Українська мова 4 клас Варзацька 2015

ÓÄÊ 811.161.2(075.2) ÁÁÊ 81.2Óêð-922 Â 18

Ðåöåíçåíòè: Òêà÷óê Ò.Ï., êàíäèäàò ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, âèêëàäà÷ êàôåäðè ô³ëîëîã³÷íèõ òà ñóñï³ëüíèõ íàóê ³ííèöüêîãî îáëàñíîãî ³íñòèòóòó ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè Îíèøê³â Î.Ï., â÷èòåëü ïî÷àòêîâèõ êëàñ³â âèùî¿ êàòåãî𳿠ÇÎØ ²-²²² ñò. ¹24 ì. Òåðíîïîëÿ, â÷èòåëü-ìåòîäèñò

 18

Âàðçàöüêà Ë.Î. Óêðà¿íñüêà ìîâà : ï³äðó÷íèê äëÿ 4 êë. çàãàëüíîîñâ³ò. íàâ÷. çàêë. / Ë.Î. Âàðçàöüêà, Ã.ª. Çðîëü, Ë.Ì. Øèëüöîâà. — Òåðíîï³ëü : Íàâ÷àëüíà êíèãà — Áîãäàí, 2015. — 208 ñ. : ³ë. + 1 åëåêòðîí. îïò. äèñê (CD). — Åëåêòðîí. âåðñ³ÿ. — Ðåæèì äîñòóïó: http://www.bohdan-digital.com/edu. ISBN 978-966-10-1814-2 ÓÄÊ 811.161.2(075.2) ÁÁÊ 81.2Óêð-922 Îõîðîíÿºòüñÿ çàêîíîì ïðî àâòîðñüêå ïðàâî. Æîäíà ÷àñòèíà öüîãî âèäàííÿ íå ìîæå áóòè â³äòâîðåíà â áóäü-ÿêîìó âèãëÿä³ áåç äîçâîëó àâòîðà ÷è âèäàâíèöòâà. © Âàðçàöüêà Ë.Î., Çðîëü Ã.ª., Øèëüöîâà Ë.Ì., 2015 © Íàâ÷àëüíà êíèãà — Áîãäàí, îðèã³íàë-ìàêåò, 2015

ISBN 978-966-10-1814-2

ÓÌÎÂͲ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß — ïî÷àòîê ìàòåð³àëó êîæíîãî óðîêó

— ïðàâèëà äëÿ çàïàì’ÿòîâóâàííÿ

— ðîáîòà âñ³õ ó÷í³â êëàñó

— ïîðàäè Â÷åíîãî Ëèñà

— ðîáîòà â ãðóïàõ

— ñëîâíèêîâà ðîáîòà

— ðîáîòà â ïàðàõ

— êàë³ãðàô³÷íà õâèëèíêà

— äàé â³äïîâ³äü íà çàïèòàííÿ, çðîáè âèñíîâîê

— äîìàøíº çàâäàííÿ

— ïåðåãëÿíü, ïðîñëóõàé ϳêòîãðàìîþ

ó ï³äðó÷íèêó ïîçíà÷åíî ò³ éîãî ñêëàäîâ³, ÿê³ ìîæíà

â³äêðèòè ó pdf-ôàéë³ àáî ñêîðèñòàâøèñü CD, ùî âõîäèòü ó êîìïëåêò. Ó çâ’ÿçêó ç âåëèêèì îáñÿãîì åëåêòðîííî¿ ñêëàäîâî¿ ï³äðó÷íèêà, ó pdf-ôàéë³ àêòèâíîþ º ò³ëüêè ¿¿ ÷àñòèíà. Äëÿ çàâàíòàæåííÿ âñ³õ ìàòåð³àë³â òðåáà ïåðåéòè çà ïîñèëàííÿì: http://www.bohdan-digital.com/edu .

Як нема без зірок небозводу, як блакиті без сонця нема, так і мови нема без народу, і народу без мови нема.

Володимир Забаштанський

МОВА І МОВЛЕННЯ § 1. Мова в житті народу Мова — це серце народу: гине мова — гине народ Іван Огієнко 1. 1. Розгляньте малюнок і виразно прочитайте вірш.

Рідна мово, зелена діброво! Чую пісню твою запашну. Ти квітуєш пелюстками слова. Я — листочок в твоєму саду. Петро Перебийніс 2. І варіант — перебудуйте третє речення в спонукальне з окличною інтонацією; II варіант — побудуйте графічну модель останнього речення, уписуючи до неї службові слова. 2. 1. Спиши. Із складів утвори слова. Запиши їх.

2. Спиши прислів’я. Як ти розумієш його зміст?

Слово до слова — зложиться мова. 4

3. 1. Розглянь малюнок і прочитай оповідання. Чому так названо текст?

Ой піду я лугом... Це запам’яталося мені на все життя. Заходило сонце. Я стояв біля хати й дивився на поле. Жовтіла пшениця. Усміхалося блакитне небо. У саду гули бджоли. І ось із поля почулася тиха пісня. Співала її жінка. Запам’яталися мені перші слова: Ой піду я лугом, лугом-долиною, та чи не зустрінусь з родом-родиною... Той день став для мене дорогим уроком рідної мови. Я люблю свою рідну, дорогу українську мову. Як землю, на якій народився. Як свою милу матусю. Як Україну стражденну і пісню славетну — рідне слово, барвисте, пахуче, дзвінке (За Василем Сухомлинським). 2. З чим порівнюється рідна мова? Чому? 3. Порівняй оповідання В. Сухомлинського і вірш П. Перебийноса, вміщений до вправи 1. Що в них спільне? Що відмінне? 4. Спиши той уривок із оповідання, який тобі найбільше припав до душі. 5

океа’ н

тепе’ р

4. 1. Прочитай текст.

Важко навіть сказати, скільки людей доклали зусиль, щоб ми з вами могли читати і писати. Ми одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Особливо почесне місце належить Тарасові Григоровичу Шевченку, який обробив, відшліфував і показав світові дорогоцінне каміння — мову простого, пригнобленого тоді народу України (За Аллою Коваль). 2. Що можна висловити українською мовою? Запиши словами з тексту. 3. Запиши шість прізвищ українських письменників.

§ 2. Збагачення мови новими словами Світить рідне слово, як жива вода

Богдан Чепурко

5. Прочитай строфу з поезії Дмитра Білоуса. Знайди в тексті антоніми і випиши їх.

— Я читала, — повідає Люда стишеній цікавій дітворі, — що слова так само, як і люди, молоді бувають і старі. 6. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

6

2. Що означають ці слова? Де можна знайти їх тлумачення? Які ще словники ти знаєш? Як розміщують слова в словниках? 3. Яке з цих слів ти віднесеш до старих слів, а яке — до молодих (нових)? Чому? 7. 1. Прочитайте поетичні рядки. Випишіть слова, які вживаються в повсякденному мовленні.

Є на землі такі слова, що не старіють: буря й вітер, вода і сонце, і трава ... Лиш там, де вже душа німа, словам тим одгуку нема!

Максим Рильський

2. Доповніть ряд виписаних слів своїми прикладами. 8. Прочитай слова. Чи вживаються вони зараз у мовленні? Як називають такі слова? Добери до них із довідки сучасні відповідники і запиши слова парами.

Корогва, крам, уста, рать, стольний град, врата, спудеї, піїти, свита. Слова для довідки: губи, військо, прапор, товар, ворота, столиця, поети, студенти, плащ. 9. 1. Прочитайте тексти. Який з них художній, а який — науково-популярний? Чому?

I. Тут зібрали віче. На нього зійшлася вся рать. Вої були стомлені й пригнічені тим, що сталося. Мову почав старійшина роду росавичів Ворон, одноокий похмурий чолов’яга (Володимир Малик). II. Сьогодні комп’ютер міцно увійшов у наше життя. Якщо з’єднати слова Інтернет та етикет, отримаємо нетикет. Нетикет — правила поведінки користувачів мережі Інтернет. Світова павутина здається величезною, але не 7

слід забруднювати її непотрібною інформацією, вивішувати і розсилати порожні та однакові повідомлення. 2. У художньому тексті знайдіть старі слова й усно доберіть до них сучасні відповідники. 3. Запишіть головне правило користувачів мережі Інтернет. 10. 1. Спиши. У кожному рядку підкресли «зайве» слово. Обґрунтуй свій вибір.

а) Глас, звук, голос, шум, шепіт. б) Область, місто, район, повіт, селище. в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня. 2. Пригадай, у яких творах української літератури вживаються наведені старі слова.

§ 3. Культура мовлення і культура спілкування Сію дитині в серденько ласку Варвара Гринько 11. 1. Прочитай вірш. Які слова ввічливості вжито в тексті? Чи можна ці слова вимовляти незадоволено, з похмурим обличчям?

Сію дитині в серденько ласку. Сійся-родися ніжне «Будь ласка», вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе — слово у серці, як зернятко в ниві. Варвара Гринько 2. Знайди у вірші спонукальні речення. З якою метою вони вжиті? Як на письмі виділяється звертання? Як кажуть про людину, яка вживає слова ввічливості? 8

будь ла’ ска

до поба’ чення

12. Із складів утвори слова. Запиши їх. Які ці слова за значенням?

13. 1. Прочитайте і запам’ятайте правила чемності.

Куди б ти не прийшов: у школу, в гості, в установу — вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони вітаються з кимось, ти маєш вітатися також. Неабияке значення має тон розмови. Хіба можна вітати людину з незадоволеним, похмурим виразом на обличчі? Умій вислухати свого співбесідника. Не перебивай його. Важливо уміти вчасно й доречно підтримати розмову. 2. Складіть діалоги і розіграйте ситуації: І варіант — хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший, хлопчик і дівчинка; II варіант — у яких випадках замість «Добрий день!» можна говорити «Привіт!». 14. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте казку в особах.

Будяк, Мімоза і Троянда За металевою огорожею Казкового Саду простяглася дорога, а на її узбіччі ріс звичайнісінький дикий Будяк. Диким його прозвали тому, що він не дотримувався навіть найпростіших правил поведінки. 9

Одного разу Будяк дістався до самісінької огорожі і крізь неї побачив Мімозу. Не моргаючи, Будяк почав прискіпливо її розглядати. Мімоза була гарно вихована, і від такого безцеремонного погляду відчула себе ніяково. — Ось бачиш, мене навіть здаля всі помічають, — з погордою звернувся до Мімози Будяк і, не соромлячись, продовжував: — А ти і кольором, і поведінкою надто скромна. Такі зараз не в моді! І життя твоє якесь буденне! — докоряв Мімозі Будяк... (За Наумом Осташинським). 2. Продовжіть казку. Скористайтесь робочими матеріалами Вченого Лиса й побудуйте та запишіть діалог Будяка і Троянди.

Нащо ображаєш беззахисну Мімозу; не зможе грубо відповісти; твої колючки, щоб чіплятися; мої шипи — щоб захищатися; скромність, ніжність і красу треба захищати. 15. Із розсипаних слів склади і запиши прислів’я. Поясни, чому так кажуть.

По, птицю, пір’ю, пізнають, людину, а, по, мові.

Завдання і запитання для повторення 1. Яке значення має мова в житті народу? 2. Назви п’ять старих слів і п’ять — нових. У яких творах вони зустрічаються? 3. Що таке спілкування? 4. Які ознаки культури усного мовлення, а які — писемного?

10

ТЕКСТ § 4. Заголовок. Найважливіші в тексті слова Я поцілую мальву у щоку Ліна Костенко 16. 1. Прослухайте музику Петра Чайковського «Вальс квітів». Прочитайте вірш. Який настрій викликають ці твори?

Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії... Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Володимир Сосюра 2. Пригадайте, за якою ознакою добирають заголовок до твору. Доберіть до вірша заголовок.

Заголовок передає те найважливіше, що змальовано на картині або в тексті. Зрозуміти найважливіше допомагають запитання: Про що розповідається? Чого навчає твір? 17. Яка твоя найулюбленіша квітка? Придивися до неї. Що особливе в її кольорі, формі? Послухай «голос» своєї улюблениці. Уяви себе цією квіткою. Спробуй визначити її характер. 18. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

11

2. Довідайся, чому ці квітки отримали таке наймення. 3. Спиши речення.

Я поцілую мальву у щоку.

Ліна Костенко

19. 1. Прочитайте оповідання. Якими словами змальовано пишні барви мальв? До яких частин мови належать ці слова?

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви. Шугають червоними язиками багаття під самісіньку стріху. Так і гляди, від їхнього полум’я загориться хата! Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячному причілку. Мати кажуть, що ті рожі посадила колись давним-давно ще бабуся в свої дівочі літа (За Іваном Цюпою). 2. Поміркуйте, чи є це оповідання текстом. Чому ви так вважаєте? 3. Доберіть до даного тексту заголовок: І варіант — який допомагає зрозуміти, про що розповідається; II варіант — який спонукає задуматися, чого навчає твір. 4. Спишіть ту частину оповідання, в якій описуються вогненні барви мальв. 20. 1. Спиши текст, добираючи з дужок потрібні слова.

Людям мальва відома здавна. Ще древні греки й римляни цінували й розводили (мальву, цю квітку). Тільки для них мальва була не квіткою, а лікарською рослиною і... салатом. З її молодих листочків (вони, греки, люди) готували смачні, корисні для здоров’я салати. Вони й назвали (її, квітку, рослину) мальвою (За Аллою Коваль). 2. Які історичні відомості про мальву повідомляє автор? 3. Порівняй тексти про мальви (вправа 19 і вправа 20). Який із них художньо описує квіти, а який — подає точні наукові відомості? 4. Поміркуй, який заголовок можна дібрати до тексту Алли Коваль. Запиши його. 12

Квітка радості 21. 1. Прослухай музичний уривок твору Едварда Ґріґа «Ранок» і виразно прочитай вірш. Яким почуттям пройняті ці твори? Запиши вірш з пам’яті.

Знову ранок, знову світ! Знову квіти і проміння, і надії, і тремтіння, і усмішка, і привіт. Микола Вороний 2. Підкресли іменники. Чому вони переважають у вірші? Яке враження цим створюється? 3. Побудуй звукові моделі слів, у яких звуків менше, ніж літер. 22. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши поетичні рядки.

Болять майбутнім, школо, твої груди. Нехай святиться твій простий поріг!

гардеро’ б

Іван Драч

мізи’ нець

23. 1. Прочитайте. Визначте, який це текст: художній чи науково-популярний. Які слова і речення допомогли зрозуміти його зміст?

Школа — слово грецького походження. У перекладі воно означає «місце радості», «вчена бесіда», «розумне дозвілля». У Давній Греції навчальні заняття (їх називали словом «сколе») проходили у формі наукових бесід. Двійок не 13

ставили, домашніх завдань не було. Зате існували тілесні покарання за порушення. Учнями були тільки хлопчики. На слов’янські землі школа прийшла тисячу років тому. В ній вчилися тільки діти заможних людей. Так грецьке слово сколе по дорозі до нас стало школою. 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Випишіть словосполучення, які пояснюють зміст слова школа. 24. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте уривок з оповідання.

Конвалія під вікном Уже півроку нездужає Наталочка. Тяжка в неї недуга: ноги не рухаються, мов чужі. Лежить Наталя вдома у постелі день і ніч. Ми не забуваємо про свою однокласницю, ходимо до неї щодня. Весною Наталине ліжко поставили біля вікна. Вона дивиться на траву, листя й каже: — Як мені хочеться походити по траві! А то раз Наталя побачила зелені листочки, немов долоньки. — Дивіться, — шепоче вона, — конвалія! Наталя була така рада, аж щічки зарум’янилися. 14

Та сталося лихо. Вночі була велика злива. Рано-вранці, до сходу сонця, коли Наталя ще спала, ми прийшли в садок і побачили: конвалія лежить зламана. Що ж робити?.. (За Василем Сухомлинським). 2. Скористайтеся робочими матеріалами Вченого Лиса і продовжіть оповідання. Підготуйтесь виразно розповісти твір в особах.

Наталя засмутиться; сходили до лісу; викопали кущик; посадили під вікном; дивись, як біліють дзвіночки; а я боялася; гроза; вітер; снилося, що буря зламала конвалію. 3. Поміркуйте, чому оповідання має такий заголовок. Назвіть слова, які зв’язують речення в даному тексті. 4. Випишіть із тексту виділені слова. Запам’ятайте їх правопис. 25. Напиши листа своєму другові (своїй подрузі). Вислови в листі власні міркування про дружбу.

§ 5. Тема і основна думка тексту Всі на світі сльози б я витер... Тетяна Майданович 26. 1. Прослухай вірш та музику, яка зображає вітер. З якою інтонацією слід читати першу строфу? другу? Чому ти так думаєш?

Вітер має тисячі рук, ними він розгладжує луг, з кручі різко кинеться вниз, розкуйовджує верболіз. 15

От би мати рук, як той вітер! Всі на світі сльози б я витер...

Тетяна Майданович

2. Добери до вірша заголовок. 3. Доведи, що: 1) заголовки «Тисячорукий вітер», «Для чого вітрові тисячі рук?» допомагають зрозуміти, про кого або про що розповідається у вірші; 2) заголовок «Всі на світі сльози б я витер...» спонукає задуматися, чого навчає твір. 4. Пригадай, що таке тема і основна думка тексту.

У тексті про когось або про щось розповідається, доводиться якась думка чи описується предмет (явище). Це тема тексту. Текст створюється з певною метою. Це його основна думка. Зрозуміти основну думку допомагають запитання: Чого навчає текст? Що в ньому засуджується? 27. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Утвори від записаних слів прикметники чоловічого і жіночого роду. 28. 1. Спиши приказки. Про кого так кажуть?

Моя хата скраю. А там хоч трава не рости. 2. Чи легко жити серед байдужих людей? Чи можна від них дочекатися допомоги, співчуття, поради, підтримки? Чи розділить така людина твою радість, твоє горе? 3. Розкажи, хто до тебе завжди чуйний, уважний, хвилюється за тебе, вболіває, радіє твоїм радощам і успіхам. 16

29. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте оповідання.

Наш тато одужав Зустріла Катруся на подвір’ї двох своїх однокласників і поділилася радістю: — Наш тато одужав. Петро й Гриць подивилися на Катрусю, знизали плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток. — Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах. Одна з них — Ніна — здивовано спитала: — Ну то й що?.. Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі та гірко заплакала (За Василем Сухомлинським). 2. Визначте тему й основну думку оповідання. 3. Що ж так образило Катрусю? Чому вона гірко заплакала? Напишіть відповіді на запитання кількома реченнями. 30. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Коли діти дізналися, що Оля від’їжджає в інше місто назавжди, то дуже засмутилися. Вчителька запропонувала провести дівчинку і щось їй подарувати та побажати. 17

Діти намалювали сонце, що означає щастя, квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу. Повертаючись додому з вокзалу, діти запитали у вчительки: — А уроки сьогодні будуть? — У нас сьогодні був найважливіший урок, — відповіла вчителька. 2. Випиши частину тексту, в якій розповідається про те, що бажали діти Олі. 3. Чи забудуть діти свою однокласницю? Як будуть спілкуватися? Що можна сказати про учнів цього класу? Чого навчив їх цей урок?

Не похитнеться дуб-витязь у злую негоду

З народного

31. 1. Прочитай вірш.

Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинах ранньої роси.

Василь Симоненко

2. Запиши поетичні рядки з пам’яті. 3. Підкресли іменники та зв’язані з ними за змістом прикметники.

вра’ нці

вдень

18

вве’ чері

32. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Поміркуй, чому ці рослини отримали такі назви. 33. 1. Прочитай слова. Як, на твою думку, їх можна згрупувати?

Глід, ячмінь, тополя, дуб, овес, верба, бузина, сосна, квасоля. 2. Запиши слова групами. 34. 1. Опиши крони різних дерев — дуба, тополі, верби, ялини, липи. Що вони тобі нагадують? Крона якого дерева схожа на парасольку? свічку? конус? кулю? 2. Спробуй придумати віршовану загадку про будь-яке з цих дерев. 35. 1. Розглянь малюнок із зображенням дуба. Уяви, що за цією ілюстрацією ти маєш скласти текст-опис і надіслати його на конкурс у журнал «Соняшник».

2. Пригадай, як будується такий текст. Склади і запиши опис, за потреби використовуючи робочі матеріали Вченого Лиса. 19

Що це за дерево? Зачин (загальне уявлен- Могутнє листяне дерево ня про предмет) Стовбур міцний, товстий, з візерунчастою корою. Крона нагадує ... Основна частина Гілля крислате; високо підносить (ознаки предмета) до неба ... Листки темно-зелені, різьблені, ... Цвіте сережками. Плід — ... 3. Прочитай записаний твір. Чи немає в ньому докучливих повторень тих самих слів? Як їх усунути? Скористайся порадами Вченого Лиса.

Щоб побудувати висловлювання та вдосконалити його зміст, скористайся запитаннями що хочу сказати? для чого? Вони допомагають нам зорієнтуватися в умовах спілкування: знайти важливе, вилучити зайве, додати пропущене. 36. 1. Уявіть себе редакторами. Прочитайте текст-розповідь. Чи відповідає його зміст заголовкові? Чи немає чогось зайвого?

Яким виростає дуб у перший рік свого життя Дуб у перший рік життя утворює стрижневий корінь довжиною більше метра. А ось над землею він виростає не вище, як на десять сантиметрів. Дуб не скидає листя аж до самої весни. 2. Пригадайте, за якою ознакою будуємо текст та поліпшуємо його зміст. 3. Запиши удосконалений текст. 20

§ 6. Будова тексту Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз Ліна Костенко 37. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Гречка в полі, жито в полі, а ось тут у глушині виростають парасолі — хоч маленькі, та смачні.

Микола Петренко

2. Які слова допомогли тобі здогадатися, що описуються гриби? До яких частин мови належать ці слова? 3. До якого слова загадки відноситься дана звукова модель?

O

O

O

O

38. 1. Із поданих складів утвори і запиши слово.

2. Чому ці гриби отримали таку назву? 3. Розглянь малюнок і спиши речення. Встанови зв’язок слів у ньому.

Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз.

Ліна Костенко

4. Чи можна цей образний вислів Ліни Костенко використати як заголовок до малюнка? Чому? 39. 1. Прочитай уривок із казки.

Виткнувся із землі маслючок. Ніжка товстенька. Брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто не знайшов. 21

— З днем народження! — ласкаво привіталася травичка і розсунула стеблинки, місцем поступилася. А гілка осики зронила кілька листочків, щоб ніхто не помітив (За Олегом Буценем). 2. Знайди в казці опис маслючка. Вислови припущення, яку вдачу мав маслючок. Чому ти так думаєш? Які риси зовнішності грибка переконують нас у цьому? 40. 1. Прочитайте текст. Знайдіть слова, що описують грибний струмочок. Яку картину ви уявили?

Грибний струмочок Хто бував у горах в грибну пору, напевно, бачив цю дивовижу: гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе. Струмок? А може, тут і криється розгадка? У горах так: пройде злива — і помчать шумні, швидкі потоки. Такий потік розмиє грибницю і зариє її шматки по дорозі в землю. Спаде вода — і від струмка й сліду не буде. А грибниця залишиться, проросте грибами. От вам і грибний струмочок (За Андрієм Сахаровим). 2. Дайте письмову відповідь на запитання кількома реченнями (за варіантами):

І варіант. Яку дивовижу можна побачити в горах у грибну пору?

II варіант. Як утворюються грибні струмочки в горах?

III варіант. Чому грибні місця в горах називають грибними струмочками?

3. Який тип тексту — розповідь, опис чи міркування — потрібно використати в кожному з випадків? Доведіть свою думку. 41. Пригадай, як будуються тексти (розповідь, опис, міркування). За потреби користуйся таблицею. 22

Як будують тексти Опис Який? Яка? Яке? Час і місце Загальне враподії. ження чи уявленЗачин ня про предмет (явище). Основна Розгортання Ознаки предмечастина події. та (явища). Заключна Завершення Висновок. частина події. (кінцівка) Розповідь Що сталося?

Міркування Чому? Твердження, яке потрібно довести. Доведення. Висновок.

42. 1. Виразно прочитай уривок з оповідання.

В долах Стоїть ліс. З дерев: берези, черемхи, дуби. Восени опадає листя, жовкне, шелестить. Грає при світлі різними барвами. Іноді місцями жаріє проти сонця, мов саме полум’я. Між ними одна сосна. Все зеленіє. — Чого зеленієш? — накинулися дерева одного разу на неї. — Ми всі восени жовкнемо і скидаємо листя, а ти одна хочеш відзначитися в лісі?... (За Ольгою Кобилянською). 2. Продовж текст-розповідь. Як могли б розгортатися події? 3. Доповни і запиши речення. І варіант. Восени листя жовтіє тому, що... II варіант. Восени листя опадає тому, що...

23

Зелений листочок — сонячна комора 43. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Моє листя хитромудре і не схоже на кружальця. Моє листя, мов долоні, розчепірило п’ять пальців. 2. Які слова допомогли тобі здогадатися, про що йдеться в загадці? На які питання вони відповідають? До якої частини мови належать? 3. Побудуй звукові моделі слів, у яких літер більше, ніж звуків. Поясни їх правопис. 44. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. До яких частин мови вони належать? Як їх ще можна назвати? Виділи в них корінь.

2. Спиши. Підкресли головні члени речення.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, синім, золотим.

Ліна Костенко

45. 1. Уявіть себе вченими-біологами. Спробуйте дізнатися, чому зелений листок називають сонячною коморою. Пригадайте, як дихає і живиться рослина. 2. Поспостерігайте, як змінилися дерева, кущі, трави з приходом осені. Порівняйте два листочки — зелений і жовтий. Чому зелений листочок міцний, тугий, пружний? А який жовтий? Чому? 3. Прочитайте текст і поділіть його на частини. До кожної частини усно поставте запитання.

У зеленому листку є маленькі зелені зернята. Неозброєним оком їх не помітиш. Коли сонце світить, ці зернята ростуть і діляться. Так відбувається процес росту листка та 24

й усієї рослини. Окрім зелених зернинок, у листку є і жовті, а в деяких рослин — фіолетові, червоні. Коли сонце перестає світити, зелені зернинки зникають і залишаються тільки жовті, червоні або фіолетові. Так листочок змінює своє забарвлення. 4. Спишіть перший абзац тексту. 46. 1. Прочитай зачин і кінцівку тексту. Поміркуй, з чого зелені зернятка-кухарики варять обід для всього дерева. Що це за їжа? 2. Скористайся робочими матеріалами Вченого Лиса і склади основну частину.

Зелений листочок — сонячна комора Зачин

Зелений листок називають сонячною коморою, бо він вбирає та зберігає світло і тепло Сонця. Як це відбувається? Крихітні зелені зернинки, їх не помітиш оком. Із сонячних променів, води й вуглекислого Як потрапляє у лис- газу. Піднімається від коток вода? Що вдихає листочок ріння по... через отвори? Що Вуглекислий газ; кисень. видихає? Що за диво-кухарики живуть у листку? Із чого вони готують їжу?

Основна частина

Під дією Сонця маленькі зернинки-кухариЗаключна ки утворюють крохмаль і цукор, якими жичастина виться вся рослина. У листку, як у коморі, сонячна енергія залишається назавжди. 3. Визнач тип тексту. Запиши основну частину. 25

§ 7. Про одне і те ж по-різному Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі Леся Українка 47. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Вибігла із джерела: і лугами, і полями, та дрімучими лісами — аж до моря допливла. 2. Порахуй, скільки у загадці іменників, прикметників, дієслів. Чому іменників найбільше? Яку широку панораму окреслюють іменники в нашій уяві? 3. Знайди на карті річку, яка протікає в твоїй місцевості. Простеж шлях своєї річки від джерела до моря чи озера. 48. Із розсипаних складів утвори слова. Запиши. Як їх можна згрупувати?

49. 1. Прочитай поетичні рядки. Запиши їх з пам’яті.

Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі. Леся Українка 2. Характер якої річки — рівнинної чи гірської — відображено у вірші? Прислухайся до звучання вірша. Які звуки часто повторюються? Яке цим створюється враження? 50. 1. Прочитайте уривок із порівняльного опису. Як його можна закінчити? Які прикметники-антоніми для цього слід вжити?

Рівнинні та гірські річки Рівнинні річки тихоплавні. Вони не долають перешкод, а обминають їх. Поверхня річок спокійна. Вода в них прозора. Гірські ріки... 26

Слова для довідки: бурхлива, швидкоплинна, стрімка, шалена, могутня, каламутна. 2. Допишіть текст, скориставшись словами для довідки. За потреби звертайтесь до даної таблиці.

Як будують порівняльний опис Зачин

Ставлять завдання, як відрізнити подібні між собою предмети (явища). Перший спосіб

Основна Відмінні ознаки частина предметів (чи явищ) описують одночасно.

Другий спосіб Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують послідовно: спочатку — одного, потім — другого і т.д.

3. Порівняйте вірш Лесі Українки та побудований вами порівняльний опис. У якому з текстів річка описується образно? Який текст можна помістити в довідник, підручник з природознавства?

З огляду на умови спілкування, говоримо про одне й те ж по-різному: точно описуємо предмет (явище), або живописно, образно малюємо його. 51. 1. Розглянь малюнок і прочитай тексти.

27

1. Річка Прут бере початок у Карпатах. Має гірський характер. Довжина — близько тисячі кілометрів. 2. Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в’ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку (За Петром Козланюком). 2. Що спільного в цих текстах? Чим вони відрізняються? 3. Яка мета першого висловлювання? 4. Яка картина постає в уяві, коли читаєш другий текст? Знайди в цьому творі слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку. 5. Спиши текст, який тобі більше сподобався. 52. 1. Прочитай і спиши народні порівняння.

 Тиха, як вода в криниці.  Пропав, як камінь у воді. 2. Про кого так кажуть? Поясни, чому ти так вважаєш.

Річка заснула в берегах

Ліна Костенко

53. 1. Прослухай музику Петра Чайковського «Листопад» та поетичні рядки. Яким настроєм вони пройняті? Які почуття будять?

Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.

Ліна Костенко

2. Запиши вірш з пам’яті. Підкресли в цьому реченні головні члени.

вночі’

вчо’ ра 28

54. 1. Спиши слова каліграфічно. Зверни увагу на їх правопис.

2. Спиши речення.

Річка заснула в берегах... Ліна Костенко 55. 1. Поспостерігаймо за нашою річкою. Чи готується вона до зими? Як саме?

Ми були біля річки навесні, влітку, ранньої осені. Які зміни ви помітили на річці тепер? Якою стала вербичка? Кому дарує свої листочки? Чи змінилися зелені водорості? Яким став берег? Де поділися рибки? жабки? раки? Де тепер птахи? Куди поховалися комашки? Що робитиме річка взимку? Хто її змусить заснути? 2. Поміркуйте, що сталося б з усіма мешканцями річки, якби вона не вкривалася взимку кригою. 56. 1. Прочитай і порівняй тексти. Визнач їх типи.

I. Біля річки в мене є улюблене місце. Там росте вербичка, яку ми посадили разом із дідусем. Одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець. Ми вирішили посадити його на березі річки. Дідусь викопав ямку і опустив у неї вербичку, а я закидав коріння землею. Потім ми щедро полили деревце. Наша вербичка привітно шелестить листям і дарує всім гарний настрій. II. Велику користь державі приносять юні охоронці річок. Облік водойм, вивчення їх флори і фауни, порятунок молодої риби, патрулювання в районах рік та озер, спостереження за ростом і розвитком риб та інших мешканців водойм — ось далеко не повний перелік їхніх справ. 29

2. До першого тексту добери і запиши заголовок. 3. Передай зміст другого тексту одним реченням і запиши. 57. 1. Прочитай. Поміркуй, як допомогти забрудненій річці. 2. Доповни і запиши віршовані рядки, скориставшись словами для довідки. Добери до вірша заголовок.

Порятунку ... ріка, бо не дбає байдужа ... . Річко-..., постривай, підрости нам трішечки ... . Ми очистим твої ... — стане нам і ..., й снаги. Будеш ти блищати, як ..., всім даруючи втіху й ... . Слова для довідки: рука, річечко, благає, береги, скло, завзяття, дай, тепло.

Завдання і запитання для повторення 1. З яких частин складається текст? 2. Що виражає заголовок тексту? 3. Що таке тема і головна думка тексту? 4. Які є типи текстів? Чим вони подібні і чим відрізняються? 5. Назви’ ознаки тексту-міркування. 6. Які тексти використовують у листах? в довідниках і енциклопедіях? в усному мовленні?

30

РЕЧЕННЯ § 8. Види речень Мені наснився тихий сад Василь Стус 58. 1. Розглянь малюнок і прочитай вірш.

В сивому тумані, в сині димовій — яблука рум’яні, груші медові.

Вміє одаряти сотнями дарів осінь, щедра мати, всіх трудівників!

Максим Рильський

2. Скільки речень у вірші? Які це речення за метою висловлювання? 3. Постав запитання до кожного речення. Який розділовий знак треба ставити в кінці питального речення? Яке слово потрібно вимовляти з більшою силою голосу? 4. Перебудуй перше речення в окличне і запиши. Як його слід прочитати? 5. Перебудуй друге речення в спонукальне з окличною інтонацією. Виразно прочитай це речення. 31

59. 1. Попрацюйте з таблицею. Доберіть і запишіть відсутні речення.

Види речень За метою висловлювання Розповідні (про щось розповідається або повідомляється) Питальні (про щось запитується) Спонукальні (висловлюється спонукання до дії: прохання, порада, застереження, заборона, заклик, наказ тощо)

За інтонацією Неокличні

Окличні

Осінь вміє одаряти сотнями дарів. Чи вміє осінь одаряти сотнями дарів?!

2. З якою метою ми вживаємо розповідні речення? питальні речення? спонукальні речення? 3. Прочитайте парами неокличні та окличні речення. Які речення передають окличну інтонацію в усному та писемному мовленні? 4. Складіть за таблицею власні речення. Запишіть їх. 60. 1. Із складів утвори слова. Запиши. Яке серед цих слів є зайвим? Чому?

32

2. Спиши поетичні рядки.

Мені наснився тихий сад, роса, спориш на стежці. Василь Стус

гекта’ р

кіломе’ тр

61. 1. Прочитай текст. Як ти розумієш вислів «викохав садок»?

Дядько Роман викохав садок. І в садку в нього справжні дива! На одній гілці яблуко сніжно-біле. А на сусідній — золотисте або зовсім червонощоке. Визирають яблука з-поміж листя, сміються до сонця, наливаються, спіють (За Олесем Гончарем). 2. Постав письмово декілька запитань до першого речення. 3. Визнач головні члени в останньому реченні. Скільки в ньому присудків? Яке враження створюється завдяки вживанню декількох дієслів-присудків? Перебудуй це речення в спонукальне і запиши. Склади до нього схему. 62. 1. Прочитай уривок з тексту.

Яблуко і світанок Малий Мишко часто приходив до свого дідуся Корнія. Пригощав дідусь онука смачними яблуками, грушами, медом. Та Мишко не міг відірвати очей від великого білого яблука, що виросло аж на вершечку однієї яблуні. — Дідусю, любий, дозволь мені зірвати он те яблуко! — Ні, — відповів дідусь, — це яблуко належить тому, хто прийде в сад на світанку і попрацює годинку... (За Василем Сухомлинським). 2. Яким ти уявляєш дідуся Корнія? А Мишка? 3. Подумай, яке закінчення може мати цей твір. 4. Випиши з тексту одне розповідне і одне спонукальне речення. У спонукальному реченні підкресли звертання. 33

§ 9. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Барви осіннього лісу 63. 1. Прочитай вірш Катрусі — твоєї ровесниці. Які почуття він пробуджує?

Осінь мрійна, осінь мила все багрянцем притрусила. І сама — в барвистім листі, ще й калиновім намисті... 2. Які іменники та зв’язані за змістом прикметники малюють пишні шати осені? Які поетичні рядки, казкові історії навіяла тобі золота осінь? 3. Випиши з вірша головні члени речення. 64. 1. Спиши слова та прислів’я.

Жовтень ходить по краю та птахів виганяє із гаю. 2. Встанови зв’язок слів у реченні. Скільки в ньому присудків? Як голосом і на письмі передати інтонацію перелічення? 3. На які питання відповідають другорядні члени речення? З якими словами вони зв’язані?

температу’ ра

шере’ нга

65. 1. Виразно прочитай твір твого ровесника Олега в музичному супроводі.

Скрізь, куди не глянь, — золото, золото. І так тихо... Тільки інколи налетить вітер, зірве з дерева листочки. І закружляють вони в повітрі, наче метелики. А листочку так не хочеться з дерева падати. Він аж почервонів з печалі. 34

Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка! 2. Як змальовано осінь композитором і юним письменником — образно чи точно? Обґрунтуй свою думку. 3. Постав запитання до кожної частини тексту. Спиши третій абзац і встанови зв’язок слів у першому реченні. 66. 1. Розгляньте букет осінніх листочків. Знайдіть якнайбільше відтінків червоного кольору. Покажіть пурпурові, багряні, вишневі, бордові листочки. Придивіться, як пломеніють червоні кольори в осінньому золоті. 2. Складіть художній опис за поданим початком.

Яких тільки барв немає в осінньому лісі!.. 67. 1. Прочитай речення. Пошир його другорядними членами, використовуючи схему.

..., ..., ... Листочки кружляють.

... ... .

2. Запиши поширене речення. Підкресли в ньому головні та другорядні члени. 68. З кожної групи слів склади і запиши речення. Прочитай утворений текст. Добери і запиши до нього заголовок.

 Верба, священним, деревом, є;  в, піснях, оспівана, вона, народних, багатьох;  вербу, тримають, освячену, образами, за;  букети, котиків, з, вербових, є, найкращим, для, подарунком, рідних, знайомих, та.

35

Як побороти страх? 69. 1. Прочитайте вірш. Що у вас викликає посмішку? Чому?

— — — —

А куди ти, синку, йдеш? На війну, татусю. Нащо ж ти дрючок береш? Бо гусей боюся.

— Нащо ж хліба стільки взяв? — То для пса чужого, щоб мене він не займав, як піду повз нього. — А мотузку нащо сплів? — Прив’язать гармату, щоб бува не загубив, як стану тікати.

Катерина Перелісна

2. Які види речень за метою висловлювання та за інтонацією використовує автор? 3. Прочитайте варіанти заголовків до твору Катерини Перелісної.

Боягуз. А куди ти, синку, йдеш? Заяча душа. На війну!.. Хоробрий вояк. 4. Випишіть заголовки: І варіант — які допомагають зрозуміти, про кого розповідається у вірші; II варіант — які розкривають головну думку твору. 70. 1. Доповни речення.

Хоробрий вояк боїться і Він викликає усмішку, бо тільки вдає із себе 2. Встанови зв’язок слів у першому реченні.

36

. .

71. 1. Спиши слова. Що вони означають?

2. До першого слова добери і запиши споріднене. Познач корінь. Яка буква змінилася в корені? 3. Із розсипаних слів склади і запиши прислів’я. І варіант: куща, й, лякана, боїться, ворона; ІІ варіант: боятися, в, не, ходити, вовка, ліс. 72. Розкажіть, хто з вас боїться собак, темряви, грози. Чи є, на вашу думку, люди, які нічого не бояться? Поміркуйте, коли відчуття страху буває корисним. 73. 1. Прочитай оповідання. Поміркуй, чому твір має таку назву.

Боягузка Валя була боягузкою. Дівчинка боялася жаб, павуків, гусені. Якось діти гралися на вулиці. Хлопчики будували з піску фортецю, а Валя та її маленький братик Андрійко варили обід для ляльок. Раптом почулися вигуки: — Кудлай з ланцюга зірвався! Бережіться! Діти кинулися врозтіч. Валя заверещала, схопила в одну руку совок, а в другу — іграшкову сковорідку, заступила собою малого Андрійка. Ось уже зовсім близько ікласта паща. Валя кинула у пса сковорідку, потім — совок і крикнула з усієї сили: — Ану, геть! — Фу! Фу! Кудлай! Сюди! 37

Це сторож біг навперейми Кудлаю, Валі на допомогу (За Ніною Артюховою). 2. Що допомогло Валі подолати страх? Запиши відповідь на запитання кількома реченнями. 3. Випиши виділене речення та підкресли в ньому головні члени. Скільки в цьому реченні присудків? Якою частиною мови вони виражені? Поміркуй, з якою метою автор твору використовує декілька присудків.

§ 10. Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 74. 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити?

Йдуть дівоньки у садочок, зів’ють собі віночок з рутоньки, з м’ятоньки, з хрещатого барвіночку, з запашного василечку. 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Скільки в цьому реченні присудків? Який другорядний член пояснює присудок зів’ють і відповідає на питання що? Які другорядні члени речення відповідають на питання з чого? 75. 1. Спиши слова. Яке слово в цьому ряду зайве? Поясни, чому.

38

2. Спиши поетичні рядки.

Заквітчай голову дівочу лілеями та тим рясним червоним маком... Тарас Шевченко 3. Підкресли слова, які відповідають на одне й те саме питання і відносяться до одного слова.

Члени речення, які відповідають на одне й те саме питання і відносяться до одного й того ж слова в реченні, називаються однорідними членами речення. Якщо однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією, то на письмі між ними ставиться кома. 76. 1. Прочитай речення. Чим вони відрізняються?

Дівчата збирають квіти. Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок. 2. Спиши речення з переліченням. Скільки другорядних членів у цьому реченні? На яке питання вони відповідають і до якого слова відносяться? 77. 1. Прочитайте і порівняйте речення. Чим вони подібні? Чим відрізняються?

Ходять дівчатка по садочку, в’ють собі віночки. Ходять Оксанка, Марися, Наталя по садочку, в’ють собі віночки. 2. Спишіть обидва речення. Підкресліть однорідні члени. Якими членами речення вони виступають?

Однорідними членами можуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення.

39

78. 1. Прочитай текст.

Вийся, віночку, гладко... Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Наші дівчата плетуть вінки з маку, синіх волошок, чорнобривців, дикої рожі... У плетенні вінків в Україні досягнено не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та мережанні. Дівчата майстерно добирають і комбінують барву, форму квітів у вінку, щоб до лиця було... (За Олексою Воропаєм). 2. У яких видах творчості українці досягли високої майстерності?

Микола Рачков Дівчина-українка

3. Знайди і випиши речення з однорідними головними членами. Якими членами речення вони виступають? 4. Поясни правопис виділених слів. Побудуй звукову модель слова вишиття. 79. 1. Прочитай речення. Побудуй до кожного з них схему.

Маки пломеніють цвітом. Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом. 2. Як слід прочитати речення з переліченням? Назви’ в ньому однорідні другорядні члени. На яке питання вони відповідають та з яким словом зв’язані? 3. Пошир речення однорідними підметами. Запиши.

40

§ 11. Поєднання однорідних членів речення сполучниками По хрещатий барвінок... З народного 80. 1. Розглянь малюнок. Прочитай (заспівай) весільну пісню.

Барвінковий вінок Ой що ж там по нових сінях палає? На молоденькій з барвінку вінок сяє. 2. Яким настроєм пройнята пісня? З якою метою вжито в пісні виділені слова? До якої частини мови вони належать? Визнач їх час та число. 81. 1. Прочитай. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Які це слова? Визнач корінь у спільнокореневих. 3. Спиши речення. Поясни вживання розділових знаків.

Зелений барвінок є символом нев’янучого кохання, безсмертя. 82. 1. Прочитай текст. Які взаємини між рідними й близькими утверджує народний звичай — плетіння весільних вінків?

Весільні вінки Напередодні весілля дівчата сходяться до хати молодої, співають пісень, виплітають весільні вінки. Приступаючи до плетення вінка для молодої, дружки хором випрошують благословення: В долину, дівчата, в долину по червону калину, по хрещатий барвінок, — молодій на вінок... 41

Благослови, Боже, і отець, і мати, — будемо вінок зачинати! За Олексою Воропаєм 2. Запиши з коментуванням перше речення. Підкресли в ньому однорідні члени речення. 83. 1. Прочитайте текст. Поставте запитання до кожного абзацу.

У ніч на Івана Купала З давніх-давен в Україні у ніч на Івана Купала дівчата й хлопці розкладають вогнища на горі або поблизу річки. Молодь танцює навколо того багаття, стрибає через вогонь. Дівчата виплітають собі вінки, прикріплюють до них палаючі свічки і темної ночі пускають ті вінки на воду. І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть вінки із золотистими вогниками, віщують дівочу долю (За Олексою Воропаєм). 2. Знайдіть речення з однорідними членами: І варіант — у першому абзаці; II варіант — у другому абзаці. На які питання відповідають однорідні члени? З якими словами зв’язані? 3. Зверніть увагу на виділені слова, які зв’язують однорідні члени речення — й, або, і. Чи повторюються ці слова в реченнях? Чи ставиться кома перед ними при переліченні?

Однорідні члени речення можуть поєднуватися за допомогою сполучників і (й), та, або, чи, але, однак. 84. 1. Прочитай і спиши текст.

Вінок не тільки прикрашав, а й охороняв дівчину від лихого ока, нечистої сили. 42

Цікаво, що в Давній Греції, як і в Україні, вінок був оберегом. Щоб захистити мандрівників від бурі чи іншого нещастя, рідні й друзі кидали їм услід у море вінки. 2. Добери і запиши до тексту заголовок. Доведи, що дібраний заголовок є влучним. Поясни вживання коми. З якою метою вжито виділені сполучники?

Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає Олександр Олесь 85. 1. Прочитай поетичні рядки з вірша Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Як Кобзар називає Івана Котляревського?

Праведна душе! Прийми мою мову не мудру, та щиру — прийми, привітай. Прилини до мене хоч на одно слово та про Україну мені заспівай! 2. У якому з речень сполучник та вжито у значенні але, а в якому — у значенні і? 3. Підготуйся виразно прочитати обидва речення. Голосом передавай інтонацію перелічення та інтонацію протиставлення. Читаючи речення з інтонацією протиставлення, перший однорідний член вимовляй із більшою силою голосу, а другий — понижуючи голос. 86. 1. Прочитай і спиши слова. Які це слова? Познач в них корінь.

2. Спиши речення. Підкресли сполучники. Зверни увагу на вживання коми між однорідними членами речення.

Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає. Олександр Олесь 43

87. 1. Розгляньте таблицю. Підготуйтеся виразно прочитати подані в ній речення. У якому з речень однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення?

Сполучники, що поєднують однорідні члени речення

Правила вживання коми

Приклади речень

Реве та стогне Дніпр широкий. То реве, то стогне Дніпр широкий. а, але, однак, та Кома ставиться Тече вода в синє море, та не ви(у значенні але) — завжди. тікає. передають інтонацію протиставлення Кома не ставитьі, й, та (у значенні і), ся, якщо сполуччи, або, то — переник не повторюдають інтонацію пеється. релічення

2. У якому випадку між однорідними членами, поєднаними сполучниками, завжди ставиться кома? У якому випадку ставиться кома між однорідними членами, поєднаними інтонацією перелічення? 3. Запишіть з коментуванням речення, подані в таблиці. 88. 1. Прочитайте і спишіть поетичні рядки Тараса Шевченка.

   

Сонце йде і за собою день веде. А серденько соловейком щебече та плаче. Увечері посумую, а вранці заплачу. Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на журбу зверне. 2. Поміркуйте: І варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення; II варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією перелічення. Поясніть вживання коми між однорідними членами. 44

89. Прочитай речення. Виділені слова заміни однорідними членами, поданими в дужках. Запиши.

1. Про червону калину люди склали багато творів. (Пісень, легенд, розповідей, казок.) 2. Бабуся працювала. (Шила, вишивала, садила квіти, готувала їжу, співала.) 3. Діти веселяться. (Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій.)

Завдання і запитання для повторення 1. Які бувають речення за метою висловлювання? А які — за інтонацією? 2. Що називають підметом? А присудком? 3. Які члени речення називають однорідними? 4. Прочитай речення. Перебудуй його в спонукальне з окличною інтонацією.

Облетіло літо листячком із клена (Богдан Чалий). 5. Прочитай речення. Побудуй до них схеми. Встанови в них зв’язок слів.

Листочки летять, кружляють і тихо падають. Берізка красується платтячком зелененьким, ніжними вітами. Шумлять верхами дуби, берези, буки.

45

Слово. Значення слова. ЧАСТИНИ МОВИ § 12. Частини мови Осінні хмари сірі, як слони Ліна Костенко 90. 1. Виразно прочитай вірш. Яку картину малюють у твоїй уяві однорідні присудки? Створи пластичний етюд за мотивами вірша.

Вітер з пожовклим листком грається в котика-мишки: то поженеться біжком, то підкрадається нишком. Ну, а коли спійма, буде, дітки, зима. Віктор Терен 2. Знайди у вірші дієслова майбутнього часу. Добери до них відповідні форми теперішнього часу і запиши за зразком.

З р а з о к : вітер (що зробить?) поженеться; (що робить?) женеться... 91. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. До яких частин мови належать ці спільнокореневі слова? Доведи свою думку.

2. Спиши поетичні рядки. Підкресли іменники. Визнач їх рід.

Літає голуб, і чомусь так низько. Мабуть, крило поважчало. Туман. 46

Ліна Костенко

92. 1. Прочитайте вірш. Скільки в ньому речень? Чому ви так вважаєте? До яких частин мови належать ужиті автором слова?

Великі хмари холодом нагусли. Червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт передаю. Ліна Костенко 2. Розгляньте таблицю. Зробіть висновок, за якими ознаками ми розрізняємо частини мови. Чим прийменник і сполучник відрізняються від інших частин мови?

Слово

Частина мови

На яке питання відповідає? Що означає?

У якій формі вжито?

Член речення

хмари

іменник

що? назву предмета

у множ.

підмет

великі

прикметник

які? ознаку предмета

у множ.

другорядний член

нагусли

дієслово

що зробила? дію предмета

у множ. мин. часу

присудок

в

прийменник

не можна поставити питання, службове слово

—

не буває членом речення

а

сполучник

не можна поставити питання, службове слово

—

не буває членом речення

93. 1. Прочитайте уривок із казки. Усно продовжіть її. Виразно розкажіть в особах.

Сосонка Красується сосонка. Прийшла осінь смутна, а сосонці байдуже! Сусідки її, берізки та липки, стоять бідні та за47

журені, листячко з них геть облетіло. А сосонка мов би ще кращою здається поміж смутних товаришок. — А що, де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Немає в світі, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична! — каже сосонка берізкам та липкам. Величається вічнозелена красуня. Аж тут прилетіла сорока, застрекотала: — Че-че-че! Чекай, чекай!.. (За Оленою Пчілкою). 2. Спишіть перше речення третього абзацу. Розберіть його за частинами мови. 3. Знайдіть у тексті дієслова-синоніми. З якою метою вони вжиті в казці? 94. 1. Прочитай народні прислів’я та прикмети. Спиши.

Жовтню син, а зимі рідний брат. Хоч листопад і не лютий, та спитає, чи вдягнений та взутий. На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими. Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки снігу не було, він не вляжеться — відлига його з’їсть. 2. Які слова вжито в переносному значенні? До якої частини мови вони належать?

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках

Ліна Костенко

95. 1. Прослухайте музику Петра Чайковського з циклу «Пори року. Осінь» та поетичні рядки. Які почуття вони будять? Спиши. 48

Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Ліна Костенко 2. Як виглядають яскраві квіти на тлі сірого осіннього неба? Чи не нагадують вони прощальний усміх красуні-осені? 3. Прочитайте ще раз вірш. У яких словах виражена туга за літом? До яких частин мови належать ці слова? У якому значенні вони вжиті — прямому чи переносному? Чому ви так вважаєте? 96. 1. Із складів утвори слова. Запиши. Як можна їх погрупувати? Чому?

2. Спиши поетичні рядки. Поясни вживання коми. Підкресли головні члени речення. Якими частинами мови вони виражені?

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках.

Ліна Костенко

97. Поспостерігаймо разом, яким прийшов до нас листопад.

Погляньте на гілочки, де гладенькими підвісними доріжками ковзають крапельки чистої води. Що ви помітили? Яким буває небо в листопаді туманними ранками, морозними світанками, холодними вечірніми сутінками? На що схожі хмари? Якими стали дерева в нашому гайку? Чи одночасно вони скидають листя? А листя якого дерева залишається на дереві всю зиму? Придивіться до останнього листочка на дереві. Який він? Що йому може снитися? Про що він згадує? Чому не хоче опадати на землю? Які барви владарюють тепер у нашому гайку? Чому так сталося? Хто ж тут погостював? 49

Якою ви уявляєте осінь тепер, коли закінчується час її господарювання? А з ким можна порівняти ранню осінь? Яка ж єдина втіха у стомленої господарки-осені? Певно, лічити останні листочки на деревах? 98. 1. За враженнями від уроку мислення в природі складіть і запишіть казку «Лічить осінь листя на деревах»: І варіант — самостійно; II варіант — за поданими робочими матеріалами Вченого Лиса.

Лічить осінь листя на деревах Що могла згадати осінь?

Постаріла, стомилась Осінь. Сіла на пеньочку. Пригадалось їй, як... Що могла побачити? Підійшла до ... . Поруч ріс (росла) Прислухалась осінь: листочки розмовляють між собою: — ... Складіть діалог Раптом налетів Вітер. Дмухнув щосили і позбавив Осінь останньої забави. 2. Виразно прочитайте написані твори. Колективно обговоріть їх, відредагуйте. Які слова вжито влучно? До яких частин мови вони належать? 3. Чи вдало, на вашу думку, введено в казку діалог? 99. 1. Прочитай слова. Як їх можна погрупувати?

Прислухались, заслухались, слух, послухати, переслухати, слухання. 2. Запиши слова групами.

50

Вивірка, білка, білочка... 100. 1. Прочитайте вірш. Якою в ньому зображено білочку?

Бігла білка до ліщини У осінню теплу днину бігла білка до ліщини, щоб нарвати, ну хоч трішки, у торбиночку горішків, аби маленькі білченята всмак могли поласувати.

Марія Пономаренко

2. Назвіть іменники, прикметники і дієслова, вжиті у вірші. 3. Випишіть прийменники та інші службові слова. 101. Запиши каліграфічно букви і слова.

102. 1. Прочитайте текст.

У старому дуплі велетня-дуба жила весела родина білочок. Найменше білченятко Рудик було схоже на пухнасту руду кульку, з якої задерикувато стирчали китички вух та хитро виблискували чорні намистини-оченята. Коли Рудик перестрибував з гілки на гілку, над ним рудим парашутом розкривався хвіст. Рудько ніколи не сумував. Він гасав по слизьких холодних вітах і навіть придумав пісеньку: Листопад вітром носиться, на землю листя проситься. Червоне, жовте падає і килим нам нагадує. 51

2. Прочитайте, як описано Рудика. Які іменники з переносним значенням, на вашу думку, особливо виразні, влучні? Чому ви так думаєте? 3. Спишіть пісеньку. Вкажіть над словами, до яких частин мови вони належать. 103. 1. Прочитай. З поданих слів, словосполучень, незакінчених речень напиши текст-опис. Про яке звірятко йтиме мова? Добери до тексту заголовок. Допиши кінцівку.

Маленьке прудке звірятко; легке, гнучке, вкрите шерстю; вушка з китичками на кінчиках; передні міцні і гострі; короткі, але чіпкі; тримає їжу; довші і сильніші, ними відштовхується, як пружиною; красивий, великий, подібно до керма, допомагає стрибнути на гілку. 2. Підкресли прикметники. 104. 1. Прочитай текст. Знайди слова, вжиті в переносному значенні.

Білочка-мандрівниця Мама-білка навчила маленьку білочку лазити й стрибати. Прохала далеко не забігати. Та біля дуба і ялини руденька знала вже все. Стільки разів чула, як мурмоче старий дуб, а ялина тільки ледь-ледь похитує волохатими вітами. От одного разу мала вирішила пострибати далі від дуба та ялини. — С-ш-ш-ш, — раптом почула білочка страшне сичання і побачила, як до неї повзе довга, покручена, тонка й слизька гілка — тільки без листя. Вона ніколи не бачила, щоб гіллячки повзали. То була ... (За Оксаною Іваненко). 2. Поміркуй, кого побачила білочка. 3. Випиши з тексту два іменники, два прикметники, два дієслова і два прийменники. 52

ІМЕННИК § 13. Повторення вивченого про іменник Добро завжди перемагає зло 105. 1. Прослухайте (проспівайте) пісню. Які почуття вона будить?

Білий-білий птах — чистий, як світання. Чорний-чорний птах — тихий, як печаль.

Білий-білий птах — моя любов остання. Чорний-чорний птах — то мій найперший жаль. Анатолій Матвійчук

2. Що можна пов’язати з білим та чорним птахом? Чи не нагадує вам білий птах — день, а чорний — ніч? Які за значенням іменники ніч — день? радість — сум? добро — зло? 3. Випишіть з вірша окремо іменники, що є назвами істот та неістот. Визначте рід кожного іменника.

Іменник — це частина мови, що означає назву предмета і відповідає в початковій формі на питання хто? або що? 106. 1. Спиши слова. Як їх можна погрупувати?

2. Спиши речення і встанови в ньому зв’язок слів. Якими членами речення виступають іменники?

Добро завжди перемагає зло. 53

107. 1. Прочитайте оповідання. Чому воно має таку назву?

Чому ж горобець утік? Збудувала собі Ластівка гніздечко під стріхою. Наносила сухої травички й пір’ячка — під голову покласти. А тут Горобець заліз у її гніздо. Прилітає Ластівка, просить Горобця: — Лети собі, Горобчику, добрий молодчику, до свого гнізда, пусти мене в мою хатку. А Горобець насупився і мовчить. Ластівка попросила ще раз, потім ще раз, і ще тричі по разу і три рази по тричі. А Горобець сидить та й мовчить. Почув її слізні благання Шпак, прилетів та й радить: — Не проси, Ластівко. Це такий розбійник, що ніякі просьби не допоможуть. Висмикни дзьобом у нього пір’їну з голови, от він і втече... — Як це — висмикнути пір’їну? Йому ж болітиме. — Тоді лети та будуй собі інше гніздо. Ластівка сіла, задумалася: «Що ж робити? Горобчика жалко, болітиме, коли висмикнеш пір’їну. Але ж він не комашку якусь відібрав у мене, а хатину». Затремтіло від гніву її серце. Розправила крильця Ластівка, полетіла стрілою до хатки своєї, роззявила дзьобика, щоб пір’їну в злодія висмикнути. Побачив це Горобець — та й утік. Дивується Ластівка — чого ж він утік? А Шпак сидить біля шпаківні та й радіє (За Василем Сухомлинським). 2. Розкажіть текст в особах. 3. Що ж допомогло Ластівці позбутися злодія? Дайте відповідь на запитання кількома реченнями. 4. Випиши з тексту казки спільнокореневі іменники та іменники-синоніми. У кожній групі споріднених слів познач корінь. 54

§14. Відмінювання іменників Пишіть листи і надсилайте вчасно

Ліна Костенко

108. 1. Розглянь малюнок і прочитай вірш.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу, і коли навіть ні про що писати.

Ліна Костенко

2. У якому значенні вжито в тексті слово лист? Яке інше значення має це слово? 109. Із букв і складів утвори слова. Запиши.

телегра’ ма

телефо’ н

110. 1. Спиши речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

1. Забриніла після, заспівало (слово), мов струмок весною, ллється наша мова (В’ячеслав Боднарчук). 2. Ти — весь у (слово), як у сповиткові, з колиски до калини при горбі (Борис Олійник). 3. Бо життя неможливо любити без (слово) (Зінаїда Бебешко). 2. Підкресли змінені слова. Закінчення виділи. За якими питаннями змінюються іменники?

Зміна закінчень іменників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. В українській мові є сім відмінків. 55

111. 1. Розгляньте таблицю. Як називаються відмінки іменників? На які питання відповідає кожен з них? Що означає? Чим відрізняється кличний відмінок від інших відмінків?

Відмінювання іменників Назва відмінка

Питання та допоміжні слова

Відмінювання іменників в однині

у множині

Називний (Н.)

хто? що? (є)

учень школа

учні школи

Родовий (Р.)

кого? чого? (немає)

учня школи

учнів шкіл

Давальний (Д.)

кому? чому? учневі (-ю) (даю) школі

учням школам

Знахідний (З.)

кого? що? (бачу)

учня школу

учнів школи

Орудний (О.)

ким? чим? (орудую)

учнем школою

учнями школами

Місцевий (М.)

на кому? на учневі на (у) чому? (-ю) у школі

Кличний (Кл.)

не відповідає на питання

учню школо

на учнях у школах учні школи

2. Провідміняйте усно слово адресат в однині і множині.

Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. 112. 1. Прочитай речення. У якому з них виділене слово вжито у формі називного відмінка? Чому ти так вважаєш? 56

Оксанко, скажи лагідне, добре слово. Оксанка каже лагідне, добре слово. 2. Яким членом речення виступає іменник у називному відмінку? 113. 1. Розглянь зображення марок та прочитай текст.

Перші поштові марки 6 травня 1840 року на Лондонському поштамті з’явилися перші марки із зображенням королеви Вікторії. Перші п’ять українських марок випущено 1917 року, коли наша держава стала самостійною. Намалювали ці марки художники Георгій Нарбут та Антін Середа. На першій марці Середа зобразив вічний і завжди молодий символ української держави — тризуб на тлі сонячного проміння (Із часопису). 2. Постав запитання до частин тексту і дай на них відповідь. 3. Спиши другий абзац. Підкресли іменники в називному відмінку.

Бандуристе, орле сизий …

Тарас Шевченко

114. 1. Прослухайте грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» у виконанні Державної капели бандуристів України. У які часи переносимося на крилах народної думи? Які картини постають у нашій уяві? 57

2. Що нагадують звуки бандури? Якими барвами переливаються? Які почуття будять? 115. Спиши слова й поетичні рядки. Підкресли іменники в кличному відмінку.

Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати.

восени’

Тарас Шевченко

взи’ мку

влі’тку

116. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовки, які співвідносяться з темою тексту та його основною думкою.

Мудрі, безстрашні, високі духом кобзарі несли людям слово правди. Натхненні співці закликали народ до єднання. Піднімали його на боротьбу з поневолювачами. Оспівували подвиги мужніх героїв-лицарів. Кобзарева пісня була чи не сильнішою за будь-яку зброю. Кобзареве мистецтво пережило віки. І народ зберіг його до наших днів (За Анатолієм Григоруком). 2. Випиши виділені речення. Встанови в них зв’язок слів. У яких відмінках ужито іменники в цих реченнях? Якими членами речення вони виступають? 117. 1. Розгляньте таблиці відмінювання іменників української літературної мови. Зверніть увагу, в яких відмінках мають однакові закінчення іменники жіночого роду; чоловічого роду; середнього роду. У яких відмінках іменників чоловічого роду вживаються паралельні закінчення? 58

Відмінювання іменників в однині Відмінок

Питання, допоміжні слова

Жіночий рід

Н.

хто? що?

дума

пісня

межа

ніч

Р.

кого? чого? (немає)

думи

пісні

межі

ночі

Д.

кому? чому? (даю)

думі

пісні

межі

ночі

З.

кого? що? (бачу)

думу

пісню

межу

ніч

О.

ким? чим?

думою піснею

межею

ніччю

М.

на кому? на (у) чому?

в думі

в пісні

на межі у ночі

думо

пісне

ме’ же

Кл. Відмінок Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Питання, допоміжні слова хто? що? кого? чого? (немає) кому? чому? (даю) кого? що? (бачу) ким? чим? на кому? на (у) чому?

ноче

Чоловічий рід дуб дуба

боєць бійця

край краю

дощ дощу

дубу

бійцю бійцеві бійця

краю (-єві) край

дощу

дубом бійцем на дубі на бійцеві (-ю)

краєм на краєві, (-ю)

дощем у дощі

дубе

краю

до’ щу

дуб

бійцю 59

дощ

Відмінок

Питання, допоміжні слова

Середній рід

Н.

хто? що?

озеро

поле

збіжжя

плече

Р.

кого? чого? озера (немає)

поля

збіжжя

плеча

Д.

кому? озеру чому? (даю)

полю

збіжжю

плечу

З.

кого? що? (бачу)

озеро

поле

збіжжя

плече

О.

ким? чим?

озером

полем збіжжям плечем

М.

на кому? на озері на полі у збіжжі на плечі на (у) чому?

Кл.

озеро

поле

збіжжя

плече

2. Доберіть потрібні іменники за поданими моделями. І варіант

II варіант

III варіант

-о

-о -о

-а -я

118. Визнач, за зразком яких іменників відмінюються слова: карти, землею, коня, полем. Постав ці слова в початкову форму і провідміняй.

Міркуй так: 1) країною — ставлю в початкову форму — країна, означає неістоту, жіночий рід; знаходжу в таблицях іменник такого ж роду (ж. р.) із таким же закінченням -а. Отже, слово країна відмінюється за зразком іменника дума. 2) учнем — ставлю в початкову форму — учень, назва істоти, ч. р.; знаходжу в таблиці іменник того ж роду (ч. р.); орієнтуюся на кінцевий приголосний основи, бо закінчення нульове (м’який приголосний). Отже, слово учень відмінюється, як боєць. 60

119. 1. Прочитай. Спиши, вставляючи, де потрібно, пропущені закінчення.

Славетний кобзар Остап Вересай осліп у чотирирічному віці. На наук.. до кобзар.. пішов він у п’ятнадцять років. Остап.. Вересая знав Тарас Шевченко. Він подарував кобзареві свого славнозвісного «Кобзаря». 2. Перевір написання закінчень іменників за таблицями (сс. 59–60).

§ 15. Розрізнення відмінків іменників … У козаків і музика була

Оксана Пахльовська

120. 1. Прочитай вірш. Чим уславилося українське козацтво?

Не тільки зброя, ох, не тільки зброя, а в козаків і музика була. Такі литаври — не піднімуть троє, такі цимбали — запрягай вола. Стрибали на вибоях тулумбаси, дзвеніла скрипка і гула дуда ...

Оксана Пахльовська

2. Значення яких слів тобі невідоме? Звернися до тлумачного словника. 3. Випиши з тексту іменники, які вживаються тільки у множині.

гвинті’вка 121. Прослухай грамзапис народних пісень у виконанні Державної капели бандуристів України. Які почуття, настрої, думи виливав народ у піснях? Які види народних пісень ти знаєш? 61

122. Спиши слова. Яке слово зайве? Чому?

2. Спиши образний вислів. Яке слово вжито в переносному

значенні? Яке враження цим створюється?

Скрипка грає, серце крає.

Олександр Олесь

3. Визнач, у якому відмінку вжито іменники. 123. 1. Прочитайте текст. Визначте відмінок слова бандурист. За потреби скористайтеся таблицею.

Бандура стара-престара ... Колись, було, сяде бандурист край битого шляху, вдарить по струнах. А вони задзвенять, як грізні козацькі шаблі. Слухає бандуриста притихла громада. Голос у бандуриста лине чисто, ясно, натхненно (Із часопису). 2. Користуючись таблицею, порівняйте значення і питання родового та знахідного відмінків іменників — назв істот. Зробіть висновок, як розрізняють ці відмінки.

Родовий відмінок

Знахідний відмінок

кого? (немає)

кого? (бачу)

відсутність чогось або прина- предмет (особу), на яку лежність до когось чи чогось спрямована дія розпізнається підстановкою розпізнається підстановіменника ж. р. на -а (банду- кою іменника ж. р. на -а ристка) (бандуристка) Голос (у кого?) у бандуриста Слухає (кого?) славного (у бандуристки) дзвенить бандуриста (бандуристку) притихла громада. урочисто, ясно, натхненно. 62

124. 1. Прочитай початок легенди. Спиши.

Колись давно-давно в Україні жила собі дівчина. Звали її Кобза. Не красою славилась, не рукоділлям. А був у дівчини дивний дар. Уміла почути, про що шепочуть трави, чого стогне земля, який біль ховають у собі прадавні могили. 2. Склади і запиши продовження легенди за опорними словами: турецький султан, дівчину, її пісні, наказав, мою країну, славлять. 125. 1. Прочитай речення. Як їх треба переставити, щоб закінчити легенду про Кобзу із вправи 124?

Лиш доторкнувся меч ката до дівчини, як вона зникла. Але з дівочих вуст не злинув жоден звук. Тоді в люті султан наказав замучити Кобзу. А на землю впав чудесний інструмент. 2. Запиши кінцівку легенди. Встанови зв’язок слів у виділеному реченні. Визнач, у яких відмінках вжито іменники.

Гривня 126. 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

Назви деяких грошей повідомляють, у яких країнах вони «живуть»: лат — у Латвії; афгані — в Афганістані; заїр — в Заїрі. У країні Гватемала грошова одиниця має назву рідкісного і дуже красивого птаха — кетцаль. Він не може прожити в неволі жодного дня, його дім — гірські ліси. Тож кожен гватемалець, беручи в руки кетцаль, пам’ятає: для людини головне не гроші, а свобода (Із журналу «Барвінок»). 2. Доповніть речення і запишіть з коментуванням.

Кетцаль — грошова одиниця ... . Гватемалець, беручи в руки кетцаль, пам’ятає: ... . 63

3. Визначте відмінок слова кетцаль у кожному реченні.

Міркуйте так: щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв’язок слів у реченні. Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом. 4. Порівняйте значення та питання називного і знахідного відмінків, користуючись таблицею. Зробіть висновок, як їх розрізняють, коли іменник без прийменника.

Називний відмінок

Знахідний відмінок

що? (назва неістот)

що? (назва неістот)

Означає предмет, що вико- Означає предмет, на який нує дію скерована дія (Що?) Кетцаль (Н.) — гро- Бере в руки (що?) кетцаль шова одиниця. (З.). 127. 1. Спиши слова. Яке з них є зайвим у цьому ряду?

2. Спиши прислів’я. Як ти розумієш його зміст?

Знати й уміти — за плечима не носити. напа’ м’ять 3. Добери і запиши до слова свобода синоніми та антонім. 128. 1. Прочитай текст і розглянь малюнок. Постав запитання до кожного абзацу.

64

Одна гривня — один віл Гривня з’явилася за часів Київської Русі. Це був злиток — срібний, іноді золотий. За одну гривню можна було купити одного вола. Гривні знову з’явилися за часів відродження української державності в 1919–1920 роках. Тепер — це наші українські гроші. 2. Визнач рід та відмінок виділених іменників. За потреби користуйся таблицями на сс. 59–60. 129. 1. Запиши речення. Підкресли в них головні члени. Визнач, у якому відмінку вжито виділені іменники. Обґрунтуй свою відповідь.

Українська державність відродилася в 1919–1920 роках. Український народ виборов свою державність у 1919–1920 роках. 2. У якому відмінку вжито слово народ? Склади і запиши речення зі словом народ у знахідному відмінку.

Які щасливі очі у казок Ліна Костенко 130. 1. Прочитай текст. Чому він має таку назву?

Золота криниця Чи задумувались ви над тим, чому не вмирають народні казки? 65

А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ, його мудрість, волелюбність, іскрометний жарт (Із часопису «Соняшник»). 2. Випиши іменники жіночого роду, постав їх у початкову форму, познач основу та закінчення. 131. 1. Спиши слова. Які ці слова за значенням?

2. Спиши крилатий вислів. Як ти його розумієш? Вкажи рід і відмінок іменників.

Які щасливі очі у казок!

Ліна Костенко

ліво’ руч

право’ руч

132. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте уривок з казки про Іллю Муромця і Солов’я-розбійника.

Сів Ілля Муромець на коня і поїхав на Київ. А на Київ треба було їхати манівцями, бо на прямій дорозі сидів страшний Соловей-розбійник. Усіх повбивав лютий ворог — там ні птиця не пролітала, ні звір не пробігав, ніякий богатир не проходив. Ілля Муромець рушив прямою дорогою, повз той ліс, де Соловей-розбійник сидів ... 2. З якою метою вжито виділені слова? Яку картину малюють вони у вашій уяві? Що уособлює Соловей-розбійник? Які риси українського народу втілює Ілля Муромець? 3. Спишіть речення. Визначте відмінок слова землі. 66

Несхитні витязі виборювали волю рідній землі. Несхитні витязі подолали ворогів на рідній землі. 4. За потреби скористайтеся таблицею. Зробіть висновок, як розрізняють давальний та місцевий відмінки.

Давальний відмінок

Місцевий відмінок

кому? чому? (даю)

на кому? на чому?

означає особу або предмет, має значення місце дії на користь яких відбувається дія рідко вживається з приймен- завжди вживається з приниками йменником Несхитні витязі виборювали Несхитні витязі подолали волю рідній (чому?) землі. ворогів (де? на чому?) на рідній землі. 133. 1. Прочитай текст. Знайди зачин, основну і заключну частини. Постав до кожної частини запитання. Усно дай на них відповідь.

Казка, що стала дійсністю З дитинства відомі нам перекази про билинного богатиря Іллю Муромця, який служив у київського князя Володимира. Під Черніговом існувала навіть могила, де, за легендою, був похований славетний герой. І от у 1992 році українські археологи провели розкопки на цьому місці. І несподівано для себе знайшли кістяк, який міг належати тільки надзвичайно могутній людині, і поруч — зброю велетенських розмірів (Сергій Гановський). 2. Спиши основну частину. Встанови зв’язок слів у виділеному реченні. У якому відмінку і числі вжито іменники в цьому реченні? 67

§ 16. Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду Дорожче за золото 134. 1. Відгадай загадку. Доведи правильність відповіді.

У воді росте, кохається, вкинь у воду — злякається. 2. Випиши із загадки слова, що відповідають схемам: у.

і,

3. У яких відмінках вжито цей іменник? До якого роду належить? Добери інші іменники за поданими схемами. 135. 1. Прочитай і спиши прислів’я. Чому так кажуть?

 Без солі не смачно, без хліба не ситно.  Хліб-сіль їж, а правду ріж. 2. Підкресли виділені слова. Що відбулося в корені слова? 136. 1. Розгляньте таблицю і заповніть її.

Чергування голосних звуків [і] з [о], [е] в іменниках чоловічого і жіночого роду Іменник у початковій формі сіль

Іменник у непрямому відмінку

Звуки, які чергуються

солі

[і]  [о]

каменя

[і]  [е]

лід камінь осінь 2. Зробіть висновок, які голосні звуки чергуються в деяких іменниках чоловічого та жіночого роду.

68

137. 1. Із поданих пар слів утвори і запиши словосполучення. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються.

Яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати (кіт), розлігся на (піч), стоїть біля (ворота). 2. З одним із словосполучень (на вибір) склади і запиши речення. 138. Спиши текст. Підкресли слова, в яких унаслідок зміни відбувається чергування голосних у корені.

Вечір Сонце зайшло. Надворі почало вже темніти. На заході небо червоніло жаром. На сході понад лісом воно було синє, аж чорнувате. Серед неба займалися ясні зорі. Чорна ніч простелювалась чорним сукном по селу, по садках та лісах (За Іваном Нечуєм-Левицьким). 139. Випиши з орфографічного словника кілька іменників, у яких відбувається чергування звуків [і] з [о] або [е].

§17. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням -і Говорила риба рибі

Микола Петренко

140. 1. До кожного незакінченого речення з лівої колонки добери продовження з правої. Спиши складену загадку і відгадай її.

По землі не пробіжуся Очі маю — не моргаю, Хати зроду не будую,

маю рот — не розмовляю. та нітрохи не бідую. і на небо не дивлюся.

2. Що тобі допомогло побудувати загадку? Які слова в ній римуються? До яких частин мови належать? Чому ти так думаєш? 69

3. Підкресли іменники, які відповідають схемам: І варіант і,

II варіант

о

и,

У яких відмінках вжито ці іменники?

141. Із розсипаних складів утвори слова — на’ зви акваріумних рибок. Запиши слова каліграфічно.

142. 1. Прочитай текст. Як у ньому розповідається про вік риби — точно чи образно? Постав запитання до тексту.

Вік риби визначають по лусці, на якій щороку відкладається річне кільце. Для цього досить підсушити на рибці луску і уважно її розглянути. Кількість лусок у рибки встановлюється на певному році життя і в майбутньому не змінюється. Змінюється лише розмір луски. 2. У якому відмінку вжито виділені іменники? Випиши ці слова. Що відбулося в корені слів перед закінченням -і? 143. 1. Розгляньте таблицю. Заповніть її. Зробіть висновок, як змінюються кінцеві приголосні основи іменників у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.

Чергування приголосних звуків у іменниках Початкова форма

Давальний відмінок

Місцевий відмінок

Зміна кінцевого приголосного основи

нога

нозі

на нозі

[г]  [з’]

рука

руці

у руці

[к]  [ц’]

у вусі

[х]  [с’]

вухо собака папуга муха

70

2. За зразком таблиці наведіть приклади іменників, кінцевий приголосний основи яких перед -і змінюється:

[г], [к], [х]  [з’], [ц’], [с’]. 144. 1. Прочитай уривок з оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Яким ти уявляєш Олеся?

Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі. Пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь. І ввижається Олесеві маленька хатка під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він, біля віконця сидить, рибку стереже... Раптом поміж куширами промайнула чорна блискавка і завмерла осторонь довгастою плямою. Олесь підповз ближче, пригледівся і застогнав від подиву: щука! В зубах у неї тремтіла маленька пліточка. — Пусти, — видихнув Олесь і ляпнув долонею по льоду. Та щука й не поворухнулась (За Григором Тютюнником). 2. Випиши виділені слова та визнач їх рід і відмінок. Постав ці слова в місцевому відмінку. Поспостерігай, чи відбувається зміна кінцевих приголосних основи перед закінченням -і. 145. Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Підкресли слова, в яких відбулося чергування приголосних звуків.

— Тррримайся! Тррримайся! — чулося (пташка). Як не триматися? Чижик полетів за той високий будинок, що на (ріг), а потім через ботанічний сад (За Оксаною Іваненко).

71

§ 18. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини І. Котляревський, М. Лисенко, О. Петрусенко — видатні митці Полтавщини 146. 1. Прочитай пісню із п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Якими словами характеризує себе героїня твору? До якої частини мови належать ці слова?

Ой я дівчина полтавка, а зовуть мене Наталка. Дівка проста, не красива, з добрим серцем, не спесива. 2. До виділеного прикметника добери синоніми. 3. Спиши пісню. Підкресли іменники, визнач їх рід, відмінок, виділи основу і закінчення. 4. Прослухай пісню Наталки з опери Миколи Лисенка, створену композитором за п’єсою Івана Котляревського, у виконанні Оксани Петрусенко. Які почуття викликає спів Оксани Петрусенко? 147. 1. Із складів утвори слова, поясни їхній зміст. Спиши каліграфічно слова та речення.

Іван Котляревський, Микола Лисенко, Оксана Петрусенко — видатні митці Полтавщини. 2. У якому відмінку вжито виділений іменник? За якою таблицею можна перевірити правопис відмінкового закінчення цього іменника? 148. 1. Розгляньте і проаналізуйте схему.

72

Іменники чоловічого та жіночого роду на -а (-я) з основою на твердий приголосний

м’який приголосний та [ж], [ч], [ш]

[й]

у родовому відмінку однини мають закінчення

-и: Миколи, дівчини, перемоги, краси.

-і: Іллі, зорі, кручі, вежі.

-ї: Марії, Софії, мрії, надії.

2. Наведіть власні приклади іменників чоловічого та жіночого роду на -а (-я), орієнтуючись на кінцевий приголосний основи. 149. 1. Прочитай. Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. У якому відмінку вжито ці слова?

Талант до (пісня) і потяг до (музика) передався Оксані від (батько). Голос (дівчинка) лунав усюди і долинув до вух (вчитель) (музика). Він допоміг їй здійснити мрію. Виступ (співачка) захоплював глядачів. Виконання нею пісні (Наталка) з опери (Микола) Лисенка «Наталка Полтавка» було неперевершеним. 2. Підкресли іменники в родовому відмінку, виділи в них закінчення. Поясни їх правопис. 150. 1. Прочитай текст. Постав запитання до кожної із частин.

Увесь багатющий талант Оксани Петрусенко в найповнішому блиску розкривався під час виконання народних пісень. Що не пісня — то новий образ, характер. 73

Улюбленою піснею співачки була «Чи я в лузі не калина була». Ця пісня глибоко вразила Катерину Білокур. Вона намалювала гілку з кетягом калини і написала сповідь про свою гірку долю, співзвучну з піснею. Саме Оксана Петрусенко допомогла художниці організувати виставку своїх полотен, стати відомою в усьому світі. 2. Які іменники жіночого роду на -а, -я вжито в тексті в родовому відмінку? Випиши їх, закінчення виділи. 3. Провідміняй слова Оксана, пісня.

§ 19. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини Місяць — супутник Землі 151. 1. Виразно прочитай вірш у музичному супроводі.

Гордо, мов княгиня, ходить нічка синя в золотій короні, з місяцем в долоні ...

З місяцем в долоні, у косі з зірками, в дзвоні-передзвоні із колядниками. Марія Хоросницька

2. Які слова у вірші вжито в переносному значенні? Яку картину малюють ці слова в твоїй уяві? Яке враження створюють? Запиши з пам’яті перше речення. Підкресли іменники, визнач їх рід і відмінок. 152. 1. Спиши букви, слова. Яке із слів зайве? Чому?

74

153. 1. Запиши речення з коментуванням.

Місяць — природний супутник Землі. 2. Провідміняй виділене слово. За якою таблицею можна перевірити правопис відмінкових закінчень цього слова? 154. 1. Спишіть, вставляючи пропущені закінчення.

Протягом (чого?) оберт.., вивчення (чого?) космос.., велична картина (чого?) зорепад.., під’їхали (до чого?) до космодром.., кільця (чого?) Сатурн.., червоний колір поверхні (чого?) Марс.., фази (чого?) Місяц.. . 2. Перевірте себе за орфографічним словником. Зробіть висновок про правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником. 155. 1. Розглянь картину І. Марчука «Село у місячному сяйві». Прочитай народну пісню.

— Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, що сторожиш ти? — Я стережу тиху нічку, гай і поле, ліс і річку і сільські хати. 75

— Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, хто є в тих хатках? — Сплять там дітки в постілочках, сон цілує їх у очка, водить мрії в снах. 2. Випиши іменники чоловічого роду і постав їх у родовому відмінку однини. Правопис закінчень перевір за словником.

§ 20. Правопис закінчень іменників чоловічого і жіночого роду в орудному відмінку однини Падаючі зорі 156. 1. Виразно прочитай поетичні рядки. Які звуки у вірші найчастіше повторюються? Яке враження цим створюється?

Діти сплять ... А над левадою місяць, дивлячись, завмер: стрімголов із неба падають зорі в зарості озер.

Володимир Лучук

2. Спиши вірш. Визнач відмінок виділеного іменника. Познач закінчення.

посере’ дині

попе’ реду

157. Спиши слова, речення.

Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина (Олесь Бердник). 76

158. 1. Прочитай слова.

зірка верба

бабуся лінія

вежа круча

груша площа

2. Постав подані іменники у формі орудного відмінка однини. Запиши. Написання яких закінчень викликало в тебе сумнів? Перевір себе за схемою.

Іменники жіночого роду на -а (-я) з основою на твердий приголосний

м’який приголосний та [ж], [ч], [ш]

[й]

в орудному відмінку однини мають закінчення -ою: мальвою, калиною.

-ею: землею, межею.

-єю: історією, лілією.

159. 1. Запиши подані іменники жіночого роду в три стовпчики, поставивши їх в орудному відмінку однини відповідно до поданих моделей. ою

ею

єю

Казка, пороша, екологія, їжа, мова, праця, нація, мелодія, дружба, флейта, парча, мрія. 2. Склади і запиши речення з одним словом (на вибір). 160. Спиши словосполучення, ставлячи подані в дужках слова в орудному відмінку. З одним словосполученням (на вибір) склади і запиши речення.

Народитися під щасливою (зірка), пригощати смачною (каша), думати над (задача), майоріти над (вежа), мандрувати (Україна), їхати (залізниця), разом з (учителька), милуватися (лілія), дружити з (Марія). 77

Чумацький шлях 161. 1. Прочитайте і доповніть міркування. Утворені речення запишіть.

Велику Ведмедицю у нас називають Великим Возом, бо коли пильно придивитися, то й справді... Малу Ведмедицю часто звуть Ковшем, бо це сузір’я за формою... 2. Визначте рід і відмінок виділених іменників. Чому, на вашу думку, ці слова мають різні закінчення? Розгляньте схему і перевірте правильність своїх міркувань.

Іменники чоловічого роду з основою на твердий приголосний

м’який приголосний та [ж], [ч], [ш]

[й]

в орудному відмінку однини мають закінчення

-ом: гербом, дубом, столом.

-ем: оленем, вужем, мечем.

-єм: гаєм, роєм, чаєм.

3. Порівняйте дану схему зі схемою на с. 77. Зробіть висновок. 162. 1. Спиши слова. Яке серед слів є зайвим? Чому?

2. Побудуй звукову модель слова сузір’я. Поясни його правопис.

78

163. 1. Прочитай текст. З чим пов’язували українці зоряні візерунки Чумацького Шляху? Який це тип тексту?

Чумацький шлях Широку світлу смугу, яка перетинає посередині небосхил і відома в астрономії під назвою Молочний Шлях в Україні називають Чумацьким Шляхом. Чумаки здавна возили з Криму сіль та рибу. Багато днів їхали вони, багато ночей спали просто неба, вдивляючись у його візерунки. І здавалась ота світла зоряна смуга, що простягнулась якраз у напрямку їхніх мандрів, безконечною, як степовий роз’їжджений шлях. Ось чому назвали її українці Чумацьким Шляхом (За Володимиром Уткіним). 2. Випиши з першого абзацу іменники чоловічого та жіночого роду. Постав ці слова в орудному відмінку однини і поясни правопис закінчень. 164. 1. Запишіть подані іменники чоловічого роду в три стовпчики, поставивши їх в орудному відмінку відповідно до поданих моделей. ом

ем

єм

Хліб, вогонь, майстер, звичай, водій, вечір, ранок, душ, коровай, м’яч, водограй, кобзар. 2. Довідайтеся за орфографічним словником, яке закінчення слід вжити у цих словах в орудному відмінку.

Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.

79

165. Спиши. Постав іменники, що в дужках, в орудному відмінку. Виділи закінчення.

Минула ніч. Попрощавшись з (місяць), бачимо за (обрій) світлу смугу. З першим (промінь) сонця все прокидається. Вмиваються (роса) квіти, трави. Гуси ласують (молочай). Птахи кружляють над (сад). Та перед (дощ) квіти стуляють пелюстки, птахи ховаються попід (дах), гуси під (кущ), а ми вкриваємось (плащ). Незабаром знову насолоджуватимемось світлим (день).

§ 21. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини Тихо так опівночі ніч зірки засвітила Павло Тичина 166. 1. Прочитай і спиши речення.

Тихо так опівночі ніч зірки засвітила.

Павло Тичина

2. Провідміняй виділене слово. У якому відмінку написання даного слова викликає труднощі? За якою таблицею можна перевірити правопис відмінкового закінчення? 167. 1. Спиши слова.

2. Яке серед цих слів є зайвим? Чому? Поясни правопис цього слова.

80

168. Прочитайте правило і розгляньте схему.

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини мають закінчення -у (-ю). Якщо основа іменника у Н. в. закінчується одним приголосним звуком,

двома приголосними звуками,

приголосними [б], [в], [ф], [р],

то в орудному відмінку однини відбувається подовження цього звука: молоддю, сіллю.

подовження не відбувається: мудрістю, радістю.

перед закінченням ставиться апостроф: любов’ю, верф’ю.

169. Постав і запиши подані слова в орудному відмінку однини. Закінчення виділи.

Мама, груша, хата, річ, лілія, вірність, піч, хоробрість, відданість, міль, зелень, честь, подорож. 170. Склади і запиши з кожної групи слів речення, ставлячи іменники жіночого роду в орудному відмінку.

yyУкраїнські, господині, і, славляться, гостинність, привітність; yyщирість, доброта, з, гостей, вітають, і; yyхлібом, сіль, та, зустрічають, їх, з; yyрадість, повага, гості, згадують, і, землю, українську, з.

81

171. Спиши вірш, уставляючи пропущені закінчення іменників в орудному відмінку однини. Закінчення познач.

... Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров.. на своїй землі. Ми пишем плуг.., шабл.., меч.., піснями і невільницьким плач.., могилами у полі без імен.

Ліна Костенко

§ 22. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини За що ми любимо життя 172. Задумаймося над сокровенним: за що ми любимо життя. Певно, за сонце, квіти, дощик, хмарки, зірки. За той дивосвіт, що спонукає нас милуватися, радіти, насолоджуватися. 173. 1. Із складів утвори слова. Запиши. Довідайся в тлумачному словнику, що вони означають.

2. Спиши речення. Визнач відмінки виділених іменників. Познач у них закінчення.

Духовне спілкування з природою дає людині крила для творчості. Вона виливається в літературі, музиці, живописі, архітектурі, хореографії і театрально-цирковому мистецтві.

82

174. Постав подані іменники чоловічого роду в давальний і місцевий відмінки. Виділи закінчення.

Театр, артист, цирк, виконавець.

За потреби користуйся таблицею на с. 59.

В українській мові панує закон милозвучності. Тому при збігові двох іменників чоловічого роду в давальному або місцевому відмінках однини слід уникати однакових закінчень. 175. Прочитайте. Які сполучення власних іменників краще сприймаються на слух? Запишіть наймилозвучніший, на вашу думку, варіант.

композитору Володимиру Івасюку композитору Володимирові Івасюку композиторові Володимиру Івасюкові співаку Назарію Яремчуку співаку Назарію Яремчукові 176. Спиши речення, ставлячи сполучення іменників, що в дужках, у давальному відмінку.

1. У грудні 2011 року видатному українському (композитор Володимир Івасюк) у Львові було встановлено пам’ятник. 2. Відомому (виконавець) пісень В. Івасюка (Назарій Яремчук) композитор Степан Гіга присвятив пісню «Яворина». 3. За незламність у боротьбі за гідну долю України наш народ віддає шану талановитому (поет Василь Стус). 177. Який вид мистецтва тобі найбільше до душі? Чи знаєш ти прізвища знаменитих творців прекрасного? Спиши речення, ставлячи прізвища, імена та по батькові в давальному відмінку однини. Вживай паралельні закінчення. Не забувай про закон милозвучності.

1. Створенню опери для дітей «Коза-Дереза» ми завдячуємо (композитор Микола Віталійович Лисенко). 83

2. (Скульптор Василь Захарович Бородай) належить створення пам’ятника засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву і Либеді, який стоїть на березі Дніпра. 3. За живописні полотна, що відображають картини з українського народного побуту, ми вдячні (художник Сергій Васильківський). 4. Поціновувачі танцю не раз аплодували в концертному залі (балетмейстер і хореограф Павло Павлович Вірський) за його блискучі сценічні постановки. 2. Чи помітив ти, що в іменниках у давальному відмінку немає прийменників?

§ 23. Правопис відмінкових закінчень іменників у множині Зорі — то віконця неба Леся Українка 178. 1. Прочитай (прослухай) пісню, яка давно вже стала народною. Які почуття вона будить?

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю? Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув, на небо б злітав.

Михайло Петренко

2. Знайди речення з однорідними присудками. З якою метою вони вживаються? 3. Випиши іменник, вжитий у множині. Постав це слово в однині. Виділи закінчення.

аеродро’ м 84

179. 1. Із складів утвори і запиши слова. Як їх можна погрупувати?

2. Чи всі іменники мають форми однини і множини?

Зорі — то віконця до неба. Леся Українка 3. Спиши речення. Підкресли іменники, що стоять у множині. 180. Розгляньте таблиці відмінювання іменників у множині. Зверніть увагу, як змінюються іменники всіх трьох родів у родовому відмінку. Зробіть висновок. До яких правил правопису слід звертатися?

Відмінювання іменників у множині Відмінки

Питання, допоміжні слова

Н.

хто? що?

Р.

Жіночий рід пісні

межі

ночі

кого? чого? дум (немає)

пісень

меж

ночей

Д.

кому? чому? думам (даю)

пісням

межам

ночам

З.

кого? що? (бачу)

думи

пісні

межі

ночі

О.

ким? чим?

думами піснями межами ночами

М.

на кому? у думах у піснях на межах на (у) чому?

Кл.

думи

думи

пісні

85

межі

у ночах ночі

Відмінки Н. Р. Д. З. О. М.

Питання, допоміжні слова хто? що? кого? чого? (немає) кому? чому? (даю) кого? що? (бачу) ким? чим? на кому? на (у) чому?

Кл.

Відмінки Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Чоловічий рід дуби дубів

бійці бійців

краї країв

дощі дощів

дубам

бійцям

краям

дощам

дуби

бійців

краї

дощі

дубами на дубах дуби

бійцями краями дощами на у краях у дощах бійцях бійці краї дощі

Питання, допоміжні слова хто? що? кого? чого? (немає) кому? чому? (даю) кого? що? (бачу) ким? чим? на кому? на (у) чому?

Середній рід озера озер

поля полів

плечі плечей

озерам

полям

плечам

озера

поля

плечі

озерами полями плечами на озерах на полях на плечах озера 86

поля

плечі

У родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), -ей, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення. 181. 1. Прочитайте текст.

Чому загинула планета Фаетон? Вчені гадають, що між Марсом і Юпітером пролягав шлях планети Фаетон. Ми не знаємо, чому саме загинула планета. Деякі вчені вбачають причину загибелі Фаетона в тому, що Марс і Юпітер, притягаючи планету кожен у свій бік, розірвали її. Можливо, вона зіткнулася з якимсь небесним тілом? Існує навіть думка, що мешканці Фаетона, ведучи між собою жорстокі війни, застосовували дедалі страшнішу зброю, аж поки не підірвали свою планету. Хто знає?.. 2. Випишіть іменники, вжиті у множині. Визначте їх відмінок. Поставте ці слова в родовому відмінку. Поясніть їх правопис. 182. 1. Розглянь малюнок і прочитай легенду. Як у ній пояснюється загибель Фаетона?

Сміливий хлопець Фаетон довго вмовляв свого батька Бога Сонця дозволити йому проїхати небесним шляхом на сонячній колісниці. Нарешті батько здався на вперте прохання сина. І Фаетон, запрягши небесних коней, піднявся у небо. Спочатку він упевнено правив упряжкою. Та ось вогняна колісниця вимчала на небесний простір. Зловісні чудовиська оточили необачного юнака. 87

Затремтіли руки Фаетона, що й так через силу тримав віжки... Коні понеслись і розтрощили колісницю вщент. Так загинув на небесному шляху син бога Сонця і земної жінки — Фаетон. 2. Яка віковічна мрія людей знайшла відображення у творі? Кого нагадує тобі сміливець Фаетон? 3. Випиши з тексту іменники, вжиті у множині. Виділи в них закінчення і вкажи відмінок.

Село! І серце одпочине

Тарас Шевченко

183. 1. Прочитай рядки поезії Тараса Шевченка. Які почуття вони пробуджують?

Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні — неначе писанка, село. Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади, біліють хати, а на горі стоять палати, неначе диво. А кругом широколистії тополі, а там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром. Сам Бог витає над селом.

Сергій Васильківський Полтавщина

2. Знайди у вірші іменники, вжиті у множині і провідміняй їх. Познач закінчення. Користуйся таблицями на сс. 85–86. 184. Спиши слова. Постав їх у форму множини.

88

185. Поставте подані іменники в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках, використовуючи за потреби прийменники: для, біля, до, серед (з Р. в.); над, під, між, за (з О. в.); у, на, по (з М. в.). Виділіть закінчення. Зробіть висновок. I група

ліси водограї

II група

верби заметілі

III група

озера поля

В орудному відмінку множини іменники мають закінчення -ами, -ями, у місцевому — -ах, -ях. Зверни увагу, що в російській мові в місцевому відмінку множини іменники, вжиті з прийменником по, мають закінчення -ам, -ям (по лесам, по полям). Не плутай! 186. 1. Прочитай.

Тарас Шевченко мріяв, щоб у селах, у веселих, і люди були веселі. Чи здійснилася його мрія? Чи відомо тобі, які страшні лихоліття пережило наше село, особливо голодомор 1932–1933 років? У селян тоді одібрали весь хліб, кинувши в руки голодної смерті і дітей, і старих. Мало хто вижив. Чи можна це забути і простити? 2. Запиши своє ставлення до прочитаного кількома реченнями. 187. 1. Розкажи, чим живе сучасне село. 2. Дай відповіді на запитання і запиши їх, використовуючи іменники множини в потрібному відмінку. Виділи закінчення.

— Що вирощують селяни на полях, городах, у садах? — Яких свійських тварин розводять? 89

— Яку роботу виконують на луках? — Яку рибу розводять у ставках? 188. Прочитай. Спиши текст і визнач відмінки іменників у множині.

Сім’я Василькевичів не могла натішитися своїм городом: усе там зеленіло, цвіло, дозрівало на чистих рівненьких рядочках. Червоніли ранні помідори, рум’янилися ягідки порічок, визирали з-попід листя повнощокі полуниці. Вилискували на сонечку молоді гарбузи, ховалися в кучерявих листках огірочки. Під обгорнутими землею кущами причаїлася молода картопля (За Ніною Василькевич).

Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається іменником? 2. За чим змінюються іменники? 3. Якого роду бувають іменники? 4. Провідміняй слова рід, пісня, сонце. Проаналізуй відмінкові закінчення іменників. 5. Яке слово «зайве» в кожному рядку? Поясни, чому.

Друг, подруга, другом, дружба. Зима, зиму, зимою, зимонька. Чесність, правдивість, брехня, щирість. 6. Спиши речення. Підкресли іменники. Визнач їх рід, число і відмінок.

Калина й Україна — нероздільні. Калина полюбила українську землю, а народ шанує її за пишну вроду, цілющі властивості. Немає такого села в усій Україні, де б не квітла вона білим цвітом навесні, не рум’яніла червоними ягодами аж до зими. 90

ПРИКМЕТНИК § 24. Роль прикметників у мовленні Сосновий ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих басах

Ліна Костенко

189. 1. Виразно прочитай вірш. Голосом виділяй найважливіші слова в тексті.

Забрів у сніг, втомився, ліг та й снить пухкими снами зимовий бір, мов чорний звір зі срібними рогами.

Володимир Підпалий

2. Визнач головні члени речення. З якою метою вжито однорідні присудки? Які дії зимового бору вони малюють? Який стан, настрій лісу передають ці слова? Кого нагадує зимовий бір? Чому? 3. Випиши прикметники та зв’язані з ними іменники. Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без прикметників? Для чого вони слугують у мовленні?

Прикметник — частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає в початковій формі на питання який? яка? яке? Наприклад: ліс (який?) білий, поле (яке?) біле, долина (яка?) біла.

91

190. 1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать?

2. Прочитай поетичні рядки. Спиши. Підкресли прикметники. Які ознаки малюють ці слова?

Сосновий ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих басах. Ліна Костенко 191. 1. Прочитай. Зверни увагу, якими словами можна охарактеризувати ліс за породами дерев.

Сосновий ліс — бір, сосняк; дубовий ліс — діброва, дубняк. 2. Поміркуй, у якому описі (художньому чи науковому) доцільно вживати сполучення прикметника з іменником, а в якому краще використати іменники-синоніми. 3. З одним словосполученням (на вибір) склади і запиши речення. 192. 1. Прочитай текст. Знайди в ньому зачин, основну і заключну частини.

Сон богатиря Зимовий ліс потонув у сніговій імлі... У морозяному повітрі панує дзвінка тиша. Вона навіює міцний, несказанно дивний сон. На галявині в снігу солодко спить зграйка тетеруків. Десь у сухому листі під кучугурою заснув міцним сном колючий їжак. А під кущем, прямісінько на сніговій перині, лежить старий богатир лось. Підібравши під себе ноги, він ніби поринув у спогади. Дрімає сторожко. Його величезна голова увінчана короною розлогих рогів. Роги й спину вкрив тоненький шар 92

снігу. Струснути б оцю легку білу ковдру! Та для чого? (За Павлом Стефаровим). 2. Знайди в тексті іменники і зв’язані за змістом прикметники. Які ознаки лісу, імли, повітря, сну, тиші, листя, їжачка, лося малюють прикметники? Усно постав питання до кожного прикметника. 3. Випиши виділені словосполучення та добери до прикметників антоніми.

Подивіться: у дворі в чорних шапках снігурі

Галина Демченко

193. 1. Прочитай поезію. Як названо снігурів? Чому?

Подивіться: у дворі в чорних шапках снігурі. Ще й червоні фартушки одягли собі пташки. Значить, сніг і холоди наближаються сюди. Снігурами через те їх тепер ви і звете. Галина Демченко 2. Які слова допомагають уявити снігурів? До яких частин мови вони належать? 3. Випиши з вірша іменники та зв’язані за змістом прикметники. Став питання від іменника до прикметника. 194. Утвори зі складів слова і запиши їх.

195. 1. Прочитай.

Жарогруді снігурі прилітають до нас із білим сніжком. Тому й ім’я своє отримали ці птахи від слова «сніг». 93

2. Усно закінчи речення.

Снігурі недарма отримали таку назву, бо ... 3. Усно встанови зв’язок слів у першому реченні. Випиши прикметники разом зі словами, з якими вони зв’язані. Зроби висновок про роль прикметників у реченні.

У реченні прикметники найчастіше зв’язуються з іменниками і переважно бувають другорядними членами. 196. 1. Прочитай оповідання. Які закінчення пропущено в прикметниках? Поясни, чому ти так вважаєш.

Снігурі на калині Узимку, буває, захочеш мерзл.. ягоду калинов.. скуштувати. Простягнеш руку до засніжен.. віт, а добра половина гронок — фур — та й полетіла. Насправді ж то снігурі. Отак примостяться між кетягами — одразу й не розгледиш їх. Калина ж бо червон..-червон.. така! А снігурі — такі калинов.. ! (За Миколою Клецом). 2. Визнач у тексті зачин, основну і заключну частини. Запиши з голосу заключну частину оповідання. 3. Виділи закінчення і познач основу прикметників та зв’язаних з ними за змістом іменників. 197. 1. Прочитай обидва тексти. Який з них художній? Поясни, чому ти так вважаєш.

Гілля молодої вишні рясно обнизали снігурі, наче то деревце зацвіло взимку жаристими квітками. Цікавий Василько ступив під вишню — і яскраві квіти, змахнувши 94

живими крилами, вмить зірвалися з гілля і полетіли (За Євгеном Гуцалом). Хто це? Невеличкий співочий птах. Його неважко побачити взимку. Червона грудка, сіро-блакитна спинка і темні крила дуже помітні на тлі білого снігу. 2. Як ти розумієш вислів «гілля рясно обнизали снігурі»? Передай цю думку іншими словами. З чим порівнюються снігурі? 3. Спиши текст «Хто це?». Став питання від іменника до прикметника. Прикметники підкресли.

Не спиняй думок крилатих

Олександр Олесь

198. 1. Прочитайте вірш. З ким автор порівнює роки? Куди відлітає щасливе дитинство?

Дитинство Дитинство так швидко минає... Лише порахуй до шести, і вже з букварем під рукою ти будеш до школи іти. Роки, мов птахи, пролітають, зозуля в гаю їх кує. До неї в той гай відлітає щасливе дитинство моє. Анна Голійчук 2. До прикметника щасливе доберіть синоніми та антонім. 199. Спиши.

95

200. 1. До поданих прикметників-синонімів доберіть відповідні іменники, що в дужках. Запишіть їх парами. I варіант

Радісна, весела, безтурботна (пора, дітвора, пісня). II варіант

Цікава, захоплююча, допитлива (подорож, книга, людина). 2. З одним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення. 201. Прочитай прислів’я. Спиши, вставляючи антоніми до виділених прикметників у потрібній формі. Скористайся словами з довідки.

1. Ситий ... не товариш. 2. Краще гірка правда, ніж ... брехня. 3. З ... дружись, а лихого стережись. 4. З ... пагінця виростає велике дерево. 5. Не бійся ... ворога, а бійся дурного приятеля. Слова для довідки: малий, добрий, солодкий, голодний, розумний. 202. 1. Прочитай вірш. Яку картину уявляєш? Чи є в поезії слова, вжиті в переносному значенні? Як ти розумієш слово свита? До яких слів його віднесеш: нових чи старих?

В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.

Ліна Костенко

2. Запиши відповідь на запитання: У якій свиті була цьогорічна зима? 3. До прикметника біла добери і запиши антонім. 203. 1. Прочитай і запиши вірш. Яку картину ти уявив? Підкресли прикметники, вжиті в переносному значенні. 96

Не спиняй думок крилатих, хай летять в світи. Безліч дивних див угледиш їх очима ти.

Олександр Олесь

2. До слова дивний добери і запиши синоніми.

§ 25. Змінювання прикметників за родами та числами Падають сніжинки, білий килим стелять Роман Завадович 204. 1. Виразно прочитай вірш, голосом виділяючи найважливіші слова.

Падають сніжинки на горби, долини, на міста, на села білий килим стелять. Роман Завадович 2. Які однорідні члени вжито? На яке питання вони відповідають? Яку широку панораму відкриває перед нашим зором поет за допомогою однорідних членів? Що ти уявляєш, читаючи поезію? 3. Випиши прикметник разом з іменником, з яким він зв’язаний. Визнач рід і число прикметника з коментуванням. 205. Спиши слова. Яке серед них зайве? Чому?

206. 1. До поданих іменників доберіть з довідки прикметники і запишіть. Який висновок можна зробити?

Зірочка, небо, день. 97

Сл о в а д ля довідк и : вечірня, блакитне, красива, сонячний, хмарне, дивовижна, весняний, чисте, дощовий. 2. З одним словосполученням складіть і запишіть речення. Вкажіть рід і число іменника та зв’язаного з ним прикметника. Який висновок можна зробити?

Прикметник змінюється за числами, а в однині — і за родами. Прикметник завжди стоїть у тому числі і роді, що й іменник, з яким він зв’язаний. 207. Спишіть словосполучення, змінюючи прикметники та добираючи до них правильні закінчення. Доведіть, що прикметники змінюються за родами. Виділіть закінчення.

Пізній (-я, -є) вечір; великий (-а, -е) озеро; синій (-я, -є) стрічка; смачний (-а, -е) пиріг. 208. 1. Прочитай і спиши, вставляючи пропущені закінчення прикметників. Яке правило допомогло тобі правильно виконати роботу?

Біл.. цвіт на калині, біл.. стежка в долині, біл.. хмари у небі, біл.. личко у тебе. Анатолій Луценко 2. Визнач рід і число іменників та зв’язаних з ними прикметників.

Гарна баба снігова Микола Ведмедеря 209. 1. Прочитай і відгадай загадку. Спиши. Підкресли прикметники, визнач їх рід і число.

Порошить метелиця, білим снігом стелиться. 98

На подвір’я, як жива, вийшла ... . 2. Які слова вжито в переносному значенні? 210. Спиши каліграфічно слова.

211. 1. Прочитайте наведені прикметники. Які з них можна поєднати зі словом ялинка, а які — зі словом клен? Доведіть правильність своєї думки.

Зелена, кучерявий, багряний, новорічна, пухнаста, розкішний, пахуча, молоденький, колюча. 2. Продовжіть записи. Виділіть закінчення прикметників. Який висновок можна зробити?

Ялинка (яка?) ... . Клен (який?) ... . 212. 1. Прочитай текст.

— Лютий холод ту посмішку й голос мій скував. Лиш тепер, коли тепло прийшло, мовби вдруге на світ народилася. Осьось розтану, обернуся дзвінким струмком і втечу з двору. — Куди? — На волю! На луку, в поле чи в ліс. До зайців, білочок ... Набридло мені у дворі посміховиськом бути. Отак сказала Снігова Баба, обернулася весняним струмком і побігла до лісу (Василь Струтинський). 2. Випиши сполучення прикметників з іменниками. Визнач їх рід і число. Яка роль прикметників у тексті? У яких текстах доречніше вживати слова в переносному значенні? 99

213. Прочитай. Спиши. Визнач рід і число прикметників у поданих словосполученнях. Чи однаковий у них рід? Чому ти так вважаєш?

Давнім другом — давнім листям; старому другові — старому дереву; пташиним гамором — пташиним щебетанням.

§ 26. Відмінювання прикметників Птахи — наші друзі 214. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Жовтогруді щебетушки мають чорні капелюшки, сірі лапки, білі щічки й називаються ... . 2. Випиши словосполучення, які допомогли тобі відгадати загадку. Став запитання від іменника до прикметника. Виділи закінчення. 215. 1. Розгляньте таблицю. Поміркуйте, чим відрізняються змінені слова і спільнокореневі. Для чого слугує закінчення в слові?

змінені слова

спільнокореневі працьовитий (дятел) слова

за питаннями (якого?) працьовитого (дятла) (якому?) працьовитому (дятлові) (яким?) працьовитим (дятлом) на якому? на працьовитому (дятлові)

100

що? праця що робить? працює який? запрацьований

2. За якими питаннями змінюється прикметник, зв’язаний з іменником дятел? 216. 1. Усно зміни подані словосполучення за питаннями.

Працьовита сорока, працьовите сороченя; білий сніг, біла долина, біле поле. 2. За якими питаннями змінюються прикметники працьовита, працьовите, білий, біла, біле?

Зміна закінчень прикметників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. 217. 1. Розгляньте таблиці відмінювання прикметників. Порівняйте закінчення прикметників: а) чоловічого і середнього роду; б) чоловічого, середнього та жіночого роду. Зробіть висновок.

Відмінювання прикметників Відмінок Н. Р. Д. З. О. М.

Відмінкові форми однини Питання який? яка? яке? якого? якої? якого? якому? якій? якому? як Н. або Р. яким? якою? яким? на якому? на якій? на якому?

чоловічий рід чорний

жіночий середній рід рід чорна чорне

чорного

чорної

чорного

чорному

чорній

чорному

як Н. або Р. чорним

чорну чорною

чорне чорним

на чорному на чорнім

на чорній

на чорному на чорнім

101

Відмінок

Відмінкові форми однини Питання

Н.

який? яка? яке?

Р.

чоловічий рід

середній рід

синя

синє

якого? якої? синього якого?

синьої

синього

Д.

якому? якій? синьому якому?

синій

синьому

З.

як Н. або Р.

як Н. або Р. синю

синє

синім

синьою

синім

О.

яким? якою? яким?

на синьому на синім

на синій

М.

на якому? на якій? на якому?

на синьому на синім

Відмінок

Питання

синій

жіночий рід

Відмінкові форми множини (для всіх родів)

Н.

які?

чорні

сині

Р.

яких?

чорних

синіх

Д.

яким?

чорним

синім

З.

як Н. або Р.

як Н. або Р.

як Н. або Р.

О.

якими?

чорними

синіми

М.

на яких?

на чорних

на синіх

2. Зверніть увагу на особливості відмінювання прикметників чоловічого роду в знахідному відмінку. Вставте пропущені закінчення та зробіть висновок. 102

Бачу (кого?) грака (якого?) чорн.. Бачу (що?) ліс (який?) чорн.. 3. Поспостерігайте, як змінюються прикметники з основою на твердий приголосний (чорний, чорна, чорне) та з основою на м’який приголосний (синій, синя, синє). Зробіть висновок, чи залежить закінчення прикметників від кінцевого приголосного основи. 218. 1. Наведіть приклади прикметників, які відповідають поданим моделям. І варіант

II варіант

ий

ій

а

я є

е

2. Складіть таблицю відмінкових закінчень прикметників з основою на твердий та м’який приголосний: І варіант — чоловічого роду в однині; II варіант — жіночого роду в однині. Користуйтесь таблицями відмінювання прикметників.

Прикметники

Відмінки Н.

з основою на твердий приголосний

-ий

з основою на м’який приголосний

-ій

Р.

Д.

З.

О.

М.

-а -я

219. Провідміняй письмово за зразком таблиць на сс. 101– 102 прикметники і зв’язані за змістом іменники: І варіант — могутній зелений дуб; II варіант — могутня зелена сосна.

103

Птахів треба берегти! 220. 1. Прочитай і відгадай загадку. Запиши слово-відгадку.

Тук-тук-тук! Так-так-так! І комашка, і черв’як, і личинка — біла спинка, і жучок-короїд — мій сніданок, мій обід. 2. Добери і запиши до слова-відгадки два-три прикметники.

Дятел (який?) ... 221. Запиши каліграфічно слова.

222. Провідміняй подані прикметники і зв’язані з ними іменники. Виділи закінчення прикметників.

міцний дзьоб

синє пір’я

223. 1. Прочитай текст. Поясни правопис виділених слів. Наведи свої приклади на ці правила.

Чому Олесь не взяв дятликову шишку? У бору снігу мало. Тихо навкруги і затишно. Тільки часом шелесне по гіллі шальок снігу, струшений вітром із верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк — дятел порається. Олесь пильно мружить око. Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось він де, дроворуб! Олесь стає навшпиньки і крадькома пнеться за косогір. Зачувши людину, дятел перестає цюкати. Повів гартованим носом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого 104

тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку. Олесь хотів дістати її і покуштувати, та передумав (За Григором Тютюнником). 2. Використовуючи слова автора, придумай заголовки до кожної частини оповідання. Спиши третій абзац. 3. Підкресли іменник і зв’язаний за змістом прикметник, що відповідає моделі: (яким?)

им

ом

(у якому?) у

ому

і

4. Визнач відмінок прикметника. Який кінцевий приголосний основи (твердий чи м’який) у записаного тобою прикметника?

На зимові віти сіли білі квіти 224. 1. Прочитайте і відгадайте загадки.

 На зимові віти сіли білі квіти.  Одяглися гілочки у сріблясті кожушки. 2. Які слова допомогли здогадатися, що описується іній, паморозь? До яких частин мови належать ці слова? 3. Встановіть зв’язок слів: І варіант — у першій загадці; ІІ варіант — у другій загадці. 4. Які прикметники вжито в називному відмінку? Доведіть свою думку. Випишіть їх. 225. 1. Прочитай речення.

Рано-вранці увесь світ убрався в білий оксамит. 2. Знайди в реченні іменник і зв’язаний з ним за змістом прикметник. Визнач відмінок прикметника. Прокоментуй свої дії.

105

Прикметник завжди стоїть у тому самому числі, роді та відмінку, що й пов’язаний з ним іменник. 226. Із розсипаних складів утвори і запиши слова. У тлумачному словнику довідайся, що вони означають.

227. 1. Виразно прочитайте уривок із казки. Хто ці сестри-майстрині? Котра з них створила срібне свято для дерев?

Три сестриці Прийшла Зима й засипала снігом поля і ліси, міста і села. Прийшов Дід Мороз і закував кригою ріки, ставки, озера. Поглянеш — дахи білі, земля біла, небо сіре, а з неба сніг, як манна крупа, сиплеться. Холодно. Сумно. Нема краси. Побачили це дочки Зими, три сестрички, коси сріблясті, очі зоряні й задумалися. Найстарша майстриня сплела дивне мереживо з білих та срібних ниток і накинула його на кущі та дерева, на паркани, на кожну травинку (За Оленою Леонтович). 2. Завдання для першої групи. Створіть власний опис нашої Землі з тих пір, коли на ній погосподарювала старша сестриця-майстриня. Використайте образні вислови. Підкресліть прикметники, виділіть закінчення.

Завдання для другої групи. Поміркуйте, що могли подарувати середня і молодша сестрички людям. Складіть і запишіть текст. За потреби скористайтесь робочими матеріалами Вченого Лиса.

106

Взялася вирізати чудернацькі візерунки зі снігу й осипати чорну землю; полетіли, заіскрилися в променях сонця; узяла відерце із крижаною фарбою, срібний пензлик, заходилась по вікнах малювати фантастичні квіти, казкові дерева. 228. 1. Прослухай поетичні рядки в музичному супроводі. Які почуття навівають поезія, музика?

Вже променем рожевий ранок сніги забарвив лебедині. Покрився памороззю ґанок, і біле срібло в душу лине.

Юрій Клен

2. Випиши з тексту прикметники і зв’язані з ними за змістом іменники. У якому значенні вжито прикметники — прямому чи переносному? Яке враження цим створюється? 3. Визнач число, рід та відмінок прикметників.

З Різдвом Христовим, Україно! 229. 1. Підготуйся виразно прочитати вірш. Голосом виділяй найважливіші слова.

Різдво Цієї ночі птах кричав у небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав — на чорне впало біле. Цієї ночі уночі ми тихо говорили... Різдвяні пахли калачі, шибки в мороз горіли...

Микола Вінграновський 107

2. Які думки, почуття, спогади пробуджує поезія? 3. Випиши з вірша антоніми. Визнач їх рід, число і відмінок. 230. Спиши каліграфічно слова і речення.

З Різдвом Христовим, Україно! 231. 1. Заспівайте колядку.

Добрий вечір, добрі люди, хай вам радості прибуде! І здоров’я, і достатку, — всього доброго вам в хату! Христос іде шляхом терновим, і віть тернова зацвіла! Бо світ воскресне у любові і пропаде темниця Зла! 2. Розкажіть, як святкують Різдво у ваших родинах, про свої різдвяні пригоди. 3. Випишіть іменники із зв’язаними з ними прикметниками. Визначте їх рід, число, відмінок. 232. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок, який співвідноситься з головною думкою твору. Запиши.

Наш народ вірить, що на Свят-вечір усі померлі колись предки приходять знову на землю і йдуть до хат своїх дітей, внуків, правнуків. Вони разом з ними їдять святу страву — кутю. Тому кожен, хто їсть кутю, візьме ложкою раз-два, тоді знов кладе ложку у миску, щоб дати змогу своїм померлим родичам їсти разом з ними. Це дуже гарний звичай, якого нема ні в якому іншому народі. Цим тримається зв’язок між живими і давно по108

мерлими. За цією традицією народ є без початку і кінця. Недарма є приказка: «А нашому роду нема переводу» (За Петром Волиняком). 2. Підкресли прикметники. Визнач їх рід, число, відмінок. 233. Напиши різдвяне привітання другові (сестрі, братові, дідусеві, бабусі), або склади і запиши різдвяну казку, вірш. Виконай до них ілюстрацію.

Як живе дерево взимку? 234. 1. Прослухай вірш. На кого схожа кожна гілка в зимовому лісі?

Випав сніг, а долі мілко, — упав на ліс — і весь повис. Тут кожна гілка — біла білка, готова сплигнути униз. Дмитро Онкович 2. Який з-поміж запропонованих заголовків є найбільш влучним? Поясни, чому ти так вважаєш.

«Жаль потривожити тихий сон»; «У зимовому лісі»; «У зимовий сон поринув ліс». 235. Спиши слова. Поясни, як ти розумієш їх значення.

236. 1. Прочитай і відгадай загадки.

 Сам не біжить, а стояти не велить.  Ой, м’яка подушка, та не взять за вушка! 2. Які слова допомогли відгадати загадки? До яких частин мови вони належать? 3. Спиши другу загадку. Підкресли прикметник. Визнач, у якому роді, числі та відмінку його вжито. 109

237. 1. Прочитай і спиши народну пісню. Які слова малюють барви зимового саду? До яких частин мови вони належать?

Піду у садочок, нема там квіточок, лист не зеленіє, один сніг біліє. Стоїть, як темрява, груша кучерява, і вітер не віє, один сніг біліє. 2. Виділи закінчення прикметників. У спільнокореневих словах познач корінь. 238. 1. Складіть і запишіть: І варіант — казку за самостійно обраним заголовком; II варіант — текст-міркування «Життя дерев узимку» за поданим зачином і заключною частиною.

Життя дерев узимку

Зачин

Довго природа чекала зиму. Одягла білокоса господиня дерева в білосніжні шати. Під завивання хуртовини сплять вони зимовим сном. Та ні на мить уві сні не зупиняється життя.

Заключна частина

Отже, і взимку дерева залишаються живими.

2. Виразно прочитайте і відредагуйте свої творчі роботи. 239. 1. Заміни подані словосполучення за зразком і запиши їх парами.

Зразок: хліб із жита — житній хліб. Хліб із жита, галявина в лісі, кора дуба, пісні солов’я, зарості очерету, ваза з фарфору, дарунки осені. 2. У яких текстах доцільно вживати сполучення іменника з іменником, а в яких — прикметника з іменником? Обґрунтуй свою думку. 110

Моя бабусю, старша моя мамо!

Ліна Костенко

240. 1. Виразно прочитай вірш. Поміркуй, з якою метою вжито спонукальні речення з окличною інтонацією.

Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння у вузликах лежать... Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки! Вже й час є в тебе, пізно, але є ж. Зверни додому з білої доріжки! Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ліна Костенко

2. До кого подумки звертається поетеса? Як називає свою бабусю? Якими словами передає пекучий біль від втрати найдорожчої людини? Які рядки вірша можна використати як заголовок? Запиши їх. 241. 1. Спиши слова, рядки пісні.

Я весна, мене жде літо, а бабуся — вже зима. 2. Про кого ця пісня? Запиши іменники-антоніми: літо — зима, молодість — старість. Усно добери до них антоніми — прикметники. 111

портре’ т 242. 1. Розгляньте репродукцію картини О. Шилова «Моя бабуся». Який вираз обличчя в цієї жінки? Які в неї очі, лице, волосся? Придивіться до рук бабусі. Які вони? Чому? 2. Які почуття пробуджує картина? Чи можна, на вашу думку, використати як заголовок до цього твору прислів’я «Життя прожити — не поле перейти»? 3. Складіть і запишіть: I варіант — опис бабусі за картиною О. Шилова; II варіант — розповідь чи вірш про свою бабусю. 4. Виразно прочитайте свої твори, відредагуйте їх. Які прикметники вжито влучно? Чому ви так думаєте? 243. 1. Прослухай вірш. Чи співзвучний він із картиною О. Шилова? Чому?

У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині морозом тріщить зима. Щоб знали майбутні предтечі в щасливій і добрій добі: їх горе на утлії плечі Онися взяла собі.

Василь Симоненко

2. Як ти розумієш виділені образні вислови? За що наш доземний уклін бабі Онисі? 3. Склади і запиши слова найщирішої дяки й шани бабусі Онисі. 112

Зачарувала все зима Андрій Бабенко 244. 1. Прочитай поетичні рядки. Які слова вжиті в переносному значенні? Якою ти уявляєш зиму?

Прийшла зима біловолоса... Неначе білим полотном, блискучим снігом одяглося село і поле за селом. Андрій Бабенко 2. Спиши. Підкресли іменники і зв’язані з ними прикметники. Визнач їх число, рід і відмінок. 245. 1. Прочитай і спиши слова. Чи відносяться вони до однієї частини мови? Чому?

2. Спиши каліграфічно речення. Підкресли прикметник. Визнач його рід, число, відмінок.

Сніг вкрив землю-матінку білою ковдрою. 246. Прочитайте і спишіть текст, доповнюючи речення прикметниками. Уявіть собі, що вам потрібно намалювати ілюстрацію до оповідання. Олівці якого кольору ви візьмете?

Настала (яка?) зима. Усе навколо стало біле-біле. А калина вся червона. Сидить Оксанка біля (якого?) віконечка, відсунула (яку?) фіранку і милується (якою?) калиною. Аж ось «фр-р-р!» — зграйка (яких?) снігурів налетіла. Посідали на (якій?) калині і ласують (якими?) ягодами. А щоб не забруднитися, начепили на груди (які?) фартушки. 113

247. Прочитай і спиши текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом прикметник. Доведи правильність своєї думки.

Січневий день видався (холодним, морозним, похмурим). Зранку дув (теплий, легенький, сильний) вітер. З часом він дужчав, дужчав і почалася (сильна, велика, страшна) заметіль. Намело (білі, здоровенні, високі) кучугури снігу, занесло дороги, шляхи. Лютує зима. Скрізь господарює (білокоса, чарівна, прекрасна) господиня.

§ 27. Вимова та правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цькКозацькому роду нема переводу

З народного

248. Спиши вірш. Підкресли прикметники.

Школа січова Читанню, співам і письму учили в школі січовій. Ще мали вправ військових тьму, щоб ріс козацький рід новий. Ольга та Андрій Будугаї 249. Спиши слова і речення.

Запорозькі козаки — рідної землі захисники. 250. 1. Розглянь малюнок і прочитай текст.

За царя Петра I на гетьманстві був Павло Полуботок. Людина шанована і тверда. Не корився московському тирану. 114

За порадою Полуботка з усієї України козаки стали слати до царя листи. Прохали повернути давній лад, відновити гетьманство. Петро І вимагав завести в Україні рекрутчину. На це Полуботок різко відповів: — Ніколи цього не було та й не буде, щоб українців у рекрути брали. Поки живий — не дам!.. (Українські перекази). 2. Розкажи, як гетьман Павло Полуботок боронив права українців. 3. Від виділених слів утвори й запиши прикметники. Познач суфікси.

У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишеться м’який знак. 251. Прочитай текст. Спиши, вставляючи суфікси -ськ-, -зьк-, -цьк-. Познач їх.

У вій..овій музиці україн..их козаків була поширена дерев’яна труба, що називалася сурмою, або коза..ою трубою. Це був сигнальний інструмент війська Запоро..ого.

252. Прочитай текст. Випиши прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- та зв’язані з ними іменники. Визнач їх відмінок.

Дні козацької слави У Дніпропетровській області відбулися дні козацької слави. Ще з часів Запорозької Січі, засіяна стальними 115

кулями, сполощена червоною кров’ю, козацька земля не бачила стільки людей. Майоріли тисячі козацьких прапорів і хоругов, гриміли козацькі гармати. Всі були вражені старовинними думами й українськими піснями, почутими там (З журналу).

§ 28. Вживання м’якого знака перед закінченням прикметників Хочу зустрітися сама з собою... 253. 1. Прочитай вірш твоєї ровесниці Марти. До чого прагне дівчинка?

Я хочу зустрітися з зіркою, котра блукає по найтемніших закутках прозорого неба. Я хочу зустрітися з листком, на якому виблискує крапля вечірньої роси. Я хочу зустрітися з місяцем, який освітлював би дорогу зірці і краплі вечірньої роси на кленовому листку. А взагалі я хочу зустрітися сама з собою у віддзеркаленні вічності. 2. Які почуття, думки навіює поезія? Який той світ, до якого ти линеш думкою? 3. Випиши з тексту прикметники і зв’язані за змістом іменники, що відповідають поданим схемам. ої

и на

ому

у

4. Визнач рід, число, відмінок прикметників. Зістав ці прикметники за кінцевими приголосними основи.

116

254. Із поданих складів утвори і запиши слова. Порівняй ці слова за кінцевими приголосними основи.

255. 1. Провідміняйте письмово словосполучення: І варіант — ясний літній день; II варіант — ясна літня днина; III варіант — ясне літнє небо. Виділіть закінчення прикметників. 2. Розгляньте таблиці відмінювання прикметників (на сс. 101– 102). Зверніть увагу, у яких прикметниках чоловічого, середнього та жіночого роду однини перед закінченням пишеться м’який знак.

У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному та місцевому відмінках однини, а жіночого роду — в родовому та орудному відмінках перед закінченням пишеться знак м’якшення: торішнього, торішньому, у торішньому; торішньої, торішньою. 256. Прочитай речення. Визнач, у якому відмінку вжито виділені словосполучення. Зверни увагу на закінчення прикметників.

1. В осінньому лісі пахне грибами (Микола Луків). 2. В осіннім лісі всюди казка: тут різні барви, кольори (Надія Красоткіна). У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати дві форми: в осінньому і в осіннім. Прикметники в короткій формі часто зустрічаються в поетичних творах.

117

257. 1. Прочитай уривок з оповідання Г. Тютюнника «Дивак».

Олесь ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода у затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Любить він зиму. Йому подобається робити перші протопти в наметах. Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди. Дивись, хата виходить, а з бовдура дим валує, а на тину півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями (За Григором Тютюнником). 2. Знайди в тексті опис зовнішності Олеся. Що світиться в глибині очей хлопчика? Який світ мрії полонить уяву Олеся? 3. Чи хотілося б тобі подружитися з Олесем? Як ти гадаєш, яким буде хлопчик, коли виросте? Продовж речення.

У майбутньому Олесь буде ... . 4. Спиши перший абзац тексту. Підкресли прикметники. Добери до них і запиши спільнокореневі слова, антоніми й синоніми.

§ 29. Вимова та написання закінчень -ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини Вишита сорочка, як душа моя ...

Євген Безкоровайний

258. 1. Прочитай поетичні рядки. Яке значення має для українців вишита сорочка?

Вишита сорочка, як душа моя, веселково сяє, радістю буя. 118

Хрестиком — узори, гладдю — кольори, бо найкраща в світі, що не говори.

Євген Безкоровайний

2. Випиши слово сорочка з прикметниками, з якими воно пов’язане. Постав їх у форму давального і місцевого відмінків. Виділи закінчення. Який висновок можна зробити? 259. Запиши слова і речення. У реченні підкресли прикметник. Визнач його рід, число, відмінок. Виділи закінчення.

У народній вишивці майстрині втілюють власні переживання. 260. Запиши подані словосполучення в давальному та місцевому відмінках однини. З двома із них склади і запиши речення. Виділи закінчення прикметників.

Музична школа, осіннє небо, рідна земля, дитячий майданчик, синє море, народна вишивка. Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають закінчення -ій: молодій, м’якій, у давній, у дорогій. 261. Спиши речення, вставляючи пропущені закінчення. Визнач відмінок прикметників. Як можна розрізнити форми давального і місцевого відмінків?

1. Я тут живу, на добр.. цій землі, де йдуть дощі та дозріває колос. 2. Моя хата в подільському житі, просто неба, на чорн.. землі. 3. Я тут зросла. В маленькому селі та при квітуч.., гомінк.. долині. 4. В захмарен.. сині і вчора, і нині мелодії дивні звучать (З творів Ганни Чубач).

119

262. Спиши речення, вставляючи пропущені закінчення прикметників. Визнач відмінок прикметників.

1. На крислат.. яблуні повільно наливаються соком плоди. 2. Крапельки роси діамантами розсипалися на ніжн.. голівці троянди. 3. Хочеться подякувати полтавськ.. землі за чарівну красу, за щедрі врожаї.

§ 30. Відмінювання прикметників у множині Найголовнішого очима не побачиш Антуан де Сент-Екзюпері 263. 1. Прочитай і спиши вірш твоєї ровесниці Ірини. З якою метою вжито прикметники-антоніми?

Хоч є люди добрі і є люди злії — усе намалюю: і сміх, і печаль. 2. Якими фарбами ти намалюєш плач і сміх, печаль і радість? Що тебе засмучує? Що освітлює твою душу радістю? 3. Що дарує тобі спілкування з друзями? А чи може бути другом не людина, а тварина, дерево, квітка, іграшка? З чого починається дружба між людьми? А людини з твариною, деревцем? 264. Спиши слова.

265. 1. Провідміняйте письмово сполучення іменника з прикметниками сильні, могутні дерева. Виділіть у прикметників основу і закінчення. 2. За якою таблицею можна перевірити правильність ужитих вами відмінкових закінчень прикметників у множині? 120

Порівняйте відмінкові форми прикметників з основою на твердий та м’який приголосний. Чим відрізняються закінчення цих груп прикметників у непрямих відмінках? 3. Складіть таблицю закінчень прикметників з основою на твердий і м’який приголосний у множині. Зробіть висновки.

Прикметники у множині

Відмінки Н.

Р.

з основою на твердий приголосний

-і

-их

з основою на м’який приголосний

-і

-іх

Д.

З.

О.

М.

Усі прикметники в називному відмінку множини мають закінчення -і: дерев’яні, щирі, далекі. Кінцеві тверді приголосні основи перед закінченням -і замінюються м’якими. Наприклад: залізний — залізні. 266. 1. Виразно прочитай уривок із казки «Маленький принц», яку створив французький письменник.

Був собі маленький принц. Жив він на планеті, трішечки більшій від нього самого. І дуже тому принцові хотілося мати Друга... На його планеті росла єдина квітка. Хоч була вона гарна, проте вередлива і гордовита. Маленький принц любив прекрасну квітку, піклувався про неї, але пройнявся недовірою і відчув себе нещасливим. І одного дня залишив свою планету... (За Антуаном де Сент-Екзюпері). 2. Чому маленький принц відчув себе нещасливим? Що він зробив? 3. Випиши з тексту прикметники разом з іменниками, з якими вони пов’язані. Визнач їх рід, число та відмінок. Постав прикметники у формі множини. 121

Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається прикметником? 2. За чим змінюються прикметники? 3. З якою частиною мови найчастіше зв’язаний прикметник у реченні? 4. Яке слово «зайве» в кожному рядку? Поясни, чому.

 Милий, гарний, добрий, симпатичний.  Синій, жовтий, синіти, червоний. 5. Утвори словосполучення за змістом.

Руки (які?) добрі, лагідні, ніжні, щирі. Життя (яке?) заможне, багате, врожайне. Квітка (яка?) красива, запашна, прямокутна. 6. Спиши речення. Підкресли прикметники. Визнач їх рід, число, відмінок.

Ранньою весною я поспішаю в ліс. На галявині відкриваються гладенькі проталини. По стежці біжить пустотливий кришталевий струмочок. Привітний вітерець розгойдує жовті сережки верболозу. У високому блакитному небі дзвенить пісня непомітного жайворонка.

122

ЧислівНИК § 31. Числівник як частина мови Дні тижня 267. 1. Прочитай колядку. Яким настроєм пройнята пісня? За що уславлюється пан-господар?

А у пана, пана три стоги жита, четвертий — пшениці на паляниці,

п’ятий — гречки на варенички, а шостий — вівса, от і колядка вся.

2. Скільки в господаря стогів жита? пшениці? гречки? вівса? Скільки всього стогів? Котрий за порядком стіг пшениці? А стіг вівса?

3. Які з виділених слів означають кількість предметів? На які питання вони відповідають? Які з виділених слів означають порядок предметів при лічбі? Випиши ці слова разом із запитаннями.

Слова, які означають кількість предметів або їх порядок при лічбі, називають числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (шість, тридцять, сто) і котрий? (шостий, тридцятий, сотий). 268. 1. Прочитай лічилку.

Один, два, три, чотири, п’ять, п’ятеро пташат летять! Перше, друге, третє... п’яте... Йду четвертого шукати. Богдан Стельмах 123

2. Спиши перше речення. Розбери його за частинами мови. Пошир його прикметниками. 3. Прочитай і спиши слова. Усно постав питання до кожного слова. З’ясуй, чи є ці слова спорідненими. Доведи свою думку.

П’ятеро, п’ять, п’ятірка, п’ятий, уп’ятьох, уп’яте, п’ятниця. п’ятдеся’ т

п’ятдесяти’

п’ятсо’ т

269. 1. Із розсипаних складів утвори спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать?

2. Спиши приказку. Про кого так кажуть?

Сім п’ятниць на тиждень. 270. Прочитай слова. Яке з них зайве? Поясни, чому.

Шість, шостий, шістдесят, шістнадцять, шестірка. шістна’ дцять

шістдеся’ т

шістдесяти’

271. 1. Запиши повні відповіді на запитання.

Скільки днів має тиждень? Котрим за порядком днем тижня є понеділок? вівторок? четвер? субота? 2. Підкресли числівники. На які питання вони відповідають? 3. Спробуй пояснити походження назв днів тижня. 272. 1. Прочитай і спиши прислів’я. У якому значенні вжито числівник один (одна)?

 Одна Батьківщина, і двох не буває.  Один день рік годує.  Одна квітка не зробить вінка. 2. Добери і запиши ще одне-два прислів’я з числівниками. 124

§ 32. Вимова та правопис числівників Та прийдуть до тебе три празники в гості

З народного

273. 1. Прочитай (проспівай) колядку.

Та прийдуть до тебе А що другий празник — три празники в гості. Святого Василя. Радуйся! Радуйся! А що перший празник — А що третій празник — то Різдво Христове. Святе Водохреща. Радуйся! Радуйся! 2. Які числівники вжито в тексті колядки? На які питання вони відповідають? 3. Поміркуй, чому в народній творчості часто зустрічається числівник три. 274. 1. Прочитайте слова. З’ясуйте, чи вони споріднені. Доведіть свою думку.

Три, третій, трійка, троє, трійця, тризуб, триєдиний, трикутник. 2. Випишіть: І варіант — числівники; II варіант — іменники. Ставте питання до цих слів.

мільйо’ н 275. 1. Розгляньте таблиці відмінювання числівників.

Питання

Числівники

Н.

скільки?

сім (днів, звірів)

Р.

скількох? (немає) семи (днів), сімох (звірів)

Д.

скільком? (даю)

семи (дням), сімом (звірам)

З.

скількох? (бачу)

сім (днів), сімох (звірів) 125

О. М.

скількома?

сімома або сьома (днями, звірами)

на скількох?

на семи або на сімох (днях, звірах)

Питання Н. Р. Д. З. О. М.

Числівники

котрий? котра? котре?

сьомий (день), сьома (година), сьоме (число)

котрого? котрої?

сьомого (дня, числа), сьомої (години)

котрому? котрій?

сьомому (дню, числу), сьомій (годині)

котрий? котру? котре?

сьомий (день), сьому (годину), сьоме (число)

котрим? котрою?

сьомим (днем, числом), сьомою (годиною)

на котрому? на котрій?

на сьомому (дні, числі), на сьомій (годині)

2. Чим схожі числівники, які відповідають на питання скільки?, з іменниками? 3. Чим схожі числівники, які відповідають на питання котрий? котра? котре?, з прикметниками? 276. 1. Прочитай прислів’я. Спиши, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі.

 У нашому короваї із (сім) ланів пшениця, із (сім) криниць водиця.  Не хвали (третій) дня, а хвали (третій) годину.  Їдеш на день — хліба бери на (три) дні.  В роботі «ох», а їсть за (три). 126

2. Підкресли числівники. Усно постав до них питання. 3. Поясни, як ти розумієш зміст другого прислів’я. 277. 1. Прочитай. Спиши. Слова, подані цифрами, запиши буквами.

Бути на 7 небі. За 7 печатками. Сльози в 3 ручаї. 1 розум добре, а 2 — краще. Кований на всі 4 ноги. Зігнувся в 3 погибелі. 2. Поясни значення цих висловів (фразеологізмів).

Найдорожча всюди на Землі золота хвилина

Марія Чепурна

278. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

У великій книзі на столі прочитала по складах Марина: «Найдорожча всюди на Землі золота хвилина». Марія Чепурна 2. Чому золотою, найдорожчою на землі називають хвилину? У якому значенні вжито це словосполучення? Спиши його. 279. Спиши слова. Яке серед них зайве? Чому?

шістсо’ т 280. 1. Прочитай. З якої казки ці слова?

... Найпрудкіше думка лине: за одну малу хвилину облітає всенький світ. 127

2. Спиши речення. Підкресли числівник. 3. Поміркуй: хвилина — це багато часу чи мало? Що ти можеш зробити за одну хвилину? Скільки зможеш обчислити виразів, прочитати слів, виконати стрибків? 4. Спробуй за одну хвилину відповісти, якого числа не вистачає до ста на кожному крилі вітрячка. Запиши за зразком.

Зразок: на першому крилі до ста не вистачає ___. 15

25

15 ?

? 100

?

5

?

30

10

20

20

Довідка: вісімдесяти, сімдесяти, шістдесяти, п’ятдесяти. 281. 1. Прочитай. Який це текст: художній чи науково-популярний? Обґрунтуй свою думку.

За 1 рік Земля робить повний оберт навколо Сонця. За цей період 4 рази змінюються пори року, минає 12 місяців, 52 тижні. 2. Спиши, замінюючи числа числівниками. Усно став до числівників питання. 282. 1. Прочитай текст і добери до нього заголовок.

Одна астрономічна одиниця — це відстань від Землі до Сонця, і вона дорівнює 150 000 000 кілометрів. Долає її промінець за 9 хвилин! Швидкість світлового променя 300 000 кілометрів за секунду. А за 1 хвилину він пройде 128

18 000 000 кілометрів! Ось що може зробити промінець за 1 хвилину. Така вона хвилина золота! 2. Спиши, замінюючи числа числівниками.

Найулюбленіша хлоп’яча гра 283. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте загадку. Про яку гру в ній ідеться?

Кулю шкіряну ганяють, лиш одну на полі мають. По ногах не б’ють — це фол! Називають гру — ... . 2. Хто з вас любить грати у футбол? Що вам відомо про цю гру? Скільки гравців у футбольній команді? 3. Випишіть слова, у яких звуків більше, ніж букв. Поясніть їх правопис. 284. Із поданих складів утвори і запиши слова. Як ти розумієш зміст цих слів?

футбо’ л

дисциплі’на

285. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Команда майстрів київського «Динамо» — один із найпопулярніших футбольних клубів країни. Заснована восени 1927 року, вона відзначила свій 85-річний ювілей. Змінювалися покоління гравців, але добрі традиції зберігались. Звання «Заслужений майстер 129

спорту» удостоєні 37 футболістів. Успіх команді приносять гравці, яких знає кожен уболівальник «Динамо». «Динамо» також є базовою командою збірної України. 2. Назви інші відомі футбольні команди України. 3. Скільки футболістів київського «Динамо» удостоєні звання «Заслужений майстер спорту»? Дай письмову відповідь на запитання повним реченням. 286. 1. Прочитай текст.

М’яч у воротах! Яка найрадісніша миттєвість гри? М’яч у воротах! Гол! Стадіон аж реве: уболівальники кричать «Ура!», підхоплюються з місць, викидають плакати з іменами бомбардирів, державні прапори. Кожне десятиліття існування команди київського «Динамо» давало нові імена кращих бомбардирів. Вони золотими літерами вписані в літопис команди. У 50-х роках відзначились Андрій Зазроєв, забивши 64 голи, Михайло Коман — 63. У 60-х роках — Валерій Лобановський, який послав у ворота противника 71 м’яч, а Віктор Каневський — більше 80. У 70-х роках Олег Блохін забив 302 голи! У 80-х роках Олег Протасов — 113. У 90-х роках відкрив рахунок 22-річний форвард Андрій Шевченко та його побратим Сергій Ребров. Час не припиняє свій біг. Якщо ти шанувальник футболу, назви ім’я сучасного футболіста-зірки та його результати. 2. Випиши найбільш вражаючі дані про бомбардирів, згаданих у тексті. Числа записуй словами.

У п’ятдесятих роках ... 130

У шістдесятих роках ... У сімдесятих роках ... У вісімдесятих роках ... 287. 1. Прочитай. Постав запитання до кожного абзацу.

Київська ракета Так називали Олега Блохіна, найтитулованішого футболіста — гравця команди «Динамо». Він — двічі бронзовий призер Олімпійських ігор, рекордсмен за кількістю проведених матчів, а їх разом було 537. Олега 15 разів включали до списку 33 кращих футболістів країни, 13 із них — під першим номером. У 1975 році Олег Блохін був визнаний кращим футболістом континенту, набравши рекордну суму очок. Йому було вручено «Золотий м’яч». 2. Спиши другий абзац, замінюючи двоцифрові числа числівниками.

Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається числівником? 2. Зміни за питаннями числівники сорок, шістдесят, мільйон, дві гривні. 3. Запиши відповіді на запитання.

Яка ціна олівця? зошита? пляшки молока? буханки хліба? О котрій годині закінчилися сьогодні заняття в школі? Коли ти народився (-лася)?

131

ЗАЙМЕННИК § 33. Займенник як частина мови Велике то щастя — сходити ту землю, що змалечку рідна Василь Діденко 288. 1. Прочитайте вірш і доберіть до нього заголовок.

Велике то щастя — сходити ту землю, що змалечку рідна. Блискоче крізь вітер і віти блакить України погідна. І, ранкові руку подавши, я сонячні струни торкаю: «Я з вами всім серцем назавше, степи мого рідного краю!» Василь Діденко 2. Випишіть виділені слова. З’ясуйте, на які питання вони відповідають та що означають. Поміркуйте, замість яких частин мови можна вживати ці слова. Звірте свої міркування з правилом на с. 133. 289. Спиши каліграфічно поетичні рядки.

Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила (Максим Рильський). 2. Знайди і підкресли займенник. На яке питання він відповідає? Замість якої частини мови вживається?

132

Займенник — це частина мови, що вказує на предмети, їх ознаки чи кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на питання тих частин мови, замість яких вони вживаються. Наприклад, іменники можна замінити займенниками я, ми, ти, він, вони, себе, ніхто, ніщо, хтось, щось та ін.; прикметники — займенниками мій, твій, наш, сам, такий, кожний, той, нічий, ніякий тощо; числівники — займенниками стільки, скільки, ніскільки. інжене’ р

цеме’ нт

290. 1. Розглянь малюнок і прочитай уривок з оповідання.

...Нателла сиділа в колі будівельників біля багаття. З нею вів розмову літній, статечний інженер-дорожник. — А тепер розкажи нам, Нателло, як ти відкрила Оленяче джерело. Дівча зайшлося рум’янцем. — Хіба то я?.. Олень сам відкрив його, а я лише помітила. Він, видно, хворий був, отой олень, бо коли ми з ним вперше зустрілися біля джерела, то він аж спотикався і навіть утекти не міг... Часто спускався з гір до свого джерела і пив, пив... Я здогадалася, що він лікує себе тією водою. — А знаєш, дівчино, як тепер буде зватися ця вода? — Як? — «Нателла». Адже ти першою відкрила цілюще джерело. Незабаром тут виросте завод мінеральних вод, і піде «Нателла» по всій країні (За Олесем Гончарем). 2. Які займенники вжито в тексті? З якою метою? 133

3. Випиши з тексту по п’ять займенників, які автор вжив замість іменників та замість прикметників. 291. 1. Прочитай і спиши речення.

1. У вечір такий нам не спиться (Іван Царинний). 2. Хто живе в гаю-діброві, кожен має свою мову (Валентина Каменчук). 3. Куди, куди тебе заводять мандри? (Микола Петренко). 4. Стільки цвіту-синьодзвону — засиніло все від льону! (Анатолій Камінчук). 5. Слався, рідна Україно, наша земле золота... (Павло Тичина). 2. Підкресли займенники. Усно постав до них питання та визнач, замість яких частин мови вони вживаються.

§ 34. Особові займенники Пісня і праця — великі дві сили Іван Франко 292. 1. Прочитай і спиши вірш. Добери до нього заголовок.

Про Про Про Про Про Про

що співає колосок? те, як він росте. що виспівує земля? неба синь і шир. що співаєм ти і я? маму і про мир.

Анатолій Костецький 2. Підкресли займенники. Замість якої частини мови вони вживаються? На кого або на що вказують?

Я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони — особові займенники. Вони вказують на осіб та інших істот, різноманітні явища, предмети, поняття і відповідають на ті ж питання, що й іменники: хто? що? кому? чому? ким? чим? та ін. 134

293. Спиши слова. Поміркуй, якими особовими займенниками їх можна замінити.

294. Розгляньте таблицю. Зверніть увагу, що особові займенники поділяють на три групи залежно від того, на яку особу чи осіб вони вказують.

Значення особових займенників Особа

Число однина

множина

особу, яка говорить про себе

я 1-ша

двох і більше осіб, включаючи того, хто про себе говорить

ми ти 2-га

3-тя

Займенники вказують на

особу, до якої звертаються особу (якщо це форма ввічливості) або осіб, до яких звертаються особу чи предмет, про які розповідають

ви він вона воно

осіб або предмети, про які розповідають

вони

295. 1. Прочитай діалог. Вислов припущення, між ким відбувається розмова.

— Васильку, ти був сьогодні на фермі? — Так, я ходив туди. А ось Юрка чомусь не було. 135

— Він захворів. Замість Юрка мали піти Віра й Тетянка. Ви хіба не разом працювали? — Ні. Я допомагав годувати телят, а вони на птахофермі доглядали каченят. 2. Спиши текст. Підкресли займенники та вкажи їх особу і число. За потреби користуйся таблицею.

Міркуй так: хто? — я, займенник, вказує на особу, яка говорить про себе: 1-ша особа однини. 3. Склади усну розповідь про те, як ти допомагаєш старшим. Які особові займенники вжито у твоїй розповіді? 296. 1. Розглянь малюнок і прочитай текст.

Ми з братом Михайлом виїхали в поле. Брат — тракторист. Він причіплює до трактора сніговий плуг — такий величезний трикутник, збитий із грубих колод. Плуг згортає сніг у високі кучугури. Навіть лютий вітер їх не розвіє. Житиме тепер сніжок у землі. Сніг — це ж зерно золоте! 2. Замість яких іменників у тексті вжито займенники? Поміркуй, чи доцільна така заміна. Обґрунтуй свою думку. 3. Склади опис зимового поля і доповни ним розповідь. 4. Запиши доповнений текст. Добери до нього заголовок. Підкресли особові займенники. Усно визнач їх особу і число. 136

§ 35. Займенники 1-ї особи однини і множини. Написання займенників з прийменниками Прийшов сніг-білоніг Павло Мовчан 297. 1. Виразно прочитай вірш.

Прийшов сніг-білоніг, борода патлата, сів тихенько на поріг, попросивсь до хати. Каже: «Холодно мені, змерзли ноги босі!»

Мати каже: «Е, ні-ні, відпочив — і досить». Сніг поволеньки підвівсь та й пішов у поле. Білі брови, білий ніс, а в кишенях — холод.

Павло Мовчан 2. Розкажи, яким ти уявляєш сніг-білоніг. Кого він тобі нагадує? Знайди і випиши слова, що змальовують зовнішність снігу. До яких частин мови вони належать? 3. Який займенник вжито у творі? Визнач його особу та число. 298. Спиши слова. Яке з них є зайвим? Поясни свій вибір.

299. 1. Розгляньте таблицю відмінювання займенників 1-ї особи.

Відмінювання займенників 1-ї особи Н. Р. Д. З. О. М.

хто? кого? кому? кого? ким? на кому?

я мене мені мене мною на мені

ми нас нам нас нами на нас

2. Зверніть увагу на особливості відмінкових форм займенників я, ми. 137

300. 1. Прочитай текст. Поміркуй, про що в ньому йдеться. Які слова допомогли тобі здогадатися?

Я народився високо в небі. Мені слід водицю матусею величати. Мене з нетерпінням чекає земля взимку, бо я вкриваю її від холоду. Зі мною люблять бавитися діти. На мені добре видно сліди звірів. 2. Випиши займенник 1-ї особи однини разом зі словами, з якими він зв’язаний за змістом. 3. Зроби висновок про написання займенників із прийменниками.

Займенники з прийменниками пишуться окремо: у мене, з нами, на нас. 4. Спиши перше та останнє речення і підкресли в них головні та другорядні члени. Зроби висновок, якими членами речення можуть бути особові займенники.

У реченнях особові займенники можуть бути підметами або другорядними членами. 301. 1. Прочитай і спиши вірш.

Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.

Василь Симоненко

2. Підкресли займенники 1-ї особи. Визнач їх число та відмінок. 3. Поясни правопис виділених слів. Наведи по три приклади на кожне правило.

138

§ 36. Займенники 2-ї особи однини і множини Дитинства золота пора 302. 1. Прочитай вірш. До кого звертається поет? До чого закликає?

Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, бухту спокою облизує прибій. Василь Симоненко 2. Який особовий займенник вжито в тексті? Назви його початкову форму. 303. Спиши каліграфічно поетичні рядки. Підкресли займенник 2-ї особи.

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

Василь Симоненко

304. 1. Прочитай текст.

Я часто буваю на станції юних техніків. Там у мене багато цікавих занять. Найбільше мені подобається працювати в майстерні. А головне — разом зі мною станцію юних техніків відвідують мої друзі. 2. Усно постав питання до займенників. Визнач їх особу, число та відмінок. 3. Перебудуй текст так, щоб розповідь велася про особу, до якої звертаються. Запиши. Займенники підкресли. Усно постав до них питання. 305. 1. Розгляньте таблицю відмінювання займенників 2-ї особи однини і множини. Зробіть висновок про написання займенників з прийменниками.

139

Відмінювання займенників 2-ї особи Н. Р. Д. З. О. М.

хто? кого? кому? кого? ким? на кому?

ти тебе тобі тебе тобою на тобі

ви вас вам вас вами на вас

2. У яких випадках ми вживаємо займенник ти, а в яких — ви? 3. Коли займенник Ви пишуть з великої літери? Наведіть приклади. 306. 1. Прочитай текст.

(У кого?) ... є справжній друг? Так радісно жити, коли поруч (з ким?) ... добрі, чуйні люди. Вони завжди готові прийти (кому?) ... на допомогу. Велике щастя (для кого?) ... допомагати своїм друзям. 2. Спиши, вставляючи замість крапок займенник ти у відповідних відмінкових формах. Вкажи відмінок. 3. Визнач рід, число і відмінок виділеного прикметника. Доведи правильність своєї відповіді.

§ 37. Займенники 3-ї особи однини і множини Любіть Україну, як сонце, любіть! Володимир Сосюра 307. 1. Прочитай вірш. Які думки і почуття він викликає?

Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, 140

де вперше став ходить і, квіткою неначе, в його теплі зростав і усміхавсь квіткам!

Володимир Сосюра

2. Випиши займенники. Визнач їх особу, число, відмінок. 308. Спиши каліграфічно поетичні рядки.

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води.

держа’ ва

Володимир Сосюра

респу’ бліка

’ ція револю

309. 1. Розгляньте таблицю відмінювання займенників 3-ї особи.

Відмінювання займенників 3-ї особи Н.

хто? що?

він

вона

воно

Р.

кого? чого?

його, її, його, їх, (від) нього (від) неї (від) нього (від) них

Д.

кому? чому?

йому

їй

З.

кого? що?

його, (на) нього

її, його, їх, (на) неї (на) нього (на) них

О.

ким? чим?

ним

нею

ним

ними

М.

на кому? на ньому, на чому? на нім

на ній

на ньому, на нім

на них

йому

вони

їм

2. Зіставте займенники в родовому та знахідному відмінках, що вживаються з прийменниками і без прийменників. Чим відрізняється їх написання? 141

Після прийменників у займенниках 3-ї особи пишеться літера н: від нього, від неї, від них. 310. 1. Прочитай текст. Які слова в ньому пропущені?

Іван брів серед гірських сіножатей, як по озерах квіток. Перед (ким?) ... у долині дрімали самотні оселі. І співали (кому?) ... до сну і будили своїм дзвоном гірські потоки. Весь світ був (кому?) ... як казка, повна чудес (За Михайлом Коцюбинським). 2. Спиши, вставляючи замість крапок займенник він у відповідних відмінкових формах. 3. Зроби висновок про змінювання займенників 3-ї особи. 311. 1. Розглянь малюнок і прочитай текст.

Україна зустрічає гостей сонцем. Не лише на небосхилі, а й тисячами сонць на землі. Ось вони: довкола, обабіч шляху піднялися вище людського зросту золотисті голівки соняшників. За ними видніються інші поля, і не видно їм кінця-краю. Як море, хвилюється на них пшениця — гордість нашої Вітчизни. Стіною стоїть кукурудза. Безкраї поля буряків. В Україні найбагатше царство буряків: цукрових, столових, кормових (Із часопису). 2. Випиши займенники 3-ї особи разом зі словами, з якими вони зв’язані за змістом. Визнач відмінки займенників. 142

§ 38. Роль займенників у текстах Про що співає зимовий вітер? 312. 1. Підготуйся і виразно прочитай вірш.

Ой ти, вітре зимовий, попід хату не ходи! Стань, як хочеш, під вікном, як загасне сірий день; заспівай нам перед сном ще неспіваних пісень про зиму, що за селом сипле зорями із жмень.

Роман Завадович

2. Які слова пробуджують у твоїй уяві співи зимового вітру? 3. З’ясуй, які типи речень за метою висловлювання та за інтонацією вживає автор. 4. Спиши вірш. Підкресли займенники та визнач їх особу і число. 313. 1. Прочитайте уривок з казки. Уявіть картину танцю сніжинки та вітру.

... Тут до сніжинки підлетів вітер. Кинулась вона в його обійми, і полетіли вони на землю. Дуже сподобалася сніжинка вітрові, довго не хотів він її відпускати, довго кружляли вони у веселому танці... Але ось вітру надокучило гратися з нею, і він кинув сніжинку. І зараз вона повільно, але неухильно падала у велику калюжу... (Борис Крауш.) 2. Що сталося зі сніжинкою? Чи просила вона допомоги? Якою була реакція вітру? Напишіть за варіантами: I варіант — якою була сніжинка; II варіант — яким був вітер. 3. Знайдіть займенники, визначте їх особу, число, відмінок. 4. До дієслова надокучило доберіть синоніми. 143

314. 1. Прочитайте зачин казки.

Звідки беруться сніжинки на шибках Одного зимового ранку на шибках з’явилися крижані сніжинки. Вони виблискували на сонці і, здавалось, посміхалися. Мені захотілося побачити, хто їх малює. 2. Продовжте казку: І варіант — на основі власних спостережень; ІІ варіант — на основі робочих матеріалів Ученого Лиса.

Хто приходить уночі до вікна?

лягаю спати; не заплющую ...; бачу, як до вікна підходить ...

Як він вимальовує сніжинки?

срібним олівцем; починає легенько водити по ...; співає ...; від дотику з’являються ...; диво-зірочки, маленькі, іскристі ... Так хочеться приголубити їх!

3. Виразно розкажіть продовження казки (за варіантами). 4. Підкресліть вжиті у творі особові займенники. Вкажіть їх особу, число та відмінок. 315. 1. Прочитай текст. Перебудуй його так, щоб розповідь велася від особи, яка говорить про себе.

Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози. Там він блукав до самого вечора. Шукав осикові трухляки, ховав у пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився: світять чи не світять? У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші. А в березі терлися одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном (За Григором Тютюнником).

144

2. Які зимові співи слухав у лузі Олесь? Якими словами відтворено тривожно-сумні мелодії? До яких частин мови належать ці слова? 3. Доповни і запиши речення.

Олесь наслухає, як у лузі ...

Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається займенником? 2. Які займенники належать до особових? 3. Яке слово «зайве»? Поясни, чому.

Ти, тебе, тобі, вас, тобою, у тобі; я, мене, нам, мною, у мені. 4. Спиши речення, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. Визнач їх особу, число та відмінок.

1. Мама подарувала (він) цікаву книжку. 2. Ходімо в ліс з (ми)! 3. Марійка подружилася зі (я). 4. Сьогодні (я) призначили черговим. 5. Ось Дніпро. По (він) плаває багато пароплавів і човнів.

145

ДІЄСЛОВО § 39. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні Весна прийшла так якось несподівано

Ліна Костенко

316. 1. Прослухай поетичні рядки в музичному супроводі.

Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона немов у Ворсклу з’їхала з гори... Ліна Костенко 2. Які слова змальовують весну і зиму, ніби живих істот? У якому значенні вжито ці слова: прямому чи переносному? На які питання вони відповідають? 3. Спиши. У кожному реченні підкресли головні члени. Якою частиною мови виражені присудки? Зроби висновок.

Дієслово — це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робить? що робив? що буде робити? що зробить? що робити? що зробити? У реченні дієслово найчастіше буває присудком. 317. Із поданих складів утвори і запиши слова. До яких частин мови вони належать? Поясни, чому ти так вважаєш.

146

318. Прочитайте речення і розгляньте таблицю. З’ясуйте, чим дієслово відрізняється від іменника та прикметника.

Земля одягається в розкішну сукню. Слово

Частина мови

Що називає

Питання

Член речення

земля

іменник

предмет

що?

підмет

одягається дієслово в

дію що предмета робить?

прийменник —

—

присудок не буває членом речення; слугує для зв’язку слів

сукню

іменник

предмет

в що?

другорядний член

розкішну

прикметник

ознаку предмета

яку?

другорядний член

319. 1. Прочитай давньоукраїнську легенду. Зверни увагу, що Ярило — це чоловічий образ весни, ніби пара дівчині-весні, ґречній панні.

Ярило Великий грім Ярило прокидається навесні після довгого сну. Сідає верхи на чорну хмару, як на коня. Їде над землею, б’є її золотою різкою-блискавицею. Земля пробуджується, одягається в розкішну сукню із квітів та зелені. Усе навколо оживає: ліси, поля, діброви... (За Олексою Воропаєм). 2. Випиши дієслова, що відтворюють дії Ярила. Постав до них питання. 147

320. 1. Прочитай вірш. Що нагадує поетові останній клаптик снігу? Які почуття будить поезія?

Під розлогим дубом нам на втіху заховавсь од сонця клаптик снігу.

Як зима тікала, лісом бігла, загубилась в неї хустка біла.

Віктор Кочевський 2. Випиши виділені іменники та зв’язані з ними за змістом дієслова. Постав питання до дієслів за зразком.

Зразок Клаптик (що зробив?) заховавсь.

§ 40. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами Вже напоготові березневі коні

Оксана Сенатович

321. 1. Виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

Бурульки плакали, Мабуть, їх скривдив хтось звисаючи зі стріхи, або спіткало лихо, і краплі їхніх сліз й ніхто напровесні розтоплювали сніг. утішити не міг... Гриць Гайовий 2. Доповни і запиши речення. Поміркуй, від чого могли плакати бурульки.

Бурульки плакали чи то з радості, що вже весна настала, чи ... 3. Підкресли іменники та зв’язані з ними за змістом дієслова. Зроби висновок, з якими частинами мови зв’язується в реченні дієслово. 148

У реченні дієслово зв’язується з різними частинами мови, але найчастіше — з іменником. 322. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед них зайве? Поясни, чому.

323. 1. Прочитайте текст і доберіть до нього заголовок. Поясніть значення виділених слів.

Ясний день. Пригріло сонечко. Під дубом розтанув сніг. З-під кори виповзло сонечко та й гріється. Заблищав струмок під яблунею. Побачив горобчик воду, скупався, зацвірінькав (За Василем Сухомлинським). 2. Спишіть останнє речення і підкресліть у ньому головні члени. У якому числі вжито іменник, що є підметом? 3. Поставте іменник-підмет у множині та відповідно перебудуйте речення. Утворене речення запишіть. 4. Порівняйте обидва речення. Поспостерігайте, як змінилися дієслова-присудки. Зробіть висновок.

Дієслова змінюються за числами. Якщо дієслово означає дію одного предмета, то воно вживається в однині; якщо ж дію двох і більше предметів — то в множині. 324. 1. Прочитайте зачин і заключну частину казки. Побудуйте основну частину тексту. Введіть діалог. За потреби скористайтесь робочими матеріалами Вченого Лиса.

Як трясогузка хвостиком лід перебила Зачин. Ще в полях деінде лежать почорнілі сніги, а по яругах весняні води гудуть. 149

Біжить берегом трясогузка — маленька жвава пташка. Підстрибує на піщаній береговій смужці, ніби танцює під легку музику весни, і наспівує: — Ци-зи, ци-зю, — котиться її срібний голос. Заключна частина. А сама тим часом пурхнула під лід, вдарила об нього хвостом — луна покотилася. Розкололася крига. Занімів здивований грак. Тепер не стримати бурхливих весняних вод (За Миколою Сингаївським).

— — — —

Куди ти біжиш, трясогузко? Ци-зи, ци-зю! А навіщо тобі, трясогузко, такий довгий хвіст? Си-ди, си-ди!..

2. Виразно розкажіть складену основну частину казки в особах. 3. Спишіть уривок, у якому описується, як трясогузка бігла по піщаній береговій смужці. Підкресліть дієслова, які змальовують вдачу цієї пташки. Усно поставте питання і визначте число дієслів. 4. Запиши діалог між трясогузкою і граком.

150

§ 41. Змінювання дієслів за часами Весна устала, сипле пишними квітками Борис Грінченко 325. 1. Прочитай вірш. Розкажи, які картини постають у твоїй уяві.

Теплі-теплі у садку падали краплини. Сиві згадки про сніги дощ змивав щоднини.

У дворі його сліди не просохли й досі. На гілках сидять у ряд росенята босі.

Тетяна Майданович 2. Випиши три дієслова. Вкажи їх число. 326. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Поміркуй, коли відбувалася дія: вчора чи сьогодні. Яке серед слів зайве? Чому?

2. Спиши речення. Усно постав питання до дієслів.

Подивись: весна устала, сипле пишними квітками. Борис Грінченко 327. 1. Пригадайте, як змінюються дієслова за часами. Як відрізнити одну часову форму від іншої? 2. Розгляньте малюнки. Що виготовляє Олег? Опишіть його дії.

151

3. Розгляньте таблицю. Зіставте вжиті вами дієслова з моментом мовлення.

Коли відбувається Запитання Дієслово дія і коли про неї повідомили Що зробив накреслив дія відбулася до Олег? того, як про неї повідомили Що робить вирізує дія відбувається в Олег? той час, коли про неї повідомляють Що зробить розмалює дія відбудеться пісОлег? ля того, як про неї повідомили

Час виконання дії минулий

теперішній

майбутній

Дієслова змінюються за часами. Дієслова минулого часу означають дії, що відбувалися або відбулися до моменту мовлення: (що робив?) писав, читав; (що зробив?) написав, прочитав. Дієслова теперішнього часу означають дії, що відбуваються у момент мовлення: (що робить?) пише, читає; (що роблять?) пишуть, читають. Дієслова майбутнього часу називають дії, які будуть відбуватися після моменту мовлення: (що буде робити?) буде читати; (що робитиме?) читатиме; (що зробить?) прочитає. 328. 1. Прочитай вірш. Які дієслова вжито в переносному значенні? З якою метою?

Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. Тарас Шевченко 152

2. Випиши дієслова та визнач їх час. До кожного дієслова добери і запиши інші часові форми за зразком. мин.ч.

теп.ч.

майб.ч.

Зразок: встала — встає, встане. 329. 1. Прочитай поетичні рядки. Добери до них заголовок.

Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться зеленим килимом до ніг.

Наталя Забіла

2. Випиши дієслова. У якому часі вони вжиті? До кожного дієслова добери і запиши інші часові форми.

Летіла лелека, летіла здалека Дмитро Чередниченко 330. 1. Прочитай лічилку.

Летіла лелека, летіла здалека та й сіла на хаті зірки рахувати. Не їла, не спала, всю ніч рахувала. А вдосвіта збилась — зоря покотилась...

Дмитро Чередниченко

2. Які дієслова вжито в переносному значенні? Усно склади речення, в яких ці дієслова вживалися б у прямому значенні. 3. Знайди і випиши дієслова з не. Пригадай правило написання не з дієсловами. 153

Не з дієсловами треба писати окремо. 331. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши загадку і запиши відгадку. Доведи правильність своєї відповіді.

Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. 3. Підкресли дієслова. У якому часі вони вжиті? Усно добери до кожного дієслова форму майбутнього часу. 332. 1. Прочитай. Розташуй речення в правильній послідовності та склади і запиши казку.

Чарівний кавун 1. Бідний селянин підібрав пораненого лелеку і виходив його. 2. З неї виріс велетенський кавун. 3. Коли його розрізали, замість насіння посипалися золоті монети. 4. У нагороду чоловікові чорногуз приніс насінину кавуна. 5. Дізнавшись про це, сусід-багач упіймав лелеку і перебив йому ногу, а тоді поніс додому лікувати. 6. Знову з нього виріс кавун небачений. 7. Тільки в цьому кавуні насінинами були розлючені оси. 8. Одужавши, птах також залишив кавунове зернятко. 9. Ледь урятувався від них багач. 2. Чого навчає казка? Чи можна висловити її головну думку прислів’ям «Що посієш, те й пожнеш»? 3. У якому часі вжито дієслова в цьому творі? Доведи свою думку. 154

333. 1. Прочитай текст. Спиши, вставляючи замість питань відповідні за змістом слова.

Птах долі З давніх часів лелеку вважають птахом долі. Селяни вірили, що в дім, на якому з’явилося лелече гніздо, прийдуть щастя і злагода. У сім’ї припиняться (що?). (Хто?) ростимуть здоровими. У господаря садиби буде добрий (що?) на полі. 2. Над кожним дієсловом вкажи, у якій часовій формі воно вжите.

§ 42. Неозначена форма дієслова Добре того вчити, хто хоче все знати 334. 1. Прочитайте обидва тексти.

З народного

I. Силу волі я виховую на звичайнісіньких справах. Наприклад, сяду за уроки, а тут хочеться побігати, погратись. От я і пересилюю себе. II. Силу волі слід виховувати на звичайнісіньких справах. Наприклад, учневі треба сісти за уроки, а йому хочеться побігати, погратись. Ось тут потрібно пересилювати себе. 2. Випишіть з текстів виділені дієслова в окремі стовпчики. До кожного слова в дужках поставте питання. 3. Визначте час і число дієслів, записаних у першому стовпчику з коментуванням. 4. Проаналізуйте дієслова другого стовпчика. Чи можна з певністю сказати, кого стосуються названі дії — однієї особи чи багатьох? У який момент відбуваються ці дії: до повідомлення про них, під час чи після повідомлення? 155

Форму дієслова, що не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії, називають неозначеною формою. Це незмінна форма дієслова. Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити? що зробити? і в кінцевій частині мають суфікс -ти(-ть). Інколи після цього суфікса стоїть -ся(-сь): сміятися, проситись. Неозначена форма є початковою формою дієслів. 335. Із поданих складів утвори і запиши слова. Поясни, що вони означають.

336. Спиши прислів’я. Підкресли дієслова в неозначеній формі. Усно постав до них питання.

1. Добре того вчити, хто хоче все знати. 2. Не на користь книги читать, якщо з них тільки вершки брать. 3. Треба знати, що де казати. 4. Краще добре робити, ніж гарно говорити. У прислів’ях часто вживаються дієслова в неозначеній формі, тому що висловлені в них поради, побажання, напучування важливі завжди, у будьякий час і стосуються вони не певної особи чи осіб, а кожного. 337. 1. Розгляньте малюнки і прочитайте інструкцію виготовлення серветки в техніці витинанки.

156

1. Взяти серветку, скласти її вчетверо. 2. Простим олівцем намалювати елементи витинанки. 3. За допомогою ножиць вирізати малюнок. 4. Розгорнути складений папір. Серветка готова. 2. У якій формі вжито дієслова? 3. Складіть і запишіть інструкцію: I варіант — відомої гри; II варіант — приготування страви; III варіант — виготовлення вітальної листівки. Використовуйте дієслова в неозначеній формі. 338. Склади і запиши текст поради для однокласників про те, як готуватися до контрольної роботи з української мови (математики).

§ 43. Дієслова, що означають незавершену і завершену дію Випливає на небо красне сонечко

Костянтин Ушинський

339. 1. Прочитайте і порівняйте тексти.

I. Випливає на небо красне сонечко. Розсилає всюди свої золоті промені — будить землю. II. Випливло на небо красне сонечко. Розіслало всюди свої золоті промені — розбудило землю (За Костянтином Ушинським). 2. Випишіть з текстів дієслова в два стовпчики за зразком.

Зр азок Що робить? випливає

Що зробило? випливло

3. Прочитайте дієслова парами. Які з цих дієслів виражають дію, що не завершилася, тобто ще триває? Які дієслова означають дію, що вже завершилася? Свої висновки звірте з правилом. 157

Одне і те ж дієслово, вжите в різних формах, може передавати як незавершену (випливає, будить), так і завершену дію (випливло, розбудило). 340. 1. Прочитай і спиши словосполучення парами.

Цвіте в саду — зацвіте в саду; цвіла в саду — зацвіла в саду; цвісти в саду — зацвісти в саду. 2. Усно постав питання до кожного дієслова. Які з цих дієслів означають завершену дію, а які — незавершену? 341. Спиши слова. Яке з них, на твою думку, зайве? Поясни свій вибір.

342. 1. Зі слів кожного рядка склади і запиши речення. Дієслова вживай у відповідній часовій формі. Виділене слово став на початку речення.

ось, повертатися, промислу, зморений, нічного, зайчисько, із; ним, за, лукава, ганятися, лисиця; рись, ловити, хижа; малий, усіх, утікати, ворогів, зайчисько, від. 2. Підкресли дієслова, що означають незавершену дію. 3. Усно встанови зв’язок слів у другому реченні. 343. 1. Від поданих дієслів, що означають незавершену дію, утвори дієслова, що виражають завершену дію.

Гріло — ..., текли — ..., зеленіла — ..., летів — ... . 2. З утвореними дієсловами склади і запиши речення про весну.

158

Хата моя, біла хата Дмитро Луценко 344. 1. Розглянь ілюстрацію і прочитай віршовані рядки. Чи співзвучні вірш і малюнок за настроєм?

Хата моя, біла хата, рідна моя сторона. Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна. Хата моя, біла хата, казко тепла й доброти. Стежка від тебе хрещата в’ється в далекі світи. Дмитро Луценко 2. Випиши дієслова. Яку дію вони означають: незавершену чи завершену? Визнач час дієслів. 345. 1. Розгляньте таблицю. До поданих дієслів доберіть і запишіть усі можливі часові форми за зразком.

Теперішній Минулий Неозначена час час форма (що робити? (що робив? (що робить?) що зробити?) що зробив?) писати написати міркувати поміркувати бачити побачити

писав написав

пише —

Майбутній час (що буде робити? що зробить?) буде писати напише

2. Чому від дієслів зі значенням завершеної дії (що зробити?) не вдалося утворити форму теперішнього часу? Чи 159

може бути завершеною дія, яка відбувається в момент мовлення? Зробіть висновок і перевірте себе за правилом.

У теперішньому часі дієслова виражають тільки незавершену дію. 346. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши речення та розбери його слова за частинами мови.

Хата моя, рідна батьківська хата! (Іван Цюпа). черне’ тка

фане’ ра

347. 1. Прочитайте текст.

Наші пращури вміли без будь-яких приладів визначати біополе всіх кольорів землі. Візьмемо лише один аспект — обмащування хати білою глиною. Побілкою не тільки прикрашали свої житла, «вселяючи» таким чином більше світла: біла глина, маючи біополе, подібне до людського, дарувала господарям оселі здоров’я і добро. Жовтою або червоною глиною змащували долівку, оскільки саме вона була добрим провідником природного заряду від землі... (За Наталією Зубицькою). 2. Дайте письмову відповідь на запитання кількома реченнями. І варіант — чому наші пращури обмащували хати білою глиною?; II варіант — для чого наші пращури змащували долівку жовтою або червоною глиною? 3. Добери і запиши п’ять дієслів зі значенням незавершеної дії. Усно постав до них питання.

160

§ 44. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами Хай буде книга, як насущний хліб Григорій Корнієнко 348. 1. Прочитай і відгадай загадку. Які слова допомогли тобі здогадатися, про що в ній ідеться?

Люди їх з дитинства знають, дружать з ними так давно! На папері засівають, як добірнеє зерно.

Віктор Терен

2. Знайди в тексті дієслова. Усно визнач, у якому часі їх вжито. 3. Розглянь таблицю та доповни її, добираючи слова відповідно до наведених питань. Визнач особу вжитих у питаннях займенників.

змінені слова (що (що (що (що

засівають

спільнокореневі слова

(що?) сівба (що зробити?) ... (які?) ... (хто?) ...

я роблю?) засіваю ти робиш?) ... ми робимо?) ... ви робите?) ...

349. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед них зайве? Чому?

2. Спиши прислів’я. Поясни, як ти розумієш його зміст.

Сій не пусто, то збереш густо.

161

350. 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів теперішнього часу. Зробіть висновок.

Змінювання дієслів теперішнього часу Число

Однина

Множина

Особа

Питання

Приклади

1-ша (я)

що роблю?

пишу, читаю, біжу, стою

2-га (ти)

що робиш?

пишеш, читаєш, біжиш, стоїш

3-тя (він, вона, воно)

що робить?

пише, читає, біжить, стоїть

1-ша (ми)

що робимо?

пишемо, читаємо, біжимо, стоїмо

2-га (ви)

що робите?

пишете, читаєте, біжите, стоїте

3-тя (вони)

що роблять?

пишуть, читають, біжать, стоять

Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами. 2. За наведеним у таблиці зразком поставте дієслова берегти, чути, бачити, любити в усіх особових формах. Запишіть та виділіть особові закінчення. 351. 1. Прочитай і спиши текст.

Дорогі друзі! У кожного з вас є своя улюблена книга, улюблений герой. З ними ви ходите в походи, думаєте і мрієте, радієте і сумуєте, боретесь і перемагаєте. 162

2. Підкресли дієслова та виділи в них закінчення. Визнач особу і число дієслів, скориставшись порадою Вченого Лиса.

Особу і число дієслова визначають за допомогою займенника, питання та закінчення дієслова або тільки за питанням і закінченням: пишаюся (що я роблю?) — 1-ша особа однини; пишаємось (що ми робимо?) — 1-ша особа множини. 352. 1. Напиши коротку розповідь про свою улюблену книжку. 2. Підкресли вжиті в тексті дієслова теперішнього часу. Вкажи їх особу та число.

§ 45. Змінювання дієслів майбутнього часу за особами і числами Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилітав? З народного 353. 1. Розглянь малюнок і прочитай (проспівай) веснянку. Який настрій вона створює?

— Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилітав? Іще по гороньках сніженьки лежать, ще по долинах криженьки стоять. — Ой, коли пора прийшла, неволенька відійшла. Ой, я тії криженьки крильцями розмету, ой, я тії сніженьки ніжками потопчу. 163

2. Чи доводилося тобі бачити жайворонка? Якщо так, то опиши його. Поміркуй, чому жайворонка, який злетів у піднебесся, порівнюють із грудочкою. 3. Випиши дієслова майбутнього часу. Яку дію вони називають? На яке питання відповідають? 354. Спиши слова. Розбери їх за будовою.

355. 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів майбутнього часу. Зробіть висновок.

Змінювання дієслів майбутнього часу Число

Однина

Множина

Особа

Питання

Приклади

1-ша (я)

що зроблю? що буду робити? що робитиму?

2-га (ти)

що зробиш? попливеш що будеш робити? будеш пливти пливтимеш що робитимеш?

попливу буду пливти пливтиму

3-тя (він, вона, воно)

що зробить? що буде робити? що робитиме?

1-ша (ми)

попливемо що зробимо? що будемо робити? будемо пливти пливтимемо що робитимемо?

2-га (ви)

що зробите? попливете що будете робити? будете пливти пливтимете що робитимете?

3-тя (вони)

що зроблять? що будуть робити? що робитимуть? 164

попливе буде пливти пливтиме

попливуть будуть пливти пливтимуть

Дієслова майбутнього часу змінюються за особами та числами. Вони відповідають на питання що зроблю? що буду робити? що робитиму? та ін. 2. За наведеним у таблиці зразком доберіть усі можливі форми майбутнього часу до дієслів грає, співають, біжиш, стоїте. 356. 1. Прочитай вірш.

Як виросту — збудую хату, на хаті колесо приб’ю, а там я поселю крилату лелечу клекітну сім’ю.

Дмитро Павличко

2. Випиши дієслова майбутнього часу. Визнач їх число та особу і виділи закінчення. Усно постав питання. 3. Запиши кожне дієслово у відповідній особовій формі теперішнього часу і виділи закінчення. 4. Порівняй закінчення дієслів теперішнього і майбутнього часу. Зроби висновок.

Дієслова майбутнього часу, які відповідають на питання що зроблю? що зробимо? і т.п. мають такі ж особові закінчення, як і дієслова теперішнього часу: бачу — побачу, малюю — намалюю. 5. Від записаних тобою дієслів утвори форму майбутнього часу, яка відповідає на питання що буду робити? Зверни увагу, як змінюються такі дієслова.

Якщо форма дієслова майбутнього часу складається із двох слів, то змінюється тільки закінчення допоміжного дієслова бути: буду бачити, будеш бачити, буде бачити; буду малювати, будеш малювати, буде малювати. 165

357. 1. Прочитай текст.

Злетять у піднебесся жайворонки — і посіють додолу співи. Впадуть на родючий ґрунт. І відразу від того співу зійде пшениця. Ось тут проросте жито. А ген зазеленіє м’ята, запахне чебрецем, засивіє полином (За Євгеном Гуцалом). 2. Які слова вжито в переносному значенні? Яке враження створюється завдяки цьому? 3. Запиши текст так, як запам’ятався, вживаючи авторські образні вислови. Підкресли дієслова майбутнього часу і визнач їх особу та число. 4. Випиши з тексту два дієслова (на вибір) і постав їх в усіх можливих особових формах. За потреби користуйся таблицею, поданою у вправі 355.

§ 46. Особові закінчення дієслів Поклонюся знайомому дубу Ліна Костенко 358. 1. Прочитай поетичні рядки.

Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу. Розпитаю, як справи у сосен, і звірів, і птиць. Ліна Костенко 2. Спиши вірш. Знайди речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? 3. Підкресли дієслова. Визнач їх час, особу, число. 359. 1. Спиши слова. До яких частин мови вони належать? Що в них спільного?

2. З одним словом (на вибір) склади і запиши речення. 166

360. 1. Прочитайте текст. Визначте його тип і доберіть заголовок.

Ліс дрімає. Лише зрідка листочок прихилиться до листочка і щось прошепоче. Вслухаєшся. Чекаєш якогось небувалого звуку, шелесту. Чому колишеться гілка? Може, їй хочеться одірватися од дерева і полетіти далеко-далеко, аж до білої хмарки? Травинка хитається. Їй душно. Чому у травинки немає ніг? Перебралася б вона у тінь, прохолодилася. Чому не літають квіти? (За Валентином Бичком). 2. Яку картину ви уявляєте, читаючи текст? Які дієслова автор вживає у переносному значенні? 3. Спишіть текст за варіантами: I варіант — перший абзац, II варіант — другий абзац. Підкресліть дієслова теперішнього і майбутнього часу. Виділіть у них особові закінчення. 361. 1. Розгляньте таблиці змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу в однині та множині.

Число

Особа 1-ша (я)

Однина

2-га (ти) 3-тя (він, вона, воно)

Теперішній час росту, сію, вчу, клею

Майбутній час виросту, посію, вивчу, заклею

ростеш, сієш, виростеш, повчиш, клеїш сієш, вивчиш, заклеїш росте, сіє, вчить, клеїть

167

виросте, посіє, вивчить, заклеїть

Число

Особа 1-ша (ми)

Множина

2-га (ви) 3-тя (вони)

Теперішній час

Майбутній час

ростемо, сіємо, виростемо, вчимо, клеїмо посіємо, вивчимо, заклеїмо ростете, сієте, вчите, клеїте

виростете, посієте, вивчите, заклеїте

ростуть, сіють, вчать, клеять

виростуть, посіють, вивчать, заклеять

2. Зверніть увагу на особові закінчення дієслів. Яку закономірність ви помітили? 362. 1. Прочитайте текст. Про яке дерево в ньому йдеться?

На узліссі росте могутнє листяне дерево. Стовбур у нього міцний, сильний, кора з візерунком. Широке, крислате гілля високо підноситься до сонця. Про щось стиха шелестить темно-зелене різьблене листя. Цвіте дерево сережками. Плід — жолудь. 2. За якими ознаками ви розпізнали описане дерево? 3. На основі поданого тексту складіть і запишіть: I варіант — опис берези; II варіант — порівняльний опис дуба і берези, розпочавши його так: «Дуб і береза — найпоширеніші листяні дерева в Україні». 4. Знайди у творах підручника «Літературне читання. 4 клас» по п’ять дієслів теперішнього та майбутнього часу. Визнач їх особу та число і виділи закінчення.

168

Весна іде — не спіте!.. Іван Гнатюк 363. 1. Прочитай вірш. Яка картина постає в твоїй уяві?

Пісенька весняної води З гір на долину біжу, стрибаю, рину! Місточки збиваю, всі гребельки зриваю, — бо весняна вода, як воля молода! Леся Українка 2. За допомогою яких дієслів поетеса передає стрімкий плин весняної води? Які близькі за значенням дієслова відображають руйнівну силу весняної повені? 3. Випиши дієслова. Визнач їх час, особу, число та виділи закінчення. 4. Знайди у вірші слово, в якому звуків менше, ніж букв. 364. Спиши каліграфічно буквосполучення і слово.

365. 1. Розгляньте таблицю.

Особа, число

Теперішній час

1-ша особа однини

стрибаю, рину, біжу, стою

1-ша особа множини

стрибаємо, ринемо, біжимо, стоїмо

Майбутній час

2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок. 169

У першій особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -у, -ю. У першій особі множини ці дієслова мають закінчення -емо, -ємо або -имо, -їмо. 366. 1. Підготуйтесь і прочитайте казку в особах.

Як приходить весна Зустрілися якось на кущі глоду дві сойки. Одна каже: — Щоранку сиджу на верхівці дуба, все весну виглядаю. — І я, — мовила друга, — вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твій дуб — однак не бачу весни. — І дарма ви там сидите. Краще на землю погляньте, — почувся нараз тоненький голосок. Коло пенька вистромився пролісок. Зелененький, тендітний. Киває білою голівкою (За Олегом Буценем). 2. Знайдіть близькі за значенням слова і словосполучення. З якою метою вони вжиті? 3. Спишіть ту частину тексту, в якій передано розмову сойок. Підкресліть дієслова 1-ї особи однини і виділіть у них закінчення. Усно поставте ці дієслова в 1-й особі множини. 367. 1. Користуючись схемами, склади і запиши речення. Особові закінчення дієслів виділи.

думаємо

поділюся

про що?

з ким?

чим?

2. Які звуки позначають на письмі букви ю, я в слові поділюся? Поясни, чому ти так вважаєш. 170

Учися, дитино, бо вчитися треба Володимир Масляк 368. 1. Прочитай загадку. Про який предмет у ній говориться? Які слова допомогли його впізнати?

Я все знаю, всіх учу, а сама завжди мовчу. 2. Випиши дієслова. Визнач їх час, число, особу та виділи закінчення. 3. Від кожного дієслова утвори і запиши форми 2-ї особи теперішнього часу однини та множини. Познач закінчення. 369. 1. Підготуйся і виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, — перші матері слова, перша пісня колискова. Як розлучимось з тобою, як забудем голос твій і в вітчизні дорогій говоритимем чужою?!

Олександр Олесь

2. З якою метою у вірші вжито питальне речення з окличною інтонацією? Що, на твою думку, прагнув донести до нас поет? 3. Випиши дієслова майбутнього часу та добери до них відповідні форми 2-ї особи однини і множини. Закінчення виділи. 370. Спиши слова. Поміркуй, як їх можна погрупувати. Поясни свій вибір.

171

371. 1. Розгляньте таблицю.

Особа, число

Теперішній час

2-га особа однини 2-га особа множини

пишеш, літаєш, дзвениш, стоїш пишете, літаєте, дзвените, стоїте

Майбутній час

2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок.

У другій особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -еш, -єш або -иш, -їш. У другій особі множини ці дієслова мають закінчення -ете, -єте або -ите, -їте. 372. 1. Користуючись довідкою, доповни і запиши прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст.

1. Час — не птах, за хвіст ... . 2. Що посієш, те і ... . 3. Другові допоможеш — радість ... . 4. Як гукнеш, так і ... . Слова для довідки: пожнеш, не втримаєш, відгукнеться, пізнаєш. 2. У якому часі вжито дієслова? Визнач їх особу та число і виділи закінчення. 3. Знайди дієслова-антоніми. 373. 1. Прочитай речення.

1. Веселики-журавлі, що (нести) на крилі? (Степан Пушик) 2. І ти (летіти) у зграї білих птиць, і ти (пливти), як пропливають хмари... (Микола Петренко) 3. Є на світі така країна, де (побачити) ви пінгвіна. (Йосип Струцюк) 4. Ви (знати), як сплять старі гаї? (Павло Тичина) 172

2. Спиши, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми відповідними за змістом особовими формами. Познач у них закінчення.

Тарасе! Пломінням твоїм палахкоче безсмертна Вкраїна твоя Василь Діденко 374. 1. Розглянь портрет Великого Кобзаря. Підготуйся і виразно прочитай вірш.

Думи мої, думи мої, квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — де ж мені вас діти?..

Тарас Шевченко

2. Як називає поет свої думи про долю народу? Поміркуй, чому. 3. Знайди у вірші слова, які звучать однаково, але мають різні значення. До яких частин мови вони належать? 375. 1. Розглянь малюнок. Прочитай уривок з тексту. Добери до нього заголовок.

Перед самісіньким входом до музею Кобзаря, де троянда одинцем пишно квітує, маленьке, ледь помітне гніздечко, і в ньому пташка сидить. Видно сіреньку голівку і чорну дробинку ока, блискучу, аж ніби несправжню. — Солов’їна сторожа... Весь час на чатах, отака крихта! (За Олесем Гончарем). 2. Знайди у творі слова, якими письменник змальовує соловейка на кущі троянди. 173

3. Спиши перше речення. Підкресли дієслова теперішнього часу та виділи в них закінчення. В якій особі вжиті ці дієслова? 376. 1. Розгляньте таблицю.

Особа, число

Теперішній час

3-тя особа однини

цвіте, вкриває, мовчить, стоїть

3-тя особа множини

цвітуть, вкривають, мовчать, стоять

Майбутній час

2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок.

У третій особі однини дієслова теперішнього і майбутнього часу мають закінчення -е, -є або -ить, -їть. У третій особі множини ці дієслова мають закінчення -уть, -ють або -ать, -ять. 377. Спиши слова. Як їх можна погрупувати?

378. 1. Прочитай текст. Яка картина постає в твоїй уяві? Які слова особливо яскраво передають душевний біль Кобзаря?

«Хоч крихотку землі...» Перебуваючи на засланні в далекій Орській фортеці, майже в кожному своєму вірші Тарас Шевченко виливає тугу за рідним краєм. Він просить долю, пристрасно молиться, щоб: ...хоч крихотку землі із-за Дніпра мого святого 174

святії вітри принесли, та й більш нічого... За Василем Скуратівським 2. Випиши дієслова 3-ї особи однини та виділи закінчення. У якому часі вони вжиті? Постав ці дієслова в 3-ій особі множини. 379. 1. Прочитай вірш.

Зоре моя вечірняя, Розкажи, як за горою зійди над горою, сонечко сідає, поговорим тихесенько як у Дніпра веселочка в неволі з тобою. воду позичає.

Тарас Шевченко

2. Якою постає в уяві поета рідна земля? Виконай словесний малюнок. До виділених слів добери спільнокореневі дієслова. 3. Спиши вірш. Підкресли іменник у кличному відмінку. 4. Знайди дієслова теперішнього часу, вжиті в 3-й особі однини. Виділи в них закінчення.

§ 47. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу Я розумію вас, звірята і рослини Богдан-Ігор Антонич 380. 1. Прочитайте поетичні рядки. Який настрій вони створюють?

Пробіг зайчик. Див..ться — світанок! Сид..ть, грі..ться, ромашкам очі розтуляє...

Павло Тичина 175

2. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Визначте час, особу і число цих дієслів. Виділіть у них закінчення і поставте наголоси. 3. У якому дієслові написання закінчення не викликало сумнівів? Поясніть, чому. Чому над правописом закінчень інших дієслів довелося замислитись? Ознайомтесь із правилом та схемою, що допоможе вам правильно писати дієслівні закінчення.

Наголошені особові закінчення дієслів пишемо так, як вимовляємо: лети’ ш, пливе’ ш. Правопис ненаголошених особових закінчень перевіряємо, поставивши дієслова у форму 3-ї особи множини. Якщо дієслова в 3-й особі множини мають закінчення

-уть, -ють,

-ать, -ять,

то в ненаголошених особових закінченнях пишемо літери

и, ї: ’ лі чиш (бо лі’чать); кле’ їте (бо клеять).

е, є: в’я’ жеш (бо в’яжуть); співа’ ємо (бо співають).

381. Спиши слова. Яке серед них зайве? Поясни свій вибір.

382. 1. Прочитай дієслова.

Запрос..те, розкле..мо, прос..ш, ход..мо, віддяч..те, почеп..мо, перемага..те, розкаж..ш, друж..те, стогн..ш. 176

2. Спиши, вставляючи пропущені букви. Познач наголос.

Міркуй так: ставлю дієслово запросите у форму 3-ї особи множини: вони (що зроблять?) — запросять. Закінчення -ять. Отже, у ненаголошеному особовому закінченні пишу літеру и. 383. 1. Прочитай текст. Яка картина постає в твоїй уяві?

Стежинка біжить і біжить. Як тебе ман..ть ступити на неї! А коли вже ступ..ш — не спин..шся. Ітим..ш і йтим..ш. І повернутися сили нема. Навіть озирнутися важко. Ноги відриваються від землі. І ти відчува..ш крильця за спиною. Хто ти? Метелик? Чи пташка? Чи вітерець-легковій? Хто знає?.. (За Валентином Бичком). 2. Спиши, вставляючи пропущені букви. 3. До слова летиш усно добери спільнокореневі слова. 384. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

Серед ночі, серед ночі (ходити) Місяць — срібні очі. Сіра кицька крізь пітьму в очі (дивитися) йому. І (дивуватися), й муркоче, і спіймати Місяць хоче.

Михайло Могилевич

2. Спиши, ставлячи подані в дужках дієслова в потрібній за змістом особовій формі. Якщо виникнуть сумніви щодо правопису ненаголошених дієслівних закінчень, звернися за допомогою до схеми (с. 176). 3. Знайди у вірші слова, які не можна переносити з рядка в рядок. 177

§ 48. Змінювання дієслів минулого часу за родами і числами Розплела береза коси на веснянім вітерці

Володимир Ладижець

385. 1. Прочитай вірш. Яку картину ти уявляєш?

Розплела береза коси на веснянім вітерці, опустила ніжку босу в тиху воду у ріці,

мов зібралася до мене вбрід на берег перейти, де схилились дужі клени на причалені плоти... Володимир Ладижець

2. У якому значенні автор вживає дієслова — у прямому чи переносному? Яке враження це викликає в читача? 3. Випиши дієслова минулого часу. Усно постав до них питання. Яку дію означають ці дієслова: завершену чи незавершену? Доведи свою думку. 386. Спиши слова. Яке серед них зайве? Поясни, чому.

387. 1. Прочитайте і відгадайте загадку.

Намистиночки нові ніч згубила у траві. Вранці сонечко устало, намистиночки зібрало. 2. У якому значенні вжито дієслова в тексті загадки? Поясніть, чому ви так вважаєте. 3. Прочитайте речення.

Ніч (що зробила?) згуби.. намистинки. Місяць (що зробив?) згуби.. намистинки. 178

Сонечко (що зробило?) згуби.. намистинки. Зорі (що зробили?) згуби.. намистинки. 4. Зверніть увагу на виділені дієслова та зв’язані з ними іменники. Визначте число і рід іменників. Поміркуйте, які букви треба дописати в дієсловах. Зробіть висновки, як змінюються дієслова минулого часу. Перевірте себе за правилом.

Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — і за родами. Рід і число таких дієслів визначають за іменниками, з якими вони зв’язані за змістом; за займенниками 3-ї особи і питаннями (що він робив? що вона робила? що воно робило? що вони робили?), а також за суфіксами і закінченнями. У чоловічому роді дієслова минулого часу мають суфікс -в, у жіночому і середньому — суфікс -л та закінчення -а, -о, у множині — суфікс -л та закінчення -и: луг зазеленів (ч.р.), долина зазеленіла (ж.р.), поле зазеленіло (с.р.); луги, долини, поля зазеленіли. Дієслова минулого часу за особами не змінюються. 388. 1. Прочитай текст. Які близькі за значенням дієслова допомагають уявити, як поводились курчатка, побачивши кульбабу?

Кульбаба і курчатка Курчатка (знайти) у садку біленьку кульку. Вона їм дуже (сподобатись). Кожен хотів погратися кулькою. (Галасувати) курчатка, (сперечатися). Але тут (війнути) вітерець — і кулька (розлетітися) на дрібні пушинки. (Лишитися) гола стеблинка і навколо неї — здивовані курчата. 2. Спиши, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми дієсловами минулого часу. Визнач число і час цих дієслів. 179

389. 1. Прочитай текст.

Уже всі дерева повдягалися в густу зелень. А біла акація досі дрімає. Що ж потрібно, аби її розбуркати? Може, теплого дощу з громом? Набігли хмари, вдарив грім, полився рясний дощ. Після дощу все ще буйніше розквітло, а біла акація спить. — Мабуть, треба голосніше співати, — вирішили пташки. — Ні, ні! — посміхнулося сонце крізь білу хмаринку. — Це вона чекає, поки я почну дужче пригрівати (За Галиною Демченко). 2. Випиши дієслова минулого часу та визнач число і рід. Виділи в них закінчення, графічно познач суфікси. 3. До слова зелень добери і запиши спільнокореневі дієслова.

§ 49. Значення -ся (-сь). Вимова і правопис дієслів на -ся (-сь) День турботою почнеться Микола Сингаївський 390. 1. Прочитайте вірш. Який настрій він створює?

Птахи прилетіли! Птахи прилетіли! На вулицях міста рух зупинили! Завмерли трамваї, тролейбуси стали, автомобілі загальмували... Не їде ніхто, не йде, не біжить — рух зупинився навколо умить.

Оксана Сенатович

2. Як, на вашу думку, птахи могли зупинити рух на вулицях міста? 180

3. За змістом вірша та поданими схемами складіть і запишіть речення. З’ясуйте, чим подібні та чим відрізняються дієслова-присудки.

зупинили що?

зупинилися

де?

де?

трамва’ й

як?

троле’ йбус

391. 1. Розгляньте малюнки. Прочитайте і спишіть речення.

Вранці Андрійко збирається до школи. Він одягається, взувається. Вранці Андрійко збирає братика до дитячого садка. Він одягає та взуває малюка. 2. Які дієслова називають дії Андрійка, спрямовані на нього самого? Які дієслова означають дії Андрійка, спрямовані на іншу особу (братика)? Якого змісту надає дієсловам -ся?

181

392. 1. Спиши слова. Склади з ними і запиши речення.

2. Яке з цих дієслів називає дію, спрямовану на самого виконавця, а яке — дію, спрямовану на іншу особу? 393. 1. До поданих дієслів додай -ся. Утворені дієслова запиши. Поясни, як змінився їх зміст.

Миєш, грієш, хвилюєш, дивуєш. Турбують, просять, відкривають, вітають. 2. Виразно прочитай дієслова на -ся. Як їх потрібно вимовляти? А писати?

У дієсловах 2-ї особи однини -шся вимовляється як [с’:а]: гріє[с’:а]. У дієсловах 3-ї особи однини і множини -ться вимовляється як [ц’:а]: збирає[ц’:а]. Вимовляй вчи[с’:а] ради[с’:а] гне[ц’:а] усміхаю[ц’:а]

Пиши вчишся радишся гнеться усміхаються

394. 1. Розглянь малюнки. Прочитай прислів’я і приказки, дотримуючись правильної вимови дієслів на -ся.

1. Повний колос до землі гнеться, а порожній угору пнеться. 2. З ким поведешся, від того й наберешся. 3. На 182

годину спізнишся — за рік не доженеш. 4. Б’ється, як риба об лід. 5. Крутиться, як білка в колесі. 2. Поясни, як ти розумієш зміст наведених висловів. 3. Спиши. Підкресли дієслова на -ся і виділи в них закінчення. Визнач час, число та особу цих дієслів. 395. 1. Прочитай і спиши вірш, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми дієсловами теперішнього часу. Дотримуйся правила написання дієслів на -ся.

(Сидіти) Весна на гілочці та й (гойдатися). Хто не (йти) стежиною — (зупинятися): — Подивіться, людоньки, на галузочці (гойдатися) Веснонька в синій блузочці!

Галина Могильницька

2. Знайди у творі спільнокореневі слова та познач у них корінь. 3. Підкресли слова-синоніми. Якою частиною мови вони виражені?

Завдання і запитання для повторення 1. Яка частина мови називається дієсловом? 2. Що таке неозначена форма дієслова? 3. Як змінюються дієслова минулого часу? теперішнього? майбутнього? 4. Встав пропущені букви.

Бач..те, воз..те, йд..те, раху..те, обміркову..те, заго..те. 5. Спиши речення. Підкресли дієслова. Визнач їх час, число, особу або рід.

Ожили річки і розлилися широкими морями. Розкинулось небо яскравою блакиттю. Оживає торішня зелень трав. На клені з’являються пучечки зелених квітів. Скоро білим цвітом вкриються сади. 183

ПРИСЛІВНИК § 50. Поняття про прислівник як частину мови У царстві скель і правічних лісів 396. 1. Прочитайте і порівняйте тексти.

1. Повівав легенький вітерець. Лопотіли осички. Похитувалась папороть.

2. Зранку повівав легенький вітерець. Угорі лопотіли осички. Внизу поважно похитувалась папороть.

2. У якому тексті повніше змальовано картину природи? Назвіть слова, які допомагають зрозуміти, коли і де відбуваються описані дії. 3. Знайдіть у тексті слова-антоніми. З якою метою вони вжиті? 4. Встановіть зв’язок слів: I група — у першому реченні, II група — у другому реченні, III група — у третьому. Зверніть увагу на слова, зв’язані з дієсловами. На які питання вони відповідають? Що виражають? Яку роль виконують у реченні?

Слова, що виражають ознаку дії або пояснюють, де й коли відбувається дія, куди вона спрямована і відповідають на питання як? де? коли? куди? та ін. називаються прислівниками. У реченні прислівники найчастіше зв’язуються з дієсловами і виконують роль другорядних членів. 184

397. Спиши слова. Яке серед них зайве? З’ясуй, чи є серед цих слів прислівники.

398. 1. Прочитай і відгадай загадки. Доведи, що виділені слова — це прислівники.

 Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.  Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь.  Біжить чимдуж по долинці у сіренькій кожушинці. 2. У якій загадці вжито прислівники-антоніми? Чи можна було б її відгадати без цих прислівників? 3. Випиши прислівники разом з дієсловами, з якими вони зв’язані в реченні. Став питання від дієслова до прислівника за зразком.

Зр азок: гуляє (коли?) уночі. зза’ ду

щоде’ нно

399. 1. Розглянь малюнок. Прочитай текст і добери до нього заголовок.

На кам’янистому схилі в зеленій гущавині дерев ледь видніється лісникова хата з гнучкою радіощоглою на ній. Від хати по крутизні в’ється стежечка вниз до потоку. Щоранку спускається нею босоніж чорняве смагле дівчатко років десяти. Тримаючи глек у руці, легко стрибає з брили на брилу, озираючи вранішній світ диваку185

вато-ясними оченятами, усміхаючись назустріч горам, небу й сонцю. Це Нателла, юна лісникова донька (За Олесем Гончарем). 2. Якою ти уявляєш Нателлу? Якими словами автор передає своє ставлення до дівчинки? 3. Спиши текст і підкресли прислівники. Знайди дієслова, з якими вони зв’язані. Усно постав питання від дієслів до прислівників. 400. 1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст.

1. Посієш вчасно — збереш рясно. 2. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. 3. Земля-трудівниця аж парує та хліб людям щедро дарує. 2. Спиши. Прислівники підкресли. Усно постав до них питання. Чим прислівники відрізняються від інших частин мови? 3. Знайди речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені?

Щось мріє гай над річкою Павло Тичина 401. 1. Прочитай поетичну мініатюру. Яка картина постає в твоїй уяві?

Вечірні дзвони Наполохавши птахів То сріблисто задзвенів сонних, дзвоник — в гай долинули з лугів його крильцем зачепив дзвони. коник...

Олег Гордійчук

2. Спиши вірш. Підкресли прислівник. На яке питання він відповідає? Що виражає? З яким словом зв’язаний в реченні?

186

3. Знайди у творі спільнокореневі слова. Випиши їх та познач корінь. Якими частинами мови вони виражені? 402. Спиши слова. Поміркуй, чи є вони спорідненими. Обґрунтуй свою думку.

щогоди’ ни

щоти’ жня

403. 1. Прочитай речення.

Весело Весело Весело Весело

дзюрчить весняний струмок. дзюрчав весняний струмок. задзюрчав весняний струмок. задзюрчать весняні струмки.

2. Визнач час і число дієслів, з якими зв’язаний прислівник весело. 3. Зроби висновок, як змінювалось дієслово. Чи змінювалась при цьому форма прислівника?

Прислівник — незмінна частина мови, тому він не має закінчення. Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами: весело, добре, взимку, вранці. 404. 1. Прочитайте і порівняйте тексти. Якими частинами мови є виділені слова?

Смеркає. Гай усміхається останнім промінням сонця. Весело дзюрчить струмок. Густі лози чорніють таємничо, повиті сріблястим туманом. 187

Смеркає. Гай усміхається останнім промінням сонця. Дзюрчить веселий струмок. Чорніють таємничі густі лози, повиті сріблястим туманом.

2. Запишіть словосполучення. Порівняйте прислівники і прикметники за значенням та за будовою. Зіставте питання, на які вони відповідають. З якою частиною мови найчастіше зв’язуються в реченні прислівники? А прикметники? Зробіть висновок.

Дзюрчить (як?) весело;

Струмок (який?) веселий;

чорніють (як?) таємничо.

лози (які?) таємничі.

3. Від поданих прикметників утворіть і запишіть прислівники. Прокоментуйте, як ви це зробили.

Щедрий, голосний, повільне, спекотне, чудова, бадьора, близька, гордий, замріяне, лагідний. 405. 1. Прочитай текст.

Прикмети погоди — Ось і дочекались дощу, — впевнено говорить дід, показуючи на ластівок. Пташки стрімко пролітають над самою землею. Проходить півгодини. Глухо бурчить грім. На землю падають перші дощові краплини. — Ти, дідусю, наче на барометр дивився! — Правильно кажеш! Тільки барометр у мене живий. Ластівки завжди перед дощем низько над землею літають. 2. Чи відома тобі ця прикмета? Які ще прикмети передбачення дощу ти знаєш? 3. Випиши виділені дієслова та зв’язані з ними за змістом прислівники. У дужках постав до прислівників питання.

188

Сниться полю дощик Вадим Крищенко 406. 1. Розглянь малюнок. Виразно прочитай вірш, виділяючи силою голосу слова, що допомагають уявити пишне квітування льону.

Синій льон зацвів у полі. Синьо скрізь на видноколі. На підгір’ї і в долині розлились озера сині.

Микола Сингаївський

2. Які слова вірша можна використати як заголовок? 3. Спиши вірш. Підкресли спільнокореневі прикметник і прислівник. Усно постав до них питання. 407. Спиши каліграфічно поетичні рядки. Знайди і підкресли прислівник.

Скаче коник-стрибунець через поле навпростець. Віктор Терен

впере’ д

наза’ д

408. 1. Прочитай прислівники, що утворюють антонімічні пари.

Влітку — взимку, холодно — тепло, вгору — вниз, вгорі — внизу, вдень — уночі, вранці — увечері, високо — низько, тихо — голосно, направо — наліво, зліва — справа, радісно — сумно. 2. Розподіли прислівники на чотири групи відповідно до наведених питань і запиши в окремі колонки за зразком. Поміркуй, від яких частин мови утворилися ці прислівники.

Зр азок: коли? влітку

як?

куди?

де?

холодно

вгору

вгорі

189

3. До прислівників тепло, голосно, радісно добери і запиши синоніми. 409. 1. Прочитайте тексти. Який із них можна помістити в підручник з природознавства? Чому ви так вважаєте?

Льон — трав’яниста технічна рослина. Стебла прямі, тонкі, вкриті зверху донизу дрібним листям. Квіти середнього розміру, п’ятипелюсткові, переважно синього або блакитного кольору.

Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти (Михайло Коцюбинський).

2. Які ознаки льону допомагають відрізнити його серед інших рослин? Доведіть, що льон — корисна технічна культура. 3. Випишіть прислівники: I варіант — з науково-популярного тексту; II варіант — із художнього. Усно поставте до прислівників питання. Визначте, від яких частин мови вони утворилися. 410. 1. Прочитай текст. Усно постав питання до кожної його частини.

Квітка сонця На високому стеблі — велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та вранці, як тільки сходить зірниця, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця, радіє йому: 190

— Добрий день, сонечко, я так довго чекав на тебе! Вдень сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Увечері сонце заходить за обрій, квітка востаннє усміхається його золотому промінню (За Василем Сухомлинським). 2. Випиши прислівники разом з дієсловами, з якими вони зв’язані за змістом. У дужках став питання від дієслова до прислівника.

Пісня лине над полями

Олекса Палійчук

411. 1. Прочитай вірш.

Тихо у полі... ні співу, ні шуму, думає поле глибокую думу, тишею душу свою напуває, колос зелений зерном наливає. Тихо... ні співу, ні шуму. Думає думу.

Олександр Олесь

2. Які слова змальовують поле як живу істоту? Чи сподобався тобі створений поетом образ? 3. Знайди в тексті вірша спільнокореневі слова. Якими частинами мови вони виражені? 4. Від виділених прикметників утвори і запиши прислівники. 412. 1. Прочитай текст.

Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала 191

тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля (Михайло Коцюбинський). 2. Про яку пташку розповідає письменник? Чи доводилось тобі чути її спів? Якщо так, то поділися своїми враженнями. 3. Спиши текст. Добери до нього заголовок. Підкресли вжиті у творі прислівники. Назви’ прислівники-синоніми і прислівники-антоніми. 413. Спиши буквосполучення і слова.

414. 1. Прочитайте і спишіть текст, вибираючи з дужок влучні прислівники. Доберіть і запишіть до тексту заголовок.

Петрик відчинив клітку і випустив щиглика. Пташка сіла на гілку бузку і (голосно, лунко, дзвінко, гучно) заспівала. Щиглик оселився (недалеко, близько, поруч, поблизу) Петрикового дому. Він (неодноразово, часто, постійно, нерідко) прилітав у садок. Сяде на кущ і (радісно, весело, утішно) виспівує. 2. Поміняйтеся зошитами і з’ясуйте, чи однакові прислівники ви вибрали. Обговоріть, кому з вас вдалося краще виконати завдання. 415. 1. Прочитай текст. Чому його так названо?

Звабниця польова Перепілка десь із хлібів повноголосо оповістила про себе. Дівча вперше чує оце: — Під-падьом! Під-падьом! 192

Озвалося спершу за горбом, а потім раптово підпадьомкнуло зовсім близько, ніби перепілка навмисно перемістилася ближче до нас, щоб ми краще почули її, польову пустунку. Дівча шаснуло в напрямі, де перепілка востаннє підпадьомкнула. Але там тихо, ніби справді вичікують, доки дівча підбіжить ближче, щоб потім ураз, немов з іншого місця, ще голосніше, аж ніби задирливо: — Під-падьом!.. (За Олесем Гончарем). 2. Випиши з тексту прислівники (ті, що повторюються, виписуй тільки раз). Підкресли прислівники-антоніми. П і дк а з к а : у даному творі 18 прислівників.

І бджоли носять мед густий Анатолій Костецький 416. 1. Прочитай вірш. Який настрій він створює? Опиши, яку картину ти уявляєш.

Початок медоносу Медонос весняний А дідусь між ними розпочався нині. ходить на світанку, І гудуть невпинно слухає, як бджоли вулики бджолині. дзумкають веснянку. Степан Жупанин 2. Випиши словосполучення дієслів із прислівниками. У дужках став до прислівників питання. 3. Знайди в поетичному творі спільнокореневі слова. Скільки їх? Якими частинами мови вони виражені? Запиши ці слова і познач корінь. 417. Спиши слова. Підкресли серед них те, в якому наймеше звуків. Поясни свій вибір.

193

сигна’ л

фарту’ х

418. 1. Прочитайте текст. Доповніть його прислівниками, скориставшись питаннями і словами з довідки. Зробіть висновок, як змінюється текст завдяки прислівникам.

Дядько Роман і золотокрилки На величезному лану гречки пасуться бджолята. Як гарно їм (де?)... на просторах, у білому квітучому царстві! Трудитися — то в них справжнє життя. Порядкує коло тих бджіл дядько Роман. Він, кажуть, знає таємну бджолину мову. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певно, щоб (як?) ... роїлися, не хворіли та (як?) ... носили нектар з далеких і близьких квіток (За Олесем Гончарем). Слова для довідки: тут, краще, веселіше. 2. Які слова вживає автор замість слова бджолята? З якою метою? 3. Спишіть другий абзац. Підкресліть вставлені вами прислівники. Поміркуйте, як вони утворилися.

Від прислівників, що відповідають на питання як?, можна утворювати нові форми, додаючи: суфікси -іше або -ше (тепліше, легше); слова значно, набагато, трохи та ін. (значно тепліше, трохи тепліше); префікс най- (найтепліше, найлегше); префікси як- або що- (якнайтепліше, щонайлегше). 419. 1. Від поданих прислівників утвори і запиши нові форми. Скористайся порадою Вченого Лиса, наведеною у попередній вправі.

Голосно, сильно, темно, високо, швидко. 2. Склади і запиши речення з різними формами одного прислівника (на вибір). 194

420. 1. Прочитай і спиши. Які ще народні прикмети, пов’язані з життям бджіл, ти знаєш?

Погоду бджола знає краще за нас. Якщо зранку весело і стрімко літає, день буде погожий, сонячний (За Олесем Гончарем). 2. Підкресли прислівники і зв’язані за змістом дієслова. Встанови зв’язок слів у першому реченні. 3. Від кожного прислівника утвори і запиши нові форми.

Зацвіла в долині червона калина

Тарас Шевченко

421. 1. Прочитай вірш. Опиши, якою ти уявляєш калину.

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.

Любо, любо стало, пташечка зраділа і защебетала.

Тарас Шевченко

2. Запиши вірш з пам’яті. Підкресли прислівник. Добери до нього синоніми та спільнокореневі слова. 422. Спиши речення. Встанови в ньому зв’язок слів.

Пишається над водою червона калина.

Тарас Шевченко

423. 1. Прочитайте. Поділіть текст на речення і запишіть з коментуванням.

Цвітуть яблуні сонце вже встало і золотить повітря так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом (Михайло Коцюбинський). 2. Відшукайте речення з однорідними членами. На які питання вони відповідають? З якими словами зв’язані в реченні? Якими частинами мови виражені? 195

Прислівники, які в реченні пояснюють одне й те саме дієслово і відповідають на однакові питання, є однорідними другорядними членами речення. 424. 1. Розгляньте малюнок і прочитайте зачин казки.

Хто розбудить Калинку? На крилах південного вітру прилетіла Весна-красна й одразу взялася до роботи... 2. Складіть і запишіть продовження казки: I варіант — на основі власних спостережень; II варіант — скориставшись робочими матеріалами Вченого Лиса. Використовуйте у своїх творах речення з однорідними другорядними членами, які виражені прислівниками.

Основна частина

Заключна частина

Молодий калиновий кущик; зеленіють буйно та розкішно; потягнувся листочками-рученятками; пропливала неквапливо; замилувалася Калинкою; бризнула щедро веселим дощиком; лагідно всміхнулась; розквітла рясно й пишно. А навкруги — тепло і радісно.

425. 1. Прочитай уривок з легенди. З’ясуй, чи є в цьому творі речення з однорідними членами, вираженими прислівниками.

У давні часи калина не скрізь росла-родила. Довго і наполегливо доводилось людям лісами й полями, болотами та ярами шукати калинові грона. Навіть на кам’яних скелях шукали, але не часто знаходили. А кому щастило зірвати дозрілі ягоди, той ніс їх у свою домівку, і в тій хаті назавжди оселялися радість, злагода і достаток... 2. Спиши текст. Підкресли прислівники. 196

Повторення вивченого в 1–4 класах Любіть красу своєї мови

Терень Масенко

426. 1. Прочитай поетичні рядки.

Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам...

Максим Рильський

2. Знайди у вірші спонукальні речення. Як ти розумієш слова «Пильно й ненастанно політь бур’ян»? 3. Спиши вірш. Відшукай речення з однорідними членами і підкресли їх. На яке питання відповідають однорідні члени? Якою частиною мови виражені? 4. До словосполучення плекайте мову добери слова, близькі за значенням. 5. У виділених словах назви звуки і букви, якими вони позначені. 427. Спиши слова. Поясни їх правопис.

428. 1. Прочитайте текст і визначте його тип. Усно поставте запитання до кожного абзацу.

Для мене слово й справді стало живою істотою. Воно все бачило і про все розповідало: часом лагідне, добре, 197

а часом — колюче й смішне. Воно було завжди з людьми. В біді (коли віз ламається, чумак ума набирається). І в радості (зазирнуло сонце в наше віконце). Живе слово воювало за правду і сердито било-колотило злую кривду. Воно не любило ледарів, хвальків, брехунів, боягузів, не любило заздрих і скупих, підлесливих і зрадливих... Я дізнався, що є ласі на чужі ковбаси. І що є такий нікчемний чоловічок — як не брехне, то й не дихне... (За Семеном Жураховичем). 2. Випишіть з тексту: I варіант — прислів’я; II варіант — приказки. Поясніть, як ви їх розумієте. 3. Поділіть для перенесення виділені слова. 429. 1. Прочитай і спиши прислів’я.

1. Не краса красить, а розум. 2. Щастя розум відбирає, а нещастя — назад повертає. 3. Голова без розуму, як ліхтар без світла. 4. За чужим розумом довго не проживеш. 2. Визнач відмінок слова розум у кожному прислів’ї. 3. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова, скориставшись підказкою Вченого Лиса.

Послідовність звуко-буквеного аналізу слова 1. Вимов слово вголос. 2. Поділи його на склади. 3. Визнач наголошений склад. 4. Назви послідовно всі звуки в слові та охарактеризуй їх. 5. Запиши слово буквами. 6. Полічи кількість звуків та кількість букв. Якщо вона неоднакова, то поясни причину такої невідповідності.

198

430. 1. Прочитай і спиши вірш. Підкресли слово-звертання.

Українська мова — знає цілий світ, — як трава шовкова, мов калини цвіт.

Не соромся, доню, нею говорить — від Карпат до Дону мова ця дзвенить.

Олесь Лупій 2. Випиши з тексту вірша іменники, розташувавши їх в алфавітному порядку.

Якщо щастя життя в кожному з нас Григорій Сковорода 431. 1. Прочитай поетичні рядки.

...І зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу та й списую Сковороду...

Тарас Шевченко

2. Чи знаєш ти, хто такий Григорій Сковорода? Чим він приваблював малого Тараса? 3. Спиши вірш. Підкресли однорідні члени в другому реченні. На які питання вони відповідають? 432. 1. Розглянь малюнок і прочитай текст. Поясни вживання великої літери.

Перший український філософ На Україні Лівобічній, у Чернігівщині та Харківщині жив славний чоловік Григорій Сковорода — перший український філософ. Себто така людина, яка 199

роздумує над самими основами людського і світового життя, доходить всьому найперших причин. Він цурався панства, цурався багатства, розкошів. Любив простий народ. Ходив по Україні та навчав людей, як треба жити. Люди велико шанували його як мудрого й праведного чоловіка. Любили слухати його пісні та байки і переймали з них багато (За Михайлом Грушевським). 2. Доповни і запиши речення.

Григорій Сковорода — перший український філософ, тобто така людина, яка... 3. Розбери виділені слова за будовою. 433. 1. Спиши каліграфічно поетичні рядки.

Щастя, а де ти живеш? Горлиці, скажіте!

Григорій Сковорода

2. Які речення за метою висловлювання та за інтонацією вживає автор? 3. Знайди і підкресли слово, у якому всі приголосні звуки глухі. 434. 1. Прочитайте байку. Підготуйтесь і розкажіть її в особах.

Зозуля і Дрізд Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. — Чи тобі не нудно? — питає його. — Що ти роб..ш? — Співаю, — одказує Дрізд. — Хіба не чу..ш? — Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно... — Так ти ж, пані, тільки те й роб..ш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце переліта..ш, співа..ш, п’єш та їси. А я сам годую, бережу і вчу своїх дітей, а працю свою полегшую співом (Григорій Сковорода). 200

2. Чи можна використати як заголовок до байки вислів «Робота — джерело радості»? Доведіть свою думку. 3. Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Визначте час, особу та число дієслів. Поясніть правопис ненаголошених особових закінчень. 435. 1. Прочитай і спиши текст.

Як людина може стати по-справжньому щасливою? Ключем у цьому, на думку Сковороди, було пізнання «самого себе». Людина повинна робити в житті саме те, до чого має природні нахили. Найголовніше — уникати непотрібного багатства й слави, домагатися особистої незалежності (За Орестом Субтельним). 2. Поясни правопис виділених слів. Добери до них спільнокореневі слова. 3. Знайди в тексті й підкресли слова, що відповідають такій і. До яких частин мови вони належать? моделі

Людина починається з добра Любов Забашта 436. 1. Прочитай вірш. Яка його основна думка?

Листя також очі має, — все, що треба, помічає. Тож ламать гілки не треба — листя ж дивиться на тебе!

Григоре Вієру

2. За змістом вірша склади і запиши спонукальне речення. 3. Випиши з тексту дієслова теперішнього часу. Визнач їх особу і число та виділи закінчення. 4. До слова листя усно добери спільнокореневі слова. 201

437. Із поданих складів склади і запиши слова. Яке серед них зайве? Поясни, чому.

438. 1. Прочитай прислів’я.

1. Друзі (пізнатися) в біді. 2. У лиху годину (пізнати) вірну людину. 3. Допомога у свій час, як дощ у (посуха). 4. Людина без друзів — що дерево без (коріння). 2. Спиши, ставлячи подані в дужках слова в потрібній за змістом формі. Поясни правопис цих слів. 3. Зроби звуко-буквений аналіз слова коріння. 439. 1. Розгляньте малюнки.

2. Що скоїлось у пташиній родині? Що роблять батьки пташенятка? Який порятунок придумав Їжак? 3. Поміркуйте, які прислів’я із попередньої вправи можна використати як заголовок до цих малюнків. Які ще заголовки можна підібрати? Виберіть з-поміж запропонованих варіантів найбільш влучний.

1. Не залишили в біді. 2. Врятовані! 3. Живи, пташенятко! 4. У лісі. 5. Пригода в лісі. 4. Складіть і запишіть казку, скориставшись робочими матеріалами Вченого Лиса. Введіть у твір описи, діалоги. 202

Зачин

Ішов Їжак додому. Дорогою наздогнав його Заєць. Удвох веселіше, тож далі друзі рушили разом.

Основна частина

Допоможіть! Порятуйте! Випало з гнізда; жалібно пищало; розпачливо цвіріньчали; посадив на кінчик палки; заліз на плечі; зраділи, в’ються, щебечуть. Спасибі, лісові друзі!

Заключна частина

Заєць зітхнув полегшено й каже Їжачкові: — Молодець, Їжаче, добре ти придумав! — Це не я, а паличка-виручалочка! Завжди у пригоді стане!

5. Обговоріть та відредагуйте складені твори. Чого навчає ця казка? 440. 1. Добери і запиши чотири прислів’я про дружбу. 2. Провідміняй іменники друг, дружба.

Літо човником пливе Сергій Рачинець 441. 1. Прочитай вірш.

Вихопивсь дощик поміж заграв: чоботи сині, синя сорочка, сині мелодії понапинав з неба широкого аж до листочка; синіми стрілами закресав, сині листочки дрібно писав — 203

людям, озерам, лукам за обрій, ох і смішний же! І добрий-добрий!..

Андрій Малишко

2. Опиши, яким ти уявляєш собі літній дощ. 3. Випиши прикметники разом з іменниками, з якими вони зв’язані за змістом. Визнач їх число, рід та відмінок. 4. До слова сині добери споріднені дієслово, іменник та прислівник. 5. Виділені слова поділи на склади для перенесення. 442. 1. Спиши речення. Спробуй пояснити, що мав на увазі поет.

Літо зверху зелене, всередині — мов кавун.

Микола Воробйов

2. Підкресли прислівники. Визнач, від якої частини мови вони утворилися. 443. 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис цих слів.

Свіжими ранками я перший будив со..у ще воду кр..ниці. Коли порожнє відро плескалось денцем об груди, вона ухала гучно спросо..я у гл..бині і ліниво вл..валась у нього. Потому тр..мтіла сиза на сонці. Я пив її, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею в л..це (Михайло Коцюбинський). 2. Які слова вжито в переносному значенні? Яке враження вони створюють? 3. Надпишіть над кожним словом, до якої частини мови воно належить: I варіант — у першому реченні; II варіант — в останньому. 5. Випишіть особові займенники. У дужках вкажіть їх особу, число та відмінок. 204

444. 1. Прочитай текст. Який настрій викликає описана письменником картина природи?

Ми (сидіти) на березі моря. Мовчазно (дивитися) на нас місяць із темного неба. Світла смуга сріблястих плям (віддалятися) на чорній воді. З легеньким шурхотом ліниво (накочуватися) на берег ледь помітні хвилі. Не (ворухнутися) дерева. Природа (спати). Навіть прозорі хмари застигли у вишині (Павло Клушанцев). 2. Спиши, замінюючи подані в дужках дієслова неозначеної форми дієсловами теперішнього часу. Визнач особу і число цих дієслів. 3. Знайди і підкресли слова, в яких звуків менше, ніж букв. 445. 1. Прочитай вірш. Яка картина постає в твоїй уяві?

Місяць в золотім пальтечку висіває в небі гречку. Нічку сіє, вранці косить, у блакитну хату носить. Вдень молотить, просіває, зорі з гречки вибирає. Володимир Цибулько 2. Спиши вірш. Знайди і підкресли слова, в яких усі приголосні звуки дзвінкі. 3. Встанови зв’язок слів у першому реченні. 4. До виділеного слова добери і запиши споріднені слова, виражені різними частинами мови. Познач у них корінь.

205

Зміст МОВА І МОВЛЕННЯ § 1. Мова в житті народу............................................................................. 4 § 2. Збагачення мови новими словами....................................................... 6 § 3. Культура мовлення і культура спілкування........................................... 8 ТЕКСТ § 4. Заголовок. Найважливіші у тексті слова............................................. 11 § 5. Тема і основна думка тексту.............................................................. 15 § 6. Будова тексту..................................................................................... 21 § 7. Про одне і те ж по-різному................................................................. 26 РЕЧЕННЯ § 8. Види речень....................................................................................... 31 § 9. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні............. 34 § 10. Головні та другорядні однорідні члени речення................................. 38 § 11. Поєднання однорідних членів речення сполучниками........................ 41 Слово. Значення слова. ЧАСТИНИ МОВИ § 12. Частини мови..................................................................................... 46 ІМЕННИК § 13. Повторення вивченого про іменник.................................................... 53 § 14. Відмінювання іменників...................................................................... 55 § 15. Розрізнення відмінків іменників.......................................................... 61 § 16. Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого і чоловічого роду......68 § 17. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням

-і........................ 69

§ 18. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини............................................... 72 § 19. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини............................................................... 74 § 20. Правопис закінчень іменників чоловічого і жіночого роду в орудному відмінку однини............................................................... 76 § 21. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини................................ 80 § 22. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини....................................... 82 § 23. Правопис відмінкових закінчень іменників у множині......................... 84 ПРИКМЕТНИК § 24. Роль прикметників у мовленні............................................................ 91

§ 25. Змінювання прикметників за родами та числами............................... 97 § 26. Відмінювання прикметників.............................................................. 100 § 27. Вимова та правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-....... 114 § 28. Вживання м’якого знака перед закінченням прикметників............... 116 § 29. Вимова та написання закінчень -ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини.............. 118 § 30. Відмінювання прикметників у множині............................................. 120 ЧислівНИК § 31. Числівник як частина мови .............................................................. 123 § 32. Вимова та правопис числівників...................................................... 125 ЗАЙМЕННИК § 33. Займенник як частина мови............................................................. 132 § 34. Особові займенники......................................................................... 134 § 35. Займенники 1-ї особи однини і множини. Написання займенників з прийменниками....................................... 137 § 36. Займенники 2-ї особи однини і множини......................................... 139 § 37. Займенники 3-ї особи однини і множини......................................... 140 § 38. Роль займенників у текстах.............................................................. 143 ДІЄСЛОВО § 39. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні................................................................... 146 § 40. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови.

Змінювання дієслів за числами........................................................ 148

§ 41. Змінювання дієслів за часами.......................................................... 151 § 42. Неозначена форма дієслова............................................................ 155 § 43. Дієслова, що означають незавершену і завершену дію................... 157 § 44. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами.......... 161 § 45. Змінювання дієслів майбутнього часу за особами і числами........... 163 § 46. Особові закінчення дієслів............................................................... 166 § 47. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів

теперішнього і майбутнього часу..................................................... 175

§ 48. Змінювання дієслів минулого часу за родами і числами.................. 178 § 49. Значення

-ся (-сь). Вимова і правопис дієслів на -ся (-сь).............. 180 ПРИСЛІВНИК

§ 50. Поняття про прислівник як частину мови......................................... 184 Повторення вивченого в 1–4 класах

Навчальне видання

Варзацька Лариса Олександрівна Зроль Галина Євгенівна Шильцова Любов Михайлівна

Українська мова Підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Головний редактор Богдан Будний Редактор Ірина Чорненька Художник Ігор Козій Обкладинка Володимира Басалиги Комп’ютерна верстка Галини Телев’як Художній редактор Ростислав Крамар Технічний редактор Оксана Чучук

Підписано до друку 14.01.2015. Формат 70x100/16. Папір офсетний. Гарнітура Pragmatica. Друк офсетний. Умовн. друк арк. 16,848. Умовн. фарбо-відб. 67,392.

Видавництво «Навчальна книга – Богдан» Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 4221 від 07.12.2011 р. Навчальна книга – Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002 Навчальна книга – Богдан, а/с 529, м. Тернопіль, 46008 тел./факс (0352)52-06-07; 52-19-66; 52-05-48 office@bohdan-books.com www.bohdan-books.com