Українська мова 7 клас Бабич 2015 молд

2015

НАДІЯ БАБИЧ

Українська мова

7 НАДІЯ БАБИЧ

Українська мова 7

НАДІЯ БАБИЧ

Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою

Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Львів Видавництво «Світ» 2015

УДК 811.161.2(075.3):=135.2 ББК 81.411.1я72+(81.474.2) Б 12 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 20.07.2015 р. № 777)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Б 12

Бабич Н. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н. Бабич. – Львів : Світ, 2015. – 224 с. ISBN 978-966-603-927-2 З допомогою цього підручника учні зможуть повторити вивчене про частини мови і типи мовлення, поглибити свої знання з морфології та орфографії, удосконалити володіння мовою за допомогою творчих завдань і вправ з розвитку мовлення. Урізноманітнити навчальний процес допоможуть такі форми вправ, як «Мозковий штурм», «Робота в парах», тестові завдання та ін. Засвоєнню мовних навичок, збагаченню словникового запасу сприятимуть тексти, наведені у додатках. Вміщений у підручнику ілюстративний матеріал покликаний виконувати не лише естетичну, а й навчально-виховну функцію, розширювати уявлення учнів про українське мистецтво – давнє й сьогочасне. УДК 811.161.2(075.3):=135.2 ББК 81.411.1я72+(81.474.2)

ISBN 978-966-603-927-2

© Бабич Н.Д., 2015 © Шутурма М.С., художнє оформлення, 2015 © Видавництво «Світ», 2015

Привіт, семикласнику! Так, це я – твій помічник на весь навчальний рік і, сподіваюся, на все життя – твій підручник. Я знаю, що ти можеш записати мене на планшет, у нетбук чи домашній комп’ютер, щоб не носити за собою на уроки. Але не поспішай! Є в мені, паперовому, щось особливе: тепло рук людей, які мене створили, які гортали мої сторінки, укладали на них рядочки слів, текстів, схем, добирали кольори до ілюстрацій… Усе це застигло на білому тлі аркушів, не біжить і не мерехтить. І це важливо, бо ти мусиш вдумуватись у нові для тебе теми: про особливі форми дієслова, що про них тобі лише натякнули в 6-му класі, про самостійний, але незмінюваний прислівник, про службові частини мови – сполучник, прийменник, частку і вигук, щодо якого вчені не мають певності, чи є він частиною мови. Я знову доводитиму тобі, що мова українська – багата й різноманітна, що все, написане або промовлене нею, має особливий зміст, мелодику, ритміку, якщо ти вміло добираєш, поєднуєш, змінюєш слова, твориш свій текст або виправляєш чужий. І хай це не просто, бо у твоїй рідній мові ці частини мови мають деякі інші форми, виконують іншу роль, але індивідуально чи в групах, усно чи письмово, методом традиційним чи інноваційним ти отримаєш нові знання і повториш вивчене раніше. Пограєш, позмагаєшся, заглянеш у словник чи до художнього твору, запам’ятаєш нові слова і зупиниш погляд на цікавій ілюстрації… І все рідше припускатимешся помилок, все легше буде тобі писати слов’янськими буквами, все впевненіше розмовлятимеш на будь-яку тему… А наприкінці навчального року, передаючи мене іншому учневі, пообіцяй, що повернешся до мене у своєму дорослому житті. Бодай у своїй пам’яті.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

– завдання підвищеної складності

– творче завдання

– завдання виконувати методом АБВ…

– завдання виконувати методом «Мікрофон»

– завдання виконувати методом «Мозковий штурм»

– завдання виконувати методом «Робота в групах»

– завдання виконувати методом «Конверт»

– завдання з розвитку мовлення

– мовна гра

– робота з комп’ютером

І.ВСТУП

§ 1. Місце та роль української мови серед інших слов’янських мов «Як і сотні років тому, нині, на початку третього тисячоліття, люди плекають високі почуття, прагнуть до справжніх духовних цінностей. Серед цих цінностей – любов до Батьківщини, осмислення себе як частини величної цінності – свого народу». Так написав український композитор Михайло Чембержі у науково-публіцистичному збірнику «Духовна велич України». Однією з найбільших цінностей кожної нації є її національна мова. Українська мова – мова тих українців, що здавна проживають у центрі Європи, а також тих, які з цих земель переселилися, з різних причин, в інші країни світу, але залишаються українцями. Українці в Україні становлять понад 70% загальної кількості 46 млн населення. Ще понад 20 млн українців проживає поза межами України. Найбільші осередки української діаспори є в Канаді, США, Росії, Польщі, Аргентині, Німеччині, Франції, Італії, Австралії. Про походження української мови та її місце серед інших мов світу сказано й написано багато, цікаво, але цілковитої єдності між ученими не існує. Щоб дізнатися більше, зацікавлені учні «погортають» сторінки інтернету і зупиняться на тих матеріалах, які їм сподобаються, яким вони повірять найбільше. Україна й українці були і залишаються носіями первісних мовно-культурних традицій та водночас їх прямими спадкоємцями. Уже в текстах перших писаних пам’яток Київської Русі – колись могутньої і мудрої централізованої держави (Х–XIV ст.) – є риси української мови, які збереглися дотепер і яких немає в інших слов’янських мовах. Українська нація на самому початку утворювалася з близько­ споріднених племен, які населяли південний захід теперішньої Європи, зокрема, полян, древлян, тиверців, кривичів, білих хорватів. 5

Мова, як відомо, є безпосереднім виразником єдності тієї чи іншої спільноти, її паролем. Українська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов, слов’янської групи, східнослов’янської підгрупи. До цієї підгрупи входять і російська та білоруська мови. До західнослов’янської групи мов належать польська, чеська, словацька й лужицькі мови, до південнослов’янської – болгарська, сербохорватська, македонська й словенська. Східнослов’янська група мов використовує слов’янську азбуку, що виникла на базі старослов’янського кириличного письма, яке слов’яни пізнали з першими слов’янськими перекладами церковних книг, здійснених рівноапостольними Кирилом і Мефодієм. Такою азбукою користуються ще болгари, македонці, серби, а от поляки і чехи, словаки, лужичани, словенці поклали в основу своєї писемності пристосовану до їхніх мов азбуку латинську. Порівн.: українське літо, російське лето, білоруське лета, польське lato, чеське léto, словацьке lеto, верхньолужицьке lěсo, нижньолужицьке lěśе, болгарське лято, сербохорватське лето (ljeto), македонське лето, словенське poletje. Сучасна українська мова виконує широкі й багатогранні суспільно-комунікативні функції. Вона обслуговує всі життєві потреби українського народу: нею видаються закони і розпорядження уряду, вона використовується в діловодстві державних і місцевих органів влади, громадських і культурних організацій, нею ведеться навчання в середніх і вищих навчальних закладах, видається численна художня, наукова, науково-популярна, технічна та інша література, виходять центральні, обласні, районні та відомчі періодичні газети й журнали, ведуться радіо- й телепередачі, працюють українські театри. Українська мова в Україні – державна. І цей її статус закріплений в Основному законі Держави – у Конституції. Цю мову вивчають у всіх школах України з національними мовами навчання. Для координації роботи українських організацій у світі, провадження українознавчих досліджень 1989 року в Італії була створена Міжнародна асоціація україністів (МАУ). Внутрішньо­ українські функції сприяння розвиткові української культури та утвердженню статусу української мови виконує Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, відновлене 1989 року. У сучасному світі інтерес до української мови постійно зростає. Українська культура мћла і має велику популярність. Твори українських письменників-класиків і сучасних майстрів художнього слова перекладають різними мовами світу, а твір 6

засновника нової української літературної мови Тараса Шевченка «Заповіт» перекладений усіма мовами світу. ЗАПИТАННЯ 1. До якої групи мов належить українська мова? 2. З якого часу в писаних пам’ятках Київської Русі засвідчені риси української мови? 3. Якою азбукою записують свою мову українці? Чи знаєте ви, чому вона називається азбукою? 4. У яких сферах життя Української держави функціонує українська мова? Чому вона є державною? 5. Для чого необхідно вивчати державну мову громадянам України, для яких рідною є інша мова? 6. Які організації, що опікуються вивченням і функціонуванням української мови, ви знаєте? Чи є в Україні організації, що опікуються вашою рідною мовою? 7. Хто є засновником сучасної української літературної мови? Які його твори ви знаєте?

В п р а в а 1. Прочитайте уривки із «Заповіту» Т. Шевченка і скажіть, який із перекладів найближчий до оригіналу і чому. До якої групи мов належать мови цих перекладів? У чому особливості письма цих мов?

ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий. Т. Шевченко

ЗАВЕЩАНИЕ Как умру, похороните на Украйне милой, посреди широкой степи выройте могилу. Чтоб лежать мне на кургане, над рекой могучей, чтобы слышать, как бушует старый Днепр под кручей. Переклад О. Твардовського

ЗАПОВЕДЗЬ Як памру я, пахавайце на Украйне мілай, сярод стэпу на кургане, дзе продка магіла. Каб незмеранае поле, Дняпро и абрывы было відна, было чутна, як раве бурлівы! Переклад Янки Купали

TESTAMENT De-oi muri, îmi vreau mortîntul în cîmpia largă unde-n scumpa-mi Ucraină. Nipru-n văi aleargă din gorgan să văd cîmpia ȿi-ntre nalte maluri să aud cum Niprul geme cu-nspinate valuri. Переклад В. Тулбуре 7

В п р а в а 2. Прочитайте твір Т. Шевченка, який став народним гімном (якщо можете, виконайте цей гімн або послухайте в аудіозаписі). Спробуйте прочитати уривки з перекладів цього тексту іншими мовами. Визначте мову цих перекладів. Якими азбуками вони записані?

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів. *** Ревёт и стонет Днепр широкий, волну вздымая, ветер взвыл: могучей вербы ствол высокий к земле безжалостно склонил (Переклад А. Морозова). *** Stękają, ryczą dnieprowe fale, Wicher w gwaltownym uderza szale, Nadbrzeżne wierzby skrzydły silnemi Wyrzuca w góre, zgina ku ziemi (Переклад В. Сирокомлі). В п р а в а 3. Прочитайте вірші і поясніть, як на ліричних героїв впливає рідна мова. До чого спонукає голос рідної мови, як допомагає у житті?

Буває, задзвенить в чужих містах кришталь моєї мови дорогої, і стане так – мов рану хто пригоїв, приклавши з подорожника листка. Я серцем озирнусь на ті слова і подумки скажу: «Спасибі, друже…» І загублюся в натовпі байдужім, що плине повз вітрини, повз дива… Але серед цієї суєти не загублю тебе я, рідна мово! Волошково, барвінково, терново повік ти будеш у мені цвісти. Л. Литвинчук 8

ПАМ’ЯТНИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У ВАШИНГТОНІ (Уривок)

Уклін доземний Вам, Тарасе, у цій далекій стороні. Ваш дух буремний не погасять ані небесні, ні земні владики. Мовою Вкраїни Ви промовляєте крізь час, на відстані Ваш голос лине до всіх племен, народів, рас. Незламний. Гордий. Милосердний Ви там, де стогони людські, вогнем свободи озорений, до щему рідний та близький… ……………………………. Ані небесні, ні земні владики дух Ваш не погасять. О. Доріченко

9

В п р а в а 4. Прочитайте виразно вірш і розкажіть, як ви розумієте зміст останньої строфи.

МАМИНА МОВА Мій дивосвіте, кревна мово, – снаги вітрило, дух життя… З твоїх джерел прозоре слово в мої вливається чуття. Родилась ти, щоб жить віками, слов’янських мов зелена віть. Наколисала тебе мама в години щастя й лихоліть. Хай іншим словом володію… Хоч мов я знатиму до ста – на материнській лиш посмію відкрить до матері вуста. Г. Петрук-Попик В п р а в а 5. Запишіть текст у зошит. Поясніть, чому збереження рідної мови свідчить про патріотизм людини? Як не стати чужинцем для своєї землі?

БАТЬКІВСЬКИЙ ЗАПОВІТ (Уривок)

Ти можеш навчитись чужого звичаю і мову чужу, наче пісню, завчить. Але і в раю не знайти тобі раю, якщо ти не будеш вітчизною жить. Якщо позабудеш стежину до хати, яку дитинчам навпростець протоптав, і матір, і рід свій, і слово крилате, то, значить, чужинцем бездумним ти став. Р. Братунь В п р а в а 6. Прочитайте і скажіть, чому автор означив слово виділеними в тексті епітетами. Якими словами автор переконує в миролюбності українського слова? (Зачитайте ці слова).

Так, воно залізне, наше слово – криця, гучнодзвонна мідь. Над життя і згубу у космічнім віці вічністю дзвенить. 10

Та коли покличе й блискавкою блисне в сяйві корогов, пам’ятайте серцем: наша мова – пісня, і в словах любов. Л. Кисельов В п р а в а 7. Прочитайте поетичний текст і перекажіть його зміст. Як ви розумієте виділені рядки? Чи погоджуєтесь ви з автором, який закликає оберігати всі мови на землі як національну ознаку народу?

Ти помилився, Пушкіне великий, в роздратуванні мовивши сліпім, що в руськім морі злитися однім повинні всі слов’янські наші ріки, а коли ні, то висохнуть навіки. Сама природа поглядам твоїм перечить, – барвам даючи земним дорогу вільну, шлях многоязикий. Дух – як вода, що випари свої у понадземні посила краї, щоб знов на рідний лан вони спадали, їй ненавистен вод гнилих застій. Річки, що з духу людського постали, у течії не вмістяться одній. П. Орсаг (Гнєздослав), переклад зі словацької М. Рильського В п р а в а 8. І. Прочитайте текст і назвіть усі три напрями внеску українців у світову цивілізацію.

УКРАЇНЦІ І СВІТ Українці належать до найдавніших націй світу. Впродовж тисячоліть, від першої в світі трипільської цивілізації пронесли вони свій характер і антропологічний тип аж донині. Учені всього світу досліджують внесок української нації у світову цивілізацію. Сьогодні у світі визнано, що український народ зробив надзвичайний внесок у розвиток світової цивілізації принаймні у трьох напрямах. По-перше, українці створили чарівну народну пісню. По-друге, українці освоїли чорноземи по всій планеті (Україна, Росія, Казахстан, Киргизстан, Канада, США, Аргентина, Бразилія). По-третє, геній етнічних українців О. Засядька, К. Ціолковського, М. Кибальчича, Ю. Кондратюка, 11

С. Корольова, В. Глушка, В. Челомея, М. Янгеля, М. Яримовича, Г. Лощино-Лозинського, І. Сікорського вивів людину в космос (З журналу). ІІ. Скажіть, хто із названих українців вам відомий і чим він прославився в історії людства. В п р а в а 9. Випишіть статтю 10 Конституції України та обговоріть її у класі. Які права, згідно з цим Законом, мають українська мова та мови інших етносів (народів), що проживають в Україні? В п р а в а 10. Виконайте проект: з’ясуйте за допомогою Вікіпедії, скільки населення проживає в сучасних Італії, Португалії, Канаді, США, Румунії, Польщі і скільки там нині живе українців. Визначте частку українців (у відсотках). Чи можуть, на ваш погляд, українці внести щось нове у національні культури народів цих країн? В п р а в а 11. Назвіть молдовських письменників – класиків і сучасних майстрів художнього слова, твори яких перекладені українською мовою або про яких у Вікіпедії є інформація українською мовою. Запишіть прізвища кількох авторів, назви їхніх творів і прізвища перекладачів. В п р а в а 12. Прочитайте і скажіть, що нового для себе ви почерпнули з цього тексту. Чи відомі вам видатні люди, які відзначалися чимсь особливим у дитинстві?

ЛЮБИЙ ЧИТАЧУ! Ти ще в такому віці, коли тебе називають (хочеш ти цього чи не хочеш) словом «дитина». І ніхто не знає й не здогадується, видатна ти дитина чи ні. Проте потім, коли в дорослому віці ти здійсниш якийсь подвиг чи відкриття, усі згадають про твоє дитинство і зрозуміють, що воно було видатним… Чому ж ніхто не помічає цього тепер? І які ознаки видатного дитинства? Може, тобі самому було б цікаво дізнатися про це? А може, для того, щоб ти відповів собі на це запитання? Герої книги «Життя видатних дітей» завжди залишалися собою, хоч і робили певні зусилля, щоб стати кращими. Вони ні за яку ціну не відступали від того, що їм було по-справжньому цікавим, і вміли довести дорослим важливість своїх інтересів. Навіть якщо це подекуди тягнуло за собою певні неприємності… Вони намагалися зрозуміти свою мрію, визначитися з тим, що їм по-справжньому подобається, а що ні, а вже потім у міру сил здійснити її, не відкладаючи на майбутнє доросле життя. 12

Дорослими стають непомітно і досить раптово. Як не припізнитися з найголовнішим? Вони не думали, що дитинство – це неважливий чи маловартісний період життя. Дитинство має свої закони, дарує свої можливості й воно теж є життям – зі своїми перемогами та поразками. Крім того, це час, який ніколи не повернеться… Вони знали, що в дитинстві є місце для подвигу, відкриттів, для мужніх, сміливих і відповідальних учинків, а часом і для ризику. Вони не боялися бути гарними дітьми, вихованими, слухняними, привітними. Часто на це потрібна особлива відвага. Вони не боялися не бути такими, як усі, відрізнятися. І водночас не тривожилися, що хтось видаватиметься кращим від них, авторитетнішим, популярнішим. Вони не боялися залишитися самотніми, оскільки завжди мали чим зайнятися на самоті. Вони не боялися визнавати, що хтось також може мати рацію, хоч і думає інакше, ніж вони. Ось такі вони – герої цієї книжки – непосидючі, цікаві, проникливі, вдумливі, скромні, вперті, наполегливі, часом легковажні, наївні, сміливі й люблячі. Я певна, що й ти такий, дорогий читачу! Тому наповнюй своє життя цікавими історіями, відважно прямуй до мрії і вір, що видатне дитинство – це реальність, яку твориш ти сам. З повагою, Наталя Пуряєва, автор

13

IІ. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 2. Частини мови Пригадайте, як називається розділ мовознавства, який вивчає частини мови. В п р а в а 13. Прочитайте текст і запропонуйте заголовок до нього. Аргументуйте свою пропозицію. Яку ілюстрацію ви б запропонували до цього тексту? (Знайдіть в інтернеті і роздрукуйте вдома).

Відчуваю, що хтось легенько гладить мені голівку. Прокидаюсь… – Це я, моя дитино! – каже мати. – Вставай, пора збиратися. Починає благословлятись на світ*. Ранішній солодкий сон сковує. Страшенно хочеться спати… Перекликаються півні… Біліє долинами густий туман… Аж пахне росою молоко, холодне і смачне-смачне (За Г. Косинкою). В п р а в а 14. Чим відрізняються за значенням і функцією самостійні і службові частини мови? Доведіть свою думку, використовуючи як приклади слова з вірша Б. Лепкого.

Ярок глибокий, весь в садах, село не спить, бо по хатах ще блимають огні. В п р а в а 15. Виразно (вголос) зачитайте вірш і розкажіть, якими рядками автор засвідчує свою повагу до сусіднього народу. Що спільне у цих двох народів?

СУСІДСТВО Я живу – як живуть по-сільському, і село в мене – просто село, * Починáє благословлÿтись на світ – починає світати.

14

але так, як мені, ще нікому на сусідство в житті не везло. Де лоза виноградна тужава, де кінчається в мене город, – починається інша держава, починається інший народ. І нема тут нейтральної зони, і колючого дроту нема, тільки є на дві сторони гони і за обрій дорога пряма. Там у пісні – троянда Молдови, а з моєї – калина цвіте. Прислухається мова до мови і знаходить зерно золоте. Хліб і сіль на святковому мості і весільне вино молоде, – до сусіди сусіда у гості, наче рідний до рідного, йде. М. Ткач В п р а в а 16. Прочитайте текст, знайдіть іменники і прикметники та з’ясуйте, чим відрізняються іменник і прикметник як самостійні частини мови (значення, граматичні ознаки, особливості відмінювання).

За горами вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч. Вона простерла сині крила і тихо вкрила одвічні бори, чорні, похмурі, застиглі, що обступили білу церковцю, немов черниці малу дитину, і пнуться по скелях до клаптя неба. Бадьорий холод сповнює цю дику чашу, холодні води спадають по каменях, і п’ють їх дикі олені (За М. Коцюбинським). В п р а в а 17. Прочитайте текст, поясніть, як ви його зрозуміли. Як називаються виділені слова і до якої частини мови вони належать?

Святі читає ангел письмена, а серед них – селянські імена: Іван, Павло, Марія, Ганна, Дарія… Хто з них для пісні жив, хто – для сохи*. У кожного в житті свої верхи, – та не про всіх них пам’ята історія. О. Лупул * Сохá – примітивне землеробське знаряддя для орання землі.

15

В п р а в а 18. Пригадайте, як називаються пари слів день–ніч, теплий–холодний і запишіть по п’ять-шість своїх прикладів таких пар. В п р а в а 19. Прочитайте вголос рядки твору Ю. Рибчинського і скажіть, як ви їх розумієте. Проаналізуйте текст вправи та визначте, іменники яких відмін є в ньому. Яка відміна іменників не представлена в цьому тексті? Чи є в ньому іменники, які не належать до жодної відміни?

Мова, наша мова мрійнику – жар-птиця, грішнику – спокута, спраглому – криниця. А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса, нею мріють весни, нею плаче осінь, нею марять зими, нею кличе літо, в ній криваві рими й сльози «Заповіту». В п р а в а 20. Прочитайте, випишіть словосполучення іменника з прикметником у тій формі, в якій вони вжиті в тексті, визначте розряд кожного прикметника та вкажіть його рід, число і відмінок.

У перший повоєнний рік корабель зразу ж здобув славу плавучого палацу. Сўдно мало сім палуб, більшість із них викликали справжнє захоплення. Чудова оздоба кают, зимовий сад, багата картинна галерея, прекрасний кінотеатр, концертний і спортивний зали, два плавальні басейни, тенісний корт і півтора десятка салонів, обладнаних під домашні вітальні. Одні з тих салонів настроювали на мирну розмову, інші – згаяти час за улюбленою грою, у деяких можна було послухати новітню музику чи популярні пісні (За О. Іванченко). В п р а в а 21. Опишіть (за вашим вибором) зовнішність: а) своєї бабусі, б) своєї мами, в) свого друга, г) улюбленого актора або спортсмена. Слова якої частини мови ви найчастіше вживали і чому? Кого ви впізнали на цих фотоілюстраціях?

16

В п р а в а 22. Пригадайте, як називається ряд слів типу корабель, пароплав, сýдно; йти, крокувати, прямувати; гарний, красивий, привабливий, і наведіть свої три приклади таких рядів слів (іменників, прикметників, дієслів). В п р а в а 23. З’ясуйте і запишіть за зразком лексичні значення омонімів, їх форму родового відмінка і визначте, до якої відміни належить кожен іменник. Зразок: бал, -а, (одиниця оцінювання) і бал, -у (танцювальний вечір) – обидва іменники II відміни.

Бал – бал, ванна – ванна, гніт – ґніт, зћмок – замњк, звір – звір, катран – катран, књлос – колњс, музика – музèка, мул – мул, њбід – обѕд, њрган – оргћн, сім’љ – сѕм’я. В п р а в а 24. Знайдіть у тексті прикметники. Розкрийте їх семантику. Поставте до кожного з них запитання. Випишіть іменники з прикметниками, які означують ці іменники. Котрі словосполучення вважаєте найкращими?

ПРИКМЕТНИК Прикметник – це частина мови, без неї нам не обійтись. Ти вслухайсь в слово пречудове, йому, як другові, всміхнись. Земля – ласкава, люба, рідна, а сонце – щире, золоте, а небо – лагідне, погідне, життя – прекрасне, золоте. А очі в мами – добрі, ніжні, а голос – чистий і дзвінкий, а руки – теплі і надійні, а погляд – сонячний, ясний. Квітки у полі – білі, сині, червоні, жовтні, голубі, хмарки у небі – бистрокрилі, весняні, літні, зимові. Усі ознаки називає прикметник як частина мови і жодної не обминають слова ці, справді, пречудові. Л. Лужецька В п р а в а 25. Запишіть відомі вам назви кольорів українською і молдовською мовами. Якою мовою більше цих назв у вашому записі? Чому? Назвіть кольори спектра.

17

В п р а в а 26. Прочитайте тексти. Випишіть з них прикметники-кольороназви. Від чого, на ваш погляд, вони утворилися? Назвіть інші прикметники такого ж походження.

1. ФІОЛЕТОВИЙ ЦВІТ Заяснілося небо чиною*, сповило васильковий світ і причиною безпричинною на дорозі моїй стоїть. Вийду я в лазурову тишу, з нею разом в блакить попливу, хай вона моє серце колише, ніби вітер зелену траву. І засну я в рожево-синьому, фіолетовому диму, і малесенькою росиною знов на землю впаду. Г. Грай 2. Вишневий цвіт з вишневих віт вишневий вітер звіває з віт. ………….. Вишневий плід здивує світ, всміхнеться сонцю на крилах літ. І. Драч В п р а в а 27. Висловте свою думку про те, який настрій (роздратований, стривожений, урочистий) створює автор, вживаючи виділені слова. Яке з означень до слова світ вам сподобалося найбільше і чому?

Світе мій, гучний, мільйоноокий, пристрасний, збурунений, німий, ніжний, і ласкавий, і жорстокий, дай мені свій простір і неспокій сонцем душу жадібну зігрій. В. Симоненко В п р а в а 28. Назвіть розряди прикметників, наведіть по два-три приклади. Прикметники якого розряду можуть утворювати ступені порівняння? Чи всі слова цього розряду можуть ці ступені утворювати? Доведіть прикладами. * Чúна – трав’яниста рослина різних видів родини бобових.

18

В п р а в а 29. Пригадайте, як утворюються форми вищого і найвищого ступенів порівняння й утворіть усі можливі форми від прикметників: близький, високий, гарний, щирий, вільний, гордий. В п р а в а 30. Доведіть, чи можна утворити ступені порівняння прикметників сліпий, вороний, здоровенний, лимонний, синій-синій. Чому? В п р а в а 31. Виберіть з речень іменники та прикметники і зробіть їх письмовий розбір.

З невеликого гаю вибіг швидкий Кузьмиків приятель Семенко. – А куди ти! Куди! – кричить раптом хлопчина до рудого теляти (За М. Рильським). В п р а в а 32. Перекладіть текст українською мовою, запишіть переклад, підкресліть іменники та зіставте (усно) їх граматичні ознаки в українській і молдовській мовах.

Era pe la sfârşitul lui august, şi pădurea Petrişorului, bătrână şi nestricată de mână de om, îşi deşfăşura tăcută bolţile de frunzişuri. Urca domol coline trăgănate, se ridica departe într-un pisc prăpăstios, în vârful căruia săgeta spre cer un brad vechi, care vestea cel dintâi, printr-un şuiet adânc, sosirea vânturilor. (В. Бешляга). В п р а в а 33. Розгляньте групи іменників (І) і прикметників (ІІ), визначте слова, які послужили базою для їх утворення, і спосіб їх творення.

Зразок: автомобіліст – автомобіль (суфіксальний спосіб); без­ адресний – без адреси (префіксально-суфіксальний спосіб). І. Автомобіліст, будівельник, буквар, відвар, віце-консул, господарство, екс-чемпіон, завгосп, казка, курсант, напівсон, під’їзд, просьба. ІІ. Безадресний, вірогідний, дерев’яний, добрячий, довоєнний, матусин, навчальний, напівпорожній, невеселий, незрівнянний, релігійно-етичний, рівномірний, світло-сірий, сніжно-білий, білосніжний. В п р а в а 34. Порівняйте написання складних і складених назв населених пунктів і похідних від цих назв прикметників. Поясніть їх правопис.

Біла Церква – білоцерківський, Зелений Гай – зеленогайський, Мала Антонівка – малоантонівський, Кривий Ріг – криворізький, Стара Ушиця – староушицький, Новий Яворів – новояворівський. Володимир-Волинський – володимир-волинський, Кам’янець-Подільський – кам’янець-подільський, Новгород-Сіверський – новгород-сіверський, Козелець-Київський – козелець-київський. 19

Новосілка-на-Дніпрі – новосілківський-на-Дніпрі, Франкфурт-на-Майні – франкфуртський-на-Майні, Сокиринці-на-Дністрі – сокиринський-на-Дністрі. В п р а в а 35. Вивчіть напам’ять прислів’я. Знайдіть у них прикметники-антоніми. Наведіть приклади прикметників–синонімів.

1. Ранні пташки воду п’ють, а пізні сльози ллють. 2. Маленька праця краща за велике безділля. 3. Руки білі, а сумління чорне. 4. Ранній пізньому не кланяється. 5. Піший кінному не товариш. 6. Ситий голодному не приятель. 7. Пустий колос догори пнеться, а повний додолу гнеться. 8. Пуста бочка гучить, а повна мовчить. 9. З великої хмари малий дощ буває. В п р а в а 36. Розкажіть, що вам відомо про місце, в якому мешкала Ольга Кобилянська або інший славетний письменник вашого краю. Використовуйте власні назви і похідні від них прикметники.

Національний музей Т. Шевченка (м. Канів)

Музей І. Франка (м. Львів)

Місця народження і життя видатних творчих особистостей завжди приваблюють шанувальників культури. В Україні є декілька будинків, освячених ім’ям великого Тараса Шевченка, помешкань, де він у певний час перебував, творив. З пієтетом оглядаємо музеї Івана Франка у Львові та Нагуєвичах, Лесі Українки – у Києві, Новоград-Волин­ську та Колодяжному. Не зітруться з пам’яті враження від перебування в пушкінських, лермонтовських, чехівських місцях у Росії. А з якою любов’ю і точністю відтворено «Будинок Рембрандта» в нідерландському Амстердамі чи «Будинок Альбрехта Дюрера» в німецькому Нюрнберзі! 20

Музей-садиба Лесі Українки (с. Колодяжне)

Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (с. Димка)

Життя видатної української письменниці Ольги Кобилянської складалося так, що її дитячі та юні роки минули в містах Південної Буковини, відтак – упродовж двох років – у селі Димка. Звідти вона переїхала до Чернівців. Тобто навіть перелік місць проживання свідчить про те, що письменниці неодноразово доводилося змінювати місце проживання. А що нам відомо про них? (В. Вознюк). В п р а в а 37. Пригадайте, що називається числівником. Випишіть в одну групу числівники, які називають кількість предметів, а в другу – ті, що вказують на порядок предметів при лічбі. Які запитання ви ставили до числівників? Чому саме такі?

1. Майдан дві тисячі тринадцятого–чотирнадцятого років змінив свідомість багатьох людей (Газета). 2. Два куми йшли з весілля (Л. Глібов). 3. Першими виступили дві п’ятикласниці (Газета). 4. До купе постукало двоє молодят (В. Драюк). 5. З другого поверху п’ятеро вікон кидало яскраве світло на широкий тротуар (Газета). 6. Несподівано багато глядачів зібралося на перший ранковий сеанс (Газета). 7. Збирались судді кілька раз (Г. Тарасюк). 8. Марія розплющила очі близько дванадцятої години, вже третій день вона ні на що не реагувала (В. Драюк). В п р а в а 38. Перепишіть текст, передаючи числівники словами у потрібній формі.

Україна – велика європейська держава. Її площа становить 603700 квадратних кілометрів. З півночі на південь вона простягається на 893 кілометри, а з заходу на схід – на 1316 кілометрів. 21

Загальна протяжність її кордонів 6500 кілометрів, а на морські кордони припадає 1050 кілометрів. Населення України сягає 46 мільйонів осіб, з них 68 відсотків становить міське населення, а сільське – 32 відсотки. В Україні проживають представники більше 110 національностей. Майже 12 мільйонів українців живуть за її межами.

В п р а в а 39. Прочитайте словосполучення, згрупуйте їх, запишіть окремо словосполучення з простими, складними і складеними числівниками. Чи є числівниками слова половина, третина, четвертина, мало, багато? Чому?

Три хвилини, двадцять п’ять учнів, сорок гривень, тисячі років, шістдесят книжок, двадцять одне століття, мільйони квітів, три мільярди тонн, одна третя дороги, третій день, тридцять другий рік, сто цілих і п’ять десятих відсотка, сто один відсоток, одна четверта класу, тисяча сорок перший рік. В п р а в а 40. Провідміняйте словосполучення. Прокоментуйте особ­ ливості відмінювання.

1. Два дні, дві зміни, двоє сіл. 2. Обидва проекти, обидві зустрічі, обоє дітей. 3.Чотириста будинків, п’ятсот років, вісімсот кілометрів. 22

В п р а в а 41. Утворіть словосполучення числівників багато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят з іменниками будинок, вулиця, яблуко, сторінка, автомашина та провідміняйте їх. Сформулюйте висновок про особливості вживання відмінкових форм іменників при цих числівниках. В п р а в а 42. Прочитайте речення. Випишіть з них прості, складні і складені числівники, визначте їх граматичні форми та поясніть особливості відмінювання. Зразок: перший (місяць) – простий числ., одн., чол. р., Н. відм.; відмінюється як прикм. тв. гр.

1. Протягом другої половини квітня у п’ятдесятих південних атлантичних широтах гуляли шторми (О. Іванченко). 2. Вересень – перший місяць осені (Газета). 3. Це все було в двадцятому столітті… (В. Симоненко). 4. Наприкінці дев’ятнадцятого століття в міський парк Нью-Йорка завезли вісімдесят шпаків, а через півстоліття вони розповсюдились по всій території США і Канади (З енциклопедії). 5. З тисяча дев’ятсот сорок сьомого по тисяча дев’ятсот сімдесятий рік тайфуни, вітри великої руйнівної сили, стали причиною семисот п’ятдесяти чотирьох тисяч людських жертв (З енциклопедії). В п р а в а 43. Визначте рядок, у якому всі числівники власне кількісні.

1. 2. 3. 4. 5.

Багато, п’ять, десять, десятеро. Два, троє, десять, сотий. Кілька, вісім, дев’ять, тисяча. Три, троє, п’ятеро, одна десята. Двоє, п’ятеро, сорок, мільярд.

В п р а в а 44. Визначте рядок, у якому не всі числівники порядкові.

1. Перший, сороковий, сотий, тисячний. 2. Другий, двадцять перший, сорок третій, п’ятисотий. 3. Дванадцятий, п’ятнадцятий, сто другий, двісті сьомий. 4. Третій, шістдесятий, п’ятитисячний, шістсот дев’яносто восьмий. 5. Шостий, шістдесят перший, шістдесят дев’ятий, сімдесятирічний. В п р а в а 45. І. Пригадайте визначення займенника і наведіть (письмово) по три приклади займенників, які вказують на 1) предмети, 2) ознаки, 3) кількість. З одним займенником із кожної групи складіть речення. ІІ. Назвіть займенники, у складі яких є -будь, -небудь, -казна, -хтозна. Яке місце у будові займенника ці слова можуть мати? Як пишуться такі займенники?

23

В п р а в а 46. Знайдіть у тексті займенники, випишіть їх і вкажіть граматичні ознаки, що властиві кожному з них.

Ходімо до мене. Я так багато хочу сказати тобі, мій друже! Хочу розповісти про той вечір, про троянди і їх теплий ніжний запах. Я пив його, ніби воду зі сріблого джерела. Але ти чомусь не слухаєш мене, твоя усмішка холодом пронизує мені душу… (За М. Рильським). В п р а в а 47. І. Назвіть усі розряди займенників і повний перелік слів, що належать до кожного розряду. ІІ. Перепишіть текст вправи. Підкресліть кожен займенник як член речення. Усно визначте розряд кожного займенника.

Я слухаю мелодії, яких ніхто не чує. То співає моя душа. Я чую її приспів. Ніщо не заглушить того тихого співу. Я все чую крізь стогін хуги, крізь сміх весни, крізь регіт грому і плюскіт зливи. Навколо люди. Блищать їх очі, тремтять їх голоси. Снує срібну нитку мій розум і золоту – моє серце. Хвиля життя виходить зі своїх берегів… (За М. Коцюбинським). В п р а в а 48. Провідміняйте заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, фіксуючи в родовому та орудному відмінках паралельні форми: без прийменника і з прийменниками. Зразок: Н. ніхто Р. нікого і ні в кого, ні до кого, ні з кого… В п р а в а 49. Перепишіть речення, розкривши дужки і поставивши в потрібній формі займенники та займенники з прийменниками.

1. Село (мій) – краплиночка на карті, у світі невідоме – та дарма. Ну, а чого без (воно) були б варті ми з (ви), власне, й кожен зокрема (В. Карпюк). 2. Поки сонце з неба сяє (ти) не забудуть (За Т. Шевченком). 3. Помиляються ті, хто вогнем і залізом прийшов диктувати (ми) свою волю (За Іваном Багряним). 4. Живу я собі на селі тихо до (ніхто) не чіпляюся (За Панасом Мирним). 5. Щоб жить – в (ніхто) права не питаюсь (За П. Тичиною). 6. Ніде й у (ніхто) дівчина так добре не почувалася, як на карпатських стежках зі своїми ровесниками (Газета). В п р а в а 50. Перекладіть текст українською мовою, поставте запитання до виділених слів, визначте, що ці слова означають в обох мовах.

Căruţa urca pe undrum colit la deal, pe lângă case înconjurate de copaci umbrosi, de pomi încărcaţi cu roadă dincolo de garduri de scândură ori 24

de piatra, cu porţi de lemn sau de fier forjat*, vopsite frumos. Vica stătea din stângă căruţei cu cartea pe genunchi. Citae, ridica ochii şi privea la case, la copii ce se jucau pe marginea drumului şi sobora privirea în pagini (В. Бешляга). В п р а в а 51. Розгляньте пари слів і визначте, чим відрізняються їх значення та до яких частин мови вони належать. Пригадайте, що ви знаєте про дієслово із вивченого раніше на уроках української та молдовської мов.

Варити – варіння, вибирати – вибір, ловити – ловля, ходити – ходьба. В п р а в а 52. І. Пригадайте всі вивчені у 6-му класі граматичні значення дієслова. Складіть таблицю цих значень. Наведіть необхідні приклади. ІІ. Запишіть повний перелік лексичних і граматичних значень дієслова (краще у формі таблиці). ІІІ. Поєднайте дієслова бігти, вчитися, мріяти з якомога більшою кількістю префіксів. Поясніть, як змінилося від цього значення дії. В п р а в а 53. Розкажіть про свої дії в описаних ситуаціях. Які діє­слова ви використали? Які їх форми (спосіб, час, особа і т. ін.)?

І. Ви не помітили, що старенька сусідка несе важку сумку. Похапцем привіталися і побігли додому. За мить подумали, що вчинили нечемно. Як вийдете з такої ситуації? ІІ. Ви йдете на залізничний вокзал зустрічати маму (сестру, друга). Уявіть свої дії і розкажіть про них. В п р а в а 54. Прочитайте на одному з популярних інформаційних сайтів новини дня. Випишіть дієслова, вжиті в цих текстах. Які форми дієслів (інфінітив, дійсного способу, якого часу, особові, безособові тощо) переважають і чому? В п р а в а 55. Перепишіть речення, знайдіть дієслова, що означають дію чи стан, і підкресліть їх як відповідний член речення.

1. Пройшли віки, змінився світогляд, змінилася віра, але не змінилася довіра до Слова, яке було усе ж спочатку (Н. Бабич). 2. Чи здатна розгулятись бездуховність, якщо в душі цвіте * Fier forjat – коване залізо.

25

віків любов? (С. Литвин). 3. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що воно кисле, виявляється солодким (О. Довженко). 4. Та хіба тепер дядько Микола почує голос жінки? (М. Стельмах). 5. Іде війна. Десь глухо б’ють гармати (Д. Павличко). 6. Все було. Дорога закричала. Блиснули байдужі ліхтарі (В. Симоненко). В п р а в а 56. Випишіть з тексту дієслова і подайте їх у початковій формі. До кожного дієслова доберіть запитання що робити? чи що зробити? і з’ясуйте, від чого залежить його вибір.

Сьогодні Людмила Степанівна похвалила його перед усім класом: – Молодець, Мишко, добре почав навчальний рік! Мишкові хотілося зробити щось таке, щоб аж дух захопило: стрибнути з парашутом, забити чудового гола або просто пройтися на руках догори ногами. Але, на жаль, не було під рукою ні парашута, ні футбольного м’яча, і тому всю енергію хлопчина віддав сумці. Він так махнув нею в повітрі, що ледве не зачепив Дмитруся Колодяжного. Дмитрусь відхилився й гукнув: – Гляди, книжки погубиш! (О. Донченко). В п р а в а 57. Перекладіть молдовські дієслівні форми українською мовою. Підкресліть молдовський та український інфінітиви і поясніть їх правопис.

A afla, a ara, ase afla, a se bate, a se grăbi, a se îndoi, aflând, aşteptând, lovind, a porni. Увага! Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення: підметом, присудком, додатком, означенням, обставиною. В п р а в а 58. Перепишіть речення, знайдіть неозначену форму, визначте синтаксичну роль і підкресліть як член речення.

1. Він мріяв зустрітися зі своїм земляком-космонавтом (Газета). 2. Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість). 3. I вовтузиться думка, мов квочка, в намаганні родить слова (В. Симоненко). 4. Я тобі дам усі книги прочитати (М. Стельмах). 5. Зайти до директора – соромно й нема чого (О. Донченко). 6. Веселому, жартівливому меншому братові хотілося говорити, старший знехотя кидав йому по кілька слів (I. Нечуй-Левицький). 7. Бажання вчитись було в нього ще змалку (М. Коцюбинський). 26

Увага! Дієслова мають два види: дієслова доконаного виду означають граматично обмежену дію і відповідають на запитання що зробити? що зробив? що зробить? діяч; дієслова недоконаного виду називають граматично необмежену дію і відповідають на запитання що робити? що робив? що робить? що буде робити? діяч. В п р а в а 59. Розділіть дієслова на чотири групи залежно від значення доконаного виду: 1) завершеність початкової дії; 2) обмеження тривалості завершеної дії; 3) досягнення результату; 4) раптовість дії. Запишіть їх групами, доповнивши кожну групу одним своїм прикладом.

Зашуміти, вивчити, повчитися, смикнути, покотитися, полежати, збудувати, дзвякнути, розповісти, рушити, простояти, розговорити, порівняти, бризнути, обдерти, позайматися, привчитися, зіпнутися (на ноги), скористатися, просапати, прийняти. В п р а в а 60. До наведених доберіть дієслова іншого виду і запишіть їх парами. Поясніть правопис префіксів у виділених дієсловах.

І. Брати, везти, йти, лити, нести, питати, рівняти, скочити, тривожити, фотографувати. ІІ. Зів’янути, згорнути, надібрати, надрізати, обійти, підігнати, розігнати, сказати, сформувати, схопити. В п р а в а 61. Побудуйте шість речень так, щоб у трьох з них дієслова наслідувати, гарантувати, атакувати мали значення доконаного виду, а в інших трьох – недоконаного. Поясніть це явище. Які ще двовидові дієслова ви знаєте? Назвіть їх. Зразок: Я мав би телефонувати ще вчора. – Негайно треба телефонувати братові.

Розслідувати справу вдалося швидко. – А розслідувати було нічого. В п р а в а 62. Прочитайте уривок тексту, знайдіть у ньому дієслова й усно визначте їх вид і час.

Просто над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих обвислих хмар і струшують на землю бентежні* звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння**, прислухаюсь до їхнього співу, і мені так хочеться полетіти за лебедями... (М. Стельмах). * Бентежні – схвильовані, тривожні. ** Маяння – коливання від швидкої дії.

27

В. Жуган. Осінь

Увага! Пригадайте! За здатністю виражати відношення дії до дійсності розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. Дійсний спосіб (modul indicativ) означає реальну дію у теперішньому, минулому чи майбутньому часі. Дієслова дійсного способу змінюються у теперішньому і майбутньому часах за особами і числами, а в минулому часі – за родами (в однині) і числами. Умовний спосіб (modul conditional) означає дію, можливу за певної умови. Дієслова умовного способу в однині змінюються за родами, а в множині мають спільну для всіх трьох родів форму. Наказовий спосіб (modul imperativ) означає бажану з погляду мовця дію і передає наказ, заклик, прохання, заохочення до її виконання. В п р а в а 63. Прочитайте речення і з’ясуйте, в якому з них дієслівний присудок виражає реальну дію, в якому – можливу за певних умов, а в якому – бажану для мовця.

1. Як на мене, я обрав би фах лікаря. 2. Михайлику, принеси свіжої води. 3. Хворий важко дихав і час від часу постогнував. 28

В п р а в а 64. Перепишіть текст, знайдіть і підкресліть дієслова, а над кожним дієсловом позначте спосіб: д. – дійсний, у. – умовний, н. – наказовий.

н.

Зразок: Звели і нам коней запрягати (I. Карпенко-Карий). 1. Мудрість не буває багатослівною (В. Брюгген). 2. Спи, моя крихітко, спи, моє сонечко (Колискова). 3. Мені баба казала, що я росту вві сні (О. Довженко). 4. Якби-то, думаю, якби не похилилися раби! То не стояло б над Невою оцих осквернених палат. Була б сестра, і був би брат, а то... (Т. Шевченко). 5. Іди пішки, Господь прийме твої труди і дасть тобі здоров’я (I. Карпенко-Карий). 6. А де ти спиш? А їсти там дають? (Л. Костенко). 7. Галино... Ти пробач мені (О. Донченко). В п р а в а 65. Перепишіть вірш, підкресліть дієслова дійсного способу, над кожним з них скорочено позначте час: теп. ч. – теперішній час, мин. ч. – минулий час, майб. ч. – майбутній час. Форми якого часу ви не виявили?

Прощай, мій зошите, спасибі тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь, що ти свої клітини тепло мружив, коли над римами я потом обливавсь. Ти їх сприйняв, без жодної огуди*, єдиний мій читач і шанувальник мій. Чи сприймуть їх колись і прочитають люди – побачимо. Прощай, товариш мій. В. Симоненко В п р а в а 66. Перепишіть речення, підкресліть дієслівні форми умовного способу, а форми двох інших способів випишіть окремо. Зверніть увагу на те, де розміщена частка би (б). Чого досягаємо таким розміщенням?

1. Прихилитися б у затінку до зеленої землі (М. Стельмах). 2. Я хотів би замкнути тебе в клітку золоту, щоб ніяке зло не сягало тебе (О. Донченко). 3. Що ж би ви думали? (П. Куліш). 4. Якби знала, що покине, була б не любила; якби знала, що загине, була б не пустила (Т. Шевченко). 5. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну (Леся Українка). 6. Я б оце показала їй Київ (I. Нечуй-Левицький). В п р а в а 67. Від наведених дієслів утворіть і запишіть форми умовного способу. Прокоментуйте їх утворення.

Бачити, везти, гребти, гризти, з’їсти, лізти, лягти, мести, могти, нести, пекти, повзти. * Огýда – критика, осуд.

29

В п р а в а 68. Поміркуйте над змістом висловлювання В. Брюггена «Не помічає поразок той, хто перемагає себе щодня». Запишіть свої міркування (сім-вісім речень), вживаючи дієслова дійсного та умовного способів.

Наказовий спосіб дієслів має три форми: другу особу однини, першу особу множини і другу особу множини, – які вживаємо залежно від того, кому адресований наказ. Увага! Дієслова наказового способу не мають часових форм. В п р а в а 69. Від дієслів утворіть усі можливі особові форми наказового способу і виділіть у них закінчення. Зразок: берегти – береж-и, береж-імо, береж-іть.

Берегти, брати, будувати, виправити, відсунути, вказати, в’язати, гнати, гонити, довозити, довезти, засèпати, засипћти, пливти. В п р а в а 70. З’ясуйте, якій особі передається наказ дієслівними формами хай (нехай) бере, везе, носить та хай (нехай) беруть, везуть, носять. В п р а в а 71. Письмово поясніть (шість-сім речень), як ви розумієте слова «Не залякуй себе, тоді й іншим тебе не злякати». Що виражає форма не залякуй: наказ, пропозицію, спонукання до дії, побажання?

Й. Бабинець. Тече Уж

30

В п р а в а 72. Випишіть дієслова , визначте їх спосіб, особу і число.

1. Якщо не знаходиш спільної мови з собою, то як знайдеш її з іншими? (В. Брюгген). 2. Вода одна не просить, не благає причалу (М. Рачук). 3. Я хочу радості і світла, іти вперед, а не назад (В. Сосюра). 4. У зеленім передгір’ї Карпат розкинулось місто Дрогобич (Путівник). 5. Виходь у світи, бо дорога відкрита, і землю кохай, що дала тобі сили (Я. Шпорта). Увага! Форми дієслів минулого часу творяться від основи інфінітива за допомогою суфікса -в/-л- та відповідних закінчень. В п р а в а 73. Прочитайте уважно текст, доберіть до нього заголовок. Випишіть дієслова, вжиті у минулому часі, і поставте до них запитання.

Я глянув на небо, його обкладали грізно-фіолетові хмари. За яром обізвався грім, а Люба налякано скрикнула. – Ти не бійся, – заспокоював я Любу, – то Ілля калачі розкидає. – Аби ж калачі, а то громи і блискавки. Он уже й ліс перелякався грози, – занепокоїлась дівчина. Справді, під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло листя на ньому, деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали, куди податися, й, стогнучи, металися на всі боки. Знову змигнула блискавка раз і вдруге; ліс і зверху, і з середини просвітився недобрим блакитнавим вогнем, а грім, як навіжений, лупив у кілька ціпів, неначе хотів обмолотити землю. Тепер і мені стало лячно (За М. Стельмахом). В п р а в а 74. Від наведених дієслів утворіть форми минулого часу чоловічого роду. Підкресліть у них голосні, що чергуються.

Везти, вести, вирости, допомогти, загребти, запрягти, злягти, лягти, могти, нести, пекти, рости, стерегти, текти. В п р а в а 75. Пригадайте визначення теперішнього часу. Прочитайте уважно текст, знайдіть і випишіть форми дієслів теперішнього часу та з’ясуйте, які ще граматичні значення їм властиві.

Я відразу впізнаю Любин голос, підводжуся на санях і гукаю через став: – Любо, не застуди голос! Від ставу чується спочатку сміх, потім хтось відділяється від гурту і чимдуж мете* до нас. * Метé (від мести) – тут: швидко бігти.

31

І нам усім чогось стає дуже смішно. Тим часом нас наздоганяють легенькі санчата, на передку яких сидить молодий кремезний чолов’яга, позад нього гойдається і тихенько щось наспівує дитині молодиця. Чимсь знайомим-знайомим повіяло на мене. Молодиця обертається на наш сміх, і я, вірячи й не вірячи, одразу скрикую: – Мар’яно! – Ой! Михайлику! – сполохано зойкнула молодиця і для чогось перепитала: – Це ти? – Авжеж, Мар’яно! – зіскакую з саней, наближаюсь до неї і бачу перед собою великі-великі очі, над якими сполохано б’ються віночки вій (За М. Стельмахом). Увага! Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами. Вони мають також значення способу. Від дієслів доконаного виду, які відповідають на запитання що робити?, можлива тільки проста форма майбутнього часу. В п р а в а 76. Утворіть від дієслів форми теперішнього чи простого майбутнього часу. Поясніть, чим зумовлена можливість утворення тієї чи іншої форми.

Атакувати, вигоїти, загітувати, крикнути, кричати, надолужити, нести, скроїти. В п р а в а 77. Знайдіть у тексті дієслова теперішнього часу, випишіть їх й усно визначте їх число та особу. Який тон цього тексту: урочистий, жартівливий, дратівливий? Як ви це визначили?

Добрий день, дорогий Миколо! Спасибі тобі за листа, він вносить розраду в моє нудотне парубкування. Зараз усі мої роз’їхалися, і я став повноправним самодержавцем на 33 квадратних метрах. Не вистачає скіпетра* і корони. Трон я спорудив з подушок і, вилежуючись на ньому, керую своєю імперією. Порядок у мене не гірший, аніж у будьякій солідній державі – вже тиждень не заміталося. Пишеться мені дуже важко, бо заїдає ота газетна текучка, яка легко робить людину автоматом (В. Симоненко). * Скíпетр – палиця, оздоблена коштовним камінням, що є символом царської влади.

32

Увага! В українській мові дієслово має три форми майбутнього часу: просту, складну і складену. Проста форма майбутнього часу твориться лише від дієслів доконаного виду. Складна і складена форми майбутнього часу творяться тільки від дієслів недоконаного виду. Складна форма майбутнього часу твориться від інфінітива відмінюваного дієслова додаванням залишків колишнього самостійного дієслова -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть. Складена форма майбутнього часу твориться від інфінітива відмінюваного дієслова долученням до нього форми майбутнього часу дієслова бути. В п р а в а 78. З-поміж дієслів виберіть такі, від яких творяться складна і складена форми майбутнього часу, й утворіть ці форми. Окремо випишіть дієслова, від яких такі форми не творяться, усно поясніть, чому.

Аналізувати, вигадати, визнавати, гризти, глянути, допомагати, досягнути, зимувати, змити, кинути, косити, переписувати, випрати, гніздитися, втекти. В п р а в а 79. В уривку з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» знайдіть дієслова дійсного способу у формах майбутнього часу. Що навіяло письменниці такий настрій? Як вона передає свій оптимізм?

Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая, міцна, може, квіти зійдуть, і настане ще й для мене весела весна.

І. Труш. Портрет Лесі Українки

В п р а в а 80. І. Складіть оповідання «Мої зимові канікули», вживаючи опорні слова повторення навчального матеріалу, табель успішності, канікули, допомога батькам, поїздка, село (місто), походи, читання, спортивні ігри, річка, ковзани, кіно, театр.

Запитання на допомогу: 1. Як ви готувались, щоб добре закінчити семестр? 2. Хто допомагав вам у цьому? 3. Що роби33

тимете на канікулах? 4. Як допомагатимете батькам? 5. Які форми відпочинку ви полюбляєте? 6. Які ваші плани на цей навчальний рік? II. У тексті оповідання підкресліть дієслова неозначеної форми та визначте спосіб кожного іншого дієслова, використовуючи скорочені позначення (д. сп., у. сп., н. сп.). В п р а в а 81. Поясніть (усно), як ви розумієте слова І. Франка «Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор». Чи важливі вони для нашого сучасного суспільства?

Увага! За особовими закінченнями теперішнього і простої форми майбутнього часів дієслова поділяються на дві дієвідміни. До I дієвідміни (conjugarea întâia) належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -уть (-ють). До II дієвідміни (conjugarea a doua) належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -ать (-ять).

М. Примаченко. Дві синички, дві сестрички ходять по травичці

В п р а в а 82. Визначте вид, час і дієвідміну дієслів писати, прочитати, передбачити, склеїти. Провідміняйте ці дієслова, виділяючи закінчення. Скажіть,

34

якими елементами своєї форми, крім закінчень 3-ї особи множини, ці дієслова відрізняються. В п р а в а 83. Прочитайте речення, знайдіть дієслова дійсного способу, випишіть форми теперішнього та простого майбутнього часів, відділяючи закінчення. Визначте вид, час, число, особу і дієвідміну дієслова.

1. Паровози кричать! Паровози гудуть. Крізь серця цокотять паровози (М. Вінграновський). 2. Хлопець був певний, що нікого не зустріне на горищі, а коли й зустріне кого, то ні в яку сутичку встрявати не буде, а найшвидше втече (О. Донченко). 3. «І між святими буває сварка, – не гнівається дядько. – Послухаємо, що скажуть про це люди» (М. Стельмах). 4. А на нас, як не кажи, Європа дивиться (Олесь Гончар). 5. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться (М. Коцюбинський). 6. Чи то сиджу, чи то гуляю, все співаю, все співаю. Уже забула говорить ... (Т. Шевченко). В п р а в а 84. Від наведених дієслів утворіть і запишіть форми 2-ї особи однини і множини теперішнього чи простого майбутнього часу. Підкресліть голосні у закінченнях. Яке явище ви помітили в коренях слів при утворенні особових форм часу?

Бачити, бігти, вірити, гнати, дорожити, змолоти, казати, побороти, розколоти, сповістити, хотіти. В п р а в а 85. Запишіть дієслова у формах 1-ї особи однини і 3-ї особи множини. З’ясуйте, які з дієслів у формах теперішнього чи простого майбутнього часу засвідчують чергування приголосних. Поясніть особливості чергування приголосних.

Абстрагувати, викривити, відрізати, вкусити, дихати, застерегти, квапити, кликати, освітити, платити, подробити, приїздити, простити, розломити, розпекти, скріпити, ходити. В п р а в а 86. Перепишіть текст, розкривши дужки і поставивши дієслова у потрібній формі. Встановіть і позначте над кожним дієсловом його дієвідміну, усно поясніть написання закінчень.

(Виснути) небо синє, синє, та не те! (Світити), та не (гріти) сонце золоте. Темная діброва стихла і (мовчати), листя пожовтіле з дерева (летіти). 35

Хоч би де замріла квіточка одна; тільки й (червоніти), що горобина*. Здалека під небом, в вирій летючи, голосно (курликати)** журавлів ключі. Я. Щоголів

П. Горобець. Місячний вечір

Увага! Пригадайте відмінювання цих дієслів. Особа 1-ша

Однина дам

їм

розповім

2-га 3-тя

даси дасть

їси їсть

розповіси розповість

Множина

1-ша 2-га 3-тя

дамо дасте дадуть

* Горобúна – soarbă, scoruşă. ** Курлúкати – a striga (despre cocori).

36

їмо їсте їдять

розповімо розповісте розповідять

В п р а в а 87. Від наведених дієслів утворіть форми 2-ї особи однини і 3-ї множини.

Виїсти, віддати, відповісти, додати, задати, з’їсти, оповісти, передати, переповісти, поїсти, продати. В п р а в а 88. Перекладіть текст українською мовою. Випишіть у два стовпчики дієслова І і ІІ дієвідмін. Усно визначте їх вид, спосіб, час, особу та число.

DE CE NU SE CUVINE SĂ-ŢI SCRII NUMELE PE PEREŢI Numele este un lucru foarte important. Trebuie să-ţi preţuieşti numele, căci el îţi este dat nu pentru a-l azvârli de colo-colo. Desenaţi vreun tablou şi atunci vă veţi putea iscăli pe el. Faceţi o statuie frumoasă, iar pe piedestalul ei numele vostru îşi va afla locul cel mai potrivit. Inventaţi* o maşină nouă şi atunci aveţi tot dreptul să-i daţi numele vostru. Numai oamenii care nu ştiu să facă nimic se iscălesc pe toate gardurile şi pereţii, pentru că n-au pe ce să şi-l pună… (Джанні Родарі). В п р а в а 89. Прочитайте і запитайте у батьків чи ще у когось зі старших, чи правдиві слова поета.

Собі зізнаймось нині, земляки, – хоч маємо машини і мобіли: ті предки, що носили кирзаки**, щиріше свого ближнього любили. О. Івасюк А яка ваша думка про щире ставлення, доброзичливість, готовність допомогти одне одному у нашому суспільстві? В п р а в а 90. Перепишіть речення, підкресліть дієслова, що мають форму теперішнього часу, і визначте особу цих дієслів.

Летим. Дивлюся, аж світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко). Увага! Крім особових в українській мові є безособові дієслова. Безособові дієслова означають: а) явища природи: світає, смеркає, сутеніє, темніє, сніжить, дощить; б) фізичний чи психічний стан людини: нудить, кортить, спиться, хочеться, манить; в) незалежність явища від особи: таланить, щастить. Безособові дієслова не змінюються за особами, числами і родами. Їм властиві тільки неозначена форма та форми, які зовні нагадують 3-тю особу однини теперішнього часу. * A inventaţi – винаходити. ** Кирзакú – чоботи з дешевого замінника шкіри (кèрзи).

37

В п р а в а 91. Перепишіть речення, підкресліть безособові дієслова і позначте, що вони називають (явища природи – я. пр., стан людини – ст. л.).

1. Не замело? Не замете (М. Вінграновський). 2. І світає, і смеркає, день Божий минає (Т. Шевченко). 3. Смеркалося... огонь огнем кругом запалало, – аж злякавсь я... (Т. Шевченко). 4. Хлопцям кортіло якомога швидше сісти до нового комп’ютера (Газета). 5. Мчати страх хочеться, а не можна (О. Зуб). 6. Назустріч зривався сніг і колов голками обличчя. Швидко вечоріло (О. Донченко).

В. Стогнут. Вечоріє

Безособові дієслова ніколи не поєднуються з підметом. В п р а в а 92. Від дієслів утворіть безособові форми теперішнього і майбутнього часів. Чотири з них введіть у речення, запишіть їх.

Вистачати, дріматися, кортіти, мрячити, поночіти, розвиднятися, сутеніти, таланити, фортунити, хотітися, щастити. В п р а в а 93. Перепишіть речення, підкресліть безособові дієслова прямою лінією, а особові – хвилястою.

1. Мене щось сьогодні морозить. 2. Дідусь морозить навіть сливи. 3. За комір тече. 4. Річка тече. 5. Уже третій день ллє. 38

6. Пахне смаленим. 7. Звідкись димом несе. 8. Весь день снігом мете. 9. А хто воду несе? 10. Пахне прілим листям. 11. У вухах шумить. 12. Пахне троянда. 13. Запахло м’ятою. 14. Тебе аж сюди занесло? 15. І сліди снігом занесло. 16. Уже рік, як води у ставку не стало. В п р а в а 94. Перекладіть речення українською мовою. Прокоментуйте переклад безособових дієслів, підкресліть їх у перекладі українською мовою та поясніть значення.

1. Acuma se înserează devreme. 2. Iarna ninge aproape zilnic. 3. Astăzi plouă toată ziua. 4. Toamna se luminează târziu. 5. Când fulgeră atunci şi tună. В п р а в а 95. Складіть речення з дієсловами залити, темніти, трусити так, щоб в одному випадку вони були вжиті як безособові, а в іншому – як особові. В п р а в а 96. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть по одному дієслову усіх способів, розберіть їх як частину мови.

1. У Андрія під вусом блукає усмішка. 2. Он вийшла на поріг Маланка та й сховалася назад. 3. Хай дівка постоїть з хазяйським сином... Гляди, щоб не засватав... (За М. Коцюбинським). 4. Не сказали. Ми б їм допомогли (О. Кобилянська). В п р а в а 97. Як ви розумієте таку гру слів: дієслово – діє словом. А людина? В п р а в а 98. Доберіть антоніми до дієслів будувати, збільшувати, радіти, сутеніти, смеркати, темніти. Антоніми до трьох останніх слів введіть у речення і запишіть їх. Чим відрізняються ці три назви стану природи? В п р а в а 99. На основі пейзажу, описаного у рядках вірша М. Вінграновського, створіть оповідання (10–12 речень), яке передасть ваше розуміння змальованого поетом. Використайте дієслова доконаного і недоконаного видів, усіх трьох часів, інфінітиви, безособові дієслова.

На синю синь води лягла від хмари тінь, посумувала хмара за собою. В п р а в а 100. Запишіть у початковій формі дієслова, які ви вживаєте під час роботи з комп’ютером. Чи українські ці слова (чи українські у них корені)? У чому особливість «мови комп’ютерників»? В п р а в а 101. Знайдіть в інтернеті два тексти – художній і технічний. Виділіть 20 рядків. Виокремте дієслова, які називають дію і які називають стан предмета. Які результати ваших спостережень? Повідомте їх у класі.

39

Тестові і творчі завдання для повторення дієслова ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Установіть відповідність між дієсловом та його часом. 1 поспішали А теперішній час 2 прийду Б минулий час 3 працюю В проста форма майбутнього часу 4 писатиму Г складна форма майбутнього часу Ґ складена форма майбутнього часу 2. Установіть відповідність між дієсловом та його особою. 1 скажеш А перша особа однини 2 скажу Б друга особа однини 3 скаже В третя особа однини 4 скажемо Г перша особа множини Ґ друга особа множини 3. Види дієслова названо у рядку А минулий, теперішній, майбутній Б дійсний, умовний, наказовий В доконаний, недоконаний Г особове, безособове 4. Лише особові форми дієслова наведені у рядку А Читала, відвідують, прикрашати, підспівую. Б Влаштується, святкуємо, лікували, кортить. В Привезу, запрошуємо, пам’ятали, злякався. Г Оглядати, міркуєш, сніжить, малюють. 5. Усі дієслова безособові у рядку А Вестися, хотітися, сміятися, розвиднюватися. Б Туманити, щастити, сидіти, кортіти. В Зоріє, сутеніє, світає, не здоровиться. Г Стати, мріяти, фортунити, мрячіти. 6. Усі дієслова однієї дієвідміни у рядку А Дарувати, переконувати, учити, спати, рятувати. Б Писати, інформувати, сподіватися, підкреслювати, виконувати. В Бажати, підносити, смеркати, бігти, їсти. 7. Усі дієслова належать до I дієвідміни у рядку А Дружити, повідомляти, оповідати, прагнути. Б Думати, мріяти, кликати, намагатися. В Зимувати, сходити, в’янути, багатшати.

40

8. Усі дієслова належать до ІІ дієвідміни у рядку А Мостити, просити, крутити, носити, сидіти. Б Сипати, сипонути, гримати, гриміти, бачити. В Біліти, білити, казати, возити, терпіти. 9. Усі дієслова пишуться з не окремо у рядку А Не/забувати, не/славити, не/вітатися, не/отримати. Б Не/сваритися, не/зникнути, не/сподіватися, не/мріяти. В Не/навидіти, не/крутити, не/здужати, не/чекати. 10. Утворіть пару доконаний/недоконаний вид поданих дієслів. Яка особливість видових пар цих дієслів? Говорити, ловити, брати, шукати, прощати. 11. Форми складного майбутнього часу творяться від дієслів А У формі теперішнього часу. Б У формі інфінітива. В У формі дійсного способу.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Запишіть повний перелік лексичних і граматичних значень дієслова (можна у формі таблиці). 2. Поєднайте дієслова бігти, вчитися, мріяти з якомога більшою кількістю префіксів. Поясніть, як змінюється від цього значення дії. 3. Випишіть з будь-якого доступного вам джерела десять прислів’їв з дієсловами. Визначте їх граматичні значення.

41

§ 3. Вивчені групи орфограм і пунктограм В п р а в а 102. Згрупуйте іменники за відмінами і запишіть їх у формі родового та орудного відмінків однини. Які форми вам було важче утворити? Які помилки були засвідчені під час перевірки завдання?

Дорога, гість, ведмежа, базар, мідь, межа, плече, календар, ім’я, голубеня, ноша, меч, урожай, поле, мужність. В п р а в а 103. Утворіть форму родового відмінка іменників ІІ відміни і поясніть вибір закінчення (перекажіть правило).

Азот, інженер, жайворонок, вітер, явір, бук, аґрус, гай, годинник, базар, буряк, камінь, апарат, лист, грім, дозвіл, долар, ураган. В п р а в а 104. Приготуйтесь до читання тексту вголос, прочитайте його в класі. Перекажіть зміст прочитаного. Готуючись до переказу, зверніть увагу на те, яка драматична пригода сприяла виявленню варанів на острові Комодо, за яких обставин відбулася зустріч пілота ван Бассе з великими хижими ящірками, скільки часу він перебував на безлюдному острові та як, на вашу думку, люди змогли довідатись про пригоди льотчика ван Бассе. Запропонуйте свій заголовок до тексту.

Варани – це величезні хижі ящірки, що живуть на чотирьох островах Малого Зондського архі­ пелагу* в Тихому океані. Відкриття варанів на острові Комодо пов’язане з драматичною пригодою голландського льотчика Хендрика Артура ван Бассе, який у 1911 році вирішив перелетіти з острова Ява на острів Сумбава. …Повітряним потоком машину ван Бассе кинуло в піке**, і літак упав у воду поблизу острова Комодо. Пілот зумів вибратись на берег. Виснажений, він довго лежав на піску. Раптом перед ним з’явилося огидне чудовисько в подобі гігантської ящірки, яка стояла за два-три метри від нього. Першої миті пілот подумав, що це галюцинація***, але помітив, як з ліску до нього повзуть ще дві такі потвори. Переляканий на смерть, ван Бассе схопився, витяг маузер і вистрілив. * Архіпелáг – група островів, що лежить на великій відстані один від одного. ** Пікé – зниження з великою швидкістю під гострим кутом до земної поверхні. *** Галюцинáція – неправильне сприймання, зумовлене хворобливим станом.

42

Складаний ніж і дванадцятизарядний пістолет з трьома запасними обоймами патронів – це все, що мав ван Бассе. У цілковитій самотності і постійному страху прожив він на безлюдному острові Комодо майже рік (За О. Іванченко). В п р а в а 105. Розгляньте складні іменники, прикметники і числівники, пригадайте і перекажіть правила, за якими вони написані.

Бортмеханік, дизель-мотор, чорнозем, людино-день, перекотиполе, п’яти­ден­ка, 50-річчя, веломотоспорт, прем’єр-міністр, унтер-офіцер; лісостеповий, загальноосвітній, вищезгаданий, новоутворений, дворазовий, історико-культурний, світло-зелений; двадцять, тридцять, сорокап’ятирічний, одинадцять, п’ятдесят п’ятий. В п р а в а 106. Прочитайте рядки з поетичних творів В. Симоненка, поясніть написання не з різними словами та стилістичну роль і правопис (орфограми) виділених слів.

І ти ясна, і я прозорий, і душі наші, мов пісні, і світ великий, неозорий належить нам – тобі й мені. *** Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті. *** Сам я сонний ходив землею, але ти, як весняний грім, стала совістю і душею, і щасливим нещастям моїм. В п р а в а 107. Прочитайте речення, знайдіть дієслова і поясніть їх правопис з не.

1. Не сплять, стоять на варті дітвори божественні майстри (Д. Павличко). 2. І сьогодні, коли на карті світу є незалежна держава Україна, ми не можемо сказати, що доросли до Шевченка (Газета). 3. Ніхто не відповідає на привітання (О. Довженко). 4. Марта вдала, що не чує (Iрина Вільде). 5. «Хоча б цієї столиці не минути», – непокоївся сержант Козаков (Олесь Гончар). 6. Тобі здається, що ти ненавидиш мене (О. Довженко). 43

В п р а в а 108. Наведіть приклади до поданих правил.

Не з дієсловами пишеться разом у таких випадках: а) якщо дієслово без не не вживається; б) якщо дієслово з не можна замінити синонімом без не; в) якщо дієслова мають у своєму складі префікс недо-, що означає дію чи стан у неповній мірі. В п р а в а 109. Розділіть дієслова на три групи згідно з умовами написання не разом з дієсловами. Виділені дієслова введіть у речення і запишіть їх.

Неволити, недбалити, недібрати, недобачити, недобирати, недовиконувати, недовіряти, недоїдати, недоказувати, недолюб­лювати, недооцінювати, недоплачувати, нездужати, незчутися, ненавидіти, непокоїти, неполюбляти, непритомніти, неславити, нестямитися, нетерпеливитися, нетямитися, нехлюйствувати, нехтувати. В п р а в а 110. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть правопис не з дієсловами.

1. Все бачили, ні слова (не)сказали враз посмутнілі наші матері (Л. Костенко). 2. Я хотів щось гарне-гарне сказати йому, але (не)знайшов таких слів і тільки зітхнув (М. Стельмах). 3. Тут жив Франко. Мені (не)віднайти слід генія на камені міському! (Д. Павличко). 4. Я (не)люблю тебе, (не)навиджу, беркуте, за те, що в грудях ти ховаєш серце люте (I. Франко). 5. Сивий ворон (не)докряче, кінь буланий (не)доскаче, тільки гуси на світанні долітають (Б. Бунчук). В п р а в а 111. Перекладіть речення українською мовою і запишіть їх. Підкресліть не з дієсловами й усно поясніть написання.

1. Călătorii au pornit dintr-o dată ş-au mers cu repeziciune până nu s-a mai văzut priveliştea Prutului (M. Cадов’яну). 2. Te duci ş-am înţeles prea bine să nu mă ţin de pasul tău (М. Емінеску). 3. Când ne duceam să muncim, ne sculam odată cu cocoşii, şi mama mergea odată cu noi, fiindcă era prea departe şi nu avea cum să vină singură, mai târziu, când va găti mâncarea (Анна Лупан). В п р а в а 112. Прочитайте тексти, випишіть з них речення зі звертаннями, поясніть їх будову і розділові знаки при звертаннях.

Народе мій, дитино ясночола, живи й орудуй мовами всіма, бо кожна мова – твого духу школа, твоєї правди – золота сурма. Д. Павличко 44

Не очорню тебе, не оскверню, Вкраїнонько моя, моя Державо. Г. Грай До чистого гірського джерела мене, малого, мама привела: – Того напийся, синку, кришталю. У ньому – наша Правда без облуди. Усе життя неси її у люди, а я за тебе Бога помолю… О. Лупул Ти прийшла у мій світ, наче сонце в ранкове віконечко. Я всміхаюсь тобі, щоб всміхалася ти, моя донечко. Н. Царук В п р а в а 113. Створіть чотири речення зі вставними словами може, звичайно, очевидно, кажуть і чотири речення, в яких ці слова не будуть вставними. Усно поясніть розділові знаки в реченнях. В п р а в а 114. Запишіть з художнього твору, який тепер вивчаєте з української літератури, уривок: а) з діалогом або полілогом (п’ять–сім реплік); б) власне авторським текстом (п’ять–сім речень). Поясніть розділові знаки у цих текстах. В п р а в а 115. Прочитайте текст, знайдіть пряму мову, вкажіть слова автора та їх місце відносно прямої мови, поясніть розділові знаки. Висловте свою думку про поведінку кота і порівняйте з висновком автора байки.

ГОНОР У добрім настрої господар повернувся й погладив по спині Кота, ще й запитав: «Ну що – живем, Котусю?» Тут Рижик замурчав і аж підняв хвоста. Кота Господар ще і ще погладив, а той хвоста ще вище задира – такий щасливий і безмежно радий, що якби міг, то б закричав: «Ура!» Не знаю, чи в котів ця поведінка – вада, та баєчка не їх повчить. Є люди: чим їх більше гладять, тим вище «хвіст» у них стирчить. Р. Болюх 45

В п р а в а 116. Прочитайте вірш; вивчіть його напам’ять. Поясніть відомі вам правила написання розділових знаків у цьому тексті. Як ви розумієте зміст останньої строфи?

Народе мій! Поки ще небо лягає на ніч у Дніпро – я на сторожі коло тебе поставлю атом і добро; і стану сам біля колиски твого буття, що ти – це ти, і твого слова кращі зблиски пошлю у Всесвіту світи. Бо Всесвіт – не поле, і люд – не глядач. І час – не ворота футбольних моментів, і куля земна – не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів! М. Вінграновський

46

§ 4. Текст. Типи мовлення ТЕКСТ

Текст – це єдність речень, розташованих у певній послідовності й пов’язаних між собою змістом, інтонацією, стилем, спрямованістю за допомогою різних можливостей слова. У мовленні – це висловлювання, що складається із сукупності речень. Визначальні ознаки тексту такі: • більше одного речення; • спільна для сукупності речень тема (про що йдеться у тексті); • послідовність викладу інформації та її завершеність; • граматичний і змістовий зв’язок між одиницями тексту (реченнями), послідовність цих одиниць. Текст найчастіше має заголовок. Мінімальною одиницею тексту є речення. Найважливішими ознаками тексту є цілісність, зв’язність, структурна організація, завершеність. Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети, вираженої основною думкою. Зв’язність тексту виявляється в тому, що між його складовими частинами – реченнями, групами речень, абзацами чи й більшими компонентами: параграфами, розділами, – існує тісний змістовий зв’язок. Характеристикою тексту є також послідовність речень у викладі змісту. Тексти є публіцистичні, наукові, художні, епістолярні (листування), офіційно-документальні, розмовні та ін. В п р а в а 117. Доберіть і запишіть приклади (сім-вісім речень) художнього, наукового, ділового і публіцистичного текстів. Усно доведіть на прикладі одного з них, що це справді текст. В п р а в а 118. Прочитайте вірші і скажіть, скільки в кожному з них можна виокремити текстів. Поясніть, як ви це встановили.

1.

До України повернусь… А я й не розлучався з нею. Живу коханою землею з найменням отчим гордим – Русь. 47

Вона одна, колосозерна, в святій молитві кобзаря, довічних див степи, озера… І чиста вранішня зоря. Хай інших манять далі прерій, готова розкіш-машкара. Я твій навіки, роде древній, – нема ж бо другого Дніпра. В. Калашник 2. Бджола – на квітку по свій хліб і сіль, тому той мед усім такий до миски. Трудитись має кожен від колиски. Від праці – солод, від творіння – хміль. А від любові – безкінечний рід, коли живеш за совістю і честю, і не шукаєш до чужого брід й себе не роздаєш на перехресті. В. Китайгородська В п р а в а 119. Прочитайте байку. Визначте в ній зачин, основну частину і висновок. Яка головна думка твору? Чи ви погоджуєтесь з нею?

Висипали на перерву з Учителем діти: у дворі порозважатись, весні порадіти. – Послухайте, – Вчитель каже, – як птаство співає: всяка пташка свою пісню і свій голос має. Так і в кожного народу своя, рідна мова, бо чого людина варта без рідного слова? – А папуга?! Свою мову знати чом не хоче? Що чужого де почує, те собі й белькоче… ……………… 48

Та хіба лишень папуги до такого здібні? Є, на жаль, і поміж людом папугоподібні. А. Фаріон В п р а в а 120. Поясніть, як ви розумієте пропозицію поета М. Тимчака. Свій роздум запишіть у зошит.

До словечка, до слів’ятка притулися, може, так хоч мови рідної навчишся. В п р а в а 121. Прочитайте поетичний текст і допишіть (продовжіть) його прозою.

Ця казка на білих лапах іде уночі по дорозі, і місяць тече по хатах, і в казки на віях сльози. Іде вона й тихо плаче: Андрійка ніде не бачить. Чи ліг вже Андрійко спати, і де ж ця Андрійкова хата? З верблюдних пустель голодних, з тюленячих вод холодних йдучи, наша казка стомилась. Невже ж це вона заблудилась?! М. Вінграновський

49

ТИПИ МОВЛЕННЯ В п р а в а 122. Пригадайте, що спільного і що відмінного в описі, оповіді (розповіді) й роздумі. Визначте типи мовлення, передані текстами.

1. 2.

3.

Ви чуєте? Це мій народ – як сіль, як хрест і плоть мого життя і віку, і тому доля моя, щастя моє, біль йому налќжать з віку і до віку. М. Вінграновський Обпалений сонцем, вітер ущух, повис на гілках павутинно, шепочуть дерева: «Дощу… Дощу…». Спека над Україною. Спека така, що спікається ґрунт, зело ярове жовкне; в спеку таку навіть мрії мруть, обпечені сонцем, мовкнуть. Г. Грай Летять літа, мої високі птахи, серед яких щасливці і невдахи, та усіма я ними дорожу – вони в моєму серці й на устах, хоча і я вже пристарілий птах, якому відлітати за межу… О. Лупул В п р а в а 123. Напишіть твір-роздум на одну з тем: «Як краще забезпечити старість самотніх людей»; «Що завжди грітиме моє серце?»; «Якби я став офіцером»; «Якби я опинився на безлюдному острові...».

В п р а в а 124. Прочитайте вірш О. Степановича, присвячений Ользі Кобилянській, і доведіть, що це опис образу письменниці на тлі природи краю, де вона жила і працювала. Як письменник передав велич письменниці?

Все вище легкою стопою в простори світлої краси… Уже далеко за тобою густі лишилися ліси… Уже у млі твої смереки і твої гори вже в імлі… О, як високо, як далеко ти вознеслася від землі! 50

Стопи вже служба не потрібна, бо крил розкинута чета*, широкошумная і срібна тобі дорогу розгорта… В п р а в а 125. Знайдіть в інтернеті три тексти, які за змістом і формою є 1) описом, 2) роздумом, 3) розповіддю. Роздрукуйте невеликі фрагменти цих текстів (по два-три абзаци) і поясніть, як ви визначили тип кожного тексту. В п р а в а 126. Розгляньте репродукції картин сучасних українських художників. Опишіть одну з них. Які засоби художнього зображення (епітети, метафори, порівняння тощо) вам знадобилися?

М. Рибачук. Вулиця О. Кобилянської у Чернівцях

О. Яловенко. Морський пейзаж * Четá – пáра, два крила.

51

В п р а в а 127. Прочитайте два міні-тексти В. Симоненка. Спробуйте один з них (за вашим вибором) розгорнути у ширший текст, поглибити думку автора. (Кращий мусить бути відзначений).

1. Нам і те не добавляє слави, що вони од чужоземних сил заступили землю кучеряву горами високими могил. 2. Нашої заслуги в тім не бачу, нашої не знаю в тім вини, що козацьку бунтівливу вдачу нам лишили предки з давнини.

§ 5. Розвиток мовлення В п р а в а 128. Підготуйте розповідь про те, яку роботу щоденно виконуєте вдома ви, а яку – виконують ваші рідні (мати, батько, бабуся, дідусь, брати чи сестри). Які види робіт виконуєте ви і ваші рідні у школі чи на виробництві, в установі? В п р а в а 129. Прочитайте розповідь, перекажіть її зміст від імені хлопця, з яким трапилася пригода.

Моя однокласниця Люба впевнено стала на ковзани. – Поїдемо далі? – запитав я. – Можна й далі. Поміж вербами і верболозами я помчав до Ведмежої долини. І враз піді мною засичав, увігнувся і тріснув лід. По ньому поповзло сліпуче павутиння тріщин. Раптом підстрибнув угору берег. Вода обпекла мене, мов полум’я. На щастя, я в одну мить вилетів з річки і, сам не знаю як, опинився на березі. Розгубившись, я не знав, що робити, і насамперед витирав рукою обличчя. – Зараз же скидай чоботи! – наказала Люба. Коли я перезувся, вона відразу ж потягла мене в село. – Побіжімо до нас, це городами зовсім недалеко (За М. Стельмахом).

52

В п р а в а 130. Прочитайте вголос вірш В. Симоненка і дайте відповіді на запитання: 1. Яка ймовірна причина засмученості друга? 2. Звідки впевненість автора у тому, що всі негаразди будуть подолані? 3. Чи лише молодість допомагає долати труднощі? 4. Як ви розумієте слова «дай на дружбу руку»? 5. Чи сильний друг, до якого звернувся поет? 6. Яка форма дієслова вживається тут частіше?

НЕВІДІСЛАНИЙ ЛИСТ Друже мій Іллюшо! Брате мій коханий, чому похилив ти голову свою? Не журись, козаче, світ не так поганий, – знайдемо ми долю і твою, й мою. Хай життя вирує вітрами-бурунами, в тому й наша сила – все перемогти і в душі гарячій голосними струнами молодість крізь бурі й вітри пронести. Не журись, товаришу, не хилися в тузі, не розкраюй серця гордого свого, знай, що окрім ворогів є на світі друзі, і вони не лишать в горі одного. Голову бадьоріш! Дай на дружбу руку, крізь огонь і воду – разом назавжди. Не страшні всі лиха, перешкоди й муки для сердець гарячих, вірних, молодих. В п р а в а 131. Складіть план усної і письмової розповіді про пам’ятну для кожного з вас подію. Створіть (усно і письмово) твір-оповідання про цікавий випадок з вашого життя. В п р а в а 132. Прочитайте віршоване оповідання і продовжіть його у прозовій формі, зберігши загадковість образу до фінальної фрази.

Озирнулись маки: що таке? Вітер крикнув макам: утікайте! Голови червоні пригинайте, і втікайте, бо воно таке! Потолоче, потолоче, вимкне, гляньте: від кульбаби тільки пух! Плигне, стане, чорним оком блимне, розженеться, та об грушу – бух! Шпаченя злетіло на гілляку, кличе тата, та немає слів. По стіні на хаті з переляку чорний кіт по вуса побілів… 53

А воно сміється й позирає: мало, бачте, битися йому! Хто воно, ніхто в дворі не знає, лиш одне воно говорить: му-у-у! М. Вінграновський В п р а в а 133. Поведіть діалог (за вашим вибором, по шість-сім реплік) про: 1) улюблену телепрограму; 2) улюблену комп’ютерну гру; 3) улюблену форму дозвілля. Два учні-арбітри хай запишуть використані кожним співрозмовником дієслова і прокоментують їх стилістичну доцільність. В п р а в а 134. Дайте відповіді на запитання у формі оповіді (вісім–десять речень) з використанням дієслів.

Про що шумлять оці дуби прадавні? Про що шепоче цей кремезний граб?

К. Крижицький. Дуби

В п р а в а 135. Пригадайте, які слова називаються синонімами. Доберіть синоніми до дієслів бажати, захищати, іти, скориставшись довідкою.

Д о в і д к а : боронити, відстоювати, жадати, крокувати, обороняти, прагнути, ступати, хотіти, чимчикувати.

54

В п р а в а 136. Яка різниця в значенні дієслів сміятися, реготати, хихикати і сміятися, насміхатися, кепкувати, глумитися? В п р а в а 137. Подумайте і скажіть, яка, на вашу думку, відмінність у значенні дієслів плакати, ридати, голосити, заводити, тужити, ревіти, рюмсати? В п р а в а 138. Доберіть з довідки синоніми-фразеологізми до дієслів. Зразок: жити – ряст топтати.

Відставати, жити, зазнаватися, ледарювати, мовчати, насміхатися, розгубитися. Д о в і д к а : бити байдики, брати на кпи, задирати носа, опустити руки, пасти задніх, топтати ряст, тримати язик за зубами. В п р а в а 139. Запишіть фразеологізми. Усно поясніть їх значення.

1. Впадати в око. 2. І вусом не вести. 3. Гратися з вогнем. 4. Дивитися крізь пальці. 5. Затикати комусь рота. 6. Лягти кістьми. 7. Мотати на вус. 8. Поставити крапку над і. 9. Потрапити пальцем у небо. 10. Стояти (комусь) кісткою поперек горла. 11. Утерти (комусь) носа. В п р а в а 140. У прислів’ях і приказках знайдіть синоніми до дієслова говорити. Поясніть смислові та експресивні відтінки значення фразео­ логізмів.

1. Хліб-сіль їж, а правду-матку ріж. 2. Багато говорити, а мало слухати. 3. Переливати з пустого в порожнє. 4. Нема чого говорити, нема чого й слухати. 5. Язик без кісток: що хоче, те й лопоче. 6. Говорити, аби не мовчати. В п р а в а 141. Складіть і запишіть чотири речення з дієсловами горіти, жевріти, палахкотіти, тліти, вжитими у прямому, і чотири речення з цими ж дієсловами, вжитими у переносному значенні. Зразок: Палає туристське вогнище. Палають щічки радістю. В п р а в а 142. Доберіть до кожного дієслова іменники, які дали б можливість зробити висновок, хто чи що може іти, крокувати, марширувати, дибати, шкандибати. Складіть з ними речення і запишіть їх. Зразок: Мати іде додому (іти – повертатися). Сусід іде до війська (іти – вирушати). Іде свято (іде – настає). Іде гаряча дискусія (іде – відбувається)… В п р а в а 143. Розкриваючи дужки, ставте іменники в потрібній відмінковій формі. Перепишіть текст.

Прокидаюсь на (берег) Десни під (дуб). Сонце посеред (небо), косарі далеко, коси дзвенять… пахне в’ялою (трава, квіти). А на 55

(Десна) краса! Лози, кручі, ліс – все блищить і сяє на (сонце). Стрибаю з (круча) в (пісок), біжу до (Десна), миюся, п’ю (вода). Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по (коліно) і витягнувши (шия), як лошак. Потім стрибаю на (круча) і гайда до (сінокіс). І вже не ходжу, а літаю, ледве торкаючись (луг). Вбігаю в (ліс) – гриби. У (лоза) – ожина. В (кущ) – горіхи. В (озеро) риба скаламучує (вода). Отак радію, аж поки не скосять (трава). Ношу (дрова) до (курінь*), розводжу (вогонь), чищу (картопля), збираю (ожина)… (За О. Довженком). В п р а в а 144. Продовжіть перелік іменників, які утворюють з дієсловом словосполучення того ж значення. По одному із запропонованих вами з кожним дієсловом словосполучень запишіть.

Дякувати (кому?): Богові, людям, братові… Клопотатися (ким? чим?): дитиною, племінником… відрядженням, поїздкою… Турбуватися (про кого? про що?): про дітей, про внуків… про дорогу, про пенсію… Одружитися (з ким?): з Аурікою, з сусідкою… Оволодіти (чим?): знанням, мовою… Опанувати (що?): мову, ситуацію… Запобігти (чому?): лихові, помилкам… Уникати (чого?): зустрічі, клопоту, помилок… В п р а в а 145. Прочитайте рядки з поеми Івана Котляревського «Енеїда» (ХVІІІ ст.). Розкажіть, з якими історичними подіями вони пов’язані. Чи згідні ви з автором?

Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть, там грудь сильніша од гармат.

* Курíнь – легка будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.).

56

IIІ. ОСОБЛИВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

ДІЄПРИКМЕТНИК

§ 6. Дієприкметник як особлива форма дієслова Дієприкметник є однією із форм дієслова, яка відрізняється від інших його форм своїм значенням, граматичними ознаками і синтаксичною роллю в реченні. В п р а в а 146. Прочитайте речення. Що ви можете сказати про виділене слово як особливу форму?

Він народився погожої осені, тоді, як на обрії серпень пливе і хмар човенці, переповнені просині, вкривають землі коливання живе (М. Рильський). Дієприкметник (participiul) – неособова форма дієслова, яка вказує на ознаку предмета за дією, має деякі граматичні ознаки дієслова і прикметника і в реченні виступає узгодженим означенням або іменною частиною складеного присудка. В п р а в а 147. Знайдіть у тексті слова, які виражають ознаку за дією, випишіть їх разом зі словами, від яких залежать їх рід, число і відмінок, поставте до них запитання. У чому особливість цих слів? Усно визначте їх синтаксичну роль.

Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на блідому втомленому днем небі з’являються крадькома несміливі зорі, – Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла і приємне почуття скінченого дня. Вони несуть додому спечене, як земля, тіло, а в складках одежі – пахощі стиглого колосся. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, що злегка тремтіла від цілоденного напруження, м’який пил під ногами замість стерні здаються тепер щастям (За М. Коцюбинським). 57

Дієприкметники бувають недоконаного (participiul imperfectiv) і доконаного виду (participiul perfectiv) та теперішнього і минулого часу. Наприклад: вишиваний і вишитий, писаний і списаний, достигаючий і достиглий. В п р а в а 148. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники, усно визначте їх граматичні значення і підкресліть кожний як член речення.

1. О де ви, літ минулих друзі? (Юрій Клен). 2. Я все життя горів на огнищу людському, я все життя неначе був розп’ятий за злочин чийсь на вічному хресті (Олександр Олесь). 3. Потривожені дітьми голуби зірвалися в небо (Журнал). 4. Підводить голову: лице примарніле, чуб поплутаний, очі – туман застеляє (С. Васильченко). 5. Нарівні з вікнами тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Олесь Гончар). 6. Загальна сума завданих стихією збитків перевищує 37 мільйонів гривень (Газета). 7. Син був зображений на тлі моря (Журнал). В п р а в а 149. Виразно прочитайте вірш, знайдіть і випишіть дієприкметники, а поряд з кожним дієприкметником напишіть неозначену форму дієслова, від якого дієприкметник утворений. Визначте спільні для виписаних дієприкметників і відповідних інфінітивів граматичні ознаки. Зразок: вивчену – док. вид., ж. р., одн.; вивчити, док. вид.

УКРАЇНСЬКА МОВА Мова моя українська – батьківська, материнська, я тебе знаю не вивчену – просту, домашню, звичну, не з-за морів прикликану, не з словників насмикану. Ти у мене із кореня – полем мені наговорена, дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована, болем очей продавлена, смутком багать продимлена, з хлібом у душу всмоктана, в поті людськім намокнута, з кров’ю моєю змішана і аж до скону залишена в серці моїм. В. Бичко 58

§ 7. Відмінювання дієприкметників Дієприкметники змінюються за родами, числами, відмінками. Їх граматичне значення залежить від іменників, при яких вони виступають залежними словами. Наприклад: загублений документ, загублена книга, загублене посвідчення, загублені речі; палаючий вогонь, палаюча пожежа, палаюче вогнище, палаючі ліси. В п р а в а 150. Перепишіть словосполучення, підкресліть дієприкметники, позначте закінчення прикметників і дієприкметників і визначте їх рід, число і відмінок. Висновок сформулюйте як правило. Зразок: Важлив-ий блокуюч-ий захід – чол. рід., одн., Н. або Зн. відмінок.

Ввічливого вихованого юнака, взятим новим курсом, у вирубаному буковому лісі, вишита святкова сорочка, відрізаної земельної ділянки, досягнутій попередній домовленості, захоплену схвальну рецензію, у зігрітій вологій землі, знайдене мистецьке полотно, зруйнованого пташиного гнізда, крокуючим добірним військом. Дієприкметники відмінюються за відмінками і мають в однині і множині такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи. В п р а в а 151. Пригадайте, як відмінюються прикметники твердої групи, і провідміняйте в однині та множині сполучення дієприкметників та іменників.

1. Автоматизований комплекс, акумулююча станція, ароматизоване повітря. 2. Вибрана форма, засніжене поле, вибухаючий вулкан. 3. Зіграна роль, забитий м’яч, стриножений кінь. В п р а в а 152. Розгляньте таблицю відмінкових закінчень дієприкметників і сформулюйте висновок про правопис и та і у відмінкових закінченнях однини і множини. Відмінок

Однина чоловічий рід

Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл.

зігріт-ий зігріт-ого зігріт-ому зігріт-ий/ого зігріт-им зігріт-ому/-ім зігріт-ий

середній рід

зігріт-е зігріт-ого зігріт-ому зігріт-е зігріт-им зігріт-ому/-ім зігріт-е

Множина жіночий рід

зігріт-а зігріт-ої зігріт-ій зігріт-у зігріт-ою зігріт-ій зігріт-а

зігріт-і зігріт-их зігріт-им зігріт-і/-их зігріт-ими зігріт-их зігріт-і

59

В п р а в а 153. Знайдіть у реченнях дієприкметники, випишіть їх. Доберіть до кожного з них 2–3 іменники, які змінять їх рід, число і відмінок. Зразок: збентежена – збентежене дівча, збентежені туристи, збентежений кінь.

1. З глибин віків і гордо, й величаво встає легендами овіяне ім’я (В. Симоненко). 2. В оживаючих деревах піднімались нестримні весняні соки (Олесь Гончар). 3. Ця розвихрена неділя не забудеться ніде (П. Воронько). 4. Лежать у лісі валуни, немов слони закам’янілі (Д. Павличко). 5. Дві хмарки збіглися в одну, десь буркнув грім сердито, похмуре небо після сну згадало, що не вмите (В. Калашник). В п р а в а 154. І. До кожного з іменників доберіть якомога більше дієприкметників і запишіть словосполучення так, щоб в одній частині з них дієприкметник стояв перед іменником, а в іншій – після нього. Зразок: багатство: вивезене багатство, вироблене багатство, зароблене багатство, добуте багатство і багатство зібране, багатство нагромаджене, багатство примножене, багатство успадковане, багатство втрачене.

Будинок, вікно, лист, дерево, досвід, ліс, напис, поле, робота, сад, твір. ІІ. Чи залежить від порядку слів синтаксична роль дієприкметників? Доведіть свій висновок. В п р а в а 155. Продовжіть (шість-сім речень) словесно змальовувати пейзаж, використовуючи дієприкметники зігрітий, розписаний, засніжений, стривожений, омріяний, сполоханий, піднятий та інші у відповідних формах роду, числа, відмінка.

Гори, порослі деревами, різкими помахами підняли свої верхівки в синю пустелю...

§ 8. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів В п р а в а 156. Прочитайте речення, назвіть вжиті в них дієприкметники. Запишіть лише ті речення, в яких є дієприкметники із залежними від них словами. Визначте синтаксичну функцію таких сполучень слів.

1. Але воно живе – забуте й незабуте, а час не зупиняється, а молодість біжить. 2. Чому ви чужими сльозами плачете, на мислях позичених чому скачете, хотілось би знати все ж! 3. І я бажаю жить, відкрить на вікнах посірілі ставні, з людьми сміятись, плакать і любить. 4. Двоє ходять мовчки по надталому, 60

змішаному з водами снігу. 5. Ішли назустріч вічності і смерті нездолані, гарячі і уперті дружини непокірливих слов’ян. 6. І віють втомою намічені дороги, зробив лиш крок, а вже немає сил… 7. Комусь життя – забава та відрада, а світ закритий ширмою вікна. 8. Горби встають, як вигнуті коліна, на лоб насунувши покривала рябі (В. Симоненко).

Д. Нарбут. У похід

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот (construcţie participială). Наприклад: Усе довкола, створене щедрою і мудрою природою, наче нагадує, що людина має це оберігати (Журнал). Дієприкметниковий зворот у реченні виконує роль означення. Він може стояти перед означуваним словом і після нього. Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, в усному мовленні виділяється інтонацією, а на письмі – комами. Наприклад: Це ж моя прекрасна, мов зоря незгасна, в битвах завойована, в праці загартована рідна сторона (В. Симоненко). Через світлицю слався вузенький килим, витканий з чорних і білих ниток (І. Нечуй-Левицький). В п р а в а 157. Перепишіть речення і підкресліть дієприкметники з означуваними і залежними від них словами. Зверніть увагу на місце дієприкметникового звороту щодо означуваного слова й усно поясніть наявність чи відсутність розділових знаків.

1. Цвітуть соняшники, озвучені бджолами (Є. Гуцало). 2. Брати Басараби наглядали над перевозом закупленого в Дрогобичі 61

хліба, пшона й іншої живності (І. Франко). 3. Живе тіло квітів, пахуче, припорошене жовтим пилом, поросло пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою незгасаючою усмішкою (Є. Гуцало). 4. Думка ще оглядалась, а мозок, переобтяжений інформацією, зважував, порівнював, контролював повне сил і безтурботності тіло (Г. Тарасюк). 5. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ біжить на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тютюнник). ІІ. Створіть і запишіть речення з дієприкметниковими зворотами.

1. Втомлений довгою дорогою, … 2. …, засіяне весною пшеницею, … 3. Вмите рясним дощем, місто … 4. На аркуші паперу, складеному не дуже рівно вдвоє, … Дієприкметниковий зворот відокремлюється комою за таких умов: а) якщо він стоїть у реченні після означуваного слова, вираженого іменником чи словом іншої частини мови, яке стало іменником, наприклад: У просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном (М. Коцюбинський). Краю мій, тебе у громі борні за минуле, сповнене жалю, я люблю (В. Сосюра); б) якщо він стоїть після чи перед означуваним словом, вираженим особовим займенником, наприклад: Вони, осмілені тишею, спочили трохи, звелися і обережно побрели вздовж гір (М. Коцюбинський). Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра). В п р а в а 158. Перепишіть речення, підкресліть дієприкметникові звороти й означувані ними слова, поставте потрібні розділові знаки й усно поясніть їх вживання. І. 1. Я йшов собі помалу туди, де гори ввечері палали огорнуті у сяйво чарівне (В. Симоненко). 2. Павка скоцюрблений від страху тремтів десь у кутку (Л. Письменна). 3. І поїзди летять уквітчані стрічками (За В. Сосюрою). 4. Ясне дівчатко збентежене таким несподіваним виступом зупинилось… (За Іриною Вільде). 5. Але один ювілей влаштований з ініціативи школярів особливо запам’ятався (За П. Поповичем). 6. Мокрі, стомлені, але радісно-щасливі ми входимо в ліс (За М. Стельмахом). ІІ. 1. На возі сиділа поряд з Платоном літня жінка запнута білою в горошок хусткою (За І. Стаднюком). 2. Тоді я у млості охопле-

62

ний пожаром якоїсь неможливої радості закинув руки на шию своїй матері й притиснув її голову до своїх грудей (За Миколою Хвильовим). 3. Надходить день народжений в боях (За В. Сосюрою). 4. Велосипед куплений у колишнього чемпіона служить Павлові уже п’ять років (Журнал). 5. Дуби в крижаній кольчузі одягнуті в сиві шовки про що замислились, друзі? (За В. Симоненком). В п р а в а 159. Створіть речення з дієприкметниковими зворотами сповнена тривоги,відданий вітчизні, збережений у пам’яті нащадків: а) на початку речення; б) у кінці речення; в) в середині речення (рід, число, відмінок – за вашим текстом).

В. Баринова-Кулеба. Благословіння

В п р а в а 160. Прочитайте вірш, знайдіть у ньому дієприкметниковий зворот. Дайте розгорнуті відповіді на запитання, використовуючи доречні дієприкметники чи дієприкметникові звороти.

Кусень хліба, молоко в торбині, босі ніжки, збиті до крові, – гонить хлопчик гуси по стежині, прутиком похвиськує в траві. І звертають хлопцеві з дороги, кидають привітно на ходу: «Ти куди, козаче, кривоногий, може, вже шукаєш молоду?»* * Молодá – тут: наречена.

63

Тільки він всміхається солідно та спідлоба гляне мимохідь, і йому нітрохи не обидно*, що його не хочуть розуміть. Бо ж ніхто не знає, що хлопчина всі шляхи, де йшли мандрівники, буде знати, як оцю стежину, що веде від хати до ріки. В. Симоненко 1. Чим викликає симпатію герой вірша? (Посилайтеся на текст). 2. У яких рядках є жарт? 3. Чому хлопчик не ображається за те, що його не розуміють? 4. Чому він буде знати всі шляхи мандрівників? (Див. виділене речення).

§ 9. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами Дієприкметникові звороти використовуються в усному і писемному мовленні. У науковому і діловому стилях дієприкметникові звороти виконують визначально-уточнювальну роль, а в художньому і публіцистичному – експресивно-інформаційну. Наприклад: У першій половині XIX ст. вийшли перші збірки українських пісень, записаних з народних уст (Підручник). Ввізні (імпортні) мита на товари, визначені у статті шостій цього Закону, встановлюються та змінюються Верховною Радою України (Газета). З дверей виткнулось спершу відро, до половини виповнене водою, далі – русява голова дівчинки, нахилена вбік до відра, а далі – права рука, піднята трохи догори (М. Коцюбинський). В п р а в а 161. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки й аргументуйте їх. Підкресліть дієприкметникові звороти, які виконують експресивно-інформаційну роль..

1. Тисячами шибок позаліплюваних навхрест паперовими стрічками дивилося місто на розтривожений людський мурашник. 2. Закіптюженим посірілим табунцем збилися довкола зрубу юні хористи. 3. Кость Григорович був з їжачком на голові, з очима піднятими вгору так, немов увесь час вони дивилися поверх окулярів. 4. Старанно промите волосся було акуратно вкладене довкола голови тугою качалкою. 5. На тротуарі ворушилось ще * Обúдно – розмовне; літературне: образливо.

64

зелене листя обшурхане вітром з дерев. 6. Небо непокоїлось розітнуте прожекторами (За Олесем Гончаром). Деякі дієприкметникові звороти, що стоять після означуваного слова, можна замінити синонімічним під­рядним означальним реченням у складному. Наприклад: Дівчина по-хазяйськи оглянула кімнату, підійшла до ліжка, застеленого білим простирадлом (Олесь Гончар). – Дівчина по-хазяйськи оглянула кімнату, підійшла до ліжка, що було застелене білим простирадлом. То були вірші, написані ще в школі. – То були вірші, які написані ще в школі. В п р а в а 162. Перепишіть речення, замінивши в них дієприкметникові звороти підрядними означальними реченнями. Зіставте початковий і перероблений варіанти і з’ясуйте, чим вони відрізняються. Чи вимагала ця заміна інших змін у реченні?

1. Ми ще мусили перечистити гриби, зібрані зранку, аби вони не пропали. 2. На господарське подвір’я теж завезли машину овочів, завантажених учора. 3. Тривоги, викликані недавніми подіями, й досі не покидали матері. 4. Це робилося для випускників, оточених загальною увагою не тільки школи, але й усього містечка. 5. Найкращим виявився урожай, зібраний з першої дослідної ділянки. 6. Через півгодини ми вже були в місті, геть розімлілому від спеки. Деякі підрядні означальні речення можна замінити дієприкметниковим зворотом. Наприклад: Ми виглянули у вікно, яке було відхилене в сад і Ми виглянули у вікно, відхилене в сад. Поширене означення (дієприкметник із залежними словами) тісніше пов’язується з означуваним словом, ніж підрядне речення. В п р а в а 163. Перепишіть речення, замінивши в них підрядні означальні речення дієприкметниковим зворотом. З’ясуйте, чим різняться початкові та змінені речення.

1. Він ще раз глянув на картину, яку не сприйняв учора після уроків. 2. Верба, що її вчора нахилив до річки вітер, сьогодні випросталася. 3. Навіть з невеликої відстані здавалося, що йде стара немічна людина, яку пригнула до землі важка ноша. 4. Перед будинком росли молоді деревця, що їх посадив господар років два-три тому. 5. Усі опинились у невеличкому клубі, який переповнили учасники олімпіади. 6. Ще хвилина – і машина могла опинитись у глибокому рові, який залила дощова вода. 7. Комп’ютером, який подарували мені батьки на день народження, я користуватимуся разом з сестричкою. 65

§ 10. Активні та пасивні дієприкметники*. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часів В п р а в а 164. Перепишіть вправу, знайдіть і підкресліть дієприкметники та з’ясуйте, який з них виражає ознаку, зумовлену власною дією чи станом самого предмета, а які – ознаку, зумовлену дією іншого предмета (під впливом іншого предмета).

1. Кар’єр, розкопаний екскаватором, псував пейзаж села (Газета). 2. Двері відчинились, і ми всі з подивом побачили на порозі зніяковілу Любу (Олесь Гончар). 3. Розчарований і втомлений, Мишко покидав спортзал (Газета). 4. Застеляє сніг лапатий слід, мережаний людьми (В. Крищенко). Дієприкметники бувають активні та пасивні. У реченнях із попередньої вправи дієприкметник зніяковілу – активний, а дієприкметники розкопаний, розчарований, втомлений, мережаний – пасивні. Дієприкметник, який виражає ознаку предмета за його ж власною дією, називається активним дієприкметником, або дієприкметником активного стану (participil active). Наприклад: зарослий сад, зів’яле листя, оперуючий професор, синтезуючий апарат. Дієприкметник, який виражає ознаку предмета за дією (впливом) на нього іншого предмета, називається пасивним дієприкметником, або дієприкметником пасивного стану (participil pasive). Наприклад: визнаний спеціаліст, засіяний лан, знайдений скарб – визнаний спеціаліст, бо його визнали люди; засіяний лан, бо його засіяли хлібороби. В п р а в а 165. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники та підкресліть їх як члени речення. Позначте активні дієприкметники літерою а, пасивні – літерою п. Усно поясніть розділові знаки.

1. Лечу стежками поміж ниви отчі, де кров’ю сонця збризкана трава (Д. Павличко). 2. Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко). 3. Пощо тобі цей збанкрутілий край? (Б. Бунчук). 4. І гріє крапелька тепла любові втрачену надію (В. Вознюк). 5. Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті святою думкою, а молоти в руках (І. Франко). 6. На чорній кручі чорний дуб, як добрий воїн-вітролюб, весь посмагнілий, обгорілий, стоїть на кручі потемнілий (А. Малиш* У молдовській мові такої характеристики немає.

66

ко). 7. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). Дієприкметникам властиве значення часу. Вони можуть мати форму теперішнього або минулого часу. Наприклад: вируючий потік, лежачий камінь і зігнутий дріт, зібраний урожай. Активні дієприкметники можуть мати дві часові форми – форму теперішнього часу та форму минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від дієслівних основ теперішнього часу за допомогою суфікса -уч(ий) чи -юч(ий) від дієслів I дієвідміни і суфікса -ач(ий) чи -яч(ий) від дієслів II дієвідміни. Наприклад: в’яжучий розчин, дублюючий актор, дрижачий голос, люблячий син. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми неперехідних дієслів за допомогою суфікса -л(ий). Наприклад: вцілілий будинок, дозрілий овоч, пожовклий лист, зітлілий мох, згрубілий голос, посивіле волосся. Пасивні дієприкметники мають лише форму минулого часу і творяться від основи неозначеної форми за допомогою суфіксів -н(ий), -ен(ий) чи -єн(ий) і -т(ий). Наприклад: бажаний результат, знаний дослідник, зроблений висновок, напоєна пустеля, розкрита таємниця, помита чашка, скошена трава, заклеєний конверт, розколотий горіх. В п р а в а 166. Випишіть окремо словосполучення іменників: а) з активними дієприкметниками теперішнього часу; б) з активними дієприкметниками минулого часу; в) з пасивними дієприкметниками минулого часу. З одним словосполученням кожної групи створіть такі речення, щоб вони допомогли вам написати коротку розповідь на цікаву для вас тему. Напишіть цю розповідь.

Бувалий воїн, відкритий конкурс, відпочиваючі діти, дублюючий склад, загиблий воїн, затверджений план, мерзлий ґрунт, обіцяна нагорода, тремтячий листок, налаштований на перемогу, втомлюючий звук, знищена перешкода. В п р а в а 167. Визначте стан і час дієприкметників, запишіть поряд з кожним відповідну неозначену форму дієслова. У процесі аналізу використайте такі умовні позначення: атч – для активних дієприкметників теперішнього часу, амч – для активних дієприкметників минулого часу, пмч – для пасивних дієприкметників минулого часу. Зразок: скасований (пмч) – скасувати).

Бродячий, відважений, горілий, добутий, згаслий, згашений, згаяний, зітлілий, кований, колений, люблячий, молотий, 67

мелений, одягнутий, оцінений, оцінюючий, полений, полотий, розвинений, розвинутий, скривджений, травмований, уцілілий, ущільнений, читаючий. В п р а в а 168. Випишіть дієприкметники й визначте твірні основи і суфікси, за допомогою яких утворені активні та пасивні дієприкметники. Зразок: авторизова-н-ий.

Авторизований переклад, вибрані твори, виголошена промова, в’яжучий розчин, ворогуючі сторони, забута мелодія, заземлена антена, зів’ялий листок, лежачий камінь, набутий досвід, відірваний ґудзик, штурмуючий загін, наступальний сигнал. В п р а в а 169. Розгляньте таблицю зі зразками творення активних і пасивних дієприкметників. Запишіть у свої зошити (як в останньому стовпчику) по два приклади до кожного окремого зразка утворень дієприкметників. Час

Теперішній

Від основ яких дієслів

перехідних дієслів

Твірні основи

Суфікси

Активний стан Основа теп. часу -уч(ий) вед-уть –“– нес-уть –“– ріж-уть /-юч-/ ко[л′-у]ть

працю[й-у]ть /-юч-/

Зразок творення

вед+уч-ий>ведучий нес+уч-ий>несучий ріж+уч-ий>ріжучий ко[л′+у]ч-ий>колючий працю+[й+у]ч-ий>працюючий

-ач(ий) –“– /-яч-/

сто+[й+а]ч-ий>стоячий

неперехід- вцілі-ти них дієслів

-л(ий)

вцілі+л-ий>вцілілий

доспі-ти зімлі-ти

–“– –“–

посиві-ти

–“–

згірк-ну-ти зів’яну-ти

–“–

дриж-ать леж-ать сто[й-а]ть Основа інфінітива

Минулий

68

–“–

дриж+ач-ий>дрижачий

леж+ач-ий>лежачий

доспі+л-ий>доспілий зімлі+л-ий>зімлілий посиві+л-ий>посивілий згірк+л-ий>згірклий зів’я+л-ий>зів’ялий

Час

Від основ яких дієслів

Мину- перехідлий них дієслів

Твірні основи

Суфікси

Пасивний стан Основа інфінітива -н(ий) гна-ти

Зразок творення

гна+н-ий>гнаний

-ен(ий) внес+ен-ий>внесений –“– біл+ен-ий>білений –“– вибор+ен-ий>виборений засво[й+і]ти /-єн/ засво[й+е]н-ий>засвоєний -т(ий) би+т-ий>битий би-ти –“– взя-ти взя+т-ий>взятий –“– чу-ти чу+т-ий>чутий –“– тер-ти тер+т-ий>тертий внес-ти біл-и-ти вибор-о-ти

В п р а в а 170. У котрому рядку є дієслово, від якого пасивний дієприкметник минулого часу не твориться?

1. 2. 3. 4. 5.

Взяти, гнати, молоти. Вибрати, записати, зробити. Виграфити, змалювати, описати. Білити, кинути, організувати. Вивезти, забути, почорніти.

В п р а в а 171. У котрому рядку є дієслово, від якого активний дієприкметник минулого часу не твориться?

1. 2. 3. 4. 5.

Вціліти, здрібніти, пріти. Вицвісти, замерзнути, спітніти. Горіти, зіпріти, скиснути. Випнути, збідніти, прокиснути. Бувати, зів’янути, спорожніти.

В п р а в а 172. У котрому рядку є слово, що не належить до активних дієприк­ метників теперішнього часу?

1. 2. 3. 4. 5.

Атакуючий, штурмуючий, ходячий. Бродячий, дублюючий, оцінюючий. Дрижачий, крокуючий, читаючий. Болючий, колючий, освіжаючий. Лежачий, люблений, сидячий. 69

В п р а в а 173. Користуючись довідкою, доберіть до іменників активні дієприк­ метники теперішнього часу і запишіть словосполучення.

Актор, вітер, голос, день, діти, ланка, листок, напій, погляд, (спортивний) склад, сторона, хворий (пацієнт). Д о в і д к а : атакуючий, голодуючий, дрижачий, дублюючий, згасаючий, конфліктуючий, кочуючий, лежачий, люблячий, освіжаючий, оцінюючий, тремтячий, ходячий. В п р а в а 174. Продовжіть у формі роздуму вислів кінорежисера Ю. Іллєнка. Використайте дієприслівники визнаний, вписаний, засвоєний, збережений, прогресуючий та ін. Яка історична подія зображена на фотоілюстрації?

Україна історично завжди належала, належить і буде належати до європейської цивілізації.

§ 11. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників В п р а в а 175. Згрупуйте дієслова за дієвідмінами, утворіть від них і паралельно запишіть форми 3-ї особи множини теперішнього часу і форми активного дієприкметника теперішнього часу. З’ясуйте, чим визначається добір суфіксів при утворенні відповідних дієприкметників. Зразок: гріти – гріють – гріючий.

В’янути, зберігати, лежати, правити, сохнути, спати. Суфікс -юч(ий) пишеться в активних дієприкметниках теперішнього часу, утворених від основ на м’який приголосний дієслів I дієвідміни, а суфікс -яч(ий) – в активних дієприкметниках, утворених від основ на м’який приголосний діє­ 70

слів II дієвідміни. Порівн.: атаку[й-у]ть і атаку[й+у]чий > атакуюч(ий), си[д’-а]ть, си[д’-а]ч(ий)>сидячий. Суфікси -уч(ий) і -ач(ий) пишуться в активних дієприкметниках теперішнього часу, утворених від основ на твердий приголосний. Порівн.: вед-уть і вед+уч(ий) > ведучий, дриж-ать і дриж+ачий > дрижачий. В п р а в а 176. Запишіть поряд з кожним пасивним дієприкметником минулого часу початкову форму відповідного дієслова, усно з’ясуйте правило правопису -ен(ий) та -єн(ий).

Білений, вчений, напоєний, піднесений, примирений, при­ своєний, роззброєний, розселений, скоєний, скошений. Суфікс -єн(ий) завжди пишеться в пасивних дієприкметниках минулого часу, утворених від основ інфінітива на -ї-. Наприклад: загої-ти>загоєний, закрої-ти > закроєний, освоїти > освоєний. Суфікс -ен(ий) пишеться у дієприкметниках, утворених від основ інфінітива на приголосний та на -и-. Наприклад: внес-ти > внесений, завіри-ти > завірений. Крім того, суфікс -ен(ий) нарівні з суфіксом -т(ий) використовується для утворення кількох пасивних дієприкметників від основ інфінітива на -оло- та -ну-. Наприклад: коло-ти > колений і колотий, моло-ти > мелений і молотий, поло-ти > полений і полотий; замкну-ти > замкнутий і замкнений, згорну-ти > згорнутий і згорнений, одягну-ти > одягнений і одягнутий, пороти > порений і поротий. У дієслівних основах з суфіксом -ува- при утворенні активних дієприкметників теперішнього часу замість цього суфікса з’являється суфікс -уй, а при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу – суфікс -ова-. Наприклад: існ-ува-ти > існ-уй+учий, крок-ува-ти > крок-уй+учий, аргумент-ува-ти – аргумент-ова+ний. В п р а в а 177. Від запропонованих дієслів утворіть і запишіть окремо можливі дієприкметники активного стану теперішнього і минулого часу та пасивного стану минулого часу. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів.

Афішувати, вигоїти, досягнути, керувати, кипіти, мити, наклеїти, осмислити, покинути, почорніти, створити, ходити. При утворенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен(ий) деякі кінцеві приголосні твірної основи чергуються, а саме: 71

[б]-[бл] [п]-[пл] [в]-[вл] [м]-[мл] [ф]-[фл] [д]-[дж] [г]-[ж] [з]-[ж] [к]-[ч] [т]-[ч] [с]-[ш] [зд]-[ждж] [ст]-[щ]

відробити – відроблений, загубити – загублений; засліпити – засліплений, захопити – захоплений; відправити – відправлений, прославити – прославлений; заплямити – заплямлений, надломити –надломлений; розграфити – розграфлений; дослідити – досліджений, збудити – збуджений; берегти – бережений, застерегти – застережений; вразити – вражений, знизити – знижений; випекти – випечений, посікти – посічений; засвітити – засвічений, намітити – намічений; гасити – гашений, запросити – запрошений; заїздити – заїжджений, розгніздити – розгніжджений; виростити – вирощений, згустити – згущений.

В п р а в а 178. І. Запишіть з поданої вище таблиці дієприкметники, форми яких були вам невідомі. Запам’ятайте їх. ІІ. Від запропонованих дієслів утворіть усі можливі дієприкметники, усно аргументуйте вибір суфікса та поясніть правопис голосних і приголосних в основі суфіксів.

Біліти, надіслати, виявити, відкрити, відломити, долати, загустити, загустіти, звузити, згасати, згасити, згрубіти, згрупувати, здичавіти, зимувати, зів’яти, зігнути, зліпити, колоти, любити, мислити. В п р а в а 179. І. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники, з’ясуйте їх значення та граматичні ознаки, спільні з дієсловами та прикметниками, визначте їх синтаксичну функцію і підкресліть як член речення. Усно поясніть розділові знаки при дієприкметникових зворотах та правопис голосних і приголосних у дієприкметниках.

1. Спокутаний праведним життям гріх буде прощений Богом і людьми (Журнал). 2. Зачудований і вражений дядьковим словом, я не знаю, що відповісти, і за мене відповідає тато (М. Стельмах). 3. Усе моє життя в інвентарі розбите і розписане по графах (В. Стус). 4. І скиглить, скиглить ніч, промерзла й кострубата, розіпнена давно на сонячних мечах... (В. Сосюра). 5. Не гасне вогнище родинне, в людських запалене серцях (Д. Білоус). ІІ. Усно поясніть, як ви розумієте зміст п’ятого речення (вислів Д. Білоуса). Чи погоджуєтеся ви з автором?

72

§ 12. Правопис н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження В п р а в а 180. Прочитайте речення. Випишіть з них дієприкметники і прикметники з пов’язаними з ними словами, зіставте їх граматичні ознаки і з’ясуйте, чим вони різняться.

1. Безлюдне подвір’я, просторе, піскувате й гаряче, нагадувало собою шматок південної пустелі, кимось ненароком закинутий сюди. 2. Лагідний спокій був порушений табунцем напівголих, до чорноти засмажених сонцем хлопчиків (За творами Олеся Гончара). Дієприкметники відрізняються від прикметників тим, що мають значення доконаного чи недоконаного виду, теперішнього чи минулого часу та активного чи пасивного стану. Крім того, прикметники і дієприкметники утворюються від різних основ за допомогою різних суфіксів. Прикметник як частина мови і дієприкметник як особлива форма дієслова творяться за допомогою окремого набору суфіксів. Лише суфікс -н(ий) засвідчений у прикметниках, утворених від іменникових основ, і в пасивних дієприкметниках, утворених від основ неозначеної форми дієслова. Порівн.: авторитет-н-ий – від авторитет, бетон-н-ий – від бетон і вигна-н-ий – від вигнати, застрахова-н-ий – від застрахувати. У суфіксах пасивних дієприкметників -ан(ий),-ен(ий), -єн(ий) завжди пишеться одна літера н. Порівн.: бажаний – від бажати, збудований – від збудувати, завезений – від завезти, заклеєний – від заклеїти. Увага! Написання нн можливе в прикметниках: а) якщо вони утворені за допомогою суфікса -н(ий) від іменникової твірної основи на н: вагон+ний, закон+ний, балкон+ний, вазон+ний, пін+ний; б) якщо вони утворені від прикметникових основ за допомогою суфікса -енн(ий), який вказує на високу міру вияву ознаки: височ+енний, добр+енний, довж+енний, глибоч+енний; в) якщо вони утворені суфіксальним чи префіксально-суфіксальним способом від дієслівних основ і в них суфікси -енн(ий), -анн(ий), -янн(ий) вказують на ознаку за можливістю чи неможливістю дії: здійсн+éнний, збагн+éнний, не+дозвол+ +éнний, не+здол+áнний, не+зрівн+zнний, недо+торк+áнний. 73

В п р а в а 181. І. Запишіть у свої зошити прикметники незбагненний і нездоланний, запам’ятайте, що вони пишуться з двома н. Побудуйте з ними речення (усно). ІІ. До кожного прикметника доберіть спільнокореневий дієприкметник, запишіть їх парами, проставте наголоси і позначте суфікси. Правильно наголошуйте! Зразок: дозволенний – дозволений.

Здійсненний, невблаганний, невпізнанний, невтоленний, нездійсненний, нездоланний, незліченний, непримиренний, несказанний, нескінченний. В п р а в а 182. З’ясуйте значення прикметників і дієприкметників дóзвільний і дозвóлений, дозволенний і дозволений, складіть з ними речення таким чином, щоб з них було зрозуміле значення кожного прикметника і дієприкметника. В п р а в а 183. Прочитайте і запам’ятайте слова П. Тичини. Поглибте цю тезу реченнями (п’ять-шість) з дієприкметниками не збáгнений, не здóланий, не зίгнутий, не зраджений і прикметниками незбагннний, нездолáнний.

Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.

§ 13. Правопис не з дієприкметниками В п р а в а 184. Прочитайте речення, зверніть увагу на те, як написано не з різними частинами мови, поясніть правило написання у кожному випадку.

1. Скульптор стежив за Меланією з нещадною зухвалістю митця. 2. Розмова не клеїлася. 3. Може, оця незграбна примітивна манірність уже стала другою натурою і нічим її не проб’єш. 4. З якого боку не заходив, скрізь вона була не та. 5. Спробуй-но вихопити характер з оцього хаосу недбалих ліній, кострубатих жестів... 6. Раніше скульптор якось мало зважав на таких, як вона, а зараз це вже його непокоїло, їхня думка була для нього зовсім не байдужою. 7. Видно, мало ви її знаєте... Невсипуща, віддана, золота людина (За Олесем Гончаром). Не з дієприкметниками пишеться окремо і разом. Частка не з дієприкметниками пишеться окремо: а) якщо при дієприкметнику є залежне слово, наприклад: Не керований ніким, човен міг наскочити на підводну скельку 74

(Г. Коцюба) – у цьому реченні від дієприкметника не керований залежить слово ніким; б) якщо ознаці, вираженій дієприкметником з не, протиставляється інша ознака, введена сполучником а, наприклад: Тільки й мав – талан(т) до віршів, не позичений, а власний (Леся Українка). Вода була не нагріта, а лише підігріта (З підручника); в) якщо дієприкметник виступає присудком, наприклад: Обсяг роботи не визначений (Газета). Цей художник не визнаний у себе на батьківщині (Газета). Префікс не- з дієприкметником пишеться разом: а) якщо дієприкметник виступає у ролі означення і не має при собі залежних слів чи протиставного сполучника а, наприклад: Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський); б) якщо дієприкметник утворений від дієслова, яке з префіксом не- чи недо- пишеться разом, наприклад: Хіба не бачиш, що в печі обід недоварений, а хата стоїть й досі неметена? (І. Нечуй-Левицький). Цей твір зостався недописаний (Журнал). В п р а в а 185. Перепишіть речення. Поясніть написання не з дієприкметниками. Складіть власні два речення з дієприкметниками з часткою не.

1. Підкосилися ноги, і вона важко впала на ще не схололу з дня землю (В. Яворівський). 2. А поруч вставали некороновані корифеї і справжні вожді (В. Симоненко). 3. Гарно в полі, де падають райдуги високі, де не вкриті під громами тільки ти і сокіл (Т. Одудько). 4. І щастя нежданого подив сьогодні у вас на щоці (В. Вознюк). 5. Лише мох укриває оте віковічне, ніким не займане каміння (А. Шиян). 6. Спасибі Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку (Д. Луценко). В п р а в а 186. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть написання дієприкметників з не разом чи окремо. Котрі речення ви вважаєте пейзажною замальовкою і чому? Знайдіть загадку і відгадайте її.

1. Я сивину не кликав. Зацвіла (не)прошена тривожно у волоссі (В. Вознюк). 2. Вовк клацнув зубами і блимнув очима. Він був (не)вдоволений (М. Коцюбинський). 3. На лугах ще трава (не)кошена, у полях красуються жита (П. Воронько). 4. Диких орд (не)злічені навали розтрощили пращури мої (В. Симоненко). 75

5. Толока (не)орана, вівці (не)лічені, пастух рогатий (Народна творчість). 6. Чисте (не)заросле місце то звужувалось, то місцями розходилось, ніби озерце (І. Нечуй-Левицький). В п р а в а 187. І. Cформулюйте правила, за якими не з дієприкметником пишеться разом та окремо (наводьте приклади). ІІ. Від поданих слів (за вибором) утворіть п’ять словосполучень або речень, в яких не з дієприкметником писатиметься окремо. Поясніть орфограму Зразок: Не завершена досі картина або: У майстерні художника зібралося кілька не завершених досі картин.

Незавершена картина, невимолочене зерно, невиправдана впевненість, невтамована спрага, незагоєна рана, незапланована поїздка, необдуманий вчинок, непередбачена зустріч, непомиті руки, неприховане глузування, непротоптана стежка, нерозвідані запаси.

В п р а в а 188. Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте молдовський та український тексти і сформулюйте висновок про правопис не з дієприкметниками в обох мовах.

1. Material nestudiat. Materialul nu este studiat de elevi. 2. Carte necitită. Cartea nu e citită de mine. 3. Cuvinte nerostite. Cuvintele nu sunt rostite de tine. 76

СХЕМА РОЗБОРУ ДІЄПРИКМЕТНИКА ЯК ФОРМИ ДІЄСЛОВА Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Дієприкметник від якого дієслова. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 4. Вид. 5. Стан. 6. Час. 7. Рід. 8. Число. 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. 11. Вимова і написання. Зразок усного розбору Остап пробував свої тремтячі ноги, як мала пташина крила (М. Коцюбинський). Тремтячі – дієприкметник від дієслова тремтіти, початкова форма тремтячий, недоконаного виду, активного стану, теперішнього часу, рід не визначається у множині, множина, знахідний відмінок, виконує роль узгодженого означення. У знахідному відмінку множини закінчення -і, суфікс -яч-. Зразок письмового розбору Тремтячі – дієприкм. від дієслова тремтіти, поч. форма тремтячий, недок. вид, акт. стан, теп. час, рід не визн. у множ., множ., Зн. відм., узгодж. означ., у Зн. відм. множ. зак. -і, суф. -яч-.

В п р а в а 189. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть словосполучення з дієприкметником у ролі головного і в ролі залежного слова. Дотримуючись схеми, зробіть усний чи письмовий розбір двох дієприкметників.

1. Очі в Остапа були заплющені, а на білому виду виразно зачорніли молоді вуса й густі брови. 2. Напоєний незабаром зіллям, із перев’язаною раною, зогрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коцюбинський). 3. Слово! Незгасаюче воно, а тому вогонь його гріє і грітеме вічно (За М. Рачуком). 4. Після всього пережитого Степура глянув на загиблого товариша зором, уже не затемненим лютими ревнощами, зором, очищеним у горнилі спільних випробувань (Олесь Гончар). ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Що спільного у дієслівних формах написати лист, написаний лист, написав лист, напиши лист? 2. Які спільні ознаки мають дієприкметник написаний (лист) і прикметник зворушливий (лист)? 3. Що називається дієприкметником? З’ясуйте, чим це визначення відрізняється від визначень дієслова та прикметника. 4. У чому різниця між активними та пасивними дієприкметниками? Підтвердьте це дієприкметниками вибраний план і визрілий план. 5. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники пасивного стану? Підтвердьте це прикладами.

77

6. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники активного стану? Наведіть приклади таких утворень. 7. Дієприкметники якого стану мають значення теперішнього і минулого часів? 8. Що пишемо у суфіксах дієприкметників: н чи нн? Підтвердьте прикладами. 9. Як відмінюються дієприкметники? 10. Пригадайте правила написання не з дієприкметниками разом та окремо. Підтвердьте прикладами. 11. Яку синтаксичну функцію виконує дієприкметник? Доведіть це прикладами. 12. Пригадайте визначення дієприкметникового звороту. Коли і як виділяється дієприкметниковий зворот на письмі? Наведіть приклади.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприкметник – особлива незмінна форма дієслова. Так чи ні. 2. Дієприкметник має ознаки дієслова та прикметника. Так чи ні. 3. У дієприкметника є вид та час. Так чи ні. 4. Дієприкметник змінюється за особами. Так чи ні. 5. Дієприкметник разом із залежним словом утворює зворот. Так чи ні. 6. Дієприкметник у реченні виступає тільки означенням. Так чи ні. ІІ рівень Тести із вибором однієї правильної відповіді 1. Питання дієприкметника наведено у рядку А що роблячий? що зроблений? Б що роблячи? що зробивши? В який? яка? яке? які? Г що робити? що зробити? 2. Усі слова – дієприкметники у рядку А колишній, суботній, звечорілий Б полити, засіяний, русявий В жовтіючий, загублений, написаний Г зроблений, поспішаючи, посміхатися 78

3. Усі дієприкметники активного стану у рядку А вимитий, просушений, зв’язаний Б підписаний, зіпсований, пожовклий В процвітаючий, переоцінений, скошений Г лежачий, ріжучий, дозрілий 4. Усі дієприкметники пасивного стану у рядку А скошений, забутий, почорнілий Б зроблений, принесений, розбитий В засніжений, збережений, танцюючий Г обговорений, зів’ялий, зрозумілий 5. Усі слова пишуться з нн у рядку А виснаже..ий, неврівноваже..ий, прихова..ий Б невпи..ий, нездола..ий, стара..ий В непримире..ий, невдоволе..ий, недозволе..ий Г невблага..ий, незліче..ий, нагородже..ий 6. Усі дієприкметники пишуться з не разом у рядку А не/виправлена вчителем помилка, не/виоране поле Б не/помита дошка, не/политі квіти В не/вгамовні діти, не/перечитаний мною твір Г не/стримані почуття, не/написаний учнем реферат

ІІІ рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієприкметниками та їх характеристиками. 1 Спорожнілий колос вищий за всі (Народна творчість). 2 Кожній людині відкрито в нас путь (П. Тичина). 3 Згаяного часу і конем не наздоженеш (Народна творчість). 4 В оживаючих деревах піднімалися весняні соки (Олесь Гончар). А активний дієприкметник теперішнього часу Б активний дієприкметник минулого часу В пасивний дієприкметник минулого часу Г пасивний дієприкметник теперішнього часу Ґ безособова дієслівна форма 2. Установіть відповідність між висловом та його значенням. 1 несподівана А розмова, яка продовжується 2 нестихаюча Б сила, яка збереглася 3 невтрачена В листівка, яку не кинули до скриньки 4 невідправлена Г пригода, яка не закінчилась Ґ зустріч, яку не планували 79

3. Установіть відповідність між словом та частиною мови. А іменник 1 зелений 2 позеленіти Б прикметник 3 позеленілий В дієслово 4 зелень Г дієприкметник Ґ дієприслівник

ІV рівень Тести відкритого типу 1. Від запропонованих слів утворіть дієприкметники, укажіть у них суфікси, визначте стан. Сказати, закінчити, скласти, написати, розбити, діяти, збудувати, налити, слухати, вітати. 2. Перепишіть речення, розставте правильно розділові знаки. Підкресліть дієприкметники або дієприкметникові звороти. 1. Місто було обведене подвійними мурами з сімнадцятьма вежами (І. Кулаковський). 2 Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (Олександр Олесь). 3. Так воно велось по всіх хуторах розкиданих без ліку в запорозьких вольностях-степах в усіх козацьких слободах (М. Пригара). 4. Надворі був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання і гудіння бджіл (О. Донченко). 5. Степ оповитий тишею дихав пахощам (О. Копиленко). 3. Напишіть п’ять дієприкметникових словосполучень, у яких не пишеться з дієприкметниками окремо, і п’ять, у яких не пишеться разом.

§ 14. Безособові дієслівні форми на -но (-ено, -єно), -то До пасивних дієприкметників дуже близькі безособові дієслівні форми (forme impersonale verbate) на -но(-ено, -єно), -то. Порівн.: вибраний і вибрано, гарантований і гарантовано, доведений і доведено, сказаний і сказано, розкроєний і розкроєно, розбитий і розбито, прополений і прополото. Близькість таких слів зумовлена однаковими твірними основами та схожими словотвірними засобами, які використовуються для їх творення. 80

Безособові дієслівні форми творяться від основ інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів -но(-ено, -єно), -то. Наприклад: бажати – бажа-+-но, побачи-ти – побач-+-ено, викроїти – викро-+-єно, взяти – взя-+-то, кинути – кину-+-то. В п р а в а 190. Спишіть безособові дієслівні форми, виділивши дефісом твірну основу і суфікс, а поряд відтворіть неозначену форму дієслова. Зразок: бажа-но – бажати.

Бажано, виконано, відвезено, впроваджено, вражено, дібрано, доповнено, загорнуто, загублено, згаяно, зібрано, зупинено, кинуто, куплено, міряно, освячено, склеєно, розбито, прийнято. Дієслівні утворення на -но (-ено, -єно), -то – це специфічні незмінні форми дієслова, які мають значення доконаного чи недоконаного виду, перехідності та виконують роль головного члена (присудка) у безособовому реченні (у якому виконавець дії присудка не відомий). Порівн.: виорано й орано (У сусідів виорано і засіяно, а в нас ще й не орано); зібрано (кого?) школярів, перевірено (що?) спорядження (Перед походом зібрано школярів, перевірено спорядження). В п р а в а 191. Прочитайте речення, порівняйте виділені слова і з’ясуйте, які граматичні ознаки властиві кожному з них. До якого слова у реченні ви ставили від них запитання? Якими членами речення виступають виділені слова?

Палац відданий учням. Школа зведена влітку. Урок добре засвоєний. Учора відкритий відпочинковий табір.

Палац віддано учням. Школу зведено влітку. Урок добре засвоєно. Учора відкрито відпочинковий табір.

В п р а в а 192. Від дієслів усно утворіть пасивні дієприкметники та дієслівні форми на -но (-ено, -єно), -то. Випишіть дієслова, від яких неможливі такі утворення, і поясніть, чому.

Адресувати, бачити, ворогувати, гасити, горіти, доглянути, клеїти, колоти, зламати, місити, молоти, назбирати, наклеїти, освоїти, присвоїти, намалювати, впровадити. В п р а в а 193. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, відтворюйте потрібну форму дієслова. Утворення на -но (-ено, -єно), -то та пасивні дієприкметники підкресліть як відповідні члени речення.

1. Ярмо було (накласти) на шию дикому турові, (загнати), (знесилити), але (овіяти) ще степовим вітром, із (невтратити) 81

ще смаком волі, широких просторів, він стояв на ногах. 2. Лиха доля чекала втікача: його (оддавати) в рекрути, (засилати) в Сибір, (катувати), (таврувати), мов худобу, або з напів(оголити) головою, (збити), (одсилати) в кайданах назад до пана, знову в неволю, на панщину. 3. Маланка, склавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки (привезти) цегли, яке й чому (забракувати) дерево (За М. Коцюбинським). Увага! Присудком можуть виступати як дієслівні форми на -но (-ено, -єно), -то, так і пасивні дієприкметники. Безособовим дієслівним формам на -но (-ено, -єно), -то надається перевага тоді, коли у мовця виникає потреба зосередити всю увагу на результаті дії. Наприклад: Останній екзамен складено, школу закінчено (О. Донченко). Не повертаються із вирію мого дитинства журавлі. Вже не одну версту відміряно від стежки отчої землі (В. Калашник). Виражати присудок пасивним дієприкметником більш доцільно тоді, коли мовець має на меті зосередити увагу на вираженні ознаки за дією. Наприклад: Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). В п р а в а 194. Прочитайте тексти. Дайте морфологічну характеристику виділених слів і з’ясуйте, до якого стилю належить текст і чому в ньому використано саме такі дієслівні форми.

І. Підготовка до походу в гори відбувається за планом: визначено маршрут, розподілено функції між досвідченими туристами, придбано спорядження, закуплено продукти.

82

Залишалося лише узгодити час і місце збору групи. Це було складно, бо учасникам походу доводилось доїжджати з різних сіл, а транспортний зв’язок у нас налагоджено погано. В очікуванні усіх дітей прийнято рішення розбити один намет на шкільному подвір’ї. ІІ. Батько був схвильований увагою до нього усіх членів родини. Сімдесятиріччя, відзначене скромно, без особливих урочистостей, усе ж запам’яталося і дітям, і внукам. Особливо зворушеними виглядали молодші батькові сестри, які приїхали після десятилітньої вимушеної розлуки з родиною та Україною. Створений старшим онуком портрет теж був фотографований «на згадку». А на завершення свята у небо був запущений паперовий ліхтарик «на довгі світлі роки».

§ 15. Читання та аналіз тексту В п р а в а 195. Прочитайте вголос текст, перекажіть його зміст і висловте свою думку про те, що дало підставу авторові назвати байдужість найстрашнішою недугою нашого часу, а поведінку одних людей порівняти з природою орлів, а інших – із вдачею жаб.

БІЙТЕСЯ БАЙДУЖИХ! Найстрашніша недуга нашого часу – байдужість. «Не бійтеся друзів, – писав польський письменник Бруно Ясенський. – Щонайбільше – вони можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів. У гіршому випадку вони можуть убити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства». Задумайся на хвилину, читачу. Чи не «мовчав» і ти часом? Там, де треба було на весь світ кричати? Чи не втікав задля власного спокою у життєві кущики? Щоб нічого «не бачити», «не чути», «не знати»? Пригадай, читачу, чи не проходив ти мовчки, коли хтось нівечив природу твоєї землі, коли якийсь ворожий зайда чинив наругу над святинями твого народу, над його історією. Чи не відвертався убік, коли поруч знущалися з людини? Сполохані орли злітають у небо, щоб у бойовому леті опуститися кометою на тих, хто руйнує їхні гнізда. Сполохані жаби скачуть у болото, щоб тихо й спокійно пересидіти небезпеку. Задумайся, читачу, і зваж: хто ти? (За Є. Дударем). ІІ. Випишіть з тексту окремо дієслова в неозначеній формі, у способових формах і у формі дієприкметника. Доберіть синонім до іменника недуга. Знайдіть у тексті антоніми.

83

ІІІ. Знайдіть в інтернеті уривок з тексту морального змісту. Перекажіть його однокласникам. Чому саме цей уривок ви вибрали? В п р а в а 196. Ознайомтесь із текстом, складіть його план, а потім обговоріть його в класі. Виділені назви рослин, ягід і плодів перекладіть молдовською мовою.

ЛІСОВІ СКАРБИ У лісі з початку літа і до глибокої осені можна знайти дуже багато різних ягід і плодів. У травні-червні неподалік сосни червоніє запашна солодка суниця. Трохи пізніше поміж темно-зеленими листочками з’являються синюваті плоди чорниці. Дозріває в лісі дика малина, а на луках – ожина. Плоди їх дуже схожі, немов сестрички – тільки кольором відрізняються. Ожина – темно-синя, малина – червона. На кінець літа червоними бурульками вкриваються кущі барбарису. На колючих гілках дикої троянди (шипшини) полум’яніють вітамінні плоди. Наче краплини крові, виблискує серед росяних трав брусниця. Червоні китиці звисають з кущів калини, дерев горобини. Мов припорошені інеєм, синіють плоди терну. Лісовими ягодами не тільки приємно поласувати під час прогулянок. Їх збирають і сушать для компотів, з них варять варення. Усі вони багаті й на вітаміни, а деякі годяться на ліки (За В. Пархоменком). В п р а в а 197. Виберіть тему для своєї усної розповіді, продумайте можливий її зміст і складіть розгорнутий план з п’яти-шести пунктів. В п р а в а 198. І. Створіть і запишіть монолог (сім-вісім речень) придуманого вами супергероя, який пояснює, чому він оберігає дітей від ризикованої поведінки. ІІ. Продовжіть діалог (по три репліки кожного персонажа) «Сніданок ма­ми з сином (донькою)»:

– Доброго ранку, мамочко! – Доброго ранку сину! Що тобі приготувати на сніданок? – Яєчню з шинкою і склянку молока. – Молоко закінчилося. Є …

84

ДІЄПРИСЛІВНИК

§ 16. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль В п р а в а 199. Прочитайте текст, знайдіть різні форми дієслова, випишіть їх окремо і пригадайте, які значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль властиві кожній формі. Чи виявили ви мало знайоме вам слово?

Як би ми не раділи, від’їжджаючи на відпочинок у далекі краї, дуже скоро починаємо сумувати за рідним краєм. Згадуємо якісь дрібнички, якими нехтували, відчуваємо запахи, що сповнювали наш сад, подвір’я, заквітчане простими квітами… І коли спогади стають нав’язливими, просимось додому. Сказано – ностальгія.

В п р а в а 200. Перепишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени. У дієсловах визначте лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль. У чому особливість виділених слів?

1. Чіпка слухав, слухав та й голову схилив на груди, слухаючи... 2. Дід, поснідавши, молився Богу (Панас Мирний). 3. Віддавши поклін господарям, рушаємо додому. 85

Дієприслівник (gerunziul) – незмінна форма дієслова, особливий його вияв, що поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника. Дієприслівник має багато спільного з інфінітивом і способовими формами дієслів. По-перше, їх об’єднує спільне загальне значення дії. Наприклад: слухати (що робити?), слухаючи (що роблячи?) та слухав (що робив?), слухав би (що робив би?) і слухай (що роби?); послухати (що зробити?), послухавши (що зро­ бивши?). По-друге, з іншими формами дієслова (крім інфінітива) його об’єднує значення недоконаного чи доконаного виду. Наприклад: слухаючи, слухати і слухав, слухав би, слухай – недоконаний вид, а поснідавши, поснідати і поснідав, поснідав би, поснідай – доконаний вид. По-третє, дієприслівники так само, як неозначена та способові форми дієслова, мають значення перехідності чи неперехідності, тобто потребують (якщо перехідні) або не потребують (якщо неперехідні) до себе прямого (у Зн. відм.) додатка. Наприклад: слухаючи (що?) розповідь, слухати (що?) розповідь і слухав (що?) розповідь, слухав би (що?) розповідь, слухай (що?) розповідь – перехідне дієслово, а розростаючись, розростатися, розростався... – неперехідне дієслово. В п р а в а 201. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть дієприслівники, а поряд з ними – відповідні інфінітиви, з’ясуйте їх спільні ознаки.

Зразок: тримаючись – триматися: значення дії, неперех. 1. Так хочеться вести когось за руку, тримаючись за неї (В. Брюгген). 2. Відклавши літописи, розпочніть нове літочислення із чистих ваших помислів (М. Рачук). 3. Світилися вогні по хатах, посилаючи крізь туман жовті кружала (Панас Мирний). 4. Вір музиці, вірячи її творцеві (Журнал). 5. Скульптор ще довго чув їхній голосний сміх і, уявляючи, що дівчата могли сміятись з нього, навіть не ображався (Олесь Гончар). 6. Спіткнувшись, пам’ятай, об що (Народна творчість).

Дієприслівник має також деякі ознаки, спільні з при­ слівни­ком: – дієприслівник так само, як і прислівник, – незмінюване слово; 86

– окремий дієприслівник або дієприслівник разом із залежними словами, як і прислівник, виконує в реченні роль обставини. Наприклад: 1. Вдивляючись у почервонілий горизонт, ми відчували наближення буревію (Газета). 2. Слово лунає хай в ріднім краю (як?), тьму розвіваючи сіру (В. Симоненко). В п р а в а 202. Перепишіть речення, знайдіть і відповідно підкресліть підмет і присудок. З’ясуйте, до якого з головних членів речення належать окремий дієприслівник і дієприслівник із залежними від нього словами. Визначте синтаксичну роль дієприслівника та дієприслівника із залежними від нього словами.

1. Рано-рано схопилось сонце, виграючи та висвічуючи червоним світлом... (Панас Мирний). 2. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка). 3. Матері... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди (О. Сизоненко). 4. Остап зупинився, очікуючи і вдивляючись у подорожнього (М. Коцюбинський). 5. Біля самого вітряка, розгортаючи жито і синій сон над ним, виходить уся в темному жіноча постать (М. Стельмах). 6. Золотава пишна осінь лине понад краєм, тішачи врожаєм (І. Нагірняк). Дієприслівник – це незмінювана форма дієслова, яка називає додаткову дію, що вказує на час, причину, умову чи спосіб основної дії, названої присудком. Наприклад: Зайшовши до класу, учитель привітався (коли?); Задумавшись, Івась не почув (чому?) запитання; Не спитавши броду, не лізь у воду (за якої умови?); Усміхаючись, ми привіталися (як?). В п р а в а 203. Перепишіть речення, знайдіть дієприслівники, усно визначте їх морфологічні ознаки, спільні з дієсловами і прислівниками. Поставте запитання від присудка до дієприслівника чи до дієприслівника із залежними словами, підкресліть їх як член речення.

1. Летять хмарки, летять дороги, зібравши куряву під ноги (І. Драч). 2. Бігаючи вправними пальцями по клавіатурі, вона була впевнена, що на моніторі – усе без помилок (Журнал). 3. На дзвіниці коло костелу, тут же насупроти нової будови, загудів величезний дзвін, звіщаючи полудне* (І. Франко). 4. Забагато бажаючи, втратиш з того, що маєш (Народна творчість). * Полýдне – полудень, середина дня.

87

У суфіксах дієприслівників -учи(-ючи), -ачи(-ячи) та -ши, -вши завжди пишеться и: беручи, будуючи, дрижачи, знаючи, набігши, назвавши, випередивши. Постфікс -сь(-ся) з дієприслівниками завжди пишеться разом: беручись, змагаючись, кинувшись, пронісшись, торкнувшись, запізнюючись, опам’ятавшись. В п р а в а 204. Перекладіть українською мовою (усно), випишіть інфінітиви та дієприслівники, зверніть увагу на відмінність їх правопису в обох мовах. З перекладеними дієприслівниками складіть речення.

1. Întrebându – ne pe noi denumirea străzii, necunoscutul a plecat mai departe. 2. El a plecat, grăbindu-se. 3. Mi-a întins mâna, salutându-mă. В п р а в а 205. Прочитайте уривок з тексту. Знайдіть і зачитайте дієприслівникові звороти. Оцініть поведінку і висловлювання Хмелю і подумайте, що мав би йому у відповідь сказати Дуб. Чи трапляється таке серед людей?

ХМІЛЬ НА ДУБІ Довився якось Хміль аж до верхів’я Дуба і, зиркнувши на світ з такої висоти, надувшись вельми, закопилив губу та й став ректи*: – Хвала мені! Тепер я вже при чині – не те, що вившися раніше на тичині**. Тепер я на такій височині, що неможливо вже не заздрити мені… За В. Симоненком

§ 17. Правопис не з дієприслівниками В п р а в а 206. Пригадайте правила правопису не з дієсловами і, дотримуючись їх, перепишіть речення. Усно аргументуйте написане.

1. Боротися за мир треба сьогодні – (не)відкладати на колись (Газета). 2. Ніде ніщо (не)ворухнеться, (не)стрепенеться (О. Кобилянська). 3. (Не)нажну я й снопка сьогодні; (не)здужаю й руки підняти (Марко Вовчок). 4. Старому було тепер за вісімдесят, він (не)добачав, (не)дочував (В. Земляк). * Ректú – промовляти. ** Тичúна – довга палиця для підтримування рослин, які в’ються.

88

Частка не з дієприслівниками завжди пишеться окремо. Наприклад: не бажаючи, не вагаючись, не вірячи, не назвавши, не спитавшись, не здолавши, не наважуючись. Не з дієприслівниками пишеться разом лише тоді, коли дієприслівники утворені від дієслів, в яких не належить до основи. Порівн.: ненавидячи, бо ненавидіти; нехтуючи, бо нехтувати; нездужаючи, бо нездужати; неславлячи, бо неславити; недоваживши, бо недоважити; недосоливши, бо недосолити. Таблиця правопису не з дієприслівниками Пишуться окремо, якщо дієприслівник є формою дієслова без не в основі

не боронячи

боронити

не набравши не оббігши не придбавши

набрати оббігти придбати

Пишуться разом, якщо дієприслівник є формою дієслова з не в основі

ненавидячи неславлячи недочувши недоваривши

ненавидіти неславити недочути недоварити

В п р а в а 207. Перепишіть, розкривши дужки і правильно записавши не з дієприслівниками. Усно поясніть правопис не з дієприслівниками. Розкажіть, як ви розумієте зміст прислів’їв.

1. (Не)взявшись за сокиру, хати не зробиш. 2. (Не)зростивши дерево, плоду не скуштуєш. 3. (Не)ступивши першого кроку, не вирушиш у дорогу. 4. (Не)нагнувшись, гриба не знайдеш. 5. Життя, як стерниста нива, не пройдеш, ногџ (не)вколовши. 6. Давши слово – держись, а (не)давши – кріпись. В п р а в а 208. Розкрийте дужки і перепишіть дієприслівники з не, поділивши їх на дві групи: а) такі, що пишуться з не окремо; б) такі, що пишуться з не разом. Виділені дієприслівники введіть у речення.

(Не)беручи, (не)внісши, (не)довиконавши, (не)доїдаючи, (не) доказавши, (не)долюблюючи, (не)дослідивши, (не)зчувшись, (не) зважуючись, (не)питаючись, (не)покоячись, (не)стямившись, (не) сучи, (не)тямлячись, (не)вкопавши, (не)зігрівшись, (не)доганяючи, (не)довіряючи, (не)дораховуючи, (не)домірявши. В п р а в а 209. Перепишіть речення, розкривши дужки. Підкресліть дієприслівник разом із залежними від нього словами як член речення. Усно визначте граматичні ознаки дієприслівників.

1. Та й я ж цілісінький тиждень на ногах і працюю, (не)покладаючи рук (І. Карпенко-Карий). 2. Максим Беркут почував 89

себе вповні самим собою, нічого (не)забуваючи, ні з чим (не) кваплячись, але й нічим (не) спізнюючись (І. Франко). 3. Дядько Сергій, (не)вітаючись, обнишпорив очима хату й присів перед кішкою, а та, чуючи щось недобре, дременула під ліжко (За М. Стельмахом). 4. «А що ж там?» – запитав хлопчина, настороживши вуха й (не)зводячи очей з діда (За Панасом Мирним). 5. Не звірившись з картою, не вирушай у похід (Журнал).

Кадр з фільму «Захар Беркут» режисера Леоніда Осики

В п р а в а 210.Прочитайте. Доведіть усно правдивість слів автора або аргументовано заперечте йому. Використовуйте дієприслівники і дієприкметники.

Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем, щирим і гарячим, – земля найкраща все-таки у нас. В. Симоненко

§ 18. Дієприслівниковий зворот В п р а в а 211. Перепишіть речення і відповідно підкресліть головні члени. Знайдіть одиничні дієприслівники та дієприслівники із залежними словами, визначте їх синтаксичну роль і підкресліть як члени речення, надпишіть запитання, на які відповідають ці члени речення. Чи є в якомусь реченні дієприкметник?

1. Дуби гойдались і тремтіли клени, вгорнувши небо в стомлені гілки (М. Вінграновський). 2. Та, прокинувши на полу ряднину*, мати лягла й сама хоч задрімати (Панас Мирний). 3. «Ти куди хочеш іти?» – спитала його мати, майже дрижа* Ряднúна – домотканий килимок.

90

чи з турботи про нього (О. Кобилянська). 4. І, захолонувши у дивній грації, зітхають свіжістю акації, вітрами заціловані до ніг… (В. Симоненко). 5. Зупинившись на самому розі, синє небо підперши плечима, вартовими стоять на порозі із відкритими навстіж очима (Г. Грай). 6. Зодягнувши робочу спецівку, свіжий ранок вмикає мотори (Г. Грай). Дієприслівник разом із залежними від нього словами називається дієприслівниковим зворотом (construcţie ge­ runzială). У реченні дієприслівниковий зворот виступає обставиною. В п р а в а 212. Виразно вголос прочитайте речення і зверніть увагу, як виділяється дієприслівниковий зворот інтонаційно та на письмі.

1. Взявши торби, малюки ходять в небо по зірки, а набравши повні жмені, ще й напхають у кишені (В. Симоненко). 2. Незнайомий, співчутливо посміхаючись, підходить до Уляни (Ірина Вільде). 3. Марія все стояла на причалі, мовчки проводжаючи катер очима (Олесь Гончар). 4. Державна мова, функціонуючи у всіх сферах суспільного життя, є гарантією незалежності держави (Газета). 5. Усю округу чутка облетіла, що нібито Лисиця із Тхором, порадившись з вельможею Бобром, задумали корисне діло... (А. Фаріон). 6. Повіривши у власну геніальність, Шпак до співця Орфея полетів, щоб оцінив митець Шпаків той спів (Р. Болюх). У вимові дієприслівниковий зворот виділяється інтонацією, а на письмі – комами. Вживання коми при дієприслівниковому звороті залежить від місця, яке він займає в реченні: – кома ставиться після дієприслівникового звороту, якщо він стоїть на початку речення, наприклад: Ніяково озираючись, скульптор рушив за хлопцями (Олесь Гончар); Звиснувши низько над ставом, груша дарувала свої плоди рибкам (Журнал); – дієприслівниковий зворот виділяється комами з обох боків, якщо він стоїть усередині речення, наприклад: Стояли собі, позакладавши руки назад і закусивши губи, щоб не сміятись (Олесь Гончар); – кома ставиться перед дієприслівниковим зворотом, якщо він стоїть у кінці речення, наприклад: Скульптор усміхався, добродушно милуючись хлопцями (Олесь Гончар). 91

В п р а в а 213. Перепишіть речення. Знайдіть дієприслівниковий зворот, підкресліть його як член речення, поставте потрібні розділові знаки й усно поясніть їх.

1. «Треба ж іти», – схаменулась Меланія рушаючи до хати 2. Слухаючи розповідь скульптор уявив собі Меланію в різних обставинах, але ніщо вже, здається, не могло змінити його першого захопленого враження. 3. Не йшла (Меланія), а ніби випливала із золотого духмяного моря гордо випроставшись легко й ритмічно подзвонюючи у свої золоті литаври. 4. Крокуючи узбіччям дороги скульптор раз у раз підбирав на схилах глину розминав її в пальцях. 5. Сивий мох і лишайник звисали з гілок, як вовна надаючи деревам старезного вигляду (За Олесем Гончаром). Інтонаційно і пунктуаційно так само виділяються обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо вони означають час, причину та умови дії. Наприклад: 1. Накупавшись, діти поверталися додому (Газета). 2. Розгубившись, я не знав, що робити (М. Стельмах). 3. Загордившись, зазнавшись, не збережеш і тих друзів, які залишились (І. Гришин-Грищук). Увага! Не виділяються комами одиничні дієприслівники способу дії, що стоять безпосередньо після присудка. Наприклад: 1. І старий рік провів нудьгуючи, і новий рік зустрів невесело (Газета). 2. Ходив він накульгуючи, але дуже швидко (Журнал). В п р а в а 214. Перепишіть речення. Знайдіть одиничні дієприслівники і дієприслівникові звороти, підкресліть їх як члени речення та поставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктуацію при одиничних дієприслівниках.

1. Давши слово тримай його (Народна творчість). 2. Посідавши вони мовчки вивчали один одного (Олесь Гончар). 3. А він і зараз тебе зіронькою зве чи на фірмі головуючи забувся? (М. Стельмах). 4. Було чути, як на дворі по наїждженій дорозі свистіли і скрипіли від’їжджаючи сани (С. Васильченко). 5. Дівчата зачіпали Миколу жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). 6. І серце б’ється голубою чайкою згоряючи на полум’ї краси (Г. Грай). 7. Не копавши криниченьки водиці не пити (Народна творчість). В п р а в а 215. Прочитайте і поясніть розділові знаки при дієприслівниках.

1. Того вечора, відпроваджуючи мене додому, він сказав: «Завтра виїжджаю до Відня». 2. Ти повернувся поспішаючи. 92

3. Зголоднівши, я пригадав мамині обіди. 4. Працювали випереджаючи час і свої мрії. 5. Не спивши гіркого, не зазнаєш смаку меду. 6. Ходив по кімнаті, ступаючи, як кішка, щоб нікого не розбудити. 7. Не переконавшись, ні в кому не сумнівайся. 8. Нехтуючи обов’язки, втрачають відповідальність. 9. Так і піду, нічого не почувши. В п р а в а 216. Напишіть роздум (сім-вісім речень) на тему «Хто ж, якщо не я…», використавши взяті з довідки і дібрані вами дієприслівники і дієприслівникові звороти.

Д о в і д к а : замислюючись над долею Землі; дбаючи про довкілля; посадивши дерево; знаючи закони природи; мешкаючи поблизу...; замулюючи ріки; топчучи польові квіти; зігріваючи любов’ю; поспішаючи, не помітивши; вболіваючи, зупиняючи, не даючи…

§ 19. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду В п р а в а 217. Прочитайте речення, випишіть з них дієслова, згрупувавши їх за чотирма основними формами: інфінітиви, способові форми, дієприкметники, дієприслівники. Визначте спочатку спільні, а потім відмінні морфологічні ознаки кожної групи дієслів.

1. Інженер, опанувавши своє хвилювання, ніби нічого не сталося, ще раз натискує на педаль, просить асистента підняти капот автомобіля і поспостерігати, як «поводиться» щойно відремонтований мотор (Газета). 2. Милуючись собою, задивлена в гладінь озера дівчина не помітила, як надійшли хмари й почало блискати й гриміти, стрясаючи довкіллям (Журнал). Дієприслівники так само, як і їх початкові – способові форми та дієприкметники, мають значення недоконаного чи доконаного виду. Наприклад: брати – беручи, білити – білячи; вибрати – вибравши, вибілити – вибіливши. Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду Дієприслівники недоконаного виду (gerunziul imperfectiv) означають незавершену додаткову дію і творяться від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи (-ючи) та -ачи (-ячи). Наприклад: в’язати – в’яж-уть – в’яж-+-учи, лежати – леж-ать – леж+-ачи. 93

В п р а в а 218. Розгляньте таблицю творення дієприслівників недоконаного виду та сформулюйте свої висновки про використання суфіксів -учи(-ючи) та -ачи(-ячи). Творення дієприслівників недоконаного виду Інфінітив недоконаного виду (що робити?)

Основа теперішнього часу

Суфікси дієприслівників

Дієприслівники недоконаного виду (що роблячи?)

казати

каж-уть

-учи

каж- + -учи > кажучи

сяяти

ся[й-у]ть

-учи(-ючи)

сяй- + -учи > сяючи

лежати

леж-ать

-ачи

леж- + -ачи > лежачи

стояти

сто[й-а]ть

-ачи(-ячи)

стой- + -ачи > стоячи

робити

роб[л’-а]ть

-ачи(-ячи)

робл’- + -ачи > роблячи

В п р а в а 219. Від дієслів утворіть і запишіть дієприслівники недоконаного виду, з’ясуйте, від яких дієслів такі утворення неможливі і чому. Позначте дієприслівникові суфікси.

Бродити, взяти, голити, дати, добирати, заганяти, завести, заземляти, зіставити, лякати, межувати, молити. Дієприслівники доконаного виду (gerunziul perfectiv) означають закінчену додаткову дію і творяться від основ інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши та -ши. Наприклад: прагнути – прагну-ти – прагну-вши; вбігти > вбіг-ти > вбіг-+-ши. В п р а в а 220. Розгляньте таблицю творення дієприслівників доконаного виду та зробіть свої висновки про використання суфіксів -вши і -ши.

Творення дієприслівників доконаного виду Інфінітив док. виду (що зробити?)

Основа інфінітива

Суфікси дієприслівників

Дієприслівники доконаного виду (що зробивши?)

здати

зда-ти

-вши

зда- + -вши > здавши

залити

зали-ти

-вши

зали- +-вши > заливши

зачути

зачу-ти

-вши

зачу- + -вши > зачувши

зуміти

зумі-ти

-вши

зумі- + -вши > зумівши

внести

внес-ти

-ши

вніс- + -ши > внісши

спекти

спек-ти

-ши

спік- + -ши > спікши

94

У дієприслівникових суфіксах -учи(-ючи), -ачи(-ячи), -вши, -ши завжди пишеться и. Наприклад: в’янучи, дбаючи, дрижачи, дроблячи, забавивши, забагши* (забагнувши), затремтівши. В п р а в а 221. Від дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду і з’ясуйте, від яких дієслів такі утворення неможливі і чому.

Автоматизувати, бризнути, вбігти, взяти, вибрати, вигнути, внести, вносити, добути, збідніти, змолоти, зрозуміти, зрости, купувати. В п р а в а 222. І. Перепишіть речення, утворивши від дієслів, що в дужках, відповідні до змісту форми дієприслівників. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів, а також вживання розділових знаків при дієприслівникових зворотах та одиничних дієприслівниках.

1. Бійців тих два, (прийняти) муки, плече в плече, рука на руку, лежать (А. Малишко). 2. Обличчя натхненно розшарілося і, (освітитись) якимись новими думками, стало мовби тоншим, інтелектуальнішим, у ньому з’явилася сила нових несподіваних відтінків (Олесь Гончар). 3. В туман (загорнутись), далекі тополі в душі вигравають мінорну гаму (П. Тичина). 4. Усе зраділо, (стрівати) день, і день зрадів, (розцвітати), ясний, теплий, погожий (Панас Мирний). 5. Нам вічно треба небом жити, по шию (бути) в планеті! (М. Вінграновський). 6. Степ (струсити) з себе росу та (зігнати) непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим вогнем (Панас Мирний). ІІ. Використавши третє, четверте і шосте речення, створіть (усно) власну пейзажну замальовку (опис) з п’яти-шести речень. В п р а в а 223. Скориставшись відомими вам словотворчими (наприклад, префіксами, суфіксами) та формотворчими засобами, змініть вид дієприслівників і запишіть їх парами. Чи завжди це було можливо? Чи змінюється при цьому значення слова?

Гортаючи, сіявши, питаючи, зазнавши, догоджаючи, змагаючись, заспівавши, згорнувши, дбаючи, прозріваючи, віддихавшись, ріжучи, полючи, натиснувши, прийнявши, нагнівавшись, переклавши, спромігшись.

* Забáгнути (забáгнувши) – дуже чогось несподівано захотіти.

95

§ 20. Час дієприслівника В п р а в а 224. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівники і з’ясуйте, чи мають вони значення часу. Як ви це з’ясовували?

1. Любуючись Карпатами, гості все далі й далі заходять у гори (Журнал). 2. Річка, вийшовши з берегів, у двох місцях розмила залізничне полотно та завдала шкоди посівам (Газета).

Час дієприслівника залежить від його виду (доконаного чи недоконаного) та часу дієслова-присудка. У дієприслівниках недоконаного виду значення теперішнього, минулого чи майбутнього часу залежить від основного дієслова, яке виконує роль присудка. Наприклад: Читаючи книгу, роблю виписки (теперішній час). Читаючи книгу, робив виписки (минулий час). Читаючи книгу, робитиму виписки (майбутній час). Дієприслівники недоконаного виду з суфіксами -учи(-ючи), -ачи(-ячи) завжди виражають дію, одночасну з основним діє­ словом. В п р а в а 225. Перетворіть набір слів у чотири речення таким чином, щоб кожен із дієприслівників недоконаного виду виступав відповідно у значенні теперішнього, минулого і майбутнього часів. Запишіть речення, поставте потрібні розділові знаки, підкресліть дієприслівники і дієслова-присудки.

А. Беручи, до, рука, фотографія, завжди, згадувати, ви. Б. Учень, збираючи, матеріал, готувати, доповідь, на, заняття, гурток. 96

В. Часом, ідучи, до, школа, зустрічати, ваш, братик. Г. Я, чекати, ви, стоячи, на, зупинка, автобус. Дієприслівники доконаного виду можуть виступати тільки в значенні минулого і майбутнього часів. Вони завжди вказують на таку додаткову дію, яка передує основній, названій дієсловом-присудком. Наприклад: Прочитавши книгу, роблю виписки – минулий час передує теперішньому. Прочитавши книгу, робив виписки – минулий час передує іншому минулому часу. Прочитавши книгу, робитиму виписки – майбутній час передує іншому майбутньому часу. В п р а в а 226. Перетворіть набір слів у речення (їх буде вісім) так, щоб дієприслівник доконаного виду виступав у значенні минулого і майбутнього часів. Підкресліть дієприслівник і дієслово-присудок. Поясніть правопис не з дієприслівниками та написання коми при одиничних прислівниках і дієприслівникових зворотах.

1. Вибравши, подарунок, ми, зразу, ж, придбати, він. 2. Цей, гість, не, піти, не/напрацювавшись. 3. Несподівано, зустрівшись, з, брат, ми, дуже, зрадіти. 4. Не закінчивши, один, справа, не, почати, інший. В п р а в а 227. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть як члени речення дієприслівникові звороти й окремі дієприслівники та визначте вид і час дієприслівників, використавши для напису зверху такі скорочення: док. в. – доконаний вид, недок. в. – недоконаний вид, т. ч. – теперішній час, мн. ч. – минулий час, мб. ч. – майбутній час.

1. Біля самого вітряка, розгортаючи жита і синій сон над ними, виходить уся в темному жіноча постать, і співоче стрепенулася тиша (М. Стельмах). 2. В очах дівчини зблисли дві перлові сльози, і, не кажучи ані слова, вона гаряче стисла руку свого рятівника (І. Франко). 3. Може, і зараз оце вона сидить перед репродуктором, чекаючи батька з роботи, і слухає вісті з ефіру, накинувши теплу шаль на худенькі плечі (Олесь Гончар). 4. Сказавши своє, Петро, закинувши гордо голову назад, мов лев, вийшов мовчки з хати (О. Кобилянська). В п р а в а 228. Поділіться на чотири групи. Перша записує сім дієприкметників недоконаного виду, друга – стільки ж дієприкметників доконаного виду, третя група будує речення з дієприслівниками недоконаного виду, а четверта – з дієприслівниками доконаного виду. Перша і друга групи визначають значення часу дієприслівників.

97

СХЕМА РОЗБОРУ ДІЄПРИСЛІВНИКА ЯК ФОРМИ ДІЄСЛОВА Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Дієприслівник від якого дієслова. 3. Вид. 4. Перехідність–неперехідність. 5. Час. 6. Синтаксична роль. 7. Вимова. 8. Написання. Зразок усного розбору Я мало не заслаб, ждучи вас (І.Карпенко-Карий). Ждучи – дієприслівник від дієслова ждати, недоконаного виду, перехідний (ждучи вас), минулого часу (заслаб ждучи), обставина; дієприслівникові суфікси вимовляються і пишуться з и. Зразок письмового розбору Ждучи – дієприсл. від дієслова ждати, недок. виду, перехідн. (ждучи вас), мин. часу (заслаб ждучи), обстав.; дієприсл. суф. вимовляємо і пишемо з и.

В п р а в а 229. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівники та, дотримуючись схеми, зробіть їх усний і письмовий розбір.

1. Марія, загорнувшись у теплу пухнасту шаль, сидить на веранді чекаючи (Ірина Вільде). 2. Лісовик, щось воркочучи, закурює люльку, сівши на зваленому дереві (Леся Українка).

§ 21. Правильне використання дієприслівників у побудові речень В п р а в а 230. І. Перепишіть речення, підкресліть дієприслівники і з’ясуйте, чому частина з них не виділена комами.

1. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. 2. А я стою похилившись, думаю, гадаю. 3. Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче. 4. Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумуючи (З творів Т. Шевченка). ІІ. Утворіть і запишіть власні чотири речення з дієприслівниками навчаючись, прагнучи, подолавши, не засмутивши. В п р а в а 231. Пригадайте, які дикі тварини живуть у вашій місцевості та що ви знаєте про їхні повадки. Складіть невеличку (шість-сім речень) розповідь про них, використовуючи одиничні дієприслівники та дієприслівникові звороти. Пам’ятайте, що дієслово-присудок і дієприслівник виражають дію того самого підмета.

98

В п р а в а 232. Уважно розгляньте матеріал для вправи. Перетворіть кожен запис у речення з дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, замінивши один з інфінітивів на дієслово-присудок, а інший – на дієприслівник. Не забудьте, що виконавцем дії, названої присудком і дієприслівником, є той самий підмет. Підкресліть обидві дієслівні форми і поставте потрібні розділові знаки. Зразок: Читаючи, ми виписували окремі уривки в зошит.

1. (Читати) ми (виписати) окремі уривки в зошит. 2. Учні (втомитись, вирішити) опівдні зробити привал. 3. (Не/залишати) на вихідні я сьогодні (зробити) уроки за розкладом понеділка. 4. (Служити) в армії мій брат часто (писати) нам листи. 5. (Набігатись) за день діти (повечеряти) і міцно (заснути). 6. (Програвати) наша команда (не/занепасти) духом і на останніх хвилинах матчу (здобути) перемогу. 7. По дорозі до школи учні весело (гомоніти, обговорювати) святковий концерт. В п р а в а 233. Прочитайте речення і з’ясуйте причини допущених помилок. Виправте (перебудуйте) і запишіть речення без помилок. Чи збереглися у всіх виправлених реченнях дієприслівники?

1. Здавши прочитану книжку, бібліотекар запропонував мені нову. 2. Граючи баскетбол, мати покликала мене вечеряти. 3. Не вивчивши матеріалу, учителька не поставить тобі позитивну оцінку. 4. Не знаю, що там робиться, не побувавши дома. 5. Один раз читаючи параграф, можу відповісти урок на «відмінно». 6. Навчившись грати в шахи, буду взяти участь у турнірі. 7. Виконуючи домашнє завдання, до мене прийшла подруга. В п р а в а 234. Перебудуйте речення так, щоб у кожному був дієприслівниковий зворот. Зверніть увагу на співвідношення часу в присудку та дієприслівниковому звороті.

1. Ми попили джерельної води, пожвавішали і пішли бадьоріше. 2. Коли мати прийшла з роботи, вона побачила, що скрізь прибрано. 3. Під’їхав до зупинки рейсовий автобус і забрав решту пасажирів. 4. Володя мріяв стати геологом і збирав колекцію гірських порід. 5. Коли я одержував свіжий примірник журналу, то читав його сам і давав читати іншим. 6. Учні впорядкували подвір’я школи і посадили попід паркан кущі бузку. В п р а в а 235. Уважно прочитайте кожну групу речень. Подумайте, як можна використати дієприслівниковий зворот для поси-

99

лення смислового і структурного зв’язку між реченнями та для їх об’єднання в єдине складне ціле. Запишіть утворені вами речення.

1. Розтанув сніг. З берегів вийшли річки. Вода покрила низини і луки. 2. Пригріває сонце. Птахи повертаються до нас. Вони переповнюють садки, гаї, ліси своїм голосним і радісним співом. 3. Вилетіли зі своїх зимових квартир бджоли і джмелі. Вони хазяйновито облітають садки і беруться за роботу.

Ф. Захаров. Останній сніг

В п р а в а 236. Складіть і запишіть невеличку (шість–вісім речень) розповідь про свій день у школі, використовуючи різні дієслівні форми, зокрема й дієприслівники.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Дієприслівник – особлива змінна форма дієслова. Так чи ні. 2. Дієприслівник не має закінчення. Так чи ні. 3. У дієприслівника є ознаки дієслова і прислівника. Так чи ні. 4. Дієприслівники мають значення доконаного і недоконаного виду. Так чи ні. 5. Дієприслівник разом із залежним словом утворює зворот. Так чи ні. 100

6. Дієприслівник у реченні виступає обставиною. Так чи ні. ІІ рівень Тести із вибором однієї правильної відповіді 1. Правильним є твердження у рядку А дієприслівник називає додаткову дію Б дієприслівник називає ознаку предмета В дієприслівник називає ознаку іншої ознаки Г дієприслівник називає кількість предметів 2. Усі слова – дієприслівники у рядку А заснувши, переможений, бажаючи, зробивши Б лежачи, ніяковіючи, бажаний, зрозумілий В любити, зрозумівши, граючись, позеленівши Г йдучи, стрибаючи, соромлячись, написавши 3. Усі дієприслівники доконаного виду у рядку А задивляючись, запитуючи, склавши, бажаючи Б посміхаючись, малюючи, приспівуючи, танцюючи В заволодівши, сховавши, взявши, кинувшись Г опанувавши, дякуючи, маючи, усміхаючись 4. Пунктуаційну помилку допущено у реченні А Вона не звикла сидіти склавши руки. Б Усі прийшли не змовляючись. В Повідомивши про концерт учитель вийшов із класу. Г Ідучи сходами мене зустріла Тетяна Семенівна. 5. Не треба відокремлювати дієприслівниковий зворот у рядку А Не спитавши броду не лізь у воду. Б Гриць тремтячи від холоду горнувся до батька. В Не розбивши крашанки не спечеш яєчні. Г Не треба сидіти склавши руки. 6. Усі дієприслівники з не пишуться разом у рядку А не/зупиняючись, не/здужавши, не/волячи Б не/торкаючись, не/хтуючи, не/зрозумівши В не/гаючи, не/похитнувшись, не/віддячивши Г не/притомніючи, не/дочувши, не/навидячи ІІІ рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між дієприслівниками та їх характеристиками. 1 Сувої чорного диму знялися над догораючим велетнем (О. Донченко). 2 Прочитавши книгу, робив виписки.

101

3 Згубивши, не плач, а знайшовши, не радій (Народна творчість). 4 Збираючи матеріал, писатиму доповідь. А дієприслівник доконаного виду теперішнього часу Б дієприслівник доконаного виду майбутнього часу В дієприслівник доконаного виду минулого часу Г дієприслівник недоконаного виду минулого часу Ґ дієприслівник недоконаного виду майбутнього часу 2. Установіть відповідність між словом і суфіксом. 1 розгорта… А -вши 2 вийшо… Б -ючи 3 каж… В -учи 4 робл… Г -ачи Ґ -ячи 3. Установіть відповідність між словом і частиною мови. 1 читаю А іменник Б прикметник 2 прочитаний 3 читаючи В дієслово 4 читач Г дієприкметник Ґ дієприслівник ІV рівень Тести відкритого типу 1. Від слів утворіть дієприслівники, вкажіть у них суфікси, визначте вид. Казати, закінчити, скласти, писати, бити, діяти, збудувати, виїхати. 2. Перепишіть речення, розставте правильно розділові знаки. Підкресліть дієприслівники або дієприслівникові звороти. Над горами ліловими над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому випромінюючи маленькі сонця розсипаючи спектри на лапатім листі дубів Вони мерехтіли там часом одривалися нечутно і летіли вниз блискаючи межи стовбурами і прошиваючи синій холод глибоких сутінків (Іван Багряний). 3. Відредагуйте речення. 1. Даруючи квіти подрузі, йому було приємно. 2. Відчиняючи вікно, видно ряд квітучих вишень.3. Блукаючи лісом, нами було зібрано два кошики суниці. 4.Заходячи в кімнату, сестра сиділа й пила чай. 5. Слухаючи тебе, з’явилося бажання більше не зустрічатися.

102

§ 22. Публіцистичний стиль Публіцистичний стиль – один із функціональних стилів мови, що використовується у сфері масової інформації – у мові преси, радіо й телебачення. Характеризується емоційним забарвленням, піднесеністю мови та ознаками вольової оцінності. Йому притаманні доступний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприйняття повідомлень, стислість і зрозумілість інформації. Такі тексти призначені для емоційного впливу на читача, слухача, глядача. Тексти цього стилю мають писемну й усну форми. Стосуючись конкретної інформації, наукових фактів, публі­цистичний стиль не уникає термінів, книжних словоспо­ лучень, іншомовних слів, які часто виконують крім інфор­ маційно-пізнавальної також емоційно-експресивну функцію (За енциклопедією «Українська мова», С. Єрмоленко). В п р а в а 237. Прочитайте тексти і вкажіть мовні засоби, які свідчать, що це – публіцистичні тексти.

І. Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження. ІІ.

ЦВІТУТЬ ПРИМУЛИ І ПІДСНІЖНИКИ Ці перші такі довгождані квіти весни вже рясно зацвіли на пригірках багатьох лісництв України. Ще ніби рано, ще наче не пора, а вони, ніби зумисне випереджаючи час, уже тішать своєю ніжною красою око, а природа спонукає бути небайдужим до такого торжества дива. Чому так рано зацвіли ці квіти? Можливо, через те, що в першій половині зими її, власне, і не було. Тому відбулися певні процеси у вегетації рослин, які 103

пришвидшили їх подальший розвиток. Та це не так уже й важливо. Головне, що весна-краснћ, випереджаючи час, повноправно вістує* про свій прихід. Покваптеся й собі стати свідком цього величного дійства. ІІІ. СТАЛА ЧЕМПІОНКОЮ УКРАЇНИ Чернівецька дзюдоїстка Христина Ярчук стала чемпіонкою України у ваговій категорії 48 кг. Її тренує в ФСТ (Федерації спортивних товариств) «Україна» Валерій Меленко. У Луцьку на чемпіонаті України для спортсменів віком до 18 років Христина провела чотири сутички й у всіх перемогла. Там змагалося 440 учасників, у тому числі 10 буковинців. Цей чемпіонат був відбірковим до чемпіонатів Європи і світу. В п р а в а 238. Випишіть з газети або електронних засобів текст з інформацією про: 1) культурно-мистецьку подію у вашому чи іншому місті; 2) про міждержавну зустріч на вищому рівні. Вкажіть, які мовні засоби виконують інформаційну функцію, а які – емоційно-експресивну. В п р а в а 239. Випишіть з тексту будь-якого засобу масової інформації п’ять речень з іншомовними словами (підкресліть прямою лінією) і п’ять речень з емоційно-експресивними словами (підкресліть хвилястою лінією). В п р а в а 240. Доберіть так звані газетні означення до слів успіхи, результати, домовленість, значення, резонанс і запишіть ці словосполучення (наприклад: перемога – важлива, очікувана, передбачувана, несподівана…). Зачитайте свої добірки в класі і визначте переможця у виконанні цього пошукового завдання. В п р а в а 241. Візьміть інтерв’ю у свого однокласника, який має цікаве і для вас хобі, запишіть його (п’ять запитань і п’ять відповідей).

§ 23. Роздум дискусійного характеру Дискусія – це спір, у якому народжується істина. Вона може мати форму діалога або полілога, тобто в ній можуть брати участь двоє або більше людей. Етикетні норми ведення дискусії: 1) уміти слухати опонента; 2) не перебивати його; 3) не підвищувати голос; 4) не вживати різких слів; 5) програвши, не ображатися та ін. * Вістýє (вістувáти) – сповіщає, повідомляє.

104

В п р а в а 242. Ознайомтеся з рекомендаціями М. Рощина і письмово сформулюйте – вичерпно, аргументовано – свою згоду чи незгоду з автором.

Спробуй не наступати, а поступатися. Не захопити, а віддати. Не кулак показати, а подати руку. Не сховати, а поділитися. Не кричати, а вислухати. Не розірвати, а склеїти. Спробуй – і ти побачиш, як цікаво виходитиме. В п р а в а 243. Висловте свою думку з приводу такого явища, як трудова еміграція. Зокрема, з’ясуйте, що набуває і що втрачає сім’я, у якій мати працює за кордоном. Що може зупинити це явище? Які його негативні впливи на виховання деяких дітей? В п р а в а 244. Поміркуйте, чому в наш час у світі є багато безхатьків і що може зробити суспільство, щоб їх ставало менше. Використовуйте такі стереотипні конструкції: на мій погляд..., я вважаю..., не можу погодитись..., а чи не варто..., це неприйнятне..., я погоджуюсь... і подібні. В п р а в а 245. Обміняйтеся думками з приводу того, як належить користуватися сучасними ґаджетами у навчальному процесі, у пошуковій роботі, у години дозвілля тощо. Чи шкодить це розвиткові власних творчих можливостей або ж здоров’ю?

105

IV. ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ § 24. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль прислівника В п р а в а 246. Пригадайте, що ви знаєте про прислівник (аdverbul) з уроків молдовської мови. В п р а в а 247. Прочитайте речення, випишіть словосполучення, до складу яких входять виділені слова. Поставивши запитання, визначте в цих слово­ сполученнях головне і залежне слова. Якою частиною мови є ці виділені слова?

1. Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість стала набагато краща, ніж на рівнині (Олесь Гончар). 2. Коли втомлюсь і вільно спочиваю, до мене в гості завітає хтось, спішу назустріч, двері відчиняю і – наче жду, і наче жду когось (Г. Чубач). 3. Марічка якось дивно усміхнулась (Ірина Вільде). 4. Коли моя білява донька виросте, я буду надто старий (Олесь Досвітній). 5. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Л. Первомайський). Прислівником (аdverbul) називається незмінна повнознач­ на частина мови, яка вказує на: 1) ознаку дії чи стану, 2) ознаку іншої ознаки та 3) ознаку предмета. У реченні виступає обставиною або присудком, рідше – означенням. Прислівники, що вказують на ознаку дії, поєднуються з інфінітивом, способовими формами дієслова та дієприслівниками. Наприклад: 1. Дід любив ходити розгонисто. 2. Я оцінюватиму змагання об’єктивно. Прислівники, які вказують на ознаку іншої ознаки, поєднуються з прикметниками, дієприкметниками та іншими прислівниками. Наприклад: 1. Село набуло справді міського вигляду. 2. Одноголосно прийняте вчора рішення сьогодні вже виконане. 3. Неймовірно радісно було побачитись через десять років. 106

Невелика група прислівників може вказувати на ознаку предмета і поєднуватися з іменниками. Наприклад: 1. Читання (яке?) лежачи псує зір. 2. Біг (який?) наввипередки йому подобався з дитинства. В п р а в а 248. Спишіть словосполучення, підкресліть прислівники та визначте: а) головними чи залежними словами вони виступають; б) зі словами яких частин мови поєднуються; в) які ознаки позначають. З трьома словосполученнями усно складіть речення.

Абсолютно спокійний, надзвичайно гарний, здивовано оглядаючи, завжди несподіваний, важко хворіти, спокійно спати, щиро усміхатися, кава по-турецьки, рух уперед, досить активний, сумлінно працюючи, виставити напоказ, зробити по-своєму. Прислівникові властива одна морфологічна ознака – незмінність. Типова граматична роль прислівника – обставина, рідше – присудок, а ще рідше – неузгоджене означення. Деякі прислівники, зокрема, треба, можна, необхідно, нема, прикро, соромно, жаль, пора, сором у безособових реченнях виступають присудками, тому їх ще називають присудковими. Наприклад: 1. Матері кожної дитини жаль (Народна творчість). 2. Сором сліз, що ллються од безсилля (Леся Українка). В п р а в а 249. Знайдіть у реченнях прислівники, випишіть їх разом з головними чи залежними словами. У кожному із словосполучень поставте запитання, яке вказувало б на смисловий зв’язок прислівника з пояснюваним словом. Усно визначте їх синтаксичну роль у реченні.

Зразок: пахнуть (як?) – ніжно. 1. Фіалки пахнуть ніжно. 2. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм життям (М. Рильський). 3. Високо вгорі пролітає ескадрилья літаків (Ю. Яновський). 4. Завтра знову мене чекає подорож... (Ірина Вільде). 5. Тож свідок мовив трохи не до діла. Тут треба чітко провести межу (Л. Костенко). 6. Шкода нездійснених мрій (Ю. Збанацький). 7. Зблизька ворота рідним димом пахнуть (М. Рачук). 8. Хтось працює на вічність. а хтось просто вічно працює (В. Брюгген). 9. Не хилячись, я чесно йду життям (В. Бухало).

107

§ 25. Розряди прислівників за значенням Прислівники вказують на спосіб дії, міру і ступінь, місце, час, причину і мету дії. Ці групи за значенням називають розрядами. Найчастіше вони виконують у реченні роль обставини. В п р а в а 250. Перепишіть речення, підкресліть прислівники як члени речення й усно визначте, на які запитання вони відповідають.

1. Не треба ховати красу десь глибоко-глибоко у картині (М. Вінграновський). 2. Я й сьогодні з особливим хвилюванням навідуюсь сюди (Б. Антоненко-Давидович). 3. Росинка щодуху мчала навпростець (В. Врублевська). 4. А від Тетянки гриби чомусь ховаються (В. Чухліб). 5. І вчора, і сьогодні надворі холодно і сиро (І. Цюпа). 6. Намагайся говорити коротко, щоб розум слухняний відразу ж зрозумів слова (Горацій). 7. І було тепер зовсім не лячно, а легко і радісно (В. Врублевська). В п р а в а 251. Розгляньте схему групування за значенням прислівників, які виконують у реченні роль обставини, усно доповніть кожну групу двома-трьома своїми прикладами.

Прислівники способу дії Прислівники міри і ступеня Як? Так, добре, зручно, зрозу- Скільки? Багато, дуже, мало, міло чимало, двічі Яким способом? Верхи, гуртом, Наскільки? Надвоє, натроє пішки, поодинці, по-сусідськи Якою мірою? Удвічі, втричі Прислівники місця Прислівники причини Де? Всюди, внизу, там Чому? Тому, зопалу Куди? Догори, додолу, сюди Через що? З якої причини? Звідки? Звідси, звідти, здалеку Спересердя, зозла Прислівники часу Коли? Вчора, давно, завжди Відколи? Віддавна, здавна Доки? Довіку, досі, доти

Прислівники мети Навіщо? Нащо, навіщо Для чого? З якою метою? Навмисне, наперекір

В п р а в а 252. Перепишіть речення, підкресліть прислівники як члени речення, надпишіть скорочено їх значення: сп (способу дії); мст (міри і ступеня); мц (місця); пр (причини); мт (мети). Речень з якими прислівниками ви у вправі не виявили? Складіть їх самостійно.

1. Жодну з ролей людині не зіграти переконливо без віри (Ю. Іллєнко). 2. А суть всього – у слові тім однім, що тільки 108

правду нам являє зримо (В. Колодій). 3. Учитись важко, але навчати ще важче (Журнал). 4. Зривається буря від краю до краю, бурхочуть навколо вали (П. Грабовський). 5. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше (Є. Гуцало). 6. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). 7. Дуби ростуть поволі, неквапливо (М. Рильський). В п р а в а 253. Утворіть із прислівниками два типи словосполучень: а) в яких прислівник буде залежним словом; б) в яких прислівник буде головним словом. Поміркуйте, яким членом речення може бути прислівник, якщо кожне зі словосполучень ввести в речення. Чи з усіма прислівниками вдалося виконати завдання? Чому? Зразок: живу близько – мені близько; сказав тривожно – тривожно нам.

Близько, боляче, верхи, весело, вчора, гаряче, далеко, дома, дорого, дуже, згарячу, інколи, корисно, легко, мило, по-доброму, позавчора.

В. Литвиненко. Одеса. Воронцовський провулок

109

В п р а в а 254. «Перенесіть» таблицю у зошит і заповніть її праву колонку. Усно сформулюйте висновок про походження слів правої колонки. Як називаємо пари слів у лівій колонці? Який?

Як?

Гарний – поганий Високий – низький Холодний – теплий Широкий – вузький Швидкий – повільний Радісний – похмурий Веселий – сумний Добрий – злий В п р а в а 255. Напишіть твір-роздум на тему «У розмові головне не говорити, а слухати». Використайте п’ять прислівників різних за значенням розрядів.

§ 26. Ступені порівняння прислівників В п р а в а 256. Пригадайте, які частини мови мають форми ступенів порівняння і чому. Які ступені порівняння ви знаєте? Як вони творяться? Прочитайте речення, знайдіть слова, що мають ступені порівняння, і з’ясуйте, до якої частини мови вони належать.

1. На отчий край наш з Божих віч сльоза найперша впала (В. Колодій). 2. І чим сильніше гойдатиме нас море, тим менше нас гойдатиме життя (М. Вінграновський). 3. Сам знаю, що у вас там на півдні фрукти далеко смачніші є. Є, є у вас там і мусять бути кращі, ніж оці (Олесь Гончар). 4. Його голос все більше і більше стає притишеним (Ірина Вільде). 5. Я поборю найтяжчі перешкоди (Леся Українка). 6. Чим вищі мурашники восени, тим суворішою буде зима (Народні прикмети). 7. Той вершник зветься Іскрою Іваном, йому сьогодні важче, ніж кому (Л. Костенко). Прислівники на -о, -е, що мають спільні корені з якісними прикметниками, утворюють вищий і найвищий ступені порівняння. Наприклад: молодо – молодше – наймолодше, гаряче – гарячіше – найгарячіше, добре – краще (ліпше) – найкраще (найліпше), розумно – розумніше – найрозумніше. В п р а в а 257. Прочитайте речення, знайдіть у них прислівники і випишіть їх, поділивши на дві групи: до першої впишіть ті, від яких творяться ступені порівняння, а до другої – усі інші. Поясніть, коли

110

утворення вищого чи найвищого ступеня порівняння можливе, а коли ні.

1. Допоки ми народом є, то доти наш дух міцний, мов пам’яті граніт (В. Колодій). 2. Я не вертав, я йшов собі помалу, бо щось так владно кликало мене... (В. Симоненко). 3. Йому йшло тепер усе наперекір... (О. Кобилянська). 4. Читачу, чи не буває тобі нудно часом? Тоді розгорни сторінку поеми життя і пошукай той розділ, де змальована людина, схожа на тебе... (Ірина Вільде). 5. Я буду там, де працьовиті руки не знають втоми (Журнал). 6. Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві криниць (Л. Костенко). 7. Лихо так зненацька підкралось і так несподівано впало, що ніхто не наважився думати, чим запобігти (М. Коцюбинський). 8. Довкола пахло свіжістю землі (С. Будний). 9. Вже вночі пізненько вони прийшли додому (І. Нечуй-Левицький). 10. Як важко перші кроки йти! (А. Малишко). Форма вищого ступеня твориться від прислівників на -о, -е за допомогою суфіксів -ше, -іше. При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ше кінцеві -ко, -еко, -око у прислівнику зникають. Наприклад: рідко – рідше, далеко – дальше, широко – ширше; струнко – стрункіше; рішуче – рішучіше, світло – світліше. Інколи вищий ступінь прислівників, що походять з відповідних прикметників, твориться від іншої основи. Наприклад: багато – більше, гарно – краще, мало – менше, погано – гірше. Складена форма вищого ступеня твориться також додаванням до звичайної форми прислівника допоміжних слів більш або менш. Наприклад: більш вдало, менш виправдано. В п р а в а 258. Перепишіть речення, розкривши дужки і записавши прислівники у формі вищого ступеня. Укажіть окремо прислівники, які не творять ступенів порівняння, і поміркуйте, чому.

1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все (багато і багато) (А. Шиян). 2. У залі робиться (гаряче). Хтось (навстіж) відчинив вікно у сад (Ірина Вільде). 3. Природа часто буває (мудра) за людину (Народна творчість). 4. Як (трохи мало) будете дбати про багатство, а (багато) про здоров’я, то дочекаєтесь (М. Стельмах). 5. Прошу лише (обережно), бо перстень цей вам не пам’ятка якась, а майно (Ірина Вільде). 6. Вони гомоніли 111

все (тихо і тихо), із їх гомону виникала пісня (Леся Українка). 7. (Швидко і швидко) котилися хвилі, розливалися (широ­ко) і помалу заспокою­валися (Леся Укра­їнка). 8. Ну, от і все. Одплачеться приро­да. Їй стане (легко) певне. Як мені (Л. Костенко). Увага! Сполучення слів значно, (на)багато, куди, ще, трохи та прислівників у формі вищого ступеня типу значно вище, (на)багато зручніше, куди голосніше, ще глибше, трохи міцніше окремого ступеня не творять, а тільки підсилюють вищий ступінь. Наприклад: 1. Один розум добре, а два ще краще (Народна творчість). 2. Щоб отримати нагороду, треба було стрибнути набагато вище (Газета). В п р а в а 259. І. Від прислівників утворіть просту і складену форми вищого ступеня. Зверніть особливу увагу на фонетичні зміни в основах прислівників близько, вузько, низько та важко, тяжко, дорого, високо при додаванні до них суфікса -ше.

Охайно, багато, близько, важко, високо, вузько, гарно, гучно, дешево, дорого, дрібно, звично, коротко, лагідно, наївно, обережно, пізно, полохливо, скоро, суворо, важко, урочисто, чисто. ІІ. Напишіть роздум (шість-сім речень) про те, як можна по­ збутися лінощів. Використайте прислівники: безсумнівно, бажано, незручно, впевненіше, вчасно або інші.

Найвищий ступінь порівняння прислівників твориться додаванням до форми вищого ступеня префікса най-, а також слів більш, найбільш, менш, найменш до звичайної форми прислівника. Порівн.: охайно – найохайніше; більше – найбільше; більш стримано – найбільш стримано; менш доступно – найменш доступно. В п р а в а 260. Від прислівників утворіть вищий і найвищий ступені порівняння усіма можливими способами. Знайдіть прислівники, від яких ступені порівняння не творяться. Чому? Пригадайте, від яких якісних прикметників не творяться ступені порівняння.

1. Актуально, безнадійно, височенько, голосно, запізно, зеленяво, кривобоко, ласкаво, легально, масно. 2. Палко, сліпо, предобре, прилюдно, старанно, успішно, яскраво, холодно. 112

Додавання до найвищого ступеня префіксів як-, що- не творить нового ступеня, а лише підкреслює і підсилює найвищу міру вияву ознаки. Наприклад: 1. Необхідно якнайдетальніше продумати маршрут подорожі (Газета). 2. Для нас тепер щонайважливіше – вибороти першість за успішністю, щоб поїхати до Канева (Газета). В п р а в а 261. З’ясуйте (усно) значення прислівників (яка міра якої ознаки?). Особливість значень слів виділених пар покажіть з допомогою створених з ними речень.

Найменше і щонайменше, найбільше і щонайбільше, найдоступніше і щонайдоступніше, найповніше і якнайповніше, найточніше і якнайточніше, найуважніше і якнайуважніше. В п р а в а 262. Від прислівників в усіх формах найвищого ступеня утворіть за допомогою префіксів що-, як- прислівники найвищого ступеня зі значенням підсилення найвищої міри ознаки. Зразок: найакуратніше, щонайакуратніше, якнайакуратніше; щонайбільш акуратно, якнайбільш акуратно; щонайменш акуратно, якнайменш акуратно.

Вільно, гарно, гостинно, змістовно, лаконічно, мало. В п р а в а 263. Поясніть, як ви розумієте слова «Для орла що гори, що степ, рівногорді і рівновисокі» (М. Рачук), якщо їх стосувати до людини. Використайте у відповіді два-три прислівники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння. В п р а в а 264. Розгляньте репродукцію і поясніть, що знаходиться вище, що – найвище, що – близько, що – далеко, що – найдалі.

І. Донченко. Далеко в горах

113

§ 27. Способи творення прислівників Прислівники так само, як і інші частини мови, творяться префіксальним (ні- + -коли > ніколи), суфіксальним (мудрий – мудр- + -о > мудро), префіксально-суфіксальним (людський – по- + -людськ- + -и > по-людськи) та іншими способами. Для творення прислівників від якісних прикметників використовуються суфікси -о, -е. Поодинокі прислівники мають суфікс -ки (творяться від дієслівних основ) та суфікс -чі (від числівникових основ). В п р а в а 265. Утворіть прислівники від слів веселий, чистий, гарячий, мовчати, людський, два, три.

В українській мові до давніх прислівників де, як, коли, куди, туди, там, тут, доки, досі, доти, звідки, звідси, звідти, тоді, іноді, всюди, так-сяк додаються префікси аби-, де-, ні-, ані- та будь-, казна-, хтозна- і за їх допомогою творяться нові прислівники. В п р а в а 266. Розгляньте таблицю префіксального творення прислівників, запам’ятайте їх правопис та усно або письмово доповніть їх своїми прикладами. Прислівниковий префікс

абиденіанівідзанепозапребудьказнахтознаневідь-

Написання прислівника

Приклади прислівників

разом

абџде, абџяк, абџколи … дќколи, дќкуди, дќяк … нідќ і нѕде, нікњли і нѕколи … анідќ, аніљк, анітрњхи … відкњли, віднџні, відтепќр … заблџзько, задњвго, замћло … недћвно, недњбре … позавчњра, позћторік … предњбре, прегћрно, премџло … через дефіс бўдь-де, бўдь-колџ, бўдь-як … кћзна-де, кћзна-колè, кћзна-як … хтњзна-де, хтњзна-колè, хтњзна-кудџ … нќвідь-як, нќвідь-де, нќвідь-колџ …

В п р а в а 267. Перепишіть речення, знайдіть прислівники, з’ясуйте їх значення (розряд), підкресліть їх як члени речення і визначте спосіб творення.

1. Ніщо ніколи не минає марно (Б. Олійник). 2. Він гляне скупо і суворо: ні, буду вже, як є (А. Малишко). 3. Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся (М. Коцюбинський). 4. Він ночував в чужому домі, він двічі ранений (А. Малишко). 5. Про114

сти мені, недільний мій Хрещатик, що сівши сидьма ці котли топлю в оглухлій кочегарні (В. Стус). 6. Мир пануватиме вічно, якщо людство зберігатиме його (Газета). 7. Кінь гордо труснув головою і рушив за господарем (Журнал). Невелика група прислівників твориться від прислівникових основ за допомогою постфіксів -сь, -небудь, -будь, - то, -от, -таки. Постфікс -сь з прислівниками пишеться разом. Усі інші постфікси пишуться через дефіс. Найчастіше вживаються прислівники з постфіксами -небудь, -то, -таки. В п р а в а 268. Закінчіть складати і перепишіть у зошит таблицю правопису прислівників, утворених постфіксальним способом, використовуючи запропоновані слова. Твірне слово

де, звідки, коли коли, куди де, коли, як звідкись, коли, так там, тут, як так, як

Постфікс як словотворчий засіб

Як пишеться

Ваш приклад

-сь -будь -небудь -то -таки -от

Префіксально-суфіксальні прислівники типу по-болгарськи, по-весняному, по-доброму, по-нашому, по-своєму завжди пишуться через дефіс. Через дефіс пишуться і прислівники по-перше, по-друге та інші, утворені за допомогою префікса по- та суфікса -е від основ порядкових числівників. Прислівники типу вперше, вдруге ... і вдвох, утрьох, а також взимку, віддавна, зблизька та багато інших, в яких можна виділити префікси і суфікси, пишуться разом. В п р а в а 269. Прочитайте словосполучення із залежними прислівниками, запишіть їх за правилами правопису, усно поясніть написання. З двома-трьома словосполученнями складіть речення. Правильно наголошуйте слова!

Бажано в/літку, відвідав у/перше, відомий з/давна, відпочити по/людськи, зроби по/моєму, коли/сь задумувався, літають у/двох, ні/коли не був, ні/коли читати, ознайомитись коли/небудь, пропав без/вісти, там/таки й відпочивали. В українській мові немало складних прислівників, які утворились внаслідок сполучення в одне двох або більше слів. Наприклад: босόніж, воднόчас, голірýч, сьогόдні, торíк, щорáз. 115

Складні прислівники пишуться через дефіс: а) якщо в них повторюється слово або його основа: багато-багато, далеко-далеко, давним-давно, мало-помалу, з діда-прадіда; б) якщо поєднуються синонімічні слова: любо-мило, зроду-віку, тишком-нишком, без кінця-краю; в) якщо поєднуються антонімічні пари: більш-менш, туди-сюди, сяк-так, видимо-невидимо. Увага! Якщо повторювані частини первісного прислівника поєднані службовим словом, то воно з обох боків виділяється дефісом: де-не-де, коли-не-коли. В п р а в а 270. Створіть свій початок казки (10–12 речень), використавши прислівники з діда-прадіда, видимо-невидимо, там-сям та ін. В п р а в а 271. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, запишіть прислівники за правилами правопису. Підкресліть усі прислівники як члени речення.

1. А ми зробимо (по/людськи) (М.Стельмах). 2. Черних здивовано знизав плечима, а Наталка (не/приязно/осудливо) стрельнула очима на Сергія (І. Стаднюк). 3. А, нехай буде (по/ вашому) (І. Карпенко-Карий). 4. Все (ні/коли). То в них і повелося: (сього/дні) ситий, бо учора їв (Л. Костенко). 5. То люди, як образ: інакше представляються (з/далека), інакше (з/близька) (Ірина Вільде). 6. «І женця молодого з собою взяли?» – вдова дивиться на мене й (добряче/добряче) усміхається (М. Стельмах). В п р а в а 272. Ознайомтесь із прислівниками та фразеологічними сполученнями, з’ясуйте їх значення і введіть у речення. Поясніть походження (спосіб творення) виділених слів.

1. Заздалегідь, мимохідь, мимохіть, самохіть, силоміць. 2. За тридев’ять земель; часом з квасом, а порою з водою; де чорти добраніч кажуть; за царя Тимка.

§ 28. Правопис не і ні з прислівниками В п р а в а 273. Визначте будову прислівників, а потім складіть і запишіть з ними невеличку розповідь про зимовий краєвид вашої місцевості.

Добре, замало, недавно, нідќ, прекрасно, коли-не-коли, колись, густо-густо, тут-таки. В українських словах не може бути і префіксом, і часткою. Префікс не- творить прислівники з новим лексичним значенням. Наприклад: не- + -багато > небагато (мало), не- +-далеко > недалеко (близько), не- + -приязно > неприязно (сердито). 116

Не з прислівниками пишеться разом, якщо: а) прислівник з не- можна замінити іншим близьким за значенням прислівником без не-, наприклад: неважко (легко), невесело (сумно), недорого (дешево); б) прислівник без не не вживається, наприклад: невпинно, невтомно, незабаром. Не з прислівниками пишеться окремо: а) якщо в реченні є протиставлення, виражене антонімом зі сполучником а: не весело, а сумно; не солодко, а гірко; не коректно, а грубо; б) якщо не вжито з присудковими прислівниками можна, потрібно, конче: не можна (терпіти), не треба (заважати); в) якщо не стоїть при підсилювальних прислівниках: не дуже, не зовсім, не цілком, не остаточно; г) якщо не стосується прислівника, який пишеться через дефіс: не по-людськи, не по-нашому. В п р а в а 274. Перепишіть речення, знайдіть прислівники і підкресліть їх як члени речення. Усно поясніть правопис прислівників з не разом.

1. І я нерідко бачив на телестудії сльози на очах ведучої (В. Колодій). 2. Рибалки посідали кружком недалеко від багаття і почали балакати (Панас Мирний). 3. Усе здавалося таким, ніби сталося зовсім недавно (І. Нечуй-Левицький). 4. Буруни йшли невпинно, підбираючи під себе зворотні хвилі (М. Коцюбинський). 5. «Дядьку, а це правда, що ви знайшли перо жар-птиці?» – неждано випалив я (М. Стельмах). 6. Незабаром наша школа стане гімназією (Газета). 7. Отак розмовляючи, Лукерія Семенівна хоч сердилася, та серцем відчувала, що Славко сьогодні має неодмінно прийти (А. Чайковський). В п р а в а 275. Розкрийте дужки, перепишіть речення і поясніть написання не з прислівниками.

1. Полковник простежує, як він (не)швидко зникає за деревами та степовими пагорбами (В. Колодій). 2. Марта вислухала все, але (не)зразу відповіла (Ірина Вільде). 3. На його правій скроні (не)добре темнів рубець (Д. Бедзик). 4. (Не)суворо на серці, (не) гнівно, а за тебе тривожуся я (А. Малишко). 5. О, (не)даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (В. Сосюра). 6. (Не)зручно так, (не)затишно, (не)втішно перебиратись у незнане все (В. Стус). 7. Поезія мчить раптом і (не) ждано, (не)відомо, (не)мислимо, (не)знано (В. Колодій). 117

В п р а в а 276. Складіть і запишіть по два речення з прислівниками можна, різко, використовуючи при них не як заперечну частку і як префікс. В п р а в а 277. І. Складіть і запишіть речення, в яких були б прислівники із префіксом не- та із заперечною часткою не.

1) Невисоко – не високо, негарно – не гарно. 2) Недалеко – не далеко, недорого – не дорого; невисоко – не високо, недобре – не добре. ІІ. Поясніть, що означають ці знаки.

В п р а в а 278. Випишіть у стовпчик ті прислівники, які можна поєднати з не- у значенні префікса, через тире подайте їх антоніми. З іншими прислівниками побудуйте речення із заперечною часткою не при цих прислівниках. Поясніть правопис прислівників з не. Зразок: недобре – зле.

Бадьоро, весело, високо, ганебно, гарно, грізно, грубо, дбайливо, делікатно, дешево, дорого, гаряче, збуджено, коротко, мало, пізно, розкішно, скромно. Префікс ні- в прислівниках завжди пишеться разом. Наприклад: ніде, нізащо, нізвідки, нікуди, ніяк, ніскільки, ніколи. У фразеологічних зворотах ні може підсилювати значення заперечення, наприклад: ні жарко ні холодно, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні тут ні там, ні зле ні добре. Кома в таких зворотах не ставиться.

§ 29. Правопис н і нн у прислівниках В п р а в а 279. Пригадайте, від яких частин мови та якими способами творяться прислівники. До кожного з поданих прислівників наведіть коренево споріднене слово, від якого утворений прислівник. Виділіть твірну основу і словотвірний засіб, назвіть частину мови, від основи якої утворився прислівник. Зразок: по- + -болгарськ- + -и – болгарський, прикм.

По-болгарськи, вдруге, гаряче, двічі, зелено, колись, вдруге, по-материнськи, по-нашому, по-третє, прямо, сумлінно, тричі, утрьох. 118

Прислівники, утворені від основ прикметників і дієприкметників за допомогою суфіксів -о, -е, зберігають правопис цих прикметників і дієприкметників. Наприклад: стомлено, заворожено, сторожко, своєрідно, боязко, скуто. У прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметників з однією буквою н в основі, пишемо одне н. Наприклад: гарно, бо гарний; надійно, бо надійний; моторошно, бо моторошний; впевнено, бо впевнений; потривожено, бо потривожений. У прислівниках, утворених від прикметників з двома н в основі, також пишемо нн. Наприклад: бездоганно, бо бездоганний; сонно, бо сонний; невпізнанно, бо невпізнанний; невблаганно, бо невблаганний. Увага! Два н пишеться у кількох прислівниках з іншими суфіксами: зрання, попідвіконню, попідтинню, спросоння, навмання. В п р а в а 280. І. Від поданих слів утворіть за допомогою суфікса -о прислівники. Усно поясніть їх правопис.

Бажаний, безупинний, височезний, височенний, гарний, матеріальний, нескінченний, нежданий, нерівномірний, нудний, неголодний, шалений, невимовний, несказанний, сонний, туманний, уважний, нездійсненний.

І. Донченко. Туманний ранок

119

ІІ. Поділіться з однокласниками своєю мрією побувати біля великого водоспаду, використовуючи прислівники: несказанно, несподівано, тривожно, відважно, гордо, небезпечно і т. ін. В п р а в а 281. Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис н і нн у прислівниках. Визначте (усно), від яких частин мови утворені прислівники.

1. Грізно і голосно застерігав водоспад туристів (Газета). 2. Нарешті з’явився шанс докорін..о змінити український футбол (Газета). 3.Наша упряжка нестримн..о мчала до води, до незамерзлого місця (О. Бойченко). 4. Осіннє лагідне сонце востан..є пригрівало старі липи (О. Донченко). 5. Треба хороші справи робити не на замовлення, а щоден..о, все життя (О. Дон­ ченко). 6. З байраків повільн..о, але невблаган..о, наступає темрява, прохолодна й густа, як передранішня ніч (М. Чабанівський). 7. Поволі, але невпин..о підіймалася вгору світла завіса ранку (П. Колесник). 8. Море було тихе, безмежне і несказан..о красиве (Ю. Збанацький). 9. Граймо бездоган..о, без слів, без фальші – музику богів (П. Гай-Нижник). В п р а в а 282. Запишіть прислівники, вставивши відповідно н чи нн. З виділеними словами створіть словосполучення і усно визначте, від якого слова і яким способом утворені прислівники у цих словосполученнях. Зразок: одяглася буденно (буденний – буденн+о).

Вогне..о, жаліб..о, життєдай..о, зоря..о, зра..я, мораль..о, невблага...о, неви..о, негай..о, недореч..о, незбагне..о, непоміт..о, непоруш..о, неприхова..о, несподіва..о, нестям..о, по-весня..ому, повіль..о, по-півде..ому. В п р а в а 283. До виділених словосполучень доберіть прислівники-синоніми, запишіть новоутворені словосполучення та зверніть увагу на їх виражально-експресивні особливості і написання прислівників. З трьома першими словосполученнями складіть і запишіть речення. Зразок: Добре, що й не заперечиш. – Добре беззаперечно.

1. Гарно, що й не сказати. 2. Жорстокий, що й не збагнути. 3. Змінився, що й не впізнати. 4. Зроблений з дотриманням закону. 5. Поневірятися попід тином. 6. Працювати по змінах. 7. Оглядатися з тривогою. 8. Не можеш сказати ані так ані сяк. 9. Закохатися до нестями. 10. Дивитися телевізор без перерви.

120

§ 30. Правопис и та і у прислівниках В п р а в а 284. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прислівники і випишіть їх. Визначте розряди та будову виписаних прислівників. Підкресліть прислівники з кінцевими и та і. ІІ. З’ясуйте (усно), у яких словосполученнях дієслова мають метафоричне, тобто переносне, значення.

ЗАЙЦІ – А мороз аж сміється, такий міцний, – розказував батько, вернувшись додому. – Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледьледь чеберяє* лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у полі все завіяно снігом, то зайці до села внадилися – на городах та в садках їм легше прогодуватися. Це ж можуть і молоді яблуні в нас пообгризати. Василько глянув крізь шибку на засніжений садок, одягнув кожушка, взув биті валянки – і надвір. Поки йшов до погреба, мороз веселенько так і співав під ногами. У погребі Василько набрав моркви, з капусти наздирав листків і побрів городом до саду. Під стовбурами молодих яблунь він клав де морквину, а де капустяне листя. І радів: уночі зайці не стануть обгризати кору на деревах, матимуть смачнішу поживу. Зосталось іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусідського садка. Та тут під грушею хтось уже поклав моркву. А також майстерно прилаштував дротяне сильце. Василько, гамуючи хвилювання, відв’язав мудру пастку й шпурнув її подалі... Уночі йому снився заєць. Він сидів на задніх лапах, а в передніх тримав червону морквину і смачно гриз її. А вранці сусід, прокидаючи від хати до воріт стежку, розказував Васильковому батькові: – Ох і зайці у нас цієї зими! І, мабуть, здорові, бо вчора зірвали у мене біля груші пастку… (Є. Гуцало).

* Чеберzти – робити часті рухи ногами.

121

Буква и у кінці прислівників завжди пишеться: а) у прислівниках, які мають у кінці основи суфікс -ки, наприклад: завбільшки, заввишки, завглибшки, задки, наввипередки, пішки; б) у прислівниках, утворених від основ відносних прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и, наприклад: по-албанськи (албанськ-ий), по-киргизьки (киргизьк-ий), по-німецьки (німецьк-ий), по-ведмежи (ведмеж-ий), по-вовчи (вовч-ий); в) у прислівниках після г, к, х та інших твердих приго­ лосних, наприклад: довкруги, верхи, навіки та безвісти, восени, всюди, звідси, згори, коли. Буква і пишеться після м’яких і пом’якшених приголосних: а) у прислівниках з основою на -ці, -чі, наприклад: назирці (наглядаючи), нахильці (схилено), двічі, утричі; б) в окремих прислівниках після м’яких і пом’якшених приголосних: віднині, опівдні, надворі, тоді. В п р а в а 285. Перепишіть прислівники, вставивши замість крапок пропущені букви и, і. Знайдіть у словнику (можна й у Вікіпедії) значення виділених слів. Запам’ятайте їх.

Анітрох.., безвіст.., вгор.., взнак.., звідс.., вноч.., довол.., догор.., докуп.., дос.., дот.., завгрубшк.., завдовжк.., завтовшк.., заоч.., заран.., мовчк.., навпомацк.., навскос.., напочіпк.. (присівши), невтямк.., опівноч.., повол.., поноч.., трич.., удвіч.., укуп.., усередин.., щонеділ.. . В п р а в а 286. Перепишіть речення, замість крапок вставте пропущені букви, усно поясніть правопис відповідних голосних. Підкресліть прислівники як члени речення.

1. Була тільки п’ята година, та навкруг.. вже зовсім посутеніло (Олесь Гончар). 2. Укінц.., не знайшовши нічого, собаки побігли далі (І. Франко). 3. Так, трішечк.. сумно розлучатися з цим усім.. (В. Сосюра). 4. Щось стукнуло трич.. вряд, мов молоточком у коробку. Федько знає – це дятел (Ю. Збанацький). 5. Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідк.. вона? (Леся Українка). 6. Опівноч.. зорі завше яскравіші, а поноч.. вони тьмяніють і гаснуть (Журнал). В п р а в а 287. Поясніть, як ви розумієте такі слова: «Досвід не тільки вчить, але й відучує» (В. Брюгген). Чи використали ви при поясненні прислівники?

122

В п р а в а 288. Складіть невеличку розповідь (сім-вісім речень) про спорудження житла, використовуючи прислівники заввишки, завглибшки, завдовжки, завширшки, згори, посередині та ін.

§ 31. Дефіс у прислівниках В п р а в а 289. Розгляньте таблицю написання прислівників через дефіс та усно доповніть кожну рубрику своїми прикладами.

Написання прислівників через дефіс Спосіб творення

Через дефіс пишуться

Префіксальний префікси бознабудьказнахтознаневідь- (від не відаю) по-

Префіксальносуфіксальний

Словота основоскладання

бозна-де, бозна-коли … будь-коли, будь-як … казна-де, казна-куди … хтозна-звідки, хтозна-як … невідь-де, невідь-як … по-молдовськи, по-людськи, по-доброму, по-вашому, по-нашому, по-своєму, по-друге, по-п’яте

постфікси -небудь -будь -таки -то повторення слів поєднання синонімів

Зрощення, префікси

Приклади написання

повторення слів зі службовими частинами мови

де-небудь, звідки-небудь коли-будь, куди-будь де-таки, як-таки десь-то, там-то де-де, так-так гарно-гарно, тихо-тихо гарно-гарнесенько любо-дорого, любо-мило, тихо-мирно, часто-густо більш-менш, сяк-так, туди-сюди де-не-де, коли-не-коли, будь-що-будь

123

В п р а в а 290. Запишіть прислівники, поділивши їх на три групи: а) ті, в яких через дефіс пишеться префікс; б) ті, в яких через дефіс пишеться постфікс; в) ті, в яких через дефіс пишуться частини складного слова.

Більш-менш, бозна-коли, будь-де, високо-високо, віддавна, вряди-годи, де-небудь, де-не-де, десь-то; звідки-небудь, казна-коли, коли-будь, мало-помалу, по-геройськи, знову-таки, як-то, туди-сюди, хтозна-коли, як-не-як. В п р а в а 291. Перепишіть прислівники, розкривши дужки. Усно поясніть написання прислівників через дефіс. Як ви розумієте значення слів бозна, хтозна?

Бозна (де, звідки, коли, куди, як), будь (де, як), хтозна (де, звідки, коли, куди, як); по (перше, сусідськи, своєму, всякому); де (небудь), коли (небудь), куди (небудь), звідки (небудь), як (небудь); давно (давно), рано (рано), тихо (тихо), раннім (рано) і рано (вранці, пораненьку, раненько, ранесенько, ранісінько); сюди (туди), сяк (так) і туди (сюди), так (сяк). В п р а в а 292. Прочитайте речення і, розкривши дужки, перепишіть їх. Підкресліть прислівники, які пишуться через дефіс. Поясніть їх написання.

1. Над ставом (ледь/ледь) заблисло сонце крізь туман і (сяк/ так) можна було розгледіти протилежний берег (Журнал). 2. Леліє, поговори з ними, нехай вони тобі (що/небудь) розкажуть (Леся Українка). 3. Тихо навкруги, мертво. Лиш (де/не/де) прокинеться пташка, непевним голосом озветься зі свого затишку (М. Коцюбинський). 4. Діти, ви всі підросли на сонечку й дощах, а тепер будемо рости за книжками, бо (багато/багато) чого дуже цікавого нам треба пізнати (М. Стельмах). В п р а в а 293. І. Складіть невеличку пейзажну замальовку-розповідь, використовуючи прислівники будь-що-будь, ледь-ледь, по-зимовому, рано-вранці, низько-низько, дзвінко та ін. ІІ. Пригадайте і запишіть якомога більше: 1) займенників і 2) прислівників, у складі яких є компонент небудь. У кого виявилося слів найбільше?

§ 32. Написання прислівників разом та окремо Чимала кількість прислівників різного походження пишеться разом. Найбільшою є група прислівників, які утворилися внаслідок поєднання в одне слово прийменників з іменниками, прикметниками, числівниками та займенниками. Наприклад: безвісти, вгорі, додому, зліва, звисока, удвох, зовсім. 124

Разом пишуться також зрощення різних давніших і новіших словосполучень. Наприклад: босоніж, горілиць, обіруч, сьогодні, торік, позаторік (порівн.: боса ніжка, догори лицем, обома руками, сього дня, того року, поза той рік). В п р а в а 294. Перепишіть прислівники, з’ясуйте їх значення та визначте значущі частини виділених слів. Зразок: без-віст-и.

Безвісти, вбік, вволю, вгорі, влітку, внизу, доволі, додому, зозла, навесні, нарешті, віддавна, допізна, злегка, нашвидку, помалу, вдвічі, вчетверо, вп’ятьох, втім, зовсім, почому, мимоволі, стрімголов. Разом пишуться і прислівники, утворені за допомогою префіксів аби-, ані-, від-, де-, за-, ні-, поза-, пре-, чи-, наприклад: абизвідки, анітрохи, відколи, декуди, запізно, ніде, позавчора, преспокійно, чимало, а також прислівники з як-, що-, наприклад: щовечора, щогодини, щораз, якраз та щомога і якомога, щонайбільше і якнайбільше. В п р а в а 295. І. Читайте прислівники і називайте, як вони утворилися.

Восени, всмак, заочі, запізно, нараз, насамперед, нашвидкуруч, позаторік, помалу, пречудово, чимало, щонайкраще, щоразу, якнайпослідовніше. ІІ. Як ви розумієте вислів «Він поводиться зі старшими запанібрата»?

Окремо пишуться сполучення слів, що складаються з прийменника та іменника, який виразно зберігає своє лексичне значення. Наприклад: без відома, без кінця, без кінця-краю, в обмін, в позику, до вподоби, до пари, на вибір, на жаль, на скаку, по суті. Між прийменником та іменником у таких сполученнях можна вставити слово. Наприклад: без відома – без вашого відома, на жаль – на превеликий жаль. Окремо пишуться також прислівникові сполучення, які складаються з двох іменників та одного чи двох прийменників. Наприклад: день у день, раз у раз, рік у рік, з дня на день, з року в рік, з хвилини на хвилину, день по дні. В п р а в а 296. І. Розкривши дужки, запишіть окремо прислівники та окремо прислівникові сполучення. Запам’ятайте написання цих прислівникових сполучень.

1. (Без)перестанку, (в)вечері, (в)волю, (в)голос, (в)гору, (в) зимку, (в)літку, (в)низу, (в)ночі, (до)віку, (до)вкола, (до)волі, (з)низу, (зо)зла. 125

2. (Без)відома, (без)жалю, (без)сліду, (в)міру, (до)вподоби, (на)бігу; (на)біс, (на)жаль, (на)зло, (на)світанку, (на)скаку, (по) правді, (по)суті, (без)кінця-краю, (з)радості, (на)диво. ІІ. Довідайтесь, яке значення прислівника натщесерце. Утворіть з ним речення. В п р а в а 297. Запам’ятайте лексичне значення прислівників і прислівникових сполучень. Особливу увагу зверніть на виділені слова, запам’ятайте, як вони пишуться. Усно складіть з кожним із них по одному реченню.

Де-юре – юридично; де-факто – фактично; на-гора – на поверхню (із шахти), по-латині – по-латинськи; тет-а-тет, віч-навіч – сам на сам; пліч-о-пліч – плече в плече, поруч, разом. В п р а в а 298. Перепишіть речення, знайдіть прислівники, поясніть їх правопис і підкресліть як члени речення.

1. Коли-не-коли в саду зривався вітер. 2. Ти знов-таки своєї? (Леся Українка). 3. «Всюди однаково ... всюди однаково, – говорять твої втомлені очі, – а світ такий здалека великий і незбагненний зблизька видається химерною дитячою забавкою...» (Ірина Вільде). 4. Така розмова велася в них не вряди-годи (Панас Мирний). 5. Він (дядько) і тепер не дуже любить удень виходити на люди (М. Стельмах). 6. Коли моє невлад, то я зі своїм назад (Народна творчість). 7. Поету, кажуть, треба знати мову та ще уміти вправно віршувать. Натхнення і талант – і все готово, слова самі піснями забринять (В. Симоненко). В п р а в а 299. Прочитайте текст і поясніть, як ви розумієте, чим автор пропонує поціновувати найважливіші для людини земні блага. Чому важко знайти справжню ціну?

БОРГИ НАШІ Як важко знайти ціну справжню, без виторгу зайвого. Хліб поцінуймо – голодом, воду джерельну – спрагою, світлом – земне кохання… І поцінуймо нарешті усю доброту планети маминим словом і ласкою… А поки сонце сяє світ поцінуймо життям. В. Колодій 126

СХЕМА РОЗБОРУ ПРИСЛІВНИКА Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. На яке питання відповідає. 4. Група за значенням (розряд). 5. Ступінь порівняння (якщо є). 6. Синтаксична роль. 7. Вимова та написання. Зразок усного розбору Завтра знову мене чекає подорож... (Лист). Завтра – прислівник, відповідає на питання коли?, часу, ступ. порівняння не утворює, обставина. Пишеться разом. [в] вимовляємо як [у]. Зразок письмового розбору Завтра – прислівник, коли?, часу, ступ. порівн. не утворює, обстав.

В п р а в а 300. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть прислівники. Розберіть виділені слова як частину мови.

1. Люди з давніх-давен називають жнива трудовою вершиною літа (Д. Луценко). 2. Цить, бо кажуть, що тут і там, близько й далеко – всюди однаково... (Ірина Вільде). 3. Надворі все світліше стає... (А. Тесленко). 4. Коли на серці сум і туга, тоді найлегше перевіриш друга (В. Іванович). 5. Хлопці трохи помовчали, але через деякий час знов почали розмовляти спершу тихо, а далі все голосніше, а потім і зовсім голосно (За І. Нечуєм-Левицьким). В п р а в а 301. Прочитайте, знайдіть у тексті прислівники, випишіть їх, а через тире запишіть слова, від яких вони утворилися. Поясніть орфограми.

Над Інгульцем замріяні осоки, очерета замислено мовчать,

В. Аблець. Долина річки Інгулець

127

безвільно бродить сонце невисоке й не може з літом зустрічей порвать. Небес холодних пада дзвінко синь, мерзлякувато труситься осина, шепоче сонцю: Линь! До мене линь! Г. Грай В п р а в а 302. Прочитайте вірш. У чому ви бачите змістову і словотвірну особ­ ливість виділених слів? Чи пов’язані вони з природними оберегами українського і молдовського народів?

СЛОВО Зустрілося слово, спинилося слово: полюби мене кленово. Даленіло в степу, мерехтіло, як мрево: полюби мене тополево. Блукало в гаю і гукало невпинно: полюби мене черемшинно. Зникало назавжди й приходило знову: полюби мене калиново. Наді мною тепер, наді мною, як небо: полюби мене вишнево! І. Сокульський В п р а в а 303. Перекладіть прислівники українською мовою, з’ясуйте їх значення та особливості словотвору й правопису в обох мовах.

Acasă, alături, aproape, astăzi, astfel, bărbăteşte, când, cândva, cumva, degrabă, demult, departe, deplin, devale, devreme, dinăuntru, domneşte, undeva, oricând, împreună, încotro, odată, omeneşte, oricât, oricum, oriunde, părinteşte, rareori, defel, deloc, de departe, din când în când, dis-de-dimineaţă. ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Пригадайте визначення прислівника. 2. Чи мають прислівники закінчення? Аргументуйте свою відповідь. 3. Наведіть приклади прислівників, які означають час, місце, причину і мету дії. На які запитання вони відповідають? 4. Прислівники яких розрядів відповідають на запитання як? яким способом? якою мірою? Наведіть по три-чотири приклади кожної групи. 5. Що спільного у прислівників весело, доречно, наполегливо та прикметників веселий, доречний, наполегливий? 6. Які прислівники мають ступені порівняння? 7. Як і за допомогою чого творяться ступені порівняння прислівників?

128

8. Від яких частин мови творяться прислівники? 9. Назвіть суфікси, за допомогою яких творяться прислівники від різних частин мови. Наведіть приклади таких утворень. 10. Наведіть приклади прислівників, які утворились за допомогою префіксів. 11. Пригадайте умови і сформулюйте правила написання не з прислівниками. Підтвердьте свої міркування прикладами. 12. У яких прислівниках пишеться н і нн? 13. Які прислівники пишуться через дефіс? 14. Розгляньте словосполучення багато людей і багато читати, з’ясуйте, якою частиною мови в них є слово багато. Аргументуйте свій висновок.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА НЕЗМІНЮВАНА ЧАСТИНА МОВИ

І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Прислівник – це самостійна змінна частина мови. Так чи ні. 2. Незмінність – морфологічна ознака прислівника. Так чи ні. 3. Прислівники на -о, -е мають ступені порівняння. Так чи ні. 4. Ступені порівняння прислівників мають форми. Так чи ні. 5. Прислівники пишуться разом, окремо і через дефіс. Так чи ні. 6. Деякі прислівники у безособових реченнях виступають присудками. Так чи ні. ІІ рівень Тести із вибором однієї правильної відповіді 1. У кінці пишемо і в усіх прислівниках рядка А навперейм.., навпомацк.., навприсядк.., наввипередк.. Б навскок.., супрот.., потайк.., пішк.. В нараз.., нарівн.., опівноч.., напрямц.. Г нізвідк.., навпак.., лежач.., анітрох.. 2. Усі прислівники мають нн у рядку А фактич..о, несподіва..о, екзотич..о, активн..о

129

Б незбагне..о, неви..о, щоде..о, відмі..о В стрима..о, сніж..о, зора..о, впевне..о Г голос..о, здивова..о, доблес..о, стара..о 3. Без не не вживаються прислівники рядка А неабияк, невибагливо, ненавмисно, недорого Б недавно, нетерпляче, неслухняно, неблизько В небагато, нехолодно, нетепло, невесело Г незабаром, нещодавно, негоже, невпинно 4. Усі прислівники пишуться окремо у рядку А до/смаку, по/совісті, під/час, по/суті, без/ліч Б як/слід, у/тричі, під/кінець, з/розгону, на/зло В до/вподоби, на/світанку, до/міри, без/мети, на/жаль Г в/міру, без/вісти, на/радість, на/осліп, без/краю 5. Прислівник пишеться через дефіс у реченні А Степан вряди/годи розпитував у перехожих дорогу (В. Підмогильний). Б С/переду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений зелено-жовтими передосінніми берегами (В. Підмогильний). В Чорне море хмар наче в/останнє висить між небом і землею (О. Турянський). Г Весілля справляли в/дома. 6. Обставину мети вжито у реченні А Ще одна осінь повільно минає. Б Восени туман імлистий вкриє наше місто. В Навмисне туристи звернули на дорогу. Г Повсюди люди добра чекають від життя.

ІІІ рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між прислівником та його способом творення. 1 ніколи А суфіксальний 2 весело Б префіксально-суфіксальний 3 по-людськи В складання основ 4 босоніж Г префіксальний Ґ перехід з одної частини мови в іншу 2. Установіть відповідність між прислівником і ступенем порівняння. 1 наймудріше А вищий ступінь, проста форма 2 мудро Б вищий ступінь, складена форма 130

3 більш мудро В найвищий ступінь, проста форма 4 найменш мудро Г найвищий ступінь, складена форма Ґ неступеньований прислівник 3. Установіть відповідність між прислівником і групою за значенням. 1 зручно А прислівник місця 2 здалеку Б прислівник мети 3 завжди В прислівник способу дії Г прислівник часу 4 навмисне Ґ прислівник причини ІV рівень Тести відкритого типу 1. З’ясуйте межі речень, поставте розділові знаки, визначте синтаксичну роль прислівників. Час ішов дуже поволі і якась година здавалася матері за цілу вічність вона раз у раз підходила навшпиньках до сінешніх дверей і прислухалась десь без кінця кричали вранішні півні а ще далі вили собаки безвихідним виттям перед матір’ю проходили час від часу картини її невеселого життя і проходили дорогі обличчя її маленьких синів сьогодні в містечку порожньо і дико а колись над містечком стояло хоч і вбоге але ясне й ласкаве сонце (За Миколою Хвильовим). 2. Випишіть із тексту прислівники, визначте їх групу за значенням. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку…Стрепенувся врешті ліс і собі заграв… (М. Коцюбинський) 3. Розподіліть прислівники у три стовпчики відповідно до їх написання. По/українському, по/моєму, будь/коли, хтозна/де, по/перше, з/давніх/давен, без/сумніву, в/цілому, до/речі, на/жаль, на/щастя, як/слід, пліч/о/пліч, коли/не/коли, віч/на/віч, всього/на/всього, з/висока, в/останнє, у/двоє, с/першу, с/краю, з/боку, в/край, на/пам’ять, на/зустріч, з/ранку, з/вечора, в/далині, в/вечері, де/не/де, на/гора, будь/що/будь, як/не/як, на/світанку, під/час.

131

§ 33. Усний і письмовий переказ тексту розповідного характеру за колективно складеним планом В п р а в а 304. І. Розділившись на групи, прочитайте один з трьох текстів. Колективно складіть план близького до тексту усного переказу, перекажіть текст за планом. Колективно складіть план письмового переказу тексту розповідного характеру, а переказ виконайте кожен самостійно. ІІ. Випишіть не зрозумілі для вас слова і з допомогою вчителя з’ясуйте їх значення.

I. Остап і Соломія втікають від ярма панської неволі за Дунай. У плавнях Остапа поранено. Справа починала бути поганою. Остап з Соломією заблудились, і тепер хто знає, як довго ще зможуть вони блукати у плавнях*. Остап ослабнув і зовсім розхворівся: його палила гарячка**. Соломія поклала його на край озерця і задумалась, чи не краще лишити тут Остапа, а самій пошукати виходу. Соломія нагнула комиші*** і зробила хворому ложе. Не зводячись, він міг зачерпнути пригорщею води. – Не сумуй, я швидко повернуся, – сказала Соломія і зникла в комишах. Остап заплющив очі. Він не спав усю ніч… Удосвіта Остап відчув, що коло нього жива істота – Ти, Соломіє? – спитав він і відкрив очі. Проти нього стояв вовк, великий, сірий, з гарячими й голодними очима. Він насторожив вуха і простяг до Остапа морду, міркуючи, чи безпечно йому нападати, чи ні. Остап лежав безборонно і дивився на вовка. Він добре бачив кривий, глибокий і здоровенний рот вовка, закрути шерсті на його грудях і міцні замочені лапи. * Плáвні – заболочені чи підтоплені ділянки річок неподалік від гирла, вкриті важкопрохідними заростями вологолюбної рослинності. ** Гарzчка – висока температура. *** Комúш – висока водяна або болотяна багаторічна рослина.

132

Звір стояв нерухомо, врешті переставив одну лапу, далі другу і трошки присунувся до Остапа. Остап зачерпнув пригорщею води і бризнув на вовка. Вовк клацнув зубами і блимнув очима. Посидівши трохи, він раптом витягнув шию, подався вперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкіру. Вив він довго, на кілька нот, із великим смаком, з заплющеними очима. Врешті замовк, посидів і трохи наблизивсь до Остапа. Єдиною зброєю Остапа була вода, і він час від часу обливав нею вовка, не допускаючи до себе. Вовк врешті скучив. Він кілька раз сердито, з запеклістю клацнув на Остапа зубами, крутнувсь і щез у комишах. А Соломія не поверталась... (За М. Коцюбинським). II. КРИВДА У Івася немає тата. Не питайте тільки, чому лиш від матері ласку знати довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, і вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти по ранковій колючій росі. Любить квіти на луках рвати, майструвати лука в лозі, по городу галопом промчати на обуреній, гнівній козі. Але в грудях жаринка стука, є завітне в Івася одно – хоче він, щоб узяв за руку і повів його тато в кіно. Ну, нехай би смикнув за вухо, хай нагримав би раз чи два, – все одно він би тата слухав і ловив би його слова… Раз Івась на толоці грався, раптом глянув – сусіда йде. – Ти пустуєш тута, – озвався, – а тебе дома батько жде… 133

Біг Івасик, немов на свято, і вибрикував, як лоша. І, напевне, була у п’ятах пелюсткова його душа. На порозі закляк винувато, але в хаті – мама сама. – Дядько кажуть, приїхав тато, тільки чому ж його нема?.. Раптом стало Івасю стидно, раптом хлопець увесь поблід – догадався, чому єхидно захіхікав сусіда вслід. Він допізна сидів у коноплях, мов уперше вступив у гидь, з оченят, від плачу промоклих, рукавом витирав блакить. А вночі шугонув через грядку, де сусідів паркан стирчав, вибив шибку одну з рогатки і додому спати помчав… Бо ж немає тим іншої кари, хто дотепи свої в іржі заганяє бездумно в рани, у болючі рани чужі… В. Симоненко III.

ПІДКОВА НА ЩАСТЯ

Є в Бориса Олійника прекрасна поезія – «Парубоцька балада»; у ній ідеться про парубка, який поспішає «до тієї Чураївни», котра клялася «рушники послать» йому до ніг. Та щось недобре віщують знаки: Я летів… А на Купала дві зорі підбито впали, заридав у глухомані сич… Та ще ж як на чиюсь намову, загубилася підкова… Щось недобре затаїла ніч. 134

Та й хіба не тужно стане: усі загрозливі утрадиційнено прикмети… Додамо, що парубок поспішає в купальську ніч, коли все таке тривожне й пророче. Ось і підкова…

Ще в стародавніх Римі та Греції кували не тільки коней, а й волів. Багачі не шкодували навіть золотих чи срібних підків. Траплялося, розповідає В. Скуратівський, що коштовні вироби непомітно губилися, а кому щастило знайти підківку з благородного металу – неабияк дякував долі. Звідси, отже, нібито й вислів – підкова на щастя. Звичайно, знайти золоту чи срібну підкову – та навіть просту, стальну – не кожному щастить, а загубити – то вже біда чи й нещастя. Символ підкови-щастя міцно вріс у життя слов’янина. Торгівці прибивають її на порозі, щоб привабити покупців. У конюшні або на порозі прилаштовують підкову на гвіздок, щоб злодії не могли вкрасти коня. Знайдену підкову варять, а воду дають свиням щоб швидше ставали ситими. Підкову задовбують у ночви, щоб собаки й свині не казилися. Переводять волів, а потім під воротами закопують підкову… Такі та інші звичаї описав відомий етнограф В. Іванов, досліджуючи життя й творчість селян Старобільщини (Луганщина) наприкінці позаминулого століття. Та чи тільки підкова колись диктувала, як жити? Ось найсучасніший генеральний конструктор Сергій Корольов. …Він вважав «щасливим» важке пальто із синього дорогого драпу: з ним були пов’язані вдалі старти… Зрадів, знайшовши одного разу підкову, та із задоволенням прибив її до дерева біля останкінського будинку. У нього був своєрідний талісман: дві копієчні монетки, які завжди носив із собою. 5 січня 1966 року, виїжджаючи з будинку в останній раз, довго шукав ці копійки, вивертаючи кишені, не знайшов і дуже засмутився (Журнал). 135

V. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ § 34. Загальний огляд службових частин мови В п р а в а 305. Перепишіть речення, підкресліть слова, які називають предмети, ознаки чи дії, мають типові морфологічні значення і можуть самостійно виконувати певну синтаксичну роль, а також позначте частину мови кожного з підкреслених вами слів. Решту слів випишіть окремо.

Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, а весь рік пахне вощиною*, медом і травами. Він має дуже гарні очі, що плачуть на морозі, лагідну посмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувались ні злоба, ні погане слово (За М. Стельмахом). Слова на, в, а, і, не, ні та подібні об’єднує те, що вони не мають жодної з трьох основних ознак самостійних частин мови: а) вони не називають предметів, ознак, дій; до них не можна поставити запитання; б) вони не мають індивідуальних морфологічних ознак, які виділяють одну частину мови з-поміж інших; в) усі вони не можуть самостійно виконувати будь-яку синтаксичну роль. Слова, які використовуються тільки у сполученні з самостійними частинами мови для їх синтаксичної організації і вираження різних синтаксичних відношень та створення емоційно-смислових відтінків, називаються службовими словами, або службовими частинами мови (іnstrumente gramaticale). В п р а в а 306. Перепишіть. Підкресліть у реченнях службові слова. Усно з’ясуйте, які з них використовуються для утворення словосполучень, а які – для вираження відношень між членами речення і реченнями або для створення емоційно-смислових відтінків.

Скульптор не підозрював, що поруч, у нього за спиною, уже стоять напоготові рятівники. Це ті самі хлопчаки, з яких він змалював собі ескізи на майбутнє. Стояли собі, позакладавши * Вощúна – видобутий із вулика неочищений віск.

136

руки назад і закусивши губи, щоб не сміятись. Вони, видно, весь час ішли за скульптором назирці*, бачили, як він проминув хату Меланії і розгубився, угледівши череду**, що запрудила перед ним вулицю (Олесь Гончар). Службові слова з, за, на, перед, у та ін. – це прийменники. Вони вживаються лише у словосполученнях із залежним іменником (займенником, числівником ...) у формі непрямого відмінка. Порівняйте: гостювати з тиждень і гостювати тиждень, поїхати за місто і поїхати в місто. Службові слова і, а, щоб, бо – сполучники. Вони не пов’язані з формою будь-якої частини мови, а сполучають члени речення або частини складних речень. Наприклад: Сьогодні і завтра я чергую на другому поверсі. День тепер короткий, і ми мусимо поспішати. Службові слова не, невже, якраз – частки. Вони супроводять окремі слова, словосполучення, речення і надають їм відтінків значення. Наприклад: Не кажи «гоп», поки не перескочиш (Народна творчість). Запрошення були якраз найближчим родичам. Невже ви ніколи не бачили живого зайця? В п р а в а 307. Прочитайте текст, перепишіть його, знайдіть і підкресліть у ньому службові частини мови, зверху надпишіть, яка саме це службова частина мови.

– Ну, нам не доведеться тікати, – засміявся Аркадій Петрович. – Нас не зачеплять. Правда, Мишко, нам нічого з тобою не буде? Правда, собако? – Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста. – Я своїх думок не маю потреби таїти... – Він вийняв палець і тримав на відстані. – Ну, от. Селяни мають право на землю. Не ми обробляємо землю, а вони. Ну, от. Я й кажу це віддавна... (За М. Коцюбинським).

§ 35. Прийменник. Особливості прийменника як службової частини мови В п р а в а 308. Прочитайте словосполучення і з’ясуйте, з якими частинами мови вживаються прийменники.

Жити за лісом, задуматися над відповіддю, запитати в нього, з’явитися о шостій, опинитися біля дошки, підійти до мене, почути від хворого, зустрітися зі мною, висить над нами. * Назирцí – слідом, услід за кимсь, чимсь. ** Чередá – гурт свійських тварин, переважно корів.

137

Прийменник (рrepoziţia) – це незмінна службова частина мови, що вказує на відношення залежного іменника, а також займенника і числівника до головного слова. В п р а в а 309. Ставлячи запитання від головного слова до залежного, згрупуйте словосполучення зі значеннями: а) місця, б) часу, в) причини. Зразок: підійти (куди?) до стола (місця).

1. Вибігти з хати. 2. Відстати через пропуски. 3. Заснути до ранку. 4. Ходити по колу. 5. Не прийти без причини. 6. Садити між рядами. 7. Співати серед степу. 8. Чекати до літа. 9. Шумить у вусі. 10. Заплакати від радості. 11. Побачити в небі. В п р а в а 310. Виконайте усно у реченнях синонімічну заміну прийменників наведеними у дужках. З’ясуйте, чи завжди при цьому зміст речення залишається незмінним. Запишіть ваші нові варіанти речень.

1. Садок вишневий коло хати (біля, під, перед, побіля). 2. Якби знала – не ходила б пізно за водою (по, задля). 3. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги (коло, біля, при, над, близько, побіля, кінець) гне тополю до самого долу. 4. І блідий місяць на ту пору із хмари (у, через, крізь, між) де-де виглядав (За Т. Шевченком).

В. Касіян. Перебендя

138

В п р а в а 311. У словосполученнях замініть прийменники так, щоб словосполучення набули протилежного значення. Змінені словосполучення запишіть. Зразок: відвідати без радості – відвідати з радістю.

Виїхати до міста, добратися зі школи, зупинитися за будинком, лист до брата, дорога з бібліотеки, полетіти попід горою. В п р а в а 312. Прочитайте речення, знайдіть прийменники і випишіть їх зі словом, з яким вони вживаються, з’ясуйте, якою частиною мови є це слово і які смислові відношення воно виражає разом з прийменником, зазначивши в дужках ці відношення. Зразок: у тітки (наявність у когось); до тебе (наближення).

1. Оце ж учора в моєї тітки Василини був аж з Вінниці якийсь головний над співаками (М. Стельмах). 2. Хвилина – і хвіртка з грюкотом розчиняється, а в неї прожогом вбігає Ірка (Ірина Вільде). 3. Панове! До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі (Л. Костенко). 4. Та де б не ходив я в далекій дорозі, в чужім чи у ріднім краю, я згадую вогник у тихій тривозі і рідну хатину свою (А. Малишко). 5. Катерина стоїть біля Дніпра (О. Довженко). 6. Справді, де шукати Юру в горах, які тягнуться на три з половиною тисячі кілометрів уздовж узбережжя? (І. Багмут). В п р а в а 313. I. Перепишіть текст, знайдіть у ньому прийменники і визначте (надпишіть), з яким відмінком іменника (займенника) вони вжиті. Усно з’ясуйте, які відношення вони виражають.

Мій рідний краю! З весни і до пізньої осені в буянні квітів і трав твої розлогі луки. Вклоняється матері-землі стиглий колос на твоїх полях, медово пахнуть плоди у садах твоїх. І гордо постають у світанкових росах твої зелені гори і ліси. Чистими джерелами у словах народної пісні виливаються і висота думки, і мудрість, і ширококрила щедра любов до рідної землі… (Журнал). ІІ. Прочитайте і скажіть, чи не про ваш рідний край цей початок пейзажного опису? Продовжіть його описом людей, які так люблять свою землю. В п р а в а 314. Введіть у речення потрібний прийменник.

1. (Через, у зв’язку з, з причин) великими сніговими заносами рух у горах припинився. 2. (З метою, для, у зв’язку з) посилення спортивної роботи необхідно провести медичний огляд учнів. 3. (Внаслідок, у зв’язку з, у силу) перегрівання на сонці може з’явитись слабкість, запаморочення. 4. (Щодо, з приводу, з) роз139

глянутого на зборах питання хочу висловити деякі міркування. 5. (Всупереч, незважаючи на, хоча й) висловлено сумнів, наша поїздка видається можливою.

§ 36. Непохідні та похідні прийменники Прийменники бувають двох типів: непохідні та похідні. Непохідними (рrepoziţii nederivată) називають прийменники, які існують у мові з давніх-давен і які сьогодні не виводяться від будь-яких частин мови. Наприклад: без, в(у), до, для, з (із, зі), за, о, від (од), на, над, під, по, при, про. Похідними (рrepoziţii derivată) називають прийменники, які походять від інших прийменників або від самостійних частин мови. Наприклад: а) утворені поєднанням двох або кількох прийменників: з-за, із-за, поміж, понад, проміж, з-поміж, з-понад; б) утворені внаслідок переходу інших частин мови, наприклад іменників, у прийменники: навколо, близько, край, круг, кінець, перед, протягом, шляхом; в) утворені поєднанням самостійних частин мови і прийменників: за винятком, на відміну від, відповідно до, згідно з.

Ю. Совинський. Київ. Вид на Замкову гору

В п р а в а 315. Випишіть словосполучення: спочатку з непохідними прийменниками, потім – з похідними.

1. Дощує сонце в храмі цім промінням, під небосхилом в черзі йдуть століття (М. Лютик). 2. Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка (В. Стус). 3. Василь Береговий стоїть біля вікна, задивився на розгойдані дерева, на голубів, що 140

пурхали в голубому потоці, і на тихе небо (І. Цюпа). 4. Слідом за Куцим вони пройшли поміж скель (М. Трублаїні). 5. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Донченко). 6. Край гори одним одна день і ніч шумить сосна (П. Усенко). 7. А дощ на хмарині приплив з-за Дніпра і листячко пальцями перебира (В. Скомаровський). В п р а в а 316. Розгляньте попарно записані словосполучення і з’ясуйте, які частини мови входять до їх складу. Поділіть словосполучення на прийменникові та безприйменникові і запишіть їх окремо.

Живу близько – під’їдь близько школи; стоїмо коло тину – коло звужується; працював протягом канікул – протягом протягло; навколо школи цвіте – оглянься навколо; попереду йде молода – йде попереду учнів; вийшли назустріч – йдемо на зустріч зі співаком. В п р а в а 317. З’ясуйте фразеологічне значення виразів і складіть з ними речення. За потреби зверніться до фразеологічного словника.

1. Бути під вусом. 2. Мотати на вус. 3. Дивитися (заглядати) в очі. 4. Згинь з моїх очей. 5. Мати на оці. 6. Вбити (собі) в голову. 7. Вибити (собі) з голови. 8. Стати на порі. 9. Стояти на своєму. 10. Стати на прю. В п р а в а 318. Перепишіть речення, на місці крапок впишіть похідні прийменники, добравши їх з довідки.

1. «Ти що, води боїшся? – ніби чує крізь ніч, … хвиль. – Ану, марш на берег!» (Р. Кракалія). 2. Дощик холодив і поволі стікав … вуха під комір пальта (М. Вінграновський). 3. ... млина, ... броду два голуби пили воду (Народна творчість). 4. Насипали ... дороги дві могили в житі (Т. Шевченко). 5. Матій тим часом стояв у світлиці ... порога (І. Франко). 6. На передньому плані, ... плантаціями, спокійно сяяла річка, а ... неї табунилось білими хатками село (Олесь Гончар). 7. А в тебе сніг ... ніг (А. Малишко). Д о в і д к а : посередині, коло, з-поміж, край, близько, вподовж, попід, побіля, поза. В п р а в а 319. Прочитайте і запишіть уривок з вірша В. Колодія і продовжіть його у поетичній або прозовій формі, розвиваючи ідею про пам’ять дитинства і твого роду. Підкресліть прийменники у тексті автора й у вашому, назвіть похідні й непохідні..

Там, де цей починався шлях, біла черешня росте під хатою. 141

А світ її цвітом пропах, материнкою, м’ятою... Ізвідтіля я йду, ізвідтіля, де правітчизною моя земля. Де небо й зорі – усе моє. Там пташка роду гніздечко в’є. Листок не в’яне крізь роки й дні, що над колискою гойднувсь мені.

§ 37. Правопис похідних прийменників Непохідні та похідні прийменники завжди пишуться окремо від іменників, займенників чи інших слів, яких вони стосуються. Наприклад: без вагання, до школи, з-за гори, понад хмарами, уздовж берега. Похідні прийменники з початковими частинами з та із пишуться через дефіс. Наприклад: з-за, із-за, з-над, з-під, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-проміж, з-посеред, з-серед, із-під. Інші похідні прийменники, утворені поєднанням двох прийменників чи прийменників і прислівників, пишуться разом. Наприклад: задля, заради, поміж, понад, попід, поперед, посеред, навколо, навкруг, взамін, вздовж (уздовж), вподовж (уподовж), впродовж (упродовж), всупереч (усупереч). В п р а в а 320. Перепишіть речення, розкривши дужки, визначте похідні й непохідні прийменники. Поясніть правопис похідних прийменників.

1. Скрізь, де вони проходили (по)під освітлені вікна й одчинені двері, до них приєднувалися жінки й чоловіки (М. Коцюбинський). 2. Вороненький коню, не грай пі(ді) мною (Народна творчість). 3. «Це наш», – дівча ступа охоче і щиро дивиться у(в) очі, щоб не хитнувся, не поблід (А. Малишко). 4. Здалеку, з(поза) річки, стріляли гармати (О. Донченко). 5. Муж, що серед ґвалту й гуку стоїть, як дуб, (по)серед бур і грому... (І. Франко). 6. Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з(за) берези (Леся Українка). Окремо пишуться похідні прийменники, складені з двох чи більше слів: а) прийменники, складені з двох прийменників та іменників з абстрактним значенням, наприклад: в напрямі до, з огляду на, у відношенні до, у зв’язку з; 142

б) прийменники, складені з прислівника та прийменника, наприклад: відповідно до, згідно з, незалежно від, неподалік від, поруч з. В п р а в а 321. Розкрийте дужки і запишіть прийменник з іменником у всіх можливих його відмінкових формах. Усно поясніть написання кожного прийменника. Зразок: поза дорогу, поза дорогою; з-за стіни.

1. (По/за) дорога, (з/за) стіна, (із/за) хата, (з/під) гора, (по/ серед) подвір’я, (з/по/серед) зруб, (з/по/між) знайомий, (по/під) вікно. 2. (По/за) будинок, (у/слід/за)мама, (на/зустріч) літо, (на/ перекір) зима, (на/початку) тиждень, (з/початку) чверть, (з/над) хата, (по/межи) люди. В п р а в а 322. Перепишіть речення. Замість крапок поставте відповідні прийменники з довідки.

1. Хай правда завжди буде … нами. 2. Усі батьки, ... кількох, з’явилися на збори. 3. Сьогоднішній день, ... учорашнього, ясний і погожий. 4. ... похолоданням школярі вирішили обклеїти вікна. 5. Будь завжди уважним і чуйним ... своїх друзів. 6. ... добро твори також добро. 7. … тебе мені також дісталося від батька. Д о в і д к а : у відповідь на, за винятком, через, на відміну від, у зв’язку з, поміж, до. В п р а в а 323. І. Розгляньте словосполучення з прийменниковими формами іменників, установіть і надпишіть, у якому відмінку вжито кожен іменник.

Працювати без перерви, бути біля річки, запитати в сестри, відійти від зупинки, повернутися з річки, запис на дошці, вибиратися на дорогу, посидіти над задачею, вийшов на річку, стали під стріху, піти по воду, посадити при дорозі, турбуватися про роботу.

143

ІІ. Створіть і запишіть власні словосполучення з п’ятьма (на ваш вибір) із поданих прийменників: від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, але щоб іменник виступав в іншому відмінку, аніж у першому завданні. В п р а в а 324. І. Прочитайте текст. Чого досягнув автор повторенням однакових прийменників в одному реченні? З якими членами речення вжиті ці прийменники? Який настрій створює текст? Спробуйте продовжити його.

Спокій лише від землі, спокій лише від трави, від шелесту дерев, від свіжого сонячного ранку. Мир спочиває на сонній поверхні озера, на росяній траві, струмує від польоту лелеки, від далекого кування зозулі. Впустити цей світ у свою душу – значить воскресити в ній радість і надію (За В. Брюггеном). ІІ. Спробуйте написати опис, використавши кілька разів лише один і той же прийменник.

§ 38. Правильне вживання прийменників з іменниками Деякі прийменники мають фонетичні варіанти, вживання яких зумовлене законами милозвучності української мови. До них належать прийменники в(у, уві, вві), з(зі, із) та ін. Прийменник в–у. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, то здебільшого вживаємо у, а після голосного – в. Наприклад: Так буде, як у ту неділю: люди з церкви, а ми в церкву (І. Карпенко-Карий). На початку речення та після розділового знака вживаємо у, а якщо далі слово починається на голосний, то – в. Наприклад: 1. У темну безвість, вириту вітрами, щоб не попадали народи і віки (М. Вінграновський). 2. В Олесі було дві довгі коси – аж до пояса (Журнал). Прийменники з–із–зі чергуються на тій же підставі, що й в–у. Прийменник з уживається, якщо наступне слово починається з голосного або одного приголосного (крім с, ш), якщо попереднє слово закінчується на голосний. Наприклад: Приїхав з Австрії, повернувся з армії, вийшов з інституту, книжка з бібліотеки. Між групами приголосних вживається прийменник із. Наприклад: вигнав із села, хлопець із Коломиї, прийшов із школи і прийшов зі школи, поговори зі мною, розмовляє зі звірами. 144

Прийменник зі вживається тоді, коли наступне слово починається кількома приголосними, одним з яких є л, м, н, р, з, с, ж, ч, ш. Наприклад: квиток зі Львова, був зі мною, вітер зі сходу, прокинувся зі сну, поверталися зі жнив, обличчя зі шрамами. В п р а в а 325. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібний прийменник. Поясніть свій вибір.

1. Ой полети, зозуленько, (в, у) мій рідний садочок (Народна творчість). 2. (З, із, зі) одним рибалкою він дуже подружив. 3. Лист (з, із, зі) Бразилії знайшов свого адресата. 4. Війнув (з, зі, із) сходу вітер. 5. (У, в) нього (в, у) очах засвітилася радість. 6. Велике значення (у, в) формуванні характеру має самовиховання. 7. Хитнулись (від, од, віді) вибухів гори. 8. Рідко навідуюсь (в, у, вві, уві) рідні місця, частіше бачу їх (в, у, вві, уві) сні. 9. А (над, наді) мною – чисті небеса, а під ногами – рідная земля. В п р а в а 326. З’ясуйте, яка з двох форм правильна. Уведіть її в речення.

1. По дорученню – за дорученням; по вказівці – за вказівкою; на доказ – у доказ; по документу – за документом; на захист – у захист. 2. З міркувань – по міркуваннях; по мірі – у міру; з участю – за участю; на честь ювілею – у честь ювілею, підручник по фізиці – підручник з фізики. В п р а в а 327. З’ясуйте, яке значення виражають іменники з прийменником по (напр.: мету, час, місце, кількість, відношення до когось/чогось, напрямок і т. ін.)

Сиділи по сім годин щодня за роботою; пішли в ліс по гриби; стояло води по пояс; поїдемо по весні у гості; по вулиці побігали; по тобі, кажуть, плаче різка; піди по воду, наповнити по вінця, ім’я по батькові, обидвом по половинці. В п р а в а 328. Поділені слова запишіть разом, окремо або через дефіс. Визначте, якою частиною мови є кожне слово (надпишіть над словом). Обґрунтуйте написання.

1. Од/далік виднілася одинока сосна (Журнал). 2. Од/дзвеніли панські ковані під/кови, в/камені від/бивши свій кривавий слід (М. Рильський). 3. І тут сніжинки, як пушинки, на/в/ круг пускаються в/танець (Н. Забіла). 4. Зненацька проміння 145

ясне од/сну пробудило мене (Леся Українка). 5. Зі/сміху діти пустотливо попадали на траву (Журнал). 6. З/с/пересердя вона заплакала (Журнал). Розрізнення прийменників і однозвучних префіксів має важливе значення для правильного їх написання. Більшість первинних прийменників однозвучна з дієслівними префіксами. Наприклад: вкинути в ранець, ускочити у воду, відсунути від стіни, доходити до Карпат, збігти з горбка, заїхати за ворота, накреслити на дошці, надписати над рядком, оббити об камінь, підписатися під заміткою, побігати по піску. Однозвучні прийменники і префікси – це різні мовні одиниці: прийменник – це слово (хоч і не має самостійного лексичного значення), а префікс – лише значуща частина слова. Наприклад: від мене, від дороги і від-їздити, від-’їзд; від-різати, від-різ. Прийменники вживаються при іменниках, займенниках та інших частинах мови у непрямих відмінках і разом з ними виражають значення напряму, місця, часу тощо. Наприклад: лити воду і лити у воду, прийняти роботу і прийняти на роботу. А префікси використовуються для утворення дієслів. Наприклад: у- + -класти – укласти, на- + -збирати – назбирати. Між прийменником та іменником може стояти залежне від іменника слово, а префікс цього не допускає. Наприклад: 1. Падають сніжинки лагідно і мило на моє обличчя, на сліди мої (В. Сосюра). 2. Важко тут говорити про першу зустріч (М. Бучко). В п р а в а 329. І. Розкриваючи дужки, запишіть слова. З ’ясуйте, де написано прийменник з іменником (займенником...), а де – слово з однозвучним з прийменником префіксом. ІІ. Перевірте свої висновки про іменник з прийменником можливістю вставити після прийменника залежне від іменника слово і запишіть такі побудови. Зразок: на полі – на нашому полі.

(У)горлі, (в)зути, (в,у)дачу, (від)діл, (віді)брати, (віді)йти, (до)клубу, (до)даток, (до)віз, (до)воза, (з)бір, (зі)мною, (зі)світу, (зі)скелею, (з)успіхом, (з)устріти, (з)устріч, (за)дум, (за)їзд, (за) містом, (за)пис, (за)собою, (за)стіл, (на)полі, (над, наді)всім, (о) пік, (о)тім, (об)’їзд, (об)робіток, (пере)пис, (при)плив, (про)ректор. 146

В п р а в а 330. Обґрунтуйте письмово у формі роздуму (шість-сім речень) таку важливу для людства тезу: «Для людства немає в наші дні невідкладнішого завдання, як боротьба проти загрози ракетно-ядерної війни, за загальне і повне роззброєння, за збереження миру на Землі». Використовуйте прийменники.

§ 39. Розвиток мовлення. Переклад сполучень слів українською мовою В п р а в а 331. Пригадайте, які ви знаєте молдовські прийменники і які слова відповідають їм в українській мові. Наведіть по одному-два приклади молдовських словосполучень з прийменниками і перекладіть їх українською мовою. В п р а в а 332. Перекладіть словосполучення українською мовою, порівняйте оригінал і переклад та з’ясуйте, чи завжди прийменниковому словосполученню в оригіналі відповідає прийменникове у перекладі.

1. Dus pe gânduri. 2. Stau lângă izvor. 3. A învăţa de la tine. 4. Floare de tei. 5. Drum spre şcoală. 6. A merge pe jos. 7. A atârna deasupra oglinzii. 8. Frumos ca într-un basm. 9. Ei între ei. 10. Una din două. В п р а в а 333. Перекладіть словосполучення з прийменниковими формами відмінків, згрупуйте їх за частинами мови, до якої належить головний член словосполучення. З перекладеними словосполученнями 2, 5, 11, 13 складіть по одному реченню і запишіть їх.

1. A se înţelege asupra lucrării. 2. A înota către mal. 3. A pluti în josul apei. 4. A fi sigur de sine. 5. Unul dintre noi. 6. Unul fără altul. 7. Mai scump 147

cu zece lei. 8. A trece prin pădure. 9. A greşi cu de toate. 10. Drum spre veşnicie. 11. Străjeri la drumuri. 12. Întâlnirea de atunci. 13. Sete de a cunoaşte. 14. Vânt de la miazăzi. В п р а в а 334. Перекладіть речення з молдовськими прийменниковими сполученнями, в яких головним словом є іменник. Простежте, яку синтаксичну роль виконує прийменник з іменником в оригіналі і як від цього залежить його переклад.

Luna limpede înflorea ca o față de aur pe seninul cel adânc al cerului. În aerul nopții, Făt-Frumos își spălă fața în baia de lacrimi, apoi, învălindu-se în mantaua ce i-o țesuse din raze de lună, se culcă să doarmă în patul de flori. Trandafirul cel înfocat, crinii de argint, lăcrimioarele sure ca mărgăritarul, mironosițele viorele și florile toate s-adunară, vorbind fiecare în mirosul ei, și ținură sfat lung cum să fie luminile hainei de mireasă; apoi încredințară taina lor unui curtenitor flutur albastru stropit cu aur. Acesta se duse și flutură în cercuri multe asupra feței miresii când ea dormea ș-o făcu să vadă într-un vis luciu ca oglinda cum trebuia să fie-mbrăcată. Ea zâmbi când se visă atât de frumoasă (М. Емінеску). В п р а в а 335. Складіть невеличку розповідь (шість-сім речень) про вулицю, на якій ви живете, вживаючи прийменники біля, близько, від, до, коло, на, через або інші.

Я. Зяблов. Подвір’я з червоною криницею

148

§ 40. Особливості вживання прийменників в українській і молдовській мовах В п р а в а 336. Розгляньте таблицю прийменників і системи відмінків іменника в обох мовах і дайте відповіді на запитання. Прийменники та система відмінків іменників В українській мові

У молдовській мові

Прийменники

–

Відмінки

Прийменники

Н.

N.

-

Без, біля, в(у), від, для, до, Р. з(зі), з-за, з-над, з-під, з-поза, з-понад, з-попід, близько, кінець, коло, край... – Д.

G.

asupra, contra, împotriva, deasupra, înaintea, în faţa, în urma, de-a lungul...

D.

В(у), з, за, крізь, між, на, над, об, під, по, про, поза, поміж, понад, попід, повз... Зі(з, із), за, між, над, перед, під, поза, понад, попід... В(у), на, о, по, при... –

Зн.

Ac.

Ор.

–

М. Кл.

– V.

graţie, conform, contrar, mulţumită, datorită, potrivit, aidoma, asemenea... către, cu, de, fără, în, între, la, lângă, până, pentru, spre, sub, despre, dinspre, de la, de către, de lângă, pe lângă, afară de, aproape de, departe de, împeună cu, de pe lângă... –

1. Скільки відмінків має українська система словозміни іменників? Скільки молдовська? 2. Зі скількома та якими саме відмінками утворюються прийменникові сполучення в українській і молдовській мовах зокрема? 3. З якими відмінками в обох мовах немає прийменникових сполучень і чому?

В п р а в а 337. Відтворіть українською мовою молдовські словосполучення і прокоментуйте їх.

1. A produce o impresie asupra cuiva. 2. A sta aplecat asupra cărţii. 3. A proceda confom legii. 4. A merge către casă. 5. Cutie pentru scrisori. Сполучення прийменників з іменниками і займенниками в обох мовах використовуються для вираження додатків, означень та обставин. Їх вираження в обох мовах може бути однаковим і різним. Молдовському прийменниковому словосполученню може відповідати рівноцінне українське прийменникове словосполучення. Наприклад: a lua de mână – взяти за руку; drept la muncă – право на працю; a veni până la patru – прийти до четвертої. 149

Молдовському прийменниковому словосполученню в українській мові може відповідати безприйменникове словосполучення. Наприклад: a chema ре Iоn – кликати Івана; a sosi cu trenul – прибути поїздом; unealtă de producţie – знаряддя виробництва. Увага! Словосполучення типу їсти з виделкою, писати з ручкою українській мові не властиві. Молдовським словосполученням, які складаються з двох іменників, поєднаних прийменником, в українській мові відповідає безприйменникове словосполучення прикметника з іменником. Наприклад: barcă cu motor – моторний човен; figură de ceară – воскова фігура; pâine de casă – домашній хліб. Молдовські прийменникові словосполучення з дієсловом у ролі головного слова та іменником або прислівником після прийменника в українській мові передаються сполученням дієслова та прислівника. Наприклад: а sta în neclintire – стояти нерухомо; а coborî în jos – опуститися вниз. Нерідко словосполученню молдовської мови в українській може відповідати одне слово. Наприклад: а cadea la pat – захворіти, злягти; а sta de vorbă – говорити. В п р а в а 338. Ознайомтесь зі словосполученнями, доберіть (усно) їх відповідники в українській мові і з’ясуйте, у чому подібність і відмінність цих словосполучень в обох мовах.

1. Copil de cinci ani. 2. Moară de vânt. 3. Pod peste Dunăre. 4. A expedia prin poştă. 5. Teii din Bucovina. 6. O gură de apă. 7. A râde printre lacrimi. 8. Om de litere. 9. A sta la o parte. 10. Cântec de dragoste. В п р а в а 339. Перекладіть словосполучення українською мовою, зіставте переклад з оригіналом і з’ясуйте, у сполученні з яким головним словом можлива заміна прийменниково-іменникової частини прикметником.

1. A da de ştire. 2. Înalt de statură. 3. Om cu talent. 4. Cântec de leagăn. 5. Flori de măr. 6. Bagaj de mână. 7. Lucru cu zina. 8. Jocuri de noroc. 9. Brânză de vacă. 10. Ploaie de primăvară. 11. Muncă cu ziua. 12. Ziar de seară. В п р а в а 340. Прочитайте уривок тексту і випишіть з нього слово­ сполучення з прийменниковими формами слів. Поряд з кожним слово­ сполученням подайте його переклад. Зіставте молдовські й українські словосполучення і з’ясуйте: а) якою частиною мови є головне слово словосполучення; б) яким прийменником і з якою відмінковою формою виражена залежна частина словосполучення; в) у яких словосполученнях залежна частина словосполучення виражена без прийменника.

L-am găsit lângă Piaţа Ilie. Era un meşter singuratic. Stătea în atelierul său, înconjurat de tablă de tinichea, preschimbată în căldări, ligheane de diferite 150

forme şi mărimi. Şi ba că mi-a trebuit să-1 tulbur după amiază cu acea ciudată, căzută ca din cer întrebare: nu-mi puteţi face un ibric pentru cafea? La drept vorbind, nu în căutarea ibricului mă pornisem, deşi la acest obiect, între noi fie spus, visez demult. Ţinând calea spre tipografie, trecusem pe lângă noul şi impunătorul bloc al Băncii de Stat. În regiunea Pieţei Ilie mă pomenii deodată într-un târg de odinioară (Л. Дам’ян).

§ 41. Розвиток мовлення. Замітка інформаційного характеру до газети В п р а в а 341. Гуртом прочитайте газетну публікацію, з’ясуйте її зміст і спробуйте визначити, що це: інформація, повідомлення, нарис, репортаж чи замітка. Своє визначення поясніть.

БУДЕМО З ГАЗОМ – СВОЇМ У геологів і газопостачальників Прикарпаття піднесений виробничий настрій: у районі введене в дію Гаївське газове родовище. Місцеві геологи лише десь півтора року тому розвідали його, за короткий час працівники «Нафтогазбуду» та будівельно-монгазу» швидко і високоякісно тажне управління «Львівтранс­ підготували об’єкт до експлуатації. Підземним і наземним обладнанням забезпечив родовище чернівецький «Машбуд». Тепер дванадцять свердловин Гаївського родовища дають щодобово у загальну мережу газопостачання майже вісімсот п’ятдесят тисяч кубометрів газу. Наполегливий геологорозвідувальний пошук, злагоджене проведення будівельно-монтажних робіт і безперебійне постачання устаткуванням здатні забезпечити якнайкращі результати. Отже, будемо з газом, та ще й зі своїм (К. Палійчук). Замітка – це невелика газетна публікація, в якій розповідається про події, факти і природні чи суспільні явища, важливі для певного колективу людей. Написанню замітки передують такі основні види робіт, як: вибір теми повідомлення, осмислення його змісту, збір і систематизація матеріалу, планування тексту та його написання. В п р а в а 342. І. Подумайте, що з життя вашого класу чи школи могло б стати темою замітки: успішність, гурткова робота, обговорення книжки, зустріч з письменником чи природоохоронна робота. Які інші теми заміток пропонуєте ви? Запишіть п’ять-шість тем, найбільш актуаль­них

151

для вашого класу чи школи. Зважте, чи до кожної з обраних тем у вас достатньо переконливого матеріалу. З’ясуйте, який саме матеріал потрібно поповнити. Аргументовано визначте послідовність викладу матеріалу та уточніть план замітки. Доберіть до своєї замітки такий заголовок, який би зацікавив читача і водночас стосувався суті замітки. ІІ. Проведіть конкурс на кращу замітку, передбачивши переможцеві право опублікувати своє повідомлення в юнацькому періодичному виданні вашого краю або у всеукраїнському. В п р а в а 343. Напишіть замітку інформаційного характеру до шкільної стінної газети.

СХЕМА РОЗБОРУ ПРИЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. Яке відношення виражає. 4. Зі словом якої частини мови вжитий. 5. Відмінок слова, з яким вжитий прийменник. 6. Який з походження – непохідний чи похідний. 7. Вимова і написання. Зразок усного розбору На світанні козаки вступили в село... (М. Коцюбинський). На – прийменник, з іменником вказує на час дії, вжитий з іменником у місцевому відмінку, непохідний. Пишеться так, як вимовляється. Зразок письмового розбору На – прийм., вказує на час дії, з ім. у М. відм., непохідн.

А. Сорока. Дівчина з квітами

152

В п р а в а 344. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прийменники і проаналізуйте їх за зразком письмового розбору.

Я лягаю на землю біля кринички, набираю повний глечик води, ставлю його в траву, а сам придивляюся до неба, до води, до павиних вічок, що зацвіли в струмку, і думаю: спроста чи неспроста послав мене тато на долинку? А піді мною земля така свіжа, така м’яка, мов колиска, а наді мною небо таке синє, таке ласкаве, а за вербами причаїлась дрімота і шепче: «Засни собі, засни собі...» (М. Стельмах). В п р а в а 345. Придумайте і запишіть коротку казочку, яка б закінчувалася словами «Минула ніч… І наша казка розтанула у сонця ясних ласках, і зникли всі підступні пастки, і все прокинулось зі сну…». Які прийменники ви використали у своєму тексті?

§ 42. Сполучник як службова частина мови В п р а в а 346. Пригадайте, що ви знаєте про сполучник з уроків молдовської мови. Перепишіть речення, підкресліть у ньому прямою лінією слова, які поєднують однорідні члени речення, а хвилястою – ті, які поєднують частини складного речення. З’ясуйте, в чому відмінність між службовими словами з та і як частинами мови.

Книга приємно холодила пальці, і королі й лицарі виходили з неї, і билися, і падали отут, на снігах, де пахло примерзлою калиною, де вітряки билися з присмерком і кликали до себе добрих людей молоти на хліб (М. Стельмах). Прийменник є складовою частиною словосполучення, він завжди стоїть при якійсь із форм непрямого відмінка іменника (займенника) і разом з цією формою виражає різні відношення. Сполучник не служить для утворення словосполучення, його використання ніколи не зв’язане з формами будь-якої частини мови. Основна та єдина функція сполучника – поєднувати члени речення, словосполучення як складові частини речення та рівноправні або підпорядковані частини складного речення. Сполучник (сonjuncţia) – це незмінна службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення і частини складного речення, вказує на різні смислові зв’язки між ними. 153

Наприклад: 1. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти (Т. Шевченко). 2. Малих народів не буває, але бувають малі співці (М. Вінграновський). 3. Змолоду треба набратися знань, щоб не пуста була твоя криниця (І. Цюпа). Сполучники, які складаються з одного слова, називаються простими, наприклад: і(й), та, а, але, або, бо, щоб. Сполучники, які складаються зі сполучення двох і більше слів, називаються складеними. Наприклад: тому що; через те що; для того щоб; незважаючи на те що та ін. В п р а в а 347. Прочитайте текст. Назвіть сполучники. З’ясуйте, які смислові зв’язки виражає найчастіше вжитий у тексті сполучник.

У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина. Початкове звучання і значення слова Павло Григорович умів здобувати навіть з-під затертих штампів – і тоді воно грало свіжими барвами. Кожне слово складається зі змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати Павло Тичина. Його вірші сповнені чарівних образів і музики. Приміром, поет пише: «І за повіткою малина сивіє віями... На призьбі дід старий – як сон...», – і перед вами постає яскравий образ сільського літнього дня на Україні, коли від сонливої тиші аж дзвенить у вухах. Такими прикладами багата вся його творчість (П. Панч). В п р а в а 348. Перепишіть речення, підкресліть прості сполучники прямою лінією, а складені – хвилястою.

1. Усе можуть людські руки, коли захочуть (Г. Тютюнник). 2. У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах). 3. Я поспішив через те, що це була остання можливість вибратися із пекла (І. Гришин-Грищук). 4. Дерева посхилялися на воду, наче хотіли вгамувати спрагу (Я. Баш). 5. Як прийде туга, пізнаєш друга (Народна творчість). 6. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, не зважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати (І. Нечуй-Левицький). 7. Благословенна срібна твердь землі і неба, дня і ночі (М. Вінграновський). В п р а в а 349. Запишіть сполучники, поділивши їх на дві групи: прості і складені. З виділеними сполучниками складіть і запишіть по одному реченню.

Якщо, внаслідок того що, тому що, проте, начебто, так що, для того щоб, або, і, не тільки... а й, зате, та, якби, в міру то­го як. 154

§ 43. Сполучники сурядності і підрядності, їх види В п р а в а 350. І. Перепишіть речення, знайдіть сполучники. Ті з них, які сполучають рівноправні члени речення або рівноправні частини складного речення, підкресліть прямою лінією, а ті, які у складному реченні приєднують залежну частину до головної, – хвилястою лінією.

1. Ластівка день починає, а соловейко кінчає (Народна творчість). 2. Віл щось почав був говорить, та судді річ його спочатку перебили, бо він ситенький був (Є. Гребінка). 3. Виглядаю долю довгождану, а не діжду – вибуду із гри (В. Стус). 4. Незнання тріщить, а знання мовчить (Народна творчість). 5. Нехай ні жар, ні холод не спинять вас (І. Франко). 6. Вона ж співала, наче голосила, на себе кари Божої просила (Л. Костенко). 7. Чи я живий, чи ні, – не знаю (А. Малишко). ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст четвертого речення (з народної творчості)?

Сполучники, які поєднують рівноправні, синтаксично не залежні члени речення (однорідні члени) або окремі речення, прості незалежні речення у складному, називаються сполучниками сурядності (сonjuncţii coordonatoare). Це сполучники і, та, а, але, або, чи та ін. Наприклад: І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю (Т. Шевченко) – повторюваний сполучник і поєднує однорідні додатки; Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя (М. Стельмах) – сполучник а поєднує дві рівноправні частини складного речення; Людину створила не праця, а мова (Ю. Іллєнко) – сполучником а протиставлені додатки. 155

В п р а в а 351. Розгляньте таблицю. Запам’ятайте назви груп сполучників сурядності і значення, які кожна група може виражати. З одним із сполучників кожної групи складіть речення. Встановіть, які смислові зв’язки між словами у ваших реченнях або між реченнями виражає сполучник.

Сполучники сурядності Група

Сполучник

Єднальні

і(й), та, і... і

Протиставні а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак Розділові або, чи, або... або, чи... чи, то... то, ні… ні, ані... ані, чи то… чи то, не то… не то

Значення

Приклад

поєднання, приєднання протиставлення, зіставлення несумісність, чергування явищ

поет і воїн тихо та затишно не тиша, а гамір Поля мліли під сонцем, а ліс шумів. учитель або лікар; то читали, то співали

Сполучники, які у складному реченні приєднують підрядне до головного, називаються сполучниками підрядності (сonjuncţii subordonatoare). До них належать сполучники бо, що, щоб, мов, як, якщо. Сполучники підрядності вживаються тільки для приєднання підрядної частини складного речення з головною. Наприклад: Молоденький місяць став шляхи вертати, щоб могла людина ріг його дістати (А. Малишко). В п р а в а 352. Розгляньте таблицю сполучників сурядності. З одним із сполучників кожної групи складіть свої речення про українську мову. Усно з’ясуйте смислові зв’язки (причини, часу, умови, мети і т. д. за таблицею) між частинами підрядного речення, з’єднаними певним сполучником.

Сполучники підрядності Група

Сполучник

Приклад

Причинові

бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки

Часові

коли, тільки, як, щойно, ледве, як тільки, відколи, доки, відтоді як, до того як якщо, якби, коли, коли б, раз

Молодь вся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка). Як став місяць серед неба, ревнули гармати (Т. Шевченко).

Умовні

156

Коли народ завжди в душі поета, то і поет завжди в душі народу (Журнал).

Група

Сполучник

Приклад

Мети

щоб (щоби); для того, щоб; задля того, щоб

Щоб жить, ні в кого права не питаюсь. Щоб жить, я всі кайдани розірву (П. Тичина).

Допустові

хоч (хоча); незважаючи на те що; дарма що; хай

Він чомусь посміхнувся, хоч обличчя в нього не стало веселіше (П. Панч).

Порівняльні

як, мов, немов, наче (неначе), ніби, немовби, начебто

Дитячий спів дзвенить, як спів, як щебет птиць в діброві... (В. Сосюра).

З’ясувальні

що, щоб, як

Діти кидали з мосту паперові кораблики і залюбки спостерігали, як несла їх швидка течія (А. Шиян).

Наслідкові

так що

Спізнились, так що доведеться чекати до завтра (Газета).

Пояснювальний

тобто

Чернишеві випало бути старшим, тобто командувати усіма трьома ротами (Олесь Гончар).

В п р а в а 353. Прочитайте речення. Знайдіть у них і випишіть окремо сполучники сурядності і сполучники підрядності. Усно доведіть, що погрупували їх правильно.

1. Та виявилося, що все набагато складніше й небезпечніше, ніж та лише обставина, що невелика наша військова група потрапила в оточення (І. Стаднюк). 2. Не знала ні свят, ні буднів, у неділю, зачинившись у хаті, пряла, або латала, або шила (Є. Гуцало). 3. Ходив я та плакав, та людей шукав, щоб добру навчили (Т. Шевченко). 4. Буває так, що дні довго й одноманітно котяться через усе життя… (В. Собко). 5. І можна тільки дивуватися і благоговіти, як це народ наш незвичайно тернистим шляхом досяг такої великої культури (О. Огоновський). 6. Я не знаю нічого у світі, що дорожче за юності дні (М. Нагнибіда). 7. Їм усе здається звичайним: і чарівне пробудження ранку з усім багатством барв, що загораються, коли сходить сонце, і весняна пора, коли довкола духмяніють у молочному цвітінні сади, і білясте марево хлібів, що достигають на безкраїх степових ланах... (П. Панч). 157

§ 44. Вживання сполучників у простому і складному реченнях В п р а в а 354. Перепишіть речення. Знайдіть сполучники сурядності і визнач­ те, до якої групи за значенням вони належать – до єднальних, протиставних чи розділових (надпишіть над ними відповідно є., п., р.).

1. Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом (М. Коцюбинський). 2. Бродив між зеленими зарослями, приглядався та принюхувався до всього, що вона посіяла та посадила (Олесь Гончар). 3. На палубі ні вогню не було, ні винуватців тривоги матроси не знайшли (М. Трублаїні). 4. Три доби лютувала хуртовина, а на четвертий день ясні зорі засяяли в небі (А. Шиян). 5. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла, і думи, й чесні мозолі (В. Симоненко). 6. Чи то води весняні шуміли, чи бриніла десь здалеку пісня (М. Нагнибіда). 7. Хочу відійти, а собака стоїть поперек стежки й не пускає мене (Газета). В п р а в а 355. І. Перепишіть текст, вставляючи з довідки замість крапок відповідні сполучники підрядності. Визначте їх групу за значенням.

Усі розуміли, ... літо відступає. Воно відмовляється від своїх прав, ... дати дорогу осені і зимі. Усе частіше купчились на небі снігові хмари, ... зрідка крізь них пробивалися теплі промені сонця, ... посилати на землю прощальне вітання. Відлетіли птахи, поховалися звірі, ... настав холод, ... можна було, затримали б тепло, таке миле для всього живого. Та це неможливо, ... не прийшла його пора (Журнал). Д о в і д к а : аби, бо, тому що, хоч, що, щоб, якби. ІІ. Продовжіть опис початку зими (два-три речення) і того, що радує вас взимку (три-чотири речення) В п р а в а 356. Перепишіть речення, з’єднавши їх сполучниками сурядності, дібраними з довідки. Підкресліть головні члени речення.

1. Наука оперує поняттями, … мистецтво – образами (Ю. Іллєнко). 2. На гору доступитись нелегко, ... з гори зручніше боронитись (Леся Українка). 3. Бійці замовкли, пластинку зняли, ... пісня продовжувала звучати десь надворі (Олесь Гончар). 4. В ярках пшениця червоніє, летить бджола ... квітне мак (В. Сосюра). 5. Часто миготіла блискавка ... раз за разом гуркотів грім (М. Трублаїні). 6. Сестра вже приїхала, ... я тільки одержала телеграму (Газета). 7. Дорога світла, як комета, … вона не для поета (М. Рачук). Д о в і д к а : а, зате, і, проте, та, а, але. 158

В п р а в а 357. Перепишіть речення, замінивши кожен сполучник синонімічним за функцією. Назвіть сполучники сурядності й підрядності та визначте, до якої групи за значенням вони належать.

1. Не обдурюй себе і тобі не доведеться дурити інших (В. Брюг­ ген). 2. Ліщина листя ще не має, та виступає жовтий цвіт (П. Воронько). 3. Щойно за Дніпром виткнулось сонце, в Січі раз, і вдруге, і втретє стрельнула гармата (П. Панч). 4. Не вір мені, бо я брехать не вмію (В. Симоненко). 5. Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Народна творчість). 6. Слово не стріла, а глибоко ранить (Народна творчість). В п р а в а 358. Замініть прості сполучники складеними (тому що; через те що; в міру того як; внаслідок того що; незважаючи на те що; з огляду на те що). Чи можливі при вживанні таких сполучників варіанти вживання коми?

1. Життя – безцінний злиток, бо зроблений з любові. 2. Ми довго блукали вулицями, бо не запам’ятали дороги. 3. Пісня все гучнішала, як наближалися дівчата. 4. Доведеться починати заново, оскільки відповідь не сходиться. 5. Очевидно, заночуємо тут, бо швидко стемніє. 6. Учні своєчасно з’явились на заняття, хоч погода була несприятливою. 7. Почали йти швидше, коли побачили вогні міста. Складені сполучники підрядності тому що, через те що, в міру того як, внаслідок того що, незважаючи на те що, з огляду на те що, попри те що залежно від логічного наголосу на важливу інформацію у реченні можуть розділятися між частинами складного речення. Порівн.: 1. В міру того як наближався до кінця навчальний рік, учні ставали зосередженішими й активнішими. – Ми почали вірити у нашу перемогу в міру того, як пожвавилися наші вболівальники. 2. Батьки готові були переїхати в місто, попри те що не уявляли себе без нашого саду. – Попри те, що там не буде вже нашого саду, батьки готові були переїхати в місто.

§ 45. Написання сполучників Складні сполучники проте, зате, щоб, якби, якщо, ніби та інші пишуться разом. Сполучники проте, зате, щоб, якби, якщо, ніби необхідно відрізняти від однозвучних займенників те, що, вжитих з прийменниками про, за або часткою би(б), та прислівника як, вжитого з часткою би(б). Порівн.: 1. Він легко ображається, 159

проте швидко вибачає кривдника. 2. Ми не говорили про те, що могло нам зіпсувати настрій. Деякі сполучники з частками би(б), же(ж) пишуться окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б та ін. Наприклад: 1. Вони або не знали, або ж забули підготуватися. 2. Відповіла занадто гостро, хоча б варто було промовчати. Складені сполучники тому що, через те що, для того щоб, в міру того як, незважаючи на те що пишуться окремо. Наприклад: Хто чув мелодію золотої струни, в міру того як довго вона звучатиме, все більше любитиме світ. В п р а в а 359. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть правопис сполучників і однозвучних з ними інших частин мови.

1. Що(б) не сталось, не зрадь своєї віри (М. Бажан). 2. Не (за)те вовка б’ють, що сірий, а за(те), що вівцю з’їв (Народна творчість). 3. Спасибі вам не за(те), що грали, а за(те), що перестали (Народна творчість). 4. Все, за що(б) Маланка не бралася, робила поважно (М. Коцюбинський). 5. Про(те) кожний знає: хоч мороз і припікає, за(те) комарів немає (Народна творчість). 6. З борців насміхалася доля, зростала про(те) їх громада (П. Грабовський). 7. Що(б) полюбити – треба жити! Любов – життя (В. Симоненко). В п р а в а 360. І. Складіть речення, в яких би слова якби, щоб, проте, зате писалися разом, речення з написанням їх окремо (тобто усього вісім речень). Поясніть правопис. ІІ. Розгляньте фотографію і розкажіть, яка подія тут зафіксована і чому посміхаються воїни.

160

В п р а в а 361. Складіть листа за опорними словами: повідомляю про те, що; якби ти знав, як; незважаючи на те, що; важко було, хоч; зате успішно впорався; радий тому що; як би ти мені допоміг, коли б. В п р а в а 362. Перекладіть українською мовою, знайдіть і підкресліть сполучники сурядності прямою лінією, а сполучники підрядності – хвилястою.

Dar când auzeam de legănat copilul, nu ştiu cum îmi venea, căci tocmai pe mine căzuse păcatul să fiu mai mare între fraţi. Însă ce era să faci, când te roagă mama? Dar în ziua aceea, în care mă rugase ea, era un senin pe cer şi aşa de frumos şi de cald afară, că-ţi venea să te scalzi pe uscat ca găinile. Văzând eu o vremea ca asta, am şparlit-o la baltă... (І. Крянга). СХЕМА РОЗБОРУ СПОЛУЧНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ Послідовність розбору

1. Слово у тексті. 2. Частина мови. 3. Простий чи складений. 4. Сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням (єднальний, розділовий чи причини, мети, місця, часу...). 6. Вимова та написання. Зразок усного розбору Узимку сонце світить, та не гріє (Народна творчість). Та – сполучник, простий, сурядності, протиставний. Перед протиставним сполучником та ставиться кома. Зразок письмового розбору Та – сполучн., прост., сурядн., протиставн. Перед протиставн. сполучн. та ставиться кома.

В п р а в а 363. Прочитайте і з’ясуйте, зразком якого стилю є текст. Випишіть з нього сполучники й розберіть три з них за зразком письмового розбору сполучника як частини мови. Розкажіть, який настрій створює текст.

У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, і коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування, а здивування – в таке почуття, яке за браком точнішого слова можна назвати щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема у світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кращої немає, як та, в якій ти вперше впізнав своє єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калюжі (Д. Павличко). 161

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Чому сполучник належить до службових частин мови? Наведіть визначення сполучника. 2. На які групи поділяються сполучники за будовою? Наведіть приклади. 3. Які є сполучники за функціями? Назвіть групи сполучників за значенням. 4. Чому якби, бо є сполучниками підрядності, а та, або – сурядності? Доведіть думку на прикладах. 5. Назвіть розділові сполучники. Виділіть з них повторювані. Чим відрізняються повторювані сполучники? 6. Які сполучники пишуться разом, а які – окремо? 7. Як відрізнити сполучники якби, зате від однозвучних інших частин мови?

§ 46. Ділові папери. Розписка Розписка – це документ, що підтверджує одержання документів, грошей і матеріальних цінностей. Розписку дає особа, яка одержує документи, гроші чи матеріальні цінності; в одному примірнику, як правило, написаному від руки. Як документ розписка має довільну форму, але в ній мусять бути такі обов’язкові відомості: 1. Посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка дає розписку, а коли йдеться про великі суми грошей і важливі документи чи інші матеріальні цінності, – ще й адреса, номер і серія паспорта. 2. Відомості про особу чи установу, яким дається розписка. 3. Про що дано розписку (необхідно вказати точну суму грошей, повний перелік бланків документів і їх кількість чи повний перелік речей та їх кількість). 4. Зобов’язання, яке бере на себе автор розписки. 5. Дата написання розписки та підпис одержувача. У випадках, передбачених законом, достовірність підпису одержувача повинен засвідчити нотаріус або інша особа, яка має на це юридичне право. ЗРАЗКИ РОЗПИСОК

Розписка Я, староста гуртка української мови Збіглій Василь Петрович, одержав у лаборанта фізкабінету Банченської загальноосвітньої середньої школи Пискаря Мірчі Івановича два пор162

тативні магнітофони «Репортер-9», потрібні для проведення записів живого народного мовлення. Зобов’язуюсь повернути магнітофони до 28 травня цього року. 24 травня 2016 р. Підпис Розписка Я, староста 7-Б класу Маршинської загальноосвітньої школи II ступеня Житар Олег Григорович, одержав у свого вчителя фізичного виховання Попеску Дмитра Онуфрійовича волейбольну сітку і два волейбольні м’ячі на час підготовки команди нашого класу до загальношкільних спортивних змагань, які відбудуться 30 квітня – 11 травня. Зобов’язуюсь повернути вказані речі 12 травня 2016 р. 29 квітня 2016 р. Підпис Розписка Я, Цугуй Аглая Іванівна, позичила у свого сусіда Гавки Андрія Корнелійовича 2000 (дві тисячі) гривень на час до 25 листопада 2016 р. Зобов’язуюсь своєчасно повернути цю суму. 18 червня 2016 р. Підпис Підпис А.І. Цугуй засвідчую. Голова сільської ради с. Ларга Дата Підпис

§ 47. Частка як службова частина мови В п р а в а 364. Прочитайте речення. Порівняйте їх зміст і з’ясуйте, яких відтінків значення надають реченням виділені слова.

1. На цьому полі посіяли буряки. 2. Тільки на цьому полі посіяли буряки. 3. На цьому полі посіяли тільки буряки. 4. Хай пісня лунає на весь світ. 5. Пісня лунає на весь світ. 6. Я піду на концерт. 7. Я не піду на концерт. Слова тільки, хай, не – частки, вони надають окремим словам і цілим реченням нових відтінків значення: тільки – вибір, обмеження; хай – спонукання; не – заперечення. Часткою (рarticula) називається незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам емоційно-експресивних чи модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і навіть слів. 163

В п р а в а 365. Доведіть (усно), що виділені слова надають реченню емоційних і змістових відтінків. Яких саме?

1. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (Народна творчість). 2. Не помиляється той, хто нічого не робить (Народна творчість). 3. Та де б не був, де б не шукав дороги, я не забуду вчителя старого (А. Малишко). 4. Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (А. Шиян). 5. Он з-за гаю виглядає ставок, неначе полотно (Т. Шевченко). 6. Як же тут гарно, як же тут тихо! (Леся Українка). В п р а в а 366. Прочитайте речення, дотримуючись потрібної інтонації. Перепишіть, підкреслюючи частки. Для чого вони служать?

1. Великій і чистій воді, що живить, свіжить нас і поїть, мої найчистіші слова хай жертвою чесною будуть. 2. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця. 3. Не золоті дощі з небес, а золоті робочі руки запліднюють лани і луки. 4. Хай буде синь, хай буде спів сосновий і золота мережа верховіть. 5. Чи совам зборкати орла? Чи правду кривді подолати? (За тв. М. Рильського).

Ф. Коновалюк. Вид на Дніпро

В п р а в а 367. Пригадайте і скажіть, як утворюються форми умовного способу (писав би, співала б) та 3-ї особи однини і множини наказового способу дієслів (хай пише, хай читають). Складіть речення, використовуючи дієслова мити, міцніти, подивитися, складатися у названих дієслівних формах.

164

§ 48. Формотвірні та заперечні частки До формотвірних (particule de creaţie a formelor) належать частки хай, нехай, бодай, б, би. Формотвірними вони називаються тому, що за їх участю утворюються форми дієслів. За допомогою часток хай, нехай утворюються форми наказового способу дієслів, наприклад: хай служить, нехай розкажуть; за допомогою часток би, б утворюються форми умовного способу дієслів, наприклад: співав би, читала б, сміялося б. Частки би, б можуть стояти як після дієслів, з якими вони утворюють форму умовного способу, так і перед ними. Наприклад: 1. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 2. Палив мене такий великий відчай, отак би встав та й безвісти забіг! (Л. Костенко). 3. Знала б ти її велике серце! (Народна творчість). Частки би, б пишуться окремо. Частки хай, нехай стоять, як правило, перед дієсловами, яких стосуються. Наприклад: Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг (В. Симоненко). Частки хай, нехай також пишуться окремо. В п р а в а 368. Прочитайте, знайдіть частки й усно поясніть їх роль.

1. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє (М. Рильський). 2. Палкими блискавицями-мечами хотіла б я вас викувать, слова (Леся Українка). 3. Хай шалені гудуть над планетою весни, хай трава пнеться вгору крізь листя старе (В. Симоненко). 4. Коли б знав, де впадеш, то соломки підстелив би (Народна творчість). 5. Якби я сто років прожив на світі між друзів своїх, як дзвінких солов’їв, я взяв би з хмарини ясної блакиті і в колос пшеничний заплів (А. Малишко). 6. Ну, нехай би смикнув за вухо, хай нагримав би раз чи два, – все одно він би тата слухав і ловив би його слова (В. Симоненко). Заперечні частки (particule negative) не, ні, ані служать для заперечення змісту цілого речення або окремої його частини. Якщо заперечна частка стоїть перед присудком, то вона надає заперечного змісту всьому реченню. Наприклад: Під лежачий камінь вода не тече (Народна творчість). 165

Частка не надає заперечного змісту тому слову, перед яким вона стоїть. Наприклад: Не одежа красить людину, а добрі справи (Народна творчість). Частки не, ні (ані) можуть мати ще й підсилювальне значення. Наприклад: Яким би важким не було завдання, ми його виконаємо. Не написав ні рядка. Увага! Заперечне слово ні при повторному використанні з однорідними членами речення – це єднальний сполучник. Наприклад: Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна (Леся Українка). В п р а в а 369. Перепишіть речення. З’ясуйте, в яких випадках не надає заперечного смислу окремим словам, а в яких – усьому реченню. Доведіть свою правоту. Яка роль частки ні в реченнях?

1. Ходімо, Михайлику, не будемо тривожити ні красунечки, ні її діток (М. Стельмах). 2. В неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко). 3. Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, – миготить стерня (Л. Костенко). 4. Бо не поет, який схиля в журбі смутне чоло і лишить по собі не мужнє слово, а пекучі сльози (В. Лучук). 5. І знову не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (М. Рильський). 6. Бо то не просто мова, звуки, не словникові холодини – в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини (П. Тичина). 7. Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках (В. Симоненко). В п р а в а 370. Поставте частку не спочатку перед першим дієсловом, потім тільки перед другим і, нарешті, перед першим і другим дієсловами. Порівняйте значення побудованих речень. Чи в усіх реченнях є заперечний зміст?

1. Я можу піти вам назустріч. 2. Андрій хоче виконати моє прохання. 3. Ми можемо посадити сад. 4. Вони прагнуть досягти порозуміння. В п р а в а 371. Знайдіть місця для часток у реченні, вставте їх і запишіть речення. Усно поясніть, які частки надають нового відтінку значенню цілого речення, а які – окремих його компонентів.

1. Школярських днів нам забуть ніколи, проказати їх, проспівати ... (не, не, не) (А. Малишко). 2. Тільки веселі, а смутні думки обхопили материну голову (не) (Панас Мирний). 3. Ми лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (не) (Т. Шевченко). 4. Немає такої людини, дорослої 166

чи малої, яка не любила лісу, його чарівної краси (б) (Ю. Збанацький). 5. Сонце тим часом підбилось ген високо, і скорий рух автомашин нездатний був перемогти його палючих променів (навіть) (Ю. Смолич). 6. Вітер тихий з України понесе з росою мої думи до тебе (аж) (Т. Шевченко). В п р а в а 372. Запишіть: 1) неозначені займенники, які утворюються з допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, аби-, -де; 2) заперечні займенники – з частками не-, ні-; 3) форми наказового способу дієслів – з частками хай, нехай (два приклади); 4) умовного способу дієслів – з часткою би (б) (два приклади); 5) форми найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників – з частками най-, що-, як- (по два приклади). В п р а в а 373. Напишіть роздум на тему «Хай як би важко мені не було, я…» або «Знайти б такий засіб, що…». Чи допомогли вам будувати текст частки, вжиті у назві теми?

§ 49. Модальні частки Модальні частки (particule modale) вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають ставлення того, хто говорить, до висловлюваного. Частки хіба, чи, невже виражають питання; авжеж, еге, отож, атож, так, аякже, авжеж, еге ж – ствердження. Частки як, що за, що то за служать для оформлення окличних речень і надають їм відтінків радості, захоплення, здивування. Частки мабуть, може, ледве, чи, навряд виражають сумнів, невпевненість. Частки тільки (б), хоч (хоча), лише (лиш), бодай служать для виокремлення чого-небудь; аж, ж, же, таки, все-таки, навіть, ну (й) – для підсилення сказаного, виділення чого-небудь. Частки ось, он, от вказують на предмет, ситуацію і под. Частки мов, мовби, немовби, наче, неначе, ніби, ледве чи, навряд чи вживаються зі значенням припущення, сумніву щодо повідомлюваного. Частки хай, нехай вживаються у спонукальних висловленнях. Частки чи, хіба, невже, чи ж, чи не, хіба ж, та невже виражають запитання, здивування, сумнів. 167

В п р а в а 374. Прочитайте. Визначте смислові відтінки, які вносять модальні частки в речення або що частки виражають.

1. Невже ріку підкорили і місто зростили під спів солов’їв? (І. Нагірняк) 2. Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо! (Леся Українка). 3. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас на Україні (О. Довженко). 4. Авжеж, у нас такий ведеться звичай (Леся Українка). 5. Мати, мова, батьківщина – ось і вся моя родина (М. Сингаївський). 6. І ось твій лист до мене в самоту... Невже надумав ревнувать до слова? (А. Мойсієнко). 7. Хіба це риба? От колись була риба... (О. Довженко). В п р а в а 375. Перепишіть, вставивши замість крапок частки з довідки. Скажіть, якого відтінку значення надає кожна з них.

1. А у тебе знов та ... доріжка в клас, той ... явір наш під вік­ ном (А. Малишко). 2. ... трутень звик солодкі жерти соти, бджола ... для меду й серце віддала (А. Малишко). 3. І ... нарешті з темних улоговин на вільне плесо випливає човен (М. Рильський). 4. ... сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський). 5. У нас там, на городах, пахне кропом і сизі ранки; конопляний дух ... голову туманить (М. Рильський). 6. ... мир живе, ... дружби коло єднає нас в ряди міцні (В. Сосюра). 7. На річ таку Бджола сказала: «...воно і так, та ..., що я чувала, що Муху зневажає всяк» (Л. Глібов). Д о в і д к а : лиш, аж, ж, ж, же, же, лиш, нехай, нехай, он, от, тільки, хай. В п р а в а 376. Прочитайте і поясніть граматичну і стилістичну роль часток у цьому віншуванні.

Хай сіється, хай віється, хай вруниться, нехай задумане у цьому році збудеться, хай в кожну хату і малу кімнату прийде велике новорічне свято! Г. Грай В п р а в а 377. Перепишіть. З’ясуйте, які з часток вказують на предмети та явища, що знаходяться ближче, а які – на віддалені предмети чи явища.

1. Народна пісня – то ж вона усій землі окраса (М. Рильський). 2. Ось липа кучерява розкинула намет. Он дуб – могутній велетень – розрісся одинцем (Н. Забіла). 3. Сміле слово – то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі (П. Грабовський). 4. От 168

де правда, от де воля – козацькая доля (Народна творчість). 5. Ось перед ним невеличка хатка, чиста, ясна (Панас Мирний). 6. Іду я тихою ходою, дивлюсь – аж он передо мною неначе дива виринають (Т. Шевченко). 7. Ось де я, а ось де ти! Хіба я міг у ворота влучити? (Журнал). В п р а в а 378. Прочитайте речення, випишіть частки і навпроти кожної напишіть, що вона може виражати.

1. От вічно ви на мене! (М. Стельмах). 2. Аж у степи, вважай, до самого моря, де зовсім нема ні дерева, ні лісів (М. Стельмах). 3. І що воно, гадаю, за проява – дві тіні, млин і місяць на воді (Л. Костенко). 4. Щоб ти, ясеню, став ще вищий (В. Китайгородська). 5. Це де ж тебе так, хлопче, забарило? (Л. Костенко). 6. Ні, я дівчинка з лісу (М. Стельмах). 7. Я так і не збагнув і досі ще не знаю, чи світ мене минає, чи я його минув (В. Стус). 8. Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти (Л. Костенко). 9. Невже ваша рука підніметься на родюче дерево, на його цвіт і плід? (М. Стельмах). В п р а в а 379. Складіть речення так, щоб наведені слова в одному випадку були частками, в іншому – сполучниками чи прислівниками, займенниками. Обґрунтуйте правильність виконання завдання.

Ніби, ніби; справді, справді; оце, оце.

§ 50. Частки бо, но, то, от, таки та постфікси -бо, -но, -то, -от, -таки Формотвірні, модальні та емоційно-експресивні частки пишуться окремо від інших частин мови. Наприклад: будував би, лише довідався, не хвалюся, як гарно! Окремо пишуться і модальні частки бо, но, то, от, таки, якщо вони стоять після інших часток. Наприклад: усе ж бо, усе ж таки, ото ж то, скільки от, чим би то, хай но. Через дефіс -бо, -но, -то, -от, -таки пишуться тоді, коли вони є постфіксами у дієсловах і прислівниках. Наприклад: іди-но, скажи-бо, так-от, там-то, усе-таки. В п р а в а 380. Спишіть речення, розкривши дужки. Зверніть увагу на написання часток бо, но, то, от, таки та постфіксів -бо, -но, -то, -от, -таки.

1. Який (бо) ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка). 2. Грицько вертається додому. І звідки (б) (то)? (Л. Костенко). 169

3. Хоч я вам кривди (не) робив, та все (ж) (таки) між вами жив, то, може, дещо і осталось (Т. Шевченко). 4. І все (таки) до тебе думка лине... (Леся Українка). 5. Якби (то) так сталося, друже, дуже добре було (б) (Г. Тютюнник). 6. Все (ж) таки ти мені син (Г. Тютюнник). 7. Як сіячі радіють – тільки (но) на землі з’явиться день весняний з пахощами ріллі! (М. Стельмах). В п р а в а 381. Перебудуйте речення так, щоб наказ передавався пом’якшено. З допомогою чого ви цього досягли? Зразок: Іди-но додому.

1. Кажи правду. 2. Набери піску. 3. Подай рушник. 4. Сідай до столу. 5. Одягни пальто. 6. Їдьте до Львова.

В п р а в а 382. Складіть з бо, но, то, от, таки по два речення таким чином, щоб у першому вони писались як частки, а в другому – за правилом написання з дієсловами. Зразок: Ти ж бо дівчинка! – Він мчав-бо як вітер! В п р а в а 383. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Випишіть дієслова з пост­ фіксами, поясніть їх правопис.

1. Але (не) бійся прикрого рядка. Прозрінь (не) бійся, бо вони (ж) як ліки. (Не) бійся (ж) правди, хоч яка гірка (Л. Костенко). 2. Ви, братця, все (таки) домівки (не) цурайтесь (Є. Гребінка). 170

3. Остап зразу (таки) розказав йому, чого прийшов (М. Коцюбинський). 4. Не так (то) воно склалося як гадалося (Народна творчість). 5. Ото (то) (бо) (й) є, що хазяїн, і кожний скаже, що по-хазяйськи (І. Карпенко-Карий). 6. Яких думок, яких казок, яких (то) спогадів разок ти нанизав у довгі ночі? (А. Малишко). 7. То (не) кричіть (бо)! (І. Карпенко-Карий). СХЕМА РОЗБОРУ ЧАСТКИ ЯК ЧАСТИНИ МОВИ Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. Розряд (формотвірні, заперечні, модальні ...). 4. Вимова та написання. Зразок усного розбору Бо нива ця моя. Тут я почну зажинок. Бо кращий урожай не жде мене ніде (В. Симоненко). Не – частка, модальна, заперечна, пишемо окремо. Зразок письмового розбору Не – частка, мод., запереч., пишемо окремо.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Сформулюйте визначення частки. 2. Доведіть, що слово тільки – частка. 3. Які частки називаються формотвірними? Назвіть їх. 4. Якими є частки ось, лише, ж, хіба, чи, таки? Що вони виражають? 5. Назвіть основні значення модальних часток. 6. У яких випадках не є часткою? Чим ще може виступати не? Наведіть приклади. 7. Складіть речення з часткою ні і сполучником ні ... ні. 8. У яких випадках ні є префіксом? У яких частинах мови?

171

VІ. ВИГУК

§ 51. Вигук як особлива частина мови В п р а в а 384. Перепишіть речення. Підкресліть слова, які не називають жодних явищ дійсності і не служать для зв’язку між словами або реченнями. Що виражають ці слова? Для чого вони вживаються?

1. Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав (Народна творчість). 2. Ах!.. одного вечора... (М. Рильський). 3. Ех, і заграємо ж на твоєму весіллі!.. (Газета). 4. Ох, той щоденник... Хоч би він не потрапив до чужих рук... (М. Стельмах). 5. Ух, як важко тримати язик за зубами! (О. Донченко). 6. Ой, снігу, снігу! Прийшла в ліс зима... (О. Донченко). 7. Геть з моїх очей, геть! (М. Коцюбинський). 8. «Спасибі», – сказала крізь сльози бабуся (Журнал). Вигуки (interjecţia) – це незмінювані слова, які виражають почуття, переживання, волевиявлення, не називаючи їх. Вигук відрізняється і від самостійних (не називає предметів, ознак, дій чи кількості), і від службових частин мови (не служить для зв’язку між повнозначними частинами мови чи для створення додаткових відтінків значення). За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, які виражають почуття і переживання, зокрема, радість, страх, сум, горе, жаль, гнів, здивування, захоплення, обурення, огиду, зневагу, глузування, фізичний біль: о, е, ет, ой, ох, пхе, гм, ех, ого! брр! тьху!; 2) вигуки волевиявлення, що передають заклик, спонукання до дії, звертання, оклик: гов, огов, алло, ну, псс (тсс), агусь! ну-ну! нно! До вигуків волевиявлення належать і слова ввічливості, які виражають привітання, прощання, подяку, прохання, пробачення: добридень, здрастуйте, до побачення, дякую, спасибі, вибачайте, пробачте. 172

До окремої групи вигуків відносять звуконаслідувальні слова, хоч вони не виражають ні емоцій, ні волевиявлення. За допомогою звуконаслідувальних слів можна відтворити голоси тварин, різні шуми, що спостерігаються в природі. Наприклад: 1. Я знаю, завтра, з ранішнім сонцем, влетить до мене в хату твоє жіноче: ку – ку!... Ку – ку!... (М. Коцюбинський). 2. Та коли б це на мене, я б відразу: трах – бах! (Я. Баш). 3. Оце бджолине «бззз» доводило хлопця до стресу (Журнал). В п р а в а 385. Прочитайте вигуки. Запишіть їх, поділивши на дві групи за значенням. Назвіть ці групи. З’ясуйте, що передає кожний вигук.

До побачення, гайда, му-у-у, ой, вйо, вибачте, ох, фу, добридень, геть, няв-няв, гав, перепрошую, ого, ет, чшш! В п р а в а 386. Прочитайте речення. Які почуття виражають у них вигуки?

1. Е! Видно мало ви її знаєте (Олесь Гончар). 2. Ху-у!.. Як приємно се освіжає (М. Коцюбинський). 3. – Ох-ох-ох, – застогнав дідусь, присідаючи на пеньок (Народна творчість). 4. Гов, Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка). 5. О, як чудесно навкруги (В. Сосюра). 6. Гетьте, думи, ви хмари осінні... (Леся Українка). 7. Гей, удармо в струни, браття, в золотії (М. Рильський). 8. Ой гиля-гиля, гусоньки, на став! (Народна творчість). У значенні вигуків можуть вживатися самостійні частини мови. Такі вигуки, як правило, утворилися від іменників у формі кличного відмінка або в називному відмінку чи від інших частин мови. Вигуками є також усталені звороти, до складу яких увійшли різні слова. Наприклад: Мамочко! Рятуйте! Мамо рідна! Слава Богу! Ой лишенько! Ой леле! Жах! О Господи! Струнко! В п р а в а 387. Складіть по одному реченню з кожним вигуком і запишіть їх. Усно поясніть, де зможете, як утворилися ці вигуки.

Отаке! Мамо ж моя рідна! Жах! Ой лихо! Горенько моє! Ой леле! Ґвалт! Ой Божечку! Ой лишенько ж моє! В п р а в а 388. Прочитайте етикетні вислови та інші слова ввічливості. З’ясуйте, що вони означають і в яких випадках вживаються. З якими час­ тинами мови вони пов’язані своїм походженням? У чому особливість такого класу слів?

Доброго ранку! На добраніч! Привіт! Прощайте! Щасливо! До побачення! Бувайте здорові! Прощай! Будь ласка! Прошу! Дякую! З Богом! 173

В п р а в а 389. Прочитайте і скажіть, як ви розумієте зміст цього тексту. Чому про одну людину висловлено дві протилежні думки? Яким ви бачите себе у дорослому світі? Використайте у роздумі один-два вигуки.

Торжествують: він не помилявся, не змочив – ні разу! – підошов, проти вітру – жоден раз! – не пхався… Але ж він нікуди і не йшов! В. Симоненко

§ 52. Дефіс у вигуках і розділові знаки при вигуках Вигуки можуть складатися з одного чи двох або кількох звуків. Наприклад: 1. Е, не буде по-вашому (М. Стельмах). 2. О, я так і знав! (Панас Мирний). 3. Ах, гостинця ти чекаєш! (Леся Українка). 4. Овва! А я не боюся! (О. Кобилянська). Окремі частини вигуків можуть вимовлятися протяжно або повторюватися. У таких вигуках пишеться дефіс. Наприклад: 1. «А-а-а-а» – позіхнув хтось (Панас Мирний). 2. Ого-го-о! Це ж так далеко… (Народна творчість). 3. Го-го, а то котра така мудра? (Ірина Вільде). 4. Хе-хе-хе! Ти цього не знаєш... (І. Карпенко-Карий). В п р а в а 390. Прочитайте, звертаючи увагу на вимову вигуків. Усно з’ясуйте, в яких випадках через дефіс написані протяжно вимовлені звуки, а в яких – повторювані частини.

1. Го-го, вона знала, як його приборкати (О. Кобилянська). 2. Усі мовчать. Гай-гай, які «мудрі» (Є. Гребінка). 3. Ти що – втік знов сюди... Завзятий хлопець... хе-хе! (М. Коцюбинський). 4. «Тру-ту-ту-у!» – все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг*... (М. Стельмах). 5. Ох-хо-хо! Чого тільки не було! (В. Козаченко). 6. Тоді захоплювався, віддавався на волю власного співу й бив у небо дзвінко, аж вставала в берегах луна: тіур-тіур-тіур-фіть-фіть, лясь-лясь-лясь-лясь! (Ю. Мушкетик). 7. А півень клює огірки та тільки – со-к-коко-ко! (І. Нечуй-Левицький). * Ріг – тут: музичний інструмент у вівчарів.

174

В п р а в а 391. Прочитайте і перепишіть речення, знайдіть і підкресліть вигуки, з’ясуйте, що вони виражають. Випишіть ті з них, у яких повторення основ підсилює почуття, емоції, переживання.

1. Здоров, Прохоре (І. Микитенко). 2. Ох-ох! Так у мене чогось болить спина, так ниють руки (І. Нечуй-Левицький). 3. «Ох-хо!» – вирвалось з чиїхось грудей і тихою скаргою загинуло в темному проваллі (М. Коцюбинський). 4. Михайлику, гов-гов! (М. Стельмах). 5. Ха-ха! Який там у книжці степ? (І. Карпенко-Карий). 6. Хе! Хто вам повірить? (Панас Мирний). 7. Добридень, білочко (М. Стельмах). 8. Брязь!.. дзень!.. брязь!.. дзень!.. Підводи рушили! (Панас Мирний).

Кома і знак оклику при вигуках Вигуки можуть відділятися інтонаційно, а на письмі – комою або знаком оклику. Наприклад: 1. Ай, ай, ай! Нещасний я чоловік! (І. Карпенко-Карий). 2. «За що?.. спитав Рябко... «Ой! Йой! Йой!» (П. Гулак-Артемовський). Кома ставиться після вигуку на початку речення: 1. Ей, діду! Заждіть! (І. Франко). 2. Гей, ловіть співця, в’яжіте (Леся Українка). У середині речення вигук виділяється комами з обох боків: 1. Та не об тім, бач, річ (Є. Гребінка). 2. Так, їй-богу, так (Журнал). Якщо речення закінчується вигуком, то кома ставиться перед вигуком: 1. Мені нема чого тут робить, прощайте! (І. Карпенко-Карий). 2. «Михайлику, гов-гов!» – пролунав із лісу голос (М. Стельмах). Знаком оклику виділяються вигуки, які вимовляються з виразною окличною інтонацією: 1. «Ат! Одчепись од мене», – тихо промовив Карпо (І. Нечуй-Левицький). 2. «Ага!» – зрозумів мене нарешті Дмитро Онисимович і пустив посмішку по вусах і в окуляри (М. Стельмах). 3. Ет! Багато говорити, а мало слухати! (Народна творчість). В п р а в а 392. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації. Знайдіть вигуки, з’ясуйте, що вони виражають (радість, захоплення, здивування, злорадство, співчуття, страх, горе, незадоволення, спонукання до дії, подяку, привітання, прощання...), поясніть їх написання і вживання розділових знаків при них.

1. О Україно! Тебе дивлюсь я серцем і думками (В. Колодій). 2. Гей, виводь ти нас ізвідси! (Леся Українка). 3. Здоров! Дякую 175

за запрошення (В. Симоненко). 4. О! Подобається? Такий веселий, як ви (І. Микитенко). 5. О, рятуйте ж мене! О, що ж робить мені? О, синочку мій! (А. Тесленко). 6. О, з нього я не могла сміятися! (Ірина Вільде). 7. Іч! Вам, бачу, дармового захотілося (М. Стельмах). 8. Ет, і говорити не хочеться (М. Стельмах). 9. Та ну? Оце так щука! (Остап Вишня). 10. Ну, не хвилюйся, тату (І. Микитенко). 11. Агов! Льоняша! Пишу ледве живий. Тільки приїхав з Києва (В. Симоненко). Кома не ставиться після вигуків о, ой, якщо вони інтонаційно тісно пов’язані з наступним звертанням. Наприклад: 1. Ой таточку!.. Боюся! (М. Івасюк). 2. Ой смутку мій, що з тобою, дитино? (М. Стельмах). Але: Ой, хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко). В п р а в а 393. Перепишіть речення, підкресліть вигуки, з’ясуйте, що виражає кожен з них. Усно поясніть правопис вигуків і розділові знаки при них.

1. Гей, молодосте, які короткі твої сни, а як довго не можна їх забути (Ірина Вільде). 2. Ах, як він мить оцю зустрів! (А. Малишко). 3. «Ой, мені страшно!» – зойкнула Люба і притулилась до мого плеча (М. Стельмах). 4. Е-еж! Рвонувся батько як нагайка, так гукнув, аж зблідли комини (Б. Олійник). 5. О! Найбільше боюся нещирих друзів (В. Симоненко). 6. Е-е, щось дуже рано прокинулось сонце, коли б ще дощу не було!.. (Панас Мирний). 7. Агов! Де ти, братику мій (Народна творчість). 8. У-у-ух! Морозисько який! (Народна творчість).

§ 53. Вигуки в мовленні й інтонування речень з вигуками Вигуки виражають волевиявлення мовця, його емоційну реакцію на оточення та різні переживання. Інтонаційно це переноситься на речення, іноді й на весь текст, у якому вони вживаються. Наприклад: 1. «Х-ха!» – хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись (Панас Мирний). 2. Ай! Як тут глибоко! (М. Бучко). 3. Ой! Що це за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка). 4. «Ов-ва!.. – гукнув Микола услід йому. – Гарячий який! Гляди, щоб не обпікся!» (М. Лазарук). Речення, до складу яких входять вигуки, вимовляються з виразною окличною інтонацією. У них вигук найчастіше стоїть на першому місці. Він може бути однослівним, двоcлівним 176

чи багатослівним. Наприклад: 1. О земле рідна! Моє ти диво! 2. Ой лишенько! І що це ти накоїв?! В п р а в а 394. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації та післявигукових пауз, позначених комою чи знаком оклику. Знайдіть і випишіть з речень в окремі три групи вигуки, що складаються з одного, двох і багатьох слів.

1. Ой, тітко, вдовиці – хоч надвоє розірвись!.. (Леся Українка). 2. Цить! То не хвиля шумить, не ріка котить срібні хрусталі (Б. Лепкий). 3. О, скільки вікон у кожнім домі! А там, за ними – ідилій і драм! (В. Симоненко). 4. О Боже мій милий, як весело жить! (Т. Шевченко). 5. Га, га, га! Стидайся, Саво! (О. Кобилянська). 6. Ой горе! Якось треба рятуватися (Леся Українка). 7. Е ні, про сірого бичка я ще в колисці чув (М. Стельмах). 8. Бувайте здорові, пора мені йти (І. Франко). 9. О ні, не тільки це! (Олесь Гончар). 10. Ну, хлопці, так нічого не буде! (М. Рильський). Між вигуком і подальшою частиною речення можуть стояти знак оклику у поєднанні з крапками або крапки. Ці розділові знаки виражають інтонаційну та смислову уривчастість. Наприклад: Ху-ху!.. Як приємно це освіжає! (М. Коцюбинський). Бач... їм така невістка не до мислі... (Леся Українка). В п р а в а 395. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації, перепишіть їх. Знайдіть вигуки і підкресліть. Прокоментуйте словесне вираження та інтонацію багатослівних вигуків. Зверніть увагу на інтонацію післявигукової частини речення.

1. Добрий вечір тобі, пане господарю! (Народна творчість). 2. «Ой! Михайлику! – сполохано зойкнула молодиця і для чогось перепитала: – Це ти?» (М. Стельмах). 3. Ой Господечку! Як тебе туди понесло, хлопче? (Народна творчість). 4. Ой лишенько, як страшно! Ха-ха-ха! (Леся Українка). 5. Моє шануваннячко, дівчатка! Як вам тут ведеться? (Журнал). 6. Привіт! А я до тебе (Журнал). В п р а в а 396. Прочитайте. Зверніть увагу на те, чим є слово, перед яким стоїть вигук. Поміркуйте і скажіть, чому ці вигуки не відділяються комою.

1. О Боже! Чого їм ще від мене? (Г. Тарасюк). 2. Ой горе! Хто б говорив! (Леся Українка). 3. О думи мої, славо злая! За тебе марно я в чужому краї караюсь, мучусь... але не каюсь!.. (Т. Шевченко). 4. О море радості безкрає, чи я тебе перепливу? (В. Симоненко). 177

С. Гунченко. Ой, зіграй, сопілонько

У деяких випадках вигуки не відокремлюються розділовими знаками: а) розділові знаки не ставляться після вигуків о, ой, які разом з подальшим простим чи розгорнутим звертанням утворюють емоційно-інтонаційну єдність, наприклад: О пісне народна! Одна ти мене, лиш одна ти мене не кидаєш (Б. Лепкий). Ой горенько! Косо моя! Косо моя золотая! (Леся Українка); б) не відокремлюються на початку речення вигуки перед особовими займенниками, після яких іде звертання, наприклад: Ой ти, дівчино зарученая! Чого ж ти ходиш засмученая? (Народна творчість). Ой ви, мрії юнацькі мої, я назавжди вас в серці зберіг (С. Будний); в) не ставиться кома після ой, ах, гей, ужитих для підсилення слів і надання поетичному текстові пісенного колориту. Наприклад: Ой не шуми, луже! (Народна творчість). Ой піду я темним гаєм, дружиноньки пошукаю (Т. Шевченко). О залишись! Не смій іти до міста занудливих майданів, вулиць, площ (В. Стус). В п р а в а 397.І. Продовжіть речення так, щоб їх інтонація та емоційність узгоджувалися із запропонованою частиною.

1. О, коли б ти знав… 2. Гей ви, друзі мої… 3. Ой гримить, ой блискотить… 4. Ой ти, дівчино, гордая панно, … 5. О-то-то! 178

А ти мені не… 6. Х-ху-у! Ну й… 7. О ні, не треба зайвих… 8. Ой лишенько! Та хто ж тебе… ІІ. З’ясуйте, у чому особливість виділених слів у реченнях.

1. Твоє захоплене «ох» мене втомило. 2. Те «урра» почули, аж на стадіоні. 3. Не кажи «тпру-у-у», бо не зупиниш. СХЕМА РОЗБОРУ ВИГУКА Послідовність розбору

1. Слово в тексті. 2. Місце серед морфологічних одиниць (частина мови чи особливий клас слів). 3. Що виражає. 4. Будова. 5. Вимова та написання. 6. Пунктограма. Зразок усного розбору Ай! Що ви говорите? (І. Карпенко-Карий). Ай – вигук, емоційний, виражає здивування, відділяється знаком оклику. Зразок письмового розбору Ай – вигук, емоц., вираж. здивування, відділ. знаком оклику.

В п р а в а 398. Прочитайте речення, оберіть з них три вигуки та розберіть їх за зразком.

1. О-ох, Господи! Як ще ти терпиш нас на світі?.. (Панас Мирний). 2. Добрий вечір, паніматко! Добрий вечір, чемний пане! (Б. Лепкий). 3. Та-а-а! Кам’яну голову хоч об мур товчи – не пом’якшає (Г. Тютюнник). 4. Іч, яка ти сьогодні! (М. Стельмах). 5. Незабаром чутно, як вона кличе: «Ціпоньки! Тю-тю-тю! Тю-тю-тю! Ціп-п-п...» (Леся Українка).

§ 54. Розвиток мовлення. Переклад текстів з молдовської мови В п р а в а 399. Наведіть можливі українські відповідники молдовських вигуків ah!, aha!, aі!, buf!, bum!, ei!, fa!, măi!, o!, oh!, of! В п р а в а 400. Перекладіть українською мовою слова і словосполучення і згрупуйте їх за значенням.

Bine aţi venit! Bună dimineaţa! Bună ziua! Bună seara! Drum bun! La mai mare! La mulţi ani! La revedere! Mulţumesc! Noapte bună! Noroc! Poftim! Poftiţi în casă! Poftiţi, luaţi loc! Rămas bun! Rămâneţi cu bine! Salut! Sănătate! Să vă fie cu noroc! Somn uşor! Spor la muncă! 179

В п р а в а 401. Випишіть у стовпчик вигуки, доберіть до них рівноцінні українські відповідники. З’ясуйте (усно) специфіку кожної з мов у використанні вигуків, у їх написанні та використанні розділових знаків при них.

1. «Măi-măi-mă-ăi! – Se miră el ca un copil. – Ce de-a hulubi ai tu, măi Vasilică, măi!» 2. U-u-u! A început să plouă cu luceferi. 3. Ah, mă uit în jur şi iaraşi nu pricep nimic din toate... 4. Ai, ai, ai, săracul Imanuil, s’a dus din viaţă şi eu nici nu l-am petrecut măcar! 5. «Pui-pui-pui-pui-pui! – strigă din nou badea Lisandru. – Pui-pui-pui-pui-pui!» (За Д. Матковським). В п р а в а 402. Прочитайте і перекладіть речення, запишіть переклад, знайдіть і підкресліть у ньому вигуки. Порівняйте вигуки в оригіналі і в перекладі та з’ясуйте, що спільного і що відмінного є в їх складі, правописі та в пунктуації при них.

1. О, mamă, dulce mamă, din negură de vremi pe freamătul de frunze la tine tu mă chemi (М. Емінеску). 2. Văzând că pe arie îi linişte, Zemblemschi încă de departe opreşte calul şi strigă, cât îl ţine gura, ameninţând cu nahaica. «E-e-e! Hai, hai!» (І. Друцe). 3. Ei taci, taci! Ajungă-ţi de amu, herghelie! (І. Крянга). 4. Eh, Stepan Antonovici, dacă ai lua creionul să numeri... (Л. Барський). 5. Ei, Cătălin, acu-i acu! Ca să-ţi încerci norocul! (М. Емінеску). В п р а в а 403. Перекладіть текст, запишіть його і підкресліть у ньому невідмінювані частини мови. Проаналізуйте слова у перекладі першого речення як частини мови.

Era un om bine făcut, puţin chel în vârful capului, cu ochi foarte blajini. Când zâmbea se arătau sub mustaţa tunsă scurt nişte dinţi lungi, cu strungă mare la mijloc. Când ne învăţa cum să spunem poeziile eroice, vorbea tare şi înălţa în sus braţul drept; când cântam în cor lovea diapazonul de colţul catedrei, îl ducea repede la urechea dreaptă şi, încruntând puţin din sprâncene, dădea uşor tonul: laa! – iar băieţii răspundea într-un murmur subţire, şi aşteptau cu ochiі aţintiţi la mânа lui, care dintr-o dată se înălţa. Atunci izbucneau glasurile tinere, într-o revărsare caldă (За М. Садов’яну). ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ 1. Пригадайте визначення вигука. 2. Що виражає вигук? Наведіть по кілька вигуків, які виражають різні почуття. 3. Наведіть вигуки, що виражають привітання і прощання. 4. Наведіть приклади емоційних вигуків і вигуків волевиявлення та з’ясуйте, чим вони відрізняються. 5. Які вигуки пишуться через дефіс? 6. Які розділові знаки вживаються при вигуках?

180

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

І рівень Альтернативні тести зі стверджувальною або заперечною відповіддю 1. Службових частин мови є чотири. Так чи ні. 2. Прийменники не мають лексичного значення. Так чи ні. 3. Сполучник – службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Так чи ні. 4. Окремо пишуться частки бо, но, то, от, таки, якщо між ними й словами, з якими вони пов’язані, стоїть інша частка. Так чи ні. 5. Вигуки на/добраніч, будь/ласка, до/побачення пишуться разом. Так чи ні. 6. Службові частини мови самостійно не виконують синтаксичної ролі. Так чи ні. ІІ рівень Тести із вибором однієї правильної відповіді 1. За будовою прийменники поділяються на А первинні та вторинні Б похідні та непохідні В власні та загальні Г прості, складні та складені 2. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку А за/мість, по/серед, по/за, в/супереч Б з/посеред, з/під, з/поміж, із/за В по/над, по/біля, з/над, з/поза Г з/попід, по/між, з/над, по/руч 3. За значенням сполучники поділяються на А одиничні та повторювані Б прості та складні В підрядні та сурядні Г формотворчі та модальні

181

4. Усі сполучники пишуться разом у рядку А мов/би/то, не/наче, то/б/то, що/б Б буцім/то, але/ж, коли/б, хоч/би В про/те, не/мов, тільки/но, так/що Г не/зважаючи/на/те/що, не/хай, за/тим/що/б 5. Усі слова пишуться через дефіс у рядку А аби/як, все/ж/таки, з/яким/небудь, то/ж Б дарма/що, коли/б/то, ні/би, чим/дуж В де/котрий, що/сили, ані/скільки Г будь/коли, прийшов/таки, бозна/скільки, як/небудь 6. Усі вигуки звуконаслідувальні у рядку А ай, но, ех, бач Б ой, та цур йому,ну-ну, марш В гав-гав, дзень- дзень, кап-кап, ха-ха-ха Г цю-цю, агов, гей, ой мамочко ІІІ рівень Тести на встановлення відповідності 1. Установіть відповідність між частинами мови та словами. 1 прийменники А геть, ой, ух, му-у-у 2 сполучники Б біля, з-під, над, для 3 частки В але, зате, тому що, і 4 вигуки Г би, не, ні, ж Ґ навіть, коло, немов, що 2. Установіть відповідність між сполучником та його групою. 1 чи... чи, або... або, А сурядні протиставні не то... не то Б сурядні розділові 2 через те що, бо, тому В підрядні причинові 3 хоч, дарма що, хай 4 коли, щойно, як тільки Г підрядні допусту Ґ підрядні часу 3. Установіть відповідність між частками та групою за значенням. 1 ні, ані, не А модальні вказівні частки 2 хай, нехай, би, б Б модальні видільні частки 3 то, он, ось, це В модальні стверджувальні частки 4 авжеж, еге, отож, так Г формотворчі частки Ґ заперечні частки

182

ІV рівень Тести відкритого типу 1. Перепишіть текст, розкривши дужки. Я на уроці завжди сідаю за першу парту, тому(що) хочу все чути. З(під) парти виглядає мій портфель. Не(вже) сьогодні ні(хто) мене (не)запитає? (Не)хай переживають інші, а я все(ж) таки підготувався. Ов(ва), уже дзвінок. 2. Випишіть із тексту службові частини мови: спочатку прийменники, потім сполучники і частки. Останнім часом з’являється все більше гіпотез про інопланетне походження людства. Є ідея, що життя на землю занесено з однієї із планет системи Сиріуса, зірки з сузір’я Великого Пса. Колись на одній із планет Сиріуса існувала суперцивілізація, яка досягла надзвичайно високого рівня розвитку. Коли над планетою нависла загроза глобального вибуху, частина цивілізації вирушила в мандри в пошуках іншої планети, придатної до життя. Сонячна система нагадувала рідну, а Земля мала ідеальний для мандрівників клімат. Наші космічні предки володіли принципами керування енергією. Саме вони створили таке диво, як єгипетські піраміди, які неможливо було б побудувати без втручання прибульців. Занесені з космосу знання збереглися лише у деяких народів (З «Енциклопедії загадкових явищ»). 3. Зробіть частиномовний розбір речення та морфологічний розбір однієї службової частини мови (на ваш вибір). Він поспішав з виконанням завдання, бо ніколи ще не порушив даного слова.

183

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ § 55. Самостійні та службові частини мови. Іменник В п р а в а 404. Прочитайте речення. Усі слова, використані для їх побудови, розподіліть на дві групи: до першої випишіть самостійні частини мови, а до другої – службові. У дужках біля кожного слова зазначте, якою частиною мови воно є.

Хмарини, хмарини, небес кораблі, за ними я піснею лину. Безсмертя достойний лиш той на землі, хто любить свою Батьківщину. Хто їй віддає свої дні молоді і зве її сонцем, зорею, хто з нею навік не розлучний в труді, хто в горі і в радості з нею. В. Сосюра В п р а в а 405. Знайдіть рядок, у якому всі слова є самостійними частинами мови. Подумайте, як пояснити, чому ви не обрали будь-який інший рядок.

1. 2. 3. 4. 5.

Агов, завтра, зате, добрий, так-сяк, усюди. Аптека, придорожній, синюватий, смерека, чи, щось. Алгебра, вчора, знання, край, найкращий, під. Араб, учора, гарний, сон, три, що-небудь. Англієць, витязь, задля, пів’яблука, поблизу, рілля.

В п р а в а 406. З-поміж п’яти рядків оберіть той, у якому всі слова належать до службових частин мови. Поясніть, чому ви не обрали інший рядок.

1. 2. 3. 4. 5.

А, же, зате, об, під, пліч-о-пліч. Але, бо, від, до, свій, понад. Або, авжеж, я, нібито, ого-го, проте. Агов, від, до, з-під, на, всупереч. Аби, бо, в, від, де-не-де, за. 184

В п р а в а 407. Знайдіть рядок, у якому не всі слова належать до однієї самостійної частини мови.

1. Авіація, гора, горло, далечінь, зайченя, канікули. 2. Багатий, жвавий, зручний, колишній, крижаний, Ольжин. 3. Багато, два, дев’ятий, десятеро, кільканадцять, півтораста. 4. Абихто, він, всякий, скільки, щось, який-небудь. 5. Акуратно, безвісти, де, зрання, по-нашому, пошито. В п р а в а 408. Наведіть по одному прикладу самостійних частин мови і назвіть граматичні ознаки кожного слова. В п р а в а 409. Прочитайте фрагмент вірша, перепишіть його, підкресліть прямою лінією іменники і хвилястою – прикметники, зробіть морфологічний аналіз іменників перших двох речень.

Я – молодий нащадок Прометея, і серце, й груди в мене – у вогні. Народжений великою землею, віддам для неї помисли ясні. В тривожні дні і у безсонні ночі я зрозумів усю красу життя. Не ляже туга на промінні очі, любові не погасне почуття. С. Будний В п р а в а 410. Перепишіть речення, вставивши замість крапок пропущені слова. Вкажіть, до якої частини мови вони належать.

1. Свято Преображення, ... Спаса, завжди дев’ятнадцятого серпня. 2. Стверджують, ... у золотистому щільно зімкненому бутоні тюльпана певний час перебувало людське щастя. 3. Те, що ... підвладне було ... силі, хитрощам, – робить веселий безтур-

185

ботний дитячий сміх. 4. Чи знаєте ви, ... цвіте полин? 5. Вузенька стежка підбігла до кручі ... повилася далі крутим берегом. В п р а в а 411. Перекладіть текст українською мовою і назвіть самостійні та службові частини мови, які ви вжили в перекладі.

Ароі а sunat clopoţelul peste larma glasurilor, abătând-o de la joacă. Şi copiii de diferite vârste, după ce-au trecut pe uşa şcolii, îmbulzindu-se s-au despărţit, luându-şi locul în clasele lor. Mirosea înţepător a doftorie şi a alte cele. Ochii începeau să lăcrimeze. Păreţii erau acoperiţi cu hărţi în culori şi animale domestice în mărime: boul, vaca şi viţelul, capra, porcul, bivoliţa, câinele şi mâţa. Clasele umplute răsunau de tropăituri pe podele şi de pocnetul bocancilor. Era cu veselie ca întâiul foc la sobă (За І. Теодоряну). В п р а в а 412. У якому рядку всі іменники – одного роду? Якого саме?

1. 2. 3. 4. 5.

День, сіль, тінь, рій, договір. Дитя, орля, рілля, Ілля, ім’я. Ступінь, біль, край, крій, бій. Пальто, слово, таксі, кенгуру, Дніпро. Путь, знання, волосся, Василь, вир.

В п р а в а 413. У якому рядку не всі іменники належать до однієї з чотирьох відмін?

1. 2. 3. 4. 5.

Адреса, воля, гора, груша, лінія, межа. Артіль, вісь, галузь, любов, ніч, радість. Архів, весло, день, ківш, листя, море. Ангеля, білченя, вовченя, дівча, ім’я, немовля. Аромат, боєць, верф, горобець, небо, слоненя.

В п р а в а 414. Іменники якого рядка не належать до жодної з чотирьох відмін?

1. 2. 3. 4. 5.

Липи, Балкани, Бескиди, двері, посіви, сани. Апенніни, Гімалаї, канікули, ножиці, Чернівці. Афіни, бук, драже, зимівля, Золя. Вартовий, вожатий, звичай, лісничий, учений. Будівничий, ворота, дріжджі, канікули, плато, Ясси.

§ 56. Прикметник, числівник, займенник В п р а в а 415. Дайте відповіді на запитання, дібравши до іменників якомога більше прикметників. Зразок: Які бувають люди? Люди бувають: добрі, злі, щедрі, скупі, уважні, байдужі, жорстокі, милосердні, багаті, бідні, розумні...

Який хліб? Яке сонце? Яка земля? 186

В п р а в а 416. Пригадайте, які прикметники називаються якісними, відносними і присвійними. Запишіть по п’ять якісних, відносних і присвійних прикметників. З одним прикметником з кожного розряду складіть і запишіть речення. В п р а в а 417. Утворіть усіма можливими способами вищий і найвищий ступені порівняння чотирьох обраних вами прикметників: великий, високий, гарний, гіркий, глибокий, добрий, дорогий, низький. В п р а в а 418. Випишіть прикметники, які не творять ступенів порівняння, поясніть, чому.

Багатий, бадьорий, батьків, білуватий, гарненький, здоровенний, кислий, малиновий, негарний, прадавній, ранній, сліпий, старий, чорний, чорно-білий, міський, учнівський, білісінький, лимонний, лікарський, вовчий, солов’їний. В п р а в а 419. Запишіть правильно складні прикметники, усно поясніть правила їх написання. З виділеними словами складіть речення.

Біло/сніжний, блідо/зелений, високо/авторитетний, військово/морський, всесвітньо/історичний, довго/ногий, жовто/ блакитний, жовто/гарячий, навчально/виховний, сніжно/білий, темно/вишневий, тихо/плинний, тихий/претихий, червоно/ гарячий.

A. Куїнджі. Вечір на Україні

187

В п р а в а 420. Перекладіть текст українською мовою і запишіть його. Підкресліть у тексті перекладу дієприкметники та дієприслівники. Усно зробіть розбір як частини мови по одному слову кожної самостійної частини мови.

Printre trunchiurile bătrâne, deasupra omătului, se înfiora o lucire fumurie şi violetă care curgea în sus printre crengi, către văzduhul lunii. În fundul văii, din peştera unui pârău viscolit, izvora o apă vie, care se domolea îndată într-un ochi luciu de topliţă. Dincolo, pădurea rară urca iarăşi lin, în depărtări. Cum stam fără să simt timpul, auzii zvon năprasnic spre lună, şi-n topliţă căzură, sfărmând-o, raţe sălbatice. Ştiam că vin de departe, de la mări îngheţate, însă nu simţii nici o uimire. Locul unde mă aflam era în domnia misterioasă a sălbăticiunilor (M. Садов’яну). В п р а в а 421. Запишіть числівники, розділивши їх на чотири групи: кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та порядкові.

Сім, двоє, двадцять перший, півтора, сорок вісім, три п’яті, сотий, п’ятеро, двісті три, одинадцять, дві десяті, десять, семеро, сто двадцять п’ять тисячних, двохтисячний, тисяча один, нуль, мільйон, восьмеро, двохсотий, чотирнадцятий. В п р а в а 422. Запишіть словосполучення числівників з іменниками, розкривши дужки. Зверніть увагу на особливість зв’язку числівника з іменником і наголошення іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири. Зразок: два (рука) – дві руки, півтора (місяць) – півтора місяця.

Чотири (син), двоє (син), семеро (брат), п’ятий (день), два (професор), три (стілець), півтора (яблуко), півтора (літр), півтора (доба), два (рука), два (око), двоє (око), дев’ять (тиждень), два (генерал), три (космонавт), чотири (воїн). В п р а в а 423. Розкривши дужки, запишіть займенники та іменники у потрібній формі. Зверніть увагу на те, які займенники у називному (і знахідному) відмінку керують іменником.

І. (Мій) розповідь, (свій) розум, (їхній) порада, (скільки) сумнівів, (весь) небо, (інший) село, (свій) сорочка, (будь-який) учениця, (казна-котрий) раз, (ваш) роздуми, (наш) слово, (скільки) день. ІІ. 1. Не хвали сам (себе), нехай (ти) інші похвалять. 2. Шкода (ваш) голови, але шкода і (мій) шапки. 3. (Свій) ледачого не хвали, а чужого доброго не гуди. 4. Не (всякий) жарти бувають чогось варті. 5. За (ваш) шепотом і (наш) крику не чути. 6. Зі (свій) печі і дим не чадить. 7. Хвалилася коза, що в (вона) хвіст довгий. 8. Гарно тому жити, хто не має за (що) тужити. 188

ІІІ. – Чи сподобалась (ти) вистава? – Чи хтось із (ви) вже бачив її? – Я погано бачила зі (своє) місця. – А чому б (ти) було не пересісти? – (Я) було незручно. В п р а в а 424. Запишіть речення, поставивши слова, що в дужках, у відповідній формі (використовуйте потрібні прийменники), числівники записуйте словами). Зразок: Поїзд відправляється о вісімнадцятій годині.

1. Автобус (відправлятися, 6, година, ранок). 2. Тролейбус (відправлятися, 7, година, 30, хвилина). 3. Поїзд до Києва (відправлятися, 22, година, 15, хвилина). 4. Електричка із Софії (відправлятися, 24, година, 10, хвилина). 5. Поїзд у Кишинів (прибувати, 17, година, 5, хвилина). 6. Автобус (прибути, 8, година, ранок).

§ 57. Правопис і граматичний розбір самостійних частин мови В п р а в а 425. Перепишіть іменники, прикметники, числівники, займенники та поясніть усно їх правопис. Визначте також розряд займенників.

1. Біла Церква, Кам’янець-Подільський, піввіку, пів-Європи, пів-Києва, пів’яблука, півтора, купівля-продаж, лікар-терапевт, прем’єр-міністр, екс-чемпіон. 2. Білокрилий, білоцерківський, південно-західний, світло-зелений, мовно-літературний, суспільно корисний. 3. П’ятдесят, двісті шістдесят, мільйонний, нульовий. 4. Ніхто, дещо, скільки-небудь, хто, котрий, весь, ти, себе, інший, щось, котрийсь, нічий, скільки, казна-хто. В п р а в а 426. Запишіть займенники за нормами правопису. Замість крапок поставте, де потрібно, дефіс.

Хто..сь, будь..хто, ні..котрий, ні..чий, де..котрий, казна..чий, ні..з..ким, аби..котрий, кому..сь, хтозна..чий, щось, ні..кому, казна..чому. В п р а в а 427. Запишіть словами числівники 4, 5, 9, 10, 11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000, 1 000 000. Правильно їх вимовте і поясніть особливості написання. В п р а в а 428. Перепишіть текст, підкресліть у ньому прикметники та займенники. Виберіть з вірша один прикметник і один займенник і

189

зробіть їх морфологічний розбір. Вкажіть слова, які створюють піднесений настрій. Чи погоджуєтесь ви із застереженням автора, висловленим у виділеній строфі? Чому?

Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе, вийшов з тебе, в тебе перейду, під твоїм високочолим небом гартував я юність молоду. Хто тебе любов’ю обікраде, хто твої турботи обмине, хай того земне тяжіння зрадить і з прокляттям безвість проковтне. В. Симоненко В п р а в а 429. Запишіть іменники і прикметники, замінивши їх цифрову частину відповідною формою числівника. Запам’ятайте ці слова. Зразок: 40-річчя – сорокаріччя.

25-річчя, 25-градусний, 35-поверховий, 40-хвилинний, 50-денний, 70-річчя, 75-річний, 80-тонний, 90-кілометровий, 100-томний, 125-денний, 150-річний, 200-річчя.

190

В п р а в а 430. Запишіть правильно слова та поясніть їх написання.

Земле/коп, земле/устрій, дизель/мотор, машинно/тракторний, мовно/літературний, північно/східний, західно/європейський, будь/який, де/хто, ні/чия, юн/нат, темно/зелений, синьо/ оранжевий, жовто/гарячий, суспільно/корисний, двадцяти/п’яти/мільйонний, ста/сорока/річний. В п р а в а 431. Перепишіть речення, виділені слова розберіть як частини мови.

1. На одній стороні монети було зображення Володимира на престолі, а на другій вміщено державний герб – тризуб. 2. Українська церква вшановує Володимира як святого тому, що він охрестив Україну.

§ 58. Дієслово та його граматичні форми В п р а в а 432. Прочитайте вірш і скажіть, слова якої частини мови у ньому переважають. Випишіть ці слова. Які граматичні значення вони мають? Чого досяг автор вживанням таких слів?

Бо творить лише той, хто вічно любить, не важить сил, не думає про час, себе до крихти віддає і губить і не складає щастя про запас. Лови життя стрімку і дику птаху, вона в стогу знесла яйце-райце*, та обминає золоте сільце**, як навіть може втрапити на плаху***. В. Китайгородська В п р а в а 433. I. Прочитайте уривок тексту «Русалки» і перекажіть його зміст. Чи вірите в існування русалок? Пригадайте народні перекази, які доводилось вам чути про домовиків, лісовиків, мавок, русалок чи інших міфічних істот, і поділіться цією інформацією з однокласниками.

РУСАЛКИ Весною, як тільки вкриваються травами луки, розпускаються верби й зеленіють поля, тоді «з води на берег виходять русалки». За народною уявою, русалки – це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. * Яйцé-райцé – (казкове) символ щастя. ** Сільцé (або сильцé) – пристрій для ловлення птахів і дрібних тварин. *** Плáха – місце страти.

191

Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, русалки виходять на берег. На голові у кожної русалки – вінок, у старшої, царівни, вінок сплетений з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі і починають розчісувати свої довгі коси або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи (За О. Воропаєм). II. Випишіть з тексту п’ять (на ваш вибір) дієслів у різних граматичних формах і зробіть їх морфологічний розбір. В п р а в а 434. Від кожного з дієслів утворіть його видову пару. Які засоби словотвору вам довелося застосувати? Підкресліть їх. Зразок: казати – сказати.

Казати, жити, фотографувати, метати, кидати, купувати, дзвякати, брати, кипіти, киснути, білити, бродити, нести. В п р а в а 435. Прочитайте і усно визначте способи творення видових пар.

Писати – написати, мерзнути – змерзнути, освіжати – освіжити, звільняти – звільнити, заробляти – заробити, заохочувати – заохотити, поновлювати – поновити, витирати – витерти, вибирати – вибрати, випікати – випекти, кликати – кликнути, впливати – вплинути, виміряти – виміряти, відрѕзати – відрізћти, ловити – піймати, говорити – сказати, брати – взяти. В п р а в а 436. Прочитайте, випишіть дієслова. Назвіть особливість форми дієслів, вкажіть, що вони називають.

1. Вже смеркло. Вже стемніло. 2. Матерям сьогодні не спиться. 3. У повітрі пахло липовим цвітом. 4. По хатах де-не-де світилося. 5. Надворі розвиднялося. 6. Повіяло польовими пахощами. 7. Пахне лугом і річкою. 8. Сьогодні клювало погано. 9. За останні дні на луках додалося води. В п р а в а 437. Від дієслів утворіть і запишіть дієприкметники. Визначте граматичні значення (рід, число, відмінок; вид, час, стан) дієприкметників від виділених слів.

Бити, вивчити, вирощувати, гріти, горіти, літати, парити, пекти, тонути, читати. В п р а в а 438. Утворіть і запишіть речення з дієприслівниковими зворотами.

Маючи на увазі пісню; прагнучи задовольнити прохання друга; зберігши все в пам’яті; подолавши внутрішню невпевненість; закинувши третій м’яч у кошик; здобувши впевнену перемогу. 192

В п р а в а 439. Випишіть з текстів газети або з журналу (з інтернету) по п’ять дієслів доконаного і недоконаного видів, п’ять перехідних і п’ять неперехідних дієслів. Доведіть (усно), що дієслово належить саме до такого виду чи є саме перехідним або неперехідним. В п р а в а 440. Розподіліть дієслова на дві групи – I дієвідміни і II дієвідміни, утворивши від кожного форму, яка підтвердить правильність розподілу. Зразок: І д. писати – пишуть. ІІ д. хвалити – хвалять.

Атакувати, вчитися, шити, прати, мести, довіряти, знати, вірити, заплітати, виступати, гомоніти, округлити, розшарувати, приготувати, складати, милуватися, розповідати, обговорювати, тремтіти, рахуватися, лічити, лікувати, читати. В п р а в а 441. Відтворіть і запишіть неозначену форму дієслів.

Аргументували, будуть пам’ятати, дрібнять, берегтимуть, очис­тимо, знали б, мандрують, плаче, довірили, знадобиться, напишуть, купували б, привеземо, вивчать, зроби, хоче, їси, дадуть, хвалять. В п р а в а 442. Запишіть дієслова, вставивши на місце крапок пропущені е(є) чи и, поясніть, чому ви написали саме так.

Зроб..ш, хоч..ш, мож..ш, хвал..ш, мрі..ш, вір..ш, прос..ш, вод..ш, тривож..ш, співа..ш, побач..ш, поверн..ш, помнож..ш, перевір..ш, допомож..ш, розгром..ш, довір..ш, залеж..ш, змож..ш, дорож..ш. В п р а в а 443. З-поміж слів, які виражають ознаку, виберіть дієприкметники, запишіть їх і усно поясніть, що допомогло вам їх відібрати. Зверніть особливу увагу на правопис дієприкметників. Правильно наголошуйте!

Бездоганний, незбагнений, невторований, нездоланний, незораний, не здоланий, незбагненний, непересічний, не пересічений, невпевнений, непереконливий, не списаний, незрівнянний, не зрівняний, незворушний, неоплатний, недоторканний, замкнений, пожовклий, одягнутий, пануючий, пожовклий, прозрілий, розкутий. В п р а в а 444. Розгляньте написання не з дієсловами і з’ясуйте, у якому з рядків допущено помилки. Виправте їх, пояснивши правилом.

1. Не повірити, недолюблювати, недоказувати, недобирати, недоробити, не дослідити, недосягнути. 2. Нестямитися, недооцінювати, недовиконувати, недодержати, не дозволити, недолічитися, не доторкнутися. 193

3. Недобачати, не добути, нехтувати, недовіряти, непокоїтися, недочувати, неволити. 4. Нездужати, неславити, не дозріти, ненавидіти, не закінчити, не збагнути, не злічити. 5. Нехтувати, недоїдати, недоплатити, не дозрівати, не догоріти, недооцінити, недописати. В п р а в а 445. Прочитайте, випишіть: 1) особові, 2) неособові форми дієслів й усно зробіть їх морфологічний розбір. Поясніть стилістичну роль виділених слів. Як називається стилістичне явище, коли повторено два перші і два останні рядки?

Довкруг – обрізано жалі, обтято голосіння. Десь при вечірньому столі – батьків моїх тужіння згорьоване. О цій порі, аж чорні од розпуки,

ридають наші матері, заломуючи руки. Ще наші біди замалі? Ще наберись терпіння. Довкруг – обрізано жалі, обтято голосіння. В. Стус

В п р а в а 446. Випишіть словосполучення з дієсловами у переносному значенні. Як називається такий спосіб перенесення значення з одного слова на інше? Яка його роль у цих текстах?

1.

Медом пахне земля. Сонце повне снаги. Мріє день у світлиці гарячого літа. Золотіють сади вже плодами – не цвітом. Тиша й спокій святий розлились навкруги. В. Калашник 2. Серпень трави дожинає, золоту вуаль пряде, кавунами пригощає, в миску яблука кладе. О. Приходько 3. Грає зима флейтами в стомлених полях, розвішала плетиво в стишених лісах, вдосвіта розкинула хуртовини шаль, та й летить розкрилено у безмежну даль. О. Приходько А. Ткаченко. Іній. Ранок 194

В п р а в а 447. Прочитайте текст і поясніть синтаксичну та стилістичну роль дієслів у ньому. Які форми мають ці дієслова?

Зупинись. Підійди. Скажи. І розрадь. І прости. І подай. Не розтрать. Подаруй. Збережи. Не забудь. Дорожи. Пам’ятай. Н. Царук В п р а в а 448. Наведіть молдовські відповідники дієслівних форм, поясніть їх спільні та відмінні граматичні ознаки в українській та молдовській мовах.

Винесла б, зробімо, хай пам’ятають, відвіз, принесла, береш, збирають, буду вчитися, чутимеш, вивчуся, прочитаю, бережуть, даси, дадуть, їси, їдять. В п р а в а 449. Перекладіть український текст молдовською мовою і молдовський – українською. По-українськи поясніть особливості дієслівних форм-відповідників в обох мовах.

І. Під березневими туманними зорями, коли прокидається вода і підсніжник сумовито-замріяним оком дивиться на ще імлисту землю, народився великий поет України, великий співець слов’янського світу Максим Рильський. З дитячих років його ру­ ка потягнулась до письма, душа – до краси, а серце – до людини. І цей початок став отим продовженням, що не має кінця-краю ні в п’ятдесят, ні в сімдесят, ні у сімсот років, як не має краю і наколихане вітром зерно, і довершений сонцем погляд творця, і велич людського духу (М. Стельмах).

О. Шовкуненко. Портрет поета М.Т. Рильського

195

II. О lună mare, orbitoare, se înălţase pe cerul senin şi albastru. O lumină vie, scânteietoare, se topea în jur, sărind de pe un sul de zăpadă pe altul, şi toată câmpia părea о mare albă, spumoasă, plină de pietre scumpe. Într-o clipă de mare zbucium marea a fost tăiată din frământarea ei, oprită – înţepenită locului. Acum ea îşi scaldă podoabele în lumină, şi numai umbra bătrânului, lungă şi neagră ca cerneala, vine pe-o clipă, stinge jocul strălucitor al zăpezilor, dar numai pe-o clipă, căci bătrânul tot merge, umbra se târâie supusă în urma lui şi jocul începe din nou... (І. Друцe). В п р а в а 450. Перепишіть, підкресліть і назвіть службові частини мови, зробіть морфологічний розбір виділених слів.

Постій: душа моя розквітла, як пташка, крилами тремтить, а ніч пливе на хвилях світла, і день назустріч їй летить Олександр Олесь

§ 59. Розвиток мовлення. Твір розповідного характеру за поданим сюжетом. Аналіз твору В п р а в а 451. Запропонуйте сюжет для письмової розповіді у класі, обґрунтуйте значущість обраної теми і сформулюйте назву твору. Складіть план і напишіть твір. В п р а в а 452. Прочитайте твір про друга і, по-перше, з’ясуйте, що ви оцінюєте в цьому творі позитивно, а що вважаєте за доцільне змінити, доповнити, написати інакше і як саме. А по-друге, поміркуйте над тим: а) які риси характеру цінує автор найвище; б) чи є ці риси в описаної людини; в) які ще риси ви хотіли б бачити у свого друга; г) чи притаманні вам самому (самій) ті риси, які ви хотіли б бачити у свого друга.

ДРУГ Я легко контактую з ровесниками. У мене багато знайомих. Серед них є веселі й стримані, галасливі й тихі, швидкі й повільні, доброзичливі й хитренькі, щедрі й скупуваті... Але є й такі, про яких хочеться сказати, що вони добрі і щирі друзі. Мені подобаються не просто хлопці, з якими, випадково зустрівшись, можна цікаво й весело провести свій вільний час на спортивному майданчику чи в кінозалі, а після того легко 196

і надовго розстатись. Я дуже люблю добрих, щирих, відданих друзів. На них завжди можна покластися, особливо у скрутні хвилини. ...Одного разу ми з Сергієм пішли на річку. Час пролетів швидко. Ми не помітили, як підкрався вечір. Почали збиратися додому, але я не міг відшукати свого взуття. Сергій міг піти додому сам, але він не покинув мене на безлюдному березі. Ми разом шукали сандалети і через певний час знайшли їх. Вони були частково засипані піском. Таких хлопців, як Сергій, я люблю. Вони є справжніми друзями, на їхню допомогу можна розраховувати у скрутну хвилину. Думаю, що ми з Сергієм збережемо вірну дружбу і тоді, коли станемо дорослими. Андрій Л. В п р а в а 453. Прочитайте прислів’я і поясніть, як ви розумієте їх зміст. Як ви думаєте – хто і коли використовує їх? Завчіть вислови, які вам сподобались.

1. Без вірного друга життя – велика туга. 2. Вірний друг завжди підтримає дух. 3. Боягузливий друг – гірший за ворога. 4. Давніх друзів легко забувають, але в горі споминають. 5. Дерево міцне корінням, а людина друзями. 6. Для доброго друга випряжу й коня з плуга. 7. Друга шукай, а знайдеш – тримай. 8. Друзі пізнаються в біді. 9. Краще одяг новий, а друг давній. 10. Нема кращого друга, як вірна подруга. 11. Нових друзів май, але й давніх не забувай. 12. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. 13. Побратим – два рази брат. 14. Де гурт, там і сила (Народна творчість). В п р а в а 454. Визначте і запишіть індивідуальний план роботи на літні канікули. Поділіться планами з однокласниками. Які ваші задуми збіглися з намірами інших учнів. Чому?

§ 60. Прислівник. Орфограми в прислівнику В п р а в а 455. Прочитайте текст, знайдіть прислівники, випишіть їх і зробіть аналіз за значенням, будовою і походженням.

Близько, зараз отут, дихала холодною вогкістю річка, хоч її не видно було в пітьмі. Зверху почало щось сіятись, чи то дощ, чи мряка. Втікачі сиділи нерухомо, боячись зачепити комиш. Часом блимне здаля вогонь і зникне, щоб з’явитись у другому місці. І знову темно. 197

В п р а в а 456. Утворіть і запишіть прислівники, що походять від прикметників, назвіть спосіб словотворення. Подайте форму вищого ступеня порівняння виділених слів. Чому це можливо?

Близький, веселий, відданий, вірний, гарячий, грізний, далекий, добрий, дорогий, злий, місячний, палкий, потворний, сумний, чистий, щедрий, щирий, щільний. В п р а в а 457. Складіть і запишіть речення з прислівниками.

По-доброму, навздогін, пліч-о-пліч, милосердно, поночі. В п р а в а 458. Перепишіть прислівники, згрупувавши їх за частинами мови, від яких вони утворені. Поясніть написання.

Безвісти, вволю, вплав, всередині, увись, дотла, заочі, запанібрата, засвітла, надміру, наостанку, напам’ять, на півдорозі, напоказ, нараз, насторожі, наяву, опівночі, скраю, улад, удень, вчетверо, вперше, заодно, внічию, завчасу, навздогін, навприсядки, нашвидкуруч, привселюдно, тимчасово, чимраз, по-нашому, по-сусідськи, по-третє, куди-небудь. В п р а в а 459. Запам’ятайте написання сполучення прийменників з іменниками, які мають значення прислівника. З виділеними сполученнями складіть і запишіть речення.

Без кінця-краю, без краю, до вподоби, до ладу, до останку, до побачення, до сьогодні, з краю в край, на відмінно, на зло, на ніщо, на око, на ходу, по змозі, по суті, уві сні, у стократ, як слід. В п р а в а 460. Запишіть прислівники чи прислівникові сполучення за нормами українського правопису.

В/бік, в/волю, в/поперек, до/волі, до/дому, за/раз, з/роду, зі/споду, на/верху, на/відріз, над/мір, на/здогад, на/перед, на/половину, на/силу, на/спіх, за/молоду, с/проста, в/троє, за/одно, в/нічию, на/осліп, аби/куди, ані/скільки, де/далі, де/коли, що/тижня, що/раз, що/сили, як/раз, як/най/більше, на/мить, по/совісті, у/поміч, по/своєму, по/польськи, будь/де. В п р а в а 461. Доберіть (де це можливо) молдовські відповідники українських прислівників і прислівникових сполучень, усно промовте їх.

Напровесні, поблизу, поночі, убрід, востаннє, напевне, сповна, спершу, навмисно, навпростець, навтікача, коли-не-коли, праворуч, стрімголов, на щастя, по-людськи, по-іншому, будь-коли, хтозна-як, час від часу, далеко-далеко, віч-на-віч, де-не-де.

198

В п р а в а 462. Усно перекладіть речення українською мовою. Запишіть парами прислівники і прислівникові сполучення в обох мовах. Що в них спільне і що відмінне?

Ca şi atunci demult, Alexandru a închis ochii, ascultând tăcerea. Când şi când sunau şuiete; după aceea pornea un zvon ca valuri de departe la scocul morii. Nu se mai auzea nimic o clipă, până ce dintr-odată chema buha din adâncimi cu glas de spaimă. Şi apoi se împietrea iarăşi muţenia, cu ochi rotunzi, neclintiţi... Într-un răstimp, s-a prefirat furiş prin cununile copacilor lucirea pătrarului de lună şi calea-a luminat uşor. Dar din vreme în vreme treceau prin văzduh perdelele de nouri, întunecând-o (М. Садов’яну).

§ 61. Службові частини мови. Вигук В п р а в а 463. Прочитайте прийменники, сполучники і частки. Потім одна група учнів випише усі прості, друга – усі складні, а третя – усі складені за будовою службові частини мови. Поясніть їх будову.

А, бо, за, з-за, що за, що то за, внаслідок, крім, з-над, навпроти, незважаючи на те що, проте, задля, з-поміж, поміж, посеред, наприкінці, хіба, між, з-понад, у разі, дарма що, щоб, щодо, якщо, під, понад, годі ж, справді, спасибі, порівняно з, залежно від, кукуріку!, добридень. В п р а в а 464. Прочитайте вірш, знайдіть і зачитайте слова, які виражають зміну в настрої і почуттях ліричних героїв. Зробіть розбір слів за частинами мови.

УХ І ОХ Ми на груші, – ух! Раптом чуєм: – Гух! Потім тільки: – Гець! Що воно за грець? Подивились: – Ох! Та ми далі вдвох! Г. Бойко 199

В п р а в а 465. Уважно прочитайте текст і випишіть з нього службові частини мови, окремо подаючи прийменники, сполучники і частки. Яку роль у тексті виконує слово «гей»?

Гей, засвіти, місяченьку, та й ти, зоре ясна! А в лузі, в лузі, у лузі пшениця: там дівчина прекрасна. Пшениченьку дожинає та угору поглядає: гей, чи високо і чи далеко сивий сокіл підлітає? Літає він та літає, у віконечко заглядає: «Гей, сію руту, та сію руту, – гей, подай, мила, руку». За Ю. Федьковичем

200

В п р а в а 466. Із попередньої вправи випишіть прийменники зі словами, при яких вони стоять. Визначте відмінки слів, з якими прийменники вжиті. В п р а в а 467. І. Пригадайте, чим сполучник відрізняється від інших службових частин мови. З’ясуйте, яка різниця між сполучниками сурядності і сполучниками підрядності та які групи сполучників сурядності і підрядності є в українській мові. Свої міркування проілюструйте прикладами. ІІ. Випишіть і проаналізуйте як частину мови сполучники, які вжиті у поданих реченнях.

Радісно було думати, що десь там у Черкасах живе й інтенсивно працює Василь Симоненко. Ось приїде він у Київ з враженням, а не за враженням. Він завжди привезе несподіванку – нову казку (ніхто ж не сподівався, що він писатиме й казки), казку, цікаву для дітей, але цікавішу для дорослих (Є. Сверстюк). В п р а в а 468. Складіть і запишіть речення з протиставними сполучниками однак, проте й розділовими або...або, чи...чи. В п р а в а 469. З’ясуйте значення висловів, зверніть увагу на місце сполучників у їх структурі. Пригадайте або запишіть зі словника ще два-три українські прислів’я чи приказки такої ж будови й усно складіть з ними невеличку розповідь.

1. Або пан, або пропав. 2. І сам не гам, і людям не дам. 3. Ні Богові, ні людям. 4. Ні жити, ні вмерти. 5. Хоч круть, хоч верть, а все голим на п’яту. В п р а в а 470. Пригадайте визначення частки та поділ часток на групи. Наведіть п’ять-шість речень з частками, у тому числі формотвірними. В п р а в а 471.Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть у них частки. Пригадайте, як треба передавати молдовською мовою українські речення з частками.

1. Не дай мені, доле, і краплі невіри, не дай і хвилини бути нещирим, не дай забувати священні могили, де витязі сплять, які зайду громили (І. Нехода). 2. Хай щастить вам, люди добрі, хай пісні летять за обрій, в щирій дружбі станьмо на рушник (В. Крищенко). 3. Як пахнуть влітку квітами простори! (Д. Луценко). 4. Давно вже спала в пшеницях роса, повітря аж пече від спеки (М. Ткач). 5. Ні, я не повторю тих слів! (Є. Гуцало). 6. Кобзар – не книга,«Кобзар» – конституція України (Ю. Іллєнко). 201

§ 62. Написання не та ні (ані) з різними частинами мови Не може бути часткою, префіксом і частиною кореня. Від цього залежить і правопис. Пишеться окремо частка не

Пишеться разом префікс не-

з іменниками, прикметниками, прислівниками

Якщо є протиставлення зі сполучником а: не друг, а ворог; не ранній, а пізній; не близько, а далеко

Якщо слово з не має протилежне значення: друг – недруг(ворог); ранній – неранній (пізній); далеко – недалеко (близько)

Якщо без не слово не вживається: неук, недруг, неозорий

з дієприкметниками

Якщо дієприкметник – іменна частина складеного присудка: помилка не виправлена; якщо при дієприкметнику є залежне слово: не виправлена ніким помилка

Якщо дієприкметник виступає означенням: невиправлена помилка залишилась; якщо при дієприкметнику нема залежного слова: невиправлена помилка

з іншими формами дієслова, числівником, займенником

не брав, не знаючи не один, не п’ять не він, не ти

неабихто, неабиякий, ненавидіти, нехтуючи

В п р а в а 472. Пригадайте правопис не з різними частинами мови і наведіть свої приклади. З’ясуйте, що спільного у написанні не з іменниками, прикметниками і прислівниками. В п р а в а 473.Розкривши дужки, запишіть окремо (і правильно): 1) іменники, прикметники і прислівники з часткою не, яка заперечує лексичне значення слова; 2) слова з префіксом не-, який творить слова з протилежним значенням; 3) слова, що без не не вживаються. Зразок: 1) не друг (не друг, а ворог); 2) недруг (ворог); нещастя (горе, біда); 3) невдаха.

(Не)балакучий, (не)безпека, (не)біж*, (не)близько, (не)буденний, (не)буття, (не)важко, (не)вдаха, (не)вигідний, (не)віра, (не) * Нtбіж – nepot.

202

вістка*, (не)волити, (не)воля, (не)впинний, (не)всипуче, (не)дуга, (не)жить**, (не)знання, (не)навидіти, (не)озоро, (не)охайний, (не) посидючий, (не)похитно, (не)швидко, (не)щастя. В п р а в а 474. Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть написання. З’ясуйте, якими членами речення є слова з не, і відповідно підкресліть їх.

1. (Не) зроблена вчасно робота. (Не) зроблена робота. Робота (не) зроблена, а тільки розпочата. 2. (Не) проспівана нами пісня. (Не) проспівана пісня. 3. (Не) прикрашена зала. (Не) прикрашена вчасно зала. 4. (Не) заповнений щоденник. (Не) заповнений сьогодні щоденник. 5. (Не) визнаний талант. Ніким (не) визнаний талант. В п р а в а 475. Пригадайте правила написання не з дієприкметниками. Перепишіть речення, розкривши дужки, підкресліть дієприкметники як члени речення.

1. (Не) бажаний результат. Зовсім (не) бажаний результат. Результат (не) бажаний. 2. (Не) визначений час. (Не) визначений точно час. Час роботи (не) визначений. 3. Зміна (не) закінчена, ще треба почекати. Ще треба почекати, бо зміна (не) закінчена. (Не) закінчена була зміна, мусили почекати. В п р а в а 476. Перепишіть речення, поясніть написання частки не і префікса не- з різними дієслівними формами. Підкресліть слова з не як члени речення.

1. Я (не) навиджу тих, що, (не) сіявши, жнуть, що садів (не) садивши, плоди об’їдають (М. Нагнибіда). 2. (Не) спалося, а ніч – як море (Т. Шевченко). 3. Цілу ніч ідемо (не) присідаючи (Олесь Гончар). 4. Раніше (не) квапився, бо мав собі оренду від діда Дем’яна (М. Стельмах). 5. Ти не людина – ти вже птиця, і (не) падаєш, а летиш (А. Малишко). 6. Молода (не) витрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський). В п р а в а 477. Перепишіть речення. Поясніть написання слів з не (називайте частини мови).

1. Мої слова (не) вимовлені, мій плач (не) доплаканий, мій сміх (не) досміяний (В. Стефаник). 2. Хлоп’я засвітило (не) догарок свічки і в самій сорочині (не) забаром опинилося в хатині (О. Довженко). 3. Мене ні про що (не) питали, і я нічого (не) * Нев³стка – cumnată, noră. ** Нtжить – gutunari.

203

відповів (І. Франко). 4. Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і (не) годи і творимо життя (не) зборне, молоде (В. Сосюра). 5. Треба було перейти рівне, (не) зоране й (не) закрите нічим місце, щоб опинитися в комишах (М. Коцюбинський). В п р а в а 478. Складіть речення зі словами не правда – неправда, не гарний – негарний, не добре – недобре, дотримуючись правил написання частки не та префікса не-. В п р а в а 479. Усно з’ясуйте значення і поясніть правопис поданих слів. З цими словами складіть речення.

Нездужає, не здужає; неславлять, не славлять; непокоїться, не покоїться; неабџяк, не абиљк. Ні може бути часткою, префіксом, повторюваним сполучником і частиною кореня. Правопис ні з різними частинами мови Пишеться окремо

Пишеться разом

частка ні

сполучник ні

префікс ні-

з іменниками, прикметниками, числівниками та у стійких сполученнях: Ці л е лі т о ні краплі дощу не було. ні два, ні три ні се ні те, ні туди ні сюди, ні живий ні мертвий

з однорідними членами речення, рівноправними словосполученнями: Не маю вже ні сили, ні терпіння до ткання, та й очі геть ослабли (З газети). Ні посилаю тебе, ні забороняю тобі йти туди.

із заперечними займенниками і деякими прислівниками: ніхто, ніщо, ніякий, нікотрий, нічий (але: ні в кого, ні в що...); ніде, нізвідки, нітрохи, ніскільки, ніяк, ніде, ніколи

складова частина кореня деяких іменників, прикметників і прислівників, дієслів: нікчема, нікчемність, нікчемство, нісенітниця, нісенітність, ніяковість, нікчемний, нісенітний, ніяковий, ніяково, ніяковіти

В п р а в а 480. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть написання ні.

1. І кожний з нас те знав, що слави нам не буде, (ні) пам’яті в людей за цей кривавий труд (І. Франко). 2. (Ні) де ані ширехне (П. Гулак-Артемовський). 3. (Ні) ви, (ні) я цьому вже не зарадимо (Ірина Вільде). 4. Я не забуду, тату, вас (ні) коли (Л. Костенко). 5. (Ні) хто не скаже, чому так сталось (Панас Мирний). 6. (Ні) сам не гам, (ні) другому (не) дам (Народна творчість). 204

В п р а в а 481. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть написання ні та не. З’ясуйте, у якому випадку ні – частка, а в якому – префікс чи частина кореня.

1. Ні, сонний спокій нам (не) сниться, ні, нас (не) вабить ніжна тишина – прийдешнє осяває наші лиця, (не) спокій творчий з вічністю єдна (В. Симоненко). 2. (Ні) листя (не) шелестить, (ні) пташки не щебечуть (Марко Вовчок). 3. То був ні хлопець, а (ні) дід (Народна творчість). 4. Вже (ні) за чим на світі їй (не) шкода (Л. Костенко). 5. (Не) було (ні) шовку, (ні) сезонних капелюшків, (ні) кованих сундуків з замками (О. Довженко). 6. (Не) вип’ють прокляті заброди живущу кров мою. О (ні)! (В. Стус). 7. Був колись Горщик, та розмок, тепер (ні)кчемний черепок (Л. Глібов). В п р а в а 482. Перепишіть речення, підкресліть заперечні частки прямою лінією, а схожі на них сполучники – хвилястою.

1. Ні сіло, ні впало – давай, бабо, сало (Народна творчість). 2. Порожні мчать автомобілі – ні водія, ані керма, ані душі в порожнім тілі – ні в тобі власної! – нема (В. Стус). 3. Не спалося ні миті (Л. Костенко). 4. Чи довго він ішов, чи ні, того не знаю (Є. Гребінка). 5. Усі давно погодились, а ти все ні (В. Колодій). 6. Там не почуєш ні соловейка, ні зозулі, ні одуда, ні деркача (М. Стельмах). 7. Один волає: «Зупинись! Не треба!». Штовхає інший: «Не спиняйся, ні!» (В. Симоненко). В п р а в а 483. Запишіть правильно речення, розкриваючи дужки. Усно назвіть, якою частиною мови є слова в дужках.

1. (Ні) просьби, (ні) плачі (не) допомагали (І. Франко). 2. На їх обійсті ведеться лишень худоба рябої масті. (Ні) чорної, (ні) білої, (ні) рудої – тільки рябої (М. Коцюбинський). 3. Руки обидві, немов вітряки, з зорі і до зорі блукають, шастають – (ані) тобі рятунку, (ані) тобі розрадоньки (В. Стус). 4. Чуєш (бо)? – надходить літо (П. Тичина). 5. Але тут (то) саме щастя обернулось іншим боком (Леся Українка). 6. Як (не) розумно випрошувать те, чого можеш (таки) сам досягти (Г. Сковорода). 7. Е, ні, ні! (Не) дуріть мою голову: я розум теж (не) в решеті ношу (М. Стельмах). 8. Мистецтво вічне, вічне (ж) (бо) життя (Д. Павличко). В п р а в а 484. Спробуйте створити текст (навіть беззмістовний), у якому всі слова – повнозначні і службові – починалися б з однакової букви. Як ви сприйняли такий текст?

205

В п р а в а 485. Зізнайтеся відверто (усно або письмово), вивчення якої частини мови у 6-му і 7-му класах вам давалося найлегше, вивчати яку було найцікавіше, а яку вчити не хотілося. Чому? В п р а в а 486. Прочитайте вірш виразно і відповідно до його емоційності. Розкажіть, що ви запланували на літні канікули.

КАНІКУЛИ Канікули! Канікули! – співає все навколо. Канікули, канікули у школі! А що таке канікули? Це літні дні барвисті, це час, коли нам ніколи хоча б на мить присісти, бо треба мчати босими наввипередки з вітром, з густих лісів приносити горіхів повні відра. Це час у річці хлюпатись… Це час, коли за хлопцями ми скучим, як ніколи, і нам страшенно хочеться скоріше знов до школи! А.Костецький

206

ДОДАТКИ І. Тексти для збагачення словникового запасу Прочитайте тексти уважно. Випишіть не відомі вам слова та їх переклад. Запам’ятайте ці слова. Якщо виявили ще малозрозумілі слова, знайдіть їх пояснення у тлумачному словнику або на сайті translate.google.com.ua

КУЛЬТУРА І СВЯТІСТЬ Культура почалася зі служіння культові Бога. Перші твори культури – це культові твори. Окрасою нашої землі і досі стоять релігійно-обрядові споруди на честь святих, наші церкви й собори досі свідчать про наші найвищі пориви до неба. Це тільки архітектура – застигла музика в дереві й камені. Якщо брати музику, літературу – тут картина складніша. Але хто ж були українські великі композитори – Березовський, Бортнянський, Ведель? Творці церковної музики! Бах теж творець духовної музики, органіст собору. Бетховен – геній іншої музики, яка відокремилась, витворилась у світі з культури, що перейшла з церковної у світську, але сходились і горіли вони перед одним і тим самим вівтарем. Сковорода творив свій «Сад божественних пісень» і прямо закладав в основу пісні зерна Божественної мудрості, взятої з Біблії. А хіба наш найбільший геній Тарас Шевченко не починав своїх найкращих творів з епіграфами зі Святого Письма? Хіба великий Гоголь не говорив, що будь-яка його праця починається з молитви? …Тільки легкі до польоту, не обтяжені світом речей, тільки чисті серцем можуть пориватись до далеких вершин, де зоріють вселюдські ідеали (За Є. Сверстюком). кýльтовий – від: cult обрядόвий – від: ritual органίст – від: orgǎ (muz.)

свίтський – від: lais, lumesc, monden, profan вівтáр – від: altar, sanctnar зорίти – від: «зоря» – stea

ЄРУСАЛИМ В УСВІДОМЛЕННІ ПОЕТІВ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ У кожного народу своя історія. Але крім історії подій народ має духовну історію. Та остання об’єднує народи навколо спільних святинь. Поняття «світова культура» стало можливим завдяки інтегруючій силі святинь і символів. 207

Єрусалим – столиця релігій світу – один із тих символів. Зрештою, таким він вимальовується і в християнській традиції – як символ міста, де є храм і де є Ґолґота. То місто вибране Богом. Легендарне місто, в якому і навколо якого відбуваються головні події духовної історії. Причому місто драматичного символу: до нього повертаються, щоб повернутися до себе. Від нього відходять, втрачаючи себе. І його руйнують, як руйнують душу. З Єрусалима походять пророки. Єрусалим побиває пророків камінням («не буває, щоб пророк загинув поза Єрусалимом». – Лука, 13.33). Тема Єрусалима в українській літературі йде майже виключно від релігійної традиції Єрусалима – це десь дуже далеко і напівреально. І що дальший і примарніший той образ, то ближче до неба. Особливо яскравими стають зорі в період духовного відродження. В Україні – це доба Шевченка (За Є. Сверстюком). святня – lucru, sfảnt примáрний – amǎgitor, fantomatic

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО Виникнення Галицького князівства, яке почало формуватися в другій половині ХІ століття, пов’язане з ім’ям Ростислава Володимировича, який заснував династію князів – Ростиславовичів. У 40-х роках Галицька земля була об’єднана під владою князя Володимира й перетворена ним на значущу політичну одиницю тодішньої Європи зі столицею в місті Галичі. Розквіт Галицького князівства припадає на час правління князя Ярослава. На початку свого правління Ярослав був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київських князів. Прагнучи зміцнення князівської влади, Ярослав боровся проти боярської опозиції, яка настільки зміцніла, що не хотіла коритися князеві, стала втручатися в його взаємини з правителями інших країн і навіть в особисте життя. Свавільні галицькі бояри були найбагатшими та наймогутнішими серед бояр усіх руських земель. За часів правління Ярослава Галицьке князівство значно розширило свою територію. Ярослав спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців і брав участь у боротьбі за Київ. Ярослав уклав союзницький договір з Угорщиною, який 1167 року 208

зміцнив завдяки шлюбу своєї дочки з угорським королем. Князь уміло будував відносини з Польщею, підтримував дружні стосунки з Візантією та Римом (З посібника). динáстія – dinastie політчна одинця – unitate politică борська опозція – opoziţie boierească

свавίльний – samavolnic дόговір – contract угόрський – maghiar

КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ Від середини ХІ століття в Русі активно розвивається освіта. При церквах і монастирях відкриваються школи. У 1086 році княгиня Анна Всеволодівна заснувала в Києві при Андріївському монастирі школу для дівчаток, яких навчали грамоти, ремесел, співу й «інших корисних знань». Зароджувалося й приватне навчання. Із шкіл при Софійському соборі й Печерському монастирі вийшли такі відомі діячі культури, як митрополит Іларіон, єпископ Кирило Туровський, літописці Никон Великий, Нестор, Сильвестр, математик Кирик. У середині ХІІІ століття у Русі налічувалося близько 400 осіб, які володіли грецькою мовою. Писемність поширювалася не лише серед привілейованих прошарків населення, а й серед ремісників і торговців. Під час археологічних розкопок у Новгороді віднайдено понад 1000 берестяних грамот різного змісту. На теренах України вони виявлені в Звенигороді. Вчені відкрили чимало написів городян на стінах церков; найбільше їх у Софійському соборі у Києві. Зароджувалися й поширювалися наукові знання. Перекладна література (переважно з Візантії) відкривала шлях до вивчення основ богослов’я, філософії, граматики. Перекладалися й книги, що містили знання зі світової історії, географії, астрономії, права. Потрібні були знання з металознавства, математики, арифметики, хімії, медицини… (З підручника). ремсла – meserie привілейόвані прошáрки наслення – stratele privilegiate ale populaţiei писмність – scris археологίчні розкόпки – săpături arheologice

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ Київська академія – один з перших вищих навчальних закладів і визначний освітній і культурний центр в Україні. Початок їй поклала Київська братська школа (заснована 1615 року), яка 1632 року об’єдналася з Лаврською школою (заснована 1631 року). Об’єднана школа стала називатися Києво-Могилянською колегією на честь свого протектора митрополита Петра Могили. 209

У 1701 році за царським указом вона одержала титул і права академії й почала називатися Київською академією. Курс навчання в академії тривав 12 років і поділявся на 8 класів: фару (підготовчий клас), інфиму (молодший клас), граматику, синтаксиму і вищі – поетику, риторику, філософію і богослов’я. Студенти набували філологічної підготовки, знання мов: старослов’янської, української літературної, грецької, латинської, польської, оволодівали поетичним і риторичним мистецтвом, вивчали класичну грецьку і римську та, частково, середньовічну літературу, історію, географію, філософію й богослов’я. З часом у Київській академії було запроваджено курси російської, французької, німецької і староєврейської мов, чисту й мішану математику (тригонометрію, фізику, астрономію, архітектуру), а в останні роки існування академії – класи домашньої й сільськогосподарської економіки й медицини. Важливу роль у навчальному процесі відігравала академічна бібліотека, яка в другій половині XVIII століття налічувала 12 тисяч томів, але загинула під час пожеж 1780 і 1811 років. З кінця XVIII століття Київська академія почала занепадати, і в 1817 році її було закрито. Спадкоємцем Київської академії є сучасний навчальний заклад європейського рівня – Університет «Києво-Могилянська академія» (З енциклопедії). брáтська шкόла – şcoala frăţească протктор – protector

середньовίчний – medieval сільськогоспόдарський – agricol

ТРИПІЛЛЯ У IV–ІІ тисячоліттях до нашої ери значного розквіту досягли хліборобські племена Правобережної України. Культура цих стародавніх хліборобів відома під назвою трипільської (за назвою села Трипілля, що на Київщині). На початку свого існування трипільці утворювали невеликі поселення, кількість будинків у яких не перевищувала десяти. У цей час будинки трипільців були двох типів – легкі наземні та заглиблені в землю напівземлянки, у яких жили взимку. Оселі опалювалися вогнищами, для яких споруджували печі. Поступово населення збільшувалося, трипільські поселення вже складалися з кількох десятків жител і господарських споруд, розташованих рядами або колами. Будівлі споруджували на зручних для оборони важкодоступних місцях на берегах річок, схилах долин, різних підвищеннях. З часом у трипільців виникають великі поселення, схожі на міста. Історики вважають, що в них проживало по 10–20 тисяч осіб. Будівлі будували з 210

дерева, вони мали кілька приміщень. У кожному з цих приміщень обов’язковою була глиняна піч. Будівлі поділялися на дві частини: нижня використовувалася для господарських потреб, а верхня – для житла. Підлогу своїх осель трипільці робили з глини, а стіни розмальовували фарбами. Основним заняттям трипільців було хліборобство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо, коноплі, бобові культури. Керамічний посуд винайшла жінка. Це була частина її домашнього господарства. Трипільці обробляли шкури тварин, пряли, ткали, виготовляли одяг та взуття (З посібника). послення – aşezare глняна піч – sobă de lut ячмίнь – orz

прόсо – mei конόплі – cânepă керамίчний пόсуд – veselă ceramică

МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО Молдавська земля, Волоська земля, Волощина – феодальна держава на південному сході Європи, що виникла з середини ХІV століття в долині річки Молдови як васал Угорщини. У 1359 році здобула незалежність. Столиця – Байя, згодом – Сучава, з другої половини ХVІ століття – Ясси. У другій половині ХІV століття держава розширила свої володіння, приєднавши південні землі Галицько-Волинського князівства. З початку ХVІ століття Молдавське князівство потрапило в залежність до Туреччини, що тривала понад 300 років. Між Молдавським князівством, Росією й Україною існували постійні економічні й політичні зв’язки. Ведучи визвольну війну проти турецького панування, молдавський народ часто виступав разом із запорізькими козаками (в антитурецькій війні 1574 р., де брали участь українські козаки під проводом Івана Свирговського, у походах Івана Підкови 1577, Северина Наливайка 1594, 1595) (З енциклопедії). феодáльна держáва – stat feodal півднний схід – sud-est

долна рίчки – valea râului васáл – vasal

ЗНАХІДКИ НА БУКОВИНІ У селі Недобоївці, що на Хотинщині, був знайдений бронзовий хрест, датований XII століттям. А зовсім недавно щедра буковинська земля подарувала нову реліквію. Знову ж таки в Недобоївцях. Місцевий селянин, виконуючи на своєму городі земляні роботи, приблизно на метровій глибині виявив зовсім несподівану 211

річ – срібний спис готського царя. На думку вчених, таких знахідок у Європі налічується не більше десяти. І одна з них саме на Буковині. Знайдений срібний спис, очевидно, належав комусь з еліти одного з готських племен і служив символом влади, а не військовим знаряддям. А те, що спис знайдений на Буковині, є або наслідком сутички готів із дослов’янським плем’ям, або наслідком культового поховання. Відповіді на ці та інші історичні питання зможуть дати лише подальші глибокі спеціальні дослідження. На місці знайденого списа науковці запланували археологічні дослідження. Вони, можливо, виявлять чимало нових сюрпризів. Ще одна унікальна знахідка виявлена в селі Бояни Новоселицького району. Тут знайдена півтораметрова кам’яна голова, яка для давніх племен, ймовірно, була божеством, культовим ідолом. Вага знахідки близько 60 кілограмів. Київські спеціалісти здійснять аналіз знахідки і зроблять висновки (Газета). релίквія – relicvă срίбний спис – suliţă de argint

гόтський цар – regele gothic кýльтове поховáння – înmormântare rituală

ІІ. Матеріали для переказів і диктантів САЛЬТО-МОРТАЛЕ Серед холодної зими, коли усе покрите снігом, синицям дуже важко знайти поживу. І люди нерідко виручають своїх маленьких друзів – підгодовують їх несолоним салом. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. ...Синиця стає на шматок сала лапками, впинається ними і починає довбати дзьобом. Вперед – назад, вперед – назад. ...Але сало на гілочці помітив сусідський кіт і почав до нього підбиратися. Раз одігнав я його, вдруге, а потім не вгледів. Зникли синиччині ласощі у котовому животі. Я вирішив перехитрити кота. Вибрав у саду тоненьку і високу молоду щепу і на самій верхівці знову повісив шматочок. Хай тепер кіт попробує. Адже він гладкий і тому важкий. Не вдержить його не тільки верхівка, а навіть і стовбур. І справді ходив Мурко навкруг щепи, облизувався, пробував лізти на неї, нічого не виходило. Думав я, що він залишив сало і подався кудись шукати іншої здобичі. 212

Раптом я вгледів кота на старій вишні, що стояла досить далеко від щепи з салом, не менше як кроків за десять. Що він робить? Пробує полювати на пташок? Нічого подібного. Синиччине сало не дає йому спокою. Мурчик пильно дивиться у бік ласощів і раптом, зігнувшись, стрибає прямо на щепу. Його важке тіло пролітає всього-на-всього за кілька сантиметрів від ласого шматочка і, перевернувшись разів зо два у повітрі (сальто-мортале), стає на лапи вже на землі. Невдача! Та невдачі упертих не зупиняють. Ще хвилина – і знов стрибок з вишні на щепу, знову сальто-мортале у повітрі, і в котячих зубах уже поблискує сало, і сам він зникає десь у купі дерев, щоб ніхто не помітив його розбою. А я хоч і помітив, та цього разу промовчав. Дуже мені сподобалась Муркова кмітливість і особливо мало не циркові його польоти між деревами. Він, безумовно, заробив те сало, хоч і не йому воно призначалося (За В. Бичком). синця – piţigoi одігнáти – a alunga не вглдіти – a nu observa

молодá щпа – copăcel tânăr гладкй – voinic розбίй – tâlhărie

БУРЯ НА МОРІ Море дедалі втрачало спокій. Чайки знімались з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. Море стемніло, змінилось. Дрібні хвилі зливались докупи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну. Над човном клекотіло, кипіло, шумувало, а він підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах… Вода при березі починала каламутитись і жовкнути; разом з піском хвиля викидала з дна моря на берег каміння і, тікаючи назад, волікла їх по дні з таким гуркотом, наче там щось велике скреготало зубами й гарчало. Прибій через яких півгодини уже перескакував через каміння, заливав прибережну дорогу і добирався до мішків з сіллю (За М. Коцюбинським). скля – stâncă зливáтись – a se contopi брли – bloc

плигáти – a sări волочти – a trage скреготáти – a scrâşni din

ОЛЬВІЯ Думки, думки, думки... Чого тільки не передумала Ольвія за довгу-предовгу дорогу. Подумки втікала... Відчувала, як у неї ростуть-виростають 213

крила за плечима, легкі, замашні, невидимі для скіфів. І вона пташкою, перепілкою степовою, виривалася з кибитки і линула понад степом, ніким з поневолювачів не помічена. І несли її надійні крильцята так легко, що плакати з радощів хотілося, і в якусь мить їй вірилось, їй марилось, що вона врятувалася, що вона вільна... Опам’ятовувалась у невимовній гіркоті. То лежала, обхопивши голову руками, бо душили сльози та відчай, то металася, не знаходячи собі місця, бо теж душили сльози та відчай, кудись поривалась, кусала руки від безсилля, ладна була волосся на собі рвати, аби це зарадило її горю. Полонянка... Рабиня... О боги!.. Вона, вільна, горда дочка знатного і шанованого архонта*, котра не відала за своє життя приневолення, кривди чи наруги, а зростала в батьковім домі, раптом бранка... Силоміць вихоплена з рідного гнізда. Було від чого збожеволіти, втратити віру, надію... Впадала в апатію, лежала безвольна, бездумна, тільки похитувалась у такт рухові кибитки… (За В. Чемерисом). пόдумки – în gând кибтка – căruţă cu coviltir поневόлювач – înrobitor мáрити – a visa

вίдчай – disperare нарýга – violenţă брáнка – roabă

КАТЕРИНА БІЛОКУР Катерина Білокур – видатна постать у нашій культурі. Вона зачарувала своїми полотнами мільйони людей. Що ж ми знаємо про цю народну художницю? Народилася вона 7 грудня 1900 року в селі Богданівка Пирятинського району на Полтавщині. У школі не вчилася, але читала багато, беручи книжки в сільських учителів, які допомогли їй розширити кругозір, увійти у світ мистецтва, долаючи заборону батьків малювати, бо ж треба було обробляти город, вести господарство. Зреклась сімейного щастя, лишившись самотньою, право малювати виборювала, будучи готовою навіть втопитись за нього. Дорослою дівчиною вона почула по радіо в сусідньому селі голос прекрасної співачки Оксани Петрусенко і, вражена, послала їй малюнок – відповідь на почуту пісню «Чи я в лузі не калина була?», зроблений на аркуші з учнівського зошита. Намальовані кетяги червоної калини сказали Оксані Андріївні про великий талант його авторки. І артистка зробила все, щоб долею Катерини Білокур зацікавились люди, пов’язані з живописом. Від селянської хати пішла по світу чутка про творчість *  Архóнт – вища службова особа у містах-державах Стародавньої Греції.

214

народної художниці. Спершу її картини побачила Полтава, потім – Київ, Москва, Париж. Полотна Катерини Білокур – величальні пісні природі, людині та її діянням. «У Шрамківському районі на черкаській землі», «Сніданок», «Польові квіти», «Натюрморт з глечиком і колосками», «Квіти і берізоньки ввечері», «Цар-колос»… Ці полотна вражають самобутністю, поетичністю, гармонією кольорів, національним колоритом (За М. Головащенком). пόстать – personalitate полόтна – pânză кругозίр – orizont, cerc de cunoştinţe

величáльний – de cinstire, de slăvire берза – mesteacăn самобýтність – identitate

ЗАБУТИЙ КУРІНЬ Ніхто вже не пам’ятає, відколи стоїть посеред степу отой курінь – хатка не хатка, бо ні стін, ні вікон, ані димаря; одначе й не стіжок, бо двері є. А за дверима – холодний морок, грибами-поганками пахне та давніми дощами. Є ще у куренљ дві великі діри по боках. Одна зяє на північ, звідки вітри холодні взимку, друга – на південь, звідки вітри теплі. Гасають побіля куреня й інші вітри, шукають, у яку б то їм веселу дірочку свиснути. Опівніч – вітри чорні, вдосвіта – блакитні, в полудень – прозорі, звечора – зелені… І всяк свою пісню виводить у дверях куреневих і дірках: чорний вітер, опівнічний, стогне по-совиному; блакитний, досвітній, зітхає спросоння; прозорий, полуденний, весело свиськає; а зелений, вечоровий, тихо воркоче. Стоїть курінь, старіє. Мох на ньому послався жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не кошені, не толочені: полин і вівсюг, ковила і молочай, горошок і деревій… А на самому верху куреневому тополеня росте – залетіло звідкись іще зернятком. Куди воно мандрувало, звідки – хтозна. Приблудне тополеня. Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч. Заходь у двері, лізь у вікна-діромахи, якщо тобі дверей мало! А восени і влітку – зась, тому що і двері, і дірки, і бур’яни довкола засновані павутиною: згори вниз, уздовж і впоперек, сітями круглими і сітями навкісними… (Г. Тютюнник). курίнь – colibă димáр – horn мόрок – negură пίвніч – nord пίвдень – sud вдόсвіта – în zori по-совному – ca bufniţa

полн – pelin вівсг – odos, ovăs sălbatic ковилá – năgară молочáй – laptele-cucului деревίй – coada şoricelului топόля – plop

215

КРИНИЦЯ Село стояло у величезній балці, а балкою протікала, виляючи, степова річечка. Один бік балки зривався високою кручею. Скеля, припавши землею, поросла деревами. Поміж них вилася стежка, що доводила до містка через річку. Стежкою Марко дійшов до криниці. Криниця била із скелі. Здавалося, якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Хтось змурував цямриння, а на нім поставив давній образ. Не було вже видно малювання, але, невважаючи на це, щороку на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою. Од цього місця віяло несказанною красою. Трохи одступивши від скелі, розкинувся гайок. Верховіття дерев було нижче від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, див­ лячись на блакитне небо, нерухоме каміння й тремтяче листя… (За Б. Грінченком). бáлка – grindă крýча – pantă abruptă цямрння – ghizd

όбраз – icoană гайόк – pădurice верховίття – vârful copacului

ІІІ. Теми для монологів, діалогів або дискусій 1. Якби я міг/могла дістати з неба зірку… 2. Мій дідусь/бабуся – найкращий старший друг… 3. Чому для математики зошити у клітинку, а для письма – у лінійку? 4. Південний вітер завжди тепліший? 5. Я покажу тобі нерукотворне озеро… 6. Пам’ять – скарбничка, з якої ніщо не витрушується? 7. Щастя – серед того, що маєш, а не серед того, чого бажаєш мати (Олександр Олесь). 8. Хто чув мелодію золотої струни, хай розкаже (М. Рачук). 9. Нецікава людина: з нею немає про що мовчати (В. Брюгген). 10. Велосипед відмінно гармонує з характером веселим, глузливим, іронічним (В. Брюгген). 11. Двоє близьких друзів займаються в різних спортивних секціях. Хай переконають один одного у більшій привабливості свого виду спорту. 216

12. Один учень виконує уроки під звуки музики або телевізійного мовлення, а другий працює за цілковитої тиші. Що це означає і що краще? 13. У бібліотеці є твори письменників-класиків, яких вивчають за шкільною програмою. Учні ж хочуть сучасних «модних» авторів. Яких саме і чому? 14. На День захисника України запросили в клас молодих нацгвардійців. Про що ви хотіли б їх запитати і що їм побажати? 15. Одна дівчинка називає квіти пестливо: гвоздичка, трояндочка, конвалійка, астронька, а другій це дуже не подобається. Як примирити подруг? 16. Якщо б тобі довелося обирати: клас з поглибленим вивченням мови або з поглибленим вивченням літератури, що ти обрав би і чому? 17. Біля вашого будинку хочуть обладнати майданчик для дитячих і юнацьких розваг або сучасний багатофункціональний спортивний майданчик. Яким був би твій вибір і чому? Якими прикметниками ти підсилиш свої аргументи? 18. Чому форми менший, тонший, нижчий, рідший і подібні є усе ж прикметниками вищого ступеня, хоч якісної ознаки в них менше, аніж у початковій формі прикметника? 19. Одна дівчинка каже: «Я чула луну» , а друга – «А я вчора бачила луну». Хто помилився і в чому? 20. Дві однокласниці прийшли в школу бальних танців, де тренується їхня подруга. Одна дівчинка цікавилася…, а друга – …. Як підсумує їхні зацікавлення подруга?

ІV. Допишіть текст (п’ять–сім речень) 1. Є на світі країна – це моя Україна. В ній брати мої й сестри – діти різних народів, що люблять нашу країну і звуть її рідною Вітчизною. 2. Якби я заблукав у лісі, то пригадав би ті правила, яких мене навчили старші, а саме: по-перше… 3. Мене запитали наші гості, що приїхали з-за кордону, як я можу кататися на велосипеді, якщо в нашому місті немає розміток для руху велосипедистів. Я посміхнувся і сказав: «…» Вірю, що незабаром і в нас будуть велодоріжки. 217

4. Сьогодні наша вчителька запропонувала поспостерігати, як збираються у вирій перелітні птахи нашого краю. Я подумав (подумала), що це краще зробити… Мені стало сумно, але я впевнений (впевнена), що вони повернуться. 5. Є у нашому місті (селі) річка (озеро, ставок), до якої (якого) все літо приходять діти і дорослі. Чим вабить вода і її береги? 6. Біля нашого будинку постійно літає безліч голубів. Одні люди їх підгодовують, а інші твердять, що голуби розносять безліч хвороб, тому вони небезпечні для людей. Я ж думаю, що… 7. Сьогодні є безліч чудес техніки. Технічні винаходи полегшують працю людини, економлять час. Я ж мрію зробити…

V. Спробуйте себе у ролі перекладача, вчителя 1. Перепишіть вірші і над кожним словом напишіть його точний ( або із синонімами) переклад у тій граматичній формі, яку слово має у тексті. Такий переклад називається «підрядник» – з нього поет створить вірші українською мовою. FARTURA MAMEI Uşoarǎ, maicǎ, uşoarǎ, C-ai putea sǎmergi cǎlcând Pe seminţce zboarǎ Intre ceruri şi pǎmânt. In priviri c-un fel teamǎ, Fericitǎ totuşi eşti Iarba ştie cum te cheamǎ, Steaua ştie ce gândeşti. Grigore Vieru

І.

LEGÁMÂNT Lui Mihai Eminescu Ştiu: cândva, la miez de noapte Ori la rǎsǎritâ de Soare, Stinge-mi-s-or ochii mie Tot deasupra cǎrţii Sale. Am s-ajung atunce, poate, La mijlocul ei aproape. Ci sa nu închideţi cartea

ІІ.

218

Ca pe recile-mi pleoape. S-o lǎsaţi aşa, deschisǎ, Ca bǎiatul meu ori fata Sǎ citeascǎ mai departe Ce n-a dovedit nici tata. Iar de n-au s-auzǎ dânşii Al strǎvechii slove bucium, Aşezaţi-mi-o ca pernǎ Cu toţi codrii ei în zbucium. 2. Прочитай виразно своїй меншій сестричці або братикові вірші Станіслави Солонар. Якщо хтось не зуміє відповісти правильно, як ти допоможеш знайти правильну відповідь? І.

На городі ціле літо поливали диню діти. А під осінь по заслузі поділили диню друзі: половину половини відділили для Марини, а Галинці й Катеринці – двом дали по четвертинці; четвертинку з’їв ще Костик, і лишився – тільки хвостик. Облизались радо діти. Жаль, що вже скінчилось літо. Поміркуймо разом нині: скільки ще лишилось дині?

ІІ.

Склали запит в Інтернет: як зробити вінегрет, овочі які потрібно покришити дуже дрібно? Відповів нам Інтернет: – Щоб зробити вінегрет, треба аж три картоплини, цибулину й дві морквини, червоненький бурячок, і кисленький огірок, зелененького горошку, і олії й солі трошки – та й смакуйте вінегрет. 219

І спитав нас Інтернет: – Скільки овочів потрібно, щоб кришити в страву дрібно?

ІІІ.

Запросило літо липень рахувати в гаї липи. Липень глянув: дві є скраю, дві у самім центрі гаю. Потім погляд кинув далі – там іще три підростали. Рахувати липню важко. Малюки, вам дам підказку: скільки лип є поміж гаєм – той же номер місяць має. Поможіть лише, школята, липню липи рахувати.

VІ. Теми для творення власних текстів 1. Як ти розумієш такі людські якості, як патріотизм і героїзм? Наведи приклади. 2. Поясни, яку людину називаєш щедрою, а яку жертовною? 3. Опиши вулицю, на якій знаходиться твій будинок. 4. Що ти часто згадуєш про дитячий садок і молодшу школу, а що згадувати не любиш? 5. Якби пропав твій чотирилапий друг Сірко (Рекс, Джек, Бім, Санда…)… 6. Якщо раптом – білий сніг на зеленому листі… Як ти це сприймеш?. 7. Чому сніг білий, земля в полі (ґрунт) – чорна, листя влітку – зелене, стиглий колос – жовтий? 8. Які слова з числовим значенням (числівники) тобі найбільше подобаються і чому? 9. Опиши свій сьогоднішній день у побачених його кольорах і звуках, які ти чув. 10. Якби у мові не було синонімів, то чим би це їй зашкодило?

220

ЗМІСТ

І. ВСТУП ....................................................................................... 5 § 1. Місце та роль української мови серед інших слов’янських мов .... 5 ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ......................14 § § § §

2. Частини мови ........................................................................14 Тестові і творчі завдання для повторення дієслова ..................40 3. Вивчені групи орфограм і пунктограм.......................................42 4. Текст. Типи мовлення.............................................................47 5. Розвиток мовлення................................................................52

ІІІ. ОСОБЛИВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА .................................................57 ДІЄПРИКМЕТНИК ...................................................................57 § 6. Дієприкметник як особлива форма дієслова............................57 § 7. Відмінювання дієприкметників...............................................59 § 8. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів...................................................60 § 9. Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами..............................................................................64 § 10. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часів.....66 § 11. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.....................................................................70 § 12. Правопис н у дієприкметниках і нн у прикметниках дієприкметникового походження............................................73 § 13. Правопис не з дієприкметниками...........................................74. Тестові завдання..................................................................78 § 14. Безособові дієслівні форми на -но (-ено, -єно), -то.................80 § 15. Читання та аналіз тексту.......................................................83 ДІЄПРИСЛІВНИК ....................................................................85 § 16. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль..................................85 § 17. Правопис не з дієприслівниками............................................88 § 18. Дієприслівниковий зворот......................................................90 § 19. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду.....................93 § 20. Час дієприслівника................................................................96 § 21. Правильне використання дієприслівників у побудові речень....98 Тестові завдання................................................................. 100 § 22. Публіцистичний стиль.......................................................... 103 § 23. Роздум дискусійного характеру............................................ 104

221

ІV. ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ .................. 106 § 24. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль прислівника........................................................................ 106 § 25. Розряди прислівників за значенням...................................... 108 § 26. Ступені порівняння прислівників.......................................... 110 § 27. Способи творення прислівників............................................ 114 § 28. Правопис не і ні з прислівниками....................................... 116 § 29. Правопис н і нн у прислівниках.......................................... 118 § 30. Правопис и та і у прислівниках.......................................... 121 § 31. Дефіс у прислівниках.......................................................... 123 § 32. Написання прислівників разом та окремо............................. 124 Тестові завдання................................................................. 129 § 33. Усний і письмовий переказ тексту розповідного характеру за колективно складеним планом......................................... 132 V. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ .................................................. 136 § 34. Загальний огляд службових частин мови.............................. 136 § 35. Прийменник. Особливості прийменника як службової частини мови...................................................................... 137 § 36. Непохідні та похідні прийменники....................................... 140 § 37. Правопис похідних прийменників......................................... 142 § 38. Правильне вживання прийменників з іменниками................ 144 § 39. Розвиток мовлення. Переклад сполучень слів українською мовою ................................................................................ 147 § 40. Особливості вживання прийменників в українській і молдовській мовах............................................................. 149 § 41. Розвиток мовлення. Замітка інформаційного характеру до газети............................................................................. 151 § 42. Сполучник як службова частина мови.................................. 153 § 43. Сполучники сурядності і підрядності, їх види....................... 155 § 44. Вживання сполучників у простому і складному реченнях...... 158 § 45. Написання сполучників........................................................ 159 § 46. Ділові папери. Розписка...................................................... 162 § 47. Частка як службова частина мови........................................ 163 § 48. Формотвірні та заперечні частки.......................................... 165 § 49. Модальні частки.................................................................. 167 § 50. Частки бо, но, то, от, таки та постфікси -бо, -но, -то, -от, -таки.......................................................................... 169 VІ. ВИГУК .................................................................................. 172 § 51. Вигук як особлива частина мови............................................ 172 § 52. Дефіс у вигуках і розділові знаки при вигуках.................... 174 § 53. Вигуки в мовленні й інтонування речень з вигуками............ 176 § 54. Розвиток мовлення. Переклад текстів з молдовської мови..... 179 Тестові завдання ............................................................... 181

222

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ ........................................... 184 § 55. Самостійні та службові частини мови. Іменник..................... 184 § 56. Прикметник, числівник, займенник...................................... 186 § 57. Правопис і граматичний розбір самостійних частин мови..................................................... 189 § 58. Дієслово та його граматичні форми...................................... 191 § 59. Розвиток мовлення. Твір розповідного характеру за поданим сюжетом. Аналіз твору...................................... 196 § 60. Прислівник. Орфограми в прислівнику................................. 197 § 61. Службові частини мови. Вигук............................................. 199 § 62. Написання не та ні (ані) з різними частинами мови............ 202 ДОДАТКИ.................................................................................. 207 І. Тексти для збагачення словникового запасу.............................. 207 ІІ. Матеріали для переказів і диктантів........................................ 212 ІІІ. Теми для монологів, діалогів або дискусій................................. 216 ІV. Допишіть текст...................................................................... 217 V. Спробуйте себе у ролі перекладача, вчителя.......................... 218 VІ. Теми для творення власних текстів....................................... 220

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Надія БАБИЧ

УКРАЇНСЬКА МОВА для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Л. Л. Кирієнко Художній редактор І. Б. Шутурма Коректор О. А. Тростянчин

Формат 70×1001/16. Ум. друк. арк. 18,144. Обл.-вид. арк. 17,06. Тираж 159 пр. Зам. Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» 79008 м. Львів, вул. Галицька, 21 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4826 від 31.12.2014 www.svit.gov.ua e-mail: office@svit.gov.ua svit_vydav@ukr.net Друк ТДВ «Патент» 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4078 від 31.05.2011

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Надія БАБИЧ

УКРАЇНСЬКА МОВА для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Редактор Л. Л. Кирієнко Художній редактор І. Б. Шутурма Коректор О. А. Тростянчин

Формат 70×1001/16. Ум. друк. арк. 18,144. Обл.-вид. арк. 17,06. Додатковий тираж 10 пр. Зам. Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» 79008 м. Львів, вул. Галицька, 21 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4826 від 31.12.2014 www.svit.gov.ua e-mail: office@svit.gov.ua svit_vydav@ukr.net Друк ТДВ «Патент» 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4078 від 31.05.2011

ÍÀÄ²ß ÁÀÁÈ×

Українська мова äëÿ çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ç íàâ÷àííÿì ìîëäîâñüêîþ ìîâîþ

ϳäðó÷íèê äëÿ 7 êëàñó çàãàëüíîîñâ³òí³õ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Ðåêîìåíäîâàíî ̳í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè

Ëüâ³â Âèäàâíèöòâî «Ñâ³ò» 2015

Привіт, семикласнику! Òàê, öå ÿ – òâ³é ïîì³÷íèê íà âåñü íàâ÷àëüíèé ð³ê ³, ñïîä³âàþñÿ, íà âñå æèòòÿ – òâ³é ï³äðó÷íèê. ß çíàþ, ùî òè ìîæåø çàïèñàòè ìåíå íà ïëàíøåò, ó íåòáóê ÷è äîìàøí³é êîìï’þòåð, ùîá íå íîñèòè çà ñîáîþ íà óðîêè. Àëå íå ïîñï³øàé! ª â ìåí³, ïàïåðîâîìó, ùîñü îñîáëèâå: òåïëî ðóê ëþäåé, ÿê³ ìåíå ñòâîðèëè, ÿê³ ãîðòàëè ìî¿ ñòîð³íêè, óêëàäàëè íà íèõ ðÿäî÷êè ñë³â, òåêñò³â, ñõåì, äîáèðàëè êîëüîðè äî ³ëþñòðàö³é… Óñå öå çàñòèãëî íà á³ëîìó òë³ àðêóø³â, íå á³æèòü ³ íå ìåðåõòèòü. ² öå âàæëèâî, áî òè ìóñèø âäóìóâàòèñü ó íîâ³ äëÿ òåáå òåìè: ïðî îñîáëèâ³ ôîðìè 䳺ñëîâà, ùî ïðî íèõ òîá³ ëèøå íàòÿêíóëè â 6-ìó êëàñ³, ïðî ñàìîñò³éíèé, àëå íåçì³íþâàíèé ïðèñë³âíèê, ïðî ñëóæáîâ³ ÷àñòèíè ìîâè – ñïîëó÷íèê, ïðèéìåííèê, ÷àñòêó ³ âèãóê, ùîäî ÿêîãî â÷åí³ íå ìàþòü ïåâíîñò³, ÷è º â³í ÷àñòèíîþ ìîâè. ß çíîâó äîâîäèòèìó òîá³, ùî ìîâà óêðà¿íñüêà – áàãàòà é ð³çíîìàí³òíà, ùî âñå, íàïèñàíå àáî ïðîìîâëåíå íåþ, ìຠîñîáëèâèé çì³ñò, ìåëîäèêó, ðèòì³êó, ÿêùî òè âì³ëî äîáèðàºø, ïîºäíóºø, çì³íþºø ñëîâà, òâîðèø ñâ³é òåêñò àáî âèïðàâëÿºø ÷óæèé. ² õàé öå íå ïðîñòî, áî ó òâî¿é ð³äí³é ìîâ³ ö³ ÷àñòèíè ìîâè ìàþòü äåÿê³ ³íø³ ôîðìè, âèêîíóþòü ³íøó ðîëü, àëå ³íäèâ³äóàëüíî ÷è â ãðóïàõ, óñíî ÷è ïèñüìîâî, ìåòîäîì òðàäèö³éíèì ÷è ³ííîâàö³éíèì òè îòðèìàºø íîâ³ çíàííÿ ³ ïîâòîðèø âèâ÷åíå ðàí³øå. Ïîãðàºø, ïîçìàãàºøñÿ, çàãëÿíåø ó ñëîâíèê ÷è äî õóäîæíüîãî òâîðó, çàïàì’ÿòàºø íîâ³ ñëîâà ³ çóïèíèø ïîãëÿä íà ö³êàâ³é ³ëþñòðàö³¿… ² âñå ð³äøå ïðèïóñêàòèìåøñÿ ïîìèëîê, âñå ëåãøå áóäå òîá³ ïèñàòè ñëîâ’ÿíñüêèìè áóêâàìè, âñå âïåâíåí³øå ðîçìîâëÿòèìåø íà áóäü-ÿêó òåìó… À íàïðèê³íö³ íàâ÷àëüíîãî ðîêó, ïåðåäàþ÷è ìåíå ³íøîìó ó÷íåâ³, ïîîá³öÿé, ùî ïîâåðíåøñÿ äî ìåíå ó ñâîºìó äîðîñëîìó æèòò³. Áîäàé ó ñâî¿é ïàì’ÿò³.

ÓÌÎÂͲ ÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß

– çàâäàííÿ ï³äâèùåíî¿ ñêëàäíîñò³ – òâîð÷å çàâäàííÿ – çàâäàííÿ âèêîíóâàòè ìåòîäîì ÀÁÂ… – çàâäàííÿ âèêîíóâàòè ìåòîäîì «Ì³êðîôîí» – çàâäàííÿ âèêîíóâàòè ìåòîäîì «Ìîçêîâèé øòóðì» – çàâäàííÿ âèêîíóâàòè ìåòîäîì «Ðîáîòà â ãðóïàõ» – çàâäàííÿ âèêîíóâàòè ìåòîäîì «Êîíâåðò» – çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó ìîâëåííÿ – ìîâíà ãðà – ðîáîòà ç êîìï’þòåðîì

І.ВСТУП

§ 1. ̳ñöå òà ðîëü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ñåðåä ³íøèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ «ßê ³ ñîòí³ ðîê³â òîìó, íèí³, íà ïî÷àòêó òðåòüîãî òèñÿ÷îë³òòÿ, ëþäè ïëåêàþòü âèñîê³ ïî÷óòòÿ, ïðàãíóòü äî ñïðàâæí³õ äóõîâíèõ ö³ííîñòåé. Ñåðåä öèõ ö³ííîñòåé – ëþáîâ äî Áàòüê³âùèíè, îñìèñëåííÿ ñåáå ÿê ÷àñòèíè âåëè÷íî¿ ö³ííîñò³ – ñâîãî íàðîäó». Òàê íàïèñàâ óêðà¿íñüêèé êîìïîçèòîð Ìèõàéëî ×åìáåðæ³ ó íàóêîâî-ïóáë³öèñòè÷íîìó çá³ðíèêó «Äóõîâíà âåëè÷ Óêðà¿íè». Îäí³ºþ ç íàéá³ëüøèõ ö³ííîñòåé êîæíî¿ íàö³¿ º ¿¿ íàö³îíàëüíà ìîâà. Óêðà¿íñüêà ìîâà – ìîâà òèõ óêðà¿íö³â, ùî çäàâíà ïðîæèâàþòü ó öåíòð³ ªâðîïè, à òàêîæ òèõ, ÿê³ ç öèõ çåìåëü ïåðåñåëèëèñÿ, ç ð³çíèõ ïðè÷èí, â ³íø³ êðà¿íè ñâ³òó, àëå çàëèøàþòüñÿ óêðà¿íöÿìè. Óêðà¿íö³ â Óêðà¿í³ ñòàíîâëÿòü ïîíàä 70% çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ 46 ìëí íàñåëåííÿ. Ùå ïîíàä 20 ìëí óêðà¿íö³â ïðîæèâຠïîçà ìåæàìè Óêðà¿íè. Íàéá³ëüø³ îñåðåäêè óêðà¿íñüêî¿ ä³àñïîðè º â Êàíàä³, ÑØÀ, Ðîñ³¿, Ïîëüù³, Àðãåíòèí³, ͳìå÷÷èí³, Ôðàíö³¿, ²òà볿, Àâñòðà볿. Ïðî ïîõîäæåííÿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ¿¿ ì³ñöå ñåðåä ³íøèõ ìîâ ñâ³òó ñêàçàíî é íàïèñàíî áàãàòî, ö³êàâî, àëå ö³ëêîâèòî¿ ºäíîñò³ ì³æ ó÷åíèìè íå ³ñíóº. Ùîá ä³çíàòèñÿ á³ëüøå, çàö³êàâëåí³ ó÷í³ «ïîãîðòàþòü» ñòîð³íêè ³íòåðíåòó ³ çóïèíÿòüñÿ íà òèõ ìàòåð³àëàõ, ÿê³ ¿ì ñïîäîáàþòüñÿ, ÿêèì âîíè ïîâ³ðÿòü íàéá³ëüøå. Óêðà¿íà é óêðà¿íö³ áóëè ³ çàëèøàþòüñÿ íîñ³ÿìè ïåðâ³ñíèõ ìîâíî-êóëüòóðíèõ òðàäèö³é òà âîäíî÷àñ ¿õ ïðÿìèìè ñïàäêîºìöÿìè. Óæå â òåêñòàõ ïåðøèõ ïèñàíèõ ïàì’ÿòîê Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ – êîëèñü ìîãóòíüî¿ ³ ìóäðî¿ öåíòðàë³çîâàíî¿ äåðæàâè (Õ–XIV ñò.) – º ðèñè óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, ÿê³ çáåðåãëèñÿ äîòåïåð ³ ÿêèõ íåìຠ⠳íøèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâàõ. Óêðà¿íñüêà íàö³ÿ íà ñàìîìó ïî÷àòêó óòâîðþâàëàñÿ ç áëèçüêîñïîð³äíåíèõ ïëåìåí, ÿê³ íàñåëÿëè ï³âäåííèé çàõ³ä òåïåð³øíüî¿ ªâðîïè, çîêðåìà, ïîëÿí, äðåâëÿí, òèâåðö³â, êðèâè÷³â, á³ëèõ õîðâàò³â. 5

Ìîâà, ÿê â³äîìî, º áåçïîñåðåäí³ì âèðàçíèêîì ºäíîñò³ ò³º¿ ÷è ³íøî¿ ñï³ëüíîòè, ¿¿ ïàðîëåì. Óêðà¿íñüêà ìîâà íàëåæèòü äî ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ñ³ì’¿ ìîâ, ñëîâ’ÿíñüêî¿ ãðóïè, ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêî¿ ï³äãðóïè. Äî ö³º¿ ï³äãðóïè âõîäÿòü ³ ðîñ³éñüêà òà á³ëîðóñüêà ìîâè. Äî çàõ³äíîñëîâ’ÿíñüêî¿ ãðóïè ìîâ íàëåæàòü ïîëüñüêà, ÷åñüêà, ñëîâàöüêà é ëóæèöüê³ ìîâè, äî ï³âäåííîñëîâ’ÿíñüêî¿ – áîëãàðñüêà, ñåðáîõîðâàòñüêà, ìàêåäîíñüêà é ñëîâåíñüêà. Ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêà ãðóïà ìîâ âèêîðèñòîâóº ñëîâ’ÿíñüêó àçáóêó, ùî âèíèêëà íà áàç³ ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîãî êèðèëè÷íîãî ïèñüìà, ÿêå ñëîâ’ÿíè ï³çíàëè ç ïåðøèìè ñëîâ’ÿíñüêèìè ïåðåêëàäàìè öåðêîâíèõ êíèã, çä³éñíåíèõ ð³âíîàïîñòîëüíèìè Êèðèëîì ³ Ìåôî䳺ì. Òàêîþ àçáóêîþ êîðèñòóþòüñÿ ùå áîëãàðè, ìàêåäîíö³, ñåðáè, à îò ïîëÿêè ³ ÷åõè, ñëîâàêè, ëóæè÷àíè, ñëîâåíö³ ïîêëàëè â îñíîâó ñâ ïèñåìíîñò³ ïðèñòîñîâàíó äî ¿õí³õ ìîâ àçáóêó ëàòèíñüêó. Ïîð³âí.: óêðà¿íñüêå ë³òî, ðîñ³éñüêå ëåòî, á³ëîðóñüêå ëåòà, ïîëüñüêå lato, ÷åñüêå léto, ñëîâàöüêå lеto, âåðõíüîëóæèöüêå lěсo, íèæíüîëóæèöüêå lěśе, áîëãàðñüêå лято, ñåðáîõîðâàòñüêå лето (ljeto), ìàêåäîíñüêå лето, ñëîâåíñüêå poletje. Ñó÷àñíà óêðà¿íñüêà ìîâà âèêîíóº øèðîê³ é áàãàòîãðàíí³ ñóñï³ëüíî-êîìóí³êàòèâí³ ôóíêö³¿. Âîíà îáñëóãîâóº âñ³ æèòòºâ³ ïîòðåáè óêðà¿íñüêîãî íàðîäó: íåþ âèäàþòüñÿ çàêîíè ³ ðîçïîðÿäæåííÿ óðÿäó, âîíà âèêîðèñòîâóºòüñÿ â ä³ëîâîäñòâ³ äåðæàâíèõ ³ ì³ñöåâèõ îðãàí³â âëàäè, ãðîìàäñüêèõ ³ êóëüòóðíèõ îðãàí³çàö³é, íåþ âåäåòüñÿ íàâ÷àííÿ â ñåðåäí³õ ³ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ, âèäàºòüñÿ ÷èñëåííà õóäîæíÿ, íàóêîâà, íàóêîâî-ïîïóëÿðíà, òåõí³÷íà òà ³íøà ë³òåðàòóðà, âèõîäÿòü öåíòðàëüí³, îáëàñí³, ðàéîíí³ òà â³äîì÷³ ïåð³îäè÷í³ ãàçåòè é æóðíàëè, âåäóòüñÿ ðàä³î- é òåëåïåðåäà÷³, ïðàöþþòü óêðà¿íñüê³ òåàòðè. Óêðà¿íñüêà ìîâà â Óêðà¿í³ – äåðæàâíà. ² öåé ¿¿ ñòàòóñ çàêð³ïëåíèé â Îñíîâíîìó çàêîí³ Äåðæàâè – ó Êîíñòèòóö³¿. Öþ ìîâó âèâ÷àþòü ó âñ³õ øêîëàõ Óêðà¿íè ç íàö³îíàëüíèìè ìîâàìè íàâ÷àííÿ. Äëÿ êîîðäèíàö³¿ ðîáîòè óêðà¿íñüêèõ îðãàí³çàö³é ó ñâ³ò³, ïðîâàäæåííÿ óêðà¿íîçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü 1989 ðîêó â ²òà볿 áóëà ñòâîðåíà ̳æíàðîäíà àñîö³àö³ÿ óêðà¿í³ñò³â (ÌÀÓ). Âíóòð³øíüîóêðà¿íñüê³ ôóíêö³¿ ñïðèÿííÿ ðîçâèòêîâ³ óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè òà óòâåðäæåííþ ñòàòóñó óêðà¿íñüêî¿ ìîâè âèêîíóº Âñåóêðà¿íñüêå òîâàðèñòâî «Ïðîñâ³òà» ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà, â³äíîâëåíå 1989 ðîêó. Ó ñó÷àñíîìó ñâ³ò³ ³íòåðåñ äî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ïîñò³éíî çðîñòàº. Óêðà¿íñüêà êóëüòóðà ìћëà ³ ìຠâåëèêó ïîïóëÿðí³ñòü. Òâîðè óêðà¿íñüêèõ ïèñüìåííèê³â-êëàñèê³â ³ ñó÷àñíèõ ìàéñòð³â õóäîæíüîãî ñëîâà ïåðåêëàäàþòü ð³çíèìè ìîâàìè ñâ³òó, à òâ³ð 6

çàñíîâíèêà íîâî¿ óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðàòóðíî¿ ìîâè Òàðàñà Øåâ÷åíêà «Çàïîâ³ò» ïåðåêëàäåíèé óñ³ìà ìîâàìè ñâ³òó. ÇÀÏÈÒÀÍÍß 1. До якої групи мов належить українська мова? 2. З якого часу в писаних пам’ятках Київської Русі засвідчені риси української мови? 3. Якою азбукою записують свою мову українці? Чи знаєте ви, чому вона називається азбукою? 4. У яких сферах життя Української держави функціонує українська мова? Чому вона є державною? 5. Для чого необхідно вивчати державну мову громадянам України, для яких рідною є інша мова? 6. Які організації, що опікуються вивченням і функціонуванням української мови, ви знаєте? Чи є в Україні організації, що опікуються вашою рідною мовою? 7. Хто є засновником сучасної української літературної мови? Які його твори ви знаєте?

В п р а в а 1. Прочитайте уривки із «Заповіту» Т. Шевченка і скажіть, який із перекладів найближчий до оригіналу і чому. До якої групи мов належать мови цих перекладів? У чому особливості письма цих мов?

ÇÀÏÎÂ²Ò ßê óìðó, òî ïîõîâàéòå ìåíå íà ìîãèë³, ñåðåä ñòåïó øèðîêîãî, íà Âêðà¿í³ ìèë³é. Ùîá ëàíè øèðîêîïîë³, ³ Äí³ïðî, ³ êðó÷³ áóëî âèäíî, áóëî ÷óòè, ÿê ðåâå ðåâó÷èé. Ò. Øåâ÷åíêî

ÇÀÂÅÙÀÍÈÅ Êàê óìðó, ïîõîðîíèòå íà Óêðàéíå ìèëîé, ïîñðåäè øèðîêîé ñòåïè âûðîéòå ìîãèëó. ×òîá ëåæàòü ìíå íà êóðãàíå, íàä ðåêîé ìîãó÷åé, ÷òîáû ñëûøàòü, êàê áóøóåò ñòàðûé Äíåïð ïîä êðó÷åé. Ïåðåêëàä Î. Òâàðäîâñüêîãî

ÇÀÏÎÂÅÄÇÜ ßê ïàìðó ÿ, ïàõàâàéöå íà Óêðàéíå ì³ëàé, ñÿðîä ñòýïó íà êóðãàíå, äçå ïðîäêà ìàã³ëà. Êàá íåçìåðàíàå ïîëå, Äíÿïðî è àáðûâû áûëî â³äíà, áûëî ÷óòíà, ÿê ðàâå áóðë³âû! Ïåðåêëàä ßíêè Êóïàëè

TESTAMENT De-oi muri, îmi vreau mortîntul în cîmpia largă unde-n scumpa-mi Ucraină. Nipru-n văi aleargă din gorgan să văd cîmpia ȿi-ntre nalte maluri să aud cum Niprul geme cu-nspinate valuri. Ïåðåêëàä Â. Òóëáóðå 7

В п р а в а 2. Прочитайте твір Т. Шевченка, який став народним гімном (якщо можете, виконайте цей гімн або послухайте в аудіозаписі). Спробуйте прочитати уривки з перекладів цього тексту іншими мовами. Визначте мову цих перекладів. Якими азбуками вони записані?

Ðåâå òà ñòîãíå Äí³ïð øèðîêèé, ñåðäèòèé â³òåð çàâèâà, äîäîëó âåðáè ãíå âèñîê³, ãîðàìè õâèëþ ï³ä³éìà. ² áë³äèé ì³ñÿöü íà òó ïîðó ³ç õìàðè äå-äå âèãëÿäàâ, íåíà÷å ÷îâåí â ñèí³ì ìîð³, òî âèðèíàâ, òî ïîòîïàâ. Ùå òðåò³ ï³âí³ íå ñï³âàëè, í³õòî í³äå íå ãîìîí³â. Ñè÷³ â ãàþ ïåðåêëèêàëèñü òà ÿñåí ðàç ó ðàç ñêðèï³â. *** Ðåâ¸ò è ñòîíåò Äíåïð øèðîêèé, âîëíó âçäûìàÿ, âåòåð âçâûë: ìîãó÷åé âåðáû ñòâîë âûñîêèé ê çåìëå áåçæàëîñòíî ñêëîíèë (Ïåðåêëàä À. Ìîðîçîâà). *** Stękają, ryczą dnieprowe fale, Wicher w gwaltownym uderza szale, Nadbrzeżne wierzby skrzydły silnemi Wyrzuca w góre, zgina ku ziemi (Ïåðåêëàä Â. Ñèðîêîìë³). В п р а в а 3. Прочитайте вірші і поясніть, як на ліричних героїв впливає рідна мова. До чого спонукає голос рідної мови, як допомагає у житті?

Áóâàº, çàäçâåíèòü â ÷óæèõ ì³ñòàõ êðèøòàëü ì ìîâè äîðîãî¿, ³ ñòàíå òàê – ìîâ ðàíó õòî ïðèãî¿â, ïðèêëàâøè ç ïîäîðîæíèêà ëèñòêà. ß ñåðöåì îçèðíóñü íà ò³ ñëîâà ³ ïîäóìêè ñêàæó: «Ñïàñèá³, äðóæå…» ² çàãóáëþñÿ â íàòîâï³ áàéäóæ³ì, ùî ïëèíå ïîâç â³òðèíè, ïîâç äèâà… Àëå ñåðåä ö³º¿ ñóºòè íå çàãóáëþ òåáå ÿ, ð³äíà ìîâî! Âîëîøêîâî, áàðâ³íêîâî, òåðíîâî ïîâ³ê òè áóäåø ó ìåí³ öâ³ñòè. Ë. Ëèòâèí÷óê 8

ÏÀÌ’ßÒÍÈÊ ÒÀÐÀÑβ ØÅÂ×ÅÍÊÓ Ó ÂÀØÈÍÃÒÎͲ (Óðèâîê)

Óêë³í äîçåìíèé Âàì, Òàðàñå, ó ö³é äàëåê³é ñòîðîí³. Âàø äóõ áóðåìíèé íå ïîãàñÿòü àí³ íåáåñí³, í³ çåìí³ âëàäèêè. Ìîâîþ Âêðà¿íè Âè ïðîìîâëÿºòå êð³çü ÷àñ, íà â³äñòàí³ Âàø ãîëîñ ëèíå äî âñ³õ ïëåìåí, íàðîä³â, ðàñ. Íåçëàìíèé. Ãîðäèé. Ìèëîñåðäíèé Âè òàì, äå ñòîãîíè ëþäñüê³, âîãíåì ñâîáîäè îçîðåíèé, äî ùåìó ð³äíèé òà áëèçüêèé… ……………………………. Àí³ íåáåñí³, í³ çåìí³ âëàäèêè äóõ Âàø íå ïîãàñÿòü. Î. Äîð³÷åíêî

9

В п р а в а 4. Прочитайте виразно вірш і розкажіть, як ви розумієте зміст останньої строфи.

ÌÀÌÈÍÀ ÌÎÂÀ ̳é äèâîñâ³òå, êðåâíà ìîâî, – ñíàãè â³òðèëî, äóõ æèòòÿ… Ç òâî¿õ äæåðåë ïðîçîðå ñëîâî â ìî¿ âëèâàºòüñÿ ÷óòòÿ. Ðîäèëàñü òè, ùîá æèòü â³êàìè, ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ çåëåíà â³òü. Íàêîëèñàëà òåáå ìàìà â ãîäèíè ùàñòÿ é ëèõîë³òü. Õàé ³íøèì ñëîâîì âîëîä³þ… Õî÷ ìîâ ÿ çíàòèìó äî ñòà – íà ìàòåðèíñüê³é ëèø ïîñì³þ â³äêðèòü äî ìàòåð³ âóñòà. Ã. Ïåòðóê-Ïîïèê В п р а в а 5. Запишіть текст у зошит. Поясніть, чому збереження рідної мови свідчить про патріотизм людини? Як не стати чужинцем для своєї землі?

ÁÀÒÜʲÂÑÜÊÈÉ ÇÀÏÎÂ²Ò (Óðèâîê)

Òè ìîæåø íàâ÷èòèñü ÷óæîãî çâè÷àþ ³ ìîâó ÷óæó, íà÷å ï³ñíþ, çàâ÷èòü. Àëå ³ â ðàþ íå çíàéòè òîá³ ðàþ, ÿêùî òè íå áóäåø â³ò÷èçíîþ æèòü. ßêùî ïîçàáóäåø ñòåæèíó äî õàòè, ÿêó äèòèí÷àì íàâïðîñòåöü ïðîòîïòàâ, ³ ìàò³ð, ³ ð³ä ñâ³é, ³ ñëîâî êðèëàòå, òî, çíà÷èòü, ÷óæèíöåì áåçäóìíèì òè ñòàâ. Ð. Áðàòóíü В п р а в а 6. Прочитайте і скажіть, чому автор означив слово виділеними в тексті епітетами. Якими словами автор переконує в миролюбності українського слова? (Зачитайте ці слова).

Òàê, âîíî çàë³çíå, íàøå ñëîâî – êðèöÿ, ãó÷íîäçâîííà ì³äü. Íàä æèòòÿ ³ çãóáó ó êîñì³÷í³ì â³ö³ â³÷í³ñòþ äçâåíèòü. 10

Òà êîëè ïîêëè÷å é áëèñêàâêîþ áëèñíå â ñÿéâ³ êîðîãîâ, ïàì’ÿòàéòå ñåðöåì: íàøà ìîâà – ï³ñíÿ, ³ â ñëîâàõ ëþáîâ. Ë. Êèñåëüîâ В п р а в а 7. Прочитайте поетичний текст і перекажіть його зміст. Як ви розумієте виділені рядки? Чи погоджуєтесь ви з автором, який закликає оберігати всі мови на землі як національну ознаку народу?

Òè ïîìèëèâñÿ, Ïóøê³íå âåëèêèé, â ðîçäðàòóâàíí³ ìîâèâøè ñë³ï³ì, ùî â ðóñüê³ì ìîð³ çëèòèñÿ îäí³ì ïîâèíí³ âñ³ ñëîâ’ÿíñüê³ íàø³ ð³êè, à êîëè í³, òî âèñîõíóòü íàâ³êè. Ñàìà ïðèðîäà ïîãëÿäàì òâî¿ì ïåðå÷èòü, – áàðâàì äàþ÷è çåìíèì äîðîãó â³ëüíó, øëÿõ ìíîãîÿçèêèé. Äóõ – ÿê âîäà, ùî âèïàðè ñâî¿ ó ïîíàäçåìí³ ïîñèëà êðà¿, ùîá çíîâ íà ð³äíèé ëàí âîíè ñïàäàëè, ¿é íåíàâèñòåí âîä ãíèëèõ çàñò³é. г÷êè, ùî ç äóõó ëþäñüêîãî ïîñòàëè, ó òå÷³¿ íå âì³ñòÿòüñÿ îäí³é. Ï. Îðñàã (Ãíºçäîñëàâ), ïåðåêëàä ç³ ñëîâàöüêî¿ Ì. Ðèëüñüêîãî В п р а в а 8. І. Прочитайте текст і назвіть усі три напрями внеску українців у світову цивілізацію.

ÓÊÐÀ¯ÍÖ² ² ÑÂ²Ò Óêðà¿íö³ íàëåæàòü äî íàéäàâí³øèõ íàö³é ñâ³òó. Âïðîäîâæ òèñÿ÷îë³òü, â³ä ïåðøî¿ â ñâ³ò³ òðèï³ëüñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿ ïðîíåñëè âîíè ñâ³é õàðàêòåð ³ àíòðîïîëîã³÷íèé òèï àæ äîíèí³. Ó÷åí³ âñüîãî ñâ³òó äîñë³äæóþòü âíåñîê óêðà¿íñüêî¿ íàö³¿ ó ñâ³òîâó öèâ³ë³çàö³þ. Ñüîãîäí³ ó ñâ³ò³ âèçíàíî, ùî óêðà¿íñüêèé íàðîä çðîáèâ íàäçâè÷àéíèé âíåñîê ó ðîçâèòîê ñâ³òîâî¿ öèâ³ë³çàö³¿ ïðèíàéìí³ ó òðüîõ íàïðÿìàõ. Ïî-ïåðøå, óêðà¿íö³ ñòâîðèëè ÷àð³âíó íàðîäíó ï³ñíþ. Ïî-äðóãå, óêðà¿íö³ îñâî¿ëè ÷îðíîçåìè ïî âñ³é ïëàíåò³ (Óêðà¿íà, Ðîñ³ÿ, Êàçàõñòàí, Êèðãèçñòàí, Êàíàäà, ÑØÀ, Àðãåíòèíà, Áðàçèë³ÿ). Ïî-òðåòº, ãåí³é åòí³÷íèõ óêðà¿íö³â Î. Çàñÿäüêà, Ê. Ö³îëêîâñüêîãî, Ì. Êèáàëü÷è÷à, Þ. Êîíäðàòþêà, 11

Ñ. Êîðîëüîâà, Â. Ãëóøêà, Â. ×åëîìåÿ, Ì. ßíãåëÿ, Ì. ßðèìîâè÷à, Ã. Ëîùèíî-Ëîçèíñüêîãî, ². ѳêîðñüêîãî âèâ³â ëþäèíó â êîñìîñ (Ç æóðíàëó). ІІ. Скажіть, хто із названих українців вам відомий і чим він прославився в історії людства. В п р а в а 9. Випишіть статтю 10 Конституції України та обговоріть її у класі. Які права, згідно з цим Законом, мають українська мова та мови інших етносів (народів), що проживають в Україні? В п р а в а 10. Виконайте проект: з’ясуйте за допомогою Вікіпедії, скільки населення проживає в сучасних Італії, Португалії, Канаді, США, Румунії, Польщі і скільки там нині живе українців. Визначте частку українців (у відсотках). Чи можуть, на ваш погляд, українці внести щось нове у національні культури народів цих країн? В п р а в а 11. Назвіть молдовських письменників – класиків і сучасних майстрів художнього слова, твори яких перекладені українською мовою або про яких у Вікіпедії є інформація українською мовою. Запишіть прізвища кількох авторів, назви їхніх творів і прізвища перекладачів. В п р а в а 12. Прочитайте і скажіть, що нового для себе ви почерпнули з цього тексту. Чи відомі вам видатні люди, які відзначалися чимсь особливим у дитинстві?

ËÞÁÈÉ ×ÈÒÀ×Ó! Òè ùå â òàêîìó â³ö³, êîëè òåáå íàçèâàþòü (õî÷åø òè öüîãî ÷è íå õî÷åø) ñëîâîì «äèòèíà». ² í³õòî íå çíຠé íå çäîãàäóºòüñÿ, âèäàòíà òè äèòèíà ÷è í³. Ïðîòå ïîò³ì, êîëè â äîðîñëîìó â³ö³ òè çä³éñíèø ÿêèéñü ïîäâèã ÷è â³äêðèòòÿ, óñ³ çãàäàþòü ïðî òâîº äèòèíñòâî ³ çðîçóì³þòü, ùî âîíî áóëî âèäàòíèì… ×îìó æ í³õòî íå ïîì³÷ຠöüîãî òåïåð? ² ÿê³ îçíàêè âèäàòíîãî äèòèíñòâà? Ìîæå, òîá³ ñàìîìó áóëî á ö³êàâî ä³çíàòèñÿ ïðî öå? À ìîæå, äëÿ òîãî, ùîá òè â³äïîâ³â ñîá³ íà öå çàïèòàííÿ? Ãåðî¿ êíèãè «Æèòòÿ âèäàòíèõ ä³òåé» çàâæäè çàëèøàëèñÿ ñîáîþ, õî÷ ³ ðîáèëè ïåâí³ çóñèëëÿ, ùîá ñòàòè êðàùèìè. Âîíè í³ çà ÿêó ö³íó íå â³äñòóïàëè â³ä òîãî, ùî ¿ì áóëî ïî-ñïðàâæíüîìó ö³êàâèì, ³ âì³ëè äîâåñòè äîðîñëèì âàæëèâ³ñòü ñâî¿õ ³íòåðåñ³â. Íàâ³òü ÿêùî öå ïîäåêóäè òÿãíóëî çà ñîáîþ ïåâí³ íåïðèºìíîñò³… Âîíè íàìàãàëèñÿ çðîçóì³òè ñâîþ ìð³þ, âèçíà÷èòèñÿ ç òèì, ùî ¿ì ïî-ñïðàâæíüîìó ïîäîáàºòüñÿ, à ùî í³, à âæå ïîò³ì ó ì³ðó ñèë çä³éñíèòè ¿¿, íå â³äêëàäàþ÷è íà ìàéáóòíº äîðîñëå æèòòÿ. 12

Äîðîñëèìè ñòàþòü íåïîì³òíî ³ äîñèòü ðàïòîâî. ßê íå ïðèï³çíèòèñÿ ç íàéãîëîâí³øèì? Âîíè íå äóìàëè, ùî äèòèíñòâî – öå íåâàæëèâèé ÷è ìàëîâàðò³ñíèé ïåð³îä æèòòÿ. Äèòèíñòâî ìຠñâî¿ çàêîíè, äàðóº ñâî¿ ìîæëèâîñò³ é âîíî òåæ º æèòòÿì – ç³ ñâî¿ìè ïåðåìîãàìè òà ïîðàçêàìè. Êð³ì òîãî, öå ÷àñ, ÿêèé í³êîëè íå ïîâåðíåòüñÿ… Âîíè çíàëè, ùî â äèòèíñòâ³ º ì³ñöå äëÿ ïîäâèãó, â³äêðèòò³â, äëÿ ìóæí³õ, ñì³ëèâèõ ³ â³äïîâ³äàëüíèõ ó÷èíê³â, à ÷àñîì ³ äëÿ ðèçèêó. Âîíè íå áîÿëèñÿ áóòè ãàðíèìè ä³òüìè, âèõîâàíèìè, ñëóõíÿíèìè, ïðèâ³òíèìè. ×àñòî íà öå ïîòð³áíà îñîáëèâà â³äâàãà. Âîíè íå áîÿëèñÿ íå áóòè òàêèìè, ÿê óñ³, â³äð³çíÿòèñÿ. ² âîäíî÷àñ íå òðèâîæèëèñÿ, ùî õòîñü âèäàâàòèìåòüñÿ êðàùèì â³ä íèõ, àâòîðèòåòí³øèì, ïîïóëÿðí³øèì. Âîíè íå áîÿëèñÿ çàëèøèòèñÿ ñàìîòí³ìè, îñê³ëüêè çàâæäè ìàëè ÷èì çàéíÿòèñÿ íà ñàìîò³. Âîíè íå áîÿëèñÿ âèçíàâàòè, ùî õòîñü òàêîæ ìîæå ìàòè ðàö³þ, õî÷ ³ äóìຠ³íàêøå, í³æ âîíè. Îñü òàê³ âîíè – ãåðî¿ ö³º¿ êíèæêè – íåïîñèäþ÷³, ö³êàâ³, ïðîíèêëèâ³, âäóìëèâ³, ñêðîìí³, âïåðò³, íàïîëåãëèâ³, ÷àñîì ëåãêîâàæí³, íà¿âí³, ñì³ëèâ³ é ëþáëÿ÷³. ß ïåâíà, ùî é òè òàêèé, äîðîãèé ÷èòà÷ó! Òîìó íàïîâíþé ñâîº æèòòÿ ö³êàâèìè ³ñòîð³ÿìè, â³äâàæíî ïðÿìóé äî ì𳿠³ â³ð, ùî âèäàòíå äèòèíñòâî – öå ðåàëüí³ñòü, ÿêó òâîðèø òè ñàì. Ç ïîâàãîþ, Íàòàëÿ Ïóðÿºâà, àâòîð

13

IІ. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 2. ×àñòèíè ìîâè Ïðèãàäàéòå, ÿê íàçèâàºòüñÿ ðîçä³ë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷ຠ÷àñòèíè ìîâè. В п р а в а 13. Прочитайте текст і запропонуйте заголовок до нього. Аргументуйте свою пропозицію. Яку ілюстрацію ви б запропонували до цього тексту? (Знайдіть в інтернеті і роздрукуйте вдома).

³ä÷óâàþ, ùî õòîñü ëåãåíüêî ãëàäèòü ìåí³ ãîë³âêó. Ïðîêèäàþñü… – Öå ÿ, ìîÿ äèòèíî! – êàæå ìàòè. – Âñòàâàé, ïîðà çáèðàòèñÿ. Ïî÷èíຠáëàãîñëîâëÿòèñü íà ñâ³ò*. Ðàí³øí³é ñîëîäêèé ñîí ñêîâóº. Ñòðàøåííî õî÷åòüñÿ ñïàòè… Ïåðåêëèêàþòüñÿ ï³âí³… Á³ë³º äîëèíàìè ãóñòèé òóìàí… Àæ ïàõíå ðîñîþ ìîëîêî, õîëîäíå ³ ñìà÷íå-ñìà÷íå (Çà Ã. Êîñèíêîþ). В п р а в а 14. Чим відрізняються за значенням і функцією самостійні і службові частини мови? Доведіть свою думку, використовуючи як приклади слова з вірша Б. Лепкого.

ßðîê ãëèáîêèé, âåñü â ñàäàõ, ñåëî íå ñïèòü, áî ïî õàòàõ ùå áëèìàþòü îãí³. В п р а в а 15. Виразно (вголос) зачитайте вірш і розкажіть, якими рядками автор засвідчує свою повагу до сусіднього народу. Що спільне у цих двох народів?

ÑÓѲÄÑÒÂÎ ß æèâó – ÿê æèâóòü ïî-ñ³ëüñüêîìó, ³ ñåëî â ìåíå – ïðîñòî ñåëî, * Починáє благословлÿтись на світ – починає світати.

14

àëå òàê, ÿê ìåí³, ùå í³êîìó íà ñóñ³äñòâî â æèòò³ íå âåçëî. Äå ëîçà âèíîãðàäíà òóæàâà, äå ê³í÷àºòüñÿ â ìåíå ãîðîä, – ïî÷èíàºòüñÿ ³íøà äåðæàâà, ïî÷èíàºòüñÿ ³íøèé íàðîä. ² íåìà òóò íåéòðàëüíî¿ çîíè, ³ êîëþ÷îãî äðîòó íåìà, ò³ëüêè º íà äâ³ ñòîðîíè ãîíè ³ çà îáð³é äîðîãà ïðÿìà. Òàì ó ï³ñí³ – òðîÿíäà Ìîëäîâè, à ç ì – êàëèíà öâ³òå. Ïðèñëóõàºòüñÿ ìîâà äî ìîâè ³ çíàõîäèòü çåðíî çîëîòå. Õë³á ³ ñ³ëü íà ñâÿòêîâîìó ìîñò³ ³ âåñ³ëüíå âèíî ìîëîäå, – äî ñóñ³äè ñóñ³äà ó ãîñò³, íà÷å ð³äíèé äî ð³äíîãî, éäå. Ì. Òêà÷ В п р а в а 16. Прочитайте текст, знайдіть іменники і прикметники та з’ясуйте, чим відрізняються іменник і прикметник як самостійні частини мови (значення, граматичні ознаки, особливості відмінювання).

Çà ãîðàìè âæå äåíü ³ ñÿº ñîíöå, à òóò, íà äí³ ì³æã³ð’ÿ, ùå í³÷. Âîíà ïðîñòåðëà ñèí³ êðèëà ³ òèõî âêðèëà îäâ³÷í³ áîðè, ÷îðí³, ïîõìóð³, çàñòèãë³, ùî îáñòóïèëè á³ëó öåðêîâöþ, íåìîâ ÷åðíèö³ ìàëó äèòèíó, ³ ïíóòüñÿ ïî ñêåëÿõ äî êëàïòÿ íåáà. Áàäüîðèé õîëîä ñïîâíþº öþ äèêó ÷àøó, õîëîäí³ âîäè ñïàäàþòü ïî êàìåíÿõ, ³ ï’þòü ¿õ äèê³ îëåí³ (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). В п р а в а 17. Прочитайте текст, поясніть, як ви його зрозуміли. Як називаються виділені слова і до якої частини мови вони належать?

Ñâÿò³ ÷èòຠàíãåë ïèñüìåíà, à ñåðåä íèõ – ñåëÿíñüê³ ³ìåíà: ²âàí, Ïàâëî, Ìàð³ÿ, Ãàííà, Äàð³ÿ… Õòî ç íèõ äëÿ ï³ñí³ æèâ, õòî – äëÿ ñîõè*. Ó êîæíîãî â æèòò³ ñâî¿ âåðõè, – òà íå ïðî âñ³õ íèõ ïàì’ÿòà ³ñòîð³ÿ. Î. Ëóïóë * Сохá – примітивне землеробське знаряддя для орання землі.

15

В п р а в а 18. Пригадайте, як називаються пари слів день–ніч, теплий–холодний і запишіть по п’ять-шість своїх прикладів таких пар. В п р а в а 19. Прочитайте вголос рядки твору Ю. Рибчинського і скажіть, як ви їх розумієте. Проаналізуйте текст вправи та визначте, іменники яких відмін є в ньому. Яка відміна іменників не представлена в цьому тексті? Чи є в ньому іменники, які не належать до жодної відміни?

Ìîâà, íàøà ìîâà ìð³éíèêó – æàð-ïòèöÿ, ãð³øíèêó – ñïîêóòà, ñïðàãëîìó – êðèíèöÿ. À äëÿ ìåíå, ìîâî, òè ìîâ ñèíº ìîðå, ó ÿêîìó òîíå ³ ïå÷àëü ³ ãîðå. Ìîâà, íàøà ìîâà – ï³ñíÿ ñòîãîëîñà, íåþ ìð³þòü âåñíè, íåþ ïëà÷å îñ³íü, íåþ ìàðÿòü çèìè, íåþ êëè÷å ë³òî, â í³é êðèâàâ³ ðèìè é ñëüîçè «Çàïîâ³òó». В п р а в а 20. Прочитайте, випишіть словосполучення іменника з прикметником у тій формі, в якій вони вжиті в тексті, визначте розряд кожного прикметника та вкажіть його рід, число і відмінок.

Ó ïåðøèé ïîâîºííèé ð³ê êîðàáåëü çðàçó æ çäîáóâ ñëàâó ïëàâó÷îãî ïàëàöó. Ñўäíî ìàëî ñ³ì ïàëóá, á³ëüø³ñòü ³ç íèõ âèêëèêàëè ñïðàâæíº çàõîïëåííÿ. ×óäîâà îçäîáà êàþò, çèìîâèé ñàä, áàãàòà êàðòèííà ãàëåðåÿ, ïðåêðàñíèé ê³íîòåàòð, êîíöåðòíèé ³ ñïîðòèâíèé çàëè, äâà ïëàâàëüí³ áàñåéíè, òåí³ñíèé êîðò ³ ï³âòîðà äåñÿòêà ñàëîí³â, îáëàäíàíèõ ï³ä äîìàøí³ â³òàëüí³. Îäí³ ç òèõ ñàëîí³â íàñòðîþâàëè íà ìèðíó ðîçìîâó, ³íø³ – çãàÿòè ÷àñ çà óëþáëåíîþ ãðîþ, ó äåÿêèõ ìîæíà áóëî ïîñëóõàòè íîâ³òíþ ìóçèêó ÷è ïîïóëÿðí³ ï³ñí³ (Çà Î. ²âàí÷åíêî). В п р а в а 21. Опишіть (за вашим вибором) зовнішність: а) своєї бабусі, б) своєї мами, в) свого друга, г) улюбленого актора або спортсмена. Слова якої частини мови ви найчастіше вживали і чому? Кого ви впізнали на цих фотоілюстраціях?

16

В п р а в а 22. Пригадайте, як називається ряд слів типу корабель, пароплав, сýдно; йти, крокувати, прямувати; гарний, красивий, привабливий, і наведіть свої три приклади таких рядів слів (іменників, прикметників, дієслів). В п р а в а 23. З’ясуйте і запишіть за зразком лексичні значення омонімів, їх форму родового відмінка і визначте, до якої відміни належить кожен іменник. Çðàçîê: áàë, -à, (îäèíèöÿ îö³íþâàííÿ) ³ áàë, -ó (òàíöþâàëüíèé âå÷³ð) – îáèäâà ³ìåííèêè II â³äì³íè.

Áàë – áàë, âàííà – âàííà, ãí³ò – ´í³ò, çћìîê – çàìњê, çâ³ð – çâ³ð, êàòðàí – êàòðàí, êњëîñ – êîëњñ, ìóçèêà – ìóçèêà, ìóë – ìóë, њá³ä – îáѕä, њðãàí – îðãћí, ñ³ì’љ – ñѕì’ÿ. В п р а в а 24. Знайдіть у тексті прикметники. Розкрийте їх семантику. Поставте до кожного з них запитання. Випишіть іменники з прикметниками, які означують ці іменники. Котрі словосполучення вважаєте найкращими?

ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ Ïðèêìåòíèê – öå ÷àñòèíà ìîâè, áåç íå¿ íàì íå îá³éòèñü. Òè âñëóõàéñü â ñëîâî ïðå÷óäîâå, éîìó, ÿê äðóãîâ³, âñì³õíèñü. Çåìëÿ – ëàñêàâà, ëþáà, ð³äíà, à ñîíöå – ùèðå, çîëîòå, à íåáî – ëàã³äíå, ïîã³äíå, æèòòÿ – ïðåêðàñíå, çîëîòå. À î÷³ â ìàìè – äîáð³, í³æí³, à ãîëîñ – ÷èñòèé ³ äçâ³íêèé, à ðóêè – òåïë³ ³ íàä³éí³, à ïîãëÿä – ñîíÿ÷íèé, ÿñíèé. Êâ³òêè ó ïîë³ – á³ë³, ñèí³, ÷åðâîí³, æîâòí³, ãîëóá³, õìàðêè ó íåá³ – áèñòðîêðèë³, âåñíÿí³, ë³òí³, çèìîâ³. Óñ³ îçíàêè íàçèâຠïðèêìåòíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ³ æîäíî¿ íå îáìèíàþòü ñëîâà ö³, ñïðàâä³, ïðå÷óäîâ³. Ë. Ëóæåöüêà В п р а в а 25. Запишіть відомі вам назви кольорів українською і молдовською мовами. Якою мовою більше цих назв у вашому записі? Чому? Назвіть кольори спектра.

17

В п р а в а 26. Прочитайте тексти. Випишіть з них прикметники-кольороназви. Від чого, на ваш погляд, вони утворилися? Назвіть інші прикметники такого ж походження.

1. Ô²ÎËÅÒÎÂÈÉ ÖÂ²Ò Çàÿñí³ëîñÿ íåáî ÷èíîþ*, ñïîâèëî âàñèëüêîâèé ñâ³ò ³ ïðè÷èíîþ áåçïðè÷èííîþ íà äîðîç³ ìî¿é ñòî¿òü. Âèéäó ÿ â ëàçóðîâó òèøó, ç íåþ ðàçîì â áëàêèòü ïîïëèâó, õàé âîíà ìîº ñåðöå êîëèøå, í³áè â³òåð çåëåíó òðàâó. ² çàñíó ÿ â ðîæåâî-ñèíüîìó, ô³îëåòîâîìó äèìó, ³ ìàëåñåíüêîþ ðîñèíîþ çíîâ íà çåìëþ âïàäó. Ã. Ãðàé 2. Âèøíåâèé öâ³ò ç âèøíåâèõ â³ò âèøíåâèé â³òåð çâ³âຠç â³ò. ………….. Âèøíåâèé ïë³ä çäèâóº ñâ³ò, âñì³õíåòüñÿ ñîíöþ íà êðèëàõ ë³ò. ². Äðà÷ В п р а в а 27. Висловте свою думку про те, який настрій (роздратований, стривожений, урочистий) створює автор, вживаючи виділені слова. Яке з означень до слова світ вам сподобалося найбільше і чому?

Ñâ³òå ì³é, ãó÷íèé, ì³ëüéîíîîêèé, ïðèñòðàñíèé, çáóðóíåíèé, í³ìèé, í³æíèé, ³ ëàñêàâèé, ³ æîðñòîêèé, äàé ìåí³ ñâ³é ïðîñò³ð ³ íåñïîê³é ñîíöåì äóøó æàä³áíó ç³ãð³é. Â. Ñèìîíåíêî В п р а в а 28. Назвіть розряди прикметників, наведіть по два-три приклади. Прикметники якого розряду можуть утворювати ступені порівняння? Чи всі слова цього розряду можуть ці ступені утворювати? Доведіть прикладами. * Чúна – трав’яниста рослина різних видів родини бобових.

18

В п р а в а 29. Пригадайте, як утворюються форми вищого і найвищого ступенів порівняння й утворіть усі можливі форми від прикметників: близький, високий, гарний, щирий, вільний, гордий. В п р а в а 30. Доведіть, чи можна утворити ступені порівняння прикметників сліпий, вороний, здоровенний, лимонний, синій-синій. Чому? В п р а в а 31. Виберіть з речень іменники та прикметники і зробіть їх письмовий розбір.

Ç íåâåëèêîãî ãàþ âèá³ã øâèäêèé Êóçüìèê³â ïðèÿòåëü Ñåìåíêî. – À êóäè òè! Êóäè! – êðè÷èòü ðàïòîì õëîï÷èíà äî ðóäîãî òåëÿòè (Çà Ì. Ðèëüñüêèì). В п р а в а 32. Перекладіть текст українською мовою, запишіть переклад, підкресліть іменники та зіставте (усно) їх граматичні ознаки в українській і молдовській мовах.

Era pe la sfârşitul lui august, şi pădurea Petrişorului, bătrână şi nestricată de mână de om, îşi deşfăşura tăcută bolţile de frunzişuri. Urca domol coline trăgănate, se ridica departe într-un pisc prăpăstios, în vârful căruia săgeta spre cer un brad vechi, care vestea cel dintâi, printr-un şuiet adânc, sosirea vânturilor. (В. Бешляга). В п р а в а 33. Розгляньте групи іменників (І) і прикметників (ІІ), визначте слова, які послужили базою для їх утворення, і спосіб їх творення.

Çðàçîê: àâòîìîá³ë³ñò – àâòîìîá³ëü (ñóô³êñàëüíèé ñïîñ³á); áåçàäðåñíèé – áåç àäðåñè (ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé ñïîñ³á). ². Àâòîìîá³ë³ñò, áóä³âåëüíèê, áóêâàð, â³äâàð, â³öå-êîíñóë, ãîñïîäàðñòâî, åêñ-÷åìï³îí, çàâãîñï, êàçêà, êóðñàíò, íàï³âñîí, ï³ä’¿çä, ïðîñüáà. ²². Áåçàäðåñíèé, â³ðîã³äíèé, äåðåâ’ÿíèé, äîáðÿ÷èé, äîâîºííèé, ìàòóñèí, íàâ÷àëüíèé, íàï³âïîðîæí³é, íåâåñåëèé, íåçð³âíÿííèé, ðåë³ã³éíî-åòè÷íèé, ð³âíîì³ðíèé, ñâ³òëî-ñ³ðèé, ñí³æíî-á³ëèé, á³ëîñí³æíèé. В п р а в а 34. Порівняйте написання складних і складених назв населених пунктів і похідних від цих назв прикметників. Поясніть їх правопис.

Á³ëà Öåðêâà – á³ëîöåðê³âñüêèé, Çåëåíèé Ãàé – çåëåíîãàéñüêèé, Ìàëà Àíòîí³âêà – ìàëîàíòîí³âñüêèé, Êðèâèé г㠖 êðèâîð³çüêèé, Ñòàðà Óøèöÿ – ñòàðîóøèöüêèé, Íîâèé ßâîð³â – íîâîÿâîð³âñüêèé. Âîëîäèìèð-Âîëèíñüêèé – âîëîäèìèð-âîëèíñüêèé, Êàì’ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé – êàì’ÿíåöü-ïîä³ëüñüêèé, Íîâãîðîä-ѳâåðñüêèé – íîâãîðîä-ñ³âåðñüêèé, Êîçåëåöü-Êè¿âñüêèé – êîçåëåöü-êè¿âñüêèé. 19

Íîâîñ³ëêà-íà-Äí³ïð³ – íîâîñ³ëê³âñüêèé-íà-Äí³ïð³, Ôðàíêôóðò-íà-Ìàéí³ – ôðàíêôóðòñüêèé-íà-Ìàéí³, Ñîêèðèíö³-íà-Äí³ñòð³ – ñîêèðèíñüêèé-íà-Äí³ñòð³. В п р а в а 35. Вивчіть напам’ять прислів’я. Знайдіть у них прикметники-антоніми. Наведіть приклади прикметників–синонімів.

1. Ðàíí³ ïòàøêè âîäó ï’þòü, à ï³çí³ ñëüîçè ëëþòü. 2. Ìàëåíüêà ïðàöÿ êðàùà çà âåëèêå áåçä³ëëÿ. 3. Ðóêè á³ë³, à ñóìë³ííÿ ÷îðíå. 4. Ðàíí³é ï³çíüîìó íå êëàíÿºòüñÿ. 5. ϳøèé ê³ííîìó íå òîâàðèø. 6. Ñèòèé ãîëîäíîìó íå ïðèÿòåëü. 7. Ïóñòèé êîëîñ äîãîðè ïíåòüñÿ, à ïîâíèé äîäîëó ãíåòüñÿ. 8. Ïóñòà áî÷êà ãó÷èòü, à ïîâíà ìîâ÷èòü. 9. Ç âåëèêî¿ õìàðè ìàëèé äîù áóâàº. В п р а в а 36. Розкажіть, що вам відомо про місце, в якому мешкала Ольга Кобилянська або інший славетний письменник вашого краю. Використовуйте власні назви і похідні від них прикметники.

Íàö³îíàëüíèé ìóçåé Ò. Øåâ÷åíêà (ì. Êàí³â)

Ìóçåé ². Ôðàíêà (ì. Ëüâ³â)

̳ñöÿ íàðîäæåííÿ ³ æèòòÿ âèäàòíèõ òâîð÷èõ îñîáèñòîñòåé çàâæäè ïðèâàáëþþòü øàíóâàëüíèê³â êóëüòóðè.  Óêðà¿í³ º äåê³ëüêà áóäèíê³â, îñâÿ÷åíèõ ³ì’ÿì âåëèêîãî Òàðàñà Øåâ÷åíêà, ïîìåøêàíü, äå â³í ó ïåâíèé ÷àñ ïåðåáóâàâ, òâîðèâ. Ç ï³ºòåòîì îãëÿäàºìî ìóçå¿ ²âàíà Ôðàíêà ó Ëüâîâ³ òà Íàãóºâè÷àõ, Ëåñ³ Óêðà¿íêè – ó Êèºâ³, Íîâîãðàä-Âîëèíñüêó òà Êîëîäÿæíîìó. Íå ç³òðóòüñÿ ç ïàì’ÿò³ âðàæåííÿ â³ä ïåðåáóâàííÿ â ïóøê³íñüêèõ, ëåðìîíòîâñüêèõ, ÷åõ³âñüêèõ ì³ñöÿõ ó Ðîñ³¿. À ç ÿêîþ ëþáîâ’þ ³ òî÷í³ñòþ â³äòâîðåíî «Áóäèíîê Ðåìáðàíäòà» â í³äåðëàíäñüêîìó Àìñòåðäàì³ ÷è «Áóäèíîê Àëüáðåõòà Äþðåðà» â í³ìåöüêîìó Íþðíáåðç³! 20

Ìóçåé-ñàäèáà Ëåñ³ Óêðà¿íêè (ñ. Êîëîäÿæíå)

˳òåðàòóðíî-ìåìîð³àëüíèé ìóçåé Î. Êîáèëÿíñüêî¿ (ñ. Äèìêà)

Æèòòÿ âèäàòíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ïèñüìåííèö³ Îëüãè Êîáèëÿíñüêî¿ ñêëàäàëîñÿ òàê, ùî ¿¿ äèòÿ÷³ òà þí³ ðîêè ìèíóëè â ì³ñòàõ ϳâäåííî¿ Áóêîâèíè, â³äòàê – óïðîäîâæ äâîõ ðîê³â – ó ñåë³ Äèìêà. Çâ³äòè âîíà ïåðå¿õàëà äî ×åðí³âö³â. Òîáòî íàâ³òü ïåðåë³ê ì³ñöü ïðîæèâàííÿ ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî ïèñüìåííèö³ íåîäíîðàçîâî äîâîäèëîñÿ çì³íþâàòè ì³ñöå ïðîæèâàííÿ. À ùî íàì â³äîìî ïðî íèõ? (Â. Âîçíþê). В п р а в а 37. Пригадайте, що називається числівником. Випишіть в одну групу числівники, які називають кількість предметів, а в другу – ті, що вказують на порядок предметів при лічбі. Які запитання ви ставили до числівників? Чому саме такі?

1. Ìàéäàí äâ³ òèñÿ÷³ òðèíàäöÿòîãî–÷îòèðíàäöÿòîãî ðîê³â çì³íèâ ñâ³äîì³ñòü áàãàòüîõ ëþäåé (Ãàçåòà). 2. Äâà êóìè éøëè ç âåñ³ëëÿ (Ë. Ãë³áîâ). 3. Ïåðøèìè âèñòóïèëè äâ³ ï’ÿòèêëàñíèö³ (Ãàçåòà). 4. Äî êóïå ïîñòóêàëî äâîº ìîëîäÿò (Â. Äðàþê). 5. Ç äðóãîãî ïîâåðõó ï’ÿòåðî â³êîí êèäàëî ÿñêðàâå ñâ³òëî íà øèðîêèé òðîòóàð (Ãàçåòà). 6. Íåñïîä³âàíî áàãàòî ãëÿäà÷³â ç³áðàëîñÿ íà ïåðøèé ðàíêîâèé ñåàíñ (Ãàçåòà). 7. Çáèðàëèñü ñóää³ ê³ëüêà ðàç (Ã. Òàðàñþê). 8. Ìàð³ÿ ðîçïëþùèëà î÷³ áëèçüêî äâàíàäöÿòî¿ ãîäèíè, âæå òðåò³é äåíü âîíà í³ íà ùî íå ðåàãóâàëà (Â. Äðàþê). В п р а в а 38. Перепишіть текст, передаючи числівники словами у потрібній формі.

Óêðà¿íà – âåëèêà ºâðîïåéñüêà äåðæàâà. ¯¿ ïëîùà ñòàíîâèòü 603700 êâàäðàòíèõ ê³ëîìåòð³â. Ç ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü âîíà ïðîñòÿãàºòüñÿ íà 893 ê³ëîìåòðè, à ç çàõîäó íà ñõ³ä – íà 1316 ê³ëîìåòð³â. 21

Çàãàëüíà ïðîòÿæí³ñòü ¿¿ êîðäîí³â 6500 ê³ëîìåòð³â, à íà ìîðñüê³ êîðäîíè ïðèïàäຠ1050 ê³ëîìåòð³â. Íàñåëåííÿ Óêðà¿íè ñÿãຠ46 ì³ëüéîí³â îñ³á, ç íèõ 68 â³äñîòê³â ñòàíîâèòü ì³ñüêå íàñåëåííÿ, à ñ³ëüñüêå – 32 â³äñîòêè.  Óêðà¿í³ ïðîæèâàþòü ïðåäñòàâíèêè á³ëüøå 110 íàö³îíàëüíîñòåé. Ìàéæå 12 ì³ëüéîí³â óêðà¿íö³â æèâóòü çà ¿¿ ìåæàìè.

В п р а в а 39. Прочитайте словосполучення, згрупуйте їх, запишіть окремо словосполучення з простими, складними і складеними числівниками. Чи є числівниками слова половина, третина, четвертина, мало, багато? Чому?

Òðè õâèëèíè, äâàäöÿòü ï’ÿòü ó÷í³â, ñîðîê ãðèâåíü, òèñÿ÷³ ðîê³â, ø³ñòäåñÿò êíèæîê, äâàäöÿòü îäíå ñòîë³òòÿ, ì³ëüéîíè êâ³ò³â, òðè ì³ëüÿðäè òîíí, îäíà òðåòÿ äîðîãè, òðåò³é äåíü, òðèäöÿòü äðóãèé ð³ê, ñòî ö³ëèõ ³ ï’ÿòü äåñÿòèõ â³äñîòêà, ñòî îäèí â³äñîòîê, îäíà ÷åòâåðòà êëàñó, òèñÿ÷à ñîðîê ïåðøèé ð³ê. В п р а в а 40. Провідміняйте словосполучення. Прокоментуйте особливості відмінювання.

1. Äâà äí³, äâ³ çì³íè, äâîº ñ³ë. 2. Îáèäâà ïðîåêòè, îáèäâ³ çóñòð³÷³, îáîº ä³òåé. 3.×îòèðèñòà áóäèíê³â, ï’ÿòñîò ðîê³â, â³ñ³ìñîò ê³ëîìåòð³â. 22

В п р а в а 41. Утворіть словосполучення числівників багато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят з іменниками будинок, вулиця, яблуко, сторінка, автомашина та провідміняйте їх. Сформулюйте висновок про особливості вживання відмінкових форм іменників при цих числівниках. В п р а в а 42. Прочитайте речення. Випишіть з них прості, складні і складені числівники, визначте їх граматичні форми та поясніть особливості відмінювання. Çðàçîê: ïåðøèé (ì³ñÿöü) – ïðîñòèé ÷èñë., îäí., ÷îë. ð., Í. â³äì.; â³äì³íþºòüñÿ ÿê ïðèêì. òâ. ãð.

1. Ïðîòÿãîì äðóãî¿ ïîëîâèíè êâ³òíÿ ó ï’ÿòäåñÿòèõ ï³âäåííèõ àòëàíòè÷íèõ øèðîòàõ ãóëÿëè øòîðìè (Î. ²âàí÷åíêî). 2. Âåðåñåíü – ïåðøèé ì³ñÿöü îñåí³ (Ãàçåòà). 3. Öå âñå áóëî â äâàäöÿòîìó ñòîë³òò³… (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Íàïðèê³íö³ äåâ’ÿòíàäöÿòîãî ñòîë³òòÿ â ì³ñüêèé ïàðê Íüþ-Éîðêà çàâåçëè â³ñ³ìäåñÿò øïàê³â, à ÷åðåç ï³âñòîë³òòÿ âîíè ðîçïîâñþäèëèñü ïî âñ³é òåðèòî𳿠ÑØÀ ³ Êàíàäè (Ç åíöèêëîïå䳿). 5. Ç òèñÿ÷à äåâ’ÿòñîò ñîðîê ñüîìîãî ïî òèñÿ÷à äåâ’ÿòñîò ñ³ìäåñÿòèé ð³ê òàéôóíè, â³òðè âåëèêî¿ ðóéí³âíî¿ ñèëè, ñòàëè ïðè÷èíîþ ñåìèñîò ï’ÿòäåñÿòè ÷îòèðüîõ òèñÿ÷ ëþäñüêèõ æåðòâ (Ç åíöèêëîïå䳿). В п р а в а 43. Визначте рядок, у якому всі числівники власне кількісні.

1. 2. 3. 4. 5.

Áàãàòî, ï’ÿòü, äåñÿòü, äåñÿòåðî. Äâà, òðîº, äåñÿòü, ñîòèé. ʳëüêà, â³ñ³ì, äåâ’ÿòü, òèñÿ÷à. Òðè, òðîº, ï’ÿòåðî, îäíà äåñÿòà. Äâîº, ï’ÿòåðî, ñîðîê, ì³ëüÿðä.

В п р а в а 44. Визначте рядок, у якому не всі числівники порядкові.

1. Ïåðøèé, ñîðîêîâèé, ñîòèé, òèñÿ÷íèé. 2. Äðóãèé, äâàäöÿòü ïåðøèé, ñîðîê òðåò³é, ï’ÿòèñîòèé. 3. Äâàíàäöÿòèé, ï’ÿòíàäöÿòèé, ñòî äðóãèé, äâ³ñò³ ñüîìèé. 4. Òðåò³é, ø³ñòäåñÿòèé, ï’ÿòèòèñÿ÷íèé, ø³ñòñîò äåâ’ÿíîñòî âîñüìèé. 5. Øîñòèé, ø³ñòäåñÿò ïåðøèé, ø³ñòäåñÿò äåâ’ÿòèé, ñ³ìäåñÿòèð³÷íèé. В п р а в а 45. І. Пригадайте визначення займенника і наведіть (письмово) по три приклади займенників, які вказують на 1) предмети, 2) ознаки, 3) кількість. З одним займенником із кожної групи складіть речення. ІІ. Назвіть займенники, у складі яких є -будь, -небудь, -казна, -хтозна. Яке місце у будові займенника ці слова можуть мати? Як пишуться такі займенники?

23

В п р а в а 46. Знайдіть у тексті займенники, випишіть їх і вкажіть граматичні ознаки, що властиві кожному з них.

Õîä³ìî äî ìåíå. ß òàê áàãàòî õî÷ó ñêàçàòè òîá³, ì³é äðóæå! Õî÷ó ðîçïîâ³ñòè ïðî òîé âå÷³ð, ïðî òðîÿíäè ³ ¿õ òåïëèé í³æíèé çàïàõ. ß ïèâ éîãî, í³áè âîäó ç³ ñð³áëîãî äæåðåëà. Àëå òè ÷îìóñü íå ñëóõàºø ìåíå, òâîÿ óñì³øêà õîëîäîì ïðîíèçóº ìåí³ äóøó… (Çà Ì. Ðèëüñüêèì). В п р а в а 47. І. Назвіть усі розряди займенників і повний перелік слів, що належать до кожного розряду. ІІ. Перепишіть текст вправи. Підкресліть кожен займенник як член речення. Усно визначте розряд кожного займенника.

ß ñëóõàþ ìåëî䳿, ÿêèõ í³õòî íå ÷óº. Òî ñï³âຠìîÿ äóøà. ß ÷óþ ¿¿ ïðèñï³â. ͳùî íå çàãëóøèòü òîãî òèõîãî ñï³âó. ß âñå ÷óþ êð³çü ñòîã³í õóãè, êð³çü ñì³õ âåñíè, êð³çü ðåã³ò ãðîìó ³ ïëþñê³ò çëèâè. Íàâêîëî ëþäè. Áëèùàòü ¿õ î÷³, òðåìòÿòü ¿õ ãîëîñè. Ñíóº ñð³áíó íèòêó ì³é ðîçóì ³ çîëîòó – ìîº ñåðöå. Õâèëÿ æèòòÿ âèõîäèòü ç³ ñâî¿õ áåðåã³â… (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). В п р а в а 48. Провідміняйте заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, фіксуючи в родовому та орудному відмінках паралельні форми: без прийменника і з прийменниками. Çðàçîê: Í. í³õòî Ð. í³êîãî ³ í³ â êîãî, í³ äî êîãî, í³ ç êîãî… В п р а в а 49. Перепишіть речення, розкривши дужки і поставивши в потрібній формі займенники та займенники з прийменниками.

1. Ñåëî (ì³é) – êðàïëèíî÷êà íà êàðò³, ó ñâ³ò³ íåâ³äîìå – òà äàðìà. Íó, à ÷îãî áåç (âîíî) áóëè á âàðò³ ìè ç (âè), âëàñíå, é êîæåí çîêðåìà (Â. Êàðïþê). 2. Ïîêè ñîíöå ç íåáà ñÿº (òè) íå çàáóäóòü (Çà Ò. Øåâ÷åíêîì). 3. Ïîìèëÿþòüñÿ ò³, õòî âîãíåì ³ çàë³çîì ïðèéøîâ äèêòóâàòè (ìè) ñâîþ âîëþ (Çà ²âàíîì Áàãðÿíèì). 4. Æèâó ÿ ñîá³ íà ñåë³ òèõî äî (í³õòî) íå ÷³ïëÿþñÿ (Çà Ïàíàñîì Ìèðíèì). 5. Ùîá æèòü – â (í³õòî) ïðàâà íå ïèòàþñü (Çà Ï. Òè÷èíîþ). 6. ͳäå é ó (í³õòî) ä³â÷èíà òàê äîáðå íå ïî÷óâàëàñÿ, ÿê íà êàðïàòñüêèõ ñòåæêàõ ç³ ñâî¿ìè ðîâåñíèêàìè (Ãàçåòà). В п р а в а 50. Перекладіть текст українською мовою, поставте запитання до виділених слів, визначте, що ці слова означають в обох мовах.

Căruţa urca pe undrum colit la deal, pe lângă case înconjurate de copaci umbrosi, de pomi încărcaţi cu roadă dincolo de garduri de scândură ori 24

de piatra, cu porţi de lemn sau de fier forjat*, vopsite frumos. Vica stătea din stângă căruţei cu cartea pe genunchi. Citae, ridica ochii şi privea la case, la copii ce se jucau pe marginea drumului şi sobora privirea în pagini (В. Бешляга). В п р а в а 51. Розгляньте пари слів і визначте, чим відрізняються їх значення та до яких частин мови вони належать. Пригадайте, що ви знаєте про дієслово із вивченого раніше на уроках української та молдовської мов.

Âàðèòè – âàð³ííÿ, âèáèðàòè – âèá³ð, ëîâèòè – ëîâëÿ, õîäèòè – õîäüáà. В п р а в а 52. І. Пригадайте всі вивчені у 6-му класі граматичні значення дієслова. Складіть таблицю цих значень. Наведіть необхідні приклади. ІІ. Запишіть повний перелік лексичних і граматичних значень дієслова (краще у формі таблиці). ІІІ. Поєднайте дієслова бігти, вчитися, мріяти з якомога більшою кількістю префіксів. Поясніть, як змінилося від цього значення дії. В п р а в а 53. Розкажіть про свої дії в описаних ситуаціях. Які дієслова ви використали? Які їх форми (спосіб, час, особа і т. ін.)?

². Âè íå ïîì³òèëè, ùî ñòàðåíüêà ñóñ³äêà íåñå âàæêó ñóìêó. Ïîõàïöåì ïðèâ³òàëèñÿ ³ ïîá³ãëè äîäîìó. Çà ìèòü ïîäóìàëè, ùî â÷èíèëè íå÷åìíî. ßê âèéäåòå ç òàêî¿ ñèòóàö³¿? ²². Âè éäåòå íà çàë³çíè÷íèé âîêçàë çóñòð³÷àòè ìàìó (ñåñòðó, äðóãà). Óÿâ³òü ñâî¿ ä³¿ ³ ðîçêàæ³òü ïðî íèõ. В п р а в а 54. Прочитайте на одному з популярних інформаційних сайтів новини дня. Випишіть дієслова, вжиті в цих текстах. Які форми дієслів (інфінітив, дійсного способу, якого часу, особові, безособові тощо) переважають і чому? В п р а в а 55. Перепишіть речення, знайдіть дієслова, що означають дію чи стан, і підкресліть їх як відповідний член речення.

1. Ïðîéøëè â³êè, çì³íèâñÿ ñâ³òîãëÿä, çì³íèëàñÿ â³ðà, àëå íå çì³íèëàñÿ äîâ³ðà äî Ñëîâà, ÿêå áóëî óñå æ ñïî÷àòêó (Í. Áàáè÷). 2. ×è çäàòíà ðîçãóëÿòèñü áåçäóõîâí³ñòü, ÿêùî â äóø³ öâ³òå * Fier forjat – коване залізо.

25

â³ê³â ëþáîâ? (Ñ. Ëèòâèí). 3. Ïðèºìíî, êîëè ÿáëóêî, ïðî ÿêå äóìàëè, ùî âîíî êèñëå, âèÿâëÿºòüñÿ ñîëîäêèì (Î. Äîâæåíêî). 4. Òà õ³áà òåïåð äÿäüêî Ìèêîëà ïî÷óº ãîëîñ æ³íêè? (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. ²äå â³éíà. Äåñü ãëóõî á’þòü ãàðìàòè (Ä. Ïàâëè÷êî). 6. Âñå áóëî. Äîðîãà çàêðè÷àëà. Áëèñíóëè áàéäóæ³ ë³õòàð³ (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 56. Випишіть з тексту дієслова і подайте їх у початковій формі. До кожного дієслова доберіть запитання що робити? чи що зробити? і з’ясуйте, від чого залежить його вибір.

Ñüîãîäí³ Ëþäìèëà Ñòåïàí³âíà ïîõâàëèëà éîãî ïåðåä óñ³ì êëàñîì: – Ìîëîäåöü, Ìèøêî, äîáðå ïî÷àâ íàâ÷àëüíèé ð³ê! Ìèøêîâ³ õîò³ëîñÿ çðîáèòè ùîñü òàêå, ùîá àæ äóõ çàõîïèëî: ñòðèáíóòè ç ïàðàøóòîì, çàáèòè ÷óäîâîãî ãîëà àáî ïðîñòî ïðîéòèñÿ íà ðóêàõ äîãîðè íîãàìè. Àëå, íà æàëü, íå áóëî ï³ä ðóêîþ í³ ïàðàøóòà, í³ ôóòáîëüíîãî ì’ÿ÷à, ³ òîìó âñþ åíåðã³þ õëîï÷èíà â³ääàâ ñóìö³. ³í òàê ìàõíóâ íåþ â ïîâ³òð³, ùî ëåäâå íå çà÷åïèâ Äìèòðóñÿ Êîëîäÿæíîãî. Äìèòðóñü â³äõèëèâñÿ é ãóêíóâ: – Ãëÿäè, êíèæêè ïîãóáèø! (Î. Äîí÷åíêî). В п р а в а 57. Перекладіть молдовські дієслівні форми українською мовою. Підкресліть молдовський та український інфінітиви і поясніть їх правопис.

A afla, a ara, ase afla, a se bate, a se grăbi, a se îndoi, aflând, aşteptând, lovind, a porni. Óâàãà! Íåîçíà÷åíà ôîðìà 䳺ñëîâà ìîæå áóòè áóäü-ÿêèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ: ï³äìåòîì, ïðèñóäêîì, äîäàòêîì, îçíà÷åííÿì, îáñòàâèíîþ. В п р а в а 58. Перепишіть речення, знайдіть неозначену форму, визначте синтаксичну роль і підкресліть як член речення.

1. ³í ìð³ÿâ çóñòð³òèñÿ ç³ ñâî¿ì çåìëÿêîì-êîñìîíàâòîì (Ãàçåòà). 2. Æèòòÿ ïðîæèòè – íå ïîëå ïåðåéòè (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 3. I âîâòóçèòüñÿ äóìêà, ìîâ êâî÷êà, â íàìàãàíí³ ðîäèòü ñëîâà (Â. Ñèìîíåíêî). 4. ß òîá³ äàì óñ³ êíèãè ïðî÷èòàòè (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Çàéòè äî äèðåêòîðà – ñîðîìíî é íåìà ÷îãî (Î. Äîí÷åíêî). 6. Âåñåëîìó, æàðò³âëèâîìó ìåíøîìó áðàòîâ³ õîò³ëîñÿ ãîâîðèòè, ñòàðøèé çíåõîòÿ êèäàâ éîìó ïî ê³ëüêà ñë³â (I. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 7. Áàæàííÿ â÷èòèñü áóëî â íüîãî ùå çìàëêó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 26

Óâàãà! ijºñëîâà ìàþòü äâà âèäè: 䳺ñëîâà äîêîíàíîãî âèäó îçíà÷àþòü ãðàìàòè÷íî îáìåæåíó ä³þ ³ â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ùî çðîáèòè? ùî çðîáèâ? ùî çðîáèòü? ä³ÿ÷; 䳺ñëîâà íåäîêîíàíîãî âèäó íàçèâàþòü ãðàìàòè÷íî íåîáìåæåíó ä³þ ³ â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ùî ðîáèòè? ùî ðîáèâ? ùî ðîáèòü? ùî áóäå ðîáèòè? ä³ÿ÷. В п р а в а 59. Розділіть дієслова на чотири групи залежно від значення доконаного виду: 1) завершеність початкової дії; 2) обмеження тривалості завершеної дії; 3) досягнення результату; 4) раптовість дії. Запишіть їх групами, доповнивши кожну групу одним своїм прикладом.

Çàøóì³òè, âèâ÷èòè, ïîâ÷èòèñÿ, ñìèêíóòè, ïîêîòèòèñÿ, ïîëåæàòè, çáóäóâàòè, äçâÿêíóòè, ðîçïîâ³ñòè, ðóøèòè, ïðîñòîÿòè, ðîçãîâîðèòè, ïîð³âíÿòè, áðèçíóòè, îáäåðòè, ïîçàéìàòèñÿ, ïðèâ÷èòèñÿ, ç³ïíóòèñÿ (íà íîãè), ñêîðèñòàòèñÿ, ïðîñàïàòè, ïðèéíÿòè. В п р а в а 60. До наведених доберіть дієслова іншого виду і запишіть їх парами. Поясніть правопис префіксів у виділених дієсловах.

². Áðàòè, âåçòè, éòè, ëèòè, íåñòè, ïèòàòè, ð³âíÿòè, ñêî÷èòè, òðèâîæèòè, ôîòîãðàôóâàòè. ²². dzâ’ÿíóòè, çãîðíóòè, íàä³áðàòè, íàäð³çàòè, îá³éòè, ï³ä³ãíàòè, ðîç³ãíàòè, ñêàçàòè, ñôîðìóâàòè, ñõîïèòè. В п р а в а 61. Побудуйте шість речень так, щоб у трьох з них дієслова наслідувати, гарантувати, атакувати мали значення доконаного виду, а в інших трьох – недоконаного. Поясніть це явище. Які ще двовидові дієслова ви знаєте? Назвіть їх. Çðàçîê: ß ìàâ áè òåëåôîíóâàòè ùå â÷îðà. – Íåãàéíî òðåáà òåëåôîíóâàòè áðàòîâ³.

Ðîçñë³äóâàòè ñïðàâó âäàëîñÿ øâèäêî. – À ðîçñë³äóâàòè áóëî í³÷îãî. В п р а в а 62. Прочитайте уривок тексту, знайдіть у ньому дієслова й усно визначте їх вид і час.

Ïðîñòî íàä íàøîþ õàòîþ ïðîë³òàþòü ëåáåä³. Âîíè ëåòÿòü íèæ÷å ðîçïàòëàíèõ îáâèñëèõ õìàð ³ ñòðóøóþòü íà çåìëþ áåíòåæí³* çâóêè äàëåêèõ äçâîí³â. ijä ãîâîðèòü, ùî òàê ñï³âàþòü ëåáåäèí³ êðèëà. ß ïðèäèâëÿþñü äî ¿õíüîãî ìàÿííÿ**, ïðèñëóõàþñü äî ¿õíüîãî ñï³âó, ³ ìåí³ òàê õî÷åòüñÿ ïîëåò³òè çà ëåáåäÿìè... (Ì. Ñòåëüìàõ). * Бентежні – схвильовані, тривожні. ** Маяння – коливання від швидкої дії.

27

Â. Æóãàí. Îñ³íü

Óâàãà! Ïðèãàäàéòå! Çà çäàòí³ñòþ âèðàæàòè â³äíîøåííÿ 䳿 äî ä³éñíîñò³ ðîçð³çíÿþòü òðè ñïîñîáè 䳺ñë³â: ä³éñíèé, óìîâíèé ³ íàêàçîâèé. ijéñíèé ñïîñ³á (modul indicativ) îçíà÷ຠðåàëüíó ä³þ ó òåïåð³øíüîìó, ìèíóëîìó ÷è ìàéáóòíüîìó ÷àñ³. ijºñëîâà ä³éñíîãî ñïîñîáó çì³íþþòüñÿ ó òåïåð³øíüîìó ³ ìàéáóòíüîìó ÷àñàõ çà îñîáàìè ³ ÷èñëàìè, à â ìèíóëîìó ÷àñ³ – çà ðîäàìè (â îäíèí³) ³ ÷èñëàìè. Óìîâíèé ñïîñ³á (modul conditional) îçíà÷ຠä³þ, ìîæëèâó çà ïåâíî¿ óìîâè. ijºñëîâà óìîâíîãî ñïîñîáó â îäíèí³ çì³íþþòüñÿ çà ðîäàìè, à â ìíîæèí³ ìàþòü ñï³ëüíó äëÿ âñ³õ òðüîõ ðîä³â ôîðìó. Íàêàçîâèé ñïîñ³á (modul imperativ) îçíà÷ຠáàæàíó ç ïîãëÿäó ìîâöÿ ä³þ ³ ïåðåäຠíàêàç, çàêëèê, ïðîõàííÿ, çàîõî÷åííÿ äî ¿¿ âèêîíàííÿ. В п р а в а 63. Прочитайте речення і з’ясуйте, в якому з них дієслівний присудок виражає реальну дію, в якому – можливу за певних умов, а в якому – бажану для мовця.

1. ßê íà ìåíå, ÿ îáðàâ áè ôàõ ë³êàðÿ. 2. Ìèõàéëèêó, ïðèíåñè ñâ³æî¿ âîäè. 3. Õâîðèé âàæêî äèõàâ ³ ÷àñ â³ä ÷àñó ïîñòîãíóâàâ. 28

В п р а в а 64. Перепишіть текст, знайдіть і підкресліть дієслова, а над кожним дієсловом позначте спосіб: д. – дійсний, у. – умовний, н. – наказовий.

н.

Çðàçîê: Çâåëè ³ íàì êîíåé çàïðÿãàòè (I. Êàðïåíêî-Êàðèé). 1. Ìóäð³ñòü íå áóâຠáàãàòîñë³âíîþ (Â. Áðþããåí). 2. Ñïè, ìîÿ êðèõ³òêî, ñïè, ìîº ñîíå÷êî (Êîëèñêîâà). 3. Ìåí³ áàáà êàçàëà, ùî ÿ ðîñòó ââ³ ñí³ (Î. Äîâæåíêî). 4. ßêáè-òî, äóìàþ, ÿêáè íå ïîõèëèëèñÿ ðàáè! Òî íå ñòîÿëî á íàä Íåâîþ îöèõ îñêâåðíåíèõ ïàëàò. Áóëà á ñåñòðà, ³ áóâ áè áðàò, à òî... (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. ²äè ï³øêè, Ãîñïîäü ïðèéìå òâî¿ òðóäè ³ äàñòü òîá³ çäîðîâ’ÿ (I. Êàðïåíêî-Êàðèé). 6. À äå òè ñïèø? À ¿ñòè òàì äàþòü? (Ë. Êîñòåíêî). 7. Ãàëèíî... Òè ïðîáà÷ ìåí³ (Î. Äîí÷åíêî). В п р а в а 65. Перепишіть вірш, підкресліть дієслова дійсного способу, над кожним з них скорочено позначте час: теп. ч. – теперішній час, мин. ч. – минулий час, майб. ч. – майбутній час. Форми якого часу ви не виявили?

Ïðîùàé, ì³é çîøèòå, ñïàñèá³ òîá³, äðóæå, ùî òè äóìîê ìî¿õ íå â³äöóðàâñü, ùî òè ñâî¿ êë³òèíè òåïëî ìðóæèâ, êîëè íàä ðèìàìè ÿ ïîòîì îáëèâàâñü. Òè ¿õ ñïðèéíÿâ, áåç æîäíî¿ îãóäè*, ºäèíèé ì³é ÷èòà÷ ³ øàíóâàëüíèê ì³é. ×è ñïðèéìóòü ¿õ êîëèñü ³ ïðî÷èòàþòü ëþäè – ïîáà÷èìî. Ïðîùàé, òîâàðèø ì³é. Â. Ñèìîíåíêî В п р а в а 66. Перепишіть речення, підкресліть дієслівні форми умовного способу, а форми двох інших способів випишіть окремо. Зверніть увагу на те, де розміщена частка би (б). Чого досягаємо таким розміщенням?

1. Ïðèõèëèòèñÿ á ó çàò³íêó äî çåëåíî¿ çåìë³ (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. ß õîò³â áè çàìêíóòè òåáå â êë³òêó çîëîòó, ùîá í³ÿêå çëî íå ñÿãàëî òåáå (Î. Äîí÷åíêî). 3. Ùî æ áè âè äóìàëè? (Ï. Êóë³ø). 4. ßêáè çíàëà, ùî ïîêèíå, áóëà á íå ëþáèëà; ÿêáè çíàëà, ùî çàãèíå, áóëà á íå ïóñòèëà (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Õîò³ëà á ÿ ï³ñíåþ ñòàòè ó ñþþ õâèëèíó ÿñíó, ùîá â³ëüíî ïî ñâ³òó ë³òàòè, ùîá â³òåð ðîçíîñèâ ëóíó (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 6. ß á îöå ïîêàçàëà ¿é Êè¿â (I. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). В п р а в а 67. Від наведених дієслів утворіть і запишіть форми умовного способу. Прокоментуйте їх утворення.

Áà÷èòè, âåçòè, ãðåáòè, ãðèçòè, ç’¿ñòè, ë³çòè, ëÿãòè, ìåñòè, ìîãòè, íåñòè, ïåêòè, ïîâçòè. * Огýда – критика, осуд.

29

В п р а в а 68. Поміркуйте над змістом висловлювання В. Брюггена «Не помічає поразок той, хто перемагає себе щодня». Запишіть свої міркування (сім-вісім речень), вживаючи дієслова дійсного та умовного способів.

Íàêàçîâèé ñïîñ³á 䳺ñë³â ìຠòðè ôîðìè: äðóãó îñîáó îäíèíè, ïåðøó îñîáó ìíîæèíè ³ äðóãó îñîáó ìíîæèíè, – ÿê³ âæèâàºìî çàëåæíî â³ä òîãî, êîìó àäðåñîâàíèé íàêàç. Óâàãà! ijºñëîâà íàêàçîâîãî ñïîñîáó íå ìàþòü ÷àñîâèõ ôîðì. В п р а в а 69. Від дієслів утворіть усі можливі особові форми наказового способу і виділіть у них закінчення. Çðàçîê: áåðåãòè – áåðåæ-è, áåðåæ-³ìî, áåðåæ-³òü.

Áåðåãòè, áðàòè, áóäóâàòè, âèïðàâèòè, â³äñóíóòè, âêàçàòè, â’ÿçàòè, ãíàòè, ãîíèòè, äîâîçèòè, äîâåçòè, çàñèïàòè, çàñèïћòè, ïëèâòè. В п р а в а 70. З’ясуйте, якій особі передається наказ дієслівними формами хай (нехай) бере, везе, носить та хай (нехай) беруть, везуть, носять. В п р а в а 71. Письмово поясніть (шість-сім речень), як ви розумієте слова «Не залякуй себе, тоді й іншим тебе не злякати». Що виражає форма не залякуй: наказ, пропозицію, спонукання до дії, побажання?

É. Áàáèíåöü. Òå÷å Óæ

30

В п р а в а 72. Випишіть дієслова , визначте їх спосіб, особу і число.

1. ßêùî íå çíàõîäèø ñï³ëüíî¿ ìîâè ç ñîáîþ, òî ÿê çíàéäåø ¿¿ ç ³íøèìè? (Â. Áðþããåí). 2. Âîäà îäíà íå ïðîñèòü, íå áëàãຠïðè÷àëó (Ì. Ðà÷óê). 3. ß õî÷ó ðàäîñò³ ³ ñâ³òëà, ³òè âïåðåä, à íå íàçàä (Â. Ñîñþðà). 4. Ó çåëåí³ì ïåðåäã³ð’¿ Êàðïàò ðîçêèíóëîñü ì³ñòî Äðîãîáè÷ (Ïóò³âíèê). 5. Âèõîäü ó ñâ³òè, áî äîðîãà â³äêðèòà, ³ çåìëþ êîõàé, ùî äàëà òîá³ ñèëè (ß. Øïîðòà). Óâàãà! Ôîðìè 䳺ñë³â ìèíóëîãî ÷àñó òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâè ³íô³í³òèâà çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -â/-ë- òà â³äïîâ³äíèõ çàê³í÷åíü. В п р а в а 73. Прочитайте уважно текст, доберіть до нього заголовок. Випишіть дієслова, вжиті у минулому часі, і поставте до них запитання.

ß ãëÿíóâ íà íåáî, éîãî îáêëàäàëè ãð³çíî-ô³îëåòîâ³ õìàðè. Çà ÿðîì îá³çâàâñÿ ãð³ì, à Ëþáà íàëÿêàíî ñêðèêíóëà. – Òè íå á³éñÿ, – çàñïîêîþâàâ ÿ Ëþáó, – òî ²ëëÿ êàëà÷³ ðîçêèäàº. – Àáè æ êàëà÷³, à òî ãðîìè ³ áëèñêàâêè. Îí óæå é ë³ñ ïåðåëÿêàâñÿ ãðîçè, – çàíåïîêî¿ëàñü ä³â÷èíà. Ñïðàâä³, ï³ä òåìíèì íåáîì çàòðèâîæèâñÿ, çàãóä³â ë³ñ, çàêèï³ëî ëèñòÿ íà íüîìó, äåðåâàì ÷îãîñü çàõîò³ëîñÿ á³ãòè, àëå âîíè íå çíàëè, êóäè ïîäàòèñÿ, é, ñòîãíó÷è, ìåòàëèñÿ íà âñ³ áîêè. Çíîâó çìèãíóëà áëèñêàâêà ðàç ³ âäðóãå; ë³ñ ³ çâåðõó, ³ ç ñåðåäèíè ïðîñâ³òèâñÿ íåäîáðèì áëàêèòíàâèì âîãíåì, à ãð³ì, ÿê íàâ³æåíèé, ëóïèâ ó ê³ëüêà ö³ï³â, íåíà÷å õîò³â îáìîëîòèòè çåìëþ. Òåïåð ³ ìåí³ ñòàëî ëÿ÷íî (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). В п р а в а 74. Від наведених дієслів утворіть форми минулого часу чоловічого роду. Підкресліть у них голосні, що чергуються.

Âåçòè, âåñòè, âèðîñòè, äîïîìîãòè, çàãðåáòè, çàïðÿãòè, çëÿãòè, ëÿãòè, ìîãòè, íåñòè, ïåêòè, ðîñòè, ñòåðåãòè, òåêòè. В п р а в а 75. Пригадайте визначення теперішнього часу. Прочитайте уважно текст, знайдіть і випишіть форми дієслів теперішнього часу та з’ясуйте, які ще граматичні значення їм властиві.

ß â³äðàçó âï³çíàþ Ëþáèí ãîëîñ, ï³äâîäæóñÿ íà ñàíÿõ ³ ãóêàþ ÷åðåç ñòàâ: – Ëþáî, íå çàñòóäè ãîëîñ! ³ä ñòàâó ÷óºòüñÿ ñïî÷àòêó ñì³õ, ïîò³ì õòîñü â³ää³ëÿºòüñÿ â³ä ãóðòó ³ ÷èìäóæ ìåòå* äî íàñ. * Метé (від мести) – тут: швидко бігти.

31

² íàì óñ³ì ÷îãîñü ñòຠäóæå ñì³øíî. Òèì ÷àñîì íàñ íàçäîãàíÿþòü ëåãåíüê³ ñàí÷àòà, íà ïåðåäêó ÿêèõ ñèäèòü ìîëîäèé êðåìåçíèé ÷îëîâ’ÿãà, ïîçàä íüîãî ãîéäàºòüñÿ ³ òèõåíüêî ùîñü íàñï³âóº äèòèí³ ìîëîäèöÿ. ×èìñü çíàéîìèì-çíàéîìèì ïîâ³ÿëî íà ìåíå. Ìîëîäèöÿ îáåðòàºòüñÿ íà íàø ñì³õ, ³ ÿ, â³ðÿ÷è é íå â³ðÿ÷è, îäðàçó ñêðèêóþ: – Ìàð’ÿíî! – Îé! Ìèõàéëèêó! – ñïîëîõàíî çîéêíóëà ìîëîäèöÿ ³ äëÿ ÷îãîñü ïåðåïèòàëà: – Öå òè? – Àâæåæ, Ìàð’ÿíî! – ç³ñêàêóþ ç ñàíåé, íàáëèæàþñü äî íå¿ ³ áà÷ó ïåðåä ñîáîþ âåëèê³-âåëèê³ î÷³, íàä ÿêèìè ñïîëîõàíî á’þòüñÿ â³íî÷êè â³é (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). Óâàãà! Òåïåð³øí³é ÷àñ ìàþòü ëèøå 䳺ñëîâà íåäîêîíàíîãî âèäó. ijºñëîâà òåïåð³øíüîãî ÷àñó çì³íþþòüñÿ çà îñîáàìè ³ ÷èñëàìè. Âîíè ìàþòü òàêîæ çíà÷åííÿ ñïîñîáó. ³ä 䳺ñë³â äîêîíàíîãî âèäó, ÿê³ â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ùî ðîáèòè?, ìîæëèâà ò³ëüêè ïðîñòà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó. В п р а в а 76. Утворіть від дієслів форми теперішнього чи простого майбутнього часу. Поясніть, чим зумовлена можливість утворення тієї чи іншої форми.

Àòàêóâàòè, âèãî¿òè, çàã³òóâàòè, êðèêíóòè, êðè÷àòè, íàäîëóæèòè, íåñòè, ñêðî¿òè. В п р а в а 77. Знайдіть у тексті дієслова теперішнього часу, випишіть їх й усно визначте їх число та особу. Який тон цього тексту: урочистий, жартівливий, дратівливий? Як ви це визначили?

Äîáðèé äåíü, äîðîãèé Ìèêîëî! Ñïàñèá³ òîá³ çà ëèñòà, â³í âíîñèòü ðîçðàäó â ìîº íóäîòíå ïàðóáêóâàííÿ. Çàðàç óñ³ ìî¿ ðîç’¿õàëèñÿ, ³ ÿ ñòàâ ïîâíîïðàâíèì ñàìîäåðæàâöåì íà 33 êâàäðàòíèõ ìåòðàõ. Íå âèñòà÷ຠñê³ïåòðà* ³ êîðîíè. Òðîí ÿ ñïîðóäèâ ç ïîäóøîê ³, âèëåæóþ÷èñü íà íüîìó, êåðóþ ñâîºþ ³ìïåð³ºþ. Ïîðÿäîê ó ìåíå íå ã³ðøèé, àí³æ ó áóäüÿê³é ñîë³äí³é äåðæàâ³ – âæå òèæäåíü íå çàì³òàëîñÿ. Ïèøåòüñÿ ìåí³ äóæå âàæêî, áî çà¿äຠîòà ãàçåòíà òåêó÷êà, ÿêà ëåãêî ðîáèòü ëþäèíó àâòîìàòîì (Â. Ñèìîíåíêî). * Скíпетр – палиця, оздоблена коштовним камінням, що є символом царської влади.

32

Óâàãà!  óêðà¿íñüê³é ìîⳠ䳺ñëîâî ìຠòðè ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñó: ïðîñòó, ñêëàäíó ³ ñêëàäåíó. Ïðîñòà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó òâîðèòüñÿ ëèøå â³ä 䳺ñë³â äîêîíàíîãî âèäó. Ñêëàäíà ³ ñêëàäåíà ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñó òâîðÿòüñÿ ò³ëüêè â³ä 䳺ñë³â íåäîêîíàíîãî âèäó. Ñêëàäíà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó òâîðèòüñÿ â³ä ³íô³í³òèâà â³äì³íþâàíîãî 䳺ñëîâà äîäàâàííÿì çàëèøê³â êîëèøíüîãî ñàìîñò³éíîãî 䳺ñëîâà -ìó, -ìåø, -ìå, -ìåìî, -ìåòå, -ìóòü. Ñêëàäåíà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó òâîðèòüñÿ â³ä ³íô³í³òèâà â³äì³íþâàíîãî 䳺ñëîâà äîëó÷åííÿì äî íüîãî ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñó 䳺ñëîâà áóòè. В п р а в а 78. З-поміж дієслів виберіть такі, від яких творяться складна і складена форми майбутнього часу, й утворіть ці форми. Окремо випишіть дієслова, від яких такі форми не творяться, усно поясніть, чому.

Àíàë³çóâàòè, âèãàäàòè, âèçíàâàòè, ãðèçòè, ãëÿíóòè, äîïîìàãàòè, äîñÿãíóòè, çèìóâàòè, çìèòè, êèíóòè, êîñèòè, ïåðåïèñóâàòè, âèïðàòè, ãí³çäèòèñÿ, âòåêòè. В п р а в а 79. В уривку з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» знайдіть дієслова дійсного способу у формах майбутнього часу. Що навіяло письменниці такий настрій? Як вона передає свій оптимізм?

ß íà âáîã³ì ñóìí³ì ïåðåëîç³ áóäó ñ³ÿòü áàðâèñò³ êâ³òêè, áóäó ñ³ÿòü êâ³òêè íà ìîðîç³, áóäó ëèòü íà íèõ ñëüîçè ã³ðê³. ² â³ä ñë³ç òèõ ãàðÿ÷èõ ðîçòàíå òà êîðà ëüîäîâàÿ, ì³öíà, ìîæå, êâ³òè ç³éäóòü, ³ íàñòàíå ùå é äëÿ ìåíå âåñåëà âåñíà.

². Òðóø. Ïîðòðåò Ëåñ³ Óêðà¿íêè

В п р а в а 80. І. Складіть оповідання «Мої зимові канікули», вживаючи опорні слова повторення навчального матеріалу, табель успішності, канікули, допомога батькам, поїздка, село (місто), походи, читання, спортивні ігри, річка, ковзани, кіно, театр.

Çàïèòàííÿ íà äîïîìîãó: 1. ßê âè ãîòóâàëèñü, ùîá äîáðå çàê³í÷èòè ñåìåñòð? 2. Õòî äîïîìàãàâ âàì ó öüîìó? 3. Ùî ðîáè33

òèìåòå íà êàí³êóëàõ? 4. ßê äîïîìàãàòèìåòå áàòüêàì? 5. ßê³ ôîðìè â³äïî÷èíêó âè ïîëþáëÿºòå? 6. ßê³ âàø³ ïëàíè íà öåé íàâ÷àëüíèé ð³ê? II. У тексті оповідання підкресліть дієслова неозначеної форми та визначте спосіб кожного іншого дієслова, використовуючи скорочені позначення (д. сп., у. сп., н. сп.). В п р а в а 81. Поясніть (усно), як ви розумієте слова І. Франка «Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор». Чи важливі вони для нашого сучасного суспільства?

Óâàãà! Çà îñîáîâèìè çàê³í÷åííÿìè òåïåð³øíüîãî ³ ïðîñòî¿ ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñ³â 䳺ñëîâà ïîä³ëÿþòüñÿ íà äⳠ䳺â³äì³íè. До I дієвідміни (conjugarea întâia) належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -уть (-ють). До II дієвідміни (conjugarea a doua) належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього чи простої форми майбутнього часу мають закінчення -ать (-ять).

Ì. Ïðèìà÷åíêî. Äâ³ ñèíè÷êè, äâ³ ñåñòðè÷êè õîäÿòü ïî òðàâè÷ö³

В п р а в а 82. Визначте вид, час і дієвідміну дієслів писати, прочитати, передбачити, склеїти. Провідміняйте ці дієслова, виділяючи закінчення. Скажіть,

34

якими елементами своєї форми, крім закінчень 3-ї особи множини, ці дієслова відрізняються. В п р а в а 83. Прочитайте речення, знайдіть дієслова дійсного способу, випишіть форми теперішнього та простого майбутнього часів, відділяючи закінчення. Визначте вид, час, число, особу і дієвідміну дієслова.

1. Ïàðîâîçè êðè÷àòü! Ïàðîâîçè ãóäóòü. Êð³çü ñåðöÿ öîêîòÿòü ïàðîâîçè (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 2. Õëîïåöü áóâ ïåâíèé, ùî í³êîãî íå çóñòð³íå íà ãîðèù³, à êîëè é çóñòð³íå êîãî, òî í³ â ÿêó ñóòè÷êó âñòðÿâàòè íå áóäå, à íàéøâèäøå âòå÷å (Î. Äîí÷åíêî). 3. «² ì³æ ñâÿòèìè áóâຠñâàðêà, – íå ãí³âàºòüñÿ äÿäüêî. – Ïîñëóõàºìî, ùî ñêàæóòü ïðî öå ëþäè» (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. À íà íàñ, ÿê íå êàæè, ªâðîïà äèâèòüñÿ (Îëåñü Ãîí÷àð). 5. Ïëà÷óòü ãîë³ äåðåâà, ïëà÷óòü ñîëîì’ÿí³ ñòð³õè, âìèâàºòüñÿ ñëüîçàìè óáîãà çåìëÿ ³ íå çíàº, êîëè îñì³õíåòüñÿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 6. ×è òî ñèäæó, ÷è òî ãóëÿþ, âñå ñï³âàþ, âñå ñï³âàþ. Óæå çàáóëà ãîâîðèòü ... (Ò. Øåâ÷åíêî). В п р а в а 84. Від наведених дієслів утворіть і запишіть форми 2-ї особи однини і множини теперішнього чи простого майбутнього часу. Підкресліть голосні у закінченнях. Яке явище ви помітили в коренях слів при утворенні особових форм часу?

Áà÷èòè, á³ãòè, â³ðèòè, ãíàòè, äîðîæèòè, çìîëîòè, êàçàòè, ïîáîðîòè, ðîçêîëîòè, ñïîâ³ñòèòè, õîò³òè. В п р а в а 85. Запишіть дієслова у формах 1-ї особи однини і 3-ї особи множини. З’ясуйте, які з дієслів у формах теперішнього чи простого майбутнього часу засвідчують чергування приголосних. Поясніть особливості чергування приголосних.

Àáñòðàãóâàòè, âèêðèâèòè, â³äð³çàòè, âêóñèòè, äèõàòè, çàñòåðåãòè, êâàïèòè, êëèêàòè, îñâ³òèòè, ïëàòèòè, ïîäðîáèòè, ïðè¿çäèòè, ïðîñòèòè, ðîçëîìèòè, ðîçïåêòè, ñêð³ïèòè, õîäèòè. В п р а в а 86. Перепишіть текст, розкривши дужки і поставивши дієслова у потрібній формі. Встановіть і позначте над кожним дієсловом його дієвідміну, усно поясніть написання закінчень.

(Âèñíóòè) íåáî ñèíº, ñèíº, òà íå òå! (Ñâ³òèòè), òà íå (ãð³òè) ñîíöå çîëîòå. Òåìíàÿ ä³áðîâà ñòèõëà ³ (ìîâ÷àòè), ëèñòÿ ïîæîâò³ëå ç äåðåâà (ëåò³òè). 35

Õî÷ áè äå çàìð³ëà êâ³òî÷êà îäíà; ò³ëüêè é (÷åðâîí³òè), ùî ãîðîáèíà*. Çäàëåêà ï³ä íåáîì, â âèð³é ëåòþ÷è, ãîëîñíî (êóðëèêàòè)** æóðàâë³â êëþ÷³. ß. Ùîãîë³â

Ï. Ãîðîáåöü. ̳ñÿ÷íèé âå÷³ð

Óâàãà! Ïðèãàäàéòå â³äì³íþâàííÿ öèõ 䳺ñë³â. Îñîáà 1-øà

Îäíèíà äàì

¿ì

ðîçïîâ³ì

2-ãà 3-òÿ

äàñè äàñòü

¿ñè ¿ñòü

ðîçïîâ³ñè ðîçïîâ³ñòü

Ìíîæèíà

1-øà 2-ãà 3-òÿ

äàìî äàñòå äàäóòü

* Горобúна – soarbă, scoruşă. ** Курлúкати – a striga (despre cocori).

36

¿ìî ¿ñòå ¿äÿòü

ðîçïîâ³ìî ðîçïîâ³ñòå ðîçïîâ³äÿòü

В п р а в а 87. Від наведених дієслів утворіть форми 2-ї особи однини і 3-ї множини.

Âè¿ñòè, â³ääàòè, â³äïîâ³ñòè, äîäàòè, çàäàòè, ç’¿ñòè, îïîâ³ñòè, ïåðåäàòè, ïåðåïîâ³ñòè, ïî¿ñòè, ïðîäàòè. В п р а в а 88. Перекладіть текст українською мовою. Випишіть у два стовпчики дієслова І і ІІ дієвідмін. Усно визначте їх вид, спосіб, час, особу та число.

DE CE NU SE CUVINE SĂ-ŢI SCRII NUMELE PE PEREŢI Numele este un lucru foarte important. Trebuie să-ţi preţuieşti numele, căci el îţi este dat nu pentru a-l azvârli de colo-colo. Desenaţi vreun tablou şi atunci vă veţi putea iscăli pe el. Faceţi o statuie frumoasă, iar pe piedestalul ei numele vostru îşi va afla locul cel mai potrivit. Inventaţi* o maşină nouă şi atunci aveţi tot dreptul să-i daţi numele vostru. Numai oamenii care nu ştiu să facă nimic se iscălesc pe toate gardurile şi pereţii, pentru că n-au pe ce să şi-l pună… (Джанні Родарі). В п р а в а 89. Прочитайте і запитайте у батьків чи ще у когось зі старших, чи правдиві слова поета.

Ñîá³ ç³çíàéìîñü íèí³, çåìëÿêè, – õî÷ ìàºìî ìàøèíè ³ ìîá³ëè: ò³ ïðåäêè, ùî íîñèëè êèðçàêè**, ùèð³øå ñâîãî áëèæíüîãî ëþáèëè. Î. ²âàñþê А яка ваша думка про щире ставлення, доброзичливість, готовність допомогти одне одному у нашому суспільстві? В п р а в а 90. Перепишіть речення, підкресліть дієслова, що мають форму теперішнього часу, і визначте особу цих дієслів.

Ëåòèì. Äèâëþñÿ, àæ ñâ³òàº, êðàé íåáà ïàëàº, ñîëîâåéêî â òåìí³ì ãà¿ ñîíöå çóñòð³÷ຠ(Ò. Øåâ÷åíêî). Óâàãà! Êð³ì îñîáîâèõ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ º áåçîñîáîⳠ䳺ñëîâà. ÁåçîñîáîⳠ䳺ñëîâà îçíà÷àþòü: à) ÿâèùà ïðèðîäè: ñâ³òàº, ñìåðêàº, ñóòåí³º, òåìí³º, ñí³æèòü, äîùèòü; á) ô³çè÷íèé ÷è ïñèõ³÷íèé ñòàí ëþäèíè: íóäèòü, êîðòèòü, ñïèòüñÿ, õî÷åòüñÿ, ìàíèòü; â) íåçàëåæí³ñòü ÿâèùà â³ä îñîáè: òàëàíèòü, ùàñòèòü. ÁåçîñîáîⳠ䳺ñëîâà íå çì³íþþòüñÿ çà îñîáàìè, ÷èñëàìè ³ ðîäàìè. ¯ì âëàñòèâ³ ò³ëüêè íåîçíà÷åíà ôîðìà òà ôîðìè, ÿê³ çîâí³ íàãàäóþòü 3-òþ îñîáó îäíèíè òåïåð³øíüîãî ÷àñó. * A inventaţi – винаходити. ** Кирзакú – чоботи з дешевого замінника шкіри (кèрзи).

37

В п р а в а 91. Перепишіть речення, підкресліть безособові дієслова і позначте, що вони називають (явища природи – я. пр., стан людини – ст. л.).

1. Íå çàìåëî? Íå çàìåòå (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 2. ² ñâ³òàº, ³ ñìåðêàº, äåíü Áîæèé ìèíຠ(Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Ñìåðêàëîñÿ... îãîíü îãíåì êðóãîì çàïàëàëî, – àæ çëÿêàâñü ÿ... (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Õëîïöÿì êîðò³ëî ÿêîìîãà øâèäøå ñ³ñòè äî íîâîãî êîìï’þòåðà (Ãàçåòà). 5. Ì÷àòè ñòðàõ õî÷åòüñÿ, à íå ìîæíà (Î. Çóá). 6. Íàçóñòð³÷ çðèâàâñÿ ñí³ã ³ êîëîâ ãîëêàìè îáëè÷÷ÿ. Øâèäêî âå÷îð³ëî (Î. Äîí÷åíêî).

Â. Ñòîãíóò. Âå÷îð³º

Безособові дієслова ніколи не поєднуються з підметом. В п р а в а 92. Від дієслів утворіть безособові форми теперішнього і майбутнього часів. Чотири з них введіть у речення, запишіть їх.

Âèñòà÷àòè, äð³ìàòèñÿ, êîðò³òè, ìðÿ÷èòè, ïîíî÷³òè, ðîçâèäíÿòèñÿ, ñóòåí³òè, òàëàíèòè, ôîðòóíèòè, õîò³òèñÿ, ùàñòèòè. В п р а в а 93. Перепишіть речення, підкресліть безособові дієслова прямою лінією, а особові – хвилястою.

1. Ìåíå ùîñü ñüîãîäí³ ìîðîçèòü. 2. ijäóñü ìîðîçèòü íàâ³òü ñëèâè. 3. Çà êîì³ð òå÷å. 4. г÷êà òå÷å. 5. Óæå òðåò³é äåíü ëëº. 38

6. Ïàõíå ñìàëåíèì. 7. Çâ³äêèñü äèìîì íåñå. 8. Âåñü äåíü ñí³ãîì ìåòå. 9. À õòî âîäó íåñå? 10. Ïàõíå ïð³ëèì ëèñòÿì. 11. Ó âóõàõ øóìèòü. 12. Ïàõíå òðîÿíäà. 13. Çàïàõëî ì’ÿòîþ. 14. Òåáå àæ ñþäè çàíåñëî? 15. ² ñë³äè ñí³ãîì çàíåñëî. 16. Óæå ð³ê, ÿê âîäè ó ñòàâêó íå ñòàëî. В п р а в а 94. Перекладіть речення українською мовою. Прокоментуйте переклад безособових дієслів, підкресліть їх у перекладі українською мовою та поясніть значення.

1. Acuma se înserează devreme. 2. Iarna ninge aproape zilnic. 3. Astăzi plouă toată ziua. 4. Toamna se luminează târziu. 5. Când fulgeră atunci şi tună. В п р а в а 95. Складіть речення з дієсловами залити, темніти, трусити так, щоб в одному випадку вони були вжиті як безособові, а в іншому – як особові. В п р а в а 96. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть по одному дієслову усіх способів, розберіть їх як частину мови.

1. Ó Àíäð³ÿ ï³ä âóñîì áëóêຠóñì³øêà. 2. Îí âèéøëà íà ïîð³ã Ìàëàíêà òà é ñõîâàëàñÿ íàçàä. 3. Õàé ä³âêà ïîñòî¿òü ç õàçÿéñüêèì ñèíîì... Ãëÿäè, ùîá íå çàñâàòàâ... (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). 4. Íå ñêàçàëè. Ìè á ¿ì äîïîìîãëè (Î. Êîáèëÿíñüêà). В п р а в а 97. Як ви розумієте таку гру слів: дієслово – діє словом. А людина? В п р а в а 98. Доберіть антоніми до дієслів будувати, збільшувати, радіти, сутеніти, смеркати, темніти. Антоніми до трьох останніх слів введіть у речення і запишіть їх. Чим відрізняються ці три назви стану природи? В п р а в а 99. На основі пейзажу, описаного у рядках вірша М. Вінграновського, створіть оповідання (10–12 речень), яке передасть ваше розуміння змальованого поетом. Використайте дієслова доконаного і недоконаного видів, усіх трьох часів, інфінітиви, безособові дієслова.

Íà ñèíþ ñèíü âîäè ëÿãëà â³ä õìàðè ò³íü, ïîñóìóâàëà õìàðà çà ñîáîþ. В п р а в а 100. Запишіть у початковій формі дієслова, які ви вживаєте під час роботи з комп’ютером. Чи українські ці слова (чи українські у них корені)? У чому особливість «мови комп’ютерників»? В п р а в а 101. Знайдіть в інтернеті два тексти – художній і технічний. Виділіть 20 рядків. Виокремте дієслова, які називають дію і які називають стан предмета. Які результати ваших спостережень? Повідомте їх у класі.

39

Тестові і творчі завдання для повторення дієслова ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ 䳺ñëîâîì òà éîãî ÷àñîì. 1 ïîñï³øàëè À òåïåð³øí³é ÷àñ 2 ïðèéäó Á ìèíóëèé ÷àñ 3 ïðàöþþ  ïðîñòà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó 4 ïèñàòèìó à ñêëàäíà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó ¥ ñêëàäåíà ôîðìà ìàéáóòíüîãî ÷àñó 2. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ 䳺ñëîâîì òà éîãî îñîáîþ. 1 ñêàæåø À ïåðøà îñîáà îäíèíè 2 ñêàæó Á äðóãà îñîáà îäíèíè 3 ñêàæå  òðåòÿ îñîáà îäíèíè 4 ñêàæåìî à ïåðøà îñîáà ìíîæèíè ¥ äðóãà îñîáà ìíîæèíè 3. Âèäè 䳺ñëîâà íàçâàíî ó ðÿäêó À ìèíóëèé, òåïåð³øí³é, ìàéáóòí³é Á ä³éñíèé, óìîâíèé, íàêàçîâèé  äîêîíàíèé, íåäîêîíàíèé à îñîáîâå, áåçîñîáîâå 4. Ëèøå îñîáîâ³ ôîðìè 䳺ñëîâà íàâåäåí³ ó ðÿäêó À ×èòàëà, â³äâ³äóþòü, ïðèêðàøàòè, ï³äñï³âóþ. Á Âëàøòóºòüñÿ, ñâÿòêóºìî, ë³êóâàëè, êîðòèòü.  Ïðèâåçó, çàïðîøóºìî, ïàì’ÿòàëè, çëÿêàâñÿ. à Îãëÿäàòè, ì³ðêóºø, ñí³æèòü, ìàëþþòü. 5. Óñ³ 䳺ñëîâà áåçîñîáîâ³ ó ðÿäêó À Âåñòèñÿ, õîò³òèñÿ, ñì³ÿòèñÿ, ðîçâèäíþâàòèñÿ. Á Òóìàíèòè, ùàñòèòè, ñèä³òè, êîðò³òè.  Çîð³º, ñóòåí³º, ñâ³òàº, íå çäîðîâèòüñÿ. à Ñòàòè, ìð³ÿòè, ôîðòóíèòè, ìðÿ÷³òè. 6. Óñ³ 䳺ñëîâà îäí³º¿ 䳺â³äì³íè ó ðÿäêó À Äàðóâàòè, ïåðåêîíóâàòè, ó÷èòè, ñïàòè, ðÿòóâàòè. Á Ïèñàòè, ³íôîðìóâàòè, ñïîä³âàòèñÿ, ï³äêðåñëþâàòè, âèêîíóâàòè.  Áàæàòè, ï³äíîñèòè, ñìåðêàòè, á³ãòè, ¿ñòè. 7. Óñ³ 䳺ñëîâà íàëåæàòü äî I 䳺â³äì³íè ó ðÿäêó À Äðóæèòè, ïîâ³äîìëÿòè, îïîâ³äàòè, ïðàãíóòè. Á Äóìàòè, ìð³ÿòè, êëèêàòè, íàìàãàòèñÿ.  Çèìóâàòè, ñõîäèòè, â’ÿíóòè, áàãàòøàòè.

40

8. Óñ³ 䳺ñëîâà íàëåæàòü äî ²² 䳺â³äì³íè ó ðÿäêó À Ìîñòèòè, ïðîñèòè, êðóòèòè, íîñèòè, ñèä³òè. Á Ñèïàòè, ñèïîíóòè, ãðèìàòè, ãðèì³òè, áà÷èòè.  Á³ë³òè, á³ëèòè, êàçàòè, âîçèòè, òåðï³òè. 9. Óñ³ 䳺ñëîâà ïèøóòüñÿ ç íå îêðåìî ó ðÿäêó À Íå/çàáóâàòè, íå/ñëàâèòè, íå/â³òàòèñÿ, íå/îòðèìàòè. Á Íå/ñâàðèòèñÿ, íå/çíèêíóòè, íå/ñïîä³âàòèñÿ, íå/ìð³ÿòè.  Íå/íàâèä³òè, íå/êðóòèòè, íå/çäóæàòè, íå/÷åêàòè. 10. Óòâîð³òü ïàðó äîêîíàíèé/íåäîêîíàíèé âèä ïîäàíèõ 䳺ñë³â. ßêà îñîáëèâ³ñòü âèäîâèõ ïàð öèõ 䳺ñë³â? Ãîâîðèòè, ëîâèòè, áðàòè, øóêàòè, ïðîùàòè. 11. Ôîðìè ñêëàäíîãî ìàéáóòíüîãî ÷àñó òâîðÿòüñÿ â³ä 䳺ñë³â À Ó ôîðì³ òåïåð³øíüîãî ÷àñó. Á Ó ôîðì³ ³íô³í³òèâà. Â Ó ôîðì³ ä³éñíîãî ñïîñîáó.

ÒÂÎÐײ ÇÀÂÄÀÍÍß

1. Çàïèø³òü ïîâíèé ïåðåë³ê ëåêñè÷íèõ ³ ãðàìàòè÷íèõ çíà÷åíü 䳺ñëîâà (ìîæíà ó ôîðì³ òàáëèö³). 2. Ïîºäíàéòå 䳺ñëîâà á³ãòè, â÷èòèñÿ, ìð³ÿòè ç ÿêîìîãà á³ëüøîþ ê³ëüê³ñòþ ïðåô³êñ³â. Ïîÿñí³òü, ÿê çì³íþºòüñÿ â³ä öüîãî çíà÷åííÿ 䳿. 3. Âèïèø³òü ç áóäü-ÿêîãî äîñòóïíîãî âàì äæåðåëà äåñÿòü ïðèñë³â’¿â ç 䳺ñëîâàìè. Âèçíà÷òå ¿õ ãðàìàòè÷í³ çíà÷åííÿ.

41

§ 3. Âèâ÷åí³ ãðóïè îðôîãðàì ³ ïóíêòîãðàì В п р а в а 102. Згрупуйте іменники за відмінами і запишіть їх у формі родового та орудного відмінків однини. Які форми вам було важче утворити? Які помилки були засвідчені під час перевірки завдання?

Äîðîãà, ã³ñòü, âåäìåæà, áàçàð, ì³äü, ìåæà, ïëå÷å, êàëåíäàð, ³ì’ÿ, ãîëóáåíÿ, íîøà, ìå÷, óðîæàé, ïîëå, ìóæí³ñòü. В п р а в а 103. Утворіть форму родового відмінка іменників ІІ відміни і поясніть вибір закінчення (перекажіть правило).

Àçîò, ³íæåíåð, æàéâîðîíîê, â³òåð, ÿâ³ð, áóê, à´ðóñ, ãàé, ãîäèííèê, áàçàð, áóðÿê, êàì³íü, àïàðàò, ëèñò, ãð³ì, äîçâ³ë, äîëàð, óðàãàí. В п р а в а 104. Приготуйтесь до читання тексту вголос, прочитайте його в класі. Перекажіть зміст прочитаного. Готуючись до переказу, зверніть увагу на те, яка драматична пригода сприяла виявленню варанів на острові Комодо, за яких обставин відбулася зустріч пілота ван Бассе з великими хижими ящірками, скільки часу він перебував на безлюдному острові та як, на вашу думку, люди змогли довідатись про пригоди льотчика ван Бассе. Запропонуйте свій заголовок до тексту.

Âàðàíè – öå âåëè÷åçí³ õèæ³ ÿù³ðêè, ùî æèâóòü íà ÷îòèðüîõ îñòðîâàõ Ìàëîãî Çîíäñüêîãî àðõ³ïåëàãó* â Òèõîìó îêåàí³. ³äêðèòòÿ âàðàí³â íà îñòðîâ³ Êîìîäî ïîâ’ÿçàíå ç äðàìàòè÷íîþ ïðèãîäîþ ãîëëàíäñüêîãî ëüîò÷èêà Õåíäðèêà Àðòóðà âàí Áàññå, ÿêèé ó 1911 ðîö³ âèð³øèâ ïåðåëåò³òè ç îñòðîâà ßâà íà îñòð³â Ñóìáàâà. …Ïîâ³òðÿíèì ïîòîêîì ìàøèíó âàí Áàññå êèíóëî â ï³êå**, ³ ë³òàê óïàâ ó âîäó ïîáëèçó îñòðîâà Êîìîäî. ϳëîò çóì³â âèáðàòèñü íà áåðåã. Âèñíàæåíèé, â³í äîâãî ëåæàâ íà ï³ñêó. Ðàïòîì ïåðåä íèì ç’ÿâèëîñÿ îãèäíå ÷óäîâèñüêî â ïîäîá³ ã³ãàíòñüêî¿ ÿù³ðêè, ÿêà ñòîÿëà çà äâà-òðè ìåòðè â³ä íüîãî. Ïåðøî¿ ìèò³ ï³ëîò ïîäóìàâ, ùî öå ãàëþöèíàö³ÿ***, àëå ïîì³òèâ, ÿê ç ë³ñêó äî íüîãî ïîâçóòü ùå äâ³ òàê³ ïîòâîðè. Ïåðåëÿêàíèé íà ñìåðòü, âàí Áàññå ñõîïèâñÿ, âèòÿã ìàóçåð ³ âèñòð³ëèâ. * Архіпелáг – група островів, що лежить на великій відстані один від одного. ** Пікé – зниження з великою швидкістю під гострим кутом до земної поверхні. *** Галюцинáція – неправильне сприймання, зумовлене хворобливим станом.

42

Ñêëàäàíèé í³æ ³ äâàíàäöÿòèçàðÿäíèé ï³ñòîëåò ç òðüîìà çàïàñíèìè îáîéìàìè ïàòðîí³â – öå âñå, ùî ìàâ âàí Áàññå. Ó ö³ëêîâèò³é ñàìîòíîñò³ ³ ïîñò³éíîìó ñòðàõó ïðîæèâ â³í íà áåçëþäíîìó îñòðîâ³ Êîìîäî ìàéæå ð³ê (Çà Î. ²âàí÷åíêî). В п р а в а 105. Розгляньте складні іменники, прикметники і числівники, пригадайте і перекажіть правила, за якими вони написані.

Áîðòìåõàí³ê, äèçåëü-ìîòîð, ÷îðíîçåì, ëþäèíî-äåíü, ïåðåêîòèïîëå, ï’ÿòèäåíêà, 50-ð³÷÷ÿ, âåëîìîòîñïîðò, ïðåì’ºð-ì³í³ñòð, óíòåð-îô³öåð; ë³ñîñòåïîâèé, çàãàëüíîîñâ³òí³é, âèùåçãàäàíèé, íîâîóòâîðåíèé, äâîðàçîâèé, ³ñòîðèêî-êóëüòóðíèé, ñâ³òëî-çåëåíèé; äâàäöÿòü, òðèäöÿòü, ñîðîêàï’ÿòèð³÷íèé, îäèíàäöÿòü, ï’ÿòäåñÿò ï’ÿòèé. В п р а в а 106. Прочитайте рядки з поетичних творів В. Симоненка, поясніть написання не з різними словами та стилістичну роль і правопис (орфограми) виділених слів.

² òè ÿñíà, ³ ÿ ïðîçîðèé, ³ äóø³ íàø³, ìîâ ï³ñí³, ³ ñâ³ò âåëèêèé, íåîçîðèé íàëåæèòü íàì – òîá³ é ìåí³. *** Îä³éä³òå, íåäðóãè ëóêàâ³! Äðóç³, çà÷åêàéòå íà ïóò³! Ìàþ ÿ ñâÿòå ñèí³âñüêå ïðàâî ç ìàò³ð’þ ïîáóòü íà ñàìîò³. *** Ñàì ÿ ñîííèé õîäèâ çåìëåþ, àëå òè, ÿê âåñíÿíèé ãð³ì, ñòàëà ñîâ³ñòþ ³ äóøåþ, ³ ùàñëèâèì íåùàñòÿì ìî¿ì. В п р а в а 107. Прочитайте речення, знайдіть дієслова і поясніть їх правопис з не.

1. Íå ñïëÿòü, ñòîÿòü íà âàðò³ ä³òâîðè áîæåñòâåíí³ ìàéñòðè (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. ² ñüîãîäí³, êîëè íà êàðò³ ñâ³òó º íåçàëåæíà äåðæàâà Óêðà¿íà, ìè íå ìîæåìî ñêàçàòè, ùî äîðîñëè äî Øåâ÷åíêà (Ãàçåòà). 3. ͳõòî íå â³äïîâ³äຠíà ïðèâ³òàííÿ (Î. Äîâæåíêî). 4. Ìàðòà âäàëà, ùî íå ÷óº (Iðèíà ³ëüäå). 5. «Õî÷à á ö³º¿ ñòîëèö³ íå ìèíóòè», – íåïîêî¿âñÿ ñåðæàíò Êîçàêîâ (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Òîá³ çäàºòüñÿ, ùî òè íåíàâèäèø ìåíå (Î. Äîâæåíêî). 43

В п р а в а 108. Наведіть приклади до поданих правил.

Íå ç 䳺ñëîâàìè ïèøåòüñÿ ðàçîì ó òàêèõ âèïàäêàõ: à) ÿêùî 䳺ñëîâî áåç íå íå âæèâàºòüñÿ; á) ÿêùî 䳺ñëîâî ç íå ìîæíà çàì³íèòè ñèíîí³ìîì áåç íå; â) ÿêùî 䳺ñëîâà ìàþòü ó ñâîºìó ñêëàä³ ïðåô³êñ íåäî-, ùî îçíà÷ຠä³þ ÷è ñòàí ó íåïîâí³é ì³ð³. В п р а в а 109. Розділіть дієслова на три групи згідно з умовами написання не разом з дієсловами. Виділені дієслова введіть у речення і запишіть їх.

Íåâîëèòè, íåäáàëèòè, íåä³áðàòè, íåäîáà÷èòè, íåäîáèðàòè, íåäîâèêîíóâàòè, íåäîâ³ðÿòè, íåäî¿äàòè, íåäîêàçóâàòè, íåäîëþáëþâàòè, íåäîîö³íþâàòè, íåäîïëà÷óâàòè, íåçäóæàòè, íåç÷óòèñÿ, íåíàâèä³òè, íåïîêî¿òè, íåïîëþáëÿòè, íåïðèòîìí³òè, íåñëàâèòè, íåñòÿìèòèñÿ, íåòåðïåëèâèòèñÿ, íåòÿìèòèñÿ, íåõëþéñòâóâàòè, íåõòóâàòè. В п р а в а 110. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть правопис не з дієсловами.

1. Âñå áà÷èëè, í³ ñëîâà (íå)ñêàçàëè âðàç ïîñìóòí³ë³ íàø³ ìàòåð³ (Ë. Êîñòåíêî). 2. ß õîò³â ùîñü ãàðíå-ãàðíå ñêàçàòè éîìó, àëå (íå)çíàéøîâ òàêèõ ñë³â ³ ò³ëüêè ç³òõíóâ (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Òóò æèâ Ôðàíêî. Ìåí³ (íå)â³äíàéòè ñë³ä ãåí³ÿ íà êàìåí³ ì³ñüêîìó! (Ä. Ïàâëè÷êî). 4. ß (íå)ëþáëþ òåáå, (íå)íàâèäæó, áåðêóòå, çà òå, ùî â ãðóäÿõ òè õîâàºø ñåðöå ëþòå (I. Ôðàíêî). 5. Ñèâèé âîðîí (íå)äîêðÿ÷å, ê³íü áóëàíèé (íå)äîñêà÷å, ò³ëüêè ãóñè íà ñâ³òàíí³ äîë³òàþòü (Á. Áóí÷óê). В п р а в а 111. Перекладіть речення українською мовою і запишіть їх. Підкресліть не з дієсловами й усно поясніть написання.

1. Călătorii au pornit dintr-o dată ş-au mers cu repeziciune până nu s-a mai văzut priveliştea Prutului (M. Cадов’яну). 2. Te duci ş-am înţeles prea bine să nu mă ţin de pasul tău (М. Емінеску). 3. Când ne duceam să muncim, ne sculam odată cu cocoşii, şi mama mergea odată cu noi, fiindcă era prea departe şi nu avea cum să vină singură, mai târziu, când va găti mâncarea (Анна Лупан). В п р а в а 112. Прочитайте тексти, випишіть з них речення зі звертаннями, поясніть їх будову і розділові знаки при звертаннях.

Íàðîäå ì³é, äèòèíî ÿñíî÷îëà, æèâè é îðóäóé ìîâàìè âñ³ìà, áî êîæíà ìîâà – òâîãî äóõó øêîëà, òâ ïðàâäè – çîëîòà ñóðìà. Ä. Ïàâëè÷êî 44

Íå î÷îðíþ òåáå, íå îñêâåðíþ, Âêðà¿íîíüêî ìîÿ, ìîÿ Äåðæàâî. Ã. Ãðàé Äî ÷èñòîãî ã³ðñüêîãî äæåðåëà ìåíå, ìàëîãî, ìàìà ïðèâåëà: – Òîãî íàïèéñÿ, ñèíêó, êðèøòàëþ. Ó íüîìó – íàøà Ïðàâäà áåç îáëóäè. Óñå æèòòÿ íåñè ¿¿ ó ëþäè, à ÿ çà òåáå Áîãà ïîìîëþ… Î. Ëóïóë Òè ïðèéøëà ó ì³é ñâ³ò, íà÷å ñîíöå â ðàíêîâå â³êîíå÷êî. ß âñì³õàþñü òîá³, ùîá âñì³õàëàñÿ òè, ìîÿ äîíå÷êî. Í. Öàðóê В п р а в а 113. Створіть чотири речення зі вставними словами може, звичайно, очевидно, кажуть і чотири речення, в яких ці слова не будуть вставними. Усно поясніть розділові знаки в реченнях. В п р а в а 114. Запишіть з художнього твору, який тепер вивчаєте з української літератури, уривок: а) з діалогом або полілогом (п’ять–сім реплік); б) власне авторським текстом (п’ять–сім речень). Поясніть розділові знаки у цих текстах. В п р а в а 115. Прочитайте текст, знайдіть пряму мову, вкажіть слова автора та їх місце відносно прямої мови, поясніть розділові знаки. Висловте свою думку про поведінку кота і порівняйте з висновком автора байки.

ÃÎÍÎÐ Ó äîáð³ì íàñòðî¿ ãîñïîäàð ïîâåðíóâñÿ é ïîãëàäèâ ïî ñïèí³ Êîòà, ùå é çàïèòàâ: «Íó ùî – æèâåì, Êîòóñþ?» Òóò Ðèæèê çàìóð÷àâ ³ àæ ï³äíÿâ õâîñòà. Êîòà Ãîñïîäàð ùå ³ ùå ïîãëàäèâ, à òîé õâîñòà ùå âèùå çàäèðà – òàêèé ùàñëèâèé ³ áåçìåæíî ðàäèé, ùî ÿêáè ì³ã, òî á çàêðè÷àâ: «Óðà!» Íå çíàþ, ÷è â êîò³â öÿ ïîâåä³íêà – âàäà, òà áàº÷êà íå ¿õ ïîâ÷èòü. ª ëþäè: ÷èì ¿õ á³ëüøå ãëàäÿòü, òèì âèùå «õâ³ñò» ó íèõ ñòèð÷èòü. Ð. Áîëþõ 45

В п р а в а 116. Прочитайте вірш; вивчіть його напам’ять. Поясніть відомі вам правила написання розділових знаків у цьому тексті. Як ви розумієте зміст останньої строфи?

Íàðîäå ì³é! Ïîêè ùå íåáî ëÿãຠíà í³÷ ó Äí³ïðî – ÿ íà ñòîðîæ³ êîëî òåáå ïîñòàâëþ àòîì ³ äîáðî; ³ ñòàíó ñàì á³ëÿ êîëèñêè òâîãî áóòòÿ, ùî òè – öå òè, ³ òâîãî ñëîâà êðàù³ çáëèñêè ïîøëþ ó Âñåñâ³òó ñâ³òè. Áî Âñåñâ³ò – íå ïîëå, ³ ëþä – íå ãëÿäà÷. ² ÷àñ – íå âîðîòà ôóòáîëüíèõ ìîìåíò³â, ³ êóëÿ çåìíà – íå ôóòáîëüíèé ì’ÿ÷ â íîãàõ ãåíåðàë³â ³ ïðåçèäåíò³â! Ì. ³íãðàíîâñüêèé

46

§ 4. Òåêñò. Òèïè ìîâëåííÿ ÒÅÊÑÒ

Òåêñò – öå ºäí³ñòü ðå÷åíü, ðîçòàøîâàíèõ ó ïåâí³é ïîñë³äîâíîñò³ é ïîâ’ÿçàíèõ ì³æ ñîáîþ çì³ñòîì, ³íòîíàö³ºþ, ñòèëåì, ñïðÿìîâàí³ñòþ çà äîïîìîãîþ ð³çíèõ ìîæëèâîñòåé ñëîâà. Ó ìîâëåíí³ – öå âèñëîâëþâàííÿ, ùî ñêëàäàºòüñÿ ³ç ñóêóïíîñò³ ðå÷åíü. Âèçíà÷àëüí³ îçíàêè òåêñòó òàê³: • á³ëüøå îäíîãî ðå÷åííÿ; • ñï³ëüíà äëÿ ñóêóïíîñò³ ðå÷åíü òåìà (ïðî ùî éäåòüñÿ ó òåêñò³); • ïîñë³äîâí³ñòü âèêëàäó ³íôîðìàö³¿ òà ¿¿ çàâåðøåí³ñòü; • ãðàìàòè÷íèé ³ çì³ñòîâèé çâ’ÿçîê ì³æ îäèíèöÿìè òåêñòó (ðå÷åííÿìè), ïîñë³äîâí³ñòü öèõ îäèíèöü. Òåêñò íàé÷àñò³øå ìຠçàãîëîâîê. ̳í³ìàëüíîþ îäèíèöåþ òåêñòó º ðå÷åííÿ. Íàéâàæëèâ³øèìè îçíàêàìè òåêñòó º ö³ë³ñí³ñòü, çâ’ÿçí³ñòü, ñòðóêòóðíà îðãàí³çàö³ÿ, çàâåðøåí³ñòü. Ö³ë³ñí³ñòü òåêñòó ïîëÿãຠâ òîìó, ùî â íüîìó âè÷åðïíî âèêëàäåíî òåìó, à âèêëàä ï³äïîðÿäêîâàíî äîñÿãíåííþ ïîñòàâëåíî¿ ìåòè, âèðàæåíî¿ îñíîâíîþ äóìêîþ. Çâ’ÿçí³ñòü òåêñòó âèÿâëÿºòüñÿ â òîìó, ùî ì³æ éîãî ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè – ðå÷åííÿìè, ãðóïàìè ðå÷åíü, àáçàöàìè ÷è é á³ëüøèìè êîìïîíåíòàìè: ïàðàãðàôàìè, ðîçä³ëàìè, – ³ñíóº ò³ñíèé çì³ñòîâèé çâ’ÿçîê. Õàðàêòåðèñòèêîþ òåêñòó º òàêîæ ïîñë³äîâí³ñòü ðå÷åíü ó âèêëàä³ çì³ñòó. Òåêñòè º ïóáë³öèñòè÷í³, íàóêîâ³, õóäîæí³, åï³ñòîëÿðí³ (ëèñòóâàííÿ), îô³ö³éíî-äîêóìåíòàëüí³, ðîçìîâí³ òà ³í. В п р а в а 117. Доберіть і запишіть приклади (сім-вісім речень) художнього, наукового, ділового і публіцистичного текстів. Усно доведіть на прикладі одного з них, що це справді текст. В п р а в а 118. Прочитайте вірші і скажіть, скільки в кожному з них можна виокремити текстів. Поясніть, як ви це встановили.

1.

Äî Óêðà¿íè ïîâåðíóñü… À ÿ é íå ðîçëó÷àâñÿ ç íåþ. Æèâó êîõàíîþ çåìëåþ ç íàéìåííÿì îò÷èì ãîðäèì – Ðóñü. 47

Âîíà îäíà, êîëîñîçåðíà, â ñâÿò³é ìîëèòâ³ êîáçàðÿ, äîâ³÷íèõ äèâ ñòåïè, îçåðà… ² ÷èñòà âðàí³øíÿ çîðÿ. Õàé ³íøèõ ìàíÿòü äàë³ ïðåð³é, ãîòîâà ðîçê³ø-ìàøêàðà. ß òâ³é íàâ³êè, ðîäå äðåâí³é, – íåìà æ áî äðóãîãî Äí³ïðà. Â. Êàëàøíèê 2.

Áäæîëà – íà êâ³òêó ïî ñâ³é õë³á ³ ñ³ëü, òîìó òîé ìåä óñ³ì òàêèé äî ìèñêè. Òðóäèòèñü ìຠêîæåí â³ä êîëèñêè. ³ä ïðàö³ – ñîëîä, â³ä òâîð³ííÿ – õì³ëü. À â³ä ëþáîâ³ – áåçê³íå÷íèé ð³ä, êîëè æèâåø çà ñîâ³ñòþ ³ ÷åñòþ, ³ íå øóêàºø äî ÷óæîãî áð³ä é ñåáå íå ðîçäàºø íà ïåðåõðåñò³. Â. Êèòàéãîðîäñüêà

В п р а в а 119. Прочитайте байку. Визначте в ній зачин, основну частину і висновок. Яка головна думка твору? Чи ви погоджуєтесь з нею?

Âèñèïàëè íà ïåðåðâó ç Ó÷èòåëåì ä³òè: ó äâîð³ ïîðîçâàæàòèñü, âåñí³ ïîðàä³òè. – Ïîñëóõàéòå, – Â÷èòåëü êàæå, – ÿê ïòàñòâî ñï³âàº: âñÿêà ïòàøêà ñâîþ ï³ñíþ ³ ñâ³é ãîëîñ ìàº. Òàê ³ â êîæíîãî íàðîäó ñâîÿ, ð³äíà ìîâà, áî ÷îãî ëþäèíà âàðòà áåç ð³äíîãî ñëîâà? – À ïàïóãà?! Ñâîþ ìîâó çíàòè ÷îì íå õî÷å? Ùî ÷óæîãî äå ïî÷óº, òå ñîá³ é áåëüêî÷å… ……………… 48

Òà õ³áà ëèøåíü ïàïóãè äî òàêîãî çä³áí³? ª, íà æàëü, ³ ïîì³æ ëþäîì ïàïóãîïîä³áí³. À. Ôàð³îí В п р а в а 120. Поясніть, як ви розумієте пропозицію поета М. Тимчака. Свій роздум запишіть у зошит.

Äî ñëîâå÷êà, äî ñë³â’ÿòêà ïðèòóëèñÿ, ìîæå, òàê õî÷ ìîâè ð³äíî¿ íàâ÷èøñÿ. В п р а в а 121. Прочитайте поетичний текст і допишіть (продовжіть) його прозою.

Öÿ êàçêà íà á³ëèõ ëàïàõ ³äå óíî÷³ ïî äîðîç³, ³ ì³ñÿöü òå÷å ïî õàòàõ, ³ â êàçêè íà â³ÿõ ñëüîçè. ²äå âîíà é òèõî ïëà÷å: Àíäð³éêà í³äå íå áà÷èòü. ×è ë³ã âæå Àíäð³éêî ñïàòè, ³ äå æ öÿ Àíäð³éêîâà õàòà? Ç âåðáëþäíèõ ïóñòåëü ãîëîäíèõ, ç òþëåíÿ÷èõ âîä õîëîäíèõ éäó÷è, íàøà êàçêà ñòîìèëàñü. Íåâæå æ öå âîíà çàáëóäèëàñü?! Ì. ³íãðàíîâñüêèé

49

ÒÈÏÈ ÌÎÂËÅÍÍß В п р а в а 122. Пригадайте, що спільного і що відмінного в описі, оповіді (розповіді) й роздумі. Визначте типи мовлення, передані текстами.

1.

2.

3.

Âè ÷óºòå? Öå ì³é íàðîä – ÿê ñ³ëü, ÿê õðåñò ³ ïëîòü ìîãî æèòòÿ ³ â³êó, ³ òîìó äîëÿ ìîÿ, ùàñòÿ ìîº, á³ëü éîìó íàëќæаòü ç â³êó ³ äî â³êó. Ì. ³íãðàíîâñüêèé Îáïàëåíèé ñîíöåì, â³òåð óùóõ, ïîâèñ íà ã³ëêàõ ïàâóòèííî, øåïî÷óòü äåðåâà: «Äîùó… Äîùó…». Ñïåêà íàä Óêðà¿íîþ. Ñïåêà òàêà, ùî ñï³êàºòüñÿ ´ðóíò, çåëî ÿðîâå æîâêíå; â ñïåêó òàêó íàâ³òü ì𳿠ìðóòü, îáïå÷åí³ ñîíöåì, ìîâêíóòü. Ã. Ãðàé Ëåòÿòü ë³òà, ìî¿ âèñîê³ ïòàõè, ñåðåä ÿêèõ ùàñëèâö³ ³ íåâäàõè, òà óñ³ìà ÿ íèìè äîðîæó – âîíè â ìîºìó ñåðö³ é íà óñòàõ, õî÷à ³ ÿ âæå ïðèñòàð³ëèé ïòàõ, ÿêîìó â³äë³òàòè çà ìåæó… Î. Ëóïóë В п р а в а 123. Напишіть твір-роздум на одну з тем: «Як краще забезпечити старість самотніх людей»; «Що завжди грітиме моє серце?»; «Якби я став офіцером»; «Якби я опинився на безлюдному острові...».

В п р а в а 124. Прочитайте вірш О. Степановича, присвячений Ользі Кобилянській, і доведіть, що це опис образу письменниці на тлі природи краю, де вона жила і працювала. Як письменник передав велич письменниці?

Âñå âèùå ëåãêîþ ñòîïîþ â ïðîñòîðè ñâ³òëî¿ êðàñè… Óæå äàëåêî çà òîáîþ ãóñò³ ëèøèëèñÿ ë³ñè… Óæå ó ìë³ òâî¿ ñìåðåêè ³ òâî¿ ãîðè âæå â ³ìë³… Î, ÿê âèñîêî, ÿê äàëåêî òè âîçíåñëàñÿ â³ä çåìë³! 50

Ñòîïè âæå ñëóæáà íå ïîòð³áíà, áî êðèë ðîçêèíóòà ÷åòà*, øèðîêîøóìíàÿ ³ ñð³áíà òîá³ äîðîãó ðîçãîðòà… В п р а в а 125. Знайдіть в інтернеті три тексти, які за змістом і формою є 1) описом, 2) роздумом, 3) розповіддю. Роздрукуйте невеликі фрагменти цих текстів (по два-три абзаци) і поясніть, як ви визначили тип кожного тексту. В п р а в а 126. Розгляньте репродукції картин сучасних українських художників. Опишіть одну з них. Які засоби художнього зображення (епітети, метафори, порівняння тощо) вам знадобилися?

Ì. Ðèáà÷óê. Âóëèöÿ Î. Êîáèëÿíñüêî¿ ó ×åðí³âöÿõ

Î. ßëîâåíêî. Ìîðñüêèé ïåéçàæ * Четá – пáра, два крила.

51

В п р а в а 127. Прочитайте два міні-тексти В. Симоненка. Спробуйте один з них (за вашим вибором) розгорнути у ширший текст, поглибити думку автора. (Кращий мусить бути відзначений).

1. Íàì ³ òå íå äîáàâëÿº ñëàâè, ùî âîíè îä ÷óæîçåìíèõ ñèë çàñòóïèëè çåìëþ êó÷åðÿâó ãîðàìè âèñîêèìè ìîãèë. 2. Íàøî¿ çàñëóãè â ò³ì íå áà÷ó, íàøî¿ íå çíàþ â ò³ì âèíè, ùî êîçàöüêó áóíò³âëèâó âäà÷ó íàì ëèøèëè ïðåäêè ç äàâíèíè.

§ 5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ В п р а в а 128. Підготуйте розповідь про те, яку роботу щоденно виконуєте вдома ви, а яку – виконують ваші рідні (мати, батько, бабуся, дідусь, брати чи сестри). Які види робіт виконуєте ви і ваші рідні у школі чи на виробництві, в установі? В п р а в а 129. Прочитайте розповідь, перекажіть її зміст від імені хлопця, з яким трапилася пригода.

Ìîÿ îäíîêëàñíèöÿ Ëþáà âïåâíåíî ñòàëà íà êîâçàíè. – Ïî¿äåìî äàë³? – çàïèòàâ ÿ. – Ìîæíà é äàë³. Ïîì³æ âåðáàìè ³ âåðáîëîçàìè ÿ ïîì÷àâ äî Âåäìåæî¿ äîëèíè. ² âðàç ï³ä³ ìíîþ çàñè÷àâ, óâ³ãíóâñÿ ³ òð³ñíóâ ë³ä. Ïî íüîìó ïîïîâçëî ñë³ïó÷å ïàâóòèííÿ òð³ùèí. Ðàïòîì ï³äñòðèáíóâ óãîðó áåðåã. Âîäà îáïåêëà ìåíå, ìîâ ïîëóì’ÿ. Íà ùàñòÿ, ÿ â îäíó ìèòü âèëåò³â ç ð³÷êè ³, ñàì íå çíàþ ÿê, îïèíèâñÿ íà áåðåç³. Ðîçãóáèâøèñü, ÿ íå çíàâ, ùî ðîáèòè, ³ íàñàìïåðåä âèòèðàâ ðóêîþ îáëè÷÷ÿ. – Çàðàç æå ñêèäàé ÷îáîòè! – íàêàçàëà Ëþáà. Êîëè ÿ ïåðåçóâñÿ, âîíà â³äðàçó æ ïîòÿãëà ìåíå â ñåëî. – Ïîá³æ³ìî äî íàñ, öå ãîðîäàìè çîâñ³ì íåäàëåêî (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì).

52

В п р а в а 130. Прочитайте вголос вірш В. Симоненка і дайте відповіді на запитання: 1. Яка ймовірна причина засмученості друга? 2. Звідки впевненість автора у тому, що всі негаразди будуть подолані? 3. Чи лише молодість допомагає долати труднощі? 4. Як ви розумієте слова «дай на дружбу руку»? 5. Чи сильний друг, до якого звернувся поет? 6. Яка форма дієслова вживається тут частіше?

ÍŲIJÑËÀÍÈÉ ËÈÑÒ Äðóæå ì³é ²ëëþøî! Áðàòå ì³é êîõàíèé, ÷îìó ïîõèëèâ òè ãîëîâó ñâîþ? Íå æóðèñü, êîçà÷å, ñâ³ò íå òàê ïîãàíèé, – çíàéäåìî ìè äîëþ ³ òâîþ, é ìîþ. Õàé æèòòÿ âèðóº â³òðàìè-áóðóíàìè, â òîìó é íàøà ñèëà – âñå ïåðåìîãòè ³ â äóø³ ãàðÿ÷³é ãîëîñíèìè ñòðóíàìè ìîëîä³ñòü êð³çü áóð³ é â³òðè ïðîíåñòè. Íå æóðèñü, òîâàðèøó, íå õèëèñÿ â òóç³, íå ðîçêðàþé ñåðöÿ ãîðäîãî ñâîãî, çíàé, ùî îêð³ì âîðîã³â º íà ñâ³ò³ äðóç³, ³ âîíè íå ëèøàòü â ãîð³ îäíîãî. Ãîëîâó áàäüîð³ø! Äàé íà äðóæáó ðóêó, êð³çü îãîíü ³ âîäó – ðàçîì íàçàâæäè. Íå ñòðàøí³ âñ³ ëèõà, ïåðåøêîäè é ìóêè äëÿ ñåðäåöü ãàðÿ÷èõ, â³ðíèõ, ìîëîäèõ. В п р а в а 131. Складіть план усної і письмової розповіді про пам’ятну для кожного з вас подію. Створіть (усно і письмово) твір-оповідання про цікавий випадок з вашого життя. В п р а в а 132. Прочитайте віршоване оповідання і продовжіть його у прозовій формі, зберігши загадковість образу до фінальної фрази.

Îçèðíóëèñü ìàêè: ùî òàêå? ³òåð êðèêíóâ ìàêàì: óò³êàéòå! Ãîëîâè ÷åðâîí³ ïðèãèíàéòå, ³ âò³êàéòå, áî âîíî òàêå! Ïîòîëî÷å, ïîòîëî÷å, âèìêíå, ãëÿíüòå: â³ä êóëüáàáè ò³ëüêè ïóõ! Ïëèãíå, ñòàíå, ÷îðíèì îêîì áëèìíå, ðîçæåíåòüñÿ, òà îá ãðóøó – áóõ! Øïà÷åíÿ çëåò³ëî íà ã³ëëÿêó, êëè÷å òàòà, òà íåìຠñë³â. Ïî ñò³í³ íà õàò³ ç ïåðåëÿêó ÷îðíèé ê³ò ïî âóñà ïîá³ë³â… 53

À âîíî ñ쳺òüñÿ é ïîçèðàº: ìàëî, áà÷òå, áèòèñÿ éîìó! Õòî âîíî, í³õòî â äâîð³ íå çíàº, ëèø îäíå âîíî ãîâîðèòü: ìó-ó-ó! Ì. ³íãðàíîâñüêèé В п р а в а 133. Поведіть діалог (за вашим вибором, по шість-сім реплік) про: 1) улюблену телепрограму; 2) улюблену комп’ютерну гру; 3) улюблену форму дозвілля. Два учні-арбітри хай запишуть використані кожним співрозмовником дієслова і прокоментують їх стилістичну доцільність. В п р а в а 134. Дайте відповіді на запитання у формі оповіді (вісім–десять речень) з використанням дієслів.

Ïðî ùî øóìëÿòü îö³ äóáè ïðàäàâí³? Ïðî ùî øåïî÷å öåé êðåìåçíèé ãðàá?

Ê. Êðèæèöüêèé. Äóáè

В п р а в а 135. Пригадайте, які слова називаються синонімами. Доберіть синоніми до дієслів бажати, захищати, іти, скориставшись довідкою.

Ä î â ³ ä ê à : áîðîíèòè, â³äñòîþâàòè, æàäàòè, êðîêóâàòè, îáîðîíÿòè, ïðàãíóòè, ñòóïàòè, õîò³òè, ÷èì÷èêóâàòè.

54

В п р а в а 136. Яка різниця в значенні дієслів сміятися, реготати, хихикати і сміятися, насміхатися, кепкувати, глумитися? В п р а в а 137. Подумайте і скажіть, яка, на вашу думку, відмінність у значенні дієслів плакати, ридати, голосити, заводити, тужити, ревіти, рюмсати? В п р а в а 138. Доберіть з довідки синоніми-фразеологізми до дієслів. Çðàçîê: æèòè – ðÿñò òîïòàòè.

³äñòàâàòè, æèòè, çàçíàâàòèñÿ, ëåäàðþâàòè, ìîâ÷àòè, íàñì³õàòèñÿ, ðîçãóáèòèñÿ. Ä î â ³ ä ê à : áèòè áàéäèêè, áðàòè íà êïè, çàäèðàòè íîñà, îïóñòèòè ðóêè, ïàñòè çàäí³õ, òîïòàòè ðÿñò, òðèìàòè ÿçèê çà çóáàìè. В п р а в а 139. Запишіть фразеологізми. Усно поясніть їх значення.

1. Âïàäàòè â îêî. 2. ² âóñîì íå âåñòè. 3. Ãðàòèñÿ ç âîãíåì. 4. Äèâèòèñÿ êð³çü ïàëüö³. 5. Çàòèêàòè êîìóñü ðîòà. 6. Ëÿãòè ê³ñòüìè. 7. Ìîòàòè íà âóñ. 8. Ïîñòàâèòè êðàïêó íàä ³. 9. Ïîòðàïèòè ïàëüöåì ó íåáî. 10. Ñòîÿòè (êîìóñü) ê³ñòêîþ ïîïåðåê ãîðëà. 11. Óòåðòè (êîìóñü) íîñà. В п р а в а 140. У прислів’ях і приказках знайдіть синоніми до дієслова говорити. Поясніть смислові та експресивні відтінки значення фразеологізмів.

1. Õë³á-ñ³ëü ¿æ, à ïðàâäó-ìàòêó ð³æ. 2. Áàãàòî ãîâîðèòè, à ìàëî ñëóõàòè. 3. Ïåðåëèâàòè ç ïóñòîãî â ïîðîæíº. 4. Íåìà ÷îãî ãîâîðèòè, íåìà ÷îãî é ñëóõàòè. 5. ßçèê áåç ê³ñòîê: ùî õî÷å, òå é ëîïî÷å. 6. Ãîâîðèòè, àáè íå ìîâ÷àòè. В п р а в а 141. Складіть і запишіть чотири речення з дієсловами горіти, жевріти, палахкотіти, тліти, вжитими у прямому, і чотири речення з цими ж дієсловами, вжитими у переносному значенні. Çðàçîê: Ïàëຠòóðèñòñüêå âîãíèùå. Ïàëàþòü ù³÷êè ðàä³ñòþ. В п р а в а 142. Доберіть до кожного дієслова іменники, які дали б можливість зробити висновок, хто чи що може іти, крокувати, марширувати, дибати, шкандибати. Складіть з ними речення і запишіть їх. Çðàçîê: Ìàòè ³äå äîäîìó (³òè – ïîâåðòàòèñÿ). Ñóñ³ä ³äå äî â³éñüêà (³òè – âèðóøàòè). ²äå ñâÿòî (³äå – íàñòàº). ²äå ãàðÿ÷à äèñêóñ³ÿ (³äå – â³äáóâàºòüñÿ)… В п р а в а 143. Розкриваючи дужки, ставте іменники в потрібній відмінковій формі. Перепишіть текст.

Ïðîêèäàþñü íà (áåðåã) Äåñíè ï³ä (äóá). Ñîíöå ïîñåðåä (íåáî), êîñàð³ äàëåêî, êîñè äçâåíÿòü… ïàõíå â’ÿëîþ (òðàâà, êâ³òè). À íà 55

(Äåñíà) êðàñà! Ëîçè, êðó÷³, ë³ñ – âñå áëèùèòü ³ ñÿº íà (ñîíöå). Ñòðèáàþ ç (êðó÷à) â (ï³ñîê), á³æó äî (Äåñíà), ìèþñÿ, ï’þ (âîäà). Âîäà ëàñêàâà, ñîëîäêà. Ï’þ ùå ðàç, óáð³âøè ïî (êîë³íî) ³ âèòÿãíóâøè (øèÿ), ÿê ëîøàê. Ïîò³ì ñòðèáàþ íà (êðó÷à) ³ ãàéäà äî (ñ³íîê³ñ). ² âæå íå õîäæó, à ë³òàþ, ëåäâå òîðêàþ÷èñü (ëóã). Âá³ãàþ â (ë³ñ) – ãðèáè. Ó (ëîçà) – îæèíà.  (êóù) – ãîð³õè.  (îçåðî) ðèáà ñêàëàìó÷óº (âîäà). Îòàê ðàä³þ, àæ ïîêè íå ñêîñÿòü (òðàâà). Íîøó (äðîâà) äî (êóð³íü*), ðîçâîäæó (âîãîíü), ÷èùó (êàðòîïëÿ), çáèðàþ (îæèíà)… (Çà Î. Äîâæåíêîì). В п р а в а 144. Продовжіть перелік іменників, які утворюють з дієсловом словосполучення того ж значення. По одному із запропонованих вами з кожним дієсловом словосполучень запишіть.

Äÿêóâàòè (êîìó?): Áîãîâ³, ëþäÿì, áðàòîâ³… Êëîïîòàòèñÿ (êèì? ÷èì?): äèòèíîþ, ïëåì³ííèêîì… â³äðÿäæåííÿì, ïî¿çäêîþ… Òóðáóâàòèñÿ (ïðî êîãî? ïðî ùî?): ïðî ä³òåé, ïðî âíóê³â… ïðî äîðîãó, ïðî ïåíñ³þ… Îäðóæèòèñÿ (ç êèì?): ç Àóð³êîþ, ç ñóñ³äêîþ… Îâîëîä³òè (÷èì?): çíàííÿì, ìîâîþ… Îïàíóâàòè (ùî?): ìîâó, ñèòóàö³þ… Çàïîá³ãòè (÷îìó?): ëèõîâ³, ïîìèëêàì… Óíèêàòè (÷îãî?): çóñòð³÷³, êëîïîòó, ïîìèëîê… В п р а в а 145. Прочитайте рядки з поеми Івана Котляревського «Åíå¿äà» (ÕV²²² ñò.). Розкажіть, з якими історичними подіями вони пов’язані. Чи згідні ви з автором?

Ëþáîâ ê îò÷èçí³ äå ãåðî¿òü, òàì ñèëà âðàæà íå óñòî¿òü, òàì ãðóäü ñèëüí³øà îä ãàðìàò.

* Курíнь – легка будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.).

56

IIІ. ОСОБЛИВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

IJªÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ

§ 6. ijºïðèêìåòíèê ÿê îñîáëèâà ôîðìà 䳺ñëîâà ijºïðèêìåòíèê º îäí³ºþ ³ç ôîðì 䳺ñëîâà, ÿêà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ³íøèõ éîãî ôîðì ñâî¿ì çíà÷åííÿì, ãðàìàòè÷íèìè îçíàêàìè ³ ñèíòàêñè÷íîþ ðîëëþ â ðå÷åíí³. В п р а в а 146. Прочитайте речення. Що ви можете сказати про виділене слово як особливу форму?

³í íàðîäèâñÿ ïîãîæî¿ îñåí³, òîä³, ÿê íà îá𳿠ñåðïåíü ïëèâå ³ õìàð ÷îâåíö³, ïåðåïîâíåí³ ïðîñèí³, âêðèâàþòü çåìë³ êîëèâàííÿ æèâå (Ì. Ðèëüñüêèé). ijºïðèêìåòíèê (participiul) – íåîñîáîâà ôîðìà 䳺ñëîâà, ÿêà âêàçóº íà îçíàêó ïðåäìåòà çà 䳺þ, ìຠäåÿê³ ãðàìàòè÷í³ îçíàêè 䳺ñëîâà ³ ïðèêìåòíèêà ³ â ðå÷åíí³ âèñòóïຠóçãîäæåíèì îçíà÷åííÿì àáî ³ìåííîþ ÷àñòèíîþ ñêëàäåíîãî ïðèñóäêà. В п р а в а 147. Знайдіть у тексті слова, які виражають ознаку за дією, випишіть їх разом зі словами, від яких залежать їх рід, число і відмінок, поставте до них запитання. У чому особливість цих слів? Усно визначте їх синтаксичну роль.

ϳñëÿ äîâãîãî ë³òíüîãî äíÿ, êîëè ñîíöå ñ³äàº, à ðîçïå÷åíà çåìëÿ ïîâîë³ ñêèäຠç ñåáå çîëîò³ øàòè, êîëè íà áë³äîìó âòîìëåíîìó äíåì íåá³ ç’ÿâëÿþòüñÿ êðàäüêîìà íåñì³ëèâ³ çîð³, – Ìàëàíêà ç Ãàô³éêîþ âîëî÷àòü êóðíîþ äîðîãîþ óòîìó ò³ëà ³ ïðèºìíå ïî÷óòòÿ ñê³í÷åíîãî äíÿ. Âîíè íåñóòü äîäîìó ñïå÷åíå, ÿê çåìëÿ, ò³ëî, à â ñêëàäêàõ îäåæ³ – ïàõîù³ ñòèãëîãî êîëîññÿ. Ðîç³ãíóòà âðåøò³ ñïèíà, ïóùåíà â³ëüíî ðóêà, ùî çëåãêà òðåìò³ëà â³ä ö³ëîäåííîãî íàïðóæåííÿ, ì’ÿêèé ïèë ï³ä íîãàìè çàì³ñòü ñòåðí³ çäàþòüñÿ òåïåð ùàñòÿì (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). 57

ijºïðèêìåòíèêè áóâàþòü íåäîêîíàíîãî (participiul imperfectiv) ³ äîêîíàíîãî âèäó (participiul perfectiv) òà òåïåð³øíüîãî ³ ìèíóëîãî ÷àñó. Íàïðèêëàä: âèøèâàíèé ³ âèøèòèé, ïèñàíèé ³ ñïèñàíèé, äîñòèãàþ÷èé ³ äîñòèãëèé. В п р а в а 148. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники, усно визначте їх граматичні значення і підкресліть кожний як член речення.

1. Î äå âè, ë³ò ìèíóëèõ äðóç³? (Þð³é Êëåí). 2. ß âñå æèòòÿ ãîð³â íà îãíèùó ëþäñüêîìó, ÿ âñå æèòòÿ íåíà÷å áóâ ðîçï’ÿòèé çà çëî÷èí ÷èéñü íà â³÷íîìó õðåñò³ (Îëåêñàíäð Îëåñü). 3. Ïîòðèâîæåí³ ä³òüìè ãîëóáè ç³ðâàëèñÿ â íåáî (Æóðíàë). 4. ϳäâîäèòü ãîëîâó: ëèöå ïðèìàðí³ëå, ÷óá ïîïëóòàíèé, î÷³ – òóìàí çàñòåëÿº (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 5. Íàð³âí³ ç â³êíàìè òüìÿíî á³ë³ëè ïðèïîðîøåí³ ïèëîì ðîçêâ³òë³ àêàö³¿ (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Çàãàëüíà ñóìà çàâäàíèõ ñòèõ³ºþ çáèòê³â ïåðåâèùóº 37 ì³ëüéîí³â ãðèâåíü (Ãàçåòà). 7. Ñèí áóâ çîáðàæåíèé íà òë³ ìîðÿ (Æóðíàë). В п р а в а 149. Виразно прочитайте вірш, знайдіть і випишіть дієприкметники, а поряд з кожним дієприкметником напишіть неозначену форму дієслова, від якого дієприкметник утворений. Визначте спільні для виписаних дієприкметників і відповідних інфінітивів граматичні ознаки. Çðàçîê: âèâ÷åíó – äîê. âèä., æ. ð., îäí.; âèâ÷èòè, äîê. âèä.

ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÌÎÂÀ Ìîâà ìîÿ óêðà¿íñüêà – áàòüê³âñüêà, ìàòåðèíñüêà, ÿ òåáå çíàþ íå âèâ÷åíó – ïðîñòó, äîìàøíþ, çâè÷íó, íå ç-çà ìîð³â ïðèêëèêàíó, íå ç ñëîâíèê³â íàñìèêàíó. Òè ó ìåíå ³ç êîðåíÿ – ïîëåì ìåí³ íàãîâîðåíà, äçâîíîì êîñè ïðîêîâàíà, â ÷èñò³é âîä³ ñìàêîâàíà, áîëåì î÷åé ïðîäàâëåíà, ñìóòêîì áàãàòü ïðîäèìëåíà, ç õë³áîì ó äóøó âñìîêòàíà, â ïîò³ ëþäñüê³ì íàìîêíóòà, ç êðîâ’þ ìîºþ çì³øàíà ³ àæ äî ñêîíó çàëèøåíà â ñåðö³ ìî¿ì. Â. Áè÷êî 58

§ 7. ³äì³íþâàííÿ 䳺ïðèêìåòíèê³â ijºïðèêìåòíèêè çì³íþþòüñÿ çà ðîäàìè, ÷èñëàìè, â³äì³íêàìè. ¯õ ãðàìàòè÷íå çíà÷åííÿ çàëåæèòü â³ä ³ìåííèê³â, ïðè ÿêèõ âîíè âèñòóïàþòü çàëåæíèìè ñëîâàìè. Íàïðèêëàä: çàãóáëåíèé äîêóìåíò, çàãóáëåíà êíèãà, çàãóáëåíå ïîñâ³ä÷åííÿ, çàãóáëåí³ ðå÷³; ïàëàþ÷èé âîãîíü, ïàëàþ÷à ïîæåæà, ïàëàþ÷å âîãíèùå, ïàëàþ÷³ ë³ñè. В п р а в а 150. Перепишіть словосполучення, підкресліть дієприкметники, позначте закінчення прикметників і дієприкметників і визначте їх рід, число і відмінок. Висновок сформулюйте як правило. Çðàçîê: Âàæëèâ-èé áëîêóþ÷-èé çàõ³ä – ÷îë. ð³ä., îäí., Í. àáî Çí. â³äì³íîê.

Ââ³÷ëèâîãî âèõîâàíîãî þíàêà, âçÿòèì íîâèì êóðñîì, ó âèðóáàíîìó áóêîâîìó ë³ñ³, âèøèòà ñâÿòêîâà ñîðî÷êà, â³äð³çàíî¿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè, äîñÿãíóò³é ïîïåðåäí³é äîìîâëåíîñò³, çàõîïëåíó ñõâàëüíó ðåöåíç³þ, ó ç³ãð³ò³é âîëîã³é çåìë³, çíàéäåíå ìèñòåöüêå ïîëîòíî, çðóéíîâàíîãî ïòàøèíîãî ãí³çäà, êðîêóþ÷èì äîá³ðíèì â³éñüêîì. ijºïðèêìåòíèêè â³äì³íþþòüñÿ çà â³äì³íêàìè ³ ìàþòü â îäíèí³ ³ ìíîæèí³ òàê³ æ çàê³í÷åííÿ, ÿê ³ ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ ãðóïè. В п р а в а 151. Пригадайте, як відмінюються прикметники твердої групи, і провідміняйте в однині та множині сполучення дієприкметників та іменників.

1. Àâòîìàòèçîâàíèé êîìïëåêñ, àêóìóëþþ÷à ñòàíö³ÿ, àðîìàòèçîâàíå ïîâ³òðÿ. 2. Âèáðàíà ôîðìà, çàñí³æåíå ïîëå, âèáóõàþ÷èé âóëêàí. 3. dzãðàíà ðîëü, çàáèòèé ì’ÿ÷, ñòðèíîæåíèé ê³íü. В п р а в а 152. Розгляньте таблицю відмінкових закінчень дієприкметників і сформулюйте висновок про правопис и та і у відмінкових закінченнях однини і множини. ³äì³íîê

Îäíèíà ÷îëîâ³÷èé ð³ä

Í. Ð. Ä. Çí. Îð. Ì. Êë.

ç³ãð³ò-èé ç³ãð³ò-îãî ç³ãð³ò-îìó ç³ãð³ò-èé/îãî ç³ãð³ò-èì ç³ãð³ò-îìó/-³ì ç³ãð³ò-èé

ñåðåäí³é ð³ä

ç³ãð³ò-å ç³ãð³ò-îãî ç³ãð³ò-îìó ç³ãð³ò-å ç³ãð³ò-èì ç³ãð³ò-îìó/-³ì ç³ãð³ò-å

Ìíîæèíà æ³íî÷èé ð³ä

ç³ãð³ò-à ç³ãð³ò-î¿ ç³ãð³ò-³é ç³ãð³ò-ó ç³ãð³ò-îþ ç³ãð³ò-³é ç³ãð³ò-à

ç³ãð³ò-³ ç³ãð³ò-èõ ç³ãð³ò-èì ç³ãð³ò-³/-èõ ç³ãð³ò-èìè ç³ãð³ò-èõ ç³ãð³ò-³

59

В п р а в а 153. Знайдіть у реченнях дієприкметники, випишіть їх. Доберіть до кожного з них 2–3 іменники, які змінять їх рід, число і відмінок. Çðàçîê: çáåíòåæåíà – çáåíòåæåíå ä³â÷à, çáåíòåæåí³ òóðèñòè, çáåíòåæåíèé ê³íü.

1. Ç ãëèáèí â³ê³â ³ ãîðäî, é âåëè÷àâî âñòຠëåãåíäàìè îâ³ÿíå ³ì’ÿ (Â. Ñèìîíåíêî). 2.  îæèâàþ÷èõ äåðåâàõ ï³äí³ìàëèñü íåñòðèìí³ âåñíÿí³ ñîêè (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. Öÿ ðîçâèõðåíà íåä³ëÿ íå çàáóäåòüñÿ í³äå (Ï. Âîðîíüêî). 4. Ëåæàòü ó ë³ñ³ âàëóíè, íåìîâ ñëîíè çàêàì’ÿí³ë³ (Ä. Ïàâëè÷êî). 5. Äâ³ õìàðêè çá³ãëèñÿ â îäíó, äåñü áóðêíóâ ãð³ì ñåðäèòî, ïîõìóðå íåáî ï³ñëÿ ñíó çãàäàëî, ùî íå âìèòå (Â. Êàëàøíèê). В п р а в а 154. І. До кожного з іменників доберіть якомога більше дієприкметників і запишіть словосполучення так, щоб в одній частині з них дієприкметник стояв перед іменником, а в іншій – після нього. Çðàçîê: áàãàòñòâî: âèâåçåíå áàãàòñòâî, âèðîáëåíå áàãàòñòâî, çàðîáëåíå áàãàòñòâî, äîáóòå áàãàòñòâî ³ áàãàòñòâî ç³áðàíå, áàãàòñòâî íàãðîìàäæåíå, áàãàòñòâî ïðèìíîæåíå, áàãàòñòâî óñïàäêîâàíå, áàãàòñòâî âòðà÷åíå.

Áóäèíîê, â³êíî, ëèñò, äåðåâî, äîñâ³ä, ë³ñ, íàïèñ, ïîëå, ðîáîòà, ñàä, òâ³ð. ІІ. Чи залежить від порядку слів синтаксична роль дієприкметників? Доведіть свій висновок. В п р а в а 155. Продовжіть (шість-сім речень) словесно змальовувати пейзаж, використовуючи дієприкметники зігрітий, розписаний, засніжений, стривожений, омріяний, сполоханий, піднятий та інші у відповідних формах роду, числа, відмінка.

Ãîðè, ïîðîñë³ äåðåâàìè, ð³çêèìè ïîìàõàìè ï³äíÿëè ñâî¿ âåðõ³âêè â ñèíþ ïóñòåëþ...

§ 8. ijºïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò. ³äîêðåìëåííÿ êîìàìè 䳺ïðèêìåòíèêîâèõ çâîðîò³â В п р а в а 156. Прочитайте речення, назвіть вжиті в них дієприкметники. Запишіть лише ті речення, в яких є дієприкметники із залежними від них словами. Визначте синтаксичну функцію таких сполучень слів.

1. Àëå âîíî æèâå – çàáóòå é íåçàáóòå, à ÷àñ íå çóïèíÿºòüñÿ, à ìîëîä³ñòü á³æèòü. 2. ×îìó âè ÷óæèìè ñëüîçàìè ïëà÷åòå, íà ìèñëÿõ ïîçè÷åíèõ ÷îìó ñêà÷åòå, õîò³ëîñü áè çíàòè âñå æ! 3. ² ÿ áàæàþ æèòü, â³äêðèòü íà â³êíàõ ïîñ³ð³ë³ ñòàâí³, ç ëþäüìè ñì³ÿòèñü, ïëàêàòü ³ ëþáèòü. 4. Äâîº õîäÿòü ìîâ÷êè ïî íàäòàëîìó, 60

çì³øàíîìó ç âîäàìè ñí³ãó. 5. ²øëè íàçóñòð³÷ â³÷íîñò³ ³ ñìåðò³ íåçäîëàí³, ãàðÿ÷³ ³ óïåðò³ äðóæèíè íåïîê³ðëèâèõ ñëîâ’ÿí. 6. ² â³þòü âòîìîþ íàì³÷åí³ äîðîãè, çðîáèâ ëèø êðîê, à âæå íåìຠñèë… 7. Êîìóñü æèòòÿ – çàáàâà òà â³äðàäà, à ñâ³ò çàêðèòèé øèðìîþ â³êíà. 8. Ãîðáè âñòàþòü, ÿê âèãíóò³ êîë³íà, íà ëîá íàñóíóâøè ïîêðèâàëà ðÿá³ (Â. Ñèìîíåíêî).

Ä. Íàðáóò. Ó ïîõ³ä

ijºïðèêìåòíèê ðàçîì ³ç çàëåæíèìè â³ä íüîãî ñëîâàìè óòâîðþº 䳺ïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò (construcţie participială). Íàïðèêëàä: Óñå äîâêîëà, ñòâîðåíå ùåäðîþ ³ ìóäðîþ ïðèðîäîþ, íà÷å íàãàäóº, ùî ëþäèíà ìຠöå îáåð³ãàòè (Æóðíàë). ijºïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò ó ðå÷åíí³ âèêîíóº ðîëü îçíà÷åííÿ. ³í ìîæå ñòîÿòè ïåðåä îçíà÷óâàíèì ñëîâîì ³ ï³ñëÿ íüîãî. ijºïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò, ÿêèé ñòî¿òü ï³ñëÿ îçíà÷óâàíîãî ñëîâà, â óñíîìó ìîâëåíí³ âèä³ëÿºòüñÿ ³íòîíàö³ºþ, à íà ïèñüì³ – êîìàìè. Íàïðèêëàä: Öå æ ìîÿ ïðåêðàñíà, ìîâ çîðÿ íåçãàñíà, â áèòâàõ çàâîéîâàíà, â ïðàö³ çàãàðòîâàíà ð³äíà ñòîðîíà (Â. Ñèìîíåíêî). ×åðåç ñâ³òëèöþ ñëàâñÿ âóçåíüêèé êèëèì, âèòêàíèé ç ÷îðíèõ ³ á³ëèõ íèòîê (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). В п р а в а 157. Перепишіть речення і підкресліть дієприкметники з означуваними і залежними від них словами. Зверніть увагу на місце дієприкметникового звороту щодо означуваного слова й усно поясніть наявність чи відсутність розділових знаків.

1. Öâ³òóòü ñîíÿøíèêè, îçâó÷åí³ áäæîëàìè (ª. Ãóöàëî). 2. Áðàòè Áàñàðàáè íàãëÿäàëè íàä ïåðåâîçîì çàêóïëåíîãî â Äðîãîáè÷³ 61

õë³áà, ïøîíà é ³íøî¿ æèâíîñò³ (². Ôðàíêî). 3. Æèâå ò³ëî êâ³ò³â, ïàõó÷å, ïðèïîðîøåíå æîâòèì ïèëîì, ïîðîñëî ïåëþñòêàìè, ñâ³òèòüñÿ é çîëîò³º, ùîñü ïðîìîâëÿº ñâîºþ øèðîêîþ íåçãàñàþ÷îþ óñì³øêîþ (ª. Ãóöàëî). 4. Äóìêà ùå îãëÿäàëàñü, à ìîçîê, ïåðåîáòÿæåíèé ³íôîðìàö³ºþ, çâàæóâàâ, ïîð³âíþâàâ, êîíòðîëþâàâ ïîâíå ñèë ³ áåçòóðáîòíîñò³ ò³ëî (Ã. Òàðàñþê). 5. ѳðèé, ïðèïîðîøåíèé âåñíÿíîþ ïèëþêîþ ñòåï á³æèòü íà ï³âäåíü ³ ñòèãíå òàì ãîëóáèì ìàðåâîì (Ã. Òþòþííèê). ІІ. Створіть і запишіть речення з дієприкметниковими зворотами.

1. Âòîìëåíèé äîâãîþ äîðîãîþ, … 2. …, çàñ³ÿíå âåñíîþ ïøåíèöåþ, … 3. Âìèòå ðÿñíèì äîùåì, ì³ñòî … 4. Íà àðêóø³ ïàïåðó, ñêëàäåíîìó íå äóæå ð³âíî âäâîº, … ijºïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò â³äîêðåìëþºòüñÿ êîìîþ çà òàêèõ óìîâ: à) ÿêùî â³í ñòî¿òü ó ðå÷åíí³ ï³ñëÿ îçíà÷óâàíîãî ñëîâà, âèðàæåíîãî ³ìåííèêîì ÷è ñëîâîì ³íøî¿ ÷àñòèíè ìîâè, ÿêå ñòàëî ³ìåííèêîì, íàïðèêëàä: Ó ïðîñòîð³é ê³ìíàò³ ç ÷îòèðìà â³êíàìè ñòîÿâ ïîñåðåäèí³ ñò³ë, çàñòåëåíèé ÷åðâîíèì ñóêíîì (Ì. Êîöþáèíñüêèé). Êðàþ ì³é, òåáå ó ãðîì³ áîðí³ çà ìèíóëå, ñïîâíåíå æàëþ, ÿ ëþáëþ (Â. Ñîñþðà); á) ÿêùî â³í ñòî¿òü ï³ñëÿ ÷è ïåðåä îçíà÷óâàíèì ñëîâîì, âèðàæåíèì îñîáîâèì çàéìåííèêîì, íàïðèêëàä: Âîíè, îñì³ëåí³ òèøåþ, ñïî÷èëè òðîõè, çâåëèñÿ ³ îáåðåæíî ïîáðåëè âçäîâæ ã³ð (Ì. Êîöþáèíñüêèé). Ñïîâíåíèé ëþáîâ³, ÿ ³äó ïî âóëèö³ âóçüê³é (Â. Ñîñþðà). В п р а в а 158. Перепишіть речення, підкресліть дієприкметникові звороти й означувані ними слова, поставте потрібні розділові знаки й усно поясніть їх вживання. І. 1. ß éøîâ ñîá³ ïîìàëó òóäè, äå ãîðè ââå÷åð³ ïàëàëè îãîðíóò³ ó ñÿéâî ÷àð³âíå (Â. Ñèìîíåíêî). 2. Ïàâêà ñêîöþðáëåíèé â³ä ñòðàõó òðåìò³â äåñü ó êóòêó (Ë. Ïèñüìåííà). 3. ² ïî¿çäè ëåòÿòü óêâ³ò÷àí³ ñòð³÷êàìè (Çà Â. Ñîñþðîþ). 4. ßñíå ä³â÷àòêî çáåíòåæåíå òàêèì íåñïîä³âàíèì âèñòóïîì çóïèíèëîñü… (Çà ²ðèíîþ ³ëüäå). 5. Àëå îäèí þâ³ëåé âëàøòîâàíèé ç ³í³ö³àòèâè øêîëÿð³â îñîáëèâî çàïàì’ÿòàâñÿ (Çà Ï. Ïîïîâè÷åì). 6. Ìîêð³, ñòîìëåí³, àëå ðàä³ñíî-ùàñëèâ³ ìè âõîäèìî â ë³ñ (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). ІІ. 1. Íà âîç³ ñèä³ëà ïîðÿä ç Ïëàòîíîì ë³òíÿ æ³íêà çàïíóòà á³ëîþ â ãîðîøîê õóñòêîþ (Çà ². Ñòàäíþêîì). 2. Òîä³ ÿ ó ìëîñò³ îõîïëå-

62

íèé ïîæàðîì ÿêî¿ñü íåìîæëèâî¿ ðàäîñò³ çàêèíóâ ðóêè íà øèþ ñâî¿é ìàòåð³ é ïðèòèñíóâ ¿¿ ãîëîâó äî ñâî¿õ ãðóäåé (Çà Ìèêîëîþ Õâèëüîâèì). 3. Íàäõîäèòü äåíü íàðîäæåíèé â áîÿõ (Çà Â. Ñîñþðîþ). 4. Âåëîñèïåä êóïëåíèé ó êîëèøíüîãî ÷åìï³îíà ñëóæèòü Ïàâëîâ³ óæå ï’ÿòü ðîê³â (Æóðíàë). 5. Äóáè â êðèæàí³é êîëü÷óç³ îäÿãíóò³ â ñèâ³ øîâêè ïðî ùî çàìèñëèëèñü, äðóç³? (Çà Â. Ñèìîíåíêîì). В п р а в а 159. Створіть речення з дієприкметниковими зворотами сповнена тривоги,відданий вітчизні, збережений у пам’яті нащадків: а) на початку речення; б) у кінці речення; в) в середині речення (рід, число, відмінок – за вашим текстом).

Â. Áàðèíîâà-Êóëåáà. Áëàãîñëîâ³ííÿ

В п р а в а 160. Прочитайте вірш, знайдіть у ньому дієприкметниковий зворот. Дайте розгорнуті відповіді на запитання, використовуючи доречні дієприкметники чи дієприкметникові звороти.

Êóñåíü õë³áà, ìîëîêî â òîðáèí³, áîñ³ í³æêè, çáèò³ äî êðîâ³, – ãîíèòü õëîï÷èê ãóñè ïî ñòåæèí³, ïðóòèêîì ïîõâèñüêóº â òðàâ³. ² çâåðòàþòü õëîïöåâ³ ç äîðîãè, êèäàþòü ïðèâ³òíî íà õîäó: «Òè êóäè, êîçà÷å, êðèâîíîãèé, ìîæå, âæå øóêàºø ìîëîäó?»* * Молодá – тут: наречена.

63

Ò³ëüêè â³í âñì³õàºòüñÿ ñîë³äíî òà ñï³äëîáà ãëÿíå ìèìîõ³äü, ³ éîìó í³òðîõè íå îáèäíî*, ùî éîãî íå õî÷óòü ðîçóì³òü. Áî æ í³õòî íå çíàº, ùî õëîï÷èíà âñ³ øëÿõè, äå éøëè ìàíäð³âíèêè, áóäå çíàòè, ÿê îöþ ñòåæèíó, ùî âåäå â³ä õàòè äî ð³êè. Â. Ñèìîíåíêî 1. Чим викликає симпатію герой вірша? (Посилайтеся на текст). 2. У яких рядках є жарт? 3. Чому хлопчик не ображається за те, що його не розуміють? 4. Чому він буде знати всі шляхи мандрівників? (Див. виділене речення).

§ 9. Ïðàâèëüíà ïîáóäîâà ðå÷åíü ç 䳺ïðèêìåòíèêîâèìè çâîðîòàìè ijºïðèêìåòíèêîâ³ çâîðîòè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â óñíîìó ³ ïèñåìíîìó ìîâëåíí³. Ó íàóêîâîìó ³ ä³ëîâîìó ñòèëÿõ 䳺ïðèêìåòíèêîâ³ çâîðîòè âèêîíóþòü âèçíà÷àëüíî-óòî÷íþâàëüíó ðîëü, à â õóäîæíüîìó ³ ïóáë³öèñòè÷íîìó – åêñïðåñèâíî-³íôîðìàö³éíó. Íàïðèêëàä: Ó ïåðø³é ïîëîâèí³ XIX ñò. âèéøëè ïåðø³ çá³ðêè óêðà¿íñüêèõ ï³ñåíü, çàïèñàíèõ ç íàðîäíèõ óñò (ϳäðó÷íèê). Ââ³çí³ (³ìïîðòí³) ìèòà íà òîâàðè, âèçíà÷åí³ ó ñòàòò³ øîñò³é öüîãî Çàêîíó, âñòàíîâëþþòüñÿ òà çì³íþþòüñÿ Âåðõîâíîþ Ðàäîþ Óêðà¿íè (Ãàçåòà). Ç äâåðåé âèòêíóëîñü ñïåðøó â³äðî, äî ïîëîâèíè âèïîâíåíå âîäîþ, äàë³ – ðóñÿâà ãîëîâà ä³â÷èíêè, íàõèëåíà âá³ê äî â³äðà, à äàë³ – ïðàâà ðóêà, ï³äíÿòà òðîõè äîãîðè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). В п р а в а 161. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки й аргументуйте їх. Підкресліть дієприкметникові звороти, які виконують експресивно-інформаційну роль..

1. Òèñÿ÷àìè øèáîê ïîçàë³ïëþâàíèõ íàâõðåñò ïàïåðîâèìè ñòð³÷êàìè äèâèëîñÿ ì³ñòî íà ðîçòðèâîæåíèé ëþäñüêèé ìóðàøíèê. 2. Çàê³ïòþæåíèì ïîñ³ð³ëèì òàáóíöåì çáèëèñÿ äîâêîëà çðóáó þí³ õîðèñòè. 3. Êîñòü Ãðèãîðîâè÷ áóâ ç ¿æà÷êîì íà ãîëîâ³, ç î÷èìà ï³äíÿòèìè âãîðó òàê, íåìîâ óâåñü ÷àñ âîíè äèâèëèñÿ ïîâåðõ îêóëÿð³â. 4. Ñòàðàííî ïðîìèòå âîëîññÿ áóëî àêóðàòíî âêëàäåíå äîâêîëà ãîëîâè òóãîþ êà÷àëêîþ. 5. Íà òðîòóàð³ âîðóøèëîñü ùå * Обúдно – розмовне; літературне: образливо.

64

çåëåíå ëèñòÿ îáøóðõàíå â³òðîì ç äåðåâ. 6. Íåáî íåïîêî¿ëîñü ðîç³òíóòå ïðîæåêòîðàìè (Çà Îëåñåì Ãîí÷àðîì). Äåÿê³ ä³ºïðèêìåòíèêîâ³ çâîðîòè, ùî ñòîÿòü ï³ñëÿ îçíà÷óâàíîãî ñëîâà, ìîæíà çàì³íèòè ñèíîí³ì³÷íèì ï³äðÿäíèì îçíà÷àëüíèì ðå÷åííÿì ó ñêëàäíîìó. Íàïðèêëàä: ijâ÷èíà ïî-õàçÿéñüêè îãëÿíóëà ê³ìíàòó, ï³ä³éøëà äî ë³æêà, çàñòåëåíîãî á³ëèì ïðîñòèðàäëîì (Îëåñü Ãîí÷àð). – ijâ÷èíà ïî-õàçÿéñüêè îãëÿíóëà ê³ìíàòó, ï³ä³éøëà äî ë³æêà, ùî áóëî çàñòåëåíå á³ëèì ïðîñòèðàäëîì. Òî áóëè â³ðø³, íàïèñàí³ ùå â øêîë³. – Òî áóëè â³ðø³, ÿê³ íàïèñàí³ ùå â øêîë³. В п р а в а 162. Перепишіть речення, замінивши в них дієприкметникові звороти підрядними означальними реченнями. Зіставте початковий і перероблений варіанти і з’ясуйте, чим вони відрізняються. Чи вимагала ця заміна інших змін у реченні?

1. Ìè ùå ìóñèëè ïåðå÷èñòèòè ãðèáè, ç³áðàí³ çðàíêó, àáè âîíè íå ïðîïàëè. 2. Íà ãîñïîäàðñüêå ïîäâ³ð’ÿ òåæ çàâåçëè ìàøèíó îâî÷³â, çàâàíòàæåíèõ ó÷îðà. 3. Òðèâîãè, âèêëèêàí³ íåäàâí³ìè ïîä³ÿìè, é äîñ³ íå ïîêèäàëè ìàòåð³. 4. Öå ðîáèëîñÿ äëÿ âèïóñêíèê³â, îòî÷åíèõ çàãàëüíîþ óâàãîþ íå ò³ëüêè øêîëè, àëå é óñüîãî ì³ñòå÷êà. 5. Íàéêðàùèì âèÿâèâñÿ óðîæàé, ç³áðàíèé ç ïåðøî¿ äîñë³äíî¿ ä³ëÿíêè. 6. ×åðåç ï³âãîäèíè ìè âæå áóëè â ì³ñò³, ãåòü ðîç³ìë³ëîìó â³ä ñïåêè. Äåÿê³ ï³äðÿäí³ îçíà÷àëüí³ ðå÷åííÿ ìîæíà çàì³íèòè 䳺ïðèêìåòíèêîâèì çâîðîòîì. Íàïðèêëàä: Ìè âèãëÿíóëè ó â³êíî, ÿêå áóëî â³äõèëåíå â ñàä ³ Ìè âèãëÿíóëè ó â³êíî, â³äõèëåíå â ñàä. Ïîøèðåíå îçíà÷åííÿ (䳺ïðèêìåòíèê ³ç çàëåæíèìè ñëîâàìè) ò³ñí³øå ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç îçíà÷óâàíèì ñëîâîì, í³æ ï³äðÿäíå ðå÷åííÿ. В п р а в а 163. Перепишіть речення, замінивши в них підрядні означальні речення дієприкметниковим зворотом. З’ясуйте, чим різняться початкові та змінені речення.

1. ³í ùå ðàç ãëÿíóâ íà êàðòèíó, ÿêó íå ñïðèéíÿâ ó÷îðà ï³ñëÿ óðîê³â. 2. Âåðáà, ùî ¿¿ â÷îðà íàõèëèâ äî ð³÷êè â³òåð, ñüîãîäí³ âèïðîñòàëàñÿ. 3. Íàâ³òü ç íåâåëèêî¿ â³äñòàí³ çäàâàëîñÿ, ùî éäå ñòàðà íåì³÷íà ëþäèíà, ÿêó ïðèãíóëà äî çåìë³ âàæêà íîøà. 4. Ïåðåä áóäèíêîì ðîñëè ìîëîä³ äåðåâöÿ, ùî ¿õ ïîñàäèâ ãîñïîäàð ðîê³â äâà-òðè òîìó. 5. Óñ³ îïèíèëèñü ó íåâåëè÷êîìó êëóá³, ÿêèé ïåðåïîâíèëè ó÷àñíèêè îë³ìï³àäè. 6. Ùå õâèëèíà – ³ ìàøèíà ìîãëà îïèíèòèñü ó ãëèáîêîìó ðîâ³, ÿêèé çàëèëà äîùîâà âîäà. 7. Êîìï’þòåðîì, ÿêèé ïîäàðóâàëè ìåí³ áàòüêè íà äåíü íàðîäæåííÿ, ÿ êîðèñòóâàòèìóñÿ ðàçîì ç ñåñòðè÷êîþ. 65

§ 10. Àêòèâí³ òà ïàñèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè*. Òâîðåííÿ àêòèâíèõ ³ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â òåïåð³øíüîãî ³ ìèíóëîãî ÷àñ³â В п р а в а 164. Перепишіть вправу, знайдіть і підкресліть дієприкметники та з’ясуйте, який з них виражає ознаку, зумовлену власною дією чи станом самого предмета, а які – ознаку, зумовлену дією іншого предмета (під впливом іншого предмета).

1. Êàð’ºð, ðîçêîïàíèé åêñêàâàòîðîì, ïñóâàâ ïåéçàæ ñåëà (Ãàçåòà). 2. Äâåð³ â³ä÷èíèëèñü, ³ ìè âñ³ ç ïîäèâîì ïîáà÷èëè íà ïîðîç³ çí³ÿêîâ³ëó Ëþáó (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. Ðîç÷àðîâàíèé ³ âòîìëåíèé, Ìèøêî ïîêèäàâ ñïîðòçàë (Ãàçåòà). 4. Çàñòåëÿº ñí³ã ëàïàòèé ñë³ä, ìåðåæàíèé ëþäüìè (Â. Êðèùåíêî). ijºïðèêìåòíèêè áóâàþòü àêòèâí³ òà ïàñèâí³. Ó ðå÷åííÿõ ³ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè 䳺ïðèêìåòíèê çí³ÿêîâ³ëó – àêòèâíèé, à 䳺ïðèêìåòíèêè ðîçêîïàíèé, ðîç÷àðîâàíèé, âòîìëåíèé, ìåðåæàíèé – ïàñèâí³. ijºïðèêìåòíèê, ÿêèé âèðàæຠîçíàêó ïðåäìåòà çà éîãî æ âëàñíîþ 䳺þ, íàçèâàºòüñÿ àêòèâíèì 䳺ïðèêìåòíèêîì, àáî 䳺ïðèêìåòíèêîì àêòèâíîãî ñòàíó (participil active). Íàïðèêëàä: çàðîñëèé ñàä, ç³â’ÿëå ëèñòÿ, îïåðóþ÷èé ïðîôåñîð, ñèíòåçóþ÷èé àïàðàò. ijºïðèêìåòíèê, ÿêèé âèðàæຠîçíàêó ïðåäìåòà çà 䳺þ (âïëèâîì) íà íüîãî ³íøîãî ïðåäìåòà, íàçèâàºòüñÿ ïàñèâíèì 䳺ïðèêìåòíèêîì, àáî 䳺ïðèêìåòíèêîì ïàñèâíîãî ñòàíó (participil pasive). Íàïðèêëàä: âèçíàíèé ñïåö³àë³ñò, çàñ³ÿíèé ëàí, çíàéäåíèé ñêàðá – âèçíàíèé ñïåö³àë³ñò, áî éîãî âèçíàëè ëþäè; çàñ³ÿíèé ëàí, áî éîãî çàñ³ÿëè õë³áîðîáè. В п р а в а 165. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники та підкресліть їх як члени речення. Позначте активні дієприкметники літерою а, пасивні – літерою п. Усно поясніть розділові знаки.

1. Ëå÷ó ñòåæêàìè ïîì³æ íèâè îò÷³, äå êðîâ’þ ñîíöÿ çáðèçêàíà òðàâà (Ä. Ïàâëè÷êî). 2. Ëóãè, ëóãè, ïðîïàõë³ ñ³íîì ïð³ëèì, ÷è âè ìåíå âï³çíàëè, çåìëÿêà? (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Ïîùî òîá³ öåé çáàíêðóò³ëèé êðàé? (Á. Áóí÷óê). 4. ² ã𳺠êðàïåëüêà òåïëà ëþáîâ³ âòðà÷åíó íàä³þ (Â. Âîçíþê). 5. Îòàê ìè âñ³ éäåìî, â îäíó ãðîìàäó ñêóò³ ñâÿòîþ äóìêîþ, à ìîëîòè â ðóêàõ (². Ôðàíêî). 6. Íà ÷îðí³é êðó÷³ ÷îðíèé äóá, ÿê äîáðèé âî¿í-â³òðîëþá, âåñü ïîñìàãí³ëèé, îáãîð³ëèé, ñòî¿òü íà êðó÷³ ïîòåìí³ëèé (À. Ìàëèø* У молдовській мові такої характеристики немає.

66

êî). 7. Çà ãîðàìè ãîðè, õìàðîþ ïîâèò³, çàñ³ÿí³ ãîðåì, êðîâ³þ ïîëèò³ (Ò. Øåâ÷åíêî). ijºïðèêìåòíèêàì âëàñòèâå çíà÷åííÿ ÷àñó. Âîíè ìîæóòü ìàòè ôîðìó òåïåð³øíüîãî àáî ìèíóëîãî ÷àñó. Íàïðèêëàä: âèðóþ÷èé ïîò³ê, ëåæà÷èé êàì³íü ³ ç³ãíóòèé äð³ò, ç³áðàíèé óðîæàé. Àêòèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè ìîæóòü ìàòè äâ³ ÷àñîâ³ ôîðìè – ôîðìó òåïåð³øíüîãî ÷àñó òà ôîðìó ìèíóëîãî ÷àñó. Àêòèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè òåïåð³øíüîãî ÷àñó òâîðÿòüñÿ â³ä 䳺ñë³âíèõ îñíîâ òåïåð³øíüîãî ÷àñó çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -ó÷(èé) ÷è -þ÷(èé) â³ä 䳺ñë³â I 䳺â³äì³íè ³ ñóô³êñà -à÷(èé) ÷è -ÿ÷(èé) â³ä 䳺ñë³â II 䳺â³äì³íè. Íàïðèêëàä: â’ÿæó÷èé ðîç÷èí, äóáëþþ÷èé àêòîð, äðèæà÷èé ãîëîñ, ëþáëÿ÷èé ñèí. Àêòèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè ìèíóëîãî ÷àñó òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâè íåîçíà÷åíî¿ ôîðìè íåïåðåõ³äíèõ 䳺ñë³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -ë(èé). Íàïðèêëàä: âö³ë³ëèé áóäèíîê, äîçð³ëèé îâî÷, ïîæîâêëèé ëèñò, ç³òë³ëèé ìîõ, çãðóá³ëèé ãîëîñ, ïîñèâ³ëå âîëîññÿ. Ïàñèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè ìàþòü ëèøå ôîðìó ìèíóëîãî ÷àñó ³ òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâè íåîçíà÷åíî¿ ôîðìè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -í(èé), -åí(èé) ÷è -ºí(èé) ³ -ò(èé). Íàïðèêëàä: áàæàíèé ðåçóëüòàò, çíàíèé äîñë³äíèê, çðîáëåíèé âèñíîâîê, íàïîºíà ïóñòåëÿ, ðîçêðèòà òàºìíèöÿ, ïîìèòà ÷àøêà, ñêîøåíà òðàâà, çàêëåºíèé êîíâåðò, ðîçêîëîòèé ãîð³õ. В п р а в а 166. Випишіть окремо словосполучення іменників: а) з активними дієприкметниками теперішнього часу; б) з активними дієприкметниками минулого часу; в) з пасивними дієприкметниками минулого часу. З одним словосполученням кожної групи створіть такі речення, щоб вони допомогли вам написати коротку розповідь на цікаву для вас тему. Напишіть цю розповідь.

Áóâàëèé âî¿í, â³äêðèòèé êîíêóðñ, â³äïî÷èâàþ÷³ ä³òè, äóáëþþ÷èé ñêëàä, çàãèáëèé âî¿í, çàòâåðäæåíèé ïëàí, ìåðçëèé ´ðóíò, îá³öÿíà íàãîðîäà, òðåìòÿ÷èé ëèñòîê, íàëàøòîâàíèé íà ïåðåìîãó, âòîìëþþ÷èé çâóê, çíèùåíà ïåðåøêîäà. В п р а в а 167. Визначте стан і час дієприкметників, запишіть поряд з кожним відповідну неозначену форму дієслова. У процесі аналізу використайте такі умовні позначення: атч – для активних дієприкметників теперішнього часу, амч – для активних дієприкметників минулого часу, пмч – для пасивних дієприкметників минулого часу. Çðàçîê: ñêàñîâàíèé (ïì÷) – ñêàñóâàòè).

Áðîäÿ÷èé, â³äâàæåíèé, ãîð³ëèé, äîáóòèé, çãàñëèé, çãàøåíèé, çãàÿíèé, ç³òë³ëèé, êîâàíèé, êîëåíèé, ëþáëÿ÷èé, ìîëîòèé, 67

ìåëåíèé, îäÿãíóòèé, îö³íåíèé, îö³íþþ÷èé, ïîëåíèé, ïîëîòèé, ðîçâèíåíèé, ðîçâèíóòèé, ñêðèâäæåíèé, òðàâìîâàíèé, óö³ë³ëèé, óù³ëüíåíèé, ÷èòàþ÷èé. В п р а в а 168. Випишіть дієприкметники й визначте твірні основи і суфікси, за допомогою яких утворені активні та пасивні дієприкметники. Çðàçîê: àâòîðèçîâà-í-èé.

Àâòîðèçîâàíèé ïåðåêëàä, âèáðàí³ òâîðè, âèãîëîøåíà ïðîìîâà, â’ÿæó÷èé ðîç÷èí, âîðîãóþ÷³ ñòîðîíè, çàáóòà ìåëîä³ÿ, çàçåìëåíà àíòåíà, ç³â’ÿëèé ëèñòîê, ëåæà÷èé êàì³íü, íàáóòèé äîñâ³ä, â³ä³ðâàíèé ´óäçèê, øòóðìóþ÷èé çàã³í, íàñòóïàëüíèé ñèãíàë. В п р а в а 169. Розгляньте таблицю зі зразками творення активних і пасивних дієприкметників. Запишіть у свої зошити (як в останньому стовпчику) по два приклади до кожного окремого зразка утворень дієприкметників. ×àñ

Òåïåð³øí³é

³ä îñíîâ ÿêèõ 䳺ñë³â

ïåðåõ³äíèõ 䳺ñë³â

Òâ³ðí³ îñíîâè

Ñóô³êñè

Àêòèâíèé ñòàí Îñíîâà òåï. ÷àñó -ó÷(èé) âåä-óòü –“– íåñ-óòü –“– ð³æ-óòü /-þ÷-/ êî[ë′-ó]òü

ïðàöþ[é-ó]òü /-þ÷-/

Çðàçîê òâîðåííÿ

âåä+ó÷-èé>âåäó÷èé íåñ+ó÷-èé>íåñó÷èé ð³æ+ó÷-èé>ð³æó÷èé êî[ë′+ó]÷-èé>êîëþ÷èé ïðàöþ+[é+ó]÷-èé>ïðàöþþ÷èé

-à÷(èé) –“– /-ÿ÷-/

ñòî+[é+à]÷-èé>ñòîÿ÷èé

íåïåðåõ³ä- âö³ë³-òè íèõ 䳺ñë³â

-ë(èé)

âö³ë³+ë-èé>âö³ë³ëèé

äîñï³-òè ç³ìë³-òè

–“– –“–

ïîñèâ³-òè

–“–

çã³ðê-íó-òè ç³â’ÿíó-òè

–“–

äðèæ-àòü ëåæ-àòü ñòî[é-à]òü Îñíîâà ³íô³í³òèâà

Ìèíóëèé

68

–“–

äðèæ+à÷-èé>äðèæà÷èé

ëåæ+à÷-èé>ëåæà÷èé

äîñï³+ë-èé>äîñï³ëèé ç³ìë³+ë-èé>ç³ìë³ëèé ïîñèâ³+ë-èé>ïîñèâ³ëèé çã³ðê+ë-èé>çã³ðêëèé ç³â’ÿ+ë-èé>ç³â’ÿëèé

×àñ

³ä îñíîâ ÿêèõ 䳺ñë³â

Ìèíó- ïåðåõ³äëèé íèõ 䳺ñë³â

Òâ³ðí³ îñíîâè

Ñóô³êñè

Ïàñèâíèé ñòàí Îñíîâà ³íô³í³òèâà -í(èé) ãíà-òè

Çðàçîê òâîðåííÿ

ãíà+í-èé>ãíàíèé

-åí(èé) âíåñ+åí-èé>âíåñåíèé –“– á³ë+åí-èé>á³ëåíèé –“– âèáîð+åí-èé>âèáîðåíèé çàñâî[é+³]òè /-ºí/ çàñâî[é+å]í-èé>çàñâîºíèé -ò(èé) áè+ò-èé>áèòèé áè-òè –“– âçÿ-òè âçÿ+ò-èé>âçÿòèé –“– ÷ó-òè ÷ó+ò-èé>÷óòèé –“– òåð-òè òåð+ò-èé>òåðòèé âíåñ-òè á³ë-è-òè âèáîð-î-òè

В п р а в а 170. У котрому рядку є дієслово, від якого пасивний дієприкметник минулого часу не твориться?

1. 2. 3. 4. 5.

Âçÿòè, ãíàòè, ìîëîòè. Âèáðàòè, çàïèñàòè, çðîáèòè. Âèãðàôèòè, çìàëþâàòè, îïèñàòè. Á³ëèòè, êèíóòè, îðãàí³çóâàòè. Âèâåçòè, çàáóòè, ïî÷îðí³òè.

В п р а в а 171. У котрому рядку є дієслово, від якого активний дієприкметник минулого часу не твориться?

1. 2. 3. 4. 5.

Âö³ë³òè, çäð³áí³òè, ïð³òè. Âèöâ³ñòè, çàìåðçíóòè, ñï³òí³òè. Ãîð³òè, ç³ïð³òè, ñêèñíóòè. Âèïíóòè, çá³äí³òè, ïðîêèñíóòè. Áóâàòè, ç³â’ÿíóòè, ñïîðîæí³òè.

В п р а в а 172. У котрому рядку є слово, що не належить до активних дієприкметників теперішнього часу?

1. 2. 3. 4. 5.

Àòàêóþ÷èé, øòóðìóþ÷èé, õîäÿ÷èé. Áðîäÿ÷èé, äóáëþþ÷èé, îö³íþþ÷èé. Äðèæà÷èé, êðîêóþ÷èé, ÷èòàþ÷èé. Áîëþ÷èé, êîëþ÷èé, îñâ³æàþ÷èé. Ëåæà÷èé, ëþáëåíèé, ñèäÿ÷èé. 69

В п р а в а 173. Користуючись довідкою, доберіть до іменників активні дієприкметники теперішнього часу і запишіть словосполучення.

Àêòîð, â³òåð, ãîëîñ, äåíü, ä³òè, ëàíêà, ëèñòîê, íàï³é, ïîãëÿä, (ñïîðòèâíèé) ñêëàä, ñòîðîíà, õâîðèé (ïàö³ºíò). Ä î â ³ ä ê à : àòàêóþ÷èé, ãîëîäóþ÷èé, äðèæà÷èé, äóáëþþ÷èé, çãàñàþ÷èé, êîíôë³êòóþ÷èé, êî÷óþ÷èé, ëåæà÷èé, ëþáëÿ÷èé, îñâ³æàþ÷èé, îö³íþþ÷èé, òðåìòÿ÷èé, õîäÿ÷èé. В п р а в а 174. Продовжіть у формі роздуму вислів кінорежисера Ю. Іллєнка. Використайте дієприслівники визнаний, вписаний, засвоєний, збережений, прогресуючий та ін. Яка історична подія зображена на фотоілюстрації?

Óêðà¿íà ³ñòîðè÷íî çàâæäè íàëåæàëà, íàëåæèòü ³ áóäå íàëåæàòè äî ºâðîïåéñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿.

§ 11. Ïðàâîïèñ ãîëîñíèõ ³ ïðèãîëîñíèõ ó ñóô³êñàõ 䳺ïðèêìåòíèê³â В п р а в а 175. Згрупуйте дієслова за дієвідмінами, утворіть від них і паралельно запишіть форми 3-ї особи множини теперішнього часу і форми активного дієприкметника теперішнього часу. З’ясуйте, чим визначається добір суфіксів при утворенні відповідних дієприкметників. Çðàçîê: ãð³òè – ãð³þòü – ãð³þ÷èé.

Â’ÿíóòè, çáåð³ãàòè, ëåæàòè, ïðàâèòè, ñîõíóòè, ñïàòè. Ñóô³êñ -þ÷(èé) ïèøåòüñÿ â àêòèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèêàõ òåïåð³øíüîãî ÷àñó, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ íà ì’ÿêèé ïðèãîëîñíèé 䳺ñë³â I 䳺â³äì³íè, à ñóô³êñ -ÿ÷(èé) – â àêòèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ íà ì’ÿêèé ïðèãîëîñíèé 䳺70

ñë³â II 䳺â³äì³íè. Ïîð³âí.: àòàêó[é-ó]òü ³ àòàêó[é+ó]÷èé > àòàêóþ÷(èé), ñè[ä’-à]òü, ñè[ä’-à]÷(èé)>ñèäÿ÷èé. Ñóô³êñè -ó÷(èé) ³ -à÷(èé) ïèøóòüñÿ â àêòèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèêàõ òåïåð³øíüîãî ÷àñó, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ íà òâåðäèé ïðèãîëîñíèé. Ïîð³âí.: âåä-óòü ³ âåä+ó÷(èé) > âåäó÷èé, äðèæ-àòü ³ äðèæ+à÷èé > äðèæà÷èé. В п р а в а 176. Запишіть поряд з кожним пасивним дієприкметником минулого часу початкову форму відповідного дієслова, усно з’ясуйте правило правопису -ен(ий) та -єн(ий).

Á³ëåíèé, â÷åíèé, íàïîºíèé, ï³äíåñåíèé, ïðèìèðåíèé, ïðèñâîºíèé, ðîççáðîºíèé, ðîçñåëåíèé, ñêîºíèé, ñêîøåíèé. Ñóô³êñ -ºí(èé) çàâæäè ïèøåòüñÿ â ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèêàõ ìèíóëîãî ÷àñó, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ ³íô³í³òèâà íà -¿-. Íàïðèêëàä: çàãî¿-òè>çàãîºíèé, çàêðî¿-òè > çàêðîºíèé, îñâî¿òè > îñâîºíèé. Ñóô³êñ -åí(èé) ïèøåòüñÿ ó 䳺ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ ³íô³í³òèâà íà ïðèãîëîñíèé òà íà -è-. Íàïðèêëàä: âíåñ-òè > âíåñåíèé, çàâ³ðè-òè > çàâ³ðåíèé. Êð³ì òîãî, ñóô³êñ -åí(èé) íàð³âí³ ç ñóô³êñîì -ò(èé) âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ óòâîðåííÿ ê³ëüêîõ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â â³ä îñíîâ ³íô³í³òèâà íà -îëî- òà -íó-. Íàïðèêëàä: êîëî-òè > êîëåíèé ³ êîëîòèé, ìîëî-òè > ìåëåíèé ³ ìîëîòèé, ïîëî-òè > ïîëåíèé ³ ïîëîòèé; çàìêíó-òè > çàìêíóòèé ³ çàìêíåíèé, çãîðíó-òè > çãîðíóòèé ³ çãîðíåíèé, îäÿãíó-òè > îäÿãíåíèé ³ îäÿãíóòèé, ïîðîòè > ïîðåíèé ³ ïîðîòèé. Ó ä³ºñë³âíèõ îñíîâàõ ç ñóô³êñîì -óâà- ïðè óòâîðåíí³ àêòèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â òåïåð³øíüîãî ÷àñó çàì³ñòü öüîãî ñóô³êñà ç’ÿâëÿºòüñÿ ñóô³êñ -óé, à ïðè óòâîðåíí³ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â ìèíóëîãî ÷àñó – ñóô³êñ -îâà-. Íàïðèêëàä: ³ñí-óâà-òè > ³ñí-óé+ó÷èé, êðîê-óâà-òè > êðîê-óé+ó÷èé, àðãóìåíò-óâà-òè – àðãóìåíò-îâà+íèé. В п р а в а 177. Від запропонованих дієслів утворіть і запишіть окремо можливі дієприкметники активного стану теперішнього і минулого часу та пасивного стану минулого часу. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів.

Àô³øóâàòè, âèãî¿òè, äîñÿãíóòè, êåðóâàòè, êèï³òè, ìèòè, íàêëå¿òè, îñìèñëèòè, ïîêèíóòè, ïî÷îðí³òè, ñòâîðèòè, õîäèòè. Ïðè óòâîðåíí³ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -åí(èé) äåÿê³ ê³íöåâ³ ïðèãîëîñí³ òâ³ðíî¿ îñíîâè ÷åðãóþòüñÿ, à ñàìå: 71

[á]-[áë] [ï]-[ïë] [â]-[âë] [ì]-[ìë] [ô]-[ôë] [ä]-[äæ] [ã]-[æ] [ç]-[æ] [ê]-[÷] [ò]-[÷] [ñ]-[ø] [çä]-[æäæ] [ñò]-[ù]

â³äðîáèòè – â³äðîáëåíèé, çàãóáèòè – çàãóáëåíèé; çàñë³ïèòè – çàñë³ïëåíèé, çàõîïèòè – çàõîïëåíèé; â³äïðàâèòè – â³äïðàâëåíèé, ïðîñëàâèòè – ïðîñëàâëåíèé; çàïëÿìèòè – çàïëÿìëåíèé, íàäëîìèòè –íàäëîìëåíèé; ðîçãðàôèòè – ðîçãðàôëåíèé; äîñë³äèòè – äîñë³äæåíèé, çáóäèòè – çáóäæåíèé; áåðåãòè – áåðåæåíèé, çàñòåðåãòè – çàñòåðåæåíèé; âðàçèòè – âðàæåíèé, çíèçèòè – çíèæåíèé; âèïåêòè – âèïå÷åíèé, ïîñ³êòè – ïîñ³÷åíèé; çàñâ³òèòè – çàñâ³÷åíèé, íàì³òèòè – íàì³÷åíèé; ãàñèòè – ãàøåíèé, çàïðîñèòè – çàïðîøåíèé; çà¿çäèòè – çà¿æäæåíèé, ðîçãí³çäèòè – ðîçãí³æäæåíèé; âèðîñòèòè – âèðîùåíèé, çãóñòèòè – çãóùåíèé.

В п р а в а 178. І. Запишіть з поданої вище таблиці дієприкметники, форми яких були вам невідомі. Запам’ятайте їх. ІІ. Від запропонованих дієслів утворіть усі можливі дієприкметники, усно аргументуйте вибір суфікса та поясніть правопис голосних і приголосних в основі суфіксів.

Á³ë³òè, íàä³ñëàòè, âèÿâèòè, â³äêðèòè, â³äëîìèòè, äîëàòè, çàãóñòèòè, çàãóñò³òè, çâóçèòè, çãàñàòè, çãàñèòè, çãðóá³òè, çãðóïóâàòè, çäè÷àâ³òè, çèìóâàòè, ç³â’ÿòè, ç³ãíóòè, çë³ïèòè, êîëîòè, ëþáèòè, ìèñëèòè. В п р а в а 179. І. Перепишіть речення, знайдіть дієприкметники, з’ясуйте їх значення та граматичні ознаки, спільні з дієсловами та прикметниками, визначте їх синтаксичну функцію і підкресліть як член речення. Усно поясніть розділові знаки при дієприкметникових зворотах та правопис голосних і приголосних у дієприкметниках.

1. Ñïîêóòàíèé ïðàâåäíèì æèòòÿì ãð³õ áóäå ïðîùåíèé Áîãîì ³ ëþäüìè (Æóðíàë). 2. Çà÷óäîâàíèé ³ âðàæåíèé äÿäüêîâèì ñëîâîì, ÿ íå çíàþ, ùî â³äïîâ³ñòè, ³ çà ìåíå â³äïîâ³äຠòàòî (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Óñå ìîº æèòòÿ â ³íâåíòàð³ ðîçáèòå ³ ðîçïèñàíå ïî ãðàôàõ (Â. Ñòóñ). 4. ² ñêèãëèòü, ñêèãëèòü í³÷, ïðîìåðçëà é êîñòðóáàòà, ðîç³ïíåíà äàâíî íà ñîíÿ÷íèõ ìå÷àõ... (Â. Ñîñþðà). 5. Íå ãàñíå âîãíèùå ðîäèííå, â ëþäñüêèõ çàïàëåíå ñåðöÿõ (Ä. Á³ëîóñ). ІІ. Усно поясніть, як ви розумієте зміст п’ятого речення (вислів Д. Білоуса). Чи погоджуєтеся ви з автором?

72

§ 12. Ïðàâîïèñ í ó 䳺ïðèêìåòíèêàõ ³ íí ó ïðèêìåòíèêàõ 䳺ïðèêìåòíèêîâîãî ïîõîäæåííÿ В п р а в а 180. Прочитайте речення. Випишіть з них дієприкметники і прикметники з пов’язаними з ними словами, зіставте їх граматичні ознаки і з’ясуйте, чим вони різняться.

1. Áåçëþäíå ïîäâ³ð’ÿ, ïðîñòîðå, ï³ñêóâàòå é ãàðÿ÷å, íàãàäóâàëî ñîáîþ øìàòîê ï³âäåííî¿ ïóñòåë³, êèìîñü íåíàðîêîì çàêèíóòèé ñþäè. 2. Ëàã³äíèé ñïîê³é áóâ ïîðóøåíèé òàáóíöåì íàï³âãîëèõ, äî ÷îðíîòè çàñìàæåíèõ ñîíöåì õëîï÷èê³â (Çà òâîðàìè Îëåñÿ Ãîí÷àðà). ijºïðèêìåòíèêè â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ïðèêìåòíèê³â òèì, ùî ìàþòü çíà÷åííÿ äîêîíàíîãî ÷è íåäîêîíàíîãî âèäó, òåïåð³øíüîãî ÷è ìèíóëîãî ÷àñó òà àêòèâíîãî ÷è ïàñèâíîãî ñòàíó. Êð³ì òîãî, ïðèêìåòíèêè ³ 䳺ïðèêìåòíèêè óòâîðþþòüñÿ â³ä ð³çíèõ îñíîâ çà äîïîìîãîþ ð³çíèõ ñóô³êñ³â. Ïðèêìåòíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè ³ 䳺ïðèêìåòíèê ÿê îñîáëèâà ôîðìà 䳺ñëîâà òâîðÿòüñÿ çà äîïîìîãîþ îêðåìîãî íàáîðó ñóô³êñ³â. Ëèøå ñóô³êñ -í(èé) çàñâ³ä÷åíèé ó ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä ³ìåííèêîâèõ îñíîâ, ³ â ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ íåîçíà÷åíî¿ ôîðìè 䳺ñëîâà. Ïîð³âí.: àâòîðèòåò-í-èé – â³ä àâòîðèòåò, áåòîí-í-èé – â³ä áåòîí ³ âèãíà-í-èé – â³ä âèãíàòè, çàñòðàõîâà-í-èé – â³ä çàñòðàõóâàòè. Ó ñóô³êñàõ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â -àí(èé),-åí(èé), -ºí(èé) çàâæäè ïèøåòüñÿ îäíà ë³òåðà í. Ïîð³âí.: áàæàíèé – â³ä áàæàòè, çáóäîâàíèé – â³ä çáóäóâàòè, çàâåçåíèé – â³ä çàâåçòè, çàêëåºíèé – â³ä çàêëå¿òè. Óâàãà! Íàïèñàííÿ íí ìîæëèâå â ïðèêìåòíèêàõ: à) ÿêùî âîíè óòâîðåí³ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -í(èé) â³ä ³ìåííèêîâî¿ òâ³ðíî¿ îñíîâè íà í: âàãîí+íèé, çàêîí+íèé, áàëêîí+íèé, âàçîí+íèé, ï³í+íèé; á) ÿêùî âîíè óòâîðåí³ â³ä ïðèêìåòíèêîâèõ îñíîâ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -åíí(èé), ÿêèé âêàçóº íà âèñîêó ì³ðó âèÿâó îçíàêè: âèñî÷+åííèé, äîáð+åííèé, äîâæ+åííèé, ãëèáî÷+åííèé; â) ÿêùî âîíè óòâîðåí³ ñóô³êñàëüíèì ÷è ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì â³ä 䳺ñë³âíèõ îñíîâ ³ â íèõ ñóô³êñè -åíí(èé), -àíí(èé), -ÿíí(èé) âêàçóþòü íà îçíàêó çà ìîæëèâ³ñòþ ÷è íåìîæëèâ³ñòþ 䳿: çä³éñí+éííèé, çáàãí+éííèé, íå+äîçâîë+ +éííèé, íå+çäîë+áííèé, íå+çð³âí+zííèé, íåäî+òîðê+áííèé. 73

В п р а в а 181. І. Запишіть у свої зошити прикметники незбагненний і нездоланний, запам’ятайте, що вони пишуться з двома н. Побудуйте з ними речення (усно). ІІ. До кожного прикметника доберіть спільнокореневий дієприкметник, запишіть їх парами, проставте наголоси і позначте суфікси. Правильно наголошуйте! Çðàçîê: äîçâîëåííèé – äîçâîëåíèé.

Çä³éñíåííèé, íåâáëàãàííèé, íåâï³çíàííèé, íåâòîëåííèé, íåçä³éñíåííèé, íåçäîëàííèé, íåçë³÷åííèé, íåïðèìèðåííèé, íåñêàçàííèé, íåñê³í÷åííèé. В п р а в а 182. З’ясуйте значення прикметників і дієприкметників дóзвільний і дозвóлений, дозволенний і дозволений, складіть з ними речення таким чином, щоб з них було зрозуміле значення кожного прикметника і дієприкметника. В п р а в а 183. Прочитайте і запам’ятайте слова П. Тичини. Поглибте цю тезу реченнями (п’ять-шість) з дієприкметниками не збáгнений, не здóланий, не зίгнутий, не зраджений і прикметниками незбагннний, нездолáнний.

ß ºñòü íàðîä, ÿêîãî ïðàâäè ñèëà í³êèì çâîéîâàíà ùå íå áóëà.

§ 13. Ïðàâîïèñ íå ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè В п р а в а 184. Прочитайте речення, зверніть увагу на те, як написано не з різними частинами мови, поясніть правило написання у кожному випадку.

1. Ñêóëüïòîð ñòåæèâ çà Ìåëàí³ºþ ç íåùàäíîþ çóõâàë³ñòþ ìèòöÿ. 2. Ðîçìîâà íå êëå¿ëàñÿ. 3. Ìîæå, îöÿ íåçãðàáíà ïðèì³òèâíà ìàí³ðí³ñòü óæå ñòàëà äðóãîþ íàòóðîþ ³ í³÷èì ¿¿ íå ïðîá’ºø. 4. Ç ÿêîãî áîêó íå çàõîäèâ, ñêð³çü âîíà áóëà íå òà. 5. Ñïðîáóé-íî âèõîïèòè õàðàêòåð ç îöüîãî õàîñó íåäáàëèõ ë³í³é, êîñòðóáàòèõ æåñò³â... 6. Ðàí³øå ñêóëüïòîð ÿêîñü ìàëî çâàæàâ íà òàêèõ, ÿê âîíà, à çàðàç öå âæå éîãî íåïîêî¿ëî, ¿õíÿ äóìêà áóëà äëÿ íüîãî çîâñ³ì íå áàéäóæîþ. 7. Âèäíî, ìàëî âè ¿¿ çíàºòå... Íåâñèïóùà, â³ääàíà, çîëîòà ëþäèíà (Çà Îëåñåì Ãîí÷àðîì). Íå ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè ïèøåòüñÿ îêðåìî ³ ðàçîì. ×àñòêà íå ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè ïèøåòüñÿ îêðåìî: à) ÿêùî ïðè 䳺ïðèêìåòíèêó º çàëåæíå ñëîâî, íàïðèêëàä: Íå êåðîâàíèé í³êèì, ÷îâåí ì³ã íàñêî÷èòè íà ï³äâîäíó ñêåëüêó 74

(Ã. Êîöþáà) – ó öüîìó ðå÷åíí³ â³ä 䳺ïðèêìåòíèêà íå êåðîâàíèé çàëåæèòü ñëîâî í³êèì; á) ÿêùî îçíàö³, âèðàæåí³é 䳺ïðèêìåòíèêîì ç íå, ïðîòèñòàâëÿºòüñÿ ³íøà îçíàêà, ââåäåíà ñïîëó÷íèêîì à, íàïðèêëàä: Ò³ëüêè é ìàâ – òàëàí(ò) äî â³ðø³â, íå ïîçè÷åíèé, à âëàñíèé (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). Âîäà áóëà íå íàãð³òà, à ëèøå ï³ä³ãð³òà (Ç ï³äðó÷íèêà); â) ÿêùî 䳺ïðèêìåòíèê âèñòóïຠïðèñóäêîì, íàïðèêëàä: Îáñÿã ðîáîòè íå âèçíà÷åíèé (Ãàçåòà). Öåé õóäîæíèê íå âèçíàíèé ó ñåáå íà áàòüê³âùèí³ (Ãàçåòà). Ïðåô³êñ íå- ç 䳺ïðèêìåòíèêîì ïèøåòüñÿ ðàçîì: à) ÿêùî 䳺ïðèêìåòíèê âèñòóïຠó ðîë³ îçíà÷åííÿ ³ íå ìຠïðè ñîá³ çàëåæíèõ ñë³â ÷è ïðîòèñòàâíîãî ñïîëó÷íèêà à, íàïðèêëàä: Ìîëîäà íåâèòðà÷åíà ñèëà õâèëåþ âäàðèëà â ãðóäè (Ì. Êîöþáèíñüêèé); á) ÿêùî 䳺ïðèêìåòíèê óòâîðåíèé â³ä 䳺ñëîâà, ÿêå ç ïðåô³êñîì íå- ÷è íåäî- ïèøåòüñÿ ðàçîì, íàïðèêëàä: Õ³áà íå áà÷èø, ùî â ïå÷³ îá³ä íåäîâàðåíèé, à õàòà ñòî¿òü é äîñ³ íåìåòåíà? (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). Öåé òâ³ð çîñòàâñÿ íåäîïèñàíèé (Æóðíàë). В п р а в а 185. Перепишіть речення. Поясніть написання не з дієприкметниками. Складіть власні два речення з дієприкметниками з часткою не.

1. ϳäêîñèëèñÿ íîãè, ³ âîíà âàæêî âïàëà íà ùå íå ñõîëîëó ç äíÿ çåìëþ (Â. ßâîð³âñüêèé). 2. À ïîðó÷ âñòàâàëè íåêîðîíîâàí³ êîðèôå¿ ³ ñïðàâæí³ âîæä³ (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Ãàðíî â ïîë³, äå ïàäàþòü ðàéäóãè âèñîê³, äå íå âêðèò³ ï³ä ãðîìàìè ò³ëüêè òè ³ ñîê³ë (Ò. Îäóäüêî). 4. ² ùàñòÿ íåæäàíîãî ïîäèâ ñüîãîäí³ ó âàñ íà ùîö³ (Â. Âîçíþê). 5. Ëèøå ìîõ óêðèâຠîòå â³êîâ³÷íå, í³êèì íå çàéìàíå êàì³ííÿ (À. Øèÿí). 6. Ñïàñèá³ Âàì, ìàìî, çà â³÷íó ëþáîâ ³ âñþ íåîïëà÷åíó ëàñêó (Ä. Ëóöåíêî). В п р а в а 186. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Усно поясніть написання дієприкметників з не разом чи окремо. Котрі речення ви вважаєте пейзажною замальовкою і чому? Знайдіть загадку і відгадайте її.

1. ß ñèâèíó íå êëèêàâ. Çàöâ³ëà (íå)ïðîøåíà òðèâîæíî ó âîëîññ³ (Â. Âîçíþê). 2. Âîâê êëàöíóâ çóáàìè ³ áëèìíóâ î÷èìà. ³í áóâ (íå)âäîâîëåíèé (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Íà ëóãàõ ùå òðàâà (íå)êîøåíà, ó ïîëÿõ êðàñóþòüñÿ æèòà (Ï. Âîðîíüêî). 4. Äèêèõ îðä (íå)çë³÷åí³ íàâàëè ðîçòðîùèëè ïðàùóðè ìî¿ (Â. Ñèìîíåíêî). 75

5. Òîëîêà (íå)îðàíà, â³âö³ (íå)ë³÷åí³, ïàñòóõ ðîãàòèé (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 6. ×èñòå (íå)çàðîñëå ì³ñöå òî çâóæóâàëîñü, òî ì³ñöÿìè ðîçõîäèëîñü, í³áè îçåðöå (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). В п р а в а 187. І. Cформулюйте правила, за якими не з дієприкметником пишеться разом та окремо (наводьте приклади). ІІ. Від поданих слів (за вибором) утворіть п’ять словосполучень або речень, в яких не з дієприкметником писатиметься окремо. Поясніть орфограму Çðàçîê: Íå çàâåðøåíà äîñ³ êàðòèíà àáî: Ó ìàéñòåðí³ õóäîæíèêà ç³áðàëîñÿ ê³ëüêà íå çàâåðøåíèõ äîñ³ êàðòèí.

Íåçàâåðøåíà êàðòèíà, íåâèìîëî÷åíå çåðíî, íåâèïðàâäàíà âïåâíåí³ñòü, íåâòàìîâàíà ñïðàãà, íåçàãîºíà ðàíà, íåçàïëàíîâàíà ïî¿çäêà, íåîáäóìàíèé â÷èíîê, íåïåðåäáà÷åíà çóñòð³÷, íåïîìèò³ ðóêè, íåïðèõîâàíå ãëóçóâàííÿ, íåïðîòîïòàíà ñòåæêà, íåðîçâ³äàí³ çàïàñè.

В п р а в а 188. Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте молдовський та український тексти і сформулюйте висновок про правопис не з дієприкметниками в обох мовах.

1. Material nestudiat. Materialul nu este studiat de elevi. 2. Carte necitită. Cartea nu e citită de mine. 3. Cuvinte nerostite. Cuvintele nu sunt rostite de tine. 76

ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ Ä²ªÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀ ßÊ ÔÎÐÌÈ Ä²ªÑËÎÂÀ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Дієприкметник від якого дієслова. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 4. Вид. 5. Стан. 6. Час. 7. Рід. 8. Число. 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. 11. Вимова і написання. Зразок усного розбору Остап пробував свої тремтячі ноги, як мала пташина крила (М. Коцюбинський). Тремтячі – дієприкметник від дієслова тремтіти, початкова форма тремтячий, недоконаного виду, активного стану, теперішнього часу, рід не визначається у множині, множина, знахідний відмінок, виконує роль узгодженого означення. У знахідному відмінку множини закінчення -і, суфікс -яч-. Зразок письмового розбору Тремтячі – дієприкм. від дієслова тремтіти, поч. форма тремтячий, недок. вид, акт. стан, теп. час, рід не визн. у множ., множ., Зн. відм., узгодж. означ., у Зн. відм. множ. зак. -і, суф. -яч-.

В п р а в а 189. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть словосполучення з дієприкметником у ролі головного і в ролі залежного слова. Дотримуючись схеми, зробіть усний чи письмовий розбір двох дієприкметників.

1. Î÷³ â Îñòàïà áóëè çàïëþùåí³, à íà á³ëîìó âèäó âèðàçíî çà÷îðí³ëè ìîëîä³ âóñà é ãóñò³ áðîâè. 2. Íàïîºíèé íåçàáàðîì ç³ëëÿì, ³ç ïåðåâ’ÿçàíîþ ðàíîþ, çîãð³òèé òåïëîì, Îñòàï ðîçïëþùèâ î÷³ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Ñëîâî! Íåçãàñàþ÷å âîíî, à òîìó âîãîíü éîãî ã𳺠³ ãð³òåìå â³÷íî (Çà Ì. Ðà÷óêîì). 4. ϳñëÿ âñüîãî ïåðåæèòîãî Ñòåïóðà ãëÿíóâ íà çàãèáëîãî òîâàðèøà çîðîì, óæå íå çàòåìíåíèì ëþòèìè ðåâíîùàìè, çîðîì, î÷èùåíèì ó ãîðíèë³ ñï³ëüíèõ âèïðîáóâàíü (Îëåñü Ãîí÷àð). ÇÀÏÈÒÀÍÍß ÒÀ ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß 1. Що спільного у дієслівних формах написати лист, написаний лист, написав лист, напиши лист? 2. Які спільні ознаки мають дієприкметник написаний (лист) і прикметник зворушливий (лист)? 3. Що називається дієприкметником? З’ясуйте, чим це визначення відрізняється від визначень дієслова та прикметника. 4. У чому різниця між активними та пасивними дієприкметниками? Підтвердьте це дієприкметниками вибраний план і визрілий план. 5. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники пасивного стану? Підтвердьте це прикладами.

77

6. За допомогою яких суфіксів творяться дієприкметники активного стану? Наведіть приклади таких утворень. 7. Дієприкметники якого стану мають значення теперішнього і минулого часів? 8. Що пишемо у суфіксах дієприкметників: н чи нн? Підтвердьте прикладами. 9. Як відмінюються дієприкметники? 10. Пригадайте правила написання не з дієприкметниками разом та окремо. Підтвердьте прикладами. 11. Яку синтаксичну функцію виконує дієприкметник? Доведіть це прикладами. 12. Пригадайте визначення дієприкметникового звороту. Коли і як виділяється дієприкметниковий зворот на письмі? Наведіть приклади.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

² ð³âåíü Àëüòåðíàòèâí³ òåñòè ç³ ñòâåðäæóâàëüíîþ àáî çàïåðå÷íîþ â³äïîâ³ääþ 1. ijºïðèêìåòíèê – îñîáëèâà íåçì³ííà ôîðìà 䳺ñëîâà. Òàê ÷è í³. 2. ijºïðèêìåòíèê ìຠîçíàêè 䳺ñëîâà òà ïðèêìåòíèêà. Òàê ÷è í³. 3. Ó ä³ºïðèêìåòíèêà º âèä òà ÷àñ. Òàê ÷è í³. 4. ijºïðèêìåòíèê çì³íþºòüñÿ çà îñîáàìè. Òàê ÷è í³. 5. ijºïðèêìåòíèê ðàçîì ³ç çàëåæíèì ñëîâîì óòâîðþº çâîðîò. Òàê ÷è í³. 6. ijºïðèêìåòíèê ó ðå÷åíí³ âèñòóïຠò³ëüêè îçíà÷åííÿì. Òàê ÷è í³. ²² ð³âåíü Òåñòè ³ç âèáîðîì îäí³º¿ ïðàâèëüíî¿ â³äïîâ³ä³ 1. Ïèòàííÿ 䳺ïðèêìåòíèêà íàâåäåíî ó ðÿäêó À ùî ðîáëÿ÷èé? ùî çðîáëåíèé? Á ùî ðîáëÿ÷è? ùî çðîáèâøè?  ÿêèé? ÿêà? ÿêå? ÿê³? à ùî ðîáèòè? ùî çðîáèòè? 2. Óñ³ ñëîâà – 䳺ïðèêìåòíèêè ó ðÿäêó À êîëèøí³é, ñóáîòí³é, çâå÷îð³ëèé Á ïîëèòè, çàñ³ÿíèé, ðóñÿâèé  æîâò³þ÷èé, çàãóáëåíèé, íàïèñàíèé à çðîáëåíèé, ïîñï³øàþ÷è, ïîñì³õàòèñÿ 78

3. Óñ³ 䳺ïðèêìåòíèêè àêòèâíîãî ñòàíó ó ðÿäêó À âèìèòèé, ïðîñóøåíèé, çâ’ÿçàíèé Á ï³äïèñàíèé, ç³ïñîâàíèé, ïîæîâêëèé  ïðîöâ³òàþ÷èé, ïåðåîö³íåíèé, ñêîøåíèé à ëåæà÷èé, ð³æó÷èé, äîçð³ëèé 4. Óñ³ 䳺ïðèêìåòíèêè ïàñèâíîãî ñòàíó ó ðÿäêó À ñêîøåíèé, çàáóòèé, ïî÷îðí³ëèé Á çðîáëåíèé, ïðèíåñåíèé, ðîçáèòèé  çàñí³æåíèé, çáåðåæåíèé, òàíöþþ÷èé à îáãîâîðåíèé, ç³â’ÿëèé, çðîçóì³ëèé 5. Óñ³ ñëîâà ïèøóòüñÿ ç íí ó ðÿäêó À âèñíàæå..èé, íåâð³âíîâàæå..èé, ïðèõîâà..èé Á íåâïè..èé, íåçäîëà..èé, ñòàðà..èé  íåïðèìèðå..èé, íåâäîâîëå..èé, íåäîçâîëå..èé à íåâáëàãà..èé, íåçë³÷å..èé, íàãîðîäæå..èé 6. Óñ³ 䳺ïðèêìåòíèêè ïèøóòüñÿ ç íå ðàçîì ó ðÿäêó À íå/âèïðàâëåíà â÷èòåëåì ïîìèëêà, íå/âèîðàíå ïîëå Á íå/ïîìèòà äîøêà, íå/ïîëèò³ êâ³òè  íå/âãàìîâí³ ä³òè, íå/ïåðå÷èòàíèé ìíîþ òâ³ð à íå/ñòðèìàí³ ïî÷óòòÿ, íå/íàïèñàíèé ó÷íåì ðåôåðàò

²²² ð³âåíü Òåñòè íà âñòàíîâëåííÿ â³äïîâ³äíîñò³ 1. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ 䳺ïðèêìåòíèêàìè òà ¿õ õàðàêòåðèñòèêàìè. 1 Ñïîðîæí³ëèé êîëîñ âèùèé çà âñ³ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2 Êîæí³é ëþäèí³ â³äêðèòî â íàñ ïóòü (Ï. Òè÷èíà). 3 Çãàÿíîãî ÷àñó ³ êîíåì íå íàçäîæåíåø (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4  îæèâàþ÷èõ äåðåâàõ ï³äí³ìàëèñÿ âåñíÿí³ ñîêè (Îëåñü Ãîí÷àð). À àêòèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê òåïåð³øíüîãî ÷àñó Á àêòèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê ìèíóëîãî ÷àñó  ïàñèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê ìèíóëîãî ÷àñó à ïàñèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê òåïåð³øíüîãî ÷àñó ¥ áåçîñîáîâà 䳺ñë³âíà ôîðìà 2. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ âèñëîâîì òà éîãî çíà÷åííÿì. 1 íåñïîä³âàíà À ðîçìîâà, ÿêà ïðîäîâæóºòüñÿ 2 íåñòèõàþ÷à Á ñèëà, ÿêà çáåðåãëàñÿ 3 íåâòðà÷åíà  ëèñò³âêà, ÿêó íå êèíóëè äî ñêðèíüêè 4 íåâ³äïðàâëåíà à ïðèãîäà, ÿêà íå çàê³í÷èëàñü ¥ çóñòð³÷, ÿêó íå ïëàíóâàëè 79

3. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü 1 çåëåíèé 2 ïîçåëåí³òè 3 ïîçåëåí³ëèé 4 çåëåíü

ì³æ ñëîâîì òà ÷àñòèíîþ ìîâè. À ³ìåííèê Á ïðèêìåòíèê  䳺ñëîâî à 䳺ïðèêìåòíèê ¥ 䳺ïðèñë³âíèê

²V ð³âåíü Òåñòè â³äêðèòîãî òèïó 1. ³ä çàïðîïîíîâàíèõ ñë³â óòâîð³òü 䳺ïðèêìåòíèêè, óêàæ³òü ó íèõ ñóô³êñè, âèçíà÷òå ñòàí. Ñêàçàòè, çàê³í÷èòè, ñêëàñòè, íàïèñàòè, ðîçáèòè, ä³ÿòè, çáóäóâàòè, íàëèòè, ñëóõàòè, â³òàòè. 2. Ïåðåïèø³òü ðå÷åííÿ, ðîçñòàâòå ïðàâèëüíî ðîçä³ëîâ³ çíàêè. ϳäêðåñë³òü 䳺ïðèêìåòíèêè àáî 䳺ïðèêìåòíèêîâ³ çâîðîòè. 1. ̳ñòî áóëî îáâåäåíå ïîäâ³éíèìè ìóðàìè ç ñ³ìíàäöÿòüìà âåæàìè (². Êóëàêîâñüêèé). 2 Òàê øåïî÷å ñåðåä íî÷³ â³òðîì çáóäæåíà òðàâà (Îëåêñàíäð Îëåñü). 3. Òàê âîíî âåëîñü ïî âñ³õ õóòîðàõ ðîçêèäàíèõ áåç ë³êó â çàïîðîçüêèõ âîëüíîñòÿõ-ñòåïàõ â óñ³õ êîçàöüêèõ ñëîáîäàõ (Ì. Ïðèãàðà). 4. Íàäâîð³ áóâ ñîíÿ÷íèé äåíü ñïîâíåíèé íåâãàìîâíîãî ïòàøèíîãî ùåáåòàííÿ ³ ãóä³ííÿ áäæ³ë (Î. Äîí÷åíêî). 5. Ñòåï îïîâèòèé òèøåþ äèõàâ ïàõîùàì (Î. Êîïèëåíêî). 3. Íàïèø³òü ï’ÿòü 䳺ïðèêìåòíèêîâèõ ñëîâîñïîëó÷åíü, ó ÿêèõ íå ïèøåòüñÿ ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè îêðåìî, ³ ï’ÿòü, ó ÿêèõ íå ïèøåòüñÿ ðàçîì.

§ 14. ÁåçîñîáîⳠ䳺ñë³âí³ ôîðìè íà -íî (-åíî, -ºíî), -òî Äî ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â äóæå áëèçüê³ áåçîñîáîⳠ䳺ñë³âí³ ôîðìè (forme impersonale verbate) íà -íî(-åíî, -ºíî), -òî. Ïîð³âí.: âèáðàíèé ³ âèáðàíî, ãàðàíòîâàíèé ³ ãàðàíòîâàíî, äîâåäåíèé ³ äîâåäåíî, ñêàçàíèé ³ ñêàçàíî, ðîçêðîºíèé ³ ðîçêðîºíî, ðîçáèòèé ³ ðîçáèòî, ïðîïîëåíèé ³ ïðîïîëîòî. Áëèçüê³ñòü òàêèõ ñë³â çóìîâëåíà îäíàêîâèìè òâ³ðíèìè îñíîâàìè òà ñõîæèìè ñëîâîòâ³ðíèìè çàñîáàìè, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ¿õ òâîðåííÿ. 80

ÁåçîñîáîⳠ䳺ñë³âí³ ôîðìè òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâ ³íô³í³òèâà ïåðåõ³äíèõ 䳺ñë³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -íî(-åíî, -ºíî), -òî. Íàïðèêëàä: áàæàòè – áàæà-+-íî, ïîáà÷è-òè – ïîáà÷-+-åíî, âèêðî¿òè – âèêðî-+-ºíî, âçÿòè – âçÿ-+-òî, êèíóòè – êèíó-+-òî. В п р а в а 190. Спишіть безособові дієслівні форми, виділивши дефісом твірну основу і суфікс, а поряд відтворіть неозначену форму дієслова. Çðàçîê: áàæà-íî – áàæàòè.

Áàæàíî, âèêîíàíî, â³äâåçåíî, âïðîâàäæåíî, âðàæåíî, ä³áðàíî, äîïîâíåíî, çàãîðíóòî, çàãóáëåíî, çãàÿíî, ç³áðàíî, çóïèíåíî, êèíóòî, êóïëåíî, ì³ðÿíî, îñâÿ÷åíî, ñêëåºíî, ðîçáèòî, ïðèéíÿòî. ijºñë³âí³ óòâîðåííÿ íà -íî (-åíî, -ºíî), -òî – öå ñïåöèô³÷í³ íåçì³íí³ ôîðìè 䳺ñëîâà, ÿê³ ìàþòü çíà÷åííÿ äîêîíàíîãî ÷è íåäîêîíàíîãî âèäó, ïåðåõ³äíîñò³ òà âèêîíóþòü ðîëü ãîëîâíîãî ÷ëåíà (ïðèñóäêà) ó áåçîñîáîâîìó ðå÷åíí³ (ó ÿêîìó âèêîíàâåöü 䳿 ïðèñóäêà íå â³äîìèé). Ïîð³âí.: âèîðàíî é îðàíî (Ó ñóñ³ä³â âèîðàíî ³ çàñ³ÿíî, à â íàñ ùå é íå îðàíî); ç³áðàíî (êîãî?) øêîëÿð³â, ïåðåâ³ðåíî (ùî?) ñïîðÿäæåííÿ (Ïåðåä ïîõîäîì ç³áðàíî øêîëÿð³â, ïåðåâ³ðåíî ñïîðÿäæåííÿ). В п р а в а 191. Прочитайте речення, порівняйте виділені слова і з’ясуйте, які граматичні ознаки властиві кожному з них. До якого слова у реченні ви ставили від них запитання? Якими членами речення виступають виділені слова?

Ïàëàö â³ääàíèé ó÷íÿì. Øêîëà çâåäåíà âë³òêó. Óðîê äîáðå çàñâîºíèé. Ó÷îðà â³äêðèòèé â³äïî÷èíêîâèé òàá³ð.

Ïàëàö â³ääàíî ó÷íÿì. Øêîëó çâåäåíî âë³òêó. Óðîê äîáðå çàñâîºíî. Ó÷îðà â³äêðèòî â³äïî÷èíêîâèé òàá³ð.

В п р а в а 192. Від дієслів усно утворіть пасивні дієприкметники та дієслівні форми на -но (-ено, -єно), -то. Випишіть дієслова, від яких неможливі такі утворення, і поясніть, чому.

Àäðåñóâàòè, áà÷èòè, âîðîãóâàòè, ãàñèòè, ãîð³òè, äîãëÿíóòè, êëå¿òè, êîëîòè, çëàìàòè, ì³ñèòè, ìîëîòè, íàçáèðàòè, íàêëå¿òè, îñâî¿òè, ïðèñâî¿òè, íàìàëþâàòè, âïðîâàäèòè. В п р а в а 193. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, відтворюйте потрібну форму дієслова. Утворення на -но (-ено, -єно), -то та пасивні дієприкметники підкресліть як відповідні члени речення.

1. ßðìî áóëî (íàêëàñòè) íà øèþ äèêîìó òóðîâ³, (çàãíàòè), (çíåñèëèòè), àëå (îâ³ÿòè) ùå ñòåïîâèì â³òðîì, ³ç (íåâòðàòèòè) 81

ùå ñìàêîì âîë³, øèðîêèõ ïðîñòîð³â, â³í ñòîÿâ íà íîãàõ. 2. Ëèõà äîëÿ ÷åêàëà âò³êà÷à: éîãî (îääàâàòè) â ðåêðóòè, (çàñèëàòè) â Ñèá³ð, (êàòóâàòè), (òàâðóâàòè), ìîâ õóäîáó, àáî ç íàï³â(îãîëèòè) ãîëîâîþ, (çáèòè), (îäñèëàòè) â êàéäàíàõ íàçàä äî ïàíà, çíîâó â íåâîëþ, íà ïàíùèíó. 3. Ìàëàíêà, ñêëàâøè ðóêè, ïîáîæíî ñëóõàëà îïîâ³äàííÿ ïðî òå, ñê³ëüêè (ïðèâåçòè) öåãëè, ÿêå é ÷îìó (çàáðàêóâàòè) äåðåâî (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). Óâàãà! Ïðèñóäêîì ìîæóòü âèñòóïàòè ÿê 䳺ñë³âí³ ôîðìè íà -íî (-åíî, -ºíî), -òî, òàê ³ ïàñèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè. Áåçîñîáîâèì 䳺ñë³âíèì ôîðìàì íà -íî (-åíî, -ºíî), -òî íàäàºòüñÿ ïåðåâàãà òîä³, êîëè ó ìîâöÿ âèíèêຠïîòðåáà çîñåðåäèòè âñþ óâàãó íà ðåçóëüòàò³ 䳿. Íàïðèêëàä: Îñòàíí³é åêçàìåí ñêëàäåíî, øêîëó çàê³í÷åíî (Î. Äîí÷åíêî). Íå ïîâåðòàþòüñÿ ³ç âèð³þ ìîãî äèòèíñòâà æóðàâë³. Âæå íå îäíó âåðñòó â³äì³ðÿíî â³ä ñòåæêè îò÷î¿ çåìë³ (Â. Êàëàøíèê). Âèðàæàòè ïðèñóäîê ïàñèâíèì 䳺ïðèêìåòíèêîì á³ëüø äîö³ëüíî òîä³, êîëè ìîâåöü ìຠíà ìåò³ çîñåðåäèòè óâàãó íà âèðàæåíí³ îçíàêè çà 䳺þ. Íàïðèêëàä: Îìèò³ ðîñàìè êâ³òêè ðîçòóëþþòü ïîâ³êè (Â. Ñîñþðà). В п р а в а 194. Прочитайте тексти. Дайте морфологічну характеристику виділених слів і з’ясуйте, до якого стилю належить текст і чому в ньому використано саме такі дієслівні форми.

². ϳäãîòîâêà äî ïîõîäó â ãîðè â³äáóâàºòüñÿ çà ïëàíîì: âèçíà÷åíî ìàðøðóò, ðîçïîä³ëåíî ôóíêö³¿ ì³æ äîñâ³ä÷åíèìè òóðèñòàìè, ïðèäáàíî ñïîðÿäæåííÿ, çàêóïëåíî ïðîäóêòè.

82

Çàëèøàëîñÿ ëèøå óçãîäèòè ÷àñ ³ ì³ñöå çáîðó ãðóïè. Öå áóëî ñêëàäíî, áî ó÷àñíèêàì ïîõîäó äîâîäèëîñü äî¿æäæàòè ç ð³çíèõ ñ³ë, à òðàíñïîðòíèé çâ’ÿçîê ó íàñ íàëàãîäæåíî ïîãàíî.  î÷³êóâàíí³ óñ³õ ä³òåé ïðèéíÿòî ð³øåííÿ ðîçáèòè îäèí íàìåò íà øê³ëüíîìó ïîäâ³ð’¿. ²². Áàòüêî áóâ ñõâèëüîâàíèé óâàãîþ äî íüîãî óñ³õ ÷ëåí³â ðîäèíè. ѳìäåñÿòèð³÷÷ÿ, â³äçíà÷åíå ñêðîìíî, áåç îñîáëèâèõ óðî÷èñòîñòåé, óñå æ çàïàì’ÿòàëîñÿ ³ ä³òÿì, ³ âíóêàì. Îñîáëèâî çâîðóøåíèìè âèãëÿäàëè ìîëîäø³ áàòüêîâ³ ñåñòðè, ÿê³ ïðè¿õàëè ï³ñëÿ äåñÿòèë³òíüî¿ âèìóøåíî¿ ðîçëóêè ç ðîäèíîþ òà Óêðà¿íîþ. Ñòâîðåíèé ñòàðøèì îíóêîì ïîðòðåò òåæ áóâ ôîòîãðàôîâàíèé «íà çãàäêó». À íà çàâåðøåííÿ ñâÿòà ó íåáî áóâ çàïóùåíèé ïàïåðîâèé ë³õòàðèê «íà äîâã³ ñâ³òë³ ðîêè».

§ 15. ×èòàííÿ òà àíàë³ç òåêñòó В п р а в а 195. Прочитайте вголос текст, перекажіть його зміст і висловте свою думку про те, що дало підставу авторові назвати байдужість найстрашнішою недугою нашого часу, а поведінку одних людей порівняти з природою орлів, а інших – із вдачею жаб.

Á²ÉÒÅÑß ÁÀÉÄÓÆÈÕ! Íàéñòðàøí³øà íåäóãà íàøîãî ÷àñó – áàéäóæ³ñòü. «Íå á³éòåñÿ äðóç³â, – ïèñàâ ïîëüñüêèé ïèñüìåííèê Áðóíî ßñåíñüêèé. – Ùîíàéá³ëüøå – âîíè ìîæóòü âàñ çðàäèòè. Íå á³éòåñÿ âîðîã³â. Ó ã³ðøîìó âèïàäêó âîíè ìîæóòü óáèòè. Á³éòåñÿ áàéäóæèõ. Ç ¿õíüî¿ ìîâ÷àçíî¿ çãîäè òâîðÿòüñÿ ³ çðàäè, ³ âáèâñòâà». Çàäóìàéñÿ íà õâèëèíó, ÷èòà÷ó. ×è íå «ìîâ÷àâ» ³ òè ÷àñîì? Òàì, äå òðåáà áóëî íà âåñü ñâ³ò êðè÷àòè? ×è íå âò³êàâ çàäëÿ âëàñíîãî ñïîêîþ ó æèòòºâ³ êóùèêè? Ùîá í³÷îãî «íå áà÷èòè», «íå ÷óòè», «íå çíàòè»? Ïðèãàäàé, ÷èòà÷ó, ÷è íå ïðîõîäèâ òè ìîâ÷êè, êîëè õòîñü í³âå÷èâ ïðèðîäó òâ çåìë³, êîëè ÿêèéñü âîðîæèé çàéäà ÷èíèâ íàðóãó íàä ñâÿòèíÿìè òâîãî íàðîäó, íàä éîãî ³ñòîð³ºþ. ×è íå â³äâåðòàâñÿ óá³ê, êîëè ïîðó÷ çíóùàëèñÿ ç ëþäèíè? Ñïîëîõàí³ îðëè çë³òàþòü ó íåáî, ùîá ó áîéîâîìó ëåò³ îïóñòèòèñÿ êîìåòîþ íà òèõ, õòî ðóéíóº ¿õí³ ãí³çäà. Ñïîëîõàí³ æàáè ñêà÷óòü ó áîëîòî, ùîá òèõî é ñïîê³éíî ïåðåñèä³òè íåáåçïåêó. Çàäóìàéñÿ, ÷èòà÷ó, ³ çâàæ: õòî òè? (Çà ª. Äóäàðåì). ІІ. Випишіть з тексту окремо дієслова в неозначеній формі, у способових формах і у формі дієприкметника. Доберіть синонім до іменника недуга. Знайдіть у тексті антоніми.

83

ІІІ. Знайдіть в інтернеті уривок з тексту морального змісту. Перекажіть його однокласникам. Чому саме цей уривок ви вибрали? В п р а в а 196. Ознайомтесь із текстом, складіть його план, а потім обговоріть його в класі. Виділені назви рослин, ягід і плодів перекладіть молдовською мовою.

˲Ñβ ÑÊÀÐÁÈ Ó ë³ñ³ ç ïî÷àòêó ë³òà ³ äî ãëèáîêî¿ îñåí³ ìîæíà çíàéòè äóæå áàãàòî ð³çíèõ ÿã³ä ³ ïëîä³â. Ó òðàâí³-÷åðâí³ íåïîäàë³ê ñîñíè ÷åðâîí³º çàïàøíà ñîëîäêà ñóíèöÿ. Òðîõè ï³çí³øå ïîì³æ òåìíî-çåëåíèìè ëèñòî÷êàìè ç’ÿâëÿþòüñÿ ñèíþâàò³ ïëîäè ÷îðíèö³. Äîçð³âຠâ ë³ñ³ äèêà ìàëèíà, à íà ëóêàõ – îæèíà. Ïëîäè ¿õ äóæå ñõîæ³, íåìîâ ñåñòðè÷êè – ò³ëüêè êîëüîðîì â³äð³çíÿþòüñÿ. Îæèíà – òåìíî-ñèíÿ, ìàëèíà – ÷åðâîíà. Íà ê³íåöü ë³òà ÷åðâîíèìè áóðóëüêàìè âêðèâàþòüñÿ êóù³ áàðáàðèñó. Íà êîëþ÷èõ ã³ëêàõ äèêî¿ òðîÿíäè (øèïøèíè) ïîëóì’ÿí³þòü â³òàì³íí³ ïëîäè. Íà÷å êðàïëèíè êðîâ³, âèáëèñêóº ñåðåä ðîñÿíèõ òðàâ áðóñíèöÿ. ×åðâîí³ êèòèö³ çâèñàþòü ç êóù³â êàëèíè, äåðåâ ãîðîáèíè. Ìîâ ïðèïîðîøåí³ ³íåºì, ñèí³þòü ïëîäè òåðíó. ˳ñîâèìè ÿãîäàìè íå ò³ëüêè ïðèºìíî ïîëàñóâàòè ï³ä ÷àñ ïðîãóëÿíîê. ¯õ çáèðàþòü ³ ñóøàòü äëÿ êîìïîò³â, ç íèõ âàðÿòü âàðåííÿ. Óñ³ âîíè áàãàò³ é íà â³òàì³íè, à äåÿê³ ãîäÿòüñÿ íà ë³êè (Çà Â. Ïàðõîìåíêîì). В п р а в а 197. Виберіть тему для своєї усної розповіді, продумайте можливий її зміст і складіть розгорнутий план з п’яти-шести пунктів. В п р а в а 198. І. Створіть і запишіть монолог (сім-вісім речень) придуманого вами супергероя, який пояснює, чому він оберігає дітей від ризикованої поведінки. ІІ. Продовжіть діалог (по три репліки кожного персонажа) «Сніданок мами з сином (донькою)»:

– Äîáðîãî ðàíêó, ìàìî÷êî! – Äîáðîãî ðàíêó ñèíó! Ùî òîá³ ïðèãîòóâàòè íà ñí³äàíîê? – ߺ÷íþ ç øèíêîþ ³ ñêëÿíêó ìîëîêà. – Ìîëîêî çàê³í÷èëîñÿ. ª …

84

IJªÏÐÈÑ˲ÂÍÈÊ

§ 16. ijºïðèñë³âíèê ÿê îñîáëèâà ôîðìà 䳺ñëîâà. Çíà÷åííÿ, ìîðôîëîã³÷í³ îçíàêè, ñèíòàêñè÷íà ðîëü В п р а в а 199. Прочитайте текст, знайдіть різні форми дієслова, випишіть їх окремо і пригадайте, які значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль властиві кожній формі. Чи виявили ви мало знайоме вам слово?

ßê áè ìè íå ðàä³ëè, â³ä’¿æäæàþ÷è íà â³äïî÷èíîê ó äàëåê³ êðà¿, äóæå ñêîðî ïî÷èíàºìî ñóìóâàòè çà ð³äíèì êðàºì. Çãàäóºìî ÿê³ñü äð³áíè÷êè, ÿêèìè íåõòóâàëè, â³ä÷óâàºìî çàïàõè, ùî ñïîâíþâàëè íàø ñàä, ïîäâ³ð’ÿ, çàêâ³ò÷àíå ïðîñòèìè êâ³òàìè… ² êîëè ñïîãàäè ñòàþòü íàâ’ÿçëèâèìè, ïðîñèìîñü äîäîìó. Ñêàçàíî – íîñòàëüã³ÿ.

В п р а в а 200. Перепишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени. У дієсловах визначте лексичне значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль. У чому особливість виділених слів?

1. ׳ïêà ñëóõàâ, ñëóõàâ òà é ãîëîâó ñõèëèâ íà ãðóäè, ñëóõàþ÷è... 2. ijä, ïîñí³äàâøè, ìîëèâñÿ Áîãó (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. ³ääàâøè ïîêë³í ãîñïîäàðÿì, ðóøàºìî äîäîìó. 85

ijºïðèñë³âíèê (gerunziul) – íåçì³ííà ôîðìà 䳺ñëîâà, îñîáëèâèé éîãî âèÿâ, ùî ïîºäíóº â ñîá³ îçíàêè 䳺ñëîâà ³ ïðèñë³âíèêà. ijºïðèñë³âíèê ìຠáàãàòî ñï³ëüíîãî ç ³íô³í³òèâîì ³ ñïîñîáîâèìè ôîðìàìè 䳺ñë³â. Ïî-ïåðøå, ¿õ îá’ºäíóº ñï³ëüíå çàãàëüíå çíà÷åííÿ 䳿. Íàïðèêëàä: ñëóõàòè (ùî ðîáèòè?), ñëóõàþ÷è (ùî ðîáëÿ÷è?) òà ñëóõàâ (ùî ðîáèâ?), ñëóõàâ áè (ùî ðîáèâ áè?) ³ ñëóõàé (ùî ðîáè?); ïîñëóõàòè (ùî çðîáèòè?), ïîñëóõàâøè (ùî çðîáèâøè?). Ïî-äðóãå, ç ³íøèìè ôîðìàìè 䳺ñëîâà (êð³ì ³íô³í³òèâà) éîãî îá’ºäíóº çíà÷åííÿ íåäîêîíàíîãî ÷è äîêîíàíîãî âèäó. Íàïðèêëàä: ñëóõàþ÷è, ñëóõàòè ³ ñëóõàâ, ñëóõàâ áè, ñëóõàé – íåäîêîíàíèé âèä, à ïîñí³äàâøè, ïîñí³äàòè ³ ïîñí³äàâ, ïîñí³äàâ áè, ïîñí³äàé – äîêîíàíèé âèä. Ïî-òðåòº, 䳺ïðèñë³âíèêè òàê ñàìî, ÿê íåîçíà÷åíà òà ñïîñîáîâ³ ôîðìè 䳺ñëîâà, ìàþòü çíà÷åííÿ ïåðåõ³äíîñò³ ÷è íåïåðåõ³äíîñò³, òîáòî ïîòðåáóþòü (ÿêùî ïåðåõ³äí³) àáî íå ïîòðåáóþòü (ÿêùî íåïåðåõ³äí³) äî ñåáå ïðÿìîãî (ó Çí. â³äì.) äîäàòêà. Íàïðèêëàä: ñëóõàþ÷è (ùî?) ðîçïîâ³äü, ñëóõàòè (ùî?) ðîçïîâ³äü ³ ñëóõàâ (ùî?) ðîçïîâ³äü, ñëóõàâ áè (ùî?) ðîçïîâ³äü, ñëóõàé (ùî?) ðîçïîâ³äü – ïåðåõ³äíå 䳺ñëîâî, à ðîçðîñòàþ÷èñü, ðîçðîñòàòèñÿ, ðîçðîñòàâñÿ... – íåïåðåõ³äíå 䳺ñëîâî. В п р а в а 201. Прочитайте речення, знайдіть і випишіть дієприслівники, а поряд з ними – відповідні інфінітиви, з’ясуйте їх спільні ознаки.

Çðàçîê: òðèìàþ÷èñü – òðèìàòèñÿ: çíà÷åííÿ 䳿, íåïåðåõ. 1. Òàê õî÷åòüñÿ âåñòè êîãîñü çà ðóêó, òðèìàþ÷èñü çà íå¿ (Â. Áðþããåí). 2. ³äêëàâøè ë³òîïèñè, ðîçïî÷í³òü íîâå ë³òî÷èñëåííÿ ³ç ÷èñòèõ âàøèõ ïîìèñë³â (Ì. Ðà÷óê). 3. Ñâ³òèëèñÿ âîãí³ ïî õàòàõ, ïîñèëàþ÷è êð³çü òóìàí æîâò³ êðóæàëà (Ïàíàñ Ìèðíèé). 4. ³ð ìóçèö³, â³ðÿ÷è ¿¿ òâîðöåâ³ (Æóðíàë). 5. Ñêóëüïòîð ùå äîâãî ÷óâ ¿õí³é ãîëîñíèé ñì³õ ³, óÿâëÿþ÷è, ùî ä³â÷àòà ìîãëè ñì³ÿòèñü ç íüîãî, íàâ³òü íå îáðàæàâñÿ (Îëåñü Ãîí÷àð). 6. Ñï³òêíóâøèñü, ïàì’ÿòàé, îá ùî (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü).

ijºïðèñë³âíèê ìຠòàêîæ äåÿê³ îçíàêè, ñï³ëüí³ ç ïðèñë³âíèêîì: – 䳺ïðèñë³âíèê òàê ñàìî, ÿê ³ ïðèñë³âíèê, – íåçì³íþâàíå ñëîâî; 86

– îêðåìèé 䳺ïðèñë³âíèê àáî 䳺ïðèñë³âíèê ðàçîì ³ç çàëåæíèìè ñëîâàìè, ÿê ³ ïðèñë³âíèê, âèêîíóº â ðå÷åíí³ ðîëü îáñòàâèíè. Íàïðèêëàä: 1. Âäèâëÿþ÷èñü ó ïî÷åðâîí³ëèé ãîðèçîíò, ìè â³ä÷óâàëè íàáëèæåííÿ áóðåâ³þ (Ãàçåòà). 2. Ñëîâî ëóíຠõàé â ð³äí³ì êðàþ (ÿê?), òüìó ðîçâ³âàþ÷è ñ³ðó (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 202. Перепишіть речення, знайдіть і відповідно підкресліть підмет і присудок. З’ясуйте, до якого з головних членів речення належать окремий дієприслівник і дієприслівник із залежними від нього словами. Визначте синтаксичну роль дієприслівника та дієприслівника із залежними від нього словами.

1. Ðàíî-ðàíî ñõîïèëîñü ñîíöå, âèãðàþ÷è òà âèñâ³÷óþ÷è ÷åðâîíèì ñâ³òëîì... (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. ß íà ãîðó êðóòó êðåì’ÿíóþ áóäó êàì³íü âàæêèé ï³ä³éìàòü ³, íåñó÷è âàãó òó ñòðàøíóþ, áóäó ï³ñíþ âåñåëó ñï³âàòü (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Ìàòåð³... Âñå æèòòÿ äèâëÿòüñÿ âîíè íàì óñë³ä, âèðÿäèâøè â ëþäè (Î. Ñèçîíåíêî). 4. Îñòàï çóïèíèâñÿ, î÷³êóþ÷è ³ âäèâëÿþ÷èñü ó ïîäîðîæíüîãî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. Á³ëÿ ñàìîãî â³òðÿêà, ðîçãîðòàþ÷è æèòî ³ ñèí³é ñîí íàä íèì, âèõîäèòü óñÿ â òåìíîìó æ³íî÷à ïîñòàòü (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Çîëîòàâà ïèøíà îñ³íü ëèíå ïîíàä êðàºì, ò³øà÷è âðîæàºì (². Íàã³ðíÿê). ijºïðèñë³âíèê – öå íåçì³íþâàíà ôîðìà 䳺ñëîâà, ÿêà íàçèâຠäîäàòêîâó ä³þ, ùî âêàçóº íà ÷àñ, ïðè÷èíó, óìîâó ÷è ñïîñ³á îñíîâíî¿ ä³¿, íàçâàíî¿ ïðèñóäêîì. Íàïðèêëàä: Çàéøîâøè äî êëàñó, ó÷èòåëü ïðèâ³òàâñÿ (êîëè?); Çàäóìàâøèñü, ²âàñü íå ïî÷óâ (÷îìó?) çàïèòàííÿ; Íå ñïèòàâøè áðîäó, íå ë³çü ó âîäó (çà ÿêî¿ óìîâè?); Óñì³õàþ÷èñü, ìè ïðèâ³òàëèñÿ (ÿê?). В п р а в а 203. Перепишіть речення, знайдіть дієприслівники, усно визначте їх морфологічні ознаки, спільні з дієсловами і прислівниками. Поставте запитання від присудка до дієприслівника чи до дієприслівника із залежними словами, підкресліть їх як член речення.

1. Ëåòÿòü õìàðêè, ëåòÿòü äîðîãè, ç³áðàâøè êóðÿâó ï³ä íîãè (². Äðà÷). 2. Á³ãàþ÷è âïðàâíèìè ïàëüöÿìè ïî êëàâ³àòóð³, âîíà áóëà âïåâíåíà, ùî íà ìîí³òîð³ – óñå áåç ïîìèëîê (Æóðíàë). 3. Íà äçâ³íèö³ êîëî êîñòåëó, òóò æå íàñóïðîòè íîâî¿ áóäîâè, çàãóä³â âåëè÷åçíèé äçâ³í, çâ³ùàþ÷è ïîëóäíå* (². Ôðàíêî). 4. Çàáàãàòî áàæàþ÷è, âòðàòèø ç òîãî, ùî ìàºø (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). * Полýдне – полудень, середина дня.

87

Ó ñóô³êñàõ 䳺ïðèñë³âíèê³â -ó÷è(-þ÷è), -à÷è(-ÿ÷è) òà -øè, -âøè çàâæäè ïèøåòüñÿ è: áåðó÷è, áóäóþ÷è, äðèæà÷è, çíàþ÷è, íàá³ãøè, íàçâàâøè, âèïåðåäèâøè. Ïîñòô³êñ -ñü(-ñÿ) ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè çàâæäè ïèøåòüñÿ ðàçîì: áåðó÷èñü, çìàãàþ÷èñü, êèíóâøèñü, ïðîí³ñøèñü, òîðêíóâøèñü, çàï³çíþþ÷èñü, îïàì’ÿòàâøèñü. В п р а в а 204. Перекладіть українською мовою (усно), випишіть інфінітиви та дієприслівники, зверніть увагу на відмінність їх правопису в обох мовах. З перекладеними дієприслівниками складіть речення.

1. Întrebându – ne pe noi denumirea străzii, necunoscutul a plecat mai departe. 2. El a plecat, grăbindu-se. 3. Mi-a întins mâna, salutându-mă. В п р а в а 205. Прочитайте уривок з тексту. Знайдіть і зачитайте дієприслівникові звороти. Оцініть поведінку і висловлювання Хмелю і подумайте, що мав би йому у відповідь сказати Дуб. Чи трапляється таке серед людей?

Õ̲ËÜ ÍÀ ÄÓÁ² Äîâèâñÿ ÿêîñü Õì³ëü àæ äî âåðõ³â’ÿ Äóáà ³, çèðêíóâøè íà ñâ³ò ç òàêî¿ âèñîòè, íàäóâøèñü âåëüìè, çàêîïèëèâ ãóáó òà é ñòàâ ðåêòè*: – Õâàëà ìåí³! Òåïåð ÿ âæå ïðè ÷èí³ – íå òå, ùî âèâøèñÿ ðàí³øå íà òè÷èí³**. Òåïåð ÿ íà òàê³é âèñî÷èí³, ùî íåìîæëèâî âæå íå çàçäðèòè ìåí³… Çà Â. Ñèìîíåíêîì

§ 17. Ïðàâîïèñ íå ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè В п р а в а 206. Пригадайте правила правопису не з дієсловами і, дотримуючись їх, перепишіть речення. Усно аргументуйте написане.

1. Áîðîòèñÿ çà ìèð òðåáà ñüîãîäí³ – (íå)â³äêëàäàòè íà êîëèñü (Ãàçåòà). 2. ͳäå í³ùî (íå)âîðóõíåòüñÿ, (íå)ñòðåïåíåòüñÿ (Î. Êîáèëÿíñüêà). 3. (Íå)íàæíó ÿ é ñíîïêà ñüîãîäí³; (íå)çäóæàþ é ðóêè ï³äíÿòè (Ìàðêî Âîâ÷îê). 4. Ñòàðîìó áóëî òåïåð çà â³ñ³ìäåñÿò, â³í (íå)äîáà÷àâ, (íå)äî÷óâàâ (Â. Çåìëÿê). * Ректú – промовляти. ** Тичúна – довга палиця для підтримування рослин, які в’ються.

88

×àñòêà íå ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè çàâæäè ïèøåòüñÿ îêðåìî. Íàïðèêëàä: íå áàæàþ÷è, íå âàãàþ÷èñü, íå â³ðÿ÷è, íå íàçâàâøè, íå ñïèòàâøèñü, íå çäîëàâøè, íå íàâàæóþ÷èñü. Íå ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè ïèøåòüñÿ ðàçîì ëèøå òîä³, êîëè 䳺ïðèñë³âíèêè óòâîðåí³ â³ä 䳺ñë³â, â ÿêèõ íå íàëåæèòü äî îñíîâè. Ïîð³âí.: íåíàâèäÿ÷è, áî íåíàâèä³òè; íåõòóþ÷è, áî íåõòóâàòè; íåçäóæàþ÷è, áî íåçäóæàòè; íåñëàâëÿ÷è, áî íåñëàâèòè; íåäîâàæèâøè, áî íåäîâàæèòè; íåäîñîëèâøè, áî íåäîñîëèòè. Òàáëèöÿ ïðàâîïèñó íå ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè Ïèøóòüñÿ îêðåìî, ÿêùî 䳺ïðèñë³âíèê º ôîðìîþ 䳺ñëîâà áåç íå â îñíîâ³

íå áîðîíÿ÷è

áîðîíèòè

íå íàáðàâøè íå îáá³ãøè íå ïðèäáàâøè

íàáðàòè îáá³ãòè ïðèäáàòè

Ïèøóòüñÿ ðàçîì, ÿêùî 䳺ïðèñë³âíèê º ôîðìîþ 䳺ñëîâà ç íå â îñíîâ³

íåíàâèäÿ÷è íåñëàâëÿ÷è íåäî÷óâøè íåäîâàðèâøè

íåíàâèä³òè íåñëàâèòè íåäî÷óòè íåäîâàðèòè

В п р а в а 207. Перепишіть, розкривши дужки і правильно записавши не з дієприслівниками. Усно поясніть правопис не з дієприслівниками. Розкажіть, як ви розумієте зміст прислів’їв.

1. (Íå)âçÿâøèñü çà ñîêèðó, õàòè íå çðîáèø. 2. (Íå)çðîñòèâøè äåðåâî, ïëîäó íå ñêóøòóºø. 3. (Íå)ñòóïèâøè ïåðøîãî êðîêó, íå âèðóøèø ó äîðîãó. 4. (Íå)íàãíóâøèñü, ãðèáà íå çíàéäåø. 5. Æèòòÿ, ÿê ñòåðíèñòà íèâà, íå ïðîéäåø, íîãџ (íå)âêîëîâøè. 6. Äàâøè ñëîâî – äåðæèñü, à (íå)äàâøè – êð³ïèñü. В п р а в а 208. Розкрийте дужки і перепишіть дієприслівники з не, поділивши їх на дві групи: а) такі, що пишуться з не окремо; б) такі, що пишуться з не разом. Виділені дієприслівники введіть у речення.

(Íå)áåðó÷è, (íå)âí³ñøè, (íå)äîâèêîíàâøè, (íå)äî¿äàþ÷è, (íå) äîêàçàâøè, (íå)äîëþáëþþ÷è, (íå)äîñë³äèâøè, (íå)ç÷óâøèñü, (íå) çâàæóþ÷èñü, (íå)ïèòàþ÷èñü, (íå)ïîêîÿ÷èñü, (íå)ñòÿìèâøèñü, (íå) ñó÷è, (íå)òÿìëÿ÷èñü, (íå)âêîïàâøè, (íå)ç³ãð³âøèñü, (íå)äîãàíÿþ÷è, (íå)äîâ³ðÿþ÷è, (íå)äîðàõîâóþ÷è, (íå)äîì³ðÿâøè. В п р а в а 209. Перепишіть речення, розкривши дужки. Підкресліть дієприслівник разом із залежними від нього словами як член речення. Усно визначте граматичні ознаки дієприслівників.

1. Òà é ÿ æ ö³ë³ñ³íüêèé òèæäåíü íà íîãàõ ³ ïðàöþþ, (íå)ïîêëàäàþ÷è ðóê (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 2. Ìàêñèì Áåðêóò ïî÷óâàâ 89

ñåáå âïîâí³ ñàìèì ñîáîþ, í³÷îãî (íå)çàáóâàþ÷è, í³ ç ÷èì (íå) êâàïëÿ÷èñü, àëå é í³÷èì (íå) ñï³çíþþ÷èñü (². Ôðàíêî). 3. Äÿäüêî Ñåðã³é, (íå)â³òàþ÷èñü, îáíèøïîðèâ î÷èìà õàòó é ïðèñ³â ïåðåä ê³øêîþ, à òà, ÷óþ÷è ùîñü íåäîáðå, äðåìåíóëà ï³ä ë³æêî (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). 4. «À ùî æ òàì?» – çàïèòàâ õëîï÷èíà, íàñòîðîæèâøè âóõà é (íå)çâîäÿ÷è î÷åé ç ä³äà (Çà Ïàíàñîì Ìèðíèì). 5. Íå çâ³ðèâøèñü ç êàðòîþ, íå âèðóøàé ó ïîõ³ä (Æóðíàë).

Êàäð ç ô³ëüìó «Çàõàð Áåðêóò» ðåæèñåðà Ëåîí³äà Îñèêè

В п р а в а 210.Прочитайте. Доведіть усно правдивість слів автора або аргументовано заперечте йому. Використовуйте дієприслівники і дієприкметники.

×óæèõ êðà¿â í³êîëè ÿ íå áà÷èâ, ïðèíàä íå çíàþ ¿õí³õ ³ îêðàñ, òà â³ðþ ñåðöåì, ùèðèì ³ ãàðÿ÷èì, – çåìëÿ íàéêðàùà âñå-òàêè ó íàñ. Â. Ñèìîíåíêî

§ 18. ijºïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò В п р а в а 211. Перепишіть речення і відповідно підкресліть головні члени. Знайдіть одиничні дієприслівники та дієприслівники із залежними словами, визначте їх синтаксичну роль і підкресліть як члени речення, надпишіть запитання, на які відповідають ці члени речення. Чи є в якомусь реченні дієприкметник?

1. Äóáè ãîéäàëèñü ³ òðåìò³ëè êëåíè, âãîðíóâøè íåáî â ñòîìëåí³ ã³ëêè (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 2. Òà, ïðîêèíóâøè íà ïîëó ðÿäíèíó*, ìàòè ëÿãëà é ñàìà õî÷ çàäð³ìàòè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. «Òè êóäè õî÷åø ³òè?» – ñïèòàëà éîãî ìàòè, ìàéæå äðèæà* Ряднúна – домотканий килимок.

90

÷è ç òóðáîòè ïðî íüîãî (Î. Êîáèëÿíñüêà). 4. ², çàõîëîíóâøè ó äèâí³é ãðàö³¿, ç³òõàþòü ñâ³æ³ñòþ àêàö³¿, â³òðàìè çàö³ëîâàí³ äî í³ã… (Â. Ñèìîíåíêî). 5. Çóïèíèâøèñü íà ñàìîìó ðîç³, ñèíº íåáî ï³äïåðøè ïëå÷èìà, âàðòîâèìè ñòîÿòü íà ïîðîç³ ³ç â³äêðèòèìè íàâñò³æ î÷èìà (Ã. Ãðàé). 6. Çîäÿãíóâøè ðîáî÷ó ñïåö³âêó, ñâ³æèé ðàíîê âìèêຠìîòîðè (Ã. Ãðàé). ijºïðèñë³âíèê ðàçîì ³ç çàëåæíèìè â³ä íüîãî ñëîâàìè íàçèâàºòüñÿ 䳺ïðèñë³âíèêîâèì çâîðîòîì (construcţie gerunzială). Ó ðå÷åíí³ ä³ºïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò âèñòóïຠîáñòàâèíîþ. В п р а в а 212. Виразно вголос прочитайте речення і зверніть увагу, як виділяється дієприслівниковий зворот інтонаційно та на письмі.

1. Âçÿâøè òîðáè, ìàëþêè õîäÿòü â íåáî ïî ç³ðêè, à íàáðàâøè ïîâí³ æìåí³, ùå é íàïõàþòü ó êèøåí³ (Â. Ñèìîíåíêî). 2. Íåçíàéîìèé, ñï³â÷óòëèâî ïîñì³õàþ÷èñü, ï³äõîäèòü äî Óëÿíè (²ðèíà ³ëüäå). 3. Ìàð³ÿ âñå ñòîÿëà íà ïðè÷àë³, ìîâ÷êè ïðîâîäæàþ÷è êàòåð î÷èìà (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Äåðæàâíà ìîâà, ôóíêö³îíóþ÷è ó âñ³õ ñôåðàõ ñóñï³ëüíîãî æèòòÿ, º ãàðàíò³ºþ íåçàëåæíîñò³ äåðæàâè (Ãàçåòà). 5. Óñþ îêðóãó ÷óòêà îáëåò³ëà, ùî í³áèòî Ëèñèöÿ ³ç Òõîðîì, ïîðàäèâøèñü ç âåëüìîæåþ Áîáðîì, çàäóìàëè êîðèñíå ä³ëî... (À. Ôàð³îí). 6. Ïîâ³ðèâøè ó âëàñíó ãåí³àëüí³ñòü, Øïàê äî ñï³âöÿ Îðôåÿ ïîëåò³â, ùîá îö³íèâ ìèòåöü Øïàê³â òîé ñï³â (Ð. Áîëþõ). Ó âèìîⳠ䳺ïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò âèä³ëÿºòüñÿ ³íòîíàö³ºþ, à íà ïèñüì³ – êîìàìè. Âæèâàííÿ êîìè ïðè 䳺ïðèñë³âíèêîâîìó çâîðîò³ çàëåæèòü â³ä ì³ñöÿ, ÿêå â³í çàéìຠâ ðå÷åíí³: – êîìà ñòàâèòüñÿ ï³ñëÿ 䳺ïðèñë³âíèêîâîãî çâîðîòó, ÿêùî â³í ñòî¿òü íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ, íàïðèêëàä: ͳÿêîâî îçèðàþ÷èñü, ñêóëüïòîð ðóøèâ çà õëîïöÿìè (Îëåñü Ãîí÷àð); Çâèñíóâøè íèçüêî íàä ñòàâîì, ãðóøà äàðóâàëà ñâî¿ ïëîäè ðèáêàì (Æóðíàë); – 䳺ïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò âèä³ëÿºòüñÿ êîìàìè ç îáîõ áîê³â, ÿêùî â³í ñòî¿òü óñåðåäèí³ ðå÷åííÿ, íàïðèêëàä: Ñòîÿëè ñîá³, ïîçàêëàäàâøè ðóêè íàçàä ³ çàêóñèâøè ãóáè, ùîá íå ñì³ÿòèñü (Îëåñü Ãîí÷àð); – êîìà ñòàâèòüñÿ ïåðåä 䳺ïðèñë³âíèêîâèì çâîðîòîì, ÿêùî â³í ñòî¿òü ó ê³íö³ ðå÷åííÿ, íàïðèêëàä: Ñêóëüïòîð óñì³õàâñÿ, äîáðîäóøíî ìèëóþ÷èñü õëîïöÿìè (Îëåñü Ãîí÷àð). 91

В п р а в а 213. Перепишіть речення. Знайдіть дієприслівниковий зворот, підкресліть його як член речення, поставте потрібні розділові знаки й усно поясніть їх.

1. «Òðåáà æ ³òè», – ñõàìåíóëàñü Ìåëàí³ÿ ðóøàþ÷è äî õàòè 2. Ñëóõàþ÷è ðîçïîâ³äü ñêóëüïòîð óÿâèâ ñîá³ Ìåëàí³þ â ð³çíèõ îáñòàâèíàõ, àëå í³ùî âæå, çäàºòüñÿ, íå ìîãëî çì³íèòè éîãî ïåðøîãî çàõîïëåíîãî âðàæåííÿ. 3. Íå éøëà (Ìåëàí³ÿ), à í³áè âèïëèâàëà ³ç çîëîòîãî äóõìÿíîãî ìîðÿ ãîðäî âèïðîñòàâøèñü ëåãêî é ðèòì³÷íî ïîäçâîíþþ÷è ó ñâî¿ çîëîò³ ëèòàâðè. 4. Êðîêóþ÷è óçá³÷÷ÿì äîðîãè ñêóëüïòîð ðàç ó ðàç ï³äáèðàâ íà ñõèëàõ ãëèíó ðîçìèíàâ ¿¿ â ïàëüöÿõ. 5. Ñèâèé ìîõ ³ ëèøàéíèê çâèñàëè ç ã³ëîê, ÿê âîâíà íàäàþ÷è äåðåâàì ñòàðåçíîãî âèãëÿäó (Çà Îëåñåì Ãîí÷àðîì). ²íòîíàö³éíî ³ ïóíêòóàö³éíî òàê ñàìî âèä³ëÿþòüñÿ îáñòàâèíè, âèðàæåí³ îäèíè÷íèìè 䳺ïðèñë³âíèêàìè, ÿêùî âîíè îçíà÷àþòü ÷àñ, ïðè÷èíó òà óìîâè 䳿. Íàïðèêëàä: 1. Íàêóïàâøèñü, ä³òè ïîâåðòàëèñÿ äîäîìó (Ãàçåòà). 2. Ðîçãóáèâøèñü, ÿ íå çíàâ, ùî ðîáèòè (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Çàãîðäèâøèñü, çàçíàâøèñü, íå çáåðåæåø ³ òèõ äðóç³â, ÿê³ çàëèøèëèñü (². Ãðèøèí-Ãðèùóê). Óâàãà! Íå âèä³ëÿþòüñÿ êîìàìè îäèíè÷í³ ä³ºïðèñë³âíèêè ñïîñîáó 䳿, ùî ñòîÿòü áåçïîñåðåäíüî ï³ñëÿ ïðèñóäêà. Íàïðèêëàä: 1. ² ñòàðèé ð³ê ïðîâ³â íóäüãóþ÷è, ³ íîâèé ð³ê çóñòð³â íåâåñåëî (Ãàçåòà). 2. Õîäèâ â³í íàêóëüãóþ÷è, àëå äóæå øâèäêî (Æóðíàë). В п р а в а 214. Перепишіть речення. Знайдіть одиничні дієприслівники і дієприслівникові звороти, підкресліть їх як члени речення та поставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктуацію при одиничних дієприслівниках.

1. Äàâøè ñëîâî òðèìàé éîãî (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Ïîñ³äàâøè âîíè ìîâ÷êè âèâ÷àëè îäèí îäíîãî (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. À â³í ³ çàðàç òåáå ç³ðîíüêîþ çâå ÷è íà ô³ðì³ ãîëîâóþ÷è çàáóâñÿ? (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Áóëî ÷óòè, ÿê íà äâîð³ ïî íà¿æäæåí³é äîðîç³ ñâèñò³ëè ³ ñêðèï³ëè â³ä’¿æäæàþ÷è ñàíè (Ñ. Âàñèëü÷åíêî). 5. ijâ÷àòà çà÷³ïàëè Ìèêîëó æàðòóþ÷è, à â³í óñå ñòîÿâ ïîõíþïèâøèñü (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 6. ² ñåðöå á’ºòüñÿ ãîëóáîþ ÷àéêîþ çãîðÿþ÷è íà ïîëóì’¿ êðàñè (Ã. Ãðàé). 7. Íå êîïàâøè êðèíè÷åíüêè âîäèö³ íå ïèòè (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). В п р а в а 215. Прочитайте і поясніть розділові знаки при дієприслівниках.

1. Òîãî âå÷îðà, â³äïðîâàäæóþ÷è ìåíå äîäîìó, â³í ñêàçàâ: «Çàâòðà âè¿æäæàþ äî ³äíÿ». 2. Òè ïîâåðíóâñÿ ïîñï³øàþ÷è. 92

3. Çãîëîäí³âøè, ÿ ïðèãàäàâ ìàìèí³ îá³äè. 4. Ïðàöþâàëè âèïåðåäæàþ÷è ÷àñ ³ ñâî¿ ìð³¿. 5. Íå ñïèâøè ã³ðêîãî, íå çàçíàºø ñìàêó ìåäó. 6. Õîäèâ ïî ê³ìíàò³, ñòóïàþ÷è, ÿê ê³øêà, ùîá í³êîãî íå ðîçáóäèòè. 7. Íå ïåðåêîíàâøèñü, í³ â êîìó íå ñóìí³âàéñÿ. 8. Íåõòóþ÷è îáîâ’ÿçêè, âòðà÷àþòü â³äïîâ³äàëüí³ñòü. 9. Òàê ³ ï³äó, í³÷îãî íå ïî÷óâøè. В п р а в а 216. Напишіть роздум (сім-вісім речень) на тему «Хто ж, якщо не я…», використавши взяті з довідки і дібрані вами дієприслівники і дієприслівникові звороти.

Ä î â ³ ä ê à : çàìèñëþþ÷èñü íàä äîëåþ Çåìë³; äáàþ÷è ïðî äîâê³ëëÿ; ïîñàäèâøè äåðåâî; çíàþ÷è çàêîíè ïðèðîäè; ìåøêàþ÷è ïîáëèçó...; çàìóëþþ÷è ð³êè; òîï÷ó÷è ïîëüîâ³ êâ³òè; ç³ãð³âàþ÷è ëþáîâ’þ; ïîñï³øàþ÷è, íå ïîì³òèâøè; âáîë³âàþ÷è, çóïèíÿþ÷è, íå äàþ÷è…

§ 19. ijºïðèñë³âíèêè íåäîêîíàíîãî ³ äîêîíàíîãî âèäó В п р а в а 217. Прочитайте речення, випишіть з них дієслова, згрупувавши їх за чотирма основними формами: інфінітиви, способові форми, дієприкметники, дієприслівники. Визначте спочатку спільні, а потім відмінні морфологічні ознаки кожної групи дієслів.

1. ²íæåíåð, îïàíóâàâøè ñâîº õâèëþâàííÿ, í³áè í³÷îãî íå ñòàëîñÿ, ùå ðàç íàòèñêóº íà ïåäàëü, ïðîñèòü àñèñòåíòà ï³äíÿòè êàïîò àâòîìîá³ëÿ ³ ïîñïîñòåð³ãàòè, ÿê «ïîâîäèòüñÿ» ùîéíî â³äðåìîíòîâàíèé ìîòîð (Ãàçåòà). 2. Ìèëóþ÷èñü ñîáîþ, çàäèâëåíà â ãëàä³íü îçåðà ä³â÷èíà íå ïîì³òèëà, ÿê íàä³éøëè õìàðè é ïî÷àëî áëèñêàòè é ãðèì³òè, ñòðÿñàþ÷è äîâê³ëëÿì (Æóðíàë). ijºïðèñë³âíèêè òàê ñàìî, ÿê ³ ¿õ ïî÷àòêîâ³ – ñïîñîáîâ³ ôîðìè òà 䳺ïðèêìåòíèêè, ìàþòü çíà÷åííÿ íåäîêîíàíîãî ÷è äîêîíàíîãî âèäó. Íàïðèêëàä: áðàòè – áåðó÷è, á³ëèòè – á³ëÿ÷è; âèáðàòè – âèáðàâøè, âèá³ëèòè – âèá³ëèâøè. Òâîðåííÿ 䳺ïðèñë³âíèê³â íåäîêîíàíîãî ³ äîêîíàíîãî âèäó ijºïðèñë³âíèêè íåäîêîíàíîãî âèäó (gerunziul imperfectiv) îçíà÷àþòü íåçàâåðøåíó äîäàòêîâó ä³þ ³ òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâè òåïåð³øíüîãî ÷àñó 䳺ñë³â íåäîêîíàíîãî âèäó çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -ó÷è (-þ÷è) òà -à÷è (-ÿ÷è). Íàïðèêëàä: â’ÿçàòè – â’ÿæ-óòü – â’ÿæ-+-ó÷è, ëåæàòè – ëåæ-àòü – ëåæ+-à÷è. 93

В п р а в а 218. Розгляньте таблицю творення дієприслівників недоконаного виду та сформулюйте свої висновки про використання суфіксів -учи(-ючи) та -ачи(-ячи). Òâîðåííÿ 䳺ïðèñë³âíèê³â íåäîêîíàíîãî âèäó ²íô³í³òèâ íåäîêîíàíîãî âèäó (ùî ðîáèòè?)

Îñíîâà òåïåð³øíüîãî ÷àñó

Ñóô³êñè 䳺ïðèñë³âíèê³â

ijºïðèñë³âíèêè íåäîêîíàíîãî âèäó (ùî ðîáëÿ÷è?)

êàçàòè

êàæ-óòü

-ó÷è

êàæ- + -ó÷è > êàæó÷è

ñÿÿòè

ñÿ[é-ó]òü

-ó÷è(-þ÷è)

ñÿé- + -ó÷è > ñÿþ÷è

ëåæàòè

ëåæ-àòü

-à÷è

ëåæ- + -à÷è > ëåæà÷è

ñòîÿòè

ñòî[é-à]òü

-à÷è(-ÿ÷è)

ñòîé- + -à÷è > ñòîÿ÷è

ðîáèòè

ðîá[ë’-à]òü

-à÷è(-ÿ÷è)

ðîáë’- + -à÷è > ðîáëÿ÷è

В п р а в а 219. Від дієслів утворіть і запишіть дієприслівники недоконаного виду, з’ясуйте, від яких дієслів такі утворення неможливі і чому. Позначте дієприслівникові суфікси.

Áðîäèòè, âçÿòè, ãîëèòè, äàòè, äîáèðàòè, çàãàíÿòè, çàâåñòè, çàçåìëÿòè, ç³ñòàâèòè, ëÿêàòè, ìåæóâàòè, ìîëèòè. ijºïðèñë³âíèêè äîêîíàíîãî âèäó (gerunziul perfectiv) îçíà÷àþòü çàê³í÷åíó äîäàòêîâó ä³þ ³ òâîðÿòüñÿ â³ä îñíîâ ³íô³í³òèâà 䳺ñë³â äîêîíàíîãî âèäó çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -âøè òà -øè. Íàïðèêëàä: ïðàãíóòè – ïðàãíó-òè – ïðàãíó-âøè; âá³ãòè > âá³ã-òè > âá³ã-+-øè. В п р а в а 220. Розгляньте таблицю творення дієприслівників доконаного виду та зробіть свої висновки про використання суфіксів -вши і -ши.

Òâîðåííÿ 䳺ïðèñë³âíèê³â äîêîíàíîãî âèäó ²íô³í³òèâ äîê. âèäó (ùî çðîáèòè?)

Îñíîâà ³íô³í³òèâà

Ñóô³êñè 䳺ïðèñë³âíèê³â

ijºïðèñë³âíèêè äîêîíàíîãî âèäó (ùî çðîáèâøè?)

çäàòè

çäà-òè

-âøè

çäà- + -âøè > çäàâøè

çàëèòè

çàëè-òè

-âøè

çàëè- +-âøè > çàëèâøè

çà÷óòè

çà÷ó-òè

-âøè

çà÷ó- + -âøè > çà÷óâøè

çóì³òè

çóì³-òè

-âøè

çóì³- + -âøè > çóì³âøè

âíåñòè

âíåñ-òè

-øè

âí³ñ- + -øè > âí³ñøè

ñïåêòè

ñïåê-òè

-øè

ñï³ê- + -øè > ñï³êøè

94

Ó ä³ºïðèñë³âíèêîâèõ ñóô³êñàõ -ó÷è(-þ÷è), -à÷è(-ÿ÷è), -âøè, -øè çàâæäè ïèøåòüñÿ è. Íàïðèêëàä: â’ÿíó÷è, äáàþ÷è, äðèæà÷è, äðîáëÿ÷è, çàáàâèâøè, çàáàãøè* (çàáаãíóâøè), çàòðåìò³âøè. В п р а в а 221. Від дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду і з’ясуйте, від яких дієслів такі утворення неможливі і чому.

Àâòîìàòèçóâàòè, áðèçíóòè, âá³ãòè, âçÿòè, âèáðàòè, âèãíóòè, âíåñòè, âíîñèòè, äîáóòè, çá³äí³òè, çìîëîòè, çðîçóì³òè, çðîñòè, êóïóâàòè. В п р а в а 222. І. Перепишіть речення, утворивши від дієслів, що в дужках, відповідні до змісту форми дієприслівників. Усно поясніть вибір і правопис суфіксів, а також вживання розділових знаків при дієприслівникових зворотах та одиничних дієприслівниках.

1. Á³éö³â òèõ äâà, (ïðèéíÿòè) ìóêè, ïëå÷å â ïëå÷å, ðóêà íà ðóêó, ëåæàòü (À. Ìàëèøêî). 2. Îáëè÷÷ÿ íàòõíåííî ðîçøàð³ëîñÿ ³, (îñâ³òèòèñü) ÿêèìèñü íîâèìè äóìêàìè, ñòàëî ìîâáè òîíøèì, ³íòåëåêòóàëüí³øèì, ó íüîìó ç’ÿâèëàñÿ ñèëà íîâèõ íåñïîä³âàíèõ â³äò³íê³â (Îëåñü Ãîí÷àð). 3.  òóìàí (çàãîðíóòèñü), äàëåê³ òîïîë³ â äóø³ âèãðàâàþòü ì³íîðíó ãàìó (Ï. Òè÷èíà). 4. Óñå çðàä³ëî, (ñòð³âàòè) äåíü, ³ äåíü çðàä³â, (ðîçöâ³òàòè), ÿñíèé, òåïëèé, ïîãîæèé (Ïàíàñ Ìèðíèé). 5. Íàì â³÷íî òðåáà íåáîì æèòè, ïî øèþ (áóòè) â ïëàíåò³! (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 6. Ñòåï (ñòðóñèòè) ç ñåáå ðîñó òà (ç³ãíàòè) íåïðèì³òí³ ò³í³, ãîðèòü ð³âíèì æîâòî-çåëåíèì âîãíåì (Ïàíàñ Ìèðíèé). ІІ. Використавши третє, четверте і шосте речення, створіть (усно) власну пейзажну замальовку (опис) з п’яти-шести речень. В п р а в а 223. Скориставшись відомими вам словотворчими (наприклад, префіксами, суфіксами) та формотворчими засобами, змініть вид дієприслівників і запишіть їх парами. Чи завжди це було можливо? Чи змінюється при цьому значення слова?

Ãîðòàþ÷è, ñ³ÿâøè, ïèòàþ÷è, çàçíàâøè, äîãîäæàþ÷è, çìàãàþ÷èñü, çàñï³âàâøè, çãîðíóâøè, äáàþ÷è, ïðîçð³âàþ÷è, â³ääèõàâøèñü, ð³æó÷è, ïîëþ÷è, íàòèñíóâøè, ïðèéíÿâøè, íàãí³âàâøèñü, ïåðåêëàâøè, ñïðîì³ãøèñü.

* Забáгнути (забáгнувши) – дуже чогось несподівано захотіти.

95

§ 20. ×àñ 䳺ïðèñë³âíèêà В п р а в а 224. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівники і з’ясуйте, чи мають вони значення часу. Як ви це з’ясовували?

1. Ëþáóþ÷èñü Êàðïàòàìè, ãîñò³ âñå äàë³ é äàë³ çàõîäÿòü ó ãîðè (Æóðíàë). 2. г÷êà, âèéøîâøè ç áåðåã³â, ó äâîõ ì³ñöÿõ ðîçìèëà çàë³çíè÷íå ïîëîòíî òà çàâäàëà øêîäè ïîñ³âàì (Ãàçåòà).

×àñ 䳺ïðèñë³âíèêà çàëåæèòü â³ä éîãî âèäó (äîêîíàíîãî ÷è íåäîêîíàíîãî) òà ÷àñó 䳺ñëîâà-ïðèñóäêà. Ó ä³ºïðèñë³âíèêàõ íåäîêîíàíîãî âèäó çíà÷åííÿ òåïåð³øíüîãî, ìèíóëîãî ÷è ìàéáóòíüîãî ÷àñó çàëåæèòü â³ä îñíîâíîãî 䳺ñëîâà, ÿêå âèêîíóº ðîëü ïðèñóäêà. Íàïðèêëàä: ×èòàþ÷è êíèãó, ðîáëþ âèïèñêè (òåïåð³øí³é ÷àñ). ×èòàþ÷è êíèãó, ðîáèâ âèïèñêè (ìèíóëèé ÷àñ). ×èòàþ÷è êíèãó, ðîáèòèìó âèïèñêè (ìàéáóòí³é ÷àñ). ijºïðèñë³âíèêè íåäîêîíàíîãî âèäó ç ñóô³êñàìè -ó÷è(-þ÷è), -à÷è(-ÿ÷è) çàâæäè âèðàæàþòü ä³þ, îäíî÷àñíó ç îñíîâíèì 䳺ñëîâîì. В п р а в а 225. Перетворіть набір слів у чотири речення таким чином, щоб кожен із дієприслівників недоконаного виду виступав відповідно у значенні теперішнього, минулого і майбутнього часів. Запишіть речення, поставте потрібні розділові знаки, підкресліть дієприслівники і дієслова-присудки.

À. Áåðó÷è, äî, ðóêà, ôîòîãðàô³ÿ, çàâæäè, çãàäóâàòè, âè. Á. Ó÷åíü, çáèðàþ÷è, ìàòåð³àë, ãîòóâàòè, äîïîâ³äü, íà, çàíÿòòÿ, ãóðòîê. 96

Â. ×àñîì, ³äó÷è, äî, øêîëà, çóñòð³÷àòè, âàø, áðàòèê. Ã. ß, ÷åêàòè, âè, ñòîÿ÷è, íà, çóïèíêà, àâòîáóñ. ijºïðèñë³âíèêè äîêîíàíîãî âèäó ìîæóòü âèñòóïàòè ò³ëüêè â çíà÷åíí³ ìèíóëîãî ³ ìàéáóòíüîãî ÷àñ³â. Âîíè çàâæäè âêàçóþòü íà òàêó äîäàòêîâó ä³þ, ÿêà ïåðåäóº îñíîâí³é, íàçâàí³é 䳺ñëîâîì-ïðèñóäêîì. Íàïðèêëàä: Ïðî÷èòàâøè êíèãó, ðîáëþ âèïèñêè – ìèíóëèé ÷àñ ïåðåäóº òåïåð³øíüîìó. Ïðî÷èòàâøè êíèãó, ðîáèâ âèïèñêè – ìèíóëèé ÷àñ ïåðåäóº ³íøîìó ìèíóëîìó ÷àñó. Ïðî÷èòàâøè êíèãó, ðîáèòèìó âèïèñêè – ìàéáóòí³é ÷àñ ïåðåäóº ³íøîìó ìàéáóòíüîìó ÷àñó. В п р а в а 226. Перетворіть набір слів у речення (їх буде вісім) так, щоб дієприслівник доконаного виду виступав у значенні минулого і майбутнього часів. Підкресліть дієприслівник і дієслово-присудок. Поясніть правопис не з дієприслівниками та написання коми при одиничних прислівниках і дієприслівникових зворотах.

1. Âèáðàâøè, ïîäàðóíîê, ìè, çðàçó, æ, ïðèäáàòè, â³í. 2. Öåé, ã³ñòü, íå, ï³òè, íå/íàïðàöþâàâøèñü. 3. Íåñïîä³âàíî, çóñòð³âøèñü, ç, áðàò, ìè, äóæå, çðàä³òè. 4. Íå çàê³í÷èâøè, îäèí, ñïðàâà, íå, ïî÷àòè, ³íøèé. В п р а в а 227. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть як члени речення дієприслівникові звороти й окремі дієприслівники та визначте вид і час дієприслівників, використавши для напису зверху такі скорочення: док. в. – доконаний вид, недок. в. – недоконаний вид, т. ч. – теперішній час, мн. ч. – минулий час, мб. ч. – майбутній час.

1. Á³ëÿ ñàìîãî â³òðÿêà, ðîçãîðòàþ÷è æèòà ³ ñèí³é ñîí íàä íèìè, âèõîäèòü óñÿ â òåìíîìó æ³íî÷à ïîñòàòü, ³ ñï³âî÷å ñòðåïåíóëàñÿ òèøà (Ì. Ñòåëüìàõ). 2.  î÷àõ ä³â÷èíè çáëèñëè äâ³ ïåðëîâ³ ñëüîçè, ³, íå êàæó÷è àí³ ñëîâà, âîíà ãàðÿ÷å ñòèñëà ðóêó ñâîãî ðÿò³âíèêà (². Ôðàíêî). 3. Ìîæå, ³ çàðàç îöå âîíà ñèäèòü ïåðåä ðåïðîäóêòîðîì, ÷åêàþ÷è áàòüêà ç ðîáîòè, ³ ñëóõຠâ³ñò³ ç åô³ðó, íàêèíóâøè òåïëó øàëü íà õóäåíüê³ ïëå÷³ (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Ñêàçàâøè ñâîº, Ïåòðî, çàêèíóâøè ãîðäî ãîëîâó íàçàä, ìîâ ëåâ, âèéøîâ ìîâ÷êè ç õàòè (Î. Êîáèëÿíñüêà). В п р а в а 228. Поділіться на чотири групи. Перша записує сім дієприкметників недоконаного виду, друга – стільки ж дієприкметників доконаного виду, третя група будує речення з дієприслівниками недоконаного виду, а четверта – з дієприслівниками доконаного виду. Перша і друга групи визначають значення часу дієприслівників.

97

ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ Ä²ªÏÐÈÑ˲ÂÍÈÊÀ ßÊ ÔÎÐÌÈ Ä²ªÑËÎÂÀ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Дієприслівник від якого дієслова. 3. Вид. 4. Перехідність–неперехідність. 5. Час. 6. Синтаксична роль. 7. Вимова. 8. Написання. Зразок усного розбору Я мало не заслаб, ждучи вас (І.Карпенко-Карий). Ждучи – дієприслівник від дієслова ждати, недоконаного виду, перехідний (ждучи вас), минулого часу (заслаб ждучи), обставина; дієприслівникові суфікси вимовляються і пишуться з и. Зразок письмового розбору Ждучи – дієприсл. від дієслова ждати, недок. виду, перехідн. (ждучи вас), мин. часу (заслаб ждучи), обстав.; дієприсл. суф. вимовляємо і пишемо з и.

В п р а в а 229. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівники та, дотримуючись схеми, зробіть їх усний і письмовий розбір.

1. Ìàð³ÿ, çàãîðíóâøèñü ó òåïëó ïóõíàñòó øàëü, ñèäèòü íà âåðàíä³ ÷åêàþ÷è (²ðèíà ³ëüäå). 2. ˳ñîâèê, ùîñü âîðêî÷ó÷è, çàêóðþº ëþëüêó, ñ³âøè íà çâàëåíîìó äåðåâ³ (Ëåñÿ Óêðà¿íêà).

§ 21. Ïðàâèëüíå âèêîðèñòàííÿ 䳺ïðèñë³âíèê³â ó ïîáóäîâ³ ðå÷åíü В п р а в а 230. І. Перепишіть речення, підкресліть дієприслівники і з’ясуйте, чому частина з них не виділена комами.

1. ² ÿ, çàïëàêàâøè, íàçàä ïî¿õàâ çíîâó íà ÷óæèíó. 2. À ÿ ñòîþ ïîõèëèâøèñü, äóìàþ, ãàäàþ. 3. ×àéêà ñêèãëèòü ë³òàþ÷è, ìîâ çà ä³òüìè ïëà÷å. 4. Òàì ìîãèëè ç áóéíèì â³òðîì â ñòåïó ðîçìîâëÿþòü, ðîçìîâëÿþòü ñóìóþ÷è (Ç òâîð³â Ò. Øåâ÷åíêà). ІІ. Утворіть і запишіть власні чотири речення з дієприслівниками навчаючись, прагнучи, подолавши, не засмутивши. В п р а в а 231. Пригадайте, які дикі тварини живуть у вашій місцевості та що ви знаєте про їхні повадки. Складіть невеличку (шість-сім речень) розповідь про них, використовуючи одиничні дієприслівники та дієприслівникові звороти. Пам’ятайте, що дієслово-присудок і дієприслівник виражають дію того самого підмета.

98

В п р а в а 232. Уважно розгляньте матеріал для вправи. Перетворіть кожен запис у речення з дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, замінивши один з інфінітивів на дієслово-присудок, а інший – на дієприслівник. Не забудьте, що виконавцем дії, названої присудком і дієприслівником, є той самий підмет. Підкресліть обидві дієслівні форми і поставте потрібні розділові знаки. Çðàçîê: ×èòàþ÷è, ìè âèïèñóâàëè îêðåì³ óðèâêè â çîøèò.

1. (×èòàòè) ìè (âèïèñàòè) îêðåì³ óðèâêè â çîøèò. 2. Ó÷í³ (âòîìèòèñü, âèð³øèòè) îï³âäí³ çðîáèòè ïðèâàë. 3. (Íå/çàëèøàòè) íà âèõ³äí³ ÿ ñüîãîäí³ (çðîáèòè) óðîêè çà ðîçêëàäîì ïîíåä³ëêà. 4. (Ñëóæèòè) â àð쳿 ì³é áðàò ÷àñòî (ïèñàòè) íàì ëèñòè. 5. (Íàá³ãàòèñü) çà äåíü ä³òè (ïîâå÷åðÿòè) ³ ì³öíî (çàñíóòè). 6. (Ïðîãðàâàòè) íàøà êîìàíäà (íå/çàíåïàñòè) äóõîì ³ íà îñòàíí³õ õâèëèíàõ ìàò÷ó (çäîáóòè) ïåðåìîãó. 7. Ïî äîðîç³ äî øêîëè ó÷í³ âåñåëî (ãîìîí³òè, îáãîâîðþâàòè) ñâÿòêîâèé êîíöåðò. В п р а в а 233. Прочитайте речення і з’ясуйте причини допущених помилок. Виправте (перебудуйте) і запишіть речення без помилок. Чи збереглися у всіх виправлених реченнях дієприслівники?

1. Çäàâøè ïðî÷èòàíó êíèæêó, á³áë³îòåêàð çàïðîïîíóâàâ ìåí³ íîâó. 2. Ãðàþ÷è áàñêåòáîë, ìàòè ïîêëèêàëà ìåíå âå÷åðÿòè. 3. Íå âèâ÷èâøè ìàòåð³àëó, ó÷èòåëüêà íå ïîñòàâèòü òîá³ ïîçèòèâíó îö³íêó. 4. Íå çíàþ, ùî òàì ðîáèòüñÿ, íå ïîáóâàâøè äîìà. 5. Îäèí ðàç ÷èòàþ÷è ïàðàãðàô, ìîæó â³äïîâ³ñòè óðîê íà «â³äì³ííî». 6. Íàâ÷èâøèñü ãðàòè â øàõè, áóäó âçÿòè ó÷àñòü ó òóðí³ð³. 7. Âèêîíóþ÷è äîìàøíº çàâäàííÿ, äî ìåíå ïðèéøëà ïîäðóãà. В п р а в а 234. Перебудуйте речення так, щоб у кожному був дієприслівниковий зворот. Зверніть увагу на співвідношення часу в присудку та дієприслівниковому звороті.

1. Ìè ïîïèëè äæåðåëüíî¿ âîäè, ïîæâàâ³øàëè ³ ï³øëè áàäüîð³øå. 2. Êîëè ìàòè ïðèéøëà ç ðîáîòè, âîíà ïîáà÷èëà, ùî ñêð³çü ïðèáðàíî. 3. ϳ䒿õàâ äî çóïèíêè ðåéñîâèé àâòîáóñ ³ çàáðàâ ðåøòó ïàñàæèð³â. 4. Âîëîäÿ ìð³ÿâ ñòàòè ãåîëîãîì ³ çáèðàâ êîëåêö³þ ã³ðñüêèõ ïîð³ä. 5. Êîëè ÿ îäåðæóâàâ ñâ³æèé ïðèì³ðíèê æóðíàëó, òî ÷èòàâ éîãî ñàì ³ äàâàâ ÷èòàòè ³íøèì. 6. Ó÷í³ âïîðÿäêóâàëè ïîäâ³ð’ÿ øêîëè ³ ïîñàäèëè ïîï³ä ïàðêàí êóù³ áóçêó. В п р а в а 235. Уважно прочитайте кожну групу речень. Подумайте, як можна використати дієприслівниковий зворот для поси-

99

лення смислового і структурного зв’язку між реченнями та для їх об’єднання в єдине складне ціле. Запишіть утворені вами речення.

1. Ðîçòàíóâ ñí³ã. Ç áåðåã³â âèéøëè ð³÷êè. Âîäà ïîêðèëà íèçèíè ³ ëóêè. 2. Ïðèãð³âຠñîíöå. Ïòàõè ïîâåðòàþòüñÿ äî íàñ. Âîíè ïåðåïîâíþþòü ñàäêè, ãà¿, ë³ñè ñâî¿ì ãîëîñíèì ³ ðàä³ñíèì ñï³âîì. 3. Âèëåò³ëè ç³ ñâî¿õ çèìîâèõ êâàðòèð áäæîëè ³ äæìåë³. Âîíè õàçÿéíîâèòî îáë³òàþòü ñàäêè ³ áåðóòüñÿ çà ðîáîòó.

Ô. Çàõàðîâ. Îñòàíí³é ñí³ã

В п р а в а 236. Складіть і запишіть невеличку (шість–вісім речень) розповідь про свій день у школі, використовуючи різні дієслівні форми, зокрема й дієприслівники.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

² ð³âåíü Àëüòåðíàòèâí³ òåñòè ç³ ñòâåðäæóâàëüíîþ àáî çàïåðå÷íîþ â³äïîâ³ääþ 1. ijºïðèñë³âíèê – îñîáëèâà çì³ííà ôîðìà 䳺ñëîâà. Òàê ÷è í³. 2. ijºïðèñë³âíèê íå ìຠçàê³í÷åííÿ. Òàê ÷è í³. 3. Ó ä³ºïðèñë³âíèêà º îçíàêè 䳺ñëîâà ³ ïðèñë³âíèêà. Òàê ÷è í³. 4. ijºïðèñë³âíèêè ìàþòü çíà÷åííÿ äîêîíàíîãî ³ íåäîêîíàíîãî âèäó. Òàê ÷è í³. 5. ijºïðèñë³âíèê ðàçîì ³ç çàëåæíèì ñëîâîì óòâîðþº çâîðîò. Òàê ÷è í³. 100

6. ijºïðèñë³âíèê ó ðå÷åíí³ âèñòóïຠîáñòàâèíîþ. Òàê ÷è í³. ²² ð³âåíü Òåñòè ³ç âèáîðîì îäí³º¿ ïðàâèëüíî¿ â³äïîâ³ä³ 1. Ïðàâèëüíèì º òâåðäæåííÿ ó ðÿäêó À 䳺ïðèñë³âíèê íàçèâຠäîäàòêîâó ä³þ Á 䳺ïðèñë³âíèê íàçèâຠîçíàêó ïðåäìåòà  䳺ïðèñë³âíèê íàçèâຠîçíàêó ³íøî¿ îçíàêè à 䳺ïðèñë³âíèê íàçèâຠê³ëüê³ñòü ïðåäìåò³â 2. Óñ³ ñëîâà – 䳺ïðèñë³âíèêè ó ðÿäêó À çàñíóâøè, ïåðåìîæåíèé, áàæàþ÷è, çðîáèâøè Á ëåæà÷è, í³ÿêîâ³þ÷è, áàæàíèé, çðîçóì³ëèé  ëþáèòè, çðîçóì³âøè, ãðàþ÷èñü, ïîçåëåí³âøè à éäó÷è, ñòðèáàþ÷è, ñîðîìëÿ÷èñü, íàïèñàâøè 3. Óñ³ 䳺ïðèñë³âíèêè äîêîíàíîãî âèäó ó ðÿäêó À çàäèâëÿþ÷èñü, çàïèòóþ÷è, ñêëàâøè, áàæàþ÷è Á ïîñì³õàþ÷èñü, ìàëþþ÷è, ïðèñï³âóþ÷è, òàíöþþ÷è  çàâîëîä³âøè, ñõîâàâøè, âçÿâøè, êèíóâøèñü à îïàíóâàâøè, äÿêóþ÷è, ìàþ÷è, óñì³õàþ÷èñü 4. Ïóíêòóàö³éíó ïîìèëêó äîïóùåíî ó ðå÷åíí³ À Âîíà íå çâèêëà ñèä³òè ñêëàâøè ðóêè. Á Óñ³ ïðèéøëè íå çìîâëÿþ÷èñü.  Ïîâ³äîìèâøè ïðî êîíöåðò ó÷èòåëü âèéøîâ ³ç êëàñó. à ²äó÷è ñõîäàìè ìåíå çóñòð³ëà Òåòÿíà Ñåìåí³âíà. 5. Íå òðåáà â³äîêðåìëþâàòè 䳺ïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò ó ðÿäêó À Íå ñïèòàâøè áðîäó íå ë³çü ó âîäó. Á Ãðèöü òðåìòÿ÷è â³ä õîëîäó ãîðíóâñÿ äî áàòüêà.  Íå ðîçáèâøè êðàøàíêè íå ñïå÷åø ÿº÷í³. à Íå òðåáà ñèä³òè ñêëàâøè ðóêè. 6. Óñ³ 䳺ïðèñë³âíèêè ç íå ïèøóòüñÿ ðàçîì ó ðÿäêó À íå/çóïèíÿþ÷èñü, íå/çäóæàâøè, íå/âîëÿ÷è Á íå/òîðêàþ÷èñü, íå/õòóþ÷è, íå/çðîçóì³âøè  íå/ãàþ÷è, íå/ïîõèòíóâøèñü, íå/â³ääÿ÷èâøè à íå/ïðèòîìí³þ÷è, íå/äî÷óâøè, íå/íàâèäÿ÷è ²²² ð³âåíü Òåñòè íà âñòàíîâëåííÿ â³äïîâ³äíîñò³ 1. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ 䳺ïðèñë³âíèêàìè òà ¿õ õàðàêòåðèñòèêàìè. 1 Ñóâî¿ ÷îðíîãî äèìó çíÿëèñÿ íàä äîãîðàþ÷èì âåëåòíåì (Î. Äîí÷åíêî). 2 Ïðî÷èòàâøè êíèãó, ðîáèâ âèïèñêè.

101

3 Çãóáèâøè, íå ïëà÷, à çíàéøîâøè, íå ðàä³é (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4 Çáèðàþ÷è ìàòåð³àë, ïèñàòèìó äîïîâ³äü. À 䳺ïðèñë³âíèê äîêîíàíîãî âèäó òåïåð³øíüîãî ÷àñó Á 䳺ïðèñë³âíèê äîêîíàíîãî âèäó ìàéáóòíüîãî ÷àñó  䳺ïðèñë³âíèê äîêîíàíîãî âèäó ìèíóëîãî ÷àñó à 䳺ïðèñë³âíèê íåäîêîíàíîãî âèäó ìèíóëîãî ÷àñó ¥ ä³ºïðèñë³âíèê íåäîêîíàíîãî âèäó ìàéáóòíüîãî ÷àñó 2. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ñëîâîì ³ ñóô³êñîì. 1 ðîçãîðòà… À -âøè 2 âèéøî… Á -þ÷è 3 êàæ… Â -ó÷è 4 ðîáë… Ã -à÷è ¥ -ÿ÷è 3. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ñëîâîì ³ ÷àñòèíîþ ìîâè. 1 ÷èòàþ À ³ìåííèê 2 ïðî÷èòàíèé Á ïðèêìåòíèê 3 ÷èòàþ÷è  䳺ñëîâî 4 ÷èòà÷ à 䳺ïðèêìåòíèê ¥ 䳺ïðèñë³âíèê ²V ð³âåíü Òåñòè â³äêðèòîãî òèïó 1. ³ä ñë³â óòâîð³òü 䳺ïðèñë³âíèêè, âêàæ³òü ó íèõ ñóô³êñè, âèçíà÷òå âèä. Êàçàòè, çàê³í÷èòè, ñêëàñòè, ïèñàòè, áèòè, ä³ÿòè, çáóäóâàòè, âè¿õàòè. 2. Ïåðåïèø³òü ðå÷åííÿ, ðîçñòàâòå ïðàâèëüíî ðîçä³ëîâ³ çíàêè. ϳäêðåñë³òü 䳺ïðèñë³âíèêè àáî 䳺ïðèñë³âíèêîâ³ çâîðîòè. Íàä ãîðàìè ë³ëîâèìè íàä áóéíèìè íåòðÿìè ñòîÿâ ñë³ïó÷èé ñîíÿ÷íèé ðàíîê ãðàþ÷è âñ³ìà êîëüîðàìè âåñåëêè. ̳ëüÿðäè ïåðëèí ìåðåõò³ëè íà âñüîìó âèïðîì³íþþ÷è ìàëåíüê³ ñîíöÿ ðîçñèïàþ÷è ñïåêòðè íà ëàïàò³ì ëèñò³ äóá³â Âîíè ìåðåõò³ëè òàì ÷àñîì îäðèâàëèñÿ íå÷óòíî ³ ëåò³ëè âíèç áëèñêàþ÷è ìåæè ñòîâáóðàìè ³ ïðîøèâàþ÷è ñèí³é õîëîä ãëèáîêèõ ñóò³íê³â (²âàí Áàãðÿíèé). 3. ³äðåäàãóéòå ðå÷åííÿ. 1. Äàðóþ÷è êâ³òè ïîäðóç³, éîìó áóëî ïðèºìíî. 2. ³ä÷èíÿþ÷è â³êíî, âèäíî ðÿä êâ³òó÷èõ âèøåíü.3. Áëóêàþ÷è ë³ñîì, íàìè áóëî ç³áðàíî äâà êîøèêè ñóíèö³. 4.Çàõîäÿ÷è â ê³ìíàòó, ñåñòðà ñèä³ëà é ïèëà ÷àé. 5. Ñëóõàþ÷è òåáå, ç’ÿâèëîñÿ áàæàííÿ á³ëüøå íå çóñòð³÷àòèñÿ.

102

§ 22. Ïóáë³öèñòè÷íèé ñòèëü Ïóáë³öèñòè÷íèé ñòèëü – îäèí ³ç ôóíêö³îíàëüíèõ ñòèë³â ìîâè, ùî âèêîðèñòîâóºòüñÿ ó ñôåð³ ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿ – ó ìîâ³ ïðåñè, ðàä³î é òåëåáà÷åííÿ. Õàðàêòåðèçóºòüñÿ åìîö³éíèì çàáàðâëåííÿì, ï³äíåñåí³ñòþ ìîâè òà îçíàêàìè âîëüîâî¿ îö³ííîñò³. Éîìó ïðèòàìàíí³ äîñòóïíèé, ÷³òêèé âèêëàä, îð³ºíòîâàíèé íà øâèäêå ñïðèéíÿòòÿ ïîâ³äîìëåíü, ñòèñë³ñòü ³ çðîçóì³ë³ñòü ³íôîðìàö³¿. Òàê³ òåêñòè ïðèçíà÷åí³ äëÿ åìîö³éíîãî âïëèâó íà ÷èòà÷à, ñëóõà÷à, ãëÿäà÷à. Òåêñòè öüîãî ñòèëþ ìàþòü ïèñåìíó é óñíó ôîðìè. Ñòîñóþ÷èñü êîíêðåòíî¿ ³íôîðìàö³¿, íàóêîâèõ ôàêò³â, ïóáë³öèñòè÷íèé ñòèëü íå óíèêຠòåðì³í³â, êíèæíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü, ³íøîìîâíèõ ñë³â, ÿê³ ÷àñòî âèêîíóþòü êð³ì ³íôîðìàö³éíî-ï³çíàâàëüíî¿ òàêîæ åìîö³éíî-åêñïðåñèâíó ôóíêö³þ (Çà åíöèêëîïå䳺þ «Óêðà¿íñüêà ìîâà», Ñ. ªðìîëåíêî). В п р а в а 237. Прочитайте тексти і вкажіть мовні засоби, які свідчать, що це – публіцистичні тексти.

². ̳æíàðîäíèé äåíü ð³äíî¿ ìîâè – äåíü, ÿêèé â³äçíà÷àþòü 21 ëþòîãî, ïî÷èíàþ÷è ç 2000 ðîêó. Ïðî «ï³äòðèìêó ìîâíîãî òà êóëüòóðíîãî ð³çíîìàí³òòÿ òà áàãàòîìîâíîñò³» áóëî îãîëîøåíî íà ÕÕÕ ñåñ³¿ Ãåíåðàëüíî¿ êîíôåðåíö³¿ ÞÍÅÑÊÎ.  Óêðà¿í³ öå ñâÿòî ³ñíóº ç 2002 ðîêó, êîëè ç ìåòîþ çì³öíåííÿ äåðæàâîòâîð÷î¿ ôóíêö³¿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, ñïðèÿííÿ â³ëüíîìó ðîçâèòêó ³ âèêîðèñòàííþ ³íøèõ ìîâ íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí Ïðåçèäåíò Óêðà¿íè ï³äïèñàâ â³äïîâ³äíå ðîçïîðÿäæåííÿ. ²².

Ö²ÒÓÒÜ ÏÐÈÌÓËÈ ² ϲÄÑͲÆÍÈÊÈ Ö³ ïåðø³ òàê³ äîâãîæäàí³ êâ³òè âåñíè âæå ðÿñíî çàöâ³ëè íà ïðèã³ðêàõ áàãàòüîõ ë³ñíèöòâ Óêðà¿íè. Ùå í³áè ðàíî, ùå íà÷å íå ïîðà, à âîíè, í³áè çóìèñíå âèïåðåäæàþ÷è ÷àñ, óæå ò³øàòü ñâîºþ í³æíîþ êðàñîþ îêî, à ïðèðîäà ñïîíóêຠáóòè íåáàéäóæèì äî òàêîãî òîðæåñòâà äèâà. ×îìó òàê ðàíî çàöâ³ëè ö³ êâ³òè? Ìîæëèâî, ÷åðåç òå, ùî â ïåðø³é ïîëîâèí³ çèìè ¿¿, âëàñíå, ³ íå áóëî. Òîìó â³äáóëèñÿ ïåâí³ ïðîöåñè ó âåãåòàö³¿ ðîñëèí, ÿê³ 103

ïðèøâèäøèëè ¿õ ïîäàëüøèé ðîçâèòîê. Òà öå íå òàê óæå é âàæëèâî. Ãîëîâíå, ùî âåñíà-êðàñíћ, âèïåðåäæàþ÷è ÷àñ, ïîâíîïðàâíî â³ñòóº* ïðî ñâ³é ïðèõ³ä. Ïîêâàïòåñÿ é ñîá³ ñòàòè ñâ³äêîì öüîãî âåëè÷íîãî ä³éñòâà. ²²². ÑÒÀËÀ ×ÅÌϲÎÍÊÎÞ ÓÊÐÀ¯ÍÈ ×åðí³âåöüêà äçþäî¿ñòêà Õðèñòèíà ßð÷óê ñòàëà ÷åìï³îíêîþ Óêðà¿íè ó âàãîâ³é êàòåãî𳿠48 êã. ¯¿ òðåíóº â ÔÑÒ (Ôåäåðàö³¿ ñïîðòèâíèõ òîâàðèñòâ) «Óêðà¿íà» Âàëåð³é Ìåëåíêî. Ó Ëóöüêó íà ÷åìï³îíàò³ Óêðà¿íè äëÿ ñïîðòñìåí³â â³êîì äî 18 ðîê³â Õðèñòèíà ïðîâåëà ÷îòèðè ñóòè÷êè é ó âñ³õ ïåðåìîãëà. Òàì çìàãàëîñÿ 440 ó÷àñíèê³â, ó òîìó ÷èñë³ 10 áóêîâèíö³â. Öåé ÷åìï³îíàò áóâ â³äá³ðêîâèì äî ÷åìï³îíàò³â ªâðîïè ³ ñâ³òó. В п р а в а 238. Випишіть з газети або електронних засобів текст з інформацією про: 1) культурно-мистецьку подію у вашому чи іншому місті; 2) про міждержавну зустріч на вищому рівні. Вкажіть, які мовні засоби виконують інформаційну функцію, а які – емоційно-експресивну. В п р а в а 239. Випишіть з тексту будь-якого засобу масової інформації п’ять речень з іншомовними словами (підкресліть прямою лінією) і п’ять речень з емоційно-експресивними словами (підкресліть хвилястою лінією). В п р а в а 240. Доберіть так звані газетні означення до слів успіхи, результати, домовленість, значення, резонанс і запишіть ці словосполучення (наприклад: перемога – важлива, очікувана, передбачувана, несподівана…). Зачитайте свої добірки в класі і визначте переможця у виконанні цього пошукового завдання. В п р а в а 241. Візьміть інтерв’ю у свого однокласника, який має цікаве і для вас хобі, запишіть його (п’ять запитань і п’ять відповідей).

§ 23. Ðîçäóì äèñêóñ³éíîãî õàðàêòåðó Äèñêóñ³ÿ – öå ñï³ð, ó ÿêîìó íàðîäæóºòüñÿ ³ñòèíà. Âîíà ìîæå ìàòè ôîðìó ä³àëîãà àáî ïîë³ëîãà, òîáòî â í³é ìîæóòü áðàòè ó÷àñòü äâîº àáî á³ëüøå ëþäåé. Åòèêåòí³ íîðìè âåäåííÿ äèñêóñ³¿: 1) óì³òè ñëóõàòè îïîíåíòà; 2) íå ïåðåáèâàòè éîãî; 3) íå ï³äâèùóâàòè ãîëîñ; 4) íå âæèâàòè ð³çêèõ ñë³â; 5) ïðîãðàâøè, íå îáðàæàòèñÿ òà ³í. * Вістýє (вістувáти) – сповіщає, повідомляє.

104

В п р а в а 242. Ознайомтеся з рекомендаціями М. Рощина і письмово сформулюйте – вичерпно, аргументовано – свою згоду чи незгоду з автором.

Ñïðîáóé íå íàñòóïàòè, à ïîñòóïàòèñÿ. Íå çàõîïèòè, à â³ääàòè. Íå êóëàê ïîêàçàòè, à ïîäàòè ðóêó. Íå ñõîâàòè, à ïîä³ëèòèñÿ. Íå êðè÷àòè, à âèñëóõàòè. Íå ðîç³ðâàòè, à ñêëå¿òè. Ñïðîáóé – ³ òè ïîáà÷èø, ÿê ö³êàâî âèõîäèòèìå. В п р а в а 243. Висловте свою думку з приводу такого явища, як трудова еміграція. Зокрема, з’ясуйте, що набуває і що втрачає сім’я, у якій мати працює за кордоном. Що може зупинити це явище? Які його негативні впливи на виховання деяких дітей? В п р а в а 244. Поміркуйте, чому в наш час у світі є багато безхатьків і що може зробити суспільство, щоб їх ставало менше. Використовуйте такі стереотипні конструкції: на мій погляд..., я вважаю..., не можу погодитись..., а чи не варто..., це неприйнятне..., я погоджуюсь... і подібні. В п р а в а 245. Обміняйтеся думками з приводу того, як належить користуватися сучасними ґаджетами у навчальному процесі, у пошуковій роботі, у години дозвілля тощо. Чи шкодить це розвиткові власних творчих можливостей або ж здоров’ю?

105

IV. ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ § 24. Çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîã³÷í³ îçíàêè, ñèíòàêñè÷íà ðîëü ïðèñë³âíèêà В п р а в а 246. Пригадайте, що ви знаєте про прислівник (аdverbul) з уроків молдовської мови. В п р а в а 247. Прочитайте речення, випишіть словосполучення, до складу яких входять виділені слова. Поставивши запитання, визначте в цих словосполученнях головне і залежне слова. Якою частиною мови є ці виділені слова?

1. Ïîâ³òðÿ â ãîðàõ äóæå ïðîçîðå, îòæå, ³ âèäèì³ñòü ñòàëà íàáàãàòî êðàùà, í³æ íà ð³âíèí³ (Îëåñü Ãîí÷àð). 2. Êîëè âòîìëþñü ³ â³ëüíî ñïî÷èâàþ, äî ìåíå â ãîñò³ çàâ³òຠõòîñü, ñï³øó íàçóñòð³÷, äâåð³ â³ä÷èíÿþ ³ – íà÷å æäó, ³ íà÷å æäó êîãîñü (Ã. ×óáà÷). 3. Ìàð³÷êà ÿêîñü äèâíî óñì³õíóëàñü (²ðèíà ³ëüäå). 4. Êîëè ìîÿ á³ëÿâà äîíüêà âèðîñòå, ÿ áóäó íàäòî ñòàðèé (Îëåñü Äîñâ³òí³é). 5. Äåñü äàëåêî äóæå øâèäêî, íà÷å íàââèïåðåäêè, ñòóêàëè çåí³òêè (Ë. Ïåðâîìàéñüêèé). Ïðèñë³âíèêîì (àdverbul) íàçèâàºòüñÿ íåçì³ííà ïîâíîçíà÷íà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà âêàçóº íà: 1) îçíàêó 䳿 ÷è ñòàíó, 2) îçíàêó ³íøî¿ îçíàêè òà 3) îçíàêó ïðåäìåòà. Ó ðå÷åíí³ âèñòóïຠîáñòàâèíîþ àáî ïðèñóäêîì, ð³äøå – îçíà÷åííÿì. Ïðèñë³âíèêè, ùî âêàçóþòü íà îçíàêó 䳿, ïîºäíóþòüñÿ ç ³íô³í³òèâîì, ñïîñîáîâèìè ôîðìàìè 䳺ñëîâà òà 䳺ïðèñë³âíèêàìè. Íàïðèêëàä: 1. ijä ëþáèâ õîäèòè ðîçãîíèñòî. 2. ß îö³íþâàòèìó çìàãàííÿ îá’ºêòèâíî. Ïðèñë³âíèêè, ÿê³ âêàçóþòü íà îçíàêó ³íøî¿ îçíàêè, ïîºäíóþòüñÿ ç ïðèêìåòíèêàìè, 䳺ïðèêìåòíèêàìè òà ³íøèìè ïðèñë³âíèêàìè. Íàïðèêëàä: 1. Ñåëî íàáóëî ñïðàâä³ ì³ñüêîãî âèãëÿäó. 2. Îäíîãîëîñíî ïðèéíÿòå â÷îðà ð³øåííÿ ñüîãîäí³ âæå âèêîíàíå. 3. Íåéìîâ³ðíî ðàä³ñíî áóëî ïîáà÷èòèñü ÷åðåç äåñÿòü ðîê³â. 106

Íåâåëèêà ãðóïà ïðèñë³âíèê³â ìîæå âêàçóâàòè íà îçíàêó ïðåäìåòà ³ ïîºäíóâàòèñÿ ç ³ìåííèêàìè. Íàïðèêëàä: 1. ×èòàííÿ (ÿêå?) ëåæà÷è ïñóº ç³ð. 2. Á³ã (ÿêèé?) íàââèïåðåäêè éîìó ïîäîáàâñÿ ç äèòèíñòâà. В п р а в а 248. Спишіть словосполучення, підкресліть прислівники та визначте: а) головними чи залежними словами вони виступають; б) зі словами яких частин мови поєднуються; в) які ознаки позначають. З трьома словосполученнями усно складіть речення.

Àáñîëþòíî ñïîê³éíèé, íàäçâè÷àéíî ãàðíèé, çäèâîâàíî îãëÿäàþ÷è, çàâæäè íåñïîä³âàíèé, âàæêî õâîð³òè, ñïîê³éíî ñïàòè, ùèðî óñì³õàòèñÿ, êàâà ïî-òóðåöüêè, ðóõ óïåðåä, äîñèòü àêòèâíèé, ñóìë³ííî ïðàöþþ÷è, âèñòàâèòè íàïîêàç, çðîáèòè ïî-ñâîºìó. Ïðèñë³âíèêîâ³ âëàñòèâà îäíà ìîðôîëîã³÷íà îçíàêà – íåçì³íí³ñòü. Òèïîâà ãðàìàòè÷íà ðîëü ïðèñë³âíèêà – îáñòàâèíà, ð³äøå – ïðèñóäîê, à ùå ð³äøå – íåóçãîäæåíå îçíà÷åííÿ. Äåÿê³ ïðèñë³âíèêè, çîêðåìà, òðåáà, ìîæíà, íåîáõ³äíî, íåìà, ïðèêðî, ñîðîìíî, æàëü, ïîðà, ñîðîì ó áåçîñîáîâèõ ðå÷åííÿõ âèñòóïàþòü ïðèñóäêàìè, òîìó ¿õ ùå íàçèâàþòü ïðèñóäêîâèìè. Íàïðèêëàä: 1. Ìàòåð³ êîæíî¿ äèòèíè æàëü (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Ñîðîì ñë³ç, ùî ëëþòüñÿ îä áåçñèëëÿ (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). В п р а в а 249. Знайдіть у реченнях прислівники, випишіть їх разом з головними чи залежними словами. У кожному із словосполучень поставте запитання, яке вказувало б на смисловий зв’язок прислівника з пояснюваним словом. Усно визначте їх синтаксичну роль у реченні.

Çðàçîê: ïàõíóòü (ÿê?) – í³æíî. 1. Ô³àëêè ïàõíóòü í³æíî. 2. ßê ïàðîñòü âèíîãðàäíî¿ ëîçè, ïëåêàéòå ìîâó. Ïèëüíî é íåíàñòàííî ïîë³òü áóð’ÿí. ×èñò³øà â³ä ñëüîçè âîíà õàé áóäå. ³ðíî ³ ñëóõíÿíî íåõàé âîíà ùîðàçó ñëóæèòü âàì, õî÷ ³ æèâå ñâî¿ì æèòòÿì (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Âèñîêî âãîð³ ïðîë³òຠåñêàäðèëüÿ ë³òàê³â (Þ. ßíîâñüêèé). 4. Çàâòðà çíîâó ìåíå ÷åêຠïîäîðîæ... (²ðèíà ³ëüäå). 5. Òîæ ñâ³äîê ìîâèâ òðîõè íå äî ä³ëà. Òóò òðåáà ÷³òêî ïðîâåñòè ìåæó (Ë. Êîñòåíêî). 6. Øêîäà íåçä³éñíåíèõ ìð³é (Þ. Çáàíàöüêèé). 7. Çáëèçüêà âîðîòà ð³äíèì äèìîì ïàõíóòü (Ì. Ðà÷óê). 8. Õòîñü ïðàöþº íà â³÷í³ñòü. à õòîñü ïðîñòî â³÷íî ïðàöþº (Â. Áðþããåí). 9. Íå õèëÿ÷èñü, ÿ ÷åñíî éäó æèòòÿì (Â. Áóõàëî).

107

§ 25. Ðîçðÿäè ïðèñë³âíèê³â çà çíà÷åííÿì Ïðèñë³âíèêè âêàçóþòü íà ñïîñ³á 䳿, ì³ðó ³ ñòóï³íü, ì³ñöå, ÷àñ, ïðè÷èíó ³ ìåòó 䳿. Ö³ ãðóïè çà çíà÷åííÿì íàçèâàþòü ðîçðÿäàìè. Íàé÷àñò³øå âîíè âèêîíóþòü ó ðå÷åíí³ ðîëü îáñòàâèíè. В п р а в а 250. Перепишіть речення, підкресліть прислівники як члени речення й усно визначте, на які запитання вони відповідають.

1. Íå òðåáà õîâàòè êðàñó äåñü ãëèáîêî-ãëèáîêî ó êàðòèí³ (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 2. ß é ñüîãîäí³ ç îñîáëèâèì õâèëþâàííÿì íàâ³äóþñü ñþäè (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 3. Ðîñèíêà ùîäóõó ì÷àëà íàâïðîñòåöü (Â. Âðóáëåâñüêà). 4. À â³ä Òåòÿíêè ãðèáè ÷îìóñü õîâàþòüñÿ (Â. ×óõë³á). 5. ² â÷îðà, ³ ñüîãîäí³ íàäâîð³ õîëîäíî ³ ñèðî (². Öþïà). 6. Íàìàãàéñÿ ãîâîðèòè êîðîòêî, ùîá ðîçóì ñëóõíÿíèé â³äðàçó æ çðîçóì³â ñëîâà (Ãîðàö³é). 7. ² áóëî òåïåð çîâñ³ì íå ëÿ÷íî, à ëåãêî ³ ðàä³ñíî (Â. Âðóáëåâñüêà). В п р а в а 251. Розгляньте схему групування за значенням прислівників, які виконують у реченні роль обставини, усно доповніть кожну групу двома-трьома своїми прикладами.

Ïðèñë³âíèêè ñïîñîáó 䳿 Ïðèñë³âíèêè ì³ðè ³ ñòóïåíÿ ßê? Òàê, äîáðå, çðó÷íî, çðîçó- Ñê³ëüêè? Áàãàòî, äóæå, ìàëî, ì³ëî ÷èìàëî, äâ³÷³ ßêèì ñïîñîáîì? Âåðõè, ãóðòîì, Íàñê³ëüêè? Íàäâîº, íàòðîº ï³øêè, ïîîäèíö³, ïî-ñóñ³äñüêè ßêîþ ì³ðîþ? Óäâ³÷³, âòðè÷³ Ïðèñë³âíèêè ì³ñöÿ Ïðèñë³âíèêè ïðè÷èíè Äå? Âñþäè, âíèçó, òàì ×îìó? Òîìó, çîïàëó Êóäè? Äîãîðè, äîäîëó, ñþäè ×åðåç ùî? Ç ÿêî¿ ïðè÷èíè? Çâ³äêè? Çâ³äñè, çâ³äòè, çäàëåêó Ñïåðåñåðäÿ, çîçëà Ïðèñë³âíèêè ÷àñó Êîëè? Â÷îðà, äàâíî, çàâæäè ³äêîëè? ³ääàâíà, çäàâíà Äîêè? Äîâ³êó, äîñ³, äîòè

Ïðèñë³âíèêè ìåòè Íàâ³ùî? Íàùî, íàâ³ùî Äëÿ ÷îãî? Ç ÿêîþ ìåòîþ? Íàâìèñíå, íàïåðåê³ð

В п р а в а 252. Перепишіть речення, підкресліть прислівники як члени речення, надпишіть скорочено їх значення: сп (способу дії); мст (міри і ступеня); мц (місця); пр (причини); мт (мети). Речень з якими прислівниками ви у вправі не виявили? Складіть їх самостійно.

1. Æîäíó ç ðîëåé ëþäèí³ íå ç³ãðàòè ïåðåêîíëèâî áåç â³ðè (Þ. ²ëëºíêî). 2. À ñóòü âñüîãî – ó ñëîâ³ ò³ì îäí³ì, ùî ò³ëüêè 108

ïðàâäó íàì ÿâëÿº çðèìî (Â. Êîëîä³é). 3. Ó÷èòèñü âàæêî, àëå íàâ÷àòè ùå âàæ÷å (Æóðíàë). 4. Çðèâàºòüñÿ áóðÿ â³ä êðàþ äî êðàþ, áóðõî÷óòü íàâêîëî âàëè (Ï. Ãðàáîâñüêèé). 5. Âîäà ìåðåõò³ëà, âîäà ñâ³òèëàñü ð³çíèìè áàðâàìè, âîäà ì³íÿëà íàñòð³é, äå âñì³õàëàñü ïî-äèòÿ÷îìó ùèðî, à äå ñòðèìàí³øå (ª. Ãóöàëî). 6. Êîëè â ëþäèíè º íàðîä, òîä³ âîíà óæå ëþäèíà (Ë. Êîñòåíêî). 7. Äóáè ðîñòóòü ïîâîë³, íåêâàïëèâî (Ì. Ðèëüñüêèé). В п р а в а 253. Утворіть із прислівниками два типи словосполучень: а) в яких прислівник буде залежним словом; б) в яких прислівник буде головним словом. Поміркуйте, яким членом речення може бути прислівник, якщо кожне зі словосполучень ввести в речення. Чи з усіма прислівниками вдалося виконати завдання? Чому? Çðàçîê: æèâó áëèçüêî – ìåí³ áëèçüêî; ñêàçàâ òðèâîæíî – òðèâîæíî íàì.

Áëèçüêî, áîëÿ÷å, âåðõè, âåñåëî, â÷îðà, ãàðÿ÷å, äàëåêî, äîìà, äîðîãî, äóæå, çãàðÿ÷ó, ³íêîëè, êîðèñíî, ëåãêî, ìèëî, ïî-äîáðîìó, ïîçàâ÷îðà.

Â. Ëèòâèíåíêî. Îäåñà. Âîðîíöîâñüêèé ïðîâóëîê

109

В п р а в а 254. «Перенесіть» таблицю у зошит і заповніть її праву колонку. Усно сформулюйте висновок про походження слів правої колонки. Як називаємо пари слів у лівій колонці? ßêèé?

ßê?

Ãàðíèé – ïîãàíèé Âèñîêèé – íèçüêèé Õîëîäíèé – òåïëèé Øèðîêèé – âóçüêèé Øâèäêèé – ïîâ³ëüíèé Ðàä³ñíèé – ïîõìóðèé Âåñåëèé – ñóìíèé Äîáðèé – çëèé В п р а в а 255. Напишіть твір-роздум на тему «У розмові головне не говорити, а слухати». Використайте п’ять прислівників різних за значенням розрядів.

§ 26. Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ïðèñë³âíèê³â В п р а в а 256. Пригадайте, які частини мови мають форми ступенів порівняння і чому. Які ступені порівняння ви знаєте? Як вони творяться? Прочитайте речення, знайдіть слова, що мають ступені порівняння, і з’ясуйте, до якої частини мови вони належать.

1. Íà îò÷èé êðàé íàø ç Áîæèõ â³÷ ñëüîçà íàéïåðøà âïàëà (Â. Êîëîä³é). 2. ² ÷èì ñèëüí³øå ãîéäàòèìå íàñ ìîðå, òèì ìåíøå íàñ ãîéäàòèìå æèòòÿ (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 3. Ñàì çíàþ, ùî ó âàñ òàì íà ï³âäí³ ôðóêòè äàëåêî ñìà÷í³ø³ º. ª, º ó âàñ òàì ³ ìóñÿòü áóòè êðàù³, í³æ îö³ (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Éîãî ãîëîñ âñå á³ëüøå ³ á³ëüøå ñòຠïðèòèøåíèì (²ðèíà ³ëüäå). 5. ß ïîáîðþ íàéòÿæ÷³ ïåðåøêîäè (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 6. ×èì âèù³ ìóðàøíèêè âîñåíè, òèì ñóâîð³øîþ áóäå çèìà (Íàðîäí³ ïðèêìåòè). 7. Òîé âåðøíèê çâåòüñÿ ²ñêðîþ ²âàíîì, éîìó ñüîãîäí³ âàæ÷å, í³æ êîìó (Ë. Êîñòåíêî). Ïðèñë³âíèêè íà -î, -å, ùî ìàþòü ñï³ëüí³ êîðåí³ ç ÿê³ñíèìè ïðèêìåòíèêàìè, óòâîðþþòü âèùèé ³ íàéâèùèé ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ. Íàïðèêëàä: ìîëîäî – ìîëîäøå – íàéìîëîäøå, ãàðÿ÷å – ãàðÿ÷³øå – íàéãàðÿ÷³øå, äîáðå – êðàùå (ë³ïøå) – íàéêðàùå (íàéë³ïøå), ðîçóìíî – ðîçóìí³øå – íàéðîçóìí³øå. В п р а в а 257. Прочитайте речення, знайдіть у них прислівники і випишіть їх, поділивши на дві групи: до першої впишіть ті, від яких творяться ступені порівняння, а до другої – усі інші. Поясніть, коли

110

утворення вищого чи найвищого ступеня порівняння можливе, а коли ні.

1. Äîïîêè ìè íàðîäîì º, òî äîòè íàø äóõ ì³öíèé, ìîâ ïàì’ÿò³ ãðàí³ò (Â. Êîëîä³é). 2. ß íå âåðòàâ, ÿ éøîâ ñîá³ ïîìàëó, áî ùîñü òàê âëàäíî êëèêàëî ìåíå... (Â. Ñèìîíåíêî). 3. Éîìó éøëî òåïåð óñå íàïåðåê³ð... (Î. Êîáèëÿíñüêà). 4. ×èòà÷ó, ÷è íå áóâຠòîá³ íóäíî ÷àñîì? Òîä³ ðîçãîðíè ñòîð³íêó ïîåìè æèòòÿ ³ ïîøóêàé òîé ðîçä³ë, äå çìàëüîâàíà ëþäèíà, ñõîæà íà òåáå... (²ðèíà ³ëüäå). 5. ß áóäó òàì, äå ïðàöüîâèò³ ðóêè íå çíàþòü âòîìè (Æóðíàë). 6. Ñïàäຠâå÷³ð ñòîðîæêî, ïîìàëó, âîðóøèòü çîð³ â òåìðÿâ³ êðèíèöü (Ë. Êîñòåíêî). 7. Ëèõî òàê çíåíàöüêà ï³äêðàëîñü ³ òàê íåñïîä³âàíî âïàëî, ùî í³õòî íå íàâàæèâñÿ äóìàòè, ÷èì çàïîá³ãòè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 8. Äîâêîëà ïàõëî ñâ³æ³ñòþ çåìë³ (Ñ. Áóäíèé). 9. Âæå âíî÷³ ï³çíåíüêî âîíè ïðèéøëè äîäîìó (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 10. ßê âàæêî ïåðø³ êðîêè éòè! (À. Ìàëèøêî). Ôîðìà âèùîãî ñòóïåíÿ òâîðèòüñÿ â³ä ïðèñë³âíèê³â íà -î, -å çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -øå, -³øå. Ïðè òâîðåíí³ âèùîãî ñòóïåíÿ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -øå ê³íöåâ³ -êî, -åêî, -îêî ó ïðèñë³âíèêó çíèêàþòü. Íàïðèêëàä: ð³äêî – ð³äøå, äàëåêî – äàëüøå, øèðîêî – øèðøå; ñòðóíêî – ñòðóíê³øå; ð³øó÷å – ð³øó÷³øå, ñâ³òëî – ñâ³òë³øå. ²íêîëè âèùèé ñòóï³íü ïðèñë³âíèê³â, ùî ïîõîäÿòü ç â³äïîâ³äíèõ ïðèêìåòíèê³â, òâîðèòüñÿ â³ä ³íøî¿ îñíîâè. Íàïðèêëàä: áàãàòî – á³ëüøå, ãàðíî – êðàùå, ìàëî – ìåíøå, ïîãàíî – ã³ðøå. Ñêëàäåíà ôîðìà âèùîãî ñòóïåíÿ òâîðèòüñÿ òàêîæ äîäàâàííÿì äî çâè÷àéíî¿ ôîðìè ïðèñë³âíèêà äîïîì³æíèõ ñë³â á³ëüø àáî ìåíø. Íàïðèêëàä: á³ëüø âäàëî, ìåíø âèïðàâäàíî. В п р а в а 258. Перепишіть речення, розкривши дужки і записавши прислівники у формі вищого ступеня. Укажіть окремо прислівники, які не творять ступенів порівняння, і поміркуйте, чому.

1. Ç êîæíîþ õâèëèíîþ ì³òèíãóâàëüíèê³â ñòàâàëî âñå (áàãàòî ³ áàãàòî) (À. Øèÿí). 2. Ó çàë³ ðîáèòüñÿ (ãàðÿ÷å). Õòîñü (íàâñò³æ) â³ä÷èíèâ â³êíî ó ñàä (²ðèíà ³ëüäå). 3. Ïðèðîäà ÷àñòî áóâຠ(ìóäðà) çà ëþäèíó (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. ßê (òðîõè ìàëî) áóäåòå äáàòè ïðî áàãàòñòâî, à (áàãàòî) ïðî çäîðîâ’ÿ, òî äî÷åêàºòåñü (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Ïðîøó ëèøå (îáåðåæíî), áî ïåðñòåíü öåé âàì íå ïàì’ÿòêà ÿêàñü, à ìàéíî (²ðèíà ³ëüäå). 6. Âîíè ãîìîí³ëè 111

âñå (òèõî ³ òèõî), ³ç ¿õ ãîìîíó âèíèêàëà ï³ñíÿ (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 7. (Øâèäêî ³ øâèäêî) êîòèëèñÿ õâèë³, ðîçëèâàëèñÿ (øèðîêî) ³ ïîìàëó çàñïîêîþâàëèñÿ (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 8. Íó, îò ³ âñå. Îäïëà÷åòüñÿ ïðèðîäà. ¯é ñòàíå (ëåãêî) ïåâíå. ßê ìåí³ (Ë. Êîñòåíêî). Óâàãà! Ñïîëó÷åííÿ ñë³â çíà÷íî, (íà)áàãàòî, êóäè, ùå, òðîõè òà ïðèñë³âíèê³â ó ôîðì³ âèùîãî ñòóïåíÿ òèïó çíà÷íî âèùå, (íà)áàãàòî çðó÷í³øå, êóäè ãîëîñí³øå, ùå ãëèáøå, òðîõè ì³öí³øå îêðåìîãî ñòóïåíÿ íå òâîðÿòü, à ò³ëüêè ï³äñèëþþòü âèùèé ñòóï³íü. Íàïðèêëàä: 1. Îäèí ðîçóì äîáðå, à äâà ùå êðàùå (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Ùîá îòðèìàòè íàãîðîäó, òðåáà áóëî ñòðèáíóòè íàáàãàòî âèùå (Ãàçåòà). В п р а в а 259. І. Від прислівників утворіть просту і складену форми вищого ступеня. Зверніть особливу увагу на фонетичні зміни в основах прислівників близько, вузько, низько та важко, тяжко, дорого, високо при додаванні до них суфікса -ше.

Îõàéíî, áàãàòî, áëèçüêî, âàæêî, âèñîêî, âóçüêî, ãàðíî, ãó÷íî, äåøåâî, äîðîãî, äð³áíî, çâè÷íî, êîðîòêî, ëàã³äíî, íà¿âíî, îáåðåæíî, ï³çíî, ïîëîõëèâî, ñêîðî, ñóâîðî, âàæêî, óðî÷èñòî, ÷èñòî. ІІ. Напишіть роздум (шість-сім речень) про те, як можна позбутися лінощів. Використайте прислівники: безсумнівно, бажано, незручно, впевненіше, вчасно або інші.

Íàéâèùèé ñòóï³íü ïîð³âíÿííÿ ïðèñë³âíèê³â òâîðèòüñÿ äîäàâàííÿì äî ôîðìè âèùîãî ñòóïåíÿ ïðåô³êñà íàé-, à òàêîæ ñë³â á³ëüø, íàéá³ëüø, ìåíø, íàéìåíø äî çâè÷àéíî¿ ôîðìè ïðèñë³âíèêà. Ïîð³âí.: îõàéíî – íàéîõàéí³øå; á³ëüøå – íàéá³ëüøå; á³ëüø ñòðèìàíî – íàéá³ëüø ñòðèìàíî; ìåíø äîñòóïíî – íàéìåíø äîñòóïíî. В п р а в а 260. Від прислівників утворіть вищий і найвищий ступені порівняння усіма можливими способами. Знайдіть прислівники, від яких ступені порівняння не творяться. Чому? Пригадайте, від яких якісних прикметників не творяться ступені порівняння.

1. Àêòóàëüíî, áåçíàä³éíî, âèñî÷åíüêî, ãîëîñíî, çàï³çíî, çåëåíÿâî, êðèâîáîêî, ëàñêàâî, ëåãàëüíî, ìàñíî. 2. Ïàëêî, ñë³ïî, ïðåäîáðå, ïðèëþäíî, ñòàðàííî, óñï³øíî, ÿñêðàâî, õîëîäíî. 112

Äîäàâàííÿ äî íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ïðåô³êñ³â ÿê-, ùî- íå òâîðèòü íîâîãî ñòóïåíÿ, à ëèøå ï³äêðåñëþº ³ ï³äñèëþº íàéâèùó ì³ðó âèÿâó îçíàêè. Íàïðèêëàä: 1. Íåîáõ³äíî ÿêíàéäåòàëüí³øå ïðîäóìàòè ìàðøðóò ïîäîðîæ³ (Ãàçåòà). 2. Äëÿ íàñ òåïåð ùîíàéâàæëèâ³øå – âèáîðîòè ïåðø³ñòü çà óñï³øí³ñòþ, ùîá ïî¿õàòè äî Êàíåâà (Ãàçåòà). В п р а в а 261. З’ясуйте (усно) значення прислівників (яка міра якої ознаки?). Особливість значень слів виділених пар покажіть з допомогою створених з ними речень.

Íàéìåíøå ³ ùîíàéìåíøå, íàéá³ëüøå ³ ùîíàéá³ëüøå, íàéäîñòóïí³øå ³ ùîíàéäîñòóïí³øå, íàéïîâí³øå ³ ÿêíàéïîâí³øå, íàéòî÷í³øå ³ ÿêíàéòî÷í³øå, íàéóâàæí³øå ³ ÿêíàéóâàæí³øå. В п р а в а 262. Від прислівників в усіх формах найвищого ступеня утворіть за допомогою префіксів що-, як- прислівники найвищого ступеня зі значенням підсилення найвищої міри ознаки. Çðàçîê: íàéàêóðàòí³øå, ùîíàéàêóðàòí³øå, ÿêíàéàêóðàòí³øå; ùîíàéá³ëüø àêóðàòíî, ÿêíàéá³ëüø àêóðàòíî; ùîíàéìåíø àêóðàòíî, ÿêíàéìåíø àêóðàòíî.

³ëüíî, ãàðíî, ãîñòèííî, çì³ñòîâíî, ëàêîí³÷íî, ìàëî. В п р а в а 263. Поясніть, як ви розумієте слова «Для орла що гори, що степ, рівногорді і рівновисокі» (М. Рачук), якщо їх стосувати до людини. Використайте у відповіді два-три прислівники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння. В п р а в а 264. Розгляньте репродукцію і поясніть, що знаходиться вище, що – найвище, що – близько, що – далеко, що – найдалі.

². Äîí÷åíêî. Äàëåêî â ãîðàõ

113

§ 27. Ñïîñîáè òâîðåííÿ ïðèñë³âíèê³â Ïðèñë³âíèêè òàê ñàìî, ÿê ³ ³íø³ ÷àñòèíè ìîâè, òâîðÿòüñÿ ïðåô³êñàëüíèì (í³- + -êîëè > í³êîëè), ñóô³êñàëüíèì (ìóäðèé – ìóäð- + -î > ìóäðî), ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèì (ëþäñüêèé – ïî- + -ëþäñüê- + -è > ïî-ëþäñüêè) òà ³íøèìè ñïîñîáàìè. Äëÿ òâîðåííÿ ïðèñë³âíèê³â â³ä ÿê³ñíèõ ïðèêìåòíèê³â âèêîðèñòîâóþòüñÿ ñóô³êñè -î, -å. Ïîîäèíîê³ ïðèñë³âíèêè ìàþòü ñóô³êñ -êè (òâîðÿòüñÿ â³ä 䳺ñë³âíèõ îñíîâ) òà ñóô³êñ -÷³ (â³ä ÷èñë³âíèêîâèõ îñíîâ). В п р а в а 265. Утворіть прислівники від слів веселий, чистий, гарячий, мовчати, людський, два, три.

 óêðà¿íñüê³é ìîâ³ äî äàâí³õ ïðèñë³âíèê³â äå, ÿê, êîëè, êóäè, òóäè, òàì, òóò, äîêè, äîñ³, äîòè, çâ³äêè, çâ³äñè, çâ³äòè, òîä³, ³íîä³, âñþäè, òàê-ñÿê äîäàþòüñÿ ïðåô³êñè àáè-, äå-, í³-, àí³- òà áóäü-, êàçíà-, õòîçíà- ³ çà ¿õ äîïîìîãîþ òâîðÿòüñÿ íîâ³ ïðèñë³âíèêè. В п р а в а 266. Розгляньте таблицю префіксального творення прислівників, запам’ятайте їх правопис та усно або письмово доповніть їх своїми прикладами. Ïðèñë³âíèêîâèé ïðåô³êñ

àáèäåí³àí³â³äçàíåïîçàïðåáóäüêàçíàõòîçíàíåâ³äü-

Íàïèñàííÿ ïðèñë³âíèêà

Ïðèêëàäè ïðèñë³âíèê³â

ðàçîì

àáџäå, àáџÿê, àáџêîëè … äќêîëè, äќêóäè, äќÿê … í³äќ ³ íѕäå, í³êњëè ³ íѕêîëè … àí³äќ, àí³љê, àí³òðњõè … â³äêњëè, â³äíџí³, â³äòåïќð … çàáëџçüêî, çàäњâãî, çàìћëî … íåäћâíî, íåäњáðå … ïîçàâ÷њðà, ïîçћòîð³ê … ïðåäњáðå, ïðåãћðíî, ïðåìџëî … ÷åðåç äåô³ñ áўäü-äå, áўäü-êîëџ, áўäü-ÿê … êћçíà-äå, êћçíà-êîëè, êћçíà-ÿê … õòњçíà-äå, õòњçíà-êîëè, õòњçíà-êóäџ … íќâ³äü-ÿê, íќâ³äü-äå, íќâ³äü-êîëџ …

В п р а в а 267. Перепишіть речення, знайдіть прислівники, з’ясуйте їх значення (розряд), підкресліть їх як члени речення і визначте спосіб творення.

1. ͳùî í³êîëè íå ìèíຠìàðíî (Á. Îë³éíèê). 2. ³í ãëÿíå ñêóïî ³ ñóâîðî: í³, áóäó âæå, ÿê º (À. Ìàëèøêî). 3. Íå ñóìóé æå òóò áåç ìåíå, ÿ øâèäêî ïîâåðíóñÿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. ³í íî÷óâàâ â ÷óæîìó äîì³, â³í äâ³÷³ ðàíåíèé (À. Ìàëèøêî). 5. Ïðî114

ñòè ìåí³, íåä³ëüíèé ì³é Õðåùàòèê, ùî ñ³âøè ñèäüìà ö³ êîòëè òîïëþ â îãëóõë³é êî÷åãàðí³ (Â. Ñòóñ). 6. Ìèð ïàíóâàòèìå â³÷íî, ÿêùî ëþäñòâî çáåð³ãàòèìå éîãî (Ãàçåòà). 7. ʳíü ãîðäî òðóñíóâ ãîëîâîþ ³ ðóøèâ çà ãîñïîäàðåì (Æóðíàë). Íåâåëèêà ãðóïà ïðèñë³âíèê³â òâîðèòüñÿ â³ä ïðèñë³âíèêîâèõ îñíîâ çà äîïîìîãîþ ïîñòô³êñ³â -ñü, -íåáóäü, -áóäü, - òî, -îò, -òàêè. Ïîñòô³êñ -ñü ç ïðèñë³âíèêàìè ïèøåòüñÿ ðàçîì. Óñ³ ³íø³ ïîñòô³êñè ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ. Íàé÷àñò³øå âæèâàþòüñÿ ïðèñë³âíèêè ç ïîñòô³êñàìè -íåáóäü, -òî, -òàêè. В п р а в а 268. Закінчіть складати і перепишіть у зошит таблицю правопису прислівників, утворених постфіксальним способом, використовуючи запропоновані слова. Òâ³ðíå ñëîâî

äå, çâ³äêè, êîëè êîëè, êóäè äå, êîëè, ÿê çâ³äêèñü, êîëè, òàê òàì, òóò, ÿê òàê, ÿê

Ïîñòô³êñ ÿê ñëîâîòâîð÷èé çàñ³á

ßê ïèøåòüñÿ

Âàø ïðèêëàä

-ñü -áóäü -íåáóäü -òî -òàêè -îò

Ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüí³ ïðèñë³âíèêè òèïó ïî-áîëãàðñüêè, ïî-âåñíÿíîìó, ïî-äîáðîìó, ïî-íàøîìó, ïî-ñâîºìó çàâæäè ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ. ×åðåç äåô³ñ ïèøóòüñÿ ³ ïðèñë³âíèêè ïî-ïåðøå, ïî-äðóãå òà ³íø³, óòâîðåí³ çà äîïîìîãîþ ïðåô³êñà ïî- òà ñóô³êñà -å â³ä îñíîâ ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèê³â. Ïðèñë³âíèêè òèïó âïåðøå, âäðóãå ... ³ âäâîõ, óòðüîõ, à òàêîæ âçèìêó, â³ääàâíà, çáëèçüêà òà áàãàòî ³íøèõ, â ÿêèõ ìîæíà âèä³ëèòè ïðåô³êñè ³ ñóô³êñè, ïèøóòüñÿ ðàçîì. В п р а в а 269. Прочитайте словосполучення із залежними прислівниками, запишіть їх за правилами правопису, усно поясніть написання. З двома-трьома словосполученнями складіть речення. Правильно наголошуйте слова!

Áàæàíî â/ë³òêó, â³äâ³äàâ ó/ïåðøå, â³äîìèé ç/äàâíà, â³äïî÷èòè ïî/ëþäñüêè, çðîáè ïî/ìîºìó, êîëè/ñü çàäóìóâàâñÿ, ë³òàþòü ó/äâîõ, í³/êîëè íå áóâ, í³/êîëè ÷èòàòè, îçíàéîìèòèñü êîëè/íåáóäü, ïðîïàâ áåç/â³ñòè, òàì/òàêè é â³äïî÷èâàëè.  óêðà¿íñüê³é ìîâ³ íåìàëî ñêëàäíèõ ïðèñë³âíèê³â, ÿê³ óòâîðèëèñü âíàñë³äîê ñïîëó÷åííÿ â îäíå äâîõ àáî á³ëüøå ñë³â. Íàïðèêëàä: áîñόí³æ, âîäíό÷àñ, ãîë³ðý÷, ñüîãόäí³, òîðíê, ùîðáç. 115

Ñêëàäí³ ïðèñë³âíèêè ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ: à) ÿêùî â íèõ ïîâòîðþºòüñÿ ñëîâî àáî éîãî îñíîâà: áàãàòî-áàãàòî, äàëåêî-äàëåêî, äàâíèì-äàâíî, ìàëî-ïîìàëó, ç ä³äà-ïðàä³äà; á) ÿêùî ïîºäíóþòüñÿ ñèíîí³ì³÷í³ ñëîâà: ëþáî-ìèëî, çðîäó-â³êó, òèøêîì-íèøêîì, áåç ê³íöÿ-êðàþ; â) ÿêùî ïîºäíóþòüñÿ àíòîí³ì³÷í³ ïàðè: á³ëüø-ìåíø, òóäè-ñþäè, ñÿê-òàê, âèäèìî-íåâèäèìî. Óâàãà! ßêùî ïîâòîðþâàí³ ÷àñòèíè ïåðâ³ñíîãî ïðèñë³âíèêà ïîºäíàí³ ñëóæáîâèì ñëîâîì, òî âîíî ç îáîõ áîê³â âèä³ëÿºòüñÿ äåô³ñîì: äå-íå-äå, êîëè-íå-êîëè. В п р а в а 270. Створіть свій початок казки (10–12 речень), використавши прислівники з діда-прадіда, видимо-невидимо, там-сям та ін. В п р а в а 271. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, запишіть прислівники за правилами правопису. Підкресліть усі прислівники як члени речення.

1. À ìè çðîáèìî (ïî/ëþäñüêè) (Ì.Ñòåëüìàõ). 2. ×åðíèõ çäèâîâàíî çíèçàâ ïëå÷èìà, à Íàòàëêà (íå/ïðèÿçíî/îñóäëèâî) ñòðåëüíóëà î÷èìà íà Ñåðã³ÿ (². Ñòàäíþê). 3. À, íåõàé áóäå (ïî/ âàøîìó) (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 4. Âñå (í³/êîëè). Òî â íèõ ³ ïîâåëîñÿ: (ñüîãî/äí³) ñèòèé, áî ó÷îðà ¿â (Ë. Êîñòåíêî). 5. Òî ëþäè, ÿê îáðàç: ³íàêøå ïðåäñòàâëÿþòüñÿ (ç/äàëåêà), ³íàêøå (ç/áëèçüêà) (²ðèíà ³ëüäå). 6. «² æåíöÿ ìîëîäîãî ç ñîáîþ âçÿëè?» – âäîâà äèâèòüñÿ íà ìåíå é (äîáðÿ÷å/äîáðÿ÷å) óñì³õàºòüñÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). В п р а в а 272. Ознайомтесь із прислівниками та фразеологічними сполученнями, з’ясуйте їх значення і введіть у речення. Поясніть походження (спосіб творення) виділених слів.

1. Çàçäàëåã³äü, ìèìîõ³äü, ìèìîõ³òü, ñàìîõ³òü, ñèëîì³öü. 2. Çà òðèäåâ’ÿòü çåìåëü; ÷àñîì ç êâàñîì, à ïîðîþ ç âîäîþ; äå ÷îðòè äîáðàí³÷ êàæóòü; çà öàðÿ Òèìêà.

§ 28. Ïðàâîïèñ íå ³ í³ ç ïðèñë³âíèêàìè В п р а в а 273. Визначте будову прислівників, а потім складіть і запишіть з ними невеличку розповідь про зимовий краєвид вашої місцевості.

Äîáðå, çàìàëî, íåäàâíî, í³äќ, ïðåêðàñíî, êîëè-íå-êîëè, êîëèñü, ãóñòî-ãóñòî, òóò-òàêè.  óêðà¿íñüêèõ ñëîâàõ íå ìîæå áóòè ³ ïðåô³êñîì, ³ ÷àñòêîþ. Ïðåô³êñ íå- òâîðèòü ïðèñë³âíèêè ç íîâèì ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì. Íàïðèêëàä: íå- + -áàãàòî > íåáàãàòî (ìàëî), íå- +-äàëåêî > íåäàëåêî (áëèçüêî), íå- + -ïðèÿçíî > íåïðèÿçíî (ñåðäèòî). 116

Íå ç ïðèñë³âíèêàìè ïèøåòüñÿ ðàçîì, ÿêùî: à) ïðèñë³âíèê ç íå- ìîæíà çàì³íèòè ³íøèì áëèçüêèì çà çíà÷åííÿì ïðèñë³âíèêîì áåç íå-, íàïðèêëàä: íåâàæêî (ëåãêî), íåâåñåëî (ñóìíî), íåäîðîãî (äåøåâî); á) ïðèñë³âíèê áåç íå íå âæèâàºòüñÿ, íàïðèêëàä: íåâïèííî, íåâòîìíî, íåçàáàðîì. Íå ç ïðèñë³âíèêàìè ïèøåòüñÿ îêðåìî: à) ÿêùî â ðå÷åíí³ º ïðîòèñòàâëåííÿ, âèðàæåíå àíòîí³ìîì ç³ ñïîëó÷íèêîì à: íå âåñåëî, à ñóìíî; íå ñîëîäêî, à ã³ðêî; íå êîðåêòíî, à ãðóáî; á) ÿêùî íå âæèòî ç ïðèñóäêîâèìè ïðèñë³âíèêàìè ìîæíà, ïîòð³áíî, êîí÷å: íå ìîæíà (òåðï³òè), íå òðåáà (çàâàæàòè); â) ÿêùî íå ñòî¿òü ïðè ï³äñèëþâàëüíèõ ïðèñë³âíèêàõ: íå äóæå, íå çîâñ³ì, íå ö³ëêîì, íå îñòàòî÷íî; ã) ÿêùî íå ñòîñóºòüñÿ ïðèñë³âíèêà, ÿêèé ïèøåòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ: íå ïî-ëþäñüêè, íå ïî-íàøîìó. В п р а в а 274. Перепишіть речення, знайдіть прислівники і підкресліть їх як члени речення. Усно поясніть правопис прислівників з не разом.

1. ² ÿ íåð³äêî áà÷èâ íà òåëåñòó䳿 ñëüîçè íà î÷àõ âåäó÷î¿ (Â. Êîëîä³é). 2. Ðèáàëêè ïîñ³äàëè êðóæêîì íåäàëåêî â³ä áàãàòòÿ ³ ïî÷àëè áàëàêàòè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. Óñå çäàâàëîñÿ òàêèì, í³áè ñòàëîñÿ çîâñ³ì íåäàâíî (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 4. Áóðóíè éøëè íåâïèííî, ï³äáèðàþ÷è ï³ä ñåáå çâîðîòí³ õâèë³ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. «Äÿäüêó, à öå ïðàâäà, ùî âè çíàéøëè ïåðî æàð-ïòèö³?» – íåæäàíî âèïàëèâ ÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Íåçàáàðîì íàøà øêîëà ñòàíå ã³ìíà糺þ (Ãàçåòà). 7. Îòàê ðîçìîâëÿþ÷è, Ëóêåð³ÿ Ñåìåí³âíà õî÷ ñåðäèëàñÿ, òà ñåðöåì â³ä÷óâàëà, ùî Ñëàâêî ñüîãîäí³ ìຠíåîäì³ííî ïðèéòè (À. ×àéêîâñüêèé). В п р а в а 275. Розкрийте дужки, перепишіть речення і поясніть написання не з прислівниками.

1. Ïîëêîâíèê ïðîñòåæóº, ÿê â³í (íå)øâèäêî çíèêຠçà äåðåâàìè òà ñòåïîâèìè ïàãîðáàìè (Â. Êîëîä³é). 2. Ìàðòà âèñëóõàëà âñå, àëå (íå)çðàçó â³äïîâ³ëà (²ðèíà ³ëüäå). 3. Íà éîãî ïðàâ³é ñêðîí³ (íå)äîáðå òåìí³â ðóáåöü (Ä. Áåäçèê). 4. (Íå)ñóâîðî íà ñåðö³, (íå) ãí³âíî, à çà òåáå òðèâîæóñÿ ÿ (À. Ìàëèøêî). 5. Î, (íå)äàðåìíî, í³, â ñòåïàõ ãóëè ãàðìàòè, ³ ëëÿëàñü íàøà êðîâ, ³ ïàäàëè áðàòè... (Â. Ñîñþðà). 6. (Íå)çðó÷íî òàê, (íå)çàòèøíî, (íå)âò³øíî ïåðåáèðàòèñü ó íåçíàíå âñå (Â. Ñòóñ). 7. Ïîåç³ÿ ì÷èòü ðàïòîì ³ (íå) æäàíî, (íå)â³äîìî, (íå)ìèñëèìî, (íå)çíàíî (Â. Êîëîä³é). 117

В п р а в а 276. Складіть і запишіть по два речення з прислівниками можна, різко, використовуючи при них не як заперечну частку і як префікс. В п р а в а 277. І. Складіть і запишіть речення, в яких були б прислівники із префіксом не- та із заперечною часткою не.

1) Íåâèñîêî – íå âèñîêî, íåãàðíî – íå ãàðíî. 2) Íåäàëåêî – íå äàëåêî, íåäîðîãî – íå äîðîãî; íåâèñîêî – íå âèñîêî, íåäîáðå – íå äîáðå. ІІ. Поясніть, що означають ці знаки.

В п р а в а 278. Випишіть у стовпчик ті прислівники, які можна поєднати з не- у значенні префікса, через тире подайте їх антоніми. З іншими прислівниками побудуйте речення із заперечною часткою не при цих прислівниках. Поясніть правопис прислівників з не. Çðàçîê: íåäîáðå – çëå.

Áàäüîðî, âåñåëî, âèñîêî, ãàíåáíî, ãàðíî, ãð³çíî, ãðóáî, äáàéëèâî, äåë³êàòíî, äåøåâî, äîðîãî, ãàðÿ÷å, çáóäæåíî, êîðîòêî, ìàëî, ï³çíî, ðîçê³øíî, ñêðîìíî. Ïðåô³êñ í³- â ïðèñë³âíèêàõ çàâæäè ïèøåòüñÿ ðàçîì. Íàïðèêëàä: í³äå, í³çàùî, í³çâ³äêè, í³êóäè, í³ÿê, í³ñê³ëüêè, í³êîëè. Ó ôðàçåîëîã³÷íèõ çâîðîòàõ í³ ìîæå ï³äñèëþâàòè çíà÷åííÿ çàïåðå÷åííÿ, íàïðèêëàä: í³ æàðêî í³ õîëîäíî, í³ òóäè í³ ñþäè, í³ òàê í³ ñÿê, í³ òóò í³ òàì, í³ çëå í³ äîáðå. Êîìà â òàêèõ çâîðîòàõ íå ñòàâèòüñÿ.

§ 29. Ïðàâîïèñ í ³ íí ó ïðèñë³âíèêàõ В п р а в а 279. Пригадайте, від яких частин мови та якими способами творяться прислівники. До кожного з поданих прислівників наведіть коренево споріднене слово, від якого утворений прислівник. Виділіть твірну основу і словотвірний засіб, назвіть частину мови, від основи якої утворився прислівник. Çðàçîê: ïî- + -áîëãàðñüê- + -è – áîëãàðñüêèé, ïðèêì.

Ïî-áîëãàðñüêè, âäðóãå, ãàðÿ÷å, äâ³÷³, çåëåíî, êîëèñü, âäðóãå, ïî-ìàòåðèíñüêè, ïî-íàøîìó, ïî-òðåòº, ïðÿìî, ñóìë³ííî, òðè÷³, óòðüîõ. 118

Ïðèñë³âíèêè, óòâîðåí³ â³ä îñíîâ ïðèêìåòíèê³â ³ 䳺ïðèêìåòíèê³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -î, -å, çáåð³ãàþòü ïðàâîïèñ öèõ ïðèêìåòíèê³â ³ 䳺ïðèêìåòíèê³â. Íàïðèêëàä: ñòîìëåíî, çàâîðîæåíî, ñòîðîæêî, ñâîºð³äíî, áîÿçêî, ñêóòî. Ó ïðèñë³âíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä ïðèêìåòíèê³â ³ 䳺ïðèêìåòíèê³â ç îäí³ºþ áóêâîþ í â îñíîâ³, ïèøåìî îäíå í. Íàïðèêëàä: ãàðíî, áî ãàðíèé; íàä³éíî, áî íàä³éíèé; ìîòîðîøíî, áî ìîòîðîøíèé; âïåâíåíî, áî âïåâíåíèé; ïîòðèâîæåíî, áî ïîòðèâîæåíèé. Ó ïðèñë³âíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä ïðèêìåòíèê³â ç äâîìà í â îñíîâ³, òàêîæ ïèøåìî íí. Íàïðèêëàä: áåçäîãàííî, áî áåçäîãàííèé; ñîííî, áî ñîííèé; íåâï³çíàííî, áî íåâï³çíàííèé; íåâáëàãàííî, áî íåâáëàãàííèé. Óâàãà! Äâà í ïèøåòüñÿ ó ê³ëüêîõ ïðèñë³âíèêàõ ç ³íøèìè ñóô³êñàìè: çðàííÿ, ïîï³äâ³êîííþ, ïîï³äòèííþ, ñïðîñîííÿ, íàâìàííÿ. В п р а в а 280. І. Від поданих слів утворіть за допомогою суфікса -о прислівники. Усно поясніть їх правопис.

Áàæàíèé, áåçóïèííèé, âèñî÷åçíèé, âèñî÷åííèé, ãàðíèé, ìàòåð³àëüíèé, íåñê³í÷åííèé, íåæäàíèé, íåð³âíîì³ðíèé, íóäíèé, íåãîëîäíèé, øàëåíèé, íåâèìîâíèé, íåñêàçàííèé, ñîííèé, òóìàííèé, óâàæíèé, íåçä³éñíåííèé.

². Äîí÷åíêî. Òóìàííèé ðàíîê

119

ІІ. Поділіться з однокласниками своєю мрією побувати біля великого водоспаду, використовуючи прислівники: несказанно, несподівано, тривожно, відважно, гордо, небезпечно і т. ін. В п р а в а 281. Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис н і нн у прислівниках. Визначте (усно), від яких частин мови утворені прислівники.

1. Ãð³çíî ³ ãîëîñíî çàñòåð³ãàâ âîäîñïàä òóðèñò³â (Ãàçåòà). 2. Íàðåøò³ ç’ÿâèâñÿ øàíñ äîêîð³í..î çì³íèòè óêðà¿íñüêèé ôóòáîë (Ãàçåòà). 3.Íàøà óïðÿæêà íåñòðèìí..î ì÷àëà äî âîäè, äî íåçàìåðçëîãî ì³ñöÿ (Î. Áîé÷åíêî). 4. Îñ³ííº ëàã³äíå ñîíöå âîñòàí..º ïðèãð³âàëî ñòàð³ ëèïè (Î. Äîí÷åíêî). 5. Òðåáà õîðîø³ ñïðàâè ðîáèòè íå íà çàìîâëåííÿ, à ùîäåí..î, âñå æèòòÿ (Î. Äîí÷åíêî). 6. Ç áàéðàê³â ïîâ³ëüí..î, àëå íåâáëàãàí..î, íàñòóïຠòåìðÿâà, ïðîõîëîäíà é ãóñòà, ÿê ïåðåäðàí³øíÿ í³÷ (Ì. ×àáàí³âñüêèé). 7. Ïîâîë³, àëå íåâïèí..î ï³ä³éìàëàñÿ âãîðó ñâ³òëà çàâ³ñà ðàíêó (Ï. Êîëåñíèê). 8. Ìîðå áóëî òèõå, áåçìåæíå ³ íåñêàçàí..î êðàñèâå (Þ. Çáàíàöüêèé). 9. Ãðàéìî áåçäîãàí..î, áåç ñë³â, áåç ôàëüø³ – ìóçèêó áîã³â (Ï. Ãàé-Íèæíèê). В п р а в а 282. Запишіть прислівники, вставивши відповідно н чи нн. З виділеними словами створіть словосполучення і усно визначте, від якого слова і яким способом утворені прислівники у цих словосполученнях. Çðàçîê: îäÿãëàñÿ áóäåííî (áóäåííèé – áóäåíí+î).

Âîãíå..î, æàë³á..î, æèòòºäàé..î, çîðÿ..î, çðà..ÿ, ìîðàëü..î, íåâáëàãà...î, íåâè..î, íåãàé..î, íåäîðå÷..î, íåçáàãíå..î, íåïîì³ò..î, íåïîðóø..î, íåïðèõîâà..î, íåñïîä³âà..î, íåñòÿì..î, ïî-âåñíÿ..îìó, ïîâ³ëü..î, ïî-ï³âäå..îìó. В п р а в а 283. До виділених словосполучень доберіть прислівники-синоніми, запишіть новоутворені словосполучення та зверніть увагу на їх виражально-експресивні особливості і написання прислівників. З трьома першими словосполученнями складіть і запишіть речення. Çðàçîê: Äîáðå, ùî é íå çàïåðå÷èø. – Äîáðå áåççàïåðå÷íî.

1. Ãàðíî, ùî é íå ñêàçàòè. 2. Æîðñòîêèé, ùî é íå çáàãíóòè. 3. Çì³íèâñÿ, ùî é íå âï³çíàòè. 4. Çðîáëåíèé ç äîòðèìàííÿì çàêîíó. 5. Ïîíåâ³ðÿòèñÿ ïîï³ä òèíîì. 6. Ïðàöþâàòè ïî çì³íàõ. 7. Îãëÿäàòèñÿ ç òðèâîãîþ. 8. Íå ìîæåø ñêàçàòè àí³ òàê àí³ ñÿê. 9. Çàêîõàòèñÿ äî íåñòÿìè. 10. Äèâèòèñÿ òåëåâ³çîð áåç ïåðåðâè.

120

§ 30. Ïðàâîïèñ è òà ³ ó ïðèñë³âíèêàõ В п р а в а 284. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прислівники і випишіть їх. Визначте розряди та будову виписаних прислівників. Підкресліть прислівники з кінцевими и та і. ІІ. З’ясуйте (усно), у яких словосполученнях дієслова мають метафоричне, тобто переносне, значення.

ÇÀÉÖ² – À ìîðîç àæ ñ쳺òüñÿ, òàêèé ì³öíèé, – ðîçêàçóâàâ áàòüêî, âåðíóâøèñü äîäîìó. – ²øîâ ÿ ÷åðåç ëåâàäó, à çàºöü âèñêî÷èâ ïðîñòî ç-ï³ä í³ã, ³ ÿêáè õî÷ çëÿêàâñÿ, ÿêáè äðåìåíóâ, à òî ëåäüëåäü ÷åáåðÿº* ëàïàìè, õî÷ çà âóõà õàïàé. Òåïåð ó ïîë³ âñå çàâ³ÿíî ñí³ãîì, òî çàéö³ äî ñåëà âíàäèëèñÿ – íà ãîðîäàõ òà â ñàäêàõ ¿ì ëåãøå ïðîãîäóâàòèñÿ. Öå æ ìîæóòü ³ ìîëîä³ ÿáëóí³ â íàñ ïîîáãðèçàòè. Âàñèëüêî ãëÿíóâ êð³çü øèáêó íà çàñí³æåíèé ñàäîê, îäÿãíóâ êîæóøêà, âçóâ áèò³ âàëÿíêè – ³ íàäâ³ð. Ïîêè éøîâ äî ïîãðåáà, ìîðîç âåñåëåíüêî òàê ³ ñï³âàâ ï³ä íîãàìè. Ó ïîãðåá³ Âàñèëüêî íàáðàâ ìîðêâè, ç êàïóñòè íàçäèðàâ ëèñòê³â ³ ïîáð³â ãîðîäîì äî ñàäó. ϳä ñòîâáóðàìè ìîëîäèõ ÿáëóíü â³í êëàâ äå ìîðêâèíó, à äå êàïóñòÿíå ëèñòÿ. ² ðàä³â: óíî÷³ çàéö³ íå ñòàíóòü îáãðèçàòè êîðó íà äåðåâàõ, ìàòèìóòü ñìà÷í³øó ïîæèâó. Çîñòàëîñü ³ùå òðîõè ìîðêâè, òî Âàñèëüêî ïåðåéøîâ äî ñóñ³äñüêîãî ñàäêà. Òà òóò ï³ä ãðóøåþ õòîñü óæå ïîêëàâ ìîðêâó. À òàêîæ ìàéñòåðíî ïðèëàøòóâàâ äðîòÿíå ñèëüöå. Âàñèëüêî, ãàìóþ÷è õâèëþâàííÿ, â³äâ’ÿçàâ ìóäðó ïàñòêó é øïóðíóâ ¿¿ ïîäàë³... Óíî÷³ éîìó ñíèâñÿ çàºöü. ³í ñèä³â íà çàäí³õ ëàïàõ, à â ïåðåäí³õ òðèìàâ ÷åðâîíó ìîðêâèíó ³ ñìà÷íî ãðèç ¿¿. À âðàíö³ ñóñ³ä, ïðîêèäàþ÷è â³ä õàòè äî âîð³ò ñòåæêó, ðîçêàçóâàâ Âàñèëüêîâîìó áàòüêîâ³: – Îõ ³ çàéö³ ó íàñ ö³º¿ çèìè! ², ìàáóòü, çäîðîâ³, áî â÷îðà ç³ðâàëè ó ìåíå á³ëÿ ãðóø³ ïàñòêó… (ª. Ãóöàëî).

* Чеберzти – робити часті рухи ногами.

121

Áóêâà è ó ê³íö³ ïðèñë³âíèê³â çàâæäè ïèøåòüñÿ: à) ó ïðèñë³âíèêàõ, ÿê³ ìàþòü ó ê³íö³ îñíîâè ñóô³êñ -êè, íàïðèêëàä: çàâá³ëüøêè, çàââèøêè, çàâãëèáøêè, çàäêè, íàââèïåðåäêè, ï³øêè; á) ó ïðèñë³âíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä îñíîâ â³äíîñíèõ ïðèêìåòíèê³â çà äîïîìîãîþ ïðåô³êñà ïî- òà ñóô³êñà -è, íàïðèêëàä: ïî-àëáàíñüêè (àëáàíñüê-èé), ïî-êèðãèçüêè (êèðãèçüê-èé), ïî-í³ìåöüêè (í³ìåöüê-èé), ïî-âåäìåæè (âåäìåæ-èé), ïî-âîâ÷è (âîâ÷-èé); â) ó ïðèñë³âíèêàõ ï³ñëÿ ã, ê, õ òà ³íøèõ òâåðäèõ ïðèãîëîñíèõ, íàïðèêëàä: äîâêðóãè, âåðõè, íàâ³êè òà áåçâ³ñòè, âîñåíè, âñþäè, çâ³äñè, çãîðè, êîëè. Áóêâà ³ ïèøåòüñÿ ï³ñëÿ ì’ÿêèõ ³ ïîì’ÿêøåíèõ ïðèãîëîñíèõ: à) ó ïðèñë³âíèêàõ ç îñíîâîþ íà -ö³, -÷³, íàïðèêëàä: íàçèðö³ (íàãëÿäàþ÷è), íàõèëüö³ (ñõèëåíî), äâ³÷³, óòðè÷³; á) â îêðåìèõ ïðèñë³âíèêàõ ï³ñëÿ ì’ÿêèõ ³ ïîì’ÿêøåíèõ ïðèãîëîñíèõ: â³äíèí³, îï³âäí³, íàäâîð³, òîä³. В п р а в а 285. Перепишіть прислівники, вставивши замість крапок пропущені букви и, і. Знайдіть у словнику (можна й у Вікіпедії) значення виділених слів. Запам’ятайте їх.

Àí³òðîõ.., áåçâ³ñò.., âãîð.., âçíàê.., çâ³äñ.., âíî÷.., äîâîë.., äîãîð.., äîêóï.., äîñ.., äîò.., çàâãðóáøê.., çàâäîâæê.., çàâòîâøê.., çàî÷.., çàðàí.., ìîâ÷ê.., íàâïîìàöê.., íàâñêîñ.., íàïî÷³ïê.. (ïðèñ³âøè), íåâòÿìê.., îï³âíî÷.., ïîâîë.., ïîíî÷.., òðè÷.., óäâ³÷.., óêóï.., óñåðåäèí.., ùîíåä³ë.. . В п р а в а 286. Перепишіть речення, замість крапок вставте пропущені букви, усно поясніть правопис відповідних голосних. Підкресліть прислівники як члени речення.

1. Áóëà ò³ëüêè ï’ÿòà ãîäèíà, òà íàâêðóã.. âæå çîâñ³ì ïîñóòåí³ëî (Îëåñü Ãîí÷àð). 2. Óê³íö.., íå çíàéøîâøè í³÷îãî, ñîáàêè ïîá³ãëè äàë³ (². Ôðàíêî). 3. Òàê, òð³øå÷ê.. ñóìíî ðîçëó÷àòèñÿ ç öèì óñ³ì.. (Â. Ñîñþðà). 4. Ùîñü ñòóêíóëî òðè÷.. âðÿä, ìîâ ìîëîòî÷êîì ó êîðîáêó. Ôåäüêî çíຠ– öå äÿòåë (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Òà ÿ äèâëþñÿ íà òó ñìóæêó. Ìàìî, çâ³äê.. âîíà? (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 6. Îï³âíî÷.. çîð³ çàâøå ÿñêðàâ³ø³, à ïîíî÷.. âîíè òüìÿí³þòü ³ ãàñíóòü (Æóðíàë). В п р а в а 287. Поясніть, як ви розумієте такі слова: «Досвід не тільки вчить, але й відучує» (В. Брюгген). Чи використали ви при поясненні прислівники?

122

В п р а в а 288. Складіть невеличку розповідь (сім-вісім речень) про спорудження житла, використовуючи прислівники заввишки, завглибшки, завдовжки, завширшки, згори, посередині та ін.

§ 31. Äåô³ñ ó ïðèñë³âíèêàõ В п р а в а 289. Розгляньте таблицю написання прислівників через дефіс та усно доповніть кожну рубрику своїми прикладами.

Íàïèñàííÿ ïðèñë³âíèê³â ÷åðåç äåô³ñ Ñïîñ³á òâîðåííÿ

×åðåç äåô³ñ ïèøóòüñÿ

Ïðåô³êñàëüíèé ïðåô³êñè áîçíàáóäüêàçíàõòîçíàíåâ³äü- (â³ä íå â³äàþ) ïî-

Ïðåô³êñàëüíîñóô³êñàëüíèé

Ñëîâîòà îñíîâîñêëàäàííÿ

áîçíà-äå, áîçíà-êîëè … áóäü-êîëè, áóäü-ÿê … êàçíà-äå, êàçíà-êóäè … õòîçíà-çâ³äêè, õòîçíà-ÿê … íåâ³äü-äå, íåâ³äü-ÿê … ïî-ìîëäîâñüêè, ïî-ëþäñüêè, ïî-äîáðîìó, ïî-âàøîìó, ïî-íàøîìó, ïî-ñâîºìó, ïî-äðóãå, ïî-ï’ÿòå

ïîñòô³êñè -íåáóäü -áóäü -òàêè -òî ïîâòîðåííÿ ñë³â ïîºäíàííÿ ñèíîí³ì³â

Çðîùåííÿ, ïðåô³êñè

Ïðèêëàäè íàïèñàííÿ

ïîâòîðåííÿ ñë³â ç³ ñëóæáîâèìè ÷àñòèíàìè ìîâè

äå-íåáóäü, çâ³äêè-íåáóäü êîëè-áóäü, êóäè-áóäü äå-òàêè, ÿê-òàêè äåñü-òî, òàì-òî äå-äå, òàê-òàê ãàðíî-ãàðíî, òèõî-òèõî ãàðíî-ãàðíåñåíüêî ëþáî-äîðîãî, ëþáî-ìèëî, òèõî-ìèðíî, ÷àñòî-ãóñòî á³ëüø-ìåíø, ñÿê-òàê, òóäè-ñþäè äå-íå-äå, êîëè-íå-êîëè, áóäü-ùî-áóäü

123

В п р а в а 290. Запишіть прислівники, поділивши їх на три групи: а) ті, в яких через дефіс пишеться префікс; б) ті, в яких через дефіс пишеться постфікс; в) ті, в яких через дефіс пишуться частини складного слова.

Á³ëüø-ìåíø, áîçíà-êîëè, áóäü-äå, âèñîêî-âèñîêî, â³ääàâíà, âðÿäè-ãîäè, äå-íåáóäü, äå-íå-äå, äåñü-òî; çâ³äêè-íåáóäü, êàçíà-êîëè, êîëè-áóäü, ìàëî-ïîìàëó, ïî-ãåðîéñüêè, çíîâó-òàêè, ÿê-òî, òóäè-ñþäè, õòîçíà-êîëè, ÿê-íå-ÿê. В п р а в а 291. Перепишіть прислівники, розкривши дужки. Усно поясніть написання прислівників через дефіс. Як ви розумієте значення слів бозна, хтозна?

Áîçíà (äå, çâ³äêè, êîëè, êóäè, ÿê), áóäü (äå, ÿê), õòîçíà (äå, çâ³äêè, êîëè, êóäè, ÿê); ïî (ïåðøå, ñóñ³äñüêè, ñâîºìó, âñÿêîìó); äå (íåáóäü), êîëè (íåáóäü), êóäè (íåáóäü), çâ³äêè (íåáóäü), ÿê (íåáóäü); äàâíî (äàâíî), ðàíî (ðàíî), òèõî (òèõî), ðàíí³ì (ðàíî) ³ ðàíî (âðàíö³, ïîðàíåíüêó, ðàíåíüêî, ðàíåñåíüêî, ðàí³ñ³íüêî); ñþäè (òóäè), ñÿê (òàê) ³ òóäè (ñþäè), òàê (ñÿê). В п р а в а 292. Прочитайте речення і, розкривши дужки, перепишіть їх. Підкресліть прислівники, які пишуться через дефіс. Поясніть їх написання.

1. Íàä ñòàâîì (ëåäü/ëåäü) çàáëèñëî ñîíöå êð³çü òóìàí ³ (ñÿê/ òàê) ìîæíà áóëî ðîçãëåä³òè ïðîòèëåæíèé áåðåã (Æóðíàë). 2. Ëå볺, ïîãîâîðè ç íèìè, íåõàé âîíè òîá³ (ùî/íåáóäü) ðîçêàæóòü (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Òèõî íàâêðóãè, ìåðòâî. Ëèø (äå/íå/äå) ïðîêèíåòüñÿ ïòàøêà, íåïåâíèì ãîëîñîì îçâåòüñÿ ç³ ñâîãî çàòèøêó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. ijòè, âè âñ³ ï³äðîñëè íà ñîíå÷êó é äîùàõ, à òåïåð áóäåìî ðîñòè çà êíèæêàìè, áî (áàãàòî/áàãàòî) ÷îãî äóæå ö³êàâîãî íàì òðåáà ï³çíàòè (Ì. Ñòåëüìàõ). В п р а в а 293. І. Складіть невеличку пейзажну замальовку-розповідь, використовуючи прислівники будь-що-будь, ледь-ледь, по-зимовому, рано-вранці, низько-низько, дзвінко та ін. ІІ. Пригадайте і запишіть якомога більше: 1) займенників і 2) прислівників, у складі яких є компонент небудь. У кого виявилося слів найбільше?

§ 32. Íàïèñàííÿ ïðèñë³âíèê³â ðàçîì òà îêðåìî ×èìàëà ê³ëüê³ñòü ïðèñë³âíèê³â ð³çíîãî ïîõîäæåííÿ ïèøåòüñÿ ðàçîì. Íàéá³ëüøîþ º ãðóïà ïðèñë³âíèê³â, ÿê³ óòâîðèëèñÿ âíàñë³äîê ïîºäíàííÿ â îäíå ñëîâî ïðèéìåííèê³â ç ³ìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, ÷èñë³âíèêàìè òà çàéìåííèêàìè. Íàïðèêëàä: áåçâ³ñòè, âãîð³, äîäîìó, çë³âà, çâèñîêà, óäâîõ, çîâñ³ì. 124

Ðàçîì ïèøóòüñÿ òàêîæ çðîùåííÿ ð³çíèõ äàâí³øèõ ³ íîâ³øèõ ñëîâîñïîëó÷åíü. Íàïðèêëàä: áîñîí³æ, ãîð³ëèöü, îá³ðó÷, ñüîãîäí³, òîð³ê, ïîçàòîð³ê (ïîð³âí.: áîñà í³æêà, äîãîðè ëèöåì, îáîìà ðóêàìè, ñüîãî äíÿ, òîãî ðîêó, ïîçà òîé ð³ê). В п р а в а 294. Перепишіть прислівники, з’ясуйте їх значення та визначте значущі частини виділених слів. Çðàçîê: áåç-â³ñò-è.

Áåçâ³ñòè, âá³ê, ââîëþ, âãîð³, âë³òêó, âíèçó, äîâîë³, äîäîìó, çîçëà, íàâåñí³, íàðåøò³, â³ääàâíà, äîï³çíà, çëåãêà, íàøâèäêó, ïîìàëó, âäâ³÷³, â÷åòâåðî, âï’ÿòüîõ, âò³ì, çîâñ³ì, ïî÷îìó, ìèìîâîë³, ñòð³ìãîëîâ. Ðàçîì ïèøóòüñÿ ³ ïðèñë³âíèêè, óòâîðåí³ çà äîïîìîãîþ ïðåô³êñ³â àáè-, àí³-, â³ä-, äå-, çà-, í³-, ïîçà-, ïðå-, ÷è-, íàïðèêëàä: àáèçâ³äêè, àí³òðîõè, â³äêîëè, äåêóäè, çàï³çíî, í³äå, ïîçàâ÷îðà, ïðåñïîê³éíî, ÷èìàëî, à òàêîæ ïðèñë³âíèêè ç ÿê-, ùî-, íàïðèêëàä: ùîâå÷îðà, ùîãîäèíè, ùîðàç, ÿêðàç òà ùîìîãà ³ ÿêîìîãà, ùîíàéá³ëüøå ³ ÿêíàéá³ëüøå. В п р а в а 295. І. Читайте прислівники і називайте, як вони утворилися.

Âîñåíè, âñìàê, çàî÷³, çàï³çíî, íàðàç, íàñàìïåðåä, íàøâèäêóðó÷, ïîçàòîð³ê, ïîìàëó, ïðå÷óäîâî, ÷èìàëî, ùîíàéêðàùå, ùîðàçó, ÿêíàéïîñë³äîâí³øå. ІІ. Як ви розумієте вислів «Він поводиться зі старшими запанібрата»?

Îêðåìî ïèøóòüñÿ ñïîëó÷åííÿ ñë³â, ùî ñêëàäàþòüñÿ ç ïðèéìåííèêà òà ³ìåííèêà, ÿêèé âèðàçíî çáåð³ãຠñâîº ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä: áåç â³äîìà, áåç ê³íöÿ, áåç ê³íöÿ-êðàþ, â îáì³í, â ïîçèêó, äî âïîäîáè, äî ïàðè, íà âèá³ð, íà æàëü, íà ñêàêó, ïî ñóò³. ̳æ ïðèéìåííèêîì òà ³ìåííèêîì ó òàêèõ ñïîëó÷åííÿõ ìîæíà âñòàâèòè ñëîâî. Íàïðèêëàä: áåç â³äîìà – áåç âàøîãî â³äîìà, íà æàëü – íà ïðåâåëèêèé æàëü. Îêðåìî ïèøóòüñÿ òàêîæ ïðèñë³âíèêîâ³ ñïîëó÷åííÿ, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç äâîõ ³ìåííèê³â òà îäíîãî ÷è äâîõ ïðèéìåííèê³â. Íàïðèêëàä: äåíü ó äåíü, ðàç ó ðàç, ð³ê ó ð³ê, ç äíÿ íà äåíü, ç ðîêó â ð³ê, ç õâèëèíè íà õâèëèíó, äåíü ïî äí³. В п р а в а 296. І. Розкривши дужки, запишіть окремо прислівники та окремо прислівникові сполучення. Запам’ятайте написання цих прислівникових сполучень.

1. (Áåç)ïåðåñòàíêó, (â)âå÷åð³, (â)âîëþ, (â)ãîëîñ, (â)ãîðó, (â) çèìêó, (â)ë³òêó, (â)íèçó, (â)íî÷³, (äî)â³êó, (äî)âêîëà, (äî)âîë³, (ç)íèçó, (çî)çëà. 125

2. (Áåç)â³äîìà, (áåç)æàëþ, (áåç)ñë³äó, (â)ì³ðó, (äî)âïîäîáè, (íà)á³ãó; (íà)á³ñ, (íà)æàëü, (íà)çëî, (íà)ñâ³òàíêó, (íà)ñêàêó, (ïî) ïðàâä³, (ïî)ñóò³, (áåç)ê³íöÿ-êðàþ, (ç)ðàäîñò³, (íà)äèâî. ІІ. Довідайтесь, яке значення прислівника натщесерце. Утворіть з ним речення. В п р а в а 297. Запам’ятайте лексичне значення прислівників і прислівникових сполучень. Особливу увагу зверніть на виділені слова, запам’ятайте, як вони пишуться. Усно складіть з кожним із них по одному реченню.

Äå-þðå – þðèäè÷íî; äå-ôàêòî – ôàêòè÷íî; íà-ãîðà – íà ïîâåðõíþ (³ç øàõòè), ïî-ëàòèí³ – ïî-ëàòèíñüêè; òåò-à-òåò, â³÷-íàâ³÷ – ñàì íà ñàì; ïë³÷-î-ïë³÷ – ïëå÷å â ïëå÷å, ïîðó÷, ðàçîì. В п р а в а 298. Перепишіть речення, знайдіть прислівники, поясніть їх правопис і підкресліть як члени речення.

1. Êîëè-íå-êîëè â ñàäó çðèâàâñÿ â³òåð. 2. Òè çíîâ-òàêè ñâ? (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. «Âñþäè îäíàêîâî ... âñþäè îäíàêîâî, – ãîâîðÿòü òâî¿ âòîìëåí³ î÷³, – à ñâ³ò òàêèé çäàëåêà âåëèêèé ³ íåçáàãíåííèé çáëèçüêà âèäàºòüñÿ õèìåðíîþ äèòÿ÷îþ çàáàâêîþ...» (²ðèíà ³ëüäå). 4. Òàêà ðîçìîâà âåëàñÿ â íèõ íå âðÿäè-ãîäè (Ïàíàñ Ìèðíèé). 5. ³í (äÿäüêî) ³ òåïåð íå äóæå ëþáèòü óäåíü âèõîäèòè íà ëþäè (Ì. Ñòåëüìàõ). 6. Êîëè ìîº íåâëàä, òî ÿ ç³ ñâî¿ì íàçàä (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 7. Ïîåòó, êàæóòü, òðåáà çíàòè ìîâó òà ùå óì³òè âïðàâíî â³ðøóâàòü. Íàòõíåííÿ ³ òàëàíò – ³ âñå ãîòîâî, ñëîâà ñàì³ ï³ñíÿìè çàáðèíÿòü (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 299. Прочитайте текст і поясніть, як ви розумієте, чим автор пропонує поціновувати найважливіші для людини земні блага. Чому важко знайти справжню ціну?

ÁÎÐÃÈ ÍÀز ßê âàæêî çíàéòè ö³íó ñïðàâæíþ, áåç âèòîðãó çàéâîãî. Õë³á ïîö³íóéìî – ãîëîäîì, âîäó äæåðåëüíó – ñïðàãîþ, ñâ³òëîì – çåìíå êîõàííÿ… ² ïîö³íóéìî íàðåøò³ óñþ äîáðîòó ïëàíåòè ìàìèíèì ñëîâîì ³ ëàñêîþ… À ïîêè ñîíöå ñÿº ñâ³ò ïîö³íóéìî æèòòÿì. Â. Êîëîä³é 126

ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ ÏÐÈÑ˲ÂÍÈÊÀ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. На яке питання відповідає. 4. Група за значенням (розряд). 5. Ступінь порівняння (якщо є). 6. Синтаксична роль. 7. Вимова та написання. Зразок усного розбору Завтра знову мене чекає подорож... (Лист). Завтра – прислівник, відповідає на питання коли?, часу, ступ. порівняння не утворює, обставина. Пишеться разом. [в] вимовляємо як [у]. Зразок письмового розбору Завтра – прислівник, коли?, часу, ступ. порівн. не утворює, обстав.

В п р а в а 300. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть прислівники. Розберіть виділені слова як частину мови.

1. Ëþäè ç äàâí³õ-äàâåí íàçèâàþòü æíèâà òðóäîâîþ âåðøèíîþ ë³òà (Ä. Ëóöåíêî). 2. Öèòü, áî êàæóòü, ùî òóò ³ òàì, áëèçüêî é äàëåêî – âñþäè îäíàêîâî... (²ðèíà ³ëüäå). 3. Íàäâîð³ âñå ñâ³òë³øå ñòàº... (À. Òåñëåíêî). 4. Êîëè íà ñåðö³ ñóì ³ òóãà, òîä³ íàéëåãøå ïåðåâ³ðèø äðóãà (Â. ²âàíîâè÷). 5. Õëîïö³ òðîõè ïîìîâ÷àëè, àëå ÷åðåç äåÿêèé ÷àñ çíîâ ïî÷àëè ðîçìîâëÿòè ñïåðøó òèõî, à äàë³ âñå ãîëîñí³øå, à ïîò³ì ³ çîâñ³ì ãîëîñíî (Çà ². Íå÷óºì-Ëåâèöüêèì). В п р а в а 301. Прочитайте, знайдіть у тексті прислівники, випишіть їх, а через тире запишіть слова, від яких вони утворилися. Поясніть орфограми.

Íàä ²íãóëüöåì çàìð³ÿí³ îñîêè, î÷åðåòà çàìèñëåíî ìîâ÷àòü,

Â. Àáëåöü. Äîëèíà ð³÷êè ²íãóëåöü

127

áåçâ³ëüíî áðîäèòü ñîíöå íåâèñîêå é íå ìîæå ç ë³òîì çóñòð³÷åé ïîðâàòü. Íåáåñ õîëîäíèõ ïàäà äçâ³íêî ñèíü, ìåðçëÿêóâàòî òðóñèòüñÿ îñèíà, øåïî÷å ñîíöþ: Ëèíü! Äî ìåíå ëèíü! Ã. Ãðàé В п р а в а 302. Прочитайте вірш. У чому ви бачите змістову і словотвірну особливість виділених слів? Чи пов’язані вони з природними оберегами українського і молдовського народів?

ÑËÎÂÎ Çóñòð³ëîñÿ ñëîâî, ñïèíèëîñÿ ñëîâî: ïîëþáè ìåíå êëåíîâî. Äàëåí³ëî â ñòåïó, ìåðåõò³ëî, ÿê ìðåâî: ïîëþáè ìåíå òîïîëåâî. Áëóêàëî â ãàþ ³ ãóêàëî íåâïèííî: ïîëþáè ìåíå ÷åðåìøèííî. Çíèêàëî íàçàâæäè é ïðèõîäèëî çíîâó: ïîëþáè ìåíå êàëèíîâî. Íàä³ ìíîþ òåïåð, íàä³ ìíîþ, ÿê íåáî: ïîëþáè ìåíå âèøíåâî! ². Ñîêóëüñüêèé В п р а в а 303. Перекладіть прислівники українською мовою, з’ясуйте їх значення та особливості словотвору й правопису в обох мовах.

Acasă, alături, aproape, astăzi, astfel, bărbăteşte, când, cândva, cumva, degrabă, demult, departe, deplin, devale, devreme, dinăuntru, domneşte, undeva, oricând, împreună, încotro, odată, omeneşte, oricât, oricum, oriunde, părinteşte, rareori, defel, deloc, de departe, din când în când, dis-de-dimineaţă. ÇÀÏÈÒÀÍÍß ÒÀ ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß 1. Пригадайте визначення прислівника. 2. Чи мають прислівники закінчення? Аргументуйте свою відповідь. 3. Наведіть приклади прислівників, які означають час, місце, причину і мету дії. На які запитання вони відповідають? 4. Прислівники яких розрядів відповідають на запитання як? яким способом? якою мірою? Наведіть по три-чотири приклади кожної групи. 5. Що спільного у прислівників весело, доречно, наполегливо та прикметників веселий, доречний, наполегливий? 6. Які прислівники мають ступені порівняння? 7. Як і за допомогою чого творяться ступені порівняння прислівників?

128

8. Від яких частин мови творяться прислівники? 9. Назвіть суфікси, за допомогою яких творяться прислівники від різних частин мови. Наведіть приклади таких утворень. 10. Наведіть приклади прислівників, які утворились за допомогою префіксів. 11. Пригадайте умови і сформулюйте правила написання не з прислівниками. Підтвердьте свої міркування прикладами. 12. У яких прислівниках пишеться н і нн? 13. Які прислівники пишуться через дефіс? 14. Розгляньте словосполучення багато людей і багато читати, з’ясуйте, якою частиною мови в них є слово багато. Аргументуйте свій висновок.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПРИСЛІВНИК ЯК САМОСТІЙНА НЕЗМІНЮВАНА ЧАСТИНА МОВИ

² ð³âåíü Àëüòåðíàòèâí³ òåñòè ç³ ñòâåðäæóâàëüíîþ àáî çàïåðå÷íîþ â³äïîâ³ääþ 1. Ïðèñë³âíèê – öå ñàìîñò³éíà çì³ííà ÷àñòèíà ìîâè. Òàê ÷è í³. 2. Íåçì³íí³ñòü – ìîðôîëîã³÷íà îçíàêà ïðèñë³âíèêà. Òàê ÷è í³. 3. Ïðèñë³âíèêè íà -î, -å ìàþòü ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ. Òàê ÷è í³. 4. Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ïðèñë³âíèê³â ìàþòü ôîðìè. Òàê ÷è í³. 5. Ïðèñë³âíèêè ïèøóòüñÿ ðàçîì, îêðåìî ³ ÷åðåç äåô³ñ. Òàê ÷è í³. 6. Äåÿê³ ïðèñë³âíèêè ó áåçîñîáîâèõ ðå÷åííÿõ âèñòóïàþòü ïðèñóäêàìè. Òàê ÷è í³. ²² ð³âåíü Òåñòè ³ç âèáîðîì îäí³º¿ ïðàâèëüíî¿ â³äïîâ³ä³ 1. Ó ê³íö³ ïèøåìî ³ â óñ³õ ïðèñë³âíèêàõ ðÿäêà À íàâïåðåéì.., íàâïîìàöê.., íàâïðèñÿäê.., íàââèïåðåäê.. Á íàâñêîê.., ñóïðîò.., ïîòàéê.., ï³øê..  íàðàç.., íàð³âí.., îï³âíî÷.., íàïðÿìö.. à í³çâ³äê.., íàâïàê.., ëåæà÷.., àí³òðîõ.. 2. Óñ³ ïðèñë³âíèêè ìàþòü íí ó ðÿäêó À ôàêòè÷..î, íåñïîä³âà..î, åêçîòè÷..î, àêòèâí..î

129

Á íåçáàãíå..î, íåâè..î, ùîäå..î, â³äì³..î  ñòðèìà..î, ñí³æ..î, çîðà..î, âïåâíå..î à ãîëîñ..î, çäèâîâà..î, äîáëåñ..î, ñòàðà..î 3. Áåç íå íå âæèâàþòüñÿ ïðèñë³âíèêè ðÿäêà À íåàáèÿê, íåâèáàãëèâî, íåíàâìèñíî, íåäîðîãî Á íåäàâíî, íåòåðïëÿ÷å, íåñëóõíÿíî, íåáëèçüêî  íåáàãàòî, íåõîëîäíî, íåòåïëî, íåâåñåëî à íåçàáàðîì, íåùîäàâíî, íåãîæå, íåâïèííî 4. Óñ³ ïðèñë³âíèêè ïèøóòüñÿ îêðåìî ó ðÿäêó À äî/ñìàêó, ïî/ñîâ³ñò³, ï³ä/÷àñ, ïî/ñóò³, áåç/ë³÷ Á ÿê/ñë³ä, ó/òðè÷³, ï³ä/ê³íåöü, ç/ðîçãîíó, íà/çëî  äî/âïîäîáè, íà/ñâ³òàíêó, äî/ì³ðè, áåç/ìåòè, íà/æàëü à â/ì³ðó, áåç/â³ñòè, íà/ðàä³ñòü, íà/îñë³ï, áåç/êðàþ 5. Ïðèñë³âíèê ïèøåòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ ó ðå÷åíí³ À Ñòåïàí âðÿäè/ãîäè ðîçïèòóâàâ ó ïåðåõîæèõ äîðîãó (Â. ϳäìîãèëüíèé). Á Ñ/ïåðåäó Äí³ïðî ìîâ ñïèíèâñÿ â íåñïîä³âàí³é çàòîö³, îòî÷åíèé çåëåíî-æîâòèìè ïåðåäîñ³íí³ìè áåðåãàìè (Â. ϳäìîãèëüíèé).  ×îðíå ìîðå õìàð íà÷å â/îñòàííº âèñèòü ì³æ íåáîì ³ çåìëåþ (Î. Òóðÿíñüêèé). à Âåñ³ëëÿ ñïðàâëÿëè â/äîìà. 6. Îáñòàâèíó ìåòè âæèòî ó ðå÷åíí³ À Ùå îäíà îñ³íü ïîâ³ëüíî ìèíàº. Á Âîñåíè òóìàí ³ìëèñòèé âêðèº íàøå ì³ñòî.  Íàâìèñíå òóðèñòè çâåðíóëè íà äîðîãó. à Ïîâñþäè ëþäè äîáðà ÷åêàþòü â³ä æèòòÿ.

²²² ð³âåíü Òåñòè íà âñòàíîâëåííÿ â³äïîâ³äíîñò³ 1. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ïðèñë³âíèêîì òà éîãî ñïîñîáîì òâîðåííÿ. 1 í³êîëè À ñóô³êñàëüíèé 2 âåñåëî Á ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé 3 ïî-ëþäñüêè  ñêëàäàííÿ îñíîâ 4 áîñîí³æ à ïðåô³êñàëüíèé ¥ ïåðåõ³ä ç îäíî¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó 2. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ïðèñë³âíèêîì ³ ñòóïåíåì ïîð³âíÿííÿ. 1 íàéìóäð³øå À âèùèé ñòóï³íü, ïðîñòà ôîðìà 2 ìóäðî Á âèùèé ñòóï³íü, ñêëàäåíà ôîðìà 130

3 á³ëüø ìóäðî 4 íàéìåíø ìóäðî

 íàéâèùèé ñòóï³íü, ïðîñòà ôîðìà à íàéâèùèé ñòóï³íü, ñêëàäåíà ôîðìà ¥ íåñòóïåíüîâàíèé ïðèñë³âíèê 3. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ïðèñë³âíèêîì ³ ãðóïîþ çà çíà÷åííÿì. 1 çðó÷íî À ïðèñë³âíèê ì³ñöÿ 2 çäàëåêó Á ïðèñë³âíèê ìåòè 3 çàâæäè  ïðèñë³âíèê ñïîñîáó 䳿 4 íàâìèñíå à ïðèñë³âíèê ÷àñó ¥ ïðèñë³âíèê ïðè÷èíè ²V ð³âåíü Òåñòè â³äêðèòîãî òèïó 1. Ç’ÿñóéòå ìåæ³ ðå÷åíü, ïîñòàâòå ðîçä³ëîâ³ çíàêè, âèçíà÷òå ñèíòàêñè÷íó ðîëü ïðèñë³âíèê³â. ×àñ ³øîâ äóæå ïîâîë³ ³ ÿêàñü ãîäèíà çäàâàëàñÿ ìàòåð³ çà ö³ëó â³÷í³ñòü âîíà ðàç ó ðàç ï³äõîäèëà íàâøïèíüêàõ äî ñ³íåøí³õ äâåðåé ³ ïðèñëóõàëàñü äåñü áåç ê³íöÿ êðè÷àëè âðàí³øí³ ï³âí³ à ùå äàë³ âèëè ñîáàêè áåçâèõ³äíèì âèòòÿì ïåðåä ìàò³ð’þ ïðîõîäèëè ÷àñ â³ä ÷àñó êàðòèíè ¿¿ íåâåñåëîãî æèòòÿ ³ ïðîõîäèëè äîðîã³ îáëè÷÷ÿ ¿¿ ìàëåíüêèõ ñèí³â ñüîãîäí³ â ì³ñòå÷êó ïîðîæíüî ³ äèêî à êîëèñü íàä ì³ñòå÷êîì ñòîÿëî õî÷ ³ âáîãå àëå ÿñíå é ëàñêàâå ñîíöå (Çà Ìèêîëîþ Õâèëüîâèì). 2. Âèïèø³òü ³ç òåêñòó ïðèñë³âíèêè, âèçíà÷òå ¿õ ãðóïó çà çíà÷åííÿì. Íåïîðóøíî ñòîÿòü äåðåâà, çàãîðíåí³ â ñóò³íü, ðÿñíî âêðèò³ êðàïëèñòîþ ðîñîþ. Òèõî íàâêðóãè, ìåðòâî. Ëèø äå-íå-äå ïðîêèíåòüñÿ ïòàøêà, íåïåâíèì ãîëîñîì îá³çâåòüñÿ ç³ ñâîãî çàòèøêó…Ñòðåïåíóâñÿ âðåøò³ ë³ñ ³ ñîá³ çàãðàâ… (Ì. Êîöþáèíñüêèé) 3. Ðîçïîä³ë³òü ïðèñë³âíèêè ó òðè ñòîâï÷èêè â³äïîâ³äíî äî ¿õ íàïèñàííÿ. Ïî/óêðà¿íñüêîìó, ïî/ìîºìó, áóäü/êîëè, õòîçíà/äå, ïî/ïåðøå, ç/äàâí³õ/äàâåí, áåç/ñóìí³âó, â/ö³ëîìó, äî/ðå÷³, íà/æàëü, íà/ùàñòÿ, ÿê/ñë³ä, ïë³÷/î/ïë³÷, êîëè/íå/êîëè, â³÷/íà/â³÷, âñüîãî/íà/âñüîãî, ç/âèñîêà, â/îñòàííº, ó/äâîº, ñ/ïåðøó, ñ/êðàþ, ç/áîêó, â/êðàé, íà/ïàì’ÿòü, íà/çóñòð³÷, ç/ðàíêó, ç/âå÷îðà, â/äàëèí³, â/âå÷åð³, äå/íå/äå, íà/ãîðà, áóäü/ùî/áóäü, ÿê/íå/ÿê, íà/ñâ³òàíêó, ï³ä/÷àñ.

131

§ 33. Óñíèé ³ ïèñüìîâèé ïåðåêàç òåêñòó ðîçïîâ³äíîãî õàðàêòåðó çà êîëåêòèâíî ñêëàäåíèì ïëàíîì В п р а в а 304. І. Розділившись на групи, прочитайте один з трьох текстів. Колективно складіть план близького до тексту усного переказу, перекажіть текст за планом. Колективно складіть план письмового переказу тексту розповідного характеру, а переказ виконайте кожен самостійно. ІІ. Випишіть не зрозумілі для вас слова і з допомогою вчителя з’ясуйте їх значення.

I. Îñòàï ³ Ñîëîì³ÿ âò³êàþòü â³ä ÿðìà ïàíñüêî¿ íåâîë³ çà Äóíàé. Ó ïëàâíÿõ Îñòàïà ïîðàíåíî. Ñïðàâà ïî÷èíàëà áóòè ïîãàíîþ. Îñòàï ç Ñîëî쳺þ çàáëóäèëèñü, ³ òåïåð õòî çíàº, ÿê äîâãî ùå çìîæóòü âîíè áëóêàòè ó ïëàâíÿõ*. Îñòàï îñëàáíóâ ³ çîâñ³ì ðîçõâîð³âñÿ: éîãî ïàëèëà ãàðÿ÷êà**. Ñîëîì³ÿ ïîêëàëà éîãî íà êðàé îçåðöÿ ³ çàäóìàëàñü, ÷è íå êðàùå ëèøèòè òóò Îñòàïà, à ñàì³é ïîøóêàòè âèõîäó. Ñîëîì³ÿ íàãíóëà êîìèø³*** ³ çðîáèëà õâîðîìó ëîæå. Íå çâîäÿ÷èñü, â³í ì³ã çà÷åðïíóòè ïðèãîðùåþ âîäè. – Íå ñóìóé, ÿ øâèäêî ïîâåðíóñÿ, – ñêàçàëà Ñîëîì³ÿ ³ çíèêëà â êîìèøàõ. Îñòàï çàïëþùèâ î÷³. ³í íå ñïàâ óñþ í³÷… Óäîñâ³òà Îñòàï â³ä÷óâ, ùî êîëî íüîãî æèâà ³ñòîòà – Òè, Ñîëî쳺? – ñïèòàâ â³í ³ â³äêðèâ î÷³. Ïðîòè íüîãî ñòîÿâ âîâê, âåëèêèé, ñ³ðèé, ç ãàðÿ÷èìè é ãîëîäíèìè î÷èìà. ³í íàñòîðîæèâ âóõà ³ ïðîñòÿã äî Îñòàïà ìîðäó, ì³ðêóþ÷è, ÷è áåçïå÷íî éîìó íàïàäàòè, ÷è í³. Îñòàï ëåæàâ áåçáîðîííî ³ äèâèâñÿ íà âîâêà. ³í äîáðå áà÷èâ êðèâèé, ãëèáîêèé ³ çäîðîâåííèé ðîò âîâêà, çàêðóòè øåðñò³ íà éîãî ãðóäÿõ ³ ì³öí³ çàìî÷åí³ ëàïè. * Плáвні – заболочені чи підтоплені ділянки річок неподалік від гирла, вкриті важкопрохідними заростями вологолюбної рослинності. ** Гарzчка – висока температура. *** Комúш – висока водяна або болотяна багаторічна рослина.

132

Çâ³ð ñòîÿâ íåðóõîìî, âðåøò³ ïåðåñòàâèâ îäíó ëàïó, äàë³ äðóãó ³ òðîøêè ïðèñóíóâñÿ äî Îñòàïà. Îñòàï çà÷åðïíóâ ïðèãîðùåþ âîäè ³ áðèçíóâ íà âîâêà. Âîâê êëàöíóâ çóáàìè ³ áëèìíóâ î÷èìà. Ïîñèä³âøè òðîõè, â³í ðàïòîì âèòÿãíóâ øèþ, ïîäàâñÿ âïåðåä ³ òàê æàë³áíî çàâèâ, ùî Îñòàïîâ³ àæ ìîðîç ï³øîâ ïîçà øê³ðó. Âèâ â³í äîâãî, íà ê³ëüêà íîò, ³ç âåëèêèì ñìàêîì, ç çàïëþùåíèìè î÷èìà. Âðåøò³ çàìîâê, ïîñèä³â ³ òðîõè íàáëèçèâñü äî Îñòàïà. ªäèíîþ çáðîºþ Îñòàïà áóëà âîäà, ³ â³í ÷àñ â³ä ÷àñó îáëèâàâ íåþ âîâêà, íå äîïóñêàþ÷è äî ñåáå. Âîâê âðåøò³ ñêó÷èâ. ³í ê³ëüêà ðàç ñåðäèòî, ç çàïåêë³ñòþ êëàöíóâ íà Îñòàïà çóáàìè, êðóòíóâñü ³ ùåç ó êîìèøàõ. À Ñîëîì³ÿ íå ïîâåðòàëàñü... (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). II.

ÊÐÈÂÄÀ Ó ²âàñÿ íåìຠòàòà. Íå ïèòàéòå ò³ëüêè, ÷îìó ëèø â³ä ìàòåð³ ëàñêó çíàòè äîâåëîñÿ õëîï÷èí³ öüîìó. ³í ðîñòå, ÿê ³ ³íø³ ä³òè, ³ âèñòðèáóº, ÿê óñ³. Ëþáèòü áîñèì ïðîãîãîò³òè ïî ðàíêîâ³é êîëþ÷³é ðîñ³. Ëþáèòü êâ³òè íà ëóêàõ ðâàòè, ìàéñòðóâàòè ëóêà â ëîç³, ïî ãîðîäó ãàëîïîì ïðîì÷àòè íà îáóðåí³é, ãí³âí³é êîç³. Àëå â ãðóäÿõ æàðèíêà ñòóêà, º çàâ³òíå â ²âàñÿ îäíî – õî÷å â³í, ùîá óçÿâ çà ðóêó ³ ïîâ³â éîãî òàòî â ê³íî. Íó, íåõàé áè ñìèêíóâ çà âóõî, õàé íàãðèìàâ áè ðàç ÷è äâà, – âñå îäíî â³í áè òàòà ñëóõàâ ³ ëîâèâ áè éîãî ñëîâà… Ðàç ²âàñü íà òîëîö³ ãðàâñÿ, ðàïòîì ãëÿíóâ – ñóñ³äà éäå. – Òè ïóñòóºø òóòà, – îçâàâñÿ, – à òåáå äîìà áàòüêî æäå… 133

Á³ã ²âàñèê, íåìîâ íà ñâÿòî, ³ âèáðèêóâàâ, ÿê ëîøà. ², íàïåâíå, áóëà ó ï’ÿòàõ ïåëþñòêîâà éîãî äóøà. Íà ïîðîç³ çàêëÿê âèíóâàòî, àëå â õàò³ – ìàìà ñàìà. – Äÿäüêî êàæóòü, ïðè¿õàâ òàòî, ò³ëüêè ÷îìó æ éîãî íåìà?.. Ðàïòîì ñòàëî ²âàñþ ñòèäíî, ðàïòîì õëîïåöü óâåñü ïîáë³ä – äîãàäàâñÿ, ÷îìó ºõèäíî çàõ³õ³êàâ ñóñ³äà âñë³ä. ³í äîï³çíà ñèä³â ó êîíîïëÿõ, ìîâ óïåðøå âñòóïèâ ó ãèäü, ç î÷åíÿò, â³ä ïëà÷ó ïðîìîêëèõ, ðóêàâîì âèòèðàâ áëàêèòü. À âíî÷³ øóãîíóâ ÷åðåç ãðÿäêó, äå ñóñ³ä³â ïàðêàí ñòèð÷àâ, âèáèâ øèáêó îäíó ç ðîãàòêè ³ äîäîìó ñïàòè ïîì÷àâ… Áî æ íåìຠòèì ³íøî¿ êàðè, õòî äîòåïè ñâî¿ â ³ðæ³ çàãàíÿº áåçäóìíî â ðàíè, ó áîëþ÷³ ðàíè ÷óæ³… Â. Ñèìîíåíêî III.

ϲÄÊÎÂÀ ÍÀ ÙÀÑÒß

ª â Áîðèñà Îë³éíèêà ïðåêðàñíà ïîåç³ÿ – «Ïàðóáîöüêà áàëàäà»; ó í³é ³äåòüñÿ ïðî ïàðóáêà, ÿêèé ïîñï³øຠ«äî ò³º¿ ×óðà¿âíè», êîòðà êëÿëàñÿ «ðóøíèêè ïîñëàòü» éîìó äî í³ã. Òà ùîñü íåäîáðå â³ùóþòü çíàêè: ß ëåò³â… À íà Êóïàëà äâ³ çîð³ ï³äáèòî âïàëè, çàðèäàâ ó ãëóõîìàí³ ñè÷… Òà ùå æ ÿê íà ÷èþñü íàìîâó, çàãóáèëàñÿ ï³äêîâà… Ùîñü íåäîáðå çàòà¿ëà í³÷. 134

Òà é õ³áà íå òóæíî ñòàíå: óñ³ çàãðîçëèâ³ óòðàäèö³éíåíî ïðèêìåòè… Äîäàìî, ùî ïàðóáîê ïîñï³øຠâ êóïàëüñüêó í³÷, êîëè âñå òàêå òðèâîæíå é ïðîðî÷å. Îñü ³ ï³äêîâà…

Ùå â ñòàðîäàâí³õ Ðèì³ òà Ãðåö³¿ êóâàëè íå ò³ëüêè êîíåé, à é âîë³â. Áàãà÷³ íå øêîäóâàëè íàâ³òü çîëîòèõ ÷è ñð³áíèõ ï³äê³â. Òðàïëÿëîñÿ, ðîçïîâ³äຠÂ. Ñêóðàò³âñüêèé, ùî êîøòîâí³ âèðîáè íåïîì³òíî ãóáèëèñÿ, à êîìó ùàñòèëî çíàéòè ï³äê³âêó ç áëàãîðîäíîãî ìåòàëó – íåàáèÿê äÿêóâàâ äîë³. Çâ³äñè, îòæå, í³áèòî é âèñë³â – ï³äêîâà íà ùàñòÿ. Çâè÷àéíî, çíàéòè çîëîòó ÷è ñð³áíó ï³äêîâó – òà íàâ³òü ïðîñòó, ñòàëüíó – íå êîæíîìó ùàñòèòü, à çàãóáèòè – òî âæå á³äà ÷è é íåùàñòÿ. Ñèìâîë ï³äêîâè-ùàñòÿ ì³öíî âð³ñ ó æèòòÿ ñëîâ’ÿíèíà. Òîðã³âö³ ïðèáèâàþòü ¿¿ íà ïîðîç³, ùîá ïðèâàáèòè ïîêóïö³â. Ó êîíþøí³ àáî íà ïîðîç³ ïðèëàøòîâóþòü ï³äêîâó íà ãâ³çäîê, ùîá çëî䳿 íå ìîãëè âêðàñòè êîíÿ. Çíàéäåíó ï³äêîâó âàðÿòü, à âîäó äàþòü ñâèíÿì ùîá øâèäøå ñòàâàëè ñèòèìè. ϳäêîâó çàäîâáóþòü ó íî÷âè, ùîá ñîáàêè é ñâèí³ íå êàçèëèñÿ. Ïåðåâîäÿòü âîë³â, à ïîò³ì ï³ä âîðîòàìè çàêîïóþòü ï³äêîâó… Òàê³ òà ³íø³ çâè÷à¿ îïèñàâ â³äîìèé åòíîãðàô Â. ²âàíîâ, äîñë³äæóþ÷è æèòòÿ é òâîð÷³ñòü ñåëÿí Ñòàðîá³ëüùèíè (Ëóãàíùèíà) íàïðèê³íö³ ïîçàìèíóëîãî ñòîë³òòÿ. Òà ÷è ò³ëüêè ï³äêîâà êîëèñü äèêòóâàëà, ÿê æèòè? Îñü íàéñó÷àñí³øèé ãåíåðàëüíèé êîíñòðóêòîð Ñåðã³é Êîðîëüîâ. …³í ââàæàâ «ùàñëèâèì» âàæêå ïàëüòî ³ç ñèíüîãî äîðîãîãî äðàïó: ç íèì áóëè ïîâ’ÿçàí³ âäàë³ ñòàðòè… Çðàä³â, çíàéøîâøè îäíîãî ðàçó ï³äêîâó, òà ³ç çàäîâîëåííÿì ïðèáèâ ¿¿ äî äåðåâà á³ëÿ îñòàíê³íñüêîãî áóäèíêó. Ó íüîãî áóâ ñâîºð³äíèé òàë³ñìàí: äâ³ êîﳺ÷í³ ìîíåòêè, ÿê³ çàâæäè íîñèâ ³ç ñîáîþ. 5 ñ³÷íÿ 1966 ðîêó, âè¿æäæàþ÷è ç áóäèíêó â îñòàíí³é ðàç, äîâãî øóêàâ ö³ êîï³éêè, âèâåðòàþ÷è êèøåí³, íå çíàéøîâ ³ äóæå çàñìóòèâñÿ (Æóðíàë). 135

V. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ § 34. Çàãàëüíèé îãëÿä ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè В п р а в а 305. Перепишіть речення, підкресліть слова, які називають предмети, ознаки чи дії, мають типові морфологічні значення і можуть самостійно виконувати певну синтаксичну роль, а також позначте частину мови кожного з підкреслених вами слів. Решту слів випишіть окремо.

Ö³ëå ë³òî ä³ä Äàíèëî æèâå íà ïàñ³ö³ â ë³ñàõ, à âåñü ð³ê ïàõíå âîùèíîþ*, ìåäîì ³ òðàâàìè. ³í ìຠäóæå ãàðí³ î÷³, ùî ïëà÷óòü íà ìîðîç³, ëàã³äíó ïîñì³øêó ³ òðîõè ñêîðáîòí³ óñòà, íà ÿê³ íå íàçáèðóâàëèñü í³ çëîáà, í³ ïîãàíå ñëîâî (Çà Ì. Ñòåëüìàõîì). Ñëîâà íà, â, à, ³, íå, í³ òà ïîä³áí³ îá’ºäíóº òå, ùî âîíè íå ìàþòü æîäíî¿ ç òðüîõ îñíîâíèõ îçíàê ñàìîñò³éíèõ ÷àñòèí ìîâè: à) âîíè íå íàçèâàþòü ïðåäìåò³â, îçíàê, ä³é; äî íèõ íå ìîæíà ïîñòàâèòè çàïèòàííÿ; á) âîíè íå ìàþòü ³íäèâ³äóàëüíèõ ìîðôîëîã³÷íèõ îçíàê, ÿê³ âèä³ëÿþòü îäíó ÷àñòèíó ìîâè ç-ïîì³æ ³íøèõ; â) óñ³ âîíè íå ìîæóòü ñàìîñò³éíî âèêîíóâàòè áóäü-ÿêó ñèíòàêñè÷íó ðîëü. Ñëîâà, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ò³ëüêè ó ñïîëó÷åíí³ ç ñàìîñò³éíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè äëÿ ¿õ ñèíòàêñè÷íî¿ îðãàí³çàö³¿ ³ âèðàæåííÿ ð³çíèõ ñèíòàêñè÷íèõ â³äíîøåíü òà ñòâîðåííÿ åìîö³éíî-ñìèñëîâèõ â³äò³íê³â, íàçèâàþòüñÿ ñëóæáîâèìè ñëîâàìè, àáî ñëóæáîâèìè ÷àñòèíàìè ìîâè (³nstrumente gramaticale). В п р а в а 306. Перепишіть. Підкресліть у реченнях службові слова. Усно з’ясуйте, які з них використовуються для утворення словосполучень, а які – для вираження відношень між членами речення і реченнями або для створення емоційно-смислових відтінків.

Ñêóëüïòîð íå ï³äîçðþâàâ, ùî ïîðó÷, ó íüîãî çà ñïèíîþ, óæå ñòîÿòü íàïîãîòîâ³ ðÿò³âíèêè. Öå ò³ ñàì³ õëîï÷àêè, ç ÿêèõ â³í çìàëþâàâ ñîá³ åñê³çè íà ìàéáóòíº. Ñòîÿëè ñîá³, ïîçàêëàäàâøè * Вощúна – видобутий із вулика неочищений віск.

136

ðóêè íàçàä ³ çàêóñèâøè ãóáè, ùîá íå ñì³ÿòèñü. Âîíè, âèäíî, âåñü ÷àñ ³øëè çà ñêóëüïòîðîì íàçèðö³*, áà÷èëè, ÿê â³í ïðîìèíóâ õàòó Ìåëàí³¿ ³ ðîçãóáèâñÿ, óãëåä³âøè ÷åðåäó**, ùî çàïðóäèëà ïåðåä íèì âóëèöþ (Îëåñü Ãîí÷àð). Ñëóæáîâ³ ñëîâà ç, çà, íà, ïåðåä, ó òà ³í. – öå ïðèéìåííèêè. Âîíè âæèâàþòüñÿ ëèøå ó ñëîâîñïîëó÷åííÿõ ³ç çàëåæíèì ³ìåííèêîì (çàéìåííèêîì, ÷èñë³âíèêîì ...) ó ôîðì³ íåïðÿìîãî â³äì³íêà. Ïîð³âíÿéòå: ãîñòþâàòè ç òèæäåíü ³ ãîñòþâàòè òèæäåíü, ïî¿õàòè çà ì³ñòî ³ ïî¿õàòè â ì³ñòî. Ñëóæáîâ³ ñëîâà ³, à, ùîá, áî – ñïîëó÷íèêè. Âîíè íå ïîâ’ÿçàí³ ç ôîðìîþ áóäü-ÿêî¿ ÷àñòèíè ìîâè, à ñïîëó÷àþòü ÷ëåíè ðå÷åííÿ àáî ÷àñòèíè ñêëàäíèõ ðå÷åíü. Íàïðèêëàä: Ñüîãîäí³ ³ çàâòðà ÿ ÷åðãóþ íà äðóãîìó ïîâåðñ³. Äåíü òåïåð êîðîòêèé, ³ ìè ìóñèìî ïîñï³øàòè. Ñëóæáîâ³ ñëîâà íå, íåâæå, ÿêðàç – ÷àñòêè. Âîíè ñóïðîâîäÿòü îêðåì³ ñëîâà, ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ðå÷åííÿ ³ íàäàþòü ¿ì â³äò³íê³â çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä: Íå êàæè «ãîï», ïîêè íå ïåðåñêî÷èø (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). Çàïðîøåííÿ áóëè ÿêðàç íàéáëèæ÷èì ðîäè÷àì. Íåâæå âè í³êîëè íå áà÷èëè æèâîãî çàéöÿ? В п р а в а 307. Прочитайте текст, перепишіть його, знайдіть і підкресліть у ньому службові частини мови, зверху надпишіть, яка саме це службова частина мови.

– Íó, íàì íå äîâåäåòüñÿ ò³êàòè, – çàñì³ÿâñÿ Àðêàä³é Ïåòðîâè÷. – Íàñ íå çà÷åïëÿòü. Ïðàâäà, Ìèøêî, íàì í³÷îãî ç òîáîþ íå áóäå? Ïðàâäà, ñîáàêî? – ³í ëîñêîòàâ ¿é ìîðäó, à âîíà ðîçêðèâàëà ðîæåâó ïàùó, áðàëà çëåãêà éîãî ïàëåöü ó çóáè ³ êðóòèëà îáðóáêîì õâîñòà. – ß ñâî¿õ äóìîê íå ìàþ ïîòðåáè òà¿òè... – ³í âèéíÿâ ïàëåöü ³ òðèìàâ íà â³äñòàí³. – Íó, îò. Ñåëÿíè ìàþòü ïðàâî íà çåìëþ. Íå ìè îáðîáëÿºìî çåìëþ, à âîíè. Íó, îò. ß é êàæó öå â³ääàâíà... (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì).

§ 35. Ïðèéìåííèê. Îñîáëèâîñò³ ïðèéìåííèêà ÿê ñëóæáîâî¿ ÷àñòèíè ìîâè В п р а в а 308. Прочитайте словосполучення і з’ясуйте, з якими частинами мови вживаються прийменники.

Æèòè çà ë³ñîì, çàäóìàòèñÿ íàä â³äïîâ³ääþ, çàïèòàòè â íüîãî, ç’ÿâèòèñÿ î øîñò³é, îïèíèòèñÿ á³ëÿ äîøêè, ï³ä³éòè äî ìåíå, ïî÷óòè â³ä õâîðîãî, çóñòð³òèñÿ ç³ ìíîþ, âèñèòü íàä íàìè. * Назирцí – слідом, услід за кимсь, чимсь. ** Чередá – гурт свійських тварин, переважно корів.

137

Ïðèéìåííèê (рrepoziţia) – öå íåçì³ííà ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè, ùî âêàçóº íà â³äíîøåííÿ çàëåæíîãî ³ìåííèêà, à òàêîæ çàéìåííèêà ³ ÷èñë³âíèêà äî ãîëîâíîãî ñëîâà. В п р а в а 309. Ставлячи запитання від головного слова до залежного, згрупуйте словосполучення зі значеннями: а) місця, б) часу, в) причини. Çðàçîê: ï³ä³éòè (êóäè?) äî ñòîëà (ì³ñöÿ).

1. Âèá³ãòè ç õàòè. 2. ³äñòàòè ÷åðåç ïðîïóñêè. 3. Çàñíóòè äî ðàíêó. 4. Õîäèòè ïî êîëó. 5. Íå ïðèéòè áåç ïðè÷èíè. 6. Ñàäèòè ì³æ ðÿäàìè. 7. Ñï³âàòè ñåðåä ñòåïó. 8. ×åêàòè äî ë³òà. 9. Øóìèòü ó âóñ³. 10. Çàïëàêàòè â³ä ðàäîñò³. 11. Ïîáà÷èòè â íåá³. В п р а в а 310. Виконайте усно у реченнях синонімічну заміну прийменників наведеними у дужках. З’ясуйте, чи завжди при цьому зміст речення залишається незмінним. Запишіть ваші нові варіанти речень.

1. Ñàäîê âèøíåâèé êîëî õàòè (á³ëÿ, ï³ä, ïåðåä, ïîá³ëÿ). 2. ßêáè çíàëà – íå õîäèëà á ï³çíî çà âîäîþ (ïî, çàäëÿ). 3. Ïî ä³áðîâ³ â³òåð âèº, ãóëÿº ïî ïîëþ, êðàé äîðîãè (êîëî, á³ëÿ, ïðè, íàä, áëèçüêî, ïîá³ëÿ, ê³íåöü) ãíå òîïîëþ äî ñàìîãî äîëó. 4. ² áë³äèé ì³ñÿöü íà òó ïîðó ³ç õìàðè (ó, ÷åðåç, êð³çü, ì³æ) äå-äå âèãëÿäàâ (Çà Ò. Øåâ÷åíêîì).

Â. Êàñ³ÿí. Ïåðåáåíäÿ

138

В п р а в а 311. У словосполученнях замініть прийменники так, щоб словосполучення набули протилежного значення. Змінені словосполучення запишіть. Çðàçîê: â³äâ³äàòè áåç ðàäîñò³ – â³äâ³äàòè ç ðàä³ñòþ.

Âè¿õàòè äî ì³ñòà, äîáðàòèñÿ ç³ øêîëè, çóïèíèòèñÿ çà áóäèíêîì, ëèñò äî áðàòà, äîðîãà ç á³áë³îòåêè, ïîëåò³òè ïîï³ä ãîðîþ. В п р а в а 312. Прочитайте речення, знайдіть прийменники і випишіть їх зі словом, з яким вони вживаються, з’ясуйте, якою частиною мови є це слово і які смислові відношення воно виражає разом з прийменником, зазначивши в дужках ці відношення. Çðàçîê: ó ò³òêè (íàÿâí³ñòü ó êîãîñü); äî òåáå (íàáëèæåííÿ).

1. Îöå æ ó÷îðà â ì ò³òêè Âàñèëèíè áóâ àæ ç ³ííèö³ ÿêèéñü ãîëîâíèé íàä ñï³âàêàìè (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Õâèëèíà – ³ õâ³ðòêà ç ãðþêîòîì ðîç÷èíÿºòüñÿ, à â íå¿ ïðîæîãîì âá³ãຠ²ðêà (²ðèíà ³ëüäå). 3. Ïàíîâå! Äî Ìàðòèíà Ïóøêàðÿ òóò ïîñëàíåöü ïðèáóâ ³ç ѳ÷³ (Ë. Êîñòåíêî). 4. Òà äå á íå õîäèâ ÿ â äàëåê³é äîðîç³, â ÷óæ³ì ÷è ó ð³äí³ì êðàþ, ÿ çãàäóþ âîãíèê ó òèõ³é òðèâîç³ ³ ð³äíó õàòèíó ñâîþ (À. Ìàëèøêî). 5. Êàòåðèíà ñòî¿òü á³ëÿ Äí³ïðà (Î. Äîâæåíêî). 6. Ñïðàâä³, äå øóêàòè Þðó â ãîðàõ, ÿê³ òÿãíóòüñÿ íà òðè ç ïîëîâèíîþ òèñÿ÷³ ê³ëîìåòð³â óçäîâæ óçáåðåææÿ? (². Áàãìóò). В п р а в а 313. I. Перепишіть текст, знайдіть у ньому прийменники і визначте (надпишіть), з яким відмінком іменника (займенника) вони вжиті. Усно з’ясуйте, які відношення вони виражають.

̳é ð³äíèé êðàþ! Ç âåñíè ³ äî ï³çíüî¿ îñåí³ â áóÿíí³ êâ³ò³â ³ òðàâ òâî¿ ðîçëîã³ ëóêè. Âêëîíÿºòüñÿ ìàòåð³-çåìë³ ñòèãëèé êîëîñ íà òâî¿õ ïîëÿõ, ìåäîâî ïàõíóòü ïëîäè ó ñàäàõ òâî¿õ. ² ãîðäî ïîñòàþòü ó ñâ³òàíêîâèõ ðîñàõ òâî¿ çåëåí³ ãîðè ³ ë³ñè. ×èñòèìè äæåðåëàìè ó ñëîâàõ íàðîäíî¿ ï³ñí³ âèëèâàþòüñÿ ³ âèñîòà äóìêè, ³ ìóäð³ñòü, ³ øèðîêîêðèëà ùåäðà ëþáîâ äî ð³äíî¿ çåìë³… (Æóðíàë). ІІ. Прочитайте і скажіть, чи не про ваш рідний край цей початок пейзажного опису? Продовжіть його описом людей, які так люблять свою землю. В п р а в а 314. Введіть у речення потрібний прийменник.

1. (×åðåç, ó çâ’ÿçêó ç, ç ïðè÷èí) âåëèêèìè ñí³ãîâèìè çàíîñàìè ðóõ ó ãîðàõ ïðèïèíèâñÿ. 2. (Ç ìåòîþ, äëÿ, ó çâ’ÿçêó ç) ïîñèëåííÿ ñïîðòèâíî¿ ðîáîòè íåîáõ³äíî ïðîâåñòè ìåäè÷íèé îãëÿä ó÷í³â. 3. (Âíàñë³äîê, ó çâ’ÿçêó ç, ó ñèëó) ïåðåãð³âàííÿ íà ñîíö³ ìîæå ç’ÿâèòèñü ñëàáê³ñòü, çàïàìîðî÷åííÿ. 4. (Ùîäî, ç ïðèâîäó, ç) ðîç139

ãëÿíóòîãî íà çáîðàõ ïèòàííÿ õî÷ó âèñëîâèòè äåÿê³ ì³ðêóâàííÿ. 5. (Âñóïåðå÷, íåçâàæàþ÷è íà, õî÷à é) âèñëîâëåíî ñóìí³â, íàøà ïî¿çäêà âèäàºòüñÿ ìîæëèâîþ.

§ 36. Íåïîõ³äí³ òà ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè Ïðèéìåííèêè áóâàþòü äâîõ òèï³â: íåïîõ³äí³ òà ïîõ³äí³. Íåïîõ³äíèìè (рrepoziţii nederivată) íàçèâàþòü ïðèéìåííèêè, ÿê³ ³ñíóþòü ó ìîâ³ ç äàâí³õ-äàâåí ³ ÿê³ ñüîãîäí³ íå âèâîäÿòüñÿ â³ä áóäü-ÿêèõ ÷àñòèí ìîâè. Íàïðèêëàä: áåç, â(ó), äî, äëÿ, ç (³ç, ç³), çà, î, â³ä (îä), íà, íàä, ï³ä, ïî, ïðè, ïðî. Ïîõ³äíèìè (рrepoziţii derivată) íàçèâàþòü ïðèéìåííèêè, ÿê³ ïîõîäÿòü â³ä ³íøèõ ïðèéìåííèê³â àáî â³ä ñàìîñò³éíèõ ÷àñòèí ìîâè. Íàïðèêëàä: à) óòâîðåí³ ïîºäíàííÿì äâîõ àáî ê³ëüêîõ ïðèéìåííèê³â: ç-çà, ³ç-çà, ïîì³æ, ïîíàä, ïðîì³æ, ç-ïîì³æ, ç-ïîíàä; á) óòâîðåí³ âíàñë³äîê ïåðåõîäó ³íøèõ ÷àñòèí ìîâè, íàïðèêëàä ³ìåííèê³â, ó ïðèéìåííèêè: íàâêîëî, áëèçüêî, êðàé, êðóã, ê³íåöü, ïåðåä, ïðîòÿãîì, øëÿõîì; â) óòâîðåí³ ïîºäíàííÿì ñàìîñò³éíèõ ÷àñòèí ìîâè ³ ïðèéìåííèê³â: çà âèíÿòêîì, íà â³äì³íó â³ä, â³äïîâ³äíî äî, çã³äíî ç.

Þ. Ñîâèíñüêèé. Êè¿â. Âèä íà Çàìêîâó ãîðó

В п р а в а 315. Випишіть словосполучення: спочатку з непохідними прийменниками, потім – з похідними.

1. Äîùóº ñîíöå â õðàì³ ö³ì ïðîì³ííÿì, ï³ä íåáîñõèëîì â ÷åðç³ éäóòü ñòîë³òòÿ (Ì. Ëþòèê). 2. Ïîâç ìåíå õîäÿòü ìàâïè ÷åðåäîþ, ó íèõ õîäà ïîâàæíà, íåøâèäêà (Â. Ñòóñ). 3. Âàñèëü Áåðåãîâèé ñòî¿òü á³ëÿ â³êíà, çàäèâèâñÿ íà ðîçãîéäàí³ äåðåâà, íà ãîëóá³â, ùî 140

ïóðõàëè â ãîëóáîìó ïîòîö³, ³ íà òèõå íåáî (². Öþïà). 4. Ñë³äîì çà Êóöèì âîíè ïðîéøëè ïîì³æ ñêåëü (Ì. Òðóáëà¿í³). 5. Çàá³ë³ëè ñí³ãè íàâêîëî Êèºâà, çàãóëÿëè õóðòîâèíè (Î. Äîí÷åíêî). 6. Êðàé ãîðè îäíèì îäíà äåíü ³ í³÷ øóìèòü ñîñíà (Ï. Óñåíêî). 7. À äîù íà õìàðèí³ ïðèïëèâ ç-çà Äí³ïðà ³ ëèñòÿ÷êî ïàëüöÿìè ïåðåáèðà (Â. Ñêîìàðîâñüêèé). В п р а в а 316. Розгляньте попарно записані словосполучення і з’ясуйте, які частини мови входять до їх складу. Поділіть словосполучення на прийменникові та безприйменникові і запишіть їх окремо.

Æèâó áëèçüêî – ï³ä’¿äü áëèçüêî øêîëè; ñòî¿ìî êîëî òèíó – êîëî çâóæóºòüñÿ; ïðàöþâàâ ïðîòÿãîì êàí³êóë – ïðîòÿãîì ïðîòÿãëî; íàâêîëî øêîëè öâ³òå – îãëÿíüñÿ íàâêîëî; ïîïåðåäó éäå ìîëîäà – éäå ïîïåðåäó ó÷í³â; âèéøëè íàçóñòð³÷ – éäåìî íà çóñòð³÷ ç³ ñï³âàêîì. В п р а в а 317. З’ясуйте фразеологічне значення виразів і складіть з ними речення. За потреби зверніться до фразеологічного словника.

1. Áóòè ï³ä âóñîì. 2. Ìîòàòè íà âóñ. 3. Äèâèòèñÿ (çàãëÿäàòè) â î÷³. 4. Çãèíü ç ìî¿õ î÷åé. 5. Ìàòè íà îö³. 6. Âáèòè (ñîá³) â ãîëîâó. 7. Âèáèòè (ñîá³) ç ãîëîâè. 8. Ñòàòè íà ïîð³. 9. Ñòîÿòè íà ñâîºìó. 10. Ñòàòè íà ïðþ. В п р а в а 318. Перепишіть речення, на місці крапок впишіть похідні прийменники, добравши їх з довідки.

1. «Òè ùî, âîäè áî¿øñÿ? – í³áè ÷óº êð³çü í³÷, … õâèëü. – Àíó, ìàðø íà áåðåã!» (Ð. Êðàêàë³ÿ). 2. Äîùèê õîëîäèâ ³ ïîâîë³ ñò³êàâ … âóõà ï³ä êîì³ð ïàëüòà (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 3. ... ìëèíà, ... áðîäó äâà ãîëóáè ïèëè âîäó (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. Íàñèïàëè ... äîðîãè äâ³ ìîãèëè â æèò³ (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Ìàò³é òèì ÷àñîì ñòîÿâ ó ñâ³òëèö³ ... ïîðîãà (². Ôðàíêî). 6. Íà ïåðåäíüîìó ïëàí³, ... ïëàíòàö³ÿìè, ñïîê³éíî ñÿÿëà ð³÷êà, à ... íå¿ òàáóíèëîñü á³ëèìè õàòêàìè ñåëî (Îëåñü Ãîí÷àð). 7. À â òåáå ñí³ã ... í³ã (À. Ìàëèøêî). Ä î â ³ ä ê à : ïîñåðåäèí³, êîëî, ç-ïîì³æ, êðàé, áëèçüêî, âïîäîâæ, ïîï³ä, ïîá³ëÿ, ïîçà. В п р а в а 319. Прочитайте і запишіть уривок з вірша В. Колодія і продовжіть його у поетичній або прозовій формі, розвиваючи ідею про пам’ять дитинства і твого роду. Підкресліть прийменники у тексті автора й у вашому, назвіть похідні й непохідні..

Òàì, äå öåé ïî÷èíàâñÿ øëÿõ, á³ëà ÷åðåøíÿ ðîñòå ï³ä õàòîþ. 141

À ñâ³ò ¿¿ öâ³òîì ïðîïàõ, ìàòåðèíêîþ, ì’ÿòîþ... ²çâ³äò³ëÿ ÿ éäó, ³çâ³äò³ëÿ, äå ïðàâ³ò÷èçíîþ ìîÿ çåìëÿ. Äå íåáî é çîð³ – óñå ìîº. Òàì ïòàøêà ðîäó ãí³çäå÷êî â’º. Ëèñòîê íå â’ÿíå êð³çü ðîêè é äí³, ùî íàä êîëèñêîþ ãîéäíóâñü ìåí³.

§ 37. Ïðàâîïèñ ïîõ³äíèõ ïðèéìåííèê³â Íåïîõ³äí³ òà ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè çàâæäè ïèøóòüñÿ îêðåìî â³ä ³ìåííèê³â, çàéìåííèê³â ÷è ³íøèõ ñë³â, ÿêèõ âîíè ñòîñóþòüñÿ. Íàïðèêëàä: áåç âàãàííÿ, äî øêîëè, ç-çà ãîðè, ïîíàä õìàðàìè, óçäîâæ áåðåãà. Ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè ç ïî÷àòêîâèìè ÷àñòèíàìè ç òà ³ç ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ. Íàïðèêëàä: ç-çà, ³ç-çà, ç-íàä, ç-ï³ä, ç-ïîçà, ç-ïîì³æ, ç-ïîíàä, ç-ïîï³ä, ç-ïðîì³æ, ç-ïîñåðåä, ç-ñåðåä, ³ç-ï³ä. ²íø³ ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè, óòâîðåí³ ïîºäíàííÿì äâîõ ïðèéìåííèê³â ÷è ïðèéìåííèê³â ³ ïðèñë³âíèê³â, ïèøóòüñÿ ðàçîì. Íàïðèêëàä: çàäëÿ, çàðàäè, ïîì³æ, ïîíàä, ïîï³ä, ïîïåðåä, ïîñåðåä, íàâêîëî, íàâêðóã, âçàì³í, âçäîâæ (óçäîâæ), âïîäîâæ (óïîäîâæ), âïðîäîâæ (óïðîäîâæ), âñóïåðå÷ (óñóïåðå÷). В п р а в а 320. Перепишіть речення, розкривши дужки, визначте похідні й непохідні прийменники. Поясніть правопис похідних прийменників.

1. Ñêð³çü, äå âîíè ïðîõîäèëè (ïî)ï³ä îñâ³òëåí³ â³êíà é îä÷èíåí³ äâåð³, äî íèõ ïðèºäíóâàëèñÿ æ³íêè é ÷îëîâ³êè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Âîðîíåíüêèé êîíþ, íå ãðàé ï³(ä³) ìíîþ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 3. «Öå íàø», – ä³â÷à ñòóïà îõî÷å ³ ùèðî äèâèòüñÿ ó(â) î÷³, ùîá íå õèòíóâñÿ, íå ïîáë³ä (À. Ìàëèøêî). 4. Çäàëåêó, ç(ïîçà) ð³÷êè, ñòð³ëÿëè ãàðìàòè (Î. Äîí÷åíêî). 5. Ìóæ, ùî ñåðåä ´âàëòó é ãóêó ñòî¿òü, ÿê äóá, (ïî)ñåðåä áóð ³ ãðîìó... (². Ôðàíêî). 6. Ëåãêà, á³ëà, ïðîçîðà ïîñòàòü, ùî ç îáëè÷÷ÿ íàãàäóº Ìàâêó, ç’ÿâëÿºòüñÿ ç(çà) áåðåçè (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). Îêðåìî ïèøóòüñÿ ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè, ñêëàäåí³ ç äâîõ ÷è á³ëüøå ñë³â: à) ïðèéìåííèêè, ñêëàäåí³ ç äâîõ ïðèéìåííèê³â òà ³ìåííèê³â ç àáñòðàêòíèì çíà÷åííÿì, íàïðèêëàä: â íàïðÿì³ äî, ç îãëÿäó íà, ó â³äíîøåíí³ äî, ó çâ’ÿçêó ç; 142

á) ïðèéìåííèêè, ñêëàäåí³ ç ïðèñë³âíèêà òà ïðèéìåííèêà, íàïðèêëàä: â³äïîâ³äíî äî, çã³äíî ç, íåçàëåæíî â³ä, íåïîäàë³ê â³ä, ïîðó÷ ç. В п р а в а 321. Розкрийте дужки і запишіть прийменник з іменником у всіх можливих його відмінкових формах. Усно поясніть написання кожного прийменника. Çðàçîê: ïîçà äîðîãó, ïîçà äîðîãîþ; ç-çà ñò³íè.

1. (Ïî/çà) äîðîãà, (ç/çà) ñò³íà, (³ç/çà) õàòà, (ç/ï³ä) ãîðà, (ïî/ ñåðåä) ïîäâ³ð’ÿ, (ç/ïî/ñåðåä) çðóá, (ç/ïî/ì³æ) çíàéîìèé, (ïî/ï³ä) â³êíî. 2. (Ïî/çà) áóäèíîê, (ó/ñë³ä/çà)ìàìà, (íà/çóñòð³÷) ë³òî, (íà/ ïåðåê³ð) çèìà, (íà/ïî÷àòêó) òèæäåíü, (ç/ïî÷àòêó) ÷âåðòü, (ç/íàä) õàòà, (ïî/ìåæè) ëþäè. В п р а в а 322. Перепишіть речення. Замість крапок поставте відповідні прийменники з довідки.

1. Õàé ïðàâäà çàâæäè áóäå … íàìè. 2. Óñ³ áàòüêè, ... ê³ëüêîõ, ç’ÿâèëèñÿ íà çáîðè. 3. Ñüîãîäí³øí³é äåíü, ... ó÷îðàøíüîãî, ÿñíèé ³ ïîãîæèé. 4. ... ïîõîëîäàííÿì øêîëÿð³ âèð³øèëè îáêëå¿òè â³êíà. 5. Áóäü çàâæäè óâàæíèì ³ ÷óéíèì ... ñâî¿õ äðóç³â. 6. ... äîáðî òâîðè òàêîæ äîáðî. 7. … òåáå ìåí³ òàêîæ ä³ñòàëîñÿ â³ä áàòüêà. Ä î â ³ ä ê à : ó â³äïîâ³äü íà, çà âèíÿòêîì, ÷åðåç, íà â³äì³íó â³ä, ó çâ’ÿçêó ç, ïîì³æ, äî. В п р а в а 323. І. Розгляньте словосполучення з прийменниковими формами іменників, установіть і надпишіть, у якому відмінку вжито кожен іменник.

Ïðàöþâàòè áåç ïåðåðâè, áóòè á³ëÿ ð³÷êè, çàïèòàòè â ñåñòðè, â³ä³éòè â³ä çóïèíêè, ïîâåðíóòèñÿ ç ð³÷êè, çàïèñ íà äîøö³, âèáèðàòèñÿ íà äîðîãó, ïîñèä³òè íàä çàäà÷åþ, âèéøîâ íà ð³÷êó, ñòàëè ï³ä ñòð³õó, ï³òè ïî âîäó, ïîñàäèòè ïðè äîðîç³, òóðáóâàòèñÿ ïðî ðîáîòó.

143

ІІ. Створіть і запишіть власні словосполучення з п’ятьма (на ваш вибір) із поданих прийменників: від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, але щоб іменник виступав в іншому відмінку, аніж у першому завданні. В п р а в а 324. І. Прочитайте текст. Чого досягнув автор повторенням однакових прийменників в одному реченні? З якими членами речення вжиті ці прийменники? Який настрій створює текст? Спробуйте продовжити його.

Ñïîê³é ëèøå â³ä çåìë³, ñïîê³é ëèøå â³ä òðàâè, â³ä øåëåñòó äåðåâ, â³ä ñâ³æîãî ñîíÿ÷íîãî ðàíêó. Ìèð ñïî÷èâຠíà ñîíí³é ïîâåðõí³ îçåðà, íà ðîñÿí³é òðàâ³, ñòðóìóº â³ä ïîëüîòó ëåëåêè, â³ä äàëåêîãî êóâàííÿ çîçóë³. Âïóñòèòè öåé ñâ³ò ó ñâîþ äóøó – çíà÷èòü âîñêðåñèòè â í³é ðàä³ñòü ³ íàä³þ (Çà Â. Áðþããåíîì). ІІ. Спробуйте написати опис, використавши кілька разів лише один і той же прийменник.

§ 38. Ïðàâèëüíå âæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â ç ³ìåííèêàìè Äåÿê³ ïðèéìåííèêè ìàþòü ôîíåòè÷í³ âàð³àíòè, âæèâàííÿ ÿêèõ çóìîâëåíå çàêîíàìè ìèëîçâó÷íîñò³ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. Äî íèõ íàëåæàòü ïðèéìåííèêè â(ó, óâ³, ââ³), ç(ç³, ³ç) òà ³í. Ïðèéìåííèê â–ó. ßêùî ïîïåðåäíº ñëîâî çàê³í÷óºòüñÿ íà ïðèãîëîñíèé, òî çäåá³ëüøîãî âæèâàºìî ó, à ï³ñëÿ ãîëîñíîãî – â. Íàïðèêëàä: Òàê áóäå, ÿê ó òó íåä³ëþ: ëþäè ç öåðêâè, à ìè â öåðêâó (². Êàðïåíêî-Êàðèé). Íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ òà ï³ñëÿ ðîçä³ëîâîãî çíàêà âæèâàºìî ó, à ÿêùî äàë³ ñëîâî ïî÷èíàºòüñÿ íà ãîëîñíèé, òî – â. Íàïðèêëàä: 1. Ó òåìíó áåçâ³ñòü, âèðèòó â³òðàìè, ùîá íå ïîïàäàëè íàðîäè ³ â³êè (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 2.  Îëåñ³ áóëî äâ³ äîâã³ êîñè – àæ äî ïîÿñà (Æóðíàë). Ïðèéìåííèêè ç–³ç–ç³ ÷åðãóþòüñÿ íà ò³é æå ï³äñòàâ³, ùî é â–ó. Ïðèéìåííèê ç óæèâàºòüñÿ, ÿêùî íàñòóïíå ñëîâî ïî÷èíàºòüñÿ ç ãîëîñíîãî àáî îäíîãî ïðèãîëîñíîãî (êð³ì ñ, ø), ÿêùî ïîïåðåäíº ñëîâî çàê³í÷óºòüñÿ íà ãîëîñíèé. Íàïðèêëàä: Ïðè¿õàâ ç Àâñòð³¿, ïîâåðíóâñÿ ç àð쳿, âèéøîâ ç ³íñòèòóòó, êíèæêà ç á³áë³îòåêè. ̳æ ãðóïàìè ïðèãîëîñíèõ âæèâàºòüñÿ ïðèéìåííèê ³ç. Íàïðèêëàä: âèãíàâ ³ç ñåëà, õëîïåöü ³ç Êîëîìè¿, ïðèéøîâ ³ç øêîëè ³ ïðèéøîâ ç³ øêîëè, ïîãîâîðè ç³ ìíîþ, ðîçìîâëÿº ç³ çâ³ðàìè. 144

Ïðèéìåííèê ç³ âæèâàºòüñÿ òîä³, êîëè íàñòóïíå ñëîâî ïî÷èíàºòüñÿ ê³ëüêîìà ïðèãîëîñíèìè, îäíèì ç ÿêèõ º ë, ì, í, ð, ç, ñ, æ, ÷, ø. Íàïðèêëàä: êâèòîê ç³ Ëüâîâà, áóâ ç³ ìíîþ, â³òåð ç³ ñõîäó, ïðîêèíóâñÿ ç³ ñíó, ïîâåðòàëèñÿ ç³ æíèâ, îáëè÷÷ÿ ç³ øðàìàìè. В п р а в а 325. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібний прийменник. Поясніть свій вибір.

1. Îé ïîëåòè, çîçóëåíüêî, (â, ó) ì³é ð³äíèé ñàäî÷îê (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. (Ç, ³ç, ç³) îäíèì ðèáàëêîþ â³í äóæå ïîäðóæèâ. 3. Ëèñò (ç, ³ç, ç³) Áðàçè볿 çíàéøîâ ñâîãî àäðåñàòà. 4. ³éíóâ (ç, ç³, ³ç) ñõîäó â³òåð. 5. (Ó, â) íüîãî (â, ó) î÷àõ çàñâ³òèëàñÿ ðàä³ñòü. 6. Âåëèêå çíà÷åííÿ (ó, â) ôîðìóâàíí³ õàðàêòåðó ìຠñàìîâèõîâàííÿ. 7. Õèòíóëèñü (â³ä, îä, â³ä³) âèáóõ³â ãîðè. 8. гäêî íàâ³äóþñü (â, ó, ââ³, óâ³) ð³äí³ ì³ñöÿ, ÷àñò³øå áà÷ó ¿õ (â, ó, ââ³, óâ³) ñí³. 9. À (íàä, íàä³) ìíîþ – ÷èñò³ íåáåñà, à ï³ä íîãàìè – ð³äíàÿ çåìëÿ. В п р а в а 326. З’ясуйте, яка з двох форм правильна. Уведіть її в речення.

1. Ïî äîðó÷åííþ – çà äîðó÷åííÿì; ïî âêàç³âö³ – çà âêàç³âêîþ; íà äîêàç – ó äîêàç; ïî äîêóìåíòó – çà äîêóìåíòîì; íà çàõèñò – ó çàõèñò. 2. Ç ì³ðêóâàíü – ïî ì³ðêóâàííÿõ; ïî ì³ð³ – ó ì³ðó; ç ó÷àñòþ – çà ó÷àñòþ; íà ÷åñòü þâ³ëåþ – ó ÷åñòü þâ³ëåþ, ï³äðó÷íèê ïî ô³çèö³ – ï³äðó÷íèê ç ô³çèêè. В п р а в а 327. З’ясуйте, яке значення виражають іменники з прийменником по (напр.: мету, час, місце, кількість, відношення до когось/чогось, напрямок і т. ін.)

Ñèä³ëè ïî ñ³ì ãîäèí ùîäíÿ çà ðîáîòîþ; ï³øëè â ë³ñ ïî ãðèáè; ñòîÿëî âîäè ïî ïîÿñ; ïî¿äåìî ïî âåñí³ ó ãîñò³; ïî âóëèö³ ïîá³ãàëè; ïî òîá³, êàæóòü, ïëà÷å ð³çêà; ï³äè ïî âîäó, íàïîâíèòè ïî â³íöÿ, ³ì’ÿ ïî áàòüêîâ³, îáèäâîì ïî ïîëîâèíö³. В п р а в а 328. Поділені слова запишіть разом, окремо або через дефіс. Визначте, якою частиною мови є кожне слово (надпишіть над словом). Обґрунтуйте написання.

1. Îä/äàë³ê âèäí³ëàñÿ îäèíîêà ñîñíà (Æóðíàë). 2. Îä/äçâåí³ëè ïàíñüê³ êîâàí³ ï³ä/êîâè, â/êàìåí³ â³ä/áèâøè ñâ³é êðèâàâèé ñë³ä (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. ² òóò ñí³æèíêè, ÿê ïóøèíêè, íà/â/ êðóã ïóñêàþòüñÿ â/òàíåöü (Í. Çàá³ëà). 4. Çíåíàöüêà ïðîì³ííÿ 145

ÿñíå îä/ñíó ïðîáóäèëî ìåíå (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 5. dz/ñì³õó ä³òè ïóñòîòëèâî ïîïàäàëè íà òðàâó (Æóðíàë). 6. Ç/ñ/ïåðåñåðäÿ âîíà çàïëàêàëà (Æóðíàë). Ðîçð³çíåííÿ ïðèéìåííèê³â ³ îäíîçâó÷íèõ ïðåô³êñ³â ìຠâàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ïðàâèëüíîãî ¿õ íàïèñàííÿ. Á³ëüø³ñòü ïåðâèííèõ ïðèéìåííèê³â îäíîçâó÷íà ç 䳺ñë³âíèìè ïðåô³êñàìè. Íàïðèêëàä: âêèíóòè â ðàíåöü, óñêî÷èòè ó âîäó, â³äñóíóòè â³ä ñò³íè, äîõîäèòè äî Êàðïàò, çá³ãòè ç ãîðáêà, çà¿õàòè çà âîðîòà, íàêðåñëèòè íà äîøö³, íàäïèñàòè íàä ðÿäêîì, îááèòè îá êàì³íü, ï³äïèñàòèñÿ ï³ä çàì³òêîþ, ïîá³ãàòè ïî ï³ñêó. Îäíîçâó÷í³ ïðèéìåííèêè ³ ïðåô³êñè – öå ð³çí³ ìîâí³ îäèíèö³: ïðèéìåííèê – öå ñëîâî (õî÷ ³ íå ìຠñàìîñò³éíîãî ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ), à ïðåô³êñ – ëèøå çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà. Íàïðèêëàä: â³ä ìåíå, â³ä äîðîãè ³ â³ä-¿çäèòè, â³ä-’¿çä; â³ä-ð³çàòè, â³ä-ð³ç. Ïðèéìåííèêè âæèâàþòüñÿ ïðè ³ìåííèêàõ, çàéìåííèêàõ òà ³íøèõ ÷àñòèíàõ ìîâè ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ ³ ðàçîì ç íèìè âèðàæàþòü çíà÷åííÿ íàïðÿìó, ì³ñöÿ, ÷àñó òîùî. Íàïðèêëàä: ëèòè âîäó ³ ëèòè ó âîäó, ïðèéíÿòè ðîáîòó ³ ïðèéíÿòè íà ðîáîòó. À ïðåô³êñè âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ óòâîðåííÿ 䳺ñë³â. Íàïðèêëàä: ó- + -êëàñòè – óêëàñòè, íà- + -çáèðàòè – íàçáèðàòè. ̳æ ïðèéìåííèêîì òà ³ìåííèêîì ìîæå ñòîÿòè çàëåæíå â³ä ³ìåííèêà ñëîâî, à ïðåô³êñ öüîãî íå äîïóñêàº. Íàïðèêëàä: 1. Ïàäàþòü ñí³æèíêè ëàã³äíî ³ ìèëî íà ìîº îáëè÷÷ÿ, íà ñë³äè ìî¿ (Â. Ñîñþðà). 2. Âàæêî òóò ãîâîðèòè ïðî ïåðøó çóñòð³÷ (Ì. Áó÷êî). В п р а в а 329. І. Розкриваючи дужки, запишіть слова. З ’ясуйте, де написано прийменник з іменником (займенником...), а де – слово з однозвучним з прийменником префіксом. ІІ. Перевірте свої висновки про іменник з прийменником можливістю вставити після прийменника залежне від іменника слово і запишіть такі побудови. Çðàçîê: íà ïîë³ – íà íàøîìó ïîë³.

(Ó)ãîðë³, (â)çóòè, (â,ó)äà÷ó, (â³ä)ä³ë, (â³ä³)áðàòè, (â³ä³)éòè, (äî)êëóáó, (äî)äàòîê, (äî)â³ç, (äî)âîçà, (ç)á³ð, (ç³)ìíîþ, (ç³)ñâ³òó, (ç³)ñêåëåþ, (ç)óñï³õîì, (ç)óñòð³òè, (ç)óñòð³÷, (çà)äóì, (çà)¿çä, (çà) ì³ñòîì, (çà)ïèñ, (çà)ñîáîþ, (çà)ñò³ë, (íà)ïîë³, (íàä, íàä³)âñ³ì, (î) ï³ê, (î)ò³ì, (îá)’¿çä, (îá)ðîá³òîê, (ïåðå)ïèñ, (ïðè)ïëèâ, (ïðî)ðåêòîð. 146

В п р а в а 330. Обґрунтуйте письмово у формі роздуму (шість-сім речень) таку важливу для людства тезу: «Для людства немає в наші дні невідкладнішого завдання, як боротьба проти загрози ракетно-ядерної війни, за загальне і повне роззброєння, за збереження миру на Землі». Використовуйте прийменники.

§ 39. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Ïåðåêëàä ñïîëó÷åíü ñë³â óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ В п р а в а 331. Пригадайте, які ви знаєте молдовські прийменники і які слова відповідають їм в українській мові. Наведіть по одному-два приклади молдовських словосполучень з прийменниками і перекладіть їх українською мовою. В п р а в а 332. Перекладіть словосполучення українською мовою, порівняйте оригінал і переклад та з’ясуйте, чи завжди прийменниковому словосполученню в оригіналі відповідає прийменникове у перекладі.

1. Dus pe gânduri. 2. Stau lângă izvor. 3. A învăţa de la tine. 4. Floare de tei. 5. Drum spre şcoală. 6. A merge pe jos. 7. A atârna deasupra oglinzii. 8. Frumos ca într-un basm. 9. Ei între ei. 10. Una din două. В п р а в а 333. Перекладіть словосполучення з прийменниковими формами відмінків, згрупуйте їх за частинами мови, до якої належить головний член словосполучення. З перекладеними словосполученнями 2, 5, 11, 13 складіть по одному реченню і запишіть їх.

1. A se înţelege asupra lucrării. 2. A înota către mal. 3. A pluti în josul apei. 4. A fi sigur de sine. 5. Unul dintre noi. 6. Unul fără altul. 7. Mai scump 147

cu zece lei. 8. A trece prin pădure. 9. A greşi cu de toate. 10. Drum spre veşnicie. 11. Străjeri la drumuri. 12. Întâlnirea de atunci. 13. Sete de a cunoaşte. 14. Vânt de la miazăzi. В п р а в а 334. Перекладіть речення з молдовськими прийменниковими сполученнями, в яких головним словом є іменник. Простежте, яку синтаксичну роль виконує прийменник з іменником в оригіналі і як від цього залежить його переклад.

Luna limpede înflorea ca o față de aur pe seninul cel adânc al cerului. În aerul nopții, Făt-Frumos își spălă fața în baia de lacrimi, apoi, învălindu-se în mantaua ce i-o țesuse din raze de lună, se culcă să doarmă în patul de flori. Trandafirul cel înfocat, crinii de argint, lăcrimioarele sure ca mărgăritarul, mironosițele viorele și florile toate s-adunară, vorbind fiecare în mirosul ei, și ținură sfat lung cum să fie luminile hainei de mireasă; apoi încredințară taina lor unui curtenitor flutur albastru stropit cu aur. Acesta se duse și flutură în cercuri multe asupra feței miresii când ea dormea ș-o făcu să vadă într-un vis luciu ca oglinda cum trebuia să fie-mbrăcată. Ea zâmbi când se visă atât de frumoasă (М. Емінеску). В п р а в а 335. Складіть невеличку розповідь (шість-сім речень) про вулицю, на якій ви живете, вживаючи прийменники біля, близько, від, до, коло, на, через або інші.

ß. Çÿáëîâ. Ïîäâ³ð’ÿ ç ÷åðâîíîþ êðèíèöåþ

148

§ 40. Îñîáëèâîñò³ âæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â â óêðà¿íñüê³é ³ ìîëäîâñüê³é ìîâàõ В п р а в а 336. Розгляньте таблицю прийменників і системи відмінків іменника в обох мовах і дайте відповіді на запитання. Ïðèéìåííèêè òà ñèñòåìà â³äì³íê³â ³ìåííèê³â  óêðà¿íñüê³é ìîâ³

Ó ìîëäîâñüê³é ìîâ³

Ïðèéìåííèêè

–

³äì³íêè

Ïðèéìåííèêè

Í.

N.

-

Áåç, á³ëÿ, â(ó), â³ä, äëÿ, äî, Ð. ç(ç³), ç-çà, ç-íàä, ç-ï³ä, ç-ïîçà, ç-ïîíàä, ç-ïîï³ä, áëèçüêî, ê³íåöü, êîëî, êðàé... – Ä.

G.

asupra, contra, împotriva, deasupra, înaintea, în faţa, în urma, de-a lungul...

D.

Â(ó), ç, çà, êð³çü, ì³æ, íà, íàä, îá, ï³ä, ïî, ïðî, ïîçà, ïîì³æ, ïîíàä, ïîï³ä, ïîâç... dz(ç, ³ç), çà, ì³æ, íàä, ïåðåä, ï³ä, ïîçà, ïîíàä, ïîï³ä... Â(ó), íà, î, ïî, ïðè... –

Çí.

Ac.

Îð.

–

Ì. Êë.

– V.

graţie, conform, contrar, mulţumită, datorită, potrivit, aidoma, asemenea... către, cu, de, fără, în, între, la, lângă, până, pentru, spre, sub, despre, dinspre, de la, de către, de lângă, pe lângă, afară de, aproape de, departe de, împeună cu, de pe lângă... –

1. Скільки відмінків має українська система словозміни іменників? Скільки молдовська? 2. Зі скількома та якими саме відмінками утворюються прийменникові сполучення в українській і молдовській мовах зокрема? 3. З якими відмінками в обох мовах немає прийменникових сполучень і чому?

В п р а в а 337. Відтворіть українською мовою молдовські словосполучення і прокоментуйте їх.

1. A produce o impresie asupra cuiva. 2. A sta aplecat asupra cărţii. 3. A proceda confom legii. 4. A merge către casă. 5. Cutie pentru scrisori. Ñïîëó÷åííÿ ïðèéìåííèê³â ç ³ìåííèêàìè ³ çàéìåííèêàìè â îáîõ ìîâàõ âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ âèðàæåííÿ äîäàòê³â, îçíà÷åíü òà îáñòàâèí. ¯õ âèðàæåííÿ â îáîõ ìîâàõ ìîæå áóòè îäíàêîâèì ³ ð³çíèì. Ìîëäîâñüêîìó ïðèéìåííèêîâîìó ñëîâîñïîëó÷åííþ ìîæå â³äïîâ³äàòè ð³âíîö³ííå óêðà¿íñüêå ïðèéìåííèêîâå ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Íàïðèêëàä: a lua de mână – âçÿòè çà ðóêó; drept la muncă – ïðàâî íà ïðàöþ; a veni până la patru – ïðèéòè äî ÷åòâåðòî¿. 149

Ìîëäîâñüêîìó ïðèéìåííèêîâîìó ñëîâîñïîëó÷åííþ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ìîæå â³äïîâ³äàòè áåçïðèéìåííèêîâå ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Íàïðèêëàä: a chema ре Iоn – êëèêàòè ²âàíà; a sosi cu trenul – ïðèáóòè ïî¿çäîì; unealtă de producţie – çíàðÿääÿ âèðîáíèöòâà. Óâàãà! Ñëîâîñïîëó÷åííÿ òèïó ¿ñòè ç âèäåëêîþ, ïèñàòè ç ðó÷êîþ óêðà¿íñüê³é ìîâ³ íå âëàñòèâ³. Ìîëäîâñüêèì ñëîâîñïîëó÷åííÿì, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç äâîõ ³ìåííèê³â, ïîºäíàíèõ ïðèéìåííèêîì, â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ â³äïîâ³äຠáåçïðèéìåííèêîâå ñëîâîñïîëó÷åííÿ ïðèêìåòíèêà ç ³ìåííèêîì. Íàïðèêëàä: barcă cu motor – ìîòîðíèé ÷îâåí; figură de ceară – âîñêîâà ô³ãóðà; pâine de casă – äîìàøí³é õë³á. Ìîëäîâñüê³ ïðèéìåííèêîâ³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç 䳺ñëîâîì ó ðîë³ ãîëîâíîãî ñëîâà òà ³ìåííèêîì àáî ïðèñë³âíèêîì ï³ñëÿ ïðèéìåííèêà â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ ïåðåäàþòüñÿ ñïîëó÷åííÿì 䳺ñëîâà òà ïðèñë³âíèêà. Íàïðèêëàä: а sta în neclintire – ñòîÿòè íåðóõîìî; а coborî în jos – îïóñòèòèñÿ âíèç. Íåð³äêî ñëîâîñïîëó÷åííþ ìîëäîâñüêî¿ ìîâè â óêðà¿íñüê³é ìîæå â³äïîâ³äàòè îäíå ñëîâî. Íàïðèêëàä: а cadea la pat – çàõâîð³òè, çëÿãòè; а sta de vorbă – ãîâîðèòè. В п р а в а 338. Ознайомтесь зі словосполученнями, доберіть (усно) їх відповідники в українській мові і з’ясуйте, у чому подібність і відмінність цих словосполучень в обох мовах.

1. Copil de cinci ani. 2. Moară de vânt. 3. Pod peste Dunăre. 4. A expedia prin poştă. 5. Teii din Bucovina. 6. O gură de apă. 7. A râde printre lacrimi. 8. Om de litere. 9. A sta la o parte. 10. Cântec de dragoste. В п р а в а 339. Перекладіть словосполучення українською мовою, зіставте переклад з оригіналом і з’ясуйте, у сполученні з яким головним словом можлива заміна прийменниково-іменникової частини прикметником.

1. A da de ştire. 2. Înalt de statură. 3. Om cu talent. 4. Cântec de leagăn. 5. Flori de măr. 6. Bagaj de mână. 7. Lucru cu zina. 8. Jocuri de noroc. 9. Brânză de vacă. 10. Ploaie de primăvară. 11. Muncă cu ziua. 12. Ziar de seară. В п р а в а 340. Прочитайте уривок тексту і випишіть з нього словосполучення з прийменниковими формами слів. Поряд з кожним словосполученням подайте його переклад. Зіставте молдовські й українські словосполучення і з’ясуйте: а) якою частиною мови є головне слово словосполучення; б) яким прийменником і з якою відмінковою формою виражена залежна частина словосполучення; в) у яких словосполученнях залежна частина словосполучення виражена без прийменника.

L-am găsit lângă Piaţа Ilie. Era un meşter singuratic. Stătea în atelierul său, înconjurat de tablă de tinichea, preschimbată în căldări, ligheane de diferite 150

forme şi mărimi. Şi ba că mi-a trebuit să-1 tulbur după amiază cu acea ciudată, căzută ca din cer întrebare: nu-mi puteţi face un ibric pentru cafea? La drept vorbind, nu în căutarea ibricului mă pornisem, deşi la acest obiect, între noi fie spus, visez demult. Ţinând calea spre tipografie, trecusem pe lângă noul şi impunătorul bloc al Băncii de Stat. În regiunea Pieţei Ilie mă pomenii deodată într-un târg de odinioară (Л. Дам’ян).

§ 41. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Çàì³òêà ³íôîðìàö³éíîãî õàðàêòåðó äî ãàçåòè В п р а в а 341. Гуртом прочитайте газетну публікацію, з’ясуйте її зміст і спробуйте визначити, що це: інформація, повідомлення, нарис, репортаж чи замітка. Своє визначення поясніть.

ÁÓÄÅÌÎ Ç ÃÀÇÎÌ – ÑÂÎ¯Ì Ó ãåîëîã³â ³ ãàçîïîñòà÷àëüíèê³â Ïðèêàðïàòòÿ ï³äíåñåíèé âèðîáíè÷èé íàñòð³é: ó ðàéîí³ ââåäåíå â ä³þ Ãà¿âñüêå ãàçîâå ðîäîâèùå. ̳ñöåâ³ ãåîëîãè ëèøå äåñü ï³âòîðà ðîêó òîìó ðîçâ³äàëè éîãî, çà êîðîòêèé ÷àñ ïðàö³âíèêè «Íàôòîãàçáóäó» òà áóä³âåëüíî-ìîíòàæíå óïðàâë³ííÿ «Ëüâ³âòðàíñ ãàçó» øâèäêî ³ âèñîêîÿê³ñíî ï³äãîòóâàëè îá’ºêò äî åêñïëóàòàö³¿. ϳäçåìíèì ³ íàçåìíèì îáëàäíàííÿì çàáåçïå÷èâ ðîäîâèùå ÷åðí³âåöüêèé «Ìàøáóä». Òåïåð äâàíàäöÿòü ñâåðäëîâèí Ãà¿âñüêîãî ðîäîâèùà äàþòü ùîäîáîâî ó çàãàëüíó ìåðåæó ãàçîïîñòà÷àííÿ ìàéæå â³ñ³ìñîò ï’ÿòäåñÿò òèñÿ÷ êóáîìåòð³â ãàçó. Íàïîëåãëèâèé ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüíèé ïîøóê, çëàãîäæåíå ïðîâåäåííÿ áóä³âåëüíî-ìîíòàæíèõ ðîá³ò ³ áåçïåðåá³éíå ïîñòà÷àííÿ óñòàòêóâàííÿì çäàòí³ çàáåçïå÷èòè ÿêíàéêðàù³ ðåçóëüòàòè. Îòæå, áóäåìî ç ãàçîì, òà ùå é ç³ ñâî¿ì (Ê. Ïàë³é÷óê). Çàì³òêà – öå íåâåëèêà ãàçåòíà ïóáë³êàö³ÿ, â ÿê³é ðîçïîâ³äàºòüñÿ ïðî ïî䳿, ôàêòè ³ ïðèðîäí³ ÷è ñóñï³ëüí³ ÿâèùà, âàæëèâ³ äëÿ ïåâíîãî êîëåêòèâó ëþäåé. Íàïèñàííþ çàì³òêè ïåðåäóþòü òàê³ îñíîâí³ âèäè ðîá³ò, ÿê: âèá³ð òåìè ïîâ³äîìëåííÿ, îñìèñëåííÿ éîãî çì³ñòó, çá³ð ³ ñèñòåìàòèçàö³ÿ ìàòåð³àëó, ïëàíóâàííÿ òåêñòó òà éîãî íàïèñàííÿ. В п р а в а 342. І. Подумайте, що з життя вашого класу чи школи могло б стати темою замітки: успішність, гурткова робота, обговорення книжки, зустріч з письменником чи природоохоронна робота. Які інші теми заміток пропонуєте ви? Запишіть п’ять-шість тем, найбільш актуальних

151

для вашого класу чи школи. Зважте, чи до кожної з обраних тем у вас достатньо переконливого матеріалу. З’ясуйте, який саме матеріал потрібно поповнити. Аргументовано визначте послідовність викладу матеріалу та уточніть план замітки. Доберіть до своєї замітки такий заголовок, який би зацікавив читача і водночас стосувався суті замітки. ІІ. Проведіть конкурс на кращу замітку, передбачивши переможцеві право опублікувати своє повідомлення в юнацькому періодичному виданні вашого краю або у всеукраїнському. В п р а в а 343. Напишіть замітку інформаційного характеру до шкільної стінної газети.

ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ ÏÐÈÉÌÅÍÍÈÊÀ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. Яке відношення виражає. 4. Зі словом якої частини мови вжитий. 5. Відмінок слова, з яким вжитий прийменник. 6. Який з походження – непохідний чи похідний. 7. Вимова і написання. Зразок усного розбору На світанні козаки вступили в село... (М. Коцюбинський). На – прийменник, з іменником вказує на час дії, вжитий з іменником у місцевому відмінку, непохідний. Пишеться так, як вимовляється. Зразок письмового розбору На – прийм., вказує на час дії, з ім. у М. відм., непохідн.

À. Ñîðîêà. ijâ÷èíà ç êâ³òàìè

152

В п р а в а 344. Прочитайте текст, знайдіть у ньому прийменники і проаналізуйте їх за зразком письмового розбору.

ß ëÿãàþ íà çåìëþ á³ëÿ êðèíè÷êè, íàáèðàþ ïîâíèé ãëå÷èê âîäè, ñòàâëþ éîãî â òðàâó, à ñàì ïðèäèâëÿþñÿ äî íåáà, äî âîäè, äî ïàâèíèõ â³÷îê, ùî çàöâ³ëè â ñòðóìêó, ³ äóìàþ: ñïðîñòà ÷è íåñïðîñòà ïîñëàâ ìåíå òàòî íà äîëèíêó? À ï³ä³ ìíîþ çåìëÿ òàêà ñâ³æà, òàêà ì’ÿêà, ìîâ êîëèñêà, à íàä³ ìíîþ íåáî òàêå ñèíº, òàêå ëàñêàâå, à çà âåðáàìè ïðè÷à¿ëàñü äð³ìîòà ³ øåï÷å: «Çàñíè ñîá³, çàñíè ñîá³...» (Ì. Ñòåëüìàõ). В п р а в а 345. Придумайте і запишіть коротку казочку, яка б закінчувалася словами «Минула ніч… І наша казка розтанула у сонця ясних ласках, і зникли всі підступні пастки, і все прокинулось зі сну…». Які прийменники ви використали у своєму тексті?

§ 42. Ñïîëó÷íèê ÿê ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè В п р а в а 346. Пригадайте, що ви знаєте про сполучник з уроків молдовської мови. Перепишіть речення, підкресліть у ньому прямою лінією слова, які поєднують однорідні члени речення, а хвилястою – ті, які поєднують частини складного речення. З’ясуйте, в чому відмінність між службовими словами з та і як частинами мови.

Êíèãà ïðèºìíî õîëîäèëà ïàëüö³, ³ êîðîë³ é ëèöàð³ âèõîäèëè ç íå¿, ³ áèëèñÿ, ³ ïàäàëè îòóò, íà ñí³ãàõ, äå ïàõëî ïðèìåðçëîþ êàëèíîþ, äå â³òðÿêè áèëèñÿ ç ïðèñìåðêîì ³ êëèêàëè äî ñåáå äîáðèõ ëþäåé ìîëîòè íà õë³á (Ì. Ñòåëüìàõ). Ïðèéìåííèê º ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ ñëîâîñïîëó÷åííÿ, â³í çàâæäè ñòî¿òü ïðè ÿê³éñü ³ç ôîðì íåïðÿìîãî â³äì³íêà ³ìåííèêà (çàéìåííèêà) ³ ðàçîì ç ö³ºþ ôîðìîþ âèðàæຠð³çí³ â³äíîøåííÿ. Ñïîëó÷íèê íå ñëóæèòü äëÿ óòâîðåííÿ ñëîâîñïîëó÷åííÿ, éîãî âèêîðèñòàííÿ í³êîëè íå çâ’ÿçàíå ç ôîðìàìè áóäü-ÿêî¿ ÷àñòèíè ìîâè. Îñíîâíà òà ºäèíà ôóíêö³ÿ ñïîëó÷íèêà – ïîºäíóâàòè ÷ëåíè ðå÷åííÿ, ñëîâîñïîëó÷åííÿ ÿê ñêëàäîâ³ ÷àñòèíè ðå÷åííÿ òà ð³âíîïðàâí³ àáî ï³äïîðÿäêîâàí³ ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Ñïîëó÷íèê (сonjuncţia) – öå íåçì³ííà ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè, ùî ïîºäíóº îäíîð³äí³ ÷ëåíè ðå÷åííÿ ³ ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ, âêàçóº íà ð³çí³ ñìèñëîâ³ çâ’ÿçêè ì³æ íèìè. 153

Íàïðèêëàä: 1. Âèéøëè ç õàòè áàòüêî é ìàòè â ñàäîê ïîãóëÿòè (Ò. Øåâ÷åíêî). 2. Ìàëèõ íàðîä³â íå áóâàº, àëå áóâàþòü ìàë³ ñï³âö³ (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). 3. Çìîëîäó òðåáà íàáðàòèñÿ çíàíü, ùîá íå ïóñòà áóëà òâîÿ êðèíèöÿ (². Öþïà). Ñïîëó÷íèêè, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç îäíîãî ñëîâà, íàçèâàþòüñÿ ïðîñòèìè, íàïðèêëàä: ³(é), òà, à, àëå, àáî, áî, ùîá. Ñïîëó÷íèêè, ÿê³ ñêëàäàþòüñÿ ç³ ñïîëó÷åííÿ äâîõ ³ á³ëüøå ñë³â, íàçèâàþòüñÿ ñêëàäåíèìè. Íàïðèêëàä: òîìó ùî; ÷åðåç òå ùî; äëÿ òîãî ùîá; íåçâàæàþ÷è íà òå ùî òà ³í. В п р а в а 347. Прочитайте текст. Назвіть сполучники. З’ясуйте, які смислові зв’язки виражає найчастіше вжитий у тексті сполучник.

Ó ñâ³ò³ íåáàãàòî º ïîåò³â, ÿê³ òàê ãëèáîêî â³ä÷óâàþòü ñëîâî, ÿê Òè÷èíà. Ïî÷àòêîâå çâó÷àííÿ ³ çíà÷åííÿ ñëîâà Ïàâëî Ãðèãîðîâè÷ óì³â çäîáóâàòè íàâ³òü ç-ï³ä çàòåðòèõ øòàìï³â – ³ òîä³ âîíî ãðàëî ñâ³æèìè áàðâàìè. Êîæíå ñëîâî ñêëàäàºòüñÿ ç³ çì³ñòó é ìåëî䳿. ² ñàìå ìåëîä³þ ñëîâà âì³â ÷óòè é ïåðåäàâàòè Ïàâëî Òè÷èíà. Éîãî â³ðø³ ñïîâíåí³ ÷àð³âíèõ îáðàç³â ³ ìóçèêè. Ïðèì³ðîì, ïîåò ïèøå: «² çà ïîâ³òêîþ ìàëèíà ñè⳺ â³ÿìè... Íà ïðèçüá³ ä³ä ñòàðèé – ÿê ñîí...», – ³ ïåðåä âàìè ïîñòຠÿñêðàâèé îáðàç ñ³ëüñüêîãî ë³òíüîãî äíÿ íà Óêðà¿í³, êîëè â³ä ñîíëèâî¿ òèø³ àæ äçâåíèòü ó âóõàõ. Òàêèìè ïðèêëàäàìè áàãàòà âñÿ éîãî òâîð÷³ñòü (Ï. Ïàí÷). В п р а в а 348. Перепишіть речення, підкресліть прості сполучники прямою лінією, а складені – хвилястою.

1. Óñå ìîæóòü ëþäñüê³ ðóêè, êîëè çàõî÷óòü (Ã. Òþòþííèê). 2. Ó ïðèðîä³ í³÷ ³ñíóº äëÿ òîãî, ùîá ó òèø³ ðîñëî óñÿêå ç³ëëÿ ³ â³äïî÷èâàëà ëþäèíà (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. ß ïîñï³øèâ ÷åðåç òå, ùî öå áóëà îñòàííÿ ìîæëèâ³ñòü âèáðàòèñÿ ³ç ïåêëà (². Ãðèøèí-Ãðèùóê). 4. Äåðåâà ïîñõèëÿëèñÿ íà âîäó, íà÷å õîò³ëè âãàìóâàòè ñïðàãó (ß. Áàø). 5. ßê ïðèéäå òóãà, ï³çíàºø äðóãà (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 6. Äîâãî ñï³âàëè ä³â÷àòà, äîâãî ãóëÿëè õëîïö³, íå çâàæàþ÷è íà òå, ùî äðóãîãî äíÿ òðåáà áóëî ðàíî âñòàâàòè (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 7. Áëàãîñëîâåííà ñð³áíà òâåðäü çåìë³ ³ íåáà, äíÿ ³ íî÷³ (Ì. ³íãðàíîâñüêèé). В п р а в а 349. Запишіть сполучники, поділивши їх на дві групи: прості і складені. З виділеними сполучниками складіть і запишіть по одному реченню.

ßêùî, âíàñë³äîê òîãî ùî, òîìó ùî, ïðîòå, íà÷åáòî, òàê ùî, äëÿ òîãî ùîá, àáî, ³, íå ò³ëüêè... à é, çàòå, òà, ÿêáè, â ì³ðó òîãî ÿê. 154

§ 43. Ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñò³ ³ ï³äðÿäíîñò³, ¿õ âèäè В п р а в а 350. І. Перепишіть речення, знайдіть сполучники. Ті з них, які сполучають рівноправні члени речення або рівноправні частини складного речення, підкресліть прямою лінією, а ті, які у складному реченні приєднують залежну частину до головної, – хвилястою лінією.

1. Ëàñò³âêà äåíü ïî÷èíàº, à ñîëîâåéêî ê³í÷ຠ(Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. ³ë ùîñü ïî÷àâ áóâ ãîâîðèòü, òà ñóää³ ð³÷ éîãî ñïî÷àòêó ïåðåáèëè, áî â³í ñèòåíüêèé áóâ (ª. Ãðåá³íêà). 3. Âèãëÿäàþ äîëþ äîâãîæäàíó, à íå ä³æäó – âèáóäó ³ç ãðè (Â. Ñòóñ). 4. Íåçíàííÿ òð³ùèòü, à çíàííÿ ìîâ÷èòü (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 5. Íåõàé í³ æàð, í³ õîëîä íå ñïèíÿòü âàñ (². Ôðàíêî). 6. Âîíà æ ñï³âàëà, íà÷å ãîëîñèëà, íà ñåáå êàðè Áîæî¿ ïðîñèëà (Ë. Êîñòåíêî). 7. ×è ÿ æèâèé, ÷è í³, – íå çíàþ (À. Ìàëèøêî). ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст четвертого речення (з народної творчості)?

Ñïîëó÷íèêè, ÿê³ ïîºäíóþòü ð³âíîïðàâí³, ñèíòàêñè÷íî íå çàëåæí³ ÷ëåíè ðå÷åííÿ (îäíîð³äí³ ÷ëåíè) àáî îêðåì³ ðå÷åííÿ, ïðîñò³ íåçàëåæí³ ðå÷åííÿ ó ñêëàäíîìó, íàçèâàþòüñÿ ñïîëó÷íèêàìè ñóðÿäíîñò³ (сonjuncţii coordonatoare). Öå ñïîëó÷íèêè ³, òà, à, àëå, àáî, ÷è òà ³í. Íàïðèêëàä: ² áàðâ³íêîì, ³ ðóòîþ, ³ ðÿñòîì êâ³ò÷ຠâåñíà çåìëþ (Ò. Øåâ÷åíêî) – ïîâòîðþâàíèé ñïîëó÷íèê ³ ïîºäíóº îäíîð³äí³ äîäàòêè; Çåìëÿ íå ìîæå æèòè áåç ñîíöÿ, à ëþäèíà – áåç ùàñòÿ (Ì. Ñòåëüìàõ) – ñïîëó÷íèê à ïîºäíóº äâ³ ð³âíîïðàâí³ ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ; Ëþäèíó ñòâîðèëà íå ïðàöÿ, à ìîâà (Þ. ²ëëºíêî) – ñïîëó÷íèêîì à ïðîòèñòàâëåí³ äîäàòêè. 155

В п р а в а 351. Розгляньте таблицю. Запам’ятайте назви груп сполучників сурядності і значення, які кожна група може виражати. З одним із сполучників кожної групи складіть речення. Встановіть, які смислові зв’язки між словами у ваших реченнях або між реченнями виражає сполучник.

Ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñò³ Ãðóïà

Ñïîëó÷íèê

ªäíàëüí³

³(é), òà, ³... ³

Ïðîòèñòàâí³ à, àëå, òà (â çíà÷åíí³ àëå), ïðîòå, çàòå, îäíàê Ðîçä³ëîâ³ àáî, ÷è, àáî... àáî, ÷è... ÷è, òî... òî, í³… í³, àí³... àí³, ÷è òî… ÷è òî, íå òî… íå òî

Çíà÷åííÿ

Ïðèêëàä

ïîºäíàííÿ, ïðèºäíàííÿ ïðîòèñòàâëåííÿ, ç³ñòàâëåííÿ íåñóì³ñí³ñòü, ÷åðãóâàííÿ ÿâèù

ïîåò ³ âî¿í òèõî òà çàòèøíî íå òèøà, à ãàì³ð Ïîëÿ ìë³ëè ï³ä ñîíöåì, à ë³ñ øóì³â. ó÷èòåëü àáî ë³êàð; òî ÷èòàëè, òî ñï³âàëè

Ñïîëó÷íèêè, ÿê³ ó ñêëàäíîìó ðå÷åíí³ ïðèºäíóþòü ï³äðÿäíå äî ãîëîâíîãî, íàçèâàþòüñÿ ñïîëó÷íèêàìè ï³äðÿäíîñò³ (сonjuncţii subordonatoare). Äî íèõ íàëåæàòü ñïîëó÷íèêè áî, ùî, ùîá, ìîâ, ÿê, ÿêùî. Ñïîëó÷íèêè ï³äðÿäíîñò³ âæèâàþòüñÿ ò³ëüêè äëÿ ïðèºäíàííÿ ï³äðÿäíî¿ ÷àñòèíè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ ç ãîëîâíîþ. Íàïðèêëàä: Ìîëîäåíüêèé ì³ñÿöü ñòàâ øëÿõè âåðòàòè, ùîá ìîãëà ëþäèíà ð³ã éîãî ä³ñòàòè (À. Ìàëèøêî). В п р а в а 352. Розгляньте таблицю сполучників сурядності. З одним із сполучників кожної групи складіть свої речення про українську мову. Усно з’ясуйте смислові зв’язки (причини, часу, умови, мети і т. д. за таблицею) між частинами підрядного речення, з’єднаними певним сполучником.

Ñïîëó÷íèêè ï³äðÿäíîñò³ Ãðóïà

Ñïîëó÷íèê

Ïðèêëàä

Ïðè÷èíîâ³

áî, òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, ó çâ’ÿçêó ç òèì ùî, îñê³ëüêè

×àñîâ³

êîëè, ò³ëüêè, ÿê, ùîéíî, ëåäâå, ÿê ò³ëüêè, â³äêîëè, äîêè, â³äòîä³ ÿê, äî òîãî ÿê ÿêùî, ÿêáè, êîëè, êîëè á, ðàç

Ìîëîäü âñÿ áóëà íà ïîë³, áî ÿêðàç íàñòàëè æíèâà (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). ßê ñòàâ ì³ñÿöü ñåðåä íåáà, ðåâíóëè ãàðìàòè (Ò. Øåâ÷åíêî).

Óìîâí³

156

Êîëè íàðîä çàâæäè â äóø³ ïîåòà, òî ³ ïîåò çàâæäè â äóø³ íàðîäó (Æóðíàë).

Ãðóïà

Ñïîëó÷íèê

Ïðèêëàä

Ìåòè

ùîá (ùîáè); äëÿ òîãî, ùîá; çàäëÿ òîãî, ùîá

Ùîá æèòü, í³ â êîãî ïðàâà íå ïèòàþñü. Ùîá æèòü, ÿ âñ³ êàéäàíè ðîç³ðâó (Ï. Òè÷èíà).

Äîïóñòîâ³

õî÷ (õî÷à); íåçâàæàþ÷è íà òå ùî; äàðìà ùî; õàé

³í ÷îìóñü ïîñì³õíóâñÿ, õî÷ îáëè÷÷ÿ â íüîãî íå ñòàëî âåñåë³øå (Ï. Ïàí÷).

Ïîð³âíÿëüí³

ÿê, ìîâ, íåìîâ, íà÷å (íåíà÷å), í³áè, íåìîâáè, íà÷åáòî

Äèòÿ÷èé ñï³â äçâåíèòü, ÿê ñï³â, ÿê ùåáåò ïòèöü â ä³áðîâ³... (Â. Ñîñþðà).

Ç’ÿñóâàëüí³

ùî, ùîá, ÿê

ijòè êèäàëè ç ìîñòó ïàïåðîâ³ êîðàáëèêè ³ çàëþáêè ñïîñòåð³ãàëè, ÿê íåñëà ¿õ øâèäêà òå÷³ÿ (À. Øèÿí).

Íàñë³äêîâ³

òàê ùî

Ñï³çíèëèñü, òàê ùî äîâåäåòüñÿ ÷åêàòè äî çàâòðà (Ãàçåòà).

Ïîÿñíþâàëüíèé

òîáòî

×åðíèøåâ³ âèïàëî áóòè ñòàðøèì, òîáòî êîìàíäóâàòè óñ³ìà òðüîìà ðîòàìè (Îëåñü Ãîí÷àð).

В п р а в а 353. Прочитайте речення. Знайдіть у них і випишіть окремо сполучники сурядності і сполучники підрядності. Усно доведіть, що погрупували їх правильно.

1. Òà âèÿâèëîñÿ, ùî âñå íàáàãàòî ñêëàäí³øå é íåáåçïå÷í³øå, í³æ òà ëèøå îáñòàâèíà, ùî íåâåëèêà íàøà â³éñüêîâà ãðóïà ïîòðàïèëà â îòî÷åííÿ (². Ñòàäíþê). 2. Íå çíàëà í³ ñâÿò, í³ áóäí³â, ó íåä³ëþ, çà÷èíèâøèñü ó õàò³, ïðÿëà, àáî ëàòàëà, àáî øèëà (ª. Ãóöàëî). 3. Õîäèâ ÿ òà ïëàêàâ, òà ëþäåé øóêàâ, ùîá äîáðó íàâ÷èëè (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Áóâຠòàê, ùî äí³ äîâãî é îäíîìàí³òíî êîòÿòüñÿ ÷åðåç óñå æèòòÿ… (Â. Ñîáêî). 5. ² ìîæíà ò³ëüêè äèâóâàòèñÿ ³ áëàãîãîâ³òè, ÿê öå íàðîä íàø íåçâè÷àéíî òåðíèñòèì øëÿõîì äîñÿã òàêî¿ âåëèêî¿ êóëüòóðè (Î. Îãîíîâñüêèé). 6. ß íå çíàþ í³÷îãî ó ñâ³ò³, ùî äîðîæ÷å çà þíîñò³ äí³ (Ì. Íàãíèá³äà). 7. ¯ì óñå çäàºòüñÿ çâè÷àéíèì: ³ ÷àð³âíå ïðîáóäæåííÿ ðàíêó ç óñ³ì áàãàòñòâîì áàðâ, ùî çàãîðàþòüñÿ, êîëè ñõîäèòü ñîíöå, ³ âåñíÿíà ïîðà, êîëè äîâêîëà äóõìÿí³þòü ó ìîëî÷íîìó öâ³ò³íí³ ñàäè, ³ á³ëÿñòå ìàðåâî õë³á³â, ùî äîñòèãàþòü íà áåçêðà¿õ ñòåïîâèõ ëàíàõ... (Ï. Ïàí÷). 157

§ 44. Âæèâàííÿ ñïîëó÷íèê³â ó ïðîñòîìó ³ ñêëàäíîìó ðå÷åííÿõ В п р а в а 354. Перепишіть речення. Знайдіть сполучники сурядності і визначте, до якої групи за значенням вони належать – до єднальних, протиставних чи розділових (надпишіть над ними відповідно є., п., р.).

1. ²íêîëè íàä áåðåãîì Ïðóòó ïðîñêàêóâàâ âåðøíèê ³ çíèêàâ çà êðóòèì ïîâîðîòîì (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Áðîäèâ ì³æ çåëåíèìè çàðîñëÿìè, ïðèãëÿäàâñÿ òà ïðèíþõóâàâñÿ äî âñüîãî, ùî âîíà ïîñ³ÿëà òà ïîñàäèëà (Îëåñü Ãîí÷àð). 3. Íà ïàëóá³ í³ âîãíþ íå áóëî, í³ âèíóâàòö³â òðèâîãè ìàòðîñè íå çíàéøëè (Ì. Òðóáëà¿í³). 4. Òðè äîáè ëþòóâàëà õóðòîâèíà, à íà ÷åòâåðòèé äåíü ÿñí³ çîð³ çàñÿÿëè â íåá³ (À. Øèÿí). 5. Ìè â ñâ³ò ïðèéøëè óñïàäêóâàòè ñëàâó, ä³ëà, ³ äóìè, é ÷åñí³ ìîçîë³ (Â. Ñèìîíåíêî). 6. ×è òî âîäè âåñíÿí³ øóì³ëè, ÷è áðèí³ëà äåñü çäàëåêó ï³ñíÿ (Ì. Íàãíèá³äà). 7. Õî÷ó â³ä³éòè, à ñîáàêà ñòî¿òü ïîïåðåê ñòåæêè é íå ïóñêຠìåíå (Ãàçåòà). В п р а в а 355. І. Перепишіть текст, вставляючи з довідки замість крапок відповідні сполучники підрядності. Визначте їх групу за значенням.

Óñ³ ðîçóì³ëè, ... ë³òî â³äñòóïàº. Âîíî â³äìîâëÿºòüñÿ â³ä ñâî¿õ ïðàâ, ... äàòè äîðîãó îñåí³ ³ çèì³. Óñå ÷àñò³øå êóï÷èëèñü íà íåá³ ñí³ãîâ³ õìàðè, ... çð³äêà êð³çü íèõ ïðîáèâàëèñÿ òåïë³ ïðîìåí³ ñîíöÿ, ... ïîñèëàòè íà çåìëþ ïðîùàëüíå â³òàííÿ. ³äëåò³ëè ïòàõè, ïîõîâàëèñÿ çâ³ð³, ... íàñòàâ õîëîä, ... ìîæíà áóëî, çàòðèìàëè á òåïëî, òàêå ìèëå äëÿ âñüîãî æèâîãî. Òà öå íåìîæëèâî, ... íå ïðèéøëà éîãî ïîðà (Æóðíàë). Ä î â ³ ä ê à : àáè, áî, òîìó ùî, õî÷, ùî, ùîá, ÿêáè. ІІ. Продовжіть опис початку зими (два-три речення) і того, що радує вас взимку (три-чотири речення) В п р а в а 356. Перепишіть речення, з’єднавши їх сполучниками сурядності, дібраними з довідки. Підкресліть головні члени речення.

1. Íàóêà îïåðóº ïîíÿòòÿìè, … ìèñòåöòâî – îáðàçàìè (Þ. ²ëëºíêî). 2. Íà ãîðó äîñòóïèòèñü íåëåãêî, ... ç ãîðè çðó÷í³øå áîðîíèòèñü (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Á³éö³ çàìîâêëè, ïëàñòèíêó çíÿëè, ... ï³ñíÿ ïðîäîâæóâàëà çâó÷àòè äåñü íàäâîð³ (Îëåñü Ãîí÷àð). 4.  ÿðêàõ ïøåíèöÿ ÷åðâîí³º, ëåòèòü áäæîëà ... êâ³òíå ìàê (Â. Ñîñþðà). 5. ×àñòî ìèãîò³ëà áëèñêàâêà ... ðàç çà ðàçîì ãóðêîò³â ãð³ì (Ì. Òðóáëà¿í³). 6. Ñåñòðà âæå ïðè¿õàëà, ... ÿ ò³ëüêè îäåðæàëà òåëåãðàìó (Ãàçåòà). 7. Äîðîãà ñâ³òëà, ÿê êîìåòà, … âîíà íå äëÿ ïîåòà (Ì. Ðà÷óê). Ä î â ³ ä ê à : à, çàòå, ³, ïðîòå, òà, à, àëå. 158

В п р а в а 357. Перепишіть речення, замінивши кожен сполучник синонімічним за функцією. Назвіть сполучники сурядності й підрядності та визначте, до якої групи за значенням вони належать.

1. Íå îáäóðþé ñåáå ³ òîá³ íå äîâåäåòüñÿ äóðèòè ³íøèõ (Â. Áðþããåí). 2. ˳ùèíà ëèñòÿ ùå íå ìàº, òà âèñòóïຠæîâòèé öâ³ò (Ï. Âîðîíüêî). 3. Ùîéíî çà Äí³ïðîì âèòêíóëîñü ñîíöå, â ѳ÷³ ðàç, ³ âäðóãå, ³ âòðåòº ñòðåëüíóëà ãàðìàòà (Ï. Ïàí÷). 4. Íå â³ð ìåí³, áî ÿ áðåõàòü íå âì³þ (Â. Ñèìîíåíêî). 5. Íå áðóäíè êðèíèö³, áî ñõî÷åø âîäèö³ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 6. Ñëîâî íå ñòð³ëà, à ãëèáîêî ðàíèòü (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). В п р а в а 358. Замініть прості сполучники складеними (тому що; через те що; в міру того як; внаслідок того що; незважаючи на те що; з огляду на те що). Чи можливі при вживанні таких сполучників варіанти вживання коми?

1. Æèòòÿ – áåçö³ííèé çëèòîê, áî çðîáëåíèé ç ëþáîâ³. 2. Ìè äîâãî áëóêàëè âóëèöÿìè, áî íå çàïàì’ÿòàëè äîðîãè. 3. ϳñíÿ âñå ãó÷í³øàëà, ÿê íàáëèæàëèñÿ ä³â÷àòà. 4. Äîâåäåòüñÿ ïî÷èíàòè çàíîâî, îñê³ëüêè â³äïîâ³äü íå ñõîäèòüñÿ. 5. Î÷åâèäíî, çàíî÷óºìî òóò, áî øâèäêî ñòåìí³º. 6. Ó÷í³ ñâîº÷àñíî ç’ÿâèëèñü íà çàíÿòòÿ, õî÷ ïîãîäà áóëà íåñïðèÿòëèâîþ. 7. Ïî÷àëè éòè øâèäøå, êîëè ïîáà÷èëè âîãí³ ì³ñòà. Ñêëàäåí³ ñïîëó÷íèêè ï³äðÿäíîñò³ òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, â ì³ðó òîãî ÿê, âíàñë³äîê òîãî ùî, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî, ç îãëÿäó íà òå ùî, ïîïðè òå ùî çàëåæíî â³ä ëîã³÷íîãî íàãîëîñó íà âàæëèâó ³íôîðìàö³þ ó ðå÷åíí³ ìîæóòü ðîçä³ëÿòèñÿ ì³æ ÷àñòèíàìè ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ. Ïîð³âí.: 1.  ì³ðó òîãî ÿê íàáëèæàâñÿ äî ê³íöÿ íàâ÷àëüíèé ð³ê, ó÷í³ ñòàâàëè çîñåðåäæåí³øèìè é àêòèâí³øèìè. – Ìè ïî÷àëè â³ðèòè ó íàøó ïåðåìîãó â ì³ðó òîãî, ÿê ïîæâàâèëèñÿ íàø³ âáîë³âàëüíèêè. 2. Áàòüêè ãîòîâ³ áóëè ïåðå¿õàòè â ì³ñòî, ïîïðè òå ùî íå óÿâëÿëè ñåáå áåç íàøîãî ñàäó. – Ïîïðè òå, ùî òàì íå áóäå âæå íàøîãî ñàäó, áàòüêè ãîòîâ³ áóëè ïåðå¿õàòè â ì³ñòî.

§ 45. Íàïèñàííÿ ñïîëó÷íèê³â Ñêëàäí³ ñïîëó÷íèêè ïðîòå, çàòå, ùîá, ÿêáè, ÿêùî, í³áè òà ³íø³ ïèøóòüñÿ ðàçîì. Ñïîëó÷íèêè ïðîòå, çàòå, ùîá, ÿêáè, ÿêùî, í³áè íåîáõ³äíî â³äð³çíÿòè â³ä îäíîçâó÷íèõ çàéìåííèê³â òå, ùî, âæèòèõ ç ïðèéìåííèêàìè ïðî, çà àáî ÷àñòêîþ áè(á), òà ïðèñë³âíèêà ÿê, âæèòîãî ç ÷àñòêîþ áè(á). Ïîð³âí.: 1. ³í ëåãêî îáðàæàºòüñÿ, 159

ïðîòå øâèäêî âèáà÷ຠêðèâäíèêà. 2. Ìè íå ãîâîðèëè ïðî òå, ùî ìîãëî íàì ç³ïñóâàòè íàñòð³é. Äåÿê³ ñïîëó÷íèêè ç ÷àñòêàìè áè(á), æå(æ) ïèøóòüñÿ îêðåìî: àáî æ, àäæå æ, àëå æ, êîëè á, õî÷ áè, õî÷à á òà ³í. Íàïðèêëàä: 1. Âîíè àáî íå çíàëè, àáî æ çàáóëè ï³äãîòóâàòèñÿ. 2. ³äïîâ³ëà çàíàäòî ãîñòðî, õî÷à á âàðòî áóëî ïðîìîâ÷àòè. Ñêëàäåí³ ñïîëó÷íèêè òîìó ùî, ÷åðåç òå ùî, äëÿ òîãî ùîá, â ì³ðó òîãî ÿê, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî ïèøóòüñÿ îêðåìî. Íàïðèêëàä: Õòî ÷óâ ìåëîä³þ çîëîòî¿ ñòðóíè, â ì³ðó òîãî ÿê äîâãî âîíà çâó÷àòèìå, âñå á³ëüøå ëþáèòèìå ñâ³ò. В п р а в а 359. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть правопис сполучників і однозвучних з ними інших частин мови.

1. Ùî(á) íå ñòàëîñü, íå çðàäü ñâ â³ðè (Ì. Áàæàí). 2. Íå (çà)òå âîâêà á’þòü, ùî ñ³ðèé, à çà(òå), ùî â³âöþ ç’¿â (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 3. Ñïàñèá³ âàì íå çà(òå), ùî ãðàëè, à çà(òå), ùî ïåðåñòàëè (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. Âñå, çà ùî(á) Ìàëàíêà íå áðàëàñÿ, ðîáèëà ïîâàæíî (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 5. Ïðî(òå) êîæíèé çíàº: õî÷ ìîðîç ³ ïðèï³êàº, çà(òå) êîìàð³â íåìຠ(Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 6. Ç áîðö³â íàñì³õàëàñÿ äîëÿ, çðîñòàëà ïðî(òå) ¿õ ãðîìàäà (Ï. Ãðàáîâñüêèé). 7. Ùî(á) ïîëþáèòè – òðåáà æèòè! Ëþáîâ – æèòòÿ (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 360. І. Складіть речення, в яких би слова якби, щоб, проте, зате писалися разом, речення з написанням їх окремо (тобто усього вісім речень). Поясніть правопис. ІІ. Розгляньте фотографію і розкажіть, яка подія тут зафіксована і чому посміхаються воїни.

160

В п р а в а 361. Складіть листа за опорними словами: повідомляю про те, що; якби ти знав, як; незважаючи на те, що; важко було, хоч; зате успішно впорався; радий тому що; як би ти мені допоміг, коли б. В п р а в а 362. Перекладіть українською мовою, знайдіть і підкресліть сполучники сурядності прямою лінією, а сполучники підрядності – хвилястою.

Dar când auzeam de legănat copilul, nu ştiu cum îmi venea, căci tocmai pe mine căzuse păcatul să fiu mai mare între fraţi. Însă ce era să faci, când te roagă mama? Dar în ziua aceea, în care mă rugase ea, era un senin pe cer şi aşa de frumos şi de cald afară, că-ţi venea să te scalzi pe uscat ca găinile. Văzând eu o vremea ca asta, am şparlit-o la baltă... (І. Крянга). ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ ÑÏÎËÓ×ÍÈÊÀ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово у тексті. 2. Частина мови. 3. Простий чи складений. 4. Сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням (єднальний, розділовий чи причини, мети, місця, часу...). 6. Вимова та написання. Зразок усного розбору Узимку сонце світить, та не гріє (Народна творчість). Та – сполучник, простий, сурядності, протиставний. Перед протиставним сполучником та ставиться кома. Зразок письмового розбору Та – сполучн., прост., сурядн., протиставн. Перед протиставн. сполучн. та ставиться кома.

В п р а в а 363. Прочитайте і з’ясуйте, зразком якого стилю є текст. Випишіть з нього сполучники й розберіть три з них за зразком письмового розбору сполучника як частини мови. Розкажіть, який настрій створює текст.

Ó êîæíî¿ ëþäèíè áóâຠòàêèé äåíü, êîëè âïåðøå ðà䳺ø ñîíöþ, êîëè âïåðøå äåðåâàìè ò³øèøñÿ, çáàãíóâøè, ùî âîíè ãàðí³, ³ êîëè òèõ³ ðàäîù³, çáóäæåí³ â äóø³ êðàñîþ ëèñòêà ÷è ïåëþñòêè, âïåðøå ïåðåõîäÿòü ó çäèâóâàííÿ, à çäèâóâàííÿ – â òàêå ïî÷óòòÿ, ÿêå çà áðàêîì òî÷í³øîãî ñëîâà ìîæíà íàçâàòè ùàñòÿì. Òàê³ äí³, çäàºòüñÿ, á³ëüø³ñòü ëþäåé ïåðåæèâຠâ äèòèíñòâ³. Äî òàêèõ äí³â ìè ïîâåðòàºìîñÿ ñïîãàäàìè. ² íåìà ó ñâ³ò³ çåëåí³øî¿ ëåâàäè, ÿê òà, ÷åðåç ÿêó á³ë³ëà òâîÿ ïåðøà ñòåæêà äî øêîëè, ³ äåðåâèíè êðàùî¿ íåìàº, ÿê òà, â ÿê³é òè âïåðøå âï³çíàâ ñâîº ºñòâî, ³ ñîíöÿ ëàñêàâ³øîãî íåìà, ÿê òå, ÿêå õîò³â òè ï³äíÿòè, íåìîâ áëèñêó÷èé òàð³ëü, ³ç ãîëóáîãî äíà êàëþæ³ (Ä. Ïàâëè÷êî). 161

ÇÀÏÈÒÀÍÍß ÒÀ ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß 1. Чому сполучник належить до службових частин мови? Наведіть визначення сполучника. 2. На які групи поділяються сполучники за будовою? Наведіть приклади. 3. Які є сполучники за функціями? Назвіть групи сполучників за значенням. 4. Чому якби, бо є сполучниками підрядності, а та, або – сурядності? Доведіть думку на прикладах. 5. Назвіть розділові сполучники. Виділіть з них повторювані. Чим відрізняються повторювані сполучники? 6. Які сполучники пишуться разом, а які – окремо? 7. Як відрізнити сполучники якби, зате від однозвучних інших частин мови?

§ 46. ijëîâ³ ïàïåðè. Ðîçïèñêà Ðîçïèñêà – öå äîêóìåíò, ùî ï³äòâåðäæóº îäåðæàííÿ äîêóìåíò³â, ãðîøåé ³ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé. Ðîçïèñêó äຠîñîáà, ÿêà îäåðæóº äîêóìåíòè, ãðîø³ ÷è ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³; â îäíîìó ïðèì³ðíèêó, ÿê ïðàâèëî, íàïèñàíîìó â³ä ðóêè. ßê äîêóìåíò ðîçïèñêà ìຠäîâ³ëüíó ôîðìó, àëå â í³é ìóñÿòü áóòè òàê³ îáîâ’ÿçêîâ³ â³äîìîñò³: 1. Ïîñàäà, ïð³çâèùå, ³ì’ÿ òà ïî áàòüêîâ³ îñîáè, ÿêà äຠðîçïèñêó, à êîëè éäåòüñÿ ïðî âåëèê³ ñóìè ãðîøåé ³ âàæëèâ³ äîêóìåíòè ÷è ³íø³ ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³, – ùå é àäðåñà, íîìåð ³ ñåð³ÿ ïàñïîðòà. 2. ³äîìîñò³ ïðî îñîáó ÷è óñòàíîâó, ÿêèì äàºòüñÿ ðîçïèñêà. 3. Ïðî ùî äàíî ðîçïèñêó (íåîáõ³äíî âêàçàòè òî÷íó ñóìó ãðîøåé, ïîâíèé ïåðåë³ê áëàíê³â äîêóìåíò³â ³ ¿õ ê³ëüê³ñòü ÷è ïîâíèé ïåðåë³ê ðå÷åé òà ¿õ ê³ëüê³ñòü). 4. Çîáîâ’ÿçàííÿ, ÿêå áåðå íà ñåáå àâòîð ðîçïèñêè. 5. Äàòà íàïèñàííÿ ðîçïèñêè òà ï³äïèñ îäåðæóâà÷à. Ó âèïàäêàõ, ïåðåäáà÷åíèõ çàêîíîì, äîñòîâ³ðí³ñòü ï³äïèñó îäåðæóâà÷à ïîâèíåí çàñâ³ä÷èòè íîòàð³óñ àáî ³íøà îñîáà, ÿêà ìຠíà öå þðèäè÷íå ïðàâî. ÇÐÀÇÊÈ ÐÎÇÏÈÑÎÊ

Ðîçïèñêà ß, ñòàðîñòà ãóðòêà óêðà¿íñüêî¿ ìîâè Çá³ãë³é Âàñèëü Ïåòðîâè÷, îäåðæàâ ó ëàáîðàíòà ô³çêàá³íåòó Áàí÷åíñüêî¿ çàãàëüíîîñâ³òíüî¿ ñåðåäíüî¿ øêîëè Ïèñêàðÿ ̳ð÷³ ²âàíîâè÷à äâà ïîð162

òàòèâí³ ìàãí³òîôîíè «Ðåïîðòåð-9», ïîòð³áí³ äëÿ ïðîâåäåííÿ çàïèñ³â æèâîãî íàðîäíîãî ìîâëåííÿ. Çîáîâ’ÿçóþñü ïîâåðíóòè ìàãí³òîôîíè äî 28 òðàâíÿ öüîãî ðîêó. 24 òðàâíÿ 2016 ð. ϳäïèñ Ðîçïèñêà ß, ñòàðîñòà 7-Á êëàñó Ìàðøèíñüêî¿ çàãàëüíîîñâ³òíüî¿ øêîëè II ñòóïåíÿ Æèòàð Îëåã Ãðèãîðîâè÷, îäåðæàâ ó ñâîãî â÷èòåëÿ ô³çè÷íîãî âèõîâàííÿ Ïîïåñêó Äìèòðà Îíóôð³éîâè÷à âîëåéáîëüíó ñ³òêó ³ äâà âîëåéáîëüí³ ì’ÿ÷³ íà ÷àñ ï³äãîòîâêè êîìàíäè íàøîãî êëàñó äî çàãàëüíîøê³ëüíèõ ñïîðòèâíèõ çìàãàíü, ÿê³ â³äáóäóòüñÿ 30 êâ³òíÿ – 11 òðàâíÿ. Çîáîâ’ÿçóþñü ïîâåðíóòè âêàçàí³ ðå÷³ 12 òðàâíÿ 2016 ð. 29 êâ³òíÿ 2016 ð. ϳäïèñ Ðîçïèñêà ß, Öóãóé Àãëàÿ ²âàí³âíà, ïîçè÷èëà ó ñâîãî ñóñ³äà Ãàâêè Àíäð³ÿ Êîðíåë³éîâè÷à 2000 (äâ³ òèñÿ÷³) ãðèâåíü íà ÷àñ äî 25 ëèñòîïàäà 2016 ð. Çîáîâ’ÿçóþñü ñâîº÷àñíî ïîâåðíóòè öþ ñóìó. 18 ÷åðâíÿ 2016 ð. ϳäïèñ ϳäïèñ À.². Öóãóé çàñâ³ä÷óþ. Ãîëîâà ñ³ëüñüêî¿ ðàäè ñ. Ëàðãà Äàòà

ϳäïèñ

§ 47. ×àñòêà ÿê ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè В п р а в а 364. Прочитайте речення. Порівняйте їх зміст і з’ясуйте, яких відтінків значення надають реченням виділені слова.

1. Íà öüîìó ïîë³ ïîñ³ÿëè áóðÿêè. 2. Ò³ëüêè íà öüîìó ïîë³ ïîñ³ÿëè áóðÿêè. 3. Íà öüîìó ïîë³ ïîñ³ÿëè ò³ëüêè áóðÿêè. 4. Õàé ï³ñíÿ ëóíຠíà âåñü ñâ³ò. 5. ϳñíÿ ëóíຠíà âåñü ñâ³ò. 6. ß ï³äó íà êîíöåðò. 7. ß íå ï³äó íà êîíöåðò. Ñëîâà ò³ëüêè, õàé, íå – ÷àñòêè, âîíè íàäàþòü îêðåìèì ñëîâàì ³ ö³ëèì ðå÷åííÿì íîâèõ â³äò³íê³â çíà÷åííÿ: ò³ëüêè – âèá³ð, îáìåæåííÿ; õàé – ñïîíóêàííÿ; íå – çàïåðå÷åííÿ. ×àñòêîþ (ðarticula) íàçèâàºòüñÿ íåçì³ííà ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà íàäຠðå÷åííþ ÷è îêðåìèì éîãî ÷ëåíàì åìîö³éíî-åêñïðåñèâíèõ ÷è ìîäàëüíèõ â³äò³íê³â çíà÷åííÿ àáî ñëóæèòü äëÿ óòâîðåííÿ îêðåìèõ ãðàìàòè÷íèõ ôîðì ³ íàâ³òü ñë³â. 163

В п р а в а 365. Доведіть (усно), що виділені слова надають реченню емоційних і змістових відтінків. Яких саме?

1. Õî÷åø ¿ñòè êàëà÷³ – íå ñèäè íà ïå÷³ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Íå ïîìèëÿºòüñÿ òîé, õòî í³÷îãî íå ðîáèòü (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 3. Òà äå á íå áóâ, äå á íå øóêàâ äîðîãè, ÿ íå çàáóäó â÷èòåëÿ ñòàðîãî (À. Ìàëèøêî). 4. Ëèøå ìîõ âêðèâຠñîáîþ îòå â³êîâ³÷íå, í³êèì íå çàéìàíå êàì³ííÿ (À. Øèÿí). 5. Îí ç-çà ãàþ âèãëÿäຠñòàâîê, íåíà÷å ïîëîòíî (Ò. Øåâ÷åíêî). 6. ßê æå òóò ãàðíî, ÿê æå òóò òèõî! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). В п р а в а 366. Прочитайте речення, дотримуючись потрібної інтонації. Перепишіть, підкреслюючи частки. Для чого вони служать?

1. Âåëèê³é ³ ÷èñò³é âîä³, ùî æèâèòü, ñâ³æèòü íàñ ³ ïî¿òü, ìî¿ íàé÷èñò³ø³ ñëîâà õàé æåðòâîþ ÷åñíîþ áóäóòü. 2. ß õîò³â áè â³òðîì áóòè, ùîá âîëîæèòè âàì ëèöÿ. 3. Íå çîëîò³ äîù³ ç íåáåñ, à çîëîò³ ðîáî÷³ ðóêè çàïë³äíþþòü ëàíè ³ ëóêè. 4. Õàé áóäå ñèíü, õàé áóäå ñï³â ñîñíîâèé ³ çîëîòà ìåðåæà âåðõîâ³òü. 5. ×è ñîâàì çáîðêàòè îðëà? ×è ïðàâäó êðèâä³ ïîäîëàòè? (Çà òâ. Ì. Ðèëüñüêîãî).

Ô. Êîíîâàëþê. Âèä íà Äí³ïðî

В п р а в а 367. Пригадайте і скажіть, як утворюються форми умовного способу (писав би, співала б) та 3-ї особи однини і множини наказового способу дієслів (хай пише, хай читають). Складіть речення, використовуючи дієслова мити, міцніти, подивитися, складатися у названих дієслівних формах.

164

§ 48. Ôîðìîòâ³ðí³ òà çàïåðå÷í³ ÷àñòêè Äî ôîðìîòâ³ðíèõ (particule de creaţie a formelor) íàëåæàòü ÷àñòêè õàé, íåõàé, áîäàé, á, áè. Ôîðìîòâ³ðíèìè âîíè íàçèâàþòüñÿ òîìó, ùî çà ¿õ ó÷àñòþ óòâîðþþòüñÿ ôîðìè 䳺ñë³â. Çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê õàé, íåõàé óòâîðþþòüñÿ ôîðìè íàêàçîâîãî ñïîñîáó 䳺ñë³â, íàïðèêëàä: õàé ñëóæèòü, íåõàé ðîçêàæóòü; çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê áè, á óòâîðþþòüñÿ ôîðìè óìîâíîãî ñïîñîáó 䳺ñë³â, íàïðèêëàä: ñï³âàâ áè, ÷èòàëà á, ñì³ÿëîñÿ á. ×àñòêè áè, á ìîæóòü ñòîÿòè ÿê ï³ñëÿ 䳺ñë³â, ç ÿêèìè âîíè óòâîðþþòü ôîðìó óìîâíîãî ñïîñîáó, òàê ³ ïåðåä íèìè. Íàïðèêëàä: 1. Çäàºòüñÿ, ãîðè ïåðåâåðòàâ áè é íå ÷óâ áè âòîìè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Ïàëèâ ìåíå òàêèé âåëèêèé â³ä÷àé, îòàê áè âñòàâ òà é áåçâ³ñòè çàá³ã! (Ë. Êîñòåíêî). 3. Çíàëà á òè ¿¿ âåëèêå ñåðöå! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). ×àñòêè áè, á ïèøóòüñÿ îêðåìî. ×àñòêè õàé, íåõàé ñòîÿòü, ÿê ïðàâèëî, ïåðåä 䳺ñëîâàìè, ÿêèõ ñòîñóþòüñÿ. Íàïðèêëàä: Íåõàé ñåðöÿ íå çíàþòü ñóïîêîþ, õàé îáãàíÿþòü ì𳿠÷àñó á³ã, ³ íàøà þí³ñòü áóäå õàé òàêîþ, ùîá ¿é í³õòî íå çàçäðèòè íå ì³ã (Â. Ñèìîíåíêî). ×àñòêè õàé, íåõàé òàêîæ ïèøóòüñÿ îêðåìî. В п р а в а 368. Прочитайте, знайдіть частки й усно поясніть їх роль.

1. Íåõàé íå çíຠâòîìè òà ðóêà, ùî äîáðå çåðíî â äîáðó çåìëþ ñ³º (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Ïàëêèìè áëèñêàâèöÿìè-ìå÷àìè õîò³ëà á ÿ âàñ âèêóâàòü, ñëîâà (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Õàé øàëåí³ ãóäóòü íàä ïëàíåòîþ âåñíè, õàé òðàâà ïíåòüñÿ âãîðó êð³çü ëèñòÿ ñòàðå (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Êîëè á çíàâ, äå âïàäåø, òî ñîëîìêè ï³äñòåëèâ áè (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 5. ßêáè ÿ ñòî ðîê³â ïðîæèâ íà ñâ³ò³ ì³æ äðóç³â ñâî¿õ, ÿê äçâ³íêèõ ñîëîâ’¿â, ÿ âçÿâ áè ç õìàðèíè ÿñíî¿ áëàêèò³ ³ â êîëîñ ïøåíè÷íèé çàïë³â (À. Ìàëèøêî). 6. Íó, íåõàé áè ñìèêíóâ çà âóõî, õàé íàãðèìàâ áè ðàç ÷è äâà, – âñå îäíî â³í áè òàòà ñëóõàâ ³ ëîâèâ áè éîãî ñëîâà (Â. Ñèìîíåíêî). Çàïåðå÷í³ ÷àñòêè (particule negative) íå, í³, àí³ ñëóæàòü äëÿ çàïåðå÷åííÿ çì³ñòó ö³ëîãî ðå÷åííÿ àáî îêðåìî¿ éîãî ÷àñòèíè. ßêùî çàïåðå÷íà ÷àñòêà ñòî¿òü ïåðåä ïðèñóäêîì, òî âîíà íàäຠçàïåðå÷íîãî çì³ñòó âñüîìó ðå÷åííþ. Íàïðèêëàä: ϳä ëåæà÷èé êàì³íü âîäà íå òå÷å (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 165

×àñòêà íå íàäຠçàïåðå÷íîãî çì³ñòó òîìó ñëîâó, ïåðåä ÿêèì âîíà ñòî¿òü. Íàïðèêëàä: Íå îäåæà êðàñèòü ëþäèíó, à äîáð³ ñïðàâè (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). ×àñòêè íå, í³ (àí³) ìîæóòü ìàòè ùå é ï³äñèëþâàëüíå çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä: ßêèì áè âàæêèì íå áóëî çàâäàííÿ, ìè éîãî âèêîíàºìî. Íå íàïèñàâ í³ ðÿäêà. Óâàãà! Çàïåðå÷íå ñëîâî í³ ïðè ïîâòîðíîìó âèêîðèñòàíí³ ç îäíîð³äíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ – öå ºäíàëüíèé ñïîëó÷íèê. Íàïðèêëàä: ͳ äîë³, í³ âîë³ ó ìåíå íåìà, çîñòàëàñÿ ò³ëüêè íàä³ÿ îäíà (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). В п р а в а 369. Перепишіть речення. З’ясуйте, в яких випадках не надає заперечного смислу окремим словам, а в яких – усьому реченню. Доведіть свою правоту. Яка роль частки ні в реченнях?

1. Õîä³ìî, Ìèõàéëèêó, íå áóäåìî òðèâîæèòè í³ êðàñóíå÷êè, í³ ¿¿ ä³òîê (Ì. Ñòåëüìàõ). 2.  íåâîë³ òÿæêî, õî÷à é âîë³, ñêàçàòü ïî ïðàâä³, íå áóëî (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. ×îëîâ³÷å ì³é, çàïðÿãàé êîíÿ! Öå íå ê³íü, à çì³é, – ìèãîòèòü ñòåðíÿ (Ë. Êîñòåíêî). 4. Áî íå ïîåò, ÿêèé ñõèëÿ â æóðá³ ñìóòíå ÷îëî ³ ëèøèòü ïî ñîá³ íå ìóæíº ñëîâî, à ïåêó÷³ ñëüîçè (Â. Ëó÷óê). 5. ² çíîâó íå áóäå ó äóìàõ ìî¿õ í³ ìóê, í³ ñòðàæäàíü, í³ ïëà÷ó (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. Áî òî íå ïðîñòî ìîâà, çâóêè, íå ñëîâíèêîâ³ õîëîäèíè – â íèõ ÷óòè òðóä, ³ ï³ò, ³ ìóêè, ÷óòòÿ ºäèíî¿ ðîäèíè (Ï. Òè÷èíà). 7. Íå øóêàþ äî òåáå í³ ñòåæêè, í³ áðîäó – òè ó ãðóäÿõ ìî¿õ, ó ÷îë³ ³ â ðóêàõ (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 370. Поставте частку не спочатку перед першим дієсловом, потім тільки перед другим і, нарешті, перед першим і другим дієсловами. Порівняйте значення побудованих речень. Чи в усіх реченнях є заперечний зміст?

1. ß ìîæó ï³òè âàì íàçóñòð³÷. 2. Àíäð³é õî÷å âèêîíàòè ìîº ïðîõàííÿ. 3. Ìè ìîæåìî ïîñàäèòè ñàä. 4. Âîíè ïðàãíóòü äîñÿãòè ïîðîçóì³ííÿ. В п р а в а 371. Знайдіть місця для часток у реченні, вставте їх і запишіть речення. Усно поясніть, які частки надають нового відтінку значенню цілого речення, а які – окремих його компонентів.

1. Øêîëÿðñüêèõ äí³â íàì çàáóòü í³êîëè, ïðîêàçàòè ¿õ, ïðîñï³âàòè ... (íå, íå, íå) (À. Ìàëèøêî). 2. Ò³ëüêè âåñåë³, à ñìóòí³ äóìêè îáõîïèëè ìàòåðèíó ãîëîâó (íå) (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. Ìè ëóêàâèëè ç òîáîþ, ìè ïðîñòî éøëè, ó íàñ íåìà çåðíà íåïðàâäè çà ñîáîþ (íå) (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Íåìຠòàêî¿ ëþäèíè, äîðîñëî¿ 166

÷è ìàëî¿, ÿêà íå ëþáèëà ë³ñó, éîãî ÷àð³âíî¿ êðàñè (á) (Þ. Çáàíàöüêèé). 5. Ñîíöå òèì ÷àñîì ï³äáèëîñü ãåí âèñîêî, ³ ñêîðèé ðóõ àâòîìàøèí íåçäàòíèé áóâ ïåðåìîãòè éîãî ïàëþ÷èõ ïðîìåí³â (íàâ³òü) (Þ. Ñìîëè÷). 6. ³òåð òèõèé ç Óêðà¿íè ïîíåñå ç ðîñîþ ìî¿ äóìè äî òåáå (àæ) (Ò. Øåâ÷åíêî). В п р а в а 372. Запишіть: 1) неозначені займенники, які утворюються з допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, аби-, -де; 2) заперечні займенники – з частками не-, ні-; 3) форми наказового способу дієслів – з частками хай, нехай (два приклади); 4) умовного способу дієслів – з часткою би (б) (два приклади); 5) форми найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників – з частками най-, що-, як- (по два приклади). В п р а в а 373. Напишіть роздум на тему «Хай як би важко мені не було, я…» або «Знайти б такий засіб, що…». Чи допомогли вам будувати текст частки, вжиті у назві теми?

§ 49. Ìîäàëüí³ ÷àñòêè Ìîäàëüí³ ÷àñòêè (particule modale) âíîñÿòü ð³çí³ ñìèñëîâ³ â³äò³íêè â ðå÷åííÿ, à òàêîæ âèðàæàþòü ñòàâëåííÿ òîãî, õòî ãîâîðèòü, äî âèñëîâëþâàíîãî. ×àñòêè õ³áà, ÷è, íåâæå âèðàæàþòü ïèòàííÿ; àâæåæ, åãå, îòîæ, àòîæ, òàê, àÿêæå, àâæåæ, åãå æ – ñòâåðäæåííÿ. ×àñòêè ÿê, ùî çà, ùî òî çà ñëóæàòü äëÿ îôîðìëåííÿ îêëè÷íèõ ðå÷åíü ³ íàäàþòü ¿ì â³äò³íê³â ðàäîñò³, çàõîïëåííÿ, çäèâóâàííÿ. ×àñòêè ìàáóòü, ìîæå, ëåäâå, ÷è, íàâðÿä âèðàæàþòü ñóìí³â, íåâïåâíåí³ñòü. ×àñòêè ò³ëüêè (á), õî÷ (õî÷à), ëèøå (ëèø), áîäàé ñëóæàòü äëÿ âèîêðåìëåííÿ ÷îãî-íåáóäü; àæ, æ, æå, òàêè, âñå-òàêè, íàâ³òü, íó (é) – äëÿ ï³äñèëåííÿ ñêàçàíîãî, âèä³ëåííÿ ÷îãî-íåáóäü. ×àñòêè îñü, îí, îò âêàçóþòü íà ïðåäìåò, ñèòóàö³þ ³ ïîä. ×àñòêè ìîâ, ìîâáè, íåìîâáè, íà÷å, íåíà÷å, í³áè, ëåäâå ÷è, íàâðÿä ÷è âæèâàþòüñÿ ç³ çíà÷åííÿì ïðèïóùåííÿ, ñóìí³âó ùîäî ïîâ³äîìëþâàíîãî. ×àñòêè õàé, íåõàé âæèâàþòüñÿ ó ñïîíóêàëüíèõ âèñëîâëåííÿõ. ×àñòêè ÷è, õ³áà, íåâæå, ÷è æ, ÷è íå, õ³áà æ, òà íåâæå âèðàæàþòü çàïèòàííÿ, çäèâóâàííÿ, ñóìí³â. 167

В п р а в а 374. Прочитайте. Визначте смислові відтінки, які вносять модальні частки в речення або що частки виражають.

1. Íåâæå ð³êó ï³äêîðèëè ³ ì³ñòî çðîñòèëè ï³ä ñï³â ñîëîâ’¿â? (². Íàã³ðíÿê) 2. ßê æå òóò ãàðíî, ÿê æå òóò òèõî, â òàêó ãîäèíó çàáóäåø ëèõî! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Íàâðÿä ÷è äåñü ïî ³íøèõ êðà¿íàõ ñï³âàþòü òàê ãàðíî é ãîëîñíî, ÿê ó íàñ íà Óêðà¿í³ (Î. Äîâæåíêî). 4. Àâæåæ, ó íàñ òàêèé âåäåòüñÿ çâè÷àé (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 5. Ìàòè, ìîâà, áàòüê³âùèíà – îñü ³ âñÿ ìîÿ ðîäèíà (Ì. Ñèíãà¿âñüêèé). 6. ² îñü òâ³é ëèñò äî ìåíå â ñàìîòó... Íåâæå íàäóìàâ ðåâíóâàòü äî ñëîâà? (À. Ìîéñ³ºíêî). 7. Õ³áà öå ðèáà? Îò êîëèñü áóëà ðèáà... (Î. Äîâæåíêî). В п р а в а 375. Перепишіть, вставивши замість крапок частки з довідки. Скажіть, якого відтінку значення надає кожна з них.

1. À ó òåáå çíîâ òà ... äîð³æêà â êëàñ, òîé ... ÿâ³ð íàø ï³ä â³êíîì (À. Ìàëèøêî). 2. ... òðóòåíü çâèê ñîëîäê³ æåðòè ñîòè, áäæîëà ... äëÿ ìåäó é ñåðöå â³ääàëà (À. Ìàëèøêî). 3. ² ... íàðåøò³ ç òåìíèõ óëîãîâèí íà â³ëüíå ïëåñî âèïëèâຠ÷îâåí (Ì. Ðèëüñüêèé). 4. ... ñàä âñåñâ³òí³é óñòຠòàì, äå ðèäàëà ìàòè íà ðó¿í³! (Ì. Ðèëüñüêèé). 5. Ó íàñ òàì, íà ãîðîäàõ, ïàõíå êðîïîì ³ ñèç³ ðàíêè; êîíîïëÿíèé äóõ ... ãîëîâó òóìàíèòü (Ì. Ðèëüñüêèé). 6. ... ìèð æèâå, ... äðóæáè êîëî ºäíຠíàñ â ðÿäè ì³öí³ (Â. Ñîñþðà). 7. Íà ð³÷ òàêó Áäæîëà ñêàçàëà: «...âîíî ³ òàê, òà ..., ùî ÿ ÷óâàëà, ùî Ìóõó çíåâàæຠâñÿê» (Ë. Ãë³áîâ). Ä î â ³ ä ê à : ëèø, àæ, æ, æ, æå, æå, ëèø, íåõàé, íåõàé, îí, îò, ò³ëüêè, õàé. В п р а в а 376. Прочитайте і поясніть граматичну і стилістичну роль часток у цьому віншуванні.

Õàé ñ³ºòüñÿ, õàé ⳺òüñÿ, õàé âðóíèòüñÿ, íåõàé çàäóìàíå ó öüîìó ðîö³ çáóäåòüñÿ, õàé â êîæíó õàòó ³ ìàëó ê³ìíàòó ïðèéäå âåëèêå íîâîð³÷íå ñâÿòî! Ã. Ãðàé В п р а в а 377. Перепишіть. З’ясуйте, які з часток вказують на предмети та явища, що знаходяться ближче, а які – на віддалені предмети чи явища.

1. Íàðîäíà ï³ñíÿ – òî æ âîíà óñ³é çåìë³ îêðàñà (Ì. Ðèëüñüêèé). 2. Îñü ëèïà êó÷åðÿâà ðîçêèíóëà íàìåò. Îí äóá – ìîãóòí³é âåëåòåíü – ðîçð³ññÿ îäèíöåì (Í. Çàá³ëà). 3. Ñì³ëå ñëîâî – òî íàø³ ãàðìàòè, ñâ³òë³ â÷èíêè – òî íàø³ ìå÷³ (Ï. Ãðàáîâñüêèé). 4. Îò 168

äå ïðàâäà, îò äå âîëÿ – êîçàöüêàÿ äîëÿ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 5. Îñü ïåðåä íèì íåâåëè÷êà õàòêà, ÷èñòà, ÿñíà (Ïàíàñ Ìèðíèé). 6. ²äó ÿ òèõîþ õîäîþ, äèâëþñü – àæ îí ïåðåäî ìíîþ íåíà÷å äèâà âèðèíàþòü (Ò. Øåâ÷åíêî). 7. Îñü äå ÿ, à îñü äå òè! Õ³áà ÿ ì³ã ó âîðîòà âëó÷èòè? (Æóðíàë). В п р а в а 378. Прочитайте речення, випишіть частки і навпроти кожної напишіть, що вона може виражати.

1. Îò â³÷íî âè íà ìåíå! (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Àæ ó ñòåïè, ââàæàé, äî ñàìîãî ìîðÿ, äå çîâñ³ì íåìà í³ äåðåâà, í³ ë³ñ³â (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. ² ùî âîíî, ãàäàþ, çà ïðîÿâà – äâ³ ò³í³, ìëèí ³ ì³ñÿöü íà âîä³ (Ë. Êîñòåíêî). 4. Ùîá òè, ÿñåíþ, ñòàâ ùå âèùèé (Â. Êèòàéãîðîäñüêà). 5. Öå äå æ òåáå òàê, õëîï÷å, çàáàðèëî? (Ë. Êîñòåíêî). 6. ͳ, ÿ ä³â÷èíêà ç ë³ñó (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. ß òàê ³ íå çáàãíóâ ³ äîñ³ ùå íå çíàþ, ÷è ñâ³ò ìåíå ìèíàº, ÷è ÿ éîãî ìèíóâ (Â. Ñòóñ). 8. Ëþäåé òàêîãî ð³äê³ñíîãî äàðó õî÷ òðîõè, ëþäè, òðåáà áåðåãòè (Ë. Êîñòåíêî). 9. Íåâæå âàøà ðóêà ï³äí³ìåòüñÿ íà ðîäþ÷å äåðåâî, íà éîãî öâ³ò ³ ïë³ä? (Ì. Ñòåëüìàõ). В п р а в а 379. Складіть речення так, щоб наведені слова в одному випадку були частками, в іншому – сполучниками чи прислівниками, займенниками. Обґрунтуйте правильність виконання завдання.

ͳáè, í³áè; ñïðàâä³, ñïðàâä³; îöå, îöå.

§ 50. ×àñòêè áî, íî, òî, îò, òàêè òà ïîñòô³êñè -áî, -íî, -òî, -îò, -òàêè Ôîðìîòâ³ðí³, ìîäàëüí³ òà åìîö³éíî-åêñïðåñèâí³ ÷àñòêè ïèøóòüñÿ îêðåìî â³ä ³íøèõ ÷àñòèí ìîâè. Íàïðèêëàä: áóäóâàâ áè, ëèøå äîâ³äàâñÿ, íå õâàëþñÿ, ÿê ãàðíî! Îêðåìî ïèøóòüñÿ ³ ìîäàëüí³ ÷àñòêè áî, íî, òî, îò, òàêè, ÿêùî âîíè ñòîÿòü ï³ñëÿ ³íøèõ ÷àñòîê. Íàïðèêëàä: óñå æ áî, óñå æ òàêè, îòî æ òî, ñê³ëüêè îò, ÷èì áè òî, õàé íî. ×åðåç äåô³ñ -áî, -íî, -òî, -îò, -òàêè ïèøóòüñÿ òîä³, êîëè âîíè º ïîñòô³êñàìè ó 䳺ñëîâàõ ³ ïðèñë³âíèêàõ. Íàïðèêëàä: ³äè-íî, ñêàæè-áî, òàê-îò, òàì-òî, óñå-òàêè. В п р а в а 380. Спишіть речення, розкривши дужки. Зверніть увагу на написання часток бо, но, то, от, таки та постфіксів -бо, -но, -то, -от, -таки.

1. ßêèé (áî) òè, ä³äóñþ, ñòàâ ñóâîðèé! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 2. Ãðèöüêî âåðòàºòüñÿ äîäîìó. ² çâ³äêè (á) (òî)? (Ë. Êîñòåíêî). 169

3. Õî÷ ÿ âàì êðèâäè (íå) ðîáèâ, òà âñå (æ) (òàêè) ì³æ âàìè æèâ, òî, ìîæå, äåùî ³ îñòàëîñü (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. ² âñå (òàêè) äî òåáå äóìêà ëèíå... (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 5. ßêáè (òî) òàê ñòàëîñÿ, äðóæå, äóæå äîáðå áóëî (á) (Ã. Òþòþííèê). 6. Âñå (æ) òàêè òè ìåí³ ñèí (Ã. Òþòþííèê). 7. ßê ñ³ÿ÷³ ðàä³þòü – ò³ëüêè (íî) íà çåìë³ ç’ÿâèòüñÿ äåíü âåñíÿíèé ç ïàõîùàìè ð³ëë³! (Ì. Ñòåëüìàõ). В п р а в а 381. Перебудуйте речення так, щоб наказ передавався пом’якшено. З допомогою чого ви цього досягли? Çðàçîê: ²äè-íî äîäîìó.

1. Êàæè ïðàâäó. 2. Íàáåðè ï³ñêó. 3. Ïîäàé ðóøíèê. 4. ѳäàé äî ñòîëó. 5. Îäÿãíè ïàëüòî. 6. ¯äüòå äî Ëüâîâà.

В п р а в а 382. Складіть з бо, но, то, от, таки по два речення таким чином, щоб у першому вони писались як частки, а в другому – за правилом написання з дієсловами. Çðàçîê: Òè æ áî ä³â÷èíêà! – ³í ì÷àâ-áî ÿê â³òåð! В п р а в а 383. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Випишіть дієслова з постфіксами, поясніть їх правопис.

1. Àëå (íå) á³éñÿ ïðèêðîãî ðÿäêà. Ïðîçð³íü (íå) á³éñÿ, áî âîíè (æ) ÿê ë³êè. (Íå) á³éñÿ (æ) ïðàâäè, õî÷ ÿêà ã³ðêà (Ë. Êîñòåíêî). 2. Âè, áðàòöÿ, âñå (òàêè) äîì³âêè (íå) öóðàéòåñü (ª. Ãðåá³íêà). 170

3. Îñòàï çðàçó (òàêè) ðîçêàçàâ éîìó, ÷îãî ïðèéøîâ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Íå òàê (òî) âîíî ñêëàëîñÿ ÿê ãàäàëîñÿ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 5. Îòî (òî) (áî) (é) º, ùî õàçÿ¿í, ³ êîæíèé ñêàæå, ùî ïî-õàçÿéñüêè (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 6. ßêèõ äóìîê, ÿêèõ êàçîê, ÿêèõ (òî) ñïîãàä³â ðàçîê òè íàíèçàâ ó äîâã³ íî÷³? (À. Ìàëèøêî). 7. Òî (íå) êðè÷³òü (áî)! (². Êàðïåíêî-Êàðèé). ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ ×ÀÑÒÊÈ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Частина мови. 3. Розряд (формотвірні, заперечні, модальні ...). 4. Вимова та написання. Зразок усного розбору Бо нива ця моя. Тут я почну зажинок. Бо кращий урожай не жде мене ніде (В. Симоненко). Не – частка, модальна, заперечна, пишемо окремо. Зразок письмового розбору Не – частка, мод., запереч., пишемо окремо.

ÇÀÏÈÒÀÍÍß ÒÀ ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß 1. Сформулюйте визначення частки. 2. Доведіть, що слово тільки – частка. 3. Які частки називаються формотвірними? Назвіть їх. 4. Якими є частки ось, лише, ж, хіба, чи, таки? Що вони виражають? 5. Назвіть основні значення модальних часток. 6. У яких випадках не є часткою? Чим ще може виступати не? Наведіть приклади. 7. Складіть речення з часткою ні і сполучником ні ... ні. 8. У яких випадках ні є префіксом? У яких частинах мови?

171

VІ. ВИГУК

§ 51. Âèãóê ÿê îñîáëèâà ÷àñòèíà ìîâè В п р а в а 384. Перепишіть речення. Підкресліть слова, які не називають жодних явищ дійсності і не служать для зв’язку між словами або реченнями. Що виражають ці слова? Для чого вони вживаються?

1. Äîáðèé âå÷³ð, ä³â÷èíî, áî ÿ ùå íå ñïàâ (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Àõ!.. îäíîãî âå÷îðà... (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Åõ, ³ çàãðàºìî æ íà òâîºìó âåñ³ëë³!.. (Ãàçåòà). 4. Îõ, òîé ùîäåííèê... Õî÷ áè â³í íå ïîòðàïèâ äî ÷óæèõ ðóê... (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Óõ, ÿê âàæêî òðèìàòè ÿçèê çà çóáàìè! (Î. Äîí÷åíêî). 6. Îé, ñí³ãó, ñí³ãó! Ïðèéøëà â ë³ñ çèìà... (Î. Äîí÷åíêî). 7. Ãåòü ç ìî¿õ î÷åé, ãåòü! (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 8. «Ñïàñèá³», – ñêàçàëà êð³çü ñëüîçè áàáóñÿ (Æóðíàë). Âèãóêè (interjecţia) – öå íåçì³íþâàí³ ñëîâà, ÿê³ âèðàæàþòü ïî÷óòòÿ, ïåðåæèâàííÿ, âîëåâèÿâëåííÿ, íå íàçèâàþ÷è ¿õ. Âèãóê â³äð³çíÿºòüñÿ ³ â³ä ñàìîñò³éíèõ (íå íàçèâຠïðåäìåò³â, îçíàê, ä³é ÷è ê³ëüêîñò³), ³ â³ä ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè (íå ñëóæèòü äëÿ çâ’ÿçêó ì³æ ïîâíîçíà÷íèìè ÷àñòèíàìè ìîâè ÷è äëÿ ñòâîðåííÿ äîäàòêîâèõ â³äò³íê³â çíà÷åííÿ). Çà çíà÷åííÿì âèãóêè ïîä³ëÿþòüñÿ íà äâ³ îñíîâí³ ãðóïè: 1) âèãóêè, ÿê³ âèðàæàþòü ïî÷óòòÿ ³ ïåðåæèâàííÿ, çîêðåìà, ðàä³ñòü, ñòðàõ, ñóì, ãîðå, æàëü, ãí³â, çäèâóâàííÿ, çàõîïëåííÿ, îáóðåííÿ, îãèäó, çíåâàãó, ãëóçóâàííÿ, ô³çè÷íèé á³ëü: î, å, åò, îé, îõ, ïõå, ãì, åõ, îãî! áðð! òüõó!; 2) âèãóêè âîëåâèÿâëåííÿ, ùî ïåðåäàþòü çàêëèê, ñïîíóêàííÿ äî 䳿, çâåðòàííÿ, îêëèê: ãîâ, îãîâ, àëëî, íó, ïññ (òññ), àãóñü! íó-íó! ííî! Äî âèãóê³â âîëåâèÿâëåííÿ íàëåæàòü ³ ñëîâà ââ³÷ëèâîñò³, ÿê³ âèðàæàþòü ïðèâ³òàííÿ, ïðîùàííÿ, ïîäÿêó, ïðîõàííÿ, ïðîáà÷åííÿ: äîáðèäåíü, çäðàñòóéòå, äî ïîáà÷åííÿ, äÿêóþ, ñïàñèá³, âèáà÷àéòå, ïðîáà÷òå. 172

Äî îêðåìî¿ ãðóïè âèãóê³â â³äíîñÿòü çâóêîíàñë³äóâàëüí³ ñëîâà, õî÷ âîíè íå âèðàæàþòü í³ åìîö³é, í³ âîëåâèÿâëåííÿ. Çà äîïîìîãîþ çâóêîíàñë³äóâàëüíèõ ñë³â ìîæíà â³äòâîðèòè ãîëîñè òâàðèí, ð³çí³ øóìè, ùî ñïîñòåð³ãàþòüñÿ â ïðèðîä³. Íàïðèêëàä: 1. ß çíàþ, çàâòðà, ç ðàí³øí³ì ñîíöåì, âëåòèòü äî ìåíå â õàòó òâîº æ³íî÷å: êó – êó!... Êó – êó!... (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 2. Òà êîëè á öå íà ìåíå, ÿ á â³äðàçó: òðàõ – áàõ! (ß. Áàø). 3. Îöå áäæîëèíå «áççç» äîâîäèëî õëîïöÿ äî ñòðåñó (Æóðíàë). В п р а в а 385. Прочитайте вигуки. Запишіть їх, поділивши на дві групи за значенням. Назвіть ці групи. З’ясуйте, що передає кожний вигук.

Äî ïîáà÷åííÿ, ãàéäà, ìó-ó-ó, îé, âéî, âèáà÷òå, îõ, ôó, äîáðèäåíü, ãåòü, íÿâ-íÿâ, ãàâ, ïåðåïðîøóþ, îãî, åò, ÷øø! В п р а в а 386. Прочитайте речення. Які почуття виражають у них вигуки?

1. Å! Âèäíî ìàëî âè ¿¿ çíàºòå (Îëåñü Ãîí÷àð). 2. Õó-ó!.. ßê ïðèºìíî ñå îñâ³æຠ(Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. – Îõ-îõ-îõ, – çàñòîãíàâ ä³äóñü, ïðèñ³äàþ÷è íà ïåíüîê (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. Ãîâ, Ëóêàøó, ãîâ, ãî-ãî-ãî-ãî! À äå òè? (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 5. Î, ÿê ÷óäåñíî íàâêðóãè (Â. Ñîñþðà). 6. Ãåòüòå, äóìè, âè õìàðè îñ³íí³... (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 7. Ãåé, óäàðìî â ñòðóíè, áðàòòÿ, â çîëîò³¿ (Ì. Ðèëüñüêèé). 8. Îé ãèëÿ-ãèëÿ, ãóñîíüêè, íà ñòàâ! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). Ó çíà÷åíí³ âèãóê³â ìîæóòü âæèâàòèñÿ ñàìîñò³éí³ ÷àñòèíè ìîâè. Òàê³ âèãóêè, ÿê ïðàâèëî, óòâîðèëèñÿ â³ä ³ìåííèê³â ó ôîðì³ êëè÷íîãî â³äì³íêà àáî â íàçèâíîìó â³äì³íêó ÷è â³ä ³íøèõ ÷àñòèí ìîâè. Âèãóêàìè º òàêîæ óñòàëåí³ çâîðîòè, äî ñêëàäó ÿêèõ óâ³éøëè ð³çí³ ñëîâà. Íàïðèêëàä: Ìàìî÷êî! Ðÿòóéòå! Ìàìî ð³äíà! Ñëàâà Áîãó! Îé ëèøåíüêî! Îé ëåëå! Æàõ! Î Ãîñïîäè! Ñòðóíêî! В п р а в а 387. Складіть по одному реченню з кожним вигуком і запишіть їх. Усно поясніть, де зможете, як утворилися ці вигуки.

Îòàêå! Ìàìî æ ìîÿ ð³äíà! Æàõ! Îé ëèõî! Ãîðåíüêî ìîº! Îé ëåëå! ¥âàëò! Îé Áîæå÷êó! Îé ëèøåíüêî æ ìîº! В п р а в а 388. Прочитайте етикетні вислови та інші слова ввічливості. З’ясуйте, що вони означають і в яких випадках вживаються. З якими частинами мови вони пов’язані своїм походженням? У чому особливість такого класу слів?

Äîáðîãî ðàíêó! Íà äîáðàí³÷! Ïðèâ³ò! Ïðîùàéòå! Ùàñëèâî! Äî ïîáà÷åííÿ! Áóâàéòå çäîðîâ³! Ïðîùàé! Áóäü ëàñêà! Ïðîøó! Äÿêóþ! Ç Áîãîì! 173

В п р а в а 389. Прочитайте і скажіть, як ви розумієте зміст цього тексту. Чому про одну людину висловлено дві протилежні думки? Яким ви бачите себе у дорослому світі? Використайте у роздумі один-два вигуки.

Òîðæåñòâóþòü: â³í íå ïîìèëÿâñÿ, íå çìî÷èâ – í³ ðàçó! – ï³äîøîâ, ïðîòè â³òðó – æîäåí ðàç! – íå ïõàâñÿ… Àëå æ â³í í³êóäè ³ íå éøîâ! Â. Ñèìîíåíêî

§ 52. Äåô³ñ ó âèãóêàõ ³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè ïðè âèãóêàõ Âèãóêè ìîæóòü ñêëàäàòèñÿ ç îäíîãî ÷è äâîõ àáî ê³ëüêîõ çâóê³â. Íàïðèêëàä: 1. Å, íå áóäå ïî-âàøîìó (Ì. Ñòåëüìàõ). 2. Î, ÿ òàê ³ çíàâ! (Ïàíàñ Ìèðíèé). 3. Àõ, ãîñòèíöÿ òè ÷åêàºø! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 4. Îââà! À ÿ íå áîþñÿ! (Î. Êîáèëÿíñüêà). Îêðåì³ ÷àñòèíè âèãóê³â ìîæóòü âèìîâëÿòèñÿ ïðîòÿæíî àáî ïîâòîðþâàòèñÿ. Ó òàêèõ âèãóêàõ ïèøåòüñÿ äåô³ñ. Íàïðèêëàä: 1. «À-à-à-à» – ïîç³õíóâ õòîñü (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. Îãî-ãî-î! Öå æ òàê äàëåêî… (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 3. Ãî-ãî, à òî êîòðà òàêà ìóäðà? (²ðèíà ³ëüäå). 4. Õå-õå-õå! Òè öüîãî íå çíàºø... (². Êàðïåíêî-Êàðèé). В п р а в а 390. Прочитайте, звертаючи увагу на вимову вигуків. Усно з’ясуйте, в яких випадках через дефіс написані протяжно вимовлені звуки, а в яких – повторювані частини.

1. Ãî-ãî, âîíà çíàëà, ÿê éîãî ïðèáîðêàòè (Î. Êîáèëÿíñüêà). 2. Óñ³ ìîâ÷àòü. Ãàé-ãàé, ÿê³ «ìóäð³» (ª. Ãðåá³íêà). 3. Òè ùî – âò³ê çíîâ ñþäè... Çàâçÿòèé õëîïåöü... õå-õå! (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. «Òðó-òó-òó-ó!» – âñå âèùå ³ âèùå ï³ä³éìຠíàä ë³ñàìè ñâîþ ïåðåìîæíó ìåëîä³þ ð³ã*... (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Îõ-õî-õî! ×îãî ò³ëüêè íå áóëî! (Â. Êîçà÷åíêî). 6. Òîä³ çàõîïëþâàâñÿ, â³ääàâàâñÿ íà âîëþ âëàñíîãî ñï³âó é áèâ ó íåáî äçâ³íêî, àæ âñòàâàëà â áåðåãàõ ëóíà: ò³óð-ò³óð-ò³óð-ô³òü-ô³òü, ëÿñü-ëÿñü-ëÿñü-ëÿñü! (Þ. Ìóøêåòèê). 7. À ï³âåíü êëþº îã³ðêè òà ò³ëüêè – ñî-ê-êîêî-êî! (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). * Ріг – тут: музичний інструмент у вівчарів.

174

В п р а в а 391. Прочитайте і перепишіть речення, знайдіть і підкресліть вигуки, з’ясуйте, що вони виражають. Випишіть ті з них, у яких повторення основ підсилює почуття, емоції, переживання.

1. Çäîðîâ, Ïðîõîðå (². Ìèêèòåíêî). 2. Îõ-îõ! Òàê ó ìåíå ÷îãîñü áîëèòü ñïèíà, òàê íèþòü ðóêè (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 3. «Îõ-õî!» – âèðâàëîñü ç ÷è¿õîñü ãðóäåé ³ òèõîþ ñêàðãîþ çàãèíóëî â òåìíîìó ïðîâàëë³ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 4. Ìèõàéëèêó, ãîâ-ãîâ! (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Õà-õà! ßêèé òàì ó êíèæö³ ñòåï? (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 6. Õå! Õòî âàì ïîâ³ðèòü? (Ïàíàñ Ìèðíèé). 7. Äîáðèäåíü, á³ëî÷êî (Ì. Ñòåëüìàõ). 8. Áðÿçü!.. äçåíü!.. áðÿçü!.. äçåíü!.. ϳäâîäè ðóøèëè! (Ïàíàñ Ìèðíèé).

Кома і знак оклику при вигуках Âèãóêè ìîæóòü â³ää³ëÿòèñÿ ³íòîíàö³éíî, à íà ïèñüì³ – êîìîþ àáî çíàêîì îêëèêó. Íàïðèêëàä: 1. Àé, àé, àé! Íåùàñíèé ÿ ÷îëîâ³ê! (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 2. «Çà ùî?.. ñïèòàâ Ðÿáêî... «Îé! Éîé! Éîé!» (Ï. Ãóëàê-Àðòåìîâñüêèé). Êîìà ñòàâèòüñÿ ï³ñëÿ âèãóêó íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ: 1. Åé, ä³äó! Çàæä³òü! (². Ôðàíêî). 2. Ãåé, ëîâ³òü ñï³âöÿ, â’ÿæ³òå (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). Ó ñåðåäèí³ ðå÷åííÿ âèãóê âèä³ëÿºòüñÿ êîìàìè ç îáîõ áîê³â: 1. Òà íå îá ò³ì, áà÷, ð³÷ (ª. Ãðåá³íêà). 2. Òàê, ¿é-áîãó, òàê (Æóðíàë). ßêùî ðå÷åííÿ çàê³í÷óºòüñÿ âèãóêîì, òî êîìà ñòàâèòüñÿ ïåðåä âèãóêîì: 1. Ìåí³ íåìà ÷îãî òóò ðîáèòü, ïðîùàéòå! (². Êàðïåíêî-Êàðèé). 2. «Ìèõàéëèêó, ãîâ-ãîâ!» – ïðîëóíàâ ³ç ë³ñó ãîëîñ (Ì. Ñòåëüìàõ). Çíàêîì îêëèêó âèä³ëÿþòüñÿ âèãóêè, ÿê³ âèìîâëÿþòüñÿ ç âèðàçíîþ îêëè÷íîþ ³íòîíàö³ºþ: 1. «Àò! Îä÷åïèñü îä ìåíå», – òèõî ïðîìîâèâ Êàðïî (². Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 2. «Àãà!» – çðîçóì³â ìåíå íàðåøò³ Äìèòðî Îíèñèìîâè÷ ³ ïóñòèâ ïîñì³øêó ïî âóñàõ ³ â îêóëÿðè (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Åò! Áàãàòî ãîâîðèòè, à ìàëî ñëóõàòè! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). В п р а в а 392. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації. Знайдіть вигуки, з’ясуйте, що вони виражають (радість, захоплення, здивування, злорадство, співчуття, страх, горе, незадоволення, спонукання до дії, подяку, привітання, прощання...), поясніть їх написання і вживання розділових знаків при них.

1. Î Óêðà¿íî! Òåáå äèâëþñü ÿ ñåðöåì ³ äóìêàìè (Â. Êîëîä³é). 2. Ãåé, âèâîäü òè íàñ ³çâ³äñè! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Çäîðîâ! Äÿêóþ 175

çà çàïðîøåííÿ (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Î! Ïîäîáàºòüñÿ? Òàêèé âåñåëèé, ÿê âè (². Ìèêèòåíêî). 5. Î, ðÿòóéòå æ ìåíå! Î, ùî æ ðîáèòü ìåí³? Î, ñèíî÷êó ì³é! (À. Òåñëåíêî). 6. Î, ç íüîãî ÿ íå ìîãëà ñì³ÿòèñÿ! (²ðèíà ³ëüäå). 7. ²÷! Âàì, áà÷ó, äàðìîâîãî çàõîò³ëîñÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 8. Åò, ³ ãîâîðèòè íå õî÷åòüñÿ (Ì. Ñòåëüìàõ). 9. Òà íó? Îöå òàê ùóêà! (Îñòàï Âèøíÿ). 10. Íó, íå õâèëþéñÿ, òàòó (². Ìèêèòåíêî). 11. Àãîâ! Ëüîíÿøà! Ïèøó ëåäâå æèâèé. Ò³ëüêè ïðè¿õàâ ç Êèºâà (Â. Ñèìîíåíêî). Êîìà íå ñòàâèòüñÿ ï³ñëÿ âèãóê³â î, îé, ÿêùî âîíè ³íòîíàö³éíî ò³ñíî ïîâ’ÿçàí³ ç íàñòóïíèì çâåðòàííÿì. Íàïðèêëàä: 1. Îé òàòî÷êó!.. Áîþñÿ! (Ì. ²âàñþê). 2. Îé ñìóòêó ì³é, ùî ç òîáîþ, äèòèíî? (Ì. Ñòåëüìàõ). Àëå: Îé, õëîï÷èêó, õîðîøèé ì³é, ÷îìó òè ïëà÷åø? (À. Ìàëèøêî). В п р а в а 393. Перепишіть речення, підкресліть вигуки, з’ясуйте, що виражає кожен з них. Усно поясніть правопис вигуків і розділові знаки при них.

1. Ãåé, ìîëîäîñòå, ÿê³ êîðîòê³ òâî¿ ñíè, à ÿê äîâãî íå ìîæíà ¿õ çàáóòè (²ðèíà ³ëüäå). 2. Àõ, ÿê â³í ìèòü îöþ çóñòð³â! (À. Ìàëèøêî). 3. «Îé, ìåí³ ñòðàøíî!» – çîéêíóëà Ëþáà ³ ïðèòóëèëàñü äî ìîãî ïëå÷à (Ì. Ñòåëüìàõ). 4. Å-åæ! Ðâîíóâñÿ áàòüêî ÿê íàãàéêà, òàê ãóêíóâ, àæ çáë³äëè êîìèíè (Á. Îë³éíèê). 5. Î! Íàéá³ëüøå áîþñÿ íåùèðèõ äðóç³â (Â. Ñèìîíåíêî). 6. Å-å, ùîñü äóæå ðàíî ïðîêèíóëîñü ñîíöå, êîëè á ùå äîùó íå áóëî!.. (Ïàíàñ Ìèðíèé). 7. Àãîâ! Äå òè, áðàòèêó ì³é (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 8. Ó-ó-óõ! Ìîðîçèñüêî ÿêèé! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü).

§ 53. Âèãóêè â ìîâëåíí³ é ³íòîíóâàííÿ ðå÷åíü ç âèãóêàìè Âèãóêè âèðàæàþòü âîëåâèÿâëåííÿ ìîâöÿ, éîãî åìîö³éíó ðåàêö³þ íà îòî÷åííÿ òà ð³çí³ ïåðåæèâàííÿ. ²íòîíàö³éíî öå ïåðåíîñèòüñÿ íà ðå÷åííÿ, ³íîä³ é íà âåñü òåêñò, ó ÿêîìó âîíè âæèâàþòüñÿ. Íàïðèêëàä: 1. «Õ-õà!» – õåêíóâ ׳ïêà, íå òî óñì³õàþ÷èñü, íå òî äèâóþ÷èñü (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. Àé! ßê òóò ãëèáîêî! (Ì. Áó÷êî). 3. Îé! Ùî öå çà ñîï³ëêà? ×àðè! ×àðè! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 4. «Îâ-âà!.. – ãóêíóâ Ìèêîëà óñë³ä éîìó. – Ãàðÿ÷èé ÿêèé! Ãëÿäè, ùîá íå îáï³êñÿ!» (Ì. Ëàçàðóê). Ðå÷åííÿ, äî ñêëàäó ÿêèõ âõîäÿòü âèãóêè, âèìîâëÿþòüñÿ ç âèðàçíîþ îêëè÷íîþ ³íòîíàö³ºþ. Ó íèõ âèãóê íàé÷àñò³øå ñòî¿òü íà ïåðøîìó ì³ñö³. ³í ìîæå áóòè îäíîñë³âíèì, äâîcë³âíèì 176

÷è áàãàòîñë³âíèì. Íàïðèêëàä: 1. Î çåìëå ð³äíà! Ìîº òè äèâî! 2. Îé ëèøåíüêî! ² ùî öå òè íàêî¿â?! В п р а в а 394. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації та післявигукових пауз, позначених комою чи знаком оклику. Знайдіть і випишіть з речень в окремі три групи вигуки, що складаються з одного, двох і багатьох слів.

1. Îé, ò³òêî, âäîâèö³ – õî÷ íàäâîº ðîç³ðâèñü!.. (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 2. Öèòü! Òî íå õâèëÿ øóìèòü, íå ð³êà êîòèòü ñð³áí³ õðóñòàë³ (Á. Ëåïêèé). 3. Î, ñê³ëüêè â³êîí ó êîæí³ì äîì³! À òàì, çà íèìè – ³äèë³é ³ äðàì! (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Î Áîæå ì³é ìèëèé, ÿê âåñåëî æèòü! (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Ãà, ãà, ãà! Ñòèäàéñÿ, Ñàâî! (Î. Êîáèëÿíñüêà). 6. Îé ãîðå! ßêîñü òðåáà ðÿòóâàòèñÿ (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 7. Å í³, ïðî ñ³ðîãî áè÷êà ÿ ùå â êîëèñö³ ÷óâ (Ì. Ñòåëüìàõ). 8. Áóâàéòå çäîðîâ³, ïîðà ìåí³ éòè (². Ôðàíêî). 9. Î í³, íå ò³ëüêè öå! (Îëåñü Ãîí÷àð). 10. Íó, õëîïö³, òàê í³÷îãî íå áóäå! (Ì. Ðèëüñüêèé). ̳æ âèãóêîì ³ ïîäàëüøîþ ÷àñòèíîþ ðå÷åííÿ ìîæóòü ñòîÿòè çíàê îêëèêó ó ïîºäíàíí³ ç êðàïêàìè àáî êðàïêè. Ö³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè âèðàæàþòü ³íòîíàö³éíó òà ñìèñëîâó óðèâ÷àñò³ñòü. Íàïðèêëàä: Õó-õó!.. ßê ïðèºìíî öå îñâ³æàº! (Ì. Êîöþáèíñüêèé). Áà÷... ¿ì òàêà íåâ³ñòêà íå äî ìèñë³... (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). В п р а в а 395. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації, перепишіть їх. Знайдіть вигуки і підкресліть. Прокоментуйте словесне вираження та інтонацію багатослівних вигуків. Зверніть увагу на інтонацію післявигукової частини речення.

1. Äîáðèé âå÷³ð òîá³, ïàíå ãîñïîäàðþ! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. «Îé! Ìèõàéëèêó! – ñïîëîõàíî çîéêíóëà ìîëîäèöÿ ³ äëÿ ÷îãîñü ïåðåïèòàëà: – Öå òè?» (Ì. Ñòåëüìàõ). 3. Îé Ãîñïîäå÷êó! ßê òåáå òóäè ïîíåñëî, õëîï÷å? (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. Îé ëèøåíüêî, ÿê ñòðàøíî! Õà-õà-õà! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 5. Ìîº øàíóâàííÿ÷êî, ä³â÷àòêà! ßê âàì òóò âåäåòüñÿ? (Æóðíàë). 6. Ïðèâ³ò! À ÿ äî òåáå (Æóðíàë). В п р а в а 396. Прочитайте. Зверніть увагу на те, чим є слово, перед яким стоїть вигук. Поміркуйте і скажіть, чому ці вигуки не відділяються комою.

1. Î Áîæå! ×îãî ¿ì ùå â³ä ìåíå? (Ã. Òàðàñþê). 2. Îé ãîðå! Õòî á ãîâîðèâ! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 3. Î äóìè ìî¿, ñëàâî çëàÿ! Çà òåáå ìàðíî ÿ â ÷óæîìó êðà¿ êàðàþñü, ìó÷óñü... àëå íå êàþñü!.. (Ò. Øåâ÷åíêî). 4. Î ìîðå ðàäîñò³ áåçêðàº, ÷è ÿ òåáå ïåðåïëèâó? (Â. Ñèìîíåíêî). 177

Ñ. Ãóí÷åíêî. Îé, ç³ãðàé, ñîï³ëîíüêî

Ó äåÿêèõ âèïàäêàõ âèãóêè íå â³äîêðåìëþþòüñÿ ðîçä³ëîâèìè çíàêàìè: à) ðîçä³ëîâ³ çíàêè íå ñòàâëÿòüñÿ ï³ñëÿ âèãóê³â î, îé, ÿê³ ðàçîì ç ïîäàëüøèì ïðîñòèì ÷è ðîçãîðíóòèì çâåðòàííÿì óòâîðþþòü åìîö³éíî-³íòîíàö³éíó ºäí³ñòü, íàïðèêëàä: Î ï³ñíå íàðîäíà! Îäíà òè ìåíå, ëèø îäíà òè ìåíå íå êèäàºø (Á. Ëåïêèé). Îé ãîðåíüêî! Êîñî ìîÿ! Êîñî ìîÿ çîëîòàÿ! (Ëåñÿ Óêðà¿íêà); á) íå â³äîêðåìëþþòüñÿ íà ïî÷àòêó ðå÷åííÿ âèãóêè ïåðåä îñîáîâèìè çàéìåííèêàìè, ï³ñëÿ ÿêèõ ³äå çâåðòàííÿ, íàïðèêëàä: Îé òè, ä³â÷èíî çàðó÷åíàÿ! ×îãî æ òè õîäèø çàñìó÷åíàÿ? (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). Îé âè, ì𳿠þíàöüê³ ìî¿, ÿ íàçàâæäè âàñ â ñåðö³ çáåð³ã (Ñ. Áóäíèé); â) íå ñòàâèòüñÿ êîìà ï³ñëÿ îé, àõ, ãåé, óæèòèõ äëÿ ï³äñèëåííÿ ñë³â ³ íàäàííÿ ïîåòè÷íîìó òåêñòîâ³ ï³ñåííîãî êîëîðèòó. Íàïðèêëàä: Îé íå øóìè, ëóæå! (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). Îé ï³äó ÿ òåìíèì ãàºì, äðóæèíîíüêè ïîøóêàþ (Ò. Øåâ÷åíêî). Î çàëèøèñü! Íå ñì³é ³òè äî ì³ñòà çàíóäëèâèõ ìàéäàí³â, âóëèöü, ïëîù (Â. Ñòóñ). В п р а в а 397.І. Продовжіть речення так, щоб їх інтонація та емоційність узгоджувалися із запропонованою частиною.

1. Î, êîëè á òè çíàâ… 2. Ãåé âè, äðóç³ ìî¿… 3. Îé ãðèìèòü, îé áëèñêîòèòü… 4. Îé òè, ä³â÷èíî, ãîðäàÿ ïàííî, … 5. Î-òî-òî! 178

À òè ìåí³ íå… 6. Õ-õó-ó! Íó é… 7. Î í³, íå òðåáà çàéâèõ… 8. Îé ëèøåíüêî! Òà õòî æ òåáå… ІІ. З’ясуйте, у чому особливість виділених слів у реченнях.

1. Òâîº çàõîïëåíå «îõ» ìåíå âòîìèëî. 2. Òå «óððà» ïî÷óëè, àæ íà ñòàä³îí³. 3. Íå êàæè «òïðó-ó-ó», áî íå çóïèíèø. ÑÕÅÌÀ ÐÎÇÁÎÐÓ ÂÈÃÓÊÀ Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçáîðó

1. Слово в тексті. 2. Місце серед морфологічних одиниць (частина мови чи особливий клас слів). 3. Що виражає. 4. Будова. 5. Вимова та написання. 6. Пунктограма. Зразок усного розбору Ай! Що ви говорите? (І. Карпенко-Карий). Ай – вигук, емоційний, виражає здивування, відділяється знаком оклику. Зразок письмового розбору Ай – вигук, емоц., вираж. здивування, відділ. знаком оклику.

В п р а в а 398. Прочитайте речення, оберіть з них три вигуки та розберіть їх за зразком.

1. Î-îõ, Ãîñïîäè! ßê ùå òè òåðïèø íàñ íà ñâ³ò³?.. (Ïàíàñ Ìèðíèé). 2. Äîáðèé âå÷³ð, ïàí³ìàòêî! Äîáðèé âå÷³ð, ÷åìíèé ïàíå! (Á. Ëåïêèé). 3. Òà-à-à! Êàì’ÿíó ãîëîâó õî÷ îá ìóð òîâ÷è – íå ïîì’ÿêøຠ(Ã. Òþòþííèê). 4. ²÷, ÿêà òè ñüîãîäí³! (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Íåçàáàðîì ÷óòíî, ÿê âîíà êëè÷å: «Ö³ïîíüêè! Òþ-òþ-òþ! Òþ-òþ-òþ! Ö³ï-ï-ï...» (Ëåñÿ Óêðà¿íêà).

§ 54. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Ïåðåêëàä òåêñò³â ç ìîëäîâñüêî¿ ìîâè В п р а в а 399. Наведіть можливі українські відповідники молдовських вигуків ah!, aha!, aі!, buf!, bum!, ei!, fa!, măi!, o!, oh!, of! В п р а в а 400. Перекладіть українською мовою слова і словосполучення і згрупуйте їх за значенням.

Bine aţi venit! Bună dimineaţa! Bună ziua! Bună seara! Drum bun! La mai mare! La mulţi ani! La revedere! Mulţumesc! Noapte bună! Noroc! Poftim! Poftiţi în casă! Poftiţi, luaţi loc! Rămas bun! Rămâneţi cu bine! Salut! Sănătate! Să vă fie cu noroc! Somn uşor! Spor la muncă! 179

В п р а в а 401. Випишіть у стовпчик вигуки, доберіть до них рівноцінні українські відповідники. З’ясуйте (усно) специфіку кожної з мов у використанні вигуків, у їх написанні та використанні розділових знаків при них.

1. «Măi-măi-mă-ăi! – Se miră el ca un copil. – Ce de-a hulubi ai tu, măi Vasilică, măi!» 2. U-u-u! A început să plouă cu luceferi. 3. Ah, mă uit în jur şi iaraşi nu pricep nimic din toate... 4. Ai, ai, ai, săracul Imanuil, s’a dus din viaţă şi eu nici nu l-am petrecut măcar! 5. «Pui-pui-pui-pui-pui! – strigă din nou badea Lisandru. – Pui-pui-pui-pui-pui!» (За Д. Матковським). В п р а в а 402. Прочитайте і перекладіть речення, запишіть переклад, знайдіть і підкресліть у ньому вигуки. Порівняйте вигуки в оригіналі і в перекладі та з’ясуйте, що спільного і що відмінного є в їх складі, правописі та в пунктуації при них.

1. О, mamă, dulce mamă, din negură de vremi pe freamătul de frunze la tine tu mă chemi (М. Емінеску). 2. Văzând că pe arie îi linişte, Zemblemschi încă de departe opreşte calul şi strigă, cât îl ţine gura, ameninţând cu nahaica. «E-e-e! Hai, hai!» (І. Друцe). 3. Ei taci, taci! Ajungă-ţi de amu, herghelie! (І. Крянга). 4. Eh, Stepan Antonovici, dacă ai lua creionul să numeri... (Л. Барський). 5. Ei, Cătălin, acu-i acu! Ca să-ţi încerci norocul! (М. Емінеску). В п р а в а 403. Перекладіть текст, запишіть його і підкресліть у ньому невідмінювані частини мови. Проаналізуйте слова у перекладі першого речення як частини мови.

Era un om bine făcut, puţin chel în vârful capului, cu ochi foarte blajini. Când zâmbea se arătau sub mustaţa tunsă scurt nişte dinţi lungi, cu strungă mare la mijloc. Când ne învăţa cum să spunem poeziile eroice, vorbea tare şi înălţa în sus braţul drept; când cântam în cor lovea diapazonul de colţul catedrei, îl ducea repede la urechea dreaptă şi, încruntând puţin din sprâncene, dădea uşor tonul: laa! – iar băieţii răspundea într-un murmur subţire, şi aşteptau cu ochiі aţintiţi la mânа lui, care dintr-o dată se înălţa. Atunci izbucneau glasurile tinere, într-o revărsare caldă (За М. Садов’яну). ÇÀÏÈÒÀÍÍß ÒÀ ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß 1. Пригадайте визначення вигука. 2. Що виражає вигук? Наведіть по кілька вигуків, які виражають різні почуття. 3. Наведіть вигуки, що виражають привітання і прощання. 4. Наведіть приклади емоційних вигуків і вигуків волевиявлення та з’ясуйте, чим вони відрізняються. 5. Які вигуки пишуться через дефіс? 6. Які розділові знаки вживаються при вигуках?

180

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

² ð³âåíü Àëüòåðíàòèâí³ òåñòè ç³ ñòâåðäæóâàëüíîþ àáî çàïåðå÷íîþ â³äïîâ³ääþ 1. Ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè º ÷îòèðè. Òàê ÷è í³. 2. Ïðèéìåííèêè íå ìàþòü ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ. Òàê ÷è í³. 3. Ñïîëó÷íèê – ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà âèðàæຠçàëåæí³ñòü ³ìåííèêà, ÷èñë³âíèêà, çàéìåííèêà â³ä ³íøèõ ñë³â ó ñëîâîñïîëó÷åíí³ òà ðå÷åíí³. Òàê ÷è í³. 4. Îêðåìî ïèøóòüñÿ ÷àñòêè áî, íî, òî, îò, òàêè, ÿêùî ì³æ íèìè é ñëîâàìè, ç ÿêèìè âîíè ïîâ’ÿçàí³, ñòî¿òü ³íøà ÷àñòêà. Òàê ÷è í³. 5. Âèãóêè íà/äîáðàí³÷, áóäü/ëàñêà, äî/ïîáà÷åííÿ ïèøóòüñÿ ðàçîì. Òàê ÷è í³. 6. Ñëóæáîâ³ ÷àñòèíè ìîâè ñàìîñò³éíî íå âèêîíóþòü ñèíòàêñè÷íî¿ ðîë³. Òàê ÷è í³. ²² ð³âåíü Òåñòè ³ç âèáîðîì îäí³º¿ ïðàâèëüíî¿ â³äïîâ³ä³ 1. Çà áóäîâîþ ïðèéìåííèêè ïîä³ëÿþòüñÿ íà À ïåðâèíí³ òà âòîðèíí³ Á ïîõ³äí³ òà íåïîõ³äí³ Â âëàñí³ òà çàãàëüí³ Ã ïðîñò³, ñêëàäí³ òà ñêëàäåí³ 2. Óñ³ ïðèéìåííèêè ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ ó ðÿäêó À çà/ì³ñòü, ïî/ñåðåä, ïî/çà, â/ñóïåðå÷ Á ç/ïîñåðåä, ç/ï³ä, ç/ïîì³æ, ³ç/çà  ïî/íàä, ïî/á³ëÿ, ç/íàä, ç/ïîçà à ç/ïîï³ä, ïî/ì³æ, ç/íàä, ïî/ðó÷ 3. Çà çíà÷åííÿì ñïîëó÷íèêè ïîä³ëÿþòüñÿ íà À îäèíè÷í³ òà ïîâòîðþâàí³ Á ïðîñò³ òà ñêëàäí³ Â ï³äðÿäí³ òà ñóðÿäí³ Ã ôîðìîòâîð÷³ òà ìîäàëüí³

181

4. Óñ³ ñïîëó÷íèêè ïèøóòüñÿ ðàçîì ó ðÿäêó À ìîâ/áè/òî, íå/íà÷å, òî/á/òî, ùî/á Á áóö³ì/òî, àëå/æ, êîëè/á, õî÷/áè  ïðî/òå, íå/ìîâ, ò³ëüêè/íî, òàê/ùî à íå/çâàæàþ÷è/íà/òå/ùî, íå/õàé, çà/òèì/ùî/á 5. Óñ³ ñëîâà ïèøóòüñÿ ÷åðåç äåô³ñ ó ðÿäêó À àáè/ÿê, âñå/æ/òàêè, ç/ÿêèì/íåáóäü, òî/æ Á äàðìà/ùî, êîëè/á/òî, í³/áè, ÷èì/äóæ  äå/êîòðèé, ùî/ñèëè, àí³/ñê³ëüêè à áóäü/êîëè, ïðèéøîâ/òàêè, áîçíà/ñê³ëüêè, ÿê/íåáóäü 6. Óñ³ âèãóêè çâóêîíàñë³äóâàëüí³ ó ðÿäêó À àé, íî, åõ, áà÷ Á îé, òà öóð éîìó,íó-íó, ìàðø  ãàâ-ãàâ, äçåíü- äçåíü, êàï-êàï, õà-õà-õà à öþ-öþ, àãîâ, ãåé, îé ìàìî÷êî ²²² ð³âåíü Òåñòè íà âñòàíîâëåííÿ â³äïîâ³äíîñò³ 1. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ÷àñòèíàìè ìîâè òà ñëîâàìè. 1 ïðèéìåííèêè À ãåòü, îé, óõ, ìó-ó-ó 2 ñïîëó÷íèêè Á á³ëÿ, ç-ï³ä, íàä, äëÿ 3 ÷àñòêè  àëå, çàòå, òîìó ùî, ³ 4 âèãóêè à áè, íå, í³, æ ¥ íàâ³òü, êîëî, íåìîâ, ùî 2. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ñïîëó÷íèêîì òà éîãî ãðóïîþ. 1 ÷è... ÷è, àáî... àáî, À ñóðÿäí³ ïðîòèñòàâí³ íå òî... íå òî 2 ÷åðåç òå ùî, áî, òîìó Á ñóðÿäí³ ðîçä³ëîâ³ 3 õî÷, äàðìà ùî, õàé  ï³äðÿäí³ ïðè÷èíîâ³ 4 êîëè, ùîéíî, ÿê ò³ëüêè à ï³äðÿäí³ äîïóñòó ¥ ï³äðÿäí³ ÷àñó 3. Óñòàíîâ³òü â³äïîâ³äí³ñòü ì³æ ÷àñòêàìè òà ãðóïîþ çà çíà÷åííÿì. 1 í³, àí³, íå À ìîäàëüí³ âêàç³âí³ ÷àñòêè 2 õàé, íåõàé, áè, á Á ìîäàëüí³ âèä³ëüí³ ÷àñòêè 3 òî, îí, îñü, öå  ìîäàëüí³ ñòâåðäæóâàëüí³ ÷àñòêè 4 àâæåæ, åãå, îòîæ, òàê à ôîðìîòâîð÷³ ÷àñòêè ¥ çàïåðå÷í³ ÷àñòêè

182

²V ð³âåíü Òåñòè â³äêðèòîãî òèïó 1. Ïåðåïèø³òü òåêñò, ðîçêðèâøè äóæêè. ß íà óðîö³ çàâæäè ñ³äàþ çà ïåðøó ïàðòó, òîìó(ùî) õî÷ó âñå ÷óòè. Ç(ï³ä) ïàðòè âèãëÿäຠì³é ïîðòôåëü. Íå(âæå) ñüîãîäí³ í³(õòî) ìåíå (íå)çàïèòàº? (Íå)õàé ïåðåæèâàþòü ³íø³, à ÿ âñå(æ) òàêè ï³äãîòóâàâñÿ. Îâ(âà), óæå äçâ³íîê. 2. Âèïèø³òü ³ç òåêñòó ñëóæáîâ³ ÷àñòèíè ìîâè: ñïî÷àòêó ïðèéìåííèêè, ïîò³ì ñïîëó÷íèêè ³ ÷àñòêè. Îñòàíí³ì ÷àñîì ç’ÿâëÿºòüñÿ âñå á³ëüøå ã³ïîòåç ïðî ³íîïëàíåòíå ïîõîäæåííÿ ëþäñòâà. ª ³äåÿ, ùî æèòòÿ íà çåìëþ çàíåñåíî ç îäí³º¿ ³ç ïëàíåò ñèñòåìè Ñèð³óñà, ç³ðêè ç ñóç³ð’ÿ Âåëèêîãî Ïñà. Êîëèñü íà îäí³é ³ç ïëàíåò Ñèð³óñà ³ñíóâàëà ñóïåðöèâ³ë³çàö³ÿ, ÿêà äîñÿãëà íàäçâè÷àéíî âèñîêîãî ð³âíÿ ðîçâèòêó. Êîëè íàä ïëàíåòîþ íàâèñëà çàãðîçà ãëîáàëüíîãî âèáóõó, ÷àñòèíà öèâ³ë³çàö³¿ âèðóøèëà â ìàíäðè â ïîøóêàõ ³íøî¿ ïëàíåòè, ïðèäàòíî¿ äî æèòòÿ. Ñîíÿ÷íà ñèñòåìà íàãàäóâàëà ð³äíó, à Çåìëÿ ìàëà ³äåàëüíèé äëÿ ìàíäð³âíèê³â êë³ìàò. Íàø³ êîñì³÷í³ ïðåäêè âîëîä³ëè ïðèíöèïàìè êåðóâàííÿ åíåð㳺þ. Ñàìå âîíè ñòâîðèëè òàêå äèâî, ÿê ºãèïåòñüê³ ï³ðàì³äè, ÿê³ íåìîæëèâî áóëî á ïîáóäóâàòè áåç âòðó÷àííÿ ïðèáóëüö³â. Çàíåñåí³ ç êîñìîñó çíàííÿ çáåðåãëèñÿ ëèøå ó äåÿêèõ íàðîä³â (Ç «Åíöèêëîïå䳿 çàãàäêîâèõ ÿâèù»). 3. Çðîá³òü ÷àñòèíîìîâíèé ðîçá³ð ðå÷åííÿ òà ìîðôîëîã³÷íèé ðîçá³ð îäí³º¿ ñëóæáîâî¿ ÷àñòèíè ìîâè (íà âàø âèá³ð). ³í ïîñï³øàâ ç âèêîíàííÿì çàâäàííÿ, áî í³êîëè ùå íå ïîðóøèâ äàíîãî ñëîâà.

183

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА ОРФОГРАФІЇ § 55. Ñàìîñò³éí³ òà ñëóæáîâ³ ÷àñòèíè ìîâè. ²ìåííèê В п р а в а 404. Прочитайте речення. Усі слова, використані для їх побудови, розподіліть на дві групи: до першої випишіть самостійні частини мови, а до другої – службові. У дужках біля кожного слова зазначте, якою частиною мови воно є.

Õìàðèíè, õìàðèíè, íåáåñ êîðàáë³, çà íèìè ÿ ï³ñíåþ ëèíó. Áåçñìåðòÿ äîñòîéíèé ëèø òîé íà çåìë³, õòî ëþáèòü ñâîþ Áàòüê³âùèíó. Õòî ¿é â³ääຠñâî¿ äí³ ìîëîä³ ³ çâå ¿¿ ñîíöåì, çîðåþ, õòî ç íåþ íàâ³ê íå ðîçëó÷íèé â òðóä³, õòî â ãîð³ ³ â ðàäîñò³ ç íåþ. Â. Ñîñþðà В п р а в а 405. Знайдіть рядок, у якому всі слова є самостійними частинами мови. Подумайте, як пояснити, чому ви не обрали будь-який інший рядок.

1. 2. 3. 4. 5.

Àãîâ, çàâòðà, çàòå, äîáðèé, òàê-ñÿê, óñþäè. Àïòåêà, ïðèäîðîæí³é, ñèíþâàòèé, ñìåðåêà, ÷è, ùîñü. Àëãåáðà, â÷îðà, çíàííÿ, êðàé, íàéêðàùèé, ï³ä. Àðàá, ó÷îðà, ãàðíèé, ñîí, òðè, ùî-íåáóäü. Àíã볺öü, âèòÿçü, çàäëÿ, ï³â’ÿáëóêà, ïîáëèçó, ð³ëëÿ.

В п р а в а 406. З-поміж п’яти рядків оберіть той, у якому всі слова належать до службових частин мови. Поясніть, чому ви не обрали інший рядок.

1. 2. 3. 4. 5.

À, æå, çàòå, îá, ï³ä, ïë³÷-î-ïë³÷. Àëå, áî, â³ä, äî, ñâ³é, ïîíàä. Àáî, àâæåæ, ÿ, í³áèòî, îãî-ãî, ïðîòå. Àãîâ, â³ä, äî, ç-ï³ä, íà, âñóïåðå÷. Àáè, áî, â, â³ä, äå-íå-äå, çà. 184

В п р а в а 407. Знайдіть рядок, у якому не всі слова належать до однієї самостійної частини мови.

1. Àâ³àö³ÿ, ãîðà, ãîðëî, äàëå÷³íü, çàé÷åíÿ, êàí³êóëè. 2. Áàãàòèé, æâàâèé, çðó÷íèé, êîëèøí³é, êðèæàíèé, Îëüæèí. 3. Áàãàòî, äâà, äåâ’ÿòèé, äåñÿòåðî, ê³ëüêàíàäöÿòü, ï³âòîðàñòà. 4. Àáèõòî, â³í, âñÿêèé, ñê³ëüêè, ùîñü, ÿêèé-íåáóäü. 5. Àêóðàòíî, áåçâ³ñòè, äå, çðàííÿ, ïî-íàøîìó, ïîøèòî. В п р а в а 408. Наведіть по одному прикладу самостійних частин мови і назвіть граматичні ознаки кожного слова. В п р а в а 409. Прочитайте фрагмент вірша, перепишіть його, підкресліть прямою лінією іменники і хвилястою – прикметники, зробіть морфологічний аналіз іменників перших двох речень.

ß – ìîëîäèé íàùàäîê Ïðîìåòåÿ, ³ ñåðöå, é ãðóäè â ìåíå – ó âîãí³. Íàðîäæåíèé âåëèêîþ çåìëåþ, â³ääàì äëÿ íå¿ ïîìèñëè ÿñí³.  òðèâîæí³ äí³ ³ ó áåçñîíí³ íî÷³ ÿ çðîçóì³â óñþ êðàñó æèòòÿ. Íå ëÿæå òóãà íà ïðîì³íí³ î÷³, ëþáîâ³ íå ïîãàñíå ïî÷óòòÿ. Ñ. Áóäíèé В п р а в а 410. Перепишіть речення, вставивши замість крапок пропущені слова. Вкажіть, до якої частини мови вони належать.

1. Ñâÿòî Ïðåîáðàæåííÿ, ... Ñïàñà, çàâæäè äåâ’ÿòíàäöÿòîãî ñåðïíÿ. 2. Ñòâåðäæóþòü, ... ó çîëîòèñòîìó ù³ëüíî ç³ìêíåíîìó áóòîí³ òþëüïàíà ïåâíèé ÷àñ ïåðåáóâàëî ëþäñüêå ùàñòÿ. 3. Òå, ùî ... ï³äâëàäíå áóëî ... ñèë³, õèòðîùàì, – ðîáèòü âåñåëèé áåçòóð-

185

áîòíèé äèòÿ÷èé ñì³õ. 4. ×è çíàºòå âè, ... öâ³òå ïîëèí? 5. Âóçåíüêà ñòåæêà ï³äá³ãëà äî êðó÷³ ... ïîâèëàñÿ äàë³ êðóòèì áåðåãîì. В п р а в а 411. Перекладіть текст українською мовою і назвіть самостійні та службові частини мови, які ви вжили в перекладі.

Ароі а sunat clopoţelul peste larma glasurilor, abătând-o de la joacă. Şi copiii de diferite vârste, după ce-au trecut pe uşa şcolii, îmbulzindu-se s-au despărţit, luându-şi locul în clasele lor. Mirosea înţepător a doftorie şi a alte cele. Ochii începeau să lăcrimeze. Păreţii erau acoperiţi cu hărţi în culori şi animale domestice în mărime: boul, vaca şi viţelul, capra, porcul, bivoliţa, câinele şi mâţa. Clasele umplute răsunau de tropăituri pe podele şi de pocnetul bocancilor. Era cu veselie ca întâiul foc la sobă (За І. Теодоряну). В п р а в а 412. У якому рядку всі іменники – одного роду? Якого саме?

1. 2. 3. 4. 5.

Äåíü, ñ³ëü, ò³íü, ð³é, äîãîâ³ð. Äèòÿ, îðëÿ, ð³ëëÿ, ²ëëÿ, ³ì’ÿ. Ñòóï³íü, á³ëü, êðàé, êð³é, á³é. Ïàëüòî, ñëîâî, òàêñ³, êåíãóðó, Äí³ïðî. Ïóòü, çíàííÿ, âîëîññÿ, Âàñèëü, âèð.

В п р а в а 413. У якому рядку не всі іменники належать до однієї з чотирьох відмін?

1. 2. 3. 4. 5.

Àäðåñà, âîëÿ, ãîðà, ãðóøà, ë³í³ÿ, ìåæà. Àðò³ëü, â³ñü, ãàëóçü, ëþáîâ, í³÷, ðàä³ñòü. Àðõ³â, âåñëî, äåíü, ê³âø, ëèñòÿ, ìîðå. Àíãåëÿ, á³ë÷åíÿ, âîâ÷åíÿ, ä³â÷à, ³ì’ÿ, íåìîâëÿ. Àðîìàò, áîºöü, âåðô, ãîðîáåöü, íåáî, ñëîíåíÿ.

В п р а в а 414. Іменники якого рядка не належать до жодної з чотирьох відмін?

1. 2. 3. 4. 5.

Ëèïè, Áàëêàíè, Áåñêèäè, äâåð³, ïîñ³âè, ñàíè. Àïåíí³íè, óìàëà¿, êàí³êóëè, íîæèö³, ×åðí³âö³. Àô³íè, áóê, äðàæå, çèì³âëÿ, Çîëÿ. Âàðòîâèé, âîæàòèé, çâè÷àé, ë³ñíè÷èé, ó÷åíèé. Áóä³âíè÷èé, âîðîòà, äð³æäæ³, êàí³êóëè, ïëàòî, ßññè.

§ 56. Ïðèêìåòíèê, ÷èñë³âíèê, çàéìåííèê В п р а в а 415. Дайте відповіді на запитання, дібравши до іменників якомога більше прикметників. Çðàçîê: ßê³ áóâàþòü ëþäè? Ëþäè áóâàþòü: äîáð³, çë³, ùåäð³, ñêóï³, óâàæí³, áàéäóæ³, æîðñòîê³, ìèëîñåðäí³, áàãàò³, á³äí³, ðîçóìí³...

ßêèé õë³á? ßêå ñîíöå? ßêà çåìëÿ? 186

В п р а в а 416. Пригадайте, які прикметники називаються якісними, відносними і присвійними. Запишіть по п’ять якісних, відносних і присвійних прикметників. З одним прикметником з кожного розряду складіть і запишіть речення. В п р а в а 417. Утворіть усіма можливими способами вищий і найвищий ступені порівняння чотирьох обраних вами прикметників: великий, високий, гарний, гіркий, глибокий, добрий, дорогий, низький. В п р а в а 418. Випишіть прикметники, які не творять ступенів порівняння, поясніть, чому.

Áàãàòèé, áàäüîðèé, áàòüê³â, á³ëóâàòèé, ãàðíåíüêèé, çäîðîâåííèé, êèñëèé, ìàëèíîâèé, íåãàðíèé, ïðàäàâí³é, ðàíí³é, ñë³ïèé, ñòàðèé, ÷îðíèé, ÷îðíî-á³ëèé, ì³ñüêèé, ó÷í³âñüêèé, á³ë³ñ³íüêèé, ëèìîííèé, ë³êàðñüêèé, âîâ÷èé, ñîëîâ’¿íèé. В п р а в а 419. Запишіть правильно складні прикметники, усно поясніть правила їх написання. З виділеними словами складіть речення.

Á³ëî/ñí³æíèé, áë³äî/çåëåíèé, âèñîêî/àâòîðèòåòíèé, â³éñüêîâî/ìîðñüêèé, âñåñâ³òíüî/³ñòîðè÷íèé, äîâãî/íîãèé, æîâòî/ áëàêèòíèé, æîâòî/ãàðÿ÷èé, íàâ÷àëüíî/âèõîâíèé, ñí³æíî/á³ëèé, òåìíî/âèøíåâèé, òèõî/ïëèííèé, òèõèé/ïðåòèõèé, ÷åðâîíî/ ãàðÿ÷èé.

A. Êó¿íäæ³. Âå÷³ð íà Óêðà¿í³

187

В п р а в а 420. Перекладіть текст українською мовою і запишіть його. Підкресліть у тексті перекладу дієприкметники та дієприслівники. Усно зробіть розбір як частини мови по одному слову кожної самостійної частини мови.

Printre trunchiurile bătrâne, deasupra omătului, se înfiora o lucire fumurie şi violetă care curgea în sus printre crengi, către văzduhul lunii. În fundul văii, din peştera unui pârău viscolit, izvora o apă vie, care se domolea îndată într-un ochi luciu de topliţă. Dincolo, pădurea rară urca iarăşi lin, în depărtări. Cum stam fără să simt timpul, auzii zvon năprasnic spre lună, şi-n topliţă căzură, sfărmând-o, raţe sălbatice. Ştiam că vin de departe, de la mări îngheţate, însă nu simţii nici o uimire. Locul unde mă aflam era în domnia misterioasă a sălbăticiunilor (M. Садов’яну). В п р а в а 421. Запишіть числівники, розділивши їх на чотири групи: кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та порядкові.

ѳì, äâîº, äâàäöÿòü ïåðøèé, ï³âòîðà, ñîðîê â³ñ³ì, òðè ï’ÿò³, ñîòèé, ï’ÿòåðî, äâ³ñò³ òðè, îäèíàäöÿòü, äâ³ äåñÿò³, äåñÿòü, ñåìåðî, ñòî äâàäöÿòü ï’ÿòü òèñÿ÷íèõ, äâîõòèñÿ÷íèé, òèñÿ÷à îäèí, íóëü, ì³ëüéîí, âîñüìåðî, äâîõñîòèé, ÷îòèðíàäöÿòèé. В п р а в а 422. Запишіть словосполучення числівників з іменниками, розкривши дужки. Зверніть увагу на особливість зв’язку числівника з іменником і наголошення іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири. Çðàçîê: äâà (ðóêà) – äâ³ ðóêè, ï³âòîðà (ì³ñÿöü) – ï³âòîðà ì³ñÿöÿ.

×îòèðè (ñèí), äâîº (ñèí), ñåìåðî (áðàò), ï’ÿòèé (äåíü), äâà (ïðîôåñîð), òðè (ñò³ëåöü), ï³âòîðà (ÿáëóêî), ï³âòîðà (ë³òð), ï³âòîðà (äîáà), äâà (ðóêà), äâà (îêî), äâîº (îêî), äåâ’ÿòü (òèæäåíü), äâà (ãåíåðàë), òðè (êîñìîíàâò), ÷îòèðè (âî¿í). В п р а в а 423. Розкривши дужки, запишіть займенники та іменники у потрібній формі. Зверніть увагу на те, які займенники у називному (і знахідному) відмінку керують іменником.

². (̳é) ðîçïîâ³äü, (ñâ³é) ðîçóì, (¿õí³é) ïîðàäà, (ñê³ëüêè) ñóìí³â³â, (âåñü) íåáî, (³íøèé) ñåëî, (ñâ³é) ñîðî÷êà, (áóäü-ÿêèé) ó÷åíèöÿ, (êàçíà-êîòðèé) ðàç, (âàø) ðîçäóìè, (íàø) ñëîâî, (ñê³ëüêè) äåíü. ²². 1. Íå õâàëè ñàì (ñåáå), íåõàé (òè) ³íø³ ïîõâàëÿòü. 2. Øêîäà (âàø) ãîëîâè, àëå øêîäà ³ (ì³é) øàïêè. 3. (Ñâ³é) ëåäà÷îãî íå õâàëè, à ÷óæîãî äîáðîãî íå ãóäè. 4. Íå (âñÿêèé) æàðòè áóâàþòü ÷îãîñü âàðò³. 5. Çà (âàø) øåïîòîì ³ (íàø) êðèêó íå ÷óòè. 6. dz (ñâ³é) ïå÷³ ³ äèì íå ÷àäèòü. 7. Õâàëèëàñÿ êîçà, ùî â (âîíà) õâ³ñò äîâãèé. 8. Ãàðíî òîìó æèòè, õòî íå ìຠçà (ùî) òóæèòè. 188

²²². – ×è ñïîäîáàëàñü (òè) âèñòàâà? – ×è õòîñü ³ç (âè) âæå áà÷èâ ¿¿? – ß ïîãàíî áà÷èëà ç³ (ñâîº) ì³ñöÿ. – À ÷îìó á (òè) áóëî íå ïåðåñ³ñòè? – (ß) áóëî íåçðó÷íî. В п р а в а 424. Запишіть речення, поставивши слова, що в дужках, у відповідній формі (використовуйте потрібні прийменники), числівники записуйте словами). Çðàçîê: Ïî¿çä â³äïðàâëÿºòüñÿ î â³ñ³ìíàäöÿò³é ãîäèí³.

1. Àâòîáóñ (â³äïðàâëÿòèñÿ, 6, ãîäèíà, ðàíîê). 2. Òðîëåéáóñ (â³äïðàâëÿòèñÿ, 7, ãîäèíà, 30, õâèëèíà). 3. Ïî¿çä äî Êèºâà (â³äïðàâëÿòèñÿ, 22, ãîäèíà, 15, õâèëèíà). 4. Åëåêòðè÷êà ³ç Ñîô³¿ (â³äïðàâëÿòèñÿ, 24, ãîäèíà, 10, õâèëèíà). 5. Ïî¿çä ó Êèøèí³â (ïðèáóâàòè, 17, ãîäèíà, 5, õâèëèíà). 6. Àâòîáóñ (ïðèáóòè, 8, ãîäèíà, ðàíîê).

§ 57. Ïðàâîïèñ ³ ãðàìàòè÷íèé ðîçá³ð ñàìîñò³éíèõ ÷àñòèí ìîâè В п р а в а 425. Перепишіть іменники, прикметники, числівники, займенники та поясніть усно їх правопис. Визначте також розряд займенників.

1. Á³ëà Öåðêâà, Êàì’ÿíåöü-Ïîä³ëüñüêèé, ï³ââ³êó, ï³â-ªâðîïè, ï³â-Êèºâà, ï³â’ÿáëóêà, ï³âòîðà, êóï³âëÿ-ïðîäàæ, ë³êàð-òåðàïåâò, ïðåì’ºð-ì³í³ñòð, åêñ-÷åìï³îí. 2. Á³ëîêðèëèé, á³ëîöåðê³âñüêèé, ï³âäåííî-çàõ³äíèé, ñâ³òëî-çåëåíèé, ìîâíî-ë³òåðàòóðíèé, ñóñï³ëüíî êîðèñíèé. 3. Ï’ÿòäåñÿò, äâ³ñò³ ø³ñòäåñÿò, ì³ëüéîííèé, íóëüîâèé. 4. ͳõòî, äåùî, ñê³ëüêè-íåáóäü, õòî, êîòðèé, âåñü, òè, ñåáå, ³íøèé, ùîñü, êîòðèéñü, í³÷èé, ñê³ëüêè, êàçíà-õòî. В п р а в а 426. Запишіть займенники за нормами правопису. Замість крапок поставте, де потрібно, дефіс.

Õòî..ñü, áóäü..õòî, í³..êîòðèé, í³..÷èé, äå..êîòðèé, êàçíà..÷èé, í³..ç..êèì, àáè..êîòðèé, êîìó..ñü, õòîçíà..÷èé, ùîñü, í³..êîìó, êàçíà..÷îìó. В п р а в а 427. Запишіть словами числівники 4, 5, 9, 10, 11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000, 1 000 000. Правильно їх вимовте і поясніть особливості написання. В п р а в а 428. Перепишіть текст, підкресліть у ньому прикметники та займенники. Виберіть з вірша один прикметник і один займенник і

189

зробіть їх морфологічний розбір. Вкажіть слова, які створюють піднесений настрій. Чи погоджуєтесь ви із застереженням автора, висловленим у виділеній строфі? Чому?

Çåìëå ð³äíà! Ìîçîê ì³é ñâ³ò볺, ³ äóøà í³æí³øîþ ñòàº, ÿê òâî¿ ñïîä³âàíêè ³ ì𳿠ó æèòòÿ âëèâàþòüñÿ ìîº. ß æèâó òîáîþ ³ äëÿ òåáå, âèéøîâ ç òåáå, â òåáå ïåðåéäó, ï³ä òâî¿ì âèñîêî÷îëèì íåáîì ãàðòóâàâ ÿ þí³ñòü ìîëîäó. Õòî òåáå ëþáîâ’þ îá³êðàäå, õòî òâî¿ òóðáîòè îáìèíå, õàé òîãî çåìíå òÿæ³ííÿ çðàäèòü ³ ç ïðîêëÿòòÿì áåçâ³ñòü ïðîêîâòíå. Â. Ñèìîíåíêî В п р а в а 429. Запишіть іменники і прикметники, замінивши їх цифрову частину відповідною формою числівника. Запам’ятайте ці слова. Çðàçîê: 40-ð³÷÷ÿ – ñîðîêàð³÷÷ÿ.

25-ð³÷÷ÿ, 25-ãðàäóñíèé, 35-ïîâåðõîâèé, 40-õâèëèííèé, 50-äåííèé, 70-ð³÷÷ÿ, 75-ð³÷íèé, 80-òîííèé, 90-ê³ëîìåòðîâèé, 100-òîìíèé, 125-äåííèé, 150-ð³÷íèé, 200-ð³÷÷ÿ.

190

В п р а в а 430. Запишіть правильно слова та поясніть їх написання.

Çåìëå/êîï, çåìëå/óñòð³é, äèçåëü/ìîòîð, ìàøèííî/òðàêòîðíèé, ìîâíî/ë³òåðàòóðíèé, ï³âí³÷íî/ñõ³äíèé, çàõ³äíî/ºâðîïåéñüêèé, áóäü/ÿêèé, äå/õòî, í³/÷èÿ, þí/íàò, òåìíî/çåëåíèé, ñèíüî/ îðàíæåâèé, æîâòî/ãàðÿ÷èé, ñóñï³ëüíî/êîðèñíèé, äâàäöÿòè/ï’ÿòè/ì³ëüéîííèé, ñòà/ñîðîêà/ð³÷íèé. В п р а в а 431. Перепишіть речення, виділені слова розберіть як частини мови.

1. Íà îäí³é ñòîðîí³ ìîíåòè áóëî çîáðàæåííÿ Âîëîäèìèðà íà ïðåñòîë³, à íà äðóã³é âì³ùåíî äåðæàâíèé ãåðá – òðèçóá. 2. Óêðà¿íñüêà öåðêâà âøàíîâóº Âîëîäèìèðà ÿê ñâÿòîãî òîìó, ùî â³í îõðåñòèâ Óêðà¿íó.

§ 58. ijºñëîâî òà éîãî ãðàìàòè÷í³ ôîðìè В п р а в а 432. Прочитайте вірш і скажіть, слова якої частини мови у ньому переважають. Випишіть ці слова. Які граматичні значення вони мають? Чого досяг автор вживанням таких слів?

Áî òâîðèòü ëèøå òîé, õòî â³÷íî ëþáèòü, íå âàæèòü ñèë, íå äóìຠïðî ÷àñ, ñåáå äî êðèõòè â³ääຠ³ ãóáèòü ³ íå ñêëàäຠùàñòÿ ïðî çàïàñ. Ëîâè æèòòÿ ñòð³ìêó ³ äèêó ïòàõó, âîíà â ñòîãó çíåñëà ÿéöå-ðàéöå*, òà îáìèíຠçîëîòå ñ³ëüöå**, ÿê íàâ³òü ìîæå âòðàïèòè íà ïëàõó***. Â. Êèòàéãîðîäñüêà В п р а в а 433. I. Прочитайте уривок тексту «Русалки» і перекажіть його зміст. Чи вірите в існування русалок? Пригадайте народні перекази, які доводилось вам чути про домовиків, лісовиків, мавок, русалок чи інших міфічних істот, і поділіться цією інформацією з однокласниками.

ÐÓÑÀËÊÈ Âåñíîþ, ÿê ò³ëüêè âêðèâàþòüñÿ òðàâàìè ëóêè, ðîçïóñêàþòüñÿ âåðáè é çåëåí³þòü ïîëÿ, òîä³ «ç âîäè íà áåðåã âèõîäÿòü ðóñàëêè». Çà íàðîäíîþ óÿâîþ, ðóñàëêè – öå ä³â÷àòà àáî ìîëîä³ æ³íêè, êîòð³ ï³ä ÷àñ êóïàííÿ âòîïèëèñÿ. * Яйцé-райцé – (казкове) символ щастя. ** Сільцé (або сильцé) – пристрій для ловлення птахів і дрібних тварин. *** Плáха – місце страти.

191

̳ñÿöü ³ çîð³ âèêëèêàþòü ðóñàëîê ç âîäè. Ç òèõèì ïëåñêîòîì õâèëü, ðîçãîðòàþ÷è ñâî¿ìè áë³äèìè ðóêàìè ãóñòå ëàòàòòÿ, ðóñàëêè âèõîäÿòü íà áåðåã. Íà ãîëîâ³ ó êîæíî¿ ðóñàëêè – â³íîê, ó ñòàðøî¿, öàð³âíè, â³íîê ñïëåòåíèé ç âîäÿíèõ ë³ë³é. Âèéøîâøè ç âîäè, ðóñàëêè ñ³äàþòü íà áåðåç³ ³ ïî÷èíàþòü ðîç÷³ñóâàòè ñâî¿ äîâã³ êîñè àáî áåðóòüñÿ çà ðóêè ³ âîäÿòü äèâîâèæí³, ç òàºìíè÷èì øåïîòîì, õîðîâîäè (Çà Î. Âîðîïàºì). II. Випишіть з тексту п’ять (на ваш вибір) дієслів у різних граматичних формах і зробіть їх морфологічний розбір. В п р а в а 434. Від кожного з дієслів утворіть його видову пару. Які засоби словотвору вам довелося застосувати? Підкресліть їх. Çðàçîê: êàçàòè – ñêàçàòè.

Êàçàòè, æèòè, ôîòîãðàôóâàòè, ìåòàòè, êèäàòè, êóïóâàòè, äçâÿêàòè, áðàòè, êèï³òè, êèñíóòè, á³ëèòè, áðîäèòè, íåñòè. В п р а в а 435. Прочитайте і усно визначте способи творення видових пар.

Ïèñàòè – íàïèñàòè, ìåðçíóòè – çìåðçíóòè, îñâ³æàòè – îñâ³æèòè, çâ³ëüíÿòè – çâ³ëüíèòè, çàðîáëÿòè – çàðîáèòè, çàîõî÷óâàòè – çàîõîòèòè, ïîíîâëþâàòè – ïîíîâèòè, âèòèðàòè – âèòåðòè, âèáèðàòè – âèáðàòè, âèï³êàòè – âèïåêòè, êëèêàòè – êëèêíóòè, âïëèâàòè – âïëèíóòè, âèì³ðÿòè – âèì³ðÿòè, â³äðѕçàòè – â³äð³çћòè, ëîâèòè – ï³éìàòè, ãîâîðèòè – ñêàçàòè, áðàòè – âçÿòè. В п р а в а 436. Прочитайте, випишіть дієслова. Назвіть особливість форми дієслів, вкажіть, що вони називають.

1. Âæå ñìåðêëî. Âæå ñòåìí³ëî. 2. Ìàòåðÿì ñüîãîäí³ íå ñïèòüñÿ. 3. Ó ïîâ³òð³ ïàõëî ëèïîâèì öâ³òîì. 4. Ïî õàòàõ äå-íå-äå ñâ³òèëîñÿ. 5. Íàäâîð³ ðîçâèäíÿëîñÿ. 6. Ïîâ³ÿëî ïîëüîâèìè ïàõîùàìè. 7. Ïàõíå ëóãîì ³ ð³÷êîþ. 8. Ñüîãîäí³ êëþâàëî ïîãàíî. 9. Çà îñòàíí³ äí³ íà ëóêàõ äîäàëîñÿ âîäè. В п р а в а 437. Від дієслів утворіть і запишіть дієприкметники. Визначте граматичні значення (рід, число, відмінок; вид, час, стан) дієприкметників від виділених слів.

Áèòè, âèâ÷èòè, âèðîùóâàòè, ãð³òè, ãîð³òè, ë³òàòè, ïàðèòè, ïåêòè, òîíóòè, ÷èòàòè. В п р а в а 438. Утворіть і запишіть речення з дієприслівниковими зворотами.

Ìàþ÷è íà óâàç³ ï³ñíþ; ïðàãíó÷è çàäîâîëüíèòè ïðîõàííÿ äðóãà; çáåð³ãøè âñå â ïàì’ÿò³; ïîäîëàâøè âíóòð³øíþ íåâïåâíåí³ñòü; çàêèíóâøè òðåò³é ì’ÿ÷ ó êîøèê; çäîáóâøè âïåâíåíó ïåðåìîãó. 192

В п р а в а 439. Випишіть з текстів газети або з журналу (з інтернету) по п’ять дієслів доконаного і недоконаного видів, п’ять перехідних і п’ять неперехідних дієслів. Доведіть (усно), що дієслово належить саме до такого виду чи є саме перехідним або неперехідним. В п р а в а 440. Розподіліть дієслова на дві групи – I дієвідміни і II дієвідміни, утворивши від кожного форму, яка підтвердить правильність розподілу. Çðàçîê: ² ä. ïèñàòè – ïèøóòü. ²² ä. õâàëèòè – õâàëÿòü.

Àòàêóâàòè, â÷èòèñÿ, øèòè, ïðàòè, ìåñòè, äîâ³ðÿòè, çíàòè, â³ðèòè, çàïë³òàòè, âèñòóïàòè, ãîìîí³òè, îêðóãëèòè, ðîçøàðóâàòè, ïðèãîòóâàòè, ñêëàäàòè, ìèëóâàòèñÿ, ðîçïîâ³äàòè, îáãîâîðþâàòè, òðåìò³òè, ðàõóâàòèñÿ, ë³÷èòè, ë³êóâàòè, ÷èòàòè. В п р а в а 441. Відтворіть і запишіть неозначену форму дієслів.

Àðãóìåíòóâàëè, áóäóòü ïàì’ÿòàòè, äð³áíÿòü, áåðåãòèìóòü, î÷èñòèìî, çíàëè á, ìàíäðóþòü, ïëà÷å, äîâ³ðèëè, çíàäîáèòüñÿ, íàïèøóòü, êóïóâàëè á, ïðèâåçåìî, âèâ÷àòü, çðîáè, õî÷å, ¿ñè, äàäóòü, õâàëÿòü. В п р а в а 442. Запишіть дієслова, вставивши на місце крапок пропущені е(є) чи и, поясніть, чому ви написали саме так.

Çðîá..ø, õî÷..ø, ìîæ..ø, õâàë..ø, ìð³..ø, â³ð..ø, ïðîñ..ø, âîä..ø, òðèâîæ..ø, ñï³âà..ø, ïîáà÷..ø, ïîâåðí..ø, ïîìíîæ..ø, ïåðåâ³ð..ø, äîïîìîæ..ø, ðîçãðîì..ø, äîâ³ð..ø, çàëåæ..ø, çìîæ..ø, äîðîæ..ø. В п р а в а 443. З-поміж слів, які виражають ознаку, виберіть дієприкметники, запишіть їх і усно поясніть, що допомогло вам їх відібрати. Зверніть особливу увагу на правопис дієприкметників. Правильно наголошуйте!

Áåçäîãàííèé, íåçáàãíåíèé, íåâòîðîâàíèé, íåçäîëàííèé, íåçîðàíèé, íå çäîëàíèé, íåçáàãíåííèé, íåïåðåñ³÷íèé, íå ïåðåñ³÷åíèé, íåâïåâíåíèé, íåïåðåêîíëèâèé, íå ñïèñàíèé, íåçð³âíÿííèé, íå çð³âíÿíèé, íåçâîðóøíèé, íåîïëàòíèé, íåäîòîðêàííèé, çàìêíåíèé, ïîæîâêëèé, îäÿãíóòèé, ïàíóþ÷èé, ïîæîâêëèé, ïðîçð³ëèé, ðîçêóòèé. В п р а в а 444. Розгляньте написання не з дієсловами і з’ясуйте, у якому з рядків допущено помилки. Виправте їх, пояснивши правилом.

1. Íå ïîâ³ðèòè, íåäîëþáëþâàòè, íåäîêàçóâàòè, íåäîáèðàòè, íåäîðîáèòè, íå äîñë³äèòè, íåäîñÿãíóòè. 2. Íåñòÿìèòèñÿ, íåäîîö³íþâàòè, íåäîâèêîíóâàòè, íåäîäåðæàòè, íå äîçâîëèòè, íåäîë³÷èòèñÿ, íå äîòîðêíóòèñÿ. 193

3. Íåäîáà÷àòè, íå äîáóòè, íåõòóâàòè, íåäîâ³ðÿòè, íåïîêî¿òèñÿ, íåäî÷óâàòè, íåâîëèòè. 4. Íåçäóæàòè, íåñëàâèòè, íå äîçð³òè, íåíàâèä³òè, íå çàê³í÷èòè, íå çáàãíóòè, íå çë³÷èòè. 5. Íåõòóâàòè, íåäî¿äàòè, íåäîïëàòèòè, íå äîçð³âàòè, íå äîãîð³òè, íåäîîö³íèòè, íåäîïèñàòè. В п р а в а 445. Прочитайте, випишіть: 1) особові, 2) неособові форми дієслів й усно зробіть їх морфологічний розбір. Поясніть стилістичну роль виділених слів. Як називається стилістичне явище, коли повторено два перші і два останні рядки?

Äîâêðóã – îáð³çàíî æàë³, îáòÿòî ãîëîñ³ííÿ. Äåñü ïðè âå÷³ðíüîìó ñòîë³ – áàòüê³â ìî¿õ òóæ³ííÿ çãîðüîâàíå. Î ö³é ïîð³, àæ ÷îðí³ îä ðîçïóêè,

ðèäàþòü íàø³ ìàòåð³, çàëîìóþ÷è ðóêè. Ùå íàø³ á³äè çàìàë³? Ùå íàáåðèñü òåðï³ííÿ. Äîâêðóã – îáð³çàíî æàë³, îáòÿòî ãîëîñ³ííÿ. Â. Ñòóñ

В п р а в а 446. Випишіть словосполучення з дієсловами у переносному значенні. Як називається такий спосіб перенесення значення з одного слова на інше? Яка його роль у цих текстах?

1. Ìåäîì ïàõíå çåìëÿ. Ñîíöå ïîâíå ñíàãè. Ì𳺠äåíü ó ñâ³òëèö³ ãàðÿ÷îãî ë³òà. Çîëîò³þòü ñàäè âæå ïëîäàìè – íå öâ³òîì. Òèøà é ñïîê³é ñâÿòèé ðîçëèëèñü íàâêðóãè. Â. Êàëàøíèê 2. Ñåðïåíü òðàâè äîæèíàº, çîëîòó âóàëü ïðÿäå, êàâóíàìè ïðèãîùàº, â ìèñêó ÿáëóêà êëàäå. Î. Ïðèõîäüêî 3. Ãðຠçèìà ôëåéòàìè â ñòîìëåíèõ ïîëÿõ, ðîçâ³øàëà ïëåòèâî â ñòèøåíèõ ë³ñàõ, âäîñâ³òà ðîçêèíóëà õóðòîâèíè øàëü, òà é ëåòèòü ðîçêðèëåíî ó áåçìåæíó äàëü. Î. Ïðèõîäüêî À. Òêà÷åíêî. ²í³é. Ðàíîê 194

В п р а в а 447. Прочитайте текст і поясніть синтаксичну та стилістичну роль дієслів у ньому. Які форми мають ці дієслова?

Çóïèíèñü. ϳä³éäè. Ñêàæè. ² ðîçðàäü. ² ïðîñòè. ² ïîäàé. Íå ðîçòðàòü. Ïîäàðóé. Çáåðåæè. Íå çàáóäü. Äîðîæè. Ïàì’ÿòàé. Í. Öàðóê В п р а в а 448. Наведіть молдовські відповідники дієслівних форм, поясніть їх спільні та відмінні граматичні ознаки в українській та молдовській мовах.

Âèíåñëà á, çðîá³ìî, õàé ïàì’ÿòàþòü, â³äâ³ç, ïðèíåñëà, áåðåø, çáèðàþòü, áóäó â÷èòèñÿ, ÷óòèìåø, âèâ÷óñÿ, ïðî÷èòàþ, áåðåæóòü, äàñè, äàäóòü, ¿ñè, ¿äÿòü. В п р а в а 449. Перекладіть український текст молдовською мовою і молдовський – українською. По-українськи поясніть особливості дієслівних форм-відповідників в обох мовах.

². ϳä áåðåçíåâèìè òóìàííèìè çîðÿìè, êîëè ïðîêèäàºòüñÿ âîäà ³ ï³äñí³æíèê ñóìîâèòî-çàìð³ÿíèì îêîì äèâèòüñÿ íà ùå ³ìëèñòó çåìëþ, íàðîäèâñÿ âåëèêèé ïîåò Óêðà¿íè, âåëèêèé ñï³âåöü ñëîâ’ÿíñüêîãî ñâ³òó Ìàêñèì Ðèëüñüêèé. Ç äèòÿ÷èõ ðîê³â éîãî ðóêà ïîòÿãíóëàñü äî ïèñüìà, äóøà – äî êðàñè, à ñåðöå – äî ëþäèíè. ² öåé ïî÷àòîê ñòàâ îòèì ïðîäîâæåííÿì, ùî íå ìຠê³íöÿ-êðàþ í³ â ï’ÿòäåñÿò, í³ â ñ³ìäåñÿò, í³ ó ñ³ìñîò ðîê³â, ÿê íå ìຠêðàþ ³ íàêîëèõàíå â³òðîì çåðíî, ³ äîâåðøåíèé ñîíöåì ïîãëÿä òâîðöÿ, ³ âåëè÷ ëþäñüêîãî äóõó (Ì. Ñòåëüìàõ).

Î. Øîâêóíåíêî. Ïîðòðåò ïîåòà Ì.Ò. Ðèëüñüêîãî

195

II. О lună mare, orbitoare, se înălţase pe cerul senin şi albastru. O lumină vie, scânteietoare, se topea în jur, sărind de pe un sul de zăpadă pe altul, şi toată câmpia părea о mare albă, spumoasă, plină de pietre scumpe. Într-o clipă de mare zbucium marea a fost tăiată din frământarea ei, oprită – înţepenită locului. Acum ea îşi scaldă podoabele în lumină, şi numai umbra bătrânului, lungă şi neagră ca cerneala, vine pe-o clipă, stinge jocul strălucitor al zăpezilor, dar numai pe-o clipă, căci bătrânul tot merge, umbra se târâie supusă în urma lui şi jocul începe din nou... (І. Друцe). В п р а в а 450. Перепишіть, підкресліть і назвіть службові частини мови, зробіть морфологічний розбір виділених слів.

Ïîñò³é: äóøà ìîÿ ðîçêâ³òëà, ÿê ïòàøêà, êðèëàìè òðåìòèòü, à í³÷ ïëèâå íà õâèëÿõ ñâ³òëà, ³ äåíü íàçóñòð³÷ ¿é ëåòèòü Îëåêñàíäð Îëåñü

§ 59. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Òâ³ð ðîçïîâ³äíîãî õàðàêòåðó çà ïîäàíèì ñþæåòîì. Àíàë³ç òâîðó В п р а в а 451. Запропонуйте сюжет для письмової розповіді у класі, обґрунтуйте значущість обраної теми і сформулюйте назву твору. Складіть план і напишіть твір. В п р а в а 452. Прочитайте твір про друга і, по-перше, з’ясуйте, що ви оцінюєте в цьому творі позитивно, а що вважаєте за доцільне змінити, доповнити, написати інакше і як саме. А по-друге, поміркуйте над тим: а) які риси характеру цінує автор найвище; б) чи є ці риси в описаної людини; в) які ще риси ви хотіли б бачити у свого друга; г) чи притаманні вам самому (самій) ті риси, які ви хотіли б бачити у свого друга.

ÄÐÓÃ ß ëåãêî êîíòàêòóþ ç ðîâåñíèêàìè. Ó ìåíå áàãàòî çíàéîìèõ. Ñåðåä íèõ º âåñåë³ é ñòðèìàí³, ãàëàñëèâ³ é òèõ³, øâèäê³ é ïîâ³ëüí³, äîáðîçè÷ëèâ³ é õèòðåíüê³, ùåäð³ é ñêóïóâàò³... Àëå º é òàê³, ïðî ÿêèõ õî÷åòüñÿ ñêàçàòè, ùî âîíè äîáð³ ³ ùèð³ äðóç³. Ìåí³ ïîäîáàþòüñÿ íå ïðîñòî õëîïö³, ç ÿêèìè, âèïàäêîâî çóñòð³âøèñü, ìîæíà ö³êàâî é âåñåëî ïðîâåñòè ñâ³é â³ëüíèé ÷àñ íà ñïîðòèâíîìó ìàéäàí÷èêó ÷è â ê³íîçàë³, à ï³ñëÿ òîãî ëåãêî 196

³ íàäîâãî ðîçñòàòèñü. ß äóæå ëþáëþ äîáðèõ, ùèðèõ, â³ääàíèõ äðóç³â. Íà íèõ çàâæäè ìîæíà ïîêëàñòèñÿ, îñîáëèâî ó ñêðóòí³ õâèëèíè. ...Îäíîãî ðàçó ìè ç Ñåð㳺ì ï³øëè íà ð³÷êó. ×àñ ïðîëåò³â øâèäêî. Ìè íå ïîì³òèëè, ÿê ï³äêðàâñÿ âå÷³ð. Ïî÷àëè çáèðàòèñÿ äîäîìó, àëå ÿ íå ì³ã â³äøóêàòè ñâîãî âçóòòÿ. Ñåðã³é ì³ã ï³òè äîäîìó ñàì, àëå â³í íå ïîêèíóâ ìåíå íà áåçëþäíîìó áåðåç³. Ìè ðàçîì øóêàëè ñàíäàëåòè ³ ÷åðåç ïåâíèé ÷àñ çíàéøëè ¿õ. Âîíè áóëè ÷àñòêîâî çàñèïàí³ ï³ñêîì. Òàêèõ õëîïö³â, ÿê Ñåðã³é, ÿ ëþáëþ. Âîíè º ñïðàâæí³ìè äðóçÿìè, íà ¿õíþ äîïîìîãó ìîæíà ðîçðàõîâóâàòè ó ñêðóòíó õâèëèíó. Äóìàþ, ùî ìè ç Ñåð㳺ì çáåðåæåìî â³ðíó äðóæáó ³ òîä³, êîëè ñòàíåìî äîðîñëèìè. Àíäð³é Ë. В п р а в а 453. Прочитайте прислів’я і поясніть, як ви розумієте їх зміст. Як ви думаєте – хто і коли використовує їх? Завчіть вислови, які вам сподобались.

1. Áåç â³ðíîãî äðóãà æèòòÿ – âåëèêà òóãà. 2. ³ðíèé äðóã çàâæäè ï³äòðèìຠäóõ. 3. Áîÿãóçëèâèé äðóã – ã³ðøèé çà âîðîãà. 4. Äàâí³õ äðóç³â ëåãêî çàáóâàþòü, àëå â ãîð³ ñïîìèíàþòü. 5. Äåðåâî ì³öíå êîð³ííÿì, à ëþäèíà äðóçÿìè. 6. Äëÿ äîáðîãî äðóãà âèïðÿæó é êîíÿ ç ïëóãà. 7. Äðóãà øóêàé, à çíàéäåø – òðèìàé. 8. Äðóç³ ï³çíàþòüñÿ â á³ä³. 9. Êðàùå îäÿã íîâèé, à äðóã äàâí³é. 10. Íåìà êðàùîãî äðóãà, ÿê â³ðíà ïîäðóãà. 11. Íîâèõ äðóç³â ìàé, àëå é äàâí³õ íå çàáóâàé. 12. Íå òîé äðóã, õòî ìåäîì ìàæå, à òîé, õòî ïðàâäó êàæå. 13. Ïîáðàòèì – äâà ðàçè áðàò. 14. Äå ãóðò, òàì ³ ñèëà (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). В п р а в а 454. Визначте і запишіть індивідуальний план роботи на літні канікули. Поділіться планами з однокласниками. Які ваші задуми збіглися з намірами інших учнів. Чому?

§ 60. Ïðèñë³âíèê. Îðôîãðàìè â ïðèñë³âíèêó В п р а в а 455. Прочитайте текст, знайдіть прислівники, випишіть їх і зробіть аналіз за значенням, будовою і походженням.

Áëèçüêî, çàðàç îòóò, äèõàëà õîëîäíîþ âîãê³ñòþ ð³÷êà, õî÷ ¿¿ íå âèäíî áóëî â ï³òüì³. Çâåðõó ïî÷àëî ùîñü ñ³ÿòèñü, ÷è òî äîù, ÷è ìðÿêà. Âò³êà÷³ ñèä³ëè íåðóõîìî, áîÿ÷èñü çà÷åïèòè êîìèø. ×àñîì áëèìíå çäàëÿ âîãîíü ³ çíèêíå, ùîá ç’ÿâèòèñü ó äðóãîìó ì³ñö³. ² çíîâó òåìíî. 197

В п р а в а 456. Утворіть і запишіть прислівники, що походять від прикметників, назвіть спосіб словотворення. Подайте форму вищого ступеня порівняння виділених слів. Чому це можливо?

Áëèçüêèé, âåñåëèé, â³ääàíèé, â³ðíèé, ãàðÿ÷èé, ãð³çíèé, äàëåêèé, äîáðèé, äîðîãèé, çëèé, ì³ñÿ÷íèé, ïàëêèé, ïîòâîðíèé, ñóìíèé, ÷èñòèé, ùåäðèé, ùèðèé, ù³ëüíèé. В п р а в а 457. Складіть і запишіть речення з прислівниками.

Ïî-äîáðîìó, íàâçäîã³í, ïë³÷-î-ïë³÷, ìèëîñåðäíî, ïîíî÷³. В п р а в а 458. Перепишіть прислівники, згрупувавши їх за частинами мови, від яких вони утворені. Поясніть написання.

Áåçâ³ñòè, ââîëþ, âïëàâ, âñåðåäèí³, óâèñü, äîòëà, çàî÷³, çàïàí³áðàòà, çàñâ³òëà, íàäì³ðó, íàîñòàíêó, íàïàì’ÿòü, íà ï³âäîðîç³, íàïîêàç, íàðàç, íàñòîðîæ³, íàÿâó, îï³âíî÷³, ñêðàþ, óëàä, óäåíü, â÷åòâåðî, âïåðøå, çàîäíî, âí³÷èþ, çàâ÷àñó, íàâçäîã³í, íàâïðèñÿäêè, íàøâèäêóðó÷, ïðèâñåëþäíî, òèì÷àñîâî, ÷èìðàç, ïî-íàøîìó, ïî-ñóñ³äñüêè, ïî-òðåòº, êóäè-íåáóäü. В п р а в а 459. Запам’ятайте написання сполучення прийменників з іменниками, які мають значення прислівника. З виділеними сполученнями складіть і запишіть речення.

Áåç ê³íöÿ-êðàþ, áåç êðàþ, äî âïîäîáè, äî ëàäó, äî îñòàíêó, äî ïîáà÷åííÿ, äî ñüîãîäí³, ç êðàþ â êðàé, íà â³äì³ííî, íà çëî, íà í³ùî, íà îêî, íà õîäó, ïî çìîç³, ïî ñóò³, óâ³ ñí³, ó ñòîêðàò, ÿê ñë³ä. В п р а в а 460. Запишіть прислівники чи прислівникові сполучення за нормами українського правопису.

Â/á³ê, â/âîëþ, â/ïîïåðåê, äî/âîë³, äî/äîìó, çà/ðàç, ç/ðîäó, ç³/ñïîäó, íà/âåðõó, íà/â³äð³ç, íàä/ì³ð, íà/çäîãàä, íà/ïåðåä, íà/ïîëîâèíó, íà/ñèëó, íà/ñï³õ, çà/ìîëîäó, ñ/ïðîñòà, â/òðîº, çà/îäíî, â/í³÷èþ, íà/îñë³ï, àáè/êóäè, àí³/ñê³ëüêè, äå/äàë³, äå/êîëè, ùî/òèæíÿ, ùî/ðàç, ùî/ñèëè, ÿê/ðàç, ÿê/íàé/á³ëüøå, íà/ìèòü, ïî/ñîâ³ñò³, ó/ïîì³÷, ïî/ñâîºìó, ïî/ïîëüñüêè, áóäü/äå. В п р а в а 461. Доберіть (де це можливо) молдовські відповідники українських прислівників і прислівникових сполучень, усно промовте їх.

Íàïðîâåñí³, ïîáëèçó, ïîíî÷³, óáð³ä, âîñòàííº, íàïåâíå, ñïîâíà, ñïåðøó, íàâìèñíî, íàâïðîñòåöü, íàâò³êà÷à, êîëè-íå-êîëè, ïðàâîðó÷, ñòð³ìãîëîâ, íà ùàñòÿ, ïî-ëþäñüêè, ïî-³íøîìó, áóäü-êîëè, õòîçíà-ÿê, ÷àñ â³ä ÷àñó, äàëåêî-äàëåêî, â³÷-íà-â³÷, äå-íå-äå.

198

В п р а в а 462. Усно перекладіть речення українською мовою. Запишіть парами прислівники і прислівникові сполучення в обох мовах. Що в них спільне і що відмінне?

Ca şi atunci demult, Alexandru a închis ochii, ascultând tăcerea. Când şi când sunau şuiete; după aceea pornea un zvon ca valuri de departe la scocul morii. Nu se mai auzea nimic o clipă, până ce dintr-odată chema buha din adâncimi cu glas de spaimă. Şi apoi se împietrea iarăşi muţenia, cu ochi rotunzi, neclintiţi... Într-un răstimp, s-a prefirat furiş prin cununile copacilor lucirea pătrarului de lună şi calea-a luminat uşor. Dar din vreme în vreme treceau prin văzduh perdelele de nouri, întunecând-o (М. Садов’яну).

§ 61. Ñëóæáîâ³ ÷àñòèíè ìîâè. Âèãóê В п р а в а 463. Прочитайте прийменники, сполучники і частки. Потім одна група учнів випише усі прості, друга – усі складні, а третя – усі складені за будовою службові частини мови. Поясніть їх будову.

À, áî, çà, ç-çà, ùî çà, ùî òî çà, âíàñë³äîê, êð³ì, ç-íàä, íàâïðîòè, íåçâàæàþ÷è íà òå ùî, ïðîòå, çàäëÿ, ç-ïîì³æ, ïîì³æ, ïîñåðåä, íàïðèê³íö³, õ³áà, ì³æ, ç-ïîíàä, ó ðàç³, äàðìà ùî, ùîá, ùîäî, ÿêùî, ï³ä, ïîíàä, ãîä³ æ, ñïðàâä³, ñïàñèá³, ïîð³âíÿíî ç, çàëåæíî â³ä, êóêóð³êó!, äîáðèäåíü. В п р а в а 464. Прочитайте вірш, знайдіть і зачитайте слова, які виражають зміну в настрої і почуттях ліричних героїв. Зробіть розбір слів за частинами мови.

ÓÕ ² ÎÕ Ìè íà ãðóø³, – óõ! Ðàïòîì ÷óºì: – Ãóõ! Ïîò³ì ò³ëüêè: – Ãåöü! Ùî âîíî çà ãðåöü? Ïîäèâèëèñü: – Îõ! Òà ìè äàë³ âäâîõ! Ã. Áîéêî 199

В п р а в а 465. Уважно прочитайте текст і випишіть з нього службові частини мови, окремо подаючи прийменники, сполучники і частки. Яку роль у тексті виконує слово «гей»?

Ãåé, çàñâ³òè, ì³ñÿ÷åíüêó, òà é òè, çîðå ÿñíà! À â ëóç³, â ëóç³, ó ëóç³ ïøåíèöÿ: òàì ä³â÷èíà ïðåêðàñíà. Ïøåíè÷åíüêó äîæèíຠòà óãîðó ïîãëÿäàº: ãåé, ÷è âèñîêî ³ ÷è äàëåêî ñèâèé ñîê³ë ï³äë³òàº? ˳òຠâ³í òà ë³òàº, ó â³êîíå÷êî çàãëÿäàº: «Ãåé, ñ³þ ðóòó, òà ñ³þ ðóòó, – ãåé, ïîäàé, ìèëà, ðóêó». Çà Þ. Ôåäüêîâè÷åì

200

В п р а в а 466. Із попередньої вправи випишіть прийменники зі словами, при яких вони стоять. Визначте відмінки слів, з якими прийменники вжиті. В п р а в а 467. І. Пригадайте, чим сполучник відрізняється від інших службових частин мови. З’ясуйте, яка різниця між сполучниками сурядності і сполучниками підрядності та які групи сполучників сурядності і підрядності є в українській мові. Свої міркування проілюструйте прикладами. ІІ. Випишіть і проаналізуйте як частину мови сполучники, які вжиті у поданих реченнях.

Ðàä³ñíî áóëî äóìàòè, ùî äåñü òàì ó ×åðêàñàõ æèâå é ³íòåíñèâíî ïðàöþº Âàñèëü Ñèìîíåíêî. Îñü ïðè¿äå â³í ó Êè¿â ç âðàæåííÿì, à íå çà âðàæåííÿì. ³í çàâæäè ïðèâåçå íåñïîä³âàíêó – íîâó êàçêó (í³õòî æ íå ñïîä³âàâñÿ, ùî â³í ïèñàòèìå é êàçêè), êàçêó, ö³êàâó äëÿ ä³òåé, àëå ö³êàâ³øó äëÿ äîðîñëèõ (ª. Ñâåðñòþê). В п р а в а 468. Складіть і запишіть речення з протиставними сполучниками однак, проте й розділовими або...або, чи...чи. В п р а в а 469. З’ясуйте значення висловів, зверніть увагу на місце сполучників у їх структурі. Пригадайте або запишіть зі словника ще два-три українські прислів’я чи приказки такої ж будови й усно складіть з ними невеличку розповідь.

1. Àáî ïàí, àáî ïðîïàâ. 2. ² ñàì íå ãàì, ³ ëþäÿì íå äàì. 3. ͳ Áîãîâ³, í³ ëþäÿì. 4. ͳ æèòè, í³ âìåðòè. 5. Õî÷ êðóòü, õî÷ âåðòü, à âñå ãîëèì íà ï’ÿòó. В п р а в а 470. Пригадайте визначення частки та поділ часток на групи. Наведіть п’ять-шість речень з частками, у тому числі формотвірними. В п р а в а 471.Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть у них частки. Пригадайте, як треба передавати молдовською мовою українські речення з частками.

1. Íå äàé ìåí³, äîëå, ³ êðàïë³ íåâ³ðè, íå äàé ³ õâèëèíè áóòè íåùèðèì, íå äàé çàáóâàòè ñâÿùåíí³ ìîãèëè, äå âèòÿç³ ñïëÿòü, ÿê³ çàéäó ãðîìèëè (². Íåõîäà). 2. Õàé ùàñòèòü âàì, ëþäè äîáð³, õàé ï³ñí³ ëåòÿòü çà îáð³é, â ùèð³é äðóæá³ ñòàíüìî íà ðóøíèê (Â. Êðèùåíêî). 3. ßê ïàõíóòü âë³òêó êâ³òàìè ïðîñòîðè! (Ä. Ëóöåíêî). 4. Äàâíî âæå ñïàëà â ïøåíèöÿõ ðîñà, ïîâ³òðÿ àæ ïå÷å â³ä ñïåêè (Ì. Òêà÷). 5. ͳ, ÿ íå ïîâòîðþ òèõ ñë³â! (ª. Ãóöàëî). 6. Êîáçàð – íå êíèãà,«Êîáçàð» – êîíñòèòóö³ÿ Óêðà¿íè (Þ. ²ëëºíêî). 201

§ 62. Íàïèñàííÿ íå òà í³ (àí³) ç ð³çíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè Íå ìîæå áóòè ÷àñòêîþ, ïðåô³êñîì ³ ÷àñòèíîþ êîðåíÿ. ³ä öüîãî çàëåæèòü ³ ïðàâîïèñ. Ïèøåòüñÿ îêðåìî ÷àñòêà íå

Ïèøåòüñÿ ðàçîì ïðåô³êñ íå-

ç ³ìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, ïðèñë³âíèêàìè

ßêùî º ïðîòèñòàâëåííÿ ç³ ñïîëó÷íèêîì à: íå äðóã, à âîðîã; íå ðàíí³é, à ï³çí³é; íå áëèçüêî, à äàëåêî

ßêùî ñëîâî ç íå ìຠïðîòèëåæíå çíà÷åííÿ: äðóã – íåäðóã(âîðîã); ðàíí³é – íåðàíí³é (ï³çí³é); äàëåêî – íåäàëåêî (áëèçüêî)

ßêùî áåç íå ñëîâî íå âæèâàºòüñÿ: íåóê, íåäðóã, íåîçîðèé

ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè

ßêùî 䳺ïðèêìåòíèê – ³ìåííà ÷àñòèíà ñêëàäåíîãî ïðèñóäêà: ïîìèëêà íå âèïðàâëåíà; ÿêùî ïðè 䳺ïðèêìåòíèêó º çàëåæíå ñëîâî: íå âèïðàâëåíà í³êèì ïîìèëêà

ßêùî 䳺ïðèêìåòíèê âèñòóïຠîçíà÷åííÿì: íåâèïðàâëåíà ïîìèëêà çàëèøèëàñü; ÿêùî ïðè 䳺ïðèêìåòíèêó íåìà çàëåæíîãî ñëîâà: íåâèïðàâëåíà ïîìèëêà

ç ³íøèìè ôîðìàìè 䳺ñëîâà, ÷èñë³âíèêîì, çàéìåííèêîì

íå áðàâ, íå çíàþ÷è íå îäèí, íå ï’ÿòü íå â³í, íå òè

íåàáèõòî, íåàáèÿêèé, íåíàâèä³òè, íåõòóþ÷è

В п р а в а 472. Пригадайте правопис не з різними частинами мови і наведіть свої приклади. З’ясуйте, що спільного у написанні не з іменниками, прикметниками і прислівниками. В п р а в а 473.Розкривши дужки, запишіть окремо (і правильно): 1) іменники, прикметники і прислівники з часткою не, яка заперечує лексичне значення слова; 2) слова з префіксом не-, який творить слова з протилежним значенням; 3) слова, що без не не вживаються. Çðàçîê: 1) íå äðóã (íå äðóã, à âîðîã); 2) íåäðóã (âîðîã); íåùàñòÿ (ãîðå, á³äà); 3) íåâäàõà.

(Íå)áàëàêó÷èé, (íå)áåçïåêà, (íå)á³æ*, (íå)áëèçüêî, (íå)áóäåííèé, (íå)áóòòÿ, (íå)âàæêî, (íå)âäàõà, (íå)âèã³äíèé, (íå)â³ðà, (íå) * Нtбіж – nepot.

202

â³ñòêà*, (íå)âîëèòè, (íå)âîëÿ, (íå)âïèííèé, (íå)âñèïó÷å, (íå)äóãà, (íå)æèòü**, (íå)çíàííÿ, (íå)íàâèä³òè, (íå)îçîðî, (íå)îõàéíèé, (íå) ïîñèäþ÷èé, (íå)ïîõèòíî, (íå)øâèäêî, (íå)ùàñòÿ. В п р а в а 474. Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть написання. З’ясуйте, якими членами речення є слова з не, і відповідно підкресліть їх.

1. (Íå) çðîáëåíà â÷àñíî ðîáîòà. (Íå) çðîáëåíà ðîáîòà. Ðîáîòà (íå) çðîáëåíà, à ò³ëüêè ðîçïî÷àòà. 2. (Íå) ïðîñï³âàíà íàìè ï³ñíÿ. (Íå) ïðîñï³âàíà ï³ñíÿ. 3. (Íå) ïðèêðàøåíà çàëà. (Íå) ïðèêðàøåíà â÷àñíî çàëà. 4. (Íå) çàïîâíåíèé ùîäåííèê. (Íå) çàïîâíåíèé ñüîãîäí³ ùîäåííèê. 5. (Íå) âèçíàíèé òàëàíò. ͳêèì (íå) âèçíàíèé òàëàíò. В п р а в а 475. Пригадайте правила написання не з дієприкметниками. Перепишіть речення, розкривши дужки, підкресліть дієприкметники як члени речення.

1. (Íå) áàæàíèé ðåçóëüòàò. Çîâñ³ì (íå) áàæàíèé ðåçóëüòàò. Ðåçóëüòàò (íå) áàæàíèé. 2. (Íå) âèçíà÷åíèé ÷àñ. (Íå) âèçíà÷åíèé òî÷íî ÷àñ. ×àñ ðîáîòè (íå) âèçíà÷åíèé. 3. Çì³íà (íå) çàê³í÷åíà, ùå òðåáà ïî÷åêàòè. Ùå òðåáà ïî÷åêàòè, áî çì³íà (íå) çàê³í÷åíà. (Íå) çàê³í÷åíà áóëà çì³íà, ìóñèëè ïî÷åêàòè. В п р а в а 476. Перепишіть речення, поясніть написання частки не і префікса не- з різними дієслівними формами. Підкресліть слова з не як члени речення.

1. ß (íå) íàâèäæó òèõ, ùî, (íå) ñ³ÿâøè, æíóòü, ùî ñàä³â (íå) ñàäèâøè, ïëîäè îá’¿äàþòü (Ì. Íàãíèá³äà). 2. (Íå) ñïàëîñÿ, à í³÷ – ÿê ìîðå (Ò. Øåâ÷åíêî). 3. Ö³ëó í³÷ ³äåìî (íå) ïðèñ³äàþ÷è (Îëåñü Ãîí÷àð). 4. Ðàí³øå (íå) êâàïèâñÿ, áî ìàâ ñîá³ îðåíäó â³ä ä³äà Äåì’ÿíà (Ì. Ñòåëüìàõ). 5. Òè íå ëþäèíà – òè âæå ïòèöÿ, ³ (íå) ïàäàºø, à ëåòèø (À. Ìàëèøêî). 6. Ìîëîäà (íå) âèòðà÷åíà ñèëà õâèëåþ âäàðèëà â ãðóäè (Ì. Êîöþáèíñüêèé). В п р а в а 477. Перепишіть речення. Поясніть написання слів з не (називайте частини мови).

1. Ìî¿ ñëîâà (íå) âèìîâëåí³, ì³é ïëà÷ (íå) äîïëàêàíèé, ì³é ñì³õ (íå) äîñì³ÿíèé (Â. Ñòåôàíèê). 2. Õëîï’ÿ çàñâ³òèëî (íå) äîãàðîê ñâ³÷êè ³ â ñàì³é ñîðî÷èí³ (íå) çàáàðîì îïèíèëîñÿ â õàòèí³ (Î. Äîâæåíêî). 3. Ìåíå í³ ïðî ùî (íå) ïèòàëè, ³ ÿ í³÷îãî (íå) * Нев³стка – cumnată, noră. ** Нtжить – gutunari.

203

â³äïîâ³â (². Ôðàíêî). 4. Ìè â áîðîòüá³ ïðîéøëè êð³çü áóð³ ³ (íå) ãîäè ³ òâîðèìî æèòòÿ (íå) çáîðíå, ìîëîäå (Â. Ñîñþðà). 5. Òðåáà áóëî ïåðåéòè ð³âíå, (íå) çîðàíå é (íå) çàêðèòå í³÷èì ì³ñöå, ùîá îïèíèòèñÿ â êîìèøàõ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). В п р а в а 478. Складіть речення зі словами не правда – неправда, не гарний – негарний, не добре – недобре, дотримуючись правил написання частки не та префікса не-. В п р а в а 479. Усно з’ясуйте значення і поясніть правопис поданих слів. З цими словами складіть речення.

Íåçäóæàº, íå çäóæàº; íåñëàâëÿòü, íå ñëàâëÿòü; íåïîêî¿òüñÿ, íå ïîêî¿òüñÿ; íåàáџÿê, íå àáèљê. ͳ ìîæå áóòè ÷àñòêîþ, ïðåô³êñîì, ïîâòîðþâàíèì ñïîëó÷íèêîì ³ ÷àñòèíîþ êîðåíÿ. Ïðàâîïèñ í³ ç ð³çíèìè ÷àñòèíàìè ìîâè Ïèøåòüñÿ îêðåìî

Ïèøåòüñÿ ðàçîì

÷àñòêà í³

ñïîëó÷íèê í³

ïðåô³êñ í³-

ç ³ìåííèêàìè, ïðèêìåòíèêàìè, ÷èñë³âíèêàìè òà ó ñò³éêèõ ñïîëó÷åííÿõ: Ö³ ë å ë³ ò î í³ êðàïë³ äîùó íå áóëî. í³ äâà, í³ òðè í³ ñå í³ òå, í³ òóäè í³ ñþäè, í³ æèâèé í³ ìåðòâèé

ç îäíîð³äíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ, ð³âíîïðàâíèìè ñëîâîñïîëó÷åííÿìè: Íå ìàþ âæå í³ ñèëè, í³ òåðï³ííÿ äî òêàííÿ, òà é î÷³ ãåòü îñëàáëè (Ç ãàçåòè). ͳ ïîñèëàþ òåáå, í³ çàáîðîíÿþ òîá³ éòè òóäè.

³ç çàïåðå÷íèìè çàéìåííèêàìè ³ äåÿêèìè ïðèñë³âíèêàìè: í³õòî, í³ùî, í³ÿêèé, í³êîòðèé, í³÷èé (àëå: í³ â êîãî, í³ â ùî...); í³äå, í³çâ³äêè, í³òðîõè, í³ñê³ëüêè, í³ÿê, í³äå, í³êîëè

ñêëàäîâà ÷àñòèíà êîðåíÿ äåÿêèõ ³ìåííèê³â, ïðèêìåòíèê³â ³ ïðèñë³âíèê³â, 䳺ñë³â: í³ê÷åìà, í³ê÷åìí³ñòü, í³ê÷åìñòâî, í³ñåí³òíèöÿ, í³ñåí³òí³ñòü, í³ÿêîâ³ñòü, í³ê÷åìíèé, í³ñåí³òíèé, í³ÿêîâèé, í³ÿêîâî, í³ÿêîâ³òè

В п р а в а 480. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть написання ні.

1. ² êîæíèé ç íàñ òå çíàâ, ùî ñëàâè íàì íå áóäå, (í³) ïàì’ÿò³ â ëþäåé çà öåé êðèâàâèé òðóä (². Ôðàíêî). 2. (ͳ) äå àí³ øèðåõíå (Ï. Ãóëàê-Àðòåìîâñüêèé). 3. (ͳ) âè, (í³) ÿ öüîìó âæå íå çàðàäèìî (²ðèíà ³ëüäå). 4. ß íå çàáóäó, òàòó, âàñ (í³) êîëè (Ë. Êîñòåíêî). 5. (ͳ) õòî íå ñêàæå, ÷îìó òàê ñòàëîñü (Ïàíàñ Ìèðíèé). 6. (ͳ) ñàì íå ãàì, (í³) äðóãîìó (íå) äàì (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 204

В п р а в а 481. Перепишіть речення, розкривши дужки. Поясніть написання ні та не. З’ясуйте, у якому випадку ні – частка, а в якому – префікс чи частина кореня.

1. ͳ, ñîííèé ñïîê³é íàì (íå) ñíèòüñÿ, í³, íàñ (íå) âàáèòü í³æíà òèøèíà – ïðèéäåøíº îñÿâຠíàø³ ëèöÿ, (íå) ñïîê³é òâîð÷èé ç â³÷í³ñòþ ºäíà (Â. Ñèìîíåíêî). 2. (ͳ) ëèñòÿ (íå) øåëåñòèòü, (í³) ïòàøêè íå ùåáå÷óòü (Ìàðêî Âîâ÷îê). 3. Òî áóâ í³ õëîïåöü, à (í³) ä³ä (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 4. Âæå (í³) çà ÷èì íà ñâ³ò³ ¿é (íå) øêîäà (Ë. Êîñòåíêî). 5. (Íå) áóëî (í³) øîâêó, (í³) ñåçîííèõ êàïåëþøê³â, (í³) êîâàíèõ ñóíäóê³â ç çàìêàìè (Î. Äîâæåíêî). 6. (Íå) âèï’þòü ïðîêëÿò³ çàáðîäè æèâóùó êðîâ ìîþ. Î (í³)! (Â. Ñòóñ). 7. Áóâ êîëèñü Ãîðùèê, òà ðîçìîê, òåïåð (í³)ê÷åìíèé ÷åðåïîê (Ë. Ãë³áîâ). В п р а в а 482. Перепишіть речення, підкресліть заперечні частки прямою лінією, а схожі на них сполучники – хвилястою.

1. ͳ ñ³ëî, í³ âïàëî – äàâàé, áàáî, ñàëî (Íàðîäíà òâîð÷³ñòü). 2. Ïîðîæí³ ì÷àòü àâòîìîá³ë³ – í³ âîä³ÿ, àí³ êåðìà, àí³ äóø³ â ïîðîæí³ì ò³ë³ – í³ â òîá³ âëàñíî¿! – íåìà (Â. Ñòóñ). 3. Íå ñïàëîñÿ í³ ìèò³ (Ë. Êîñòåíêî). 4. ×è äîâãî â³í ³øîâ, ÷è í³, òîãî íå çíàþ (ª. Ãðåá³íêà). 5. Óñ³ äàâíî ïîãîäèëèñü, à òè âñå í³ (Â. Êîëîä³é). 6. Òàì íå ïî÷óºø í³ ñîëîâåéêà, í³ çîçóë³, í³ îäóäà, í³ äåðêà÷à (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. Îäèí âîëàº: «Çóïèíèñü! Íå òðåáà!». Øòîâõຠ³íøèé: «Íå ñïèíÿéñÿ, í³!» (Â. Ñèìîíåíêî). В п р а в а 483. Запишіть правильно речення, розкриваючи дужки. Усно назвіть, якою частиною мови є слова в дужках.

1. (ͳ) ïðîñüáè, (í³) ïëà÷³ (íå) äîïîìàãàëè (². Ôðàíêî). 2. Íà ¿õ îá³éñò³ âåäåòüñÿ ëèøåíü õóäîáà ðÿáî¿ ìàñò³. (ͳ) ÷îðíî¿, (í³) á³ëî¿, (í³) ðóäî¿ – ò³ëüêè ðÿáî¿ (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 3. Ðóêè îáèäâ³, íåìîâ â³òðÿêè, ç çîð³ ³ äî çîð³ áëóêàþòü, øàñòàþòü – (àí³) òîá³ ðÿòóíêó, (àí³) òîá³ ðîçðàäîíüêè (Â. Ñòóñ). 4. ×óºø (áî)? – íàäõîäèòü ë³òî (Ï. Òè÷èíà). 5. Àëå òóò (òî) ñàìå ùàñòÿ îáåðíóëîñü ³íøèì áîêîì (Ëåñÿ Óêðà¿íêà). 6. ßê (íå) ðîçóìíî âèïðîøóâàòü òå, ÷îãî ìîæåø (òàêè) ñàì äîñÿãòè (Ã. Ñêîâîðîäà). 7. Å, í³, í³! (Íå) äóð³òü ìîþ ãîëîâó: ÿ ðîçóì òåæ (íå) â ðåøåò³ íîøó (Ì. Ñòåëüìàõ). 8. Ìèñòåöòâî â³÷íå, â³÷íå (æ) (áî) æèòòÿ (Ä. Ïàâëè÷êî). В п р а в а 484. Спробуйте створити текст (навіть беззмістовний), у якому всі слова – повнозначні і службові – починалися б з однакової букви. Як ви сприйняли такий текст?

205

В п р а в а 485. Зізнайтеся відверто (усно або письмово), вивчення якої частини мови у 6-му і 7-му класах вам давалося найлегше, вивчати яку було найцікавіше, а яку вчити не хотілося. Чому? В п р а в а 486. Прочитайте вірш виразно і відповідно до його емоційності. Розкажіть, що ви запланували на літні канікули.

ÊÀͲÊÓËÈ Êàí³êóëè! Êàí³êóëè! – ñï³âຠâñå íàâêîëî. Êàí³êóëè, êàí³êóëè ó øêîë³! À ùî òàêå êàí³êóëè? Öå ë³òí³ äí³ áàðâèñò³, öå ÷àñ, êîëè íàì í³êîëè õî÷à á íà ìèòü ïðèñ³ñòè, áî òðåáà ì÷àòè áîñèìè íàââèïåðåäêè ç â³òðîì, ç ãóñòèõ ë³ñ³â ïðèíîñèòè ãîð³õ³â ïîâí³ â³äðà. Öå ÷àñ ó ð³÷ö³ õëþïàòèñü… Öå ÷àñ, êîëè çà õëîïöÿìè ìè ñêó÷èì, ÿê í³êîëè, ³ íàì ñòðàøåííî õî÷åòüñÿ ñêîð³øå çíîâ äî øêîëè! À.Êîñòåöüêèé

206

ДОДАТКИ ². Òåêñòè äëÿ çáàãà÷åííÿ ñëîâíèêîâîãî çàïàñó Прочитайте тексти уважно. Випишіть не відомі вам слова та їх переклад. Запам’ятайте ці слова. Якщо виявили ще малозрозумілі слова, знайдіть їх пояснення у тлумачному словнику або на сайті translate.google.com.ua

ÊÓËÜÒÓÐÀ ² ÑÂßÒ²ÑÒÜ Êóëüòóðà ïî÷àëàñÿ ç³ ñëóæ³ííÿ êóëüòîâ³ Áîãà. Ïåðø³ òâîðè êóëüòóðè – öå êóëüòîâ³ òâîðè. Îêðàñîþ íàøî¿ çåìë³ ³ äîñ³ ñòîÿòü ðåë³ã³éíî-îáðÿäîâ³ ñïîðóäè íà ÷åñòü ñâÿòèõ, íàø³ öåðêâè é ñîáîðè äîñ³ ñâ³ä÷àòü ïðî íàø³ íàéâèù³ ïîðèâè äî íåáà. Öå ò³ëüêè àðõ³òåêòóðà – çàñòèãëà ìóçèêà â äåðåâ³ é êàìåí³. ßêùî áðàòè ìóçèêó, ë³òåðàòóðó – òóò êàðòèíà ñêëàäí³øà. Àëå õòî æ áóëè óêðà¿íñüê³ âåëèê³ êîìïîçèòîðè – Áåðåçîâñüêèé, Áîðòíÿíñüêèé, Âåäåëü? Òâîðö³ öåðêîâíî¿ ìóçèêè! Áàõ òåæ òâîðåöü äóõîâíî¿ ìóçèêè, îðãàí³ñò ñîáîðó. Áåòõîâåí – ãåí³é ³íøî¿ ìóçèêè, ÿêà â³äîêðåìèëàñü, âèòâîðèëàñü ó ñâ³ò³ ç êóëüòóðè, ùî ïåðåéøëà ç öåðêîâíî¿ ó ñâ³òñüêó, àëå ñõîäèëèñü ³ ãîð³ëè âîíè ïåðåä îäíèì ³ òèì ñàìèì â³âòàðåì. Ñêîâîðîäà òâîðèâ ñâ³é «Ñàä áîæåñòâåííèõ ï³ñåíü» ³ ïðÿìî çàêëàäàâ â îñíîâó ï³ñí³ çåðíà Áîæåñòâåííî¿ ìóäðîñò³, âçÿòî¿ ç Á³á볿. À õ³áà íàø íàéá³ëüøèé ãåí³é Òàðàñ Øåâ÷åíêî íå ïî÷èíàâ ñâî¿õ íàéêðàùèõ òâîð³â ç åï³ãðàôàìè ç³ Ñâÿòîãî Ïèñüìà? Õ³áà âåëèêèé Ãîãîëü íå ãîâîðèâ, ùî áóäü-ÿêà éîãî ïðàöÿ ïî÷èíàºòüñÿ ç ìîëèòâè? …Ò³ëüêè ëåãê³ äî ïîëüîòó, íå îáòÿæåí³ ñâ³òîì ðå÷åé, ò³ëüêè ÷èñò³ ñåðöåì ìîæóòü ïîðèâàòèñü äî äàëåêèõ âåðøèí, äå çîð³þòü âñåëþäñüê³ ³äåàëè (Çà ª. Ñâåðñòþêîì). кýльтовий – від: cult обрядόвий – від: ritual органίст – від: orgǎ (muz.)

свίтський – від: lais, lumesc, monden, profan вівтáр – від: altar, sanctnar зорίти – від: «зоря» – stea

ªÐÓÑÀËÈÌ Â ÓѲÄÎÌËÅÍͲ ÏÎÅҲ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃΠ²ÄÐÎÄÆÅÍÍß Ó êîæíîãî íàðîäó ñâîÿ ³ñòîð³ÿ. Àëå êð³ì ³ñòî𳿠ïîä³é íàðîä ìຠäóõîâíó ³ñòîð³þ. Òà îñòàííÿ îá’ºäíóº íàðîäè íàâêîëî ñï³ëüíèõ ñâÿòèíü. Ïîíÿòòÿ «ñâ³òîâà êóëüòóðà» ñòàëî ìîæëèâèì çàâäÿêè ³íòåãðóþ÷³é ñèë³ ñâÿòèíü ³ ñèìâîë³â. 207

ªðóñàëèì – ñòîëèöÿ ðåë³ã³é ñâ³òó – îäèí ³ç òèõ ñèìâîë³â. Çðåøòîþ, òàêèì â³í âèìàëüîâóºòüñÿ ³ â õðèñòèÿíñüê³é òðàäèö³¿ – ÿê ñèìâîë ì³ñòà, äå º õðàì ³ äå º ¥îë´îòà. Òî ì³ñòî âèáðàíå Áîãîì. Ëåãåíäàðíå ì³ñòî, â ÿêîìó ³ íàâêîëî ÿêîãî â³äáóâàþòüñÿ ãîëîâí³ ïî䳿 äóõîâíî¿ ³ñòîð³¿. Ïðè÷îìó ì³ñòî äðàìàòè÷íîãî ñèìâîëó: äî íüîãî ïîâåðòàþòüñÿ, ùîá ïîâåðíóòèñÿ äî ñåáå. ³ä íüîãî â³äõîäÿòü, âòðà÷àþ÷è ñåáå. ² éîãî ðóéíóþòü, ÿê ðóéíóþòü äóøó. Ç ªðóñàëèìà ïîõîäÿòü ïðîðîêè. ªðóñàëèì ïîáèâຠïðîðîê³â êàì³ííÿì («íå áóâàº, ùîá ïðîðîê çàãèíóâ ïîçà ªðóñàëèìîì». – Ëóêà, 13.33). Òåìà ªðóñàëèìà â óêðà¿íñüê³é ë³òåðàòóð³ éäå ìàéæå âèêëþ÷íî â³ä ðåë³ã³éíî¿ òðàäèö³¿ ªðóñàëèìà – öå äåñü äóæå äàëåêî ³ íàï³âðåàëüíî. ² ùî äàëüøèé ³ ïðèìàðí³øèé òîé îáðàç, òî áëèæ÷å äî íåáà. Îñîáëèâî ÿñêðàâèìè ñòàþòü çîð³ â ïåð³îä äóõîâíîãî â³äðîäæåííÿ.  Óêðà¿í³ – öå äîáà Øåâ÷åíêà (Çà ª. Ñâåðñòþêîì). святня – lucru, sfảnt примáрний – amǎgitor, fantomatic

ÃÀËÈÖÜÊÅ ÊÍßDzÂÑÒÂÎ Âèíèêíåííÿ Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà, ÿêå ïî÷àëî ôîðìóâàòèñÿ â äðóã³é ïîëîâèí³ Õ² ñòîë³òòÿ, ïîâ’ÿçàíå ç ³ì’ÿì Ðîñòèñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ÿêèé çàñíóâàâ äèíàñò³þ êíÿç³â – Ðîñòèñëàâîâè÷³â. Ó 40-õ ðîêàõ Ãàëèöüêà çåìëÿ áóëà îá’ºäíàíà ï³ä âëàäîþ êíÿçÿ Âîëîäèìèðà é ïåðåòâîðåíà íèì íà çíà÷óùó ïîë³òè÷íó îäèíèöþ òîä³øíüî¿ ªâðîïè ç³ ñòîëèöåþ â ì³ñò³ Ãàëè÷³. Ðîçêâ³ò Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà ïðèïàäຠíà ÷àñ ïðàâë³ííÿ êíÿçÿ ßðîñëàâà. Íà ïî÷àòêó ñâîãî ïðàâë³ííÿ ßðîñëàâ áóâ çìóøåíèé îáîðîíÿòè Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî â³ä íàïàä³â êè¿âñüêèõ êíÿç³â. Ïðàãíó÷è çì³öíåííÿ êíÿç³âñüêî¿ âëàäè, ßðîñëàâ áîðîâñÿ ïðîòè áîÿðñüêî¿ îïîçèö³¿, ÿêà íàñò³ëüêè çì³öí³ëà, ùî íå õîò³ëà êîðèòèñÿ êíÿçåâ³, ñòàëà âòðó÷àòèñÿ â éîãî âçàºìèíè ç ïðàâèòåëÿìè ³íøèõ êðà¿í ³ íàâ³òü â îñîáèñòå æèòòÿ. Ñâàâ³ëüí³ ãàëèöüê³ áîÿðè áóëè íàéáàãàòøèìè òà íàéìîãóòí³øèìè ñåðåä áîÿð óñ³õ ðóñüêèõ çåìåëü. Çà ÷àñ³â ïðàâë³ííÿ ßðîñëàâà Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî çíà÷íî ðîçøèðèëî ñâîþ òåðèòîð³þ. ßðîñëàâ ñï³ëüíî ç ³íøèìè êíÿçÿìè â³â áîðîòüáó ïðîòè ïîëîâö³â ³ áðàâ ó÷àñòü ó áîðîòüá³ çà Êè¿â. ßðîñëàâ óêëàâ ñîþçíèöüêèé äîãîâ³ð ç Óãîðùèíîþ, ÿêèé 1167 ðîêó 208

çì³öíèâ çàâäÿêè øëþáó ñâ äî÷êè ç óãîðñüêèì êîðîëåì. Êíÿçü óì³ëî áóäóâàâ â³äíîñèíè ç Ïîëüùåþ, ï³äòðèìóâàâ äðóæí³ ñòîñóíêè ç ³çàíò³ºþ òà Ðèìîì (Ç ïîñ³áíèêà). динáстія – dinastie політчна одинця – unitate politică борська опозція – opoziţie boierească

свавίльний – samavolnic дόговір – contract угόрський – maghiar

ÊÓËÜÒÓÐÀ ÊȯÂÑÜÊί ÐÓѲ ³ä ñåðåäèíè Õ² ñòîë³òòÿ â Ðóñ³ àêòèâíî ðîçâèâàºòüñÿ îñâ³òà. Ïðè öåðêâàõ ³ ìîíàñòèðÿõ â³äêðèâàþòüñÿ øêîëè. Ó 1086 ðîö³ êíÿãèíÿ Àííà Âñåâîëîä³âíà çàñíóâàëà â Êèºâ³ ïðè Àíäð³¿âñüêîìó ìîíàñòèð³ øêîëó äëÿ ä³â÷àòîê, ÿêèõ íàâ÷àëè ãðàìîòè, ðåìåñåë, ñï³âó é «³íøèõ êîðèñíèõ çíàíü». Çàðîäæóâàëîñÿ é ïðèâàòíå íàâ÷àííÿ. ²ç øê³ë ïðè Ñîô³éñüêîìó ñîáîð³ é Ïå÷åðñüêîìó ìîíàñòèð³ âèéøëè òàê³ â³äîì³ ä³ÿ÷³ êóëüòóðè, ÿê ìèòðîïîëèò ²ëàð³îí, ºïèñêîï Êèðèëî Òóðîâñüêèé, ë³òîïèñö³ Íèêîí Âåëèêèé, Íåñòîð, Ñèëüâåñòð, ìàòåìàòèê Êèðèê. Ó ñåðåäèí³ Õ²²² ñòîë³òòÿ ó Ðóñ³ íàë³÷óâàëîñÿ áëèçüêî 400 îñ³á, ÿê³ âîëîä³ëè ãðåöüêîþ ìîâîþ. Ïèñåìí³ñòü ïîøèðþâàëàñÿ íå ëèøå ñåðåä ïðèâ³ëåéîâàíèõ ïðîøàðê³â íàñåëåííÿ, à é ñåðåä ðåì³ñíèê³â ³ òîðãîâö³â. ϳä ÷àñ àðõåîëîã³÷íèõ ðîçêîïîê ó Íîâãîðîä³ â³äíàéäåíî ïîíàä 1000 áåðåñòÿíèõ ãðàìîò ð³çíîãî çì³ñòó. Íà òåðåíàõ Óêðà¿íè âîíè âèÿâëåí³ â Çâåíèãîðîä³. Â÷åí³ â³äêðèëè ÷èìàëî íàïèñ³â ãîðîäÿí íà ñò³íàõ öåðêîâ; íàéá³ëüøå ¿õ ó Ñîô³éñüêîìó ñîáîð³ ó Êèºâ³. Çàðîäæóâàëèñÿ é ïîøèðþâàëèñÿ íàóêîâ³ çíàííÿ. Ïåðåêëàäíà ë³òåðàòóðà (ïåðåâàæíî ç ³çàíò³¿) â³äêðèâàëà øëÿõ äî âèâ÷åííÿ îñíîâ áîãîñëîâ’ÿ, ô³ëîñîô³¿, ãðàìàòèêè. Ïåðåêëàäàëèñÿ é êíèãè, ùî ì³ñòèëè çíàííÿ ç³ ñâ³òîâî¿ ³ñòîð³¿, ãåîãðàô³¿, àñòðîíî쳿, ïðàâà. Ïîòð³áí³ áóëè çíàííÿ ç ìåòàëîçíàâñòâà, ìàòåìàòèêè, àðèôìåòèêè, õ³ì³¿, ìåäèöèíè… (Ç ï³äðó÷íèêà). ремсла – meserie привілейόвані прошáрки наслення – stratele privilegiate ale populaţiei писмність – scris археологίчні розкόпки – săpături arheologice

ÊȯÂÑÜÊÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß Êè¿âñüêà àêàäåì³ÿ – îäèí ç ïåðøèõ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ³ âèçíà÷íèé îñâ³òí³é ³ êóëüòóðíèé öåíòð â Óêðà¿í³. Ïî÷àòîê ¿é ïîêëàëà Êè¿âñüêà áðàòñüêà øêîëà (çàñíîâàíà 1615 ðîêó), ÿêà 1632 ðîêó îá’ºäíàëàñÿ ç Ëàâðñüêîþ øêîëîþ (çàñíîâàíà 1631 ðîêó). Îá’ºäíàíà øêîëà ñòàëà íàçèâàòèñÿ Êèºâî-Ìîãèëÿíñüêîþ êîëå㳺þ íà ÷åñòü ñâîãî ïðîòåêòîðà ìèòðîïîëèòà Ïåòðà Ìîãèëè. 209

Ó 1701 ðîö³ çà öàðñüêèì óêàçîì âîíà îäåðæàëà òèòóë ³ ïðàâà àêàäå쳿 é ïî÷àëà íàçèâàòèñÿ Êè¿âñüêîþ àêàäå쳺þ. Êóðñ íàâ÷àííÿ â àêàäå쳿 òðèâàâ 12 ðîê³â ³ ïîä³ëÿâñÿ íà 8 êëàñ³â: ôàðó (ï³äãîòîâ÷èé êëàñ), ³íôèìó (ìîëîäøèé êëàñ), ãðàìàòèêó, ñèíòàêñèìó ³ âèù³ – ïîåòèêó, ðèòîðèêó, ô³ëîñîô³þ ³ áîãîñëîâ’ÿ. Ñòóäåíòè íàáóâàëè ô³ëîëîã³÷íî¿ ï³äãîòîâêè, çíàííÿ ìîâ: ñòàðîñëîâ’ÿíñüêî¿, óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðàòóðíî¿, ãðåöüêî¿, ëàòèíñüêî¿, ïîëüñüêî¿, îâîëîä³âàëè ïîåòè÷íèì ³ ðèòîðè÷íèì ìèñòåöòâîì, âèâ÷àëè êëàñè÷íó ãðåöüêó ³ ðèìñüêó òà, ÷àñòêîâî, ñåðåäíüîâ³÷íó ë³òåðàòóðó, ³ñòîð³þ, ãåîãðàô³þ, ô³ëîñîô³þ é áîãîñëîâ’ÿ. Ç ÷àñîì ó Êè¿âñüê³é àêàäå쳿 áóëî çàïðîâàäæåíî êóðñè ðîñ³éñüêî¿, ôðàíöóçüêî¿, í³ìåöüêî¿ ³ ñòàðîºâðåéñüêî¿ ìîâ, ÷èñòó é ì³øàíó ìàòåìàòèêó (òðèãîíîìåòð³þ, ô³çèêó, àñòðîíîì³þ, àðõ³òåêòóðó), à â îñòàíí³ ðîêè ³ñíóâàííÿ àêàäå쳿 – êëàñè äîìàøíüî¿ é ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ åêîíîì³êè é ìåäèöèíè. Âàæëèâó ðîëü ó íàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³ â³ä³ãðàâàëà àêàäåì³÷íà á³áë³îòåêà, ÿêà â äðóã³é ïîëîâèí³ XVIII ñòîë³òòÿ íàë³÷óâàëà 12 òèñÿ÷ òîì³â, àëå çàãèíóëà ï³ä ÷àñ ïîæåæ 1780 ³ 1811 ðîê³â. Ç ê³íöÿ XVIII ñòîë³òòÿ Êè¿âñüêà àêàäåì³ÿ ïî÷àëà çàíåïàäàòè, ³ â 1817 ðîö³ ¿¿ áóëî çàêðèòî. Ñïàäêîºìöåì Êè¿âñüêî¿ àêàäå쳿 º ñó÷àñíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä ºâðîïåéñüêîãî ð³âíÿ – Óí³âåðñèòåò «Êèºâî-Ìîãèëÿíñüêà àêàäåì³ÿ» (Ç åíöèêëîïå䳿). брáтська шкόла – şcoala frăţească протктор – protector

середньовίчний – medieval сільськогоспόдарський – agricol

ÒÐÈϲËËß Ó IV–²² òèñÿ÷îë³òòÿõ äî íàøî¿ åðè çíà÷íîãî ðîçêâ³òó äîñÿãëè õë³áîðîáñüê³ ïëåìåíà Ïðàâîáåðåæíî¿ Óêðà¿íè. Êóëüòóðà öèõ ñòàðîäàâí³õ õë³áîðîá³â â³äîìà ï³ä íàçâîþ òðèï³ëüñüêî¿ (çà íàçâîþ ñåëà Òðèï³ëëÿ, ùî íà Êè¿âùèí³). Íà ïî÷àòêó ñâîãî ³ñíóâàííÿ òðèï³ëüö³ óòâîðþâàëè íåâåëèê³ ïîñåëåííÿ, ê³ëüê³ñòü áóäèíê³â ó ÿêèõ íå ïåðåâèùóâàëà äåñÿòè. Ó öåé ÷àñ áóäèíêè òðèï³ëüö³â áóëè äâîõ òèï³â – ëåãê³ íàçåìí³ òà çàãëèáëåí³ â çåìëþ íàï³âçåìëÿíêè, ó ÿêèõ æèëè âçèìêó. Îñåë³ îïàëþâàëèñÿ âîãíèùàìè, äëÿ ÿêèõ ñïîðóäæóâàëè ïå÷³. Ïîñòóïîâî íàñåëåííÿ çá³ëüøóâàëîñÿ, òðèï³ëüñüê³ ïîñåëåííÿ âæå ñêëàäàëèñÿ ç ê³ëüêîõ äåñÿòê³â æèòåë ³ ãîñïîäàðñüêèõ ñïîðóä, ðîçòàøîâàíèõ ðÿäàìè àáî êîëàìè. Áóä³âë³ ñïîðóäæóâàëè íà çðó÷íèõ äëÿ îáîðîíè âàæêîäîñòóïíèõ ì³ñöÿõ íà áåðåãàõ ð³÷îê, ñõèëàõ äîëèí, ð³çíèõ ï³äâèùåííÿõ. Ç ÷àñîì ó òðèï³ëüö³â âèíèêàþòü âåëèê³ ïîñåëåííÿ, ñõîæ³ íà ì³ñòà. ²ñòîðèêè ââàæàþòü, ùî â íèõ ïðîæèâàëî ïî 10–20 òèñÿ÷ îñ³á. Áóä³âë³ áóäóâàëè ç 210

äåðåâà, âîíè ìàëè ê³ëüêà ïðèì³ùåíü. Ó êîæíîìó ç öèõ ïðèì³ùåíü îáîâ’ÿçêîâîþ áóëà ãëèíÿíà ï³÷. Áóä³âë³ ïîä³ëÿëèñÿ íà äâ³ ÷àñòèíè: íèæíÿ âèêîðèñòîâóâàëàñÿ äëÿ ãîñïîäàðñüêèõ ïîòðåá, à âåðõíÿ – äëÿ æèòëà. ϳäëîãó ñâî¿õ îñåëü òðèï³ëüö³ ðîáèëè ç ãëèíè, à ñò³íè ðîçìàëüîâóâàëè ôàðáàìè. Îñíîâíèì çàíÿòòÿì òðèï³ëüö³â áóëî õë³áîðîáñòâî. Âîíè âèðîùóâàëè ïøåíèöþ, ÿ÷ì³íü, ïðîñî, êîíîïë³, áîáîâ³ êóëüòóðè. Êåðàì³÷íèé ïîñóä âèíàéøëà æ³íêà. Öå áóëà ÷àñòèíà ¿¿ äîìàøíüîãî ãîñïîäàðñòâà. Òðèï³ëüö³ îáðîáëÿëè øêóðè òâàðèí, ïðÿëè, òêàëè, âèãîòîâëÿëè îäÿã òà âçóòòÿ (Ç ïîñ³áíèêà). послення – aşezare глняна піч – sobă de lut ячмίнь – orz

прόсо – mei конόплі – cânepă керамίчний пόсуд – veselă ceramică

ÌÎËÄÀÂÑÜÊÅ ÊÍßDzÂÑÒÂÎ Ìîëäàâñüêà çåìëÿ, Âîëîñüêà çåìëÿ, Âîëîùèíà – ôåîäàëüíà äåðæàâà íà ï³âäåííîìó ñõîä³ ªâðîïè, ùî âèíèêëà ç ñåðåäèíè Õ²V ñòîë³òòÿ â äîëèí³ ð³÷êè Ìîëäîâè ÿê âàñàë Óãîðùèíè. Ó 1359 ðîö³ çäîáóëà íåçàëåæí³ñòü. Ñòîëèöÿ – Áàéÿ, çãîäîì – Ñó÷àâà, ç äðóãî¿ ïîëîâèíè ÕV² ñòîë³òòÿ – ßññè. Ó äðóã³é ïîëîâèí³ Õ²V ñòîë³òòÿ äåðæàâà ðîçøèðèëà ñâî¿ âîëîä³ííÿ, ïðèºäíàâøè ï³âäåíí³ çåìë³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿç³âñòâà. Ç ïî÷àòêó ÕV² ñòîë³òòÿ Ìîëäàâñüêå êíÿç³âñòâî ïîòðàïèëî â çàëåæí³ñòü äî Òóðå÷÷èíè, ùî òðèâàëà ïîíàä 300 ðîê³â. ̳æ Ìîëäàâñüêèì êíÿç³âñòâîì, Ðîñ³ºþ é Óêðà¿íîþ ³ñíóâàëè ïîñò³éí³ åêîíîì³÷í³ é ïîë³òè÷í³ çâ’ÿçêè. Âåäó÷è âèçâîëüíó â³éíó ïðîòè òóðåöüêîãî ïàíóâàííÿ, ìîëäàâñüêèé íàðîä ÷àñòî âèñòóïàâ ðàçîì ³ç çàïîð³çüêèìè êîçàêàìè (â àíòèòóðåöüê³é â³éí³ 1574 ð., äå áðàëè ó÷àñòü óêðà¿íñüê³ êîçàêè ï³ä ïðîâîäîì ²âàíà Ñâèðãîâñüêîãî, ó ïîõîäàõ ²âàíà ϳäêîâè 1577, Ñåâåðèíà Íàëèâàéêà 1594, 1595) (Ç åíöèêëîïå䳿). феодáльна держáва – stat feodal півднний схід – sud-est

долна рίчки – valea râului васáл – vasal

ÇÍÀÕ²ÄÊÈ ÍÀ ÁÓÊÎÂÈͲ Ó ñåë³ Íåäîáî¿âö³, ùî íà Õîòèíùèí³, áóâ çíàéäåíèé áðîíçîâèé õðåñò, äàòîâàíèé XII ñòîë³òòÿì. À çîâñ³ì íåäàâíî ùåäðà áóêîâèíñüêà çåìëÿ ïîäàðóâàëà íîâó ðåë³êâ³þ. Çíîâó æ òàêè â Íåäîáî¿âöÿõ. ̳ñöåâèé ñåëÿíèí, âèêîíóþ÷è íà ñâîºìó ãîðîä³ çåìëÿí³ ðîáîòè, ïðèáëèçíî íà ìåòðîâ³é ãëèáèí³ âèÿâèâ çîâñ³ì íåñïîä³âàíó 211

ð³÷ – ñð³áíèé ñïèñ ãîòñüêîãî öàðÿ. Íà äóìêó â÷åíèõ, òàêèõ çíàõ³äîê ó ªâðîï³ íàë³÷óºòüñÿ íå á³ëüøå äåñÿòè. ² îäíà ç íèõ ñàìå íà Áóêîâèí³. Çíàéäåíèé ñð³áíèé ñïèñ, î÷åâèäíî, íàëåæàâ êîìóñü ç åë³òè îäíîãî ç ãîòñüêèõ ïëåìåí ³ ñëóæèâ ñèìâîëîì âëàäè, à íå â³éñüêîâèì çíàðÿääÿì. À òå, ùî ñïèñ çíàéäåíèé íà Áóêîâèí³, º àáî íàñë³äêîì ñóòè÷êè ãîò³â ³ç äîñëîâ’ÿíñüêèì ïëåì’ÿì, àáî íàñë³äêîì êóëüòîâîãî ïîõîâàííÿ. ³äïîâ³ä³ íà ö³ òà ³íø³ ³ñòîðè÷í³ ïèòàííÿ çìîæóòü äàòè ëèøå ïîäàëüø³ ãëèáîê³ ñïåö³àëüí³ äîñë³äæåííÿ. Íà ì³ñö³ çíàéäåíîãî ñïèñà íàóêîâö³ çàïëàíóâàëè àðõåîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ. Âîíè, ìîæëèâî, âèÿâëÿòü ÷èìàëî íîâèõ ñþðïðèç³â. Ùå îäíà óí³êàëüíà çíàõ³äêà âèÿâëåíà â ñåë³ Áîÿíè Íîâîñåëèöüêîãî ðàéîíó. Òóò çíàéäåíà ï³âòîðàìåòðîâà êàì’ÿíà ãîëîâà, ÿêà äëÿ äàâí³õ ïëåìåí, éìîâ³ðíî, áóëà áîæåñòâîì, êóëüòîâèì ³äîëîì. Âàãà çíàõ³äêè áëèçüêî 60 ê³ëîãðàì³â. Êè¿âñüê³ ñïåö³àë³ñòè çä³éñíÿòü àíàë³ç çíàõ³äêè ³ çðîáëÿòü âèñíîâêè (Ãàçåòà). релίквія – relicvă срίбний спис – suliţă de argint

гόтський цар – regele gothic кýльтове поховáння – înmormântare rituală

²². Ìàòåð³àëè äëÿ ïåðåêàç³â ³ äèêòàíò³â ÑÀËÜÒÎ-ÌÎÐÒÀËÅ Ñåðåä õîëîäíî¿ çèìè, êîëè óñå ïîêðèòå ñí³ãîì, ñèíèöÿì äóæå âàæêî çíàéòè ïîæèâó. ² ëþäè íåð³äêî âèðó÷àþòü ñâî¿õ ìàëåíüêèõ äðóç³â – ï³äãîäîâóþòü ¿õ íåñîëîíèì ñàëîì. Ìàáóòü, âîíî äຠ¿ì åíåðã³þ, ùîá ç³ãð³òè ò³ëî. ...Ñèíèöÿ ñòຠíà øìàòîê ñàëà ëàïêàìè, âïèíàºòüñÿ íèìè ³ ïî÷èíຠäîâáàòè äçüîáîì. Âïåðåä – íàçàä, âïåðåä – íàçàä. ...Àëå ñàëî íà ã³ëî÷ö³ ïîì³òèâ ñóñ³äñüêèé ê³ò ³ ïî÷àâ äî íüîãî ï³äáèðàòèñÿ. Ðàç îä³ãíàâ ÿ éîãî, âäðóãå, à ïîò³ì íå âãëåä³â. Çíèêëè ñèíè÷÷èí³ ëàñîù³ ó êîòîâîìó æèâîò³. ß âèð³øèâ ïåðåõèòðèòè êîòà. Âèáðàâ ó ñàäó òîíåíüêó ³ âèñîêó ìîëîäó ùåïó ³ íà ñàì³é âåðõ³âö³ çíîâó ïîâ³ñèâ øìàòî÷îê. Õàé òåïåð ê³ò ïîïðîáóº. Àäæå â³í ãëàäêèé ³ òîìó âàæêèé. Íå âäåðæèòü éîãî íå ò³ëüêè âåðõ³âêà, à íàâ³òü ³ ñòîâáóð. ² ñïðàâä³ õîäèâ Ìóðêî íàâêðóã ùåïè, îáëèçóâàâñÿ, ïðîáóâàâ ë³çòè íà íå¿, í³÷îãî íå âèõîäèëî. Äóìàâ ÿ, ùî â³í çàëèøèâ ñàëî ³ ïîäàâñÿ êóäèñü øóêàòè ³íøî¿ çäîáè÷³. 212

Ðàïòîì ÿ âãëåä³â êîòà íà ñòàð³é âèøí³, ùî ñòîÿëà äîñèòü äàëåêî â³ä ùåïè ç ñàëîì, íå ìåíøå ÿê êðîê³â çà äåñÿòü. Ùî â³í ðîáèòü? Ïðîáóº ïîëþâàòè íà ïòàøîê? ͳ÷îãî ïîä³áíîãî. Ñèíè÷÷èíå ñàëî íå äຠéîìó ñïîêîþ. Ìóð÷èê ïèëüíî äèâèòüñÿ ó á³ê ëàñîù³â ³ ðàïòîì, ç³ãíóâøèñü, ñòðèáຠïðÿìî íà ùåïó. Éîãî âàæêå ò³ëî ïðîë³òຠâñüîãî-íà-âñüîãî çà ê³ëüêà ñàíòèìåòð³â â³ä ëàñîãî øìàòî÷êà ³, ïåðåâåðíóâøèñü ðàç³â çî äâà ó ïîâ³òð³ (ñàëüòî-ìîðòàëå), ñòຠíà ëàïè âæå íà çåìë³. Íåâäà÷à! Òà íåâäà÷³ óïåðòèõ íå çóïèíÿþòü. Ùå õâèëèíà – ³ çíîâ ñòðèáîê ç âèøí³ íà ùåïó, çíîâó ñàëüòî-ìîðòàëå ó ïîâ³òð³, ³ â êîòÿ÷èõ çóáàõ óæå ïîáëèñêóº ñàëî, ³ ñàì â³í çíèêຠäåñü ó êóï³ äåðåâ, ùîá í³õòî íå ïîì³òèâ éîãî ðîçáîþ. À ÿ õî÷ ³ ïîì³òèâ, òà öüîãî ðàçó ïðîìîâ÷àâ. Äóæå ìåí³ ñïîäîáàëàñü Ìóðêîâà êì³òëèâ³ñòü ³ îñîáëèâî ìàëî íå öèðêîâ³ éîãî ïîëüîòè ì³æ äåðåâàìè. ³í, áåçóìîâíî, çàðîáèâ òå ñàëî, õî÷ ³ íå éîìó âîíî ïðèçíà÷àëîñÿ (Çà Â. Áè÷êîì). синця – piţigoi одігнáти – a alunga не вглдіти – a nu observa

молодá щпа – copăcel tânăr гладкй – voinic розбίй – tâlhărie

ÁÓÐß ÍÀ ÌÎв Ìîðå äåäàë³ âòðà÷àëî ñïîê³é. ×àéêè çí³ìàëèñü ç îäèíîêèõ áåðåãîâèõ ñêåëü, ïðèïàäàëè ãðóäüìè äî õâèë³ ³ ïëàêàëè íàä ìîðåì. Ìîðå ñòåìí³ëî, çì³íèëîñü. Äð³áí³ õâèë³ çëèâàëèñü äîêóïè ³, ìîâ áðèëè çåëåíêóâàòîãî ñêëà, íåïîì³òíî ï³äêðàäàëèñü äî áåðåãà, ïàäàëè íà ï³ñîê ³ ðîçáèâàëèñü íà á³ëó ï³íó. Íàä ÷îâíîì êëåêîò³ëî, êèï³ëî, øóìóâàëî, à â³í ï³äñêàêóâàâ ³ ïëèãàâ, íåìîâ í³ññÿ êóäèñü íà á³ëîãðèâèõ çâ³ðàõ… Âîäà ïðè áåðåç³ ïî÷èíàëà êàëàìóòèòèñü ³ æîâêíóòè; ðàçîì ç ï³ñêîì õâèëÿ âèêèäàëà ç äíà ìîðÿ íà áåðåã êàì³ííÿ ³, ò³êàþ÷è íàçàä, âîë³êëà ¿õ ïî äí³ ç òàêèì ãóðêîòîì, íà÷å òàì ùîñü âåëèêå ñêðåãîòàëî çóáàìè é ãàð÷àëî. Ïðèá³é ÷åðåç ÿêèõ ï³âãîäèíè óæå ïåðåñêàêóâàâ ÷åðåç êàì³ííÿ, çàëèâàâ ïðèáåðåæíó äîðîãó ³ äîáèðàâñÿ äî ì³øê³â ç ñ³ëëþ (Çà Ì. Êîöþáèíñüêèì). скля – stâncă зливáтись – a se contopi брли – bloc

плигáти – a sări волочти – a trage скреготáти – a scrâşni din

ÎËÜÂ²ß Äóìêè, äóìêè, äóìêè... ×îãî ò³ëüêè íå ïåðåäóìàëà Îëüâ³ÿ çà äîâãó-ïðåäîâãó äîðîãó. Ïîäóìêè âò³êàëà... ³ä÷óâàëà, ÿê ó íå¿ ðîñòóòü-âèðîñòàþòü 213

êðèëà çà ïëå÷èìà, ëåãê³, çàìàøí³, íåâèäèì³ äëÿ ñê³ô³â. ² âîíà ïòàøêîþ, ïåðåï³ëêîþ ñòåïîâîþ, âèðèâàëàñÿ ç êèáèòêè ³ ëèíóëà ïîíàä ñòåïîì, í³êèì ç ïîíåâîëþâà÷³â íå ïîì³÷åíà. ² íåñëè ¿¿ íàä³éí³ êðèëüöÿòà òàê ëåãêî, ùî ïëàêàòè ç ðàäîù³â õîò³ëîñÿ, ³ â ÿêóñü ìèòü ¿é â³ðèëîñü, ¿é ìàðèëîñü, ùî âîíà âðÿòóâàëàñÿ, ùî âîíà â³ëüíà... Îïàì’ÿòîâóâàëàñü ó íåâèìîâí³é ã³ðêîò³. Òî ëåæàëà, îáõîïèâøè ãîëîâó ðóêàìè, áî äóøèëè ñëüîçè òà â³ä÷àé, òî ìåòàëàñÿ, íå çíàõîäÿ÷è ñîá³ ì³ñöÿ, áî òåæ äóøèëè ñëüîçè òà â³ä÷àé, êóäèñü ïîðèâàëàñü, êóñàëà ðóêè â³ä áåçñèëëÿ, ëàäíà áóëà âîëîññÿ íà ñîá³ ðâàòè, àáè öå çàðàäèëî ¿¿ ãîðþ. Ïîëîíÿíêà... Ðàáèíÿ... Î áîãè!.. Âîíà, â³ëüíà, ãîðäà äî÷êà çíàòíîãî ³ øàíîâàíîãî àðõîíòà*, êîòðà íå â³äàëà çà ñâîº æèòòÿ ïðèíåâîëåííÿ, êðèâäè ÷è íàðóãè, à çðîñòàëà â áàòüêîâ³ì äîì³, ðàïòîì áðàíêà... Ñèëîì³öü âèõîïëåíà ç ð³äíîãî ãí³çäà. Áóëî â³ä ÷îãî çáîæåâîë³òè, âòðàòèòè â³ðó, íàä³þ... Âïàäàëà â àïàò³þ, ëåæàëà áåçâîëüíà, áåçäóìíà, ò³ëüêè ïîõèòóâàëàñü ó òàêò ðóõîâ³ êèáèòêè… (Çà Â. ×åìåðèñîì). пόдумки – în gând кибтка – căruţă cu coviltir поневόлювач – înrobitor мáрити – a visa

вίдчай – disperare нарýга – violenţă брáнка – roabă

ÊÀÒÅÐÈÍÀ Á²ËÎÊÓÐ Êàòåðèíà Á³ëîêóð – âèäàòíà ïîñòàòü ó íàø³é êóëüòóð³. Âîíà çà÷àðóâàëà ñâî¿ìè ïîëîòíàìè ì³ëüéîíè ëþäåé. Ùî æ ìè çíàºìî ïðî öþ íàðîäíó õóäîæíèöþ? Íàðîäèëàñÿ âîíà 7 ãðóäíÿ 1900 ðîêó â ñåë³ Áîãäàí³âêà Ïèðÿòèíñüêîãî ðàéîíó íà Ïîëòàâùèí³. Ó øêîë³ íå â÷èëàñÿ, àëå ÷èòàëà áàãàòî, áåðó÷è êíèæêè â ñ³ëüñüêèõ ó÷èòåë³â, ÿê³ äîïîìîãëè ¿é ðîçøèðèòè êðóãîç³ð, óâ³éòè ó ñâ³ò ìèñòåöòâà, äîëàþ÷è çàáîðîíó áàòüê³â ìàëþâàòè, áî æ òðåáà áóëî îáðîáëÿòè ãîðîä, âåñòè ãîñïîäàðñòâî. Çðåêëàñü ñ³ìåéíîãî ùàñòÿ, ëèøèâøèñü ñàìîòíüîþ, ïðàâî ìàëþâàòè âèáîðþâàëà, áóäó÷è ãîòîâîþ íàâ³òü âòîïèòèñü çà íüîãî. Äîðîñëîþ ä³â÷èíîþ âîíà ïî÷óëà ïî ðàä³î â ñóñ³äíüîìó ñåë³ ãîëîñ ïðåêðàñíî¿ ñï³âà÷êè Îêñàíè Ïåòðóñåíêî ³, âðàæåíà, ïîñëàëà ¿é ìàëþíîê – â³äïîâ³äü íà ïî÷óòó ï³ñíþ «×è ÿ â ëóç³ íå êàëèíà áóëà?», çðîáëåíèé íà àðêóø³ ç ó÷í³âñüêîãî çîøèòà. Íàìàëüîâàí³ êåòÿãè ÷åðâîíî¿ êàëèíè ñêàçàëè Îêñàí³ Àíäð³¿âí³ ïðî âåëèêèé òàëàíò éîãî àâòîðêè. ² àðòèñòêà çðîáèëà âñå, ùîá äîëåþ Êàòåðèíè Á³ëîêóð çàö³êàâèëèñü ëþäè, ïîâ’ÿçàí³ ç æèâîïèñîì. ³ä ñåëÿíñüêî¿ õàòè ï³øëà ïî ñâ³òó ÷óòêà ïðî òâîð÷³ñòü *

Архóнт – вища службова особа у містах-державах Стародавньої Греції.

214

íàðîäíî¿ õóäîæíèö³. Ñïåðøó ¿¿ êàðòèíè ïîáà÷èëà Ïîëòàâà, ïîò³ì – Êè¿â, Ìîñêâà, Ïàðèæ. Ïîëîòíà Êàòåðèíè Á³ëîêóð – âåëè÷àëüí³ ï³ñí³ ïðèðîä³, ëþäèí³ òà ¿¿ ä³ÿííÿì. «Ó Øðàìê³âñüêîìó ðàéîí³ íà ÷åðêàñüê³é çåìë³», «Ñí³äàíîê», «Ïîëüîâ³ êâ³òè», «Íàòþðìîðò ç ãëå÷èêîì ³ êîëîñêàìè», «Êâ³òè ³ áåð³çîíüêè ââå÷åð³», «Öàð-êîëîñ»… Ö³ ïîëîòíà âðàæàþòü ñàìîáóòí³ñòþ, ïîåòè÷í³ñòþ, ãàðìîí³ºþ êîëüîð³â, íàö³îíàëüíèì êîëîðèòîì (Çà Ì. Ãîëîâàùåíêîì). пόстать – personalitate полόтна – pânză кругозίр – orizont, cerc de cunoştinţe

величáльний – de cinstire, de slăvire берза – mesteacăn самобýтність – identitate

ÇÀÁÓÒÈÉ ÊÓвÍÜ Í³õòî âæå íå ïàì’ÿòàº, â³äêîëè ñòî¿òü ïîñåðåä ñòåïó îòîé êóð³íü – õàòêà íå õàòêà, áî í³ ñò³í, í³ â³êîí, àí³ äèìàðÿ; îäíà÷å é íå ñò³æîê, áî äâåð³ º. À çà äâåðèìà – õîëîäíèé ìîðîê, ãðèáàìè-ïîãàíêàìè ïàõíå òà äàâí³ìè äîùàìè. ª ùå ó êóðåíљ äâ³ âåëèê³ ä³ðè ïî áîêàõ. Îäíà çÿº íà ï³âí³÷, çâ³äêè â³òðè õîëîäí³ âçèìêó, äðóãà – íà ï³âäåíü, çâ³äêè â³òðè òåïë³. Ãàñàþòü ïîá³ëÿ êóðåíÿ é ³íø³ â³òðè, øóêàþòü, ó ÿêó á òî ¿ì âåñåëó ä³ðî÷êó ñâèñíóòè. Îï³âí³÷ – â³òðè ÷îðí³, âäîñâ³òà – áëàêèòí³, â ïîëóäåíü – ïðîçîð³, çâå÷îðà – çåëåí³… ² âñÿê ñâîþ ï³ñíþ âèâîäèòü ó äâåðÿõ êóðåíåâèõ ³ ä³ðêàõ: ÷îðíèé â³òåð, îï³âí³÷íèé, ñòîãíå ïî-ñîâèíîìó; áëàêèòíèé, äîñâ³òí³é, ç³òõຠñïðîñîííÿ; ïðîçîðèé, ïîëóäåííèé, âåñåëî ñâèñüêàº; à çåëåíèé, âå÷îðîâèé, òèõî âîðêî÷å. Ñòî¿òü êóð³íü, ñòàð³º. Ìîõ íà íüîìó ïîñëàâñÿ æîâòèé ³ çåëåíèé, áóð’ÿíè äîâêîëà ðîçêîøóþòü, íå êîøåí³, íå òîëî÷åí³: ïîëèí ³ â³âñþã, êîâèëà ³ ìîëî÷àé, ãîðîøîê ³ äåðåâ³é… À íà ñàìîìó âåðõó êóðåíåâîìó òîïîëåíÿ ðîñòå – çàëåò³ëî çâ³äêèñü ³ùå çåðíÿòêîì. Êóäè âîíî ìàíäðóâàëî, çâ³äêè – õòîçíà. Ïðèáëóäíå òîïîëåíÿ. Âçèìêó òà ïîâåñí³ êóð³íü â³ä÷èíåíî ç ðàíêó äî âå÷îðà ³ ö³ëó í³÷. Çàõîäü ó äâåð³, ë³çü ó â³êíà-ä³ðîìàõè, ÿêùî òîá³ äâåðåé ìàëî! À âîñåíè ³ âë³òêó – çàñü, òîìó ùî ³ äâåð³, ³ ä³ðêè, ³ áóð’ÿíè äîâêîëà çàñíîâàí³ ïàâóòèíîþ: çãîðè âíèç, óçäîâæ ³ âïîïåðåê, ñ³òÿìè êðóãëèìè ³ ñ³òÿìè íàâê³ñíèìè… (Ã. Òþòþííèê). курίнь – colibă димáр – horn мόрок – negură пίвніч – nord пίвдень – sud вдόсвіта – în zori по-совному – ca bufniţa

полн – pelin вівсг – odos, ovăs sălbatic ковилá – năgară молочáй – laptele-cucului деревίй – coada şoricelului топόля – plop

215

ÊÐÈÍÈÖß Ñåëî ñòîÿëî ó âåëè÷åçí³é áàëö³, à áàëêîþ ïðîò³êàëà, âèëÿþ÷è, ñòåïîâà ð³÷å÷êà. Îäèí á³ê áàëêè çðèâàâñÿ âèñîêîþ êðó÷åþ. Ñêåëÿ, ïðèïàâøè çåìëåþ, ïîðîñëà äåðåâàìè. Ïîì³æ íèõ âèëàñÿ ñòåæêà, ùî äîâîäèëà äî ì³ñòêà ÷åðåç ð³÷êó. Ñòåæêîþ Ìàðêî ä³éøîâ äî êðèíèö³. Êðèíèöÿ áèëà ³ç ñêåë³. Çäàâàëîñÿ, ÿêàñü âåëè÷åçíà ñèëà âèêèíóëà ç çåìë³ ñòðàøåííó êàì’ÿíó áðèëó. Âîäà âèò³êàëà ÷èñòîþ õîëîäíîþ òå÷³ºþ. Íàâêîëî áóëî êàì³ííÿ, ñêëàäåíå ëþäñüêîþ ðóêîþ. Õòîñü çìóðóâàâ öÿìðèííÿ, à íà í³ì ïîñòàâèâ äàâí³é îáðàç. Íå áóëî âæå âèäíî ìàëþâàííÿ, àëå, íåââàæàþ÷è íà öå, ùîðîêó íà Çåëåí³ ñâÿòà ä³â÷àòà êâ³ò÷àëè ³êîíó íàä êðèíè÷êîþ. Îä öüîãî ì³ñöÿ â³ÿëî íåñêàçàííîþ êðàñîþ. Òðîõè îäñòóïèâøè â³ä ñêåë³, ðîçêèíóâñÿ ãàéîê. Âåðõîâ³òòÿ äåðåâ áóëî íèæ÷å â³ä ñêåë³. Ìàðêî ëþáèâ çäèðàòèñÿ çáîêó íà ñêåëþ é ñèä³òè òàì, äèâëÿ÷èñü íà áëàêèòíå íåáî, íåðóõîìå êàì³ííÿ é òðåìòÿ÷å ëèñòÿ… (Çà Á. Ãð³í÷åíêîì). бáлка – grindă крýча – pantă abruptă цямрння – ghizd

όбраз – icoană гайόк – pădurice верховίття – vârful copacului

²²². Òåìè äëÿ ìîíîëîã³â, ä³àëîã³â àáî äèñêóñ³é 1. ßêáè ÿ ì³ã/ìîãëà ä³ñòàòè ç íåáà ç³ðêó… 2. ̳é ä³äóñü/áàáóñÿ – íàéêðàùèé ñòàðøèé äðóã… 3. ×îìó äëÿ ìàòåìàòèêè çîøèòè ó êë³òèíêó, à äëÿ ïèñüìà – ó ë³í³éêó? 4. ϳâäåííèé â³òåð çàâæäè òåïë³øèé? 5. ß ïîêàæó òîá³ íåðóêîòâîðíå îçåðî… 6. Ïàì’ÿòü – ñêàðáíè÷êà, ç ÿêî¿ í³ùî íå âèòðóøóºòüñÿ? 7. Ùàñòÿ – ñåðåä òîãî, ùî ìàºø, à íå ñåðåä òîãî, ÷îãî áàæàºø ìàòè (Îëåêñàíäð Îëåñü). 8. Õòî ÷óâ ìåëîä³þ çîëîòî¿ ñòðóíè, õàé ðîçêàæå (Ì. Ðà÷óê). 9. Íåö³êàâà ëþäèíà: ç íåþ íåìຠïðî ùî ìîâ÷àòè (Â. Áðþããåí). 10. Âåëîñèïåä â³äì³ííî ãàðìîíóº ç õàðàêòåðîì âåñåëèì, ãëóçëèâèì, ³ðîí³÷íèì (Â. Áðþããåí). 11. Äâîº áëèçüêèõ äðóç³â çàéìàþòüñÿ â ð³çíèõ ñïîðòèâíèõ ñåêö³ÿõ. Õàé ïåðåêîíàþòü îäèí îäíîãî ó á³ëüø³é ïðèâàáëèâîñò³ ñâîãî âèäó ñïîðòó. 216

12. Îäèí ó÷åíü âèêîíóº óðîêè ï³ä çâóêè ìóçèêè àáî òåëåâ³ç³éíîãî ìîâëåííÿ, à äðóãèé ïðàöþº çà ö³ëêîâèòî¿ òèø³. Ùî öå îçíà÷ຠ³ ùî êðàùå? 13. Ó á³áë³îòåö³ º òâîðè ïèñüìåííèê³â-êëàñèê³â, ÿêèõ âèâ÷àþòü çà øê³ëüíîþ ïðîãðàìîþ. Ó÷í³ æ õî÷óòü ñó÷àñíèõ «ìîäíèõ» àâòîð³â. ßêèõ ñàìå ³ ÷îìó? 14. Íà Äåíü çàõèñíèêà Óêðà¿íè çàïðîñèëè â êëàñ ìîëîäèõ íàöãâàðä³éö³â. Ïðî ùî âè õîò³ëè á ¿õ çàïèòàòè ³ ùî ¿ì ïîáàæàòè? 15. Îäíà ä³â÷èíêà íàçèâຠêâ³òè ïåñòëèâî: ãâîçäè÷êà, òðîÿíäî÷êà, êîíâàë³éêà, àñòðîíüêà, à äðóã³é öå äóæå íå ïîäîáàºòüñÿ. ßê ïðèìèðèòè ïîäðóã? 16. ßêùî á òîá³ äîâåëîñÿ îáèðàòè: êëàñ ç ïîãëèáëåíèì âèâ÷åííÿì ìîâè àáî ç ïîãëèáëåíèì âèâ÷åííÿì ë³òåðàòóðè, ùî òè îáðàâ áè ³ ÷îìó? 17. Á³ëÿ âàøîãî áóäèíêó õî÷óòü îáëàäíàòè ìàéäàí÷èê äëÿ äèòÿ÷èõ ³ þíàöüêèõ ðîçâàã àáî ñó÷àñíèé áàãàòîôóíêö³îíàëüíèé ñïîðòèâíèé ìàéäàí÷èê. ßêèì áóâ áè òâ³é âèá³ð ³ ÷îìó? ßêèìè ïðèêìåòíèêàìè òè ï³äñèëèø ñâî¿ àðãóìåíòè? 18. ×îìó ôîðìè ìåíøèé, òîíøèé, íèæ÷èé, ð³äøèé ³ ïîä³áí³ º óñå æ ïðèêìåòíèêàìè âèùîãî ñòóïåíÿ, õî÷ ÿê³ñíî¿ îçíàêè â íèõ ìåíøå, àí³æ ó ïî÷àòêîâ³é ôîðì³ ïðèêìåòíèêà? 19. Îäíà ä³â÷èíêà êàæå: «ß ÷óëà ëóíó» , à äðóãà – «À ÿ â÷îðà áà÷èëà ëóíó». Õòî ïîìèëèâñÿ ³ â ÷îìó? 20. Äâ³ îäíîêëàñíèö³ ïðèéøëè â øêîëó áàëüíèõ òàíö³â, äå òðåíóºòüñÿ ¿õíÿ ïîäðóãà. Îäíà ä³â÷èíêà ö³êàâèëàñÿ…, à äðóãà – …. ßê ï³äñóìóº ¿õí³ çàö³êàâëåííÿ ïîäðóãà?

²V. Äîïèø³òü òåêñò (ï’ÿòü–ñ³ì ðå÷åíü) 1. ª íà ñâ³ò³ êðà¿íà – öå ìîÿ Óêðà¿íà.  í³é áðàòè ìî¿ é ñåñòðè – ä³òè ð³çíèõ íàðîä³â, ùî ëþáëÿòü íàøó êðà¿íó ³ çâóòü ¿¿ ð³äíîþ ³ò÷èçíîþ. 2. ßêáè ÿ çàáëóêàâ ó ë³ñ³, òî ïðèãàäàâ áè ò³ ïðàâèëà, ÿêèõ ìåíå íàâ÷èëè ñòàðø³, à ñàìå: ïî-ïåðøå… 3. Ìåíå çàïèòàëè íàø³ ãîñò³, ùî ïðè¿õàëè ç-çà êîðäîíó, ÿê ÿ ìîæó êàòàòèñÿ íà âåëîñèïåä³, ÿêùî â íàøîìó ì³ñò³ íåìຠðîçì³òîê äëÿ ðóõó âåëîñèïåäèñò³â. ß ïîñì³õíóâñÿ ³ ñêàçàâ: «…» ³ðþ, ùî íåçàáàðîì ³ â íàñ áóäóòü âåëîäîð³æêè. 217

4. Ñüîãîäí³ íàøà â÷èòåëüêà çàïðîïîíóâàëà ïîñïîñòåð³ãàòè, ÿê çáèðàþòüñÿ ó âèð³é ïåðåë³òí³ ïòàõè íàøîãî êðàþ. ß ïîäóìàâ (ïîäóìàëà), ùî öå êðàùå çðîáèòè… Ìåí³ ñòàëî ñóìíî, àëå ÿ âïåâíåíèé (âïåâíåíà), ùî âîíè ïîâåðíóòüñÿ. 5. ª ó íàøîìó ì³ñò³ (ñåë³) ð³÷êà (îçåðî, ñòàâîê), äî ÿêî¿ (ÿêîãî) âñå ë³òî ïðèõîäÿòü ä³òè ³ äîðîñë³. ×èì âàáèòü âîäà ³ ¿¿ áåðåãè? 6. Á³ëÿ íàøîãî áóäèíêó ïîñò³éíî ë³òຠáåçë³÷ ãîëóá³â. Îäí³ ëþäè ¿õ ï³äãîäîâóþòü, à ³íø³ òâåðäÿòü, ùî ãîëóáè ðîçíîñÿòü áåçë³÷ õâîðîá, òîìó âîíè íåáåçïå÷í³ äëÿ ëþäåé. ß æ äóìàþ, ùî… 7. Ñüîãîäí³ º áåçë³÷ ÷óäåñ òåõí³êè. Òåõí³÷í³ âèíàõîäè ïîëåãøóþòü ïðàöþ ëþäèíè, åêîíîìëÿòü ÷àñ. ß æ ìð³þ çðîáèòè…

V. Ñïðîáóéòå ñåáå ó ðîë³ ïåðåêëàäà÷à, â÷èòåëÿ 1. Ïåðåïèø³òü â³ðø³ ³ íàä êîæíèì ñëîâîì íàïèø³òü éîãî òî÷íèé ( àáî ³ç ñèíîí³ìàìè) ïåðåêëàä ó ò³é ãðàìàòè÷í³é ôîðì³, ÿêó ñëîâî ìຠó òåêñò³. Òàêèé ïåðåêëàä íàçèâàºòüñÿ «ï³äðÿäíèê» – ç íüîãî ïîåò ñòâîðèòü â³ðø³ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ. FARTURA MAMEI Uşoarǎ, maicǎ, uşoarǎ, C-ai putea sǎmergi cǎlcând Pe seminţce zboarǎ Intre ceruri şi pǎmânt. In priviri c-un fel teamǎ, Fericitǎ totuşi eşti Iarba ştie cum te cheamǎ, Steaua ştie ce gândeşti. Grigore Vieru

².

LEGÁMÂNT Lui Mihai Eminescu Ştiu: cândva, la miez de noapte Ori la rǎsǎritâ de Soare, Stinge-mi-s-or ochii mie Tot deasupra cǎrţii Sale. Am s-ajung atunce, poate, La mijlocul ei aproape. Ci sa nu închideţi cartea

²².

218

Ca pe recile-mi pleoape. S-o lǎsaţi aşa, deschisǎ, Ca bǎiatul meu ori fata Sǎ citeascǎ mai departe Ce n-a dovedit nici tata. Iar de n-au s-auzǎ dânşii Al strǎvechii slove bucium, Aşezaţi-mi-o ca pernǎ Cu toţi codrii ei în zbucium. 2. Ïðî÷èòàé âèðàçíî ñâî¿é ìåíø³é ñåñòðè÷ö³ àáî áðàòèêîâ³ â³ðø³ Ñòàí³ñëàâè Ñîëîíàð. ßêùî õòîñü íå çó쳺 â³äïîâ³ñòè ïðàâèëüíî, ÿê òè äîïîìîæåø çíàéòè ïðàâèëüíó â³äïîâ³äü? ².

Íà ãîðîä³ ö³ëå ë³òî ïîëèâàëè äèíþ ä³òè. À ï³ä îñ³íü ïî çàñëóç³ ïîä³ëèëè äèíþ äðóç³: ïîëîâèíó ïîëîâèíè â³ää³ëèëè äëÿ Ìàðèíè, à Ãàëèíö³ é Êàòåðèíö³ – äâîì äàëè ïî ÷åòâåðòèíö³; ÷åòâåðòèíêó ç’¿â ùå Êîñòèê, ³ ëèøèâñÿ – ò³ëüêè õâîñòèê. Îáëèçàëèñü ðàäî ä³òè. Æàëü, ùî âæå ñê³í÷èëîñü ë³òî. Ïîì³ðêóéìî ðàçîì íèí³: ñê³ëüêè ùå ëèøèëîñü äèí³?

²².

Ñêëàëè çàïèò â ²íòåðíåò: ÿê çðîáèòè â³íåãðåò, îâî÷³ ÿê³ ïîòð³áíî ïîêðèøèòè äóæå äð³áíî? ³äïîâ³â íàì ²íòåðíåò: – Ùîá çðîáèòè â³íåãðåò, òðåáà àæ òðè êàðòîïëèíè, öèáóëèíó é äâ³ ìîðêâèíè, ÷åðâîíåíüêèé áóðÿ÷îê, ³ êèñëåíüêèé îã³ðîê, çåëåíåíüêîãî ãîðîøêó, ³ î볿 é ñîë³ òðîøêè – òà é ñìàêóéòå â³íåãðåò. 219

² ñïèòàâ íàñ ²íòåðíåò: – Ñê³ëüêè îâî÷³â ïîòð³áíî, ùîá êðèøèòè â ñòðàâó äð³áíî? ²²².

Çàïðîñèëî ë³òî ëèïåíü ðàõóâàòè â ãà¿ ëèïè. Ëèïåíü ãëÿíóâ: äâ³ º ñêðàþ, äâ³ ó ñàì³ì öåíòð³ ãàþ. Ïîò³ì ïîãëÿä êèíóâ äàë³ – òàì ³ùå òðè ï³äðîñòàëè. Ðàõóâàòè ëèïíþ âàæêî. Ìàëþêè, âàì äàì ï³äêàçêó: ñê³ëüêè ëèï º ïîì³æ ãàºì – òîé æå íîìåð ì³ñÿöü ìàº. Ïîìîæ³òü ëèøå, øêîëÿòà, ëèïíþ ëèïè ðàõóâàòè.

V². Òåìè äëÿ òâîðåííÿ âëàñíèõ òåêñò³â 1. ßê òè ðîçó쳺ø òàê³ ëþäñüê³ ÿêîñò³, ÿê ïàòð³îòèçì ³ ãåðî¿çì? Íàâåäè ïðèêëàäè. 2. Ïîÿñíè, ÿêó ëþäèíó íàçèâàºø ùåäðîþ, à ÿêó æåðòîâíîþ? 3. Îïèøè âóëèöþ, íà ÿê³é çíàõîäèòüñÿ òâ³é áóäèíîê. 4. Ùî òè ÷àñòî çãàäóºø ïðî äèòÿ÷èé ñàäîê ³ ìîëîäøó øêîëó, à ùî çãàäóâàòè íå ëþáèø? 5. ßêáè ïðîïàâ òâ³é ÷îòèðèëàïèé äðóã ѳðêî (Ðåêñ, Äæåê, Á³ì, Ñàíäà…)… 6. ßêùî ðàïòîì – á³ëèé ñí³ã íà çåëåíîìó ëèñò³… ßê òè öå ñïðèéìåø?. 7. ×îìó ñí³ã á³ëèé, çåìëÿ â ïîë³ (´ðóíò) – ÷îðíà, ëèñòÿ âë³òêó – çåëåíå, ñòèãëèé êîëîñ – æîâòèé? 8. ßê³ ñëîâà ç ÷èñëîâèì çíà÷åííÿì (÷èñë³âíèêè) òîá³ íàéá³ëüøå ïîäîáàþòüñÿ ³ ÷îìó? 9. Îïèøè ñâ³é ñüîãîäí³øí³é äåíü ó ïîáà÷åíèõ éîãî êîëüîðàõ ³ çâóêàõ, ÿê³ òè ÷óâ. 10. ßêáè ó ìîâ³ íå áóëî ñèíîí³ì³â, òî ÷èì áè öå ¿é çàøêîäèëî?

220

Ç̲ÑÒ

². ÂÑÒÓÏ ...................................................................................... 5 § 1. ̳ñöå òà ðîëü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ñåðåä ³íøèõ ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ ... 5 ²². ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ .....................14 § 2. ×àñòèíè ìîâè .......................................................................14 Òåñòîâ³ ³ òâîð÷³ çàâäàííÿ äëÿ ïîâòîðåííÿ 䳺ñëîâà .................40 § 3. Âèâ÷åí³ ãðóïè îðôîãðàì ³ ïóíêòîãðàì......................................42 § 4. Òåêñò. Òèïè ìîâëåííÿ ............................................................47 § 5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ ...............................................................52 ²²². ÎÑÎÁËȲ ÔÎÐÌÈ Ä²ªÑËÎÂÀ ................................................57 IJªÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ ..................................................................57 § 6. ijºïðèêìåòíèê ÿê îñîáëèâà ôîðìà 䳺ñëîâà ...........................57 § 7. ³äì³íþâàííÿ 䳺ïðèêìåòíèê³â ..............................................59 § 8. ijºïðèêìåòíèêîâèé çâîðîò. ³äîêðåìëåííÿ êîìàìè 䳺ïðèêìåòíèêîâèõ çâîðîò³â ..................................................60 § 9. Ïðàâèëüíà ïîáóäîâà ðå÷åíü ç 䳺ïðèêìåòíèêîâèìè çâîðîòàìè .............................................................................64 § 10. Àêòèâí³ òà ïàñèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè. Òâîðåííÿ àêòèâíèõ ³ ïàñèâíèõ 䳺ïðèêìåòíèê³â òåïåð³øíüîãî ³ ìèíóëîãî ÷àñ³â ....66 § 11. Ïðàâîïèñ ãîëîñíèõ ³ ïðèãîëîñíèõ ó ñóô³êñàõ 䳺ïðèêìåòíèê³â....................................................................70 § 12. Ïðàâîïèñ í ó 䳺ïðèêìåòíèêàõ ³ íí ó ïðèêìåòíèêàõ 䳺ïðèêìåòíèêîâîãî ïîõîäæåííÿ............................................73 § 13. Ïðàâîïèñ íå ç 䳺ïðèêìåòíèêàìè ..........................................74 Òåñòîâ³ çàâäàííÿ .................................................................78 § 14. ÁåçîñîáîⳠ䳺ñë³âí³ ôîðìè íà -íî (-åíî, -ºíî), -òî ................80 § 15. ×èòàííÿ òà àíàë³ç òåêñòó ......................................................83 IJªÏÐÈÑ˲ÂÍÈÊ ...................................................................85 § 16. ijºïðèñë³âíèê ÿê îñîáëèâà ôîðìà 䳺ñëîâà. Çíà÷åííÿ, ìîðôîëîã³÷í³ îçíàêè, ñèíòàêñè÷íà ðîëü .................................85 § 17. Ïðàâîïèñ íå ç 䳺ïðèñë³âíèêàìè ...........................................88 § 18. ijºïðèñë³âíèêîâèé çâîðîò .....................................................90 § 19. ijºïðèñë³âíèêè íåäîêîíàíîãî ³ äîêîíàíîãî âèäó ....................93 § 20. ×àñ 䳺ïðèñë³âíèêà ...............................................................96 § 21. Ïðàâèëüíå âèêîðèñòàííÿ 䳺ïðèñë³âíèê³â ó ïîáóäîâ³ ðå÷åíü ...98 Òåñòîâ³ çàâäàííÿ................................................................ 100 § 22. Ïóáë³öèñòè÷íèé ñòèëü......................................................... 103 § 23. Ðîçäóì äèñêóñ³éíîãî õàðàêòåðó ........................................... 104

221

²V. ÏÐÈÑ˲ÂÍÈÊ ßÊ ÑÀÌÎÑÒ²ÉÍÀ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ ................. 106 § 24. Çàãàëüíå çíà÷åííÿ, ìîðôîëîã³÷í³ îçíàêè, ñèíòàêñè÷íà ðîëü ïðèñë³âíèêà ....................................................................... 106 § 25. Ðîçðÿäè ïðèñë³âíèê³â çà çíà÷åííÿì ..................................... 108 § 26. Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ïðèñë³âíèê³â......................................... 110 § 27. Ñïîñîáè òâîðåííÿ ïðèñë³âíèê³â ........................................... 114 § 28. Ïðàâîïèñ íå ³ í³ ç ïðèñë³âíèêàìè ...................................... 116 § 29. Ïðàâîïèñ í ³ íí ó ïðèñë³âíèêàõ ......................................... 118 § 30. Ïðàâîïèñ è òà ³ ó ïðèñë³âíèêàõ ......................................... 121 § 31. Äåô³ñ ó ïðèñë³âíèêàõ ......................................................... 123 § 32. Íàïèñàííÿ ïðèñë³âíèê³â ðàçîì òà îêðåìî ............................ 124 Òåñòîâ³ çàâäàííÿ................................................................ 129 § 33. Óñíèé ³ ïèñüìîâèé ïåðåêàç òåêñòó ðîçïîâ³äíîãî õàðàêòåðó çà êîëåêòèâíî ñêëàäåíèì ïëàíîì ........................................ 132 V. ÑËÓÆÁβ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ ................................................. 136 § 34. Çàãàëüíèé îãëÿä ñëóæáîâèõ ÷àñòèí ìîâè ............................. 136 § 35. Ïðèéìåííèê. Îñîáëèâîñò³ ïðèéìåííèêà ÿê ñëóæáîâî¿ ÷àñòèíè ìîâè...................................................................... 137 § 36. Íåïîõ³äí³ òà ïîõ³äí³ ïðèéìåííèêè ...................................... 140 § 37. Ïðàâîïèñ ïîõ³äíèõ ïðèéìåííèê³â ........................................ 142 § 38. Ïðàâèëüíå âæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â ç ³ìåííèêàìè................ 144 § 39. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Ïåðåêëàä ñïîëó÷åíü ñë³â óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ ............................................................................... 147 § 40. Îñîáëèâîñò³ âæèâàííÿ ïðèéìåííèê³â â óêðà¿íñüê³é ³ ìîëäîâñüê³é ìîâàõ............................................................ 149 § 41. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Çàì³òêà ³íôîðìàö³éíîãî õàðàêòåðó äî ãàçåòè ............................................................................ 151 § 42. Ñïîëó÷íèê ÿê ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè ................................. 153 § 43. Ñïîëó÷íèêè ñóðÿäíîñò³ ³ ï³äðÿäíîñò³, ¿õ âèäè...................... 155 § 44. Âæèâàííÿ ñïîëó÷íèê³â ó ïðîñòîìó ³ ñêëàäíîìó ðå÷åííÿõ..... 158 § 45. Íàïèñàííÿ ñïîëó÷íèê³â ....................................................... 159 § 46. ijëîâ³ ïàïåðè. Ðîçïèñêà ..................................................... 162 § 47. ×àñòêà ÿê ñëóæáîâà ÷àñòèíà ìîâè ....................................... 163 § 48. Ôîðìîòâ³ðí³ òà çàïåðå÷í³ ÷àñòêè ......................................... 165 § 49. Ìîäàëüí³ ÷àñòêè ................................................................. 167 § 50. ×àñòêè áî, íî, òî, îò, òàêè òà ïîñòô³êñè -áî, -íî, -òî, -îò, -òàêè ......................................................................... 169 V². ÂÈÃÓÊ ................................................................................. 172 § 51. Âèãóê ÿê îñîáëèâà ÷àñòèíà ìîâè ........................................... 172 § 52. Äåô³ñ ó âèãóêàõ ³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè ïðè âèãóêàõ ................... 174 § 53. Âèãóêè â ìîâëåíí³ é ³íòîíóâàííÿ ðå÷åíü ç âèãóêàìè ........... 176 § 54. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ. Ïåðåêëàä òåêñò³â ç ìîëäîâñüêî¿ ìîâè .... 179 Òåñòîâ³ çàâäàííÿ .............................................................. 181

222