Issuu

Частина 2

підручник для 3 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Харків

2020

УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2 У45

Авторський колектив: С. А. Свінтковська, Л. Т. Верготі, С. І. Ткаченко, Т. А. Шинкаренко

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2020 № 271)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Українська мова та читання: підручник для 3 класу У45 з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом). Частина 2 / С. А. Свінтковська, Л. Т. Верготі, С. І. Ткаченко, Т. А. Шин каренко. — Харків: Соняшник, 2020. — 176 с., іл. ISBN 978-617-7673-42-1 Підручник містить різноманітні види робіт: творчі й практичні вправи, переклад із молдовської мови українською, тестові завдан ня, інтегровані завдання, анаграми. Тексти до уроків читання пізнавальні, спрямовані на розвиток особистісних цінностей, до текстів подано цікаві запитання й завдання. Такий підхід надає змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовно-літера турної освіти. Оригінальні умовні позначення допоможуть зорієн туватися в підручнику. УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2

ISBN 978-617-7673-42-1

Умовні позначення

Початок уроку

Завдання підвищеної складності

Поміркуймо

Домашнє завдання

Працюймо в парі

Урок читання

Колективна робота

Робота з текстом

Переклад

Мовне завдання до тексту

Запам’ятаймо

Словничок

Розвиток мовлення

Прикметник. Загальне поняття. Значення, питання, зв’язок з іменниками 1.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

• •

Я — вухастий ваш дружок, В мене сірий кожушок, Куций хвостик, довгі вуса. Я усіх-усіх боюся.

1.2 Поставте питання до виділених слів. Випишіть їх зі словами, від яких вони залежать. 2.1 Розгляньте малюнки. Прочитайте слова.

Маленьке, хитра, колючий, руда, сіреньке, лякливий, улеслива, кумедний, спритне. 2.2 Запишіть іменники — назви тварин, які зобра жені на малюнках, та подані до них слова-ознаки. (Хто?) ... , (який?)... (Хто?) ... , (яка?)... (Хто?) ... , (яке?)...

Улесливий (улеслива) — lingușitor

(lingușitoară). Прикметник виражає ознаку предмета. Він поєднаний з іменником. Питання потрібно ставити від іменника до прикметника. Напри клад: лев (який?) грізний; цуценята (які?) пухнасті.

3.1 Прочитайте текст. Розкрийте дужки. По ставте прикметники в потрібній формі.

Коли ми малюємо в уяві ведмедя, одразу спадає на думку (кремезний) тварина. І хоч у казках ведмідь, як правило, позитивний герой, та не варто забувати, що це справжній хижак. Лапи у ведмедя (товстий), голова (ма сивний) з (невеликий) вухами й очи ма. Шерсть у тварини (густий), (бурий). (Великий) (міцний) кігті на всіх лапах допомагають ловити здобич. Ведмідь полюбляє комах, рибу, полює на косуль і оленів. Рідше харчується травою, горіхами, різнома нітними ягодами. 3.2 Що вам допомогло поставити прикметники в потрібній формі?

Кремезний (кремезна) — voinic, puternic

(voinică, puternică). Вайлуватий (вайлувата) — neîndemînâtic

(neîndemînâtică).

4.1 Перекладіть українською мовою, порів няйте з молдовською. Зробіть внсновкн про вживання прикметника в українській та молдов ській мовах. Măr gustos, poamă mustoasă, fluturi multicolori, pădure deasă, minge verde.

5.1 Прочитайте й відгадайте загадки. Чи змогли б ви відгадати загадки, якби з них було вилучено всі прикметники? Невсипущий, хитрий, сірий, Я руда, низького росту, Злий, голодний, ікла Хитра я і довгохвоста. шкірить. На курей я вельми ласа — Між кущами припадає, Пасовисько оглядає, В них таке смачненьке Чи не ходить там телятко, м’ясо... Не телятко, так ягнятко, Вовку-брату я сестриця, Не ягнятко, хоч би гуска — А зовуть мене... Хоч би що, аби закуска.

5.2 Випишіть прикметники в абетковій послідов ності.

6.1 Складіть самостійно загадку про твари ну, яку можна зустріти в Україні. Уживайте прикметники. 7.1 Прочитайте текст. Оберіть із двох прик метників більш вдалий.

Львів часто називають містом левів. І недарма, адже фігур цієї (величної, великої) тварини в місті понад чо тири тисячі. Кожна — зі своєю історією та має призна чення. Раніше лев не вважався для Галичини (рідкою, унікальною) твариною. Цей звір давно тут водився й став

§24

Змінювання прикметників за родами й числами. Родові закінчення прикметників

9.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Хвіст трубою, спритні ніжки, Плиг із гілки на травичку! Носить все вона горішки В золоту свою скарбничку. В неї очі, мов горішки, Кожушинка хутряна, Гострі вушка, наче ріжки, У дуплі живе вона. 9.2 Випишіть іменники з прикметниками, які за лежать від цих іменників. Запишіть їх за зразком. Зразок. Ніжки (які1 ?) спритні.

10.1 Запишіть сполучення прикметників з іменниками в три колонки: у першу — чо ловічого роду, у другу — жіночого роду, у третю — середнього роду. Веселе цуценя, добрий слон, товста шкіра, сірі миші, мудрий звір, темне хутро, спритні лапи, довгий хвіст, дика тварина.

10.2 Як ви визначали рід прикметників?

Розгляньте таблицю.

Рід

Однина

чоловічий жіночий середній

кумедний їжак кумедна мавпа кумедне кошеня мужній їжак мужня мавпа мужнє кошеня

чоловічий жіночий середній

Множина

кумедні

мужні

їжаки мавпи кошенята їжаки мавпи кошенята

В однині прикметники змінюються за родами. Прикметники чоловічого роду мають закін чення -ий9 -ій (благородний кінь, могутній слон), жіночого роду----- а9 -я (густа грива, рання пташка), середнього роду----- е9 -е (солов'їне пір я, раннє птаство). У множині прикметники за родами не змінюються. Для всіх родів вони мають однакове закінчення -і. 11.1 Доберіть із довідки до кожного іменника прикметник, утворіть словосполучення, визначте рід прикметників. Голос, хутро, вуха, соловейко, барліг, гарчання, бджілка, лігво, вдача, дупло, лисиця, зграя, сліди. Довідка. Чарівний, білий, довгий, дзвінкий, ведмежий, грізний, працелюбна, темний, веселий, глибокий, рудий, галаслива, заячий.

11.2 Складіть речення з чотирма словосполучен нями (на вибір).

12.1 Поставте сполучення прикметників з іменниками в однині. Запишіть, позначте закінчення, визначте рід за зразком.

Зразок. Надійі^ш^ друг( ) (ч.р.). Надійні друзі, швидкі гепарди, могутні лапи, чисті співи, привабливі лані, полохливі серця, чутливі вуха, працьовиті дятли. 12.2 Як ви визначили рід прикметників? Які за кінчення мають прикметники чоловічого роду? жіночого? середнього? 13.1 Уставте пропущені прикметники й від гадайте загадку.

У нього ... вуха, ... хвіст, шерсть узим ку ... , а влітку .... (сірий, куций, довгий, білий).

13.2 Визначте рід прикметників. Доберіть і за пишіть інші прикметники до слів вуха, хвіст, шерсть, позначте закінчення. 13.3 Позмагайтесь у парі: хто добере більше прик метників до слова заєць. 14.1 Прочитайте фрагмент української народної казки «Дві білочки». Випишіть речення з прикмет никами.

Жили собі дві білочки в густому лісі в дуплах. Одна ково гарні, пухнасті, ловкі, руденькі. Тільки не одна кової вдачі. Одна з них цілий день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді й усе складала у своїй хатинці.

А друга була зовсім ледача. Цілими днями гралася, стрибала з гілки на гілку. А якщо захоче поїсти — не журиться, бо літом усюди їжі повно. То горіх, то жолудь, то корінці смачні. Погризе того, іншого та знову скаче весела. Тим часом перша білочка наносила собі в дупло повно всілякої їжі. Уже заздалегідь застелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб узимку було тепло. Та й двер цята приробила до своєї хатинки.

14.2 Напишіть власне продовження тексту (3-4 ре чення).

Заздалегідь — din timp.

Хвилинка-цікавинка У Чорноморську Одеської області в 2016 році відкрили пам’ятник собаці Лорд, якиіі чекав біля поліклініки свого помер лого господаря понад 10 років. Авторами пам’ятника є київські скульптори Богдан Козаченко й Олександр Притула. Його виготовили безкоштовно. Пожертви на витратні матеріали надходили з різних міст України та з-за кордону. Напис на постаменті повідомляє: «Сенбернару Лорду — символу собачої вірності та відданості».

15.1 Усно перекладіть текст українською. Запишіть прикметники. Доберіть до них іменники, визначте рід.

Căprioara Ре mușchiul gros, cald са о blană а pămîntului, căprioara stă jos lîngă iedul ei. Acesta și-a întins capul cu botul mic, catifelat și umed pe spatele mamei lui. Se lasă dezmierdat. Căprioara îl linge culcînd ușor blana mătăsoasă a iedului. Ea privește cu duioșie. Trebuie să se despartă, căci a venit vremea înțărcatului... (E. Гирляну) 16.1 Прочитайте текст.

Чи знайд..ться в нашій милій Україні ліс, у яко му б не зустрілася вам швидка білка? Де лісова гілка — там і тваринка. Вос..ни в білки особливо бага то клопотів. Треба на зиму смачних гр..бів насушити, запастис.. шишками. Пізніше, коли на землю впадуть зам..р..зки, їй треба міняти шубку з рудої на сіру. Завіют.. сніги, загудуть завірюхи. Білка сховаєтеся в дупло, укриється пухнастим хвостом і чекатиме тепла. 16.2 Спишіть текст, уставте пропущені букви. По значте у виділених словах закінчення, визначте рід і число.

[а^с\

Клопоти — griji.

БІЛКА І ДОБРА ЛЮДИНА Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила

на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Лю дина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми люти ми пазурами. Із жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла їй на плече. А зла куниця втекла в темний ліс. Погладила Добра Людина білочку та й сказала:

— Стрибай собі до свого дупла.

Глянула білочка вдячно Добрій Людині у вічі й пострибала додому. Дітки давно вже чекали на неї. Вона й розповіла їм про Добру Лю дину. Василь Сухомлинський

1. • Чому в тексті слова Добра Людина написано з великої букви? • Опишіть Добру Людину. Чи подобається вона вам? Чому? • Хто наздоганяв білочку? • Чому білочка довірилася Людині? • Хто чекав на білочку? • Хто з названих у тексті тварин є хижою?

2. Відновіть прислів’я, знайдіть продовження в другій колонці. Яке з них виражає головну дум ку оповідання?

Добре говорить,

а лихо ще довше.

Добра людина —

а зле творить.

Добро довго пам’ятається,

той двічі допоміг.

Хто швидко допоміг,

а іншим — ще краще.

Живи так, щоб тобі було добре,

надійніше кам’яного мосту.

3. Випишіть із тексту прикметники, позна чте закінчення, визначте рід і число.

4. Уявіть, що ви — білочка з оповідання. Розка жіть білченятам про Добру Людину. Уживайте прикметники, яких не було в тексті.

Прикметники-синоніми й прикметники-антоніми, уживання прикметників у прямому й переносному значеннях 17.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Влітку медом ласував, Досхочу малини мав. А як впав холодний сніг, Позіхнув і спати ліг. Бачив чи не бачив сни, Проспав до теплої весни.

17.2 Які значення мають виділені прикметники? Як називаються такі слова?

17.3 Які слова називаються синонімами? антоні мами? 18.1 Доберіть антонімічні

Слон великий, а ... Заєць швидкий, а ... У жирафи шия довга, а в ... У бурого ведмедя шерсть темна, а в ... Улітку білка руда, а ... 18.2 Наведіть власні приклади. 19.1 Складіть усну розповідь «Тварини в казках», використайте прикметники-си ноніми та прикметники-антоніми.

20.1 Спишіть сполучення прикметників з іменниками. До прикметників доберіть синонім та антонім і запишіть за зразком.

Зразок. Хоробрий заєць — сміливий, боягузливий. Веселі звірі —...; високий вольєр — ...; сильний тигр — ; мудра сова — ... ; хитра лисиця — ...; лагідний ха рактер — ...; чисті зуби — ...; чисті думки — ... 20.2 Чим відрізняється значення слова чисті в останніх двох словосполученнях?

Слова вживаються в прямому та перенос ному значеннях. У словосполученні веселі дівчата (тобто дівчата, які мають веселу вдачу) слово веселі вжито в прямому значенні. У словосполученні веселі бджоли (тобто бджоли, праця яких звеселяє людей) слово веселі вжито в переносному значенні. Слова в прямому значенні — це звичайна, повсяк денна назва чогось. Наприклад, назва предмета: холодна вода, солодкий чай. Переносне значен ня з’являється тоді, коли справжнє значення слів переноситься на інші за схожістю ознак: холодний погляд, солодкі слова. 21.1 Випишіть із пропонованих словосполу чень лише ті, у яких прикметники вжито в переносному значенні. Гострий погляд

Гай веселий, песик веселий. Шерсть золо та, шерсть руда. Усмішка сонячна, усмішка дитяча. Тепле хутро, тепле слово. Глибокий барліг, глибокі думки. Гострий погляд, го

стрий зуб.

Гострий зуб

21.2 Складіть речення з чотирма словосполучен нями (на вибір).

22.1 Перекладіть українською мовою. Запи шіть словосполучення у дві колонки: у пер шу — із прямим значенням, у другу — із пе реносним.

Caiet curat, suflet curat, mîini de aur, inel de aur, casă de piatră, inimă de piatră, iarbă verde, drum verde. 23.1 Прочитайте текст. Випишіть виділені при кметники, доберіть до них синоніми та антоніми. Чи всі прикметники вжито в прямому значенні?

Золота скарбниця усної народної творчості над звичайно багата й різноманітна. Найпопулярнішим жанром фольклору, що розкривав безмежний світ людської уяви, є українські народні казки. Українські казки широко представляють диких тварин, як-от: вовків, лисиць, ведмедів, кабанів тощо. У казках вони уособлюють певну рису характеру чи вдачу людини: вовк — голодний хижак — невдаха; лисиця — хитра, під ступна, улеслива; ведмідь — вайлуватий, незграбний. Українські казки — нев’я нучі духовні квіти народу, що полонять своєю красою кожно го, хто слухає, читає звабливу їхню мову.

23.2 Перекажіть текст сусідові чи сусідці по парті. Різноманітний (різноманітна) — divers,

diferit (diversă, diferită).

24.1 Знайдіть прикметники, які вжито в пе реносному значенні. Доберіть до них прикметники-синоніми та антоніми.

Піднесла мишка до мордочки свої оксамитові лапки. Вітер колише трави шовкові. Горять ліси янтарним листом. Ведмежі послуги заважають учитися. Мій брат має солов’їний голос. 24.2 Складіть речення, у яких виділені прикмет ники вживатимуться у прямому значенні.

Хвилинка-цікавинка Казки про тварин вважаються історично найдавнішими. У цих творах помітні сліди різних епох: від первісного суспільства й до наших днів. У них відобразились спостере ження людини над життям тварин, їхньою поведінкою та взаєминами. Образи, казкові характери, ситуації, у яких діють герої й роз кривають свою сутність, мають не буквальне, а переносне значення.

_ ___ ,

[аре]

Первісне суспільство — societâte primitivă.

25.1 Доберіть прикметники з прямим і пере носним значенням до таких слів: осінь, казка, тварина, ліс, білка. Складіть і запишіть 3 речення зі словами, ужитими в переносному значенні.

Творення прикметників від

прикметників та іменників за допомогою суфіксів

26.1 Прочитайте й відгадайте загадку. І молочко біленьке, Сметану й сир смачненькі, Щоб дітвора була здорова. Добренька всім дає ...

26.2 Якого відтінку значення набули виділені прикметники? За допомогою чого?

За допомогою суфіксів від іменників та прикметників утворюються нові прикмет ники. Суфікси -яв-, -еньк-, -еньк-, -ЄНН-, -ЄНН-, -ЄЗН-, -ЮЩ-, -усіньк-, -юсіньк-, -есіньк-, -есіньк- надають нових відтінків: біленький, злющий. Від назв тварин прикметники творяться за допомо гою суфіксів -ач- (-яч-), -ин- (-їн-): собачий, кролячий, голубиний, зміїний. У прикметниках, основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н-(ий), -н-(ій) зумовлює по двоєння н: кінний, осінній. М’який знак перед суфіксом -ськ-(ий) ставиться лише після л: сільський, але кінський.

27.1. Утворіть прикметники від поданих слів.

к ■ ~

Заєць, ліс, гарний, густий, теля, лис, білий,

старий, молодий, Україна, велетень, коваль, зуб, стіна, баран, добрий, олень. 27.2 Позначте суфікси в утворених прикметниках.

28.1 Складіть усну розповідь «Пригоди в лісі», використайте прикметники з суфіксами -еньк-, -юсіньк-, -есіньк-, -ач-, -н-, -ськ-.

-еньк юсіньк-, ■ -есіньк-, -ач|к -н-,-ськ-

29.1 Прочитайте текст.

Зима. Мороз. Усі тварини від лютого холоду поховали ся. А в зайця немає ні нори, ні гнізда. Сьогодні під ста резним кущиком ВИСПИТ..СЯ, завтра в ярочку приляже: де ямку в снігу викопав — там у н..ого й дім. Зате шубка в зайця теплен..ка, пухнас та й біла, як сніг. Добре йому в такій шубці — т..пло і сховатися від ворогів зд..р..венних неважко, приту лився до снігу — спробуй розглядіти! (За Г. Скребицьким, В. Чапліною)

29.2 Спишіть текст, уставте пропущені букви. Позна чте у виділених прикметниках суфікси, визначте рід, число.

—Старезний (старезна) — vechi (veche).

Притулився (притулилася) — s-a tupilât,

s-a ascuns. 30.1 Замініть словосполучення іншими зі зменшу вально-пестливим значенням, використайте су фікси -еньк-, -К-, -UK-, -ОЧК-, -ok-, -оньк- за зразком.

Зразок. Сірий заєць — сіренький зайчик. Руда білка, гостре ікло, мала галявина, великі вуха, білий ліс, розумна голова. 30.2 Складіть речення з двома словосполученнями (на вибір). 31.1 Доберіть до поданих слів прикметники з різними суфіксами за зразком. Зразок. Вовк — сіренький, худесенький, злющий, товстющий, здоровенний. Хвіст, характер, пригода, друг, лігво, зима, серце, роги, зграя, звір.

31.2 Позначте суфікси в прикметниках. Визначте рід прикметників.

31.3 Позмагайтесь у парі: хто назве більше при-

32.1 Перекладіть словосполучення україн ською, підкресліть прикметники. У якому значенні вони вживаються? Запишіть кілька сло восполучень, у яких прикметники мали б перенос не значення.

Apă dulce. Peste sărat. Măr acru. Copil deștept. J

33.1 Прочитайте скоромовку. Вивчіть її напам’ять. Троє сірих баранців

Шили братикам штанці,

Двоє всілись біля мами, У білесеньких панамах. Троє клопіт добрий мали — З татом у футбол гуляли.

Порахуй-но за хвилину

Всю баранячу родину.

33.2 Спишіть вірш. Позначте у виділених словах суфікси, закінчення, визначте рід.

ДИВНИЙ МИСЛИВЕЦЬ

Живе в нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід-мисливець. Як тільки починається полю вання на зайців чи на качок, старезний дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить із дому рано-вранці, а повертається ввечері.

Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить із порожньою тор бою. Одного разу приніс дід Максим срібне зайченя маленьке. Знайшов під кущем. У зайченяти була злама на ніжка. Дід зробив із двох гілочок міцнющу пов’язку, забинтував окса митову ніжку. Через тиждень ніжка зрослася, і дід відніс зайченя в поле. Чого ж це дід Максим такий не вдаха? Пішли одного разу слідом за дідом, захотілося подивитись, як же він полює. Бачать: поклав дід ста ресеньку рушницю, а сам ходить зо лотим лісом та й розкладає під кущами сіно зайцям. Зрозуміли тоді, чому дід Максим — дивний мисли вець. За Василем Сухомлинським 1. • Як називали діда Максима в селі? • Чому він був дивним мисливцем? • Чому дід Максим приніс одного разу додому зайче ня? • Чому дід не залишив зайченя в себе? • Чи можна назвати діда Максима невдахою? Чому? • Чого навчає нас текст «Дивний мисливець»?

2. Знайдіть у фрагменті тексту слова, які було за мінено на інші. Скільки їх? Відновіть слова, звір тесь із текстом «Дивний мисливець».

Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні лисички. Приходить із повною торбою. Одного разу приніс дід Максим срібне зайченя пухнасте. Знайшов під кущем. У зайченяти була хвора ніжка. Дід зробив із двох гілочок пов’язку, забинтував оксамитову ніжку. Через місяць ніжка зрослася, і дід відніс зайченя в ліс.

3. Випишіть із тексту 5 прикметників у пря мому значенні та 3 прикметники в перенос ному значенні, позначте закінчення, визна чте рід.

4. Випишіть виділені прикметники, позначте в них суфікси. Складіть із прикметниками слово сполучення. 5. Розкажіть, як ви ставитесь до тварин. Чи був у вашому житті випадок, коли ви допомогли тва рині або врятували її?

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Прикметник 1. Прикметник називає А ознаку предмета Б назву предмета В назву дії предмета 2. Усі слова є прикметниками в рядку А добрий, добро, доброму Б зелень, зеленіти, зелений В ранковий, ранній, ранішній 3. У називному відмінку однини прикметники чо ловічого роду мають закінчення А -ий, -ій Б -е, -є В -а, -я 4. Виберіть словосполучення, у якому прикметник уживається в переносному значенні. А мамині руки Б золоті руки В умілі руки 5. Установіть відповідність між прикметником і відмінком, у якому він стоїть. 1 сонячний день А Д. в. 2 сонячного дня Б Ор. в. 3 сонячним днем В Р. в. ГН. в. 6. Перебудуйте подані словосполучення так, щоб у них були прикметники. Визначте число і рід прикметників. Полиці для книжок, пісня солов’я, туман увечері.

Займенник. Загальне поняття 34.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Ми із тіста їх ліпили, А в окропі поварили. Потім дружно ласували, Ще й сметанки додавали. г

Окріп — âpă clocotită, uncrop.

Займенник — це частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? скільки?

35.1 Поміркуйте, чому займенник має таку назву. Зверніться за допомогою до Дмитра Білоуса. А поспитай звичайного займенника, За кого він у мові? За іменника!

36.1 Прочитайте лічилку виразно вголос. Раз, два, три, ішов я й ти. По горох — ми удвох. Рви стручки у мішки. Занеси і поїси.

36.2 Назвіть займенники. Які назви ними заміне но? Якими займенниками можна замінити виді лені слова?

37.1 Запишіть прислів’я, уставте пропущені зай менники з довідки. Поясніть зміст висловів.

1. Де пиріг із грибами, там і... з .... 2. Де кисіль, там ... й сів. 3. Добра паска, якщо при ... ковбаска. 4. Хліб — ... батько, а вода — мати. 5. Чекайте, пироги: прийде й до ... масниця. 6. У ... просто: борщ, каша, третя кваша. Довідка. Нам, я, ми, нас, ній, вами, вас. 37.2 Прочитайте слова, що називають українські страви. Підкресліть назви страв, у яких кількість букв і звуків різна.

[а^с\

Масниця — putinei, mașină de bătut unt.

38.1 Прочитайте українську народну пісню про вареники. Ой, вставали раненько, Картоплю варили, До вечора вареників З нею наліпили. Наварили вареників Для гостей хороших, їжте, їжте вареники, Гості наші любі, Вони трохи гаряченькі,

Пам’ятник варенику (місто Черкаси, Україна)

Пам’ятник варенику (місто Глендон, Канада)

Не попечіть губи. А вже ж у ті вареники Картоплі напхали Ще й перчиком притрусили, Там його немало. © X вили н ка-ц і кавника Аби Місяць сприяв добро В череп’яну макітерку буту людини, йому приносили Ми їх положили, жертву у вигляді вареників. Олійкою з цибулькою Саме тому вони й нагадують Добре помастили, за формою Місяць. Нйчинка вареників символізувала про їжте, їжте, гості любі, довження роду. Рахувать не станем За В. Войтовичем Може, кому буде мало, — Ми іще добавим.

38.2 Випишіть із пісні займенники.

Череп’яна — din lut.

Макітерка — macorteâță. Кваша — aluât dospit. 39.1 Сконструюйте речення й запишіть. Під кресліть займенники.

з гречки їжте вареники

—► з сиром

з вишень

— і ви будете жити в злагоді й мирі.

— у вас буде бага то грошей. — і не буде між вами суперечки.

39.2 Розкажіть, із якою начинкою ви любите ва реники.

Хвилинка-цікавинка Кількість займенників в українській мові невелика, але вони вживаються дуже часто. За частотою вживання займенники посідають третє місце. Поміркуйте, слова яких частин мови посідають перше й друге місця за частотою вживання.

40.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Ви хочете потішити близьких незвичайною стравою? Приготуйте їм смач ні деруни. Це рум’яні й пишні картопляні оладки, які зверху покриті хрусткою скоринкою. Усередині вони соковиті й ніж ні. їх швидко й легко готувати. Традиційно страва готується з тертої сирої картоплі. До неї додають цибулю, часник, яйця й сіль за смаком. Смачного вам! (Із книги «Рецепти української кухні»)

40.2 Випишіть речення, у яких е займенники.

§28

Особові займенники

41.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Бурячка і барабольку, капустину і квасольку наварили ми, їмо, ще й сметани додамо.

41.2 Від чийого імені йдеться в загадці? Кого, на вашу думку, це слово називає? 42.1 Прочитайте вірш. Вивчим цю частину мови, X вили н ка-ц і кавника Вивчимо обов’язково, Розгляньте смайлики. Бо вона потрібна дуже З’ясуйте, у чому полягає від І мені, й тобі, мій друже. мінність між словами. Я до тебе усміхнусь усмішка посмішка І з тобою подружусь, Усміхнешся й ти в отвіт — • • о • Ми з тобою — цілий світ. Всі сміються навкруги — У Він, вона, воно, вони, Бо усмішка всіх єднає, Жити в дружбі помагає (Лариса Лужецька).

42.2 Поставте запитання до виділених слів. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони — особові, бо вказують на особу або осіб. Особові займенники відповідають на ті ж питання, що й іменники. Особові займенники бувають 1-ої, 2-ої та 3-ої особи.

43.1 Розгляньте таблицю.

Число Особа

одни на

мно жина

Займенники вказують на того або тих,

ми

хто говорить (говорять)

ти

ви

до кого говорять

він, вона, воно

вони

про кого говорять

43.2 За чим змінюються особові займенники? На звіть особливість, яку мають займенники третьої особи однини. 44.1 Перекладіть речення українською мо вою, замініть іменники, що стоять у назив ному відмінку, особовими займенниками.

Мата primește о floare în dar. Copiii au meșterit un zmeu. Bunicul a sădit un copac. Eu am fost ieri la teatru. Tu de ce n-ai fost ieri la scoală? Noi vom pleca în excursie la Kiev. Voi ați participat la concurs? J

45.1 Прочитайте й відгадайте загадки.

1. Морква, біб і цибулина, бурячок і капустина, ще й картопля — шусть у горщик. Ну й смачний ми зварим ... .

2. І пухкенькі, і смачні. Із пшениченьки вони, зі здобного тіста. Просяться, щоб з’їсти.

3. Ой, смачна вона, духмяна, 4. Він і чорний, він і білий, і завжди він загорілий. рисова, гречана, манна. Ложку в рот — і буде наша. Як до столу ми йдемо, то без нього не їмо. Здогадалися? Це — ... .

45.2 Випишіть із речень займенники, укажіть осо бу й число. Запишіть відгадки до загадок в абет ковій послідовності.

46.1 Спишіть текст, підкресліть особові займенни ки. Зазначте в дужках особу й число займенників. На честь українського борщу назване містечко Борщів. Воно розташоване на Тернопільщині. У ньому щоосені відбувається фестиваль «Борщ’їв». Там ми можемо по чути пісню: Бажаєм вам щиро, щоб ви про це знали: Борщі з пампушками щоб вас не минали (За матері алами інтернету).

46.2 Уявіть, що ви потрапили на фестиваль борщу. Про що б ви запитали його організаторів? Підго туйте запитання, використайте займенники. 47.1 Прочитайте вірш мовчки. Розгляньте обкладинку книжки й назвіть автора.

зайці в полі варять борщ Коли йде осінній дощ, зайці в полі варять борщ. Зайці варять борщ у полі з буряків та бараболі. Зайці моркву в борщ кладуть і капусту в борщ січуть. Зайці в борщ кладуть квасолю, сиплять перцю, сиплять солі. Листя кидають із лавра, щоб удався борщ на славу. І на славу в зайців борщ, коли йде осінній дощ! 47.2 Назвіть слова, що повторюються. Порахуйте, скільки разів уживаються слова зайці та борщ. 47.3 Прочитайте вірш, замініть слово зайці за йменниками. Зробіть висновок про значення за йменників у мові.

47.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Запи шіть займенники, що утворили слововідгадку. Складіть і запишіть речення з цими за йменниками. Займенники-читсуни А хто з вас, діти, відгадає, як будь-хто, перш ніж їстиме, трьома займенниками має зробити руки чистими? Дмитро Білоус

БАБУСИН БОРЩ У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості. Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ. Зварила бабуся борщ — зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда... Забувати стала. Поки варила — двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок: — А чи солила — й не пам’ятаю... Стара вже... Ось сіль у сільничці — додавайте собі до смаку. З’їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний! Перезирнулися між собою, усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою — виїли та й ще попросили. Та все дякують бабусі. А вона радіє. — А чи солила ж я борщ? — питається бабуся. — Ми й не помітили, — каже Ніна. — Нам так смачно, що про сіль і не подумали. — Значить, солила, — полегшено зітхнула бабуся. — А завтра це діло вам доручу: боюся, що забуду посолити. — Добре, бабусю, — і вони знову перезирнулись. І не помітно всміхнулись. Василь Сухомлинський

Пригощає — servește.

Припрошує — invită.

Сільничка — solniță.

Полегшено — usurăt. 5

Перезирнулись — au facut schimb de priviri.

1. • До кого приїхали дівчатка на літні каніку ли? • Чим бабуся пригощала онучок? • Чому бабуся весь час хвилювалася? • Чому дівчатка всміхнулися? • Яке доручення бабуся вирішила дати онучкам? • Висловіть власне ставлення до поведінки дівчаток. Як би на їх місці вчинили ви? • Розкажіть, як готують борщ у вашій родині?

2. Знайдіть у тексті рядки, у яких ідеться про те, • чому дівчатка хотіли скуштувати бабусиного борщу; • який борщ зварила бабуся; • як дівчатка їли борщ.

3. Прочитайте прислів’я. Яке з них виражає го ловну думку оповідання? Гостре словечко коле сердечко.

Від теплого слова і лід тане.

4. Прочитайте діалог бабусі з онучками, не вживаючи слів автора.

5. Випишіть із діалогу бабусі з онучками займен ники. Визначте особу й число цих займенників. 6. Складіть і запишіть речення, що є правилом го стинності у вашій сім’ї.

§29

Відмінювання особових займенників 1-ої та 2-ої особи

49.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Живим зерном народжений, Живу я на землі. Для вас рум’яним сонечком Я сходжу на столі. 49.2 Назвіть займенники й поміркуйте над тим, замість яких слів їх ужито.

Особові займенники змінюються за числа ми й відмінюються за відмінками.

50.1 Розгляньте таблицю відмінювання зай менників 1-ої та 2-ої особи однини й множи ни. Відмінки Питання

1-ша особа

2-га особа

Однина Множина Однина Множина

Називний

хто?

ми

ти

ви

Родовий

кого?

мене

нас

тебе

вас

Давальний

кому?

мені

нам

тобі

вам

Знахідний

кого?

мене

нас

тебе

вас

Орудний

ким?

мною

нами

тобою

вами

на нас

на тобі

на вас

Місцевий на кому? на мені

50.2 Зробіть висновок про те, яких форм набувають займенники 1-ої та 2-ої особи однини й миожиии.

Займенник ти вживаємо, коли звертаємось до близьких і друзів. До всіх інших людей звер таємося на ви. Займенник Ви пишемо з великої букви, якщо він указує на особу, до якої звертаємося з повагою.

51.1 Спишіть прислів’я. Підкресліть займенни ки. У дужках запишіть особу, число та відмінок, у якому їх ужито.

1. І я вчений на хліб печений. 2. Коли тобі стане на хліб, то стане й на обід. 3. Бог би тебе хлібом побив. 4. Коли б хліб та вода, то не знав би ти голоду. 51.2 Поясніть зміст прислів’їв.

52.1 Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть займенники. Визначте їх рід, число, особу.

А sosit primăvara. Еа а dat glas izvoarelor jucăușe. A chemat în cîmp flăcăi voinici și fete frumoase. Ei au adus cîntece vesele, rîsete și glume. Eu iubesc mult acest anotimp. 53.1 Утворіть словосполучення із займенни ками спочатку 1-ої особи однини й множини (я, ми), потім — 2-ої особи однини й множини (ти, ви) за зразком.

Зразок. Зустрітися (з ким?) — зі мною, з нами; з то бою, з вами. Задоволений (ким?); зустріли (кого?); побажати (кому?); мріяти (про кого?); посміхнутися (кому?).

53.2 Запишіть словосполучення, визначте відмі нок займенників. 54.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

Учора я відвідав Музей хліба. Це унікальний музей. У ньому зібрано понад дві тисячі експонатів. Тут є майже 200 різновидів хліба, понад 150 короваїв із різних куточків України. Є в музеї навіть космічний хліб. Нам розказали, що цей спеціальний розділ допомогли створити космонав ти. Вони родом із України. Це Віталій Жолобов і Павло Попович. У музеї нас ознайомили з наці ональним хлібом із різних країн світу. Я отримав незабутні враження від побаченого й почутого (А. Семеренко). 54.2 Випишіть займенники 1-ої та 2-ої особи, ви значте число й відмінок. Запишіть числівники словами.

55.1 Уявіть, що ви потрапили в Музей хліба. Складіть речення, висловте прохання, по дяку. Використайте подані слова ввічливості. На звіть форми займенників 2-ої особи. 1. Прошу Вас .... Скажіть, будь ласка, Ви .... Дозволь те Вас запитати .... Я хочу попросити Вас .... У мене до Вас прохання .... 2. Дозвольте подякувати Вам за ... . Спасибі Вам за ... .

Щиро Вам дякую за ... . Дозвольте висловити Вам по дяку за ... . 55.2 Визначте число й відмінок ужитих займенників. 56.1 Випишіть із поданого тексту речення із займенниками. Визначте число й відмінок займенників.

PÎINEA Ne-am obișnuit cu dînsa. Adeseori, rostindu-i numele, nici nu încercăm a ne gîndi să-i pătrundem sensul și rostul. Dar ea are un sens adînc și un rost de neprețuit. Pîinea e luptă. Pîinea e zbucium. Drumul spre lumină și înălțime prin bucata de pîine trece. Multi au încercat să ne-o răpească. Dar pentru ea știm să ne jertfim, precum știe și ea să se jertfească pentru noi. Azi o avem din belșug pe masă și în hambare. Și aceasta e una dintre cele mai mari victorii ale noastre. 57.1 Спишіть речення. Підкресліть займен ники 1-ої та 2-ої особи. У дужках запишіть особу, число та відмінок, у якому їх ужито. Хліб приходить до нас у результаті важкої праці. Ми повинні його берегти. За хліб нам необхідно дякувати селекціонерам, агрономам, трактористам, комбайне рам, мірошникам, водіям. Разом зі шматком хліба нам передається частина душі пекаря (Із календаря). 57.2 Напишіть другові чи подрузі запрошення на екскурсію до Музею хліба.

ХЛІБ В родині в нас ніхто ніде не смів Додолу крихти хлібної роняти,

Бо хліб святий, він — Божий дар з полів. Не раз про це нагадувала нам мати. Уважно батько скиби нарізав, Ножем перехрестивши паляницю, Учив, щоб хліб з нас кожен шанував, Щоб знав зростити жито і пшеницю. Що хліб святий, з нас кожен зрозумів, На нім сліди стверділих мозолів, В нім чиста совість і гарячий піт, На хлібові тримається весь світ. Степан Жупанин Крихта — farîmă, farîmitură.

Скиби — hrinci. Стверділих — înăsprite.

1. • Як раніше ставилися до хліба? • Хто навчає шанобливого ставлення до хліба? • Чому хліб називають святим? • Як ви розумієте слова «На хлібові тримається весь світ»?

2. Доберіть прислів’я про хліб, яке виражало б го ловну думку вірша. 3. Знайдіть у вірші займенники 1-ої особи. Укажіть число та відмінки, у яких їх ужито.

4. Випишіть із вірша споріднені слова. Виділіть у них корінь. 5. Доберіть прикметники — означення до слова хліб.

§30

Відмінювання особових займенників 3-ої особи

58.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Був зерном він у землі, Став із сіллю на столі. Із їжею його вживаємо, Ним гостей стрічаємо. 58.2 Порахуйте, скільки займенників ужито в за гадці. Поставте до них питання.

59.1 Розгляньте таблицю відмінювання зай менників 3-ої особи однини й миожиии.

Відмін Питанки ия

3-я особа Множина

Однина

Назив ний

хто? що?

він

Родо вий

кого? чого?

його (до) нього

Даваль ний

кому? чому?

йому

їй

йому

їм

Знахід ний

кого? що?

його

її

його

їх

Оруд ний

ким? чим?

ним

нею

ним

ними

Місце вий

на кому? на чому?

на ньому

на ній

на ньому

на них

вона

воно

її його (до) неї (до) нього

вони їх (до) них

59.2 Зробіть висновок про відмінювання займенни ків 3-ої особи.

Займенники 3-ої особи однини змінюються за родами: він (чоловічий), вона (жіночий), воно (середній). Займенники 3-ої особи чоловічого й середнього родів мають однакові відмінкові форми, крім називного відмінка. У формах займенників 3-ої особи, що вживаються піс ля прийменників, пишемо н: його — у нього, її — у неї.

60.1 Прочитайте й запишіть акровірш.

Хвалить його кожен, Любить його кожен. І дня ми прожити Без нього не можем. 60.2 Підкресліть займенники, визначте відмінок. Вивчіть акровірш напам’ять.

Займенники з прийменниками пишемо окремо: без нього, зі мною.

Хвилинка-цікавинка Уперше хліб з’явився на Землі ще понад 15 тисяч років тому. У XI столітті на Поліссі, Галичині, Наддніпрянщині випікали здебільшого кислий, тобто зброджений із житнього борошна, хліб.

61.1 Прочитайте текст. Визначте, що виражає за головок — тему чи основну думку.

КУЛІНАРНІ ТРАДИЦІЇ КОЗАКІВ Харчувалися запорожці скромно. Але їх їжа була здоровою, адже в часи Запорізької Січі вони були найкра щими лицарями в Європі. Тісто з житнього борошна козаки возили з собою в діж ках разом із кашею з пшона. Це слугувало їм єдиною пожи вою на човнах, коли не можна було розводити вогню, щоб їх не побачив ворог. Смакували козаки смачною юшкою — кулішем. її готува ли із пшона. Додавали в неї сало та картоплю. Б. Мозолевський 61.2 Випишіть із тексту речення із займенниками 3-ої особи. Підкресліть їх. Запишіть у дужках рід, число й відмінок підкреслених займенників.

62.1 Запишіть текст, розкрийте дужки та поставте займенники в потрібному відмінку. Сьогодні хліб — це звична для (ми) їжа. А от у дав нину до (він) ставилися зовсім по-іншому. Казали: «Не кидайсь хлібом: (він) святий». Хліб прирівнювався до сонця. Саме тому (він) нада вали круглої форми. (Він) називали «колобок», «калач», «калита». Випікаючи хліб, господиня одягала все чисте. Перед цим (вона) чепурила світлицю, готувала рушники. На один клала хліб. Іншим (вона) треба накривати буха нець, аби (він) «дійшов» (Із книги «Народознавство»).

62.2 Поясніть написання виділених слів. Доберіть по три приклади на кожне правило.

63.1 Прочитайте вірш. Випишіть сполучення слів із особовими займенниками. Запишіть у дужках особу, число, рід (якщо є), відмінок займенників. Хліб на столі. Пахучий і рум’яний. Неначе сонце встало з-за гори. Лоскоче душу хліб святий, духмяний, Неначе каже: «Іж мене, бери!»

Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу! Бо він святий, як янгола душа. І він спішить до батькового столу, До матері щоденно й до тебе поспіша... І ось він тут, всміхається до тебе, А за вікном зітхають явори... Є сіль і хліб, нам більшого не треба, Цінуй його. Він твій. Бери... Дмитро Білоус

64.1 Спишіть речення. Підкресліть особові займенники, визначте особу, рід, число, від мінок. 1. Хліб святий, живий, від нього сила. Від народження він з нами і до скону днів (В. Крищенко). 2. Не кидай хліба: він святий (М. Сингаївський). 3. У крихітках хлі ба — зерна життя. У ньому — щастя людського цвіт (Л. Рева). 4. Іж, сину, хліб і поважай людину: вона ж творець усіх наземних діл (О. Будаш).

64.2 Складіть акровірш про хліб. Доберіть і запи шіть загадку про хліб.

ЛЕГЕНДА ПРО ХЛІБ Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, який робив йому гроші. Той май стер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював той майстер, за микав його й випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. І так розжився майстер, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу він і каже королеві: — Золото — цар. А Данило поправляє його: — Ні, чоловіче, хліб — усьому голова. — Ні, золото і срібло. Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку при вів майстра, замкнув його; а тут вісті прилітають — ворог іде. Данило зібрав дружину, вирушають у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкнений. Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додо му, чекає від майстра-золотаря дарунка за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк з майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — цар».

Майстер — meșter. Замикав (замикала) — încuiâ. Власноручно — cu mîinile proprii, си mîinile sale.

Розжився (розжилася) — s-a îmbogățit.

Дарунок — cadou. Дружина — soție.

1. • Про які часи розповідається в легенді? • Що робив майстер? • Чи був він, на вашу думку, щасливим? Чому ви так вважаєте? • Що для майстра було найголовнішим? • Чи підтримував думку майстра Данило? Що він казав про це? • Який випадок спонукав майстра змінити думку про те, що є найголовнішим? • Що для вас є найголовнішим? Думку обґрунтуйте.

2. Розгадайте закодоване прислів’я й запишіть. 9

13 12

л ь в

с г

• Яке речення з легенди виражає таку ж думку, як і розгадане прислів’я? Прочитайте його. 3. Випишіть із першого абзацу особові за йменники. Визначте особу, число, відмінок.

4. Прочитайте виділені в тексті слова. Як вони називаються? 5. Запишіть слово коня в називному відмінку од нини {хто?}. Що відбулося при зміні слова?

§31

Використання займенників для зв’язку речень у текстах

65.1 Прочитайте фрагмент відомої пісні Ігоря Федчишина. Я, ти, він, вона — разом рідна сторона, Разом — дружняя сім’я. В слові «ми» — сто тисяч «я».

65.2 Випишіть займенники. Укажіть особу й чис ло. Які особові займенники не названо в пісні? Запишіть їх. Про яку сім’ю, на вашу думку, ідеться в пісні? Що нас об’єднує?

66.1 Прочитайте описи страв молдовської кухні. Назвіть ці страви. 1. Ця страва схожа на український борщ. її називають живильним соняч ним супчиком. Варять його з домаш ньої курки, овочів і локшини. У нього додають багато спецій. Кислий смак втамовує спрагу, а наваристий буль йон додає нам сил. 2. Це запашна й пухка страва. Се крет її приготування — ретельне ви мішування. Вона подається гарячою, її розрізають ниткою навхрест і їдять руками. До неї смакує підсмажене м’я со, овеча бринза чи сметана. За І. Цимбал

66.2 Випишіть із речень особові займенники ра зом зі словами, від яких вони залежать. Запишіть у дужках особу, число, рід, відмінок займенників. Живильний (живильна) — cu valoâre nutritivă.

Локшина — tăiței, supă cu tăiței. Спрага — sete. Навхрест — în cruce. 67.1 Запишіть текст. Підкресліть займенни ки. Визначте їх роль у тексті.

Gigel este școlar. Lui îi sînt dragi legendele. Bunicul lui Gigel știe multe legende. E1 îi dă și lui Gigel o carte despre regi și domnitori. Citește și vei afla și tu din ce neam ne tragem. 68.1 Прочитайте текст.

Нещодавно на Одещині, у мі сті Біляївка, відбувся фестиваль «Дністровська вертута». На фес тивалі представили величезну вертуту. Вертута важила 50 кі лограмів. Діаметр вертути 2 ме три. Вертутою пригощали всіх охочих. За це охочі вносили символічну плату. Виручені кошти витратять на встановлення в центрі міста знака «Я люблю Біляївку». Відомості про вертуту внесено до Книги національних рекордів (Із довідника). 68.2 Відредагуйте текст, уникайте повторень слів.

Хвилинка-цікавинка Чи знаєте ви, що плацинда довжиною понад 50 метрів, спечена молдованами у 2014 році, увійшла в Книгу рекордів Гіннеса? Вона важила більше ніж 100 кілограмів.

69.1 Спишіть текст, розкрийте дужки та поставте займенники в потрібному відмінку. Чи давно живе капуста в (ми)? Дуже давно. (Вона) привезли грецькі й римські поселенці. Про (вона) зга дується в книжках, написаних у Київській Русі. Уже там (вона) звуть капустою. Усі ви бачили капусту, її «триста сорочок». Але це не листки. Це величезна верх ня брунька з величезними лусочками, яку створила матінка-природа. Але (вона) у цьому допомогли люди. За А. Коваль 69.2 Що нового ви дізналися із тексту? Пригадай те, які страви можна приготувати з капусти. Роз кажіть про це.

Брунька — mugure, căpușă. Лусочка — solzișori.

70.1 Утворіть і запишіть речення, розкрийте дужки.

1. У, лагідний, характер, (він). 2. З, приємно, (він), спілкуватися. 3. У, руки, (вона), золоті. 4. З, не, хочеться, (вони), сваритися. 5. Багато, (вони), роботи, у. 70.2 Доберіть фрагменти пісень, у яких викори стано особові займенники.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Займенник

1. Усі слова є займенниками в рядку А тобі, торба Б їх, нами В три, край 2. До 3-ої особи належать займенники А я, ми Б він, вона, воно В ти, ви 3. Займенник 1-ої особи множини вжито в реченні А Україна — моя Батьківщина. Б Нас люб’язно запросили в гості. В Мені так хочеться в казку! 4. Установіть відповідність між займенниками та особами. 1 ти, тебе, тобі А 1-а особа однини 2 я, мене, мені Б 2-а особа однини 3 ви, вам, у вас В 2-а особа множини Г 3-я особа однини 5. Запишіть словосполучення, поставте займен ники, що в дужках, у потрібній формі. Визначте відмінок. Привітався з (він). Скажи (вона). Візьми у (я). Дякую (ви). 6. Запишіть текст. Замініть займенники 1-ої особи однини займенниками 2-ої особи миожиии. Я буду відпочивати в селі. Там у мене є багато друзів. Із ними я ходжу в ліс. Вечорами мені подобається слу хати спів солов’їв.

§32

Числівник. Загальне уявлення про числівник як частину мови

71.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Один баранець пасе тисячі овець.

71.2 Випишіть виділені слова, по ставте до них питання, укажіть частину мови. Слова, які позначають кількість предметів або їх ній порядок під час лічби, називають числівника ми. Числівники відповідають на питання скільки? (один, дванадцять, тридцять п’ять) і котрий? (перший, дванадцятий, тридцять п ’ятийі). 72.1 Прочитайте вірш, дайте правильні відповіді на запитання. Чи можна останнє речення сприй мати як похвалу?

— — — — — — Ох

Веселі математики Скільки буде два по два? Двадцять два. Скільки буде три по три? Тридцять три. Скільки буде три по п’ять? Тридцять п’ять. і добре ж ти навчився рахувать!

72.2 Числа-відповіді запишіть словами. Зверніть увагу на їх написання.

73.1 Прочитайте казку. Допоможіть героям твору порахувати хлопців. З’ясуйте мораль казки.

ДВАНАДЦЯТЬ МИКИТ Якось пішли дванадцять Микит у ліс погуляти. А коли додому поверталися, надумали перевірити, чи всі живі. Перший Микита рахував — тільки одинадцять Микит нарахував. Другий Микита рахував — одинадцять Микит нара хував. Рахували-рахували, усе одного Микити дорахуватися не могли. Побачили вони незнайомця й звернулися з прохан ням: — Порахуй нас, добрий чоловіче! Було нас дванадцять Микит, а зараз одного не вистачає. Напевно, його вовк з’їв. Засміявся незнайомий і каже: «Ви так ніколи не до рахуєтесь!» — Але ж чому? — Тому що кожен не рахує себе.

73.2 Випишіть числівники, поставте до них питання. Числове значення, крім числівників, можуть мати й інші частини мови. Наприклад: іменники (двійка, трійка, десяток); дієслова (потроїти, подвоїти); прикметники (дев ’ятиповерховий); прислівники (надвоє, утрьох). Ці частини мови записуються тільки словами, а числівники — словами й цифрами (п ’ять і 5; п ’ятірка).

74.1 Запишіть слова у дві колонки: у пер шу — числівники, у другу — інші частини мови. Поясніть свою думку. Одноразовий, один, по-перше, перший, однозначний, однокласниця, двоє, подвоєння, одноголосно, два, по трійний, по-десяте, три, по-третє, десять, трьох.

75.1 Перекладіть українською й відгадайте загадку. Випишіть із тексту числівники.

Am pus una, Și-am găsit două, Am pus două Și-am găsit nouă, Am pus nouă, Și-am găsi nouăzeci și nouă, Am pus nouăzeci și nouă Și-am găsit mii de nouă. 76.1 З’єднайте частини прислів’їв і прочи тайте.

Влітку один тиждень

і один за всіх.

Всі за одного

мало меду наносить.

За двома зайцями не гонись,

рік годує.

За одного вченого

а раз одріж.

Сім раз одмір,

дають десять невчених.

Одна бджола

бо й одного не піймаєш.

76.2 Запишіть утворені прислів’я, підкресліть чис лівники, поставте питання до них.

_________________________ 0 Хвилинка-веселинка — Тату, щось наша вчителька плутає, — скаржиться син батькові. — Чому так думаєш? — Учора казала, що два і два — чотири, а сьогодні, що три й один чотири.

77.1 Прочитайте прислів’я та приказки. З’ясуйте смисл кожного з них.

1. Говорить так, як 3 дні хліба не їв. 2. Працює до 7 поту. 3. Грати 1 скрипку. 4. 7 1 не чекають. 5. У 3 дуги зігнути. 6. Робить 5 через 10. 7. Знаю, як свої 5 пальців. 8. Наговорити 7 мішків гречаної вовни. 9. До 1 грому земля не розмерзається. 10. 1 рукою в долоні не запле щеш. 11. 7 п’ятниць на тиждень. 77.2 Спишіть, замініть числа відповідними числів никами. КАЗКА ПРО ГНОМІВ, ЯКІ УТВОРЮВАЛИ ЧИСЛІВНИКИ У маленькій казковій країні Пінеї жили маленькі Гноми. Ще їхні старенькі дідусі навчили їх лічити до дев’яти, розповідаючи цікаві історії утворення числівників від одного до дев’яти. Один схожий на палицю, два — на лебедів, що плавають по озеру. Три складається із двох серпиків, якими Гноми жнуть шовкову траву. Чотири — це зламана гілочка із дуба, який восени дарує багато жолудів. П’ять побачили, коли серп тримав у руці дідусь Гном, упершись на нього. Шість — це клубочок із ниткою, із якого мама Гномів в’язала носоч ки своїм діткам. Сім «упіймали» Гноми, коли бабуся вийма ла духмяний хліб із печі. Вісім схожа на з’єднані два

бублики, ну а дев’ять — це ніби шістка — акробатка в цир ку. Якщо вона стане з ніг на голову, то й стає дев’яткою. Та тут озвався із глибини пе чери найменший Гном: — Та цять! (Він погано вмів говорити й хотів сказати: «Та цяця».) Та Гноми подивились на іграшку й побачили новий числівник, який і назвали: дцять, що означало десять. Весело жили Гноми, радісно працювали, грались на галяви ні, а ввечері сходились до своєї печери слухати казки бабусь. Та ось одного разу вони, наслухавшись казок, вирішили самі побудувати палац, у якому б жила вся їхня родина Гномів. Дружно взялись до роботи. Цеглина за цеглиною лягала. Та ось вони вирішили порахувати, скільки ж цеглин вони вже поклали. Перша, друга, третя, четверта, п’ята, шоста, сьома, восьма, дев’ята, дцята (тобто десята). А що ж далі? Та от коли одну цеглину поклали у другий ряд на десять (тобто на дцять), то утворилось одинадцять, дві на дцять, дванадцять, три на дцять — тринадцять і далі аж до двох рядків по дцять. Так і стало двадцять, тридцять. От так, поки дружно будували Гноми свій палац, утворили нові числівники, які й ми тепер знаємо. А збудувавши палац, щасливо жила в ньому вся родина працьовитих Гномів.

1.® Де жили маленькі Гноми? • Хто і як навчив їх лічити від одного до дев’яти?

• Де Гноми побачили числівник десять?

• Як вони жили? • Що вирішили побудувати герої казки? • Як Гноми утворили нові числівники?

2. Які предмети нагадували Гномам цифри? Уста новіть відповідність. Один

зламана гілочка із дуба

Два

клубочок із ниткою

Три

схожа на з’єднані два бублики

Чотири

схожий на палицю

П’ять

ніби шістка — акробатка в цирку

Шість

«впіймали» Гноми, коли бабуся виймала духмяний хліб із печі

Сім

на лебедів, що плавають по озеру побачили, коли серп тримав у руці дідусь Гном

Вісім

Дев’ять

іграшка

Десять

складається із двох серпиків

3. Випишіть із п’ятого (передостаннього) абзаца числівники. Поставте до них пи тання.

4. Знайдіть у тексті форми слів іменників, запи шіть їх і розберіть за будовою.

§33

Вимова і правопис найуживаніших числівників, уживання їх у мовленні

78.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Сімсот соколят на одній подушці сплять. 78.2 Запишіть загадку, підкресліть числівники, поставте до них питання.

Числівники складаються з одного кореня: три, десять; із двох і більше коренів, що пишуться разом: дванадцять, трьохсотий, п’ятдесятимільйонний; із двох і більше слів, що пишуться окремо: два дцять сім, триста сорок сім.

79.1 Випишіть із кожного рядка зайве слово.

1. Три, п’ять, сім, дванадцять. 2. Один, шість, сім, вісім. 3. Одинадцять, сімнадцять, дев’ятсот, дев’ятнадцять.

4. Шістсот, тридцять, триста, п’ятсот, двісті. 5. Двадцять п’ять, сімсот сорок вісім, сімдесят, вісімдесят дев’ять. 79.2 Запишіть виділені слова. Поясніть їх правопис.

80.1 Перекладіть українською. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова.

Maria а cules поїш mere. Nouă ne place cîntecul. Eu am îmbrăcat rochia cea nouă.

У числівниках n ’ять, шість, від дев ’яти до двадця ти, тридцять на кінці слова пишемо м’який знак: десять, тринадцять, вісімнадцять, двадцять. У числівниках п ’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять, п’ятдесят, шістдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот після першої основи м’який знак не пишеться, хоч п ’ять, шість, дев ’ять.

81.1 Утворіть із поданих слів загадки й відгадайте їх, скористайтеся довідкою.

1. Чепуриться, бо, пані, стоїть, одягла, триста, соро чок. 2. Зв’язані, всі, один, брат, ряд, в, сто один, стоять. 3. Випускало, лебедів, два, соколи, триста шістдесят п’ять, виходило, п’ятдесят, _________________________________ Q X Хвилинка-веселинка дванадцять, молодців, та. Вчили доню рахувать: — Скільки буде п’ять і п’ять? Посміхнулась хитро донька І сказала: — Дві долоньки.

Довідка. Капуста; паркан; місяці, тижні, дні року. о

81.2 Випишіть числівники, поясніть їх правопис.

Чепуриться — se drege, se gătește. Паркан — gard.

Правильно наголошуймо числівники! Одинадцять, чотирнадцять, чотири — четвер тий, шість — шостий, сім — семи — сьомий.

82.1 Прочитайте виразно вірш. Назвіть чис лівники й складіть із ними речення. ЧИСЛІВНИКИ ДРУГОГО ДЕСЯТКА

Назвемо числа по порядку,

Від одного аж до десятка.

Вперед й назад — усі відразу І не збиваємось ні разу!

А з десяти до двадцяти

Як наголос поставиш ти? Казати треба — одинадцять! Скажу так само — чотирнадцять!

Вимова в числах цих одна — Скрізь наголос над складом на!

Надія Красоткіна

83.1 Прочитайте текст. Що передає заголо вок — тему чи основну думку? СІМ ПОКОЛІНЬ

Колись в українців було правило знати свій рід до сьо мого коліна. Перше коліно — я; друге — батько й мати; у третьому — два дідусі й дві бабусі; у четвертому — чотири прадіди й чотири прабабусі; у п’ятому — вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому — шістна дцять пращурів, шістнадцять пращурок; у сьомому колі ні ми нараховуємо тридцять два прапращури й стільки ж прапрагцурок. Отже, на дереві твого роду тридцять дві гілки материнських і тридцять дві — батьківських. Разом — шістдесят чотири... (Із календаря) 83.2 Випишіть числівники в три колонки: у пер шу, що мають один корінь; у другу — два корені й пишуться разом; у третю, що складаються з двох слів і пишуться окремо. Поясніть їх написання.

арс\

Пращур (пращурка) — străbun (străbună).

Поділ числівників на кількісні й порядкові 84.1 Прочитайте загадки й відгадайте. Шість ніг і два роги, в садок не пита дороги. Один ллє, другий п’є, третій росте. 84.2 Випишіть числівники й поставте до них пи тання. Поясніть, чим відрізняються числівники першої загадки від числівників другої.

Числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні називають число та кількість предметів і відповідають на питання скільки? Наприклад: шість, дванадцять, сімсот, тридцять два. Порядкові числівники називають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий? Наприклад: шостий, дванадцятий, семисотий, тридцять другий.

85.1 Випишіть із прислів’їв та приказок чис лівники у дві колонки: у першу — відпові дають на питання скільки?; у другу — відповіда ють на питання котрий? Поясніть свою думку.

1. От погода: один день блисне, а сім кисне. 2. Дощ у жнива, як п’яте колесо до воза. 3. П’ять днів нічого не робимо, а шостий відпочиваємо. 4. Сім п’ятниць на тиждень. 5. З одного поліна вогню не розложиш. 6. Як пече, то клади на друге плече. 7. Добре там діє, де два оре, а третій сіє. 8. Семеро одного не ждуть.

86.1 Прочитайте «Лічилку для пальчиків» Ігоря Січовика. Перший пальчик рано встав, у дзвінок закалатав. Другий, як татусь учив, — всіх в кімнаті полічив. Третій пальчик для початку у дворі провів зарядку. А четвертий без нагадок у братів навів порядок. П’ятий — пальчикам на ранок влаштував смачний сніданок. Шостий часу не втрачав: в школі пальчиків навчав.

Сьомий пальчик після школи прилучав до волейболу. Восьмий пальчик без розмов нарубав на зиму дров. А дев’ятий жито жав, всіх піснями розважав. Як стемніло, то десятий всіх братів покликав спати.

86.2 Випишіть порядкові числівники, утворіть від них кількісні. Випишіть виділені іменники, визна чте рід, число і відмінок.

87.1 Випишіть слова в три колонки: у першу — кількісні числівники; у другу — порядкові; у тре тю — іменники, утворені від числівників. Два, другий, двійня, три, третій, трійця, чотири, чет вертий, чверть, п’ять, п’ятий, п’ятірка, десять, десятий, десяток, двадцять, двадцятий, двадцятка, шістдесят, шістдесятий, сто, сотий, сотня, сотник. 88.1 Усно перекладіть українською. Підкре сліть числівники, визначте розряд за зна ченням.

Cinci copii se opriră. La patru le-am arătat drumul. Numai unul s-a suit în copac. El e al treilea în rînd. Printre prietenele tale este una foarte harnică. în clasa a patra am multi prieteni devotati.

_________________________ Q

Хвилин ка-веселинка Назвіть десять птахів: — П’ять горобців і п’ять синиць.

\â

89.1. Прочитайте текст, доберіть заголовок.

Випишіть числівники, поставте питання. Укажіть, які це числівники: кількісні чи порядкові.

У давні часи не існувало єдиної системи рахування. У деяких країнах за основу брали число два, в інших — п’ять, ще в якихось — вісім, дванадцять, двадцять, шіст десят. Сучасна система чисел винайдена в Індії понад тисячу років тому. Вона побудована на основі десятків. Аж до шістнадцятого століття в Європі для запису чи сел були поширені римські цифри. Сьогодні вони вико ристовуються здебільшого для позначення порядкових чисел, особливо для позначення століть, тисячоліть, нумерації розділів у книгах (Із журналу).

89.2 Зверніть увагу на виділені слова, доведіть, що це не числівники.

СІМ лозин (УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА)

Було це чи не було, жив колись один чоловік, і мав він семеро синів. Брати були нерозлийвода: разом їли-пили, разом сумували й раділи, разом на полю

вання ходили. Не те що серед людей, а навіть серед звірів не було сили, здатної подолати їх. Спливали місяці, роки, усі брати поженились, у них народилися діти. Кожен звив своє гніздо, і не зоглянулися вони, як відцуралися один від одного. Батько постарів і жив сам. Часом діти приходили до батька, та вже не було між ними ні колишньої злаго ди, ні дружби. Бачить батько, що коли й далі так буде, стануть вони зовсім чужими між собою. Покликав він якось усіх синів до себе та й каже: — Сини мої, завтра кожен принесіть мені по грана товій лозині товщиною з палець. — Гаразд, тату, — відповіли сини та й пішли. Уранці кожен із них приніс по лозині. Батько взяв ті лозини докупи й посередині міцно зв’язав мотузом. — А тепер, сини мої, — звелів батько, — я хочу поба чити, чи подужає хто з вас переламати цей пучок лози. Кожен син брав той пучок і, хоч як старався, не міг виконати батькового побажання. Тоді батько розв’язав пучок і роздав кожному сину по лозині. — Ану побачу, чи хоч одну лозину ви подужаєте пе реламати? Сини виконали батьків наказ та й питають: — То й що з того, що ми переламали ці лозини? — Ці сім лозин, — відповів батько, — це ви — сім братів. Якщо ви триматиметесь купи, ніхто вас зла мати не зможе, як і оці сім лозин. А ви роз’єдналися, кожен себе глядить, через те у вас нема того ладу, що був раніше. Послухали сини батькової поради й з того дня поча ли знову жити в мирі й злагоді.

Нерозлийвода — fig.uniți, de nedespărțit.

Відцуралися — s-au îndepărtât, s-au dezis.

1. • Скільки в чоловіка було синів? • Якими були брати? • Чому брати відцуралися один від одного? • Навіщо батько покликав синів? • Що звелів батько зробити синам? • Що запитали сини, коли виконали батьків наказ? • Прочитайте батькову відповідь. Чи можна ці рядки вважати головною думкою казки?

2. Прочитайте прислів’я. Як ви їх розумієте? бігти

гори

У 1

■

гурті

"1 робити —

із

1 ■

як

3. Випишіть із тексту числівники, визначте їх відмінок. Виділений числівник провід міняйте.

4. Знайдіть і запишіть синоніми й антоніми.

§35

Практичне засвоєння відмінкових форм окремих числівників

90.1 Прочитайте віршик і скажіть, скільки всіх дерев. Запишіть числівники й поставте до них питання.

П’ять вербичок, дві смерічки зеленіють над потічком. Біля них — одна ожина. Скільки всіх дерев, скажи-но. 90.2 Знайдіть слова з ненаголошеними є, и, добе ріть перевірні слова.

Кількісні числівники змінюються за відмінками. Числівники своїм значенням виражають поняття числа, отже, вони не мають фор ми однини й множини, а також не мають роду. Виняток становлять числівники один і два.

Відмінюймо кількісний числівник Числівники

Відмінки Н. в. (скільки?)

Р. в. (скількох?)

шість

одинадцять

вісімдесят

шести одинадцяти вісімдесяти (шістьох) (одинадцятьох) (вісімдесятьох)

Відмінюймо кількісний числівник Відмінки

Числівники

Д. в. (скільком?)

шести одинадцяти вісімдесяти (шістьом) (одинадцятьом) (вісімдесятьом)

Зн. в. (скільки?) Ор. в. (скількома?)

шість

одинадцять

вісімдесят

шістьма одинадцятьма вісімдесятьма (шістьо (одинадцятьома) (вісімдесятьома) ма)

М. в. на шести на одинадцяти на вісімдесяти (на скількох?) (шістьох) (одинадцятьох) (вісімдесятьох)

У числівниках на -десят відмінюється тільки дру га частина: сімдесят, сімдесяти, сімдесятьох, сімдесятьом, сімдесятьма, на сімдесятьох. Отже, перша частина залишається незмінною.

91.1 Розгляньте картинки. Порахуйте персонажів. З яких казок чи мультфільмів ці герої?

91.2 Провідміняйте числівники сім, сімдесят.

92.1 Прочитайте речення й запишіть їх. Розкрийте дужки, визначте відмінок числівників.

1. На (один) коні далеко не заїдеш і багато ваги не за везеш (І. Нечуй-Левицький). 2. Думка була, що з (п’ять) душ їх товариство скоро виросте до (десять), до (два дцять) і все ростиме, ростиме (Б. Грінченко). 3. На роз доріжжі, під (сім) вітрами стояло місто (Із журналу). 93.1 Перекладіть українською. Доповніть речення необхідними числівниками. Ви значте їх відмінок.

M-am născut ре data de ... Acum am ... ani,... luni și... zile. Mama mea are ... ani. Tata are ... ani. До якої самостійної частини мови найбіль ше подібні порядкові числівники? Доведіть.

Порядкові числівники змінюються за родами, чис лами й відмінками. Вони відмінюються як прик метники. Відмінкові закінчення порядкових числівників чоловічого й середнього роду збігаються, за винятком форм називного й знахідного відмінків.

Відмінюймо кількісний числівник числівники

відмінки Н. в. (котрий?)

шостий

одинадцятий

Р. в. (котрого?)

шостого

одинадцятого вісімдесятого

Д. в. (котрому?) шостому

одинадцятого вісімдесятому

Зн. в. (котрого?) шостого

одинадцятого вісімдесятого

Ор. в. (котрим?)

шостим

одинадцятим вісімдесятим

М. в. (на котро му?)

на шо стому

на одинадця тому

вісімдесятий

на вісімдеся тому

94.1 Провідміняйте порядкові числівники, скори стайтеся таблицею. Чотирнадцятий, шістнадцятий, п’ятдесятий.

-Я

> 1

Хвилинка-веселинка Син побачив на хаті лелеку й питає: — Тату, а чому лелека на одній нозі стоїть? — Гм, бачиш, якби й другу підняв, то впав би...

95.1 Прочитайте й спишіть речення. Визначте рід, число й відмінок порядкових числівників.

1. Минає рік, і другий минає, і четвертий, і десятий (Т. Шевченко). 2. Третій рік він сидить вже у другому класі, до книжки, до уроків не приженеш (Панас Мир ний). 3. Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (Ю. Смолич).

96.1 Складіть невелику роз повідь «Мої однокласники й однокласниці», уживайте числівники. 97.1 Спишіть прислів’я та приказки, запи шіть числівники словами. Визначте відмін ки числівників.

1. Виїхав на 3 колесах. 2. У 15 чабанів отара — прима ра. 3. Краще 1 ремесло вміти, ніж над 12 потіти. 4. Ро боти до 7 суботи. 5. Сидіти в 4 стінах. 6. У 7 господинь хата не метена. 7. За 2 зайцями поженешся — жодного не спіймаєш.

97.2 Розберіть за будовою числівники другого й четвертого речень.

Ремесло — meserie. Метений (метена) — măturât (măturătă).

Уживання і правильне узгодження з іменниками кількісних і порядкових числівників 98.1 Прочитайте й відгадайте загадку. У 2 матерів по 5 синів, 1 усім ім’я. 98.2 Спишіть загадку, запишіть цифри словами. Визначте відмінок числів ників. 99.1 Прочитайте прислів’я й поміркуйте, якою частиною мови є виділене слово. До ведіть свою думку. Одна ріка — просто вода, а багато рік — море. Після числівника один іменник стоїть в однині: 31 день, 71 кілограм. Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п’ять років, десять століть. При числівниках два, три, чотири іменник має форму називного відмінка множини, а при числівниках п’ять та більше — родового: три брати, чотири будинки, дев’яносто чотири проценти; п’ять братів, шіст десят будинків, дев’яносто дев’ять відсотків.

100.1 Утворіть словосполучення: поєднайте числівник з іменником. Два (мультфільм); три (книжка); шість (казка); десять (учень); одинадцять (бджілка); шістнадцять (дерево); двадцять (квітка). «нііьх...

100.2 Запишіть утворені словосполучення, визна чте відмінок числівників. 101.1 Перекладіть українською. Підкресліть числівники. Визначте число, рід, відмінок.

LA ODIHNĂ în tabără la munte au fost douăzeci de elevi de la școala noastră. Eu am fost înscris al doisprezecelea pe listă. Masa de prînz o serveam la ora treisprezece. După masă dormeam două ore. 102.1 Прочитайте казку, визначте головну думку.

ШІСТЬ ялинок В одному чудовому лісі росло шість зелених ялинок. Кож на вважала себе найкращою. Біля них ріс один кущ ка лини. Одного разу ялинки почали сперечатися, яка з них найкраща. Одна говорила, що вона найпишніша; друга говорила, що вона найстрункіша й тому найкраща; третя говорила, що вона найзеленіша й тому найкраща. І так усі вони вихваляли себе. Здійняли такий галас, що калина не витримала і втрутилась у їхню розмову. Ялинки, недовго думаючи, попросили калину, щоб та розсудила їх і сказа ла, яка з них найкраща. Калина, поміркувавши, відповіла, що вони всі однаково гарні. Ялинки обурились і продов жували суперечки, та недовго. Поміркувавши, вони згоди лись із думкою калини й більше не сварилися між собою (Із журналу). 102.2 Випишіть числівники. Утворіть від кількіс них числівників порядкові, від порядкових — кіль кісні. Поставте питання до них, визначте відмінки.

Сперечатися — а se certâ. Втрутилася (втрутився) — s-a amestecât.

Здійняли — au ridicât, au pornit.

103.1 Складіть казку за малюнком, викори стайте в тексті кількісні й порядкові числів ники.

р Хвилинка-веселинка Один у квадраті — У вас є фото ваших близнят? — Звичайно. Он висить над тахтою. — Але ж тут тільки один. — Другий такий самий. Майже однаковий.

104.1 Поєднайте числівники з іменниками й запишіть утворені словосполучення в міс цевому відмінку. Поясніть правопис. П’ять, книга; двадцять три, поверх; чотири, сторінка; шість, стіл; дванадцять, учень; дев’ять, зошит; сім, пензлик.

104.2 Складіть речення із двома утвореними сло восполученнями. ЧИСЛІВНИК Гнучка, багата, пречудова Кохана мова золота. Вивчати нам частини мови Хай віршик цей допомага. Число і кількість означає, А ще — порядок при лічбі. Усе на світі дозволяє Порахувати він тобі. Розкаже точно: котрий? скільки? Бо шанувати факти звик. Усім відомо: це числівник — Наш хитромудрий рахівник. Числівник знає цифри, дати, Рахує вічність день за днем... Століття вміє визначати: Ми в двадцять першому живем. Але у нашій мові Злічить не зможе всі слова. Та кожен має пам’ятати — Ця думка зовсім не нова — Одне життя, одна лиш мати І Батьківщина теж одна. За Світлою (Імашевою Світланою)

1. • Що означає числівник? • На які питання відповідає числівник?

• Як ви розумієте слова «Бо шанувати факти звик»? • Чому не можна злічити всі слова в рідній мові? • Як ви вважаєте, які слова є головною думкою вірша? 2. Які прикметники дібрала Імашева Світлана до слова «мова» на почат ку вірша? Порахуйте їх. Дайте характеристику відповіді-числівнику. Які ознаки до слова «мова» можна додати?

МОВА

3. Вивчіть напам’ять останні чоти ри рядки вірша. 4. Випишіть із тексту виділений числів ник. Змініть його за відмінками. Утворіть від нього кількісний числівник.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Числівник 1. Числівник подано в рядку А трикутник Б сонце В п’ятий 2. Порядкові числівники записано в рядку А шістсот, один Б двадцять чотири, дев’ять В сто перший, сьомий 3. Визначте, яке слово в реченні є числівником. З гнізда сороки вилетіла сорока, а за нею ще сорок сорок. А сороки Б сорок В сорок 4. Правильно записано форму числівника в рядку А Від шістнадцять відняти п’ять. Б Шістнадцять відняти п’ять. В Від шістнадцяти відняти п’ять. 5. В орудному відмінку вживається числівник у реченні А Для здійснення мрії одного дня замало. Б Таємниця та за сімома замками захована. В Із першого разу не завжди добре виходить.

6. Утворіть і запишіть словосполучення словами. 2 (слово), 99 (аркуш), 545 (гривня).

Дієслово. Загальне поняття 105.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Як приходимо ми в клас, Там завжди чекає нас. Вчить писати і читати, Ще й невтомно працювати.

105.2 Поясніть, за допомогою яких слів удалося з’ясувати, про кого йдеться в загадці. Поставте до цих слів питання. Хто є виконавцем (виконавця ми) дій, иазваиих у загадці?

• • • • •

Дієслово — це частина мови, яка називає дію предмета. Дієслова відповідають на питання що робити? (усміхатися), що зробити? (усміхнутися), що зробив? (усміхнувся), що буде робити? (буде усміхатися), що робитиме? (усміхатиметься).

106.1 Прочитайте вірш Лариси Лужецької.

Дієслово — слово діє: ходить, робить, носить, сіє, слово плаче і радіє, усміхається і мріє.

Дієслово — слово діє: вірить, любить і жаліє, не злословить, не лукавить, серце ближнього не ранить. Дієслово — слово діє: народилось і зоріє, розвивається і квітне слово любе, слово рідне. 106.2 Випишіть дієслова, ужиті у вірші.

Довідкове бюро

Дієслово може означати

процес мислення (читати, замислитися); процес мовлення (розповідати, співати); конкретну фізичну дію (малювати, готувати); переміщення в просторі (бігти, їхати); сприйняття органами чуття (торкатися, чути); бажання (мріяти, хотіти); ставлення особи до когось або чогось (любити, поважати); У зміни (розквітати, старіти).

/ У J У S У У

Доберіть власні приклади до правила.

_____________________________________________ Q £

Хвилинка-цікавинка За частотою вживання дієслово посідає друге місце після імен ника й має вдвічі менше, ніж іменник, слів.

107.1 Доповніть прислів’я дієсловами з довідки й запишіть. Поясніть зміст висловів.

1. Професія вчителя доти доки ... люди. 2. Усі про фесії ... від учителя. 3. Учитель, як батько й мати, ... честь ... .4. Праця вчителя ніколи ..., бо в справах учнів Довідка. Починаються, не вмирає, вчить, буде, ша нувати, палає, живуть. 107.2 Утворіть від слова учитель назву професії жіночого роду.

108.1 Прочитайте жартівливий вірш Галини Малик. Що незвичайного ви помітили у вірші? Геть усе на світі переплутав хлопчик Вітя

Каже: «Діти вчаться в полі,

А комбайн працює в школі.

Всіх людей стрижуть в лікарні, А лікують в перукарні.

Ми книжки берем в аптеці,

Ліки — у бібліотеці».

108.2 Випишіть із тексту словосполучення дієсло во + іменник, усуньте недоліки. Поставте питання від дієслова до залежного іменника за зразком.

Зразок. Учаться (де?) в школі.

109.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. У бібліотеці працюють бібліотекарі. Це справжні чарівники, вони знають і вміють дуже багато. Вони зустрічають відвідувачів, радять, що взяти для читан ня, повідомляють про те, які нові книжки, журнали надійшли до бібліотеки. Бібліотекарі проводять літе ратурні ранки, заняття з юними читачами, організо вують зустрічі з письменниками, художниками. Щоб стати бібліотекарем, треба старанно вчитися, багато читати, любити книгу (За Оленою Чапенко). 109.2 Випишіть дієслова, використані в тексті. Визначте, зі словами яких частин мови дієслова пов’язані в реченнях. Утворіть від виділених імен ників дієслова.

У реченні дієслово пов’язане з різними части нами мови, але найчастіше — з іменником та займенником.

110.1 Прочитайте слова — назви професій. Поміркуйте над тим, який предмет виготов ляють люди, професії яких названо. Друкарка, палітурник, художниця, лісоруб, продавчиня, водій.

110.2 Доберіть слова, що називають дії, які вико нують люди цих професій. З двома словами (на вибір) складіть речення.

111.1 Складіть три речення про те, чим ви любите займатися найбільше. Підкресліть дієслова. 112.1 Запишіть речення. Підкресліть дієсло ва, у дужках запишіть питання, на які вони відповідають.

1. Люби справу — майстром будеш. 2. Праця майстра величає. 3. Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. 4. Хто що знає, тим і хліб видобуває. 5. Очам страшно, а руки роблять (Народна творчість).

§38

Упорядкування деформованого тексту 113.1 Прочитайте й відгадайте за гадку.

Він помилки усуває, Зміст розумно виправляє, Тексту справжній прокуратор... Хто це, друзі? Це... 113.2 Знайдіть дієслова. Складіть із ними речення.

114.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. З того часу, відколи свій розвиток отримали засоби ма сової інформації, виникла необхідність у фахівцях, які будуть відстежувати процес створення інформаційного продукту. Так з’явилася посада редактора. Редактор виправляє, доповнює або скорочує редагова ний матеріал. У разі необхідності вносить зміни в роботу технічного редактора, коректора або складача. Озна йомлюється з ілюстративними матеріалами, погоджує їх публікацію з художнім редактором (Із журналу). 114.2 Що нового ви дізналися з тексту?

115.1 Спробуйте себе в ролі редакто ра чи редакторки. Відновіть дефор мовані речення.

Була, актуальна, професія перукаря І перукарки, є, завжди, буде. Перукарі / перукарки, свято та яскраві

емоції, у наше, привносять, життя. Вишукану зачіску, людині, перукарі / перукарки, кожній, можуть створити.

115.2 Прочитайте відредаговані речення. Чому про фесія перукаря / перукарки е завжди актуальною?

116.1 Прочитайте речення. Висловте думку, чи можна їх назвати текстом.

Зупинився біля її будинку, допоміг вий ти з автобуса й дійти до під’їзду. Далі він поцікавився про зупинку, яка бабусі необ хідна. Вийшов з автобуса, допоміг бабусі сісти в автобус, після чого продовжив рух. Водій 127 одеського маршрутного таксі побачив літню бабусю, яка не могла пересуватися без сторонньої до помоги. Шляхетний учинок водія зібрав багато позитивних коментарів користувачів соцмереж.

116.2 Упорядкуйте текст за послідовністю подій. Доберіть до нього заголовок.

117.1 Складіть текст із деформованих ре чень. Запишіть його.

Мрію стати юристом. Кожна професія дуже важлива. Сподіваюсь, що буду найкращим юристом. Таке бажання в мене з’явилося ще в п’ять років. У майбутньому буду захищати права людей.

117.2. Підкресліть дієслова.

У ВИДАВНИЦТВІ Казку придумували всі разом. Автори прагну ли, щоб вона вийшла й цікавою, і пізнавальною. Набрали текст на комп’ютері. — Казка цікава, але чогось бракує, — зітхнув Джмелик, перечитуючи твір. — А я знаю, у чому річ! — вигукнув Пензлик. — По трібні ілюстрації! Художник одразу взявся до справи й невдовзі пред ставив друзям чудові малюнки. — Тепер, мабуть, час завітати до видавництва, — за пропонував Джмелик. У видавництві друзів привітно зустрів головний редак тор. Саме він вирішує, які твори друкувати, і керує всією справою. Він уважно прочитав казку, трохи скоротив її, дещо розтлумачив і схвалив до друку. Попереду було ще чимало роботи. Редактори допомогли точніше висловити думки й ви правили деякі помилки, яких припустилися юні автори. Дизайнер створив обкладинку, удосконалив малюнки Пензлика. У видавництві також зробили макет книжки — вдало розташували текст і малюнки на сторінках, обрали гар ні шрифти, виділили заголовки. Крім того, вирішили, яким буде формат (тобто розмір) книжки, визначили на клад (кількість примірників), яким буде видано книжку. Тепер усе готове до друку. Із журналу «Джміль»

Прагнули — tindeâu.

Бракує — lipsește.

Розтлумачив (розтлумачила) — а tălmăcit, а lămurit. 1. • До чого прагнули автори казки? Чому вони мали таке бажання? • Чого бракувало надрукованому тексту? Чи важливо, на вашу думку, ілюструвати твір? • Із ким Джмелик і Пензлик зустрілися у видавництві? • Як створюють макет книжки? • Яке значення має книжка в житті кожної людини? • Розкажіть про свою улюблену книжку.

2. Уявіть себе людиною однієї з професій, про яку сказано в тексті. Розкажіть від 1-ої особи про те, який ваш внесок у друкування книг. 3. Випишіть за зразком із тексту дієслова, що означають дії людей різних професій.

Зразок. Головний редактор: вирішує, керує... 4. Запишіть в абетковій послідовності слова, що називають професії людей, які працюють у видав ництві. 5. Поясніть, чому слова Джміль і Пензлик напи сано з великої букви. Складіть із цими словами речення, у яких би вони писалися з малої букви.

§39

Діеслова-синоніми, діеслова-антоніми

118.1 Розташуйте цеглинки в такій послідовності, щоб утворилося слово — назва професії.

119.1 Прочитайте. Зверніть увагу на виділе ні слова. Пригадайте, як вони називаються. Будівельник новий дім Збудував на радість всім. 119.2 Чи доречно, на вашу думку, в одному речен ні вживати спільнокореневі слова? Доберіть до виділеного дієслова синоніми.

Слова, що мають близьке або однакове значен ня, але різне звучання, називають синонімами. 120.1 Прочитайте текст, вибираючи за зміс том дієслова із дужок. Доберіть заголовок до тексту.

Професія будівельника (з’явилася, виникла) дуже давно. Люди завжди (піклувалися, турбувалися) про своє житло. Навіть первісна людина шукала печеру, де мож на було б сховатися від негоди. Поступово знання людини (доповнювалися, розширю валися), удосконалювалися її вміння. З’явилися спеціа

лісти, які (вміли, могли) краще за інших визначати, де, із яких матеріалів і як будувати. (Дбали, турбувалися), щоб будівлі (були, існували) довговічні й красиві. Із ча сом люди навчилися (робити, створювати) матеріал для будівництва. Одним із найдавніших матеріалів є цегла. Вона не боїться вогню, вологи, вітру. Робота муляра на перший погляд здається нескладною, але він творить справжні дива: з окремих цеглин (зводить, споруджує) красиві міцні споруди (Із книги «У світі професій»). 120.2 Розкажіть про те, яке значення мають дієслова-синоніми. Первісна людина — от primitiv.

Удосконалювати — а perfecționa.

121.1 Прочитайте вірш. Знайдіть синоніми, запишіть їх.

Муляр плечима торкнувся хмаринки! Дім нам будує — не згає й хвилинки. Рівно виводить він стіни в будові. У нього підручний напоготові Кран величезний! Сьогодні ще зрання Цеглу доставив на риштовання. Кран беручкий, працювать не ліниться. В муляра швидко робота скінчиться: Ось домурує останню цеглинку І заховається геть за хмаринку! Марія Познанська

121.2 Доберіть до виділених слів синоніми й за пишіть. Хвилинка-цікавинка У Давньому Єгипті будівельник повинен був здобути обов’язко ву загальну освіту в «школі писарів», а майстерності він учився в сім’ї: уміння передавалися з покоління в покоління.

Пари слів, що мають протилежні значення, називають антонімами. Антонімами можуть бути слова тільки однієї частини мови.

122.1 Поєднайте сполучення слів в антоні мічні пари й запишіть.

Втратити терпець Набратися сил Піднестися духом Справляти лежня Натирати мозолі Бути на чолі Дотримати слова

вибитися з сил грітися на печі порушити слово набратися терпіння впасти у відчай пасти задніх сім потів зійшло

122.2 Складіть два речення з утвореними парами (на вибір).

123.1 Прочитайте притчу мовчки, потім — уголос за особами. Визначте основну думку.

У середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох чоловіків, які перевозили камінь, запитали: — Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роз дратовано відповів: «Хіба не бачиш? Камінь тягаю на майданчик». Другий спокійно сказав: «Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї роди ни». А третій розігнувся, витер спітніле чоло, помовчав, але згодом усміхнувся й з гор дістю сказав: «Я будую Шартський собор!» 123.2 Знайдіть у тексті діеслова-антоніми й за пишіть їх парами. Доберіть до виділених дієслів синоніми й запишіть.

124.1 Напевно, ви маєте домашнього улю бленця. Імовірно, майстрували для нього житло. Складіть 4-5 речень про те, як ви це робили. Використайте дієслова-синоніми й дієслова-антоніми. 125.1 Спишіть речення, доповніть їх дієсло вами з довідки. Штукатур ... розчин із сухих готових матеріалів і су мішей. Потім ... розчин на поверхню, ... її. Ще він ... форму колонам, балкам, фасадам. Плиточник ... мозаїчні, плиткові або облицьовані мар муром підлоги, стіни, деталі споруд (Із книги «У світі професій»). Довідка. Надає, накидає, виготовляє, створює, ви рівнює. 125.2 Доберіть синоніми до виділеного слова.

§40

Уживання дієслів у переносному значенні

126.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Треба знати, що без плану Не збудуєте майдану. Точно вирахує вектор Геніальний .... 126.2 Випишіть із першого речення загадки діє слово з іменником, який від нього залежить. По рівняйте значення дієслова у виписаному словос полученні й поданому нижче. Збудувати життя. 127.1 Перекладіть. Підкресліть дієслова. У якому значенні вони вживаються?

1. О ploiță ргіп сїшріі a trecut voios. 2. In căsuța noastră, Pe-o măsuță mică, Telefonul toarce Lin ca o pisică. Пряме значення слова — це значення, яке позбавлене образності під час уживання: усміхається дитина, летить пташка. Переносне значення слова — вияв значення через подібність названого цим словом предмета, явища, дії: усміхається сонце, летить думка.

128.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Архітектор І архітекторка проектує будинки й цілі міста. У його І її проектах живе політ фантазії. Архітектор І архітекторка розробляє документацію. Він І вона визначає територію, розміщує будівництво об’єктів, зони відпочинку та оздоровлення населення. У плодах його І її роботи сплітаються сила каменю й не повторна краса природи. Крім цього, перед архітектором І архітекторкою стоїть завдання зберегти пам’ятки архітектури й історії. За матеріалами інтернету 128.2 Розкажіть, що нового ви дізналися про про фесію архітектора І архітекторки. Випишіть із тексту речення, у яких е дієслова в переносному значенні й підкресліть їх. Підкресліть дієслова.

Хвилинка-цікавинка У німецькому містечку Брауншвейг є не звичайний будинок, у якому, кажуть, із задо воленням оселився б Спанч Боб. Цю споруду назвали Щасливий дім Ріцці. Це результат роботи художника, архітектора та команди будівельників.

А А ми

129.1 Прочитайте вірш. Кого у вірші названо майстром?

З-під пензлика майстра злітають Жар-птиці, Всміхаються зорі, світять зірниці.

І майстер-володар всіх фарб веселкових Про світ цей чарівний розкаже без слова. В палітру додасть він мрії, любові, А ще розфарбує всі сни в кольорові. Іде він вперед, у безсмертя, навічно, Засвітиться зірка нова блискавично. Юрій Шостак 129.2 Назвіть дієслова в переносному значенні та слова, із якими вони сполучаються. Складіть ре чення з виділеним дієсловом, щоб воно вживалося в переносному значенні.

130.1 Прочитайте текст. Поясніть, як ви розумієте заголовок. ЖИВОПИС ТВОРИТЬ ЧУДЕСА!

Картина «Берегиня» українського художника Олега Шупляка ожила на стіні! Група митців перетворила її на мурал. Він прикрасив фасад будинку в місті Южноукраїнськ, що на Миколаївщині. Подивишся на нього — і серце завмирає, душа співає. Тут зашифрова но українські коди — символи. «Берегиня» оберігатиме мешканців міста. Олег Сагаль 130.2 Спишіть текст. Підкресліть дієслова в пере носному значенні та слова, з якими вони сполу чаються.

Хвилинка-цікавинка До речі, сучасний український художник Олег Шупляк за фа хом — архітектор.

131.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Музикант — професія творча. Музиканти не тільки склада ють і виконують музичні твори. Вони за допомогою музики ви словлюють думки. А ще переда ють настрої, викликають емо ції. Творчість музикантів впливає на прагнення людей. Українське прислів’я говорить, що музика без’язика, а людей єднає. Вона дарує незабутні враження. Кажуть, що музиканти лікують душі (3 учнівського твору). 131.2 Випишіть із тексту сполучення з дієсловами, ужитими в переносному значенні.

Хвилинка-веселинка ТАЛАНТ — Син приходить часом сонний, в’ялий він доволі, — каже якось батьку вчитель у музичній школі. Тато радий: — То є добре! Сумніву немає! Це в нього, щоб ви знали, мій талант дрімає. Віктор Насипаний

132.1 Поясніть, як ви розумієте вислів «та лант дрімає», У якому значенні вжито ді єслово? Доберіть до нього антонім. 132.2 Людиною якої професії може стати герой жарту, якщо його талант «прокинеться»? 133.1 Напишіть розповідь із п’яти речень «Будинок моєї мрії». Використайте дієслова в переносному значенні.

134.1 Прочитайте фрагмент спогадів вулич ного музиканта з Києва Едгара Вінницького.

Я заплющив очі... Увімкнув посмішку й почав співати. Коли розплющив очі, побачив чоловіка. Він ішов і по сміхався. А моя мелодія піднялася над землею. Вона полетіла аж до хмар. Музика стала моєю мовою спілкування. 134.2 Випишіть речення, у яких є дієслова в пере носному значенні.

ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШАТИ

ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ? Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став ос торонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлоп чик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів. — Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав із докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чолові ком. Життя його склалось так, що він часто переїздив із міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам’ятає такого Чоловіка. — Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід. — Є в тебе син чи дочка? — Немає в мене ні сина, ні дочки. — Може, ти дуба посадив? — Ні, не посадив я дуба... — Може, ти поле випестував? — Ні, не випестував я поля... — Так, мабуть, ти пісню склав? — Ні, і пісні я не склав. — Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит тя? — здивувався дід. Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на най нижчій сходинці — закам’янілий відбиток Хлопчикової ніжки. «Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з бо лем подумав старий Чоловік. — Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...» Василь Сухомлинський

Осторонь — în lături, deopârte. Псувати — a stricâ.

Відбиток — imprimâre.

Випестував (випестувала) — а îngrijit. Закам’янілий (закам’яніла) — împietrit (împietrită).

• Про кого розповідається в оповіданні?

• Що зробив Майстер? Що він відчував, коли дивився на результат своєї роботи?

• Чому змінився настрій Майстра? • Як склалася доля хлопчика? • Як ви розумієте вислів «... ні до чого не прихилявся • ні руками, ні душею»? • Куди на старість він вирішив поїхати? Чому? • Чи впізнав хтось цього чоловіка? • Прочитайте в особах діалог між Чоловіком і діду сем. Зверніть увагу на відповіді Чоловіка й зробіть висновок.

• Чому Чоловік не зміг відповісти на запитання дідуся? • Що він згадав? • Які почуття охопили вас після прочитання твору? • Яка головна думка оповідання? • Як ви розумієте прислів’я «Життя прожити — не поле перейти»?

2. Поміркуйте про те, як вчинити краще. Яку пораду ви дали б хлопчику, старому Чоловікові? Розкажіть, як ви мрієте побудувати своє життя? 3. Перевірмо, чи уважні ви читачі та читачки. В оповіданні названо предмет, який є символом молдовського народу. Про що йдеться? 4. Знайдіть у виділеній частині тексту діє слова, ужиті в переносному значенні.

5. Знайдіть споріднені слова, що с в першому й останньому абзацах. Запишіть, виділіть корінь. Доберіть до споріднених слів синоніми. 6. Поміркуйте, чому слова Чоловік, Майстер напи сано з великої букви.

§41

Неозначена форма дієслова

135.1 Виконайте дії, утворіть слово, що є назвою професії.

Пройти — йти + грати — ти + міст = ... 135.2 Поставте питання до слів. Визначте, словами яких частин мови вони є. Назвіть спільну частину, що с в дієсловах. Неозначена форма дієслова — це його незмінна форма. Вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість предметів. Неозначена форма дієслова відповідає на питан ня що робити? (читати, писати, вчити) або що зробити?(прочитати, написати, вивчити). Неозначена форма дієслова є його початковою формою.

136.1 Прочитайте віршик Таїсії Цибульської. Він з комп’ютером на ТИ — розумніших не знайти. Віртуальний творить міст диво-майстер програміст. 136.2 Порахуйте, скільки дієслів є у вірші. Назвіть дієслово в не означеній формі.

137.1 Спишіть текст. Підкресліть дієслова в не означеній формі. Яку роль вони виконують?

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ

Програміст повинен розбиратися в будові комп’ютера, знати принцип його роботи. Він повинен уміти наосліп швидко друкувати на клавіатурі. Програмісту важливо мати витримку й терпіння. Йому необхідно добре знати математику й володіти англійською мовою. Робота програміста вимагає вміння креативно мислити. А ще в людини цієї професії повин на бути гарна пам’ять (Із довідника). 137.2 Що спільного в усіх дієсловах, ужитих у не означеній формі? Дієслова в неозначеній формі закінчуєть ся на -ти, -ть, що є суфіксами: дивувати, дивувать. Іноді до них приєднується -ся, -сь: одягнутися, дивуватись.

138.1 Випишіть із вправи 136 виділені слова. До беріть до них дієслова в неозначеній формі. Запи шіть слова парами, позначте в них корінь.

_____________________________________________ Q Хвилинка-цікавинка Дітям віком до 9 років можна сидіти за комп’ютером макси мум 10 хвилин. Тим, кому більше ніж 9 років, можна працювати 15-20 хвилин, а старшокласникам — 30^10 хвилин із перервами. Будьте здоровими!

139.1 Прочитайте розповідь учня про те, як працювати з комп’ютером. Визначте, скіль ки помилок допущено, поясніть їх.

Для роботи з комп’ютером треба ввімкнути монітор і сканер. Букви можна набрати за допомогою миші. Якщо по трібно щось намалювати, використовується сканер. Текст можна не набирати вручну. Для цього варто за стосувати джойстик. Для друку тексту треба вставити в системний блок папір. Музику можна прослуховувати за допомогою принтера. Графіки будувати на графічно му пристрої.

139.2 Запишіть текст, усуньте недоліки. Підкре сліть дієслова в неозначеній формі.

140.1 Веселі анаграми. Утворіть слова, ско ристайтеся порядком чисел. Запишіть утво рені слова в абетковій послідовності. 4 Л

2 А

О и

1 ф

2 К

6 Р

3 А

1 С

5 Е

4 Н

1 П

4 Я

5 Т

6 Б

3 М

2 А

140.2 Складіть речення з утвореними словами. Використайте дієслова в неозначеній формі.

141.1 Складіть і запишіть поради для одно класників «Як готуватися до відповіді на уроці». Використайте дієслова в неозначеній формі. 142.1 Усно перекладіть подані дієслова. До дієслів доберіть іменники.

A gusta, a goli, а cumpăra, а plăti, а onora, а tălmăci, a bate, a compune. 143.1 Прочитайте прислів’я. Випишіть ті, у яких е дієслова в неозначеній формі.

1. Учитися ніколи не пізно. 2. Не лінися рано встава ти та замолоду більше знати. 3. Знання багато місця не займає. 4. Від науки голова не болить. 5. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 6. Не соромно не знати, а соромно не вчитись. 143.2 Вивчіть напам’ять прислів’я про користь знань.

§42

Час дієслова. Змінювання дієслів за часами

144.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Він уважно так працює Нас обстежує, лікує. Захворів раптово ти — То до нього ж враз піди. 144.2 Дайте відповіді на Використайте дієслова із загадки. 1. Що робить лікар? Коли він виконує ці дії? 2. За якої умови звертаються до лікаря? Назвіть час дії. 3. Яке дієслово в загадці означає дію, що є пора дою? Назвіть час дії.

Дієслова змінюються за часами. Є три фор ми часу: минулий, теперішній і май бутній. Розгляньте таблицю. Час дієслова Минулий

Питання

що робив? що зробив?

Теперішній що робить?

Коли відбувається Приклад ДІЯ? Дія відбулася до мо зрозумів менту повідомлення розумів про неї. Дія відбувається під час повідомлення розуміє про неї.

що зробить? Дія відбудеться піс зрозуміє Майбутній що буде робити? ля повідомлення про буде розуміти що робитиме? неї. розумітиме

145.1 Доповніть сполучення слів дієсловами з довідки за зразком і запишіть. Лікар / лікарка Пацієнта / Пацієнтку

Минулий час

Теперішній час

обстежував / обстежує обстежувала

Майбутній час обстежува тиме

Тиск

Ліки Ін’єкції

Пульс Зір

Діагноз

Довідка. Обстежувати, робити, рахувати, перевіряти, призначати, установлювати, вимірювати.

146.1 Перекладіть українською мовою. Під кресліть дієслова, визначте час.

Eu îi voi dărui mamei о floare. Copiii au meșterit un zmeu. Iarna păsările găsesc cu greu de mîncare. Toamna ne aduce roadă îmbelșugată. 147.1 Розгляньте малюнки. Поміркуйте, людей якої професії на них зображено.

147.2 Складіть речення за малюнками. Використай те дієслова з різними часовими формами. Запишіть і підкресліть дієслова, у дужках укажіть час.

148.1 Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

У світі відбувається боротьба за охорону навколишнього середови ща. Уводяться нові закони про за хист природи. Будуються очисні споруди. Екологи намагаються пояснити, чому висохли річки, загинула риба або чому влітку випав сніг. Вони вивчають стан води, землі, повітря. їх цікавить те, як впливатимуть промислові відходи на рослини, тварин і людей. Фахівці вивчають наслідки запуску космічних ракет, стежать за знищенням відходів. Кажуть, що еколог — це професія двадцять першого століття (За матеріалами інтернету). 148.2 Випишіть із тексту в три колонки дієслова ми нулого, теперішнього, майбутнього часу. Знайдіть у другому абзаці дієслово в неозначеній формі. Утворіть від нього всі часові форми й запишіть.

149.1 Складіть і запишіть три поради, які допоможуть зберегти довкілля. Використай те в реченнях діеслова-антоніми.

150.1 Прочитайте вірш. Зупинися, людино, на мить... і відчуй, як планеті болить. Як із серця крик вирина — зупинися: земля в нас одна! Як у серці тліє любов, щоб колись розгорітися знов. Зупинися, людино, на мить... і відчуй, як планеті болить... Надія Красоткіна 150.2 Випишіть із вірша дієслова, укажіть час. Складіть і запишіть п’ять речень про вашу допо могу своїм домашнім улюбленцям — братам на шим меншим.

ПЕРШИЙ РАЗ У СТОМАТОЛОГА (ФРАГМЕНТ ПОВІСТІ «ОДИНИЦЯ З ОБМАНОМ») — Ой, Лесику! — скрикнула мама. — У тебе ж дірка в зубі! Треба негайно йти до зубного лікаря! — И-я... не... піду! — сказав Лесик. — Підеш! — твердо сказала мама. — Ти що — хочеш лишитися без зубів?! Догрався з тими цукерками! Скіль ки разів я говорила — не їж стільки цукерок! Не гризи без кінця цукерки!.. ... За п’ять хвилин вони вже йшли до дитячої полі клініки.

Лесик переступив поріг кабінету, і в нього похололо всередині. Під стіною стояла скляна шафа, у якій на полицях лежали блискучі нікельовані інструменти для висмикування зубів. А посеред кабінету, поряд із кріслом, стояла вона — бормашина. Блакитна, обтічної форми, схожа на рубку підводно го човна, бормашина дивилася на нього зеленим оком і наче підморгувала. Першим бажанням Лесика було рвонутись і дати драла. — Заходьте, заходьте, — лагідно промовив лікар і ши роким жестом показав на крісло. Мама несподівано підхопила його під руки й, хоч він щосили задриґав ногами, підняла й посадила в крісло. Лікар натиснув на якусь педаль, і крісло поїхало вго ру. А серце Лесика покотилося вниз. — Ну-с, розтулимо рота й поди вимося, що там у вас робиться, — усміхнувся лікар. — У мене не одкривається рот, — процідив Лесик. — A-а, це буває, — усміхнувся лі кар, узяв Лесика двома пальцями за щоки, трохи притис — і рот розтулився сам собою. Другою рукою лікар спритно підніс до зубів маленьке кругленьке дзеркальце на металевому держачку. — Г-г-гав! — сказав Лесик і вкусив лікаря за палець. — О-у! — од смикну в руку лікар. — Так ви мені, юначе, палець одкусите. Як я тоді працюватиму? — І раптом сказав суворо: — Ану, розкривай рота швидше!

Ця різка зміна тону подіяла на Лесика, і він розтулив рота. Лікар знову підніс дзеркальце до зубів. — І де ти, такий розумний, учишся? От візьму й на пишу про тебе в газету. — Напишіть-напишіть! — сказала мама й назвала номер школи, клас. — Що?! — весело вигукнув лікар. — Оце здорово! Так у цьому ж класі вчиться моя дочка Люба Присяжнюк. — Га? — Лесик від подиву розтулив рота. Справді, у їхньому класі вчилася дівчинка Люба Присяжнюк. «Ой! Це ж тепер усі знатимуть... Ой, пропав я, пропав. Зганьбив себе на всю школу. Ой, що ж тепер буде?..» Поринувши у свої думки, Лесик і не помітив, як лікар увімкнув бормашину, і вона тихо-тихо задзижчала. Було зовсім не боляче... Минуло кілька хвилин, і лікар весело сказав: — Ну, от і все!.. Дві години не їсти!.. Він натиснув на педаль, і крісло опустилося вниз. — Ви вільні! Лесик зліз із крісла і, хитаючись, мов після космічного польоту, ступив кілька кроків до мами. За Всеволодом Нестайком Негайно — imediât, urgent. Бормашина — mașină de găurit. Процідив (процідила) — a strecurat.

Розтулився (розтулилася) — s-a deschis, s-a desfacut. Задзижчати — a bîzîi.

1. • Що, на думку мами, стало причиною зубно го болю Лесика? • Як почував себе Лесик у кабінеті лікаря? Чому? • Що привернуло увагу хлопчика в стоматологічному кабінеті? • Що зробив Лесик під час огляду зубів? • Як до цієї витівки хлопчика поставився лікар? • Ким виявився лікар? • Які думки не давали спокою Лесикові? • Як ви розумієте слова серце Лесика покотилося внизі У якому значенні вони вжиті? • Чого навчає вас цей твір? • Що б ви сказали Лесикові на його слова «Ой, пропав я, пропав»? Що порадили б йому? 2. Прочитайте й розіграйте діалог між лікарем і Лесиком. 3. Назвіть, які риси характеру проявив лікар під час прийому пацієнта. Про що свідчить те, що він звернувся до Лесика на ви? Яким, на вашу думку, повинен бути лікар? Думку обґрунтуйте.

4. Розсипанка. Переставте місцями слова й про читайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте. Знова, здоров’я, одежу, бережи, а змолоду. Часто, не вміють, люди, берегтися, бо, хворіють.

5. Випишіть із тексту приклади дієслів, згрупуйте їх за часами. 6. Доберіть до виділених дієслів антоніми й запишіть парами. Визначте час.

7. Знайдіть у тексті синоніми до слова говорити й запишіть.

§43

Розпізнавання часових форм дієслів у тексті

151.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Був зерном він у землі, Став із сіллю на столі. їсти з ним сідаємо І гостей стрічаємо.

151.2 Випишіть із загадки дієслова минулого й те перішнього часу. 151.3 Назвіть дієслово, час якого не можна визначи ти. У яких дієсловах не можна визначити час? Утво ріть форму майбутнього часу названого дієслова. Дієслова минулого часу називають дії, які відбулися до моменту повідомлення про них: (щоробив1 ?) був, (що зробив?) став. Дієслова теперішнього часу називають дії, які відбува ються в момент повідомлення про них: (що робить?) сідає. Дієслова майбутнього часу називають дії, які відбува ються після повідомлення про них: (що зробить?) зїсть, (що буде робити?) буде їсти, (що робитиме?) їстиме.

152.1 Прочитайте притчу. Визначте її основну дум ку. Доберіть заголовок.

Колись давно жив один чоловік. Ходив на полювання, ловив рибу, збирав коріння трав, та ситим ніколи не був. — Охо-хо... Якби в мене була золота комора, щоб усіх на світі годувала!

Почуло це Сонце й каже: — Така комора є. Тільки біля неї треба старанно ходити — рук не шкодувати. Візьми золоте зернятко. Зроби, як я велю. Узяв чоловік зерно й усе зробив, як Сонце навчило. Та комора — то родюча нива. А золоте зернятко — жито, пшениця та всяка рослина. 152.2 Назвіть дієслова, визначте час виконання дії. Запишіть виділене речення, змінивши часову форму дієслів. ________________________________________________________________ Q Хвилинка-цікавинка Чи знаєте ви, що, крім їжі, із рослин виробляють одяг, будівельні матеріали, медикаменти, корм і навіть створюють пальне?

153.1 Прочитайте текст. Що нового ви дізналися з тексту?

Агроном краще за інших бачить, як розвиваються рослини, чого їм не вистачає. Він розуміє, які зміни відбуваються в ґрунті. А ще він спостерігає за зростан ням і розвитком рослин. Планує підкормлювання, по ливання. Відповідає за захист від шкідників і хвороб, займається лікуванням рослин. Професія агронома має застосування в галузі спорту. У багатьох його видах використовують особливим чином підготовлені трав’яні покриття. За їх створення й під тримку відповідають агрономи, які спеціалізуються на цьому (Із довідника). 153.2 Спишіть речення, які містять нову для вас інформацію. Підкресліть дієслова, визначте час.

154.1 Прочитайте вірші Надії Жуковської. Помір куйте над тим, що їх об’єднує.

1. Тракторист сідає в трактор, Він у нього як реактор. Мчить по полю, наче звір. Поле виоре, повір. 2. Комбайнер врожай збирав, Зерно вчасно доставляв. Буде хліб і коровай — Комбайнер збагатить край. 3. Квіточки попідливає, Кущики попідстригає... Для рослинок — чарівник: Любить землю садівник.

154.2 Випишіть у три колонки дієслова минулого теперішнього й майбутнього часу.

155.1 Складіть речення за малюнками. Роз ташуйте їх у певній послідовності й запи шіть. Підкресліть дієслова.

156.1 Спишіть вірш, уставте дієслова з до відки. Фермер землю ... І ... на врожаї. Якщо добре ... жито,

... фермер добре ... Д. Мартинова Довідка. Чекає, жити, обробляє, буде, вродить.

у/

УСІ ПРОФЕСІЇ ВАЖЛИВІ (ЧИСТОМОВКИДЛЯ ДІТЕЙ)

Столяр в майстерні стругає, Стружку збирає в корзинку — Потім про яблука дбає, Робить їм ліжко узимку. Доярка доїть молоко в корови — Я п’ю щодня стакан і йду до школи. Лікар ліки призначає, Якщо захворіли раптом, Але кожен добре знає, Що найкращі ліки — жарти. Продавчиня в магазині Усміхається привітно — Ця весела господиня Продає осінні квіти. Моряк — закоханий у море, А в мріях бачить океан, І хоче стати командором, здолати бурю й ураган. Листоноша лист мені приніс, Затанцюю я йому на біс, І дізнаюсь про новини Від подружки Катерини. Льотчик обіймає небо синє, І від того дійсно він щасливий. Кухар їжу нам готує смачно — Ми за це йому безмежно вдячні! Швачка шиє одяг для людей,

В неї так багато є ідей. Прикрашає всіх сучасна мода, І хороший настрій — нагорода! Всі професії для нас важливі, Руки золоті — це справжнє диво!

• • • • • • • •

1. • Що робить столяр? • Звідки береться молоко, яке я п’ю щодня? • Хто призначає ліки, коли захворів? Що є найкращими ліками? Що продає продавчиня? Про що мріє моряк і ким хоче стати? Хто нам приносить листи? Від чого льотчик щасливий? За що ми дякуємо кухареві? Хто шиє одяг для людей? Що є справжнім дивом?

3. Випишіть із вірша по 2 приклади дієслів минулого, теперішнього й майбутнього часу.

4. Випишіть із тексту дієслова, які означають види діяльності, що виконує людина. 5. Знайдіть у вірші спільнокореневі слова. Запи шіть їх, розберіть за будовою.

§44

Змінювання дієслів. Дієслова минулого часу

157.1 Прочитайте фрагмент української народної пісні й уставте на місці крапок слово.

Ой, вставали ми раненько, картоплю варили, До вечора вареників з нею ....

157.2 Укажіть, якою частиною мови є вставлене слово. Визначте час виконання дії. 157.3 Скільки осіб виконували дії? Чи може ці дії виконувати одна особа? Думку обґрунтуйте. 158.1 Розгляньте таблицю. Зробіть висновок про змінювання дієслів минулого часу. Однина

Чоловічий рід Жіночий рід

Середній рід

Множина

що робив? що зробив?

що робила? що зробила?

що робило? що робило?

що робили? що робили?

ліпив наліпив

ліпила наліпила

ліпило наліпило

ліпили наліпили

А Дієслова минулого часу можуть виража ти незавершену дію (ліпив) і завершену (наліпив). Вони змінюються за числами, а в однині змінюються за родами.

У дієсловах чоловічого роду суфікс -є, а в дієсловах жіночого й середнього родів — суфікс -л.

Ліпи

л л

□ 0 0

159.1 Прочитайте вірш Грицька Бойка. Алла з школи поверталась З «Домоводством» у руці: — Мамо! В школі я навчалась, Як спекти смачні млинці! Де, мамуню, в нас мука? Дай-но масла, молока!

Я сама млинці спечу, І тебе я пригощу! Узялась до діла Алла, І пекла, і куштувала... Куштувала, куштувала — Доки всіх млинців не стало!

159.2 Випишіть із вірша дієслова минулого часу. Визначте рід виписаних дієслів. Утворіть інші форми роду від виписаних дієслів.

Визначити рід дієслів минулого часу допо магають займенники 3-ої особи однини й питання: що ВІН робив? що ВОНА робила? що ВОНО робило?

160.1 Прочитайте вірш, замініть неозначену фор му дієсловами минулого часу. У РЕСТОРАНІ Огрядна пані з паном (Зайти) до ресторану, (Вмоститися) за столик, Що у кутку (стояти). Офіціант у фраці На кольоровій таці (Мабуть, із порцеляни)

Меню панам (подати). Меню вони (гортати), Обурено (бурчати), «Меню, — (кричати), нам це Ніяк не до смаку! Нащо нам з краба клешні? Подайте нам яєчні,

Вареників, і сала, Цибулі, й часнику!» Та в ресторані тому, Страшенно дорогому, Ніколи не бувало Цих вишуканих страв, Бо це було в Парижі, Так-так, в самім Парижі, Так-так, якраз у тому,

В якім я не (бувати). Та хочу вам сказати, Щоб дещо з’ясувати І ви аби на слово (Повірити) мені, Що (завітати) пані І пан до ресторану З Парижа випадково, Точніше, уві сні.

Олександр Дерманський

160.2 Запишіть утворені дієслова разом зі слова ми, які від них залежать. Визначте число й рід дієслів минулого часу. Позначте суфікси й закін чення в дієсловах минулого часу. 160.3 Випишіть із вірша дієслова в неозначеній формі. Утворіть від них дієслова минулого часу чоловічого, жіночого й середнього родів.

161.1 Розгляньте малюнки. Поміркуйте, кого на них зображено. За потреби скористайте ся довідкою.

Довідка. Кондитер, кондитерка; кухар, кухарка; офіціант, офіціантка; пекар, пекарка.

161.2 Доберіть до назв професій назви дій, які ви конують їх представники. Складіть речення з ді браними дієсловами в минулому часі.

162.1 Спишіть вірш, замініть неозначену форму дієсловами жіночого роду минулого часу.

Я у мріях (побувати), Я у мріях (заблукати), То я пекарем (бути), То торти смачні (пекти). Любов Відута 162.2 Складіть і запишіть пам’ятку (3-4 речення) для кухарів про дотримання ними правил особи стої гігієни. Випишіть зі складених речень дієсло во, змініть його в минулому часі.

§45

Дієслова теперішнього часу

163.1 Прочитайте. Доберіть потрібні дієслова з до відки.

Трактор ... тракторист. Електричку — машиніст. Стіни ... маляр. Меблі ... столяр. В шахті... шахтар. Пошту ... нам поштар. Цілий день нам ... швець. Хто все ... — молодець! Петро Дяков Довідка. Трудиться, фарбував, привіз, водить, знає, вистругав, шиє.

163.2 Випишіть дієслова теперішнього часу. Ви значте час інших дієслів. Доберіть до них форми теперішнього часу. 164.1 Розгляньте таблицю. Зробіть висновок про змінювання дієслів теперішнього часу. Число

Однина

Особа

Питання

1- а (я)

що роблю?

2- а (ти)

що робиш?

3- я (він, що робить? вона, воно)

Приклади

живу, мрію, говорю, стою живеш, мрієш, гово риш, стоїш живе, мріє, говорить, стоїть

1- а (ми)

Множина

що робимо?

2- а (ви) 3- я (вони)

живемо, мріємо, гово римо, стоїмо що робите? живете, мрієте, гово рите, стоїте що роблять? живуть, мріють, гово рять, стоять

164.2 Наведіть власні приклади дієслів теперіш нього часу. Змініть їх за особами й числами.

165.1 Прочитайте виразно вірш.

ГОСТИННА ХАТА Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Змуруй мені, муляре, піч та рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця.

А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку.

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик, І сильні завіси, й замочок блискучий.

Я буду раденько замок відмикати, Щоб ви не минали гостинної хати. Марійка Підгірянка

165.2 Випишіть дієслово в неозначеній формі, змі ніть його за особами й числами в теперішньому часі.

165.3 Запишіть інші дієслова, укажіть час. 165.4 Розгляньте написання слів ковалева й кова ленко, Ковалева й Коваленко. Чи можна вважати обидва варіанти иаписаиия правильними? Дове діть свою думку.

166.1 Спишіть текст. Підкресліть дієслова тепе рішнього часу, у дужках укажіть особу й число.

Надзвичайно важливе значення має професія взуттьо вика. Кожен із нас щодня користується його послугами. Люди купують взуття, носять його, а взуттьовик ремон тує. Він кроїть, шиє, ріже, клеїть, працює з різними матеріалами та інструментами (Із довідника). oQ и

167.1 Прочитайте, замініть неозначену форму, що в дужках, дієсловами теперішнього часу.

1. Столяр — це дерева володар, Столярних виробів господар. (Стругати), (різати) і (шліфувати), Із дошки вам будь-що (майструвати). 2. Слюсар наш часу не (гаяти), Він механізми всі (збирати), То з жерсті вироби (готувати), То інструменти нам (дарувати).

3. Деталі (точити) токарі, В цеху (стояти) у ряд. І кожному о цій порі (Співати) його верстат. Марія Познанська 167.2 Випишіть із текстів дієслова парами за зраз ком. Визначте особу й число дієслів теперішнього часу.

Зразок. Малювати — малює. 168.1 Утворіть прислів’я за підказками й за пишіть. Підкресліть дієслова теперішнього часу, у дужках укажіть особу й число.

168.2 Випишіть дієслова в неозначеній формі. Утворіть від них усі форми теперішнього часу.

§46

Дієслова майбутнього часу

169.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Золоті у нього руки: Робить зачіски й перуки, Підстриже і пофарбує, Гарний настрій подарує. 169.2 Випишіть із загадки дієслова, визначте час. Замініть часову форму дієслова робить так, щоб було видно, що дія відбудеться після повідомлен ня про неї.

Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами.

170.1 Розгляньте таблицю змінювання діє слів майбутнього часу. Зверніть увагу на особові форми. Число

Однина

Особа

Питання

Приклади

1-а (я)

що зроблю? що робитиму? що буду робити?

проживу житиму буду жити

2-а (ти)

що зробиш? що робитимеш? що будеш робити?

проживеш житимеш будеш жити

що зробить? 3-я (він, що робитиме? вона, воно) що буде робити?

проживе житиме буде жити

Множина

1-а (ми)

що зробимо? що робитимемо? що будемо робити?

проживемо житимемо будемо жити

2-а (ви)

що зробите? що робитимете? що будете робити?

проживете житимете будете жити

3-я (вони)

що зроблять? що робитимуть? що будуть робити?

проживуть житимуть будуть жити

171.1 Спишіть. Підкресліть дієслова майбутнього часу. Укажіть у дужках особу й число. Вишиватиме бабуся рушники — Я собі отак навчуся залюбки. Мамі вишию на блузі геть усі Квіточки оті, що в лузі у росі. Любов Решетовська

172.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Перебудуй те її так, щоб події відбувалися в майбутньому часі.

Хто одежу шиє всім — І дорослим, і малим? Дружить з голкою й тканиною, Строчить швейною машиною.

172.2 Випишіть із загадки дієслова. Утворіть від них форми майбутнього часу й запишіть. 173.1 Прочитайте вірш. Є правило кравецьке просте: Сім раз відмір, а раз відріж!

І, щоб костюм пошить по зросту, Потрібно мірку знять раніш... Твій одяг вийде мов картинка: Все по тобі — рукав і спинка. Тож на примірці — так годиться — Стій рівно і не смій крутиться! Марія Познанська 173.2 Випишіть речення, у яких е дієслова в май бутньому часі. Підкресліть ці дієслова, визначте особу й число.

173.3 Складіть за віршем речення-прохання, із яким ви звернетеся до кравця чи кравчині. Вико ристайте дієслова майбутнього часу.

Написання НЕ з дієсловами 174.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Хто у вогні не горить й у воді не тоне? 174.2 Випишіть із загадки дієслова. Зверніть увагу на те, із якими словами вони вживаються і як із ними пишуться.

175.1 Прочитайте вірш. Не не любить дієслів, їх не хоче знати І серед усяких слів Може їх пізнати. Тільки де побачить не Якесь дієслово — Каже: «Це мене мине, Не моє це слово». Кожен хай собі збагне, Тут нема проблеми: Дієслово й слово не Пишуться окремо Марина Володарська

175.2 Випишіть із вірша речення, що є правилом про написання не з дієсловами.

Дієслова з НЕ пишуться окремо: не забудуть, не ображаємо, не сказали. НЕнавидіти, ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ написання НЕхтуєати, таких дієслів: НЕзчутися,

НЕволити, 176.1 Прочитайте текст. Визначте основну думку. Є ТАКА ПРОФЕСІЯ — БАТЬКІВЩИНУ ЗАХИЩАТИ Українці в усі часи та понад усе цінували свою свобо ду. Воювати їм доводилося багато й часто. Вони ніколи (не) дозволяли ворогу топтати рідну землю. Доводиться й нині захищати себе, аби (не) допустити завоювання території. У найтяжчі часи для України її сини й дочки підніма лися на захист рідної землі. Ці люди завжди трималися до кінця, але так і (не) здали позицій ворогові. Сучасні українські воїни (не) побоялися взяти зброю, щоб захистити державу. їх називають воїнами світла, бо вони воюють за правду (За матеріалами інтернету).

176.2 Випишіть із тексту речення, у яких є діє слова з не. Розкрийте дужки. Поясніть написання дієслів із не,

176.3 Уявіть собі, що ви зустрілися із захисником чи захисницею України. Що ви йому або їй ска

жете? Запишіть 3-4 речення про це. Використайте в реченнях дієслова з не.

177.1 Запишіть прислів’я. Розкрийте дужки.

1. Якщо (не) будеш на чужині, (не) оціниш по-справж ньому рідної землі. 2. Із вогнем (не) жартуй, воді (не) вір, із вітром (не) дружи. 3. (Не) кидай іскри в по піл. 4. Колишнього славою (не) виграєш. 5. Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей (не) знайдеш, та носа (не) розіб’єш. 177.2 Укажіть час дієслів, ужитих у прислів’ях. Поміркуйте над тим, люди яких професій могли б дати нам поради, що є в прислів’ях.

178.1 Прочитайте й перекажіть текст. ТАМ, ДЕ ВСІ ПОСПІШАЮТЬ Хто такі пожежники, знають усі. За сигналом тривоги мчать вони на допомогу, їдуть на чер воних автомобілях гасити поже жу. У них і сигнал обов’язко вий — сирена. Як загуде, то всі почують! Це для того, щоб їм до рогою поступитися. А якщо хтось дорогу перебіга тиме, водій одразу ж загальмує. І так час втратить. Коли приїде на пожежу, то від будинку нічого не залишиться.

Поспішає до хворого швидка до помога. На ній червоний хрест на мальований. Не можна її навіть на секунду затримувати, лікар має швидко до хворого приїхати. Інші автомобілі також поспіша ють у своїх справах. Везуть продукти в магазини, бе тон і цеглу — на будівництво. Мчать автобуси, трамваї, тролейбуси. У них люди їдуть: одні — на роботу, інші — додому, а хтось у спорт зал чи в гості. На вулицях люди йдуть у своїх справах. Біжать машини. Усі поспішають. І ніхто не має пра ва заважати ні водіям, ні пішоходам. Там повинен бути порядок. Один для всіх. І ти теж його дотримуйся (За Іваном Серяковим). 178.2 Випишіть із тексту назви видів транспорту. Розташуйте їх в абетковій послідовності.

178.3 Які ще машини можуть поспішати на поря тунок людей?

179.1 Прочитайте вірш і вивчіть його напам’ять.

Запах газу йде з квартири Треба номер 104! А поліція — 102! Всяке у житті бува. Лиха стережіться, діти, Та при цьому не губіться! Ще якась біда біжить — На «швидку» скоріш дзвоніть!

Швидко номер набирайте — Це 103! Запам’ятайте! А прийшла пожежа вмить Не ховайтесь, а дзвоніть! Кожна донечка і син Знайде номер 101! (З інтернету) 180.1 Запишіть вірш. Уставте пропущені бу кви, розкрийте дужки.

На перервах дружно грайтесь, Гарно, вес..ло змагайтесь! І (не) бийтеся ніколи Ні в дворі, ні сер..д школи. Бійка вас (не) прикрашає, Наслідки погані має. І на сходах теж (не) грайтесь, Йдіть праворуч, (не) штовхайтесь. У життя щасливі йдіть Та здоров’я бережіть. Надія Красоткіна 180.2 Складіть текст-пораду «Правила безпеки в школі». Використайте в реченнях дієслова з не.

КИМ БУТИ?

Усі професії — важливі, Пам’ятай. Усі потрібні й особливі, Пам’ятай. Чи водій ти, чи учений, —

Не забудь: Добрий будь з людьми і чемний, Чесний будь. Все, що робиш, слід робити Від душі. Чи політик ти, чи лікар, — Не забудь: Щирим будь з людьми довіку, Справжнім будь! Сто професій є, дитино, Та одна З них — професія ЛЮДИНИ — Головна! Олександр Дерманський

1. • Які професії поет Олександр Дерманський згадує у вірші? • Яку роль відіграють різні професії в нашому житті? • Чому поет усі професії вважає важливими? • Чим корисні професії, що названі у вірші?

• Чому, на вашу думку, найважливіше бути Людиною? • Яка головна думка вірша? • Які риси повинна мати людина будь-якої професії? Думку поясніть.

2. Розкажіть, яку професію ви хочете здобути в майбутньому. Чому саме її? 3. Складіть прислів’я за кольоровими підказками. Добре роби — ...

не роби нікому зла.

Добре ім'я,..

поганого цурайся.

Хочеш собі добра — ...

краще багатства.

Доброго тримайся,

добре й буде.

Запишіть ті прислів’я, із якими ви згодні.

4. Випишіть із вірша дієслова. Поставте до них питання. Визначте час дієслів. Яке з них, на вашу думку, буде «зайвим»? Поясніть, чому?

5. Змініть дієслово робити за часами. Утворіть форми минулого, теперішнього, майбутнього часу. 6. Складіть і запишіть пам’ятку «Бути людиною просто». Використайте дієслова з НЕ.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Дієслово 1. Усі слова — це дієслова в неозначеній формі в рядку А говорить, слухав В бажати, усміхатися

Б біжить, сміється

2. У реченні Поспішиш — людей насмішиш дієслово вжито у формі А 1-ої особи однини В 2-ої особи множини

Б 2-ої особи однини

3. Дієслово з НЕ пишеться разом А не/забути В не/запізнитися

Б не/хтувати

4. Установіть відповідність між дієсловами та часами. 1 знайдуть, прочитають 2 розмовляли, обгово рювали 3 вивчають, шиють 5. Відновіть вірш і запиш у дужках укажіть час.

А інфінітив Б теперішній час В минулий час Г майбутній час

.. Підкресліть дієслова,

І чарує погляд без усяких слів. Вбралася калина в червоне намисто Спохмуріло небо. Пожовтіло листя. Час бреде повільно до холодних днів.

6. Спишіть речення, поставте дієслова, що в дуж ках, у формі теперішнього часу.

Ти вранці (прокидатися) — водичкою (вмиватися). А квітка (прокидатися) — росою (умиватися).

Прислівник. Поняття про прислівник як частину мови, зв’язок із дієсловом 181.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Школа дзвінко кличе нас, Все готово: парти, клас. Вчуся зранку я щодня, Щоб здобуть собі... 181.2 На які питання відповідають виділені слова? Від яких слів ви ставили запитання до виділених слів? Яка це частина мови?

181.3 Поєднайте за допомогою питань слова чита ти, дружити, бігти зі словами голосно, додому, зранку, міцно, вголос.

Зразок. Бігти (коли?) зранку.

Прислівник — це частина мови, що від повідає на запитання як? коли? де? куди? чому? Прислівники пояснюють, у якому місці, у який час, яким чином відбулася дія. Найчастіше прислівники залежать від дієслів. Розповідати (як?) цікаво. Написав (де?) справа. Пе ревір (коли?) спочатку.

182.1 Прочитайте й спишіть прислів’я. Під кресліть прислівники. Незнайко тихо на печі лежить, а знайко швидко по дорозі біжить.

183.1 Відновіть речення й запишіть їх. Узимку, Петрик, мало, ходити, до, школа. Він, захво ріти. Наш, однокласники, щодня, відвідувати, Петрик. Діти, допомагати, хлопчик, з, домашній, завдання. Ско ро, Петрик, одужати, і, мерщій, побігти, до, школа.

183.2 Придумайте наступне речення тексту про Петрика, використайте в ньому прислівник. 184.1 Перекладіть українською. Поставте запитання до виділених слів. До якої части ни мови вони належать? Доберіть до них слова з протилежним значенням.

Vara floarea-soarelui umblă cu ochii după soare. Seara, cînd soarele se ascunde, ea își apleacă fruntea spre pămînt. Se roagă să răsară și mîine. 185.1 Прочитайте текст.

Людина завжди цінувала знання й намагалася пере дати його нащадкам. Перші книги, приблизно схожі на сучасні, з’явили ся двадцять століть тому. Дерев’яні дощечки міцно зшивалися, заливалися воском. На ньому паличкою вишкрябувалися слова. Дедалі люди створю

вали книги з пергаменту — по-особливому обробленої телячої шкіри. Матеріалом для записів слугували папі рус, глина. Із неї вмілі майстри виготовляли таблички — цеглинки. Одна книжка з глини могла складатися зі ста сторінок! Нарешті світ швидко завоювали паперові книжки. Насамперед вони стали «вчителями» грамот ності для населення нашої планети (Із довідника). 185.2 Випишіть із тексту сполучення прислівни ків із пов’язаними з ними дієсловами. Поставте питання до прислівників. Хвилинка-цікавинка Найбільша у світі книга — «Збірка морських правил» завширшки один метр, заввишки — із дорослу людину. Дванадцять найменших книг уміща ються в чайну ложечку.

Заввишки — în înăltime.

Завширшки — în lățime.

186.1 Утворіть прислівники від поданих слів та словосполучень за зразком. Розумний, перший, мудрий, права рука. Зразок. Далекий — далеко, третій — по-третє, ліва рука — ліворуч.

186.2 Складіть з одним утвореним прислівником речення.

§49

Незмінюваність — основна граматична ознака прислівників

187.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму навчу, А сама завжди мовчу... 187.2 Випишіть із тексту загадки займенник, дієслово, іменник, прислівник. Змініть форму виписаного слова: займенник та іменник поставте в інший відмінок, утворіть форму минулого часу дієслова. Позначте закінчення слів. Спробуйте провідміняти прислівник. Прислівники — незмінювані слова. У при слівників немає закінчень. Уранці, потихеньку, обіруч — у словах є лише основи.

188.1 Запишіть слова у дві колонки: у пер шу — із закінченням, у другу — без закінчен ня.

Книжкою, обкладинці, уважно, неправильно, учений, уранці. 188.2 Виділіть основу кожного слова. Які частини слова можуть бути в основі прислівника?

189.1 Прочитайте розмову двох третьо класників. Хто з них мас рацію? Доведіть свою думку.

Михась підійшов до Даринки й попросив показати домашню роботу. Подивився в її зошит і каже: — Дивись, Даринко, ми разом виконували вправу, будували сполуки з прислівниками. Написано май же однаково: у тебе добріше посміхнувся, а в мене — добріше кошеня. Чому в тебе не підкреслено помилку, а в мене — підкреслено? Даринка подивилася й каже: — Ти не зрозумів завдання, сказали ж — із прислів никами! — А я з прислівником і склав! — відповів хлопчик. 189.2 Доберіть приклади до сполук. Позначте в словах, що змінюються, закінчення. У яких сло вах закінчень немає?

1. Дієслово + прислівник 2. Прикметник + іменник Вище дерево, стрибайте вище, добре обличчя, опра цювати добре. 190.1 Прочитайте вірш Леоніда Глібова. Бачить — не бачить, Чути — не чує. Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче — Правди навчає, Іноді бреше,

Всіх звеселяє. Люба розмова, — Будемо, діти, З нею довіку Жити-дружити. Хто ж то такая В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? Як не вгадали, Стану в пригоді: Річ коротенька — Книжка, та й годі. 190.2 Запишіть спочатку прислівники, що відпові дають на запитання як?, а потім прислівники, що відповідають на запитання коли?

Довіку — veșnic, ре viâță. Стати в пригоді — a fi de folds.

Хвилинка-цікавинка В Україні є Музей книги. Знаходить ся він у Києво-Печерській лаврі. Одні єю з найменших книг є томик віршів Т. Г. Шевченка «Кобзар». Книга скла дається із 12 сторінок. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зши та павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

191.1 Складіть речення про те, як слід ставитися до книжки, як її зберігати. Використовуйте, якщо потрібно, слова уважно, обкладинка, палітурка, обережно, книжковий, охайно, сторінка, обіруч, не плямувати, чистенько, перегортати, не заламувати, по-дорослому. 191.2 Назвіть слова, що с прислівниками.

192.1 Запишіть якомога більше прислівни ків, які можна поєднати з дієсловом прочи тати.

192.2 Складіть з однією утвореною сполукою ре чення. ЛЮБІТЬ КНИГУ!

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чем но з нею поводивсь. От одного вечора ліг спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав: якщо книжку читаєш лежачи, псується зір і псується книжка. Лежить Василько. Читав і задрімав. А книжка — бух! — на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так міцно, що й од «бух!» не прокинувся. І сниться Василькові, що він — книжка. От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає й водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та ні чого не вдіє Василько, бо він — книжка. А потім ухо

пили Василька-книжку Мишко і Вова й давай на ньо му різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька — дурень» — отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочив та й бруднить, грязнить Василька-книжку! Далі ще гірше! Оленка почала Василька-книж ку ножицями різати — малюнки вирізати. Болить Василькові, аж «рятуйте!» хоче крикнути... Тільки-но Оленка ножиці при йняла, як хтось гарячу праску по ставив на Василька-книжку. Дим із нього йде! Пече йому! Уже Василько не книжка, а шмаття... так гірко та боляче зробилося, що він аж прокинувся. — Ой, що зі мною зробили? А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув легше. А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав: «Бережи книжку — це твій друг!» І ніколи вже не псує Василько книг та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

Остап Вишня 1. • Як Василько ставився до книжки? • На кого перетворився Василько вві сні? • Як поводилися діти із Васильком-книжкою? • Від чого прокинувся Василько? • Яке гасло про книжку склав хлопчик, коли прокинувся?

• А як ви ставитесь до книжок? • Який шлях проходить книга до того, як потрапить у руки читача?

2. Розташуйте книжки в такому порядку, щоб вийшло останнє речення тексту.

3. На книзі якого кольору є прислівник? Запишіть його, доберіть антонім.

4. Складіть речення зі знайденим прислівником та дібраним до нього антонімом за темою «Бере жіть книгу».

Близькі й протилежні за значен ням прислівники. Поширення речень прислівниками 193.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Є така оселя, куди ходять діти. Тут малят научать, як на світі жити, З вересня до травня, як маленькі бджоли, По знання медові біжимо до ... ! 193.2 Порахуйте, скільки прислівників у загадці. Доведіть, що знайдене слово є прислівником.

194.1 Прочитайте текст. Випишіть прислів ники разом зі словами, від яких вони зале жать, поставте питання до прислівників. Поясніть правопис слів у виділених сполуках.

Учитель дав задачі для самостійного розв’язування, і діти сумлінно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував старанно розв.. язу вати за дачу, як раптом на парту впала записка. — Іване Петровичу, — сказав Віталик, — мені хтось записку кинув... Хіба ж це гарно — на уроці записки писати? — Записки на уроці писати не можна, — сказав Іван Петрович. — Але якщо вже тобі хтось написав, то роз повідати про неї вчителеві — недобре. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти голосно говориш про цю таємницю.

Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш... Віталик почервонів. Учитель зрозуміло роз..яснив, що хлопець вчинив погано. Віталик тихо розгорнув записку й прочитав: «Віталику, — писав Петрик, — я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі». На перерві Віталик підійшов до Петрика. — Давай коня, — сказав Віталик. — Утік кінь... — тихо відповів Петрик. За В. Сухомлинським 194.2 Порівняйте виписані прислівники. Які з них близькі за значенням? Знайдіть протилежні за значенням прислівники. Запишіть ці слова.

194.3 Доберіть назву прочитаній історії. Що озна чають останні слова Петрика? Близькі за значенням прислівники можуть уживатися один замість іншого в реченні. Весело (радісно) співають діти.

195.1 Знайдіть серед прислівників два, про тилежних за значенням. Складіть із ними речення.

Нудно, холодно, знизу, цікаво, навхрест, студено. Додому, скоса, зліва, старанно, справа, дбайливо. 195.2 Запишіть речення, уставте в нього різні, але близькі за значенням прислівники.

На початку листопада в шкільному саду стає ... Учні ... виконували обов’язки чергових у школі.

Студено — frig, гесе.

Дбайливо — cu grijă, îngrijorât. Потайки — ре ascuns, în tâină.

196.1 Прочитайте виразно текст. Замість яко го прислівника можна вжити слова потай, таємно, стиха, нишком, тишком-нишком? Ходять хмари в небі синім, Місяць вересень прийшов, Сповнивсь вереском пташиним Тихий затишок дібров. Бо пташки дзвінкоголосі Знають — літа вже нема. Хоч і тепло ще, та осінь Вже підходить крадькома. І набравшись сил за літо, Галасливі, як пташки, Знов ідуть до школи діти І сідають за книжки.

_ G| Хвилинка-веселинка ГРАМОТІЙ — Ти в нас грамот ний такни, Хвалить мене мама. — Тільки хто ж чита книжки Догори ногами! Книгу я кручу — дива! Не збагну нічого — Де у книжки голова? Де у книжки ноги? О. Савченко-Гчатюк

Н. Забіла

196.2 Запишіть речення, замініть прислівники словами потай, таємно, стиха, нишком, тишком-н и шком.

197.1 Прочитайте текст. Запишіть виділені слова українською мовою.

Dacă toamna păsările zboară pe sus, iarna va fi cald. Devreme cad frunzele — iarna va sosi repede. Fumul se ridică în sus — va fi senin. 198.1 Прочитайте, уведіть у речення при слівники.

Школа прокинулась. Залунав дзвоник. Учитель пояснив тему.

198.2 Доберіть протилежне за значенням слово до прислівника з тексту «Грамотій» рубрики «Хвилинка-веселинка» на сторінці 144.

§51

Уживання прислівників під час побудови текстів

199.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Не розлучать нас ніколи, Дуже дружим ми у школі, Як назвати треба нас? Ми веселий дружний ... 199.2 Усно уведіть прислівники в речення.

Наша дружба міцнішає. Товариші допомагають учи тися. Учителька поважає наш клас. 200.1 Перекладіть речення, підкресліть при слівники. До виділених прислівників добе ріть слова з протилежним значенням.

Azi afară este frig. Copiii aleargă iute spre casă. Noaptea va fi și mai frig. Deodată s-a ivit o rază de soare. 201.1 Прочитайте вислови з народної мудро сті, уставте в речення прислівники з довід ки. Запишіть речення.

1. Учитись ... не пізно. 2. Грамоті учиться — ... приго диться. 3. Краще з розумним ... загубити, ніж із дурнем раз знайти. 4. Око бачить ..., а розум — ще .... Довідка. Двічі, ніколи, далеко, завжди, далі.

201.2 Оберіть найцікавіше прислів’я, поясніть його.

202.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Примчав Миколка до школи перед дзвоником. Та чергова біля дверей перейняла його. Ще й за уважила суворим голосом: — Поглянь-но, якого бруду наніс. Чом ноги не витер? Миколка ввічливо мовив: — Візьми, будь ласка, ганчірку та витри підлогу. Ти своє чергування мусиш нести відмінно, чи не так? А мені треба до класу поспішати. А то спізнюся! Обурена чергова тільки зойкнула, та Миколка вже біг сходами вниз. До класу він забіг найперший. Смикнув за кіски Оксанку. Проте не забув сказати лагідним голосом: — Спасибі, що пропустила, бо мені ще треба вірш повторити. Але Оксанка відказала сердито: — Який ти невихований, Миколко. — Дурниці! — відповів той. — Хіба я не кажу «дякую», «будь ласка», «пробач»? Ти, Оксанко, щось наплутала. Та вперта Оксанка чомусь стояла на своєму. А. Потапова 202.2 Випишіть із тексту прислівники, розподіліть їх на групи за питаннями. Доберіть прислівники, які можна вжити замість слів ввічливо, відмінно, сердито.

202.3 Висловте власне ставлення до позиції Миколки. Доберіть слова-прислівники для характе ристики його вчинків.

Зразок. Учинив негарно, поводився нечемно.

Перейняла (перейняв) — 1-а oprit (a oprit-o). Зауважила (зауважив) — 1-а mustrât (1 mustrât-o).

203.1 Розгляньте малюнок. Побудуйте неве личку розповідь про те, як однокласники й однокласниці робили добрі справи. Використай те в розповіді прислівники.

203.2 Запишіть свою розповідь.

\ л

204.1 Напишіть твір за малюнком «Мій клас найкращий».

ПРОБА ПЕРА — Як успіхи? — із порога запитала Книжечка в друга. — Перший вірш уже готовий. Цікаво, чи сподо бається тобі... Ось послухай... — відповів новоспечений поет. І от що він продекламував: Сонце світить. День настав. Я вчорашній суп доїв. Не пішов гулять на став, Бо гуляти не хотів. — Джмелику, у тебе тут є чудова рима: настав — на став, — мовила, розмірковуючи, Книжечка. — Ти ж пригадуєш, що таке рими? — Так, це схожі, співзвучні закінчення рядків. — Саме так. І тут слова звучать однаково, а насправді означають різне. Вдала знахідка. Спробуй ще пошука ти такі рими! Але, розумієш... — Книжечка затнулася, добираючи слова, щоб ненароком не образити друга, — хотілося б, прочитавши твій вірш, дізнатися про щось нове, несподіване. Ну, таке, чого в житті ще не бувало. Або бувало, але ніхто не здогадався його описати. Бо, коли чесно, про вчорашній суп... У мене теж був суп на обід. І вчора, і позавчора. То й що? — А що б ти хотіла почути... несподіваного, нового? — запитав Джмелик, який уже почав розуміти, до чого веде подруга. — Не знаю... От якби твій вірш змусив мене сміятися чи, може, навіть пустити сльозу... Або здивуватися дуже. Якби ти розповів про якусь красу неймовірну, повз яку

я щодня проходжу, не помічаючи... Джмелик обмірковував те, що сказала Книжечка. — А наведи мені приклад вірша, від якого тобі стало весело, чи сумно, чи цікаво. — О! Таких віршів багато, і вони дуже різні! Із журналу «Джмелик»

1. • Визначте тему тексту. • Що запитала Книжечка в друга? • Що відповів новоспечений поет? • Чи сподобався вам вірш, який склав поет? Чому? • Що сказала Книжечка про те, як треба писати вірші? • Як ви вважаєте, чи поет зрозумів слова Книжечки? Що треба знати й вміти, щоб писати гарні вірші?

2. Прочитайте текст в особах. 3. Випишіть із тексту прислівники, поставте до них запитання.

4. Знайдіть у тексті прислівники-антоніми й за пишіть їх.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Прислівник 1. Прислівники подано в рядку А хвилювання, чемний Б смішний, уголос В ніжно, улітку

2. Прислівник ужито в реченні А У небі лине пісня жайворонка. Б Величаво Дніпро несе свої води. В Ми любимо свій рідний край.

3. У прислівниках здивовано, гаряче підкреслено А префікс Б суфікс В закінчення

4. Антонім до прислівника голосно є слово А гучно Б галасливо В тихо

5. Установіть відповідність між прислівниками та питаннями, на які вони відповідають. 1 дбайливо, чемно 2 високо, близенько 3 післязавтра, завжди

А Б В Г

де? яким чином? як? коли?

6. Випишіть із речення прислівник, що відповідає на питання де?, доберіть до нього синонім. А кульбабка, гарна квітка, усюди квітне рясно влітку.

§52

Службові слова-прийменники

205.1 Прочитайте вірш. Зверніть увагу на виділені слова. ПРИЙМЕННИК

Я нікого і ніколи В реченні вам не назву. Бо така частина мови — Для зв’язку лиш слів служу. «Біля саду», «з ним», «у крані» ти — Я близ інших слів стою, Та на жодне запитання Відповіді не даю.

Всі слова мої короткі: У, на, біля, під, з-за, до... Речення без них миттєво Зміст утратить все одно. В реченнях вони потрібні — Участь там свою візьмуть, Тож прийменниками, діти, їх тому усі і звуть. Юлія Граду сова 205.2 Чи можемо поставити запитання до виділе них слів? Зробіть висновок.

Миттєві — într-o clipă, imediât.

Прийменник — це службова частина мови, яка служить для зв’язку слів: у/в, з /із/зі, на, за, під, над, біля. З іншими частинами мови прийменники пи шуться окремо. Прийшо^фкола — прийшов зі школи.

206.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Напевно, у кожного з нас є улюблене заняття. Комусь подоба ється вишивати чи готувати смачні страви. Мене захоплює малювання. Я люблю створювати різноманітні картинки. А найбільше подобають ся вечірні пейзажі, адже природа прекрасна й неповторна. Тихими безвітряними вечорами через вікно вдивля юсь у далечінь і зачаровуюсь таємничістю розлогих дерев, які ростуть у садку. Поринаю в казкову мить. Тоді беру пензлик, сідаю на підвіконня й переношу на папір вечірню красу (Із журналу «Джмелик»).

206.2 Випишіть із тексту прийменники. Складіть із ними речення.

Далечінь — depărtâre. Поринаю — mă cufund.

Українська мова співоча й солов’їна! Усе через те, що вона така милозвучна. Милозвуч----ність — уникання складного для вимови на громадження звуків. Милозвучність з /із/зо / зі: -зі пишемо перед словом, що починається на сполу чення приголосних із першим свистячим ([з], [ц], [с]) або шиплячим [ж], [ч], [ш]: сказала зі злості, прийшов зі школи; а також у випадках: зі мною, зі Львова; - зо пишемо при числівниках два, три: разів зо три; з також із займенником мною: зі мною; - з пишемо між голосними: повернулися з Одеси; пе ред голосним: поїхав з Оленою; перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення: танцювала з Тимофієм, зустрічі з близькими; - із пишемо між приголосними: разом із донькою; пе ред с, ш: мама із сином, із шовку; між приголосними: поїзд із Києва, зустріч із братом. МИЛОЗВУЧНІСТЬ: У чи В

У У Києві йде дощ. Читав у саду.

жив жила

Відні Фастові Львові своєму місті твоїй квартирі

Перед в, ф, льв, св, хв, та, зв і подібними. Після знаків: , ; : — () . перед приголосними

В Одесі йде дощ. Читала в автобусі.

жила

Празі Берліні Чернівцях Шостиі Києві

Крім в, ф, льв, св, хв, та, зв і подібними.

207.1 Прочитайте словосполучення. Виберіть із дужок потрібний прийменник і запишіть. Захоплення (у, в) вільний час, повернулися (у, в) Рів не, розмова (із, зо, зі, з) матір’ю, гуляв (із, зо, зі, з) дру гом, ходили (у, в) ліс, сукня (із, зо, зі, з) шовку. 208.1 Перекладіть речення українською мо вою, правильно вживайте молдовський при йменник La. Зробіть висновок про вживан ня прийменника.

Mă due la scoală. Am fost la bunica. Sora mea a sosit de la Odesa. Ionel a întîrziat la lecție. Eu am răspuns corect la întrebare. Ana a iesit la tablă. J

209.1 Розкажіть одне одному, чим захоплю єтеся, що вам подобається, чим цікавитесь? У розповіді вживайте прийменники у /в, з/із/зі, на, за, під, над, біля, під.

209.2 Поміркуйте, як ще можна назвати захоплен ня людини? 210.1 Прочитайте твердження й оберіть іс тинне.

ЩО ТАКЕ ХОБІ? Хобі — улюблена розвага людини на відпочинку. Хобі — захоплення людини у вільний час, яке прино сить насолоду. Хобі — прагнення успіху.

210.2 Складіть речення за малюнками «Улюблене хобі дітей», уживайте прийменники.

211.1 Запишіть речення. На місці крапок уставте прийменники за змістом.

Я обожнюю ігри ... м’ячем, а найбільше люблю футбол. Граю ... цю гру ... весни ... пізньої осені... спортмайдан чику та шкільному стадіоні. Узимку займаюся футбо лом ... критому залі спортивного комплексу. Мене туди запросив учитель фізичного виховання (Із журналу).

Службові слова-сполучники 212.1 Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова. Чи можемо поставити до них запитання? Зробіть висновок. Сполучник сполучає все: а, та, і, й, бо, щоб, але, чи і або — синонім, звісно, запам’ятай їх всіх навмисно! 212.2 Вивчіть віршик напам’ять.

Сполучник — службова частина мови, яка з’єднує однорідні члени речення та поєднує частини складного речення. Мені подобається малювати, але читати люблю найбільше. Я люблю і читати, і малювати. 213.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Футбол — дуже цікава гра. Вона розвиває швидкість, кмітливість, точність реакції, витривалість. Що б не казали, а футбол тренує не тільки ноги, але й тіло в цілому. Також футбол є командною грою й роз виває згуртованість та командний дух (Із журналу). 213.2 Спишіть речення, у яких є сполучники.

214.1 Запишіть речення, підкресліть сполучники. 1. Обізвалася пісня, і дівчина радісно метнулася їй

назустріч (М. Стельмах). 2. Ми не забудемо пісні, що їх навчала мати (М. Луків). 3. Доки є пісня, ніхто не за хмарить небо моєї душі (Т. Севернюк). 4. Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо (Народна творчість). 214.2 Про яке захоплення ми дізналися з поданих висловів? Хто із вас має таке захоплення?

Не захмарить — nu va întunecâ.

215.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Ви значте головну думку.

У мене багато захоплень. Я люблю читати й кататися на велосипеді. Ще мені подобається історія, але моє найголовніше хобі — це малю вання. Я почав малювати, коли був зов сім маленьким. Мої перші малюнки були не найкращими. Дещо вихо дило криво, а щось узагалі не виходило. Але я продов жував малювати. Тепер, мені здається, малюю дуже добре. Свої творіння відправляю на конкурси дитячих малюнків і часто отримую дипломи та призи (Із учнів ського твору).

215.2 Як ви вважаєте, чи може хобі стати вашою професією? Свою думку поясніть.

216.1 Перекладіть українською мовою. Під кресліть сполучники.

Mihai Eminescu și Ion Creangă au lăsat scrieri alese. Munca, cinstea și economia sînt izvor de bogăție. Pămîntul nu poate trăi fără soare, iar omul nu poate trăi fără prieteni. Noi crestem si învătăm ca să lăsăm o urmă bună. J

217.1 Спишіть речення. Уставте на місці кра пок пропущені сполучники. Подумайте, про яке захоплення йдеться в поданих при слів’ях. 1. Ранок зустрічай гімнастикою, ... вечір проводжай прогулянкою. 2. Спорт ... туризм зміцнюють організм. 3. Фізкультура ... праця здоров’я несуть. 4. Починай нове життя не з понеділка, ... з ранкової зарядки. 5. Від дай спорту час, ... замість одержи здоров’я.

217.2 Доберіть прислів’я чи приказку про спорт.

ХОБІ Знайди для себе хобі, Забаву для душі, Без борозен на лобі Жить будеш в куражі.

А не постійно нити, Жалітися собі, Що не цікаво жити В дні біло-голубі.

Твори, видумуй, спробуй І волю прояви Змінить буденну робу На звабний плащ новий. Обмінюйся думками З такими, як ти сам, И забава буде з вами На дивовиж рокам. Бо хобі — то спасіння Від нудного життя, Щоб вирватись з корінням З буденного сміття. Георгій Грищенко

Звабний (звабна) — ademenitor, atrăgător r

(ademenitoară, atrăgătoară).

1. • Що пропонує автор знайти для душі?

• До чого закликає автор вірша? • Від чого нас може врятувати хобі? • Визначте головну думку вірша. • Як ви розумієте рядки: Змінить буденну робу На звабний плащ новий.

2. Складіть чотиривірш про своє улюблене заняття. 3. Запишіть синонім, який ужито у вірші до слова хобі. Доберіть інші синоніми до цього слова.

4. Знайдіть у тексті прийменники й сполучники. Запишіть їх у дві колонки.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Службові слова . Службові слова подано в рядку

А до, очі, вниз

Б під, біля, на

В там, десь, де . Прийменник ужито в реченні

А Узимку сонце світить, та не гріє.

Б Плесо річки виблискує, як дзеркало.

В На небі розсипано зорі. . Сполучник ужито в реченні

А 3 чужої біди не смійся.

Б Бджола мала, а й та працює.

В Дощ надворі — хліб у коморі. . ПО є прийменником у реченні

А По/всюди стільки радості й добра!

Б Мені так щиро по/сміхалися люди.

В Ми пішли по/воду. . Установіть відповідність.

1 У реченні є прийменник 2 У реченні є сполучник

3 У реченні є прийменник і сполучник

А Був чудовий весняний ранок.

Б У повітрі кружляли пташки.

В За рікою вставало сонце й заливало землю світлом.

Г Птахи, і трави, і люди раділи новому дню. 6. Запишіть речення, уставте службові слова. У дужках укажіть частину мови підкреслених слів. Ми ходили ... лісу ... гриби ... ягоди.

РОЗДІЛ 4. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ

ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ 218.1 Прочитайте й відгадайте загадку. В небі ластівка летить, З вітром листя шелестить,

Воду п’є лелека. Сонце палить. Спека. Дозріває жито. Яка пора? 218.2 Із тексту випишіть слова, у яких букв мен ше, ніж звуків. Визначте, якою частиною мови є ці слова.

219.1 Прочитайте текст. Випишіть виділені слова, поясніть їх правопис. НА МОРІ

Хвилі бавляться та б’ються,

Наче неслухи — хлоп’ята. І стрибають, і сміються: Вітер їм лоскоче п’яти. Вгору, вниз і знову вгору Підганяє дужий вітер. Розгойдав він ціле море, Як же хвилям не радіти!

Л. Колос

164

219.2 Знайдіть у тексті слова, у яких є букви я, ю, є. Випишіть ті, у яких я, ю, є позначають два звуки. Зробіть звуковий запис слів хлоп’ята, море.

Неслух — сорії neascultător. Лоскоче — atinge ușurel.

220.1 Прочитайте слова. Знайдіть серед них спо ріднені й запишіть їх групами. Виділіть корені. Літо, розваги, літній, літечко, розважатися, влітку, розважальний.

220.2 Складіть речення зі словами літні, розваги.

221.1 Прочитайте слова, утворіть словоспо лучення.

Купатися, море; відпочивати, табір; поїхати, село; грати, друзі. 221.2 Складіть з одним словосполученням речення.

222.1 Розгляньте малюнки й складіть речен ня (3-4) про літній відпочинок.

223.1 Прочитайте й відгадайте загадку. За пишіть слово-відгадку, доберіть до нього спільнокореневі слова. Виділіть корінь. Сонечко яскраве Цілий день палає, На травиці в гаї

Цілий день ми граєм. Раді всі малята Цілий день купатись, Веселиться й грати, На сонці засмагати. Як пора ця зветься,

Коли все сміється і відпочиває? Коли ж це буває?

223.2 Випишіть слова, які вказують, чим будуть займатися діти влітку. Визначте частини мови.

224.1 Прочитайте загадки й відгадайте. За пишіть відгадки, визначте рід слів-відгадок. Доповніть ряд слів власними прикладами. 1. Ця смачна, пузата пані любить плавати в сметані. Носить гарні капелюшки, із суничкою подружки. 2. Що за дерево, чий цвіт пахне медом на весь світ? 3. Не гіркий і не солоний, а солодкий і червоний. Як же зветься цей товстун? Здогадалися?.. 4. Фарбоване коромисло над річкою повисло. 224.2 Доберіть до відгадок прикметники. Складіть з одним зі словосполучень речення. Хвилинка-цікавинка Канікули — це слово в буквальному пе рекладі означає «собачки» (із латини «каніс» — собака). Найяскравішу зірку сузір’я Великого Пса називали «Канікулою». Ця зірка з’являлася щорічно на небі в липні, усередині літа. У цей період було спекотно, тому студентів і школярів звільняли від занять, а дні на честь цієї зірки почали називати канікулами. Спочатку канікулами називали лише літній відпочинок, а потім почали називати й інші перерви в навчанні.

225.1 Перекладіть речення українською мо вою. Визначте, якими частинами мови с ви ділені слова.

Este deosebit de plăcut să stai primăvara într-o grădină înflorită. Parfumul florilor te îmbată. Ca o livadă bine mirositoare este și limba pe care o vorbim.

226.1 Прочитайте вірш. «Канікули! Канікули!» — співає все навколо. Канікули, канікули, канікули у школі! А що таке «канікули»? Це — літні дні барвисті, це час, коли нам ніколи хоча б на мит., присісти, бо треба мчати босими наввипередки з вітром, з густих лісів приносити горіхів повні відра. Це час у річці хлюпатис.., підсмажувати спини і зранку в лузі слухати тонку струну бджолину... Це час, коли за друзями ми скучим — як ніколи, і нам страше..о ..хочет..ся скоріше знов до школи!.. Анатолій Костецький

226.2 У словах на місці пропуску вставте потрібну букву. Випишіть із тексту два іменники, прислів ники, дієслова, прикметники. ЛІТЕЧКО ПОЧИНАЄТЬСЯ — Нарешті настало літечко\ Метелики літа ють, сонечко гріє, навіть бджоли не хочуть жа

лити нас, мабуть, вони теж раді літу, — сказав Сашко. — Ну, звісно! Улітку в моїх улюблених квіточках най більше пилку назбиралось із ранньої весни, — радісно відповіла йому сестричка Оленка. Сашкові та Оленці ніхто не завадить милуватися при родою влітку. Ніхто не зможе зіпсувати настрій їхньому коту Бублику — це неможливо! Він так мріяв поніжи тись на зеленій літній травичці\ — Мур, няв, мур, мурр ... — промур котів Бублик. Назвали кота так через те, що ще ми нулого літа він з’їв аж 20 бубликів за 1 хвилину!!! — Мур... — ще раз муркнув Бублик. Прокрутив хвостиком три рази й пішов у своє сіреньке й тепле ліжечко. А сонце ще світило надворі. Добре, що настало літечко. Діана Олійник

[а$с\

Жалити — (despre albine) а рипе ас.

• Чому радіють діти?

• Чому бджоли не хочуть жалити дітей? • Чим збираються займатися Сашко та Оленка? • Про що мріяв кіт Бублик? • Чому кота назвали Бубликом? • Скільки Бубликів з’їв за одну хвилину кіт?

• Скільки разів прокрутив хвостиком кіт? • Яке ліжечко в Бублика? • Чому всі раділи? • Чим ви мрієте займатися влітку?

2. Прочитайте уривок тексту. Відновіть пропуще ні слова. Прокрутив ... три рази й пішов у своє ... й тепле ... . А ... ще світило... . Добре, що настало... .

3. Випишіть із тексту власні назви, поясніть написання. Доповніть ряд слів власними прикладами.

4. Випишіть виділені слова, розберіть їх за бу довою.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Повторення й узагальнення вивченого 1. Усі слова спільнокореневі в рядку А лікарня, лікар, лічба Б село, сільський, сіль В хата, хатній, хатинка

2. Слово, при зміні якого відбудеться чергування приголосного, подано в рядку А осінній Б поволі В носити

3. Установіть відповідність між словами та части нами мови.

1 іменники 2 прикметники 3 займенники

А ми, вони, мені Б ви, одиниця В веселка, мрія Г дворічний, вільний

4. У всіх рядках подано числівники, ОКРІМ А дев’ятий, одинадцять Б подвоїти, трійка В шістсот, п’ятдесят два

5. Дієслово майбутнього часу вжито в реченні А Під стріхою пташки звили собі гніздо. Б Весною в лісі все співає. В Улітку будемо відпочивати на морі.

6. Незмінними є слова в рядку А пам’ятаю, дивний Б весло, вікно В ніжно, ліворуч

7. Службових слів НЕМАЄ в реченні А Неймовірно гарно навколо. Б Вітерець приліг під кущем калини. В У повітрі кружляють пташки.

8. Запишіть слова, протилежні за значенням. Ука жіть частину мови. Темрява — Угору — Сміятися — Веселий —

9. Побудуйте речення з поданих слів. Визначте частини мови.

За, розкинувся, школа, сад, праворуч, великий. 10. Спишіть текст, уставте пропущені букви.

За нашим с..лом ро..кинувся широкий став. Над ним ..хилилис.. дві в..рби. Заглядають у воду й м..луються своєю красою. Віт..р ро..чісує їм з..лені коси. Але мине літо, і не помітять верби, як осінь підкрадеться.

ЗМІСТ § 23. Прикметник. Загальне поняття. Значення, питан ня, зв’язок з іменниками..................................................... 4 § 24. Змінювання прикметників за родами й числами. Родові закінчення прикметників........................................ 8 Урок читання. Білка і добра людина............................. 12 § 25. Прикметники-синоніми й прикметники-антоніми, уживання прикметників у прямому й переносному значеннях............................................................................... 15 § 26. Творення прикметників від прикметників та іменників за допомогою суфіксів.............................. 19 Урок читання. Дивний мисливець............................... 22 Перевірмо свої знання. Прикметник...............................25 § 27. Займенник. Загальне поняття................................ 26 § 28. Особові займенники..................................................... ЗО Урок читання. Бабусин борщ..........................................34 § 29. Відмінювання особових займенників 1-ої та 2-ої особи............................................................................. 36 Урок читання. Хліб............................................................ 39 § ЗО. Відмінювання особових займенників 3-ої особи................................................................................... 41 Урок читання. Легенда про хліб.................................. 45 §31. Використання займенників для зв’язку речень у текстах..................................................................... 47 Перевірмо свої знання. Займенник...................................50 § 32. Числівник. Загальне уявлення про числівник як частину мови......................................................................... 51 Урок читання. Казка про гномів, які утворювали числівники.............................................................................. 54

33. Вимова і правопис найуживаніших числівників, уживання їх у мовленні .................................................... 57 34. Поділ числівників на кількісні й порядкові...... 61 Урок читання. Сім лозин.................................................. 63 35. Практичне засвоєння відмінкових форм окремих числівників ............................................................................. 66 36. Уживання і правильне узгодження з іменниками кількісних і порядкових числівників .......................... 71 Урок читання. Числівник................................................. 74 Перевірмо свої знання. Числівник.................................... 76 §37. Дієслово. Загальне поняття ..................................... 77 § 38. Упорядкування деформованого тексту................82 Урок читання. У видавництві........................................ 84 § 39. Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми................. 86 § 40. Уживання дієслів у переносному значенні...... 90 Урок читання. Який слід повинна залишати людина на землі..................................................................... 94 §41. Неозначена форма дієслова...................................... 98 § 42. Час дієслова. Змінювання дієслів за часами... 102 Урок читання. Перший раз у стоматолога............ 105 § 43. Розпізнавання часових форм дієслів у тексті.. 109 Урок читання. Усі професії важливі......................... 112 § 44. Змінювання дієслів. Дієслова минулого часу .. 114 § 45. Дієслова теперішнього часу................................... 118 § 46. Дієслова майбутнього часу..................................... 122 § 47. Написання не з дієсловами.................................... 125 Урок читання. Ким бути................................................ 129 Перевірмо свої знання. Дієслово...................................... 132

§ 48. Прислівник. Поняття про прислівник як частину мови, зв’язок із дієсловом................................................. 133 § 49. Незмінюваність — основна граматична ознака прислівників.......................................................................... 136 Урок читання. Любіть книгу!........................................139 § 50. Близькі й протилежні за значенням прислівники. Поширення речень прислівниками............................. 142 §51. Уживання прислівників під час побудови текстів....................................................................................... 146 Урок читання. Проба пера........................................... 149 Перевірмо свої знання. Прислівник............................... 151 § 52. Службові слова-прийменники.............................. 152 § 53. Службові слова-сполучники .................................. 157 Урок читання. Хобі.......................................................... 160 Перевірмо свої знання. Службові слова........................ 162 Розділ 4. Повторення й узагальнення вивченого в кінці року Урок 1.......................................................................................... 164 Урок 2.......................................................................................... 166 Урок читання. Літечко починається......................... 168 Перевірмо свої знання. Повторення й узагальнення вивченого ................................................................................171

Навчальне видання СВІНТКОВСЬКА Світлана Андріївна ВЕРГОТІ Лідія Танасіївна ТКАЧЕНКО Світлана Іванівна ШИНКАРЕНКО Тетяна Анатоліївна

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Частина 2 Підручник для 3 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Дизайн та комп’ютерна верстка Сергій Бакуров

Формат 70x90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 12,87 Наклад 354 примірників. Зам. № 20-167. ТОВ «Творче об’єднання «Соняшник» Адреса видавництва: 61115, м. Харків, а/с 3182 vydavnytstvo@sunbook.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5180 від 11.08.2016 р.

Видрукувано на ПрАТ «Білоцерківська книжкова фабрика» 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4. Тел./факс (0456) 39-17-40 E-mail: bc-book@ukr.net; сайт: http://www.bc-book.com.ua Свідоцтво серія ДК № 5454 від 14.08.2017 р.