Українська мова 4 клас Хорошковська 2015 рос by sloven

УДК 811.161.2(075.2) ББК 81.2УКР-922 Х82

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2015 №777) ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: — м еж а кожного уроку — пам ’ятай — пригадай, зверни увагу, цікаво знати — робота в парах — вправи для виконання вдома: А - для всіх учнів; Б - для сильніш их учнів

Х82

Хорошковська О. Н., Воскресенська Н. О., Яновицька Н. І. Українська мова для загальноосвіт. навч. закл. з навч. рос. мовою: підруч. для 4 кл. загальноосв. навч. закл. — К. : Освіта, 2015.— 176 с.

Підручник укладено відповідно до чинної програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням росій ською мовою. У ньому реалізовано всі змістові лінії програми, зокрема основну — комунікативну, спрямовану на формування комунікативної компетентності молодшого школяра. ШВУ 978-966-04-0866-1

ISBN 978-966-04-0866-1

ББК 81.УКР-922

Любий друже! Ти вивчаєш українську мову — державну мову наш ої країни. Ти вже вмієш розмовляти, читати й писати цією мовою. Та чи все про неї знаєш ? «Мабуть, ні», — подумаєш ти і м а тимеш рацію. У 4-му класі ти продовжиш ви вчати українську мову, її граматичні особливості, навчиш ся дослідж ува ти їх у порівнянні з російською, д і знаєш ся багато цікавого. Я к і раніш е, я поведу тебе в ц ікави й світ лін гвіс ти ки — н ауки про мову, допоможу розкрити та ємниці української мови, такої багатої і красивої. Ти навчиш ся користуватися її багатством в усно му мовленні й на письмі. А допомагатимуть мені твої давні знайомі — Н езнайко й К атруся.

Пригадуємо, що таке «культура мовлення». Створюємо діалоги, дотримуючись правил етикету, робимо розмітку вірша й читаємо виразно

□□

1. І. Розглянь малюнок. Хто з ким зустрівся? Коли відбувається така зустріч?

II. Поміркуй, що треба сказати, даруючи вчительці квіти. III. Розіграйте діалог за змістом малюнка: учень — учителька. Однак спочатку пригадайте правила, що стосуються культури мовлення. IV. Оцініть діалог, складений однокласниками. Чи все в ньому відповідає правилам культури мовлення? 2. І. Розглянь малюнок. Прочитай текст і розкажи, про що розпові ла Катруся.

Мене звати Катруся Коломієць. Мені дев’ять років. Я навчаю ся в четвертому класі. Мій улюблений урок — українська мова. II. Поміркуй і скажи, які запитання поставив хлопчик Катрусі, щоб одержати наведену відповідь. III. Запиши запитання. IV. Розіграйте діалог, який відбувся між Катрусею та хлопчи ком. Дівчинка запитує — хлопчик відповідає.

П ам ’ят ай! -------------------------------------------------------------Культура діалогу — це вміння вести бесіду зі співрозмовником, дотримуватись увічливого тону та вж ивати слова ввічливості. V

3. І. Прочитай вірш Лариси Савченко мовчки й розкажи, про що він.

НЕОБХІДНІ СЛОВА «Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» — Слова необхідні й корисні у мові. Приємно їх чути і в ш колі, і вдома Від мами, від вчителя й просто знайомих. Тож радим: частіше їх, друзі, вж ивайте, Даруйте сміливіше радісний настрій! І кожен свій день, я к завжди, починайте Зі слів: «Добрий ранок!», «Вітаю!» чи «Здрастуй!». II. Які слова названо «необхідними»? Чому? III. Які ще «ввічливі» слова ти знаєш? IV. Запиши такі слова, розкажи, коли їх уживають. V. Коли протягом уроку тобі потрібно було скористатися усним мовленням, а коли — писемним? 4. Підготуй усну розповідь про себе так, як це зробила Катруся (впр. 2).

Повторюємо букви та їхнє звукове значення, правила вимови й правопису. Складаємо діалоги П ам ’ят ай! Писати слід уваж но й охайно. Ретельно перевіряй написане. П ригадай! гласные согласные-

■звуки

голосні приголосні

звуки

5. І. Прочитай вірш Миколи Луговика. Спиши. Зверни увагу на позначення звука [дж] буквами.

У козацьких ш ароварах Ходить дж м іль по квітнику Й поглядає, чи не варять Джем із виш ень у садку.

.... Р о зр ізн я й !......... рос. укр . вйшен — вишень гривен — гривень ..

II. Підкресли слова, у яких є м’які приголосні звуки. Поясни, чому потрібно вживати ь. III. Зі словами української мови, що подані в порівнянні з російськими, склади речення. 6. І. Прочитай вірш Ігоря Січовика. Про що в ньому розповідаєть ся? Спиши.

Красивий, щедрий рідний край, І мова наш а — солов’їна. Люби, ш ануй, оберігай Наш край, що зветься У країна.

Б атьківщ ина Вітчизна

II. Поясни правопис виділених слів.

П р и г а д а й !---------------------------------Перед буквами и, е приголосні слід вимовляти твердо, звук [о] на місці букви о завж ди вимовляй чітко. Н а місці букви щ вимовляй два звуки [шч] ^ або [ш ч']. 7. І. Складіть діалог за змістом вірша Ігоря Січовика. Початок діалогу може бути таким:

— Я к називають Україну? II. Закінчіть діалог словами:

У країна український

— Хочеться, щоб... 8 . І. Прочитай скоромовку, правильно вимовляючи звуки [г] і [ґ]. Вивчи її й запиши з пам’яті.

Ґелґотали гуси В дворі у Ганнусі,

Ґелґотали: ґо-ґо-ґо! Ти забула нас чого? 7

9. Розгляньте малюнок. Про кого розповідали лісові звірі? Спробуйте розповісти про членів своєї родини за таким по чатком: «У мене є...»

.... Розрізняй! ......... рос. укрродина — батьківщ ина семья — родина 10. А. Прочитай вірш Галини Гриненко. Про що він? Спиши вірш. Підкресли букви, що позначають два звуки.

Коли нам весело буває? Як пташ ка в гаї заспіває, Коли барвінком чи розмаєм* Себе весною заквітчаєм. Коли ми деревце пригоже Посадим, гарно обкопаєм, Коли ми зробим щось хороше, Тоді нам весело буває. Б. А коли тобі буває весело? Напиши про це декілька речень. * Розмай — буйная зелень.

Удосконалюємо вимовні вміння, тренуємо пам’ять, працюємо з прислів’ями, пояснюємо правопис слів

11.1. Прочитай вірш, правильно вимовляючи звуки [ч], [ч']. Перші два речення вивчи й запиши з пам’яті.

Ч апленята-чапачі По болоту чапу, чапу. Сіра чапля тихо чапа, А за нею — чап-чап-чі, Ч апленята-чапачі.

Ч ап ля каж е: — Нум до тата, До гніздечка, до води. Ч апленята, чапленята Наддають хутчій* ходи.

II. Добери синоніми до слів чапати, хутчій. З одним із них склади й запиши речення.

П ам ’ят ай! ---------------------------------------------------------^ В українській мові звук [ч] вимовляється твердо. П ом’якш ено [ч ] вимовляється лише перед [і]: чітко, овочі, речі. V. ________________________________________________________________ ;

)

Ц ікаво знат и! --------------------------------------------------Ти знаєш , чому чаплю так назвали? Дехто може подумати, що це слово утворилося від слова чапат и (ходити), тобто тому, що чапля не просто ходить по болоту, а чапає. Насправді ж назва птаха утворилася від слова чапат и, тобто хапати. Отже, чапля — та, що хапає (їжу).

12. Прочитай дитячу народну пісеньку-закличку. На місці букви щ вимовляй звуки [шч].

Іди, іди, дощ ику, Зварю тобі борщику. В новенькому горщику. Мені каш ка, тобі борщ, Щоб ішов рясніш ий дощ. *Хутчій — быстрее.

13.1. Прочитай вірш Грицька Бойка. Поміркуй, на вимову яких зву ків треба звернути особливу увагу. Чому?

ТАНЦІ В АЛЬТАНЦІ* Зацін ькала синиця — Ц ікава витівниця: — Це горобці в альтанці Танцюють вранці танці. II. Вивчи вірш і запиши його з пам’яті.

П ам ’ят ай! --------------------------------------------------------В українській мові, на відміну від російської, звук [Ц ] м ’який. Його м ’якість позначається буквами і, я, ю, а в кін ц і слів м ’яки м зн а ко м (ь). 14. І. Перекладіть словосполучення українською мовою й запишіть їх.

Храбрый боец, сине-жёлтый ф лаж ок, тяж ёлы й р а нец, морской кам еш ек, солнечный лучик, веж ливый продавец. II. Обміняйтеся зошитами й перевірте правильність запису. III. Поясніть правопис слів. 15.

І. Прочитай прислів’я. Спробуй пояснити їхнє значення. Спиши.

1. Добрий кінець — усьому вінець. 2. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш . 16. Поміркуйте та скажіть, чому в слові спіймаєш м’який знак після букви ш писати не потрібно. 17. А. І. Зміни слова за зразком: багато — один.

М ісяці — ... , українці — ... , стільці — ... , смілив ці — ... , танці — ... , молодці — ... , олівці — . . . . II. Поясни правопис дописаних слів. * Альтанка — беседка.

Б. Прочитай текст, закінчуючи слова у множині. Спиши. Поясни правопис виділених слів.

Б іл я годівни.. у саду було гамірно. Д екілька сини., ве село перемовлялися. Раптом до них приєдналися гороб... Вони клю нули зернятко й відлетіли. Мабуть, злякали ся. Вправляємося у вимові й написанні слів із йо, ьо. Читаємо та продовжуємо текст 18. І. Прочитай слова. На які дві групи їх можна поділити? За якою ознакою?

Його, льон, район, підйом, сьогодні, льотчик, зйомка, синього, мальований. II. Запиши слова кожної групи з нового рядка. Поясни їх правопис. III. Склади одне речення зі словами знайомий, льотчик. 19. І. Прочитай жартівливий вірш Грицька Бойка. Що в ньому небувале?

У слона болить нога, Слон сьогодні ш кутильга: Гостював комар у нього, Наступив йому на ногу. II. Прочитай вірш декілька разів і запиши з пам’яті. Поясни вжи вання м’якого знака у виділених словах. III. Назви звуки у слові сьогодні й поясни, як вони позначаються на письмі. 20. І. Вимов слова й запиши їх правильно.

С[л'о]зи, пе[н'о]к, [дз'о]б, ба[д'о]рий, [л'о]тчик, у [н'о]го. II. Подумай, які із записаних слів слід вставити замість крапок у подані нижче речення. Запиши їх.

1. Мій тато ... . У ... багато друзів. 2. У пелікана великий ... .3 . їж ачок сховався за ... . 11

2 1 . 1. Прочитай текст і скажи, чому він так називається.

Д РУ Ж Н І ОЛІВЦІ У коробці ж или кольорові олівці. Якось синій олівець намалював хм арку синього кольору. Полився дощ ик. Тоді за роботу взявся працьовитий олівець жовтого кольору. Він намалював жовте сонечко й жовте курчат ко. А червоний олівець домалював курчатку червоний дзьобик і червоні лапки. І раптом курчатко заговорило: «Пі-пі-пі...». І побігло... II. Випиши з тексту слова з ьо разом зі словами, з якими вони пов’язані. w ІІІ

III. Продовжіть текст, розповідаючи про те, що побачило курчатко. 22. А. Прочитай і запиши текст, правильно позначаючи звуки.

[с'о]годні [л'о]ня прокинувся о [с'о]мій годині ранку. У [н'о]го був ба[д'о]рий настрій. Він радів, бо разом із мамою поїде зустрічати тата. Тато у [л'о]ні - [л'о]тчик. Б. Спробуй записати продовження тексту «Дружні олівці», але поміркуй, який заголовок матиме твій текст.

Вимовляємо та позначаємо на письмі подовжені м’які приголосні у словах української мови. Читаємо вірш і розповідаємо за уявою про зображену картину природи 23. Від наведених слів утвори інші, які відповідали б на питання що? Запиши ці слова на місці крапок.

М алювати — малю вання. Слухати — . . . .

Плавати — . . . . Писати — . . . .

24. Прочитай слова і зроби їхній буквений запис.

Зм ага[н':а], чита[н':а], зі[л':а], весі[л':а], узлі[с':а] 25. І. Прочитай уривок із вірша Якова Щоголева. Яка картина при роди описана? Якими звуками сповнена?

Н а траві й квітках росинки. Ш елестіння й гомін гілки. Щ ебетання й пісня пташ ки. Скрип ж ука, гудіння бдж ілки. II. Спиши вірш. Поясни вимову й написання виділених слів. Щщ 26. І. Прочитайте прислів’я й поясніть їхнє значення.

1. 2. 3. 4.

Дерево сильне корінням, а людина — знанням. Важко в навчанні — легко у труді. М аленька праця кращ а за велике безділля. Є терпіння — буде й уміння.

II. Спиши. Підкресли слова з подвоєними буквами. Поясни, що означають ці слова. 27. А. Прочитай текст і поясни правопис виділених слів. Добери заголовок і запиши текст.

Оксанка — м аленька дівчинка. Мама одягла її у блакитне платтячко, новеньке взуття. У волоссі в неї — біла стрічка. Оксанка — справж ня красуня. Б. І. Прочитай текст. Про що в ньому йдеться?

Хліб завж ди був мірилом ж иття. обходилася без паляниці. З хлібом справляли весілля. Мати загортала в хліба сину в далеку дорогу. З хлібом і дорогих гостей.

Ж одна подія не будували хату і руш ник окраєць сіллю зустрічали

II. Спиши. Підкресли слова з подвоєними буквами. Які звуки вони позначають?

% Повторюємо вимову й правопис слів із кінцевими > твердими та м’якими приголосними. Удосконалюємо вимову й написання слів із приголосними [б], [п], [в], [м], [ф] та [р], [ч], [ц'] у кінці слів 2 8 . 1. Прочитай слова. Подумай, за якою ознакою їх можна поділити на дві групи. Запиши слова кожної групи з нового рядка. Підкресли орфограми.

Голуб, день, м ’яч, буквар, боєць, любов, верф*, плащ . II. Поясніть, чому у словах однієї групи м’який знак у кінці пи сати не треба, а у словах другої — треба.

П Г ) П ам ’ятай!

В українській мові приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] та [р], М у кінці слів вимовляю ться твердо, а тому м ’як и й знак після букв, що їх позначають, ^ не пишеться: степ, сім , буквар, м ’яч. 29. І. Переклади подані слова українською мовою, правильно ви мов і запиши їх. Підкресли орфограми.

Дождь, кобзарь, туш ь, палец, кам еш ек, ранец, печь, пять, девять. II. Перевір за російсько-українським словником, чи правильно було виконано завдання. Виправ помилки, якщо вони є, й по ясни правопис українських слів. Міркуй так: «У кінці слів ... , ... , ... звуки В И М О В Л Я Ю Т Ь С Я ..., тому в українській м о ві... ».

) П ам ’ят ай! О рфограма — це написання, що пояснюється пра вилом правопису. ЗО. А. Прочитай і відгадай загадку. Спиши. Поясни правопис виділеного слова.

колосся

У полі ріс я, колосився, Н а стеблині уродився.

* Верф — сукупність споруд на березі річки, моря, де будують і ремонтують судна.

А тепер мене ви ріж те Й на здоров’я смачно їж те. Б. Прочитай початок тексту. Визнач його тему. Продовж текст, додавши два-три речення. Запиши.

К аж уть, осінь на барвистому коні їздить. Вона... Правильно вимовляємо та пишемо слова з апострофом 31.1. Прочитай. Зверни увагу на різницю у вимові й написанні російських і українських слів. Зроби висновок.

1. Вьюн — в ’юн, бьют — б’ють, пьёт — п ’є, семья — сім ’я, соловьи — солов’ї, верфью — верф’ю. 2. Съезд — з ’їзд, подъезд — під’їзд, объехать — об’їхати. І. Запиши українські слова. Поясни їх вимову й написання.

П ригадай! Апостроф пиш еться після префіксів, які закінчую ться на приголосний, та після букв б, п, в, м, ф, р перед буквами я, ю, є, ї, що позначають два звуки: хлоп[йа\т а — х л о п ’ят а, м[йа]ча — м ’яча, пір[йа] — пір’я, з ’їхат и — з[й'ї\хат и. 32. І. Прочитай народні вислови. Як ти їх розумієш?

1. Не розіб’єш горіха — то не з ’їси й зернятка. 2. Заздрість здоров’я їсть. 3. Н а чуж ім подвір’ї і мухи б’ють. 4. Б атьком -м атір’ю не хвалися, а хвалися ділом. II. Спиши. Поясни правопис виділених слів. 33. Прочитай. Спиши, замінюючи звуковий запис буквеним.

0[бйі]хав я багато країв. Тепер у місті ж иву. Та враз згадав хло[пйа]чі забави на батьковому подві[рйі]. З а дзвеніли мені соло[вйі], кропи[вйа]нки, заворкотіли 15

голу[бйа]та. Запахли в рідному саду ряст, ру[мйа]нок і [мйа]та (За Дм ит ром Чередниченком). 34. І. Розгадай ребуси.

7я 333

е^ е5 СС

х 33

II. Слова-відгадки запиши. Чи можна вважати, що вони записані за одним правилом? 35. І. Прочитай вірш Катерини Гончар. Про що він? Поміркуй: це опис чи розповідь? Спиши, поясни правопис виділених слів.

У мого хлоп’яти З неба — оченята. Н а м аленькім личку — Із калини щ ічки, Чубчик — з колосочків, Голос із дзвіночків. II. Розкажи, якого кольору у хлопчика очі, щоки, чубчик. Який голос? За цим зразком склади й запиши опис братика чи сестрички, друга чи подруги, але не обов’язково у віршованій формі. 3^

36. А. Спиши, замінюючи звуковий запис буквеним.

Верба здавна користувалася в народі глибокою шано[й'у]» У «вербну» суботу перед Великоднем 16

вербо[й'у] обо[вй'а]зково били членів сі[м й'і], худобу, щоб уберегти від хвороби. За народним пові[рй'а]м, верба оберіга[й'е] хату від блискавки. Б. Прочитай, подумай і запиши, хто є в кого, обираючи з дужок правильний варіант запису.

У горобчика — горо(бя/б’я)тка, А в голубки — голу(бя/б’я)тка. У соло(в’ї/в ї)х и — соло(вя/в’я)тка, А в ластівочки — л асті(в я /в ’я)тка. Попрацюй самостійно 37. Прочитай текст і розкажи, про що нове ти дізнався.

Незнайко добре запам ’ятав, що в україн ській мові є м ’я к і подовжені звуки, тому він дуже здивувався, коли почав читати слова: т онна, ванна. — Чому в цих словах написані дві однакові букви, адже тут немає м ’яки х подовжених звуків? Хіба так бу ває? — запитав Незнайко в Катрусі. Катруся пояснила: — У деяких словах, я к і прийш ли в українську мову з інш их мов, вимовляються тверді подовжені звуки, я к і теж позначаються двома однаковими буквами. Ц і слова легко зап ам ’ятати, завчивш и такі рядки: Н а в іл л і є ванна — вагою тонна. Н а в іл л і живуть панни А л л а , Е л л а , Ін н а , Ганна, М адонна. 38. І. Спиши, заповнюючи пропуски. Поясни правопис цих слів.

Ж и ..я , узбере..я, П р и карп а..я, вм і..я, то..а, ч и та..я, коло..я, Га..а. II. Із трьома першими словами склади й запиши речення.

■» Повторюємо будову слова. Добираємо ** спільнокореневі слова П ригадай! -----------------------------------------Основа — і___ і; закінчення — □ ; корінь суфікс — префікс — ----- 1. 39. І. Визнач будову таких слів: голова, голівка, голівонька, голо ватий. II. Незнайко, виконуючи цю вправу, подумав, що в цих словах корінь гол. Чи це так? Доведи своє твердження, використовуючи висловлювання: «Я вважаю, що...». Або: «На мою думку...». 40. Прочитай. Випиши спільнокореневі слова. Познач корінь.

Мій тато — рибалка. Я теж люблю рибалити. Одного ясного сонячного дня ми піш ли на риболовлю. У воді на мілині плавало безліч маленьких рибенят. Це був справж ній рибний дитячий садок. Л иш ень великі риби, почувши нас, повтікали. ^р^ Зверни у в а г у ! -----------------------------------Р иболовля — ловіння риби, рибалка ловить рибу. ¥

N той, хто _________ )

41 І. Пограйте в гру «Третій — зайвий». Знайдіть у кожному рядку «зайве», на ваш погляд, слово. Доведіть, що не поми ляєтеся.

1. 2. 3. 4.

Б ілий, білка, білісінький. Синій, синівський, синюватий. Сільський, сільничка, сіль. Місток, місто, міст.

II. Запиши слова, що залишилися. Познач будову цих слів. 42. А. Добери спільнокореневі слова до поданих. Доведи, що не помиляєшся. Запиши їх.

Ч итати, мирити, малювати. 18

Б. І. Розглянь малюнок. Поміркуй, із яких «рибок» можна утвори ти слова, а з яких — ні. Чому? Запиши утворені слова.

II. Скільки груп спільнокореневих слів у тебе вийшло?

Повторюємо орфограми в коренях слів. Читаємо, добираємо заголовок. Пишемо. Доводимо правильність запису 43. І. Прочитай віршовані рядки, додаючи звуки на місці пропуще них букв. Чи є в тексті вірша споріднені слова? Назви їх.

У к ..т а с..н6чок — к..ш ен я. У слона с..ночок — слоненя. В їж ач к а с..нок — їж аченятко. Ну а я — с..ночок свого татка. II. Поміркуйте, яка буква пропущена в корені перевірити її написання?

о, е чи и? Як

III. Запиши спочатку перевірні слова, а потім — віршовані рядки, вставляючи пропущену букву. Підкресли її. Доведи, що не по миляєшся.

4 4 . Прочитай. Зверни увагу на вимову й написання слів.

Вимовляємо: моло[д']ба боро[д']ба ле[х]ко

Пишемо: молотьба, бо м олот ит и боротьба, бо боротися легкий, бо легенький

П ам ’ят ай! --------------------------------------------------------В українській мові у словах молотьба, боротьба глухий приголосний [т'] під впливом наступного дзвінкого [б] одзвінчується. Д звінкий [г] під впливом наступного глухого оглушується (во[х]ко — вогко, ле[х]ко — легко). Тому написання виділених букв у ^ цих словах слід перевіряти. * 45. І. Прочитай текст. Добери заголовок. Поміркуй, які букви слід обрати, щоб правильно написати слова. Міркуй так: «У слові ... я написав(-ла) букву ..., тому що перевірне слово...».

М иколка йшов дорі(ж /ш )кою парку. Н а д(е/и)ревах жовтіло листя. Лиш е яли н ки з(е/и)л(е/и)ніли. Н а старій ялині хлопчик помітив білочку. Вона стр(и/е)бала по гілках. М иколка зуп(и/е)нився і про стягнув звірятку руку з горі(ш /ж )кам и. II. Запиши заголовок і текст. Підкресли у словах орфограми. 5щ *

III. Перевірте правильність запису один в одного. 46. А. І. Прочитай речення. Спиши. Підкресли у словах орфо грами.

1. Легко сказати, а важ ко зробити. 2. І від солодких слів буває гірко 3. Ложкою моря не вичерпаєш . 4. Ж и т тя - це постійна боротьба за щ астя. II. Назви прислів’я, у якому вжито слова-антоніми. Б. І. Прочитай загадки, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні у ви ділених словах. Відгадай загадки.

1. Щ о це, що це за домок, Ходить без доріж ки? Схожий він на колобок, А під дахом — ніж ки. 2. Б іл а грядка, чорні зернятка. П осіяла по порядку Та й маю загадку. Хто зернятка знає, Той і відгадає. II. Одну із загадок вивчи й запиши з пам’яті, а потім звір свій за пис із підручником.

Зверни увагу!

Правильно: брати ( в зя т и ) участь

Неправильно: прийм ат и участь

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Слово зм ія означає «та, що по землі лізе», їжак — «той, що з ’їдає зм ій», ведмідь — «той, що знає (відає), де мед». Спробуй пояснити, я к одержали свої назви носоріг, лінивець, мурашкоїд.

Текст Читаємо, розрізняємо тексти різних типів та їхню структуру. Доводимо свою думку П р и га д а й !---------------------------------------------------------„В українській .. . „ мові,. як і. в російській, є текстирозповіді, тексти-описи, тексти-міркування.

47. Прочитай і продовж речення.

Якщ о в тексті описується хтось або щось, то це текст-... . Якщ о в тексті розповідається про те, що відбулося (відбувається, буде відбуватися), то це текст- . . . . Якщ о в тексті доводиться якесь твердж ення або правильність чи хибність* певної думки, то це т е к с т -... . 48. І. Прочитай тексти. Про що ти довідався з кожного? Який з них є описом, який — розповіддю, а який — міркуванням? Доведи свою думку.

КІТ ВАСЬКО Кіт Васько — пустун і витівник. То в черевик залізе, то в піч шугоне і вийде звідти не сірий, а чорний. А то почне ганятися за синичкою і здійме страш ний переполох. Ось тому й звуть кота пустуном (За Віктором В асилькуком ). ЛЕЛЕКИ Ранок. Н а луках туманець стелеться. Л елеки вздовж болота походжають, я к матроси у чорних ш танях і білих пребілих сорочках. Походжають, походжають на своїх тонких і довгих ногах. Потім, дивись, і знявся котрийсь, полетів, а в червоному дзьобі — ж абеня. Це він дітям своїм, лелеченятам, сніданок поніс (З а Григором Тютю н ником ). ЧАПЛЯ У чаплі чорні смуги обіч голови. Її сміш ний чуб на потилиці теж чорний, наче виваляний у свіжому боло ті. Довга чаплина ш ия біліє, чистесенька, бо, мабуть, старанно вимита. Ч ап ля мовби вгрузла, піднявш и одну ногу, й так чудно бачити її на тоненькій другій, од якої падає на воду хистка** тінь (Євген Г уцало). *Хибність — ошибочность. **Хисткий — яки й постійно хитається з боку на бік або згори вниз.

II. Який текст ти складатимеш під час доведення своєї думки: розповідь, опис чи міркування? III. Спиши один текст, додавши ще одне речення, яке закінчувало б його.

П ригадай! ---------------------------------------------------------Текст складається з трьох частин. І частина — зачин, у якому зазначається час або місце якоїсь події чи називаю ться дійові особи. Н априклад: «Це було вл ітку ...». Або: «У мене є друг Василько». II частина — основна. У ній розгортається думка, зазначена в зачині (Що саме було? Я ка пригода трапилася з кимось? Я кий він?). III частина — кінцівка. Це останні 1—2 речення, у як и х узагальню ється сказане, підбивається під су^ мок.______________________________________________ 49. І. Прочитай текст. Визнач — це розповідь чи опис природи? Назви в ньому зачин, основну частину й кінцівку. Добери до тексту заголовок.

Минають дні — сонячні, теплі. Небо мов скельце. Верхи на павутинках літаю ть павучки. Знову з ’явилася мошва, а разом із нею і бабки. Пурхають метелики. Зацвітаю ть анемони, ш авлія, ковила. Нічого не скаж еш — літо! Але бабине... (За В іт алієм Севастьяновим). II. Поясни вислів «небо мов скельце». III. Добери свій зачин, який не порушував би змісту тексту, а уточнював його. Спиши текст. 50. І. Прочитай текст Галини Демченко. Визнач його складові частини. У якій із них висловлена основна думка? Спиши цю частину.

ДВІ СЕСТРИ Н а невеличкій галявинці стоять два дерева: сосна й береза. Дві сестри — старш а й молодша. 23

Старша — сильна та висока, молодша — тендітна та ласкава. Старша оберігає молодшу від сильних бурь і вітрів, а молодша ласкаво дякує їй. Г ілля цих дерев переплелося, стовбури майже торкаю ться один одного, і разом вони тягнуться до сонця. Ось я к треба ж ити на землі, і тоді в усьому світі буде мир і щ астя. II. Поясни правопис виділених слів. III. Поміркуй, для чого в тексті вжито антоніми. Назви їх.

П ам ’ят ай! ---------------------------------------------------------В українській мові, я к і в російській, кож ну частину тексту починаємо писати з абзацу, тобто з нового рядка, зробивши невеликий відступ. _________________________ _________________________ У 51. А. І. Прочитай текст Василя Сухомлинського. Знайди в ньому зачин, основну частину й кінцівку. Чи правильно вони розташовані? Поясни, чому.

ДЛЯ ЧОГО ПІВНЕВІ ГРЕБІН ЕЦ Ь Через те він у нього такий пиш ний. У нашого півня червоний гребінець. А вдень ходить, розпустивш и хвос та. Уночі, щойно кури посідають на сідало, півень бере свій гребінець і розчісує барвистого хвоста. Розчесавш и хвоста, півень кладе гребінець на голову. II. Побудуй текст правильно й запиши його. Який текст ти запи сав — розповідь, опис чи міркування? Обґрунтуй свою відпо відь. Б. І. Прочитай початок тексту й добери за ним заголовок.

Мама називає Олю помічницею, бо донька їй в усьому допомагає. Оля ... II. Продовж текст. Яка його основна думка? III. Який у тебе вийшов текст: розповідь, опис чи міркування?

% Читаємо текст. Спостерігаємо за засобами зв’язку > між реченнями. Переказуємо 52. І. Прочитай текст. Добери заголовок. Визнач: це текст розповідь, текст-опис чи текст-міркування?

Одного дня тато приніс із лісу маленьке козеня. У нього була злам ана н іж ка. Ми перев’язали козеняті н іж ку й назвали його Кузею. Згодом козенятко навчилося пити моло ко та їсти травичку. Незабаром у нього і друзі з ’явилися. Це були Ч »» котик Пуш ок і песик Д ж ек. Вони бігали один за одним, стрибали, гралися. Минув місяць. Н іж к а в Кузі загоїлася. Козеня підрос ло. Ми завели його в ліс, попрощ алися й відпустили на волю. II. Поясни, чому в тексті три абзаци. 5^111. Перекажіть і запишіть текст. Підкресліть слова, які зв’язують речення тексту між собою. 53. А. І. Прочитай речення, упорядкуй їх так, щоб вийшов текст, у якому речення розташовані в потрібній послідовності.

Сашко випустив ґаву, бо вона має ж ити на волі. Хлопчик забрав ґаву додому. Він лікував пташ ку, годував її. У пташ ки було зламане крило. Якось Сашко гуляв у дворі і побачив ґаву. Згодом крило загоїлось. II. Запиши текст, дотримуючись абзаців. Б. Продовж текст про козеня Кузю з попередньої вправи (за уя вою) й запиши (5—6 речень).

% Слухаємо й виразно читаємо текст. Знаходимо ** в тексті опис 54. І. Послухай текст. Чи сподобався він тобі?

ПІВНИК І ЙОГО СІМ’Я Н а нашому подвір’ї багато птиці. Ось ходить по двору півник. Н а його голівці червоний гребінчик, а під дзьо бом — червона борідка. Дзьоб у півника гострий, мов долітце, хвіст у півника круглий, мов колісце. Н а хвості барвисті узори, на ногах шпори. Справжній лицар! Л апкам и півник купу розгрібає, курочок з курчатка ми скликає: — Курочки, чубарочки! Клопотухи-хазяєчки! Зозу лястенькі й рябенькі! Червоненькі та біленькі! Ходіть сюди з курчаткам и, дітками-малятками! Я вам зернину припас. Курочки й квочки з курчаткам и розпустили п ір’ячко, позбігалися, розкудкудакалися. Зернину не поділили — побилися. П івник неладу не любить — одразу всіх помирив: сам зернину з ’їв, на тин злетів, крилам и замахав, на все гор ло закричав: — Ку-ку-ріку! (За К ост янт ином У ш инським ) II. Прочитай текст виразно так, щоб інтонацією передати красу півника, його турботу про свою сім’ю та поведінку курей. III. Який це текст — розповідь, опис чи міркування? А може, розповідь з елементами опису? IV. Знайдіть у тексті опис півника й доведіть, що не помиля єтеся . V. Запиши опис півника в зошит, дібравши заголовок. 55. А. І. Прочитай і відгадай загадку.

Щ ось пухнасте сіро-біле Молоко із миски їло, 26

М уркнуло після сніданку, Захотіло ще сметанки Роздобути на обід. Хто це? Наш дом аш ній... Б. Склади текст-опис котика, використовуючи ознаки, наведені в загадці, та додаючи свої.

Складаємо текст-розповідь за серією малюнків та опорними словами. Дотримуємося абзаців 56. Розгляньте малюнки. Доберіть заголовок. Складіть розпо відь, використовуючи такі слова й словосполучення: вихідний день, кошики, осінній ліс, знайшов, підберезовики, маслюки, колючий клубочок, задоволені, додому, тату, мамо, Іринка.

II. Запишіть складену розповідь, використовуючи потрібні розді лові знаки. Перевірте запис один в одного. III. Назвіть речення зі звертаннями.

Читаємо. Складаємо тексти-міркування й записуємо їх Якось Незнайко звернувся до професора Л інгвіста й Катрусі: — Я вже навчився складати тексти-розповіді й описи, а от текст-міркування у мене н іяк не виходить. Допоможіть мені, будь ласка. — Звісно, допоможу! І покаж у це тобі на найпростіш их прикладах. Але спочатку пригадаємо, як будується текст-міркування. Текст-міркування, я к і розповідь та опис, складається з трьох обов’язкових частин. П ерш а — твердж ення про щось, друга — доведення правильності цього твердж ення і третя — підсумок сказаному. Тексти-міркування можуть бути короткими (3—4 ре чення) і більш ими, у яки х міркування розгорнуте. Н априклад, ти стверджуєш: «В українській мові м ’яки й знак не пиш еться після букв б, п, м, ф та ж , ч, ш». — А чому? - тебе запитують. Треба довести правиль ність цього твердж ення. Тому каж емо: «Тому що (чи бо) приголосні, я к і позначаються цими буквами, в україн ській мові тверді. Тому і м ’яки й знак не пиш еться після букв, що їх позначаю ть». Будову тексту-міркування мож на зобразити у вигляді схеми: Твердження

тому що ^

Д оведення його правильності

П ідсум ок

Якщ о навчиш ся користуватися цією схемою, завж ди правильно складатимеш тексти-міркування. 57. І. Про що ти довідався з розповіді професора Лінгвіста? II. Перечитай ще раз ту частину тексту, у якій повідомляється, як будується текст-міркування.

III. Спробуйте побудувати текст-міркування на одну з право писних тем. Наприклад, «Уживання й відсутність апострофа» або: «Подвоєння букв». 58.

І. Прочитай текст. У якому реченні виражено твердження, а в якому — підсумок сказаному?

Мова — то скарб народу. У її словах і висловах відображено все: і мудрість, і визначні історичні події, звичаї, культура, минуле й сучасність. Н априклад, у прислів’ї «Ж ити — Б атьківщ ині слу жити» виражено патріотизм українського народу. А в словах «козацтво», «вольниця» відображено історичний період, коли ж или українські козаки й боронили свою землю від нападників. У словах «Антей» (надпотужний літак),«косм ічний корабель»,«космонавт» — наш а су часність. Ось так у словах і висловах відображена історія наро ду. Тому й каж уть, що мова — то його скарб. II. Спиши основну частину тексту. III. Склади текст-міркування на тему «Моя мама (тато) — найкра ща (найкращий) у світі». 59. А. Спиши першу частину тексту попередньої вправи, додавши 2—3 речення про народну культуру, яка відображається в піснях (веснянках, щедрівках). Б. Склади текст-міркування про вживання великої букви за зразком, який дає професор Лінгвіст.

Попрацюй самостійно 60. Прочитай віршик Галини Коваль. Спиши. Поясни вживання розділових знаків.

— Прокидайтесь! Ех ви, соні! — Помідорам каж е сонях. — Де цибуля? Де часник? Де гарбуз пузатий зник? Поховались у горох. Ох-ох-ох! 29

РОЗПОВІДЬ ПРОФЕСОРА ЛІНГВІСТА — Ви вже знаєте, що тексти-описи бувають наукові та худож ні. У наукових описах містяться конкретні відомості про предмет опису, часто вж иваю ться терміни, числа, інш ий довідковий матеріал. У таких текстах слова не вж иваю ться в переносному значенні, бо тут викладаю ть ся точні, конкретні відомості. У худож ніх текстах відомості про предмет опису від значаю ться поетичністю, уж иванням слів у переносно му значенні, використанням пестливих слів та влучних порівнянь. Ц ими текстами користуємося, коли хочемо образно, живописно змалю вати когось або щось словами. 61.1. Прочитай два тексти. Визнач, який із них є науковим описом, а який — художнім. Доведи свою думку.

1. ГОРОБИНА Н а гіллі яскраво спалахнуло безліч кетягів горобини. К ож на ягід ка горіла твердим кораловим світлом. Вона була рівна й туга, і тільки язички-зайчики віддзеркалю валися, коли від ш кірки відбивалося сонячне проміння. Горобина, прикраш ена цими барвистими природними гірляндами, мала святко вий вигляд (За Євгеном Г уцалом ). 2. ГОРОБИНА Горобина звичайна — дерево середнього розміру з гладенькою сірою корою. Л истки чергові, непарно пірчасті. К вітки правильні за формою, білі, дрібні, запаш ні, зібрані в густі щ ітки. Цвіте горобина у травні — червні. Плоди ягодоподібні, кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі (За Олександром П оповим ). II. Спиши художній текст. III. Яку нову інформацію про текст ти дізнався? Розкажи про це своїм друзям.

ЗО

Ц ікаво зн ат и !--------------------------------------------------- Л — Ч и знаєте ви, чому горобина так називається? — запитав якось у дітей професор Лінгвіст. — Знаємо, знаємо, — несподівано дружно відповіли діти. — Це тому, що ягоди горобини клюють горобці. — Отут вам і не треба було поспіш ати, — усміхнувся Лінгвіст. — Слово горобина аж н іяк не пов’язане зі словом горобець. Утворилася ця назва від давнього слова оробина, що означало «строката, ряба». Червонуваті ягоди горобини всі в чорних цяточках, рябенькі.

62. І. Діти писали твір про осінь. Незнайко першим закінчив роботу й показав її Катрусі.

П рийш ла осінь. Небо сіре. Сонце сховалося. Але повітря прозоре. Почервоніли клени. П ож овкли берези. П тахи відлетіли. Тихо в лісі. II. Катрусі не сподобався твір Незнайка. Ти здогадався, чому? Дівчинка порадила Незнайкові доопрацювати текст, щоб він став художнім. '

III. Які, на вашу думку, зміни мав би зробити у своєму творі Незнайко? Допоможіть йому. Можете вживати такі слова, словосполучення й порівняння:

Красуня; потемніло; посіріло; не гріє; я к дж ерельна вода; спалахують червоним полум’ям; укрились багрянцем; позолотіли; стоять, мов у золотих коронах; у вирій; в осінньому лісі. IV. Запишіть виправлений текст. Підкресліть слова, ужиті в пере носному значенні. 63. І. Прочитай. Виконай завдання.

У маленької Оксанки загубилось цуценятко. Д івчинка дуже сумує. Ти можеш їй допомогти. Склади оголошення, описуючи цуценя, якого ш укає Оксанка. Почни так: 31

ОГОЛОШЕННЯ Увага, увага! Загубилося цуценятко. Воно ... II. Своє оголошення запиши.

64. Прочитай речення. Чи можна назвати їх текстом? Чому? Упорядкуй і запиши текст. Поміркуй, яка тема твого тексту.

ДЗЕРКАЛО ДЛЯ СОНЕЧКА Й ХМАРКИ Л етіла хм арка, зазирнула в нього, мов у дзеркало, причепурила волоссячко й побігла далі. Подивилося сонечко у моє віконечко, поправило свого жовтого плащ ика й побачило мене. Погладило по голівоньці: «Спасибі, маленька господине!» Сьогодні я вимила своє віконечко чисто-чисто. о

Читаємо, розрізняємо види речень за метою висловлювання й інтонацією. Повторюємо: звертання в реченні, його місце та значення 65. 1. Прочитай.

Одного разу діти працю вали з ком п’ютером. Н а моні торі вони побачили такі слова...

ЛЮБИТИ, РІДНИЙ, ДІТИ, МОВА

І раптом ці слова «виш икувалися» так ... ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ РІДНУ МОВУ.

ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ РІДНУ МОВУ?

ДІТИ, ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ!

II. Що ти прочитав(-ла) на моніторі? III. Визнач, скільки речень з ’явилося на моніторі. Чому ти так вважаєш? Які вони за метою висловлювання? Прочитай їх із відповідною інтонацією. Спиши.

П р) П р и га д а й ! За метою висловлювання речення бувають розповідні (повествовательные), питальні (вопросительные), спонукальні (побудительные). А за інтонацією — окличні (восклицательные) і неокличні (невосклицательные). У кінці речень може ставитися крапка, знак п и тання, знак оклику. 66. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Спиши, ставлячи в кінці кожного речення потрібний знак. Поясни використання кожного знака.

Усі слова людської мови зібрані у словники Я к ж е від ш укати серед величезної кількості слів одне, потрібне слово Тут тобі допоможе знання абетки Отже, спочатку вивчи абетку Вивчив Тепер бери до рук словник і ш укай потрібне слово 67. І. Прочитай речення. Які вони за метою висловлювання? Чи є в цих реченнях слова-звертання? Зверни увагу на їхнє місце в реченні. Зроби висновок.

— К орж ику корж ику я тебе з ’їм — Та не їж мене вовчику-братику 33

— Де ти білочко живеш Що ти білочко гризеш II. Спиши, ставлячи потрібні розділові знаки.

П ригадай! ---------------------------------------------------------"Л У п и тальн их і сп онукальних реченнях ін коли вж иваю ться сл о ва-звер тан н я. Н а письмі вони від окрем лю ю ться від ін ш и х слів комою. У V. 68. А. 1. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається? Спиши, відокремлюючи звертання.

ЯЧМ ІНЬ І ПШ ЕНИЦЯ Якось Ячмінь прийшов до П ш ениці, та й каж е їй: вуса — Пш еничко-сестричко ходімо туди, де золото родить. А П ш ениця до нього: — У тебе Ячменю вус довгий, а розум — короткий. Як зерно моє вродиться, то золото саме до мене прикотиться. II. Поясни відповідь Пшениці. Б. Прочитай речення. Пригадай, із яких вони казок. Доповни речення, додавши слова-звертання. Не забудь відокремлю вати їх комою.

1. Ходи ... не леж и, нам ріпку вирвати допоможи. 2. Ловись ... все велика та велика. 3. Облизався вовк та й питає дівчинку: — Куди ти й д е ш ........ ? 4. Б іж ить зайчик дорогою та й плаче. Коли це назу стріч йому півень іде. — Чого ... плачеш? П р и га д а й !--------------------------------------------------------- \ В українській мові звертаються так: М и х а й л и к у , Іване, т ат у, дідусю; Оксанко, М арійко, мамо, ^ бабусю; Олено П ет рівно, Степане Євгеновичу._____ у 34

% Читаємо текст. Спостерігаємо за вживанням > речень різних видів. Інтонуємо їх. Продовжуємо текст за уявою 69. Прочитай казку Віри Багірової. Про що в ній розповідається?

КУЛЬБА БКА Н асінина кульбабки потрапила на дах будинку в маленьку щ ілинку. І дуже засмутилася. Ой, не вибрати ся їй!.. А внизу росли квіти, дерева... Невже ж вона загине? — Вітрику, вітрику! Поможи! — просить насінинка. — Не можу потрапити у ш парку, — відповідає вітер. — Сонечку, сонечку, пригрій! — просить насінинка. — Я пригрію. Та чи допоможу тобі? — відповіло соне чко і послало своє гаряче проміння на дах будинку. — Д ощ ику, дощ ику, порятуй! І дощ ик поспішив на допомогу. Напоїв насінинку водою, ще й залиш ив у щ ілинці воду. Минув час. І на даху виросла й розцвіла кульбабка. Вона була маленька й тоненька, але дуже мила, хоч і невесела. II. До кого зверталася насінинка за допомогою? Як саме? Хто допоміг кульбабці? Чому кульбабка, хоч і виросла та розцві ла, була невеселою? III. Напиши про це, склавши 2—3 речення як продовження казки. IV. Які речення за метою висловлювання використано в казці? Чи є в них слова-звертання? V. Знайдіть у казці діалоги й прочитайте їх в особах. 70. А. І. Прочитай текст. Про що попросила онучка бабуню?

БАБУНИНІ РУШ НИКИ Д аринка притулилася до бабуні й попросила: — Бабуню, а пам ’ятаєте, у Вас у скрині є руш ники. П окаж іть, будь ласка, бабуню. 35

Бабуня Ганна всміхається, відчиняє скриню. Вона обережно виймає їх і розгортає. — Я кі ж вони гарні! Тут і калина, і виноград, і навіть соловейко виш иті (За В алент иною Олярис). II. Якими були рушники? Чому їх називають оберегами? III. Які речення за метою висловлювання і за інтонацією вжиті в тексті? Прочитай їх. IV. Випиши з тексту по одному з таких речень. Б. І. Уяви, що в тебе з ’явився новий приятель. Ви спілкуєтеся за допомогою Інтернету. Він звернувся до тебе із запитання ми. Дай на них стверджувальні або заперечні відповіді за по даним зразком й запиши їх: — — — —

Ти живеш у великому місті? У тебе велика родина? У тебе є сестричка чи братик? У тебе є домашні тваринки? Зразок відповіді на перше запитання

— Так, у великому Воно зветься Харків. (Ні, у маленькому ...) %

II. Розіграйте діалог за змістом речень.

Визначаємо головні та другорядні члени речення. Складаємо текст за малюнком і поданим початком П р и га д а й !---------------------------------------------------------Підмет і присудок — головні члени речення. Вони є граматичною основою речення. Усі інш і слова в реченні — другорядні члени. 71. І. Прочитай вірш Надії Приходько. Про що він? Скільки в ньому речень?

Тихо осінь ходить гаєм. Ліс довкола аж горить. 36

іти, йти

Ясен листя осипає. Дуб нахмурений стоїть. II. Спиши. У кожному реченні підкресли однією рискою підмет, двома — присудок. 72. І. Прочитай речення.

Через тиж день на маленькій яблуньці з ’явилися зелені листочки. II. Назви головні члени речення. Доведи, що не помиляєшся. Свою відповідь будуй так: «Слово ... є підметом, тому що ... ». Або: «Слово ... є присудком, тому що ... ».

Зверни у в а г у ! -----------------------------------------------------Доводячи правильність своєї думки, ти будуєш складне речення, перш а частина якого є твердж ен ням, а друга — доведенням його правильності. III. Спиши подане речення. Підкресли в ньому головні члени. 73. І. Прочитай і спиши речення, обравши з дужок один найдоціль ніший, на твою думку, синонім.

1. Степ (дзвенів, бринів, дзенькав) пташ иними голо сами. 2. П таш ка (перелітала, перепурхувала, перестри бувала) з місця на місце. 3. З льоду діти (спорудили, збудували, поставили) криш талевий палац. II. Якими членами речення є обрані слова? У кожному реченні підкресли підмет і присудок. III. Прочитай слова, що в рамочці. З українськими словами усно склади речення.

■Розрізняй!... рос. укр. место — місце город — місто огород — город 37

74. І. Розгляньте малюнок і складіть невеличкий текст на тему «Дружна сімейка» за таким початком:

З-під старого пенька визирнув тонконогий опеньок. Глянув навколо і побачив...

II. Запиши складений текст. У першому реченні підкресли го ловні члени. 75. А. 1. Прочитай текст Оксани Іваненко. Спиши. Які речення за метою висловлювання і за інтонацією в ньому використа но? Поясни розділові знаки.

КИСЛИЧКА Знаєте, дітки, що? Ви ніколи не плачте! А то раз одна дівчинка гуляла в лісі з братиком, посварилася і гірко заплакала. Сльози кап-кап — та на землю, та на насін нячко, що там леж ало. Такі гіркі сльози! II. У другому реченні підкресли головні члени.

У країнський народний вислів Н е розводь кислиць — так каж уть людині, я к а плаче. Б. Продовж і запиши текст так, щоб він відповідав заголовку. Розпочни реченням: «Із тих сльозинок виросло деревце».

Читаємо й аналізуємо речення. Визначаємо, як пов’язані слова в реченні. Знаходимо в тексті поширені й непоширені речення. Розрізняємо словосполучення та речення 76. І. Склади й запиши речення з поданих слів.

М ар’ян ка, український.

виш ивка,

на,

руш ник,

розглядати,

II. Що тобі довелося зробити, щоб скласти речення? III. Спробуй скласти речення зі слів:

Зелений, молоко, сміятися. IV. Який висновок зробиш?

П ригадай! --------------------------------------------------------У реченні слова поєдную ться за змістом і пов’я зу ються між собою у словосполучення за допомогою закінчень. Ц ей зв ’язок м ож на виявити, поставив ш и питання від головних членів речення до друго рядних. Зверни у в а г у ! ------------------------------------------------------П итання мож на ставити від підмета до присудка й навпаки — від присудка до підмета. Н априклад: що?

Зійш ло сонце.

t____ І

що зробило?

\ _________________________ __________________________ J 39

77. Прочитай речення й скажи, які слова поєднуються між собою. Розпочинай свою відповідь із головних членів. які?

що зробили?

””І Г

що?

Працьовиті юннати посадили троянди. І______ І хто? 78. І. Прочитай текст. Із яких речень він складається? Чи є в ньому речення, які складаються лише з головних членів.

Н астала осінь. П ож овтіли дерева. Небо захмарилося. Йде дощ. Відлітають у теплі краї ж уравлі. П ригадай! ---------------------------------------------------------Речення, я к і складаю ться лиш е з головних чле нів — підмета і присудка, — є непоширеними. II. Спробуй поширити речення, ставлячи питання від підмета й від присудка. III. Запиши поширені речення за зразком.

Зразок:

ід у т ь

ш к о л яр і.

куди?

які?

До ш коли ідуть веселі ш ко л яр і. IV. Покажіть схематично, як поєднуються між собою слова в цьому реченні. V. Поміркуйте, з чого складається речення — з окремих слів чи словосполучень?

Лр) Зверни увагу! Поширюючи речення, ви ставили запитання від підмета і від присудка. Тому дібрані вами слова пов’язані з головними членами речення.

7 9 . І. Прочитай речення. Яку картину ти уявляєш?

Н астала осінь. Дозрів урожай. Гудуть комбайни. Іде робота. II. Поширте речення, додаючи другорядні члени так, щоб можна було уявити, яка осінь, який урожай, де іде робота. 80. І. Прочитайте текст, який написав Незнайко. Катрусі він не сподобався, бо картина природи була невиразною.

С вітає... Зійш ло сонце. Послало промінчики. Зраділи дерева. П рокинулися птахи. Полинув спів. II. Що треба зробити, щоб покращити текст? Зробіть це і запишіть свій текст. 81. А. І. Прочитай слова і склади з них речення. Що для цього треба зробити?

1. Лісовий, галявина, оточити, могутні, дуб. 2. Намисто, червоне, пиш атися, калина, на, галявина. 3. Сонце, осінній, освітлювати, галявина. 4. На, листя, виблискувати, діамант, росинки. II. Запиши складені речення так, щоб утворився текст. Добери до нього заголовок. Б. Склади й запиши власну розповідь про те, що ти побачив під час прогулянки до осіннього лісу чи парку.

Читаємо й поширюємо речення. Встановлюємо зв’язок між словами 82. Доповни речення, відповідаючи на поставлені питання. Запиши. Стрілочками познач, від якого слова поставлене питання.

Н астала (яка?) ... осінь. Хлібороби зібрали (що?) ... з полів. (Я к ? )... відзначили свято врожаю.

8 3 . І. Прочитай.

Ж АРТ — Петре, — звернулася вчителька до хлопчика. — С каж и одне речення. — Кудлатий собака голосно гавкав на вулиці. — А коротше? — попросила вчителька. — Гав!.. ...........................РоЗрІЗНЯй! ..................................... :

рос. укр. і собака (она) — собака (він)

II. А як мав би виконати це завдання Петрик? 84. І. Прочитай речення, доповнюючи їх потрібними за змістом словами.

Восени золоте ... вкриває землю. Похмуре небо ... хо лодними сльозами. У вирій ... п ер ел ітн і.......... калю ж ки вкриваю ться ... льодком. II. Запиши доповнені тобою речення. Якими членами речення є додані слова? 85. А. І. Доповни речення словами, записаними праворуч.

Водять ... пілоти. Кухар варить нам Л ікар ... помагає. ... вчителька навчає.

в ш колі компоти літаки хворим

II. Якими членами речення є вставлені тобою слова? З яким словом у реченні вони пов’язані? Б. І. Прочитай словосполучення. Про кого в них ідеться?

Ж ити в лісі, осіннього дня, сухе листя, вимостити гніздечко, принести груш ок, наколоти на голки, знайти яблучко, спокійно зимувати. II. Склади й запиши речення з цими словосполученнями так, щоб утворився текст. Добери до нього заголовок.

Читаємо, правильно інтонуючи речення з однорідними членами

86. І. Послухай, а потім прочитай уривок із вірша Тамари Мельник і скажи або перечитай, що принесла зайчиха-мама.

Раз прийш ла зай ч и х а-м ам а Із базару з козубками. П ринесла аж дві морквини, Дві хрумтючі капустини, Дві цибулі, ще й петруш ку, Щоб зварить зайчатам юшку. II. З якою інтонацією ти перечитував друге речення? Чому? III. На яке питання відповідали слова, котрі ти перелічував? IV. Як вони пов’язані між собою?

Зверни увагу! \А у В українській мові, я к і в російській, члени речення, що відповідають на те саме питання, називаю ться однорідними (однородными). 87. Прочитай текст. Спиши. Підкресли в реченнях однорідні члени. Як вони поєднані між собою? Поясни розділові знаки.

БАБУСЯ ОДАРКА Край села стоїть чепурна* хатина. Ж иве в тій хатині бабуся Одарка. Ціле літо порається вона у своєму городчику. А на городі ростуть картопля і квасоля, буряки і морква, соняш ники й кукурудза, огірки та помідори. Усього потрош ку. І кож ну рослину бабуся леліє і доглядає (За В асилем Чухлібом). Ц ікаво зн ат и !----------------------------------------------------Слово овоч старослов’янською мовою означало те, що росте. Колись українці овочами називали не лиш е капусту, моркву, цибулю, буряк, а й фрукти: груш і, яблука тощо.

* Чепурна — аккуратная.

88. Прочитай, правильно інтонуючи речення. Спиши те, в якому є однорідні члени. Підкресли їх. Як вони поєднані? Які розділові знаки вжиті при однорідних членах?

Найкращ ою оздобою українських дівчат був колись вінок. Червоний мак, білий ромен-зілля, сині волош ки, оксамитові чорнобривці та дика руж а прикраш али діво чі голівки. П ам ’я т ай !---------------------------------------------------------- . В українській мові, я к і в російській, у розмові та під час читання однорідні члени речення поєдну ються між собою інтонацією або словами і (й), та. Якщ о однорідні члени речення поєднуються тільки інтонацією, то на письмі між ними ставиться кома. V___________________________ .________________________ )

89. І. Пригадай українські народні казки й закінчи речення. Запиши їх.

У дідовій рукавичці оселилися ... , ... , ... . Р іпку витяг ли ... , ... , ... . Із паном К оцьким прийш ли знайомитися ... , ..., ... . II. Прочитай, правильно інтонуючи такі речення. 90. А. І. Доповни речення однорідними членами. За потреби використовуй слова і(й), та.

1. Облітає листячко з . . . . . . . . 2. Відцвіли ... , ... . 3 . Відлітають у теплі краї ... , ... . 4. Готуються до зимового сну ..., ... . II. На яку тему ці речення? Чи утворюють вони текст? Запиши його, добери заголовок. Поясни вживання розділових знаків. Б. Склади невеликий текст (3—4 речення) на тему: «На осінньо му городі». Запиши його. Чи є в твоєму тексті однорідні члени речення? Підкресли їх.

Читаємо, правильно інтонуємо й записуємо речення з однорідними членами

91. Прочитай речення. Назви однорідні члени речення. Простеж, як вони поєднані між собою.

1. Злетіла пташ ка високо та сіла на хмарину. 2. Л и й ся, дощ ику, навкруг — на поля, баштан та луг. 3. Я беру собі відерце і біжу мерщ ій по воду, бо чекаю ть на городі помідори й огірки. 92. І. Відгадай загадки. Спиши їх. Кружечком обведи слова, які по єднують однорідні члени речення.

1. Л етіла пташ ка по синьому небу, розпустила крила та сонце закрила. 2. Під ялинкам и й сосонками леж ить клубочок із голками. 3. Щ о без леза і без зуба розтина міцного дуба? II. У якому реченні є однорідні члени, котрі під час читання поєд нуються лише інтонацією? 93. Прочитай речення. Порівняй їх. Знайди в кожному однорідні члени. Зверни увагу на розділові знаки. Зроби висновок.

Замело піском доріж ки і стежини. Замело піском і доріж ки, і стежини. Замело піском доріж ки, і стежини, і сліди. П ам ’я т а й !---------------------------------------------------------ч В українській мові, я к і в російській, коли слова і (й), та (у значенні і) поєднують декілька однорід них членів, кома ставиться після першого і кожного ^ наступного з них._________________________________ ^

94. Спиши речення, ставлячи, де потрібно, розділові знаки.

1. Ковалю, ковалю, зготуй мені клю чик і сильні завіси й замочок блискучий. 2. У бобра добра багато: і надворі 45

і в оборі* і в коморі і у хаті. 3. Був собі Будько, мав хал а будку та ставок та млинок та капусти ш маток. 95. А. Прочитай і спиши текст. Визнач однорідні члени речен ня. Постав, де треба, коми. Поясни їх уживання.

Ви, напевно, чули і казки і пісні і вірш і про лелеку. Це він мостить своє велике гніздо з паличок і гілок на даху будинку. Люди дорожать дружбою з лелекам и і пильно оберігають їхній спокій. Б. Прочитай текст. Подумай, чи можна у другому реченні між деякими однорідними членами вжити слова і, й, та. Чи потрібно в такому разі ставити коми? Якщо так, то коли.

ВІНОЧОК Д івчата в У країні прикраш али голову віночком. Його виплітали з квітів деревію, безсмертника, тро янди, півонії, чорнобривців, незабудки, волош ки, бар вінку. Вплітали також квіт яблуні й гілочки з ягодами калини. П ізніш е у вінок почали додавати квіти маку по льового. Це була ознака того, що в родині хтось загинув. Читаємо й складаємо речення з однорідними членами. Спостерігаємо за вживанням сполучників і розділових знаків 96. Прочитайте текст «Віночок» (впр. 95). Складіть діалог за його змістом. Дотримуйтесь інтонації перелічування. 97. Прочитай. Визнач однорідні члени речення. Поясни, як вони між собою поєднані. Зверни увагу на вживання коми.

Ж овтню, жовтню, все в тобі є: мороз і сонце, дощ і сніг, зим а і літо. Ч арівна в цю пору природа: прозора вода в річці й чисте повітря, блакитний ліс і зелене поле. * Обора — відгороджена частина подвір’я з приміщ енням для худоби.

П а м ’я т а й ! -------------------------------------------------------"Л Якщ о однорідні члени речення поєднуються сполучниками і (й), та попарно, кома ставиться між парами однорідних членів. V. 98.

І. Прочитай вірш. Спиши. Підкресли однорідні члени речення. Постав потрібні розділові знаки.

— Здрастуйте, діти, Чорні і білі жовті й червоні... Байдуж е, якого в вас кольору ш кіра, Вітаю вас щиро, бажаю вам миру! Д ж ан ні Р одарі II. Поясни вживання ком між однорідними членами. 99.

Прочитай. Спиши. Визнач однорідні члени речення. Зверни увагу на вживання коми. Обведи кружечком слова, які поєдну ють однорідні члени.

1. Я подам тобі водиці не з криниці, а з горнятка*. 2. Світить, та не гріє сонце золоте. 3. Дощ був сильний, але теплий.

П а м ’я т а й ! -------------------------------------------------------Якщ о однорідні члени речення поєднуються протиставними словами а, але, та (у значенні але), то перед ними обов’язково ставиться кома.

100. І. Спиши. Встав коми. Доведи правильність їх уживання.

1. Не на слова зваж ай а на роботу. 2. Золото в болото впаде та міддю не стане. 3. Вересень холодний але ситий. 4. Біда замучить але й научить. 5. Грудень рік кінчає а зиму починає. II. Поясни правопис виділених слів. III. Поясни значення одного з прислів’їв (на вибір). * Горнятко — маленький горщ ик.

101. А. Прочитай уривок із казки. Спиши. Постав потрібні роз ділові знаки. Поясни їх.

Ж и ли собі дід та баба. Дід пшеницю та всяку паш ни цю* сіяв та рибу ловив та дрова рубав. Баба город порала корову доїла та вареники варила. А ще біля хати розво дила силу-силенну квітів: і червоні півонії і кручені п а ничі і зірчасті айстри і ще всякі-превсякі (За Євгеном Ш моргуном). Б. Прочитай і відгадай загадки. Спиши їх. Підкресли однорідні члени речення, постав, де треба, коми.

1. У лісі родилося в майстерні робилося а на ру ках плаче. 2. Сім братів віком рівні та іменами різні. 3. У воді родиться але води боїться. 4. Зелена і пахуча пухнаста і колю ча посеред хати стала нас зі святом привітала. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

У твоїй оселі є різні світильники: бра, люстра, тор шер, лампа. їхн і назви прийш ли до нас із різних мов. Бра французькою мовою означає р ука . Ці настінні світильники раніш е мали форму рук, що тримають факел чи свічку. Слова люстра і торшер теж при йш ли до нас із Ф ранції. Люстра означає «та, що все осяває», а торшер — «ф акел». Слово лам па прийшло до нас із німецької мови й означає «та, що світить». Спробуй пояснити, я к утворилися такі слова: холо дильник, м ’ясорубка, хліборізка.

* Пашниця — зерно.

Що ти знаєш? Що ти вмієш?

Перевір свої знання — Із чого розпочалося вивчення української мови в 4-му класі? — Коли в українській мові треба писати м’який знак, а коли — ні? — Коли треба вживати апостроф? — Коли на письмі вживається подвоєння букв? — Як, на відміну від російської, в українській мові пишуться сло ва аллея, класс, группа, солнце, сердце? — Які речення ти використовуєш, щоб: • розповісти про щось; • розпитати; • спонукати когось до дії? — Які знання тобі потрібні, щоб: • правильно будувати речення; • вміти гарно розповідати; • грамотно записувати текст?

Перевір свої вміння Прочитай вірш Максима Рильського. Знайди в ньому слова з орфограмами й поміркуй, на яке правило їх найбільше.

УРОЖ АЙ Густа, медова теплота Високі налила ж ита. Пшеницю, що стоїть стіною, Схилила ніжною рукою. І в кож нім колосі тяж кім Весняне сонце й майський грім, І літній день, і ночі сині — І все це віддано людині. Вивчи вірш і запиши його з пам’яті. Орфограми підкресли. Поясни вживання ком між однорідними членами речення.

Уже цілий тиждень мандрує Незнайко Країною Слів. Тут він зустрівся й познайомився з її м еш канця ми* — словами, я к і ж ивуть цілими родинами. Незнайко дізнався, що є слова Іменники. Вони називають, тобто іменують предмети. Щоб іменники відгукнулися, треба їх спитати: хто? або що? Іде (хто?) учень, світ ит ь (що?) сонце. Поряд з ім енниками ж ивуть слова Прикметники. Вони називають ознаки, тобто прикмети предметів. Щоб з ними порозмовляти, треба спочатку спитати: який? я к а ? яке? які? Іде учень (який?) веселий. * Мешканці — ж ители.

А ще трапляю ться слова, я к і за потреби заміню вали іменники і прикметники, тому й звалися Займенника ми: Іва н к о поспіш ав. Він був дуже ст ом лений. Побачив Незнайко і зовсім маленькі слова. Одні з них сполучали члени речення (і, й, а, та, але): Ось Іва н ко й О ленка. Сонце гріє, але не світ ит ь. Вони називалися Сполучниками. Без маленьких слів н іяк не мож на обійтися, коли хо чеш сказати, де хтось або щось перебуває, куди прямує. Ось вони: в ( у ), на, біля, до: у річці, на березі, біля ш коли. Ці слова звалися Прийменниками. Але найцікавіш им и для Н езнайка були Дієслова. Це — слова-трудівники. Вони називають дії іменників або займенників. Спитай їх: що робити? що зробити? — гратися, заспівати — і будеш для них найкращ им другом. II. Про що ви довідалися з тексту? III. Складіть за змістом тексту діалог.

р\ Зверни у в а г у ! ------------------------------------------------------- ч За наведеними ознаками вчені погрупували слова й назвали ці групи частинами мови (частями речи). Ім ен н и к — им я существительное. П р и км ет н и к — им я прилагательное. Дієслово — глагол. З айм енник — местоимение. П р ийм енник — предлог. С получник — союз. IV. Ще раз перечитайте текст і назвіть відомі вам частини мови та їхні ознаки. Щоб не помилитися, ставте питання. 103. І. Прочитай слова. Постав до них питання. Запиши спочатку іменники, потім — прикметники, а згодом — дієслова. Доведи, що ти не помиляєшся.

Батьківщина, працювати, гілля, їздити, народний, Вітчизна, любов, батько, щасливий, радісний, воїн, 51

боєць, солов’їний, колективний, розмовляти, говорити, чесний. II. Які з виділених слів мають таку будову: ^

^ /\ □ ?

III. Чи є серед цих іменників, прикметників і дієслів синоніми? Якщо є, то підкресли їх. IV. Поясни написання виділених слів. 104. І. Прочитай слова. Випиши групи синонімів. До яких частин мови вони належать?

Дощ, гойдають, ввічливий, колихаю ть, ласкавий, привітний, м алий, люб’язний, хитають, крихітний, злива, дрібний, ґречний, пестливий, ніж ний. II. Познач будову виділених слів. 105. А. І. Прочитай ряди синонімів.

Думати, гадати, мріяти, міркувати. Велетенський, величезний, гігантський. II. Поміркуй, які з цих слів можна вставити замість крапок у по дані нижче речення. Речення запиши. Визнач, якою частиною мови є вставлені слова.

1. Х лопець довго ... над задачею і все-таки розв’язав її. 2. Іринка ... стати вчителькою. 3. Н а околиці міста збудували ... стадіон. 4. Хмарочоси — то ... будинки. III. Поясни написання виділених слів. Б. І. Добери до поданих слів синоніми і склади з ними речення.

Будинок, ш лях, сміливий, говорити. У к р а їн с ь к и й н а р о д н и й в и с л ів Віт ер у голові свище — так каж уть про легковаж ну людину. II. Склади речення з поданим висловом.

Іменник (Имя существительное) Читаємо, складаємо діалоги, розпізнаємо слова — різні частини мови 106. І. Прочитай і скажи, про що ти довідався з тексту.

— Професоре Лінгвісте! Скаж іть, будь ласка, чому ми починаємо вивчати частини мови з іменника? - запитав Незнайко. — Мабуть, друже, тому, що це найваж ливі ш а частина мови. Щ е первісні люди, пізнаючи природу, називали іменниками навколиш ні предмети і явищ а. Без іменників неможливі жодні знання, не може існувати жодна наука. Якби не було іменників, не мож на було б говорити ні про птахів, ні про тварин, ні про родичів, друзів і взагалі про ж и т тя. З а кількістю слів, я к і належ ать до цієї частини мови, іменник посідає перше місце. Про іменник навіть вірш складено: Ось іменник, любі друзі, Цю частину люблять дуже, Бо усе вона назве, Дасть імення золоте: Мама, мир і У країна, Сонце, небо, світ, людина, Звуки, букви, слово, мова — Ось частина ця чудова. Хто? Сестричка, ненька, батько, П таш ка, білочка, зайчатко... Щ о? Земля, ріка, діброва, К ниж ка, зошит, ручка, ш кола... II. Які слова названо «золотими»? Чому одні з них відповідають на питання хто?, а інші — на питання що? III. Яке значення в житті людини мають іменники?

IV. Складіть діалог за змістом вірша. V. Випишіть іменники. 107. І. Прочитай слова.

хоробрий

Д руж ити, дружба, друж ний. Сум, сумний, сумувати. II. Катруся сказала, що в кожному рядку записані спільнокореневі слова, але належать вони до різних частин мови. Ти погоджуєшся з цією думкою? Свою відповідь починай так: «Я погоджуюся (не погоджу юся) з Катрусею, тому що ... » . 108. І. Доберіть до поданих слів спільнокореневі іменники й запишіть їх. Доведіть, що не помиляєтеся.

Сивий, ж ити, думати, хоробрий, читати, чистий, си ній, виш невий, сміливий, малиновий, малювати, боро тися. II. Назвіть спочатку іменники зі значенням ознаки, а потім — зі значенням дії.

П ам ’ят ай! ---------------------------------------------------------- ^ Іменники можуть називати, окрім предметів, ще й ознаки чи дії, але при цьому відповідати на питання що? Н априклад: сміливіст ь, спів, зелень. V. ___________________________ .________________________) 109. І. Розглянь малюнок, прочитай текст. Добери заголовок і спиши текст.

Хліб і руш ник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на виш итому руш нику були високою ознакою гостин ності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, під носили цю давню святиню (За В асилем С курат івським). II. Назви іменники. За якими ознаками ти відніс їх до цієї частини мови? Якими членами речення вони тут є? 110. За змістом тексту вправи 109 складіть діалог. 111. І. Прочитай вірш.

Я к говориш, будь обачним*: Є слова багатозначні. Ось вам відповідь жива: Що то значить голова. Має голову людина, І тварина, і пташ ина. Голова — це керівник,

Дуже цінний працівник. Голова є у колони Демонстрантів, І вагони нумерують з голови Ч и з хвоста. Згадали ви? Здогадався? Зрозумів? С кільки значень? С кільки слів? А л л а С ваш енко

II. Скільки значень має іменник голова? У яких ще значеннях він може вживатися? Поміркуйте, що нове ви дізналися про іменник. 112. І. Прочитай іменники. Які з них можуть мати й інші значення?

К риниця, небо, ж уравель, ліс, зірка, н іж ка, земля. II. Із двома іменниками склади й запиши речення, в яких розкри валося б різне значення слів. 113. А. Прочитай речення. Спиши, обираючи з іменників у дужках найдоцільніший за змістом. Поясни правопис виділе них слів.

1. Вузенька покручена (дорога, стежка) вела через поле. 2. За селом починався березовий (гай, ліс). 3. Сім’я П етренків ж и л а у великому к ам ’яному (палац, будинок). * Обачний — тут: внимательный, осторожный.

Б. Прочитай текст. Знайди іменники, що повторюються. Заміни їх, де потрібно, синонімами та займенником він. Спиши.

За багато віків Київ пережив і побачив немало. Не раз Київ зазнавав ж орстоких ворожих нападів. М еш канці Києва мужньо боролися проти ворогів. У наш час Київ росте й будується. З року в рік Київ п ри кра ш ається новими будинками, палацами, проспектами. Р ід іменників в

Читаємо, розповідаємо, порівнюємо, робимо висновки. Складаємо діалог

114. І. Прочитай і поміркуй.

П рочитавш и назву розділу, Незнайко зрадів, бо вваж ав, що він уж е все знає про рід ім енників і вміє його визначити. Він виріш ив поділитися своєю радістю з професором Лінгвістом. — Ш ановний пане професоре, — ввічливо звернувся він до Л інгвіста. — Рід ім енників — це так просто. Ось дивіться: дівчина, дівча, дівчат ко. Ц і слова називають особи жіночої статі. Отже, вони жіночого роду. А хлопець, хлопченя називають осіб чоловічої статі. Значить, вони чоловічого роду. — Не поспішай, хлопчику. Ти щось переплутав і помилився. Спробуй до кожного названого тобою ім енника підставити слова він, вона, воно. Підставив? І що в тебе вийш ло? Незнайко підставив і зрозумів свою помилку. II. Якої помилки припустився Незнайко? III. Що треба робити, щоб не помилитися?

1 1 5 .1. Прочитай прислів’я. Якти їх розумієш? Замість крапок встав потрібні антоніми.

1. Літо дбає, а ... прибирає. 2. Мир будує, а ... руйнує. 3. П раця людину годує, а ... марнує. II. Підкресли іменники. Визнач їхній рід. 116. І. Прочитай російські й українські словосполучення. Чим різ няться іменники, ужиті в них?

Домаш ний адрес — домаш ня адреса. А ккуратная запись — охайний запис. Высокая насыпь — високий насип. адреса Ч ёткая подпись — чіткий підпис. Интересное название — ц ікава назва. П уш истый медвежонок — пухнасте ведмежа. Острое зрение — гострий зір. II. Запиши українські словосполучення. Поясни правопис виді лених слів. 117. І. Прочитай вірш Алли Свашенко. Назви іменники, рід яких в українській і російській мовах не збігається.

Усе про рід запам ’ятай, Будь уваж ним, розрізняй, Щ о «богатая Сибирь» — Це «Сибір багатий», Щ о «напав на тебе кір» — «Корью болен», брате, «Біль нестерпний» — «боль сильна», «Степ» — то він, а «степь» — вона. «Путь далёкий» — «дальня путь». Я к говориш, не забудь. II. Випиши українські словосполучення, у яких іменники відрізня ються від російських родом.

118. Складіть діалог на тему: «Чи всі іменники в російській та українській мовах однакового роду?» Наводьте під час діалогу приклади. 119. І. Переклади й запиши словосполучення українською мовою.

Куст ш иповника, пуш истый медвежонок, ш ирокая степь, прозрачный тюль, новый ш ампунь, стройный то поль, новая посуда. II. Перевір себе за російсько-українським словником, виправ помилки, якщо вони є. 120. І. Прочитай.

Ж А РТ

— Якого роду слово «теля»? — запитала вчителька в учня. — Якщ о це бичок, то чоловічого. А я к теличка — то жіночого, — відповів той. II. А як відповів би учень, який вивчає рід іменників? Свою відповідь подай у вигляді тексту. А

121- А І -

Прочитай вірш Платона Воронька. Про що в ньому

йдеться?

З хлібом у нас зустрічають гостей. Хліб на весіллях цвіте в короваї. І кращ их немає на світі вістей, Н іж хліб уродився у рідному краї. II. Спиши вірш. Підкресли іменники. Визнач рід іменників, ужи тих в однині. Б. Прочитай і спиши речення. Познач закінчення у виділених іменниках. Чому вони відрізняються в російських та українських словах?

1. Р іч к а Єнісей знаходиться в Сибіру. 2. Одразу за залізничним насипом починається наш город. 3. Над степом липневим і тиш а, і спека. 4. Лист надійш ов на домашню адресу. 58

Число іменників Читаемо, одержуємо нові знання про число, вправляємося в уживанні іменників різного роду й числа. Складаємо діалог 122. І. Прочитай і розкажи, про що ти довідався з тексту.

Сьогодні, я к завж ди, професор Лінгвіст завітав до учнів, привітався й розповів таке: — В українській мові, я к і в російській, іменники мають число й уж иваю ться в однині (единственном числе) і множині (множественном числе), тобто змінюються за числами: т ополя — тополі, степ — степи. Однак є іменники, я к і вж иваю ться лиш е в однині: сіль, цукор, борошно, пшоно, золото, срібло, щ астя, сум. Є й такі іменники, що вж иваю ться лиш е у множині, хоч і називають один предмет. Н априклад, ворота, двері, ка н ік ули , сани, ш т ани, шорти, ножиці. І навпаки, є іменники, що називають багато предме тів, а вж иваю ться лиш е в однині. Це іменники колосся, волосся, лист я, насіння. II. Що нове ти дізнався про рід іменників? III. Складіть діалог за змістом тексту. IV. Поміркуйте, чим відрізняються іменники: дверь — у росій ській мові і д в е р і— в українській. V. Випиши іменники, що вживаються лише в однині, а потім ті, що вживаються лише у множині. 123. 1. Спиши, розкриваючи дужки.

Б іл я сіл ростуть (тополя). Ростуть на горбках, і тому високі (дерево) видно здале ку. Здається, що українські (село) почина ються з цих дерев.

здалеку дерева

II. Що треба було зробити, аби змінити число поданих у дужках іменників? Яка частина слова при цьому змінювалася?

124. Прочитай і спиши вірш, уживаючи іменники, подані в дужках, у множині. Підкресли іменники, визнач їх число.

В лісі є кравець чудовий, Ш иє звірам він обнови, Д ля ведмедів — (кожуш ок), Д ля лисичок — (сорочка), Д ля куничок — (рукавичка), А для білочок — (спідничка). Ігор Січовик

Зверни увагу! -----------------------------------------------------Д еякі іменники, змінюючись за числами, зміню ють і місце наголосу:рука —р уки , сорочка — сорочки, брат — брати, книж ка — книж ки. ■Розрізняй! •• рос. укр. шьёт — шиє льёт — ллє 125. І. Прочитайте діалог-жарт і розіграйте його в ролях.

Ж А РТ

— Ч и ти, Богданку, навчився, що таке однина і що — множина? — спитала мама. — Навчився. — То скаж и: дж инси — це однина чи множина? — Угорі однина, а внизу — множина. II. Що мав би відповісти Богданко? 126. І. Прочитай і вивчи вірш Алли Свашенко.

Про число не забувай, Будь уваж ним, розрізняй, Що в російській множина, В українській — однина. Порівняй: «растут колосья» А у нас «росте колосся», 60

«Пожелтели эти листья» — «Пожовтіло оце л и стя» . Ось «коренья» — це вони, Мають форму множини. В нас «коріння» — однина. Й зовсім це не дивина. Хоч тих слів і небагато, П ам ’ятай різницю, брате. II. Випиши українські іменники, число яких відрізняється від ро сійських. Додай до них прикметники. 127. А. Прочитай жартівливий вірш. Чи можна назвати його небилицею? Чому?

Якби пшоно, якби сіль, То зварила б я кисіль. Якби яблука та суш ки, Н аварила б з перцем юш ки. Якби гречка та овес, Н аварила б я чудес. Б. І. Чи є у вірші іменники, які не вживаються у множині? II. Спиши вірш. Підкресли іменники, що вживаються лише в однині. 128. Прочитайте речення й поміркуйте, у якому числі вжито виділені іменники. Доведіть свою думку.

1. Вересень, немов учитель, двері ш коли відчинив. 2. Л истя пожовтіле з дерева летить. 3. Дай, бабусю, по цілую сивину твого волосся. 4. Вусате колосся росинок напилося. II. Спишіть речення. Підкресліть іменники, вжиті в однині.

Зверни увагу! ----------------------------------------------------В українській мові, на відміну від російської, слово двері вж ивається лише у множині, а слова лист я, волосся, колосся — лише в однині.

У країнський народний вислів П охню пит и носа — дуже засмутитися. III. Складіть речення з цим висловом. 129. А. Прочитай і спиши текст. Про що в ньому розповідаєть ся? Підкресли іменники. Визнач їх рід і число (усно).

ЗУБНЕ ДЕРЕВО Індійці майже не користуються зубною пастою та щ іт кою. Вони чистять зуби гілочкою дерева нім. Достатньо розж увати її — і волокна уподібнюються до щ ітки, а ви ділений сік добре дезинфікує і зміцнює зуби. Б. Склади й запиши речення зі словами: двері, колосся, волос ся, л и с т я . Поясни, чому в слові л и с т я немає подвоєння букв, а у словах волосся, колосся є. У якому числі вжито ці іменники?

Відмінки та відмінювання іменників Читаємо текст. Дізнаємося про відмінки та відмінювання. Визначаємо відмінки. Вживаємо іменники у формі кличного відмінка Професор Лінгвіст привітався з учням и й одразу ж запитав: — А що ви, любі мої, сьогодні вивчаєте? — Відмінки та відміню вання, — відповіла Катруся. — Але ми не зовсім розуміємо, що це таке. — Що ж , спробую пояснити, — відповів профе сор. — Ви вже знаєте, що в реченні всі слова, зокрема й іменники, зв ’язую ться між собою за допомогою зак ін чень і прийменників. Закінчення залеж ать від питання, на яке відповідає іменник. Н априклад: Ось (хто?) мам\а\. Розмовляю (з ким?) з м ам \ою\. К віт и (для кого?) для мамЩ. 62

Усі питання, я к і ставляться до іменників від інш их слів, у граматиці закріплені за відм інкам и. В українській мові, на відміну від російської, їх 7. Називний {хто? що?) — именительный. Родовий (кого? чого?) — родительный. Давальний (кому? чому?) — дательный. Знахідний (кого? що?) — винительный. Орудний (ким? чим?) — творительный. Місцевий (ка ( у, по) кому? начому?) — предложный. Кличний — на питання не відповідає. Зміню вання закінчень іменників за відм інкови ми питаннями називається відмінюванням. Відмін ковими називаю ться не лиш е питання, а й закінчення іменників. I. Про що ти довідався з тексту? II. Скільки відмінків є в українській мові? Прочитай і запам’ятай, як вони називаються та які питання властиві кожному з них. Який відмінок не має питань? III. Поміркуйте, для чого потрібен кличний відмінок. Пригадай те, де і коли уживаються іменники у формі кличного відмінка. 130. І. Прочитай, ставлячи відмінкові питання на місці крапок. Випиши у стовпчик за зразком різні форми іменника море разом зі словами, з якими він пов’язаний.

Зразок. Є (хто? що?) сонце. Н а півдні наш ої країни є ... море. Д ля мене немає ... моря, кращ ого за це. Я завж ди такий радий ... морю. Коли я бачу ... море, бачу високе небо над ним, я задо волений і ... морем, і небом, і чистим повітрям. Я щ асли вий, що живу на ... морі. Море, ти завж ди зі мною! II. Прослідкуй і розкажи, питання яких відмінків тобі довелося ставити, виконуючи завдання про іменник море. III. Вивчи напам’ять назви відмінків і відмінкові питання.

131. І. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається?

Ось і столиця У к р аїн и . Ідемо вулицями столиці. Милу ємося столицею, її вулицям и, паркам и, пам ’ятникам и. У столиці є чудове метро. Багато людей приїж дж аю ть до столиці. Тут є на що подивитися.

II. Прочитай текст ще раз, ставлячи питання до іменника столиця від виділених слів. Питання яких відмінків тобі довелося ста вити? III. Які труднощі в тебе виникли, коли ставив відмінкові питання? IV. Спиши текст. Над іменником столиця запиши угорі — скоро чено одну букву — назву відмінка, у якому вжито цей іменник. Познач його закінчення. П а м ’я т а й І ------------------------------------------------------

Щоб не помилитися у визначенні відмінка, слід ставити обидва відмінкові питання: хто? що?; кого? ^ що? ..._____________________________________________ ^ 132. І. Прочитай вірш. До чого закликає поет Олесь Лупій?

СВОЄ ЛЮ БІТЬ Знай, синочку, доню, знай: Н аш а У країна — То чарівний, милий край, Золота країна. 64

Рідну землю прабатьки Захищ али кров’ю, Тож любіть її завж ди Вірною лю бов’ю. II. Спишіть вірш. Визначте, у якому відмінку вжито виділені іменники. Щоб не помилитися, спочатку знайдіть слова, від яких треба ставити питання, а потім визначте відмінок. III. Чи є у вірші іменники, вжиті у формі кличного відмінка? Якщо є, назвіть їх. Поміркуйте, яка роль цих слів у тексті вірша. 133. А. Прочитай словосполучення. Спиши їх, ставлячи на міс ці крапок у дужках питання. Познач, у якому відмінку вжито іменники.

З ’явитися ... на небі, йти ... з подругою, дарувати ... сестрі, засіяти ... пшеницею, розповісти ... братові, за просити ... дідуся, побачити ... виставу*. Б. Прочитай і спиши текст. Підкресли іменники і слова, з якими вони пов’язані. Познач відмінок іменників, ставлячи потрібні питання.

П таш ки пролітали над полем і збили дж меля. Падав дж м іль і загубив золотисту, в чорну смуж ку со рочку. Тепер сидять пташ ки в полі і шиють джмелеві со рочку золотими нитками. SL

Уживаємо іменники у формі кличного відмінка. Складаємо діалоги

134. І. Прочитай текст. Про що в ньому тобі нагадав професор Лінгвіст? Як звернувся до тебе?

Ви вж е українській є кличний Однак коли

знаєте, шановні друзі, що в мові, на відміну від російської, відмінок. Він не має питань. ми звертаємося до когось, то

* Вистава — спектакль.

обов’язково вж иваємо слова-звертання (іменники у формі кличного відмінка): Іванку, М иколко, тату; М арійко, бабусю, мамо; Іване Петровичу, Маріє Андріївно. Ви знаєте й те, що вж ивання кличного відм інка під час звертання до когось є ознакою ввічливості й культу ри людини. К личний відмінок іменників уж ивається у спону кальних та питальних реченнях, у діалогах. II. Складіть одне спонукальне й одне питальне речення, у яких вживався б кличний відмінок іменників, і запишіть їх. Пере вірте один в одного правильність запису. 135. І. Прочитай уривок тексту. Чи є в ньому іменники, вжиті у формі кличного відмінка?

одинадцять 0 15 годині Тарасик зустрічав гостя. Х лопчик вийшов у передпокій. За ним вийш ла і мама. — Мамо, знайомся, — це Тимко. А це, п ’ятнадцять Тимку, моя мама — Оксана Дмитрівна. — Добрий день, Оксано Д митрів о п ’ятнадцятій но, — привітався Тимко. II. А. Уяви, що в тексті були б відсутні іменники, вжиті у кличному відмінку. Якби змінився текст? III. Спиши речення, у яких є іменники у кличному відмінку. 136. Звернися з якимось питанням чи пропозицією до вчителя, друга (подруги), сусіда по парті й запиши свої речення зі звертанням. Не забудь поставити коми.

П р и га д а й !--------------------------------------------------------Слова, вж иті у кличному відмінку, виділяю ть ся комами. Якщ о вони стоять на початку речення, кома ставиться після них, якщ о в середині — кома ставиться з обох боків, якщ о в кінці — перед ними.

137. І. Розгляньте малюнки. Поміркуйте, що можуть сказати один одному зображені на них діти. Дайте їм імена.

II. Побудуйте діалоги, уживаючи імена у кличному відмінку. 138. А. І. Прочитай, доповнюючи речення іменниками з довід ки. Спиши. У якому відмінку вжито ці іменники?

1. Рідну мову, рідний край в серці, ... , зберігай! 2. Іди, іди, ... , зварю тобі борщ ику в полив’янім* горщику! 3. Ой, ... , догоди, догоди, а ти, ... уроди, уроди! Н ар. т ворчіст ь

Д овідка. Сонечку-батечку, дощ ику, земле-матінко, друже. II. Підкресли іменники, вжиті у кличному відмінку. Як вони виді лені в реченні? Б. І. Пригадай казку «Ріпка». Як звертався дід до баби, баба до онучки, онучка до Жучки? II. Запиши речення з цими звертаннями. * Полив’яний — покритий поливою (склоподібним сплавом).

Відмінювання іменників Спостерігаємо й змінюємо за відмінками в однині іменники жіночого і чоловічого роду із закінченнями -а, -я. Уживаємо різні форми іменників в усному мовленні й на письмі 139. І. Прочитай розповідь професора Лінгвіста.

— Ви вже знаєте, діти, що іменники змінюють свої закінчення не лиш е залежно від числа, а й залеж но від питань, на я к і вони відповідають. Ви маєте знати й те, що іменники різного роду порізному змінюють свої закінчення, тому їх об’єднали у групи, я к і звуться відмінами (склонениями). В українській мові, на відміну від російської, роз різняю ться чотири відміни іменників. I. - Іменники жіночого і чоловічого роду із закінчен нями -а, -я (сестра, зем ля, М и ко ла , Іл л я ). II. - Іменники чоловічого роду з нульовим закінчен ням і закінченням -о (брат, батько) та середнього роду, що закінчую ться на -о, -е, -я (вікно, море, знання). III. - Іменники жіночого роду з нульовим закінчен ням (осінь, ніч) та іменник м ат и. IV. - Іменники середнього роду — назви малих істот із закінченням и -а, -я (лоша, т еля) та іменник ім ’я. Щоб наше мовлення — усне й писемне — було пра вильним, навчимося відмінювати іменники й уж ивати їх в усному мовленні й на письмі. II. Про що розповів професор Лінгвіст? Чому іменники об’єднані у групи (відміни)? Знайди і зачитай, які іменники належать до кожної з відмін. 140. І. Провідміняйте іменники жіночого роду за таблицею.

н. р. 68

хто? що? ко го ? чого?

є немає

школ§ 1

пісн[я] ГРУІН0 Марі|я]

... [й

...ш

кому? чому? дарую ...ш Зн. кого? що? бачу Ор. ким? чим? пишаюсь ... ою м. на (у) кому? ...ш на на (у) чому? — — Кл. ...[о

д.

...ш _[ю|

...ш

—Ш

...[ю|

... ею ... ею

...ш

... є

. . . ЄЮ

...ш

...[є

II. Так само за таблицею зміни закінчення іменників чоловічо го роду: Микола, Ілля. 141. І. Прочитай вірш Алли Свашенко й розглянь малюнки. Помір куй, про які коси йдеться у вірші.

ДИВНІ СЛОВА Є такі слова на світі, Схожі, я к близнята-діти. Слово чуєш , а не знаєш , Що це слово означає.

Якщ о ж хочеш зміст узнати, Треба речення складати: Косу дівчина плете, Н а косі трава росте, П ляж найкращ ий на косі. Поки ще трава в росі, І з косою йде на косу Зверни увагу! Хлопець той, що трави косить. місцевий Росте (на кому? на чому?) на косі II. У яких відмінках ужито у вірші слово коса? Щоб не помилити відмінок. ся, став питання від слова, з яким пов’язане слово коса. Йде (на кого? на що?) накосу — знахідний відмінок. III. Спиши речення з цим словом. Познач закінчення.

142. І. Прочитай російські й українські словосполучення. Визнач, у якому відмінку вжито іменники. Чим відрізняється вимова приголосних перед закінченнями -и, -/?

Иду из

Ід уз(зі) 1 ВінницЩ V

і--------- 1

„ а р м і^

II. Запиши українські словосполучення, познач закінчення імен ників. З останніми двома склади речення. ЙЬ ^43. І. Розгляньте малюнки й дайте відповідь на запитання: ™ Чиї ріжки? Чия мордочка? Чий хвостик? Чий слід?

Зразок. Н ірка мишк[й].

II. Складіть і запишіть речення з утвореними словосполученнями. 144. Прочитай слова й питання. Добери з довідки іменники, утвори й запиши словосполучення.

Запросити (кого?) ... , одягати (кого?) ... , дарувати (ком у? ) ..., бачитися (з к и м ? ) ..., летіти (над чим?) над ..., стояти (біля чого?) біля . . . . Довідка: сестра, сосна, дитина, Ю ля, М икита, калина. 145. А. І. Прочитай словосполучення, правильно вимовляючи приголосні звуки, позначені буквами ж, ш, ц.

Прибув до Орші; дивився з вежі*; привітати від душі; повернувся зі столиці; ягоди суниці; виписав із книжки. * Вежа — баш ня.

II. Спиши словосполучення. Познач закінчення іменників. Визнач відмінки іменників. Із виділеними словосполученнями склади й запиши речення. Б. І. Утвори й запиши словосполучення, дібравши зі стовпчика праворуч потрібний іменник. Визнач відмінок кожного іменника.

К віти... , приїхати з... , вичитати з... , п ір’я ... , під’їхати до ... , наїстися ...

каш а, синиця, конвалія*,площ а, дача, книж ка

II. Із двома словосполученнями (на вибір) склади й запиши ре чення.

Змінюємо іменники жіночого й чоловічого роду із закінченнями -а, -я, вживаємо такі іменники в родовому відмінку однини. Вживаємо прийменники до, з (із), від, біля, без, у (в), для 146. І. Прочитай, вивчи й запиши вірш із пам’яті. Познач закінчен ня іменників. Звір свій запис із підручником.

Д ля М арійки, для Оленки Шию платтячка ладненькі. Шию я ш танці для Гриця, Д ля бабусі — рукавиці. М и ко ла П ет ренко II. Визнач число й відмінок іменників. Щоб не помилитися, по думай, від якого слова треба ставити питання, аби правильно визначити відмінок. III. Зроби висновок про закінчення іменників. 1 4 7 .1. Прочитай вірш Алли Свашенко спочатку мовчки, а потім уго лос, твердо вимовляючи кінцеві приголосні звуки основи пе ред закінченням -и. Чому засмутилася дівчинка?

У М арічки, у сестрички, Засмутилось кругле личко: * Конвалія — ландьіш .

Повернулася із річки, А в косі немає стрічки! Б іля вільхи край дороги Не знайш ла, втомила ноги. Сльози бризнули в М арічки: — Як ж е буду я без стрічки? II. Спиши. Познач основу й закінчення виділених іменників. На які питання вони відповідають? У якому відмінку та з якими прийменниками вжиті? III. Зробіть висновок про закінчення іменників жіночого (і чоловічого) роду, вжитих у родовому відмінку, за опорною схемою:

148. І. Прочитай вірш Алли Свашенко. Подумай і скажи, чому Віта не встигає до школи.

Моя менш а сестра Віта Дуже любить говорити. Вранці забіж ить до Олі, А від Олі мчить до Полі, А від Полі до Надії, Від Надії — до Софії,

Від Марусі — до Ганнусі, Від Ганнусі — до Настусі. Буде в Зої і в Н аташ і. Мчить до Галі, Валі, Саші, А від Саші до М иколи... Де ж їй встигнути до школи!

II. У яких відмінках вжито імена дітей? Які прийменники вжито з іменниками у цих відмінках? III. Запиши, від кого і до кого мчала Віта.

149. І. Прочитай словосполучення, змінюючи закінчення іменни ків, що в дужках. Усно став питання до них разом із приймен никами. Визнач відмінок.

Іти до (хата), виходити з (хата), стояти біля (хата), їхати до (бабуся), стояти біля (бабуся). Бігти до (Надія), зупинитися біля (Надія), повертати ся від (Надія). II. Запиши словосполучення, розкриваючи дужки. Познач осно ву й закінчення у змінених словах. 150. А. І. Склади й запиши речення. Познач закінчення імен ників, які змінювалися.

Дитина плаче К вітка в ’яне Зайчик залиш ився Нове плаття Іванко сидить

від без для біля

спека мама Тоня М арія хатка

II. Пояни правопис виділених слів. Б. І. Прочитай слова, записані у стовпчиках. Утвори словосполу чення, дібравши замість крапок потрібні іменники зі стовпчи ка праворуч.

Квіти для ... , підійти до ... , дивитися з ... , зустрітися біля ... , приїхати зі ... , пісня . . . . II.

Запиши утворені іменників.

словосполучення.

річка, столиця криниця, синиця Валерія, веж а Познач

закінчення

Читаємо текст. Добираємо заголовок. Складаємо план і переказуємо за ним текст. Записуємо текст переказу "4% 151. І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Це трапилося влітку. М арійка збирала лікарські рос лини. Раптом побачила лелеку. Він ішов прямо до неї. 73

П тах зупинився біля дівчин ки, немов благав* про допомогу. У лелеки було перебите крило. М арійка все зрозуміла. Вона відвела птаха до лікарні. Хірург одразу розпочав операцію. Л еле к а поводився спокійно, немов людина. П ісля операції М арійка забрала лелеку додому. Через деякий час птах одужав**. Д івчинка вивела його в поле, щоб відпустити на волю. Л елека пішов спочатку потихеньку. Потім зупинився й озирнувся*** на свою рятівницю****, немов дякував їй. Н ареш ті змахнув крилам и й полетів. II. Складіть план тексту й перекажіть його за складеним планом. III. Запишіть текст переказу.

Ц ікаво зн ат и !--------------------------------------------------Учені вважаю ть, що назва птаха лелека прийш ла з турецької мови. А ще каж уть, що назва може походити від слова лелека т и — говорити, балакати. А може, птаха так назвали за звуки, я к і він видає своїм гострим дзьобом: кле-кле-кле. В українців цей птах має багато назв: бусол, чорногуз, лесик, гайстер, боцян, буслик, бут ля. 152. А. Прочитай і відгадай загадки. Спиши їх, додаючи до іменників закінчення. Доведи, що не помиляєшся.

1. Ніс, я к у свинк.. , та колючі щ етинки. 2. Ж овтень кі клубочки ходять біля м ам и-квочк... 3. Б іля нашої * Благав — очень просил. ** Одужав — выздоровел. *** Озирнувся — оглянулся. **** Рятівниця — спасительница.

бабус.. сидить звір у кож ус.. , проти п ічк.. гріється, без водичк.. миється. Б. За поданими закінченнями добери та встав замість крапок потрібні за змістом іменники жіночого роду. Запиши речення. Поясни, у якому відмінку вжито іменники.

1. З гілок високої ...і звисали смачні, соковиті плоди. 2. Пахощ і ...ї розносилися по всьому парку. 3. Туристи повернулися з далекої ...и . 4. До районної ...и надійш ли нові кн и ж ки . о

Уживаємо іменники в давальному й місцевому відмінках. Прийменники на, по, в (у) з іменниками. Визначаємо закінчення іменників 153. І. Порівняй закінчення іменників у давальному й місцевому відмінках у російській та українській мовах. Зроби висновок.

слава Вітчизн[]] іти по дорозЩ ж ити на Земл[І] подарунок Марі[Т]

слава Отчизн [є] идти по дорог [є] ж ить на Земл[е] подарок Мари[^

II. Прочитай і запиши українські словосполучення, познач закін чення іменників. III. Із яким відмінком прийменники не вживаються?

----------------------------------------------------В українській мові іменники в давальному відм ін ку вж иваю ться без прийменників. П а м ’ят а й !

154. Утвори словосполучення, використовуючи подані слова. Визнач відмінок іменників.

подорожувати стояти розповідати подарувати

на по

мама площ а У країна Л ідія

в Україні на Батьківщ ині

155. І. Прочитай і відгадай загадку. Спиши. Підкресли іменники, вжиті в місцевому відмінку. Щоб не помилитися, став до імен ників по два питання.

Н а травичці біля річки Зупинилися сестрички, Пильно в воду задивились, Заж урились, засмутились, Миють коси у воді Від весни до холодів. А л л а Свашенко II. Подумайте і скажіть, у яких відмінках ужито інші іменники. 1 5 6 .1. Переклади словосполучення й запиши українською мовою.

Служить Отчизне, ходить по земле, сидеть на траве, подойти к станции, портрет на стене, подарок сестре, благодарность маме. II. У якому відмінку вжито іменники? Які закінчення вони мають? Підкресли їх. III. Складіть і запишіть речення з двома словосполученнями (за власним вибором). 57. А. І. Прочитай текст, змінюючи іменники, що в дужках.

У (кімната) тихо. Чути було, як на (стіна) цокотів го динник. А на (кухня) дрібно вистукував ніж . Н а (плита) вж е стояла сковорідка. Мама готувала (сім’я) обід... II. Спиши текст. Познач закінчення іменників, що були в дужках. У яких відмінках вони вжиті? Б. І. Прочитай слова. Визнач, у якому відмінку мають уживатися іменники підчас побудови словосполучень.

П одякувати, мама; розповісти, бабуся Дарина; навчатися, у, ш кола; ходити, по, роса; у, долина, туман; білка, на, сосна. II. Підкресли закінчення. Поясни їхуживання.

Спостерігаємо за чергуванням приголосних в іменниках жіночого роду, вжитих у давальному й місцевому відмінках однини. Уживаємо такі іменники в мовленні

ЇР) П ам'ятай! -------------------------------------------------------В іменниках з основою на [г], [к], [х] ці приголосні в давальному та місцевому відм інках змінюються на [з'], [ц ], [с ], тобто відбувається чергування. 158. І. Прочитай. Спиши. Підкресли букви, які позначають приго лосні, що чергуються.

Я к рука — то на руці, Я к нога — то на нозі,

Я к хвастуха — то хвастусі, Я к хитруха — то хитрусі.

II. Назви приголосні, які чергуються. Відповідай так: «У першій парі слів звук [.. ] чергується зі звуком [ .. ]». 159. І. Прочитай вірш Оксани Тимощук. Яку картину ти уявив? Хто на чому гойдався?

Гойдалася бдж ілка на квіточці, А листочок — на гілочці, Дощик — на павутинці, Сонечко — на хмаринці, Ж абенятко — на осоці, Соломійка — на гойдалці! II. Спиши. В іменниках, ужитих у давальному й місцевому відмін ках, познач закінчення. Підкресли букви, що позначають при голосні, які чергувалися. 160. І. Прочитай вірш Алли Свашенко, ставлячи слова в дужках у потрібному відмінку. Вивчи вірш і запиши з пам’яті.

Зима. Тумани сизі. І р ічка спить у (крига). Зам ерзла на морозі Б ерізка при (дорога).

І холодно у лісі К ленку, калині, (вільха). З зимою наодинці Не страшно лиш (ялинка). 77

II. Звір записане з підручником. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються.

161. І. Утвори словосполучення, змінюючи слова в дужках. Запи ши їх. Визнач відмінок іменників, познач закінчення. Поясни, чому змінилися букви.

Прочитати у (книж ка), розповісти (вчителька), запис на (дошка), малюнок на (сторінка), олівець у (рука), пан цир на (черепаха), дякувати (Марійка), стояти на (крига). II. Склади й запиши речення з двома словосполученнями (на вибір). Зверни увагу на вживання прийменників. .■................................РоЗрІЗНЯй!.........................................:

рос. благодарить(к о го ?)

укр. дякувати (кому?)

брат а, м а м у

брат ові, м а м і

извинить (кого?)

вибачити (кому?)

м еня, сест ру

м е н і, сест рі

III. Склади словосполучення з дієсловами дякую, вибач. 162. І. Послухай вірш Галини Малик і скажи, що переплутав хлопчик.

ПЕРЕПЛУТАНКА Геть усе, усе на світі Переплутав хлопчик Вітя. 78

Каже: — Діти вчаться в полі, А комбайн працює в (школа). Всіх людей стрижуть в (лікарня), А лікують в (перукарня). Ми кн и ж ки берем в (аптека), Л іки — у (бібліотека). От яки й Вітько дивак! Ти ж бо знаєш — це не так! II. Прочитай вірш, «розплутуючи» його. Іменники, що в дужках, змінюй за питаннями у (в) чому? де? III. У яких словах приголосні змінилися (чергуються)?

У країнський народний вислів Н а вербі груші рост ут ь — так каж уть, коли йдеться про нісенітницю*. 163. І. Прочитай вірш Олени Плавенчук, ставлячи слова в дуж ках у потрібному відмінку.

ПІВНИК Любить наш півник Усім на світанку Ґречно бажати «Доброго р ан ку»: (Курочка) й (гусочка), (Свинка) і (качка), К отику М урчику Та ще й (собачка). II. Спиши, розкриваючи дужки. Познач закінчення іменників, які були в дужках. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються. III. Поясни вживання ком. * Нісенітниця — щось незрозуміле, без усякого змісту, дурниця.

164. І. Прочитай загадки, вживаючи іменники в дужках у потрібній формі. Відгадай загадки.

1. Стоїть паличка, на (паличка) булавочка, в тій (бу лавочка) людей не перелічиш . 2. Хто по двадцять хустин на (голівка) має? 3. Б іленька корзинка, а дно золотисте. В (корзинка) — росинка та сонечко чисте. II. Спиши загадки, розкриваючи дужки. Познач закінчення імен ників, які були в дужках. Підкресли букви, що позначають зву ки, які чергуються. Поясни вживання ком. А

Спостерігаємо за вживанням закінчень іменників жіночого й чоловічого роду на -а, -я в орудному відмінку. Вживаємо такі іменники з прийменниками з, над, під. Читаємо й пишемо

І. Прочитайте текст Ярослава Павлюка. Поміркуйте, ™ про кого і про що розповідаєтсья в ньому. Як називається такий текст?

ХАТКА, У ЯКІЙ НІХТО НЕ СПИТЬ Над кімнатою хлопчика ж ив пе сик, як и й цілу ніч гавкав, і хлоп чик не міг заснути. Над песиком ж и ла ки ц я, я к а цілу ніч нявчала, і песик не міг за снути. Над кицею ж и ла сіра миш ка, я к а цілу ніч гризла дірку в підлозі, і ки ц я не могла заснути. А над сірою мишкою був залізний дах, по яком у щ о ночі бубонів дощ ик, і миш ка не могла заснути. Ось така це була хатка, у я к ій ніхто вночі не спав. Бо: над кімнатою хлопчика ж ив песик... (і знову все спочат ку). II. Випиши з тексту іменники жіночого роду разом із прийменни ками, що вживаються в орудному відмінку. Познач закінчення.

166. І. Прочитай російські й українські словосполучення. Визнач відмінок іменників. Чим різняться їхні закінчення в обох мо вах?

/ Ольг ой Иду с < — Гал ей V Саш ей Евгени ей

ІД У з

Ольг |ою| Г ал і eicj Саш ею Євгені ею

II. Прочитай ще раз українські словосполучення, правильно ви мовляючи закінчення. Спиши. 167. І. Прочитай опорну схему.

Якщ о основа ім енника закінчується на:

[-]

-ою школа — школ\ою\ мама — мам\ою\

[=] та [ж], [ч], [ш]

на [й']

-ЄЮ -ею земля — земл\ею\ наді[и]а — наді\єю \ конвалі\и\а — ()ача — дач\ею\ конвалі\єю І

Зверни увагу! ----------------------------------------------------В українській мові з орудним відмінком уж и ва ються прийменники з (зі, із), над ( наді), під ( піді), за: з мамою, за дачею, під землею. II. Прочитай, змінюючи слова, що в дужках, і скажи, хто чим пишається.

соловейко — (пісня) джерело — (водиця) садівник — (груша) баш танник — (диня)

дівчина — (сукня) Василько — (колекція) зима — (хуртеча) Тарасик — (мрія)

III. Доведи, що ти не помиляєшся, уживаючи те чи інше за кінчення. Для доведення правильності свого твердження використовуй опорну схему.

) П ам ’ят ай! --------------------------------------------------------- . В українській мові закінчення -ою в орудному від мінку мають іменники з основою на твердий приголо сний: вода — водою, -ею — на м ’яки й приголосний та [ж], [ч], [ні]: зем ля — землею , задача — задачею, азакінчення -єю — іменники на -ія: М арія — з М арією . ^

168. Прочитай і спиши, розкриваючи дужки. Подумай, яке із закін чень: -ою, -ею чи -єю — слід ужити в іменниках. За потреби користуйся пам’яткою.

Зустрітися з (Софія); друж ити з (Ж еня); засіяти (пш е ниця); сад за (школа); відпочивати під (груша); працю ва ти під (земля), прапор над (вежа). 169. І. Розглянь малюнки. Дай відповідь на запитання: хто з чим?

II. Із яких казок ці герої? 170. А. І. Прочитай текст, змінюючи слова, що в дужках. Пригайдай, про яку казку йдеться.

Х валився дід (ріпка), я к а виросла велика-превелика. Прибігла баба з (онучка) і (киця) йому допомагати. А пе сик прибіг із (миш ка). Усі разом вирвали ріпку. II. Спиши, змінюючи іменники, що в дужках. Познач закінчення.

Б. І. Склади речення, використовуючи по одному слову з кожно го стовпчика.

хлопчик дівчинка білочка зима

приходити стрибати схилитися замислитися

3 3 над під

метелиця ял и н ка задача к н и ж ка

II. Поясни, у якому відмінку ти вживаєш іменники з останнього стовпчика.

Читаємо й розповідаємо, складаємо лист за поданим зразком. Записуємо адресу 171. І. Прочитай листа, який написала десятирічна Леся Українка своїй бабусі.

М ила бабусю! Вибачте мені, що я так довго не писала. Ми з мамою приїхали до Києва вчора ввечері й пробудемо тут два дні. Я беру уроки фортепіано. Мені в Києві добре, тільки ні з ким гратися, бо котрі знайомі — або великі, або маленькі, або не хочуть ходи ти до мене. Л іля має чотири ляльки : три маленькі й одну велику. В елика л я л ь к а заплю щує очі, і Л іля її дуже любить. У тієї л яльки є к іл ьк а платтів, і Л іля їх по десять раз на день переодягає. Ми ходили два рази в театр і на виставку картин. Прощ айте, мила бабусю. Н апиш іть, що ви робите і чи здорові. Ваш а Леся. 2 грудня 1881 р. II. Про що ти дізнався(-лася) з листа маленької Лесі? Чи можеш довести, що Леся та її бабуся були друзями? III. Прочитай ще раз лист Лесі Українки. Визнач у ньому кожну частину.

чДУ

Зверни увагу! Лист — це текст. Я к і кож ен текст, він складаєть ся із зачину, основної частини та кін ц івки. У зачині треба обов’язково вж ити звертання, тобто зазначи ти, кому адресовано листа. В основній частині слід описати ті події чи почуття, про я к і хочеш повідоми ти. Лист завж ди закінчується словами прощ ання, побажання й підписом того, хто його писав.

172. Розгляньте, як слід підписувати конверт.

Адреса відправника, індекс

. ........... „.............55. ош ш ил М лцж кт нс^ ІУ' У * Г Ц ш Ш Л К О Ь (КІМ ЬСГґиО Адреса одержувача, індекс

■'

.ШмАмАш: м . 'ЛШгшьшш, осоі^ ітяьоі/ о.ААлшзі'ґіА/

30400

173. І. Прочитайте лист Буратіно.

Любі діти! Мене звуть Буратіно. М альвіна мене вж е навчила ч и тати й писати, але я хочу ходити до справжньої ш коли. Р озкаж іть мені, будь ласка, я к а ваш а ш кола, чи багато хлопчиків у вашому класі, я к звуть ваш у вчительку та що ви вивчаєте. З нетерпінням чекаю на ваш у відповідь. Ваш Буратіно. 84

II. Вам треба відповісти Буратіно. Подумайте й обговоріть, що ви хочете повідомити. Напишіть листа Буратіно. III. А чи знаєте ви, що треба зробити, щоб листи доходили до адресатів? Чи вмієте писати адресу? 174. Спробуй скласти листа до когось зі своїх рідних чи друзів. Але спочатку подумай, до кого і якзвернешся в ньому. Про що повідомиш? Чим закінчиш?

Вправляємося в написанні вітань 175.

А. І. Прочитай.

У бабусі Тарасика, я к а живе в іншому місті, незабаром день народження. Хлопчик хоче привітати її, але не знає, я к це зробити. Тому він звернувся до Катрусі: — Листи писати я вже вмію. А я к написати вітання? — Вітання пиш еться набагато коротше, ніж лист. Од нак воно так само, я к і лист починається зі звертання до адресата. А далі висловлюються вітання із днем наро дж ення чи святом і теплі побажання. Закінчується ві тання так само, я к і лист. Зрозумів? — Зрозумів. Дякую . — Ч екай, чекай! — зупинила хлопчика Катруся. — Н айкращ е твоє вітання написати на гарній листівці і вкласти його в конверт та надіслати поштою адресатові. — А якщ о я надішлю вітання ЗМБ-кою? — запитав Тарасик. — Д рузям — будь ласка. Але бабусі, рідним кращ е написати вітання власноруч на спеціально призначеній листівці. Це буде ознакою поваги до старш их. Твою листівку рідні можуть перечитувати декілька разів і, пишаючись тобою, навіть показувати її знайомим. II. Про що ти довідався з тексту? Про що ще хочеш дізнатися? III. Розіграйте розмову Тарасика й Катрусі як діалог. IV. Напишіть вітання з днем народження комусь із рідних, перечитайте його, виправте й перепишіть на листівку.

Наближається Новий рік. Перед святами друзі й рідні пишуть один одному святкові привітання з побажанням щастя, здоров’я, успіхів. Подумай, кого б ти хотів(-ла) привітати зі святом. Склади й запиши текст вітальної листівки, поклади її в конверт і напиши адресу відправника (свою) й одержувача (того, кому написана листівка).

Повторюємо вивчене. Розвиваємо мовлення 176. Прочитай загадки, змінюючи іменники, що в дужках. Що від булося при їх зміні? Визнач відмінок цих іменників. Відгадай загадки. Запиши їх, розкриваючи дужки.

1. Л атка на (латка), та ніколи голки не було. 2. Стоїть при (дорога) на одній (нога), і ш апочку має, та ніколи не знімає. 177. І. Прочитай уривок із казки «Лисиця та Журавель». Спиши його, розкриваючи дужки.

Подружився Ж уравель із (Лисиця). Запросила Л и сичка його в гості. Поставила перед Ж уравлем тарілку з (каш а). Постукав він дзьобом по (тарілка) та й пішов голодний. II. Продовж казку за другим малюнком і запиши.

тП

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Слово сани походить від давньоруського слова сань, що означало гадюка. Ти помітив, що слід від саней на снігу нагадує сліди двох змій, я к і повзуть поруч? Саме тому слово сани й уж ивається лиш е у множині. Поясни, чому речі ш кільного вж итку так назива ють: підручник, лін ій к а , ручка, щоденник. Що ти знаєш? Що ти вмієш?

Перевір свої знання — Пригадай, за якими ознаками вчені поділили слова на частини мови. — Що ти знаєш про іменник? — Чи завжди рід іменників у російській та українській мовах збіга ється? Назви іменники, які в українській мові мають інший рід. — Чи завжди іменники збігаються за числами? Скажи, в якому числі завжди вживаються іменники колосся, волосся, листя. Адвері? — Чи пам’ятаєш ти, що таке відмінювання? Скільки відмінків є в українській мові? Як вони називаються? — Який із відмінків не має питань? — Що треба пам’ятати, щоб не плутати давальний і місцевий від мінки іменників? — Пригадай, які іменники в орудному відмінку мають закінчення -ою, які — ею, а які — є/о? — Яке явище відбувається в іменниках з основою на [г], [к], [х], якщо вони вживаються в місцевому й давальному відмінках?

Перевір свої вміння Спиши текст, вставляючи, де треба, замість крапок букви та розкриваючи дужки.

Мабуть, природа створила хлібну з..рнину в мить ви сокого натхнення. 87

Усе у нас від Н..ОГО, від хліба. Тому хліб у нас завж ди був у в..л и к ій (пошана). Не лиш али крихт на (стіл). Скибку, що впала, не лиш али на (долівка), а піднімали й цілували, перепрошуючи. Людей, я к і приходили з доброю (місія) чи з доброю (нов..на), на наш ій (з..м ля) завж ди зустрічали хлібом на виш ..тому руш нику. Уся історія нашого народу пов. .язана з (історія) хліба. Може, тому у нас так щ емить сер..це, коли чуємо пісню про хліб.

Відмінювання іменників чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о о

Слухаємо й читаємо, спостерігаємо за змінюванням іменників чоловічого роду, вживаємо такі іменники в усному мовленні й на письмі 178. І. Незнайко вирішив написати листа своєму дідусеві й розпо вісти, з ким він дружить.

Написав :«Я друж у з М иколкою і Тарасик...»і зупинився, бо зрозумів, що в іменниЩВШ& ку Тарасик... має бути інш е закінчення. Але ж іменники М иколка і Тарасик чоловічого роду і відповідають на те саме питання, а закінчення різні? — думав він. Щоб з ’ясувати, виріш ив зателефонувати Катрусі. — Катрусю, скаж и, будь ласка, чи однакові закінчен ня матимуть іменники М и к о лк а і Тарасик у реченні «Я друж у з М иколкою і Т арасик...?» — Ні, звичайно. Іменники чоловічого роду із закінченням и -а, -я (М и к о л а , Іл л я ), зміню ються, я к і іменники жіночого роду з таким и ж закінченням и. А іменники Тарас, Тарасик, хло п ч и к мають нульове закінчення і тому 88

змінюються інакш е. У цьому реченні вони вж и ва ються в орудному відмінку і мають закінчення -ом: з Тарасиком , з хло п чи ко м . Так само змінюють свої закінчення й іменники чоло вічого роду із закінченням -о (бат ько, П ет ро) та ім енни ки середнього роду із закінченням -о, -е, -я {вікно, сонце, подвір’я, зн а н н я). II. Про що ти довідався з тексту? Чому іменники чоловічого роду Миколка й Тарасик по-різному змінюють свої закінчення? Які ще іменники змінюються так само, як іменник Тарасик1 179. І. Прочитайте іменники. Подумайте, за якою ознакою їх можна поділити на дві групи. Запишіть окремо кожну з груп.

Учитель, клас, ш кола, дівчинка, хлопчик, учениця, учень, зош ит, кн и ж ка, олівець, ручка, пенал. II. Чи однаково змінюватимуть свої закінчення іменники першої та другої груп? Поясніть, чому. 180. І. Пригадай назви відмінків. Простеж, як змінюють закінчення іменники чоловічого роду II відміни. Зверни увагу на початко ву форму (називний відмінок) іменників.

н. р.

хліб • •• а • • Ly

батьл: о • •. а • • У }В І д. Зн. .. . а •••[□ • •• ом Ор. ...[()МІ м . на, у ...{] . . . У »()В І Кл. •• Е •••У

дідусь • ••[я. • •• ю , еві .. . я • •• ем . . . ю , еві

гай •• ю ••

дои •• У •• Е

... □

•••[і:м

-□ ••• ем ...[ D

••. ю

. . . [ю

... Е

II. У яких відмінках іменники мають подвійні закінчення? Відпо відаючи, називай відмінкові закінчення. III. Так само за таблицею (усно) зміни закінчення іменників се реднього роду вікно, поле. Зроби висновки.

З вер н и увагу! Подвійні закінчення: -у/-ові, -ю /-еві, -ю/-єві мають іменники, що називають істот: батько — бат ьку, батькові, Сергій — Сергію, Сергієві. 181. І. Прочитайте уривок з тексту Миколи Романіки «Як хліб ходить». Чи зрозуміли ви, про що йдеться в тексті? Як він побудований: як розповідь однієї особи чи як діалог — розмова двох?

— Бабуню! — гукнула у причинені двері Оленка. — А чого ж буханці про себе знати не дають? —Як-то не дають? — ступила на поріг бабуся. — Он яки й смачний дух котиться від них і по хат і, і подвір’ям, і городом. Пішов наш хлібець, піш ов... II. Поміркуй, у яких відмінках ужито виділені іменники. Якого вони роду? Який з них належить до першої відміни? III. Спиши другу частину діалогу. Підкресли іменники другої від міни. Познач закінчення. IV. Чим відрізняється іменник двері в російській та українській мовах? 182. І. Прочитай вірш Федора Петрова. Про кого в ньому розпо відається? Що сталося з дітьми? Хто їм допоміг?

Л еся, Лесик і Онися Заблудилися у лісі. Та якраз дідусь Онисим У село вертався лісом. І Онисим вивів з лісу Лесю, Л есика й Онисю. II. Спиши вірш. Підкресли іменник ліс, ужитий у різних відмінках. Розкажи, у яких саме. Назви й познач закінчення.

З вер н и ува гу! ------------------------------------------------------ч Іменники, що є назвами неістот, відповідаючи на питання на ( у ) чому?, мають закінчення -і, -ї, -у, -ю : у лісі, в полі, у парку, у гаю і в гаї. 90

183. І. Прочитай слова й утвори словосполучення, змінюючи іменники, що в дужках. За потреби користуйся таблицею (впр. 180).

Зустрітися з (учитель), розмовляти з (хлопчик), малювати в (альбом), чекати (друг), дякувати (Юрко), дарувати (дідусь). II. Запиши утворені словосполучення. Познач закінчення імен ників. Доведи, що не помиляєшся. 184. А. І. Прочитай вірш. Яку картину природи ти уявляєш?

ВИПАВ СНІГ Випав сніг, випав сніг, А на ньому слід від ніг Від моїх і від твоїх, Від усіх, усіх, усіх. І від котика малого, І від песика рудого,

І горобчика прудкого, Що стрибає під кущ ем. Сніг іде, сніг іде, Сніг круж ляє цілий день. І по білому сніж ку Ми гуляємо в садку.

З вер н и ува гу! ----------------------------------------------------У прикм етниках, що мають закінчення -ого, слід чітко вимовляти звук [г]. II. Спиши вірш. Підкресли іменники чоловічого роду, познач за кінчення. Постав до них питання, визнач відмінок, у якому вони вжиті. Б. Прочитай і запиши речення, змінюючи іменники, що в дужках. Познач закінчення іменників, що змінювалися. На питання яких відмінків вони відповідають?

1. Це к н и ж к а мого (брат). 2. М иколка приготував по дарунок (дідусь). 3. Олег поспішав на зустріч з (Андрій). 4. Ми приїхали в гості до (дядько) Сергія. 5. У (гай) п і сень немає.

% Спостерігаємо й уживаємо закінчення іменників ** чоловічого роду в родовому відмінку однини 185. І. Прочитай текст. Яким був Незнайко? Що його зацікавило?

J p bmmІ

Незнайко виявився допитливим хлопчиком. Він спостерігав за закінченням и українських іменників чоловічого роду, вж итих у родовому відмінку, і помітив, що одні з них мають закінчення -а, -я, а інш і -у, -ю. «А я к же дізнатися, коли яке закінчення буде?» — подумав він і знову зателефонував Катрусі. — Катрусю, допоможи, — попросив він. — Я к ді знатися, у як и х іменниках чоловічого роду в родовому відмінку буде закінчення -а, -я, а в яки х -у, -ю? — Я надіш лю тобі електронною поштою довідничок. Знайди в ньому відповідь на своє питання й запам ’ятай її. ДОВІДНИЧОК Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та -о, відповідаючи на питання кого? чого?, мають закінчення -а, -я, У, ю, якщо вони називають: якщо вони називають: • явища природи (дощу, • імена (Юрія, Гната); грому, вітру); • осіб (хлопця, сина, дядька); • продукти харчування • професії (шофера, пекаря); (борщу, цукру, киселю); • міста і села (Києва, Львова); • транспорт (літака, корабля); • будівлі та їхні частини (будинку, класу, ґанку, • вироби з борошна (батона, поверху); бублика); • почуття (сміху, жалю); • дерева (дуба, клена, ясена); • край (Криму, Донбасу); • тварин (вовка, зайця); а також іменники степу, • річки (Дніпра, Псла, лісу, гаю, краю. але: Дунаю). ■^11. Прочитайте довідничок декілька разів, щоб запам’ятати, ™ коли в родовому відмінку вживаються закінчення -а, -я, а коли -У, -Ю.

III. Поміркуйте, чи вживаються в російській мові в цьому ж відмін ку в іменниках чоловічого роду закінчення -у, -ю. IV. Отже, вживання яких закінчень треба запам’ятати? 186. І. Прочитай текст, змінюючи закінчення іменників чоловічого роду, що в дужках. За потреби користуйся довідничком.

Учні нашого класу подорожували від (Львів) до (Київ). Вони не боялися ні (дощ), ні (грім). Під час подорожі було багато пригод і (сміх). То (хліб) забули купити, то (сир), то хтось відстав від (автобус). II. Спиши, розкриваючи дужки. Познач закінчення. Доведи, що не помиляєшся. 187. І. Прочитайте слова, подані ліворуч і праворуч, утворіть із них словосполучення. Але спочатку поміркуйте, які закін чення матимуть іменники, поєднуючись з дієсловами. За по треби користуйтеся довідничком.

чекати ... , захотіти ... сховатися від ... , підійти до ... заплакати в і д ...

водій, ураган, мед, страх, трамвай

II. Запишіть утворені словосполучення. Позначте закінчення іменників. Доведіть правильність свого запису. 188. А. Прочитай слова у стовпчиках. Утвори словосполучен ня і запиши їх. Познач закінчення іменників.

стояти іти поспішати приїхати

ДО

біля 3

брат каш тан Ужгород син

Б. І. Прочитай вірш Анатолія Камінчука. Про що ти довідався з нього?

— Дзінь-дзелень! — біж ить трамвайчик. У вагоні лис і зайчик, Бегемотик, слоник, котик, Песик, вовчик, коник, кротик. 93

— Не дивуйтесь, — каж е зай ч и к .— В зоопарк іде трамвайчик! II. Розглянь малюнки й скажи, кого зі згаданих у вірші тварин не має у трамваї. Запиши свою відповідь за таким початком:

У трамваї немає ... , ...

Спостерігаємо за чергуванням голосних під час уживання іменників чоловічого та середнього роду в родовому відмінку 189. І. Прочитай текст.

Сьогодні професор Лінгвіст розповів учням про ще одну особливість іменників чоловічо го роду. В иявляється, у деяких іменниках, я к і змінюються за питаннями чого? кого?, го лосний [і] чергується з [о] або [е]: р ік — року, лебідь — лебедя. А в інш их іменниках під час зміни їхніх форм голосні [о], [е] чергуються з нулем звука («випадають»): хлопець — хлопця, день — дня. Слухав Незнайко й дивувався: — Я ка ж ц ікава українська мова! II. Про що розповів професор Лінгвіст? Що здивувало Незнайка?

1 9 0 . І. Розглянь таблицю та простеж за чергуванням голосних.

1. У родовому відмінку голосні чергуються: т - > [оі т - > геї папір - немає (чого?) паперу вечір - чекати (чого?) вечора кисіль - немає (чого?) киселю ніж - немає (чого?) ножа 2. Голосні [о], [е] чергуються з нулем звука («випадають»): Гої - > П будинок - біля будинку ґанок - до ґанку

Геї - > П хлопець - до хлопця перець - без перцю

191. Прочитай слова, подані у стовпчику ліворуч і праворуч. Утвори словосполучення й запиши. За потреби користуйся таблицею. Підкресли букви, що позначають голосні звуки, які чергувалися.

\А у

кінь немає (кого?)... стіл стояти (біля чого?) біля ... грім сховатися (від чого?) від ... пиріг ш маток (чого?)... тікати (від кого?) від ... кіт З вер н и ува гу! К иїв — з Києва; до К иєва. Л ь в ів — зі Львова; біля Львова.

192. Прочитай речення, вставляючи замість крапок назви міст.

Увечері поїзд виїхав з ... і вранці прибув д о __У ... багато пам ’ятників. Це дуже цікаве місто. II. Запиши доповнені речення. Підкресли букви, які позначають звуки, що чергуються. 193. А. Прочитай словосполучення, змінюючи іменники, що в дужках. Запиши словосполучення.

Сховатися від (вітер), підійти до (пень), половина (день), прихід (грудень), чекати (гість), сад біля (буди нок), салат з (огірок), поранено (боєць). 95

Б. І. Прочитай текст, змінюючи закінчення іменників, що в дуж ках. Що ти при цьому помітив?

П овітряний змій леж ав на (стіл). Зм ія було виготовле но з синього (папір). Іванко й Олесь взяли зм ія, вийш ли з (дім) і піш ли в поле запускати його. Зм ій затріпотів від (вітер) і злетів високо в небо. II. Спиши текст, розкриваючи дужки. Букви, що позначають зву ки, які чергуються, підкресли.

Спостерігаємо за змінюванням закінчень іменників чоловічого роду з нульовим закінченням та -о в давальному й місцевому відмінках. Уживаємо такі іменники в усному й писемному мовленні 194. І. Простеж, як змінюються закінчення іменників чоловічого роду в давальному та місцевому відмінках.

наказ (кому? чому?)

солдатові (-у) бійцеві (-ю) героєві (-ю)

берізки (у кому? у чому?) у

лісі гаї (гаю)

II. Спиши. Познач закінчення. III. Поясніть, чому в першій групі іменники мають подвійні за кінчення, а у другій — ні. 195. І. Прочитай опорну схему й зроби висновок про те, коли іменники чоловічого роду мають закінчення -ові, а коли -еві чи -вві.

Я кщ о основа ім енника закінчується на: і і і Н

-ові дід ~ дід\ові\ батько на батьк \ові\

[=] та [ж], [ч], [ш]

[й ]

-еві учень- учн\еві\ товариш товаришеві]

край - кра\єві\ герой - геро\єві\

-єві

II. Спиши приклади кожен з окремого рядка. Познач основу, за кінчення іменників. 196. І. Допоможи іменникам дібрати свої закінчення,

степ кінь

-----

____—— край -у,-ові -ю, -еві -ю,-єві

вуж поет

дощ

І. Утвори можливі словосполучення, додавши слова: рости, д о помагати, дякувати, радіти. Запиши їх. 197. Розглянь малюнки. Розкажи, людям яких професій потрібні ці речі.

Довідка. Скрипаль, кравець, художник, робітник, сурмач. 198. А. Прочитай слова у стовпчиках. Утвори й запиши словосполучення. Поясни вживання відмінкових закінчень іменників.

дарувати розповісти передати

вітання квіти правда

герой дідусь батько 97

Б. Прочитай речення з відомих тобі казок, добираючи потрібний іменник — ім’я героя казки, яке мало б зазначене закінчення. - 0 В 1 наказав: «Як при1. Пішов Котик по дрова, а йде Л исичка, дверей не одчиняй». 2 Довелося бідному -еві знову тікати від Вовка. 3. Довелось -ові бігти із зайцем наввипередким.

Д о від ка : їж а к , П івник, Заєць. Вправляємося у вживанні іменників у місцевому відмінку. Розвиваємо мовлення 199. Подумай, хто де працює. Доповни речення й запиши їх. Ви знач відмінки дописаних іменників. Познач у них закінчення.

Робітник працює на ... . Ж онглер працює в ... . Л існик працює в ... . Будівельник працює на ... .

П ам ’ят ай! -------------------------------------------------------Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку можуть мати не лиш е закінчення -ові, -еві, -еві, а й -і, -ї: у ліс і, у гаї; -у, -ю: у саду, в гаю.

200. Використовуючи подані групами слова, розкажи, хто де пе ребуває. Додавай прийменники у (в). Запиши утворені ре чення. Познач закінчення іменників чоловічого роду.

Зозуля й соловейко, гай; вовк і лисиця, ліс; П етрик і М арійка, будинок; папуга й мавпа, зоопарк; бджола, ву лик; коник, луг; кит, океан; рибка, акваріум. Зверни увагу! ----------------------------------------------------П рийменник в уж ивається, якщ о попереднє слово закінчується на голосний: живе в лісі, п лаває в океані. 98

... Р о зр ізн я й !........... рос. укр. на нос |у] — на носШ на луг[Щ — на л у з \Г\ в лес|Щ — у лісЩ 2 0 1 . Із українськими словами утвори словосполучення й запиши

їх. Визнач відмінок іменників. 202. А. Прочитай і запам’ятай вірш Алли Свашенко.

Я к виконуєш завдання, Не забудь про чергування: Як поріг — то «напорозі», Якщ о ріг — каж и: «на розі», Коли р у х — то буде «в русі», А кож ух — то «у кожусі», Як урок — то «науроці», А я к бік — каж и: «на боці». II. Випиши парами слова, у яких чергуються приголосні звуки. Підкресли букви, що їх позначають. Б. І. Використовуючи подані слова, утвори словосполучення. Запиши їх. Підкресли в іменниках букви, які позначають зву ки, що чергуються.

стоїть виріс дзвенить леж ить сіно

СТІГ

на У

горох вухо поріг бік

II. Прочитай. У к р а їн с ь к и й н а р о д н и й в и с л ів

Закарбуват и на носі — добре запам ’ятати щось. III. Розкажи про себе, уживаючи народний вислів.

°\ >

Спостерігаємо за закінченнями іменників чоловічого та середнього роду в орудному відмінку. Вживаємо такі іменники в усному мовленні й на письмі. Складаємо план тексту й переказуємо за планом

203. І. Прочитай російські й українські словосполучення. Визнач відмінок іменників. Зверни увагу на їхні закінчення в україн ській мові.

товарищ) ем йду с

товариш|ем| ІД У

мяч ом

з яч ем

II. Поміркуй і скажи, чи залежать в українській мові закінчення іменників в орудному відмінку від наголосу.

П а м ’я т а й ! --------------------------------------------------------->. В українській мові іменники чоловічого та середнього роду з основою на [ж], [ч], [ш] в орудному відмінку мають закінчення -ем: товариш — товариш ем, плече — плечем , плащ — плащ ем , крім іменників типу обличчя — обличчям . 204. Прочитай вірш Алли Свашенко, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку. Вивчи його й запиши з пам’яті. Звір із текстом у підручнику.

Дощ холодний аж січе. Ну куди подітись? Мокне зайчик під (кущ ), Не може зігрітись.

А з гілок вода тече, Додому — не близько, Був би плащ — хоча б (плащ) П рикрився зайчисько.

205. І. Прочитай вірш. Про що в ньому розповідається?

Трактор в полі землю оре, Корабель мандрує морем, Квітне сонечком ромаш ка, Лист обстежує мураш ка. 100

Кіт Мурко мишей полює, Лю бка з Ю рієм малюють, Таня з Гавчиком мандрують Галя з Петрусем будують.

II. Випиши виділені іменники разом зі словами, з якими вони пов’язані. Познач закінчення іменників, визнач їх рід і відмі нок. Зроби висновок. *N►206. І. Прочитайте текст. Доберіть і запишіть заголовок. Скла діть і запишіть план тексту. Перекажіть його за планом (усно).

Давній народ, як и й оселився над Дніпром, називався полянами. Ж или поляни родинами й мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого — Щ ек, третього — Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі, Щ ек — на другій, що те пер зветься Щ екавицею, а Хорив — на третій горі. Вона названа була на його честь Хоривицею. І збудували брати місто. Н а честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, де води лося багато різних звірів. А в місті ж или люди, я к і були дуже працьовитими. П ісля смерті братів рід їхній ще довго князю вав у по лян (За Н ат алею Забілою). II. Запиши речення, у якому розповідається, як названо гори, на яких оселилися брати. Познач закінчення іменників в орудному відмінку.

Попрацюй самостійно 207. Провідміняй іменники середнього роду.

II. Зроби висновок про те, як змінюються іменники, що в назив ному відмінку мають закінчення -я.

101

208. І. Прочитай російські й українські словосполучення.

Любуюсь плат ьем — милуюся плат т ям . Встретился со счастьем — зустрівся зі щ астям. II. Визнач відмінки іменників. Зверни увагу на закінчення. III. Спиши українські словосполучення. Познач закінчення імен ників. IV. Поміркуй, чому у слові платтям потрібно писати дві букви т, а у слові щастям — одну.

209. І. А. Прочитай речення. Спиши, додаючи замість крапок відмінкові закінчення. Підкресли слово, від якого треба було поставити питання до іменника, щоб визначити його відмінок.

ІЯ

1. Сніж на зіронька горить у мене на віконц.. . Я к по гасне, інш а вмить спалахне на сонц.. 2. Всього виросте доволі на ш ирокім наш ім пол.. . 3. Б ерізка — мов лілея в платт.. з білих пелюсток. 4. П ерченятк.. малому жовту фарбу дав Гарбуз. Б. Випиши речення, у якихєслова, ужиті в переносному значенні.

П а м ’ят а й І --------------------------------------------------------Іменники середнього роду із закінченням -я в оруд ному відмінку мають закінчення -ям . V_________________________ ____________________________ )

Відмінювання в однині іменників жіночого роду з нульовим закінченням та іменника мати 210. Прочитай таблицю, додаючи повні назви відмінків. Зроби висновок про відмінкові закінчення іменників жіночого роду. У яких відмінках в основі цих іменників відбувається чергу вання голосних?

н. р. д. 102

є {хто? що?) немає {кого? чого?) дарую {кому? чому?)

осінь осені осені

ніч ночі ночі

м ат и матері матері

Зн. бачу {кого? що?) Ор. пиш аю ся {ким? чим?) м. позначається {на кому? чому?) — Кл. ^

осінь ніч матір осінню ніччю м ат ір’ю ( н а ) осені ночі матері осене

ноче

м ат и

211. І. Прочитайте іменники й простежте за чергуванням голосних.

осінь Ц — немає осен[Т] ніч \Д\ — до ноч[Г] сіль П —дати сол[Г| II. Зробіть висновок про те, коли відбувається чергування голо сного [і] з [е], [о]. 212. І. Прочитай і запиши речення, розкриваючи дужки та зміню ючи слова. Поясни, що відбулося в коренях цих слів.

1. Глибокої (осінь) в садах ставало тихо та сумно. 2. Коли темніло, в Івасика (хоробрість) я к не бувало. 3. М ихайлик аж підстрибнув від (радість). 4. Щ е лиш ень сонечко зійш ло, а бабуся вже поралася біля (піч). II. Доповни речення відповідними іменниками з довідки. Запи ши їх.

1. Прокидаюся від ранкової ... . 2. Мене переповню ють почуття ... та . . . . З . Від учораш ньої ... не лиш илося й сліду. Д овідка. Радість, стомленість*, свіж ість, бадьорість. 213. А. І. Утвори словосполучення, розкривши дужки. Визнач відмінки іменників. Познач закінчення.

Зварити без (сіль), розпалити в (піч), повернутися з (подорож), дивуватися високій (врожайність). II. Поясни правопис слів, що були в дужках. * Стомленість — усталость.

103

Б. І. Прочитай іменники. Добери до них антоніми. Запиши слова парами.

День — , боягузтво — ... , весна — ... , горе — ... , багатство — ... , ненависть — __ II. Склади 2—3 речення з дібраними іменниками. Запиши їх. Ви знач відмінки цих іменників.

Закріплюємо вміння вживати іменники жіночого роду з нульовим закінченням в орудному відмінку. Удосконалюємо правописні вміння. Розвиваємо мовлення 214. І. Прочитай російські й українські словосполучення. Порівняй у них вимову й написання іменників.

любоваться

осенью

гордістю говорити з — м ат ір’ю \ любов’ю милуватися осінню

II. Запиши українські словосполучення. Познач закінчення.

Зверни увагу! -----------------------------------------------------Я кщ о основа закінчується на один м’який приголосний, то в орудному відмінку перед -70 на письмі відбувається подовження приголосного: сіль — сіллю . Я кщ о в основі поряд два м’які приголосні, то подовження не відбувається: радість — радістю. Я кщ о основа закінчується на [в], [ф] та [р], то після них перед -70 пишемо апостроф: любов — любов’ю, ^ верф — верф’ю, мат ір — м ат ір’ю.__________________ у 215. І. Склади й запиши з поданих групами слів словосполучення.

Виконати, з, честь; зустрічати, з, хліб, і, сіль; відзна чатися, хоробрість; пиш атися, молодь; з, розмовляти, мати. 104

II. Поясни правопис іменників жіночого роду, вжитих у словоспо лученнях. III. Із виділеними словосполученнями складіть і запишіть речення. 216. Прочитай прислів’я. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни правопис іменників жіночого роду.

1. Н а роботу з (радість), а з роботи з (гордість). 2. Не хвалися, мудрий, (мудрість), асильний — (сила). 3 . Батьком-(мати) не хвалися, а хвалися своєю (честь). 4. (Лінь) багатства не наж ивеш .

217. І. Прочитай текст. Кому він присвячений? Яким почуттям сповнений?

Ось моя мати. Дивлюся на матір стареньку. Іду до матері. У клоняю ся матері. Цілую золоті руки матері. Розмовляю з матір’ю. Пиш аюся матір’ю. І. Постав питання до слова мати. Визнач, у яких відмінках вжито це слово.

Зверни увагу! ------------------------------------------------------

Змінюючись за відмінками, іменник м ат и набуває суфіксів -ер-, -ір-: іду до мат ері, пишаюся м а т ір ’ю.

105

III. Спиши текст, дібравши заголовок. Познач суфікси й закін чення у відмінкових формах іменника мати. Поясни вживання апострофа. IV. Розкажи про свою матір, використовуючи з тексту потрібні тобі речення. 218. А. І. Прочитай початок речень і слова в довідці. Спробуй відновити речення, використовуючи слова з довідки та вживаючи їх в орудному відмінку.

Х валився лис ... , Зелений луг ... , А незабудка ... ,

Береза — . . . , Закони — ... , А друж ба — . . . .

Довідка: барвистість, хитрість, ніж ність, гнучкість, справедливість, незрадливість. II. Спиши відновлені речення. Підкресли букви, що позначають приголосні перед закінченням -ю. Поясни правопис дописа них іменників. Б. І. Прочитай текст, змінюючи слова, що в дужках. Чи гарним був відпочинок дітей? Що саме їм сподобалося?

Учні нашого класу задоволені своєю літньою (подо рож) в Карпати. Юні туристи милувалися (синь) озер, (зелень) лісів, (блакить) неба. їхн і карпатські ровесники з (любов) зустрічали гостей хлібом і (сіль). II. Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку. Підкресли орфограми й поясни їхнє написання.

Змінюємо іменники — назви маленьких істот та іменники типу ім ’я за відмінками 219. І. Простеж, як відмінюються іменники — назви маленьких іс тот та іменник ім ’я. Називай відмінки й питання.

н. р. 106

є (хто? що?) немає (кого? чого?)

лоша лош ат и

т еля т елят и

ІМ іft імені

даю лош ат і (кому? чому?) Зн. бачу (кого? що?) лош а Ор. пишаюся лош ам (ким? чим?) м. позначається ( на) (на кому? лош ат і на чому?) — Кл. лош а

д.

т елят і

імені

т еля т елям

ІМ- іЯ ІМ- ям

( на) т елят і

(на) імені

т еля

Ї'М' я

II. Яку особливість відмінювання іменників ти помітив(-ла)?

П а м ’я т а й ! -------------------------------------------------------В іменниках — назвах малих істот із закін ченн я ми -а, -я при відмінюванні з ’являю ться суфікси -ат-, -ят-: курча — курчат і, т еля — т елят і. Суфікс -єн- з ’являється при відмінюванні ім енни ків ім ’я, п лем ’я (імені, племені).

220. І. Прочитай вірш. Простеж, як змінюється форма іменника курча залежно від слів, з якими він утворює словосполучення.

Б іта квочка у дворі І сокоче дітворі: —Де курча? Нема курчати! Вже пора всім дітям спати! Мені клопоти з курчам. Зараз я вам їсти дам, Потім побіжу до хати Неслухняного ш укати. Де ж сховатися курчаті? Ч и в сараї, чи у хаті? А ж на вулиці синочка В ідш укала мама-квочка. II. Випиши словосполучення з іменником курча, вжитим у різних відмінках. Познач суфікс і закінчення цього іменника. Визнач відмінок. У якому відмінку в іменника відсутній суфікс?

107

221. І. Розглянь малюнки. Назви маленьких істот, зображених на них.

II. Вибери, кого з тварин чим почастуєш. Запиши це. Свою роз повідь починай так: «Маленькому... я д а м ...». 222. І. Прочитай вірш Алли Свашенко. Подумай, у яких відмінках слід уживати іменники, подані в дужках.

ПОСТАРАВСЯ... Тато, їдучи в гостину, Н аказав своєму сину: — Грицю, ти не байдикуй, Всю худобу нагодуй. Не забудь, кому що дати, Коли кого годувати. — Тату, все мені відомо. Залиш ився Гриць удома. 108

Дав сінця він (порося), Вишеньок приніс (теля), (Гусеня) — молока, (Кошеня) — огірка. Д ля маленького (лоша), Каву здумав готувати. (Цуценя) дав пш она... Тільки що за дивина! Гриць стомився, рад би сісти, А ніхто не хоче їсти. II. Спиши другу частину вірша, розкриваючи дужки. Познач су фікси й закінчення іменників — назв маленьких тварин. Щщ III. Подумайте й обговоріть, що переплутав хлопчик. За пишіть, який корм мав дати хлопчик кожному звіряті. 223. А. І. Склади й запиши словосполучення зі словами, поданими у стовпчиках.

дарую кн и ж ку не боюся пишаюсь бантик на

кош еня ім ’я тигреня маля

II. У яких відмінках ти вживав іменники? З двома слово сполученнями склади й запиши речення. Б. Спиши, розкриваючи дужки і ставлячи іменники в потрібному відмінку. За потреби користуйся таблицею (впр. 219).

Колись давно наш і предки ж или окремими племена ми. У кожного (плем’я) було своє ім ’я. (Ім’я) поляни зва лися люди, я к і ж или коло Києва. (П лем’я), що меш кало у великих лісах, дісталося ім ’я древляни. (Ім ’я) сіверяни звалися меш канці ниніш ньої Ч ернігівщ ини. Спільного (ім ’я) наш і предки тоді не мали (За М иха й ло м Грушевським ).

109

Відмінювання іменників у множині Спостерігаємо за формами іменників, ужитих у називному і знахідному відмінках множини. Розвиваємо мовлення 224. І. Прочитай і порівняй російські й українські іменники. Постав до них питання. Визнач число й відмінок. Які закін чення мають іменники української мови? Який висновок ти можеш зробити?

снега — сніги сыновья — сини братья — брати

друзья — друзі учителя — учителі края — краї

II. Добери до українських іменників слова, що відповідатимуть на питання які? Запиши утворені словосполучення.

П П П ам ’я т а й ! --------------------------------------------------------- ^ У називному відмінку множини іменники чолові^ чого роду мають закінчення -и, -і, -ї.______________ ^ 225. І. Прочитай. Зверни увагу на вимову й написання виділених іменників.

1. Н а к н и ш і* , к а л а ч і, пиш ні к о р о в а ї не скупиться зима. 2. Стали білими всі д о р о г и , в у л и ц і, д а х и , с а д и . 3. Глянь, на вікнах в ізе р у н к и , від Мороза п о д а р у н к и . 4. У ч и т е л і навчають нас розуму. II. Спробуй пояснити, чому одні іменники мають закінчення -и, а інші — і чи -/. Вислови свої припущення. За потреби скорис тайся опорною схемою. Якщ о основа ім енника чоловічого роду в однині закінчується на: [ж ], [ч], [ш] [И] [-] то в називном у відм інку м нож ини -ї: -и : -і: син — синЩ вуж — вужЩ б ій — б < т брат — братШ к у щ — кущШ герой — геро\ї] * Книш — білий хліб із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією.

110

226. І. Доповни речення потрібними словами, обравши їх із довід ки. Спиши.

У нас зимують такі птахи: ... , ... , ... , ... . У теплі краї відлітають ... , ... . Навесні всі птахи по вертаються, в ’ють гнізда і виводять маленьких пташ енят. Д о від ка : жайворонок, горобець, дятел, журавель, синиця, ластівка, лелека, зозуля, голуб, грак, ш пак. Як називаються речення, у яких перелічуються предмети? III. Складіть невеличку розповідь про те, як ви допомагаєте птахам узимку. 227. А. Прочитай вірш Тамари Коломієць. Спиши, додаючи замість крапокпотрібні закінчення. Визнач відмінки іменників. Доведи, що не помиляєшся.

Два веселі їж а к .. Накололи на голк.. Всі листк.. . І сказали: — Ми — кущ .. . Золоті у нас п л ащ .. Н а дощ .. . Б. Уяви, що цей вірш є початком казки. Продовж її, придумавши й додавши 3—4 речення (не обов’язково у вигляді вірша). Запиши свою казку. а

Уживаємо іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини 228. І. Порівняй закінчення іменників чоловічого роду, ужитиху ро довому відмінку множини. (В однині вони мають нульове за кінчення: друг, син, герой).

/д р у зе й много <Г сыновей ^ героев

багато

/д р у з ів синів ^ г е р о їв 111

II. Зроби висновок про закінчення таких іменників в українській мові. Свою відповідь розпочни так: «В українській мові, на від міну від російської, ...» III. Доповни речення, уживаючи українські словосполучення. По знач закінчення.

У м е н е .......... У м а т е р і............У країна м а є ............ 229. І. Прочитай. Спиши, додаючи замість крапок потрібні закін чення.

1. Від наш их сільських дід ус.., м айстр..-ум ільц.. — ковал.., гончар.., кравц.. — повинні ми перейняти їхнє уміння. 2. Сьогодні ми пиш аємося виш ивальницями руш ни к.., майстерним поєднанням червоного і чорного кольор.. . II. Поясни правопис виділених слів. 230. А. І. Прочитай. Спиши, розкриваючи дужки та ставлячи іменники в потрібному відмінку множини. Визнач відмінок цих іменників, познач закінчення.

У наш их лісах водяться (вовк, лисиця, заєць, їж ак). Але немає (тигр, лев, слон). їх мож на побачити лиш е в зоопарку. Ще там є багато (мавпа, ж ираф а, верблюд, бе гемот, носоріг) та інш их (звір). II. У першому реченні визнач головні члени (підмет і присудок). Поясни розділові знаки. Б. І. Склади й запиши словосполучення з поданих слів. Познач закінчення іменників.

приїхати запитати завітати прийти

У ДО

від

батьки сини ш колярі брати

II. Поясни, у якому відмінку ти вживав слова з третього стовпчика.

112

% Спостерігаємо й уживаємо іменники середнього > роду в родовому відмінку множини 231. І. Простеж, як змінюються форми іменників середнього роду у множині.

вуха — в у х □ зн а н н я — зкакьП А л е : плече — плечі — плеч еи

око — очі — оч\Ш\ море — моря — МОРІ їв поле — поля — поліїв II. У яких відмінках ужито іменники у множині? III. Спиши рядки іменників. Познач закінчення. 232. І. Розрізняй іменники середнього роду, вжиті у множині, у ро сійській та українській мовах.

У російській мові зн а н и я — знан\йЩ ум ен и я — ум ен]уІй\

В українській мові зн а н н я — зк а к ь П ум ін н я — умінь П

II. Зроби висновок про закінчення іменників української мови, ужитиху називному й родовому відмінках множини. III. Спиши іменники української мови. Введи їх у речення: Треба докласти багато ...та , щоб стати гарним спеціалістом. IV. Запиши речення. Підкресли іменники, вжиті в родовому відмінку множини. 233. І. Порівняй вимову й написання іменників, ужитих у називно му та родовому відмінках множини.

уміння знання старання ^ обличчя

багато

умінь знань старань \ облич

113

ПГ) Пам'ятай! У родовому відмінку множини іменники мають нульове закінчення, тому приголосні в них не подовжую ться. II. Зі словами, поданими праворуч, побудуй і запиши складне речення, частини якого починалися б словами: « Ж и т т я вимагає... ». 234. Прочитай і відгадай загадки. Спиши їх. Підкресли іменники, ужиті в родовому відмінку множини. Познач у них закінчення. Зроби висновок.

1. Вух нема, нема й очей, ані рук, ані плечей. Тільки й є — що голова, сто хустин її хова. 2. У двох матерів по п ’ять синів, у кожного своє ім ’я. 235. Прочитай вірш Валерія Бойченка. Про кого в ньому розпові дається? Скільки їх? Визнач, у якому відмінку вжито іменни ки — назви тварин, а в якому — назви одягу.

ПРОГУЛЯНКА Трійко гусяток у фетрових ш апочках, Трійко щурят* у солом’яних тапочках, Трійко собачок, що бубликом хвостики, К отиків трійко в атласових ш ортиках Вийш ли гуляти і в парку зустріли Двох поросяток у курточках білих. Раптом у небі я к загримить! — І всі по домівках розбіглися вмить! У к р а їн с ь к и й н а р о д н и й в и с л ів Д уш а в п ’ят и вт екла — дуже перелякався.

* Щуря — крысёнок.

114

236. І. Із поданих слів утвори й запиши словосполучення, познач закінчення іменників. Визнач відмінок.

П ривітати, моряки; у, побувати, льотчики; прилеті ти, з, теплі, краї; підгодівля, птахи; у, спитати, хлопці; зустрічати, товариш і. II. Виконуючи це завдання, Незнайко вирішив, що всі іменники вжито в родовому відмінку множи ни. А як вважаєш ти? Перевір себе, ставлячи по два відмінкові питання. 237. А. Переклади й запиши речення українською мовою. Підкресли іменники, ужиті в називному й родовому відмінках множини. Доведи, що не помиляєшся.

1. Человек без мечты что птица без крыльев. 2. Нет в мире более гуманных профессий, чем профессии учите лей и врачей. 3. Трудно ж ить без друзей. Б. Прочитай. Спиши, розкривши дужки та ставлячи слова у по трібному відмінку множини. Познач закінчення.

1. Д мухнула зима холодом, зірвала листя з (ліси) та (гаї) і розкидала його по землі. Бачить зима, що (пташ ки) їй не наздогнати, — і накинулася на (звірі). 2. Хочу (про ліски) блакитних, (ранки) сонячних, привітних. Уживаємо іменники з прийменником по в місцевому відмінку множини. Складаємо оголошення 238. І. Порівняй закінчення іменників у російських та українських словосполученнях. Зроби висновок про те, з яким відмінком уживається прийменник по в українській мові.

плавают по

рекам — морям океанам

плавають по

річках морях океанах

II. Спиши словосполучення, подані праворуч. Познач закінчення іменників. Склади й запиши з цими словосполученнями одне речення. Поясни розділові знаки.

115

239. І. Прочитай текст, додаючи потрібні закінчення. Добери за головок. Спиши, дописуючи закінчення іменників у множині. Визнач, у якому відмінку вони вживаються. С о н я ч н и й п р о м ін е ц ь зазирнув у вікно, ковзнув по

парт.. , по стін.. , затримався у к н и ж к .. і зош ит.. . У к л а сі враз посвітліш ало. По о б л и ч ., пробігли усм іш к.. . II. Поясни правопис виділених слів. 240. І. Прочитай виразно вірш Дмитра Чередниченка, змінюючи іменники, що в дужках. Чи зрозумів(-ла) ти, про якого зайчика йдеться?

КОЛИСКОВА ДЛЯ ЗАЙЧИКА, ЩО НАРОДИВСЯ В ЛЮСТЕРКУ По ш ирокому майдану, Ти набігався, вухатий, По (шибки) сусідки Олі, Коло двору, коло хати, По (квітки) бабусі Полі, По травиці, по (дерева), Щ е й по (стіни) у хатині, По (стежини) янтаревих, Щ е й у котика на спині. По городі, по баштану, II. Випиши іменники, розкриваючи дужки, разом із прийменни ком по. Познач закінчення. 241. Прочитайте оголошення, яке написав Незнайко. Чи не знайшли ви в ньому помилок? Якщо знайшли, виправте їх і поясніть.

ОГОЛОШЕННЯ Гурток «Умілі руки» працює по середам і п ’ятницям , а гурток «Юний шахіст» — по вівторкам і суботам. II. Чи знаєте ви, які гуртки є у вашій школі? Складіть оголошення про те, коли відбудеться набір до одиного із гуртків, і запишіть його. 242. А. Запиши текст, розкриваючи дужки. Добери до нього заголовок.

Краплі дощу барабанили по... (дерева, кущ і, дахи, ві кна). Але незабаром дощ ущ ух. З ’явилося сонце. Сонячні 116

зайчики застрибали по (листочки) дерев, (калю ж і), ви митих (шибки) вікон. Усе заіскрилося, немов зраділо. Б. І. Прочитай речення й переклади їх українською мовою. Запиши. Підкресли закінчення іменників у множині.

1. Дети бегали по дорож кам и аллеям старого парка. 2. По деревьям с ветки на ветку пры гала белочка. 3. По кустам расселись снегири. 4. По субботам мы ходим в бассейн. II. Поясни правопис іменників, ужитих в останньому реченні. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

М айже 500 років тому в Росії з ’явилася росли на, як у привезли з Америки. Індіанці — корінні меш канці А мерики — називають її «квітка сонця». Іспанці, італійці, французи — «обернений до сонця». Росіяни вважаю ть її другом сонця і називають «подсолнух». У країнці іменують її «соняш ник». Чому інш і рослини дістали такі назви: підсніж ник, подорожник, дзвіночок? Що ти знаєш? Що ти вмієш?

Перевір свої знання — Іменник називає предмети, відповідає на питання хто? що? Чи можуть іменники називати дії чи ознаки й відповідати на питання що? Наведи приклади. — Як змінюються іменники? Який відмінок не має питань? У яких реченнях найчастіше використовуються іменники, вжиті в цьому відмінку? — Що ти знаєш про число іменників? — Ч и є іменники, які вживаються лише в однині або лише у мно жині? Якщо є, назви їх.

117

— Чи завжди рід іменників збігається в російській і українській мо вах? Якщо ні, наведи приклади. — Які закінчення мають іменники син, брат, д р угу давальному від мінку однини? А в родовому відмінку множини? — Яке закінчення мають іменники, вжиті в місцевому відмінку мно жини з прийменником по? Наведи приклади. — Як правильно сказати: нахилитися від вітру чи нахилитися від вітра; приїхати з Кавказу чи приїхати з Кавказе? Доведи свою думку.

Перевір свої вміння 1. Склади словосполучення. Познач закінчення іменників.

Вирости, при, дорога; розмовляти, Н аталя, з; купати ся, річка, у; милуватися, конвалія; дарувати, Арсеній; Дід Мороз, кож ух, у; грати, скрипка, на; пташ ки, ліс, у; сидіти, на, поріг; друж ити, з, бабуся; дорожити, честь; зустрітися, з, мати; пригощ ати, хліб-сіль; розповідати, мати, про; пиш атися, сини; розлетітися, по, квіти; роз класти, парти, по; приліт, ж уравлі. 2. Прочитай і спиши, додаючи закінчення. Познач їх.

Скільки треба черевик.., Щоб узути всіх індик..? Скільки треба п ідж ак.. — Повдягати гусак..? Скільки треба хусточ.., Щоб запнути качеч..? Василь Заєць 3. Доповни народні приказки й прислів’я.

1. Закарбувати на ... . 2. ... у голові свище. 3. Рання пташ ка росу п ’є, а пізня — ... ллє.

118

Прикметник (Имя прилагательное) Читаємо тексти, спостерігаємо за роллю прикметників у мовленні, їхнім зв’язком із іменниками 243. І. Прочитай текст. Це розповідь, опис чи міркування?

Ви, мабуть, помітили: я к фотокартка з чорно-білим зображенням не дає змоги уявити всієї барвистості природи, так і наш а мова була б бідною, якби ми нічого не знали про предмет, крім його назви, якби в ній не було слів, я к і називають ознаки предметів. Що б ми не робили, де б не були, ми прагнемо не лиш е назвати предмет, а й сказати, яки й він. Нас скрізь супроводжують питання який? яка? яке? чий? чия? чиї?. Відповідь на них дає прикметник. З а кількістю вж иваних слів прикметник посідає третє місце в мові (після ім енника і дієслова) II. Про що ти дізнався? Яку нову інформацію про прикметник одержав? 244.

І. Прочитай вірш Лесі Лужицької. Пригадай, що таке прикметник. Ознаки якої частини мови він називає?

Усі ознаки називає П рикметник я к частина мови, І жодної не обминають Слова ці, справді, пречудові: Земля — ласкава, люба, рідна, А сонце — щире, золоте, А небо — лагідне, погідне, Ж и ття — прекрасне, дороге. А очі в мами — добрі, ніжні, А голос — чист ий і дзвінкий, А руки — т еплі і надійні, А погляд — сонячний, ясний. 119

II. Розкажи, які слова (прикметники) використала поетеса, щоб розповісти про сонце, небо, життя і маму. Зачитай їх разом з іменниками. III. Випиши з вірша уривок, у якому розповідається про маму. Підкресли іменники прямою лінією, а прикметники — хвиляс тою. Познач закінчення підкреслених слів. IV. Поміркуйте, чи можна за закінченням визначити, якого роду і числа прикметник. Що допоможе не помилитися? 245. І. Прочитай вірш Леоніда Первомайського. Яку картину при роди ти собі уявляєш? Які слова допомогли тобі уявити саме таку картину? У якому значенні вони вжиті — прямому чи переносному?

СРІБНІ ДЕРЕВА Срібні дерева, Срібне гілля, Сріблом пухнастим В крита земля.

Срібні у синьому Небі хмарки. В срібних заметах Срібні стеж ки.

Срібний-пресрібний Ліс приберіг Білочці срібній Срібний горіх. II. У вірші виділено прикметник срібний. За якою ознакою його віднесено до цієї частини мови? З якою частиною мови він пов’язаний? III. Випиши цей прикметник разом з іменниками. IV. Простеж, у якому роді, числі й відмінку вжито прикметники. А іменники? Від чого залежить рід, число, відмінок прикмет ника?

П ам ’ятай! Г», В українській мові, я к і в російській, прикметники пов’язані з ім енниками й уж иваю ться в тому самому роді, числі та відмінку, що й іменники.

120

246. І. У вірші вправи 245 вжито прикметник пресрібний. Запиши його та розбери за будовою. На яку ознаку вказує цей прикметник? Яка частина слова надала йому цього значення? II. Від прикметників добрий, солодкий, старий, гіркий за допо могою префікса пре- утвори інші прикметники. Про кого чи про що можна сказати, уживаючи ці прикметники? Запиши за зразком: добрий — предобрий. ^

247. А. Розглянь малюнки. Опиши кожен предмет за кольо ром, розміром, смаком.

Б. Порівняй за зразком лимон і кавун за смаком і кольором з фруктами — яблуком, грушею. Запиши. Познач суфікси. Яко го значення вони надають прикметникам?

Зразок. Лимон кисліш ий за яблуко. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Голубий колір дістав свою назву від кольору пір’я на шийці голу ба. Спробуй пояснити походження кольорів: бузковий, малино вий, вишневий, помаранчевий, салатовий, гірчичний.

Добираємо антоніми й уживаємо прикметники з префіксами і суфіксами, спостерігаємо за значенням таких прикметників 248. Прочитай вірш. Розкажи, яким був менший брат. А яким — старший? Чим вони відрізнялися один від одного? Як на зиваються слова, ужиті автором для того, щоб показати цю різницю?

121

Є у мене менший* брат, Все у нас із ним не в лад: Я білявий — він чорнявий, Я меткий**, а брат мій млявий***, Я високий і тонкий, Брат товстенький і низький. А лла Свашенко 249. І. Прочитайте прикметники. Чи однакове значення при кметників кожного ряду?

Б ілий — біліш ий — найбіліш ий. Чорний — чорніш ий — найчорніш ий. Товстий — товстіш ий — найтовстіш ий (найтовщий). II. Спишіть. Розберіть прикметники за будовою. Простежте, що надало прикметникам вищої якості, а що — найвищої. III. Подумайте, чи можна до прикметника звичайної якості дода ти префікс най-, щоб утворити прикметник найвищої якості. Зробіть висновок.

...................Р озрізняй!...........................: рос. укр. тоньше — т онш ий : наиболее тонкий — найт онш ий :■ 250. Прочитай речення. Визнач суфікси прикметників. Поміркуй і скажи, якого значення вони надають прикметникам.

1. М ісяць яснесенький промінь тихесенький кинув на нас. 2. А ж суне Вовк, такий страш енний та здоровен ний. 3. В ріжу скибочку хліба м ’якеньку, пригощ у ко зенятко маленьке. 4. У старезнім бору я чорниці беру. 5. Заєць той хитрю щ ий скік та скік. 6. Є веселі слова, я к зелена трава, а є злю щ і-презлющ і, я к мухи ж алю чі. * Менший — младш ий. ** Меткий — быстрый. *** Млявий — тут: медлительный.

122

П а м ’я т а й ! -------------------------------------------------------Суфікси -еньк-, -есеньк- надають прикметникам значення здрібнілості, пестливості*. Суфікси -енн-, -езн-, -ющ-, -юч- — збільш еної якості, часом із негативним забарвленням.

251. І. Прочитай текст. Як пожартував Петрик?

П ісля відвідування зоопарку діти одержали завдання описати тварину, я к а їм найбільше сподобалася. П етрик, відомий у класі ж артун, написав: «У зоопарку мене дуже здивував слон. Я ніколи не думав, що він такий малень кий. А я к і в нього тоненькі ноги й коротенький хобот! Зате хвіст довжелезний». II. Виправ помилки, навмисне допущені Петриком, замінюю чи прикметники антонімами з суфіксами -езн-, -енн-, -ющ-, -еньк-. Запиши виправлену тобою розповідь Петрика. 252. А. Від іменників першого рядка утвори за допомогою суфіксів -ян-, -ов-, -н-, -єв-, -ин- прикметники і поєднай їх з іменниками другого рядка. Запиши утворені слово сполучення.

1. Глина, бузок**, літо, виш ня, сестра, мама, бабуся, М арійка. 2. Посуд, кущ, день, садок, зошит, брат, хустка, лялька. Б. І. Дай відповіді на такі запитання: Як інакше можна назвати жовте осіннє листя; сиве волосся бабусі; м’яке і блискуче волосся дитини; сині очі мами? Відповідь запиши за зразком.

Зразок. Працьовиті, вмілі руки тата — золоті руки тата. II. Із яким значенням — прямим чи переносним — ужиті дібрані тобою прикметники? * Пестливість — ласкательность. ** Бузок — сирень.

123

253. Прочитай і відгадай загадки. Зверни увагу, які ознаки пред метів названі. Чи допомогли вони тобі відгадати предмет, ознаки якого описано?

1. Зелена, колюча, пухнаста, пахуча ... . 2. Круглий, смугастий, бокатий, зелений, хвостатий ... . 3. П ухна стий, рум ’яний, солодкий, духмяний . . . . Щщ. 254. Розгляньте малюнки весняних квітів. Подумайте, які слова слід знайти, щоб описати їхню красу. Складіть художній опис однієї із зображених квіток. Пригадайте, з чого треба почати, що розповісти, чим закінчити.

255. І. Прочитай текст. Про кого в ньому розповідається: про лис точок чи про муравлика?

Багряний кленовий листочок востаннє покруж ляв в осінньому повітрі й упав у калю ж у. Бачу — на ньому м а лесенький муравлик сидить. Завмер бідолаха з переля ку після несподіваного польоту. В елика калю ж а здалася муравлику справжнім морем. Тепер буде про що йому розповісти. II. Поміркуй, про що міг розповісти муравлик, і запиши продо вження тексту.

124

% Читаємо тексти, добираємо заголовки. Утворюємо > прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. Удосконалюємо орфографічну грамотність 256. І. Прочитай текст. Про що ти довідався з нього?

Бандура — старовинний український музичний ін струмент. Н а ньому грали козацькі співаки-бандуристи. Одним із них був Данило Бандурка. Він грав і співав про Запорізьку Січ, козацьку звитягу, прославляв у піснях українську землю. . Спиши. Підкресли прикметники з суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-. Познач їх.

П ам ’ятай! ------------------------------------------------------------------- ч Суфікси прикметників -ськ-, -зьк-, -цьк- завж ди пиш уться з м ’яким знаком.

257. І. Прочитай текст, утворюючи від іменників, що в дужках, при кметники. Про що ти довідався з нього?

Понад тисячу років тому східні слов’яни утворили ве лику державу (Київ) Русь — одну з наймогутніш их дер ж ав того часу. Н а берегах Д ніпра височів славетний Київ із розкіш ним кн яж и м двором, величним (Софія) собо ром. (Київ) купці на своїх човнах допливали до (Кавказ) берегів (Із журналу ). Спиши, дібравши заголовок. Підкресли прикметники, познач суфікси.

................... Р озрізняй!........................ рос. укр. кавказски х — к а вка зьки х

258. І. Прочитайте і складіть речення з наведеними вислова ми. Запишіть. Підкресліть прикметники.

У к р а їн с ь к і н а р о д н і в и с л о в и З найт и спільну мову — порозумітися з ким-небудь. 125

В ивест и на чист у воду — викрити чию-небудь непорядність, нечесність. 259. А. Зміни словосполучення за зразком. Познач суфікси прикметників. Поясни правопис прикметників, утворених від виділених іменників.

Зразок. Народ У країни — український народ. Метро К иєва, вулиця села, порти Одеси, гори К авка зу, пісня козака, будинок із дерева, капелю х із соломи, щ оденник читача. Б. І. Прочитай текст, утворюючи від іменників, що в дужках, прикметники. Добери заголовок і запиши тест.

Минає п ’ять сторіч, я к у літописах, у піснях та думах закарбувалася історія (Запоріж ж я) Січі, (козак) війська. Коли ж викинемо з (Україна) історії трьохсотлітній літопис (козак) війська, забудемо (гетьман) добу*, то нас зневаж атимуть інш і народи (З а Ярославом Д зигою ).

Відмінювання прикметників чоловічого та середнього роду в однині Спостерігаємо за змінюванням форм прикметників, уживаємо прикметники в родовому, давальному та місцевому відмінках 260. І. Прочитай словосполучення, визнач відмінок прикметників. Порівняй закінчення прикметників у російській та українській мовах. Зроби висновок.

солнца

ясного летнего горячего

* Доба — тут: час, період, епоха.

126

сонця

ясного літнього гарячого

солнцу

ясному летнему горячему

сонцю

ясному літньому гарячому

/^р \ З вер н и ува гу! \Л у П рикметники мають такі ж закінчення, я к і зап и тання, на я к і вони відповідають. Н априклад: віт ру як ому 2 — свіжіїому на як їм вітрі? — на свізщїм Кличного відм інка прикметники не мають. II. Спиши українські словосполучення, познач закінчення при кметників. 261. Утвори й запиши словосполучення з поданими групами слів. Визнач відмінки прикметників.

До, український, народу; на, вечірнє, небі; від, синє, моря; на, блискучий, льоду; на, пекуче, сонці; у, весня ний, лісі. 262. І. Прочитай й відгадай загадку-опис Алли Свашенко. Спиши, додаючи закінчення.

Зверху каптан* оксамиту ** зелен.., А в середині — атласу червон.., З сотнею зерняток кольору чорн.., Смаку солодк.. і неповторн.. . З вер н и ува гу! ----------------------------------------------------У закінченні -ого, на відміну від російської мови, чітко вимовляється звук [г]. 11. Спробуйте усно скласти загадку-опис про будь-який пред мет (овоч, фрукт, тварину, іграшку) і загадайте її своїм товари шам.

* Каптан — кафтан. ** Оксамит — бархат.

127

263. А. Прочитай і запиши речення, утворюючи від іменників, що в дужках, прикметники. Познач закінчення прикметників. Поясни правопис.

1. Н изько вклоніться колосу (жито). 2. Н а (вечір) небі спалахують міріади зірок. 3. Н а (море) березі діти збира ли (колір) кам інці. 4. У (село) клубі йшов концерт. Б. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Спиши, вставля ючи замість крапок прикметники, познач закінчення.

Ранньої весни прокинувся від сну ... пролісок. Н а ... стебельці він підвів свою ... голівку і потягнувся до ... со нечка. Поряд під кущ иком з ’явилося ще декілька таких самих ... пролісків. Вони раділи ... теплу і ... сонцю.

Відмінювання прикметників жіночого роду Спостерігаємо за відмінюванням прикметників жіночого роду за відмінками. Вживаємо такі прикметники в родовому відмінку 264. Провідміняй прикметники за таблицею. Зверни увагу на від мінкові питання прикметників. Спробуй пояснити, чому в прикметнику вечірня в родовому й орудному відмінках перед закінченням пишеться м’який знак.

н. р. д. Зн. Ор.

м.

(що?) (чого?) (чому?) (що?) (чим?) (у чому?)

пісня пісні пісні пісню піснею (и) пісні

(яка?) (якої?) (якій?) (яку?) (якою?) (в якій?)

т иха т ихої т ихій т ихи тихою т ихій

вечірня вечірньої вечірній вечірню вечірньою вечірній

265. І. Прочитай словосполучення. Визнач відмінок прикметників. Порівняй закінчення прикметників у російській та українській мовах. Зроби висновок.

128

холоди ой зимы ранней весны горячей поры

ХОЛОДНОЇ ЗИМИ

ранньої весни гарячої пори

II. Склади речення з українськими словосполученнями. Запиши їх. Познач закінчення прикметників. 266. І. Прочитай текст. Спиши, дописуючи закінчення прикметни ків. Визнач, у якому відмінку вжито прикметники, яке значен ня вони мають.

П ізн.. зими у ведмедиці народжуються ведмежата. Смокчуть вони молоко, залазять на спину матері — величезн.. дуж .. ведмедиці. Тільки за велик.. відлиги ведмеді прокидаю ться, бо хочуть точно знати, чи не прийш ла ще весна (За Іваном С околовим -М икит овим). II. Поясни правопис виділених слів. 267. І. Розглянь малюнки. Розкажи, які казкові персонажі і з яких казок на них зображені. Що ти про них знаєш? Склади й запи ши речення за змістом кожного малюнка, уживаючи прикмет ники в родовому відмінку. Познач закінчення прикметників.

II. Уявіть, що Червона Шапочка зустрілася з Вовком. Про що вони розмовляли? Складіть діалог за цією ситуацією.

129

1% 268. А. І. Прочитай. Які з речень є віршованими рядками? Спиши, додаючи закінчення до прикметників. У якому відмінку вони вжиті?

1. Він [колосок] виріс із зерниночки, з тоненьк.. би линочки. 2. Із свіж .. хлібини розпочався день. 3. Д ля весел., малечі бублик викотився з печі. 4.Сьогоднішн.. роботи на завтра не відкладай. II. Серед списаних тобою речень одне є прислів’ям. Яке? Як ти його розумієш? Б. Прочитай текст, добери й запиши до нього заголовок. Спиши, вставляючи з довідки потрібні прикметники.

Свіжа пороша мені багато розповіла про перехожих, коли я вертався з ... зміни. Ось гострі підбори ж іночих чобітків завернули до ... горобини. А ці два ланцю ж ки слідів повели до ... годів ниці. То пройш ли ш колярі. А он годівниця, мабуть, без гостинців. І тепер уже мої кроки карбуються на неторканій білині ... парку. Довідка: молодий, нічний, міський, пташ иний. III. Прочитайте народний вислів. Поміркуйте і створіть ситуа цію, за якої треба буде вжити цей вислів. У к р а їн с ь к и й

народний

в и с л ів

Від щирого серця — так говорять, коли вітають когось, бажають добра, дарують щось. в

Порівнюємо форми давального та місцевого відмінків у російській і українській мовах. Робимо висновки. Уживаємо прикметники в цих відмінках в усному мовленні й на письмі 269. І. Прочитай словосполучення, визнач відмінки прикметників. Порівняй закінчення прикметників у російській та українській мовах. Зроби висновок.

130

(рад) речке синей (купаюсь) в речке синей

(радий) річці синій (куп аю ся)в річці синій

II. Запиши словосполучення українською мовою, познач закін чення прикметників. III. Склади речення, уживаючи словосполучення з прикметником у місцевому, а потім — у давальному відмінках. 270. Прочитай. Спиши, додаючи замість крапок закінчення. У яких відмінках ти вживав прикметники? Чому?

1. Слава, слава в віках Б атьківщ ині могутн.. . 2. В син., скрині є намисто, самоцвітне, променисте. 3. Хто в хустині червоненьк.. став у лісі між дубів? 4. Я ка доблесть, любов і краса зачаровані в українськ.. мові! 271.1. Прочитай слова і словосполучення. Використовуючи їх, розкажи, хто де працює. Свою розповідь запиши.

батько мати син дочка

паперова фабрика ш кільна їдальня заводська бібліотека механічна майстерня

II. Складіть діалог, запитуючи один в одного, де працюють ваші батьки. 272. І. Прочитай і запиши речення, вставляючи замість крапок по трібні за змістом прикметники. Визнач їхні відмінки. Познач закінчення.

Дуже зраділа сестричка ... ляльц і і назвала її Оленкою. Оленка була в ... виш иваній сорочці, у ... спідничці та ... керсетці*. Н а ... голівці замість віночка — стріч ка. Н а ... стрічці наш иті намистинки. Ну справж ня тобі україночка! II. Опишіть іншу ляльку, розповідаючи, що і якого кольору на ній було одягнуто. * Керсетка— верхній жіночий одяг без рукавів.

131

273. А. Прочитай і відгадай загадки. Спиши їх, ставлячи при кметники, що в дужках, у потрібному відмінку. Познач закін чення.

1. У сукенці (жовтий) пані розляглася на баштані. 2. Гарно дівці (білолиций) у малиновій спідниці, довгий ніс в (сирий) землиці, на землі ж лиш е косиці. Б. І. Утвори й запиши словосполучення, вставляючи замість крапок потрібні прикметники.

Радіти ... весні, сереж ки на ... берізці, на ... стежці, побачити на ... сосні, дати горішок ... білочці. II. На яку тему можна скласти текст із цими словосполученнями? Склади й запиши його. Добери до тексту заголовок.

Спостерігаємо за прикметниками у формі орудного відмінка. Вживаємо їх в усному мовленні й на письмі 274. І. Прочитай словосполучення. Визнач відмінок прикметників. Порівняй закінчення прикметників у російській та українській мовах. Зроби висновок.

.блестящ ей сосулькой

блискучою бурулькою

'холодной

охолодною

II. Склади й запиши речення з українськими словосполучення ми. Познач закінчення прикметників. П а м ’я т а й !

------------------------------------------------------------------------------

П рикметник має таке саме закінчення, що й питання, на яке він відповідає: сніжинкою як\ою\? — білячо], блискуч|ою|. 275. І. Прочитай і відгадай загадку Алли Свашенко, додаючи за мість крапок потрібні закінчення. Познач їх. Запиши, хто з ким танцював.

Усі танцюють під ялинкою: Лис — з блискуч.. сніжинкою , 132

Вовк — із золот.. рибкою, Принц — із дідов.. ріпкою. Змій — зі злю ч.. Ягою, Що з ногою костян.. . Зветься я к веселий бал? П ригадали? . . . . II. Поясни вживання закінчень. III. Чи довелося тобі коли-небудь бувати на карнавалі? Розкажи про це. 276. І. Прочитай вірш. Що в ньому сказано про закінчення при кметників та іменників з основою на шиплячий в орудному відмінку? Запам’ятай це.

Всі прикметники зібрались І на тому поєднались, Щоб в орудному відмінку Завж ди сміло, без заминки -ою на кін ц і вживалось І на -ею не мінялось.

Хай іменник візьме -ею За потребою своєю. Отже, грушею смачнішою, А задачею складніш ою, Ну, а вдачею ледачою, Я к і каш ею гарячою. А л л а С ваш енко

II. Випиши іменники разом із прикметниками. закінчення.

Познач їхні

277. І. Поєднай іменники з прикметниками, використовуючи пода ні закінчення. Запиши утворені словосполучення.

найваж ча с в іж а ---ч у ж а -----найвищ аII. У яких словах ти вживав закінчення -ею, а в яких — ою? Чому? Склади з утвореними словосполученнями речення і запиши їх. Познач закінчення іменників і прикметників з основами на [ж], [ч], [ш].

133

278. А. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни правопис при кметників.

Ми пиш аємося своєю мовою — (співуча, мелодійна). Ми пиш аємося (багата, родюча українська) землею. (Гаряча) любов’ю до (рідна) землі сповнені юні серця. Б. І. Утвори й запиши словосполучення. Познач закінчення при кметників.

П рикраш ати, червоний, калина; свіж ий, пригощ ати, вода; груш а, ласувати, смачний; стеж ка, йти, вузький. II. Із двома словосполученнями склади й запиши речення.

Складаємо текст-розповідь за малюнком і власними спостереженнями

134

II. Складіть і запишіть казку за поданим початком і запитаннями.

П ізньої осені звірі провели телефон... 1. 2. 3. 4.

Куди провели звірі телефон? Яку радісну новину сповіщає сорока? Про що звірі розповідали один одному? Хто не відповідав на телефонні дзвінки?

III. Складаючи казку, використовуйте словосполучення: вовче лігво, ведмежий барліг, білчине дупло, лисяча нора. 280. А. І. Прочитай текст. Спиши, дописуючи закінчення при кметників. Поясни, в якому відмінку вжито прикметники.

ПУСТОТЛИВИЙ д о щ и к Весняний дощ ик так розвеселився, що не міг спини тися ні в полі, ні на городі, ні в саду. Підбіг до зай чик., хати — тук, тук! Підбіг до лисиччин., хати — стук, стук! Підбіг до О ленчин.. хати та дівчинку до зелен .. берези викликає. II. Спробуй усно продовжити цю розповідь. Б. І. Прочитай текст. Спиши його, дописуючи закінчення. Познач їх. Визнач відмінок прикметників.

АНЕМОНА Б ула в букеті весняних квітів анемона. Такою н іж н .., тендітн.., беззахисн.., боязк.. здавалась ця квітка, що я весь час боявся, чи ж донесу її додому. А таки доніс (За Євгеном Ш моргуном ). II. Продовж текст, уживаючи словосполучення: вдома я ... , кришталева ваза, свіжа вода, підняла голівку, милуватися квіткою.

135

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Назви слова, які мають частини теле або фон. Скориставшись довідкою, спробуй пояснити, як виникли ці слова.

Д о від ка: теле — далеко, фон — звук, грама — напи сання, мікро — маленький, відео — бачити.

Відмінювання прикметників у множині Спостерігаємо за відмінюванням прикметників у множині. Робимо висновки. Уживаємо прикметники у множині в усному мовленні й на письмі 281. Провідміняй за таблицею словосполучення свіжі весняні квіти, уживаючи повні назви відмінків. Зверни увагу на відмінкові питання та закінчення прикметників.

н. р. д. Зн. Ор.

м. \А у

(що?) (чого?) (чому?) (що?) (чим?) (у чому?)

квіт и • •• • •• • •• • •• • ••

(які?) СвІжШ (яких?) • •• (яким?) • •• (які?) • •• (якими?) • •• (в яких?) • ••

в есн я н і • •• • •• • •• • •• • ••

Зверни у в а г у 1 В українській мові, на відміну від російської, у прикм етниках з основою на [ж], [ч], [ш], [щ] закінчення -і трапляється тільки в називному і знахідному відм інках множини. В усіх інш их відм інках після ж, ч, ш, щ пиш еться буква и.

136

282. Прочитай і відгадай загадки. Спиши їх. Підкресли прикметни ки разом з іменниками. Познач у них відмінки. Познач закін чення прикметників.

1. Хоч з гілочками колючими, зате з квіткам и паху чими. 2. По квітучих садках я літаю, найсолодші дарун ки збираю. 3. Не боюсь я морозів тріскучих, ані променів сонця палючих. Взимку й літом я ліс прикраш аю . Як же люди мене називають? 283. І. Прочитай. Спиши, додаючи потрібні закінчення. Доведи, що не помиляєшся.

Не за син.., глибок.. морями, не зад а л ь н .. висок., го рами, а в країні, де ліси стоять дрім уч.., де озера розля гаються блискуч.., — там ж или собі із мамою і татком у хатинці два білявеньк.. хлоп’я тк а (Н а т а л я Забіла). II. Яку частину тексту— вступ, головну частину чи кінцівку— на гадує тобі це речення? Доведи свою думку.

II. Розкажіть, якими квітами ви привітаєте маму, бабусю, се стричку з днем народження. Розповідаючи, уживайте назви кольорів. Свою розповідь запишіть. Позначте закінчення при кметників. 285. А. І. Прочитай текст-опис. Про яку рослину в ньому роз повідається? Що допомогло тобі відгадати? Добери заголо вок і спиши текст.

137

У літку ми милувалися її квітам и — білими, розкіш ними, запаш ними. Потім кущ ніби пригас — відцвів. І раптом спалахнув червоним полум’ям . Пурпурові к етя ги ягід і багряне листя горіли під несміливими променя ми осіннього сонця і приваблювали погляди людей. Словничок: пригаснут и — притуш ить кет яг — гроздь приваблю ват и — привлекать II. Спиши. Підкресли прикметники-синоніми. Доведи, що не по миляєшся. III. Поясни правопис виділеного слова. Б. Скільки словосполучень можна скласти з поданих слів? На зви їх і запиши. З одним зі словосполучень (на вибір) склади речення.

вузький гарячий хлібний

на ланах стеж кам и з дж ерел

ж итній гірський ш ирокий

Уживаємо прикметники в називному та знахідному відмінках множини в усному мовленні й на письмі 286. Прочитай вірш Алли Свашенко. Зверни увагу на закінчення іменників і прикметників з основою на [г], [к], [х]. Визнач відмінок. Зроби висновок.

Ось біля самої дороги Тугі, гіллясті і стрункі Дві горобинки тонконогі До сонця простягли гілки. Л р) П а м ’я т а й І --------------------------------------------------------- . В іменниках з основою на [Г], [К ], [X] у називному І та знахідному відм інках множини пиш еться зак ін чення -и, у прикм етниках з такою ж основою ---- і. 138

287. Допоможи іменникам і прикметникам знайти своє закінчен ня у множині. Поєднай їх у словосполучення. Запиши. Познач закінчення.

р(О В Г * і б е р із к а ^ _ Vy X О i / X V l V ( Я

гілка

-и ...... -і

струнка ІТПППГЯ вузенька

с'уха 288. І. Прочитай і відгадай загадку. Відгадку запиши як заголовок. Спиши, додаючи закінчення. Доведи їхню правильність.

Ж иве в домі, лобок кругленьк.., кож уш ок тепленьк.., оч.. вузеньк.., видю щ .., як ті зіроньк.., блискуч.. . Вуха м ал.., проте чутк.. . Вуса хоч і довг.., та рідк.. . Ноги коротк.., та прудк.. . Удень на сонечку ляж е, гарн.. казочк.. розкаж е. Уночі бродить, н ал о ви ходить. II. Поясни вживання ком. III. Який це текст: розповідь чи опис? Доведи. Відповідай так: «Це текст- . бо в ньому...». 289. А. І. Прочитай уривок із вірша Леоніда Полтави, додаючи потрібні закінчення прикметників. Спиши. Познач закінчення.

Є різні риби у воді: Товст.. , тоненьк.. і худ.. , Дрібненьк.. риби-малюки, А є й велик.. — от такі!

Є войовнич.. — із мечами, Є з довжелезними хвостами, Є рибки срібн.. й зол от.. , Є дуже мудр.. , є й пуст.. .

II. У якому відмінку вжито прикметники? Які закінчення вони ма ють? Б. Прочитай текст. Поміркуй, який дощ — весняний чи літній — описуватимеш. Добери з дужок найвлучніші, на твій погляд, прикметники. Запиши свій текст.

ДОЩ (Синій, блакитний, бездонний, чистий) небо закрили (важ кий, чорний, легенький, грозовий) хмари. Пішов (весняний, перш ий, теплий, рясний, сильний) дощ. Він 139

обмив (зелений, молодий, клейкий, маленький) листоч ки на деревах, напоїв (молодий, зелений, прив’ялий) тра вичку. П ісля (лагідний, весняний, літній, рясний) дощу все навкруги ожило. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Чи знаєш ти, що означали слова слива, абрикоса, барвінок? Якщо ні, то прочитай вірш Алли Свашенко — і довідаєшся про ці слова.

Слива означало си н я, Абрикоса — скороспіла. А барвінок — той, що в ’єт ься, Обвиває і плет ет ься. Що ти знаєш? Що ти вмієш?

Перевір свої знання — Ознаки якої частини мови описують прикметники? Як вони пов’язані з цією частиною мови? — Про іменник кажуть, що він має рід, про прикметник — що він змінюється за родами. Чому? — Які закінчення мають іменники, а які — прикметники в назив ному й знахідному відмінках множини? — Як сказати українською мовою: самый большой, более моло дой, более высокий, самый высокий?

Перевір свої вміння Розглянь малюнки та прочитай текст. Зі скількох частин він складається? Про що розповідається в кожній із них? Як назвеш цей текст — опис чи розповідь з елементами опису?

Якось Юрко приніс до ніколи дерев’яну хатинку для синиці. Він змайстрував її зі старих дощок. Ми повісили хатинку в ш кільному саду. Незабаром і гостя з ’явилася. 140

У неї була жовта, з чорним галстучком сукня, темнозелений ж акетик, чорна ш апочка. А голівка! Білосніж ні щ ічки, гострий чорний носик і розумні намистинки-очі. Ц я пташ ка — справж ня красуня.

Склади текст-опис однієї з намальованих пташок (на вибір).

Займенник (Местоимение) Читаємо текст й одержуємо нову інформацію. Спостерігаємо за вживанням різних форм займенників у мовленні й самі використовуємо їх 290. І. Прочитай.

ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ Сьогодні професор Лінгвіст привітався з учнями і сказав: — Я знаю, друзі, що ви розпочинаєте вивчати дуже цікаву частину мови — займ енник. Ви вже дещо знаєте про неї, бо вивчали на уроках російської местоимение. Однак я вам розповім дещо нове. Займ енник — не така чисельна частина мови, я к , на приклад, ім енник чи прикм ет ник. їх усього декілька десятків. При цьому, уживаю чись у мовленні, займенни ки так змінюють свою форму, що їх важ ко впізнати. Н а приклад: є я , але немає мене. Ось він. Але іду до нього. 141

Або: тут вона, але немає її, іду до неї. Є м и, але немає нас. Є вони, але немає їх . Д ля чого ж використовуються займенники в мовлен ні? Очевидно, для зручності, для того, щоб не повторюва ти той самий іменник чи прикметник, коли розповідаєш про когось чи про щось. Є займенники, я к і називають особу чи предмет (я, ти, він ...) і називаю ться особовими (личными), є й такі, що вказую ть на особу чи предмет {цей, ця, це) і називаю ться вка зівн и м и (указательными). Є займенни ки, що заміняю ть прикметники (т акий, т ака, т аке) і називаю ться означальним и. Є й інш і займенники. Ви у 4-му класі вивчатимете лиш е особові займенники. II. Що нове про займенники розповів професор Лінгвіст? III. Чому текст називається «Знайомі незнайомці»? IV. Для чого використовуються займенники в мовленні? 291. І. Прочитай загадку. Відгадай, яка частина мови так каже про себе.

Я без друзів не існую, Поважаю їх, шаную, їх , я к треба, заміняю І в біді не залиш аю . Не прикметник, не іменник. Називаюсь я ... . II. Знайди займенники в тексті загадки. 292. І. Прочитай речення. Випиши за зразком іменники та при кметники разом із займенниками, які вживаються замість них.

Зразок. Д івчинка — вона. 1. У клас зайшов хлопчик. Він був у білій сорочці. 2. Я ж иву на останньому поверсі. Н а цьому поверсі живе й наш а вчителька. 3. Н а вулиці Івана Ф ранка недавно побудували декілька величезних будинків. Таких будин ків уже багато в нашому місті. 142

II. Пригадай, як називаються виписані тобою займенники. На кого чи що вони вказують? 293. І. Прочитай і спиши текст. Підкресли займенники. Яку частину мови вони заміняють у кожній парі речень?

А ось і весна прийш ла. Вона вкрила землю запаш ними квітами. Ними замилувався метелик. Він був веселий, бо радів весні. їй раділо все ж иве. Сьогодні небо синє, без хмарне. Таким воно буває тільки навесні. II. Випиши з першого речення кожної пари іменникабо прикмет ник, а з другого — займенник, який його заміняє. 294. Прочитай, як Незнайко вжив особові займенники у тексті. Чи в усіх випадках треба було замінювати іменник поросята на займенник вони? Виправ текст і запиши.

За невисоким парканчиком вовтузилися поросята. їх було дуже багато. Вони були завбільш ки з маленьких ц у ценят. І вони всі побігли до нас. Вони думали, що ми їм дамо їсти. ^

295. А. І. Прочитай вірш. Якій частині мови він присвячений?

Вчимо ми цю частину мови. Вивчіть й ви обов’язково. Посміхнуся я: «Привіт!» Усміхнешся ти в отвіт.

Й засміються навкруги — Він, вона, воно, вони. Так, усм іш ка всіх єднає, Ж ити в дружбі помагає.

II. Спиши. Підкресли особові займенники. Б. Прочитай і відгадай загадки, додаючи потрібні займенники.

1. ... варять, ... труть, пироги з ... пе чуть. Усі ... гублять, бо дуже люблять. 2. Сидить М аруш ка в семи кож уш ках, хто ... роздягає, той сльози проливає. 3. Дуже товсті ноги маю, ледве ... переставляю. Сам високий ... на зріст, замість рота в ... хвіст.

її я мене їх мене

II. Спиши загадки, дописуючи займенники. Підкресли їх.

143

■» Спостерігаємо за відмінюванням особових > займенників. Уживаємо такі займенники, складаючи діалог і текст-розповідь П ам ’ят ай! -----------------------------------------------------------------------^ Займ енники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони — особові (личные), бо вказують на особу (лицо). Вони змінюються за відмінками та числами (однина і мно^ жина): я — одна особа, ми — багато.________________ ^ 296. І. Прочитай і відгадай загадки. Випиши особові займенники, поряд запиши відмінки.

1. Я кругленька, червоненька, з хвостиком тонень ким . Н а городі мене рвуть і до столу подають. 2. В мене н іж к а одна — чобітка не маю, і хоч я без голови, ш апку одягаю. 3. Біло-рожеві свічки навесні вдень і вночі все горять на мені. 4. Мною поле засівають. Я к же мене н а зивають? 5. Д ивна скринька на стіні все розказує мені. II. Зверни увагу на місце наголосу у виділених займенниках. Від чого це залежить? 297. І. Спиши, розкриваючи дужки та ставлячи займенники в потрібному відмінку.

... Полетіли бдж ілки до вишні: — Люба виш енько, чи немає в (ти) квіточок для голод них бджілок? — Н авідайтеся завтра, — відповіла (вони) виш ня. — Сьогодні ще немає на (я) жодної відкритої квіточки, а коли розкрию ся, я буду рада гостям (За Кост янт ином Уиіинським). II. Якою частиною тексту може бути цей уривок? Які частини тек сту слід додати? Зроби це й запиши, дібравши заголовок. 298. І. Складіть діалог, розпитуючи один в одного, яка в кож ного з вас бабуся, де вона живе, чи часто ви буваєте у неї у гостях.

144

II. Складіть і запишіть невеликий текст «Моя бабуся». Візьміть до уваги, що в кожного з вас бабуся добра, ласкава, турбується про вас, пригощає, бо дуже любить. III.Перевірте, чи немає повторів іменників або прикметників. Якщо є, замініть їх займенниками. 299. А. І. Прочитай текст. Виправ, де треба, повтори тих самих слів, уживаючи займенники.

З самого ранку Тарасик ловив рибу. А риба я к на зло не ловилася. Тарасик і плював на гачок, і черв’я ч к а при чепив, а рибі байдуже. Не хотіла риба ловитися хоч би що. Тарасик спересердя викинув черв’яків і пішов додому. II. Виправляючи, тобі довелося вживати лише займенники чи й синоніми? Б. Переклади українською мовою й запиши. Підкресли займен ники. Визнач, у якому відмінку вони вжиті.

Кто спраш ивал обо мне? Ты придёшь сегодня ко мне? Я уже был у тебя. Передай Вове эту книгу. Она ему по нравится. А ты хорошо знаеш ь его? Пойдём с тобой се годня в библиотеку? ©

ЗАВДАННЯ-Ж АРТИ 1. Які два особові займенники утворюють іменник, що псує шляхи? 2. Як за допомогою трьох особових займенників можна зробити руки чистими?

Уживаємо різні форми займенників в усному й писемному мовленні 300. І. Прочитай текст. Скажи, чим корисна калина. Прочитай текст ще раз, замінюючи, де треба, іменники займенниками.

Ось гілка калини. Н а гілці кетяг червоних ягід. Ягоди калини корисні для здоров’я. З ягід роблять сік, варять 145

варення. Варення кладуть у чай, чай п ’ють під час застуди. II. Запиши відредагований текст. Підкресли займенники.

Зверни увагу! --------------------------------------------------------------------У тексті є п р и й м е н н и к и (предлоги) і з а й м е н н и к и . Вони пиш уться о к р е м о один від одного: на ній, з них, під нею. 301. І. Порівняй російські й українські словосполучення.

II. Спробуй зробити висновок: чим відрізняються і що є спільно го у вживанні займенників? Звертай увагу на відмінок. III. Спиши українські словосполучення.

П ам ’ят ай! -------------------------------------------------------------------------^ В українській мові, коли поряд із займенником уж ивається прийменник, то займенник у родовому відмінку має такі форми: ( у ) нього, ( у ) неї, ( у ) ни х. В українській мові, на відміну від російської, займенники третьої особи однини і множини в ^ орудному відмінку мають форми ним, нею, ним и. ^ 302. Переклади українською мовою й запиши. Підкресли займен ники. Поясни особливість їх уживання.

Рабочие строят дом. Ими уже залож ен фундамент. Мои отец и дядя работают на стройке. Ими и их друзья ми сооружено много домов. 146

Словничок: заложен — закладено сооружено — споруджено 303. І. Прочитай текст.

Іванко прочитав оповідання М иколи Носова «Капе люх», прийшов додому й почав розповідати його так: — Котик Васько сидів на підлозі біля комода й ловив мух. А на комоді, з самого краю , леж ав капелю х. І ось він побачив, що одна муха сіла на нього. Він я к підско чить — і вчепився кігтям и в нього . . . . Удома нічого не зрозуміли. Чому? II. Подумай, що треба зробити, щоб усе стало зрозумілим. Роз кажи текст правильно й запиши його другу частину. У к р а їн с ь к и й

народний

в и с л ів

Н а вус м от ат и — запам ’ятати, щось беручи до уваги. 304. А. І. Прочитай текст. Добери заголовок. Спиши, розкри ваючи дужки та ставлячи займенники в потрібному відмінку.

Під сосною хлопчики знайш ли білочку. У (вона) була перебита лапка. Д іти взяли білочку додому, перев’язали (вона) лапку. Б ілочка стала ж ити з (вони). Спочатку вона дуже сумувала. А потім звикла. II. Виконуючи цю вправу, Незнайко вирішив, що в другому й третьому реченнях займенник ужито в одному відмінку. А як вважаєш ти? Доведи, що не помиляєшся. Б. Додайформизайменників я, він, вона, дописуючи друге і третє речення та змінюючи форму займенника в четвертому. За потреби став відмінкові питання.

У класі є я, він, вона. Сьогодні немає ... , ... , ... . К ниж ки роздали ... , ... , ... . У (ми) були цікаві кн и ж ки . 147

Колективно складаємо текст за малюнком і складеним планом 305. Розгляньте малюнок. Прочитайте речення. Це початок чи середина тексту? Складіть текст, додаючи потрібні частини й уживаючи в ньому займенники. Запишіть його.

Раптом на воді я побачив декілька іграш кових ко рабликів. Л егкий вітерець підганяв їх.

148

Дієслово (Глагол) Спостерігаємо за роллю дієслів й уживаємо їх у мовленні 306.1. Прочитай текст-розповідь професора Лінгвіста.

— Юні друзі! — звернувся професор Л інгвіст до учнів. — Ви розпочали вивчати дуже цікаву частину мови, я к а називається дієслово (глагол) і відповідає на питання що робит и? що зробити?. Дієслова пов’язані з ім енни кам и. Але відрізняю ться від них тим, що називають не предмет, а дію предметів. До них ставляться питання що робить (предмет)?, що робив(-ла, -ло)?, що зробив(-ла, -ло)?, що буде робити?, що зробить?. Дієслово — дуже важ лива частина мови. Без неї не мож на було б розповісти про те, що кожен із вас робить чи робив удома, у ш колі, на відпочинку. Отже, що більше знатимете дієслів, то кращ е розпо відатимете про все, що відбувається чи відбулося. II. Про що розповів професор Лінгвіст? Із якою частиною мови зв’язане дієслово? Чим цікаве дієслово? На які питання відповідає? III. Спробуйте перевірити твердження професора Лінгвіста й розповісти про те, що ви робите після уроків, не вживаючи слів, які називають дії. А потім розкажіть, уживаючи дієслова.

Зверни увагу! ---------------------------------------------------------------------ч Форма дієслів, що відповідають на питання що робити? що зробити? і закінчую ться на -ти (писат и, бігти, заговорит и), називається неозначеною, або початковою.

149

307. І. Прочитай рядки слів. Що вони означають? У яких із них на ведено дієслова? Доведи, що не помиляєшся.

1. 2. 3. 4.

М етелиця, завірюха, хуга, завія. Ввічливий, чемний, ґречний, добрий, лагідний. Говорити, казати, розмовляти, кричати, шепотіти. Думати, мислити, м ріяти, гадати.

II. Є дієслова руху, мислення, мовлення. Серед поданих дієслів знайди такі. Яких там немає? Добери їх самостійно й запиши дієслова кожної групи з окремого рядка. III. До яких частин мови належать слова, записані в інших ряд ках? Чому ти так вважаєш? Які з них характеризують людину? 308. І. Прочитай і запиши речення, добираючи з дужок потрібне за змістом слово. Якою частиною мови воно є?

1. Багато (говорити, казати) Зін а не любила. 2. Д и к тор (повідомив, сказав) прогноз погоди на завтра. 3. Л і кар не дозволив хворому багато (розмовляти, казати). II. Підкресли дієслова. Зверни увагу, що деякі з них уживаються з часткою не.

П ам ’ят ай! ----------------------------------------------------------------------В українській мові, я к і в російській, частка не з дієсловами пиш еться окремо.

3 0 9 .1. Прочитайте народний вислів. Поміркуйте, у якій ситуації він може бути вжитий. Розіграйте діалог за цією ситуацією.

У к р а їн с ь к и й н а р о д н и й в и с л ів Н е лови ґа в — будь уваж ним. 310. І. Прочитайте, як переказав українську народну казку «Рукавичка» Незнайко.

Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. П рийш ла М иш к а і стала в тій рукавичці ж ити. За нею прийш ла Ж абка і теж поселилася в рукавичці. Потім прийшов Зайчик і 150

стало їх троє. П рийш ла до рукавички Л исичка. Стало їх четверо. Потім прийшов Вовк. Він теж поселився в ру кавичці. А ж ось прийшов Ведмідь. А йому вже місця в рукавичці й немає. II. Розповідь Незнайка потребує виправлення. Чому? Виправте її, пригадавши, хто як пересувається. Користуйтеся словами з довідки.

Д о від ка : прибігти, пристрибати, присунути, причва лати, приплигати. III. Пригадайте, яка розмова відбулася між тваринами. Складіть діалог за змістом цієї розмови. 311. І. Прочитай і запиши прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Підкресли дієслова. Поясни їхню роль у реченнях.

Л астівка день п о ч и н а є , а соловей його ... . 2. Удар за б у в а є т ь с я , а слово . . . . 3. З н а й ш о в — не скач, а ... — не плач. II. У перших трьох реченнях по два підмети й два присудки. З ’єднані вони сполучником а. Це — складні речення. Спробуй так само побудувати складні речення, додаючи другу частину.

1. Ми зібралися біля ш коли, а ... . 2. Бабуся розповідала казку, а ... . 3. Євгенко малював в альбомі, а ... . П П

П ам ’ятай! ----------------------------------------------------------------------- ^ Перед сполучниками, що поєднують частини складного речення, завж ди ставиться к о м а .

V_____________________ ______________________ J Jjk И

312. А. І. Прочитай текст. Добери заголовок і спиши текст.

Настав теплий сонячний ранок. Дихає свіжістю зем ля. У лісі сльозяться крихітні струмки. Ліс живе перед чуттям зеленої повені листя й трав. Він виграє новими кольорами і звуками. II. Підкресли дієслова, ужиті в переносному значенні.

151

Б. І. Прочитай текст. Добери заголовок. Спиши, додаючи потріб ні за змістом слова. Якою частиною мови вони є?

... весна. Ш видко ... сніг. З гірок ... дзвінкі струмоч ки. ... на батьківщ ину перелітні птахи. їхнє голосне щ е бетання ... у гаях і садах. П тахи ... гнізда. Незабаром ... малі пташ енята. II. Підкресли головні члени речення.

Часи дієслова Читаємо текст, розрізняємо часи дієслова. Уживаємо різні часові форми дієслова в усному мовленні й на письмі 313. І. Прочитай текст. Про що ти довідався з нього?

Сьогодні професор Лінгвіст запропонував учням послухати казку. — Не за синіми морями, не за темними л і сами, а в знайомій країні Граматиці у старого дідуся Дієслова були три сини. Найстаршого звали. М и н у л и й час, середнього — Теперіш ній час, а най молодшого — М айбут ній час. Теперіш ній час усе майструє, співає, читає. Запитай його: «Що ти робиш?», — і він залюбки скаж е: «Пра цюю» . М айбутній час усе відкладає на завтра: завтра зроблю, завтра вивчу, завтра прочитаю. Тому й запитували його про майбутнє: «Що будеш робити?». І він, мрійник, роз каж е, що збирається робити: «Вивчу, прочитаю, буду допомагат и». Поки Майбутній час збирається, М инулий час зробив усе ще вчора: уже прочит ав, уже вивчив, уже поїхав. Коли запитаєш його: «Ти зробив... ?», — він з гордістю від повість: «Так. І прочитав, і написав, і зм а й ст р ува в,... ». Приємно мати такого друга. 152

II. Про що розповів професор Лінгвіст? Як вони називаються? Яка ж особливість кожного часу? Як розпізнати час дії? III. Випиши дієслова, групуючи їх за часами — спочатку дієслова теперішнього часу, потім — минулого, а далі — майбутнього. Став питання до кожного дієслова.

П ам ’ят ай! ------------------------------------------------------------------------ . Теперіш ній час — настоящее время. М айбутній час — будущее время. М инулий час — прошедшее время. Дієслова теперішнього часу відповідають на питання що робить?, м инулого — що робив? що зробив?, майбут нього — що буде робити? що зробить?___________________________________________ ^ 314. Прочитай уривок із вірша. Коли так буває: навесні чи влітку? Спиши. Підкресли дієслова, визнач їхній час.

Зацвітає гречка біло-біло. Ось уже і бдж ілка прилетіла. Золотиста, в променистому пуш ку, Набере вона духмяного медку. Любов Забашта 315. І. Прочитай. Поміркуй і скажи, як називаються слова, взяті в дужки. Добери потрібне дієслово з ряду поданих і запиши речення.

1. Учень (запізнився, затримався, припізнився) на урок. 2. М аринка (берегтиме, доглядатиме, пильнувати ме) квіти. 3. Учень (вчащає, заходить) до класу. II. Визнач час дібраних тобою дієслів. 316. А. І. Прочитай вірш. Яку картину природи ти уявляєш?

Ш ИПШ ИНА Запиш алася ш ипш ина: Тонко в ній співа пташ ина, 153

В’ється, тчеться руш ничок — Літо в ’яж еться в стіж ок, А затінька солов’ятко — К азку мовить йому татко. Загойда калина віттям І розкаж е казку дітям ... Микола Василенко II. Спиши. Підкресли дієслова. Визнач час, у якому їх ужито. III. Поясни правопис виділених слів. Чи можна вважати, що всі вони записані за одним правилом? Б. І. Прочитай текст. Чи зрозумів ти, про що йдеться? Добери по трібні дієслова й прочитай текст ще раз.

Ш колярі ... двом бабусям, я к і ... на околиці села. Вони ... біля хат яблуньки й троянди, ... їх, ... за хлібом у магазин. Виростуть діти справж німи людьми В аси лем С ухом линським). II. Добери заголовок і спиши, вставляючи потрібні дієслова. Ви знач час дієслів.

Читаємо, спостерігаємо за вживанням дієслів різного часу в текстах. Самі вживаємо різні часові форми дієслів в усному мовленні й на письмі 317. Прочитай вірш Анатолія Камінчука. Спиши. Визнач, у якому часі вжито дієслова. Якого вони роду?

КІТ ВАСИЛЬ Кіт Василь Варив кисіль. Зайчик Степанчик Наливав у ж банчик, А лисичка-тітка Роздавала діткам. Раділи звірята: — Я ка добра хата! 154

Зверни увагу! -------------------------------------------------------------------В українській мові, на відміну від російської, діє слова чоловічого роду в минулому часі мають суфікс -в. Порівняй: писал — писав, чит ал — чит ав.

318. І. Прочитай вірш, вставляючи замість крапок потрібні букви. Визнач час цих дієслів.

М аленький Н яв на сонці грі..ся. К укуріку пісень сп іва.. . Гав із сусідами свари..ся. Упертий Бе траву щ ипа.. . І не завадили йому М аленька Ме й велика Му. А лла Свашенко 319. І. Прочитай текст. Подумай, коли відбувається дія — сьогодні, вчора чи завтра? У якому часі вжиті дієслова? Щоб не поми литися, став питання до дієслів.

Я прокидаю ся рано, снідаю та йду до ніколи. Там я ч и таю, пишу, малюю. П ісля уроків відпочиваю, допомагаю мамі. II. Перебудуй текст так, щоб дія відбувалася вчора й відбувати меться завтра. Розпочинай так:

1. Учора я ... . 2. Завтра я ... . III. У якому часі ти вживав дієслова? 320. Запитайте один в одного, що кожен із вас робив мину лого вихідного дня, а що робитиме наступного. Дієслова яко го часу ви вживатимете?

ЗАВДАННЯ-Ж АРТ — Отже, Васильку, — питає вчителька, — яки й це час: «Я миюся, ти миєш ся, він миється»? Трохи подумавши, хлопчик відповідає: — Субота. А як потрібно було відповісти?

155

321. А. Спиши, ставлячи потрібні розділові знаки в кінці речень і пояснюючи їх уживання. Підкресли дієслова, визнач час.

КНИЖ КИ Я ку користь дають нам к н и ж ки Вони несуть у собі прекрасний, чарівний світ Людина, я к а любить і вміє читати, — щ аслива лю дина Вона має розумних і вірних друзів Друзі ті — к н и ж ки Ми любимо і шануємо їх. Б. Розкажи, яку книжку ти прочитав останнім часом, хто її напи сав, про що ти з неї дізнався, що тобі найбільше сподобалося. Свою розповідь запиши.

Відмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу за особами та числами Спостерігаємо за відмінюванням дієслів за особами й числами, уживаємо різні особові форми дієслів у мовленні П ам ’ятай! ----------------------------------------------------------------------В українській мові, я к і в російській, дієслова теперішнього й майбутнього часу відмінюються за особами (по лицам) та числами: однина множина я — 1-а особа ми — 1-а особа ти — 2-а особа ви — 2-а особа він (вона, воно) — 3-я особа вони — 3-а особа У

322. І. Простеж, як відмінюються за особами й числами дієслова теперішнього часу.

Я Ти Він (вона, воно) 156

Однина пиш У чит а ю ... еш . . . єш ... е •• є

біж\у] ••• иш ••• ить

сто ю ••• їш ••• їть

Ми Ви Вони

п и и і емо ете уть • • •

• • •

М нож ина чит а ємо біж имо єте ите ють ать • • •

• • •

стс їмс) їте ять • • •

• • •

Зверни увагу! ----------------------------------------------У дієсловах 3-ї особи в закінченнях -ить, -їть, -ать, -ять завж ди вимовляється звук [т'] і на письмі вж ивається ь.

\ __________________________________________________________________)

II. Провідміняй так само за особами й числами дієслова майбут нього часу.

Писатиму (буду писати), читатиму (буду читати), біг тиму (буду бігти), стоятиму (буду стояти).

Зверни увагу! ----------------------------------------------Під час відмінювання дієслів майбутнього часу (типу буду чит ат и) за особами зміню ється лише дієслово бути. 323. І. Порівняй речення, написані російською та українською мо вами. Визнач особу й час дієслів. Назви приголосні, якими різняться форми дієслів у обох мовах.

Я Я Я Я Я

берегу книгу. хож у в ш колу. сиж у за партой езж у автобусом. пеку пирож ки.

Я Я Я Я Я

бережу книж ку. ходж у до ш коли. сиджу за партою. їж дж у автобусом. печу п иріж ки.

II. Спиши українські речення. Підкресли приголосні, які чергу ються в дієсловах української мови. 324. Прочитай вірш Алли Свашенко, змінюючи дієслова, наведені в дужках. Вивчи його та запиши з пам’яті.

Я без діла не (сидіти), Гарні квіти (посадити).

Рано брата (розбудити), Бо в садок його (водити). 157

Зверни увагу! ----------------------------------------------В українській мові під час відміню вання дієслів за особами відбувається чергування приголосних: у 1-й особі однини: у всіх особах однини й множини: сидіт и — я сиджу бігти — біжу, біжимо ходит и — я ходжу казат и — кажу, кажемо водит и — я воджу берегти — бережу, бережемо 325. Склади речення за змістом малюнків, відповідаючи на питан ня «Хто що робить?». Уживай дієслова в першій особі однини.

326. А. Склади й запиши речення з поданих слів.

їздити бігти берегти сидіти

к н и ж ка тихо трамвай додому

Б. 1. Переклади речення українською мовою й запиши їх.

Каждое утро я делаю зарядку, чищ у зубы, умываюсь и завтракаю . Потом быстро бегу в ш колу, чтобы не опо здать. Н а уроках я сиж у за одной партой с другом Са ш ей. После уроков вож у своего верного друга П ифа на прогулку. 158

С ловничок: каждый — кож ний опоздать — запізнитися чтобы — щоб вним ат ельно — уважно II. Підкресли дієслова, у яких чергуються приголосні.

Змінюємо особові форми дієслів теперішнього й майбутнього часу, уживаємо їх в усному мовленні й на письмі 327. Прочитай дієслова й утвори за зразком форму 1-ї особи од нини теперішнього часу. Запиши. Підкресли букви, що позна чають звуки, які чергуються.

Зразок. Писати — пишу. Сікти, сидіти, будити, підходити, возити, приносити, садити, бігти. 328. Прочитай речення, добираючи з дужок потрібне за змістом слово. Запиши. Підкресли дієслова.

1. Н а кордоні я (служити), У країну (берегти, стерег ти). 2. Булки, кренделі (плести), на ж аровні їх (пекти, смажити). 329. Переклади речення українською мовою й запиши їх.

Л неділя

Каждое воскресенье я езж у в городской парк. Выхожу из автобуса и бегу на спортив ную площ адку. Здесь я могу тренироваться.

330. Складіть текст-розповідь (3—4 речення) на тему «Я і мій братик (сестричка)». Текст розпочніть так: «У мене є ... . Вран ці я ...».

159

331. І. Прочитайте. Простежте, як відмінюються за особами дієслова їсти, пити. Прочитайте табличку ще раз у такий спосіб: одні ставлять питання (я що роблю?) а інші — відповідають, а потім — навпаки.

я mu він

їм, п ’ю їси, п ’єш їсть, п ’є

ми їмо, п ’ємо ви їсте, п ’єте вони їдять, п ’ють

II. Запитайте один в одного: «Що ти їси та п ’єш удома вранці?» «А твоя сестричка чи братик?» «Що ти їси та п'єш у школі?». Дайте відповіді на поставлені запитання. III. Запишіть одне запитання й відповідь на нього в зошит. 332. А. І. Прочитай текст, розкриваючи дужки та поставивши дієслова в потрібній формі. Запиши.

Понад усе я (любити) безкрає поле. З нетерпінням (чекати) весни, щоб вивес ти трактор на ш ирокі лани. (Виводити) свого сталевого коня, мов на свято. (Сидіти) я за кермом, і радість наповнює мої груди. свято

II. Знайди в тексті іменники-синоніми. Б. Склади невеликий текст «Як я допомагаю мамі або татові, ба бусі, дідусеві». Запиши його. Підкресли дієслова.

Спостерігаємо за вимовою й написанням дієслів на -ш, -шся, уживаємо їх у мовленні 333. І. Прочитайте пари слів. У яких дієсловах дія, яку вони називають, звернена на когось, а в яких — на себе?

Умиваєш — умиваєш ся. Вдягаєш — вдягаєш ся. Розваж аєш — розваж аєш ся. Навчаєш — навчаєш ся.

160

II. Ось що про частку -ся розповідає професор Лінгвіст.

— Колись давно частка -ся була фор мою займ енника себе. Люди говорили: умиваю (кого?) ся (тобто себе). Пізніш е ця частка з ’єдналася з дієсловом і стало: умиваюся. Коли каж емо: ум иваєш , це озна чає когось (ляльку, братика). А коли — ум иваєш ся, то значить, сам себе умиваєш . III. Про що ти довідався(-лася) із тексту? Що тебе зацікавило?

Зверни увагу! ------------------------------------------------------ ^ У дієсловах 2-ї особи однини після -ш, на відміну від російської мови, м ’який знак не пишемо. Ч___________________________________________________ у 334. І. Прочитай вірш Алли Свашенко. Про що ти з нього довідався(-лася)?

Закони письма і вимови вивчай. Написано -шся, а ти [с':а] вимовляй: Раненько прокидаєш ся, Зарядкою займаєш ся, Водою обливаєшся, Ш виденько одягаєшся, В дорозі не спиняєш ся, Назад не озираєш ся. Так, друже мій, ніколи Не спізниш ся до ш коли. II. Випиши дієслова, вжиті у 2-й особі однини. III. Пригадай, чому в українській мові після букв ж, ч, ш, щ ніколи не пишеться м’який знак. 335. І. Прочитай і відгадай загадки. Спиши, замінюючи звуковий запис буквеним.

1. Я к на нього подиви[с' :а], то сам відразу скриви[с' :а]. 2. П ризнавайся, я к ти зве[с':а], що на зиму, на холодну, 161

без одежі зостає[с':а]. 3. Чого ти став та диви[с':а]? Зірви мене — пож иви[с':а]. II. Поясни написання. 336. І. Прочитай текст. Заміни дієслова 1-ї особи однини дієслова ми 2-ї особи однини. Запиши свій текст.

І знову К и їв ... Котрий раз відвідую його, а все не нам и луюся містом. Весною бачу його в однім пиш нім убран ні. У літку захоплююсь інш им. А восени схиляю ся перед його неповторною красою (За М иколою О лійником ). II. Які почуття до Києва висловив письменник? Що допомогло тобі зробити такий висновок? III. А чи зміг би ти висловити любов до свого міста (села, сели ща)? Спробуй. Використовуй дієслова у 2-й особі однини. 337. І. Прочитай дієслова, додаючи подані префікси. Яке дієслово є «зайвим» у кожному рядку? Подумай, чому.

ви---- йдеш, біж иш , дякуєш , читаєш з ---- робиш, ростеш, співаєш , будуєш н а---- пиш еш , каж еш , носиш, цвітеш при---- б’єш, сядеш, скочиш , смієш ся II. Запиши утворені дієслова, визнач час і особу, поясни право пис особових закінчень. 338. А. Прочитай вірш-загадку Алли Свашенко. Спиши. Підкресли дієслова, ужиті у 2-й особі однини. Поясни право пис цих слів.

Серед усіх птахів землі Ти, друже, нас пізнаєш . Сіренькі, правда, ми й малі, Ідеш — не помічаєш . А спів почуєш із гаїв, Зупиниш ся і скаж еш : «В гаю співають солов’ї», їх спів ти добре знаєш . 162

Б. Переклади текст українською мовою й запиши його. Підкрес ли й поясни орфограми.

Ты ходишь в четвёртый класс. Каждое утро ты спе ш иш ь в ш колу. Н а уроках сидишь тихо и внимательно слуш аеш ь учителя. Ты о многом хочешь узнать. Спостерігаємо за вимовою і написанням дієслів теперішнього часу на -ть, -ться та вживаємо їх в усному мовленні й на письмі 339. І. Прочитай вірш Алли Свашенко, правильно вимовляючи дієслова. Спиши. Познач у дієсловах закінчення.

Закони письма і вимови вивчай, Написано -ться, а ти [ц':а] вимовляй: Хто рано п роки дається, Зарядкою зай м ається, Роботи не боїться, Той завж ди добре в ч и ть ся . З вер н и ува гу! ----------------------------------------------------В українській мові в кінці дієслів 3-ї особи однини після букви тп завж ди пиш еться м ’який знак: стоїть, говорить. М’яки й знак завж ди пиш еться і в сполученні -т ься. 340. І. Прочитай і спиши вірш Алли Свашенко, замінюючи звуко вий запис буквеним. Доведи, що не помиляєшся.

Взимку метелиця Падає, стели[ц':а], Вітром підніме[ц':а], Закарусели[ц': а], Сонцем зігріє[ц':а] — В крапельку виллє[ц':а],

Парою здійме[ц':а] — В хм арку оберне[ц':а] Й знову поверне[ц':а] Ч иста і біла краплинка. Звуть її просто сніж инка.

II. Назви однорідні члени речення.

163

341. Прочитай вірш, розкриваючи дужки та ставлячи дієслова в потрібній формі. Вивчи його й запиши з пам’яті.

Щ едрим, добрим словом П існя (починатися), З руш ника святкового Коровай (всміхатися). ■ і'Щ

342. І. Прочитайте й перекладіть українською мовою. Кори стуйтеся словничком за потреби.

М альчик стоит возле доски и что-то старательно пи шет. Потом вытирает от мела руки и садится за парту. Он довольно улыбается. Ведь он записал всё правильно. С ловничок: что-то — щось довольно — задоволено старат ельно — старанно ведь — адже II. Запишіть свій переклад на дошці і в зошитах. Поясніть напи сання особових форм дієслів. 343. А. І. Прочитай і відгадай загадки. Спиши, вставляючи пропущені букви.

1.У лісі вирізана, гладенько витесана. Співає, заливаємся. Я к називає..ся?

2. Коли це буває і я к воно зве..ся: хмариночка плаче, а поле С М І Є . . С Я ?

II. Назви дієслова, ужиті в переносному значенні. Б. Прочитай. Заміни дієслова, вжиті в минулому часі, дієсловами в теперішньому часі. Запиши свій текст.

Хліб люди вваж али свящ енним продуктом. Він ум і щ ував у собі щ астя й добробут господи. В У країні жодне свято не обходилось без паляниці. Б атьки зм алку привчали дітей ш анувати хліб.

164

Неозначена форма дієслова Спостерігаємо за неозначеною формою дієслова у прислів’ях і приказках. Вживаємо такі дієслова в усному мовленні й на письмі 344. І. Прочитай прислів’я. Поміркуй, кого вони стосуються — тебе, твого друга (подруги) чи всіх нас. Чому в них уживається неозначена форма дієслова? Чи вказує вона на час — вчора, сьогодні, завтра?

1. Добре того навчати, хто хоче все знати. 2. Що вм і єш — за плечима не носити. 3. Любиш брати — люби й віддавати. 4. Ж и ття прожити — не поле перейти. II. Спиши прислів’я. Поясни їх значення. 345. І. Незнайко прочитав поданий нижче текст і по думав, що Неозначеній Формі ніколи показувати Дієсловам, як треба змінюватися. Прочитай і ти текст. Розкажи, як ти зрозумів(-ла) відповідь Неозначеної Форми.

Д ивиться Неозначена Форма, я к змінюються Дієсло ва, і каж е: — Ех ви, хіба ж так треба зміню ватися? — А як? — питають Дієслова. — П окаж и. — Я б показала, — зітхає Неозначена Форма, — л и шень в мене часу немає (За Ф еліксом К ривіним ). II. Поміркуй, чому так відповіла Неозначена Форма. Чого ще в неї немає? Свої припущення перевір за поданим віршем.

Не думай, що я неозначена, Тому що нічого не значу я. Я ка би не сталась зі мною пригода — Не маю особи, не знаю я роду, Число мене також н іяк не чіпає, І часу, відколи ж иву, я не маю, А дію, проте, я завж ди називаю. А л л а Свашенко 165

346. І. Прочитай російські та українські словосполучення. У якій формі вжито дієслова? Чим відрізняється форма дієслів у ро сійській і українській мовах?

читать любить беречь

читати любити берегти

книгу

II. Спиши українські словосполучення. Склади з ними речення так, щоб дієслова стали однорідними членами. 347. Прочитай вірш і запам’ятай його. Розкажи, чого немає в діє словах української мови. Запиши українські дієслова, з остан німи двома склади речення.

Знай, що в українській мові -чь немає в дієслові. Порівняй: испечь — спект и, допомагати А помочь — допомогти, Постеречь — постерегти, А сберечь — то зберегти. А л л а Свашенко Ґ^р\ П ам ’ятай! ------------------------------------------------------ ■ч В українській мові дієслова в неозначеній формі мають у кінці -ти, -тися (-т ься) і ніколи не закін^ чуються на -чь.____________________________________ ^ 348. І. Прочитай текст. Кого стосується наказ книжки: тебе, мене, ї х чи всіх нас? Коли його треба виконувати: с ь о г о д н і , завтра чи завжди? Яка форма дієслова для цього використана?

НАКАЗ КН И Ж КИ Не мож на брати мене немитими рукам и. Не варто ч и тати мене, коли сідаєш їсти. Не слід писати й малювати на моїх сторінках. Треба берегти мене. II. Спиши текст, підкресли дієслова, вжиті в неозначеній формі. Усно перебудуй текст так, щоб видно було, якти виконуєш на каз книжки. Подумай, у якому часі ти вживатимеш дієслова.

166

349. І. Прочитайте текст.

Я бережу своє здоров’я. Уранці я роблю зарядку. Щ одня чищ у зуби. Перед їжею мию руки. Л еж ачи я не читаю. Перед сном провітрюю кімнату. II. Перебудуйте текст так, щоб він відповідав назві «Поради лі каря» і стосувався всіх. Уживайте слова треба, слід. Запишіть свій текст. 350. А. Прочитай текст. Спиши його, замінюючи виділені дієслова неозначеною формою. Перероби цей текст на текст-інструкцію. За потреби додавай слова треба, слід, не можна.

Ч и знаєш ти, я к слід поводитися під час грози? Не ш укай захисту від грози під високими деревами. Не купайся в річці чи ставку, бо голова плавця над во дою є найвищою точкою, куди може влучити блискавка. Не ховайся під копицям и й стіж кам и сіна на луках. Б. Склади текст-інструкцію про те, як виготовити закладку для книжки. Спочатку розкажи, що потрібно для цього взяти, а по тім — що і як треба робити.

Розрізняємо й правильно пишемо особові закінчення дієслів 351. І. Пригадай із російської мови, за якою ознакою дієслова по діляються на дієвідміни, і розкажи про це. II. Постав подані дієслова у 3-й особі множини. Запиши їх. По знач закінчення.

Мовчати, стояти, співати, ж ити. П а м ’я т а й ! --------------------------------------------------------В українській мові, я к і в російській, дієслова поділяються на дві дієвідміни. До І дієвідміни належ ать дієслова із закінченням -ут ь (-ю т ь) у формі 3-ї особи множини: пиш ут ь, чит аю т ь. До II дієвідміни - дієслова із закінченням и -ать ( -ят ь): У V. роблят ь, ст оят ь. 167

П ам ’я т а й ! -------------------------------------------------------------------------У дієсловах І дієвідміни в особових закінченнях пишемо букву е (є) : пишемо, читаємо, а в дієсло У V вах II дієвідміни - букву и ( ї ) : робиш, стоїш. 352. Спиши, обираючи з дужок потрібну букву. Доведи, що не по миляєшся.

М изО верком друж (е/и)мо — ж ив(е/и)мо, не туж (е/и)мо. Разом ход(е/и)мо до ш коли, поруч в класі сид(е/и)мо, разом з ш коли ід(е/и)мо і не свар(е/и)мось ніколи (Ігор М урат ов). 353. І. Допоможи дієсловам 1-ї особи множини знайти своє закін чення. Доведи, що не помиляєшся.

кин.. люб.. допомага.. сто.. прослав л я .. бач..

-емо -ємо -имо -їмо

II. Які з цих дієслів можна використати, щоб розповісти про став лення до Батьківщини? Склади й запиши речення. 354. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Спиши, вставля ючи замість крапок пропущені букви. Доведи, що не помиля єшся.

Ліс ще др ім а.. в передраніш ній тиш і. Непорушно сто.. дерева. Лиш е де-не-де прокинеться пташ ка, непевним голосом обізваться зі свого затиш ку (За М ихайлом Ко цюбинським). 355. А. І. Поєднай основи дієслів із закінченнями й запиши.

168

II. Із дієсловом II дієвідміни склади й запиши речення. Б. Відгадай загадки. Спиши, вставляючи замість крапок пропу щені букви.

1. Г лян ..ш — заплач..ш , подив..ш ся — скрив..ш ся, але яснішого в світі не знайд..ш . 2. К рут..ться гадюкою, ніхто не переступ..ть. 3. У В О Д І В О Д . . Т Б С Я , з хвостом роди ться. А я к вироста.., хвіст відпада.. . Групуємо дієслова за особами. Визначаємо час дієслів, ужитих у реченнях 356. І. Погрупуйте дієслова за особами, додаючи особові займен ники.

Зразок. Я іду, біжу, прийду, прибіжу. Ідеш, біж ить, прибіжу, прийде, біжу, іде, прийдеш, іду, прибіж иш , прийду, біж иш , прибіжить. II. Визнач час дієслів. Зроби висновок про особові закінчення. Усно зміни ці дієслова за особами у множині. Що можна по мітити? 357. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається? Випиши у стовпчик дієслова, вставивши замість крапок пропущені бук ви, і поряд (через риску) зазнач час і особу дієслів.

Любов до землі, до праці починається саме у твоєму віці. Я краз тепер ти придивляєш ся до роботи старш их, до того, я к вони ор.., сі.., догляда.. сходи, ж ниву.. . 358. І. Прочитайте. Доберіть дієслова, які відповідали б змісту речень. Запишіть, вставляючи замість крапок ці діє слова.

Є у ставку біла квітк а — водяна лілея. ... вона собі у воді. Радісно ... свої пелюсточки до сонця. Ось ... на білу квітку метелик, бо вже вечір . . . . Раптом к в іт к а ... : 169

— метелику, ... собі інш их квіток, бо я ... вночі спати під водою. 359. І. Прочитай дієслова, додаючи подані префікси. Яке дієслово є «зайвим» у кожному рядку?

ви---- їдеш, сердиш, садиш, біж иш з ---- малюєш, береш, ліпиш , прасуєш н а---- кинеш , стелиш , ставиш , танцюєш II. Запиши утворені дієслова. Познач у них закінчення. Поясни, чому в одних дієсловах закінчення -иш, а в інших — еш, -єш. 360. А. Прочитай прислів’я. Запиши, розкриваючи дужки та ставлячи дієслова в потрібній особовій формі. Поясни право пис цих дієслів.

1. Перед розумом і сила (поступатися). 2. (Здобути) освіту — (побачити більше світу). 3. Неправдою світ (про йти), а назад не (вернутися). 4. Учений (водити), а невчений слідом (бродити). Б. І. Прочитай, добираючи та вставляючи замість крапок потріб ні дієслова з колонки праворуч. Запиши текст. Познач закін чення дієслів.

— Ти ... зі своєю сестричкою? Я друж у. Ми з нею ... в зоопарк. Довго ... біля кл ітки з мавпами. Вони так смішно . . . . Обов’язково ... до слона. Сестричка ... : — Я кі в нього товсті ноги. Я кі вуха лапаті!

ходити стояти друж ити кривлятися дивуватися підходити

II. Поясни правопис дієслів. III. Прочитай і побудуй речення з наведеним висловом. Чи харак теризує твоє речення людину? У к р а їн сь к и й

народний

ви слів

П ереливат и з пустого в порожнє — повторювати те саме, ведучи малозмістовні розмови.

170

Повторення й узагальнення вивченого за рік 361.1. Прочитай. Які речення за метою висловлювання вжито в тексті?

СВЯТО КВІТІВ Від землі полинув теплий, ласкавий дух. Квітень н а став. Свято квітів починається. Беріть, друзі, заступці та грабельки — і до роботи! Садіть троянди та тю льпа ни. Сійте матіолу, настурції, чорнобривці. Хай будуть схож і на квітники подвір’я ваш их осель і ваш их ш кіл (Із к н и ж к и «Веснянка»). II. Спиши розповідні речення. Познач у них головні члени речен ня. Якими частинами мови вони є? А якими частинами мови виражені другорядні члени речення? III. Чи є серед виписаних речень речення з однорідними члена ми? IV. Які за метою висловлювання решта речень? ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Зібралися якось Слова — різні Частини Мови — і по чали між собою розмовляти. — Я маю рід, а змінююсь лише за числами й відмінка ми, — сказала одна. — Добре тобі. А я мушу завж ди ходити з тобою в парі, — зітхнула інш а Ч астина Мови. — Навіть рід твій приймаю, і число, і відмінок. — Що таке рід і число, я теж знаю, бо змінююся за ними. А от що таке відмінок, мені невідомо. Я більше друж у з особами, — додала третя Ч астина Мови. Які частини мови спілкувалися? Якти про це здогадався (-лася)? 362. І. Прочитай текст. Про що в ньому розповідається? Спиши. Підкресли прикметники разом з іменниками, від яких вони залежать. Познач у них число і відмінок. Поясни правопис.

171

Ш АНА ДО УКРАЇНИ У різних країнах світу є чимало свідчень вселюд ської ш ани до У країни й українців. У Б ританії є вели кий пам ’ятник князю Володимиру. Адже це він понад тисячу років тому хрестив люд Київської Русі. Ф ранція береже пам ’ять про Анну, доньку Ярослава Мудрого, що була французькою королевою. У Канаді, США, А рген тині споруджені пам ’ятники Тарасові Ш евченку (О лек сандр Єфімов). II. Який текст ти читав — розповідь, опис чи міркування? Доведи свою думку. 363. І. Спиши. Визнач час дієслів. У яких дієсловах цього не вдало ся зробити? Поясни, чому.

Надзвичайно поетичне свято Івана К упала припадає на 7 липня. Цього дня сонце сходить, грає, купається в річці. Трави й квіти набирають найбільш ої сили, а опів ночі має зацвісти папороть. Н а Гуцульщ ині вранці хо дили збирати лікарські трави. Вваж алося, що цього дня вони мають найбільш у лікувальну силу. Цього дня люди прикраш аю ть будинки зелом*. Д івчата плетуть вінки з квітів і трав (Із ж урналу). II. Поясни правопис виділених слів. III. А ти знаєш, як іще святкують Івана Купала? Якщо знаєш, розкажи. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Чи є слова допомагати й допомога спільнокореневими? До яких частин мови вони належать? Чи зміниться значення слова роботи, якщо наголос стоятиме на першому складі — роботи? Чи можна вважати спільнокореневими ці слова? Що означає слово робот? * Зело — зелень, зелені рослини.

172

Що ти знаєш? Що ти вмієш?

Перевір свої знання — Що ти знаєш про слова? — Що ти можеш розповісти про речення, словосполучення, текст? — За якими ознаками вчені поділили слова на частини мови? Які з частин мови ти знаєш? Чи є серед частин мови синоні ми? А антоніми? — Що цікаве ти можеш розповісти про іменник? Прикметник? Займенник? Дієслово? — До яких частин мови належать слова з такими закінченнями: -а, -я, -є, -є;-ий, -ій; -уть, -ють, -ать, -ять?

Перевір свої вміння 1. Добери синоніми до слів хата, гарний, бігати. 2. До поданих слів добери спільнокореневі, які належать до різ них частин мови.

Свято, праця, друг. 3. І. Прочитай опорні слова й словосполучення. Поміркуй, на яку тему можна скласти з ними текст.

Весна, зелена травичка, галявина, гратися у схован ки, кущ і, випурхнути, розгорнути гілля, гніздечко, я єч ка, обережно, відійти, не турбувати. II. Склади й запиши свій текст, дібравши заголовок. 4. Прочитай текст. Спиши, розкриваючи дужки.

Херсонес... Х вилі (битися) об берег. Море ш умить, ніби ро(з/с)повідає легенду про давнє місто-державу. Тепер тут (з/с)береглися лиш е фундаменти та (білий) (мармуровий) колони (храми). Кругом (червоніти) мак. К аж уть, де мак цвіте, там пролилася кров. А маку тут багато... 173

Цвіте ромаш ка. П овітря (с/з)повнене п ’янким и пахо щ ами моря і степових трав. А сонце (лити) своє гаряче (промінь), я к і в давні часи. 5. І. Прочитай вірш. Яке бажання висловлює поет?

МОЄ БА Ж А Н Н Я А я найбільше хочу Зробити так, щоб діти Були завж ди щ асливими У всьому, всьому світі. Щоб ні війни, ні голоду Ніхто й ніде не знав, Щоб кож ен день до кожного Приходив, я к весна! А н а т о л ій К ост ецький II. Поясни правопис виділених слів.

174

ЗМІСТ Любий друж е! ................................................................. З МОВА І МОВЛЕННЯ. ПРАВОПИС (повторення вивченого)............................................................4 Т екст....................................................................................... 21 ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНЕ ЗНА ЧЕННЯ С Л О В А ............................................................... 50 Ч астиним ови........................................................................50 Іменник (Имя сущ ествительное)................................... 53 Рід ім е н н и к ів ....................................................................... 56 Ч и слоім ен н и ків.................................................................. 59 Відмінки та відміню вання ім ен н и к ів............................62 Відмінювання ім е н н и к ів ................................................. 68 Відмінювання іменників чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням - о ....................88 Відмінювання в однині іменників жіночого роду з нульовим закінченням та ім енника м а т и ................. 102 Відмінювання ім енників у м н о ж и н і......................... 110 П рикметник (И мя п рилагательное)...........................119 Відмінювання прикметників чоловічого та середнього роду в о д н и н і.................................................126 Відмінювання прикметників жіночого р о д у ........ 128 Відмінювання прикм етниківу м н ож и н і.....................136 Займ енник (М естоимение).............................................141 Дієслово (Г л аго л ).......................................................... 149 Часи д ієс л о в а .................................................................... 152 Відмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу за особами та ч и с л а м и ....................156 Неозначена форма д іє с л о в а ....................................... 165 Повторення й узагальнення вивченого за р і к ................................................................... 171

175

Навчальне видання ХОРОШ КОВСЬКА Ольга Н азарівна ВОСКРЕСЕНСЬКА Н а т а лія О ст апівна Я Н О В И Ц Ь К А Н а т а л я Іва н івн а

УКРАЇНСЬКА МОВА для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою П ідручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано М ініст ерст вом освіти і науки України ВИДАНО ЗА РАХУНОК Д ЕРЖ АВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

В оформленні підручника на сторінках 64, 78 використано фотографії з колекцій зображень вільних електронних ресурсів. На сторінках 21, 25, 94, 108, 109 використано малюнки ВД «Розумна дитина».

Відповідальна за випуск С. В. Подопригоріна Редактор О. П. Дубчак Художній редактор Т. М. Канарська Коректор Л. М. Дудченко Комп’ютерна верстка Я. В. Пламаділ Формат 70x100/16. Ум. друк. арк. 14,3+0,49 форзац. Обл.-вид. арк. 9+0,58 форзац. Н аклад 20 000 пр. Вид. № 37539. Зам. №

Державне спеціалізоване видавництво «Освіта», 04053, Київ, вул. Ю рія Коцюбинського, 5. Свідоцтво ДК № 4977 від 14.09.2015 р.

Віддруковано у ПрАТ «Х арківська книж кова фабрика “Глобус” » 61012, Х арків, вул. Енгельса, 11. Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р. www.globus-book.com