Issuu

Г. Й. Волкотруб

Г ш

УДК 8 1 1 .1 6 1 .2 (0 7 5 .2 ) ББК 81.2У кр-9 B67 Рекомендовано М ініст ерст вом освіт и і н ауки України

(Наказ МОН України від р. № )

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

У м о в н і п о зн а ч е н н я : - межа уроку - пригадай! - домашнє завдання - завдання підвищеної складності 7 - попрацюйте в парах - розвиток діалогічного мовлення Увага - ко н кур с ! - колективна робота

вранц і

В67

- слова, правопис яких потрібно запам’ятати

Волкотруб Г.Й. Українська мова : підруч. для 4-го кл. загальноосвіт. навч. закл./ Г.Й. Волкотруб. - Київ : Генеза, 2015. — 176 с. ІБВК 978-966-11-0681-8. УДК 811.161.2(075.2) ББК 81.2Укр-9

ISBN 978-966-11-0681-8

ЛЮБИЙ ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКУ! Крок за кроком з 1 класу ти опановуєш українську мову. Підручник, який тримаєш у руках, допоможе тобі повторити, узагальнити й закріпити вивчене в по передні роки, поведе далі в розмаїтий і багатий світ нашої мови. Ти дізнаєшся більше про мовлення, текст, речення, матимеш уявлення про частини мови. Ти не нудьгуватимеш! Сучасні й цікаві тексти вправ тісно пов’язані з твоїм життєвим досвідом, інтересами. Разом з однокласниками ти спілкуватимешся в парах, групах, матимеш нагоду висловлювати власні мірку вання з приводу близьких тобі тем, розгадаєш ребуси. Звертай увагу на умовні позначення: Знак Оклику спонукає запам’ятати, Кома - пригадати вивчене рані ше, Крапка звертає увагу на нові відомості з мови, Знак Питання пропонує виконати складніше завдання, а Лапки заохотять до роботи в парі. Маски означають, що треба скласти діалог. Дзвінок позначає початок но вого уроку, а Будиночок - домашнє завдання. Слова, значення, вимову й написання яких ти маєш запам’ятати, винесено в рамочку. Уважно й пильно читай вірші, оповідання, казки, жарти на мовні теми, розглядай ілюстрації. Спостері гай за мовними явищами, проводь власні дослідження, користуючись тлумачним, орфографічним, синоніміч ним, фразеологічним словниками, іншими джерелами інформації. Вивчаючи кожен розділ, ти отримаєш нові знання, опануєш усі види мовленнєвої діяльності, розвинеш творчі здібності, засвоїш загальнолюдські цінності, глибоко усвідомиш багатство й цінність рідної мови. Успіхів тобі!

ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-3 КЛАСАХ

1 .1 . Прочитай виразно вголос уривок з вірша.

Учімося, друзі, слово любити, Слово до слова - й думка сповита. Люди без думки - птиці безкрилі, З думкою люди мудрі й щасливі. Лариса Лужецька 2. Поміркуй, що дають слово й думка людині. 3. Що потрібно для того, щоб слова стали реченням? 4. Знайди у вірші звертання. Як його виділено на письмі? Скла ди (усно) речення із цим звертанням. 2. 1. Прослухай текст з голосу вчителя.

Крапка - це найбільш уживаний розділовий знак. Без неї ми як без рук. Спробуйте прочитати ось це: «Звечоріло усе спить місяць не спить дивиться літаюча тарілка летить додому». Без помічниці крапки нічого не зрозуміло: спить місяць чи не спить, дивиться на літаючу тарілку чи сам летить додому? Інша справа, коли крапка на місці: «Звечоріло. Усе спить. Місяць не спить. Дивиться: літаюча тарілка летить додому». За Антоніною М овчун 2. Якими знаками може позначатися кінець речення? Наведи приклади речень на кожен знак. Як називають такі речення? 3. Поясни, що означає вислів я к без рук-. - можна обійтися без чого-небудь; - не можна обійтися без чого-небудь; - потрібна допомога в чомусь.

3. 1. Прочитайте із сусідом по парті в особах.

- Д ят ле, припини стукати! Зовсім спокою немає! Голова від твого стукоту болить! - А в мене, думаєш, не бо лить? Може і струс мозку буде. - Так навіщо тоді стукатигрюкати? - А в мене, голубонько, робота така. Небезпечна і тяжка. І іншої роботи в дятлів немає. За Едуардом Шимом 2. Знайди в тексті слова з м’якими приголосними. Назви ці приголосні. 3. Чим є в реченні виділені слова?

4. 1. Прочитай. Які речення потрібно вимовляти з особли і вим почуттям? У магазині тато мій барабан купив новйй. 2. Іди, голубонько, сюди! 3. Сьогодні ми диктант писали! 1.

4. Чому ти два дні не був у класі? 5. Закрий щільніш кватирку, Борю, бо дуже холодно надворі. 2. Спиши. Підкресли звертання. Поясни, у чому особливість ви мови та написання виділених слів. 5. 1. Прочитай. Яка буква часто трапляється в цьому тексті? Які звуки вона позначає?

Дивіться, дітки! Доброцвітна дивина! Досвіток. Духмяна долина. Джерельце дзюрчить. Дзижчать джмелі. Дятел дзьобає дрібнолисту дичку. Друженьки, дбайливо доглядайте дивовижне дов кілля! За Олександром Виженком 2. Поясни розділові знаки в першому й останньому реченнях.

6 . 1. Прочитай слова. Вимов звуки, які позначаються виділеними буквами. За якою ознакою (дзвінкий - глухий, м’який - твердий) відрізняються звуки в кожній парі слів?

Медаль - метал, торохтіти - тьохка ти, дзенькати - дзюрчати, верблюд апетит, сніг - міх, гриб - суп, мізинець —палац, дисципліна —диня.

мізинець дисципліна

2. Добери й запиши пари слів з такими звуками: [с] - [с'], [Р] - [РІ. [н] - [ні. Підкресли букви, які позначають м’якість попередніх приголосних у словах.

вранці

7. 1. Прочитайте текст. Спишіть.

З медом був пов’язаний такий звичай. Коли роїлися бджоли, наречений з нареченою вранці виносили до лісу порожні вулики. За повір’ям вважалося, що нова родина буде щасливою, якщо бджоли нанесуть туди меду. 2. Підкресліть слова, у яких неоднакова кількість букв і звуків. 3. Виділене слово поділіть для переносу по-різному. Перевірте один в одного виконання завдання. 8. Спиши слова.

Сім’я, п’ятниця, в’їхати, з ’єднати. 2. За яким правилом слід писати ці слова? 3. Добери 5 слів на це правило. Слова запиши. 9. 1. Спиши, уставляючи пропущені букви е, и. Усно добиН Д рай перевірні слова.

Білка, незважаючи на свою шуб т ем перат ура ку, зм..рзлюха. Гніздо своє вона р е тельно утеплює. 3..мою там утримується кімнатна тем пература. Коли пот..плішає, білка виходить із гнізда. За Юрієм Дмитрієвим 2. Підкресли слово з ненаголошеним звуком [е], до якого не можна дібрати перевірного слова.

* її З

МОВА І МОВЛЕННЯ

§ 1. МОВА - ЖИВА СКАРБНИЦЯ ІСТОРІЇ НАРОДУ . 1. Прочитай і спиши.

Немає кращих і гірших, вищих і нижчих мов. Але є мова рідного народу, яку не може замінити жодна інша. Мова рідного народу і найвеличніша, і найсвятіша. А той, хто зневажає її й цурається, обкрадає і себе, і свій народ. Іван Ю щук 2. Як ти розумієш слова відомого українського мовознавця? 3. Вислови своє ставлення до рідної мови. 11.1. Розгадай ребус. У ньому зашифровано два слова - імен ник і прикметник.

2. Запиши відгадку. Добери до слів-відгадок спільнокореневі.

У кожного народу є власна дорогоцінна скарбни ця - мова. Саме в мові зберігається народна історія від найдавніших часів до сьогодення. Щодня наше життя змінюється: щось відходить у минуле, щось з ’являється. І все це відображається в мові - у нових словах, словосполученнях, навіть цілих текстах, що передаються з покоління в покоління. Пізнання рід ної мови дає нам змогу поринути в історію свого на роду й перейняти досвід наших пращурів. 7

12. 1. Прочитай і спиши.

Я знаю: мова мамина - свята. В ній вічний, незнищенний дух свободи. Її плекали душі і вуста Мільярдів. Це - жива вода народу. М икола Адаменко 2. Поділи слово зі знаком м’якшення для переносу. 3. Доповни ряд синонімів словом з тексту: викохувати, коха-л , ти, вирощувати, леліяти. 4. Як ти розумієш виділені слова? 13. 1. Прочитай і спиши.

Мова - то серце народу: гине мова - гине народ. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ. Іван Огієнко 2. Як ти розумієш ці слова? 3. Підкресли слова, ужиті в переносному значенні. 14. 1. Прочитай висловлювання й поясни, як ти їх розумієш.

1. Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря (Єв ген Летюк). 2. Мова - це віконця, через які людина бачить світ (Василь СухомлинськиІЇ). 2. Чи багато таких слів у мові, до яких ти звик, які ти давно зна єш? Назви 3 -4 таких слова. 3. А чи є слова, які для тебе стали новими? Які це слова? Звідки вони стали тобі відомі? Я к

15. Поміркуй! Чи багато в мові слів, які можна назвати новими? Чому? Із чим це пов’язано? Яке основне джерело в жит ті кожної людини, з якого вона черпає нові слова?

16. 1. Прочитай вірш. Поміркуй над його змістом.

Не важливо, де живеш ти, чи у місті, чи в селі, Є у кожному будинку мудра книжка на столі.

Книжка - вірний друг-порадник, розповість тобі про все, І незнаними шляхами в світ історій понесе. Нам без книг ніяк не можна, в них є відповідь на все, Знає це людина кожна, що до рук її бере. Книжка - справжній наш учитель і в навчанні, і в житті, Допоможе при нагоді у великім відкритті. Віт алій Войтко 2. Пригадай, з яких 2 книжок тобі стали відомі нові слова. Що це були за слова? Запиши їх. 3. Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів. 17. 1. Прочитай текст мовчки. Як ти його розумієш?

Разом з історією народу постійно змінюється мова. Деякі слова зникають, а деякі - з ’являються разом із предметами та явищами, які нас оточують. Ці зміни майже непомітні. Проте в мові є величезна кількість слів, які лиша ються з народом постійно, і це дає змогу поколінням «порозумітися». Так, сьогодні ми розуміємо мову тих, хто писав тексти сто років тому, бо в мові зберігається більшість слів, які «подорожують у часі». Нові слова теж із часом стають такими. 2. Уяви, що машина часу дала тобі змогу поспілкуватися з твоїм однолітком, який жив сто років тому. Які слова нашого часу були б йому незрозумілі? Чому? А чи будуть у його мові такі слова, які незрозумілі тобі? Розкажи про це. 3. Поділи виділені слова на склади й запиши. 18. 1. Прочитай висловлювання про мову. Поміркуй над їхРЧ нім змістом.

1. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Дмитро Білоус). 2. Мова - така ж жива істота, як і народ, який її витворив (П анас Мирний). 3. Мову чудо ву дав нам народ {Павло Тичина). 2. Поясни, чому мову називають материнською. Добери й за пиши 2 прислів’я про мову.

§ 2. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ А

І ’ . 1. Прослухай текст з голосу вчителя.

Буває, слухаєш чиюсь розповідь - і аж заслухаєшся. І річ навіть не в тому, про що говориться, а в тому - як, якими словами. Хоч, коли розібратися, то нічого тако го в тих словах немає, та якісь вони смаковиті, а до того ж влучні, ще й пересипані прислів’ями. А інший, буває, почне говорити, скажімо, відповідати у класі урок, і нехіть бере слухати якісь недоречні або покалі чені слова, неоформлені речення. Щоб гарно говорити, треба якомога краще знати скар би мови та щедро ними користуватися. За А Матвієнко 2. Яких мовців хочеться слухати, а яких - ні? 3. Спиши останнє речення. У якому значенні - прямому чи пе реносному - ужито виділені слова? Поміркуй, про які скарби мови йдеться в тексті. 20. 1. Прочитай.

Буває, що слово відоме давно, а знає не кожен, що значить воно. І тут у пригоді стає визначник скарбів наших мовних - тлумачний словник. Дмитро Білоус 2. Яке значення для підвищення культури мови мають словники? Які словники ти знаєш? Якими з них користуєшся? 3. Запам’ятай вислів ст ат и в п р и г о д і - згодитися до чогось, допомогти комусь. 4. Поміркуй, що стає в пригоді тому, хто вирішив покращити своє усне та писемне мовлення. Склади й запиши про це речення. 21. 1. Прочитайте із сусідом по парті в особах вірш.

- Здоров! - Угу. - Ну як? 10

- Та так - Чому? - Тому.

- А все ж? - Еге ж! - Чого?

Того... Ти ба! Хіба? А як?

Отак. Ну що ж ... Отож. Бувай!

- Та хай! - Ага. - Угу. т

Ігор Січовик

2. Чи можна зрозуміти, про що говорять хлопці? 3. Як ти назвеш мову учасників діалогу: красива, бідна, неціка ва, багата, нудна...? 4. Складіть і розіграйте із сусідом по парті діалог, який міг би відбутися між покупцем і продавцем у магазині.

в Ч

22. мачень.

1. Добери з довідки слова відповідно до поданих тлу-

1. ... - легкий чохол, який надягають на ковдру або прикріплюють до неї. 2. ... - місцевість, що відкривається перед очима, пейзаж. 3. ... - пристрасний любитель спортивних змагань. Д о в і д к а . Підковдра, краєвид, уболівальник. 2. Склади й запиши зі словами з довідки речення.

23. 1. Прочитай жартівливий вірш.

Кажанчик уранці вкладається спати. То як йому краще матусі сказати: - Спи, моя мамо! Добраніч, рідненька! Чи: - Доброго ранку тобі, моя ненько?! Н ат алія Завальська

2. Запиши слова ввічливості, ужиті у вірші. Коли їх кажуть? 3. Добери й запиши відомі тобі слова, якими можна привітатися. у* 24. 1. Прочитайте. Випишіть слова ввічливості. Перевірте її один одного, чи правильно ви вибрали й записали слова.

Хто це? Доброго ранку! Знову ви до п о б а ч е н н я запізнилися! Перепрошую! Я віднесу вашу сумку! Щиро дякую! Ти співаєш дуже гарно. До

побачення! Бувай! Ходімо звідси. Усього вам найкращо го! Сьогодні ми ще погуляємо. Бувайте здорові! 2. Які слова допомагають ввічливо висловити прохання, поба жання або пробачення? 25. 1. Прочитайте текст в особах (автора, тата й Марійки).

Якось тато пригостив Марійку яблуком. Марійка від кусила шматочок, простягла яблуко татові й сказала: - Тату, з ’їж сам це яблуко, воно всередині гниле! - Як тобі не соромно! - сказав тато. Так говорять неввічливі люди! будь ласка Тоді Марійка подумала і сказала: - Тату, з ’їж , будь ласка, сам це яблуко, воно всере дині гниле! . Леонід Камінськии

2. Поміркуй, чому тато присоромив Марійку. Чи виправила ді вчинка свою помилку? Чому ти так вважаєш? 3. Склади зі словом у рамці спонукальне речення. 26. 1. Прочитай продовження розповіді з попередньої вправи.

Зараз Марійка вже велика, ходить до школи. І тепер вона знає, що не можна пропонувати іншим те, що не подобається тобі самому. Навіть якщо він каже такі ввічливі слова, як «будь ласка». Леонід Камінськии 2. Яке правило ввічливості розкриває Леонід Камінський? 27. 1. Прочитай і спиши вірш, уставляючи пропущені букви е чи и.

Хмарка будила дощ..ка-сина: - Досить л..жати на пишних п..ринах\ На тебе ч..кають і поле, і гай. Щасти тобі, любий, і прощавай! Раїса Скачко 2. Запиши слова, якими можна попрощатися. 3. Як ти розумієш виділене слово? 4. Поясни розділові знаки в останньому реченні.

ТЕКСТ

§ 3. ТЕМА, МЕТА, ЗАГОЛОВОК ТЕКСТУ 28. Порадьтеся один з одним, які слова з довідки потрібно вставити в речення. Запишіть. Складені речення нагадають вам основні відомості про текст.

... - це зв’язна розповідь. ... - це те, про що розповідається в тексті. До тексту можна дібрати ... , який коротко позначає тему тексту. У кожному тексті є ... . Це те основне, про що хотів сказати автор. Д о в і д к а . Тема, заголовок, основна думка, текст. 2 9 . 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Великий італійський фізик, механік і астроном Галілео Галілей був першою людиною, яка поглянула на небо через підзорну трубу - телескоп. Це відбулося в ти сяча шістсот дев’ятому році у Венеції. Галілей побачив, що поверхня Місяця вкрита горами, що зорі лише зда ються нам маленькими, що Сонце обертається навколо своєї осі й на ньому є плями. Кожен охочий перекона тися в цьому міг піднятися на башту церкви Святого Марка у Венеції і зазирнути в телескоп. тепер Відкриття Галілея і тепер захоплює учених усього світу. За Костянтином Курбатовим 2. Розкажи, про що йдеться в тексті. Яка його мета? 3. Знайди в тексті слово, що має такі два значення: 1) фа хівець, що вивчає рух тіл; 2) той, хто стежить за роботою машин і механізмів та лагодить їх. Склади речення із цим словом (у будь-якому значенні). Речення запиши.

30. 1. Прочитай. Добери до тексту заголовок. Яка це розпоБ г Ч відь - художня чи наукова? Обґрунтуй свою думку.

Мед має чудові цілющі властивості. Лікарі встанови ли, що мед убиває деякі шкідливі мікроорганізми. Він містить багато провітаміну А, дуже потрібного людині. Хворі від меду швидше одужують. Діти, які їдять мед, краще ростуть. Спортсмени після виснажливих змагань за короткий час завдяки меду відновлюють свою силу. 2. Спиши. Підкресли речення, у якому виражено основну думку тексту. аЩ,

3. Знайди в тексті антоніми до слів: гірше, повільніше, тривалий, погані, перед, корисні, мало. Запиши їх парами.

§ 4. РОЛЬ СЛІВ У ПОБУДОВІ ТЕКСТУ 31. 1. Прочитай речення. Доведи, що вони складають текст. У ліс підеш - кого-небудь обов’язково побачиш. А побачиш - узнати захочеш. Узнаєш - неодмінно по любиш. А полюбиш - не скривдиш. Ось так людина влаштована: що любить, те й захищає. Усі захисники природи цією стежкою пройшли. А якщо не віриш, спробуй сам у ліс сходити... М икола Сладков 2. Знайди слова, які зв’язують речення між собою, мь 3. Добери до виділеного слова спільнокореневі іменник, прикметник і дієслово. Запиши. Познач корінь. Склади (усно) речення з прикметником.

— П р и га д а й !..................................................................... | Речення в тексті поєднуються за допомогою слів. і Для зв’язку використовуються синоніми, слова : він, вона, воно, вони; цей, ця, це; там, спочатку, \ потім, після цього та інші. Ці засоби допомага: ють уникнути повторення слів, а отже, урізно: манітнюють мовлення.

32. 1. Порівняй текст у двох стовпчиках. Який з них «бідніший»? Чому? Яким способом було вдосконалено текст (заміною по вторюваних слів, вилученням повторюваних слів тощо)?

Іволга має чудовий голос - її голос схожий на звучання флейти. Вміє іволга й неприємно верещати. За це іволгу називають і лісовою флейтою, і лісовою кішкою. Іволга - дуже корисний птах. Іволга поїдає шкідливих для лісу отруйних волохатих гусениць, яких не псіідає більшість інших лісових пт ахів.

Іволга має чудовий го лос, схожий на звучання флейти. Вміє вона й неприємно верещати. За це пташ ку називають і лісовою флейтою, і лісовою кішкою. Іволга - дуже корисний птах. Вона поїдає шкідливих для лісу отруйних волохатих гусениць, яких не чіпає більшість інших пернатих мешканців лісу.

2. Запиши слово іволга. Знайди в тексті праворуч усі замінники цього слова. Запиши їх. у" 3. Знайдіть у тексті слова, які можуть мати антоніми. Запишіть І їх парами. (Одну пару антонімів можна відшукати в тексті). Порівняйте записані слова. Хто з вас утворив більше пар? 33. 1. Прочитай. Визнач тему тексту. Яка його мета?

П ух тепер цілими днями сидів у хаті біля плити. А кошеня, якому ми гуртом дали ім ’я Норвежець, при грівалося в нього під боком. Він дрімає, і воно дрімає. Він розплющить очі, і воно розплющить. Нявкне про хально: давай гратися. І лгілкою Пухові шию погладить. Хіба ж після цього відмовиш Норвежцеві? М ихайло Слабошпицький 2. Які слова допомогли авторові уникнути повторів виділених слів? Випиши ці слова. 3. Спиши перших два речення. Підкресли слова, які допомага ють зв’язати ці два речення. 4. Склади (усно) розповідь про дружбу тварин - героїв будьякої казки чи оповідання.

34. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Люди завжди бережно ставилися до дубів. їх і тепер можна зустріти посеред ниви, обіч доріг та біля обійсть*. Навіть у найсутужніші часи селяни не наважувалися зрубувати їх, зокрема й тоді, коли велети всихали. Кремезні дозорці урізноманітнювали сільські краєвиди, були для хлібороба надійним при хистком у літню спеку й дощову сльоту восени. У дуплах літніх дерев гніздилися дикі бджоли, зво дили кубла лелеки... За Василем Скуратівським 2. Які слова вживає автор для уникнення повтору слова дуб? 3. Запиши ряди синонімів, доповнивши їх словами з тексту.

Буйний, пишний, розкішний, могутній, ... . Дбайливо, турботливо, . . . . Велетень, богатир, гігант, . . . . Двір, подвір’я, дворище, надвір’я, . . . . 35. 1. Прочитай і спиши уривок з твору.

Нараз Вінні-Пух опинився перед піщаним пагорбом на березі річки. А в тому пагорбі була велика дірка. - Ага! - сказав Пух. - Якщо я щось у чомусь тямлю, то дірка - це нора. А нора - це Кролик. А Кролик - це добра компанія. А добра компанія - це така компанія, де мене пригостять-почастують та ще й залюбки послу хають мою пісеньку. За Аланом М ілном 2. Підкресли слова, які зв’язують речення одне з одним. 3. Поділи виділені слова на склади. 4. Назви головних персонажів твору, з якого взято цей уривок.

*О бійст я - зем ля біля буди нку, зайнята городом, садом.

36. 1. Прочитай і спиши текст. Добери до нього заголовок.

Одного разу ми стояли на вулиці біля телефонної будки. Каштан, що ріс поряд, прикривав її зеленими руками-гілляж з розпростертими пальцями-листками, боронив від палючого сонця. А вона, мов добра супут ниця, підтримувала своїм дашком два кетяги зелених їжакуватих плодів. І обом, певно, від того сусідства було зручніше, затишніше в житті. Анатолій Дрофань 2. Підкресли слова, які допомагають уникнути повторення слів. 3. Поясни правопис виділених слів. Добери й запиши 5 слів на це правило.

§ 5. ПОДІЛ ТЕКСТУ НА ЧАСТИНИ. ПЛАН ^

37. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

ЗЕЛЕНА СПРАВА На порожньому подвір’ї У веснянім надвечір’ї Домовлялися юннати Дружно двір озеленяти...

Ти не вмієш! Ти не так! Ось ломака! Ось кулак!

Місяць справу відкладали, Місяць саджанці шукали, Принеслй у двір дубки І... схопились за чубки:

...Як скінчилась справа ця? У дворі - ні деревця, А сухого хмизу куп ку Хтось забрав топити грубку!

юннат

Інна Кульська 2. Про що розповідається в кожній частині? Чи відображає зміст тексту поданий нижче план? 1. Юннати домовляються озеленяти двір. 2. Буде двір як сад. 3. Схопились за чубки. Яка частина плану є зайвою? Яку частину тексту не відображе но в плані? Як потрібно доповнити план? 3. З’ясуй значення слова в рамці.

План відображає зміст тексту, допомагає послідов но відтворити основне, про що в ньому розповідається. Щоб скласти план, потрібно: - поділити текст на закінчені за змістом частини; - дати назву кожній частині. 38. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач основну думку.

КОЛИСКА МОГО НАРОДУ У сиву давнину на берегах Дніпра зупинилися перші поселенці, які раніше пересувалися в пошуках здобичі. Вони любили співати. І як їм було не співати, коли довкола буяла така краса. Русочубим хліборобам не по добалося лише одне - воювати. Та коли на рідну землю набігали вороги, тоді краяни*, всі до одного, ставали на захист Вітчизни. Так наші предки будували свою дер держ ава жаву. Спочатку Русь, що походила чи то від річки Рось, чи то від пшеничного кольору волосся слов’ян, а згодом і Україну - край, де волів би жити сам Творець землі. Столицею всіх міст обрали Київ. І стала згодом РусьУкраїна наймогутнішою у світі державою. За Ігорем Січовиком 2. Поділи текст на частини. Про що розповідається в кожній частині? У якій послідовності мусять стояти частини плану? Поява перших поселенців на берегах Дніпра. Столиця держави. Любов до пісні й небажання воювати. Будівництво держави. 3. Запиши план тексту. Усно перекажи текст за планом. 4. Запиши тлумачення слова краянин *К р а я н и н зем ляк.

* її

меш канець певного краю; співвітчизник,

39. 1. Прочитай текст. Визнач тему. Яка його мета?

У ЗАРОСТЯХ ДЕРЕЗИ У селі з ’явився незнайомий пес. Він був красивий: великий, струн кий, благородної рудої масті. Весь його вигляд та поведінка свідчили про силу й розум. Тим часом лиси тягали з селян ських дворів птицю, а провина падала на собаку. Пса прогнали, але кури все одно зникали. Його несподівано знайшла ма ленька Дана. За городами, у зарос тях дерези лежав худющий пес. Шерсть благородної масті покош латіла, позападалась між ребрами, а очі - дві криниці суму. Біляве дівчатко метеликом метнулося до хати, відкраяло шмат хліба і хутко мелькнуло з ним назад, через городи... За Володимиром Думанським 2. Доповни частину плану. Запиши. 1. Поява в селі незнайомого пса.

н а за д

2. 3. Дівчинка біжить за хлібом. 3. Склади кілька речень, що продовжать розповідь. Запиши останнє речення та придуману кінцівку.

§ 5. ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ. ТЕКСТ-ОПИС. ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ 40. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Після смачного обіду крокодил вистягнувся на при бережному піску, відкрив від задоволення рот і задрі мав. Пташка тут як тут: сміливо вскочила у відкриту пащу крокодила. Вона почала викльовувати залишки їж і, що застрягли в нього між зубами. Але ось пташка

помітила мисливців, які обережно наближалися до кро кодила. І одразу ж почувся її неголосний, але різкий сигнал. Блискавично крокодил розплющує очі, і за секунду він уже у воді. Пташка подала сигнал сигнал небезпеки, і крокодил зрозумів його. Пташка ця навіть друге ім’я має - крокодилячий сторож. Юрій Дмит рієв 2. Про що йдеться в тексті? Чи є він текстом-розповіддю? Чому ти так вважаєш? Що про це свідчить? Я к 3. Назви слова, якими описуються дії крокодилячого сторожа. Якою частиною мови є ці слова?

У тексті-розповіді йдеться про послідовні, пов’я зані між собою події. 41. 1. Прочитай. Визнач вид тексту. Обґрунтуй свою думку.

Руслан Козачук кілька днів тому врятував від не минучої поразки свою футбольну команду. Ось як це було. фут бол Калинівці програвали на своєму полі фут болістам сусіднього села Піски з рахунком нуль-один. Тоді Руслан, який сидів близько біля чужих воріт, у кін ці гри в небезпечний момент витяг з-за пазухи здоровен ного вужа й непомітно кинув під сітку. Воротар, угледівши вужаку, закричав: «Гадюка!..» - і відскочив від воріт, а м’яч тим часом спокійнісінько вкотився в сітку. Піщани, відома річ, протестували, але суддя на це не зважив. Чому? По-перше, воротареві даремно було лякатися звичайнісінького вужа. По-друге, ніхто не зміг довести, що його навмисне підкинули. Тому гол було зараховано, і матч закінчився внічию: один-один. За Борисом Комаром 2. Чи подобається тобі вчинок Руслана? Поясни чому. 3. Склади (усно) план тексту. 4. Добери до виділених слів антоніми. Запиши слова парами. 5. Знайди в тексті слова, спільнокореневі зі словом у рамці. Запиши їх. Познач корінь. Які ще є слова з цим коренем?

42. Склади й запиши розповідь на одну із запропонованих ■Ч тем: «Цікава людина», «Цікавий відпочинок», «Цікавий фільм», «Цікава книга».

43. 1. Прочитай уважно текст. Як ти його визначиш: текстрозповідь, текст-опис, текст-міркування?

Пеппі Довгапанчоха вийшла на прогулянку. Ось який вона мала вигляд: морквяного кольору волосся, за плетене в дві кіски, що стирчали, мов паличкй, ніс картоплинкою, весь поцяткований ластовинням, великий рот із білими здоровими зубами. А вбрана вона була просто-таки химерно. На Пеппі була блакитна сукенка із червоними клаптями. На худі ноги вона понатягала довгі панчо хи - одну руду, другу чорну, а чорні черевики були рівно вдвічі довші за її ступні. На плечі в дівчинки сиділо мавпеня. За Астрід Ліндгрен 2. Розкажи, яке в Пеппі Довгапанчохи було волосся, ніс, рот. На що були схожі її кіски? Як ти розумієш слово химерно? Чи одягаються так, як Пеппі, твої знайомі дівчатка? Чи можеш ти пояснити дивне ім’я дівчинки? 3. Опиши зовнішність дівчинки за малюнком. Як ти її «намалюєш»?

У тексті-описі йдеться про ознаки предмета. 44. 1. Прочитай текст виразно вголос.

Лиско - звичайний собі собака-дворняга. Сірий - не сірий і рудий не такий. Капловухий, з білою зіркою на лобі й дуже кудлатий - як вівця. На ньому завжди сила-силенна реп’яхів, якірців, стрілок... Без них навіть важко уявити Лиска. По тому, що на нього начіпляло ся, можна відгадати, де він бігав.

Натура в Лиска непосидюча. Все шастає, до всього принюхується. А що вже любить ганятися за автомобі лями та мотоциклами! Борис Комар 2. Чи сподобався тобі опис песика? Чим саме? 3. Опиши кількома реченнями тваринку, яка живе вдома в тебе або у твоїх знайомих. 45. 1. Прочитай текст уголос.

Вася Глечик мріяв стати героєм. Але про це не знала жодна жива душа. Не те що в їхньому четвертому «Б», а взагалі у світі. Бо, якби хтось дізнався, сміху було б на всю школу. Ви ж погляньте тільки на Васю. Щуплявий, маленький. Шийка тоненька, вуха великі, відстовбурчені, ще й окуляри на носі. Ні, на героя Вася не схожий. Аж ніяк. Всеволод Нестойко 2. Чи справді у Васі Глечика немає шансів стати героєм? Чому? 3. Спиши абзац, який містить опис. 4. Поділи на склади слово, яке має найбільшу кількість букв. 46. 1. Прослухай текст з голосу вчителя. Визнач основну думку.

Зібравши кошик білих грибів, людина ніколи не скаже: набрала стільки-то кілограмів. Вона ніколи не зважує свою здобич. Зазвичай кажуть: зібрали стількито штук. Немає значення, великих чи маленьких. Важ ливо - скільки штук. Тому що полювання за ними саме по собі радість. Адже шукаєш їх не де-небудь, а обов’язково в «гарних» місцях - у світлих дібровах, у сонячному березняку, у духмяному сосновому бору. Усюди добре, усюди дихається легко й вільно. Ніби гриб цей спеціально поселяється в таких місцях, щоб грибникові не було прикро, якщо здобич невелика: усе ж таки недаремно ходив, побував у чудовому лісі! Юрій Дмит рієв 2. Який це текст - розповідь, опис чи міркування? Обґрунтуй. 3. Чи погоджуєшся ти з роздумами автора? Чому?

Текст-міркування розказує про причини явищ. Його обов’язковими складовими є: - твердження; - доказ (доведення); - висновок. 47. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач його основну думку.

Треба вміти поводити себе в лісі. На жаль, є ще діти, які, збираючи ягоди, з корінням виривають кущики чорниці, можуть розкидати мурашник, пташине гніз до. Чому вони так чинять? Тому що не полюбили ще ліс, не знають, що кущик чорниці живе триста років, що в тому лісі, де є мурашники, дерева менше хворі ють, що без пташиної пісні ми не почуємо голосу весни. Ліс відкриває свої таємниці лише тому, хто прихо дить до нього як друг. Чим більше ти знатимеш про ліс, тим більше любитимеш його. А того, кого любиш, і сам ніколи не скривдиш і іншим не дозволиш. Н адія Надєждіна 2. Яке речення містить твердження? Які докази наведено? Щ к 3. Знайди та спиши речення, які містять висновок. 4. Поясни написання виділених слів. 48. 1. Прочитай. Спиши текст, розкриваючи дужки.

Люди (не) можуть жити (без) чистого повітря, свіжої зелені, (без) спілкування (зі) звірятами й пташками. Саме тому вони облаштовують зоопарки, ботанічні сади, тримають птахів, звіряток, риб, ящірок у себе (в) дома. Люди годинами (з) користю і задоволенням спостеріга ють за своїми (у) любленцями. Це наші земляки, ми разом живемо (на) Землі. Як же їх (не) берегти, (не) охороняти? За Миколою Сладковим 2. Підкресли твердження і висновок. 3. Відшукай слова з подовженими м’якими приголосними. До бери й запиши 5 слів на це правило.

§ 7. БУДОВА ТЕКСТУ ^

49. 1. Прочитай мовчки текст. Скільки в ньому абзаців?

Тато показав рукою на карти ну, яку Лесик пам’ятає стільки, скільки й себе. ...Безмежним, осяйним сте пом летить вершник. Баскйй* кінь, вірний товариш, наче ви ростає із землі. Гордий і сильний вершник ви на весь свій могутній зріст. Руки бе кобзу, пальці лежать на струнах. відпочивають шабля і спис, тільки на весь степ. То владарює козацька

простався в сідлі режно тримають Мовчать пістолі, кобза промовляє пісня! Художник так і назвав картину - «Пісня». - Що тебе, Лесику, так схвилювало? - запитує тато. - Чому на всіх пам’ятниках і картинах вершники тримають у руках зброю, а цей козак сам-самісінький серед степу і тулить до грудей кобзу? - Складне запитання, Лесику, - зітхнув тато. Скажу тобі, що цей вершник з кобзою - то народ Украї ни, який нікого не завойовував і нікому не погрожував зброєю, а йшов до всього світу з піснею. За Яремою Гояном

2. Визнач зачин і кінцівку тексту. Розкажи, про що йдеться в основній частині тексту. 3. Спиши слова, у яких виражено основну думку тексту. Я к 4. Добери з довідки синоніми до виділених у тексті слів. Запиши кожну групу синонімів окремим рядком.

Д о в і д к а . Відданий, незрадливий, каже, безкраїй, безмірний, мовить, неосяжний, говорить. * Б а ск й й - ш видкий, прудкий, ж вавий (переваж но про коней).

50. 1. Прочитай текст. Добери з довідки прислів’я, яким його можна завершити. Обґрунтуй свій вибір.

ВІД ЧОГО ХЛІБ РОСТЕ Біля села - поле. Широке-широке, оком не окинеш. Дивилися дітлахи вранці, як люди його орють. Дивились опівдні, як засівають добірним зерном. А ввечері, коли з поля додому йшли натомлені люди, спитали в них: вранці - Навіщо від зорі до зорі працювати? Адже на землі й травичка зелена, й квіти гарні самі ростуть. вв е ч е р і Люди всміхнулись і так відповіли дітям: - Тому ми весь день у полі робили, що одну мудрість знаємо: ... Юрій Ярмиш

Д о в і д к а . «Де руки й охота, там добра робота», «Не земля родить хліб, а руки», «Гірко поробиш, солодко з ’їси». 2. Склади й запиши речення зі словами в рамках. 3. Випишіть слова, у яких є звук [у]. Перевірте один в одного, чи правильно виконали завдання. 51. 1. Спиши текст, поділяючи його на абзаци: 1 - зачин, 2 - основна частина, 3 - кінцівка.

Слон уміє розмовляти жестами. У цьому йому до помагають вуха і хобот. Якщо хобот у слона опущений, значить, тварина спокійна. Але ось слона щось занепо коїло - хобот і вуха неодмінно піднімаються. Розчепіре ні вуха й загнутий кінчик піднятого хобота говорять про те, що слон розсердився. Узагалі мова хобота і вух у слона дуже виразна. За Юрієм Дмитрієвим 2. Поміркуй, чим мова тварин відрізняється від людської мови. 3. Поясни написання виділених слів. Добери по 3 слова на кож не правило. Запиши їх.

52. 1. Розглянь краєвиди Києва. Що на них зображено?

Б отанічний сад

Софійський собор

П ам ’ятник Тарасу Ш евченку

Золоті ворота

2. Уявіть, що ви з класом були на екскурсії в Києві. Поділіться враженнями від побаченого. Запишіть кілька речень. 53. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач зачин, основну частину, кінцівку.

З Тарасом я потоваришував ще позаторік. Тарас доб рий, працьовитий і великий знавець природи. Спитайте Тараса, як називається та чи інша рослина або дерево, Тарас відповість не замислюючись. Тарас знає, які птахи і коли відлітають у теплі краї, коли птахи повертаються звідти, де птахи мостять собі гнізда, чим птахи харчу ються. Тараса одного з усієї школи послали на обласний зліт юних нат ураліст ів у Полтаві.

Тепер Тарас збирається організувати в школі гурток для вивчення природи. Якби я жив у Калинівці, то теж записався б у цей гурток. За Борисом Комаром 2. Чи є в тексті невиправдані повтори слів? Поміркуй, у яких реченнях можна замінити повторювані слова іншими (він, його, вони тощо) або взагалі вилучити ці слова. Прочитай виправле ний текст. 3. Запиши групи синонімів, доповнивши їх словами з тексту.

Роботящий, трудящий, працелюбний, . . . . Заприятелювати, подружитися, . . . .

54. 1. Спиши, вставляючи, де потрібно, пропущені букви або знаки.

Ось подивіться, який наш Хр..щатик, найголовніша вул..ця міста. На ньому завжди нібито св..ято. Багато людей іде по ш..роких тротуарах. По бруківці мчат., тролейбуси, автобуси, л..гкові машини... Від Хрещатика починається бул..вар Шевченка. Пос..ред нього тягнеться довга алея з в..соких тополь і р ..ясних кущів. Така довга й рівна - аж через усе місто! За Наталею Забілою 2. Склади розповідь про вулицю свого міста (села).

РЕЧЕННЯ )

§ 8. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ ^

55. 1. Прочитай текст уголос. Доведи, що це опис.

Стояла прекрасна весняна година. Каштани на вули цях повиставляли білі урочисті панікадйла*. Сліпучі суцвіття в них, мов свічки, горіли блідо-червоними вог нями. У садах цвіла вишня. Плакучі верби напушили зелені сережки. У повітрі, напоєному медовим духом весни, гули бджоли. За Анатолієм Дрофанем 2. На які питання відповідають підкреслені слова? Назви в усіх реченнях головні члени речення. 3. Назви слова, ужиті в переносному значенні. 56. 1. Прочитай. Розкажи, що таке підмет і присудок. П р и г а д а й ! ..................................................................................

—

| : ; •

Підмет і присудок - головні члени речення. Підмет указує, про кого або про що говориться в реченні. Підмет відповідає на питання х т о ? або що? Холодний (щ о?) вітер шугає над селом. Присудок указує, що говориться про підмет. При судок відповідає на питання щ о р о б и т ь ? щ о зробить? Батько (що робить?) пече картоплю в мундирах. Усі інші члени речення називають другорядними. 2. Поставте один одному запитання про члени речення. * П а н ік а д й л о - велика люстра зі свічками.

57. 1. Прочитайте в особах. Укажіть розповідні, питальні та спонукальні речення в тексті.

- Ох, скільки птахів оселилося в кущах біля річки! Ви тільки послухайте! Ц е соловей рокоче. Ц е малинівка заливається. Ц е шпак свистить. Ц е жайворонок дзве нит ь... Ой леле, а звідки ж там свисток пароплавний?! - Та це ж я, Синьошийка! Я одна в кущ ах посели лась! І солов’я передражнюю, і малинівку, і шпака, і жайворонка, і свисток пароплавний на додачу! За Едуардом Шимом 2. У виділених реченнях визнач головні члени речення. 3. Поділіть на склади дієслова з четвертого й останнього ре чень. Перевірте один одного. 58. 1. Прочитай текст мовчки. Спиши перший абзац, устав ляючи пропущені букви е, и.

У таку сп..кбту навіть горобці поховалися. Тільки лі таки літають. Та ще батько на комбайні в полі працює. А я йому воду н..су. Витяг з кр..ниці свіжої і налив повний термос. Щоб не загрілася. Мати сп..няла. П оче кай, каже, до вечора, нехай трохи спека пересядеться*. Можна, звичайно, було б і почекати. Але ж спрага батькова не поч..кає. За М ихайлом Слабошпицьким 2. Визнач підмети й присудки в перших чотирьох реченнях. 3. Знайди в тексті синоніми до слів колодязь, зупиняти, ( Д Р тато, трішки. Запиши їх парами. 59. 1. У вірші Ігоря Січовика «переплуталися» підмети. Про читай і запиши вірш правильно.

Кішка вивела курчат, Квочка миє кошенят. Песик їсть пахуче сіно, Гавка коник на людину. *П ересідат и ся - зм енш уватися, слабнути (про м ороз, хол од, спек у, хуртовину тощ о).

Щука під кущем живе, Заєць річкою пливе. Дощик грає на сопілці, Хлопчик миє шубку білці. “ 2. Обговоріть, які речення відповідають схемам. 1. (X т о ? )

(щ о р о б и т ь ? )

2 . (Щ о ? )о (щ о р о б и т ь ? )

"і"

'!■

(щ о ? ) ...

'І ( к о м у ? ) ...

і (яке?) ... 60. Розглянь малюнок. Склади речення, що відповідають поданим схемам. 1. ( X т о ? ) <-» (щ о р о б и т ь ? )

2. ( X т о ? ) ( щ о р о б и т ь ? )

■і" ( к о г о ? ) ...

■і' ( я к и й ? ) ... (н а ч о м у ? ) ...

і ( я к о г о ? ) ...

61. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

ПАДІННЯ Ми алеями гуляли, Дружно взявшися за руки. Я тримав за руку Лідку

І дивився навсібіч. Задивився - і спіткнувся, І звалився у калюжу, І падінням цим нікчемним Дуже Лідку насмішив. Юрій Н ікіт ась 2. Випиши виділені слова разом з тими, з якими вони зв’язані. Підкресли словосполучення, які зв’язуються за допомогою за кінчення і прийменника. 62. 1. Запиши речення в порядку, «підказаному» схемами.

Сосна виспівує вгорі. Дуб густо шелестить. Ніжно ворушить листячком осика. Я слухаю шум дерев. 1. ( Х т о ?) <-> (щ о р о б л ю ? )

3. ( Щ о ? ) <-»(щ о р о б и т ь ? )

і ( щ о ? ) ...

(де?) ...

( ч о г о ? ) ... 2. (Щ о ? ) <г> (щ о р о б и т ь ? )

і ( я к ? ) ...

4. (Щ о р о б и т ь ? ) ( щ о ?)

і (я к ? ) ...

і (ч и м ? ) ...

2. Підкресли в реченнях підмети й присудки.

§ 9. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

63. 1. Прочитай. Якими членами речення є виділені сло ва? Зроби висновок про підмети й присудки правого стовп чика.

Над подвір’ям кружляли горобці. Хлопчик зліз із печі.

Над подвір’ям кружляли дороб ці, гайворони, сороки. Хлопчик зліз із печі й підійшов до вікна.

2. Спиши речення правого стовпчика. Підкресли основи. 31

64. 1. Прочитай речення обох стовпчиків. На яке питання відпо відають виділені слова? З яким словом вони зв’язані?

Жайворонок мешкає в полях. Красива бабка сіла на квітку відпочити. Світ тварин вражає різноманітністю.

Жайворонок мешкає в полях, луках, степах. Красива і граціозна бабка сіла на квітку відпочити. Світ рослин і тварин вражає багатством і різноманітністю.

2. Спиши перше речення правого стовпчика. Підкресли в ньому головні та другорядні члени речення.

Члени речення, які зв’язані з тим самим словом і відповідають на те саме питання, називають одно рідними членами речення. Однорідними можуть бути: • головні члени речення (підмет і присудок): Орли, яструби, соколи володіють дивовижно гострим зором; Літо яблука зриває і підносить дітлахам (Вадим Крищенко); • другорядні члени речення: Сшьювагтш, тихий ліс одягався в зелен лист (Микола Сингаївський); Ліс прибрався в іній та ожеледь (Григір Тютюнник). 65. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли. Поглянь, людино, і спокійно йди Н а вулиці, на площі, в гай, у поле. М аксим Рильський

2. Зачитай речення зі звертанням. Яке воно за метою вислов лювання? 3. Випиши однорідні члени речення разом зі словами, від ■т яких вони залежать.

66. 1. Прочитай жартівливий вірш мовчки. Які слова підкресле но в початкових реченнях першої та другої частин? Знайди під мети й присудки в перших реченнях наступних частин.

ЯК ВОЛОДЯ НА САНЧАТАХ ПРУДКО З ГІРОЧКИ ЛЕТІВ На санчата су| Володя, Прудко з гірки полетів. На мисливця наш Володя Із розгону налетів. 2 Ось мисливець і Володя На санчатах вдвох сидять, Прудко з гірочки летять. Прудко з гірочки летіли На собачку налетіли. З Ось собачка, і мисливець, і Володя На санчатах втрьох сидять, Прудко з гірочки летять. Прудко з гірочки летіли На лисичку налетіли.

Ось лисичка, і собачка, І мисливець, і Володя На санчатах всі сидять, Прудко з гірочки летять. Прудко з гірочки летіли І на зайця налетіли. 5

Ось і заєць, і лисичка, І собачка, і мисливець, і Володя На санчатах всі сидять, Прудко з гірочки летять. Прудко з гірочки летіли На ведмедя налетіли! І Володя наш з тих пір Не з ’їж дж а з високих гір. Данило Хармс

2. Підготуй виразне читання вірша. Якої інтонації - підвищення чи зниження тону - вимагає тире? Які слова потрібно читати з інтонацією перелічування? 67. 1. Прочитай і відгадай загадку. Спиши.

Він у гості завітав, Дивний міст побудував І з ’єднав ним понад гаєм Небокрай із небокраєм. 2. Підкресли однорідні члени речення. 3. Опиши малюнок, який можна намалювати до цієї загадки.

§ 10. КОМА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ 68. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Нічка геть полетіла, Перли у траві згубила. 2. Назви головні члени речення. Які слова, на твою думку, може розділяти кома в цьому реченні?

Однорідні члени речення, між якими немає спо лучників, розділяються комами: Я ходив сьогодні в ліс, з лісу казочку приніс (Ми кола Сингаївський). Ручаї течуть. білу піну тчуть. По низинах, луго винах ручаї течуть (Платон Воронько). 69. 1. Прочитай текст, визнач його тему. Добери заголовок.

На місці колишнього панського городу нині овочеве поле й сад. Тут вирощують огірки, капусту, помідори, моркву, кавуни, гарбузи. Уздовж вимощених доріжок зріють вишні, черешні, абрикоси, сливи. Усе росте, буяє, на очах наливається соками землі. А все, мабуть, від того, що нахилені ці десять гектарів городу до сонця. Шумлять над ними високі дуби, явори, клени, липи. Рай та й годі. За Сергієм Козаком 2. Спиши два речення з однорідними членами (на вибір). По ясни вживання розділових знаків. 3. Склади й запиши речення з виділеним словом. 70. 1. Спиши загадку Марії Пономаренко. Устав пропущені розділові знаки.

Загорнулася в клубок Ціла купка голочок. Лис підбіг голкй понюхав Потім довго носа чухав. 2. Підкресли головні члени речення.

71. 1. Прочитай вірш мовчки. Визнач тему.

Фурчить, блищить на різні фарби Фонтан веселий у садку. В нім водить флот легкий та гарний Федорко в білім фартушку.

ф арт ух фартуш ок

Н ат аля Забіла 2. Назви однорідні члени речення. Чи однаково вони з’єднані? Щ к 3. Склади речення з однорідними членами, використавши слово з рамки.

Однорідні члени речення можуть з ’єднуватися словами і (й ), та, а, але та ін. 7 2 . 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

мільйон

Мільйони птахів повертаються весною на батьківщину. І кожна пташина поспішає. Гуси, бу ває, мозолі під крильми натирають! Летять птахи через моря і гори, пробиваються крізь туман і хмари. Шмагають їх шалені дощі, шпурляють люті вітри. Удень та вночі поряд з ними холод і голод. А вони летять і летять. М икола Сладков

2. Спиши другий абзац. Підкресли слова, які з’єднують одно рідні члени речення. ^ 3. Запиши слово з рамки. Зроби його звуко-буквений аналіз.

Якщо два однорідних члени речення з ’єднуються за допомогою слова і, то між ними кома не ставиться: Густі і пахучі трави шелестять під ногами. Лисиця впіймала півня і понесла кудись світ за очі. Перед словами а, але завжди ставиться кома: Пташенята злякано, але довірливо порозкрива ли дзьобики. Лісник трьох лисенят відвіз у зоопарк, а одного залишив собі.

73. 1. Прочитай і відгадай загадки.

1. На небі біліє, світить, а не гріє. 2. Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить. 3. Хоч поруч іде, а сліду не залишає. 4. Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. 2. Поясни вживання розділових знаків у реченнях з однорідни ми членами. 74. 1. З групи речень утвори одне речення з однорідними чле нами за зразком. Використай слова а, але, і, та. Запиши.

З р а з о к . Марійка гуляла в саду. Оленка гуляла в саду. - Марійка та Оленка гуляли в саду. 1. На луці росли жовті квіти. На луці росли блакит ні квіти. 2. Батьки йшли тихо. Батьки йшли мовчки. 3. Він не сів на воза. Він пішов пішки. 4. Шпаки рап том сполохались. Шпаки закричали. Шпаки здійняли ся з дерева. Шпаки полетіли до річки. 2. Поясни розділові знаки. 75. 1. Спиши скоромовку, вставляючи пропущені коми. ПідБ2РІ кресли члени речення.

Весна з зимою згодились порадились погодились і розмокропогодились. М икола Кондратенко 2. Вивчи скоромовку напам’ять. Потренуйся вимовляти її швид ко й виразно. 3. Поміркуй: виділені слова є спільнокореневими чи ні? 76. 1. Прочитай. Спиши й підкресли основу речення.

1. Синьоокий вересень ходить садами, всіх пригощає соком, плодами. 2. Обліта додолу білий цвіт, застеляє стежку до воріт. М икола Сингаївський 2. З якими словами в реченні зв’язані виділені слова?

Однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова: Лис послухав (щ о?) тишу, обійшов (що?) ярок, кинувся (н а к о г о?) на мишу, а спіймав (щ о?) лис ток (Леонід Талалай). 77. 1. Прочитай текст.

1. Упоравшись із роботою, дівчина йшла (в) куток і сідала просто (на) попіл. 2. Сестри замовили наймодніші капелюшки та найдорожчі парфуми. 3. Попелюшка (по) бігла (на) город, (з) найшла найкращий гарбуз і (при) несла хрещеній матері. 4. Чарівниця (роз) різала гарбуз, (в) дарила по ньому своєю чарівною паличкою. 2. З якої казки взято ці речення? Хто її автор? 3. Спиши, розкриваючи дужки. Підкресли однорідні члени речення. 78. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач тему й основну думку.

У живому куточку тепер оселився довжелезний вужисько, підстаркуватий, похмурий їжак і головате зо зуленя. А ще малеча із самого ранку ловить ящірок і тягне їх до живого куточка. Славко приймає ящірок, але слізно благає не приносити більше. Десятків зо три цих в’юнких істоток він одібрав і звелів Генці випустити в лісі. За Ларисою Письменною

2. Знайди в реченнях однорідні підмети й присудки. 3. Яких тварин ти розмістив би в живому куточку? Чи знаєш, як за ними потрібно доглядати? Розкажи про це. . Складіть і розіграйте діалог Славка й Генки. 79. 1. Прочитай і спиши вірш.

Дощ при сонці, як намисто, З хмари сипався барвисто На зелену ярину та отаву запашну.

ярина

М икола Василенко 2. Підкресли однорідні члени речення. Які залежні слова вони мають?

•

3. Запиши речення, уставляючи замість крапок потрібні слова з вірша.

... - це трава, що підростає на місці скошеної. ... - сходи або посіви рослин, які дають урожай у рік посіву. 80. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Прадід Тарас брав мене на руки й розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера - Дзюбине, Цер ковне, Тихе, про Сейм. І такий добрий у нього був голос і погляд очей. А величезні руки були такі ніжні. Вони, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла, не вкрали, не скривдили, не відняли, не образили. Знали труд і мир, щедроти й добро. За Олександром Довженком 2. Знайди однорідні члени речення. Як вони з’єднуються між собою? 3. Поясни правопис виділених слів. 81. 1. Прочитай. Спиши речення в такій послідовності: одне з однорідними підметами, два - з однорідними присудками, три - з однорідними другорядними членами.

1. Вийшов травень з лісу, лугові вклонився. 2. Од вітрів і сонця луг зазеленівся. 3. Красоля і маки заснули давно. 4. Вогнисті, рожеві малюнки в гаях мережила осінь. 5. Білокрилий метелик од вітру притих, у порт фель залетів і сховався між книг. 6. Я люблю наш ти хий сад і осінній листопад. З творів М иколи Сингаївського 2. Підкресли однорідні члени речення. 82. 1. Спиши, вставляючи пропущені розділові знаки.

Сьогодні неділя. День видався сонячний теплий довгий.

Батьки вдома. Я тиняюся по подвір’ю заходжу на город і заглядаю до стайні через дірку між дилйнами*. Усе на своєму місці. Кінь ж ує сіно. У садку зав’язуються плоди. Навкруг хати рояться дикі бджоли беруть мед на красольках чорнобривцях і нагідках. За Сергієм Козаком 2. Підкресли однорідні члени речення. Назви речення, у якому однорідними є і головні, і другорядні члени речення. 3. Поділи виділене слово для переносу по-різному. ^

83. 1. Прочитай текст мовчки. Знайди питальне речення.

МІЙ ДРУГ ЛЕЛЕКА Ми з татом ловили рибу і варили при березі юшку. Трохи далі від берега струнко стояв у воді очерет. У казанку вже почало закипати. З пари й диму чу лося тихе булькання. І тут до нас прийшов лелека з перебитим крилом. Невідомо, хто його скалічив. Хіба мало є на світі жор стоких людей? Лелека спинився за кілька кроків від нас і жадібно дивився на казанок. - Він голодний, - сказав тато. У відрі в нас було ще чимало риби. Я вибрав кілька дрібніших і кинув лелеці. Він одним хапом проковтнув кожну й знову дивився на казанок. Коли ми стали збиратися додому, сталося диво: ле лека слухняно пішов за нами. За М ихайлом Слабошпицьким 2. Знайди речення з однорідними присудками. 3. Визнач тему тексту. Які думки викликала в тебе розповідь? 4. Склади й запиши план. Перекажи за ним текст.

* Д и л й н а - груба дош ка, брус, балка.

84. 1. Розглянь малюнки. Склади за ними продовження розпо віді до вправи 83.

2. Склади й запиши два речення з однорідними членами за одним із малюнків.

85. 1. З тексту «Мій друг лелека» (впр. 83) випиши 4 реченК Р І ня з однорідними членами. 2. Підкресли однорідні члени у виписаних реченнях. 3. Склади й запиши 4 речення про природу: 2 з однорідними підметами та 2 з однорідними присудками.

слово

§ 11. ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА 86. 1. Прочитай пари слів. Знайди в них спільну частину. Якими частинами вони відрізняються?

каштан - каштанчик турбота - безтурботний в’їзд - від’їзд

гвинт івка

гвинт - гвинтівка казати - приказка онук - онука

2. Поясни написання слів-антонімів. Наведи кілька своїх при кладів на це правило. ю 3. Запиши слова, які відповідають схемі:

□.

87. 1. Утвори слова за поданим описом. Запиши складені сло ва, познач їх частини.

1. Корінь слова літ ній, суфікс слова діжечка, закін чення слова весло. 2. Префікс слова приїхат и, корінь слова хат а, су фікс слова ват ний, закінчення слова синій. 3. Префікс слова політ, корінь слова їздит и, суфікс слова хм арки, закінчення слова корівка. ^ 2. До дієслова приїхати доберіть спільнокореневі слова, и у складі яких є префікс. Порівняйте, які слова ви записали. 88. 1. Утвори нові слова за допомогою поданих у дужках пре фікса чи суфікса. Запиши слова парами.

Степ (-ОВ-), вокзальний (при-), слухняний (не-), гра мотний (без-), слон (-єн-), літо (-ечк-), центр (-альн-), школа (-яр-). 2. Познач в утворених словах корінь і основу.

89. к г Ч дужки.

1. Спиши загадки Марії Пономаренко, розкриваючи

1. (Ви) літає (з) груби джин, Сивий, бородатий, Мчить (у) небо хутко він. (С) пробуй (на) здогнати!

2. (У) кут ку стоїть, гуркоче, (За) морозить все, що (с) хоче.

2. Підкресли прийменники, познач префікси. 3. Розбери за будовою виділені слова.

§ 12. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА. ФОРМИ СЛОВА 90. 1. Добери до поданих слів спільнокореневі. Запиши слова парами. Познач префікс (за зразком).

З р а з о к . Схованка - ховати. Безтурботний, безмовний, розшукати, розмова, зліз ти, зателефонувати, зварити, змайструвати, скинути, спитати, струсйти, сформувати, сходити. „ „ ... 2. Поясни написання префіксів.

. т елеф он і.-----------——

‘ 3. До останнього слова доберіть якомога більше спільнокореневих слів з іншими префіксами. Перевірте один одного. . . . П р и г а д а й ! .........................................................................

Слова, що мають спільний корінь, називаються спорідненими, або спільнокореневими. о.

91. 1. Прочитайте в особах.

КРОПЙВ ’ЯНКА І ЛИМОННИЦЯ - Терпіти не можу незрозумі лих імен! Чому ти Лимонниця, якщо в нас лимони не ростуть на віть? Ось я: у мене на кропйву апе тит - я Кропйв’янкаї У неї на капусту апетит - вона Капусниця! Просто все й зрозуміло!

- А мене Лимонницею не за апетит назвали, а за красу ! У мене плаття прекрасне, лимонного кольору! Та тільки вам, ненажерам, цього не зрозуміти... М икола Сладков 2. Випиши спільнокореневі слова парами. Познач у них корінь. 3. Як ти поясниш назви пташок осоїд, снігур, глухар, зеленяк, мухоловка? Які спільнокореневі слова до назв птахів викорис таєш у своєму поясненні? 4. Пригадай правила написання виділених слів. 92. 1. Прочитай вірш Тамари Коломієць виразно вголос.

Задзвонив с..ненький дзвоник на ст..блі. Поскакав з..лений коник по з..млі. Розправляв малі кр..лята, наче птах, Він казки поніс малятам по світах. Копитами по ст..жинах дзвінко бив І казки по всіх долинах розгубив. 2. Спиши, вставляючи пропущені букви. Доведи правильність свого вибору. Ш к 3. Підкресли спільнокореневі слова. На яке питання вони відповідають? Чого в цих словах більше - звуків чи букв?

93. 1. Прочитай. Спиши двовірші, які тобі найбільше сподо балися.

—Не ховайсь, Бровко, у буду, Я тебе сварить не буду!

- Ти чому сьогодні злий? Йди води на руки злий!

У кущах є трохи м’яти,

їжачиха сину шила Чобітки без голки й шила.

Тож її не можна м’яти.

Ігор Січовик 2. Назви спонукальне окличне речення. Поясни в ньому розді лові знаки. 3. Підкресли слова, які пишуться однаково. Якими частинааІвР* МИ МОВИ ВОНИ Є?

94. 1. Прочитай. Що об’єднує слова?

цемент

Диктант - диктувати, адреса - ад ресний, комбайн - комбайнер, тривога - тривожний, помйлка - помилйтися, кава - кавовий, читання читати, цемент - цементувати, весна - веснянйй. 2. Які особливості в наголошуванні слів помилка, весняний, комбайнер ти помітив? 3. Спиши пари, які складаються з іменника й дієслова. Познач корінь у словах. 95. 1. Прочитай жарт.

ВИКРУТИВСЯ Наталія Іванівна перевірила диктант, який писали на попередньому уроці. - А тобі, Петрику, не знаю, що й поставити. Суцільні пропуски. Ти що, не встигаєш писати? Петрик не розгубився і каже: - Так то ж , Наталіє Іванівно, місце... для реклами. 2. Назви іменники, прикметники та дієслова. 3. Поясни написання виділених слів. 96. 1. Прочитай і спиши.

У німецькому місті Сан-Гоар є дивовижний музей. Експонати в ньому - лише іграшкові ведмеді. Плюше ві, гумові, дерев’яні, бурі, білі - такі, якими люблять гратися діти. І навіть на телефонні дзвінки там відпо відає ведмідь. Спочатку ви почуєте голос клишоногого, а потім - бажану інформацію про музей. Із журналу 2. Над словами познач відомі тобі частини мови. 3. Поясни написання виділених слів. Добери кілька слів на кож не правило. 4. Поділи слово інформація на склади. Добери синонім.

97. 1. Запиши слова. Познач у них корінь. Підкресли букви, що змінюються в корені.

осінь - осені ведмідь - ведмедя твір - твору

птах - пташка друг - дружба ріка - річка

росли - ріс несли - ніс везли - віз

2. У яких стовпчиках пари є формами одного слова, у яких спорідненими словами? Доведи. 98. 1. Прочитай текст мовчки. Розкрий основну думку.

На уроці з мови Оксана Петрівна пояснила завдан ня: твір на тему «Осінній ліс». Єгорко рішуче розкрив зошит і взявся за ручку. «Я був у лісі. Я ходив у ліс з татом. Я і тато ходили в ліс минулої осені. Тато казав, що я і він підемо в ліс знов. У лісі дуже красиво. У лісі багато грибів. Гриби дуже красиві теж. Гриби дуже корисні. Я і тато назби рали багато грибів». Твір Єгоркові сподобався. Непогано вийшло. За Олександром Єфімовим 2. Чи сподобався тобі твір хлопчика? Які недоліки ти помітив? Як можна виправити твір? 99. 1. Прочитай продовження тексту з попередньої вправи.

Оксана Петрівна відклала зошит, приязно подивила ся на Єгорка. - Що ж , бачу, що писав сам. Видно, ліс ти знаєш, і подобається він тобі. Але не навчився ще ти, друже, володіти словом. Ось дивись: скільки разів у тебе по вторюються слова «я», «у ліс», «в лісі»... - Так у лісі ж ми і були - я і тато... - Це так. Але треба знаходити інші слова, слідкува ти, щоб речення не були одноманітними. І розповідати варто не про те, що всі бачать, а що побачив і пережив ти сам. Було ж у лісі щось таке?.. - Було, було, Оксано Петрівно! Виходжу я на одну галявину, а там білочка. І не руда, як звичайно її 45

малюють, а чорна. Озирнулася на мене, чкурнула вбік і на сосну. Підходжу я до того місця, де вона сиділа, а там стоїть міцненький білий грибок! І на шапочці по дряпини від білоччиних зубів чи кігтиків. Я відійшов геть, думав, повернеться і забере грибок. Та де там! Вона плиг-плиг - і подалася в гущавину. Мабуть, іншого грибочка шукати. От я тоді й зрізав цього боровичка... За Олександром Єфімовим

2. Вислови свою думку щодо розповіді хлопчика. Які слова вка зують на те, що Єгоркові дуже сподобалася пригода в лісі? З якою інтонацією потрібно читати розповідь хлопчика? Щ ік 3. Прочитай дієслова, якими описано поведінку білочки. 0 Добери до них синоніми. 4. Склади (усно) розповідь за ілюстрацією й таким початком: «Це трапилося звичайного дня. Я і мій... ». 100. Склади й запиши свою розповідь про осінній чи весняний куточок природи (у лісі, парку, сквері). Урахуй побажання вчительки з попередньої вправи.

ІМЕННИК

§ 13. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК 101. 1. Випиши іменники в такій послідовності: 1) інструмен ти; 2) професії; 3) почуття; 4) дії; 5) явища природи.

Диригент, радість, викрут ка, веселка, списування, шофер, заметіль, сум, захоплення, вирощування, кос монавт, фермер, терпуг*, сокира, дощ, біг. 2. Підкресли букви, що позначають ненаголошені звуки [е], [и], які не перевіряються наголосом. 3. Розбери за будовою виділене слово.

т е р п уг

102. 1. Розкажи про іменник за планом.

1. 2. 3. 4. 5.

Що таке іменник? Що він позначає? На які питання відповідає? Як змінюється? Яким членом є в реченні?

2. Склади одне речення з кількома іменниками. Визнач, якими членами речення вони є. ^

103. 1. Прочитайте в особах.

- А скажи-но, Л осенят ку, ти Лось чи Лосиха? - Я, Зайче, і сам не знаю! Якщо роги до весни виро стуть, - значить, я Лось, а якщо не виростуть, - зна чить, Лосиха. Приходь улітку, розберемося. М икола Сладков 2. Випишіть виділені слова. Розберіть їх за будовою. Як назива ють такі слова? До якого роду належить кожне з них? * Т ер п уг - напилок з грубою насічкою .

| 1 04. 1. Пограйте в гру. До назв тварин добирайте (по черзі) назви їхніх дитинчат.

Лев - ... Білка - ... Кінь - ... Зозуля - ... Заєць - ...

Корова - ... Свиня - ... Собака - ... Вівця - ... Ведмідь - ...

2. Які назви тварин та їхніх дитинчат мають різний корінь? 105. 1. Прочитай слова. На які питання вони відповідають?

Хата, ліщина, сонце, гардероб, плаття, молоко, ліс, журавель, казка, оповідання, безриб’я , речення, учень, лисичка, розмова. 2. Запиши іменники стовпчиками (за родами), ч .р .

ж .р .

гардероб

с.р.

Щ ь 3- Розбери за будовою виділені слова. Пригадай правило написання префіксів. 106. 1. Прочитай іменники. Що об’єднує ці слова? А

Вёсла, під’їзди, бесіди, донечки, водії, інструменти, закуски, зайці, поговірки, приказкй, шофери, всиновйтелі, запитання, річкй, розмови, переходи, сёла, під казки, гербй, плаття.

2. Від іменників утвори однину та визнач їх рід. Які іменники мають Однакові форми однини та множини? За яким правилом їх пишуть? 3. Спиши іменники з префіксами за алфавітом. Познач преЛ Г фікс. 107. 1. Прочитай і знайди в кожному рядку «зайве» слово. За якою ознакою ти його знайшов?

Вада, краса, недолік, дефект. Товариш, друг, нёдруг, прйятель. Морок, пітьма, світло, темрява. 2. Склади спонукальне речення із «зайвим» словом останнього рядка. Використай у ньому звертання і слова ввічливості.

ІІ

“й г

108. 1. Прочитай виразно вірш уголос.

НАЛЯКАЛА Бідний зайчик в лісі охав: - Щось з ’явилося з-під моху, Жовте, жовте, невеличке... Хто ти будеш? - Я лисичка! Куцохвостий раптом - скік: Налякавсь і в поле втік. Леонід Куліш -Зіньків

2. Розглянь малюнки. Як ти вважаєш, чого налякався зайчик? 3. Добери підпис до кожного малюнка. На які питання відповіда ють ці слова? 4. Склади усно речення за кожним малюнком. 109. 1. Запиши іменники в множині та в однині. Зазнач рід.

З р а з о к . Календарі - календар (він), ч. р. Кораблі, вйіиенькй, яблука, сестри, портрети, гривні, записки, морози, села, хлопчики, телеграми, вікна. 2. Розбери за будовою виділені іменники.

§ 14. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДМІНКА ІМЕННИКА П О - 1- Прочитай. Постав питання до слова вода.

У річках, озерах і морях плескотить вода. Чистої води стає на Землі дедалі менше. У морській воді роз чинено дуже багато різних солей. Водолази-аквалангісти можуть працювати під водою кілька годин. Рослини корінцями висмоктують із землі воду. Воді ми завдя чуємо гарним урожаєм. Щ кх 2- Випиши іменник вода за питаннями разом з виділеними ощг словами. В іменнику познач закінчення.

Зміну іменників за питаннями називають відмі нюванням, або змінюванням за відмінками. В українській мові іменники мають сім відмінків. Сьомий відмінок (кличний) не відповідає на питання. 111. 1. Уважно розглянь таблицю відмінювання.

Відмінки Називний відмінок (Н.) Родовий відмінок (Р.) Давальний відмінок (Д.) Знахідний відмінок (Зн.) Орудний відмінок (Ор.) Місцевий відмінок (М.) Кличний відмінок (Кл.)

Питання хто? Щ0? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? пр и кому? на (у) чому?

2. Спиши. Запам’ятай назви відмінків і відмінкові питання. Звер ни увагу, як скорочено позначають відмінки. 3. За якими питаннями будуть змінюватися іменники ліс, дирек тор, вовк, знання, сонце? 112. 1. Прочитай вірш.

- Хліб - усьому голова, так віддавна в народі казали. Тож і не дивно, що люди без хліба вмирали.

порт рет т елеграм а

Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали. Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали. З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали. В хлібові силу й могутність народу вбачали. А лла Свашенко 2. Випиши слово хліб з відмінковими питаннями. 3. Як ти розумієш вислів Хліб - усьому голова? 113. 1. Визнач відмінки виділених іменників.

Розмова (з к и м? ) з подругою, побачив ( к ог о?) си ницю; написати (н а ч о м у?) на аркуш і, гніздо (к о г о?) ш уліки, користування ( чим?) викруткою, сидів (н а к о м у ? ) на слоні, відчиняє (що?) кват ирку, подарував ( к о м у ? ) однокласниці, присвятив ( ч о му ? ) м іст у, відійшов ( в і д ч о г о ? ) від столу. у 2. Випишіть сполучення слів за відмінками, починаючи з ро дового. Один учень виписує словосполучення з іменниками, що називають істот, другий учень - неістот. Прочитайте один одному записані словосполучення. 114. 1. Спиши. У дужках став питання до слова дерево.

1. Вічнозелене (...) дерево зберігає листя всю зиму. 2. Корені відіграють дуже важливу роль у житті (...) дерева. 3. Корені допомагають (...) дереву міцно стояти на землі. 4. Хвоя і взимку забезпечує (...) дерево пожив ними речовинами. 5. У теплий день великим (...) дере вом витягується із землі близько тисячі літрів води. 6. На вічнозеленому (...) дереві завжди є листя. За Рутом Томсоном 2. Підкресли головні члени в першому та четвертому реченнях. Яким членом речення є іменник дерево в кожному з них? 115. 1. Прочитай. Слова в дужках змінюй відповідно до зміс ту. На які питання вони відповідають?

1. Чорне (море) дістало таку назву, бо предмети, які довго пролежать на його дні, стають чорні під дією

сірководню. 2. Через сірководень на глибині Чорного (море) немає життя. 3. Ми пливемо Чорним (море). 4. Вода в (море) часто буває покрита водоростями. 5. Ба гато поетів присвятили Чорному (море) свої вірші. 6. У (море) виступає скелястий високий мис. 2. Визнач відмінок слова море в кожному реченні.

Форма називного відмінка однини - це початкова форма іменника. Усі відмінки, крім називного, називають непря мими відмінками. У словниках іменники подано в початковій формі. 116. 1. Прочитай вірш і спиши.

Вже сонях скинув жовтий чуб, В садах дзумкочуть оси. І груші падають - гуп! гуп! З гілок в холодні роси. Л ідія Компанієць 2. Підкресли головні члени в першому реченні. У якому відмінку стоять підмети? 3. Назви початкову форму іменників у непрямому відмінку.

Іменник у називному відмінку завжди є підметом. Іменник у непрямому відмінку є другорядним членом речення. 117. 1. Прочитай скоромовку. Повтори її швидко.

На городі сіяв грак Моркву, кріп, петрушку й мак. І казав грак граченятку: - Ще щавлю посію грядку. Володимир Кленц 2. Спиши. У першому реченні підкресли члени речення. Поясни розділові знаки. щ 3. Познач відмінок іменників, ужитих не в початковій формі.

118. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Олександр Олесь 2. Випиши іменники, ужиті в непрямих відмінках, у дужках за знач відмінок. Через риску запиши початкову форму.

З р а з о к . Синочку (Кл. в.) - синочок. ^

119. 1. Прочитай мовчки текст. Яка його тема?

Діт и стрімголов побігли до ближньо го озерця. Воно поросло жовтим лататтям п о с е р е д и н і і татарським зіллям. Над водою літали прозорокрилі бабки. В очереті тріскотів деркач. Посе редині озера скидалася риба. Над усім цим галасували берегові ластівки. Діт ей зачарувала ця картина. За Анатолієм Давидовим 2. Назви основи речень. У якому відмінку вжито виділені слова? Які це члени речення? Щ ік 3. Склади й запиши речення зі словом у рамці. Визнач відш мінок іменників.

Щоб визначити відмінок іменника в реченні, по трібно з ’ясувати, яким членом речення він є - голов ним (підметом) чи другорядним. Якщо імен ник є підметом, то він стоїть у називному від мінку.

Якщо іменник є другорядним членом, потрібно: 1) знайти слово, від якого він залежить; 2) від цього слова до іменника поставити питання; 3) за питанням визначити відмі нок.

120. 1. Прочитай речення з творів Ліни Костенко та спиши.

1. Хлоп’я у полі стежкою простує. Метелик білий в ма ки залетів. 2. Біля яру, біля стежки одягла верба сереж ки. 3. Ворони каркали у кронах. Світило сонце з висоти. 2. Підкресли основи речень. Над іменниками постав відмінок. 3. Склади схеми двох останніх речень. 121. 1. Прочитай скоромовку. Вивчи та промов її швидко кілька разів.

їдуть люди на верблюді. Везуть люди блюдо Люді. Євген Красноруцький 2. Спиши. Над іменниками познач відмінок. 3. Склади й запиши речення з виділеним словом у називноо**® му та знахідному відмінках однини.

§ 15. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ -А ( Я ) 122. 1. Спиши.

Площа, земля, куля, борода, стеля, душа, корова. 2. Познач у словах основу й закінчення. Яким приголосним твердим, м’яким, шиплячим - закінчуються основи слів? 123. 1. Розглянь таблицю відмінювання іменників жіночого роду, що мають закінчення -а (-я).

н.

сестрЩ кого? чого? сестрЩ Р. д. к о м у ? чом у? сестрЩ Зн. к ого? ЩО? сестрЩ К И М ? ч и м ? сестр\ою\ Ор. м. п р и к ом у? при на (у) чому? сестрЩ — сестрЩ Кл. ХТО? ЩО?

тиьи\а\ тишЩ тииіЩ

динЩ динЩ динЩ динЩ дин\ею\ у динЩ

лълъ\я\ ліліЩ ліліЩ ліліЩ лілі\єю\ на ліліЩ

тиш\ею\ у тишЩ

дин\ё\

лілЩ

тишЩ

2. Визнач, подібно до яких слів у таблиці відмінюються іменники стіна, пісня, ноша, надія. Провідміняй ці іменники усно.

124. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Дуб міцнить силу. У давнину його називали деревом богатирів. Недарма наші предки - і русичі, і козаки - вели ради під дубами. Дуб - єдине з-поміж рослин дерево, яке своєю могутньою кроною черпає позитивну енергію з да лекого космосу й щедро віддає її нам. Ось чому в дібро ві нас завжди огортає спокій, душевна рівновага. Ми тут, як ніде, відчуваємо приплив снаги й бадьорості. За Іваном Просяником 2. Випиши сполучення дієслів з виділеними іменниками. У дуж ках постав питання. Визнач відмінок іменників. 1 2 5 . 1. Розгадай ребус, у якому зашифровано прислів’я. Запиши.

і=а

т=р

1,3,2

7 ої# і«Ь7 2. Про яких сміливців розповідає прислів’я? 126. 1. Спиши вірш. Постав іменники, що в дужках, у по р і трібному відмінку. Над іменником запиши його відмінок.

За (перерва) Юра встиг Насмішити в класі всіх. Встиг (задача) й твір списати, Ще й на Славі покататись. Десь залізти встиг у (фарба), (Ґуля) встиг набить об (парта) Й на портфель Руденко (Ліза) Причепить якусь (мармиза)*. Анатолій Костецький 2. Провідміняй усно один з іменників жіночого роду.

*Мармиза - обличчя (грубо). 55

127. 1. Запам’ятай закінчення родового відмінка іменників жіночого роду на -а (-Я ).

кого? -и сестрЩ МаринЦЦ хатЦЦ

чого? -і бабусЩ ОлШ криницЩ

їжЩ кручі тишЩ

-і М арії надіШ оліШ

2. У який стовпчик потрібно записати слова Олена, полиця, ми ша, кропива, Олеся, Лідія? Доповни кожен стовпчик 2 словами. 128. 1. Спиши сполучення слів, ставлячи іменники в потрібній формі. У зміненому іменнику познач закінчення (за зразком). Усно постав питання і вкажи його відмінок.

фанера З р а з о к . Листя березЦЦ. Прогноз (погода), ящик з (фанера), пахощі (лілія), стояти біля (калюжа), йти до (подруга), квітка (троян да), лист від (Марія), вода з (криниця), вийшов з (хаща), злізти з (груша), стрибнути з (круча). 2. З якими прийменниками можуть вживатися іменники в родо вому відмінку? у* 129. Запишіть 3 іменники жіночого роду - назви рослин у на зивному, родовому та знахідному відмінках (за зразком). Один учень добирає лісові рослини, другий - городні чи кім натні. Перевірте один в одного виконане завдання.

З р а з о к . Полуниця (Н.в.), полуниці (Р.в.), полуни цю (Зн.в.). 130. 1. Спиши прислів’я, замість крапок додаючи потрібні Б г Ч закінчення. Поміркуй над їхнім змістом.

1. У рідної бабус.. найсмачніші груші. 2. Людина найбільше багатство держав.. . 3. Мудре слово глибше від безодн.., прислів’я гостріше від голк.. . 4. Не бруд ни криниц.., бо схочеш водиц.. . 2. Познач закінчення іменників жіночого роду в родовому від мінку.

56 іЦ г ,

131. 1. Запам’ятай закінчення давального й місцевого від мінків іменників жіночого роду на -а (-я).

Давальний відмінок кому? чому?

Місцевий відмінок на к о м у ? н а ч о м у ? при кому? у чому? трояндЩ, мамЩ, кварти- на троянШ, при мамЩ, у квар рЩ, піснЩ, кручЩ, ЛідЩ, т и р , у піснЩ, на кручЩ, при ЛатвіЩ ЛідШ, у ЛатвЩ

2. Чи відрізняються закінчення іменників у давальному та міс цевому відмінках? Як розрізняти відмінки? 132. 1. Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш?

1. Усім по половинці, а бабусі півтори. 2. На чужині ще більше Вітчизну цінують. 3. Горе пташці без гнізда, горе людині без домівки. 4. Річку видно по плину, а лю дину - по розмові. 5. Дружній череді й вовк не страшний. 2. Спиши. Підкресли іменники жіночого роду. Визнач відмінок. Як розрізняти давальний і місцевий відмінки іменників жіночого роду? Давальний відмінок уживається без прийменни ка, тоді як місцевий - завжди з прийменником: дарувати ( к о м у ? ч о м у ? ) сестрі, школі - Д.в.; присвятити ( к о м у ? ч о м у ? ) мамі, Батьківщи ні - Д.в.; кататися (н а к о м у ? н а ч о м у ? ) на конячці, на каруселі - М.в.; принести (у ч о м у ? ) у сумці, у валізі - М.в. 133. 1. Утвори й запиши сполучення слів, поставивши іменники в давальному або місцевому відмінку з прийменником чи без. У дужках пиши питання та відмінок (за зразком).

З р а з о к . Шити ( к о м у ? , Д.в.) подрузі, Марині. Дякувати (бабуся, сестра, Марія); жити (Полтава, Олек сандрія, Яремча); подарувати (Лідія, матуся, Наталя); 57

радий (весна, зима); працювати (школа, ферма, консер ваторія); допомагати (мама, Оксана, Ганна). 2. Поділи виділене слово на склади. 134. 1. Вщгадай загадки Мари Пономаренко. Спиши. Допи ши вщгадки.

1. Висить груша біля стелі, Ввімкнеш світло у оселі.

2. Екскаватор у землі Хату риє справно, Носом, лапами працює, І виходить славно. Шуба в нього чорна-чорна. І в роботі він моторний.

2. Познач відмінки іменників жіночого роду. 135. 1. Прочитай пари слів.

Дорога - дорозі, нога - на нозі, шерен га - у шерензі; мишка - мишці, рука - на руці, чернетка - на чернетці; завірюха завірюсі, муха - на мусі.

шеренга чернет ка

2. Як змінюються кінцеві приголосні, позначені виділеними бук вами?

В іменниках жіночого роду на -а (-я) у давальному і місцевому відмінках однини кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] змінюються на [з'], [ц'] [с']: Ольга - Ользі, при Ользі, ручка - ручці, на ручці, завірюха - завірюсі, у завірюсі. 136. 1. Запиши перші дві групи слів у давальному відмінку, а третю - у місцевому. Підкресли букви, що позначають звуки, які змінюються при відмінюванні.

1. Подруга, товаришка, прйятелька. 2. Дрібка, крихта, крихітка, часточка, грудочка. 3. Духота, задуха, спека. 2. Що об’єднує слова кожної групи? Як називають такі слова?

137. 1. Прочитай загадку, ставлячи іменники, що в дужках, у по трібному відмінку.

Копошаться собі в (стріха), Почубляться й на горісі, Покупаються в (калюжа), Як немає - у (пилюга).

Завжди птахи ці веселі Біля кожної (оселя). І у лісі, і у полі Чивчиків оцих доволі. М арія Пономаренко

2. У якому відмінку вжито іменники, у яких змінюються звуки в корені? '3. Обговоріть, чи однаково відмінюються іменники синиця синичка, зозуля - зозулька, пташка - птаха - пташина.

138.

1. Спиши, змінюючи іменники, що в дужках, за змістом. В гЧ У яких відмінках ти поставиш слова?

Пеппі встала рано, подала (мавпочка) сніданок. Піс ля того вона намалювала на шпалерах у (вітальня) огрядну (дама) в червоній (сукня) й чорному капелюш ку. В одній (рука) дама тримала (квітка), а в другій пацюка. Те малювання дуже прикрасило (кімната). За Астрід Ліндгрен 2. У першому реченні підкресли основу. Поясни розділові знаки. 3. Поясни правопис виділеного слова.

139. 1. Розглянь таблицю й запам’ятай закінчення орудного

відмінка іменників жіночого роду на -а (-я).

ким? чим? -ОТО

сестр|ою| Оксан|ою| гілк|ою|

-е ю

бабусіеюі Олією І стеліеюі

-ЄЮ

межіею дачіеюі ношею

Юлі|єю| мрі|єю| со|єю|

2. Доповніть кожен стовпчик 2 -3 іменниками. Запишіть, по значте закінчення.

140. 1. Утвори сполучення слів з іменниками в орудному від мінку з прийменниками (з, над, за, під, перед) або без. Запиши.

Захоплюватися (гімнастика), сидіти {яблуня), при їхати (сестра), сховатися (хата), чекати (надія), дружити (Марія), відпочивати (груша), зустрітися (однокласни ця), йти (дорога), зачарований (тиша). 2. Познач закінчення іменників в орудному відмінку. 3. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова. 141. 1. Прочитай мовчки текст. Добери заголовок.

Колись, дуже давно, приніс Дніпро на своїх хвилях легкий човен. На березі опинилися Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь. І зажили вони щасливим життям. Одного разу старший з братів, Кий, рибалив на Дніп рі. Коли це крізь тихий плескіт почув: - Кию, побудуй на цих горах місто. Буде воно вели кою столицею. Віками житимуть тут люди й прослав лятимуть рід твій і державу ту. Заходилися працювати брати. Скоро на Дніпрових схилах виросло місто, яке назвали на честь старшого брата Києвом, гори ж нарекли Щекавицею та Хоривицею, а річечку, що текла неподалік, - Либіддю. Багато разів палили, нищили Київ орди завойовни ків. Але місто знову й знову відбудовувалося, сяючи неземною красою. Певно, там, де було закладено перший камінь, ріс кущ неопалимої купини,*, і сила тієї дивовижної рос лини, що не гине навіть у полум’ї, перейшла до міста, зробивши його вічним. За Оксаною Данилевською

2. Про що йдеться в тексті? Склади й запиши план. Підготуйся переказати легенду про Київ. 3. Випиши сполучення слів з виділеними словами та визнач їх відмінок. Познач закінчення. *Н еоп ал й м а к уп и н а - у біблійн ій м іф ології - терновий кущ , який горить і яким ось дивом не згоряє. 60

142. 1. Спиши, ставлячи іменники в дужках у потрібній формі.

1. Гарною (клітка) пташка не буде сита. 2. Краще їсти хліб з (вода), ніж жити (чужина). 3. (Ласка) більше зробиш, ніж (сила). 4. Перед сивою (голова) вклонися. 5. Хоч би скільки била себе в груди ворона, (пава) їй не стати. 2. Провідміняй усно виділене слово.

§ 16. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО І СЕРЕДНЬОГО РОДУ 143. 1. Розглянь таблицю.

н. р.

д. Зн.

Ор. М.

Кл.

ХТО? ЩО? си«С к о г о ? ч о г о ? сик[а] к о м у ? ч о м у ? син\ові\ ( синЩ) КОГО? ЩО? си«[а] КИМ? ч и м ? син\ом\ при кому? при син\ові\ н а ( у ) ч о м у ? (при ) синЩ

—

синЩ

кінь\Ц конЩ\ кон\еві\ ( кон\ю\) кон\я\ кон\ем\ на конЩ (н а ) кон\еві\ кон\ю\

гай[~ гаЩ га\єві\ (гаЩ) гай[~ га\ем\ У гаЩ ( у ) гаЩ гаЩ

дуби

дубЩ дуб\у\ ( дуб о в і ) дуби

дуб\ом\ на дубЩ (н а ) дуб\ові\ дуб\ё\

2. Визнач, подібно до яких слів у таблиці відмінюються іменники край, лось, Петро, портрет. Провідміняй ці іменники усно. 144. 1. Прочитай усмішку виразно вголос.

Під час уроку вчитель побачив учня, який безтурбот но йшов коридором: - Ти чому не на уроці? - А я іду давати інтерв’ю директорові школи. - І про що буде інтерв’ю? - Про те, як я розбив вікно у класі. 2. Випиши іменники чоловічого роду. Визнач їх відмінок. 3. Поясни написання виділених слів. 4. З’ясуй значення слова інтерв’ю. Поясни його написання. в Які форми має це слово в різних відмінках? Наведи прикла ди подібних слів. Запиши 3 -4 приклади. 61

145. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач основну думку.

Дуже добре наслідують людський голос майни, роди чі наших шпаків. Розповідають, що в одного англійця втекла майна. Любитель птахів упав у відчай. Він був переконаний, що відшукати птаха у великому місті не можливо. Але скоро птах опинився вдома. Він політав містом, спокійно сів на плече перехожому й повідомив номер телефону. Перехожий подзвонив за номером і по трапив до помешкання власника телефону. За Іваном Дмитрієвим 2. Випиши сполучення слів з іменниками середнього роду. У дужках запиши питання й відмінок. 146. 1. Розглянь таблицю. н. р.

д.

Зн.

Ор. М. Кл.

ХТО? ЩО? КОГО? ЧОГО? кому? чому? КОГО? ЩО? КИМ? ч и м ? при кому? на (у) ч ом у?

—

вікно вікна вікну вікно вікном у вікні

море моря морю море морем на морі

життя життя життю життя життям у житті

прізвище прізвища прізвищу прізвище прізвищем у прізвищі

вікно

море

життя

прізвище

2. Визнач, подібно до яких слів у таблиці відмінюються іменники сонце, життя, селище, село. Провідміняй ці іменники усно. 147. 1. Прочитай і спиши скоромовку.

ПРО СОМА Сонце гріє, аж пече, З сома сьомий піт тече. Радить сому сонний кит: - Покупатись, соме, слід. Леонід Куліш -Зіньків 2. Над іменниками зазнач відмінок. 3. Провідміняй письмово іменник середнього роду. У разі по треби звертайся до таблиці.

148. 1. Визнач, якими членами речення є виділені іменники в реченнях. У якому відмінку їх ужито? 1. Я повернув праворуч у степ. Неозорий степ роз лягався переді мною. 2. Учора Гриць вивчив вірш про сонце. Сонце стоїть високо над головою. 3. Вітер січе в обличчя. Обличчя дівчинки сяяло від радості. 4. Сонцвіт розкрив перед сонцем свої пелюсткй. Пелюстки. сон-цвіту закриваються на ніч. 2. Спиши дві пари речень (на вибір). Підкресли основи. Познач відмінок виділених іменників.

1 4 9 . 1. Розподіліть із сусідом по парті вірші. Спишіть обраний 2 вірш.

1. В небо дивиться вікно, Я в вікно дивлюсь давно. М икола Сингаївський

2. Ворон узвар варив Узвар враз пригорів. Сашко Володарський

2. Доведіть, що виділені іменники стоять у різних відмінках. По діліться один з одним своїми міркуваннями.

— Зверни у в а г у ! ........................................................................ ; Як розрізняти називний, родовий і знахідний : відмінки іменників чоловічого й середнього роду? : 1. Став до іменника два питання: | (це) х т о ? щ о ? - дім, Іван, лікар, сонце - Н.в. : (немає) к о г о ? ч о г о ? - дому, Івана, лікаря, сон• ця - Р.в.; (знайти) к о г о ? що? - дім, Івана, ліка\ ря, сонце - Зн.в. : 2. Пам’ятай, що іменник у називному відмінку є : підметом, у непрямих відмінках - другорядним • членом речення. : 3. Іменник у називному відмінку ніколи не вжиI вається з прийменником. 150. 1. Прочитай. Визнач відмінки виділених слів.

1. І мене, і всіх малят почастує влітку сад. 2. При летіла ластівка, сіла на гілля. 3. Грає дзвонами весна,

в поле котиться луна. 4. Я до щирого друга здаля озовусь, і натішиться серце моє. З творів М иколи Сингаївського 2. Випиши речення, що відповідає схемі.

3. Склади 2 речення, у яких слово друг стояло б у родовому і знахідному відмінках. 151. 1. Прочитай скоромовку Володимира Верховинця. Потренуйся вимовляти її швидко й виразно.

в Ч

Королева коло лева, Коло королеви - лев.

Лева любить королева, Королеву любить лев!

2. Визнач відмінки іменників. 152. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Музика - мистецтво звуків. Вона може відтворити чи не всі звуки й шуми, що існують у навколишньому житті, у природі. У музиці можна почути гуркіт грому і спів пташок, завивання вітру і передзвін дзвонів, ше лест лісу і дзижчання джмеля, дзюркотання струмка і кроки людини, тупіт коня і ревіння танка, рокотання бурхливих хвиль і крик півня, гудіння гвинтів літака і постукування калатала нічного сторожа... За Дмитром Кабалевським 2. Випиши іменники чоловічого роду в родовому відмінку. По знач закінчення.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку од нини можуть мати закінчення -а, -я, -у, -ю. Правопис таких іменників потрібно перевіряти за орфографічним словником, у ньому завжди подаєть ся закінчення родового відмінка однини: рю кзак ( а) портфель {-я) дощ (-у) тюль (-ю) 64

153. 1. Випиши сполучення слів з іменниками чоловічого роду в родовому відмінку однини. Познач закінчення.

Гуркіт грому, гуляти в парку, зошит Андрія, подарунок братові, історія К иєва, кучугури снігу, водій трамвая, приїхати з Луцька, гілка каштана, розказати това ришу, їхати в автобусі, повернутися з му зею, зупинка тролейбуса, берег океану.

т ролейбус т рам вай океан

2. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова. 154. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

НАЙ-НАЙ... Коза. Жирафа. Заєць. Слон. Вовк. Крокодил. Хом’як. Бізон. А ще - лисиця, бегемот... У кого з них найбільший рот? У кого найкуціший хвіст? У кого най-, найвищий зріст? У кого най-, найбільше сліз? У кого най-, найдовший ніс? В. Юречко 2. Дай повні відповіді на запитання. Дві відповіді запиши. 3. Підкресли в записаних реченнях іменники чоловічого роду в родовому відмінку. Познач у них закінчення. фу* 4. Запитайте один одного про яскраві ознаки будь-яких істот. и, Починайте запитання словами: «У кого най...». 155. 1. Прочитай і спиши.

Прислухайся весною до співу шпака. Співає він чудово, от тільки співає часто чужі пісні. Ти почуєш спів жайво ронка чи іволги, а за мить - пісню горихвістки чи зябли ка. Шпак може відтворити скрип колодязного журавля, нявчання кота, гудіння мотора та звук людського голосу. За Іваном Дмитрієвим 2. Познач закінчення в іменниках чоловічого роду. Зазнач відмінок. 3. В останньому реченні підкресли однорідні члени речення.

156. 1. Вивчи вірш. Запиши з пам’яті.

Вітер сірому котові Чеше вусики шовкові.

Ясне сонце виплива, Коту спину пригріва. М аксим Рильський

2. Визнач відмінок виділених іменників. Познач закінчення. 0 3. Постав у цьому самому відмінку слова Іван, дідусь, Юрій.

Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини мають закінчення -ові, -вві ( -єві) або -у (-ю): братові - брату, Олесеві - Олесю, Андрієві -А ндрію . Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку мають закінчення -ові, -еві (-єві) або -у (-ю ), -і (-і): на батькові - на батьку, на синові - на сині, при Грицеві - при Гриці, в гаю - в гаї, у кут і - у кут ку. 157. 1. Роздивися навколо себе. Хто або що позначається імен ником чоловічого роду? 2. Запиши 5 таких іменників у давальному відмінку. Познач закінчення. Які слова можуть мати два закінчення? 158. 1. Прочитай. Іменники, що в дужках, постав у потрібному відмінку. Використовуй різні закінчення.

Сьогодні в мене мандрівка на па шістнйдцять сіку. Маю занести (батько) обід. Він тепер працює на пасіці. Батько допомагає (Антін) Качуровському, знаменитому (пасічник) і доброму (столяр), слідкувати за великим медовим господарством, у якому двісті шістнадцять вуликів. За Сергієм Козаком

2. Спиши. Зазнач відмінки іменників чоловічого роду. 3. Знайди в тексті й запиши слово, що відповідає звуковій моделі. У якій відмінковій формі його вжито? Доведи. —о = о = о 4. Склади й запиши речення з виділеним словом. Використай у ньому іменник чоловічого роду в давальному відмінку.

159. 1. Прочитай усмішку.

- Скільки років твоєму братику? - питає Іра в Андрія. - Олесеві щойно виповнився один рік, - гордо відпо відає хлопчик. - Моєму песику також один рік. Дивись, як чудово він бігає, а Юрасик тільки вчиться ходити. - Е-е, - захищає Андрій братика, - Кудлаєві легко бігати, бо він має чотири ноги, а в Юрасика їх лише дві. 2. Випиши виділені іменники. Зазнач їх відмінок і познач закін чення. Чи можуть ці іменники мати інші закінчення? 160. 1. Спиши, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібноЙ Ч му відмінку. Встав пропущені букви е, и.

Я, як над..влюся на наш «Сокіл», більше ні про що думати не можу. Відразу уявляю себе на хокейному (майданчик) в (Палац) спорту. Під сімнадцятим ном е ром. У синьому (шолом), у білій (футболка) із ч..рвоним л..стком на грудях і з нап..сом на (спина): «Борсук»... Ех, красиво ж!.. Тоді всі хлопці у (двір) мене поважатимуть. Навіть ті, хто старші за мене і зараз у гру не беруть. В ’ячеслав Чистяков 2. Написання якого слова з пропущеною буквою потрібно пере віряти за словником?

161. 1. Розглянь таблицю й запам’ятай закінчення орудного відмінка іменників чоловічого й середнього роду.

ким? чим? -ем -ом -єм ч.р. літаком учнем трамваєм Юрк|ом| Юрас|ем| Юрі|єм| віконцем с.р. вікном прізвиськ|ом| прізвищ|ем|

-ям

житт|ям| обличч|ям|

^ 0 ^ 2 . Обговоріть, до яких стовпчиків потрібно додати слова: зоУЧ, лото, узбіччя, брат, море, водій, завдання, Олесь, горобець.

162. 1. Спиши загадки, розкриваючи дужки. У якому відмінку ти поставиш слова?

1. Був він (серпик) тоненьким, згодом - (блюдце) став кругленьким. 2. Зеленії брусочки прив’язані (шну рочок), по грядці розповзлися, (сік) налилися (М. П о номаренко). 3. Носатий Микита, дерев’яна свита. Не (гребінець) чесаний, а (ніж) затесаний. 2. Запиши відгадки в орудному відмінку однини. Познач закін чення. 163. 1. Прочитай. Визнач тему тексту. Добери до нього заго ловок.

Ще в дитинстві Моцарта назива ли чарівником. У три роки він міг повторити обома руками п’єсу, яку перед тим зіграв батько. У чотири роки він уже грав на клавесині* власні п’єси. У шість років Моцарт став справжнім віртуозом-клавесиністом**, автором багатьох творів для різних інструментів. З величез ним успіхом хлопчик виступав пе ред публікою. У дев’ять років Моцарт без будь-чиєї допомоги навчився вправно грати на скрипці. Тепер він був і композитором, і виконавцем-клавесиністом, і скрипа лем. То справді було чудо! За Дмитром Кабалевським 2. Перекажи частини тексту, у яких розповідається про досяг нення шестирічного й дев’ятирічного Моцарта. 3. Випиши іменники чоловічого роду в орудному відмінку. Познач закінчення.

*Клавесйн —старовинний клавішно-струнний музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. **Віртуоз - виконавець, що досконало володіє технікою свого мистецтва.

164. 1. Прочитай текст, розкриваючи дужки за змістом.

Теплим весняним (день) після школи можна побува ти на (Дніпро). Перейшов Парковим пішохідним (міст) на той бік - і ти вже на (пляж), на Трухановому (ост рів). Це і є Центральний київський пляж. Тут можна розташуватися або під («грибок»), щоб сонце не припекло, або просто на (пісок) під (кущ) лозня ку. Тут ми засмагаємо, купаємося, плаваємо. Та що й казати - треба бути справжнісіньким (тюхтій), щоб не вміти плавати, живучи біля такої річки, як Дніпро! За Н аталею Забілою 2. Спиши речення, у яких є іменники чоловічого роду в орудно му відмінку. Познач у цих іменниках закінчення. 165. 1. Прочитай усмішку.

- Напишіть твір на тему «Я - директор», - каже вчитель учням. Усі діти почали писати, лише один хлопчик не пише. - Ти чому не працюєш? - запитує вчитель. - А я чекаю секретаря. 2. Провідміняй іменники чоловічого роду з основою на -р.

... Зверни у в а г у ї ........................................................................ Іменники чоловічого роду з основою на -р можуть відмінюватися по-різному: Н.в. воротар комар Р.в. во р о т а р і комар® Д.в. воротарЩ (-\еві\) комарЩ ( Іові\) Зн.в. воротарШ комар® Ор.в. воротарем комар\ом\ М.в. на воротар\евї\ (-[ю], -Щ на комар\двї\ (-Щ) Правопис таких іменників потрібно перевіряти за орфографічним словником, де подано закін чення родового відмінка. За цією формою визна чаємо всі інші закінчення.

166. 1. Прочитай іменники - назви професій у називному й ро довому відмінках.

бджоляр - бджоляра жонглер - жонглера кресляр - кресляра маляр - маляра муляр - муляра

аптекар - аптекаря квітникар - квітникаря кобзар - кобзаря кухар - кухаря слюсар - слюсаря

2. Провідміняй на вибір по одному слову з кожного стовпчика. Я І к 3. Запиши всі іменники в називному та орудному відмінках, ощ г Познач закінчення. у"4. Розподіліть слова із вправи (порівну) і розкажіть один одному, чим займаються представники кожної професії (за зразком). Хто з вас зумів пояснити всі слова?

З р а з о к . Чоботар - це майстер, який шиє і ремон тує чоботи та інше. 167. 1. Прочитай, уставляючи замість крапок закінчення оруд ного відмінка однини.

Школи є різні. Я знаю одного хлопчика, який учить ся в музичній школі, бо хоче стати музикант.. . Після школи він учитиметься ще в Київській консерваторії. Це не кожен може, для цього треба мати хист. І щоб стати художник.. , теж треба мати хист. Такого хлоп чика я теж знаю. Він дуже добре малює, а після школи піде вчитися в художню академію. У Києві є багато навчальних закладів: хто ким хоче бути, може в такий заклад і йти або хоч у коледж чи училище. Можна стати й інженер.., і лікар.. , і вчител.. або просто хорошим і вмілим робітник.. . За Наталею Забілою 2. Випиши іменники чоловічого роду, що стоять в орудному від мінку. Познач закінчення. Правопис яких слів потрібно переві ряти за словником? 3. Розкажи про професії батьків. Чи знаєш, де вони вчились?

168. 1. Спиши вірш, ставлячи іменники в дужках у родовому відмінку. За потреби звертайся до орфографічного словника.

РУКИ Тепла і ніжна - в (матуся) рука. Дужа й солона вона - в (моряк). У (сталевар) - міцна, мозолиста. Легка, мов крило, - в (піаніст-артист). В (лікар) - чуйна. Шорстка - в (хлібороб)... Тільки ніяка рука - у (нероба). Людмила Савчук 2. Провідміняй усно іменники лікар і хлібороб. 3. Добери спільнокореневі слова до виділеного іменника. Ви знач, якими частинами мови вони є. 169. 1. Прочитай і спиши вірш.

У гаю, в кущах на лузі Кожна брунька набухає, І земля на виднокрузі Теплим маревом зітхає. М икола Сингаївський 2. Назви початкову форму іменників чоловічого роду. Підкресли іменники, у яких змінюються приголосні звуки. Визнач, у якому відмінку відбувається зміна приголосних. 3. Запиши кілька синонімів до виділеного слова. Усно про•

ВІДМІНЯЙ IX.

У деяких іменників чоловічого й середнього роду в місцевому відмінку однини перед закінченням -і кін цеві приголосні основи [Г], [К], [X] змінюються на [ЗІ, [ц і, [сі: луг - у лузі, яблуко - у яблуці, вухо - у вусі. 170. 1. Запиши іменники, додай форму, у якій змінюється при голосний. Підкресли букву, яка позначає його (за зразком).

З р а з о к . Горіх - у горісі. Язик, горох, берег, молоко, рух, плуг, кулак, фартух. 2. У якому відмінку відбулася зміна приголосних?

171. 1. Прочитай загадковий вірш Юрія Ряста. Постав слова, що в дужках, у місцевому відмінку.

ХТО ДЕ ЖИВ У (ліс) жив Трусь. У (луг) жив Трясь. У (поле) - Вітрусь. У мами - Юрась. Між хмарами - Блись. На (вигін) - Хвись. На (прив язь) - Лизь. У (запічок) - Врись. На (ґанок) - Тупало. У (темрява) - Лупало.

У (стаєнка) - М укало. У (копанка) - Кумкало. ^ (колиска) - Чукикало. ^ (кожух) - Кахикало. На (стежка) - Кудикало. На (дах) - Курликало. д а (вишенька) - Тьох. На (сідало) _ Двох. На (стільчик) - Ох. На (покуть) - Бог.

Іще там хтось бувсь, Та я вже забувсь. 2. Випиши іменники чоловічого роду, у яких у місцевому відмін ку відбувається чергування приголосних. Підкресли букви, що позначають ці приголосні, у*3. Обговоріть, кого або що «заховав» автор за виділеними словами. Можливо, вам стане в пригоді тлумачення деяких слів.

Хвиськат и — 1. Бити, ударяти кого-небудь чи щонебудь чимсь. 2. Видавати різкі свистячі звуки. Чукйкати - забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину й промовляти при цьому слово «чук-чуки». Л упат и —світити слабким, миготливим світлом. 172. 1. Відгадай загадки. Спиши, ставлячи слова, що в дуж ках, у місцевому відмінку.

1. Живе в густому (ліс), ласує на (горіх), як намисто оченята. Хто це? Спробуй відгадати. 2. Хто в гарячий день на (луг) випасається в (кожух)? 3. У блакитнім (піджак), у рожевій (сорочка) по зимовому (садок) гуля ють, як гості. 2. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова.

}

173. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

ДРІЗД Забіяка чорний дрізд Загубив у бійці хвіст , Крила теж обскубли трішки... І тепер він не літає, Хоч і крилами махає, А по полю ходить пішки... Ви не бачили дрозда Без хвоста? Валерій Войтович 2. Знайди виділені іменники в іншій формі. Випиши їх парами. Яку особливість ти помітив?

В іменниках чоловічого роду в деяких відмінках відбувається чергування голосного [і] з [е] або [о]: стіл - столу (Р.в., Д.в.) - столом (Ор.в.) - на столі (М.в.); лід - льоду (Р.в., Д.в.) - льодом (Ор.в.) на льоду (М.в.); камінь - каменя (Р.в.) - каменю (Д.в.) - каменем (Ор.в.) - на камені (М.в.). 174. 1. Знайдіть слова, у коренях яких при відмінюванні змінюються звуки. Один учень виписує іменники чоловічого роду, у яких у корені відбувається зміна голосних звуків, дру гий - у яких змінюються приголосні.

Пішохід, нога, вік, ніс, стіг, язик, дзвін, щітка, двір, горіх, дім, горох, віз, кожух, пиріг, кінь, лопух, доро га, поріг, порох. 2. Перевірте один в одного записані слова. їх має бути однако ва кількість. Які три слова ви записали вдвох? 175. 1. Прочитай і спиши, розкриваючи дужки.

Товаришів у мене багато - у школі, у (двір). Але найбільше я дружу з (Ігор). Ми живемо в одному (буди нок), в одному (під’їзд), на одному (поверх), навчаємося в одному (клас) і сидимо за однією партою.

Усі кажуть, ніби ми й схожі між собою - як брати. І справді: обидва біляві, кирпаті, сіроокі, в обох вес нянки (За Б орисом К о м а р о м ). 2. Підкресли форми іменників, у яких відбулася зміна голосних чи приголосних звуків. 3. Добери синоніми до виділених слів. 176. 1. Відгадай та спиши загадки.

1. Влітку хмарами гуляю, З неба падаю дощами, Ну, а взимку я сіяю Льодом, інеєм, снігами.

вліт ку

взи м ку

Степан Ж упанин 2. В теплім краї жити звик.

Є на носі в нього ріг. Анатолій Камінчук 2. Підкресли іменники, у яких зі зміною форми відбувається змі на звуків. 3. Провідміняй усно друге слово-відгадку.

§ 17. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ З НУЛЬОВИМ ЗАКІНЧЕННЯМ 177. 1. Розглянь таблицю відмінювання іменників жіночого роду, що мають нульове закінчення.

н. р.

д.

Зн. Ор. М. Кл.

ХТО? ЩО? кого? чого? кому? чому? к о г о ? ЩО? КИМ?

ч и м ?

при кому? на (у) ч ом у? —

радістьП радостЩ радостЩ радістьП радіст\ю\ у радостЩ радост і

повіньП повенЩ повенЩ повіньП повінн\ю\ при повенЩ повен[ё]

тіньП тінЩ тінЩ тіньП тінн\ю\ у тінЩ

любов □ любовШ любовЩ любовП любов’Щ у любовЩ

тін\е\

любов\е\

2. Визнач, у яких відмінках закінчення іменників збігаються. у 3. Обговоріть, подібно до яких слів у таблиці відмінюються іменники ніжність, осінь, сіль, кров. Провідміняйте їх усно. 74

178. 1. Запиши сполучення слів. У дужках зазначай відмінок і початкову форму іменника (за зразком).

З р а з о к . Упевнитися в щирості (М.в., щирість). Зрадів осені, подарунок від матері, помилка у відпо віді, постраждати від повені, повернутися з подорожі, стояти в тіні, працювати до ночі. 2. Які зміни в коренях слів ти помітив? Підкресли слова, у яких відбувається чергування голосних звуків.

У деяких іменниках жіночого роду, що в початко вій формі мають нульове закінчення, у родовому, давальному й місцевому відмінках відбувається чер гування голосного [і] з [е] або [о]: легкість - легкост і (Р.в., Д.в., М.в.); піч - печі (Р.в., Д .в., М.в.); сіль - солі (Р.в., Д.в., М.в.). 179. 1. Прочитай виразно вірш.

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселяти. Треба слову мудрості додати, щоб зуміло все життя згадати. Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати. Треба слову мужності додати, щоб воно могло багатим стати. Та найбільш, я певен, слову треба хліба-солі та землі і неба. М икола Сингаівський 2. Назви іменники жіночого роду. Запиши їх у початковій формі, родовому й орудному відмінках. Познач закінчення.

З р а з о к . Круч[а] - кручіеїо

180. 1. Прочитай текст мовчки. Спиши.

Берестечко - місто Волинської області. Засновано його за часів Київської Русі. Народний переказ пов’язує назву з берестяними лісами в цій місцевості. Нині кіль ка старих суховерхих берестів збереглося на території міського парку. Юрій Кругляк

2. Познач відмінок над іменниками жіночого роду, що в початко вій формі мають нульове закінчення. 3. Провідміняй усно один із цих іменників. 181. 1. Прочитай прислів’я та приказки. Як ти розумієш їхній зміст?

1. Перед чемністю всі двері розчинені. 2. За любов любов’ю платять. 3. Розмова без приказки - як м’ясо без солі. 4. Золото в бруд упаде, але міддю не стане. 5. Людина славна людяністю. 6. Життя прожити - не навколо печі обійти. 7. Словами за горами, а ділом за піччю. 2. Щі

Спиши. У 4 реченні познач основу. Поясни розділові знаки. 3. Назви іменники, які мають у початковій формі нульове закінчення. Визнач їх відмінок.

В іменниках жіночого роду, що в початковій фор мі мають нульове закінчення, в орудному відмінку перед закінченням подовжуються м’які приголосні: тінь - тінню, ніч - ніччю, печаль - печаллю. Якщо основа закінчується двома приголосними, то подовження не буває: радіст ь - радістю, чуй ність - чуйністю. 182. 1. Випиши іменники жіночого роду, які в початковій формі мають нульове закінчення. Запиши їх у називному й орудному відмінках. Познач закінчення (за зразком).

З р а з о к . Розкіш - розкішш[ю]. ІІ

Пір’ям, кров’ю, весіллям, сіллю, знанням, м’ясом, річчю, узбережжям, гіллям, м’ятою, маззю, мудрістю, солов’єм, міддю, подорожжю, папороттю, життям, бла киттю, свіжістю. 2. Підкресли букви, що позначають подовжені м’які приголосні. 1 8 3 .1. Відгадай загадки Людмили Конд рацької.

1 . 3 К - брикаюсь та іржу. З Т - за усіма ходжу. 2. Коли я з Н —все спить-дрімає, А з П - хліб вам випікаю. 2. Провідміняй усно слова-відгадки, які є іменниками жіночого роду. 3. Розкажи правило про відмінювання четвертої відгадки.

В іменниках жіночого роду, що в початковій фор мі мають нульове закінчення, після букв в, ф перед закінченням -ю ставимо апостроф: кров - кров'ю, лю бов - любов’ю, верф - верф’ю. Апостроф ставимо також в орудному відмінку сло ва м ат ір: мат ір’ю. 184. 1. Прочитай мовчки текст. Визнач його основну думку.

Любов до рідної мови успадкована разом з любов’ю до батьків, до свого дому, до навколишньої природи. У ній озвучений шум дерев, гомін полів, гамір міста і спокій неба. Мова від колиски й до останнього подиху разом з людиною. Вона предмет піклування й гордості. Рідна мова для кожного народу є пам’яттю про минуле, засо бом порозуміння в сьогоденні, виходом у майбутнє. За Зиновією Франко 2. Спиши. Поясни написання виділених слів. 3. Запиши кількість звуків і букв у виділених словах.

§ 18. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ 185. 1. Розглянь таблицю. Іменники Питан жіночого роду ня із закінченням -а (-я) хто? щ о?

машин® піснЩ хвилЩ історіЩ

чоловічого роду студент® учнЩ олівцЩ музеЩ

серед жіночого роду нього з основою на приголосний роду ночЩ сел® вікнЩ печЩ полЩ радостЩ швидкостЩ морЩ

2. Доповни таблицю своїми прикладами. 3. Запиши слова останнього стовпчика в називному відмінку однини та множини. Яку особливість вони мають? а}^(фу*4. Утворіть форму родового відмінка однини й називного від: мінка множини слів річ, дрізд, кіт, промінь, сніп, стіл, матір, лебідь, курінь. Зробіть висновок. Перевірте один одного. 186. 1. Визнач тему й основну думку тексту. Добери заголовок.

Чимало людей працюють уночі. Хтось дбає про воду, про газ і електрику. Уранці підемо до магазину, а туди вже привезли і свіже молоко, і пухкий, запашний хліб. Бо вночі працюють молочарі, і пекарі, і шофери. Не сплять і охоронці нашого спокою - міліціонери. І ліка рі також чергують. Увесь час насторожі прикордонни ки. Ніч теж роботяща, працьовита. Ну, а ти, синку, спи! Завтра тобі рано до школи... За Олександром Єфімовим 2. Випиши іменники в називному відмінку множини. Познач за кінчення.

— Зверни у в а гу ! ............................................................... і Іменники чоловічого роду з основою на -р у на: зивному відмінку множини можуть мати закінчен| ня -и, -і: інженерЩ, лікарЩ. їх правопис потрібно : перевіряти за орфографічним словником.

187. 1. Прочитай. Про що ти дізнався з тексту?

Нині прізвища нагадують про колишніх майстрів, які виготовляли необхідні в господарстві речі. Кушнірй чинили смушки для кожухів. Стельмахи майстрували возй та сани. Бондарі збивали діжкй. Гутники вилива ли скло у гуті (на склозаводі). Ковалі кували підкови, сокири та всяке залізне знаряддя. Мірошники працю вали в млині. Лимарі робили ремінну збрую для коней. Ось звідки в нас прізвища Коваль і Коваленко, Лймар і Лимаренко, Бондар і Бондаренко. За А. М атвієнко 2. Випиши 2 (на вибір) речення про давніх майстрів. Познач від мінок іменників, ужитих у множині. 3. Запиши виділені іменники в називному та родовому відмін ках множини. Познач закінчення. 188. 1. Розглянь таблицю. Іменники Питан ня

жіночого роду із закінченням -а (-я)

чоловічого роду

серед нього роду

жіночого роду з основою на приголосний

кого? чого?

м аш ині пісень □ хвиль □ історій\3

цчител\ів\ інженерові гаЩ кон\ейІ

сіл\3 вікон □ моріїв1 пол\ів\

ноч\ей1 зустріч\еШ подорож\ей\ радост\еїї\

2. Які іменники в родовому відмінку множини мають закінчення -/в, -їв, -ей, а які не мають закінчення? ^р)(^у*3. Обговоріть, які стовпчики можна доповнити іменниками: віршів, вишень, сестер, учнів, учениць, столів, тіней, подвір'їв, відкриттів, облич. Назвіть закінчення цих слів. 189. 1. Прочитай.

Важко собі уявити, як люди жили в стародавні часи! Не було тоді ні заводів, ні залізниць, ні машин, ні паро плавів... Не було ні електрики, ані навіть гасових ламп. Освітлювали житло тоді лучиною - трісочкою.

Люди сіяли хліб на невеличких нйвках, полювали на звірів і диких птахів - качок та лебедів. Тоді на Дніпрі водилися й дикі лебеді! І цукру ще не вміли ро бити, а щоб поласувати, збирали в лісі мед диких бджіл. За Наталею Забілою 2. Знайди іменники в множині. Запиши їх у початковій формі й родовому відмінку множини. Познач закінчення. Підкресли букви, які змінюються при відмінюванні (за зразком).

З р а з о к . Стіл - столИвІ. 3. Назви іменники, у яких зі зміною форми відбувається зміна приголосних чи голосних звуків. Підкресли букви, які познача ють ці звуки. ^

190. 1. Відгадай загадку.

У двох матерів По п’ять синів, Одне ім ’я всім. 2. Два слова-відгадки провідміняй письмово. Порівняй закін чення в давальному, орудному й місцевому відмінках.

Іменники в давальному, орудному й місцевому відмінках множини мають однакові закінчення неза лежно від роду: Д.в.: -ам (-ям) (дтіз\ям\, подруг\ам\, вікн\ам\); Ор.в.: -ами (-ями ) (дом\ами\, топол\ямП\, узбічч\яжШ)\ М.в.: -ах (-ях) (у степ\ах\, по ліні\ях\, у завданн\ях\). 191. 1. Прочитай приказки, додаючи слова з довідки. Поясни, як ти їх розумієш.

Птаха впізнають по перу, а людину - ... . Багато від даси ... , багато від них матимеш. Людина вчиться ... . Птах сильний ... , людина - розумом. 2. Спиши. Підкресли іменники, що стоять у множині. Познач їх відмінок.

Д о в і д к а . По справах, крильми, людям, на помилках.

192. 1. Прочитай. Поділи текст на абзаци.

Навесні, коли в горах починають танути сніги, моя мати могла годинами дивитися на струмки, що мчать у до лину. А в мене найулюбленішим заняттям було чалапати босими ногами по дощових калюжах. Не боячись дощу, ми перепиняли шлях струмкам. Уявляю, якої насолоди зазнають птахи, коли п’ють дощову воду з кам’яних чаш. За Расу лом Гамзатовим 2. Поясни написання слів на вивчені правила. А 3. Знайди іменники в непрямих відмінках множини. Випиши сполучення слів, утворені ними й дієсловами. У дужках запи ши питання і відмінок іменників, познач закінчення.

З р а з о к . Захоплюватися (чим? - Ор.в.) пісніямй]. 193. Прочитай, відгадай і спиши загадки, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Провідміняй відгадки в множині.

1. Що то за дивинки Льодяні морквинки Звисли над (дахи) Догори (ноги). Сергій Коцький

2. Лежать діж і на (грядки) У смугастих (кожушки). М арія Пономаренко 194. 1. Спиши загадку. Запиши відгадку.

Росло, росло, виросло, Із кожуха вилізло,

По руках покотилося, На зубах опинилося.

2. В іменниках, що стоять у множині, познач закінчення, зазнач відмінок.

У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-я х ) незалежно від прийменника: у степах, по степах, на стежках, по стежках, на городах, по городах.

195. 1. Прочитай, ставлячи іменники, що в дужках, у місцевому відмінку множини.

Тато і дід уже декілька днів ходять будувати дамбу, щоб захистити село від повені. Бо коли в (гора) падають великі дощі, то річка розливається, як море. Вона гуляє попід хатами, по (город), робить велику шкоду. Повінь любить приходити навесні, по (сніг). Лесик упевнений: якщо вже дід будує греблю, то нема такої води, яка б ту греблю розмила. За Яремою Гояном 2. Випиши іменники в місцевому відмінку множини з дієслова ми. Постав питання від дієслова до іменника. 3.

Поясни написання виділеного слова. Провідміняй його.

196. 1. Прочитай, відгадай і спиши загадку.

По ланах, житах безкраїх, По морях вона гуляє, То, сердешна, в берег б’ється, В бризках піниться, сміється. М арія Пономаренко 2. Над іменниками, що стоять у множині, напиши відмінок. По знач закінчення. 197. 1. Спиши, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. У дужках після кожного іменника напиши скоро чено відмінок і число.

Далеко в (гори), за стіною лісу, де буйні трави вкри ли полонину, жив молодий веселий лісоруб. Дружив із (сопілка), з (пісні) і з (вітер) розм овляв, як з (брат), по (зорі) вгадував, що робиться у (світи) і розсував (плечі) непорушні скелі. Ярема Гоян 2. Поясни написання виділених слів. Запиши по два іменники й дієслова, які пишуться за цим правилом.

ПРИКМЕТНИК VI

§ 19. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИКМЕТНИК 198. 1. Прочитай текст без виділених слів і з ними.

Діти побачили на невисокій сосонці п’ятьох сойок. Чого вони тільки не виробляли! То настовбурчували своє пух насте оперення, то наїжачували чорні чубчики на голові, то розпускали короткі, широкі крила. Птахй стрибали, по вертаючись, щоб видно було біле надхвістя і яскраво-голубі пера із чорними смужками на крилах. Співи не вгавали. За Анатолієм Давидовим 2. Який текст є виразнішим? Яким ти уявляєш малюнок за тек стом без виділених слів і з ними? Опиши. 199. 1. Прочитай. Який це текст - опис, розповідь, міркування? Чому? Як ти відповіси на запитання в першому реченні?

Чому людина прикипає серцем до рідної сторони на все життя? Тому, що та земля, яка народила кожного з нас, нам як рідна мати. Тут ми вперше побачили світ. Уперше ми почули тут рідну мову, клекіт лелеки, чарів ну музику коника-стрибунця і дзвін ластівок. Уперше в рідному краю кожен із нас відчув ніжну любов і щиру ласку своїх батьків. Ось чому рідна земля є найдорож чою. Вона нам - мати. А матір і Вітчизна для кожного єдині. І нам найдорожча і єдина - мила Україна! За Надією Красоткіною 2. У яких словах висловлено основну думку тексту? Випиши їх. _3. Назви прикметники. Визнач їх рід і число. 4. До виділених слів усно добери синоніми.

200. 1. Від поданих іменників утвори спільнокореневі прикмет ники. Склади й запиши сполучення слів з утвореними словами. Зазнач рід прикметника.

З р а з о к . Весна - весняний (ч.р.) день. Чудо, дерево, обід, верх, літо, зуб, м’ята, вечір. у 2. Один учень підкреслює прикметники з основою, яка закін чується на твердий приголосний, другий учень - прикметни ки з останнім м’яким приголосним основи. Прочитайте один одному підкреслені слова. 201. 1. Прочитай. Спиши речення, у яких є прикметник.

Хамелеони - це родичі ящірок. Ці тварини дивують людей своїми звичками. По-перше, вони можуть міня ти своє забарвлення. Коли хамелеон сидить на листі, він зелений. Переповзе на камінь - стає сірим. По-друге, чудовий у хамелеона язик - липкий і дуже довгий. Сяде поблизу коник чи метелик - хамелеон не мов вистрілює своїм язиком. Але най дивовижніші в нього очі. Кожне око в хаме леона саме по собі. Одне може вниз дивитися, друге назад чи вбік. Зручно! За Віталієм Танасійчуком 2. Підкресли прикметники. Зазнач рід і число.

202. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Крила в птаха не з пір’їн, А з паперу і новин. Він щодня на диво-крилах їх розносить по квартирах. Ігор Січовик

2. Чи знайомий ти з відгадкою? Яку інформацію в ній можна знайти?

3. Увага - конкурс! Хто добере до слова-відгадки якомога біль ше прикметників?

203. 1. Прочитай замітку в газеті.

НАЙКРАЩІ ЮНІ ЧИТЦІ ПОЇДУТЬ ДО УЖГОРОДА Стало доброю традицією відзначати в березні Шевчен ківські дні українцями всіх поколінь. Минулого тижня в Національному музеї Тараса Шевченка відбувся кон курс юних читців поезій Кобзаря. У творчому змаганні взяли участь сорок два декламатори*. На конкурсі зву чали не лише вірші поета, а й твори про нього. Примі ром, Ганна Бондарчук, учениця шостого класу, давно пише вірші. Один з них «Пам’яті Шевченка» дівчинка продекламувала на святі. За словами голови журі Софії Бурак, діти підготували ся дуже добре. Було надзвичайно важко обрати найкра щих. Та все ж таки дипломи вручили п’ятнадцятьом юним декламаторам. Десять переможців конкурсу влітку поїдуть відпочивати на Закарпаття. Усі інші призери отримали в подарунок чудові книжки. 2. Визнач тему замітки. Запропонуй свій заголовок. 3. Назви прикметники. З якими іменниками вони пов’язані? 4. З’ясуй значення вислову творче змагання.

Замітка - це невелика стаття, повідомлення в га зеті чи журналі. В її основі лежить яскравий факт, цікава подія. На початку замітки повідомляють головне, а по тім викладають подробиці. Заголовок замітки мусить привернути увагу читача. 2 0 4 .1. Пригадай, яким було 1 вересня у твоїй школі. Що можна розповісти в замітці про це свято? Який заголовок можна дібрати? 2. Запиши план розповіді. 3. Склади замітку, запиши її в зошит. 205. Склади й запиши замітку в газету на одну із запропоноРЧ ваних тем: «Шкільне свято», «Найкращий день канікул», «Найкращий учень класу». *Д ек л а м а т о р - той, хто виразно читає х у д о ж н і твори. 85

206. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Упродовж тисячоліття люди писали пташиними пе рами. Найчастіше - гусячими. Інколи - воронячими, павичевими, лебединими. А ось курячі, індичі та голу бині пера для цього не придатні. Писати гусячим пером було нелегко. До речі, з-під пера, взятого з лівого крила, літери виходили красиві шими. Бо згин на такому пері зручніший для руки. 2. Випиши прикметники у формі множини. Познач закінчення. 3. У яких відмінках і числах ужито в тексті слово перо? 207. 1. Прочитай. Знайди в кожному рядку «зайве» слово.

Січневий, травневий, суботній, жовтневий. Металевий, цегляний, шкільний, залізний. Рожевий, бузковий, гарячий, жовтий. 2. Склади усно речення із «зайвими» словами, уживши їх у множині. 208. Увага - конкурс! Хто добере найбільше прикметників до слів книжка і яблуко? 209. 1. Прочитайте в особах.

СОЛОВЕЙ І ВОРОНЕНЯ - Кар-р! Куди ти, мйршавко* сіра, дрібна та пискля ва, лізеш? Іди собі геть! - Чому? - У цих кущах Соловейко живе - золотий носик, срібне горлечко. Чи тобі рівня? - А ти його бачив? - Не довелося ще. Але кажуть - Соловейко гарний та гожий! Хоч би одним очком подивитися... - То дивись. Я і є Соловейко! За Едуардом Шимом 2. Випиши сполучення прикметника з іменником. 3. Розбери виділені слова за будовою. Визнач рід іменників. * М и р ш а вк а — той, хто має непривабливу зовніш ність. 86

210. Й Ч відгадки.

1. Спиши загадку Ігоря Січовика. Запиши два слова-

Роками сусіди оці Живуть у ставку і в ріці. Занадто крикливі одні, А другі якраз мовчазні. 2. Підкресли антоніми. 3. Склади загадку про одного із сусідів. Які прикметники ти т ? використаєш? 211. 1. Прочитай два тексти про конвалію. Поміркуй, який текст належить письменниці Ларисі Письменній, а який надруковано в енциклопедії. Поясни свою думку.

I. Конвалія - багаторічна трав’яниста рослина. Лист ки прикореневі, видовжені. Квітки білі, запашні. Плід - куляста ягода. Конвалія росте по лісах, серед чагарників. Іноді її використовують як декоративну рослину. Конвалія - цінна лікарська рослина. Настої квіток використовують при порушенні серцевої діяль ності. Під кущами повистромлювалися цупкі гострі списи. Конвалія вже проросла. Незабаром вона роз горне по два широких жилавих листочки, а потім зни зу, від кореня, вижене тонке стебельце із зеленими бубками. А ще згодом ті бубки побілішають і розкриються зубчастими келишками. Кожен матиме рівно по шість зубчиків. Жодна квітка не пахне так гарно, як конвалія! II.

2. З другого тексту випиши 4 сполучення іменника з прикметни ком. Від іменника до прикметника постав запитання. Ш к 3 . 3 другого тексту випиши перше речення. Підкресли в ньому члени речення. Яке слово вжито в переносному зна ченні?

212. 1. За малюнком склади й запиши опис однієї квітки (на вибір).

Латаття

Кульбаба

Мальва

= & 2. Який у тебе текст - науковий чи художній? Обґрунтуй. 213. Склади й запиши загадку про будь-яку рослину. На наступному уроці загадай її однокласникам. 214. 1. Розглянь малюнки.

2. Розкажи, що зображено на кожному малюнку. Більш деталь но опиши галявину, на якій зупинилася сім’я. 3. Склади план і підготуй зв’язну розповідь за ним, використову ючи слова з довідки. Яка основна думка твоєї розповіді? Уявіть, що ви члени загону юних охоронців лісу. Складіть невеликий текст-звертання до відпочивальників із розповіді. Висловіть свою думку про поведінку цих людей.

Д о в і д к а . Прогулянка в ліс, шукати гарне місце, красива галявина, стрункі берізки, лісові квіти, зелена трава, розкішна папороть, засмутитися, купи сміття, відпочивати, залишити після себе. 215. Склади й запиши розповідь за малюнками (5-7 речень).

216. 1. Склади за малюнком і словами з довідки науковий опис кропиви. Запиши його.

Д о в і д к а . Однорічна трав’яниста; жал кі волоски; прямостояче стебло; 15-60 сан тиметрів заввйшки; гострозубчасті листки; світло-зелені, дрібні квітки; цвісти в травні-вересні; рости по берегах річок, на го родах, у садах. 2. Склади (усно) художній опис цієї рослини.

217. 1. Прочитай і відгадай загадку Марії Пономаренко. Помір куй, який це текст - розповідь, опис чи міркування.

Він мисливець і пустун, Муркотливий муркотун. Ходить у пухнастій шубі, Любить спати біля груби. М’які лапки, хижий ротик. Хто це? Впізнаєте? ... 2. Спиши. Підкресли прикметники. 3. Знайди слово, яке відповідає звуковій моделі. Поясни його іїщ г написання

—= о — о 218. 1. Прочитай. Поділи текст на частини. Які особливості свідчать, що це науковий текст?

Кіт свійський - ссавець родини котячих. Довжина тіла 5 0 -6 0 сантиметрів, хвоста - до ЗО сантиметрів. Ту луб видовжений, гнучкий, шия коротка, голова округ ла, кінцівки невисокі з кігтями. Забарвлення буває однотонне або плямисте, так зване тигрове. Найвідоміші білі ангорські, сіамські, пухнасті, перські коти. Кіт поширений скрізь, де живе людина. 2. Випиши прикметники. Визнач їх рід і число. 3. Розбери за будовою виділене слово.

219. Склади й запиши художній опис кота або будь-якої до машньої тварини. 220. 1. Прочитай слова. На які групи їх можна поділити? За яким правилом пишуть слова кожної групи?

Золото, Золотоноша, Виноградів, виноград, Жито мир, жито, Молочанськ, молоко, Кам’янка, камінь, Бе регове, берег, Лебедин, лебідь, Озерян, озеро.

2. Від іменників, що є загальними назвами, утвори прикметники. Запиши слова парами. Познач корінь. 3. Склади з виділеним словом 2 речення. В одне введи одной^ р ) рідні головні члени речення, удруге - однорідні другорядні. 90

221. 1. Прочитай. Доведи, що текст є міркуванням.

Жодна музика не може бути такою проникливою, як живе звучання природи. Дружіть з природою із цілющим повітрям чистою водою. Саме в природі закладено основу вашого життя і здоров’я. Приходьте до лісу степу поля річки. Під тримуйте їх, і вони підтримають вас, як підтримує най ближчий друг. За Леонідом П авленком 2. Назви іменники, вжиті в однині. Визнач їх рід і відмінок. 3. Спиши друге, четверте та п’яте речення. Розстав пропущені розділові знаки. Підкресли однорідні члени. У якому відмінку їх ужито? 222. 1. Склади прислів’я з двох частин. Запиши.

Краще сказати гостру правду, Одяг краще новий, Бійся не розумного ворога,

а дурного друга. ніж лагідну брехню. а друг давній.

2. Назви іменники й прикметники. За якими ознаками ти їх ви значаєш? 3. Назви слова з протилежним значенням. £

223. 1. Спиши загадку й допиши відгадку.

Кружляє ніжно-білий пух, Міняє Зайчик свій кожух, Вдягає Лиска рукавички, Співають весело синички, Ведмідь в барлозі вже дріма... Яка пора, скажіть? ... Ігор Січовик 2. Підкресли іменники, у коренях яких відбувається чергування приголосних або голосних звуків. 3. Склади загадку про будь-яку пору року. Запиши. Підкресли в ній іменники та прикметники.

§ 20. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ В ОДНИНІ

224. 1. Запиши сполучення слів, додаючи пропущені закін чення.

Смачн.. борщ, смачн.. тістечко, смачн.. суниця. Вчорашн.. дощ, вчорашн.. повідомлення, вчорашн.. газета.

2. Познач закінчення й основу в прикметниках. Яким приголос ним - твердим чи м’яким - закінчується основа у прикметниках кожного рядка?

225. 1. Прочитай таблицю відмінювання прикметників з осно вою на твердий приголосний. Відмінки

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н.

який? гарн\ий\ якого? гарн\ого\ якому? гарн\ому\ я к и й ? або я к о г о ? гарн\ий\ або гарн\ого\ яким? гарн\им\ на я к о м у ? на гарн\ому\

яке? гарнЩ якого? гарн\ого\ якому? гарн\ому\ яке? гарнЩ яким? гарн\им\ на я к о м у ? на гарн\ому\

яка? гарнЩ якої? гарн\ої\ якій? гарн\ій\ яку? гарнЩ якою? гарн\ою\ на я к і й ? на гарн\ій\

Р.

д. Зн. Ор.

м.

2. Користуючись таблицею, провідміняй письмово сполучення слів: великий дощ, велике свято, велика перерва. Зразок.

Н.в. великий дощ, велике свято, велика перерва Р.в. великого дощу, ...

Щоб визначити відмінок прикметника в реченні, потрібно: 1. Знайти іменник, від якого залежить прикметник. 2. Визначити відмінок іменника. 3. За відмінком іменника визначити відмінок при кметника. П ахне теплим хлібом найсмачніше в світі (Ми кола Сингаївський). Пахне (чим?) хлібом - Ор.в.; хлібом ( я к и м ? ) теплим - Ор.в. 226. 1. Прочитай текст.

Скільки шляхів-доріг відкрито в літню пору кожно му! З однолітками-туристами мандруй по рідній землі, милуючись її неповторною красою. Зустрічай схід сон ця в полі, над річкою, у лузі, придивляючись до їхніх неспокійних мешканців. Видирайся на стрімчасті скелі Карпатських і Кримських гір, гойдайся на дужих хви лях Азовського і Чорного морів. Будь сміливим, допитливим, спостережливим у світі природи, серед якої живеш, дари якої споживаєш і яку зобов’язаний повсякчас доглядати та оберігати. За Борисом Чайковським

2. Випиши 5 прикметників у сполученні з іменниками. У дужках запиши питання та відмінок.

З р а з о к . Веселої ( ч о г о ? - Р.в.) пісні. 3. Поясни написання виділених слів. 4. Запиши ряди синонімів, доповнивши їх словами з тексту.

Відважний, хоробрий, безстрашний, відчайдуш ний, . . . . Примітливий, кмітливий, уважний, . . . . Непосидющий, рухливий, . . . . Сильний, могутній, потужний.........

227. 1. Прочитай і спиши, розкриваючи дужки.

Ведмідь потягнув носом (весняне) повітря і подався в балочку до струмка. І довго серед (лісова) тиші було чути, як він хлебтав (гарячий) язиком (холодна снігова) водицю. Так йому після (холодна) зими пити захотілося. За Юрієм Старостенком 2. Над кожним прикметником познач відмінок. 3. У першому реченні підкресли підмет і присудок. 228. 1. Розглянь таблицю. Відмінки

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н.

який? літн\ій\ якого? літн\ього\ якому? літн\ьому\ я к и й ? або я к о г о ? літн\ій\ або літн\ього\ яким? літн\ім\ на я к о м у ? на літн\ьому\

яке? літн\є\ якого? літн\ього\ якому? літн\ьому\ яке? літн\є\ яким? літн\ім\ на я к о м у ? на літн\ьому\

яка? літн\я\ якої? літн\ьої\ якій? літнЩ\ яку? літнЩ якою? літн\ьою\ на я к і й ? на літнЩ1

Р.

д. Зн. Ор.

м.

2. Користуючись таблицею, провідміняй письмово сполучення слів: синій олівець, синя ручка, синє чорнило.

Н.в. синій олівець, синя ручка, синє чорнило Р.в. синього олівця, ... 229. 1. Добери до іменників прикметники з довідки. Запиши утворені сполучення слів.

Допомога, фартух, однокласник, небо, інженер сумка, відпустка, інженер, попередження. Довідка. Синій, літня, дружня, порожня, колишній, майбутній, вечірнє, останнє. 2. Постав записані сполучення слів у родовому та давальному відмінках. 94

230. 1. Запиши, уставляючи закінчення за зразком. Постав до прикметників питання і зазнач відмінок. Р.в.

З р а з о к . ( Я к о г о ? ) літнього відпочинку. У вечірн.. програмі, вранішн.. молоком, із сусідн.. будинку, в обідн.. пору, пізн.. вечором, на верхн.. по личці, давн.. приятелю, дружн.. розмові, торішн.. подо рожжю, на обідн.. перерві, з житн.. хлібом, з останн.. уроку, незабутн.. зустріччю. 2. Поясни правопис виділених слів. Добери 4 -5 слів на це правило. Запиши їх в орудному відмінку. 231. 1. Прочитай. Цей текст - розповідь чи опис?

Раптом щось зашелестіло, загупало зовсім поруч. Сашко озирнувся і побачив неподалік лося. Сашко міг добре його роздивитися. Голова велика, довгаста, очі навдивовижу маленькі й вузенькі, товста верхня губа якось смішно нависла над нижньою. Задні ноги корот ші від передніх. Під короткою шиєю - борода з густої довгої шерсті. Рогів не було. «Лосиха або самець, який встиг поміняти роги», - згадав Сашко розповідь учителя. За Анатолієм Давидовим 2. Знайди прикметники. Постав їх у формі, що відповідає на питання я к и й? Зміни за родами. Запиши три форми прикметни ків, основа яких закінчується м’яким приголосним, за зразком.

З р а з о к . ЗавтрашнИйІ, завтрашнЩ], завтрашні . 3. Провідміняй письмово виділене сполучення слів. 232. 1. Запиши у два стовпчики слова за відмінками. Д .в .

М .в .

Улюбленій співачці, у старій книжці, на старовин ній картині, знайомій дівчинці, у домашній роботі, щи рій подрузі, синій ручці, у шкільній олімпіаді. 2. Познач закінчення прикметників.

Прикметники жіночого роду в давальному й міс цевому відмінках однини мають закінчення -ій: старшЩ\ сестрі, ріднЩ\ бабусі, на сусідн\Ш вулиці, у контрольнЩ\ роботі. 233. 1. Прочитай і спиши вірш.

В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи, Про походи, подвиги безсмертні, В солов’їній співанці весільній Він дзвенів не раз, переливався, Споконвічний голубий Дунай. М аксим Рильський 2. Познач закінчення прикметників жіночого роду. Визнач від мінок. 234. 1. Прочитай текст. Добери заголовок. Визнач, цей текст є розповіддю, описом чи міркуванням.

Мабуть, кожен чув про фіалковий корінь. З нього добувають дорогу пахучу олію для парфумерної промис ловості. Але далеко не всі знають, що корінь цей зо всім не фіалковий, а півниковий. Щойно викопаний із землі корінь півника має різкий, навіть неприємний запах. Та коли його поступово висушити, він набуває приємного запаху фіалки. Із півників добували зелену та синьо-зелену фарбу. Її називали лілейною зеленню. Цю фарбу дуже шанува ли художники. За Євгеном Шморгуном 2. Знайди іменники жіночого роду. Запиши їх разом з прикмет никами в давальному й місцевому відмінках. Щ Ік 3. Поясни написання виділених слів. Добери по 3 слова на кожне правило.

235. 1. Відгадай і спиши загадки Марії Пономаренко, ставЕ г Ч лячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку.

1. У (блискуча біла) шубі, З моркви ніс, з калини губи. А на голові - баняк. Що це? Зветься воно як? 2. В (золотенька) сорочині, В тюбетеєчці-шапчині. Виріс він у кроні тата, Щоб, як тато, дужим стати. 2. Зазнач відмінки прикметників. 236. 1. Прочитай текст. Спиши, розкриваючи дужки.

Письменник Олександр Копиленко часто вибирався з (міська) квартири, з (міський) гамору на лоно приро ди - у ліс, на річку, у поле. Та й (міська) квартиру письменника з (повне) правом можна було назвати (ж и вий) куточком природи. Тут завжди співали різноголо сі птахи, (тихе) скімленням або (гучне) гавканням вітав гостей (улюблений) собака. За Борисом Чайковським 2. Провідміняй сполучення прикметника з виділеним словом. 237. Увага - конкурс! Доберіть прикметники з префіксом найі суфіксом -іш-. Запишіть якнайбільше сполучень з такими сло вами. Хто виконав правильно й записав найбільше сполучень слів - переможець. 238. 1. Доберіть до іменників прикметники. Один учень за писує утворені сполучення слів у називному й давальному відмінках однини, другий - у називному й місцевому відмін ках однини. Позначте закінчення прикметників. З р а з о к . Нов[а] книга - новіійі книзі; у новЩ книзі.

Школа, груша, олія, хмарка, паляниця, казка. 2. Прочитайте записане один одному. Перевірте.

239. 1. Прочитай, змінюючи слова в дужках за змістом. Запиши.

1. У присмерку (осіння) алеї згрібають діти кашта новий лист... 2. І невидимі в пущах солов’ї жагу (со лодка) в звуки виливають. Здавалося, що то самі гаї назустріч сонцю (раннє) співають. 3. Іще (осіннє) болота зірчастий не засклив льодок. 4. Не баранці, а білі коні по морю (синє) летять, щоб на (далека) оболоні незна ним рицарям заржать. М аксим Рильський 2. Підкресли у прикметниках букви, що позначають м’якість кін цевого приголосного основи. 3. Назви звуки та букви у виділених словах.

240. 1. Запиши сполучення слів. У дужках після прикметни ка вкажи питання, рід і відмінок за зразком.

З р а з о к . Літньої ( я к о ї ? - ж .р., Р.в.) спеки.

Синьої сукні, вранішньою зорею, синього неба, си ньому небу, на синьому небі, літнього одягу, літньому одягу, у літньому одязі. 2. У кожному прикметнику назви букву, яка позначає м’якість попередніх приголосних.

У прикметниках з основою на м’який приголос ний у деяких формах перед закінченням пишемо знак м’якшення. В іменниках жіночого роду знак м’якшення пи шемо в родовому та давальному відмінках однини: давньої (Р.в.), давньою (Ор.в.). В іменниках чоловічого й середнього роду знак м’якшення пишемо в родовому, давальному й місце вому відмінках однини: давнього (Р.в.), давньому (Д.в.), у давньому (М.в.).

241. Утвори сполучення слів, додавши до кожного прикметника іменник. Постав їх у відмінках, у яких перед закінченням у при кметниках пишемо знак м’якшення. Зазнач відмінок.

З р а з о к . Літній день - літнього дня (Р.в.), літньому дню (Д.в.), У літньому ДНІ (М.В.). Незабутній , вечірнє ... , літня ... , справжній ... , дорожня . . . . 242. 1. Прочитай запитання. Запиши відповіді на них, викорис товуючи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.

1. 2. 3. 4. 5.

Якої газети не може знайти тато? (Сьогоднішня) Якою скатертиною мама накрила стіл? (Синя) Якої роботи не виконав Гриць? (Домашня) На якому уроці ти дуже втомлюєшся? (Останній) Якої днини ви вирушили в подорож? (Тепла літня)

2. Провідміняй усно сполучення іменника з двома прикметника ми з останнього речення. 243. 1. Спиши, розкриваючи дужки.

1. (Рання) весни народилися маленькі зайченя та. 2. У (лісова) пітьмі добре бачать очі рисі. 3. Після (тепла літня) ночі займається над лісом ранкова зоря. 4. У (ялиновий) лісі з ранку до (пізній) вечора невтомно клопочуться прудкі білочки. 5. Білочки радіють (тепле) сонечку, (світла) весні. З творів Івана Соколова-Микитова 2. Над зміненими прикметниками зазнач рід і відмінок. 3. У прикметниках підкресли букви, що позначають м’які приго лосні звуки. І

244. 1. Прочитай вірш.

У яблуневому цвіту Зоря вечірня грала, Мережку ясно-золоту На землю закидала.

Лягали смуги голубі На пагорби рожеві, У тихій радості-журбі Вклонявся вечір дневі... М аксим Рильський

2. Випиши з тексту сполучення прикметників з іменниками, що стоять в однині. У дужках зазнач їх рід і відмінок. 99

245. 1. Складіть речення, увівши до них однорідні прикмет ники. Перевірте один в одного виконання завдання.

Вузька, але бурхлива; спіла й соковита; дорога, найрідніша; червоні й зелені; великий, але цікавий. 2. У двох реченнях (на вибір) визначте головні члени. 246. 1. Прочитай виразно текст уголос.

Настало свято. Рано-вранці Сергійко швиденько вмився, застелив ліжко і навіть прибрав у кімнаті. Коли мама це побачила, вона дуже зраділа. - Мамо! Вітаю тебе зі святом! Ось мій подарунок, Сергійко простягнув мамі листівку. Там було написано: «Люба матусю! Вітаю тебе з Восьмим березня. Бажаю, щоб ти була гарною, як мавпеня, класною, мов гол, мудрою, як змія, здоровенною, мов слоник, щедрою, як земля. Твій синочок Сергійко». Із журналу «Барвінок» 2. Поміркуй, чи сподобалося мамі привітання. Які іменники та прикметники використав хлопчик? Чи вдало дібрав порів няння? 3. Обговоріть текст привітання мами з Восьмим березня або оЩг днем народження. Запишіть. 247. 1. Прочитай, ставлячи сполученнях слів у дужках у потрібному відмінку. Потренуйся виразно розповідати ус мішку.

- Мамо, я подарую тобі до Восьмого березня (синя чашка). - Дякую, донечко, але ж у мене вже є (синя чашка). - Ні, матусю, у тебе немає (синя чашка), я її розбила. 2. Спиши. У дужках біля прикметника зазнач відмінок.

100

§ 21. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МНОЖИНІ ^

248. 1. Прочитай текст мовчки.

Стоїть на Дніпрі Київ - наша славна столиця. Вона сяє золотими банями старовинних храмів і зеленіє ку черявими парками й садами. На дніпровських берегах побудовано багато інших міст, містечок і сіл. А ще Дні про - прадавня дорога. Нею мандрують і легкі суденця, і великі теплоходи, і баржі з різними вантажами. І з журналу 2. Визнач число та відмінок прикметників. 3. Усно провідміняй виділені сполучення слів. Чи однаково змі нюються прикметники? Чому? 249. 1. Запиши форми чоловічого, середнього та жіночого роду однини прикметників гарні й літні. Познач основи й закінчення. Які основи закінчуються м’яким приголосним, а які - твердим? 2. Прочитай таблицю відмінювання цих прикметників у множині. Зроби висновок про закінчення обох прикметників. Від мінки Н. Р.

д.

Зн. Ор. М.

Питання які? яких? яким? я к і ? або я к и х ? якими? н а (у) я к и х ?

Відмінкові форми прикметників гарнЩ літнЩ гарн\их\ літн\іх\ літн\ім\ гарн\им\ гарнЩ або гарн\йх\ літн\й або літн\іх\ гарн\ими\ літн\іми\ на гарн\их\ на літн\іх\

3. Провідміняй усно: високі дерева, вчорашні новини. 250. 1. Прочитай. Про яку тварину йдеться в тексті? Спиши, вставляючи пропущені букви.

Це дуже своєрідн.. тварина. У неї дивна статура могутн.. задн.. ноги, масивн.. хвіст, вузьк.. плечі, маленьк.., схож і на людськ.. руки передн.. лапи. Навіть у зоопарку можна побачити, як із сумки на животі матері раптом висовується допитлив.. мордочка дитинчати. А якщо воно сидить поряд з матір’ю, то при

найменш., небезпеці пірнає в сумку прямо донизу голо вою - перевернутися там завжди встигнеш. З «Дитячої енциклопедії» 2. Добери синоніми чи антоніми (на вибір) до виділених слів. чЩ> Запиши слова парами. 3. Поясни правопис слів матір’ю, небезпеці. 251. 1. Склади й запиши свій текст-загадку про відому тобі тварину. 2. Підкресли прикметники, у дужках зазнач відмінок. 252. 1. Прочитай текст мовчки.

Німці називають браткй мачу хою. Таку назву вони пояснюють будовою квітки. Нижня, найбіль ша й найкрасивіша пелюстка - це мачуха. Дві бічні, менші, але теж красиві, - її рідні доньки. Дві най менші, верхні, майже зовсім не розфарбовані, - бідні пасербиці. Ще говорять, що рані ше мачуха розташовувалась зверху, а пасербиці - уни зу. Але добрий чарівник зглянувся над бідними дівчатками й повернув квітку. Причому злій мачусі він дав шпорку, а її донькам - ненависні їм вусики. За Юрієм Дмитрієвим 2. Про що ти дізнався з тексту? Чи сподобалася тобі розповідь? Які легенди чи казки про квіти ти знаєш? Розкажи. 3. Знайди прикметники. У якому відмінку й числі їх ужито? 4. Склади сполучення з виділеними прикметниками. Запиши їх у називному відмінку множини. Провідміняй (усно). 253. 1. Прочитай. Продовж текст кількома реченнями.

Іноді все в цьому світі уявляється мені синім. Рос туть сині тополі над синьою дорогою. їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми. Перепадають сині дощі. І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захурделила-зареготала!

А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово «осінь», і постає переді мною... За Євгеном Гуцалом 2. Випиши сполучення слів з прикметником синій. Визнач від мінок і число. Постав їх (усно) у родовому, давальному, орудно му й місцевому відмінках множини. 3. Випиши з тексту речення, які відповідають схемам.

1) Щ о р о б л я т ь ? щ о ? 'і' ■і' н а д чим? які? і якою?

2) Щ о р о б л я т ь ?

що? 'і' як і?

254. 1. Спиши, розкриваючи дужки.

1. Мохнатий джміль із будяків (червоні) спиває мед. 2. Так повелось, що (літня) порою я з друзями, з (хоро ша) братвою подорожую по містах і селах, по (щедрі) ріках, по гаях (веселі). 3. (Червоні) маків розгорівся ряд після дощу, ласкавого й рясного. 4. Розійшлися дівчата по (сухі), (пахучі) покосах. 5. Піднялися крила (сонні) вітряків, і черешню (біла) вітер розбудив. З творів М аксима Рильського 2. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова. г£> 3. Підкресли прикметники, ужиті в переносному значенні. а

255. 1 . Прочитай початок і кінцівку оповідання Магзома Сундетова «Нова форма». Розглянь малюнки. Склади за ними основну частину розповіді, користуючись довідкою на с. 104. Введи до тексту опис цуценяти.

Маленький Мухтар недавно пішов у перший клас. На ньому була нова шкільна форма, чорні черевики чисті та блискучі. Мама, проводжаючи Мухтара, казала: - Бережися, синку, будь охайний, не забрудни кос тюма. І ось Мухтар повертається додому.

День був похмурий, мрячив дрібненький дощ. Але на душі в Мухтара було ясно і весело - у школі вчи телька похвалила його. Він ішов обережно, щоб не за брьохати черевиків... Відчинилися двері, і на порозі стала мама. Уздрівши сина, ахнула і аж поблідла трохи. А проте не лаяла, спитала тільки: - Що це означає? Мухтар схвильовано розповів про свою пригоду. Скінчив розповідь і побачив, що мамине обличчя сяє милою усмішкою.

Д о в і д к а . Борсатися в калюжі, штовхати назад у калюжу, жбурляти каміння, тремтіти від холоду й пе реляку, кинутися до хлопчаків, не відступити, міцно притиснути до себе, вдячно лизнути в обличчя, вряту вати беззахисну тварину, глянути на себе, зажуритися, костюм був забруднений. 2. Вислови своє ставлення до вчинку хлопчика. 3. Запиши основну частину розповіді. 256. 1. Прочитай і спиши, уставляючи закінчення прикметників.

Щороку повертаються журавлі з вирію на рідн.. болото. Над морями і широк., степом, над ясновод.. ріками й син., лісами летять на свою батьківщину весною журавлі. Висок., очеретом і сух.., торішн.. осокою вкрилося непролазн.. болото. У найнеприступніш.. місцях вла штовують гнізда обачн.. журавлі.

Водять весною журавлі весел., таночки. По всьому лісу линуть їхні гучн.. голоси. За Іваном Соколовим-Микитовим 2. Над прикметниками, що стоять у множині, запиши відмінок.

§ 22. ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКІВ ІЗ СУФІКСАМИ -С Ь К -, -З Ь К -, -Ц Ь К -

257. 1. Запиши парами спільнокореневі іменники й прикмет ники. Самостійно добери іменники, яких не вистачає.

Білоруський, козацький, Білорусь, паризький, Туреч чина, сусідський, республіканський, турецький, Париж. 2. У прикметниках познач суфікси (-ськ-, -цьк-, -зьк-).

З р а з о к . Естонія - естонський.

республіка

У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишемо знак м’якшення: канівський, запорізький, козацький. 258. 1. Прочитай текст мовчки. Цирк - одне з найдавніших мистецтв. Ще в глибоку давнину в дні свят на площах єгипетських, грецьких, ін дійських, китайських міст виступали акробати, канатохід ці, фокусники, наїзники, жонглери, дресирувальники. Це улюблене видовище всіх народів збереглося до наших днів. З «Дитячої енциклопедії» 2. Про що розповідається в тексті? Розкажи, за що ти любиш цирк. Чи знаєш, що роблять на арені названі в тексті артисти цирку? 3. Спиши. Підкресли знак м’якшення в суфіксах прикметників.

259. 1. Прочитай усмішку. - Дайте, будь ласка, банку сардин. - Тобі яких - іспанських, грецьких чи францу зьких? - запитує продавець. - Все одно - я не збираюся з ними розмовляти. 2. Випиши прикметники. Добери до них власні назви, від яких їх утворено. Запиши слова парами. У прикметниках познач суфікси.

260. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

З якого часу почали кричати «ура»? Слово «гурра» здавна є в говірках німецької мови. Означає воно «бі гом!» або «вперед!». Є таке слово в багатьох європей ських мовах: у французькій, шведській, італійській, данській, іспанській, англійській. Найшвидше, це гур ра прийшло до нас від західних сусідів. За Аллою Коваль 2. Про що ти дізнався з тексту? 3. Випиши прикметники, що стоять у родовому та знахідному відмінках однини. Познач суфікси та закінчення. Підкресли знак м’якшення.

261. 1. Прочитай.

Слово «качка» - це скорочене польське жіноче ім’я Катерина. У Польщі кажуть Катажина, а скорочено Каська, Качка. З польської мови ця Качка-Каська при пливла і в українську, і в чеську мови. За Аллою Коваль

2. Розкажи історію слова качка. Як воно прийшло в українську мову? Поясни його написання з великої і з малої літери. 3. Добери до виділених прикметників спільнокореневі іменники. Запиши слова парами. У прикметниках познач суфікс. Скільки м’яких знаків є в кожному з них?

Перед суфіксами -ськ-, -зьк- -цьк- приголосні мо жуть пом’якшуватись у вимові, але знак м’якшення пишемо лише після букви л: велетенський, волинсь кий, людський, сусідський, гуцульський, рибальський. 262. 1. За допомогою суфікса -ськ- утвори прикметники від назв українських міст і містечок. Запиши парами.

Гайсин, Львів, Ірпінь, Ямпіль, Київ, Гурзуф, Пере вали, Умань, Роздол, Остер, Любинь, Ворзель, Суми. 2. Знак м’якшення в суфіксі підкресли однією рискою, перед су фіксом - двома.

* її

106

'І

263. 1. Спиши, уставляючи, де треба, пропущені букви.

У французькій, казахській мовах наголос завжди падає на останній склад. У пол..с..кій мові наголошу ється передостанній склад. У чес..кій, угор..с..кій мовах наголос завжди на першому складі. В україн..с..кій, англійській мовах наголошеним може бути будь-який склад. 2. Провідміняй усно виділене сполучення слів. 3. Знайди слово, що відповідає схемі: частиною мови воно є.

ш . Визнач, якою

264. 1. Склади й запиши речення про міста за зразком.

З р а з о к . Варшава - Польща. Варшава - це польське місто. Хмельницький - Україна, Бухарест - Румунія, Ж е нева - Ш вейцарія, Ріо-де-Жанейро - Бразилія, Токіо Японія, Улан-Батор - Монголія. 2. Поділи виділені слова для переносу по-різному. 265. 1. Спиши, вставляючи пропущені букви е, и, ь.

Над моїм поділ..с..ким с..лом темна хмара розкину ла в..летен..с..ке кр..ло. Потім ринув густющий дощ. Рівчаками квапились зморшкуваті потоки, хвилювали ся садки. Згодом дощова пелена поріділа. Перед очима постав умитий краєвид. Д..рева бл..скучо зел..ніли. Повітря пахло липовим цвітом. За Василем Думанським 2. Над прикметниками запиши відмінок. 3. Назви слова, ужиті в переносному значенні. Склади ред * ' чення, уживши їх у прямому значенні. 266. 1. Прочитай текст мовчки.

У польового жайворонка дуже гарна пісня. Багато композиторів намагалися відтворити її в музиці. Злітає польовий жайвір у небо й піснею дякує ласкавому

сонечку за тепло. Адже життя цього птаха пов’язане з теплою землею. Своє гніздо він ховає у траві на землі. Там і пташенята народжуються, там їх батьки виго довують. Проспівавши дзвінку пісню високо в небі, жайворонок опускається на землю не біля гнізда, а за 1 0 -2 0 метрів від нього. І, сховавшись у траві, швидко біжить додому. 2. Випиши 6 сполучень іменника з прикметником, що стоять у шести різних відмінках. Зазнач рід, число, відмінок (за зразком).

З р а з о к . Теплий ранок (ч.р., одн., Н.в.) 267. 1. Прочитай слова. Запиши їх у рядки відповідно до схем.

Закарпатський, лікарський, океанський, примор ський, фермерський, любительський. 1.

- ...

- ... .

— ііі

Склади схеми слів волинська, республіканський. 268. 1. Прочитайте. Обговоріть, які букви потрібно вставити на місці пропусків. Спишіть.

^ Кл..новий лист спустився на воду. Він нагадує ч..рвону гусячу лапку. Я стою на бер..зі нашого оз..ра. Ніколи раніше не знав, що вода може бути такою прозорою, такою спокій ною. Від осіннього холоду, від осіннього сонця зробила ся вона як повітря. За Едуардом Шимом 2. Визначте відмінок прикметників. Підкресліть у них букви, які позначають м’якість приголосного перед закінченням. 269. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

В садку старому, що над ставом синім, Її щодня ви можете зустріти. Живе вона у затишній хатині І дуже любить поливати квіти. 108

'І

Коли стихають на деревах птахи Й туман вечірній котиться в долину, До ставу йде по воду черепаха, А з нею - черепашина родина. Юрій Набока 2. Знайди прикметники з основою на м’який приголосний. По став їх у тих відмінках, у яких перед закінченням пишемо знак м’якшення. Запиши. 270. 1. Прочитайте в особах.

РЯБЧИК ТА ЇЖАК - Люблю я, їжаче, весняні квіти! - І я, Рябчику, люблю: такі вони яскраві та барвисті! - Та ні, їжаче, зовсім не те! - Такі вони ніжні та пахучі. - Знову, їжаче, не те! Зовсім не те! - А що ж тоді те? - Такі вони смачні! Особливо незабудки, так у дзьобі й тануть. Незабутній смак! М икола Сладков 2. Склади сполучення будь-яких іменників з прикметниками не забутній та весняний у множині. Провідміняй. Порівняй відмін кові закінчення прикметників. 3. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова. 271. 1. Прочитай. Спиши, вставляючи пропущені букви.

Слово капіт ан - римського походження. Було в римлян слово капіт анус — «начальник військового загону». Сьогодні слово капіт ан є в багатьох європейсь ких мовах. Вимовляють їх по-різному, але в кожному з цих слів є давній капіт анус. Подивіться: французьке капітен, англійське кептін, іспан..с..ке капіт ань, болгар..с..ке капіт ан. За Аллою Коваль 2. Познач суфікси в прикметниках. Над ними зазнач відмінок.

* {{'

ЧИСЛІВНИК

I л

§ 23. ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ 272. 1. Прочитай і розв’яжи веселу задачу, складену Ігорем Січовиком.

У другому класі двадцяти п’яти учням мали робити уколи. Ще до уколів семеро учнів від переляку втрати ли свідомість, а четверо втекли з класу через вікна пер шого поверху. Скільком сміливцям медсестрі вдалося зробити уколи? 2. На які питання ( к о т р о м у ? с к і л ь к о м ? с к і л ь к и ? к о т р о го?) відповідають виділені слова?

Числівник - це частина мови, що означає число, кількість предметів або їх порядок при лічбі. Числівники відповідають на питання: - с к і л ь к и ? (один, п'ять, тисяча, двоє, семеро); - к о т р й й? (перший, четвертий, п’ятдесятий). 273. 1. Прочитай. Спиши. Підкресли спільнокореневі слова. На яке питання вони відповідають?

П ’ять літ мені минуло нині, І я покликала гостей. І після п’ятої години Прийшло аж п’ятеро дітей. Н ат аля Забіла

2. Добери спільнокореневі слова до числівників два, шість, де сять. 3. Склади звукову модель виділеного слова.

110

274. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Мультфільму Уолта Діснея «Білосніж п’ятсот на і сім гномів» уже сімдесят сім років. Коли видатний мультиплікатор замислив уперше зробити повнометражний фільм шістдесят за казкою братів Грімм, усі були впевне ні, що ніхто не додивиться його до кінця. Дісней зібрав шістдесят художників і протягом кількох годин розпові дав їм про Білосніжку та сімох гномів, розігруючи казку в ролях. Робота тривала три роки. Сьогодні цей мульт фільм переглянуло понад п’ятсот мільйонів глядачів. 2. Розкажи про мультфільм, використовуючи числівники. 3. Склади невелику розповідь про улюблений мультфільм. 275. 1. Прочитай текст уголос. Визнач тему тексту.

Кажуть: працьовитий як бджола. Проте мало хто уявляє справжню працелюбність бджіл. Щоб добути кілограм меду, бджолі потрібно зібрати нектар з де в’ятнадцяти мільйонів квітів! Звичайно, одна бджола не може облетіти стільки квітів: кілограм меду збирає багато бджіл. За день робоча бджола відвідує в серед ньому сім тисяч квітів! А їх потрібно ще й відшукати! За Юрієм Дмитрієвим 2. Спиши. Підкресли числівники. Постав до них питання. 3. Провідміняй усно виділені сполучення слів. 276. 1. Прочитай лічилку виразно вголос.

Раз, два, три, чотири, п’ять! П’ятеро пташат летять! Перше, друге, третє... п’яте... Йду четвертого шукати. Богдан Стельмах 2. Назви числівники. Що вони означають? На які питання відпо відають? Л,[7:.)(^уЗ. Пригадайте лічилки, у яких є числівники. Розкажіть один одному таку лічилку. На які питання відповідають числівни ки? У чиїй лічилці їх більше? 111

277. 1. Прочитай і запам’ятай сполучення слів із числівниками, якими позначають час.

07.00 - сьома година. 07.10 - сьома година десять хвилин, або десять хви лин по сьомій. 07.30 - сьома година тридцять хвилин, або пів на восьму. 07.50 - сьома година п’ятдесят хвилин, або за десять хвилин восьма. 08.00 - восьма година. 2. Подивися на годинники й скажи, котру годину показує кожен з них.

- Ви коли прокидаєтеся? - звернувся я до Ромашок з хитрим запитанням. - Марійка о восьмій, а я о сьомій, - гордо сказав Ромка. - О сьомій! Соні ви! От горихвістка прокидається о пів на третю, за нею жайворонок, о третій - зозуля, іволга, синиця, вільшанка, о пів на четверту - пищуха, зяблик, о четвертій - шпаки. А от горобці поспати люб лять. О п’ятій годині прокидаються, такі соні, як і ви. - О п’ятій годині - соні!? Це нечесно, - заступилася за горобців Марійка. Юрій Дмит рієв 2. З яким прийменником уживаються числівники у відповідях на питання коли? 3. Склади й запиши речення про те, коли прокидаються члени твоєї родини.

279. 1. Учень Сергій у блокноті записав свої плани на ве чір. Склади речення про кожну справу, використовуючи чис лівники. Запиши 2 з них (на вибір).

16.00 16.30 17.15 17.45 18.15

віддати книжку Олексієві. подивитися передачу «У світі тварин». здати взуття в майстерню. забрати Світланку з дитсадка. 20.00 - зробити уроки.

2. Розкажи, що й о котрій годині ти робив учора ввечері.

§ 24. ВІДМІНЮВАННЯ ОКРЕМИХ ЧИСЛІВНИКІВ 280. 1. Прочитай текст мовчки. Яка його мета?

КОРОЛІВСЬКИЙ ПТАХ Понад шістсот років тому в Англії лешістсот бедя-шипуна проголошено королівським птахом. Нині англійській королеві належить близько двадцяти тисяч лебедів. Окрім білих лебедів, є чорні - в Австралії і чорношиї - в Південній Америці. До речі, ці красені непогано літають - можуть розвивати швидкість до шістдесятисімдесяти кілометрів на годину. Із журналу «Барвінок»

2. Знайди в тексті числівники. На які питання вони відповідають - с к і л ь к и ? чи с к і л ь к о х ?

Числівники, як іменники та прикметники, змінюються за відмінками. Запам’ятай такі відмінкові форми числівників 50, 60, 70, 80: с к і л ь к и ? (Н.в.) с к і л ь к о х ? (Р.в.) п’ятдесят п’ятдесятй п’ятдесятьох шістдесят шістдесяти шістдесятьох сімдесят сімдесяти сімдесятьох вісімдесят вісімдесяти вісімдесятьох 281. 1. Прочитай текст мовчки.

Рептилії - це змії, ящірки, черепа п’ят десят й хи, крокодили. Усі рептилії плазують, повзають. За шістдесяти це їх називають плазунами. А ще їх на зивають холоднокровними - за холодну кров. Рептилії - відомі довгожителі. Варани, гадюки, ко бри доживають до тридцяти-п’ятдесятй років, черепахи болотяні й степові - до сімдесяти років, крокодили - до шістдесяти-вісімдесяти п’яти, а великі види черепах до двохсот років. За Миколою Сладковим 2. Спиши останнє речення. Підкресли числівники. 282. 1. Прочитай рівності, уживаючи прийменники від, до.

50 60

10 13

= =

40 73

70 80

+ -

5 = 75 17 = 63

2. Запиши літерами дві рівності (на вибір).

сімдесят ії вісімдесят и

283. 1. Відгадай загадку. Скільки в тебе відгадок?

Стоїть старий дуб, На ньому дванадцять гілляк, На кожній гілці - чотири гнізда, У кожному гнізді - семеро яєць. 2. Спиши, підкресли числівники. 3. Яке із чотирьох «гнізд» тобі найбільше по добається і чому?

284. 1. Прочитай. Про що розповідається в тексті?

Не минуло й тижня, як у таборі проводився конкурс пісні, а вже на дверях їдальні висіло оголошення: Увага! Завтра після сніданку відбудеться змагання на звання кращого рибалки табору. Запис у Сергія Анатолійовича. Митькові це оголошення дуже сподобалося. Він аж підстрибнув від радості. Ярослав Стельмах 2. Як за допомогою числівників удосконалити оголошення? 3. Обговоріть текст оголошення про будь-який захід у школі І\У ІІ (конкурс малюнків, змагання з шахів тощо). Запишіть. 285. 1. Прочитай текст. Яка це розповідь - художня чи наукова? Обґрунтуй свою думку. Добери заголовок.

Вісімдесят років тому можливість передачі зобра жень на відстань могла видатися дивом. Ті телевізійні системи, якими ми користуємося сьогодні, були розроб лені в тридцяті роки минулого століття. А в п’ятдесяті роки здійснилася перша телевізійна револю ція революція: телевізори з ’явилися в міль йонах квартир, виникло багато телекомпаній. п’ят десят Останнім часом відбувається нова телевізійна революція. Тепер телеба п’ятдесяти чення надає глядачеві набагато більше можливостей. Сьогодні ви можете вдома дивитися про грами, що передаються із супутників Землі, приймати різноманітну інформацію, переглядати нові кіно- та відеофільми, і навіть ті відеопрограми, які створили ви самі. 2. Спиши перший абзац. Підкресли числівники. На які питання вони відповідають? 286. 1. Потренуйся виразно розповідати усмішки.

- Михасю, назви, будь ласка, сім хижих звірів. - П ’ять левів і два тигри!

* * *

- Скільки учнів у вашому класі? - З учителькою - тридцять п’ять. - Отже, без неї тридцять чотири! - Е, ні! Без учительки в класі не залишиться жод ного! 2. Добери до кожного числівника спільнокореневі числівники, що відповідають на питання с к і л ь к и ? (Вони можуть познача ти одиниці, десятки, сотні тощо). Запиши слова групами. 287. 1. Прочитай. Добери заголовок. Визнач частини тексту.

Ляльці Барбі виповнилося п’ят десят п’ять років. Народилася вона в тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’я тому році. Протягом цього часу лял..ка не менше ніж п’ятсот разів змінювала макіяж, одягала сотні пар різних чер..вичків, а кількість її сукенок ..лічити неможливо. І професій вона опанувала чимало близько сімдесяти. Останні моде лі - Барбі-менеджер зі стільниковим телефоном і тінейджер із с..режкою в носі. 3 ..явилися Барбі негритянки, мулатки, китаянки - загалом сорок п’ять національностей. Мільйони дівчаток в усіх ку точках світу вважають її своєю подругою. Нині ляльку продають у ста сорока країнах світу. Із журналу 2. Які числівники використано в тексті? Випиши їх у формі на зивного відмінка. 3. Яке слово з тексту має значення «юнак або дівчина у віці від 13 до 19 років» і є синонімом іменника підліток? 4. Випиши слова з пропущеними буквами або апострофом. По ясни їх написання.

§ 25. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ 288. 1. Прочитай. Яким словом видав себе Ванько?

ПРОГОВОРИВСЯ Ванько робив у класі «рибку» І висадив у дверях шибку. Довгенько винного шукали (Його дружки не видавали). Директор був у курсі справ, На збори він дружків зібрав. - Чи всі, - питає він, —прийшли? - Усі-і-і! - дружки відповіли. - І той прийшов, що вікна б’є? Ванько гукнув: - І я тут є! Сергій Воскрекасенко 2. На які питання відповідають виділені слова? Замість яких іменників їх ужито?

Займенник - це частина мови, яка вказує на пред мети, але не називає їх. Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони —це особові за йменники. Вони відповідають на питання х т о ? щ о ? Займенники, як і іменники, відмінюються. 289. 1. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається?

Дядько Роман якось сказав: - Хоч твій дідусь і прочухана мені за це, мабуть, дасть, але я розкрию тобі секрет: ми вирішили переро бити оті куранти. Ти знаєш, що таке куранти? 117 *

Я, здається, й чув те слово, але зараз не міг пригада ти, що воно означає. Тож непевно стенув* плечима. - Куранти, - пояснив дядько Роман, - це годинник, який уміє відбивати в дзвона години або виконувати цілу мелодію. За Анатолієм Дрофанем 2. Знайди в тексті займенники. Які назви ними замінено?

290. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок. Виявляється, в Африці живе дикий кіт сервал, який полює на зайців і яг нят. Удень він спить у непролазних ха щах, а темної ночі виходить на свій розбійницький промисел. Якщо людям пощастить упіймати сервала ще моло дим, вони легко його приручають. І тоді він стає як звичайний домашній кіт. На віть муркотить задоволено, граючись із дітьми у футбол. Мабуть, з нього був би хороший воротар, бо він дуже спритний. Такого б воро таря в їхню класну команду! За М ихайлом Слабошпицьким 2. Замість яких слів ужито виділені слова? На яке питання вони відповідають? Щ к 3. Склади речення з двома «спортивними» словами з тексту. ______ Запиши.

291 . 1. Прочитай і відгадай загадки.

І в^ ень

1. Хоч зубів багато маю, та нікого не кусаю. Сама свиням та коровам я на зуби потрапляю. 2. Ти кричав вона мовчала, ти мовчав - вона кричала. 3. Воно хоча й новісіньке, а зовсім дірявісіньке. 2. Спиши. Підкресли займенники. Як вони називаються? *С т ен ут и - підняти й опустити плечі для вираж ення здивування, вагання і т. ін. 118

292. 1. Прочитай лічилку виразно вголос.

Раз, два, три, Ішов я й ти. По горох Ми удвох. Рви стручки У мішки, Занеси І поїси. 2. Назви займенники. Якими займенниками можна замінити ви ділені слова?

... Зверни у в а г у ! ............................................................... Особові займенники бувають першої, другої та третьої особи. ~~ Я , ми - займенники 1-ї особи. Вони вказують на того (або тих), хто говорить. Ти, ви - займенники 2-ї особи. Вони вказують на того (або тих), з ким говорять. Він, вона, воно, вони - займенники 3-ї особи. Вони вказують на особу (або особи) чи предмет (або предмети), про які говорять. 293. 1. Прочитай усмішку. Знайди в тексті особові займенники. На кого або на що вони вказують?

Учитель розповідає про щастя: - Кожен з вас має зробити щось таке, що робить людей щасливими. Може хтось із вас навести приклад? - Я вчора був у бабусі, - відповідає учень. - Вона була дуже щаслива, коли я пішов додому... 2. Склади й запиши речення із займенником, який вказує на себе. 3. Поміркуй, які дії (вчинки) онуків можуть зробити бабусю посправжньому щасливою? 119

294. 1. Прочитайте в особах. КІТ І ГОРНОСТАЙ - Неначе миша в сарай побігла? Зараз я її схоплю! - От нерозумний Кіт! Я тобі не миша. - А хто ж ти? - Я звір Горностай. Сам мишей ловлю. Але краще за тебе! - Куди тобі, недомірку! - Це я недомірок?! Утікай, поки цілий, а то й тебе не помилую! - Ня-я-яв!! За Едуардом Шимом

2. Випиши особові займенники. Постав питання. Запиши їх осо бу й число. 3. Якими членами речення виступають займенники в речен нях - головними чи другорядними?

295. 1. Спиши й відгадай загадку Леоніда Куліша-Зіньківа. Дивувались довго ми Не зуміємо пройти: Збудували міст громи. Він далеко і високо, Та по ньому я і ти Досягне його лиш око. 2. Підкресли займенники. Зазнач особу.

§ 26. В ІД М ІН Ю В А Н Н Я З А Й М Е Н Н И К ІВ 2 9 6 .1. Розглянь таблицю відмінювання займенників 1-ї особи.

Відм інки Н. Р.

д. Зн. Ор. М.

П итання хто? кого? кому? кого? ким? на к ом у?

В ідм інкові ф орм и займ енників ми я нас мене м ені нам нас мене нам и мною на нас на м ені

2. З допомогою вчителя зроби висновок про те, як відмінюються займенники я, ми.

297. 1. Прочитай. Знайди в тексті займенники. Визнач їх особу, число й відмінок.

Так хочеться швидше підрости й самому робити якісь хороші речі! Звичайно, не все для мене підхоже. Одежу шити, наприклад, - то вже дівчача справа. І цу керки, і тістечка мені цікавіше їсти, а не робити. А от машини будувати, траулери чи точні електроприлади це діло по мені. Я й зараз люблю майструвати. Н ат аля Забіла 2. Прочитай цю розповідь від імені близнюків: «Так хочеться під рости й самим робити...». Які слова ти замінив у тексті? Розкажіть один одному про те, що вам хотілося б робити в дорослому житті. 298. 1. Склади текст на тему «Мій день народження». Дай у ньому відповіді на подані запитання.

1. Чи любиш ти свій день народження? 2. Як ти свят кував свій останній день народження? 3. Скільки років тобі виповнилося? 4. Хто прийшов до тебе в гості? 5. Які побажання ти почув? 6. Чи сподобалося гостям свято? 2. Назви особові займенники, які ти використав у своїй розповіді. 299. 1. Спиши загадки Ігоря Січовика, розкриваючи дужки.

1. Я гірка і завжди свіжа, Всім подобаюсь одначе, Хто (я) ножем уріже Неодмінно сам заплаче. 2. (Я) мама з магазину Принесла в обгортці... зиму. Я її за мить зігрів. Як? Та дуже просто - з ’їв! 2. Підкресли займенники, ужиті в непрямому відмінку. Зверху зазнач відмінок. А ь 3. До другої відгадки добери спільнокореневі слова, що є різш ними частинами мови.

^ 300. Розглянь таблицю відмінювання займенників 2-ї особи.

Відмінки Н. Р.

д. Зн. Ор. М.

Питання хто? кого? кому? кого? ким? на кому?

Відмінкові форми займенників ти ви вас тебе тобі вам вас тебе тобою вами на тобі на вас

301. 1. Прочитай, замінюючи займенник ти займенником ви у потрібній формі. Пов’язані з ним слова також змінюй.

Придивись пильніше. Багато гарного ти побачиш по ряд. Ось на озері плавають парами лебеді. Коли ти до них поставишся з добротою, то й вони тобі віддадуть добром. Принеси їм білі лілеї, і розумні птахи тебе ні коли не забудуть. Як відлітатимуть у теплі краї, обов’язково зроблять коло над тим місцем, де були то бою обдаровані. Тому в народі й кажуть: біла лілея лебедина квітка. За Леонідом П авленком 2. Запиши займенники, які ти використав у зміненому тексті. Визнач їх відмінок. Якими членами речення вони є? 3. Розбери за будовою виділені слова. Добери до них усно а)*® синоніми чи антоніми. 302. 1. Спиши, розкриваючи дужки.

Чого (ми) тільки не робили! І конкурси проводили, і змагання, і в ігри всякі грали, і в похід ходили. Але найбільше (ми) вабила річка. Добре, що вона поруч була. Погано тільки, що (ми) до неї не часто хо дили. Тобто ходили щодня, але (ми) хотілося частіше, бо (ми) дуже любили природу. Ярослав Стельмах 2. Випиши сполучення слів із займенником ми в непрямих від мінках. 122

^ ( ^ ( ^ 3 0 3 . 1. Розгляньте малюнок. Складіть за ним діалог, уживаючи займенники 2-ї особи.

2. Запишіть діалог. Підкресліть особові займенники. ^

304. 1. Прочитай мовчки. Поділи текст на частини.

У селі Звонковому на Київщині край лісу стоїть дуб. Гордий велетень. Старий уж е. Навіть кора посивіла. На нього схилилася висока ялина. Певно, в бурю вітер надломив її. Так би й загинула вона, упала б до долу, та могутній дуб підхопив подругу, обійняв силь ними руками. Отак і стоять вони разом уже понад сто років. За Леонідом П авленком 2. Скільки різних займенників ужито в тексті? Іменники якого роду й числа замінено ними?

Займенники 3-ї особи змінюються за родами: чо ловічий рід - він , жіночий рід - вона, середній рід - воно. Форма множини є спільною для всіх ро дів - вони.

305. Прочитай відмінкові форми займенників 3-ї особи. Н .в. Р.в.

хто? кого?

Д.в. Зн.в. Ор.в. М.в.

кому? кого? ким? на ком у?

він його (у) нього йому його ним на ньому

вона її (у) неї їй її нею на ній

воно його (у) нього йому його ним на ньому

вони їх (у) них їм їх ними на ни х

306. 1. Прочитай текст. Як його можна вдосконалити? Запиши виправлений текст, уставляючи пропущені букви.

Повзе трактор, а за трактором залишаються рівнірівні борозни, ніби з..мля гр..бінцем ро..чесана. Ось чому справжня в..сна пахне з ..млею! Тому що з..мля ще не одягнулася... З..мля тільки прокинулася й зачі сується. За Едуардом Шимом 2. Провідміняй усно займенники, які можуть замінювати виді лені слова. 3. Провідміняй іменники, які можна замінити словом вона. 307. 1. Прочитай, розкриваючи дужки.

Славко дізнався, що в Африці є зовсім манюсінькі антилопи. На зріст (вони) навіть менші від зайця. (Вони) так і називають: карликові антилопи. (Вони) дуже до вірливі, а тому стають легкою здобиччю різних звірів. І (вони) залишилося в світі зовсім мало. Як би зберегти карликових антилоп? Може, треба виловити всіх до од ної та поселити в зоопарках? А там уже (вони) ніхто не страшний. Славко навіть листа написав батькові з та кою пропозицією (За М ихайлом Слабошпицьким). 2. Випиши речення з особовими займенниками. Підкресли за йменники. Якої вони особи, числа? У якому відмінку їх ужито? Я Ік 3. Поясни написання виділених слів. Наведи по 3 приклади Фь® на кожне правило.

308. 1. Прочитайте усмішку в особах. Доберіть до неї заго ловок.

Степанко та Ганнуся, ховаючись від дощу, забігли до дідусевої повітки. А в ній темно, лячно. Тому си дять мовчки. Раптом Степанко почав: - Ня-я-яв! Ня-я-яв! - Що з тобою? - здивовано глянула на нього Ган нуся. - Я їх ля-ля-каю, - тремтячим голосом відповідає Степанко. - Кого їх? - Ми-ми-шей. За М. Герасименком 2. Випиши займенники, ужиті з прийменниками. Визнач їх від мінок. 3. Устав у словосполучення виділений займеннику потрібній Л г формі.

Дізнатися про ... , спілкуватися з ... , запізнився через ... , сумувати за ... . Після прийменників на початку займенників 3-ї особи пишемо букву н : намалювати його, розпо відати про нього, зуст рів її, зробити за неї, чути їх, приїхати від них. В орудному відмінку займенники 3-ї особи завжди пишемо з буквою н: пишаюся ним, приїхав з ним, захоплююся нею, прийшов з нею. 309. 1. Запиши речення, замінюючи повторювані слова займен никами. Підкресли займенники.

1. Це мій друг. Сьогодні в мого друга день наро дження. 2. Марина захворіла. У Марини дуже висока температура. 3. Мої друзі сидять у парку. Я купив для моїх друзів морозиво. 4. Моя подруга перемогла на конкурсі скрипалів. Я дуж е пишаюся моєю подругою.

5. Я цікавлюся новими літаками. Про нові літаки мені багато розповідає старший брат. 2. В останньому реченні підкресли члени речення. Визнач, якою частиною мови виражено кожний з них. 310. 1. Спиши вірш.

ДЖЕНТЛЬМЕН Не подумайте, що Лідку Я боюся більше Вовки, З нею битися не гоже Адже дівчинка вона! Ну, а їй про це відомо, От і дражниться навмисне. Знай, моєму джентльменству Якось враз настане край. Юрій Н ікіт ась 2. Підкресли займенники. Усно визнач їх особу й відмінок.

311. 1. Прочитай виразно скоромовку.

Ти - вухатий, я - вухатий. В мене - хата, ти - без хати. Ми обоє куцохвості, Ти приходь до мене в гості. Будем знову моркву гризти! Хто ще хоче попоїсти? Леонід Куліш -Зіньків

2. Випиши виділені слова. Якими частинами мови вони є? 3. Зроби висновок про те, як пишемо прийменники з іменника ми і займенниками.

Прийменники із займенниками пишемо окремо: зі мною, від тебе, для нього, з нею, про них. 312. Увага - ко н кур с! Упродовж визначеного часу (2-3 хв) по трібно скласти й записати сполучення слів, у яких дієслова

з’єднуються з особовими займенниками за допомогою при йменників (наприклад, розказати про нього). Обов’язкова вимога: дієслова не повинні повторюватися. Перемагає той, хто склав і записав без помилок найбільше сполучень слів. 313. 1. Прочитай. Поміркуй, якими словами можна замінити ви ділені. Чи покращиться завдяки таким замінам текст? Запиши виправлений текст, уставляючи пропущені букви.

Вийшла Катруся вв..чері погуляти. Узяла Катруся саночкй і почала з гірки ..пускатися. Почервоніли в Кат русі щоки, як яблучка. Очі бл..скотять. Гарно! Спинилася відпочити. На небо глянула і зад..вилася. Усе небо синє-синє, аж темне. На небі без кінця і краю зірок насипано. А між зірками ясний ріжок мо лодого місяця. За Іваном Сенченком 2. Підкресли займенники з прийменниками. Визнач відмінок. 314. 1. Спиши, розкриваючи дужки.

Дорога добра. Вона дозволяє ходити (по) ній. Вона чекає (на) нас біля воріт, щоб (од) вести (до) дідуся (на) баштан. Дорога завжди лежить і тільки (на) горбі (під) водиться. Вона хоче глянути (на) небо, чи не (з) бирається на дощ? За Спиридоном Вангелі

2. Підкресли займенники. Над займенниками зазнач відмінок.

315. 1. Прочитай вірш. Назви займенники. Визнач їх особу, число й відмінок.

Чи знаєш ти, навіщо кішці хвіст (Вона, до речі, ним не п’є й не їсть)? Тож знай: хвіст в кішки зовсім не для того, Щоб ти тягати міг за ньогої А. Стецько

2. Поясни написання виділених слів. Добери кілька прикладів на кожне правило.

316. 1. Удоскональ текст, усунувши повтори слів. Запиши.

На безкрайому лані гречки пасуться бджолята. Як гарно бджолятам тут у білому квітучому царстві! Тру дитись - ото в бджолят справжнє життя! І мед бджоля та носять пудами*. Порядкує коло бджіл дядько Роман. Дядько Роман, кажуть, знає таємну бджолину мову. За Олесем Гончаром 2. Розбери за будовою виділене слово. Знайди й підкресли спільнокореневі слова. Яку особливість ти помітив? 1. Прочитайте та відгадайте загадки. Обговоріть, що стоїть у дужках - прийменник чи префікс. Спишіть по дві різ ні загадки, розкриваючи дужки. Перевірте один в одного.

1. (При) йшла дівка (з) гір, несла на собі сім шкір; як їх (роз) бирали, - усі (над) нею ридали. 2. Стоять стовпи білі, а (на) них шапки зелені. 3. Вік свій ходить (з) клумаками, та ще й сідають (на) нього (з) мішками. 4. (Ви) йшла звідкись гарна дівка, (на) ній стрічкасемицвітка; а де (з) річки воду брала, там коромисло (з) ламала. 2. Поясніть написання слів-відгадок. До яких слів можна дібра ти перевірні, а до яких - ні? 318. 1. Прочитай усмішку. Назви займенники. На кого вказує Б Р Ч займенник я?

- Знаєш що, доню, сходи (на) вулицю, (по) грайся. А як скучиш (за) мною, то (при) ходь додому, а я при гощу тебе тортом. - Мамо, а я вже скучила (за) тобою. 2. Спиши, розкриваючи дужки. Познач у словах префікси. Під кресли займенники в орудному відмінку.

* П у д - старовинна міра маси (близько 16 кг). *

128

ДІЄСЛОВО

§ 27. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ДІЄСЛОВО. РОЛЬ ДІЄСЛОВА В РЕЧЕННІ /П

319. 1. Відгадай загадку Ліни Біленької.

Ні до кого не маю жалю І тому всіх підряд я жалю. 2. Якими частинами мови є виділені слова? Доведи це. 3. Склади з відгадкою речення. Підкресли в ньому дієслово. Яким членом речення воно є? 320. 1. Прочитай вірш.

ПОВІЛЬНО Повільно землею скрадається тінь, Повільно бреде із поклажею кінь. Повільно тече у долині ручай, Повільно бабуся сідає в трамвай. Повільно зникає роса на щавлі, Повільні годинника стрілки малі, І равлик повільно плазує, проте Повільніше мох на камінні росте. Джеймс Рівз, переклад В. Бойченко 2. Якою частиною мови є виділені слова? Як це визначити? 3. Складіть і розкажіть один одному 3 -4 речення, у яких дієс л о в о поєднано зі словом швидко. Запишіть 2 речення (на вибір). Підкресліть у них основи. 321. 1. Прочитай і відгадай веселу загадку Ігоря Січовика.

Юрко і Мишко сидячи з ’їжджали з гірки. Після кожного разу в них на штанцях з ’являлася нова дірка.

Юрко з ’їхав 17 разів, а Мишко - на 5 менше. Зі скіль кома дірками на штанцях повернулися хлопці додому? 2. Випиши дієслова з апострофом. Пригадай правило написан ня таких слів. Л 322. Склади й запиши свою загадку за малюнками (за зразРЧ ком попередньої вправи). Використай слова з довідки. Під кресли дієслова.

Д о в і д к а . Перетягувати, канат, посередині, розі рватися, впасти. 323. 1. Виправ вірш із переплутаними словами. Прочитай.

Груша йде до магазину, Маня впала у корзину. По дорозі цап повзе, Капустину жук гризе. Вуж літає угорі, Шпак ночує у норі. Доки я хвоста чесав, То кіт вірша дописав. Ігор Січовик 2. Назви сполучення слів з дієсловами. Став питання до залеж ного слова. Я Іц 3. Знайди речення з двома іменниками, у коренях яких змінюються голосні звуки. Спиши його.

324. Склади й запиши два речення на тему «Зоопарк» за схе мами. Познач частини мови. 1. Х т о ?

що роби ть?

2. Х т о ?

що робили?

які?

як?

які?

де?

325. 1. Прочитай і відгадай загадку.

По землі - (не) пробіжуся І на небо (не) дивлюся, Очі маю - (не) моргаю, Маю рот - (не) розмовляю, Маю хвіст, але не звір я І не птиця, хоч із пір’ям. Хати зроду (не) будую, Та нітрохи (не) бідую. 2. Випиши дієслова з не. Як потрібно писати ці слова? <т>

3. Склади й запиши 5 -6 сполучень слів з виділеними словами, ставлячи від них питання з ким? куди? як? що? де? .. П р и г а д а й ! ...................................... Н е з дієсловом пишемо окремо.

326. 1. Прочитайте усмішку в особах.

- Що ти шукаєш? - запитала баба Горпина зятя, дивлячись, як він повзає на колінах по грядці. - Андрійко ключі посіяв, - утомлено відповів зять. - Тату, не шукай. Почекаємо, поки зійдуть, - про мовив хлопчик. 2. У якому значенні - прямому чи переносному - вжито дієоЩГ слово посіяв? Поясни свою думку. 3. Запиши 4 сполучення слів з будь-яким дієсловом з усмішки. У дужках став питання від дієслова до залежного слова. 4. Поясни написання виділених слів.

327. 1. Потренуйся вимовляти скоромовку швидко й виразно.

В лісі лиса лось зустрів, Лис до лося засвистів.

Лось злякався і од лиса Дременув скоріше з лісу. Василь Верховинець

2. Спиши. Підкресли головні члени речення. Скільки головних членів у другому реченні? 3. Випиши 4 сполучення слів з виділеними словами. У дужках запиши питання, яким зв’язані слова (за зразком).

З р а з о к . Розказав (що?) казку. 328. 1. Прочитай текст мовчки. Добери заголовок.

Косовиця шумить. І шумить над сіножаттю пісня: Покосили сіно, Та й стала негода, П лакала, тужила Дівчина молода. Косовиця в розпалі. Співають коси на широкій рів нині. Куди не глянеш - білими журавлями похиту ються постаті косарів. Ота пісня неначе підганяє їх швидше впоратись із косовицею, поки не «стане негода». А жайвір бринить десь під самим сонцем. За Сергієм Козаком 2. Випиши речення, у яких дієслова вжито в переносному зна ченні. Підкресли головні члени речення. Якими частинами мови вони виражені? Р 3. До виділених слів добери синонім і антонім. 329. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач основну думку.

У Кавуна були іменини, і друзі подарували йому пі жаму. Вирішили, що вона буде йому до лиця. Надів Кавун смугасту піжаму й відразу запишався собою. - Я - десерт, - вихвалявся він перед овочами, - мене всі люблять. А з вас лише салати можна робити. Не бажаю я з вами знатися.

І пихатий Кавун повернувся до всіх спиною. А ззаду в нього стирчав... поросячий хвостик! - Так він же звичайнісіньке порося! - раптом здо гадався хтось. Як тут усі почали сміятися! Гарбуз ка чався, хапаючись за боки. Помідори мало не лопалися від сміху. Хихотіли, зігнувшись, Огірки. Пирскав Го рох. Слізьми заливалася Цибуля. Трусився Соняшник. Увесь город реготав. За Вадимом Чирковим 2. Добери заголовок до тексту. 3. Знайди дієслова-синоніми. Випиши їх. із чЩ> 4. Як могла закінчитися ця історія? Продовж розповідь. —

330. 1. Прочитай текст і спиши.

Опівдні над обрієм стали громадитися біло-сірі хма ринки. За якийсь час насунула величезна темна хмара, запнула півнеба й заступила сонце. Вона була гнівна і ще здалека ричала громами. За Борисом Антоненком-Давидовичем 2. Підкресли слова, ужиті в переносному значенні. Якими час тинами мови вони є? Запиши зверху. 3. Випиши спільнокореневі іменники. Добери до них спільнот ‘ кореневі слова, що є іншими частинами мови.

§ 28. З М ІН Ю В А Н Н Я Д ІЄ С Л ІВ ЗА Ч А С А М И ТА ЧИСЛАМИ 331. 1. Прочитай усмішку виразно вголос. - Я бігаю, ти бігаєш, він бігає - який це час? - за

питав учитель на уроці. - Перерва! - хором відповіли учні. 2. Дай відповідь на запитання вчителя. Як ти визначив час дієслова? 3. Що ти робив на великій перерві вчора? Що ти будеш робити на наступній перерві? Що ти зазвичай робиш під час перерви? Дієслова якого часу ти використав у першій і другій відповіді?

... Зверни у в а г у ! .................................................. Дієслова змінюються за часами. Вони мають три часи: теперішній, минулий і майбутній. Дієслова минулого часу відповідають на питан ня щ о р о б и в ? що з р о б и в ? : гуляв, змайст ру вав. Дієслова теперішнього часу відповідають на питання щ о р о б и т ь ? : малює, спить. Дієслова майбутнього часу відповідають на питання щ о з р о б и т ь ? що р о б и т и м е ? що б у д е р о б и т и ? : напише, читатиме, буде шити. 332. 1. Прочитай. Який це текст? Добери заголовок.

Хоча й осінь надворі, горобина ще не достигла. Та Мишкові байдуже. Знизу ягоди пооб’їдав, а ті, що вго рі, не може дістати. «Ану ж , - гадає собі, - на дерево вилізу». Тільки-но сп’явся, а тонкий стовбур як похи литься, ведмідь - бух у кущі! Тепер ходить Мишко лісом - і сяк-так спе зза д у р еду, а ззаду хтозна на кого скидається. - І що воно за опудало? - перемовляються звірята. - Мабуть, то не з нашого лісу. За Юрієм Старостенком Запиши дієслова в три стовпчики - за часами. 3. З виділеними словами склади речення, уживши дієслова ■т"* в різному часі. 333. 1. Прочитай. Визнач, який це текст - розповідь, опис чи міркування. Доведи свою думку.

У Києві дуже багато квітів. Квіти ростуть уздовж вулиць, у скверах та парках, на площах - скрізь. І ні хто їх не рве, бо якби всі почали рвати, то що б залиши лось! У Києві понад два мільйони жителів. Ще, кажуть, кожні двадцять хвилин народжується хлопчик або дівчинка. Спробуйте-но підрахувати, скільки ж то за рік народиться! І от, якщо всі ті, що живуть у Києві, старі, й малі, й оті новонароджені почнуть рвати квіти 134

й зірвуть хоч по квіточці, то й жодного пуп’яночка не зостанеться! А ми ж хочемо, щоб наші вулиці були ве селі й барвисті. За Н аталею Забілою

2. Поділи текст на частини - вступ, основну частину, розв’язку (висновок). 3. Назви дієслова минулого теперішнього та майбутнього часу. 4. Спиши речення, яке містить висновок. Підкресли дієслова.

334. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

На подвір’ї крик і свист Загубила гуска хвіст. Ну, не хвіст, а дві пір’їни, Та не де-небудь, а в сінях. Загубила, як втікала, Коли зернятка клювала. З хати вибігло чорненьке Та підкралося тихенько. Після гавкнуло, стрибнуло І пір’їнок як не було. - Гелі-гел! - кричить гусак, Не мине тобі це так! А чорненьке в білих сінях Чистить носик від пір’їнок. І від пуху жмурить очі, І журитися не хоче. Ганна Чубач 2. Випиши в три рядки дієслова минулого, теперішнього й май бутнього часу. 3. Утвори дієслова від виділених слів. Постав їх у різному

Л г часі-

335. 1. Прочитайте. У кожному рядку знайдіть «зайве» сло во. Доведіть, що ви не помиляєтеся.

) Летиш, стрибаєш, малюєте, говориш. Розповідали, бачили, стояло, сиділи. Гуляють, купили, читають, допомагають.

2. Як потрібно змінити «зайві» слова, щоб вони стали доречни ми у своєму рядку? 3. Поділіть для переносу слова, що мають п’ять складів.

... Зверни у в а гу ! ............................................................ Дієслова змінюються за числами. Вони вжи ваються в однині й множині: хмара (щ о р о б и т ь ? ) пливе - однина; хмари (щ о р о б л я т ь ? ) пливуть - множина; я (щ о р о б л ю ? ) пишу - однина; ми (щ о р о б и м о ? ) пишемо - множина. 336. 1. Відгадай загадку Леоніда Куліша-Зіньківа. Спиши. Що потрібно зробити, щоб відгадка потрапила до бабусі й дідуся?

У Я А У

схованку паперову привіт сховаю знову. отримають привіт селі бабуся й дід.

2. Підкресли головні члени речення. Якими частинами мови вони є? 3. За якою ознакою (число, час) відрізняються дієслова в загадці? Ш і 4. Добери до відгадки спільнокореневе дієслово. Склади з ним речення, уживши дієслово в минулому і теперішньому часі. Запиши. 3 3 7 . 1. Прочитай лист. Які речення передають піднесений настрій?

Доброго здоров’я, друзі!!! Привіт вам із Самбора! Як живете, що нового? Чи оглянули ви, нарешті, Вовчу криницю, чи, може, й досі не зважилися? Якщо не зважилися, то не журіться, - я приїду, і тоді вже Вовча криниця нікуди від мене не втече! Передайте від мене щирий привіт Марії Семенівні, Петрові Трохимовичу, а також усім мешканцям вашого лісництва. Ну, до скорого-скорого побачення! Ваша подруга Тома За Ларисою Письменною

2. Знайди в тексті дієслова минулого, теперішнього та майбут нього часу. Уявіть, що цей лист написано вам. Складіть (усно) відповідь Тамарі.

338. Склади й запиши листа своєму другові (подрузі). Роз е т і

кажи в ньому про навчання в школі, про цікаві події та зустрі чі у твоєму житті, поцікався життям друга (подруги).

§ 29. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА ^

3 3 9 . 1. Прочитай текст. Визнач - це розповідь чи опис? Чому?

У хатці Карлсона тільки одна кімната. У ній стояв столярний верстат, де Карлсон майстрував, їв і клав усякий мотлох. Ще стояла в кімнаті дерев’яна канапа, щоб спати на ній, стрибати на ній і ховати в неї всякий мотлох. І два стільці, щоб сідати на них, класти всякий мотлох і підставляти їх, коли треба сховати мотлох до шафи. Астрід Ліндгрен 2. Знайди дієслова. На які питання вони відповідають? У яких із цих дієслів можна визначити час і число, а в яких - ні? 3. Випиши дієслова, у дужках запиши питання. 4. З якого твору цей уривок? Склади й запиши речення про Карлсона, почавши його так: «Карлсон умів...». На яке питання відповідають ужиті тобою дієслова?

Слова, що відповідають на питання щ о р о б и т и ? (читати, питати) і що з р о б и т и ? (прочитати, розпитати) стоять у неозначеній формі. Дієслова в неозначеній формі мають суфікс -ти (рідше -т ь): вчити, одягати, співать. Іноді після кін цевого суфікса стоять -ся, -сь: вчитися, нахилитись. Неозначена форма дієслів є незмінюваною. Вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість ви конавців дії.

340. 1. Прочитай мовчки текст. Визнач тему.

Хоч я і старший за Юрка майже на два роки, але все одно дружу з ним. З таким хлопцем цікаво дружити. Він навчив мене, як виманювати із земляних нірок здоровенних павуків, як вилазити на голі дерева та як свистіти двома й чотирма пальцями. Я ж навчив Юрка випилювати лобзиком з фанери всякі фігури, грати в шахи й ворушити вухами. За Борисом Комаром 2. Випиши з тексту дієслова в неозначеній формі. - ^ 3 . Розкажіть один одному, чого ви навчили чи можете навчити друзів. Використайте дієслова в неозначеній формі.

341. 1. Прочитай і вивчи усмішку. Перекажи її.

- Дмитрику, скільки ніг у кота? - Дві - щоб бігати і дві - щоб гальмувати. 2. Назви слова, у коренях яких відбувається чергування звуків. 3. До дієслів у неозначеній формі добери синоніми.

Е>

342. 1. Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш?

1. Соромно не вчитись, а не знати. 2. Сім разів по верни язиком, перш ніж сказати. 3. Хто хоче спіймати рибу, повинен закинути вудку. 4. Умієш брати - умій і віддавати. 5. Щоб знати, треба питати. 6. Уміти гово рити - добре, уміти слухати - ще краще. 2. Спиши. Підкресли дієслова в неозначеній формі. 3. Назви спонукальні речення.

343. 1. Прочитай. Як ти розумієш текст?

Знак оклику має запальну, гарячу вдачу. Він завжди спонукає нас до дії: радіти, дивуватися, сумувати, пла кати. Знак оклику дуже відчуває наш настрій. За Антоніною М овчун

2. Знайди в тексті дієслова, які не вказують ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії. Назви неозначену форму решти дієслів.

138

... Зверни у в а гу ! ......................................................... Неозначена форма є початковою формою дієслова. У словниках дієслова подано в неозначеній формі. 344. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач основну думку.

Композитор, щоб добре творити, мусить учитися. Вико навець, щоб добре виконувати, теж повинен учитися. І слу хач, щоб бути хорошим слухачем, теж повинен учитися, хоча й інакше, звичайно, ніж учаться композитор і вико навець. Головне, що тут треба, - це бажання, зацікавле ність, прагнення пізнати щось нове, невідоме, незвідане. Дмитро Кабалевський 2. Випиши дієслова в неозначеній формі. У дужках запиши пи тання, на яке відповідає дієслово. Я ІЬ 3. До виділених слів добери одне або кілька спільнокореневих дієслів. Запиши їх у неозначеній формі.

345. 1. Прочитай вірш Віри Паронової.

ПОВЕДІНКА У ТРОЛЕЙБУСІ 1. Не шуміти, не штовхатись, Чемно й лагідно триматись. 2. Без білета, знає кожен,

їхать в транспорті не можна. 3. Старшим людям, як годиться, Треба місцем поступиться. 2. У якій формі вжито дієслова? ^ 3 . Складіть і запишіть кілька правил поведінки на уроці. Ви£, користовуйте дієслова в неозначеній формі.

346. 1. Послуговуючись наведеними на с. 140 сполученняК гЧ

склади речення, уживши дієслово як присудок, а слово в дужках - як підмет. Підкресли головні члени. м и с л ів ,

З р а з о к . Читати (я) - Щовечора я читаю казки. 139

Подорожувати (ми), розмовляти (Оленка та Марина), намалювати (ви), захоплюватися (Роман Іщенко), по дзвонити (ти), стояти (Київ). 2. Обведи в складених тобою реченнях службові слова. 3. Поясни вживання великої букви.

§ ЗО. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ ^

347. 1. Прочитай усмішку.

На уроці української мови учні розбирають речення «Пожовкло листя на деревах. Птахи вже полетіли на південь». - Пожовкло, полетіли - це який час? - запитує вчи телька Дмитрика. - Осінь. 2. Як потрібно визначати час дієслів? Дай правильну відповідь на запитання вчительки. 3. Провідміняй усно виділене слово.

... Зверни у в а г у ! ........................................................................ Дієслова минулого часу змінюються за числа ми: олень біг, олені бігли. Дієслова минулого часу в однині змінюють за родами: зеленів (щ о р о б и в ? , ч.р.), зеленіла (щ о р о б и л а ? , ж .р.), зеленіло (щ о р о б и л о ? , с.р.), виріс (щ о з р о б и в ? , ч.р.), виросла (що з р о б и л а ? , ж.р.), виросло (щ о з р о б и л о ? , с.р.). 348. 1. Вивчи скоромовку. Спиши з пам’яті.

Ріс лаврик - не доріс, Ліз равлик - не доліз. Оляна Рут а 2. Поясни написання виділених слів. ДЬ 3. На яке питання відповідають дієслова з префіксом, а на яке - без префікса? Зміни їх за родами й числами.

349. 1. Прочитай, замінюючи дієслова теперішнього часу діє словами минулого.

Гришу Пасічного знає все село. Жодне свято не про ходить без виступу Гриші. І як він виступає! Такого успіху не має ніхто! Як тільки оголошують: «А зараз виступить Гриша Пасічний», - зал уже вибухає оплесками. І цей хлопчи на таке виробляє на сцені - глядачі аж боки рвуть, за реготом не чують половини слів. А слова у виступі Гри ші Пасічного мають неабияке значення. Тому що номер його називається «Художнє читання». Він читає гумо рески Остапа Вишні, оповідання Панаса Висікана та інші смішні речі. Здається, на сцені не один кирпатий веснянкуватий п’ятикласник, а цілий театр сатири. То талант, справжній талант, од Бога. За Всеволодом Нестайком 2. Поміркуй, яку людину називають талановитою. Яких талано витих людей ти знаєш? в Ч

350. 1. Знайди та випиши парами спільнокореневі слова. У дужках указуй питання (за зразком).

З р а з о к . Писала (щ о р о б и л а ? ) - написала (щ о зробила?). Читали, зустрічала, ховав, прочитали, зачинив, зме ло, пояснювали, розповів, пояснили, сховав, рахувала, порахувала, зустріла, зачиняв, мело, розповідав. 2. Поясни написання виділених слів. Добери 2 -3 слова на кож не правило.

351. 1. Прочитай скоромовку Сашка Володарського. Вимов її швидко тричі.

Рибйну морж жував, розжовував, пережовував.

2. Спиши. Підкресли головні члени речення. Якими частинами мови їх виражено? Поясни розділові знаки. 3. Назви всі форми минулого часу дієслів зі скоромовки.

.. Зверни у в а г у ! .................................................. Дієслова минулого часу мають такі суфікси й закінчення: -в (чоловічий рід) - малював, бачив; -лЩ (жіночий рід) - стрибалЩ, чулЩ\ -лЩ (середній рід) - височілЩ, зеленілЩ; -лЩ (множина) - почалЩ, вирувалЩ. 352. 1. Склади розповідь за малюнками. Використовуй дієсло ва в минулому часі.

2. Добери заголовок, який складається з одного дієслова. 353. 1. Прочитай загадку, замінюючи неозначену форму дієРЧ слова формою минулого часу. Запиши.

Сонце луг (поцілувати) Все довкола жовтим (стати). Добре сонечко (пригріти) Жовта фарба (посіріти). Літній вітерець (повіяти) Сірий килимок (розсіяти). М арія Пономаренко 2. Познач суфікси й закінчення в дієсловах минулого часу.

3. Склади речення з відгадкою, уживши одне або кілька дієслів минулого часу.

§ 31. ДІЄСЛОВА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ 354. 1. Додай до дієслів потрібний особовий займенник.

... співаю ... співаєш ... співає

... співаємо ... співаєте ... співають

2. Які з дієслів називають дію однієї особи і які - дію кількох осіб? Чому ти так вважаєш?

... Зверни у в а гу !............................................................ Дієслова теперішнього часу змінюються за осо бами й числами. Вони мають три особи (перша, друга, третя) і два числа (однина і множина). Особу і число дієслова визначаємо за особовим займенником, питанням і закінченням. 355. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

Шепче вітер: «Ша-ша-ша! Шубку білочка знайшла!». Шелестить трава похила:

«Шубку білочка купила!». Шепчеш ти, і вірю я: «Шубка в білочки - своя!». Ганна Чубач

2. У дієсловах теперішнього часу визнач особу й число. 3 5 6 . 1. Розглянь таблицю змінювання дієслів теперішнього часу. Особа 1-ша 2-га 3-тя

Однина що я роблю? пишу, читаю, стою, говорю щ о ти р о б и ш ? пишеш, читаєш, стоїш, говориш щ о він (вона) р о б и т ь ? пише, читає, стоїть, говорить

Множина що ми р о б и м о ? пишемо, читаємо, стоїмо, говоримо що ви р о б и т е ? пишете, читаєте, стоїте, говорите що вони р о б л я т ь ? пишуть, читають, стоять, говорять

2. Назви 6 особових форм дієслів нести, сіяти, лежати.

357. 1. Прочитай. Визнач - це опис чи розповідь? Чому?

На березі озера горить багаття. Ми сидимо біля ньо го, печемо молоду картоплю. Поряд пасуться коні. Місяць світить над лісом. Я озираюсь і помічаю, що найближчий до нас кінь стоїть нерухомо. Спить. Тепер я знаю, що коні сплять стоячи. За Едуардом Шимом 2. Випиши дієслова. Визнач особу й число дієслів. 358. 1. Прочитай і спиши вірш Віри Паронової. Які значення слова зебра ти знаєш?

А я зебра не проста: Без копит і без хвоста, Лиш біленькі смужки маю.

Я лежу, а не гуляю. Хочеш перейти дорогу? Я прийду на допомогу.

2. Спиши. Підкресли дієслова. 3. Склади речення з дієсловом у формі 2-ї особи.

§ 32. ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ 359. 1. Додай до дієслів потрібний особовий займенник.

... намалюю ... намалюєш ... намалює

... намалюємо ... намалюєте ... намалюють

2. Зроби висновок про змінювання дієслів майбутнього часу.

... Зверни у в а гу ! ...................................................... Дієслова майбутнього часу змінюються за осо б а Т ^ А « ми й числами, як і дієслова теперішнього часу. 360. 1. Прочитай усмішку.

- Якщо, наприклад, ти співаєш, - пояснює вчитель ка, - то ти кажеш: «Я співаю». Але як ти скажеш, коли співатиме твій сусід? - Я скажу: «Припини!». 2. Дай правильну відповідь на запитання вчитель.

о^Щ )

3. Визнач час, число й особу всіх дієслів з усмішки.

144

361. 1. Прочитай таблицю змінювання дієслів майбутнього часу за особами й числами.

Множина

Однина

Число

Приклади

Особа 1-ша

я приготую (щ о з р о б л ю ? )

я буду готувати (що б у д у р о б и т и ? ) я готуватиму (що р о б и т и м у ? )

2-га

ти приготуєш (щ о з р о б и ш ? )

ти будеш готувати (що б у д е ш р о б и т и ? ) ти готуватимеш (що р о б и т и м е ш ? )

3-тя

він приготує (щ о з р о б и т ь ? )

він готуватиме (що р о б и т и м е ? ) він буде готувати (що б у д е р о б и т и ? )

1-ша

ми приготуємо (щ о з р о б и м о ? )

ми будемо готувати (що б у д е м о р о б и т и ? ) ми готуватимемо (що р о б и т и м е м о ? )

2-га

ви приготуєте (щ о з р о б и т е ? )

ви будете готувати (що б у д е т е р о б и т и ? ) ви готуватимете (що р о б и т и м е т е ? )

3-тя

вони приготують (що з р о б л я т ь ? )

вони (що вони (що

будуть готувати будуть робити?) готуватимуть робитимуть?)

2. У якому стовпчику форма майбутнього часу дієслова склада ється з одного слова, у якому - з одного або з двох? 362. 1. Прочитай і спиши вірш.

Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім ’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечина,

Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. Дмитро Павличко 2. Підкресли дієслова майбутнього часу. Визнач їх особу й число.

— Зверни увагу! ........................................................... Форма майбутнього часу дієслова може скла: датися з одного слова або з двох слів: я прочитаю, ти прочитаєш, ... я читатиму, ти читатимеш, ... я буду читати, ти будеш читати. У формі, що складається з двох слів, зміню ється лише перше слово (буду, будеш, ...). 363. 1. Розгадай ребус. Запиши прислів’я. Як ти його розумієш?

-і

2. До дієслова з ребуса доберіть спільнокореневе без префікса. Один учень називає особові форми дієслова без пре фікса, другий - з префіксом. Визначте час дієслів. Зробіть висновок: чи відрізняються особові закінчення дієслів?

Сії 364. 1. Прочитай і спиши вірш.

Помандрую завтра в ліс До ялинок і беріз. Там сховаюсь в холодку І гукну: «Ку-ку! Ку-ку...»

Довго буду я кувати, Людям сотні літ бажати. Не вгада й сестричка Юля, Чи то я, а чи зозуля.

Ігор М азнін, переклад Степана Ж упанина 2. Підкресли дієслова майбутнього часу. Зазнач особу й число.

§ 33. П Р А В О П И С О СО БО ВИ Х З А К ІН Ч Е Н Ь Д ІЄ С Л ІВ

365. Запиши форми дієслів везти, лізти, носити, гово рити за зразком. Постав наголос. Підкресли букви е, и, які позначають ненаголошені голосні в закінченнях дієслів.

З р а з о к . Спати - ти сп|иш|, він сп|ить|, ми спіимої, ви спійте І. 366. 1. Прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш?

1. ХочІешІ молока - держи корови. 2. Люб|иш| троян ду - терпи колючкй. 3. Коли друг просіить], тоді завтра немає. 4. Хто ор[е], той і врожай збира[є]. 5. Кожна жаб ка своє болото хваліить]. 2. Поясни написання виділених закінчень. 367. 1. Прочитайте, замінюючи неозначену форму дієслова формою 3-ї особи однини. Запишіть. Доведіть правильність написання особових закінчень дієслів.

Пташка зветься королик, але все сама (робити). І взим ку, і вліт ку від рання до смеркання (працювати). У зморшках кори (нишпорити), на гілках униз головою (зависати). (Очищати) дерева від шкідливих комах. За добу (з’їдати) їх більше, ніж сама (важити). За Миколою Леденцовым 2. Складіть речення з виділеними словами, уживши дієслова 1-ї особи множини. 368. 1. Прочитай текст мовчки.

Весною кожна пташка поспіша.. заявити про себе якомога голосніше. Соловей свист..ть, ворона карка.., гус ка кряч.. . Лелека дзьобом тріщ..ть, бекас хвостом мека.., дятел носом по сучку барабан..ть. А болотний бугай - рев.. . Рев.., як бугай, що заблукав в очереті.

Багато людей чули це ревіння, але ніхто не бачив, як він це роб..ть. За Миколою Сладковим 2. Спиши, уставляючи пропущені букви. У дієсловах познач за кінчення. ^

369. 1. Прочитай прислів’я. Чого вони навчають?

1. Найкращий той, хто люб..ть робити людям добро. 2. Роби не як мож..ш , а як треба. 3. Хто шану., свою матір, не образ..ть чужої. 4. Здобуд..ш освіту - побач..ш більше світу. 2. Спиши, уставляючи пропущені букви в особових закінченнях дієслів. 370. 1. Відгадай загадки Ігоря Січовика. Спиши, уставляючи пропущені букви е, є, и. Поясни свій вибір.

Ж ив., у лісі красень З гіллястими рогами. В село приходить часто Погомоніти з нами. Я - білий, справа неважка Мене зробити з молока. А прочита..ш навпаки, Зі мною зроб..ш пиріжки. 2. Склади речення, у яких відгадки є підметами. Щ к' 3. Добери до виділених слів синоніми. Постав усі синоніми у форми 2-ї і 3-ї осіб однини. 371. 1. Вивчи скоромовку напам’ять. Потренуйся вимовляти її виразно й швидко.

Ход..ть квочка коло кілочка, Вод..ть діток коло квіток. Квочка каж..: - Квок, квок! Ось золотий кілок! 2. Спиши, додаючи пропущені букви в особових закінченнях діє слів. Поясни їх правопис.

1 372. 1. Прочитайте в особах.

- Бабусю, чи скоро ми будемо обідати? - нили онуки. (іШь - Побігайте трохи, а о другій годині приходьте. - А як ми дізнаємося, що вже друга година? У нас годинника немає, - не вгавали діти. - Вам кульбаби підкажуть. - Ти смієшся, бабусю, а ми їсти хочемо. - Не сміюся, я серйозно кажу. Он галявинка з кульбабками. Бачите? Якого вона кольору? - Жовта, золота - сказали Ромка і Марійка. - А о другій годині стане зеленою. Кульбаби закри ються, спати ляжуть. А ми за стіл сядемо. За Юрієм Дмитрієвим ":

2. З виділених слів один учень виписує дієслова теперішнього часу, другий - дієслова майбутнього часу. Доберіть до дієслова особовий займенник, визначте число та особу діє слова. Перевірте один одного.

З р а з о к . Ти заспіваєш - 2-га ос., одн. 373. Випиши у два стовпчики дієслова в різних формах: 1 - 1 -ша особа множини, 2 - 2-га особа множини. Познач закінчення.

Ріжемо, кричите, вихваляє, живеш, малюють, стежи те, летимо, ховаєте, біжиш, пишете, любимо, ростуть, спі шимо, друкуєш, хочемо, сидимо, стоїте, плету, прив’язуєте. 374. 1. Прочитай і відгадай загадку.

ХТО ВІДРОЩУЄ ХВОСТА? Хто таку тварину знає: Губить хвіст, коли втікає. Не шукає й не пита, Хто знайшов її хвоста, Бо секрет для себе має Хвіст швиденько відростає. Леонід Куліш -Зіньків 2. Випиши дієслова теперішнього часу. Додай усі особові фор ми множини.

375. 1. Прочитай і відгадай загадку Степана Жупанина. Спиши, вставляючи пропущені букви.

Сам не бач..ть світла днини, Під землею ри.. нірки, А над ними роб..ть з глини, Наче піраміди, гірки. 2. Провідміняй відгадку. Які зміни відбуваються при відміню ванні? ^

376. 1. Вивчи вірш. Запиши його з пам’яті.

У котика очі Горять й серед ночі.

Він може без ліхтарика Вночі читать букварика. Володимир Клени,

2. Підкресли дієслово, ужите в переносному значенні. 3. Визнач число й особу виділених дієслів. 377. 1. Прочитай текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у фор мі теперішнього часу.

- Діду, а чому птахи повертаються додому з теплих країв? Ви самі розповідали, що багато їх по дорозі (ги нути). Сиділи б собі в теплі. - Це, Лесику, ціла наука. Але старі люди казали, що птахів (кликати) додому рідна земля. Вони ніколи не проміняють свій берег зі старими вербами на чужі тепліші береги з пальмами й кипарисами. Тому і (при літати) сюди, (народжувати) тут дітей, (учити) літати в синьому небі. З-під хмар вони (показувати) пташеня там, яка славна наша земля. Звідти, з вишини, (слуха ти) птахи голос землі - шелест трав, плескіт хвиль, пісню гір. Цей голос і (кликати) їх з далекої чужинй в Україну, (допомагати) здолати дорогу і знайти на ве ликій землі своє маленьке гніздечко. За Яремою Гояном

2. Випиши дієслова з дужок у зміненій формі. Укажи особу, число. З р а з о к . Учишся - 2 ос., одн. 150

378. 1. Зі слів двох стовпчиків склади народні порівняння.

бачить, чіпляється дивиться, боїться, повзе,

як як як як як

черепаха реп’ях до кожуха собака мухи кіт на сало та сова вночі

2. Запиши 4 порівняння на вибір. 379. 1. Спиши, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі теРЧ перішнього часу.

Верталися ми з поля, аж (дивитися) - (йти) нам назу стріч лелека і крило (волочити). Зупинився і голову на крило опустив, нам рану (показувати). Взяли ми його, за несли в лікарню. Перев’язали поламане крило. Він весь час лежав спокійно. Знав, що ми добра йому (хотіти). За Яремою Гояном 2. Поясни написання особових закінчень. § 34. Д ІЄ С Л О В А Н А -С Я ( С Ь )

380. 1. Розглянь малюнки. Склади за кожним речення про дівчинку, використовуючи дієслова гойдати - гойдатися, одягати - одягатися.

151

2. Запиши складені речення. Підкресли дієслова. 3. Які з дієслів означають дію, спрямовану на самого себе, а які - дію, спрямовану на іншого? Які з них на -ся? 4. Які малюнки можна намалювати до дієслів вмивати, вми' ватися, ховати, ховатися, нахиляти, нахилятися? 381. 1. Утвори від поданих дієслова на -ся (-сь). Запиши спочат ку пари, що відповідають на питання щ о р о б и т и ? , потім пари, що відповідають на питання що з р о б и т и ?

З р а з о к . Мити - митися. Зламати, зачісувати, розвеселити, піднімати, лама ти, зігріти, повертати, дивувати, здивувати, зігнути. 2. Познач у дієсловах префікси.

— Зап ам ’ят ай! ......................................................................... ! Правила вимови дієслів на -ся (-сь) такі: у дієсло- щ ; вах 2-ї особи однини -шся вимовляємо [с':а]; у діє■ словах 3-ї особи однини -ться вимовляємо [ц':а]. К 382. 1. Прочитай і відгадай загадку Марії Пономаренко, правиль но вимовляючи дієслова.

Весною перша прокидаються. А злюща! Жал..ться й куса..ться. Як добре кип’ятком ошпар..ш Зелений борщ із неї звар..ш. 2. Спиши, уставляючи пропущені букви. Поясни написання осо бових закінчень дієслів майбутнього часу. 3. Назви дієслова, ужиті в переносному значенні. 383. 1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти їх розумієш.

1. Хто за все береться, тому нічого не вдається. 2. Від правди не сховаєшся. 3. Людина народжується, щоб ро бити добро. 4. Задереш носа, з носом залишишся. 5. Не стрибнувши у воду, плавати не навчишся. 2. Спиши два прислів’я на вибір. Визнач особу й число дієслів. Познач закінчення.

384. 1. Від слів утвори дієслова на -ся (-сь). Познач у них закінчення, зазнач особу й число.

З р а з о к . Сховаїєшіся (2 ос., одн.). Вітаю, нахиляєш, крутить, обливаємо, залишають, розливаєш, зупиняєте, квапить, стискаєте, вчу. 2. Назви неозначену форму всіх утворених дієслів. 3. Зміни за особами усно синонім дієслова поспішати. 385. 1. Прочитай, правильно вимовляючи дієсова на -ся.

На правому високому березі Дніпра красується най давніша й найголовніша частина Києва - його центр. Вулиці тут гористі: вони й підіймаються вгору, і спускаються вниз. Але мені зовсім не важко. Мені, навпаки, подобається, що Київ не на рівному місці. У наших провулочках і дворах можна взимку спуска тися на санчатах. Кажуть, ніби в деяких містах дово диться спеціально робити снігові гори, щоб кататися. А в нас снігових гір і так вистачить!.. І це просто дуже красиво, коли місто стоїть на горах. За Н аталею Забілою

2. Запиши дієслова на -ся у формі 2-ї особи однини і 3-ї особи множини. Прочитай.

З р а з о к . Усміхаєшся, усміхаються. 386. 1. Розгадай ребус, у якому заховалося прислів’я.

н^во

2. Запиши прислів’я. Поясни написання дієслова. 3. Підкресли головні члени речення.

387. 1. Прочитай мовчки текст. Визнач основну думку.

Іноді цікаві пригоди трапляються там, де їх зовсім не сподіваєшся. Ти купаєшся у ванні, і раптом з довгої грубої мочалки у воду сиплеться насіння. А ти й не знав, що вона - близька родичка гарбуза. Запам’ятай її назву: люфа. Росте люфа на Кавказі. Коли плоди перестигають, з них здирається шкурка - і ось знайома тобі мочалка. З люфи виготовляють папір, її використовують мебля рі, на неї чекають на фабриках, де виробляється штучний шовк. За Надією Надєждіною

2. Випиши дієслова на -ся. Зверху запиши їх особу та число. 3. Спиши речення, що відповідає поданій схемі. Підкресли < 0 ^ члени речення. Щ о?

що р о б и т ь ?

V-

ПРИСЛІВНИК ----------------------------------------------------------------

§ 35. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ 388. 1. Запиши парами спільнокореневі слова. У кожній парі підкресли слово, яке не змінюється. На яке питання воно відповідає? Якими частинами мови є змінювані слова?

Веселий, холодно, зима, радіти, чудовий, вчораш ній, весело, радісно, взимку, холодний, вчора, тепліша ти, зран ку, тепло, ранок, чудово. 2. Склади й запиши речення з виділеними словами.

вчора

389. 1. Прочитай вірш.

- Майна! Віра!* - порт гуркоче. Тут з усіх кінців землі Бачу я щодня й щоночі Поруч різні кораблі. Володимир Орлов 2. Випиши сполучення слів, які зв’язані питанням де? і к оли?

Прислівник - це незмінна частина мови, яка вира жає ознаку дії і показує, як, де, коли відбувається дія. Прислівники відповідають на питання: я к ? - весело, т ихо, сп ок ій н о; к о л и ? - учора, за вт р а , сьогодні', к у д и ? - додом у, т уди , сюди; з в і д к и ? - звід т и , зв ер х у , зд а л ек у; д е ? - вдом а, т ам , т ут , далеко.

Прислівники найчастіше залежать від дієслів: спі вати (я к ?) голосно; працювати (д е ?) вдома. У реченні прислівники є другорядними членами. *У мові моряків, будівельників ком анда «віра» означає «піднім ай!», «вгору!», а «майна» — «спускай!», «донизу!». 155

390. 1. Прочитай вірш виразно вголос.

КРАЇНА НАВПАКИ Ну й весела, ну й дотепна Ця країна Навпаки. Тут удень буває темно, В небі мерехтять зірки, А вночі тут сонце світить, Люди цілу ніч не сплять. Тут ростуть узимку квіти, Влітку ж - у снігу земля.

Діти ходять на роботу, А дорослі в цім краю Час проводять безтурботно: 3 кремом тістечка жують. Тьоті граються ляльками, А машинками - дядьки. Ходять догори ногами Всі в країні Навпаки. Олександр Дерманський

2. Склади невелику розповідь «Якою я уявляю країну Навпаки?». 3. Випиши сполучення виділених слів та прислівників. Покаш г жи зв’язок між словами. Підкресли прислівники, запиши над ними питання. як? де?

З р а з о к . Буває темно тут. 391. 1. Прочитай і спиши.

Я зійшов на найбільшу верховину й роздивляюсь на всібіч. Розбігаються вдалину шляхи. Мерехтять вдали ні вогні. Десь ще далі лунають дзвони, земля зникає в синьому серпанку. Добре дивитися на світ, відчуваючи під ногами рідну землю. За Расу лом Гамзатовим 2. Яке речення містить основну думку тексту? 3. Підкресли прислівники, зверху напиши питання, на яке вони відповідають (куд и? д е? я к?). 4. Знайди прислівники, що мають спільний корінь. Випиши Ф ьГ сполучення дієслів з ними. 392. 1. Запиши спільнокореневі слова в окремі рядки.

Вечеряти, радісно, нерозумний, вечеря, вечірній, ра дість, холодно, безрадісний, холоднеча, холоднішати, зра діти, увечері, розумно, розум, вечір, зрозуміти, нехолодний. 2. Над кожним словом напиши, яка це частина мови. Підкресли прислівники. 156

Прислівники можна утворити від іменників, при кметників і числівників: день —» удень, осінь —> восени, радісний —» радісно, другий —> удруге. Найчастіше прислівники утворюємо від прикмет ників за допомогою суфіксів -о, -е: рішучий —» рішуче, низький —> низько. 393. 1. Від наведених прикметників утвори й запиши прислів ники за допомогою суфіксів -о або -е. Запиши прислівники.

Чудовий, спокійний, надійний, добрий, гарячий, ви сокий, теплий, рішучий, радісний. Ш і 2. Склади 2 речення із записаними прислівниками за схеощт мами. 1) Х т о ? що робить? 2) Х т о ? що зр оби л а?

■1' як?

■і' к о л и?

'!■ я к?

#(^ (^ у "3 9 4 . Розгляньте малюнок. Складіть і запишіть 3 речення, використавши будь-які прислівники, що відповідають на пи тання як? де?

395. 1. Добери до сполучень слів з лівого стовпчика проти лежні за змістом із правого (за зразком). Запиши.

З р а з о к . Будували повільно - руйнували швидко. поїхав уранці кричав голосно піднімалися важко бігла попереду

шепотів тихенько спускалися легко пленталася ззаду приїхав увечері

2. Підкресли прислівники. 3. Розбери за будовою виділене слово. ^

попереду

396. 1. Об’єднай два речення в одне. Використовуй службові слова і, або, але. Запиши , спереду 2 утворених речення (на вибір).

1. Даринка пише швидко. Вона пише правильно. 2. Листочок падав з дерева тихо. Листочок падав з дерева повільно. 3. У новому будинку було світло. У новому будинку було прохолодно. 4. Дідусь слухає радіо вранці. Дідусь слухає радіо ввечері. 2. Підкресли однорідні члени речення. Яка це частина мови? 397. 1. Прочитай мовчки текст. Визнач основну думку.

МАЯК Коли на море та на узбережжя наляже туман чи хмари низько при землі простеляться, тоді на поміч мореплавцеві приходить маяк. Удень і вночі, улітку і взимку бли має він своїм великим вогненним оком. Отож його й видно завжди і звідусіль. «Сюди, сюди прямуйте! немовби запрошує маяк. - Тут порятунок, тут безпека. А там он гострі скелі під водою». І всі кораблі знають, куди плисти далі. Із журналу 158

2. Випиши прислівники за питаннями. Я к ? - ... Куди?-... Коли?-... З в і д к и ? - ... 398. 1. Прочитай усмішку. Чи погоджуєшся ти з думкою тата?

ЗАБАГАТО РОЗВАГ - Тату, візьми мене до кінотеатру. - Не можна. Позавчора тобі прищепили віспу, учо ра - рвали зуб, а сьогодні хочеш до кінотеатру? Чи не забагато розваг за один тиждень?! 2. Складіть невеликий текст про улюблені розваги. Розкажіть його один одному. 3. Випиши прислівники. Добери кілька прислівників, що відповідають на такі самі питання. 399. 1. Запиши спільнокореневі слова парами через риску. Першим пиши прикметник, другим - прислівник.

Веселий, пізній, увечері, осінній, далекий, передній, прекрасно, прекрасний, восени, ве село, пізно, вечірній, здалеку, вперед.

вперёд

восени 2. На які питання відповідають прислівники? 3. Склади речення з прислівником, що відповідає на питання з в і д к и ? Запиши.

400. 1. Прочитай. Чи поділяєш ти думки хлопчика про літо?

МРІЇ Стояв погожий зимовий день. Світило сонце. Діти весело каталися з гори. Падали, сміялися. Непомітно пролетів день, почало темніти. Додому йти не хотілось, але кататися було вже темно. Раптом Толик сказав: - Ех, було б зараз літо! Можна було б довше на санча тах кататися: адже вліт ку день довший! В. Вербецький

2. Спиши третє речення. Підкресли в ньому члени речення. Якими частинами мови їх виражено? 3. Назви прислівники. З якими дієсловами і якими питаннями вони зв’язані? 4. Добери до виділених прислівників антоніщотижня т> ми. Запиши слова парами.

401. 1. Прочитай слова. Запиши їх у стовпчики за питаннями.

Успішно, вчора, додому, зранку, спокійно, вдома, внизу, швидко, попереду, вгору, вліво, грізно, зліва, давно, щотижня, донизу. як? де? к уд и ? коли? ^ 2. Склади й запиши речення з виділеними словами.

402. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач тему.

Зранку мрячив надокучливий, однаковий дощ. Ішов я із школи додому вздовж узлісся. При дорозі стоїть стара ялинка. Ось де можна від негоди сховатися. Заліз я під щільні лапи, сів, сумку поклав. Було під цим шатром тепло, сухо. А на землі, під деревами, рухається минулорічне листя. Воно рухається ледве помітно, безшумно, але вперто. Листя сповзає з пагорків у низинки і там при тискається до землі. Ліс миється, чиститься, готується одягнути вес няне вбрання. За Едуардом Шимом 2. Поясни розділові знаки при виділених однорідних членах ре чення. 3. Випиши речення з однорідними членами - прислівниками.

403. 1. Прочитай прислів’я і приказки. Поміркуй над їх змістом.

1. Усюди добре, а дома найкраще. 2. Коли мені пра цювати? Навесні мокро, восени грязько, улітку жарко, узимку холодно. 3. На гарні квіти легко дивитися, а ви шивати їх важко. 4. Краще поволі та добре, ніж швид160

ко і погано. 5. Бійся собаки спереду, коня ззаду, а поганої людини з усіх боків. 2. Спиши. Підкресли прислівники. Знайди прислівники з проти лежним значенням.

§ 36. РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У ТЕКСТІ

404. 1. Прочитай прислів’я, додаючи потрібні прислівники з довідки. Запиши.

... сказати, та ... зробити. ... будеш святкувати, не буде чого вдягати. Можеш сидіти ... , але мову веди ... . Д о в і д к а . Криво, важко, часто, прямо, легко.

2. Назви прислівники-антоніми. До прислівника без пари добе ри антонім.

4 0 5 . 1. Прочитай текст двічі: перший раз - нічого не додаючи, другий раз - уставляючи на місці трьох крапок прислівники з довідки. Який текст тобі більше сподобався? Як ти думаєш, чому?

Кротеня Вертик жодної хвилини не могло всидіти на місці. Допитливий малюк полюбляв мандрувати підзем ними ходами, які ... робили його бать ки. І хоча в норах ... було однаково темно, Вертику це ... не заважало. Чутливі вусики й добрий нюх дозволя ли кротеняткові ... знаходити в землі довгих хробаків і товстих лялечок різних комах. ... на бігавшись по підземних лабіринтах, утомлений Вертик повертався до матусі, ... лягав поруч і ... засинав. За Світланою та Юрієм Ходосами

Д о в і д к а . І вдень і вночі; легко; удосталь, зовсім, солодко; майстерно; темно, зручно. 2. Спиши останнє речення. Підкресли головні члени речення. Поясни розділові знаки між однорідними членами.

406. 1. Прочитай. Визнач, який це текст - художній чи науковопопулярний.

Журавель - птах дуже обережний. Якщо його чи мось стривожити, він тихесенько сходить з гнізда, при гинається, відбігає вбік і тільки тоді злітає. Летить повільно, глибоко змахує крильми. Шия витягнута впе ред, ноги - відповідно назад. Багато хто плутає сірого журавля із чаплею. Запа м’ятайте: під час польоту шия чаплі нагадує літеру «г». Якщо знати це, то навіть здалеку не сплутаєш цих двох птахів. За Г. Труфановим

2. Розкажи, як можна розрізнити журавля і чаплю в польоті. 3. Знайди в тексті прислівники, які відповідають на питання я к? к уди? к о ли ? з в і д к и ? 4. Які прислівники з тексту мають протилежні значення? ДоовкР бери синонім та антонім до виділеного слова.

407. 1. Прочитай і спиши текст, розкриваючи дужки.

Лежу (в) траві. Просто переді мною - кошлаті ша почки кульбаб. (При) летіла бджола швидко, вертко. - Бджоло, звідки (в) тебе штанці жовті? - Це не штанці. Це кошики. Я туди квітковий пи лок (с) кладаю. (Від) літає бджола (з) кульбаб тяжко, незграбно. Важко їй. Але все ж таки тягне повні свої кошики, старається. За Едуардом Шимом 2. Підкресли прислівники, які є однорідними членами речення. 3. Зроби звуко-буквений аналіз слова, що є підметом у третьо му реченні.

408. 1. Спишіть групи слів.

Важко, легко, тяжко, нелегко. Мляво, нежваво, бадьоро, нешвидко.

праворуч ліворуч

Вірно, підступно, віддано, незрадливо. Праворуч, ліворуч, ззаду, невесело. 2. Порадьтесь, який прислівник є «зайвим» у кожному рядку. Підкресліть зайві слова. 3. Розберіть за будовою одне з виділених слів. Перевірте один в одного виконання завдання.

409. 1. Прочитай текст мовчки. Визнач тему. Добери заголовок.

В одному гірському аулі є дитяча гра, яку можна назвати так: «Хто шукає - той знайде, хто знайде - той матиме». Хлопчика відсилають до іншої кімнати, а одна з дів чаток кудись ховається. Коли хлопчик приходить, йому зав’язують очі, і він починає шукати дівчинку. Усі хо ром співають: «Ай, ай, далалай!». Коли хлопчик шукає не там, співають сумно і стиха. Коли він на правильній путі, співають жваво й весело. Коли він знаходить д і вчинку, усі плещуть у долоні та змушують їх танцюва ти. Так пісня виводить хлопчика із зав’язаними очима на правильний шлях і веде до бажаної мети. За Расулом Гамзатовим 2. Перекажи правила гри. 3. Спиши речення, у яких є прислівники-антоніми. Підкресли їх. 4. Утвори прислівники-антоніми від виділеного слова.

<т 410. 1. Добери до слів споріднені прислівники, що відповідають на питання к оли?

День, ніч, вечір, ранок, літо, зима, осінь, сьогодніш ній, завтрашній, учорашній. 2. Перевір написання прислівників за словником і запиши. Щ ь 3. Склади речення за схемами, використавши будь-які із заш писаних прислівників.

411. 1. Прочитай. Відгадай і спиши загадки.

1. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. 2. Б а гато сусідів весь вік разом живуть, а ніколи не бачаться. 3. Удень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. 4. Черво на, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.

2. Добери до виділених слів антоніми. Запиши слова парами. 412. 1. Спиши, замінюючи виділені вирази синонімічними прислівниками з довідки.

Живуть, як брат із сестрою. Дивиться, як баран на нові ворота. Немає спочинку ні вдень, ні вночі. Утікав, висолопивши язика. Розказували в один лад. Д о в і д к а . Дружно, ніколи, однаково, швидко, зди вовано. 2. Визнач число дієслів теперішнього часу. 413. 1. Прочитайте текст в особах.

Іа-Іа понуро втупив очі в землю, а Вінні-Пух бадьоро обійшов довкола нього. - Еге, що це скоїлося з твоїм хвостом? - Аи що з ним скоїлося? - спитав Іа-Іа. - Його нема! - Зараз п о д и в и м о с я , - сказав Іа-Іа і повагом обер нувся до того місця, де ще недавно був його хвіст. Ослик став крутитися назад, аж поки повернувся т уди, звід ки почав. Далі просунув голову між передні ноги, уваж-

но подивився знизу й нарешті сказав, глибоко та сумно зітхнувши: - Здається, і справді нема. За Аланом М ілном

2. Знайди прислівники, що відповідають на питання як? коли? куд и? де? Чи допомагають вони змалювати героїв? Я Іь Добери синоніми або антоніми до виділених слів. Запиши слова парами. 414. 1. Спиши слова.

Чудово, красивий, позавчора, внизу. Близько, недалеко, далеко, поблизу. Сірий, довірливий, радісно, спекотний. Влітку, весна, восени, взимку. Зліва, праворуч, вгорі, учора. 2. Підкресли «зайве» слово в кожному рядку. Обґрунтуй свій вибір. 415. 1. Прочитайте вірш виразно вголос.

БІЛИЙ І СОЛОДКИЙ СВІТ Біло гречка зацвіла Біля нашого села. Білий лебідь сів на ст ав, Білим світ сьогодні став. Пахне медом у садку, Молоком - у кухлику. - Бо довкола, - каже дід, Білий і солодкий світ. Петро Осадчук

2. Обговоріть, якими частинами мови є виділені слова. Які з них мають спільний корінь? Які - не змінюються? 3. Спишіть перше речення. Підкресліть головні слова. Устано віть у реченні зв’язок між словами за допомогою питань. 416. 1. Прочитай усмішки. Потренуйся розповідати їх виразно.

- Петрику, чому ти погано вчишся, а Василько добре? - Бо Василько на два двори ближче до школи живе.

* * *

Маленька дівчинка - до матері: - Увечері ти мені казала, що я дуже мала, щоб диви тися так пізно телевізор, а вранці - що я дуже велика, щоб лежати так довго в ліжку. То яка ж я насправді? 2. Знайди в усмішках прислівники-антоніми. На які питання вони відповідають? 417. 1. Прочитай. Розкажи, що допомогло хлопчикові одужати. Яким оповідачем була Надя? Поясни свою думку.

Надя зібрала і віднесла посуд. Повернувшись, укри ла Вітю простирадлом до самого підборіддя і зручно вмостилася біля його ліжка. - Лежи тихесенько-тихесенько та слу щогодини хай уважно-уважно! Надя почала розповідати казки. Коли йшлося про щось погане, її обличчя ро щохвилини билося суворим, коли про радісне - сяя ло усмішкою. І голос мінявся щохвилини - то сердитим ставав, то лагідним. Слухаючи, Вітя непомітно заснув. Надя приходила щоденно. Давала ліки, годувала. Присипляла неодмінно казочками, розповідаючи одну за одною. Хлопчик заспокоївся і почав видужувати. За М. Балюк 2. Знайди прислівники. На які питання вони відповідають? 3. Утвори прислівники від виділених слів. 418. 1. Прочитай. Відгадай і спиши загадки.

1. Навесні веселить, улітку холодить, восени годує, узимку гріє. 2. Стоїть гора посеред двора, попереду вила, ззаду мітла. 3. Удень з ногами, а вночі без ніг. 4. Завжди їсть, а ніколи сита не буває. 2. Підкресли прислівники з протилежним значенням.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1-4 КЛАСАХ

419. 1. Прочитай текст англійського вченого. Який це текстопис, розповідь чи міркування? Доведи свою думку.

За своє життя я п’ять разів чув, що з книжкою буде покінчено. Перший раз, коли з ’явилося німе кіно. Від так до приємного подзенькування фортепіано в кіно до дався звук. Потім прийшло радіо, і розвага та інформація з ’явилися в кожному домі. Думали, що це позбавило можливості й бажання читати. І останнім часом з ’явили ся два найсерйозніших конкуренти книгодрукування: телебачення та кібернетика. Проте книжка вижила. За Джоном Морпурго

2. Поділи текст на частини. 3. Поміркуй, чому ні кіно, ні радіо, ні телебачення, ні комп’ютер не можуть замінити людині книжку. 4. Запам’ятай значення слова відтак - «після чого-небудь, по тім, далі». Склади й запиши два пов’язаних за змістом речення. Друге речення почни словом відтак. 420. 1. Прочитай висловлювання про книжку вченого-природодослідника (І) і поета (II).

І. Книжки для людства - те саме, що пам’ять для людини. У них - наша історія, у них - на копичені знання і віковий досвід. Вони живопишуть дивовижні зем лі й прекрасні творіння природи. Вони виручають з біди, утішають у смутку, наповню ють розум добрими й глибокими думками і звеличують Душу. За Джоном Леббоком

II. Після повітря, води і хліба для людини найнеобхіднішим у житті є книжка. Книжка - відкриття, книж ка - співрозмовник і наставник, книжка - відпочинок. Лев Ошанін

2. Як ти розумієш слова про значення книги? 3. Поясни написання виділених слів. Добери й запиши 5 слів на це правило. 421. Склади й запиши міркування на тему «Чому я люблю (чи не люблю) читати книжки?». 422. 1. Прочитай і спиши текст.

Книжка - це друг, порадник. Це - джерело багатьох добрих думок, почуттів, знань. Часом важко визначи ти, яку книжку і за що любиш найбільше. В одному віці, в одній обстановці - подобається одне. Людина до рослішає - змінюються її погляди, уявлення, обставини життя - і їй потрібні інші книжки. Юрій Гагарін

2. Яку книжку ти любиш найбільше? Чи можеш сказати, за що? 3. Підкресли іменники, у коренях яких при відмінюванні зміню ються приголосні. ^

423. 1. Прочитай. Визнач частини мови, які ти знаєш.

1. Кістку пес в зубах тримав І в запасі ще три мав. 2. Взимку вітер крутить сніг, Він мене збиває з ніг. Ігор Січовик 2. Спиши. Підкресли основи речень. Назви однорідні члени. Якою частиною мови їх виражено? 4 2 4 .1. З поданих пар речень утвори одне. Однорідні члени ре чення з’єднуй за допомогою сполучників (/, та, а, але) або без них.

1. У лісі темно. У лісі порожньо. 2. Уночі лисиця сиділа в норі. Над ранок лисиця пішла шукати пожи ви. 3. Осінній вітер бив в обличчя. Холодний вітер бив 168

в обличчя. 4. Олесь виконав вправу швидко. Олесь не зробив жодної помилки. 5. Верби нахилили свої гілки до води. Берези нахилили свої гілки до води. 6. Раніше ми жили в Яремчі. Потім ми переїхали до Львова. 2. Поясни розділові знаки в кожному утвореному реченні. 3. Зазнач, якими частинами мови є однорідні члени речення.

т 425. 1. Прочитай. Які недоліки в мовному оформленні тексту ти помітив? Як його можна вдосконалити?

Мені подарували їжака. Я був щасливий. Раніше я бачив їжаків лише на малюнках. І раптом - живий, та ще й мій власний! Я напував їжака молоком годував яблуками не спускав з їжака очей показував їжака всім друзям. Удень їжак залазив кудись під ліжко чи диван. Уно чі їжак бігав по всіх кімнатах голосно тупав сердито чмихав і рохкав. За Юрієм Дмитрієвим 2. Запиши виправлений текст. 3. Розстав пропущені розділові знаки в трьох останніх реченнях. Назви однорідні члени.

426.

1. Прочитай скоромовку. Потренуйся вимовляти її ви-

Н Ч разно.

Жук жука запріг у віз. Жук жука на возі віз. З того так сміявся кріт, Що три дні болів живіт. Леонід Куліш -Зіньків 2. Спиши. Підкресли в першому та другому реченнях головні члени. 3. Знайди іменники, у коренях яких при відмінюванні відбува ються зміни голосних звуків. Назви їх початкову форму. У яких відмінках звук [і] змінюється на інший? 4. Знайди слова, що пишуться однаково, але є різними части нами мови.

427. 1. Прочитай. Визнач, який цей текст: опис, розповідь чи міркування?

Уявіть хоч на хвилинку, що з нашого життя зникла музика. Зовсім зникла, назавжди! Матері не співають колискових пісень своїм малюкам. Не звучить весела життєрадісна музика на святах. Духові оркестри не грають бадьорі марші на урочистих парадах. Не працю ють музичні театри. Музика не звучить ні по радіо, ні по телебаченню. Яка сумна і неприваблива картина! Ми інколи (не) помічаємо повітря, яким дихаємо. А от коли б воно зникло - усі зразу помітили б це. І примиритися з такою втратою ніхто (не) зміг би. Му зика потрібна всім людям як повітря. Без неї (не) змог ли б жити навіть ті, хто думає, ніби (не) любить її... За Дмитром Кабалевським 2. Постав дієслова з тексту в 3-й особі множини. Визнач дієвід міну. 3. Спиши другий абзац тексту, розкриваючи дужки. Яке правило допомагає тобі писати слова правильно? 4. Склади своє міркування про роль музики в житті людини. 428. 1. Спиши, замінюючи дієслова формою минулого часу.

Ранок (видатися) тихий і теплий. Швидко (спасти) роса. Над річкою (политися) солов’їні трелі. Птахи не мовби (змагатися) між собою. Діти аж (заніміти), слу хаючи їх. За Анатолієм Давидовим 2. Познач суфікси й закінчення в дієсловах. М і 3. Знайди речення, яке відповідає поданій моделі. Склади за 4ЩГ нею речення.

(Що зробили?) <-» (що?)

де?

які?

429. 1. З першого складу першого слова, з другого складу другого, з третього складу - третього утвори нове слово. Ви знач, якою частиною мови воно є в кожному рядку.

1. 2. 3. 4.

Роса, людина, калина. Шуліка, лікарі, берети. Вересень, оселя, помолоти. Чужа, подорож, здоровий.

2. Склади речення з утвореним іменником. 430. 1. Прочитай і спиши текст. Добери заголовок.

Під час навчання Артемко з Тарасом, як і всі, стогнуть, скиглять, охкають: коли вже канікули. А із середини серпня не дочекаються, коли ж у школу, коли вже настане перше вересня. Бо цей день - справжнє свято. І не тільки в учнів, а й у вчителів, батьків. Так дума ють і цього певні Артемко з Тарасом. Перший день у школі, як правило, проходить без будь-яких неприємностей, він завжди радісний. Прекрасний день - перше вересня! За Олександром Єфімовим 2. Знайди в тексті числівники. Випиши їх. 3. Провідміняй виділені сполучення слів. 4. Підкресли окличне речення. Назви в ньому частини мови.

ВІДГАДКИ ДО ЗАГАДОК І РЕБУСІВ Відгадки до загадок Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа ник. Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа 172

62. Дощ, веселка (райдуга). 70. їжак. 89. 1 - дим; 2 - холодильник. 134. 1 - лампочка; 2 - кріт. 137. Горобець (горобці). 162. 1 - місяць; 2 - огірки; 3 - олівець; 4 - ві 172. 176. 183. 190. 193. 194. 196. 202. 210. 217. 223. 235. 283. 291. 295. 299. 317. 319. 325. 336.

1 - білка; 2 - вівця; 3 - снігурі. 1 - вода; 2 - носоріг. Кінь - тінь; ніч - піч. Руки, пальці. 1 - бурульки; 2 - кавуни. Горіх. Хвиля (хвилі). Газета. Жаби, риби. Котик. Зима. 1 - снігова баба; 2 - жолудь. Календар. 1 - кукурудза; 2 - луна; 3 - сито. Веселка (райдуга). 1 - цибуля; 2 - морозиво. Цибуля, дерева, верблюд, веселка. Оса. Риба. Лист.

Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа Вправа ниці. Вправа

353. 370. 374. 375. 382. 411.

Кульбаба. Олень, сир (рис). Ящірка. Кріт. Кропива. 1 - ластівка; 2 - вікна; 3 - сонце; 4 - су

418. 1 - дерева; 2 - бик; 3 - тінь; 4 - піч. Розгадки до ребусів

Вправа Вправа Вправа Вправа

11. Українська мова. 120. Біля самої нори і миша смілива. 358. На ласкаве слово і змія з нори виповзає. 381. Добре слово довго пам’ятається.

ЗМІСТ Повторення та закріплення вивченого в 1—3 к л а с а х .......................................................................................4 МОВА І МОВЛЕННЯ § 1. Мова - жива скарбниця історіїн а р о д у ..............................7 § 2. Культура мовлення і сп іл к у в а н н я .................................. 10 § § § §

3. 4. 5. 6.

§ 7.

ТЕКСТ Тема, мета, заголовок тексту ...........................................13 Роль слів у побудові т ек ст у ................................................ 14 Поділ тексту на частини. П л а н ........................................ 17 Текст-розповідь. Текст-опис. Текст-міркування ................................................................. 19 Будова т е к с т у ......................................................................... 24

РЕЧЕННЯ § 8. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у р е ч е н н і......................................................................... 28 § 9. Однорідні члени речення ................................................... 31 § 1 0 . Кома при однорідних членах речення ....................... 34 СЛОВО § 1 1 . Значущі частини с л о в а ......................................................41 § 1 2 . Спільнокореневі слова. Форми с л о в а ..........................42 §13. §14. §15. §16. §17. §18.

ІМЕННИК Повторення вивченого про ім е н н и к ........................... 47 Відмінювання іменників. Визначення відмінка ім ен н и к а..................................................................................50 Відмінювання іменників жіночого роду із закінченням -а ( - я ) .........................................................54 Відмінювання іменників чоловічого і середнього р о д у ................................................................. 61 Відмінювання іменників жіночого роду з нульовим зак ін ч ен н я м ................................................... 74 Відмінювання іменників у м н о ж и н і........................... 78

§19. § 20. §21. §22.

ПРИКМЕТНИК Повторення вивченого про прикметник .................... 83 Відмінювання прикметників в однині ....................... 92 Відмінювання прикметників у м н о ж и н і................ 101 Вимова і правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- .................................. 105

ЧИСЛІВНИК § 23. Числівник як частина мови ..................................... 110 § 24. Відмінювання окремих ч и сл івн и к ів....................... 113 ЗАЙМЕННИК § 2 5 . Займенник як частина мови. Особові займ енники...................................................................... 117 § 2 6 . Відмінювання зай м ен н и к ів ......................................... 120 §27. § 28. §29. § ЗО. § 31. § 32. § 33. § 34.

ДІЄСЛОВО Повторення вивченого про дієслово. Роль дієслова в реченні ............................................. Змінювання дієслів за часами та ч и сл ам и Неозначена форма д іє с л о в а ......................................... Дієслова минулого часу ............................................. Дієслова теперішнього ч а с у ....................................... Дієслова майбутнього часу ....................................... Правопис особових закінчень д іє с л і в .................... Дієслова на -ся ( - с ь ) .....................................................

129 133 137 140 143 144 147 151

ПРИСЛІВНИК § 3 5 . Прислівник як частина м о в и ....................................... 155 § 36. Роль прислівників у т е к с т і......................................... 161 Повторення вивченого в 1—4 к л а с а х ................................. Відгадки до загадок і ребусів ...............................................

167 172

175 ї