Skip to main content

5-um

Page 1

Олександр АВРАМЕНКО

УКРАЇНСЬКА МОВА

2022

Олександр АВРАМЕНКО


АЛФАВІТ

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

Алфавіт (азбука, абетка) — це розташовані в певному порядку букви. Буквою називають знак, який передає звуки мовлення на письмі. Усього в українській абетці 33 букви (або літери). Аа (а)

Бб Вв Гг Ґґ Дд (бе) (ве) (ге) (ґе) (де)

Ее (е)

Єє (є)

Жж Зз Ии (же) (зе) (и)

Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс (йот) (ка) (ел) (ем) (ен) (о) (пе) (ер) (ес)

Іі (і)

Її (ї)

Тт Уу Фф (те) (у) (еф)

Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя (ха) (це) (че) (ша) (ща) (м’який знак) (ю) (я) Знаки письма вивчає розділ науки про мову, що має назву графіка. За алфавітом розташовано слова в словниках, довідниках, списках та ін. Знання алфавіту спрощує пошук потрібного слова.

дзвінкі голос + шум [ж], [д], [ґ] та ін.

Звуки Творення Приклади

глухі шум [ш], [т], [к] та ін.

Більшість приголосних утворюють пари за дзвінкістю/глухістю. Дзвінкі Глухі

[д] [т]

[д′] [т′]

[з] [с]

[з′] [с′]

[ж] [г] [ґ] [дз] [дз′] [ш] [х] [к] [ц] [ц′]

[дж] [ч]

[б] [п]

Глухий звук [ф] не має пари за дзвінкістю / глухістю. Звуки [в], [м], [н], [н′], [л], [л′], [р], [р′], [й] (опорна фраза: «Ми винили рій») не дзвінкі й не глухі, тому пар за дзвінкістю / глухістю не утворюють. Ці звуки називають сонорними. Приголосні звуки бувають тверді й м’які. У звуковому записі (у транскрипції) м’які приголосні позначають рискою [′]. Тверді приголосні (їх 22) [д], [дз], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р], а також: а) губні: [б], [п], [в], [м], [ф]; б) шиплячі: [ж], [ч], [ш], [дж]; в) [ґ], [к], [х], [г].

БУКВА г аґрус ґатунок ґвалт ґедзь ґелґотіти ґиґнути ґлей

Приголосні звуки бувають дзвінкі, глухі та сонорні.

М’які приголосні (їх 10) [д′], [дз′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [р′] та [й]

БУДОВА СЛОВА ґніт (у лампі) ґоґель-моґель ґрати (іменник) ґречний ґринджоли ґрунт

ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

ґудзик ґуля джиґун дзиґа проґавити

Значуща частина слова, що стоїть перед коренем.

Головна значуща частина слова

Значуща частина слова, що стоїть після кореня

Змінна значуща частина слова

префікс

корінь

суфікс

закінчення

премудрий

лісовий

котик

лимона виражає граматичне значення (рід, число тощо)


Олександр Авраменко

Українська мова Підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

КИЇВ «ГРАМОТА» 2022


УДК 811.161.2(075.3) А21

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 08. 02. 2022 № 140)

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: — спостереження;

— робота в групах;

— творче завдання;

— словник;

— ключ-відповідь;

— домашнє завдання.

— робота в парах;

А21

Авраменко О. Українська мова : підруч. для 5 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — Київ : Грамота, 2022. — 208 с. : іл. ISBN 978-966-349-917-8 У підручнику подано матеріали для повторення та узагальнення вивченого в початкових класах, а також розділи: «Лексикологія», «Будова слова. Орфографія», «Синтаксис і пунктуація» (за Модельною навчальною програмою «Українська мова. 5–6 класи: для закладів загальної середньої освіти»; авторський колектив: О. В. Заболотний, В. В. Заболотний, В. П. Лавринчук, К. В. Плівачук, Т. Д. Попова). УДК 811.161.2(075.3)

ISBN 978-966-349-917-8

© Авраменко О. М., 2022 © Видавництво «Грамота», 2022


Дорогі п’ятикласники й п’ятикласниці! Цей підручник призначений розвивати у вас навички грамотного письма й говоріння, уміння читати та сприймати інформацію на слух, писати творчі роботи й переказувати тексти українською мовою. Він складається з параграфів, у яких чітка типова будова: 1) вправа для спостереження над мовним матеріалом, який вивчатимете на уроці; 2) теоретична частина з правилами, прикладами й поясненнями (правила не завжди треба вчити напам’ять, їх можна переказувати своїми словами); 3) усна вправа, яку потрібно виконати колективно; 4) письмова вправа, яку треба виконати індивідуально або колективно; 5) завдання в тестовій формі; 6) творча вправа (це завдання підвищеної складності); 7) рубрика «Культура слова», яка навчає правильно добирати й наголошувати слова; 8) вправа для виконання вдома. Якщо уважно й старанно опрацьовувати запропоновані завдання, то ви підготуєтеся до дорослого життя, зможете успішно спілкуватися в колективі та родині, з друзями. За допомогою слова ви переконуватимете однолітків, ділитиметеся з ними думками й враженнями, даруватимете тепло близьким і рідним. Порівняйте два речення, сформульовані різними людьми. 1. Друзі, пропоную випити по чашці чаю, поласувати неймовірно смачними вишневими рогаликами, а потім прогулятися золотим осіннім парком. 2. Ну шо, давайте по чаю, по вкусному рогаліку й погуляємо міжду деревами? Напевно, усі ви визначили речення із суржиком (мовною «мішанкою»), воно рясніє помилками, бідне на виражальні засоби й надто просте. Без сумніву, саме першого мовця можна назвати справжньою мовною особистістю — з багатим словниковим запасом, умінням висловити думку точно, образно й навіть «смачно». Вивчення української мови — це цікава мандрівка, у якій будуть труднощі й перемоги, що допоможуть вам стати грамотними громадянами та громадянками нашої Батьківщини. Успіхів вам! З повагою — автор 3


ВСТУП § 1. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА

1. Прочитайте біблійну історію про Вавилонську вежу та виконайте зав­ дання.

Після всесвітнього потопу минули сторіччя. Люди знову розселилися по всій землі. І були в них тоді одна мова й однакові слова. Коли це надумали вони створити щось велике. Захотіли побудувати місто, а в ньому — величезну вежу, заввишки аж до неба, щоб увічнити себе. Тоді Господь зійшов подивитися на місто й вежу, які споруджували люди, і сказав: — Ось один народ, і в нього одна мова — і що люди почали виробляти! Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вони не могли зрозуміти одне одного. І Господь розпорошив людей звідти по всій землі — отож і будівництво своє вони П. Брейгель Старший. не змогли продовжити. А місто те назваВавилонська вежа ли Вавилоном. А. Через що люди не змогли продовжити будівництво вежі? Б. Яку роль, на вашу думку, мова відіграє в житті людини й суспільства?

Мова відіграє важливу роль у житті суспільства, адже за її допомогою люди знайомляться, спілкуються, виховують дітей, навчаються, працюють, розважаються та ін. Мова безпосередньо пов’язана з мисленням. Справді, свої думки ми передаємо, використовуючи слова та речення. Як основний засіб спілкування, мова допомагає людям формувати й висловлювати думки, пізнавати світ та об’єднуватися в родину й суспільство. Мову в дії називають мовленням. Існує чотири види мовленнєвої дія­ льності: аудіювання, читання, говоріння й письмо.

4


§ 1. Значення мови в житті людини й суспільства

Зауважте!

Для спілкування, окрім мови, люди використовують також жести, міміку й позу. Ці засоби більшою мірою передають емоційний стан мовців, допомагають тонше висловити думку. До немовних засобів спілкування також належать звукові та світлові сигнали, символи, дорожні знаки та ін. Жест — рух тіла, що супроводжує людську мову або замінює її. Міміка — рухи м’язів обличчя, що виражають внутрішній душевний стан людини. Поза — положення тіла. 2. Прочитайте текст і виконайте завдання в тестовій формі.

Павло запізнився до школи, через це й виправдовується: — Даруйте, Ігорю Михайловичу, але мама сьогодні проспала. • Увідповідніть особу та вид мовленнєвої діяльності. Особа 1 2 3 4

Павло Ігор Михайлович автор цього підручника той/та, хто виконує це завдання

Вид мовленнєвої діяльності А Б В Г

слухання читання говоріння письмо

3. Прочитайте притчу та виконайте завдання в тестовій формі.

Якось жабенята організували змагання. Переможець мав вилізти на високу вежу. Зібралося багато тварин, які хотіли подивитися турнір і посміятися з учасників. І ось конкурс розпочався. Ніхто не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі. Звідусіль лунало: — Це занадто складно! Їм ніколи не дістатися вершини! — У них немає шансів! Вежа дуже висока! Жабенята почали падати. Тільки одне піднімалося дедалі вище. Доклавши неймовірних зусиль, воно дісталося вершини. У переможця запитали: «Як це тобі вдалося?» Але чемпіон виявився глухим… Тож ніколи не слухайте людей, які намагаються передати вам свій песимізм і поганий настрій. Вони забирають віру у власні сили. Не забувайте про силу … ! Завжди думайте лише про хороше. 5


ВСТУП

1. Однакове значення мають усі слова, ОКРІМ слова А змагання Б турнір

В конкурс Г чемпіон

2. Курсивом у тексті виділено А думку жабеняти-переможця Б висновок-повчання оповідача

В роздуми переможених жабенят Г слова глядачів жаб’ячого турніру

3. На місці крапок в останньому абзаці має бути слово А песимізму Б повчань

В м’язів Г слова

Песимізм — безнадія, зневіра. Притча — оповідання з повчальним змістом. 4. Прочитайте приказки та прислів’я. Виконайте завдання.

Від слова до діла далека дорога. Ласкаве слово веселить цілий день.

Слова ласкаві, та думки лукаві. Слово не стріла, а глибоко ранить.

А. Яку приказку можна використати у висновку до притчі про жабенят (вправа 3, с. 5)? Б. Поясніть зміст кожного народного вислову одним реченням. 5. Як ви розумієте вислів «Мова — одяг думок»? Проілюструйте свої міркування прикладом із власного життя (кілька речень).

Культура слова • Матеріал рубрики «Культура слова» можна опрацьовувати як на уро­ ці, так і вдома (на розсуд учителя/учительки). 1. З’ясуйте лексичне значення слів.

Слова башта й вежа хоч і синоніми, проте вони мають відмінності. Башта — військова споруда, частина фортеці; верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля. Вежа — вузька висока технічна конструкція: телевізійна вежа. 2. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Вежа, завдання, приказки. 6. Згадайте та запишіть етикетні формули — слова, які говорять під час привітання або прощання, коли люди дякують чи просять про­ бачення.

6


§ 2. Українська мова — державна мова України

§ 2. УКРАЇНСЬКА МОВА — ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ

§ 1. Прочитавши діалог між покупцем і продавчинею, виконайте завдання. — Алло! Добрий день! — Здравствуйте. — Чи є зараз у продажу книжка Всеволода Нестайка «В Країні Сонячних Зайчиків»? — Да. — Скільки вона коштує? — Семьдесят шесть гривен. А. Якою мовою, на вашу думку, має відповідати продавчиня? Б. Продавчиня порушила: а) етичну норму; б) закон; в) етичну норму й закон?

Конституція України Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання й захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Стаття 6. Кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Стаття 12. Робочою мовою діяльності органів державної влади є державна мова. Стаття 21. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Стаття 23. Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Стаття 24. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Стаття 30. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. 7


ВСТУП

2. Прочитайте тексти та визначте, про порушення яких статей Зако­ ну України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в них ідеться.

І. В ефірі українських каналів були помічені серіали недержавною мовою. Це викликало обурення в деяких громадян, адже, за офіційними повідомленнями влади, після 16 липня 2021 року всі серіали та фільми повин­ні мати українське озвучення або дубляж (Радіо «Свобода»). ІІ. У Кривому Розі звільнили співробітницю «Укрпошти», яка відмовлялася на вимогу клієнта використовувати державну мову. На кадрах вид­но, що працівниця поштового відділення сиділа на робочому місці без маски. Крім того, вона забороняла йому знімати інцидент на камеру та виганяла з приміщення «Укрпошти» («Фокус»). Дубляж — заміна текстової частини звукового фільму перекладом на іншу мову. Інцидент — неприємний випадок; непорозуміння. 3. Уявіть, що ви працюєте на радіо. Вам треба озвучити поданий текст. Потренуйтеся виразно його читати та візьміть участь у кон­ курсі на найкращого диктора / найкращу дикторку.

ЦІКАВІ ФАКТИ Перші українські слова записано 448 року нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України й записав слова мед і страва. Найбільше синонімів має слово бити. «Короткий словник синонімів української мови» подає їх 45. У нашій мові є дзеркальні слова та фрази (їх можна читати зліва направо й навпаки), наприклад: Я несу гусеня; ротатор. Найуживанішою в українській абетці є літера «п», саме з неї починається найбільше слів у мові. Найменш уживана — «ф», її використовують переважно в запозичених словах. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Т. Шевченка: його перекладено 147-ма мовами народів світу. 4. Прочитайте уривок із вірша та виконайте завдання в тестовій формі.

МОВА Як парость в..ноградної лози, Пл..кайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Ч..стіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим ж..ттям.

8

М. Рильський


§ 2. Українська мова — державна мова України

1. Слово пильно (рядок 2) можна замінити на синонім А брудно В уважно Б швидко Г сміливо 2. А Б В Г

У тексті (рядок 3) бур’ян — це зарості, що заважають рослині розвиватися трав’яниста рослина на необроблюваних землях труднощі, що трапляються на життєвому шляху суржикові слова, граматичні й інші мовні помилки

3. Літеру е пропущено в слові А в..ноградної Б пл..кайте

В ч..стіша Г ж..ттям

5. Сформулюйте та напишіть кілька порад щодо дотримання мовно­ го закону у сфері обслуговування, використавши ключові слова.

Ключові слова: толерантно, етичні норми, етикетні формули, з повагою, дотримуватися законів. Толерантно — ставитися терпимо до чиїхось думок, поглядів чи вчинків.

Культура слова • Не вживайте слово вірний зі значенням правильний. Відповідь учнів/ учениць на уроці не вірна, а правильна. Вірний — той, хто не зраджує; відданий. Отже, вірний батьківщині, вір­ ний своїй коханій. 6. Прочитайте вислови про мову та виконайте завдання.

1. Рідна мова не полова: її за вітром не розвієш.. (Нар. тв.). 2. Бринит..с..піває наша мова, чарує, тішит.. і п’янит.. (Олександр Олесь). 3. Ос..ві­ та — це вид гігієни. Пис..мо з помилками — то як невимиті руки чи нечищені зуби (В. Стус). 4. Дивуєш..ся дорогоціннос..ті мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупно, зернисто, як самі перли (М. Гоголь). А. Перепишіть речення, уставивши на місці крапок, де потрібно, м’який знак. Б. Випишіть виділені слова та розкрийте їхнє лексичне значення (за по­ треби скористайтеся тлумачним словником) (за зразком).

Зразок. Перла — перламутрові зерна кулястої або неправильної форми, що утворюються в черепашках деяких морських і прісноводних молюсків; використовують як коштовну прикрасу. 9


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 3. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Прочитайте текст і виконайте завдання в тестовій формі.

Олег написав повідомлення подрузі. Коли Інна почула звук сповіщення, спеціально дібраний для свого приятеля, то відразу сказала сестрі, що нарешті прийшла довгождана звістка. Сестра пораділа за Інну. У цьому епізоді є всі види мовленнєвої діяльності, ОКРІМ А письма

Б читання

В говоріння

Г аудіювання

Мовлення — спілкування між людьми за допомогою мови. У спілкуванні використовують різні мовні засоби: звуки, інтонацію, слова, речення, текст та ін. аудіювання

Види мовленнєвої діяльності говоріння письмо

читання

Спілкування буває усним (говоріння, слухання) і письмовим (письмо, читання). Спілкування може бути монологічним і діалогічним. Різновиди спілкування монолог висловлювання однієї особи

діалог розмова двох осіб

Висловлювання учасників або учасниць діалогу називають репліками. Спілкування відбувається з певною метою. Метою спілкування є те, що вам потрібно з’ясувати, повідомити, до чого треба спонукати когось та ін. Адресат/адресатка — той/та, до кого звертаються під час спілкування. 2. Прочитайте оповідання та виконайте завдання в тестовій формі.

ЗАКОХАНІ Я сиділа за столом перед вікном і писала. Букви були вкрай неслухняними й танцювали в різні боки. Мене весь час щось відволікало. То машина проїде та голосно засигналить, то собаки загавкають з якогось переляку… Я поглянула у вікно: на поручні нашого балкона сіло двоє голубів. Чомусь я відразу зрозуміла, що вони пара. Дівчинка трохи менша, світло-сірень10


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ка, із золотавим блискучим відливом на шиї. Хлопчик був більшим, темного забарвлення, але зі світлими крилами. Можете не вірити, але голубки про щось розмовляли. Це було настільки добре видно, що мені здавалося, що я от-от почну розуміти їхню мову. Він щось воркує — вона уважно слухає, схиливши голову. Вислухає — відповідає, і тепер уже його черга дослухатися до слів красуні. Поговоривши, голубки торкнулися дзьобиками. — Не може бути! Вони цілуються! — прошепотіла я, боячись сполохати закоханих. Обережно злізла зі стільця, побігла до мами в кімнату: — Мамо, мамо! У нас на балконі закохані цілуються! — Що? Мама колихала молодшого брата, але від моїх слів підвелася й мерщій побігла в мою кімнату. Уже за мить ми разом стояли біля вікна. На жаль, балкон був порожнім. Від пари закоханих не залишилося і пір’їнки. Напевно, вони вирішили, що й так забагато мені розповіли. Однак тепер я точно знаю: птахи вміють розповідати справжні історії! Треба лише навчитися їх слухати… (За Л. Щегловою). 1. У тексті є всі види мовленнєвої діяльності, ОКРІМ А письма

Б читання

В говоріння

Г аудіювання

2. Правильним є твердження А Б В Г

в оповіданні використано дві репліки адресатами в розмові дівчинки є голуби усе оповідання написано у формі монологу у тексті наявний фрагмент усного мовлення

3. В останньому реченні йдеться про А письмо Б читання

До речі…

В говоріння Г аудіювання Є слова, що здатні давати зелене світло в різних життєвих ситуа­ ціях. Їх називають етикетними формулами: Будь ласка! Перепро­ шую! Радий тебе бачити! Вибачте! Будьте здорові! Доброго ран­ ку! Добрий день! Добрий вечір! Добраніч! та ін. Не забувайте: спілкування буде приємним, якщо співрозмовники/співрозмов­ ниці доброзичливі, увічливі, привітні, уважні, стримані й тактовні.

Тактовний — той, хто володіє почуттям міри й такту. Такт — культурна поведінка, уважне ставлення до когось.

11


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Спілкування між людьми відбувається за певних умов — це так звана ситуація спілкування. З огляду на це вам треба враховувати: •• за яких обставин — офіційних чи неофіційних — відбуватиметься розмова; •• з ким будете спілкуватися (адресат/адресатка вашого мовлення); •• навіщо вам ця розмова (мета спілкування); •• про що будете говорити (тема й головна думка). Поміркуйте!

За яких обставин (офіційних чи неофіційних) може відбувати­ ся спілкування в поданих ситуаціях?

Супермаркет; день народження брата; пікнік зі своєю родиною; спортзал; кінотеатр. 3. Складіть усний діалог за однією із ситуацій спілкування (не менше п’яти реплік від кожного/кожної учасника/учасниці діалогу).

•• Вам дали завдання вирвати бур’ян на шкільній клумбі й полити квіти. Ваші однокласники й однокласниці хочуть перекласти на вас усю роботу. Переконайте їх узяти участь в облагородженні шкільної клумби. •• Вам треба домовитися про розподіл ролей в інсценізації казки про Колобка для вихованців/вихованок дитсадка. Виберіть, хто з учнів/ учениць вашого класу та яку роль у ній зіграє. Під час розмови намагайтеся пояснити свій вибір. 4. Заповніть у зошиті бланк за розіграним у класі діалогом (вправа 3).

Діалог між _____________________ та _______________________ (ім’я та прізвище)

(ім’я та прізвище)

1. Мій адресат / моя адресатка: _________________________________ . 2. Мета спілкування: __________________________________________ ___________________________________________________________ . 3. Ситуація спілкування: ______________________________________ ___________________________________________________________ . 4. Вид мовленнєвої діяльності: _________________________________ . 5. Форма спілкування (усна чи письмова): ________________________ .

12


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (повторення) ВИ ПРИГАДАЄТЕ, ЩО ТАКЕ:

ВИ ПОТРЕНУЄТЕСЯ:

текст, речення, слово; заголовок тексту; тема тексту; головна думка тексту; мікротекст; абзац; ключові слова; розповідь, опис, роздум.

добирати заголовок до тексту; інтонувати різні за метою висловлювання речення; визначати тему й головну думку тексту; складати простий план до тексту; усно переказувати текст, що містить опис предмета.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 4–5. ТЕКСТ. ЗАГОЛОВОК ТЕКСТУ

1. Прочитайте записи в колонках і виконайте завдання.

А, безшумно, в, вона, гризун, густий, давати, зарості, звук, здобич, змога, найтонший, літати, майже, могти, на, подавати, полювати, сипуха, уміння, ховатися, це, чути, що, який.

А полює вона на гризунів, що ховаються в густих заростях. Сипуха може літати майже безшумно. Це вміння дає йому змогу чути найтонші звуки, які подає здобич.

Сипуха може літати майже безшумно. Це вміння дає їй змогу чути найтонші звуки, які подає здобич. А полює вона на гризунів, що ховаються в густих заростях.

А. У якій колонці записано текст? Б. За якими ознаками ви визначили текст?

Текст — це група речень, об’єднаних за змістом і граматично. Змістову єдність тексту забезпечує наявність у ньому теми й головної думки. 13


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

Тема тексту — те, про що в ньому йдеться (відомості про сипуху). Головна думка тексту — те, чого текст навчає читача/читачку, що автор чи авторка хотів/хотіла ним донести (чому сипуха безшумно літає, що їй це дає). Граматичний зв’язок полягає в розташуванні речень у певній послідовності. Читаючи перше речення другої колонки, ми не розуміємо, хто така вона. Отже, це речення треба переставити, як це зроблено в третій колонці. Зв’язок між реченнями тексту виявляється й у дотриманні граматичних форм окремих слів. Виділене слово йому (у другій колонці) треба замінити на займенник жіночого роду їй, щоб вийшов зв’язний текст (сипуха — вона, сипусі — їй). Речення в тексті поєднуються інтонаційно. Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку. 2. Прочитайте речення та виконайте завдання.

У віддаленій перспективі в таких пернатих можуть сформуватися так звані «крила ангела», що стирчать у горизонтальній площині, а не обтічно лежать на тілі. Більшість птахів із цією вадою не вміють літати. Хліб — шкідлива їжа для диких водоплавних птахів, що не має ніякої поживної цінності, окрім калорій. Постійне підгодовування хлібом змушує їх покладатися на людину як на джерело корму, а не на свій природний раціон. Отже, хлібна дієта — це легкий доступ птахів до нездорового раціону, унаслідок якого вони недоотримують поживні речовини. Треба пам’ятати: якщо ми перестанемо підгодовувати водоплавних птахів хлібом, вони не зникнуть. Родини й надалі зможуть відвідувати міські водойми, щоб спостерігати за качками й лебедями (Із часопису). А. Відновіть текст, переставивши місцями абза­ ци (усно). Б. Визначте тему та головну думку відновленого тексту (усно). В. Доберіть і запишіть два заголовки так, щоб перший передавав тему тексту, а другий — його головну думку. 3. Прочитайте речення та виконайте завдання.

Пернаті, що мають це ім..я, дуже своєрідно добувають їжу. Людина здавна уважно спостерігала за зовнішністю та поведінкою птахів. Саме зав­дяки цьому за одним із них закріпилася назва «косар». Така поведінка нагадує рухи косар..я, який водить держаком коси з боку в бік, викошуючи духм..яну траву на лузі. Птахи збираються на мілководді й ходять там, зануривши дзьоб у воду та рухаючи ним то в один бік, то в інший (І. Землянських). 14


§ 4–5. Текст. Заголовок тексту

А. Відновіть текст, переставивши речення в правильній послідовності. Б. Доберіть заголовок. В. Запишіть відновлений текст із заголовком, уставивши, де потрібно, пропущені букви й знаки.

Будова тексту Зазвичай текст складається з трьох частин: •• початок (інформація, про що буде текст); •• основна частина (детальне розкриття теми); •• кінцівка (підсумок висловленого). Мікротема Щоб розкрити головну думку тексту, автори й авторки поступово переходять від однієї частини теми до іншої. Частину загальної теми тексту називають мікротемою. Кількість мікротем залежить від складності й обсягу тексту. У тексті про водоплавних птахів (вправа 2) усього три мік­ротеми: про шкідливість хліба, яким годують пернатих; про хворобу птахів («крила ангела»); про пораду не годувати їх борошняними виробами. Абзац Здебільшого мікротему розкривають кілька речень (іноді — одне), їх об’єднують в абзац. Кожний абзац записують із нового рядка. У кожному абзаці є ключові слова — головні слова для розуміння змісту мікротеми. У першій мікротемі тексту про годування птахів (вправа 2) ключовими є слова: хліб, шкідлива їжа, птахи. 4. Прочитайте легенду та виконайте завдання в тестовій формі.

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили його, а потім випустили. Якось у людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп’ят. У цей час над хатою пролітав урятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно й визволив хлопчиків. Птах попік ноги та дзьоб, які стали кривавими. Відтоді в лелеки червоні ноги й дзьоб, а крила чорні. Господарі віддячили птахові, прилаш­ тувавши на ясені колесо від воза, щоб він зав­ жди був поруч із ними й виводив малят. З того часу в народі з’явилося повір’я: якщо на хаті лелека звиває гніздо, то в ній буде лад. Ясен, ясень — дерево родини маслинових із перистим листям і міцною деревиною, з якої виготовляють різні вироби.

О. Безсмертна. Лелеки

15


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

1. У цьому тексті мікротем А одна Б дві

В три Г чотири

2. У кінцівці тексту є ключові слова А Б В Г

поламаним крилом, виходили червоні ноги, крила чорні двоє хлоп’ят, урятований лелека відчинене вікно, кривавими

3. Заголовком до тексту може бути слово А пожежа Б хлоп’ята

В лелека Г крила Лелеку в народі називають по-різному: бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, гайстер, чорногуз. А як у вашій місцевості називають цього птаха?

До речі… Зауважте!

Щоб скласти план тексту, треба визначити в ньому мікротеми та стисло їх сформулювати. Ці стислі формулювання й будуть пунктами простого плану. 5. Складіть і запишіть план тексту про лелеку (вправа 4). Перекажіть ле­ генду за складеним планом (усно).

Культура слова 1. Розрізняйте за значенням слова деревина та деревина.

Деревина — те саме, що дерево, багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Деревина — тверда тканина між корою та серцевиною, що становить основну масу деревних або кущових рослин. 2. Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

16

ПРАВИЛЬНО

приймати участь

брати участь

користуватися авторитетом

мати авторитет

під час їжі

під час їди


§ 4–5. Текст. Заголовок тексту

6. 1. Прочитайте абзаци, позначені фігурами, і виконайте завдання.

Давно це було. Ще тоді, коли земля України не знала біди й злигоднів, а її співучий народ мирно сіяв хліб і радо зустрічав кожного, хто приходив із добром. Ця родюча земля з луками зеленими, лісами багатими, річками синіми, людьми сильними приваблювала чужинців. Вороги несли із собою горе та сльози, забираючи в полон хлопчиків, щоб виростали вони слухняними рабами. Принишклі й боязкі хлопчики тулилися до своєї матері Любави, що привела їх до Ясновидиці. Сива бабуня мовила слова заклинання — і діти перетворилися на прекрасні квіти, які огорнули ноги Любави. Вони були чорнобровими й кароокими, як і хлопчики. «Залишайтеся коло матері», — мовила старенька. Не знала Ясновидиця, що це будуть її останні слова. Чужинські мечі порубали всіх. Якось до поселення підходили вороги. Матері, щоб не віддати дітей чужинцям, шукали рятунку в баби Ясновидиці, яка зналася на чарах. Так і зостались в Україні хата, мати й чорнобривці як одне ціле. Немає України без білої хати та чорнобривців, що милують материнське серце до сивих морозів. А. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Щоб отримати текст, абзаци треба розмісти­ ти в такій послідовності А Б

В Г

2. Мікротему про наміри ворогів позначено А Б

В Г

О. Войтко. Чорнобривців насіяла мати

3. Текстові відповідає заголовок А Ясновидиця Б Любава

В хлопчики Г чорнобривці

Б. Випишіть із кінцівки легенди іменники й дієслова. 2. Виконайте завдання за текстом легенди з попередньої вправи.

А. Знайдіть і випишіть ключові слова з кінцівки легенди. Б. Складіть і запишіть простий план тексту.

17


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

§ 6–7. ПОДІЛ ТЕКСТУ НА РЕЧЕННЯ. ІНТОНАЦІЯ РЕЧЕНЬ

1. Прочитайте байку та виконайте завдання.

СОБАКА ЗІ ШМАТКОМ М’ЯСА Собака зі шматком м’яса в зубах переходив убрід річку побачивши у воді свою тінь, він вирішив, що там — інший пес, у якого ще більший шматок м’яса тому-то собака кинув своє м’ясо й метнувся, щоб відібрати поживу та сталося так, що він позбувся свого й іншого не відібрав одне було недосяжне, бо його не існувало, а друге попливло за водою ця байка про зажерливу людину (Езоп). А. Поділіть текст на речення, визначивши місця, де має стояти крапка. Б. За яким принципом ви визначали межі речень?

Текст поділяють на речення, щоб відокремити одну думку від іншої. У кінці речення треба ставити розділовий знак: крапку, три крапки (крапки), знак оклику чи знак питання. Крапку ставлять у кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації. Три крапки (крапки) позначають перервану або незавершену думку. Знак питання використовують у питальних реченнях. Підвищену емоційність передають за допомогою знаку оклику. До речі…

Заголовок — це також речення. Запам’ятайте! Після заголовків і на вивісках крапку не ставимо.

2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

«Хатіко. Вірний друг» — кінофільм, знятий за правдивою історією, що сталася в Японії сто років тому господар назвав нового чотириногого вихованця Хатіко (японською — Восьмий) підрісши, Хаті став щодня супроводжувати свого господаря, викладача університету Паркера, до вокзалу там він його й зустрічав потім чоловік несподівано помер під час лекції того дня відданий Хатіко не дочекався повернення свого старшого друга незважаючи на це, він протягом дев’яти років щовечора, о 17:00, приходив на вокзал зустрічати хазяїна й чекав його до останнього поїзда, доки не помер від старості родичі Паркера кілька разів намагалися дати прихисток Хаті, проте 18


§ 6–7. Поділ тексту на речення. Інтонація речень

собака все одно тікав на те місце, де чекав господаря (О. Науменко). А. Поділіть текст на речення, визначивши місця, де пропущено крапку (усно). Б. Поділіть текст на абзаци (усно). 3. Прочитайте анекдот і виконайте завдання.

Чоловік продає собаку Покупець запитує: — Він здоровий — Здоровий — Розумний — Розумний — Вірний — Не те слово Я вже вп’яте його продаю А. Перепишіть анекдот, розставивши в кінці речень відповідні розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику). Б. Чи варто купувати домашнього улюбленця, щоб потім його продати? Висловте свої міркування кількома реченнями (усно).

Розповідне речення вимовляють рівною інтонацією, наголошуючи найважливіші слова (ключові слова). У кінці речення темп читання уповільнюють, указуючи цим на завершеність думки. Наприклад: Скульптор Андо виліпив Хатіко в бронзі й перед станцією Сібуя встановив пам’ятник. У реченні виокремлено ключові слова, останнє з яких читаємо, трохи уповільнюючи темп. Якщо розповідне речення окличне, то його промовляють більш емоційно (пристрасно, піднесено, урочисто, з притиском у голосі та ін.) і трохи голосніше. Наприклад: Моя мрія збулася! Батьки подарували мені чихуа-хуа!! Ура!!! Щоб передати підвищену (порівняно зі звичайною) окличну інтонацію, використовують два й навіть три знаки оклику, як у поданих вище реченнях. У питальних реченнях інтонаційно треба виокремлювати слово, що вказує на предмет, явище, дію, час, місце, якими цікавляться. Наприклад: Коли ви мені купите мопса? (час). Ти вже вигуляла Сірка? (дія). 4. Прочитайте про себе початок народної казки та виконайте завдання.

ЯК СОБАКА ЗНАЙШОВ СОБІ ГОСПОДАРЯ Собаки довго жили так, як і досі ще живуть вовки, аж поки не народився такий собака, якому не сподобалося вільне собаче життя. Набридло йому блукати самому, шукаючи їжу, і повсякчас боятися дужчих від себе. 19


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

Довго він думав, як йому змінити своє життя, і надумав стати за наймита до найдужчого звіра. Якось він іде собі, коли зустрічає свого найближчого родича — великого, дужого та злого вовка. — Куди йдеш, собако? — питає вовк. — Та оце шукаю собі господаря. Може, ти наймеш? Вовк погодився, і собака пішов за ним. Ішли вони, ішли, аж дивиться собака: підняв вовк носа, понюхав по­ вітря та швиденько звернув зі стежки в кущі, серед яких почав потихеньку пролазити далі. — Що з тобою, господарю? Чого ти злякався? — Хіба не бачиш? Он ведмідь стоїть, а він і тебе, і мене з’їсти може! Побачив собака, що ведмідь дужчий за вовка, та й вирішив іти проситися в найми до ведмедя. Кинув вовка й пішов. Ведмідь охоче прийняв собаку за наймита та й каже: — Ходімо до череди, візьму я собі корову; обидва добре наїмося! Як тільки почали вони до череди підходити, аж там страшенний заколот; корови ревуть і тікають хто куди… А. Підготуйтеся до виразного читання тексту з відповідним інтонуван­ ням речень.

• •

Визначте ключові слова, які треба інтонаційно виокремити; охарактеризуйте особливості інтонування окличних і питальних речень.

Б. Візьміть участь у конкурсі на виразне читання казки за ролями. 5. Згадайте продовження народної казки «Як собака знайшов собі господаря» або спрогнозуйте, як далі розгортатимуться в ній по­ дії. Розкажіть продовження казки, грамотно інтонуючи неокличні, окличні й питальні речення.

Культура слова 1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Крапки, пам’ятки, приказки. 20


§ 6–7. Поділ тексту на речення. Інтонація речень

2. Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

сто років тому назад

сто років тому

не дивлячись на труднощі

незважаючи на (попри) труднощі

кумедна собака

кумедний собака

6. 1. Прочитайте легенду та виконайте завдання.

Колись собаки написали листа Папі Римському нести конверт до Рима їм довелося через воду тримати в лапі листа й одночасно пливти не можна, бо він намокне от вони найняли кота, щоб той сидів у собаки на спині й тримав листа кота попередили: якщо він замочить кореспонденцію, то собаки його розірвуть. Мандрівка розпочалася пропливши якусь відстань, пес запитав у кота, чи той не випустив конверт, щоб даремно не везти пасажира на сушу урешті-решт зауважив: «Якщо будеш мовчати, то вкину тебе у воду» кіт злякався й відповів, що лист є а конверт у той момент упав у воду й намок пес розсердився та кинув кота у воду. З того часу й пішла ворожнеча між собакою і котом. А. Перепишіть текст, відділяючи речення одне від одного крапкою і великою літерою. Б. Доберіть і запишіть заголовок. 2. Прочитайте анекдоти та виконайте завдання.

*** — Як звати вашого кота — Удень чи о п’ятій ранку *** — Мамо, глянь, яке кумедне кошеня Купи мені такого — А ти будеш за ним доглядати — А ти мені дорослого купи *** — Яка з тварин, на вашу думку, розумніша — кішка чи собака — Звичайно ж, кішка Скажіть, ви коли-небудь бачили котів, які тягають санки засніженою тундрою А. Перепишіть анекдоти й розставте в кінці речень потрібні розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику). Б. Потренуйтеся правильно інтонувати речення.

21


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 8. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА

1. Прочитайте текст і виконайте завдання в тестовій формі.

Баба Килина пишалася своїм городом, на якому рясно росли кущі барвінку. Здавалося, що він і взимку зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м’яким і лагідним, то барвінок зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивилися на тебе довір­ливо. Баба гнівалася, коли зривали барвінковий цвіт (За Є. Гуцалом). 1. До тексту можна поставити загальне питання А що відбувається?

Б який?

В чому?

2. У тексті А розказано про подію Б висловлено роздуми

В подано ознаки предмета

3. У тексті описано А бабу Килину

Б барвінок

В очі

Опис — висловлення, у якому описано ознаки предмета. У тексті-описі можуть бути як ознаки всього предмета, так і його частин. До опису можна поставити питання який? яка? яке? які? Зазвичай опис має таку будову: • вступ (інформація про предмет, який будуть описувати); • основна частина: колір, форма, розмір, матеріал предмета, запах та ін.; • кінцівка: враження від предмета, оцінка предмета. Оцінку предмету дають здебільшого в текстах художнього стилю. 2. Прочитайте текст і виконайте завдання (усно).

ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ Золота пектораль затьмарила всі раніше відомі ювелірні прикраси. Її знайшов український археолог і поет Борис Мозолевський. Це сталося на 22


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

початку сімдесятих років минулого століття. Яка ж вона, пектораль, що змусила весь світ заговорити про неї? Місяцеподібна чоловіча нагрудна прикраса складається з трьох ярусів, чітко відділених один від одного товстими витими канатиками. Головним сюжетом прикраси є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє чоловіків, розтягнувши на руках шкуру, готуються до якогось таїнства. З обох боків від центральної сцени, серед корів із телятами, овечок і кобилиць, зображено молодих скіфських Пектораль із Товстої Могили. слуг. Один із них доїть овечку. IV ст. до н. е. Майстер використав витончений орнамент. Зарості в середній частині пекторалі підкреслено великими квітами, оздобленими блакитною емаллю та скульптурними фігурками птахів. На нижньому ярусі прикраси показано різні сцени з тваринами. У цент­ рі композиції — три пари істот з орлиними головами й тулубом лева, далі з двох боків — лев і левиця. Художник зобразив і погоню собаки за зайцем, і дві пари степових коників, що символізують давній світ і спокій. Загалом пекторалі властиві невимушена врівноваженість, художня цілісність і досконалість композиції (За М. Русяєвою). А. Поділіть текст на три частини: вступ, основну частину, кінцівку. Б. Знайдіть у тексті ознаки всього предмета й ознаки його частин.

До речі…

Загадка — прихований опис предмета. Саме за прикметними ознаками — колір, розмір, запах, матеріал — упізнають предмет.

3. Прочитайте загадки та виконайте завдання.

• • • • •

Сірий, ікластий, хоче вівцю вкрасти. Золоте сховалося, а срібне показалося. На яке дерево сідає ворона під час дощу? У воді купалася, а сухою зосталася. Лежало, поки лежалося, а як припекло, то й сліду не зосталося.

А. Відгадайте загадки. Б. Складіть і запишіть загадки з прихованим описом мобільного теле­ фона, книжки й рукавичок.

Зауважте!

Описи предметів створюють у науковому та художньому стилях. У науковому стилі подають точні відомості про предмет (вага, колір, матеріал, 23


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

розмір, форма та ін.), для опису використовують слова в прямому значенні. У художніх описах висловлюють своє ставлення до предмета, дають йому оцінку, для цього вживають слова в переносному значенні (епітети, порівняння та ін.). •

Порівняйте два описи в різних стилях.

Науковий стиль Пролісок дволистий (Scilla bifolia) — рослина з родини холодкових. Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6–20 см зав­вишки), з підземною цибулиною. Рослина має два, рідко три прикореневі листки. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оц­ві­тина проста, віночкоподібна, складається із шести блакитних пелюсток.

Художній стиль Ледве навесні сходить сніг та оголюється земля, піднімають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі квіточки, як дзвіночки, нахилені додолу. Проліски ростуть у лісах, про що дізнаємося з їхньої назви. Вони красиві, яскраві, не бояться холодів. Ці квіти першими сповіщають про прихід весни. Як можна не любити цю красу?!

4. Прочитайте текст і доведіть, що його написано в художньому стилі.

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь подібні до круглих кобз, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене живим пилом, проросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою (За Є. Гуцалом). 5. Опишіть у науковому стилі один із предметів, що є у вашому класі (дош­ка, ваза, лампа та ін.) (усно). 6. Складіть і запишіть рекламний текст-опис одного із запропонованих товарів (три–п’ять речень) (за зразком).

Шоколад «Горіхова насолода», книжка «500 кулінарних шедеврів», мобільний телефон, набір олівців «Веселка», сонцезахисні окуляри. Зразок. Ти не зможеш пропустити ці кросівки! Вони зухвалі, технологічні, мають сучасний дизайн і чудову амортизацію. Незвичайні лінії та вставки. У цієї пари спортивного взуття текстильний верх, підкладка із синтетичних матеріалів, гумова підошва.

24


§ 9. Слово як компонент речення

§ 9. СЛОВО ЯК КОМПОНЕНТ РЕЧЕННЯ

1. Прочитайте записи та виконайте завдання.

Сестра, попросити, я, Сестра попросила мене Сестра попросила мене заварити, зелений, чай, заварити зелений чай заварити зелений телеіз, квіти, жасмин. із квітами жасмину. фон із квітами жасмину. А. У яких колонках записано речення? Б. Яку помилку допущено в реченні третьої колонки?

Речення складаються зі слів, пов’язаних між собою за змістом і гра­ матично. Запис, що в першій колонці, містить слова, між якими немає граматичного зв’язку, тому його не можна вважати реченням. Це набір слів. Усі слова третьої колонки пов’язані граматично, але не всі вони можуть поєднуватися за змістом (навряд чи хтось додумається заварювати телефон та ще й із квітами жасмину). Слова поєднуються граматично за допомогою закінчень або прийменників і закінчень, наприклад: цікавий, книжк а → цікав а книжк а , із цікав ою книжк ою. 2. Прочитайте слова та виконайте завдання.

Жінки, здебільшого, дарувати, троянди, а, чоловіки, гвоздики. А. Змініть форми слів так, щоб вийшло речення. Прочитайте його. Б. У якому з поданих речень допущено змістову помилку?

• •

Жінки здебільшого дарують троянди, а чоловіки — гвоздики. Жінкам здебільшого дарують троянди, а чоловікам — гвоздики. 3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Венерина мухоловка — рослина-хижак. Вона ловить комах і павуки. Для цього в неї є спеціальна пристосування — пастки, які легко й швидко закриваються, як тільки комаха до них торкнеться. Мухоловка росте в болотистих регіонах Сполучених Штатах Америки. Останнім часом її вирощують як кімнатна рослину. А. Доберіть до тексту заголовок.

25


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

Б. Знайдіть місця, у яких порушено граматичний зв’язок між словами. Запишіть текст, виправивши помилки. 4. Прочитайте легенду та виконайте завдання в тестовій формі.

Якось небо дорікнуло хлібним колоскам: мовляв, усе, що є на землі, завдячує йому. Квіти посилають небові аромат, ліси — таємничий шепіт, птахи — спів; тільки колос­ ся не дякує йому, хоча небо напуває його коріння життєдайним дощем. — Навпаки, ми дуже вдячні тобі, — сказали колоски, — адже прикрашаємо землю морем зелені. Ми по-інакшому не можемо висловити свою прихильність. Допоможи Д. Ушакова. Волошки нам — і ми завжди будемо тобі вдячні. — Гаразд, — відповіло небо. — Якщо ви не можете піднятися до мене, я прийду до вас. І небо наказало землі виростити серед колосків своїх посланців — сині квітки. Відтоді стебла хлібних злаків від кожного подиху вітру нахиляються до волошок, нашіптуючи їм ніжні слова любові. 1. Цьому тексту відповідає назва «Легенда про …» А дощі

Б небо

В колоски

Г волошки

2. Ключовими словами тексту є А колосся, небо, волошки Б напуває, висловити, допоможи

В посланці, земля, аромат Г таємничий, життєдайний, синій

3. Ніжні слова любові нашіптують А ліси

Б птахи

В колоски

Г волошки

5. Ще раз прочитайте легенду про волошки й перекажіть її (усно).

До речі…

Волошку також називають блаватом. Це слово має два значення: 1) те саме, що волошка; 2) шовкова тканина блакитного кольору.

Культура слова • Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Завжди, пастки, шовковий. 6. Змініть форми слів так, щоб вийшли приказки. Запишіть їх.

1. Ложка, море, не, вичерпати. 2. Немає, дим, без, вогонь. 3. Тихий, вода, береги, рвати. 4. Сорока, на, хвіст, принесла. 5. Баба, з, віз, кобила, легше. 26


§ 10. Лексичне значення слова

§ 10. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

1. Прочитайте діалог між братом і молодшою сестрою та виконайте зав­дання.

— На вулиці посіріло, зірвався вітер, мабуть, зараз піде дощ! — Піде?! А хіба дощ може ходити? А. Через яке слово сестра не зрозуміла брата? Б. Яка причина непорозуміння?

Лексичне значення — це те, що означає слово. Наприклад, лексичне значення слова дощ — різновид опадів, що випадають із хмар краплинами води. Лексичне значення слів можна з’ясувати за тлумачним словником. Слова бувають однозначні та багатозначні. Наприклад, слово годинник однозначне, адже воно означає лише прилад для вимірювання часу протягом доби. А слово йти багатозначне, бо має багато значень. 1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі: ідуть футболісти. 2. Брати шлюб: вийшла заміж. 3. Минати, проходити: день пройшов. 4. Падати зверху, литися (про дощ, сніг): другий день іде сніг та ін. 2. Прочитайте речення, вибравши з дужок потрібні слова.

1. (Грати, ґрати) пропускали сонячне проміння, що падало на землю тоненькими (смужками, стрічками). 2. Я (люблю, кохаю) ряжанку, а мій кіт — молоко. 3. Ці пігулки треба вживати тричі на день після (їжі, їди). 4. Коли (відчинили, відкрили) двері, кімната стала наповнюватися свіжим повітрям. 5. (Розгорніть, розкрийте) зошит і виконайте письмове завдання (О. Травневий). Перше значення в тлумачних словниках пряме, решта — переносні. Ось чому молодша сестра (вправа 1) неправильно зрозуміла брата: вона сприйняла слово піде в прямому значенні, а брат ужив його в переносному. Переносне значення вторинне, воно виникає на основі прямого.

27


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

3. Випишіть словосполучення, у яких прикметник ужито в пере­ носному значенні.

Гострий ніж, гостре слово; тепла зустріч, тепла подушка; черства душа, черствий хліб; гаряча путівка, гаряча каструля; залізні ґрати, залізний характер. 4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

СТАРИЙ ПЕС Був у чоловіка вірний друг — пес. Багато літ сторожував він добро свого господаря. Минули роки, пес постарів, став погано бачити. І якось одного літнього дня він не впізнав господаря. Коли той повернувся з поля, собака вибіг зі своєї будки, загавкав, мов на чужого. Господар здивувався: — То ти вже не впізнаєш мене? Пес винувато крутив хвостом. Він ткнувся носом у ногу господаря й ніжно заскавчав. Йому хотілося сказати: «Пробач мені. Я сам не знаю, як це сталося, що не впізнав тебе». Через кілька днів чоловік приніс звідкись мале цуценя й поставив поруч із псовою будкою ще одну, малу. — Живи тут, — сказав цуцикові. — Щоб тобі одному не було сумно, — і ласкаво поплескав старого пса по спині. Потім повернувся, тихо зітхнув і пішов. Пес не міг зітхнути, він жалібно заскавчав. А на траві грався та перекидався малий цуцик (За В. Сухомлинським). А. Визначте в тексті зачин, основну частину й кінцівку. Б. Випишіть із тексту ключові слова.

Культура слова • Слова удача і вдача мають різні лексичні значення. Вдача — це характер людини (людина доброї вдачі). Удача — успіх (бажаю тобі удачі). 5. Перепишіть текст, уставивши на місці пропуску слова з довідки.

Чому виникає позіхання та чим воно … для організму? Позіхання пов’язане з потребами головного мозку. Для нормальної роботи йому потрібна певна … кисню. Якщо мозок відчуває його дефіцит, то посилає … організму, який реагує на це позіханням. Зазвичай позіхання триває 6 секунд і поліпшує … . Тому якщо хочеться позіхнути, не треба себе стримувати, але не забувайте, позіхаючи, прикривати … рукою (Н. Гавриленко). Довідка: сигнал, рот, корисне, кількість, настрій. 28


§ 11–12. Слово як частина мови

§ 11–12. СЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ

1. Прочитайте слова в колонках і виконайте завдання.

синь добро голова

синій добрий головний

синіти добрішати головувати

А. За яким принципом слова записано в колонках? Б. Визначте, до яких частин мови вони належать. За потреби скорис­ тайтеся матеріалом із форзаців. 2. Опрацювавши таблиці «Іменник» і «Прикметник» (див. форзац 1) і прочитавши текст, виконайте завдання.

Книжка — наш давній друг. Саме завдяки їй людина цікавиться сюжетом, переймається життям літературних персонажів, забуваючи на певний час про власні проблеми. Ясна річ, вона не зможе потримати нас за руку або витерти сльози, коли ми засмучені. Однак є щось таке, що дає змогу нам відчувати зв’язок з іншими людьми під час читання. Кожна людина засвоює прочитане по-різному. Ми у своїй уяві створюємо неповторні образи, аналізуючи попередній життєвий досвід. Адже слово або словосполучення можуть викликати певні асоціації — смаку, кольору тощо. Навіть голос персонажів, читаючи їхню пряму мову, ми моделюємо кожний по-своєму (За О. Сокур). А. Випишіть іменники, при яких немає прикметників, і виділіть у них за­ кінчення (за зразком).

Зразок. Книжк а , книжц і , людин а … . Б. Випишіть у колонку словосполучення іменників із прикметниками. Визначте рід, відмінок, число й запишіть їх (за зразком).

Зразок. Давній друг — ч. р., Н. в., одн. Походження термінів «прийменник» і «сполучник» «прозоре». Прийменниками називають службові слова, що стоять при іменниках або при займенниках: у книжці, з книжкою, у ній, з нею (при іменнику → прийменник). 29


ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО (ПОВТОРЕННЯ)

Сполучники сполучають однорідні члени речення та частини складного речення: казки й легенди; Приказка навчає мудрості, а загадка розвиває мислення (сполучає → сполучник). Решта службових слів — частки. Вони додають словам відтінків (на­ віть я встиг, саме він, знав же, майже дочитав); надають заперечного значення (не буду, ні з ким, ані в кого); за допомогою них також утворюють граматичні форми слів (хай читають, читала б). 3. Перепишіть приказки та виконайте завдання.

1. Книжка — порадник і друг, частіше бери її до рук. 2. Інший очима по книжці водить, а розум у нього стороною ходить. 3. Книжка корисна, коли її читають. 4. Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно. 5. Хто книжку читає, той і розум має (Нар. тв.). А. Знайдіть займенники й надпишіть їхній відмінок. Б. Підкресліть службові слова однією рискою. 4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Під час читання потрібно дотримуватися гігієнічних правил. Не можна читати лежачи, споживаючи їжу, на ходу, у транспорті, у темряві. Найкраще сидіти за столом, а книжку чи планшет тримати в руках або покласти на спеціальну підставку перпендикулярно до очей, на відстані не менше сорока сантиметрів. Світло має бути помірно яскравим і падати на текст із лівого боку. Прийнятний для психіки та зору час читання — не більше двох годин. Кожні двадцять хвилин бажано робити гімнастику для очей і хребта (З газети «Порадниця»). А. Знайдіть числівники й поставте до них питання (усно). Б. Випишіть прислівники. 5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Якщо ви думаєте, що мініатюрні книжки — сучасний винахід, то дуже помиляєтеся. Вони були ще в середньовіччі. Такі книжечки часто ставали друкарськими й естетичними шедеврами. А найменшу книжку у світі створив український майстер мікромініатюри Микола Сядристий. Це «Кобзар» Тараса Шевченка. У ньому 12 сторінок із вір­шами, на обкладинці — портрет поета та зображення хати, де він народився. Книжечку зшито павутинкою, обкладинку зроб­лено з пелюстки безсмертника. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосинки. Не­ озброєним оком, звісно, цей «Кобзар» не прочитаєш (За М. Нейметі). «Кобзар» М. Сядристого

30


§ 11–12. Слово як частина мови

А. Уявіть, що ви працюєте диктором / дикторкою на радіо. Навчіться ви­ разно читати цей текст, дотримуючись відповідної інтонації. Б. Перегляньте документальний фільм «Микола Сядристий — найкра­ щий мініатюрист світу» та перекажіть його (усно).

Культура слова • Розрізняйте слова книга і книжка. Книга велика за розміром: енциклопедія, альбом із репродукціями кар­ тин, літопис, Біблія та ін. Книжками називають підручники, посібники, художні твори та ін. 6. 1. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Довжина тіла лисиці звичайної може сягати дев’яноста сантимет­рів, а вага — чотирнадцяти кілограмів. 2. Поні — група порід коней, висота яких у холці не перевищує ста п’ятдесяти сантиметрів. 3. Єноти живуть переважно завдяки жировим резервам, накопиченим протягом літа, і можуть утрачати до п’ятдесяти кілограмів ваги. 4. Найчисленнішою в Україні є вивірка карпатська, кількість якої в роки її масового розмноження досягає ста чотирна­дцяти особин на одну тисячу гектарів лісових угідь. 5. Дрібні види колібрі роблять крильми до вісімдесяти помахів за секунду. А. Перепишіть речення. Знайдіть числівники й надпишіть над ними пи­ тання, на яке вони відповідають. За потреби скористайтеся матеріа­ лом таблиці «Числівник» (див. форзац 1). Б. Знайдіть назви тварин, що не змінюються за відмінками. З’ясуйте рід цих назв за словником і надпишіть їх. Вивірка — те саме, що білка. Угіддя — ділянка землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. Холка — підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) у хребет. 2. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Старий звір ні/коли не/дрімає. 2. За дв..ма зайцями не/ганяйся. 3. Скажен..ий пес навіть хазяїна кусає. 4. В..ликій череді вовк не страшний. 5. Хотів/би рибку з’їсти й у воду не/лізти (Нар. тв.). А. Перепишіть речення, знявши риску й уставивши, де потрібно, про­ пущені букви. Б. Над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є.

31


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 13. УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС ПРЕДМЕТА, ЗА КОЛЕКТИВНО СКЛАДЕНИМ ПРОСТИМ ПЛАНОМ

1. Прочитавши тексти, доведіть, що в них є описи предметів.

І. Домбі, щасливий, що нарешті справдилося його палке бажання, побрязкував важкеньким золотим годинниковим ланцюжком, що звисав ізпід його бездоганного синього фрака з ґудзиками, які фосфорично мерехтіли, відбиваючи полум’я каміна. А син, затиснувши й скрутивши кулачата, зібравши всю свою кволу силу, неначе сердився на життя… (Ч. Дікенс). ІІ. Не доходячи до Штокала, сідаємо взуватися, щоб селом іти при пов­ ній формі. Зав’язуємо шнурки, а самі зоримо спідлоба на абрикоси, їх ще багато, аж гілля гнеться, і вони сяють у низькому довгому сонячному промінні, горять жовтогарячим багаттям і пахнуть. «Дз-з-з» — гудуть оси та бджоли попід тим багаттям. Ні Штокала, ні баби не видно в садку. — А що, накрадемо хоч покуштувати! — шепоче Силка. — Тільки не дивіться туди… Підождемо, поки смеркне і… Хоч по жмені (Гр. Тютюнник). 2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Коли в Романовім садку починає щось дозрівати, тоді ми, ясна річ, відчуваємо спрагу найбільшу, до колодязя навідуємося частіше звичайного, просто якоюсь силою тягне туди нашу ватагу. Відомо ж бо, що заборонений плід найсолодший. Тайновидець, він одразу ж розгадує наші думки. Підходить до дерева й довго розшукує між гіллям обернену до сонця гілку, кладе руку на неї і так обережно, легесенько струшує. Гупнуло на землю. Перше гупнуло глухо й лежить, і несила очей від нього відвести. Оце ж і є найулюбленіша в наших краях груша-скороспілка! Жовта, мов диня, від удару аж тріснула, соком-медом іскристим так і бризнуло з неї, на те іскріння відразу й бджола де взялася. А тим часом гупнуло ще. Ніхто з нас не сміє підійти та взяти. Лежать груші тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, нахилившись, сам бере, дає тобі, йому, нікого не забуде, не промине. 32


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

— Покуштуйте, хлопці, щоб не так надалі кортіло. Ще вистачає нам витримки повагом відійти від колодязя, а потім, не змовляючись, разом пускаємося щодуху, беззвучно сміючись на льоту (Олесь Гончар). А. Які предмети описано в уривках? Знайдіть і прочитайте описи пред­ метів. Б. Доведіть, що ці тексти написано в художньому стилі. Повагом — не поспішаючи, не кваплячись; повільно. 3. Ознайомтеся з матеріалом про вибірковий переказ тексту та скла­ дання простого плану.

Вибірковий переказ передбачає переказування лише частини тексту. Полегшує переказування тексту заздалегідь складений план. Кожний пункт плану — це мікротема. Пункти плану (мікротеми) можна сформулювати своїми словами або за допомогою цитат (цитатний план). Простий план передбачає кілька пунктів, а складний — кілька пунктів із підпунктами. Наведемо приклад простого плану до опису груші (вправа 2). План 1. Гілка з плодами. 2. Приємне гупання. 3. Жовта соковита груша-скороспілка. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Опис предмета відповідає на загальне питання А що?

Б коли?

В чому?

Г який?

2. Художньому стилю властиві всі перелічені ознаки, ОКРІМ А Б В Г

емоційної лексики художніх засобів (епітети, порівняння) чіткого, точного та нейтрального викладу фактів висловлення ставлення до зображуваного

3. Пункти плану формулюють на основі А абзаців Б мікротем

В загальної теми Г головної думки

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Наступного ранку, коли я вже була готова піти, батько придибав до дверей, тримаючись за стіни. Я обійняла маму й Агнес. — Неділя настане — не встигнеш й оком змигнути, — сказала мама. 33


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Батько дав мені щось, загорнене в хустину. — Це тобі на згадку про дім і про нас. То була моя улюблена кахля з тих, що він виготовив. Більшість з його робіт удома мали дефекти: відбитий край, косий бік або малюнок, розмитий через надто високу температуру в печі. Однак саме цю батько зберіг для нас. Простий малюнок, дві невеличкі сині постаті на білому тлі: хлопчик і старша за нього дівчинка. Вони не бавляться, як часто малюють на кахлях, а просто йдуть собі одне з одним, зовсім як ми з Франсом, коли кудись разом ходили; вочевидь, батько думав про нас, коли зображав цих дітей. Хлопчик трохи попереду, але озирнувся щось сказати. Він був схожий на збитошника з розпатланим волоссям. Очіпок дівчинки був зав’язаний, як це подобається мені: його краї звисали так, що збоку лице неможливо було роздивитися. Вийшовши з дому, я несла свої речі, загорнені у фартух. Було ще рано — наші сусіди виливали відра води на сходи та вишкрібали їх дочиста. Тепер це доручення, та й багато інших моїх колишніх обов’язків, буде на Агнесиних плечах. Вона матиме менше часу для ігор на вулиці та поблизу каналів. Її життя теж змінювалося (За Г. Шевальє). А. Знайдіть частину тексту, у якій описано предмет. Колективно скла­ діть до неї простий план. Б. Прочитайте текст удруге. За планом перекажіть частину з описом предмета (усно). Збитошник — бешкетник, пустун; той, хто завдає збитків.

Культура слова 1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Косий, повагом, фартух. 2. Запам’ятайте іменники, які можуть бути і чоловічого, і жіночого роду.

Абрикос — абрикоса, жираф — жирафа, зал — зала, кахель — кахля, манжет — манжета. 6. Знайдіть у підручнику з української літератури фрагмент, у якому описано предмет. Складіть до нього простий план і навчіться за ним усно переказувати уривок.

• • • • 34

ПОДУМАЙТЕ ТА РОЗКАЖІТЬ Які знання цього розділу ви зможете використати в реальному житті? Де та в яких ситуаціях? Яку тему найважче було засвоїти? Що було найцікавішим під час вивчення цього розділу? Про що з вивченого ви хотіли б дізнатися більше?


ЛЕКСИКОЛОГІЯ ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ, ЩО ТАКЕ: лексичне значення слова; однозначні й багатозначні слова; пряме та переносне значення слова; синоніми; антоніми; омоніми; пароніми; лексична помилка.

ВИ ПОТРЕНУЄТЕСЯ: використовувати синоніми, антоніми в розмовному й художньому стилях; розрізняти значення омонімів і паронімів; працювати з тлумачним словником; усно переказувати текст з елементами опису тварини; письмово переказувати текст з елементами опису предмета.

§ 14. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

1. Прочитайте телефонну розмову та виконайте завдання.

— Олю! Кур’єр уже чекає тебе біля входу. Це хлопець у синій курточці. — Тут двоє хлопців у синіх курточках… — Кур’єр той, що цибатий. — Який?! А. Через яке слово не порозумілися співрозмовниці? Б. Що воно означає?

Лексика — сукупність слів певної мови. Лексикологія — розділ науки про мову, що вивчає наявні в мові слова. Усі слова, крім службових, мають лексичне значення. Лексичне значення слова — зміст слова; те, що воно означає. Треба вміти розрізняти лексичне й граматичне значення слова. Граматичне значення слова вказує на ознаки частини мови, до якої воно належить: рід, число, відмінок, особа та ін. Наприклад: 35


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

цибатий лексичне значення

граматичне значення

з довгими тонкими ногами

Н. в., одн., ч. р. панькаюся

доглядати за ким-небудь, потураю- теп. ч., 1-ша ос., одн. чи його примхам, каверзуванням З’ясувати лексичне значення слова можна за тлумачним словником. У ньому зібрано слова за алфавітом. До кожного з них подано інформацію про граматичне й лексичне значення, наприклад: маслюк, -а, чол. — їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом. До речі…

Цибатими називають довгоногих птахів (лелеку, журавля, чаплю).

2. Визначте лексичне та граматичне значення слів (за зразком). За по­ треби скористайтеся тлумачним словником.

Ґанок, літепло, чепурна, марудний, пащекуєш, голублю. Зразок. Рахманний — смирний, тихий; спокійної вдачі; Н. в., одн., ч. р. 3. Прочитайте уривок із вірша та виконайте завдання в тестовій формі.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі… Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет. Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Л. Костенко

1. Лексичного значення НЕ МАЄ слово А ніжилось

Б вони

В ми

Г в

2. Установіть відповідність. 1 2 3 4

Слово латаття ряска зело тет-а-тет

А

Б В Г Д

36

Лексичне значення трав’яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (звичайно стоячі) і є їжею для во­ доплавних птахів зелень (зелені дерева, кущі, трави) зроблений із рогозу — рослини, листя якої викорис­ товують для виготовлення плетених виробів водяна рослина з великим листям і білими або жовти­ ми квітками удвох, віч-на-віч; сам на сам, на самоті


§ 14. Лексичне значення слова

3. Установіть відповідність. Слово 1 2 3 4

латаття ряска зело тет-а-тет

Граматичне значення А Б В Г Д

-и, ж. р. присл. -я, с. р. -ю, ч. р. -а, с. р.

До лексичних помилок належать такі: — уживання слів із невластивим для них значенням: здавати іспит, водяні гірки; — використання росіянізмів: я не поняв, не получається; — тавтологія (повторення в одному або в сусідніх реченнях того самого слова чи спільнокореневих слів): Цей будинок збудували минулого року. 4. Перепишіть речення, виправивши в них лексичні помилки.

1. На протязі учбового року любий учень може відвідувати кружок. 2. Мій і мамин день народження співпадають. 3. Вибачаюсь, але ви не праві. 4. У більшості країн шкільний урок продовжується 45 хвилин. 5. Ви виходите на слідуючій зупинці? 6. Я рахую, що добре здам іспити. 5. Складіть і запишіть речення з кожним із поданих слів.

Бурштиновий — прикметник, утворений від іменника бурштин — скам’яніла викопна смола хвойних дерев (переважно жовтого кольору різних відтінків), яку використовують для виготовлення прикрас; який має колір бурштину, прозоро-жовтий. Крицевий — з криці, сталевий; незламний, стійкий. Феномен — рідкісне, незвичайне, виняткове явище. Культура слова • Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

дані співпадають учбовий заклад на протязі року

ПРАВИЛЬНО

дані збігаються навчальний заклад протягом (упродовж) року

6. Визначте лексичне та граматичне значення слів, запишіть їх (за зраз­ ком). За потреби скористайтеся тлумачним словником.

Заграва, обрій, брунатний, запопадлива, маніжишся, потураю. Зразок. Праліс — незайманий, предковічний, густий ліс; Н. в., одн., ч. р. 37


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

§ 15. ОДНОЗНАЧНІ ТА БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Жінка розмовляє з подругою по телефону. У сусідній кімнаті — її донька. — Галю, дай номер мобільного своєї перукарки. Тільки під рукою не маю ручки. Зачекай секунду. До-о-оню! (Голосніше, у бік спальні.) Дай мені свою ручку! — На! (Донька простягнула мамі свою руку.) — Ха! Мені не твою ручку, а кулькову! А. Через яке слово не порозумілися мама з донькою? Б. Які два значення має це слово?

Слова української мови поділяють на однозначні та багатозначні. До однозначних належать ті, що мають одне лексичне значення, наприклад: деруни — оладки з тертої картоплі. Багатозначні слова мають кілька лексичних значень, наприклад: ручка — 1) зменш.-пестл., кожна з двох верхніх кінцівок від плечового суглоба до кінчиків пальців; 2) частина предмета, за яку його держать або беруть рукою; 3) прилад для писання; 4) частина крісла, дивана тощо. 2. Запишіть слова у дві колонки: 1) багатозначні; 2) однозначні.

Антилопа, роман, опера, люстра, Ізмаїл, молоти, абрикоса, наган, астероїд, ніжка. З перших букв виписаних слів складіть чоловіче та жіноче ім’я. 3. Виконайте завдання в тестовій формі, установивши відповідність. Виділене багатозначне слово 1 Редактор узяв ручку й став повільно виво­ дити під заголовком дві тоненькі хвилясті лінії. 2 Євпаторійська затока на більшій частині своєї берегової лінії має невисокі береги, облямовані широкими смугами пляжів.

38

Лексичне значення А шлях, полотно залізниці, метро тощо Б смуга, справжня або уявна, яка визначає межу чого-небудь В риска, вузька смужка на якійнебудь поверхні


§ 15. Однозначні та багатозначні слова

3 Де перепліт трамвайних ліній й огні зажу­ рені такі, на синім тлі сплелися тіні. 4 Віталій тут почуває себе, як господар, бо дядько Сухомлин йому далекий родич по батьковій лінії.

Г галузь, ділянка якої-небудь дія­ льності тощо Д послідовний ряд осіб, об’єд­ наних кровною спорідненістю від предків до нащадків

Треба розрізняти багатозначні слова й омоніми. Між значеннями багатозначного слова є внутрішній зв’язок: поле — 1) безліса рівнина (пшеничне поле); 2) спеціально обладнаний майданчик для змагань, спортивних ігор (футбольне поле). Обидва тлумачення мають спільне значення — «площа», «майданчик». В омонімів відсутні будь-які значеннєві зв’язки: лава — вид меблів (на лаві підсудних), лава — спосіб шикування людей в одну лінію (лава солдатів) і лава — розплавлена вулканічна маса (лава виходить із вершини вулкана). У тлумачному словнику омоніми позначають цифрами, що стоять безпосередньо після заголовного слова, наприклад: лава 1 (-и, ж. р.) — дошка на стояках, на яку сідають; лава 2 (-и, ж. р.) — спосіб шикування, коли люди стоять одне біля одного в лінію; лава 3 (-и, ж. р.) — розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час вибуху вулкана. У багатозначних словах цифрою позначають кожне значення, наприклад: поле (-я, с. р.). 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. 2. Спеціально обладнаний майданчик для спортивних ігор, змагань, посадки літаків. 4. Прочитайте речення та надпишіть над виділеними словами — багато­ значні вони чи омоніми.

1. Буває часом дивне відчуття, що час іде, а я собі окремо (Л. Костенко). 2. Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена (П. Тичина). 3. І в’янеш ти, а дні летять, несуть все добре за собою (Т. Шевченко). 4. Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка). 5. Косарі косять, а вітер повіває, шовкова трава на коси полягає (М. Кропивницький). 6. Густі золото-жовті коси буйними хвилями спадали на її плечі (І. Франко). 5. Напишіть вільне есе, використавши слово вогнище з кожним із по­ даних значень.

Вогнище — 1) купа дров, хмизу, що горить; 2) джерело, місце, звідки що-небудь поширюється; центр, зосередження чого-небудь.

39


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Зауважте!

Вільне есе має невеликий обсяг (п’ять–десять речень). Цьому виду творчої роботи властиві такі ознаки: • вільна форма та стиль викладу; • довільна будова; • наявність позиції автора чи авторки. На написання есе відводять від 5 до 15 хв. Зразок. Щодня ідучи до школи, я не помічав старої акації, що притулилася до високого паркану. Але сьогодні сталося диво: це старе покорчене дерево вистрілило білим феєрверком запашних квітів. Тепер я не можу оминати увагою цю представницю місцевої флори. Вона дарує неймовірний медовий аромат, розбурхує мою фантазію прямо перед уроками. Дякую, дорога акаціє, за твою щедрість. Культура слова 1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Донька, кульковий, шовковий. 2. Запам’ятайте правильні етикетні формули.

Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Добраніч! 3. Якщо треба попросити вибачення, уникайте форми на -сь (-ся).

Вибачаюсь! Правильно сказати так: Перепрошую! Вибачте! Пробач­ те! Прошу вибачення! Прошу пробачення! Даруйте! 6. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Командир перевів важкий погляд на своїх однополчан і почав тихо ро..повідати про бій (І. Коваль). 2. Важкий пором пропл..ває мимо й наче тане в густих сутінках (О. Донченко). 3. Т..слярі, зчищаючи кору, обтісували сокирами товсту балку (В. Козаченко). 4. Вийшов Максим в поле геть од шляху, у балку спустився (Т. Шевченко). 5. Через призму поезії ми можемо зазирнути в минулі століт..я, аби побачити, як тогочасні українці вірили в Бога (І. Огієнко). 6. Друзі вірили мені, адже я завжди був відвертим і чес..ним (О. Травневий). А. Перепишіть речення, уставивши, де потрібно, пропущені букви. Б. Надпишіть над виділеними словами — багатозначні вони чи омоні­ ми.

40


§ 16. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях

§ 16. ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ У ПРЯМОМУ Й ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ

1. Прочитайте слова та виконайте завдання.

золота каблучка срібний ланцюжок залізний молоток

золота осінь срібний місяць залізний характер

А. У якій колонці прикметники вжито з незвичайним для них значенням? Б. Обґрунтуйте свій вибір.

Багатозначні слова мають пряме значення (воно первинне) і переносні (вони вторинні). Переносні значення виникають шляхом перенесення назви з одного предмета на інший через подібність кольору, форми, звуку, смаку, враження та ін., наприклад: • золотий годинник → золота осінь, золоті руки; • гострий ніж → гострі слова, гострий соус; • заснула дитина → заснула совість. Переносне значення — образне значення, що за змістом пов’язане з прямим. У словнику першим подають тлумачення прямого значення, а потім — переносних. 2. Виберіть із кожної пари словосполучень те, у якому є слово, ужите в переносному значенні.

1. Тупий біль — тупий ніж. 2. Ллється пісня — ллється вода. 3. Глибока яма — глибока думка. 4. На крилах птаха — на крилах любові. 5. Солодка брехня — солодка булочка. 6. Шовкова сукня — шовкова трава. 7. Море радості — Азовське море. 3. Об’єднайтеся в пари й складіть із кожним словом по два словосполу­ чення, у яких би подані слова були вжиті в переносному значенні (за зразком).

Холодний, крапля, гіркий, сідати. Зразок. Чиста душа, чисте сумління. Слова з переносним значенням широко вживають у літературних творах як художній засіб: смарагдова діброва (епітет), усмішка долі (ме41


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

тафора), танцюють сніжинки (персоніфікація). Вони додають емоційності (мереживо гілок), підкреслюють характеристику людини чи предмета (вовчий погляд), оживлюють неживі предмети (навшпиньки підійшов вечір) та ін. 4. Прочитайте уривок із вірша та виконайте завдання.

Після дощів смарагдова діброва, на білій ріні річка говірка. І смужка сонця тонко-пурпурова Далекий обрій пензликом торка. Л. Костенко А. Перепишіть цей уривок. Знайдіть і підкресліть слова з переносним значенням. Б. З яким із поданих значень ужито слово рінь? Рінь, -і, жін. 1. Зернистий пісок, гравій, галька і т. ін. 2. Берег або дно річки із зернистого піску, гравію, гальки і т. ін. Смарагд, -у, чол. Коштовний прозорий камінь яскраво-зеленого забарвлення. Смарагдовий, -а, -е. 1. Із смарагду. 2. Який має колір смарагду; яскраво-зелений. 5. Опишіть пейзаж, який ви уявили, читаючи вірш Л. Костенко (впра­ ва 4). Використайте слова з переносним значенням.

Культура слова • Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Випадок, ненависть, усмішка. 6. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Затінок, сутінок, день золотий (Л. Костенко). 2. Іде в..сна, іде в..сна! За нею ллєт..ся срібний спів. 3. На білу гречку впали роси, в..селі бджоли одгули. Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський). 4. Підіймаєт..ся місяць над містом, заглядає до мене в вікно (В. Сосюра). 5. Верби кидали на л..вади широкі тіні (Г. Тютюнник). 6. Багряне сонце сутін..ю лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною в..дмеді заб..вають доміно (Л. Костенко). А. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви. Б. Підкресліть слова, ужиті в переносному значенні.

42


§ 17. Синоніми

§ 17. СИНОНІМИ

1. Прочитайте записи та виконайте завдання.

Науковці зараз почали … про гло- Ті продавчині люблять … про шоу бальне потепління. «Голос країни». А. Заповніть пропуск у кожному реченні одним із цих слів: балакати, го­ ворити. Б. Обґрунтуйте свій вибір.

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але однакові або близькі за значенням: горизонт — видноколо, крайнебо, круговид, небозвід, небосхил, обрій. Повністю тотожні за значенням слова називають абсолютними сино­ німами: екземпляр — примірник, тираж — наклад. Але їх у мові небагато. Більшість синонімів розрізняють за відтінками значень: великий, чималий, гігантський, здоровий. Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд навколо стрижневого слова. Воно за значенням нейтральне, загальне (у словнику синонімів його подають першим). У наведеному вище синонімічному ряду стрижневим словом є горизонт. Воно не має емоційного забарвлення, як решта слів синонімічного ряду: видноколо, крайнебо та ін. 2. Знайдіть у кожному синонімічному ряду стрижневе слово (усно).

• • • •

Маля, крихітка, дитина, малятко, дитя, дитятко. Кебетний, тямущий, здібний, метикуватий, кмітливий. Чимчикувати, простувати, дибати, іти, плентатися. Стрілою, шпарко, прожогом, хутко, швидко. 3. Виконайте завдання в тестовій формі.

1. Синоніми записано у варіанті А удача — вдача Б їстівний — смачний

В холодно — спекотно Г мізкувати — розмірковувати

43


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

2. Синонімічним є ряд слів А Б В Г

добрий, чуйний, співчутливий, людяний, чесний говорити, мовити, верзти, балакати, базікати багато, чимало, безліч, тьма-тьмуща, темрява віхола, хуртовина, завірюха, метелиця, сніг

3. Установіть відповідність. Слово 1 2 3 4

дорога стосунки галузь стимул

Синонім А Б В Г Д

шлях сфера дружба взаємини заохочення

Синоніми використовують: • для пояснення інших слів: чепурний — це охайний, акуратний, той, хто доглядає за собою, дбає про чистоту й гарний зовнішній вигляд; • для уникнення небажаного повтору того самого слова або спільнокореневих слів (тавтологія), наприклад, у тексті поперемінно можна вживати слова випадок, подія, епізод, пригода, інцидент та ін.; • як засіб зв’язку речень у тексті: Коли мені сумно, я згадую маму. Моя ненька завжди випромінює сонячний настрій; • для точнішого вираження думки, наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок; • як засіб підсилення у фольклорних творах: Найстарший брат ре­ че-промовляє… (Нар. тв.). Хто вміло вживає синоніми, той майстерно володіє мовою. 4. Прочитайте уривки з текстів і виконайте завдання.

І. Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилася. За ненькою і батько помер із нудьги та жалю за вір­ ним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (За Марком Вовчком). ІІ. Світлина — зображення, одержане на світлочутливому матеріалі за допомогою спеціального оптичного апарата; фотографія. ІІІ. Став середульший брат плакати й ридати… Бідні невільники прохали та благали… Поле килиїмське хвалить-вихваляє… То не вовки-сіроманці квилять і проквиляють (Нар. тв.). 44


§ 17. Синоніми

А. Знайдіть синоніми до виділених слів. Б. Поясніть, з якою метою їх використано.

До речі…

До синонімічних рядів можуть належати й фразеологізми: рано — удосвіта, ранесенько, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не спі­ вали.

5. Напишіть вільне есе (п’ять–сім речень) на тему «Як налагодити дружні стосунки». Використайте синоніми приятельський, приязний, друж­ ній, товариський.

Культура слова 1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Новий, чарівний, черговий. 2. До синонімічного ряду можуть належати й діалектизми — слова, які вживають лише в певній місцевості, наприклад: лелека — чорногуз, бу­ сел, бусол, бузько, бусько, бузьок, бусьок, боцюн, гайстер. Діалектиз­ ми можна вживати лише в розмовно-побутовому стилі. 6. З кожного ряду слів і фразеологізмів випишіть лише синоніми й під­ кресліть стрижневе слово. За потреби скористайтеся словником.

• • • •

Шкандибати, чвалати, бігти, іти, крокувати, ледве ноги волочити. Реготати, сміятися, хихикати, зубоскалити, сміятися на кутні. Базікати, теревенити, верзти, кричати, розмовляти, вести мову. Відважний, мужній, хоробрий, і у вогонь і у воду, сміливий, упертий. • Голубити, пестити, вигойдувати, доглядати, пилинки здувати, жаліти. 45


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

§ 18. АНТОНІМИ

1. Прочитайте пари слів і виконайте завдання.

день — ніч

високий — низький

солодкий — кислий

А. Слова якої пари не можна вважати протилежними за значенням? Б. Обґрунтуйте свою думку.

Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням: початок — кінець, гарячий — холодний, заходити — виходити. Багатозначні слова вступають в антонімічні відношення окремими своїми значеннями: • тихий — гучний (голос); • тиха — вітряна (погода); • тихе — розбурхане (море); • тихе — неспокійне (життя). Антоніми є словами тієї самої частини мови. Вони можуть розрізнятися лише префіксом: надія — безнадія, схід — захід, відкрити — закрити. Антоніми використовують у фольклорі та в художній літературі. За допомогою антонімів увиразнюють, розрізняють поняття; висловлюють протилежні думки. 2. Прочитайте речення. Знайдіть у них антоніми й назвіть їх.

1. Чорними ярами котився білий туман… Угорі — темне, неприємне небо, долі — холодна мокра земля (М. Коцюбинський). 2. Ніч коротка — довга розлука, що ж мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка). 3. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне (Т. Шевченко). 4. А я стою в білому плащі під чорним деревом (І. Жиленко). 5. Ситий голодного не розуміє (Нар. тв.). 6. Той мурує, той руйнує, той неситим оком за край неба зазирає (Т. Шевченко). 7. Через літа в душі несу і перемоги, і поразки (Д. Луценко). 3. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Антоніми записано у варіанті А смачний — гіркий Б порожній — повний

46

В душевний — добрий Г холодний — крижаний


§ 18. Антоніми

2. Прочитайте рядки (цифра в дужках позначає номер рядка).

(1) Перун сказав: «Не розіпни…» — (2) І обривається писання. (3) Ревуть Дніпрові береги — (4) Занурення і виринання… Антоніми вжито в рядку, позначеному цифрою А Б В Г

1 2 3 4

3. Лише одну пару антонімів ужито у вислові А Б В Г

Не бійся розумного ворога, бійся дурного приятеля. Маленька праця краща за велике безділля. Порожня бочка гучить, а повна — мовчить. На чорній землі білий хліб родить.

До речі…

В антонімічні відношення можуть вступати також фразеологізми: далеко — під носом (близько), працювати — бити байдики (леда­ рювати), смеркає — на світ благословляється (світає). Стійкі сполуки слів не треба сприймати буквально. У висловах як кіт наплакав, як собаці п’ята нога хоч і згадано тварин, але про них не йдеться. Лексичне значення цих сполук — дуже мало і зайвий.

4. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

МИ — АНТОНІМИ Так тихо. А я прагну галасу! Повний штиль. А мені би грози! Все розмірено. А я хочу хаосу! Монохромно. А мені б кольори! А мені би вогню повний келих! А мені би хоч трошки снаги! Але ти мої межі, мій берег… Як все ж добре, що в мене є ти!

За Н. Галябардою

А. Дослідіть вірш за планом.

А. Перун. Штиль на морі

47


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

План дослідження 1. Чому вірш має назву «Ми — антоніми»? 2. Ця поезія про дружбу чи кохання? 3. З’ясуйте лексичне значення слів монохромно, хаос і штиль за тлумачним словником. 4. Що має на увазі лірична героїня під словом снага? 5. Знайдіть і випишіть антоніми. 6. Яку роль вони відіграють у вірші? 7. Якому розділовому знакові протиставлено знак оклику в цьому уривку? Б. Навчіться виразно читати вірш. 5. Попрацюйте в парах. Розіграйте діалог (усно), останньою реплікою якого буде приказка «Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали».

Гудити — виносити осуд, виражати незадоволення; ганити.

Культура слова 1. Слова хаос і хаос мають різні значення.

Хаос — у міфології безмежний світовий простір, безладна суміш усіх стихій. Хаос — цілковите безладдя. • Чому, на вашу думку, у вірші Н. Галябарди (вправа 4, с. 47) наголошуван­ ня слова хаос не відповідає нормі? 2. Прочитайте й запам’ятайте приказки з антонімами.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує. На сміливого собака гавкає, а боязкого рве. Щастя розум одбирає, а нещастя повертає. 6. Доберіть і запишіть антоніми до поданих слів.

• • • • •

48

Світло — …, зустріч — …, любов — …; швидкий — …, злий — …, рідкий — …; сміятися — …, відчиняти — …, працювати — …; сумно — …, легко — …, угорі — …; усі — …, будь-який — … .


§ 19. Омоніми

§ 19. ОМОНІМИ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Алло! Привіт, Олю! Що робиш? — Обідаю. — А що ти їси? — Лисички. — А хіба цих тварин їдять?! — Відколи гриби стали тваринами? — Нічого не розумію… А. Через яке слово виникло непорозуміння між подругами? Б. Які значення має це слово?

Омоніми — це слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням: кран — трубка із затвором для виливання рідини і кран — механізм для піднімання й переміщення вантажів. Здебільшого омоніми утворюються внаслідок випадкового звукового збігу власне українського й іншомовного слів, наприклад: лава — різновид меблів і лава (з іт.) — розплавлена вулканічна маса. 2. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. На піщаній косі, що кинджалом урізалася в море, стояв маяк (А. Шиян). 2. Хороша була Катря… Плахта на ній шовкова, корсет зелений із байки або із сукна (За Марком Вовчком). 3. На заході небо спалахнуло червоним вогнем (М. Кропивницький). 4. Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче (Т. Шевченко). 5. Потяг до музики я відчув змалку (З розмови). А. Знайдіть слова, що мають омоніми. Б. Складіть із ними по одному реченню, щоб омоніми в них були вжиті з іншим значенням. 3. Розкрийте лексичне значення омонімів (письмово).

І варіант: лящ, літній; ІІ варіант: марка, обпилювати. 49


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

На відміну від багатозначних слів, лексичні значення омонімів не пов’язані між собою. У словнику кожний омонім нумерують і тлумачать в окремій словниковій статті, а значення багатозначного слова нумерують усередині словникової статті, наприклад: бал 1, -у, ч. р. Великий вечір із танцями. бал 2, -а, ч. р. 1. Одиниця вимірювання сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). 2. Виражена цифрою оцінка знань. Омоніми, на відміну від багатозначних слів, є різними словами. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Омонім має слово А крило 2. А Б В Г

Б рукав

В пара

Г поле

Омоніми записано в рядку ручка (прилад для писання) — ручка (верхня кінцівка дитини) бал (одиниця виміру шторму) — бал (шкільна оцінка) рись (хижий ссавець) — рись (спосіб пересування) клас (навчальна кімната) — клас (група учнів та учениць)

3. Помилковим є твердження А у словнику значення багатозначного слова нумерують і тлумачать усе­ редині словникової статті Б у словнику кожний омонім нумерують і тлумачать в окремій словниковій статті В омоніми є тим самим словом із різними лексичними значеннями Г лексичні значення омонімів не пов’язані між собою 5. Придумайте й розкажіть коротке оповідання, між героями та ге­ роїнями якого виникло непорозуміння через використання одно­ го з таких омонімів: лящ, полька, чайка.

Культура слова • Треба уважно ставитися до вибору слова. Буває так, що одне слово по­ значає протилежні поняття, наприклад: сходити — підніматися куди-не­ будь (сходити на Говерлу) і спускатися куди-небудь (сходити з Говер­ ли); позичати — брати в борг і давати в борг та ін. 6. Визначте пари словосполучень, у яких наявні омоніми. Складіть із ними речення та запишіть їх.

1. Талановитий графік, робочий графік. 2. Глибока балка, залізна балка. 3. Трамвайна лінія, синя лінія. 4. Підживлена земля, рідна земля. 5. Продуктовий склад, наголошений склад. 50


§ 20. Пароніми

§ 20. ПАРОНІМИ

1. Прочитайте розмову водія із заправником.

Водій: Мені, будь ласка, повний бак палива. Заправник: Будь ласка, свіженьке паливо з нашого лісу! Водій: Це ж дрова! Заправник: Так, дрова. Ви ж просили паливо — я його й приніс… А. Через яке слово сталося непорозуміння між водієм і заправником? Б. Поясніть значення цього слова.

Пароніми — це близькі за звучанням, але різні за лексичним значенням і написанням слова: паливо — горюча речовина: дрова, вугілля, нафта і пальне — перероблене паливо для двигунів: бензин, дизель, газ; танк — бойова машина і танкер — судно. Здебільшого пароніми відрізняються лише префіксом (заїхати — від’їхати), суфіксом (туристський — туристичний) чи закінченням (дружний — дружній). Пароніми можуть мати різні корені (ступінь — степінь). Також серед паронімів багато запозичених слів: дипломат — дипломант, компанія — кампанія. 2. Прочитайте речення. Знайдіть пароніми та розкрийте їхнє лексичне значення (усно).

1. Мати сіяла сон під моїм під вікном, а вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян, хоч туман, а мені сонячно (Б. Олійник). 2. У графа профіль, як у грифа, а я бродячий менестрель (Л. Костенко). 3. Не знаходжу у футбольних м’ячах нічого ні динамічного, ні демонічного (Олесь Гончар). 4. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику в зеленому горщику (Нар. тв.). Менестрель — у середньовічних Франції та Англії мандрівний по­ ет-музикант. 3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

ДОРОГА І ЛІС Дорогою із села ми йдемо в ліс. У лісі пагорбки лисі. Там живе лис. Серед невеличкого лісу немає де сховатися лису. Змушений був лис продиратися через хмиз і вирити (треба вірити) під гору глибоку нору. 51


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Ось тут дорога лісова. Тут недалечко нора лисова. Ще далі в болоті сховався вовк. Біля його нори бігає маленьке вовча, носом нишпорить — усе навкруги вивча. Наука в пошані в усіх. Набутий навик воно запам’ятає навік. Серед лісу, серед віття чути хиже вовче вит­тя. Старий вовк свою пісню завів — по-вовчому завив. Зненацька зліва нависла злива, повіяв буйний вітер. Неначе віник, що раптом виник, дорогу вимів. Загримів грім. Темна завіса над лісом зависла. Небо чорніло, як чорний грім, як чорнило. Так багато, що хоч граблями їх греби (В. Зуб). А. Знайдіть і випишіть пароніми. Б. Поміркуйте, що сприяє ритмізації тексту. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Пароніми записано у варіанті А чорний — білий Б ніжний — тендітний

В розпещений — розбещений Г клуб (маса диму) — клуб (розва­ жальний заклад)

2. Паронімом до слова ефектний є А яскравий Б вражаючий

В ефективний Г елементарний

3. Установіть відповідність. Паронім 1 серцевий 2 сердечний 3 сердешний

Значення А Б В Г

бідолашний душевний, щирий основний, важливий пов’язаний із серцем як органом

5. Складіть і запишіть невеликий текст із такими трьома паронімами: водний, водяний, водянистий (або водявий).

Культура слова • Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Визвольний, виразний, витрата. 6. З’ясуйте за словником значення паронімів і запишіть їх (за зразком).

Промінь — пломінь, кропіткий — клопіткий — копіткий, емігрант — іммігрант, прогрес — регрес. Зразок. Компанія (товариство) — кампанія (сукупність заходів).

52


§ 21. Лексична помилка

§ 21. ЛЕКСИЧНА ПОМИЛКА

1. Прочитайте діалог між подругами та виконайте завдання.

Інна: — Я не люблю мити посуд. Зоя: — А мені не подобається гладити. Інна: — Кого? Хіба гладити — це хатня робота? Для мене це розвага: гладжу кота — і на душі стає тепло… А. Через яке слово між подругами сталося непорозуміння? Б. Яку хатню роботу не любить Зоя?

До лексичних помилок належать: • уживання слова в невластивому для нього значенні: вірна відповідь (правильна відповідь), корисливе молоко (корисне молоко); • використання суржикових слів (росіянізмів, полонізмів та ін.): нравиться пісня (подобається пісня), не понімаю тебе (не розумію тебе); • тавтологія (повторення в одному або в сусідніх реченнях того самого чи спільнокореневого слова): Школярі зібралися на шкільному дворі (Учні зібралися на шкільному дворі); • багатослів’я: мешканці сільської місцевості (селяни), у більшості випадків (здебільшого), у травні місяці (у травні), підніматися вгору (підніматися). Зауважте!

Чи правильно ви вживаєте слова, можна перевірити за словником. Відомості про лексичне значення слів є в тлумачному словнику, наприклад: рахманний (-а, -е.) — смирний, тихий; спокійної вдачі. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Н. Рибак). Коню мій, рахманна тварино, з тобою в дитинстві я подружив! (П. Дорошко). Образно. Ой ти, земле, люба земле, — всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (П. Тичина). Вибрати влучне чи дотепне слово можуть допомогти словники синонімів, антонімів, омонімів і паронімів. У словнику синонімів слова згруповано в синонімічні ряди, на першому місці подають стрижневе слово, наприклад: 53


ЛЕКСИКОЛОГІЯ

притягтися, розм. — приволоктися, приплестися, причвалати; фам. приплентатися, притарабанитися, притарганитися. У словнику антонімів протилежні за значенням слова подано парами, до них додано тлумачення й зразки вживання, наприклад: мовчати ↔ кричати Мовчати — не видавати звуків, не виявляти почуттів, зберігати мовчанку. Кричати — видавати голосом сильний, різкий звук, репетувати, галасувати. Дурне сало: як у піч, то мовчить, а як із печі, то кричить (Нар. тв.). Подібну будову словникової статті має словник паронімів, наприклад: багатир — богатир Багатир — багата людина, багатій: сільський багатир. Богатир — оспіваний у фольклорі герой, хоробрий воїн: богатир Ілля Муромець; про людину, високу на зріст, міцної статури, сильну: справж­ній богатир. У словнику омонімів однозвучні слова пронумеровано й кожне з них розтлумачено, наприклад: лава 1 — розплавлена маса, що виливається під час виверження вулкана: Лава застигла. лава 2 — вид шикування військових під час атаки, у марші: Лава за лавою ішли в атаку. лава 3 — меблі для сидіння: Учні розмістилися на лавах. 2. Колективно відредагуйте та запишіть речення.

1. Ми знаємо друг друга вже сім років. 2. Чай на травах попереджає застуду. 3. Наш клас приймає участь у мовному марафоні. 4. На екскурсії всі захотіли придбати пам’ятні сувеніри. 5. Треба знати всі виключення з правил. 3. Прочитайте та визначте, з якого типу словника взято матеріал (усно). 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні А заказувати товар Б вірне рішення

В задати питання Г ужити заходів

2. НЕМАЄ лексичної помилки в реченні А Б В Г

54

Я рахую, що зраду пробачити не можна. Завод зазнав збитків у третьому кварталі. Перший іспит ми будемо здавати в 9 класі. Мій тато обожнює спортивні міроприємства.


§ 21. Лексична помилка

3. Установіть відповідність. Тип лексичної помилки 1 2 3 4

росіянізм тавтологія багатослів’я уживання слова в невлас­ тивому для нього значенні

Приклад помилки А Б В Г Д

Я звертаюся до вас на рахунок відпустки. Мама вміє готувати вкусний омлет. Будівельники завершили будівництво. Брат навчається музики вже чотири роки. Ольга готувалася до змагань із січня мі­ сяця.

5. Прочитайте словникову статтю та виконайте завдання.

Суржик (-у, ч. р.) 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита та ячменю, ячменю й вівса тощо; борошно з такої суміші: Сіяв пшеницю, а зібрав суржик (К. Гордієнко). 2. перен., розм. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови: Експедиція зупинилася в хаті вдови Василини. Господиня говорить тільки українською мовою, її дочка — уже суржиком (П. Панч). А. Доведіть, що слово суржик не омонім, а багатозначне слово (усно). Б. Напишіть допис (для соціальної мережі) з порадами, як боротися із суржиком. Наведіть у ньому приклади заміни суржикових слів на лі­ тературні.

Культура слова • Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

на рахунок цього

щодо цього

я рахую, що …

я вважаю, що …

бувша назва

колишня назва

6. Відредагуйте та запишіть речення.

1. Я завжди даю вірні відповіді. 2. Чомусь не получається приготувати тонкі млинці. 3. Наші смаки, на жаль, не співпадають. 4. По крайній мірі зараз вивчіть правила, а вправи виконаєте вдома. 5. Приведіть по два-три приклади синонімів.

55


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 22. ДОКЛАДНИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ, ЩО МІСТИТЬ СИНОНІМИ Й АНТОНІМИ (за самостійно складеним простим планом)

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

У трубкозуба витягнута мордочка з рильцем, як у поросяти. Він має дов­гі вуха, як у віслюка. Є ще довгий хвіст, як у кенгуру, і сильні лапи з пазурами, подібними до копитець. Денні години звір проводить у глибокій норі, а з настанням темряви вирушає на полювання за термітами (З інтернету). А. До якого типу мовлення (розповідь, роздум, опис) належить цей текст? Б. Знайдіть і прочитайте слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які?

В описі тварини повідомляємо ознаки, які бачимо й відчуваємо: • зріст, розмір; • масть, забарвлення; • форма тіла, писку (мордочки), очей, вух, хвоста; • шерсть, шкіра, луска; • риси вдачі (спритна, енергійна, млява, сонна, спокійна та ін.). Здебільшого опис буває частиною розповідного тексту. В описах часто використовують антоніми, щоб протиставити ознаки, підсилити їх завдяки контрасту, а також синоніми, щоб уникнути тавтології (небажаного повтору слів) або детально та всебічно розповісти про предмет. 2. Прочитайте опис тварини та виконайте завдання (усно).

Шиншила — пухнастий і симпатичний звірок. На спині в нього хутро блакитно-сіре, а на черевці — жовто-біле. У цієї тваринки трохи витягнута мордочка, великі очі й довгі вуха. Шиншили живуть у горах Південної Америки. Удень вони ховаються в скелястих щілинах і порожнинах під камінням, а вночі гуляють і гризуть свіжу зелень (З інтернету). А. Знайдіть антоніми й синоніми. Б. Яку роль вони відіграють у тексті?

56


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Гніздо було зовсім близько, але до нього можна було дістатися тільки зверху надзвичайно стрімким схилом. Хлопці знову почали шукати більш зручний підхід. Цього разу довелося видиратися на скелю, чіпляючись за кожний виступ руками й ногами. У гнізді було тільки одне орля, уже велике, з довгою голою шиєю і лисою головою. Пташеня мало непомірно великий гачкуватий дзьоб і такі ж здоровенні пазури на зад­ніх пальцях голінастих ніг. Воно, певно, почуло небезпеку, бо раз у раз то підводилося, то сідало, лопотіло напівголими крилами, сичало й крутило на всі боки головою. Мисливці знали, що орел-батько не зав­жди б’ється за своє дитя. Вони боялися більше орлиці-матері, яка могла накинутися на викрадачів своєї дитини, якби повернулася до гнізда й знайшла його порожнім. Тож хлопці поспішили спуститися вниз і від’їхали якомога далі від небезпечного місця (За З. Тулуб). А. Які типи мовлення — розповідь, роздум, опис — наявні в тексті? Який із них головний, а який — допоміжний? Б. Знайдіть у тексті синоніми й антоніми. Яку роль вони відіграють? В. Прочитайте текст удруге. Після цього самостійно складіть за ним простий план і запишіть його. Г. Напишіть за планом докладний переказ. Голінастий, -а, -е — з довгими голінками. Голінка, -и, ж. р. — частина ноги від коліна до стопи; гомілка. 4. Підготуйте усний опис улюбленої тварини (за світлиною; обсяг — п’ять–сім речень).

ПОДУМАЙТЕ ТА РОЗКАЖІТЬ • Які знання цього розділу ви зможете використати в реальному житті? Де та в яких ситуаціях? • Які слова вам легше добирати — антоніми чи синоніми? • Яка тема видалася найважчою? • Що було найцікавішим під час вивчення цього розділу? • Про що з вивченого ви хотіли б дізнатися більше?

57


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ, ЩО ТАКЕ: змінні й незмінні слова; основа слова, закінчен­ ня, корінь, префікс і суфікс; спільнокореневі слова та форми того самого слова.

ВИ ПОТРЕНУЄТЕСЯ: розрізняти спільнокореневі слова та форми того самого слова; використовувати й утворювати нові слова за допомогою префіксів і суфіксів; використовувати префікси й суфікси, що надають словам емоційного за­ барвлення та виразності; правильно писати значущі частини слова (префікси й суфікси); письмово описувати тварин і предмети.

§ 23. ОСНОВА СЛОВА. ЗАКІНЧЕННЯ. НЕЗМІННІ Й ЗМІННІ СЛОВА

1. Прочитайте записи та виконайте завдання.

Я любити полуниця з вершки.

Я люблю полуницю з вершками.

А. Який запис є реченням, а який — набором слів? Б. Що потрібно було змінити в словах, щоб утворилося речення?

Основа слова — це частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова: люблю, полуницю, вершками. Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення — рід, число, відмінок, особу та ін.: любл ю (1-ша особа, одн.), полуниц ю (Зн. в., одн.), вершк ами (Ор. в., мн.). У словах виноград, компот, лимон — нульове закінчення, воно не виражене звуком, як в інших відмінкових формах: виноград — виногра-­ д у, компот — компот у , лимон — лимон а. У всіх поданих словах нульове закінчення має таке граматичне значення: називний відмінок, однина. Незмінні слова не мають закінчення: авокадо, шимпанзе, споживати, смачно. 58


§ 23. Основа слова. Закінчення. Незмінні й змінні слова

До незмінних слів належать усі прислівники (тут, по-французьки, учора) і частина іншомовних слів (хакі, лото, Руссо). 2. Знайдіть змінні слова та визначте в них закінчення.

Уранці, джинси, перетирати, мелітопольський, шосе, поле, багато, літо, ноутбук, борщ, обруч, Черкаси, утричі, запитати, вісь, жалюзі, дитя, тотожний, три, кожний, Баку, доміно, шасі, коала, сестрин, Харків. 3. Запишіть слова у дві колонки: 1) з нульовим закінченням; 2) без за­ кінчення.

По-китайськи, сік, очистити, ураган, натюрморт, манго, артистично, ирій, ралі, амплуа, наввипередки, центнер, якість, частенько. З перших букв виписаних слів складіть назви солодких плодів. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Нульове закінчення має слово А лимон

Б лото

В кредо

Г молоко

2. НЕМАЄ закінчення в слові А Франція Б француз

В французький Г по-французьки

3. Граматичне значення «жіночий рід, родовий відмінок, однина» має за­ кінчення -и в слові А Карпати

Б будинки

В кошеняти

Г Єлизавети

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Культура слова •

Запам’ятайте, як правильно наголошувати незмінні слова.

Жалюзі, кулінарія, обруч. 6. Прочитайте приказки та виконайте завдання.

1. Без їжі й віл не потягне. 2. Водою ситий не буд..ш. 3. Яка пш..ниця, така й паляниця. 4. З п..чі с..рого хліба не в..ймають. 5. Смачного потрошку, щоб ж..вотик не болів (Нар. тв.). А. Перепишіть приказки, уставивши пропущені літери е та и. Б. У змінних словах позначте основу й закінчення.

59


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§ 24. КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА ТА ФОРМИ СЛОВА

1. Прочитайте слова та виконайте завдання.

гора узгір’я гірський

гора горі горою

А. У якій колонці записано слова з різним лексичним значенням? Б. Для чого в словах змінюють закінчення?

Корінь — це головна значуща частина слова, що містить спільне лексичне значення споріднених слів: ліс, праліс, лісовий, лісник. Спільнокореневими (спорідненими) називають слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням. Слова ліс, праліс, залісся, лісник хоч і позначають різні поняття, проте мають спільне лексичне значення, що стосується лісу. Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови: летіти (дієсл.), перелітати (дієсл.), політ (ім.), перелітний (прикм.). Форми слова розрізняють не за лексичним, а за граматичним значенням, що виражається закінченням (вікно, вікна, вікну) або закінченням і прийменником одночасно (з вікна, у вікні, між вікнами). Форми слова позначають відмінок, число, особу тощо. 2. Розподіліть слова кожної групи у дві колонки: 1) форми того самого слова; 2) спільнокореневі слова.

Ходиш, ходжу, хідник, ходимо, похід, ходите, хода, ходять; зелений, зелень, зелено, зеленого, позеленіти, зеленому, зеленим, озеленення, зелених, зеленими; теплота, теплоти, теплотою, тепло, потеплішало, теплоті, тепленько, теплість, утеплювати. 3. Прочитайте слова та виконайте завдання.

Море, місто, новий, скляний, працювати, плавати. А. Утворіть по три форми слова й доберіть по три спільнокореневі сло­ ва (за зразком). Б. Виділіть закінчення у формах слів і корінь у спільнокореневих словах.

Зразок. Річка — річк и , річц і , річк ою ; рік а , річков ий , річеньк а . 60


§ 24. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова

4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Форми того самого слова записано у варіанті А зелень, зелено, зелений Б вісім, восьми, вісьмома

В мова, мовний, мовити Г літо, літній, літечко

2. Спільнокореневими словами є всі, ОКРІМ слова А льотчик

Б летіти

В літній

Г літати

В перелік

Г лікувати

3. Спільнокореневими є всі слова, ОКРІМ А лічити

Б безліч

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

РОБОТА БДЖОЛИ Весна. За вікном білий садок — бджолиний рай. Рясно обсипані квітами білосніжні та блідо-рожеві крони дерев. І кожна квіточка невимовно гарна. Бджола, підлітаючи до неї, ще в повітрі розпростує темний хоботок. Сівши на квітку, вона відразу ж пробирається до схованого в глибині квіткового віночка солодкого нек­ тару, копошиться серед пиляків, торкається приймочки стовпчика, потім перебігає з одного боку квітки на інший і знову перевіряє хоботком нектарники. На майже голих ніжках уже видно крупинки пилку, який непомітно збирає бджілка на квітці (За Й. Халіфманом). А. Випишіть форми слів квітка, бджола й спільнокореневі слова. Б. Який із поданих народних висловів розкриває тему тексту?

• Бджола — з дупла, свиня — з хліва. • Бджола ведмедю медом данину платить. • Бджоли раді цвіту, люди раді меду. • Мала бджілка, а й та працює. • Одна бджола меду не наносить. В. Створіть кілька речень, розкривши значення одного з висловів, по­ даних у завданні Б (усно).

Культура слова • Слово відтак часто вживають зі значенням «отже», що є порушенням лексичної норми. Відтак — потім, далі; після чого-небудь: Я спочатку жив у Києві, а від­ так — у Львові. 6. Прочитайте слова та виконайте завдання.

Кава, Франція, милий, синій, жити, плакати. А. Утворіть по три форми слова й доберіть по три спільнокореневі слова. Б. Виділіть закінчення у формах слів і корінь у спільнокореневих словах.

61


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§ 25. ПРЕФІКС

1. Прочитайте розмову матері із сином і виконайте завдання.

— Такий низький бал… Чому ти не вивчив матеріалу? — Я вчив… — Учив і вивчив — різні поняття! А. Поясніть відмінність між словами вчив і вивчив. Б. За допомогою префікса, кореня чи суфікса слово набуло нового від­ тінку в значенні?

Префікс — це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення нових слів або нових відтінків у значенні: друк — передрук, друг — недруг, мудрий — премудрий. До найуживаніших префіксів належать такі: • з- (зі-, зо-), с-: змити, зіграти, зозла, спитати; • пре-, при-, прі-: премудрий, прикрити, прізвище; • роз-, без-, через-: розповідь, бездарність, черезплічник; • від- (од-), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-: відкрити, міжкімнатний, надміру, обводити, передісторія, підкладати, понаднормово, пред’явити. У слові може бути кілька префіксів: ділити — поділити — розподілити — перерозподілити. 2. Прочитайте речення та знайдіть у них слова з префіксами. Назвіть їх.

1. Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками — то по одній, то по дві. 2. Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки. 3. Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. 4. Чорногуз поклонився лугам і садам, відлітаючи в Африку, пакував чемодан. 5. Вікно. Туман. І гілка горобини. Із ночі груш нападало в траву (Л. Костенко). 3. Утворіть за допомогою префіксів якнайбільше нових слів (за зраз­ ком).

Писати, робити, ділити, мити, брати. Зразок. Клеїти — заклеїти, відклеїти, переклеїти, наклеїти, розклеїти, обклеїти, підклеїти, склеїти, надклеїти. 62


§ 25. Префікс

Зауважте!

Префікси воз-, па-, пра-, уз- можуть надавати словам відтінку урочистості: А ось він — Київ! Возсіяв хрестами. Пригаслий зір красою полонив (Л. Костенко). А вранці в садках шуміла діамантова паморозь (М. Хвильовий). Книжного характеру додають словам префікси анти-, екстра-, псевдо-, ультра- і под.: антитіла, контраргументи. Негативного відтінку може додавати словам суфікс не-: нероба, нездара, несмак. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Слово з префіксом записано у варіанті А претендувати Б преміювати

В прем’єрний Г предобрий

2. Слово з префіксом записано у варіанті А стабільність

Б стискати

В старіти

Г ступінь

3. Префікс додає відтінку урочистості слову А повідомити

Б возвістити

В сповістити

Г доповісти

5. Від кожного слова утворіть нове, додавши потрібний префікс. Скла­ діть із кожним утвореним словом речення та запишіть його.

День — за-, у-, між-, без-, при-; ліс — над-, пре-, по-, пра-, від-; падати — пре-, о-, з-, над-, понад-. Культура слова • Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Горобина, значущий, передрук. 6. Перепишіть текст і виконайте завдання.

На лісовій галявині палає багаття. Навколо нього сидять, стиха розмовляючи, юні туристи. І здається, ніколи не надокучить отак сидіти, удивляючись у мінливі вогняні спалахи. Ось по сосновій гілці побігли червоні свічечки. За кілька хвилин вона вже вся зайнялася. Вогонь злився в один великий жовтогарячий стовп, осяяв обличчя, освітив патлаті сосни та білокорі берізки. Дедалі вище піднімаються язики полум’я. А над ними в зоряне небо злітають золотаві іскринки (За П. Утевською). А. Знайдіть слова з префіксами та позначте їх. Б. Знайдіть і підкресліть граматичні основи.

63


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§ 26. НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ пре-, при-, прі-

1. Прочитайте слова в колонках і виконайте завдання.

пресолодкий пресмачний предобрий пр..ніжний

приготуватися примиритися приготувати пр..хилити

А. За яким принципом слова розподілено у дві колонки? Б. Яку літеру пропущено в останньому слові кожної колонки?

Префікс пре- вживаємо: • на позначення збільшеної ознаки (зазвичай його можна замінити словом дуже): пресолодкий (= дуже солодкий), престарий (= дуже старий); • у словах, які треба запам’ятати: престол, презирство, презирливий, преподобний, преосвященний, превелебний. Префікс при- вживаємо: • на позначення приближення, приєднання або неповноти дії: приблизити, приклеїти, прив’язати, прибудувати, приборкати; а також у похідних від них словах: прикраса, прикрашений (прикрашати), прибуття, прибулець (прибути); • у словах, утворених від іменників із прийменником при: прибережний (при березі), Придніпров’я (при Дніпрі), прикордонний (при кордоні). Префікс прі- вживаємо в словах прірва, прізвище, прізвисько. 2. Уставте пропущені літери е та и й поясніть їхнє написання (усно).

Пр..красний, пр..крашений, пр..крашати, пр..краса; пр..білий, пр..бі­ле­ ний, пр..білити; пр..черствіти, пр..черствілий, пр..черствий; Пр..чорномор’я, пр..подобний, пр..блуда, пр..світлий, пр..водити. 3. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібну літеру.

1. Десь вітер грає на віолончелі, морозні пальці пр(е, и)клада до скла (В. Симоненко). 2. Учора мій сусід купив собі коня із табуна, татарського, 64


§ 26. Написання префіксів пре-, при-, прі-

пр(е, и)злого (Є. Гребінка). 3. Колись тобі пр(е, и)виділась ріка — страшного смутку береги молочні (Г. Крук). 4. Повітря — мов пр(е, и)в’ялий трунок, це рання осінь шле цілунок (П. Тичина). 5. Видать, зозуля нам у лісі накувала святу й пр(е, и)чисту правду (С. Голованівський). 6. У славномупр(е, и)славному місті в Чигирині задзвонили в усі дзвони, з гармати стріляли, пр(е, и)велебную громаду докупи скликали (Т. Шевченко). 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах варіанта А пр..мудрий, пр..крашений Б пр..поганий, пр..зирство

В пр..спокійний, пр..битися Г пр..нудний, пр..землений

2. Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах варіанта А пр..морожений, пр..зирливий Б пр..в’язати, пр..освященний

В пр..земкуватий, Пр..карпаття Г пр..кордонник, пр..лютий

3. Значення «розміщення біля чогось» має префікс при- в обох словах варіанта А прибережний, приміський Б прибудинковий, притиснутий

В присадибний, примальований Г приозерний, прихорошений

5. Прочитайте вислови та виконайте завдання.

1. Після бурі пр(е, и)ходить гарна погода. 2. Добрий, хоч до рани пр(е, и)кладай. 3. Ніч-мати всіх пр(е, и)гортає, а день розганяє. 4. Біда на пр(е, и)столі, коли немає нічого в стодолі (Нар. тв.). А. Перепишіть вислови, дібравши з дужок потрібну літеру. Б. Розкрийте двома-трьома реченнями зміст одного з висловів (письмово).

Культура слова • Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Привести, принести, причіп. 6. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібну літеру.

1. Пр(е, и)йшла весна, пр(е, и)лагідна, пр(е, и)мила, нам пр(е, и)несла в долонях срібні роси (О. Кулик). 2. Лише з-над хмар часом пр(е, и)лине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 3. А коси були чорні-пр(е, и)чорні, а очі мала сині-пр(е, и)сині, а найбільша врода її — добре-пр(е, и)доб­ре серце (Нар. тв.). 4. Пр(е, и)мружились гаї, замислились оселі (П. Тичина). 5. Якби баран знав, куди вести овець, то з кручі в пр(и, і)рву не стрибав би (Нар. тв.). 65


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§ 27. СУФІКС

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

На терасу ресторану поважно зайшов смугастий кіт і зупинив свій погляд на столику, від якого віяло запашною юшкою. У цю мить почулися голоси: — Що цей котяра тут робить? — Та який же він котяра? Це котик. А. Хто зі співрозмовників (перший чи другий) любить котів? Б. Аргументуйте свою думку.

Суфікс — це значуща частина слова, що стоїть після кореня й надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні: кіт — котик, котяра. До найуживаніших суфіксів належать такі: -ар (-яр), -ист, -іст, -тель (для творення іменників): перукар, тесляр, ілюзіоніст, учитель; -ськ-, -н-, -ов-, -ив-, -еньк- (для творення прикметників): морський, владний, сатиновий, красивий, маленький; -и-, -а-, -ува-, -ти- (для творення дієслів): носити, кричати, керувати. 2. Перепишіть слова та позначте в них суфікси.

Вихователька, сценарист, спесивий, спесивець, ароматний, мотати, каменяр, ужгородський, синенький, звичайний, банановий, дарувати, котити, програміст, малювати, козацький, секретар, товстенький, батькова, стандартний, біліти. Спесивий — пихатий. Спесивець — чванько.

Зауважте!

За допомогою суфіксів -к-, -иц(я), -ин(я), -ес(а) утворюють іменники на означення осіб жіночої статі (так звані фемінітиви): учитель — учителька, працівник — працівниця, продавець — продавчиня, пілот — пілотеса.

66


§ 27. Суфікс

3. Скориставшись матеріалом рубрики «Зауважте!», утворіть за допо­ могою суфіксів назви осіб жіночої статі та запишіть їх.

Перукар — … ; філолог — … ; актор — … ;

очільник — … ; біолог — … ; лікар — … ;

барон — … ; модник — … .

4. Виконайте завдання в тестовій формі.

Зауважте!

Є суфікси, що надають словам емоційного забарвлення та виразності: • зменшувально-пестливі суфікси -ок, -ець, -очок, -чик, -усь (ч. р.); -к(а), -иц(я), -очк(а), -ус(я) (ж. р.) і -ц(е), -ен(я), -еньк(о), -ечк(о) (с. р.) додають словам позитивного забарвлення: синок, хлібець, синочок, пальчик, дідусь; ручка, водиця, зірочка, бабуся; слівце, рученя, серденько, сердечко; • суфікси збільшеності й згрубілості -езн-, -ищ(е), -иськ(о), -уг(а), -уган, -юк(а) додають негативного забарвлення: величезний, носище, хлопчисько, хапуга, дідуган, звірюка. 5. Створіть казку за поданим початком, використавши слова із суфікса­ ми на позначення збільшеності та згрубілості.

Ми із сестрою зайшли до старезного лісу … . Культура слова • Уникайте суфікса -к- в жіночих іменах (Валька, Людка, Лідка і под.), оскільки вони додають найменням згрубілості. 6. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Поблизу нори гралися лисенятка. Їх було четверо. Схожі на випещених, добре доглянутих цуциків, вони й гралися так, як цуцики, тільки їхні рухи здавалися м’якшими й обережнішими. Лисенятка ганялись одне за одним, падали на землю, переверталися на спинки, схоплювалися. Зчіп­люючись між собою, вони не виявляли ворожнечі. І коли кусалися, то більше вдавали, що кусаються, а насправді тільки широко розтуляли пащі, показуючи білі зубки. А то сідали на задні лапки, метляли хвостиками й, либонь, усміхалися веселими оченятками та ще не страшними своїми мордочками (За Є. Гуцалом). А. Випишіть десять слів із суфіксами, розподіливши їх у дві колонки: 1) із суфіксами, що додають словам емоційності та пестливості; 2) із суфіксами, що мають нейтральне значення. Б. Позначте суфікси у виписаних словах.

67


БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

§ 28. ПРАВОПИС ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА

1. Прочитайте слова з пропущеними буквами е та и й виконайте зав­ дання.

мал..нький нож..ще працівн..к

вул..чка печ..во дощ..чка

А. Назвіть пропущену літеру в кожному слові. Б. У словах якої колонки значно легше визначити пропущену літеру? Чому?

Префікси від- (од-), над-, перед-, під- завжди пишемо з буквою д: від­ чинити, надписати, передплата, підтримка. Зауважте!

Префікс од- (одчинити) і прийменник од (од вас) застаріли, вони мають розмовний характер. 2. Перепишіть слова, добираючи з дужок потрібну літеру.

Пі(д, т)сихати, на(д, т)саджувати, пере(д, т)кризовий, на(д, т)хмарний, ві(д, т)корковувати, пі(д, т)садити, пере(д, т)покій, на(д, т)клеювати, пе­ ре(д, т)часно, ві(д, т)читати, пі(д, т)казати, пі(д, т)хвалити, ві(д, т)хилити, на(д, т)черевний, ві(д, т)сипати, пере(д, т)святковий. Літери е та и в суфіксах и -ик, -иц(я), -чик, -ив(о), -ищ(е)

е -ечк-, -еньк-, -есеньк-

гномик, вулиця, пальчик, печиво, діжечка, тоненький, малесенький дворище Зауважте!

Чому слово вуличка пишемо з и, а дощечка — з е? Суфікс -ичк- мають лише ті іменники, що утворені від слів на -иц(я): вуличка — вулиця, горличка — горлиця. 68


§ 28. Правопис значущих частин слова

3. Перепишіть слова, уставляючи пропущені літери е та и.

Промінч..к, ріднес..нький, пал..во, річ..чка, кон..к, митн..ця, сон..чко, шибен..ця, гарнес..нький, міс..во, горл..чка, мост..к, кач..чка, соратн..ця, нож..к, устр..ця, ліж..чко, дощ..к, спільн..ця, свіжес..нький. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Помилку допущено в слові А надхнення Б відкриття

В надсилати Г відшукати

2. Літеру и треба писати на місці крапок у слові А дон..чка Б ліж..чко

В пал..чка Г літ..чко

3. Літеру е треба писати на місці крапок у слові А хлопч..к Б мороз..во

В лож..чка Г фант..к

5. Створіть по одній «хмарі» слів із такими префіксами та/або суфікса­ ми: від-, перед-, -ик, -чик, -еньк- (за зразком).

Зразок. Префікс над-.

Культура слова • Радимо не надуживати використанням слова відкривати. Запам’я­ тайте: очі розплющують і заплющують; книжку розгортають і згортають; двері відчиняють і зачиняють; пляшку відкорковують. 6. Перепишіть слова, уставляючи пропущені літери е та и.

Зуб..к, тіст..чко, власн..ця, біднес..нький, красунч..к, вул..чка, середо­в..ще, обітн..ця, вікон..чко, камінч..к, гусен..ця, трош..чки, рот..к, промінч..к, станов..ще, руч..нька, художн..ця, печ..во, розумн..ця, горщ..к, водосхов..ще, гор..чко, супутн..ця. 69


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 29. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

1. Виконайте завдання в тестовій формі. Сферу використання художнього стилю та його мовні особливості по­ дано в рядку А Б В Г

побут, розмовна лексика, вигуки, невимушеність, висока емоційність виклад наукового матеріалу, терміни, нейтральна лексика, точність суспільне життя, емоційно забарвлені слова, оцінний тон мовлення літературні твори, художні засоби, емоційна лексика, образність 2. Прочитайте тексти та виконайте завдання.

І. Мурашку завжди відрізниш від інших комах. З першого ж погляду помічаєш у неї голову й овальне черевце, з’єднані грудочкою. Груди та стебельце черевця утворюють талію мурашки. Її образ використано в приказках багатьох народів. У справжньої красуні, мовиться в приказках, талія має бути мурашиною. Мурашині голови загалом схожі, та коли їх розглядати під лупою, вони виявляються круглими, квадратними, пірамідальними, серцеподібними… На голові мурашки добре видно очі й антени. Антени правлять за орган нюху, їх називають також вусиками (Й. Халіфман). ІІ. От і настала осінь. Листя в лісі пожовкло та поріділо. Вітер зривав його, і воно аж танцювало в повітрі. Якось увечері, коли сонце так красиво заходило, з-за кущів з’явилася зграя чудових великих птахів. Каченя ніколи не бачило таких прекрасних створінь. Сніжно-білі, з довгими гнучкими шиями — то були лебеді. Вони дивно закричали, махнули розкішними білими крилами й полетіли у вирій, за безкраї моря. Лебеді піднялися високо-високо, а маленьке гидке каченя охопило дивне хвилювання. Воно не знало, як звуть цих птахів, куди вони полетіли, але так полюбило їх, як нікого ніколи (За Г. К. Андерсеном). ІІІ. Сонячний промінь упав на листя ліщини й, знайшовши поміж нього вільні ходи, залишив золоті зайчики на землі, на траві, на купці торішнього листя. Але це була зовсім не купка листя, а маленьке оленятко, зі шкірою, покритою золотавими плямками, точнісінько такими, як сонячні зайчики. Тому його ніхто не помічав серед справжніх сонячних зайчиків. А мати-олениха здалеку сторожко поглядала на своє маля. Із заростей ку70


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

щів видно було її нашорошені вуха, які прислухалися, чи не чути якогось підозрілого звуку, чи не загрожує хтось її синові (В. Іваненко). А. Які тексти мають ознаки художнього стилю? Доведіть свою думку, використовуючи конкретні приклади. Б. Доведіть, що текст про мурашок є описом, а текст про гидке каченя є розповіддю з елементами опису. В. Знайдіть у текстах слова із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності. 3. Ознайомтеся з ознаками та будовою твору-опису тварини в худож­ ньому стилі.

Художньому опису властиві виразність, емоційність, образність, тому в ньому використовують епітети, порівняння, слова з префіксами й суфіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності. Будова твору-опису тварини 1. Вступ (знайомство з твариною: де живе, де ви її зустріли чи побачили тощо). 2. Основна частина (опис тварини): • зріст і розмір, масть (забарвлення), шерсть; • голова, очі, вуха, лапи, хвіст; • поведінка, риси характеру. 3. Кінцівка (ваше ставлення до тварини). 4. Створіть твір-опис улюбленої тва­ рини за самостійно складеним планом (узявши за основу матеріал вправи 3). Опишіть тварину в ху­ дожньому стилі. 5. Складіть твір-опис кота за картиною В. Микитенка «Кіт відпочиває». 6. Підготуйте усний опис одного з птахів, що живе у вашій місцевості.

В. Микитенко. Кіт відпочиває

ПОДУМАЙТЕ ТА РОЗКАЖІТЬ • Яка відмінність між змінними й незмінними словами? • Чи вмієте ви розрізняти спільнокореневі слова та форми того самого слова? • Чи складно вам утворювати нові слова за допомогою префіксів і суфіксів? • Яка тема видалася найважчою? • Що було найцікавішим під час вивчення цього розділу? • Про що з вивченого ви хотіли б дізнатися більше? 71


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ, ЩО ТАКЕ: звуки мови та звуки мов­ лення; фонетична транскрипція; голосні та приголосні звуки; дзвінкі та глухі приголосні; тверді, м’які та пом’якшені приголосні.

ВИ ПОТРЕНУЄТЕСЯ: визначати дзвінкі й глухі приголосні; визначати тверді, м’які та по­м’як­ ше­ні приголосні; ділити слова на склади; переносити слова з рядка в рядок; правильно ставити наголос; писати твір-розповідь на основі влас­ ного досвіду в художньому стилі.

§ 30–31. ЗВУКИ МОВИ ТА ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ Й ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

1. Прочитайте речення та виконайте завдання.

Гаслом каші не зіпсуєш. Маслом чаші не зіпсуєш. Маслом каші не зіпсуєш. А. Яке із цих речень є приказкою? Б. Через який звук (на письмі — букву) у решті речень не можна прочи­ тати приказку?

Звук — це найменша одиниця мови та мовлення. Звуки утворюються внаслідок коливання повітря. Люди й тварини сприймають їх на слух. Бувають звуки природи (шум дерева, гроза, дзюрчання води) і звуки, що створює людина (кашляння, свист, дихання). Треба розрізняти звуки мови та звуки мовлення. За допомогою звуків мови розпізнають слова та їхні форми: мир [мир] — сир [сир] — тир [тир]; сир [сир] — сиру [сиру] — сиром [сиром] — у сирі 72


§ 30–31. Звуки мови та звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки

[сир′і]. А завдяки звукам мовлення відбувається усне спілкування між людьми. Звуки мови вивчає фонетика, а звуки мовлення — орфоепія. Для передавання звуків на письмі використовують фонетичну транскрипцію: кожний звук або все слово беруть у квадратні дужки: [у], [т], [йама]. Звуки не бувають великими або малими, тому в транскрипції для позначення використовують лише малу літеру: Одеса [одеса], Іван [іван]. Звуки ми чуємо й вимовляємо (голосні, приголосні; дзвінкі, глухі та ін.), а букви бачимо та пишемо (чорні, білі; великі, малі; скляні, дерев’яні та ін.). Голосні звуки (їх 6) утворюють за допомогою голосу: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Приголосні звуки (їх 32) утворюють за допомогою голосу та шуму або тільки шуму: [д], [т], [з], [с], [к] та ін. Отже, в українській мові 38 звуків. 2. Утворіть якомога більше нових слів, змінюючи лише один звук (за зразком) (усно).

Сад, рис, каса, мити. Зразок. Мак — гак, так, сак, бак, лак; мав (від мати), маг, мас (від маса). 3. Запишіть звуки у дві колонки й чітко вимовте їх: 1) голосні звуки; 2) приголосні звуки.

[з], [й], [і], [к], [а], [у], [т], [н], [о], [и], [ш], [ф], [е] До речі…

Буква ґ позначає проривний («вибуховий») звук [ґ]: ґава [ґава], аґрус [аґрус]. Слів із цим звуком в українській мові небагато. Бук­ ва г передає на письмі більш протяжний звук [г]: Галя [гал′а], кур­ ган [курган]. Розрізняйте ці звуки й літери: грати (брати участь у грі) і ґрати (переплетення металевих прутів).

4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Звуки бувають А Б В Г

білими і чорними пластиковими та скляними голосними та приголосними холодними і теплими

2. А Б В Г

Букви бувають наголошеними та ненаголошеними дзвінкими й глухими твердими та м’якими великими й малими

73


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

3. Три голосні звуки має слово А Б В Г

помітити чесність огірок осінь 5. Виконайте творчі завдання.

А. Уявіть, що ви зустріли невідомих тварин. Це харарапа й зілюля. Опи­ шіть їх (зовнішній вигляд, вдачу, поведінку), потім прочитайте свої описи вголос і виявіть спільне в них. Б. Порівняйте результати дослідження, проведеного вченими-мово­ знавцями. Коли науковці провели такий експеримент, то виявили, що певні звукові комплекси породжують у багатьох людей подібні уявлення. Харарапу більшість пов’язувала із чимось великим, ста­ рим, злим, а зілюлю — з маленьким, молодим, приємним, добрим. Напишіть про харарапу й зілюлю казку, у якій добро перемагає зло.

Культура слова • Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

притримуватися правил

дотримуватися правил

привести приклад

навести приклад

покращувати рівень знань

підвищувати рівень знань

6. 1. Замініть у поданих словах по одному звуку (на письмі — по одній букві), щоб утворилися нові слова. Запишіть їх парами (за зразком).

Чайка, справа, річ, рис, компанія; шити, знати, потерти, п’ю, печу; мимохіть, тут, там; сто, сорок, сім; вона, мій, чий. Зразок. Сода — мода. 2. Із звуків-кубиків утворіть якнайбільше слів і запишіть їх. Літери, що позначають голос­ні звуки, підкресліть (за зразком).

[о] [п] [л] [а] [н] [т] [е] [с] [к] Зразок. Талон, пес, лан. 74


§ 32. Приголосні тверді, м’які й пом’якшені

§ 32. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ, М’ЯКІ Й ПОМ’ЯКШЕНІ

1. Вимовте пару слів лис — ліс і зробіть висновки на основі спостереження. А. Коли вимовляєте перший звук у цих словах, кінчик вашого язика тор­ кається то до верхніх зубів, то до піднебіння. Переконайтеся в цьому, вимовивши цю пару слів кілька разів. Б. Зробіть висновок, як утворюється м’який приголосний, а як — твер­ дий, заповнивши пропуски потрібними словами.

Висновок. Коли кінчик язика торкається до зубів (вони тверді на дотик), то утворюється … звук, а коли до піднебіння (воно має м’яку поверхню), то … звук. Приголосні звуки бувають тверді й м’які. У звуковому записі (у транскрипції) м’які приголосні позначають рискою [′]. Тверді приголосні (їх 22) [д], [дз], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р], а також: а) губні: [б], [п], [в], [м], [ф]; б) шиплячі: [ж], [ч], [ш], [дж]; в) [ґ], [к], [х], [г]

М’які приголосні (їх 10) [д′], [дз′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [р′] та [й]

Губні, шиплячі, а також [ґ], [к], [х], [г] м’якими не бувають, вони можуть бути лише частково м’якими, їх називають пом’якшеними (або напівпом’якшеними). Для позначення пом’якшення в транскрипції використовують апостроф [’]. Пом’якшеними вони стають перед: • [і]: білка [б’ілка], очі [оч’і]; • [а], [у], [е], що на письмі позначені буквами я, ю, є: бюро [б’юро], кювет [к’увет]. Зауважте!

Тверді та м’які приголосні утворюють співвідносні пари: [д] — [д′], [т] — [т′], [з] — [з′] та ін. Щоб розрізняти їх, у звуковому записі використовують риску для позначення м’якого приголосного. Оскільки звук [й] завжди м’який (він твердим не буває), то й немає потреби в транскрипції використовувати риску для позначення м’якості.

75


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

2. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Лань вискочила на широкий лан. 2. Стань, випрямся, глибоко дихай, аби твій фізичний стан був спокійним. 3. Син біля нічного моря спрямував свій погляд у далеку синь. 4. Хіба рись їсть рис? 5. Увесь берег покриває галька, а галка своїм забарвленням зливається із цими дрібними камінчиками (З інтернету). А. Знайдіть і прочитайте слова, що розрізняються лише твердістю/ м’якістю одного з приголосних. Б. Розкрийте лексичне значення цих слів.

До речі…

М’який знак у транскрипції не вживають, оскільки він не позначає звука, а вказує на м’якість попереднього приголосного: ось [ос′], мальок [мал′ок].

3. Зробіть звуковий запис слів лялька, вільха, повісь, заходь, пірнала, сіть, фіалка, чіткий, кішка, натяк, сюжет, тюлька. Визначте в них кіль­ кість букв і звуків (за зразком).

Зразок. Кінь [к’ін′] — 4 б., 3 зв. 4. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. НЕМАЄ м’якого приголосного звука в слові А тітка

Б сітка

В мітка

Г дірка

2. НЕМАЄ пом’якшеного приголосного звука в слові А мюзикл

Б педикюр

В обличчю

Г люстерко

3. М’який звук позначають усі підкреслені літери рядка А честь, порося, лютий, покірний Б річковий, Мальта, місто, натяк

В зірочка, нюанс, пальто, майка Г полюс, щіточка, Зінаїда, кольє

5. Складіть із кожною парою слів по одному реченню, як у вправі 2, і за­ пишіть їх. Зробіть фонетичну транскрипцію цих слів.

Зліз — злізь, лин — линь, лук — люк. Культура слова • Запам’ятайте колоритні українські слова.

Забаганка — примхливе бажання, каприз. Витівка — вчинок, що виходить за межі звичайних норм. Халепа — прикрість, біда, неприємність. 6. Зробіть звуковий запис слів пюре, дядько, посій, сядь, гіркий, Луцьк, вісь. Визначте в них кількість букв і звуків.

76


§ 33. Приголосні дзвінкі та глухі

§ 33. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— У тебе гри[п]? — Ні, я здоровий! Щойно з лісу повернувся. Зібрав багато лисичок, маслюків і підберезників. А. Через яке слово виникло непорозуміння? Прокоментуйте мовну си­ туацію. Б. Як треба було вимовити це слово? У ньому останній звук має бути глухий чи дзвінкий?

Приголосні звуки бувають дзвінкі, глухі та сонорні. дзвінкі голос + шум [ж], [д], [ґ] та ін.

Звуки Творення Приклади

глухі шум [ш], [т], [к] та ін.

Коли вимовляємо дзвінкі приголосні, голосові зв’язки вібрують, а коли глухі — то вони непорушні. Більшість приголосних утворюють пари за дзвінкістю/глухістю. Дзвінкі Глухі

[д] [т]

[д′] [т′]

[з] [с]

[з′] [с′]

[ж] [г] [ґ] [дз] [дз′] [ш] [х] [к] [ц] [ц′]

[дж] [ч]

[б] [п]

Глухий звук [ф] не має пари за дзвінкістю / глухістю. Звуки [в], [м], [н], [н′], [л], [л′], [р], [р′], [й] (опорна фраза: «Ми винили рій») не дзвінкі й не глухі, тому пар за дзвінкістю / глухістю не утворюють. Ці звуки називають сонорними. Зауважте!

Дзвінкі приголосні звуки [дж], [дз], [дз′] позначають двома буквами й дужкою над ними: джміль [джм’іл′], дзиґа [дзиґа], ґедзь [ґедз′]. 2. Прочитайте пари слів, чітко їх артикулюючи. З’ясуйте, яким приголос­ ним вони відрізняються. Визначте, який цей звук — дзвінкий чи глухий.

Ґуля — куля, плоди — плоти, дужка — душка, дам — там. 77


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Зауважте!

Буква щ позначає два звуки [ш] і [ч]: щітка [шч’ітка], плащ [плашч]. 3. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Дзвінкі приголосні позначають усі підкреслені літери у вислові А Б В Г

Як у лютому гукнеться, так восени відгукнеться. Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває. Прийшов грудень — приніс студень. Рихтуйтеся, люди, бо йде грудень.

2. Глухі приголосні позначають усі підкреслені літери рядка А Б В Г

Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве. Зимове сонце — як мачуха: світить, та не гріє. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає. Сніг, а не лід заячий лишає слід.

3. НЕМАЄ дзвінких приголосних у назві твору А Б В Г

«Цар Плаксій та Лоскотон» «Мавка Вербинка» «Фарбований Лис» «Мудра дівчина» 4. Прочитайте словникові статті та виконайте завдання.

Цить, вигук, розм. Уживають як спонукання до тиші, мовчання. — Що він таке співав? — спитала Катря, ужахнувшись того співу. — Послухаймо, — кажу, — то й почуємо… Ходімо ближче. — Цить!.. — шепоче мені (Марко Вовчок). Гайда, вигук, розм. Уживають як заклик, спонукання іти куди-небудь. 78


§ 33. Приголосні дзвінкі та глухі

— Ну, пересиділи? — Гайда! Пора, товариство, в дорогу! (Павло Тичина). А. У якому з вигуків глухі приголосні, а в якому — дзвінкі? Чи пов’язана ха­ рактеристика за дзвінкістю / глухістю з лексичним значенням цих слів? Б. Складіть діалог про ситуацію на перерві, використавши вигуки цить і гайда (не менше шести реплік).

Культура слова • Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

у грудні місяці

у грудні

пам’ятний сувенір

сувенір

кілька років тому назад

кілька років тому

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Хтось л..генько торкнув Сашка Цигана за лікоть. Сашко об..рнувся. Ззаду стояв Бровко. Стояв і довірливо д..вився такими розумними, такими щирими, такими відданими очима. Звичайно, собакам не можна до людських столів. Але ж то був не собака, то ж був Бровко… Циган нищечком поцупив із тарілки добрячий шмат ковбаси й простягнув Бровкові. Бровко вдячно, самими губами взяв ковбасу, проковт­ нув, потім підвів голову та лизнув Сашка Цигана біля вуха, — наче щось ш..пнув (Вс. Нестайко).

А. Перепишіть текст, уставивши пропущені літери е та и й дібравши до нього заголовок. Б. Зробіть звуковий запис виділених слів. Підкресліть у них глухі при­ голосні (за зразком).

Зразок. Хтось [хтос′] — 5 б., 4 зв. 79


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 34–35. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

Голос із колонки: «Увага! Шановні учасники конкурсу “Голос країни”! Комісія буде запрошувати вас на прослуховування за алфавітом». Одна з учасниць радісно кинула подрузі: — О! Інночко, я іду після тебе! Твоє прізвище — Коваленко, а моє далі в алфавіті — Коваль. До дівчат звернувся Микита й запитав: — А я перед вами чи після? Моє прізвище — Ковтун. — А ти що, алфавіту не знаєш? Хлопець зашарівся… А. Чому хлопець зашарівся? Б. Микита піде на прослуховування перед дівчатами чи після них? Зашарітися — почервоніти, укритися рум’янцем.

Алфавіт (азбука, абетка) — це розташовані в певному порядку букви. Буквою називають знак, який передає звуки мовлення на письмі. Усього в українській абетці 33 букви (або літери). Аа (а)

Бб Вв Гг Ґґ Дд (бе) (ве) (ге) (ґе) (де)

Ее (е)

Єє (є)

Жж Зз Ии (же) (зе) (и)

Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс (йот) (ка) (ел) (ем) (ен) (о) (пе) (ер) (ес)

Іі (і)

Її (ї)

Тт Уу Фф (те) (у) (еф)

Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя (ха) (це) (че) (ша) (ща) (м’який знак) (ю) (я) Знаки письма вивчає розділ науки про мову, що має назву графіка. За алфавітом розташовано слова в словниках, довідниках, списках тощо. Знання алфавіту спрощує пошук потрібного слова. 2. Розташуйте слова за алфавітом.

Ґанок, гасити, ґатунок, гасіння, доміно, думка, ялівець, базилік, основа, базар, чистий, базікати, чекання, база, анекдот, антена, сіль, лісовий, солити, сипати, родина. 80


§ 34–35. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт

3. Розташуйте й запишіть назви обласних центрів України за алфавітом. У дужках додайте інформацію про напрямок руху до кожного міста, якщо виїжджати з вашого населеного пункту (за зразком). Білорусь Росія

Чернігів

Польща

Луцьк

Суми

Рівне Житомир

Київ

Тернопіль ІваноФранківськ

Словаччина

Ужгород

Хмельницький Вінниця

Харків

Полтава

о

Черкаси

Луганськ Дніпро

Чернівці

Угорщина

іп р Дн

Львів

Румунія

Кропивницький

Донецьк Запоріжжя

Молдова

Миколаїв Одеса

Херсон

Азовське море

УКРАЇНА обласний центр річки

Чорне море

область

Напрямки руху: • західний; • східний; • південний; • північний;

Сімферополь Севастополь

• • • •

південно-західний; південно-східний; північно-західний, північно-східний.

Зразок. Мій населений пункт — м. Київ. Вінниця (південно-західний); Дніпро (південно-східний) … . Більшість букв українського алфавіту позначають один звук: а [а], к [к], н [н]. Зверніть увагу на особливі випадки співвідношення звуків і букв. Букви щ

Звукове значення [шч]: щастя [шчас′т′а], дощ [дошч]

ї дж

[йі]: їжа [йіжа], пір’їнка [п’ірйінка]

дз

[дз]: дзиґа [дзиґа], дзвонять [дзвон′ат′] [д] і [ж], [д] і [з], коли [д] належить до префікса, а [ж] чи [з] — до кореня: підживлюю [п’ідживл′уйу], відзвуча­ ла [в’ідзвучала]

[дж]: джміль [джм’іл′], раджу [раджу]

81


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

я, ю, є

ь

[йа], [йу], [йе] — два звуки: • на початку слова: Ялта [йалта], юшка [йушка]; • після літери, що позначає голосний: маяк [майак], твоє [твойе]; • після апострофа чи м’якого знака: б’ю [бйу], кольє [кол′йе] [а], [у], [е] — один звук і м’якість (напівм’якість) попереднього приголосного: малятко [мал′атко], полюс [пол′ус], ллєш [л′:еш] м’якість попереднього приголосного: зять [з′ат′], пальці [пал′ці]

Подвоєні літери передають на письмі один подовжений звук (подов­ ження позначають двокрапкою): знання [знан′:а], віддаю [в’ід:айу]. 4. Знайдіть по одній помилці в кожному звуковому записі й прокомен­ туйте їх (усно).

Рояль [роял′], узлісся [узл′іс′ся′а], дзеркало [дзеркало], плащі [плашчі], надзавдання [надзавдан′:а], тюлька [т′йул′ка], відзвук [в’ідзвук], родзинка [родзинка], Надія [над′іа], бар’єр [бар′ер], пам’ять [памйать], маззю [маз′:йу]. 5. Зробіть звуковий запис слів і вкажіть кількість букв і звуків (за зразком).

Джунглі, юшка, мюслі, гадюка, ванна, Марія, щабель, гілляччя, відзав­т­ ра, піддашшя, бджола, піджарка, ксьондз, країна. Зразок. Тюль [т′ул′] — 4 б., 3 зв. Мюслі, -ів, мн. Вівсяні пластівці з додаванням го­ ріхів, насіння, сушених ягід, фруктів тощо. 6. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. За алфавітом записано всі слова рядка А Б В Г

автомобіль, аґрус, аграрний, адреса варан, вікно, виснаження, високо дамба, диктувати, дикун, дитятко зірка, зіставляти, зламати, злаки

2. Буква я позначає два звуки в кожному слові рядка А Б В Г

82

історія, ялівець, львів’янин, доля зв’язок, позаяк, Марія, ялтинський трав’яний, заячий, пояснити, натяк пред’явити, пояс, Галя, ескадрилья


§ 34–35. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт

3. Звук [й] є в кожному слові варіанта А зав’язати, Йосип, модельєр, плюс Б роз’юшений, мій, кар’єр, порядок

В їжак, сайт, двоюрідний, молодята Г в’юнитися, Юлія, гайка, поєднати

7. Прочитайте текст.

Славетний німецький композитор Моцарт почав грати на фортепіано зов­сім малим. Про його великий хист дійшла чутка аж до короля. Йому розповіли, що малий Моцарт може заграти чималу річ (сонату) навіть тоді, як накрити клавіші хусткою. Король забажав почути Моцарта. — Приведіть мені, — каже, — того хлопця, коли він такий митець! Хочу його послухати. Узяв батько свого сина-музику й повів до короля. Посадили Моцарта за фортепіано, накрили клавіші хусткою і сказали грати. Моцарт грає, усі дивуються та хвалять (За Оленою Пчілкою). А. Зробіть звуковий запис виділених слів. Б. Що ви знаєте про Олену Пчілку та її доньку? В. Напишіть есе на тему «Талановитими стають чи народжуються?», використавши приклад із тексту про Моцарта та факт із біографії доньки Олени Пчілки (п’ять–сім речень).

Г. Лоссов. Юний Моцарт грає на фортепіано в церкві у Відні

Культура слова • Запам’ятайте колоритні українські слова.

Подейкувати — передавати чутки, поголоски тощо. Нишпорити — шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все. Захаращувати — кладучи або ставлячи що-небудь у великій кількості, заповнювати весь простір. 8. 1. Складіть список письменників і письменниць, твори яких вивчають на уроках української літератури в 5 класі. Розташуйте їх за алфаві­ том (орієнтуйтеся не на імена, а на прізвища та псевдоніми митців і мисткинь). Скористайтеся підручником української літератури. 2. Зробіть звуковий запис слів. Укажіть кількість букв і звуків (за зразком).

Джем, люттю, тюльпан, бджілка, літнє, м’ята, підземний, Готьє, обличчя, кукурудза, віджала, джміль. Зразок. Джем [джем] — 4 б., 3 зв. 83


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 36–37. СКЛАД. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ

Прочитайте речення та виконайте завдання.

1.

Дитинство, отроцтво, юність, зрі-лість і старість — вікові періоди людського життя.

Дитинство, отроцтво, юність, зрілі-сть і старість — вікові періоди людського життя.

Дитинство, отроцтво, юність, зріліс-ть і старість — вікові періоди людського життя.

А. У якій колонці правильно зроблено перенос виділеного слова? Б. За яким принципом переносять слова з рядка в рядок?

Склад — це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом видихуваного повітря. Склад утворює голосний звук. Скільки в слові голосних, стільки й складів: кіль-кість (два голосні звуки — два склади), скотч (один голосний звук — один склад). Якщо в складі може бути лише один голос­ ний звук, то приголосних може бути один, кілька, а може й узагалі не бути: а-ві-а-тор, у-стри-ця. Відкритий склад закінчується на голосний звук, а закритий — на приголосний. У слові ра-дість два склади, перший — відкритий, а другий — закритий. 2. Поділіть слова на склади та визначте, які з них відкриті, а які — закриті (усно).

Отримати, ясність, вечеря, радість, український, лампа, непередбачуваність, аудіофайл, смаколик, чарівний, твоя, десять, зненацька. 3. Запишіть слова в три колонки: 1) з двома складами; 2) з трьома скла­ дами; 3) із чотирма складами.

Милість, піала, араб, осінній, Мелітополь, різдвяний, Америка, тертий, компанія, оаза, іронія, жаб’ячий, теорія, ирій, реакція, незмінність, утертися, ювелір. З перших букв виписаних слів складіть стійку сполуку слів (фразеоло­ гізм).

84


§ 36–37. Склад. Основні правила переносу

Слова переносять із рядка в рядок за складами: за-порізький, запорі­зький, запорі-зький, запорізь-кий. Не можна: • залишати одну літеру в рядку або переносити в наступний: ожи-на (не о-жина), Ма-рія (не Марі-я); • розривати літери дж і дз, якщо вони позначають один злитий звук: ра-джу (не рад-жу), пере-дзвін (не перед-звін); • розривати буквосполуки йо та ьо: ра-йон (не рай-он), ма-льок (не маль-ок); • відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: 7 м, 150 га, Т. Г. Шевченко, п. Гнатюк, проф. Олійник; • відривати апостроф, м’який знак та й від попередньої букви: бур’-ян (не бур-’ян), кіль-це (не кіл-ьце), бай-ка (не ба-йка). Якщо буквосполуки дж і дз позначають два звуки, то їх можна розривати: під-живити, над-звуковий. Коли корінь починається на голосний, то переносимо довільно: розорати, роз-орати й розо-рати; бе-зупинно, без-упинно та безупинно; а коли на приголосний, то від кореня його не відриваємо: дозрівати (не доз-рівати), ви-правдання (не вип-равдання). Зауважте!

При збігу однакових приголосних на межі значущих частин слова одну букву залишаємо, а другу переносимо в наступний рядок: без-зубий (не беззубий), закон-ний (не зако-нний). В інших випадках можливий подвійний перенос: зна-ння і знан-ня, жи-ття і жит-тя, ва-нна і ван-на. 4. Запишіть слова, позначивши рискою всі можливі місця переносу з рядка в рядок (за зразком).

Армія, надзвуковий, задзеркалля, міський, годинник, бульйон, І. Я. Фран­ ко, сльоза, курйоз, накладати, розойкатися, піднісся, вагонний, передзвін. Зразок. Убо-зтво, убоз-тво, убозт-во. 5. Поділіть слова на склади, а потім — на частини для переносу, де це можливо (за зразком).

Ягода, Дніпро, чеський, оминати, какао, закрию, оаза, чесність, буття, уявлення. Зразок. А/зі/я — Азія, ю/на/ки — юна-ки. Оаза — родюче місце в пустелі з буй­ ною рослинністю та прісною водою.

85


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

6. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Три склади мають обидва слова рядка А Б В Г

надія, мальва тарілка, іриска посібник, чашка параграф, скульптор

2. НЕПРАВИЛЬНО позначено місце переносу в слові А Б В Г

на-дуживати на-йменший пі-добідати ві-дусюди

3. ПРАВИЛЬНО позначено місце переносу в слові А Б В Г

май-оріти народ-жую дит-’ясла розріс-ся 7. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Акваріум — чарівний куточок живої природи, у якому можна побачити багато не/звичайного. У прозорій, як гірське повітря, воді серед рослин плавно пропливають улюбленці акваріумістів — скалярії. Біля них, немов метелики, пурхає табунець не/спокійних гупі — чорно/синіх, яскраво/червоних, атласно/зелених. У кутку застигла зграйка неонових рибок, що світяться, як люмінесцентні лампи. А зовсім поруч, у заростях водяного моху, видно не/рухомих скляних окунців. Їхнє тіло немовби вишліфуване з кришталю й окантоване золотом (Г. Романишин).

А. Перепишіть текст, знявши риску. Б. Поділіть на склади виділені слова (за зразком).

Зразок. А-ква-рі-ум, ку-то-чок. 86


§ 36–37. Склад. Основні правила переносу

В. Дискусія в класі. Висловте свої міркування щодо життя тварин у не­ волі. Чи варто заради краси й розваги обмежувати простір рибам, поміщаючи їх до акваріуму (усно)?

Культура слова 1. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Піала, український, чарівний. 2. Запам’ятайте правильний варіант слововживання. НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

сміятися над кимось

сміятися з когось

знущатися над кимось

знущатися з когось

властивий для птахів

властивий птахам

8. 1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Під час виготовлення пташиних будиночків треба додержуватися правил і розмірів. Іноді буває, що будиночки, на виготовлення яких затратили багато праці, птахи не/заселяють через те, що вони були зроблені не/правильно. Дошки для них стругають рубанком тільки з одного боку; усередині їх не/шліфують, щоб птахи могли чіплятися за них кігтиками. Дахи краще робити не/горизонтальними, а під кутом, щоб із них стікала дощова вода. Дуже важливо правильно розмістити й вирізати вхідний отвір — льоток. Птахи не/оселяться в будиночку, якщо льоток у ньому буде вузький або, навпаки, надто широкий (В. Куличенко). А. Перепишіть текст, знявши риску. Б. Поділіть на склади виділені слова й підкресліть у них закриті склади (за зразком).

Зразок. Пта-ши-них. В. Напишіть, якого правила не дотримано в будиночку для птахів, що на фото. 2. Запишіть слова, позначивши рискою всі можливі місця переносу з рядка в рядок.

Ґудзик, кукурудза, пір’я, Юлія, задзвеніти, гайок, близький, бездоріжжя, серйозний, заправляти, відокремлювати, електронний, відзвук, земля, суспільство. 87


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 38–39. НАГОЛОС. ОРФОЕПІЧНА ПОМИЛКА

1. Прочитайте речення та виконайте завдання.

— Скільки коштує відремонтувати — Скільки коштує відремонтузамок? вати замок? — Три з половиною мільйони гривень. — Триста п’ятдесят гривень. А. Чому вартість ремонту так суттєво відрізняється? Б. Чому важливо правильно наголошувати слова?

Наголос — це посилена вимова одного зі складів: випадок, котрий, черговий. Отже, склад може бути наголошеним і ненаголошеним. У слові пі-сня перший склад наголошений, а другий ненаголошений. Оскільки склад утворюють голосні звуки, вони так само бувають наголошеними й ненаголошеними: у слові [п’іс′н′а] звук [і] наголошений, а звук [а] ненаголошений. В українській мові наголос рухомий: пісня — пісні, ходиш — ходжу. На який склад падає наголос, можна з’ясувати за орфоепічним словником або за словником наголосів. Бувають слова з подвійним наголосом (таких слів небагато): алфавіт і алфавіт, весняний і весняний, завжди і завжди, мабуть і мабуть, також і також та ін. Значення окремих слів залежить від наголосу: замок (будівля) і замок (пристрій для замикання чогось); ніколи (немає часу для чого-небудь) і ніколи (ні в який час, ні за яких обставин). 2. Поділіть клас на три групи (за рядами) і позмагайтеся: команда-пе­ реможець має набрати найбільше балів. Прочитайте слова, правиль­ но їх наголошуючи1.

І. Бешкет, бородавка, боязнь, вантажівка, видання, вимога, виразний, віднести, вірші, добуток, довідник, донька, дочка, дрова, завдання, залишити, каталог. Правильність наголошування можна перевірити за словником, що на с. 201– 203. 1

88


§ 38–39. Наголос. Орфоепічна помилка

ІІ. Квартал, кілометр, корисний, курятина, листопад, навчання, начинка, ненависть, новий, обіцянка, одинадцять, ознака, олень, підлітковий, пізнання, подруга, поняття. ІІІ. Посередині, проміжок, псевдонім, разом, сантиметр, середина, слина, стрибати, текстовий, течія, тулуб, фартух, фаховий, фольга, чорнозем, чорнослив, шовковий. А. Запишіть неправильно наголошені слова й позначте в них наголос. Б. Вивчіть ці слова. 3. Випишіть слова, що мають наголос на першому складі.

Слина, граблі, випадок, добуток, течія, олень, заробіток, бешкет, віт­ чим, оцет, котрий, дрова, аркушик, русло. З перших букв виписаних слів складіть синонім до слова воля. 4. Випишіть слова, значення яких залежить від наголосу. Розкрийте лек­ сичне значення виписаних слів (за зразком).

Орган, весняний, виходити, мабуть, батьків, завжди, захват, лупа, алфавіт, пора, також, сума. Зразок. Атлас (альбом із картами) — атлас (тканина). Логічним наголосом виділяють найважливіше слово в реченні, щоб привернути до нього особливу увагу. Прочитайте речення, щоразу виділяючи інтонаційно виділене слово: 1. Завтра поїдемо до Одеси. 2. Завтра поїдемо до Одеси. 3. Завтра поїдемо до Одеси. Перше речення є відповіддю на запитання «Коли поїдемо до Одеси?», друге — «У який спосіб завтра дістанемося до Одеси (поїдемо, полетимо чи попливемо)?», третє — «Куди поїдемо завтра?». У великих за обсягом реченнях може бути кілька слів, на які падає логічний наголос. 5. Прочитайте діалог і визначте в кожній репліці слово, на яке падає ло­ гічний наголос (усно).

— Невже ти без батьків їздив до міста? — Ні, я там був зі старшою сестрою. — А коли ти плануєш до Канева? — Напевно, поїду в серпні. — А чому саме в серпні? — Батьки кажуть, що до Тараса Шевченка треба їхати на День Незалежності. — У цьому є логіка.

89


ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

6. Виконайте завдання в тестовій формі. 1. Наголос на перший склад падає в слові А Б В Г

близький добуток донька дочка

2. Наголос на другий склад падає в слові А Б В Г

слина новий дрова спина

3. Прочитайте речення (цифра позначає наступне слово).

Ми (1)принесли вудочки, що лежали у (2)вантажівці, а потім (3)разом із сестрою пішли до (4)чарівної річки. НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букву на позначення наголошеного голос­ ного в слові, позначеному цифрою А Б В Г

1 2 3 4 7. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають твої весни, і світить спека ребрами моста.

І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски скупі. І той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі.

Стоять мости над мертвими річками. Лелека зробить декілька кругів. Очерети із чорними свічками ідуть уздовж колишніх берегів.

Тоскно — з тугою, сумно. Рудимент — залишок, пережиток того, що зникло. Рудиментарний — тут: який зникає, залишковий. Багва — болотисте місце. Озерявина — висохле озеро; місце, де було озеро.

90

Л. Костенко


§ 38–39. Наголос. Орфоепічна помилка

А. З’ясуйте лексичне значення виділених слів. Б. Визначте в кожному рядку слово, на яке падає логічний наголос. Ви­ разно прочитайте вірш повторно, посилюючи голос на виділених словах. В. Опишіть своїми словами, як Л. Костенко в поезії зображає природу (її стан, атмосферу), який настрій викликав вірш у вас, яку проблему в ньому порушено (письмово; п’ять–сім речень).

Культура слова • Розрізняйте за значенням слова лікарський, лікарський і лікарняний.

Лікарський — який стосується лікаря та його діяльності: лікарський халат, кабінет, рецепт; лікарська діяльність, порада, таємниця. Лікарський — який стосується ліків: лікарська рослина, лікарський препарат. Лікарняний — який стосується лікарні: лікарняне ліжко, лікарняна палата. 8. 1. Запишіть усі слова вправи 2 в три колонки: 1) з наголосом на пер­ шому складі; 2) з наголосом на другому складі; 3) з наголосом на тре­ тьому складі. Вивчіть їх. 2. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

Десь на гор..зонті хмара-хустка Манить в даль, мов дівч..на у сад, І в..сни такі пахучі згустки Розпл..скалися об голубий фасад. Дні стоять погожі і пр..вітні — Розтопилося б і серце кам’яне. Всі на вул..цях — немов знайомі, рідні, Лиш чомусь не впізнають мене…

В. Симоненко

А. Перепишіть вірш, уставивши пропущені літери е та и. Б. Навчіться виразно його читати, визначивши слова, на які падає ло­ гічний наголос.

91


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

§ 40. ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ (за планом)

1. Виконайте тестове завдання. Ознаки художнього стилю має речення А

Місяць потроху виплив, увесь червоний, вогняний.

Б

— Колюнчику, коли ти збираєшся йти на тренування?

В

Прошу надати мені матеріальну допомогу для оздоровлення.

Г

Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова й прикметника.

Твір-розповідь — це повідомлення про події, що сталися в житті людини чи тварини. Вони розгортаються в певній послідовності, яку передають прислівники та дієслова: жив собі, якось уранці, потім, минули роки та ін. Текст твору-розповіді складається з трьох частин: зачин, розгортання події та її завершення. 2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

ЯК ЗДИВУВАВСЯ МУРКО В однієї бабусі був старий-престарий кіт Мурко. Лежить, на сонечку вигрівається. Заплющив очі, спить, поклавши голову на лапки. На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, курча замовкло. Підійшло тихенько, притулилося до нього й очі заплющило. Тепло йому біля кота. Мурко почув, що хтось до нього притулився. Розплющив очі — і побачив курча. Дивиться кіт Мурко на курча з подивом і не знає, що йому робити. Чи злякати курча, щоб воно втекло, чи нехай собі гріється? Минуло кілька хвилин… Посеред подвір’я сплять два пухнасті клубочки: рудий і жовтенький (За В. Сухомлинським). А. Поділіть текст на три частини: зачин, розгор­ тання події та її завершення. Б. Знайдіть слова, що передають послідовність дій.

92


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

В. Доведіть, що цей текст є розповіддю в художньому стилі. 3. Напишіть твір-розповідь у художньому стилі про пригоду у вашому дворі. Попередньо складіть план твору та доберіть заголовок.

До речі…

Слів із буквою ґ в українській мові не так і багато. Їх треба запам’ятати. Ось найуживаніші з них.

аґрус ґава ґазда ґандж ґанок ґатунок ґвалт ґедзь ґелґотіти ґиґнути ґлей ґніт (у лампі) ґоґель-моґель ґрати (іменник) ґречний ґринджоли ґрунт ґудзик ґуля джиґун дзиґа проґавити ПОДУМАЙТЕ ТА РОЗКАЖІТЬ • Яка відмінність між голосними й приголосними звуками? • Як утворюються дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні? • У яких життєвих ситуаціях може знадобитися знання абетки? • За якими словниками можна перевірити наголос і вимову звуків у словах? • Яка тема видалася найважчою? • Про що з вивченого ви хотіли б дізнатися більше?

93


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook