Issuu

У Д К 811.161.2(075.3) ББК 81.2Укр-922 3-12

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН України від 20.07.2015 № 777)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: завдання підвищеної складності завдання з елементами дослідження завдання з розвитку мовлення завдання конкурсного характеру завдання для роботи зі словником

З-12

Заболотний О.В. Українська мова : для загальноосвіт. навч. закл. з навч. рос. мовою : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Київ : Генеза, 2015. - 208 с. ІБВЧ 978-966-11-0604-7. Підручник укладено відповідно до нової програми з української мови для 7 класу знз з навчанням російською мовою. Навчальний матеріал підручника спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета. Принцип особистої зорієнтованості навчання реалізова но через такі форми роботи, як дослідження, робота в гру пах, самооцінювання. Значну увагу приділено завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки. У Д К 811.161.2(075.3) ББК 81.2Укр-922

ISB N 978-966-11-0604-7

Дорогі семикласники! Цього навчального року ви продовжите вивчати один з найбільших розділів мовознавства - «М орф ологію ». Зокрема, дізнаєтеся багато нового про дієприкметник і дієприслівник як форми дієслова, про прислівник, службові частини мови та вигук. Ваші зусилля обов’ язково увінчаються успіхом, ви матимете задоволення від уміння грамотно писати та красномовно висловлюватися. Опрацювання кожного параграфа радимо розпочинати зі вступної вправи - невеликого дослідження. Потім бажано уважно прочитати теоре тичні відомості, осмислити їх, переказати своїми словами. А виконавши різноманітні тренувальні вправи, ви закріпите свої знання, а також дізнаєтеся багато цікавого про навколишній світ, стосунки між людьми, історію та культуру українського народу. Сподіваємося, що вам сподобаються завдання з позначками «П о працюйте в парах», «Коло думок», «Поспілкуйтеся», «Життєва ситуація». Окремі з них виконуються колективно й за певними правилами, ознайомитися з якими можна в додатках наприкінці підручника. Також на вас чекають конкурсні завдання, пізнавальні рубрики «Із глибин мовознавства», «Культура мовлення», «М оя сторінка». Під час вивчення великих тем ви зможете взяти участь у виконанні групових проекті в, які допоможуть поглибити знання з мови, розвинуть ваші творчі здібності. Надійними помічниками на ш ляху здобуття знань стануть запропоно вані в підручнику опорні малюнки й таблиці, орфографічний словник і словник синонімів, відповіді до вправ. Пам’ ятайте, що добре ВОЛОДІННЯ МОВОЮ - це крок до УС П ІХУ. Це дорога до самопізнання та самовдосконалення.

Нехай вам щастить! Автори

Вступ Місце української мо&ц серед Інших слов'янських мо& Ц я мова - українська - є одна з найбагатших мов слов’янських. І. 1

Срезневський

Прочитайте висловлення. Про що ви довідалися з них?

Відомо, що мова кожного народу - явище давнє, її коріння сягає в доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної й духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини про никнути у світ природи, у саму себе. Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно й здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом вони витвір світового колективного людського розуму ( Г. Нудьга). Я славлю спільність мов І славлю їх одмінність, Основу всіх основ Правічну їх родинність. Це ж - зоряний вінок, Братерська непоборність, І в кожній з мов-зірок Чарівна неповторність.

І.

Муратов Плакат Катерини Завадської (13 років) * * *

Д ля мене мови народів - як зорі на небі. Я не хотів би, щоб усі зорі злилися в одну величезну, на півнеба, зірку. Д ля цього є сонце. А л е хай сяють і зорі. Хай у кожної людини буде своя зірка (Р . Гамзатов). * * * Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості не посту пається жодній із сучасних літературних мов слов’ янства ( М . Драгома

нов). 4 ...........................................................................................................

* * * Українська мова за своїми виражальними можливостями, лексичними арсеналами, музичними прикметниками, історичними надбаннями... належить до найрозвиненіших мов світу (Д . Павличко). У світі нараховують приблизно п’ ять тисяч мов. З-поміж них розрізняють мовні сім’ї, групи й підгрупи. Слов’янські мови - це група споріднених мов, які розви нулися з діалектів праслов’янської мови. Це мови слов’ янських народів (українців, росіян, поляків, болгар, чехів та ін.). Слов’ янські мови умовно поділяють на три підгрупи: південнослов’янську, західнослов’янську і схід нослов ’ янську.

Слов’я нські мови

йціоРУська Р а й с ь к а

українська македонська

е/окиьолужицыя

“їіївдеино«і°!!

Слов’янські мови Спорідненість

Українською

Спорідненість слов’янських мов виявляється в спіль ності лексики, коренів, суфіксів, префіксів, граматич них значень і форм. Так, у цих мовах однаково чи схоже звучать деякі слова. НАПРИКЛАД: Російською

Білоруською

Польською

Чеською

ІЗ син

сын

вил

гип

сонце

солнце

сонца

шіаї

svët

слово

слова

в/оию

в/ОУО

книга

кніга

кщіка

кпіііа

ъ Українська мова

Українська мова належить до однієї з найпоширеніших мов світу. Нею користуються близько 45 мільйонів людей. Крім того, українська є однією з найрозвиненіших, найбагатших і наймилозвучніших мов. Українська мова є державною в Україні.

2 І. Перекладіть текст українською мовою й запишіть. Як ви розумієте це вислов лення?

История живёт в нашем языке, в песне. Слово нам доносит из глубины веков радос ти, надежды и горе наших предков. Язык это душа народа... Ребёнок растёт, слышит первую сказку, первую песню. В его сознание вместе с материнским словом входят обычаи народа, из рассказов близких он узнаёт о де лах своих дедов-прадедов, о подвигах народ ных героев (За Олесем Гончаром). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах. 3 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (6 -8 реплік) на одну з тем: «Мова, якою спілкуються в моїй родині», «Мова, якою я спілкуюся з друзями».

Малюнок Олександра Добронецького (12 років)

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ • Які мови називаю ть спорідненими? • Які мови належ ать д о слов’янських? Н а які підгрупи їх поділяють? • Д о яко ї підгрупи слов’янських мов належ ать українська, російська й білорусь ка мови? • Я ка мова є основою всіх слов’янських мов? • Чим, на ваш у думку, подібні українська й російська мови? • Я к е місце української мови сер ед інш их слов’янських мов?

П роект у Об’єднайтеся в групи й підготуйте один із зазначених проектів. 1. Фрагмент теле- чи радіопередачі (уявної) на тему «С лов’ янські мови». Тривалість - 7-10 хвилин. 2. Стінна газета «Диво калинове» про красу й багатство укра їнської мови. 3. Соціальна реклама (плакат, інсценізація телевізійної реклами тощо) про необхідність дбайливого ставлення до мови.

Повторения та узагальнення вивченого

П овторення т а узагальнення вивченого § 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ВИВЧЕНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ П Р И ГА Д А Й М О . Що таке речення? Які є члени речення? Чим просте речення відрізняєть ся від складного? 4 І. Прочитайте текст уголос. Визначте його тип і стиль мовлення. Які природні об’єкти названо в тексті?

П РИ РО Д Н І СИМВОЛИ У К Р А ЇН И Символами країни, народу можуть бути при родні об’ єкти. Для українців найвизначнішим національним символом з-посеред природних об’ єктів є ДніпроСлавутич. Він тече через усю Україну й через усю її історію. Його оспівано в численних піснях, думах та легендах. Дніпро - національна гордість, слава України. Наша земля дуже багата на природні об’ єкти, їх любить і шанує український народ. Наприк лад, гора Говерла височіє в Карпатах, а знають її в усій державі. Говерла є найвищою точкою на території України, висота гори становить І. Шутеє. Говерла 2061 метр. Фактично частиною міста Запоріжжя нині став острів Хортиця, а це дорогий серцю кожного українця символ історії козацтва. Завдяки своєму стратегічному розташуванню Хортиця відіграла важливу роль у боротьбі нашого народу проти іноземних поневолювачів (3 посібника). II. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть однорідні члени речення, поясніть наявність чи відсутність коми між ними. 2. Визначте, які речення є простими, а які - складними. Чи є коми між частинами склад них речень?

о ^

"4 4

3. Знайдіть і зачитайте виразно речення зі вставним словом. Як це слово відокремлено на письмі? 4. З’ясуйте, які речення за метою висловлювання вжито в тексті (розповідні, питальні чи спонукальні). 5. Перекажіть усно прочитане.

5 постлкїйтя. Якими природними об’єктами славиться край (село, місто, район чи зласть), де ви проживаєте? У чому полягають особливості цих об’єктів?

Повторения та узагальнення вивченого 6 І. С пишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення й узагальнювальні слова як члени речення.

1. Я так люблю ці вересневі дні за спокій у природі у розмові за памо розь* на сливах за любов за павутину бабиного літа (В. Підпалий). 2. Па горбки трави кущики й дерева все оповите туманом ( О. Тамбієв). 3. Туман підняв свій білосніжний гребінь завис на міді молодих тополь (М . Боровко). 4. Сміються в сонці золотому річки і села і поля (Олександр Олесь). 5. І все навколо витанцьовує і білі л іл ії і зелений очерет і кучеряві верби і човен (Л . Вишневецький). 6. Мамина пісня батькова хата дідусева казка й бабусина вишиванка все це наша родовідна пам’ ять (В. Скуратпівський).

* Паморозь - (рос.) йзморозь. II. Знайдіть речення, яке відповідає схемі: О, О й О - А. III. Прочитайте виразно записані речення. 7 І. Спишіть речення. Виділіть комами звертання та вставні слова (словосполучення). Чи можуть ці конструкції бути членами речення?

1. Рідна мово без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок (П . Пере бийте). 2. Літо до побачення! І за все спасибі: за поля квітучії, ліс зеленокрилий (В. Бичко). 3. Не сумуй вербо моя похила, що багряним листям одшуміла осені пора (В. Сосюра). 4. Того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М . Рильський). 5. За словами Сергійка вчора над містом ішов справжній тропічний дощ ( С. Музиченко). II. Складіть усно речення зі вставним словом.

8 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) одне ім'я та по батькові. Складіть і запишіть із запропонованими вам словами одне речення так, щоб вони були звертаннями. Перевірте один в одного, чи правильно виконано завдання. 9 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні перед виділеним сполучником ставимо кому, а в другому - не ставимо.

1. Соняшник вигнався під стріху, і кручені паничі по ньому в’ ються

( О. Гончар ). 2. Соняшники піднялися над землею і своїм легким полум’ ям наче й тебе окрилюють, підносять ( Є. Гуцало). 10 Об'єднайте пари простих речень у складне за допомогою сполучника й запишіть, розставте потрібні розділові знаки.

1. Друзі запросили мене пограти в комп’ ютерні ігри. Я вирішив піти з батьком на риболовлю. 2. Сонце вже зайшло. Надворі почало темніти. 11 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що всі речення, крім одного, є складними.

1. Вишня губить листя на причілку хати журавель колодязний трубить в мерзлу синь (М . Боровко). 2. Дужий дошкульний вітер увірвався з моря в затишну бухту й одразу збив хвилю жбурнув у вічі холодними бризками солоної води (В. Кучер). 3. В осіннім небі журавлі курличуть і голос їхній ледве чуть з імли (Є. Летюк). 4. Уж е достигли полуниці росу вечірню трави п’ ють і в ароматі медуниці* хрущ і шевченківські гудуть (В. Со-

...........................................................................................................

Повторения та узагальнення вивченого сюра). 5. Реве Дніпро й лани широкі медами пахнуть колосом шумлять (М . Рильський). 6. Сказати легко та зробити важко (Нар. творчість). * Медунка (діал. медунйця) - трав’яниста рослина із запашними квітками. II. Підкресліть члени речення в першому та другому реченнях. III. Знайдіть речення, яке відповідає схемі: ___ ____, ___ ____, і Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТА. Складіть і запишіть діалог (6 - 8 реплік), який починався б такими словами: «Я хотів би (не хотів би) потрапити в місто, де живуть лиш е діти». Використайте звертання та вставне слово. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть розповідь про одну з яскравих подій свого життя. Використайте вставне слово й однорідні члени речення.

§ 2. ОРФОГРАФІЯ П Р И ГА Д А Й М О . Які є частини мови? 13 І. Прочитайте виразно усмішку вголос. Чому, на вашу думку, сталося непорозуміння між учителькою та учнем?

СУВОРО ЗАБОРОНЕНО Учителька, як вимагалось У плані цьогорічному, Сьогодні з класом побувала В музеї історичному. Помітила, що Гриць в музеї Знайомився з героями, Найбільше розглядав трофеї*, Цікавивсь дуже зброєю. Спитала, вже як вийшли діти З музею історичного: - Так що ти, Грицю, виніс звідти Цікавого й корисного? А Гриць зіщуливсь перед нею І з жалем каже стомлено: - Будь-що виносити з музею Суворо заборонено.

А. Динник *Трофей - яка-небудь річ як пам’ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успі ху в чому-небудь. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова. Знайдіть у них орфограми. 2. Знайдіть приклади таких іменників: а) назви істот і неістот; б) назви загальні й власні. 3. Назвіть прикметники, визначте їх групу за значенням (якісний, відносний, присвій ний). 4. Знайдіть звертання. У якому відмінку вжито іменник, яким це звертання виражено?

Повторения та узагальнення вивченого 1 4 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи траплялися з вами чи з вашими знайомими якісь кумедні історії? Розкажіть про це. 15 Знайдіть і поясніть орфограми в словах. Виберіть і спишіть 5 слів, які, на вашу думку, найскладніші в написанні.

Апельсин, лелечий, директор, режисер, тишею, сторожем, грушею, духмяний, боротьба, легкий, тонший, доньчин, у скриньці, щасливий, проїзний, пестливий, подорожжю, ніччю, статтею, радістю, тонна, Ма геллан, розписати, списати, прибережний, хтозна з ким, ні до кого. 16

КОЛО ДУМОК. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому по-різному пишемо перше слово в таких словосполученнях: шевченківські вірші, Шевченкова хат аї 2. Чому в родовому відмінку однини подана пара іменників має різні закінчення: Рима - Рим у ? 3. Яке словосполучення є граматично правильним: читати по складах, читати по складам ? 17

І. Запишіть іменники у формі кличного відмінка однини.

Козак, добродій, Андрій, Марія, парубок, сокіл, Ганна Василівна, пан Дмитро, пані Галина, друг Сергій, Наталія Іванівна Василенко. II. Від виділених імен утворіть і запишіть чоловічі й жіночі імена по батькові. Позначте суфікси. III. З одним іменником у формі кличного відмінка (на вибір) складіть усно речення із звертанням. І. Спишіть іменники, вставляючи на місці пропуску букву е (є) або и.

Сон..чко, дон..чка, міш..чок, лож..чка, кра..чок, пал..во, травич..чка, мар..во, плєт..во, книж..чка, вул..чка, річ..чка, мороз..во, мережево, кринич..чка. II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи є в них м'які звуки? 19 Випишіть спочатку послідовно слова, у яких пропущено букву е (є), а потім - слова, у яких пропущено букву о.

Кущ ..м, ДОЩ..ВИЙ, ІНЄ..М, родич..м, овоч..вий, крас..ю, вишн..вий, огорож..ю, Григоріям, калин..вий, рілл..ю , алюмінієвий, дощ..м. КЛЮЧ. Підкресліть першу букву в кожному слові перш ої групи. Якщ о ви правильно ви конали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву міста в Україні. ^20 І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, пропущену букву ніть орфограму. Правильність виконання перевірте за словником.

н.

Підкресліть і пояс

Здоровен..ий, оборон..ий, орлин..ий, лимон..ий, олов’ ян..ий, неподо ланний, жадан..ий, височен..ий, неждан..ий, силён..ий, блажен..ий. II. Виділені слова розберіть за будовою, визначте їхній спосіб творення. 21 ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Визначте, які з поданих слів треба писати разом, а які - через дефіс. Спишіть слова, знявши риску: один з вас виписує слова, які пишемо разом, а другий - які пишемо через дефіс.

Південно/західний, три/поверховий, хлібо/піч, синьо/жовтий, чотири/ разовий, чорно/зем, прем’ єр/міністр, пів/уроку, салон/магазин, тихо/ 10 ........................................................................................................................

Повторения та узагальнення вивченого струнний, кисло /солодкий , жовто/гарячий, екс/чемпіон, міні/пекарня, аби/хто, будь/кого, де/який, хтозна/який. 22 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання не з іменниками та прикметниками.

1. (Не)добрий ш лях веде в злий край (Нар. творчість). 2. Доброму каменю пісок (не)страшний (Нар. творчість). 3. Шукай (не)долі а волі (Нар. творчість). 4. Затоплю (не)долю дрібними сльозами затопчу (не)волю босими ногами (Т . Шевченко). 5. Роман з (не)сподіванки здригнувся при слухався (М . Стельмах). II. Доберіть усно синоніми до виділених слів. III. Хто зможе швидко й правильно визначити, слів якої частини мови найбільше в поданих реченнях? 23 Замініть подані словосполучення синонімічними з присвійним прикметником. Утво рені словосполучення запишіть. Позначте суфікси прикметників.

Телефон Марії, сестра Андрія, машина батька, халат лікаря, зошит дочки, адреса Оксани, ролики брата, клюв орла, голос солов’ я, вуха кроля, голова гуски, хвіст миші. 24 Від поданих іменників утворіть та запишіть прикметники за допомогою суфікса -ськза зразком. Поясніть, які зміни приголосних відбулися при цьому.

ЗРАЗОК. Париж - паризький. Волинь, Кременчук, Буг, Рига, Прага, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг. 25

І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою, замінюючи цифри словами.

В прошлом тысячелетии на островке примерно в 700 километрах от Токио было обнаружено несколько пар альбатросов, которых считали истреблёнными*. Это особенное место стали строго охранять. Через 5 лет там было уже 50 пар. Альбатросы живут очень долго, до 80 лет. За кормом для птенца родители летают очень далеко, до 200 километров от гнезда

(И з журнала «Юный натуралист» ). *Истреблённый - укр. вйнищений, знйщений. II. Прочитайте перекладений текст уголос, правильно вимовляючи числівники. Порівняйте вимову й написання числівників в українській і російській мовах. 26 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть словниковий диктант із шести слів на вивчені орфограми. Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання. 27

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Над сон(н)им с(е,и)лом високо вгорі ро(з,с)кинувся зорян(н)ий намет зага(д,т)кового неба (І . Ц ю па). 2. Ходить, ходить зима гаєм - (б іл о с н іж на, кил(е,и)мочки прост(е,и)ляє по дорі(ш,ж)ках (Марійка Підгірянка). 3. Журавлин(н)им ключ(е,и)м відмикаю осінь (Ю .Вавринюк). 4. Тільки той (не)помиляється, хто ні(до)чого не торкається (Нар. творчість). II. У першому реченні підкресліть члени речення та надпишіть скорочено над словами частини мови.

Л / І» <20

/л© 4 сторінку

М ■' ґ „і - < 1 '- * % ^ *

ЦІКАВО ЗНАТИ МОВИ ЄВРОСОЮЗУ За даним и Єврокомісії, м айж е 2 мільйони м еш канців країн Європейського Сою зу (Є С ) знаю ть українську мову. П ош иреність української мови поясню єть ся тим, що в багатьох кр аїнах Є С проживає українська діаспора (н асам пер ед у Польщі, Угорщині, Словаччині, П рибалтиці, Чехії). Турецькою мовою володіють м айж е 3 мільйони осіб. С еред оф іційних мов Є С найуживаніш ою є німецька, якою розмовляють 88 мільйонів м еш канців. П ош иреним и є та к о ж англійська, ф ранцузька, італійська. Головною мовою міжнаціонального спілкування в Є С за лиш ається англійська.

СЛОВА ДИТИНИ С по стер еж ен о , що спочатку дитина, яка вчиться говорити, засвою є іменники (як назви предметів, істот) та прикметники (як властивості цих предметів, істот), а тільки згодом - дієслова (як назви дій). П ерш і 1 0 -1 2 слів, які можна почути від півторарічної дитини, вона засвоює на основі звуконаслідування. Згодом дитина засвою є слова завдяки постійному вправлянню м ’язів гортані, язика, губ. Потім починається свідоме засвоєння слів і їх використання (3 посібника).

ЯК ЦЕ БУЛО ЛІЦЕЙ - ЦЕ ГАЙ Що ви знаєте про слово ліцей? Ліцей - це назва гаю поблизу Аф ін. Там у IV ст. до н. е. Арістотель організував ф ілософ ську школу, яку й іменували за назвою гаю ліцеєм. Пізніш е в багатьох кр аїнах так почали називати середні й вищі на вчальні заклади.

НА ДОЗВІЛЛІ 2 1

5 4

7 6

ІДЕ - ШКАНДИБАЄ кіг-

Н акресліть у зош иті кросворд. У вертикальні ряди клітин запиш іть сім синонімів до слова іти так, щоб у виділеному рядку можна було прочитати сло во синоніми (За Г. Передрій, Т. Карпенко).

т с

Буду я навчатись мови золот ої У трави-веснянки, у гори крутої, В пот ічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. Ан дрій М алиш ко

М орф ологія. Орф ограф ія. Елементи стилістики Дієприкметник 'Л

Ви знатимете: • значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтак сичну роль.

Ви вмітимете: • знаходити в реченні дієприкметники й безособові дієслівні форми на -но, -то та правильно їх використовувати в мовленні; • • • • •

розрізняти активні й пасивні дієприкметники; утворювати від дієслів дієприкметники; правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами; правильно писати дієприкметники з вивченими орфограмами; узгоджувати дієприкметники з означуваними словами.

ІІ

§ 3. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Про лексичне значення, граматичні ознаки та синтаксичну роль дієприкметника ПРИГАДАЙМО. Які граматичні ознаки має дієслово та прикметник? > 2 8 Порівняйте слова. У словах яких колонок можна визначити час, а в яких - рід і від мінок? На основі спостереження та вивченого на уроках російської мови зробіть висновок, які граматичні ознаки дієприкметник узяв від дієслова, а які - від прикметника.

Особові дієслова

Дієприкметники

освітлює наповнювали Значення

освітлений наповнена

Прикметники світлий повна

Дієприкметник (рос. причастие) — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? НАПРИКЛАД пофарбова

ний паркан, зірване яблуко, перестигле колосся. Морфологічні ознаки

Дієприкметники поєднують у собі ознаки дієслова й прикметника. Вони мають вид, час, змінюються за рода ми, числами, відмінками. Ознаки дієприкметника Дієслівні ознаки

Прикметникові ознаки

• вид: доконаний/недоко- • здатність виражати озна наний ку предмета • час: теперішній або ми • змінюється за: а) родами нулий б) числами • здатність приєднувати до в) відмінками себе залежні слова Дієприкметник узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку. НАПРИКЛАД: відчинене вікно, відчинені вікна,

за відчиненими вікнами. Синтаксична роль

У реченні дієприкметник найчастіше є означенням, рідше - частиною складеного присудка. НАПРИКЛАД: 1. Вшглекана веснами і серцями чесними наша мова (Н. Білоцерківець). 2. На луках трава була не кошена (П. Воронько).

29 І. Перекладіть усно речення українською мовою. Доведіть, що виділені слова - діє прикметники. 1. Электрический фонарик, подвешенный на ветку сосны, освещал лица детей. 2. Приятно смотреть на вымытый экран. II. Перебудуйте усно речення українською мовою, замінивши дієприкметник на сполучення з дієсловом.

30 1.3 кожної пари спів випишіть дієприкметник та доберіть до нього дієслово, від якого його утворено.

ЗРАЗОК. Загострений - загострити. Охолоджений, холодний; черствий, зачерствілий; занижений, низький; дрібний, подрібнений; працьовитий, опрацьований; збережений, береж ливий; помітний, помічений; дослідний, досліджений. II. Складіть і запишіть з трьома дієприкметниками (на вибір) словосполучення «дієприк метник + іменник». 31

І. Прочитайте виразно вірш уголос. Про яку моральну норму в ньому йдеться?

Я БЛУКО На галузці* яблуко висіло; Каменем я кинув - перебив Гілочку, аж серце заболіло: І навіщо я таке зробив? Не подумав. Лютий недотепа. За добро я розплатився злом. І стоїть коло дороги щепа, Наче птах з підстреленим крилом. Яблунько моя зеленокрила, Може, ти й заплакала тихцем. Ти для мене яблуко вродила, Я ж у тебе кинув камінцем! Засихає перебита галузь І в душі горить, немов батіг Совісті. А яблуко зосталось, Мій важкий, хоч недостиглий гріх.

Д. Павличко *Галузка - гілка. II. Знайдіть у тексті два дієприкметники та визначте усно їх число, рід, відмінок і час.

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поясніть, як ви розумієте прислів’я: «Не плюй у криницю - дове деться води напитися». За якої життєвої ситуації його можна використати?

^ 32

І. Спишіть речення. Підкресліть дієприкметники як члени речення.

1. Майдани, парки, вулиці, мости, напнуті над трамваями дроти, розсипані у просторі вогні - усе немовби в летаргійнім сні (М . Луків). 2. Від землі йде духмяний аромат уже зів’ ялих трав (О. Пархоменко). 3. Духмяне квіття закосичене скрашає мамині грядки (Д . Білоус). 4. А в передмісті, а в передмісті зриває вітер пожовкле листя ( Л. Калиновська). 5. У синьому холодному небі зрідка пролітають перед нами низькі ско лошкані хмари (О. Сизоненко). II. Усно визначте рід, число, відмінок дієприкметників. III. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

34 І. Спишіть сполучення спів. Знайдіть у кожному з них дієприкметник і поставте від нього запитання до залежного слова.

чим? ЗРАЗОК. Заплетені павутинням стебла. Зігріті любов’ ю зорі, розвантажений учора вагон, посріблені промінням хмари, тремтячий від хвилювання голос, натоптаний сіном віз, очищена від бруду дорога, залиті сонцем вулиці, оповитий* тишею ранок.

*Оповйтий - (рос.) обвитый; окутанный; объятый. II. Складіть і запишіть з двома сполученнями слів речення. 35 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи дієприкметників. Складіть і запишіть з кожним з них по два речення так, щоб в одному реченні дієприкметник виступав означенням, а в другому - присудком. Перевірте один в одного, чи правильно виконано завдання.

ЗРАЗОК. 1. Лист написаний дитячою рукою. 2. Дмитрии відправив написаний власноруч лист. 1. Споруджений, посаджений. 2. Вишитий, засіяний. І. Прочитайте. Поясніть роль дієприкметників у створенні образності в художньому тексті. Обґрунтуйте написання виділених слів.

Додому ти повернувся зовсім іншою людиною. Став на тих самих воротях і оглянувся. Несходимі дороги леж али за тобою, країни, визволені і взяті з бою міста, наступаючі й відступаючі армії юрмилися на пройдених тобою просторах. І звільнені люди, і відвойовані містечка та села, і вбиті товариші під палаючими оселями, і задимлений Берлін - усе бачиться від батьківської хати як на долоні ( О. Сизоненко). II. Запишіть текст під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з на друкованим. Підкресліть дієприкметники як члени речення. 37 Запишіть словосполучення українською мовою, замінюючи дієприкметники описо вою формою за зразком.

ЗРАЗОК. Получивший награду певец - співак, який отримав нагороду. Качающаяся ветка, позеленевшее яблоко, падающий весь день град, показавшееся из-за гор солнце. ^ 38 I. Прочитайте текст-роздум. Доберіть до нього свій заголовок. Поясніть, чому люди на найкраще має володіти рідною мовою. Які аргументи на користь цієї тези наводить ав тор? Усно перекажіть прочитане.

ГОЛОС Н А РО Д У Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки тому, що цією мовою, засвоєною змалку, вона користується повсякденно, а й тому, що рідна мова - це 16

...................................................................................................................................................................

невід’ ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі, наповненої пахощами землі. З рідною мовою мають-бо зв’ язок найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці з материних уст, затишок бать ківської хати, веселий гомін дитячого товариства й тихий шелест листя старої верби, під якою вперше зустрівся юнак з коханою дівчиною... Рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв’язує її із сучасниками, - у рідній мові чується голос предків, у ній відлунюють пере горнені сторінки історії свого народу (За Б.Антоненком-Давидовичем).

*Пахощі - (рос.) аромат, благоухание. II. Випишіть чотири дієприкметники. Визначте спочатку їхні дієслівні ознаки, а потім - при кметникові.

Малюнок Юрія Поліщука (11 років)

39 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть себе дизайнером. Вам необхідно словесно описати інтер’єр своєї майбутньої квартири (будинку). Доберіть для цього опису п’ять словосполучень із дієприкметниками.

ДОВІДКА. Пофарбований, розвішений, побілений, поклеєний, збудований, пошкоджений, прикрашений, посаджений, прикріплений.

§ 4. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Про відмінкові закінчення дієприкметників та про правопис голосних у закінченнях дієприкметників ПРИГАДАЙМО. Які відмінкові закінчення мають прикметники твердої групи? > 4 0 Зіставте відмінкові закінчення прикметників і дієприкметників. На основі спостере ження зробіть висновок про особливості відмінювання дієприкметників.

Відмінки

Прикметник

Дієприкметник

ясний ясного ясному

грітий грітого грітому

Зн.

як Н. або Р.

Ор.

ясним на/у ясному, яснім

грітим на/у грітому, грітім

Н. Р.

д.

м.

Дієприкметники, як і прикметники, змінюємо за родами (в однині), числами й відмінками. НАПРИКЛАД:

Відмінки

н. р. д. Зн. Ор.

м.

Однина Чоловічий рід закритий закритого закритому як Н. або Р. закритим на/у закритому, закритім

Знахідний відмінок

Середній рід закрите закритого закритому закрите закритим на/у закритому, закритім

Жіночий рід закрита закритої закритій закриту закритою на/у закритій

Множина закриті закритих закритим як Н. або Р. закритими (у)закритих

У знахідному відмінку однини чоловічого роду та множини дієприкметники можуть мати паралельні форми залежно від означуваного іменника. Якщо означуваний іменник на лежить до назв істот, то дієприкметник має таку саму фор му, як і в родовому відмінку. А якщо означуваний іменник належить до назв неістот, то - як і в називному. ПОРІВ НЯЙМО:

Зірвав пожовтілий листочок. Побачив посивілого дідуся. Приніс достиглі вишні. Зустрів утомлених юнаків. Місцевий відмінок

У місцевому відмінку однини дієприкметники чоловічого та середнього роду можуть мати паралельні закінчення -ому та -ім. НАПРИКЛАД: на примерзлому ґрунті - на примерзлім

ґрунті. і 41

І. Прочитайте фразеологізми й поясніть їхнє лексичне значення. За потреби скорис тайтеся фразеологічним словником.

Убитий горем, ломитись у відчинені двері, знати як облупленого, правити смаленого дуба, як з хреста знятий, стріляний горобець, заборонений плід. II. Знайдіть дієприкметники та визначте їхній рід, число, відмінок. Складіть усно речення з одним фразеологізмом. 42 І. ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАШ. Розподіліть між собою групи словосполучень. Провідміняйте письмово словосполучення. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правиль ність виконання.

1. Заощаджені* кошти, скошена трава. 2. Надрукована газета, захищене право. *Заощаджувати - (рос.) сберегать, экономить. II. З одним словосполученням (на вибір) у формі родового відмінка складіть і запишіть речення. 43 Спишіть словосполучення, узгоджуючи за допомогою відповідних закінчень діє прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку. Підкресліть букви и, і в закінченнях дієприкметників.

...........................................................................................................

Озвучен., текст, в оживаюч.. силі, за зачинен., дверима, у вишит.. сукні, із розфарбован.. плакатом, біля висохл.. озер, незгасаюч.. вогонь, з новоприбул.. пасажиром, у викопан.. криниці, серед знайден.. скарбів, у надіслан.. файлах.

ОРФОГРАМА Букви и — і в закінчен нях дієприкметників

44 Запишіть словосполучення в місцевомувідмінку. Наведіть паралельні форми. Виділіть закінчення в дієприкметниках.

ЗРАЗОК. Засіяне поле - на засіяному ( засіянім) полі. Достиглий абрикос, переповнений трамвай, тремтяче марево, захоплю ючий фільм, синіюче небо, вимите вікно. 45 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках дієприкметники в потрібному роді, числі, відмінку. Позначте в дієприкметниках закінчення.

1. Гуляють селом (здичавілий) вітри, зривають листки золотисті (М . Боровко). 2. Він ніби бачив рідну ш колу серед яблуневого саду на (залитий) сонцем косогорі (І. Цюпа). 3. Уся вулиця була заповнена запахом (пече ний) хліба (Ю. Мушкетик). 4. Пахне сіном, рибою, (засушений) луговими квітами (Ю. Збанацький). 5. (Розбитий) плити леж али долі*, (засипаний) пилом, (заплутаний) в будяки та павутиння (М . Коцюбинський). 6. До кипариса магнолія пишная чолом (заквітчаний) ніжно схилилася (Леся Українка ).

*Долі - (рос), внизу, на земле, на полу. II. Випишіть один дієприкметник у формі чоловічого роду та провідміняйте його в однині й множині. III. Виконайте письмово синтаксичний розбір четвертого речення. Запишіть дієприкметники в родовому, знахідному та орудному відмінках. Якщо є паралельні форми, наведіть їх.

Виготовлений, відроджена, виголошене. 47 І. Визначте рід, число, відмінок дієприкметників за поданими закінченнями. Доберіть до кожної схеми дієприкметник.

І______ І ИМИ, І______ І ОЮ, І______ І ому, І______ І ИХ, І______ І ОЇ, І______ І им. II. Із двома дібраними словами складіть і запишіть речення з однорідними членами. 4 8 Доберіть 4-6 дієприкметників, за допомо гою яких можна описати осінній сад (парк). Напи шіть текст-опис (5-6 речень), використавши дібрані дієприкметники. Д О В ІД К А .

зібраний, тячий.

Пожовтілий, обсипаний, оголений, вкритий, трем

49 Поясніть відмінність у значенні виділених слів. Провідміняйте словосполучення. Виділіть закінчення.

Оплачений проїзд; сплачений податок. 50 Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. За потреби скористайтеся матеріалом рубрики «Культура мовлення» (с. 49). Відредаговані речення запишіть.

1. Павло підняв лежачу на підлозі монету. 2. Нам потрібна людина, знаюча проблеми всієї галузі. 3. Із цієї випіки можуть стрибати початку ючі спортсмени. 4. Товари, користующіся попитом, розкупили швидко. 5. Завезли лікувальні препарати, успішно пройшовші випробування. 6. Група туристів сіла в потяг, слідуючий до Ужгорода.

§ 5. ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ Про те, що таке дієприкметниковий зворот, та особливості його виділення в усному мовленні й на письмі ПРИГАДАЙМО. Який порядок слів у реченні вважають прямим, а який - непрямим?

>51

Прочитайте речення. Знайдіть іменники, від яких залежать виділені дієприкметнико ві звороти. Визначте в кожному звороті дієприкметник і залежні від нього слова. Зробіть висновок про особливості дієприкметникових зворотів.

1. Над нами синіло небо, вшірсте^т^плшп^сімнім^още^ (В.Пустовіт ). 2. Листя, зірване^здіерев, золотою хуртовиною закрутилося в повітрі (В. Пустовіт). 3. На дрібнолистих гілках рясно синіють оіюрнені^сизим пилком ягоди ( Я. Стельмах). Зворот

Дієприкметниковий зворот (рос. причастный оборот) це дієприкметник разом із залежними від нього словами. НАПРИКЛАД: обнесений парканом, скошена пізнім літом,

завезений з півдня. Означуваний іменник

Іменник, від якого залежить дієприкметниковий зворот або одиничний дієприкметник, називають означуваним. НАПРИКЛАД: 1) будинок, обн^стшй^шркшюм; означуване слово

дієприкметниковий зворот

2) снюшена^Ш дієприкметниковий зворот

конюшина. означуване слово

Дієприкметниковий зворот може стояти перед означува ним іменником або після нього. Розділові знаки, інтонація

Дієприкметниковий зворот, що стоїть після означувано го іменника, в усному мовленні виділяємо інтонацією, а на письмі —комами. НАПРИКЛАД: До будинку вела дорога,

вибита сотнями ніг. 20

Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означува ного слова в середині речення, то його відокремлюємо комами з обох боків. НАПРИКЛАД: Місяць, з а л о х а н и й ^ н і^ сяє, щасливий, і світить (Олександр Олесь). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означу ваним іменником, комами та інтонацією не виділяємо. НАПРИКЛАД: На краю села стояв мщюватгі^^

цегли будинок. ПОРІВНЯЙМО:

Туристи підійшли до гори, порослої^ільхалш. До гори, порослт^ільхами, підійшли туристи. Туристи підійшли до порослої вільхами гори. Синтаксична роль

У реченні дієприкметниковий зворот є означенням.

52 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому перше й друге речення є граматично правильними, а третє - неправильним.

1. Леж ала трава, скошена косою. 2. Леж ала скошена косою трава. 3. Леж ала скошена трава косою. Доберіть спочатку до дієприкметників залежні слова, утворюючи дієприкметникові звороти, а потім доберіть означувані іменники. Запишіть за зразком.

ЗРАЗОК. Укритий; укритий срібним інеєм; укритий срібний інеєм ліс. Розірваний, намальований, побілілий. 54

І. Прочитайте текст. Поясніть, чому Степову Діброву можна назвати оазою*.

СТЕПОВА ОАЗА Я змалку люблю ліс, його таємничі, сповнені сторожкої тиші нетрі. Хутір, де ми жили до переїзду в Очеретяне, розкинувся над крутою балкою, порослою столітнім пралісом. У таврійських степах лісів мало. Та вже коли такі є серед поруділого, випаленого суховіями безмежжя, то здаються оазами. Як і ось цей праліс, названий кимось Степовою Дібровою. Росли там дуби, чорноклени, граби. А ще білокорі сокорини з листям, яке за В. Орловський. Пейзаж вжди тремтіло. Галявини в гущавині поросли нехворощем, ведмежими вушками, звіробоєм, болиголовом. А попід терновими кущами тулиться рожевоока материнка, злиняла на сонці.

За лісом - степ, пшениці, политі сонцем. Той ліс мов на чатах. Він оберігає спокій землі, гойдає й мене малого (За Л. Тендюком).

*Оаза - родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю й прісною водою. II. Доведіть, що виділені сполучення слів є дієприкметниковими зворотами. Визначте в кожному з них дієприкметник і залежні від нього слова. Знайдіть означувані іменники. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при дієприкметникових зворотах. 55 І. Спишіть. Підкресліть дієприкметникові звороти відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні.

1. Цей сад на схилі гори творили не тільки розлогі яблуні, а й зовсім молоденькі яблуньки, посаджені позаторік (Є. Гуцало). 2. На крутих гор бах мріяв густий старий дубовий та грабовий ліс, укритий інеєм (І . НечуйЛевицький). 3. Попередниками кобзарів були музиканти, зображені на фресках у Софії Київській ( І. Шаров). 4. По застиглих від нічної прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г. Хотпкевич). 5. Весел ка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко). II. Визначте, де стоять звороти відносно означуваних іменників. Обґрунтуйте пунктограму «Кома при дієприкметниковому звороті». 56 Прочитайте виразно речення вголос, звертаючи увагу на місця пауз та на підвищення чи зниження тону. Поясніть, як виділяємо дієприкметниковий зворот після означуваного іменника в усному мовленні й на письмі.

ЗРАЗОК. Книжки, / прочитані під час канікул, / я відніс до бібліотеки.

Я відніс до бібліотеки книжки, / прочитані під час канікул. 1. Аплікації, виготовлені семикласниками, були представлені на ви ставці. 2. На виставці були представлені аплікації, виготовлені семиклас никами. 3. Ялини, засипані снігом, виднілися здалеку. 4. Здалеку виднілися ялини, засипані снігом. Примітка: ^ Ч - знаки зниження чи підвищення тону; / - знак паузи. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Д ієприкметниковий зворот м о ж н а з а м ін и т и сполученням зі словом який або

що. 57 Спишіть, замінюючи виділену частину речення дієприкметниковим зворотом. Порів няйте подані й утворені речення.

ЗРАЗОК. Діти їли торт, який купила бабуся. -Д іт и їли торт, куплений

бабусею. 1. Городи, які обсадили вербами, не бояться вітрів. 2. Найкраще звуча ла пісня, яку виконував хор. 3. На подвір’ ї, яке заросло споришем, гра лися діти. 4. Лист, який надіслали електронною поштою, дійшов до адресата.

...........................................................................................................

58 Перекладіть речення українською мовою та запишіть. Підкресліть дієприкметникові звороти.

1. Где-то на лугу, затопленном водой, кричали журавли (Є. Носов). 2. Клич журавлей слышали и возле озера, расположенного за лесом (Є. Н осов). 3. Иконы, привезённые из Византии в Киев, можно было размножить для новых церквей (В. Солоухін). 59 І. Спишіть, відокремлюючи дієприкметникові звороти комами. Підкресліть ці звороти як члени речення.

1. Повітря настояне на ароматах горобини й мокрого листя приємно дурманить голову (Є. Шморгун). 2. Б іліє розквітла гречка де-не-де під синена волошками (Є. Гуцало). 3. Безмежний степ укритий снігом спав (М . Старицький). 4. Коровай - обрядовий хліб поширений серед багатьох слов’ янських народів (Л . Кожуховська). 5. Колос викупаний сонцем вкло няється мені (М . Стельмах). 6. Через вікно в очі зазирнув клапоть неба присипаний срібним теплом (С. Васильченко). 7. Холодний дощ перемі шаний з мокрим снігом заступив ясні обрії* * (А. Ш иян).

*6брій - (рос.) горизонт. II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення. 60 Перебудуйте речення так, щоб дієприкметникові звороти виділялися комами. Утво рені речення запишіть. У яких реченнях (поданих чи перебудованих) ознака, виражена дієприкметниковим зворотом, виступатиме більш яскраво, виразно?

1. Накреслений за допомогою комп’ ютера план приміщення затверди ли вчасно. 2. Тихо дрімала встелена осіннім листям земля. 3. Засіки* засипали зібраним у літк у зерном. 4. Поріділий від непродуманої вируб ки ліс зустрів нас непривітно. 5. Дідусеві подарували оздоблену мережи вом* сорочку. 6. Заплетені зеленим горошком трави м ’ яко лоскотали босі ноги.

*3асік - відгорожене місце для засипання зерна. **Мереживо - ажурний узор на місці висмикнутих із тканини ниток. і Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Обґрун туйте вживання розділових знаків. 1. Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплис тою росою (М . Коцюбинський). 2. Любов до Вітчизни починається з любові до б(е,и)різки біля рідної хати до ст(е,и)жини на городі втоптаної дитя чими ногами (М . Рильський). 3. Б іля хатини пр(е,и)тулився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик (О. Донченко). 4. Довкола пло щі стояли ч(е,и)пурні будиночки закриті городами і садами... (Ю. Тис). 5. Б іля горба було нев(е,и)лике озерце сховане в заростях лози з б(е,и)регами зарослими осокою (І . Багмут). 6. На подзьобаному дощем піску залишилися ві(д,т)битки його босих ніг (А. Ш иян). II. Визначте граматичні ознаки виділених дієприкметників.

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Випишіть із підручника історії або географії п’ять речень з дієприкмет никовими зворотами. Підкресліть звороти як члени речення. ВАРІАНТ Б. Розгляньте репродукцію картини Катерини Білокур «Рідне поле». Складіть і запишіть за картиною чотири речення з дієприкметниковими зворотами. Підкресліть звороти як члени речення. За потреби скористайтеся довідкою.

К. Білокур. Рідне поле ДОВІДКА. Скроплена дощем; зігріта сонцем; оповита сизим ранковим

туманом. 63 І. Утворіть із кожної пари речень одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Утворені речення запишіть.

1. Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони розтулені назустріч теплу й сонцю. 2. Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене медовими запашними плодами. 3. Хмари здавалися важкими й суво рими. Вони нависли над обрієм. 4. Прометей подолав нелегкий ш лях від темряви до світла. Його прикували до скелі. II. Підкресліть головні й другорядні члени речення. 64 Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. Перекладіть усно речення українською мовою, уникаючи помилок.

1. Пастух увидел наш костёр, заночевавший в горах. 2. Подгоняемая лодка волнами неслась по реке. 3. Водитель впервые в своей жизни ехал на машине, окончивший курсы. 4. Через несколько дней сторож поймал воробья на заводе, клевавшего дрова. 65 Перебудуйте речення, замінюючи дієслова дієприкметниками (за зразком). Запишіть утворені речення. Підкресліть у них головні й другорядні члени речення. Обґрунтуйте розділові знаки.

ЗРАЗОК. Гори вкрив туман. Виднілися гори, вкриті туманом. 1. Тополі повалив буревій. 2. Трави склали в покоси. 3. Срібну ніч укрив серпанок. 4. Землю напоїли ранкові роси. 24 ........................................................................................................................

§ 6. АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ Про ознаку предмета, який сам виконує дію, і ознаку предмета, над яким виконують дію > в б Порівняйте дієприкметники в словосполученнях обох колонок. Поміркуйте, які з діє прикметників виражають ознаку за дією, яку виконує сам предмет.

зів’ я л і квіти згаслий вулкан

Акт ивні

Пасивні

вишитий рушник налитий чай

За значенням дієприкметники поділяють на дві групи: ак тивні й пасивні. Активні (рос. действительные) дієпри кметники виражають ознаку предмета за дією, яку він сам виконує. НАПРИК ЛАД: погасле вогнище, розквітле дерево. Пасивні (рос. страдательные) дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яку виконує над ним інший предмет. НАПРИКЛАД: розбита склянка, привезений подару нок, зрубане дерево.

67 Доведіть, що в поданих словосполученнях ужито лише пасивні дієприкметники. Доповніть кожне словосполучення іменником, який означає виконавця дії.

Розбите скло, розсипаний цукор, зіграна роль, виконане завдання, ви прана білизна, захована річ, передплачений журнал.

68 І. Прочитайте текст, а потім запишіть його під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Море... Комусь воно відкривається від підніжжя знаменитого Дюка в Одесі й сягає далі - аж крайнеба, де зливається з ним у нескінченну мінливу блакить, звідки вири нають націлені на порт цяточки кораблів і куди зникають океанські велетні. Д ля інших море - це прочитані книжки про нього, переглянуті фільми, прослухані розповіді бувальців. І постає з них оманний і розпливчастий образ чогось загадкового й нескореного в неозорій, збуреній хвилею водній пустелі (За В. Конаиіевичем). II. Підкресліть дієприкметники як члени речення, надпишіть над ними скорочено групу за значенням. 69

Пам’ятник Дюку (м. Одеса)

Запишіть дієприкметники у дві колонки: 1) активні; 2) пасивні.

Настояний, зсунутий, куплений, умитий, сумуючий, зліплений, скри пучий, відрізаний, зношений, мислячий, знайдений, зораний.

> 70 Знайдіть словосполучення з пасивними дієприкметниками й запишіть їх українською мовою. За потреби скористайтеся перекладним словником.

Освещённая фонарями улица; неокрашенные стены; нарисованный цветок; разбросанные по комнате вещи; развивающийся флаг; манящий аромат; подаренная книга.

&___

71 ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Розподіліть між собою слова. Складіть і запишіть два речення з обраним словом так, щоб у першому реченні воно було дієприкметником, а в другому особовим дієсловом. Підкресліть ці слова як члени речення.

Зраділа, зблідла. 72 Спишіть прислів’я, ставлячи на місці присудків пасивні дієприкметники з довідки у відповідній формі. Поясніть, від чого залежить рід, число, відмінок дієприкметника.

1. Тільки сир одкладений гарний, а ... робота - погана. 2. Дів ка ... , а хата не метена. 3. Зароблений сухар краще ... бублика. Д О В ІД К А . Одкладений, крадений, заплетений.

§ 7. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ П р о те, як творимо акт ивні дієприкм ет ники теперішнього й минулого часу, та про особливост і вж ивання їх у мовленні П Р И Г А Д А Й М О . У чому особливість суфіксального способу творення слів? > 7 3 Визначте будову поданих активних дієприкметників. Зробіть висновок, які суфікси характерні для активних дієприкметників теперішнього часу, а які - для дієприкметників минулого часу.

Минулий час розквітлий зблідлий

Час Вид

Теперішній час процвітаючий сплячий

Активні дієприкметники мають форми теперішнього й минулого часу та зберігають вид того дієслова, від якого їх утворено.

Творення активних дієприкметників Теперішній час Творимо від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомо гою суфіксів -уч- (-юч-), -ач- (-яч-): в’януть + уч = в’янучий, киплять + яч = киплячий

Минулий час Творимо від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: .А . потемшрги + л = потемнілий, промокнути + л = промоклий

ЗВЕРН ІТЬ УВА ГУ! 1. При творенні активних дієприкметників минулого ч асу суф ікс -ну- основи інфінітива випадає: засохнути - засохлий, змерзнути - змерзлий. 2. О снову інф інітива виділяємо в неозначеній ф ормі дієслова після відки д ання суф ікса -ти. НАПРИКЛАД: згоріти. 74 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому лише від другого дієслова можна утворити активний дієприкметник минулого часу.

Зеленіти, позеленіти. 75 І. Запишіть активні дієприкметники у дві колонки: 1) теперішнього часу; 2) минулого часу. Позначте суфікси.

Киплячий, згорілий, розквітлий, в’яну чий, опалий, обважнілий.

.д ч - ( - Я Ч - )

"-П"

-уч-(-юч-)

II. Виділені дієприкметники розберіть за будовою, визначте спосіб їхнього творення. 76 І. Утворіть від першої групи дієслів активні дієприкметники теперішнього часу, а від другої минулого часу. Виділіть дієприкметникові суфікси.

1. Замерзають, відпочивають, процвітають. 2. Опасти, спорожніти, застигнути. II. З двома утвореними дієприкметниками (на вибір) складіть і запишіть речення. 77 І. Спишіть словосполучення, утворюючи від поданих у дужках інфінітивів активні дієприкметники минулого часу та узгоджуючи їх з іменниками.

ЗРАЗОК. ( Засмагнути) обличчя - засмагле обличчя. (Вигоріти) трава; (замерзнути) річкою; (позеленіти) вода; (прив’ яти) огудиння; (розквітнути) дерева; (присохнути) гілка; (танути) сніг; (схуд нути) дитя. II. З двома утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення з дієприкметнико вими зворотами.

Особливості вживання

У сучасній українській літературній мові, на відміну від російської, немає активних дієприкметників минуло го часу із суфіксом -ш- (-вш-). Замість них використову ємо описові форми або дієприкметники із суфіксом -л-. НАПРИКЛАД: який закінчив школу (а не закінчивший); наболіле питання (а не наболівше). Обмежені вживанням й активні дієприкметники тепе рішнього часу. Замість них використовуємо описові фор ми зі словами який, що. НАПРИКЛАД: який говорить (а не говорячий), який іде (а не ідучий), який протікає (а не

протікаючий).

П О Р ІВ Н Я Й М О :

УКРАЇНСЬКОЮ загасле багаття висохла білизна стомлені люди сніг, що випав турист, який відпочив який росте на вулиці струмок, який біжить який говорить який чекає (жде) який боровся

роайською погасший костёр высохшее бельё уставшие люди выпавший снег отдохнувший турист растущий на улице бегущий ручей говорящий ожидающий боровшийся

78 І. Замініть за зразком сполучення слів синонімічними словосполученнями з активни ми дієприкметниками і запишіть. З двома словосполученнями (на вибір) складіть і запи шіть речення.

ЗРАЗОК. Листя, яке опало - опале листя. 1. Трава, яка висохла. 2. Шхуна, яка дрейфує. 3. Гості, які зголодніли. 4. Волосся, яке посивіло. 5. Дружба, що міцніє. 6. Пальці, які задубіли. II. Знайдіть серед утворених словосполучень фразеологізм. Поясніть його лексичне зна чення. Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою. Поясніть особливості перекладу активних дієприкметників.

Заболевший ребёнок, уставшие путешественники*, потемневшее озеро, бушующее море, умывающаяся кошка, угасшая звезда, поющие соловьи, небьющиеся стаканы, приближающийся поезд, не прекращавшийся всю ночь дождь, растущие цветы, бегущий ручей, склонившаяся на берегу ива**, побеждавший в конкурсе артист. * Путешественник —(укр.) мандрівнйк. ** Ива - (укр.) верба. 80 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте сполучення слів. Поясніть суть допущених у них помилок. Відредаговані сполучення запишіть.

Біжучий дорогою хлопчик; протіка юча бочка; підійшовший чоловік; за губившийся собака; пишуча вірші дівчинка; сидячі в залі глядачі; ви конуючі завдання учні; побілівший листок; посивівший чоловік; чекаючі автобус пасажири. 81

ПРАВИЛЬНО збіднілий постарілий який перебігав який перебігає який протікає вимірювальний

НЕПРАВИЛЬНО збіднівший постарівший перебігавший перебігаючий протікаючий вимірюючий

Перекладіть речення українською мовою і запишіть. За потреби скористайтеся ро сійсько-українським словником.

ЗРАЗОК. Добавил соли в кипящую воду. - Додав солі у воду, що кипіла. 1. Растущая в нашем саду земляника. 2. Я заметил грибок, спрятавший ся под листиком. 3. Слетевшиеся к кормушке воробьи быстро склевали брошенные им крошки. 4. Лося спугнул шум машины, приближавшейся по шоссе. 5. Сквозь туман смутно виднелись деревья, чернеющие на про тивоположном берегу реки. Словничок Земляника - (укр.) полуниця; кормушка - (укр.) годівничка; смутно - (укр.) неясно. 82 І. Спишіть, замінюючи подані в дужках дієслова активними дієприкметниками. Під кресліть дієприкметники як члени речення.

1. На столі дбайливо загорнутий у чистий рушник лежав (зачерствіти) окраєць гречаного хліба (О. Донченко). 2. Тихий вітер встилає (опасти) листям стежки старого саду (І. Нечуй-Левицький). 3. До боровика шматочком осіннього сонця присусідився (пожовкнути) березовий листок (М . Стель мах). 4. Напівпрозорі (жовтіти) та червоніючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (М . Коцюбинський). II. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

§ 8. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Про те, як творимо пасивні дієприкметники, та про написання голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників ПРИГАДАЙМО. Як виділити основу інфінітива? > 8 3 Визначте будову поданих пасивних дієприкметників. Зробіть висновок, які суфікси характерні для пасивних дієприкметників. Форму якого часу мають ці дієприкметники?

Згаданий, переписаний, вимощений, скроплений, зігнутий, відкритий.

Час Тво рення

Пасивні дієприкметники мають форми лише минулого часу. Пасивні дієприкметники творимо від основи інфінітива за до помогою суфіксів -н-, -єн- (-єн -), -ти-. НАПРИКЛАД: /\

-н-

/Ч

-то-єн- (-єн-) читати —» читаний погризти —» погризений бити -> битий обрати —» обраний озброїти —> озброєний вибити -> вибитий

Від дієслів із суфіксом -ну- та від дієслів з буквосполученням -оро-, -оло- в корені можна утворити паралельні форми дієприкмет ників - із суфіксом -т- та із суфіксом -єн-. НАПРИКЛАД: згорнути - згорнутий, згорнений; одягнути - » одягнутий, одягнений. Зміна звуків

Коли пасивні дієприкметники творимо за допомогою суфікса -ен-(-єн-) від основи, яка закінчується на голосний, то цей го лосний випадає. НАПРИКЛАД: досоли,ти - » посолений.

ЗВЕРН ІТЬ УВА ГУ! При творенні пасивних дієприкм етників перед суф іксом -єн- приголосні звуки можуть чергуватися (як і в 1-й особі однини дієслів теперіш нього часу). П О Р ІВ Н Я Й М О : 1) запросити - запрошу-запрошений;

2) розбудити - розбуджу- розбуджений: 3 ) замовити - замовлю - замовлений.

Правопис

У суфіксах пасивних дієприкметників за вжди пишемо: • букву е (с ), а не в, ї (заплачений, зачи

нений, присвоєний ); • одну букву н (розказаний, закінчений). ОРФОГРАМИ

Буква н у суфіксах пасивних дієприкметників. Буква е в суфіксі -єн- пасивних дієприкметників

скоше на

84 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому слові кожної пари маємо суфікс -ти, а в другому - -т-. _ //Ч А „ ✓ '"ч А „

Помити - помитии; накритися - накритии.

85 І. Порівняйте пари слів. Поясніть, які фонетичні зміни відбуваються при творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -єн-.

Погодити - погоджений, об’їздити - об’їжджений, знизити - зниже ний, постригти — пострижений, скоротити — скорочений, оголосити — оголошений, сікти - січений, вимостити - вимощений, загубити - загублений. II. Спишіть. Підкресліть букви, що позначають звуки, які прочергувалися. І. Утворіть від дієслів і запишіть пасивні дієпри кметники. Від виділених слів утворіть паралельні форми. Позначте суфікси.

Зібрати, подолати, обстругати, атакувати, зупинити, загородити, розщепити, обставити, захистити, оголосити, змолотити, змолоти, під перти, взути, розкрити, огорнути, натягнути.

- Є Н -(- Є Н -) -Н -т -

II. Складіть і запишіть речення з двома утвореними діє прикметниками (на вибір). 87 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть і обґрунтуйте орфограми в суфіксах пасивних дієприкметників.

Засекреч(е,и)ний, обмет(е,и)ний, визна(н,нн)ий, обкле(ї,є)ний, струш(е,и)ний, відчин(е,и)ний, напо(ї,є)ний, затрима(н,нн)ий, заскл(е,и)ний, заплет(е,и)ний, залиш(е,и)ний, запряж(е,и)ний, відпрош(е,и)ний, представл(е,и)ний, написа(н,нн)ий, окресл(е,и)ний. II. Розберіть за будовою виділені дієприкметники.

ЗО ...........................................................................................................

г 88 І. Розгляньте репродукцію картини І. Сколоздри «Коломийки». Уявіть, що ви є її автором. Як би ви її назвали? Скажіть, що зображено на передньому, а що - на задньому плані картини. Яка кольорова гама переважає на полотні?

І. Сколоздра. Коломийки II. Напишіть невеликий текст-опис (6 -8 речень) за картиною, використавши не менше чотирьох пасивних дієприкметників. 89 І. Спишіть речення, замінюючи виділені сполучення слів дієприкметниковими зворо тами. У яких зворотах ужито пасивні дієприкметники?

ЗРАЗОК. Хмари, які нависли над обрієм, здавалися суворими. - Хмари, навислі над обрієм, здавалися суворими. 1. Квіти, які подарували під час зустрічі, Марина забрала із собою. 2. Трава, яку скосили вчора, майже посохла. 3. Яблука, які достигли пізньої осені, були солодкими. 4. До лісникового обійстя* вела стежка, яка заросла бур’янами. 5 На стенді розмістили плакат, який намалювали учні 7 класу.

*Обійстя - (рос.) усадьба, двор. II. Випишіть два пасивні дієприкметники та виконайте їх словотвірний розбір і розбір за будовою.

90 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАШ. І. Розподіліть між собою групи слів і утворіть пасивні дієпри кметники. Від яких дієслів можна утворити паралельні форми? Обміняйтеся зошитами й перевірте один в одного правильність виконання.

1. Пиляти, підписати, створювати, преміювати, маскувати, стиснути. 2. Посадити, позолотити, удосконалити, колоти, повернути, адресувати. II. Складіть і запишіть складне речення з одним утвореним дієприкметником.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 1. Д л я української мови пасивні дієприкметники теперішнього часу не є характерним и. Під ч ас п ерекладу з російської мови їх потрібно передавати описово. Н А П Р И КЛ А Д : привозимый товар - товар, який привозять. 2. В українській мові в суф іксах пасивних дієприкм етників пиш ем о одну букву н, а в російській мові - дві. П О Р ІВ Н Я Й М О :

РОСІЙСЬКОЮ обвешанный награждённый плетённый

українською

обвішаний нагороджений плетений

1 91 Запишіть словосполучення українською мовою. Порівняйте написання дієприкмет ників в українській і російській мовах. З двома словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть речення.

Нарисованный портрет, сохранённые доказательства, сломанное дерево, награждённая грамотой, затопленный водой, расположенный за домом, позолоченный купол, проданный товар, обветренные губы, окрашенная скамейка, ожидаемый приказ, освещаемый двор, читаемая книга, слы шимый сигнал. 92

I. Прочитайте текст. Визначте його основну думку.

ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ Пересопницьке євангеліє - визначна пам’ятка староукраїнської мови шістнадцятого століття, що зберігається в Національній бібліотеці імені Володимира Вернадського. Ц я книга - одне з рідкісних видань, створе них до появи в Україні друкарської техніки. Тоді книги переписували від руки спеціально підготовлені для цього люди. Рукопис Євангелія оздоблений мініатюрами, заставками й ініціалами. Читання книжок у всі часи було пов’язане з особливим психологічним Пересопницьке настроєм, що допоміг би читачеві не лише уяви Євангеліє ти описані події, а й побачити їх. Високим художнім рівнем виконання відзначаються чотири мініатюри із зображенням апостолів Матвія, Марка, Луки й Івана, обрамлених пиш ним рослинним орнаментом.

...........................................................................................................

Автором мініатюр дослідники вважають переписувача книги Михайла. Він був родом із села Пересопниця, що на Волині. Отже, навіть у віддалених куточках України в X V I столітті жили високоосвічені люди (За О. Хар

ченком). II. Випишіть словосполучення «пасивний дієприкметник + означуваний іменник». Дієпри кметники розберіть за будовою. Поясніть їхній спосіб творення. 93 Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленими буквами и, ї в прик метниках; 2) зі вставленими буквами е, є в дієприкметниках.

Накле..ні марки, бабус..на порада, принесений вітром, плет..на з лози, сестр..на допомога, пташ..ний спів, зароблені гроші, відкладена справа, матер..на пісня, відчин..ні двері, змі..ний хвіст, Оленч..на кімната. 94 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте орфограми в дієприкметниках. Підкрес літь дієприкметникові звороти як члени речення.

Посла(нн,н)і князем вершники мчали щодуху, міняючи в селах стомл(е,и)них коней. Ледь помітна дорога спочатку їх вивела на заболоч(е,и)ну заплаву якоїсь невеличкої, перетнутої бобровими гатями річки, а потім - на високий пагорб, що раптово закінчився урвистою кручею. Перед вершниками лежала прекрасна земля, освітл(е,и)на сонцем, помережа(нн,н)а ріками, заводями, озерами й протоками, вкрита темно-зеленими лісами й буйними зеленими травами, заквітча(нн,н)а свіжими барвами (3 довідника). II. Знайдіть усі пасивні дієприкметники й позначте в них суфікси. Усно визначте час і вид дієприкметників.

§ 9. НАПИСАННЯ Н Е З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ Про те, коли не з дієприкметниками пишемо разом, а коли - окремо П Р И ГА Д А Й М О . Коли не з прикметниками пишемо окремо? Зіставте подані попарно сполучення слів. На основі спостереження поясніть, що впливає на роздільне написання не з дієприкметниками.

незасіяне поле - не засіяне вчасно поле небачені дива - ніким не бачені дива

НЕ з дієприкметниками пишемо РАЗОМ

якщо дієприкметник є означенням і не має при собі залежних слів:

Місяць зазирнув у незалинене вікно. якщо не входить до складу префікса недо- й означає неповну якість: недописаний, недопечений 33

О К РЕМ О

якщо дієприкметник є означенням і має при собі залежні слова: коли І

Місяць зазирнув у не^ачмнене звечора вікно. якщо є протиставлення або щось заперечується:

1) не скопаний, а виораний город; 2) ні, город не скопаний якщо дієприкметник у реченні є присудком:

1) Питання залишилися не з’ясованими. 2) Город не скопаний. З) Дурням закон не писаний. П О Р ІВ Н Я Й М О :

,--------------у

1) ненадісланий лист - не надісланий вчасно лист; і

2) неполоханий заєць - не полоханий мисливцями заєць; У

3) нездоланий народ - ніким не здоланий народ; 4) Грілися на сонці незірвані яблука. - Яблука не зірвані. 96 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому лише в другому реченні не з дієприкметником пишемо разом.

1. Ми йшли не освітленою ліхтарями вулицею. 2. Увечері ми йшли неосвітленою вулицею. 3. Вулиця не освітлена. 97

І. Спишіть прислів'я. Поясніть їхнє значення.

1. З необдуманих слів і кури сміються. 2. Де хата не метена, там дівка не плетена. 3. Незваному гостю місце за дверима. 4. Не хвали кашу, коли просо не просіяне 5. У лінивого ліж ко до спини не прив’язане, а прикле єне. 6. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. II. Підкресліть і обґрунтуйте орфограму «Не з дієприкметниками». Поміркуйте, чому написання не з дієприкметником не завжди можна перевірити за орфографічним словником. 98 Доберіть до дієприкметників пояснювальні слова, які відповідали б на поставлені в дужках питання. Запишіть утворені сполучення. Поясніть орфограму «Не з дієприкмет

никами». ЗРАЗОК.

Ненаписаний (ким?) вірш - не написаний мною вірш.

1. Надісланий (коли?) рахунок. 2. Непомічені (ким?) помилки. 3. Неосвітлені (як?) вулиці. 4. Ненадрукований (з якої причини?) текст. 5. Ненаповнений (чим?) басейн. 6. Непідтверджений (ким?) факт. 7. Неоплачений (коли?) проїзд. 99

І. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть і обґрунтуйте орфограми.

(Не)вимовлене мною слово; (не)политі за тиждень квіти; ще (не)відремонтована кімната; (не)закінчена картина; (не)скопаний город; (не) спростовані ніким звинувачення; (не)змащений віз; (не)сходжені стежки; (не)позичені батьком інструменти; талан (не)позичений, а власний; вчасно (не)скошене жито; (не)бачені простори; шибки* (не)затулені фіранками; ніким (не)помічені помилки; (не)сказане, а написане вітання.

*Шйбка - (рос.) стекло (оконное); окно, окошко. II. Складіть і запишіть речення з виділеними сполученнями.

...........................................................................................................

І. Складіть і запишіть з кожним словом по два речення так, щоб у першому речен ні дієприкметник був означенням, а в другому - присудком. Форму слова можна змінювати.

ЗРАЗОК. Залишилися нерозгадані таємничі. Таємничі не розгадані. Не/висохлий, не/обґрунтований, не/полагоджений. II. Поясніть спосіб творення поданих дієприкметників. 101

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте орфограми.

1. Материнські (не)доспані ночі, колискової ніжність свята... (Р. Бра тунь). 2. У давнину природа просто зачаровувала людину своїми (незвіда ними таємницями (М . Дмитренко). 3. Ніким (не)помічений і веснував клен, і літував (М . Магера). 4. Чисте, (не)заросле місце то звужувалося, то місцями розходилося, ніби озерце (І. Нечуй-Левицький). 5. Від лиману до самого обрію лежить рівний, ще (не)присмалений сонцем степ (Д. Міщенко). 6. Лише мох вкривав собою оте віковічне, ніким (не)займане каміння (А. Шиян). 7. Засмалені матроси співають на палубі про (не)відкриті ще землі, про зелені тропічні країни (Олесь Гончар). II. Підкресліть дієприкметники й означувані іменники як члени речення. У дієприкметниках виділіть суфікси. ^102 Доберіть до прикметників дієприкметники-синоніми з не. За потреби скористайте ся словником синонімів. Складіть з дібраними словами речення і запишіть.

Босий, зелений (який не дозрів). 103 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має виписати, розкриваючи дужки, словоспо лучення, у яких не з дієприкметниками пишемо окремо, а інший - у яких пишемо разом. Зіставте свої записи.

(Не)засаджені помідорами грядки; (не)завершена робота; (не)висушене заздалегідь насіння; (не)доплетений кошик; груші ще (не)зірвані; (не)доспівані пісні; (не)сказані на прощання слова; (не)сказані слова; (не)здійснені мрії; ніким (не)читані вірші; (не)викопана картопля; (не)закінчений портрет; кофта (не)шита, а в’язана; (не)підписана вчора заява; (не)відпрацьований механізм; (не)закінчена фраза; (не)полита досі розсада. 104 І. Перебудуйте речення так, щоб не з дієприкметниками писалося окремо. Утво рені речення запишіть.

1. До вечора залишився один нерозвантажений фургон. 2. На серці ятри ла незагоєна рана. 3. У садку буяла нескошена трава. 4. Недостиглі ягоди так і залишилися лежати на столі. 5. Хлопці йшли неосвітленою вулицею. 6. Зник ли незбережені файли. 7. Ненаписані книжки ще чекають на своїх авторів. II. Випишіть виділені дієприкметники, розберіть їх за будовою та визначте їхні дієслівні ознаки (вид, час). 105 І. Утворіть і запишіть із двома словами (на вибір) по два речення так, щоб у одно му випадку не з дієприкметником писалося окремо, а в іншому - разом.

(Не)прополений, (не)доплетений, (не)накритий, (не)затоплені, (не)метена, (не)виконаний, (не)присмалений, (не)розгаданий, (не)огороджений. II. Підкресліть дієприкметники як члени речення.

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Я к вам уж е відомо, багато російських дієприкметників перекладаємо укр аїн ською мовою з а допомогою конструкції з який (що). Н А П Р И К Л А Д : вьющийся який (що) в ’ється. П роте та ка конструкція не завжди є б аж аною . Щ об зберегти стрункість, органічність, милозвучність ф р аз перекладачі використовують чи м ал о інших способів. Н асам п ер ед конструкцію з який (що) у багатьох випадках легко можна замінити якимось одним словом. Н А П Р И К Л А Д предмети, що руха ються - рухомі предмети; тренування, що затягнулося - затяжне (таке до вге) тренування; діти, які відпочили, пішли да лі-діт и, відпочивши, пішли далі. Іноді перекладачі перебудовують речення. Н А П Р И К Л А Д : Почувся скрегіт

кріплень, що лопнули. - Почулося, як зі скреготом лопнули кріплення.

§ 10. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ Про те, як відрізнити дієприкметники від прикметників, та про написання н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження П Р И ГА Д А Й М О . Коли в суфіксах прикметників пишемо

нн7

>106 Зіставте слова в колонках. Які зі слів виражають постійну ознаку предмета, а які змінну? На основі спостереження поясніть, як відрізнити дієприкметники від прикметників.

Дієприкметники киплячий дозрілий підписаний Перехід у прикметники

Прикметники кипучий зрілий підписний

Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслів і перехо дити в прикметники. П О Р ІВ Н Я Й М О !

Дієприкметники

битий дощами шлях сіяне через сито борошно

Дієприкметники, які переходять у прикметники

битий шлях сіяне борошно

У сполученнях смажена риба, квашена капуста підкреслені слова - прикметники, бо вони виражають постійну ознаку предмета. У сполученнях смажена на олії риба, квашена в діжці капуста ті самі слова - дієприкметники, оскільки виражають змінну ознаку предметів (за дією). Прикметники дієприкметникового походження виражають постійну, сталу ознаку предмета. Н А П Р И К Л А Д : стиглий

кавун, колючий дріт, палена цегла. 36

Наголос

Дієприкметники й прикметники можуть різнитися наголо сом. ПОРІВНЯЙМО: печена картопля, варена риба (дієприк метники); печена картопля, варена риба (прикметники).

Перехід в іменники

Дієприкметники можуть також переходити в іменники. У такому разі вони виступають назвами предметів ( полоне ний, учений, уповноважений тощо) і в реченні є підметами або додатками. НАПРИКЛАД: 1. Пряди, пряди - ниток багато білих заручешй потрібно на весілля (Леся Українка). 2. Полонених відправлено в глибокий тил (Ю. Яновський).

Написання

У суфіксах (-єн-, -н-) пасивних дієприкметників пишемо одну букву к. У наголошених суфіксах (-анн-, -енн-) при кметників дієприкметникового походження пишемо нн. ПОРІВНЯЙМО: Дієприкметники

Прикметники

несказаний нездбланий нескінчений

несказанний нездоланний нескінченний

ОРФОГРАМА Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження 107 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому лише в першому реченні виділене слово є дієприк метником.

1. Битий не раз ворог відступав на захід. 2. Колеса торохтіли по битій дорозі. 3. Битий небитого везе. 108

Випишіть словосполучення з прикметниками.

Переможна хода, цілю щ і трави, зцілений пацієнт, посолені огірки, со лоні помідори, улюблений письменник, похилений тин, похилений на захід, печений пиріжок, печений гарбуз, гнила картопля, зігнилі буряки, достиглі черешні, стигла вишня, плакуча верба, блискучий виступ, не вблаганний час, розталий сніг, посивіле волосся, виправдана доброта. II. Складіть і запишіть речення з двома словосполученнями (на вибір). 109 І. Спишіть слова, поставте в них наголоси та позначте суфікси. Які слова є при кметниками, а які - дієприкметниками?

Незрівняний - незрівнянний, нездійснений — нездійсненний, неоцінен ний - неоцінений, несказаний — несказанний. II. Поясніть лексичне значення виділених слів. Складіть з ними речення. Скористайтеся інформацією на с. 49.

Визначте спільні та відмінні морфологічні ознаки виділених слів у сполученнях.

Зелене поле, позеленіле навесні поле. 111 І. Спишіть, ставлячи замість крапок н або нн. Підкресліть та обґрунтуйте орфо граму «Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження».

Широче..ий, переможе..ий, страшений, незнйще..ий, незнище..ий, заси паний, з’єдна..ий, незрівнЯпИЙ, незрівня..ий, нездбла..і, нездола.л, освітле..ий, невблага..ий, написа..ий, незліче..і, незліче..і, скоше..ий. II. Поміркуйте, чи в усіх випадках у прикметниках у наголошених суфіксах пишемо нн? Скористайтеся такими прикладами: скажений, навіжений, олов’яний, електронний, бу

денний. Л і2 І. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення слів летючий і літаючий. Доведіть, що лише в одному з поданих словосполучень є дієприкметник.

Летюча миша, летючий крок, летючі комахи, летюча вдача, літаюча тарілка, літаючий птах. II. Поміркуйте, чи обидва слова можуть вживатися в переносному значенні. 113 Спишіть прислів'я й приказки. Поясніть, як ви їх розумієте. Підкресліть іменники дієприкметникового походження відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні.

1. Лежачого не б’ють. 2. Згаяного* часу і конем не доженеш. 3. У багача очі завидющі, а руки загребущі. 4. Балакуча людина часто кається. 5. Дівка заплетена, а хата не метена. 6. Ученому світ, а невченому тьма. 7. Обіцяного три роки ждуть. * Згаяний - марно витрачений. 114

Спишіть. Знайдіть дієприкметники, які перейшли в прикметники та іменники.

1. Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І.НечуйЛевицький). 2. Коло самого бліндажа* Туманов настиг полонених (П. Панч). 3. Машина артилеристів круто завернула під горою і почала забирати по ранених (В. Кучер). 4. Почало з’являтися на столі... і печене, і варене, і смажене, і парене (М . Стельмах). 5. Перші атакуючі зайняли рубежі про тивника (О. Гончар). 6. Поміж зів’ялим полином, по килимах пожовклої цілинної трави, через горби звивається широкий битий ш лях (І. Ле).

*Бліндаж - оборонна споруда з міцним покриттям для захисту воїнів від вогню противника. 115 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви здійсни ли морську подорож, під час якої мали можли вість протягом одного дня пожити на неймовірно красивому острові. Доберіть і запишіть 6 -8 сло восполучень з дієприкметниками, за допомогою яких можна описати побачене під час відпочинку. 116 Запишіть словосполучення у дві колон ки: 1) з прикметниками; 2) з дієприкметниками. Уставте, де потрібно, пропущену букву н.

......................................................

Останній рейс, численні оплески, засипан..ий піском, замислен..і постаті, вимазан..і в болоті, винайден..ий українцями, нескінченні дощі, нескінчен..а розмова, незрівнянна дорога, незрівнян..а краса, втрачен.л надії, посипан..е цукром, нездійсненний політ, нездійсненні мрії. 117 І. Прочитайте текст. Визначте тему й мікротеми прочитаного. Обґрунтуйте поділ тексту на абзаци.

Кити, що таранять шлюпки й кораблі, зовсім не вигадка письменників. Ось достовірна хроніка нападів на ко раблі, здійснених китами за п’ять років. Восени 1965 року біля берегів Канади в результаті зіткнення з китом розійшлися шви в обшивці французького торпедного катера. Внутрішні відсіки були затоплені водою, і судно затонуло. Тварина ж, очевид но, відбулася легким пораненням. Розвива ючи величезну швидкість, кит помчав у відкритий океан. Тієї ж осені в Антарктиці пораненим кашалотом було «торпедовано» китобоєць «Циклон». Кит наніс таранний удар головою, на палубу хлюп нула вода. Про ремонт у відкритому океані нічого було й думати, і пошко джене судно терміново евакуювали до Владивостока. Гірка доля спіткала в грудні 1968 року екіпаж новозеландської гоночної яхти «М атуну». У Тасмановому морі чотирнадцятиметрова яхта була розтрощена китом на тріски. П ’ять днів дрейфували на рятувальному плоті семеро яхтсменів, перш ніж їх підібрали на борт пошукового судна (За А . Черновим). II. Доведіть, що виділені слова - прикметники. III. Випишіть словосполучення з дієприкметниками. За цими словосполученнями усно пе рекажіть прочитане.

Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова

Послідовність розбору 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Назва форми дієслова. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). Активний чи пасивний. Час (теперішній або минулий). Вид (доконаний, недоконаний). Рід. Число. Відмінок. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору Мокрий рвучкий вітер приліпив до шибки вікна невідомо звідки принесений багрово-оранжевий листок (А . Маркуша). 39

Принесений - особлива форма дієслова - дієприкметник. Початкова форма - принесений. Пасивний, минулого часу, доконаного виду, ужитий в однині, у чоловічому роді, у знахідному відмінку. У реченні є озна ченням. Зразок письмового розбору Принесений - дієприкмет., поч. ф. принесений, пас., мин. ч., докон. в., ч. р., одн., Зн. в., означ. 118

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте орфограми.

3(и,е)мля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки

(Г. Тютюнник). 2. Тебе зустрінуть білі хати, річка замрія(н,нн)а і криниця прадідівська (С. Музиченко). 3. Віяло вогким духом свіжоскош(и,е)ного сіна (В. Винниченко). 4. Листок опалий тулиться до ніг, немов руде звірят ко у (не)году (М . Боровко). 5. Гордий Київ шумить над залитим ог(н,нн)ями Дніпром (В.Сосюра). II. Знайдіть дієприкметники та виконайте усно розбір їх як форми дієслова. Розбір трьох з них (на вибір) запишіть.

§ 11. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ Н А -Н О , -Т О Про те, що виражають безособові дієслівні форми на -но, -то, особливості їх творення та роль у мові 4119 Прочитайте речення. Знайдіть у них дієслівні форми на -но, -то. Чи можна ви значити, хто виконує дії, позначувані цими дієсловами? На основі спостереження доведіть, що в цих реченнях не може бути підметів.

1. У лісі все було закутано білим пухом (Є. Гуцало). 2. Усе було сплетено, вишито, вимережено з чудових різноманітних барв... (О. Іваненко). 3. Ой, у полі жито копитами збито... (Нар. творчість). Лексичне значення

В українській мові вживають незмінні безособові дієслівні форми на -но, -то (рос. безличные глагольные формы на -но, -то). Ц і форми виражають результат дії, що не пов’ язується з певпою особою (виконавцем). НАПРИКЛАД: зроблено, зшито,

насмічено. Синтак сична роль

Дієслівні форми на -но, -то в реченні завжди виконують роль присудка, при якому не може бути підмета. НАПРИКЛАД: 1. Од вулиці викопано канаву, щоб дощі не змивали город (В. Близнець). 2. Останній екзамен складено, школу закінчено (О. Донченко).

Гоамат ичні ознаки

Дієслівні форми на -но, -то мають значення виду (писано написано, бито - розбито). Значення минулого або майбут нього часу цим формам може надавати допоміжне дієслово:

було прикрашено, буде знайдено. 40

Форми на 'Но, 'то Творення

Безособові дієслівні форми на -но, -то творимо від пасивних дієприкметників ш ляхом заміни закінчення на суфікс -о . НАПРИКЛАД: збцдован\ий\- збудовано, политии\ - полито.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Безособову ф орм у дієслова на -но, -то вживаємо зам ість пасивних дієприк метників тоді, коли є потреба наголосити на результаті дії, а не на ознаці чи виконавцеві.

ПОРІВНЯЙМО: Пшениця вже скошена. - Пшеницю вже скошено. 120 КОЛО /ГУМОК. Поясніть, чому лише друге слово має закінчення. Скільки суфіксів має кожне слово?

Переписати - переписан|ий| - переписано. 121 Утворіть від дієприкметників безособові форми на -но, -то. Розберіть усі слова за будовою.

Заряджений, списаний, розкиданий. 122 І. Спишіть речення. Підкресліть безособові дієслівні форми на -но, -то відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні. Розберіть за будовою виділене слово.

1. Мою печаль розвіяно вітрами, мою тривогу замели сніги ( П. Сер дюк ). 2. Прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку із сухої деревини ( О. Донченко). 3. Я візьму тебе на крила з цього озера тісного, що деревами закрито і закуто в береги ( Олександр Олесь). 4. Щ о написано пером, не виволочиш і волом (Нар. творчість). 5. Скіль ки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату (В. Скуратівський ). * *Прозорий - (рос.) прозрачный. II. Поясніть роль дієслівних форм на -но, -то в реченнях. 123 Спишіть сполучення слів, замінюючи в них пасивні дієприкметники безособовими дієслівними формами на -но, -то. Складіть і запишіть з двома утвореними словосполу ченнями (на вибір) речення. Підкресліть члени речення.

ЗРАЗОК. У садку скошено траву. Скошена трава, збудований гараж, зоране поле, розказаний вірш, на прасована сорочка, прокладені дороги, виголошене звернення. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть невеликий текст (5 - 7 речень) на тему «День наро дження», використавши декілька безособових дієслівних форм на -но, -то з довідки. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть 5 - 7 речень на тему «День народження», викорис тавши декілька безособових дієслівних форм на -но, -то з довідки.

ВАРІАНТ В. Складіть і запишіть діалог (7 - 8 реплік) на тему «День народження», ви користавши декілька безособових дієслівних форм на -но, -то з довідки. ДОВІДКА. Запрошено, подаровано, вишито, спечено, виготовлено, зваре но, накрито, прибрано, сказано, присвячено, полито, прикрашено, вирішено, організовано, приготовано. 125 Перебудуйте речення, використавши безособові дієслівні форми на -но, -то так, щоб увага в цих реченнях більше зосереджувалася на результаті дії, а не на ознаці чи виконавцеві.

ЗРАЗОК. Картини були виставлені для показу. - Для показу було виставлено картини. 1. Текст звернення* був надрукований в офісі фірми. 2. Підтвердження знайдені лише наступного дня. 3. Музика була написана відомим ком позитором. 4. Бенгальські вогні запалені довкола** новорічної ялинки. 5. Директор вручив призи переможцям.

*3вернення - (рос.) обращение. **Довкола - (рос.) вокруг, кругом. Особливості вживання

Однією із синтаксичних особливостей української мови, яка відрізняє її від інших мов, є широке використання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Дієслівні форми на -но, -то є й у російській мові, але там вони вживаються рідше. Натомість російська мова широко користується пасивними дієприкметниками в ролі при судків. ПОРІВНЯЙМО:

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

Эти кадры сняты в павильоне. Эти слова сказаны не о вас.

Ц і кадри знято в павільйоні. Ц і слова сказано не про вас.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В українській мові немає коротких форм дієприкметників. П ереклад аю чи ці ф орм и з російської мови українською , найчастіш е використовуємо без особові ф орм и на -но, -то.

НАПРИКЛАД: РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

рукопись найдена график изменён список утверждён

рукопис знайдено графік змінено список затверджено

126 Прочитайте речення, поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть.

1. Бур’ян зібраний і картоплю викопано. 2. Посуд вимито й уроки ви вчені. 3. Увесь сніг з дороги прибрато вчасно. 4. Яскраве світлове шоу показане і настрій людей піднято. ^ 127 Запишіть українською мовою, використавши безособові дієслівні форми на -но, -то. За потреби скористайтеся перекладним словником.

Книга прочитана, проход запрещён, повестка дня оглашена, вопрос снят с рассмотрения, ответ получен, стирка закончена, путь открыт, враг разбит, отчёт подготовлен, справка выдана, закон подписан министром, кровать застлана, комната убрана. Словничок Повестка дня - (укр.) порядок денний. Справка - (укр.) довідка. Стирка - (укр.) прання. Отчёт - (укр.) звіт.

§ 12. УЗАГАЛЬНЕНН Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ДІЄПРИКМЕТНИК» 128 І. Прочитайте текст. Скажіть, чи схожа оселя, про яку ви дізналися з тексту, на ту, що зображена на фото. Уявіть її господарів. Розкажіть про них: чим вони займалися, яку мали вдачу, як ставилися до праці та до людей, яку мали зовнішність.

ХАТА Ось його хата. Біла, з теплою соло м’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим* мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без «увійдіть!». Ж итло просте, як добре слово, й законне, немовби створене не людськими руками, а самою природою, немовби зросло воно, як плід серед зе лені й квітів.

Не було в ній челяді. Не було ні віталень, ні спалень, де довго висипля ються. Не було місця для лінощів. Не було на білих стінах ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел, ні скринь у кутку, ні панцирів предків, бо рубались предки в давнину з непокритими грудьми. Були хлібороби батько і мати, що весь вік творили хліб і мед для людей (О. До

вженко). *Оксамйтовий - (рос.) бархатный. II. Завдання до тексту. 1. Поясніть, як ви розумієте значення виділених висловів. Доберіть синоніми до іменника

хата. 2. Знайдіть і випишіть дієприкметникові звороти разом з означуваними іменниками. У дієприкметниках виділіть суфікси. 3. Назвіть два дієприкметники з тексту, які не мають залежних слів. Складіть і запишіть із цими дієприкметниками речення, додаючи залежні слова. Чи зміниться при цьому написання дієприкметників? 4. Виконайте письмово розбір одного пасивного дієприкметника з тексту як форми діє слова. ^129 Напишіть невеликий текст-опис (4 -6 речень) на тему «Батьківська оселя», вико риставши 2 -3 дієприкметники. 130 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Поміркуйте, скільки розділових знаків потрібно поставити в поданому реченні. Обґрунтуйте свою думку.

А поза тином вибитим вітрами жили ш ляхи і села і міста (М . Вінгра-

новський). II. Спишіть речення. Виконайте його письмовий синтаксичний розбір. 131 І. Спишіть. Підкресліть дієприкметникові звороти й означувані іменники як члени речення. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Існують прекрасні дороги націлені на перемоги (П. Осадчук). 2. Б іля входу в парк порослому високою травою царювала тиша (І. Нечуй-Левицький). 3. Висохлий за літо потічок* безшумно звився чорним вужиком серед пожовклих трав (М . Стельмах). 4. Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою шишки (О. Донченко). 5. Строкатий сад ко лисаний вітерцем обізвався легким шелестом гіл л я (Є. Гуцало). 6. Десь далеко в морі оповитому темрявою світив вогниками пароплав (М . Трублаїні). 7. Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики

(М . Стельмах). *Потічок —течія води, яка випливає з джерел і пливе вузьким річищем. II. Перебудуйте два останні речення так, щоб дієприкметниковий зворот не відокремлю вався комами. 132 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Один із вас має виписати активні дієприкметники, а дру гий - пасивні. Зіставте свої записи.

1. Холонуть верб потріскані вуста, а дощ німий торкає руки гілки

(М . Боровко). 2. І вишні розквітлі, мов янголи, з мли проступають (Є. Гу44

........................................................................................................................

цало). 3. На лісовій галявині стояла вкрита очеретом хатина (О. Донченко). 4. Кучеряві діброви, смарагдові* левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній (М . Яценко). 5. Зашепотіли збуджені листочки, опо відаючи сни свої... (М . Коцюбинський). 6. Добріє світ, народжений в любові (Т. Коломієць). *Смарагдовий - (рос.) изумрудный. II. Позначте суфікси, за допомогою яких утворено дієприкметники. I. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Поясніть особливість перекладу активних дієприкметників.

1. Оставшиеся гости сидели на террасе (О. Купрін). 2. Дорога, ведущая в город, была свободна ( О. Купрін). 3. Запомнился только большой грузо вик*, обогнавший меня (Б. Полевой). 4. Дверь в соседнюю неосвещенную комнату была открыта** (Л. Лугін). 5. Крым показался мне огромным ост ровом, тонущим в утренней синеве (К. Паустповський). * Грузовик - (укр.) вантажівка. ** Дверь открыта - (укр.) двері відчйнені. II. Перекладіть усно тексти українською мовою. Скористайтеся поданим нижче словничком.

1. В лесу, залитом лунным светом, стояла удивительная тишина. Вне запно глухой треск, донесшийся откуда-то издалека, нарушил ночное без молвие. Охотник Роб Уапп поднял голову, чтобы что-то рассмотреть в той стороне, откуда послышался звук. Старый лесоруб, сидевший вместе с Робом у костра, пробормотал: «Старое дерево свалилось». Роб ничего не ответил, но тень сомнения скользнула по его открытому, мужественному лицу. В лесу снова наступила тишина, которая казалась даже более торжественной из-за едва слышного журчания ручейка и ши пения догорающих поленьев. Охотник и лесоруб сидели молча, каждый думал о своем. Лесоруб любил и уважал Роба, который был не по годам искусным охотником и прекрасно знал нравы лесных зверей. Сам он тоже был хоро шим охотником, но ничем в лесу не интересовался. Сейчас он обходил лес, отмечая лучшие ели и сосны, чтобы срубить их зимой. Поэтому мысли его были заняты только деревьями, годными для рубки (П о Ч. Робертсу). Словничок Безмолвие - безмовність; внезапно - раптово; журчание - дзюрчання; искусный умілий; нрав - вдача; полено - поліно; сомнение - сумнів.

2. Полукруг луны горел ослепительным светом. В бездонном сером про резе между двумя каменными волнами бледно сияли звезды. Горы, слившиеся с тенями, возвышались по сторанам над перевалом. Казалось, что огромные чудовища прилегли, выпятили горбатую спину. На склоне мелькнула и исчезла блестящая золотая нитка. Это кто-то прошел с фонарем (За М. Алдановим).

134 І. Спишіть, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте орфограму «Не з дієприкметниками».

1. У гущавині гіл л я дуба з’ явилася (не)бачена досі істота (А. Давидов). 2. Д ля людей настало нове, ще (не)знане раніше життя. 3. Велика хата вкрита соломою притулилася біля яру (Г. Тютюнник). 4. Мотря помітила на кущ і калини червоний кетяг (не)скльований горобцями ( Є. Гуцало). 5. Спасибі Вам, мамо, за вічну любов і всю (не)оплачену ласку (Д. Луцен ко ). 6. В душі бринить цілющим джерелом любові ще (не)випита криниця

(Д. Луценко). II. Підкресліть дієприкметникові звороти та одиничні дієприкметники як члени речення. III. Виконайте розбір двох дієприкметників (на вибір) як форми дієслова. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть гумористичне оповідання на основі якоїсь цікавої події, свідком або учасником якої ви були. Використайте в тексті два речення з дієпри кметниковими зворотами. Оповідання розпочніть такими словами: «Часто кажуть...». ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть діалог (8 -1 0 реплік) на тему «Людина, з якою мені приємно спілкуватися», використовуючи активні й пасивні дієприкметники. 136 Утворіть від дієслова написати пасивний дієприкметник. Складіть і запишіть з ним два речення так, щоб у одному з них дієприкметник у формі родового відмінка був одинич ним означенням, а в іншому - у формі давального відмінка входив би до складу дієпри кметникового звороту. 137 І. Запишіть текст під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Поясніть суть допущених помилок, якщо такі є. Підкресліть та усно обґрунтуйте пунктограми й орфограми.

Ю. Півень. Місячне сяйво

Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками. Б іля тих хаток пильно дивляться на схід потемнілі соняш ники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Спросоння заскрипить журавель, гупне біля якогось похиленого тину росисте яблуко, проллється шипучим соком на тра ву... Посеред неба гнеться на південь Чумаць кий Ш лях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок... (За М. Стельмахом).

II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення.

138 САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази. 1. Під час вивчення теми «Дієприкметник» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

л Готуємося до контрольної роботи Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатках

1. Дієприкметниковий зворот є в реченні А На дверях висів великий посріблений щит (Ю. Мушкетик). Б Осяяні сонцем гори блищать (О. Довженко). В В очах дівчини світяться іскри нерозтраченої ніжності

(О. Довженко). Г Скульптор зачаровано дивився в далечінь (О. Гончар). 2. Пасивними є всі дієприкметники в рядку А Б В Г

залитий, зігрітий, погаслий заплетений, тремтячий, очищений вишитий, кинутий, змурований пройдений, стихаючий, розвантажений

3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Б В Г

Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем (В. Сосюра). І дихає на мене давниною огорнутий легендами курган (М . Нагнибіда). У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н . Рибак). Піщаний вал, нагорнутий хвилями прибою відділяв море від гуща вини (М . Трублаїні).

4. У прислів’ї «За одного битого двох небитих дають» виділене слово є А Б В Г

додатком підметом означенням присудком

5. У яких словах на місці пропуску треба писати букву е?

скош..ний, виправлений, вивч.мий, звар.мий А Б В Г

у у у в

першому й третьому другому й четвертому другому й третьому усіх словах

6. Доберіть до кожної характеристики відповідний дієприкметник. 1 2 3 4

пасивний, доконаного виду пасивний недоконаного виду активний, недоконаного виду активний, доконаного виду

А Б В Г

в’ янучий зм ар н іли й р озщ еп лен и й нош ений

7. Разом з НЕ треба писати обидва дієприкметники в рядку А Б В Г

не/бачені краєвиди, ніким не/помічений не/засіяне поле, не/стримані почуття не/политі квіти, не/завезений з півдня не/виправлена досі помилка, не/навантажений зерном

8. П равильно утворено дієприкметник у рядку А вибрати - вибравший Б упіймати - упійманий

В засохнути - засохший Г одягнути - одягнувший

9. Дієприкметниками є всі слова в рядку А Б В Г

записати, зірвати, намалювати свіжий, мокрий, швидкий записаний, зірваний, намальований одягнений, проїзний, залитий

10. Перекладіть речення українською мовою й запишіть.

Ветер подхватывал опавшие листочки и тихонько катил их по дороге (М. Островський).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Я ку ф орм у дієслова називають дієприкм етником? Які ознаки дієприкм етни ка спільні з дієсловом, а які - з прикметником? 2. Я ку синтаксичну роль може виконувати дієприкм етник? Н аведіть приклади. 3. Поясніть

різницю

м іж активними

та

пасивними

дієприкм етникам и.

Які

дієприкм етники не мають ф орм теперіш нього часу? 4. Я к творимо пасивні дієприкм етники? Букву е чи и пиш ем о в суф іксах пасивних дієприкметників? 5. Я к творимо активні дієприкм етники? Які ф орми активних дієприкметників є м аловживаним и в українській мові? 6. Розкажіть про написання не з дієприкм етникам и. Доведіть, що дієприкм етник спростований можна писати з не як окремо, та к і разом. 7. Що називаєм о дієприкм етниковим зворотом? Н аведіть приклади. 8. Розкажіть, як виділяємо в усном у мовленні та на письмі дієприкметниковий зворот. Н аведіть приклади двох речень, у перш ом у з яких зворот дбайливо загор нений у рушник виділявся б комами, а в другому - не виділявся б.

Об’єднайтесь у творчі групи.

їїр

Кожна група має написати колективний 0 & »С Г текст-опис на одну із запропонованих тем з уживанням дієприкметників та дієприк метникових зворотів. Використовуючи мо: [ивості мережі Інтернет, підготуйте мультимедійну презентацію (музика, репродукції картин, фотографії), яка могла б посилити вра ження від прослуховування вашого тексту-опису. Проведіть урок-захист творчих доробок. Теми творчих робіт: 1. «Барвінкова моя Україна». 2. «Садок вишневий коло хати». 3. «Жовтокоса осінь на порозі». 4. «Ніж ний погляд матусі». 5. «Село моє, для мене ти єди не». 6. «В морську безодню падав місяць».

РОЗРІЗНЯЙМО Нездійснений - який не здійснився, не збувся. Нездійснений намір. Нездійсненний - який не може здійснитися, збутися, виконатися. Не

здійсненні мрії. * * * Несказаний - не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Несказані слова. Несказанний - якого не можна виразити, передати словами. Несказан

на радість. * * * Неоцінений - якого не оцінили. Неоцінені скарби. Неоціненний - якому не можна скласти ціни; дуже цінний. Неоцінен

ний внесок у розвиток науки. ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Засохлий бутерброд Побілілий Попоївши досхочу (який наївся) Який повідомляв Утікач Який зупинився Який спостерігає Плакат із закликом до опору Дозрілі полуниці Бажаний результат Яка постачається вчасно Наболіле питання Нависла загроза

Засохший бутерброд Побілівший Наївшийся досхочу Повідомлявший Убігавший Зупинившийся Спостерігаючий Плакат, закликаючий до опору Дозрівші полуниці Желаний результат Постачаєма вчасно Наболівше питання Нависша загроза

УЧІМОСЯ РЕДАГУВАТИ РЕЧЕННЯ 1. Особливо захоплюючі подорожі в гори. І захоплюють

2. Екскурсія сподобалась усім подорожуючим. І

хто подорожує (подорожнім)

3. Колись хвилюючі слова нині втратили силу. І Слова, що колись хвилювали

4. На зустріч запросили початку^чих поетів. поетів-початківців

5 Поїзд, слідуючий через станцію, мав вісім вагонів. що проходив

р ь ■Т

;

£7 \ ■■ :**, * Чг V"' \ . ■¥л*ь Иг'• ; . --V ^ щ сф ш *

М \© Д сторінку ЦІКАВО ЗНАТИ

Д 4

ЧИ ЗДАТНА МОВА ПРИХОВУВАТИ ДУМКИ? М ова - прекрасний засіб точного висловлення думки. Проте, як не парадок сально, інколи може перетворитися в засіб приховування думки. Класичним при кладом можна вважати легенду про Дельф ійського оракула. Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про наступний похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь: «Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство...». Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар посилає знову гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли: «Крез не зрозумів слів “зруйнує велике царство”. Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракула, хай звинувачує в усьому самого себе» (3 посібника).

ЯК ЦЕ БУЛО ЧУЖІ ЧИ НАШІ? С лово дах запози чене з німецької мови. А ле воно не тільки освоєне україн ською мовою, а й д ало ціле покоління слів - дашок, піддашок, піддашшя, даховий, дахоподібний. Від латинського лінія утворені лінійка, лінієчка, лінійність, лінію вальний та ін. Якими ж слід вважати ці слова - українськими чи запозиченим и? Тільки українськими. П о -п ер ш е, та ки х слів нем ає в німецькій чи латинській мові, а по-друге, вони утворені за правилами української мови, її суф іксами чи преф ік сами (Г Передрій, Т Карпенко).

НА ДОЗВІЛЛІ СКОРОМОВКИ • Ф азан, ф азанка й ф азанятко з ж и р аф ом роблять ф іззарядку. • Дід під дубом сидів та й у дудку дудів. • М и ш ка раз прийш ла до кішки, уклонилась кішці в ніжки. Кішці - смішки, мишці - нітрішки.

УСМІХНІМОСЯ З УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ г л

Й ґ

Воротар відбив м ’яч кулаком, який відлетів убік. Водій попросив, щ об його заправили бензином. Кущі з голови до ніг були вкриті ягодами. Заєць солодко спав, але м ене він не бачив. За селом багато ставків, щ ед ри х на гриби та ягоди. Рот у н еї маленький, повногубий, із світло-зеленим поглядом в очах. Дівчина ледь торкал ася ногами стежки, взутої в червоні черевички.

М о ва - вт ілення думки. Щ о багатша думка, то багатша мова. Лю бім о її, вивчаймо її, розвиваймо її! М. Рильський

Морфологія. Орф ограф ія Елементи стилістики Дієприслівник

Ви знатимете: значення, морфологічні ознаки дієприслівника, його синтак сичну роль.

Ви вмітимете утворювати дієприслівники доконаного и недоконаного виду: знаходити дієприслівники И дієприслівникові звороти в ре ченні; правильно будувати та інтонувати речення з дієприслівнико вими зворотами; правильно вживати дієприслівники в мовленні.

§ 13. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Про загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль дієприслівника ПРИГАДАЙМО. Які є незмінні форми дієслова? \

139 Прочитайте речення й визначте, які дві дії виконує особа. Яка із цих дій є основ ною, а яка - додатковою? На яке питання відповідає дієслово, що виражає додаткову дію?

А бабка все стояла на дорозі, хустинкою торкаючись до сліз ( С. Чер-

нілевський). Значення

Дієприслівник (рос. деепричастие) — це особлива незмінна форма дієслова, яка виражає додаткову дію предмета й відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? НАПРИКЛАД: читаючи, співаючи, проходячи, підійшов

ши. Дієприслівник доповнює своїм значенням основну дію, позначувану в реченні дієсловом-присудком. ПОРІВНЯЙ МО:

що зробивши? І 1 А сонце, захекавшись, потім зійшло (Б. Олійник). додаткова дія Морфологічні ознаки

основна дія

Дієприслівник поєднує в собі граматичні ознаки дієслова й прислівника. Ознаки дієприслівника Дієслівні ознаки

Прислівникові ознаки

• вид (доконаний і недоконаний) • не змінюється • у реченні є обставиною • час • може мати залежні слова (імен ники, займенники, прислівники) Синтаксична роль Стилістичні ознаки

У реченні дієприслівник виступає обставиною. Дієприслівник є одним із засобів створення образності в художніх творах.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У реченні д одаткова дія, вираж ен а дієприслівником, і основна дія, позначувана дієсловом-присудком, завжди стосуються однієї й тієї с а м о ї особи (п р едм ета), позначуваної підметом. 140 І. Прочитайте вголос дієприслівники українською та російською мовами. Зіставте ці слова в обох мовах.

Д іє п р и с л ів н и к

УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

розказуючи радіючи говорячи пливучй посміхаючись

рассказывая радуясь говоря плывя улыбаясь

написавши прийшовши принісши надрукувавши зустрівшись

РОСІЙСЬКОЮ написав придя принеся напечатав встретившись

II. Утворіть і запишіть словосполучення, додаючи до дієприслівників першої колонки за лежні слова. Складіть усно речення з двома утвореними словосполученнями.

ЗРАЗОК. Викопавши - викопавши криницю. 141 І. Прочитайте текст. Доведіть, що виділені слова є дієприслівниками. Визначте виконавців дій у кожному реченні. Поясніть роль дієприслівників у мові.

ЇД А Л Ь Н Я Н А ДЕРЕВІ Діти, спинившись, затихли і здале ку спостерігали, як першим прилетів у свою їдальню горобець-молодець. Він сів на дошку і, сторожко озираючись на всі боки, почав швидко дзьобати насіння*. Ось уже й другий сів на гілку, озирається, ніби чекаючи своєї черги. А тут невідомо звідки взялася синиця. Вона перестрибнула з гілки на гілку, потім, з розгону підлетівши до їдальні, вхопила якесь насіння - і знову на гілк у (За О. Копиленком).

*Насіння - (рос.) семена. II. Випишіть два словосполучення з дієприслівником. Виконайте письмово синтаксичний розбір цих словосполучень. Л 42 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.

1. Під самісінькою стелею, тремтячи, завм(е,и)рали останні звуки музи ки (Ю. Ярмиш). 2. Орли кл(е,и)котіли, в(е,и)лично плаваючи понад глибо кими, повними спеки міжгір’ями (Олесь Гончар). 3. Заметілі крутили ц ілу ніч, закидаючи до села сте(ш,ж)ку (О. Костенко). 4. Вона заплаче, ідучи у яр по воду до кр(е,и)ниці, т(е,и)хесенько (Т. Шевченко). 5. Вишні та кле ни (с,з)кинули жовтий лист, кутаючи ним ноги на зиму (В. Шкурупій). II. Підкресліть дієприслівники як члени речення. Визначте слова, від яких залежать дієпри слівники. 143 ПОПРАЦЮЙТЕ 8 ПАРКА. Прочитайте речення. Випишіть по три дієприслівники: один з вас - доконаного виду, а інший - недоконаного виду. Перевірте один в одного, чи пра вильно виконано завдання.

1. Сонце заходить, цілуючи гай (М . Вороний). 2. І мчать вітри, неначе діти босі, насунувши на очі картузи (М . Боровко). 3. Далеко за обрій до........................................................................................................................

рога вигиналась, зникаючи десь під самим сонцем (Олесь Гончар). 4. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих снігових шапках ( М . Збанацький). 5. Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю (Панас Мирний). 6. Озеро спить, укрившись місячною попоною (І. Цюпа). 144 Перебудуйте усно речення, замінюючи дієприслівники особовими дієсловамиприсудками. Чи зміниться при цьому зміст речень?

ЗРАЗОК. Зробивши уроки, Наталка почала допомагати мамі по госпо дарству. - Наталка зробила уроки і почала допомагати мамі по господар ству. 1. Помивши руки, діти сіли за стіл. 2. Оксана, прийшовши зі школи, почала прибирати в кімнаті. 3. Юрко, заспокоївшись, став розповідати про свою пригоду. 4. Перегорнувши кілька сторінок, жінка поклала журнал на поличку. 5. Малюючи, я насолоджуюся красою.

Правопис

У кінці дієприслівників після ч, ш пишемо букву и (пи шучи, знайшовши). У закінченнях дієприкметників і при кметників у називному або знахідному відмінку множини після ч пишемо і. ПОРІВНЯЙМО: Дієприслівники

палаючи^ зростаючи

Дієприкметники

палаючЩ зростаючЩ

145 Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з дієприслівниками; 2) з прикметни ками та дієприкметниками. З одним словосполученням кожної колонки усно складіть речення.

Благаючі очі, голосно благаючи, терплячи біль, терплячі люди, знаючи правила, знаючі семикласники, літаючи над землею, літаючі високо, зігріваючи словами. 146 КОЛОДУМОК. Поясніть, чому лише в першому реченні одне з двох виділених дієслів можна замінити дієприслівником.

1. Соловей сидить на гілці, заливчасто витьохкує. 2. Сонце піш ло на захід, тіні лягли на дорогу. 147 Доберіть до дієслів 2 -3 дієприслівники або сполучення спів з дієприслівниками, які доповнили б дію, виражену інфінітивом. Запишіть за зразком.

ЗРАЗОК. Сісти - стомившись; витираючи рукавом піт із чола. Кататися, вибігти, дивитися, розказувати. 148 Прочитайте фразеологізми. Поясніть їхнє лексичне значення. З двома фразеоло гізмами (на вибір) усно складіть по одному реченню.

Повісивши голову, повісивши носа, склавши руки, висолопивши язик, змірявши поглядом, зціпивши зуби, засукавши рукави, прикупивши лиха, не зморгнувши оком, не доклавши рук, прикусивши язика.

...........................................................................................................

Аієприслі&шк 149 Запишіть словосполучення українською мовою. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 71).

Читая журнал, рисуя облака, крича на улице, бросая вверх шапку, посмотрев в окно, жмурясь от солнца, собираясь в поход, набирая скорость, затаив дыхание.

§ 14. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Про сполучення дієприслівника й залежних від нього слів, а також про пунктуацію та культуру мовлення ПРИГАДАЙМО. Що таке дієприкметниковий зворот? ^150 Прочитайте речення. Додаткову дію якого предмета (особи) позначає виділений дієприслівниковий зворот? На основі спостереження та вивченого на уроках російської мови зробіть висновок, де може стояти в реченні дієприслівниковий зворот та як його виділяємо на письмі.

1. Змагаючись у блиску із сніжинками, ряхтіли у високій чорноті яскраві зірки (В. Соболевський). 2. Влад дивився вниз, притулившись чолом до ілюмінатора (М . і С. Дяченки). 3. Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними міномети від дощу... (Олесь Гончар). Зворот

Дієприслівниковий зворот (рос. деепричастный оборот) — це дієприслівник разом із залежними від нього словами. НАПРИКЛАД: Білий кінь, поводдя попустивши, летить в сте пи (А. Малишко). ' ' ' дієприслівниковий зворот

Синтак сична роль

У реченні дієприслівниковий зворот є одним членом речення обставиною. НАПРИКЛАД: Вітри північні тремтять, зати хаючи між запашними кущами лавровими (Леся Українка).

Місце в реченні

Зворот може стояти на початку, в кінці або в середині речення.

151 Доберіть до кожного речення відповідний дієприслівниковий зворот із довідки. Запишіть відновлені речення. Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.

1. Небо затуманіло, ... (П. Осадчук). 2. Фарба на віконних рамах від давності облущилася й обсипалася, ... (В. Шкурупій). 3. Вітер виконує обов’язки санітара, ... (О. Муранов). 4. Жита зашамотіли, ... (Панас Мир ний). 5. Сонце любо усміхалося з синього неба, ... (Т. Бордуляк). ДОВІДКА. Підіймаючи догори свої похилені колоски; закутавши в хмари

блакить; очищаючи міста й селища від пилу, газів, кіптяви; посилаючи на землю теплі, благодатні промені; оголивши чорне дерево. 55

152 Перекладіть речення українською мовою й запишіть. Підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення.

1. Дойдя до реки, мы устроили привал. 2. Набирая скорость, поезд быстро приближался к горному перевалу. 3. Тщательно прицелившись, охотник выстрелил. 4. Плывя в лодке, путешественники видели множество птиц. 5. Не находя нужного слова, он замолчал. 6. Юра весело смеялся, рассказывая о своих приключениях. Словничок Горный - (укр.) гірський. Путешественник - (укр.) мандрівник, подорожній. Тщательно - (укр.) пйльно. Устроить - (укр.) улаштувати. 153 I. Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Доберіть до тексту заголовок.

Федько зітхнув і, обережно ступаючи, став обходити водяне плесо. Може, риба сховалась у водоростях? Він дійшов до чорної ломаки, і серце в нього гарячково застукало. Блискуча поверхня деревини кінчалася... риб’ячим хвостом! Це був линок! Півметровий линок лежав без жодного руху біля самого берега, зігнувши довге тіло. Затаївши дух, Федько підняв острогу і, наставивши її над линком, з усієї сили опустив у воду. Плесо враз утратило прозорість, і хлопчик уже нічого не бачив, тільки почув, як рвучко пручається рибина... Він стрибнув у воду, нама цав голову линка і, вхопивши за зябра, одним махом викинув його на сухе. Федько повернувся на берег і хвилину відпочивав, розглядаючи здобич. Оце так линок! Завтра мама, дід і навіть батько хвалитимуть його. Ех, побачили б цього линка товариші! Та вони далеко... (За І. Багмутом).*

*Плесо —вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми. II. Випишіть дієприслівникові звороти. Перекажіть усно текст, використавши всі виписані дієприслівникові звороти.

Інтонація

В усному мовленні дієприслівники та дієприслівникові зво роти виділяємо паузами.

Розділові знаки

Па письмі дієприслівникові звороти виділяємо комами. НА ПРИКЛАД: 1. Усохлий дуб, налупившись рогато, червоний обрій настромив на ріг (Л . Костенко). 2. Засумував на рушникові лебідь, почувши тупіт вороних підков (М. Боровко).

.........

Аі'єтірислі&шк

Одиничні дієприслівники здебільшого виділяємо комами. НАПРИКЛАД:

Наївшись, хлопці полягали горілиць у траві

(Б. Комар). Не виділяємо комами: дієприслівниковий зворот-фразеологізм, який стоїть після присудка-дієслова. Н А П Р И К Л А Д : 1 . Сидіти склавши л у к и . 2. Тікати не чуючи щ іг. одиничний дієприслівник, який стоїть одразу ж після при судка або в кінці речення і вказує на спосіб виконання дії. Н А П Р И К Л А Д : Родина слухала мене не перебиваючи (В. Пустовіт). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник, які стоять у середині речення, виділяємо комами з обох боків.

ПУНКТОГРАМА Ком а при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові 154 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні коми стоять і перед, і після виді леного сполучника, а в другому - лише після нього.

1. Соняшники повиходили до самої дороги, ростуть на вільному місці, і, дивлячись^ на_них, мені хочеться усміхнутися (Є. Гуцало). 2. Сашко побіг до вітряка, по крилу виліз на нього і, примруживши очі, подивився на дорогу (Б. Комар). 155 І. Спишіть, підкресліть дієприслівникові звороти як члени речення. Обґрунтуйте пунктограму «Кома при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові». Про читайте речення вголос, виділяючи інтонацією звороти й одиничні дієприслівники.

1. Часом я засинав ще до вечері, дивлячись на зорі або на Десну (О. До вженко). 2. Спотикаючись, учаться вище ноги піднімати. (Нар. творчість). 3. Сашко ступив у човен і, набравши повну пригорщу* води, хоробро ви хлюпнув собі на спину (Б. Комар). 4. Оповідки, легенди, перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих (М . Іщенко). 5. Нічого не знай шовши, геологи вирушили далі (М . Ярмолюк). 6. Дідусь широко відчиняє двері, а я, випростовуючи плечі, виїжджаю на вулицю (М . Стельмах).*

*Прйгорща - (рос.) прйгоршня. II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення. 156 І. Прочитайте речення й знайдіть у них дієприслівникові звороти. Перебудуйте речен ня, ставлячи ці звороти в середині речення, і запишіть. Розставте потрібні розділові знаки. ЗРАЗОК.

Бабуся задрімала, сидячи^ в кріслі. - Бабуся, сидячи^ в кріслі,

задрімала. 1. Учитель продовжив розповідь, зробивши невелику паузу. 2. Схопившись за гілля к у руками, хлопець розгойдався і сплигнув на землю. 3. Обіпер шись на палицю, дідусь дивився на річку. 4. Невеличка собачка побігла в ........................................................................................................................ 57

подвір’я, дзявкнувши декілька разів. 5. Гра лише починалася, але Василько побіг додому, згадавши про уроки. II. Прочитайте вголос записані речення з відповідною інтонацією. 157 І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресліть та обґрунтуй те пунктограму «Кома при дієприслівниковому звороті та одиничному дієприслівникові».

В саду оркестр бджолиний награє обсівши густо соковиту гілк у (М . Боровко). 2. Усю ніч наша піхота плутаючись у лісових хащах бовтаючись у крижаній воді продиралася по п’ятах ворога (О. Гончар). 3. Дуби застигли схиливши могутні голови в білих снігових шапках завмерли в безнадії чекаючи з жахом ворожого удару (Ю.Збанацький). 4. Старий стояв зігнувшись пильно вдивляючись у морок ночі (Панас Мирний). 5. Піднімається сизий туман і легесеньким димком чіпляючись за рослину стелеться по землі (Панас Мирний). 6. Сивий мох і лишайники звисали з гілок, як вовна надаючи деревам старезного вигляду (3. Тулуб). 7. Не сиди склавши руки, то не буде й скуки (Нар. творчість). Словничок Ж а х - ( рос.) ужас; морок- (рос.) мрак, сумрак; вовна - (рос.) шерсть. II. Розберіть за будовою виділені слова. 158 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розподіліть між собою групи дієприслівників. Доберіть до кожного з них залежні слова, поступово збільшуючи обсяг дієприслівникового звороту. Спробуйте утворити зворот з найбільшої кількості слів.

ЗРАЗОК. Побачивши - побачивши дітей; побачивши дітей на березі; побачивши дітей на березі річки; побачивши дітей на березі великої річки. 1. Підійшовши, подорожуючи. 2. Відійшовши, малюючи. II. Складіть і запишіть речення з двома утвореними дієприслівниковими зворотами (на вибір). 159 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Погляди кого із чоловіків вам ближчі?

ТРИ ТОЧКИ ЗОРУ У дворі під крислатим молодим каштаном пенсіонери грали в доміно. Саме побіля них упав хлопчик. Лівою рукою витирає сльози, а правою тримається за коліно. - Ото не гасай так! Тихіше їдеш - далі будеш! - кидає повчально круглий, як боч ка, чоловік. - їздити швидко не тільки можна, а й треба, - міркує худорлявий, - лише по трібно уникати падінь. - Від невдачі ніхто не застрахований.

Аієпрцслі&тк А л е не кожне падіння варто замочувати сльозами! - проказав третій

(В. Святовець). II. Спишіть, доповнюючи текст дієприслівниковими зворотами, поданими в довідці. Виділіть звороти комами. Що нового внесли звороти в прочитане? Д О В ІД К А . Гучно вдаривши об стіл кісточкою; розвертаючись на самокаті; поблискуючи окулярами; поправляючи кашкет. 160 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Висловте свої міркування стосовно такого прислів’я: «Велика до рога починається з першого кроку». 161 Перебудуйте складні речення на прості з дієприслівниковим зворотом. Запишіть утворені речення, розставте потрібні розділові знаки. З Р А З О К . Коли люди спілкуються, вони збагачуються. - Спілкуючись, люди збагачуються.

1. Коли пташка почула наші кроки, вона повернула голівку, втаїлася (За

М. Стельмахом). 2. Коли невеличкі гурти гайвороння перелітали з місця на місце, вони тривожили тишу (За М. Івченком). 3. Не берись об’їжджати коня, коли не знаєш його повадок (Нар. творчість). 4. Коли людина ство рює живу красу, вона зазнає насолоди від неї (В. Сухомлинський). 162 І. Перекладіть речення українською мовою та запишіть, скориставшись поданим нижче словничком. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Яблони раскачиваясь от сильного ветра будто стонали. 2. Не зная примет ты можешь заблудиться в лесу. 3. В троллейбус расталкивая пассажиров вошёл высокий парень. 4. Тропинка петляя лесом вывела нас к деревне. 5. Собираясь в поход ребята тщательно продумали все детали путешествия. 6. Приехав домой мы сели ужинать. II. Підкресліть граматичні основи, а також дієприслівникові звороти як члени речення.

Словничок Раскачиваться - (укр.) розгойдуватися. Примета - (укр.) прикмета. Расталки вать - (укр.) розштовхувати. Тропинка - (укр.) стежка, стежина. Тщательно - (укр.) старанно, ретёльно.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Поруш енням норми є речення, у яких дія, виражена дієприслівником, і дія, ви раж ена дієсловом-присудком, стосуються різних виконавців. П О Р ІВ Н Я Й М О :

163

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Коли я приїхав у село, раптово пішов сніг. Коли Назар катався на роли ках, з нього злетів капелюх.

Приїхавши в село, раптово пішов сніг. Катаючись на роликах, з На зара злетів капелюх.

Відредагуйте речення й запишіть. Поясніть суть допущених помилок.

1. Приїхавши в село, була вже ніч. 2. Сидячи в парку, до нас підійшли хлопці із сусідньої школи. 3. Повернувшись додому, у нас виникли нові

проблеми. 4. Виходячи з вагона, у моєї сумки відірвалася ручка. 5. По вернувшись зі школи, мене радісно зустрів собака. 6. Закінчивши гру, музикантам аплодували глядачі. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть за картиною чотири речення з дієприслівниковими зворотами. Речення запишіть, розставте потрібні розділові знаки. ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть за картиною невеликий твір-розповідь (5 - 7 речень), використавши щ онайменше два дієприслівникових звороти.

В. Рекуненко. Мелодія дощу 165 Перебудуйте речення, замінюючи один із присудків дієприслівником. Утворені ре чення запишіть, розставте розділові знаки. Порівняйте вихідні й утворені синонімічні ре чення.

1. Здавалося, сонце зупинилося посеред неба й далі не рухається. 2. Ми кола взявся за іншу вудочку і став пильно дивитися на поплавок. 3. Дівча швидко вийшло й зачинило за собою двері. 4. Я обережно ступав по кризі і йшов до берега. 5. Бабуся просто сиділа й спостерігала за сніжинками, що падали за вікном. 6. Ігор почув тихий шепіт і підійшов до дверей.

§ 15. НАПИСАННЯ Н Е З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ Про те, коли не з дієприслівниками пишемо разом, а коли - окремо П Р И ГА Д А Й М О . Як пишемо не з особовими дієсловами?

дієсловами. Зробіть висновок про написання не з дієприслівниками.

1. Обличчя не вмиєш, рук не замочивши. 2. Не переплативши, не ку пиш; не спустивши ціну, не продаси. 3. Зима не за горами, вона прийде, не надіславши телеграми.

...........................................................................................................

Аієпрцслі&тк

Пишемо окремо

3 дієприслівниками не пишемо переважно окремо. НАПРИКЛАД: не відпочивши, не сказавши, не дивлячись, не

бачачи. Разом

Разом пишемо не з дієприслівниками: • якщо дієприслівник не вживається без не. НАПРИКЛАД:

ненавидячи, неволячи; « якщо дієприслівник утворений від дієслова з префіксом

-недо, який указує на неповноту дії. НАПРИКЛАД: недобачаючи (погано бачачи), недочуваючи (погано чуючи). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Нездужаючи (хворіючи) - не здужавши (не зміг ши); непокоячись (хвилюю чись) - не покоячись (не спочиваючи); неславпячи (ганьблячи) - не славлячи (не прославляю чи).

ОРФОГРАМА Не з дієприслівни ками

167 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому сполученні не з дієприслівником пишемо окремо, а в другому - разом.

1. Не дочувши останніх слів. 2. Недочуваючи на праве вухо. 168 І. Відновіть прислів’я, доповнивши їх відповідними дієприслівниками чи дієприс лівниковими зворотами з довідки. Поясніть усно значення відновлених прислів’їв.

1. ... не кажи гоп. 2. ... не лізь у воду. 3. ... не зробиш хату. 4. ... і кілочка не затешеш. 5. ... не дістанеш зернятка. 6. ... й душу загубиш. 7. ... гриба не знайдеш. 8. ... не діли шкуру. ДОВІДКА. Не перескочивши річки; не вбивши ведмедя; не розбивши го рішка; не взявшись до сокири; не подумавши; не поберігши тіло; не на гнувшись; не знаючи броду. II. Запишіть відновлені прислів’я, розставте розділові знаки. Обґрунтуйте написання не з особовими дієсловами й дієприслівниками. 169

І. Запишіть дієприслівники у дві колонки залежно від написання з не: 1) окремо;

2) разом. Підкресліть і обґрунтуйте орфограму «Не з дієприслівникам и». (Не)виходячи, (не)хтуючи, (не)підстрибнувши, (не)стримуючись, (не) обі цяючи, (не)вгаваючи, (не)спитавши, (не)волячи, (не)дійшовши, (не)відповівши, (не)навидячи, (не)зчувшись, (не)заплативши, (не)зробивши, (не)написавши, (не)добачаючи ( погано бачачи), (не)звільнившись. II. З одним дієприслівником кожної колонки (на вибір) складіть і запишіть речення. 170

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Собака лягає біля багаття кладе голову на передні лапи й (не)кліпаючи дивиться на вогонь (Г. Тютюнник). 2. Я (не)навиджу тих що (не)сіявши жнуть що садів (не)садивши плоди об’їдають (М . Нагнибіда). 3. (Н е д о оцінюючи силу і винахідливість греків перси потрапили в пастку (Ю. Федоренко). 4. Хлопці побігли на вогники спотикаючись падаючи ха каючи (не)зводячи очей із жаринок (В. Винниченко). 5. Ж иття - це тернис

...........................................................................................................

та нива: (не)пройдеш ноги (не)вколовши (Нар. творчість). 6. (Недобачаю чи в темряві хлопець обережно намацував ш лях палицею (В. Кава). Словничок Багаття - (рос.) костёр. Пастка - (рос.) западня. Намацувати - (рос.) нащупывать. II. Підкресліть одиничні дієприслівники та дієприслівникові звороти як члени речення. III. Виконайте письмово синтаксичний розбір третього речення. 171 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Попросіть однокласника дати вам на деякий час підручник (будьте готові до відмови). Партнер діалогу повинен знайти вагомі аргументи й ввічливу фор му відмови. Запишіть можливий діалог (5 -6 реплік), використавши з довідки 2 -3 сполучення.

ДОВІДКА. Не прочитавши, не почувши, не сказавши, не попередивши, не вивчивши, не принісши, не дочитавши, не запитавши. Складіть і запишіть речення з поданими сполученнями. Скористайтеся відомос тями на сторінці «Культура мовлення» (с. 7 1 ) .

Не зважаючи, не дивлячись. 173 Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть.

ЗРАЗОК. Попрацювавши весь тиждень, ремонт нами був завершений вчасно. - Попрацювавши весь тиждень, ми завершили ремонт вчасно. 1. Зачепившись, у нього розсипалися всі фрукти. 2. Читаючи книжку, Сергійку пригадалася давня розповідь дідуся. 3. Працюючи на заводі, ніяких проблем у мене не було. 4. Прочитавши оповідання, мене зацікавила творчість автора. 5. Відвідавши концерт, у мене виникло бажання навчи тися грати на скрипці.

§ 16. ДІЄПРИСЛІВНИКИ ДОКОНАНОГО ТА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ Про дієприслівники, які означають незавершену дію та які означають завершену дію, а також про особливості творення цих слів ПРИГАДАЙМО. Що означають дієслова доконаного й недоконаного виду? *1 7 4 Прочитайте речення. Визначте час дієслів-присудків. Зробіть висновок, чи набу вають виділені в реченнях дієприслівники часового значення дієслова-присудка.

1. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилюється. 2. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилювався. 3. Виступаючи перед аудиторією, лектор хвилюватиметься. Недоконаний вид

Дієприслівники недоконаного виду (рос. несовершенного вида) означають незавершену додаткову дію і відповідають на питання що роблячи? НАПРИКЛАД: І, сподіваючись на Бога, я досягну колись мети... (М. Кирилюк).

Аієпрцслі&тк

Доконаний вид

Дієприслівники доконаного виду (рос. совершенного вида) означають завершену додаткову дію, яка відбулася або відбудеться раніше за дію, названу основним дієсловом, і відповідають на питання що зробивши? НАПРИКЛАД: Берези вміють сумувати, не похиливши голови (Л . Дмитерко).

Творення

Дієприслівники недоконаного виду творимо від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду. Дієприслівники доконаного виду творимо від основи діє слів чоловічого роду однини минулого часу доконаного виду. Недоконаний вид суфікс -учи (-ючи)

несуть —> несучи, гукають -> гукаючи

Доконаний вид

суфікс -ачи (-ячи)

бачать -> бачачи сидять —> сидячи

суфікс -ПІН

сказав —» сказавши добіг -> добігши

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дієприслівник зберігає вид того дієслова, від якого він утворений. 175 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому лише від двох перших дієслів можна утворити діє прислівники недоконаного виду.

Пишуть, радіють, схитрував, приїхав. 176 І. Запишіть послідовно дієприслівники у дві колонки: 1) доконаного виду; 2) недо конаного виду. Чи можна лише за суфіксом визначити вид дієприслівника?

Купивши, оздоблюючи, здобуваючи, ознайомив шись, здолавши, командуючи, домовившись, працю ючи, добігаючи, принісши, творячи, розігравши, увійшовши, розрісшись, задумуючись, змішавши, одягаючись, думаючи, купивши, стиснувши, віддав ши, ошукуючи, зачиняючись, злетівши, сівши.

переказавши сміючись

КЛЮЧ. Підкресліть у кожному слові другу букву. Якщ о ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте прислів'я про здоров'я. II. Розберіть за будовою виділені дієприслівники. 177 І. Утворіть від дієслів дієприслівники недоконаного виду й запишіть. Позначте су фікси, які ви для цього використали.

Сміються, косять, терплять, кажуть, навчаються, навчають, зітхають*, знаходять, достигають, бачать, лежать.*I.

*3ітхати - (рос.) вздьіхать, вздохнуть; испускать вздох. II. Складіть з дієприслівником, утвореним від виділеного дієслова, речення.

178 Прочитайте дієприслівники українською та російською мовами. Порівняйте тво рення дієприслівників у обох мовах. УКРАЇНСЬКОЮ заглядаючи умиваючись прочитавши розігравши принісши

РОСІЙСЬКОЮ заглядывая умываясь прочтя разыграв принеся

179 І. Перекладіть речення українською мовою й запишіть. 1. Кажется, лежал бы здесь весь день, слушая шум реки (О. Купрін). 2. Узнав Павла, собака перестала лаять и завиляла приветливо хвостом (М . Горький). 3. Павел упал на постель и мгновенно уснул, так и не поев за целый день (М . Горький). 4. Не зная броду, не суйся в воду (Нар. творчість). II. Порівняйте вимову виділених слів в українській і російській мовах.

180 І. Утворіть від неозначеної форми дієслова особові форми чоловічого роду однини минулого часу, а від них - дієприслівники доконаного виду й запишіть. У дієприслівниках виділіть суфікси. ЗРАЗОК. Зааплодувати - зааплодував - зааплоду^вшй. Доорати, грюкнути, принести, засміятися, присісти, врятувати, розви нути, усміхнутися, засипати. II. Складіть з дієприслівниками, утвореними від виділених дієслів, по два речення так, щоб в одному реченні дієприслівник був одиничною обставиною, а в другому - входив до діє прислівникового звороту.

181 І. Спишіть речення, замінюючи подані в дужках дієслова, відповідними дієпри слівниками. Над дієприслівниками скорочено надпишіть їхній вид. 1. (Витяг) по воді свої довгі шиї, старі гуси повтикалися головами в осо ку й завмерли без руху, (намагаються) таким способом сховатися від небезпеки (І. Багмут). 2. Гуляє містом одчайдушна хуга, (висвистують), дико кричучи (М . Бажан). 3. Буйна роса була на всьому, тяж іла гронами, (згинають) стеблини трав та (відгортають) пелюстки квітів (Іван Багря ний). 4. Бійці внесли сіна, розіслали по долівці й покотом полягали вздовж стіни, (поклав) під голови похідні мішки, (вкрився) шинелями (Б. Комар). 5. І виросло жито у колос, (ввібрав) і сонце, і зливи (Т. Одудько). Словничок Осока - (рос.) осока; гроно - (рос.) гроздь; долівка - (рос.) пол. II. Визначте художні засоби.

182 ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Розподіліть між собою групи дієприслівників. Визначте спосіб творення дієприслівників обраної групи та розберіть їх за будовою. Обміняйтеся зошитами й перевірте один в одного правильність виконання. 1. Перечитуючи, перечитавши. 2. Запрошуючи, запросивши.

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприк метникові та дієприслівникові звороти як члени речення.

1. Ц ікаво було виглядати з-за тину спостерігаючи за лінивим ж ит тям вулички порослої посірілим від спеки* споришем (А. Дімаров). 2. Дід похиливш и голову сидів на ґанку обвитому диким виноградом (О. Костенко). 3. Сашко помітив у зем лі маленьку ямку сховану в гус тій траві і в ній затишне гніздечко вимощене з трав’яних стебел (Б. Комар). 4. Уночі йдучи звідкись чи кудись раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 5. Л ун ає** пісня вереснем почата у світлих стінах вибілених хат (М . Боровко). *С п е к а - (рос.) жара, зной. * * Л у н а т и - (рос.) звучать.

ІІ. Випишіть по два дієприкметники й дієприслівники (на вибір). Виконайте письмово їх словотвірний розбір та розбір за будовою. 184

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Напишіть невеликий текст-розповідь з елементами опису за поданим початком, використавши 2 - 3 дієприслівники. Доберіть заголовок. За прочиненим вікном зашарудів дощ. Важкі краплини застукали по обшивці підвіконня... ВАРІАНТ Б. Напишіть невеликий текст-розповідь з елементами опису краєвидів, по бачених з борту літака, за поданим початком, використавши 2 - 3 дієприслівники. До беріть заголовок. Сьогодні був винятково вдалий день для повітряної подорожі. Літак відірвався від землі...

Розбір дієприслівника як форми дієслова

Послідовність розбору 1. 2. 3. 5.

Назва форми дієслова. Вид (доконаний, недоконаний). Час. Синтаксична роль.

Легкі хвилі набігали на камінь, утворюючи навколо нього мереживо піни (О. Донченко). Зразок усного розбору Утворюючи - дієприслівник, недоконаний вид, минулий час, у реченні є обставиною.

Зразок письмового розбору Утворюючи - дієприсл., недок. вид, мин. ч., обстав. 185 І. Прочитайте текст. Поясніть, за що жінка присоромила хлопців. Чи усвідомили вони свою провину?

Пес люто гавкав, припадаючи на передні лапи. Прямо перед ним, при тиснувшись до паркана, сиділо малень ке скуйовджене* кошеня. Воно, широко розкривши рот, жалібно нявкало. Не подалік стояли два хлопчики й чекали, що буде. У вікно виглянула жінка, спішно* вибігла на ґанок. Відігнавши собаку, вона сердито крикнула хлоп цям: - Як вам не соромно? - А чому соромно? Ми ж нічого не робили! - здивувалися хлопчики. - Оце й погано! - гнівно відповіла жінка (В. Осєєва). * Скуйовджений —(рос.) лохматьій. ** Спішно - (рос.) спешно. II. Напишіть текст під диктовку вчителя чи однокласника. Написане уважно звірте з на друкованим. Підкресліть дієприслівникові звороти. III. Випишіть з тексту дієприслівники. Виконайте письмово їх розбір як форми дієслова. 186 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи згодні ви з твердженням, що байдужість - найбільший злочин на землі? Обґрунтуйте свою думку.

§ 17. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ДІЄПРИСЛІВНИК» 187 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Назвіть тематичне речення кожної мікротеми.

ЧУМ АЦЬКА ВАЛКА Повільно ступали чумаки в червоноверхих шапках-бирках, запра вивши за вухо «оселедці». Від сонця, від вітру й куряви груди, шия й обличчя їхн і стали, як темна бронза. У кожного за спиною мушкет. На боці - шабля...

Аі'єтірислі&шк

На добру чверть м илі розтягнулася валка. Риплять довжелезні вози, ковані залізом, мотають головами круторогі воли, повільно переступаючи міцними ногами. Везуть козаки сіль із Криму на Січ, з-під самої перекопської вежі. Ота ман іде біля першої мажі й пильно оглядає степ. Не вперше веде він чу мацьку валку крізь зелену пустелю, упізнаючи ш лях по сонцю, по могилах та балках, по річках та зорях уночі... За півгодини дісталася валка води. Випрягли волів, напоїли й пустили пастися на зелену травицю. Чумацький кухар варив на тагані* галуш ки із салом. Чумаки, поставивши варту, купалися в річці, форкали, плавали й радісно хлюпотались у воді. - Обідати! - гукнув кухар, витрушуючи з торби ложки. їл и мовчки, не кваплячись, дотримуючи черги... Погомонівши ще трохи, лягли відпочивати під мажами. Тільки пильна сторожа стерегла табір, знаючи, що татари найчастіше нападають на валки під час відпочинку. Прилягли й воли, повільно ремиґаючи** і поводячи на всі боки вільготними імлистими очима. А на світанку знову зарипіли вози над безмежною пустелею степу (За 3. Тулуб).

* Таг&н. - триніжок, до якого підвішують казан над вогнищем. **Ремиґатпи - пережовувати їжу (про деяких тварин). Виконайте завдання до тексту. 1. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником. 2. Знайдіть і зачитайте виразно речення з дієприслівниками. Назвіть у цих реченнях слова, які виражають основну дію предмета й додаткову. Поясніть уживання розділових знаків. У якому реченні є два дієприслівники? 3. Випишіть дієприслівники, зазначаючи в дужках їхній вид і час. Позначте суфікси. 4. Знайдіть і випишіть одне речення, у якому є і дієприкметниковий, і дієприслівниковий звороти. 5. Знайдіть і випишіть речення, у якому дієприслівниковий зворот складається з най більшої кількості слів. Виконайте письмово синтаксичний розбір цього речення. 188 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприс лівники та дієприслівникові звороти як члени речення. Обґрунтуйте пунктограму «Кома при дієприслівниковому звороті».

1. Стоять за селом вітряки звівши в небо крила і ждуть вітру (І. Цюпа). 2. Світ можна врятувати рятуючи окремих людей (В. Черняк). 3. Господиня зодягтись у білий святковий одяг знімала з одвірка переплетеного то рішнім перевеслом* серпа і поклавши його в кошик виходила в поле (В. Скуратпівський). 4. Поснідавши батько йшов на роботу а я підсукавши холоші біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків

...........................................................................................................

(В. Скуратівський). 5. З розгону налітали хвилі на скелі і шугнувши вгору білим фонтаном падали додолу, зникали у вирі (3. Тулуб). 6. Майнувши хвостом дорога безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко). *Перевёсло - джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. II. Виконайте письмово словотвірний розбір та розбір за будовою виділених слів. III. Поясніть, як ви розумієте сказане в другому реченні. 189

Складіть і запишіть речення за схемами.

(дієприсл. зворот) 9

, _________

(дієприсл. зворот)

3. 4. _ _

V !/ !

•

1у

(дієприсл. зворот)

190 І. Перебудуйте речення, замінюючи одне з особових дієслів дієприслівником. Порівняйте подані й перебудовані речення.

1. Хлопці прив’язали човен, забрали весла, вудки, відерце з приманкою для риби, рогозяного кошика (Б. Комар). 2. Поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких човниках і вибирали місце для ловів (О. Іваненко). 3. На прощання полковник схилився, поцілував бабусину руку, хвацько* козирнув і вийшов з кімнати (М . Стеценко). 4. Листя теплою ковдрою вкри ває землю і тим самим захищає коріння від сильних морозів (Г. Тарасенко).

*Хвацько - завзято, із запалом. II. Запишіть перебудовані речення, підкресліть у них дієприслівникові звороти як члени речення. 191 Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. Запишіть відредаговані речення українською мовою.

1. Подходя к дому, меня застигла гроза. 2. Прочитав книгу, в ней лежала записка. 3. Мой друг, вспомнив о телефоне, и отправился за ним. 4. Л ю буясь рекой, у меня возникли воспоминания далёкого детства. 5. Подходя к школе, начался дождь. 6. Окончив школу, наша семья переехала. ^192 Напишіть твір-розповідь або діалог (6 -8 речень, реплік) на одну з тем: «Мій ви хідний день», «Моє улюблене заняття», «Красива людина в праці». Використайте не мен ше двох дієприслівників чи дієприслівникових зворотів. 193

І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх уживання.

Удосталь виспавшись за довгу зиму звірок відчувши тепло вилазив з нірки ставав на задні лапки і нашорошивши* вушка та піднявши вгору писок** голосисто оповіщав про свою появу під весняним сонцем (В. Скуратівський).

*Нашорошити - насторожити, виявляти напружену увагу. **Пйсок - мордочка тварини.

Аієпрцслі&тк II. Випишіть дієприслівники та виконайте письмово їх розбір за будовою. III. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Спишіть прислів'я, замінюючи подані в дужках дієслова спільнокореневими дієприслівниками.

1. Не хвались, (іти) на торг, а хвались, (іти) з торгу. 2. Не (поговорити) з головою, не бери руками. 3. (Лежати), і камінь мохнатіє. 4. Лінивий (си діти) спить, (лежати) робить. 195

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Під час вивчення теми «Дієприслівник» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Дієприслівникові звороти загал ом властиві книжній, писемній мові. Вони надаю ть тексту логіки, вказуючи на взаємопідпорядкування його частин. Н А П Р И К Л А Д : Застосувавши теорему Піфагора, можна визначити площу

трикутника. У художньом у тексті дієприслівники доречні, коли характеризую ть д о д ат кову дію при головній, вираженій дієсловом-присудком. Н А П Р И К Л А Д : Сві тить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О л Гончар). Дієприслівники мають здатність уповільню вати виклад.

Готуємося до контрольної роботи Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатках

1. Окремо з не пишемо всі дієприслівники в рядку А Б В Г

(не)бачачи, (не)скинувши, (не)знайшовши (не)навидячи, (не)волячи, (не)діставшись (не)криючись, (не)активувавши, (не)хтуючи (не)зчувшись, (не)відійшовши, (не)погоджуючись

2. Дієприслівниками доконаного виду є всі слова в рядку А Б В Г

знімаючи, прилетівши, крокуючи навідавшись, прочитавши, друкуючи плачучи, розповідаючи, знаходячи розповівши, зачинивши, принісши

3. У реченні «Встає в новій красі, забувши лихоліття, твоя, Тарасе, звільнена земля» виділене слово є А присудком Б означенням

В обставиною Г додатком

4. Потребує редагування речення А Коли я ввійшов у кімнату, брат дивився телевізор.

А'єприслі&иик Б Увійшовши в кімнату, світло було вимкнене. В Увійшовши в кімнату, я сів за комп’ ютер. Г Брат, виходячи з кімнати, вимкнув світло. 5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Б В Г

Бабуся, одягши окуляри, подивилася на онука. Здобувши освіту, ти побачиш більше світу. Говорячи щирі слова, ти будеш безсмертний. І сонце, дійшовши зеніту до землі хилиться.

6. Доберіть приклад до кожної характеристики. 1 дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова ІІ дієвідміни 2 дієприслівник недоконаного виду, утворений від дієслова І дієвідміни 3 дієприслівник доконаного виду 4 дієприкметник

А шукаючи Б побачивши В сяючі Г стоячи

7. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес літь члени речення. Любка принесла дідові харч у клунку і стояла під гіллям груші схи ливши голову й підперши щоку долонею (І. Нечуй-Левицький).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке дієприслівник? Я ку синтаксичну роль він виконує? 2. Назвіть граматичні ознаки дієслова та прислівника, які поєднує в собі діє прислівник. 3. За допомогою яких суфіксів і від яких дієслів творимо дієприслівники д око н а ного виду? Наведіть приклади. 4. Я ке значення виражаю ть дієприслівники недоконаного виду? Я к їх творимо? Наведіть приклади. 5. Доведіть або спростуйте тезу « Не з дієприслівниками завжди пишемо окремо». 6. Що таке дієприслівниковий зворот? Я к його виділяємо в усном у мовленні та на письмі? Наведіть приклад речення з дієприслівниковим зворотом.

Об’єднайтеся в три групи. Кожна група має виконати одне із запропонованих завдань.

П ро& кт ~

Завдання. 1. Складіть і розіграйте гумористичний діалог «Н а ринку», увівши до нього 2-3 дієприслівники. 2. Складіть казку про те, як дієприслівник хотів дізнатися, кому ж він ближчий родич - дієслову чи прислівнику. 3. Напишіть текст до рекламного ролика про один з ваших ш кільних підручників, увівши до нього 2-3 дієприслівники. Інсценізуйте цей рекламний ролик.

ЯК КРАЩЕ? В українській мові часто користуються дієприслівниками, коли потрібно замінити віддієслівні іменники з прийменниками по, при, після. ПОРІВНЯЙМО: Вдало побудовані речення 1. Закінчивши роботу, потрібно прибрати робоче місце. 2. Читаючи вголос, треба правиль но наголошувати слова. 3. Закінчивши звіт, я перевіряю його ще раз.

Невдало побудовані речення 1. По закінченні роботи потрібно прибрати робоче місце. 2. При читанні вголос треба пра вильно наголошувати слова. 3. Після закінчення звіту я пере віряю його ще раз.

Таке широке вживання дієприслівників надає мові легкості вимов ляння й мелодійності. Отож немає чого цуратися їх заради канцелярських штампів на зразок при виконанні, по одержанні тощо, які зводять нанівець красу нашої мови.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО читаючи книжки голосно кричачи кидаючи каміння сяючи від радості намагаючись не заважати вибираючи слово затамувавши подих з ’ ясувавши причину натиснувши на кнопку завантаживши машину

НЕПРАВИЛЬНО читая книги голосно крича кидая каміння сія від радості стараясь не заважати вибирая слово затаїв подих вияснивши причину нажавши на кнопку загрузивши машину

РОЗРІЗНЯЙМО ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

працювали, незважаючи на дощ

працювали, не дивлячись на дощ

завдяки підтримці друзів

дякуючи підтримці друзів

с т о р ін к у

Щр

ЦІКАВО ЗНАТИ ПРИГОДИ ЗВИЧАЙНОЇ КАРТОПЛІ

Деякі рослини, що ростуть на наших городах, примандрували з далеких замор ських країв. А з ними мандрували і їхні найменування. Візьмімо, наприклад, картоплю. Індіанці П івденної А мерики використовують цей овоч понад 14 тисяч років, а європейці вперш е зіткнулися з ним у середині X V I століття. П ерш им и покуш ту вали картоплю іспанські моряки. Потім вона потрапила до Італії, а згодом - до інш их країн Європи. Х оча не скрізь картоплю використовували за призначенням . У X V III столітті у Ф ранції квітами картоплі прикраш али волосся або робили з них букети. У Німеччині картоплю мож на було побачити на клумбах перед палацам и. У середині X V III століття вона з ’явилася і в Україні. Проте прийш ла до нас картопля не з індіанським, а європейським н айм ену ванням. Індіанці називали рослину - потата. Італійці найменували її по-своєму tartufolo. Німці запозичили назву в італійців, спочатку д ещ о видозмінивши її: tartuffel, а далі перетворили на kartoffel. В українській мові найм енування зазнало ф о нем атичних змін і стало словом картопля (За І. Вихованцем).

КОРИСНО ЗНАТИ САМОВИХОВАННЯ СЛОВОМ Великий успіх лікування людини словом, плекання її волі та сміливості за допомогою словесних засобів підтверджує практика індійських йогів. Вони вже з перш их років ж иття дитини привчають її до самонавію вання та самовиховання засобам и слова. Щ ойно дитина починає говорити, батьки одразу ж промовляють їй найпростіш у ф орм улу самонавію вання: «Я - сміливий». Завдяки таким с еан сам діти йогів уж е в 5 - 6 років можуть виконувати найскладніш і дії, які не під силу навіть дорослим (3 посібника).

НА ДОЗВІЛЛІ СКОРОМОВКИ Замість крапок упишіть букви й прочитайте скоромовки. Зверніть увагу: для кож ної скоромовки вам потрібно віднайти лише по одній букві. 1. 2. 3. 4.

Завірю ..а, ..урделиця й ві..ола на ..марині ї..ал и . ..азан, ..азан ка й ..азанятко з ж и р а..о м роблять ..іззарядку. ..і.. пі.. ..убом си..ів та й у ..у..ку ..у..ів. Ч е..ез г..ядку г..іб тхі.. ямку.

УСМІХНІМОСЯ З УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ • П ам ’ятник стоїть на п’єдесталі, який дивиться вперед з піднятою догори рукою • Василько сміливо втік від вовків. • Вона ледь л етіла на крилах, легко махаю чи ногами.

Слова одні нам тішать слух і зір, а інш і нас відш т овхуют ь раптово. М. Рильський щ

, }

М орф ологія. О рф ограф ія. Елементи стилістики Прислівник

Ви знатимете: • значення прислівника, його морфологічні ознаки та синтак сичну роль.

Ви вмітимете: • знаходити прислівники, відрізняти їх від омонімічних частин • • • •

мови; визначати граматичні ознаки прислівників; утворювати ступені порівняння прислівників; правильно наголошувати й писати прислівники; складати речення й тексти з прислівниками.

'ГТрислІ&иик § 18. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Про особливості прислівників, їх н і розряди за лексичним значенням, а також про роль прислівників у мові ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке обставина? 2. Які є засоби зв'язку речень у тексті? у 196

Порівняйте слова в колонках. Визначте, слова якої колонки є прислівниками. На які питання вони відповідають? Що означають? Зробіть висновок про особливості прислівника як частини мови.

радісний далекий денний

радісно далеко вдень Значення

радість далеч день

Прислівник (рос. наречие) - це самостійна незмінна час тина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? коли? чому? навіщо? тощо. НАПРИКЛАД: затишно, навкруги,

влітку, зопалу, навмисне. ПОРІВНЯЙМО: |

їхали швидко, ознака дії

дорога ліворуч, ознака предмета

щільно зачинений ознака ознаки

Морфологічні ознаки

Прислівники не змінюються. Вони не мають закінчень:

Синтаксична роль

У реченні прислівник найчастіше буває обставиною. НАПРИКЛАД: Навшпцньки виглядають жоржини через тин (Л . Костенко). Якщо прислівник залежить від іменника, то виконує роль означення. НАПРИКЛАД: Карлос вибрав шлях (який?) направо (Леся Українка). Прислівник, який виражає стан людини, природи чи ставлення до висловлюваного, є присудком (соромно, весело, тихо, темно, жаль, можна, пора). НАПРИКЛАД:

високо, здалеку, бігом, зліва.

Надворі холодно. Мовний засіб

Прислівники використовують як засіб підсилення вираз ності мовлення, а також для зв’язку речень у тексті.

197 І. КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділений прислівник означає ознаку дії, у другому - ознаку предмета, а в третьому - ознаку іншої ознаки.

1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи (Остап Вишня). 3. Зовсім близько з води вихопилася гостра скеля (Я. Ваш). II. Розберіть за будовою прислівники ввечері, близько.

198 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах. 1. Торжественно на землю сходит ночь (О. Толстой). 2. Через минуту дождь забарабанил быстрее (М . Погодін). 3. Мы встретились с нею случайно (В. Брюсов). 4. Его ухо уловило женский смех, быстрые и бойкие шаги вниз. 5. Я никак не могу вспомнить, откуда* попала мне в голову эта л е генда (А. Чехов).

*Откуда - (укр.) звідки, звідкіля, звідкіль, відкіля, відкіль. II. Підкресліть прислівники як члени речення. Випишіть словосполучення з прислівниками. Поставте питання від головного слова до залежного. Зазначте, що означає прислівник (ознаку дії, предмета чи іншої ознаки).

як? У

і ЗРАЗОК. Весел.0 заспівали (озн. дії). 199 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою прислів'я. Прочитайте свої прислів’я однокласнику, вставляючи на місці пропуску антоніми до виділених прислівників.

Перша група. 1. Високо літає, та ... сідає. 2. Де м’яко стелять, там ... спать.

Друга група. 1. Далеко, та легко; ..., та слизько. 2. Гірко зробиш - ... з’їси. 200 Складіть і запишіть по одному реченню з прислівниками, що означають: а) ознаку предмета; б) ознаку ознаки. Підкресліть прислівники як члени речення.

Розряди прислівників за значенням Розряди

Питання

Приклади

спокійно, швидко, високо Кількісно-означальні якою мірою? скільки? дуже, трохи, двічі, натроє наскільки? як? яким способом? уголос, навприсядки, Способу дії напам’ять Місця де? куди? звідки? вгорі, там, вниз, звідти коли? відколи? вдень, давно, донині, Часу до якого часу? чи довго? завжди Причини чому? через що? згарячу, спересердя, з якої причини? спросоння Мети з якою метою? навмйсне, на зло, для чого? навіщо? наперекір Якісно-означальні

як?

201 І. Спишіть речення, вставляючи замість питань прислівники з довідки. Над кожним прислівником надпишіть скорочено його розряд і підкресліть це слово як член речення.

1. Повій, вітре, (коли?) (С. Руданський). 2. А ті громи облягали небо все (якою мірою?) (І. Багряний). 3. Велике дерево (як?) росте (Нар. творчість).

...........................................................................................................

4. Олесь (чому?) ніяково посміхнувся (Гр. Тютюнник). 5. Я сказав це (з якою метою?), щоб звернути на себе увагу (М . Стельмах). 6. Синіла (де?) далечінь (Олесь Гончар). ДОВІДКА. Згарячу, опівночі, навмисне, дужче, навкруги, поволі. II. Скориставшись тлумачним словником, поясніть лексичне значення двох прислівників з довідки (на вибір). 202 І. Прочитайте виразно текст уголос. Визначте тип і стиль мовлення. Чим цей текст співзвучний з ілюстрацією?

ЗИМОВІ БАРВИ Різною буває погода взимку. Увечері безперестанку мела хуртовина. Уночі раптом похолоднішало. Коли вранці зійшло сонце, все навколо змі нилося, засвітилося під його жовтогарячим промінням. Сніг весело ви• блискував на деревах. Мороз розмалював шибки дивовиж ними візерунками. Зранку на віконному склі з’явилися пір’їсті листочки, напро чуд дивні орнаменти, казкові папороті, прекрасні пальмові гілки та вишукані букети квітів. Чим малює мороз? Водою. Тепла во дяна пара непомітно для нашого ока осідає на склі, потім нагромаджується скраю. А згодом зліва направо розрос тається фантастичний льодовий візеруЛ. Шелудько. Замело, завіяло нок (За А. Волковою). II. Випишіть із тексту прислівники. Визначте усно питання, на яке відповідає кожен з них, та розряд за значенням. III. Складіть усно речення за поданою ілюстрацією, використавши прислівники. ^ 203 ПОСШАК/ЙТЕСЯ. Чим прекрасна зима? А можливо, вам щось не подобається в цій порі року? Що саме? Хто за одну хвилину добере й запише якнайбільше: а) якісно-означальних прислів ників; б) прислівників часу? 205 Прочитайте текст і визначте засоби зв’язку речень у ньому. Доведіть, що перше й друге речення зв'язані за допомогою прислівника. Доповніть усно текст реченням з довідки, використавши як засіб зв'язку прислівник.

Максим і Денис зайшли до салону-магазину. Там вони зацікавилися но вою моделлю навушників. Щоб хлопці могли краще ознайомитися з новин кою, продавець-консультант порадив їм пройти до входу в сусідній зал. ДОВІДКА. Із сусіднього залу саме виходила їхня однокласниця Олена, тримаючи в руках коробку з новими навушниками. ^ 206 Спишіть текст, добираючи з дужок потрібні, на ваш погляд, прислівники. Складіть і запишіть продовження розповіді (3 -5 речень), використавши прислівники для підсилення виразності мовлення та для зв'язку речень у тексті.

........................................................................................................................

"Прислівник Це було (взимку, влітку, восени, навесні). Якось (увечері, вдень, вранці, вночі) з вулиці долинув (дуже, надзвичайно, трохи) дивний звук. Я (тихо, повільно, швидко, боязко) підійшов(ла) до вікна й по бачивша) там .... 207 Накресліть у зошиті кросворд і впишіть відповіді-прислівники. Якщо бажаєте, складіть свій кросворд на тему «Прислівник».

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Перший раз. Антонім до слова увечері. Антонім до слова низько. Синонім до слова скрізь. З лівого боку. Антонім до слова криво. 7. Два рази. 8. Антонім до слова зверху. 9. Дуже швидко. 10. Синонім до слова разом.

4 с

6 л

7 і

8 в

9 н

10 и к

§ 19. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ Про вищий і найвищий ступені порівняння прислівників, творення їх н іх форм і про культуру мовлення ПРИГАДАЙМО. Як творимо ступені порівняння прикметників? \

208 Прочитайте текст. Поясніть лексичне значення виділених прислівників. Який із них вказує, що ознаку дії виражено більшою мірою, а який - найбільшою? Зробіть висновок про особливості прислівників вищого й найвищого ступенів порівняння.

Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами, та найшвидше летить материне серце. Через гори високії, через води глибокії, через краї чуж і несходи мі летить воно ластівкою за синами, шукаючи, виглядаючи їх... (Іван

Багряний). Ступені

Прислівники на -о та -е, як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння (рос. степени сравнения). ПОРІВНЯЙМО:

УКРАЇНСЬКОЮ Вищий ступінь

Найвищий ступінь

глибше більш глибоко Винятки

найглибше найбільш глибоко

РОСІЙСЬКОЮ Сравнительная степень

глубже более глубоко

Превосходная степень

наиболее глубоко

Не мають ступенів порівняння прислівники з префіксом

за- (забагато, занадто) та прислівники із суфіксами -еньк-, -есеньк- (тихесенько). 77

Творення ступенів порівняння Вищий ступінь Проста форма

Складена форма

Використовуємо суфікси Додаємо слова більш, менш до звичайної форми прислівника

-Ш-, -іш-

тепліше

більш тепло менш тепло

Найвищий ступінь Проста форма

Складена форма

Додаємо префікс най- до простої форми вищого ступеня

Додаємо слова найбільш, найменш до звичайної форми прислівника

найтепліше

найбільш тепло найменш тепло

Інш і основи

Форми ступенів порівняння деяких прислівників утворюємо від інших основ. НАПРИКЛАД: погано - гірше, добре - краще,

багато —більше. Додат кові засоби

Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, ще, трохи. НАПРИКЛАД: значно тепліше, куди швидше, трохи вище. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-. НАПРИКЛАД: якнайтепліше, щонайповніше.

Зміни звуків

При творенні простої форми вищого ступеня порівняння суфікси -к-, -ек-, -ок- випадають. НАПРИКЛАД: швидко -

швидше; широко - ширше. Крім того, у деяких прислівниках відбувається чергування приголосних. НАПРИКЛАД: дорого - дорожче; близько -

ближче; низько - нижче. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! С тупені порівняння мають тільки ті прислівники, які утворено від якісних при кметників (теплий - > тёпло).

209 І. Перекладіть усно речення українською мовою. Підкресліть як члени речення прислівники вищого й найвищого ступенів, поясніть, як утворені ці слова. 1. Он спокойно ответил на вопрос. 2. У него на душе спокойнее, чем раньше. 3. Сегодня она отвечала более спокойно. 4. Наиболее спокойно в доме у дедушки. II. Зіставте форми вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників в українській і російській мовах і зробіть висновок про схоже й відмінне.

........................................................................................................................

"Прислівник Найглибше

210 І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАX. Випишіть із ре чень форми прислівників: один з вас - вищого сту пеня порівняння, а інший - найвищого. Які із цих форм прості, а які - складені?

Важко в школі, та ще важче в полі

(Нар. творчість). 2. Тут регіт залунав гучніш од грому (Д. Павличко). 3. Зви чайно, в плани можна і треба заглядати, але бажано якнайменше (М . Стельмах). 4. ...На світі той наймудріший, хто най Глибше більше любить життя (В. Симоненко). 5. Найбільш легко люди вірять у те, до чого прагнуть (Вольтер). 6. У спеку люди почуваються більш комфортно у приміщеннях, обладнаних конди ціонером (3 реклами). II. Виділені слова розберіть за будовою. 211 Зіставте просту форму вищого ступеня порівняння прислівників в українській і російській мовах і зробіть висновок про схоже й відмінне.

УКРАЇНСЬКОЮ ближче дорожче дужче, міцніше нижче вужче

РОСІЙСЬКОЮ

УКРАЇНСЬКОЮ

ближе дороже крепче ниже уже

смачніше густіше пізніше тугіше тонше частіше

РОСІЙСЬКОЮ вкуснее гуще позже туже тоньше чаще

212 І. Утворіть від поданих слів (де це можливо) просту та складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Якими суфіксами й префіксами ви скористалися?

ЗРАЗОК. Упевнено - упевненіше, менш упевнено, найупевненіше, най більш упевнено. Смачно, дорого, занадто, широко, гарненько, низько, гарно. II. З одним утвореним прислівником (на вибір) складіть і запишіть речення.

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумієте народний виспів «Де ледарів більше, тамживеться

213

гірше»1

Омоніми

Необхідно відрізняти прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння від однозвучних прикметників у фор мі називного відмінка вищого й найвищого ступенів по рівняння. ПОРІВНЯЙМО: Прислівник як?

Прикметник яке?

1 у Олесь стрибає найвище.

„ . У 1 Виліз на найвище дерево.

(залежить від дієслова)

(залежить від іменника) 79

214 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо при слівником, а в другому - прикметником.

1. Глибше орати - більше хліба мати (Нар. творчість). 2. Озеро Світязь глибше, ніж Синевир. & '215 І. Прочитайте речення. Визначте частину мови виділених слів. Випишіть слово сполучення з прислівниками.

1. Чиста совість - найкраще снодійне (А. Конан Дойль). 2. Найкраще тут улітку, коли пишно цвіте акація (С. Хаврусь). 3. Д іла говорять голосніше, як слова (Нар. творчість). II. Складіть і запишіть два речення зі словом найбільше так, щоб у першому це слово було прислівником, а в другому - прикметником. Підкресліть це слово як член речення і розберіть за будовою. 216 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви з друзями граєте на спортивному майданчику. У цій ситуації часто доводиться користуватися прислівниками вищого ступеня порівняння. Вимовте подані словосполучення, ставлячи подані в дужках прислівники у простій формі вищого ступеня.

Біжи (швидко), стрибай (високо), нагинайся (низько), кидай (далеко), тримайся (міцно), бий (сильно), пасуй (точно), стій (рівно), підбігай (близько). 217 І. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках прислівники у простій формі вищого ступеня порівняння. У яких словах при словотворенні відбулися зміни звуків?

1. Тупотять прудкії коні, гомін (близько) все луна (Леся Українка). 2. З моря все (часто) налітали теплі вітри (І. Цюпа). 3. А сонце все (дуже) пече (Дніпрова Чайка). 4. Чекати погано, а доганяти ще (погано). 5. їл а коса кашу - ходи (низько), не їл а коса каші - бери (високо) (Нар. твор чість). \ II. Підкресліть прислівники як члени речення. Ч, Чиї. Прислівники, утворені від виділених слів, розберіть за будовою. Хто зможе утворити шість варіантів вищого й найвищого ступенів порівняння прислівника рано? А хто ще більше?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! С лід уникати помилок у вживанні прислівників. П О Р ІВ Н Я Й М О :

ПРАВИЛЬНО б іл ь ш точно, то ч ніш е н а й б іл ь ш точно, н айточніш е 219

НЕПРАВИЛЬНО б іл ь ш то ч ніш е н а й б іл ь ш то чніш е

Відредагуйте усно речення. Поясніть допущені помилки.

1. їхати ранковим рейсом найбільш зручніше. 2. Сьогодні я одягнувся менш тепліше. 3. Мишко намагався ступати якнайтихесенько. 4. Сергій більш відповідальніше ставиться до навчання. 5. Нинішнього року пше ницю зібрали більш раніше. 6. Учитель попросив читати більш голосніше. 80 ........................................................................................................................

"Прислівник 220 ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7 -8 реплік) на тему «Спортивні змагання» або «У магазині спорттоварів», використавши прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння. Поясніть їхню роль у вашому тексті. 221 Випишіть з підручника географії або історії 3 -5 речень із прислівниками вищого й найвищого ступенів порівняння. Поясніть роль цих форм у тексті. Один прислівник (на ви бір) розберіть як частину мови (письмово).

Розбір прислівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Розряд за значенням.

3. Ступінь порівняння (якщо є). 4. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору Н а те воно й жито, щоб всюди жити (І. Савич). Всюди - прислівник місця, у реченні виступає обставиною. Зразок письмового розбору Всюди - присл. місця, обстав.

§ 20. ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ П р о те, я к сформувалися прислівники та як відрізнит и їх від однозвучних слів інш их част ин мови П Р И Г А Д А Й М О . Які є способи творення спів? Яке слово називають похідним?

# ^ 222 Порівняйте прислівники в колонках. З'ясуйте, від яких частин мови утворено сло ва кожної з них. Які префікси й суфікси ви помітили? Зробіть висновок про особливості творення прислівників.

вгору щодня Походження

гаряче здалеку

вперше утрьох

забагато дотепер

пошепки навскач

Більшість прислівників сучасної української мови виникли від різних частин мови. Н А П Р И К Л А Д : влітку (від іменника з прийменником в), далеко (від прикметника), сидьма (від дієслова). Способи творення прислівників Способи

Приклади

Суфіксальний

два - » двічі, глибокий - > глибоко

Префіксальний

весело - > невесело, видно - > завйдно

Префіксальносуфіксальний

шостий ушосте, близький —> Зблизька

„

—і

Способи

Приклади

Складання повнозначних слів чи їхніх основ

мимоволі, ліворуч, обіруч

Перехід з інших частин мови

ранком, ніччю, бігом (Ранком вирушили в дорогу.)

223 І. Доберіть із довідки до фразеологізмів синонімічні прислівники. Визначте усно, від яких слів утворено ці прислівники.

Н і світ ні зоря, поклавши руку на серце, як кіт наплакав, до останньої нитки, до сьомого поту, ні туди ні сюди, за тридев’ять земель, не за гора ми, хоч греблю гати. ДОВІДКА. Рано, повністю, тяжко, багато, нерухомо, мало, далеко, близь

ко, щиро. II.

Хто пригадає інші фразеологізми, які можна замінити синонімічними прислівниками?

224 Утворіть і запишіть від поданих слів прислівни ки, використовуючи подані в дужках префікси й суфікси. Розберіть ці прислівники за будовою, позначте твірну основу та скорочено зазначте спосіб їх творення.

г_____ ,

— ,

на

^-------- ^

в есн

ЗРАЗОК, широкий (-о ) - широко (суф.). Добрий (-е), щоденний (-о), душевний (-о), весело (не-), день (в ), нині (до-), весна (на-, ч ), другий (у-, -є), гарячий (з-, -у). 225 Доберіть усно до поданих слів спільнокореневі прислівники. З одним утвореним прислівником (на вибір) складіть і запишіть речення.

Зима, осінь, ніч, далекий, шалений, рішучий, сидіти, шепотіти. 226 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що на вулиці до вас звернулися з проханням підказати, як пройти до найближчої аптеки. Складіть речення, можливе в цій ситуації, використавши прислівники ліворуч і праворуч. Поміркуйте, як утворено ці прислівники. 227 Прочитайте вголос прислівники, правильно їх наголошуючи. Випишіть слова, утво рені префіксально-суфіксальним способом. Від яких слів вони утворилися?

Попереду, посередині, зозла, щоразу, верхи, начисто, затепла, мимоволі, двічі, відтепер, взймку, босоніж, допізна, здалеку. І. З'ясуйте, чи одним і тим самим способом утворено такі слова: а) прислівники невесело і зблизька; б) іменник біг і прислівник бігом. Відповідь обґрунтуйте. II. Виконайте словотвірний розбір прислівників щовівторка, вранці, здавна. 229 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні слово весною вважаємо при слівником, а в другому - іменником.

1. Весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть (Марко Вовчок). 2. У повітрі вже пахне весною, хоч поки ще лютий (Е. Галадріель).

Омоніми

Прислівники й омонімічні слова інших частин мови роз пізнаємо в контексті (за лексичним значенням, граматичними ознаками, синтаксичною роллю). ПОРІВНЯЙМО: Прислівники

Інші частини мови

добре

Там добре, де нас нема.

добр[е] ( прикм.) Добре слово кожному приємне.

ранком

ранк|ом| (імен.)

Ранком дуже холодно.

Привітати з добрим ранком.

230 І. Знайдіть у кожній парі й випишіть одне сполучення з прислівником. Поставте питання від головного слова до залежного. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим після вправи.

Попрацювати добре - добре ставлення; хороше повітря - хороше вдяг нутий; прокидаюся ранком - з новим ранком; займатися бігом - пішов бігом. II. Доберіть усно синоніми до виділених слів.

МІРКУЙМО. У сполученні прокидаюся ранком слово ранком виражає ознаку дії, відповідає на питання прислівника (коли?), не змінюється ( ом - суфікс), у реченні виступає обставиною. Отже, це - прислівник. У сполученні вітаю з новим ранком слово ранком означає предмет (ранок), відповідає на питання іменника (з чим,?), змінюється ( ом - закінчення), у реченні є додатком. Отже, це - іменник. 231 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, коли слова вечором і ранком матимуть закінчення, а коли - ні. Відповідь обґрунтуйте. 232

І. Спишіть ліричні твори Дмитра Павличка. Поясніть, як ви розумієте їхній зміст.

Є люди, як дуби, і є дуби, як люди: Безстрашно грому підставляють груди, Щ об немічну* берізку захистить, Хоч знають добре - їм загибель буде. * * * В криницю старості не заглядай, Про те, яким ти будеш, не гадай, Якщо не можеш бути вічно юним, То замолоду не будь старим бодай! Д . П авл ич к о *I.

*Н ем іч н и й - (р о с .) немощньїй; бессйльньїй.

II. Знайдіть прислівники, розберіть їх за будовою та визначте спосіб творення. Чи можна поза контекстом визначити частину мови виділеного слова? Чому?

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Прислівники ф орм увалися протягом багатьох віків і продовжую ть ф орм у ватися нині з різних частин мови. Н айбіл ьш е прислівників утворено від при кметників та іменників ( високо, здалека, зранку, верхи). Значно м ен ш е прислівників походить від числівників, займенників, дієслів (вдвоє, надвоє, по-друге; передусім, нізащо; досхочу, жартома). А л е найбільш і таємниці містять у собі прислівники, щ о утворилися від слів, яких нем ає в сучасній мові (вщент, набакир). С лова куди, тут, завжди й подібні утворилися д авно, щ о в них важко встановити первісну ф орму.

§ 21. БУКВИ Н ТА Н Н У ПРИСЛІВНИКАХ Про те, які прислівники пишемо з двома буквами н та яка роль у цьому прикметників і дієприкметників ПРИГАДАЙМО. Коли в прикметниках і дієприкметниках пишемо н, а коли - нн? у 233 Прочитайте прикметники та утворені від них прислівники. Зверніть увагу на написання букв н і ш у словах обох колонок. Зробіть висновок, від чого залежить напи сання н і нн у прислівниках.

Пишемо н або нн

Пишемо

нн

Прикметники

Прислівники

несподіваний незрівнянний щоденний шалений

несподівано незрівнянно щоденно шалено

У прислівниках пишемо стільки н, скільки їх є в прикметниках і дієприк метниках, від яких утворено ці при слівники. НАПРИКЛАД: беззмінно (бо беззмінний), численно (бо численний), неждано (бо нежданий).

Букви н і нн у прислівниках

З двома н пишемо також прислівники спросоння, зрання, востаннє, попідвіконню, попідтинню. ^ 9 1ЛК М Є Т Н і ц

234 І. Поясніть написання н і нн у поданих при кметниках. Утворіть і запишіть від цих слів прислівни ки за допомогою суфікса -о. Підкресліть і поясніть орфограму «Букви н і нн у прислівниках».

Шалений, старанний, нежданий, нега даний, позмінний, туманний, нескінчен ний, несказанний, докорінний, страшенний, сумлінний, бездонний, бездумний.

ОРФОГРАМА

^ ^ ІС Л ІВ Н ІЛ *

II. Прислівники, утворені від виділених прикметників, розберіть за будовою та визначте спосіб їх творення. 235

Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Поясніть орфограму

« Букви н і нн у прислівниках».

Говорить взволнованно, приходить регулярно, несказанно радоваться, спросить испуганно, выслушать спокойно, говорить однотонно, вздохнуть* утомлённо, ответить уверенно.

*Вздохнуть -

(у к р . ) зіт х н у т и .

236 У кожній групі прислівників знайдіть один, який відрізняється від двох інших написанням (н або нн).

1. 2. 3. 4. 5. 237

Туман..о, спросон..я, схвильован..о. Стурбован..о, старан..о, зран..я. Попідтин..ю, нужден..о, шален..о. Навман..я, радісн..о, позмін..о. Монотон..о, нескінченно, неждан..о.

шалено неждано старанно несказанно нескінченно

І. Спишіть слова, вставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н.

1. Бездоганно*, скажен..о, заквітчан..о, шален..о, щоден..о, незбагнен..о**, впевнен..о, гуман..о, самовіддан..о, старан..о, незрівнянно, невгамовн..о, сумлін..о, СОН..О, спросон..я, попідвікон..ю, невин..о, непримирен..о. 2. Впевнен..о, синхрон..о, несподіван..о, страшен..о, попідтин..ю, неждан..о-негадан..о, стомлен..о, зран..я, ненавмисн..о, невблаган..о, ненастан..о, зажурен..о, поімен..о, невпин..о.*1 I.

*Бездогйнно - (р о с .) безу п р ечн о . **Незбагненно - (р о с .) н еп о ст и ж й м о . II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. 238 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) один прислівник, який пишемо з нн. Складіть і запишіть речення із запропонованим вам словом. 239

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки.

1. Стій серце стій, не бийся так шален(н)о. Вгамуйся думко (не)літай так буйн(н)о (Леся Українка). 2. Я к парость виноградної лози пл(е,и)кайте мову. Пильн(н)о й ненастан(н)о політь бур’ян. Чистіш а від сльози вона хай буде. Вірн(н)о і слухнян(н)о нехай вона щоразу служ ить вам (М . Рильський). 3. Заіржав страшен(н)о кінь і битися почав у своїм стій лі (І. Франко). 4. Сніг падав безшелес(т)но й рівно туман(н)о танули огні (М . Рильський). 5. Сніги іскряться. Бачу їх щоден(н)о в синім сні

(В. Черепков). II. Підкресліть прислівники як члени речення. III. Виділене слово розберіть як частину мови (письмово). 240 Прочитайте фразеологізми, поясніть їхнє значення. Обґрунтуйте написання при слівників. Один фразеологізм (на вибір) введіть до невеликого тексту (4 -5 речень).

Блукати попідтинню, діяти навмання, верзти як спросоння.

'ГТрислІ&иик

§ 22. НАПИСАННЯ Н Е ТА Н І З ПРИСЛІВНИКАМИ Про те, коли не та н і з прислівниками пишемо разом, а коли - окремо, а також про наголошування прислівників ПРИГАДАЙМО.

Як пишемо не з іменниками й прикметниками?

>241 Порівняйте написання виділених спів. Визначте, у якому реченні щось заперечу ється. У якому реченні прислівник з не виражає одне поняття? Зробіть висновок про написання не з прислівниками разом і окремо.

1. Неглибоко, під самою поверхнею землі, зберігався скарб. 2. Попливемо, тут не глибоко. Н Е з п р и с л ів н и к а м и п и ш ем о РАЗОМ

ОКРЕМ О

я к щ о п р и с л ів н и к без не н е в ж и в а

я к щ о не з п р и с л ів н и к о м не становить

ється: невдовзі, нещодавно, непорушно

одного пон я т т я , а є л и ш е з а п е р е ч е н -

я к щ о п р и с л ів н и к у с п о л у ч е н н і з не

н я м : не вчора; не вдруге’, у кімнаті не холодно’, співали не весело, а сумно

о з н а ч а є од н е п о н я т т я (м о ж н а зам ін и т и

(д о п р и с л ів н и к а є п р о т и с т а в л е н н я )

б л и з ь к и м з а см и сло м сл о в о м ):

нехолодно (т е п л о ), недалеко (б л и з ь к о ) з п р и с л ів н и к а м и т и п у дуже, зовсім,

ОРФОГРАМА Н е з п р и с л ів н и к а м и

цілком: не дуже, не зовсім з п р и с л ів н и к а м и , я к і п и ш ем о через деф іс:

не

по-нашому

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У багатьох ви падках написання н е з прислівником залеж ить від зм істу ре чення. Я кщ о часткою не щось заперечуєм о, то її пиш ем о окремо.

ПОРІВНЯЙМО: Недалеко

росла ял инка.

(одне поняття - «близько»)

Я л и н ка росла

не далеко.

(заперечуємо: «ні, не далеко, а близько»)

242 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Порівняйте написання не з прислівниками в обох мовах.

1. Я стоял недалеко от маяка. 2. Она читала стихотворение не громко, но отчётливо. 3. Вы сыграли свою роль вовсе не плохо. 4. Мне с вами ничуть не страшно. 5. Гостиница расположена отнюдь не далеко от центра. Словничок Вовсе - (укр.) зовсім; ничуть - (укр.) нітрохи, анітрохи; отнюдь - (укр.) аж ніяк. 243 Знайдіть і випишіть прислівники, які без не- не вживаються. З одним виписаним словом складіть і запишіть складне речення.

Нещадно, невисоко, несказанно, незабаром, некрасиво, непорушно, не добре, несміливо, негусто, невгамовно, немарно, невдовзі, невтомно.

"Прислівник 244 С пишіть, підкресліть орфограму «Не з прислівниками». З одним сполученням (на вибір) складіть і запишіть просте речення.

Не дуже, не можна, не варто, не щодня, не цілком, не досить, не впер ше, не по-українськи, не туди, не влітку. 245 І. Прочитайте виразно речення. Поясніть написання не з прислівниками. Виділені слова спишіть і розберіть за будовою.

1. Говори не пишно, щоб зле не вийшло. 2. Одному не страшно, а двом веселіше (Нар. творчість). 3. Сухе гіл л я граки підбирали недалеко від осокора, несли вгору, мостили гнізда (Г. Демченко). 4. Виглядай мене в ві конечко, незабаром я прийду (Олександр Олесь). 5. Десятки верст, велич них і неповторних, прослалися чарівним світом, казкою, в яку не легко вірувати (В. Шевчук). 6. Дощ невпинно* по вулицях човгає, відбиває осін ні рядки (А. Клюско). 7. Ніч нерухомо тишею блищить (Є. Маланюк). 8. Любила вона його, та якось чудно, не по-людськи (Марко Вовчок). *Невпйнно - (рос.) неустан н о. II. Знайдіть і поясніть вивчені пунктограми.

0 і 2: 4 6

І. Доберіть до поданих прислівників 1 -2 синоніми з префіксом не-. Запишіть сло ва групами, виділіть префікси. До яких слів можна дібрати більше двох синонімів з не-?

ЗРАЗОК. Тихо - неголосно. Близько, погано, мало, дешево, повільно, пристойно. II. Складіть і запишіть по одному реченню з прислівником неголосно й сполученням

не голосно. 247 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Підкресліть при слівники як члени речення, усно визначте їхній розряд.

1. (Не)подалік радісно й велично літали журавлі над молодими трава ми... (К. Мотрич). 2. Його слова звучали (не)виразно, а заплутано (Є. Гу цало). 3. В’юн лежить (не)порушно на дні замуленої річки... (М . Бровко). 4. На тобі, Гаврило, що мені (не)мило (Нар. творчість). 5. Як слів (не) багато, то й розуму малувато (Нар. творчість). 6. Яблуко від яблуні (не) далеко падає (Нар. творчість). II. Скільки крилатих висловів використано в цій вправі? Хто зможе пригадати інше прислів’я чи приказку з прислівником?

Ні

Наголос

3 прислівниками ні, як правило, пишемо разом. НАПРИКЛАД: ніколи, нізвідки, нітрохи, нікуди. Н і з прислівниками пишемо окремо, якщо ні виступає в ролі спо лучника. НАПРИКЛАД: ні туди ні сюди, ні так ні сяк. Іноді наголос допомагає розрізнити слова. ПОРІВНЯЙМО: н ік у д и

ніде

н коли

(н і в яке місце)

(н і в якому місці)

(немає коли)

н ік у д и

н ід е

н ік о л и

(немає куди )

(немає д е )

(у жодний час)

248 І. Прочитайте речення, правильно наголошуючи виділені прислівники. Поясніть їх написання.

1. І вже каштанам ніколи дрімати, і сонце не надивиться на зорі

(В. Симоненко). 2. Ш укайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине (Л. Костенко). 3. Розпочались канікули, а відпочити ніколи (Г. Бойко). 4. Учитися ніколи не пізно. 5. Лінивому завжди ніколи: вранці рясно, вдень жарко, а ввечері кусають комарі (Нар. творчість). II. Складіть і запишіть по одному реченню з прислівниками

нікуди й нікуди.

249 Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Позначте наголос у прислівниках. Скористайтеся поданою нижче таблицею.

Некуда спешить, никуда не ходи, незачем кричать, негде присесть, нигде нету, некогда говорить, никогда не опаздывай.

РОСІЙСЬКОЮ некуда незачем негде некогда 250

УКРАЇНСЬКОЮ нікуди, немає куди нічого, немає чого ніде, немає де ніколи, немає коли

Спишіть слова, розкриваючи дужки, позначте префікси.

1. (Ні)де, (ні)як, (ні)звідки, (ні)відкіль, (ні)трохи, (наскільки, (небагато (ні)мало, (ні)туди (ні)сюди. 2. (Не)щоранку, (не)обачно, (не)хотя, (не)вдогад, (не)сьогодні, (не)щадно, (не)влітку, (не)по-батьківському, (не)винно, (не)влад. 251

І. Утворіть від поданих слів спільнокореневі прислівники за допомогою префіксів слова парами.

не- або ні-. Запишіть

Коли, високо, звідки, трохи, давно, мало, як, сумно, де, куди, добре, страшно, сміливо. II. Два утворених слова розберіть за будовою, визначте спосіб їх творення.1 I. 252 Поясніть, чим різняться слова неабияк і не абияк у поданих реченнях. До яких частин мови належать, як наголошуються? Складіть по одному реченню із цими словами.

1. Коли ведмежа підросло, воно зірвалося з ланцюга й неабияк подряпа ло нічного вартового (Л. Смілянський). 2. А річки! Скільки їх тут! Не абияк в’юняться, а, здається, закручуються вигадливими петлями (Із журналу). 253

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники як члени речення.

1. Хмари повзли так ни(з,с)ько, що перехожі (не)сподіван(н)о виринали з них і так само (не)сподіван(н)о тонули (В. Симоненко). 2. Уночі (не)помітно підкрався приморозок до сон(н)ого дер(е,и)ва (І. Цюпа). 3. Дуби ростуть по волі, (не)квапливо (М . Рильський). 4. А л е буває й таке, що події набігають (не)раптово, а насуваються повільно, (не)поспішаючи (В. Собко). 5. (Ні)хто таких героїв вам (не)знайде (ні)де, ні(в)кого і (ні)як (В. Сосюра). 6. (Не)тепер по гриби ходити, а восени, коли будуть родити (Нар. творчість). II. Виконайте синтаксичний розбір останнього речення.

..................................................................

§ 23. НАПИСАННЯ И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ *

Про те, коли в кінці прислівників після г, к, х, ч, ж пишемо букву и, а коли - і, а також про наголошування прислівників

\ 254

Прочитайте слова. Визначте, після яких букв у кінці прислівників пишемо и, а після яких - і. Чи є в цих прислівниках префікс по-? Зробіть висновок про написання и та і в кінці прислівників.

опівночі насторожі тричі

Пишемо и

верхи заввишки

по-українськи по-ведмежи

навкруги

по-вовчи

У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо и або і. НАПРИКЛАД: угорі, згори, напровесні. Труднощі становлять прислівники, у яких перед и або і стоять г, к, х, ж, ч. У кінці прислівників після г, к, х, а також у кінці прислівників з префіксом по- пишемо букву и. НАПРИКЛАД:

навкруги, пішки, по-українськи, по-ведмежи. Букву и пишемо також у кінці прислівників восени, почас

ти, безвісти. Пишемо і

У кінці прислівників після ж, ч (крім прислівників з префіксом по-) пишемо букву і. НАПРИКЛАД:

насторожі, двічі, позаочі.

ОРФОГРАМА Букви и та і в кінці прислівників

* 255

І. Спишіть речення, вставляючи на місці пропусків прислівники з довідки. Пояс ніть лексичне значення цих прислівників та їх написання.

1. Я ... відповім на твоє запитання. 2. Тополя сягає до сорока метрів .... 3. Щ об скоротити ш лях, хлопці піш ли вулицею ... . 4. Чоловіки сиділи на колодах або просто ... . 5. Йому навіть ... , для чого це треба робити. 6. За хлопцем ... йшов батько. ДОВІДКА. Заввишки, навпрошки,, навпрйсядки, невтямки,, залюбки,

назирці. II. Доберіть синоніми до виділених у довідці слів. 256 І. Прочитайте слова вголос, правильно наголошуючи їх. Обґрунтуйте написання. Які з поданих слів стилістично забарвлені (характерні для розмовного мовлення)?

Навсйдячки, уповні*, наразі**, по-українськи, поанглійськи, гопки, навпрйсядки, навшпйньки, навпо мацки, поодйнці, непереливки, опівночі, наввйпередки, потайки, невтямкй, поночі, завдовжки, позаочі. *Уповні (вповні) - 1 ) з н ап о в н ен и м **Наразі - п о к и щ о , зар аз.

по-українськи по-українському

посудом ; 2 ) у сам ом у р о зк в іт і, у р о з п а л і.

II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Виберіть кожен по п'ять слів з поданих і продиктуйте їх одноклас нику (однокласниці). Перевірте написання.

'ГТрислГ&иик 257 І. Доберіть із довідки до російських спів (сполучень) відповідні українські прислів ники, у кінці яких пишемо и або /. Запишіть слова парами.

Трижды, пешком, величиною, в полночь, невдомёк, на самом деле, с удовольствием, шириною, наискось. ДОВІДКА. Опівночі, невтямки, залюбки, тричі, насправді, пішки, на вскоси, завбільшки, завширшки. II. З одним дібраним словом (на вибір) складіть і запишіть речення. 258 Запишіть послідовно слова у дві колонки: 1) з пропущеною буквою /; 2) з пропу щеною буквою и.

Вкуп.., залюбк.., насторож.., безвіст.., ліньк.., трич.., вповн.., насправд.., по-ведмеж.., утрич.., потайк.., мимовол.. . КЛЮЧ. У кожному слові перш ої колонки підкресліть другу букву. Якщ о ви правильно ви конали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву українських гір. 259 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви замовляєте письмовий стіл у свою кімнату. Ба жані розміри: ширина - 50 см, довжина - 120 см, висота - 100 см. Складіть усно вислов лення, можливе в цій ситуації, використавши деякі з поданих нижче прислівників для повідомлення бажаних розмірів стола.

завдовжки завшйршки заввйшки

завглйбшки завбільшки завтовшки

260 І. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки та букву и або і. Під кресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

Я входжу в ліс - трава стає навшпиньк.. кошлатий морок лапу подає

(Л. Костенко). 2. Коли повітря ставало по-материнськ.. м’яким та лагід ним, то барвінок зацвітав (Є. Гуцало). 3. Дніпро розкішно ллється більше верстви завширшк.. попід самими горами (І. Нечуй-Левицький). 4. Л ін и вий двіч.. ходить скупий двіч.. платить (Нар. творчість). 5. Ну ж і рідня ми з вами - через дорогу навприсядк.. (В. Земляк). 6. Певно на щастя дорогу дощ перейшов уповн.. (П. Сингаївський). л \ » . Поясніть значення виділених фразеологізмів. Складіть усно з ними по одному реченню. 261 Спишіть слова, вставляючи пропущену букву и або /. Виділені слова розберіть за будовою, визначте спосіб їхнього творення.

Навприсядк.., залюбк.., по-вовч.., уповн.., опівноч.., уноч. почаст.., трич.., навпак.., по-українськ.., навсидячк.., трішк.., щомит.., поодинц.., пішк.., навпрошк.., навпомацк.., навскос.., позаоч.. . Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Складіть і запишіть невеликий твір-опис (5 - 7 речень) на тему «Чекає дощ зірватися щомиті». Використайте прислівники з орфограмою «Букви и та і в кінці прислівників». ВАРІАНТ Б. Складіть і запишіть невеликий твір-роздум (5 - 7 речень) на тему «Ску пий платить двічі». Використайте прислівники з орфограмою «Букви и та і в кінці при слівників».

"Прислівник § 24. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ Н А -О, -Е, УТВОРЕНИХ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим прикметники відрізняються від дієприкметників? 2. Які є шиплячі звуки? У 263 І. Прочитайте вголос прислівники, чітко вимовляючи звуки. Зверніть увагу на кін цеві голосні. У яких словах ці звуки стоять після шиплячих?

Рішуче, добряче, хвилююче, погоже, сліпуче, таємниче, щонайгірше, неохоче, терпляче, завше, непосидюче, повільно, нерухомо, дбайливо, весе ло, довго, стомлено, порожньо, зачаровано, зажурено. II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Назвіть букви, вимовте звуки. Зву ків чи букв більше в кожному з них?

Пишемо о

У прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметни ків, у кінці переважно пишемо о. НАПРИКЛАД: яскраво, свіжо,

чисто, схвильовано. Пишемо е

ОРФОГРАМА Букви о, е в кінці при слівників

Зрідка, зокрема після ш иплячих, у кінці прислівників пишемо е. НАПРИКЛАД: гарячі, неминуче, боляче, вороже

( і ворожо), сліпуче ( і сліпучо). І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть прислівники як члени речення.

У 264

Я добрался, наконец, до угла леса, но там не было никакой дороги. Некошеные, низкие кусты широко расстилались передо мною, а за ними далеко-далеко виднелось пустынное поле. Я опять остановился. «Д а где же я? Да как же это я сюда зашёл? Так далеко?.. Странно!». Я пошёл впра во, через кусты... Всё кругом быстро чернело и утихало, одни перепела изредка кричали. Небольшая ночная птица, неслышно и низко мчавшая ся на своих мягких крыльях, почти наткнулась на меня и пугливо нырнула в сторону. Поле неясно белело вокруг; за ним вздымался угрюмый мрак (По И. Тургеневу). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів в українській і російській мовах.

Словничок Вздыматься - (укр.) здійматися; мрак-(укр.) темрява, морок; нырнуть - (укр.) пірну ти; пугливо - (укр.) лякливо, полохливо; пустынный - (укр.) пустельний; угрюмый (укр.) похмурий. 265 І. Утворіть і запишіть від поданих прикметників та дієприкметників прислівники на -о, -е. Виділіть суфікси.

Закоханий, блискучий, терплячий, заквітчаний, нежданий, добрячий, задуманий, сліпучий, радісний, хороший, шалений, мальовничий.

'ГТрислІ&иик II. Підкресліть і поясніть орфограму «Букви н і нн у прислівниках».

266

І. С пишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи.

1. Сонце в(е,и)сні знов привітн(е,о) свят-рушнички вист(е,и)ля (Д. Іва нов). 2. У нашій Галактиці зорі розташовані нерівномірн(е,о), їх найбільше навколо її центра (3 підручника). 3. А небо засніжене ніжн(е,о) так ніжиться (О. Лященко). 4. Розв’яже дядько торбу, дістане хліба, сала, по їсть добряч(е,о) (С. Олійник). 5. Сонях старенький смутн(е,о) згорбатів, 4 будем на осінь добрі й багаті (І. Жиленко). Ч)И. Хто знайде в реченнях три слова, у яких можливе чергування звуків? А хто знайде ще більше таких слів?

267 Розгляньте репродукцію картини відомої художниці із Сум Анни Черненко. Усно опишіть, що зображено на полотні. Складіть і запишіть за картиною три речення, використовуючи прислівники з орфограмою «Букви о, е в кінці прислівників».

А . Черненко. Нова радість стала

§ 25. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Про те, як пишемо складні прислівники та як відрізнити їх від однозвучних сполучень, які пишемо окремо ПРИГАДАЙМО. Які слова називаємо складними? У268 Порівняйте написання прислівників у колонках. Зверніть увагу на виділені частини й поміркуйте, як утворено слова. Зробіть висновок про написання прислівників разом і через дефіс.

абикуди анікуди декуди

будь-куди хтозна-куди казна-куди

Разом

Прислівники пишемо разом, окремо або через дефіс. Разом пишемо складні прислівники, які утворені: сполученням прийменника (кількох прийменників) з будьякою частиною мови: вголос ( в+голос ), навколо ( на+в+коло ), вперше ( в+перше), набагато ( на+багато). А Л Е : на-гора; • сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, анітрохи, деколи, чимало, щовечора,

якраз; • з кількох основ: босоніж, мимоволі, нашвидкуруч, стрімголов, праворуч. Деф іс

Через дефіс пишемо складні прислівники, які утворені: за допомогою прийменника по від займенників і прикмет ників на -ому, -ему або -и: по-своєму, по-доброму, побратёрськи. Також: по-латині; за допомогою прийменника по від порядкових числівників:

по-перше, по-третє; • за допомогою часток будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то: будь-куди, куди-будь, коли-небудь, казна-коли, дёсь-то; • з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, сяк-так; повторенням того самого слова; поєднанням синонімів, ан тонімів, слів із тим самим коренем: близько-близько, тишком-

нишком, більш-менш, тихо-тихесенько, зроду-віку. Першу частину пишемо окремо, а дві наступні через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-праді-

да, з давніх-давен. Д ва дефіси

Через два дефіси пишемо прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-дё, колй-не-колй.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ч астини аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, будь-, казна-, хтозна- у словах є префіксами, а -будь, -небудь, -то - суфіксами. НАПРИКЛАД: казна-коли, абиколи, куди-небудь, десь-то.

ОРФОГРАМА Написання прислівни ків разом і через дефіс

269 І. Спишіть прислів’я, вставляючи з довідки пропущені прислівники. Підкресліть і поясніть орфограму «Написання прислівників разом і через дефіс».

1. Хто ... ледарює, той ... бідує. 2. Щ о ... не зробиш, того ... не наздоженеш. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий ... пнеться. 4. ... гарно та тихо, а ... ворушиться лихо. ДОВІДКА. Вранці, увечері, зверху, всередині, влітку, узимку, угору.

влітку восени взимку навесні щоліта

II. Виділені прислівники розберіть за будовою й підкресліть як члени речення.

270 Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Знайдіть при слівники й порівняйте їхнє написання в обох мовах. Скористайтеся поданою нижче таблицею.

Идти плечом к плечу, говорить с глазу на глаз, всего-навсего не грусти, дышать еле-еле, выростала мало-помалу, разделить по-братски, идти кудалибо, найти кое-где, смотреть куда-то, уйти затемно.

УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ с глазу на глаз плечом к плечу точь-в-точь всего-навсего еле-еле

віч-на-віч пліч-о-пліч точнісінько; достеменно всього-на-всього ледь-ледь

кое-куда куда-либо

кудй-нёбудь, кудись кудй-нёбудь, кудйсь;

куда-то

кудись

(куда бы то ни было) будь-куди, кудй-будь

271 I. Прочитайте вголос прислівники, правильно наголошуючи їх. Поясніть, згідно з яким правилом пишемо слова кожної групи.

1. Босоніж, водночас, завждй, зовсім, зозла, навіки, навхрест, нарівно, нарізно, наскрізь, наспіх, насухо, позаочі, попросту, сповна. 2. Колй-не-колй, всього-на-всього, віч-на-віч, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч. 3. Будь-де,/ будь-коли, хтозна-колй, як-небудь, так-то. 4. Зроду-віку, рано-вранці, врешті-решт, часто-густо, давнйм-давнб, не сьогодні-завтра, з діда-прадіда, без кінця-краю. II. З одним словом кожної групи (на вибір) складіть і запишіть словосполучення. 272 І. Прочитайте виразно текст. Доберіть свій варіант заголовка, який виражав би тему тексту. Чим цей текст співзвучний з ілюстрацією?

К . Білонур. У Богданівці

ТТрислі&иик В ЕЧ ІР У СТЕПУ Заходить ніч. У степу поволі темніє. Сонце давним-давно зайшло, і на віть смужечка вечорової зорі на заході вже зблякла, злиняла. Світ навколо якийсь дивний, сірувато-фіалковий, однотонний і безтінявий... Ліворуч, скільки й видно, аж до самого обрію, ще темний, старанно заскороджений, засіяний соняшником, величезний лан. Праворуч смужечками жита, пше ниця незабаром уже в стрілку підуть. А поміж ними чорні стрічкй заско родженої р іллі, далі темна улоговина* розлогої м ілкої балки, а по ній примарно-сріблясте хмаровиння розквітлих тернових кущів. А в тих тернах або ж великий концерт, або ж окружне змагання, або ж і весілля солов’їне. Висвистують, тьохкають, сміються й плачуть - кожен по-своєму (За В. Козаченком).*I. *У лб гб ви н а — (рос.) котловина; ложбина, лощина.

II. Випишіть із тексту прислівники, які пишемо разом або через дефіс. Поясніть орфограму. Визначте розряд цих прислівників (усно). III. За виписаними словами стисло перекажіть прочитане (усно). 273 Доберіть до кожного з поданих слів по два спільнокореневих прислівники з префіксом по-. Позначте префікси та суфікси.

ЗРАЗОК. Братський - по-братському, по-братськи. Київський, батьківський, християнський. ^274 І. Пригадайте і запишіть п’ять прислівників, утворе них за допомогою часток хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, ані-, що-, як-. Позначте наголоси. Скористайтеся орфографіч ним словником. II. Два утворених прислівники розберіть за будовою.

будь

казна

хтозна

275 Запишіть послідовно прислівники у дві колонки залеж но від написання: 1) через дефіс; 2) разом.

Ф і с

будь небудь то

Що/дня, аби/куди, зроду/віку, по/одинці, повік/віків, на/вздогін, в/голос, всього/на/всього, ані/трохи, казна/коли, що/ранку. КЛЮЧ. У словах першої колонки підкресліть другу від початку букву. З підкреслених букв прочитаєте назву природного явища.

Об’єднайтеся в групи (за рядами, варіантами тощо). Яка група зможе дібрати про пущені слова в якнайбільшій кількості поданих прислівників?

Пліч-о-..., зроду-..., врешті-..., без кінця-..., будь-що-..., коли-не-..., часто-..., врядй-..., з давніх-..., не сьогодні-..., з усіх..., десь-..., повік-..., з діда-... . 277

І. Спишіть прислівники, знімаючи риску. Поясніть написання.

1. Високо/превисоко, від/учора, часто/густо, що/весни, на/швидку, з/рідка, в/четверо, в/нічию, з/на/двору, десь/то, пліч/о/пліч, де/не/де, видимо/

невидимо, хтозна/коли, з/вечора, по/нашому, по/інколи-не-коли шому, з діда/прадіда, де/коли, що/миті, по/козацьвидимо-невидимо кому, аби/коли, врешті/решт, більш/менш, без кінзроду-віку ця/краю, з давніх/давен. 2. На/скрізь, за/видна, зроду/віку, з/вечора, з/на/двору, в/до/світа, повсяк/час, по/новому, геть/чисто, по/своєму, у/четверо, на/багато, на/весні, рано/вранці, з/ранку, на/верх, у/середині, на/четверо, по/дитячому. II. Поясніть лексичне значення виділених слів. Складіть і запишіть з ними по одному ре-

I. Спишіть, замінюючи подані в дужках слова прислівниками. Поясніть творення й написання цих прислівників.

ЗРАЗОК. Змагатися ( в перший раз) - вперше. Робити (так, як батько), йти (не знаючи дороги), повернутися (в при значену годину), йти (з правого боку), писати (із задоволенням), лежати (догори обличчям), дістатися (пливучи по воді), говорити (в один час), ходити (босими ногами). II. Одне з утворених словосполучень уведіть у питальне речення. Речення запишіть.

279 І. Прочитайте прислівники, зверніть увагу на їхнє написання й наголошення. За пишіть слова під диктовку вчителя або однокласника, поставте наголоси. Написане уваж но звірте з надрукованим.

Запанібрата, позаторік, навздогін, спідлоба, вволю, начисто, дочйста*, посередині, почасти, споконвіку, чимдуж, щоправда, недарма, знадвору, затепла, навстіж, подекуди, повсякчас, віднйні, наосліп.1 I. * Д очйст а — повністю, усе, нічого не залишаючи. Д очист а — до повної чистоти.

II. Значення незрозумілих вам слів з’ясуйте за тлумачним словником.

280 І. Спишіть речення, правильно записуючи слова й розставляючи пропущені розді лові знаки. Підкресліть прислівники як члени речення.

1. Коли/не/коли набіжить вітер ударить тугою хвилею по верховіт(т)ях

(І. Цюпа). 2. Спокон/віку в дивовижних барвах стоїть світ вражаючи взаємопереходами відтінків (І. Вихованець). 3. Скільки років кохаю а закоху юсь в тебе що/дня (Л. Костенко). 4. Право/руч кр(е,и)ниці росте горобина, а з/ліва, майже біля зрубу, у пишному намисті - ч(е,и)рвона калина (І. Цюпа). 5. Сяк/так, на/в/скосяк, аби не по/людськи (Нар. творчість). 6. У/вечері посумую, а в/ранці заплачу (Т. Шевченко). II. Поясніть вивчені пунктограми.

2 81 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і запишіть словниковий диктант (6 слів) на орфо граму «Написання прислівників разом і через дефіс». Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання.

Омоніми

Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо.

ПОРІВНЯЙМО:

Прислівники

Інші частини мови

надворі

на дворі ( прийм. + ім.) Дрова лежали на дворі бабусиної хати.

Надворі швидко стемніло.

з гори ( прийм. + ім.) Альпіністи спускалися з гори.

згори

Спостерігали згори. вдень

Закінчили роботу вдень. напам’ять

Вивчив вірш напам’ять. поволі

Річка тече поволі, стиха. по-новому

Тепер живемо по-новому.

в день ( прийм. + ім.) Побачилися в день зустрічі. на пам’ять ( прийм. + ім.) Бабуся скаржиться на пам’ять. по волі ( прийм. + ім.) Чи по волі своїй, чи по неволі? по новому ( прийм. + прикм.) Туристи пішли по новому мосту.

вдвох в двох ( прийм. + числ.) Вони вдвох швидко прибігли. Жили в двох кімнатах. уперше

Він приїхав до нас уперше.

у перше ( прийм. + числ.) Постукав у перше вікно.

Іноді відрізнити прислівник від інших частин мови допо магає наголос. НАПРИКЛАД: Прислівники

Сполучення іменника з прийменником

надворі, набік

на дворі, на бік

282 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому частини -ому, -ему у виділених словах першого рядка вважаємо закінченнями, а в словах другого рядка - суфіксами. 1. У новому рюкзаку; у твоєму телефоні. 2. Знімали відео по-новому; зробили все по-твоєму. 283 Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Знайдіть прислівни ки й поясніть їхнє написання в обох мовах. Потянуться вбок, толкнуть в бок, в начале года, вначале было слово, сверху донизу, снизу вверх, на встречу с друзьями, навстречу учителю, по новому шоссе, работать по-новому, делать по-моему, по моему мнению, де лали по-домашнему. 284 Прочитайте речення. Визначте частини мови виділених слів, обґрунтуйте написан ня. Як ви відрізняєте прислівники від однозвучних сполучень? 1. Чорногуз повертав набік голову й злився на дітей (Ю. Яновський). 2. Сонце вже пекло. Стояло досить високо підбите, і від того по-особливому пахло зело, трава й листя (В. Шевчук). 3. В день такий розцвітає весна на ........................................................................................................................

'ГТрислІ&иик землі (В. Сосюра). 4. Ну, от ми й вдома... Тепер будемо хазяйнувати вдвох (Григір Тютюнник). 5. Сашко не біг, йшов, ледь тягнув ноги, як назустріч затемніла скирта сіна (М . Вінграновський). 6. На пам’ять усі скаржаться, а на розум - ніхто (Нар. творчість). 7. Добрий козак усе по волі ходить. 8. З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде (Нар. творчість). 9. І котить ся грім вдалині, такий довгождано-раптовий! (М . Рильський). 285 І. Знайдіть у кожній парі й випишіть одне сполучення з прислівником. Як ви роз різняєте прислівники й слова інших частин мови?

Прийшли втрьох - у трьох хатах; зробив по-новому - по новому мосту; вивчив напам’ять - скаржиться на пам’ять; приїхали в день народження працював удень і вночі; вправи на силу - насилу йшов; чую вдалечині вдивлятися в далечину; бігли назустріч - на зустріч із братом. II. З одним виписаним словосполученням складіть речення. Підкресліть члени речення. Складіть і запишіть по одному реченню з поданим словом і сполукою слів, під кресліть члени речення. Обґрунтуйте написання.

1. На дворі, надворі. 2. У третє, утретє. 3. По нашому, по-нашому. 287

Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники як члени речення.

З КИЄВА ДО Є ГИ П ТУ Річка Н іл тече з півдня на північ, по карті - (з)низу (в)гору. А Дніпро тече з півночі на південь, по карті - (з)гори (до)низу. Отже, і Дніпро, і Н іл течуть (на)зустріч. їх розділяють два моря - Чорне й Середземне. Дніпро впадає в Чорне море, а Н іл - у Середземне. Виходить, що можна водним шляхом дістатися з Києва до Єгипту (3 підручника). 288 Чому?

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До яких країн (міст) ви хотіли б помандрувати водним шляхом?

289 Прочитайте речення. Визначте частини мови виділених слів. Поясніть відмінність у значенні й написанні цих слів. До прислівника доберіть синоніми.

1. Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив

(Г. Тютюнник). 2. Мало не з початку боїв під Хотином Сагайдачного, що сам водив козаків у бій, було поранено кулею в руку (А. Кащенко). 290 І. Спишіть речення, правильно записуючи слова. Підкресліть прислівники як чле ни речення.

1. Льотчики саме поверталися з полігона до/дому у свій степовий виселок (М . Вінграновський). 2. Час, моя пісне, по/волі буяти (Леся Укра їнка). 3. Затихає по/волі місто, спалахує вогнями ліхтарів (І. Цюпа). 4. Галочка увійш ла до батька, на/силу ногами переступає (Г. КвїткаОснов’яненко). 5. Вкраїнські прапори в/горі - мов сонце над степами (П. Ти чина). 6. Кожен по/своєму залишає після себе пам’ять (В. Скуратівський). II. Знайдіть і поясніть вивчені пунктограми.

§ 26. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ Про сполучення прийменника з іменником, які сприймаємо як прислівники, та особливості написання таких сполучень ПРИГАДАЙМО. Що таке прийменники? ї 291 Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені в них прислівникові сполучення. З яких частин мови складаються ці сполучення? Що означають, на які питання відповідають, чи змінюються? Зробіть висновок про особливості прислівникових сполучень.

1. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). 2. Почав я пробиратися до тієї хатини, а тут, як на зло, місяць підбився (Григорій Тютюнник). 3. Стосунки між ними в цілому залишались добро сусідськими (Олесь Гончар). Поняття сполучення

У сучасній мові є чимало сполучень, які складаються з прийменника та іменника (зрідка - прикметника, числів ника), але загалом сприймаються як прислівники. Такі сполучення називають прислівниковими. НАПРИКЛАД: без

сумніву, на радість, по закону, в основному, з розгону, до діла, по двоє, раз у раз. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У прислівникових сполученнях ім енник звичайно зберігає своє конкретне л ексичне значення. М іж прийменником та цим ім енником м ож на вставити прикметник або займенник. НАПРИКЛАД: на щастя - на моє щастя; з болю -

із сильного болю. Синтаксична роль Правопис

Прислівникові сполучення розглядаємо як один член ре чення. НАПРИКЛАД: Час від часу спалахували вогні. Прислівникові сполучення пишемо окремо. Найуживаніші прислівникові сполучення

Із чого складаються

Приклади

з прийменника та іменника

без відома, без жалю, в міру, в ногу, до відома, до вподоби, до завтра, до побачення, до речі, до сьогодні, на бігу, на весну (але: навесні), на відмінно, на диво, на жаль, на ходу, на щастя, під силу, по правді, по черзі, тим часом, уві сні, через силу, як слід

з двох іменників (числівників) та одного чи двох прийменників

день у день, з дня на день, одйн в одйн, раз у раз, раз по раз, рік у рік, час від часу, від ранку до вечора, з краю в край, з боку на бік, з кінця в кінець

'ГТрислІ&иик

Приклади

Із чого складаються з прийменника та прикметника

в цілому, в основному

з прийменника по та збірного числівника

по двоє, по троє

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! П и ш ем о

дефіси 292

окремо

прислівникові сполучення типу день у день. А л е через

два

пиш ем о прислівники типу всього-на-всього.

І. Спишіть прислівникові сполучення. Поясніть їхню будову та написання.

До смаку, без сліду, тим часом, в міру, уві сні, в цілості, в основному, до вподоби, до побачення, на диво, на совість, на ходу, на зло, на щастя, по двоє, через силу, з дня на день, по суті, один в один, з ранку до вечора.

ДО

смак^І ПриСЛІВНИК

II. Два сполучення (на вибір) уведіть у речення із звертанням. Підкресліть члени речення.

293 І. З'ясуйте, які прислівникові сполучення зашифровано на малюнках. Як пишемо ці сполучення? Чи можна доповнити ці малюнки іншими словами?

с ь

* 4

Ч> •

о *

без *

Оі

до

9 II. Намалюйте аналогічний малюнок, у центрі якого було б слово на. 294

І. Доберіть із довідки до поданих прислівників синонімічні сполучення й запишіть.

Безжалісно, інколи, безконечно, самотньо, неуважно, дивно, щороку, безмірно, безсумнівно. Д О В ІД К А . Час від часу, без жалю, на самоті, рік у рік, без уваги, на диво, без міри, без сумніву, без кінця. II. З двома сполученнями (на вибір) складіть і запишіть речення.

100

"Прислівник 295 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Що нового ви дізналися із цього тексту?

ДАВН ЬО РУС ЬКИ Й ГУДОК З давніх-давен в Україні побутував на родний інструмент, який називали гудок, або смик. На фресках Софійського собору в Києві до сьогодні зберігається зображен ня музиканта, який грає на плоскому гру шоподібному струнному інструменті з ко ротким грифом-шийкою. Струн на інстру менті було три, грали на них дугоподібним смичком. Мелодію в основному вигравали на одній струні, але, торкаючись раз по раз двох інших струн, смичок викликав їх звучання на постійній висоті. Кор пус гудка притискували до грудей або спирали на коліно. До речі, гру на будь-якому струнному інструменті в давнину називали гудьбою. На жаль, у середині X V II століття гудок зазнав великої трагедії. За указом патріарха Никона ці інструменти спалювали. У X IX столітті на змі ну гудку прийшла скрипка (За Л. Черкаським). II. Випишіть з тексту прислівникові сполучення та визначте усно їх розряд. 296 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чи згодні ви з твердженням, що той, хто вміє грати на музичному Інструменті, краще розуміє музику? На якому музичному Інструменті ви хотіли б навчитися грати? українською

раз у раз, раз по раз на щастя до речі; вчасно; до діла

РОСІЙСЬКОЮ раз от разу к счастью кстати

297 І. Прочитайте вголос прислівники, правильно їх наголошуючи. Які з них називаємо прислівниковими сполученнями?

1. Надміру, назавтра, до вподоби, під сйлу, над сйлу, раз по раз, на бігу, без упйну, до завтра. 2. Наново, доволі, без смаку, в основному, одйн в одйн, на самоті, у стократ, на дйво, до ладу. II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть групи слів між собою. Продиктуйте свої слова одно класнику (однокласниці) й перевірте написання.

Об’єднайтеся в групи (за рядами, варіантами тощо). Яка група зможе дібрати пропущені слова в якнайбільшій кількості поданих прислівникових сполучень?

Рік у ..., без кінця-..., час від ..., з боку на ..., день у ..., один в ..., до сих ..., з краю в ..., з дня на ..., від ранку до ... .

до побачення до вподоби в основному на жаль день у день раз у раз

101

299 І. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки й знімаючи риски. Під кресліть прислівникові сполучення як члени речення. Поясніть вивчені орфограми й пунк тограми.

1. Кожна людина смертна та людство в/цілому безсмертне (Апулей). 2. Раз/по/раз стріляючи з ракетниць вони на/мить зупинялися (М . Вінграновський). 3. Одчиняючи вранці вікно я раз/у/раз бачу ряд квітучих агав (М . Коцюбинський). 4. Тим/часом до совеняти, що випало з гнізда, набли жався кіт (А. Гузій). 5. День/у/день понад морем, у безкраїх просторах роз’їжджають кінні пікети (Олесь Гончар). 6. Країну з/краю/в/край про ходили з боями (В. Сосюра). II. Доберіть усно синоніми до виділених спів. 300

Спишіть прислівники, знімаючи риски. Поставте наголоси.

На/весну, на/весні, на/ходу, рік/у/рік, як/слід, в/день, у/двох, по/двоє, на/жаль, без/відома, без/сумніву, з/краю/в/край, на/сміх, на/відмінно, день/у/день, по/правді, до/вподоби, під/силу. 301 Складіть і запишіть по два речення зі сполученням в основному або в цілому так, щоб у першому реченні воно було обставиною, а в другому - означенням. У якому реченні матимемо прислівникове сполучення? 302 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Складіть і розіграйте за особами діалог (7 -9 реплік), можли вий в описаній нижче ситуації. Доберіть аргументи на захист своєї позиції, увічливо спрос туйте помилкові висловлення співрозмовника. Використайте в діалозі не менше двох прислівникових сполучень, поданих у рамці або дібраних самостійно.

Директор ніколи звернувся до учнів із прохан ням допомогти (за бажання) підготувати актовий зал для проведення свята. Ваш однокласник радить вам краще піти пограти в комп’ютерні ігри, бо є кому працювати й без вас. Ви ж вважаєте інакше.

по можливості під силу без сумніву до речі, на жаль час від часу, в міру

§ 27. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ « ПРИСЛІВНИК » 303 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, що він нале жить до наукового стилю.

ВИРОБИ З ДЕРЕВА У X V III - на початку X X ст. на території України майже повсюдно* розвивалося різьблення та розпис на дереві. Особливо активно це мистецтво поширювалося в місцевостях, багатих на ліси. Там до сьогодні зберіга ються відшліфовані віками традиції у виготовленні дерев’яних виробів та їх декоруванні. Народний майстер ніколи не виготовляв предметів не потрібних, не функціональних. Усе, що він майстрував за допомогою сокири чи різця, було дуже необхідне. Най простіший предмет, виготовлений з дерева, навіть ніяк

102

...............................................................................

Свічник X I X ст.

не орнаментований, уже красивий своею формою. У ній уміло передано природні властивості матеріалу - різноманітний колір і узор деревини. А прикрашений орнаментом - різьбленим чи мальованим - дерев’яний предмет набуває великого змісту, стає твором мистецтва (За Л. Білоус). *Повсюдно - (р о с .) повсем естно. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте засоби зв’язку речень у тексті. Чи є з-поміж цих засобів прислівники? 2. Випишіть із тексту п’ять словосполучень із прислівниками (на вибір), поставте питання від головного слова до залежного, визначте усно розряд прислівників. 3. Знайдіть прислівники, які можуть мати ступені порівняння. Утворіть усно від цих слів просту форму вищого ступеня порівняння. 4. Розберіть за будовою виділені слова й визначте спосіб їх творення. 5. Доберіть синоніми до прислівників майже, повсюдно. 6. Поясніть написання прислівників. 7. Виконайте письмово розбір двох прислівників (на вибір) як частини мови. 304 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба звернутися до однокласника з проханням допомогти вирішити важливу справу. Доберіть два-три прислівники, кожним з яких можна доповнити (на місці пропуску) подану фразу, щоб наголосити на важливості справи.

Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну ... важливу справу. 305

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прислівники як члени речення.

1. Мені нагадують людські серця кри(г,х)ке й тоненьке серце олівця зламати ле(г,х)ко, застругати важче, (с,з)писати (не)можливо (до)кінця (Д. Павличко). 2. (По)справжньому літо, здається, поч(е,и)нається тоді, коли настають (3,з)елені (С,с)вята (Л . Павленко). 3. Загойдавсь на хви ля х човен і (по)волі став плисти (Олександр Олесь). 4. Повний, витон чений по краях місяць спокійно котився (в)горі над майданом (Б. Антоненко-Давидович). 5. З року(в)рік (що)раз більше виявлялося різниці їхньої вдачі (В. Підмогильний). II. Визначте частини мови в першому реченні. У якому реченні є вставне слово? І. Перекладіть усно текст українською мовою та випишіть словосполучення з прислівниками (українською мовою).

Роман Ж ю ля Верна «Вокруг света за восемьдесят дней» построен на одном довольно странном географическом парадоксе. Англичанин Филеас Ф огг взялся на пари объехать земной шар за восемьдесят дней. Чтобы прибыть вовремя, он едет поездом, плывёт пароходом, несётся на санях и путешествует на слоне. Читатель напряжённо ждёт: успеет или не успеет Фогг прибыть в Лондон на восьмидесятый день? Возвратившись, герой в отчаянии смотрит на часы: опоздал на пять минут! Филеас Ф огг проиграл бы пари, если бы в конце путешествия неожиданно не вспомнил, что у него в запасе есть ещё один день. «Находка» двадцати четырёх часов в конце путешествия у многих читателей вызывает недоумение. Однако научная сторона замысла писателя неоспорима. Если вы прочитаете роман до конца, то узнаете, как мистер Ф огг выиграл своё пари (П о Е. Брандису). II. Поставте запитання за змістом прочитаного.

103

'ГТрислІ&иик

ч‘

307 Хто зможе замінити всі подані слова та словосполучення прислівниками з коре нем -руч-? Поясніть спосіб творення прислівників.

Обома руками, зліва, власними руками, поспіхом, виготовляти рука ми, справа, голими руками, поряд. 308

І. Прочитайте текст. Випишіть прислівники, поясніть їхнє написання та роль у тексті.

П ІДСТЕРІГ Пощастило! Підстеріг, як до лісу завітала зима. Враз. Несподівано. Н і передзвонів кришталевої колісниці, ні молоденького посвисту візника-вітрюгана - нічого не було. Стояла тиша, аж чути, як сніжинки поволі опускаються на збляклий верес. Коли-не-коли заскрипить старе дерево. Осика злякано затулила плечі, мовчала. Береза ніяково позирувала навсібіч. Терен раз у раз мерзлякувато щулився - ще нижчим став. Тільки ялина радісно ловила долонями сніжинки. А л е при сусідах, певно, соромилася вголос виявляти свою радість - ще не зрозуміють і об разяться. Тому теж нішелесть (Є. Шморгун). II. З одним прислівником із тексту (на вибір) складіть усно речення на тему «Зимовий ліс».

309 Порівняйте подані парами речення. Які з них звучать милозвучніше? Поміркуйте, у чому тут причина. Свої думки звірте з довідкою. 1. «Гарна книжка», - із задоволенням промовив Сашко. «Гарна книжка», - задоволено промовив Сашко. 2. Тетяна стояла в нерішучості в коридорі. Тетяна стояла нерішуче в коридорі. Д О В ІД К А . У сі наведені речення є правильними, але милозвучнішим є друге речення кожної нари. Прислівники в українській мові більш уж и вані, ніж у російській мові, де вони часто поступаються конструкціям з прийменниками й іменниками (рос. с нетерпением, с удовольствием,

в нерешительности). 310 Спишіть прислів’я, вставляючи на місцях пропусків прислівники. За потреби ско ристайтеся довідкою. 1. Хто нічого не робить, той ... не має часу. 2. Щ о ... не зробиш, того ... не наздоженеш. 3. ... і курчата курми будуть. 4. Краще ... їхати, ніж іти. 5. Хто ... ледарює, той ... бідує. 6. Ідеш ... - дорога коротка. 7. ... і стіни помагають. 8. Кожний вітер ... дме. Д О В ІД К А . Вранці, восени, ніколи, вдома, влітку, увечері, погано, узимку, хороше, удвох, по-своєму. II. Поясніть, як ви розумієте зміст поданих прислів'їв. За якої життєвої ситуації можна ви користати третє прислів’я?

104

311 Запишіть словосполучення в триколонки залежно від написання прислівників у них: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс.

Схвалити (в)цілому, ставити (по)різному, узгодили (в)ранці, знати (на) пам’ ять, трудитися (по)новому, (по)українськи говорити, (на)четверо роз різати, охороняти (по)справжньому, (до)останку триматися, стукати (не) одноразово, учитися (на)відмінно, вийти (на)перед, писати (вряди)годи. КЛЮЧ. Підкресліть у кожному першому слові словосполучення другу букву. Якщо ви пра вильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте закінчення вислову Шарля Монтеск’є «Треба багато вчитися, щоб...». Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Підготуйте усне висловлення в художньому стилі (6 - 8 речень) на тему «Прекрасне в моєму житті». Використайте прислівники для підсилення виразності мов лення. ВАРІАНТ Б. Підготуйте усне висловлення в публіцистичному стилі (6 - 8 речень) на тему «Мій життєвий вибір». Використайте в тексті прислівники для підсилення вираз ності мовлення. 313 Доберіть із підручника історії чи географії невеликий текст (2 0 -2 5 речень). Про аналізуйте цей уривок щодо вживання в ньому прислівників (чи багато порівняно з іменни ками, прикметниками та дієсловами; прислівники якого саме розряду переважають; чи допомагають ці слова підсилити виразність тексту). 314

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ми вивчили тему «Прислівник». Тепер я вмію... 2. Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

Готуємося до контрольної роботи Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку1

1. Доберіть приклад до кожного розряду прислівників (один приклад є зайвим).

Приклад

Розряд 1 2 3 4

якісно-означальні способу дії часу причини

А Б В Г Д

сказати згарячу говорити голосно прийти пізно упасти додолу знати напам’ять

2. Префіксально-суфіксальним способом утворено прислівник А здалеку Б затемно 3.

В стрімголов Г ніскільки

Букву н на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка А шален..о, зран..я, туман..о Б неждан..о, попід вікон., ю, сумлін..о

105

Присді&иик В П03МЇН..0, Р03КЇШН..0, НЄВИН..0 Г страшен..0 , несказан..0 , Щ0ден..0 4. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку А Б В Г

час/від/часу, ледве/ледве, хтозна/к0ли част0/густ0 , п0/київськи, пліч/0/пліч ВИДИМ0/неВИДИМ0, під/силу, ЯК0сь/т0 де/не/де, на/п0Г0Т0ві, будь/кудИ

5. Виділене слово є прислівником і його треба писати разом у реченні А Ч 0ТИрИ М0л 0ді б0гунці сталИ підніматИся на/гору (О. Довженко). Б П 0глянь на/двір - знатИмеш, я к и й хазяїн (Нар. творчість). В Пісня по/волі давн0 не літала, приб0ркана туг0Ю, жалем прибита

(Леся Українка). Г 30рі тих0 тремтять у/горі (М . Коцюбинський). 6. Утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння від при слівника низько.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке прислівник? Чи змінюється він? Яким членом речення може бути? 2. Н а які розряди поділяють прислівники? Наведіть приклади. 3. Від слів яких частин мови творимо прислівники? Якими способами? 4. Я к творимо ступені порівняння прислівників? Наведіть приклади. 5. Я к пиш ем о не та ні з прислівниками? Наведіть приклади. 6. Чи залеж ить написання н і нн у прислівниках від написання прикметників? Відповідь обґрунтуйте. 7. Розкажіть про написання и та і в кінці прислівників. 8. Які прислівники пиш ем о через деф іс? Наведіть приклади. 9. Із чого складаю ться прислівникові сполучення? Я к їх пиш ем о? Наведіть при клади. 10. Поясніть, яку роль виконують прислівники в мові.

Об’єднайтеся в групи по 3-5 учнів. Кожна / Ір О С К Т група має придумати гру (вікторину, комп’ ю' терну гру, гру з м ’ ячем тощо) на тему «Право пис прислівників». Підготуйтеся до захисту проекту перед учнями класу (5-10 хви лин) за поданим планом. План захисту проекту гри 1. 2. 3. 4.

Назва гри, її мета, на кого зорієнтована. Правила гри (тривалість, кількість учасників тощо). Демонстрація гри чи її частини. Відповіді на запитання представників інших груп.

За одним із проектів проведіть гру в класі.

106

РОЗРІЗНЯЙМО Одночасно - що здійснюється, відбувається водночас із чим-небудь ін шим. Одночасно пройти неможливо. Одноразово - що здійснюється, відбувається один раз. Допомогу нададуть одноразово. * * *

Тепер - у наш час; останнім часом; нині, сьогодні. Тепер я живу в Києві. Зараз - у цей самий момент; негайно; у момент розмови. Зараз я вчу уроки. Я мушу зараз іти. * * *

Виключно - лише, тільки. Я думав присвятити себе виключно театру. Винятково - надзвичайно, дуже, особливо. Ц я обставина має винятково важливе значення. * * *

Уперто - робити по-своєму, наполягати на своєму; непоступливо. Тарас уперто вимагав свого. Наполегливо - завзято, стійко, непохитно. Робітники наполегливо працювали, щоб вчасно виконати замовлення.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

щиро запрошую мені байдуже невдовзі тут затишно написав правильно щоразу

милості прошу мені все рівно у скорому часі тут уютно написав вірно всякий раз

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО абйколи абйяк босоніж віч-на-віч всього-на-всього допізна завйдна заново

І .

затепла здавна здалеку зовсім зозла напровесні натроє начисто

одйн в одйн позаторік по-новому попереду посередині по-твоєму раз по раз

с т о р ін К Л

КОРИСНО ЗНАТИ СИЛЬНІ ЗВУКИ Д уж е гучні, інтенсивні звуки часто викликають ф ункціональні розлади нер вової системи, депресію , головний біль. Психологи пов’язують це із включенням певного біологічного коду: ад ж е сильні, інтенсивні звуки природи пов’язані з яки мись катастроф ам и - виверженням вулкана, громом, зем летрусом , ураганом. Д уж е сильні звуки - це завжди свідчення про якусь небезпеку, том у людський організм реагує на них так своєрідно (3 посібника).

НА ДОЗВІЛЛІ РЕБУСИ Який прислівник «заховався» в кожному ребусі?

1. в

2 кри

4. у 3 чі

3. в г

ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА ) Дайте відповіді на запитання веселої вікторини, використовуючи прислівники 1. 2. 3. 4.

Назвіть 5 днів тижня, не згадавш и при цьому ні числа, ні назв днів. Коли відбуваються події, яких не було вчора і не буде завтра? Я к стане в лісі, коли зайд е сонце? Я к буде в лісі, коли д о щ піде?

ПОЛОВИНКИ ) Прочитайте 5 прислівників, склавши картки, на кожній з яких записано тільки час тину слова. право

будь-

мимо

від

повсяк

нині

волі

руч

час

коли

СКОРОМОВКА Ніч не спали сиченята, полягали ранком спати. - Н а добраніч! - каж е сич, бо в сичів ж е день - це ніч. (Г Бойко)

УСМІХНІМОСЯ Чи розмовляєте ви англійською мовою? Л и ш е зі словником. З людьми поки що соромлю ся

Буду я навчатись мови золот ої У трави-веснянки, у гори крутої, В пот ічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. А . М алиш ко

Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики. Службові частини мови. Вигук УЛ

їв к

Ви знатимете: ознаки прийменників, сполучників, часток як службових час тин мови, а також ознаки вигуків.

Ви вмітимете знаходити приименники, сполучники, частки, вигуки, відріз няючи їх від інших частин мови; правильно писати слова службових частин мови та вигуки; аналізувати тексти щодо використання в них службових час тин мови та вигуків; правильно вживати службові слова та вигуки в мовленні.

"Прийменник

§ 28. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖ БОВА ЧАСТИНА МОВИ Про особливості прийменників, їхню роль у мові, а також про похідні й непохідні прийменники ПРИГАДАЙМО. Які є самостійні частини мови? 315 І. Прочитайте вірш. Пригадайте, чим службові частини мови відрізняються від са мостійних. За потреби зверніться до таблиці «Частини мови» на форзаці підручника.

СЛУЖ БОВІ СЛОВА І хто це придумав, який розумака, і звідки ці дивні дива: службова особа, службовий собака і раптом... службові слова! Прийменники різні, сполучники, частки, не й ні тут, і над є, і під... Не знатимеш твердо - вони наче пастки; засвоїш - все піде, як слід. Своя в цих словечках краса і оздоба, а тонкощі - вже й поготів. Тож навіть якщо ви службова особа, службових не плутайте слів! Д. Білоус II. Наведіть приклади службових слів із вірша. III. Якщо бажаєте, складіть свій вірш, казку чи оповідання про службові частини мови.

Службові слова

Службові (неповнозначні) частини мови

Прийменник Особливості

ґ Сполучник

— —V Частка

Службові частини мови відрізняються від самостійних тим, що: не мають самостійного лексичного значення (не назива ють предметів, ознак, дій, кількості); не мають морфологічних ознак, притаманних самостій ним частинам мови (роду, числа, відмінка, часу тощо); самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі. Службові частини мови - незмінні слова.

^316 Доповніть усно речення прийменниками. Поміркуйте, чи можна поєднати слова в поданих реченнях без прийменників. Зробіть висновок про роль цієї частини мови. Чому, на вашу думку, прийменник має саме таку назву?1

1. Після д о щ у ______ деревами зійш ла веселка.

110

"Прийменник 2. Андрійко вже вміє рахувати______ десяти. 3. Собака сп и ть______ будки, а кошеня б іг а є _______нього. Поняття прийменника

Прийменник (рос . предлог) — це службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займен ника від інших слів у словосполученні та реченні. НА ПРИКЛАД: про що? І

навколо кого? ^

говорити про погоду, ходити навколо мене. Особливості

Прийменники не мають лексичного значення, але в по єднанні з іменником (займенником, числівником) мо жуть указувати на місце, час, напрям, причину, мету, об’ єкт дії, відношення відповідності та ін. НАПРИКЛАД:

упав від утоми; росте під горою; іду до тебе. причина

місце

напрям

Прийменники не змінюються. Прийменники не є членами речення, але можуть входи ти до складу членів речення разом зі словом, якого сто суються. НАПРИКЛАД: Від вогню біжи, а у воду скачи (Нар. творчість). Роль у мові

Прийменники є засобом зв’язку слів у словосполученні та реченні.

Походження

Розрізняють прийменники похідні й непохідні. До непохідних (рос. непроизводных) належать приймен ники, походження яких важко визначити. НАПРИКЛАД:

без, в, з, за, до, від, при, об, для. Похідні (рос. производные) прийменники утворено: складанням двох або більше непохідних прийменни ків: попри (по+при), поміж, понад, задля, з-під ; шляхом поєднання прислівника чи іменника з приймен ником: за винятком, залежно від, відповідно до, у зв’язку з; ш ляхом переходу іншої частини мови в прийменник: коло (коло мене), шляхом (ш ляхом голосування), побли зу (поблизу лісу). 317 І. Прочитайте замітку. Визначте адресата мовлення. Висловте власне ставлення до порушеної теми.

П Л А Щ -Н Е В И Д И М К А У пригодах Гаррі Поттера плащ-невидимку вважають вигадкою. А от університет Токіо, що розробляє технологію оптичного камуфляжу, вираз но наближається до того, щоб зробити плащ-невидимку реальністю.

111

"Прийменник Як було продемонстровано на виставці нових технологій у Сан-Фран циско, цілком реально дивитися крізь людину, одягнену в спеціальний плащ, і бачити обрис предметів просто за нею. У технології «оптичний камуфляж» використовуються намистини як дрібні камери й екрани міні-прожекторів. Камери передають дані на інший бік плаща, і те, що видно зі спини, передається на передню частину й навпаки (3 газети «Урядовий кур’єр»). II. Доведіть, що виділені слова - прийменники. Випишіть словосполучення з ними, постав те усно питання від головного слова до залежного. Поясніть роль прийменників. ^ 318 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. До яких негативних наслідків може призвести стрімкий прогрес сучасної техніки? ^319 І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Перекладаючи виділені прийменники, скористайтеся поданою нижче таблицею.

1. Не спать в течение суток. 2. Вследствие сильных дождей река вышла из берегов. 3. Нам пришлось побеспокоиться насчёт билетов. 4. Возле реч ки начинается густой лес. 5. В отличие от земляники клубника имеет крупные ягоды. 6. Полёты отменили ввиду плохой погоды. II. Підкресліть прийменники в перекладених реченнях, визначте групу цих слів за будовою. Які з них похідні, а які - непохідні?

РОСШСЬКОЮ в течение дня в отличие от ... вследствие задержки из-за ошибки из-за угла ввиду морозов насчёт возле вдоль стены 320 ником.

УКРАЇНСЬКОЮ протягом дня на відміну від ... унаслідок затримки, через затримку через помилку з-за рогу зважаючи на, з огляду на, через морози про, щодо біля, коло уздовж стіни, попід стіною

Утворіть і запишіть словосполучення, добираючи до дієслів прийменник з імен

ЗРАЗОК. Іт и - іти в ліс. Радіти ..., поспішати ..., виїхати ..., впасти ..., плакати ..., розповідь ..., запізнитися ..., написати ..., галявина ..., сидіти . . . . 321 І. Спишіть речення. Підкресліть прийменники разом зі словами, яких вони сто суються, як члени речення.

ЗРАЗОК. Брат із сестрою зупинилися біля, свого будинку. 1. На золоті крил із-під тучі бджола поспішає у світ (М . Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі на спомин, пісня буде поміж нас (В .Івасю к). 3. Нема краще понад мене (Нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, в полі (Д . Павличко).

112

...........................................................................................................

"Прийменник

<Я

II. Доберіть синоніми до виділених прийменників. Прочитайте відповідні речення, заміню ючи ці прийменники синонімічними.

4 322 Хто зможе за одну хвилину скласти чотири словосполучення з іменником море, використавши різні прийменники? А хто складе ще більше таких словосполучень? 323

І. Знайдіть і випишіть похідні прийменники. Поясніть, як їх утворено.

Над водою, понад ставом, у разі потреби, поблизу каміна, з приводу листа, перед уроками, на моніторі, посеред кімнати, незалежно від ба жання, відповідно до наказу, з нагоди ювілею, поруч зі мною, коло вікна, на відміну від мене, від дороги, ш ляхом перевиборів, під кондиціонером, під час відпочинку, для малювання, включаючи молодших. II. З одним виписаним прийменником (на вибір) складіть і запишіть речення з дієприкмет никовим зворотом. ^324 Прочитайте фразеологізми та поясніть їхнє значення (за потреби скористайтеся фразеологічним словником). Знайдіть пари антонімічних фразеологізмів. Які прийменники виступають у них як антонімічні?

привертати до себе, пливти проти течії, пійматися в лабети,

пливти за течією, вирватися з лап, відвертати від себе.

II. З одним фразеологізмом (на вибір) складіть усно речення з дієприслівниковим зворотом. 325 Згрупуйте прийменники в чотири синонімічних ряди й запишіть. З кожним приймен ником одного синонімічного ряду (на вибір) складіть речення.

Побіля, заради, навколо, близько, мимо, повз, довкола, для.

Омоніми

Потрібно відрізняти прийменники від омонімічних імен ників і прислівників. ПОРІВНЯЙМО: Прийменник

Інша частина мови

навколо

навколо ( прислівник)

Ходив навколо будинку.

Навколо панувала тиша.

попереду

попереду ( прислівник)

Я йшов попереду батька.

Я йшов попереду.

край

край ( іменник) Люблю свій рідний край.

Край дороги росли тополі.

Щ об відрізнити прийменник від омонімічного прислівника чи іменника, треба пам’ ятати, що: 1) прийменник ужива ємо разом з іменником, займенником або числівником; 2) прийменник можна ввести до складу питання, яке ставимо від головного слова до залежного ( бігав навколо дерева - навколо чого?).

113

"Прийменник 326 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо прий менником, а в другому - прислівником.

1. Поблизу села є джерело з цілющою водою. 2. Десь поблизу є джерело з цілющою водою. 327 І. Виберіть і спишіть речення, у яких виділені слова є прийменниками. Підкресліть ці та інші прийменники разом зі словами, яких вони стосуються, як члени речення.

1. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини ( О. Довженко). 2. Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима (Є. Гу цало). 3. Десь зовсім поруч стукнув кулемет (М .Б аж ан). 4. Захотілося Якову, щоб поруч нього була мати (А .Ш и ян ). 5. Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг (Д . Павличко). 6. Х о сидить серед галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша ( М . Коцюбинський). II. Складіть і запишіть два речення зі словом навколо так, щоб у першому реченні це сло во було прислівником, а в другому - прийменником. 328 І. Розгляньте комікс. За допомогою яких прийменників можна описати ситуацію, змальовану художником? Поясніть роль прийменників у мові.

§ 29. НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Про те, які похідні прийменники пишемо разом, які - окремо, а які - через дефіс \ 329

Порівняйте написання прийменників у колонках. Як утворено ці прийменники? Зробіть висновок, які прийменники пишемо через дефіс.

з-за, з-під, з-над, із-за, з-перед

поруч з, згідно з, у зв’ язку з

Д еф іс

Похідні прийменники пишемо разом, окремо або через дефіс. Прийменники з початковими з-, із- пишемо через дефіс. НАПРИКЛАД: з-за, з-поміж, із-за, із-під.

Окремо

Окремо пишемо прийменники, утворені від прислівників та іменників з непохідними прийменниками. НАПРИКЛАД: поруч

із, у разі, під кінець, під час, у напрямку, за винятком, у зв’язку з, згідно з, залежно від, в результаті. 114

"Прийменник Пиш ем о

У сі інш і похідні прийменники пишемо разом. НАПРИКЛАД:

разом

понад, посеред, повздовж, услід, заради, довкола, назустріч, внаслідок.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Прийменники з і (зо), н а д і (надо), піді (підо), п е р е д і (передо), уві, ув пишемо окремо. НАПРИКЛАД: зі мною, наді мною, переді мною, уві сні.

ОРФОГРАМА Написання прийменників разом, окремо і через дефіс 330 І. Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. З якою метою створено це висловлення?

БЕЗПЕЧНА Е Л Е К Т РИ К А Електричний струм - помічник у по буті, але він може стати небезпечним унаслідок* порушення правил поводження з електрикою. Струм під час проходження через тіло людини спричиняє опіки вну трішніх органів. У зв’язку із цим може зупинитися серце, дихання. Тому ніколи не торкайтеся оголених чи погано ізольо ваних проводів. Щ об уникнути пожежі, не залишайте обігрівач або праску ввімкненими впродовж** тривалого часу. Не ставте електроприлади поруч із легкозаймистими предметами. У разі пожежі телефонуйте 101 (3 підручника).*I.

*Унаслідок **Впродовж -

(р о с .) в р езу л ь т ат е; вследствие. (р о с .) в т ечение; н а п р о т я ж е н и и .

II. Доведіть, що виділені прийменники є похідними. Поясніть їх написання. Яка роль цих прийменників у висловлюванні? 331

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви користуєтеся електроприладами, щоб уникнути небезпеки?

332

І. Спишіть сполучення слів. Підкресліть прийменники й поясніть їх написання.

Упродовж року, у разі програшу, наді мною, із-за гаю, навколо саду, згідно з наказом, попід небесами, незважаючи на роки, всупереч бажан ню, попри неувагу, з-під лоба, з-поза хати, задля успіху, услід товаришу, навпроти машини, поперед батька, з-попід хмар, наперекір долі, залежно від складності. II. Доберіть усно синонімічні прийменники до виділених слів. III. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) одне з поданих спо лучень. Складіть речення із запропонованим вам сполученням.

115

"Прийменник 333 І. С пишіть, розкриваючи дужки. Пояс ніть написання прийменників.

(З)над вершин, (за)для тебе, (з)поміж нас, (по)між людьми, (на)чолі з коман диром, (на)зустріч щастю, (у)напрямку до площі, (напередодні свята, (по)над хатами, (у)ві сні, (з)(по)над гір, (з)під опіки батьків, (за)рахунок наполегли вості.

деф іс ІЗ

II. Поясніть, як утворено виділені прийменники. 334 Спишіть прийменники, розкриваючи дужки, підкресліть орфограми. Поясніть творен ня і написання прийменників.

(З)понад, з(по)серед, (з)поміж, (по)під, на(в)проти, (по)за, (у)слід, (з)за, (із)за, (із)під, (за)для, (на)зустріч, (на)перекір, (по)серед, (в)супереч, н а в к р у ги, (на)передодні, в(з)довж, (на)прикінці. 335 Запишіть прийменники в три колонки залежно від написання: 1) разом, 2) окремо, 3) через дефіс.

(По)над, (з)поміж, (з)метою, (із)за, (на)вкруги, (у)продовж, (з)посеред, (під)час, відповідно(до), (в)наслідок, (в)результаті. 336 Утворіть десять похідних прийменників, використовуючи подані непохідні приймен ники. Утворені слова запишіть, підкресліть орфограму.

Над, по, із, серед, між, перед, за, з, під. 337 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові зна ки. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

(3)за обрію, дзвінка і промениста, по райдузі весна в село іш ла

(Л. Завіщана). 2. Пише мати що на(в)коло хати наш садок вишневий за білів (В. Симоненко). 3. І верби і тополі і вітряки на полі і долом геть собі село (по)над водою простяглось (Т. Шевченко). 4. Не спіши з(по)перед батька в пекло розважливо мовить Данило, проте йде швидко (Гр. Тютюн ник). 5. Залюблений у книг нових і давніх стоси, він слухав голоси з ни зин і з(по)над хмар (М . Рильський). 6. Лише (з)над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення. ^338 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Якою частиною мови є виді лені слова в обох мовах? Підкресліть прийменники й поясніть їхнє написання.

1. Вслед нам неслись звуки вальса. 2. Охотники всматривались в след зверя. 3. Людмила радостно поспешила навстречу гостям. 4. Я уже не на деялся на встречу. 5. Двигаться впереди колонны. 6. Обойти вокруг па мятника. Складіть по одному реченню з кожним словом (сполученням). Поясніть, як ви розрізняєте омонімічні слова різних частин мови.

116

...........................................................................................................

"Прийменник 1. Всередині (прислівник), в середині (іменник з прийменником). 2. Назустріч (прийменник), назустріч (прислівник), на зустріч (іменник з прийменником) 3. Услід (прийменник), услід (прислівник), у слід (іменник з приймен ником). 340 Складіть і запишіть невеликий твір-роздум (5 -6 речень) на тему «Мій обов’язок перед природою» або «Роль природи в житті людини». Використайте не менше ніж два прийменники з довідки для відтворення логічних зв’язків. Поясніть правопис приймен ників. Д О В ІД К А . Через, внаслідок, з нагоди, для, з метою, згідно з, відповідно

до, залежно від, незважаючи на, всупереч, незалежно від.

§ ЗО. ОСОБЛИВОСТІ ВЖ ИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ П р о прийменники з - із — з і та у - в, про т ипові помилки у вж иванні прийменників та про культуру мовлення П Р И Г А Д А Й М О . 1 . Які засоби милозвучності української мови вам відомі? 2. Які є правила чергування [у] - [в]? У 341 Прочитайте речення в колонках. Установіть, які речення вимовляти важко. Чому? Зробіть висновок про особливості вживання варіантів прийменника з - і з - зі.

Бери книжку зі столу. Родина із семи осіб. Із шовку виготовили вітрила.

З —із —з і —зо

Бери книжку з столу. Родина з семи осіб. З шовку виготовили вітрила.

Прийменник з уживаємо: ■ перед голосним на початку слова (з одним)4 , • перед приголосним (крім с, ш), якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення (ко тився з гори; 3 лісу...). Прийменник із уживаємо переважно перед з, с, ц, ч, ш, щ та між приголосними (І з шовку, виїхав із села, лист із Бразилії). Прийменник з і вживаємо перед сполученням приголос них на початку слова, зокрема коли початковими ви ступають з, с, ч, ш, щ (з і школи, бери з і столу). Прийменник зо вживаємо при числівниках два, три (зо дві сотні).

342 Спишіть сполучення слів, уставляючи на місці пропуску прийменник з, зі, із або зо. Які прийменники-синоніми виступають як засіб милозвучності мови?

Вийшли ... школи, брат ... сестрою, вітаю ... святом, зійшов ... дороги, квіти ... лісу, разів ... два, вийшли ... оранжереї, вийшов ... зоопарку, прибрав ... столу, дивитися ... берега, приїхав ... села.

117

"Прийменник 343

Прочитайте крилаті вислови, вставляючи на місці пропуску прийменник з,

зі або із.

... своєї печі дим солодкий. 2. ... чужого коня перемоги. 3. ... письма слова не викидають. 4. Дружи ... розумним - не будеш дурнем.

у —в

Прийменник у вживаємо: • на початку речення перед приголосним (У лісі ...); • між приголосними ( вечір у місті); • перед словами, що починаються на в, ф, св, хв, те, льв (за

йшла у фойє); • після паузи, що на письмі позначається розділовим знаком, перед приголосним (Це було... у Києві). Прийменник в уживаємо: • на початку речення перед голосним (В очах ...); • між голосними ( живе в Одесі); • якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається на приголосний (крім в, ф, св, хв, те, льв) (пішли в садок); • перед словом, що починається на голосний (човен в очереті). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У поетичній мові чергування

у -в

часто порушується з вимог ритм у вірша.

344 Спишіть словосполучення, вставляючи на місці пропуску прийменник у або в. Об ґрунтуйте свій вибір.

... теплій кімнаті, прибрати ... кімнаті, відпочили ... аквапарку, по класти ... шафу, податися ... мандри, вибігли ... сад, працюють ... школі, прибуде ... травні, зустрілися ... Львові. П ом илки

Часто в мовленні трапляються неправильні конструкції з прийменником. НАПРИКЛАД: ПРАВИЛЬНО

п’ ять метрів за секунду враження від вистави йти по гриби пливти за течією пропустити через хворобу о десятій годині завдання з географії 345

НЕПРАВИЛЬНО

п’ ять метрів на секунду враження про виставу йти за грибами пливти по течії пропустити із-за хвороби в десять годин завдання по географії

Прочитайте речення. Зверніть увагу на вживання в них виділених прийменників.

1. А над самою водою верба похилилась, аж по воді розіслала зеленії віти (Т. Шевченко). 2. Пливуть година по годині в тиші нічній ( В. Сосюра). 3. Ро ман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги (М . Стель мах). 4. Пізно світилося проти п’ятниці світло, як у Великодню ніч (М . Ко цюбинський). 5. І стіл був багатший проти звичайного (Л. Смілянський). 118 ........................................................................................................................

"Прийменник і 346 Перекладіть і запишіть словосполучення українською мовою. Скористайтеся по даною нижче таблицею. З одним перекладеним словосполученням (на вибір) складіть і запишіть речення.

Встречались по вечерам, по просьбе товарища, приятный на вкус, по мочь по возможности, выступать по команде, ориентироваться по компасу, опрокинул по первому требованию, по усмотрению врача, по взаимному согласию, по всем правилам, по окончании школы, разбил по неосторож ности. Прийменник по УКРАЇНСЬКОЮ

РОСІЙСЬКОЮ

у к р а їн с ь к о ю

по команді за компасом за курсом через необережність за зразком після закінчення по черзі за планом з дозволу за порадою

на прохання на вимогу на розсуд вечорами, щовечора

по по по по

просьбе требованию усмотрению вечерам

на смак по можливості за віком дорогою, по дорозі за правилами за згодою

по по по по по по

вкусу возможности возрасту дороге правилам согласию

р о а й с ь ко ю

по команде по компасу по курсу по неосторожности по образцу по окончании по очереди по плану по позволению по совету

347 Відредагуйте словосполучення. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 122).

По вині водія, пішов по справах, піти за хлібом, план по проведенню, зошит по географії, автобус по замовленню, працює по вихідних, по тех нічним причинам, прийти за журналом, великий по обсягу, зустрілися по приїзді. 348

Складіть і запишіть окремі речення з поданими сполученнями.

Згідно з дорученням, відповідно до плану, через негоду. УКРАЇНСЬКОЮ через дощ згідно з розкладом відповідно до розкладу о другій годині

> 349

роайською из-за дождя согласно расписанию в два часа

Перекладіть і запишіть речення українською мовою.

1. Отменить поездку из-за грозы. 2. Достать подарок из-под подушки. 3. В течение всего лета в городе было жарко и душно. 4. Движение было прервано в связи со снежными заносами. 5. Сделали согласно инструкции. 6. Ф ильм начинается в десять часов.

119

"Прийменник 350 С пишіть сполучення спів, добираючи з дужок потрібний прийменник і ставлячи іменник (числівник) у потрібному відмінку. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 122).

Розпочнеться (о, в) десять годин; пропустити (через, із-за) хвороба; ліки (проти, від) застуда; (відповідно до, відповідно з) план роботи; працювати (по, за) контракт; діяти (згідно з, згідно до) наказ; поділитися враженнями (про, від) вистава; три метри (в, на) секунда; виконаю (при, за) одна умова; знатися (на, в) футбол; (при, за) будь-яких обставин. 351 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба повідомити причину певної події. Обе ріть правильний варіант продовження речення. За потреби скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мовлення» (с. 122).

завдяки снігопаду. 1. Р ух на трасі припинився ... через снігопад. зг

завдяки підтримці вболівальників.

2. Команда перемогла ... через підтримку вболівальників. 352 Відредагуйте речення. Скористайтеся інформацією на сторінці «Культура мов лення» (с. 122).

1. Усе стало зрозуміло по його розповіді. 2. З нашого вокзалу курсують поїзди по всіх напрямках. 3. Андрій пропустив футбол завдяки хворобі. 4. Туристи мандрували по вулицях міста. 5. Конкурс проходить відповід но з програмою. 6. Пасажири зобов’язані оплатити за проїзд. 7. Відкрили нові маршрути у зв’язку з поліпшенням обслуговування пасажирів. 8. Сер гій хворий грипом. 9. Завтра писатимемо контрольну роботу по фізиці. 10. Це сталося не по нашій вині. 353 Спишіть словосполучення, замінюючи прийменники синонімами. Чи впливатиме така заміна на зміст словосполучень?

Прийде по обіді, росте біля двору, працювати при дорозі, зустрілися край поля, старалися для гостей, незважаючи на образи, поставив коло хати, працювали поблизу школи, прийшов ради батька, їхав повз хату. І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою.

Раньше люди жили в простых деревянных домах. Отапливались такие дома печами. Из-за частых пожаров человеку в течение жизни приходи лось несколько раз менять своё жилище. В связи с этим сами дома и утварь были просты и неприхотливы. В избах стояли лавки, стол, сундуки для хранения вещей (По Н. Гореловой). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів у російській і українській мовах.

Словничок

Приходиться - (укр.) ( укр.) невигадливий. 120

доводитися;

утварь - (укр.)

начиння;

неприхотливый -

.........................................................................................................

"Прийменник 355 І. Прочитайте виразно вірш. Зверніть увагу на повторення прийменників у тексті. З якою метою поетеса скористалася таким художнім прийомом? Пригадайте інші поетичні твори, зокрема фольклорні, у яких повторюються прийменники з художньою метою.

Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Щ о десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви.

Л. Костенко

М. Приймаченко. Соняш ник ж иття

II. Два прийменники з тексту розберіть як частину мови (усно). Скористайтеся поданою нижче схемою.

Розбір прийменника як частини мови

Послідовність розбору 1. 2. 3. 4.

Частина мови. Похідний чи непохідний. З формою якого відмінка вжито в реченні. Вимова та написання.

А над самою водою верба похилилась (Т. Шевченко). Зразок усного розбору Над — прийменник, непохідний, ужито з формою орудного відмінка; пишемо так, як вимовляємо. Зразок письмового розбору Над - прийм., непохідн., ужито з Ор. в.

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Абсолютний чемпіон за кількістю прийменників - родовий відмінок. У нього понад 150 прийменників! Оце так відмінок! Спробуємо назвати ці при йменники. Хоча б окремі з них: без, біля, від, для, замість, між, з-над, з-перед, поміж, проти, протягом, на відміну від, у напрямку тощо. А от місцевий від мінок колись уживався без прийменників. Тепер же він в українській мові без прийменника не вживається. Щоправда, усього п’ять прийменників уживається з місцевим відмінком: в, на, по, про, о (За І. Вихованцем). 121

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здій сненню чогось ( завдяки допомозі друзів, завдяки наполегливості). Прийменник через вказує на причину, що заважає здійсненню чогось

(через неуважність, через хворобу). ЗАЙ ТИ З А Ж У Р Н А Л О М чи ПО Ж У Р Н А Л ? Прийменник за вживаємо, коли треба передати послідовність дій або порядок пересування. Наприклад: Батько зайшов за сином (спочатку зайшов син, а слідом за ним - батько). А л е коли йдеться про мету дії, то вживаємо прийменник по. Наприклад: Батько зайшов по сина, щоб за брати його із собою. Отже, правильно: Зайти в учительську по журнал (З посібника).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО йти по воду назвати на прізвище з вашої вини у (на) свята (святами) вечорами у справах щодо (для) поліпшення чемпіон з тенісу підручник з фізики великий за обсягом на смак після приїзду за наказом на замовлення оплатити проїзд приурочити до відкриття зробив за умови сталося за життя згідно з наказом відповідно до наказу о десятій годині ліки проти застуди наступного дня українською мовою

НЕПРАВИЛЬНО йти за водою назвати по прізвищу по вашій вині по святах по вечорах по справах заходи по поліпшенню чемпіон по тенісу підручник по фізиці великий по обсягу по смаку по приїзду по наказу по замовленню оплатити за проїзд приурочити відкриттю зробив при умові сталося при житті згідно (згідно до) наказу відповідно наказу в десять годин ліки від застуди на наступний день на українській мові

ПРОТЯГОМ і Н А ПРОТЯЗІ Протяг - різкий струмінь повітря, що продуває. Тому сполучення на протязі години ненормативне. На протязі можна сидіти (хоча й не варто). У конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось уживаємо слово протягом. ПРАВИЛЬНО: протягом одного місяця; протягом години. Сполучення на протязі можна вживати також тоді, коли йдеться про відстань (на протязі кількох кілометрів). В У К Р А ЇН І В українській мові значення простору виражають прийменники в (у), до, над, на. Назви міст, країн вимагають уживання прийменника в (у). НАПРИКЛАД: в Україні, у Франції, у Львові, в Одесі. Коли ми говоримо про моря, океани, гори, то слід уживати прийменник на. НАПРИКЛАД: на Чор ному морі, на горі Говерлі (на Говерлі). АД РЕ С А В українській мові слово адреса вживають у складі таких прийменнико вих конструкцій: мешкати за адресою, на нашу адресу, звернутися на адресу. Неважко й перевірити себе. Коли можна поставити питання куди?, то слід уживати на адресу (Пишіть нам на адресу ...). Коли можна поста вити питання де?, то слід уживати за адресою (Я мешкаю за адресою ...).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО близько двох років вважати за необхідне двічі на місяць завдяки підтримці з деякого часу з нагоди святкування незважаючи на труднощі украй виснажений через обставини за життя за таких обставин

НЕПРАВИЛЬНО біля двох років вважати необхідним двічі в місяць дякуючи підтримці з деяких пір з приводу святкування не дивлячись на труднощі до краю виснажений в силу обставин при житті при таких обставинах

—

С пол учник

§ 31. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖ БОВА ЧАСТИНА МОВИ П р о особливост і сполучників, їхн ю роль у мові, а т акож про групи за будовою та вж иванням П Р И ГА Д А Й М О . 1. Які члени речення називають однорідними? 2. Що таке складне ре чення? ^ 356 Прочитайте речення. Визначте, у якому з них виділений сполучник з’єднує части ни складного речення, а в якому - однорідні члени. Зробіть висновок про роль сполучників у мові. Чому ця частина мови, на вашу думку, має таку назву?

1. В осіннім небі журавлі курличуть, і голос їхній ледве чуть з імли (Є. Л ет ю к). 2. З-за обрію вставало вранішнє сонце і радісно вітало молоду зелену траву (Ю . Збанацький). Поняття сполуч ника

Сполучник (рос. союз) — службова частина мови, яку вжи вають для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення. Н А П Р И К Л А Д : 1. Учителя і дерево пізна ють із плодів (Нар. творчість). 2. Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям (Д. Луценко).

Особливості

Сполучник також є засобом зв’язку речень у тексті. Сполучники - незмінні слова, вони не мають лексичного значення, не виступають членами речення.

Види

За походженням сполучники бувають: непохідні (первісні): і, але, та, чи, або; похідні (походять від інших частин мови): як, що, зате. Види сполучників за будовою Прості

Складні

Морфологічно не розкла даються на частини: і, а, та, бо, коли, чи ... чи

Утворені злиттям кількох слів: зате (за+те), щоб (що+б), якщо, начебто, мовби

Складені Сполучення кількох слів: через те що, для того щоб, у міру того як, тому що

Види сполучників за способом використання Одиничні і, й, чи, але, що, або, щоб, ніби, якщо яблуко й груша

124

Повторювані

Парні

або ... або, чи ... чи, не тільки... а й; ні ... ні, то ... то, якщо... то; як... так і; чи то ... чи то хоч... та; хоч... але; не так... як; чим... тим ні яблуко, ні груша не тільки яблуко, а й груша

С пол учник

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

На відміну від прийменників, сполучники зв’язують не головне й залежне сло ва в словосполученні, а однорідні члени речення. Спишіть прислів'я, вставляючи на місці пропуску потрібні за змістом сполучники з довідки. Поясніть роль цих слів у мові. Які з них є парними?

1. За грубе слово не сердься, ... на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу ... серце обігріло. 3. Не брудни криниці, ... схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, ... її охоче ро биш. 5. ... більше дров, ... більший во гонь. 6. ... не красне, ... власне. ДОВІДКА. А, й, бо, коли, що... то, хоч...

зате. 358 тексту.

Х о ч ___ ,

але

І. Прочитайте текст. Визначте його тип мовлення, «відоме» й «нове» в реченнях

Н А М ІСЯЦІ На Місяці і люди, і земні предмети важать у шість разів менше, тому що Місяць легший за Землю й менший за неї. Якщо хлопець чи дівчина важить на Землі 48 кілограмів, то на Місяці вони матимуть вагу півторарічної дити ни. Вага зменшиться, а сила м’язів зостанеться «земною». Отже, на М ісяці можна стати чу довим спортсменом. Якщо на Землі хтось стрибає у висоту 1 метр 20 сантиметрів, то на Місяці він стрибнув би до 10 метрів у висоту. А футбол? Можна було б забити м’яч у ворота навіть з відстані 100-120 метрів (За В. Уткіним).

Ж. Міро.

М а л е н ь к и й світ

II. Доведіть, що виділені слова є сполучниками. З'ясуйте, що вони з’єднують - однорідні члени речення чи частини складного речення. Якими є ці сполучники за будовою та спосо бом використання?

359 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Уявіть, що вам запропонували стати учасником космічної експе диції на Місяць. Чи погодилися б ви? Розкажіть, чим ви хотіли б займатися в цій екс педиції. 360 І. Запишіть сполучники в три колонки залежно від будови: 1) прості; 2) складні; 3) складені. Одиничними чи повторюваними є всі ці сполучники?

Або, для того щоб, проте, та, щоб, тому що, неначе, та, у міру того як. II. З одним сполучником складіть і запишіть речення.

125

С пол учник

361 Зіставте сполучники в українській і російській мовах і зробіть висновок про схоже й відмінне.

УКРАЇНСЬКОЮ і, й, та ( у значенні і) але, проте, та ( у значенні але) або, чи, чи то але, та, проте, однак, одначе не тільки... а й; не лише... а й як... так і чи то ... чи то; чи ... чи чи то ... чи то; чи то ... чи наче, неначе, мов, немов, ніби, буцімто бо, через те що, тому що, оскільки якщо, коли, раз нехай, хай

РОСІЙСЬКОЮ да (в значении и) да (в значении но) либо, или но, однако не только... но и как... так и то ли ... то ли не то ... не то будто, как будто, точно, словно ибо, оттого что, так как раз пускай

і 362 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Знайдіть сполучники, визнач те групу за значенням і будовою. Скористайтеся перекладним словником і поданою вище таблицею.

1. Тяжело будет, да ничего, донесу. 2. Среди садовых цветов есть как нарядные*, так и скромные виды. 3. Не то дым шёл от костра, не то туман поднимался над болотом. 4. Журчит ручей, точно девушка говорит. 5. Теперь пойду на речку либо в лес. 6. Раз не хочешь опоздать, поспеши. 7. Мы остались дома, так как пошёл дождь. 8. Пускай погода тёплая, всё равно можно простудиться.*1 I.

*Нарядный -

укр . ош атний, нарядний, пйш ний.

363 I. Прочитайте вголос речення. Випишіть виділені в них сполучники в три колонки залежно від способу використання: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні. Яка роль цих сполучників у кожному реченні?

1. Не доведи, щоб розум задрімав (К. Басистий). 2. Н і людей, ні хат не було, але смужечка синього диму снувалася поміж деревами (Б. Лепкий). 3. Хоч слів тих ніхто на щиті не носив, та в серці носив до загину (Леся Українка). 4. Місяць дивиться на дівчину і не то хмуриться, не то посміхається їй (М . Стельмах). 5. На травах тремтіла зерниста роса, ніби хто на ніч понанизував кришталеве намисто (І. Цюпа). 6. Бої точилися не тільки за кожний будинок, але й за кожний поверх, кімнату (Олесь Гон чар). 7. Держімося землі, бо земля держить нас (Нар. творчість). II. З одним сполучником другої колонки складіть і запишіть речення, розставте потрібні розділові знаки. III. Визначте граматичну основу в п’ятому реченні. 364 КОЛОДУМОК. Відомо, що і сполучник, і прийменник є засобом зв'язку слів. У чому ж тоді між ними відмінність?

126

Сполучник 365 Прочитайте речення, доцільно замінюючи виділені сполучники синонімічними. За потреби скористайтеся довідкою.

1. Погнав пасти телят та пригнав гусят. 2. Ми переможемо, бо боремо ся за справедливість. 3. К оли хочеш чути слова ввічливості, не забувай і сам їх уживати. 4. Над нічним містом спалахнула блискавка, ніби в одну мить засвітилися сотні ліхтарів. 5. Щ об добро мати, треба працювати. Д О В ІД К А . Синонімічні сполучники: 1 ) але, та, зате, проте, однак, одначе; 2 ) бо, тому що, через те що; 3 ) коли, якщо, як; 4 ) ніби, наче, неначе, як, мов, \, немов; 5 ) щоб, для того щоб, з тим щоб. Хто зможе пригадати три сполучники з літерою б, де вона була б послідовно першою, другою, третьою? А четвертою, п’ятою? 367 Установіть відповідність між частинами фразеологізмів. Відновлені фразеологізми запишіть. Знайдіть сполучники. Зверніть увагу, що кому між частинами цих фразеологізмів не ставимо.

1 2 3 4

ні ні ні ні

в тин вдень світ живий

А Б В Г

ні ні ні ні

вночі зоря мертвий в ворота

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ч астини парних сполучників маю ть стояти безпосередньо перед однорідни ми чл енам и речення. П О Р ІВ Н Я Й М О :

ПРАВИЛЬНО

368

НЕПРАВИЛЬНО

П рийш ли як учителі, так і учні

Як прийш ли учителі, так і учні.

їли не тільки яблука, а й груші.

Не тільки їли яблука, а й груші.

Відредагуйте усно речення. Складіть і запишіть речення з парним сполучником

не тільки... але й. 1. Треба бути як однаково чесним у великому, так і в малому. 2. Не тільки природу любимо, а й оберігаємо. 3. У гідропарку діти відпочивали не лише біля річки, але й каталися на каруселях. 369 І. Спишіть речення. Підкресліть сполучники, визначте вид за будовою та спосо бом використання.

1. Краще гірка правда, ніж солодка брехня (Нар. творчість). 2. Якщо все святкувати, то не буде чого ковтати (Нар. творчість). 3. І хліб, і першу радість життя, і сльозу ми порівну, по-братньому ділили (Д. Луценко). 4. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі (Г. Тютюнник). 5. У Софії Київській вражають відвідувачів не тільки мозаїки, але й чудові фрески (Із журналу). 6. О земле щедра, то лагідна, то грозяна, твої ш ляхи обмі ряти судилося мені (М . Сингаївський). II. Поясніть, як ви розумієте зміст поданих у вправі прислів’їв. Пригадайте й запишіть ще 2 -3 прислів’я, у яких є сполучники.

127

Сполучник ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Прості сполучники (а, і, та то щ о ) є первісними. їх кількість о б м е ж е на. Вони навіть не маю ть власного наголосу й під час вимови зливаю ть ся з наступним словом, щ о м ає власний наголос. С кладні й складені сполучники утворилися від слів інших частин мови. Н априклад, сполучник тому що утворився поєднанням прислів ника тому й займ ен н ика що. А сполучник через те що утворився з т а ких елем ентів: прийм енник через + зай м ен н и к те + зай м ен н и к що. Усі складові ел ем ен ти скл адених сполучників утратили своє лексичне зн а чення.

§ 32. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ ТА ПІДРЯДНОСТІ Про групи сполучників за значенням, особливості їх використання, а також про сполучні слова та культуру мовлення П Р И ГА Д А Й М О . Коли між однорідними членами речення ставимо кому? Чи ставимо кому між частинами складного речення?

# ^ 370 Прочитайте складні речення. Визначте в них частини, які з'єднані виділеними сполучниками. У якому реченні ці частини нерівноправні (від однієї до іншої можна поста вити питання)? Зробіть висновок про роль сполучників сурядності та підрядності в мові.

Щ е сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан.

Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз’єднав.

( Л. Костенко)

( М . Бакай ) \с п о л у ч н и к

\ сп о л у ч н и к суряд н ості

Сурядні

п ід р я д н о ст і

Розрізняють сполучники сурядності й підрядності. Сполучники сурядності (рос. сочинительные) використовуємо для зв’ язку однорідних членів речення та рівноправних час тин складного речення. НАПРИКЛАД: і, та, а, але, або, чи.

У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). Підрядні

Сполучники підрядності (рос. подчинительные) викори стовуємо для зв’ язку залежних одна від одної частин склад ного речення. НАПРИКЛАД: бо, що, щоб, якщо, як, тому що,

ніби. д л я чого?

г — — — — — — — — — —*— — — — — — п Треба нахилитися, іщоб із криниці води напитися і. І_ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ __ - і

Значення

128

Сполучники сурядності та підрядності поділяємо на групи за значенням.

Сполучник Сполучники сурядності Група за значенням Єднальні

Протиставні

Розділові Зіставний

Сполучники

Приклади

і (й ), та (у значенні і), ні ... ні, як... так і, не тільки... але й а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак, а втім або, чи, або ... або, чи ... чи, то ... то

день і ніч ні вдень, ні вночі

а (не можна замінити протиставним але)

День підходить, а ніч відступає.

Удень ішов дощ, але було тепло день або ніч

3 71 І. Прочитайте виразно речення. Знайдіть сполучники сурядності й випишіть їх у чотири колонки: 1) єднальні, 2) протиставні, 3) розділові, 4) зіставний. Які з цих сполучників повторювані?

Б ліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть...

(М . Рильський). 2. І смеркає, і світає, день божий минає (Т. Шевченко). 3. Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне (В. Герасим’юк). 4. Усяк правду знає, та не всяк про неї дбає (Нар. твор чість). 5. Чи це він чув таке про соняшники, чи сам придумав? (М . Стель мах). 6. Ми то купаємо очі в морі, то море в очах (М . Коцюбинський). 7. Чужого хорошого не гудь, а поганого свого не хвали (Нар. творчість). 8. Хай зачекає втома на порозі, а ти побудь, побудь на самоті (М . Ткач). II. Визначте, у яких реченнях сполучники з'єднують однорідні члени, а в яких - частини складного речення. III. З’ясуйте, у яких реченнях сполучник використано як засіб створення антитези.

372 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Запропонуйте однокласнику (однокласниці) сполучник суряд ності. Із запропонованим вам сполучником складіть і запишіть: а) одне речення з однорідни ми членами, з’єднаними цим сполучником; б) одне складне речення, частини якого з’єднані цим сполучником. Перевірте одне в одного виконання.

Сполучники підрядності Група за значенням

Сполучники

Приклади

бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки

Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки

Часові

коли, тільки, як, щой но, ледве, як тільки, аж поки

Як пишно в кульбаб золотилися вії, коли на лугах проростала тра ва (Д. Луценко)

Умовні

якщо, якби, аби, коли, коли б, як

Як будеш, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я! (М . Синга-

Причинові

( Ю. Бедзик)

ївський ) 129

Сполучник Продовження Мети

щоб, для того щоб, аби

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися ( Нар. творчість)

Допустові

хоч, хай, хай... але, незважаючи на те що, дарма що, дарма що... а як, мов, немов, наче, неначе, ніби, немовби, начебто що, щоб, чи, як

Упав додолу перший лист, хоч гай ще диха молодо (Д. Луценко)

Міри та ступеня

аж, що аж, що

І так утомився, що на півдорозі заснув ( С. Левчук)

Наслідковий

так що

Зранку випав сніг, так що слідів тепер не побачиш ( О. Квітневий)

Порівняльні

З’ясувальні

Х ліб пахне солодко, як пахнуть меду соти ( Л. Забашта) Я б так хотів, щоб ти була щасли ва ( М . Луків )

373 І. Прочитайте виразно речення. Доведіть, що виділені сполучники підрядності з’єднують частини складних речень. Поставте усно питання від однієї частини речення до іншої. Визначте групу виділених сполучників за значенням.

1. Недаремно говорять, що люди - ніби дзеркало (І. Томан). 2. На березі ставало темно, тому що з берега насувалася важка чорна хма ра (О. Донченко). 3. Уже сонце потроху почало визбирувати росу, коли я доїхав до Якимівської загорожі (М . Стельмах). 4. За вікнами ш уміло море, наче дихав під скелями якийсь велетенський звір (3. Тулуб). 5. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 6. На род сам скує собі долю, аби* тільки не заважали (М . Коцюбинський). 7. Вона наважилась покинути небезпечне місце, незважаючи на те що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу (М . Коцюбинський). 8. Ху тір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно очима шукати меш (М . Трублагні).

*Абй —(рос.) лишь бы, только бы. II. Визначте, які з виділених сполучників є складеними. ^374 Перекладіть підрядності.

і запишіть

речення

українською

мовою.

Назвіть

сполучники

1. Озеро сверкает, точно покрытое чистым серебром. 2. Мы остались дома, потому что пошёл дождь. 3. Я знал, что приехал не вовремя. 4. Пришлось поспешить, чтоб не опоздать к ужину. 5. На поезд мы опоздали, так что ночь пришлось провести на вокзале. 6. На улице не то снег, не то дождь. 375 І. Складіть і запишіть складні речення, що відповідають схемам. Визначте групу сполучників за значенням і вид за будовою. Яка роль цих слів у реченнях?

коли? 1

чому?

______ 1, коли І______ 1. 2. 1 ______ , тому що І_

130

Сполучник як? 1

- * ______ 1, ніби І_

з якою метою? 1

4. 1 ______ , для того щ о б __

II. Замініть усно сполучники у своїх реченнях СИНОНІМІЧНИМИ.

Приклади сполучників-синонімів і, та або, чи але, проте однак, та

ніби, мов, як, наче, неначе щоб, аби, для того щоб бо, тому що, оскільки

376 Спишіть речення, замінюючи виділені сполучники синонімічними. У записаних реченнях підкресліть сполучники сурядності однією рискою, а підрядності - двома.

1. Уночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м’ятою (Г. Тютюнник). 2. Добре впе ред дивитися, але треба й назад оглядатися (Нар. творчість). 3. Глід у кущах, мов жар, полум’яніє (Л. Тендюк). 4. Щ одалі доводилося все часті ше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам (П. Панч). 5. Уранці треба обов’язково снідати, випивати чашку чаю, соку або молока (3 посіб

ника). ' 377 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть спо лучники сурядності однією рискою, а підрядності - двома. Що з'єднує кожен із цих сполучників?

1. Рвучкий вітер бушував над лісом і дерева то гули грізно і тривожно то ш уміли тихо і приємно (М . Коцюбинський). 2. Лейтенант устиг поміти ти що агент на якусь мить пригальмував повернувся до нього обличчям і ледь помітно змахнув рукою (А. Костецький). 3. Мусять бути веселі трави й дерева бо всі вони зелені і дають плоди (В. Шевчук). 4. Човен то здіймав ся високо то спускався низько м’яко і лагідно перебираючись з хвилі на хвилю (Леся Українка). 378 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба повідомити однокласників про час, мету, причину чи умову певної події (явища). Поєднайте подані пари речень у складне за допомо гою сполучників підрядності. Утворені речення запишіть, розставте потрібні розділові знаки й зачитайте вголос.

1. Завтра треба взяти спортивну форму. Замість географії буде фізкуль тура. 2. Уроки фізкультури будуть проходити в спортзалі. Почнеться друга чверть. 3. У ш колі дозволять провести дискотеку. Не буде зауважень щодо по ведінки учнів. 4. Треба розмістити на сайті школи статтю про наш клас. Одержати до ступ до всіх інформаційних сторінок.

131

Сполучник ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! С получники що, коли, як потрібно відрізняти від зай м ен н и ка що і прислів ників коли, як.

ПОРІВНЯЙМО:

Сполучники

Інші частини мови

що

що (займенник)

Відомо, що ліс лікує.

Побачили сонце, щ о сідало за гору.

(від однієї частини до іншої можна поста (слово що можна замінити займенником вити питання що?, за що? або про що?) який, яке, я ка -, виступає підметом)

коли

коли (прислівник)

Усе вийде, коли постаратися.

Не знаю, коли прийде весна.

(слово коли виражає відношення умови; (слово коли приєднує частину, до якої ста можна замінити сполучником якщо. вимо питання що? або який?-, виступає Коли може виражати і часові відношення) обставиною)

як

як (прислівник)

Вийду, я к сонце сяде.

Заспівай так, я к соловей у гаю.

(слово як виражає відношення часові, по (слово як приєднує частину, до якої стави рівняльні або умови; можна замінити спо мо питання як?, яким способом?-, висту лучниками коли, мов або якщ о) пає обставиною)

Не помітив, я к почався урок.

Не знаєш, я к допомогти.

(слово як можна замінити сполучником (слово як можна замінити на я к саме, що) яким способом-, можна перетворити на питальне речення: Як саме допомогти?) 379 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо спо лучником, а в другому - займенником.

1. Ж иття своє благословляй, що народився в цьому краї (М . Риль

ський). 2. На узвишші є місцина, що в народі й досі зветься Золотий Тік (О. Гончар). Й

380 Порівняйте подані парами речення. Визначте, які вони за будовою та як з'єднані їхні частини. Знайдіть у кожній парі одне речення, у якому слова що, коли, як є сполучни ками. Відповідь обґрунтуйте.

1. На щасливому материному лиці, що сяяло і мовби світилося від ра дості, я побачив сльози (О. Довженко). - От жаль, Дмитре, що ми рушниці не взяли (М . Стельмах). 2. Ну як же можна матері вмирати, коли життя у неї не було (Г. Чубач). - Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нареш ті, досконала (Л. Костенко). 3. Її розпитують, як вона в мужицтві жила, як пряла, мазала, як коня поганяла (Г. Квітка-Основ’яненко). - Вийди, як ясне сонечко зійде (Нар. творчість). 381 КОЛО ДУМОК. Чи правильне твердження, що в поданому реченні слово що може бути і сполучником, і займенником? Доведіть свою думку.

Я знаю, що буду завтра майструвати.

132

Сполучник ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! П ер ев аж но в офіційному та науковому стилях уживаємо сполучники з т ого часу як, завдяки т о м у що, внаслідок т ого що й подібні. Розмовному стилю властиві сполучники позаяк, однгне, отож, а що, себт о, буцімт о й подібні. 382

Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок у вживанні сполучників.

У яких реченнях сполучники доцільно замінити синонімічними? Відредаговані речення

запишіть.

1. Учитель сказав, що Дмитро пропустив багато уроків, що може погано вплинути на успішність, що є неприпустимим. 2. Оленко, одягни теплішу куртку, зважаючи на те що сьогодні прохолодно. 3. Протокол зборів під писали всі члени комісії, одначе з окремими зауваженнями. 4. Щ о більше працюватимеш, тим більше матимеш. 5. З 25 по 27 червня історичний музей не працюватиме, позаяк зачиняється на ремонт. 6. Як не старався, але однак не зміг усього зробити. 7. Усі знали, аби купити білет, то прийти вчасно. ^383 Розгляньте репродукцію картини. Напишіть за нею твір-опис (5 -6 речень), вико ристовуючи сполучники сурядності й підрядності.

А. Гайдамака.

С ад м о єї м атері

§ 33. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ Про те, які сполучники пишемо разом, а які - окремо, а також про розрізнення сполучників та інших частин мови *3 8 4 Порівняйте написання сполучників у колонках. Визначте вид сполучників за похо дженням та будовою. Зробіть висновок, які сполучники пишемо разом, а які - окремо.

якби щоб немов

для того щоб тому що після того як

133

Сполучник Написання сполучників

Пишемо РАЗОМ

Пишемо ОКРЕМО

• складні сполучники:

• складені сполучники:

щоб, якби, якщо, отож, тобто, аніж, адже, притому, проте, ніби, немов, мовби, начеб, неначе, немовбито

тому що, як тільки, з тим щоб, у зв’язку з тим що, через те що • деякі сполучники із частками

би (б ), же (ж ): коли б, хоча б, хоч би, але ж, адже ж, або ж, коли ж

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Використовуючи складені сполучники т о м у що,

через т е що, д л я т о го щ об, н езв а ж аю чи на т е що, п іс л я т о го як, за м іс т ь т о го щ об, кому ставим о або перед усім сполучником, а б о п еред що, щоб, як. Ц е зал еж и ть від зм істу та інтонації.

ОРФОГРАМА Написання сполучни ків разом і окремо

385 І. Прочитайте прислів'я. Змоделюйте усно ситуацію, за якої можна було б викори стати одне з них (на вибір).

1. Більше вір своїм очам, аніж чужим речам. 2. К оли б кізка не скака ла, то б і ніжку не зламала. 3. Дарма що малий, а й старого навчить. 4. Так робить, мовби мокре горить. 5. Мороз припікає, зате комарів немає. II. Визначте, складними чи складеними є виділені сполучники. Поясніть їх написання та роль у реченнях. 386 І. Прочитайте сполучники та сполучники із частками. Запишіть слова під диктовку вчителя або однокласника.

Сполучники: якби, адже, отож, зате, немовби, начебто, нібито, як тільки, після того як, тому що, незважаючи на те що. Сполучники із частками: адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б, або ж.

нібито мовби немовби немовбито

II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Обміняйтеся зошитами з однокласником (однокласницею) і звірте написане з надрукованим. 387

І. Спишіть сполучення, знімаючи риску.

Коли/б усе було добре, тому/що гарний, але/ж це неправда, ото/ж ду майте самі, ні/би нічого й не сталося, дарма/що малий, хоч/би й сніг ішов, або/ж мовчи, не/мовбито все зрозуміло, немов/би мене знає. II. З одним сполученням (на вибір) складіть і запишіть речення. 388 І. Спишіть речення, знімаючи риску. Поясніть написання. Чи є в реченнях спо лучники сурядності?

1. Темінь

упала на місто раптово,

начеб/то хто

спустив завісу

(В. Ш евчук). 2. Сьогоднішнє в мені живе з віками, не/мов різець гартова 134

...........................................................................................................

Сполучник і камінь ( А . Малишко). 3. Треба рано встати, для того щоб рибу впіймати (Нар. творчість). 4. Не їстиму, хоч/би й припрошували (Нар. творчість). 5. Не клади пальця в рот, тому/що одкусить (Нар. твор

н и й

чість ). II. Підкресліть члени речення в першому реченні.

І. Хто зможе правильно визначити, скільки сполучників є в поданому реченні?

Дарма що вовк, а добре розсудив, неначе хто навчив, що іноді з’їси і не доволі, зате живеш на волі (Л. Глібов). II. Поясніть написання сполучників та визначте групу за значенням.

О днозвучні слова

Варто розрізняти складні сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, притому, причому та однозвучні слова, які пишемо окремо (за те, що б, як би, при тому та ін.). Щ об відрізнити сполучник від однозвучних слів інших частин мови, треба замінити його синонімічним. ПОРІВ

НЯЙМО: Сполучники

Слова інших частин мови

проте, зате

про те, за те (прийменник + займенник)

Було важко, проте ніхто не скаржився. (можна замінити сполучником

але)

Дідусь розповів про те, як збирати лікарські трави. (можна поставити питання: розповів про що?)

щоб

Попросив, щоб розбудили о сьомій.

що б (займенник + частка)

(можна замінити сполучником

Довго думав, що б таке тобі подарувати. (частку б можна перенести в інше місце речення; на що виразно падає

аби)

наголос) якбй, якщо

Прийшли б вчасно, якби не дощ. (можна замінити на коли б)

як би, як що (прислівник + частка)

Як би зробити краще? (частку би можна перенести в інше місце речення; на як падає логічний наголос)

390 Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Які з виділених слів є сполуч никами в обох мовах? 1. В стране Гудвина грозы случались редко, зато достигали неимоверной силы (А. Волков). 2. Не за то волка бьют, что серый, а за то, что овцу съел

(Нар. творчість). 135

Сполучник 391 сання.

Прочитайте гумореску. Визначте частини мови виділених слів. Обґрунтуйте напи

От якби ми під вербою не зустрілися з тобою, і якби ми не купались, і якби у глибині

не були пеньки на дні, і якби про те ми знали, і якби не всі «я к б и », не набили б ми лоби! Г. Бойко

392 КОЛОДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні виділене слово вважаємо сполучни ком, а в другому - однозвучними з ним словами інших частин мови.

1. Якби пес не сидів, то зайця б зловив. 2. Я к би пес не вертівся, а хвіст ззаду. 393 Прочитайте речення. У яких реченнях виділені слова є сполучниками? Замініть усно ці сполучники синонімічними.

1. Вечеря коротка, зате ніч довга (Нар. творчість). 2. Я люблю тебе, дру же, за те, що в очах твоїх море синіє... (В. Сосюра). 3. Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк (М. Рильський). 4. Щоб рибу впіймати, треба рано встати. 5. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив? (Нар. творчість). 6. Якбй я втратив очі, Україно, не зміг би жить, не бачачи лугів... (Д. Павличко). 7. Як би тобі не поталанило, не жди добра у відповідь на зло. 8. Якщо сухий грудень, то й суха весна (Нар. твор

чість). 394

І. Спишіть речення, знімаючи риску. Підкресліть сполучники підрядності.

1. Як/би не/минула зима, не/мали б надії на весну (Г. Чубач). 2. Як/би часто не/кликало небо, не/одвикну земним дорожить (Г. Чубач). 3. Друзів у житті не так багато, дбайте, що/б в житті їх зберегти (Д. Луценко). 4. При сядь. Послухай. Шелестять дощі про/те, чого не/вимовиш словами (М . Лу ків). 5. Леся замислилася, про/те заговорила знову (М . Олійник). 6. Місяць, підводячись в/гору, пірнає в загустілу хмару, так/що видніється лише срібний край (М . Стельмах). Л II. Поясніть написання е, и у виділених словах. 4)111. Хто зможе правильно визначити, скільки дієслів у формі інфінітива вжито в поданих реченнях? 395 Продовжге й запишіть речення. Поясніть написання сполучників і однозвучних з ними слів.

1. Я уважно слухаю розповідь, проте ... 2. Я уважно слухаю розповідь про те, ... 3. Як би мені хотілося ... ес6 и мені Х О Т ІЛ О С Я ... І. І. Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до наукового стилю. Випишіть сполучники й простежте, як вони допомагають виразити логічність, аргументованість ви кладу думки.

Тверді тіла та рідини не розпадаються на окремі молекули, незважаючи на те що молекули відокремлені проміжками й перебувають у безперервно му безладному русі. Навпаки, кожна молекула притягує до себе сусідні,

136

...........................................................................................................

Ч астка тому що між ними існує взаємодія. Це притягання стає сильнішим, якщо молекули перебувають дуже близько одна від одної. Притягання між моле кулами значно слабшає, як тільки відстані стають більшими за розміри самих молекул. Стає зрозумілим, чому шматки пластиліну злипаються добре, а два шматочки крейди - не злипаються. Тому що щ ілина між двома шматками крейди в мільйон разів більша за розміри молекул, а шматки пластиліну можна легко ущільнити до відстаней, відповідних молекулам (3 підручника). II. Визначте засоби зв'язку речень у тексті. Чи є з-поміж цих засобів сполучники? III. Виконайте письмово розбір двох сполучників (на вибір) як частини мови.

Розбір сполучника як частини мови

Послідовність розбору 1. 2. 3. 4.

Частина мови. Вид за будовою. Вид за способом використання. Сполучник сурядності чи підрядності; група за значенням.

Зразок письмового розбору Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом (Г. Ско ворода).

Коли - сполуч., прост., одиничн., підряди., умови.

§ 34. ЧАСТКА ЯК СЛУЖ БОВА ЧАСТИНА МОВИ Про особливості часток, їх н і розряди за значенням, а також про розрізнення часток та інших частин мови П Р И ГА Д А Й М О . 1. Як утворюємо форми дієслів умовного способу? 2. Як утворюємо за перечні й неозначені займенники? ^ 397 Порівняйте пари речень. Зверніть увагу на виділені частки. Чи надають вони сло вам і реченням додаткових відтінків у значенні? Яких саме? Зробіть висновок про роль часток у мові.

1. 2. 3. 4.

У кімнаті був стіл. Весело сміялося сонце. Це просто! Пішов дощ.

Понят т я част ки

У кімнаті був лише стіл. Як весело сміялося сонце! Це ж просто! Саме пішов дощ.

Частка (рос. частица) — це службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів. НАПРИКЛАД:

Зайди хоч на годину! Дощ таки пішов. Поклич кого-небудь. Хай шумить Дніпро.

надаю ть д о д ат к о в и х від т ін к ів у зн ач ен н і утворю ю ть нове сл о в о і ф о р м у д іє с л о в а

137

Частка О собли вост і

Частки не мають лексичного значення, не змінюються, не бувають членами речення.

Р озряди

Частки творчі.

поділяються

на

модальні,

словотворчі,

формо

Розряди часток Модальні

Словотворчі

Надають додаткових відтінків у значенні:

не, так, ото, лише, ну, і, аж

Так, я знаю. Ну що там?

Формотворчі

Утворюють нові слова:

Утворюють форми діє слів, зворотні дієслова, найвищий ступінь порівняння:

ні-, не-, аби-, де-, -сь, будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -же (-ж ), -би ( б )

би (б ), хай, -ся ( сь), як-, най-, -що

недавно, деякий, будьхто, колись, авжеж, мовби

читав би, хай читає, одягатися, найбільший, якнайбільший

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Словотворчі частки виступають у ролі префіксів і суфіксів. НАПРИКЛАД: нїхт о, деколи, колись, х т о -н е б у д ь .

398 Утворіть і запишіть від поданих дієслів форми умовного й наказового способів за допомогою часток б (би), хай (нехай). Чому ці частки називають формотворчими? ЗРАЗОК. Читати - читав би, хай читає. Розуміти, писати, дивитися, мріяти. 399 Спишіть прислів’я. Доведіть, що виділені слова є частками. Підкресліть модальні частки однією рискою, а формотворчі - двома. 1. У чужій пасіці бджіл не розведені. 2. Злякана ворона і куща боїться. 3. Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось. 4. А ж до діброви чути ваші розмови. 5. Праця без користі - ті ж байдики. 6. Руки в ледачого тільки до каші й тягнуться. Групи модальних часток за значенням Група

Частки

Вказівні це, оце, ось, ото, (вказівка на предмет, дію, то, от, он, ген, місце) осьде Означальні (увиразнення значення окремих повнозначних слів)

138

Приклади От мурована церква з ви сокою дзвіницею ( Марко

Вовчок)

мало не, трохи не, Гнуться мало не до землі майже, ледве, саме, стрункі білі берези ( І. Фран справді, точно ко)

Ч астка

Продовження Підсилювальні (підсилення виразності)

і, й, та, таки, аж, Мені аж страшно, як зга даю оту хатину край села ж, же, а, бо, то, навіть, ну (Т. Шевченко)

Видільні (виділення окремих слів)

тільки, лише, лиш, Лиш сонях спав, хоча й не хоч, хоча, хоч би, мусив ( М. Вінграновський) саме

Власне модальні (вносять у висловлювання сумнів, припущення, невпевненість)

мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, навряд, чи не, навряд чи, ну

Стверджувальні (виражають ствердження)

так, авжеж, атож, аякже, еге

Авжеж, такий у нас ведеться звичай ( Леся Українка)

Питальні (виражають запитання)

чи, хіба, невже, ну

Чи ж неповторне можна повторити? ( Л. Костенко)

Заперечні (виражають заперечення)

не, ні, ані

Мудрість у голові, а не в бороді (Нар. творчість)

Спонукальні бодай, бо, но, годі (виражають спонукання до ДІЇ) Окличні (надають відтінку радості, здивування, захоплення)

як, який, що за, що то за

Галя мов не чула... (Панас

Мирний )

«Дивіться. Дивіться-бо!» крикнув Колесник (Панас

Мирний ) Як гаряче можна у світі любить! (Д. Ткач)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Частки бо, н о служ ать для пом’якш ення н аказу ( слухай-но ). 400 Доповніть доцільно кожне речення модальною часткою тієї групи, яку вказано в дужках. Речення запишіть.

1. Друзі поїхали на озеро {питальна). 2. Не варто зупинятися на досяг нутому {стверджувальна). 3. Цю інформацію можна знайти в Інтернеті {власне модальна). 4. Довелося їхати в центр, щоб купити мобільний теле фон {підсилювальна). 5. Планшет у подарунок Богдану вибирали всім кла сом {означальна). 6. Такі старання шкодять справі {видільна). 401 І. Прочитайте текст. Визначте мікротеми й тематичні речення. Обґрунтуйте поділ на абзаци.

САДИ Ц В ІТ У Т Ь Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. Щ о за кра са! І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не на милуєшся.

139

Частка

В. Непийпиво. Яблуневий рай *Стільнйк - (рос.)

Радість і для невтомних трудівниць бджіл. Снують вони по квітах, перела зять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А потім мчать бджілки до своїх хаток-вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозо рий мед у стільники* і повернутися за новою маленькою порцією меду. Адже це перший весняний взяток. Поспішати ж треба. А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки й сила-силенна вже справді весняних квітів. Недаремно же саме цей місяць зветься квітень (За О . Копиленком).

сот, сотьі.

II. Знайдіть у тексті модальні частки, визначте їхню групу за значенням. Поясніть, яких до даткових відтінків у значенні надають частки реченню чи окремому слову. III. Прочитайте текст без часток. Як це вплине на нього? Зробіть висновок, чи підсилюють ^^частки виразність мовлення. 402 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам треба звернутися до однокласника з певним проханням. Перебудуйте усно кожне речення на 3 -4 нових, доповнивши часткою.

ЗРАЗОК. Купи мені хліба. - Купи ж мені хліба. Чи не купив би ти мені хліба? Купи й мені хліба. Купи мені лише хліба. Купи мені таки хліба. Ну купи мені хліба. Купи мені саме хліба. 1. Зачини, будь ласка, вікно. 2. Допоможи мені зробити географію. <403 Хто зможе перебудувати подане речення на якомога більше нових за допомогою часток?

Андрій привітав сестру. 404 КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в першому реченні слово і вважаємо часткою, а в другому - сполучником.

1. Ох, і в’їдливий ти, як оса! (М . Стельмах). 2. Д ля добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду

(А. Малишко). О м о н ім и

Варто розрізняти частки й однозвучні з ними слова інших частин мови. ПОРІВНЯЙМО:

Частки Як гарно навкруги!

140

Інші частини мови Роса зійде, як сонце вийде. ( сполучник) Не знаю, як тебе просити. ( прислівник)

Ч астка

Продовження Частки

Інші частини мови

Чи любиш ти читати? Тиша - це сон природи.

Щодня щось читає чи малює. ( сполучник) Це було дуже давно. ( займенник)

Розкажу і тобі. Хоч трохи відпочину.

Люблю небо і зорі. ( сполучник) Прийшов, хоч і запізно. ( сполучник)

Це просто непорозуміння.

Це робиться просто. ( прислівник)

Точно такий подарунок.

Відстань визначено точно. ( прислівник)

405 Виберіть одне з поданих слів. Складіть і запишіть з ним два речення так, щоб у першому це слово було часткою, а в другому - іншою частиною мови.

Точно, рівно, це, мов, хоч, і, просто, собі.

е а406

І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Визначте їхній вид за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

1. Пусть будут счастливы все, все твои друзья! (О. Пушкін). 2. Неужели ты своего сына не любила? (I. Тургенев). 3. Как весело думать о солнце и небе! (I. Седов). 4. Поди-ка* ты сюда, присядь-ка ты со мной (О. Пушкін). 5. Смогут л и ** игроки использовать все свои качества в пользу команды?

(З газети).*І.I Подй-ка - у к р . х о д и -н о , ід и -н о . **Смдгут ли - у к р . ч и зм о ж у т ь . *

II. Знайдіть і обведіть частки. Яких відтінків ці слова надають спонукальним, питальним і окличним реченням? І. Спишіть речення. Знайдіть і обведіть частки. Усно визначте розряд за значенням. Чи помітили ви однозвучні із частками слова інших частин мови?

1. Отак учуся просто й мудро жить (В. Підпалий). 2. Ліс, або, як ка жуть серби, шума, - це не просто сосни та дуби (М . Рильський). 3. То був дужий гірський орел (О. Іваненко). 4. То тут, то там з’являлися люди. 5. Рівно о п’ятій Марійка проснулася від дзвінка будильника (О. Донченко). 6. Гарно як, неначе в казці (В. Підпалий). 7. Я пам’ятаю, як їх садили, ці тополі (С. Журахович). II. Підкресліть члени речення та надпишіть частини мови в першому реченні. 408 Випишіть із художніх творів чотири речення з модальними частками. З’ясуйте роль часток як виражального засобу в художній літературі. 409 Складіть і запишіть діалог (6 -8 реплік), можливий в одній із запропонованих си туацій. Використайте модальні частки.

СИТУАЦІЯ А. Ви разом із братом (сестрою) прийшли до зоопарку (аквапарку). СИТУАЦІЯ Б. Ви з родиною приїхали відпочивати на море. СИТУАЦІЯ В. Інопланетяни діляться між собою враженнями від подорожі на планету Земля.

СИТУАЦІЯ Г. Ви разом із другом (подругою) потрапили на безлюдний острів.

141

Частка § 35. ПРАВОПИС ЧАСТОК Про написання часток з різними частинами мови разом, окремо і через дефіс, а також про однозвучні із частками слова П Р И ГА Д А Й М О . 1 . Як пишемо неозначені займенники? 2. Як пишемо прислівники, утворе ні за допомогою часток? ^410 мовах.

Розгляньте таблицю і порівняйте написання часток в українській і російській

УКРАШСЬКОЮ почитав би, тут же, чи зможу подивись-но хто-небудь, який-небудь дехто, десь, колись де у кого, де 3 чим заснув-таки, все-таки, таки заснув

Пишемо разом

РОСІЙСЬКОЮ почитал бы, здесь же, смогу ли посмотри-ка кто-либо, какой-нибудь кое-кто, где-то, когда-то кой у кого, кое с чем уснул-таки, всё-таки, таки уснул

Частки з різними частинами мови пишемо разом, окремо і через дефіс. Разом пишемо: • частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як-, -сь у складі будьякої частини мови: абихто, анітрохи, деякий, чимало,

чимдуж, щодня, якнайбільше, хтось; • частки би (б ), то, що в складі сполучників: щоб, якби, нібито, немовбито, абощо; • частку же (ж ) у складі часток: аякже, атож. Д еф іс

Через дефіс пишемо: • частки казна-, хтозна-, будь-, -будь, -небудь : будь-хто,

який-небудь, хтозна-коли; частки бо, но, то, от, таки, коли вопи виділяють значення окремого слова: ідй-бо, давай-но, тйм-то, як-от, знайшбв-такй, все-таки. Пишемо окремо

П Р И М ІТ К И :

1) частку таки пишемо окремо, якщо вона стоїть перед сло вом, якого стосується: таки знайшов; 2) якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка чи прийменник, то всі три слова пишемо окремо: іди ж бо, все ж таки, аби в кого, будь у кого. Інш і частки пишемо окремо, зокрема: • частки би (б ), же (ж ): коли б, зайшов би, говорив же, він же,

коли ж, адже ж, хіба ж; • частку що в сполуках дарма що, поки що, хіба, що, тільки що, що ж до. 142

Ч астка

______________________ ОРФОГРАМА_____________________

Написання часток окремо, разом і через дефіс 411 Прочитайте речення. Обґрунтуйте написання виділених часток. Які з них входять до складу інших частин мови?

1. Рання весна тільки-но заходить у тихі села (І. Цюпа). 2. Усе мине, усе пройде, тому-то й сердитись не варто ( В. Поліщук). 3. Нептун же зараз взяв мітелку і вимів море, як світелку (І. Котляревський). 4. Якби пес не сидів, то зайця б зловив (Нар. творчість). 5. А л е все ж таки треба призна тися, дунайські гирла справили на мандрівника дуже приємне враження (О. Іваненко). 6. Отож-бо й є, нема чого балакать (Л. Костенко). 7. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко). 412 КОЛО /У М О К . Поясніть, чому в першому реченні частку т аки пишемо окремо, а в другому - через дефіс.

1. Щастя не шукають, а таки здобувають (Нар. творчість). 2. І все-таки нелегко буть собою, коли дорога котиться з гори (М . Людкевич). 413 І. Утворіть від поданих слів нові за допомогою часток бо, но, то, от, таки. Поясніть написання.

Який, такий, скільки, попроси, ку ди, кого, сидять, високо, чому, читай, так. II. З одним утвореним словом (на вибір) складіть і запишіть речення з порівняльним зворотом. 414 І. Прочитайте й запишіть під диктовку вчителя або однокласника.

Невже ж, чи то так, немовби, он куди, хіба ж, що то за, казна в чому, кому б то, аякже, аніж, якби ж то, хтозна-де, як-от, всещо за таки, будь для чого, стій-бо, так-от, що-небудь, будь-як, що то за нібито*, тільки що, іди ж бо, отакий-то, деколи, якнайви ще й ще, щомиті, тікай-бо, таки вирішив, все б таки.*I. хіба що хоча б *Н іб и т о , начебто - (рос.) будто би, как будто. навряд чи II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Обміняйтеся зошитами з однокласником (од от би нокласницею) і перевірте написання. поки що 415

Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання.

Як(от), читав(би), іди(бо), (як)найшвидше, пиши(ж), все(ж)таки, все(таки), знаю(таки), (таки)знаю, (аби)коли, попроси(ж)бо, та(й), неначеб(то), читав(же), зроби(но), навряд(чи) прийду, все(б)таки, та(й)знову, як(от), що(ж) діяти, (чи)маленький, за те(ж) прошу, отже(ж), скажіть(бо), вона(ж)таки.

143

Частка П О Р ІВ Н Я Й М О :

що б (займенник + частка) те ж (займенник + частка) О п « т » Д ДД І а оліс Лі (частка + прислівник + частка)

щоб (сполучник) теж (прислівник, можна замінити на також) о ж »«ІТІ» Д«Д1» аиЛьсЛі

теж (частка)

(частка, можна замінити на так)

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Слова та й, ще й, хоча б (хоч би) пишемо окремо. Вони не мають однозвуч них відповідників, які пишемо разом. 416 Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова, поясніть їх написання.

1. Авжеж, інш і квіти відцвітають і в’януть, а зозулині черевички за вжди літають разом із зозулями (Є. Гуцало). 2. А вже ж весна, а вже ж красна (Нар. творчість). 3. Таж якби не він, давно б уже не стало цього дуба (Леся Українка). 4. Ото ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Т. Шевченко). 5. Народна пісня - то ж вона усій землі окраса (М . Риль

ський). 417 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть словниковий диктант (6 словосполучень) на орфограму «Написання часток окремо, разом і через дефіс». Продиктуйте свій диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання. 418 Спишіть, вибравши з дужок потрібний варіант частки. Поясніть, які існують законо мірності при вживанні того чи іншого варіанта.

Ота (же, ж), зрозуміли (би, б), знов (же, ж), порадьмося (же, ж), знали (би, б), ходімо (же, ж), побудь (же, ж), слухайте (же, ж), звідки (би, б), упізнала (би, б), переконаймося (же, ж), хто (би, б), захопився (би, б). 419 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання.

1. Мат(е,и)ринський погляд був начеб(то) (с,з)повнений якоїсь цілющості

(Є. Гуцало). 2. Почекай(но) дівчино ще(й) для тебе троянди восени розцві туть (В. Сосюра). 3. Слухай(бо)! Який(же) коваль (не)ставить себе над інши ми ковалями в світі? (Марко Вовчок). 4. Тішся дитино поки ще маленька, ти(ж)бо живеш (на)весні (Леся Українка). 5. Не так(то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Руки працюють а годує (таки)голова (Нар. творчість). II. Виконайте усно синтаксичний розбір першого речення. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть частки, визначте їхню роль у реченнях, поясніть написання.

1. Отож(бо) й є, нема чого балакать (Л . Костенко). 2. Якби(то) ці гори плугами зорати - родив(би) рясний виноград (Д. Луценко).

144

...........................................................................................................

Ч астка 3. Оце(ж) я ніби(то) маю в Італію їхати (Леся Українка). 4. Добрії жнива колись(то) будуть (Т . Шевченко). 5. Ой, що(то)за шум учинився? (Нар. твор чість). 6. Такі(ж) близькі звучанням «рада» й «зрада»! Я кі(ж ) провалля по між них страшні ( Б. Олійник).

§ 36. Н Е І Н І З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Про написання не і ні з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками та дієсловами разом і окремо 421 Прочитайте гумореску. Яка частка, на вашу думку, є найулюбленішою для Панаса? Пригадайте, як пишемо її зі словами різних частин мови.

В класі в нас Є Панас, Маєм з ним мороку: Без шпаргалки-виручалки Він не ступить кроку.

Він без «Н Е » НЕ дихне, Тільки й чуть від нього: Я НЕ знаю, я НЕ вмію, Я НЕ чув такого...

Г. Бойко Пишемо разом

Частку не пишемо разом: • коли слово без не не вживається: негода, непорушно,

неволити; у складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість у неповній мірі: недобачати, недописаний. А Л Е : не дослу хати, не дочув тощо (не виступає для заперечення дії); з іменниками, прикметниками, займенниками, при слівниками, якщ о вони в сполученні з не означають одне поняття: неспокій (тривога), немалий, недалеко, неаби-

хто; з дієсловами, яким не надає нового значення: неслави ти (ганьбити). А Л Е : не славити (у значенні не прослав ляти); з дієприкметником, якщо він є означенням (а не присуд ком) і не має при собі пояснювальних слів: нез’ясовані пи

тання, незакінчена праця; у заперечному слові немає (можна замінити формою нема): У нього немає олівця. А Л Е : Він не має олівця. Пишемо окремо

Частку не пишемо окремо: зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням: не доля вирішує; не високо, а низько (протиставлення); не сьогодні; не дуже; не можна; з дієсловами, дієприслівниками, дієслівними формами на -но, -то: не бачити, не підходячи, не закінчено; з дієприкметниками, що виступають у функції присуд ків: Праця не закінчена; Підлога не вимита;

145

Частка Пишемо окремо

« з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: не засаджена квітами площа; < з прикметниками, що виступають у функції присудків, якщо часткою не заперечується ознака, виражена цим сло вом: Ц я річка не широка (заперечення). А Л Е : Ц я неширо ка річка впадає в Дніпро (одне поняття); « із числівниками, займенниками, а також при сполучни ках і прийменниках: не третій, не наш, не при..., не то...; « з прикметником, що має при собі пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також з при кметником, перед яким стоять слова далеко, зовсім, аж

ніяк: ні до чого не здатний; нітрохи не цікава розповідь; зовсім не великі обсяги; « зі словами, які пишемо через дефіс: не по-нашому. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У багатьох випадках написання не з прикметником і прислівником залежить від змісту речення. Якщо часткою не щось заперечуємо, то її пишемо окре мо. П О Р ІВ Н Я Й М О : 1. Цей будинок не старий (н е є старий). 2. Цей будинок нестарий (є нестарий, тобто відносно недавно збудований). Ч а с тку н і пиш ем о: РАЗОМ

ОКРЕМ О

• із займенниками та • якщо н і вжито для заперечення чогось або прислівниками: нікого, ніякий, для підсилення висловлювання: н і кроку далі-, ніколи, ніскільки

н і так н і сяк, н і один не зробив-,

• у складі займенників, якщо вона відділяється від займенника прийменником: н і з кого, н і до чого 422 І. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлен ня. Чому козаки селилися за дніпровськими порогами?

ДН ІПРОВСЬКІ ПОРОГИ

ОРФОГРАМИ Не з різними частина ми мови Н і з різними частина ми мови

Хто не бачив дніпровських порогів, хто не пробував переправлятися через них, той ніколи не зможе уявити всього постраху і всього жаху, котрим обдає Дніпро навіть найсміливішого плавця по ньо му. При вигляді страшної безодні, що вирує у дніпровських порогах, кров холоне в жилах людини, уста самі стискаються, серце мимоволі перестає битися. Особливо страшними й небезпечними бувають пороги в той час, коли на Дніпрі схопиться так звана смуга вітру. Цей несподіваний порив ви кликає побоювання навіть безстрашних дніпровських лоцманів: вони від пливали від берега лише в найтихішу погоду, коли вода в Дніпрі стоїть

146

...........................................................................................................

Ч астка

М . Овечкін.

Бій Святослава біля дніпровських порогів у 972 р. (фрагмент)

мов дзеркало й коли вона не ворухнеться жодним своїм струменем. А л е й серед такого затишшя нерідко й цілком несподівано зриваються смуги вітру, й тоді плавцям залишається одна надія - на Бога. А л е саме ця неприступність Дніпра, ця дикість місць, цей страх пу стельного безлюддя й приваблювали низових молодців, запорозьких ко заків, яких не лякало ніщо й ніхто (За Д. Яворницьким). II. Знайдіть у тексті й поясніть написання не та ні з різними частинами мови. . До виділених спів доберіть синоніми і, якщо можливо, антоніми.

& &

423 Доберіть і запишіть до слів синоніми з префіксом За потреби скористайтеся словником синонімів.

не.

Позначте цей префікс.

Горе, ворог, поганий, хвороба, терміновий, тривожитися, повільно, па сивний. 424

І. Спишіть слова, знімаючи риску. Обґрунтуйте написання.

Не/вільник, не/года, не/дуга, не/похитний, не/мічний, не/сказанно, не/хтувати, не/гайний, не/стямний, не/винно, не/забаром, не/сказано, не/самовито, не/зліченний, не/покоїтися, не/долік, ні/звідкіля, ні/коли, ні/трохи, ні/де, ні/нащо, ні/як, ні/чий. II. Виділені слова розберіть за будовою. 425 І. Спишіть прислів'я, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, які пишемо з не разом, як члени речення. Визначте, до якої частини мови належать ці слова, і розберіть їх за будовою.

1. У ногах правди (не)має. 2. Добру людину бджола (не)кусає. 3. Пішов батько навпростець, (не)скоро вернеться. 4. (Не)тоді коня сідлати, як на нього сідати. 5. Вченому світ, а (не)вченому тьма. 6. Великий рід, та (ні)де ........................................................................................................................

147

Частка голови притулити. 7. Півень ранку криком (не)закличе. 8. Свій дім (не)чужий, з нього (не)виженуть. 9. Держися за гриву, бо за хвіст (не)вдержишся. II. Поясніть зміст одного поданого прислів’я (на вибір). Хто зможе пригадати одне прислів’я із часткою не або ні? А хто пригадає 2 -3 таких прислів’я? 427 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Позначте і поясніть орфограму «Не з різними частинами мови».

1. Мені поля задумливо шептали свої (ні)ким (не)співані пісні (В. Симоненко). 2. (Не)має гірше, як в (не)волі про волю згадувать (Т. Шевченко). 3. (Не)знаючи броду (не)лізь у воду (Нар. творчість). 4. Чує серце (неволень ку сказати (не)вміє (Т. Шевченко). 5. Рідна мати моя ти ночей (не)доспала (А. Малишко). 6. Небо стало (не)сіре, (не)попелисте, а сиве (А. М ’ястківський). 7. (Не)порушно стоять дерева загорнені в сутінь... (М . Коцюбинський). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір першого речення. 428

Виберіть групу слів. Складіть і запишіть зі словами цієї групи по одному реченню.

1. Не веселий, невеселий. 2. Не далеко, недалеко. 429 Уявіть, що вам потрібно пояснити учням, як правильно писати не з різними части нами мови. Підготуйте розповідь-пояснення, використовуючи власні та подані приклади. У якому стилі та в якому жанрі ви будуватимете розповідь? П Р И К Л А Д И : не прийшов, не підійшовши, нехтувати, невеликий, нена писаний, ще не прочитаний, недруг, невисоко. 430

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Любіть працю на землі, бо без цього (не)буде щастя нам і нашим дітям ні/на/якій планеті (О. Довженко). 2. Вересневе сонце (не)помітно зайшло за потріскані (не)густі хмари і зранку ж розіслало аж за ліс (не)добілені полотна (М . Стельмах). 3. (Н і)хто (не)міряв серця глибочінь, (ні)хто (не) знає меж його, (ні)краю (А. Малишко). 4. (Не)має на світі (ні)чого страшнішо го за (не)людяних людей (І. Жиленко). 5. На серці (не)було (ні)на кого крив ди (І. Цюпа). 6. (Ні)коли мені (не)забути красу (не)звичайну гір (О. Ющенко). II. Підкресліть у першому й другому реченнях усі частки. Виконайте письмово розбір однієї з них як частини мови. Скористайтеся поданим нижче зразком.

Розбір частки як частини мови

Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Група за значенням. 3. Особливості написання (якщо є).

Зразок письмового розбору Не виростуть на вербі груші (Нар. творчість). Не - частка, зал., пишемо окремо.

"Ьигук > 4 31 І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Скористайтеся поданим нижче словничком.

Сколько бы я ни встречался со своими читателями, непременно ктонибудь да спросит, почему я пишу о природе. Действительно: почему? Вот мне уже пятьдесят лет, а я не только не собираюсь писать о чём-нибудь другом, а, наоборот, природа, обитатели лесов, степей, пустынь, гор увлекают меня всё больше и больше. Почему я пишу о природе? Это, конечно, потому, что я её очень люблю. Люди не могут жить без воздуха, воды, свежей зелени, солнечных лучей, даже без общения со зверьками и птицами. Ведь это наши земляки, мы вместе живём на земле. И пока что никому не известно, есть ли ещё где-либо во Вселенной жизнь. Как же не интересоваться существами, которых нигде больше нет? (Н. Сладкое) II. Порівняйте написання виділених слів в українській і російській мовах. Підкресліть част ки. Виконайте письмово розбір двох із них як частини мови.

Словничок Ведь - (укр.) адже; вселенная - (укр.) всесвіт; где-либо - (укр.) де-небудь; есть ли (укр.) чи є; как же - (укр.) як же; непременно - (укр.) неодмінно; существо - (укр.) істота.

432 Складіть і запишіть невеликий текст (7 -9 речень) про розмаїття рослинного чи тваринного світу. Висловіть думку про необхідність дбайливого ставлення до природи. Використайте в тексті модальні частки.

§ 37. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ Про особливість вигуків, їхн і групи за значенням, правопис вигуків і розділові знаки при них У433

Прочитайте речення, зверніть увагу на виділені вигуки. Які з них виражають почуття, емоції мовця, а які - спонукання до дії? Зробіть висновок про роль вигуків у мові.

1. Ох, чого моя зіронька плаче! (Леся Українка). 2. Боже, як багато у світі краси! (О. Довженко). 3. Ого-го! Та тут, мабуть, на одну підводу не забереш! (О. Донченко). 4. А то що? Ну-ну! Чого ж мовчиш? 5. Агей! Несино, молодице, на стіл з калиною пиріг (М . Стельмах). Поняття вигука

Вигук (рос. междометие) — це особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Н А П Р И К Л А Д : 1. О, як люблю я рідну зем лю (П . Воронько). 2. Тс-с... За дверима - нікого? (М . Рильський).

Особливості

Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Вигуки не мають лексичного значення, не змінюються, не виступають членами речення.

149

Групи вигуків за значенням Група

Приклади

Значення

Емоційні

виражають почуття, емоції, переживання людини (радість, страх, жаль, зневагу, гнів, здивування, захоплення, біль)

о, ой, ах, ех, ай, пхе, тьху, овва, слава, ой лишенько, ой Боже, матінко, леле

Волевиявлення

виражають наказ, спонукання до дії, звернення до тварин

ну, нумо, тс-с, агов, цить, гей, ей, ану, киш, стоп, марш, рятуйте, годі, тпру, киць-киць

Звуконасліду вальні слова

відтворюють звуки природи, шуми, сигнали, голоси тварин

тьох-тьох, ку-ку, му-у-у, дзень, кахи-кахи, шу-шу

Етикет

Серед вигуків волевиявлення виділяють вигуки мовного етикету, що виражають привітання, подяку, прохання, пробачення, божбу тощо. НАПРИКЛАД: до побачення, ви

бачте, на здоров’я, добридень, їй-богу, перепрошую. Само стійне слово

Вигук можемо вживати в значенні самостійного слова, і тоді він може бути членом речення. НАПРИКЛАД: Журли

ве « кру-кру-кру» неслося над полями. Вигуки можуть заступати й ціле речення. НАПРИКЛАД:

Еге! Коли б то так всяк шанувався! (Л . Глібов). Стилі мови

Вигуки вживаємо в розмовному, художньому стилях, зрідка - у публіцистичному.

Д еф іс

Вигуки, які повторюємо або вимовляємо протяжно, пи шемо через дефіс. НАПРИКЛАД: ой-ой-ой, ж-ж-ж, го-ов,

ня-а-ав, ого-го, ох-хо-хо, о-ох, му-у-у. Через дефіс пишемо й вигуки їй-богу, їй-бо, їй-право. Розділові знаки

150

П ісля вигуків, які стоять на початку речення, ставимо кому, а при окличній інтонації - знак оклику. НАПРИКЛАД: 1. О, розмотай шляхи мені богине! (Л . Костенко). 2. Ой! Щ о се за сопілка? Чари! (Леся Українка). У середині речення вигуки відокремлюємо з обох боків комами або, якщо при них є знак оклику, - тире. НАПРИ КЛАД: 1. Земле рідна, о, чим далі ти від мене, тим до рожча (Д. Павличко). 2. Сійте зерно - гей! - добірне в нерозмежовані лани (В. Сосюра). Не відокремлюємо вигуки: на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання. НАПРИКЛАД: Ой ти, дівчино, з горіха зерня... (І. Франко); якщо вони виступають у ролі членів речення. НАПРИ КЛАД: А серце тьох-тьох.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 1. С лова

ой, ну, ах та

інші, вжиті для підсилення, комою н е в ід о к р е м л ю є м о .

Н А П Р И К Л А Д : Ой летіла гуска додом у-т а впала, як грудка, додолу (І. Драч). 2. О, ой, коли вони інтонаційно тісно зв’язані з дальш им звертанням (тобто після них нем ає паузи), комою н е в ід о к р е м л ю є м о .Н А П Р И К Л А Д : О мово рідна!

434 Прочитайте виразно тексти. Знайдіть вигуки, визначте їхню групу за значенням. Поясніть написання вигуків та вживання розділових знаків при них.

- Чом ти, Андрійку, ще й досі не обідаєш? - дивується сестричка. - Ти ж завжди квапишся, коли їси. Усе кудись біжиш... - А-а-а, - невдоволено сказав Андрійко, - просив батько, як закінчу обідати, щоб допоміг у дворі прибирати (Нар. творчість). М РІЙ Н И К И Батько радий. Світ йому став ясним і милим: В лотерею виграв він величезний килим. - Як і далі піде так, - мовив за обідом, можем виграть «Ж и г у л і». Сядем та й поїдем. - А х , яка то красота! - мати мружить очі. Ми в машині у своїй їдемо у Сочі. Розгорілося лице у синка малого: - Я сигналом - ду-ду-ду! Утікай з дороги! Батько сина по щоці: - Подаси сигнали? А навіщо? Щ об права в мене відібрали? Тут як кинеться притьмом мати до хлопчини Та в потилицю як дасть: - Ану, геть з машини!

П. Глазовий Ми на груші - ух! Раптом чуєм: гух! Потім тільки гець! Щ о воно за грець? Подивились: ох! То ми знизу вдвох.

Г. Бойко 435 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлен ня - прямою.

Ет, багато казати, та мало слухати, -

хмуріють очі майстра

(М . Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, в д а л е ч н а в м а н н я . Ану, подайте білого коня! (П. Перебийте). 4. Ай! Як тут гарно (М . Коцюбин ський). 5. Цить! Хай говорить серце (Леся Українка). 6. Ну, сину, підемо, поки не с т е м н іл о (С. Васильченко). 7. Ой, скільки тих пісень-легенд дове лося мені почути (О. Огульчанський). 8. Ох, і щуки ж на річці на Конці! А на Басанці! А на Дніпрі! (Остап Вишня). II. Визначте частини мови й поясніть написання виділених слів.

151

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Одні й ті самі вигуки, зал еж н о від інтонації, можуть виражати різні почуття. І навпаки, одне й те сам е почуття м ож ем о виражати різними вигуками. Н А П Р И К Л А Д : Ой, рятуйте! (стр ах) - Ой, весело ж як! (радість).

436 І. Прочитайте кожне речення тричі так, щоб за допомогою інтонації передати різні почуття, емоції (радість, здивування, осуд, обурення, жаль, захоплення, погрозу, задово лення, переляк тощо). Розкажіть про роль вигуків у мові.

1. Ой, сніг пішов. 2. О, вже й вечір не за горами. 3. У-у-у, яка юшка. II. Складіть усно речення, у яких вигук о виражав би: а) захоплення; б) переляк; в) здиву вання; г) обурення; ґ) насмішку.

437 Спишіть речення, доповнюючи їх різними вигуками для вираження почуттів. Про читайте речення вголос із відповідною інтонацією.

1...... які гарні квіти. 2. ..., пустіть мене, пустіть! 3. ..., як я хочу до моря. 4......магазин уже зачинили. 5. ..., зіпсував останній диск. 6. ..., на морі знялася буря. 7. ... не треба так дивитися. 438 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ, Розподіліть між собою групи вигуків мовного етикету. Скла діть усно два речення з вигуками своєї групи так, щоб звернутися до однокласника (од нокласниці). Скажіть ці речення один одному.

будь ласка до побачення на добраніч

1. На добраніч, будь ласка. 2. До побачення, перепрошую. 439 І. Спишіть речення. Підкресліть вигуки, вжиті в значенні само стійних частин мови, як члени речення.

1. Не кричи «ау», доки не вийшов з лісу (Нар. творчість). 2. «А й » казати не поспішай (Нар. творчість). 3. У роботі «ох!», а їсть за трьох (Нар. твор чість). 4. Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому (М . Коцюбинський). 5. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм «кру-кру»: - Чуєш, брате мій, товаришу мій? Відлітаємо! (Остап Вишня). 6. І от я на перелазі. Став. Серце тьох-тьох-тьох! (Остап Вишня). II. Визначте члени речення й частини мови в першому реченні.

Омоніми

Вигуки ой, ну треба відрізняти від однозвучних часток. Ви гуки виражають різні почуття, емоції мовця, а частки нада ють лише певного емоційного відтінку словам, реченням. ПОРІВНЯЙМО: Вигуки

152

Частки

Ой, дощ почався!

Ой наступала орда-навала.

Ну, годі вертітись...

Ну, як тобі, сину?

Ну, ти ж гляди!

Ну що там?

Н у й артист!

Ну, тоді з тебе люди будуть.

"Ьигук I. Прочитайте виразно речення. Поясніть наявність чи відсутність розділових знаків після виділених слів. Якими частинами мови є ці слова? Яка їхня роль у реченнях?

1. Ой, що се? Світло згасло? Ніч настала? (Леся Українка). 2. Ой високо сонце в яснім небі стало, гаряче проміння та й порозсипало (Леся Україн ка). 3. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущ у тебе колиску синові гойдати (В. Симоненко). 4. О незгасная зоре, о Києва кручі! О рідна земле, о гомін Дніпра! (П. Усенко). 5. О, якби-то я міг повернути неповтор ную юність мою (В. Сосюра). 6. Ну й смачні вареники з медком! - прицмокнув дідусь (Б. Комар). 7. Ну, як-таки, щоб воля - та пропала? (Леся Українка). II. Складіть і запишіть два речення зі словом ой так, щоб у першому реченні це слово було вигуком, а в другому - часткою. Прочитайте речення з відповідною інтонацією. 441 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та ставлячи, де потрібно, дефіс. Назвіть вигуки й звертання.

1. Ой піч моя піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний був би козак з мене (Нар. творчість). 2. А потім як зареву: - Ой рятуйте! (Остап Вишня). 3. Весно ох довго ж на тебе чекати (І. Франко). 4. А х ви мрії ви милі, ди тячі, як обличчя за дальнім вікном (В. Сосюра). 5. Боже Яке прекрасне, сповнене великих звершень життя на неї чекає (В. Врублевська). 6. Агов Де ви? Агов гов гов (Остап Вишня). 7. І сорока Скре ке ке! Прилетіла. Щ о таке? (Д. Білоус). II. Випишіть службові слова. Визначте, якою частиною мови є кожне з них. 442 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог, який міг би відбу тися між семикласниками в одній із поданих ситуацій. Використайте в діалозі вигуки.

1. Діти вперше приїхали на море. 2. Діти обговорюють новий альбом свого улюбленого співака. 3. Діти йшли вулицею міста, несподівано по чався дощ. 4. Діти розглядають експонати в природничому музеї. Розбір вигука як частини мови

Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Група за значенням. 3. Особливості написання (якщо є).

Зразок письмового розбору Ой, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). Ой - вигук, вираж, почуття радості, захоплення. 443 Прочитайте виразно речення. Знайдіть у них вигуки та розберіть усно ці слова як частину мови. Розбір одного слова (на вибір) запишіть.

1. «Н у, що - знайшов? НІ-ш-ш!» - кепкуючи шарудить очерет. 2. Ах! Яка ж ти, лисочко, довірлива. 3. Ех, якби в наших оркестрах з такою пристрастю грали оркестранти, - які були б симфонії! (Із творів Остапа Вишні). 4. Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як важко його прожити (М . Коцюбинський). 5. Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи! (Леся Українка).

153

Службові слова

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА Д еякі вигуки утворилися від слів інших частин мови. Ц е застиглі ф орм и імен ників кличного чи називного відмінків ( Матінко! О Боже! Господи! Жах! Леле! Слава!), дієслів ( Рятуйте! Прощавайте! Подумаєш!), займ енників (Отаке!). Ці слова втратили свої властивості сам остійних частин мови й перейш л и у вигуки. Порівняно небагато вигуків походять від слів інш их мов світу: алло (фр.), браво

(італ.), стоп (англ.), караул (тюрк.). З-по м іж вигуків є й словосполучення, які в реченні часто виступають я к ф р а з е о л о гіз м и . Н априклад: Оце так! Хай йому грець! Отим бо й ба! Цур йому!

Боронь боже! Мати рідна! От тобі й на!

§ 38. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СЛУЖ БОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК» 444

Спишіть. Підкресліть слова службових частин мови. Поясніть роль цих слів у тексті.

У К Р А ЇН А В ОГНІ Гуркіт і грім потрясають поле. Земля тремтить під тягарем сталевого потоку ні мецько-фашистських танків. Дніпра вже не впізнати. Вода каламут на, кривава. Падають столітні дерева, ва ляться в річку корінням угору. Літають зграї птиць над боєм. У повітряних хвилях кидає їх з боку в бік, уперед, назад. Лютий жар гніву й пристрасті бою надає бійцям такої сили, що важкі гармати, здається, вертяться в них у руках, як іграшки. Усе життя напружилося до краю (За О. Дов Дитячий малюнок на тротуарі

женком).

445 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. З якими словами ви хотіли б звернутися до своїх однолітків, щоб закликати їх берегти мир у нашій державі? 446 І. Прочитайте фразеологізми. Назвіть ті з них, у яких із службових частин мови є лише: а) прийменник; б) сполучник; в) частка.

З-під землі дістати, груші на вербі, було та загуло, губи в молоці, ніде й яблуку впасти, ні сіло ні впало, з рук до рук, у хвіст і в гриву, ні за ца пову душу, грати з вогнем, ні в які двері, хай йому риба й озеро, за пояс заткнути, калачем не заманиш. Випишіть із фразеологічного словника 4 - 6 фразеологізмів зі службовими словами. 447 Поєднайте подані пари речень у складне за допомогою сполучників підрядності. Утворені речення запишіть.

154

Служ6оЪ\ слова 1. Скоро почало темніти. Діти поспішили додому. 2. Дорога була дале кою. їхати довелося три доби. 3. Треба бути уважним і добрим. Дарувати радість близьким. 4. Хлопці обрали дорогу через ліс. їх ніхто не помітив з односельчан. 5. Ярославове щастя не мало меж. Батьки таки подарували синові ролики. 6. Мобільник подав свій голос. Дзвінка ніхто не почув че рез шум. 448

І. Спишіть речення, знімаючи риску. Поясніть написання.

1. 3/за гори проміння скісне в море порина (І. Франко). 2. І що воно за дитина, ні/як не заплаче (К. Гордієнко). 3. І садок, що ми колись садили, хоч старий, а все/таки цвіте (П. Воронько). 4. На царині, не/мов/би на на раду, зібралися тополі молоді (Д. Луценко). 5. Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 6. Отаке/то гречане тісто: ти його в піч, а воно й репається (Нар. творчість). II. Підкресліть члени речення й надпишіть частини мови в першому реченні. 114 4 9 І. Перекладіть і запишіть текст українською мовою. Підкресліть слова службових частин мови. Поясніть роль цих слів у тексті.

УТРО В СТЕПИ Степь не была безмолвной. Голосистые, неугомонные птицы взлетали ввысь и пели так сладостно, с таким упоением, что чуть не замертво пада ли в травы. Неисчислимый хор звенел над всей степью страстно и неумолкаимо. Невзрачных, сереньких певцов почти невозможно было найти глазом в сверкающей вышине, и потому казалось: здесь поёт весь воздух (По М . Бубеннову). II. Порівняйте написання виділених слів в українській і російській мовах.

Словничок Невзрачный - (укр.) непоказний; неисчислимый - (укр.) незчисленний, незлічен ний; неугомонный - (укр.) невгамовний; неумолкаимо - (укр.) неугавно, невгамовно, незмовкно; упоение - (укр.) захват, захоплення. 450

САМООЦІНКА. Продовжте усно фрази.

1. Ми вивчили тему «Службові частини мови. Вигук». Тепер я вмію... 2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

Готуємося до контрольної роботи Виконайте тестові завдання. Перевірте виконання за допомогою відповідей у додатку

1. Доберіть приклади до кожної частини мови (одна група слів є зайвою).

Частина мови 1 прийменник 2 сполучник

Приклади А але, зате, або Б ох , агов, цить

155

І 3 частка 4 вигук

В під, п ом іж , д л я Г вдень, вгору, вниз Д ж, тільки, не

2. Похідними є всі прийменники в рядку А близько, з-поміж, поверх Б понад, попри, до 3.

В через, задля, назустріч Г про, із-за, коло

Виділене слово є прийменником у реченні А Він завжди був поруч. Б Гуляли навколо школи.

В Вони сиділи навпроти. Г Попереду йде молодь.

4. Разом треба писати кожен прийменник у рядку А Б В Г

з/посеред, згідно/з, на/чолі за/ради, з/під, по/між на/прикінці, по/серед, за/для в/наслідок, по/перед, у/разі

5. Утворіть граматично правильні сполучення. 1 2 3 4

згідно відповідно керуючись усупереч

А наказам Б наказами В з наказами Г до наказів

6. Граматичну помилку допущено в рядку А Б В Г

відпочиваємо по черзі називати на прізвище виконати за умови змагання по плаванню

7. З’ ясуйте, яке слово є сполучником у реченні.

У тім то й лихо, що не все ти знаємо про нашу долю (М. Самійленко). А то

Б й

В що

Г про

8. Сполучник з’єднує частини складного речення А Б В Г

Робота гарна, та день малий. Без роботи ані хліба, ані хати. Уночі панують сови та сичі. Будь слугою власної совісті й господарем волі.

9. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні А Б В Г

Що/б не сталося, ми не розлучимось. Узимку холодно, за/те комарі не кусають. Думаю про/те, що й перше думав. Зійти, то зійшло, та як/би з ниви не зійшло.

10. Частками є виділені слова в рядку А крізь терни, через поле Б дуже швидко, кудись пішов

156

В майже написав, ледве встиг Г прийшов несподівано, мов зіронька

С луж

6оЪ\САО&З

11. Окремо треба писати кожну частку в рядку А Б В Г

знайшов/би, ні/би, поки/що наче/б, не/мов/би, знав/же взяв/таки, зроби/ж, отакий/то не/говори, знай/же, таки/втік

12. Емоційні вигуки наведено в рядку А Б В Г

матінко, ой, овва киць-киць, му-у-у, ку-ку будь ласка, перепрошую, до побачення геть, цить, тс-с-с

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які частини мови належ ать до службових? Чим вони відрізняються від пов нозначних? 2. Поясніть, чим похідні прийменники відрізняються від непохідних. Наведіть приклади. 3. Назвіть по два прийменники, співзвучні з ім енниками й прислівниками. 4. Розкажіть про написання прийменників разом і через деф іс. 5. Я ку частину мови називаю ть сполучником? Наведіть приклади. 6. У чому полягає відмінність м іж сполучниками сурядності й підрядності? Н а які групи за значенням їх поділяють? 7. Що таке частка? Наведіть приклади. 8. Розкажіть про написання часток разом, окремо й через деф іс. 9. Чим відрізняються вигуки від сам остійних і службових слів? 10. Я к пиш ем о вигуки та які розділові знаки вживаємо при вигуках? Наведіть приклади.

Об’єднайтеся в групи. Оберіть одну зі служ бових частин мови або вигук. Створіть рек ламу обраної вами частини мови. Покажіть рекламу однокласникам. Види роботи: інсценізація телевізійної реклами; озвучення радіореклами; макет реклами в журналі; комбінований реклам ний проект тощо.

Лроеісг

Поради щодо роботи над проектом 1. Не забудьте «покликати» на допомогу творчу уяву, оригі нальність, увагу до найдрібнішої деталі мовознавчої теми, л о гічне мислення та асоціації. 2. Чітко продумайте мету, адресата, вид реклами. 3. Не забувайте, що в рекламі кожне слово має вагоме зна чення.

157

У Р А З І ПОТРЕБИ

Часто неправильно кажуть: у випадку необхідності, ні в якому випадку. Іменник випадок означає конкретну подію в минулому, теперішньому чи майбутньому. Тому правильно: у разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, у жодному разі. Замість сполучення у більшості випадків варто вживати слово здебіль шого або переважно. БУДЬ-ЯКИ Й Треба уникати недолугого слова любий. Замість нього використовуємо будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под. НАПРИКЛАД: у будь-який час, з будь-якого місця, кожний документ. До речі, любий не треба плутати з милозвучним українським словом любий (наголос на пер шому складі). ОДНЕ ОДНОГО Коли ми кажемо один одного (не перебиває), то маємо на увазі тільки чоловіків. Якщо йдеться про жінок, то скажемо одна одну (не переби ває). Коли йдеться і про чоловіка, і про жінку, то нормативним є сполу чення одне одного. НАПРИКЛАД: розмовляють одне з одним, знають одне

одного, не перебивають одне одного.

АНТИСУРЖИК ПРАВИЛЬНО відтоді докласти зусиль до цього часу, досі, дотепер найімовірніше насамперед, передусім, найперше наступного дня не завадило б сказати оскільки, тому що перешкод немає у крайньому разі (випадку) як виявилося, як з’ ясувалося як годиться, як належить, як треба якомога швидше, щонайшвидше як то кажуть, мовляв

158

......................................... .

НЕПРАВИЛЬНО з тих пір прикласти зусилля до сих пір скоріше всього прежде всього на слідуючий день не мішало б сказати так як, постільки преп’ ятствий немає у крайньому случаї як оказалось як полагається як можна скоріше як говориться

зВр ЬшЛіт _ т

■і ТР

■ ,

. ■ жЛ

сторінку ЯК ЦЕ БУЛО ПРИЯЗНИМ Ж и л о в праслов’янській мові слово прияти. Ним наші предки передавали такі поняття, як любити, дружити, приймати. Прияти, приятелю вати, прйязний... Ви помітили, що це слова-родичі, що їх о б ’єднує спільна частинка? Так, приязний утворилося від праслов’янського при яти. І справді, приязний - це той, хто приймає людину - у свою душу, в серце, хто дружить з іншими та сим патизує їм (А. Мовчун).

НА ДОЗВІЛЛІ ВЕСЕЛА ВІКТОРИНА Дайте відповіді на запитання, використовуючи прийменники. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Який прийменник є нотою? У н азвах яких міст перш ий склад співзвучний із прийменником? Х то із членів родини складається зі сполучника й займ енника? Назви яких рослин з ’єднані сполучником? До якого сполучника тр еб а додати літеру м, щоб утворити ноту? Я ка аф риканська муха складається з двох однакових часток? Які частки б ’ються?

КРОСВОРД Н акресліть у зош иті кросворд. У горизонтальні ряди клітин запиш іть синоніми до та ки х служ бових слів: 1) опріч; 2) н е н а чебто; 3) проте; 4) заради; 5) тільки.

СКОРОМОВКА Ліз М артин через тин, за яким великий млин. Вдома всім сказав М артин, що не меле зараз млин, бо втомився д уж е він. В. Клени,

УСМІХНІМОСЯ - Мій пес такий розумний, - хвалиться С аш ко Ліні, - коли повертається з про гулянки, то тисне лапою на дзвінок. - А моєму це робити не тр еб а, - каж е Ліна. - Ц е ж чому? - У нього є власний ключ від квартири! ) Хто зможе знайти всі службові слова, які «заховалися» в цій усмішці?

Узагальнення й систематизація вивченого

Узагальнення й систематизація вивченого З морфолог» т а орфографії 451

П о д у м а й те й д а й т е відповіді на за п и та н н я у ф орм і розповіді н а л інгвістичну тему.

1. Чому частини мови поділяють на самостійні та службові? 2. Щ о лежить в основі поділу самостійних частин мови на змінні й не змінні? 3. Я кі є змінні самостійні частини мови? 4. Я кі ви знаєте форми дієслова? 5. Я кі особливості має прислівник як самостійна частина мови? 6. Я кі є службові частини мови? Чому їх називають службовими? 7. Яке місце вигука серед частин мови? 452

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. О д и н м и т е ц ь , ств о р ю ю чи казко ві с ю ж е т и н а м о в о з н а в ч у т е м у ,

п о к а з а в д іє с л о в о в о б р а з і м іц н о го д у б а , ім е н н и к - в о б р а з і с тр у н ко го п а р у б к а , п р и к м е т н и к - в о б р а з і гр а й л и в о го с т р у м ка . А я ки м и у в а ш ій уя ві п о с та ю ть п р и й м е н н и к і сполучник? Ч ом у?

453

І. П р о ч и та й те те кст. Щ о нового ви д ізн ал и ся з істор ії укр аїнсько го ф л оту?

РУС ЬК И И Ф ЛО Т З давніх-давен на Русі процвітало кораблебудування. Київські ум ільці придумували нові й нові типи суден. Від перших примітивних човнів, ви довбаних або випалених у стовбурі дерева, руський флот пройшов великий ш лях розвитку. З’явилися човни завдовжки до п’ятнадцяти метрів, які вміщували до півсотні воїнів. Наближаючись до ворога, одні воїни гребли, затулені щитами, інш і натягували луки або стискали в руках списи, готу ючись до ближнього бою. Були на таких човнах і вітрила, які ставали під могою гребцям. Пізніше на Русі з’явилися великі кораблі, у яких під палубою сиділи гребці, заховані від ворожих стріл і каменів. У них уже були високі щогли та по кілька вітрил. На цих же суднах плавали руські купці до найдаль ших земель. Бо й Київ — та й інш і великі міста нашої землі — вели жваву торгівлю з багатьма народами (М. Слабошпицький). II.

Випиш іть із те к с т у сл ов оспо л учен ня «ім е н н и к+ п р и км е тн и к» . Користую чись цим и сл ово

с п о л уче нн я м и, усно п ер е ка ж іть п рочитане.

454

І. П р о ч и та й те те кст. В и зн а ч те його те м у , ти п і стиль м о вл енн я.

ТРО ЇЦ ЬК О -ІЛ ЛІН С ЬК И Й М ОНАСТИР Одна з найдивовижніших пам’яток історії та архітектури України - чер нігівський Троїцько-Іллінський монастир з його знаменитими Антонієвими печерами. Початок монастирю було покладено в 1069 році ченцем Антонієм 160 ........................................................................................................................

к Узагальнення й систематизація вивченого Печерським. Викопані ним та його послідов никами на схилах Болдиних гір печери по ступово перетворилися на підземне містечко з келіями для монахів та храмами. Було й чимало наземних споруд, з яких до нашого часу збереглася лише Іллінська церква. Загальна довжина дослідженої частини печер становить 315 м. Легенда ж розповідає, що нібито існував підземний хід аж до печер у Києві. Можливо, коли-небудь учені зможуть підтвердити й це. Особливою окрасою монастиря є велич ний Троїцький собор, який було закладено 1679 року. Будівництво собору пов’язане з ім ’ям видатного українського просвітителя Лазаря Барановича. Щ е в той час, коли Троїцький собор (Чернігів) книгодрукування тільки-но розпочиналося, Баранович заснував у Новгороді-Сіверському друкарню, яку згодом перевів до Троїцького монастиря. Вона була відома майстерністю своїх граверів, а монастирська бібліотека налічувала більше 11 тисяч книжок. Утім про все це ми, можливо, і не довідалися б, якби не історики й археологи. Майже щороку вони роблять якісь відкриття в історії монастиря. Тож не виключено, що згодом перед нами розкриються нові сторінки минулого й ми таки довідаємося, чи ж був насправді підземний хід від Чернігова до Києва (Із журналу). II. Виконайте завдання до тексту. 1. Випишіть із тексту по два приклади кожної частини мови. Поясніть роль кожної з них у тексті. 2. Випишіть із тексту власні назви. 3. Визначте усно частини мови та поясніть написання виділених спів. 4. Запишіть цифри словами (у тому відмінку, у якому їх ужито в тексті). 5. Складіть і запишіть за змістом прочитаного два речення: одне з дієприслівниковим зворотом, а друге - з дієприкметниковим. 455 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. У яких храмах вам доводилося бувати? Що з побаченого там най більше вразило? 456

І. Прочитайте текст. Проаналізуйте речення за метою висловлювання.

РОЗМОВА Пекла мати печиво, а синок Івась біля неї крутився. Далі Івась і каже: - Чом ви, мамо, зі мною не говорите? - Та бачиш же, що ніколи! - одказує мама. - Та й що ж там я буду тобі говорити? - Та що-небудь! От сказали б: «Ось на тобі, Івасику, печиво!» (Д. Білоус). II. Виконайте завдання до тексту. 1. Знайдіть займенники, визначте розряд за значенням і поясніть роль у тексті. 2. Знайдіть дієслова, визначте їхню форму, а також, якщо можливо, час і спосіб. 3. Визначте частини мови виділених слів і поясніть написання.

161

Узагальнення й систематизація вивченого

4. Назвіть частки й визначте їхній розряд за значенням. Яких відтінків вони надають спонукальним та окличним реченням? 457

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Відредагуйте усно речення. Поясніть помилки.

1. Просимо відповідати за чергою. 2. Відділ по розкриттю злочинів зна ходиться в сусідньому приміщенні. 3. Моя сестра старша мене на два роки. 4. Ми прийшли по їх проханню. 5. Не годиться жити на чужий рахунок. 6. Маринка допустила дві помилки по неуважності. 7. На канікулах я не поїхала до бабусі завдяки тому, що захворіла. 8. Згідно розпорядження директора завтра буде вихідний. 458 Спишіть речення, уникаючи помилок у вживанні дієслів. Поясніть суть допущених помилок.

1. На уроці вчителька привела цікаві факти. 2. Ледарів потрібно заста вити працювати. 3. Обід заказали вчасно. 4. Відкрийте, будь ласка, двері. 5. У виставці приймали участь провідні художники України. 6. Коли ви ходите з кімнати, виключайте світло. 7. Щ об виконати завдання, потрібно прикласти максимум зусиль. ^ 459 Уявіть одну з поданих ситуацій (на вибір). На основі уявних спостережень складіть усну розповідь про побачене й почуте, опишіть свої враження. Використайте прислівники, частки й вигуки.

СИТУАЦІЇ. 1. Узимку ви піш ли в ліс, де вас застала заметіль. 2. Ви по трапили за куліси цирку. 3. Ви зупинилися на нічліг у старовинному зам ку. 4. Ви потрапили на майданчик для гри в пінг-понг. 5. Ви потрапили на ярмарок. 6. Ви потрапили на ферму. 460 Прочитайте виразно речення, доповнивши їх вигуками мовного етикету. Поясніть, якій ситуації спілкування відповідає одне з речень (на вибір).

1. Я давно хотів вас запитати. 2. Мені потрібна довідка. 3. Як спалося? 4. Передайте моє прохання М ихайлу Васильовичу. 5. Проходьте. 6. Ви мені дуже допомогли. 7. Я не можу виконати ваше прохання. 8. Поклич до мене Андрія. 9. Завтра побачимося. 461 І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприкметникові й дієприслівникові звороти як члени речення.

1. А зорі падають і гаснуть (не)долетівши до землі (Б. Мозолевський). 2. Настане день обтяж(е,и)ний плодами (Л. Костенко). 3. Гори р о (с,зб іг шись під небом високим сонцю підклали паруючу спину. Вітер притомл(е,и)ний взявшись (у)боки (с,з)почити присів на стареньку ялину (К. Мандрик). 4. І ро(с,з)криває день свою зелену книгу друковану (в)ночі хмаринами небес (А. Малишко). 5. Запрягши сонце до теліги (на)зустріч виїду весні (Б.-І. Антонич). 6. В туман загорнувшись далекі тополі в душі вигравають мінорную гаму (П. Тичина). II.

162

Розберіть виділені слова за будовою. Визначте спосіб їх творення.

..........................................................................................

к Узагальнення й систематизація вивченого 462

С пишіть, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання.

(Не)озорий; (не)читаючи; (не)друг, а ворог; (не)(до)смаку; (не)добачати; (не)в’янучі квіти; бак (не)заповнений водою; (не)осідланий кінь; (не)оброблена вчасно; (не)так; (не)рівна, а похила; (не)зчувшись; у нього (не)має часу; він (не)має часу; (не)стямно; (не)важко; (не)високо, а низько; (нена роком. %

—

463 Прочитайте речення, визначте частини мови виділених слів. Відповідь обґрунтуй те. Випишіть словосполучення з прийменниками.

1. Степ навколо заріс чебрецем, який лив чудодійні запахи, сонце теж заслалося чебрецем, а на небі не було ні хмаринки (В. Шевчук). 2. Климко дивився на сонце, що саме заходило супроти куреня... (Г. Тютюнник). 3. Вона вскочила в човен і попливла навздогін за лебедями (О. Довженко). 464 Спишіть текст, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вивчені орфограми й пунктограми.

Благослове(н,нн)а тиша на(в)круги. Лише зашерхоче де(сь) суха зелена ящірка пробігаючи у траві бризнуть в(різно)біч (з)під ніг коники-ковалі. Жайворонки дзюркочуть у тиші проймаючи її (в)верх і (в)низ, (не)видимі в повітрі, як струмки, що течуть і течуть, розмаїті, (джерельно)дзвінкі. Здається співає від краю до краю саме повітря, співає мар(и,е)во, що вже (с,з)хоплюється тече струмує де(не)де над ковилою (Олесь Гончар). 465 Оберіть варіант і напишіть невеликий твір (8 -1 0 речень), використавши щонай менше по одному слову кожної службової частини мови. За потреби скористайтеся лек сичним матеріалом із довідки.

ВАРІАНТ А. Твір-опис «Хліб на столі». ВАРІАНТ Б. Твір-розповідь «Від зернини до хліба». ВАРІАНТ В. Твір-роздум «Чому потрібно берегти хліб». ДОВІДКА. Створений працьовитими руками, духмяний, свіжий, золота ва скоринка, золотий коровай, зігрітий теплом людських рук, дає людям життя, шануйте, свята паляниця. Об’єднайтеся в групи. Доберіть до поданих спів синоніми. Переможе та група, яка добере синоніми до більшої кількості слів.

Небалакучий, незгасаючий, непосидючий, незахищений, незбагнен ний, незавидний, нешкідливий. 467

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Відредагуйте по черзі речення (усно).

1. Повернувшись додому, у мене розрядився телефон. 2. Скупавшись у холодній воді, у нього була ангіна. 3. Зайшовши до кімнати, йому вже нічого не було чути. 4. Згадуючи своє дитинство, мені захотілося знову побувати в ньому. 5. Мені допоміг друг, проживаючий неподалік. 6. На стадіон прийшли хлопці, бажаючі грати у футбол. II. Доберіть кілька прикладів неправильного вживання дієприслівників або дієприкметників у рекламних оголошеннях. Виправте помилки.

163

Узагальнення й систематизація вивченого 468 милок.

І. Відредагуйте сполучення і запишіть правильно. Поясніть суть допущених по

Найбільш цікавіша розповідь, сама швидка тварина, більш зручніший рейс, сильна головна біль, широка степ, далекий путь, маленьке поні, одна друга метрів, дві треті мільйонів, три кілометра, два дзвінка, зустрі лися з Олексієм Скляренко, подякувати Світлані Вікторівній. II.

Утворіть усно форми вищого й найвищого ступенів порівняння виділеного прикметника.

469 Запишіть кожне речення двічі, замінюючи дієприслівником спочатку перше дієсло во, а потім - друге. Порівняйте подані й утворені синонімічні речення.

1. Малюк засміявся й потягся до іграшки. 2. Лампа блимала й тьмяно освітлювала кімнату. 3. Сніг падав на землю й накривав її легкою пери ною. 470 І. Відновіть уривок із вірша, замінюючи подані в дужках інфінітиви формами діє слів умовного, наказового чи дійсного способу. Зверніть увагу, що в уривку використано дієслова всіх трьох способів.

Не (сумувати), старенькі, не треба, Не (тримати) на серці жалі. Я до ніг (прихилити) Вам небо, Щ об Вам легше (жити) на землі. За А. Матвійчуком II. Запишіть відновлений текст. Підкресліть дієслова як члени речення. 471

І. Прочитайте виразно за особами народні усмішки.

* * * - Учора я впав з тридцятиметрової драбини! - І залишився живий?! - А л е ж я зірвався з першого щабля. * * * - Петрику, чому в тебе один черевик чорний, а другий —коричневий? — запитав учитель. - Ану, біжи додому перевзуйся. - Та я вже повертався додому, тільки там теж один чорний, а другий коричневий черевик. II. Визначте, до якої частини мови належить кожне слово. 472 І. Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить? Складіть і запишіть простий план прочитаного.

Н А РО Д Н А М ЕД И Ц И Н А Народна медицина українців розвивалася під впливом практики, спо стережень за природою, збагачувалась і передавалась із покоління в по коління. З усіх раціональних методів найбільш поширеним було лікування засо бами рослинного походження. З лікувальною метою використовували кві

164

...........................................................................................................

Узагальнення й систематизація вивченого й сік свіжих рослин, рослинні відвари, настої, порошки, мазі, компреси. Серед рослин, які застосовувалися в народній медицині, побу тувала ромашка, валеріана, звіробій, материнка, м ’ята, горицвіт, арніка тощо. Широко відомими в народній фітотерапії були лісові ягоди: чорниця, брусниця, малина, суниця. Повсюдно в Україні збирали плоди, листя, кору, цвіт усіляких кущів та дерев: липи, калини, шипшини, глоду, віль хи, берези. Д ля лікування ран готували відвари з кори дуба, верби, прикладали до ран ясенове або букове листя. Ягоди калини віддавна вважалися переві реним засобом від застуди, різкої зміни артеріального тиску тощо. При болях голови на чоло клали листя буряка чи свіжої капусти. Раціональні засоби народної медицини визнані сучасною наукою як доцільні й ефективні (За С. Павлюком). ти

II. Перекажіть усно прочитане за складеним планом, уживаючи всі дієслова в теперішньо му часі. Доповніть переказ 2 -3 реченнями про те, які лікарські рослини використовують у вашій родині. ^ 473

І. Розгляньте ілюстрацію. Опишіть усно ситуацію спілкування.

II. Складіть усно невелике висловлення (3 -4 речення), щоб закликати своїх однолітків бути уважними до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Використайте за йменники та частки. 474 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. У громадських місцях можна побачити написи, які нас про щось попереджують. Наприклад: «Стороннім вхід заборонено». Пригадайте написи з попередженням, які ви бачили в громадських місцях. Складіть два власні написи з попе редженням, які можна було б розмістити в дитячому таборі відпочинку. Використайте дієслова. 475 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Чим уславилися згада ні в тексті українці?

У К Р А ЇН Ц І Чимало українців мешкає за межами України. За чисельністю україн ці посідають третє місце в Європі. Наша земля щедра на таланти. У всьому світі відомі українські вчені: фізики, авіаконструктори, лікарі, історики.

165

Узагальнення й систематизація вивченого

Серед перших людей, які побували в космосі, був українець з Київщи ни Павло Попович. Багато років генеральним конструктором космічних ракет був також українець, житомирянин, випускник Київського політех нічного інституту Сергій Корольов. Україна славиться народними хорами, танцюристами, художниками, співаками, гончарами тощо. Світової слави зажили наші митці. Так, кіно фільм українського кінорежисера Олександра Довженка «З ем ля» увійшов до десятки кращих фільмів усіх часів і народів (За О. Кучеруком). II. Сформулюйте за змістом прочитаного два запитання, використавши прислівники та прикметники. III. З виділеними словами складіть і запишіть по одному реченню, які були б об'єднані те мою «Українці у світі».

476 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб Україна й надалі зміц нювала свої позиції на світовій арені?

477 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Поміркуйте, з яким почуттям потрібно вимов ляти кожне дієслово, щоб передати любов автора до рідного краю, замилування красою рідної землі. Яку роль у творі відіграють дієслова наказового способу?

З ТОБОЮ Послухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина. З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, І як веде розмову степ З тобою колосками. Послухай, як вода шумить Дніпро до моря лине, З тобою всюди, кожну мить Говорить Україна. М а л ю н о к В ’я ч е с л а в а У д о в и ч е н к а (1 4 р о к ів )

ТІ. Осадчук

II. Випишіть із тексту дієслова-синоніми. Доповніть цей синонімічний ряд кількома само стійно дібраними словами. За потреби скористайтеся словником синонімів.

478 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поясніть, як ви розумієте вислів « говорить Україна». Як саме вона може говорити? Чи може промовляти до нас Україна голосом матусі, тата, дідуся, бабусі?

166

БАГАТСТВО МОВИ Я К П РАВ И ЛО - Я К ЗАВЕДЕНО За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподо бали перекладене українською як правило. А тим часом наша мова має для цього свої оригінальні звороти, про які часом чомусь забувають: як звичайно, як водиться, як заведено. НАПРИКЛАД: 1. У дворі, як звичайно, нікого не було. 2. Хата, як водиться, старшому братові зосталася. 3. На випускний вечір, як заведено, приходять із квітами. Слід уникати спо луки як прийнято (Б. Рогоза).

РАЗОМ З ТИМ - ВОДНОЧАС Тепер уживані і сполука разом з тим, і слово водночас. Вони стосу ються значення «у той самий час, у той же час; одночасно». Нині досить активно використовують сполуку разом з тим. НАПРИКЛАД: М и поважає

мо інші народи, але, разом з тим, і вони повинні поважати корінний на род України. Проте більшою мірою відповідає духові української мови слово водночас. НАПРИКЛАД: 1. Хороша, барвиста і водночас проста мова. 2. Водночас, коли ми вийдемо на вулицю, то побачимо... (І. Вихованець). М ОЖ ЛИВІСТЬ - ЗМОГА Щ о Ви маєте? Можливість ? Чи змогу? У сучасному мовленні спостері гаємо надуживання словосполукою мати можливість. І майже зовсім забуто сполуку мати змогу, таку доладну, притаманну духові нашої мови. Обидві словосполуки використовуйте на здоров’ я. НАПРИКЛАД: 1. Сучасні дослідження дають змогу зробити висновок про... 2. Це дає можливість відтворити повніше картину життя... Проте, безперечно, потрібно надавати перевагу вислову мати змогу - стислішому й фонетич но довершенішому (І. Вихованець).

РОЗРІЗНЯЙМО Відкрити - забрати те, що закриває кого- , що-небудь; робити доступ ним зорові; помічати раніше не помічене; започатковувати щось. Відкри

ти хід, відкрити засідання; відкрити невідомі землі; відкрити рахунок у банку. Відчинити - робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні.

Відчинити двері; відчинити кватирку.

ч щ ів і

ЩЯШШ0

т о

р і н

ЦІКАВО ЗНАТИ ЧАСТИНИ МОВИ У СВІТІ *

г, л Л

(ш г ц ■*

. ■ '

В усіх мовах світу виділяють такі частини мови, як іменник та дієслово це слугує доказом того, що попри все розм аїття мов світу людське мислення є доволі універсальним. Що ж до інш их частин мови, то ту т установлюються ве ликі розбіжності в м овах світу. Так, у д е яки х м овах Північної А мерики й Аф рики не виділяють прислівники та прикметники; у китайській мові іменник і числівник о б ’єднують в одну частину мови, а дієслова та прикметники - в іншу, прислівники виступають осібно. У д еяких індіанських мовах виділяють лиш е іменники та діє слова. У тю ркських мовах окремою частиною мови виступають слова, вжиті образ но, там доволі масовим є перехід слів з однієї частини мови в іншу (З посібника).

ЯК ЦЕ БУЛО ФУТБОЛ, ВОЛЕЙБОЛ, БАСКЕТБОЛ У слів футбол, волейбол, баскетбол спільна батьківщ ина - Англія, спільне походження - англійська мова, спільна друга ч асти на - бол (ball) - « м ’яч», а от перші частини різняться і способом називання, і предметом, за яким д авал ася на зва. Т ак баскет (basket) - по-англійськи «кош ик», значить, баскетбол - це « м ’яч у кошику»; волей (volley) - «політ», значить, волейбол - це « м ’яч у польоті»; фут (foot) - «нога», значить, футбол - це « м ’яч для ніг» (За А. Коваль).

МОВА І МАТЕМАТИКА Відомий ф ізик Віллард Гіббс був д уж е зам кненою людиною й на засід аннях учен ої ради університету здебільш ого мовчав. Одного разу на раді вирішувалося питання про те, чому більш е місця віддати в нових навчальних програм ах - м ате матиці чи мовам. У пер ш е Гіббс не витримав і, порушуючи свій звичай, виголосив промову на два речення: « М а те м а ти ка - це мова! І мова - це м атем атика!».

БЛАГО І J

і Благо - це добро, щ астя. Ц е слово, як і бого, добро, зло, веле увійш ло до складу старослов’янських слів. Хто зможе дібрати 5 слів із першою частиною благо? А хто ще більше?

УСМІХНІМОСЯ ■■1

У школі пишуть твір на те м у « М о ї батьки». Д есятирічний хлопчик написав: «Батьки нам дістаю ться в таком у віці, що від багатьох звичок нам їх уж е не відучити».

Розвиток мовлення

Уроки роз&итку мовлення Т е м а 1. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

ПРО ТЕКСТ ПРИГАДАЙМО.

479

1. Що таке текст? 2. Що таке тема й основна думка тексту?

І. Прочитайте виразно текст уголос. Визначте його тему й основну думку.

Ш ЕВЧЕНКО-ХУДОЖ НИК У вересні 1846 року Тарас Шевченко за за вданням археографічної комісії виїхав до Подільської та Волинської губерній. Йому було доручено відвідати Почаївську лавру та змалювати її зовнішній вигляд, інтер’єр со бору і краєвид, який відкривається з лавр ської тераси на околиці. Шевченко із захопленням змалював свя тиню, виконав не три, а чотири акварелі. На одному з малюнків зображено осяяний сонцем архітектурний комплекс Почаївської лаври з Успенським собором у центрі. До лаври в’їздили дорогою, що веде нагору. При в’їзді ліворуч знаходиться двоповерхо Т. Шевченко. П о ч а їв с ь к а вий будинок архієрея*, праворуч - однопо л а в р а з п ів д н я верховий готель, у якому проживав Шев ченко. Із готельного балкона відкривається чудовий краєвид на околиці й Кременецькі гори. Напрочуд вдало художник передав гру яскравих осін ніх кольорів і світлотіньових контрастів: блакитно-сіре хмарне небо, про зоре повітря, жовтаво-зеленувате листя дерев, сліпучо-білі споруди Успен ського собору.

169

Роз& и ток

м о &л є и и я

Усе це характеризує Шевченка як великого колориста, зрілого майстра архітектурного пейзажу (3 книжки «Національний музей Т. Шевченка»). Юколиця - (р о с .) о к р а и н а ; окрестность. * * Архієрей - з а г а л ь н а н а зв а в и щ и х ч и н ів д у хо в ен ст в а (є п и с к о п а , а р х іє п и с к о п а ) у п равославн и х християн.

II. Виконайте завдання до тексту. 1. Користуючись схемою «Істотні ознаки тексту», доведіть, що прочитане висловлюван ня є текстом. 2. Доберіть до тексту заголовок, який виражав би його основну думку. 3. Визначте мікротеми. Випишіть тематичні речення кожної мікротеми й підкресліть клю чові слова. 4. Визначте вступ, основну частину й кінцівку. Запишіть простий план. 5. Обґрунтуйте поділ на абзаци. 6. Укажіть мовні засоби зв’язку речень у тексті. За потреби скористайтеся поданою нижче схемою. 7. Визначте «відоме» й «нове» в реченнях першого абзацу. 8. Визначте спосіб зв’язку речень (послідовний або паралельний). 9. Сформулюйте три запитання за текстом, які націлювали б на розкриття основного змісту прочитаного.

Мовні засоби зв’язку речень у тексті

повтор слова

зай м ен н и ки

синоніми ґ

; прислівники

спільнокореневі слова ^ і

сполучники

Т е м а 2. ПОНЯТТЯ ПРО ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ПРИГАДАЙМО.

1 . Які є стилі мовлення? 2. У яких ситуаціях спілкування використовують

різні стилі?

480 Прочитайте текст публіцистичного стилю. Поміркуйте, з якою метою створено це висловлювання. Визначте його тему й основну думку. Які мовні засоби сприяють емоційно му викладу авторської думки? ТАЛА Н О В И ТИ Й СПОРТСМЕН У нашому класі багато учнів займаються спортом. Дехто вже досяг знач них успіхів, має почесні нагороди. Серед них і талановитий боксер Василь Яременко. А все почалося в десятирічному віці, коли тренер дозволив Василеві вперше ступити на ринг. І ось уже п’ятий рік хлопець чотири рази на тиж день приходить у спортзал і тренується по півтори години. За цей час він здобув перемогу в дев’яти вирішальних поєдинках, став призером чемпіо нату України. У колекції його нагород - сім грамот і дві медалі. Звичайно, були й поразки, але їх значно менше.

170

...........................................................................................................

Розв и ток

м о &л є и и я

Зараз у Василя Яременка перший дорослий розряд. Хлопець має мету перемогти на чемпіонаті України серед юнаків. Тож побажаємо, щоб його мрія здійснилася. І, можливо, у майбутньому мій однокласник стане все світньо відомим спортсменом, таким, як його улюблені боксери брати Клички (3 газети). Сфера використання

Публіцистичним стилем мовлення користуються в су спільно-політичному житті. Це мова газет, журналів, інтернет-видань, радіо- й телепередач, суспільно-полі тичних виступів.

Мета

Мета публіцистичного стилю - точно, доступно, яскра во інформувати про важливі події, вплинути на свідо мість людей, на формування громадської думки, інколи й спонукати до певних дій.

Ознаки

Основні ознаки публіцистичного стилю: інформатив ність, логічність, образність, емоційність.

Ж анри

Основні жанри публіцистичного стилю: замітка, стаття, інтерв’ ю, рецензія, репортаж, звернення, виступ на зборах тощо.

Мовні засоби

Характерними мовними засобами публіцистичного сти лю є суспільно-політична лексика, крилаті вислови, прислів’ я, порівняння, повтори, непрямий порядок слів, короткі прості речення (часто питального або окличного характеру), звертання.

4 81 Прочитайте текст. Поміркуйте, у якій ситуації спілкування можливе таке висловлю вання. Визначте стиль тексту. Свою думку доведіть.

К Н И Г А НАРОДНОГО БОЛЮ Український письменник Олександр Міщенко, мій земляк, записав свідчення тих, кому довелося пережити голод 1933 року. Перед нами свідчення епохи, записи документальні, яким немає ціни. Як сталося, що без стихії, без засухи, без іноземного нашестя все те могло сподіятися на нашій хлібородній Україні? Нині ми знаємо, що то було. Був голод штучно зорганізований, був ма совий сталінський геноцид, свідомо спрямований на вигублення україн ського народу. Цей безпрецедентний за своїм катівським розмахом злочин сталінщини завдав Україні найтяжчих втрат, коштував нації мільйони й мільйони людських життів, у тому числі й материнських, дитячих. Уми рали ж ц ілі села не будь-як, а за стратегічним розрахунком, адже треба було підірвати саме коріння нації, зруйнувати самі основи усталеної* ві ками народної моралі... Та ось нарешті відкривається світові правда. І кожен факт, кожне свід чення народне має бути збережене в пам’яті поколінь (За Олесем Гончаром). *Устйлений - (р о с .) у п р о ч и в ш и й с я ; у ст ан о в и в ш и й ся .

171

Роз&иток мо&лєиия * 482 Уявіть, що вас запросили взяти участь у теле- чи радіопередачі. Підготуйте неве лике усне висловлювання (5 -6 речень) у формі звернення до своїх однолітків у публіци стичному стилі на одну з поданих тем.

1. Чи вмієш ти дарувати радість? 2. Ж иття - найвища цінність. 3. Про тидіяти несправедливому складно, але потрібно. 4. Твори себе працею. 5. Пам’ятаймо про полеглих. 483 І. Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему й основну думку, тип і стиль мовлення.

ДОРОГИЙ ОБРАЗ Кажуть, це було в Лівійській пусте лі. Автобус із туристами мчав новою автострадою, що розсікала пустелю на два попелясто-жовтих крила. Над без країм морем сипучих пісків підноси лися де-не-де вже звичні піраміди, які, здавалося, своєю вічністю перевищу ють це піщане мовчання. Водія попросив зупинитися високий чоловік. Ш елестіли піски. Здивовано дивилися туристи на цього інтелігент ного дивака, якому раптом заманулося* Лівійська пустеля. Піраміди зупинити автобус серед пустелі. Ч оло вік рішуче простував піщаними хвилями й зупинився біля піраміди. Усе це він зробив настільки просто й звично, немовбито все життя провів в одному з бедуїнських племен. Занадто зосереджений, заглиблений у себе, чоловік раптом заспівав. Це була українська пісня - відомий романс на слова Лесі Українки. Туристи, висипавши з автобуса, слухали. Певно, рідко кому в житті доводилося слухати спів такої дивної експресії, такої розкованості й ду шевної якості - душа співака була наодинці не з Лівійською пустелею, а сам на сам з душею Лесі Українки. Треба було бути справжнім, непідробним актором, щоб зважитися** на таку імпровізацію - не злякатися штучнос ті. Треба було мати такий голос, щоб викликати з пустелі душу поетеси і переконати вже не здивованих, а зачарованих випадкових супутників сво їх в абсолютній необхідності такого виклику. Треба було любити так її Лесю Українку. Цим актором був народний артист Борис Гмиря. Борис Гмиря носив у душі образ поетеси завжди, але звучання гарячого вітру пустелі викликало його настільки відчутно й мимовільно, що він не міг не заспівати «Стояла я і слухала весну» (І. Драч). *3ам анут ися — (рос.) захотеться; вздуматься. **3 вй ж и т и ся - (рос.) отважиться, решйться.

М. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним слов ником. III. Колективно складіть і запишіть складний план тексту. Прочитайте текст удруге. Усно перекажіть прочитане за планом.

172

...........................................................................................................

Розв и ток

м о &л є и и я

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! П л ан складаю ть для того, щ об виділити в змісті тексту найваж ливіш е й з а значити послідовність викладу думок.

Орієнтовна схема складного плану I. Вступ. II. О сновна частина.

1. 2. 3. III. Висновок.

Т е м а 3. ЧИТАННЯ МОВЧКИ 484

І. Прочитайте мовчки текст. З якою метою його створено?

Н А Й Д А В Н ІШ І П ЛЕ М Е Н А У К Р А ЇН И За часів енеоліту (ІУ - ІІІ тис. до н. е.) на території України сформували ся дві основні групи племен - землероби та скотарі. Цьому сприяли родючі ґрунти, помірний* клімат, наявність степів. У цей час виникла трипільська культура. Поселення трипільців розташовувалися на Правобережній Україні й у Причорномор’ї. Назва культури походить від села Трипілля Київської області, де в 1893 році археолог Вікентій Хвойка відкрив перше поселення. Нині в Україні відомо близько тисячі пам’яток цієї культури. Трипільці будували величезні поселення - протоміста. Найбільшими з них є Доброводи, Майданецьке, Тальянки. У таких поселеннях було близько двох тисяч жител і проживало від десяти до двадцяти тисяч осіб. Ж итла трипільців розташовувалися колами. Будинки були наземні. Інколи житла були двоповерховими. Стіни й печі зазвичай білили та розмальовували, як і в традиційній українській хаті. Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вирощували більше десяти сортів пшениці, займалися виноградарством, садівництвом і скотарством. Справжнім дивом були витвори трипільських гончарів. Посуд фарбували білою, червоною і чорною фарбами та розмальовували. Тому трипільську культуру інколи називають культурою мальованої кераміки. Окрім посуду, на території поселень знайдено керамічні фігурки людей і тварин, макети жител, ритуальне начиння. Трипільці жили великими родинами, які об’єднувалися в роди, роди у племена, племена - у союзи племен. П лем’я очолював старійшина, який керував суспільним і господарським життям. Малюнки на трипільській кераміці донесли до нас сцени поклоніння сонцю, заклинання дощу та інші. Трипільці нагромадили знання про космос і зоряне небо, що простежується на символічних зображеннях. Поряд із землеробами жили племена скотарів. До археологічних культур скотарів належить середньостогівська культура. Її представники жили на Придніпров’ї, Сіверському Дінці, Донбасі. Основним заняттям цих племен

173

І було розведення коней. Звідси в Європі поширився орнамент на посуді, зроблений відбитком шнура. До культур кочових скотарів учені відносять ямну та катакомбну. Ямна була поширена на території від Нижнього Поволжя до Нижнього Придніпров’я. Назва ямної культури походить від звичаю ховати небіжчиків у прямокутних ямах під курганами. У могилу клали посуд з їжею, зна ряддя праці, зброю та бронзові прикраси. У похованнях знайдено частини возів, що свідчить про виникнення колісного транспорту. Ц і племена вели кочовий спосіб життя, проте в них існували місця зимівель, що мали укріплення. Так, біля села Михайлівка на Херсонщині знайдено залишки мурів довжиною сорок п’ять метрів і висотою два метри. Скотарі ямної культури обожнювали сили природи - сонце й вогонь. На початку епохи бронзи в степах України з’явилися племена катакомбної культури. Її назва походить від гробниць-катакомб. Ц і племена розселилися від Волги й Кавказу до пониззя Дунаю. Провідна** * роль у кочівників належала чоловікові. Племена - носії трипільської та багатьох інших культур стали основою для формування нових народів і зробили значний внесок у розвиток світової цивілізації та збагатили історію України (3 підручника). * П о м ір н и й - (р о с .) умеренньїй. * * П р о в ід н й й - (рос.) ведущий.

ІІ. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему й основну думку тексту. 2. Визначте тип і стиль мовлення тексту. 3. Виділіть основну й другорядну інформацію. 4. Відшукайте інформацію про трипільську кераміку. 5. Виділіть ключові слова. 6. Визначте мікротеми. Складіть і запишіть складний план прочитаного. 7. Виконайте тестові завдання.

Тест для оцінювання читацьких умінь і навичок 1. Формуванню племен землеробів і скотарів на території України сприяли А родючі ґрунти, помірний клімат, наявність степів Б рівнини, через які пролягали торгові шляхи В розквіт мистецтва й винайдення колісного транспорту 2. Трипільці проживали в А землянках Б печерах В наземних будинках 3. Основним заняттям трипільців було А скотарство Б землеробство В виноградарство 4. Трипільська культура відома А різними колісними транспортними засобами

174

Розв и ток

м о &л є и и я

Б розмаїттям кам’ яних знарядь праці й прийомів полювання В дивовижною мальованою керамікою 5. Про виникнення колісного транспорту в кочових скотарів свідчать А частини возів, знайдені в похованнях Б малюнки возів на керамічних виробах В згадки про вози в літописах 6. Скотарі ямної культури обожнювали А коней Б сонце й вогонь В рослини і тварин

Т е м а 4. ПЕРЕКЛАД ТЕКСТІВ 485

І. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення.

Мальчики сидели вокруг костра... Первому, старшему изо всех, Феде, вы бы дали лет четырнадцать. Это был стройный мальчик, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми во лосами, светлыми глазами и постоянной, полувесёлой, полурассеянной улыбкой. Он принадлежал, по всем приметам, к богатой семье и выехал в поле не по нужде, а так, для забавы. На нем была пёстрая ситцевая рубаха с жёлтой каёмкой. У второго мальчика, Павлуши, волосы были всклоченные, чёрные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой, но правильный, вся голова огромная, тело неуклюжее. Малый был неказис тый - что и говорить! - а всё-таки он мне понравился: глядел он очень умно и прямо, да и в голосе у него звучала сила. Одеждой своей он щего лять не мог: вся она состояла из рубахи да из заплатанных портов (I. Тур

генев). II. Перекладіть усно текст українською мовою. Порівняйте вимову й написання виділених слів в обох мовах.

486 Перекладіть І запишіть текст українською мовою (на вибір). Підкресліть епітети й порівняння в описі зовнішності людини. 1. Настя была как золотая курочка на высоких ножках. Волосы у неё, ни тёмные, ни светлые, отливали золотом, веснушки по всему лицу были крупные, как золотые монетки, и частые, и тесно им было, и лезли они во все стороны. Только носик один был чистенький и глядел вверх. Митраша был моложе сестры на два года. Ему было всего только десять лет с хвос тиком. Он был коротенький, но очень плотный, лобастый, затылок широ кий. Это был мальчик упрямый и сильный (М . Пришвін). 2. Мишка собой щуплый, волосы у него с весны были как лепестки цветущего подсолнечника, в июне солнце обожгло их жаром, взлохматило вихрами; щёки, точно воробьиное яйцо, исконопатило веснушками, а нос от солнышка и постоянного купанья в пруду облупился, потрескался ше лухой. Одним был хорош Мишка - глазами. Из узеньких прорезей высматривают они, голубые и плутовские, похожие на нерастаявшие кру пинки речного льда (М . Шолохов).

175

Розвиток мовлення Т е м а 5. ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ПРИГАДАЙМО. Які є

типи мовлення? Які особливості опису?

487 І. Розкажіть, що ви знаєте з уроків літератури про літературний портрет. Чи допомагає опис зовнішності краще пізнати героя, його характер, особливості вдачі, манеру поведінки тощо? II. Прочитайте уривок із роману С. Скляренка «Володимир». Які характерні деталі опису зовнішності князя названо в тексті? Про що ми довідалися з літературного портрета? К Н Я ЗЬ ВОЛОДИМИР Попереду війська, що посувалося на світанні в полі, їхав син Святосла ва, великий князь Русі Володимир. Це був немолодий уже чоловік з темним, засмаглим від сонця й вітрів обличчям, з-під позолоченого його шолома вибивався посивілий чуб, чоло перетинали глибокі зморшки, довгі, ледь у просіді вуса спадали на багряне кбрзно*. Тільки очі - стомлені, примружені, а все ж ясні, чисті, руки, що твердо держали повідки, пружні ноги в стременах - усе це свідчило, що князь має не так багато літ, а постарівся в походах... На його долю випало тяжке брем’я (За С. Скляренком).

*Корзно Портрет

- ст ар о в и н н и й в е р х н ій о д я г, с х о ж и й н а п л а щ .

Опис зовнішності людини - це словесний портрет, зображення людини мовними за собами.

Види описів пейзаж інтер’ єр портрет

Зміст

В описі зовнішності людини перераховуємо суттєві ознаки й властивості, які дають змогу одержати чітке уявлення про людину й відрізнити її від інших. Зокрема, звертаємо увагу на її вік, риси обличчя, колір очей та волосся, поставу, одяг, манеру говорити, ходу, жести тощо.

Будова опису

«Відомим» у реченнях опису зовнішності людини є назва особи та назви деталей (обличчя, очі, волосся, брови тощо). «Н овим » є ознаки особи, частин тіла тощо. НАПРИКЛАД: В

Ганна була невеличка з себе, повновида й кругловида. В

Підборідочок у неї був невеликий, кругленький (І. Нечуй-Левицький). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Через елементи зовнішньої характеристики письменник показує внутрішній світ героя, його характер, життя. У портреті виявляється і ставлення автора до героя.

Розв и ток

м о &л є и и я

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Щ о м о ж е розповісти про л ю д и н у ї ї зовніш ній вигляд? Я к с а м е ?

489 Д оп о вн іть усно озн аки, щ о ха р а кте р и зу ю ть д е та л і зовніш ності л ю д ини , вл асним и п рикл ад а м и. Обличчя - кругле, смугляве, ... Очі - блакитні, темні, ... Волосся - довге, кучеряве, ... Ніс - кирпатий, з горбинкою, ... Постава - високий, стрункий, ... 490

І. П р о ч и та й те

те кст. В и зн а ч те його стил ь і тип м о вл енн я. Відповідь о бґр ун ту й те.

Д ІК СЕНД Команда шхуни «П ілігр и м » склада лася з п’ яти матросів і новачка. Цей новачок, хлопець п’ ятнадцяти років, був сином невідомих батька й матері. Він виховувався в дитячому будинку. Звали його Дік Сенд. Ім ’ я Дік дано маленькому сироті на честь жалісливого перехожого, який підібрав його через два або три дні піс ля народження. Дік Сенд був середній на зріст, міц но збудований, чорнявий, із синіми « П ’я т н а д ц я т и р іч н и й к а п іт а н » рішучими очима. Робота моряка підго (іл ю с т р а ц ія О. Бубна) тувала його до життєвої боротьби. Його розумне обличчя дихало енергією. Це було обличчя не тільки хороброї, а й завзятої* людини. У п’ ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд, жвавий** і серйозний водночас, привертав до себе увагу. На відміну від своїх ровесників Дік був скупий на слова та жести. Дуже рано, у тім віці, коли ще звичайно не замислюються над май бутнім, він усвідомив своє становище й дав собі обіцянку «стати людиною». Діка змалку вабило море, і у вісім років він пішов ю нгою *** на кора бель, який плавав у південних морях. Хлопець став навчатися моряцько го ремесла. Офіцери зацікавилися допитливим, здібним до науки дитям і залюбки ділилися з ним своїми знаннями та досвідом, а згодом віддали до школи. Тут він особливо захоплювався географією та історією подорожей, і йому кортіло швидше вирости, щоб вивчати вищу математику й судно плавство... І от нарешті новачком-матросом він ступив на борт «П ілігр и м а». Серце юного сироти повнилося вдячністю, й він, не вагаючись, пішов би у во гонь і воду за тих, що дали йому освіту та наставили його на добро (Жуль

Берн, переклад П. Соколовського). *ЗавзЛтий - (р о с .) у п о р н ы й , ст о й к и й . **Жвавий - (р о с .) ж и в о й , о ж и в л ё н н ы й . ***іЬнга - п ід л іт о к н а к о р а б л і, щ о н ав ч аєт ь ся

м о р сь к о ї сп рави .

177

Роз&иток мовлення II. Знайдіть у тексті опис зовнішності хлопця та випишіть портретну лексику, використану автором. III. Поміркуйте, з якою метою письменник удається до опису зовнішності Діка. На яких де талях зосереджує увагу? Про що ми дізнаємося із цього опису? Розкрийте ставлення авто ра до свого героя. N. Складіть і запишіть простий план тексту. За складеним планом та виписаною портрет ною лексикою докладно перекажіть прочитане (усно).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У докладному переказі, на відміну від вибіркового, почуте або прочитане п ере д аєм о повно, наближено до тексту. Тема

ПИСЬМОВИЙ ДО КЛА ДНИЙ

ПЕРЕКАЗ

Р О З П О В ІД Н О Г О Т Е К С Т У З Е Л Е М Е Н Т А М И О П И С У З О В Н ІШ Н О С Т І Л Ю Д И Н И В Х У Д О Ж Н Ь О М У С Т И Л І Ф 491

І. Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить? Визначте, що вира жає заголовок до тексту: основну думку чи тему.

У С М ІШ К А Був травневий сонячний ранок. На зелених луках* за селом розквітну ли жовті кульбабки, дзвеніли бджоли у джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй стало так радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий**, брови насуплені, в очах злість. Дівчинка несла назустріч ді дові усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним! Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назу стріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!». Та дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені, очі - злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле ний луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові пля ми, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачи ла тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачи ла, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з ціпком старенька дибає. Д і вчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо ли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. 178 ........................................................................................................................

Роз&иток мо&лєиия Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті криль ця метелика. Вона пішла за ним (За В. Сухомлинським). * Л у к а - (рос.) луг. * * П о х м у р и й - (рос.) хмурый, угрюмый.

II. Знайдіть описи зовнішності людей. Поясніть, з якою метою автор вдається до цих опи сів. На яких деталях зовнішності кожного героя він зосереджує увагу читача? III. Виконайте завдання до тексту. 1. Розкажіть, які почуття охопили дівчинку після зустрічі з дідом, а які - після зустрічі з бабусею. 2. Розкажіть, яким здавався світ дівчинці до і після першої зустрічі. Як ви думаєте, чому серце дівчинки затремтіло, коли вона вдруге побачила, що до неї знову хтось наближається? 3. Випишіть із тексту синоніми до дієслова йти. Яке значення відіграє цей синонімічний ряд у тексті? 4. Спишіть подані сполучення слів, підкресліть орфограми.

Розквітнули кульбабки, дзвеніли бджоли, біле волосся, ішов назустріч, затьмарився і спохмурнів світ, серце затремтіло, затремтіли крильця. 5. Обґрунтуйте вживання розділових знаків у реченні з прямою мовою. IV. Складіть і запишіть складний план прочитаного. За планом докладно перекажіть текст (письмово).

Т е м а 7. П И С Ь М О В И Й Т В ІР -О П И С З О В Н ІШ Н О С Т І

ЛЮ Д И Н И ЗА В Л А С Н И М СПОСТЕРЕЖ ЕННЯМ

> '4 9 2

І. Проч итайте три описи зовнішності людей.

На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася між старезних дубів, іш ла дівчинка років тринадцяти. На ній була карта та новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світ л і очі. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світ лячки. Її кругле, ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на самісінькій верхівці дерева (О. Донченко). * * * Загубився хлопчик п’ яти років. Звати Сергієм. Волосся світле, очі сірі. Одягнений у спортивні штани світло-синього кольору та куртку зеленого кольору. На верхній губі невелика родимка. Тих, хто знає про місцезна ходження дитини, просимо повідомити за телефоном 102 (3 оголошення) . * * * Основними ознаками людей європеоїдної раси є світлий колір шкіри, прямий розріз очей, слабо випнуті вилиці, переважно витке волосся тем ного, каштанового, русого й білявого кольорів, відносно вузькі ніс і губи

(3 довідника). II. Дайте відповіді на запитання. 1. Кого описано в поданих уривках? На яких деталях зовнішності людини зосереджено увагу? 2. З якою метою створено кожен опис? 3. Який текст відрізняється від інших емоційним забарвленням?

179

Роз&иток мо&лєиия 4. У якому тексті ознаки зовнішності піодини передано за допомогою художніх засобів (епітетів, порівняння тощо)? 5. До якого стилю мовлення належить кожен опис?

493

КОЛОДУМОК. Поміркуйте, чим художній опис зовнішності людини відрізняється від

наукового (ділового).

Науковий опис

Художній опис

Опис зовнішності людини може бути діловим, науковим або художнім. Науковий і діловий описи вимагають високого ступеня точ ності. У них необхідно назвати всі суттєві ознаки зовнішнос ті людини в логічній послідовності. Такі описи є стислими й конкретними. Діловий опис використовують, наприклад, під час розшуку людини. Опис зовнішності представника певної етнічної гру пи (папуаса, негра чи слов’ янина) в енциклопедії буде нау ковим. Портрет літературного героя є прикладом художнього опису. У художньому описі кожен змальовує зовнішність людини дещо по-своєму, так, якою бачить її саме він. У такому опи сі широко використовують різноманітні художні засоби (порівняння, епітети, метафори, пестливі слова тощо). Не обов’ язково називати всі ознаки зовнішності. Головне - дати яскраве уявлення про людину, передати через опис своє ставлення до неї. Мета художнього опису зовнішності людини — створити її образ у цілому, емоційно вплинути на читача, викликати певне ставлення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Н е м ожна зміш увати в м е ж а х одного твору різні стилі. Ц е є правилом д отри м ання одного стилю.

о * 494

Напишіть твір-опис зовнішності вашого однокласника (однокласниці, друга, когось із рідних, відомого співака чи спортсмена) в художньому стилі. Зосередьте увагу на найяскравіших рисах (виразі обличчя, очах, усмішці, жестах тощо). Ви можете описати його (її) у хвилини радості, смутку або за будь-якою роботою. Скористайтеся поданим нижче матеріалом.

ПАМ’ЯТКА Як працювати над твором-описом зовнішності людини Добираючи матеріал до твору-опису зовнішності людини, потрібно звертати увагу на вік, вираз обличчя, колір очей і волосся, форму носа, брів, на зріст, поставу й ходу, основні елементи одягу. Не всі ознаки по трібно перераховувати, та й порядок їх розміщення може бути різний. Можна назвати ім ’ я людини, а також відтворити особливості її вдачі, характеру, загальну культуру, манеру поведінки, її ставлення до інших людей. Ц і ознаки хоч і не входять в опис зовнішності, але в змалюванні словесного портрета можуть бути непрямою характеристикою зовнішнос180

........................................................................................................................

Роз&иток мо&лєиия т і , яка дає м о ж л и в і с т ь відтворити цілісне уявлення про описувану люди ну як особистість. І навпаки, о п и с з о в н і ш н о с т і може розкривати настрій, внутрішній стан, характер людини. Багато про людину можуть сказати такі деталі, як одяг, предмети інтер’ єру, у якому вона знаходиться. Ставлення до людини можна передати за допомогою оцінних с л і в : це

йоту личить; підкреслює його вразливий характер; усі друзі особливо люблять; цю рису людини не сприйтають; це так йоту пасує; справляє гарне враження. Ваше завдання - дати яскраве уявлення про людину, передати через с в о є ставлення до неї.

о п и с

Орієнтовна схема твору-опису зовнішності людини І. Зачин (основна думка опису). ІІ. Основна частина. 1. Вік, постава, зріст, хода, міміка, жести. 2. Обличчя, о ч і , п о г л я д , в о л о с с я , губи, н і с , рот 3. Одяг. ІІІ. Кінцівка

(в

и с н о во к

про людину,

з о в н іш н іс т ь

т о щ о

якої описуємо).

Словник портретної лексики Обличчя

Симпатичне, ніжне, продовгувате, кругловиде, худорляве, повне, бліде, засмагле, стомлене, радісне, відкрите, добре

Очі

Блакитні, чорні, я с н і , с я ю ч і , веселі, розумні, лагідні, привітні, добрі, глибоко запалі, виразні, великі, малі, вузькі

Погляд

Веселий, сповнений доброти, привітний, з л и й , сумний, спокійний, уважний, лукавий, задумливий, проникливий, глибокий, байдужий, замріяний

Ніс

Тонкий, т о в с т и й , д о в г и й , невеликий, кирпатий, широкий, прямий, рівний, з горбинкою, маленький

Волосся

Темне, русяве, золотаве, біляве, пшеничне, сиве, коротке, довге, пряме, хвилясте, пишне

Рот

Маленький, невеликий, широкий, красивий

Зуби

Губи

Брови

Т о н к і , широкі, ледь п о м і т н і , кошлаті, кострубаті, насуплені, густі, чорні, с в і т л і , темні

Руки

Тендітні, красиві, натруджені, умілі,

Постава

В и со к и й , н и з ь к и й , атлетичної статури, широкоплечий, стрункий, кремезний, середнього зросту, тендітний, огряд ний, худорлявий, неповороткий

іл і

рівні, рідкі, криві, щербаті

о в н і,

т о н к і,

вузькі, красиво окреслені, маленькі, бліді

н іж н і

цупкі

181

Роз&иток мо&лєиия Т е м а 8. УСНИИ ОПИС КАРТИНИ 495

І. Розгляньте репродукцію картини Антона Монастирського «Запорожець».

А . М о н а с т и р с ь к и й . Запорожець

II. Дайте відповіді на запитання. 1. Які думки й почуття викликає картина? 2. Які деталі зображення привертають вашу увагу? 3. Якими словами можна описати вираз обличчя, очі, погляд козака, його руки, поставу, одяг? За потреби скористайтеся словником портретної лексики на с. 181. 4. Чи вдалося автору, на вашу думку, передати мужню вдачу запорожця, його готовність до боротьби з ворогами? 5. Чи вдалося автору, на вашу думку, в образі козака втілити гіркі роздуми про історичну долю батьківщини? Чи допомагає колірна гама підкреслити глибину та складність цих роздумів? III. Опишіть усно картину А. Монастирського «Запорожець». Не забудьте наприкінці опису висловити загальне враження від зображення. Скористайтеся поданим нижче лексичним матеріалом.

182

...........................................................................................................

ї^озбиш ок МО&ЛЄИИЯ

ЛЕКСИЧНИЙ МАТЕРІАЛ. Мужня вдача, борець за народну волю, роздуми про долю батьківщини, вольове обличчя, сильні руки, козацька шабля, штани-шаровари, широкий пояс, просторе й зручне вбрання, насичені фарби. ДОВІДКА. Антін Монастирський народився 1878 року. З дитинства ви ховувався в атмосфері духовності та любові до рідного краю. Особливе значення для маленького Антона мала народна пісня. П ісля закінчення Краківської академії красних мистецтв жив і працював у Львові. Народ ний художник України.

Т е м а 9. ОПИС ПРОЦЕСУ ПРАЦІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРОЦЕСУ ПРАЦ І ш

496 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка робота приносить вам найбільше задоволення? Чи завжди и задоволені результатами своєї праці?

497 ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ. Складіть усно опис дій у формі настанов (3 -4 речення), уявив ши одну з поданих ситуацій.

1. Вашому товаришу треба помити акваріум, але він не знає, як це пра вильно зробити. 2. Ваш брат звернувся до вас із проханням пояснити, як створити презентацію на комп’ютері. 3. Ваша подруга хоче пересадити кімнатну рослину, але не знає, як це правильно зробити. Опис дій

Опис процесу праці - це опис складових частин конкретної роботи. Ц і дії людина виконує в певній послідовності.

Художній опис

Опис процесу праці в художньому стилі має на меті вплину ти на читача, викликати певне ставлення до виконавця дій. Художні тексти-описи емоційні, образні, у них використову ємо різні художні засоби (епітети, метафори, порівняння, слова в переносному значенні тощо).

Р 498 І. Прочитайте текст. Розкажіть, чи простим є процес випікання хліба. Чому жінка одягала в цей день чисту сорочку, вишитий фартух?

Х Л ІБ Н А СТОЛІ Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом і вилазили на лежанку. Крізь просоння чув їх лагідну приповідку: «Н у ось і зійшов святець, аж віко* підпер!». Невдовзі досвіткове помешкання освітлювалося живими зайчиками - на раз спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум’я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місили тісто. Було то вельми цікаве ви довисько. Неньчині обіруччя раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик** аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно наре........................................................................................................................

183

Роз&иток мо&лєиия шті ставало в’язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняли роботу. «Вставайте, хлопці, - наказували нам, - поїсте й розходьтеся, бо буду хліб викачувати». Поснідавши, батько йшов на роботу, а я, підсукавши холоші, біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На ліжкові, засланому простирадлом, а по верх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими помахами рук вони витягували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї до лоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник. Робили вони це так вправ но, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачували останню, найменшу паляничку, що признача лася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кільк а проштрихів, мати метко ш угнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка (За Б. Скуратівським). * Віко - верхня частина діжки, скрині, якою їх закривають. **Ослінчик - переносна кімнатна лава для сидіння. II. Виконайте завдання до тексту. 1. Який трудовий процес описано в тексті? Назвіть складові частини цього процесу. Чи вдалося авторові передати ставлення героїні до своєї праці? З чого це видно? 2. Знайдіть і зачитайте речення, у яких ідеться про випікання хліба. Розкажіть, як мати вимішувала тісто й формувала сонцесяйні паляниці. Чи вправними були її рухи? Із чого це видно? Що робила вона перед тим, як посадити хлібину в піч? 3. Знайдіть у тексті словосполучення (дієслово+іменник, дієслово+займенник) або оди ничні дієслова, які вказують на процес праці - випікання хліба. 4. Визначте вжиті в тексті художні засоби (епітети, метафори, порівняння, слова в пере носному значенні). Яка їхня роль? 5. Випишіть виділені слова, підкресліть та обґрунтуйте орфограми. Знайдіть у тексті дієприслівникові звороти. Як вони виділені на письмі? III. Складіть і запишіть складний план тексту. За складеним планом напишіть стислий пе реказ прочитаного.

Т е м а 10. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРОЦЕСУ ПРАЦ І

ЗА ВЛАСНИМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ Ф 499

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Яка робота приносить задоволення й радість вашим рідним, друзям чи знайомим? Чи доводилося вам спостерігати за тим, як вони виконували цю роботу?

500 Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Що є предметом опису у ви словлюванні? Чи доводилося вам виготовляти писанку або ж спостерігати за цією роботою? 184

........................................................................................................................

fo3&umoK мо&леиия Я К ВИГОТОВИТИ П И С АН К У Важко уявити Великдень без писанки. Щоб виготовити писанку, потрібні фарби, бджолиний віск, писальце або голка. Спочатку поверхню яйця очищають за допомогою оцту. Потім у череп’яній мисоч ці підігрівають віск. Занурюють* голку у віск (або набирають віск у писальце) і на носять орнамент. Коли роботу над візерун ком завершено, занурюють яйце у фарбу. Місця, де нанесено віск, фарбуватися не бу дуть. Виймають яйце, висушують і нагрі вають, щоб віск розтав. Малюнок одним кольором готовий. Якщо писанку хочуть пофарбувати різними кольорами, то яйце почер гово занурюють у різні фарби з потрібним кольором. А л е перед цим поперед ній малюнок повністю замазують воском. Щ об яйце довго зберігалося, можна його видути. Д ля цього в ньому голкою пробивають дві невеликі дірочки (зверху і знизу) й обережно видувають у якусь посудину. Як бачимо, виготовити писанку не так уже й складно (Із журналу).

*3анурюватпи Будова опису

(р о с .) п о г р у ж а т ь ; о к у н у т ь.

Орієнтовна схема твору-опису процесу праці 1. Вступ (підготовка людини до виконання дій). 2. Основна частина (послідовність дій, опис усіх операцій). 3. Кінцівка (результати роботи).

Р 501 Напишіть твір-опис процесу праці за власними спостереженнями на одну із запропонованих тем. Скористайтеся поданою нижче пам’яткою, а також (за потреби) планом.

«Я к виготовляють писанку», «Я к створюють презентацію на комп’ютері», «Я к роблять витинанку», «Я к готують борщ», «Приготування обіду», «Виготовлення шпаківні», «Я к роблять новорічні іграшки», «Я к миють акваріум», «Я к садити й доглядати плодове дерево». План твору-опису на тему «Я к зробити шпаківню» 1. У столярній майстерні. 2. Виготовлення шпаківні. 3. Завдання виконано.

ПАМ'ЯТКА Як працювати над твором-описом процесу праці 1. У вступній частині твору вкажіть особу й зазначте назву роботи. 2. В основній частині твору, описуючи безпосередньо дії, дотримуйтеся

......................................................................................................

185

І чіткої послідовності їх виконання. Використовуйте при цьому спеціальні слова (спочатку, потім, пізніше, затим, насамкінець та ін .). 3. Під час опису вживайте слова, що аналізують виконувані операції

(працює швидко, зосереджено, вправно; праця успішна, відповідальна, напружена, нелегка, радісна, сумлінна тощо). 4. У художньому описі використовуйте художні засоби (епітети, мета фори, порівняння тощо). Пам’ятайте, що основною метою художнього опису є характеристика людини під час роботи та її ставлення до праці. ^ 502

Напишіть гумористичний твір-опис процесу праці, кінцівкою до якого є подані рядки.

Я з радістю почав пригощати товариша супом. Коля спробував ложку та як підскочить! Із очей його полилися сльози. Так, не пошкодував я перцю! Т е м а 11. П Е Р Е К А З У В А Н Н Я Т Е К С Т У

З А Д Р Е С А Ц ІЄ Ю

Й О Г О Г Р У П І О С ІБ

* 503

І. Прочитайте текст. Обґрунтуйте його належність до наукового стилю. Що корис ного для себе ви дізналися? К А Л Ь Ц ІЙ - В АЖ Л И В И Й ЕЛЕМЕНТ

Кальцій - дуже важливий елемент для здоров’ я людини. Майже 99 % кальцію міститься в кістках і зубах людини. Здається, що так багато кісток у нашому тілі й кальцію має вистачати. Проте варто людині недоотримати цього елемента з їжею, як відразу і кістки, і зуби починають відчувати його нестачу. Кальцій з них починає витрачатися на інші потреби організму, адже він регулює серцеву діяльність, бере участь у згортанні* крові, стимулює імунну систему тощо. Тим більше, що засвоєнню** його заважають жири, нестача вітаміну Б, рослинні кислоти, які містяться в продуктах харчування. Власне, організм засвоює всього 20-30 % кальцію, що надійшов з їжею. Кальцій потрібний не лише людям з певними захворюваннями, а всім без винятку, дорослим і дітям, людям похилого віку. Правда, у різних дозах. Так, у разі високого артеріального тиску, нічних судом ніг, пародонтозу, остеопорозу потреба людини в кальції перевищує добову норму здорової людини вдвічі. Аби поповнити дефіцит кальцію, необхідно ввести до свого раціону такі рослинні продукти, як овочі зеленого кольору, зокрема горох, кабачки, огірки, капусту (особливо броколі), салат-латук, апельсини, абрикоси, яблука, груші, виноград, вишні, ананас, манго, гранати, дині, насіння соняшнику, аґрус, горіхи, різні види смородини (плоди й листя), мигдаль, цибулю, редьку, пророслу пшеницю, полуниці. Також на кальцій багаті молоко (особливо козине), сир, кефір, йогурт, вершки, яйця, риба (лосо сева), рибні консерви (лосось, сардини). Варто пам’ ятати, що кальцій із м’ яса, великої риби, злаків засвоюється важко, тому споживати ці продукти ліпше з овочами й зеленню. Не радять занадто захоплюватися шпинатом і квасолею, оскільки вони містять вели ку кількість елементів, які перешкоджають засвоєнню кальцію організ-

186

...........................................................................................................

fo3&umoK мо&леиия мом. А от вітамін Б, навпаки, прискорює засвоєння кальцію. Тому якомога більше бувайте на сонці, яке сприяє виробленню цього вітаміну. Отже, рослини й сонце допоможуть збагатити ваш організм кальцієм

(З довідника). *Згортання **Засвоєння -

(р о с .) свёрты вание. (р о с .) усвоен и е.

II. Визначте мікротеми в тексті. Складіть простий план висловлювання. III. Уявіть, що вам треба розповісти своїм однокласникам про кальцій як важливий елемент для здоров'я людини. Перекажіть їм стисло прочитаний текст за складеним планом (усно).

Т е м а 12. А У Д І Ю В А Н Н Я

504 І. Прослухайте текст Із голосу вчителя або однокласника. Визначте адресата й мету висловлювання.

ЦІНОЮ ж иття Було те під час війни. До міста підходили вороги. Місто запекло боро нилося, але втриматися не було надії. З порту, аби не потрапити до ворожих рук, виходили в море останні кораблі. Хоч і в морі, звісно, чатували небез пеки... Вийшов у море великий пасажирський корабель... На борту, либонь, з тисяча малечі - школярів, ще менших і зовсім малих. Спочатку було ніби все добре. Поруч із стерновим стояв на містку капітан, оглядав у бінокль і море, і небо. Море тихе й ласкаве... Неподалік рівно погуркував меткий сторожовий катер, що супроводив пасажирське судно. На катері - четверо чи п’ятеро моряків. Ото і весь екіпаж. Проти велетня-«пасажира» сторожове суденце здавалося маленьким, ніби іграшковим. А л е воно готове було захистити дітей від небезпеки і з моря, і з неба. Раптом, вкипівши очима в бінокль, сполотнів капітан. Побачив: тиха смарагдова гладь здибилася невисоким бурунцем. Його створює, стрімко плинучи попід водою, фашистська торпеда. То жахлива штука! Ударить у борт - і піде красень-корабель на дно... —Ліворуч руля! — схвильовано й квапливо наказав капітан стерновому. Той уже й сам побачив небезпеку і різко рвонув судно ліворуч. Рятунок тільки в тому, щоб якнайскоріше стати проти торпеди носом. Тоді черк неться вона боком, відрикошетить геть і не зашкодить судну... А л е ж здо ровецький корабель, неповороткий. Стерновий ціпить зуби, налягаючи на стерно, але судно повертається ліворуч поволі-поволі!.. Ні, не встигне підставити торпеді ніс!.. Кінець! І враз струшує повітря й котиться понад морем луною страшенний вибух. Здригнувся всім металевим тілом, став дибки на вибуховій хвилі красенькорабель. Та скоро уляглася хвиля, розвіявся дим. Знову, як і раніше, тихе й ласкаве море... А л е обіч корабля вже не погуркує сторожове суденце.

187

Розвиток мовлення В останню мить, перед самим кораблем, підставило воно торпеді свій борт, рвонувшись їй навперейми. Життя своє підставили матроси (За О. Пархо-

менком). Словничок Чатувати - (рос.) поджидать, подстерегать. Стерновий - (рос.) рулевой. Навперейми - (рос.) наперерез. II. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання до тексту. 1. Визначте тему й основну думку тексту. 2. Чи можна цей текст вважати оповіданням? Відповідь обґрунтуйте. 3. Визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку. 4. Де і коли відбуваються події? 5. Чому пасажирський корабель змушений був вийти в море, де чатувала небезпека? 6. Яким зображено море в творі? 7. Як ви думаєте, у чому полягає героїзм матросів? 8. Як автор тексту ставиться до вчинку матросів? 9. Визначте ключові слова. 10. Складіть і запишіть простий план тексту.

Т Е М А 13. ПЕРЕКАЗ-ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ 'Ф 5 0 5

І. Прочитайте текст і визначте, що є предметом опису в ньому. Чи знаєте ви інші «секрети» приготування млинців?

ПЕРВЫ Й Б ЛИ Н - КОМОМ! В нашей семье все очень любят блины. И х замечательно готовит бабушка. Мама тоже умеет печь блины, но она много работает, поэтому ей обычно некогда возиться с блинами. А мне захотелось попробовать самой испечь блинчики. Сначала я развела дрожжи в тёплом молоке и всыпала туда три стакана муки. Дала тесту подойти. Затем добавила сахар, соль, растёртые желтки яиц, жир, оставшуюся муку и молоко. Хорошо размешала тесто и дала ему снова подняться. Осторожно положив взбитые белки, оставила тесто ещё минут на двадцать в тёплом месте. Бабушка посоветовала выпекать блины на сковородке с толстым дном. Я разогрела сковородку, смазала её маслом и налила немного теста, разливая его по всей поверхности сковороды. Вроде бы всё сделала, как надо, но блин никак не снимался. Увидев моё расстроенное лицо, бабушка обняла меня и ласково сказала: «Не огорчайся, первый блин - всегда комом!». Я и раньше слышала эту пословицу, но теперь только поняла её глубокий смысл. Очень часто какое-то дело сразу не получается, но не надо опускать руки. И правда, все следующие блины у меня легко снимались, я быстро сбрасывала их на большую тарелку. Получилась целая гора блинов. Папа ел их со сметаной, а мы с бабушкой и мамой - с вареньем. Вкусно! (З по

сібника) II.

188

Знайдіть і перекажіть письмово українською мовою опис процесу приготування млинців.

..................................................................................................................

Розв и ток

м о &л є и и я

506 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Які типи мовлення по єднано в тексті?

П Р И Т Ч А О Д РУЖ Б Е И Д Р У З Ь Я Х Ж или-были два друга. Однажды они поспорили, и один из них сгоряча дал пощёчину другому. Его друг почувствовал боль, но ничего не сказал. Молча он написал на песке: «Сегодня мой самый лучш ий друг дал мне пощёчину». Через несколько дней они решили искупаться в озере. Тот, который по лучи л пощёчину, едва не утонул, но друг его спас. Когда он пришёл в себя, то высек на камне: «Сегодня мой самый лучший друг спас мне жизнь». Тогда другой спросил: - Когда я тебя обидел, ты написал на песке, а теперь ты пишешь на камне. Почему? Друг ответил: - Когда нас обижают, мы должны написать обиду на песке, чтобы ветры могли стереть её. Но когда нам делают что-либо хорошее, мы должны высечь это на камне, чтобы никакой ветер не смог стереть надпись из нашей памя ти. Научитесь писать обиды на песке и высекать радости на камне. II. Поставте проблемне запитання за змістом прочитаного (українською мовою). III. Напишіть докладний переказ тексту українською мовою.

Словничок Высекать - (укр.) вирізьблювати; жили-были - (укр.) жили собі; обида - (укр.) образа; пощёчина - (укр.) ляпас; сгоряча - (укр.) зопалу, згарячу.

Т е м а 14. РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ.

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ Роздум

Роздум — це висловлення, у якому встановлюються причинно-наслідкові зв’язки між явищами, подіями. До роздуму ставимо загальне питання чому?

Будова

У роздумі є теза - основна думка, яку треба довести, а також докази, які аргументують думку. Наводяться приклади з л і тератури, з власного життєвого досвіду. Може бути й третя частина - висновок, що наголошує на думці, висунутій у тезі й доведеній в основній частині.

Дискусія

Дискусія — обговорення якого-небудь спірного питання. Мета дискусії - з’ ясування й протиставлення різних поглядів, по шук істини. Дискусійний характер роздуму виявляється в тому, що одна теза роздуму заперечує іншу. Якщо тема дискусійна, то в роздумі з’ являються різні твердження. Вибрати єдине пра вильне твердження неможливо.

189

507 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумієте твердження давньогрецького історика Геродота: Якщо не висловлено протилежних думок, тоді немає з чого вибирати найкраще»?

* *2>

Роз&иток мовлення

508 І. Прочитайте текст. Поміркуйте, чи можна його вважати роздумом. У чому полягає дискусійність його теми? Відповідь обґрунтуйте.

Я К А Л Ю Д И Н А Є ІНТЕЛІГЕНТНОЮ ? Людина мусить бути інтелігентною! Інтелігентність потрібна за будьяких обставин. Вона потрібна і тим, хто вас оточує... Дехто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена, людина, яка багато подорожує, знає кілька мов. Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді інтелігентну людину пам’яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків л ітератури, не пам’ятатиме найкращих творів мистецтва, але якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер й індивідуальність іншої людини, допоможе їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості й гідно оцінити її, - ось це й буде істинний інтелігент. Інтелігент виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно* сперечатися, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе не смітити недокурками чи лайкою, поганими ідеями... Інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу й людей. Отже, інтелігентність не тільки в знаннях (За Д. Лихачовим). *Ч е м н о - (рос.) вежливо, учтиво.

II. Визначте тему тексту. Яку думку відстоює автор? III. Поясніть лексичне значення виділених слів. Запишіть ключові слова. N . Колективно складіть план тексту. Прочитайте текст удруге. Користуючись планом та виписаними словами, усно перекажіть текст.

Т е м а 15. П И С Ь М О В И Й Д О К Л А Д Н И Й П Е Р Е К А З Р О З П О В ІД Н О Г О Т Е К С Т У З Е Л Е М Е Н Т А М И Р О З Д У М У І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, стиль мовлення. Які типи мовлення поєднано в тексті?

^ 509

ЗАКОПАНЕ ЗОЛОТО Мав батько трьох синів. Були вони дуже ліниві. Щоб їх прогодувати, батько тяжко працював, руки йому пухли. А сини ходили собі гуляти. Працював батько, працював та й занедужав. Прийшли сини спитати, що він їм у спадок залишає. Тато мав мудру голову, подумав і каже: «Діти, шукайте в землі золото». Помер батько. Сини переїли все, що батько виростив, а нового нічого не садили й не сіяли. На другу зиму голодують ліниві брати. Добули якось до весни й кинулися татового золота шукати. Перекопали весь город. Золота не знайшли, але довелося засіяти город картоплею. 190 ........................................................................................................................

fo3&umoK мо&леиия Скопали ниву. Золота не знайшли, але посіяли пшеницю. Вродила вона буйна, пишна, аж золота. Помолотили, намололи борошна, напекли смач ного хліба. І тут тільки брати зрозуміли, чому так сказав батько. Нічого немає для людини дорожчого, ніж зроблене й зароблене власними руками, тому що гордість за свою працю цінніша за все на світі золото (Народна

казка ). II. Яким висновком завершується текст? Доберіть синоніми до слів лінивий, занедужати. III. Складіть і запишіть простий план прочитаного. Прочитайте текст удруге. Напишіть до кладний переказ прочитаного.

Т е м а 16. ДІАЛОГ 510 Прочитайте текст. Як, на вашу думку, потрібно вести дискусію? Що в ній найважли віше? Поясніть значення вислову «боротьба думок».

БОРОТЬБА САМОЛЮ БСТВА Одного разу записали суперечку двох хлопчаків. Вони не знали про це. Друзі сперечалися про можливість життя на інших планетах - тема дуже захоплююча. Обидва демонстрували ерудицію і начитаність. А л е коли їм дали прослухати запис, обидва жахнулися. - Це не я! - сказав один із них. - Невже я так кричав? - запитав другий. У суперечці не вистачало головного: пошуків істини. Кожен кричав своє, не слухаючи співбесідника. Кожен намагався заволодіти розмовою, як своєю вотчиною, і витіснити з неї іншого. Та найцікавіше: коли нарешті вони визначили предмет суперечки, виявилося, що його немає! Виявилося, що обидва одностайні, згодні в основних положеннях. Часто ми галасуємо, не домовившись про предмет суперечки. І як наслідок здебільшого - зайве випробування для нервової системи та згаяний час... А головне, замість боротьби думок - боротьба самолюбства. Не «де істина?», а «чия візьме!» (За Л. Ковальовою). 511 ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ. Двоє семикласників голосно сперечалися. Кожен був переко наний у своїй правоті. Суперечка кінчилася тим, що Микола не витримав і вдарив свого «супротивника». Поясніть, що означає аргументовано довести свою думку. Яких правил ведення дискусії не дотримався Микола? ^ 512 Напишіть діалог дискусійного характеру (8 -1 0 реплік) на одну з поданих тем, що міг би відбутися між семикласниками (семикласницями).

Теми: «Ч и все можна придбати за гроші?», «Ч и повинні уроки фізкуль тури бути обов’язковими в школі?», «Ч и потрібні в ш колі уроки етики?». ^ 513 ПОПРАЦЮЙТЕВ ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог дискусійного харак теру (8 -1 0 реплік), що міг би відбутися між семикласниками (семикласницями) щодо ви моги ходити до школи в шкільній формі. Один учень (учениця) наполягає на тому, що шкільна форма має бути обов'язковою в школі, а інший (інша) - заперечує це.

191

Розвиток мовлення Ч

514 Прочитайте початок розмови двох друзів. Уявіть і опишіть мовленнєву ситуацію. Продовжте діалог (5 -7 реплік).

- Привіт, Романе! - Вітаю, Сергію! - У мене є ідея! Пограймо після обіду в комп’ютерні ігри. - Це, звичайно, добре, але я вже сьогодні біля комп’ютера просидів годину. - Не сміши! У мене ж нова гра! 515 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть і розіграйте за особами діалог, можливий в одній з описаних ситуацій (8 -1 0 реплік).

1. Однокласники діляться враженнями після перегляду фільму. 2. Онук щойно приїхав до бабусі на гостину. 3. Однокласники вирішують, який подарунок купити однолітку на день народження. 4. Ви прийшли до однокласника на день народження, двері відчинив його батько.

Т е м а 17. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-РОЗДУМ

ДИСКУСІЙНОГО ХАРАК ТЕРУ ПРИГАДАЙМО. Які основні ознаки публіцистичного стилю мовлення? 516 Розгляньте схеми. Зробіть висновок, чим твір-роздум дискусійного характеру від різняється від звичайного роздуму.

Побудова твору-роздуму дискусійного характеру I. Вступна частина: — чужа думка, яка привернула увагу автора; — погоджується чи не погоджується автор із цією думкою; — висловлення своєї думки (теза). II. Основна частина (аргументи, докази). III. Висновок.

Побудова твору-роздуму I. Твердження (теза), яке потребує доведення. II. Основна частина (аргументи, докази). III. Висновок.

518 Прочитайте текст. Поміркуйте, у чому полягає дискусійність його теми. Яку точку зору відстоює автор? Визначте будову тексту.

Багато я чув суперечок про щастя. Дехто говорить, що щастя - це багатство, гроші. А л е ж справжнє щастя, дружбу за гроші не купиш. Помоєму, щасливий той, хто готує щастя не тільки для себе, а й для інших... Хто любить людей, того й люди поважають і люблять. Бо щастя - це не тільки володіти чимось, брати, одержувати. Х іба ти, наприклад, не радієш, коли можеш що-небудь подарувати батькові-матері, товаришеві чи 192 ........................................................................................................................

ї^ о зб и ш о к МО&ЛЄИИЯ

І ч'4 »

подрузі, чимось допомогти їм? Щастя в тому, щоб віддавати, допомагати іншим, ділитися з ними радістю. Той тільки щасливий по-справжньому, хто може сказати людям: «М оє щастя - частина нашого великого загального щастя!» (Л.К ассіль). 519 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Поміркуйте, чи може бути по-справжньому щасливою людина, якщо ещасливі ті, хто поруч із нею.

520 Напишіть твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі на тему Що таке щастя в моєму розумінні». Уживайте для зв’язку окремих частин роздуму слова бо, через те що, тому що, отже, таким чином.

Щ о можна вважати справедливим у взаєминах з іншими людьми? Чому? Як потрібно протидіяти несправедливості? Чи можна вважати на сильство допустимою протидією несправедливості? Щ о означає бути справедливим - пам’ ятати про власні права чи не забувати про права інших людей? Як ви розумієте вислів відомого французького письменника Л . Вовенарга «Неможливо бути справедливим, якщо не бути людяним»? II. Пригадайте ситуацію із життя вашої сім'ї чи класу, яка потребувала оцінки з позицій справедливості. Проаналізуйте причини виникнення цієї ситуації. III. Напишіть твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі на тему «Чи лег ко бути справедливим?».

Т е м а 18. ДОПИС ДИСКУСІЙНОГО Х АРАК ТЕРУ

В ГАЗЕТУ Прочитайте допис у газету. З’ясуйте, чи міститься в тексті авторська позиція або оцінка описаного факту. Висловіть власне ставлення до порушеної у висловлюванні теми.

Т А Л А Н Т І П О В АГА Кожній людині хочеться, щоб з нею рахувалися, до її думки прислу халися, питали в неї поради. Усе це ознаки поваги*, яку відчувають до людини ті, хто її оточує. За що ж поважають людей? Один юнак сказав: «Я хочу, щоб мене поважали, щоб я сам міг себе по важати. А поважають тільки талановитих. Як жити, якщо ні до чого немає хисту? Як жити, якщо ніколи не будеш щасливим?». Думаю, таке міркування помилкове. Поважають не тільки за талант, поважають і за вміння працювати, і за правдивість, і за справедливість - за ті моральні якості, які можна в собі виробити і, таким чином, викликати повагу людей. Не варто пов’язувати два різних питання - талант і повагу (За Л. Ко

вальовою). *Повага -

(р о с .) у в а ж е н и е .

193

Роз&иток мо&лєиия ПАМ'ЯТКА Як підготувати допис дискусійного характеру 1. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку замітки й міг би привернути увагу читачів, спонукав би до роздумів або викликав би ба жання посперечатися. 2. Викладайте зміст у певній послідовності, даючи відповіді на запитання: що сталося?, де сталося?, коли сталося? і чому сталося? 3. Наведіть різні погляди на обговорювану проблему. 4. Висловіть власну позицію, наводячи переконливі докази. 5. Додержуйтеся вимог публіцистичного стилю (уживайте спонукальноокличні й питально-окличні речення, риторичні запитання, емоційно за барвлені слова з метою надання текстові замітки емоційності). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Д о п ис у газету містить актуальну, злобод енну інф ормацію . У замітці автор м оже висловити своє ставлення до поруш еного питання. 523 І. Прочитайте уривок із листа учениці до газети. Що ви відповіли б дівчинці на її запитання?

Деякі мої однокласники вважають, що своєї природної краси аж ніяк не досить. Найбільше вони дбають про різні бантики й брошки, вважають, що тільки прикраси роблять людину красивою. У нашій ш колі є дівчата-старшокласниці, які навішують на себе безліч усілякої мішури. Тут і намисто, і браслети, і персні, і кліпси, і ще якісь підвіски на ланцюжках. Вони не розуміють, що в усьому, і особливо в прикрасах, потрібні стриманість і почуття міри. Хіба тільки від прикрас залежить справжня краса й привабливість людини? (За П. Білоусенком) II. Напишіть замітку дискусійного характеру в газету на одну із запропонованих тем: «Яку людину можна вважати красивою?», «Що в людині є найціннішим?», «Що важливіше: краса внутрішня чи краса зовнішня?».

Напишіть замітку дискусійного характеру в газету на одну з поданих тем.

Теми: «Ч и потрібна акція “ Милосердя” ?», «Якою повинна бути сучасна школа?», «Щ о робити зі сміттям?», «Ч и потрібні електронні підручники?», «Ч и легко бути учнем?», «Вільний час - для чого він?».

Т е м а 19. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. РОЗПИСКА П Р И ГА Д А Й М О . Які основні ознаки офіційно-ділового стилю мовлення? 525 Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. Чи допоміг вам цей твір зрозуміти, що таке розпис ка? Для чого, на вашу думку, складають розписки?

194

Розвиток мо&лєиия РОЗПИСКА Я, завгосп школи села Веселий Кут, Степан Кіндратович Сорокопуд, одержав від Маківської Тамари відповідні товари шкільні: дитячі санчата (одні), бутси і п’ єкси (чотири пари), шахи, фляги, транспортири (по чотири). П ід п и с : С . С о р о к о п у д

П ризначення р о зп и с ки

Згідно з юридичними нормами передача й одержання гро шей, документів, матеріальних цінностей тощо стверджу ється розпискою. Розписка (рос. расписка) - це діловий папір, у якому укладач підтверджує факт одержання документів, гро шей або матеріальних цінностей від іншої особи чи органі зації.

Р е к в із и т и

Розписка має такі реквізити: назва документа (розписка); текст (зазначаємо, кому видано розписку, у зв’ язку з отриманням яких документів, цінностей тощо); • дата; підпис. У розписці треба чітко вказувати точне найменування матеріальних цінностей чи документів, а грошові суми писати не лише цифрами, а й літерами.

О знаки ст и л ю

Розписка має відповідати основним ознакам офіційноділового стилю: однозначність, стандартність, стислість, логічність, послідовність, відсутність образності, емоцій но забарвленої лексики.

526

Прочитайте зразок розписки. Визначте її реквізити.

Розписка Я, Крикун Дмитро Олександрович, отримав від учителя фізкультури Левківського Василя Васильовича 3 (три) намети, 5 (п ’ ять) м ’ячів, 2 (два) компаси для участі учнів 7 класу в туристичному зльоті. Зобов’язуюсь отримані матеріальні цінності повернути 25 травня 2015 року. 10 травня 2015 року 527

/Підпис/

Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А.

Напишіть розписку про одержання вами від певної особи чи організації інвентарю, грошей чи документів. ВАРІАНТ Б. Напишіть розписку про одержання в бібліотеці школи книжок у кількості 10 штук.

195

Розвиток мо&лєиия

/З Г ^ Ш МОВОЗНАВСТВА Оф іційно-діловий стиль м овлення м ає такі підстилі: адм іністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, дору чення, розписки, довідки, заяви, службові листи тощ о); законодавчий (конституція, закони, укази, постанови тощ о); диплом атичний (міжнародні угоди і звернення - конвенції, д екл ар ац ії, ко мюніке, ноти, протоколи, ультиматуми тощ о). А дміністративно-канцелярський підстиль регулю є офіційні стосунки між устан о вами, організаціям и, між гром адянам и та установам и, між службовими особам и. Д иплом атичний підстиль регулю є оф іційні стосунки д ер ж ав між собою, м іж на родних організацій між собою та між гром адянам и різних держ ав . Законодавчий підстиль - це мова д ер ж а в н о ї влади, якою вона «розм овляє» зі своїм суспільством. Він регулю є офіційні стосунки між гром адянам и, між у с та новами, організаціям и, підприємствами.

Т е м а 20. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ДОРУЧЕННЯ 528 Прочитайте зразок доручення. Поміркуйте, з якою метою складено цей документ. Укажіть його реквізити.

Доручення Я, учениця 7 класу Калинівської середньої загальноосвітньої школи № 2 Ковальчук Світлана Вікторівна, доручаю учневі 7 класу Маліцькому Денису Олександровичу одержати у відділі освіти Калинівської районної державної адміністрації моє посвідчення члена М алої академії наук. 10 березня 2015 року

/Підпис/

Підпис Ковальчук С.В. засвідчую Директор школи /Печатка/

/Підпис/

С.І. Вітренко

О собли в о ст і доручення

Доручення (рос. доверенность) — це діловий папір, який дає повноваження його пред’явникові на виконання будь-яких дій від імені окремої особи чи установи, підприємства тощо. Установа чи особа, яка уклала доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій видано доручення, може в будь-який час відмовитися від нього.

Р е к в із и т и

Реквізити особистого доручення: назва виду документа; текст доручення; прізвище, ім ’ я, по батькові особи, яка видала доручення (довіритель); прізвище, ім ’ я, по батькові особи, якій видано доручення (довірена особа); що доручається; дата складання документа;

196

Розвиток мо&лєиия Р е к в із и т и

• підпис довірителя; • засвідчення підпису довірителя установою, де працює (на вчається) довіритель.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! О собисте доручення буде правомірним л и ш е за умови, щ о підпис довірителя засвідчено службовою особою (підпис цієї особи та п ечатка установи). Д о ручення, у яко м у відсутня д а та , не м ає ю ридичної сили. ^ 529 Складіть документ, у якому ви: а) доручаєте комусь зі своїх родичів одержати вашу грошову винагороду; б) доручаєте своєму товаришу отримати на складі спортивної школи форму для участі в змаганнях.

Т е м а 21. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ

ЗА ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ П Р И ГА Д А Й М О . 1. Які основні ознаки оповідання? 2. Що таке сюжет?

Головним компонентом оповідання є розповідь про події в часовій послідовності. Тому перед тим, як писати опові дання, потрібно визначити, у якій послідовності викорис тати матеріал. П обудова

Побудова оповідання зав’ язка (початок дії) розвиток дії кульмінація (найбільше загострення подій) розв’язка (закінчення дії) Д ля переходу від однієї частини тексту до іншої можна вживати такі слова та сполучення: одного разу, раптом,

згодом, якось, нарешті, ось так. С ю ж ет

Написати оповідання за поданим сюжетом означає, що текст необхідно доповнити, розширити, тобто домислити якісь події. Можна ввести діалоги, невеликі описи, роздуми.

? 530 Напишіть твір-оповідання за поданим сюжетом. Складіть самостійно план. Добе ріть заголовок.

Цього року весна запізнилася. У березні ще були морози. У ш колі хлоп ці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Птахам нічого було їсти, і вони почали гинути. Люди підгодовува ли їх. Більшість чорногузів наші односельці врятували. Птахи, відпочив ши, полетіли до своїх домівок, на старі гнізда (За О . Довгою).

197

І ДОДАТКИ Додат ок 1

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ЗАВДАНЬ ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ Порядок виконання 1. 2. 3. 4.

Уважно прочитайте завдання. Визначте, хто говоритиме першим. По черзі висловіть свої думки. Дійдіть спільного висновку.

КОЛО ДУМОК «Коло думок» допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання своїх думок усіма учасниками колектив ного обговорення. Порядок виконання 1. Уважно ознайомтеся з проблемою. 2. У сі учасники за бажання висувають свої ідеї щодо розв’ язання про блеми. Щ о більше ідей - то краще! 3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти іс тини. УВАГЛ! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі їх висловлювання. Д о зволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким. Пам'ятайте, що об'єднання кількох ідей часто веде до висунення нових.

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ Це завдання дає змогу кожному за бажання висловити думку швидко й лаконічно. Порядок виконання 1. Визначте, хто за ким буде висловлюватися. 2. По черзі висловіть думку лаконічно й швидко. УВАГА! Під час виконання цього завдання висловлюються лише за бажання, а відповіді не коментуються і не оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто вислов люється, викрикувати з місця. Учитель може обмежити час для висловлювання.

198

І Додат ок 2

СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ БАГАТО чимало, немало, повно, видимо-невидимо, багацько (розм.). БІЛЯ прийм. побіля, край, коло, близько, поблизу, недалеко, неподалік. БЛИЗЬКО недалеко, поблизу, неподалік, під носом, рукою подати, не за горами. БУДЬ-КОЛИ (у будь-який час) абиколи, повсякчас, хоч коли (розм.).

ВІДВЕРТО відкрито, неприховано, незамасковано, явно, виразно, наочно. ВІДРАЗУ (у той самий час) зразу, зараз, зараз ж е, моментально, негайно, прожо гом, прямо, нараз, в один раз, тут же, притьмом (розм.). ВПРАВО (у правий бік) вправоруч, праворуч, направо. ВРАНЦІ зранку, рано, ранком, зрання, зарання, спозаранку, пораненьку (розм.) ВЧАСНО своєчасно, впору, якраз, саме враз, до речі.

ДА Р Е М Н О (без сподіваних наслідків) дарма, марно, безплідно, безрезультатно, безуспішно, даром (розм.), задарма (розм.). Д И В Н О чудно, дивовижно, навдивовижу, чудернацько, незвично, на диво. Д О Б Р Е ( так, як слід) хорош е, гарно, славно, гаразд, гоже, вдало, по-людськи. Д О Р Е Ч Н И Й слушний, придатний, путящий (розм.), своєчасний. Д У Ж Е ( великою мірою) немало, значно, чимало, вельми, істотно, досить, над звичайно, незвичайно, вкрай, безмежно, безмірно.

ЗАВДО ВЖ КИ довжиною, вдовжки. ЗАВГЛИБШ КИ глибиною, вглибшки. ЗАВЖ ДИ постійно, повсякчас, довіку, повїк, повїк-вікїв, повїк-вїки, завше (розм.). ЗАЗДАЛЕГІДЬ завчасно, наперед, попереду, авансом (розм.). ЗДАВНА (з давніх часів) віддавна, спрадавна, з давніх-давен, зроду-вїку. ЗРІД КА ( в окремих місцях) де-не-де, деінде, місцями, подекуди.

ІНОДІ інколи, часом, зрідка, час від часу, коли-не-коли, деколи, вряди-годи (розм.). КОЛИ-НЕБУДЬ (у який-небудь час) колись, коли. КУДИ-НЕБУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце) кудись, де-небудь, деінде (розм.). КУДИСЬ ( невідомо куди) куди-небудь, десь, хтозна-куди, казна-куди, бозна-куди. ЛАГО ДИТИ ладнати, залагоджувати, справляти, поправляти, правити, (механізми) ремонтувати, ( отвори) залатувати. ЛЕГКО (без труднощів) просто, вільно, дешево, гладко, ніпочому, задарма (розм.). ЛЕДВЕ ледь, насилу, з трудом, ледве-ледве, ледь-ледь, так-сяк. ЛІВОРУЧ наліво, вліво, зліва, по (на) ліву руку. МЕНШАТИ ( ставати меншим) зменшуватися, ( про ціну) знижуватися, (про розмір, обсяг) укорочуватися, (про витрати) скорочуватися, (про кількість) убувати. М ИМ ОВОЛІ мимовільно, невільно, мимохіть, самохіть, несвідомо, підсвідомо, інту їтивно, хоч-не-хоч, нехотя. М О ВЧАЗНИЙ (який не любить багато говорити) мовчазливий, неговіркий, мало говіркий, небагатослівний, небалакучий.

НАВКОЛО (прислівник і прийменник) довкола, кругом, навкруг, навкруги. НАРАЗ враз, раптом, несподівано, зненацька. НАСПРАВДІ справді, дійсно, у дійсності, фактично, практично, наяву. Н А С ТІЙНИЙ ( дуже потрібний) нагальний, доконечний, крайній, конечний, насущний.

199

Додатки ОБЕРІГАТИ (захищати когось) берегти, охороняти, захищати, пильнувати. ОБ'ЄДН УВ АТИС Я гуртуватися, організовуватися, згуртовуватися, єднатися. О Д Н О Ч АС Н О водночас, разом, синхронно, рівночасно, ( гуртом) спільно, нараз. О С В О ЇТИ (навчитися користуватися чим-небудь) опанувати, оволодіти з чим. О С ТЕРІГА ТИСЯ берегтися, оберігатися, уважати, уникати, пильнуватися.

ПЕРЕД Ч АС НО завчасно, дочасно, перед часом, рано, зарано, зарання. ПОВАЖАТИ шанувати, ушановувати, цінити, цінувати, поклонятися, схилятися. ПО В ІЛЬНО поволі, звільна, нешвидко, неспішно, потихеньку, неквапно, спокійно, стиха, помалу, повагом, неквапом (розм.), поволеньки (розм.). П О С П ІШ Н О поспішливо, поспіхом, наспіх, нашвидку, нашвидкуруч, спішно, квапливо, поквапно, похапцем. ПОТАЙ потаємно, таємно, таємничо, стиха, нишком, назирці, по-змовницьки, тишком-нишком. П О ТІМ після, далі, відтак, вслід, потому ( розм.), опісля (розм.), затим (розм.). ПРАВОРУЧ (з правого боку) справа, по праву руку, вправо (розм.).

РА Д ІТИ радуватися, утішатися, тішитися, потішатися, торжествувати, тріумфувати. РАПТОМ раптово, несподівано, зненацька, враз, відразу, нараз, разом, неждано, негадано, неждано-негадано. Р О ЗУ М Н О розсудливо, мудро, розважливо.

СЕРЕД посеред, між, поміж, помежи (розм.). СКРІЗЬ всюди, повсюди, повсюдно, кругом, поспіль. С П ЕР Е ЧА ТИ С Я дискутувати, полемізувати, дебатувати, диспутувати. С П О К О Н В ІКУ (з найдавніших часів) споконвіків, відвіку, звіку, справіку, спрадавна, спрадавен, з вжу-правіку. С П РИ Я ТЛ И В И Й слушний, зручний, придатний, підхожий, підходящий. С УТТЄ В И Й істотний, визначальний, посутній.

Т ИХО слабко, неголосно, негучно, глухо, нишком, тишком-нишком (розм.), стиха, напівголосно, потихесеньку (розм.). Т О Т О Ж Н И Й рівнозначний, рівноцінний, адекватний, ідентичний, достеменний. Т Р И В О Ж Н О неспокійно, моторошно. Т Ь М Я Н ІТИ ( ставати тьмяним) затьмарюватися, блякнути, меркнути, мерхнути, бліднути, гаснути, тьмянішати, (про блиск) туманіти. У НИКАТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися з кимсь) обминати, об ходити, сторонитися, відвертатися, минати. У Х И Л Я ТИ С Я ( намагатися не робити чого-небудь) відсторонятися, відвертатися, уникати, сторонитися. ЦІЛКОМ (до кінця; повною мірою) повністю, абсолютно, зовсім, цілковито, остаточ но, сповна, точно, поспіль, геть-чисто (розм.); дощенту, дотла, дочиста (розм.). ЧАСТКО ВО (не повністю) почасти, певною мірою, більш-менш. ЧЕКАТИ ждати, дожидати, очікувати, сподіватися кого, чого, вичікувати, вижидати, виглядати, чатувати. ЧИМ АЛ О (у значній кількості) досить.

ШВИДКО (з великою швидкістю) стрімко, стрімливо, хутко, бистро, прудко, мерщій, стрілою, вихорем, шалено, прожогом, стрімголов. ЩІЛЬНО міцно, тісно, туго, цупко, (про щось зачинене) наглухо. Я КИЙ-НЕБУДЬ ( один із кількох) котрий-небудь, який, жоден, жодний, інший, котрий.

200

Додатки Додаток 3

ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИЧОК А

абикуди аби-то абихто, абикого або ж авжеж але ж анітрохи Б багато-багато батько-мати без відома безвісти бездоганно без кінцЯ-краю без ладу без сумніву без упину Біблія більш-менш Благовіщення Божа Матір боягузтво бриньчати будь-коли будь-що-будь будь-який В вариво Ватикан вволю вголос присл. вгору присл. вдосвіта Великдень величезний взимку взнаки від сьогодні відтепер військово-морський військовополонений віч-на-віч влітку

в міру внаслідок внизу внічию вночі вогничок в основному востаннє присл. в результаті врешті врешті-решт врозтіч вряди-годи всередині всесвітньо відомий всесвітньо історичний все-таки всього-на-всього в цілому Г гіллячка година-дві Голл андія голландський Д давай-но давним-давно далеко-далеко декуди де-не-де день у день десь-інколи десь-то директор диригент довкола доволі до вподоби додому присл. до завтра до ладу донині доньчин допізна

до побачення до речі до сих шр до смаку до снаги до сьогодні дотепер дощенту Ж жаданий жовтогарячий З завширшки заодно згарячу з давніх-давен з дїда-прадіда з дня на день з кінця в кінець знадвору зозла з-поміж зроду-віку з тим щоб І іди-бо ін'єкція інтермецо ірреальний К казна-коли кінець кінцем коли-небудь коли-не-коли контрастний кон'юнктура Л легкорозчинний лікувально-оздоровчий Лисичка-Сестричка ліворуч

201

Додатки М мимоволі мимохідь мимохіть міні-футбол

Н на бігу навесні присл. на весну присл. навздогін на відмінно навіки на віку навкруги на-гора надалі надвечір надворі присл. на дворі (прийм. з імен.) на диво на добраніч на жаль на завтра на зло назовсім назустріч присл. наостанку народно-визвольний народногосподарський на славу на смїх присл. насправді насміх ім. національно-визвольний нашвидкуруч на щастя неабихто невдовзі невпинно негадано неждано неждано-негадано незважаючи на те що нездоланий нездоланний незлічений незліченний не зовсім немовбито

202

неначе неначебто несказаний несказанний не сьогодні-завтра нізвідки норд-ост

О обійстя один в один одним одна оранжерея отож-то

П південно-східний пів-Європи півогірка пів'яблука під силу піца пліч-о-пліч по-батьківськи по-батьківському повїк-вїки Поділля позаочі по-іншому присл. поки що по-латині по можливості по правді по суті по черзі президент прем'єр-міністр преосвященство Псалтир

священик священний Син Божий спідлоба споконвіку спочатку справедливий ссавці старанно суспільно корисний суспільно-політичний

Т тим-то тобто

У уві сні уголос у напрямку упродовж усупереч

Х хліб-сіль хоч-не-хоч хтозна-коли

Ч час від часу

Ш шалено Шевченківська премія шевченківський стиль Шевченкові поЄзії шістнадцять

раз по раз раз у раз Різдво рік у рік

щогодини що ж до щоліта щоправда щосили що то за

самовіддано свіжоспечений світло-синій

як-не-як як-от як слід

І Додаток 4 ПЕРЕВІР СЕБЕ Відповіді до вправ 6. У п'ятому реченні треба поставити двокрапку, а в другому й шостому - тире. 11. 5. Кома після слова Дніпро. 17. І. Андрію, Маріє. 20. ІІ. брлинМ 23. Маріїн, Андрієва, лікарів. 24. Кременчуцький, криворізький (усі прикметники треба писати з маленької букви). 25. До вісімдесяти років. 31. Дієприкметники: підстрелений, перебитий. 41. Правити смаленого дуба - говорити дурниці, нісенітниці; як з хреста знятий дуже блідий, з хворобливим виглядом. 59. Коми після слів: повітря, листя; гречка; степ, снігом; хліб; колос, сонцем; неба; дощ, снігом. 60. План приміщення, накреслений за допомогою комп'ютера затвердили вчасно. 80. Хлопчик, який біжить дорогою; посивілий чоловік. 82. Жовтіючі, пожовклий, опалим, зачерствілий. 86. Змолотити - змолочений; змолоти - змелений, змолотий. 90. 1. Пиляний, підписуваний. 2. Удосконалений, колений (колотий). 92. ІІ. Створених видань, підготовлені люди, оздоблений рукопис, описані події. 104. 1. До вечора залишився один не розвантажений вчасно фургон. 134. Треба поставити три коми. 148. Змірявши поглядом - пильно, уважно оглянувши кого-, що-небудь; повісивши носа - зажурившись, засмутившись, втративши надію. 188. 1. Коми після слів: вітряки, крила. 190. 2. Поодинокі рибалки, плаваючи на своїх маленьких човниках, вибирали місце для ловів. 201. 4. Згарячу (прислівник причини) - спалахнувши в пориві якого-небудь почуття. 205. Засоби зв'язку: займенник, прислівник, спільнокореневі слова. 207. 9. Миттю. 10. Вкупі. 219. 1. Найбільш зручно, найзручніше. 224. Навесні, згарячу. 225. Навсидячки, навсидьки. 227. Затепла, здалеку та інші слова. 237. І. 1. Впевнено, самовіддано, сумлінно. ІІ. [шчоден:о]. 239. 4. Кома після слова рівно. 243. Несказанно, непорушно та ін. 246. І. Недалеко (неподалік), недобре (негарно, негоже), небагато, недорого, нешвид ко (неспішно, нескоро, неквапливо), непогано. 255. ІІ. Залюбки - охоче, радо; назирці - вслід, слідом. 256. І. Навсидячки, гопки, непереливки, невтямки. 260. ІІ. 5. Дуже далекий або зовсім ніякий родич. 6. Приносити удачу, успіх, щастя. 261. Почасти, навпомацки. 265. Неждано, мальовниче. 277. 1. Відучора, вчетверо. 2. Наскрізь, усередині, по-новому (прислівники). 278. Писати залюбки, лежати горілиць. 284. 3. В - прийменник, день - іменник.

203

Додатки 285. 297. 299. 303. 311. 323. 327. 332. 334. 335. 337. 352. 353. 363. 373. 376. 416. 423. 440. 441. 468.

Втрьох - прислівник. І. Усі слова, крім перших двох. Треба поставити три коми. ІІ. 5. Повсюдно, скрізь, всюди, кругом. Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи. Понад, з приводу та інші слова. Треба списати три речення. І. Прийменник є в кожному сполученні (згідно з, у разі, залежно від та інші). ІІ. Всупереч, незважаючи на, попри, наперекір. З-посеред,вздовж,всупереч. У першій колонці - чотири слова. 2. Кома після слова мати. 1. ... з його розповіді. 7. ... з метою поліпшення обслуговування. 10. Це сталося не з наш ої вини. Старалися ради (задля) гостей, попри образи. 3. Х о ч . та (парний сполучник). 6. За якої умови? Сполучник умови. 7. Незважаючи на що? Допустовий сполуч ник. Бо (тому що, оскільки) - сполучник підрядності; і (та) - сполучник сурядності. 3. Якби - сполучник. Нещастя, недруг, недобрий, недуга, негайний (невідкладний), непокоїтися, не швидко (неспішно), неактивний (недіяльний). 6. ну - вигук. 7. ну - частка. 7. І сорока - Скре-ке-ке! - Прилетіла. Найцікавіша (найбільш цікава) розповідь, сильний головний біль, дві треті мільйона, три кілометри.

Відповіді до тестових завдань Завдання на с. 4 7 -4 8 . 1. Б; 2. В; 3. Г; 4. А; 5. Г; 6. 1/В, 2/Г, 3/А, 4/Б; 7. Б; 8. Б; 9. В. Завдання на с. 6 9 -7 0 . 1. А; 2. Г; 3. В; 4. Б; 5. Г; 6. 1/Г, 2/А, 3/Б, 4/В; 7. Кома після іменника «груші». Завдання на с. 1 0 5 -1 0 6 . 1. 1/Б, 2Д, 3/В, 4/А; 2. А; 3. Б; 4. Б; 5. Г. Завдання на с. 1 5 5 -1 5 7 . 1. 1/В, 2/А, 3/Д, 4/Б; 2А; 3Б; 4В; 5. 1/В, 2/Г, 3/Б, 4/А; 6Г; 7В; 8А; 9Б; 10В; 11Г; 12А.

Відповіді до вікторин та ребусів Вікторина на с. 108. 1. Позавчора, вчора... 2. Сьогодні. 3. Темно. 4. Мокро. Ребуси на с. 108. 1. На-в-коло. 2. Кри-во. 3. Вголос. 4. Утричі. Вікторина на с. 159. 1. До. 2. До нецьк, Запоріжжя тощо. 3. Та-то. 4. Мати-й-мачуха, брат-і-сестра. 5. і (нота мі). 6. Цеце. 7. Би-й.

204