Skip to main content

Українська мова 7 клас Горошкіна 2015

Page 1

О. М. Горошкіна, Л. О. Попова

УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Грамота» 2015


УДК 811.161.2(075.3) ББК 81.2Укр-922 Г70

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 20.07.2015 № 777) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Умовні позначення: — робота в групі;

«Пригадайте!»; «Запам’ятайте!»; «Творча лабораторія»; «Мовленнєвий етикет»,

9

— робота в парі; — «Це наша країна!»; _ «Правописний практикум»

— «Не бійтесь заглядати у словник...».

Г70

Горошкіна О. М. Українська мова: иідруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Горошкіна, Л. О. Попова. — К .: Грамота, 2015. —224 с .: іл. Г5В№78-966-349-555-2 Підручник містить навчальний матеріал, що відповідає чинній програмі з української мови. Він структуроваиий за розділами, у яких розглядаються такі частини мови: дієслово та його форми —дієприкмет­ ник і дієприслівник; прислівник; прийменник; сполучник; частка; вигук. Значну увагу приділено розвиткові зв’язного мовлення. Наприкінці підручника вміщено короткі словники. Різноманітні рубрики й від­ повідні вправи орієнтують учнів на засвоєння граматичних і орфогра­ фічних норм української мови. Для учнів, учителів, методистів, батьків. УДК 811.161.2(075.3) ББК 81.2Укр-922

ISBN 978-966-389-349-555-2

© Горошкіна О. М., Попова Л. О., 2015 © Видавництво «Грамота», 2015


ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Герб

Прапор

Гімн Музика М. Вербицького Слова П. Чубинського Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

З


Дорогі семикласники Цього навчального року ви продовжите вивчати українську мову. Мова — важливий засіб спілкування, могутнє знаряддя людської думки. З матеріалу підручника ви дізнаєтеся багато цікавого про різні мовні одиниці, оволодієте новими знаннями з української мови, завдяки яким упевнено почуватиметеся в різних життєвих ситуаціях. Підручник містить відомості про дієслово, дієприкметник, дієприслівник, прислів­ ник, прийменник, сполучник, частку, вигук, які допоможуть вам глибше осягнути таємниці української мови. Ґрунтовне вивчення української мови сприятиме міцнішому засвоєнню інших навчальних предметів. Крім того, із текстів вправ ви більше дізнаєтеся про рідну країну, відо­ мих українців, духовну й матеріальну культуру, світ професій тощо. Ви будете виконувати різні завдання, зокрема й творчі, слухати, читати й аналізувати тексти різних стилів і жанрів, працювати в групах і нарах. Матеріал підручника розподілено за рубриками. Рубрика «Прига­ дайте!» спрямована на повторення раніше вивченого матеріалу для того, щоб краще зрозуміти й добре запам’ятати нове. Теоретичні відомості, що потребують особливої уваги, подано в рубриці «Запам’ятайте!». Самостійно складати висловлення й спілкуватися навчатимуть завдан­ ня рубрики «Творча лабораторія», набути стійких умінь працювати зі словниками та довідковою літературою вам допоможе рубрика «Не бійтесь заглядати у словник...». Вправи з рубрики «Правописний практикум» сприятимуть удосконаленню вміння грамотно писати. З текстів рубрики «Це наша країна!» ви почерпнете цікаву інформацію про Україну. Зверніть особливу увагу на рубрику «М овленнєвий етикет», що ознайомить вас з ефективними правилами спілкування. Кожна тема завершується завданнями для самоперевірки, які допомо­ жуть вам краще засвоїти навчальний матеріал. Деякі слова у вправах позначені зірочкою ( ), їх ви знайдете в тлумачному словнику наприкінці підручника. У додатках уміщено схеми морфологічного розбору різних частин мови, орфографічний, тлумачний, фразеологічний словники, слов­ ники синонімів і наголосів. О рієнтуватися на сторінках підручника вам допомагатимуть позначки-помічники. Наполегливо працюйте, щоб вільно спілкуватися українською мовою, однією з наймилозвучніших мов світу. Бажаємо успіхів! Автори 4


Вступ Правопис — одяг писемної форми. У всі часи він має бути зручним і ошатним. В. Русанівський

§1 ^

Літературна норма української мови 1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Запишіть її. Роз­ кажіть, які вимоги висуваються до спілкування в усіх сферах.

Але ж і дивні ми люди! Виходячи з дому, так уже пильно та прискіп­ ливо оглядаємо себе в дзеркалі: щоб і чисте все було, і випрасуване до ладу, і до лиця. Щоб ніде тобі ні ниточки, ні волосинки, ні пилинки... І в помешканні чепурненько в нас, особливо, як гості мають прийти. Та й страви нам потрібні не тільки смачні, а й щоб милували наші очі: і торти порозмальовуємо, і салати порозквітчуємо. А от спілкуємося, як заманеться, не замислюючись, псуємо, нищимо мовну окрасу, анітрохи не переймаючись тим, скільки бруду, сміття й непорозуміння вносимо в мову, бо нам «всьо равно»... Ох не однаково! Квітує троянда на зеленому кущі, чаруючи очі своєю красою, чи, безжалісно потоптана, лежить у дорожній пилюці. Не од­ наково, чи цвіте яблуня білим незайманим цвітом, чи стоїть зів’яла з безжально й бездумно обламаним гіллям (За В. Маснюк). 2. Чи погоджуєтеся ви з автором тексту? Висловте свої міркування щодо порушеної проблеми.

2

Прочитайте текст. Сформулюйте відповідь на поставлене автором запитання.

Що розуміють під мовною нормою? Почнемо з прикладу. У трамваї ви випадково чуєте розмову двох жінок, одна з яких говорить: «Давно вже ходю до цього лікаря, що не попросю виписати — ніколи не відмо­ вить». Ви мимоволі відмічаєте, що вас неприємно вражають дієслівні форми просю, ходю, бо ви вивчали в школі правило: у першій особі діє­ слів теперішнього часу відбувається чергування приголосних і треба говорити прошу, ходжу. Отже, у мові існують два варіанти дієслівних форм теперішнього часу першої особи, з яких лише один уважається правильним, такий, який уживають освічені люди (О. Муромцева). 5


З а нам. хинаййіе! Літературна норма української мови — це мовний варіант, закріп­ лений у певний період практикою вживання, який видається взірце­ вим, таким, що найкраще виконує свою роль у мові як засобі спілку­ вання. Розрізняють такі типи мовної норми. Норма орфоепічна — система правил, що регулює правильну, взір­ цеву вимову. Орфоепічні норми закріплюють наголос у слові, вимову окремих звуків і звукосполучень. Ці норми подані в спеціальних орфо­ епічних словниках. Наприклад: смієшся вимовляється [с'м’ійес’:а], сумі­ щати — [сум’ ішчати]. Норма лексична — норма слововживання, прийнята в мові на сучасно­ му етапі. Вона визначає вживання слів у тих значеннях, які існують тепер, попереджає використання застарілих слів для назв сучасних понять (слово одноосібник, яке виникло в українській мові в 30-і роки XX от., на сьогодні є застарілим, тепер використовують запозичене з англій­ ської мови — фермер)', діалектних слів, що вживають тільки мешкан­ ці певної місцевості. Н а прикл а д : чічка (квітка), бистрець (потік), ґа з­ да (господар) — у мовленні українців, які живуть у Карпатах; хопта (бур’ян), рівчак (струмок), пантрувати (стежити) — у мовленні подолян; живець (джерело), пучка (палець) — у мовленні вихідців із Чернігівщини; гомоніти (говорити), ріпа (картопля) — у мовленні людей із південносхідної частини України. Норма граматична — сукупність граматичних правил, зокрема правил змі­ ни слів — іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів. Цими правилами, наприклад, визначають нормативні форми дієслів 3-ї особи теперішнього часу — робить, а не робе, носить, а не носе та ін.; відмі­ нювання числівників від п ’ятдесяти до вісімдесяти лише в другій частині, тобто не семидесяти, як часто можна почути, а сімдесяти. Граматична норма закріпила вживання сполучень сміятися, глузувати з кого, а не над ким, підручник з математики, а не підручник по математиці та ін. Інакше кажучи, це норми морфології та синтаксису української мови. Норма стилістична закріплює правила вживання мови в різних сферах її застосування. Ці правила застерігають від уживання слів, висловів, окремих форм, що не відповідають конкретній ситуації спілкування. Норма правопису — це сукупність правил про написання слів (з вели­ кої чи малої букви; разом, окремо, через дефіс тощо), про вживання розділових знаків у простому й складному реченнях. З

1. Поставте наголос у поданих словах.

Визначення, циган, договір, квартал, чотирнадцять, український, олень, гуртожиток, завжди, запитання, солодощі, каталог, пізнання, спи­ на, помилка, приятель, простий, водночас, рукопис, український, вісім­ десят, жалюзі*. 6


2. Складіть текст з одним словом, використовуючи його якомога більше разів, за зразком.

З р а зо к: Чи знаєте ви людину, яка 6 німого не чула про жалюзі? Жалюзі подобається всім. Улітку жалюзі захищає кімнату чи офіс від яскравого сонця... ^

1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому діалектні слова, поясніть їх значення. Поміркуйте, для чого їх використовує автор.

— Ви, Марійо, у кого георгіни брали, що такі дуже веселі та пишні? — питає Васюта через паркан сусідку. — Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися, як равлики, та й но всьому. Чи то в руки які недобрі дала, чи Варвара вночі вимикала, не мені вам, Марійо, казати, що то за відьма. Та Божка його знає, що з моїми квітками приключилося? Пропали —та й по всьому. А оцей бур’ян ні до чого. Я люблю, аби були великі й пишні квіти, а не якесь дрібнизниче, — викидає обере­ мок айстр на стежку. Даруся роздавала по селу квіти, бо так багато їх виконала восени, що більше, ніж барабуль : у пивниці було. Ото й понесла до хатів, ко­ ло котрих ніколи не цвіли квіти. Чи була би несла голе коріння в таку студінь? Васюта чомусь не носить свого внука в садок в одних штане­ нятах, а лише загортає в коцик*, а вже тоді бере на руки та й колише крізь село. То ж така сама дитина, як жива квітка (За М. Матіос). 2. Чому діалект називають

вогником

селянської душі?

т : Л ф авописний пфсистшсум. 5

Запишіть подані слова за нормами українського правопису.

Компьютер, Афанасьев, не/мож на, мен..ше, інтерв..ю, Львів..яни, н..юанс, пес.-ливий, дев'ятнадцять, гігантський, міль..он, ж..рі, до­ помагати, пів..яблука, пів/Є вропи, східно/слов..янський, суспільно/корисний, р..торика, тер..торія, бар..єр, прем..єра, Св..ятослав, ЧЄСТ..Ю, суд..ею. 6

Відредагуйте подані речення.

1. Усе своє життя Д. І. Яворницький збирав і вивчав пісні, легенди та предмети побуту з великою любов’ю свого народу. 2. У цій роботі зустрічаються серйозні помилки. 3. Ш кола розробила міроириємства, направлені на достойну зустріч знаменитого свята. 4. Рослини швидко освоїлися в місцевих умовах. 7


§2

[ Частини мови. Правопис частин мови. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях

Жворіча лаіїо[ісііио{іія Розгляньте схему й розкажіть про частини мови.

7

1 . Прочитайте текст.

Настав вересень. Водночас вереснева трава розстелила свій ніжний медово-ро­ жевий квітковий килим на галявинах бі­ ля боліт і поміж хвойних і мішаних лісів. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових барвах неба. Верес! Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі при­ вабливі ліхтарики мов просвердлюють 8


тобі душу, входять у єство та свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади райдужного сяйва. Дикі бджоли сумлінно пораються на віддалених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають. Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя, приб’є цвіт. І тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду (За А. Камінчуком). 2. Я к б и розумієте вислів маленькі привабливі ліхтарики мов п р о ­ свердлюють тобі душу? 3. Пригадайте, що таке синоніми. Знайдіть у тексті синоніми. Для чого їх використав автор? 4. Випишіть із тексту по два іменники, прикметники, займенники, діє­ слова, прислівники. Визначте, якими членами речення вони є. 5. Поясніть написання складних прикметників у тексті.

№ 8

Л [іавйписний п^аюникіум. 1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску.

За хлівом, обіч стежки на л..ваду, панувала калина. Радувала всіх і рясним білим цвітом, і ч..рвоним листям восени, і ро..кішними пур­ пуровими кетягами. Духмяний калиновий чай із домішками звіробо.. й чебрец.. був першими ліками від будь/яких не/дуг. В..лика крислата липа росла на межі із сусідами. У лікувальну силу липового цвіту свято вірили з давніх/давен. Недаремно ним бабуся виліковувала всі наші кашлі, а бджоли нов..ртали солодкий нектар пр..красним липовим медом. В..чорами околицю п’янили иахощ.. м’яти. З нею бабуся, обов’язково додаючи чебрец.. й глоду, заварювала чай. Зілля пов..ртало здоров’я й си­ лу людям. Чи ж можна не/захоплюватися зеленим розмаєм такого та­ їнства? (ЗаЛ . Шеремет). 2. Визначте тему. Основну думку тексту запишіть одним реченням. 3. Запишіть фонетичну транскрипцію слів обо в’язково, пахощі. 4. Поясніть написання слів духмяний, п ’янили, м ’ята, здо ро в’я, обо­ в ’язково. 5. Поясніть лексичне значення слів левада, кетяги, крислатий, розмай. У разі потреби скористайтеся тлумачним словником на­ прикінці підручника.

6 . Доберіть синоніми до слів кетяг, пурпуровий, панувати. Мотивуйте використання в тексті саме цих слів. 9


7. Випишіть із тексту спільнокореневі слова, розберіть їх за будовою.

8 . Підкресліть у тексті слова, якими можна проілюструвати пра­ вопис префіксів. 9. Доберіть із тексту слова для словникового диктанту з теми «Пра­ вопис закінчень іменників II відміни в родовому відмінку», додайте три-чотири власні приклади. 10. Виконайте одне із завдань (за власним вибором). • Поширте текст описом ще однієї лікарської рослини або роз­ повіддю про її цілющі властивості; • складіть рекламний слоган (текст) про «народні ліки». Який стиль ви для цього оберете? • розпитайте своїх рідних і знайомих про рецепти лікування рослинами й запишіть їх. д

Прочитайте слова. Пригадайте, з якою метою вживаються іменни­ ки в кличному відмінку. Запиш іть подані слова в кличному відмінку.

Осінь, школа, воля, душа, мрія, бабуся, Ганна, Марія, Ігор, Ілля, Галя, Сергійко, Олександр Павлович, Серафима Гнатівна. Запишіть числа словами. Провідміняйте один із числівників (за влас­ ним вибором).

Посаджено 159 дерев; вирощено понад 587 кілограмів огірків; зуст­ рілися з 269 учасниками змагання, зараховано 392 студенти; в олімпіаді взяли участь 148 учнів.

___________ аксис? Розкажіть про види словосполучень і речень. ^

Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Під­ кресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Хліб — то багатство ... (Д. Прилюк). 2. Від споглядання перельо­ ту лебедів хлопчику ставало на серці і радісно і сумно (М. Стельмах). 3. Ніжному шепотінню пшениці не заважав ані дзвін перепелів ані чечетання коників ні перекликання деркачів (Ю. Збанацький). 4. Тяг­ нуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі (В. Сосюра). 5. Над Россю Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко). 6. У хаті пахло чебрецем свіжою травою (А. Шиян). 7. Краплі дощу гра­ ли співали дзвеніли міняли темп силу і голос (М . Коцюбинський). 10


£2

Пригадайте, що таке звертання. Перебудуйте речення ( за зразком ) так, щоб підмети в них стали звертаннями. У якому реченні звер­ тання буде поширеним?

1. Семикласники добре готуються до уроків. 2. Учні дотримуються норм вимови. 3. Українці дбають про розвиток української мови. 4. Укра­ їнська пісня зачаровує душі багатьох людей. 5. Христина збирає лікар­ ські рослини. Зразок: Семикласники добре готуються до уроків. Семикласники, добре готуйтеся до уроків! ^3

Прочитайте речення. Знайдіть прості й складні речення. Поясніть ужи­ вання розділових знаків у третьому реченні.

1. На небі багатоколірною дугою спалахнула райдуга. 2. Яка причи­ на цього надзвичайно мальовничого явища? 3. Пригадаймо, сонячне світло утворює сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий. 4. У цьому можна переконатися за допомогою клиноподібного скельця — скляної призми . 5. У повітрі немає складних призм, їх замінюють дощові краплі. 6. Світловий про­ мінь, падаючи на поверхню дощової краплі й заломлюючись, прохо­ дить усередину. 7. Досягнувши внутрішньої стінки, він відбивається й виходить із краплі, знову заломившись. 8. Так світло розкладається на спектр"... 9. Під час дощу сонячне проміння заломлюється в міріадах краплин води... 10. Однак в очі нам по­ трапляють лише ті кольорові промені, які йдуть від крапель, що знаходяться в одному положенні щодо нас і до сон­ ця: вони розташовані колом. 11. Зли ­ ваючись, вони й дають нам яскраву картину райдуги (3 підручника). Спишіть речення, виділяючи розділовими знаками однорідні члени речення, вставні слова, словосполучення, а також звертання.

1. Мабуть не злічити всіх визначень сили й краси народного поетич­ ного слова (Г. Бойко). 2. Ж иви Україно живи для краси для сили для правди для волі... ( Олександр Олесь). 3. Дякую Вам мамо й тату за ра­ дість і сльозу за слово і молитву за пісню і ласку... (Я. Гоян). 4. Руш ­ ником каж уть щастя міцніш е утримаєш біля себе (Олесь Гончар). 5. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерном в рідній стороні (В. Стус). 11


15

1 . Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою.

1. Олесь Гончар писав: «Мова — це доля нашого народу, і вона за­ лежить від того, як ревно ми всі її плекатимемо». 2. Іван Ф ранко го­ ворив про Т. Ш евченка так: «Він був сином мужика, а став володарем у царстві духу». 2. Поставте слова автора в усіх можливих позиціях щодо прямої мови.

I.

Слова автора: Писав Степан Литвин. Пряма мова: Люблю, мов сонце, материнську мову... II. Слова автора: Народ мовить. Пряма мова: Слово може врятувати людину, слово може й убити. III. Слова автора: Арістотель стверджував. Пряма мова: Якщо мова не доводить до ясності, вона не робить своєї справи.

Д я Л^гавописний к^амншсцм. ^

Прочитайте речення. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Усно по­ ясніть правила їх уживання й написання складних прикметників.

1. Вірний приятель — то найбільший скарб (Народна творчість). 2. Вік прожити — не поле п..р..йти (Народна творчість). 3. Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у ноля край с..ла, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник в..шиваний на щастя дала (А. Малишко). 4. Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах). 5. Недаремно в хр..стиянській колядці величається жінка сон..чком, чоловік місяцем, а діти зірон..ками (Б. Стебельський). ^7

Прочитайте вірш. Яка пора року в ньому описана? Поясніть орфограми в підкреслених словах.

А дні стоять позичено погожі, Неначе сни лінивих холодів. Вітри, як старомодні листоноші. — Бо ми повідвикали від листів, — Розносять світом пошту термінову, Ні в кого не питаючи адрес, — І ми читаєм світлу післямову З роману жовтня і сльози небес. Б. Томенчук 12


18

1. Прочитайте текст. Поясніть орфограми й пунктограми (усно). На­ ведіть приклади, використавши правильно розставлені розділові знаки.

Пунктуація — істотний і важливий інструмент мови. Кожний роз­ діловий знак завжди має свій смисл. Так, скромна кома може стати ви­ нуватцем серйозних порушень точності, нежартівливих помилок. Наприклад, найдорожча друкарська помилка була виявлена в США, коли в 1864 р. фабриканти підкупили вашингтонських коректорів : вони переставили кому в графі про листове залізо, завдяки чому за нього брали те ж мито, що й за звичайний метал. Друкарська помилка була виявлена тільки через 15 років. За цей час держава втратила мито на суму майже 50 млн доларів (3 часопису). 2. Випишіть із тексту числівники. 3. Пригадайте, які розділові знаки використовують в іноземній мові, яку ви вивчаєте в школі. Чи є такі розділові знаки, що вживаються за тими ж правилами, як і в українській мові?

Розвит ок м овлення

Г§ О

Повторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби зв ’язку речень у тексті. М ікротема тексту

Л /іигауайіие ! 1. Щ о вам відомо про текст, його основну думку й тему? 2. Прочитайте речення. Складіть розповідь про текст, використовую­ чи їх. Текст можна поділити на смислові частини (початок, основна частина, завершення). Для тексту характерна композиційна завершеність і послідовність викладу думок. Текст — це одиниця мовлення, що не існує в готовому вигляді, як слово в мові. Текст завжди хтось створює — автор або авторський колектив. Текст належить до певного стилю й типу мовлення. Текст — це група речень, об’єднаних темою, основною думкою та граматично. Текст створюють відповідно до певної ситуації спілкування й для пев­ ного адресата. Текст має заголовок, що залежить від його змісту, а зміст зумовлений темою ( про що йдеться в тексті) й основною думкою (у чому переконує нас автор тексту, до чого закликає, чого навчає). Заголовок може бути відсутнім або відображати тему чи основну думку. 13


19

Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.

Поліглоти У Ватикані існує традиція, коли ГІапа Римський про­ голошує різдвяні привітання 65 мовами світу. У 2011 р. Бенедикт XVI вітав із Різдвом українською, білоруською та російською мовами. Правда, стількома мовами він вимовляв лише кілька фраз. Насправді він володів 10 мои вами. Його попередник на престолі Іоанн Павло II також розмовляв 10 мовами. Людей, які володіють багатьма мовами, тепер мало. Расмус Крістіан З-поміж знаменитих поліглотів був данський лінгвіст Р аск Расмус Крістіан Раск, який жив на початку XIX ст. Він знав понад двісті мов, зокрема вивчав скандинавські, тюркські й інші мови. На вивчення кожної нової мови Крістіан Раск витрачав майже 6 тижнів (З книжки «Розумна перерва»). 20

Прочитайте визначення. Яке з них ви розумієте краще? Чи є відмін­ ності в них? Чим ви можете пояснити наявність кількох визначень од­ ного поняття?

Текст — це змістова, структурно-граматична єдність речень, груп речень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у яких ширше й повніше, ніж у реченні, розгортаються та конкретизуються думки, воля, почуття. Текст — це єдність речень, поданих у певній послідовності й пов’язаних між собою за змістом, інтонацією, стилем, спрямованістю за допомогою різних мовних можливостей. Текст — це група речень, об’єднаних темою й основною думкою.

Не віййіесь заглАусиііи у словник. .. Слова текст, текстиль, текстура, текстологія, текстовик мають од ­ наковий корінь. А чи можна вважати їх спільнокореневим и? Д о ­ ведіть свою думку, користуючись тлумачним і словотвірним слов­ никами.

21

Прочитайте текст, визначте його структурні особливості.

Нині у світі, за різними даними, нараховують від 2,5 до 7 тис. мов. Точно визначити кількість мов неможливо, оскільки відмінність між різними мовами й діалектами однієї мови умовна.

14


Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв, наявніс­ тю писемності, ступенем їх вивчення, суспільними функціями. Якщо порівняти, наприклад, українську й китайську мови, то ви­ явиться, що в них зовсім різна будова. В українській мові змінні слова мають закінчення, якими виражені значення роду, числа, від­ мінка, часу, особи. Вони можуть мати різні суфікси та префікси. У ки­ тайській мові слова складаються лише з кореня, вони не змінюються. Зіставивши українську й англійську мови, ми також побачимо відмін­ ності в їх структурах. Функцію, яку в українській мові виконують закінчення, в англійській мові здійснюють прийменники (книжка студента — the hook o f the student). Стосовно кількості мовців, які використовують певну мову, розбіж­ ності надзвичайно великі. Наприклад, китайську мову вживають 1 млрд 223 мли 307 тис. осіб, іспанську — 332 мли, англійську — 322 мли. Од­ нак є понад 200 мов, які вживають менше 1 млн осіб. Є також мови, якими розмовляють сотні, десятки й навіть одиниці людей. Так, зокрема, караїмською (Крим, Івано-Франківська область, Литва) — 535 осіб, лівською (Латвія) і керецькою (Чукотка, Росія) — 100, убихською (Туреччина) — кілька десятків осіб. Є мови з давньою писемністю (санскрит, хетська, грецька, італій­ ська, німецька, болгарська, українська тощо) і молодописемні (ки р­ гизька з 1924 р., гагаузька з 1957 р„ сомалі з 1973 р., карагаська з 1988 р.). Існують і такі мови, що не мають писемності (мови населення Афри­ ки, Австралії, Америки та ін.) (З підручника «Мовознавство»).

, ____ „.з м е н т и (слова, речення, фрази, абзаци тощо) по­ в’язані між собою за допомогою засобів мовного зв ’язку — займ ен­ ників, сполучників, спільнокореневих слів, повторів слів, синонімів тощо.

22

Прочитайте текст. Поясніть, користуючись зразком, які засоби мов­ ного зв ’язку використав автор.

Акерманська фортеця — одна з наймогутніших і найцікавіших ф ор­ тець півдня України. Її прекрасно збережені мури й нині вражають своєю величчю та неприступністю...

15


З-поміж численних башт \ що збе­ реглися, особливу зацікавленість ви­ кликають башти Овідія та Пушкіна. Башта Овідія, або Дівоча, знахо­ диться на розі південної і східної оборонних стін, ліворуч від головних воріт. Триярусна, восьмикутна в плані, вона завершується восьмигран­ ним наметовим дахом. За легендою, римського поета Овідія за наказом Акерманська фортеця імператора Августа було заслано в східну провінцію. У 8 р. н. е. поет знайшов притулок у Тірі. Напевно стверджувати, чи насправді Овідій жив у Тірі, не можна. Щодо О. Пушкіна, то його відвідини Акерманської фортеці є достемен­ ним фактом. Під час перебування в Одесі О. Пушкін у грудні 1821 р. по­ бував в укріпленні, і саме там народився задум створення послання «До Овідія». Башту Пушкіна, триярусну, чотиригранну, з балконом, роз­ міщено над лиманом, навпроти башти Овідія. У різний час фортецю відвідали й інші відомі особистості: Леся Укра­ їнка, Адам Міцкевич, Іван Нечуй-Левицький (З книжки «Замки та фортеці» ). Зразок: Акерманська фортеця — одна з наймогутніших і найціка­ віших фортець півдня України. Її прекрасно збережені мури й нині вражають своєю величчю та неприступністю. — Речення пов’язані за допомогою займенника. J lfiu ia c ja u H ie ! Пригадайте значення слів мікро ‘ й макро *. Тема тексту — основне питання, що ставить автор перед собою, або провідне твердження, яке він доводить у тексті.

Як написати твір Написання твору відбувається за кілька етапів, кожен з яких вам, ма­ буть, відомий. Перший етап — визначення теми висловлення та його основної думки. Необхідно сформулювати мету майбутнього твору, визначити його адресата, обрати відповідний стиль і тип мовлення. Якщо ви хочете написати статтю до шкільної газети, то відповідно обираєте тип мовлення — розповідь, а стиль — публіцистичний, а якщо будете 16


ділитися враженнями від перегляду кінофільму з батьками, то обе­ рете розповідь у розмовному стилі. Другий етап пов’язаний з обдумуванням змісту. Необхідно визначи­ ти мікротеми — складники загальної теми, їх послідовність, скласти план. Під час цього етапу продумують структуру тексту, добирають ключові слова та словосполучення, формулюють тематичні речення, що містять найважливішу інформацію. Третій етап — написання тексту в чернетці. Автор добирає вира­ жально-зображувальні мовні засоби, що дадуть йому змогу якнай­ краще передати основну думку тексту. Необхідно пам’ятати, що думки в тексті повинні бути викладені логічно й послідовно, а мов­ лення має бути виразним і багатим. Під час четвертого етапу відбувається редагування тексту, тобто автор удосконалює написане, намагається уникнути логічних по­ м илок, невиправданих повторів, порушень у логіці викладу й об ов’язково виправляє всі орфографічні й пунктуаційні помилки. П ’ятий — заверш альний — етап — переписування тексту «начисто» (З посібника).

Розвит ок м овлення §4 22

Письмовий твір-оповідання за поданим сюжетом 1. Пригадайте з української літератури, що таке оповідання. Скористайтеся поданими словниковими статтями.

Невеликий за обсягом художній твір із чітким сюжетом, незначною кількістю описів і персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу. Н евеликий прозовий твір, за основу якого взято певний епізод із життя одного персонажа (іноді кількох). 2. Які оповідання українських письменників ви читали на уроках української літератури?

бійиіесь загллуа/ни і/ словник.... Напишіть словникову статтю до слів сюжет, сюжет оповідання (за зразком вправи 23). У разі потреби зверніться до підручника з укра їнсько ї літератури або словника літературознавчих те р м і­ нів. 17


24

1• Розгляньте схему. Розкажіть про композицію оповідання за пода­ ним сюжетом.

2. Напишіть оповідання за одним із поданих сюжетів.

I. «Допомога моїй бабусі»: приїзд до бабусі на літні канікули, збирання ягід і грибів, пригощання смаколиками батьків. II. «Як ми перемогли в математичній вікторині»: відкриття Тижня математики в школі, участь команди класу у вікторині, конкурс капі­ танів, п’яте, найскладніше, завдання, перемога. III. «Моя перемога в змаганнях із карате»: відповідальний день, відбір найкращих у віковій групі, змагання між командами, індивідуаль­ ні спаринги, така важлива перемога. 1. Прочитайте уривок із твору семикласниці, правильно наголошую­ чи слова. Яка проблема в ньому порушена? Чи погоджуєтеся ви з висловленою думкою?

Останнім часом мене серйозно турбує запитання: «Чому ми допус­ каємо помилки?» Моя подруга Олена вважає, що це від незнання правил. Погоджуюся. Водночас буває так, що ніби правило знаєш, можеш навести приклади, проте під час написання диктанту допускаєш помилки. Мабуть, тут є якась інша причина. Я думаю, що знати правила — це лише перший крок до грамотності. Треба ще вміти використовувати їх під час спілкування. А для цього існують хитрощі... 2. Напишіть твір-мініатюру ( п ’ять-сім речень) з теми «Чому ми допус­ каємо помилки у своїх письмових роботах?». 3. Спрогнозуйте тему твору, з якого наведено уривок. Визначте його тип (розповідь, опис, роздум; розповідь з елементами роздуму; роз­ повідь з елементами опису). 4. Прочитайте, правильно наголошуючи слова запитання, помилки, подруга, незнання, навести. Усно складіть із ними словосполучення. 5. Поясніть уживання розділових знаків у реченні: Мабуть, тутє якась інша причина. 18


Дієслово ...Візьмімо назву —дієслово, само підказує, що діє слово! Д. Білоус

§5

.#

Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Ж в о р іч а мг<5о(ісийо[гія Прочитайте епіграф до теми. Як ви розумієте вислів д іє слово? Вико­ ристовуйте приклади під час доведення власної думки. Т ї/іи г а у а й п іе ! Які з названих ознак властиві дієслову?

час який? ступінь порівняння 20

рід

відмінок

І і 11 дієвідміни розряд за значенням

що робити? що зробити?

присудок

1■ Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієслова. За якими ознаками ви зробили вибір?

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде й зверху йде. «А як же це розуміти?» — спитала в баби Катруся. «А ось так, моя внучечко, —одказала бабуся. — Сіє — це значить падає дрібненький до­ щик. Віє вітер, восени йому воля, ганяє нолями й дорогами. Туманіє — 19


з’являються тумани, висять над землею вранці й увечері, а то й цілий день. Шумить пожовкле листя, мете по стежках, по алеях. А то ще й дощ піде, б’є в шибки й теж шумить за вікнами. Гуде, як у велику трубу, вітер у димар. І зверху йде: часом стає дуже холодно, тоді дощ на сніг обер­ неться, сиплеться зверху. Одне слово — осінь» (За І. Сенчепком). 2 . З якою метою автор використав саме дієслова для опису осені? 3. Що означають дієслова в тексті: фізичну дію, стан, стосунки між людьми або процес мовлення й мислення?

2у

20

Розгляньте схему. Складіть за нею розповідь з теми «Дієслово як са­ мостійна частина мови».


28

1. Прочитайте приказки й прислів’я. Випишіть дієслова. Визначте морфологічні ознаки за зразком.

1. Хто старе згадає, той щастя не м ає. 2. З вогнем не жартуй, з во­ дою не дружи, вітру не вір. 3. Краще не обіцяти, як слова не держати. 4. Не хапайся ноперед невода рибу ловити. 5. Не здужає й третього хліба з ’їсти (Народна творчість). Зразок: згадає — дієслово, док. вид, дійсн. спосіб, майбут. час. 2.

29

Поясніть правопис підкреслених слів.

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Дієслово в кожному реченні — немовби диригент малого, але здіб­ ного оркестру чи ансамблю. Ці оркестри або ансамблі формує тільки дієслово. Воно виражає, скільки учасників йому потрібно, які ролі дати кожному. Дієслово може перемістити або вилучити з речень деяких виконавців, придивляється, кого зробити солістом, пильно стежить за тим, щоб хтось із підлеглих не взяв фальшивої ноти (І. Вихованець). 2.

Поясніть, чому автор називає дієслово диригентом речення.

3.

Що, на вашу думку, виконує в реченні роль здібного оркестру або ансамблю?

4.

Поясніть значення слів диригент, оркестр, ансамбль, користуючись тлумачним словником.

5.

Доберіть синоніми до слів малий, пильно, здібний.

|9 | Запам ягнайт е/ 'уп

О 30

У реченні дієслово найчастіше виконує роль присудка, рідше виступає іншим членом речення. Н априклад: Річкові чайки торкалися крилом синього срібла (К. Мотрич). Палають огні при долині. 1. Прочитайте речення.

1. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь ‘ коня (Л. Костенко). 2. Керувати — це знаходити спосіб допомагати кращим силам у літературі (І. Драч). З .Д д олунала команда рухатися (3 журналу). 4. Батько пішов подивитися на непрошеного гостя (В. Пустовіт). 5. Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка). 2.

Зробіть висновок про синтаксичну роль дієслів.

Л )іавйписн.ий п р а кт и кум Спишіть речення, уставляючи пропущ ені букви. Визначте си н та к­ сичну роль дієслів, підкресливши їх. 21


1. Над з..млєю низько ст..ляться важкі осінні хмари (Ю. Збанацький). 2. Хто ж нас навчив м айструвати плоти, м іряти простір очима? (77. Мовчан). 3. На мить вин..кло бажання більше перед ними відкритися, про мам..ну працю їм більше розповісти (О. Гончар). 4. Лікар дійсно пр.лішов поговорити з Оленою (О. Кобилянська). 22

1. Прочитайте текст, розкриваючи дужки й обираючи потрібне дієслово.

Мене (дивує, вражає, непокоїть) не те, що людина буває знівечена, викривлена, збита з ніг, а інше: як, незважаючи ні на що, усупереч усьому тому людина зрештою (знаходить, видобуває, відкриває) у собі сили знову (піднятися, підвестися, зрушитися), видобутися з-під тих жорен, зводиться, випростовується душею й тілом і знову (припадає, падає, поприпадає) до того істинного джерела, чистого й світлого, яке тільки й (робить, творить, створює) її людиною... (За О. Гончарем). 2. Обґрунтуйте свій вибір.

33

1. Прочитайте текст.

Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли дізнаєшся, що означає важко. Якщо в дитинстві або юнацтві тобі давалося все легко, ти можеш вирости безвольною людиною. Не йди найлегшим шляхом! Обирай завжди шлях найважчий. Подолання труднощів піднімає людину. Той, кому важко й хто подо­ лав перешкоди, схожий на альпініста , котрий досяг найвищої вершини (За В. Сухомлинським). 2. Заповніть у зошиті таблицю прикладами, дібраними з тексту. Дієслова

Зразок

Постійні ознаки вид дієвідміна Змінні ознаки час спосіб число особа рід

станеш доконаний

3.

Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Приклад 4

І майбут ній дійсний однина 2-га —

Визначте ступінь порівняння виділених прикметників.

4. Доберіть синоніми до слів шлях, труднощі, безвольний.


Розвиток, лю вленнл §6

34

Повторення вивченого про стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль 1. Розгляньте таблицю. Сформулюйте запитання для однокласників з теми «Ознаки стилів мовлення».

Ознаки стилів мовлення Стиль мовлення

Функція

Сфера застосування

Найголовніші ознаки

худож ній

вплив на читача або слухача

худож ня література

образність, емоційність

науковий

передача науко­ вої інф ормації, доведення думок оф іційне сп ілку­ вання між уста­ новами, між л ю ­ диною й адмініст­ рацією установи неофіційне сп іл ­ кування (бесіди, розм ови)

оф іційні обста­ вини

абстрактність, логічність, точність офіційність, точність

оф іц ій но-діло­ вий

розм овни й

оф іційні обста­ вини (ділові п а­ пери)

неоф іційні обставини

невимуш еність, емоційність

публіцистичний 2. Ви звернули увагу, що в таблиці немає інформації про функцію, сферу застосування й найголовніші ознаки публіцистичного стилю? Прочитайте поданий нижче текст і дайте відповіді на запитання. •

Яку функцію виконують тексти публіцистичного стилю?

•

Які найголовніші мовні ознаки текстів цього стилю ви можете назвати?

•

Де використовують тексти публіцистичного стилю?

Під час виступів на мітингах і зібраннях, у газетних і журнальних стат­ тях, на радіо й телебаченні використовують публіцистичний стиль, адже він пов’язаний із політичною та господарською діяльністю суспільства. Основна мета публіцистичного стилю — переконувати, закликати, агітувати*, пропагувати , впливати на думки читача або слухача, а сфера використання — офіційні й суспільно-культурні відносини. До загальних ознак стилю належать такі: офіційність, пропаган­ дистський характер, точність, логічність, піднесеність, виразність, урочистість. 23


Текстам публіцистичного стилю властиве вживання суспільнополітичної лексики, емоційно забарвлених слів, повторів, фразеоло­ гізмів. осг

1. Прочитайте текст. Доведіть його належність до публіцистичного стилю.

Мабуть, найбільший дефіцит нашого часу — це дефіцит тиші. Щоденний вплив гуркоту промислових машин і верстатів, літаків, по­ їздів, авто й інших дарів техногенної цивілізації супроводжує нас із ранку до вечора. За свідченнями вчених, 70 % захворювань нервової системи спричиняють шум, гучні звуки, що руйнують своїми децибелами нормальну роботу нашого організму. Як же заспокоїтися, відновити сили? Згадаймо про забутий метод, доступний кожному. Наприклад, давні єгиптяни не знали про пігулки, тому безсоння лікували... хоровим співом. Незвичайну властивість музики, а саме полегшувати перебіг численних недуг, спостерігали ще корифеї медицини І. Сеченов, С. Боткін, І. Павлов. Відомий український психотерапевт О. Слободяник зі Львова стверджував, що елегії, ноктюрни, колискові пісні сприятливо діють на хворих із різними формами депресії, під час різноманітних психозів (За М. Чепігою). 2. Яка проблема порушена в тексті? 3. Визначте мікротеми тексту. Як вони впливають на тему тексту? 4. Скільки смислових частин можна виділити в тексті? Поділіть текст на абзаци. 5. Яке значення має інформація, подана в тексті?

6 . Поясніть лексичне значення виділених слів. 7. Доберіть українські відповідники до слів дефіцит*, процент .

Прочитайте уривок із виступу О. Гончара. Про що говорить автор? У чому він намагається переконати слухачів? Які засоби використані для переконливості мовлення?

Народився, щоб осяяти Україну З-поміж видатних світочів' духу, яких дав людській цивілізації народ нашої країни, одне з найперших місць належить її геніальному синові Тарасові Шевченку. 24


У темній від горя кріпацькій хаті він народився, щоб осяяти всю Україну! Щоб стати тим, у кому найповніше виявився творчий геній українського народу. Поетову з ’яву на світ доля зустріла з панським канчуком* у руці, і мала вона колір жандармських мундирів, пашіла мертвотним вогнем далеких пустель, та все ж і в битві із, здавалося б, усемогутньою долею поет переміг; із безодні відчаю та страждань він піднявся над світом, високочолий, виславши вперед, до нащадків, своїх вірних гінців — лю­ бов і крилату надію! Тарас Шевченко довів, що не кожна галузка верби йде на шпіцру­ тени*; посаджена навіть у пустелі, вона може дати початок садам майбутнього. Усе, до чого доторкався геній Шевченка, набувало здатності рости й плодоносити. Серед тих, кого називаємо творцями літературної мови нашого народу, поетові належить перше місце. У його ліриці й поемах українське слово постало в усіх своїх чарах, у неперевершеній вираз­ ності, влучності й художньому блискові. 27

1• Прочитайте тексти. Визначте стиль мовлення. У чому особливість впливу на читача текстів художнього й публіцистичного стилів?

Про красу й мелодійність мови говорити зайве. Фонетична розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величезні словотвірні можливості дістали загальне визнання 1934 р. в Парижі на всесвітньому конкурсі краси мов, де українська мова посіла почесне третє місце (після французької і перської). Щоб уникнути помилок у розумінні інших людей, варто передусім не забувати про те, що інший означає той, що відрізняється від мене. «Не суди про інших по собі» — елементарне правило взаєморозумін­ ня, про яке нерідко забувають, ставлячи знак рівності там, де доречні­ ше було б поставити знак питання. Брак культури спілкування виявляється в невмінні сперечатися, коректно висловлювати критичні зауваження, попереджувати й пере­ борювати конфлікти. Усе, що ми називаємо хамством і від чого постійно страждаємо, рідко є усвідомленою життєвою позицією. Частіше це «без­ винний» вираз неосвіченості у сфері розуміння інших людей, духовної сліпоти, що виявляється в невмінні вислухати й зрозуміти іншу люди­ ну, висловити співчуття й допомогти їй. Для цього потрібно перебороти стандартне ставлення до сприйняття інших людей, виробити індиві­ дуальний еталон ставлення до них, навчитися слухати, чути й розумі­ ти (ЗаЛ . Шутовою). 25


Моя мова Все в тобі з’єдналося, злилося — Як і поміститися в одній! — Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в ’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа. В. Симоненко 2. Випишіть із газети або журналу приклад тексту публіцистичного стилю. Проаналізуйте його за планом.

1. 2. 3. 4. 5.

§7

План Стиль мовлення. Ж анр висловлення. Загальні й мовні ознаки. Сфера використання. На що вказує заголовок.

Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то Прочитайте текст. Про які форми дієслова та їх ознаки в ньому йдеться?

Зустрілися якось Дієприкметник і Дієприслівник. Зустрітися їм неважко — усе-таки родичі одного дієслівного прізвища. — Добре вам, Дієприкметникам, — почав скаржитися на долю Діє­ прислівник. — Ж ивете повносилим життям: маєте числа, відмінки й рід. П ристойний гардероб дістався вам від Прикметника в спадок. І роботи вам вистачає: Означеннями працюєте, можете до Іменників 26


у гості піти. А моїй долі не позаздриш: за відмінками, як Прикметник. не навчився змінюватися. Живу, як Прислівник, тільки й того, що до Дієслова прилягаю через різні обставини. — Так, життя наше різноманітніш е, ніж твоє, — відгукнувся Д іє­ прикметник. —Та тільки немає й у ньому ідеалу. Усе проблеми, пробле­ ми... А най сумніше те, що немає в нас майбутнього часу й ніколи ми його не отримаємо (За Т. Жулій, О. Теплицькою).

фк

3 стам яіііа й п іе/

О

Ознайомтеся зі змістом таблиці. Сформулюйте т р и -п ’ять запитань за її змістом. Форма дієслова

Значення

Питання

Приклади

Н еозначена ф орм а

О значає дію або стан узагальнено

що робит и? що зробит и?

Писати, відкрит и

О собова ф орм а

О зн ач ає дію або стан

що роблю ? що зроблю? що робит им у?

Пишу, відкрию

Б езособова ф орм а на -но, -то

О значає процес, що безпосередньо не пов’язан и й із певною особою; підкреслює резуль­ тат дії, а не дію

що зроблено?

Н аписано, відкрито, намальовано

Д ієприкмет­ ник

О значає ознаку предмета за дією

яки й ? яка? яке? які?

Написаний, написана, написане, написані

Д ієп р и сл ів­ ник

О соблива незміню вана ф орм а дієслова, що означає додаткову Дію

що роблячи? що робивш и? що зробивши?

М алю ю чи, відкривши написавш и

Спишіть дієслова. Визначте їхню форму. Доберіть власні при­ клади.

Повертаючи, повернено, проспіваний, співаючи, співають, співати, сказавши, сказаний, відчувати, почутий, з’ясовано, визначив, дору­ чаючи, лишити, поговорив. 27


Це наша к р а їн а ! 1. Прочитайте текст, правильно інтонуючи речення. Випишіть д іє­ прикметники. Що спільного між прикметником і дієприкметником?

...Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатка­ ми, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорож­ нім відволоженим пилом, терпкими коноплями й дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля яко­ гось похиленого тину росяне яблуко. Проллється воно шипучим соком на траву, і знову тиша, мов у доброму сні. Лапаті соняшники, наче матері, простягають на схід обважнілі руки, на яких спочивають голівки малих і повних дрімливого цвіту соняшників (За М. Стельмахом). 2. Випишіть із тексту дієслова. Запишіть у дужках час, дієвідміну, особу та число кожного з них. 3 . Доберіть спільнокореневі слова до дієслів синіти, пролити, дивитися. 4. Поясніть уживання розділових знаків у реченні: Д орож нім відво­ ложеним пилом, терпкими коноплями й д о зр іл и м и садами пахне ніч. 41

1. Прочитайте текст. Назвіть мовні засоби зв ’язку речень у тексті.

Над кручуватими урвищами, над берегом Славути, над скелями по­ рога Ненаситця, завмер, задумавшись, вершник... Там, унизу, ревло, стогнало, ринуло поміж громаддям, а той непоруш­ ний козарлюга здавався чи не витесаним із каменю порогів. Козак, ніби оживши, рушив через біснувату воду, навпростець, на лівий берег, і плив через пучину, а Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям, звідкіль не поверталося живим ніщо живе. Мріючи в перлистім шумовинні — далі й далі, то виринав, то потопав той небояка*, і щось страшенно гупало над чорториєм :, притлумлюючи навіть ревище порогів: то калатало козакове серце, аж стугоніли береги Дніпра (За Ю. Брандт. Козак на коні. 1896 р. О. Ільченком). 2. Визначте тему й основну думку. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте відповідь. 3. Випишіть із тексту дієприслівники. Назвіть їх морфологічні ознаки. 28


4. Доберіть синоніми до слів ревище, чорторий, нуртувати. 5. Випишіть із тексту спільнокореневі слова.

6 . Яку роль відіграють у тексті дієслова (передають настрій, указу­ ють на динамічність дії)?

Запам яіїіа й іїіе! Особа властива майже всім формам дієслів, крім неозначеної, особли­ вих (дієприкметника, дієприслівника), безособових на -но, -то, а також форм минулого часу й умовного способу. Дієслова вживають у трьох особових формах: 1-й, 2-й і 3-й. 1- ш а о с о б а означає, що виконавець дії — особа, яка розповідає про неї: Я па м ’ятаю місто за Дніпром (Л. Первомайський). 2 - га особа вказує, що виконавець дії — це особа, до якої ми звертаємо­ ся, тобто наш співрозмовник: Опале листя лежить лапатими зірками, іти ступаєш по тихзірках, наче йдеш по мініатюрному небу (Є. Гуцало). Дієслова 3 - ї о со б и означають, що дію виконує особа, яка не бере участі в розм ові: Вони обнялися, мов брати, і стояли враж ені (С. Плачинда). Н е о зн а ч е н а ф орм а (інфінітив) — це початкова форма дієслова. Дієслова неозначеної форми відповідають на питання що робити? (говорити, писати) і що зробити?( сказати, написати), означають дію, але не вказують на час, особу, спосіб, число та рід. Дієслова неозначе­ ної форми бувають доконаного й недоконаного виду, наприклад у ре­ ченні Не треба думати мізерно (Л. Костенко) дієслово думати вжито у формі недоконаного виду. Неозначена форма дієслова має суфікс -ти, після якого може стояти -с я (-с ь ): посміхатися, стикатися, змиритися. У реченні неозначена форма може виконувати роль підмета ( Бажати — це означає зробити)] присудка (По-справжньому любити — це яіпл а­ вати, творити, вкладати духовні сили, бачити часточку вкладеного тобою добра в іншій лю дині (В. Сухомлинський); додатка (Учитель навчив нас писати й читати перше слово — мати (В. Кучер); означен­ ня (Бажання працювати має бути вироблене змалку)-, обставини (Ми пішли на леваду б[лити скатерті та рушники (І. Нечуй-Левицький).

42

Утворіть від поданих дієприкметників безособові дієслівні форми на -но, -то за зразком. Складіть речення з трьома-чотирма утвореними дієслівними формами.

Написаний, відкритий, застосований, відпрацьований, здійснений, створений, зазначений, розпочатий, названий, нагороджений, розта­ шований. Зразок: написаний — написано, відкритий — відкрито. 29


Ф

7Иво/гч.а лаЗо/ісипо/гія Складіть пам’ятку для користування електронною поштою, уживаючи дієприкметники, дієприслівники та дієслова 3-ї особи множини.

Неозначена форма та особові форми

Запам ліпайгііе! Неозначена форма дієслова виконує таку стилістичну роль: підкрес­ лює в тексті раптовість подій, категоричність думки або передає наказ: Побачити зорепад — загадати бажання. Довго сидіти на печі — не їсти з медом калачі. Стояти струнко! 1. Прочитайте речення. Випишіть дієслова неозначеної форми. Доберіть до них спільнокореневі дієслова за зразком.

Ж ити серед людей — усе одно, що ходити в казковому саду, де навколо тебе найтонші пелюстки квітів із тремтячими краплинами роси, і треба так іти й так доторкуватися до квітів, щоб не впала жодна крапля (За В. Сухомлинським). Зразок: жити — вижити, прожити, пережити. 44

Утворіть дієслова неозначеної форми від особових дієслів.

Люблю, пишу, говоримо, пам’ятайте, скаже, допомагай, дивиться, підтримує, стримуємо, підказуєте. 1. Прочитайте текст. Випишіть у дві колонки дієслова в неозначеній та особовій формі.

Спробуйте не наступити, а поступитися. Не захопити, а віддати. Не ку­ лак показати, а подати руку. Не сховати, а поділитися, не кричати, а ви­ слухати. Не розірвати, а склеїти. Спробуйте — і ви побачите, як цікаво виходитиме, яке почуття... і яке почуття проллється в серце й зігріє його. Ж иття сповнене таких несподіванок, випадковостей і п о р и ван ь123, що, як ми не намагалися б, мимохіть когось образимо, скривдимо, зро­ бимо боляче. Але ми усвідомлюватимемо, навіщо та як це вийшло... Намагайтеся не завдавати шкоди й болю іншій людині. Не просіть того, що можете зробити самі. І не робіть іншому того, чого не хотіли б собі (М. Рощин). 2. Чим відрізняються особові форми дієслова від неозначеної? 3. З якою стилістичною метою автор використав у тексті дієслова неозначеної форми? ЗО


40

Прочитайте фразеологізми. Замініть їх дієсловами-синонімами в не­ означеній формі за зразком.

Впадати в око, уставляти палиці в колеса, увести в оману, викинути з голови, передати куті меду, пекти раків, сміятися на кутні. Зразок: впадати в око — подобатися кому-небудь.

ш 47

71{иг(?йписний практ икум Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Підкресліть грама­ тичні основи.

1. Ходит., вечір по траві, По зеленій мураві (А. Малишко). 2. Кожна травинка хилит..ся донизу й ніби плаче дрібною холодною сл..озою (Ю. Збанацький). 3. Над землею низ..ко стелют..ся важкі осінні хмари, то на хвилину підіймаються над хатою, то опускаються так низ..ко (Ю. Збанацький). 4. А наді мною вечір жменями засіває зорі, а під но­ гами голубі тіні бавлят..ся зі снігом (М. Стельмах). 40

1. Прочитайте текст. Чи відображає заголовок тексту його зміст? Поясніть на прикладі тексту уживання розділових знаків при діалозі.

Інфінітив Дивиться Інфінітив, як змінюються за дієвідмінами Дієслова, і го­ ворить: — Чи так потрібно змінюватися за дієвідмінами? — А як? — питають Дієслова. — Ти сам покажи. — Я, звичайно, показав би, — говорить Інфінітив, —тільки в мене ча­ су немає. — Час ми знайдемо, — обіцяють Дієслова. — Який тобі — теперіш­ ній, майбутній чи минулий? — Давайте майбутній, — каже Інфінітив, щоб хоч якось відтягнути час. — Та не забудьте про Допоміжне дієслово. Дали вони йому Допоміжне дієслово. Змінюється Допоміжне діє­ слово, а Інфінітив і букву не змінить. Навіщо йому змінюватися за дієвідмінами? Він — Інфінітив, у нього немає часу (За Ф. Кривіним). 2. Проаналізуйте текст. •

Визначте можливого адресата та мету висловлення.

•

Доберіть приклади, якими можна доповнити текст.

•

Поміркуйте, якби автор не називав імені персонажа, ви здогадали­ ся б, хто це. Які ознаки на це вказують? На які ознаки інфінітива 31


автор указує в тексті? Які морфологічні ознаки дієслова згадані в тексті? • •

,ф

Скажіть, чому Інфінітив обрав саме майбутній час. Визначте основні граматичні ознаки дієслова, нехарактерні для ін­ фінітива, на основі прослуханого тексту.

Ж во{іча лаво[іаіий[іія Складіть лінгвістичну мініатюру з теми «Чому ніколи не зустрінуться минулий, теперішній і майбутній часи дієслова?». Напишіть твір-мініатюру з теми «Будь господарем своєму слову», вико­ ристовуючи дієслова неозначеної та особової форми.

Тозвшпок. мовлення. §9

Письмовий портретний нарис у публіцистичному стилі

Ж [іиіауай(не! 1. Назвіть стилі мовлення. 2. Розкажіть про публіцистичний стиль. 3. Які жанри публіцистики ви знаєте? Нарис — прозовий жанр публіцистичного стилю, що ґрунтується на спостереженнях і враженнях автора. Містить елементи опису (пейзаж, портрет персонажа, опис інтер’єру) і розповідь про дії літературного героя (героїв) нарису. Нариси бувають проблемні й портретні. Складники портретного нарису такі: опис зовнішності персонажа, розповідь про його справу, професію, творчість, окремі факти біогра­ фії, опис особливостей характеру персонажа, його мовлення, епізод чи кілька епізодів, що розкривають у героя головне. Нарис можна розпочати з опису зовнішності персонажа, опису міс­ ця події або ж із цікавого епізоду, що яскраво характеризує особис­ тість персонажа.

49

Прочитайте текст, Чи можна його вважати портретним нарисом у пуб­ ліцистичному стилі? Відповідь обґрунтуйте.

З-поміж іще живих трьох фракійців був Снартак. Його атлетична постать, дивовижна сила м’язів, бездоганна гармонія всіх форм тіла й нездоланна хоробрість були саме тими якостями, що мали зробити його видатною людиною. Адже в ту епоху головними засобами життєвого успіху вважалися насамперед сила рук і завзяття. 32


Спартаку було в той час майже тридцять років. Він відзначався великою силою розуму, благо­ родством і величчю душі, що згодом так блискуче довів. Він був русявий. Густе волосся й борода об­ рамляли його прекрасне, мужнє обличчя. Великі блакитні очі, сповнені почуття, надавали всьому обличчю, коли він бував спокійний, виразу м’якої доброти. Та зовсім не таким був він на арені цирку... Спартак Це незвичайна людина, у якій поєдналися високі духовні я кості: гострий розум, непоборна мужність, рідкісна доблесть, глибока мудрість — усе, що дає право поставити Спартака поряд із найславетнішими полководцями, яких знала історія (Р. Джованьйолі). ^0

1. Прочитайте текст. Визначте тип мовлення (розповідь, опис, роздум).

Ми зустрілися з паном Петром у його офісі невдовзі після мого призначення до Канади послом України в травні 2001 р. Назустріч мені вийшла висока ставна людина із сивими кущуватими бровами й жорстким поглядом ледь помітно скошених очей. Його вилицювате, худе обличчя чомусь здалося мені схожим на обличчя скіфського воїна — була в ньому суворість і гідність. (Я подумав, що Клінт Іствуд міг би зіграти роль Яцика). Утім це було лише перше враження, бо пан Яцик приязно всміхнувся, запросив до конференційного залу й почав розповідати про свою фундацію*. Нашу зустріч і прес-конференцію знімали для української програ­ ми канадського телебачення. Він говорив повільно, твердо карбуючи слова. Мені приємно було слухати його мову. Слухаючи Петра Яцика, його речення-афоризми, що не підлягали сумніву (це був його стиль — ви­ словлювати свої думки, нерідко парадоксальні, із найвищою силою переконаності в їх справедли­ вості), я думав про ті небесні сили, що звели мене, киянина, із цим нащадком галицько-волинських воїнів (Ю. Щербак). 2. Усно опишіть зовнішність Петра Яцика. 3. Які людські риси були йому притаманні? 4. Випишіть по п ’ять якісних і відносних прикметників. 33


Не Зійгііесь загияусини і/ словник.... Укладіть тематичний словничок «Людські чесноти». Словник епітетів української мови дає 62 слова, що характеризують колір очей; доберіть синоніми до слова блакитні.

_ .ф

Жво(гча ла<5о{іапІб[іія Поміркуйте, чому очі називають дзеркалом душі. Напишіть портрет­ ний нарис у публіцистичному стилі про видатну людину або когось із знайомих.

§ 10

Доконаний і недоконаний види дієслова

ЗГ/іигауай/яе/ 1. 2. 3. 4.

Яку частину мови називають дієсловом? Наведіть приклади дієслів. Назвіть морфологічні ознаки дієслова. Яким членом речення найчастіше виступає дієслово? Яку форму дієслова називають початковою?

Прочитайте текст. Випишіть дієслова. На які питання вони відповідають? Назвіть дієслова, що означають дію, яка відбулася, і дієслова, що озна­ чають дію довготривалу, незавершену.

От і почалися осінні мелодії. Розгулявся вітер і жене кораблі-хмаринки. Та то вже не хмаринки, а темна хмара вкрила небозвід. Хлинув краплистий дощ, а здається, що то небесна річка розхлюпує свою блакить. Стогнуть дерева під могутніми поривами вітру й оплакують свою мо­ лодість, яка відлітає разом з опалим листям. А дощ виспівує свою пісню. Та незабаром дощ скінчився й перестала звучати сумна мелодія. Тільки з дерев скочуються сумні сльозинки на вмиту землю (За Р. Іванченко).

Запалі япіайпіе! Розгляньте уважно малюнки. Щ о роблять люди, зображені на першому малюнку? Скільки може тривати процес будівництва? Що зображено на другому малюнку?

34


Отже, ми бачимо, що на першому малюнку люди лише будують дім. Невідомо, скільки цей процес триватиме, якщо не надійде допомога. На другому малюнку ми бачимо, що дім уже збудували. Чим відріз­ няються дієслова будувати — збудуват и ? Перше означає незаверш е­ ний процес будівництва без указівки на його закінчення, а друге — завершений процес, адже ми бачимо результат (д ім ). Граматично вони відрізняються видом: перше дієслово — недоконаного виду (б у ­ дувати), а друге — доконаного (збудуват и). Дієслова, що означають завершену дію або дію, початок якої вже відбувся, і відповідають на питання що зробив? що зроблю? тощо, нази­ вають дієсловами доконаного виду. Вони бувають минулого часу (написав, написала, напи сал и ) і майбутнього часу (напиш у, напиш е, напишуть).

Дієслова, що означають дію, яка ще не закінчилася повністю, відпові­ дають на питання що робив? що роблю? що буду робити? тощо, називають дієсловами недоконаного виду. Вони мають минулий час (п и са в , писала, писали), теперішній (пишу, пишеш, пишуть) і майбутній (писатиму, писатиме, будуть писати) час.

^2

1. Запишіть дієслова у два стовпчики: у перший — недоконаного виду, у другий — доконаного виду.

Бувати, прибути, замовити, зловживати, доручити, бурмотіти, дістати, розпаковувати, розпакувати, відкривати, відкрити, втілювати, вигравати, пламеніти, відповісти, майоріти. 2. Складіть речення з трьома-чотирма дієсловами. Виконайте син­ таксичний розбір одного речення.

2з

Прочитайте уривок із вірша. Підкресліть дієслова; визначте їх вид, функцію використаних у тексті дієслів доконаного (охарактеризувати події, указати на завершеність дії) і недоконаного (указати на неза­ вершеність дії) виду.

Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. Олександр Олесь

ТоЗоіїІа в г/гіупі 54

1 . Спишіть текст, уставляючи на місці пропусків дієслова з довідки.

Швидко ... поїзди степами, швидко ... кораблі морями, ще швидше ... літаки попід небесами, та найшвидше ... материне серце. Через гори, через води, через краї ч у ж і... воно ластівкою, шукаючи й виглядаючи синів. А сини ані вісток не ..., ані самі не ... (За І. Багряним). 35


Довідка: бігти, пливти, летіти, летіти, мчати, подавати, прибувати. 2. Поміркуйте, з якою метою автор використовує в тексті дієслова, що означають швидкий рух: бігти, летіти, мчати. 3. Визначте вид ужитих у тексті дієслів. 4. Підкресліть в останньому реченні граматичну основу. 5. Чому автор порівнює матір із ластівкою?

55

1. Прочитайте фразеологізми. Замініть їх дієсловами за зразком.

Прикусити язика, вбирати з молоком матері, лізти ноперед батька в пекло, не погладити но голівці, вести свій рід, вирвати з корінням. 2. Визначте вид дібраних дієслів, використовуючи зразок.

Зразок: прикусити язика — замовкнути (док. вид). 3. Складіть речення з двома фразеологізмами.

55

Прочитайте словосполучення. Визначте вид дієслів. Зробіть висновок про те, як утворилися дієслова доконаного виду.

сфотографувати брата брати додому зупинитися відпочити налагодити пристрій скликати друзів

фотографувати родину узяти книжку зупинятись у знайомих налагоджувати відносини скликати голосно

З а нам 'яиіайіїіе! В українській мові види дієслів утворюють за допомогою префіксів (п а м ’ятати — з а п а м ’ятати, хворіти — перехворіти), суфіксів (ступати — ступнути, опитіти — опитувати), чергування голосних і приголосних (допікати — допекти, збират и

—

зібрати).

Видове значення може бути виражене зміною наголосу в дієслові. Н априклад: засипати — засипати, розрізат и — розрізати. У деяких дієсловах доконаний і недоконаний види розрізняють за лексичним значенням: брати — узяти, ловити — піймати, говорити — сказати.

Окремі дієслова вживають лише у формі одного виду; д о к о н а н о г о або недоконаного. Такі дієслова називають одновидовими. Лише доконаний вид мають дієслова натерпітися, розпитатися та ін. Н едоконаний вид мають дієслова вимагати, покрикуват и, поважати та ін.

57

36

Прочитайте дієслова. Утворіть від дієслів недоконаного виду за д о­ помогою суфікса -ну- дієслова доконаного виду. Складіть речення з двома утвореними дієсловами.


Стрибати, розвивати, стукати, кидати, дути, розгортати, свистіти, кричати, рубати, смикати. 1. Прочитайте дієслова. Продовжте низку дієслів, що означають процес праці. Визначте їх вид. До якого виду трудової діяльності належить кожна група слів?

Мити, витирати .... Варити, смажити .... Доглядати, поливати .... 2. Пригадайте, хто з членів вашої родини найчастіше виконує на­ звані дії. зд

Прочитайте дієслова, правильно їх наголошуючи. Згрупуйте за видом. Поясніть на прикладі видових пар, чим відрізняються дієслова докона­ ного виду від дієслів недоконаного.

Пекти, спекти, продовжувати, виручати, посприяти, виручити, сприяти, продовжити, змити, мити, прилетіти, летіти. 00

Спишіть словосполучення. Визначте вид дієслів. Складіть речення з виділеними словосполученнями.

Оформляти стіннівку, купатися в річці, допомогти дідусеві, вітати рідних, заспівати колискову, прикрасити залу, малювати фарбами, виходити кішку, виходити надвір, читати книжку, прочитати байку, писати твір, написати листа.

ЛІвй(іча ла<5о[ганіо[іі& Складіть розповідь про вчителя праці або класного керівника, викори­ стовуючи дієслова поважати, поміркувати, змайструвати, допомогти, зателефонувати, перевірити, підготуватися, сподіватися. Доберіть за­ головок. Чи всі вжиті дієслова мають видову пару?

Л /гавописний п^іамишаум. 61

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки, Доберіть до нього заголовок. Назвіть засоби мовного зв’язку речень у тексті.

Ш ануйте й поважайте матір і бат.жа. Вони да­ ли вам ЖИ..Я. Ви будете дорослими людьми, але для них до оста..ого їхн.юго подиху залишатимете­ ся дітьми. Своєю працею й ніклува..ям вони н..суть вам радіст.. . (Не)забувайте, що бат.жи та­ кож мают.. право на радіст.. . Де б ви (не)були, (ні)коли (не)забувайте про свою рідну домівку. Завжди пам’ятайте про неї (За В. Сухомлинеьким). 37


2. Підкресліть дієслова в тексті. Визначте їх вид. 3. Доберіть синоніми до слів д о м ів ка , піклування. 4. Напишіть продовження тексту, висловлюючи свої думки про шану й повагу до рідних. ф

M to p U L u a d o fia tn o ftis i

Випишіть із довідкової літератури приказки й прислів’я про родину. Напишіть твір-мініатюру (с ім -в іс ім речень), використовуючи одну з приказок як заголовок.

§ 11

62

Часи дієслів. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час 1. Прочитайте речення. Знайдіть дієслова й поставте до них питання.

Семикласники висадили калинову алею. Семикласники висаджу­ ють калинову алею. Семикласники висадять калинову алею. 2. Зробіть висновок, як співвідносяться дії з часом, коли про них повідомляють (після, під час або д о моменту д ії). 3. Визначте часову форму вжитих у реченнях дієслів.

Заполі лпїайніе!

« О

В українській мові існує три форми часу: м инулий, теперішній, м а й бутній. Час дієслова визначають за моментом повідомлення про дію.

Дієслова минулого часу означають дію, що відбулася до моменту по­ відомлення про неї, і відповідають на питання щ о р о б и в ? щ о зр о б и в ? Змінюються за числами (допом іг, д оп ом о гл и), а в однині — і за родами (вивчав, вивчала, вивчало).

Дієслова теперішнього часу означають дію, яка відбувається тоді, коли про неї повідомляють. Такі дієслова завжди недоконаного виду й змінюються за числами (г о в о р ю , говорять) й особами (пиш у, пиш ем о, пиш еш , пишете, пиш е, пишуть).

Дієслова майбутнього часу означають дію, яка відбуватиметься або відбудеться, мають три форми: просту (візьм у, зрадію , зберуться), складну (повідомлятимемо, стоятимуть, ховатимуться), складену ( буду зустрічати, будуть іти).

^

38

1. Запишіть дієслова в три стовпчики: у перший — теперішнього часу, у другий — минулого, у третій — майбутнього. Складіть ре­ чення з чотирма-п’ятьма словосполученнями.


Дрімає ліс, пташка прокинеться, літо збігло, прийшла осінь, іде дощ, тане сніг, небо потемніло, земля ожила, посіємо пшеницю, зазеленіла трава, співають пташки, лине щебетання, пролітають лебеді, сонце випливло, сьогодні буду сіяти. 2. Спрогнозуйте теми творів, під час написання яких можна вико­ ристати ці словосполучення.

64

Утворіть дієслова минулого часу від неозначеної форми. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть, як утворено дієслова минулого часу.

1. (Співати) пташки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Сосюра). 2. (Прийти) осінь, люба, мила, дітям на потіху, груші всі (позолотити) у годину тиху (Марійка Підгірянка). 3. За гори вже сонце (сховатися), рожевії хмарки (пливти) (М. Рильський).

Запалі А гііайіїе! Дієслова минулого часу мають форму доконаного й недоконаного виду. Дієслова минулого часу утворюють від основи неозначеної форми за допомогою суфікса -в у чоловічому роді та суфікса -л- у жіночому й середньому родах та в множині: працював, працювала, працювало, працювали. Деякі форми дієслів минулого часу чоловічого роду утворю­ ють без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на при­ голосний: МОГТИ — МІГ, ЛЯГТИ — ліг, везти — віз. В и н я то к: плів, мів, вів, брів, пряв.0 5

05

1. Утворіть за зразком від неозначеної форми дієслова складну форму майбутнього часу в 1-й і 2-й особах однини й множини. Позначте графічно закінчення.

Летіти, читати, малювати, пекти, спостерігати.

Зразок: летіти — летітиму, летітимемо, летітимеш, летітимуть. 2. Складіть речення з дієсловами складної форми майбутнього часу.

66

1. Прочитайте текст.

Здавна існує велика дружба між людьми й ле­ леками. Чорнокрилий красень підпускає до себе людину, бо вірить, що не буде йому кривди. І не­ дарма говорять люди: у хаті, на якій поселиться лелечина пара, пануватиме тільки добро та зла­ года. Споконвіку вважалося великим злочином скинути лелечине гніздо або вбити птаха... Не було тій людині прощення. 39


З якою радістю й ніжністю зустрічаємо ми навесні лелек, що повер­ таються з далеких країв, і скільки смутку лягає на серце, коли восени відлітають їхні ключі до вирію... На жаль, менше стало лелек, що несуть нам радість і щастя (За В. Олексіенко ). 2. Випишіть дієслова, визначте їх час. Яку стилістичну роль вони вико­ нують у тексті? 3. Доберіть синоніми до слова л е л е ка . 4. Поясніть правопис слів м енш е, великий, ч о р н окри л ий. 5. Які ще птахи відлітають у вирій восени? З чим це пов’язано?

(Щ 0

67

Запам яйіайгііе/ Дієслова із суфіксом -ну-, що означають тривалу недоконану дію, у минулому часі мають паралельні форми: мерзнути — м ер з, м е р зн у в . Дієслова із суфіксом - н у - , що означають одноразову або раптову дію, у минулому часі мають одну форму: блиснути — блиснув.

Утворіть дієслова минулого часу за зразком.

Починати, з’являтися, блищати, іти, спостерігати, розпочинати, укри­ вати, звертатися. Зразок: починати — починав, починала, починало, починали.

•

Жво^іча ла<5о(ганій[іІА Складіть твір-мініатюру на одну з тем: «Красива осінь вишиває клени», «До нашого саду завітала осінь-чарівниця». Визначте тип і стиль скла­ деного висловлення.1 3 2 1. Прочитайте текст. Сформулюйте основну думку тексту одним ре­ ченням. Уявіть, що ви спостерігаєте описаний автором процес. Роз­ кажіть про уявлене, використовуючи дієслова теперішнього часу. Чи змінився зміст тексту?

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льо­ ду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Уплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. По­ дивилося сонце на берези й не впізнало їх — у зелених косах золоті стрічки. Засміялося сонечко, а берези засумували (За В. Сухомлинським). 2. Випишіть дієслова минулого часу, позначте графічно суфікси. Визначте число й рід дієслів. 3. Доберіть синоніми до слова п ри йш л а. Яким відтінком значення вони відрізняються? 40


3 с т а м л іп а й іііе ! Дієслова теперішнього часу в значенні минулого відіграють таку стиліс­ тичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події, наблизитися до відповідної ситуації. Наприклад: В и й ш о в за ш ко ­ л у — світу не видно, сліпить очі, р в е за поли, з ніг вал яє (С. Василь­ ченко).

00

1. Прочитайте дієслова, правильно їх наголошуючи. Яка особливість наголошування дієслів минулого часу?

Відніс, віднесла, віднесло, віднесли; привіз, привезла, привезло, при­ везли; долив, долила, долило, долили; приніс, принесла, принесло, при­ несли. 2. Складіть речення з двома дієсловами. З а п а м 'м н а й н їе !

«

В українській мові в деяких дієсловах минулого часу наголошується останній склад: принесла, налила, за м е л а .

О

• Доповніть низку дієслів чотирм а-п’ятьма власними прикладами. По­ тренуйтесь у вимові таких дієслів. Ц е н а ш а к р а їн а !

70

1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Поміркуйте, чи можна замінити дієслова минулого часу дієсловами теперіш ­ нього, зберігаючи зміст висловлення.

Наші предки розумілися на рослинах, використовуючи їх в одних випадках як напої, в інших — як ліки. Збирали цілющі трави саме тоді, коли вони ставали найбільш корисними: у час цвітіння, повного дозрі­ вання чи тільки на початку росту. При цьому орієнтувалися, яка саме частина рослини має ті чи інші властивості: в одних збирали тільки квіти й насіння (кмин), в інших — коріння й плоди (шипши­ на, глід), а ще в інших — стебло з листям (м’ята, любисток, материнка, чебрець тощо). Українці захоплювалися розведенням квітів, прикрашали ними свої оселі. Як своє­ рідний оберіг доглядали мальви (3 книжки «Українське народознавство»). 2. Доберіть синоніми до слів п р е д ки , оселя. Якими відтінками зна­ чень вони відрізняються? 41


7^

Змініть дієслова теперішнього часу за особами. Позначте графічно закінчення. Складіть з трьома дієсловами речення.

Намагатися, тренувати, збирати, підняти, образити, використову­ вати. У2

Прочитайте тексти. Визначте їх стиль і тему. Пригадайте основні ознаки художнього й наукового стилів мовлення та з ’ясуйте особли­ вості вживання дієслів 2-ї особи однини та 3-ї особи множини.

I. Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не відве­ деш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся й не намилуєшся ( О. Копиленко). II. У медицині використовують плодоніжки, молоді нагони й листя вишні. Сировину заготовляють у різний час: гілки й листя — у травні; плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Плодоніжки йдуть на експорт . Сушать їх у затінку на відкритому повітрі (3 книжки «Лі­ карські рослини» ). -о

1- Спишіть текст, записуючи подані в дужках дієслова у формі те­ перішнього часу. Назвіть мовні засоби зв ’язку речень у тексті.

Голомозі квіткарі вечорами обсідали Андрія. Він розповідав їм, що (бачити) у снах квіти, як вони (перешіптуватися) із сивими зорями. Вигадував казки про дивовижні краї, де квіти не тільки (пахнути), а й (розмовляти), і (ходити), і (гратися) в піжмурки , а (в’янути) лише тоді, коли в тій країні (з’являтися) хоч одна нещаслива людина (За В. Симоненком). 2. Визначте вид, час і особу кожного з ужитих у тексті дієслів. 3. Доберіть синоніми до слова розмовлят и. Визначте, якими відтін­ ками значення вони відрізняються. Ж в о (іч а ла< 5о ( г а & о [іія

Уявіть, що ви знаходитесь у казковій країні квітів. Складіть діалог від імені мешканців цієї країни за однією із ситуацій: дві квітки планують участь у «конкурсі краси» або квіти діляться своїми думками про те, як їх доглядають господарі. Прочитайте уривок із вірша «Гаї шумлять...». Запишіть його, устав­ ляючи на місці пропусків дієслова з довідки. Визначте їх вид, особу й час.

42


Хмарки ... —

Чого душі моїй так весело.

Гей, дзвін ... — Іздалеку. Думки ... — Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. П. Тичина

Д овідка: шуміти, слухати, бігти, милуватися, милуватися-дивуватися, гудіти, прясти. Прочитайте дієслова, поставивши їх у формі 2-ї особи майбутнього часу за зразком. Визначте їх вид.

Забезпечити, гуляти, тренуватися, спостерігати, мчати, ображатися. Зразок: забезпечити — забезпечиш, забезпечуватимеш, будеш забезпе­ чувати; забезпечите, забезпечуватимете, будете забезпе­ чувати.

ш 76

Л^іавописний п^іакніикум 1• Спишіть текст, уставляючи пропущені букви.

Неабиякими віщунами погоди є бджоли. Досвідчений пасічник зможе безпомилково визначити: якщо комахи літають біля вуликів і не поспішають у поле, надмірно гудуть і кусают.хя, бути негоді. І навпаки: рано залишають роботу — наступний день буде сонячний і сп.жотний. Наближаєт.хя гроза, та комахи не ховаються до вулика —дощу не буде, хмару ирон..се стороною (3 календаря). 2. Поясніть значення слова віщ ун. 3. Визначте час і особу дієслів.

З а нам. я& айпіе! Дієслова майбутнього часу в значенні минулого виконують таку стилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити описувані події, підкреслити усталеність певних дій незалежно від ча­ су, коли про них ідеться. Наприклад, природні явища відбуваються в певній послідовності й не пов’язані з бажаннями людей. Явища при­ роди, календарні зміни — були, є і будуть. Н априклад: П р и є м н і с п о г а д и ятрять д у ш у : в и й д е ш м о р о зн о г о р а н к у на ґа н о к і п об а чи ш , я к с н іг іскриться всім а б а р в а м и в е с е л ки (В. Попович).

43


Це наш а к р а їн а ! М овленнєвий епіикепі 77

Прочитайте текст. Визначте час дієслів. Поясніть, з якою метою ав­ тор використовує дієслова майбутнього часу замість минулого.

Якщо стоятимеш на березі, на спресованому нашаруванні геологіч­ них епох, то зловиш очима далеку лінію горизонту, контури низьких, похилих берегів і не зможеш намилуватися озерним плесом . Який же ти незвичайний, Світязю! Про величину озера, особливо його глибину, ходять легенди. За глибиною Світязь не має рівних в Україні. Він перева­ жає й прославлений угорський Бала­ тон, і легендарну білоруську Нароч. Середня глибина Світязю — 7 м, а в западині північно-західної частини озера нещодавно встановили глибину 58,4 м (За В. Мірошниченком). 78

1• Спишіть текст, обираючи з дужок потрібний за змістом варіант.

Поєднання червоного й блакитного кольорів у букеті (символізує, означає) вірність і кохання. Ж овтий колір (символізує, означає) радість, повагу до старості, а в поєднанні з червоним — недовір’я. Білими квітками (підкреслюють, зазначають) чистоту, а в поєднанні з червоними — нагороду (3 журналу). 2. Підготуйте повідомлення про значення інших кольорів.

§ 12

Дієслова І і II дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу

Запалі л віа й в іе! Д іє в ід м ін ю в а н н я — це зміна дієслова за особами та числами. За особовими закінченнями дієслів теперішнього часу недоконаного виду та майбутнього часу доконаного виду визначають І і II дієвідміни. Дієслова минулого часу за особами не змінюються. Для того, щоб визначити дієвідміну, дієслово необхідно поставити у формі 3-ї особи множини теперіш нього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду.

44


І дієвідміна II дієвідміна закінчення у формі 3-ї особи множини уть (-ють) ать (-ять) миють, пишуть, малюють, колють, роблять, сидять, зичать, виснуть, метуть, хочуть муркотять, бояться Дієслова жати, іржати, слати, ревіти, хотіти належать до І дієвідміни. До II дієвідміни відносять дієслова боятися, стояти, спати, бігти. уд

Прочитайте дієслова. Розподіліть їх на два стовпчики за зразком: у пер­ ший — дієслова І дієвідміни, у другий — II дієвідміни.

Тривати, поставити, везти, бігти, стати, зняти, зачарувати, пов’яза­ ти, звеліти, просити, застебнути, молоти, зачинити, обгоріти, молити, танцювати, змерзнути, радити, радіти, купити, шити, мести. Зразок:

£0

І дієвідміна тривати

II дієвідміна поставити

Розгляньте таблицю. Доберіть власні зразки дієвідмінювання дієслів майбутнього часу доконаного виду: три дієслова І дієвідміни та три — II дієвідміни. Змініть їх за особами в однині й у множині. Запишіть, позначивши графічно закінчення.

І дієвідміна особа

однина

1-ша напишу

розколю

множина відчую

напишемо розколемо відчуємо

2-га

напишеш розколеш відчуєш напишете розколете відчуєте

3-тя

напишете розколе

відчує

напишуть розколють відчують

II дієвідміна

^

особа

однина

множина

1-ша зроблю

побачу

загою

зробимо

побачимо загоїмо

2-га

зробиш

побачиш загоїш

зробите

побачите

загоїте

3-тя

зробить

побачить загоїть

зроблять

побачать

загоять

1. Прочитайте текст. Випиш іть дієслова. Визначте їх дієвідм іну й особу.

Стоїш посеред городу, задумався. І вже не просто серед городньої землі, а у вирі таємниць, що оточують тебе своїми стеблами, листями, 45


чутливими вусиками, гудинням, цвітом, розмаїтими запахами. І коли підносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб не наступити на живі рослини. Бо вони справді таки живі, ти в цьому щойно переконався —до яко­ гось чудного остраху, до холодку в грудях. Поволеньки ступаєш по стежці, а тобі здається, що всі вони за тобою дивляться, підглядають — і соняшники, і гарбузи. Боїшся необережно зачепити їх, боїшся тих поглядів, бо не розумієш. О нарешті, уже вискочив на подвір’я! А потім ще довго стоїш і дивишся на барвисту повінь городню... (За Є. Гуцалом). 2.

Запишіть іменники вир, соняшник, гарбуз, погляд, цвіту родовому відмінку однини.

3.

З якою метою автор використав у тексті дієслова 2 -ї особи однини? Прочитайте текст, замінюючи 2-гу особу однини на 1-шу особу множини. Чи змінився текст?

1.

Розгляньте таблицю. Зробіть висновок, які закінчення мають д іє­ слова І дієвідміни, а які — дієслова іідієвідміни.2

І дієвідміна особа 1-ша 2-га 3-тя

пишу пишеш пише

особа 1-ша 2-га 3-тя

роблю робиш робить

однина колю колеш коле

множина чую пишемо колемо чуємо чуєш пишете колете чуєте пишуть колють чують чує II дієвідміна однина множина гою бачу робимо бачимо гоїмо гоїш гоїте бачиш робите бачите гоїть гоять бачить роблять бачать

2. Запишіть дієслова летіти, спати, чути, оголосити, дарувати в усіх формах теперішнього й майбутнього часу. Виділіть закінчення. Порівняйте, чи однакові голосні матимуть утворені вами дієслова в різних часових формах.

Л(габописяий п/іакніикум.

М

£2

Спишіть приказки й прислів’я, уставляючи пропущені букви. Підкрес­ літь дієслова й визначте їх особу. Поясніть правопис не з дієсловами.

1. Розуму не позич..ш. 2. Не побіга..ш —не пообіда..ш. 3. Вище голови не вдар..ш, а вище себе не скоч..ш. 4. Коли не тям..ш, то й не бер..ся. 5. Не 46


дожен..ш і конем, що замін..ш одним днем. 6. Відстан..ш годиною — не здоженеш родиною. 7. Усе мин.лься, одна правда остан..ться. 8. Як посте­ лешся, так і висп-.шся. 9. Добрі жорна* все перемел..ть. 10. Того мені бажа..ться, чого вдома не маються. 1. Спишіть текст, записуючи подані в дужках дієслова в потрібній формі. Визначте тему й основну думку.

(Шурхотати) тирса край дороги, (скаржитися) Чумацькому Шляхові. що тісно їй (стати) в степу, бо весь він зоряний і засіяний. І волошки (промивати) росою сонні очі, теж (скаржитися) зорям, що (вироджу­ ватися) їх аристократичний синьоокий рід. І чому їх люди так (ненави­ діти), чому (винищувати) скрізь, де тіль­ ки (побачити)? Хіба ж не вони є окрасою степу?.. О жорстокий, меркантильний вік! Тільки користі (дошукуватися) ти в усьому. Навіть до зір (простягати) руки, навіть там (сподіватися) (знаходити) для себе користь. (Берегтися), зорі, су­ часних людей (М. Руденко). 2. Визначте час, вид, дієвідміну й особу дієслів. 3. Поясніть правопис підкреслених слів.

85

Прочитайте загадки, правильно вимовляючи звуки в дієсловах.

1. Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш — куса­ ється. 2. Щ о то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як вирос­ тає, хвіст відпадає? 3. Літом наїдається, зимою висипається. 4. У воді росте, кохається, укинь у воду — злякається. 5. У воді родиться й води боїться. 6. Що то: як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить? 7. Усі його люблять, усі його чекають. А хто подивиться — кожен скри­ виться. 8. Упаде з неба — не розіб'ється, упаде у воду — розп л и ­ веться.

Запеклі лп іа й п іе/ У дієсловах під час зміни форми ( в и д , час, о с о б а , ч и с л о ) відбува­ ється чергування голосних або приголосних звуків: бігати — біж у, кликати

—

кличу, боят ися

—

б ій с я , стояти — стій.

У дієсловах II дієвідміни з основою на б, п, в, м, ф у 1-й особі од ни­ ни й у 3-й особі множини ( у т е п е р іш н ь о м у ч а с і або в прост ій ф о р ­ м і майбут нього часу) перед закінченням з ’являється л: купити — к у п л ю , куплять; ловит и

—

л о в л ю , ловлять.

47


30

1. Запишіть дієслова в 1-й особі однини й у 3-й особі множини. По­ ясніть чергування приголосних.

Робити, ліпити, ламати, відломити, графити, вимовити, тямити, лю­ бити, витравити. 2. Зробіть висновок про те, які приголосні чергуються в дієсловах.

м £7

Л^гавописний п/гаїсгііиісцм. 1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Визначте вид, час, дієвідміну й особу чотирьох-п’яти дієслів (за власним вибором).

Кістяне поле стел..ться навсібіч скатертиною ніжної озим..ни. ІІоверта..тесь до села, а у ваших руках кетяги калини. Світять вони вам посеред білого дня і в полі Кістяному, і на сільській окол..ці, не пр..гасають і тоді, коли ваш гурт рознада..ться, бо почина..те роз­ ходитися по хатах. і ось уже настала зима. А ви не забувайте за калину, пр..несену з гаю через Кістяне поле. І коли заглян.ле в комірчину , де висять кетяги, то в сутінках сніжного дня побач..те: пр..порошені пилом, горять вогники червоних ягід. Зірв.ле одну ягоду, другу, иокушту..те — і терпко, і гірко, і солодко! І чи йшли б кудись, чи сиділи б у школі на уроках, а весь час упам’ятку ота калина й весь час світ..ть у ваші думки й мрії червоним полум’ям (За Є. Гуцалом).2345

2. Доберіть заголовок до тексту. 3. Які мовні засоби зв’язку речень використано в тексті? 4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників. 5. З ’ясуйте тип мовлення. Доведіть свою думку. Знайдіть у довід­ ковій літературі опис калини в науковому стилі. Чим різняться описи? 48


88

1. Прочитайте слова. Утворіть словосполучення, розкривши дужки.

Помилки, друзі (трапляються, зустрічаються)\ вікно, магазин, книжка (відчиняти, відкривати,розкривати)', справи, свято (залагодити, улашто­ вувати)', трьом, др тебе (дорівнювати,рівняти)', освіта, подарунок (здобути, отримати ). 2. Утворіть від чотирьох-п’яти дієслів форми 2-ї та 3-ї особи однини та множини теперішнього й майбутнього часу.

£9

1. Пригадайте, яке значення слова вважають прямим, а яке — пе­ реносним. Наведіть приклади слів, ужитих у переносному зна­ ченні. 2. Прочитайте текст. Спишіть вірш. Доведіть думку дослідниці, ви­ словлену в останньому реченні.

Художнє слово, описуючи предмет, прямо й відразу звертається до свідомості, що перетворює чуттєві сприйняття. Художня мова неви­ черпно багата й гарна, якщо виплекана рідним народом, живиться з на­ родних джерел, що ніколи не замулюються. Кожне слово мусить нести емоційне навантаження, без якого руй­ нується зміст. У художньому слові постає предмет, перетворений на художнє переживання. Д ієслово в поетичній мові створює динаміку, надає всім пере­ носним ознакам рухливості. За своєю природою воно здатне виклика­ ти таку експресивність* слів, яка найбільш вразливо діє на емоції. Наприклад: І в блискучім уборі При величній тишині Ніч іде за сині гори В край, де сплять огненні дні. Вслід за нею позлотистим Роєм в’ються зграї снів... Д ієслова в цьому уривку вірша вжиті в переносному значенні (За М. Пентилюк). 3. Поясніть лексичне значення слів експресивність, емоції.

Ф

Ж(?о)іча лаіїо(іаіїіо)іізі Випишіть із підручників української і зарубіжної літератур приклади вживання дієслова в переносному значенні. Поміркуйте, для яких стилів мовлення характерне вживання слів у прямому, а для яких — у переносному значеннях. 49


Розвиток, мовлення. § 13

90

Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини, виконання дій, роздуму дискусійного характеру 1. Розгляньте подану таблицю та пригадайте особливості кожного з типів мовлення.

Розповідь Тип мовлення, за основу якого взято часові відно­ шення, розвиток подій, процесів; повідомлення про дії предмета в певній послідовності. Мета розповіді —переда­ ти перебіг розвитку подій у певних просторових і часових умовах. З-поміж ознак розповіді можна визначити: використання дієслів-ирисудків; послі­ довність присудків відпо­ відно до розвитку дій; основна думка тексту найчастіше передається в заголовку.

Опис Тип мовлення, що перед­ бачає розкриття ознак предмета (постійних, од­ норідних). Перерахування ознак від­ бувається в різній послі­ довності залежно від мети висловлення, ком­ позиційної структури, теми й плану тексту. Виокремлюють науковий, художній, діловий описи. Структура описів однако­ ва: оцінка (оцінювання), загальний вигляд, при­ значення предметів, про­ цесів, явищ, подій тощо.

Роздум Тип мовлення, мета якого —виявлення при­ чинових зв’язків між фактами, подіями, яви­ щами. Основна мета розду­ му — ствердження або обгрунтування якоїсь тези за допомогою ар­ гументів. Структура роздуму така: теза, докази (аргумента­ ція) і висновок. Докази бувають прямі (тезу об­ ґрунтовують безпосе­ редньо) і непрямі (тезу доводять через спросту­ вання протилежних ду­ мок).

2. Чим тексти розповідного й описового характеру відрізняються від те кету-роздуму? 3. У чому полягають особливості побудови кожного з типів мов­ лення? Назвіть їх. 4. Які мовні особливості кожного з типів мовлення? Перед вами три тексти, кожен із них — опис. Прочитайте їх виразно. Чим опис процесу виконання дій відрізняється від опису зовнішності лю­ дини. Скористайтеся поданими реченнями й ключовими словами та словосполученнями. 50


1. М ета твору-опису зовнішності людини — описати ... , а творуопису процесу виконання дій — .... 2. Якщо проаналізувати слова, які використано у творі-описі про­ цесу виконання дій .... 3. Опис процесу виконання дій має такі структурні складники .... 4. Особливість розвитку дії у творах-описах процесу виконання дій полягає в тому, що .... Ключові слова та словосполучення: описати зовнішність, показати зв’язок між характером і зовнішністю людини, зобразити дії та процес праці, дієслова й прислівники, наступна думка додає до сказаного щось нове. Текст 1. Перше, що вражало в цій кімнаті, була похмура пітьма. Але не треба було багато світла, щоб роздивитися внутрішність цієї чима­ лої за розміром і досить охайної кімнати: у ній, власне, нічого не було. При одній стіні тулилася звичайна розкладачка, у кутку коло вікна вкляк кухонного типу стіл, застелений зеленим папером, на ньому — лампа, олівці на мідній підставці, попільниця. Коло столу приліпився єдиний у хаті стілець. Коло другої стіни, уже зовсім несподівано, роз­ містився старовинний інструктований комод з опуклими шухлядами й круглим будильником зверху. — Вас дивує спартанська простота мого житла? — сказав господар, присуваючи гостеві стільця й сам сідаючи на розкладачку. — Але кож­ не життя має свій стиль. У повітрі кімнати чувся ледве помітний, чудний запах. У ньому було щось гіркувате й легке, як павутинка на тлі прозорого неба. Можливо, то був дух давно розлитих пахощів, дивно поєднаний із запахом житла, або повільні випари давніх тканин чи килимів, замкнених, може, у ста­ ровинному комоді (За В. Підмогильним). Текст 2. Це починається околиця того міста, де в одній із кімнат ба­ гатющого тутешнього музею перед нами постане Мадонна... Уявляється нам вона близькою до полотен відомих майстрів, мабуть, відчутна буде в ній школа ота або ота чи, може, постане якраз у свіжості новизни й неповторності: намальована соковитими, яскравими фарбами на небесно-блакитному тлі, під яблуневою гілкою, обтяженою плодами, хай би, однак, хоч віддалено нагадала собою ту нашу пречисту, що пер­ шою відкрилася нам у дитинстві й що досі стоїть перед очима кожною своєю барвинкою, виразом, настроєм. Злилася з малям усім своїм єством, до чогось дослухається й дивиться просто на тебе, наче каже: «Я ж знаю про тебе все». У її материнському погляді знаходили ласку, глибінь любові, стриману материнську гордість за своє дитя й ледь уловимий смуток 51


якоїсь, тоді нам ще не зрозумілої тривоги. З виду смаглява, наче при­ горіла десь від близького полум’я, а тло все таке ж чисте, небесне, як на тій порцеляновій, що ми колись бачили в художника й що була обкинута зверху ще наївним віночком із синіх волошок, наче сплете­ ним котроюсь із наших тернівщанських дівчат... (За О. Гончарем). Текст 3. Вишивана сорочка — улюблений одяг українок. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Уважалося, що ці символи відводять від людини хвороби й нещастя. І сама тка­ нина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки «муліне». їх треба спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки необхідно гарненько пропо­ лоскати й висушити. Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ни­ ток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент завширшки й, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви. Утягнувши нитку в голку, можна братися до вишивання. Уколювати нитку потрібно у велику дірочку канви й виколювати нижче в дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зро­ бити такі самі стібки назад но тих же проколах, косі стібки ляжуть в ін­ шому напрямку й утворять хрестики. Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці ви­ шивки (3 журналу). § 14

^2

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів 1. Прочитайте речення. Випишіть дієслова. Визначте, у якому ре­ ченні дієслово означає дію, що відбувається. У якому реченні йдеть­ ся про дію, що відбуватиметься за певних умов чи обставин? У якому реченні висловлено наказ або спонукання до дії?

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 2. Пішов би в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б ста­ рому. 3. Я так її, я так люблю мою Україну убогу (Т. Шевченко).2 2. Визначте спосіб виписаних дієслів. Назвіть їхні змінювані морфо­ логічні ознаки (особа, число, рід).

§ О

52

.З а п а м 'л іг іа й г ііе ! Д ій с н и й спосіб означає дію , яка дійсно відбулася, відбувається або відбудеться (говорив, говорю, говоритиму). Дієслова дійсного


способу теперіш нього та майбутнього часу змінюються за особами й числами, минулого часу — в однині за числами та родами. Д ієслова умовного способу вказують на дію, яка може відбутися за певних умов або обставин (г о в о р и в би, г о в о р и л и б ). Умовний спосіб утворюється від дієслів минулого часу за д о пом огою ча ст­ ки б и (б ), яка може стояти після дієслова чи перед ним або відді­ лятися від нього кількома словами. Н аказовий спосіб означає наказ, заохочення й спонукання до дії. В українській мові є три форми наказового способу: 1-ш а особа м нож ини (с п р и й м а й м о , г о в о р ім о , с л у х а й м о ), 2 -га особа однини (с п р и й м а й , го в о р и , с л у х а й ), 2 -г а особа м нож ини (сп р и й м а й т е , говоріть, слухайт е).

Для урізноманітнення мовлення в значенні наказового способу можуть уживатися дієслова інших способів: ум овного (З а т е л е ф о ­ н у в а в б и ти б а б у с і, непо коїт ься ст аренька), дійсн ого ('Чи н е даст е м е н і н о м е р т елеф ону В а ш и х бат ьків?). Дієслова наказового с п о ­ собу здебільш ого використовують у текстах оф іційно-ділового сти­ лю, у наказах і розпорядженнях.

Ц е наш а к р а їн а ! 1. Прочитайте виразно вірш. Випишіть дієслова. Визначте їх спосіб і час.

*** Якби я втратив очі, Україно, То зміг би жить, не бачачи ланів, Поліських плес, подільських ясенів, Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно. У глибині моїх темнот і снів Твоя лунала б мова солов’їно; Той світ, що ти дала мені у віно*, Від сяйва слова знову б заяснів. А глухоти не зможу перенести, Бо не вкладе ніхто в печальні жести Шум Черемоша, співи солов’я. Дивитися на радощі обнови, Та материнської не чути мови — Ото була б загибель-смерть моя. Д . Павличко 2. Поясніть правопис підкреслених слів. 53


P oJofiia в гft ifп і 94

1. Розляньте таблицю. Сформулюйте правила творення дієслів на­ казового способу.

2-га особа 1-ша особа 2-га особа

ОДНИНИ

-и пиши, говори

множ ини -ім (о) пиш імо, говорімо множ ини -іть пиш іть, говоріть

= о (нульове закінчення) співай, танцю й

-мо співаймо, танцю йм о

-те співайте, танцю йте

2. Утворіть від слів думати (І група), чекати (II група), просити (III гру­ па) дієслова дійсного, умовного й наказового способів. Складіть із ними три-чотири речення.

95

Спишіть речення, завершуючи думку.

1. Якби я правильно записав домаш нє завдання з історії, то ... . 2. Я к би там не було, а .... 3. Щоб правильно виконати завдання, необ­ хідно .... ф

Ш ворка ла6о(іапіо[ііл Складіть діалог (чотири-п’ять реплік), узявши за початок одне з речень вправи 95.

м

Л (гавописний nfiatctfluicifM. 96

1. Спишіть текст. Розставте розділові знаки. Підкресліть дієслова й визначте їх спосіб, вид і час.

Слово ніжне будить у нас людину. Слово ніжне сходить зорею та яскравіє доки людина живе для добра доки мудрість і праця квітчають землю доки живе в людині жага творення... Людина опоетизовує найдорожче увічнює його в слові. Вона хоче словом сказати всьому світові про свої найглибші почуття й зоряні мрії. Людина вибудувала з минулого в прийдешнє золотий міст яким спішать у серця посланці людяності й любові —слова (За І. Вихованцем). 2. Замініть усі дієслова дійсного способу дієсловами умовного спо­ собу. Як змінився зміст тексту?

Жворіча. ла<5о{іаіїіо[іія Виконайте завдання на вибір. • На уроках української літератури ви вивчали байки Л. Глібова. Випишіть із них п’ять-шість прикладів дієслів умовного способу. Скажіть, яку дію означають дієслова умовного способу. 54


•

ду

Проаналізуйте один із параграфів підручника географії щодо ви­ користання дієслів різних способів. Який спосіб дієслова вико­ ристовують автори, коли формулюють завдання, а який — коли пояснюють навчальний матеріал? Поясніть, чим зумовлений такий вибір форм дієслів.

Утворіть від поданих дієслів усі форми наказового й умовного спо­ собів.

Робити, стояти, хворіти, побачити, бриніти, лити, святкувати, описати, нести, зустріти, летіти. 1. Прочитайте приказки та прислів’я. Визначте спосіб ужитих дієслів і з ’ясуйте їх стилістичну роль.

1. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. 2. Знайшов — не скач, згубив — не плач. 3. їж борщ з грибами, держи язик за зубами. 4. Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме. 5. Не журись, козаче, нехай твій ворог плаче. 6. У чужий край не залітай, щоб крилечка мати. 2. Як ви думаєте, чому в приказках і прислів’ях найчастіше вжива­ ються дієслова наказового й дійсного способів?

Ц ф Ц М овленнєвий евіикеві дд

1. В українській мові існує чимало способів висловити прохання, за­ уваження або наказ. Які це способи, ви дізнаєтеся, проаналізу­ вавши подані приклади. Прочитайте їх і поясніть, у якій ситуації спілкування доречним є кожен із прикладів і як він характеризує мовця.

Дозвольте зауважити! Будьте люб’язні! Даруйте! Вибачте! Даруйте на слові, якщо для Вас не обтяжливо, не гнівайтеся, будьте такі ласкаві, прийміть мою щиру вдячність, прошу вибачення, не переймайтеся таки­ ми дрібницями, не зловживатиму Вашим часом, ходіть здорові, зро­ біть приємність, вибачте за турботу, бувайте здорові. 2. Поясніть, яка інтонація характерна для речень із дієсловами наказо­ вого способу.

М овленнєвий еніикені ^00

1. Прочитайте правила «Як правильно робити компліменти й відпо­ відати на них». Проілюструйте кожне з них прикладом.

Люди повірять вашим компліментам, якщо ви будете дотримуватися деяких правил. 55


1. Ніколи не говоріть компліментів, якщо вам що-небудь потрібно. 2. Ніколи не перебільшуйте. Надмірні похвали рідко викликають у співрозмовника довіру. 3. Ніколи не відповідайте на сказаний вам комплімент таким самим. 4. Ніколи не хваліть очевидне — так навіть найщиріший комплі­ мент звучить фальшиво. 5. Якщо ви говорите комплімент, спробуйте утриматися від реко­ мендацій і повчань. 6. Уникайте доповнень після компліменту. 7. У компліменті варто уникати подвійного змісту. 8. Ураховуйте самооцінку людини. Пам’ятайте, що необхідно вра­ ховувати власну думку людини про риси характеру, зовнішній вигляд, поведінку та ін. 9. Говоріть компліменти невимушено. 10. Не робіть пауз. 11. Використовуйте третю особу: компліменти, сказані одній людині для того, щоб вони неодмінно були передані іншій. 12. Якщо хтось похвалив вашого знайомого, не соромтеся якомога швидше передати йому ці слова. 13. Натякайте. 14. Говоріть компліменти ніби зовсім випадково. 2. Запишіть якнайбільше компліментів, адресованих однокласниці або однокласнику, мамі або татові, директору школи або вчительці. Не забувайте імена й імена та по батькові поставити в кличному відмінку.

§ 15

Безособові дієслова Прочитайте текст. Спишіть. Підкресліть дієслова, визначте їх вид, осо­ бу та спосіб.

К. Крижицький. Українська ніч. 1895 р. 56

Поглянеш на розсипані хатки, на завіяні снігом лужки та діброви, на мовчазні під місяцем верби, на притих­ лі садочки й криниці — і звідусіль ско­ лихнеться, оживе чиєсь кохання. Отак від хати до хати, від стежки до стежки йтимеш давніми чи свіжими слідами його, неждано стрічатимешся з ним, як он із тією парою, що йде закутана од­ ним кожухом (За М. Стельмахом).


^02

Прочитайте текст. Випишіть дієслова, що означають дію безвідносно до особи. Порівняйте такі дієслова з особовими формами.

Вечоріє. Надворі січки на цілий тиждень нарізано, дров цілий стос* нарубано, води повну діжку наношено. У хаті також усе напе­ чене та наварене. Такі тут пахощі, що хоч би й святим був, не втри­ маєшся — згрішиш і покуштуєш чогось смачного, як мама не бачать (За У. Самчуком). Запам 'м найтне! Б е зо с о б о в і д іє с л о в а означають процес, не пов’язаний з певною особою, явища природи (вечоріє), переживання (горює), фізичний стан людини (морозить). Вони не змінюються за особами, числами й ро­ дами. У реченні безособові дієслова завжди виконують роль головного чле­ на — присудка, при якому ніколи немає підмета. Речення, у яких присудок виражений безособовим дієсловом, нази­ вають б е зо со б о в и м и . Прочитайте речення. Спишіть. Підкресліть безособові дієслова, визнач­ те їх вид і час.

1. Знову розвиднилось. Показалося сонце (О. Гончар). 2. Запахло дужче осінню (А. Головко). 3. У лісі посутеніло. Настав вечір. (М. Ко­ цюбинський). 4. Видно було його навіть із далекої Хортиці (А. Кащен­ ко). 5. Надворі добре розвидняється, хоча до сходу сонця ще далеко (М. Коцюбинський). ^04

Прочитайте дієслова. Складіть речення так, щоб у першому дієслово було особовим, а в другому — безособовим.

Тиснути, повернути, терпіти, займатися, нахмарити, гриміти, го­ ріти. 105

1. Прочитайте текст.

Знову грякнуло, затріщало, застукотіло над головами. Злива дужчала. Стало темно, як пізнього надвечір’я. У небі трахкотіло, грюкало, тріщало, гупало. Здригалася, коливалася земля. Здавалося, цьому буйству й ша­ ленству не буде кінця (За В. Маликом). 2. Випишіть безособові дієслова. 3. Поясніть лексичне значення слова надвечір’я. 57


§16

Способи творення дієслів

Л /ш гацайіпе ! Які ви знаєте способи творення слів? Наведіть приклади.

ІЯІ

З а ла м ягііайгііе! Дієслова можуть утворюватися від різних частин мови. В українській мові дієслова утворюють за допомогою таких способів творення: префіксального: помити , полити , зл и ти ; суфіксального: купувати, розказуват и ; префіксально-суфіксального: постукувати, потроїти. Префіксальним способом дієслова утворюють тільки від основи дієслів, причому до однієї твірної основи може приєднуватися значна кількість префіксів, які надають дієслову іншого значення: зайти, прийти,

О

вийти, перейти, підійти, надійти, зійти, дійти, відійти, обійти.

Це найбільш продуктивний спосіб творення дієслів. Суфіксальним способом утворюють дієслова від: ДІЄСЛІВ

ст укат и —> ст укнут и , посилити —» посилювати

ім е н н и к ів

зим а —> зим уват и , коса —> косити , мова —> мовит и

п р и к м е т н и к ів блідий —» бліднут и, блідніти; синій —> синіти, синит и ч и с л ів н и к ів

двоє —> двоїтися, четвертий —> чет верт уват и

з а й м е н н и к ів

ти —> т икат и , ви —> викат и

в и гу к ів

ох —> охат и , ой —» ойкати

Префіксально-суфіксальним способом утворюють дієслова від: д іє с л ів

ходит и —> походжати, бігти —> підбігати

ім е н н и к ів

зброя —> озброїти, зем ля —»заземлит и

п р и к м е т н и к ів

власний —> привласнит и, більший —> перебільш уват и

ч и с л ів н и к ів

двоє —> подвоїти

з а й м е н н и к ів

свій —> засвоїти

106 Утворіть від дієслів за допомогою префіксів інші дієслова за зразком. Нести, везти, мити, рити, говорити, писати, купити, берегти, вести.

Зразок: нести — принести, віднести, знести, перенести, винести. ^ 0^

1. Прочитайте приказки та прислів’я. Утворіть дієслова від виділе­ них слів префіксальним і суфіксальним способами.

1. Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. 2. Без здоров’я нема щастя. 3. Здоров’я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо. 58


4. Бережи одяг, доки новий, а здоров’я, доки молодий. 5. Веселий сміх — здоров’я. 6. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — проживеш довгий вік на землі. 2. Поясніть написання дієслів з н е. 3. Доберіть до підкреслених дієслів антоніми. 108

1. Прочитайте текст. Визначте спосіб творення виділеного дієслова.

Треба берегти хребет і запам’ятати, що він розвивається до двадцяти одного року. Особливої уваги вимагає профілактика сколіозу , адже йо­ го може спричинити незручне довготривале сидіння в одній позі під час занять. Щоб не було сколіозу й проблем із зором, треба кожного дня ви­ конувати фізичні вправи й вести активний спосіб життя (3 енцикло­ педії). 2. Доберіть до підкреслених іменників спільнокореневі дієслова. Виконайте їх розбір за будовою. Утворіть дієслова від поданих слів. Складіть із ними чотири-п’ять ре­ чень.

Червоний, сніданок, кров, спів, оберіг, білий, густий, ква, ей, фу. ^ ^0

Прочитайте слова. Доберіть до них дієслова з протилежним значенням за зразком.

Зчепити, принести, роззутися, увімкнути, ввезти, озброїти, відкри­ ти, зійтись, недоїсти.

Зразок: зчепити — розчепити, принести — віднести. § 17

Ш

Правопис дієслів. Не з дієсловами (повторення). Правопис -ться, -ш ся в кінці дієслів. Літери е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідміни, ь у дієсловах наказового способу Пригадайте правила написання н е з іменниками й прикметниками. Використовуйте для прикладів подані нижче прислів’я.

1. Не краса красить, а розум. 2. Перемагайте труднощі розумом, а не­ безпеку — досвідом. 3. Учений іде, а неук слідом спотикається. 4. Питай не старого, а бувалого. 5. Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає. 6. Мудрої книги мова — не полова. 59


ІР*

3 апам лгііайгііе!

щ

Ознайомтеся з алгоритмом «Написання не з дієсловами». Доберіть власні приклади на правопис не з дієсловами.

О

Для того щоб визначити, як пишеться не з дієсловом, міркуйте за зразком. Я КЩ О :

1 ) дієслово без не не вживається (ненавидіти, нехтувати)-, 2 ) дієслово має префікс н е д о -, який надає значення неповної дії (н е ­ доказати, недолюблювати)-, 3) якщо дієслово можна замінити синонімом без не (неславити — ганьбити; непокоїтися — хвилюватися),

І

то не з дієсловом пишеться разом. ЯКЩ О ЦЬОГО ЗРОБИТИ НЕ МОЖНА, то не з дієсловом пишеться окремо. 112

Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (Не)хочеш почути поганих слів, (не)кажи їх сам. 2. Краще (не)договорити, ніж переговорити. 3. Знаєш — кажи, (не)знаєш — мовчи. 4. Коли сам добре (не)знаєш, то (не)говори. 5. Не варто (н е х т у ­ вати порадами друзів. 6. Слово (не)горобець: випустиш — (не)впіймаєш. 7. Що вимовиш язиком, те (не)витягнеш і волом (Народна мудрість). 113

Прочитайте слова. З ’ясуйте значення невідомих слів, користуючись тлумачним словником. З двома з них складіть речення.

не любити не чути не говорити не хворіти •О

нереститися нездужати нервувати неславити

М овленнєвий еїникепі Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Поясніть правопис не з дієсло­ вами. Доберіть чотири-п’ять прикладів, які б ілюстрували написання не з дієсловами. Складіть діалог, що доповнював би подану інформацію.

Розмовляючи з ким-небудь, важливо зосередитися на темі бесіди, підтримати її плавність, зробити цікавою. Жартувати потрібно обе­ режно, щоб нікого не образити. Треба не залишати без уваги ні людей похилого віку, ні дітей. Не можна не реагувати на запитання й не від­ 60


повідати на них. Розмову треба вести так, щоб усі присутні могли взя­ ти в ній участь. Не годиться відповідати на запитання лише «так» чи «ні». Обов’язково треба додати ще кілька слів (З підручника). Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання н е з дієсловами. Складіть речення з двома-трьома словосполу­ ченнями.

(Не)відкладати на завтра, (не)дочути головного, ніколи (не)горювати, (не)боятися перешкод, (не)здужає сусідка, (не)вдався на зріст, (не)наважитися подивитися на квіти, (не)навидіти брехню. 116

я с н і т ь лексичне значення дієслів і складіть із ними словосполу­ чення за зразком.

Недобачати, не добачати, недоказати, не доказати, нездужати, не здужати, недоказувати, не доказувати. Зразок: Недобачати — погано бачити. Давно став недобачати. Не добачати — не помічати. Не добачати своїх помилок. 1. Прочитайте текст. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть на­ писання не з ужитими в тексті дієсловами. Доберіть заголовок. Яку мету ставив перед собою автор, створюючи текст?

Про користь розділових знаків Чоловік загубив кому й почав боятися складних речень, шукав простіші фрази... Потім він загубив знак оклику й почав говорити тихо, рівно, з однією інтонацією. Його вже (ні)що (не)бентежило, (не)радувало, він став (не)емоційним, пасивним. Потім він загубив знак питання й перестав запитувати. Жодні події (не)викликали в нього цікавості, де б вони не відбувалися. Ще через кілька років він загубив двокрапку й перестав пояснюва­ ти людям свої вчинки. Урешті в нього залишились одні лапки. Він (не)міг висловити жодної власної ідеї, увесь час когось тільки циту­ вав. Так він зовсім розучився думати, а потім загубив і крапку. Бережіть розділові знаки! Це — важливий засіб висловлення думок (За О. Каневським).234 2. Доберіть синоніми до слів важливий, думати, говорити. 3. Назвіть мовні засоби зв ’язку речень у тексті. 4. Наведіть приклади речень, у яких перестановка розділового зна­ ка впливає на зміну змісту. 61


£££

Замініть подані речення й словосполучення дієсловами з преф ік­ сом не. Складіть речення з дібраними дієсловами.

1. Сказати не все, що планувалося. 2. Хвилюватися перед якоюсь подією. 3. Відчувати до когось почуття ворожнечі. 4. Бути не зовсім здоровим. | 0І

З а п а м ят п а й й іе !

'Ш О

У дієслівних формах, що закінчуються на -ш або -ш ся, м ’який знак не пишуть: пишеш, смієшся. У 3-й особі однини й множини після т пи­ шуть м’який знак: сміється, повертаються. Л )г а в о п и с к и й п[іаісгііиіа{М

И 9

Відновіть прислів’я, уставляючи потрібні за змістом дієслова на -ться, -ш ся. Запишіть речення, використовуючи довідку. Визначте дієвід­ міну дієслів та інші морфологічні ознаки.

1. Багатій не ... , чим убогий .... 2. Силуваним конем ... . 3. Людина людиною ... , а дерево — землею. 4. Держись за гриву, бо за хвіст ... . 5. У ноги ... , а за п’яти кусає. 6. Повний колос униз ... , а порожній угору ... . 7. З добрим поживеш — добре й переймеш, з лихим ... — і свого .... (Народна творчість).

Довідка: дивиться, живиться, не доробишся, тримається, не вдер­ жишся, кланяється, гнеться, пнеться, зійдешся, позбудешся. Ц е ка т а к р а їн а ! 120

1•

Прочитайте текст. Поясніть правопис дієслів на -ться.

К. Трутповський. Сцена біля криниці.

1893 р. 62

Скільки на українській землі кри­ ниць і колодязів! Трапляються мону­ ментальні колодязі, які будували дов­ го, ґрунтовно, з вигадкою. Альтанки над ними прикрашають химерними дранковими сплетіннями, вигадливою різьбою, півниками. Вода — вічне оновлення, продовження життя, яке неможливе без об’єднання двох. Об’єднання чистого й цнотливого, як джерельна вода. Нарубки часто до­ мовляються про побачення з дівчата­ ми біля джерел і криниць, перші зна-


йомства також нерідко відбуваються біля води. Вона міцно з ’єднує серця, про які люди незабаром скажуть: «Вони між собою нерозлий­ вода» (За В. Супруненком). 2. Поясніть уживання розділових знаків в останньому реченні тексту. 3. Розберіть два-три дієслова (з а в и б о р о м ) як частину мови. 4. Випишіть із тексту дієслова й визначте їх вид і дієвідміну. Запишіть їх у формі 2-ї особи однини й множини.

Л {іигск}айніе / У закінченнях дієслів у формі 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини І дієвідміни пишемо є (є), II дієвідміни —и ( ї) : пишуть — пиш еш , пиш е, пиш емо, пишете; кричати — кричиш, кричить, кричимо, кричите.

ш

ЖПА

Л )габописний п^ісиспгшсцм. 1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Поясніть свій вибір.

1. Хата без господаря тул..ться до горя й не може зблиснути вікнами надій (В. Крищенко). 2. Українське слово не просто заявило про своє воскресіння, а дов..ло на повен голос, що воно — велике слово велико­ го народу (Б. Харчук). 3. Чу..ш, пісня лунає, ти мимохіть тягн..шся вслід за нею — вона старіша від тебе на тисячоліття й на тисячоліття молодша (І. Драч). 4. Ніхто не придумав розлуку, То в осінь приходить зима (Г. Чубач). 5. Н езабутнє — забуд..ться. Н емож ливе — не здійсн..ться. Навіть чисте забрудн..ться, тільки пісня залиш..ться (Г. Чубач). 2. Визначте розряд за значенням використаних у реченнях займен­ ників. 3. Поясніть значення слів м и м о х ід ь і мимохіть.

З а п а м д н їа й и ге! О

У дієсловах наказового способу після д , т, з, с, л, н перед -м о , -те пишемо знак м ’якшення: сядьте, станьте, зл а зьм о . Після б, п, в, м, ф, ж , ч, ш \ р знак м ’якшення не пишемо: вда рм о, ставмо.

Л д а б о п и ск и й пДсисгіІикцм 122

Спишіть речення, уставляючи, де потрібно, м ’який знак.

1. Ступай упевнено, не бійся, відважним буд.. , несхитним буд.. (О. Лупій). 2. Кажу собі: «Не вір., неправді!» (Г. Чубач). 3. Попри хмари-чвари, попри сірі будні, ти кладеш., на душу гарне слово «Буд..мо!» (М. Сом). 63


123

Завдання для самоперевірки.

1. Дієслово — це А самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета та відповідає на питання що робити? що зробити? Б самостійна частина мови, що вказує на особу, а також на предмети, ознаку, кількість, не називаючи їх конкретно В службова частина мови 2. Правильно визначено синтаксичну роль дієслова в рядку

А Б В

довкола. Ш у м и т ь с о с н о в и й л і с довкола. Шумить сосновий ліс довкола (В. Яворівський).

Ш у м и т ь с о с н о в и й л іс

3. Дієслова недоговорити, недописати, недогодувати, недосидіти, недочути пишуться з не разом, бо А без не не вживаються Б мають складений префікс недо-, який надає значення непов­ ної дії В їх усі можна замінити синонімом без не 4. Дієслова зустрічав, святкував, дивилася, купувала, іти вжито у формі А минулого часу Б майбутнього часу В теперішнього часу 5. Дієслова летіти, говорити, робити, бачити, знаходити нале­ жать до А І дієвідміни Б II дієвідміни В І та II дієвідмін 6 6. Визначте, у якому рядку допущено помилку в написанні діє­ слів А виїжджає, чеше, колише, в’яжиш, верти Б даєш, печеш, свистиш, заводиш, володієш В носиш, народжуєш, ладиш, ходиш, ловиш

64


7. Дієслова давала б, їла б, відповіла б, видала б, сходила б ужито у формі А умовного способу Б дійсного способу В наказового способу 8. Дієслова, які означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без участі особи, явища природи (вечоріє), переживання (горює), фізичний стан людини (морозить), називають А особовими Б безособовими В неозначеною формою дієслова 9. Дієслова загаси, привітай, нехай відпочивають, відповідайте, до­ поможіть ужито у формі А умовного способу Б дійсного способу В наказового способу 10. В українській мові дієслова творяться за допомогою А суфіксального, префіксального, префіксально-суфіксального способів творення Б суфіксального й префіксального способів творення В префіксального й префіксально-суфіксального способів тво­ рення 11. Дієслова ойкнути, червоніти, вечеряти, синіти утворені за допо­ могою А суфіксального способу творення Б префіксального способу творення В префіксально-суфіксального способу творення 12. Визначте, у якому рядку подано синоніми до слова вередувати А капризувати, комизитися, коверзувати Б бродити, никати, тинятися В мипгіти, мигати, моргати

65


Р озвит ок м о вле н н я (Яї----- ■ ---— * § 18 Усний вибірковий переказ тексту наукового стилю мовлення Л ^гига^айніе ! Назвіть мовні особливості наукового й публіцистичного стилів мов­ лення.

124

Прочитайте текст і проаналізуйте за планом.

План 1. Визначте тему й основну думку тексту. 2. Який тип .мовлення покладено в основу тексту? 3. З ’ясуйте стиль мовлення. Доведіть свою думку. 4. Випишіть із тексту біологічні терміни. Поясніть їх значення. 5. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті. 6. Запишіть складний план тексту. Чому опадає листя? У широтах помірного клімату осінь є проміжком між літом — періо­ дом найбільшої активності живих істот, і зимою — періодом завмирання життя. Осінь — відповідальний період у житті природи, коли її сили мобілізовані для продовження життя. Одна з прикмет осені — листопад*. Спершу зелене листя стає жов­ тим і багряним, а тоді, легко занесене поривами вітру, залишає дерево. Листя рослин виконує найважливішу функцію в біосфері : викори­ стовуючи сонячну енергію, воно синтезує поживні речовини й виділяє в атмосферу кисень. Проте це може бути здійснене лише тоді, коли є тепло, волога та світло. Рослина, листя якої активно працює, вразлива, коли настають холоди. Адже для фотосинтезу* потрібен постійний приплив великої кількості води. Під час зниження температури повітря й ґрунту холод здатний знищити незахищену рослину, перетворивши

66


воду в її клітинах на лід. Щоб цього не сталося, рослини позбуваються надміру вологи й скидають листя (За О. Васельковським). 125

^' Прочитайте визначення. Зробіть висновок, чим відрізняється вибірковий переказ від детального.

Вибірковий переказ — вид переказу, що передбачає вибір із сприйнятого тексту певної інформації. Детальний (докладний) переказ передбачає відтворення змісту тексту повністю (без пропуску окремих деталей), послідовно (не по­ рушуючи порядку дій) і правильно (точно називати імена, факти, ок­ ремі назви). 2. Визначте етапи підготовки й відтворення переказу.

^20

1. Прочитайте поради, які допоможуть вам якнайкраще переказати текст. Зіставте сформульовані поради з етапами підготовки й від­ творення переказу.

Коли сприймаєте текст перший раз, визначте: • у якому стилі й жанрі написаний текст; • про що в ньому йдеться; • яка його тема й основна думка. Під час другого проелуховування, використовуючи відповіді, отримані під час первинного сприймання тексту, зафіксуйте: • логічну послідовність викладу змісту тексту; • ключові слова, що містять основну інформацію тексту (д іє­ слова для розповіді; прикметники для опису; слова, які нази­ вають або перераховують аргументи, для роздуму); • засоби мовного зв’язку. Обдумуючи зміст переказу: • складіть (для себе) план тексту, формулюючи назву кожної частини й добираючи факти (перераховуючи ключові слова), які важливі для розкриття основної думки тексту; • продумайте початок і завершення тексту, перехід від однієї частини до іншої; • пригадайте мовні засоби, використані автором для передачі змісту; • ураховуйте стилістичні й жанрові особливості тексту.23 2. Сформулюйте поради для однокласників, які допоможуть у са­ моперевірці. 3. Усно перекажіть фрагмент самостійно дібраного тексту про географічні відкриття. 67


^

Л*еприкмстиик ...З’явився серед дієслів Д ієприкмет­ ник. І всіх, хто вмів виконувати дієслівну й прикметникову роботу, стали називати дієприкметниками.

І. Вихованець

§ 19

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Л /іигауайіие / 1. Яка частина мови вказує на ознаки предмета? Наведіть приклади. 2. Як називається особлива форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією? Наведіть приклади. -^27

1-

Порівняйте квіти, зображені на малюнках. Доберіть до них по кілька означень, користуючись довідкою.

Довідка: червона, свіжа, весела, духмяна, яскрава, тьмяна, доглянута, полита, засохла, умита, занедбана, сяюча.

2. 3.

• •

Назвіть постійні ознаки квітки. Яких ознак вона набуває, коли на неї спрямовано певні дії: помита, полита, доглянута? Зіставте словосполучення: червона квітка, доглянута квітка. Дайте відповіді на такі запитання: Які слова в словосполученнях називають ознаки предметів? На що саме вказують ці ознаки? Чим вони відрізняються? Яке слово називає постійну ознаку предмета, тобто таку, що не залежить від впливу на цей предмет інших предметів? До яких частин мови належать слова червона, доглянута?

З а петлі яп іа й п іе! На ознаки предмета (квітки) вказують слова червона, доглянута. Пер­ ше слово позначає колір ( червоний), друге — ознаку за дією (догля­ дати). Ознака за кольором ( червона) є постійною, вона не залежить 68


від д ії інших предметів. О знака за дією (доглянута) передає вплив на предмет з боку іншого предмета чи особи ( квітка, яку доглянули). Отже, червона — це прикметник, доглянута — дієприкметник. Д іє п р и к м е т н и к— це особлива відмінювана форма дієслова, що пе­ редає ознаку за дією, яка розгортається в часі або мала місце в минулому, і відповідає на питання який? яка ? я ке ? які? Н а п р и кл а д : написаний твір, виголош ена доповідь, з ів ’яле листя, освітлені кімнати. Визначте, які спільні морфологічні ознаки мають прикметник і д іє ­ прикметник. Зіставте закінчення дієприкметників у поданих нижче словосполученнях.

1. Намальована картина — намальований пейзаж. Змінюються з а .... 2. Намальована картина — намальовані картини. Змінюються з а .... 3. Намальована картина — намальованої картини. Змінюються з а ....

Залом, лліайиіе! Дієприкметник і прикметник мають такі спільні морфологічні ознаки: відповідають на питання я к и й ? яка? яке? ( синій — синіючий, сивий — посивілий, сухе — посохле), змінюються за родами (доглянутий, догля­ нута, доглянуте), числами (доглянутий, доглянуті) й відмінками (доглянутий, доглянутого, доглянутому, доглянутий, доглянутим, на доглянутому). У реченні дієприкметник найчастіше виконує роль означення: Дерева стояли, рбтяжені снігом. Також дієприкметник може бути іменною частиною складеного присудка: Сонце палахкотіло, як багаття, але було повите легким серпанком (В. Шевчук).

^29

1- Прочитайте речення. Випишіть у перший стовпчик дієприкметники, а в другий — прикметники. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Медвяно пахне скошена трава (А. Малишко). 2. На купи листя, зібраного напередодні, висіявся легенький іній (В. Ажаєв). 3. Опале листя лежить горілиць — на теплу зиму (Народна прикмета). 4. Достиг­ ле яблуко само на землю падає (Прислів’я). 5. Глибокі яри ламаними складками підбігають до самого шляху (М. Стельмах). 6. На все чіпля­ ється квапливо легеньке павутиння (М. Рильський). 2. Поясніть правопис виділених слів. 3. Запишіть фонетичною транскрипцією слова легенький і паву­ тиння. 69


1. Складіть алгоритм розрізнювання прикметників і дієприкметників і, користуючись ним, запишіть спочатку словосполучення з прикмет­ никами, а потім з дієприкметниками.

Сміливий хлопець, переможений хлопець; скошена трава, духмяна трава; заплющені очі, блакитні очі; невичерпні багатства, утрачені багат­ ства; напрасований костюм, новий костюм; зелений гай, зеленіючий гай; вишитий рушник, яскравий рушник; білі хати, побілені хати; розпа­ лене вогнище, палаюче вогнище; сиве волосся, посивіле волосся. 2. Складіть речення з трьома-чотирма словосполученнями.

Запам лиіайгііе! Д ієприкм етники можуть утрачати дієслівні ознаки виду й часу та переходити в прикм етники: битий шлях, освічена лю дина. Такі прикм етники не мають пояснювальних слів. Пояснювальні слова вказують на наявність дієслівної ознаки, тобто на те, що це слово — дієприкметник: відкритий м ореплавцями острів. ^2 ^

1. Розподіліть словосполучення у два стовпчики: у перший — при­ кметники, у другий — дієприкметники.

Вдалий (день), знайдений (дівчиною), чутливий (до болю), накру­ чений (ткалею), зроблений (батьком), ошатний (юнак), попереджений (директором), здобутий (спортсменами), надувний (м ’яч), зумовле­ ний (обставинами). 2. Якщо ви правильно виконали вправу, то з других букв слів прочитає­ те закінчення вислову І. Огієнка: «Мова — ...».

•^32

1. Ознайомтеся зі зразком міркування. Визначте спільні та відмінні ознаки дієслова й дієприкметника.

Зр а зо к м іркування: У реченні Сад зеленіє дієслово означає дію предмета, що відбувається в момент мовлення. У реченні Розкинувся зеленіючий сад дієприкметник указує на ознаку за дією, яка відбува­ ється також у момент мовлення. У цьому й полягає відмінність між дієсловом і дієприкметником.2 2. Прочитайте словосполучення. Проаналізуйте два словосполучення за поданим зразком міркування.

Двері відчинили — відчинені двері, листа надіслали — надісланий лист, річка замерзла — замерзла річка, квіти зірвали — зірвані квіти, вірш прочитали — прочитаний вірш.

70


Запам зипайпіе! Д ієп р и км е тн и к має такі форми часу: теперішній (м алю ю чий, палаючий, співаю чий) і м инулий ( намальований, написаний, п р о сп і­ ваний); буває недоконаного ( тремтячий, сіяний, кручений) ] д о к о ­ наного ( вимовлений, зроблений, вивернутий) виду. Д ієп р и км е тн и к вимагає від іменника певного відм інка ( порізаний шматочками, підперезаний поясом)] може мати пояснювальні слова (н ап исан ий сьогодні лист, зір в а н і дівчатами квіти).

О

^23

Замініть словосполучення з дієсловами синонімічними з дієприкметни­ ками за зразком. Складіть речення з двома-трьома дієприкметниками.

В’януть високі трави, яблука дозріли восени, зібрали багатий уро­ жай, скосили комбайном пшеницю, вітер затихає поволі, поле чорніє вдалині, очолити колектив, умити дощем місто. Зразок: в ’януть високі трави — в’янучі трави. ^3^

1. Прочитайте дієприкметники, поставте до них питання. Доберіть до дієприкметників іменники, запишіть за зразком.

Падаючий — опалий, темніючий — потемнілий, достигаючий — достиглий, чорніючий — почорнілий, зеленіючий — позеленілий, змолотий — змелений. Зразок: падаюче листя (теп. час) — опале листя (мин. час). 2. 3. 4.

Поставте в дієприкметниках наголоси. Визначте рід і число дієприкметників. Складіть речення з двома-трьома словосполученнями.

Л /ш гауайпіе ! Щ о таке прикметник? Чим дієприкметник відрізняється від прикмет­ ника?

^33

Доберіть і запишіть по п’ять-шість прикладів прикметників і дієприкмет­ ників.

Записаний, дібраний, зігрітий, обли ти й ,.... Теплий, легкий, білуватий, величезний,....

ТйЗоіиа в па{іі 136 Знайдіть у кожному рядку «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

1. 2. 3. 4. 5.

І варіант Вмитий, вимитий, чистий. Відтворений, створений, відтворюючи. Намальований, мальовничий, малюючий. Гарантійний, гарантований, гарантуючий. Зволожувати, зволожений, зволожуючий. 71


1. 2. 3. 4. 5.

II варіант Схвильований, хвилюючий, хвилювати. Оновлений, оновлюваний, новий. Зібраний, збираючий, збирати. Одягнений, одягнутися, одягати. Зумовлюючий, зумовлений, зумовити.

Запам япіайпіе!

«

Д ієприкм етники можуть відрізнятися від прикм етників наголосом. Якщо слово має наголос на корені, то це дієприкм етник, якщ о на суфіксі — це прикметник. Н а п р и кл а д ; товчений — товчений. Слова гримучий, скрипучий, летючий належать до прикм етників. П рикметниками є слова типу неперем ожний, визвольний, о ся й ­ ний.

О

^37

1. Прочитайте слова, правильно їх наголошуючи. Визначте, які з них — прикметники, а які — дієприкметники. Складіть із ними речення.

Копчений — копчений, колючий — колючий. 2. Запишіть подані словосполучення. Поставте знак наголосу у виді­ лених словах. Поясніть їх значення.

Несказане побажання, несказанне бажання, неподоланий бар’єр, не­ подоланна армія.

Запам лпіайпіе! Щ об ваше мовлення стало яскравим, чітким і виразним, необхідно навчитися використовувати дієприкм етники. Стилістична роль дієприкм етників полягає в тому, що вони роблять висловлення стислим, плавним, виразним. Тому письменники використовую ть дієприкм етники в художніх творах, а журналісти — у публіцистичних текстах. Стислість фраз із дієприкметниками робить їх незамінними в текстах оф іційно-ділово­ го стилю. У науковому стилі дієприкм етники використовую ть для посилення до казо вості д ум о к. У розм овном у стилі д іє п р и км е тн и ­ ки використовую ть зрідка через їх «книжність».1 2 1. Спишіть текст. Визначте синтаксичну роль дієприкметників, від­ повідно підкреслюючи їх.

Золота осінь. Мідним листям заквітчана, спілими яблуками закосиче­ на, червоним верховіттям вінчана, сивим павутинням залентчена, отавою замаєна, стернями обперезана, цвіркунами обспівана (Б.-І. Антонич). 2. З ’ясуйте значення виділених слів. 72


ййр Жво[гча ла<5о{іагпо[іія -- ——

Розкажіть про свої враження від осіннього саду або парку. У розпові­ ді використовуйте дієприкметники пожовтілий, потемнілий, обсипа­ ний, зібраний, оголений.

^39

1. Спишіть прислів’я та приказки. Підкресліть дієприкметники, ви­ значте їх час, вид, відмінок, рід і число.

1. Обіцяного три роки чекають. 2. Лежачого не б’ють. 3. Під леж а­ чий камінь вода не тече. 4. Береженого й Бог береже. 5. Лякана ворона й куща боїться. 6. Приїзд нежданий — зате бажаний. 7. Вовк і лічене бере. 8. Грабований кожух не гріє. 2. Поміркуйте, чи можна виділені слова вважати дієприкметниками.

140

1. Визначте ознаки предметів за дією за зразком.

Вікно (відчинити), двері (зачинити), завдання (записати) на дошці, учень (читає), небо (темніє), урожай (зібрати), риба (смажити), листя (пожовтіти), букет (зрізати), підлога (вимити). Зразок: вікно (відчинити) — вікно відчинене. 2. Виконайте розбір трьох-чотирьох словосполучень: визначте голов­ не й залежне слово, від головного до залежного слова поставте питання.

14 1

1. Доберіть до іменників дієприкметники за зразком.

Бузок, лист, небо, досвід, клас, картопля, село, море, повітря, кіно­ фільм, книжка, сонце. Зразок: бузок (який?) квітучий. 2. Напишіть твір-мініатюру (шість-сім речень) з теми «Мої канікули», використовуючи дібрані дієприкметники.

14 2

1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку, доберіть за го­ ловок. Уявіть картину, намальовану автором тексту.

Катерина Білокур могла працювати над однією квіткою так довго, поки та не одцвітала. День за днем, пелюсточку за пелюсточкою вима­ льовувала шість червоних жоржин біля плетеного тину. Одного разу зняла із себе мережану хустку, зав’язала нею кущ ж ор­ жин у квітнику. Ні, не пасує. Нарешті знайшла місце для хустки: вона висітиме на тиночку, мовби забута ще звечора, припала росою. Тоді пейзаж у просвітку між квітами 73


буде ранковий, холоднуватий, сповнений блакиті, освітлений неяскравим світлом. «Забута» хустина зігріла картину теплом людської присутності, внесла в неї жанро­ вий відтінок. Художниця завжди малювала обмеже­ ні в просторі куточки городу, квітника, са­ ду. Тим часом малювала своє улюблене суцвіття — весняні, літні й осінні квіти в одному нероздільному вінку. Не маючи сама надто міцного здоров’я, вона особливо ревно любила дивуватися незбагненній силі землі, скропленій до­ щем і зігрітій сонцем: з малесенького зер­ К. Білокур. Колгоспне поле. нятка, укинутого в пухку ріллю, виростає 1948-1949 рр. отака краса! Десь беруться з води, землі й світла найтонші переливи червоного, жовтого, вишневого, рожевого, блакитного! (Д. Степовик). 2. Випишіть із тексту дієприкметники. Яку роль вони виконують у тексті? 3. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Розберіть їх за будовою. 4. Поясніть правопис виділених слів. 5. Доберіть п’ять-шість слів для словникового диктанту з теми «Пра­ вопис не з різними частинами мови».

Т о бопіа в г/гупі 143

1. Розгляньте репродукцію картини К. Білокур. Зіставте текст із своїми враженнями від картини. Що, на вашу думку, символізує забута хустка? 2. Продовжте текст своїми міркуваннями про «незбагненну силу землі».

4»-------- п § 20 Активні й пасивні дієприкметники ^44

Пригадайте, на яку ознаку вказують дієприкметники. Які з наведених дієприкметників указують на ознаку предмета, що діє, а які — на оз­ наку предмета, з яким щось роблять?

Любляча мати, зігрітий сонцем, зіграна п’єса, підписаний доку­ мент. 74


Занам л/па йіпе ! Дієприкметники бувають активні й пасивні. Активні дієприкм ет ники виражають ознаки особи або предмета, які самі щось робили або роб­ лять: перемагаючий спортсмен, пожовкле листя, граючий тренер. П а с и в н і дієприкм ет ники виражають ознаки того предмета, з яким хтось щось робить або робив: очікуваний подарунок, вишитий рушник, заварений чай. Активні й пасивні дієприкметники зберігають вид дієслова, від якого утворилися: сяють (щ о роблять? недок.) — сяючий (недок.), сказати (щ о зробити? док.) — сказаний (док.). Доведіть, що в першому стовпчику подано активні дієприкметники, а в другому — пасивні. Складіть речення з двома-трьома дієприкмет­ никами.

лалаючии сумуючий невмираючий прибулий збляклий позеленілий

наповнений народжений привезений передбачений розігрітий зшитий

1. Прочитайте виразно текст. Доберіть до нього заголовок. Визнач­ те тему й основну думку.

Тітка Ялисовета зустріла мене на порозі. Вона кинулася в комірчину до скрині й унесла цілу купу вишитих рушників. Червоні й чорні традиційні нитки переплелися, вимальовуючи на полотні дивні узори: темне розгалужене листя красувалося з червоними квітами й пишними ягодами. Унизу, оторочені лиштвою , витьохкували птахи. З хатини вичаланала старенька посивіла бабуся. З-під насуплених брів глянула на гостя, прошамкотіла: — Моє вишивання, моє гантуваннячко'. Ой, коли ж я ті ниточки заплі­ тала. Що ж це ти, Ялисовето, продаєш? Господь з тобою! Хіба ж можна!.. Розіславши на колінах злежаний рушник, бабуся перебирала давно зіткане, вишите полотно, ніби свої літа, переплетені на рушникові чер­ воними й чорними нитками. Сухі скарлючені пальці ледь-ледь тремтіли. Я заплатив тітці Ялисоветі за два рушники, обережно поклав їх до портфеля. Бабуся Домаха все ще сиділа згорблена на стільчику й перебирала сухими пальцями вишивку на рушнику. Мабуть, їй захотілося ще раз пройтися полотном, гаптованим у дівочі літа. 75


— Синку! — озвалася вона. — Візьми й мій рушник, тільки не треба грошей... Так дарую... Може, згадаєш колись бабу... А може, і людям розкажеш. На подвір’ї палахкотіла в чаруючих променях призахідного сонця стара груша, що росла біля хати. І досі ввижається мені та груша в багря­ ному відсвіті згасаючого сонця — постає раптом на рушнику, подаро­ ваному на згадку сивою бабусею (За І. Цюпою). 2. Визначте кількість мікротем у тексті. Як вони впливають на форму­ лювання теми? 3. Поясніть написання виділених слів. 4. Поясніть значення слів вичалапати й прошамкотіти. Доберіть до них синоніми. 5. Випишіть спочатку активні дієприкметники, а потім пасивні. Ви­ значте їх вид. 6 . Визначте синтаксичну роль двох-трьох ужитих у тексті дієприкметНИКІВ.

1. Проведіть заочну екскурсію до Музею вишивки. 2. Підготуйте розповідь про експонати ' музею, використовуючи діє­ прикметники. 3. Складіть діалог про заочну екскурсію до Музею вишивки. Доберіть до поданих іменників активні й пасивні дієприкм етники. Складіть речення з двома-трьома словосполученнями.

Колір, рушник, документ, повітря, погляд, листя, очі. 1. Запиш іть в один стовпчик словосполучення з активним и д іє ­ прикметниками, а в інший — словосполучення з пасивними д іє ­ прикметниками.

Оперуючий лікар, покритий імлою ліс, довго триваючий антракт, посаджена гречка, достиглі кавуни, мережана хустка, зеленіючий степ, скошена пшениця, посивілий дідусь, непрочитана книжка, яскраво розмальована писанка, засіяне ячменем поле, вимите скло, пошкодже­ не морозами дерево, куплені овочі, відчинене вікно. 2. Підкресліть другу букву іменників, які стоять після дієприкметників. Якщо ви правильно розподілили слова, то з підкреслених букв складете початок рядків з відомої пісні: «...оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов».

150 1 . Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки. 76


У країно..кий рушник пройшов крізь віки, с..мволізуючи гл..бину бе..межної любові до своїх дітей, до всіх, хто (не)черствіє душею. Він щедро прост..лений близ..ким і далеким друзям, гостям. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня була наповнена рушниками. їх дбайливо оберігали, ними хизувалися — гостям неод­ мінно показували посаг*, виготовлений дівчиною на виданні. Рушники бувають вишиті й ткані. Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожен регіон має свої від­ мінності у формі, способі виготовлення, оздобленні, кольоровій гамі (За В. Скуратівським). 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Визначте його тему. 4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників. 5. Підкресліть дієприкметники. Визначте, які з них належать до активних, а які — до пасивних.

Ф Ліво/іча ла6й[іа)пй(іІА Підготуйтеся до виступу на одну з пропонованих тем: «Краса й не­ повторність українських рушників», «Техніка виготовлення рушників у нашому регіоні», «Весільний рушник». Під час підготовки до виступу скористайтеся довідковою й художньою літературою, розпитайте своїх родичів або сусідів.

§ 21

15 1

Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис суфіксів дієприкметників 1. Прочитайте текст. Випишіть активні й пасивні дієприкм етники, а поряд — дієслова, від яких вони утворилися.

Вода... Її так багато на нашій планеті. Вона розлилася непізнаними морями, вирує нескінченними океанами, тече в стрімких, чаруючих рі­ ках і граючих струмках, невтримно нуртує в голубих озерах і дзюрко­ тить у звичайній лісовій копанці. Вона напоїла все живе й суще на зем­ лі й зробилася вірним супутником нестримного технічного прогресу, добрим джерелом квітування виплеканого хліборобом поля. Вода — невичерпне благо й дарунок природи (За 1. Падалкою). 2. Позначте граф ічно суф ікси, за допом огою яких утворилися дієприкметники. Зробіть висновок про творення дієприкм етни­ ків. 77


Запам. яніанпіе! Дієприкметники і

і

активні

пасивні

теперіш нього часу

минулого часу

утворюються від основи неоз­ наченої ф орм и дієслів докона­ (-юч-), -ач- (-яч-): палають — палаючий, ного виду за сумують — сумуючий допомогою суфікса -л^: від основи дієслів 3-ї ос. мн. тепер, ч. + -уч-

постаріти — постарілий, дозріти — дозрілий

теперіш ­ нього часу

минулого часу

>творюються від основи неозначе­ ної ф орм и дієслів за допомогою суф іксів

-ті-,- гі-, -ей-, -єн-, -пі-: прочитати — прочитаний, привезти — привезений, клеїти — клеєний, розігріти — розігрітий

Активні дієприкметники недоконаного виду теперішнього часу в укра­ їнській мові вживають обмежено. Виражене ними значення передають іншими мовними засобами, зокрема іменниками (головуючий на збо­ рах — голова зборів, відпочиваючий у пансіонаті — відпочивальник пан­ сіонату) або підрядною частиною складнопідрядного речення (л ю ­ дина, яка головує на зборах; люди, які відпочивають у пансіонаті).

^ 2

Виберіть із дієприкметників той, що утворився від поданого дієслова. Доведіть правильність свого вибору.

Порізати — порізаний, ріжучий, різаний; кипить — киплячий, кип’ячений; вивчають — вивчений, вивчаючий; збирати — зібраний, збираючий; підстригати — підстригаючий, підстрижений; виручати — виручаючий, виручений; зрадіти — зраділий, радіючий. Прочитайте дієприкметники. Визначте їх вид і час. Запишіть дієслова, від яких вони утворилися, за зразком. Складіть речення з двоматрьома дієприкметниками.

Працюючий, вивчений, засохлий, бачений, зігрітий, пофарбований, сполоханий, нудьгуючий, створений, пожовклий, посірілий, зростаю­ чий, зміцнений, вишитий.

Зразок: працюючий (акт. дієприкм., недок. вид, теп. час) —працюють; вивчений (пас. дієприкм., док. вид, мин. час) — вивчити. 78


154

1• Утворіть від поданих дієслів активні дієприкметники за зразком. У чому полягає особливість творення активних дієприкметників теперішнього часу? Провідміняйте усно два-три дієприкметники.

Сяяти, тремтіти, відповідати, пожовкнути, пронизувати, прилягати, зів’янути, застигнути, нависати, бажати, червоніти, змерзнути.

Зразок: сяяти (неозначена форма) —сяють (3-тя ос. мн., теп. час) — сяючий (акт. дієприкм.). 2. Які зміни відбулися під час творення активних дієприкметників від виділених дієслів?

Запалі япіайніе! Якщо в неозначеній формі дієслова є суф ікс -н у -, то під час тво ­ рення активних д іє п р и км е тн и ків м инулого часу він випадає. Н а п р и кл а д : розквітнути — розквітлий, достигнути — достиглий.

Це наш а к р а їн а ! Л (іавописний пріакпїикцлі 1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й обираючи з дужок пра­ вильний варіант написання. Прочитайте виразно записаний текст.

Море... Одним воно відкриваєт..ся від підні(ж, жж)я знаменитого Люка в Одесі й, означене ясною смугою пр..бо(ю, я) біля Ворон­ цове, .кого маяк (у, а), сягає далі — аж крайнеба, де (с, з)ливаєт..ся з ним (у, в) нескінченну мінливу блакить, звідки вир..нають націлені на порт цяточки кораблів (й, і) куди зникають ставні океане..кі велетні. Іншим — це прочитані книжки про н..ого, переглянуті фільми, прослухані розповіді бувальців. (Й, І) постає з них ома(н, нн)ий (й, і) ро.лливчастий образ чогось загадкового й нескореного (у, в) неозорій, збуреній хвилею водній пустелі (За В. Конашевичем).

2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. 4. Доберіть синоніми до слова крайнебо. 5. Поясніть написання підкреслених слів. Доберіть чотири-п’ять при­ кладів на орфограму «Правопис власних назв». 79


6 . Із чим порівнює море й кораблі автор? Доберіть власні приклади порівнянь до слів корабель і море. 7. Підкресліть у тексті дієприкметники. Визначте їх час і вид. По­ значте графічно суфікси, за допомогою яких вони утворилися. Т о З о п іа в г^и/пі Підготуйте розповіді, використовуючи дієприкметники.

• • • • • ^57

Про одну з ваших надзвичайних морських подорожей; про одну з країн, яку омиває Чорне море; про небезпеку, що загрожує водній оболонці Землі; про Дюка, пам’ятник якому споруджено в Одесі; про художні твори, присвячені морським пригодам.

1. Доберіть спільнокореневі пасивні дієприкметники до активних дієприкметників теперішнього часу за зразком.

Збираючий, даруючий, перемагаючий, зростаючий, закінчуючий, малюючий, захоплюючий, гріючий, прямуючий. ЯКИЙ?

Зразок: збираючий — зібраний урожай. 2. Складіть словосполучення з чотирма-п’ятьма дієприкметниками. Зробіть їх розбір за зразком.

Запалі лпіайпіе / Від дієслів на -ся в українській мові дієприкметники не утворюють. Дієприкметники від дієслів з основою неозначеної форми на приголос­ ний, на -и -, -і- (-Ї-) перед - н и й мають е (після голосних — в): запрягти — запряжений, виїздити — виїжджений, засидіти — засиджений, вигоїти — вигоєний. Утворіть від дієслів пасивні дієприкметники. Які фонетичні зміни ви спостерігаєте під час творення виділених дієслів?

Відчинити, розтоптати, навантажити, народити, розвідати, напов­ нити, налити, мити, облити, пропекти, схилити, крутити.

Л[іавописпий п^іашииісцм 1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки. Виконайте словотвірний розбір дієприкметників.

1. На б..р..зі хвилястої Д..сни стояло місто, (оповити) в сни (М. Р и м ­ ський). 2. Усі побігли по ш..рокій греблі, (обсадити) знизу в..рбами (І. Не­ пу й-Левицький). 3. Через гілки берестів бл..щала ш..рока т..раса над морем, (заставити) столами та стіл..цями (3 підручника). 4. Тихими 80


водами Дунаю проплинув пароплав і в..разно виткнувся на (налають) обрії (М. Коцюбинський). 5. Понад (синіють) долом м..р..хтіли хвилі (розігріти) повітря (І. Франко). 2. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.

бРоЗогЯа в па/іі Утворіть від дієслів зробити ( І варіант) і створити ( II варіант) пасив­ ні д ієпр и км е тн и ки м инулого часу. Складіть із ними речення. Визначте спосіб творення дієприкметників та їхню синтаксичну роль.

І^е наш а к р а їн а ! 161

1- Прочитайте текст.

Д орога додому Теплими сонячними промінчиками крізь смарагдово-багряне листя високих дерев. Блакитними латочками м’якого неба. Тонкими, невло­ вимими, срібними ниточками-павутинками. Рясно насіяними хатками, кольорово-веселковими, майже іграшковими. Усміхненими бабусями на лавчинах, коло воріт. Жовтогарячими соняшниками, тендітними мальвами, садками, рясними кущами барвистих півоній, квітучими айстрами. Безкрайніми луками, ще зеленими. Табунами коней, що від­ чайдушно мчать із вітром наввипередки. Золотими куполами білосніж­ них храмів. Тонким, протяжним звуком дзвону, що тане й зникає. Від­ чиненими хвірточками, вбраними клумбами. Кудлатим собакою. Дрібними курочками на подвір’ях. Веселим сміхом дітлахів. Стогоном дерев’яного возу, скрипом колеса о кам’яний грунт. Духмяним запахом свіжовипеченого хліба. Важким ароматом диму й осіннього листя в повітрі. Дорога додому. Бабине літо (3 книги «Жменька слів для доброго настрою»). 2.

Поясніть написання виділених слів.

3. Випишіть із тексту дієприкметники. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох дієприкметників за власним вибором. 4.

Визначте розряд за значенням ужитих у тексті прикметників.

5.

Розкажіть про свою дорогу додому.

ЛІ(?о)іча ла6о)ганіо)гія Розкажіть про відомі вам озера, використовуючи дієприкм етники. 81


§ 22

162

Відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис відмінкових закінчень дієприкметників 1. Зіставте відмінкові закінчення дієприкметників і прикметників в однині. Що спільного ви побачили у відмінюванні прикметників і дієприкметників? 2. Ознайомтеся зі зразком відмінювання словосполучення в однині. Провідміняйте його в множині. Зробіть висновок про відмінкові закінчення дієприкметників у множині.

Зразок Н. в. Р. в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в.

прочитана цікава книжка прочитаної цікавої книжки прочитаній цікавій книжці прочитану цікаву книжку прочитаною цікавою книжкою у прочитаній цікавій книжці

За ла м я л іа й лів/

« о

^2

Усі дієприкметники відмінюються як прикметники твердої групи. 1. Провідміняйте усно словосполучення, запишіть їх у давальному, орудному й місцевому відмінках однини. Позначте графічно за­ кінчення.

Доглянуте пшеничне поле, намерзла льодяна бурулька, яскрава ви­ шита сорочка, молодий зеленіючий гайок, зміцнілий молодий організм. 2. Складіть речення з трьома-чотирма словосполученнями.

164 Складіть речення з поданими словосполученнями. Визначте діє­ прикметники й дієприслівники. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Працюючи на завод і.... Працюючі в полі машини .... 2. Сяючи на с о н ц і... . Сяючі обличчя .... 3. Чаруючи співом .... Чаруючі з о р і.... Спишіть текст, розкриваючи дужки. Визначте рід, число, відмінок і синтаксичну роль дієприкметників.

Глядачі звинувачували А. Куївджі в тому, що за полотном «Нічне» (за­ хований) ліхтар. Не могли збагнути, як (написаний) картина, що місяць світить, як справжній. Митець пізнається за (відтворений) у краєви­ дах ефектами світла. Гладінь Дніпрових вод нічим не (підсвічений). На тлі (сяючий) річки при першому погляді на картину впадає в око чіткий силует вітряка. 82


1. Розгляньте картину А. Куїнджі «Нічне». Чи вдалося, на вашу думку, авторові тексту передати словами красу зображеного на картині пейзажу? 2. Опишіть зображений на картині пейзаж, доповнюючи текст вправи 165. 3. Підготуйте п’ять-сім запитань за змістом тексту для однокласників. 4. Назвіть картини відомих вам українських художників. Підготуйте розповідь про одного з них.

167 Доберіть три-чотири дієприкметники, будова яких відповідатиме по­

даним схемам. Поміркуйте, які ознаки дієприкметника можна назва­ ти лише на основі закінчення.

ому ою ими 1. 11>б

Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Назвіть ключові слова й словосполучення.

«Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю їм на радість, на щастя» — так говорила відома українська художниця Марія Приймаченко, своєрідна творчість якої напоєна диханням рідної землі. Від матері-вишивальниці нею було перейняте вміння створювати чарівний український орнамент, у якому, кажучи словами М. Гоголя, «птахи виходять схожими на квіти, а квіти — на птахів». У створених художницею декоративних композиціях на картон і папір перенесені мотиви традиційних настінних розписів і вишиванок. Її малюнки — це не тільки ілюстрації до народних казок, а й своєрід­ ні варіації на їх теми, переплетені з роздумами художниці про довкілля. Її образна система індивідуальна й неповторна. Зображені на малюн­ ках букети — це не просто натюрморти чи орнаменти, а узагальнений образ квітів, що виражає певний лад думок (За Є. Дорошенком). 83


М. Приймаченко. Сорока в трояндах. 1983 р.

М. Приймаченко. Із заслання Тарас Шевченко повернувся на квітучу Україну. 1968 р.

2. Визначте стиль тексту. 3. Поясніть правопис виділених слів. 4. Випиш іть із тексту словосполучення за схемою ім енни к + д іє ­ прикметник. Позначте графічно закінчення, визначте головне й за­ лежне слово, поставте від головного до залежного слова питання. 5. Напишіть замітку до стіннівки про світове визнання М. Приймаченко.

Тозвш нок мовлення, § 23

Докладний усний переказ розповідного тексту (художнього стилю) з елементами опису зовнішності людини

Л ^іига^айиіе ! Чим опис відрізняється від розповіді й роздуму? Які особливості ха­ рактеризують опис як тип мовлення? Чим твір-опис зовнішності від­ різняється від твору-опису, наприклад, приміщення? Доведіть свою думку. Оберіть із поданих ключових слів і словосполучень ті, що допоможуть вам дати відповіді на ці запитання. Передбачає розкриття ознак предмета (постійних, однорідних), часові відношення, розвиток подій, процесів, використання дієслів-присудків, оцінку, загальний вигляд, призначення, ствердження або обґрунтування якоїсь тези за допомогою аргументів, перерахування ознак відбува­ ється в різній послідовності залежно від мети висловлювання, науковий, художній. Прочитайте тексти. Визначте їх стиль мовлення. Поміркуйте, яка ме­ та опису в науковому стилі, а яка — у художньому. Визначте мету й особливості опису в науковому й художньому стилях.

Текст 1 Хлопчик-Зірка виховувався разом із дітьми Дроворуба, їв із ними й грався. Щ ороку він ставав усе гарнішим. Односельці дивувалися, 84


бо всі вони були смагляві й темноволосі, а вій був білим і витонченим, як слонова кістка, а йо­ го кучері були подібні до пелюстки золотого нарциса. Його губи були, як червона квітка, а очі, як фіалки біля річечки з чистою водою, а його тіло було таким, як білосніжний нарцис у полі, де ще не ступала нога косаря (О. Уайльд). Текст 2 Перші люди Європи зовні не дуже відрізня­ лися від її сучасного населення. Здебільшого вони були досить високі на зріст (майже 175— 180 см), мали неабияку фізичну силу, але кістки д. Гордєєв. Ілюстрація в них були менш масивними, більш тонкими, до повісті О. Уайльда ніж у неандертальців. Обсяг мозку, як і в су- «Хлопчик-Зірка». 2007р. часних людей, становив 1450-1560 г. Утім, такий же обсяг мозку був і в неандертальця, однак будова мозку в людини раннього палеоліту іс­ тотно змінилася: наприклад, вона мала розвинені лобові частки. Звід черепа був високий, потилиця трохи пласка, чоло пряме й високе. Надбрівні дуги були добре виражені, але не зливалися над носом у су­ цільний надочноямковий валик, характерний для неандертальців. Кисті рук були такі ж, як у сучасних людей (3 підручника «Антропологія»). ^70

Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Складіть план. Пе­ рекажіть текст, користуючись схемою, поданою на с. 50.

Матрос, видно, уже давно був списаний на берег, проте й досі ф ор­ сив у смугастому тільнику й широких і важких штанях-кльош. Тату­ юванням він нахвалитися не міг, хіба що маленьким якірцем на зап’ясті лівої руки. Безкозирка на круглій, як днище бочки, голові си­ діла немов улита. — О, і ви тут сходите, —мовив до високої дівчини, яка скочила слідом за ним з автобуса на занесене густою подільською курявою подвір’я автостанції. Дівчина була вогнисто-руда, її коси роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилося чистою білизною напрочуд врод­ ливе обличчя, на якому особливо вирізнялися брови й очі — глибокі й блакитні. Крижаний вираз на обличчі надавав холоду та незворушливості ясному поглядові блакитних очей, і тому він був жорсткуватий і непривітний. Дівчина ніяк не реагувала на репліку колишнього матроса. Трима­ ючи в руці цератову дорожню валізку, вона роззиралася... 85


На дівчину всі звертали увагу. По-перше, тому, що була тут, де всі знають усіх, чужою, а по-друге, коси її полум’яніли вогнем осіннього золотистого листя... З центру містечка, де росло багато кленів та акацій, дівчина зверну­ ла на довгу вулицю, заставлену цегляними будиночками під шифером... Зрештою ось і будиночок за тією адресою, яку вона шукала. Дівчи­ на вже хотіла ступити на зелененьке, як мох, хоч і засмічене клаптями газет і трісками подвір’я, та в останню мить пройшла мимо похилених ворітець. Спинилася неподалік. Цегляний будиночок весело світив червоною, добре випаленою цеглою низьких своїх стін, на яких вікна видавалися уламками голубих весняних крижин. На шворках " у дво­ рі висіла білизна — стільки шворок і білизни можна побачити лише у дворах будиночків, де мешкає кілька сімей (За Є. Гуцалом). § 24

171

Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковими зворотами 1• Прочитайте словосполучення. У якому з них дієприкметник є го­ ловним словом, а в якому — залежним?

Достиглі яблука — достиглі в саду. 2. Прочитайте речення. Назвіть іменник і дієприкметник, який від нього залежить. У яких реченнях дієприкметник має залежне слово? Яке місце займають дієприкметники щодо означуваного ними слова?

1. Достиглі яблука милували око. 2. Достиглі в саду яблука милували око буянням усіх відтінків зеле­ ної, жовтої, червоної барв. 3. Яблука, достиглі в саду, милували око буянням усіх відтінків зеле­ ної, жовтої, червоної барв.

З а п а л яп іа й п іе/ Д ієприкм етник разом із залежним словом називають д ієп р и км е т ­ н и ко в и м зворотом. Дієприкметникові звороти урізноманітнюють мовлення, допомагають висловлюватися стисло. У реченні дієприкм етниковий зворот є одним членом речення — означенням.

^2

Прочитайте речення. Визначте, які з дієприкметників мають залежні слова, а які — ні. Спишіть речення з дієприкметниковими зворотами, підкресливши їх.

1. На підрум’яненому сонцем плесі срібляться лілії (Є. Шморгун). 2. Дятли відстукують свою монотонну, нервову морзянку*, як заведені 86


іграшки (В. Яворівський). 3. Шлях, обсаджений обабіч липами, пере­ тинав степ із півдня на схід (Н. Рибак). 4. Мовчали закурені поля (М. Стельмах). 5. Ми дивилися на піщану землю, усипану минулоріч­ ною хвоєю й шишками (В. Росляков). 6. Листя, зірване з дерев, золо­ тою хуртовиною закрутилося в повітрі (В. Пустовіт). 7. Степ залитий жовтою, густою, примарною габою* серпанку (Т. Масенко). ^73

Прочитайте речення. На якому місці в них стоїть дієприкметниковий зворот: перед означуваним словом чи після нього? Коли його виділя­ ють комами?

1. Побілені до свят хати виднілися здалеку. — Хати, побілені до свят, виднілися здалеку. 2. На застелений скатертиною стіл сонце кидало останнє проміння. — На стіл, застелений скатертиною, сонце кидало останнє проміння. З а п а л і я п іа й и іе ! Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то на письмі його потрібно виокремлювати комами. Під час читання ре­ чення з дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова, виділяємо його посиленням голосу та двома паузами — перед і після дієприкметникового звороту: Березневе сонце-ярило, ушите весняними ручаями, спливало з-над сувоїв туманів (Р. Іванченко). Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом, то його не виділяють інтонаційно й не відокремлюють комами: Оповите серпанком місто ще дрімало в передранішній тиші.

Ля Л )іавописн.ий п р а кт и кум 174

Спишіть речення, уставляючи пропущені букви й розділові знаки. Під­ кресліть дієприкметникові звороти. Прочитайте, правильно інтонуючи речення.

1. Як сірничок припалений від сонця день спалахнув обвуглився погас (Л. Костенко). 2. Колись під цими соснами була кр..ниця обве­ дена по краях з.ленавим баговинням (В. Яворівський). 3. Над нами с..ніло небо випране теплим осі..ім дощем (В. Пустовіт). 4. П..р..иілки кричать у нескошених нивах вівса дзвінко п..р..гукуються — від щастя (Т. Масенко). 5. За вільно розчиненим вікном ліниво дотлівав ще зовсім теплий вечір (В. Совко). 6. В..СОКИЙ берег оповитий прозорим туманом мрів у далечині (І. Нечуй-Левицький). 7. У печі ро..мальованій по ко­ мину густою синькою топилося (Гр. Тютюнник). 8. Вогні, вогні... Велич­ на с..мфонія написана вогнями на нотних паралелях вулиць (М. Р у­ денко ). 87


ф

ЛІво^іча лаіїо)іагііо{іія Складіть два речення так, щоб дієприкметникові звороти стояли після означуваного слова й перед ним. Поясніть уживання розділових знаків.

Запалі 'апіайпіе! Д ієприкм етникові звороти можна замінити складнопідрядними ре­ ченнями із займ енником я к и й або щ о : Перед нами розкинулися безм еж ні поля нескош еної пшениці. — Перед нами розкинулися п о ­ ля пшениці, яку не скосили.

№ ^7^

Л[іавописний п)іакпіикулі 1. Спишіть речення, замінюючи дієприкметникові звороти складно­ підрядними реченнями й уставляючи пропущені букви.

1. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та л..вади, не одгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). 2. З гори почали з ’їжджати дві повозки, запряжені добрими кіньми (І. Нечуй-Левицький). 3. Степ, опо­ витий тиш. ю, дихав пахощами росяних трав (II. П ат ). 4. Юнак побачив між деревами поле, облите місячним сяйвом (В. Пустовіт). 5. С..риневі ночі, настояні на сизих отавах і туманах, дихають пахощами зрілого літа (І. Цюпа). 6. Пахло васильками, натиканими за сволок у і татарс.жим зіллям, ро..киданим на чисто вимитій підлозі (П. Панч). 2. Поясніть написання виділених слів. Назвіть орфограми та наве­ діть кілька власних прикладів.1 3 2 1. Прочитайте текст. Який період осені описав автор? Чи доводи­ лося вам спостерігати подібне?

Осінь обпалила лісисті схили. На тлі вічнозеленого оксамиту — жовто-багряний гай. Яскраво горять факели осик і кетяги калини, ча­ руючої своєю красою. Можна не помітити боровика, прикритого листом. Та не можна пройти повз тонке паву­ тиння, майстерно сплетене иавуками-трудівниками. Одні з них змайстрували сітки, другі примудрилися сплести мереживо, треті по­ вісили щось на зразок пташиних кліток, розставили шатра, натягнули поміж дерева­ ми гамаки ... І все це диво всіяне міріадами росинок-намистинок! 2. Які мовні засоби використані в тексті? 3. Поясніть написання підкреслених слів. 88


4. Доберіть синоніми до слова факел. 5. Спишіть речення з дієприкметниковими зворотами. Поясніть уживання розділових знаків. X )

ЗРоЗогііа в г(іі}пі 1. Запишіть чотири-п’ять народних прикмет, пов’язаних із бабиним літом. 2. Підготуйте повідомлення про походження назв осінніх місяців.

§ 25

Безособові дієслівні форми на -но, -то

З апаш яи іа й п іе! В українській мові досить пош ирені дієслівні форми на -но, -то. Ці слова означають процес, не пов’язаний безпосередньо з певною особою. Дієслівні форми на -но, -то підкреслюють наслідок дії, а не саму дію. Ці дієслівні форми утворюють від пасивних дієприкметників на - н и й , -тий\ складений — складено, здобутий — здобуто, дописаний —дописано. У реченні дієслівні форми на -но, -то вживають у значенні присудка самостійно або зі словами було, буде.

ТоЗоніа в г^і/ні Прочитайте текст. З ’ясуйте, як пов'язані речення в тексті. Випишіть безособові форми на -но, -то. Від яких слів вони утворилися?

З чого починається любов до отчого краю?.. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки . Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. А навколо гречки вже все покошено... Добрий од неї йде дух, хлібний, дух достиглого збіжжя :... Ген по згірку темно-зелено причаївся гайок, а самий верх згірка віль­ ний од дерев, там, либонь, щось було засіяно, а тепер скошено. Стерня ясна, свіжа, немов ще чистішою здається вона від синього неба, що при­ хилилося до неї своїми широкими грудьми (За Є. Гуцалом).

Це наш а н /іа їн а ! О

Прочитайте речення. Випишіть дієслівні форми на -но, -то. Якою темою об’єднані речення? Складіть два-три речення про знахідки або відкриття, використовуючи дієслівні форми на -но, -то.

1. Найперш ий в Україні заповідник А сканія-Н ова засновано наприкінці XIX ст. Тут зібрано унікальні види диких тварин —антилоп, 89


зебр, оленів, птахів, а також акліматизовано понад 120 деревних і кущових порід. 2. Найдавніш ий у країні зоопарк відкрито 1878 р. в Харкові. 3. Першу в Україні аптеку було відкрито у Л ьвові 1445 р. 4. Першу в Україні станцію швидкої допомоги засновано в Києві 1881 р. 5. Перший прообраз сучасного компакт-диска (C D ) було розроблено в середині 1960-х років молодим аспірантом Київського інституту кібернетики В. Петровим (З енциклопедії). Утворіть від поданих дієприкметників безособові дієслівні форми на -но, -то. Складіть речення з трьома-чотирма утвореними дієслівними формами.

Розроблений, запланований, застосований, відпрацьований, здійсне­ ний, створений, зазначений, розпочатий, названий, нагороджений, розташований. ф

Ж во^ча xaJofiatnofiisi Складіть розповідь у науковому стилі з теми «Безособові дієслова й дієслівні форми на -но, -то: спільні й відмінні ознаки».

Л{іавйписний nfiatchiutafui 181

1• Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки.

Алмаз Дивовижна й навіть (не)безпечна річ —алмази. Через них було ро..по­ чато війни, ними оздоблено діадеми* королев та ефеси* лицарс.жих шабель. (Не)придатні для окрас уламки й шматочки алмазів стали знахідкою для інж..перів. Адже алмазним інструментом можна обробити гартовану сталь, відшліфувати дзеркало. На жаль, алмази трапляют..ся в природі не частіше, ніж генії серед людей. І тому інженери змусили вчених подумати, як виготовити штучний алмаз. Допоміг щасливий випадок. Порошок графіт.. було вкладено в кам..ру й залито розчином, додано високий тиск у сто тисяч атмосфер, підвищ..но температуру до двох тисяч градусів, і все — (не)витримав атаки графіт, п..р..будувалася його структура. Б..ріть кр..сталик алмазу! (З календаря).2 2. Випишіть із тексту чотири-п’ять слів, у яких кількість звуків біль­ ша, ніж кількість букв. 90


3. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Виконайте їх словотвір­ ний аналіз. 4. Утворіть від двох якісних прикметників ступені порівняння. 5. Підкресліть дієслівні форми на -но, -то. Від яких дієприкметників вони утворилися?

бРоЗойіа в г{и/пі .„„

Підготуйте повідомлення, використовуючи дієслівні форми на -но, -то. У разі потреби зверніться за допомогою до батьків або скористайте­ ся довідковою літературою й Інтернетом.

16

• • • §26

Про використання алмазів у промисловості; про історичні події, пов’язані з алмазами; про найбільші у світі алмази.

Н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження

З а ла м лліа й и іе! ^0 О

В українській мові дієприкметники на - н и й пишуться завжди з одним н: схилений, прикраш ений, незакінчений, незламаний, п е р е ­ оцінений. Утворіть від поданих дієслів дієприкметники за зразком. Складіть ре­ чення з двома-трьома дієприкметниками. Позначте графічно суфікси. Поясніть правопис дієприкметників.

Зробити, посікти, посолити, обсмажити, одягнути, перехопити, зама­ зати, призначити, розпустити, приготувати, зварити, освятити, витра­ тити, намалювати, утратити, посадити. З р а з о к : зробити — зроблений.

М

Л равописний п{іаюпиісцм

184 1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. 1. Калина оспіва..а в піснях і шанова..а в народі (3 журналу). 2. Листя стало схоже на гору печива, гіосипа..ого цукровою пудрою (І. НечуйЛевицький). 3. Уночі висіявся іній на купи листя, зібра.юго напере­ додні (3 журналу). 4. Стоять замисле..і дуби над тихою водою (В. Сосюра). 5. Був сонячний день, сповиє..ий невгамовного пташиного щебетання (О. Гончар). 2. Запишіть фонетичною транскрипцією слова щебетання й дерева. 91


^£5

Прочитайте пари слів. Спишіть їх. Визначте, до якої частини мови вони належать. З чим пов’язане написання н і нн?

Несказанийг — несказанний, нескінчений — нескінченний, незлічеГ г г ний — незліченний, неоцінений — неоціненний, нездійснений — нездійсненний, нездоланий — нездоланний.

ірі

Запам лиіайгііе!

'Ж О

Прикметники дієприкметникового походження з префіксом не, які мають наголошений суфікс, пишуться з двома н: неподоланний, невблаганний, невпізнанний.

ф

Ж во[іча лаіїоріагіїоріїя Випишіть із творів художньої літератури дев’ять-десять прикметників дієприкметникового походження. Обґрунтуйте свій вибір.

(Робота в па[гі 186

З ’ясуйте значення слів одягнений — одягнутий (І варіант) і замкнений — замкнутий (II варіант). Чи можна вважати ці форми дієприкметників паралельними? Складіть із цими словами речення, щоб довести свою думку.

Лріавописний кріакпішсцм. 187

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки.

Обабіч дороги —ліс. Обшмарова(н, нн)е, обчухра(н, нн)е гі(л, лл)я — як болючий дотик до серця. Тому йду швидко й пр..мружую очі, щоб не помічати зране(н, нн)их д..рев. Після відлиги З-.мля оголе(н, нн)а, сиротлива, лише де-не-де пр..труше(н, нн)а л-.геньким сніжком. Стр..млять бе..барвні бур’янини... Оздобле(н, нн)а ін..єм, уражає красою папороть... Але ще крок — і помі­ чаю слід бе..думних відвідин пр..роди. Стомилася від такого, не хочу більше бачити. Хай то буде не пр..сипа(н, нн)ий снігом шмат газети, а кри­ ло птаха, що вибивається з-під снігу й зараз зл..тить. Хай! Хіба мало пр..ємного й гарного в спорожнілому зимовому лісі? (За Н. Пільчук). 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Виконайте словотвірний розбір слів сніжок, безбарвний, легенький. 4. Доберіть прикметники-означення до слів ліс і земля. Визначте розряд за значенням дібраних прикметників. 5. Поясніть правопис виділених слів. Доберіть п’ять-шість слів для словникового диктанту на орфограму «Правопис не з дієсловами».

6 . Підкресліть у тексті дієприкметники. Виконайте морфологічний роз­ бір трьох-чотирьох дієприкметників за власним вибором. 92


ТоЗоіїіа в г^іі/пі 7. Поміркуйте, чи можна визначити настрій цього тексту. Який він? Доведіть свою думку.

8 . Продовжте текст відповіддю на запитання автора. 9. Розкажіть про особливості «поведінки» дерев узимку.

Н е з д іє п р и к м е т н и к а м и

Л (іи га ^а й (н е ! Підготуйтеся до відповіді на тему «Правопис не з різними частинами мови». Наведіть приклади.

Запалі япіайніе! Ознайомтеся з алгоритмом. Доберіть власні приклади, що ілюструють написання не з дієприкметниками. Для того щоб визначити, як пишеться не з дієприкметником, міркуй­ те за зразком. Я КЩ О : 1) при дієприкметнику є пояснювальне слово: Н іким (пояси, слово) не кошена трава; 2) заперечення підсилюється протиставленням: Скрізь милували око рослини, не поширені в цій країні, а привезені (Ю. Смолич); 3) дієприкметник виконує в реченні роль присудка: Толока не міряна, череда не лічена, пастух не найманий (Загадка), + то не з дієприкметником пишеться окремо. ЯКЩ О ЦЬОГО ЗРОБИТИ НЕ МОЖНА (немає пояснювального слова й дієприкметник без не не вживається (нечуваний), то не з дієприкметником пишеться разом. Прочитайте словосполучення. Усно поясніть написання н е з дієприкмет­ никами. Складіть речення з двома-трьома словосполученнями.

Ніколи не бачені простори, неполохані птахи, невитрачена сила, ще не відремонтована кімната, невизначений термін, не дочитана мною повість, недописаний лист, ніким не переможена армія, незгасаюча ве­ селка, незахищені тварини, нічим не огороджені будинки, несказане слово, недозволеннії учинок. 93


Ля 189

7ї(іавописний практикум. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (Не)хвалися піччю в (не)топлєній хаті. 2. Якщо бажаєш стати заможним, у праці будь (не)иереможним. 3. (Не)хвали кашу, коли просо (не)просіяне. 4. Де хата (не)метена, там дівка (не)плетена. 5. За битого двох (не)битих дають, та й то (не)беруть (Народна творчість). ^90

Складіть речення з дієприкметниками за зразком. Поясніть написання не з дієприкметниками.

Невижатий, невикористаний, невимовлений, непрочитаний, неза­ вершений, незахищений. Зразок: Невижате поле нагадувало безмежне золоте море. — Поле було ніким не вижате. Доберіть синоніми до дієприкм етників. Складіть словосполучення з чотирма-п’ятьма дієприкметниками.

Небалакучий, невзутий, незачинений, незгасаючий, невимитий, непосидючий, нероздягнений.

Ля 7ї[іа£описний п^иаспішсум. 192

Спишіть вірш, розкриваючи дужки. Поясніть написання не з д іє­ прикметниками.

Подарунки для вас Я дарую вам тишу (не)мовлених слів. (Не)приречену, Світанкову росу із кленових листків. ( Не)розтрачену. Таїну (не)народжених ще сподівань. (Не)розгадану. (Н е) чекали таких подарунків? Скажіть. Як замало їх — Я ще вам подарую небесну блакить. (Не)обпалену... О. Тебешевська

ф

Ж во(іча ла<5о)іагпй)іія Напишіть привітання своїм рідним, друзям або знайомим, використо­ вуючи дієприкметники з не.

^92

94

Запишіть слова разом або окремо. Обґрунтуйте написання не з д іє­ прикметниками. Складіть речення з трьома-чотирма словосполучен­ нями.


Не/розквітлі на сонці кульбаби, не/налите сонцем колосся, не/скошені ниви, не/сподіваний випадок, не/видимі стежки, ніким не/сходжені доріжки, не/вмитий дощем сад, ніким не/порушувана тиша.

Розвиток мовлення § 28

Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі ( п и с ь м о в и й )

71{іигас}айиІе / 1. 2. 3. 4.

194

У чому полягають особливості опису як типу мовлення? Чим ху­ дожній опис відрізняється від ділового? Доведіть свою думку. Яку роль у творах художньої літератури виконують портретні описи? Наведіть приклади. Які засоби використовує письменник для зображення людини, а які — художник? Поміркуйте, чи можна за описом зовнішності людини або її порт­ ретом охарактеризувати її внутрішній світ, характер і настрій.

1• Прочитайте текст. До якого типу й стилю мовлення він належить? За допомогою яких мовних засобів зображена зовнішність Марусі Чурай? Чи допомагає опис зовнішності дівчини збагнути її внутріш­ ній світ? Обґрунтуйте. Доберіть заголовок до тексту.

Маруся Чурай мала чудовий голос і майстерно співала пісні, які складала з різних приводів, і часто навіть у звичайній розмові викладала свої думки віршами. Один із сучасників Марусі, висловлювання якого наводить О. Шаховськой, зазначав, що «чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос... Ах що то за голос був! Такого дзвінкого й солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків ». О. Ш кляревський, який у дитинстві бував у Г. Квітки-Основ’яненка й бачив там портрет Марусі Чурай, так описує легендарну співачку; «Маруся була справжня красуня й у суто малоросійському стилі; дріб­ ненькая (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка як струна, з крихітними ручками та ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами й дов­ гими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола волосся, заплетене в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов чер­ воний мак, рожевими губками... Але при цьому в Марусі Чурай було 95


круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло и трохи дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс». Упадає в око деяка суперечність між цими двома описами зовнішності молодої дівчини. За свідченнями сучасника, вона була висока на зріст, О. Шкляревський твердить, що вона була «мініатюрно складена». Сучасник зазначає, що обличчя її було біле, О. ШкляФ. Самусєв. ревський пише, що воно було смагляве. Але така супе­ М аруся Чураіі. 1965 р. речність цілком припустима. Адже О. Шаховськой наводить твердження людини, яка особисто бачила Марусю, а О. Ш кляревський бачив лише її портрет, до того ж невідомо, чи писаний той портрет з натури, чи він був до певної міри творчою фантазією неві­ домого художника. Зіставлення обох описів дає змогу знайти в них спільні риси й, отже, уявити зовнішній вигляд Ма­ Ю. Чумак. русі Чурай (За Л. Кауфманом).

Маруся Чурай. 1995 р.

2. Порівняйте опис зовнішності Марусі Чурай з її зображеннями на ре­ продукціях картин. Що між ними спільного й відмінного? Чи вдало­ ся художникам фарбами передати не лише привабливість дівчини, але і її внутрішній світ?

Не бійтесь загляс/агііи у словник.... Доберіть прикметники-означення до слів обличчя, лоб, очі, губи, стан. Розгляньте таблицю. Виберіть ті ключові слова й словосполучення, які допоможуть вам описати зовнішність Марусі Чурай. Напишіть твір-опис зовніш ності дівчини за однією з ілюстрацій.

Художник (автор, митець)

96

звернувся

• • • •

до якогось зображення... до якоїсь науки... до якогось епізоду... до якогось випадку...

виокремив

• якусь фігуру... • якийсь предмет...

• якимось кольором... • композиційно...

намагається передати

• якийсь настрій... • точність зображення... • прозорість композиційної побудови...

• протиставленням (єдністю) певних кольорів... • завдяки якомусь контрасту...


196

Завдання для самоперевірки.

1. Дієприкметник є в кожному реченні, крім рядка А Дні летять, повні сонця і музики (В. Сосюра). Б Трави густі пахучі шелестять під ногами ( О. Копиленко). В Тільки радість буває очікуваною (М. Ру денно). 2. Визначте, у якому рядку всі слова дієприкметники А жовтіючий, пожовклий, пожовтілий Б сивіючий, посивілий, сивий В зроблений, зробити,зроблено 3. Визначте, у якому рядку всі дієприкметники є активними А принесений, посіяний, зроблений Б лежачий, почорнілий, крокуючий В присвячений, закритий, співаючий 4. Визначте, у якому рядку всі дієприкметники є пасивними А замкнутий, замкнений, написаний Б пожовклий, знищений, побілений В посинілий, темніючий, люблячий 5. Дієприкметниковий зворот є в реченні А Стоять замислені дуби над тихою водою (В. Сосюра). Б Дощ вгамувався, зник вітер, ліс стояв розгублений, пошма­ тований осінньою негодою (Н. Рибак). В Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко). 6. Дієприкметниковий зворот потрібно виокремити комами з обох боків у реченні А Настане день обтяжений плодами (Л. Костенко). Б Серпневі ночі настояні на сизих отавах і туманах дихають пахощами зрілого літа (І. Цюпа). В Умите весняними ручаями спливало березневе сонце-ярило (Р. Іванченко).7 7. Безособові дієслівні форми на -но, -то вжито в реченні А На ниточці нанизано в кожної пелюсткате квіття рожі, що росте в багатьох біля хат (О. Гончар). Б Куди б не закинуло тебе життя, пам’ятай про хліб, яким тебе щедро годували (3 підручника). В Далеке море одкрило широкі обійми зеленій долині й радісно тремтіло, немов це була дивна блакить неба (М. Коцюбинський). 97


8. Не А Б В

з дієприкметниками треба писати разом із словами рядка не/написаний, не/допечений, не/створений не/скошений, ніким не/розпочатий, не/змолочений; ще не/роздрукований, не/принесений мною, будинок не/збудований

9. Не А Б В

з дієприкметниками треба писати окремо зі словами рядка пиріг не/допечений, не/розбита склянка, не/заплетена коса не/вивчений, не/взутий, не/ввімкнений ніким не/пофарбовані стіни, досі не/заряджений пристрій, ніким не/вимита підлога

10. Визначте, яке зі словосполучень потребує редагування А розгубившийся хлопчик Б розгублені аркуші В загублений гаманець 11. Визначте, у якому рядку всі слова є дієприкметниками А варений, учений, товчений Б варений, учений, товчений В зваривший, зварено, зварити 12. Визначте, у якому рядку виділене слово є дієприкметником і його потрібно писати з однією буквою н А Краса! На світі цім Краса — нат хне(нн, н)а чарівниця (М. Вороний). Б Допоки в народу залиш ається його мова, він внутрішньо не підкоре(нн, н)ий, вільний і здатний на боротьбу (За Б. Х ар­ чу ком). В Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола — нескінче(нн, н)а оболонь... (С. Плачинда).

98


Є слова з примхливою вдачею. їх зарахо­ вують то до однієї частини мови, то до іншої. Видається мені, що вони й самі іноді сумні­ ваються: хто ж вони?! Це ж дієприкметники й дієприслівники. Навіть у назвах просвічу­ ється їхня цікава природа. /. Вихованець

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прочитайте речення. Чи відрізняються вони за змістом? Визначте, якою частиною мови є виділені слова кожного речення.

Світлана слухала привітання до дня народження й посміхалася. Світлана слухала привітання до дня народження, посміхаючися. 2. Знайдіть граматичні основи речень. У якому з речень можна по­ ставити питання від одного з виділених слів до іншого? Подивіть­ ся уважно, у якому реченні виділені слова є однорідними членами речення, бо позначають однорідні дії. У якому з речень виділені слова позначають неоднорідні дії: одну дію основну, а другу — до­ даткову?

Запалі япіайиге! Додаткову дію висловлено словом посміхаючися. Це д іє п р и с л ів н и к . Дієприслівник поєднує ознаки дієслова та прислівника. Д іє п р и с л ів н и к — незмінювана особлива форма дієслова, що позна­ чає додаткову дію при основній дії, вираженій дієсловом. Дієприслівники утворюються тільки від дієслів. Наприклад: читають — читаючи, слухають — слухаючи. Так само, як і дієслова, дієприслівни­ ки бувають доконаного й недоконаного виду, н апри кл ад : читаючи — недоконаний вид, прочитавши — доконаний. Залежне слово — іменник або займенник — стоїть при дієприслівнику в тому ж роді, числі й відмінку, що й при дієслові, н апри кл ад : вітати Катерину, вітаючи Катерину. Як і прислівник, дієприслівник не змінюється. У реченні дієприслівник буває обставиною, наприклад: Вітаючи, ми бажаємо людині здо ро в’я та щастя. 99


1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Які виділені слова озна­ чають основні дії, а які додаткові? Спишіть текст.

Сонце піднялося, туман розходився лісом, осідаючи на траву золотою росою. Садок потопав у чистому ранковому повітрі, зверху лилася на нього золота сонячна хвиля, здіймаючи знизу сизу тінь. Там, між гущавиною молодого гілля, у зеленій листві, навперейми одна другій щебетали пташки. Горлиці в кущах жалібно туркотали: зозулі, перелітаючи з деревини на деревину, мов найнялися кувати. Одні бджоли сумно гули, перескакуючи з квіточки на квіточку (За Панасом Мирним). 2. Знайдіть у тексті дієприслівники. Обґрунтуйте думку, що д іє­ прислівники — це особлива форма дієслова. 1. Прочитайте текст. Випишіть дієприслівники, визначте їх морфо­ логічні ознаки.

Умившись, Марко видибав надвір. Ранок одразу охопив його сві­ жістю й сонцем. Усе повітря було густо засноване майже не видимими нитями паморозі*. Тільки вдивляючися проти молодого сонця, можна було помітити, як вони щедро розщеплювалися на крихітні сніжинкиіскорки, творячи навколо невідчутну золоту метелицю. Так, це була справжня, але незвичайна метелиця, що сліпучо рухалася своїми ш ля­ хами й колами (За М. Стельмахом). 2. Поясніть правопис виділених слів.

200

1- Спишіть спочатку словосполучення з дієприслівниками, а потім з дієприкметниками.

Сяючі обличчя, яскраво сяючи, літаючі моделі, високо літаючи, зникаючі об’єкти, зникаючи швидко, обираючи правило, обираючі від­ повіді, жовтіюче листя, жовтіючи від часу, чаруючі ночі, чаруючи мелодією. 2. Зробіть висновок, як розрізнити дієприкметники й дієприслівники, використовуючи ключові слова та словосполучення.

К лю чові слова та словосполучення: називний відмінок множини, закінчення, суфікс, запитання. 3. Усно складіть речення з двома-трьома словосполученнями.

За ла м ягнайліе! Основна дія, позначена дієсловом -присудком , і додаткова дія, п о ­ значена дієприслівником , стосую ться однієї і тієї ж особи або предмета: Л иш е рілля в степу, зберігш и колір чорний, його п е р е ­ ливе у золото колось (А. М алиш ко). 100


7[{іа£описн.ий пріашнша/м 20^

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Підкресліть у ньому дієприслівники. Визначте їх морфологічні ознаки.

Тихо-тихо зазвучав голос, дедалі все дужчаючи та піднімаючись угору. Усі зразу стихли, слухаючи пісню. І було що послухати. У кож­ ного перед очима постала ніч, тиха та зоряна. Сизим мороком криє вона страшенні скелі. Здається, гори ворушаться, скелі ш..почуть між собою, дослухаючись до того гомону. Серце завм..рає, душа ширшає. Ніби чуєш, як кидається всесвітнє серце. Пісня завмерла, проте луна від пісні бр..ніла в кожному серці, вору­ шачи якісь глухі ночування. Усі мовчки, сх..лившись, с..діли (За П ана­ сом Мирним ). 2. Ознаки якого стилю має цей текст? 3. Як ви розумієте вислів кидається всесвітнє серце?

202

Знайдіть помилку в уживанні дієприслівників. Відредагуйте речення й запишіть їх.

1. Готуючи вперше канапки із сиром для батьків, мені хочеться, щоб вони обов’язково їм сподобалися. 2. Побачивши знайомих, мене охопило здивування. 3. Сидячи біля вікна, мені цікаво спостерігати за перехожи­ ми. 4. Вишиваючи серветку до дня народження подруги, у мене злама­ лася голка. 5. Перепливаючи річку, мені зсудомило ногу. 6. Визирнувши у вікно, у побаченому парку все було застелено блискучим снігом. 1• Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієприслівники. Обґрунтуйте свій вибір.

Символом української естради називають «Червону руту». Та навіть більше — вона стала національним символом, як калина й тополя, як Дніпро й Карпати, і, безперечно, є символом душі її автора. Вірш «Червона рута» Володи­ мир Івасюк написав, узявши за основу старо­ винну грецьку легенду про міфічну квітку та поєднавши її з гуцульським повір’ям про те, що, зацвітаючи раз на двадцять років червоним цвітом, вона приносить щастя тому, хто її знайде (За О. Волощиною).2 2. Спишіть текст, замінюючи дієприслівники дієсловами. Визначте час і вид дібраних дієслів. Порівняйте тексти. Який із текстів, на ва­ шу думку, яскравіший і виразніший? 101


ТІЇво/гча лаЗо^ісипо/гія Випишіть із творів художньої літератури текст (до 50 слів) із дієпри­ слівниками. Зробіть висновок про роль дієприслівників у мовленні.

Л^іабописний п/гсиспіикцм. 204

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску.

Щ е здалеку долинула музика. Була вона не/звичайною для вуха. Такою густою, що не/дає п..р..диху між музичними тактами*, такою дрібного, мов розсипаний мак, який ні/хто не в силі нозб..рати. А над усім цим гомінким содомом в..рховодить лункий бубон, нагнітаючи в міжгір’я всі ті звуки. У неймовірній тісноті кожен із них звучить окремо, п..р..гукуючись з іншими в дивно злагодженій гармонії (За Р. Іваничуком). 2. Прочитайте виразно текст. Доберіть до нього заголовок. 3. Визначте стиль мовлення. Доведіть свою думку. 4. Знайдіть у тексті спільнокореневі слова. Виконайте їх розбір за будовою. 5. Підкресліть у тексті дієприслівники. Назвіть основні морфологічні ознаки.

6 . Визначте розряд ужитих у тексті займенників.

ф

Ж во^іча лаіїо{іаінй[іія Продовжте текст розповіддю про власні музичні вподобання, викорис­ товуючи дієприслівники.

§30 205

Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного й доконаного виду, їх творення Прочитайте дієприслівники. Запишіть у перший стовпчик ті, що озна­ чають дію, яка відбулася, а в другий — ті, що означають довготривалу, незавершену дію. На які питання відповідають дієприслівники кожно­ го стовпчика?

Добираючи, зустрічаючи, виконавши, недодивившись, створивши, формулюючи, готуючись, сходивши, написавши, копіюючи.

Запалі 'япїайпіе/ О

Дієприслівники недоконаного виду означають незавершену додаткову Дію й відповідають на питання що роблячи?, дієприслівники д о к о ­ наного виду означають завершену дію й відповідають на питання що зробивши?

102


Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу утворюють від основи дієслова теперіш­ нього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пульсують — пульсуючи, кидають — кидаючи, ваблять — ваблячи

206

доконаного виду минулого часу утворюють від основи дієслова неозначеної форми доконаного виду за допо­ могою суфіксів -ши (після осно­ ви на приголосний) і -вши (після основи на голосний): принести — принісши, звикнути — звикнувши, купити — купивши

Прочитайте прислів’я. Випишіть спочатку дієприслівники доконаного виду, а потім — недоконаного. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. 2. Далеко сховавши, ближче знайдеш. 3. Подорожуючи, не пускай коня галопом. 4. Крутою дорогою прямуючи, попереду мало побачиш. 5. На людей дивлячись, і себе бачиш. 6. Полюбивши троянду, терни її колючки (Народна твор­ чість). 20 у

Утворіть дієприслівники недоконаного виду за зразком. Складіть ре­ чення з трьома-чотирма дієприслівниками.

Читати, розповідати, розігнати, витирати, усміхатися, полювати, жовтіти, засинати, залишати, готувати. Зразок: читати — читають — читаючи.

Запалі ят а й т е/ У дієприслівниках, утворених від дієслів на -ся ( - сь), після суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи), -вши, -ши зберігається -ся(-сь). Наприклад: повертаються — повертаючися, погодитись — погодившись . У кінці всіх дієприслівникових суфіксів вимовляють звук [и], що на письмі позначають буквою и. Н а прикл а д : стоявши, намітивши, про­ бігши, думаючи.

Ж ворча лабораторія Підготуйте усне повідомлення з теми «Творення дієприслівників доко­ наного й недоконаного виду». 103


Л)іа£описний п^іакгіішсцм. 20 £

Прочитайте словосполучення. Спишіть їх, уставляючи пропущені букви. Поясніть написання дієприкметників і дієприслівників. Скла­ діть із словосполученнями речення.

Темніюч.. вершечки лісу, темніюч.. вгорі, захоплююч.. книжки, захоплююч.. в обійми, тьмяно сіріюч.., сіріюч.. бархани, гарно танцююч.., танцююч.. хлопці, ефективно працююч.. , ирацююч.. учні, згасаюч.. вогники, раптом згасаю ч... 209

1. Утворіть дієприслівники від дієслів. Складіть два-три речення з будь-якими з утворених дієприслівників.

Спекти, розпочати, принести, зробити, покласти, співають, ідуть, підняти, зрозуміти, малюють. 2. Виконайте морфологічний розбір трьох-чотирьох дієприслівників.

Це наш а к р а їн а ! Л )іавописний п{іамнимім 2Ю

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску. Яке слово або словосполучення з тексту можна використати як заголовок?

Київ десь там, у дал..ні, на обрії чи за обрієм. Не моргаюч.., д..вився-вид..влявся за обрій, але якийсь час, окрім с..рпанкової димки, не помітив ні/чого. І вже тільки тоді, коли очі мало не/вилізли з орбіт, я уздрів не/рукотворне диво. На півдні безладно застигло громаддя бі­ лявого хмаровиння, що л..жало не/рівним зубчастим нагромадженням гірських узв..ш і темних урв..щ* і проваль. Обченіривши* обома руками в..ршину сосни, заклякнувши в жорст­ кому сідлі, не иомічаюч.. того, що дер..во виг..нається в усі боки, я, глибоко тамуюч.. в серці всесторонні переж..вання, пильно розглядав далекий обрій. Я був переконаний, що перед моїм зором відкр..валися все нові й но­ ві деталі того дива, яке я випл..кав у своїй уяві, у яке я вірив так, як набож­ на людина вірить у речі, яких вона ні­ коли не/бачила, яких абсолютно не/розуміє. Таким уперше відкрився моїм очам віковічний Київ, в..личний, пр.жрасП. Крисоченко. На схилах Дніпра. ний і незбагненний (За Ю. Збанаць1953р. ким). 2. Випишіть із тексту дієприслівники. Позначте в них суфікси. 104


3. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох дієприслівників. 4. Доберіть синоніми до слів величний, заклякнувши. 5. Опишіть свої враження від відвідування одного з міст України або світу.

М овленнєвий етикет

2ц

Не викликає сумнівів той факт, що інколи ми по-доброму заздримо своїм друзям або знайомим. Як позбутися цього? Як приховати свої почуття? Як зробити комплімент або похвалити щиро? Навчимося цього, виконуючи таке завдання: привітайте однокласника, який досяг у чомусь успіхів, з перемогою, використовуючи дієприслівники. Знай­ діть потрібні слова, намагайтеся щиро порадіти за нього. Зверніть увагу на його реакцію. Яких труднощів ви зазнали? Як їх можна подолати?

§ 31

Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівнику

У Ц іига^айт е/ Пригадайте визначення дієприкметникового звороту й правила його оформлення на письмі. Відповідь ілюструйте прикладами.

Це наиіа к р а їн а ! 212

1- Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

В історичних і краєзнавчих музеях України зберігається багато прикрас, предметів розкоші та домашнього вжитку, які відображають побут і художні смаки давніх слов’ян. Оброблення глини й виготовлення кухонного посуду, кахлів та іншої кераміки належать до гончарного мистецтва. Виготовляючи на ручному, а потім ножному гончарному крузі різнома­ нітний посуд, українці обпалювали його в спеціальних печах — горнах . У Київській Русі гончарне ремесло досягло високого рівня. Українські гончарі, виготовляючи різноманітний керамічний посуд, покривали його орнаментом із стовпчиків, ялинок і клі­ тинок (3 дитячої енциклопедії «Україна»),2 2. Знайдіть дієприслівники із залежними словами. Визначте, до якого слова приєднується дієприслівниковий зворот, на яке питання 105


відповідає. Поміркуйте, чому дієприслівник із залежним словом можна назвати смисловим відрізком мовлення. Зверніть увагу, як на письмі виділено дієприслівниковий зворот. Зіставте свої висновки з інформацією, поданою нижче. Доповніть цю інформа­ цію власними прикладами.

Запалі яп іайпіе/ Д ієприслівник із залежним словом називають дієпри сл івниковим зворотом. Д іє п р и с л ів н и к о в и й зворот — це см исловий відрізок, що належить до дієслова. Д ієприслівниковий зворот у реченні є одним членом речення — обставиною. Д ієприслівник і дієприслівниковий зворот на письмі виокремлюють комами з обох боків, якщо вони стоять усередині речення, й однією комою, якщ о стоять на початку або в кінці речення. Н а п р и кл а д : Сонце, умившись дощами, весело всміхалося з неба (Г. Олексенко). Умившись дощ ами, сонце весело всміхалося з неба. В есело в с м і­ халося з неба сонце, ум ивш ись дощ ами. Одиничні дієприслівники, що стоять безпосередньо після присудка й мають значення прислівника, комами не виокремлюють. Н а п р и ­ кл а д : Учень сидів зам исливш ись.

Л5Г 7І)гавописний п^ампимум. 213

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви.

Первісні гончарі виготовляли керамічний посуд різними способа­ ми. Наприклад, формували вироби вручну, обліплююч.. кош..чок, ка­ мінь, д..р..в’яну форму скибками глиняної маси завтовшки з пал..ць. Використовували й інший спосіб: обкручуюч.. за сніра..ю стрічку глини, поступово зліплююч.. її, вив-ршували конусоподібну посудину з гост­ рим дном. Посуд виходив товстості..ий, з поруше„ям округлості та силуету форми. Однак ця пр..мітивна давня техніка була відома тр..валий час, конкуруюче з гончарним кругом (3 посібника «Україн­ ське народознавство»). 2. Поясніть правопис виділених слів. 3. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. 4. Визначте розряд за значенням ужитих у тексті прикметників. 5. Підкресліть дієприслівникові звороти. Поясніть уживання розді­ лових знаків.

106


( |С ^ Р о д о в а в г^іі/пі 214 Підготуйте повідомлення, використовуючи дієприслівники.

• • • •

Про розвиток гончарства в У країні; про техніку декорування гончарних виробів; про історію виникнення гончарства; про сфери використання гончарних виробів.

Складіть речення з дієприслівниковими зворотами. Поясніть уживан­ ня розділових знаків.

Повертаючися додому, гортаючи сторінки підручника, прокинув­ шися вранці, готуючися до свята, не думаючи про результати, допомігши батькам, виконавши домашнє завдання. 2^

1• Спишіть текст, замінивш и в дужках дієслова відповідними д іє ­ прикметниками або дієприслівниками.

Виробництво керамічних виробів — трудомісткий і довготривалий процес. Він вимагає від ремісника володіння різноманітними навичками, (починають) від вибору глини й (закінчують) термічною обробкою виро­ бів. Глину добували найчастіше відкритим способом, (використовують) лопати й дерев’яні відра, а інколи (будують) шахти з дерев’яним зрубом і корбою для механічного підняття глини. (Добути) сировину привозили додому, де вона протягом певного часу пріла. Цей процес прискорювали, постійно (поливають) її водою і (перелопачують). Потім глину піддава­ ли обробці й очистці, (видаляють) камінчики та рослинні залишки (За В. Скуратівським). 2. З ’ясуйте, як пов’язані речення в тексті. 3. Виконайте морфологічний розбір двох дієприслівників. 4. Доберіть шість-сім слів для словникового диктанту на орфограму «Правопис складних прикметників». 5. Поясніть правопис виділених слів. Перебудуйте складні речення на прості, ускладнені дієприслівниковим зворотом. Запишіть речення, правильно оформляючи їх пунктуаційно й слідкуючи за порядком слів.

1. Якщо ти не знаєш значення слова, звернися до тлумачного слов­ ника. 2. Коли ти не знаєш, як пишеться слово, перевір його написання в орфографічному словнику. 3. Якщо сумніваєшся в доборі синонімів, відкрий словник синонімів. 4. Коли ти не розумієш значення фразео­ логізмів, звернися до фразеологічного словника. 107


Л я 7ї{іа£описний п)іакЯіиісум. 218

Спишіть текст, уставляючи пропущені букви та розділові знаки.

1. Гончар сидяч., на лаві кладе на верхній круг кусок глини й пр..во­ дить у рух вісь штовхаюч.. нижній круг ногою (3 підручника). 2. Створююч.. ж..ву красу людина зазнає насолоди від неї (В. Сухомлинський). 3. Протягом багатьох століть гончарство посідало одне з провідних місць серед пром..слів увібравш.. в себе технічні навички й художні тра­ диції (3 журналу). 4. ІІрацююч.. на гончарному крузі потрібно обов’яз­ ково б..р..гти вироби від можливих пошкоджень (3 книжки «Прикрась свій дім»), 5. Лину я загубивши спокій У країну казкових мрій (Я. Караванський). 6. В..рощуюч.. різні квіти вдома чи в саду милуючись їхньою красою ми рідко думаємо про те що пл..каємо скарбнички з надзвичайними чарівними властивостями ( С. Приходько).

Не з дієприслівниками 2 ^д

Прочитайте речення. Знайдіть дієприслівники. Пригадайте правила написання не з дієсловами. Поміркуйте, чому в одних випадках дієприслівники пишуть з не разом, а в інших — окремо.

1. Ж иття — це терниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши. 2. Не подумавши, кілочка не застружиш. 3. Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти й не зробити. 4. Не сіявши — не пожнеш (Народна творчість).

Запам. я& айгіїе! Н е з дієприслівникам и пиш еться окремо: не знаючи, не вміючи. Деякі дієприслівники без не не вживаються, тому пишуться з не ра­ зом: ненавидячи, нездуж аю чи (хворію чи).

220

Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте напи­ сання не з дієсловами та дієприслівниками. Складіть словосполу­ чення з двома-трьома дієприслівниками. Запишіть їх.

(Не)чнтають — (не)читаючи, (не)чути — (не)чувши, (не)хтують — (не)хтуючи, (не)піклуються — (не)піклуючись, (не)поїхати — (не)ноїхавши, (не)довантажити — (не)довантаживши.

Ля 7ї)іавйписний п р а кт и кум 22|

108

Прочитайте прислів’я. Спишіть, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені розділові знаки.


1. (Н е)давш и слова кріпись а давши — держись. 2. (Н е)спитавши броду (не)лізь у воду. 3. (Н е)взявш ись до сокири не зробиш хати. 4. (Не)розбивш и горщика (не)з’їси кашки. 5. (Не)перескочивши річки (не)кажи «гоп». 6. (Не)поговоривши з головою (не)бери руками. Ліво/тча лаіїо[ісігіійІіія Складіть речення з дієприслівниками не не вважаючи.

дивлячись,

незважаючи,

Л(гавописний п/игмншо/м.

м

Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть правопис дієприслівників і визначте їх синтаксичну роль.

222

1. Ж иття — така велика ковзаниця*. Кому вдалось не падавши прой­ ти (Л. Костенка). 2. Не визнаючи кордонів циклони ходять по нашій планеті (О. Гончар). 3. У своїй кузні кує новорічне сонце кує не покладаючи рук (М. Стельмах). 4. Вибирай друга не поспішаючи (3 журна­ лу). 5. Родина мене слухала не перебиваючи.

7/Сво(іча ла<Гй/іапіо)іія Складіть пам’ятку для однокласників «Як раціонально використо­ вувати свій вільний час» за поданим початком. Правильно вживайте дієприслівники.

Плануйте свій вільний час, не поспішаючи.

Тозвшпйіс лм влення §33 223

Анотація 1 . Прочитайте текст.

Анотація — це коротка, стисла характеристика змісту книжки, стат­ ті чи рукопису. У ній зосереджено увагу на найсуттєвішому: викладено зміст роботи, мету, іноді вміщено елементи оцінки книжки й відомос­ ті про автора. Вона суттєво допомагає під час добору та вивчення літе­ ратури з того чи того питання та ознайомлення зі змістом книжки. Анотація переважно складається з опису бібліографічних даних, стислого переказу змісту книжки. У кінці анотації обов’язково зазна­ чають користувачів, яким рекомендовано роботу. Отже, якщо вам швидко треба ознайомитися зі змістом книжки й мати про неї певне уявлення, читайте анотацію (3 посібника). 2. Уявіть, що ви щойно взяли книжку й прочитали до неї анотацію. Якими ви уявляєте головних героїв? Чи захотілося вам якнайшвид­ ше прочитати повість? 109


Гончар О. Бригантина. П овість / О. Гончар. — К. : Веселка, 1992. - 223 с. Чому дорослим часто буває важко порозумітися з підлітками, у яких на все свій погляд, своє розуміння добра і зла, честі й безчестя? Як за зовнішньою зухвалістю, упертістю й бравадою підлітка-шибайголови розгледіти ніжну, сприйнятливу до краси та добра душу, як плекати ті паростки любові й милосердя, без яких не виросте з нього справжньої Людини? Про це розкаже повість відомого українського письменника Олеся Гончара. Герой повісті, тринадцятилітній Порфир Кульбака, залишив рідну домівку, люблячу матір і подався галасвіта , блукав собі гуляйвітром то в степу, то на лимані, ховався в очеретяному царстві, аж поки одного дня його вніймали-таки й привели за високий мур до режимної спец­ школи для малих правопорушників, та ще й замкнули в карцер. Але немає у світі ланцюгів, щоб поневолити душу нащадка козацької воль­ ниці. У мрійливій уяві невольничий карцер перетворюється на бри­ гантину, яка враз зривається з якоря й лине в незвідані простори, мов летючий корабель: «Летить він серед вільності, під блакиттю весни на крилах нестримної дитячої уяви. І ніхто не зупинить цього корабля, ніяких мурів для нього немає. Усе він розсуне, проб’є, несучись до то­ го світу-галасвіту, де води такі красиві сяють, і птаство ґелґоче, і віль­ но похитується під сонцем очерет, вилинялий після зими, по-весняно­ му бурий, русявий, як ти!» «Волелюб!» — розгадала душу хлопчика молоденька вчителька Марися Павлівна. «Волелюб» — назвав своє есе, дослідження-роздум, уміщене як пе­ редмова до книжки, письменник Ярема Гоян. Поетичний стрій повісті чудово передають малюнки художниці Катерини Штанко. Завершується книжка дослідженням письменника Якова Оксюти «Слово автору “Бригантини”, читачам, літературознавцям». 3. Визначте функції анотації. 4. Які відомості містить анотація? Чи можна визначити тему твору та спрогнозувати зміст книжки, прочитавши анотацію? 5. Чи можна вважати правильним твердження про те, що хороша анотація — це запорука успіху книжки?

6 . Прочитайте подані анотації.

Таємниці природи. Дитяча енциклопедія / уклад. І. Малкович. — К .: Махаон, 2005. — 124 с. 110


Як утворилася Сонячна система? Відповіді на запитання ти, юний читачу, знайдеш у цій щедро ілюстрованій захоплюючій книжці, яка відкриє тобі дивовижні таємниці навколишнього світу, розповість про міражі, полярне сяйво, дощі з піску, підземні печери, екзотичні рослини, тварин-удавальників і про безліч інших чудес природи. Конфорович А. Кентаври" Уранії: Художні оповіді про математи­ ку / А. Конфорович, М. Сорока; худож. П. Ткаченко. — К. : Грамота, 2003. - 142 с .: іл. У міфологіях різних народів прописані свої покровителі. У греків — дев’ять богинь-покровительок поезії, мистецтв і наук. Щоправда, з наук тільки астрономія мала свою заступницю — Уранію. І лише згодом вона стала музою математики та природничих знань. Саме гра уяви математиків породжує нових кентаврів Уранії: мате­ матичні абстракції, поняття, які мають назву «матемазаври». Автори цієї книжки запрошують вирушити в глибину віків, щоб зустрітися з твор­ цями кентаврів і матемазаврів і довідатися про важливі математичні відкриття. А стосуються вони дивовижного світу чисел. Без числа немає математики. Багато щасливих відкриттів і водночас невідворотних трагедій принесло воно людському розуму. У книжці цікаво подано родо­ від числа та розвиток математичної думки, який воно принесло людству від палеоліту й до наших днів. Ти прочитаєш про чуттєво-образну лічбу та лічбу на пальцях, про числа-якості та числа-сукунності, про таємницю піфагорійців, диверсію Зенона Елейського, європейські нумерації, зна­ хідки та несподіванки Числограда й про те, чи всі числа ми знаємо. Гаврош О. Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щ астя : казка / О. Гаврош ; худож. О. Мазур. — Л .: Видавництво Старого Лева,

2010. Іван Сила, найдужча людина світу, щасливо зажив у сімейному колі — з дружиною Мілкою та трьома дітьми, непереверш еними ш ибайголовами. Аж якось одного ранку спокій родинного життя порушує дивний лист — запрошення відсвяткувати на пароплаві «Колумбіна» 10-річний ювілей від останніх гастролей цирку пані Бухенбах. Усе сімейство Сили вирушає в подорож. На пароплаві збираються чи не всі циркові друзі й виявляється, що ніхто не знає, хто ж надсилав запрошення. А перед ними — безкрає море... 7. Згрупуйте ключові слова залежно від структури анотації.

Загальна характеристика к н и ж ки :.... Адресат книж ки:.... Завдання книж ки:.... 111


Книжка призначена для учнів середнього й старшого шкільного віку, у популярній формі розкрито ..., видання адресоване..., ця книж­ ка — своєрідний путівник ... , у посібнику міститься матеріал, який допоможе глибше опрацювати та засвоїти ... , ... роблять посібник цікавим і корисним,... може стати чудовим посібником для підготовки до уроків, у цій чудовій енциклопедії юний читач знайде відповіді на запитання. 8 . Напишіть анотації на дві прочитані книжки, використовуючи пода­ ні ключові слова й словосполучення. Розширте анотації порадами про необхідність прочитання цих книжок і власним ставленням до прочитаного. 224

Завдання для самоперевірки.

1. Визначте, у якому рядку всі слова — дієприслівники А захоплюючи, сидячи, хвилюючи, оточивши, кидаючи Б маршируючі, переливаючи, роблячи, нервуючи, відімкнувши В розігнавши, розігнані, здобувши, пробігши, зрозумівши 2. Визначте, яку ознаку прислівників мають дієприслівники А змінюються Б не змінюються В пояснюють іменники 3. Дієприслівники заховавши, написавши, побіливши мають спільну ознаку А доконаний вид Б недоконаний вид В чоловічий рід 4. За допомогою суфікса -у ч и (-ю ч и ) можна утворити дієприслів­

ники від А Б В

слів рядка досягають, співають, палають кажуть, оглядають, голубити лежати, терплять, відносять 5

5. Визначте, у якому рядку подано правильний варіант морфологіч­ ного розбору дієприслівника в реченні Минаючи, дитинство не минало (Є. Гуцало) А дієприсл., недокон. в., означ. Б дієприсл., недокон. в., обстав. В дієприсл., докон. в., обстав. 112


6. Визначте, у якому рядку є помилка у творенні дієприслівників А відпочивши <— відпочити Б доглядаючи <—доглядають В приймаючи <—приймати 7. Визначте, у словах якого рядка допущено помилку в написанні

А Б В

плаваючи човники, плаваючи морем танцюючи весело, танцюючі діти читаючі учні, читаючи журнал

8. Визначте, у якому прикладі відсутня пунктуаційна помилка А Із вирію летять, курличучи ключі. Б Із вирію летять, курличучи, ключі. В Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров). 9. Правильно розставлено розділові знаки в реченні рядка

А Б В

Широкі круги знялися по верху розходячись на всі боки (Панас Мирний). Сміялись жартуючи, женці (В. Верховинець). Раділи люди, встаючи (Т. Шевченко).

10. Правильним продовженням речення Виконуючи домашнє зав­

дання є А я повторюю вивчене на уроці Б мені необхідно повторити вивчене на уроці В мені хочеться повторити вивчене на уроці 11. Не А Б В

з дієприслівниками пишуть разом у всіх словах рядка не/випивши, не/помічаючи, не/думаючи не/хтуючи, не/навидячи, не/дочувши не/знаючи, не/стямившись, не/прочитавши

12. Визначте, яке речення потребує редагування

А Б В

Простоявши за кулісами, актори дочекалися свого виходу. Стоячи біля самого виходу, він погано чув слова оратора. Біля вікна ми побачили стоячу дівчину.

113


Прислівник Прислівник звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові. Д. Білоус

§ 34

Прислівник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

225

' Прочитайте текст. Визначте, до якої частини мови належать виді­ лені слова. Доведіть свою думку.

Рахувати предмети просто. Виміряти невелику відстань теж несклад­ но. Важче знайти міру для часу. Найдавнішим «годинником», який до того ж ніколи не зупиняється й не ламається, виявилося Сонце... Ранок, день, вечір, ніч. Згодом лю­ ди навчилися визначати час більш точно: удень — за Сонцем, а вночі — за зірками (За І. Андріановою). 2. Доберіть, де можливо, до виділених слів спільнокореневі прикмет­ ники. Поясніть, чим відрізняються прикметники від цих слів.

За ла м яніайпге!

§

П р и с л ів н и к — самостійна незмінна частина мови, що означає о з ­ наку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на питання як? коли? д е ? куди? навіщ о? з якою метою? якою м і­ ро ю ? тощо. Прислівники не зміню ю ться, тому не мають закінчень. У реченнях прислівники найчастіш е бувають обставинами. Н а п р и кл а д : Уранці трава пахне дужче. Прислівники, що стосую ться іменників, можуть виконувати роль означень. Н а п р и кл а д : Андрій обрав стежку ліворуч.

220

Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прислівники, користуючись зраз­ ком міркування.

За Сонцем і зірками зручно визначати час доби, але людям були потрібні й великі міри часу. У природи знайшлися й такі. Люди давно помітили, що дні стають то коротшими — узимку, то довшими — улітку. Проміжок часу від одного літа до іншого — рік. Такою мірою й нині користуємося ми з вами (З ж урналу). 114


Зразок м іркування: У словосполученні рахувати просто слово просто означає ознаку дії; воно не змінюється (рахував, рахувала, р а ­ хували просто), отже, є прислівником. 227

1. Прочитайте текст. Визначте мовні засоби зв’язку в ньому.

Спостереження за рослинами засвідчили, що їх життєдіяльність чітко підкорена певним ритмам. Не випадково їх називають біоритмами. Це звичне, відоме всім поняття водночас має багато загадкового. У рослин з яскравими й великими пелюстками добові біоритми виявляються більш чітко. Квіти таких рослин розкриваються й за­ криваються періодично протягом доби. Люди, давно помітивши цю здатність рослин, почали вико­ ристовувати їх для визначення часу. Звичайно, точність роботи квіткового го­ динника залежить від багатьох чинників. Показуючи точно час у ясний сонячний день, у дощ квіти не розкриваються вза­ галі або відкриваються пізніше. Відомий шведський натураліст XVIII століття Карл Лінней помітив періодич­ ність у цвітінні рослин і розробив так зва­ ний квітковий годинник. Яскраво оздоблений годинник і нині слугує людям, уважним до природи (3 ка­ лендаря). К. Лінней. Квітковий годинник 2. Випишіть словосполучення (д іє с л о в о + п р и сл івн и к, д ієп рикм ет ­ н и к + п р и сл ів н и к, д іє п р и с л ів н и к + п р и с л ів н и к). Що означають прислівники? На які питання відповідають?

22£

1. Знайдіть серед спільнокореневих слів прислівники. Обґрунтуйте свій вибір. Випишіть прислівники, графічно позначаючи в них зна­ чущі частини слова.1 6 5 4 3 2

1. Розумний, розум, розумно, розуміючи, розуміючий. 2. Міцність, міцніти, міцніючий, міцно, міцніючи. 3. Зеленіти, зелено, зеленіючий, зелень, зеленіючи. 4. Легко, легкий, легшати, легкість. 5. Три, трійка, троє, утрьох, натроє. 6. Радість, радісний, радісно, радіти. 2. Складіть два-три речення з прислівниками. Визначте синтаксичну роль прислівників. 115


229

Прочитайте словосполучення, правильно наголошуючи прислівники. Перевірте себе за словником. Випишіть у зошити фразеологізми.

Триматися осторонь, накричав зопалу, зварила нашвидкуруч, зеле­ ніли обабіч, посіяли затепла, сісти верхи, зробити по-новому, високо вгорі, поділити натроє, зайти далеко в море.

Л ^авописний п[іaK.fftu.KLfM. 220

1• Спишіть текст, уставляючи потрібні прислівники з довідки. Визначте синтаксичну роль прислівників. Графічно позначте їх як члени ре­ чення.

Після зими ... наступає весна, д е н ь ... змінюється ніччю. Людина теж є частиною Всесвіту:... б’ється серце,... на день вимагає «данини» шлу­ нок, бадьорість змінюється сном. Цими процесами керують біоритми, що ... співвідносять життя людини з життям природи. Як працюють ці внутрішні годинники? Чому вони ... не збиваються, не відстають і не біжать ... ? Довідка: обов’язково, неодмінно, ритмічно, тричі, органічно, ніколи, уперед. 2. Складіть самостійно два-три речення з прислівниками з тексту.

Щ 0

Запалі япіайпіе! Прислівники, утворені від різних частин мови, як правило, зберігають наголос тих слів, від яких утворилися: м и р н о ( м и р н и й ) ; п о - к й їв с ь к и (к и їв с ь к и й ), назуст річ (зуст річ) тощо. У прислівниках на -о, утворених від двоскладових прикм етників, наголос падає на перший склад: в у з ь к о (в у зь ки й ), л е г к о (л е гки й ), м іл к о ( м іл ки й ).

У складних прислівниках, що мають словотворчі частини а б и , будь, н е б у д ь тощ о, ці ком поненти, як правило, наголошені (д е -н е б у д ь , а б и я к, б у д ь -д е ).

Д еякі прислівники мають подвійний наголос: н а г о л о — наголо, с п о в н а — сповна, н а д в о є р уч — наш видкуруч.

231

—

н а д в о є , нат роє — нат роє, н а ш в и д к у ­

Поставте наголоси в прислівниках. Перевірте за словником.

Пусто, жахливо, сухо, темно, широко, чистенько, товсто, повсяк­ час, криво, свіжо, близенько, близько, тепло, високо, зопалу, завидно, обіруч. 116


Розряди прислівників 232

1‘ Уважно розгляньте таблицю. Запам’ятайте, на які розряди за з н а ­ ченням поділяють прислівники. Намалюйте таблицю в зошиті, до­ повнивши прикладами з довідки.

Розряди прислівників за значенням

Питання

1. Способу дії

як?яким чином?

2. Місця 3. Часу 4. Причини 5. Мети

де ? куди ? звідки ? коли? відколи? чому? для чого? навіщо? з якою метою? наскільки? якою мірою? який? яка? яке? які?

6. Міри і ступеня 7. Ознаки

Приклади

Д овідка: часто їздити, дуже просити, вивчати вдома, несподівано завітати, красиво вишивати, їхати далеко, котлета по-київськи, вивчати напам’ять, отримати вчора, зробити своєчасно, приготувати нашвидкуруч, будинок ліворуч, гарно розбиратися, утричі дорожчий, улітку поплавати, зробити згарячу. 2. Складіть речення з п’ятьма-сімома прислівниками з довідки. 233

1- Прочитайте текст.

Тихо й неквапливо рухається сонце небом, ніде не спіткнеться, але за цією легкою ходою — важка й напружена робота. Сонце прокида­ ється раніше за всіх і починає свій невпинний рух над степами й гора­ ми, ополудні воно трохи відпочиває, але й відпочинок цей досить актив­ ний. Наступного дня все знову повторюється. Колись, запевняють старі люди, сонце світило яскравіше, бо його вранці чистила та вимивала дівчина-красуня. Тому воно так яскраво й випромінювало свою енергію. Що потім сталося з цією панночкою, ні­ кому нині невідомо. Сонце ж без служниці занудьгувало, зблідло, з йо­ го обличчя вже не сходять плями... (З книжки «Ми українці»). 117


2. Визначте способи зв’язку речень у першому абзаці. 3. Випишіть прислівники. Поставте до них питання. 4. Визначте розряд прислівників за значенням, використовуючи пода­ ну таблицю (с. 117). Доповніть кожну групу двома-трьома влас­ ними прикладами.

234

1. Доберіть до дієслів прислівники запропонованих розрядів. Форму дієслів можна змінювати.

Запрошувати (місця, міри і ступеня), читати (способу дії, міри і ступеня, місця), розташуватися (способу дії, місця), вітати (часу, міри і ступеня), робити (мети, причини). 2. Складіть речення з двома-трьома словосполученнями. Накресліть схеми речень.

ф Жво^іча ла6о[гаиіо(ііл Складіть і запишіть розповідь про те, як ви вдома виконуєте домашні завдання. Використовуйте у своєму мовленні прислівники спочатку, згодом, уважно, ретельно, усно, письмово, правильно, грамотно. Визначте розряди цих прислівників.

235

Замініть фразеологізми прислівниками-синонімами за зразком. Запишіть їх. Визначте розряди.

1. Оксана прокидається ні світ ні зоря. 2. Сергій мчить як вітер. 3. Іван виконує завдання з п’ятого на десяте. 4. Ш кола від мене — рукою подати. 5. У нас яблук — хоч греблю гати. 6. Дмитро написав твір так, що комар носа не підточить. 7. Оминати ліс десятою дорогою.

Зразок: Оксана прокидається ні світ ні зоря (рано).

Д я 7і(іавописний п^іаюниюум 230

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Підкресліть прислів­ ники, визначте їх розряд.

Нехай таки буде вечір. Не з примхи. Може, з того, що в.лірні дороги завжди короткі, бо вони гкж.ртають нас додому, бо в..чірня дорога — це завжди повернення. З вечора видно прожитий день. З в..чора видно — поразка цей день чи пер..мога. Увеч..рі про нас думають наші батьки, увеч..рі вони завжди ч..кають нас додому, на якій недосяжній відстані від них ми б не були. Увеч..рі птахи в..ртають до своїх гнізд, як би далеко вони не залітали в денних клопотах. Увеч..рі найдужче діє земне тяжіння — і тому космо­ 118


навти зал..шають Землю вдосвіта, поки планета ще сонна. Тому ввеч..рі так полегш..но сідають літаки на аеродроми. Тому хай буде вечір! (За В. Яворівським). 2. Знайдіть у кожному абзаці речення, що виражає його основну думку. 3. Яке слово з тексту ви вважаєте ключовим? Якою частиною мови воно є? 4. Чи виправдане повторення прислівника в в е ч е р і в тексті? Аргу­ ментуйте свою думку. 5. Визначте функції прислівників у тексті (для точної передачі інф орм а­ ції, д л я передачі настрою, д л я висловлення авторської п о зи ц ії тощо).

ЖЄо{іча лаіїо{іаіпо[іі& •

Складіть усну розповідь на одну з тем: «Як прокидається моє місто (село) вранці», «Мої спостереження над природою вдень», вико­ ристовуючи прислівники.

•

Розгляньте уважно фотографію. Складіть твір-мініатюру про цей туристичний об’єкт, використовуючи прислівники ( п ’ять-шість ре че н ь ).

Ступені порівняння прислівників

Л /іигауай/н е/ 1. На яку ознаку вказують якісні прикметники? 2. Які є ступені порівняння прикметників? Як вони творяться?

З а нам. я& айіііе! Ступені порівняння мають лише прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників: високий — висо ко , чистий — чисто, зат иш ний — затишно.

119


У прислівників є два ступені порівняння: Ступені Форми ступенів порівняння порівняння

вищий

вищий і найвищий.

Особливості творення

Приклади

проста

за допомогою су­ фіксів -Ш-, -іш-

складена

шляхом додавання більш ретельно, до прислівників менш яскраво слів більш, менш

найвищий проста

складена

від простої форми вищого ступеня за допомогою префік­ са най-; для підси­ лення можуть ужи­ ватися префікси як-, щошляхом додавання до прислівників слів найбільш, найменш

швидко —швидше, холодно —холодніше

найхолодиіше, якнайхолодніше, найшвидше, щонайшвидше

найбільш ретельноу найменш яскраво

Д е які при сл івн ики ви щ о го й найвищ о го ступенів порівняння творяться від прислівників з іншим коренем: добре — краще —

найкраще, погано —гірше —найгірше. В окрем их прислівниках відбувається чергування приголосних: [г] + [ш ] — >[жч] — дорого —дорожче; [ж ] + [ш ] [жч] — дуже —дужче; [з '] + [ш ] —> [жч] — вузько —вужче. В о кр е м и х при сл івн и ках випадаю ть суф ікси - к - , - о к - перед суфіксом -ш : швидко —швидше; широко —ширше. 237

1. Утворіть від поданих прислівників просту й складену форми ви­ щого та найвищого ступенів порівняння.

Близько, далеко, дорого, низько, яскраво, часто, високо, красиво, тихо, широко. 2. Складіть речення з двома-трьома прислівниками. Запишіть. Ви­ значте синтаксичну роль, підкресливши їх. 3. Розберіть за будовою два-три спільнокореневі прислівники. Розкажіть, як ви утворили просту й складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння. 120


238

Прочитайте речення. Визначте, до яких частин мови належать виді­ лені слова. Якими членами речення вони є?

Скажи матері найкраще слово. Найкраще із завданням упорався наш клас. Озеро Світязь глибше від усіх озер в Україні. Треба глибше занурюватися в мову. 2 2 д 1. Спишіть текст. Знайдіть прислівники, що мають ступені порівнян­ ня. Визначте, у якій формі вони вживаються, яку синтаксичну роль виконують.

Кожне дерево співає по-своєму: могутні дуби — густими басами, білокорі берези видзвонюють тонше, мов струни гітари, і довго бринять, не стихаючи. Клени перегукуються куди сентиментальніше. їх шепіт нагадує перші дівочі таємниці, про які найтихіше розповідають на вухо подрузі (Є. Сатулла). 2. Запишіть фонетичною транскрипцією слова гукуються.

видзвонюють і пере­

3. Поясніть написання виділених слів. 4. Виконайте морфологічний розбір трьох-чотирьох прислівників.

Ш Ж во^іна ла<$о[ісиііо{іія Розкажіть, як, на вашу думку, «перегукуються» дерева в саду: яблуні, груші, вишні. 240

Запишіть три-чотири прислів’я з прислівниками вищого й найвищо­ го ступенів порівняння за зразком. Підготуйте усну розповідь, вико­ ристовуючи як заголовок одне із записаних прислів’їв.

Зразок: Краще гірка правда, ніж солодка брехня. § 37

241

Правопис прислівників на -о ,- е , утворених від прикметників і дієприкметників 1 . Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

Люблю, коли за вікном негода, а вдома затишно й тепло. Люблю м’які кошлаті шкарпетки. Вони трепетно зігрівають кожен пальчик узимку. Люблю яскраві жовті тюльпани. У них ховається сонце. І весна. Люблю бедриків*. І світанок. Коли над луками густо парує туман, а повітря ніжно тремтить від ранкової свіжості. Люблю життя! (З книги «Жменька слів для доброго настрою»). 2. Випишіть із тексту прислівники. Доберіть до них спільнокореневі прикметники. 121


Запам. 'ягііайгііе! У прислівниках, утворених від прикметників, здебільш ого пишуть суфікс -о: творчо, дорого, високо. Водночас у деяких прислівниках, зокрем а після шиплячих, пиш уть -е ; гаряче, добряче, таємниче. Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, зберігають усі особливості творення й написання цих прикметників:

туманний — туманно, веселий —весело, легкий —легко, холод­ ний —холодно. 242

Від поданих прикметників і дієприкметників утворіть прислівники на -о, -е. З трьома-чотирма прислівниками складіть речення. Об­ ґрунтуйте вживання кінцевого голосного в прислівниках.

Свіжий, скромний, заляканий, синій, добрий, погожий, пишний, затишний, дужий, блискучий, ненавмисний, утомлений, солодкий. 243

1• Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Випишіть прислів­ ники в алфавітному порядку й поясніть їх правопис.

Я чув у Карпатах таку бувальщину. Високо в горах жив прекрасний майстер-гуцул \ Дружина його рано померла, а любив він її затято. Жив самітником, будував хати, як ляльки, двох подібних не було. Коли запро­ шували збудувати хату, він швидко спускався вниз і, поки не завершить дім, не повертався на свою гору. Його власний дім — то було щось ненеревершене й дивовижне. Рантом люди бачать: горить уночі майстрова хата. Кинулись вони знизу на поміч, а майстер каже: «Не чіпайте, хай го­ рить!» Не дав загасити. От і запитують його: «Нащо спалили таку хату?» А він: «Аби знову була мета в житті, будуватиму вам житла, зароблятиму гроші й знову поставлю собі хату» (За В. Яворівським). 2. Що, на вашу думку, означає вислів 244

мати мету в житті?

1- Прочитайте виразно вірш.

Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, — той його, можливо, І не побачить вищим, аніж сам. Це — дар майбутнім, скажемо, літам, Привіт іще не знаним поколінням, Весна, в тумані схована осіннім. М. Рильський 2. Знайдіть і випишіть прислівники. Визначте, від яких частин мови вони утворені. 3. Доберіть і запишіть два-три прислівники, утворені від прикмет­ ників. 122


4. Складіть з одним із прислівників речення. Виконайте його синтаксичний розбір.

f

3 стам яніайніе! Потрібно розрізняти прислівники на -е та однозначні з ними прикм етники середнього роду: добре (як?) проспівав, добре (яке?) яблуко; нижче (де?) написано — нижче (яке?) дерево.

245 Прочитайте речення. Визначте, якими частинами мови є виділені слова.

1. Семикласники блискуче виступили на олімпіаді з української мови і літератури. 2. Туристи побачили перед собою велике блискуче озеро. 3. Добре слово варте завдатку (Народна творчість). 4. Збірна нашої школи добре виступила на змаганнях з футболу. 5. У серпні в Києві дуже гаряче. 6. Гаряче літо промайнуло швидко. 240

Складіть з поданими словами по два речення так, щоб у першому реченні слово було прислівником, а в другому — прикметником.

Добре, таємниче, вище, дужче.

ГРозвигнок. мовлення § 38

Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення з елементами роздуму

Л)гиіас/ай(ие ! Р о зд у м — це текст, що містить логічно послідовне доведення чи по­ яснення чогось, низку думок, міркувань, висновків із певної теми. Структура роздуму: теза — аргументи, докази — висновок. Д и с к у с ія — широке публічне обговорення якого-небудь суперечли­ вого питання. П убліцист ичний стиль — це стиль суспільної комунікації, громад­ ського життя.

ГРоДогна в па)іі 247

Прочитайте слова й словосполучення. У текстах якого типу мовлення їх використовують? Для чого?

О тж е.... Таким чином.... Узагальнимо сказане. Звичайно.... Обґрун­ туємо це .... Я думаю, що .... На мою думку .... Я впевнений .... Це мож­ на довести так. Це пояснюємо так. 123


248

1- Прочитайте текст. Виділіть речення, у якому міститься головна думка висловлення. Визначте основну тему й мікротеми.

Щ одалі в ліс, то більше... сміття У наш час забруднення ґрунту й водоймищ побутовими відходами набуло глобального характеру. Колись уважали сміття проблемою міста. Н ині село також потерпає від нього. Околиці сучасних сіл перетво­ рилися на звалища, що їх за масштабами хоч і не порівняєш із міськи­ ми, але для місцевих мешканців вони створюють ті ж самі проблеми. Сміттям завалені узбіччя автомобільних доріг і залізниць. Особлива проблема — це забруднення сміттям територій біля дачних ділянок. Сучасні дачні селища, як правило, не мають спеціалі­ зованих служб із прибирання сміття, і тому території навколо них перетворюються на справжнісінькі звалища. Поліетиленові кучугури й купи консервних банок спотворили най­ ближчі ділянки лісу. Території захаращеного лісу займають уже де­ сятки гектарів біля дачних селищ. А що далі? Н авряд чи виникне в когось бажання прогулятися в такому лісі. Найсумніш им є те, що більшість людей не вбачає в цьому серйозної проблеми. Вони не розуміють, що все це сміття повернеться до кож ­ ного з них на ділянку в забрудненій ґрунтовій воді, у токсичній куряві. Неможливо буде пити воду з криниці, овочі та ягоди будуть отруєні й непридатні для споживання. Де ж вихід? Учені вважають, щоб зменшити кількість утворення відходів, треба змінити спосіб життя людини, а виробництво зробити якомога безвідходним. Проте для такого вирішення потрібно буде ба­ гато часу й коштів (За В. Бєляєвою). 2. Чим відрізняється текст-роздум від тексту-опису й тексту-розповіді? 3. Запишіть складний план тексту й за ним усно перекажіть текст.

§ 39 м 249

Букви н і нн у прислівниках

Л ягавописний и.{іампик.і/м. "І • Випишіть прикметники, уставляючи пропущені букви н і нн.

Щоде..а звичка, неспокій..е море, страше..ий вітер, слухня..а дівчи­ на, оста.лй номер, НЄВПИ..ИЙ час, привіт..ий хлопець. 124


2. Від поданих прикметників утворіть прислівники. Поясніть, чи є за­ лежність у написанні н і нн у прикметниках і прислівниках. 3. Самостійно сформулюйте правило написання н і нн у прислівниках.

Запам я (пайтне/ У прислівниках пишеться стільки букв н, скільки їх було у п р и км е т­ никах, від яких вони утворені: гарний —гарно, щорічний —щорічно,

старанний —старанно. Букви н н пишуться в прислівниках

спросоння, попідвіконню, по­

підтинню, зрання. JlfiaeûnucHuü nfiatonuKifM 25U

Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Поясніть написання прислівників.

1. Треба хороші справи робити не на замовлення, а щоде..о, усе життя (О. Донченко). 2. Робіть добро. Непоказ..о, буде..о. Це принесе найви­ щу з нагород — ні з чим не порівняне почуття, що ти живеш не мар..о на цім світі (В. Крищенко). 3. В саду зрубали яблуню стару, у вогнищі її гілля палає... Вона служила відда..о добру, ряснилася, бувало, урожаєм (Д. Луценко). 4. Люблю дити..о видивлятись в світ (Г. Чубач). 5. Краса і свіжість чистих барв горить нетлі..о в небі голубому (В. Бичко). 6. Непоруш..о стоять дерева (М. Коцюбинський). 251

^' УТВ0Р'ТЬ прислівники від поданих прикметників. Спишіть. Пояс­ ніть написання.

Сильний, щоденний, широкий, широченний, повільний, небезпеч­ ний, незвичайний, незліченний, невпинний, недоречний, старанний, принагідний, радісний. 2. Доберіть антоніми до виділених слів.

25 2

1- Замініть подані слова й словосполучення прислівниками-синонімами за зразком. Запишіть їх.

Без сліду, без сумніву, кожної хвилини, до речі, без ладу, без жалю, кожного дня, при всіх людях, без цілі, без застереження, без кінця, без угаву, без межі. Зразок: без сліду — безслідно. 2. Поясніть написання н і нн. 3. Складіть речення з трьома-чотирма прислівниками. 125


м

Л^гавописний п^іаюникі/м. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прислівники. Уставте пропущені н і нн. Запишіть їх.

253

Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський — учений, письменник і перекладач. Коли його запитували, скільки мов він знає, упевнено відпо­ відав: «Мабуть, із шістдесят, а то й більше!» У дитячі роки він бездога..о вивчив німецьку, французьку й анг­ лійську мови. У юнацтві добре оволодів грецькою, ту­ рецькою, італійською, давньоєврейською та санскритом. Письменник першим доніс до українського читача А. Кримський безпосеред..ьо з оригіналів східну поезію, зробив пере­ клад її антології ІХ -Х У ст., дореч.ю додавши наукові довідки (3 книжки «Розумна перерва»).

Ліване а ла<5о)іаиій)іія Знайдіть в Інтернеті інформацію про А. Кримського, розкажіть одно­ класникам про нього.

§ 40

Н єі ні з прислівниками

Л /гигауай/не/ Пригадайте правила написання не і н і з різними частинами мови, проілюструйте відповідь прикладами. 254

^ПИШІТЬ речення, підкресліть прислівники. Поясніть, чому в одних

випадках не з прислівниками пишуть разом, а в інших — окремо.

1. Вечір м’яко й нечутно вимикає опуклу люстру сонця (Б. Олійник). 2. Не завтра добрим словом, а сьогодні озватись би хоч пошепки до вас! Не завтра, а сьогодні насінину посіяти в душі і засвітить! (М. Самійленко). 3. Але найбільше диво — це людина, що творить тут, шукає ненастанно (М. Рильський). 4. Цілий тиждень живу і ходжу між левами, недаремно ж і місто ввивається — Львів (В. Симоненко).

Запам. лиіайніе! В українській мові не з прислівниками пишеться разом, якщо: 1 ) прислівник без не не вживається: негайно, незабаром, невпинно; 2 ) після додавання не утворюється слово з протилежним значенням і


його можна замінити синонімом без

не: багато —небагато (мало),

близько —неблизько (далеко). Не з прислівниками пишеться окремо, якщо: 1) прислівник у реченні є присудком: Було ще не пізно; 2) у реченні є протиставлення: Це вийшло не випадково,

а заплано­

вано. 255

1• Замініть прислівники синонімічними без частки не.

Недорого, невгамовно, невесело, невиразно, нечітко, незабаром, непогано, несильно, нелегко, небагато. 2. Складіть речення з двома-трьома прислівниками.

2^0 Складіть речення зі словами за зразком (прислівник з не разом —

прислівник з не окремо). Нежарко, недавно, незатишно, непросто, недешево, нешироко, не­ довго, неяскраво, неспокійно. Зразок: Сьогодні мені нежарко. — Сьогодні мені не жарко, а холодно. М

Л )іавописний п{ісисигшаум.

257

Спишіть речення, знімаючи риску.

1. Добру справу й повторити не/соромно. 2. Лінощі не/ш видко йдуть, злидні їх наздоженуть. 3. Грамоти вчіться — не/одмінно знадо­ биться. 4. Що поспішно, те не/доладно. 5. Коли грибно, то не/хлібно (Народна творчість).

З а ла м ялнайгне! В українській мові н і з прислівниками пишеться разом: ніде, ніщо, нізвідки. О кремо н і з прислівникам и пишеться в деяких ф разеоло­ гічних зворотах: ні холодно ні жарко, ні сюди ні туди.

250

Вимовте подані прислівники, правильно їх наголошуючи. Складіть речення з трьома-чотирма прислівниками.

Нізащо, нізвідки, нізвідки, нізвідкіля, нізвідкіля, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк.

Ля

Л (іавописний п/га/сгнию/м

259

Спишіть речення, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Поясніть написання не і н і з прислівниками.

1. Н і/д е не/м ає літа. Лиш там, де лось л..жав, з..мля була зігріта (Л. Костенко). 2. Кажу я речі очевидні і аж ні/трохи не/нові (М. Риль­ ський). 3. Н і/де ні/кого не/було видно (О. Гончар). 4. З..мля для хлібо­ 127


роба завжди була живою матерією, не/одмінно наділ..ною конкретним відчуттям: з.-млю не/можна було паплюжити ні дією, ні словом (З «На­ родного календаря»). 5. Машини спускалися з гори не/швидко, а по/волі (З журналу). 200

1. Спишіть словосполучення. Поясніть написання не і н і з прислів­ никами.

Ні/туди ні/сюди, ні/де голці впасти, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, ні/трохи, не/модно, не/інакше, ні/чого, ні/яково, не/одиоразово, ні/скільки, ні/почім, н е/за горами. 2. Знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення.

§41

І та и в кінці прислівників Запалі ягнайпіе/ В українській мові пишеться и у кінці ирислів- у прислівниках: почасти, ників після навперейми, г, к, х : навкулачки, навкруги, залюбки; навшпиньки, у кінці прислівників верхи, з префіксом по- після к, ч: трохи по-батьківськи, по-українськиу по-вовчи

пишеться і у деяких в усіх інших прислівни- випадках: ках після ч віднині, пишеться і: насторожі, поночі, усередині щоночі, уночі, заочі, двічі

Це наш а к р а їн а ! 26і

1• Прочитайте текст. Випишіть прислівники й поясніть їх правопис.

Традиційно в українців на січень припадає найбільше свят. Протягом Різдвяних свят, які тривали два тижні, у кожній господі тричі варили кутю — багату, щедру й голодну. Святвечір, або багата кутя, — родинне свято. Як правило, його справ­ ляли ввечері, коли за обрядовим столом збиралися лише члени сім’ї. Потім була щедра кутя напередодні Нового року. Увечері дівчаткапідлітки поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів і родичів, співаючи величальні пісні господарям. 128


Нарешті надходила третя й остання кутя в різдвяному циклі. У народі вона називалася «голодною». Готували цю страву напередодні Водохреща. Власне, цим дійством і завершу­ валося багате різдвяно-новорічне святкуван­ ня (За В. Скуратівським). 2. Доберіть заголовок до тексту. 3. Визначте основну тему й мікротеми. 4. Визначте розряд за значенням використаних у тексті прислів­ ників. 5. Поясніть правопис виділених слів. 6. Поясніть уживання розділових знаків у третьому реченні.

(РоЗопіа в г^іупі ^

262

1. Проспівайте одну з колядок або щедрівок.

2. Розкажіть про святкування Різдва у вашій місцевості. 3. Напишіть рецепт куті. 4. Підготуйте п’ять-шість запитань за змістом тексту. 5. Напишіть замітку в газету про святкування новорічних свят у вашій школі.

Лягавописний п^ампикум. 263

Спишіть слова, уставляючи пропущені букви в кінці прислівників. Складіть словосполучення з п’ятьма-сімома прислівниками.

Уноч.. , уранц.. , докуп.. , заоч.. , навік.. , почаст.. , поодинц.. , завбільш к.., навшниньк.., анітрох.., двіч.., по-хазяйськ.., по-сусідськ.., м овчк.., тр и ч ...

Не Лйіїїесь загллуаіпи у словник... Поміркуйте, як правильно говорити навшпиньках чи навшпиньки. Доведіть свою думку.

7І(гавописний п^іакніикум 264

1- Спишіть речення, уставляючи пропущені букви.

1. Як у лютому гукнет.хя, так восен.. відгукнет..ся. 2. Двіч.. літа не буває. 3. У січні вноч.. панують сови та сичі. 4. ГГ.щать уранц.. с..ниці — мороз посильнішає. 5. Півні ввечер.. розкукурікались — на відлигу. 6. Лягає на сніг пес — невдовз.. пот..плішає. 7. Як у травні дощ надвор.., то восен.. хліб у коморі (Народні прикмети). 129


2. Запишіть три-чотири прикмети. За необхідності зверніться до на­ родознавчої літератури або до батьків. 3. Скажіть, чи дійсно за народними прикметами можна прогнозува­ ти погоду на майбутнє.

Ц е на и іа к р а їн а / 265

1. Спишіть текст, уставляючи прислівники з довідки. Порівняйте по­ даний у підручнику текст і записаний вами. З якою метою, на ва­ шу думку, у тексті використано прислівники (засіб з в ’язку речень у тексті, для увиразнення мовлення, вираження оцінки, для уточ­ нення інф ормації тощо)?

Уважали, що перед Водохрещами ... вода в ріках хвилюється. Були такі відважні любителі таємного, які ходили ... на річку спостерігати за цим явищем. Але ріки в цей час покриті льодом і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана вода з річки перед Водохреща­ ми — цілюща. У церкві ... відбувається богослужіння: увесь народ іде процесією на річку до хреста. На річці похід зупиняється й стає на льоду великим барвистим колом, що ... вимальовується на тлі снігового покривала.... у Гетьманщині парубки та молоді чоло­ віки ... їхали ... до річки, ... заломивши сиві шапки. Коли вже воду освячено, люди під­ ходять до ополонки й набирають воду в ... підготовлений посуд. П ісля водо­ свяття всі повертаються до своїх хат... (За О. Воропаем). Д овідка: опівночі, вночі, вранці, яскраво, колись, здалека, верхи, покозацьки, заздалегідь.234567 2. Виберіть із тексту слово або словосполучення, яке може бути за­ головком тексту. 3. Поясніть написання використаних автором прислівників.

4. Підкресліть у тексті спільнокореневі слова. Виконайте їх розбір за будовою. 5. Визначте розряд за значенням використаних у тексті займ ен­ ників. 6. Чи бачили ви, як освячують воду на Водохрещі? Розкажіть про ці­ лющі властивості цієї води. 7. Поясніть уживання великої букви в тексті. 130


§ 42

Написання прислівників окремо, разом і через дефіс. Написання прислівникових словосполучень типу р а з у р а з , з д н я на д е н ь

З а п а л лпіайпіе! В українській мові прислівники пиш уть разом і окремо. Р а з о м п и ш у ть : 1 ) прислівники, утворені сполученням прийм енника з прислівни­ ком : відтепер, негаразд, потроху; 2 ) прислівники, утворені сполученням прийм енника з іменником: улітку, назустріч, убік; 3) прислівники з преф іксами прийм енникового походження, якщ о в слові є суф ікси -о , -е (-є), -и , - к и ; -у (-ю ), -а (-я ); - і: навколо, уперш е, надвоє, завтовшки, зверху, зліва, нарівні; 4) прислівники, утворені сполученням а б и -, а н і-, д е - , чи -, щ о -, я к із будь-якою частиною мови: абикуди, деінде, щодуху, щонайкраще, анітрохи, якраз; 5) прислівники, утворені з кількох основ: ліворуч, мимоволі, обіруч. О к р е м о п и ш у ть : 1 ) прислівники, утворені поєднанням однакових повнозначних слів у різних відмінкових ф ормах: кінець кінцем, сам а самотою, о д н и м одна, з р о ку в рік, з д н я на день; 2 ) прислівники, утворені сполученням прийм енника з іменником, що зберігають відносну самостійність значення (між ними можна вставити означення): без відома, без кінця, д о речі, на поруки, під боком, по совісті, уві сні; 3) прислівники, утворені сполученням прийм енника з при км етни­ ком чоловічого роду або прийм енника п о зі збірним числівником: в основному, у середньому, по п ’ятеро, по восьм еро; 4) прислівники, утворені сполученням двох іменників і одного чи двох прийменників: р ік у рік, з р о д у в рід, один за одним, сам на сам.

її 200

П равописний прам пикі/л 1. Запишіть, знімаючи риску, спочатку ті прислівники, що пишуться разом, а потім ті, що пишуться окремо.

Щ о/місяця, чи/мало, мим о/хідь. на/поруки, в/обмін, від/ранку/до/вечора, без/краю, мимо/хіть. на/тш е/серце ї с/підлоба, у/гіродовж, гіеред/усім, до/иари, з/рідка, за/молоду, на/голову, на/показ, у/слід, по/декуди, поза/вчора. 2. З ’ясуйте лексичне значення підкреслених прислівників. Складіть із ними речення. 3. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох прислівників. 131


ТІ^іавописний п^гаюпикум. 207

1. Спишіть речення, знімаючи риску й уставляючи на місці пропусків відомі світові імена.

1. Ми ані/трохи не/помилимося, якщо стверджуватимемо: усьому світові відоме ім’я зірки українського футболу .... 2. Н а/вряд серед вас знайдеться той, хто не/знає імен братів/боксерів .... 3. Щ о/денно тре­ нується відома олімпійська чемпіонка з комплексного плавання ... . 4. Щ о/року в Україні відбувається багато спортивних змагань. 5. 3/рок у /в /р ік імена молодих українських спортсменів стають відомими сві­ тові, н а/п ри клад:...,.... 2. Поясніть написання виділених слів. 3. Про людей яких професій ідеться в реченнях? Розкажіть про їхні досягнення, використовуючи прислівники.

20 £

1. Прочитайте слова. Чи можна їх уважати спільнокореневими? Дове­ діть свою думку.

День, денний, днювати, щоденно; учора, учорашній, позавчора; осінь, осінній, по-осінньому, восени; воля, вільний, поволі. 2. Доберіть спільнокореневі слова до прислівників обіруч, удосвіта, позавчора, праворуч, зрідка, напоказ. Виконайте словотвірний розбір двох-трьох прислівників.

269 1. Прочитайте текст. Випишіть прислівники й поясніть їх правопис. Усі урагани породжуються теплою морською водою та вологими вітрами в одному з двох відносно вузьких поясів, які розташовані на південь і північ від екватора*. Поки точно не відомо, чому одні тропічні циклони набувають по­ тужності урагану, а інші — ні. Але їхні основні складники — спека й надмірна вологість. Частіше за все бурі та шторми відбуваються напри­ кінці літа, коли морська вода на поверхні нагрівається до +27 °С і рі­ вень вологості дуже високий. Усе починається з утворення невеликих областей низького тиску над поверхнею південних морів, де тепле вологе повітря починає швидко підніматися вгору. І незабаром вирує круговерть вологих вітрів навко­ ло «ока бурі» (3 книжки «Що? Як? Чому? Світ таємниць Землі»), 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Визначте засоби зв’язку речень у тексті. 4. Поясніть написання виділених слів. 132


5. Запишіть іменники циклон, вітер, пояс, шторм, рівень у родовому відмінку однини.

6 . Визначте розряд за значенням використаних у тексті прислів­ ників. 7. Доберіть синоніми до прислівників швидко й незабаром.

8 . Розкажіть про одне з природних явищ, яке ви спостерігали.

Не бійтесь загияцагііи у словник. Поміркуйте, чи можна вважати слова щоденно, щодня, щодень, щоднини синонімами. Доведіть свою думку. Складіть із цими слова­ ми речення.

Запалі яп іа й н іе/ Через дефіс пишуться прислівники утворені за допомо­ утворені за утворені шляхом допомогою будь-, повторення однако­ гою префікса йо­ вих або близьких та суфіксів -ому, казна-, хтозна-, -ему, -е, -и: по-друге, -небудь, за смислом слів: -таки, -то, -от: по-братерськи, всього-на -всього, по-сусідському будь-що-будь, будь-де, де-небудь, так-сяк, мало-мало казна-коли

Лягавописний п/іаквіикум. 270

Спишіть речення, знімаючи риску.

1. Д е/н е/д е у вікнах світло янтаріє (В. Сосюра). 2. Ось/ось засяю ть, мов су зір ’я, земні зірки людських осель (Л. Дмитерко). 3. Підсліпу­ ватий день посувався по селу по/воленьки, на/впомацки (Є. Гуцало). 4. Останнє світло померклого дня ледве/ледве змагалося із сутінками (М. Коцюбинський). 5. Увесь тиждень, день/у/день, ніч/у/ніч, не пе­ реставав лити дощ (3 журналу). 27і

Утворіть від поданих прикм етників, числівників і займенників при­ слівники за д о по м огою преф іксально-суф іксального спосо б у творення. Виконайте словотвірний аналіз чотирьох-п’яти утворе­ них прислівників.

Польський, турецький, п’ятий, бойовий, мій, твій, осінній, добрий, наш, перший, другий, третій. 133


272

1- Прочитайте прислівники. Поясніть їх написання та складіть із ними речення.

Давно-давно, тишком-нишком, мало-помалу, любо-дорого, рано-вранці, гидко-бридко, недовго-нешвидко, недалеко-неблизько. 2. Поміркуйте, у творах якого жанру найчастіше їх використовують. Випишіть із казок, легенд або переказів три-чотири речення з цими прислівниками.

273

Прочитайте прислівники вголос. Поясніть їх написання. Згрупуйте прислівники: спочатку прочитайте прислівники, які пишуть через дефіс, а потім ті, що пишуть окремо. Закрийте підручник і запишіть їх із пам’яті. Перевірте правильність написання за підручником.

Коли-не-коли, з давніх-давен, хтозна-коли, негадано-неждано, по-весняному, з дня на день, один до одного, куди-небудь, далекодалеко, хоч-не-хоч, високо-високо, по-новому, тяжко-важко, так-то, будь-що-будь, по-людськи, десь-то. 274

Утворіть від слів коли, куди, де, як, десь прислівники за допомогою префіксів будь-, казна-, хтозна- й суфіксів -небудь, -таки, -то, -от. Роіїотна в г[гі/пі

275

Замініть словосполучення прислівниками. Запишіть їх.

Невідомо коли — ..., у якомусь місці — ..., невідомо куди — ..., плече до плеча — ..., дуже повільно — ..., у деяких випадках — ..., найближчим часом — ..., якимось чином — ..., у якійсь місцевості — .... Л ^ ш г а ц а й п іе ! Що спільного в написанні неозначених займенників і прислівників, утворених за допомогою б уд ь -, ка зна -, хтозна-. Наведіть приклади. У о іїо н іа Є г{ііупі Знайдіть у кожному рядку «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

I варіант Від ранку до вечора, по-товариськи, довго-довго. Хтозна-де, будь-коли, коли-не-коли. По-моєму, по-вашому, віч-на-віч. II варіант Час від часу, по-польськи, по-господарськи. Сильно-сильно, тихо-тихо, по-латині. ГІо-п’яте, по-четверте, удруге. 134


7[{іа£описн.ий пріамнша/м 277

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску.

П ліч/о/п ліч з усмішкою йде дружнє ставлення до людей. Адже, хто лю б.ль людей, того й люди люблять. Людина, характерною рисою якої є дружнє ставл..ння до інших, не/чекатиме усмішки чи пр..вітан­ ня, а першою пр..вітається. Дружнє ставл..ння полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире. Якщо коли/небудь хтось лише зробить вигляд, що по/друж ньом у ставиться до іншого, то таке «дружнє ставлення» якнайсуворіше засудять (За І. Томаном). 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Визначте ступінь порівняння прислівника якнайсуворіше. 4. Виконайте морфологічний розбір трьох-чотирьох прислівників. 5. Виконайте синтаксичний розбір першого речення. 6. Продовжте текст міркуваннями про те, що означає бути привіт­ ною людиною.

278

Прочитайте текст. Спишіть. Складіть три-чотири речення, використо­ вуючи прислівник торік. Поясніть його правопис і походження.

Слово торік відповідає духові української мови, компактне, має абсолютні переваги над недоречно впроваджуваними словосполукамикальками минулого року й у минулому році. Тому це милозвучне слово широко використовують класики української літератури (За І. Вихо­ ванцем ). 279

1. Прочитайте текст. Спишіть. Поясніть написання прислівників.

Два прислівники Ж или-були міцно-міцно об’єднані між собою два прислівники. Вони були так міцно з’єднані, що в Граматиці вважалися одним сло­ вом. Ж или собі тихо-скромно, так, що збоку любо-мило було на них дивитися. Ж ивуть собі два прислівники чи волею, чи неволею з’єднані. Слів у світі повним-повно, мало-мальськи що не так, і піде все навпаки або, як кажуть, шкереберть . Краще вже жити з рисочкою, що дефісом зветься. Ж ивуть прислівники... І раптом неждано-негадано одне слово. Усього-на-всього одне слово й таке маленьке, а все ж своє значення в житті має, бо його не викинеш, як не викинеш слова з пісні, навіть тоді, коли пісня давним-давно набридла. 135


Тепер можна жити душа в душу з року в рік, з дня на день, щоб уее було честь по честі, хоча жити час від часу не легше, але жити треба нога в ногу дружно з іншими. А де ж дефіс, ота маленька рисочка, що колись з’єднувала прислівники? Раніше в них було все мило-дорого, хоч інколи перекручено, зате міцно-міцно, тому що хоч де-не-де було за що триматись. А тепер, хоч і душа в душу живуть, та це вже не прислівники. Ось як буває! Ми думаємо, що нас з ’єднує слово, яке з пісні не викинеш, хоча вона вже давним-давно обридла. А в дійсності ма­ ленька рисочка, яка одна на двох, і жити без якої й не любо, і не ми­ ло вже (За Ф. Кривіним). 2. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох прислівників. 3. Визначте ступінь порівняння прислівників краще, раніше. 4. Доберіть синоніми до слів навпаки, шкереберть. 5. Випишіть із фразеологічного словника чотири-п’ять фразеологіз­ мів із прислівниками. Поясніть їх значення.

Поміркуйте, чи можна вважати синонімами слова раптом і раптово. Доведіть свою думку.

280

Складіть речення зі словами, які б ілюстрували написання прислів­ ників і співзвучних із ними слів разом, окремо або через дефіс.

Н а зустріч — назустріч; у горі — угорі; по нашому — по-нашому.

№ 281

Л[габописний к^амникум. 1• Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску.

Один із найзнаменитіших і найв.личніших празників святкового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Хрис­ тове, що в народі іменується Різдвом. Воно розпочинається о/п ів/н очі після С вят/вечора, між 6 і 7 січня. У давнину, як уже м о­ вилося, була К оляда — свято народження Сонця. З 11р..йняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа. Відтак по/всю ди в храмах відправляють нічну Божу службу, яка завершується в/досвіта. 136


Першими сповісниками народження Христа були діти та підлітки. Рано/вранці вони йшли до односельців віршувати-віншувати, себто вітати родичів і сусідів із святом Різдва Христового (За В. Скуратівським ). 2. Доберіть до тексту заголовок. 3. Випишіть із тексту ключові слова й словосполучення. 4. Підкресліть у тексті слова до словникового диктанту з орфограми «Правопис іменників з великої літери». Доповніть власними при­ кладами. 5. Виконайте морфологічний розбір двох прислівників.

6 . Доберіть синоніми до прислівника вдосвіта.

(РоЗоіна в г^і/пі 2£2

П Продовжте текст із вправи 281 розповіддю про те, чи збереглися до сьогодні традиції святкування Різдва. 2. Розкажіть, як святкують Різдво у вашій родині. 3. Напишіть рецепт однієї зі святвечірніх страв.

Тозвиїііок. м овленнл § 43

Письмовий стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі / Пригадайте й назвіть відмінності: • між стислим переказом і детальним; • між описом дій і описом зовнішності; • між науковим описом і художнім. Для того щоб описати процес виконання дій, ми використовуємо слова, які допомагають послідовно це зробити, наприклад: спочатку, переду­ сім, потім, далі, після цього, тепер, нарешті.

2 £з

1. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення, сформу­ люйте тему й основну думку.

Як мати ворожить над борщем! Устає ще вдосвіта, чистить і промиває буряки, шаткує їх; нарізає картоплі; січе ножем капусту. Усього потроху 137


добавляє в горщик — і помідор кине, і петрушки всипле, і цибулину, і стру­ чок перцю, і листок лаврового листя. А м’ясо кладе з кісткою, а коли засма­ чує —то неодмінно старається засмачити старим салом, щоб чулось. Ех, і борщ же тоді виходить такий, що поки до­ чекаєш ся обіду, то ладен власний язик проковтнути. Любить мати варити й усілякі капусняки — з грибами й без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки й говорити не доводиться. Особ­ ливо лю бить вона готувати юшку з риби. Тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мати доводить усе до пуття, зали­ ваючи водою та заправляючи необхідними спеціями. А іноді — коли матері захочеться зробити для всіх приємну неспо­ діванку — вона зготує качку. Так, що ніхто й не побачить, заріже її ра­ несенько, начинить обтертими яблуками, зашиє, покладе на сковороду, смажить, поливаючи салом, що витоплюється з неї. Цілий день тоді в хаті пахне припеченим солодом розімлілих яблук, ці­ лий день тоді батько ходить добріший, ніж будь-коли, усміхнений не на лиці, а зсередини. Звичайно, перш ніж їсти качку, на неї треба доб­ ре надивитися, треба натішитися, намилуватися, а потім уже їсти, по­ вільно пережовуючи, смакуючи кожною волокниною, обсмоктуючи не тільки кісточки, а й власні пальці (За Є. Гуцулом). 2. Доберіть заголовок до тексту. 3. Випишіть ключові слова й словосполучення кожного абзацу. 4. Назвіть засоби мовного з в ’язку речень у тексті. 5. Якими мовними засобами автор описує процес приготування їжі?

6 . Поясніть правопис виділених слів. 7. Поясніть правопис ужитих у тексті прислівників.

8 . Знайдіть у тексті речення з дієприслівниковим и зворотами. Поясніть уживання розділових знаків. 9. Напишіть стислий переказ тексту.

138


284

Завдання для самоперевірки.

1. Прислівник — це А самостійна частина мови, що називає ознаку дії, відповідає на питання як? коли? де? куди? навіщо? з якою метою? якою мірою? Б незмінна особлива форма дієслова, що позначає додаткову дію при основній дії, вираженій дієсловом В службова частина мови 2. Прислівниками є всі слова в рядку

А Б В 3.

материнський, по-материнськи, материнське, мати перший, по-перше, уперше, у першому двічі, по-друге, по двоє, удвічі

Прислівник є в кожному реченні, крім А Вечір нечутно спадає з листям на землю вогку (В. Сосюра). Б Вишневі зорі України Світили хлопчику вночі (Т. Масенко). В Сонце хилиться до обрію (Ю. Збанацький).

4. Прислівник виконує синтаксичну роль означення в рядку

А Б В

Пізнавав одчайдушну ватагу Енея, наче зустрічався з ним віч-на-віч (І. Пільгук). Підсліпуватий день посувався по селу поволеньки, навпо­ мацки ( Є. Гуцало). Як пахне кава по-турецьки! (З путівника).

5. Позначте рядок, у якому всі прислівники часу А уранці, восени, улітку, сьогодні Б завтра, швидко, високо, зверху В уважно, ліворуч, тепло, уперед 6 6. Позначте рядок, у якому всі прислівники вищого ступеня порів­ няння А краще, сильніше, довше, жвавіше Б найбільше, найчастіше, найгірше, найважче В довше, холодніше, найважче, менше

139


7. Позначте рядок, у якому правильно визначено спосіб творення прислівника по-материнськи А суфіксальний Б префіксальний В префіксально-суфіксальний 8. Визначте, у словах якого рядка на місці пропусків потрібно пи­ сати літеру і А позаоч.., поноч.., двіч.. Б навш ииньк.., ио-товариськ.., декол.. В по-вовч.., по-латин.., зарад.. 9. Визначте, у якому рядку всі прислівники треба писати разом А за/багато, на/швидку, в/нічию Б до/тенер, на/завтра, без/відома В на/жаль, під/силу, по/закону 10. Визначте, у якому рядку всі прислівники треба писати через

дефіс А Б В

по/новому, но/польськи, п о /и ’яте водно/час, босо/ніж, зроду/віку з/б о ку /н а/бік, віч/ні/віч, всього/на/всього

11. Визначте, у якому рядку всі прислівники треба писати окремо

А Б В

кінець/кінцем, по/четверо, раз/у/раз по/новому, на/гора, тиш ком/нишком в/дома, с/під/лоба, за/багато

12. У реченні якого рядка є прислівник

А Б В

140

У/край розкішний і чудовий нас дорога привела ( О. Довбуиі). У /край смерек веде вузенька стежка (77. Подоляк). У /край натомившись, хлопці поснули (М. Коцюбинський).


§ 44

Службові частини мови

Л ^іи га уа й іп е ! Які слова належать до службових частин мови? Чому їх так називають?

2^

Прочитайте текст. За якими ознаками можна визначити його стильову належність? Які частини мови є в цьому тексті? Спишіть кілька прикла­ дів різних частин мови. Який вигляд матиме цей запис? До яких частин мови належать виділені слова?

У відгуках багатьох чужоземних подорожніх, які в різ ні часи бували в Україні, читаємо про те, що їх дуже вра­ зив рівень освіти українців. Вони пишуть про школи й монастирі, де навчаються діти, про жінок і дівчаток, які вміють читати й писати. Аж двічі — у 1654 й у 1657 роках — побував в Україні знаменитий арабський мандрівник Павло Алеппський. Він був надзвичайно здивований рівнем освіченості українців (3 книжки «Два­ надцять місяців» ).

§ 0

286

3апам . яп іа й гп е! С луж бові частини м ови — прийменник, сполучник, частка — не називають предметів, ознак, дій, кількості, не бувають членами речення. Тому вони не мають ознак, притаманних самостійним частинам мови, — роду, числа, відмінка, часу тощо. Прочитайте текст. Спишіть. Використовуючи подану інформацію, роз­ кажіть про функцію службових частин мови в мовленні.

Слова, які використовуються для поєднання інших слів, називають службовими. Вони в руках мовця — гвинтики, за допомогою яких він 141


скріплює слова в речення. Без службових слів аж ніяк не обійтися. За їх допомогою розрізнені повнозначні слова точно й безпомилково входять у відповідне речення. Це все мовиться для того, щоб у вас не склалося нешанобливе ставлення до маленьких слів. А саме такими маленькими словами найчастіше є службові слова. їх найменше в мові, зате в них велика граматична міць... Отже, найменшими словами в українській мові є, наприклад, прийменники у, в, з, о, сполучники й, і, а, частки і, й, ж. Ці слова-ліліпути складаються з одного звука. Роботи в них багато. Тому бігають ліліпути з речення в речення. Скрізь треба встигнути... (За І. Вихованцем).

[ Ірийменник Або задай запитання прийменнику, при кому він. Звичайно, при іменнику. (Хоч він готовий в першу-ліпшу мить займеннику й числівнику служить). Д. Білоус

§ 45

2 £7

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні та реченні. З в ’язок прийменника з непрямими відмінками іменника Прочитайте епіграф. Про яку особливість прийменника як службової частини мови йдеться? 1. Прочитайте слова. З якого вірша Т. Шевченка їх узято? За допо­ могою яких слів можна відновити вірш, показати залежність од­ них слів від інших? Як називаються ці слова?

Тече, вода, явора, яром, долину, пишається, водою, червона, калина, пишається, калинонька, явір, молодіє, а, кругом, їх, верболози, й, лози, зеленіють. 2. Використовуючи вправу, сформулюйте визначення прийменника як частини мови. Зіставте своє визначення з поданим нижче.

Запам лпіайпіе! П р и й м е н н и к — це службова частина мови, що разом із формами непрямих відмінків іменника, числівника, займенника показує їхню 142


залежність від інших слів у словосполученні й реченні: у школі, перед школою, для школи, д о школи, з і школи. Прийменники самостійно не бувають членами речення

2 £д

1- Розподіліть словосполучення на два стовпчики: у лівий стовпчик спишіть ті, у яких головне слово пов’язане із залежним за д о по­ могою закінчення, а в правий — ті, у яких головне слово зв ’язане із залежним за допомогою закінчення й прийменника.

Комп’ютерним столом, на робочому столі, у своєму столі, красивого стола, дерев’яний стіл, бабусин стіл, стіл для бабусі, навколо круглого стола, біля мого стола, над великим столом, під низьким столом, для ку­ хонного стола, через письмовий стіл, із-за накритого стола, через святко­ вий стіл, перед столом. 2. Сформулюйте висновок про функції прийменників у мовленні.

А

З а ла м ягііайиіе!

уШ Ф

Разом із відмінковими формами іменників, числівників і займенників прийменники виражають різні смислові відношення: • місця: У цій хаті тихій більш нікого (П. Братунь); • часові: У дитинстві ми мріємо про далекі походи\ • мети: Потрібно боротися для щастя; • причинові: Микола був на сьомому небі від щастя; • умови: виконати за бажанням. Прийменники можуть уживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад, від, до, з-за, з-під, біля, без уживаються тільки з родовим) або можуть сполучатися з двома й більше відмінками (наприклад, перед, під, над — із знахідним і орудним; на, о (об), по — зі знахідним і місцевим; з, за — з родовим, знахідним та орудним відмінками).

290

1. Спишіть словосполучення. Згрупуйте їх за зразком за значенням прийменника: 1 ) з часовим значенням, 2 ) з просторовим зна­ ченням, 3) з причиновим значенням. Підкресліть прийменники.

На тому тижні зробили, через тиждень відповіли, відпустка через хворобу, відпочивати через день, стрибав через вогнище, через неспро­ можність купити словник, через непередбачені обставини, через тую дівчиноньку, через довгі роки, чутно через стіну.

Зразок: на тому тижні (коли?) (час) зробили. 2. Визначте, з яким відмінком іменника вживається прийменник через, поясніть його написання.3 3. Запишіть синоніми до прийменника через. Утворіть словосполу­ чення з кожним членом синонімічного ряду. 143


291

1. Прочитайте текст. Випишіть прийменники.

Прийменники — це слова, що вживаються при повнозначних части­ нах мови. У реченні прийменники завжди стоять перед іменником (займенником, числівником). Вони є виразниками смислових і синтак­ сичних відношень між словами. Загальна кількість прийменників в українській мові, за дослідженнями мовознавців, — понад 220. Серед них є такі, що здатні сполучатися з різними відмінками (на чому? — на столі; на що? — на стіл), виражати різні значення. Деякі прийменники вживають як синоніми (протягом, упродовж/впродовж), як антоніми ( у /в - з /з і) . Усе це дає змогу робити висновки про гнучкість приймен­ ника, розмаїту систему прийменникових конструкцій. Правильне вжи­ вання прийменників забезпечує правильність побудови тексту, полег­ шує його сприймання (За Л. Бондарчук). 2. Визначте основну думку тексту. 3. Доберіть заголовок. Аргументуйте відповідь. 4. Поділіть текст на абзаци й складіть до нього план. 5. У тексті зазначено, що в українській мові налічують понад 220 прийменників. А скільки прийменників уживаєте ви у своєму мов­ ленні? Запишіть прийменники й підрахуйте.

6 . Назвіть функції прийменника в мовленні. Відповідь ілюструйте прикладами. 7. Чи можна сказати, що йти до театру — словосполучення й за йо­ го допомогою ми передаємо певний смисл?

Запеклі яіііа й іи е! У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: а) між приголосними: С и в и й д у х п о л и н ів п р о н и к а є щ е м о м у труди (І. Цюпа); б) на початку речення перед приголосним: У глибоких долинах тісни­ лися кам ’яні громади (М. Коцюбинський); в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка (Г. Тютюнник); г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Куди ви не повернетесь — усе горить-палає (Панас Мирний). В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: а) між голосними: Краплі дощ у рясно падали в озеро', б) на початку речення перед голосними: В озері відбилася часточка лісу, в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Заметушилися птахи в повітрі (О. Гончар). 144


292

1- Складіть словосполучення, уживаючи в них подані іменники з при­ йменниками на, у (в), до. Спишіть їх.

Редакція, бібліотека, видавництво, газета, радіо, телебачення, ефір, твір. 2. У чому полягають особливості вживання прийменника

у/в?

3. Визначте відмінок іменників із прийменниками. Позначте орф о­ грами у відмінкових закінченнях.

203

1. Спишіть словосполучення. Визначте, з яким відмінком уживаються прийменники.

На світанку, перед світанком, після світанку, по світанку; з радості, від радості, завдяки радості, через радість. 2 . З яким значенням уживаються прийменниково-відмінкові форми? 3. Складіть три-чотири словосполучення з прийменниково-відмін­ ковими формами.

294

Доберіть залежні слова й допишіть словосполучення. Від чого зале­ жить вибір прийменника?

Зроблений із ..., зроблений з і ..., зайшов у ..., зайшли в ..., помітив у ..., помітила в ..., ішов з ..., ішов з і .... 295

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Маленькі слова є в багатьох мовах. Вони допомагають більшим словам сполучатися й виражати в реченнях потрібну думку. В україн­ ській мові найменшими словами бувають прийменники, сполучники й частки. До слів-ліліпутів належать, наприклад, прийменники в, з. Вони складаються з одного звука й букви (За І. Вихованцем). 2. Випишіть із тексту прийменники. 3. Назвіть основну функцію службових слів, про яку говорить автор. 4. Поясніть лексичне значення слова ліліпут.

Ж во)іча ла<5о[іаінй[іія Напишіть твір-мініатюру з теми «Велика сила слів-ліліпутів». Прочитайте текст. Випишіть прийменники. Перекажіть текст, допов­ нюючи його дібраними прикладами.

Прийменник — частина мови, на перший погляд, неважлива. І справді, як можуть дрібненькі слова впливати на зміст довжелезних, закручених, сповнених високого змісту речень? 145


Але ж маємо визнати, що така, здавалося б, непомітна частина мови відіграє не останню роль у сприйнятті викладених на папір думок. Більше того, неправильне вживання прийменників може призвести до цілковитого спотворення змісту написаного (або вимовленого). «Над» чи «під», «до» чи «після» — ось вони, слова, яким притаманна особлива цінність. Позбавлені будь-якої емоційної забарвленості, експре­ сивності, здатності викликати яскраві образи, вони виявляються не просто ультрафункційними, а й зручними в застосуванні. До речі, недарма під час вивчення іноземних мов уживанню приймен­ ників завжди приділяють увагу, яку невтаємничені називають над­ мірною. Отже, не варто недооцінювати значення прийменників, коли йдеться про непересічний процес оформлення потоку думок у вишукані речення. Пам’ятаймо про прийменники! (За Є. Афіногеновою). §46

Види прийменників за будовою

Л ф игауайпіе / На які групи за будовою розподілено частини мови? Від чого зале­ жить такий розподіл?

297

Прочитайте текст. Випишіть із нього прийменники, згрупуйте їх. За якою ознакою ви це зробите?

Природа й людина — то нерозривне ціле. Природа оберігає й остерігає людину від злих помислів, учинків, робить її благородною та щедрою, здоровою й навіть мудрою. Подивіться пильно навколо себе, і ви поба­ чите багато гарного поряд. Ось на озері плаваV, ють парами лебеді. Коли ви до них прийдете з добром, то й вони вам віддячать добром. При­ несіть їм білі лілеї, і розумні птахи не забудуть вас ніколи. Коли відлітатимуть у теплі краї, обов’язково зроблять ко­ ло понад тим місцем, де ви їх обдарували лілеями (За Л. Павленком). 298

1 . Спишіть прийменники.

В, за, з-за, на, над, перед, під, по, про, через, поміж, крізь, понад, попри, проміж, з огляду на, між, до, зважаючи на. 2. Підкресліть прийменники, написання яких може викликати у вас складнощі. 146


3. Назвіть прийменники, які, на вашу думку, доречно вживати в офі­ ційно-діловому або публіцистичному стилях мовлення, зважаючи на їх забарвлення. 4. Складіть п’ять-шість словосполучень із поданими у вправі приймен­ никами.

О } ) ТоЛогиа в г^упі 2 дд

Розгляньте схему. Складіть за нею запитання для однокласників на тему «Групи прийменників за будовою».

Прийменники

і за будовою 1 прості без, в, па, для, з, до

і складні з-над, понад, задля

\ складені згідно з, у зв’язку з

200

Прочитайте текст. Випишіть прийменники. Визначте вид кожного за будовою.

Ось ви виїхали на невисоку гору. Синім змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленок) травою безкрайого стену. Ясне сонце геть під­ билося вгору, розсіває своє золоте марево* по зеленій долині. Ні пе­ ром не списати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! Ви дивитесь і дивуєтесь, вам здається, що ви йдете не по битій до­ розі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси й чару вільного пахучого повітря (Панас Мирний). 20^

Прочитайте речення. Випишіть словосполучення, у яких є приймен­ ники. Укажіть, яким є кожний прийменник за будовою. Спишіть перше речення, виконайте його синтаксичний розбір.

1. Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими міжгір’ями (О. Гончар). 2. ІІереді мною, наче брама, розчиняється діброва, до ме­ не живовидячки наближаються далекі тихі води й прихилені до них зо­ рі (М. Стельмах). 3. Усе озеро метрів на десять від берега було густо вкрите зеленим лататтям, серед якого виднілися його білі й жовті квіти (Ю. Збанацький). 4. і ще довго потім було чути музики між вербами та поміж хатами (І. Нечуй-Левицький). 5. У кінці села, коло самої Раставиці, стояла хата старого Джері (І. Нечуй-Левицький). 147


Тйіїоіиа в гра/пі Утворіть речення за зразком із поданими словами так, щоб у першо­ му реченні кожне слово було прислівником, а в другому — приймен­ ником. Визначте, до якої групи за будовою належать прийменники.

302

/ варіант. Край, просто, довкола. II варіант. Близько, уздовж, навкруги. Зразок: Ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в край неба (М. Коцюбинський). — Край дороги виросла висока тополя (Т. Шевченко).

Л /іигауайпїе / Пригадайте чергування прийменників у - в , з - із - з і.

№

Л{іавстисний практикум. 1. Прочитайте текст. Спишіть, уставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки.

...Було це (в, у) сиву давн..ну. Ж ила (в, у) тих краях гарна дівчина. Ко­ хала вона одного хлопця. А зустрічалися вони біля оз..ра. Аж ось одного разу пішов хлопець (в, у) гори й не повернувся. Плакала дівчина день і ніч, а кожного веч..ра ходила до того оз..ра. ІІр..йде, поплаче й піде додому. Одного разу їй здалося, що (з, із, зі) дна оз..ра її кличе милий. Зайш ла вона (в, у) оз..ро, і поглинула її вода. Цілу ніч однос..льці шукали дів­ чину, а на ранок (посеред, край) оз..ра побачили двох лебедів. Вони були такі гарні, що люди впізнали (в, у) них хлопця й дівчину. (З, Із, Зі) того часу й назива­ ють те озеро Лебединим (3 календаря). 2. Яку роль у тексті відіграють прийменники? Укажіть, яким є кожний прийменник за будовою. 3. Пригадайте, чим легенда відрізняється від переказу або казки. 4. Перекажіть одну з відомих вам легенд про походження назви на­ селеного пункту, річки або озера.

§ 47 20 ^

Написання прийменників разом, окремо і через дефіс Проаналізуйте матеріал таблиці. Які прийменники — прості, складні чи складені — пишуться через дефіс? Яке значення має прийменник /з-за?


Разом унаслідок довкола навколо уздовж поруч наперед

Прийменники пишуться Окремо за винят ком згідно з незалеж но від під час з метою

Через деф іс із-за з-за з-поза з-над з-поміж з-попід з-під

З а н а м ян іа й гн е! Разом пишуть прийменники, утворені від прислівників, ім енників і прийм енників. О кремо пишуть прийм енники, утворені від прислівників та ім енни­ ків із простими прийменниками. Ч ерез деф іс пиш уть пр и й м е н ни ки , утворені приєднанням до прийм енників з , із інших прийменників. 305

Спишіть слова та словосполучення. Поясніть написання прийменників.

Заради, з-поміж, у міру, з-поперед, із-за, поміж, незважаючи на, згідно з, з-поперед, щодо, слідом за, на честь, починаючи з, за час. 306

Спишіть речення. Поясніть написання прийменників.

1. На світі можна жить без еталонів, по-різному дивитися на світ: ши­ рокими очима, з-під долоні, крізь пальці, у кватирку", з-за воріт (Л. Кос­ тенко). 2. Мов з-під замерзлого замулу* запульсувало джерело (Н. Гнатюк). 3. Вздовж дороги високі стовпи бережуть перестояне літо (Г. Чубач). 4. Сонце стало підніматися з-за обрію (Н. Рибак). м 307

Т ї/іа во п и сн и й п^іакпїию/м. Спишіть слова та словосполучення, розкриваючи дужки.

(По)серед, (по)за, (у)зв’язку з, (на)прикінці, (про)між, (по)між, (у)иродовж, (з)огляду на, (по)близу, (оба)біч, (за)посередництвом, (на)відміну від, (з)метою. Ц е н а ш а к /га їн а ! 308

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Соломія Крушельницька — найвидатніша оперна співачка світу. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Федір Шаляпін та інші оперні зірки. 149


Після закінчення Львівської консерваторії співачка поїхала до Італії. Її голос захопив італійців силою зву­ ку, дзвінкістю, соковитістю, віртуозною технікою, бла­ городним тембром, ліризмом і драматизмом. З 1890 р. почались її тріумфальні виступи на кращих сценах світу. Але майже щороку співачка виступала з концертами у Львові, Тернополі, Чернівцях та інших містах України. З біографії Соломії Крушельницької варто навести С. Крушельницька такий цікавий факт: 17 лютого 1904 р. в міланському театрі «Ла Скала» відбулася прем’єра нової опери Джакомо Пуччіні «Ма­ дам Баттерфляй». Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху. Проте глядачі оперу не сприйняли. Славетний маестро був у розпачі. Друзі порадили Джакомо Пуччіні запросити виконувати головну партію Соломію Крушельницьку. Через три місяці відбулася прем’єра оновленої «Мадам Баттерфляй». Цього разу — тріумфальна'. Після вистави зворушений маестро пода­ рував Софії Крушельницькій свій портрет із написом: «Найнрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй» (За О. Страмним). 2. Випишіть із тексту прийменники. Визначте їх групу за будовою. Поясніть правопис. 3. Яку роль у тексті відіграють прикметники у формі вищого й найви­ щого ступенів порівняння? 4. Поясніть правопис ужитих у тексті власних назв.

, УІСво/гча ла<5о(гат.о)гія Підготуйте усну розповідь з теми «Прийменник як службова частина мови» за таким планом: 1 ) з яким и частинам и мови вживаю ть; 2) яку роль відіграє в сполученні слів; 3) чи є членом речення; 4) чому має таку назву.

309

Завдання для самоперевірки.

1. Службову частину мови, що виражає залежність іменника, числів­ ника й займенника від інших слів у словосполученні й реченні, нази­ вають А сполучником Б прислівником В прийменником 150


2. Прийменники за будовою поділяють на А прості, складні, складені Б істоти й неістоти В усі прийменники прості 3. Прийменники за д ля, поміж , понад, з-під, з-за утворені А сполученням простих прийхменників Б поєднанням прислівників чи іменників із прийменниками В унаслідок переходу з інших частин мови 4. Прийменники край, кінець, коло, близько, біля, довкола утворені А сполученням простих прийменників Б поєднанням прислівників чи іменників із прийменниками В унаслідок переходу з інших частин мови 5. Прийменники з і за можна вживати з відмінками А родовим, знахідним, орудним Б родовим і знахідним В родовим і місцевим 6. Найчастіше прийменник з уживають А перед словом, що починається голосним звуком; перед словом, яке починається приголосним звуком, якщо попереднє сло­ во закінчується голосним Б перед словом, що починається голосним звуком; між словами, одне з яких закінчується приголосним, а друге починається приголосним звуком В перед словом, яке починається приголосним звуком, якщо по­ переднє слово закінчується голосним 7. Прийменник над уживають із відмінками А орудним Б місцевим В родовим 8. Визначте, у якому рядку всі прийменники записано правильно А у наслідок, край, кругом, навколо, згідно з Б усупереч, залежно від, крім, для, довкола В в, до, на, із за, що9 9. Визначте, у якому рядку «зайве» слово А без, під, через, для, на Б з-за, поза, із-під, з-поміж, з-попід В унаслідок, замість, уздовж, наприкінці, щодо 151


10. Визначте, у якому рядку подано всі словосполучення з приймен­ никами А вийшов навпроти школи, розташувався навкруги лісу Б роздивляюся довкола, уздовж дороги В ходив навкруги хати, розрізати тканину вздовж 11. Прийменники (в)наслід ок, (у)продовж , (на)перед пишуть А разом Б окремо В через дефіс 12. Послідовність розбору прийменника як частини мови така А слово; частина мови; відмінок слова, з яким ужитий прийменник; вимова та написання Б слово; вимова та написання; частина мови; відмінок слова, з яким ужитий прийменник В слово; відмінок слова, з яким ужитий прийменник; частина мови; вимова та написання

Тозвинійіс м.йвленнл § 48

Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (п р и го т ув ан н я о б ід у , м о д е л ю в а н н я , м а л ю в а н н я , шиття, в и ш и в а н н я тощо)

310

Завершіть речення.

Під час опису виконання дій потрібно використовувати такі слова й словосполучення:.... Художній стиль мовлення від інших стилів вирізняю ть такі оз­ наки: ... . 2^

1. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Відповідь ілюструйте прикладами з тексту.

Ви не повірите, яке це прекрасне діло — пекти булочки, а особливо хліб. Мій дідусь мав пекарню, то я вже знаю. Бачте, у випіканні хліба є два чи три великих, майже священних таїнства. Перше —коли вчиняють опару. Учиняють її в діжі, і там, під покришкою, відбувається таємниче перетворення: за якийсь час із борошна й води утворюється жива опара. Далі кописткою ■місять тісто. Це знову ж скидається на ритуальний 152


танець. Потім діжу накривають полотниною й дають тістові підійти. Де друге таємниче перетворення — коли тісто велично підіймається, пухне, а ти не смієш підняти полотнину й зазирнути... Це, знаєте, щось таке прекрасне й дивне. А третє таїнство — це саме печіння, усе те, що стається в печі з м’яким, блідим тістом. Виймете потім із печі золота­ во-брунатну хлібину. Диво дивне! Мені здається, під час усіх перетво­ рень у пекарнях годилось би дзвонити в дзвони, мов у церкві, коли освячують дари (Карел Чапек).

3^2

2.

Доберіть заголовок до тексту.

3.

Випишіть ключові слова й словосполучення кожного абзацу.

4.

Назвіть засоби мовного зв’язку речень у тексті.

5.

Якими мовними засобами автор описує процес приготування їжі?

Напишіть твір розповідного характеру про виконання улюбленої справи в художньому стилі.

Сполучник У тяжкій щоденній праці Дивні мешканці живуть, їх сполучниками звуть. Слова й речення єднають. М айже не відпочивають. А. Свашенко

§ 49

Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням

Л^игасуайліе ! За допомогою якої службової частини мови з ’єднуються однорідні члени речення та частини складного речення? Наведіть приклади.

З а ла м 'ш йаиніе! С п о л уч н и к — це службова частина мови, що використовується для з ’єднання однорідних членів речення та частин складного речення. Н а п р и к л а д : / гори, і доли ни , і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті прозірчастим білим світом (І. Нечуй-Левицький). Л ю блю похм урі дні, к о л и крізь хм ари ледь пробивається пром іння з о л о ­ те... (М. Рильський). 153


За будовою сполучники поділяють на прості, складні та складені. Прості с п о л у ч н и к и складаються з одного слова (і, але, як, або та ін.), с к л а д н і с п о л у ч н и к и утворені з двох або більше частин (щоб, якби, проте), а с к л а д е н і — з двох або більше слів (тому що, для того щоб, з тим щ об та ін.). За походженням сполучники бувають н е п о х ід н і (але, і, та) і п о х ід н і (походять від інш их частин мови) (якби, що, зате). 313

Прочитайте текст. Випишіть сполучники та визначте їх групи за будовою та походженням. Доведіть свою думку.

Гумор такою ж мірою відображає духовний світ народу, як і його пісні, казки й легенди. Український народний гумор і образний, і добре приперчений, і оптимістичний, і необразливий, викликає усмішку, а не брутальне* «ги-ги». Якщо я довго затримувалась у ванній, моя бабуся приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир, і вкраде». Коли я сумувала, радила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою ха­ лявою об лаву». А ще зичила: «Дай тобі Бог здоров’я в ручки, у ніжки й у животик трішки» (За І. Ганюковою). 2. Доберіть заголовок до тексту. 3. Знайдіть у кожному абзаці речення, що виражає його основну думку. 4. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова. 5. Поясніть значення слова брутальний. Доберіть до нього синоніми й антоніми.

6 . Поясніть уживання розділових знаків в останньому реченні. 2^4

1. Прочитайте речення. Знайдіть у них сполучники, випишіть їх. Ви­ значте, у яких реченнях сполучники з ’єднують однорідні члени ре­ чення, а в яких — частини складного речення. З ’ясуйте, до якого виду належать виписані сполучники (за будовою та походженням).

1. Хоч смішно, аби затишно. 2. Три дні не їж, а весело дивися. 3. Кра­ ще сміятися, ніж плакати. 4. Веселому й на соломі добре сниться (Народна творчість). 5. Усе частіше то там, то тут чувся веселий сміх (Ю. Збанацький). 6. Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину... (В. Сосюра). 2. Випишіть із речень антоніми. 3. Підкресліть у тексті спільнокореневі слова, виконайте їх розбір за будовою. 4. Визначте ступінь порівняння виділених прислівників. 154


Л{іа£описн.ий пріашнша/м 3 15

1. Прочитайте текст. Уставте сполучники на місці пропусків. В и­ значте, до якого виду за будовою та походженням вони нале­ жать.

Легко спілкуватися з веселою люди­ ною, ... вона вміє створити настрій ... р оз­ радити тебе, ... на серці журба. Веселих люблять, ... вони володіють словом ... вмі­ ють розвеселити інших, мають почуття гумору. ... сміх, як відомо, продовжує життя. Веселі люди добрі ... лагідні, доб­ розичливі ... людяні. Недаремно ж учені пов’язують праслов’янське слово веселий із латинським здоровий, неушкоджений. Д умаю ть,... слова веселий ... весна — родичі,... мали ту ж саму основу (А. Мовчун, Л. Мовчун). 2. З ’ясуйте, як пов’язані речення в тексті. 3. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Доведіть правильність свого вибору. 4. Поясніть значення слова розрадити. Доберіть до нього синоніми. 5. Поясніть правопис виділених слів.

6 . Доведіть правильність або хибність думки про те, що слова весна і веселий — спільнокореневі. 7. Що, на вашу думку, означає вираз мати почуття гумору?

3 15

Спишіть речення. Доповніть однорідними членами, поєднуючи їх спо­ лучниками. Виконайте синтаксичний розбір одного-двох речень (за власним вибором).

1. За вікном весело всміхається сонечко. 2. Усе частіше в класі чувся веселий сміх. 3. Величним спокоєм дихають навколо дерева. 4. Я люблю грати в шахи. 5. Повітря було чистим. 6. Праця вчителя почесна. 7. Пісня була дзвінка. Л /га во п и сн и й п/гашним/м. 3 17

Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Визначте роль сполуч­ ників у тексті.

Небо син.. , ніби син., море. Малесенькі хмарки, мов стадо лебедів, пливли над землею. На землі цвіла в..єна красна. За вікном був садок саме в білому цвіт.. , а на квітках блищала роса, як діаманти. У вікно 155


потягло духом весн.., духом того життя, молодого и свіжого, що спадає на серце радіст.. й наді..ю (І. Нечуй-Левицький). 1. Складіть речення за пропонованим початком, використовуючи сполучники й правильно розставляючи розділові знаки. Спишіть їх. Визначте, до якого виду належать сполучники.

Мені хочеться весело сміятися ...

—» —> —> -» —> —> —> —» —>

і але то, то коли бо дарма що ніби замість того щоб після того як

2. Чи можна спрогнозувати, яким буде речення (простим чи склад­ ним), зважаючи лише на використаний у ньому сполучник? 3. Складіть твір-мініатюру, узявши за початок одне з утворених речень. Спишіть із підручника фізики або хімії текст (до п’ятдесяти-шістдесяти слів), у якому використано складені сполучники. Поміркуйте, чому в текстах наукового стилю ці сполучники використовують частіше, ніж у текстах художнього.

220

Прочитайте анекдоти. Випишіть сполучники. Виконайте морфологіч­ ний розбір трьох-чотирьох сполучників.

1. В автобусі хлопець звівся з лави й звернувся до жінки: — Сідайте, будь ласка! Та здивувалася, а потім і каже: — Сиди, синку, бо як станеш дорослим, то ще настоїшся. 2. — Алло! Добрий день, тьотю Оксано! Михайлик удома? — Так, але гуляти він не піде, бо покараний. — За що? — Двійку із зоології приніс. А за що, не каже. Можливо, ти знаєш? — Знаю! Учителька запитала, хто в нас найвірніший чотириногий ДРУГ-

— І він не знав? — Він сказав, що ... ліжко. 3. Хлопчик каже приятелеві: — Приходь до нас. Мені подарували собаку, і я хочу перевірити, ку­ сається він чи ні.


Ж ^іавописний п^аюнию/м. 22^

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Визначте засоби мовного зв ’язку в тексті. Визначте вид трьох-чотирьох сполучни­ ків (за власним вибором) за будовою та походженням.

Гумор і сміх — це справа товарне..ка й кол..ктивна. Сумує й ту­ жить, як правило, людина на самоті, а от смієт..ся в товаристві. У гур­ ті — ото сміх! Так от що я тобі скажу — тр..майся людей... Будь завжди з людьми. Старайся, щоб вони тебе любили. Але для цього їх любити треба. Будь вартий людської уваги й поваги. Проте ще ..кажу — зі смі­ хом треба бути об..р..жним. Із себе смійся скільки хоч..ш, а от з інших — дивись... Тобі смішно, а комусь від твого сміху, може, плакати хоч..т..ся (За В. Нестайком). 2. Яке слово або словосполучення можна використати як заголовок? 3. Випишіть із тексту синоніми й антоніми. 4. Доберіть приказки, прислів’я або фразеологізми про доречність сміху. 5. Чи можна вважати виділені слова спільнокореневими? Доведіть свою думку.

6 . Визначте розряд за значенням використаних у тексті займенників. 7. Продовжте текст роздумами про те, чому не можна сміятися з інших.

2 22

1■ Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Випишіть сполучники, ви­ значте їх вид за будовою та походженням.

Неподобство! Куди поділася справедливість? Завжди вона десь вештається, коли треба втішити ображену душу. Кожна з частин мови має назву, що значною мірою відтворює її сутність. Дієслово — тут і неуку зрозуміло: слово дії, руху, зміни, у ньому криються динаміка й статика, мінливість і спокій. Іменник — це ім’я, назва, указівка на пред­ мет, а прикметник — ознака, його характерна риса. Числівник — кількість. Чому ж тоді сполучник є сполучником? Хіба це вичерпна характеристика його різнобічної діяльності? Ну, гаразд, ніде правди діти, поєднав кілька разів самотні серця, себто слова, примирив друзів, що посварилися, познайомив новеньких. Іншим разом навіть клонуватися довелося, щоб зібрати однодумців (однорідних членів речення, хто не зрозумів). Навіть на поступки йшов: то вигукував дзвінко «і», якщо поряд видніється привітний приголосний, то переходив на таємничий «й», коли помічав неподалік голосного. Але ж це — лише один з обра­ зів, у які втілюється сполучник. Хіба можна залишити без уваги його 157


чудернацьку звичку протиставляти одне поняття іншому, знаходячи в одного з них певну перевагу й не ображаючи при цьому іншого? І знову ж, зверніть увагу: як блискавично він виплутується з тенет тавтології. Але, та, проте, зате, однак — протиставляйте на здоров’я, від цього вишуканість вашої мови ніскілечки не постраждає. А хто прийде на допомогу, коли треба розборонити розбишак, які, немов молоді півники, готові атакувати один одного? Коли, зрештою, автор перебуває в стані глибокого сумніву й прагне підкреслити це вишуканим слівцем? Чи то ..., чи то ...; не то ..., не то ...; або ..., або ...; чи ..., чи ... — на будь-який смак! Та ці вміння станов­ лять лише мізерну частину того, на що спроможна така, здавалося б, непомітна частина мови. Хто, як не вона, майстерно порівняє явища шляхом їх зіставлення? Сполучник, більше нікому. А за потреби він мо­ же так змінитися, що годі й упізнати: не тільки ..., а й ...; не лише ... , але й ...; я к ..., так і ... — ось вам і «непомітний». Чому ж ми зупиняємося саме на слові сполучник? Так само він мо­ же іменуватися єднальником, роздільником, зіставником, а то й геть незвично —градаційником. Хоча... напевно, з усіх названих функцій єд­ нання є найважливішою, адже сила наша — в єдності (А. Руденко). 2. Сформулюйте на основі тексту розповідь у науковому стилі з теми «Роль сполучників у мовленні».

§ 50

Використання сполучників у простому й складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності

Запам. яиіайніе!

158


Л)ш гауай>не !

1. З якою метою в реченнях використовують сполучники? 2. Чому, на вашу думку, знання теми «Сполучник» необхідне для вивчен­ ня синтаксису й пунктуації?

223

Прочитайте речення. Спишіть їх. Поясніть, коли ставиться кома перед сполучниками, а коли не ставиться.

1. Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів: і ніжну зелень трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця (3 журналу). 2. Верби й вітряки мали якийсь фантастичний вигляд (І. Нечуй-Левицький). 3. Над нами гуде дзвін, і вище нього летять лелеки (М. Стельмах). 4. Я повернувся в ту синь Дніпрову, звідки сонце розвиднює тьму (ГІ. Усенко). 5. Шумить сосновий ліс довкола, а телевізійні антени на хатах виловлюють із простору ту зелену думу сосен (В. Яворівський). Л д и га у а й Я іе / К ом а ставиться: — між однорідними членами речення, з ’єднаними двома або більше однаковими сполучниками ( і...і, Й...Й, а б о ...а б о та ін.), а також про­ тиставними сполучниками а, але, однак, проте, зате: Пахне земля плодами, і листям, і медом соняшників, і медом тютюну, і медом гречки (0. Довженко); — між частинами складносурядного та складнопідрядного речення, з ’єднаними сполучниками сурядності й підрядності: Далеко в степу сунеться довга валка чумаків, і їхня пісня ллється понад степом (І. Нечуй-Левицький). Чумацький Шлях лежить над степом і не знає, що дав­ но вже він перестав бути чумацьким, що одна назва лишилась у нього чумацька (М. Руденко). К ом а не ставиться, коли сполучники не повторюються, н а пр и кл а д : Удень і ввечері в лісі було тихо.

Ля 324

Л /га в о п и с н и й пДсианикум. 1. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. З якою метою, на вашу думку, використано сполучники (поєднання однорідних членів речення, частин складного речення)?

Сердечний людяний і гуманний —найкращі слова що так легко вимов­ ляються та шлях до них нелегкий. Скільки добра треба зробити щоб отримати в нагороду ці слова! Неважко помітити що слово сердечний утворилося від серце а корінь слова серце — той самий що і в слові середина. Хіба ж серце не є серединою людини та її внутрішньою суттю? Якими почуттями сповнене серце людини так вона й діє (3 книжки «Абетка моральності»). 159


2. Випишіть ключові слова й словосполучення. 3. Поясніть написання слів нелегкий і неважко, добираючи синоніми до них. 4. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох сполучників. 5. Випишіть із тексту спільнокореневі слова. Виконайте словотвірний розбір (два-три за вибором).

225

1. Пригадайте визначення поняття «антитеза». 2. Прочитайте речення. Спишіть їх. Доведіть, що кожне з них можна використати як приклад під час пояснення особливостей антитези. 3. Поміркуйте, завдяки яким мовним засобам створено антитезу в цих реченнях.

1. Але воно живе —забуте й незабуте, А час не зупиняється, а моло­ дість біжить (В. Симоненко). 2. Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д. Павличко). 3. Ж ивемо ми гаразд... люди до нас добре відносяться, лихої слави ми не набираємось, а хіба доброї потрошку (Леся Українка). 4. Два кольори мої, два кольори ... Червоне —то любов, а чорне —то журба (Д. Павличко). 5. А що перше —день, а що друге —ніч, а між ними синім цвітом вже зацвів терлич (В. Стус). 326

Прочитайте текст і доповніть його правилами чергування сполучни­ ків / з й, а також дібраними прикладами.

Між словами в реченні й між реченнями ми часто вживаємо спо­ лучники і та й. Українська мова — милозвучна й тому пильнує, щоб не скупчувалося поряд кілька голосних або кілька приголосних. Для того щоб ці звуки гармонійно чергувалися, в українській граматиці є пра­ вила чергування, за якими і чергується з й. Якщ о в реченні вже є і, тоді для стилістичної різноманітності може прислужитися сполучник та: «Вона і її мати та багато інших людей знали про це». Сполучником та в значенні і приєднуються також близько споріднені поняття, стани та явища: батько та мати, ходить та плаче. Немає також ніякої значеннєвої різниці між сполучниками але й та в значенні але. Отже, ставити те чи те слово — це питання лише стилю (За Б. Антоненком-Давидовичем).

ф .—

Ж воДча иаіїоДаіїоДія

-

Складіть речення, використовуючи сполучник і (й, та) для зв ’язку двох і чотирьох однорідних членів речення й частин складного ре­ чення. Поясніть уживання розділових знаків. 160


327

1- Прочитайте текст. Знайдіть сполучники. Поясніть мету їх вико­ ристання в простих і складних реченнях.

Географічні відкриття... За цим коротеньким словосполученням стоять мільйони кілометрів морських і наземних шляхів, тисячі доль мандрівників, величезні випробування та радість пошуку. На мапі ми всюди бачимо імена тих, хто наносив на пергамент’ або папір силуети незнаних берегів і гір, примхливі звиви річок і негостинні пустелі. Нау­ ка не говорить мовою поетів, а дає точне визначення кожному явищу й ге­ ографічним відкриттям. Під поняттям «географічні відкриття» звичайно розуміють знахо­ дження нових географічних об’єктів: річок і озер, гірських масивів і пе­ чер та ін. Останнім часом до географічних відкриттів почали відносити тлумачення географічних закономірностей. Такі відкриття — це теорії, які пояснюють, чому наша планета має саме такий вигляд. Наприклад, теорія дрейф у' континентів дає змогу вченим розрахувати, який вигляд мали материки мільйони років тому, якими вони стануть через мільйони років. Учення про біосферу В. Вернадського доводить, що на нашій планеті все тісно пов’язане одне з одним — і клімат, і рельєф, і живі істоти (За В. Скляренко). 2. Складіть і розіграйте діалог дискусійного характеру з теми «Чи можливі в наш час географічні відкриття?».

323

Прочитайте речення. Спишіть їх. Визначте, з якою метою в реченнях використано сполучники, підкресліть їх.

1. Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька п ри ­ чаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 2. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світу літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка). 3. В юності так хочеться, щоб виповнилося тобі вісімнадцять і ти став по-справж­ ньому дорослим (І. Цюпа). 4. Надзвичайно приємно було спускати де­ рев’яне цебро в глибочезний колодязь, у якому відбивалися наші об­ личчя (О. Грищенко). 5. У казково розкішних садах повсюдно пахтіли троянди, а уздовж доріжок вузенькими ариками струмувала трояндо­ ва вода ( С. Приходько). № 329

7ї)га 6о п и с н и й п{іа ш пиш {М .

^ пиш'ть Речення> уставляючи пропущені букви й знімаючи риску. Підкресліть розділові сполучники. Яка роль розділових сполучників у художніх текстах? 1

1. Кажуть, осінь сім иогод має: то новіє вітер, то вигляне ясне соН..ЧКО, то проллєт..ся рясний дощ.ж, то мороз..ць пройдетеся по опал ому 161


л и с т я ч к у (В. Пустовіт). 2. Х ай с о б і с о н еч к о я к за в го д н о с х о д и т ь — чи п о /з и м н ь о м у , чи п о /в ..с н я н о м у (II. Тичина ). 3. З о л о т і б д ж о л и гу л и , м ..т у ш и л и с я в п .л ю с т к а х , то х о в а ю ч и с ь м іж н и м и в ч аш ..ч к а х , то з ’я в ­ л я ю ч и с ь з в ід т и щ е з о л о т іш и м и (О. Гончар). 4. Н е б о то н іб и п л а к а л о т и х и м и д р іб н и м и с л із ь м и , то ц іл і д н і н іб и л и в ц е м * ЛИЛО СЛ..ОЗИ (І. Не-

чуй-Левицький ). § 51

Написання сполучників разом і окремо. Розрізнення сполучників і однозвучних слів

Л /г и г а у а й н іе /

На які види за будовою поділяються сполучники? Наведіть приклади. ТР обопіа в п а ) і і

Об’єднайтеся в пари: один із вас — учитель, інший — учень. Учитель ознайомлюється з теоретичним матеріалом, поданим нижче, і пояс­ нює його учням, готує запитання за змістом викладеного матеріалу. Учні уважно слухають, запитують учителя, якщо щось незрозуміло, і потім відповідають на підготовлені вчителем запитання. З а п а м я п іа й и іе !

Разом пишуться складні сполучники, утворені поєднанням повнознач­ них слів із частками або прийменниками: адже, утім, неначебто, нібито, якби, причом у тощо. Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з при­ йменниками за, про та частками би, як окремо. Н априклад, сполуч­ ники можна замінити синонімічними (а, але, од н а к), у той час, коли прийменники із займенниками замінити не можна. О кре м о пиш уться: — сполучники з частками б, би, ж, же: а б о ж, адж е ж, але ж, кол и б, ко л и б то, отже ж, хоч б и ; — складені сполучники: д а р м а що, д л я того щоб, замість того щ о б тощо. Ц е н а ш а к р а їн а !

1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Сформулюйте запитання за змістом тексту для своїх однокласників. Г о с т и н н іс т ь — о д н а з у н ік а л ь н и х рис у к р а їн ц ів , п р о я к у в д а в н и н у із з а х о п л е н н я м п и с а л и н а в іт ь ч у ж и н ц і. Колись в У к р а їн і з н а ч н о ч а с т іш е х о д и л и в го сті в б у д е н ь , а н іж у с в я т о , з о к р е м а в з и м к у , к о л и р о б о т и в п о л і н ія к о ї, з а т е х а т н ь о ї, о с о б ­ л и в о д л я ж ін о к , — чимало. Ч е р е з т е й п р и х о д и л и о д и н д о о д н о г о «з р о ­ 162


ботою» на досвітки *, на вденьки й на вечорниці. До приходу гостей готувалися завчасно', прибирали оселю, варилипекли для того, щоб добре прийняти «дорогих, любих і милих гостей» (За С. Богдан). 2. Випишіть сполучники. Визначте їх вид і поясніть правопис.

І. Рєпін. Вечорниці. 1881 р.

3. Визначте розряд за значенням використаних у тексті прислівни­ ків. Доберіть до виділених слів синоніми. 4. Поясніть уживання розділових знаків у першому реченні.

(РоЗогиа в гДупі 332

1. Які ще риси національного характеру українців ви можете назвати? Як ви вважаєте, що вплинуло на їх розвиток? 2. Що ви знаєте про вечорниці? Розкажіть, як вони відбувалися й хто брав у них участь. 3. Запишіть приказки, прислів’я й пісні, у яких підкреслюється гостинність українців.

0 ; Ж во(гча лаЛоДапіоДіл Запишіть текст із складеними сполучниками: з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, тому що. Визначте, якими бу­ дуть речення: простими чи складними. Накресліть їх схеми й поясніть уживання розділових знаків.

Ж 333

Ж /гавописний nfiaK.niuK.tfM . Спишіть речення, знімаючи риску.

1. Одне другому дивиться у вічі, як/б и вгодити, як/би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. До школи, знай, веде одна дорога, З а /те від неї — тисячі доріг (В. Лівонський). 3. За/те, що ти тепер щаслива, Я власним щастям заплатив (В. Лівонський). 4. В криницю старості не заглядай. Про/те, яким ти будеш, не гадай (Д. Павличко). 5. Я к/би цих книг у мене не було, то пусткою* б здавалося житло, — вони ж бо стали рідними, як діти (І. Гнатюк). 6. Є припущення про/те, що в східних слов’ян могли існувати регіональні писемні традиції ще до X ст. (Із підручника). 7. Я к/би була я зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 8. Не за/те вовка б’ють, що сірий, а за/те, що вівцю з ’їв (Народна творчість). 163


ш

Л^гавописний п(гаісніикум.

334

1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви й замінюючи виді лені сполучники синонімічними.

У нас шляхи наз..вають гостинцями, бо гал..чани гостей далеких і близьких сподівалися, сподіваються й будуть сподіватися. Гостя треба добре пр.-ймати, «бо гість но світу славу ро..носить» — так говорив князь Володимир Мономах. Чого то ми все рідше наз..ваємо шляхи гостинцями? У слові гости­ нець відчуваєт..ся гість. Пасує з хлібом-сіллю виходити на гостинець, бо це слово до слова хліб пасує. Ми не відк..даємо й слова шосе — тіль­ ки хай воно постоїть трохи в синонімічній черзі... (За С. ІІушиком). 2. Визначте вид наявних у тексті сполучників. Поясніть їх написання. 3. Доберіть синоніми до слова гостинець. 4. Доберіть спільнокореневі слова до іменника гість. Позначте гра­ фічно корінь. Поміркуйте, яке з дібраних слів виникло найпершим. 5. Визначте час і форму вжитих у першому реченні дієслів.

М овленнєвий евіиісеві 335

Складіть і розіграйте діалог, використовуючи подані фрази.

Дорогі гості, заходьте! Якщо Вам неважко, пройдіть, будь л аска,.... Отже, нарешті ти завітав до мене! Заходь, будь гостем! Дякуємо за те, що прийшли! Дякую за гостину! 220

Складіть речення, використовуючи подані сполучники й займенники з прийменниками або прислівники з частками. Запишіть їх.

Зате — за те, проте — про те, щоб — що б, якби — як би. 337

1. Прочитайте поради. Знайдіть сполучники й поясніть їх написання.

1. Потрібно приходити в гості на запрошення або заздалегідь попередивши господарів, адже кажуть, що немає нічого гіршого, ніж непрохані гості. 2. Прийшовши в гості, обов’язково привітайтесь і зачекайте подаль­ ших розпоряджень господарів. 3. Пам’ятайте, що ви в гостях, отже, будьте шанобливими й до гос­ подарів, і до гостей. 4. Якщо вам потрібно піти з урочистості раніше від інших, попередь­ те про це господарів. 5. Господареві потрібно подбати про те, щоб приязно зустріти кожного гостя й приділити всім увагу. 164


2. Чи дотримуєтеся ви в повсякденному житті цих порад? Додайте ще три-чотири поради, які будуть корисними під час прийому гостей. Не забувайте використовувати сполучники.

238

1. Прочитайте веселі бувальщини. Запишіть їх, замінюючи репліки непрямою мовою. Поясніть написання сполучників.

1. Приходить хлопчик до сусіда, а той, пригощаючи його, поставив перед ним миску з медом. Гість узяв ложку та й почав їсти. Господар дивився, дивився та й каже: — їж з хлібом, бо буде серце боліти. А гість запитує: — У кого? У вас? 2. — Мамо, ми були в тьоті Дусі й дивилися телевізор. — А як вона вас зустріла? —Добре. Щойно ми відчинили двері, а вона й каже: «Тільки вас тут і не вистачало» (З книжки «Мовний етикет українців: традиції і сучас­ ність»).

Тільки вас туті не вистачало з різною інтонацією (радісно, сумно, зневажливо, невдоволено тощо). Чи змінювати­

2. Вимовте фразу

меться логічний наголос під час різного інтонування? 3. Скажіть, чи не траплялися з вами такі курйозні й смішні випадки. Якщо так, то розкажіть про них.

339

Завдання для самоперевірки.

1. Службова частина мови, що використовується для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення, називається А прийменником Б сполучником В часткою 2. З ’єднують однорідні члени речення або частини складносуряд­ ного речення сполучники А сурядності Б підрядності 3. П р и є д н у ю т ь з а л е ж н у ч а с т и н у д о г о л о в н о ї в с к л а д н о п ід р я д н о м у реченні сполучн ики

А

сурядності

Б підрядності4

4. Визначте, у якому рядку подано єднальні сполучники сурядності А і (й), та (і), також Б але, проте, однак В або, то, чи, хоч 165


5. Визначте, у якому рядку подано протиставні сполучники суряд­ ності А або, чи, то, хоч Б а, але, та, проте, однак, зате В і, й, та, також, ні...ні 6. Визначте, у якому рядку подано допустові сполучники підрядності А хоч, дарма що Б як, якщо В щоб, для того щоб 7. Визначте, у якому рядку подано складені сполучники А а, але, як, і, та Б після того як, тому що, через те що 8. Визначте, у якому рядку допущено помилку у вживанні сполуч­ ників А батько й мати Б радість й світло В дивилися й мовчали 9. Визначте, у якому рядку допущено помилку в написанні сполуч­ ників А абож, аякже, колиб Б отже ж, хоча б, хоч би В але ж, коли б то, бо ж 10. Визначте, у якому рядку допущено помилку в написанні спо­ лучника А Я люблю весну за те, що вона одягає все навкруги в зелене вбрання (В. Андрійчук). Б Ми приїхали додому вночі, за те не попали під дощ (3 учнів­ ського твору). 11. Визначте, у якому рядку подано правильний варіант морфоло­ гічного розбору сполучника щоб А щоб — спол., прост., підряди., мети Б щоб — спол., склади., підряди., мети В щоб — спол., склади., сурядн., мети 12. Визначте, у якому рядку всі сполучники є синонімами до спо­ лучника але А проте, однак, та, зате Б проте, також, хоч, чи В зате, або, що, щоб, наче 166


бРозвшпок. м овлення § 52

Розписка

Л [іига^аіініе! У яких ситуаціях використовується оф іційно-діловий стиль мов­ лення? Назвіть ознаки цього стилю. 340

Прочитайте текст. Випишіть ключові слова й словосполучення, за якими його можна переказати.

Розписка — це письмовий документ, який підтверджує певну дію, що мала місце, — передання й отримання документів, товарів, грошей і матеріальних цінностей. Розписки бувають особисті й службові. Грошові суми в розписці пишуть словами, а в дужках — цифрами. Розписку пишуть в одному примірнику й не допускають ніяких виправлень. Розписка містить: 1. Назву документа. 2. Прізвище, ім’я та по батькові та посаду того, хто дає розписку. 3. Посаду, прізвище, ім’я та но батькові того, кому дають розписку. 4. Точне найменування матеріальних цінностей, предметів. 5. Дату складання. 6. Підпис того, хто отримує цінності. Прочитайте зразок розписки. Чи містить вона обов’язкові ком по­ ненти?

Розписка Я, Костенко Дмитро Васильович, староста 7 класу, отримав у бібліо­ текаря школи, Фесенко Маргарити Віталіївни, дві (2) підставки для книжок для проведення виставки творів письменників нашого краю. Зобов’язуюся повернути 18.04.2015 р.

Дата __

ф

Підпис

Ліво/іча лабо/ганіо^ін Напишіть розписку про надання можливості отримати грошовий пе­ реказ від брата або книжки в користування.

167


^

т

Т

*

^

Частка І частка мовить: «Слово я службове, Але людині чесно я служу. І будьте певні, в інтересах мови І так, і ні, де треба, я скажу». Д. Білоус

§ 53

Частка як службова частина мови

Запам яп іа й п іе ! Частка — це службова частина мови, яка надає словам або реченням певних смислових чи емоційних відтінків, а також бере участь у тво­ ренні нових слів і граматичних форм. Н априклад, у реченні: Хотіла б я піснею стати (Леся Українка) частка б бере участь у творенні форми умовного способу дієслова.

342

1• Прочитайте речення. Випишіть слова: які беруть участь у творенні форм наказового й умовного способів дієслів; які виражають за­ перечення; які виконують функцію питальних слів.

1. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає (Л. Кос­ тенко). 2. Душа — не сорочка: не виперуться ніколи Полотна її голубі (М. Тимчак). 3. Нехай живодайні джерела народної творчості, зокрема народної казки, допоможуть кожному з нас (Л. Дунаевська). 4. І нехай завчасно впадуть на землю холодні зливи впереміш* із снігом, нехай ранні сутіні утнуть сонячні дні (Р. Іванченко). 5. Хіба можна бути задоволе­ ним життям, якщо тобі не подобається власна професія? (І. Томан). 6. Чи достойно зустріта свій високосний зоряний час, своє янтарне літо?.. (І. Цюпа). 7. Невже він завжди буде одинокий? (Леся Українка). 2. Поміркуйте, до якої частини мови належать виписані слова. Яку функцію вони виконують у мовленні? 3. Прочитайте епіграф до теми. Про яку граматичну ознаку часток говорить автор?

343

1. Прочитайте текст. Підтвердьте або спростуйте припущення про походження часток.

Давні латиняни називали частку рагіісиїа. В українській мові термін «частка» з’явився тільки в 1926 р. Закріпив його «Український право­ пис». Також є припущення, що колись усі частки були «приклеєні» до інших слів, потім їх відділили й відтоді вони стали просто част­ ками. 168


Від інших службових частин мови частки відрізняються тим, що завдяки їм можна передати величезну кількість додаткових значень, емоцій і почуттів. Наприклад: Невже вона не знає відповіді на це запитання? (здивування). — Хіба вона не знає відповіді на це запитання? (запитання). Усе-таки він не зробив цього (підсилення сказаного). — Він не зробив цього (нейтральне повідомлення інформації). Як я хочу швидше побачити Вас! (радість). — Я хочу швидше побачити Вас (нейтральне повідомлення інформації) (3 довідника). 2. Підготуйте для однокласників пояснення, як відрізнити частки від сполучників і прийменників.

Л(іавописн.ий практ икум 344

впишіть прислів’я та приказки, уставляючи пропущені букви й знімаю­ чи риску. Поясніть їх значення. У яких ситуаціях їх можна використати? Підкресліть частки.

1. Н е/баж ай іншому того, чого сам не/хоч..ш. 2. Нехай буде, як скажуть люди. 3. Були б пиріжки, будуть і дружки. 4. Такого собі прият..ля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов. 5. Люб..ш у гостях бувати, люби ж і гостей приймати. 6. Пішов би в гості, та ні/хто не/запрош ує. 345

Прочитайте виразно текст. Спишіть його, доповнюючи частками. Доведіть свій вибір.

Вона закінчувалася, ця нестерпно довга зима. Сніг танув повільно, але вже змарнів, не сліпив очей іскристою білістю, мовби південні вітри злегка припорошували його пустельним пилом Південної Африки. У глибоких ярах він помітно осідав, невидимі струмки підрізали його знизу. І він висів над землею. Та ще опирався, як опирається все те, чо­ му належить згинути. Граки, зимівники українських степів, походжали погордливо, певні, що неза­ баром будуть не самотні. Налетить сюди стільки птаства, що їхні зимові суперни­ ки —горобці —загубляться в цьому пта­ шиному клекоті. Ночі помітно коротшали. Земля л е­ тіла весняним колом, наближаючись до тієї точки, яка є весняним рівноденням П. Горобець. Рання весна. (За М. Руденком). 1968 р. 169


346

1- Прочитайте виразно текст. Доберіть заголовок. Визначте стиль і тип мовлення.

Я к же все далеко було! Було десь аж у нашому дитячім палеоліті, де ще тільки маревні ріки струменіли нам у степу, як образ чистоти й вічного руху, і все було переповнене світлом, усе живе в пестощах мліло під ласкавим, найласкавішим сонцем нашого тернівщанського літа! Навесні, тільки сонце пригріло, тільки закурликало в небі, уже, мов дикунчата, босі вискакуємо з хат, знуджені за зиму, галасуємо, не тямлячись від захвату, кидаємо в небо шапки, солому, паліччя: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо!» Бо птахи — то ж наші найперші друзі. Жайворонча всю весну дзвенить над степом, як частка твоєї душі. Невидимі пта­ шата всюди висять над полями й сиплють, сиплють сріблястий спів. Жайвір тоді не боявся людини. Під ноги жниварям кинеться, рятуючись від кібця ( О. Гончар). 2. Випишіть частки. Визначте їх роль у тексті. 3. У якому значенні в тексті вжито слово частка? 4. Поясніть правопис виділених слів. 5. Як ви розумієте значення словосполучення дитячий палеоліґ? Прочитайте речення. Випишіть частки й визначте, якого додатко­ вого смислового й емоційного відтінку вони надають словам або реченням.

1. Хіба ж не волошки є окрасою степу? (М. Руденко). 2. Ось вона вже крізь блакить майорить, довгожданна, нездоланна (М. Вороний). 3. Онде грає жвавий хлопець у торбан весело; Онде дівча йде по воду, думку якусь завело (Ю. Федькович). 4. Як тяжко розлучатись з солод­ ким ранішнім сном! (М. Рильський). 5. Книги — морська глибина! Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли вино­ сить (І. Франко). 6. Над степом ширяв сокіл-балабан, видивлявся здо­ бич, тільки навряд чи пощастить цього разу хижакові (В. Приходько). 7. Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж пішла, Як край битої дороги рута-м’ята зійшла (Народна пісня). 8. Аякже, не турбуйтесь, усе гаразд буде, Маріє Олександрівно, дорогесенька ви наша. Себе тільки бережіть, одужуйте (О. Іваненко). 9. Не вернеться чорнобривий та й не привітає, Не розплете довгу косу, хустку не зав’яже, Не на ліжко — в домовину сиротою ляже (Т. Шевченко). 10. Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень (М. Рильський).

170


Запам ханайпіе! О

В українській мові деякі частки збігаються за звучанням з іншими частинами мови, н а п р и кл а д сполучниками (і, як, хоч, чи, мов, наче, немов, неначе, мовби), прислівниками (точно, справді, рівно). Тому завжди треба з ’ясовувати функцію слова в реченні. Н априклад: у реченні / ось нарешті при йш л а в есн а і нічого не з ’єднує, а лише під­ силює наступне слово. Тому це не сполучник, а частка.

ЖЄо[іча лаіїо}іаіїіо{іІА Складіть тексти «Весна прийшла» (б е з часток), «Швидше прийшла б весна» (з частками). Проаналізуйте тексти й зробіть висновок про ви­ користання часток для підсилення виразності висловлювання.

§54

Написання часток -бо, но, -то, -от, -таки

Запам яиіайгііе! Частки -бо, -но, -то, -от, -таки пишуть: — через дефіс, коли підсилюють значення окремого слова: х о д и -б о , в е д и -н о , якось-то, як-от, прийш ов-т аки;

— окремо, коли між часткою та словом, до якого вона належить, стоїть інша частка: х о д и ж бо, в е д и ж но, ки м би то, п р и й ш о в ж е таки. Частка ж (ж е) виражає підсилення й пишеться окремо. Якщо ж вона входить до складу сполучника або частки, то пишеться разом: тож, авж еж , невж е.

Лягавописний

nfiaK.fnU K.ifM

348 Спишіть приклади, знімаючи риску. Поясніть написання часток.

Іди/бо, давай/но, тільки/но, так/от, як/от, отакий/то, чи м /би /то (утішити), скільки/ж /то (написано), тим/то, стільки/то, якось/то, важкий/таки, усе/таки, дістав/таки, так/таки. Доповніть кожний рядок трьома-чотирма власними прикладами слів. Якими орфограмами об ’єднані ці слова?

Абиякий, аніскільки, щосили .... Чекай-но, прийшов-таки, дай-бо .... Говорили б, могли б, знали б .... Скажи ж, смійся ж, дивися ж ....

171


350 1 . Прочитайте текст. Випишіть частки.

Були ж сумніви, були ж мрії, але були ж і надії, що сумніви розві­ ються, а мрії здійсняться! Були ж. Би, ж. Дві маленькі частки, у яких усе це висловилося з найбіль­ шою силою. Незважаючи на своє службове становище, вони самостійні й пи­ шуться окремо від інших слів — це треба завжди твердо пам’ятати! Кожна з них займається своєю справою в реченні. Намагається підкрес­ лити головну думку, щоб вона стала зрозумілою (За Л. Григорян). 2. Як ви розумієте вислів: «Незважаючи на своє службове становище, вони самостійні...»?

ш

Л ^авописний приисгним/м.

351 Спишіть речення, уставляючи пропущені букви та знімаючи риску.

1. А все/таки рідна з..мля найкраща у світі (3 журналу). 2. Рання в..сна тільки/но заходить у тихі села (І. Цюпа). 3. Я на/гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). 4. Я к/би з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно/б, Хоч і як/небудь на сім світі, А все/б/таки якось ж..лось (Т. Шевченко). 5. Поруч буйно зацвіли проліски. І ряст тут/таки притулився, він зацвіте через день-два (За О. Копиленком). 6. Сонце тільки/но сіло десь за лісовими хащами (О. Донченко). 7. Т о /ж то й воно, душа в тебе молода та гаряча й довірлива до всього (О. Гончар). Написання не і ні з різними частинами мови

§55

(узагальнення) Запалі яп іайпіе/

§ О

Розгляньте таблицю. Узагальніть правила написання н е з різними частинами мови.

Написання не з різними частинами мови Разом

Окремо

1) якщ о без не слово не вж ивається:

1) якщ о є заперечення: Хлоп­

невільник, негода; негайний, ненавис­ цеві бракує не часу, а бажання ний, ненастанний; невдовзі, невинно; для виконання домашніх справ; неволити, незчутися; 172


Продовження табл. Р азом О кремо 2) у складі преф ікса недо-: недобача­ 2) з дієсловами, дієслівним и ти, недовиконувати; недовиконаний, ф о р м а м и на -н о , -т о й д і є ­ недодержаний, недозрілий, недоказа­ прислівниками: не малювати,

ний; недокрів’я, недолік;

не намальовано, не малюючи;

3) якщ о слово мож на замінити синоні­ 3) з дієприкметниками у ф ун к ­ мом: неправда (брехня), небалакучий ції присудка: Домашня робо­

(мовчазний), недобрий (злий);

та не виконана.

4) з дієприкм етником , якщ о він є оз­ наченням до іменника (а не присудком) і не м ає при собі поясню вальних слів:

незакінчена праця, нез’ясовані питання. Треба розрізняти за значенням дієслова: неславити ( ганьбити) — не славити (не прославляти); недобачати (погано бачити) — не добачати ( не помічати помилок).

ГРоДонІа Є паД і 352

1. Прочитайте правила написання н і з різними частинами мови. Н і пишеться разом : із заперечними займенниками: ніхто, нікого, нікому, н іки м ; із прислівниками: ніколи, ніде, нізащ о. Н і пишеться окремо: із займ енникам и, якщо між н і й займ енником ужито прийм енник: н і д о кого, н і в кому, ні з ким, ні д о чого, ні в чому, н і з чим; у стійких ф разеологічних висловах: н і риба ні м 'ясо, н і се н і те, ні так н і сяк, н і туди ні сюди, н і ж и ви й ні мертвий. 2. Сформулюйте запитання для однокласників за змістом про­ читаного.

2^2

1. Прочитайте речення. Поясніть правописне і н і з різними частина­ ми мови.

1. Навколо вітер непереможний реве й гуля (В. Сосюра). 2. Золотим павутинням злетить Непорушна година спокою (II. Филипович). 3. Де не буваєш, куди не глянеш, а скрізь уже помічаєш сліди недавніх приморозків (Є. Гуцало). 4. Думи людські ясні, коли на землі тепло й сонячно, і барометр епохи ніякої негоди не віщує (С. Пуіиик). 5. Ми майже нічого не знали б про давнину, аби історія не подарувала нам літописців... (М. Слабошпицький) . 6. Ж иття — то неповторна пісня, яку треба вміти проспівати, не збиваючись на фальш , уникаючи різ­ ноголосся (І. Цюпа). 173


2. Виконайте розбір за будовою слів різноголосся, літописець. 3. Визначте особу та дієвідміну підкреслених дієслів.

Ля 2^^

Л (га в о п и сн .и й п^сиспішсцм. Запишіть слова та словосполучення відповідно до правопису н е і н і з різними частинами мови.

1. Не/вільник, не/вгасимий, не/нависний, не/вдовзі, не/порушно, не/здужати (хворіти), не/здужати (не змогти), не/добачати, не/славити (ганьбити), не/славити (не прославляти), не/достача, не/долік, не/дописаний, не/правда, не/сміливий, не/далеко, ні/хто, ні/який, ні/коли, ні/трохи, ні/чий, ні/де, ні/скільки, ні/як. 2. Н і/до/чого не/здатна людина; далеко не/досконалий твір; зовсім не/великі обов’язки; праця ще не/закінчена; ні/ж ивий ні/мертвий; н е /з’ясовані питання; він не/дочував; він не/дочув моїх слів. 3. Не/вміння, не/доля, не/вчений, не/письменний, не/вже, не/мов, не/дотепа, не/наче, не/похитний, не/винно, не/зовсім, не/зважаючи н а ... , не/дооцінювати. 9 355

РоЯогіІа в п а .[іі Доберіть дев’ять-одинадцять слів для словникового диктанту з тем «Написання н е з ім енникам и» (І варіант) і «Написання н е з д іє ­ прикметниками» (II варіант). Продиктуйте їх своєму сусідові або су­ сідці по парті, а потім виконайте взаємоперевірку.

ЛяЛ ігавописний 356

п^гаюпию/м.

Спишіть текст, знімаючи риску.

Ш кода від слова набагато серйозніша, ніж від мовчанки; рідко трапляється жалкувати за тим, що залишилося не/сказаним. Н і/коли не/вдавайте, ніби знаєте більше, ніж це є насправді. Коли ви кажете, що прочитали ту чи іншу книжку, а потім виявляється, що ні/чого з прочитаного ви не/зрозуміли, усім стає очевидною ваша не­ тямущість. Жодна справді розумна людина ні/коли не/боїться сказати: «Я не/знаю». Люди, які говорять надто легко, дуже часто говорять надміру бага­ то, а часом і не/обачно. Балакуни не/рідко не/викликають довіри в слухачів. Тим часом мовчун не/погано почуває себе в колі знайомих, дарма що не/багато додає до веселощів дружньої вечірки. У спілкуван­ ні, як і в більшості інших випадків, найкращою є золота середина. Не/будьте ні/надто мовчазним, ні/надміру балакучим (Е. їіоуст ). 174


357

Завдання для самоперевірки.

1. Визначте, у якому рядку подано правильне визначення частки А службова частина мови, що служить для вираження додат­ кових відтінків значення в реченнях або для творення де­ яких граматичних форм Б службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й реченні В службова частина мови, що використовується для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення 2. Визначте, чи є частки членами речення А так Б ні 3. Визначте, у якому рядку всі слова є частками А і, в, на, ані Б ось, це, бо, то В з, над, попід, лише 4. Визначте, у якому рядку частки пишуться через дефіс А слухай/бо, скажи/но, яки й /бо ти Б тільки/но, якби/то, казна/про/кого В коли/небудь, ні/який, щ о/року 5. Визначте, у якому рядку слова пишуться разом А аби/який, де/хто, тільки/но Б ні/коли, що/години, щ о/дня В що/до, чим/швидше, якби/то 6. Визначте, у якому рядку всі частки пишуться окремо А все/ж /таки, отакий/то, усе/таки, стань/бо, аби/куди Б тільки/щ о, таки/прийняли, ну/й, навряд/чи В поки/що, колись/то, як/то, саме/тому, дай/но 7 7. Окремо зі словом не пишеться в реченні

А Б В

Годує не/піч, а піт (Народна творчість). Н е/зв ’язаний сніп — солома (Народна творчість). Не/бажай синові багатства, а бажай розуму (Народна твор­ чість).

175


8. Форму умовного способу дієслова утворюють за допомогою частки А нехай Б би (б) В не 9. Визначте, у якому рядку в написанні часток допущено помилку А О, недаремно, ні, в степах гули гармати... (В. Сосюра). Б Ми встанем; ми ж неодинокі (II. Тичина). В Ми не вагаємось; хитання ще не добито (II. Тичина). 10. Частка отож у реченні Отож слухайте далі означає А ствердження Б підсилення сказаного В пом’якшення наказу 11. Визначте, у якому рядку всі слова написано правильно А ненависть, неміч, неозорий Б не добачити, ненавмисно, нещастя В нещастя, а біда; недовгий (короткий); не весело (сумно) 12. Визначте, у якому рядку всі слова написано правильно А навряд чи буде, склади но, мало не всі Б намалював би, скажіть же, тільки-но В що за, годі бо, ще й

ТРозвшнок м овлення § 56

Усний твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі

Л )гига^айніе/ Сформулюйте визначення понять «опис», «художній опис», «науко­ вий опис».

2^

1. Складіть порівняльну характеристику твору-опису зовнішності людини й твору-опису дій. 2. Які мовні засоби властиві твору-опису дій? Наведіть приклади.

359

1 ‘ Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте стиль і тип мовлення. Чи можна вважати цей текст твором-описом дій? Доведіть свою думку.

176


Оберіг власними руками Якщо не в самій ляльці, то в процесі її виготовлення є щось дійсно магічне. Давно доведено, що ручна робота — в’язання, вишивання та ін­ ші способи створення корисних і красивих речей —урівноважує нерво­ ву систему, поліпшує настрій. Ш кода тільки, що ми часто лінуємося дати нашим рукам заняття. Крім незвично тихої атмосфери, яку супроводжує ця робота, наші предки вірили, що в ляльці-мотанці магічним є все — від кольору ви­ користаних ниток до її «начинки» й, власне, уся суть іграшки — у її назві: її дійсно не роблять, а мотають. Робиться, чи то пак, мотається, лялька досить просто. Потрібно взяти жмут вовняних ниток, покласти в середину світлої тканини («тіла» ляль­ ки), міцно закрутити нитками верх — і вже маємо голову та шию. При цьому риси обличчя не зображуються — лише робиться з ниток хрест. Потім до тіта треба прикласти ще один жмут ниток — це будуть руки. Зно­ ву у формі хреста їх обв’язують —лялька майже готова, потрібно лише її одягнути й прикрасити голову очіпком, хусткою чи віночком. Молодший науковий співробітник Музею народно-декоративного мистецтва Мирослава Татарчук розповіла, що ляльку використовують як оберіг, тому обличчя не зображують. Уважають, що так через неї мож­ на буде вплинути на людину, яка є її власником. Також є ляльки-мотанки, які роблять при народженні дитини поіншому: нитки обгортають клаптиком тканини, перев’язують, як немов­ ля, і дарують сім’ї. Ця лялька є оберегом дитини до її весілля, а потім передається в спадок. Її передаровувати не можна, бо начебто це погано вплине на долю людини. Як розповіла Мирослава Татарчук, вона спіл­ кувалася в селах із бабусями, які володіють тех­ нікою виготовлення ляльки-мотанки, знають багато легенд і казок про неї: як лялька допомог­ ла людині вибратися зі скрутного становища, як злодії не змогли відкрити авто, де лежав та­ кий оберіг. Навіть у нинішні часи в це вірять. Як бачимо, ми недалеко втекли від тради­ цій, бо вони в нас у крові (За О. Миколюк).23 2. Пригадайте особливості художнього стилю. Для прикладу ско­ ристайтеся текстом зі с. 137-138. 3. Порівняйте текст зі с. 137-138 з текстом вправи. Чим вони відрізня­ ються, що в них спільне? 177


.#

Ж во^іча ла<5о[іаіпо(іія Складіть усний твір-опис дій на основі власних спостержень у худож­ ньому стилі.

А вигук може пролунать, як дзвін, У мові, мабуть, найщиріший він! «Ура! —раднії, ти скрикнеш неодмінно. — Сьогодні з мови я дістав “відмінно”».

Д. Білоус

§ 57

Вигук як особлива частина мови. Дефіс у вигуках. Кома та знак оклику у вигуках

Запам лиіайгііе! В игук — це особлива незмінна частина мови, яка виражає почуття, емоції й волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Н априклад: ох, ой, геть тощо. Вигуки не змінюються, не є членами речення, але можуть уживатися в значенні інших частин мови. При цьому вигук набуває конкретного лексичного значення й стає членом речення. Н априклад: Над лісом пролунало «ура»! Вигуки вживаються в художніх творах і в усному мовленні та виступа­ ють засобом виразності. Н априклад: — Вставай, Михайлику, вставай! — Ма-мо, іще одну крапелиночку. — Струси цю крапелиночку. — Ой... (М. Стельмах). Д о вигуків належать звуконаслідувальні слова, що відтворюють го ­ лоси тварин, різні шуми, що трапляються в природі: ку -к у , ш -ш -ш , дзень.

200

Скажіть, про яку властивість вигуку йдеться в епіграфі. Відповідь про­ ілюструйте прикладами.

.

Прочитайте речення, правильно виділяючи вигуки за допомогою інтонацн.

ооі

1. Гей, над дорогою стоїть верба... (П. Тичина). 2. О, ця дорога сподівань (В. Малишко). 3. Ах, ярмарок дзвінкоголосий (В. М алиш ко). 178


4. «Ну, ну, голубе!» — підганяв Панас свого змореного коня (Д . Яворницький). 5. Гей, летім у світ орлиним летом (А. Волощак). 202

Спишіть речення, уставляючи замість крапок потрібні за смислом вигуки.

1.... як хочеться побувати в Києві. 2.... така рада за тебе. 3. Я пішов .... 4.... раді зустрічі з вами. 5 ... за запізнення.

М овленнєвий епіикеїп 363

1. Прочитайте речення. Розподіліть вигуки у два стовпчики: у пер­ ший — ті, що виражаю ть вітання й побажання; а в д р уги й — ті, що виражають прохання та запрошення.

Прошу, заходьте. Перепрошую, я запізнилася. Дякую за науку. На все добре! Дякую, усе було дуже смачно. Даруйте, ще не все сказав. Щ асливих свят! До зустрічі! На здоров’я! Бувайте здорові! Щасливо, матусю! Добрий вечір, друзі! На добраніч! 2. Складіть і розіграйте діалог, використовуючи вигуки. 364

^ ‘ Прочитайте текст, правильно виділяючи вигуки за допомогою інто­ нації.

Усі ви добре знаєте, що півень співає «ку-ку-рі-ку». У Німеччині вва­ жають, що півень співає «кі-ке-ре-ки», у Туреччині — «ко-ко-рі-ко», у Голландії — «ку-ке-ку-ку», а в Англії — «ко-кей-дуолду». У різних країнах по-різному уявляють хрюкання свиней: ми чуємо «хрю-хрю», німці — «кіїк», англійці — «ойнк-ойнк», італійці — «фронфрон», а фіни — «снерф-снерф». Таке різноголосся виникло через те, що в кожній мові люди присто­ совують звуки тварин до вимови й звуків своєї рідної мови (Л. Гри­ горян ). 2. Виконайте морфологічний розбір одного-двох вигуків.

20 д Спишіть речення. Яку стилістичну роль відіграють у них звуконаслі­ дувальні слова? З ’ясуйте особливості передачі їх на письмі.

1. Д зень-н-нь! Д зень-н-нь! Д зень-н-нь! — чути було знадвору в розчинені двері (С. Черкасенко). 2. Каштани падають на брук: туктук-тук-тук (М. Ткач). 3. Строката зозуля гуляла безтурботно й усіх дражнила: ку-ку! ку-ку! (О. Іваненко).

Ф

Жво[гча ла6б(ісиио{іія Складіть і розіграйте діалог, використовуючи вигуки, на одну з тем: «Телефонна розмова», «Відвідини зоопарку». 179


З а п а лі л п іа й п іе ! О

Вигуки від членів речення відокремлюються комою. Н а прикл а д : Ох, як весело на світі, як весело стало (Т. Шевченко). Вигуки, що вимовляються з посиленою, окличною інтонацією, ві­ докремлюються за допомогою знака оклику. Н априклад: Еге! Коли б то так всяк шанувався! (Л. Глібов). Якщо вигуки вживають у значенні повнозначних частин мови, тоді вони бувають членами речення й розділовими знаками не відокремлю­ ються. Н априклад: Не чула я твого «алло». Вигуки о, ой, які стоять перед звертаннями, не відокремлюють, коли вони вжиті як підсилювальні частки. Н а п р и кл а д : О чарівниченько моя! (Т. Ш евченко). Не відокремлюють вигуки о, ой і в реченнях із народних пісень: Ой на горі д а женці жнуть... (Народна творчість).

Л ^іабописний п/іаюпшсцм. 366

Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ох і мудрий же ти! 2. «Так-так-так» притирається до моєї ноги стара, з перебитим крилом качка. 3. О вигадав яке! 4. Ой не відчиняй сину (М. Стельмах). 5. Ой у полі криниченька. 6. Гиля-гиля сірі гуси не колотіть нам води. 7. Ой чий то кінь стоїть? (Народна творчість). 367

1. Прочитайте текст. Поясніть уживання знака оклику.

Благословилося на світ... І видко: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися... І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і порося вере­ щить... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з телятками. - Гей! Доб! Цабе! Н-н-но! На ярмарок ( Остап Вишня). 2. Доберіть синонім до вислову «благословляється на світ».

З а п а лі я п іа й п іе / Вигуки можуть складатися з одного, двох або кількох звуків. Окремі звуки можуть повторюватись або вимовлятися протяжно. Такі вигу­ ки пишуть через дефіс: ка р -р -р ; ха-ха-ха; ціп-ціп.

ТоЗопіа в па/іі 368

180

Один з учнів добирає вигуки для диктанту на орфограму «Дефіс у ви­ гуках» і диктує їх, перевіряє правильність написання. Інший учень за­ писує під диктовку дібрані слова.


369

1. Прочитайте виразно текст. Поясніть орфограми й пунктограми, пов’язані з вигуком. У чому полягає стилістична роль вигуків?

Ш-ш-шуг! Ш-ш-шуг!.. Співає коса. Співає ранок — голубий, аж усміхнений. І розпирає груди гостро лоскітне духміння косовиці. Струснувши росяне намисто, трава лягає в покіс. Налита, вистоя­ на, у повній силі — якраз на порі. Змигують сині іскорки. Серед зеленого кипеню — пригорща синіх іскринок. Це лугові дзвіночки милими оченятами мружаться з-поміж трави. З одного келишка ліниво вивалю ється сонний джміль. Дж!.. Дж!.. — вибевкує басовито своє невдоволення. Ех ти, сплюхо-дрімлюхо! Поглянь-но: молоде сонце все вищає і вищає. А ти — ніжитися... Косовиця ж у нас! Співає коса. Співає ранок — голубий, аж усміхнений (Є. Шморгун). 2. Доберіть заголовок до тексту. 3. Визначте стиль і тип мовлення. 4. Випишіть із тексту дієприкметники та дієприслівники. Виконайте морфологічний розбір двох-трьох слів. 370

Завдання для самоперевірки.

1. Визначте, у якому рядку всі слова — вигуки А ой, ген, киш, ого Б ох, від, дякую, бо В ач, ні, ой, же 2. Вигук — самостійна частина мова А так Б ні 3. Вигуки не змінюються А так Б ні4 4. У реченні Десь далеко пролунало «гей!» вигук виконує роль А присудка Б підмета В означення 181


5. Допущено помилку в написанні слів у рядку А добридень, допобачення, будь ласка Б ну-ну, ках-ках-ках, на добраніч В ку-ку, овва, ш-ш-ш 6. У реченні А х, скільки струн в душі дзвенить! виділене слово є вигуком А так Б ні 7. Вигуки, що вимовляються з посиленою, окличною інтонацією, виділяють А комами Б знаком оклику В дужками 8. Визначте, у якому реченні розділові знаки розставлено правильно А Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцю­ бинський). Б О, пісне блаженна! О, пісне крилата, Лети над землею, дзвени і зови... (М. Чернявський). В Гей піду я в ті зелені гори, Де смереки гомонять високі... (Леся Українка). 9 . Визначте, у якому реченні розділові знаки розставлено правильно А О хто ж, о що ж мені промовить слово? (В. Самійленко). Б О, проспівайте нечувано солодко! (Олександр Олесь). В Ах, коли б нам тільки крила, наша б сила все розкрила! (77. Ти­ чина). 10. Через дефіс пишуться всі вигуки в рядку А ов/ва, гиля/гиля, ге/ть Б киць/киць, кось/кось, ой/ой В на/добраніч, на/все добре, слава/Богу 11. Визначте, у якому реченні розділові знаки розставлено правильно А Гей несу я фарби та пісні (В. Бобинський). Б Ой привіт вам, мої журавлі (В. Сосюра). В Ох, все сниться, сниться мені, сниться неповторна молодість моя (В. Сосюра). 12. Слова привітання Добрий день! Добрий вечір! належать до вигуків А так Б ні 182


§ 58

Узагальнення та систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 1. Прочитайте уривки з текстів. Визначте їх стиль і тип мовлення, доведіть свою думку. Якою темою об'єднані ці речення?

1. Іменник — наче велика-велика річка, яка гордо несе свої води до моря й океану. А десь далеко й поруч струмують річки набагато менші. Вони зачудовано прислухаються до гомону — розмови іменникової рі­ ки (І. Вихованець). 2. Прикметник — віднині супутник іменника (77 Клименко). 3. Між повнозначними та службовими словами є проміжні тини слів — займенники й числівники. З одного боку, це ніби повнозначні слова: такі ж члени речення, мають таку ж граматичну визначеність. А з іншого боку, це ніби службові слова. Не може бути просто число «три», без конкретного наповнення: три яблука, три книжки, три кораблі. Ідеться, звичайно, саме про число, а не про цифру. Так само порожніми, без конкретного наповнення виявляються й займенники. Ти, він, твій, той — усе це наповнюється реальним змістом лише в тексті (70. Карпенко). 4. Дієслово справді відзначається великою силою. Здатне тримати на своїх раменах багато іменників. Та й не тільки їх. Дужість дієслова забезпечує добрий лад у реченнях. Його граматичні партнери із задово­ ленням працюють для довершеної побудови висловлювання (І. Вихова­ нець). 5. Набувши незмінності, прислівник нерідко зближується зі служ­ бовими словами або службовими морфемами (3 підручника). 6. У мові бувають слова незвичні. Можливо, навіть не слова. Вони виражають тільки синтаксичні функції. Назвати диво-слова? Це ж зна­ ні вами прийменники, сполучники й частки (3 книжки «Таїна слова»). 2. Про які морфологічні або синтаксичні ознаки частин мови йдеться в уривках? Розкажіть про одну самостійну й службову частину мови, використовуючи подані вище тексти. 372

1• Прочитайте слова. Позначте графічно корінь. До якої частини мови належить кожне слово? Доведіть свою думку.

1. Означено, означений, означати, визначений, визначивши, визна­ чено. 2. Зустріч, зустрічний, зустрічати, назустріч, зустрітий, зустрівши. 3. Таїна, таємничий, таємний, таємно, таїти. 183


4. Терпіння, терпіти, нестерпний, нестерпно, натерпівшись, не­ терплячий. 5. Оголошення, оголошений, оголошувати, оголосивши. 2. Поясніть значення виділених слів. Складіть із ними речення. 3. Доберіть самостійно спільнокореневі слова, які б належали до різних частин мови. Складіть із ними словосполучення. 373

Доберіть слова, які відповідатимуть морфологічному розбору.

1. Імен.; істота; заг. назва; ч. р.; одн.; Р. в.; II відм.; м’яка гр.; дода­ ток. 2. Прикм.; якісн.; м’яка гр.; одн.; ч. р.; М. в.; означ. 3. Числівн.; кільк.; означ, ціле число; склад.; Ор. в.; додаток. 4. Займ.; означ.; одн.; Зн. в.; додаток. 5. Дієсл.; недок. вид; дійсн. спосіб; теп. час; 2-га ос. одн.; І дієвідм.; присудок. 6. Д ієприкм.; пасиви.; мин. час; недок. вид; одн.; ж. р; Ор. в.; означ. 7. Дієнрисл.; док. вид; обставина. 8. Присл.; часу; обставина. 9. Приймен.; прост.; ужитий із М. в. 10. Сполучи.; підрядний (мети); склад. 11. Частка, пишеться разом. 12. Вигук.

Рйіїоіііа в г ^ п і 374

Ви завершили вивчення розділу «Морфологія». Підготуйте для своїх однокласників п ’ять-ш ість завдань, за допомогою яких м ож ­ на перевірити, чи добре ваші друзі знають морф ологічні ознаки й синтаксичну роль сам остійних і службових частин мови.

Це наш а країна 375

1 • Прочитайте поданий текст. Доберіть до нього заголовок. Що вам відомо про розвиток освіти в Україні?

К остянтин О строзький належ ав до впливового роду князів Острозьких — українських магнатів, які володіли величезними маєт­ ками на території Волині, Київщини, Поділля, Галичини. Приблизно 1580 р. у своїй резиденції князь відкрив Острозьку ко­ легію (академію). Це був перший вищий навчальний заклад в Україні. 184


Тут вивчали слов’янську, грецьку й латинську мови й сім традиційних на той час «вільних наук»: гра­ матику, риторику, діалектику, арифметику, геомет­ рію, астрономію, музику. Острозька академія стала центром освіти України. Костянтин Острозький організував видавничу справу, створивши в Острозі друкарню, якою керу­ вав Іван Федоров (За М. Захарченком). 2. Випишіть із тексту по одному прикладу до кож­ ної частини мови. Виконайте морфологічний розбір трьох-чотирьох слів (на вибір).

Анонімний автор. К. Острозький

(фрагмент). XVII ст.

3. Випиш іть із тексту слова для словникового диктанту на орф о­ граму «Велика буква у власних назвах». 4. Продовжте текст розповіддю про розвиток друкарства в Україні.

ТспЯогіїа в парі Доберіть п’ять-вісім прикладів на орфограми «Букви а, я, у, ю в ро­ довом у відмінку однини ім енників II відміни» (І варіант) і «Напи­ сання складних прикметників разом і через дефіс» (II варіант). Продиктуйте своєму сусідові або сусідці по парті слова, а потім виконайте взаємоперевірку.

Це наиіа к р а їн а ! 377

1. Прочитайте текст. Д оберіть до нього заголовок. Визначте тип і стиль мовлення.

Серед пам’яток архітектури Подолу привертає увагу будинок Києво-Могилянської академії — зразок архітектури українського бароко XVII ст. На фасаді —дві меморіальні дошки, які повідомляють, що тут свого часу навчалися такі видатні люди, як Михайло Ломоносов і Гри­ горій Сковорода. Києво-Могилянська академія бу­ ла водночас і університетом (викла­ далися ті ж дисципліни й за тією ж системою, що і в західноєвропей­ ських університетах), і Академією наук (майже всі професори були водночас і вченими), і Академією мистецтв (викладали поетику, ора­ торське мистецтво, музику, обра185


зотворче мистецтво). Усе робили для того, щоб з обдарованого під­ літка зробити освічену й інтелігентну людину (За Д . С т еповиком). 2. Побудуйте діалог на основі тексту. 3. Запишіть числівник словом. 4. Поясніть правопис підкреслених слів.

ТйДогііа в г)іупі 378

дуд

Опишіть будинок Києво-М огилянської академії. Знайдіть інформа­ цію про випускників Києво-М огилянської академії, які стали від о­ мими. Доповніть кожний рядок сім ом а-дев’ятьма власними прикладами. Якою орфограмою об’єднані слова?

Казна-де, по-українськи, мало-мало .... Ліворуч, уверх, навшпиньки .... З-попід, з-поміж, з-за .... Навколо, унаслідок, поміж .... Пиши-бо, як-от, сказав-таки ....

Л/гавопиский п(іак&и.М]М. 330

1. Прочитайте вголос текст. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску.

Учитель... Просте, звичайне слово, яке щ о/дня повторюємо і ми, і на­ ші діти. А скіл.жи воно приховує найкращих, не/забутніх спогадів! Скіл.лси пов’язано з ним вдячних и..р..мог і звершень у кожної людини! Учитель навчив нас п..сати й ч..тати перш е слово — мати. Потім такі слова, як з..мля, сонце, народ, праця. І не/тільки навчив и..сати й ч..тати ці слова, а й допоміг ..багнути їх гли­ би. .ий зміст, гір..щепив нам відпові­ дальність, допоміг знайти своє місце в ж..тті (За В. Кучер).23456 2. Назвіть засоби мовного зв ’язку. 3. Визначте розряд за значенням використаних у тексті займенників. 4. Виконайте морфологічний розбір трьох-чотирьох службових частин мови. 5. Розкажіть про сполучники-синоніми на прикладі тексту.

6 . Складіть розповідь про свого вчителя української мови. 186


381

1. Запишіть числівники словами. Визначте їх розряди.

7, 13, 59, 4/8, 5 3/7, 678, 1942. 2. Складіть речення з трьома-чотирма числівниками.

ш 382

Л^гавописний пріамишаум 1. Спишіть слова, уставляючи пропущені букви.

Осі..ій, натхне..ий, незнище..ий, стара..о, пече..ий, товче..ий, безжаль..о, нездійсне.-ий, намальова..ий, солов’ї..ий, організова..ий, відчине..ии, діора..ии, дерев я..ии, тума.ю. 2. Складіть словосполучення з двома-трьома словами. Виконайте їх синтаксичний розбір.

383

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви.

Особливе місце в жи..і нашого колективу посідають трудові тра­ диції... Перша традиція — перед літніми канікулами виготовляти в подару­ нок школі наочне прила..я, ир..краси, наприклад, картину-інкрустацію, модель будиночк.. , рамки для портретів, модель електростанції, виш ивки тощо. Друга трудова традиція —виготовляти під час літніх канікул наоч­ ні посібники для біологічного кабінету: колекції ґрунтів, насі..я, г..рбарії... (З посібника «Дивосвіт»). 2. Визначте тип і стиль мовлення. Доведіть свою думку. 3. Назвіть засоби мовного зв ’язку. 4. Яке слово або словосполучення, узяте з тексту, можна викорис­ тати як заголовок? 5. До яких частин мови належать слова другого речення?

6 . Розкажіть про походження слова канікули. 7. Продовжте текст розповіддю про традиції вашого класу або школи. 384

Спишіть словосполучення, уставляючи пропущені букви.

З..лені л..вади, пр..ємна м..лодія, т..ндітні ст..бельця, пр..тихле с..ло, позитивні р..зультати, квітковий п..лок, ц..нтральна н..рвова система, держ авний бюджет, херсонські ст..пи, ч..рвоне забарвл..н..я, демографічна с..туація, т..хнічний с.жретар, зб..рати ц..булю, справ..дливе ріш-.ння. 187


385

Спишіть словосполучення, уставляючи, де потрібно, м ’який знак.

Ш кіл..на їдал..ня, грати на соніл..ці, Натал..чина нен..ка, салат погрец..ки, синьоокий л..он, гілка на яблун..ці, перелаз..мо швиден..ко, святковий Хар..ків, сіл..с..ка вчител..ка, ковал..с..кий міх, блідий м іся ц .., дев’ят..сот гривен.. , бад..орий настрій, Волине..кі ліси. 386

Спишіть словосполучення, уставляючи, де потрібно, апостроф.

Цікава п..єса, Л у к аш ен ко В..ячеслав, кур..йозний випадок, духм..яне різнотрав..я, п..ятеро друзів, велика сім..я, м..ятний чай, зів..яле листя, нові дит..ясла, комп..ютерна програма, моркв..яний сік, велике подвір..я, п..янкі пахощі, роз..ятрити душу, мальовниче над..яр..я, залишилося пів..яблука. '

)

!Ро<5о»іа в па(гах 1. Сформулюйте правила написання ненаголошених голосних (І ва­ ріант), м ’якого знака (II варіант), апострофа (III варіант). 2. Доберіть слова для словникового диктанту (десять-дванадцять слів) на одну з орфограм (за власним вибором).

388

Спишіть подані слова, уставляючи, де треба, пропущені букви д , т.

Звіс..тка, звіс-.но, скатер..ка, влас..ний, хвастливий, кореспонден..ський, аген..ство, радіс..ний, зліс.ліий, заїз.ліий, контрас..ний, участник, їж..жу, диригентський, щас..ливий, ус..ний, щотиж..невий, студен, .ський, студентство, очне. .НИЙ, Я К ІС .. Н И Й , буревіс..ник, ПЯ..ДЄСЯТ.

Запишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.

Ю (н)ат, зв’яза(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, поні(с)я, піща(н)ий, (в)ечері, удава(н)ий, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, удови(н)ий, пі(в)відра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, зйомоч(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий, широче(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людя(н)ий, окая{н)ий, стурбова(н)ісь, числе(н)ий, тьмя(н)о. 390

Спишіть подані слова, уставляючи пропущені букви и або #.

Інж..р, зеф..р, паст..ла, р..тор..ка, ст..л..ст..ка, нарц..с, ет.жет, бат..ст, ех..нацея, окс..ген, мар..онетка, ф..з..ка, ф..з..ологія, лар..нг..т, експер..мент, баз..ліка, еп..граф, уайт-снір..т, юстиц..я, лімуз..н, об’єкт..в. 188


391

Спишіть слова, уставляючи пропущені літери.

Гір. .глушити, пр..звище, прикордонний, пр..чудовий, нр..краси, прикра­ сити, пр..рва, ..казати, ..робити, ро.дашувати, бе..земельний, ..ховатися, ..шити, бе..межний, бе..хмарний, ро..колений, ро..шукати, ро..кинути. 2 д2

Прочитайте текст. Спишіть, розкриваючи дужки й уставляючи про­ пущені букви.

(К, к)атерина (В, в)асилівна (Б, б)ілокур народилася 7 грудня 1900 р. в селі (Б, 6)огданівці колишнього (II, гфірятинського повіту (П, п о л ­ тавської губернії в с..лянс..кій сім’ї. Найпл..днішим у творчості художниці був післявоєнний період. Вона створила такі и..рлини, як («Цар-колос», Цар-колос), («Буйна», Буйна), («Привіт урожаю», Привіт урожаю), («Рідне поле», Рідне поле) та ін. Картини (К, к)атерини (Б, б)ілокур експонувалися на виставках у багат..х містах, зокрема в (М, м)оскві та (П, п)арижі. За видатні заслуги в галузі образотворчого м..стецтва (К, к)атерина (Б, б)ілокур удостоєна звання (Н, н)ародного (X, х)удожника (У, у)країни. Твори (К, к)атерини (Б, б)ілокур назавжди увійшли в (3, з)олотий (Ф , ф)онд (У, у)країнської (К, к)ультури, а найкращі з них, сміливо мож..мо сказати, збагатили скарбницю мистецтва (О. Гончар). 393

Поставте подані словосполучення в давальному відмінку.

Директор школи, Будник Віктор Степанович, декан Олексенко Володимир Павлович, декан ІІінчук Тетяна Степанівна, співак Павло Зібров, лікар Марчук Дмитро Степанович. 394

Прочитайте речення. Спишіть, знімаючи риску.

1. Навколо вітер не/переможний реве й гуля (В. Сосюра). 2. Золотим павутинням злетить Не/поруш на година спокою (II. Филипович). 3. Де не/буваєш, куди не/глянеш, а скрізь уже помічаєш сліди не/давніх приморозків (Є. Гуцало). 4. Коли лежиш в полі лицем до неба і вслуха­ єшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не/земне, а небесне (М. Коцюбинський). ддд

Запишіть числівники словами. Провідміняйте один із числівників (за власним вибором).

Вирощено 245 троянд, вирощено понад 357 кілограмів квасолі, зустрілися зі 111 учасниками олімпіади, зараховано 500 студентів, у зма­ ганнях узяли участь 33 учні. 189


396

Прочитайте текст. Запишіть числівники словами.

Ш ироке застосування в різних галузях діяльності електронних об­ числювальних машин на початку 50-х років минулого століття при­ звело до думки використати їх для механічного перекладу текстів з однієї мови іншою. Перший цілком задовільний машинний переклад було здійснено в СШ А в Принстонському університеті американськими вченими Л. Достертом, П. Гарвіном і П. Шериданом у 1954 р. Це був переклад із російської мови англійською 60 речень із галузей людських знань. У 1955 р. вчені взялися за опрацювання машинного перекладу й на­ прикінці цього року вже здійснили переклад з англійської мови російською. ЦІ перші переклади, очевидно, ще були далекі від досконалості, бо наслідки роботи машин, що перекладали, вимагали ще додаткового опрацювання (За А. Білецьким). 397

Прочитайте речення. Спишіть, знімаючи риску.

1. Ліс по/переду, без кінця/краю; ліс — без/перервно, дні/за/днями, тягнеться у/здовж шляху, ліс — обі/руч, і лише смужкою між густого листя дубів, кленів і запашних лип проріжеться, зблисне золотий про­ мінь сонця. І з/нову напівморок, і з/нову царство зелені, квітів і високих соковитих трав (Д. Яворівський). 2. У давнину вважали, що но/справжньому літо починається тоді, коли приходять зелені святки (Я. Пав­ ленко ). 3. Сонце давно вже сіло в рожевий туман, який ще довго стояв на обрії, по/волі згасаючи й розвіюючись (Г. Тютюнник). 4. Небо вкрите було велетенською сірою запоною; і підсліпуватий день посувався по селу по/воленьки, на/впомацки. (Є. Гуцало). 5. Вітер перекидається між горбами, а з горбів далеко/далеко зір сягає (ТІ. Тичина). Прочитайте речення. Спишіть, знімаючи риску й уставляючи про­ пущені букви.

1. За ліч..ні години між двома зорями ні/кому ще не/вдавалося (з,с)долати свій марафон. 2. Навіть скош.ліа трава, ставши вже сіном сухим, продовжує співати по/степовому. 3. Крізь завії снігу, що їх вітер ж..не й ж..не, ближчає хата, обставлена з півночі околотом, з голубими віконцями на пр..чілку (3 те. О. Гончара). 4. Стоять замислені дуби над тихою водою (В. Сосюра). 5. Дощ угамувався, зник вітер, ліс стояв ро.,губл..ний, пошматований осінн..ю не/годою (II. Рибак). 6. З лісу на вогник притиш..но сунула ціла орда лісових пахощів: тлустих осінніх грибів, прижухлої трави, хвої та живиці (В. Яворівський). 190


399

Завдання для самоперевірки.

1. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закін­ чення -у, -ю в рядку А Кавказ, Дніпро, Донецьк, Київ Б барвінок, слюсар, степ, гектар В Буг, цемент, університет, дощ Г Крим, атом, журнал, трикутник 2.

Усі іменники правильно вжиті в рядку А Петре, Григоріє, матінка, весно Б пане президенте, Маріє, У країно, юносте В Докію, тополе, друже, матусю Г хлопче, Олеже, Тарасу, господиня

3. Прикметники можуть утворитися за допомогою суфікса -ов- від усіх іменників рядка А поле, суть, парча, кварц Б горобина, слива, клей, гроза В плюш, велюр, шовк, спориш Г груша, алюміній, яблуня, клен 4.

Відмінюється тільки друга частина в усіх числівниках рядка А двісті, чотириста, сімсот, дев’ятсот Б триста, п’ятдесят, шістсот, вісімдесят В п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят Г двісті, шістдесят, п’ятсот, вісімсот

5.

Усі А Б В Г

займенники пишуться разом у рядку ні/хто, де/який, аби/щ о ні/для/кого, ні/який, хтозна/щ о ні/скільки, н і/з/чим , будь/щ о хтозна/хто, де/що, ні/щ о 6

6.

Усі А Б В Г

дієслова належать до І дієвідміни в рядку колоти, боротися, сіяти спати, читати, танцювати писати, горіти, молоти сидіти, грати, мити 191


7.

Усі А Б В Г

дієслова належать до II дієвідміни в рядку віяти, косити, орати говорити, мостити, пестити пекти, варити, смажити білити, чіпляти, прати

8.

Не А Б В Г

можна утворити дієприкметники від усіх дієслів рядка танцювати, гріти, сідати, писати шуміти, розмовляти, співати, працювати їсти, крикнути, сісти, дивитися читати, брати, сміятися, просіяти

9.

Можна утворити ступені порівняння від усіх прислівників рядка А недалеко, щасливо, широко, мужньо Б вічно, рідко, низько, надмірно В надзвичайно, радісно, бадьоро, високо Г красиво, добре, лагідно, мудро

10. Усі слова пишуться окремо в рядку А чий(небудь), (що)місячно, ні(про)кого, будь(що) Б ні(для)чого, аби(в)кого, хто(ж), дарма(що) В аби(кого), не(мов)би, та(й), тільки(но), (уві)сні Г хіба(що), ні(від)чого, кого(сь), тільки(що) 11. Усі слова пишуться разом у рядку А (дво)денний, (семи)разовий, (по)малу, (де)інде Б давним(давно), чар(зілля), чотири(річний), (на)жаль В казна(нри)кому, який(небудь), червоно(гарячий), чим(дуж) Г (на)віщо, поки(що), (до)снаги, десь(інде) 12. Усі А Б В Г

192

слова написані через дефіс у рядку тихо(тихо), (полу)мисок, (пів)коло, (иів)яблука (полу)кіпок, ось(ось), (у)міру, вряди(годи) (норд)вест, повік(віки), аби(то), (десь)інколи (віце)президент, раз(у)раз, (як)слід, сяк(так)


Додаток 1

М О Р Ф О Л О П Ч Н И Й Р О З Б ІР ЧА С ТИ Н М О В И Схема розбору дієслова І. Слово для розбору. II. Частина мови (дієслово). III. Дієслівна форма. IV. Початкова форма. V. Морфологічні ознаки: 1. Вид (доконаний, недоконаний). 2. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). 3. Час (теперішній, минулий, майбутній). 4. Особа (або рід) і число. 5. Дієвідміна (І чи II). VI. Синтаксична роль.

Зразок Як швидко плине час! (І. Цюпа). П лине — дієсл., особова форма, п. ф. — плинути, недок. вид., дійсн. спосіб, тепер, час, 3-тя ос. оди., І дієвідм., присудок. Схема розбору дієприкметника І. Слово для розбору. II. Частина мови (форма дієслова). III. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). IV. Морфологічні ознаки: 1. Стан (активний, пасивний). 2. Вид (доконаний, недоконаний). 3. Час (теперішній, минулий). 4. Число, рід (в однині), відмінок. V. Синтаксична роль. Зр а зо к Лінощі — це страх перед о чікув а ною роботою (3 підручника). О чікуваною — дієприкм.; п. ф. — очікуваний, пасиви., недок. вид, мин. час, оди., ж. р., Ор. в., означення.

193


С х ем а р о з б о р у дієп ри слівн и ка

І. Слово для розбору. II. Частина мови (форма дієслова). III. Морфологічні ознаки: 1. Вид (доконаний, недоконаний). 2. Час (теперішній, минулий). IV. Синтаксична роль.

Зразок Він ішов собі, похнюпившись , тихо ногу за ногою посилаючи (Панас Мирний). Похнюпившись — дієприсл., док. вид, мин. час, обставина. Схема розбору прислівника І. Слово для розбору. II. Частина мови (прислівник). III. Морфологічні ознаки: 1. Розряд за значенням (означальний: якісно-означальний, кількіс­ но-означальний, способу дії; обставинний: місця, часу, мети, причини). 2. Ступінь порівняння (нульовий, вищий, найвищий; тільки в якісно-означальних прислівниках). IV. Синтаксична роль.

Зразок Ви помічали, що кожна весна зацвітає ніби по-новому, хоч суть її лишається все та ж, суть її — сама весняність (О. Гончар). По-новому — присл., означальн., способу дії, обставина. Схема розбору прийменника І. Слово для розбору. II. Частина мови (прийменник). III. Морфологічні ознаки: 1. Група за будовою (простий, складний, складений). 2. З яким відмінком ужитий.

Зразок Я думаю про Вас (Л. Костенко). Про — ириймен., прост., ужитий зі Зн. в. 194


С х ем а р о зб о р у сп о л у ч н и ка

І. Слово для розбору. II. Частина мови (сполучник). III. Морфологічні ознаки: 1. Розряд за значенням (сурядності: єднальний, протиставний, розділовий; підрядності: причиновий, часовий, умовний, мети, допус­ товий, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий, з ’ясувальний). 2. Розряд за походженням (похідний, непохідний). 3. Розряд за будовою (простий, складний, складений). IV. Правопис. Зр а зо к Пахне любисток і м ’ята, мальви цвітуть край вікна (Д. Луценко). / — сполучи., сурядний (єднальний), непохідн., прост. Схема розбору частки I. Слово для розбору. II. Частина мови (частка). III. Правопис. Зразок Сказала онука: «Я бабусю люблю! Н ехай відпочине, я все пороблю» (В. Могилевич). Н ехай — частка, пишеться разом. Схема розбору вигуку І. Слово для розбору. II. Частина мови (вигук). III. Розряд за значенням (емоційний, спонукальний, формули мов­ ного етикету, звуконаслідувальне слово). IV. Що виражає. V. Синтаксична роль (якщо є). Зр а зо к Д аруйт е на слові, але ви більше ніж помиляєтесь (І. Микитенко). Д а р уй т е на слові — вигук, формула мовного етикету, прохання вибачити.

195


Додаток 2 О Р Ф О Г Р А Ф ІЧ Н И Й С Л О В Н И К А абиколи, присл. абикуди, присл. абихто, абикого, займ. абиякий, ябйякого, займ. абощо, част. алмаз, -у, -и анітрохи, присл. Асканія-Нбва, Асканії-Нбвої аспірант, -а Б багато-багато, присл. багатовіковий батько-мати, батька-матері бездоганно, присл. бездонний безперестанку, присл. білолиций, -ця, -це бозна-скільки, присл. будь-де, присл. будь-коли, присл. будь-що, присл. будь-як, присл.

всього-на-всього всякчас і усякчас, присл. Г ген-ген, присл. геть-геть, присл. горизонт, -у гуцульський Ґ ґазда, -и ґаздиня, -і, (ор.) -ею ґанок, -нку ґрунт, -у ґудзик, -а

д давним-давно, присл. далина, -и г двічі, присл. джерело, -а докупи, присл. доречно, присл. Е

В вдосвіта, присл. величний верховодити, -джу, -иш вивершувати, -ють, -уеш віншувати, -ють, -уеш восени, присл. вручну / уручну, присл. врядй-годй / урядй-годй, присл. 196

еге-ге, виг. ексклюзйвний енциклопедія, -ї епіграф, -а Є Європа, -и європейський єй-єй, виг.


ж

н

життєдіяльність, -пості життєздатність, -пості

набагато, присл. навіки, присл. навпомацки, присл. навприсядки, присл. навряд, присл. навшпиньки, присл. натщесерце, присл. незбагненний / нетлінний

З завбільшки, присл. заочі, присл. звіддавна, присл. звідки-небудь, присл. з-поза, прийм. з-поміж, прийм. з року в рік, присл.

обережний обличчя -я; -ич (ми.) обов’язково одноліток, -тка одночасно, присл.

І ілюстрація, -ї інженер, -а ••

і г

о

г

їздити, їжджу, їздиш; пак. їздь, їздіть

и г

г

ймовірний / імовірний

к коли-небудь, присл. комплімент, -а кристал, -а кристалик, -а Л легенький лицарський М г

мимохідь, присл. мимохіть, присл. міжгір’я, -я; -їв (ми.) мовчки, присл.

П

параграф, -а пліч-о-пліч, присл. повір’я, -я; -їв (ми.) поволі, присл. подекуди, присл. позавчора, присл. поодинці, присл. попросту, присл. по-різному, присл. по-сусідському / по-сусідськи, присл. по-хазяйському / по-хазяйськи, присл. почасти, присл. прибережний

р радий-радісінький, рада-радісінька, раде-радісіньке 197


Різдво, -а рута-м’ята, рути-м’яти С Світязь, -зя Святвечір, -чора сентимен та л ьн и й симфонія, -ї; -єю (ор.) синіти, -ють, -єіи слухняний Т територія, -ї; -єю (ор.) тишком-нишком, присл. товстостінний тринадцятилітній (13-літній),

ц г

цвітіння, -я цілодобово, присл. цьогорічний ч четвер, -рга чимало, присл. чимдуж, присл. чирк-чйрк, виг. Ш

тричі, присл.

шйроко, присл. широковідомий шістнадцятирічний (16-річний)

У

щ

~Я.> - є

удень / вдень, присл. уночі / вночі, присл. упродовж / впродовж, присл. уранці / вранці, присл. услід / вслід, присл.

щоденно, присл. щомісяця, присл. щороку, присл. щохвилйни, присл.

ю

ф фотографія, -ї; -єю (ор.)

юний юність, -пості, (ор.) -кістю

X

я

хліб-сіль, хліба-сблі хтозна-де, присл. хтозна-звідки, присл. хтозна-коли, присл.

якнайшвйдше, присл. яро-зелений яскравий яскраво-білий

198


ТЛУМ АЧНИЙ СЛОВНИК Агітувати, -ую , -уєіи, недок. Переконувати в чому-небудь, спонукати до чогось. г

Альпінізм, -у у чол. Вид спорту; сходження на важкодоступні гірські вершини, льодовики. Альпініст, -а, чол. Той, хто займається альпінізмом. Альтанка, -и, жін. Покрита зверху легка будівля в саду, парку тощо для відпочинку й захисту від сонця та дощу. Баговиння, -я, серед. Тонкі густі водорості. Барабуля, -і, жін. Невелика рибка з подовженим, стиснутим з боків тілом. Башта, -и, жін. Висока й вузька споруда багатогранної або круглої ф ор­ ми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Бедрик, -а, чол., бот. 1. Рід родини зонтичних; багаторічна трав’яниста рослина з прямим стеблом і пірчастим листям. 2. Н евели­ кий жучок круглої або подовженої форми, що має червону­ вате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення. Сонечко. Біосфера, -и, жін. Оболонка Землі, яку заселяють живі організми. Брутальний, -а, -е. 1. Грубий; жорстокий (про вдачу, поводження тощо). 2. Великий, сильний. Бурса, -и, жін. 1. Чоловіча духовна школа у XVIII — середині XIX ст. 2. Гуртожиток при такій школі. Бурсак, -а, чол. Вихованець бурси.

Величальний, -а, -е, фольк. Який ушановує, звеличує кого-небудь. Верстат, -а, чол. 1. Примітивне дерев’яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів. 2. рідко. Спеціальний стіл з пристроями для кріплення дерев’яних або металевих предметів для оброблення їх ручним способом. 3. техн. Ма­ шина для обробки деталей або матеріалів. Взяток, -тку, чол. Зібраний бджолами нектар (мед) і квітковий пилок за певний час (день, сезон). 199


/

Віно, -а, серед. Плата за наречену в деяких давньоруських племенах. Впереміш, присл. Перемішуючись із чимсь.

ГабаЗ, -и, жін. 1. заст. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен., поет. Те, що покриває, застилає, оповиває; покривало. 3. заст. Облямівка, кайма. Габа2, -и, жін., діал. Хвиля. Галасвіта, присл., діал. Невідомо куди; кудись. Гамак, -а, чол. Підвісна колиска із сітки або парусини для відпочинку чи сну на повітрі. Гаптування — 1. Дія за значенням гаптувати. 2. Вишивка шовковими, укритими тонким шаром золота або срібла нитками різного ґатунку. Гардероб, -а, чол. 1. Ш афа для одягу. 2. Приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг; роздягальня. 3. перен. Увесь одяг однієї людини. г

Геологічний, -а, -е. Пов’язаний з геологією — наукою про Землю, її ре­ човинний склад, будову та розвиток. Гетьманщина, -и, жін. 1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 р. управляв гетьман. 2. Форма державного управління на чолі з гетьманом. Голомозий, -а, -е, розм. Без волосся на голові; лисий або голений. Горн, -а, чол. 1. Мідний духовий інструмент; сигнальний ріжок. 2. рід­ ко. Проста відкрита піч для нагрівання або плавлення мета­ лів. Гуцули, -ге, мн. (одн. гу ц у л , -а, чол.; гуцулка, -и, жін.). Етнографічна група українців, які живуть у гірських районах західних областей України.

Дефіцит, -у, чол. 1. П еревищ ення видатків над доходами; збиток. 2. Мала кількість, нестача чого-небудь порівняно з потребою. Діадема, -и, жін. 1. Пов’язка з коштовностями для голови в давньогрецьких жерців. 2. Жіноча дорогоцінна прикраса у вигляді невеликої відкритої корони. 200


Досвітки, -ток, мн. Зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці й розваг в осінній і зимовий час. Дрейф, -у, чол., мор. 1. Пасивний рух плаваючого тіла під дією течії, вітру, хвиль. 2. Відхилення судна або літака від узятого курсу внаслідок дії чого-небудь.

Екватор, -а, чол., геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі. Експонат, -а, чол. Предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці. г

Експорт, -у, чол. Вивіз товарів або капіталів за кордон. Експресивність, -пості, жін. Підкреслений вираз почуттів, думок. Еталон, -а, чол. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. 2. перен., книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь. Ефес, -а, чол. Держак холодної зброї (шаблі, шпаги тощо).

Жалюзі, невідм., серед, і мн. 1. Складені з вузьких дощечок чи мета­ левих пластинок віконниці або штори для регулювання світла й повітряного потоку в приміщенні. 2. спец. Прист­ рій у вигляді вентиляційних ґрат (решіток) з нерухомими або обертовими перами для регулювання повітряного по­ току. Жорна, -рен, мн. (одн. жорно, -а, серед.). 1. Плескуватий круглий камінь, призначений для лущення та розмелювання зерна й інших твердих предметів. 2. нерен. Про видиму форму місяця, сонця тощо. 3. Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний млин.

Замул, -у, чол. Дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні річок, озер і морів. Збіжжя, -я, серед. 1. Рослини та зерно хлібних злаків. 2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Згірок, -рка, чол. Невисокий горб; гірка, пагорб. 201


Знівечений, -а, -е. 1. Поламаний або зіпсований, непридатний для використання, ужитку. 2. у знач, прикм. Який знівечився, скалічився, зазнавши фізичних або моральних травм. г

Інохідь, -ході, жін. Біг коня, оленя тощо, коли тварина ступає спершу обома правими ногами, а потім обома лівими.

Канчук, -а, чол. Нагайка з переплетених ремінців. Каскад, -у, чол. 1. Природний або штучний водоспад, що спадає ус­ тупами (нагадуючи східці), або система таких водоспадів. 2. Стрімкий, невпинний потік великої кількості, маси чогонебудь. Кватирка, -и, жін. Ш ибка у вікні, уставлена в раму, яку можна відчинити для провітрювання приміщення. Квач, -а, чол. 1. Намотане на палицю клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь. 2. Дитяча гра, за правилами якої треба вдарити м’ячем того, хто тікає, або, догнавши його, торкнутися ру­ кою. Кентавр, -а, чол. У грецькій міфології — істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. г

Клімат, -у, чол. Метеорологічні умови, властиві певній місцевості. Ковзанйця, -і, жін. Спеціальний льодовий майданчик для ковзання на ковзанах. Комірчина, -и, жін. Маленьке, тісне приміщення; кімнатка. /

Конфлікт, -у, чол. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. Копистка, -и, жін. Дерев’яна лопатка для розмішування чого-небудь. Коректор, -а, чол. Фахівець, що займається читанням і виправлянням помилок у тексті. Корифей, -я, чол. 1. У давньогрецькій трагедії — керівник і заспівувач хору. 2. Провідний, видатний діяч науки, мистецтва тощо. Коцик, -а, чол. 1. Грубе вовняне однотонне покривало. 2. Ворсовий однобічний килим. Курйозний, -а, -е. Дивний, смішний. 202


/

Легіт, -готу, чол. Легкий приємний вітерець. Ливцем, присл., розм.; лити ливцем — іти (про великий, сильний дощ). Листопад, -у, чол. Опадання листя восени (у теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання. Листопад, -а, чол. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені. Лйштва, -и, жін. Вишивка у вигляді прямої гладі. г

Лінгвіст, -а, чол. Фахівець з лінгвістики; мовознавець. Луна, -и, жін. Відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань. Макро... Перша частина складних слів, що означає: а) великий (макро­ молекула, макроспора, макрорайон); б) пов’язаний з вивченням дуже великих предметів, величин (макробіотика, макрогеометрія)\ протилежне мікро... Марево, -а, серед. 1. Зорове явище в атмосфері, коли біля горизонту з ’являю ться уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. 2. Витвір уяви; видіння, примара. 3. М и­ готливий шар теплого повітря біля поверхні землі (особливо в спеку); сухий туман. Меркантильний, -а, -е. 1. Торговельний, комерційний. 2. Корисливий, пов’язаний з матеріальною вигодою. Мито, -а, серед. Податок, який сплачують за перевезення товарів через кордон. г

Мікро... Перша частина складних слів, що означає: а) малий (мікровибух, мікровібрація, мікродоза; б) пов’язаний з вивченням дуже малих предметів чи величин (мікроаналіз, мікрогеометрія; протилежне до макро... Морзянка, -и, жін., розм. 1. Те саме, що Апарат М орзе 2. Те саме, що Азбука Морзе — система умовних знаків для передання літер на телеграфному апараті. Натщесерце, присл. Не поївши, на порожній шлунок. Небояка, -и, спільн. Той, хто нічого не боїться. 203


Невід, -вода, чол. Велика рибальська сітка. Нуртувати, -ує, недок. 1. Утворювати вир, вири, крутитися чи клекотіти. 2. нерен. Бурхливо рухатися великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками тощо.

Обчепірити, -рю, -риш, дієсл. Обхопити. Ополонка, -и, жін. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. Отава, -и, жін. Трава, що відростає на місці скошеної. г

Палеоліт, -у, чол. Давній кам’яний вік; перший, ранній період кам’яної доби. Паморозь, -і, жін. Схожі на іней атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах тощо. Пашіти, -шить, недок. 1. Виділяти багато жару, тепла, будучи розпеченим, нагрітим чи натопленим. 2. перен. Бути гарячим, червоним через підвищення температури, хвилювання або збудження (про тіло чи обличчя). 3. перен. Бути розгарячілим, рум’яним через яке-небудь сильне почуття або міцне здо­ ров’я, гарний настрій тощо. 4. перен., розм. Видавати, виді­ ляти дуже сильний запах. Пергамент, -у, чол. 1. спец. Оброблена певним чином шкіра молодих тварин, що застосовувалася до винайдення паперу як мате­ ріал для письма. 2. Давній рукопис, документ, написаний на такому матеріалі. 3. Дуже міцний, цупкий обгортковий па­ пір, який не пропускає жиру та вологи. Пивниця, -і, жін. Те саме, що погріб. г

Піжмурки, -рок, мн. Гра, коли один з учасників із зав’язаними очима ловить або шукає інших. Плазувати, -ую, -уєги, недок. 1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах тощо). 2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, до­ годжати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь. Плёсо, -а, серед. Відносно широка та глибока, зі спокійною течією, ділянка річки між двома мілкими ділянками. 204


Поривання1, -я, серед. Порушення зв ’язку з ким-, чим-небудь, припи­ нення стосунків із кимсь. Поривання2, -я, серед. 1. Раптове припинення (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 2. Нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети. Посаг, -у, чол. Майно, гроші, які дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж; віно. Призма, -и, жін. 1. Багатогранник з двома рівними паралельними основами-багатокутниками й боковими гранями — парале­ лограмами. 2. Тіло з прозорої речовини призматичної фор­ ми, переважно тригранник; використовується для розкла­ дення складного світла, для зміни напрямку променів та з ін­ шою метою; застосовується в оптичних приладах. г

Провінція, -ї, жін. 1. У С тародавньому Римі та деяких пізніш их ім ­ періях — завойована територія якого-небудь народу, що пе­ ребуває в економічній і політичній залежності від загарбника. 2. Адміністративно-територіальна одиниця. 3. спец. Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин. Пропагувати, -ую , -уеш, недок., перех. Поширювати й постійно глибоко та детально роз’яснювати які-небудь ідеї, погляди, знання. Процент, -а, чол. Сота частка числа (позначається знаком %). Пустка, -и, жін. 1. Спустілий будинок; житло; залишене мешканцями. 2. Незаселена, необроблена ділянка землі; пустище. Пучина, -и, жін. 1. Водяна глибінь, морська безодня. 2. Глибоке та грузьке місце на болоті.

Ревище, -а, серед., розм. 1. Дуже гучний, протяжливий крик тварини, тварин. 2. Дуже голосний плач.

Світоч, -а, чол. 1. заст., поет. Велика свічка. / / Смолоскип. 2. перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти тощо. 3. перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо. Сволок, -а, чол. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. Серпанок, чол. 1. род. -нку. Легка прозора тканина. 2. род. -нка, заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, 205


що має вигляд шарфа. 3. род. -нку, (чого) і без додатка (який). Легка, схожа надим поволока, що обмежує видимість, приховує обриси кого-, чого-небудь; пелена. Січка, -и, жін. 1. Дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно для годівлі худоби. 2. Подрібнені зерна чи крупи. 3. розм. Різкий вітер із снігом у вигляді дрібних зернинок. 4. заст. Намисто з коралових обрізків. Сколіоз, -у, чол., мед. Викривлення хребта в людини. Содом, -у, чол., розм. Крайнє безладдя; метушня, шум. Спектр, -а, чол. 1. Багатоколірна смуга, яка утворюється під час про­ ходження світлового променя через призму або якесь ін ­ ше середовище, що заломлює проміння. 2. чого, перем. Ряд однорідних, але відмінних одне від одного явищ, дій тощо. Стерня, -і, жін. 1. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні. 2. Поле, на якому залишилися такі стебла. Стос, стосу, чол., чого. 1. Велика кількість однорідних предметів, вер­ тикально складених один на одний. 2. перев. мн., перен. Про велику кількість чого-небудь. Студінь, -дені, жін., розм. Сильний холод чи мороз. Суріпка, -и, жін. Польовий бур’ян родини хрестоцвітих із жовтими квітками, насіння якого застосовують у миловарній про­ мисловості та у виробництві мастил.

Такт1, -у, чол. 1. Метрична музична одиниця — кожна з рівних за три­ валістю частин, на які поділяється музичний твір за кіль­ кістю ритмічних наголосів у ньому. 2. Ритм якогось руху, дії; кожен із рівномірно повторюваних рухів, ударів. 3. спец. Частина робочого циклу якогось механізму. Такт2, -у, чол. Почуття міри, що допомагає правильно зрозуміти або оцінити явища дійсності. Терлйч, -у, чол. (Gentiana, L.). Одно- й багаторічна трав’яниста чи на­ півкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітка­ ми, яка росте переважно на високогірних луках. Тріумфальний, -а, -е. Пов’язаний із тріумфом, урочистий.

206


г

Урвище, -а, серед. Стрімкий, прямовисний схил чого-небудь, глибоке провалля, зазвичай між горами.

Фальш, -і, жін.; -у, чол. 1. Підробка, обман, шахрайство. 2. Нещирість, лицемірство. 3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. Фотосинтез, -у , чол., бот., хім. Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомо­ гою світлової енергії, що поглинається хлорофілом. Фундація, -/, жін., заст. Пожертвування коштів на заснування чогонебудь. Химерний, -а, -е. 1. Який викликає подив, не схожий на когось звичай­ ного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. 2. Якому властиві дивацтва, примхи чи вигадки (про людину та її ха­ рактер). 3. Який не існує, якого не може бути в дійсності. 4. Який важко зрозуміти, збагнути, пояснити; складний, незрозумілий, заплутаний. Цератовий, -а, -е. Клейонковий. Чалапати, -аю, -аєш, недок. 1. Видавати шум, глухі звуки з хлюпанням, ступаючи по болоту, багнистих місцях, воді, талому снігу тощо. 2. Брести болотом, через талий сніг, по воді тощо. 3. Повільно ступати, човгаючи ногами по землі. Чорторйй, -ю, чол. 1. Великий вир; глибока яма, у якій утворюється вир. 2. Глибокий рів, яр чи провалля.

Шворка, -и, жін. Тонкий мотузок; мотузочок. Шкереберть, присл., розм. Униз головою (переважно про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами. Шпіцрутен, -а, чол. 1. Довга гнучка палиця або прут, що застосовувалися для тілесного покарання (перев. солдатів). 2. Удар такою палицею.

207


СЛОВНИК СИНОНІМІВ Барвистий — строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний. Безвладний — безпорадний, безсилий, безрадний, безпомічний. Безвольний — нерішучий. Блакитний — небесний, ясносиній, блаватний, волошковий. Брутальний — грубіянський, грубий; жорстокий. Бубнявіти — набрякати, брякнути, бучавіти. Важливий — великий, визначний, значущий; помітний, серйозний, поважний. Вдосвіта — рано, раненько, світанком. Величний — величавий, грандіозний, монументальний. Вередувати — перебирати, вигадувати, капризувати, каверзувати. Відкритий — розкритий, відімкнений, незакритий. Вир — коловорот, крутіж, круговерть. Говорити — казати, промовляти, балакати. Гостинець — битий шлях, велика дорога; (від кого) подарунок, дару­ нок, презент. Домівка — житло, помешкання, дім, будинок, хата, господа. Думати — міркувати, гадати, мислити, мізкувати. Завчасно — передчасно, дочасно, рано, зарано, зарані, зарання, заскоро. Заклякнути — мерзнути, замерзати; дубіти, клякнути, коцюбнути, коліти, застигати, ціпеніти. Здібний — обдарований, талановитий, кмітливий. Кетяг — гроно, китиця, кім’ях. Клекотіти — кипіти; бурхати, бурхотіти, нуртувати, вирувати, шумувати. Колись — давніше, перше, у минулому, перед тим, раніше. 208


Крайнебо — небокрай, обрій. Лелека — чорногуз, бусел, діал. бузько. Малйй — (за розміром) крихітний, дрібний, мізерний, невеликий; (за кількістю) нечисленний, незначний; (за роками) недорослий, непов­ нолітній. Навпаки — навиворіт. Небагато — мало, трохи. Небалакучий — мовчазний, маломовний, неговіркий. Невгамовно — буйно, навіжено, нестримано. Невесело — сумно, безрадісно. Невзутий — босий, босоногий, роззутий. Невймитий —брудний, нечистий, забруднений, заваляний, замащений. Невиразно — неяскраво, непомітно, нечітко, безбарвно; тьмяно, роз­ пливчасто. Недорого — дешево, задешево. Незабаром — невдовзі, трохи згодом, у найближчому майбутньому, найближчим часом, не сьогодні-завтра, скоро. Незачйнений — відчинений. Незгасаючий — постійний. Нелегко — важко, складно. Непогано — гарно. Непосидючий — рухливий, енергійний. Нероздягнений — одягнений. Несгільно — слабко. / Нечітко — розпливчасто. Нуртувати — бурувати, вирувати, клекотіти. г

Обрій — (лінія) небокрай, крайнебо, горизонт; (простір) видноколо, виднокруг, виднокрай, виднокіл, овид. Оселя — садиба, двір, обійстя, селитьба, дворище, житло. Панувати — владарювати, володарювати, бути паном, (у країні) царю­ вати. 209


Пильно — уважно, неослабно, суворо. Піклування — турбота, догляд. Предки — пращури, прадіди, прародичі, прабатьки, праотці. Прийтгі — прибути пішки, примандрувати. Пурпуровий — багряний, густо-червоний. Ревище — рев, ревіння. г Розмаїтий — різноманітний, неоднаковий. Розмовляти — говорити, балакати, гуторити, бесідувати, (тихо) гомоніти. Розрадити — потішати, заспокоювати, розважати. г

Споконвіку — звіку, спрадавна. Сумувати — журитися, удаватися в тугу. Труднощі — ускладнення. Факел — смолоскип, світоч, світич. Через — крізь, над, за, понад, з огляду на, у зв’язку з (чим), завдяки (чому). Чимало — досить багато, багатенько, порядно, значно, немало. Чорторйй — нурт. Швидко — прудко, хутко, скоро. Шкереберть — перекидом, перевертом, догори ногами. Шлях — дорога, шосе, траса, бруківка.

210


Ф Р А З Е О Л О Г ІЧ Н И Й С Л О В Н И К Вбирати з молоком матері — опановувати з ранніх років. Ввести в оману — обдурити. Вести свій рід — у всіх поколіннях; з покоління в покоління, від батьків до дітей. Викинути з голови — забути, не згадувати. Вирвати з корінням — остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. Впадати в око — примітити кого-небудь, звернути увагу на когось, щось, уподобати щось. Вставляти палиці в колеса — перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Досягати вершини — досягати успіху. З п’ятого на десяте — безладно, перескакуючи з одного на інше. Калатало серце — хвилюватися. Комар носа не підточить — не буде до чого причепитися. Лізти поперед батька в пекло — випереджати інших у чому-небудь. На швидку руку — поспіхом, квапливо. Не за горами — скоро, незабаром. Не погладити по голівці — не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. Ні туди ні сюди — знаходитися на одному місці. Ні холодно ні жарко — кому-небудь все байдуже, хтось не звертає уваги на щось, не виявляє зацікавлення до чого-небудь. Ніде голці впасти — немає місця. Обминати десятою дорогою — уникати зустрічі з ким-небудь. Пекти раків — червоніти. Передати куті меду — переборщити. Поминати старе — згадувати старі образи. Рукою подати — дуже близько, зовсім недалеко. Сміятися на кутні — плакати. Хоч греблю гати — дуже багато. 211


СЛОВНИК НАГОЛОСІВ Анітрохи Близенько Близько Верхи Весело Високо Голіруч Ж ахлйво Завидно Затепла Зопалу

Обабіч Обіруч Осторонь Повсякчас По-християнськи Пусто Свіжо Сухо Темно Тепло (прислівник) Тепло (іменник) Т йшком-нйшком Товсто Трйчі

Криво Нашвидкуруч Нізащо Нізвідки — немає звідки / Нізвідки — з жодного місця Нізвідкіля — немає звідки Нізвідкіля — з жодного місця Нінащо г Ніскільки Нітрохи г Ніяк — немає як Н іяк — жодним способом

212

Чистенько Шйроко Шкода — утрата, збиток, псування Шкода — пустун, бешкетник Шкода — жаль Шкода — марно, даремно, некорисно


ЗМІСТ Від а в т о р ів .......................................................................................................................

4

ВСТУП § 1

Л ітературн а норма української м о в и ..........................................................

5

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО §2 §3

§4

Ч асти н и мови. П равопис частин мови. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях ................................................. 8 П овторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби зв ’язк у речень у тексті. М ікротема т е к с т у ..................................................................................................................... 13 П исьм овий твір-оповідання за поданим с ю ж е т о м ................................ 17

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Д ієс л о в о §5 §6 §7 §8 §9 § 10 §11 §12 § 13

§ 14 §15 §16 §17

§ 18

Д ієслово: значення, м орф ологічні ознаки, синтаксична р о л ь ............ 19 П овторення вивченого про стилі м овлення. П оняття про публіцистичний сти л ь ............................................................ 23 Ф о р м и дієслова: неозначена ф орма, особові форми, дієприкм етник, дієприслівник, безособові ф орм и на -но, -то . . . . 26 Н еозначена ф орм а та особові ф о р м и ...........................................................ЗО П исьм овий портретний нарис у публіцистичном у с т и л і ....................32 Д окон ан ий і недоконаний види д іє с л о в а .................................................. 34 Ч аси дієслів. Теперіш ній час. М и нулий час. Зм ін а дієслів у м ин улом у часі. М айбутній ч а с .................................................................... 38 Д ієсл ова І і II дієвідмін. Д ієвідм іню вання дієслів теперіш нього й м айбутнього ч а с у ..............................................................................................44 П овторення вивченого про тип и мовлення. О собливості побудови опису зовніш ності лю дини, виконання дій, роздуму дискусійного х а р а к т е р у ................................................................................................................. 50 С пособи дієслів (дійсний, ум овний, наказовий). Т ворення дієслів ум овного й наказового с п о с о б ів .................... 52 Безособові д іє с л о в а ........................................................................................... 56 С пособи творення д і є с л і в ............................................................................... 58 П равопис дієслів. Н е з дієсловам и (повторення). П равопис -ться, -шся в кінці дієслів. Л ітери е, и в особових закін ч ен н ях дієслів І і II дієвідм іни, ь у дієсловах наказового с п о с о б у ..................................................................................................................... 59 У сний вибірковий переказ тексту наукового стилю м овлення . . . . 66

213


§ 19 § 20 § 21 § 22

§ 23 § 24 § 25 §26 § 27 § 28

§ 29 § ЗО §31 §32 §33

§ 34 §35 §36 § 37 § 38 §39 § 40 §41 § 42

214

Д ієп ри км етн и к Д ієп рикм етн ик я к особлива ф орм а дієслова: значення, м орф ологічні ознаки, синтаксичн а р о л ь ......................................................68 Активні й пасивні д іє п р и к м е т н и к и .............................................................74 Т ворення активних і пасивних дієпри км етників теперіш нього й минулого часу. П равопис суф іксів д ієп р и к м е т н и к ів ....................... 77 В ідміню вання активни х і пасивних дієприкм етників теперіш нього й м инулого часу. П равопис відмінкових закінчень д іє п р и к м е т н и к ів ...................................................................................................82 Д окладний усний переказ розповідного тексту (худож нього стилю ) з елем ентам и опису зовніш ності лю дини . . . . 84 Д ієп рикм етн иковий зворот. Р озділові знаки в реченнях із дієпри км етникови м и з в о р о т а м и ................................................................ 86 Б езособові дієслівні ф орм и на -но, -т о ................................................ 89 Н у дієпри км етниках і нн у при км етни ках дієприкм етникового п о х о д ж ен н я......................................................................................................... 91 Не з д іє п р и к м е т н и к а м и ............................................................................... 93 Т вір-опис зовніш ності лю дини за картиною в худож ньому стилі (письмовий) ........................................................................................................ 95 Д ієп рислівник Д ієп рислівник я к особлива ф орм а дієслова: значення, м орф ологічні ознаки, синтаксичн а роль ............................................... Вид і час дієприслівників. Д ієп ри слівн и ки недоконаного й доконаного виду, їх т в о р е н н я .................................................................. Д ієп рислівникови й зворот. Коми при дієприслівниковом у звороті й одиничному д ієп р и сл ів н и к у ................................................... Не з д ієп р и с л ів н и к а м и ................................................................................. А н о тац ія.............................................................................................................

99 102 105 108 109

П ри слівни к Прислівник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . . . 114 Розряди п р и сл ів н и к ів ................................................................................... 117 С тупені порівняння п р и с л ів н и к ів .......................................................... 119 П равопис прислівників на -о ,-е, утворених від прикм етників і д ієп р и к м е т н и к ів ............................................................................................ 121 У сний докладний переказ тексту публіцистичного стилю м овлення з елем ентам и роздум у .............................................................. 123 Б укви н і нн у п р и сл ів н и к ах ....................................................................... 124 Не і ні з прислівникам и ................................................................................ 126 / т а и в кінці п р и сл ів н и к ів ........................................................................... 128 Н аписання прислівників окремо, разом і через дефіс. Н ап и сан н я прислівникових словосполучень типу р а з у р а з, з дня на д е н ь ...................................................................... 131


§ 43

П исьм овий стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у худож ньом у стилі ................................. 137 СЛ У Ж БО ВІ ЧАСТИН И М ОВИ

§44

§ 45

§ 46 § 47 § 48

§ 49 § 50 §51 § 52

§ § § §

53 54 55 56

§ 57 § 58

С луж бові частини мови ..............................................................................

141

П рийм енник П ри йм енни к я к служ бова частина мови. П рийм енник я к засіб з в ’я зк у слів у словосполученні та реченні. З в ’язок прийм енника з непрям им и відмінками ім е н н и к а ......................................................... В иди прийм енників за б у д о в о ю ............................................................... Н апи санн я прийм енників разом, окрем о і через д е ф і с .................. Т вір розповідного характеру про ви кон ан ня автором улю бленої справи в худож ньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо) ...................................................

142 146 148

С получник С п олучни к я к служ бова частина мови. В иди сполучників за будовою та походж енням ............................... В икористання сполучників у простом у й складном у реченнях: сполучники сурядності й п ід р я д н о с т і................................................... Н ап и сан н я сполучників разом і окремо. Р озрізн ен н я сполучників і однозвучних с л і в ..................................... Р о з п и с к а ........................................................................................................... Ч астка Ч астк а я к служ бова частина м о в и .......................................................... Н апи санн я часток -бо, -по, -то, -от, -т а к и .................................... Н апи санн я не і ні з різним и частинам и мови (узагальнення) . . . . У сн ий твір-опис дій на основі власн их спостереж ень у худож ньом у стилі .................................................................................... В игук В игук як особлива частина мови. Д еф іс у вигуках. К ом а та знак окли ку у в и гу к а х .................................................................. У загальнення та систем атизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в м о в л е н н і.................................................

152

153 158 162 167

168 171 172 176

178 183

Додаток 1 ....................................................................................................................... 193 Додаток 2 ....................................................................................................................... 196 О рф ограф ічни й словник ............................................................................ Т лум ачн ий с л о в н и к ...................................................................................... С л о вн и к с и н о н ім ів ........................................................................................ Ф разеологічни й с л о в н и к ............................................................................ С ловн ик н а г о л о с ів ........................................................................................

196 199 208 211 212

215


Н авчальн е видання

Горошкіна Олена Миколаївна, Попова Людмила Олександрівна

Українська мова П ід р у ч н и к д л я 7 к л а с у з а г а л ь н о о с в іт н іх н а в ч а л ь н и х з а к л а д ів

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Редактор II. Батуринська Художній редактор 10. Ясінська Технічний редактор Л. Ткаченко Комп'ютерна верстка С. Трутної Коректори С. Бабич, І. Барвінок

Підписано до друку 26. 10. 2015 р. Формат 70x100/16. Папір офс. № 1. Гарнітура Петерсбург С . Друк офс. Ум. др. арк. 17,496. Обл.-вид. арк. 15,84 Умови, фарбовідб. 69,984. Наклад 1657 прим. Зам. №

Видавництво «Грамота», вул. Паньківська, 25, оф. 15, м. Київ, 01033. Тел./факс: (044) 253-98-04. Електронна адреса: www.gramota.kiev.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру України суб’єктів видавничої справи ДК № 341 від 21.02.2001 р. Віддруковано з готових діапозитивів видавництва «Грамота» на ПП «ЮНІСОФТ» 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 Б Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Українська мова 7 клас Горошкіна 2015 by sloven - Issuu