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть обставини. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1. Удосвіта тут я босоніж блукав (77. Вишеславський). 2. Зайду в траву і ляжу горілиць (Д. Луценко). 3. Підняли блакитні вії василь­ ки кругом (В. Сосюра). 4. Мерехтить роса навколо на зеленій мураві (В. Лучук). 5. І місяць над Дніпром поволі сплив (Є. Гуцало). Перепишіть. Підкресліть усі члени речення.

1. Річка весело іскриться (Я. Забіла). 2. Надворі почастішали дощі (Д. Луценко). 3. Відчинилися навстіж вікна (Я. Гоишаєнко). 4. Здаля виглядає із балки тополя (В. Марсюк). 5. Метелик білий в маки за­ летів (77. Костенко). 6. На трави перлами роси упали (В. Сосюра). 7. Папороть цвіте на болотах (О. Софієнко). 8. Вітер пісню співа стоголосо (В. Симоненко).

Смішинка - Чому письменників ми називаємо класиками? - Бо ми вивчаємо їх у класі! 44

Членами речення не є службові частини мови: прийменники і сполучники. Хоча прийм енники не є членами речення, вони мож уть входити до складу другорядних членів речення. Н а п р и к л а д : Запеклося сонце в хлібі (В. К рищ енко). 90. Прочитайте текст. Назвіть другорядні члени речення.

Уявіть собі, що ви подорожуєте неіснуючим світом або ловите м’яч, якого немає. Все це можливе у віртуальній реальності. Віртуальна реальність - це все те, що здається існуючим, але насправді його немає. Якщо ви намалюєте якийсь неіснуючий бу­ динок, то це буде віртуальною реальністю. Ваш будинок існує лише на малюнку. За допомогою сучасних комп’ютерів ви можете відчути віртуальну реальність (3 дитячої енциклопедії). 45

Смішинка КИМ БУТИ? -

Ким би ти хотів стати, коли виростеш? Учителем і малярем. Чому? Бо учитель має канікули влітку а маляр - взимку

СЛОВНИЧОК бджола -

pszczoła горілиць - na wznak запеклося - zapiekło się іскриться - iskrzy się

мерехтить -

migocze навстіж- na oścież папороть - paproć перли -

perły

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Д ля чого вживаємо словосполучення? Я к поєднані слова в словосполученні? Що називається реченням? У чому полягає різниця між реченням і словосполученням? Я кі є речення за метою висловлювання? Що таке граматична основа речення? Коли між підметом і присудком ставиться тире? Я кі є другорядні члени? Що ви про них знаєте? ПИСЬМО. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

91.

Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку тексту. Складіть план. Напишіть докладний переказ тексту.

БАГІРА Пантера була чорною, як сажа, але з чудовими плямами на хутрі. Плями вилискували, як намальовані. Багіра була хитра, як шакал, смілива, як дикий буйвіл, нестримна, як поранений слон. Та голос у неї був солодший за мед, шерсть - м’якша за пух. Під лискучою шерстю шовко­ вистого підборіддя пантери хо­ валася невелика лисина. Лише улюбленець пантери Мауглі знав, що то слід нашийника. Лише йому розповіла Багіра, що 46

народилася вона поміж людей. її мати померла в клітці князівського палацу. Багіру годували крізь ґрати зі залізної миски. Та однієї ночі вона відчула себе звіром. Лапою зламала замок і втекла в джунглі (За Р. Кіплінгом). Ґ(

Смішинка На уроці української мови: Учитель: - У тебе такий же опис кішки, як і у твого брата. Учениця: - Та то ж та сама кішка.

§ 12. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННІ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

92. Прочитайте. У кожному реченні визначте слова, які відповідають на те саме питання, стосуються того самого члена речення. Якими членами речення є ці слова?

1. Затихли і пташка, і людська розмова. Мовчить, не шепоче зе­ лена діброва (Б. Гоінченко). 2. Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний). 3. Якась тонка імла лягла на клени, на даль, на запорошений спориш (Є. Маланюк). 4. Дуби ростуть поволі, неквапливо (ІVI. Рильський).

Однорідні члени речення (jednorodne człony zdania) відповіда­ ють на те саме питання, поставлене від того ж слова в реченні. Н а п р и к л а д : Д у б , сосна, верба, т ополя он ростут ь посеред поля (А. К а м ін ч ук ). Р ічка зіт хає, синіє, см ієт ься (М . Р иль­ ський ). Однорідні члени речення не залеж ать одне від одного, між собою вони рівноправні. Однорідні члени речення не утворю­ ють словосполучення та характеризую ться перелічувальною інтонацією. Однорідними можуть бути усі члени речення:

47

93. Прочитайте речення, дотримуючись інтонації переліку. Визначте однорідні члени речення.

1. Сплять берізки, клени і осики. Сплять тополі, верби і дуби (В. Сосюра). 2. Я давно налитий тугою, журбою за калиною, топо­ лею й вербою (Я. Ярмоленко). 3. І разом з квіткою, травинкою ма­ лою в моїй душі щось сходить і росте (Олександр Олесь). Які однорідні члени речення поєднані між собою за допомогою інтонації та сполучників? Які - за допомогою тільки інтонації?

Між однорідними членами речення ставимо кому: • якщ о вони не з ’єднані сполучниками: П рийде вечір зажу­ рений, синій (В. Сосюра); • якщ о вони з ’єднані сполучниками а, але, т а (у значенні але). Людина славна не словами, а ділами. Ін д и к не співає, але багато думає (Н ародна творчість); • якщ о вони з ’єднані повторюваними сполучниками і, й та (у значенні і), або, чи: Добрим порадам ти віддавай і любов, і увагу (М . Рильський). М и ціну знаємо і хліба, й солі (М . Стельмах). Між однорідними членами речення не ставимо коми: • якщ о вони з ’єднані неповторюваним сполучником і, та (у значенні і): Учися чист от и і простоти ( М . Р ильський). Н а ст уп а в т и хи й т а рожевий вечір (М арко Вовчок). 94. а) Розгляньте ілюстрацію. Напишіть короткий опис Дніпра.

48

б) Перепишіть речення. Підкресліть однорідні члени речення. Як вони з’єднані між собою? Поясніть уживання розділових знаків.

1. Реве та стогне Дніпр широкий (Т Шевченко). 2. Дніпро клекоче, стогне, плаче (А. Метлинський). 3. Синіли і ревіли темнокосі хвилі (ІVI. Рильський). 4. Після бурі шепче море, тихе, лагідне, прозоре (А. Качан). 5. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 6. Хвилюється море, шумить, не стихає (ІVI. Луків). 95. Ускладніть речення різними однорідними членами. Поставте роз­ ділові знаки, поясніть їх.

Діти садили квіти. З дерев опадає листя. Настало літо.

При однорідних членах речення можуть уж иватися узагальнювальні слова, я к і є тими ж членами речення, що й однорідні члени, я к і вони узагальню ю ть: Б іл я ха т и рост ут ь квіт и: м альви, чорнобривці, айст ри. УС - узагальню вальне слово, Q - однорідний член речення. Якщ о узагальню вальне слово стоїть перед однорідними чле­ нами речення, то після нього ставиться двокрапка: Ц е були мої брати: Іва н , Степан, Ю рій. Схема: (УСТ): О ’О ’О * Якщ о узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставимо тире: Дід, бабуся, тато, мама вся родина зібралась за столом. Схема: - (УС). Найчастіш е в ролі узагальню вальних слів виступають за­ йменники все, всі або прислівники всюди, скрізь. 96. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Повітря, рослини, води - усі прославляють блакить (ІVI. Зеров). 2. Луки, гори, пишні сади - все зелене (Олесь Гончар). 3. І степ, і лиман, і озеро, і море - все закуталось у якийсь чарівний тихий світ (І. Нечуй-Левицький). 4. Леся Українка зрозуміла, що художня література - то її доля: життя і щастя, радість і зброя. 97. Перепишіть, уставте дібрані з довідки узагальнювальні словоспо­ лучення.

1. Калину, виноград, вишні - ... найчастіше зображує українська вишивка. 2. Ручку, олівці, фломастери, гумку, лінійку - ... повинен мати школяр. 3. Столи, стільці, дошка, стелажі - ... в нашому класі цього року новенькі. Довідка.

Таке приладдя. Всі меблі. Ці рослини. 49

98. Перепишіть, ставлячи, де потрібно, тире. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова при них виділіть рамкою.

1. Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки все миготить у очах (Панас Мирний). 2. І соняшники, і кукурудза, і криниця, і журавель, і трава на леваді, і сонце все вслухалося у свіжість (Тодось Осьмачка). 3. Земля України, і небо, і люди усе мені рідне (П. Воронько). 99. Доповніть речення однорідними членами, поставте розділові знаки, визначте, якими членами речення є однорідні члени.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Більше слухай... . Біля нашої школи ростуть... . Ми живемо в Україні і любимо її гарну... . Цього року добре вродили... . Мокрий сніг бив у лице Василькові... . Ми займаємось спортом... .

100. Складіть речення за поданими схемами:

1-І--------ПІ— — 1- і

2. ( g ) : Q O O

101. Перепишіть, відділяючи речення одне від одного та розстав­ ляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.

Батько оглядає воза все взяли картоплю цибулю огірки хліб ка­ зан велику дерев’яну миску відчиняються ворота ми їдемо про­ кидаюся на березі Десни пахне в’ялою травою квітами а на Десні краса лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці (За О. Д ов­ женком). 102. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть однорідні члени речення.

URODZINY ANDŻELIKI

Andżelika ma dziś urodziny. Mama urządziła przyjęcie. Przyjdą trzy najlepsze koleżanki Andżeliki. Gościom podadzą kanapki udekorowa­ ne rzodkiewką. Na deser będzie tort orzechowy, drożdżowe bułeczki i czekoladowe ciasteczka. Pragnienie ugasi sok porzeczkowy i oranżada o smaku brzoskwiniowym. Właśnie przyszły koleżanki: Ania, Ola, Ula. Najwyższy czas rozpocząć przyjęcie (За “Наслідуй”).

50

Ґ(

Смішинка У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, - докоряє батько синові. - А у твоєму він уже був імператором! - відповідає син.

СЛОВНИЧОК висип - wysypka

криниця - studnia

в’ялий - zwiędły

спориш - śnieć

індик- indyk

стелаж - stelaż

журавель - żuraw

фломастери - mazaki

клекотіти - klekotać

§ 13. РЕЧЕННЯ ІЗ ЗВЕРТАННЯМ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ (ПОВТОРЕННЯ). РЕЧЕННЯ ІЗ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ 103. Перепишіть. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інто­ нації. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Мамо, чого зажурились? (Д. Луценко). 2. Де ж ти на цілий день запропастився? Хіба так можна, дитино? (ІVI. Стельмах). 3. Уявля­ єш собі, Женю, як у мене на серці? (Олесь Гончар). 4. Спасибі, бра­ тику, за добреє слівце. Як не кохать тебе за це? (77. Глібов).

Звертання (wołacz) - це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються з мовленням. Звертання членом ре­ чення не буває. Н а п р и к л а д : Ой Д есно, Д есно, річко-голубице, над тобою сходить місто білолице (Л. Горлач). Звертання може стояти на початку, в середині або в кінці речення. Якщ о звертання стоїть на початку речення, воно відокрем­ люється комою або знаком оклику (коли звертання вимовляємо окличною інтонацією). Н а п р и к л а д : Зоре м оя вечір н я я, зійди над горою (Т. Ш евченко). У країно! Ти для мене диво (В. Симоненко ). Якщ о звертання стоїть усередині речення, то з обох боків відокремлюється комами. Н а п р и к л а д : Спи, м ій м а лен ьки й , пізній-бо час (Л еся У країнка). Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставить­ ся кома. Н а п р и к л а д : Я к т ихо і зат иш но в хат і, м ат усю . 51

Звертання вираж ається іменником у формі кличного від­ м інка. Звертання бувають непош ирені (при таких немає залеж них слів) та пош ирені (залеж ні слова при них є). Н а п р и к л а д : П о­ дай, брате, р у к у! ( Б. Л еп к и й ). Спасибі же тобі, м ій брате, за щирий, любий т вій привіт (І. Ф ранко). 104. а) Перепишіть спочатку речення з непоширеними звертаннями, потім - з поширеними. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Мово моя колоскова, житимем вічно з тобою (В. Гоінчак). 2. Я тобі призначаю побачення, брате, біля нашої хати (Я. Біливода). 3. Не стелись, барвінку, не стелись низенько (В. Сосюра). 4. Ви не кваптесь цвісти, півонії! (Л. Федорук). 5. Як зріднився я з тобою, як ти горнешся до мене, тихий часе надвечірній! (М. Рильський).

К. Білонур. Квіти за тином б) Напишіть міні-твір (5-7 речень) звертання у реченнях.

“Мої улюблені квіти”, вживаючи

105. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Запишіть їх.

1. Учні люблять і вивчають рідну мову. 2. Школярі бережно став­ ляться до шкільного майна. 3. Діти вивчають правила дорожнього руху і дотримуються їх. 52

106. Прочитайте поданий матеріал. Складіть із поданими словами кілька речень.

Звертаючись до незнайомої людини із запитанням, користуйтесь словами: вибачте; дозвольте запитати; прошу Вас; скажіть, будь ла­ ска; будьте ласкаві. А одержавши відповідь на ваше запитання, по­ дякуйте: спасибі; дуже вам вдячний/вдячна; дякую; щиро дякую. 107. Утворіть та запишіть від поданих слів форму кличного від­ мінка.

Мама, батько, бабуся, сестра, брат, друг, вчитель, земля, край. 108. Прочитайте речення. Скажіть, чим вони відрізняються за змістом і за формою.

Ви, мабуть, знаєте мою бабусю. Ви, звичайно, знаєте мою ба­ бусю. Ви, безперечно, знаєте мою бабусю. Поміркуйте, чому слова мабуть, звичайно, безперечно виділяються комами. Як вони називаються?

Вставними називаються слова або сполучення слів, якими мо­ вець виражає своє ставлення до того, про що він повідомляє. Вставні слова членами речення не є і на письмі виділяються комами. Вставні слова можуть вказувати на: Невпевненість

може, мабуть, можливо, здається, очевидно

Упевненість

звичайно, безперечно, без сумніву, безумовно, справді, певна річ

Джерело повідомлення

по-моєму, кажуть, на думку, як відомо, за теорією

Ставлення до висловлюваного

на щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна річ, на радість

Порядок викладу по-перше, по-друге, нарешті, отже, значить, думок виявляється, таким чином, виходить Ввічливість

будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

Привернення уваги

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, знаєте, між нами кажучи

109. Використовуючи таблицю, усно складіть по одному реченню зі вставними словами, які виражають:

1) упевненість мовця у висловлюваному; 2) ставлення до ви­ словлюваного; 3) ввічливість; 4) джерело повідомлення. 53

110. Прочитайте речення. Визначте в них вставні слова та сполучення слів. На що вказує або що виражає кожне з них? Готуючись до від­ повіді, зверніть увагу на подану вище таблицю.

1. Можливо, вдома дощик не вщухає (Д. Луценко). 2. Кажуть, дощ завжди щастя приносить (Г. Коваль). 3. Погода, на щастя, була хмарна, і вони не зазнали спеки (Я. Куліш). 4. Буває, в дорозі десь трапиться чиста криниця (Д. Луценко). 5. Та, дивна річ, ішов спокій­ но люд. Он хтось зустрів знайомого, мабуть (Б. Олійник). 6. Не жар­ туй наді мною, будь ласка (В. Симоненко). 7. Ти, звісно, посмійся. Це, звісно, корисно (С. Йовенко). Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації.

Ш

111. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові зна­ ки. Визначте вставні слова та сполучення слів. Що виражає або на що вказує кожне з них?

1. До словечка, до слів’ятка притулися може так хоч мови рідної навчишся (ІVI. Тимчак). 2. Так мені бува не вистачає гордої тієї пря­ моти (Я. Перебийніс). 3. Спиніться будь ласка спиніться. Навколо будь ласка скоріш подивіться (А. Костецький). 4. Кожній людині личить усмішка та мабуть найбільше дівчатам (Олесь Гончар). 5. У вас пробачте, як тепер живеться? (Б. Олійник) 6. Олена Пчілка, укра­ їнська письменниця, вивела свою доньку як кажуть на шлях поезії (Д. Павличко). 112. Прочитайте. Визначте, у яких реченнях виділені слова є вставними, у яких - ні. Поясніть, як ви це з’ясували.

1. А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко). 2. Серпневі ночі пахнуть кавунами, а повний місяць динею здаєть­ ся (Г. Коваль). 3. То невже ти ще досі не знаєш, що любов може гори звернуть? (Б. Гоінченко). 4. Так, може, нарікань на долю вже дово­ лі? Для праці й боротьби настала знов пора (Л. Воловець). 5. Я не гірший від інших, на щастя, і від інших не кращий, на жаль (В. Забаштанський). 6. На щастя і печаль я маю право (Л. Гзрлач). (Г _ ^

Смішинка Учитель питає Петрика: - Слово яйце до якого належить роду? - До ніякого, - мовив учень, - бо не знаємо, що з нього вилупи­ тись може. 54

словничок запропаститися - zaginąć

майно - majątek

злива - ulewa

нарікання - żale, narzekania

зріднитися - zżyć się

півонії- piwonie

лебідь - łabędź

стелитися - słać się, ścielić się

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Я кі члени речення називаю ться однорідними? Я кі розділові знаки ставимо між однорідними членами? Щ о називається звертанням? Я кі розділові знаки ставимо при звертаннях? Я ким и частинами мови найчастіш е вираж ені звертання? Я кі слова називаю ться вставними? Я ка роль вставних слів і сполук у мовленні? Н а що вони мож уть вказувати? 8. Я кі розділові знаки ставимо при вставних словах? 9. Ч и є звертання і вставні слова членами речення?

§ 14. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ 113.

а) Прочитайте речення. Визначте в кожному граматичну основу. У яких реченнях є дві й більше граматичних основ?

1. Сонце привітно світило і гріло (Панас Мирний). 2. Сонце золо­ ту пряжу пряло на Дніпрі, а в степу пахли трави (Г. Косинка). 3. Іду шляхом, сонце сяє, вітер з травами говорить (Я. Щоголів). 4. За­ ховалось за горами сонечко, з гір повіяло холодком, а сиві хмари насувались на небо (Леся Українка). б) Як поєднані між собою прості речення в складному?

Складне речення (zdanie złożone) - це речення, що має дві чи більше граматичні основи, тобто складається з двох або к іл ь­ кох простих речень. Прості речення в складному об’єднані між собою за змістом та за інтонацією. На письмі м іж простими реченнями в складному ставимо коми, перед сполучниками і, а, але, що, щоб, тому що, коли, я ки й , а також перед сполучними словами яки й , що (вони є членами речення).

55

114. Прочитайте. Визначте прості та складні речення. Свою думку дове­ діть. Складні речення перепишіть, підкресліть граматичні основи.

1. Літо на зиму працює. 2. Зима спитає, де ти влітку був. 3. Ліни­ вий двічі робить, а скупий двічі платить. 4. У лінивого піч до спини пристала. 5. Життя навчає, труд єднає. 6. Бур’яни посівам заважа­ ють, лінощі людину збивають. 7. Для того муха є на світі, щоб ледарі вдень не спали (Народна творчість). Частини яких виписаних складних речень поєднані між собою спо­ лучниками або сполучними словами? У яких складних реченнях частини поєднано без сполучників? 115. Прочитайте текст. Висловіть свої думки про необхідність розділо­ вих знаків.

Чоловік загубив кому й почав боятися складних речень, шукав фрази, щоб були простіші. За нескладними фразами прийшли не­ складні думки. Потім він загубив знак оклику й почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій. Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали в нього цікавості, де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи навіть у власній квартирі. Ще через кілька років він загубив двокрапку й перестав поясню­ вати людям свої вчинки. Врешті в нього залишилися одні лапки. Він не міг висловлювати жодної власної ідеї, весь час тільки когось цитував - так він зовсім розучився думати й дійшов до крапки. Бережіть розділові знаки! Більше того, історії відомий випадок, коли за допомогою лише двох розділових знаків люди чудово порозумілися. Коли вийшла у світ нова книжка Віктора Гюго, автор, бажаючи дізнатись, чи має вона попит, надіслав видавцеві листівку, на якій тільки й було: “?” . Видавець теж відповів дуже стисло: “ !” (За О. Каневським). 116. Перепишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Поясніть ужи­ вання ком. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

1. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т Шевченко). 2. Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай (В. Самійленко). 3. До сходу сонця вітер спить, а на траві роса тремтить (А. Качан). 4. І ріки заливали береги, бо клекотіли грози навкруги (М. Рильський). 56

117. Утворіть з простих речень складні за допомогою сполучників. По­ ставте розділові знаки.

1. Заховалося за горами сонечко. З гір повіяло холодом. 2. Ніч минула швидко. Настав сірий туманний ранок. 3. Буря вщухла. Хви­ лі продовжували бушувати. 4. Понісся перший порив вітру. Човен здригнувся. 118. Перепишіть, розставляючи коми. Підкресліть граматичні основи.

НЕОПАЛИМА КУПИНА Ще в сиву давнину на Поділлі в тихій долині де било з-під землі джерело осіли люди. Жили мирно й щасливо аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги але щоразу підіймалося з руїн село. Якось зненацька наскочили ординці спалили хати та повели всіх людей у полон. Нікому було вже відбудовувати село. І тоді сталося диво. У долині виросли дивовижні рослини які не боялися вогню бо самі спалахували полум’ям і залишалися цілими. Здавалося в них усе­ лився дух непоборного народу що його ніякі вороги не могли зламати. У народі назвали цю рослину неопалимою купиною (За М. Ра­ тушним).

Г(

\\

Смішинка - Таке враження, що комп’ютерна мишка з мого столу збирає крихти і складає їх у клавіатуру. - Молодець! Робить запаси. 57

119. Перекладіть текст українською мовою. Порівняйте особливості будови складних речень у польській та українській мовах.

SZKOLNA ZABAWA

Uczniowie klasy piątej urządzili szkolną zabawę. Stróż Ambroży trochę narzekał, że mu zabrudzą podłogę, ale po dłuższej chwili dał się przekonać. Zażądał tylko, aby uczniowie przynieśli pantofle na zmianę. Zapadł zmierzch, ale nikt nie skarżył się na zmęczenie. Im dłu­ żej tańczono, tym było weselej. Fruwały w powietrzu różowe i żółte wstążki dziewcząt, wirowały różnobarwne spódnice. Grzesiek i Krzy­ siek poprosili grzecznie do tańca dwie przyjaciółki - Agnieszkę i An­ dżelikę. Przy wejściu do klasy dyżurni urządzili mały bufet, częstowali się tancerzy porzeczkowym sokiem w pomarańczowych filiżankach (За „Наслідуй”).

словничок о р д а - horda

п р я ж а - przędza

неопалима купина - gorejący krzew (krzew Mojżesza)

§ 15. ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ 120. Прочитайте вірш. Які слова вказують, хто з ким спілкується? Як автор переказує своє запитання до співрозмовників і їхню відпо­ відь - дослівно чи зі змінами?

Я всіх питав із щирою душею: „Яку ви любите найбільше мову?” І всі відповідали: “Ту, що нею Співала рідна мати колискову” (Д. Білоус).

Способи передачі чужого мовлення

П рямою мовою (mową niezależną) називають висловлювання якоїсь особи, передане дослівно, без змін. Пряму мову супро­ воджують слова автора, я к і вказую ть, кому вона належ ить. П ряму мову беруть у лап ки і пиш уть з великої букви. П ісля слів автора перед прямою мовою ставлять двокрапку. П ісля прямої мови перед словами автора ставлять тире, а перед ним - кому, знак питання, знак оклику; слова автора починають із малої букви. 58

Схематично правила вж ивання розділових знаків мож на позначити так: 1) А: “П ”. А: “П ?” А: “П!” 2) “П ”, - а. „П?” - а. „П!” - а. 3) “П, - а, - п ”. „П, - а. - П ”. „П, - а, - п!” „ П , - а , - п ? ” А, а - слова автора; П, п - пряма мова. 121. Прочитайте гумореску. Скажіть, чи згідні ви із визначенням прямої мови, яке дав учень. Сформулюйте правильне, на вашу думку, ви­ значення. Поясніть розділові знаки у вірші, розкажіть про варіанти запису прямої мови.

Учителька пояснила учням пряму мову. - Розкажи, як ти засвоїв, - просить вона Вову. Той підвівся, посопів, упер очі в раму. - Така мова ця пряма, що пишеться прямо. (77. Куліш-Зиньків) 122. Перепишіть речення. Визначте пряму мову та слова автора. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Кажуть у народі правдиві слова: “Хліб-годувальник всьому го­ лова!” (77. Компанієць). 2. “Як хліб на столі, не болить голова” , - так гарно бабуся казала (77. Паниченко). 3. І сказали товариші: “Хліб без пісні - життя без душі” (А. Малишко). 123.

Перепишіть речення. Поставте розділові знаки.

1. Я спитав у води Звідкіля ти прийшла І сказала вода 3 гли­ бини джерела Я спитав у води В чому сила твоя І сказала вода В чистоті джерела (П. Перебийніс). 2. Ходить вітер і питає з болем Де поділо ти жита поле (В. Сосюра). 124. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1 . “П , - а . - П ” . 125.

2. А: “П?”

3. “П!” - а .

4. “П , - а , - п "

Прочитайте народний жарт за особами. Скільки осіб бере участь у спілкуванні? Як ви це визначили?

- Сергійку, що таке пряма мова? - Це коли людина про щось говорить прямо й відверто! - Наприклад? - Олено Петрівно, я на сьогодні не вивчив правила про пряму мову. 59

Д іалог (dialog) передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожного із співрозмовників/-ниць називаю ться реплікою . Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед ре­ плікою ставимо тире. Якщ о перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Н а п р и к л а д : Стріла бабуся Н ат алю і сказала: - Будь здорова, я к вода, а багата, я к земля! Якщ о слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому, або знак оклику, чи знак питання, а потім - тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери. Н а п р и к л а д : - Чи т ут живе М арко? - спит ав я у бабусі. - Ось його світ личка, - мовила вона. - М и давно ш укаєм о знайомого! - сказав т овариш (За О. Кониським). 126.

Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Записаний діалог прочитайте за особами.

Просимо ласкаво до хати промовила господиня і поклонилася. Гості увійшли і сіли. Хазяйка кинулась накривати на стіл і все примовляла Гарні гості не знаю чим вас і вітати Мамо я принесла з лісу глечик суниць. Зварімо ще й вареники вихопилася дочка. Незабаром і вареники поспіли. Укажіть репліки і слова автора. Поясніть уживання розділових зна­ ків. Знайдіть у тексті звертання, поясніть розділові знаки при них. 127.

Складіть і розіграйте діалог за особами.

60

128. Прочитайте текст. Поясніть уживання розділових знаків. Скажіть, скільки осіб бере участь у розмові.

- Привіт! - Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку? - Я б залюбки та не зможу! Справа в тому, що моя сестричка за­ хворіла. Зараз до аптеки поспішаю по ліки. А потім буду доглядати за нею, поки батьки з роботи повернуться. - Дуже шкода. А що з сестрою? -М абуть, застудилася. Підвищилася температура, голова болить. - Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, увесь світ немилий. - Та не кажи. Недарма нам кажуть цінувати здоров’я та піклува­ тися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє! - Так, на жаль ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. - От і я про це подумав. Сестричка моя погано холод перено­ сить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба самому за­ йнятися оздоровчими вправами та її долучити. А то які ж слабенькі стали: трохи прохолодно на вулиці, одразу застуда. - Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти - хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі - це корисно. Тож, якщо звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємо­ ся о п’ятій. - Гаразд. Буду старатися. Бувай! 129. Конкурс на кращий діалог. Складіть і розіграйте діалог: а) який міг відбутися між двома товаришами після того, як один з них повернувся з риболовлі; о) між друзями аоо подругами, які давно не оачилися, але в них багато приємних спогадів.

0

130.

Перекладіть текст українською мовою. Поясніть уживання розділових знаків.

Wszedłem onieśmielony do klasy: - Dzień dobry! - Powiedziałem. Nauczycielka siedząca przy biurku podniosła głowę i uśmiechnęła się: - Dzień dobry. - Odrzekła. - To Twoje nowe miejsce. - Dodała. Podszedłem do ławki,w której siedział piegowaty chłopak. Popatrzył na mnie uważnie: - Cześć, jestem Karol. - Powiedział. - Cześć, ja nazywam się Janek Kowalski. - Odpowiedziałem. 61

Usiadłem obok. Już po chwili okazało się, że mamy podobne zainte­ resowania. Dostrzegłem duże zdjęcie drużyny piłkarskiej naklejone na zeszycie Karola. - To moja ulubiona drużyna. - Szepnąłem do niego. Popatrzył na mnie z sympatią: - Kibicuję im odkąd tylko pamiętam! - Odpowiedział. Pierwsze lody zostały przełamane (За „Наслідуй”). ("

v'"/

Смішинка -

Назвіть складові частини природи, - каже вчитель. Повітря, - відповідає учень. А ще? Згадай, чим ти миєш руки перед обідом. Згадав! Це мило!

СЛОВНИЧОК вареники -

pierogi глечик- dzbanek годувальник- żywiciel

р е п л ік а - replika світлиця -

świetlica суниці - poziomki

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Що таке прям а мова? 2. Я кі розділові знаки ставимо в реченні з прямою мовою? 3. Я к називається розмова двох або кількох осіб? 4. Як називається висловлювання кожного співрозмовника/-ці? 5. Я к оформляємо діалог на письмі? ГОВОРІННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ 131.

Поясніть, за якої ситуації спілкування можна вживати кожне подане звертання?

Пані Галино Коваленко, Галиночко, Галю, Галино Петрівно, до­ рога наша Галино Петрівно, тітонько Галино, громадянко Ковален­ ко, колего Коваленко, Галюню.

Вудьте ввічливі І

Слова привітання: добрий ранок, доброго ранку, добрий день, доброго дня, добрий вечір, доброго вечора, доброго здоров’я. Слова подяки: дякую, щиро дякую, дуже вдячний, спасибі. Слова вибачення: вибачте, будь ласка даруйте, пере­ прошую. 62

Слова прощання: до побачення, на добраніч, бувайте здорові. 132. Складіть репліки діалогів у таких ситуаціях спілкування:

у магазині ви хочете придбати продукти; у школі ви зустрілися із директором; ви розшукуєте на майданчику свого товариша. 133. Поміркуйте, у яких випадках треба говорити голосно, а в яких-тихо.

У кімнаті лежить хворий. Ви відповідаєте на уроці. Ви на сцені читаєте вірш. Ви розмовляєте з товаришем у тролейбусі. 134. Подумайте і скажіть:

Хто вітається перший, якщо зустрілися молодший і старший? хлопчик та дівчинка? два хлопчики? Ви йдете з товаришем/подругою вулицею. Він/Вона привітався/-лась з незнайомою тобі людиною, зупинився/-лась. Чи треба й вам вітатися? Чи можна замість “Доброго дня” го­ ворити “Привіт”? У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Василько побачив свою вчительку і ввічливо сказав: “До­ брого дня, Оксано Петрівно”. Якої по­ милки припустився хлопчик? Чи, може, все гаразд? 135. Складіть та інсценізуйте за особами один з таких діалогів:

- між школярами та бібліотекарем/-ркою; - між старостою класу та черговими; - між дітьми, коли один/одна випадково штовхнув іншого/іншу. 136. З поданих слів виберіть ті, якими можна назвати виховану людину.

Шановний/-на, шанобливий/-ва, привітний/-на, люб’язний/-на, ввічливий/-ва, ґречний/-на, відповідальний/-на, уважний/-на, чинний/-на, ласкавий/-ва, доброзичливий/-ва, сердечний/-на, добрий/-а, щирий/-ра, відвертий/-та, чесний/-на. 63

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ” 137.

Виконайте рівневі завдання (за варіантами).

л

Ґ Варіант 1

I рівень 1. Наведені слова є словосполученням у рядку:

А літо і зима; Б вірний син; В прийшла зима; Г біля річки. 2. Речення подане в рядку:

А читати книжку; Б відлітають птахи; В йти швидко; Г коло хати. 3. Яким членом речення є виділене слово: Поле оре трактор.

А підметом; Б присудком; В додатком; Г означенням. II рівень 4. Знайдіть речення, у якому граматична основа виражена одним головним членом - присудком:

А Осінь землю листям покриває. Б Взимку сонце крізь плач сміється. В Сонце в мішок не зловиш (3 народної творчості). 5. Однорідні члени є в реченні:

А Зачервоніло над лісом небо. Б Розлились пахощі понад зеленою травою, тихою водою. В Місяць кидав на нас своє срібне сяйво. 6. Поширеним є речення:

А Годі бити байдики. Б Сайт заблоковано. В Ми хочемо працювати. Г Сонце грій!

V_________________________________________________ 64

J

r

л

III рівень 7. Запишіть речення. Визначте, які це речення за метою вислов­ лювання. Розставте пропущені розділові знаки. Уставте пропущені букви.

А Ж..ви так, щоб залишити після себе добрий слід на з..млі. Б Мамо чи кожна пташ..на у вирій на з..му літає? В Можливо ми поїд..мо на відпочинок. IV рівень Напишіть невеликий твір “Ліс узимку”. Використайте речення зі вставними словами, узагальнювальними словами при одно­ рідних членах.

Варіант 2

I рівень 1. Наведені слова є словосполученнями в рядку:

А посеред дороги; Б любов і дружба; В біла хмара; Г була ніч. 2. Речення подане в рядку:

А надходить осінь; Б писати твір; В смачно їсти; Г коло дороги. 3. Яким членом речення є виділене слово: Квіти подарували діти.

А підметом; Б присудком; В додатком; Г означенням. II рівень 4. Знайдіть речення, у якому є другорядні члени речення:

А Я хочу спати. Б Моя рідна земля. В Настав ранок. Г Він бив байдики.

J

V. 65

5. Вставні слова є в реченні:

А Видно вже добре дорогу. Б Літо звичайно найкраща пора року. В Осіння ніч здавалася короткою. Г Кажуть завтра буде дощ. 6. У якому реченні є другорядні члени:

А Защебетали пташки в саду. Б У лісі, у полі, у лузі зацвіли квіти. В Ми поїдемо на екскурсію, там буде цікаво. Г Сонечко гріло своїми ніжними променями. III рівень 7. Запишіть речення. Визначте, які це речення за метою вислов лювання. Розставте пропущені розділові знаки і букви.

А Люби ж мій с..ну свій народ, в..ди його і йди за ним (В. Сосю ра). Б Ти знов защ..б..тала у м..не під вікном (Б. Грінченко). В Ч..рвона калино чого в лузі гн..шся? IV рівень Напишіть невеликий твір на тему “Мої права й обов’язки в сім’ї”, ви користовуючи речення зі вставними словами, однорідними членами.

66

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Це потрібно знати: що вивчають фонетика, орфоепія, граф іка, орфо­ графія; закони милозвучності української мови. Цього необхідно навчитися: передавати слова звукописом, правильно їх вимов­ ляти і писати. Це треба запам’ятати: основні орфограми; правила написання слів. Над цим варто замислитися: „Як дерево починається з кореня, так слово почи­ нається зі звука” ( О лексій Д о вги й ). Ф о н е т и к а - це розділ мовознавства, що вивчає звуки людської мови, їх творення і вимову. Ф онетика тісно пов’язана з графікою та орфографією. Г р а ф і к а - це розділ науки про мову, що вивчає букви, їх написання та значення. О р ф о г р а ф і я , або п р а в о п и с - це розділ мовознавства, як и й вивчає правила написання слів. О р ф о е п і я - це розділ науки про мову, що вивчає пра­ вильну вимову слів.

§ 16. ЗВУКИ мови. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ, ТВЕРДІ Й М’ЯКІ Звук (głoska) - найменша одиниця мови та мовлення. Звуки мови служать для утворення, розпізнавання та розрізнення слів. Для передавання на письмі вимови окремого звука використову­ ють звукопис. Звук позначають узятою у квадратні дужки літерою. Н а п р и к л а д : [а], [л], [б], [г]. 138.

Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? Утворіть із поданих звуків якнайбільше слів. Вимовте ці слова.

[М], [Т],

[а], [и], [о], [ж], [р].

67

Усі слова складаю ться зі звуків. В українській мові, я к і в польській, є звуки голосні (samogłoski) і приголосні (spółgłoski). В українській мові 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Голосні з в у к и : [а], [о], [у], [е], [и], [і]. У в а г а ! В українській мові немає носових голосних, я к і є в польській мові. Звуки можуть утворюватися з голосу та шуму. Голосні звуки творяться тільки з голосу. Голос утворюється, якщ о повітря, проходячи через гортань, проривається через голосові зв’язк и та змушує їх дриж ати. Голосні звуки завж ди утворюють склад. 139. Потренуйтеся вимовляти голосні звуки української мови, повторю­ ючи їх багато разів. 140. Вимовте слова, подані парами, звертаючи увагу на звучання го­ лосних.

Рік - рак, гриби - греби, рів - рив, кит - кіт, сум - сом, копати - купити, жити - жати, рука - ріка. Приголосні звуки української мови: [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [С], [С'], [в], [<й, [Г]ЛҐ], [К], [X], [ж], [ш], [ч],

[ц], [ц'], [л], [л'], [н], [н'],

[р], [РІ, [м], [дз], [дз'], [й].

У вага! • Рисочка вгорі біля букви показує, що звук вимовляється м ’яко: л ял ьк а [л'ал'ка]. • Значок над [дж], [дз], [дз'] показує, що ці дві букви треба вимовляти я к один звук: дзвоник [дзвоник], бджола [бджола]. • Звук [л'] в українській мові треба вимовляти з більшим пом’якш енням , ніж польський [1]. • Звук [л] в українській мові слід вимовляти я к твердий [ł], а не я к [у]. • Звук [ґ] вимовляємо я к польський [g ]. • Звук [г] вимовляємо дзвінкіш е, ніж польський [її]. • М’я к і приголосні [с'], [з'], [дз'] слід вимовляти я к свистячі, а не я к ш иплячі звуки. • М’я к і приголосні [т'], [д'] слід вимовляти без наближ ення до [ц ], [дз']. 68

Під час вимови приголосних звуків видихуване повітря натрапляє на перепони. Приголосні звуки творяться шумом і голосом або тільки шумом. Порівняйте: [з] - [с], [ж] - [ш]. Приголосні звуки складу не утворюють. 141. Потренуйтеся вимовляти приголосні звуки української мови, пов­ торюючи їх багато разів. 142. Переставивши місцями приголосні звуки, утворіть інші слова. Ви­ мовте ці слова. Як утворюються приголосні звуки?

Рамка, городи, літо, ручка. 143. Прочитайте польські та українські слова. Намагайтеся вимовляти їх згідно з правилами вимови тієї чи іншої мови.

Awaria - аварія, balkon - балкон, wiara - віра, dziad - дід, cień тінь, cebula - цибуля, chata - хата, gabinet - кабінет, guma - гума, gołąb - голуб, guzik - ґудзик, hokej - хокей, jezioro - озеро, lekarz лікар, ławka - лавка, łopata - лопата, noga - нога, otwór - отвір, pies - пес, pogląd - погляд, rzeka - ріка, rodzina - родина, rzecz - річ, ściana - стіна. 144. Вивчіть напам’ять скоромовки. Навчіться правильно і швидко ви­ мовляти їх.

1. Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу Кричати до хрипу (Народна творчість). 2. Ніс Гриць пиріг через поріг. Став на горіх, упав на поріг (В. Ладижець). 3. Лис малий і більший лис По гриби ходили в ліс. Заздрить білка в лісі лису: Лис лисички ніс із лісу (Л. Куліш-Зіньків).

В українській мові звуки на письмі позначаються буквами, або літерами (literam i). Проте цілковитої відповідності між звуками і буквами немає, тобто не завж ди одна буква позначає один звук і не завж ди один звук позначається однією буквою. В українській мові є 32 приголосних звуки: 22 твердих (twardych) і 10 м’яких (miękich). Д еякі приголосні становлять 69

пари: [д] - [д'], [т] - [т'], [ з ] ^ [з'], [с] - [с'], [л] - [л'], [н] - [н'], [ц] - [ц'], [р] - [р'], [дз] - [дз']. М’як и й звук [й] не має парно­ го серед твердих. Губні [б], [п], [в], [м], [ф], ш иплячі [ж], [ч], [ш], [дж] та звуки [г], [к], [х], [ґ] не мають парних м ’як и х . ЦІ звуки можуть пом’якш уватися перед [і], а зрідка й перед ін ­ ш ими голосними: м іст о , ш іст ь, св я т о , роздо р іж ж я. М’яким и ці приголосні не бувають. їх називають напівм ’яким и. Звук [р'] вимовляється лиш е в середині складу: р я д , р ю к з а к . У кін ці складу завж ди вимовляється звук [р]: к о б за р , сер й о зн о , б у р ’я н .

Пом’якш ен ня приголосних на письмі позначається буквами і, я, ю, є та м ’я к и м з н а к о м ь: т іт к а , т е м р я в а , н ю х а т и , т р е т є, хлопець.

У звуковому записі на м ’якість приголосного звука вказує скісна риска ['] після літери: си н ь [син'], на напівм’якість вказує знак [’]: [в’ік]. 145. Правильно прочитайте пари слів:

б’ють - бій, сон - сіно,

кінний - коня, робота - рятувати,

дорога - дівчина, лук - люк.

У яких словах приголосні [б], [к], [д], [с], [р], [л] вимовляються твердо, а в яких м’яко? Якими буквами позначається пом’якшення цих звуків? 146. Спишіть вірш. Назвіть спочатку м’які, а потім напівм’які приголосні.

Літом ластівка літає, Ластів’ят малих навчає: „Не лінуйтесь, ластів’ята. Вчіться літечком літати. Бо, як літо відлітує, Ми за море помандруєм” (Г. Чубач) 147. До поданих слів доберіть слова, що відрізняються від них тільки м’яким звуком, парним твердому приголосному. Запи­ шіть пари слів.

Шал, п’ята, красен, син, лак, рис, лис, дим, тин.

70

148. Прочитайте гумореску, перекажіть ії. Запишіть прислів’я, що є її наз­ вою. Дайте характеристику приголосним звукам у ньому.

НА ЗЛОДІЄВІ ШАПКА ГОРИТЬ Трапилася раз крадіжка, і постраждалий звернувся до знахаря. Той привів їх обох - гаданого злодія і потерпілого - на базар і крик­ нув: “Ану погляньте, люди: на злодієві шапка горить!” Злодій мимо­ волі схопився за шапку і цим видав себе (Народна гумореска). 149. Випишіть із тексту слова, у яких є м’які приголосні звуки.

До 18 століття люди виконували всю домашню роботу вручну. Не було ні пральних машин, ні порохотягів, ні телевізорів. Ніхто не мав водогону і каналізації. Перші домашні прилади були механічними. Впоратися з ними було не так уже й просто. Усе змінилося, коли з’явилася електрика. Першу електричну лампу виготовив англієць Джозеф Свон (3 дит. енциклопедії). 150. Запишіть текст. Підкресліть букви, які позначають м’які й на­ півм’які звуки.

Коли син вирушав із дому в да­ леку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб оберігав від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали змалку. Рушник в українському побуті живе і сьогодні. Його використовують на весіллях, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей (77. Орел).

Смішинка - Сьогодні ми писатимемо автобіографію, - каже вчителька. Знаєте, що це таке? - Авжеж! - вигукнув Петрик. - Це біографія автомобіля! СЛОВНИЧОК красен - piękny

тин - płot

л а к - lakier

шал - szał

ластівка - jaskółka

71

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Я кі ви знаєте природні звуки? 2. Чим відрізняю ться звуки мовлення від інш их звуків дов­ кілля? 3. Чи допомагають звуки мови розрізнити окремі слова? 4. У чому полягає різниця м іж голосними і приголосними звуками? 5. Я кі звуки є м ’яки м и , а я к і - напівм ’яким и ? Наведіть приклади. § 17. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА (ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ) 151.

Прочитайте речення. Випишіть слова, у яких є м’які приголосні у першу колонку, а в яких лише тверді приголосні - у другу колонку.

У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай, Рідніша їм своя пустиня, аніж земний в гущині рай, їм красить все їх рідний край. (М. Чернявський) Якими буквами позначається м’якість приголосних в українській мові?

Я один у сім’ї такий, Кажуть, надто вже м’який. Хоч мовчун, та не дивак, У словах - не зайвий знак (М ’я кий знак). 152.

Прочитайте слова. Скажіть, чи є відмінність у написанні й лексич­ ному значенні слів, від чого це залежить?

Банка - банька; булка - булька; галка - галька. У країні Граматика живе відомий фокусник. І звуть його М’який Знак. Варто йому підійти до якогось слова, і воно стає невпізнан­ ним: консервна банка стає теплою банькою, рум’яна булка - водя­ ною булькою, а криклива галка стає кам’яною галькою.

Н а відміну від польської, в українській мові є спеціальна літера для позначення м ’якості приголосних. Б уква ь - це м ’як и й знак. Він показує, що попередній приголосний вимов­ ляється м ’яко. Н априклад: дядько, т ільки, спить, кінь, дзьоб. 72

В українській мові м ’я к и й знак ставимо після букв д, т, з, с, ц, л, н у кін ці та в середині слів м о л о дь, вісь , б о рот ьба. П ісля букв б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ні, р у кін ці слова м ’як и й знак не ставиться. Наприклад: ст еп , л ю б о в, сім , піч, з в ір . 153. Прочитайте слова. Поясніть написання чи відсутність м’якого знака.

Камінь, кобзар, ходять, тулуб, сіль, йорж, стаж, дідусь.

М’який знак пишеться: 1. Після д, т, з, с, ц, л , н , що позначають м ’я к і приголосні; у кінці слова та в середині слова перед буквами, що позначають твердий звук: с іл ь , д ід у с ь , м а л е н ь к и й ; перед о: нього, п о л ь о ви й . 2 . П ісля л , що позначає м ’яки й , перед наступним м ’яким : п о л ь сь к и й , п а л ь ц і.

3. У суфіксах -ськ-, зьк-, -цьк-: у к р а їн с ь к и й , ч е р н ів е ц ь к и й ; -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-: м а л е н ь к и й , д и т и н о н ь к а . 4 . У сполученнях -льч-, -льц-, -ньч-, -ньц-, що походять з -льк-, -ньк-: до н ь ч и н , д о н ь ц і, бо д о н ь к а ; л я л ь ч и н , л я л ь ц і, бо лялька.

5. У дієсловах на -ть, -ться: зб и р а ю т ь, м и єт ь с я . М’який знак не пишеться: 1. П ісля б, п , в, м, ф , г, ґ , к , х, ж , ч , ш , р : д уб , ст еп , п іч , ніж , сім . 2 . П ісля букв, що позначають м ’я к і й стоять перед м ’яким и приголосними: п іс н я , щ а ст я , д н і, с в я т о . 3. У словах б о я з к и й , в ’я з к и й , р із к и й , к о в з к и й , д е р з к и й , б а ск и й , п л о с к и й . 4 . П ісля н перед ж, ч, ш, щ та перед -ськ-, -ство: м ен ш и й , д зе л е н ч а т и , к ін ч и к , у м а н с ь к и й , гр е б ін ч и к . Винятки: н я н ь ч и т и , б р и н ь ч а т и , ж ен ьш ен ь.

5. У сполученнях - -лч-, -лц-, -нч-, -нц-, що походять з -лк-, -нк-: Н а т а л ч и н , Н а т а л ц і, бо Н а т а л к а ; р и б а л ч и н , р и б а л ц і, бо р и б а л к а . 154. Поставте іменники в давальному відмінку. Поясніть уживання м’якого знака.

Дочка, донька, полька, бджілка, лялька, сопілка, жінка, зірка, футболка, валер’янка, ніченька, зіронька, рибалка, Галинка, прия­ телька. 73

155. Запишіть слова. Уставте, де потрібно, м’який знак.

Хар.жів, чест.., сяд..мо, близько, спіл..ніст.., Іл..ля, міц..ний, нян..ці, Уман..щина, дз..об, батал..йон, волзький, донец..кий, гір..кий, сіл..с..кий, любов.., суспільство, с..мієш..ся, барабан..щик, В И Ш Є Н . . Ц І , камін..чик, калинон..ка, хустин..ці, бояз..кий, мен..ший, т.мяний, брин..чати. 156. Перепишіть. Поставте на місці крапок, де потрібно, м’який знак. Поясніть його вживання.

1. Нічого кращого в ус..ому світі не знайдеш за любов і працю (ІVI. Стельмах). 2. Що для квітки літ..не сонце, так і мати рідній дон..ці (Н. Забіла). 3. Ой, злетілис.. думи - думи, голівон..ці тяж­ ко (О. Кононенко). 4. І народжуються ліс..ні серця струни голос..ні (В. Сосюра). 5. Птахи гойдаю т.ся на гіл ..ці, і сонце грає на соПІЛ..ЦІ (І. Драч). 6. Понад Дніпром гуде метро - і рибон..ці не спит.ся (І. Малкович). 157. Прочитайте текст. Випишіть слова, у яких пишеться м’який знак. Поясніть його вживання.

Мертве море - найнижче місце земної поверхні. Його вода май­ же у вісім разів солоніша від звичайної морської... У цьому морі неможливо втопитися, навіть якщо дуже цього захотіти: вода тут настільки густа, що на ній можна лежати. Ця вода має лікувальні властивості: після кількох купань зажива­ ють рани, зникають захворювання шкіри (З дит. енциклопедії).

74

Метаграма - загадка, у якій із пропонованого слова шляхом заміни одного звука отримуємо нове слово. Наприклад: сапка - шапка. 158. Відгадайте метаграми:

З [с] - сапаю, з [ш] - вдягаю, З [л] - стрибаю, з [п] - ховаю. 159. Відгадайте загадки. Відгадки запишіть у кросворд.

1. Сам не біжить, а іншим стояти не дозволяє. 2. І наткала ж полотна! Вся ним вкрита далина Поле, ліс, луки і ріки, Села та міста великі. В біле вбралася сама: - День вам добрий! Я ... (Г. Храпач) і" w

Смішинка Учитель: - Ваш син увесь час біля книжок заспаний. Батько: - Може бути. То в нього талант дрімає.

СЛОВНИЧОК баский - rączy

пустиня - pustynia

гущина- gąszcz

сопілка - fujarka

дерзкий - nieulękły

струна - struna

йорж - jazgarz

тулуб - kadłub

§ 18. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ. ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, ї

Звуки мови на письмі позначаються буквами, або літерам и (literam i). Звуки ми вимовляємо і чуємо, букви пишемо і бачимо. 75

Букви бувають великі та малі й мають свої назви. В українській мові користуються кириличним и буквами. Всього в українській мові 33 букви, з них 10 позначають го­ лосні звуки, 22 - приголосні звуки, одна буква (м’як и й знак) звука не позначає, а лиш е вказує на м ’якість попереднього приголосного звука. Розташ овані в певному порядку літери становлять алф авіт (alfabet), як и й ще називають азбукою або абеткою. Український алфавіт А а, Б б,

(бе)

(а)

в

В,

(ве)

Гг,

Ґґ,

Д Д, Е е,

(ге)

(ґе) (Де)

Є є,

Ж ж,

З з,

И,

І і,

Її

(Є)

(Є)

(же)

(зе)

(и)

(І)

(ї

Й й, Кк,

Л л, М м, Н н, О о,

П п,

р р,

С с,

Тт, Уу,

фф,

(йот)(ка)

(ел) (ем) (єн)

(пе)

(ер)

(ес)

(те)

(еф )

Х х,

Цц

Ч ч, Ш ш, Щ щ .

(ха) (Це)

(че) (ша) (ща)

(о)

Ь, (м’який знак) (знак м’якшення)

(У)

Ю ю, Я я

(ю)

(я)

160. Перепишіть і вивчіть напам’ять вірш про алфавіт.

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З - нам усім завжди везе. Й І І Й К Л М Н О - дружно йдемо ми в кіно. П Р С Т У Ф Х - засміялись “ха-ха-ха!” Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я - ось і вся наша сім’я! (Н. Забіла)

Алфавіт повинна добре знати кож на людина, бо за алфавітом розміщ ую ться слова в словниках, енциклопедіях, складають списки, каталоги тощо. Крім букв, в українській мові вж иваю ться ще два знаки: апостроф (’) і дефіс (-). При розміщ енні слів за алфавітом апо­ строф і дефіс до уваги не беруть. 161. Складіть за алфавітом список учнів та учениць вашого класу. 162. Подані слова запишіть за алфавітом. Визначте кількість букв і звуків у цих словах.

Яблучко, дощик, їхати, дзюрчить, хрущ, дзиґа, калина, рученька, бджола, край. 76

163. Групова робота. Складіть алфавітний покажчик рослин і тварин, що поширені у вашій місцевості.

Голосні звуки на письмі позначаються літерами а, е, о, у, и, і, я, ю, є, ї. Л ітери а, е, о, у, и, і позначають лиш е один голосний звук: с а д - [с а д ], небо - \н е б о \, л о м — [л о м ], к л у б — [к л у б ], р и б а — [р и б а ], літо - [л’іто].

Літери я, ю, є в кінці та в середині складів позначають звуки [а], [у], [е] і м ’якість попереднього приголосного звука: р я д — [р'ад ], л ю би й — [л 'уб и й ], д а в н є - [д а в н 'е].

Л ітери я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: а) на початку слова: я б л у к о [йаблуко], Ю л я [йул'а], є д н іс т ь [йедн'іст']; б) на початку складу - в середині слова після голосних: б а я н - [байан], в о ю в а т и [войувати], за є ц ь [зайец']; в) після апострофа: п а м ’я т ь [памйат'], в ’ю н [вйун]; г) після м ’якого знака: а т е л ь є [ател'йе]. Л ітера ї завж ди позначає два звуки - [й] та [і]: їж ак [йіж ак], д о їт и [дойіти], з ’їс т и [зйісти]. 164. Назвіть у поданих словах приголосні звуки. Яку відмінність у них ви помітили? Поясніть.

лис - ліс радий - рясно

стан - стань луки - люди

Висновок. Букви ь, і, я, ю, є пом’якшують попередній приголосний. 165.

Зробіть звуковий запис поданих слів. Назвіть кількість літер і звуків у кожному слові.

Поєднання, ялина, знання, ячмінь, боюсь, юнга, мрія, буряк, бур’ян.

г

166.

Допишіть прислів’я, уставляючи подані слова з літерами я,

ю, є, ї. Тоді просо ..., як глухий дуб .... Ластівка день ..., а соловей .... Хто про землю ..., вона тому .... Правда із моря ..., а неправда ....

Довідка Засівається, розвивається; починає, закінчує; дбає, повер­ тає; виринає, потопляє. 77

167. Прочитайте текст, перекажіть його та запишіть. Знайдіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки. Поясніть зміст прислів’я “За двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш”.

ТРИ МЕТРИ ШПИГУНІВ Петрик увімкнув телевізор і сів за уроки. Краєчком ока він розв’я­ зував задачу, а другим краєчком дивився на шпигуна в телевізорі: “Ось зараз його схоплять... А от і другий з’явився. Тепер їх двоє! Диви-но вже троє!” „...Три метри тканини, - читав Петрик другим краєчком ока, - по п’ять гривень за метр...” - Петрику! Вимкни телевізор, - гукнула мама. - Ти ж знаєш при­ слів’я: “За двома зайцями поженешся - жодного не впіймаєш!” „Двоє зайців, - повторював про себе Петрик, не відриваючи очей від телевізора, - і три метри шпигунів по п’ять тканин гривня...” Другого дня Петрик похмурим вертався зі школи: прислів’я не підтвердилося. За двома зайцями погнався - двох і зловив. Корот­ ше, двійку... Коли за багато справ берешся, все переплутаєш (За А. Скобіале).

Буквосполучення дж, дз звичайно позначають один звук [дж], [дз] а дзь - звук дз': дж ерело [джерело], р а д ж у [раджу], ґ у д з и к [ґудзик], д зь о б [дз'об]. Два звуки [д] і [ж], [д] і [з] ці буквосполучення позначають лиш е тоді, коли префікс закінчується на [д] (від-, під-, над-), а корінь починається на [ж] або [з]: від ж и т и , п ід ж и в и т и , в ід ­ зн а к а , н адзви ч ай н и й . 168. Прочитайте вірш, запам’ятайте особливості звуків [дж], [дз], [дз'].

Орфоепія звеліла, Щоб усе було до діла, Щоб в Країні Фонетичній Діяли закони вічні. Пам’ятай таку науку: [дж], [дз], [дз'], - то злиті звуки. Це усі повинні знати: Нас не можна роз’єднати. Відрізняємось ми чим? Літер дві і три, а звук один.

78

169.

Прочитайте скоромовку. Випишіть слова зі звуками [дж], [дз], [дз'].

Як дзвінок задзеленчить, Дзвінко джмелик задзижчить. Ґедзь із джмеликом летить, Бджолам весело кричить: „Бджоли, бджоли, бджоленята, Вилітайте погуляти”.

У вага! Б уква щ завж ди позначає два звуки: щедрий [шчедрий], щ ука [ш чука]. 170.

Прочитайте словосполучення. Яку особливість має буква щ? Запи­ шіть фонетичну транскрипцію словосполучення.

На щастя, на здоров’я; щирий друг; щедро пригощали. 171.

Спишіть речення. Визначте, один чи два звуки позначають буквосполучення дж, дз.

1. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів (М. Коцюбинський). 2. Бджола мала, а й та працює (Народна творчість). 3. Старе від­ живає, нове народжується (Народна творчість). 4. Хлібороби вже віджнивували і відзвітували про новий урожай (3 газети). 172.

Випишіть у три колонки: 1) слова, у яких звуків і букв порівну; 2) слова, у яких звуків менше, ніж букв; 3) слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Огороджений, кукурудза, ходять, мряка, камінь, щедрий, малюк, сяють, працювати. 173.

Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть літерами і передайте звукописом. Поясніть, чим різняться звук і літера.

1. Букви, як воїни, стали всі в ряд, наче солдати, ідуть на парад. Кожна на місці своєму стоїть, а називаються всі... . 2. Є чарівник у школі в нас, ану, впізнайте, хто він? Озветься тиша йде у клас, озветься ще раз - гомін. Щоб не спізнились на урок, нам голос подає... . 3. Я колючий, мов будяк; здавна звуть мене... .

79

174. Прочитайте вірш. Знайдіть слова, які різняться лише одним приго­ лосним звуком. Що ви знаєте про літеру ґ?

Ґава дуже любить каву чорна ґава чорну каву, чорна-чорна ґава з ґав чорну-чорну каву з кав; вже й у зернах уживала зерна кавові вживала. Попила її, поїла! З кави ґава й почорніла. (О. Орач)

ПРО ЛІТЕРУ Ґ ґ Л ітеру Ґ ґ, як у було вилучено з українського правопису 1933 року, повернуто третім виданням “Українського право­ пису” (1994 р.). 175. Прочитайте вірш, дотримуючись правильної вимови звука [ґ]. Запам’ятайте, у яких словах він уживається.

Орфоепія звеліла, Щоб усе було до діла. Щоб не чути “ох!” і “ах!” [ґ] вживати у словах: аґрус, ґава, ґазда (хазяїн), ґандж, ґанок, ґатунок (сорт), ґвалт (шум), ґеґотати, ґедзь, ґерлиґа, ґлей (вишневий клей), ґніт (у лампі), ґоґоль-моґоль, ґрати (на вікнах), ґречний (вихований), ґринджоли (санчата), ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, зиґзаґ, дзиґлик, леґінь, ремиґати, хуґа. У решті слів хай [г] звучить. Більш до мене не ходіть.

Власні назви іншомовного походження мають подвійне вж и ­ вання [ Г ] та [ґ]: Гарібальді - Ґарібальді; Гете - Ґете; Гренландія - Ґренландія. 176. Зробіть звуковий запис речень.

Ґава годувала ґавенят на ґанку. Все приготувала ґава для сні­ данку; ґоґоль-моґоль, аґрус і гарячі грінки. 80

177. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Виді­ лені слова передайте звукописом. Чому кількість звуків і букв у цих словах не збігається?

1. Бджоли раді цвіту а люди раді меду (Народна творчість). 2. Дощ хлющить на зелен плющ під плю­ щем сховався хрущ. Каже весело плющу Не боюся я дощу (А. Камінчук). 3. Важко джміль гойдається на айстрі птах галузку до гнізда несе (С. Бурлаков). Підготуйте проект “Історія українського алфавіту”, “Літера ґ в українській абетці”.

((...... Чіт

Смішинка Учитель до учня: - Яких рідкісних австралійських тварин ти знаєш? - Слони! - А хіба слони водяться в Австралії? - Ні, тому вони там і рідкісні.

СЛОВНИЧОК

gałązka дзиґа - fryga мряка - mgła парад - parada

bluszcz хрущ - chrabąszcz юнга - junga ячмінь - jęczmień

галузка -

плющ -

§ 19. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА 178. Прочитайте подані парами слова. Які звуки позначені виділеними сполученнями літер? М’якими чи твердими є приголосні? Один чи два звуки позначені літерою я? Зробіть висновок: для чого вжива­ ється апостроф?

Свято - дев’ять, вдячність - під’язичний, буря - бур’ян.

А п о с т р о ф - це графічний знак, як и й уж ивається для позначення роздільної вимови твердих приголосних і наступ­ них звукосполучень [йа], [йу], [йе], [йі]. Ц і звукосполучення позначені на письмі літерами я, ю, є, ї. 81

Апостроф пишемо: 1) Після букв б, п, в, м, ф;

Б ’є, п ’ять, в ’язат и, в ’юн, солов’ї, м ’який

2) Після літери р, що позначає твердий звук [р];

П о вір ’я, між гір’я, м ат ір’ю

3) Після префіксів та перш ої ча­ стини складних слів, що закін­ чуються твердим приголосним;

З ’явит ись, об’єднат ись, п ід’яремний, дит ’ясла, т рьох’ярусний, п ів’яблука

4) Після літери к у слові Л ук’ян Л у к ’янівна, Л у к ’яненко, та споріднених із ним словах;

Л у к ’янчук

5) в інш омовних словах:

ком п ’ютер, ін ’єкція, п ’єса

Апостроф не пишемо: 1) Після літер б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть літера, що позначає кореневий приголосний, крім [р];

Ц вя х , свято, м орквяний, але в ер б ’я , т орф ’ян и й , ч е р в ’я к , а р ф ’я р , верф ’ю

2) Після літери р, що позначає м ’який звук [р']

Ряска, буря, р ю кза к

179. Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, апостроф.

Мавп..ячий, бур..як, матір..ю, без..язикий, сузір..я, р..ясний, св..ято, медв..яний, арф..яр, духм..яний, різдв..яний, об..їхати, здоров..я. 180. Перекладіть українською мовою слова. Поясніть уживання апо­ строфа.

Imię, bije, pięć, pomnik, dziewięć, biją, pierze, czerw, piątek, rodzina, drewniany, pamięć, zdrowie, obowiązek, rumiany, miękki, pięta, pijawka, mięso. 181. До поданих слів доберіть споріднені, які пишемо з апостро­ фом. Запишіть ці слова. Обґрунтуйте вживання апострофа.

Солома, дерево, риба, жирафа, трава, перо, двір, торф, ярус, камінь, хлопець, гора.

82

182.

Прочитайте пари слів, правильно їх вимовляючи. Поясніть уживан­ ня та невживання апострофа.

М’ята - тьмяний. Зв’язати - свято. 183.

Подвір’я - повітря. Міжгір’я - порядок.

В’ялити - цвях.

Перепишіть речення. Уставте, де потрібно, апостроф. Поясніть уживання апострофа.

1. Добре ім..я - найкраще багатство. 2. Як струмки зіллють­ ся, буде ріка, як з..єднаються люди, буде громада. 3. Як на ноги зіп..явся, так за працю взявся. 4. Як усе св..яткувати, то нічого буде ковтати. 5. Де бур..яну багато, нема що внести в хату. 6. Черв..як точить дерево, а сумління - людину. 7. Муха коня з..їла, а вовк помагав. 8. На своєму подвір..ї і собака пан. 9. Папуга хвалиться пір..ям, сорока - хвостом, а соловей - голосом. 10. Не вчи орла лі­ тати, а солов..я - співати (Народна творчість).

0

184.

Перепишіть речення. Поставте, де потрібно, апостроф.

1. Ступаю твердо по своїй землі і слухаю св..ященну рідну мову (І. Качуровський). 2. Мова твоя, Україно, з мови твоїх солов..їв (Д. Кре­ мінь). 3. Медв..яно пахнуть абрикоси. Духм..янить рута й медуниця (Д. Павличко). 4. Із темноти заявляються зірки (В. Мороз).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Коли пишемо м ’як и й знак? 2. У як и х випадках м ’як и й знак не пишемо? 3. Коли ставиться апостроф? 4. У як и х випадках апостроф не ставиться? Cr і"

Смішинка Вільний час. Вчителька запитує: - Ігоре, коли я скажу: “Я хворію”, який це буде час? - Вільний час, - радісно вигукнув учень.

СЛОВНИЧОК

morele арф’яр - harfista духмяний - aromatyczny жирафа - żyrafa

słowiki сузір’я - gwiazdozbiór

абрикоси -

солов’ї -

сумління - sumienie черв’як -

83

czerw

ПИСЬМО. ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Твір-розповідь - це зв’язний текст, усний чи письмовий, як и й передає повідомлення автора або авторки про якусь важ ­ ливу подію. Схема розповіді: вступ (зачин); основна частина; кінцівка. Основа зв’язності полягає в тому, що кожне наступне речен­ ня будується на основі попереднього, додаючи до вже відомої інформації нову. Саме така будова й забезпечує розвиток думки. 185. Прочитайте приклад розповіді на основі власного досвіду. Дайте відповіді на питання.

ПОДАРУНОК ДЛЯ БАБУСІ Минулої неділі ми з братом зібралися до бабусі в гості. Виховані люди, як відомо, з порожніми руками в гості не ходять. Ми й замис­ лилися: що б такого бабусі принести, щоб зробити їй приємність та щоб і користь від того була? Брат пригадав, що бабуся не байдужа до солодкого, а улюблена її страва - каша. Значить, принесемо гар­ бузової каші! Тим більше, що й нам вона смакує... Солодкий той подарунок треба було зварити. З поданого в ку­ лінарній книзі рецепту ми не все зрозуміли, тому за консультацією звернулися до мами. Тоді взялися до роботи. Спочатку золотисто-жовтий гарбуз ми очистили від шкірки та на­ сіння. Розрізали на невеликі шматочки. Склавши їх до каструлі, за­ лили молоком і зварили до готовності. Тим часом в іншій каструлі проварили пшоно. Як тільки шматочки гарбуза зварилися, гарбуз з’єднали із пшоном. Жовтогарячу масу ретельно розмішали й дода­ ли цукру. Після цього каструлю з майбутньою кашею поставили до духовки. Незабаром смачна духмяна страва була готова. Загорнувши каструлю з кашею спочатку в газету, потім у руш­ ник, щоб не вистигала, горді зі своїх талантів, ми понесли гостинця. Тепер ми зрозуміли, чому Червона Шапочка несла пиріжки та гор­ щечок масла. Це така радість - пригостити бабусю смачненьким! Бабуся аж просльозилась від несподіванки.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ: 1. Чи вдало, на вашу думку, скомпоновано розповідь? 2. Укажіть у тексті зачин і кінцівку. 3. З’ясуйте тип мовлення, тему й основну думку тексту. 4. Складіть усну розповідь про якийсь важливий випадок у вашому житті. 5. Напишіть твір-розповідь на одну із тем: “Традиції нашої сім’ї ”; “Пода­ рунок для мами”, “Сувенір із подорожі для тата”. 84

§ 20. Г О Л О С Н І З В У К И , В И М О В А Й П О З Н А Ч Е Н Н Я ЇХ Н А П И С Ь М І

В у країнській мові голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і] вим овляю ться чітко під наголосом. Звуки [а], [у], [і], [о] ви ­ мовляю ться виразно і в ненаголош ених складах. Звук [е] у ненаголош ених складах вимовляється наближено ДО [и], а звук [и] - наближено до [е], наприклад: зем ля [зеимл'а], зим а [зиема]. У складах із ненаголошеними е та и пиш еться та сама літера, що й під наголосом: великий, величезний, бо вели ч; несу, бо принесений. Отже, коли виникає сумнів, як у букву писати на місці ненаголошеного голосного звука, змінюємо слово або добираємо до нього споріднене слово так, щоб ненаголош ений звук став наголошеним. Н априклад, пишемо зелений, бо зелень; зима, бо взйм ку, голубка, бо голуб. Правопис слів, у як и х написання е, и, о н іяк не перевіряєть­ ся, треба запам ’ятати: апельсин, медаль, пенал, киш еня. У разі потреби звертайтеся за довідкою до орфографічного словника. Звук [о] перед складом з наголошеним [у] вимовляється я к [у], наприклад: кожух [коуж ух], голубка [ гоулубка]. Така вимова ненаголош ених голосних відповідає правилам української орфоепії. Д ля перевірки правильності вимови слів укладено орфоепіч­ ний словник. Його статті вміщують звуковий запис слів. 186. Визначте слова, які пишемо по-різному, але вимовляємо однаково. Як це пояснити?

1. Грибник граблями гріб гриби і промовляв: Треби, греби...” (А. Качан). 2. Весною до сонця потягся кленок і став як високий го­ стренький клинок (А. Камінчук). 3. Слухайтесь мене, то вас лихо не мине! (Народна творчість). 4. Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, як сиві опали (Д. Павличко).

В українській літературній мові ненаголошені звуки [а] і [о] вимовляються чітко. Проте в деяких словах їх іноді плутають. Н аписання цих слів треба запам ’ятати. Вимовляємо і пишемо а після г, к, х перед складом із на­ голошеним звуком [а] у словах гаразд, гарячий, калач, качан, хазяїн, багато, багач, багатир (багач). 85

У таких словах, я к богатир ( велетень, си ла ч), козак, ко­ ровай, кропива, крохмаль, отаман, поганий, солдат, слов’яни, гончар у першому складі вимовляємо і пишемо о. 187. а) Спишіть прислів’я. Уставте пропущені букви а чи о.

1. Не в багатстві сила, а в трудових руках. 2. Один с..лдат у полі не воїн. 3. То не к..зак, що ..таманом не думає бути. 4. Раз - та г.разд. 5. Хто б..гато обіцяє, той рідко слово тримає, б) Вивчіть напам’ять два прислів’я. 188. Гра “Слова-друзі”. Доберіть та запишіть слова, які відрізняються від поданого лише одним звуком.

Байка, син, сало, брат, віник, дати, жити, кошеня, рік, рак, сила, пити. 189. а) Подані слова передайте звукописом. ш

Сестра, весло, голубити, розумниця, зозуля, зимівля, дверцята. б) Напишіть записку своїм батькам або однокпасникам/-цям, вико­ ристовуючи звукопис. На які труднощі ви натрапили?

СЛОВНИЧОК гаразд -

dobra голубити - pieścić гончар - garncarz зимівля - zimowisko

- ataman кропива - pokrzywa крохмаль - krochmal медаль - medal

отаман

§ 21. ОРФОГРАМА. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОРФОГРАФІЧНИМ СЛОВНИКОМ

О рф ограф ія - розділ мовознавства, як и й вивчає правила написання слів. Н аписання, яке здійснюється на основі правила орфографії, називається орфограмою. Н а п р и к л а д : літери е, и, що познача­ ють ненаголошені голосні; літера о, що позначає наголош ений голосний. Написання слова мож на перевірити, звернувшись до орфо­ графічного словника. Орфографічне правило - це ч ітка рекомендація для певного написання (наприклад, правила написання апострофа, м ’якого знака). 86

190. Визначте в словах орфограми. Пригадайте правила написання літер на позначення ненаголошених звуків [е], [и]. Поясніть написання слів.

Твердий, здивований, голубити, замерзати, сливовий, сивина, запис, вечоріти, ребро, впливати, черговий, розумний, височенний, спекотний, хвилина, випиляний. Як перевірити наголосом написання слів з ненаголошеними [е], [И], [О]?

Зм ініть форму слова: голуби - голуб, весло - весла, листи, - лист . Доберіть спільнокореневе слово: розум ний - розум, гречаний - гречка, зупинит ися - зупйнка. 191. Зробіть звуковий запис слів. У яких словах написання сумнівних ненаголошених голосних не можна перевірити наголосом?

Велетень, широкий, криниця, живий, помиритися, очерет, кри­ жаний, підприємливість.

У сполуках -ере-, -еле- пишемо літеру е: череда, зеленіт и. У сполуках -ри-, -ли- пишемо букву и: кривавий, блищ ат и. Я кщ о при зміні чи доборі спорідненого слова ненаголошений звук випадає, пиш емо е: човен, бо човна; т равень, бо т равня. 192. а) До поданих слів доберіть слова з протилежним значенням. Запишіть їх парами. Позначте у словах вивчені орфограми.

Ранковий, відсталий, дорогий, майбутній, наступний, дурний, схвалювати, сваритися, поразка, б) Поясніть написання дібраних слів. 193. Правильно вимовте слова. Поясніть написання літери е в ненаго­ лошених складах. З’ясуйте орфограму.

Липень, хлопець, прапороносець, кашель, майстер, вишень, гри­ вень, їдалень, шевця, женці, півень, тиждень, терен. 194. Правильно вимовте слова. Усно доберіть перевірні слова там, де це можливо. Запишіть слова, правопис яких не можна перевірити наголосом. Скористайтесь орфографічним словником.

Небесний, декада, легенда, схилятися, цистерна, дивина, потре­ бувати, ледаченький, лисиця, директор, степовий. 87

195. Перепишіть слова, на місці крапок уставте пропущені літери. Слова, щодо написання яких маєте сумнів, перевірте за ор­ фографічним словником.

Ч..пурний, л..ман, В..ЛОС..ПЄД, м..тро, держава, г..рой, м..нати, ап..льсин, абр.жос, ц..буля, п..ріг, демонстрація, м..лькати, ч.жати, ш..ршавий, арифметика, мат.матика. 196. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Слова із сумнів­ ними голосними, які не перевіряються, підкресліть.

0

1. У долині журавель і л..лека із кр..ниці воду п’ють, як із глека (А. Качан). 2. Мов кр..ло л..бедине, тиха муз.жа лине (Д. Луценко). 3. На простори неозорі мчать кульбабині десанти (Я. Перебийніс). 4. У квітнику біля в..ранди, як жар, палає кущ троянди (А. Качан). 5. Рожевим цвітом світиться ш..пшина (Я. Камінецький). 6. Голубіє росяна л..вада, і тр..мтить на вітрі зел..н лист (Я. Ярмоленко).

М. Беркос. Яблуня цвіте Смішинка ^

У

- Василю, який це буде час, коли я скажу: я миюся, ти миєшся, він миється? - запитав учитель. - Вечірній, - радісно відповів учень.

СЛОВНИЧОК

weranda глек - dzban декада - dekada десант - desant женці - żniwiarze

lewada лиман - liman кульбаба - dmuchawiec цистерна - cysterna

веранда -

левада -

88

§ 22. Б У К В О С П О Л У Ч Е Н Н Я ЙО, ЬО 197. Прочитайте слова. Яке сполучення звуків позначають на письмі літери й, о? Для чого вживаємо сполуку літер ьо?

Йорж, льотчик, серйозний, сьогодні, його, мільйон, гайовий, бульйон.

Пишемо йо: для позначення сполучення приголосного [й ] з голосним [о] на початку слова або складу: гайок, бойовий. Пишемо ьо: для позначення м ’якості попереднього приголосного перед [о] в середині складу: льон, сьомий. Орфограма: буквосполучення йо, ьо. 198. Перепишіть, підкресліть орфограму “Буквосполучення Поясніть написання слів.

йо, ьо”.

Майоріти, схвильований, опрацьований, знайомий, крайовий, трьох, сьомга, йогурт, мільйон, дзьоб, Воробйов, Корабльов. 199. До поданих слів доберіть спільнокореневі, в яких би вживалися буквосполучення йо чи ьо. Дібрані слова запишіть і поясніть їхнє написання.

Лід, гай, літати, воювати, сім, край, синіти, праця, пень, бій, рубець. 200. Перепишіть, на місці крапок уставте пропущені літери.

1. Л..лека витанцьовував гопака на краю гнізда (Ю. Збанацький). 2. Я знайомий узор на твоїм рукаві пізнаю (Л. Забашта). 3. У білих л..олях сплять лілеї (ІVI. Вінграновський). 4. Стежка зовсім несподі­ вано привела мене в га..ок (І. Сенченко). 5. Буслиха у гнізді на хаті світить дз..обом, здається, зараз дз..обне місяць в н..бесах (Є. Гу­ цало). 6. Вийду в степ, до синьої кр..ниці (А. Малишко). 201. Запишіть слова, вставляючи пропущені вопис.

йо, ьо. Поясніть їх пра­

Ма..нез, прац..витий, ранньою, батал..н, сер..зний, га..к, дз..бик, міль..н, зна..митися, кол..ри, бо..вий, багат.х, кл...ш, просл..зитися. 89

202.

Закінчіть прислів’я, дайте характеристику приголосним зву­ кам.

Мудрим ніхто не вродився, а ... . Чого навчишся, того за плечима не ... . Хто хоче більше знати, тому треба менше ....

Довідка спати, навчився, носить. 203.

Вправи для допитливих. Відгадайте загадки, їх об’єднано по дві. Чи є у словах-відгадках кожної пари однакові приголосні звуки?

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. Тече,тече - не витече, Біжить, біжить - не вибіжить. Як на неї подивився, то сльозами і залився. В мене ніжка одна - чобітка не маю, І хоч я без голови - шапку одягаю.

Смішинка -Я ким спільним словом можна об’єднати слова “капуста”, “кар­ топля”, “цибуля”? - запитує вчитель. - Базар! - відповідає Петрик.

СЛОВНИЧОК гопак - hopak

сьомга - łosoś

рубець - blizna

узор - deseń

§ 23. ПОДВОЄНІ БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ТА ПОДОВЖЕННЯ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 204.

Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові та зна­ ченні слів кожної пари.

Хвилина - хвилинна.

Ціна - цінна. 90

Істина - істинна.

Інколи приголосні звуки вимовляємо довше, тобто подов­ жуємо. Н а п р и к л а д [сон:ий], [ос'ін'гій], [н'іс'га]. Н а письмі по­ довжені приголосні позначаємо подвоєними літерами: сонний, осінній, нісся. 205. Перепишіть, позначте у словах орфограму “Подвоєні літери”. Розбе­ ріть слова за будовою. На межі яких частин слова збігаються звуки?

Беззоряний, оббіг, стінний, годинник, піднісся, розрісся, спеццех, заввідділу.

Два однакові приголосні звуки мож уть збігатися на меж і значущ их частин слова (префікса і кореня, кореня і суфікса): відділит и, беззоряний; прикордонний, щ оденник; • на м еж і частин складного слова (фіззарядка - ф ізична зарядка; спорттовари - спортивні товари). Під час вимови такі звуки зливаю ться в один довгий. Н а ­ п р и к л а д : [беизівучний] - беззвучний, [закбш ий] - законний. У прикм етниках, утворених від ім енників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -їн- літеру н не подвоюємо. Н а п р и к л а д : гречка - гречаний, глина - глиняний, бджола бджолиний, соловей - солов’їний. 206. Перепишіть. На місці крапок уставте, де потрібно, літеру н. Поясніть написання слів.

Зелен..ий, дерев’ян..ий, районний, бетон..ий, юн..ий, юн..ат, син..ій, мільйонний, пташин..ий, чавун..ий. 207. До поданих слів допишіть префікс без-. Чи завжди подвоюються букви?

Змінний, славний, земельний, жалісний, звучний.

У прикм етниках наголош ений суфікс -енн(ий), що надає слову значення “дуж е”, “надзвичайно”, пишемо з подвоєними літерами. Н априклад: здоровенний, глибоченний. У прикм етниках, що вказую ть на неможливість або м ож ли­ вість здійснення якоїсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси -акн-(ий), -янн(ий), -енн(ий) пишемо з подвоєними літе­ рами. Н а п р и к л а д : неподоланний, незрівнянний, неоціненний, непримиренний. 91

І

З подвоєними літерами пишемо також слова свящ енний,

благословенний, нат хненний, ст аранний.

208. Перепишіть. Від поданих у дужках прикметників утворіть прикмет­ ники із суфіксом -енн.

1. (Страшний) гайдамака обома руками підняв над собою (здо­ рову) шаблюку (77. Куліш). 2. Уранці вийшов Іван Голик до моря, гук­ нув (сильний) голосом, так (глибоке) море й забушувало (3 народ­ ної казки). 209. Доберіть і запишіть слова з наголошеними суфіксами, що відповіда­ ють наведеним нижче значенням.

• Такий, • Такий, • Такий, • Такий,

що що що що

його не можна примирити. ніколи не скінчиться. не піддається здійсненню. його ні з ким не можна зрівняти.

У записаних словах позначте орфограму “Подвоєні літери”. Пояс­ ніть написання слів.

Подвоєння літер уж ивається для позначення на письмі по­ довжених м ’як и х і пом’якш ених приголосних [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж ’], [ч’], [ні’] м і ж г о л о с н и м и в таких випадках: • в ім енниках середнього роду на -я: чит ання, весілля, волосся; • в деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я: суддя, р ілля , ст ат т я, І л л я ’, • в ім енниках жіночого роду, що закінчую ться на приголос­ ний, у формі орудного відмінка однини перед -ю: тінню , міддю, ніччю ’, • у різних формах дієслова ли т и та споріднених дієсловах: ллєт ься, ллєш , виллєш , доллєм о’, • у словах бовваніти, ссавець та споріднених із ними; • у прислівниках на -ння: зрання, спросоння, навм ання. 210. З-поміж поданих слів визначте слова з подовженими м’якими при­ голосними між голосними. Вимовте ці слова, дотримуючись правил орфоепії.

Безземельний, рілля, віддаль, колосся, пасся, знання, почуття, оббити, возз’єднати, зілля, ввічливість, життя, беззмістовний, мід­ дю, осінній, ллються, ссавець, підданий, бовваніти, осінній, навман­ ня, памороззю, незамінний. 92

Якщ о букви в словах подвоюються внаслідок збігу однако­ вих приголосних, то при переносі слів із двох однакових букв одна залиш ається в попередньому рядку, а інш а переноситься в наступний: від дат и, т ум ан ний. Якщ о подвоєння відбувається внаслідок подовження м ’як и х приголосних, то переносити мож на так: жи т т я і жит тя. 211. Подані іменники поставте у формі орудного відмінка однини. По­ значте у словах орфограму “подвоєні літери”, поясніть написання слів.

Роль, ніч, тінь, мить, печаль, річ, віддаль, розповідь, медаль, сіль, паморозь, гуаш, подорож.

Якщ о м ’як и й приголосний стоїть не м іж голосними (основа слова закінчується двома різними приголосними), подовження звука і подвоєння літер немає. Н а п р и к л а д : лист я, щастя, радістю, скатертю. В іменниках жіночого роду на приголосний у формі орудного відм інка однини перед -ю не подовжуємо губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та приголосний [р]. Н а п р и к л а д : кров’ю, любов’ю, верф’ю, м ат ір’ю. 212. Перепишіть. На місці крапок уставте, де потрібно, літери. По­ значте у словах орфограму “Подвоєні літери”.

Ж ит.я, узбереж..я, стат.я, л о б іс т .. ю, вил..ю, сіт.ю, спросон..я, ртут.ю, бут.я, ГІЛ..Я, ДІЛ ЄН..Я, лист..я, скатерт.ю, СІЛ..Ю, под воєн..я, МІД..Ю , НІЖНІСТ..Ю, гордіст.ю. 213. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть подвоєння при­ голосних.

Artykuł, bezbronny, bezprawny, bezrolny, konny, kontynuacja, lniany, sędzia, zboże. 214. Спишіть речення, вставляючи, де потрібно, подвоєні букви.

Змалку виховуйте в собі почут.я дбай­ ливого ставленая до рослин. Беріть участ.ь у ВІДНОВЛЄН..І лісу, в саджан..і де­ рев і кущів у наших садах і парках. Бере­ жіть неоцінен..ий скарб Землі - природу.

93

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. 2. 3. 4. 5. (" v'"/

Що таке подвоєння букв? Що таке подовження приголосних звуків? Я кі приголосні звуки можуть подовжуватися? У як и х випадках відбувається подвоєння букв? Коли подвоєння букв і подовження звуків не відбувається? Смішинка - В и - приборкувач тигрів? - Так. - Ви такий малий і худий... Чому вони вас не чіпають? - Чекають, коли я стану товстим...

СЛОВНИЧОК бовваніти -

widnieć бушувати - szaleć гуаш - guasz паморозь - przymrozek рілля - ziemia orna

- sadzonki ссавець - ssak ставлення - stosunek узбережжя - nadbrzeże саджанці

ГОВОРІННЯ. УСНА РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Я к гот уват ися до усної розповіді. 1. Продумайте тему й основну думку висловлювання. 2. Складіть план. 3. Повторіть відомості з мови, я к і потрібні для розкриття теми. 4. Виділіть у розповіді головне і другорядне, встановіть по­ слідовність у викладі думок. 215. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Скажіть, чи мож­ на стверджувати, що це текст-розповідь. Звірте свої міркування з поданим нижче текстом. Поясніть уживання абзаців.

М і р к у й т е . Я вважаю, що це текст-розповідь: у ньому гово­ риться про декілька дій (подій). Усі ці події відбуваються в різний час у певній послідовності. КАЛИНОВІ ПЛОМЕНЦІ По лозняку та вільшанику, що за городом, неначе багаття па­ лахкотить. То від червоних кетягів на калинових кущах. Ламати їх 94

саме впору. Бо ягоди вже прихопив мо­ розець, а від того вони солодшають. Принесуть діти калину додому, бабу­ ся пов’яже її в пучки і повісить на горищі. - Кращих ліків, ніж калина та мали­ на, годі шукати, - каже вона. Як хто застудиться, бува, бабуся хутенько заварює чай з калиною - з ягодами, листям і гілками. Посьорбаєш того чаю - і простуду ніби рукою знімає. А ще бабуся смачний кисіль з калиною варить, пиріжки пече. А коли ставить другі вікна на зиму, то у міжвіконня кладе калинові пучечки. Взимку лютує надворі мороз, намагається і до хати прошмигну­ ти, розмальовує шибки. А калина палахкотить собі весело: не здо­ лаєш, морозе! (В. Чухліб). 216. Підготуйте усну розповідь на тему “Здоров’я та безпека”.

Зверніть увагу! Щоб підкреслити послідовність дій, для зв’язку частин тексту вживайте в розповіді слова та вирази, що означають час: спочатку потім, після цього, пізніше, через деякий час, тут, далі, тоді, нарешті.

§ 24. СКЛАД. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ. НАГОЛОС. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СЛОВНИКОМ НАГОЛОСІВ 217. Прочитайте скоромовку. Чи змінюється значення слова від пере­ ставляння складів? Що таке склад?

Ми боролись мужньо з грипом. Ми його перемогли, Бо ми з липи-липи-липи Чай пили-пили-пили (Т Чубач).

218. Скільки у слові може бути складів, від чого це залежить? Запишіть слова, поділіть їх на склади, який із складів є наголошеним?

Хліб, книга, батько, Україна, материнський, дзвінок, підземний.

Склад (sylaba) - це частина слова, як у вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря. 95

У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Склад утворюється тільки з голосного звука або поєднанням голосного з одним або кільком а приголосними. За кількістю складів слова бувають односкладові: клас, дво­ складові: крей да', багатоскладові: пер е ван т а же ння. Склад, що закінчується голосним звуком, називається від­ критим . Склад, що закінчується приголосним звуком, назива­ ється закритим . 219. Визначте у словах кількість голосних звуків. Поділіть слова на склади. Чи збігається кількість складів із кількістю голосних звуків?

Слово, пісня, спів, екологія, музика, десятирічний, фінанси. Назвіть відкриті и закриті склади. 220. Гра “Четверте зайве”. Полічіть у словах кількість складів, яка ознака об’єднує три слова з групи? Вилучіть “зайве” слово.

Вівторок, п’ятниця, четвер, неділя. Учитель, балерина, школярка, художник. Куртка, штани, плащ, шапка. Малина, лоза, барвінок, череда.

В українській мові, я к і в польській, один зі складів ви­ м овляється з більшою силою. Посилення голосу на одному зі складів слова називається наголосом (akcentem ). Склад, на як и й падає наголос, називається наголош еним. Усі інш і склади в слові - ненаголош ені. В українській мові, на відміну від польської, будь-який склад може бути наголошеним: парта, вода, голова. Наголос в українській мові рухомий, тобто при зміні слова він може переміщ уватися на інш ий склад: вода (називний від­ мінок однини) - води (називний відмінок множини). П р и м і т к а ! Деякі слова можуть мати подвійний наголос. Н а ­ п р и к л а д : алфавіт, або алфавіт. 221. а) Виразно прочитайте слова, визначте наголос у них.

Друзі, подружитися, готувати уроки, гуляти, не розлучні. б) Запишіть слова і позначте в них наголос. в) Складіть зв’язний текст “Друзі” (або “Подруги”), використовуючи подані слова. Поставте наголос у кожному слові тексту. 96

222. Гра “Маршрут для веселої подорожі”. Окремими маршрутами з’єднайте міста, у назвах яких: наголошений перший склад; ненаголошений другий склад; наголошений третій склад; наголошений четвертий склад.

Київ, Вінниця, Черкаси, Миколаїв, Харків, Херсон, Одеса, Чер­ нівці, Запоріжжя, Житомир, Сімферополь, Суми, Полтава, Донецьк, Луганськ, Ужгород, Тернопіль, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Львів, Чернігів.

223. Вимовте слова, змінюючи в них місце наголосу. Чи при цьому змі­ нюється їхнє значення? Складіть словосполучення з цими словами.

Дорога, п’ята, сім’я, замок, орган.

В окремих випадках зміна наголосу змінює значення слова: до р о га - дорога,', н ік о л и - н ік о л и .

Якщ о виникаю ть сумніви щодо наголош ення слів, потрібно звернутися до словника наголосів. Місце наголосу вказано та­ кож у орфоепічному (словнику правильної вимови), орфогра­ фічному та тлумачному словниках. Існують слова з подвійним наголош енням (вони можуть на­ голош уватися по-різному). У словниках наводять обидва наго­ лоси: п о м и л к а і пом илка', за вж ди і завжди,', бай дуж е і байдуж е', весн ян и й і веснянйй. 224. Доповніть ряди однозвучними словами, але з іншим наголосом, щоб було римування. Поясніть значення слів, що мають різний наголос.

Зіставлення не марне та й зовсім не складне: число буває парне, а молоко - ...; і не важка наука - різниця ось така: великий біль - то мука, а борошно - ... . Як кажуть, це на лобі нам записати слід: у колесі є обід, а за столом - ... . Всі знай у мові ходи і впевнено..., пізнай глибини, броди, не навмання... ! (А. Арсірій).

225. а) Доберіть до кожного слова однозвучне слово з іншим наголосом. Поділіть утворені пари слів на дві групи: 1) слова, які можуть мати два різні наголоси без зміни лексичного значення; 2) слова, які зі зміною наголосу змінюють значення чи граматичну форму.

Атлас, беззахисний, весняний, вершковий, залік, заголовок, не­ дарма, надвоє, об’єднання, приклад, поверх, хаос, простий, прошу, слідом, склади, сім’я, фарфор. 97

б) У сумнівних випадках звертайтесь до словника. Зі словами другої групи складіть словосполучення. 226. Прочитайте слова, правильно наголошуючи голосні. Порівняйте наголоси в українській та польській мовах. у к р а їн с ь к о ю

польською

кропива

pokrzywa

авторй

autorzy

подруга

przyjaciółka

новйй

nowy

верба

wierzba

приятель

przyjaciel

227. Поставте наголоси у прислів’ях.

Без верби й калини нема України. Старий друг краще за двох нових приятелів.

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не мож на плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу. Потрібно п ам ’ятати, що: 1. Одну букву не залиш аємо в попередньому і не переноси­ мо в наступний рядок. Н априклад, не мож на переносити такі слова: око, я м а , м р ія . 2. Не мож на розривати буквосполучення [дж], [дз], якщ о вони позначають один злитий звук. Н априклад: ґ у д з и к (а не ґ у д -з и к ), р а дж у (а не р а д ж у). Я кщ о дж , дз позначають два звуки [д], [з], [д], [ж] (це буває на м еж і префікса та кореня), за переносу їх мож на розривати: п ід зе м н и й , п ід ж и ви т и . 3. Не мож на розривати буквосполучення йо, ьо: м а йор, б а ­ т а л ь й о н , си н ьо го, к о л ь о р и . 4 . Скорочення за переносу не відриваємо від слів, як и х вони стосуються: І. Я . Ф р а н к о , 2 0 0 5 р ., 1 0 к г.

Треба пам ’ятати, що слова з подвоєними буквами мож на переносити так: ж ит т я і ж и т т я , бездоріж ж я і б езд о р і ж ж я. При подвоєнні літер на м еж і значущ их частин слова мож ливий тільки один перенос: б е з зм іс т о в н и й , в ід д а т и . 98

228. Запишіть слова, поділяючи їх на частини для переносу (де це мож­ ливо).

Київ, радість, життя, щастя, щохвилини, операція, сміх, Україна, яскравий, далекосяжний, підземелля, ґедзик, кукурудза, мільйон, дзьоб, сузір’я, ходжу, підзвітний, ім’я, відзвук, настінний. Зробіть звуковий запис виділених слів. Чому в звукописі обов’яз­ ково позначають місце наголосу? Що таке наголос? 229. Запишіть слова за алфавітом, позначте місце наголосу. Сло­ ва з подвійним наголошенням підкресліть. Перевірте себе за словничком правильної вимови слів.

Документ, інструмент, медикамент, кілометр, предмет, алфавіт, поняття, апостроф, дужки, лапки, вимова, живопис, статуя, випадок, олень, черговий, ненависть, шофер, столяр, усмішка, простий, арахіс.

Смішинка - Дуже полюбляю сидіти з вудкою на березі. Коли мені трапля­ ється маленька рибка, я її випускаю - хай росте. - А коли велика? - Велику я складаю в баночку з-під майонезу. СЛОВНИЧОК арахіс - arachid

живопис - malarstwo

відзвук - odgłos

медикамент - medykament

ґедзик - ślepak

операція - operacja

§ 25. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ. ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ 230. а) Виразно прочитайте слова. Скажіть, якими звуками вони різ­ няться.

Коза - коса, казка - каска, везти - вести, жаль - шаль, гриб - грип. б) Як вимовляються звуки [з], [ж], [б] у першому слові з кожної пари слів і як вимовляються звуки [с], [ш], [п] у другому слові пари?

231. Розкажіть, що ви знаєте про приголосні звуки, на які групи вони по­ діляються? Знайдіть слова, в яких звуків більше, ніж букв, запишіть їх фонетичну транскрипцію.

Осінь у гаях блукає, жовті шати одягає. 99

232. Прочитайте і запишіть текст, назвіть дзвінкі та глухі приголосні.

ЯК ВИТРАЧАТИ ГРОШІ? Завжди й у всьому економте свої особисті кошти і пам’ятайте, що багатий - це той, хто вміє заробляти, витрачати й заощаджува­ ти. Не потрібно тратити гроші на те, щоб відповідати чиїмось прави­ лам, будьте собою.

В українській мові, я к і в польській, приголосні звуки поді­ ляю ться на дзвінкі (dźwięczne) і глухі (bezdźwięczne). При вимові дзвінких голосові зв’язк и дриж ать, при вимові глухих - ні. Д звінкі приголосні творяться шумом і голосом, глухі - тільки шумом. Д звінкі та глухі приголосні становлять пари: [б] - [п], [ д ] ^ [ т ] , [3] - [с], [да] - [ц], [ж] - [ш], [дж] - [ч], [г] - [х], [ґ] - [к]. Приголосний [ф] не має парного дзвінкого. Приголосні [м], [в], [н], [л], [р], [й] не мають парних серед глухих приголосних. 233. Прочитайте речення. Знайдіть слова, що різняться лише дзвінкістю-глухістю приголосних.

Я стрибаю наче кізка, на плечі у мене кіска. Поливала сливу злива - не боялась зливи слива. 234. Утворіть нові слова, замінюючи глухі приголосні дзвінкими. Запи­ шіть їх.

П’ять, серп, терти, шапка, пліт, тон, каска, пити, там. 235. Перекладіть українською мовою польські слова. Назвіть глухі та дзвінкі приголосні.

Książka, wtorek, chleb, naród, trzy, liczba, fala.

У середині та в кін ці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуємо й вимовляємо чітко: ст еж к а , к а з к а , м о р о з, с н іг.

Винятком є дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими при­ голосними його приглуш уємо й вимовляємо, я к парний йому глухий [х]: л е гк о [лехко], н іг т і [н'іхт'і], к іг т і [к ’іхт'і], в о гк о [вохко], дігтяр [д'іхт'ар]. 100

Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, я к парні їм дзвін­ кі: борот ьба [бород'ба], в о к з а л [воґзал]. Така вимова звуків відповідає правилам української орфо­ епії. Щоб не помилитись у написанні, треба так змінити слово або дібрати таке споріднене, щоб після сумнівного приголосно­ го був голосний. Тоді приголосний звук вимовляємо виразно. Наприклад: л е гк о , бо л е г е н ь к и й ; н іг т і, бо нігот ь', б о рот ьба, бо б о р о т и ся. Якщ о перевірне слово дібрати неможливо, слід звернутися до орфографічного словника. 236. а) Прочитайте слова, дотримуючись правил орфоепії. Поясніть правопис слів. Написання яких слів потрібно перевірити за слов­ ником? Зробіть це.

Голубка, ложка, везти, полегкість, рюкзак, анекдот, розвідка, призьба, подружка, дьогтьовий, підказка, громадянська активність. б) Зробіть звуковий запис виділених слів. 237. а) Перепишіть. Вставте пропущені літери. Позначте в словах орфо­ грами. Поясніть написання слів.

Бері.жа, стру.жа, кі..тистий, ми..тіти, полегшення, ко..ьба, хо..ьба, ні..тик, фу.бол, бри.жи, мабу.ь, я..би, мере..тіти. б) Написання яких слів потрібно перевірити за словником? Зробіть це.

Дзвінкий приголосний [з] у префіксах роз-, без- перед наступ­ ними глухими приголосними може оглуш уватись: р о з к а з а т и [росказати], б езп ер еч н о [беиспеиречно]. Ш иплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з'], [с], [с'], [дз], [дз*], [ц], [ц'] змінюються у вимові на відпо­ відні їм свистячі. Унаслідок такого уподібнення вимовляємо подовжений свистячий звук: д о ч ц і [доц':і], д о н еч ц і [донец'й], л и с и ч ц і [лисиц'й] або два свистячі звуки: п одруж ц і [подруз'ц'і], к н и ж ц і [книз'ц'і], т о в а р и ш ц і [товарис'ц'і]. Н а письм і так і зм іни у вимові не позначаєм о. Щоб не помилитися в написанні, слово із сумнівним приголосним по­ трібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний ( п о д р уж ц і — п о д р уж ен ь к а ) 101

або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці - донечка). Уподібнення відбувається під час вимови дієслів на -ться [ц':а], -шся [с':а]. Н а п р и к л а д : сміється [с'м'ійец'га], смієшся [с'м'ійес'га]. 238.

Перепишіть прислів’я. Подані у звуковому записі слова запи­ шіть літерами. Поясніть, як перевірити написання цих слів.

1. У [книз'ц'і] кохайся - розуму набирайся. 2. Молодому тепліше в [сороц':і], ніж старому в каптані. 3. Хто збився з дороги, той радий і [стез'ц'і]. 4. Погрожує миша [к'іс'ц'і], та здалека. 239.

Перепишіть прислів’я, вставляючи пропущені літери. Підкре­ сліть слова, за вимови яких відбувається уподібнення при­ голосних. Вимовте ці слова.

1. Кінь на чотирьох ногах, та й то спотикаєтеся, а чоловік одним ЯЗ.ЖОМ говорить, тому Й ПОМ..ЛЯЄТ..СЯ. 2. Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш. 3. Що одному не даєт.ся, гуртом ле.жо берет..ся. 4. Коли бої..ся, то з чимось таї..ся. 5. Людина людиною тр..маєт..ся. 6. У гурті й каша краще їст.ся.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Що таке склад? Я кі бувають склади? 2. Що таке наголос? Чи змінюється значення слова від зміни м ісця наголосу в слові? 3. Я к переносимо слова з ряд ка в рядок? 4. Я к вимовляються дзвінкі приголосні? 5. Я к вимовляються глухі приголосні?

Смішинка ТЕПЛІ СЛОВА - Яринко, які ти знаєш теплі, лагідні слова? - Сонце, праска, кожух, ковдра... СЛОВНИЧОК

anegdota голосові зв’язки - wiązadła głosowe гурт - grupa каптан - kaftan

анекдот-

102

каска -

hełm, kask кіготь - pazur рюкзак- plecak стружка - wiórka

§ 26. СПРОЩЕННЯ У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

У країнська мова дуже милозвучна. Іноді при творенні слова або його змінюванні виникає важ ­ кий для вимови збіг приголосних. Тоді один зі звуків (зазви­ чай, середній) випадає, тобто відбувається спрощ ення у групах приголосних. Це спрощ ення в українській мові передається також на письмі. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- у вимові при­ голосні [Д] і [т] випадають: р а д іс н и й (хоч р а д іс т ь ), п е р с н і (хоч п е р с т ен ь), т и ж н еви й , т и ж н і (хоч т и ж ден ь). У групі приголосних -слн- випадає звук [л]: м а с н и й (хоч м а сл о ), н а в м и с н е (хоч м и с л и т и ). У групі приголосних -рдцвипадає звук [Д]: серц е (хоч сер д ец ь , сер д ен ь к о ). У зазначених випадках спрощ ення позначаємо на письмі. 240. а) Від поданих іменників утворіть прикметники і вимовте їх відпо­ відно до правил орфоепії. Слова запишіть парами.

Якість, проїзд, совість, доблесть, заздрість, піст, масло, при­ страсть, ненависть, щастя, швидкість. б) Назвіть групи приголосних, в яких відбулося спрощення.

У в а г а ! У словах з а п ’я с т н и й , к іс т л я в и й , п е с т л и в и й , х в а с т л и в и й , ш іс т н а д ц я т ь , х в о р о с т н я к та в прикм етниках, утворених від слів інш омовного походж енн я (н ап ри кл ад , к о н т р а с т н и й ), спрощ ення не відбувається. 241. Перепишіть, вставляючи літери, де потрібно.

Пристрас..на мелодія, радіс..на подія, кіс..лявий вовк, безко­ р и с л и в а допомога, контрастний душ, протесаний мітинг, аван­ постний загін, захис..на промова, зап’яс..на прикраса, перехрес..ні дороги, відважні сер..ця, сміливий буревіс..ник, облас..ний архів. 242. Замініть слова прикметниками. Запишіть їх. Чи в усіх прикмет­ никах відбулося спрощення на письмі?

Людина, яка зазнала щастя. Відпустка на тиждень. Людина, яка хвалиться. Праця, що приносить користь. Перемога, що принесла, радість. Нарада, яка пов’язана з виїздом. Змагання, які відбулися в області. Випадок, що трапляється рідко. 103

243.

Перепишіть. Вставте, де потрібно, пропущену літеру. Слова, на написанні яких спрощення не позначається, підкресліть.

1. Слово корис..не тільки тоді, коли воно необхідне для думки (О. Д о в г и й ). 2. Мила нам душа правдива, совіс..на, трудяща (Д. Б іл о ус). 3. Не раз і не два нашу землю святу топтав ненавис..ний чужинець (В. С о с ю р а ). 4. Люблю Україну чес..но і чисто (Б. Щ и в у р с ь к и й ). 5. Прадавня стіна, їй шістнадцять століть (П. В о р о н ь к о ). 6. І віє пес..ливо із поля в розчинене синє вікно (В. С о сю р а ). 7. Кон­ трастний - це різко протилежний у чомусь (З і с л о в н и к а ). 8. Як відо­ мо, істинною дружбою є дружба безкорис..лива ( 3 ж у р н а л у ).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Я к ви розумієте значення слова милозвучність? 2. У чому суть спрощ ення приголосних звуків? Д ля чого воно відбувається? 3. У як и х групах приголосних відбувається спрощення? 4. Наведіть приклади спрощ ення слів. 5. У як и х словах спрощ ення відбувається тільки у вимові? СЛОВНИЧОК

czuły кістлявий - kościsty чужинець - cudzoziemiec пестливий -

deptać контрастний - kontrastowy

топтати -

ПИСЬМО. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ ж и т т я 244.

Прочитайте текст. Чи можна сказати, що в ньому йдеться про випа­ док із життя оповідача? Чому можна вважати цей текст оповідан­ ням? Визначте зав’язку, кульмінацію та розв’язку, ознайомившись із поданим далі матеріалом.

КІТ ЧУДИЛО До нас приблудилося кошеня, і ми взя­ лися його вчити. Хто його знає, як треба вчити котів, то ми й учили його по-собачому. - Ляж, - і котик лягав і дивився, що ми йому дамо за це. - Вперед! - і котик щосили біг уперед. Так ми його вивчили по-собачому. Зро­ били з ремінця нашийничок і назвали коти­ ка Чудилом. 104

Одного разу поїхали ми на човні вудити рибу. Чудило - з нами. Наловили верховодок, напустили у великий глек. Чудило глянув у глек і закам’янів. Сидів, дивився, нахилявся усе нижче, а тоді шубовсть - і вскочив у воду. Ну, думаємо, пропав кіт. Хотіли вже його рятувати, коли - вила­ зить. Мокрий, нечепурний, але рибка - в зубах. Обтерся, облизався, з’їв рибу - і знов у глек. Отак і привчився Чудило до мокрого (За М. Йогансеном). 245. Прочитайте словникові статті. Назвіть відомі вам оповідання, в основу яких покладено розповідь про випадок із життя героя або героїні.

Випадок - те, що сталося, скоїлося (звичайно несподівано), пригода, епізод. Оповідання - невеликий розповідний художній твір про одну чи кілька подій із життя персонажа. Обов’язковими для оповідання є зав’язка, кульмінація, розв’язка. Зав’язка - початок розвитку зображених у оповіданні подій, те, що дає поштовх розвиткові дії. Кульмінація - момент найвищого напруження в розвитку подій. Розв’язка - завершення зображених у оповіданні подій (Із тлу­ мачного словника). Прочитайте теми оповідань. До кожної придумайте зав’язку, кульмінацію та розв’язку. Обміркуйте головну думку, мож­ ливу для оповідання на кожну тему. На одну з тем напишіть оповідання.

Лісова пригода.

Несподівана знахідка.

§ 27. ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА 247. Прочитайте текст, дотримуючись правил орфоепії. Поясніть напи­ сання виділених слів.

Живе на світі жайворонок заради своєї пісні. Ось вона дзвенить над степом, і кожне її колінце пронизане радістю. А поблизу звучить пісня другого жайворонка, третього, лунає безліч пісень. їхні звуки спадають на землю чистими перлами (За Є. Гуцалом). У виділених словах визначте кількість букв і звуків. Пригадайте, які звуки є голосними, а які приголосними. Які голосні у виділених словах є наголошеними? Які приголосні звуки є дзвінкими, а які - глухими? Що таке склад? Які склади називаються відкритими, а які закритими? 105

248. Гра “Ланцюжок слів”. Визначте у слові останній звук. Прига­ дайте слово, яке починається з цього звука. Запишіть його. Знову визначте останній звук і пригадайте слово. Доберіть лише ті слова, що починаються і закінчуються голосним або приголосним. Складіть ланцюжок із 10 слів.

Екскурсія - афіша Казкар - розум -

Порядок усного фонетичного розбору: 1. К ількість складів, відкриті та закриті склади, наголош е­ ний склад. 2. К ількість звуків і кількість букв (вимовити звуки, наз­ вати букви). 3. Голосні звуки, їх вимова. 4. Приголосні звуки (дзвінкі та глухі, тверді та м ’які), їх вимова. Зразок усного фонетичного розбору: с ім ’я 1. Два склади: сім ’-я, перш ий закритий, другий відкритий, наголош ений другий склад. 2. П ’ять звуків: [с'], [і], [м], [й], [а]; чотири букви: ес, і, ем, я. 3. Голосні звуки: [і], [а] - вимовляю ться виразно, чітко. 4. Приголосні звуки: [с'], [м], [й]; дзвінкі [м], [й], глухий [с']; твердий [м], м ’я к і [с'], [й]. Зразок письмового фонетичного розбору Радість - [рад'іс'т']; ра-дість: 2 склади; І - відкр., наголо­ ш ений, II - закр. [а], [і] - голосні, літери а, і ; [р ] - пригол., дзвінкий, твердий, літера р; [д'] - пригол., дзвінкий, м ’яки й , літера д (перед і); [с'] - пригол., глухий, м ’яки й , літера с; [т'] - пригол., глухий, м ’яки й , літери т і ь. 7 літер, 6 звуків. 249. Чи однакова кількість звуків і букв у словах: проїжджають, воз’єднання.

Ш

250. Творче списування із завданням. Доповніть прислів’я. Поясніть їх зміст, визначте голосні й приголосні звуки.

Сказати легко, але зробити .... Ложка дьогтю зіпсує бочку .... Не спитавши броду, не лізь .... Швидко мова мовиться, а не швидко .... Землі кланяйся низько, до хліба будеш .... 106

251. а) Прочитайте текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

Телебачення - частина нашого повсякденного життя. По теле­ візору ми дивимося фільми, новини, різні передачі. Завдяки супут­ никам ми навіть можемо спостерігати за подіями, що відбувають­ ся у будь-якому куточку земної кулі. Вперше телевізійне зображення передавали електричними дротами у 1926 році. Картинки були чор­ но-білі, розпливчасті. Кольорове телевізійне зображення вперше передали в ефір у 1953 році (3 дит. енциклопедії). б) Що нового ви дізналися із тексту? 252. Відгадайте метаграми.

1) 3 [і] - лежу я на дивані, з [и] - пливу я в океані. (іи>| -L!») 2) 3 [і] - усі мене торкають, з [и] - в хліві мене тримають. (>!и9 ‘^ІЗ) 3) Мене ти здавна звик любити І завжди ситий ти за це. А тільки [у] на [і] змінити стрибну я вмить на деревце, (вящд ‘ешЛд) 4) 3 [о] - мене не помічаєте, хоч щодня переступаєте. З [и] - помітять враз хлоп’ята, та буваю лиш на свята. (J|dnu Цсіоц) (І. Січовик) 253. Випишіть слова, у яких є розбіжність між звуками і буквами. Зробіть їх фонетичний розбір.

ПІСЕНЬКА ДЖЕРЕЛЬЦЯ Світла стелиться сніжинка, Дзюркотить джерельце дзвінко: Я біжу, я біжу. Срібне дзеркальце держу, Щоб дивились в нього друзі, Синьоока квітка в лузі.

107

§ 28. ОСНОВНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ У - В , 1 - Й , З - З І - І З . ВИЯВЛЕННЯ ТА УСУНЕННЯ ПОРУШЕНЬ МИЛОЗВУЧНОСТІ МОВИ 254.

Прочитайте пари слів. Чи змінює значення цих слів чергування звуків [в] - [у], [і] - [й]?

Україна - Вкраїна. Іти - йти. 255.

Вчитель - учитель. Ім’я - ймення.

Уперед - вперед. Йван - Іван.

Прочитайте словосполучення в лівій і правій колонках. Які слово­ сполучення легше вимовляти? Чому?

Любив Вкраїну. Наш вчитель. Сусідчин Йван. Поспішав йти. Побачив всіх.

Любив Україну. Наш учитель. Сусідчин Іван. Поспішав іти. Побачив усіх.

М илозвучність - властивість мовлення, що полягає у плав­ ності, виразності, відсутності складних для вимовляння сполук звуків. М илозвучність української мови пояснюється гармонійним співвіднош енням голосних і приголосних звуків. Н а три при­ голосних звуки припадає приблизно два голосних. Нагромадж ення приголосних мож на уникнути, доречно ви­ користовуючи чергування звуків [у] - [в], [і] - [й], [з] - [із] - [зі]. Я кщ о попереднє слово закінчується на приголосний звук, треба вж ивати [у] або [і]. Н а п р и к л а д : Н а в ч а ю с ь у ш к о л і (н е Н а в ч а ю с ь в ш к о л і). І в а н і М а р іч к а ( не І в а н й М а р іч к а ) .

Я кщ о попереднє слово закінчується на голосний, потрібно вж ивати [в] або [й]. Н априклад: П р о ч и т а л а в к н и ж ц і ( не П р о ­ ч и т а л а у к н и ж ц і). У ч и т е л і й у ч н і (н е У ч и т е л і і у ч н і) .

Н а початку речення перед приголосним уж иваємо [у], [і], а перед голосним - [в], [й]. Н а п р и к л а д : У сво їй х а т і й с т ін и п о м а га ю т ь . І б а р а н б уц н е, я к за ч еп и ш . В у с я к о ї т р о я н д и с в о ї к о л ю ч к и . Й у д е н ь з к а га н ц е м його не зн а й д еш . 256. Виправте допущені помилки. Обґрунтуйте свої відповіді.

Олексій ввійшов в хату; у обох сестер; в другому рядку; стриб­ нув в воду; Оля і Інна; Оксана й Юрій; поїзд прибув в Варшаву; тобі й йому; ось й зима. 108

257. Перепишіть, вибираючи з дужок прийменник або сполучник. Свій вибір поясніть.

Живемо (у, в) Одесі, оселились (у, в) Києві, оселився (у, в) Ужго­ роді, зайшов (у, в) вагон, робітники (і, й) інженери, наука (і, й) освіта, дерева (і, й) кущі, прийшов (і, й) запитав, (у, в) кімнаті (у, в) Оксани, Степан (і, й) Галина, троянди (і, й) айстри, вовк (і, й) ягня. 258. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть свій вибір.

1. (У, в) (у, в)сякім подвір’ї свої повір’я. 2. (У, в)дарив (у, в) дзвін, як треба в макогін. 3. Найдеться купець (і, й) на дірявий горнець. 4. Ж а­ лів яструб курку, поки (у, в)сю обскуб. 5. (І, й)ти на комара з дрючком, а на вовка зі швайкою. 6. Краще погано їхати, ніж хороше (і, й)ти. 7. До­ бре, як голому (у, в) кропиві. 8. Лякали щуку, що (в, у) озері втоплять. 9. Дожидай долі, то не матимеш (і, й) льолі (Н а р о д н а т в о р чіст ь).

Не чергуються у з в: а) коли змінюється значення слова: вправа - уп рава, вст уп - уст уп ; б) у словах, що вж иваю ться тільки з в або у: влада, ува га , ум о ва ; в) у власних іменах і словах іншомовного походження: В д о в е н к о , У д о вен к о , В л а д и в о с т о к , У го р щ и н а , у л ь т и м а т у м .

Увага! У поезії вж иваю ть дві форми: У країна і В країна. За цими ж правилами чергуються і з й, наприклад: в ін іш ов, во н а й ш л а .

Запам’ятайте! На початку речення завж ди вимовляємо і пи­ шемо і: І я п о л и н у н а В к р а їн у . Тільки у пишемо перед в , ф , х в , с в , т е , л ь в : ж и т и у Л ь в о в і. 259. а) Спишіть текст, виберіть із дужок правильний варіант вживання у - в.

(В, у) (У, в)країні збереглося немало дерев-старожилів. Одне з н и х (у, в) Луцьку. Це ясен (у, в) три обхвати. Йому 200 років. Цей ясен (в, у)люблене дерево Лесі (У, В)країнки. Воно охороняється законом. б) Доповніть речення.

Луцьк - це назва .... Україна - це ... . Леся - це ... . Ясен - це ... . в) Зробіть фонетичний розбір слова охороняється. 109

260. Прочитайте речення. Виправте помилки вживання у - в, і - й, з - зі - із. Речення запишіть.

1. Сонце впало в степ за очеретом й погасло (І. Нечуй-Левицький). 2. Мліє степ в малинових променях передвечірнього сонця (Г. Тютюнник). 3. Я досі завжди зі хвилюванням входжу у перед­ осінню золотисту втому полів... (ІVI. Стельмах). 4. Поспіли груші і яблука на Спаса. Малина і вишні одійшли давно (О. Довженко).

В. Власенко. Яблучний Спас

У ж ивання різних варіантів прийменників з - із - з і зумов­ лене закономірностями милозвучності української мови. Найчастіш е з вж ивається: а) перед словом, що починається голосним звуком незалежно від закінчення попереднього слова: завдання з історії; б) перед словом, яке починається приголосним звуком, якщ о попереднє слово закінчується голосним: виходит и з дому; Із вж ивається: а) м іж словами, одне з як и х закінчується на приголосний, а друге починається приголосним звуком: брат із сестрою; б) перед словом, що починається глухими або сполученням двох приголосних звуків: говорити із сином. 110

Зі вж ивається тоді, коли наступне слово починається двома приголосними: двері зі скла; ст оят и зі зброєю. 261. Спишіть, розкриваючи дужки і вибираючи один із варіантів прийменника.

1. Понад хатами (з, зі, із) степу летіло гайвороння (у, в) ліс на но­ чівлю (А. Г о л о в ко ). 2. Поперед нього йшла купа дівчат (з, із, зі) сер­ пами (І. Н е ч у й -Л е в и ц ь к и й ). 3. (З, зі, із) сходу дихнув вітерець і овіяв Остапа (ІVI. К о ц ю б и н с ь к и й ). 4. Заглядає ніч (у, в) вічі, (в, у) чорнім небі світять зорі (ІVI. Р и л ь с ь к и й ).

Смішинка Учителька роздивляється роботу учня. - Андрійку, здається, це почерк твого старшого брата. - Може бути: я писав його ручкою. СЛОВНИЧОК гайвороння

- gawron

горнець - garnek очерет -

oczeret серп - sierp

управа -

zarząd уступ - występ ультиматум - ultimatum яструб - jastrząb

§ 29. НАПИСАННЯ ТА ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

В українській мові є слова, запозичені з інш их мов. Значен­ ня таких слів пояснено в словнику інш омовних слів. Там само вказано і походження таких слів. Вимова та написання слів іншомовного походження має певні особливості. 262. а) Прочитайте речення. Випишіть слова іншомовного походження. Поясніть їхнє значення. Підкресліть у цих словах и, і.

1. Атлантида - міфічний острів (3 п ід р у ч н и к а ). 2. Арктика й Ан­ тарктика цікаві для нас своїми безмежними просторами (3 га зе т и ). 3. У вікно зазирає жоржина (Б. С п и с а р е н к о ). 4. У людині поєдну­ ються кактус і орхідея (Я. З а г р е б е л ь н и й ). 5. Кипарис уквітчала гір­ ляндами чайна троянда (А. К р и м с ь к и й ). 6. Кришталем заяскрилася роса по зеленій траві (П а н а с М и р н и й ). 7. Мені пора згорнутись, як мімозі (Л. З а б а ш т а ). б) Написання яких іншомовних слів, на вашу думку, бажано перевірити за орфографічним словником?

111

У словах іншомовного походження пишемо літеру и: - у загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пе­ ред буквами, що позначаю ть приголосні (крім й): д и р е к т о р , т и т а н , з и ґ з а ґ , с и г н а л , ц и р к у л ь , ж и р а ф а , ш и ф он , р и т м ; це правило називається правилом “дев’ятки”, бо таких приголос­ них дев’ять; - у географічних назвах на -ика, -ида: М ексика, Атлантида; після ж, ч, ш, ц: А л ж и р , Ч и л і, В а ш и н гт о н , Л е й п ц и г; зі звукосполукою -ри- перед приголосним: Р и м , М а д р и д , Р и га ; - за традиційною вимовою в деяких географічних назвах: А р ге н т и н а , Б р а з и л ія , С и ц и л ія , С ирія, Є ги п ет , Т и б ет .

У словах іншомовного походження пишемо літеру і: - на початку слів: ік о н а , ін с т и т у т , ін ж ен ер, ідея; - у кін ці незмінних слів: т а к с і, к о л іб р і, ж урі, борж омі; - після літер, що не входять до “дев’я т к и ”: б ізн е с, к іл о гр а м , п ін гв ін , ф ініш ;

- перед літерами, що позначають голосний звук та й: д іа л о г, м а т іо л а , р а д іу с , а рм ія;

- у власних назвах після літер на позначення приголосних, крім ш иплячих: б рат и Г р ім м , Д е н і Д ід р о , Н а га с а к і, Н іл , С ідн ей . 263. а) Перепишіть. Підкресліть у словах орфограму “Літери и - і в ін­ шомовних словах”. Поясніть правопис слів.

1. Дискета, цитрина, пенсіонер, поні, журі, силует, бізнес, казино, пенальті, нікель, інструмент, інспектор, інвестор, стиль. 2. Чипси, бензин, президія, радіус, дієта, жирафа, цистерна, фіо­ летовий, інстинкт, реґбі, зомбі, кілограм, мітинг, візит. б) Значення та походження слів з’ясуйте за словником іншомовних слів. 264. Перепишіть, на місці крапок вставте пропущені літери. Позначте у словах орфограми “Літери -и -і в іншомовних словах”. Поясніть написання слів. За потреби зверніться до словника.

Фонет.жа, орф ограф ія, гр аф іка, математ.жа, президент, сп..кер, реж..м, металург..я, кор..фей, велос..пед, електр.жа, ф інанси, арх..в, ч..чероне, пар.., харакір.., глад..олус, сер..ал, інтонац..я, рад..о, кл..єнт, тр..умф, конвенція, письменники Редьярд К..пл..нг, Астр..д П.ндгрен.

112

265.

Запишіть слова, вибираючи із дужок потрібну літеру.

(І, и)нтерес, (і, и)нтелект, (і, и)нкубатор, (і, и)нжир, жур(і, и), (і, и)дея, пон(і, и), пенальт(і, и), зомб(і, и), (і, и)люзія, (і, и)ндекс, (і, и) люстрація, (і, и)мідж. Значення незнайомих слів з’ясуйте за словником іншомовних слів. 266.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. А наша ж нац..я козача. І вдача наша - не л..дача (М. Л у к ів ). 2. Я з династ.ї хлібороба (Я. П е р е б и й н іс ). 3. Не піду я на поклін ні в Пар..ж, ані в Берл..н (Я. О с а д ч у к). 4. Трава євшан - наш тал..сман одвічний (77. З а б а ш т а ). 5. Я свою релікв..ю родинну синові у спадок передам (Я. П е р е б и й н іс ).

Подвоєння букв у іншомовних словах зберігається: - у власних іншомовних назвах і похідних словах: Г о л п а н д ія - г о л л а н д е ц ь ,

не зберігається: - в українізованих запозичених іменах: К и р и л о , С ава, ін е с а \ - у загальних назвах:

М арокко - м а р оккан ський ;

ка са , гр уп а , сум а , ш о се .

- у деяких недавно запозичених іменах: А л л а , Г а н н а , Г а н н а д ій , В іс с а р іо н ;

- при збігу однакових приголос­ них звуків префікса і кореня:

Винятки: т о н н а , в а н н а , м а н ­ на, в іл л а , б о н н а , м а д о н н а , б у ­ лла, брут т о, нет т о, м от т о, м ір р а , а н н а л и , п а н н а .

к о н т р р е в о л ю ц ія , ір р е а л ь н и й .

267. Прочитайте й запам’ятайте значення цих слів.

Мадонна - жінка з дитиною. Бонна - няня. Вілла - велика заміська дача, будинок. Булла - папська грамота. Брутто - вага товару з упаковкою. Нетто - вага товару без упаковки. M o t t o - коротке слівце. Мірра - ароматична смола. Аннали - літописи. 113

268. Уставляючи, де потрібно, літери, запишіть слова з подвоєнням і без нього у дві колонки.

Бас..ейн, мас..аж, ап..етит, ал..ея, пан..о, ван..а, тон..а, Калькутта, Дарданелли, Філіп..іни, сирок..о, барок..о, пік..оло. Значення й походження слів з’ясуйте за словником іншомовних слів.

269. Запишіть слова, поясніть правопис слів в українській та польській мовах. Утворіть словосполучення зі словами лівої колонки.

конгрес місія апетит колектив Ліссабон Шіллер

kongres mi sj a apetyt zespół Lizbona Schiller

270. Прочитайте слова, з’ясуйте їхнє значення. За потреби звер­ ніться до словника іншомовних слів. Запам’ятайте написання слів.

Бароко, лібрето, піанісимо, бравісимо, беладона, інтермецо, мадонна, манна, піца. 271. Запишіть власні назви в такій послідовності: назви країн, назви міст, назви річок. Позначте місце наголосу. Поясніть написання слів.

Голландія, Ліссабон, Єрусалим, Бразилія, Калькутта, Аддис-Абеба, Вифлеєм, Міссісіпі, Сирія, Люксембург, Міссурі, Андорра, Ніцца, Уссурі.

М’як и й знак у інш омовних словах так само, я к і в україн­ ських, вж ивається для позначення на письмі м ’якості приго­ лосних [д ], [ т ] , [ З І , [ С І , [ Ц І , [л ], [ н ] . Н а п р и к л а д : к о н ф е р а н с ь є, в ін ь є т к а , б ул ь й о н . Роздільну вимову звуків у більшості іншомовних слів по­ значаємо апострофом за загальним и правилами української орфографії, а також після г , ґ, к, х, ж , ч , ш , н . Н а п р и к л а д : п ’є д е с т а л , ін т е р в ’ю, п р е м ’єр а , б а р ’єр , к е и і’ю, і н ’є к ц ія . 114

Не ставимо апостроф у інш омовних словах, у як и х пом’я к ­ ш ені губні звуки та [р '] вимовляємо нероздільно з наступними голосними [а], [у], [е], що їх на письмі позначаємо літерами я, ю, є. Н а п р и к л а д : бюджет, пюре,ревю, мюслі, ф ю зеляж ,рюкзак. 272.

Запишіть подані слова, вставивши апостроф або м’який знак.

Прем..єра, мільйон, мільярд, Рив..єра, комп..ютер, ін..єкція, бракон..єр, Болон..я. 273.

ател..є,

кан..йон,

Перепишіть, уставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть уживання великої літери.

Б..язь, об..єктив, б..юрократ, кар..єрист, М..юллер, м..юзикл, прем..єра, п..єса, куп..юра, рез..юме.

Д..юма,

Бар..єр, р..юш, вар..єте, м..юслі, т.юбик, п..єдестал, п..юпітр, грав..юра, ф..юзеляж, Анрі Барб..юс.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Я к робимо фонетичний розбір слова? 2. Коли є чергування у — в, і — й, з — зі — із? 3. К оли у словах інш ом овного п оход ж ен н я пи ш еться і, а коли - и? 4. У як и х випадках у словах іншомовного походження пи­ ш еться м ’як и й знак, апостроф?

Смішинка МНОЖИНА - Михайле, як, на твою думку, слово штани - це однина чи мно­ жина? - Це як подивитись. Зверху - однина, а знизу - множина. СЛОВНИЧОК каньйон -

przełęczą мюзикл - musical пюпітр - pulpit фюзеляж- kadłub samolotu

бароко - barok бюрократ -

biurokrata бязь - perkal гравюра - grawiura

115

ПИСЬМО. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ 274.

Прочитайте два описи рослини. Уякому з них висловлюється став­ лення автора до описуваного предмета? Які для цього вжиті слова? У якому дається точна характеристика рослини? Встановіть, який з описів художній, а який - науковий?

1. Каштани... Крислаті велети й молоді дерева з широкопалим листям, з гіллям, обважнілим від колючих, ніби їжачки плодів. Чарів­ ні київські каштани весною. Кожна брунька перетворюється на рожево-білу пірамідальну квітку. Крони дерев тихо палахкотять пи­ шними суцвіттями. 2. Каштан - рід рослин родини букових. Дерева з видовжено-ланцетними листками і прямостоячи­ ми сережками. Плоди - односім’яні горіхи із шкірястим оплоднем, зі­ брані по 1 -3 у спільній шипуватій обгортці.

Опис - це висловлювання, у яком у йдеться про ознаки та властивості предмета чи явищ а. Це можуть бути: розмір, колір, смак, запах, форма, призначення та ін. Описувати мож на все, що ми бачимо навколо: предмети, тварин, людей, різні процеси і явищ а. Описом ми користуємося тоді, коли потрібно, щоб людина, до якої ми звертаємось, ніби побачила, впізнала те, про що ми говоримо. Опис здебільшого складається з трьох частин: у першій пере­ дається загальне враж ення від описуваного предмета, тварини та ін., у другій дається опис частин, деталей, говориться про окремі ознаки; у третій - робляться висновки. М ета опису - дати точне уявлення про предмет або явищ е. До опису мож на поставити питання: який? яка? яке? які? В описах завж ди зустрічаю ться відомі предмети, явищ а, тільки з новими ознаками. 116

Описи можуть бути виконані в науковому або художньому стилі. Звер н іть увагу! Н ауковий і худож ній описи будую ться по-різному: Науковий опис 1. Що за предмет? 2. М атеріал, з якого він зроблений. 3. Форма, розмір, колір. 4. З як и х частин складається? 5. Д ля чого вж ивається? Художній опис 1. Загальне враж ення від предмета. 2. Деталі, я к і підтверджують це враж ення. 3. Ставлення до описуваного (предмета, рослини та ін.). 275. Прочитайте учнівський опис предмета. Визначте, до якого стилю мовлення він належить. Свою думку доведіть.

На столі переді мною лежить учнівська лінійка. Вона зроблена з червоної пластмаси. Має вузьку, довгу форму. З одного її боку на­ несено поділки й цифри. За допомогою лінійки ми проводимо рівні, прямі лінії. Вона по­ трібна на уроках математики, малювання, мови. 276. Прочитайте тексти, вкажіть тип і стиль мовлення. Що є відомим, а що новим у описах тварин?

1) Лис - хижий ссавець родини собачих. Має довгий хвіст і руде хутро. Голова та тулуб продовгуваті. Ноги короткі, міцні. Живиться пло­ дами, різними травами, м’ясом.

2) На зріст лисеня було таке, як маленька кішка. Лапки здавали­ ся міцними, але тулуб був маленьким та худеньким. Велика голова, з гострим носом і настороженими вухами, веселі, круглі, як ґудзики, оченята й рухливий кінчик носа робили лисеня дуже кумедним. Хутро сіреньке з темнуватими розводами, шийка, щічки та живіт були білими. 277. Опишіть один із предметів, який вас оточує, у художньому стилі. Вживайте слова та вирази, характерні для цього стилю і типу мов­ лення. 117

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ” 278.

Виконайте рівневі завдання (за варіантами).

ґ

л Варіант 1

I рівень 1. Однакова кількість букв і звуків є у рядку:

А дев’ять, вокзал, заєць. Б сіль, юність, щітка. В яструб, в’їзд, далечінь. Г знання, яма, столиця. 2. Усі слова пишуться з апострофом у рядку:

А бур..ян, б..юст, з..яблик. Б в..язка, черв..як, здоров..я. В р..яд, бур..як, М..ЯЧ. Г повітр.., торф..вяний, бур.. . 3. Подвоєння відбувається у всіх словах рядка:

А стін..ий, юн..ат, священ..ик. Б д а к.и й , Іл..я, стат.ей. В Гек.адій, чест.ю, соколин..ий. Г свящєк.ий, бов..аніти, сіл..ю. II рівень 4. Запишіть слова у дві колонки:

А з м’яким знаком; Б без м’якого знака. Кавказький, камін..чик, мален..кий, тон..ший, тюр..ма, арал..ський, піс..ня, Уман..щина, пол..с..кий, латин..с..кий, Натал..ка, Ковз..кий. 5. З поданих слів виберіть лише ті, у яких відбулося спрощення приголосних.

Тижневий, вісник, пестливий, баластний, чесний, корисний, обласний, невістці, персні, усний, зап’ястний, хвастнути.

III рівень 6. Спишіть, виправляючи помилки та вставляючи пропущені букви.

Реч..татив, соний, Кр..т, смирений, торфяний, шіснадцять, ч..пси, мільйон, корисний, громадянський, довгожданний, боже­ ственний. V ______________________________________________________________ ) 118

^

IV рівень 7. Напишіть невеликий твір “Природа - рідний дім”. Використайте в тексті чергування у - в , і - й.

Варіант 2

I рівень 1. Однакова кількість букв і звуків є в рядку:

А течія, Юрко, зима. Б любов, щебетання, їдальня. В ящик, промовець, свято. Г їжак, пряник, любов. 2. Усі слова пишуться з м’яким знаком у рядку:

А сіл..с..кий, прос..ба, сидят.. . Б сил..ний, Оксан..чин, різ..ба. В КОВЗ..КИЙ, МЄН..ШИЙ, совіст.. . Г сьогодні, біл..шє, рибал.жа. 3. Подвоєння не відбувається в усіх словах рядка:

А стін..ий, від..аль, дан..ий. БбуКВЄН..ИЙ, ГЛИН..ЯНИЙ, ВДЯЧН..ИЙ. В благословенний, л..яний, буден..ий. Г СОН..ИЙ, радісн..ий, ячмін..ий. II рівень 4. Запишіть слова іншомовного походження у дві колонки:

А з буквою /; Б з буквою и. Ярл..к, архітектор, сп..дометр, бенз..н, операція, нарц..с, еруд..т, Д..зель, Ч..ПСИ, джинси, С..Ц..ЛІЯ, т.тан. 5. З поданих слів виберіть лише ті, у яких в орудному відмінку однини відбувається подовження приголосних.

Радість, піч, любов, совість, сіль, тінь, молодь, знать, подо­ рож, вісь, область, кров. III рівень 6. Спишіть, виправляючи помилки та вставляючи пропущені букви.

Моркв’яний, павільон, гіля, к..парис, дений, прол..єт..ся, хво­ ростняк, туриський, дзв..якати, дон..чин, обличчя, поверн..ня. IV рівень

^

7. Напишіть невеликий твір “Мова - скарб народу”. Використайте в тексті слова з ненаголошеними голосними, а також слова із префіксами. 119

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Це потрібно знати: з як и х значущ их частин складаю ться слова. Цього необхідно навчитися: розрізняти форми слова і спільнокореневі слова; розбирати слова за будовою. Це треба зап ам ’ятати: правила написання слів. Н ад цим варто замислитися: “Освіта - це вид гігієни. Письмо з помилками - то я к невимиті руки чи зуби. Теперіш ня людина - тільки освічена” (В . С т у с ). § ЗО. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА І ФОРМИ СЛОВА 279.

Прочитайте. Чи всі слова змінюються? Чи змінюється при цьому їхнє лексичне значення.

Світлий день Світлого дня Світлому дню Світлим днем (на) світлому дні

іду повільно ідеш повільно іде повільно ідемо повільно ідете повільно

Слова є змінні та незмінні. Н езмінні слова в реченні завж ди звучать однаково, тобто мають лиш е одну форму: ш в и д к о , к ін о . Н езмінні слова зак ін ­ чень не мають. Зм інні слова в реченні змінюють свою форму, зберігаючи при цьому лексичне значення: с в іт л и й , с в іт л о го , с в іт л о м у , с в іт л и м ; ід у , ідеш , іде, ідем о, ід ет е; ден ь, д н я , д н ю . Змінні сло­ ва мають закінчення, яке вираж ає граматичне значення слова (рід, число, відмінок, час тощо). Закінченням (końcówką) називається змінна частина слова. Частина слова без закінчення називається основою (tem atem ). Щоб правильно виділити закінчення й основу, слово треба змінювати: іменник - за відмінками та числами; прикметник за родами, числами й відмінками; дієслово - за особами або родами й числами. 120

Закінчення графічно позначається □ , а основа І____І. Н а п р и к л а д : ісвітлііїші, |ІД|ІУТЬІ . Іменник сікП також має закінчення, яке вираж ає грам ати­ чне значення: чоловічий рід, однину, називний відмінок. Це закінчення нульове (□ ), тому що не виражене звуком (і не по­ значене літерою). В інш их формах іменника ( с о к Гу і , с о к іомі, сок Гйі) закінчення вираж ені звуками. 280. Визначте незмінні слова. Змінні слова випишіть, виділіть у них закінчення й основу.

Сонце, радісний, дерево, хмара, високо, вітряний, влітку, світять, журі, колібрі, повітря, співають, шахи, доміно. 281. Запишіть слова утри колонки: із закінченням, з нульовим закінчен­ ням та без закінчення (незмінні).

Місто, столиця, Київ, щиро, майдан, площа, хор, голос, пісня, спів, мелодія, батько, син, зустріч, радість, приємно, проміння, про­ стір, салют, земля, ніч, таксі, вулиця. Яке значення слова виражає його закінчення? Яке значення ви­ ражає основа?

Корінь (rdzeń) - це головна значущ а частина слова. Корінь містить у собі спільне лексичне значення споріднених слів. Н а п р и к л а д : злет , лет іт и, переліт ний. Корінь позначається так: " " . Спільнокореневі (споріднені) слова (wyrazy pokrewne) - це сло­ ва зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Так, лексичне значення слова море - великий водний простір з гірко-солоною водою; лексичне значення слова моряк - той, хто служ ить у морському флоті; морський - такий, що буває над морем, біля моря, здійснюється на морі або призначений для плавання морем. Слова море, моряк, морський пов’язані спільним основним значенням - відношенням до водного про­ стору, проте кожне з цих слів має власне лексичне значення. Спільнокореневі слова можуть належ ати я к до однієї, так і до різних частин мови. У в а г а ! Не слід плутати слова з коренями, однаковими за звучанням, але різними за лексичним значенням. Н а п р и к л а д : вода - водити, носик - носити, кот ик - кот ит и. 121

282. а) Перепишіть речення. Спільнокореневі слова підкресліть, виділіть у них корінь.

1. Квіти синіють над синім струмком (В. Васюк). 2. Місяць сер­ пень жито жав, срібний серпик поламав (Л. Іеаннікоеа). 3. Сиплеть­ ся, осипається листя (ІVI. Стельмах). 4. Березень березовим віни­ ком зиму вимітає, а від березневих дощів земля квітне (Народна творчість). б) Про яку пору року йдеться в кожному реченні? Позначте у словах орфограму “Сумнівний ненаголошений голосний”.

283. До поданих слів доберіть по три-чотири спільнокореневих. Запишіть їх. Виділіть корені.

Гніздо, батьківський, наука, приходити. 284. Запишіть у дві колонки різні форми слова блакитний і спіль­ нокореневі з ним слова.

Блакить, блакитний, блакитноокий, блакитного, блакитніє, бла­ китна, блакитнуватий, блакитною. Поясніть, як ви розрізнили спільнокореневі слова й різні форми того самого слова.

122

285. Перекладіть слова польською мовою. Визначте й порівняйте закін­ чення та основу в українських та польських словах.

Тінь, пісенька, щоранку, печиво, кіно, широкий, люблю, пізно. 286. Прочитайте текст. Випишіть спільнокореневі слова і слова з різними формами.

Тисячі років тому люди не мали потреби в точному визначенні часу. Але згодом така потреба виникла. Першим був сонячний го­ динник. Тінь пересувалася слідом за рухом сонця по небу. Потім з’явився водяний годинник. Вода в ньому капала з посудини, і по рівню води визначали годину. Механічний годинник винайшли в Єв­ ропі в 13 столітті (3 дит. енциклопедії).

0

287. а) Перепишіть. Визначте різні форми одного слова. Виділіть у них закінчення. Спільнокореневі слова підкресліть, виділіть \/ U M V IS A niU L

1. Там тиша тишу лагідно колише (О. Лозова). 2. Грім натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі (ІVI. Вінграновський). 3. При дорозі, де тополі, синій льон зацвів у полі. Біля льону синя річка, в небі синьому - синичка. Стільки цвіту-синьодзвону, засиніло все від льону! (А. Камінчук). б) Доберіть і запишіть два-три спільнокореневих слова до слів тополя, річка. Виділіть у цих словах корінь.

М . Б еркос.

Льон цвіте

123

Смішинка у -

Мамо, - каже дівчинка, - ти пам’ятаєш ту вазу, яка переходить нашій родині з покоління в покоління? Так, - відповідає мати. - А що? Моє покоління щойно її розбило.

СЛОВНИЧОК блакить - błękit

льон - len

віник- miotełka

салют - salut

колібрі - koliber

цвіт - kwiat

§ 31. КОРІНЬ, СУФІКС, ПРЕФІКС, ЗАКІНЧЕННЯ ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА 288. Прочитайте групи слів. Від яких значущих частин слова залежить різниця в лексичному значенні слів кожної групи? Перепишіть, ви­ діліть префікси й суфікси.

а) Писати, записати, дописати, виписати, переписати. Йти, вийти, зайти, прийти, підійти, перейти. б) Калина, калинка, калинонька, калинник, калиновий. Вовк, вов­ ченя, вовчик, вовчичок, вовчисько, вовчище, вовчий. П рефікс (przedrostek) - значущ а частина слова, я к а стоїть перед коренем і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні (великий - невеликий, превеликий; будуват и - добудувати, перебудувати). Префікс позначається так: І. Суфікс (przyrostek) - значущ а частина слова, як а стоїть після кореня й надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні (весна - весняночка, весняний). Суфікс позначається так: л . 289. Від слів читати, нести за допомогою префіксів за-, від-, до-, проутворіть нові слова.

Увага! У дієсловах -ти - це суфікс. 290. Згрупуйте споріднені слова й запишіть. Виділіть корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Холоднючий, вітрисько, мороз, вітерець, холод, морозити, за­ мерзнути, холодильник. 124

В українській мові є однозвучні префікси і прийменники. Наприклад: наст упив - на столі, відповіст и - від місця, за п и ­ сати - за школою, додому - до хат и, вбігти - в ш колу та ін. Префікс - частина слова й завжди пиш еться разом зі словом. Прийменники пишуться окремо від слів, до яких належать. Між ними при потребі мож на вставити інш е слово: наст упив - на високому столі. 291. Визначте префікси у словах. Складіть словосполучення з однозвуч­ ними прийменниками.

Напишу, збирає, заспіваємо, приєднання. 292. Складіть речення, у яких на і зустріч, в і день писалися б то разом, то окремо. 293. Перепишіть і розберіть за будовою подані слова:

Підсніжник, придорожній, оздоровлювати. 294. Зробіть розбір поданих слів за будовою в такій послідовності (усно):

прикордонник, прекрасний, відпочивати 1. Визначте у слові закінчення. 2. Визначте у слові основу. 3. Дібравши спільнокореневі слова, визначте у слові корінь. 4. Визначте префікс або префікси, доберіть слова з тим самим префіксом (префіксами). 5. Визначте суфікс або суфікси, доберіть слова з тим самим су­ фіксом (суфіксами).

Зразок усного розбору слова за будовою Подорожник. Слово має нульове закінчення, що вказує на іменник чоловічого роду у формі називного відмінка однини. Основа слова - по­ дорожник, до основи входять префікс, корінь і суфікс. Корінь - дорож, спільнокореневі сло­ ва - дорога, придорожний, здорожений, роздо­ ріжжя. Префікс по-1вживається також у словах порада, позначка, поміряти. Суфікс -ник є у сло­ вах робітник, помічник. 125

Зразок письмового розбору слова за будовою. ТїодорожникП Правильність розбору слова за будовою можна перевірити в морфемному словнику.

295. Перепишіть каліграфічно подані речення. У виділених словах визначте суфікси. Яких значень надають вони словам?

1. Спав собі за кожним пнем бурий ведмедило (Д. Павличко). 2. Малесенький ведмедик при­ йшов до ручая... (Г. Усач). 3. І соловейко на кали­ ні то щебетав, то затихав (Т Шевченко). 4. Цей зухвалий солов’їсько то заплаче, то засвище (П. Перебийніс).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1 . У чому полягає відмінність м іж формами слова та спільнокореневими словами? Наведіть приклади. 2. Я ка частина слова вираж ає його граматичне значення? 3. Чи мають незмінювані слова закінчення? Наведіть при­ клади. 4. Я ке зак ін ч ен н я нази вається нульовим? Н аведіть п р и ­ клади. 5. Я ка частина слова містить його лексичне значення? 6. Я кі значущ і частини можуть входити до основи слова?

Смішинка - Д е ти провів канікули? - питає один із приятелів іншого. - Першу половину в горах. - А другу? - У гіпсі. СЛОВНИЧОК зухвалий -

zuchwały пень - karcz подорожник- babka

приєднання -

przyłączenie соловей - słowik

126

ГОВОРІННЯ. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ 296. а) Пригадайте, який тип мовлення називається описом? Яка мета опису? Які особливості наукового й художнього опису? Прочитайте опис тварини.

ВИДРА Видра має довге тіло (1 м 20 см), довгий хвіст (40 см), короткі ноги, круглу голову з чорними очима, тем­ но-буру лискучу шерсть по спині та з боків і сріблясто-сіру на нижньо­ му боці шиї та животі. Коли тварина рухається по суші, передні й задні лапи її сходяться, і все тіло вигина­ ється дугою вверх (3 довідника). б) Визначте стиль цього тексту. Складіть опис, змінивши стиль тексту. 297. Уявіть собі, що ви хочете розповісти товаришеві або товаришці про добре відому тварину (собаку, кота, птаха, їжака, папугу та ін.). Опишіть її зовнішній вигляд, звички (як їсть, гуляє, спить, що вміє робити та ін.).

З в е р н іть ув агу! Ваше завдання - дати художній опис твари­ ни, а не розповісти про якісь випадки з її життя. В описі, по можливості, вживайте слова й словосполучення: ніж­ ний, лагідний, сумно, сердито, вітається, весело, слухняний, жва­ вий, пильнує, насторожено, стрункі ноги, чутливі вуха, міцна шия, блискуча шерсть, біжить швидко, радісно. П а м ’я та й те ! У птаха - дзьоб (а не ніс), кігті (а не нігті), у тва­ рин - шерсть (а не волосся) та ін. 298. Прочитайте. Доповніть опис тварини означеннями так, щоб вий­ шов завершений текст. Яке значення вони мають? Скористайтеся словами з довідки.

У білки ... тіло, вкрите ... шерстю, і ... хвіст. На ... голівці - два вушка з ... китичками, ... очиці нагадують ... намистинки. Хвіст і мор­ дочка у звірка ... , ніж усе тільце, а черевце .... Довідка: видовжене, рудою пухнастою, пишний, маленький, темніше, маленькі чорні, блискучі, темніші, світліше. (ґ

-Л

Смішинка - Іринко, як буде іменник людина у множині? - Люди. - А як у множині дитина? - Близнята. 127

§ 32. ВИМОВА І НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ 3 -, С-, Р О З -, Б Е З 299. Пригадайте, що ви знаєте про правопис і вимову цих префіксів з попередніх класів?

Префікс з- перед дзвінкими приголосними вимовляємо дзвін­ ко, виразно і пишемо літеру з: зб ер е гт и , з в ’я з а т и , зр о б и т и . Перед глухими приголосними префікс з- вимовляємо глухо, однак пишемо літеру з, наприклад: з с а д и т и , зш и т и . Лиш е пе­ ред літерами к, п, т, ф , х пишемо літеру с: с к и н у т и , с п а л и т и , с т ер т и , с х о п и т и , с ф о т о гр а ф у в а т и .

Я кщ о корінь починається з кількох приголосних, для поліп­ ш ення вимови використовуємо префікс зі-: з іг н у т и , зіб р а т и , з ігр а т и , з іс к о ч и т и . 300. Від поданих слів утворіть нові слова з префіксом з- або с-. Утворені слова запишіть у дві колонки.

Косити, садити, ховати, горіти, міряти, дути, формулювати, чі­ пляти, різати, терти, сохнути, ламати, варити, планувати, найти, ці­ лити, бігати, будити, кріпити, в’ялити. 301. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви.

1. У темнім лісі, за горами, ..бравсь усякий звір (Л. Глібов). 2. Захід ..гасає, мов скалка червона, - і наостанку в Дніпро загляда (В. Ткаченко). 3. Тихесенький вечір на землю ..падає, і сонце сідає в темнесенький гай (В. Самійленко). У в а г а ! Не плутайте на письмі префікси з-, зі- з прийменника­ ми з, зі. злізти - з лісу, зігнути - зі мною.

П равопис префіксів роз-, безК інцевий приголосний преф іксів роз-, без- вим овляєм о по-різному, залежно від початкового звука кореня. Якщ о ко­ рінь починається голосним звуком (б е з у п и н н и й , р о з о р а н и й ) або ж дзвінким приголосним (крім ш иплячого), кінцевий звук префікса звучить чітко: р о з в а г а [розвага], б езр и б ’я [безрибйа]. Перед наступним глухим приголосним (крім ш иплячого) кінцевий приголосний префіксів роз-, без- залежно від темпу вимови можемо вимовляти дзвінко або глухо. Н а п р и к л а д : [розпиетати] і [росшТтати], [беизсмертний] і [беис:мертний]. 128

Якщ о корінь починається ш иплячим приголосним, під його впливом кінцевий звук префікса змінюється на ш иплячий. Н а п р и к л а д : б езч есн и й [бежчесний], р о з ч и с т и т и [рожчистити]. 302. Прочитайте, дотримуючись правил орфоепії. Виділені слова пере­ дайте звукописом.

1. Очі розсудливого дивляться вперед. 2. Безтурботний і від води товстіє. 3. Не роззявляй рота - краще розплющ очі. 4. У кого добра паша, у того розсипчаста каша. 5. Пішов посол та й упав у розеол. 6. Чужий рот - не хлів, не зачиниш, бо розчиниться. 7. Цибуля ди­ вувалася, що петрушка розтанцювалася (Народна творчість).

І

Префікси роз-, без- завж ди пишемо з літерою з-: р о з п и т а т и , б езм ір н о .

303. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах ор­ фограму “літера з у кінці префіксів роз-, без-”.

1. Люблю Н . . С Т И з кр..ниці воду і не розхлюпати ні краплі (А. Камінчук). 2. Ро.жвіта й добрішає душа (Д. Луценко). 3. Тривожиться птиця у плавнях бе..сонних (ІVI. Стельмах). 4. Зоря в траві ро..си­ пала дукати. 5. Юне віття на сивих розшумілось д..ревах (ІVI. Риль­ ський). 6. Люблю, коли в вікно ро.жрите шумлять бе..журно дерева (В. Сосюра). 7. Прудка річка б..реги ро..м..ває (Народна творчість).

І. А йвазовський. Комиші на Дніпрі

Якщ о корінь слова розпочинається сполукою кількох при­ голосних, уж ивається префікс розі-. Н а п р и к л а д : р о з ір в а т и , р о зіб р а т и , р о з іс л а н и й , р о з іп р іл и й . 129

304. Прочитайте. Поясніть уживання префікса розі-.

1. Розійдіться, журні мислі, не туманьте мого чола! (77. Грабовський). 2. Розішлю свої думи в дозори (В. Симоненко). 3. І сивий дуб від жару розімлів (А. Малишко). 4. Пітьму співучі крила розітнули (77. Перебийніс). 305. Замініть подані словосполучення роз-, без-.

синонімічними з префіксами

Сміливий юнак, тихі кроки, широкий степ, порожня вулиця, жор­ стокий ворог. 306. Доберіть до поданих слів префіксальні спільнокореневі сло­ ва з протилежним значенням. Якого значення надають слову префікси роз-, без-.

Завантажити, зав’язати, зашити, засипати, застелити, закопати, цінний, сильний, програмний, діяльний, захисний, хребетний.

Смішинка ОЦЕ ВЧИТЕЛЬ!.. Першого вересня хлопці йдуть до школи. - Олежику! Ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Петрика нести свій і твій портфелі. - Це я його вчу допомагати старшим! СЛОВНИЧОК

suszyć дозор - dozór дукат - dukat

ciemność плавні - szuwar розімліти - rozemdleć

в’ялити -

пітьма -

§ 33. ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ П Р Е -, П Р И -, П Р І307. Прочитайте слова, визначте в них префікси. Як вимовляємо ненаголошені голосні в префіксах? Прочитайте слова відповідно до правил орфоепії. Зробіть звуковий запис слів.

Прехороший, припливти, премудрість, присолити, прилягти, пре­ се рдитий.

Ненаголош ений голосний [е] у префіксі пре- у вимові на­ ближ ається до [и]. Ненаголош ений голосний [и] у префіксі при- у вимові наближ ається до [е]. 130

Префікси пре-, при- розрізняю ться за значенням. Префікс пре- вказує на збільшену ознаку й за значенням відповідає слову дуж е: п р е га р н и й (дуже гарний), п р еш и р о к и й (дуже ш ирокий), п р е м уд р и й (дуже мудрий). Префікс при- може означати: наближ ення або приєднання ( п ри бер еж н и й , п р и й т и ); неповну дію або ознаку (п р и б ігт и , п р и м ісь к и й ). 308. Прочитайте і запам’ятайте.

Що писати ПРЕ- чи ПРИ-? Не турбуйся, друже. Префікс ПРЕ- пиши завжди замість слова “дуже”. Хто премилий - дуже милий, престарий - дуже старий. Хто премудрий - дуже мудрий, премалий - дуже малий. Префікс ПРИ- пиши тоді, коли мусиш щось зробити: принести мамі води чи гачок прибити. ПРИ-тоді іще напишемо, коли вкаже він наближення: прибережний, приморський, прикордонний, приміський. 309. Перепишіть, виділіть у словах префікс при-. Яких значень надав цей префікс словам?

Прибути вчасно. Привести дитину. Приморське місто. Примісь­ ка зона. Приморожена риба. Припорошило снігом. Привітати сина. Приблизне значення. 310. Додавши до слів префікси пре- або при-, запишіть слова у дві ко­ лонки.

..глибокий, ..дунайський, ..бути, ..носити, ..гаряче, ..болючий, ..ві­ тати, ..клеїти, ..дорого, ..дивний, ..малий, ..азовський, ..сісти, ..зав­ зятий, ..будувати, ..знати, ..дніпровський, ..чудово, ..вокзальний, ..старий, ..старкуватий.

131

311.

Замініть слова і словосполучення словами з префіксами при-, п р е -.

1. Повернення птахів. 2. Лягти на кілька хвилин. 3. Дуже гарний. 4. Посадка на землю. 5. Дуже глибокий. 6. Місцевість біля Карпат. 7. Невеликий мороз. 8. Дуже високий. 312.

Прочитайте. Поясніть лексичне значення виділених слів, за потреби зверніться до тлумачного словничка.

Прізвище Сірко спочатку, певно, було козацьким прізвиськом отамана Запорозької Січі (77. Залізняк). Назвіть по два відомих вам прізвища та прізвиська історичних осіб.

Із префіксом прі- пишемо такі слова: прізвисько, прізвищ е, прірва. І. Перепишіть, добираючи з дужок потрібну літеру.

До будиночка пр(е, и)ступав пр(е, и)густий, зеленийпр(е, и)зелений вишневий садочок (І. Сенченко). 2. Я чекаю чогось, я пр(е, и)тих (В. Сосюра). 3. У світі пр(е, и)чистім берізка співатиме листом барвистим (77. Білозерська). 4. Село пр(е, и)сіло у сади зеле­ ні (Д. Горішний). 5. Мені знову пр(е, и)марився сніг (Г. Васильченко).

З а п а м ’я та й те ! П р е- пишемо у словах: президент, прем’єр, представник, президія, престол, презир­ ство, прелюдія, премія, престиж, прероґатива. 314.

Напишіть невелику розповідь про якесь явище природи. Використайте слова з вивченими префіксами.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У як и х випадках пишемо префікси пре-, при-, п рі? 2. Я кі слова є змінні, а я к і - незмінні? 3. Що таке основа слова? 4. Коли пишемо префікси з-, с-, роз-, без ? Смішинка Петро: - Чому жаби перед дощем ховаються у воду? Михась: - Щоб не змокнути...

132

словничок представник- przedstawiciel

престол - tron

презирство - pogarda

прірва- przepaść

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ” 315.

Виконайте різнорівневі завдання.

ґ

N Варіант 1

I рівень 1. Усі слова мають нульове закінчення в рядку:

А машина, думка, безстрашний; Б зошит, друг, тінь, радість; В святковий, літо, свято; Г ліс, місто, чай. 2. Слова з префіксами подано без помилок у рядку:

А росповідь, преміський, зхитрувати; Б премудрий, пришити, схопити; В пребити, прізвисько, сказати; Г вітклеїти, прехилити, росписка. 3. Спільнокореневим до слова порада є:

А радість; Б радити; В радіо; Г радіус. II рівень 4. Згрупуйте спільнокореневі слова. Визначте будову кожного з них.

Книга, словник, мовлення, книгарня, слово, мова, книжечка. 5. Запишіть слова, у яких були б: префікс, корінь, закінчення; корінь, суфікс, закінчення; корінь, нульове закінчення. Складіть із цими словами речення.

III рівень 6. Розберіть слова за будовою. Складіть декілька словосполучень зі словами (на вибір) і визначте їх будову.

Буремний, підводний, товариство, учений, рано, приходити. 7. Зробіть словотвірний аналіз слів перехід, щасливий. V ______________________________________ _________________________________ 133

J

IV рівень Напишіть невеликий твір “Моя рідна земля”, використавши спільнокореневі слова до слова земля, а також різні граматичні форми цього слова.

Варіант 2

I рівень 1. Усі слова з нульовим закінченням є в рядку:

А ліс, осінь, ранок, читач; Б узлісся, співак, весло; В предивний, добро, повінь; Г бджола, мед, село. 2. Усі слова з префіксами подано без помилок у рядку:

А сцідити, пресісти, причудовий; Б привезти, сфотографувати, прірва; В бездушний, роздум, зхопити; Г предорожній, пристол, сказано. 3. Спільнокореневими до слова роса є:

А ростити; Б росяний; В російський; Г зарослий. II рівень. 4. Згрупуйте спільнокореневі слова. Визначте будову кожного з них.

Вчити, навчання, водний, учений, водяник, водити, підводник. 5. Запишіть слова, які відповідали б таким схемам:

III рівень. 6. Розберіть слова за будовою. Складіть декілька словосполучень зі словами (на вибір) і визначте їх будову.

Барвистий, обов’язок, товариство, учений, наручний, привок­ зальний. 7. Зробіть словотвірний аналіз слів радісний, синь.

IV рівень. Напишіть невеликий твір “Громадянська активність - це...”, вико­ ристовуючи спільнокореневі слова до слова активність, а також його граматичні форми.

134

ПИСЬМО. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ 316. Пригадайте основні типи мовлення, їх ознаки. Які стилі мовлення можна використовувати в описі: розмовний, науковий чи художній? 317. Прочитайте опис тварини. На які частини можна поділити текст? Як описана тварина?

Д ік

Наша Земля неозора, і природа в ній різноманітна. Багато тва­ рин і рослин занесено до “Червоної книги” України. Я теж хочу, щоб тва- ринам було добре жити поруч із людьми, тому доглядаю за хом’ячком. Це дуже спритна тваринка. Його кличка Дік. У нього чотири рожеві лапки, невеличкий хвостик. Оченята чорненькі, як намистинки. На спинці шерсть руденька, а на животику - біленька. А на щічках і між вушками чорненькі смужки. У Діка спереду виступають чотири зубчики. Я дуже люблю свого хом’ячка, тому мені важко змиритися, що живуть вони в неволі лише три роки. 318. Використовуючи поданий нижче матеріал, напишіть опис тварини.

Чи знайомі вам такі відомості про собак: с о б а к и - породисті, службові, мисливські, декоративні; мисливські собаки - хорти, лайки, пойнтери, сетери, спанієлі; службові - вівчарки, доберман-пінчери, боксери, бульдоги, ні­ мецькі доги, сенбернари. План твору-опису тварини. 1) Де мешкає тварина, її порода, кличка. 2) Яка вона: а) якого тварина розміру? б) якої масті; в) яка в неї шерсть (хутро, шкіра)? г) якої форми в неї тулуб? д) які в неї очі, ніс, вуха, мордочка тощо? е) які основні особливості її вдачі? 3) Чим приваблює мене ця істота?

135

Під час написання твору використовуйте слова: тулуб: маленький, великий, витягнутий; шерсть: довга, коротка, густа, гладка, пряма, кучерява, м’яка, пухнаста, блискуча, жорстка; лапи\ довгі, короткі, криві, стрункі; хвіст: довгий, короткий, гладкий, пухнастий, прямий, куций; вуха: довгі, висячі, стоячі, великі, маленькі; морда: загострена, коротка, тупа, кругла, видовжена, приплюснута, прямокутна; очі: чорні, карі, зелені, сірі, темні, сумні, веселі, злі, блискучі.

136

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Це потрібно знати: похідні та непохідні слова; орфографічні правила. Цього необхідно навчитися: визначати словотвірну основу та словотворчий засіб; спосіб творення; правильно писати слова. Це треба зап ам ’ятати: основні орфограми; правила написання слів. Н ад цим варто замислитися: „Слова в мові не існують ізольовано одне від одного. Вони, я к і люди, об’єднуються в родини” (Н . К лим енко).

§ 34. ПОХІДНІ ТА НЕПОХІДНІ СЛОВА. СЛОВОТВІРНА ОСНОВА ТА СЛОВОТВОРЧИЙ ЗАСІБ 319. Які слова називаються спільнокореневими? Чим вони відрізняють­ ся від різних форм одного й того самого слова? Випишіть окремо форми кожного слова, а потім - спільнокореневі слова.

Білий, білити, біліти, білому, біляк, білого, білими. Школа, шкіл, школяр, школою, шкільний, школи. Учити, учень, учу, учитель, учимо, учений, учення.

Більш ість слів української мови - похідні, тобто утворені від інш их слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. 320. а) Спишіть окремо слова, утворення яких не можна пояснити, і ті, що походять від інших слів.

Сонце, підводний, вода, буремний, прадід, буря, словник, коб­ зар. б) Визначте, від яких слів утворилися інші слова.

М і р к у й т е ! Слово кобзар називає особу, яка грає на кобзі; воно утворене від основи іменника кобза, має спільну з ним частину кобз-. Це - твірна основа. Вона позначається так: і і.

Твірною називається основа (або й усе слово), від якого утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, треба знайти слово, від якого утворене дане. Спільна для цих слів 137

частина і є твірною основою. Н а п р и к л а д : Учит ель у ч и т и . і------------------ 1 „ і------------------1 учит ельський - учит ель . Найчастіш е нові слова утворюються за допомогою префіксів та суфіксів. Це і є словотворчі засоби, вони позначаються так: У в а г а ! Твірна основа відрізняється від похідної основи слова на один префікс, суфікс. Н а п р и к л а д : для слова роз­ поділит и твірна основа поділит и, а не ділит и. 321. Прочитайте. Чому так називають птахів? Від якого слова кожна з цих назв утворилася?

Берестянка, вівсянка, очеретянка, кропив’янка, горіхівка. Мухоловка, осоїд, бджолоїдка. Чорниш, рябчик, шилохвіст. 322. а) Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте тему й основну думку. З’ясуйте тип мовлення. б) Назвіть слова, які надають текстові урочистості.

Київ... Київ... Сивий граде старого Кия. Зла­ тоглавий, білостінний велетень... Вознісся ти на кручах придніпровських ду­ жим богатирем. Підпира­ єш високе небо широкими плечима. Світиш світлом ясним любові й величі. Довкола себе сієш слово мудрості й знання... Увесь ти ніби зітканий із ниток сонця, зелені дібров і гли­ бокої сині неба, із світлих земних радостей і чорних земних печалей. У тобі - слава і могуть минувшини. У тобі - сила й наснага для грядущого. У тобі - життя й гордість багатьох поколінь, що відійшли у вічність. Але вони зали­ шили зерна своїх дум, своєї любові, своєї праці - у тобі... (За Р. Іванченко). в) Визначте твірну основу у виділених словах. г) Поміркуйте, яким способом словотворення утворилася назва Київ? 138

Прочитайте. До виділених слів доберіть слова, від яких вони утворились. Запишіть пари, позначаючи твірну основу. За допомогою яких суфіксів утворились виділені слова. Якого значення надають суфікси цим словам?

Кричать сови, спить діброва, зіроньки сяють, Понад шляхом, щирицею, ховрашки гуляють. Спочивають добрі люди, що кого втомило: Кого - щастя, кого - сльози, все нічка покрила. (Т. Шевченко)

словничок буремний - burzliwy

ховрашок - s u se ł

кобзар - kobziarz

щириця - szarłat

§ 35. ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 324. Розгляньте таблицю. Наведіть свої приклади до різних способів творення слів.

Назва способу

Як утворюється слово

Приклади

Префіксальний

за допомогою префікса

праліс <—ліс

Суфіксальний

за допомогою суфікса

лісок <—ліс

Префіксальносуфіксальний

за допомогою префікса і суфікса одночасно

прибережний -є- берег

Безсуфіксний

відкиданням значущ их частин

зелений —> зелень

Складання

поєднанням двох і біль­ ше основ або їх частин

обласна рада —> облрада

П ерехід однієї частини мови в інш у

зміною частиномовного значення

який? хт о? черговий <—черговий учень (їм.) (прикм.)

І

ІА

І----------------1

325. Пригадайте способи словотворення, властиві польській мові. Чим подібні та чим різняться способи словотвору в українській та поль­ ській мовах? Наведіть приклади. 139

326. Знайдіть твірні слова до поданих слів. Визначте спосіб творення похідних слів.

Розбагатіти, прикордонник, хід, стінний, юннат, навушники, де­ сятка, зорепад, бездумний. 327. Поясніть, як утворилися ці слова. Як називається цей спосіб словотвору?

Синь, зсув, задум, вибір, переліт, обмін. 328. Запишіть прикметники, утворені префіксально-суфіксальним способом. Позначте словотворчі суфікси і префікси.

Під березою, без дна, під водою, над міру, за морем, без ідей, при Дунаї, без дітей, під вікном, без голосу. 329. Прочитайте речення. На які питання відповідають виділені слова? До якої частини мови вони належать? У якому реченні вони вико­ нують свою основну функцію?

На снігу залишився слід незнайомої тварини. Перш, ніж щось сказати, слід добре подумати. По дорозі йшов старий чоловік. Ста­ рий згадав свою молодість. 330. а) Прочитайте текст. Визначте його тему. Дайте заголовок. Що ціка­ вого ви дізналися з тексту?

Пам’ятник Марусі Чурай у Полтаві

У Полтаві 1625 року в козацькій ро­ дині Гордія Чурая народилася дівчинка на ім’я Маруся, яка стала згодом на­ родною поетесою, присвятила себе пісні. її творчість припала на бурхливі роки боротьби за волю й незалежність України під проводом Богдана Хмель­ ницького. За своє коротке життя дівчина пі­ знала чимало: і смерть батька, і палке кохання козака, і його зраду... Пере­ житі горе й радість, гіркий сум і солод­ кий щем виливалися в піснях. І живуть ті пісні серед нас, зігріті Божим даром таланту Чураївни (За С. Пущенком).

б) Випишіть виділені слова й розберіть їх за будовою. Визначте способи їх творення. 140

Якщ о у вас виникаю ть сумніви щодо виділення твірної ос­ нови, зверніться до словотвірного словника. У ньому слово по­ дається так: осін+н-ій <—осінь. Перш ий запис - це словотвірні частини, поєднані знаком (+), а стрілка вказує на твірну основу (осінь). 331.

Користуючись словотвірним словником, визначте твірні основи та спосіб словотворення поданих слів.

Змагання, припадати, приходити, військовий.

Зразок усного словотвірного розбору слова. 1. З’ясуйте лексичне значення слова. 2. Доберіть найближче спільнокореневе слово. 3. Визначте твірну основу. 4. Позначте словотворчий засіб. 5. Визначте спосіб словотворення. Зразок письмового розбору. приїхати <—'їхати - префіксальний спосіб славний <— слава - суфіксальний спосіб

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Щ о таке словотвір? 2. Я кі є способи творення слів? 3. Я кі слова називаю ться похідними, а я к і - непохідними? 4. Щ о таке твірна основа? 5. Словотворчий засіб - це... Смішинка РАДІСНІ ПТАХИ Хлопчику купили двох папуг. Він поспостерігав за птахами, як вони радісно чиркають, і говорить: - Щось вам дуже добре! Треба вам батьків купити... СЛОВНИЧОК зорепад -

deszcz meteorów обмін - wymiana поетеса - poetka

- majestat т а л а н т - talent щ е м - ból велич

141

ГОВОРІННЯ. УСНИЙ РОЗДУМ НА ТЕМУ, ПОВ’ЯЗАНУ З ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ д итини 332. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. До якого типу мов­ лення належить цей текст? Складіть план тексту.

Машини - чудесні дітища допитливого й наполегливого люд­ ського розуму та його умілих всемогутніх рук. Людина тепер змуси­ ла машини робити дуже багато, майже все... Машина виготовила черевики, які ти носиш, стілець, на якому си­ диш, лампочку, яка тобі світить... І хоч на що ти кинеш оком - чи то в кімнаті, де ти живеш, чи то на вулиці, по якій йдеш, або в школі, де ти вчишся, - всюди побачиш речі, вироби, будови, прилади, які своєю появою завдячують машині. А коли це так, то машину можна назвати невтомною працівни­ цею, яка допомагає нам одержувати більше продуктів харчування, більше одягу, швидше і краще будувати житло (Є. Пермяк). Як ви розумієте слово досвід? Дайте йому визначення.

Досвід - сукупність знань, навичок, здобутих у ж итті та за­ своєних або випробуваних на практиці. Б удь-який роздум ділиться на три частини: У перш ій міститься основна думка - теза, тобто те, що по­ трібно довести. У другій частині наводяться докази (аргументи) для підтвер­ дж ення основної думки тексту. У третій - висновок. Здебільшого частини роздуму виділяю ться в самостійні аб­ заци. Так, наприклад, у тексті про маш ини в першому абзаці стверджується основна думка, а в другому - наводяться аргу­ менти, а в третьому - висновок. Елементарний роздум мож на схематично зобразити так: Теза (чому?) —» докази (аргументи) —» висновок (отже). 333. Складіть роздум на основі власного досвіду на тему: “Моє улюблене заняття”.

Смішинка - Тату, - питає Олег, - чи вмієш ти із заплющеними очима пи­ сати своє прізвище? - Звичайно. - То напиши його, будь ласка, у моєму щоденнику. 142

§ 36. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У КОРЕНЯХ СЛІВ

Ч ергування (wymiana głosek) - це усталені закономірні зміни звуків у одних і тих самих частинах слів: н о си т и - н ест и - н іс, д у б о к — д у б к а , п и са т и - п и ш у .

Чергування звуків виникло давно, тому воно властиве не тільки українській, а й польській мові. Дуже давнім є чергування голосних звуків у дієслівних коренях: [о] / / [а] - котити - кататися, могти - змагання; [е] / / [і]- пекти - випікати, текти - витікати; [е] / / [и] - стелю - застилати, беру - вибирати та ін. 334. Спишіть пари слів, уставляючи пропущені букви. Поясніть ваш вибір.

сх..пити - х..пати; кр..їти - кр..яти; бр..хати - набр..хувати; запроваджувати - провадити; зм.тти - намагатися; п..реш - обп..рати.

335. Проставте наголос у словах і замість крапок вставте потрібну букву. Допомогти - допомагати, захопити -х..п а ти ,

перем..гти - перемагати, поклонитися - кл..нятися.

336. Прочитайте слова. Доберіть до них спільнокореневі, поясніть ужи­ вання о, а в коренях слів.

Допомога, вхопити, скочити, котити, ощадливий.

337. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть уживання голос­ ного в корені.

Gospodarz, pokrywa, gorący, bohater, bogacz, zły, krochmal, łopata, Słowianin, nietoperz, kozak.

В українській мові [o], [e] чергуються з [і]. Таке чергуван­ ня поширене я к у різних формах одного і того ж слова, так і в спільнокореневих словах: в о з а - в із , с о л і - сіл ь, п еч і - піч, о сен і - осін ь; го р а - гір с ь к и й , село - с іл ь с ь к и й . 143

Звуки [о], [е] вж иваю ться у відкритому складі (во -за , со л і, п е чі, осе н і, г о р а , се л о ), а звук [і] - у закритому (в із , сіл ь, піч, осін ь, с іл ь с ь к и й , гір с ь к и й ).

У відповідних словах польської мови на місці українського [О], яке чергується з [і], часто пиш еться ó (о kreskowane), яке чергується з [о], [е]: wóz - woza, mój - mego, Lwów - Lwowa. 338. Прочитайте вірш.

ЯК ЧЕРГУЮТЬСЯ ГОЛОСНІ В переливах слів ми раді відтінити тут одне: там де і в закритім складі, у відкритім - о та е. У закритім складі кінь, у відкритому - коня. Поміркуй над цим, прикинь не поїдеш навмання. У закритім складі гість, у відкритім - гостя жди. У закритім складі шість, у відкритому - шести. Не кінець тут прикладам, ще зразки вам викладем: лебідь - лебедя, обід - обода, невід - невода, чобіт - чобота. А є й виняток: хобот - хобота й ще сучасніший: робот - робота. (Д. Білоус)

Не чергуються [о], [е] з [і] у таких випадках: 1. Я кщ о [о], [е] випадні: д ен ь — д н я , л іс о к - л іс к а . 2. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: м ороз, к о л о с, зе л е н ь , ш е л ес т . Але: поріг. 3. У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: горб, ш ер ст ь, в о в к .

4. У складних словах зі словотвірними частинами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход із наголошеним [о]: д іл о в о д , т е п л о в о з, х л іб о р о б , с к о р о х о д , во до н о с.

5. У суфіксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -енк-, -тель: ш а п о ч к а , к іш е ч к а , с о к о л о н ь к о , л е ге н ь к и й , Г р ін ч е н к о , виховат ель.

144

6. У деяких книж них словах: закон, народ, вирок. 7. У словах іншомовного походження: атом, альбом, шофер. 339. Зверніть увагу, що є такі буквосполучення, у яких ніколи не відбу­ вається чергування.

ДЕ НЕМАЄ ЧЕРГУВАННЯ Є іще словечок певне коло (тут доріжку мова м’яко стеле): де є група звуків - -оро-, -оло-, або група звуків - -ере-, -еле-, там ніщо не стане на заваді, мова там підказує сама: у закритім і відкритім складі чергування голосних нема. Приклади для випадків обох занотуйте у своїх паперах: з о- - це голос, колос і горох, з е (подібно) - шелест, берег, шерех. Винятки я також приберіг: це - поріг, моріг і оберіг, сморід, просторінь (запам’ятайте) і всі тонкощі на вус мотайте. Відхилення від норми, незалежно од відтінків, форми непрямих відмінків запишіть рядочком слів: голова, але голів, борона, але борін, борода, але борід, череда, але черід. Це відхилення від норми, що їх має наша мова. Утворіть подібні форми від береза і корова. (Д. Білоус) 340. Прочитайте. У кожному дієслові визначте корінь. Які голосні звуки чергуються в коренях дієслів?

Завмирати серцем - завмерти серцем. Вмирати зо сміху - вмер­ ти зо сміху. Вносити у вуха - внести у вуха. Туман застелив очі - ту­ маном застилає очі. 145

341. Перепишіть, вибираючи з дужок потрібну літеру. Позначте в словах орфограму “Літери е - и в коренях дієслів”.

1. Можна все на світі виб(е, и)рати, сину, вибрати не можна тіль­ ки Батьківщину (В. Симоненко). 2. Тільки пісня за серце б(е, и)ре (В. Сосюра). 3. Ніч проміння позб(и, е)рала і змотала у клубок (Олек­ сандр Олесь).

І. Куїнджі. Українська ніч У коренях українських слів після [ж], [ ч ] , [ н і ] , [ н і ч ] та [Г ], [ К ] , [X ] вимовляємо [ и ] або [ і ] . Н а письмі їх передаємо відповід­ но буквами и (чист от а, щирий) або і (жінка, чільний, щ іт ка). Б уква і передає звук [ і ] , як и й чергується з [о] або [е]: ж інка, бо ж онатий, женити', чільний, бо чоло', кіш ка, бо кош еня. Б уква и передає звук [ и ] , як и й не чергується з [О ] або [ і] : жир, чиж, к и п ’ят ок, хист . П ісля ш иплячих [ж], [дж], [ ч ] , [ ш ] у коренях слів звук [Є] може чергуватися зі звуком [о]: ч[е]тверо - ч[о]тири; ш е с т и ­ денка - ш[о]стий. Л ітеру о пишемо перед складом із твердим приголосним: чоловік, жолудь. Л ітеру е пишемо перед складом із м ’яки м приголосним або перед складом з е: вечеря, четвер, чебрець. 342. Перепишіть слова у дві колонки, вставляючи відповідно пропущені літери е або о.

Щ..ка, ш..лест, джерельний, ч..рнило, звеч..ра, ч..рствий, ч..вга­ ти, шевчик, ж..рстокий, щ..зати, ж..втий. 146

343. Перепишіть слова. Позначте в них орфограму “Літери е - о після ж, ч, ш, щ у коренях слів”.

Чернівці, чорніти, черствий, четвер, чоло, чохол, шолом, вечоріє, повечеряти, шершавий, жорстокий, шепіт, женці, учора, ожеледь, чортополох, щезати, жоржина, червень, жовток, чотириста, черем­ ха, черговий.

0

344. Перепишіть, на місці крапок уставте пропущені літери.

1. Мова нені - рідна дуже, золотиста і ш..вкова (Л. Забашта). 2. Місяць над лісом всміхнувсь золотою щ.жою (Є. Гуцало). 3. Ще мале в траві дж..реленятко ні про що т.хенько ж..бонить (Б. Чепурко). 4. Слухаю з піднесеним радісним ч..лом щ..бетання лас­ тівки під моїм вікном (В. Сосюра). 5. Сухий, якж..рсть, чортополох (ІVI. Стельмах). Виділене слово передайте звукописом.

Букву а пишемо в коренях слів перед наголошеним складом а (я): х а з я їн , га р я ч и й , к а л а ч , б а га т и р ( б а г а т ій ) . У спільнокореневих словах також пишемо а: х а з я й н о в и т и й , г а р я ч к у в а т и . З літерою о пишемо слова п о га н и й , со л д а т , м о н а ст и р , к о за к , з

б о га т и р ( с и л а ч ) , л о п а т а , го н ч а р , т о в а р . 345. Перепишіть. На місці крапок допишіть до кожного слова пер­ ший склад. Позначте у словах наголос.

..гач, ..лач, ..зак, ..чар, ..жан, ..разд, ..дат 346. Вставте пропущені літери. Утворені слова запишіть.

Розбагатіти, багатство, хазяйновитий, г.нчарня, к..лач, качани­ стий, солдатський, п..ганющий, гарячкувати. 347. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть уживання голосних після шиплячих.

czarny, czwarty, wieczór, szósty, pszenica, żółty, herbatnik, przyjaźnić się, czystość

словничок гончарня - garncarnia жерсть - blacha клубок- kłębek монастир - klasztor

bodiak чохол - pokrowiec шевчик- szewczyk шершавий - chropowaty чортополох -

147

§ 37. Ч Е Р Г У В А Н Н Я П Р И Г О Л О С Н И Х З В У К ІВ П РИ С Л О В О З М ІН І Т А С Л О В О Т В О Р Е Н Н І

При словозміні та словотворенні відбувається чергування приголосних у дієсловах: [д] - [дж]: доводити - доводжу; городити - городжу. [с] - [ш]: гасити - гашу; носити - ношу. [т] - [ч]: платити - плачу; летіти - лечу. [з] - [ж]: лазити - лаж у; казати - каж у. [ст] - [шч]: спустити - спущу; мостити - мощу. [б], [п], [в], [м], [ф] - [бл], [пл], [вл], [мл], [фл]: робити - роблю, терпіти - терплю, Л О В И Т И - ловлю, громити - громлю, графити - графлю. Чергуються приголосні: [г] - [ж] - [з]: нога - н іж к а - на нозі. [к] - [ч] - [ц]: рука - ручка - у руці. [х] - [ш] - [с]: вухо - вуш ко - у вусі. 348. До поданих слів доберіть форми слова або спільнокореневі слова з чергуванням приголосних. Слова запишіть парами.

Вухо, око, дорога, подруга, рука, ріг, бік, молоко, дух.

349. а) Перепишіть прислів’я, подані в дужках слова поставте в потріб­ ній формі.

1. Мудрість - найлегша ноша в (дорога). 2. Що на умі, те й на (язик). 3. Держи язик на (зашморг). 4. На (підлога) пшениця не зійде. 5. Як до школи, Гриця в (бік) коле. 6. Короткий хвіст (муха) не по­ добається. 7. Не шукай грибів у ведмежому (барліг). 8. Краще хліб у коморі, ніж перо на (капелюх). б) Підкресліть літери, що позначають приголосні звуки, які чергуються.

350. а) Прочитайте. Визначте іменники у формі кличного відмінка. У яких словах відбулося чергування приголосних?

1. Та чого ти, хлопче, світом нудиш? (ІVI. Рильський). 2. Друже мій, одне життя в людини! (Я. Перебийніс). 3. Не чіпай, пташе, зерно наше (Народна творчість). 4. Чого це ти, парубче, слідом ідеш за мною? (І. Нечуй-Левицький). 5. Смійся, лютий враже, та не дуже... (Т. Шевченко). б) Поясніть розділові знаки при звертаннях.

148

351. Прочитайте. Знайдіть слова, у яких відбувається чергування.

Кожен і кожна з нас має почуття, пов’язані з іншими людьми. Такі почуття є моральними. Моральні почуття людини проявляють­ ся у її погляді, слові, міміці, русі, у вчинках. Почуттю не можна на­ вчити у точному значенні цього слова, але почуття можна передати, викликати. Своєю любов’ю людина викликає те ж почуття в іншої людини (3 “Етики”). 352. Відгадайте загадки, знайдіть слова у яких можливе чергування голосних і приголосних за видами чергувань. Запишіть ці групи.

Без ніг біжить, Без голосу кричить, Стоїть при дорозі па одній нозі, І шапочку має, та нікого не вітає, (gndj) Очі - мов коло, Та не бачить нічого, (енигпеїлюїау) 353. Знайдіть слова, у яких відбувається чергування приголосних. Розкажіть, що ви знаєте про інші види українського мистецтва.

ПИСАНКИ У всьому світі відомі українські пи­ санки. Вони беруть свій початок від дуже давніх вірувань. З тієї хвилини, коли на яйця нано­ сився орнамент, це вже було не просто яйце, а свята писанка. її розписували тільки в доброму настрої. Писанка символ вічного життя, добра і сонця. За технікою виконання писанки виготовляються за допомогою розігрі­ того воску. Крапанки так називають­ ся, бо віск наноситься крапочками. На дряпанці візерунки видряпуються.

словничок барліг- legowisko

нудити - nudzić

дух - duch

парубок- młodzieniec

зашморг- pętla

шкапа - chabeta

комора - spiżarnia

шмат - kawał 149

ПИСЬМО. ПИСЬМОВИЙ РОЗДУМ НА ТЕМУ, ПОВ’ЯЗАНУ З ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ д итини 354.

Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. До якого стилю мовлення він належить? Знайдіть у тексті тезу, аргументи, висновок (якщо є). Зверніть увагу на слова, якими з’єднуються частини роздуму.

Читання книг необхідне кожній людині. По-перше, воно розширяє кругозір, допомагає краще зрозуміти життя. По-друге, читання збагачує пам’ять новими знаннями, розви­ ває почуття людини. Нарешті, читання зміцнює грамотність, виховує смак до хорошого слова, любов до рідної мови. Читання робить людину мудрішою.

Твір-роздум - це зв ’язний текст, що характеризує логічно послідовний ряд думок, міркувань, висновків на певну тему. Я к працю вати над роздумом? 1. Продумайте тему роздуму. 2. Коротко й чітко сформулюйте основну думку. 3. Доберіть переконливі докази (факти з ж иття, із власних спостережень, з літератури та ін.). 4. Зробіть відповідні висновки. 5. Уживайте для зв’язк у частин роздуму такі сполучники: бо, отже, через те що, тому що, т аким чином та ін. 355. ш

а) Напишіть твір-роздум на основі власного досвіду на одну із тем:

Де я люблю відпочивати і чому. Який вид спорту мені подобається і чому. б) Уявіть, що ваше мовлення адресовано товаришу або товаришці по парті. Мета висловлювання - поділитись міркуванням, зацікавити слухача/-ку.

Смішинка Учень пропустив багато уроків. Учитель історії запитує його: - З якого часу ти не ходив до школи? Учень відповів: - Від Троянської війни до сьогодні.

150

§ 38. З М ІН И П Р И Г О Л О С Н И Х П Р И Т В О Р Е Н Н І С Л ІВ 356. Порівняйте назви міст та прикметники, утворені від них. Визначте суфікс, за допомогою якого творяться прикметники.

Суми - сумський, Полтава - полтавський, Київ - київський.

У поданих вище прикладах суфікс -ськ- просто додається до основи. Однак в українській мові дуже часто при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- кінцевий приголосний основи зміню ється. Схематично це виглядає так: [г], [ж], [з] + -ськ(ий) —» -зьк(ий): П р а га - п р а зь к и й , П а р и ж - п а р и зьк и й , К а в к а з - к а в к а з ь к и й ; [К], [ч], [ц] -ськ(ии) —^ -цьк(ии): к о за к - к оза ц ьк и й , т к а ч - т к а ц ьк и й , м олодець - м олодец ьки й ; [х], [ні], [ с ] + -ськ(ий) —» -ськ(ий): ч ех - ч еськ и й , т о в а р и ш - т о в а р и с ь к и й , О д еса - о д есь к и й .

Такі ж зміни відбуваються при творенні іменників за допо­ могою суфікса -ств(о): уб о ги й - у б о з т в о , к о з а к - к о за ц т в о , п т а х - п т а с т в о .

Інш і приголосні, зокрема [д], [т], перед суфіксами -ськ-, -ству вимові також змінюються або випадають, проте на письмі ці зміни не позначаються: ст уд ен т - ст уд ен т сь к и й , ст уд ен т ст во , со л д а т - со л д а т сь к и й , гр о м а д а - гр о м а д ськ и й , л ю ди - л ю д ст в о . 357. Утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий) від іменників.

Читач, товариш, Брест, Кременчук, француз, Гадяч, чумак, брат. Чи від усіх поданих іменників можна утворити іменники з суфіксом -ств(о). Чому? Запишіть іменники з цим суфіксом, які ви змогли утворити. Поясніть правопис.

Прочитайте і з а п а м ’я т а й т е ! Іменник К и їв щ и н а утворився від прикм етника к и їв с ь к и й за допомогою словотворчого суфікса -ин(а), від твірної основи київськ-. Твірна основа закінчується звукосполученням [с'к], що змінюється на [шч]. На письмі воно передається літерою щ: к и їв с ь к и й - К и їв щ и н а ([с'к] - [шч]). Так само змінюється сполучення звуків [ц'к] на [ч:], що на письмі передається двома літерами чч. Наприклад: д о н ец ь к и й —Д о н е ч ч и н а . При творенні прикметників із суфіксом -н- приголосні [к], [ц], [ц'] змінюються на [ч]. Сполучення звуків [чн] на письмі передається буквосполученням -чн-: р у к а —р у ч н и й , з а л із н и ц я - з а л із н и ч н и й . 151

В окремих прикм етниках та утворених від них іменниках може вимовлятися сполучення звуків [пін], щ о позначається буквосполученням -чн-: яєчний, ячний, пш еничний. Виняток становлять слова руш ник, руш ниця, дворуш ник, м ірош ник, соняш ник, торіш ній, учораш ній, у я к и х пиш еться -Ш Н -.

Увага! Інш і кінцеві твірної основи ([д], [т]), хоч і змінюють­ ся у вимові, проте на письмі зберігаються: брат - братський [брац'кий], братство [брацтво]. 358. Погрупуйте слова за орфограмами. Поясніть їх правопис.

Харківщина, фонетичний, Вінниччина, жіноцтво, юнацький, птаство, запорізький, столичний, чеський, ручний, гадяцький, това­ риство, ткацтво, убозтво, Одещина. 359. Замініть подані словосполучення іменником із суфіксом -ин(а). Запишіть, позначте орфограми.

Хмельницька область. Прилуцький район. Миколаївська область. Бахмацький район. Смоленська область. Тернопільська область. 360. Запишіть слова, уставляючи пропущені літери. Поясніть на­ писання.

Бра..тво, Німе..ина, абха.жий, Галичина, ру.ниця, Львівщина, лати..кий, хаоти..ний, коза..ина, студен.жий, яє..ня, казах..кий.

З а п а м ’я т а й т е ! Чергування приголосних не відбувається у словах: казахський, баскський, тюркський, цюріхський, чикагський. 361. Запишіть прикметники, утворені від поданих слів за допомогою суфікса - н - . Позначте орфограми.

Фонетика, мука, вулиця, пшениця, оптика, серце, медик, лекси­ ка, місяць, торік, сонце, яйце.

З а п а м ’я т а й т е ! Слово сердечний - той, що стосується серця (щ ирий). Слово сердешний - у значенні бідолаш ний.

0

362. Виправте учнівські помилки утворенні слів.

Виставляли Ольгині картини. Серед студенток були індійки, французки, німки, китайки. Уроків у той день завдали небагато. За­ питання запускали в скриньку. їх проголосили на вечорі. 152

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Щ о таке чергування? Чому воно відбувається? 2. Я кі голосні звуки можуть чергуватися? 3. Я кі приголосні звуки мож уть чергуватися? 4. У як и х випадках відбувається зміна кінцевих приголос­ них твірної основи -цьк на [ч:], -ськ - на [ніч]? Наведіть приклади. 5. Я к і зм іни відбуваю ться при творенні при км етни ків за допомогою суфікса -сь«:(ий) та іменників із суфіксом -н? Наведіть приклади.

СЛОВНИЧОК боягуз -

tchórz дворушник- oburęczny мірошник- młynarz

скринька -

skrzynka хаотичний - chaotyczny чумак- czumak

§ 39. ТВОРЕННЯ І ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ Слова, що мають два й більше коренів, називаю ться склад­ н и м и ( w y r a z y z ło ż o n e ). Складні слова в українській мові най­ частіш е утворюються за допомогою сполучних голосних [о], [Є], [ И ] , я к і на письмі передаються буквами о, е, є, и : лісовоз, землероб, семирічний. 363.

Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поясніть правопис.

Вод..пад, тисяч..ліття, яйцеподібний, насінн..носний, дощ..мір, кон..ферма, білокрилий, зор..пад, прац..люб, житт.пис.

Однак є й складні слова, що утворюються без сполучного голосного. Це слова з першою частиною пів-: півхліба, піварку­ ша. Ім енники з першою частиною пів- пиш уться разом, якщ о слово - загальна назва: півогірка, п івк н и ги ; якщ о іменник є власною назвою, то слово пиш еться через дефіс: пів-Європи, пів-Львова; якщ о слово починається з я, ю, є, ї, то з частиною пів воно п и ш еться з апострофом: п ів ’я б л у к а , п ів ’юрти, п ів ’єнот а, п ів ’їжака. 153

364. Перепишіть, забираючи дужки. Поясніть написання слів.

(Пів)фінал, (пів)Азії, (пів)яру, (пів)села, (пів)ящика, (пів)України, (пів)апельсина, (пів)острів, (пів)материка, (пів)Києва.

Між частинами складного слова пиш еться з ’єднуючий го­ лосний и: якщ о перш а частина - це дієслово в 2 особі однини наказо­ вого способу: горицвіт, перекотиполе, паливода; якщ о перша частина - це числівник у називному чи родовому відмінках: ш ест иденний, т рикут ник, семирічний. Складні слова пиш уться по-різному: разом, якщ о: 1) Утворені від залеж них слів, основи як и х поєднані спо­ лучними голосними [о], [е]: бомбовоз, землемір. 2) 3 першою частиною слів типу кіно-, фото-, авіа- та інш и­ ми: кінозірка, авіарейс, фотогурток, автобаза. 3) Утворені з трьох і більше основ: світ ловодолікування, т елерадіоцент р. 4) Утворені від словосполучення із головним та залеж ним словом: кароокий <—карі очі, білосніж ний <—білий сніг. Ч ерез дефіс пиш уться складні слова: 1) Утворені поєднанням незалеж них слів (між ними мож на поставити і): ш кола-інт ернат , польсько-український. 2) Утворені повторенням того самого слова (т ихо-т ихо), по­ єднанням синонімічних слів (т иш ком -ниш ком ), антонімічних (ібільш-менш), слів, близьких за значенням (хліб-сіль). 3) Я кщ о складне слово означає сторони світу, відтінок ко­ льору, смаку: яскраво-зелений, гірко-кислий, південно-східний. В и н я т к и : ж овтогарячий, червоногарячий. 365. Спишіть. Поясніть написання складних слів.

Літак / розвідник, поле / захисний, радіо / приймач, шафа / купе, пів / куля, водо / лаз, темно / сірий, чорно / бровий, купівля / продаж, фізико / математичний, телефон / автомат, сухо / фрукти. 366. Із поданих пар слів утворіть складні слова. Поясніть спосіб творення та правопис. Із двома складними словами складіть речення.

П’ять, том; нафта, провід; білий, крила; світле, волосся; земля, трусити; крутий, ріг; край, знати; воля, любити; десять, рік. 154

367. а) Спишіть речення, замість крапок, де потрібно, поставте в складних словах дефіс.

1. Мчать поїзди, як завжди, буйно..гриві (А. Малишко). 2. Рано., пораненько він виїхав і довго їхав усе полем (Марко Вовчок). 3. Ве­ чори прозоро..сині дзвенять підківками чобіт біля засніжених воріт. 4. Його мені подарувала мати, щоб я не смів ту землю забувати, де їв хліб..сіль і знав солоний піт (А. Малишко). б) Підготуйте проект “Правопис складних слів у польській та укра­ їнській мовах”.

А. Кашіиай. Вечір під Моршином СЛОВНИЧОК бурелом -

wiatrołom ciężarowiec

землемір -

важкоатлет -

підківка -

geometra podkowa

ПИСЬМО. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ 368. Прочитайте текст. Визначте його основну думку, тип мовлення. Знайдіть тезу, докази, висновок. Складіть план, напишіть переказ.

НІКОТИН - ОТРУТА Ви не раз чули застережливе: “Куріння шкідливе для здоров’я” . Проте найбільшої шкоди тютюн завдає підлітковому організму. Люди, що почали курити до п’ятнадцятирічного віку, помирають від раку легень у п’ять разів частіше, ніж ті, які закурили після двадця­ ти п’яти років. Вчені встановили, що в цигарках міститься близько 12000 отруйних сполук. Протягом кількох років проводилися спостереження над 200 шко­ лярами, які пристрастилися до цієї поганої звички, і 1200 учнями, що 155

не курять. З’ясувалося, що серед перших було у 15-20 разів більше нервових підлітків, з поганою пам’яттю, слабким фізичним станом та розумовим розвитком. Виявилося також, що на організм дівчаток ніко­ тин впливає значно згубніше. У них “в’яне” шкіра, стає хриплим голос. У курців притуплюється реакція, смакові відчуття. Людина втра­ чає можливість сприймати аромат квітів, трав. Медики довели, що значній частині таких людей важко кинути цю згубну звичку. Тому ні за яких умов не беріть у руки цигарку! Пам’ятай­ те, що від цього залежить ваше здоров’я, щастя рідних і близьких. Пам’ятайте: якщо людина викурює вдень лише одну чи дві цигарки, вона скорочує своє життя на 4 -6 років порівняно з тими, хто не курить. Нікотин - отрута, яка повільно вбиває ваш талант, красу, праце­ здатність. Ваше здоров’я - у ваших руках (3 газети).

Д о к л а д н и й п е р е к а з п ер ед б ач ає д о сл івн е в і д т в о р е н н я прослуханого чи прочитаного тексту на основі активного вико­ ристання лексики оригіналу. Такий переказ навчає: - розуміти зміст тексту і задум авторки або автора; - встановлювати послідовність подій та причинову взаємо­ залеж ність м іж подіями та фактами; - загострювати увагу на вмінні запам ’ятовувати кож ну де­ таль твору; - максимально відтворювати його зміст на основі найбільш доцільних вираж альних мовних засобів. Смішинка - Романе, - суворо запитав батько, - чому ти одержав низький бал? Ти не зрозумів запитання вчителя? - Я його запитання зрозумів, - розвів руками Роман, - але вчи­ тель чомусь не зрозумів моєї відповіді.

§ 40. ТВОРЕННЯ І ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Складноскорочені слова утворюються: 1) з початкових букв або звуків: О рганізація Об’єднаних Н ацій - ООН, такий спосіб - це абревіація, а складне слово абревіатура; 2) з частин слів: юний натураліст - ю ннат ; 3) із графічних скорочень: сім х в и л и н - 7 хв. Відповідно до того, я к утворені складноскорочені слова, вони пиш уться по-різному. 156

Абревіатури (skróty wyrazowe), утворені з початкових букв, та власні назви пиш уться з великої букви: А ТС - автоматична телефонна станція, ГЕС — гідроелектростанція, Л А З - Л ьвів­ ський автобусний завод. Якщ о такі складноскорочені іменники відмінюються, то за­ кінчення біля них дописуються малими буквами: ЗІЛ ом, Л АЗів. У складноскорочених словах, утворених інш ими способами, усі частини пиш уться з малих букв: завідувач господарства завгосп, організаційний відділ - оргвідділ. Але власні скорочені назви пиш уться з великої букви: Дніпрогес, Д онбас. Я кщ о при складноскорочених словах є цифри, то вони пиш уться через дефіс: ЗІЛ -111. Слова на письмі завж ди скорочуються на приголосний: об­ ласть - обл., наприклад - напр. У кін ці графічних скорочень ставиться крапка. Але вона не ставиться при скорочених назвах мір: 5 кг, 3 км. Якщ о в графічному скороченні залиш аю ться початок і кінець слова, то на місці пропущ ених букв ставиться лиш е дефіс: район - р-н, товариство - пг-во. 369. Від поданих словосполучень утворіть складноскорочені слова.

Міністерство охорони здоров’я, електронно-обчислювальна ма­ шина, відкрите акціонерне товариство, міський комітет, професійна спілка, універсальний магазин, медична сестра, Донецький басейн. 370. Запишіть словосполучення. З’ясуйте, як утворені складноскорочені слова. Поясніть їх написання.

НЛО, ЛНУ, райрада, спецкор, ЄС, УТН, США, редколегія. 371.

Запишіть слова у два стовпчики: а) утворені суфіксальним способом; б) утворені складанням.

Фотомонтаж, громадянський, радіодатчик, телемеханізація, ас­ фальтобетонний, комп’ютеризація, днопоглиблювач, асфальтний.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Я кі слова називаю ться складними, а я к і - складноскороченими? 2. Я кі складні слова пиш уться через дефіс? 3. Я к пиш уться складноскорочені слова? 4. Я к пиш уться слова з пів-7 Наведіть приклади. 5. Я к спосіб творення складноскорочених слів пов’язаний з їх правописом? 157

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ” 372.

Виконайте різнорівневі завдання.

л

ґ

Варіант 1

I рівень 1. Слова з п ів -- написані неправильно в рядку:

А півкласу, пів-Криму, півмісяця; Б пів-ящика, пів Харкова, пів-апельсина; В півміста, пів’яблука, пів-Вінниці; Г пів-Європи, півшколи, півкварталу. 2. Слова подано з помилками в рядку:

А Німетчина, птахство, пражський; Б студентство, парубоцтво, козацтво; В Туреччина, вояччина, комендантський; Г Воронезький, товариський, молодецький. 3. Усі слова утворено суфіксальним способом у рядку:

А козацький, вітряк, переїзд; Б школярка, велосипедист, чайник; В казка, велич, смішний; Г блакитний, перебігти, вічно. II рівень 4. Уставте пропущені букви в складних словах. З виділеними сло­ вами складіть речення і визначте в ньому члени речення.

Брон..поїзд, краєзнавчий, бур..вій, житт..пис, працездатний, земл.трус, жив..пис, працевлаштування, овоч..сховище, піш.. хід, мор..плавець, дощ..мір. 5. Запишіть прикметники, утворені від поданих слів за допомогою суфікса -ськ-. Складіть словосполучення з виділеними словами.

Збараж, киргиз, Прага, Прилуки, Бучач, Одеса, кравець, чех, латиш, читач, птах, Львів.

III рівень 6. Наведіть по 2 приклади слів, які утворені префіксальним і без­ афіксним способами творення.

IV рівень 7. Напишіть невеликий твір “Цікава зустріч із підприємцем/-ницею”. Використайте в тексті твору складні та скпадноскорочені слова. ___ __________________________________

V_______________________

158

J

Варіант 2

I рівень 1. Усі складні слова написані правильно в рядку:

А лісо-смуга, новобудова, кіно-фестиваль; Б світло-зелений, водопостачання; В дощо-мір, синьоокий, шафа купе; Г водопад, біло-лиций, мореплавець. 2. Правильно утворено прикметник у рядку:

А Сиваш - сиваський; Б Одеса - одеський; В козак - козацький; Г Кавказ - кавкаський. 3. Усі слова утворено безсуфіксальним способом у рядку:

А прорив, синь, твір; Б водяний, швидкість, міра; В біг, писати, загадка; Г сонячний, неук, переліт. II рівень 4. Від поданих іменників утворіть суфіксальним способом при­ кметники. Які фонетичні зміни при цьому відбуваються?

Щастя, честь, випуск, контраст, виїзд, ненависть, доблесть, тиждень, радість, баласт, уста, масло. 5. Складіть речення зі словами черговий, учений, у яких би вони виступали різними частинами мови.

Черговий (прикметник), черговий (іменник). Учений (прикметник), учений (іменник).

III рівень 6. Наведіть по 2 приклади слів, які утворені префіксально-суфік­ сальним способом творення та основоскпаданням.

IV рівень

V.

7. Напишіть невеликий твір “Кольори веселки”. Використайте утворі складні слова, що передають кольори й відтінки кольорів.

Смішинка Тато: - Павле, з ким бився Юлій Цезар? Син: - Ти питай поліцейського про такі справи, а не мене.

159

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ 373. Перепишіть. Уставте пропущені літери. У виділених словах визначте орфограми. Передайте ці слова звукописом. Зробіть усний фоне­ тичний розбір виділених слів.

1. І стала ненька на ро..пут..і (71 Перебийніс). 2. Обличчя в ба­ буні зараз таке, наче вона мол..т..ся (ІVI. Стельмах). 3. Краю бат.жівс.. кого пісне, невмируща, незрівнянна! (Д. Кононенко). 374. Подані слова передайте звукописом. У чому полягає різниця між звуком і літерою? У кожному слові назвіть кількість літер і звуків.

Яскравість, єдність, маяк, щедрий, сміються, розсипешся. 375. Від поданих слів утворіть прикметники. Яке фонетичне явище відбулося за їхнього творення? На написанні яких прикметни­ ків це явище не позначилося?

Кількість, кістка, область, чесність, тиждень, компост, щастя, контраст, хвастощі. 376. Перепишіть. На місці крапок уставте, де потрібно, апостроф. Для чого вживається апостроф?

Лук..ян, З . . Я Т Ь , С І М . . Я , Д У Х М . . Я Н И Й , С В . . Я Т О , З В . . Я З О К , повітр..я, подвір..я, від..ємний, тьм..яний, роз..їзд, бур..як, бур..ян, Валер..ян, В..ячеслав, дит.ясла, зор..я, жираф..ячий, моркв..яний, без..язикий, дзв..якнути, в..язи, тім..я, пір.Л'на. П ІВ ..Я М И ,

377. Перепишіть. Уставте, де потрібно, м’який знак.

Промін..чик, нен..чин, бояз.жий, З Г Л Я Н . . С Я , близ..кіст.., бул..йон, камін.., мек.ш ий, громадян..ство, бракок.єр, зірон..ка, Оксан..ці, вишеньці.

В О Л И Н . .С ..К И Й ,

378. Прочитайте. З’ясуйте, які з поданих слів треба писати з подвоєними літерами. Ці слова запишіть.

Передміст.я, узбіч..я, щаст.я, роззброєная, лист..я, щ еплек.я, безмеж..я, милосердая, узвиш. .Я , Т І Н . . Ю , с..авці, примиреная.

160

379. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова передайте звукописом.

1. Вітри гули в.шончел.-Ю (Л. Костенко). 2. Від серця до серця м..подія л..єт..ся (71 Перебийніс). 3. Дерева бовваніють навкруги (Д. Павличко). 4. Гі..тять, пл..вуть і сурмлять ув імлі шовкові, жовті й с..зопері птиці із континентів чорної з..млі у рідні гнізда (А. Малишко).

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ 380. До поданих слів доберіть і запишіть спільнокореневі слова. Виділіть у них префікси та суфікси.

День, мова, земля, Україна, праця, море, малювати, казати. 381. Розберіть слова за будовою. Визначте спосіб творення цих слів.

Пролісок, непереможний, скосити, допомагати, традиційно. 382. Зробіть письмовий розбір за будовою слів пароплавство і море­ плавство. Чи однаково утворилися ці слова? 383. Яким способом утворилися слова двобій і дводенний? Яка різниця в їх творенні? 384. Які зміни приголосних відбуваються при творенні слів суфіксами -ськ- і -ств-7 Наведіть приклади. 385. У яких випадках складні слова пишуться разом? Чому прикметник українсько-польський пишеться через дефіс, а чорноокий - разом? 386. Як пишеться пів- із словами ялина і Японія7 Чи вживається при цьому апостроф? 387. Зробіть словотвірний розбір слів.

Надприбуток, криголам, сторічний, міськком, рученька, перегин, українець. 388. Запишіть у алфавітному порядку назви міст.

Харків, Чернігів, Черкаси, Запоріжжя, Одеса, Вінниця, Донецьк, Алушта, Дніпропетровськ, Львів, Суми, Ялта, Луцьк, Луганськ, Ми­ колаїв, Київ, Херсон. 161

389. Диктант-переклад.

Szczęśliwy, obwodowy, szesnaście, radosny, późny, kościsty, uczest­ nik, szybkościowy, ustny, kompostowy, studencki. 390. Як ви розумієте вислів “почувати себе як удома”? Прочитайте і по­ міркуйте, чи правильно зрозумів цей вислів герой розповіді Юрко Бевзенко. Розкажіть, чим скінчилися відвідини Юрка, котрий почував себе в гостях як удома. У своїй розповіді вживайте речення з прямою мовою.

Нещодавно зустрів я знову Юрка Бевзенка. Так от, про нього ніяк не скажеш: веселий та безтурботний. Навпаки: здавалося, що його щось гнітило й водночас дратувало... - Чого це ти такий? - поцікавився я. - Ех, шановний професоре, - зітхнув Юрко, - і не питайте! На кожному кроці дурять людей... Хіба можна вірити дорослим? - І що ж привело тебе до такого невтішного висновку? - Та от забіг я зранку до Славка, однокласника мого, а його не­ має, десь у магазин пішов. Удома лише його бабуся. І каже вона мені: “Ти посидь, почекай, а я поки білизну поперу. І не соромся, почувай себе як удома!” Так я і зробив. Спершу увімкнув Славків музичний плеєр - записи в нього будь здоров! А той дир-дир! пиш-пиш! - і нічичирк. Тільки дим повалив і паленим запахло. “Мабуть, перегорів. Пусте, відремонтують!” - по­ думав я і вирішив чимось поласувати. Пішов на кухню, відчинив хо­ лодильник та й ну всілякі баночки та згорточки вивалювати з нього. Коли це нарешті натрапив на бляшанку з написом: “Оселедець у гір­ чичному соусі” . Такого я ще не їв! Відкрив ту бляшанку та й сьорб з неї! А цей же соус гидотний-бридотний! Та й оселедець не кра­ щий... Махнув я на ласування рукою, аж тут і Славко приходить. - Що це? - округлив він очі, коли втягнув носом повітря, побачив дим у квартирі та розкидані по підлозі баночки й згорточки. - За порадою твоєї бабусі, - пожартував я, - почуваю себе як удома! Сам розу... В ізь м іть до ув аги .

Гість - це давнє слов’янське слово. Раніше воно означало чу­ жий, іноземець, потім - приїжджий купець, гість. Як поводитись у гостях, підказує народний етикет. Будьте, як удома, а поводьтесь, як у гостях. Веселий гість - сім’ї радість. Гостюючи, завжди пам’я тайте, що ви не вдома. 162

Назвіть основні типи мовлення та їх ознаки (розповідь, опис, роздум). Зверніть увагу на те, що в текстах можуть поєднуватись різні типи мовлення. 391. Словникова робота. Поясніть значення слів і доберіть до них си­ ноніми:

Гайнути, лиходійка, химерний, ваніль, перетин. 392. Спишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери. Назвіть і поясніть орфограми.

Галич..ина, Донеч..на, Луган..ина, козач..ина, Херсонщина, Туреччина, Орлов..ина, гайдамач..ина, коза..тво, пта..тво, лю..тво, молодецтво, тка..тво, жіно..тво. 393. Спишіть слова. Поясніть їх написання.

Пів / села, пів / ягоди, пів / вікна, напів / здоровий, пів / Херсо­ на, земл.. / обробіток, син../ окий, житт.. / радісний, добр.. / вільний, меч.. / носець. 394. Запишіть прикметники, утворені від поданих іменників за допомо­ гою суфікса -ськ-. Позначте й обґрунтуйте орфограми.

Чуваш, чех, казах, швед, Онега, Ладога, Париж, Кавказ, Орша, Золотоноша, товариш, ткач. 395. а) Визначте, як утворилися назви сіл.

Тарасівка, Старосілля, Степне, Прохорівка, Березняки, Зозулин­ ці, Звенигородка. б) Підготуйте проект “Назви населених пунктів на карті України”.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ 396. Запишіть, правильно вживаючи розділові знаки при прямій мові. Накресліть схему речень.

Мамо питаю то льони цвітуть? А мати сміються То кажуть Дні­ про. А чого він такий синій? Від неба мати кажуть (Олесь Гончар). 397. Пояснювальний диктант. Поясніть розділові знаки при звертанні.

Чого ж ти, море, так розхиталося, мов колиска новенька? Чого ж ти, серце, так розридалося, мов дитина маленька? (Б. Лепкий). Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю, рости, рости, то­ 163

поленько, все вгору та вгору! (Т Шевченко). Ой не шуми, дубе, зелений байраче! Не плач, не журися, молодий козаче! (Народна творчість).

Н. Стегура. Колискова 398. Поясніть розділові знаки при вставних словах.

Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах (А. Малишко). Кажуть, мудрість приходить з роками (А. Дмитерко). На жаль, чудес на світі не буває (А. Ворошко). Зима в Україні, як відомо, жартувати не любить (О. Воропай). А хлібам колосистим, здається, немає кінця Щ. Луценко). Маємо жити, звичайно, не хлі­ бом єдиним (Б. Олійник). Людина, либонь, здатна досягнути всього, чого лиш запрагне (Є. Гуцало). Боже, яка моя мама красива - як на іконі Марія (А. Камінчук). 399. Перебудуйте речення з прямою мовою на непряму.

Хвалилася вівця: “У мене хвіст як у жеребця”. Хвалилася калина: “Я з медом солодка”. Казав хрін: “Я добрий з м’ясом” . А м’ясо каже: “Я й без хріну добре”.

164

ЛИСТ. АДРЕСА. ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ, ЕЛЕКТРОННИЙ ЛИСТ 400. Прочитайте лист. Укажіть в його тексті звертання та слова ввічли­ вості. Чи може обійтися без них листування?

Люба бабусю Тетяно! Як Вам живеться? Як Вам, рідна наша, здоровиться? Ми всі здорові. Тато одержав на роботі премію. За неї ми ви­ рішили купити Оленці комп’ютер, бо пора навчатися комп’ютер­ ної грамоти. Сподіваємося, вона й мене навчить. Адже володіння комп’ютером сьогодні необхідне. Мама готується до відпустки. Хоче поїхати в село до бабусі Орисі. Якщо вийде, то ми з татом і Оленкою на якийсь тиждень до неї приїдемо. А до Вас, бабусю Тетяно, усією родиною приїдемо влітку. Учора в нас дощило. Ми знаємо, що на дощ Ваша хвороба заго­ стрюється. Коли Вас востаннє оглядав лікар? Які ліки було Вам про­ писано? Обов’язково нам напишіть. Будь-які медикаменти негайно надішлемо. Не хворійте, бабусю, будь ласка. До побачення. 10.04.2012 р. Ваша онука Оля. Чому, на вашу думку, займенник Ви пишемо в листах із великої літери?

Л истування - один із видів письмового спілкування. Лист - це писаний текст, метою якого є повідомлення про щось адресата/-ку. Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні). Ділове листування відбувається м іж установами або працівником/-цею та установою. Особисті листи - це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, улюбленого пись­ м енника чи актора. В особистому листуванні існують певні традиції. Розпо­ чинають лист звертанням. Через звертання, я к правило, ви­ словлюють ставлення до адресата (повагу, любов, ніж ність). Чемна людина завж ди поцікавиться ж иттям адресата - його здоров’ям , успіхами. Д алі йде виклад того, про що хочуть сповістити. Вихована людина ніколи не нав’язує своїх думок, тому використовує вставні слова та сполучення слів (на мою думку, здається, я к на мене тощо). Закінчую ть приватний лист побаж аннями та прощ анням. Підпис є обов’язковим. Ознакою культури є зазначення дати написання листа. 165

401.

Прочитайте звертання, які найчастіше вживаються в особистому листуванні. Які почуття до адресата увиразнює кожне з них?

Бабусю! Дорогий брате! Люба сестро! Мої дорогі! Дорогий друже! Мої найдорожчі! Прочитайте загальновживані побажання. Чому в особистому лис­ туванні вони є обов’язковими?

На все добре! Щасти Вам! Бажаю Вам успіхів! У добру годину! Зичу здоров’я! Бажаю Вам добре провести свята! СЛОВНИКОВА РОБОТА А дрес- письмове ювілейне привітання особі чи установі. Ювілярові вручили адрес. Адреса- місце проживання особи або розташування установи; напис на конверті, телеграмі. Адресант- той, хто надсилає лист, адресує його комусь. Адресат - той, хто одержує листа.

0

Напишіть лист до одного з адресатів:

- старшої сестри, що вчиться в іншому місті; -д ід у с я , який перебуває в санаторії на лікуванні; - матері, яка поїхала у відрядження. Напишіть листа одному з адресатів, що вказані нижче. Своє став­ лення до адресата увиразніть за допомогою звертання.

- найкращому другові; - відомому спортсменові; - улюбленому актору. 402.

За поданим зразком напишіть на конверті власну адресу.

Адреса відправника, індекс

Д зиндра___________________ С віт лана Володимирівна вул. Ц ент ральна, 27_______

с. Гнідинці, Яворівський р-н, Львівська, обл._____________ 77076

Адреса одержувача, індекс

Д зиндрі_____________ О лені Володим ирівні П роспект Свободи буд. 34, кв. 7, м. Львів_____________ 79000

166

Електронне повідомлення - це інф ормація, надана через телеком унікаційні мереж і. Вона може бути відтворена і збере­ ж ена в електронному вигляді. Електронний лист складається із заголовків, що містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, ш лях проходження листа). Заголовки служ ать своєрідним конвертом. Лист має зміст. За аналогією із звичайним листом, в електронний лист мож на внести будь-яку інформацію. Я к і у звичайному листі мож на поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти із запізненням. Електронний лист дійде до адресата за хвилини, хоч теж може загубитись. ТЕСТ. ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (МОВЧКИ) І. Прочитайте текст.

ПРОТОПТАЛИ СТЕЖКУ Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір’ях було видно людей. Чоловіки, жінки, юнаки й під­ літки відкидали лопатами сніг, протоптували стежки. Ось хата баби Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно. - Як же бабуся до колодязя йтиме? - каже Юрко. - Снігу стільки... - Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! - радить Михайлик. Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Про­ йшлися вдруге, втретє, учетверте... Протоптали стежку від воріт до хати й від хати до колодязя. Спітнілі, втомлені й радісні поспішали діти до школи. Вони дума­ ли: “Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила протоп­ тані стежки. Радіє. І дякує нам...” Раділи й діти. Бо думали про це (В. Сухомлинський). II. Дайте відповіді на запитання.

1. Скільки дійових осіб у тексті:

А двоє;

Б троє; 167

В одна;

Г четверо.

2. Як звали дітей?

А Сашко, Мишко й Оксана; В Юрко, Сашко й Оля;

Б Юрко, Михайлик і Ніна; Г Андрій, Сергій і Надя.

3. Що робили люди на подвір’ях?

А носили воду; В відкидали лопатами сніг;

Б раділи першому снігу; Г прибирали.

4. До чиєї хати підійшли діти?

А бабусі Мотрини; В бабусі Марини;

Б бабусі Марії; Г бабусі Ярини.

5. Хто запропонував протоптати для бабусі доріжку?

А Юрко; В Ніна;

Б Михайлик; Г всі разом.

6. Чому діти вирішили допомогти бабусі Марії?

А щоб вона їм подякувала; Б щоб їх похвалили вдома; В бо вона була старенька, немічна, жила одна-однісінька і нікому було їй допомогти; Г бо бабуся була хвора. 7. Чому раділи діти?

А бо їх похвалять у школі; В бо їх будуть усі поважати;

Б бо бабуся зрадіє і подякує їм; Г бо вдома їх похвалять батьки.

8. Як ви оцінюєте вчинок дітей?

А вони зробили правильно; Б вони зробили неправильно; В я не знаю; Г думаю, що треба було сказати бабусі, хто протоптав стежку. 9. Яка думка тексту?

А допомога ближньому; Б повага до літньої людини; В треба допомагати літнім людям і шанувати їх; Г співчуття людському горю. 10. Який з наведених заголовків відповідає темі висловлювання?

А “Діти і бабуся”; В “Взимку”;

Б “Протоптали стежку”; Г “Гарний вчинок”.

11. Який висновок ви зробили для себе, прочитавши оповідання? 12. Чим приваблюють (чи не приваблюють) вас образи Юрка, Михайлика та Ніни?

168

ТЕСТ. ЧИТАННЯ ТЕКСТУ (МОВЧКИ) І. Прочитайте текст.

НЕЗВИЧАЙНІ РОСЛИНИ П’ятдесят років тому газети надрукували сенсаційну новину: від­ крито дерево-людоїд, яке вбиває і заковтує свої жертви. Поки Ма­ дагаскар, Філіппіни та деякі інші землі залишалися невивченими ніхто не міг звинувачувати оповідача у брехні. Крім того, вигадка підкріплювалася цілком реальними фактами. Адже деякі рослини справді живляться комахами та іншими дрібними живими істота­ ми. Найбільшими з цих “мухоловок” є дзбанолист Борнео, чиє листя-дзбанки містить рідину, яка приваблює жертву, що тоне в ній, а тоді перетравлюється. Та найбільші глечики бувають завдовжки не більше 60 см і ростуть не на деревах, а на ліанах. Широковідомий як “людоїд”, а точніше отруювач, у нас знамени­ тий анчар. Такій його славі дуже посприяв Олександр Сергійович Пушкін, створивши свого чудового вірша. Але звідки така похмура слава в цього дерева? Справді, молочний сік анчара отруйний, і міс­ цеві жителі з давніх-давен використовували його для виготовлення отруйних стріл. Саме це породило легенду про смертоносний анчар. Коли європейці прибули до Малайзії, вони, звичайно, дуже швид­ ко познайомилися з отруєними стрілами і дротиками. Звідки ж узя­ та отрута? Туземці не хотіли відкривати своєї таємниці. У середині XVII століття голландський ботанік, який жив там, особливо прагнув дізнатися про таємницю місцевих отрут. Минуло добрих п’ятнадцять років, поки він роздобув про них деякі відомості. Та й вони були свідо­ мо спотворені. А щоб сам ботанік не подумав самостійно розпочати вивчення анчара, його переконали в тому, що наближатися до цього дерева небезпечно. Довірливий Румфій переказує: “Гілки, надіслані мені в міцній по­ судині з бамбука, були такими їдкими, що, поклавши руку на посуди­ ну, я відчув поколювання”. А коли вже все-таки говорити про якихось велетнів, небезпечних для людини, то, можливо, варто згадати про пекуче дерево в лісах північної Австралії. Місцеві жителі бояться його, як чуми. Молоде листя і гілочки дерева вкриті жалкими волосками, які вприскують у шкіру мурашину кислоту. Це дуже боляче. Натураліст Фергайлд, натрапивши на таке дерево на Філіппінах, пише: “Хто боїться кропиви? Неприємне відчуття тримається пев­ ний час, а потім зникає. Ось, що я подумав, коли мене попередили, щоб я не доторкався до листків родички нашої жалкої кропиви. Щоб 169

показати свою до неї зневагу, я торкнувся вказівним пальцем до одного з отруйних волосків. Мою руку пронизав нестерпний біль. Я, звичайно, сподівався, що він швидко мине, але палець не пере­ ставав боліти кілька днів, а пучка зовсім затерпла”. Один із видів цього кропив’яного дерева, яке росте в Австралії, обпікає так сильно, що натураліст Суеф, за його словами, відчував опік жалких волосків кілька місяців. Коні, за його свідченням, пере­ носять такі опіки дуже важко, а от рогата худоба їх не відчуває. Такий світ незвичайних рослин. (За В. Мезенцевим). II. Дайте відповіді на запитання. 1. Яку сенсаційну новину було надруковано?

А відкрито дерево-людоїд; Б знайдено хлібне дерево; В відкрито шоколадне дерево. 2. Продовжіть фразу: “Адже деякі рослини справді живляться...”:

А комахами та іншими дрібними живими істотами; Б квітами; В грибами. 3. Як названо рослини, які живляться комахами?

А мухоловками; Б комахоїдами; В живодерами. 4. Яка частина “мухоловки” Борнео містить небезпечну рідину?

А листя-дзбанки; Б суцвіття-кошики; В корінці-цибулинки. 5. Яка рослина широковідома як людоїд?

А молочай; Б анчар; В арніка. 6. Для чого використовували місцеві жителі сік анчара?

А для виготовлення барвників; Б для виготовлення отруйних стріл; В для виготовлення ліків. 7. Прізвище ботаніка, який вивчав місцеві отрути:

Дерево анчар

А Дарвін; Б Румфіні; В Кофман. 170

8. З чого була зроблена посудина, в якій ученому прислали гілки?

А з кокоса;

Б з бамбука;

В з евкаліпта.

9. Поклавши руку на посудину, вчений відчув:

А поколювання; Б підвищення температури; В запаморочення. 10. Пекуче дерево росте:

А в Австралії;

Б в Африці;

В в Азії.

11. Чим покриті гілочки пекучого дерева?

А колючками; Б жалкими волосками; В липкими пухирцями. 12. Які тварини важко переносять опіки рослинами?

А вівці;

Б слони;

В коні.

РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ І. Прослухайте текст.

СМУГАСТА ПАЛИЦЯ Як правило, він походжав по подвір’ю, засунувши руки в кишені. Руки були стиснуті в кулаки, і штани настовбурчувались, ніби в кише­ нях лежало по каменю. Йому все так проходило. Розбиті шибки, зірвані уроки, бійки. До його матері завжди приходили вчителі й міліціонери. Вона мовчки вислуховувала. Потім говорила, що він відбився від рук, і починала тихо плакати. Коли в школі погрожували йому виключенням, він, не моргнувши й оком, відповідав: “Нема такого закону, щоб людину виганяли на вулицю. Всеобуч! Обов’язкове навчання!” “У колонію беруть злочин­ ців, а я не злочинець” , - пояснював він у міліції. Одного чудового дня він з’явився у дворі з палицею. Палиця була смугастою, схожою на міліцейський жезл, на шлагбаум, на шкіру зебри. І це приводило Мишка в захоплення. Він оперіщив хлопчика, який заґавився, і той залився слізьми. По дорозі йому зустрілась жінка з дівчиною. Не слід було зупи­ нятися й вступати в розмову. Тоді все було б гаразд. Жінка спитала: “У тебе вдома хто-небудь осліп?” Він відповів: “Причому тут осліп? Ніхто й не думав осліпнути. Мені подобається - я й ходжу”. 171

- З такими палицями тільки сліпі ходять. Сліпий палицею дорогу нащупує, а смуги на палиці для того, щоб всі знали: йде сліпий. Жінка пішла. Він задумався. І думки перенесли його... на людне перехрестя. Людина стояла на розі, дивилася в небо. На очах у неї були тем­ ні окуляри. А в руці вона тримала смугасту палицю. Мишко опи­ нився поруч. Палиця манила, кликала, притягувала, дратувала. Він схопив палицю й помчав вулицею. На бігу оглянувся й побачив, що людина, як раніше, нерухомо стояла на розі. Тепер він зрозумів, що вирвав палицю з рук сліпого. Палиця зі­ псувала йому настрій. Він вирішив негайно позбавитися від неї. За­ махнувся й закинув її за паркан. А якщо сліпий усе ще стоїть на кінці тротуару, піднісши незрячі очі до неба, і не може кроку ступити без своєї смугастої палиці? Мишко поліз за палицею через паркан. Він умовляв себе не ходити до сліпого. Остаточно посварився сам із собою. Але йшов. На перехресті сліпого вже не було. Що робити далі? Може, пе­ рехожі приймають його самого за сліпого, раз він тримає в руках смугасту палицю. Мимо проходили дві жінки. Одна сказала іншій: - Знаєш, тут на перехресті людину збили. - На смерть? - Не знаю. Може, це був сліпий... Він підбіг до жінок і спитав: “Він був слі­ пий?” Жінка здвигнула плечима: “Не знаю”. Треба знайти сліпого. Якщо він живий, то, напевно, блукає по місту, безпомічно виставивши вперед руки. Мишко метався по вулицях, заглядав у обличчя перехожих. Він шукав підняте підборіддя, капелюх, зсунутий на потилицю, темні окуляри... Безжалісний буравчик свердлив його свідомість, примушував ду­ мати про людину, для якої на землі завжди ніч і якій не допомагають ні зірки, ні ліхтарі... А Мишко бачить усе. І будинки, які відбиваються, як у річці, в мокрому асфальті. І метелика, який помилково залетів у місто. І листя, і хмари, і пташок. І сонце б’є йому в очі. Але яка лю­ дині від цього радість, коли через неї може загинути інша людина (О. Маштабей).

172

II. Виконайте завдання до тексту. 1. До якого стилю належить даний текст?

А наукового;

Б художнього;

В розмовного.

2. Яке покарання, як правило, терпів хлопець за свої витівки?

А його сварили; Б йому все так проходило; В його мучила совість. 3. Що відповідала мати на скарги?

А що хлопець втратив контроль над собою; Б став геть неслухняним; В що він геть відбився від рук. 4. Одного дня хлопець з’явився у дворі з:

А палицею;

Б з указкою; В із прутиком.

5. Хлопчика звали:

А Сашком;

Б Мишком;

В Миколкою.

6. Як пояснив герой, чому ходить з палицею?

А “Подобається - й ходжу”; Б “Мене заставили, тому й ходжу”; В “Я змушений це робити”. 7. Як пояснила жінка призначення смуг на палицях?

А вказують, що палиця належить літній людині; Б для того, щоб усі знали: іде сліпий; В вони надають палиці естетичного вигляду. 8. Куди думки перенесли Мишка, коли жінка пішла?

А на людне перехрестя; Б на шкільне подвір’я; В на спортивний майданчик. 9. Хлопець згадав людину, яка дивилася:

А у небо;

Б вдалеч;

В під ноги.

10. Чому він захотів позбутися палиці?

А була зайвою; Б здавалась негарною; В зрозумів, що вирвав її з рук сліпого. 11. Куди хлопець подів палицю?

А віддав хлопцям; Б закинув за паркан; В загубив на вулиці. 12. Як автор образно назвав совість?

А жорстоким цвяшком; Б безжалісним буравчиком; В гострими кігтями. 173

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ Запам’ятайте: 01. 15 - чверть на другу 01. ЗО - пів на другу 01. 45 - за чверть друга, за п’ятнадцять хвилин друга година 02. 00 - друга година ночі 14. 00 - друга година дня 01. 05 - п’ять хвилин на другу 01. 58 - за дві хвилини друга О першій годині Котра година?

Правильні словосполучення Хворий на грип. Вхід за запрошеннями. Багатий на гроші. Оцінка з мови. Відповідно до чогось. Відсутній через хворобу. Учити музики. Піти по хліб, по воду. Зачини вікна: перетяг! Відчини двері й зачини кватирку! Відійди: тебе перетягне! Роздягайтеся і заходьте. Сходова клітка. На поверх вище. На кілька сходинок догори. Неправильно Приймати участь Терміново подзвонити На протязі тижня Дав вірну відповідь Перевертати сторінки Давати запитання Піднести квіти Відкривати двері

Правильно Брати участь Терміново зателефонувати Протягом тижня Дав правильну відповідь Перегортати сторінки Ставити запитання Вручити квіти Відчиняти двері

Основні види помилок Види помилок Змістові (3)

У чому суть помилки Тема розкрита неповно Є щось зайве Про щось сказано недостатньо Думки викладаються непослідовно Нечітко розкривається основна думка

174

Види помилок

У чому суть помилки

Мовленнєві (М)

Ужите не те слово Ужите зайве слово Невиправдано повторюються сх о ж і слова, речення В ж иті польські слова замість українських

Граматичні (Г)

Неправильно утворене слово Слово вжите не в тій формі Неправильно побудоване речення

Орфографічні (І)

Неправильно написане слово

П унктуаційні (V)

Неправильно розставлені розділові знаки

НАВЧАЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

І варіант 1. Визначте іменник.

А Бажати.

Б Бажаний. В Бажання.

Г Бажано.

2. Визначте, які дієслова вжиті в теперішньому часі.

А Косить.

Б Копати.

В Приніс.

Г Чекаю.

3. Яке закінчення ви напишете в місцевому відмінку множини?

А -ах / -ях.

Б -ам / -ям.

4. Вкажіть спільнокореневі слова.

А Літо.

Б Літр.

В Літати.

Г Літувати.

5. Визначте, яке слово правильно розподілене для переносу.

А О-ля.

Б Я-зик.

В Лі-лі-я

Г Ро-маш-ка.

Д О-ско-ма.

6. Визначте, які букви пропущені в словах: тр..вожиш, звичайно, ст.. екаєш.

А е.

Би.

7. З’ясуйте, які буквосполучення пишуться в словах:

А цц.

моли..я, жури..я, пере..я. Б тьс.

8. Визначте словосполучення, у якому виділене слово є залежним.

А Пам’ять серця. В Солодкі мрії.

Б Золотий засів. Г Весняний настрій. 175

9. Знайдіть речення з помилкою в розстановці розділових знаків.

А Вилізли тіні з садків, з-під стріх, із-за повіток (А. Головко). Б На човен насувається щось велике, незграбне, схоже здалека на копицю сіна (О. Д о н ч е н к о ). В Він щохвилини виходив надвір вдивлявсь у темряву, прислу­ хавсь (М. К о ц ю бин ський ). Г Спускалася ніч на землю, утихомирювала людські клопоти, руки й думки (Панас Мирний). 10. Прочитайте дві групи речень і визначте, яка з них є текстом.

А Рушився більший вітерець і пішов-похилив по траві, котячи непримітно хвилю, виграючи срібною росою. Дівчина відбігла трохи і собі стала. Озирнулась, глянула на нього веселими очима, усміхнулась свіжим, молодим личком. А сонце підпливає все вище та вище, пече все дужче та дужче (П а н а с М ирний). Б Настала ніч, слонові захотілося спати. Пішов він до лісу, притуливсь до одного не зовсім товстого дуба і заснув. Слони звичайно сплять стоячи, обпершись об дерево, а якби він ліг боком, так тоді б сам і піднятися не зміг (Н ар о дн а т ворчіст ь). 11. Визначте основну думку тексту.

ЧОРНІ РУКИ Бабуся місила тісто. Воно було пишне, м’яке. - Спечіть мені голуба з тіста, - попросив Юрко. Бабусині руки почали ліпити голуба. Ось з’явились крила, тон­ кі, ніжні, видно кожну пір’їну. А руки у бабусі чорні, зморщені, з тонкими сухими пальцями. Не може онук відірвати очей від них - наче уперше побачив (В. С ухом л и нськи й).

А Бабуся зліпила голуба з тіста. Б Юрко заворожений умілими руками бабусі. В Юрко уперше помітив, що руки в бабусі чорні. Г Юркові захотілося голуба з тіста, і бабуся спекла його внукові. 12. Визначте, який це текст.

Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому (Н а р о д н а т ворчіст ь). А Розповідь. Б Опис. В Міркування.

176

2 варіант 1. Яке зі слів є прикметником?

А Триста. Б Тепло. В Щиросердний. Г Нагадувати. Д Над. 2. Визначте відмінок іменника у словосполученні: зустріч із вете­ раном.

А Називний. Г Знахідний.

Б Родовий. Д Орудний.

В Давальний.

3. Визначте, які букви пропущені в словах:

тр..вожиш, звичайно, ст..екаєш. А е. Би. 4. Укажіть спільнокореневі слова.

А Досвід.

Б Досвіт.

В Досада.

Г Засада.

Д Досвіток.

5. З’ясуйте, зі скількох звуків складається слово моєї.

А Трьох.

БЧотирьох.

В П’яти. Г Шести.

Д Семи.

6. Яке закінчення ви напишете у виділеному слові?

Хати хитало течі.. А -ом. Б -ею.

В -єю.

7. Визначте словосполучення, у якому виділене слово є головним.

А Материне серце. В Виголошувати подяку.

Б Відчуття радості. Г Працювати наполегливо.

8. Знайдіть речення з помилкою в розстановці розділових знаків.

А Мороз не великий а стояти не велить. Б Сонце в мішок не зловиш. В Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю. Г У листопаді зима з осінню бореться. 9. Визначте, якого стилю текст.

Скрізь у мене вороги. Часом лізу я у шкоду, їм капусту на городах, Моркву, ріпу, буряки. Відгадайте - хто такий? (Народна творчість). А Науковий. Б Публіцистичний. В Художній. 10. Визначте основну думку тексту.

Зимовий вечір. Мама ще не повернулася з роботи. І малень­ ка Зоя жде. Вона прислухається до завивання завірюхи. Зої здається, що за вікном великий страшний звір. Ось він стукає у вікно. Зоя заплющує очі. Прийшла мама. Підходить до Зої, обняла, поцілувала. - Тобі не страшно було, доню? - питає мама. 177

- Ні, не страшно! - радо відповідає Зоя. За вікном тепер уже не виє завірюха. Тихо шумить вітер. Мов ласкава хвиля на ставку. Ось вона лагідно доторкнулась до шибки. Зоя підхо­ дить до вікна. Над землею весело кружляють білі сніжинки (За В. С ухом л и нськи м ).

А Прийшла мама. Б Надворі розгулялася завірюха. В Самотня Зоя чекає маму. Г 3 мамою нічого не страшно. 11. Визначте, який це текст.

ПЕКАР І КРАВЕЦЬ Засперечалися Пекар і Кравець: чий труд важливіший і потрібніший людям? Пекар і каже Кравцеві: - Що станеться, як я не спечу хліба? Та без хліба ж ні шахтар у шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Кравче, ножиць до рук не візьмеш (В. С ухом л и нськи й). А Розповідь. Б Опис. В Міркування.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ 1. Визначте, для чого служать словосполучення.

А Для позначення назви предмета; Б для позначення назви дії; В для позначення поширеної назви; Г для вираження думки. 2. Укажіть словосполучення, побудоване за схемою:

Г з л о в н е с л о в о —>з а л е ж н е с л о в о А Срібний голосок. Б Темна ніч. В Сидить на троні. Г Голосно крикнути. 3. Знайдіть з-поміж словосполучень слова, які не є словосполу­ ченням.

А Навколо хати. В Червона калина.

Б Червнева спека. Г Літній ранок.

4. Визначте, яким членом речення є виділене слово.

Всяка пташка своє гніздо знає (Н ар о дн а т ворчіст ь). А Підмет. Б Присудок. В Додаток. Г Означення. Д Обставина. 5. Знайдіть речення, у якому граматична основа виражена одним підметом і двома присудками.

А Добрі жорна усе перемелють. Б Із щастя та горя скувалася доля. 178

В Заздрий від чужого щастя сохне. Г Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами (3 н а р о д ­ н о ї т ворчост і).

6. На яке за порядком слово падає логічний наголос?

Шануй учителя, як родителя (Н а р о д н а т ворчіст ь). А Перше. БДруге. ВТретє. Г Четверте. 7. Знайдіть речення, у якому граматична основа виражена одним головним членом - присудком.

А Покрова землю листом покрива. Б Грудень рік кінчає, а зиму починає. В Весна ледачого не любить. Г Від лихого поли вріж та тікай (3 н а р о д н о ї т ворчост і). 8. Визначте, яким є подане речення.

Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох? (Н ар о дн а т ворчіст ь). А Розповідним. Б Питальним. В Спонукальним. 9. Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі обставини.

Восени й горобець багатий (Н а р о д н а т ворчіст ь). А Перше. БДруге. ВТретє. Г Четверте. 10. Визначте, які за порядком слова виступають в реченні в ролі додатка.

Роботящі руки гори вернуть (Н ар о дн а т ворчіст ь). А Перше. БДруге. ВТретє. Г Четверте. 11. Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі означення.

Маленька праця краща за велике безділля (Н а р о д н а т в о р ­ чіст ь).

А Перше.

БДруге.

ВТретє.

Г Четверте.

12. Визначте, які два другорядні члени є в поданому реченні.

На охочого робочого все найдеться діло (Н ародна т ворчіст ь). А Додаток і означення. Б Означення і обставина. В Додаток і обставина. ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ 1. Визначте, яким членом речення є виділене слово.

Одного разу прийшов до ставка чоловік із сокирою (В. С ухом ли н ськи й ).

А Додаток.

Б Означення. 179

В Обставина.

2. Визначте, які другорядні члени є в поданому реченні.

До першого грому земля не розмерзається (Н а р о д н а т в о р ч іс т ь ).

А Додаток. В Обставина. Д Додаток і обставина.

Б Означення. Г Додаток і означення. Е Означення й обставина.

3. Визначте, які однорідні члени є в поданому реченні.

Повернули ми бричку й поїхали додому (В. Б лизнець). А Підмети. Б Присудки. В Означення. Г Додатки. Д Обставини. 4. Визначте, у якому реченні пропущено кому при однорідних членах.

А Якось була холодна весна, вночі раптом завіяло (В. Близнець). Б На вільхах на березах можна бачити табунці тихих чечіток (О. К о пи ле нко ).

В За мною і мати ступила на лід (В. Б ли зне ц ь). Г Тихесенько шарудять під корою жуки-короїди (Ю. С т ар о ст енко).

5. Визначте, у якому реченні пропущено двокрапку при однорідних членах.

А В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу го­ ловою (Т. Ш евченко). Б На тебе історія дивиться пильним, уважним, зірким, недрімаючим оком (Л. Д м и т е р ко ). В Все усміхалося Ганусі і небо, й квіти, й дерева, і озера бла­ китні води (В. С осю ра). Г Тепле, спокійне повітря було наскрізь чисте, все пройняте сонячними блискітками (О лесь Гончар). 6. З’ясуйте, які правила про вживання розділових знаків при одно­ рідних членах речення ілюструє (є прикладом) подане речення.

Тихо й тепло, і скрізь червоно: і на небі, і на згір’ях, і на воді (М а рко В овчок).

А Кома ставиться завжди між однорідними членами, не з’єд­ наними сполучниками, а також перед сполучниками а, але. Б Кома ставиться перед другим повторюваним сполучником і (й), та, та ін., що з’єднують однорідні члени. В Перед неповторюваними сполучниками і (й), та, що з’єдну­ ють однорідні члени, кома не ставиться. Г Після узагальнювального слова перед однорідними членами ставиться двокрапка. 7. Вкажіть речення зі звертанням.

А Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. К о ц ю б и н ськи й ). 180

Б Оставайтеся здорові, мої високії тополі і хрещатий мій бар­ віночку (Т Ш евченко). В На щастя Багірова, це була не осколкова міна (О л е сь Г о н ча р ).

Г Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О лесь Гончар). 8. Визначте, де знаходиться звертання в поданому реченні.

Зеленійте, доли і лужечки, і орли здіймайтесь ув імлі, розли­ вайтесь круті бережечки по вкраїнській молодій землі! (А. М а ­ л и ш ко).

А На початку.

Б Всередині.

В Наприкінці.

9. Знайдіть речення, у якому при звертанні пропущено розділовий знак.

А Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля й море (І. Н ечуй -Л е ви ц ький ).

Б Вже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна (П а на с М ирний).

В Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (П а н а с М ирний). Г Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти батьку у море носив козацької крові (Т. Ш евченко). Д Переїхали убрід бистру гірську річку і знову ввійшли в шосе, як у тунель (О лесь Гончар). 10. Укажіть речення, у якому виділене слово є вставним.

А Місто здалося їй хижим звіром (П а н а с М ирний). Б Веселеє колись село, чомусь тепер мені, старому, здавалось темним і німим (Т. Ш евченко). В На засмученому обличчі великі карі очі здавалися ще біль­ шими (А. Х и ж н я к). Г Пісня, здавалось, вже бриніла в ньому (М. К о ц ю бин ський ). Д Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою (М. К о ц ю бин ський ). 11. Визначте, що означають вставні слова в поданому реченні.

Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побі­ жить (П а н а с М ирний).

А Упевненість, невпевненість. Б Почуття радості, жалю та ін. В Джерело повідомлення. Г Порядок викладу думок. Д Ввічливість. Е Привернення уваги. 181

12. Укажіть речення, у якому пропущено кому при вставному слові.

А Дорозі здавалось не було кінця-краю (70. С м олич). Б У призначений день зібралися всі звірі. В А лев собі на підмогу призначив губернаторів. Г Цар губернаторам вірив і видавав їм нагороди за їхню вірну службу (3 н а р о д н о ї т ворчост і). СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ. ДІАЛОГ 1. Знайдіть складне речення.

А У чужих руках завжди більший шмат. Б Щастя з нещастям на одних санях їздять. В Піч тучить, а дорога учить. Г Зароблена копійка краще краденої гривні. Д Добрі вісті не лежать на місці (3 нар. т ворчост і). 2. Визначте, скільки простих речень у поданому складному.

Кресало і кремінь мають давніший вік, але і їх ще не знала давня афінська господиня, яка змушена була постійно пиль­ нувати, щоб у вогнищі тліла бодай одна іскорка (Є. Ш м о р гун ). А Два. Б Три. В Чотири. Г П’ять. Д Шість. 3. Укажіть речення, у якому пропущена кома, що розділяє прості речення в складному.

А Пес бреше на сонце а сонце світить у віконце. Б Від теплого слова і лід розмерзається. В Довгим язиком тільки полумиски лизать. Г Поганеньке ремесло краще доброго злодійства. Д Добре чужими руками жар загрібати (3 н а р о д н о ї т ворчост і). 4. Визначте, яким є подане речення.

Хлопець помітив, що поводи на коні обірвані, а на шиї чорною смугою запеклася кров (ІVI. П р и г а р а ). А Простим. Б Складним із сполучниковим зв’язком. В Складним із безсполучниковим зв’язком. Г Реченням із прямою мовою. 5. Укажіть речення з прямою мовою.

А Ніна відпливала восени. Б Все пливе восени: листя за водою, хмари, птаство. В Все кудись пливе, прощається з літом. Г “Ти в який клас підеш?” - спитала Ніна. 6. Визначте, де знаходяться слова автора в реченні.

Василю, біжи рятуй потопленика, бо захлинеться! - гукнув я (О. К о пи ле нко ).

182

А Перед прямою мовою. Б Усередині прямої мови. В Після прямої мови. 7. Укажіть, у якому реченні з прямою мовою неправильно розстав­ лені розділові знаки.

А Приходить до кота лисичка та й питає його: “Що ти таке?” Б “Я - пан Коцький” - відповідає кіт. В Лисичка каже: “Будь мені за чоловіка, а я тобі за жінку буду”. Г Вовк каже: “Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ”. Д “А я піду по буряки, по картоплю,” - пропонує дикий кабан (Народна казка). 8. Знайдіть речення з прямою мовою.

А Незабаром прискакали хуторяни з батьком Федором. Б Батько спинив коня, як годиться, віддав уклін січовому ота­ ману і всьому запорозькому війську. В “Здоров, побратиме!” - стримано відповів Бородавка. Г Отаман запитав у батька, чи не віддав би він мене до нього за джуру... (За М. Пригарою). 9. Які речення подано нижче?

Втратив мову. - Чули, бідний пан професор під час нападу втратив мову? - Але котру, він же їх знав аж п’ять? А Із прямою мовою. Б 3 непрямою мовою. В Діалог. Г Складні. 10. Визначте, яке з тверджень не стосується діалогу.

А Кожна репліка діалогу записується з нового рядка. Б Перед кожною реплікою діалогу ставиться тире. В Пряма мова береться в лапки і починається з великої літери. Г При діалозі не ставляться лапки. 11. Знайдіть і виділіть речення з непрямою мовою.

А Літо запитало в Зеленокосої, чому вона не повернулася в палац. Б І гукнуло військо хором: “Ми готові йти до бою...”. В Он бачиш, там питає дика рожа: “Чи я хороша? Г А ясен їй киває в верховітті: “ Найкраща в світі” (Леся Українка). ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ ЗВУКИ МОВИ. ЗНАКИ ПИСЬМА 1. Скільки в мові звуків?

А 33.

Б 38.

В 48. 183

Г 26.

Д ЗО.

2. Визначте “зайвий” звук.

А [в].

Б [ф].

В [дз].

Г [м].

3. Приголосні звуки творяться:

А Голосом і шумом. Б Тільки голосом. В Тільки шумом. Г Унаслідок виштовхування видихуваного повітря, яке вільно проходить через ротову порожнину. 4. Продовжіть речення: “До м’яких дзвінких належать усі звуки, крім

А [Д']■

Б [р].

В [й].

Г[с'].

5. Визначте, парний якого з поданих звуків пропущено наприкінці слів ду.., ва.., на.., ру...

А[Ц].

Б [ж].

В [х].

Г [т].

6. Визначте, яке зі слів порушує алфавітний порядок.

А Нагір’я.

Б Надбання. В Набій.

Г Насип.

7. Скільки звуків у слові ящик.

А Два. Д Шість.

Б Три. Е Сім.

В Чотири.

Г П’ять.

8. Укажіть слово, що складається лише із закритих складів.

А Гармата. В Калита (обрядовий хліб).

Б Паркан. Г Посаг (придане).

9. Укажіть слово, неправильно поділене на склади.

А Бай-рак.

Б Мом-ент.

В Квіт-ка.

Г Бар-ва.

10. Знайдіть помилку в переносі слів.

А Ґед-зка-ти-ся. В Бе-рег.

Б Вар-та. ГВу-гіл-ля.

11. Укажіть неправильно наголошене слово.

А Жадоба. В Жертва. Д Бородавка.

Б Жереб. Г Загуба. Е Брамін.

ВИМОВА ЗВУКІВ І ЇХНЄ НАПИСАННЯ 1. Укажіть слово, у якому є ненаголошений звук [е].

А Вечір.

Б Стельмах.

В Зерна.

Г Сестра.

2. Укажіть слово, у якому є ненаголошений звук [и].

А Видра.

Б Глина.

В Дикун.

Г Грива.

3. Визначте слово, у звуковому записі голосних звуків якого до­ пущено помилку.

А [реигеинеиратор]. Б [с'ц'іпйти]. В [земл'а]. Г [виН^рати]. 184

4. Визначте, який спосіб перевірки написання слова

в[е]лос[и]пед можна тут застосувати. А Змінити форму слова. Б Дібрати спільнокореневе слово, у якому сумнівний звук є на­ голошеним. В Дібрати спільнокореневе слово, у якому сумнівний звук випадає. Г Звернути увагу, що сумнівний звук входить до сполучення -ере- -еле-. Д Перевірити за словником. 5. Знайдіть слово, у якому глухий звук уподібнюється до дзвінкого.

А Клятьба. Г Зглянутися.

Б Зухвалий. Д Згуртуватися.

В Капосний.

6. Укажіть слово, у якому дзвінкий звук уподібнюється до глухого.

А Крислатий. Г Строкатий.

Б Легко. Д Зухвалий.

ВПримхливий.

7. Визначте, у якому слові твердий звук уподібнюється до м’якого.

А Швець. Г Гнучкий.

Б Бешкетний. Д Мереживо.

В Знімок.

8. Укажіть слово, у якому один звук позначається двома літерами.

А Кущ. Г Мірошник.

Б Завзяття. Д Деркач.

В Дзиґар.

9. Знайдіть слово, у якому відбувається спрощення в групах при­ голосних.

А Контрастний. Г Капосний.

Б Ремствувати. Д Службовець.

В Дотепний.

10. Визначте поєднання слів із порушенням норм чергування у - в.

А У вікні. В Шхуна у океані.

Б Колос у полі. Г Суниці у чашці.

11. Укажіть поєднання слів із порушенням норм чергування і - й.

А Мир і спокій. В Годинник і браслет.

Б Решка і орел. Г Шайба і м’яч.

12. Визначте кількість звуків у слові зветься.

А їр и .

Б Чотири.

В П’ять.

Г Шість.

Д Сім.

ПРАВОПИСНІ ТЕМИ РОЗДІЛУ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ 1. Визначте слово, у якому на місці пропуску слід писати буквосполучення ьо, а не йо.

А Кур..зний.

Б ..рж.

ВБад..рий. 185

ГМа..р.

2. Укажіть слово, у якому на місці пропуску пишеться м’який знак.

АРіз..бяр.

Б В’яз..кий.

ВКварц... ГБезбат.ченко.

3. Укажіть слово, у якому на місці пропуску м’який знак не пишеться.

А Малесен..кий.

БТан..цювати

Г Ган..ба.

ВД..оготь.

4. Визначте, у якому слові на місці пропуску слід ставити апостроф.

А ПІД..ЇЗД.

Б Грав..юра.

ВЗор..я.

Г Духм..яний.

5. У якому слові апостроф ставиться за іншим правилом, ніж у решті слів?

А Без’ядерний.

Б Роз’ятрити.

В Роз’юшити.

Г В’язка.

6. Укажіть слово, у якому на місці пропуску апостроф не ставиться.

А Горохв..яний.

В М..ясний.

БП .ятірка.

Г Матір..ю.

7. Визначте, до якого типу належить подвоєння букв у слові юннат.

А Унаслідок збігу однакових звуків. Б При подовженні м’яких приголосних. В У словах іншомовного походження. 8. Знайдіть слово, у якому на місці пропуску подвоєння не відбу­ вається.

А Вікон..иця.

БТер.тя.

В Законно.

Г ..сати.

9. Знайдіть слово, тип подвоєння в якому відрізняється від по­ двоєння в інших словах.

А Військкомат. В Роззиратися.

Б Відділити. Г Беззахисний.

10. Укажіть, у якому слові іншомовного походження на місці про­ пуску слід писати и.

А Ж ур ...

Б В..МПЄЛ.

В Н..ша.

ГК..но.

11. Визначте, у якому слові іншомовного походження на місці пропуску слід писати і.

ААфр.жа.

БС-.дней.

В Корс.жа.

Г Атлантика.

12. Визначте, у якому слові іншомовного походження подвоєння не відбувається.

А Па..на.

Б Ва..на.

ВДжо..ні.

Г Ста..ато.

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ 1. Доберіть правильне закінчення речення «Змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, називається ...».

А Коренем. Г Основою.

Б Префіксом. Д Закінченням.

В Суфіксом.

2. Зі скількох значущих частин складається слово випадковий?

А Однієї.

Б. Двох.

ВТрьох. 186

Г Чотирьох. Д П’яти.

3. Знайдіть спільнокореневі слова.

А Село.

Б Розсада. В Розсіл. Г Розселяти. Д Розсипати.

4. Визначте слово, що не належить до спільнокореневих.

А Пробігти.

Б Пробіг. В Бігун.

Г Пробіжка.

Д Пробігати.

5. Укажіть слово з нульовим закінченням.

А Корсет.

Б Козаччина.

В Навздогін.

Г Корова.

6. Знайдіть слово, що не має закінчення.

А Колиска.

Б Коляда.

В Комин.

Г Нашвидку.

7. Укажіть слово з префіксом.

А Прапор.

Б Правда.

В Праця.

Г Праліс.

В Кривда.

Г Маляр.

8. Укажіть слово з суфіксом.

А Дорога.

Б Зрада.

9. Знайдіть слова, префікси яких мають однакове значення.

А Приклеїти. Б Відганяти. В Надзвичайний. Г Суперзірка. 10.

Знайдіть слова, суфікси яких мають однакове значення.

А Зубастий. Г Чорнявий.

Б Гіркуватий. Д Норовистий.

В Водолаз.

11. Визначте слова, що мають однакову будову.

А Електроенергія. Б Приятель. В Зерносховище. Г Дідусь. 12.

Укажіть слово, будова якого відповідає схемі:

Префікс, корінь, суфікс, закінчення |

І / ^ \ л ПЗ.

А Крамар. Б Подорожник. В Хлопченята. Г Веслувальник.

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ. ПРАВОПИС 1. Визначте, які голосні звуки чергуються в словах гонець - гінкий.

А [о] - [а]. Г [о], [е] - [і].

Б [е] - [и]. Д [е] - [о] після [ж],

В [е] - [і]. [ч], [ш].

2. Знайдіть слово, у якому при доборі до нього його форми або спільнокореневого слова відбувається чергування голосних.

А Почесті.

Б Зелень.

В Вічність.

Г Чоло.

3. Визначте, які приголосні звуки чергуються в словах потурчи­ тися - турецький.

А [г] - [ж] - [з'].

Б [к] - [ч] - [ц'].

В [х] - [ш] - [с'].

4. Знайдіть слово, в якому при доборі до нього його форми або спільнокореневого слова відбувається чергування приголосних.

А Полоти.

Б Возити.

В Падати.

187

Г Пасти.

5. З’ясуйте вид чергування в коренях дієслів будити - буджу.

А [д] - [дж]. Б [с] - [ш]. В [т] - [ч]. Г [з] - [ж]. Д [ст] - [шч]. Е [б], [п], [м], [в], [ф] - [бл], [пл], [мл’], [вл’], [фл’]. 6. Визначте, яку букву слід писати в слові пла..у (платити) на місці пропуску.

А з.

Б с.

В ц.

Г щ.

Д ш.

Е дж.

Є ч.

7. Виберіть слово, у префіксі якого пишеться не той голосний, що в інших словах.

А Пр..чистий. В Приголомшений.

Б Привабливий. Г Пристанційний.

8. Визначте, яку букву слід писати в префіксі слова пр..дорогий.

А е.

Би.

В і.

9. Яку букву слід писати в префіксі слова щулитися.

Аж.

Б ш.

В з.

Г с.

10. Визначте слово, у префіксі якого пишеться буква з.

А ..порожнити.

Б ..формувати. В ..лагідніти. Г ..кликати. 11. Знайдіть слово з префіксом зі. А ..садити. Б ..споду. В ..читувати. Г ..балансувати. 12. Визначте слово, у префіксі якого пишеться буква с.

А ..мліти.

Б ..цілити.

В ..кришити.

Г ..драти.

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ 1. Творення слів за допомогою суфіксів, що додаються до твірних основ, називається:

А Префіксальним способом. Б Суфіксальним способом. В Префіксально-суфіксальним способом. Г Складанням. Д Переходом однієї частини мови в іншу. 2. Знайдіть серед поданих слів пару: твірне і похідне.

А Кімната. Г Синій.

Б Надкімнатний. Д Попідсинювати.

В Передавати. Е Передавач.

3. Укажіть слово, утворене префіксальним способом.

А Безмежний. Г Відрізати.

Б Приписка. Д Від’їзд.

В Відклик.

4. Вкажіть слово, утворене суфіксальним способом.

А Підтяжка. Б Звинувачувальний. Г Провулок. Д Присадибний. 188

В Звузити.

5. Визначте спосіб творення слова безмежний.

А Префіксальний. Б Суфіксальний. В Префіксально-суфіксальний. Г Безсуфіксальний. Д Складання. Е Перехід однієї частини мови в іншу. 6. Визначте слово, пропущене в словотвірному ланцю жку годувати —> годувальниця.

А Годування. Г Годівник.

Б Годувальний. Д Годувальник.

В Годівля. Е Годованець.

7. Розгляньте твірні й похідні слова та вкажіть, який вид чергування приголосних у них відбувся.

Бахмач - бахмацький, моряк - моряцький. А [ц'к] - [чч], [с'к] - [шч]. Б [к], [ц], [ц'] - [ч]. В [г], [ж], [3] + [с'к], [ств] = [з'к], [зтв]. Г [К], [Ч], [ц] + [с'к], [ств] = [ц'к], [цтв]. Д [х], [ш], [с] + [с'к], [ств] = [с'к], [ств]. 8. Визначте, які букви слід писати на місці пропуску в словах:

Іеано-Франкіе..ина (Іеано-Франкіеськ), Одещина (Одеса). А ч. Б чч. В щ. Г шч. Д цч. Е ш. 9. Визначте, які буквосполучення слід писати на місці пропуску в словах:

сиеа..ий (Сиеаш), сиріт..ий (сирота). А -зьк-. Б -цьк-. В -ськ-. Г -ств-. Д -цтв-.

Е ств-.

10. Укажіть, у якому слові допущено помилку.

А ООН.

Б Донбас.

В ЗАЗ 968.

Г загс.

11. Визначте, яке зі складних слів пишеться через дефіс.

А Легко/атлетичний. В Сільсько/господарський.

Б Темно/синій. Г Воле/любний.

12. Визначте, яке зі складних слів пишеться разом.

А П’яти/разовий. В Кисло/солодкий.

Б Пів/Луцька. Г Північно/західний.

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Повторення і систематизація вивченого в початкових класах.

1. В; 2. А; 3. А; 4. А-Г; 5. Г; 6. Б; 7. Б; 8. Г; 9. В; 10. Б; 11. А; 12. А. 1. В; 2. Д; 3. А; 4. Б-Д; 5. Г; 6. В; 7. А; 8. А; 9. А; 10. Г; 11. В. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ. Словосполучення. Просте речення.

1. В; 2. В; 3. А; 4. А; 5. Г; 6. Г; 7. Г; 8. Б; 9. А; 10. В; 11. А, Г; 12. В. Просте ускладнене речення.

1. А; 2. Г; 3. Б; 4. Б; 5. В; 6. Б, В, Г; 7. Б; 8. Б; 9. Г; 10. Г; 11. В; 12. А Складне речення. Речення з прямою мовою. Діалог.

1. В; 2. В; 3. А; 4. Б; 5. Г; 6. В; 7. Б; 8. В; 9. В; 10. В; 11. А. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мови. Знаки письма.

1. А; 2. В; 3. А; 4. Г; 5. Б; 6. В; 7. Д; 8. В; 9. Б; 10. А; 11. А. Вимова звуків і їхнє написання.

1. Г; 2. В; 3. В; 4. Д; 5. А; 6. Б; 7. В; 8. А; 9. А; 10. В; 11. Б; 12. В. Правописні теми розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».

1. В; 2. А; 3. Б; 4. А; 5. Г; 6. А; 7. А; 8. Б; 9. А; 10. Б; 11. Б; 12. Г. Будова слова. Орфографія.

I. Д; 2. Г; 3. А, Г; 4. Б; 5. А; 6. Г; 7. Г; 8. Г; 9. В, Г; 10. Б, Г; I I . А, В; 12. Б. Чергування голосних і приголосних. Правопис.

1. Г; 2. А; 3. Б; 4. Б; 5. А; 6. Є; 7. А; 8. А; 9. В; 10. В; 11. Б; 12. В. Словотвір. Орфографія.

1. Б; 2. В, Е; 3. Г; 4. Б; 5. Д; 6. Б, Д; 7. Г; 8. В; 9. В; 10. В; 11. Б; 12. А

190

ПАМ’ЯТКИ Як працювати над переказом 1. Прочитайте уважно текст. 2. Визначте його тему й основну думку. 3. Поділіть текст на частини і дайте їм заголовки. 4. З’ясуйте значення та правопис незрозумілих слів, розстановку розділових знаків. 5. Перекажіть текст, дотримуючись плану. 6. Пам’ятайте про вимоги до мовлення. Як підготувати усний переказ науково-навчального тексту 1. Прочитайте уважно текст. 2. Визначте тему й основну думку. 3. Випишіть слова-терміни. 4. З’ясуйте значення незрозумілих слів. 5. Поділіть текст на смислові частини, визначте в кожній з них підтему, основний і другорядний матеріал. 6. Продумайте послідовність викладу думок, складіть простий план. 7. Зверніть увагу на засоби зв’язку речень у науковому тексті. 8. Перекажіть уголос текст за планом, дотримуючись вимог до мовлення. Як працювати над твором 1. Зміст вашого твору повинен відповідати темі (про що ви буде­ те писати) й основній думці (що ви будете стверджувати). 2. Не пишіть зайвого (що не стосується теми висловлювання). 3. Слідкуйте за порядком викладу думок. 4. Використовуйте відомі вам мовні засоби зв’язку між речення­ ми в тексті (займенники, слова, близькі за значенням, та ін.). 5. Дбайте про мовленнєве оформлення. Як працювати над удосконаленням написаного 1. Уважно прочитайте перший варіант своєї розповіді. Користую­ чись пам’яткою «Як працювати над твором» та таблицею «Вимоги до мовлення», виправте текст, викресливши і надписавши зверху кращий варіант. 2. Прочитайте ще раз твір, приділивши увагу правильному напи­ санню слів, розстановці розділових знаків. 3. Перепишіть твір, подбавши при цьому про охайність в оформ­ ленні результатів своєї праці, техніку письма. 191

Як оформляти лист 1. Пишіть на якісному папері, чорнилом. 2. Дбайте про почерк, охайність в оформленні листа. 3. Уживайте звертання. Звертаючись до старших на Ви, пишіть це слово з великої букви. 4. Дотримуйтеся композиції листа (початку, основної частини, кінцівки). 5. Слідкуйте за мовленнєвим оформленням і грамотністю. Пам’я­ тайте: по тому, як ви говорите (пишете), судять про вас. 6. Ставте розбірливий підпис, число. 7. Не залишайте листів без відповіді. Як працювати над роздумом 1. Продумайте тему роздуму. 2. Коротко й чітко сформулюйте основну думку. 3. Доберіть переконливі докази (факти з життя, з власних спо­ стережень, з літератури та ін.). 4. Зробіть відповідні висновки. 5. Уживайте для зв’язку частин роздуму такі сполучники: бо, через те що, тому що, отже, таким чином та ін.

ПОРАДИ Як потрібно володіти голосом при спілкуванні 1. Пристосуйте свій голос до ситуації, де відбувається спілкуван­ ня (не говоріть голосно в громадських місцях). 2. Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка не вірить у свої сили. 3. Не говоріть надто голосно - це справляє враження агресивної людини. 4. Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього читання вголос, під час якого постійно контролюється правильність вимови. 5. Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлю­ ють радість, здивування. Якщо вам потрібно когось переконати, від­ повісти на запитання, то голос понижують. 6. Не говоріть, коли пишете на дошці, тобто коли ви стоїте до слухачів/-чок спиною.

192

Як працювати над збагаченням словникового запасу 1. Багато читайте художніх творів відомих майстрів і майстринь слова. 2. Записуйте слова й вирази, які ви хотіли б вживати у своєму мовленні, у спеціальний словник. 3. Читайте текст повільно, слово за словом, намагайтеся встано­ вити, як інакше можна тлумачити слова й речення. 4. Не залишайте поза увагою незрозумілі слова - звертайтеся частіше до словників - тлумачного, фразеологічного, словника си­ нонімів та ін. 5. Заведіть зошит обліку прочитаних книг і записуйте назву книги, її автора, основну думку твору, слова та вирази, які справили на вас враження. 6. Збагатять ваше мовлення записи та запам’ятовування при­ слів’їв, приказок, крилатих висловів. Як бути приємним співрозмовником/-цею Кожній і кожному з вас доводиться бувати в оточенні малозна­ йомих людей. П а м ’ятайте: 1. Вітайтеся й усміхайтеся перші. 2. Виявляйте дружнє ставлення до людей. 3. Не чекайте, доки вони виявлять до вас свої симпатії. 4. Дотримуйтеся вимог до мовлення та правил спілкування. 5. Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхніми турботами й радо­ щами. 6. Уживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь ласка, не ображайтеся, чи не змогли б ви (чи не зміг/змогла би ти), на жаль, так сталося та ін. 7. У товаристві не намагайтеся переговорити всіх. Дайте іншим можливість висловитися. 8. Будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати, а тоді вже говоріть. Як перебороти несміливість Для того щоб позбутися нерішучості, використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні. Спочатку розкажіть якусь історію чи пригоду в своїй сім’ї, в колі близьких друзів та подруг. А коли набудете впевненості, повторіть спробу і в товаристві ма­ лознайомих людей. 193

Перед тим як говорити, кілька разів вдихніть і видихніть, поду­ майте, що ви хочете сказати і як це можна висловити найстисліше, найвиразніше; говоріть не поспішаючи.

Як зацікавити людей Щоб розмова з вами була цікавою, необхідно: мати всебічні знання та інтереси, які постійно слід розвивати й поглиблювати; мати багато друзів (подруг) і знайомих; дивитися на світ розкритими очима, уміти спостерігати довкола себе; запам’ятовувати, записувати все те цікаве, що ви побачите, по­ чуєте, прочитаєте.

Цікава розповідь має такі особливості: тема повинна бути цікавою, новою; початок розповіді має привернути увагу слухачів; розповідь повинна бути стислою, невимушеною і зрозумілою; думки мають бути логічно впорядкованими.

Зацікавленість слухачів виникає також тоді, коли: ви говорите про те, що стосується їх безпосередньо; ставите запитання, на які самі ж даєте відповідь; наводите цікаві факти; ви залучаєте слухачів до дискусії.

Як критикувати, не ображаючи Якщо ви хочете навчитися критикувати так, щоб не образити лю­ дину, то: указуйте на помилки лише віч-на-віч; робіть це по-дружньому; зазначте, що ви також робили подібні помилки; почніть із похвали за те, що ваш друг/подруга чи знайомий/-а ви­ конує успішно, чинить як слід; покажіть чи розкажіть, як правильно було б виконати те чи інше завдання, здійснити певний вчинок; висловіть упевненість у тому, що ваш знайомий/-а зуміє добре справитися з дорученою справою, повестися за певних обставин належним чином у майбутньому; попросіть вибачення за зроблене зауваження, особливо тоді, коли людина старша від вас за віком або незнайома чи малознайо­ ма; якщо можна, уникайте прямої критики. 194

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ РОЗУМОВИХ ДІЙ Визначення поняття 1. Проаналізуйте мовний об’єкт і з’ясуйте, до якого найближчого відомого родового поняття він належить (звук, слово, словосполу­ чення, речення, текст, частина мови, член речення тощо). 2. Визначте у даному об’єкті нову суттєву ознаку (кілька ознак). 3. Сформулюйте нове поняття за схемою: «Нове поняття + най­ ближче родове поняття + нові суттєві ознаки». Порівняння 1. Визначте мету порівняння. 2. Проаналізуйте об’єкти, що порівнюються (навчальний матеріал, життєві факти і явища), і виділіть у них головні однорідні ознаки. 3. Знайдіть в об’єктах відповідно до мети спільне й відмінне або лише спільне чи відмінне. 4. На основі порівняння зробіть висновок. Виділення головного 1. Визначте мету своїх дій. 2. Проаналізуйте об’єкт (навчальний матеріал, життєві факти і явища) з точки зору поставленої мети і визначте його ознаки. 3. Розділіть виділені ознаки на суттєві й несуттєві. 4. Доберіть суттєві ознаки, які відповідають поставленій меті. Систематизація 1. Проаналізуйте матеріал спостережень (тексти, поняття, пра­ вила, життєві факти), об’єднаний певною темою. Знайдіть у ньому спільне й відмінне, головне і другорядне, загальне і часткове. 2. Розташуйте матеріал спостережень у певній послідовності: а) у вигляді таблиці, що відображає поняття, правила теми та їх визначальні ознаки; б) у вигляді схеми, що вказує на взаємозв’язки, відношення між поняттями, правилами; в) у вигляді плану (простого чи складного), тематичних виписок-цитат або самостійно сформульованих тез, що відображають сутність теми. Узагальнення Проаналізуйте матеріал спостережень (об’єкт). Визначте в ньому суттєві ознаки. Порівняйте суттєві ознаки однорідних об’єктів і виділіть у них спільне. Зробіть висновок, тобто сформулюйте узагальнююче поняття, правило, судження. 195

Конкретизація (розпізнавання) 1. Проаналізуйте поняття, правило, тезу (судження) про певний об’єкт. 2. Установіть, чи всі ознаки поняття, правила наявні в об’єкті спо­ стереження, чи даний об’єкт відповідає всім аргументам, за допо­ могою яких доводиться теза. 3. Якщо так, то робіть ствердний висновок про те, що об’єкт спо­ стереження належить до поняття, пояснюється правилом, відпові­ дає тезі. Якщо ж ні, то зробіть відповідний заперечний висновок. Установлення причинно-наслідкових зв’язків 1. Проаналізуйте об’єкт, у якому спостерігається певне явище. 2. Установіть причину, умову, ознаку, за наявності яких дане яви­ ще має місце. 3. Сформулюйте судження, що встановлює зв’язок даного яви­ ща з певною причиною, умовою, ознакою за формулою: а) наслідок, тому що —> причина; б) якщо —> умова, то —> наслідок; в) судження про явище + ознака об’єкта. Експериментування 1. Виконайте з об’єктом (текстом, реченням, словом) певні дії: а) змініть об’єкт, замінивши одні його частини іншими; б) спростіть об’єкт, вилучивши з нього його складові частини, або, навпаки, ускладніть об’єкт, включивши в нього нові складові частини; в) побудуйте з простих об’єктів складні або, навпаки, складні розкладіть у прості; г) включіть простіший об’єкт у складніший або, навпаки, зі складного вилучіть простий (його частину). 2. Визначте, які ознаки набув чи втратив об’єкт у процесі дій з ним. Моделювання 1. Проаналізуйте й виділіть суттєві ознаки поняття та їх відношення. 2. Доберіть умовні позначення до кожної ознаки, їх відношення. 3. Побудуйте цілісну модель поняття з умовних позначень. Установлення аналогії 1. Визначте мету завдання. 2. Установіть, до якого відомого вам об’єкта подібний новий об’єкт. 3. Перенесіть відому ознаку або спосіб дії з відомого об’єкта на невідомий. 4. Поясніть новий об’єкт на основі його схожості з відомим. 196

ОРФОГРАМИ 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. Подвоєні букви. Буквосполучення -ться, -шся в дієсловах. Не з дієсловами. Перенос слів. 7. М’який знак. 8. Апостроф. 9. Буквосполучення йо, ьо. 10. Написання разом або через дефіс складних слів. 11. Букви о - е - є у складних словах. 12. Букви о - а в коренях слів. 13. Букви а - о на позначення ненаголошених голосних. 14. Букви е - / в коренях дієслів. 15. Букви е - и в коренях дієслів. 16. Букви о —і, е - і , є - ї в коренях слів. 17. Букви и - і після ж, ч, ш, щ та г, к, х. 18. Букви е - о після ж, ч, ш, щ. 19. Букви ч, щ у іменниках з суфіксом -ин(а). 20. Буквосполучення -зьк- -ськ- -цьк-, -зтв-, -ств-, -цтв-. 21. Написання префіксів роз-, без-. 22. Написання префіксів пре-, при-, прі-. 23. Букви з-, с- у префіксах з-, с-, зі-. 24. Спрощення в групах приголосних. 25. Написання слів з пів-, напів-.

197

ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ І ЧИТАННЯ МОВЧКИ ГЕТЬМАН ПЕТРО КО НАШ ЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Вихованцем Острозької колегії був і гетьман Запорізького Війська Пе­ тро Конашевич-Сагайдачний. Талановитий полководець і флотоводець Сагайдачний відіграв значну роль у боротьбі проти турецько-татарської агресії. Він також сприяв розвиткові української освіти та культури. Наприкінці XVI століття в містах України навколо церков виникають об’єднання міщан - братства. Вони очолюють боротьбу проти політики національних та релігійних утисків. За ініціативою Сагайдачного запорізькі козаки почали надавати підтримку братському рухові. Помер Сагайдачний 1622 року від ран, які отримав у битві під Хотином. Помираючи, він відписав своє майно Київській, Луцькій та Львівській брат­ ським школам. Поховано Сагайдачного на території Братського монастиря в Києві. Поряд з його могилою розташована будівля Києво-Могилянської академії. 1. Хто такий Петро Сагайдачний?

А український козак; Б гетьман Запорізького Війська; В курінний отаман. 2. Де виховувався Петро Сагайдачний?

А у Луцькій школі; Б у Львівській школі; В в Острозькій колегії. 3. Значну роль він відіграв у боротьбі проти:

А татаро-монголів; Б половців; В турецько-татарської агресії. 4. Коли виникають братства?

А наприкінці XVI століття; Б усередині XVI століття; В на початку XVI століття. 5. Вони очолюють боротьбу проти:

А політики національних і релігійних утисків Польщі; Б політики Австро-Угорщини; В царської Росії. 6. Козаки почали надавати підтримку братському рухові за ініці­ ативою:

А І. Сірка; Б Б. Хмельницького; В П. Сагайдачного. 198

7. Помер Сагайдачний 1622 року:

А від тривалої хвороби; Б від ран; В своєю смертю. 8. Що зробив Сагайдачний, помираючи?

А відписав своє майно рідним; Б відписав своє майно Київській, Луцькій, Львівській братським школам; В відписав своє майно Київській братській школі. 9. Як ви оцінюєте вчинок Сагайдачного?

А він зробив правильно; Б я б вчинив по-іншому. 10. Розвиткові чого ще сприяв гетьман Конашевич?

А медицини; Б української освіти та культури. 11. Де поховано талановитого полководця?

А у Польщі; Б у Каневі; В у Києві. 12. Яка основна думка тексту?

А співчуття людському горю; Б повага до літніх людей; В розвиток освіти й культури - запорука вічного життя. КАРТИНА В. БАКШ ЕЄВА "БЛАКИТНА ВЕСНА"

Бакшеєв Василь Миколайович (1862-1958) був художником, дій­ сним членом Академії мистецтв, лауреатом Державної премії. Він автор пейзажних і жанрових картин. Один із найкращих його пейза­ жів - "Блакитна весна". Самому художникові в той день, коли він задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай видався блакитним. Особливо йому сподобалось, як гарно просвічує блакитне небо між білими стовбурами беріз та їх тонкими рожевими гілками. Коли буває таке яскраво-блакитне небо, тіні від беріз на землі зда­ ються теж блакитними. Березовий гай ще без листя; гілки дерев сплі­ таються в мереживні узори. Весь гай пройнятий цим блакитним кольо­ ром і виглядає особливо чистим і свіжим. Стовбури й гілки беріз вигадливо згинаються, тягнуться до неба, до сонця. Небо над ними легке, повітряне й прохолодне, а земля важка, щільна й тепла, пригріта весняним сонцем. Земля звільнилась від сні­ гу й красується тепер ще не дуже яскравими, але живими й різноколір­ ними барвами. 199

Праворуч березовий гай кінчається й починається ялинник: він тем­ ний і густий, в ньому ще холодно й вогко. Після цього темного ялинника такою теплою й просторою здається освітлена сонцем золотаво-зеле­ на галявина серед березового гаю. Вузенька заросла дорога перети­ нає цю галявину й вабить нас піти нею в цей весняний гай, побродити по ще вологій м’якій землі, по килиму торішнього листу, між білих де­ рев, подихати цим чистим повітрям і запахами весняного лісу. Бакшеєв так добре намалював свою "Блакитну весну", що глядачі картини ніби й справді входять у цей березовий гай і милуються його красою. (Зі збірника переказів) 1. Що задумав намалювати художник?

А портрет; Б етюд; В пейзаж; Г інтер’єр. 2. Яким видався художникові гай?

А зеленим; Б блакитним; В прозорим; Г фіолетовим. 3. Що йому особливо сподобалось?

А як ясно світить сонце; Б як легко повіває вітерець; В як блищить струмок; Г як гарно просвічує небо. 4. Гілки беріз здавались йому:

А коричневими; Б рожевими; 200

В сріблястими; Г сизими. 5. Тіні від беріз видалися:

А синіми; Б бузковими; В блакитними; Г темними. 6. Гілки дерев були сплетені:

А у вінки; Б в коси; В в мереживні узори; Г в букети. 7. Небо над стовбурами й гілками:

А синє усміхнене; Б легке, повітряне, прохолодне; В сіре, захмарене; Г вкрите легкими хмарками. 8. Земля була:

А ще вкрита снігом; Б засипана торішнім листям; В щільна й тепла, пригріта весняним сонцем; Г втоптана слідами звірів. 9. Праворуч березовий гай кінчається й починається:

А чагарник; Б вільшина; В ялинник; Г ліщина. 10. Ялинник:

А рідкий і світлий; Б густий і темний; В яскраво-зелений; В освітлений сонцем. 11. Серед березового гаю теплою і просторою здається:

А дорога; Б покручена стежина; В золотаво-жовта долинка; Г золотаво-зелена галявина. 12. Вузенька дорога:

А вабить нас піти за нею; Б піднімає настрій; В навіває думки; Г звертає вбік. 201

Я К Д О Щ И К НАРОДИВСЯ

Жив на світі Дощик. Ще нічого він не вмів робити - ні житечко напувати, ні вулиці та площі мити, ні повітря від пилу очищати. Малий дуже. Була в Дощика мама - біла Хмара. Іноді вона відпускала дорогого си­ ночка погуляти, і тоді падали з неба дрібні легенькі краплинки, весело ло­ потіли по траві, по зелених листочках та пелюстках квітів. Якось удосвіта накрапав-гуляв Дощик на зеленому лузі, аж де не візь­ мись - сторукий Вітрисько налетів! Позбивав калиновий цвіт із кущів, бо­ ляче смикнув за коси вербичку. А потім підхопив у небі білу Хмару - Дощикову маму - та й поніс! Закричала вона в розпачі, просила допомоги. Не розгубився Дощик, кинувся вслід за Вітриськом неньку рятувати. Перетворився він на струмок та й побіг глибокою балкою. Біг по грузькій глині, звивався поміж корінням, бувало, з круч стрибав. А потім лісом, через драговину, темні хащі. Всі перешкоди сміливо долав. Тільки Сонця боявся, яке своїм гарячим промінням могло його висушити. З тривогою поглядав на небо: «Хоча б не висохнути, хоча б до ріки встиг­ нути!..» Нарешті на луку вибіг. Уже зовсім близько річка, порятунок... Але ось виглянуло Сонце. Ой!.. Дощик пірнув під лопухи, сховався під їх розлогим листком. Та сил уже не стало. Закінчилася лука. Далі - пісок. Сухий та гарячий. Хоч як горнувся Дощик до Землі, а відчув, що Сонце висушує його, пере­ творює на пару, піднімає у височінь... Тепер летів Дощик угору невидимою хмаркою, яка розсіялась у повітрі мільйонами дрібнесеньких краплинок, і здавалось йому, що не має він зовсім сили, щоб допомогти своїй мамі. Опинившись у небі, він огледівся і злякано вигукнув: - Що це зі мною?! І несподівано почув рідний голос: - З днем народження, сину! - Ти тут, мамо?! І... - Так, так, я з тобою. Ти народився удруге. Тепер ти вже дорослий Дощ. Сміливий і дужий. Ти врятував мене. Вітрисько побачив, що ти вгору піднімаєшся, злякався та й відпустив мене. Будь же, сину, не зливою страшною, не градом, котрий все нищить, а дощем, теплим і щедрим - людям на добро. Відтоді Дощ часто подорожує з неба на землю та із землі на небо. Він став сильним та рясним і тепер густо падає на землю важкими краплями, напуваючи рослинки живильною вологою, а потім під дією сонячного про­ міння випаровується, піднімається вгору у вигляді пари, яка, збираючись докупи, утворює хмари, щоб знову пролитися на землю життєдайним до­ щем (За В. Струтинським).

202

1. Що вмів робити Дощ?

А житечко напувати; Б вулиці та площі мити; В повітря від пилу очищати; Г нічого не вмів. 2. Що зробив сторукий Вітрисько?

А розігнав у небі хмари; Б поніс білу Хмару - Дощикову маму; В висушив дощові краплини; Г поламав дерева. 3. Що кинувся робити Дощик, коли налетів Вітрисько?

А тікати від Вітру; Б рятувати своє життя; В рятувати свою неньку; Г боротися з Вітриськом. 4. Чому Дощик боявся Сонця?

А тому що Б тому що В тому що Г тому що творився.

від Сонця могла розтанути хмара; Сонце було великим і гарячим; Сонце своїм промінням пронизувало хмари; Сонце могло висушити струмок, на який він пере­

5. Чому Дощик зміг піднятися в небо?

А тому що перетворився на пару; Б тому що був маленьким і легеньким; В тому що його підняв Вітер; Г тому що став дорослим і сильним. 6. Із чим привітала мама свого синочка?

А з новим днем; Б з перемогою над Вітром; В із прибуттям на небо; Г із днем народження. СОПІЛКА З М АМ ИН О Ї КАЛИНИ

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в українців - верба й калина. Правду каже прислів’я: без верби й калини нема України. З давніх-давен український народ опое­ тизував кущ калини, оспівав у піснях. У калині, кажуть, материна любов і мудрість. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, аби ті не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз. Справді, калина цвіте наприкінці весни, коли вже відходять заморозки. Колись цю рослину цінували особливо. Не було, здається, хати, біля якої не кущувала б калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикра­ 203

шали. А вже коли достигали плоди, їх вішали попід стріхою. Йдеш, бува­ ло, селом - хати неначе в коралях, червоніють густими намистинками. У народній медицині, очевидно, не було кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. А як потрібна була калина в численних обрядах! Калино­ вим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце молодої. Побачу цю ніжну, тремтливу дівчину-красуню, і наринають світлі спо­ гади дитинства... Якось пішли ми з мамою на урочище, щоб запасти на зиму калинових кетягів. Мама зупинилася біля куща над криницею і мо­ вила: “Ось тут стояла колись наша хата. Як тільки ми побралися з твоїм батьком, одразу й оселю заходилися зводити. А під осінь я висадила біля вікна кущ калини. Чи то земля така родюча, чи тому, що поливала, тільки швидко калина розрослася. Соловейко на ній гніздо звив і щовесни нам віддячував піснями. Згодом, як ти мав з’явитися, тато із пагона змайстру­ вав сопілку. Було таке повір’я: “якщо зробити з калини сопілку, в сім’ї неод­ мінно народиться син - продовжувач роду. Так воно чи ні - суди сам. Але коли переїздили, я ні за чим так не тужила, як за калиною...” Коли вже ув’язували в пучки ваговиті грона, мама попрохала: “Може б ти, синку, пересадив калину, щоб гарний споминок був і мені, і тобі?” За кілька днів у нашому городі вже світилися сизуваті пагони. Дбайливі мамині руки викохали їх, і невдовзі біля вікна зацвіла першим квітом кали­ на. Завжди, коли я приїздив у гості до неньки, вона одразу ж нагадувала: «Ось глянь, яка красуня! А пам’ятаєш, як ми її садили? Тепер, коли тебе довго немає, я дивлюся на неї і згадую: “Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Нині я часто буваю в рідному селі. Заможно живуть люди. На рівнень­ ких, дбайливо доглянутих грядках кущує полуниця, рання городина, пар­ никові квіти. “Ходовий товар” нині в пошані, його оцінюють ринковим по­ питом. І все ж сумно і боляче, що поряд з достатком часто виростають по селах високі паркани. Заростають споришем стежки до сусіда, затихає колективна пісня... Кущ калини біля материної хати. Це не тільки окраса, а й глибокий символ. Це духовний світ, духовна спадщина. Кущ калини опредметнює і красу, й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий міст, калинова сопілка, ка­ линова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, а ще гір­ ше - коли викорчував - ні йому, ні його дітям ніколи не почути найніжнішої у світі пісні. її може подарувати лише сопілка з маминої калини (За Б. Скуратівським). 1. Які рослини є символами України?

А клен і дуб; Б береза й тополя; 204

В верба й калина; Г липа і бузок. 2. Що говорили дітям, щоб вони не нівечили калину?

А що піде дощ; Б накличете мороз; В буде завірюха; Г накличете біду. 3. Як у народі використовували калину?

А для прикрас, обрядів, як ліки; Б брали з собою в дорогу; В нею годували тварин; Г використовували у промисловості. 4. Яке повір’я пов’язане з калиною?

А якщо зробити з калини сопілку, в сім’ї неодмінно з’явиться син; Б будувати будинок треба там, де росте калина; В коли садять калину, треба обов’язково вкинути гроші під корінь; Г якщо у дворі росте калина - в сім’ї буде достаток. 5. Що згадувала мати, дивлячись на калину?

А згадувала свій рід; Б згадувала, як садили калину; В згадувала своє дитинство; Г згадувала пісню про калину. 6. Кого згадує автор, коли бачить кущ калини?

А маму; Б друзів; В хату; Г своє село. 7. Про що просила мати сина біля куща калини?

А перенести речі до хати; Б пересадити калину; В посадити тополю; Г посадити грушу. 8. Які вислови, пов’язані з калиною, зустрічаються в народній поезії?

А калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска; Б калинова діжка, калиновий гай, калинова наливка; В калинова сорочка, калинова хустка, калиновий вигляд; Г калинова пісня, калинова думка, калиновий світанок. 9. Хто не може почути найніжнішої у світі пісні?

А той, хто не посадив калину; Б хто не знає народних звичаїв; В хто не любить своїх рідних; Г хто не любить своєї Батьківщини. 205

10. Чому сумує автор, коли приїздить у рідне село?

А виросли по селах високі паркани, заростають стежки; Б мало зелених насаджень; В вузькі дороги по селах; Г збудовано надто високі будинки. 11. Що уособлює собою кущ калини?

А чистоту й охайність; Б красу і багатство; В молодість; Г красу і символ. 12. Яка основна думка тексту?

А калина - символ України, в якому мудрість віків; Б любов до рідної мови; В народна пісня - душа народу; Г любов до природи. КОЛИ ВМИРАЄ РОСЛИНА

Серед асфальту і граніту росте стара груша. Вона швидко звелася над старим парканом навіть тоді, коли шляховики залишили навколо неї чотирикутничок незакатаної землі. Щодня врятоване деревце зустрічає всіх, звеселяючи навесні білим цвітом, влітку зеленим гіллям, восени вогнен­ но-жовтим вбранням. Тварин поет назвав “братами нашими меншими”. Рослини ж хоча й не близькі нам родичі, але в нас чимало спільного. Як і ми, не зносять вони пітьми. Воліють тепла, а не холоду. Без води більшість з них не витримає і двох днів. Доглядають рослини фахівці, але цього замало. Підтримувати міць зе­ леного світу має кожен поселенець Землі. Перед людиною, озброєною сучасною технікою, рослина зовсім безза­ хисна. Якщо звірі, птахи, навіть риби ще можуть втекти в інші, безпечніші місця, а згодом повернутися, то деревам, кущам і травам залишається покладатися на нашу ласку. Та далеко не завжди вони її отримують, на­ віть у центрі великого міста, де рослини потребують особливо ретельної охорони, після ремонту бачимо оновлені, гарні старовинні будинки, а біля них-знівечені столітні дерева із вбитими у стовбури цвяхами. Забуваємо про те, що будувати можна достроково, проте швидко виростити вікове дерево ще нікому не вдавалося. Сьогодні необхідність дбайливого ставлення до живого світу загаль­ новідома. Та коли йдеться про вільну природу, частіше згадуємо близь­ ких зайців і лисиць, далеких левів та китів - рослини ж постають в уяві суцільним зеленим натовпом. З дитинства відрізняємо кота від собаки, але рідко хто навіть з дорослих не сплутає ясен із явором. Чи не тому що звірі бігають, плавають, літають, лякаються, гніваються, навіть об­ 206

ражаються? Отже, сприймаються як особистості. А дерево стоїть собі непорушно і, якщо не родить яблук чи горіхів, байдужіємо до нього, за­ буваємо, що воно живе, аж поки під сокирою не потече з нього сік. Лише тоді виникає жаль. Коли вмирає рослина, це назавжди, і вороття немає. Це той випадок, коли від кожного з нас залежить, що саме залишиться майбутнім поколін­ ням (За А. Топачевським). 1. Яке дерево росте серед асфальту й граніту?

А Акація; Б стара груша; В стара яблуня; Г слива. 2. Як назвав поет тварин?

А Лихими звірами; Б хижаками; В братами нашими меншими; Г друзями. 3. Що є спільного між людьми і рослинами?

А Вони не зносять пітьми; воліють тепла; Б дихають так, як ми; В плачуть; Г ненавидять. 4. Якою є рослина перед людиною?

А Захищеною; Б розвиненою; В високою; Г беззахисною. 5. Що залишається деревам, кущам і травам перед сучасною тех­ нікою?

А Покладатися на нашу ласку; Б боротися за виживання; В змінювати місце проживання; Г нарікати. 6. Що часто бачимо в містах після ремонту?

А Нові насаджені алеї; Б лісонасадження; В знівечені столітні дерева із вбитими у стовбури цвяхами; Г сади.

207

ЛЕГЕНДА ПРО МАТЕРІВ

Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони ора­ ли землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята (співали, танцювали), ігри, які закінчу­ вались пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив з морських глибин цар морів та океанів Нептун. Це був надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії. -Х о ч як люди нахваляються своєю силою, а мене бояться. Ніхто з них не насмілився пускати стріли у бік моїх володінь! - говорив він, сміючись. Одного разу вийшли до вогнища юнаки і, повернувшись у бік моря, всі як один пустили туди стріли. Як же розгнівався Нептун! - Я всіх вас поховаю у безодні морській! - заревів він. Жінки, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морський і справді може похоронити їхніх дітей у морі. А жінки були тут сильні, вродливі й ніколи не старіли. Думали, думали жінки і вирішили віддати всю свою силу синам. Юна­ ки, взявши материнську силу, підійшли до самого берега моря. Щоб не підпустити їх до води, Нептун кинув величезний вал, але юнаки встояли. А матері після цього стали слабкими. Ви бачили будь-коли слабких жінок? Якщо зустрінете, то не насміхай­ теся з них: всю свою силу вони віддали таким самим дітям, як ви. Коли Нептун побачив, що юнаки витримали натиск важкого валу, він люто вигукнув жінкам: -Х а й ваші сини вистояли проти мене на березі, але я порву їм руки! Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки мор­ ського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві, а тому і сказали: -Жінки, віддайте нам свою красу-за це ми дістанемо з морського дна міцної трави, зів’ємо з неї жили для ваших синів. Тоді руки будуть у них такі самі, як у нашого батька. Жінки погодилися і віддали дочкам морського царя свою красу. Якщо ви побачите будь-де некрасиву жінку, не відвертайтеся від неї. Знайте, що вона принесла в жертву свою красу заради дітей. Коли цар Нептун дізнався про вчинок дочок, він страшенно розгнівав­ ся, викинув їх з моря і перетворив на пташок чайок. Ви чули, як чайки плачуть над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок завжди дивляться і на­ дивитися не можуть, тому що чайки носять красу їхніх матерів. Нарешті юнаки, відчувши міць у руках і силу в плечах, вийшли в море. Вийшли вони і зникли. Чекають-чекають матері - не повертаються сини. З’явився знову перед жінками Нептун і голосно-голосно зареготав: 208

- Не діждатися вам тепер синів! Вони заблукали. Вони забули, що на морі нема доріг. Тоді жінки вигукнули: - Хай буде в наших очах менше світла, але хай над нашою землею ще ясніше горять зірки, щоб сини знайшли за ними дорогу до рідних берегів! Тільки сказали це, як у небі одразу ясно-ясно заблищали зірки. Юнаки побачили їх і щасливо повернулися додому. Ось чому моряки сильні й не­ переможні: матері віддали їм все краще, що мали (За І. Паньківим). 1. Де відбувалися події?

А на узбережжі Чорного моря; Б на узбережжі Каспійського моря; В на узбережжі океану; Г на південному узбережжі Криму. 2. Коли люди влаштовували веселі свята на березі моря?

А влітку; Б взимку; В восени; Г навесні. 3. Що віддали жінки за життя своїх синів першого разу?

А мужність; Б силу; В спритність; Г волю. 4. Що віддали жінки за життя своїх синів другого разу?

А багатство; Б худобу; В сміливість; Г красу. 5. Що віддали жінки за життя своїх синів третього разу?

А світло сонця; Б світло очей; В світло місяця; Г світло душі. 6. На кого перетворив морський цар своїх дочок?

А на чайок; Б на риб; В на черепах; Г на водорості.

209

7. Чому моряки не можуть надивитися на чайок?

А бо вони жалібно квилять; Б бо вони невеликі; В бо вони носять красу їхніх матерів; Г бо це рідкісні птахи. 8. Чому моряки сильні й непереможні?

А бо вони сміливі й спритні; Б бо вони багаті; В бо матері віддали їм усе найкраще; Г бо вони люблять свою землю. 9. Чому чайки плачуть над морем?

А просять їсти; Б просяться додому; В попереджають про шторм; Г жаліють моряків. 10. Про якого царя йдеться у тексті?

А Миколу І; Б про царя природи; В Нептуна; Г про підземного царя. 11. З чим автор порівнює материнські очі?

А Б В Г

з сонцем; із зірками; з місяцем; із криницею.

12. Яка основна думка тексту?

А розповідь про царя Нептуна; Б якими були матері моряків; В що треба робити, щоб бути сильним і непереможним; Г заради дитини мати віддасть усе.

210

ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Bajka Za górami, za morzami, w dalekiej krainie czarów, przy kolebce ma­ łej księżniczki zebrały się dobre wróżki ze swą królewną na czele. I gdy, otoczywszy księżniczkę, patrzyły na uśpioną twarzyczkę dzie­ ciny, królowa ich rzekła: - Niechaj każda z was obdarzy ją jakim cennym darem wedle swej możliwości i chęci! Na to pierwsza wróżka, pochylając się nad uśpioną, wypowiedziała następujące słowa: - Ja daję ci czar piękności i mocą moją sprawię, że kto ujrzy twarz twoją, pomyśli, iż ujrzał cudny kwiat wiosenny. - Ja - rzekła druga - dam ci oczy przezroczyste i głębokie jak toń wodna. - Ja dam ci powiewną i wysmukłą postać młodej palmy - ozwała się trzecia. - A ja - mówiła czwarta - dam ci wielki skarb złoty, dotychczas w ziemi ukryty. Królowa zamyśliła się przez chwilę, po czym, zwróciwszy się do wró­ żek, tak zaczęła mówić: - Piękność ludzi i kwiatów więdnie. Urocze oczy gasną wraz z mło­ dością, a i w młodości często zaćmiewają się łzami. Wicher łamie palmy a wiatr pochyla wysmukłe postaci. Złota kto nie rozdziela między ludźmi, ten budzi ich nienawiść, a kto je rozdzieli, temu pustka zostaje w skrzy­ ni. Przeto nietrwałe są wasze dary (Г Сенкевич).

словничок k o le b k a

- колиска

k s ię ż n ic z k a w ró żk a to ń

w y s m u k ły

- принцеса

- чаклунка

- поставний

w ic h e r -

завірюха

n ie tr w a ły

- змінний

- гладь

Czy warto się uczyć z komputerem? Obecnie na rynku można się doliczyć ponad stu programów eduka­ cyjnych. Różnią się one zakresem nauczanego materiału, sposobem przedstawiania informacji oraz tym, do kogo są adresowane. Jest kilka podstawowych rodzajów programów edukacyjnych: kursy, repetytoria, testy, atlasy i słowniki. 211

Atlasy i słowniki przede wszystkim wzbogacają naszą wiedzę i słow­ nictwo. Repetytoria i testy pozwalają dodatkowo uporządkować wiedzę. Kursy komputerowe służą zapoznaniu ucznia z materiałem krok po kro­ ku. Mają nawet ambicję, aby zastąpić prawdziwego nauczyciela. Dobry program edukacyjny to taki, który angażuje zarówno zmysł wzroku, jak i słuchu ucznia. Komputer, reagując na działania użytkow­ nika oklaskami, pochwałą lub naganą po wykonaniu ćwiczenia, czy też sprawdzając wymowę, zachęca ucznia do dalszej prący. Oceniając rolę programów komputerowych w procesie nauczania, nie można również zapominać o tym, jak wygodnie można dzięki nim pra­ cować. System odnośników umożliwia swobodne poruszanie się po in­ teresujących ucznia zagadnieniach. Pamiętajmy jednak o tym, że nawet najlepszy program nie jest w stanie zastąpić nauczyciela (Із посібника).

словничок e d u k a c y jn y za k re s

- навчальний

angażow ać

- питання

p o d s ta w o w y R e p e t y to r ia -

z m y s ł-

- основний

чуття

o d n o ś n ik

повторення вивченого

- захоплювати

- посилання

z a g a d n ie n ie

- питання

матеріалу

О prawdzie і bajce Szła sobie przez świat prawda nagusieńka; taka, jaką ją Pan Bóg stworzył. Nikt nie chciał jej jednak użyczyć gościny, bo wszyscy uciekali przed nią, jak przed pomyloną. Prawda była zrozpaczona takim “przyję­ ciem” przez ludzi. I oto w tej zgryzocie spotkała bajkę - całą wystrojoną w kolorowe szaty, tak że wszyscy wpadali w zachwyt. Bajka zagadnęła koleżankę prawdę o powód smutku. - Marnie mi się wiedzie - odpowiedziała prawda. - Jestem już w po­ deszłym wieku i nikt mnie nie chce znać. - Nie dlatego ludzie cię nie lubią - pocieszała bajka prawdę - że jesteś już stara. I ja mam kupę lat; ale im jestem starsza, tym więcej jestem kochana. Powiem ci, dlaczego: ludzie lubią aby każdy był choć trochę odziany i przystrojony. Mogę ci pożyczyć parę moich ciuchów, a zobaczysz, że i ciebie ludzie polubią. Prawda posłuchała tej rady i wystroiła się w odzież bajeczną. Od tego czasu prawda i bajka chodzą razem i obie cieszą się życzliwością tak dzieci, jak i dorosłych (K. Войтович).

212

словничок Pan B óg

- Господь Бог

s z a ty

- убрання

p o m y lo n y -

божевільний

zach w yt

z ro z p a c z o n y

- розчарований

pow ód

z g ry z o ta

- захоплення

- причина

- переживання

Jak powstał chleb Człowiek jaskiniowy nie znał zboża, zaspokajał głód tym, co znalazł w lesie. Później, a było to około 10 tysięcy lat temu, zaczął jeść znajdo­ wane ziarna dzikiej pszenicy. Jadł je wyłuskane z kłosów. Gdy dojrzały i uschły, były twarde. Sypał je więc na kamień i rozcierał drugim kamie­ niem. Taki był początek mielenia w żarnach i w młynach. Kaszę i mąkę otrzymaną z ziarna mieszał z wodą, jadł surową papkę, później nauczył się ją gotować. Potem ludzie wpadli na pomysł i zaczęli gotować kawałki ciasta, a wreszcie piec placki. Grube placki były twarde po upieczeniu. Człowiek przylepiał więc cienką warstwę ciasta na gorącym kamieniu i piekł cienkie, chrupkie placki. Przypadek sprawił, że pozostawione w glinianym garnku ciasto napęczniało, podniosło się. Nie mając innego upiekł to ciasto i wtedy wyprodukował pierwszy chleb. W cieście znala­ zły się dzikie drożdże i spowodowały rośnięcie ciasta. Do dziś jeszcze praktykuje się ten sposób, pozostawiając w dzieży trochę ciasta na roz­ rost (K. Тарновська).

словничок j a s k i n i o w y - печерний zboże

w a r s t w a - шар

- злакові культури

w y p ro d u k o w a ć

ż a r n a - жорна papka

- виготовити

d z i e ż a - діжа

- каша

Każdy jest poetą Chcę wam powiedzieć, że poetą jest nie tylko Szekspir, Mickiewicz czy Miłosz. Poetą jest każdy. Nawet jeśli nie ma o tym pojęcia. Poetą - i to wspaniałym - jest każde małe dziecko. I prawie każdy młody człowiek. Poetką może być babula w kolejce, opowiadająca o swoim życiu. I nawet dziwak, który mówi do siebie w autobusie i z któ­ rego wszyscy się śmieją. I twoja mama, umęczona po pracy. I ty sam też jesteś poetą - nawet jeśli nie napisałeś w życiu ani jednego wiersza. 213

Bo poezja to nie jest to, co się kurzy na bibliotecznych półkach, tyl­ ko to, co masz w sobie i co widzisz wokół siebie. Twój własny, niepo­ wtarzalny odrębny świat. Nikt nie jest go w stanie zobaczyć tak jak ty (Д. Вавілов).

словничок w s p a n ia ły d z iw a k -

прекрасний

k u r z y s ię -

дивак

o d rę b n y -

запилю ється ін ш и й

Kosmetyki Kosmetyki nie są wynalazkiem współczesnym. Już w starożytnym Egipcie używano różu, pudru i szminki do warg. Brwi i rzęsy czerniono tuszem. Na powieki nakładano zielone cienie. Paznokcie barwiono na kolor czerwony i złoty. Co ciekawe, malowały się zarówno kobiety, jak i mężczyźni. W powszechnym użyciu były również wonne olejki i rozma­ ite pachnidła (Із енциклопедії).

словничок w y n a la z e k -

в и н а х ід

pow szechny -

wonny -

за га л ь н и й

аром атний

p a c h n id ła -

парф ум и

O lalce Niektórzy archeolodzy uważają, że najstarszą dziecięcą zabawką jest lalka. Już kilka tysięcy lat temu dzieci bawiły się kamiennymi figurkami, które swoim kształtem przypominały człowie­ ka. Figurki te uznajemy za poprzednicz­ ki naszych lalek. Najstarsze drewniane lalki z ruchomymi rączkami pochodzą ze starożytnego Egiptu. Czas mijał, zabawki się zmieniały. Około 180 lat temu pojawiła się lalka, która zamykała oczy a nawet sama chodziła. Na początku XX w. we Fran­ cji powstała pierwsza lalka mówiąca. Potrafiła ona wymówić 35 słów w pię­ ciu językach. Dzisiaj, dzięki elektronicz­ nym urządzeniom, lalki wykonują wiele 214

skomplikowanych czynności. W przyszłości na pewno będą umiały co­ raz więcej. Może nawet odrobią lekcje i pójdą do szkoły zamiast swoich małych właścicieli (Із енциклопедії).

словничок k s z ta łt -

ф орма

p o p r z e d n ic z k a -

u r z ą d z e n ie попередниця

п р и с т р ій

s k o m p lik o w a n y -

складний

Historyjka Dzisiaj w szkole było okropnie, chociaż dzień zapowiadał się tak faj­ nie. Przyjechał do nas pan, który zajmuje się obserwacją gadów. Mówił o nich dość fajnie, ale myśmy ciągle zerkali w stronę skrzynek i pudełek, które stały za nim. Pomyślałem, że fajnie byłoby sprawdzić, co w nich jest. Wówczas - o zgrozo - ten pan zaczął wyjmować ze skrzynek węże, żółwie, a nawet krokodyla. Zwierzaki te zaczęły rozłazić się na wszystkie strony, a my - w nogi! Nie ma co, fajnie to musiało wyglądać. Wszyscy się z nas śmiali. Ciekawe, czy fajnie by się czuli, gdyby zoba­ czyli trzymetrowego węża boa, sunącego środkiem sali gimnastycznej! (Із підручника).

словничок o k r o p n ie -

жахливо

o b s e r w a c ją -

д о с л ід ж е н н я

gad -

з м ій

s p r a w d z ić - п е р е в ір и т и

215

Не бійтесь заглядати у словник

(М. Рильський)

СЛОВНИЧОК ПРАВИЛЬНОЇ (ОРФОЕПІЧНИЙ) Алфавіт [алфавіт] Апостроф [апостроф] Атлас [атлас] (збірник карт) Атлас [атлас] (тканина) Боротьба [бород'ба] Вимова [вимова] Випадок [випадок] Виразний [виразний] Ґава [гава] Ґедзь [ґедз'] Ґудзик [ґудзик] Джерело [цжеиреил0] Джерґотіти [джефґотіти] Документ [документ] Донька [дбн'ка] Дочка [дочка] Дужки [дужки] Живопис [жиевбпис] Завдання [завдан':а] Запитання [запи^ан'іа] Інструмент [інструмент] Кілометр [к’ілометр] Кропива [кропива] Лапки [лапки] Люб’язність [л'убйаз'н'іс'т'] Мабуть [мабут'] і [мабут'] Медикамент [медикамент] Мерехтіти [меиреихт'іти] 216

вимови

Музика [музиека] Музика [музика] (музикант) Наскрізь [наскр'із'] Незнищенний [неизниешчен:ий] Ненависть [неинавиес'т'] Ожеледь [ожеилеид'] Олень [олеин'] Отаман [отаман] Парний [парний] (який становить з іншим пару) Парний [парний] (насичений парою) Партер [партер] Переносний [пеиреиносний] (алегоричний, не буквальний) Переносний [пеиреиноснйй] (пристосований до перенесення) Підданий [п’щ:аний] Подруга [подруга] Поєднання [пойеиднан':а] Помилка [помилка] і [помилка] Поняття [пон'ат':а] Предмет [преидмет] Приятелька [прййатеил'ка] Простий [простий] (звичайний) Простйй [простйй] (прямий; легкий) Слйвовий [слйвовий] і [сливовий] Спйна [спйна] Статуя [статуйа] Столяр [стол'ар] Український [украйін'с'кий] Усмішка [ус'м’ішка] і [ус'м’їшка] Фартух [фартух] Черговйй [черговйй] Читання [чи^ан'іа] Шофер [шофер]

217

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Адресант - той, хто надсилає комусь листа, телеграму, посилку. Адресат - той, кому призначено інформацію; одержувач листа, телеграми. Байрак - ліс у яру або яр, схили якого поросли лісом. Баламутний - той, хто поводиться задеркувато; бешкетник. Балка1 - яр з пологими схилами. Балка2 - дерев’яна колода або залізний брус, що є основою перекриття

(стелі, підлоги). Бентежити - викликати хвилювання, тривогу; викликати стан зніяковілості,

замішання. Бі'сер - дрібне різнокольорове скляне намисто, що використовується у вишиванні. Блакйтний - небесно-голубого кольору. Бовваніти - виднітися, показуватися здаля, вимальовуватися. Брунатний - коричневий, темно-жовтий. Бузок -1 . Густий чагарник із великими запашними ліловими, фіолетовими або білими суцвіттями. 2. Квіти цієї рослини. Бузьок - лелека. Бундючний - чванливий, пихатий, гонористий. Вйрій - теплі краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи. Висловлювання - те, що висловлене (про думку, погляд, міркування). Вовтузитися - соватися, метушливо рухатися. Гай - невеликий, переважно листяний ліс. Гайдамака - учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобе­ режній Україні. Гаптувати - вишивати шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками. Гідність - сукупність позитивних людських рис: честі, достоїнства, само­ поваги. Глевкйй - 1. Схожий на мокру глину; недопечений (про хліб). 2. перен. Не до кінця сформований, недозрілий. Годйна - 1. Одиниця виміру часу. 2. Тепла, суха, сонячна погода. Гостйнність - бажання й уміння приймати та частувати гостей; привітність. Ґречність - шаноблива ввічливість у поводженні з людьми, чемність. Гроно - сукупність плодів на одній гілці (наприклад, виноградне ґроно). Делікатність - 1. Ввічливість, люб’язність, готовність виявити увагу, зро­ бити послугу. 2. Витонченість, тендітність. Діалог - розмова між двома або кількома особами. 218

Дзеркало - 1. Відшліфована поверхня, що точно відображає предмети,

що знаходяться перед нею; блискуча спокійна поверхня. 2. перен. Про те, що є відображенням яких-небудь явищ, процесів. Дотеп - кмітливий, влучний вислів; жарт. Зарозумілість - гордовитість, пихатість, самовпевненість. Зухвальство - нахабство, зневажливе ставлення до того, хто заслуговує на повагу. Етикет -установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Капосний - той, що свідомо завдає прикрощів, шкодить. Кволий - слабкий, немічний, безсилий. Кетяг - пучок ягід або квітів на одній гілці чи стеблині. Кмітлйвість - тямущість, здатність добре й швидко міркувати. Контраст - різко окреслена протилежність у чомусь. Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, поглядів; загострення супе­ речностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби. Краєвйд - місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж. Кремезний - широкоплечий, дужий, міцний. Л евада -ділянка землі із сінокосом, городом, деревами; лука, пасовисько. Літопис - послідовний запис історичних подій, зроблений сучасником. Мерехтіти - 1. Поблискувати, світитися нерівним світлом. 2. Швидко ру­ хатися в полі зору. Монолог - мовлення однієї людини, звернене до самої себе або до інших людей. Навмання - без упевненості в чомусь, як вийде, наздогад. Навшпйньки - на кінчики пальців ніг. Натяк - слово або вислів, що прямо щось не називаючи, створює умови для здогадування. Озимина - злаки, які сіють восени і збирають наступного року. Отвір - відкрите місце в чомусь суцільному; діра, щілина. Писемність -1 . Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові. 2. Сукупність писемних літературних пам’яток якогось часу, якого-небудь народу. Плекати - 1. Дбайливо піклуватися, дбати про когось або про щось; виро­ щувати кого- або що-небудь. 2. перен. Мріяти про щось. Полова - 1. Відходи при обмолочуванні та очищенні зерна хлібних злаків, що використовуються переважно як корм для тварин. 2. перен. Щось невагоме, несерйозне, таке, що не має цінності. Прйязний - який виявляє приязнь, прихильність, симпатію; дружній, добро­ зичливий. 219

Прі'звисько - найменування, яке іноді дають людині (крім справжнього

прізвища та імені) і яке вказує на певну рису її характеру, зовнішності й ін. Пюпітр - пересувна підставка для нот або книжок. Реалістйчний - пов’язаний з реальними подіями життя. Реліквія - річ, дорога як пам’ять про минуле. Родзйнки - сушені ягоди винограду. Розв’язка - 1. Кінець, завершення чого-небудь. 2. Епізод, яким завершу­

ється розвиток подій у художньому творі. Сймвол - умовне позначення предмета, поняття чи явища; знак. Ситуація - умови та обставини. Слушний - який відповідає істині, правильний, істинний. Снага - життєздатність, енергія, фізичні сили. Соборний - єдиний, об’єднаний. Строкатий - барвистий, пістрявий. Сумлі'ння - усвідомлення й почуття відповідальності за свою поведінку,

вчинки перед самим собою, суспільством, людьми; совість. С ю р п р й з -т е , чого хто-небудь не чекає, несподіваний подарунок. Такт - почуття міри; культура поведінки, уважне ставлення до когось. Тендітний - ніжний, витончений. Традйція - форма передавання досвіду попередніх поколінь майбутнім. Угіддя - ділянка орної землі, придатна для господарського використання. Узвар - солодка рідка страва із сушених фруктів та ягід, зварених у воді,

компот. Фантастйчний - створений уявою, вигаданий, казковий. Фіксувати -1 . Відображати, закріплювати за допомогою запису, малюнка,

фотографії тощо. 2. Зосереджувати на чомусь, спрямовувати на щось (погляд, уяву). Х и м ер н и й -дивовижний, чудернацький, примхливий. Хмиз - 1. Невеликі тонкі гілки. 2. Дрібні лісові зарості; хмизняк. Хутро - 1. Волосяний покрив на тілі тварини, шерсть. 2. Вичинена шкура хутрового звіра. Виріб (шуба, комір) з вичиненої шкіри звіра. Чайка - 1. Морський водоплавний птах. 2. Бойовий човен запорозьких козаків. Чепурнйй -1 . Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. 2. Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом тощо. Шати -1 . Багате, розкішне святкове вбрання. 2. Те, що прикрашає, огортає. Ш атр о -легке, розбірне, конусоподібне житло з тканини, шкіри; намет.

220

Зміст В С Т У П ..................................................................................................................................................................4 § 1. З н а ч е н н я м ови в ж и т т і сусп іл ь ств а. У к р а їн с ь к а м о ва д е р ж а в н а м о ва в У к р а їн і................................................................................................................ 4 § 2 . З а га л ь н е у я в л е н н я про м ову т а м о в л е н н я . В иди м о в л е н н є в о ї д іял ь н о сті: ау д ію в а н н я , ч и т а н н я , гов ор інн я, п исьм о. С и т у а ц ія с п іл к у в а н н я ........................... 7 ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНО ГО В ПО ЧАТКО ВИХ КЛАСАХ

........................................ 12

§ 3. Ч а с т и н и м о в и ....................................................................................................................................... 12 § 4 . П о в т о р е н н я в и в ч е н и х п р а в и л ....................................................................................................14 П О Н Я Т Т Я П Р О Т Е К С Т ..........................................................................................................................17 § 5. Т екст, його о з н а к и ..............................................................................................................................17 П И С Ь М О . Д О К Л А Д Н И Й П И С Ь М О В И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У -О П И С У П Р Е Д М Е Т А ...........................................................................................................................................21 § 6 . С ти л і м о в л е н н я ...................................................................................................................................2 3 § 7. Т и п и м о в л е н н я . О с о б л и в о с ті будови р о з п о в ід і...............................................................2 7 Г О В О Р ІН Н Я . У С Н И Й Д О К Л А Д Н И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У ІЗ П О Є Д Н А Н Н Я М Р ІЗ Н И Х Т И П ІВ М О В Л Е Н Н Я ........................................................ ЗО С И Н Т А К С И С І П У Н К Т У А Ц І Я ............................................................................................................31 § 8. С л о в о с п о л у ч е н н я . Б уд ов а с л о в о с п о л у ч е н н я ..................................................................31 § 9. В иди р е ч е н ь з а м е то ю в и сл о в л ю в ан н я : розповід ні, п и тал ь н і, сп о н укал ь н і. О кл и чн і р е ч е н н я . П о р я д о к слів у р е ч е н н і. Л о гіч н и й н а г о л о с .................................3 5 Г О В О Р ІН Н Я . У С Н И Й Т В І Р - О П И С П Р Е Д М Е Т А ................................................................... 3 8 § 10. Головні ч л е н и р е ч е н н я : п ід м е т і при судо к. Т и р е м іж п ід м е то м і п р и суд ко м .............................................................................................4 0 § 11. Д р у го р я д н і ч л е н и р е ч е н н я : д о д а то к, о з н а ч е н н я , о б с т а в и н а ................................4 2 ПИСЬМ О. ПИСЬМ О ВИЙ ДО КЛА ДНИЙ ПЕРЕКАЗ З Е Л Е М Е Н Т А М И О П И С У Т В А Р И Н И ................................................................................ 4 6 § 12. Р е ч е н н я з о д н о р ід н и м и ч л е н а м и . Розд іл ов і з н а ки в р е ч е н н і з о д н о р ід н и м и ч л е н а м и .............................................................................................................. 4 7 § 13. Р е ч е н н я із з в е р т а н н я м . Розд іл ов і з н а ки при з в е р та н н і (п о в то р е н н я ). Р е ч е н н я із в с та в н и м и с л о в а м и . Р озд іл ов і з н а ки при в с т а в н и х с л о в а х ........ 51 § 14. С к л а д н е р е ч е н н я з р ізни м и в и д ам и з в ’я з ку ..................................................................5 5 § 15. П р я м а м о в а. Д іа л о г ........................................................................................................................5 8 Г О В О Р ІН Н Я . С К Л А Д А Н Н Я Д І А Л О Г І В ....................................................................................... 6 2 П О В Т О Р Е Н Н Я В И В Ч Е Н О Г О З Р О З Д ІЛ У “С И Н Т А К С И С І П У Н К Т У А Ц І Я ” .......6 4

221

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ .......................................................6 7 § 16. Звуки м ови. Голосні т а п р и го л осн і звуки. П р и го л о с н і д звін кі т а глухі, тв е р д і й м ’я к і ...................................................................... 6 7 § 17. П р а в и л а в ж и в а н н я м ’яко го з н а к а (з н а к а м ’я к ш е н н я ) .............................................. 7 2 § 18. П о з н а ч е н н я звуків м о в л е н н я на письм і. А л ф а в іт. С п ів в ід н о ш е н н я звуків і букв. З в у ко в е з н а ч е н н я букв я, ю, є, ї __75 § 19. П р а в и л а в ж и в а н н я а п о с т р о ф а ..............................................................................................81 П И С Ь М О . Т В І Р - Р О З П О В І Д Ь Н А О С Н О В І В Л А С Н О Г О Д О С В І Д У ........................ 8 4 § 2 0 . Голосні звуки, в и м о в а й п о з н а ч е н н я їх на п и с ь м і...................................................... 8 5 § 2 1 . О р ф о г р а м а . О з н а й о м л е н н я з о р ф о гр а ф іч н и м с л о в н и к о м ..................................8 6 § 2 2 . Б у кв о с п о л у ч е н н я

йо, ьо ............................................................................................................. 8 9

§ 2 3 . П о д в о є н і букви на п о з н а ч е н н я зб ігу т а п о д о в ж е н н я о д н а к о в и х п р и го л о с н и х зв у ків .................................................................................................9 0 Г О В О Р ІН Н Я . У С Н А Р О З П О В ІД Ь Н А О С Н О В І В Л А С Н О Г О Д О С В І Д У ...............9 4 § 2 4 . С к л а д . О с н о в н і п р а в и л а п е р е н о с у слів. Н а го л о с . О з н а й о м л е н н я зі с л о в н и ко м

н а го л о с ів .....................................................9 5

§ 2 5 . В и м о в а п р и го л о с н и х звуків і п озн ачен н я їх на письмі. Д звінкі т а глухі п р и го л о с н і.......................................................................................................... 99 § 2 6 . С п р о щ е н н я у гр у п а х п р и го л о с н и х ..................................................................................... 1 0 3 П И С Ь М О . Т В І Р - О П О В І Д А Н Н Я П Р О В И П А Д О К ІЗ Ж И Т Т Я .....................................1 0 4 § 2 7 . Ф о н е ти ч н и й р озб ір с л о в а ........................................................................................................1 0 5 § 2 8 . О с н о в н і в и пад ки ч е р гу в а н н я

у - в, і - й, з - зі - із.

В и я в л е н н я т а у с у н е н н я п о р у ш е н ь м и л о зв у ч н о с ті м о в и ..................................... 1 0 8 § 2 9 . Н а п и с а н н я т а в и м о в а слів ін ш о м о в н о го п о х о д ж е н н я .......................................... 111 П И С Ь М О . П И С Ь М О В И Й Т В ІР -О П И С О К Р Е М И Х П Р Е Д М Е Т ІВ

........................... 116

П О В Т О Р Е Н Н Я В И В Ч Е Н О Г О З Р О З Д ІЛ У “Ф О Н Е Т И К А . О Р Ф О Е П ІЯ . Г Р А Ф ІК А . О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ ” ........................................... 118

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

.............................................................................................. 1 2 0

§ ЗО. С п іл ь н о к о р е н е в і сл о в а і ф о р м и сл о в а ......................................................................... 1 2 0 § 3 1 . Кор інь , суф ікс, п р е ф ікс , з а к ін ч е н н я - з н а ч у щ і ч а с ти н и сл о в а ....................... 1 2 4 Г О В О Р ІН Н Я . У С Н И Й Т В І Р - О П И С Т В А Р И Н И .....................................................................1 2 7

з-, с-, роз-, без- ...................................................... 1 2 8 пре-, при-, прі-............................................................1 3 0

§ 3 2 . В и м о в а і н а п и с а н н я п р е ф ікс ів § 3 3 . В и м о в а і п р а в о п и с п р еф іксів

П О В Т О Р Е Н Н Я В И В Ч Е Н О Г О З Р О З Д ІЛ У “Б У Д О В А С Л О В А . О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ ” .....................................................................................1 3 3 П И С Ь М О . П И С Ь М О В И Й Т В І Р - О П И С Т В А Р И Н И .............................................................1 3 5

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ ...........................................................................................................1 3 7 § 3 4 . П о хід н і т а н еп о хід н і сл о в а . С л о в о тв ір н а о с н о в а т а с л о в о тв о р чи й з а с і б ............................................................... 1 3 7 § 3 5 . О с н о в н і сп о с о б и с л о в о т в о р е н н я в укр а їн с ь кій мові ............................................. 1 3 9

222

Г О В О Р ІН Н Я . У С Н И Й Р О З Д У М Н А Т Е М У , П О В ’Я З А Н У З Ж И Т Т Є В И М Д О С В ІД О М Д И Т И Н И

..............................................1 4 2

§ 3 6 . Н а й п о ш и р е н іш і в и п ад ки ч е р гу в а н н я го л о с н и х звуків у к о р е н я х слів ........ 1 4 3 § 3 7 . Ч е р гу в а н н я п р и го л о с н и х звуків при сл о в о зм ін і т а с л о в о т в о р е н н і..............1 4 8 П И С Ь М О . П И С Ь М О В И Й Р О ЗД УМ НА ТЕМ У, П О В ’Я З А Н У З Ж И Т Т Є В И М Д О С В ІД О М Д И Т И Н И ...............................................1 5 0 § 3 8 . З м ін и п р и го л о с н и х при т в о р е н н і с л ів .............................................................................. 151 § 3 9 . Т в о р е н н я і п р а в о п и с с к л а д н и х слів .................................................................................1 5 3 П И С Ь М О . Д О К Л А Д Н И Й П Е Р Е К А З Т Е К С Т У - Р О З Д У М У ...........................................1 5 5 § 4 0 . Т в о р е н н я і п р а в о п и с с к л а д н о с к о р о ч е н и х слів ..........................................................1 5 6 П О В Т О Р Е Н Н Я В И В Ч Е Н О Г О З Р О З Д ІЛ У “С Л О В О Т В ІР . О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ ” ................................................................................................1 5 8

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РО КУ .....................................................................1 6 0 Ф о н е т и к а . О р ф о е п ія . О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ ............................................................................................. 1 6 0 Б уд ов а с л о в а . С л о в о тв ір . О р ф о гр а ф ія .....................................................................................161 С и н т а к с и с . П у н к т у а ц ія ...........................................................................................................................1 6 3 Лист. А д р е с а . Е л е к т р о н н е п о в ід о м л е н н я , е л е ктр о н н и й л и с т .......................................1 6 5 Тест. Ч и т а н н я худ о ж н ь о го т е к с т у (м о в ч к и )............................................................................... 1 6 7 Тест, ч и т а н н я т е к с т у (м о в ч к и )...........................................................................................................1 6 9 Р о б о та н ад те к с т о м д л я а у д ію в а н н я ............................................................................................171 Н А В Ч А Л Ь Н І Т Е С Т О В І З А В Д А Н Н Я ............................................................................................1 7 5 З А Г А Л Ь Н І В ІД О М О С Т І З С И Н Т А К С И С У І П У Н К Т У А Ц І Ї...................................................1 7 8 С к л а д н е р е ч е н н я . Р е ч е н н я з п р я м о ю м овою . Д іа л о г ........................................................ 1 8 2 Ф О Н Е Т И К А . О Р Ф О Е П ІЯ . Г Р А Ф ІК А . О Р Ф О Г Р А Ф ІЯ ........................................................ 1 8 3 П р а в о п и с н і т е м и р о зд іл у .................................................................................................................... 1 8 5 Ч е р гу в а н н я го л о с н и х і п р и го л о с н и х . П р а в о п и с .....................................................................1 8 7 С л о в о тв ір . О р ф о г р а ф ія ........................................................................................................................ 1 8 8 В ІД П О В ІД І Н А Т Е С Т О В І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю ............................. 1 9 0 П А М ’Я Т К И ................................................................................................................................................... 191 П О Р А Д И .........................................................................................................................................................1 9 2 П Р А В И Л А В И К О Н А Н Н Я Р О З У М О В И Х Д І Й .........................................................................1 9 5 О Р Ф О Г Р А М И ..............................................................................................................................................1 9 7 Т Е К С Т И Д Л Я А У Д ІЮ В А Н Н Я І Ч И Т А Н Н Я М О В Ч К И ....................................................... 1 9 8 Т Е К С Т И Д Л Я П Е Р Е К Л А Д У ............................................................................................................. 211 С Л О В Н И Ч О К П Р А В И Л Ь Н О Ї В И М О В И ( О Р Ф О Е П І Ч Н И Й ) ........................................2 1 6 Т Л У М А Ч Н И Й С Л О В Н И Ч О К .............................................................................................................2 1 8

223

Н авчальне вид ання

Надія ТУШНІЦКА Мар’яна ПИЛИП

УКРАЇНСЬКА М ОВА Підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням польською мовою Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Ольга Бойцун Художній редактор Ігор ІІІутурма Коректор Вероніка Гоменюк В о ф о р м л е н н і п ід р у ч н и ка на с т о р ін к а х 3, 4 , 8, 10, 13, 16, 18, 19, 2 1 , 2 2 , 2 3 , 2 6 , 2 8 , 2 9 , ЗО, 3 4 , 3 5 , 3 9 , 4 3 , 4 5 , 4 6 , 4 8 , 5 2 , 5 7 , 6 0 , 6 3 , 7 0 , 7 1 , 7 4 , 8 0 , 8 1 , 8 8 , 9 0 , 9 3 , 9 5 , 1 0 4 , 1 0 7 , 110, 116, 1 2 2 , 1 2 3 , 1 2 5 , 1 2 6 , 1 2 7 , 1 2 9 , 1 3 5 , 1 3 8 , 1 4 0 , 1 4 6 , 1 4 9 , 1 5 5 , 1 6 4 , 1 7 0 , 2 0 0 , 2 1 4 в и ко р и с та н о ф о т о гр а ф ії з ко л екц ій в іл ь н и х з о б р а ж е н ь е л е к т р о н н и х ресурсів

Формат 70x1 ОО'І/'і©. Ум. друк. арк. 18,144. Обл.-вид. арк. 16,86. Тираж 131 пр. Зам. № 77П Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» 79008 м. Львів, вул. Галицька, 21 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4826 від 31.12.2014 www.svit.gov.ua e-mail: office@svit.gov.ua svit_vy dav@u kr. net ДрукТДВ «Патент» 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 4078 від 31.05.2011