Issuu

Частина 1, з аудіосупроводом підручник для 3 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Харків

2020

УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2 У45

Авторський колектив: С. А. Свінтковська, Л. Т. Верготі, С. І. Ткаченко, Т. А. Шинкаренко

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2020 № 271)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Українська мова та читання: підручник для 3 класу У45 з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом). Частина 1, з аудіосупроводом / С. А. Свінтковська, Л. Т. Верготі, С. І. Ткаченко, Т. А. Шинкаренко. —Харків: Соняшник, 2020. — 112 с., іл. ISBN 978-617-7673-41-4 Підручник містить різноманітні види робіт: творчі й практичні вправи, переклад із молдовської мови українською, тестові завдан ня, інтегровані завдання. Тексти до уроків читання пізнавальні, спрямовані на розвиток особистісних цінностей, до текстів подано цікаві запитання й завдання, анаграми. Такий підхід надає змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовно-літературної освіти. Оригінальні умовні позначення допоможуть зорієнтува тися в підручнику. УДК 811.161.2(075.3)=161.2=135.2

Аудіосупровід до підручника ви знайдете за покликанням https://lib.imzo.gov.ua

ISBN 978-617-7673-41-4

Умовні позначення

Початок уроку

Завдання підвищеної складності

Поміркуймо

Домашнє завдання

Працюймо в парі

Урок читання

Колективна робота

Робота з текстом

Переклад

Мовне завдання до тексту

Запам’ятаймо

Словничок

Розвиток мовлення

Дорогі діти! Запрошуємо вас до цікавої подорожі на хвилях української мови. У ній гомін полів і лісів^ запах рідної землі, пам’ять попередніх поколінь. Вивчаймо українську мову. Прислу хаймося до своїх почуттів. Розмірко вуймо, фантазуймо! Слово української мови допоможе вам розгадати таємниці, поведе вас у непо вторний художній світ.

Пам’ятаймо: українська — мова єд нання. Тож єднаймося, шануймося, Зо Загато нас є.

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михайла Вербицького, слова Павла Чубинського

Ще не вмерла України ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду.

РОЗДІЛ 1. ПОВТОРЕННЯ Повторення, поглиблення та розширення знань із мови 1.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

На ріднім полі шепчуть колоски, Я рад би знати тихі їх думки. Я слухав, чув, як кожна колосина Шептала тихо слово: ... 1.2 Запишіть слова — назви предметів в абетковій послідовності.

Ф»

2.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Україна — наш рідний край. Ми дуже любимо її. Сто лицею України є велике місто Київ. Розкинувся Київ на берегах Дніпра. Річка Дніпро найбільша в Україні. Вона впадає в Чорне море (Із журналу). 2.2 Випишіть виділені слова й поділіть їх на скла ди. Зробіть звуковий запис слова Київ.

Скільки у слові голосних, стільки і складів: річ-ка, зву-ко-вий.

3.1 Доберіть до слів — назв предметів слова — на зви ознак. Запишіть утворені словосполучення за зразком. Зразок. Дніпро — широкий Дніпро.

Батьківщина, берег, місто, ріка, слово, пісня, звук. 3.2 Зробіть звуковий запис слова, у якому одна буква позначає два звуки.

4.1 Перекладіть текст українською мовою, користуйтеся поданим словничком. Випи шіть слова, у яких одна буква позначає два звуки. Зробіть звуковий аналіз виписаних слів.

Ucraina este pămîntul meu natal. Frumos și înfloritor este el primăvara. Bogat și multicolor este toamna. Sever și înzăpezit este iarna. Iar în zilele calde de vară pămîntul meu natal este dulce si înmiresmat. 5

Пахучий (пахуча) — înmiresmat (înmiresmată). Різнобарвний (різнобарвна) — multicolor (multicoloră). 5.1 Прочитайте прислів’я. Уставте пропуще ні слова, скористайтеся довідкою.

1. Одна в людини ..., одна в нього й Батьківщина. 2. Рідний ... — серцю рай. 3. І порошинка рідної ... — золото. 4. У своєму ... й стіни допомагають. 5. Людина без рідної землі, як соловей без ... . 6. За своїм краєм ... болить. 7. У чужім краю й ... не цвірінькають.

Довідка. Мати, край, земля, дім, гніздо, серце,

соловей. 5.2 Випишіть слова, у яких кількість звуків і букв різна. Доведіть свою думку. Хвилинка-веселинка 1. Прочитайте жарт. — Скільки букв в абетці? — запитала вчителька. — Шість, — відповів Сашко. — А, бе, е, те, ка, а. 2. Як ви вважаєте, чи правильно зрозумів учень запитання вчительки? Дайте правильну відповідь.

6.1 Запишіть в абетковій послідовності назви міст. Беріть до уваги другу букву в словах на ту саму букву.

Харків, Чернівці, Чернігів, Хмельницький, Дніпро, Суми, Ужгород, Полтава, Ніжин, Вилкове, Ізмаїл, Тернопіль, Одеса, Львів, Запоріжжя, Миколаїв, Рівне, Київ, Дніпро, Вінниця, Глухів, Фастів. 6.2 Допишіть назву свого міста чи села, якщо її немає у вправі.

У РІДНОМУ КРАЇ Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть. Тут мамина пісня лунає і нині, її підхопили поля і гаї. її вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий, води. Без рідної мови, без пісні, Без мами збідніє, збідніє земля назавжди. Микола Бакай 1. • Як автор називає місця, де народилися?

• • • • • •

• Хто не знайде долі в житті? • Де серце співає? Звідки лелеки весни несуть? Яке небо в ріднім краю? Із чим автор порівнює потоки? Що підхопили ліси й гаї? Хто вечорами співає по всій Україні? Без чого збідніє земля?

2. Доповніть рядки частинами слів.

Є В Є А

багато країн на ..лі, них — озера, річки й ..ни. країни великі й ..лі, найкраща — завжди ..на! 3. Доберіть із вірша до слів — назв предме тів слова — назви ознак і запишіть утворені словосполучення.

Місця, оселя, край, небо, пісня.

7.1 Прочитайте й відгадайте загадку. ЛЮБІТЬ Буква до букви — УКРАЇНСЬКУ!

І виникло слово. Слово до слова — Звучить рідна ... Ігор Січовик

7.2 Доберіть до слова-відгадки слова — назви ознак.

8.1. Прочитайте текст.

Мелодійна й співуча українська мова — най більше багатство мого народу. У ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, чудових прислів’їв, при казок, скоромовок! Усі кажуть, що українська мова співуча, лагідна та мелодійна. її навіть називають солов’їною. Вона попу лярна своїми гарними народними піснями, творами усної народної творчості (Із посібника). НІЖНА БАРВИСТА ЗЙДАШ НА РОСЯНИСТА ДОТЕПНй гилиинй КАЛИНОВА ВЕСЕЛКОВА КЛИЧНй ВИШУКАНА ОСЯЙНА СОтіНЛИВЙКРИЛЙТАСОНЯЧНА ДЗВІНКА „ НЕПОВТОРНЙСОЛОВ'ІНЙ «ЯМПЕТНЙ ЛАСКАВА ГРАЙЛИВА (ВІТАНКОВЙВИШНСВЙ

ЯКА НАША товй~™л03Ж(ьннУяЧСЙ дзвінсоголосйрщнйШАНУИ °ЗІИМИЙІКЙ РОЗЮЙїЖХв^йНЙ ‘ЙЖ ПРАДАВНЯ ПРАвЖсОНЦССЯЙНйПМКРйСНД СПІВУЧйРЯДіСНАпРОтСНИСТА СОКОВИТА ЧИСТА ВИРАЗНА п1лвятУДРЙ ЩЕМКА ЩЕДРА ЯСКРАВА ЛЮБА ЖИВАІЙРНА ДОБРОЗИЧЛИВА

8.2 Випишіть слова, що вказують на особу, але

не називають її. Знайдіть у тексті слова, які не можна переносити. Доведіть свою думку.

Відбиватися — a se reflecta, а se răsfrînge, a se oglindi, a răsuna.

Слова переносяться з рядка в рядок склада ми: мо-ва, сло-вечко, словеч-ко. Склад, позначений од нією буквою, не зали шається в рядку й не пере носиться в наступний рядок: своя, єдина. Односкладові слова не поділя ються для переносу: світ, мій. 9.1 Прочитайте прислів’я й поясніть їх.

1. Мова — душа народу. 2. Немає солодшої за рідну мову. 3. Шабля ранить голову, а слово — душу. 4. Від теплого слова і лід розмерзається. 5. Мова кожно го народу — неповторна і своя. 6. Лагідне слово — ключ до серця. 7. Гостре словечко коле сердечко. 8. Слово до слова — зложиться мова. 9. І від солодких слів буває гірко. 10. Слово не стріла, а глибше ранить. 9.2 Випишіть із прислів’їв два слова односкладо вих, три — двоскладових й одне — трискладове. Виділені слова поділіть на склади для переносу.

Розмерзатися — a se topi.

10.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Державна мова — це мова держави. В Україні держав ною мовою е українська. Цією мовою приймають закони, видають книжки, газети та журнали. її використовують у щоденному спілкуванні, на радіо та телебаченні. Усі люди, які живуть в Україні, мають знати дер жавну мову й користуватися нею. Вона об’єднує лю дей інших національностей, для яких Батьківщиною є Україна (Із посібника). 10.2. Випишіть із тексту слова, у яких букви я, ю, е позначають два звуки, та слова, у яких одна буква завжди позначає два звуки.

11.1 Прочитайте речення. Що їх об’єднує?

1. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки — українську рідну мову в дар мені дали батьки (Оксана Забужко). 2. Мова вдосконалює серце й розум народу,

розвиває їх (Олесь Гончар). 3. Рідна мова на чужині ще милішою стає (Павло Грабовський). 4. І наша рідна мова-чарівниця у віршах повнозвучних ожива (Людмила Савчук). 5. Кожен рідну мову має, всяк своєю розмовляє (Сергій Цушко). 6. Мова — це глибина тисячоліть (Ми кита Шумило). 7. Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська (Леся Українка). 11.2 Випишіть із першого речення слова — назви ознак, із другого — назви дій. Складіть речення про мову зі словом чарівниця.

Чарувати — а încînta, а vrăji, a seduce. Тішити — a (se) bucura.

КАЗКА ПРО МОВУ Колись, дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве й могутнє плем’я. Заможно жили люди цього племені. Вони дружно працювали, виро щували врожаї, рибалили, полювали, розводили ху добу. Та була в них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості й любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі. Багато років тому цей народ образив добру фею Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забрав ши з собою слова-квіти. Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш.

У тому племені по сусідству жили дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима, та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні виши ванки дівчинки, а вона заслухалася його грою. Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити в неї ви бачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці. І полилася чарівна мелодія, якою всі заслухалися. Діти довго шукали фею. Знайшли її серед величезно го поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова в дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. По бачивши рукоділля дівчинки, почувши гру сопілки, Мова все зрозуміла без слів. Узяла цілі оберемки своїх чарівних, запаш них, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям. Із низько схиленими головами, із пошаною зустрічало плем’я . Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарів

них квітів... і заговорили, заспівали від щастя. Із того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб. Вікторія Онопріенко

Плем’я — trib, clan, gintă, neam; generație. Шкодувати — 1) a avea milă, a compătimi; 2) a regreta, a-і părea rău. Оберемок — mănunchi, maldăr. Найкоштовніший (найкоштовніша) — cel mai scump, cel mai prețios (cea mai scumpă, cea mai prețioasă). 1. • Про що розповідається в казці?

• Чому люди племені жили заможно? • Чому посмішка рідко торкалася облич людей? • Яка біда трапилася з людьми племені? • Чим були обдаровані діти, які жили по сусідству? • Через що переживали діти? • Як хлопчик і дівчинка вирішили допомогти людям племені? • Як люди зустрічали Мову? • Як ви вважаєте, чому до мови треба ставитися ша нобливо? 2. Складіть власну казку про мову. 3. Розгадайте закодоване словосполучення й за пишіть його. 14

9 К

с м

4. Поділіть подані слова на склади для пе реносу.

Плем’я, дівчинка, фея, хлопчик, рукоділля, сопілка, вишиванка, очі. 5. Випишіть із тексту три слова, у яких різна кіль кість звуків і букв. Усно складіть із ними речення. 12.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Синьо-жовте полотнище гордо майорить. Це — ознака сили й слави Української держави. 12.2 Випишіть слова, у яких різна кількість букв і звуків.

[abc\ Полотнище — pînză.

13.1 Прочитайте легенду й доберіть заголо вок. Чому слова тризуб, прапор, гімн в од ному випадку пишуться з великої букви, а в іншо му — із малої?

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зро стали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку й готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини й розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий та сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними) вчин ками. Люди запам’ятали його й прозвали Прапором. А найменший син отримав у дарунок від матері соло вейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жов тий прапор і урочистий гімн прославляють рідну нень ку — Україну. Вони стали державними символами Укра їни. 13.2 Випишіть із тексту слова у дві колонки: у пер шу — ті, у яких букви я, ю позначають два звуки, у другу — один звук.

Трипроменевий (трипроменева) — си trei cel mai scump (cel mai prețios). Урочистий (урочиста) — solemn (solemnă). 14.1 Запишіть прислів’я, розкрийте дужки.

1. (Закон) знати — державу захи щати. 2. Хто гімн знає — (Україна) прославляє. 3. Гімн співай — на (груди) (рука) тримай. 4. (Консти туція) вивчати — права й обов’язки знати. 5. Де прапор піднімають, там (Україна) велича ють. 6. Кожна пташка свою (пісня) співає, кожна людина свій гімн знає. 7. (Герб) дорожи — (Україна) служи.

15.1 Прочитайте запитання й дайте на них відповіді.

1. Яке місто є столицею нашої держави? 2. Назвіть державні символи України. 3. Як називається Основний закон нашої держави? 4. Яка мова в Україні є державною? 5. Якого кольору Державний Прапор України? )

Хвилинка-цікавинка Тризуб — це герб України. Він золотий на голубому тлі. Відображає триєдність життя: батько — мати — дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. На ньому можна прочитати слово Воля.

16.1 Спишіть текст, уставте пропущені бук ви.

Герб України — символ влади, знак держави. Най давнішим зі знаків, що дійшов до наших днів і широко використовується сьогодні, є тр..зуб. З давніх часів три зуб шанується як магічний знак, свого роду об..ріг. Це зображення арх.юлоги зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих перш..м століттям нашої ери (Із посібника).

Тло — bază, temelie; fond. Магічний (магічна) — magic (magică).

17.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Коли звучить він — всі встають, До серця руку прикладають, І вголос, й подумки співають, І Україну прославляють. 17.2 Випишіть із тексту слова — назви дій. Скла діть речення зі словом-відгадкою.

18.1 Спишіть речення, уставте службові сло ва. Скористайтеся довідкою.

1. Моя Батьківщина — вишень ки цвіт ... верби ... ставом, ... кали на (Надія Красоткіна). 2. ... жита ... волошок наш прапор ясний (За Олександром Олесем). 3. Будеш гордим ... чесноти героїчних пра батьків (Наталка Поклад). 4. Стань ... прапор синьо-жовтий запорозь ких козаків (Наталка Поклад). 5. Горнусь ... тебе, Укра їно, ... нас ніхто ... роз’єднав (Микола Бакай). 6. Аж чую — вся моя земля співа ... Україну (Петро Засенко). 7. Нема ... світі більш святого ... не буде ніколи ... крайнеба голубого ... пшеничним полем (Марія Хоросницька). Довідка. Не, із, й, за, це, під, до, і, щоб, про, в, від, над. 19.1 Змініть слова так, щоб вони називали багато предметів.

Прапор, символ, держава, тризуб, пісня, країна, земля, оберіг.

19.2 Складіть речення із виділеними словами. 20.1 Прочитайте речення. Випишіть слова у дві колонки: у першу — із м’яким знаком, у другу — із апострофом.

1. Синій, як море, як день, золотий — із неба і сон ця наш прапор ясний (Олександр Олесь). 2. Тризуб немов сім’я єдина, де тато, мама й дитина живуть у мирі й любові на Україні вольній, новій (Віра Паранова). 3. Там, де доля моя усміхається, і, як небо, як даль солов’їна, не кінчається Укра їна (Петро Осадчук). 4. Держава наша — вільна Україна (Світла на Коробова). 5. А іще запам’ятай: Україна — мирний край! (Ганна Чубач). 20.2 Зробіть звуковий запис слів день, сім’я.

Апостроф ставиться після б, п, в, м, ф (мавпа Буф) тар (у кінці складу) перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

Й Хвилинка-цікавинка Україна — це найбільша з країн, що знаходиться в Європі. У

21.1 Усно перекладіть слова українською мовою.

Stat, oraș, capitală, popor, Ucraina, centra, Nipru, ucrainean (ucraineancă), castan, piață, Creșceatic, orașe, metrou, parla ment. 21.2 Запишіть слова у дві колонки: у першу — ті, що асоціюються зі словом Київ, у другу — ті, що асоціюються зі словом Україна. Доведіть свою думку.

22.1 Прочитайте вірш Ганни Чубач. Вивчіть напам’ять.

УКРАЇНЧИКИ ІДУТЬ!

Слово горнеться до слова — Гімн співаємо святково. Урочисто мовить тато: — Незалежність — наше святої Тож баритися не треба: Ти ідеш — і я іду! І вітає сонце з неба Україну молоду. Серпень тішиться, що діти Прапорці в руках несуть. І шумить в каштанах вітер'. «Українчики ідуть!» 22.2 Запишіть виділені слова у дві колонки: у пер шу — ті, що вказують на один предмет, у другу — на багато предметів. Доберіть до слів першої ко лонки слова, що вказують на багато предметів, до другої — на один предмет.

22.3 Знайдіть у вірші слова, що вказують лише на один предмет.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР (ПЕРЕКАЗ)

Колись давно проживав в Україні, у місті Галичі, ко роль Данило. У нього був гарний замок, оточений висо кими мурами. На подвір’ї майорів високо синьо-жовтий український прапор. Король дуже боявся, щоб хтось у нього цього прапора не забрав, бо в старих книгах було написано: як цей прапор пропаде, то король втратить королівство. А був у Галичі малий бідний хлопчина Василько. Він чув од лю дей, що на подвір’ї в короля є щось таке, що дуже стережуть воїни. Ва силько часто обходив королівські мури навкруги та шукав способу, як би через них досередини гля нути. Одного вечора було дуже темно. Тоді Василько взяв свій маленький свердлик, пішов під мури замку та став у мурі вертіти дірку. Аж тут нараз відчинилася брама й вийшли з неї воїни. Один із них, старший, глянув убік і побачив Василька. — Ловіть його! — закричав до вояків. — Чого він тут шукає? Василько почав тікати. Але величезний собака догнав його і звалив на землю. Замкова сторожа схопила Василька й завела на коро лівське подвір’я.

У цім же часі король Данило сидів біля вікна у своїй кімнаті. Він зачув гамір і послав слугу поспитати, що там сталося. Слуга повернувся й розказав про Василька. — Приведи цього хлопця до мене, — сказав король. Прийшов Василько, глянув, а йому в очах аж засяяло. У королівській кімнаті було ясно та біло. Перед ним сто яв король Данило, одягнений у білу, вишивану долом і по рукавах, кирею. — То ти хотів мені мур завалити? — поспитав жартома. Василько дивився королю сміливо в вічі. — Я хотів поглянути досередини й довбав дірку в мурі, — сказав. — Коли ти так дуже хотів дістатися досередини, то я візьму тебе в терем. Будеш учитися з іншими дітьми в мене в школі та станеш колись військовим старши ною, — сказав король. — Я хотів лиш знати, що тут є на подвір’ї! — Знатимеш! Це є український прапор. Я стережу його дуже. Якщо хтось забере в мене цей прапор, то й королівство моє забере. Василько радо залишився в доброго українського коро ля Данила. Ходив до школи та проходив кожної днини попри синьо-жовтий прапор. І обіцяв собі, доки жити буде, доти боронитиме український прапор. За Іриною Мацко

Оточений (оточена) — înconjurat (înconjurată). Мур — perete. Майоріти — а fîlfîi.

Свердлик — sfredel mic, sfredeluș. Гамір — 1) gălăgie, zgomot, zarvă, tărăboi, tămbălău; 2) перен. bazar, balamuc. Кирея — 1) impermeabil, manta de ploaie, pelerină; 2) burcă, manta de pîslă caucaziană. 1. • Де проживав король Данило?

• Чим дорожив король? Чому? • У який спосіб Василько хотів дізнатися, що відбувається за мурами?

• Як хлопець опинився перед королем? • Що запропонував король Василькові? • Що пообіцяв собі хлопчина? • Що ви знаєте про символіку кольорів українського прапора? 2. Перевірте себе, чи уважно ви читали переказ. Доповніть речення пропущеними словами.

На подвір’ї ... високо синьо-жовтий український ... Аж тут нараз відчинилася ... і вийшли з неї ... У королівській ... було ... та біло. Василько радо залишився в........короля Данила. 3. Знайдіть у тексті слова, у яких с букви я, ю, є. Випишіть ті, у яких я, ю, е позначають два звуки. Зробіть звуковий запис цих слів.

4. Знайдіть у тексті власні назви й запишіть їх в абетковій послідовності.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Повторення, поглиблення та розширення знань із мови 1. В українському алфавіті букв А 38 Б 33 В 32 2. Укажіть слово, у якому букв більше, ніж звуків. А знання Б знайти В щавель 3. Укажіть слово, у якому три склади. А склад Б олія В очі 4. Укажіть рядок слів, у якому слова неправильно поділено на склади. А мрі-я, сло-во Б ча-йка, под-ру-га В пі-ді-бра-ти, пред-мет 5. Установіть відповідність між кількістю звуків і букв у слові. 1 кукурудза А 8 букв, 7 звуків 2 день Б 4 букви, 3 звуки 3 завдання В 4 букви, 4 звуки Г 9 букв, 8 звуків 6. Запишіть слова у дві колонки: у першу — із апо строфом, у другу — із м’яким знаком.

Сім..я, сіл..лю, камін.., любов..ю, з..їсти, піч.., с..годні, СМ1ЮТ..СЯ.

§2

РОЗДІЛ 2. БУДОВА СЛОВА Засвоєння термінів: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені слова 23.1 Прочитайте й відгадайте загадку, роз крийте дужки.

У (вінок) зеленолистім, У червоному (намисто), Видивляється у (вода) На свою хорошу (врода). 23.2 Простежте, як пов’язані слова вінок, намисто, вода, врода з іншими. Що в них змінилося? Помір куйте, для чого служить закінчення слів.

Закінчення — це та частина слова, яка змі

нюється й пов’язує слово з іншими словами в реченні: вінок, вінком, у вінку. Частина слова без закінчення називається основою: намисто. 24.1 Прочитайте прислів’я. Випишіть виді лені слова у дві колонки: у першу — ті, у яких змінилося лише закінчення, у другу — ті, що мають спільну частину, але різне значення.

1. Без верби і калини нема України. 2. Гарна дівчина, як у лузі калина. 3. Любуйся калиною, коли цвіте, а ди тиною, коли росте. 4. Молода дівчина така гарна, як ка-

лина в лузі. 5. Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт. 6. Щоки чер воні, як кетяги калинові. 7. Пишна та красива, як червона калина. 8. Стоїть у дворі дівонька, як над ставом кали нонька. 9. Калина рано зачервоніла — на ранню й люту зиму. 10. Прийде го дина — достигне й калина. Петро Ошурко

Частина слова, яка зберігає основне значення, називається коренем: дитя, дитина, дитинонька. Слова зі спільним коренем називають спорідне ними (спільнокореневими).

25.1 Прочитайте слова. Визначте корінь.

Ліс, лісок, лісовий, праліс. Корінь, корінець, корене вий, прикореневий. Берегти, приберегти, зберегти. Суфікс — частина слова, що стоїть після

кореня: дівчинонька, годинка. Префікс — частина слова, що стоїть перед коренем: зачервоніла, достигне. 26.1 Прочитайте слова. Знайдіть серед них спорід нені й запишіть їх групами.

Квітка, пісенька, гілка, гайовий, запис, пісня, писати, квітковий, читай, гай, прочитай, гілочка, читанка, написати, квіточка, гайок, гілля.

_____________________________________________ Q Хвилинка-цікавинка Слово основа колись мало значення «головні, повздовжні нитки у тканині». Пізніше воно стало означати опору якоїсь будівлі, найважливіші положення якоїсь науки, частину слова, що виражає основне значення.

27.1 Прочитайте речення. Випишіть спорід нені слова й визначте корінь.

1. Тож хай у кожній хаті, мов обнова, красується звабливий, чарівний калини кетяг (Надія Шаповал). 2. Варили з неї киселі, компоти й пироги — калинники пекли (Надія Шаповал). 3. Серед поля, край села кали нонька зацвіла... (Народна творчість) 27.2 Складіть речення зі словами криниця, пироги, калинонька.

Криниця — fîntînă. Кетяг — ciorchine. Достигати — а da în pîrg, a se coace. КАЛИНА Бабуня Настя нічого так не любить, як садити дерево. Вона каже: — Завжди знайдеться місце, де його посадити. А хто за це не дбає, той або байдужий, або сліпий до краси. Коло бабуниної хати ростуть вишні. За порогом повно квітів. Біля хвіртки — кучерявий бузок. А від вулиці — явори. Позаторік бабуня принесла з лісу й посадила під вікном тонке деревце. Доглядала його, підливала. Воно прийня

лося. Але першої весни не цвіло. Тільки зеленіло. Другої весни викинуло білі китиці. Усі побачили, що це — калина. Минається зима, настає тепло — і хати бабуниної не видно. Цвітуть білі вишні, пахне ліловий бузок, гіацинти, нарциси. Згодом жоржини тягнуться до порога. А явори шумлять. Та найбуйніше квітує калина. Соловейко звив на ній гніздо. Він тьохкає, а калина цвіте й заглядає у ві кно. Соловейко тьохкає, поки калина не перецвіте. Кінчається літо. Із кожної гілочки на калині звисають важкі червоні грона. Сюди прилітають журавлі. Вони збираються у вирій. Сідають на калину, дзьобають ка линові ягідки. Бабуня Настя дивиться на них і наказує: — Наїдайтеся, щоб вам було неголодно летіти в далекі краї... Летіть, та не баріться там... А серед зими з’являться поласувати калиною снігурі. Отак і живе бабуня Настя — із деревами, квітами і пташ ками. Борис Харчук

Хвіртка — portiță. Явір — бот. paltin. Китиця — ciorchine, buchet; franjură. Гроно — strugure, ciorchine. Вирій — țări calde. 1. Що любить бабуня Настя? Прочитайте, як вона

про це говорить.

• Які дерева ростуть біля бабусиної хати? • Яке деревце позаторік вона принесла з лісу?

• Де бабуня посадила калину? • Чому не видно хати, коли настає тепло? • Які птахи прилітають до калини й навіщо? • Що бабуня Настя наказує птахам? • Хто серед зими з’являється поласувати калиною? • Із ким живе бабуня? 2. Установіть відповідність між рослиною й дією, яку рослина виконує в тексті.

пахне тягнуться квітує цвітуть шумлять 3. Знайдіть у тексті споріднені слова й за пишіть їх.

4. Складіть речення із виписаними словами.

§3

Основа слова і закінчення

28.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Ой цвіте в Україні красне літо, Ой збирають чорноброві в га.. квіти, В’яжуть стрічк.. й квіточк.. в стіжок, Щоб до танц.. вбратись в оберіг — ... 28.2 Випишіть виділені слова, устав те пропущені букви. Як називається частина сло ва, у якій ви вставили букви? 28.3 Змініть слово-відгадку за питаннями. Зразок. Що? літо, чого? літа, чому? літу, чим? літом,

у чому? у літі. Закінчення служить для зв’язку слів у ре

ченні. Закінчення позначаютьQ: оберіг^, обе-

peiQ, оберег|ом|. 29.1 Прочитайте й спишіть слова. Виділіть у них основу й закінчення.

Гай, у гаю, із гаєм, гаї; квітка, на квітці, квіткою, квіт ку; стрічка, у стрічці, стрічкою; танець, танцю, у танці, танцем. Основу слова позначають і______ і

ртежкр, стежечка

30.1 Складіть із поданих слів речення й за пишіть їх.

Зробити, я, віночок, із, квіти, та, стрічки. Ромашка, дати, люди, здоров’я, добробут, і, ніжність. 30.2 Чи всі слова змінилися для того, щоб поєдна тися в реченні?

31.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими й відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками — любист ком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають малень ких дітей. Волошка — чарівна рослина, яка допомагає людям бути здоровими. Квітка лікує людей від багатьох хвороб, вгамовує нестерпний біль, повертає втрачене здоров’я. Ці квіти у віночку є символом людської відданості, кохання (Із посібника). 32.2 Випишіть із тексту споріднені слова, виділіть у них основу й закінчення.

Вгамувати — a potoli, a domoli, а liniști; а аііпа, а astîmpăra, a smeri. Волошка — бот. albăstriță, albăstrea. Любисток — бот. leustean.

33.1 Запишіть подані слова українською мо вою. Доберіть спільнокореневі слова, позна чте корінь.

Livadă, școală, carte, floare, vesel, copil.

Хвилинка-цікавинка Усього в українському віночку 12 квіток. Кожна є ліка рем і оберегом. Дівчинка, яка у віночку мала 12 квітів, була щасливою. _____________________________________________________________________________________________________________________ /

34.1 Прочитайте слова. Утворіть словоспо лучення, змініть закінчення виділених слів. Запишіть їх.

Дівчина, у, вінок; хлопчик, із, квіти; стрічки, кольоровий; лікує, від, хвороба; рослина, чарівний; небо, голубий; любити, природа. 34.2 Складіть з одним словосполученням речення.

Частини основи: корінь, префікс, суфікс 35.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Стоїть паличка, на паличці булавочка, В тій булавочці людей не перелічиш. 35.2 Випишіть спільнокореневі слова, укажіть ча стину, яка змінилася.

36.1 Прочитайте слова. Доберіть до них спо ріднені за зразком.

Зразок. Дар — дарунок, краса — прикраса.

Колос, воля, дивитися, гілка, жили, довго, слово, символ, мак, волошка. 36.2 Виділіть основу. Простежте, із яких частин слова складається основа. Основа складається із кореня; префікса

й кореня; префікса й суфікса; префікса, кореня й суфікса. 37.1 Прочитайте слова. Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Доведіть свою думку.

Маленький, мала, малюк, малесень кий, малий, малюнок. Малювати, малюнок, малюсінький, мальований, намалювати. Поле, полечко, полиця, польовий. Марія Приймаченко Вода, водяний, підводний, водити, водичка.

37.2 Випишіть з останнього рядка споріднені сло ва, виділіть основу й корінь.

Споріднені (спільнокореневі) слова —

це такі, у яких є спільне лексичне значен ня: сад — садок — садівник. 38.1 Прочитайте слова й подумайте, які серед них споріднені (спільнокореневі), а в яких змі нилося лише закінчення. Поясніть свою думку.

Пісня, пісенька, пісню, заспів, співати, у пісні, піснею. Рід, роду, родина, рідненький, родом. 38.2 Запишіть слова у дві колонки: у першу — сло ва, у яких змінилося лише закінчення, у другу — споріднені.

_____________________________________________ Q Хвилинка-цікавинка Ув’язували у віночок 10 стрічок. У центрі світло-коричнева — символ землі, далі жовта — колосок у полі, зелена — життя, синя — вода, рожева — символ достатку, жовтогаряча — усміш ка сонця, біла — пам’ять. Усі стрічки повинні бути довшими за косу, бо оберігають її.

39.1 Прочитайте вірш, розкрийте дужки.

Люблю віночок український. В нім (Україна) кращий цвіт. (Батьківщина) славній традиції Із давніх-давніх літ. Коли на (голова) вдягаю Віночок чудодійний свій, В (душа) я нескореність маю,

Яку дає нам деревій. А ружа, мальва і півонія Надасть (надія), (віра) і (любов). Візьму здоров'я у (безсмертник), Позичу (розум) у (хміль), (Краса) в (калина) попрошу. З (любов) й (гордість) тепер я Віночок свій завжди ношу. Ганна Каравай 39.2 Випишіть виділене речення, у словах, що в дужках, позначте закінчення.

[aȘc\ Нескореність — nesupunere.

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

У віночку нашім Різнобарвні квіти — Символ України І дарунок літа. Тож усім на нього Подивитись любо: Гілочку зелену Узяли у дуба, Квіточку любистку, Щоб усіх любили, У барвінку листя, Аби довго жили. Чорнобривців квіти, Щоб чорніли брови,

Кетяги калини — Для краси й любові. У вінок вплітають Колосочки жита, Щоб могли багато І в достатку жити. А в червонім маку, Що цвіте у полі, Кров людей, пролита У боях за волю. Є ще різні квіти В нашім ріднім краї, їх веселе літо У вінок вплітає. Людмила Савчук

1. Наш віночок — це ...

• Хто вплітає різні квіти у вінок? • Усім любо подивитися на віночок, бо в нього вплітають о гілочку зелену, яку ... о листя барвінку, аби ... о квіти чорнобривців, щоб ... о кетяги калини для ... о колосочки жита, щоб ... о червоний мак, бо в ньому ...

• Що ви ще знаєте про український віночок? 2. Прочитайте й вивчіть прислів’я.

3. Доберіть до слів дуб, барвінок, калина, колосочки, подивитись, любили, вплітає, цвіте споріднені слова, позначте основу й закінчення.

Корінь. Спільнокореневі (споріднені) слова. Чергування голосних [О], [Є] з [і] у корені слова 40.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Вивчіть її напам’ять.

Зимою спить, а влітку шумить. 40.2 Доберіть до виділених слів споріднені й запи шіть, виділіть спільну частину — корінь.

Корінь позначається

загадка, загадочка.

41.1 Прочитайте слова.

Дерево, деревце, деревина, дерев’яний. Дуб, дубок, дубочок, дубовий. 41.2 Спишіть і позначте корінь у словах. Доведіть, що це дві групи споріднених слів. 42.2 Прочитайте текст. Запишіть виділені слова українською мовою, позначте в них корінь.

Dreptatea е mai luminoasă decît soarele. Nu căuta dreptate la alții atunci cînd nici tu nu ai dreptate. Fiecare caută dreptatea, dar nu fiecare procedează după dreptate.

43.1 Прочитайте прислів’я.

1. Велике дерево поволі росте. 2. Дерево замоло ду нагинай — будеш мати в саду рай. 3. Сади дереви ну — будеш їсти садовину. 4. Не вибереш дубинки без кривинки. 5. Кожний дубок хвалить свій чубок. 6. Як у лісі гукнеш, так і одгукнеться. 43.2 Випишіть споріднені слова. Позначте корінь, основу й закінчення.

Нагинати — а аріеса, а înclina; а îndoi. Дубинка — 1) stejărel; 2) с iomag, bîtă, măciucă. Кривинка — curbură; îndoietură, strîmbătură. 44.1 Прочитайте текст. Випишіть виділені слова, змініть їх за зразком, щоб у корені слів відбулося чергування голосних.

Зразок. Ріс — росте.

РОДИННЕ ДЕРЕВО Свій маленький листочок на цьо му дереві має кожен із вас. Гілки — ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур — дідусь і бабуся. Корін ня — батьки ваших дідусів і бабусь. Люди завжди берегли пам’ять про своїх прадідів. Дехто міг нараху вати сім або більше поколінь свого роду (Із журналу).

У коренях слів можуть чергуватися голосні звуки [о], [е] з [і]: слово — слів, річ — речі.

Хвилинка-веселинка ЧОМУ ЗАПІЗНИВСЯ? Учитель до учня: — Самі ж ви казали, — Промимрив Микола, — Скажи-но, Миколо, Чому це ти знов — Що вчитись Запізнився на урок? не пізно ніколи... П. Баратинський

45.1 Прочитайте слова. Змініть їх або добе ріть споріднені, щоб відбулося чергування голосних звуків [о], [е] з [і].

Слово, віз, нога, папір, кінь, пішохід, село, щока, ніс, піч, корінь, гора, камінь. 45.2 Складіть речення із двома словами.

Корінь. Спільнокореневі (споріднені) слова. Чергування приголосних [г], [К], [х] - [ж], [ч], [ш] - [з], [ц ], [с ] у корені слова 46.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Проливала дрібні сльози молода дівиця. Полоскала довгі коси у чистій водиці. 46.2 Запишіть виділені слова у дві колонки: у пер шу ті, у яких відбулося в корені чергування голос них, у другу — чергування приголосних.

47.1. Прочитайте слова. Змініть їх або доберіть споріднені за зразком, щоб відбулося чергування приголосних звуків.

Зразок. Дорога — доріжка, піч — пекти.

Нога, друг, криниця, горіх, кожух, ріка, птах, загадка, берегти, носити. У корені слів чергуються приголосні звуки [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і[з1 [ц], [сД: нога — ніжка — на нозі, рука — ручка — у руці, вухо — вушко — у вусі. 48.1 Прочитайте речення. Що в них спільного?

1. Ранньою весною в нашому садку я сама садила вишеньку струнку (Грицько Бойко). 2. А під листям

тихо-тихо на тоненьких гілочках причаїлися горіхи в зелених кожушках (Наталя Забіла). 3. Та не журиться маленька, бо в неї друзі є: кожен із них горіхів жменьку нашій Ясочці дає! (Наталя Забіла) 4. Мерехтіло в очах від розмаю квітів, приємно паморочилася голова від запахущості молодої листви, від пташиного пересвисту (Євген Шморгун). 5. Травневі вогники свічок не спа лахнуть на сонці, і плід, неначе їжачок, не вмоститься в долоньці (Анатолій Костецький). 48.2 Випишіть із речень слова, у яких відбулося чергування голосних і приголосних при зміні форми або доборі споріднених. Підкресліть бук ви, що позначають звуки, які чергуються.

Жменька — 1) căușul mîinii; 2) mînă (facută pumn); 3) перен. fleac, nimica toată. Мерехтіти — 1) a licări; 2) a sclipi; 3) a fîlfîi; 4) a pîlpîi. Паморочитися — a ameți. 49.1 Прочитайте текст, уставте пропущені букви. Доведіть свою думку.

НАЩО ДУБАМ ЛИСТЯ ВЗИМКУ? Уже ліс і не жовтий. Уже він безли стий. Стоїть ліс у тумані. Гуде пот..хеньку вгорі. Там, у верховітті, ходить 3.. ма, носить у синій пелені завірюху. Тільки дуби, ЛІСОВІ ВЄЛ..ТНІ, стоять усю 3.. му брунатні. Міцнолисті вони. Аж в..єною роздягнуться, хоч і не мерзнуть. Усі дерева в лісі дзвенітимуть на з..мо-

вій стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про в..сну. Ось нащо дубам листя вз..мку (За Григором Тютюнником). 49.2 Випишіть із тексту слова, у яких у корені від булося чергування голосних і приголосних звуків.

Пелена — văl; fașă; pînză, pătură. Міцнолйстий (міцнолйста) — cu frunze mari, puternice. Туполйстий (туполйста) — cu frunze obtuze. Q

<г

}

Хвилинка-цікавинка Найменше дерево, що росте в Укра їні, — верба туполиста, висота її — 12-15 сантиметрів. У

50.1 Розгляньте картини українського ху дожника Володимира Черватюка.

Лісове озеро

Лісова галявина

50.2 Складіть усну розповідь за картинами, добе ріть заголовок. Запишіть слова, у яких відбулося чергування голосних і приголосних звуків.

§7

Розповідь за серією малюнків

51.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Якщо навесні мене доглянеш, то я восени пригощу тебе смачненьким. Хто я? 51.2 Чому ви так уважаєте?

51.3 Позначте корінь у виділених словах.

52.2 Дайте відповіді на запитання.

1. Що зображено на першому малюнку? 2. Які пори року проілюстровані на другому й тре тьому малюнках? 3. Які плоди дало дерево? 4. Із чим прийшли діти до дерева, щоб зібрати урожай?

53.1 Складіть речення за малюнками впра ви 52.1. 53.2. Використайте словосполучення з довідки. Запишіть речення. Довідка. Посадили дерево, розцвіла яблуня, багато

плодів, два кошики. 53.3 Складіть за реченнями розповідь. Доберіть заголовок. Розкажіть її. 54.1 Підготуйте розповідь за серією малюнків.

БРАТОВА ВИШНЯ Цього літа рясно вишень у садку зародило. Не високі кучеряві деревця густо всипані червоними намистинами. Як забереться Тимко у вишняк — ото рай! На одній вишні ягоди смачні, а на другій ще солодші, на цій — з приємною кислинкою, а на тій — ледь терпкуваті. Тимко й своїх друзів — Галинку та Дмитрика — у вишняк закликає, тоді разом ласують. — Тільки он тієї вишеньки, що крайня, не займайте! — попередила якось мама.

— А чому? — запитально подивився на неї Тимко. — Та нехай ще ягоди на ній доспіють, — сказала мама й пішла на город. Тимко майже щодня провідував вишняк і все поглядав на крайню вишеньку. Йому здавалося, що вишні на ній найбільші, найсоковитіші, бач, аж променяться під сон цем, ваблять до себе. Мамине слово для Тимка — закон. Та одного дня, ніби ненароком, усе-таки зірвав один кетяг. — Мамо, а на крайній вишеньці ягоди вже спілі-спілісінькі, — не втримався повідомити ввечері, коли мама прийшла з роботи. — Куштував? — усміхнулася мама. — Еге ж. Мама пригорнула його, наче ма ленького. Тимко спочатку запручав ся, а потім притих. Лише запитав: — А що, і тепер не можна рвати вишень? Мама зітхнула: — Ти ж знаєш — Роман пише, що відпустку йому мають дати. Може, завтра приїде. То нехай скуштує вишеньок. У них же там немає. Тимко аж зніяковів. Як це він сам не додумався до того, що зараз мама каже? Там, де служить Роман, не те що вишні, а ніякі дерева не ростуть. — Гаразд, мамо, я буду берегти Романову вишню, — сказав Тимко. Побіг він наступного дня у вишняк і здивувався: під крайньою вишенькою лежало чимало шкуринок від ягід. Тимко придивився й побачив двох чорних шпачків. Вони

вправно діставали дзьобами ягоди, і тоді на землю сипа лися шкуринки. — Акиш! Хоч би їли як слід! Акиш! Шпаки спурхнули й полетіли до своєї дуплянки на осокорі. А Тимко, схвильований, примчав до бабусі, яка сиділа на ґанку й вибивала соняшники. — Бач, що шпаки придумали! — розповідав. — Зривають вишні, кісточки їдять, а шкуринки викидають. — Еге ж, горобці он соняшник повидзьобували. Ти, онучку, відганяй шпаків, бо так вони всю вишню обпелехають, — розважливо мовила бабуся. І Тимко пильнував. Тільки підбиралися шпаки до вишняка, як він зчиняв галас. Птахи змушені були відступати. Роман чомусь не приїздив. Вишню ж треба було щодня стерегти. А хіба всидиш весь час удома? І тоді Тимко з Дмитриком придумали сторожа. Змайстрували вітрячка-торохтілку й приладнали на вишні. Торохтить вітрячок і шпаків відлякує. Одного ранку Тимко прокинувся від того, що хтось по лоскотав йому за вухом. Та коли розплющив очі, побачив: посеред хати стоїть кремезний моряк і весело усміхається. — Роман приїхав! — відкинув Тимко ковдру й затан цював прямо на ліжкові... Поки Роман діставав з валізки гостинці, а мама та бабуся клопоталися, готуючи сніданок, Тимко схопив ве лику миску й помчав у вишняк. Рвав вишні не по одній, а цілими кетягами й хутко виповнив миску. — Та почекай ти зі своїми вишнями! — забуркотіла бабуся, коли Тимко постав на порозі. — Нехай Роман спочатку гаряченького поїсть.

А Роман аж розцвів на лиці, побачивши вишні. — Ну, братику, як ти вгадав! Нічого мені так у Льодо витому океані не хотілося, як вишень. Пахли вони мені серед крижаних торосів, снилися... — Тимко беріг для тебе одну вишеньку аж до осені, зі шпаками воював, — розповідала мама. Роман смакував вишнями, а Тимко радісний і притих лий сидів навпроти нього. За Василем Чухлібом 1. • Де любив знаходитися Тимко?

• Якими на смак були вишні? На що вказують ці слова? • Чому мама просила не займати крайньої вишеньки? • Хто, крім Тимка, ласував вишнями з Романового де рева? • Як Тимко пильнував вишню? • Що відчув хлопчик, коли приїхав Роман? • Які риси характеру проявив Тимко, доглядаючи ви шню для брата? 2. Складіть із поданих слів прислів’я.

хорошій хороші

ростуть

діти

сім’ї

3. Знайдіть у тексті спільнокореневі слова й запишіть їх. Позначте корінь.

4. Випишіть із тексту виділені слова й доберіть до них споріднені, щоб відбулося чергування приго лосних.

§8

Префікс. Словотворча роль префіксів. Творення слів з найуживанішими префіксами

55.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Золотисте ситечко Покотилось в літечко, Загляда в віконечко, Наче справжнє сонечко. 55.2 Доберіть до виділених слів споріднені. Назвіть частину, за допомогою якої утворилися ці слова.

За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається І : казати —~сказати, розказати, ~показати, Показати. 56.1 Прочитайте пари слів. По міркуйте, чим вони відрізня ються.

Цвісти — зацвісти, брати — прибрати, висо кий — превисокий, більший — найбільший, казати — показати. 56.2 Запишіть слова, позначте в них ос нову, корінь, префікс і закінчення.

Катерина Білокур

57.1 Прочитайте речення. Що їх об’єднує?

1. І в морози зимні пелюстки ті самі змалював художник у віконній рамі (За Ніною Воронюк). 2. Пролі сок, мов хлопчик, оченятком синім дивиться навкруг... (Степан Жупанин) 3. Прийде _______________ А літо, будуть квіти, будуть у мене Хвилинка-цікавинка Рослини можуть пе восени у віночку на голівці чор редбачати погоду. На нобривці запашні (Наталя Забі дійним барометром є ла). 4. Розцвіла волошка в житі фіалка. Якщо її квіти весело поглядають на (Василь Кравчук). 5. На голівці навколишній світ фіо у волошки поселилось неба тро летовим оком, то буде шки (Василь Кравчук). 6. Вийш сонячно. А коли квітка ли зрання на гуляння українські фіалки закрита, то слід чекати негоди. діти, їх стрічали і вітали україн ські квіти (Ганна Черінь).

4-У

57.2 Випишіть виділені слова, позначте префікси, за допомогою яких утворилися ці слова. 58.1 Прочитайте слова, утворіть словоспо лучення.

Малюнок, картина; садиба, ділянка; село, земля. 58.2 Складіть з одним словосполученням речення. 59.1 Перекладіть текст українською мовою. Чим можна пояснити таку велику любов до квітів?

Florile sînt prezente în viața noastră permanent. Ele ne înconjoară peste tot: în curte, în locuință, în parcuri. Prosoapele, fetele de masă, hainele deasemenea sînt înfrumusetate cu J

flori. Deseori întîlnim flori zugrăvite pe obiecte de artizanat, pe pereții caselor. 60.1 Прочитайте народну легенду про волош ку. Випишіть із тексту слова, що утворили ся за допомогою префіксів.

...Якось небо дорікнуло колоссям хлібного поля, мовляв, усе, що є на землі, вдячне йому, небові. Квіти посилають свій аромат, ліси — таємничий шепіт, птахи — спів; тільки колосся не складає йому подяки, хоча саме небо напуває коріння життєдайним дощем. «Навпаки, ми дуже вдячні тобі, — сказали колоски. — Бо прикрашаємо землю морем зелені. А в інший спосіб не можемо виразити свою вдячність тобі. Допоможи нам — і ми будемо завжди вдячні тобі». «Гаразд, — відповіло небо. — Якщо ви не можете піднятися до мене, я зійду до вас». І небо наказало землі виростити серед колосків сині квіти — часточку самого себе. Відтоді стебла хлібних злаків при кожному подмухові вітру нахиляються до посланців синього неба — волошок і нашіптують їм ніжні слова любові. 60.2 Складіть казкову розповідь про улюблену квітку.

Префікс. Правопис префіксів роз-, без-, з- (с-) 61.1 Прочитайте й відгадайте загадку. Вивчіть її напам’ять.

Він беззубий, а кусає, Він безрукий, а хапає. Ще й причепиться міцненько До штанців і до сукенки. 62.2 Випишіть слова із префіксами. Позначте в них основу, корінь, закінчення і префікс. Звер ніть увагу на правопис виділених слів.

63.1 Прочитайте слова. Утворіть від них нові слова за допомогою префіксів роз-, без- за зразком.

Зразок. Малювати — розмалювати.

Цвісти, чистити, фарбувати, квітнути; сонячний, до щовий, росяний, хмарний. 63.2 Визначте, чим відрізняються слова в кожній парі. Поміркуйте, якого значення надає словам префікс без-.

Префікси роз-, без- пишуться з буквою з: розписати, безвітряний.

64.1 Прочитайте слова. Запишіть їх у дві ко лонки: у першу — із префіксом с-, у другу — із префіксом з-.

Писати, мити, в’язати, хилитися, творити, горнути, робити, хотіти. 64.2 Простежте, перед якими літерами вживається префікс з-, а перед якими — с-.

У словах української мови вживається префікс з-: змити, зчистити. Префікс спишеться лише перед буквами к, ф, ті, т, х (кафе «Птах»): склеїти, спадає. 65.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Спи шіть, уставте пропущені префікси з- або с-.

Якщо дружити зі стежкою, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежка не наче взяла її за руку й повела за собою. Гарбуз та гарбузиха з гар бузенятами ..ховалися під лапа тим листям, щоб сонце не ..пекло. Зелений огірочок ..котився з грядки на стежку. Соняхи ..хилили свої зо лоті голівки. Квасоля ..висає над городиною: «А що тут робиться?» (Із журналу)

_____

Ґанок — pridvor, cerdac. Лапатий (лапата) — în formă de labă; mare (despre flori, zăpadă).

66.1 Запишіть україн ською мовою. Позначте префікси. Поясніть їх на писання.

Fără dinți, fără pămînt, a despleti, fără de capăt, a coace, G a fotografia, fără apă, a face, fără frunze.

Хвилинка-цікавинка В українській мові іс нує понад сто префіксів. А є мови, наприклад, китайська, де суфіксів і префіксів немає.

67.1 Утворіть нові слова, позначте префікс у кожному слові. Поясніть написання виді лених слів.

Роз-: ворушити, пустив, кине, пущу; без-: радісний, шумний, звучний, земельний; з-: давати, гадаю, різали, мити; с-: кинуть, фотографувати, копають, класти. 67.2 Складіть речення з одним словом кожного рядка.

§10

Префікс. Апостроф після префіксів перед я, ю, е, ї

68.1 Прочитайте й запишіть прислів’я, уставте пропущене слово.

Не розкусивши

зерна не з’їси.

68.2 Зверніть увагу на написання виділеного слова.

Після префіксів, що закінчуються на приго лосний, перед я, ю, є, ї ставиться апостроф. 69.1 Утворіть слова й запишіть їх у дві ко лонки: у першу — ті, у яких ставимо після префікса апостроф, у другу — не ставимо.

єднання

їхати

70.1 Прочитайте слова. Випишіть із кожного рядка зайве слово. Доведіть свою думку.

З’явитися, сім’я, від’їжджати, об’їхав. З’їзд, від’їхати, бур’ян, з’єднати. Роз’їзд, з’ясувати, в’їзд, здоров’я. 70.2 Доберіть до слів від’їхати, з’єднати слова, про тилежні за значенням. Складіть із ними речення. 71.1 Прочитайте речення.

1. Обабіч степової дороги вітер оббивав пухнасті голівки кульбаби, розкидав не вагоме насіння, мов білий лебединий пух

(Микола Руденко). 2. Пахучі фіалки зростали привітні й на радість хорошій людині розквітли (Наталія Малаіцук). 3. Перед негодою пухнаста кулька кульбабки складається в парасольку, і ніякі вітри й дощі їй не страшні (Із журналу). 4. Мак — символ безкінечно сті, сну й забуття (Із журналу). 5. Листки в сон-трави з’являються після цвітіння (Із журналу). 6. Квітки конвалії знаходять широке застосування в парфумерній промисловості (Із журналу). 71.2 Випишіть виділені слова й утворіть нові за допомогою префіксів. Поясніть написання слова з’являються.

Обабіч — ре de lături.

Хвилинка-цікавинка Деякі види квітів (наприклад, вечірниця) цві туть тільки вночі. Вони розпускаються ввечері та закриваються, як тільки сходить сонце.

є 72.1 Розгляньте малюнки й складіть речення.

мальва

чорнобривці

латаття

ромашка

72.2 Запишіть слова із префіксами, виділіть корінь і префікс.

Вибіркове переказування тексту 73.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Стала на поляні в жовтім сарафані. Підросте — всміхнеться, для вітрів вбереться в платтячко біленьке, пишне та легеньке. Хто вона? 73.2 Як ви думаєте, чому ця квітка має саме таку назву? 74.1 Прочитайте текст.

ЧОМУ КУЛЬБАБКУ КУЛЬБАБКОЮ НАЗВАЛИ? Навесні з густої травички виглянули маленькі жов тенькі сонечка. Ви, звичайно, здогадались, що це — кульбабки. А ви ніколи не задумувались, чому цю кві точку так назвали? Я вам зараз розповім. Ця квітка зазнає дивних перетворень. Жовтеньке со нечко перетворюється на маленьку білу кульку, яка нагадує бабусю з сивою голівкою. Перша частина на зви цієї квітки — «куль» взята від слова кулька, а дру га частинка — «бабка» походить від слова бабуся. Ось і вийшло — кульбабка. Яку цікаву назву отримала ця квітка! (В. Гаврилюк) 74.2 Що нового ви дізналися про кульбабку? Зна йдіть у тексті речення, які пояснюють назву квітки.

Вибірковий переказ — це такий переказ,

який передбачає передачу «своїми слова ми» частини тексту. Це може бути переказ окремого епізоду, сцени зустрічі двох героїв, опис природи. 75.1 Прочитайте текст.

КУЛЬБАБКИ

Біля великих проїжджих шля хів, біля стежок, на широких зе лених луках раннього літа цві туть кульбабки. Кожна з них схожа на маленьке сонечко із золотими промінчиками. Сім’я кульбабки зібране в легку пухнасту кульку. Дмухнеш на кульку — і попливе, полетить у повітрі легке сім’я. Увесь день услід за сонцем кульбабки повертають свої голівки. Сонце сховалось. Кульбабки згорнули свої пелюстки. Усю ніч міцно стиснуті золоті кошики кульбабок. Схо дить сонце. Квіти розкриваються. У літній сонячний день золотою здається лісова галявина. 75.2 Прочитайте ще раз уважно текст і випишіть із нього слова, словосполучення, які описують кульбабку.

75.3 Складіть план тексту.

75.4 Перекажіть текст усно за планом. Знай діть речення, у якому розповідається, де кульбабки ростуть і коли цвітуть.

Дмухнеш — ve-i suflâ. Згорнули пелюстки — și-au închis (și-au strîns) petâlele. Q

ТРОЯНДА І ШИПШИНА

(ЛЕГЕНДА)

Посадила якось у саду матінка По крова кущ троянди та кущ шипши ни. Росли вони, зростали, сестрич ками-подружками були. Та якось розгнівалася троянда на шипшину, звинуватила її в тому, що та сонце затуляє. Шипшина поглянула довкола й поба чила, що її тінь справді падає на троянду. — Знаєш що, сестро, — каже до троянди, — ходімо до матінки Покрови. Розповімо їй про нашу біду й по просимо, щоб вона нас розсадила. Богиня наша добра, вона нам допоможе. Мені сором но спричиняти тобі біду. І став рід розових перед зеле ними очима богині рослинності. Мовила невелика троянда: — Паніматко наша! Я прийшла просити тебе, щоб пересадила ти нас із шипшиною, бо вона мені затуляє сонце. Поглянь на мене, яка я немічна.

І замовкла, безсило звісивши додолу свою голівку-квітку, єдину на весь кущ. Та Покрова мовчала, не поспішала. Вона пригладила ялинові коси, поправила на собі вербовий одяг, подиви лася на шипшину і мовила: — А ти що скажеш? — Добре мені з моєю сестрою рости. Та я вважала, що своїм дужим тілом затуляю сестру від холодного північ ного вітру й зовсім забула, що й від сонця її закриваю. Розсади нас, а я неподалік буду рости та милуватися її вродою, коли своєї не маю. — Гарно говориш, дочко, ро зумно й без зла. Покрию тобою місця біля дороги. Хто йтиме — тебе зустріне. Вроди своєї не маєш, кажеш? І Покрова знову задумалася. — Прикрашу тебе я червони ми ягодами. Ти будеш не тільки красивою, а й корисною. А колючки хай залишаються з тобою. Краса не має бути м’якою. Поклонилися богині квіти й пішли. Троянда поверну лася в сад і донині є прикрасою в кожному саду. А шип шина поселилася на узліссі, у ярах та попідтинню. Часто можна почути, як крізь тин шепочуться троянда й шип шина. То вони діляться своїми дівочими секретами. А Покрова тільки посміхається, радіючи, що виховала своїх дочок незрадливими та чуйними.

Шипшина — măcies. Затуляти — а închide, a acoperi, a astupa. Попідтинню — ре sub garduri. 5

1. • Що посадила матінка Покрова в саду?

• За що троянда розгнівалася на шипшину? • Що запропонувала шипшина троянді? • Що мовила троянда паніматці? • Як пояснила шипшина, чому їх треба розсадити? • Яке рішення прийняла Покрова? • Як ви розумієте вислів «Краса не має бути м’якою»? • Чому посміхається й радіє Покрова? 2. Хто така Покрова? Що ви знаєте про це свято? 3. Випишіть із легенди споріднені слова, по значте основу, корінь, префікс, закінчення.

4. Складіть речення зі словами шипшина, троян да, використайте слова з префіксами, позначте основу й префікс.

Спостереження за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до тієї ж частини мови. Творення слів з найуживанішими суфіксами 76.1 Прочитайте й відгадайте загадку Лариси Коржової.

Колір цей яскравий дуже. Колір серця, колір ружі, Колір яблук у садку, Колір маків на луку, Колір шляпки в мухомора, Колір вуст і помідора. Колір пихи й заборони. Що за колір то? 76.2 Запишіть виділені слова, визначте в них ко рінь та закінчення. Знайдіть частини, що стоять між коренем і закінченням. Як вони змінили зна чення слова?

—г-д

Ружа — trandafir. Пиха — aroganță, îngîmfare, furie, înfumurare.

За допомогою суфіксів утворюються нові слова: зелений — зелененький. Суфікс позначається А

есеньк еньк уват яв нО

77.1 Утворіть слова за допомогою суфіксів. Якого значення надали вони словам?

Пензель —> ик; фарба —> очк(а); промінь —> ець; піть ма —> ищ(е); світлий —> еньк(ий); зелений —> уват(ий). 78.1 Прочитайте слова лівої колонки й спи шіть їх. Позначте суфікси. Доберіть до них слова з правої колонки й запишіть поруч.

теплуватий червоненький чорнявий малиновий світлесенька золотава

чуб мак пшениця колір відтінок кімната

78.2 Складіть із двома словосполученнями речення.

79.1 Від поданих слів утворіть спільнокореневі за допомогою суфіксів і запишіть за зразком. Позна чте суфікси. Зразок. Промінь — промінчик, промінець; тихий —

тихенький, тихесенький. Пляма, смуга, малюнок, барва, жовтий, срібний, яскравий.

80.1 Прочитайте вірш.

ВЕСЕЛКОВА ЛІЧИЛКА В лузі дощик із квіток кольоровий сплів вінок. У долину, аж до річки, простягнись барвисті стрічки. Ось червона, перша стрічка, — колір стиглої сунички. Друга — наче мандаринки, Хвилинка-цікавинка Шляхом змішування ко що оранжеві в них спинки. льорів можна отримати інші. Третя — жовта, наче сонце Коричневий вийде, якщо по зазирає у віконце. єднати червоний і зелений. Помаранчевий — результат А четверта — то зелена, змішування жовтого й черво як листок осики, клена. ного. Якщо знадобився зеле П’ять — блакитна, барвінкова, ний, потрібно з’єднати жовту наче квіточка святкова. й синю фарбу. Щоб отримати фіолетовий колір, потрібно Шоста — синя, як ті сливи, змішати синій і червоний. що дощі вмивали й зливи. Сьома — вкрили ліс та балки фіолетові фіалки. Із семи стрічок веселих утворилася веселка, і щоб знати кольори, ти лічилку повтори.

______________________________________________________ z

Леся Вознюк 80.2 Випишіть виділені слова й позначте в них суфікси.

81.1 Складіть казку про чарівні фарби. До беріть назву. Уживайте спільнокореневі слова. Позначте в них префікси та суфікси.

§13

Спостереження за збігом однакових приголосних на межі ко реня і суфікса. Поділ таких слів для переносу

82.1 Прочитайте й відгадайте загадку Лариси Кор жової.

Подивись у небо, друже! Бачиш колір гарний дуже. Такий лагідний, глибокий, Прохолодний і високий. Не лише він небом лине, Є він також у рослинах. В кетягах із винограду І у півниках із саду. Є у сливах і в цибулі, В незабудках, що поснули... В баклажанах, овочах, Є у маминих очах, У стежках судинних ліній... Що за колір то є? ... 82.2 Запишіть виділені слова, позначте в них ко рінь та суфікс. Який можна зробити висновок?

Якщо корінь закінчується приголосним [н], то в словах із суфіксом -н- виникає збіг двох приголосних, що на письмі позначається двома буквами -нн-. Наприклад: щоденник, осінній.

83.1 Спишіть вірш, уставте пропущені бук ви. Доведіть свою думку.

За ран..ім літом прийде ран..я осінь — Осін..я прохолода ночі напува. Ховають сірі хмари неба просинь, А вітер листя з вишень нишком обрива. Ольга Радченко 83.2 Доберіть до виділених слів за допомогою су фікса -н- нові слова. Чи відбувся збіг однакових приголосних? Чому? 84.1 Утворіть від поданих слів за допомогою суфікса -н- нові слова. Запишіть в абетковій послідовності лише слова зі збігом однако вих приголосних.

Барва, день, мир, рослина, осінь, сон, книга, закон, хмара, кінь, ніч.

При збігу однакових звуків на межі кореня і суфікса, що позначається на письмі двома літерами -нн-, одна з них залишається в по передньому рядку, інша переноситься на наступ ний: займен-ник, буден-ний. Такі слова, як знання, життя та подібні, мають два способи переносу: знан-ня і зна-ння. Обидва варіанти є правильними. 85.1 Спишіть слова, поділіть їх на склади для пе реносу. Позначте суфікси та префікси.

Безсонний, русявий, сонний, манюсінький, стінний, світленький, український, лікарський, зимонька, роз писка, щоденник, читання.

85.2 Складіть словосполучення з виділеними сло вами.

86.1 Прочитайте текст. Доберіть назву.

Існує легенда, що веселка — це шлях до неба, велетенський міст, по якому сходять на землю янголи. Тому її ще називають «райдуга», тобто райська дуга. Насправді ж веселка — це сонячні про мінчики, які заломлюються й відбива ються у краплинах дощу. І виникає вона тоді, коли світить сонечко й одночасно йде дощик. Веселку можна побачити навіть туманними днями. На землі ми бачимо лише частинку веселки, але якщо на неї поглянути з гори або з літака, можна побачити й суціль не коло (Із журналу). 86.2 У виділених словах позначте суфікси. Слово промінчик розберіть за будовою.

Велетенський (велетенська) — uriaș, titanic, gi

gantic, colosal (uriașă, titanică, gigantică, colosală). Заломлюватися — 1) a se fringe (îndoindu-se), 2) a cere un preț extraordinar. Суцільний (суцільна) — întreg, integral, masiv, compact, complet (întregă, integrală, masivă, compactă, completă). Хвилинка-цікавинка У нашій мові більше 300 суфіксів. Та є один суфікс, для якого придумали окрему назву —уніфікс, від сло ва унікальний. Це суфікс -г-, який уживається лише в одному-єдиному слові: четверга і його формах.

87.1 Усно перекладіть подані слова україн ською мовою. Поділіть їх на склади й запи шіть. Поясніть написання подвоєних приго лосних.

Rădăcini. încăltăminte. cunostinte, dezinentă. 88.1 Прочитайте текст.

Мама називає мене ранньою пташкою. Стін ний годин..ик б..є сьому, а я вже на ногах. Швиденько снідаю й вискакую надвір, де мене зустрічають золоті дерева. Осін.лй туман..ий ранок дихає т..плом. Я по спішаю на стадіон сірою бетон..ою доріжкою. Сьогодні в нас змагання (За Сергієм Демченком). 88.2 Спишіть, уставте пропущені букви. Позначте у виділених словах префікси та суфікси. Слова годинник та туманний поділіть на склади для переносу.

ВЕСЕЛКА У старого селянина тяжко захворів єдиний син Михайлик. Батько й мати дуже любили малого, їхні серця стискалися від болю при гадці, що той може померти. Що ж тоді робитимуть? Хлопчик лежав біля вікна й важко дихав. Лікар тихо сказав: — У нього хворе серце. Ліки безсилі. Михайлик розплющив очі, глянув у вікно. За вікном сіріло сумне небо, земля спала під сніговим килимом. — Ой, як хочеться мені побачити веселку, — тихо прошепотів Михайлик.

Батько й мати схилилися над синовим ліжком у тяж кій задумі. Потім батько встав, одягнувся. — Куди ти йдеш? — питає мати. — По веселку, — тихо каже батько. — Дивися, Михайлику, у вікно, там засяє веселка. Пішов він до коваля. Розповів йому про своє горе. Узяв коваль горно й міхи ковальські, узяв ковадло й переніс усе своє знаряддя до селянина в сад, під вікно. Розпалив горно, поклав у вогонь леміш від плуга. Коли залізо розжарилося, мов сонце, коваль витяг леміш із вогню, поклав на ковадло й став бити по ньому важким молотом. І залізний леміш засяяв, як веселка. В усі боки — на землю, на засніжені віти дерев — полетіли іскри, справжній барвистий вогняний дощ. Зачудований хлопчик не міг відірвати очей від ча рівної веселки, підвівся з подушки, бліді його щоки зачервонілися. Серце хворого забилося рівніше й спокійніше. — Мамо, що буде з того вогню? — питає хлопчик, по казуючи на веселку. — Леміш, — відповідає мати. — До плуга. — Ой, як мені хочеться землю орати! — вигукує хлоп чик. Він підводиться й сідає на постелі. — Тепер він житиме, — тихо каже лікар. За Василем Сухомлинським

-v~ț f?f£l

Леміш — с/г brăzdar, fierul lat. Ковадло — nicovală, ilău.

1. • Чому Михайлик — єдина втіха батьків?

• Що сказав лікар батькам хлопчика? • Що хотів побачити Михайлик? • До кого звернувся по допомогу батько? • Як коваль зробив веселку? • Що вигукнув хлопчик, коли побачив барвистий вог няний дощ? • Який висновок зробив лікар? • Як ви думаєте, що допомогло хлопчикові подолати хворобу? • Що ви знаєте про веселку як явище природи? 2. Відновіть прислів’я, знайдіть продовження в другій колонці. Яке з них виражає головну дум ку оповідання?

Як на душі, Весела думка — Праця додає Хто швидко допоміг,

половина здоров’я. так і на тілі. той двічі допоміг. здоров’я.

3. Випишіть із тексту виділені слова, добе ріть до них споріднені або змініть форму. Позначте префікси та суфікси.

4. Складіть речення зі словами веселка, барвистий.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Будова слова 1. Закінчення — це А змінна частина слова Б незмінна частина слова В спільна частина споріднених слів

2. Спільнокореневими е всі слова в рядку А сонце, сонцем, на сонці Б підводний, вода, водити В ніч, нічний, уночі 3. Укажіть слово, у якому є префікс, корінь, закін чення. А підводник Б лісок В безрукий

4. Префікс і суфікс потрібні А для зв’язку слів у реченні Б для утворення нових слів В для зв’язку речень у тексті 5. Розкрийте дужки й запишіть правильно.

(3,с)шити, (з,с)пекти, (з,с)терпіти, (з,с)клеїти.

(з,с)мити,

6. Розберіть слова за будовою.

Рученька, безхмарний, пролісок.

(з,с)жувати

§14

РОЗДІЛ 3. ЧАСТИНИ мови Частини мови. Загальне поняття

89.1 Прочитайте прислів’я. Уставте пропущені слова.

Забудеш........— твоє коріння всохне. 89.2 Запишіть відновлене словосполучення, визна чте частини мови.

В українській мові шість самостійних ча стин мови, які мають певне значення й відповідають на питання: іменник (хто? що?), прикметник {який? яка? яке? які?), числів ник {скільки? котрйй? котра? котре? котрі?), займенник (відповідає на питання іменника, прикметника, числівника), дієслово {що робить? що зробить?), прислівник {де? коли? як?). І три службових частин мови, які не відповідають на пи тання: прийменник, сполучник, частка. 90.1 Прочитайте вірш. Визначте головну думку.

Мій рідний край — Одещина чудова! Багата розмаїттям квітів, трав, Лісів густих, дібров казкових І моря неозору даль. Я тут живу, і тут моє коріння, Яке дає поживу для душі, Свідомість для духовного прозріння — Натхнення, щоб писалися вірші (Анастасія Шевченко).

90.2 Випишіть із вірша слова у дві колонки: у пер шу — іменники, у другу — прикметники. 91.1 Прочитайте текст. Що ви знаєте про це чарівне містечко?

Містечко, відоме всій Європі У Вилковому, на березі Дунаю, сто їть величний пам’ятник. Виснажена, утомлена людина тримає важкий хрест і незворушно дивиться вперед. Там Дунай впадає в Чорне море. Поруч — незвичайної форми човен. Здається, що людина ось-ось зробить крок-другий на шляху до нової батьківщини. Вилкове неповторне, як і природа дунайської дельти навколо. Це ніби мініатюрна країна, перенесена сюди з невідомої планети (Із довідника). 91.2 Випишіть виділені слова, спробуйте постави ти до них запитання. Чому до цих слів не можна поставити запитання. Доведіть свою думку, ско ристайтеся правилом на сторінці 72. 91.3 Як ви вважаєте, чому слово батьківщина пи шеться з маленької букви?

92.1 Прочитайте легенду. Доберіть заголовок.

Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталось. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився. Відтак вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог озирнувся й сказав, що вони чемні діти. Коли дізнався, чого прийшли до нього, запро-

понував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю. Там усе е: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — то ворога». Пішли наші предки на ту зем лю, оселилися й живуть донині. А кра їну свою назвали Україною. 92.2 Випишіть із тексту слова, які відповідають на питання де? коли? як? Спробуйте їх змінити. Зробіть висновок. _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ffl

Хвилинка-цікавинка Найкоротша головна вулиця, алевтойжечасодназнайширших і мальовничих— вулиця

.gISі

■■

■

__________________________________ >

93.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Батьківщина — це місце, де ви народилися. У великій країні в кожної людини е свій рідний куточок. Це місто, село, вулиця, будинок, де вона народилась. Це її маленька батьківщина. А з багатьох маленьких куточків і складається наша велика Батьківщина (Із журналу). 93.2 Запишіть текст. Визначте за питаннями ча стини мови виділених слів. 93.3 Знайдіть у тексті антоніми й випишіть їх.

ХТО ЗБЕРІГ ЛЮБОВ ДО КРАЮ Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Той ім’ям не вмре ніколи В спогадах народу. Хто поїв, як струмінь, край свій І не згинув в морі, Ой, не раз того згадають Влітку квіти-зорі. Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане. Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду, Тільки той віддав всю душу, Все, що зміг, народу. Олександр Олесь 1. • Хто не вмре в спогадах народу?

• Кого не раз згадають улітку квіти-зорі? • Із чим порівнює автор того, хто поїв рідний край? • Хто стане для люду рідним батьком і пророком? • Хто віддав усю душу народу? 2. Вивчіть вірш напам’ять. 3. Прочитайте прислів’я. Яке з них виражає голов ну думку вірша?

Людина без Батьківщини, що сім’я без землі. Для своєї Батьківщини ні сил, ні життя не шкодуй. За своїм краєм серце болить. 4. Випишіть виділені слова, поставте до них пи тання й укажіть частини мови. 5. Знайдіть у вірші спільнокореневі слова й запи шіть їх. Розберіть ці слова за будовою.

§15

Іменник. Загальне поняття

94.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Ця будівля є повсюди, В ній живуть хороші люди. Він складається з цеглинок. Називається ... 94.2 Випишіть іменники, поставте до них питання. Розберіть за будовою слово-відгадку.

Іменник — це частина мови, що називає пред

мети і відповідає на питання хто? (батько, мати, діти), що? (будинок, стіл, кімната). 95.1 Прочитайте й запам’ятайте вислови з народ ної мудрості.

1. У порожній (хата) сумно й спати. 2. Порожньої (хата) й муха не держиться. 3. Хата (господиня) зоветься. 4. І (соба ка) своєї (хата) хочеться. 5. У своїй (хата) й кути помагають. 6. Усюди добре, а (дім) наймиліше. 7. У чужому (дім) не порядкуй. 95.2 Спишіть вислови, розкрийте дужки. Зробіть висновок про роль та зв’язок іменників з іншими словами в реченні.

96.1 Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть іменники та поставте до них запитання.

Sîntem în excursie la mineri. Aici se extrage cărbune. Coborîm în mină. Totul este extrem de interesant. Se simte lipsa de oxigen. Se vede că am atins adîncimea maximă.

— Nu cumva să trecem dincolo, în Amersca, — glumește Alexandru. 97.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Будівництво житла з давніх-давен було однією з визначальних подій. На нове житло покладалися ве ликі надії. Тому й не див но, що в українців існує ціла житлова обрядовість. Дуже прискіпливо обира лося місце для оселі. Зва жали на різні чинники, а також час для закладення житла. Тут український народ чітко визначав цілий ряд ви мог. Не будували хату меншу, аніж попередня. Обирали місце, щоб город виходив до річки. Шукали місце, де не було жодних трагедій... Дуже ретельно обирався й час закладин житла, адже вважалося, що від цього залежа тимуть достаток і лад у родині (Із довідника). 97.2 Випишіть із тексту іменники, що відповідають на питання хтоЧ Зі словом хата складіть речення.

Хвилинка-цікавинка Будинок з однією стіною найбільш незвичайний буди нок Одеси та її архітектурна родзинка, що цілий рік збирає біля себе натовпи здивованих туристів.

г*

98.1 Доповніть прислів’я, скористайтеся до відкою.

1. Своя хата краща ... . 2. Там ледарі живуть, де ... . 3. Без хазяйки ... . 4. Без господаря двір плаче, а ... . 5. Де любов у хаті, там ... .6. Вогонь з водою .... Довідка. Від чужих палаців, хата небом пошита, хата плаче, без господині — хата, люди багаті, в одній хаті не живуть. 98.2 Запишіть прислів’я. Усно поясніть їх зміст.

99.1 Напишіть твір за малюнком. Доберіть заголовок. Підкресліть іменники.

НАША ХАТА Я люблю свою хату, і подвір’я, й садок, де і сонця багато, і в жару — холодок.

Тихо й затишно. Квіти коло хати цвітуть, і невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне: стіни — білі, як сніг, і віконце привітне, і дубовий поріг. І ряденця строкаті, й рушники на стіні, — навіть дим в нашій хаті рідно пахне мені.

Іван Гнатюк 1. • Чому автор любить свою хату? • Що цвіте коло хати? • Хто, як і де все літо гуде? • Що є рідним для автора тут? • Із чим автор порівнює стіни? • Що рідно пахне в нашій хаті? 2. Підготуйте повідомлення про українську хату. 3. Вивчіть вірш напам’ять. 4. Чи уважний я читач? Уставте пропущені слова.

Все для ... тут рідне: стіни — білі, як ..., і ... привітне, і дубовий... . 5. Доберіть до слова хата синоніми.

6. Випишіть із вірша іменник, що відповідає на питання хто?, складіть із ним речення.

§16

Іменники, що означають назви істот (хто?), та іменники, що означають назви неістот (що?)

100.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Кругла, але не м’яч. Тверда, але не сталь. Чорна, але не сажа. Крутиться, але не дзиґа... Хто ж вона? ... 100.2 Випишіть іменники. Складіть із ними речення.

Іменники можуть бути назвами істот (хто?): мати, батько і неістот (що?): світло, Київ. 101.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Земля як планета з’явилась понад 4,5 мільярди років тому. До появи життя на планеті від наро дження Землі пройшло ще декіль ка тисяч мільйонів років і відносно недавно, за геологічними мірками, близько чотирьох мільйонів років тому з’явились люди.

За різними підрахунками вчених, у нашій галакти ці є понад 2 мільярди планет, схожих на Землю, це дає надію сподіватись, що, можливо, ми не самотні в без межному Всесвіті. Українці завжди цінували рідну землю. У чайній лож ці родючого українського чорнозему є більше живих організмів, ніж усіх людей на Землі (3 енциклопедії). 101.2 Випишіть іменники у дві колонки: у пер шу — іменники, що відповідають на питання хто?', у другу — на питання що?. Розберіть за будовою виділене слово.

102.1 Прочитайте значення слова земля.

1. Третя від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі й навколо Сонця. 2. Верхній шар земної кори. 3. Речовина темно-бурого кольору, що є у складі земної кори. 4. Суша (на відміну від водяного просто ру). 5. Ґрунт для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава (Зі словника). 102.2 Складіть і запишіть речення з іменником земля, уживайте його в різних значеннях. 103.1 Перекладіть текст українською. Випи шіть іменники у дві колонки: у першу — іменники, які відповідають на питання що; у дру гу — на питання хто.

CENUSĂREASA La iarmaroc, omul avu grijă să cumpere pentru fetele vitrege rochii frumoase, mărgăritare și nestemate. în drum spre casă, cînd trecu printr-un desiș înverzit, îl atinse o

creangă de alun și-i dădu jos pălăria de pe cap. Atunci își aminti de rugămintea Cenușăresei, rupse creanga și o luă cu sine. Cînd ajunse acasă, fetelor vitrege le dărui ce doriseră, iar Cenușăresei - creanga de alun. Fata îi mulțumi din suflet. 104.1 Прочитайте слова й запишіть їх у дві ко лонки: у першу — ті, що відповідають на питання хто?. у другу — на питання що?

Земля, людина, планета, Сонце, жителі, учені, ґрунт, народ, насіння, діти, батьки, життя, суша, Всесвіт, тварини. 104.2 Складіть речення із виділеними словами.

_____________________________________________ Q Хвилинка-цікавинка За точними підрахунками, повний оберт навколо осі наша пла нета здійснює за 23 години та 56 хвилин, тобто насправді доба дещо коротша, ніж загальноприйняті 24 години. Це стосується і трива лості року, оскільки оберт навколо Сонця триває понад 365 днів і 6 годин. Саме тому кожні чотири роки додається ще один день у календарі (29 лютого), і такий рік ми називаємо високосним.

105.1 Продовжте прислів’я. Скористайтеся довідкою.

1. Земля багата — ... 2. Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, ... 3. Там така добра земля, що дитину посади, ... 4. Земля — трудівниця, аж парує та ... Довідка. Народ багатий; доброго робітника; то вирос ла б; людям хліб готує. 105.2 Запишіть прислів’я, підкресліть іменники, по ставте до них питання, укажіть назви істот і неістот.

§17

Власні â загальні іменники. Велика буква у власних іменниках

106.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Місяць бачив — не побачив, а Сонце вкрало — і не сказало. 106.2 Знайдіть і назвіть слова, що пишуться з великої букви. Обґрунтуйте свою думку. Загальні іменники — це назви, що да ються багатьом предметам. Загальні імен ники пишуться з малої букви. Наприклад: місто, село, театр.

Прізвища, імена, по батькові людей, клички тва рин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок, гір, морів — це власні іменники. Власні іменники пишуться з великої букви. Наприклад: Шевченко, Київ, Дніпро, Карпати. 107.1 Прочитайте текст. Визначте головну думку.

УКРАЇНА Україна — це велика незалежна держава в Європі. Своїми розмірами Україна більша за такі держави, як Англія, Австрія, Бельгія, Голландія, Данія, Португалія і Швейцарія, разом узяті. За чисельністю населення вона посідає п’яте місце в

Європі після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції. В Україні є гори Карпати, є й моря — Чорне та Азовське. Київ — столиця України. Він розташований на бе регах найбільшої в Україні річки — Дніпра. Це одне з найдавніших і найкрасивіших міст Європи. Україна — твій рідний край, твоя земля, де ти наро дився і зростаєш (Із журналу). 107.2 Випишіть із тексту власні назви, поясніть їх написання.

108.1 Перекладіть українською мовою й за пишіть, оберіть із дужок потрібну літеру.

Fiecare (Bp)opor își are limba sa. Noi avem limba noastră. E limba în care vorbesc părinții, surorile, frații. E limba în care au vorbit (Ș,ș)tefan cel (M,m)are, (M,m)ihai (E,e) minescu, (I,i)on (C,c)reangă. E limba în care au vorbit (S,s) trămoșii noștri. De aceea trebuie s-o păstrăm ca pe o (A,a) vere de preț. Să nu ne fie rușine s-o vorbim frumos. Să-i corectăm pe cei се o vorbesc stîlcit. 109.1 Прочитайте слова. Доберіть із довідки загальну назву для кожної групи власних назв і запишіть.

Київ, Одеса, Харків, Полтава, Вилкове, Львів — ... Антон, Матвій, Ольга, Андрій, Кирило, Марія, Пилип — ... Сергіївна, Якович, Василівна, Іванович, Іллівна — ... Шевченко, Підгірянка, Франко, Приймаченко — ... Васька, Чорнушка, Лялька, Сніжок, Зірка, Дружок — ... Довідка. Клички тварин, по батькові, прізвища,

імена, міста.

110.1 Прочитайте слова. Розкрийте дужки й запишіть слова у дві колонки: у першу — власні назви, у другу — загальні назви.

(Р,р)іка, (К,к)арпати, (М,м)істо, (Д,д)ніпро, (В,в)улиця, (Р,р)ені, (Х,х)рещатик, (Г,г)ори, (П,п)різвище, (ПІ,Шев ченко, (М,м)оре, (В,в)еселка), (І,і)змаїл, (С,с)ело, Кали нівка, кіт, Пушок. 110.2 Складіть речення із виділеними словами.

111.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Красиві наші (М,м)іста. Славетні (Л,л)ьвів, (Х,х)арків, (О,о)деса. На (Б,б)ерегах (Д,д)ніпра розкинулись такі (М,м)іста: (К,к)иїв, (Д,д)ніпро, (3,з)апоріжжя, (Ч,ч)еркаси, (К,к)анів. І все хочеться побачити, скрізь побувати. 111.2 Спишіть текст, розкрийте дужки.

РУХ ПЛАНЕТ Мчать круг Сонця всі планети, Наче швидкісні ракети. Стрімголов несуться світом По своїх стежках-орбітах. Хто летить до Сонця ближче, Оббігає коло швидше!

А хто далі — навпаки, Дуже довгі там шляхи! Повний оберт — це наш рік, Від Землі береться лік. Рух планет довкіл осі Звуть добою здавна всі. У Юпітера доба — Найкоротша, от дива! А в Меркурія — нівроку! Наче посмішка широка! Наталя Прокопенко 1. • Що мчить круг Сонця?

• • • • •

Із чим авторка порівнює планети? Що утворює повний оберт? Звідки береться лік? Як називають рух планет? У якої планети найкоротша доба?

2. Прочитайте слова. Виберіть серед них назви планет, що є у вірші. Назвіть слова, які не є на звами планет.

Земля, Венера, Сонце, Юпітер, Марс, Місяць, Меркурій, Плутон. 3. Прочитайте й спишіть речення. Зверніть увагу на те, що в одному реченні слово сон це написано з великої, а в іншому — із ма лої. Зробіть висновок.

Хто летить до Сонця ближче, оббігає коло швидше! Голівки соняшників повертаються до сонця.

Рід іменників

112.1 Прочитайте вірш. Вставте пропущені слова.

Дітям пам’ятати слід, що іменник має рід. Чоловічий — значить «...»: учень, хвіст, рюкзак, пінгвін. А жіночий ... —«вона»: учениця, ластівка, весна. Є й середній рід «...»: вухо, яблуко, вікно. 112.2 Якого роду можуть бути іменники? За до помогою яких слів можна визначити чоловічий, жіночий, середній рід іменника?

Іменники мають рід: чоловічий, жіночий і середній. Іменники, до яких можна додати слова мій, він, — чоловічого роду: учень, Тарас, підручник.

Іменники, до яких можна додати слова моя, вона, — жіночого роду: учениця, Марійка, криниця.

Іменники, до яких можна додати слова моє, воно, — середнього роду: дівча, небо, колосся.

113.1 Прочитайте текст. Визначте головну думку.

КАРТИНИ НАМАЛЬОВАНІ БЕЗ РУК! Федір Романов із Чернігівщини створює унікальні по лотна. Його роботи потрапили на виставку в столицю. На ній були представлені роботи й інших художників із фізичними вадами. Робоче місце і свій кабінет Федір Ро манов влаштував у коридорі. Полотно вже на мольберті, фарби на столі. Як і пензлі, майстер їх бере зубами. Так малює картини вже десять років. Усього навчався сам. Проблеми з нога ми й руками має з народження. А скар житися не звик (Із журналу). 113.2 Випишіть виділені іменники, визначте рід.

114.1 Усно перекладіть текст українською мовою. Випишіть іменники, визначте рід.

FLORILE Dimineața а încărcat carul cu flori și a pornit la drum. A pus viorele și toporași în poiana pădurii. Pe imaș a lăsat flori galbene și păpădie. A adus atîtea flori, că de la o vreme totul înflorea (După Gheorghe Bogasieru). 114.2 Складіть словосполучення з кількома випи саними іменниками.

115.1 Розподіліть іменники в три колонки за родами.

Іван, учениця, учень, Леся, дитя, Україна, чемпіонка, учитель, хлоп’я, спорт, результат, змагання, конкурс, Марійка, Одеса, українець, знання, дитя.

Хвилинка-цікавинка Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

116.1 Прочитайте речення про найвідоміших українців у світі. Спишіть перше і друге ре чення, підкресліть іменники, укажіть рід.

1. Знаменитий український борець Іван Піддубний народився в сім’ї запорізьких козаків у селі біля Полтави. 2. Українська каратистка з Одеси Анжеліка Терлюга поборола китаянку й здобула золото. 3. Український фехтувальник на візках Антон Дацко є майстром спорту України. 4. Відомий спортсмен зі стрибків із жердиною Сергій Бубка встановив сві товий рекорд. 5. Українська плавчиня Яна Клочкова визнана кращою плавчихою світу. 6. У 2007 році Ганна Безсонова стала абсолютною чемпіонкою світу з художньої гімнастики. 7. Єлизавета Мерешко — українська плавчиня, яка користується інвалідним візком, стала чемпіонкою та призеркою Літніх Паралімпійських ігор (За матеріалами інтернету). 116.2 Про яких відомих українців знаєте ви? Роз кажіть про них.

116.3 Розберіть за будовою виділені слова. 117.1 Доберіть до іменників чоловічого роду іменники жіночого роду. Позначте суфікси в утворених словах.

Учитель, спортсмен, українець, актор, плавець, директор, продавець, лікар, художник, поет.

§19

Змінювання іменників за числами

118.1 Прочитайте вірш. Назвіть пропущені слова.

Одна на світі Батьківщина, І матір теж одна-єдина, Над нами сонечко Проміння шле нам золоте. Земля одна, планет — ..., На небі — тисячі зірок. Л. Лужецька 118.2 Випишіть іменник, що вказує на багато пред метів, утворіть від нього слово, що вказує на один предмет.

Іменники змінюються за числами: однина і множина. Іменники, що означають один предмет, уживаються в однині: людина, зошит. Іменники, що означають два і більше предметів, уживаються в множині: люди, зошити. 119.1 Утворіть від поданих іменників, що вживаються в однині, слова, що вживаються в множині. З двома (за вибором) складіть речення.

Українка, молдованин, патріот, учениця, батько, мати, слово, дитина.

120.1 Прочитайте текст. Визначте головну думку.

БУКВИ ІОНА КРЯНГЕ Дуже смачними були букви Іона Крянге. Тому його учні із великим задоволенням виходили до дошки. Крянге був дуже бідним, але щодня випікав для своїх учнів смачні солодкі букви. — Дідусю, я теж з’їв би таку букву. — Пошукай у каса маре. Здається, там залишився бублик від Іона Крянге. Довго шукав Гугуце той бублик, але так і не знайшов. — Що, Гугуце знайшов бублик Крянге? — Дідусю, ви пожартували, так? Немає там ніякого бублика Крянге. Дідусь узяв хлопчика за руку, повів його у каса маре та показав книжку: — Ось тут, Гугуце, всі бублики Іона Крянге (За С. Вангелі). 120.2 Випишіть виділені іменники. До іменни ків, що в однині, доберіть у множині, а до тих, що в множині, — в однині.

121.1 Перекладіть текст українською мовою й запишіть.

STEJARUL LUI ȘTEFAN CEL MARE Ștefan cel Mare îndrăgise plaiurile Moldovei încă din copilărie. îi plăcea să se joace cu copiii răzeșilor. Toți îi spuneau Ștefănucă, și era bucuria lor cînd venea prin părțile Borzeștilor. în aruncarea săgeților către ulii nu-1 întrecea nimeni. Lui Ștefan îi plăceau mult împrejurimile Borzeștilor, unde se afla un stejar uriaș (E. Camilar).

121.2 Підкресліть іменники, визначте рід і число. 122.1 Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку «зайве» слово, визначте число і рід.

1. Учитель, письменник, учні, учениця. 2. Дівчина, хлопець, книжка, діти. 3. Люди, зірки, слова, буква.

■?

Хвилинка-цікавинка Українська мова посідає третє місце серед найкраси віших мов у світі. На мовних конкурсах в Італії та Фран ції її визнали другою за ме лодійністю мовою світу.

123.1 Прочитайте текст. Що ви дізналися про молдовського поета Міхая Емінеску?

МІХАЙ ЕМІНЕСКУ І ПРИРОДА Міхай Емінеску дуже любив природу. Часто ходив у ліс, у поле, годинами спостерігав за нічним небом, милувався міріадами зірок. Усі ці прекрасні картини назавжди залишилися в його душі. Коли Міхай став видатним молдовським поетом, то не раз згадував про красу рідного краю у своїх віршах (С. Вангелі). 123.2 Спишіть текст. Підкресліть іменники, ви значте рід і число. До виділених слів, що стоять у миожииі, доберіть в однині.

ЛЕСИНА ПІСНЯ (ПОВІСТВ-КАЗКА ПРО ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ) (ФРАГМЕНТ) Із давніх-давен мешкали собі на землі українській Вишиванки та Колядки, Казки та Загадки, Крашанки

та Легенди, Щедрівки та всі ті, хто в серці народу живе. А за старших були в них Слово та Пісня. А тільки одного разу дізналася Пісня про таємницю таємну. До пори до часу нікому про це не говорила. А таємниця була така, що народиться в Україні людина розумна та сміливіша з найсміливіших. Найбільшим ба гатством на світі вона вважатиме Пісню та Слово. Това ришуватиме з Вишиванками та Колядками, Казками та Загадками, Крашанками та Легендами, Щедрівками та всіма тими, хто в серці народу живе. І буде то дівчинка. Аж от оселилося собі в краї Волинськім подружжя молоде. І не в селі оселилося, і не в місті. А так, у містеч ку під назвою Звягель. Це вже потім містечко виросте в місто. И ім’я нове візьме — Новоград-Волинський. От народився в них хлопчик Михайлик. Півтора року минуло — народилася донечка. Сталося це 25 лютого 1871 року. — Пташенятко наше, — радіють батьки, — як тебе назвати? І сміються самі до себе: — Вигадали ж таке — у немовляти ім’я питати. Раптом голос ніжний долинув: — А вона сама вирішить, ваша пташка. Ви тільки допоможіть. Здогадалися батьки, що то Пісня їм пораду дає. Нарізали ножицями квиточків паперових. За стіл сіли: — Напишемо імена дівочі, які тільки знаємо. Поклали ті квиточки на тарілку велику. Та до колиски підійшли:

— Ану, дитино, вибирай! А немовля — пальчиками у тарілку. Зрадів Петро Антонович: — Дивись, Олю, папірець у руці. Читай, що там. — Лариса! — вигукнула щаслива мати. — Наша пташка обрала собі ім’я крилате. Бо Лариса в перекладі з грецької означає «чайка», — зрадів батько. — А хто в Лариси буде за хрещених батьків? — питає бабуся Лизавета Іванівна. — От ви, мамо, і будете, — каже Ольга Петрівна. — А батьком хрещеним нехай буде запрошений гене рал, — запропонував Петро Антонович. Погоджуються жінки: — Він — поважна людина, шляхетна. — Добре підходить до поважної матері хрещеної. Невдовзі Ларису охрестили. Євген Білоусов 1. • Хто з давніх-давен мешкав на землі україн

• • • • • • • • •

ській? • Хто в них був за старших? Про яку таємницю дізналася Пісня? Де оселилося молоде подружжя? У яке місто виросло містечко? Хто спочатку народився в подружжя? Коли народилася дівчинка? Про що задумалися батьки? Хто підказав батькам, як вибрати ім’я дівчинці? Яке ім’я вибрало немовля? Що означає ім’я Лариса?

• Як ви вважаєте, чому слова Вишиванки, Колядки, Казки, Загадки, Крашанки, Легенди, Щедрівки в тексті пишуться з великої букви? 2. Прочитайте текст в особах. 3. Перевірте себе, чи уважно ви читали текст. До повніть речення пропущеними словами.

А тільки одного разу дізналася ... про ... таємну. До пори до часу ... про це не говорила. А ... була така, що народиться в ... людина ... та ... з найсміливіших. Най більшим багатством на світі вона вважатиме ... та ... . Товаришуватиме з ... та Колядками, ... та Загадками, ...та Легендами, ... та всіма тими, хто в ... народу живе. І буде то... . 4. Випишіть із тексту виділені слова, визнач те їх рід та число.

5. Знайдіть у творі й запишіть спільнокореневі слова, позначте корінь.

§20

Практичне ознайомлення з відмінками іменника

124.1 Прочитайте вірш.

ВІДМІНКИ Сім відмінків в нашій мові — Всі веселі, гонорові. Називний: «Хто? Що?» — питає. Родовий когось шукає і не зна: Кого? Чого? Тож підтримаймо його. А давальний — щирий дуже. Каже він: «Мій любий друже, Ти скажи, кому? Чому? Я навчатиму всьому!» Ось знахідний загубився, Але ж він не розгубився: «Кого? Що?» — пита у всіх — І в дорослих, і в малих. Ким і чим? — орудний знає, Він усім допомагає, А на кому? і на чому? — Лиш місцевому відомо. Кличний — справді особливий, Він питань не задає, Та звернутись допоможе І покликати всіх зможе: «Друже, брате, де ви є?» Сім відмінків в нашій мові — Всі веселі, гонорові Тож, будь ласка, не лінуйтесь, Вміло ними користуйтесь! Галина Слідзьона

124.2 Які відмінки є в українській мові? Скільки їх? Який відмінок відрізняється від інших?

Іменники мають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Шість із них відповіда ють на певні питання. Сьомий, кличний відмі нок, на питання не відповідає. Його використо вують у звертаннях. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. Зміну іменників за відмінками називають відмінюван ням або змінюванням за відмінками. 125.1 Розгляньте таблицю. Запам’ятайте назви відмінків та їхні скорочені позначен ня. Вивчіть питання, на які відповідають відмінки іменників. Скорочене Питання позначення відмінків відмінків Називний Н. хто? що? Родовий Р. кого? чого? Давальний кому? д. чому? Знахідний Зн. кого? що? Орудний ким? Ор. чим? Місцевий м. на кому? на чому? Кличний Кл. Назви відмінків

Приклади відмінювання іменників однина множина учень, свято

учні, свята

учня, свята

учнів, свят

учню, святу

учням, святам

учня, свято

учнів, свята

учнем, святом

учнями, святами

на учневі, на святі

на учнях, на святах

учню, свято

учні, свята

125.2 Провідміняйте слова людина, мова, скори стайтеся таблицею.

126.1 Прочитайте народні прикмети про свята.

1. Сильні роси на Іванів день — до хорошого врожаю. 2. Після Миколи пшениця вкриє поле. 3. Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. 4. Сильні морози — усі свята будуть холодними. 5. Який перший день грудня, така й зима. 6. На Покрову віє вітер із півдня — буде тепла зима. 126.2 Спишіть перше й друге речення, підкресліть іменники, визначте їх відмінок.

127.1 Перекладіть текст українською мовою. Визначте відмінки іменників.

Numai la о săptămînă după Crăciun, s-a înstăpînit iarna peste lume, pînă la marginile zării. Cojoc gros ca în anul acesta, spun bătrînii, n-a mai avut dumneaei de ani de zile. Ulițele satului nu mai semănau a ulițe. Erau parcă niște fîșii late de cîmpie, acoperite de covorul alb și des. ijD .її

128.1 Прочитайте текст. Випишіть виділені іменники, визначте їх відмінок, рід і число. о

ДОБРИЙ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ Українцям відомі два Миколи: весняний, або Теп лий, — 22 травня, і зимовий — 19 грудня. Із-поміж усіх людей найбільше любить дітей. У свій день народжен

ня, який святкується 19 грудня, не отримує подарунків, а, навпаки, — роздає малятам. Іноді сам таємно прино сить уночі, щоб ніхто не бачив. Часом навіває батькам таку думку, що треба зробити дитині подарунок. Миколай чує прохання дітей весь рік і завжди намага ється допомогти. Особливо любить він, якщо хтось про сить не за себе, а за іншого. Із такими дітьми Святий Миколай буде все життя поруч, навіть коли вони ста нуть дорослими (Із довідника). 128.2 Розкажіть про своє улюблене свято.

Навпаки — invers. Навіває — le insuflă. Поруч — alături.

Хвилинка-цікавинка Новин рік — одне з найдавніших і найпопулярніших календар них свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно святкують у всіх країнах і на всіх континентах. В Україні традиція новорічного святкування має особливу й тривалу історію: наші прадіди в різний час святкували Новий рік і в березні, й у вересні, і в січні.

129.1 Прочитайте й запишіть словосполу чення, розкрийте дужки.

Зустрічаємо (гості), страви на (стіл), дарунки в (торбин ка), вітає (діти), прийшло в (Україна), у вигляді (зірка), здоров’я для (родина). 129.2 Визначте рід, число, відмінок іменників. Складіть речення з одним словосполученням.

§21

Спостереження за змінюванням іменників за відмінками. Форми слова

130.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Який рік триває один день? 130.2 Зі словосполученням-відгадкою складіть ре чення. Підкресліть іменники, визначте відмінок. 131.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Новий рік у молдован, як і в українців, — це найпопулярніше і найбільше свято. За традицією, від значається в ніч з тридцять першого грудня на перше січня в колі сім’ї. Уранці після зустрічі Нового року від хати до хати ходять посівальники й вітають господарів зі святом. А також до свята й після нього відбуваються барвисті народні гуляння. 131.2 Що ви знаєте про святкування Нового року? Розкажіть, як відзначають це свято у вашій родині.

131.3 Випишіть виділені слова й розберіть їх за будовою. Укажіть, що в них змінилося. Знайдіть у тексті подібні слова й запишіть їх, виділіть за кінчення.

аре

Посівальники (посівальниці) — semănători.

Закінчення, як і прийменники, служать для зв’язку слів у реченні. За допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова: стіл, стола, столу, столом, на столі.

Зміна закінчень іменників називається змінюванням за відмінками або відмінюванням.

132.1 Прочитайте вірш. Чи знаєте ви, що таке колядки? На яке свято їх співають?

Я маленька колядничка, В мене теплі (рукавичка), В мене комір, плащ, спідниця — Не боюся (сніговиця)! Я малий колядничок, Знаю гарні (колядка) — Маю (шапка), кожушок І новенькі (чобіток). Роман Завадовий 132.2 Спишіть вірш. Поставте іменники, що в дуж ках, у потрібній формі. Визначте їх відмінок і число.

133.1 Прочитайте слова. Знайдіть у кожному рядку зайве слово й запишіть його. Пояс ніть свою думку.

1. День, дня, денний, днем, днями. 2. Шапка, шапочка, шапкою, у шапці, шапку. 3. Колядка, колядки, колядниця, колядкою, колядками.

4. Подарунок, подарунка, подарунками, на подарунках, подаруночок. 133.2 Розберіть виписані слова за будовою.

_____________________________________________ Q Хвилинка-веселинка ЧЕМНА ДИТИНА Тітка почастувала Василька солодким пиріжком. — Синку, що треба сказати, коли тобі щось дають? — питає Василькова мати. — Дайте ще, — не задумуючись, відповів хлопчина. У

134.1 Складіть і запишіть речення з поданих слів. Поставте іменники, де треба, у потріб ній формі.

1. Вірять, чудеса, діти, у. 2. Різдво, страва, готують, на, дванадцять. 3. Миколай, і, діти, добрих, Святий, приходить, до, ввічливих. 134.2 Змініть слово страва, за відмінками.

§22

Спостереження за влучним уживанням іменників-синонімів, іменників-антонімів

135.1 Прочитайте й відгадайте загадку.

Ходить колом стук та дзень, Переводить ніч і день. 135.2 Як називаються виділені слова?

Синоніми — це слова, що мають близьке лексичне значення, але різне звучан ня. Наприклад: достаток — багатство,

звичай — обряд. Антоніми — слова, протилежні за значенням. Наприклад: хоробрість — боягузтво. 136.1 Спишіть слова. Доберіть до першого ряду синоніми, а до другого — антоніми.

Свято, звичаї, страва, диво, побажання. Вечеря, сонце, достаток, друг, підлога. 136.2 Складіть речення з одним із дібраних сино німів. 137.1 Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Знайдіть у тексті синоніми й запишіть їх.

Святий або Щедрий вечір святкують 6 січня перед Різдвом. Із появою першої зірки на небі вся родина

збирається за вечерею. На стіл кладуть дванадцять пісних страв. Серед них обов’язковими є кутя, узвар, вареники й випічка. Варе ники на Святвечір є символом до статку, багатства. У цей день но сять вечерю. Хрещеники приходять до хрещених і приносять дарунки. Гостей чекають із нетерпінням. Пригощають їх варениками та обдарову ють калачами, печивом та грошима (Із довідника). 137.2 Випишіть виділені слова й доберіть до них антоніми. Розберіть за будовою слова приходять та обдаровують, 138.1 Перекладіть українською мовою. До виділених іменників доберіть антоніми.

Era о căldură înăbușitoare. Sănduț а ieșit din casă și s-a pornit la prietenul său. 139.1 Яке свято найбільше шанують у вашій родині? Розкажіть про це. Використайте у своїй розповіді синоніми й антоніми.

140.1 Прочитайте текст. Визначте головну думку.

СВЯТО «МЕРЦИШОР» «Мерцишор» — одне з найколоритніших і найкраси віших молдовських свят. У цей день вулиці великих і малих міст перетворюються на величезні імпровізова ні ярмарки. На них з усієї країни представляють дійсно

унікальні й живописні багатства народної творчості. Усе населення Молдови — і діти, і дорослі — стурбова не вибором для своїх близьких найкращого «мерцишора». Прикраса, сплетена червоно-білими нитками, — символ приходу весни й по чатку нового життя. Учені стверджують, що червоно-білі нит ки «мерцишору» символізують 365 днів року. Колись у багатьох народів Новий рік починався 1 березня (Із журналу). 140.2 Знайдіть у тексті синоніми та антоніми й за пишіть їх. 140.3 Спишіть виділене речення, підкресліть імен ники, визначте їх рід, число і відмінок.

СВЯТВЕЧІР Тиша в хаті, свічечка горить, Вся родина за столом сидить. На покуті — дідух з колосків, Що зібрали наприкінці жнив. На столі — 12 страв пісних, І кутя — найголовніша з них. Ось і перша зірочка зійшла... І сім’я вечерять почала, Помолившись і згадавши всіх, Тих, кого нема серед живих... На Святвечір дома вся сім’я, А оселя чиста, аж сія! Ждуть Різдва дорослі і малі, Щоб приніс Ісусик мир землі!

Хто це стукає в оселю? Це — колядники веселі! Із яскравою звіздою, Із гучною колядою! З Новим роком всіх вітають! Господарів величають! Зичать добрих урожаїв, І здоров’я всім бажають! І достатку у родині, Миру, щастя Україні! Ти колядників стрічай, їм гостинців в торбу дай! Хай святе Різдво вітають, Веселяться та співають! Тетяна Строкач

Кутя — grîu fiert. Дідух — snop din spice de grîu. Зичать — doresc. 1. • Чому вся родина зібралась за столом?

• Що знаходиться на покуті? • Яка страва на святковому столі є найголовнішою • Чого ждуть і дорослі, і малі? • Хто стукає в оселю? • Що роблять колядники? • Що треба дати колядникам і навіщо?

2. З’єднайте частини народних прикмет і прочи тайте. У Святвечір не можна йти далеко від будинку —

буде дощове і холодне літо.

Дідух до хати —

можна скупитися.

У цей день не

першою повинен покуштувати господар будинку.

Царицю Святвечора — кутю —

весь рік блукати будеш.

Якщо у Святвечір мете заметіль і дме сильний вітер —

біда із хати.

3. Випишіть із тексту синоніми й антоніми.

4. Запишіть виділені іменники. Визначте рід, чис ло і відмінок.

ПЕРЕВІРМО СВОЇ ЗНАННЯ Іменник

1. Іменник означає А ознаку предмета Б назву предмета В дію предмета 2. Укажіть рядок іменників, що відповідають на питання хто? А метелик, ведмідь, заєць Б снігур, сніг, сніговик В дерево, рослина, риба 3. Укажіть рядок іменників чоловічого роду. А любов, холод, боротьба Б Батьківщина, Україна, любов В смуток, розум, батько

4. Укажіть рядок іменників, що вживаються тільки в миожииі. А око, свята, вікно Б двері, ножиці, канікули В листя, зброя, чоботи 5. Укажіть рядок іменників, що стоять у родовому відмінку однини. А морем, у книжці, вода Б піснею, батьком, райдуги В весни, радості, морозу

6. Спишіть речення, поставте слова, що в дужках, у правильній формі. Визначте рід, число й відмі нок іменників.

Бабуся пригостила онука гарячим (чай), запашним (мед) і свіжим (калач).

ЗМІСТ Розділ 1. Повторення

§ 1. Повторення, поглиблення та розширення знань із мови...................................................................................... 6 Урок 1................................................................................... 6 Урок читання. У рідному краї...................................... 8 Урок 2................................................................................. 10 Урок читання. Казка про мову................................... 13 Урок 3................................................................................. 16 Урок 4................................................................................. 19 Урок читання. Український прапор (переказ)..... 22 Перевірмо свої знання. Повторення, поглиблення та розширення знань із мови............................................... 25 Розділ 2. Будова слова

§ 2. Засвоєння термінів: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені слова................. 26 Урок читання. Калина..................................................28 § 3. Основа слова і закінчення........................................ 31 § 4. Частини основи: корінь, префікс, суфікс.............. 34 Урок читання. Український віночок......................... 36 § 5. Корінь. Спільнокореневі (споріднені) слова. Чергування голосних [о], [е] з [і] у корені слова.... 38 § 6. Корінь. Спільнокореневі (споріднені) слова. Чергування приголосних [г], [к], [х] —> [ж], [ч], [ш] —> [ЗІ, [ц], [сі у корені слова............................................ 41 § 7. Розповідь за серією малюнків................................. 44 Урок читання. Братова вишня.................................. 45

8. Префікс. Словотворча роль префіксів. Творення слів з найуживанішими префіксами..... 49 9. Префікс. Правопис префіксів роз-, без-, з- (с-) ....52 10. Префікс. Апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї................................................................. 55 11. Вибіркове переказування тексту........................ 57 Урок читання. Троянда і шипшина(легенда)........59 12. Спостереження за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до тієї ж частини мови. Творення слів з найуживанішими суфіксами.......................................................................... 62 §13. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса. Поділ таких слів для переносу.............................................................................65 Урок читання. Веселка................................................ 68 Перевірмо свої знання. Будова слова............................ 71 Розділ 3. Частини мови

§14. Частини мови. Загальне поняття......................... 72 Урок читання. Хто зберіг любов до краю................. 75 § 15. Іменник. Загальне поняття....................................76 Урок читання. Наша хата........................................... 78 § 16. Іменники, що означають назви істот (хто?), та іменники, що означають назви неістот (що?)..... 80 §17. Власні й загальні іменники. Велика буква у власних іменниках...................................................... 83 Урок читання. Рух планет.......................................... 85 § 18. Рід іменників............................................................. 87 § 19. Змінювання іменників за числами..................... 90

Урок читання. Лесина пісня (повість-казка про дитинство та юність Лесі Українки) (фрагмент).... 92 § 20. Практичне ознайомлення з відмінками іменника........................................................................... 96 §21. Спостереження за змінюванням іменників за відмінками. Форми слова....................................... 100 § 22. Спостереження за влучним уживанням Іменників-синонімів, іменників-антонімів............... 103 Урок читання. Святвечір........................................... 105 Перевірмо свої знання. Іменник................................... 108

Навчальне видання СВІНТКОВСЬКА Світлана Андріївна ВЕРГОТІ Лідія Танасіївна ТКАЧЕНКО Світлана Іванівна ШИНКАРЕНКО Тетяна Анатоліївна

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Частина 1, з аудіосупроводом Підручник для 3 класу з навчанням молдовською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Дизайн та комп’ютерна верстка Сергій Бакуров

Формат 70x90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 8,19 Наклад 354 примірників. Зам. № 20-166. ТОВ «Творче об’єднання «Соняшник» Адреса видавництва: 61115, м. Харків, а/с 3182 vydavnytstvo@sunbook.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5180 від 11.08.2016 р.

Видрукувано на ПрАТ «Білоцерківська книжкова фабрика» 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4. Тел./факс (0456) 39-17-40 E-mail: bc-book@ukr.net; сайт: http://www.bc-book.com.ua Свідоцтво серія ДК № 5454 від 14.08.2017 р.