Skip to main content

3-um

Page 1

2020

Оксана ПЕТРУК

Українська мова та читання

3

Оксана ПЕТРУК

Українська мова та читання

3

Частина 2


Оксана ПЕТРУК

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник для 3 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом)

Частина 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Львів Видавництво «Світ» 2020


УДК 811.161.2(075.2) П 30 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2020 № 271) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Умовні позначення

Послухай

Попрацюйте в парах

Розкажи

Цікаво знати

Дай відповідь

Знайди інформацію

Запам’ятай. Розрізняй. Вивчи напам’ять

Завдання додому

Завдання підвищеної складності

Марійка

Санду

Кіберик

Аудіосупровід розміщено в електронній бібліотеці за адресою: https://lib.imzo.gov.ua Консультант – О. Никифорюк, учитель початкових класів вищої категорії Ропчанського ліцею ім. Штефана чел Маре ші Сфинт Сторожинецького р-ну Чернівецької обл.

Петрук О. Українська мова та читання : підруч. для 3 кл. з навч. румунською мовою П 30 закл. заг. серед. осв. (у 2-х частинах, з аудіосупроводом) : ч. 2 / О. Петрук. – Львів : Світ, 2020. – 136 с. : іл. ISBN 978-966-914-241-2 ISBN 978-966-914-243-6 (Ч. 2) ISBN 978-966-914-241-2 ISBN 978-966-914-243-6 (Ч. 2)

УДК 811.161.2(075.2)

© Петрук О.М., 2020 © Дунаєва В.А., ілюстрації, 2020 © Видавництво «Світ», оформлення, 2020


´ Лбі діти! ´ Ми рáді знóву зустрітися з вáми! У новóму рóці продóвжуємо спілкувáтися на сторінкáх ´ підрýчника. Рáзом бýдемо опанóвувати українську мóву, ставáти впрáвними читачáми й хорóшими співрозмóвниками. Попéреду нас чекáє ще багáто новóго й цікáвого. То ж рушáймо у цю захóпливу пóдорож!

3


´ ЧАСТИНИ МÓВИ ´ § 58. Ознайóмлюємося з частинами мóви, ´ розрізняємо їх. Запам’ятóвуємо тéрміни, розповідáємо 1. 1. Розглянь малюнок і розкажи, хто на ньому зображений. Що вони роблять?

1. 2. Прочитай текст. Кого або що називають виділені слова?

´ ´ Марійка з приятелем у кімнáті. У дітéй нові ´іграшки. Вони´ грá´ ються вже дві години. У хлóпчика пýльт до зелéного динозáвра, ´ ´ ´ машину. ´ а у дівчинки – до жóвтої машини. Динозáвр наздоганяє ´ ´ Дітям вéсело. За ними спостерігáє папýга. ´ Залéжно від тóго, що називáють словá, вóни діляться ´ ´ ´ на кілька категóрій, які ми називаємо частинами мóви (părţі dе vorbire). 2. 1. Пригадай, які частини мови ти знаєш з уроків рідної мови. Як ти їх розрізняєш? 2. 2. Прочитай таблиці Кіберика. Якого висновку можна дійти про частини мови в українській і румунській мовах?

4


În limba română: substantiv zi, jucărie adjectiv nou, verde pronumele eu, noi, ele verbul zboară, citeşte numeralul doi, al treilea

В українській мові: імéнник день, ´іграшка ´ зелéний прикмéтник новий, займéнник я, ми, вони´ дієслóво літáти, читáти ´ числівник два, трéтій

2. 3. Доберіть свої приклади до таблиці Кіберика, що праворуч. Запишіть їх. 3. 1. Прочитай слова, знайди й покажи на малюнку, що вони називають.

´ малéнька, хлóпчик, дві, вони, ´ жóвта, вона, Аквáріум, один, ´ сміється, стáрший, він, плáває.

3. 2. Склади розповідь за змістом малюнка. 3. 3. Слова із завдання 3. 1 розподіли за частинами мови й запиши кожну групу слів окремо.

імéнник

дієслóво

займéнник 5

прикмéтник

´ числівник


ІМÉННИК § 59. Вивчáємо словá – нáзви предмéтів. Розрізняємо істóти й неістóти ´ 1. 1. Розглянь малюнки і прочитай слова.

mușețel↔ромáшка

´ desen↔малюнок

rățușcă↔каченя́

1. 2. Що називають слова під малюнками – предмети, ознаки чи дії? На які запитання вони відповідають? Як називають такі слова у твоїй рідній мові? 1. 3. Прочитай таблицю Кіберика. Пригадай і розкажи, що ти знаєш про слова, які називають предмети, з уроків рідної мови.

În limba română: substаntіvul ↔ nume de fiinţe ↔ nume de lucruri ↔ cine? ↔ ce? ↔

´ В українській мóві: імéнник нáзви істóт нáзви неістóт хто? що?

Словá, які називáють предмéти і відповідáють на за´ питáння хто? або що?– це імéнники. Наприклад: хто? – ´ що? – олівéць. цуценя; 2. 1. Розглянь малюнок. Розкажи, хто на ньому зображений. Чому та як сáме цуценя вирішило налякати мишку?

6


2. 2. Назви´ іменники, що на малюнку. Випиши окремо слова, які відповідають на запитання хто? і що?. 2. 3. Придумайте продовження цієї історії. Розкажіть своїм однокласникам. 2. 4. Поділися враженнями: чиє продовження історії тобі сподобалося найбільше. Чому? 3. 1. Прочитай слова. Погрупуй їх і запиши окремо назви істот і неістот.

´ ´ Пенáл, учениця, зóшит, альбóм, одноклáсник, учителька, бібліотéкар, рюкзáк, пáрта. 3. 2. Яка тема об’єднує ці слова – «Іграшки й розваги», «Школа й навчання» чи «Родина»? 3. 3. Добери й запиши п’ять іменників до однієї з тем завдання 3. 2. 4. 1. Прочитай слова. Допиши до кожної групи слів по три іменники.

´ … Вівтóрок, неділя, Автóбус, таксі,´ … Кінь, собáка, … ´ Лікар, пожéжник, 4. 2. На які запитання відповідають записані іменники? Яке слово об’єднує кожну групу іменників?

§ 60. Слýхаємо й читáємо текст. Розповідáємо ´ про Різдвяні ділимося врáженнями ´ святá, ´ 1. 1. Послухай текст.

За Юлією Смаль

ПÉРЕД СВЯТВÉЧОРОМ ´ пéред різдвяною ´ ´ На двóрі вже мáйже ніч. Швидко темніє по´ ´ ´ рóю. Малéнький Ангéлик дýже втомився. Цілий день він натирав ´ ´ ´ ´ найм’якшою ганчірочкою Пéршу Зірку. Вóна мáє бýти такá чиста ´ ´ ´ на землі змоглá її побáчити, щоб і блискýча, щоб кóжна дитина 7


прóмінь від неї був такий ´ яскрáвий, як у ту ніч, коли´ народився ´ ´ ´ ´ ´ ´ Ісýс. Тоді, більше двох тисяч рóків томý, Зірка сяяла так, що три ´ мудреці´ змогли´ дійти´ до кошáри з Бóжим Дитям. – Ну, що там, Малéнький Ангéлику, ти встиг, бо порá вже. Чýєш? – ´ поПідійшóв до Ангéлика дорóслий Áнгел. – Уже і áнгели, і люди ´ чали´ співáти колядки… Скóро трéба сідáти до святóї вечéрі. – Так, так. Я дýже старáвся! – Ти молодéць. А тепéр доєднáймося до ангéльського хóру, ´ ´ будéмо колядкою й молитвою слáвити нарóдження малéнького Ісýса... Малéнький Ангéлик за рýку з дорóслим Áнгелом пішли´ небéс´ Різдвý ´ ною стéжкою до ´інших, щоб сьогóдні, у Святвечір, радіти Ісýса Христá. ´ – Синку, ти встиг? – підійшóв тáтко до малóго Тарасá.

´ ´ ´ Тарáсик цілий день прикрашáв дідуха, вішав на ньóго яблучка ´ ´ а ще вирізáв спрáвжню зірку, ´ та горіхи, щоб мóжна булó зáвтра колядувáти. – Так, я дýже старáвся! ´ до цéркви, щоб разóм з людьми´ – Ти молодéць. А тепéр ходімо ´ та áнгелами співáти колядки і слáвити нарóдження малéнького Ісýса. ´ Тáто й Тарáсик пішли´ засніженою стéжкою до цéркви, щоб ´ разóм з усімá радіти Різдвý Ісýса Христá. 8


Малéнький Ангéлик разóм з малéньким Тарáсиком рáдісно ´ ´ співáють різдвяних колядок. ´ Тарáсик. ´ «Христóс народився!» – прошепотів ´ йóго!» – так сáмо пóшепки відповів ´ Ангéлик. «Славімо 1. 2. У яку пору відбуваються події в тексті? На скільки частин можна поділити текст? Про кого розповідається в першій частині? А в другій? Чому втомився Маленький Ангелик? Знайди в тексті й зачитай, чому Перша Зірка має бути чиста і блискуча. Що робив Тарасик? З ким і куди він пішов? 1. 3. Розкажи, як готуються до Різдва у твоїй родині? Як ви святкуєте?

§ 61. Ознайóмлюємося з рóдом ´ ´ і родовими закінченнями імéнників 1. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Пригадай і розкажи, що ти знаєш про рід іменників з уроків рідної мови.

În limba română: genul ↔ ↔ masculin ↔ feminin ↔ neutru

В українській мові: рід ´ чоловічий жінóчий серéдній

´ В українській мóві, як і в румýнській, кóжен імéнник має ´ рід: чоловічий, жінóчий або серéдній. ´ ´ Щоб визначити рід предмéта, потрібно підстáвити словá: він, ´ ´ – чоловічий рід; вонá, моя, ´ однá – жінóчий рід; вонó, мій, один ´ однé – серéдній рід. моє, ´ ´ мáють нульовé закінчен´ Імéнники чоловічого рóду найчастіше ня () або -о, жінóчого рóду – -а, -я, серéднього – -о, -е. 9


1. 2. Прочитай таблицю Кіберика. Перевір її правильність, користуючись інформацією з попереднього повідомлення.

´ Чоловічий рід (він, мій, один) бáтько, син

Жінóчий рід Серéдній рід (вона, моя, одна) (воно, моє, одне) мáма, дóнька

сóнце, сéло

2. 1. Прочитай таблицю, яку підготували Марійка й Санду. Зроби висновок: чи завжди збігається рід іменників в обох мовах.

În limba română: vară (genul feminin) mare (genul feminin) ziuă (genul feminin) masă (genul feminin) scaun (genul neutru)

В українській мові: ´ літо (серед. рід) мóре (серед. рід) день (чол. рід) стіл (чол. рід) стілéць (чол. рід)

2. 2. За закінченнями й підставними словами визнач рід іменників.

´ селó, дéрево, дім, кімнáта, сир, джерелó. Шкóла, неділя, ´ ´ від румýнської, імéнники – В українській мóві, на відміну ´ налéжать до одногó рóду. Наприк­ ´ нáзви дерéв та їх плодів ´ (дéрево) і слива ´ (плід) – жінóчого рóду. лад: слива ´ – чоловічого. ´ ´ Так сáмо вишня, айвá, грýша – жінóчого рóду; горіх ´ ´ ´ Виняток: яблуня (дéрево) – жінóчого рóду, яблуко (плід) – серéднього рóду.

10


3. 1. Розглянь малюнки – назви´ іменники. Визнач їх рід.

3. 2. Доповни речення словами – нáзвами малюнків. Запиши утворені речення.

´ 1. Мій _______ новий. 2. Моя _______ гáрна. 3. Моє _______ смачнé. 4. Прочитай іменники. Випиши спочатку слова чоловічого роду, потім – жіночого, а насамкінець – середнього. Подумай, які слова потрібно підставляти, щоб не помилитися.

´ пéрсик, день, бабýся, ýчень, пóдруга. Тáто, óзеро, сестрá, літо, 5. Переклади слова українською мовою й запиши групами за зразком. Під час запису розрізняй рід іменників в обох мовах.

Floare, soare, casă, elev, copac, pasăre, albină. ´ Зразок. Чоловічий рід – зóшит, … , … . Жінóчий рід – шкóла, … , … . Серéдній рід – вікнó, … , … . 6. Прочитай слова. До яких з наведених іменників можна підставити слова мій, моя, моє? Утвори й запиши речення за зразком.

мáма

моя

´ комп’ютер

´ місто

школа мій

´ приятель

´ тістечко

´ Зразок. Це мій приятель. ´ Це моє´ місто. 11

´ учителька

клас моє

дéрево


7. 1. Розглянь малюнки й підписи під ними. Визнач рід іменників – назв тварин. Зверни увагу на закінчення іменників середнього роду – назв маленьких істот (тут: дитинчат тварин).

кіт

´ півень

´ я киц

кýрк а

кошен я́

курч а́

7. 2. Прочитай іменники – назви тварин. Знайди й запиши окремо представників кожної «сім’ї». Познач закінчення у словах.

´ лисеня, ´ козá, індичка, ´ ´ лис, індичá, лисиця. ´ Індик, цап, козеня, 7. 3. Розглянь таблицю. Доповни її, спираючись на слова із вправ 7. 1 та 7. 2.

´ Чоловічий рід

Жінóчий рід

Серéдній рід

-?, -о

-?, -я

-о, -е, -?, -?

8. 1. Прочитай вірш Андрія Кисельова. Спиши. Визнач рід виділених слів.

´ У китá синóчок – китеня, ´ у слонá синóчок – слоненя. В їжачкá синóчок – їжачáтко. Ну, а я синóчок – в могó тáтка. 8. 2. Намалюй малюнок до першого рядка вірша.

12


§ 62. Слýхаємо й читáємо текст, прáвильно інтонýємо рéчення. Визначáємо рід імéнників 1. 1. Послухай текст.

За Дмитром Чередниченком

КОЗÁ Й ВÍВЦЯ Зустрічáє вівця´ козý з дитинчáм та й кáже: ´ – О, яке гáрне в тéбе ягня. ´ а козеня, ´ – поправляє ´ козá. – Не ягня, ´ називáються? – питáє вівця. ´ – А хібá не в усіх однáково діти ´ у мéне – козеня, ´ у гýсочки – гусéня, у – Авжéж, ні. У тéбе – ягня, ´ ´ у собáчки Жýчки – цуценя, ´ у свинки ´ ´ кішечки – кошеня, – порося… ´ ´ – О-о, я так і не вимовлю. А в корóви – коровеня? ´ – Ні-і, теля. ´ – кобиленя? ´ – А в кобили – Ні-і, лошá. ´ ´ – Я не знáю, як вони´ розрізняють, де хто. А для мéне всі – ягнята. 1. 2. Між ким відбулася розмова? Чого не знала вівця? Як називаються дитинчата корови, кози, кобили, свині? 1. 3. Потренуйся правильно інтонувати речення. 1. Прочитай, висловлюючи захоплення. Вимовляй з більшою силою голосу підкреслені слова.

´ // – О, / яке гáрне в тéбе ягня. 2. Передай інтонацією, у кого як називаються дитинчата. Для цього підвищуй і понижуй голос так, як показують стрілочки, роби паузи на місці розділових знаків і з більшою силою голосу вимовляй підкреслені слова.

´ / в мéне – / козеня, ´ / в гýсочки – / гусеня, ´ У тéбе – / ягня, ´ ´ / у собачки´ Жýчки – / цуценя, ´ / у свинки ´ / в кішечки – кошеня, –/ ´ // порося… 13


1. 4. Розподіліть ролі і прочитайте текст «Коза й вівця» за особами. 2. Випиши з тексту «Коза й вівця» назви тварин, які згадувалися, та назви їх дитинчат. Визнач рід записаних іменників.

Зразок. Вівця´ (ж. р.) – ягня´ (с. р.). Козá (ж. р.) – … . 3. Прочитай вірш Олександра Олеся. Випиши іменники – назви тварин. Вкажи їх рід.

´ Кицька пéсика питáє, ´ звідки він всі бýкви знає. ´ Відповів він, що Миколý кóжен день відвóдить в шкóлу. ´ § 63. Змінюємо імéнники за зразкóм ´ ´ – багáто. Спостерігáємо за зміною один ´ закінчень у словáх 1. 1. Прочитай речення. Про що ти з них дізнався(-лася)?

´ Сáнду читáє кáзку Іóна Крянге «Capra cu trei iezi». ´ ´ ´ ´ Марійка слýхає українську пісню «Два півники горóх ´ молотили». 1. 2. Чи змінюються іменники за числами у твоїй рідній мові? А в українській мові? Аргументуй свою відповідь, використовуючи речення з попередньої вправи. 1. 3. Перевір правильність своєї відповіді – прочитай повідомлення, наведене нижче.

´ В українській мóві, як і в румýнській, імéнники мóжуть ´ (singular) і називáти один (un) предмéт уживáтися в однині ´ (plural) й називáти багáто (mult) предмéтів. Напри´ і в множині ´ ´ ýчень – учні. клад: кáзка – казки, 14


2. Розглянь малюнки, прочитай підписи під ними. Запиши ті слово­ сполучення, в яких іменники вжиті у множині.

два пенáли

´ альбóм новий

кольорóві олівці´

мій рюкзáк

3. Прочитай таблицю і простеж, як у іменників, ужитих в однині і множині, змінюються закінчення.

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

бáтьк о – батьк и́

квíтк а – квітк и́

о – яблук а ´ ´ яблук

брат

бабýс я – бабýс і

´ а вікн ó – вікн

´ місяць

– брат и́ – місяц і́

тінь

´ і – тін

пóл е – пол я́

´ Зверни´ увáгу на остáнній приголосний оснóви. Якщó він ´ ´ то у множині´ слóво бýде мáти закінчення твердий, -и (чол. і [–] [–] ´ о – міст а́ . А якщо жін. р.) або -а (серед. р.): клас – клáс и , міст ´ ´ або шиплячий ´ ´ бýде закінчення м’який ([ж], [ч], [ш]), то у множині -і: [–] [=] дідýсь – дідус і́ , грýш а – грýш і (чол. і жін. р.) та -я (серед. р.). 4. 1. Прочитай вірш Наталі Забіли. У яку пору року так буває?

´ З нéба пáдають сніжинки ´ на дерéва, на будинки, ´ на майдáни, на садки, ´ ´ на ялинки, на дубки. 4. 2. Спиши. Підкресли іменники, ужиті у множині, познач закінчення.

15


´ ´ від румýнської, у множині´ заВ українській мóві, на відміну ´ ´ кінчення мóже бути наголóшеним. Наприклад: ліс – ліс и́ , ´ ´ міст о – міст á , річк а – річк и́ . 5. Прочитай і відгадай загадки. Спиши, дописуючи відгадки. Визнач число виділених іменників.

1. У сýмці зóшити, буквáр. Хто до шкóли йде? ______ ! 2. Рýчки й олівці,´ щоб знáли, ми кладéмо у ______ .

§ 64. Слýхаємо й читáємо текст. Відповідáємо на запитáння 1. 1. Послухай текст.

За Михайлом Пляцковським

РОМÁШКИ В СÍЧНІ ´ ´ ´ Цуценя´ Гáвчик і каченя´ Крячик дивилися, як надвóрі кружля´ ють сніжинки. Вони щýлилися від морóзу. ´ – Хóлодно! – клáцнуло зубáми цуценя. ´ ´ – Улітку, звичáйно, тепліше… – сказáло каченя´ й заховáло ´ дзьóбик під крильце.

16


´ настáло? – запитáв Гáвчик. – А ти хóчеш, щоб зáраз літо – Хóчу. Але так не бувáє… ´ корóбку з кольорóвими олівцями ´ Цуценя´ принеслó папір, і ´ вóно показáло свій малюнок ´ стáло малювáти. За дéкілька хвилин ´ Крячику. ´ травá і всюди ´ ´ світилися ´ На малюнку зеленіла малéнькі сóнеч´ ´ ´ ка ромáшок. А над ними виблискувало спрáвжнє літнє сóнце. ´ ´ Гáвчика Крячик. ´ – Це ти дóбре вигадав! – похвалив – Я ще ´ нікóли не бáчив ромáшок… у січні! ´ ´ і вкривав ´ А на зéмлю, як і раніше, пáдав сніг. Він кружляв ´ ´ усе навкóло. Але цуцéня й качéня дивилися на весéлі квіти, і їм ´ І обóм стáло здавáлося, що настáло спрáвжнє ромáшкове літо. ´ тепліше. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як почували себе Гавчик і Крячик? Чому? Що намалювало цуценя Гавчик? Для чого? Знайди в тексті й зачитай ту частину, де розповідається про малюнок.

§ 65. Спостерігáємо за чергувáнням ´ і випадáнням голосних ´ під час змінювання імéнників за зразкóм один – багáто 1. 1. Розглянь малюнки, прочитай підписи під ними. Простеж, як змінилися голосні в основі слів, ужитих у множині.

кіт

– кот и́

´ пиріг

– пирог и́ 17

лéбідь

– лéбед і


1. 2. Прочитай таблиці Кіберика. Прокоментуй їх зміст. Якщо відчуваєш труднощі, послухай коментар учителя.

-і- → -остіл – столи´ ніж – ножі´ гість – гóсті

-і- → -елéбідь – лéбеді ´ – ведмéді ведмідь ´ – папéри папір

голосний -і- змінюється на -о-, -е-

2. 1. Прочитай речення. Поміркуй, у якому числі треба вжити іменники, що в дужках. Які зміни відбудуться в основі слів?

´ (лéбідь). 2. На столі´ лежáть (ніж) і видéлки. 1. У нéбі летять ´ живýть два (кіт). 3. Свої´ (річ) я складáю в комóд. 4. У бабýсі Таїси ´ сестрі´ чотири ´ (рік). 5. Моїй 2. 2. Запиши речення, змінюючи слова, що в дужках. Підкресли голосні, які змінилися. 3. 1. Розглянь малюнки, прочитай підписи під ними. Простеж, які голосні зникли в основі слів, ужитих у множині.

хлóпець

– хлóпц і стілéць

– стільц і́

журавéль – журавл і́

3. 2. Прочитай таблиці Кіберика. Прокоментуй їх зміст. Якщо відчуваєш труднощі, послухай коментар учителя.

-е- → -е-о- → -опрапорéць – прапор↓ці´ ´ ´ будинок – будин↓ки ´ ´ голосні -о-, -еукраїнець – україн↓ці садóк – сад↓ки´ випадають олівéць – олів↓ці´ дубóк – дуб↓ки´ 18


4. 1. Прочитай речення. Подумай, в якому числі треба вжити іменники, що в дужках. Які зміни відбудуться в основі слів?

´ ´ 1. У Софійки є фáрби, а в Андрієша – кольорóві (олівéць). ´ ´ приготувáла салáт з помідóрів, (огірóк) і (пéрець). 2. Тітка Марина ´ ´ ´ 3. Біля дорóги збудувáли високі (будинок). 4. 2. Запиши речення, змінюючи слова, що в дужках. 5. 1. Прочитай і спиши речення.

´ росли´ ялинки ´ ´ 2. Узимку ´ 1. На узліссі й дубки. корóткі дні й ´ тримáли в руках ´ 4. У ´ дóвгі нóчі. 3. Діти кольорóві прапорці. ´ ´ книжці гáрні малюнки. 5. 2. Виділені слова запиши за зразком.

Зразок. Вечори´ – вéчір, молодці´ – молодéць, …

§ 66. Складáємо рóзповідь за сéрією малюнків і опóрними фрáзами ´ 1. 1. Розглянь малюнки. Хто на них зображений? Дай їм імена.

19


1. 2. Що робила бабуся? Чому котик сумував? Куди пішла бабуся? Що зробив котик? Як закінчилася його гра з клубком? Чи зраділа бабуся, коли повернулася з кухні? Чому? 2. 1. Склади розповідь за малюнками і словами з довідки.

´ грáтися, клубóк, наз´ Довідка: плелá спицями, нудьгувáв, хотів ´ заплýтався, неслухняний, ´ ´ доганяв, звільнила. 2. 2. Запиши складену розповідь. 2. 3. Прочитай розповідь удома. Читай так, щоб зацікавити тих, хто тебе слухає.

20


´ § 67. Ознайóмлюємося з відмінками ´ української мóви та відмінкóвими запитáннями. ´ Спостерігáємо за відмінюванням імéнників жінóчого рóду в однині´ 1. 1. Прочитай речення. Простеж, як змінюються закінчення іменників залежно від запитань.

[–] [=] Це (що?) шкóл а , земл я . ´ до чóго?) до шкóли, до землі.´ Іду (куди? Вдячний (чомý?) шкóлі, землі.´ Бáчу (що?) шкóлу, зéмлю. Сумýю (за чим?) за шкóлою, за землéю. Як гáрно (де? у / на чóму?) у шкóлі, на землі.´

1. 2. Поміркуй, чому у словах земля і школа різні закінчення. Підказка: зверни увагу на твердість чи м’якість останнього приголосного основи.

´ ´ В українській мóві імéнники, поєднуючись з ´іншими словá´ ´ ´ закінчень ´ ми, змінюють закінчення. Зміну імéнника на´ ´ ´ зивáємо відмінюванням, або змінюванням за відмінками. 2. Прочитай таблицю Кіберика. Запам’ятай назви відмінків і запитання, на які вони відповідають. Зверни увагу, як скорочено позначені відмінки.

Назви відмінків Допоміжні слова Запитання до іменників істот неістот ´ Називний Н. в. є, це, ось хто? що? ´ Родовий Р. в. нема кого? чого? Давáльний Д. в. дати, щастить кому? чому? ´ Знахідний З. в. бачити, знайти кого? що? Орýдний О. в. пишатися ким? чим? Місцéвий М. в. знаходитися на кому? на /у чому? ´ Кличний К. в. Скільки є відмінків? Який відмінок не відповідає на запитання? Чи знаєш ти, як його використовують?

21


´ ´ ´ Нáзва кличного відмінка похóдить від слóва кликати. Якщо ´ ´ потрібно звернýтися до осóби, то використóвують кличний ´ ´ відмінок. Наприклад: мáмо, бабýсю, зéмле, Микóлко. 3. 1. Прочитай речення, додаючи закінчення до слів Ніна й Катруся.

´ й Катрýся. Ось (хто?) Ніна Я йдý (до кóго?) до Нін_ й Катрус_ . ´ Даю´ книжки (комý?) Нін_ й Катрус_ . Бáчу (когó?) Нін_ й Катрус_ . ´ (з ким?) з Нін_ й Катрус_ . Розмовляю Нові´ плáття (на кóму?) на Нін_ й Катрус_ . ´ Ніно ´ й Катрýсю. Привіт,

Н. в. Р. в. Д. в. З. в. О. в. М. в. К. в.

[–] -а -и

[=] -я -і

-і -у -ю -ою -ею -і -о -ю

3. 2. Запиши речення. Познач закінчення в іменниках, які змінювалися. 3. 3. Зміни так само словосполучення сестра Ганнуся. 4. 1. Прочитай речення, додаючи закінчення до слова бабуся залежно від запитань.

´ У мéне є (хто?) бабýс_ . На канікулах я ´їздила (до кóго?) до ´ в ліс. Я дýже люблю´ бабýс_ в селó. Ми (з ким?) з бабýс_ ходили (когó?) бабýс_ . 4. 2. Запиши речення. Познач закінчення в іменнику бабуся в кожному реченні. Перевір правильність свого запису за таблицею вправи 3.1: визнач твердий чи м’який останній приголосний основи у слові й зістав із відповідними закінченнями. 5. 1. Прочитай речення, додаючи закінчення до іменника парта.

Це моя´ (що?) пáрт . Я йдý (до чóго?) до пáрт . Бáчу (що?) пáрт . Сиджý (за чим?) за пáрт . Зóшит (на чóму?) на пáрт . 22


5. 2. Запиши речення. Познач закінчення в іменнику парта у кожному реченні. 5. 3. У першому і третьому реченнях іменник парта відповідає на однакові запитання. Чи однакові закінчення іменника в цих реченнях? Чому? Послухай або прочитай, як про це міркували Санду й Марійка.

´ – Марійко, в обóх рéченнях до імéнника пáрта стáвиться однáкове ´ запитáння: що? Óтже, і закінчення у цих словáх має´ бýти однáкове. – Ні, Сáнду. У цих реченнях імéн´ ´ ´ у різних ник пáрта вжито відмінках. ´ ´ словá. Зверни´ увáгу на допоміжні ´ – Звісно! У пéршому рéченні імéн´ ´ в називнóму відмінку, ник ужито ав ´ трéтьому – у знахідному. 6. 1. Прочитай речення. Які запитання потрібно поставити до іменника іграшка?

Я сумýю ( ___ ?) без ´іграшк и . Я знайшóв ( ___ ?) ´іграшк у . Це моя ( ___ ?) ´іграшк а . Я грáюся ( ___ ?) ´іграшк ою . 6. 2. Запиши речення, дописуючи запитання у дужках. Зазнач над словами, що змінювалися, в яких відмінках вони вжиті. 6. 3. Прочитайте запитання. Поміркуйте, як би ви відповіли на них. Зверніться з цими запитаннями одне до одного й дайте відповіді.

´іграшка? ´ – Чи є в тéбе улюблена ´ – Як вонá з’явилася в тéбе? – Як сáме ти грáєшся нéю? ´ ´ грáтися цією ´ ´іграшкою ´іншим дітям? – Чи дозволяєш 23


´ Ти вже знáєш, що в українській мóві є словá, які нічóго не називáють. Вони´ називáються службóвими, бо слýжать ´ для зв’язку між словáми. До службóвих слів налéжать приймéнники: у, до, для, через, під, над, між та багáто ´інших. Ці словá вживáються з ´ при імéнниках). Томý й отримали ´ імéнниками (стоять такý нáзву – приймéнники. 7. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Зверни увагу, з якими прийменниками найчастіше вживаються іменники у різних відмінках. У яких відмінках іменники вживаються без прийменників?

Н. в. Р. в. Д. в. З. в. О. в. М. в. К. в.

– без, від, до, з, біля, для – про, на, за, по, через перед, під, над, за на, в (у), по, при –

´ ´ Учені дослідили, що в українській мóві імéнники найчас´ вживáються у називнóму відмінку. ´ тіше ´ ´ Словá у називнóму і кличному відмінках уживáємо без прий­ мéнників. ´ ´ ´ відмінок Родовий є чемпіóном, бо словá у цьому відмінку ´ ´ мóжуть поєднуватися аж зі 150 приймéнниками (усьóго в україн´ ській мóві близько 200 приймéнників). ´ ´ Імéнники у родовóму, знахідному й орýдному відмінках мóжуть вживáтися з приймéнниками і без них. А от словá у місцéвому ´ відмінку зáвжди вживáються з приймéнниками, але їх лишé 5: в, на, о, по, при. 7. 2. Який з наведених фактів ти вважаєш найбільш цікавим?

24


7. 3. Спробуй намалювати схему або малюнок за змістом повідомлення. Користуючись схемою/малюнком, розкажи інформацію, яку ти прочитав(-ла) про вживання прийменників з іменниками у різних відмінках. 8. 1. Прочитай речення. Подумай, які запитання треба поставити до іменника річка?

´ у . Ось ( ___ ?) Я йдý ( ___ ?) до річк и . Здáлека я бáчу ( ___ ?) річк ´ а . Стою´ ( ___ ?) пéред річк ´ ою . Я читáла легéнду ( ___ ?) про річк ´ у . Річк ´ о , яка ти гáрна! цю річк 8. 2. Запиши речення, дописуючи запитання у дужках. За запитанням і прийменником визнач відмінок, у якому вжито іменник річка у кожному з речень.

§ 68. Слýхаємо текст. Читáємо за осóбами, усвідóмлюємо прочитане. Зіставляємо зміст ´ ´ тéксту і малюнки, розповідáємо ´ 1. 1. Послухай текст.

За Василем Сухомлинським

´ ЛЕДÁЧА ПОДУШКА

´ Яринці ´ Малій трéба рáно вставáти, щоб до шкóли йти. А не ´ ´ хóчеться, ой не хóчеться! Увéчері питáє Яринка у дідуся: – Дідýсю, чомý врáнці вставáти не хóчеться? ´ дідýсь. – Це подýшка в тéбе ледáча, – відповів ´ щоб не булá ледáчою? – А що ж ´їй зробити, ´ – Знáю я таємницю, – пóшепки сказáв дідýсь. – Отó сáме тоді,´ ´ повітря. ´ ´ як вставáти не хóчеться, візьми´ подýшку, винеси на свіже ´ Дóбре вибий її´ кулачками – вонá й не бýде ледáчою. ´ Настýпного дня, врáнці, знóву не хóчеться вставáти Яринці. ´ ´ лінощі ´ Алé ж трéба подýшку провчити, з неї´ вибити! ´ ´ Прокинулась Яринка, швидéнько одяглáся, взялá подýшку, ´ ´ ´ її´ кулачвинесла на подвір’я, поклáла на лáвку та й почалá бити ´ кáми. Повернýлася до хáти, поклáла подýшку на ліжко – і пішлá умивáтися. ´ А дідýсь хитро усміхáвся. 25


1. 2. Про кого розповідається у тексті? Як звати дівчинку? Про яку «таємницю» розповів Яринці дідусь? Що робила Яринка, щоб провчити подушку? Знайди і прочитай уривок про це. Чи справді подушка була ледачою? Як ти думаєш, чому дідусь хитро посміхався? 1. 3. Чи є в тебе «таємниця», яка допомагає швидко прокинутися зранку? Розкажи, як ти борешся з лінощами? 1. 4. Прочитайте за ролями діалог дідуся та Яринки. 1. 5. Розглянь малюнки. У якій послідовності їх потрібно розмістити?

2. Потренуйся переказувати текст за малюнками.

´ § 69. Спостерігáємо за відмінюванням імéнників ´ чоловічого й серéднього рóду в однині´ 1. 1. Прочитай речення. Простеж, як змінюються закінчення іменників брат, приятель. Визнач рід цих слів. Поміркуй, чому ці іменники мають різні закінчення.

´ Це мій (хто?) брат , приятель . я . ´ Я йдý (до кóго?) до брáт а , приятел ю ( -еві ). ´ Допомагáю (комý?) брáт у ( -ові ), приятел я. ´ Зустрічаю (когó?) брáт а , приятел ем . ´ Вéсело (з ким?) з брáт ом , приятел ´ Кýртка (на кóму?) на брáт у ( -ові ), приятел ю ( -еві ). ю. ´ Дóбрий день, брáт е , приятел 26


1. 2. Спиши речення. Визнач і вкажи відмінки, у яких ужиті іменники. 2. 1. Прочитай речення. Простеж, як змінюються закінчення іменників озеро, поле. Визнач рід цих слів.

Це (що?) óзер о , пол е . ´ чóго?) біля ´ óзер а , пóл я . Стою´ (де? біля ´ За красý вдячний (чомý?) óзер у , пóл ю . ´ Люблю (що?) óзер о , пóл е . Милýюсь (чим?) óзер ом , пóл ем . Цікáво (де? на / у чóму?) на óзер і , у пóл і . ´ Яке ти велике, óзер о , пóл е ! 2. 2. Спиши речення. Визнач і вкажи відмінки, в яких ужиті іменники. 3. 1. Прочитайте таблицю Кіберика. Іменників яких родів вона стосується? Подумайте, чому до кожного відмінка наведено по кілька закінчень? На основі слів, що відмінювалися у вправах 1. 1 і 2. 1, сформулюйте висновок про те, від чого залежить закінчення іменника?

Іменники, що мають закінчення ↓ ↓ відмінки чол. рід Н. в. хто? що? - , -о Р. в. кого? чого? -а, -я Д. в. кому? чому? -у (-ові, -еві) З. в. кого? що? -а, -я О. в. ким? чим? -ом, -ем М. в. на, у (в) кому? чому? -у (-ові, -еві)

, -о, -е ↓ серед. рід -о, -е -а, -я -у, -ю -о, -е -ом, -ем -і

3. 2. Змініть іменник батько за зразком вправи 1. 1. Запишіть. Подумайте, за яким стовпчиком таблиці ви будете звіряти правильність закінчень у цьому слові?

27


4. 1. Прочитай речення. Які запитання потрібно поставити до іменника море?

Я ´їду ( ___ ?) до мóр я . Я бáчу ( ___ ?) мóр е . Милýюся ( ___ ?) мóр ем . Я купáюся ( ___ ?) в мóр і . 4. 2. Запиши речення, дописуючи запитання в дужках. Зазнач над словами, що змінювалися, в яких відмінках вони вжиті. 5. 1. Прочитай речення. Яке слово змінювалося? Визнач його рід. Подумай, які запитання потрібно поставити до іменника вчитель?

я . Ось наш ( ´ ´ Ми чекáємо ( ?) вчител ?) учитель . Нам еві . ем . Ми допомагáємо ( ´ ´ ?) вчител цікáво ( ?) з учител 5. 2. Запиши речення, дописуючи запитання у дужках. Зазнач над словами, що змінювалися, в яких відмінках вони вжиті. 5. 3. Зміни так само іменник дідусь. 6. 1. Утвори й запиши словосполучення з наведених слів. Познач закінчення іменників, що змінювалися.

´Їхати (чим?) поїзд; ´ мандрувáти ´ (чим?) літáк; летіти = мандрувáти (з ким?) з друг; подорожувáти повертáтися (до чóго?) до селó; ´ виїжджáти (з чóго?) з місто; ´ чóго?) біля ´ монумéнт. ´ (біля стояти 6. 2. Перевірте правильність записів одне одного за таблицею на с. 27. 6. 3. Прокоментуй таблицю Кіберика: чому між словами стоїть знак дорівнює. Як називаємо такі слова? 7. 1. Прочитай діалог, додаючи до слів закінчення.

´ – Ти любиш подорожувáти? ´ ми з клáс__ ´їздили до міст_ ´ – Так! У неділю Львів. – Яким трáнспортом ви ´їздили? – Автóбус_ . 28


7. 2. Прочитайте діалог. 7. 3. Складіть і розіграйте діалог на таку ж тему. 8. 1. Послухай текст.

´ . Ми вибирáємо Ми (з ким?) з тáт_ (де? у чóму?) у магазин_ ´ подарýнок (комý?) Слáвк_ . Я вибрав (що?) літáк_ , а тáто – (що?) велосипéд_ . (комý?) Слáвк_ сподóбаються нáші подарýнки. 8.2. Від чийого імені ведеться розповідь? Де знаходиться хлопчик? З ким він? Що вони роблять? Кому вони вибирають подарунок? Що обрали тато й син для іменинника? 8. 3. Прочитай текст, додаючи закінчення до іменників залежно від запитань. Запиши текст.

§ 70. Слýхаємо текст. Тренýємося читáти вирáзно, розповідáємо, ´ розігруємо діалóги 1. 1. Прочитай назву тексту. Поміркуй, про що може бути розповідь? 1. 2. Послухай текст і перевір правильність своїх міркувань.

За Майєю Фроловою

´ ЩАСЛИВИЙ ДЕНЬ Сьогóдні в мéне день нарóдження. // Хібá ж є дні, / крáщі за ´ спечé – цей? // Менé бýдуть вітáти вдóма, / в шкóлі. // Бабýся пиріг ´ одноклáсників та одноклáсниць. // А / і я бýду пригощáти своїх ´ ´ додóму при´ Юлія Нилівна за щось хорóше похвáлить. У неділю ´ йдýть мої´ дрýзі. Бýдемо веселитися. ´ ´ сестрички ´ Аж ось по двéрях заляпали долóньки моєї Óлі. ´ – гýкає вонá. – Михáйлику, відчини! ´ – умовляє ´ мáма. – Зачекáй, Óлечко! Нехáй Михáйлик поспить, – Я не сплю! – гукáю. – Захóдьте! 29


´ ´ Двéрі розчиняються. Нікóго не видно. ´ Вóно пáдає І рáптом з-за дверéй викóчується кудлáте цуценя. ´ ´ на бік, задирáє догори´ лáпки. Дивиться на мéне чóрними очима. Живé! Спрáвжнє! Хібá мóже такé бýти, щоб мені´ на день нарóдження подару´ ´ Такé бувáє тільки вáли цуценя? в казкáх. ´ Я біжý до ньóго, берý на рýки. Вонó притихло, мáбуть, зрозу´ що тепéр – моє! ´ міло,

´ за дверима ´ й заглядáють у шпаринку. ´ Мáма й Óля стоять Я біжý до них, цілýю. ´ – кáже мáма. ´ – Тáтові дякуй. Це він цуценя´ привіз, ´ ´ Тáто на робóті. Коли´ він прийдé, я подякую йомý сто разів! ´ ´ Вибігáю на балкóн, піднімáю цуценя´ висóко вгóру – дивіться ´ ´ не боїться, ´ всі! А вонó не скавулить, такé гáрне, моє цуценятко. 1.3. Про кого розповідається у тексті? Що саме? Чому радів хлопчик? Що уявляв? Який подарунок приготував йому тато? Яким було цуценя? Знайди і прочитай речення, у яких розповідається про песика. Чи сподобався Михайликові подарунок?

30


1. 4. Потренуйся читати виразно за розміткою. 1. 5. Перечитай перші два абзаци тексту «Щасливий день». Розкажи, що було далі. 1. 6. Чому текст має таку назву? А який день щасливий для тебе? 2. Уявіть ситуацію: тато повернувся з роботи додому, його зустрічає Михайлик. Розіграйте розмову батька й сина, доповнюючи наведені репліки.

´ синку! ´ – Привіт, – _____ , ____ . – Вітáю тéбе з _____ _____ ! Бажáю _____ _____ _____ _____ . – _____ , ____ . – Подарýнок тобі´ сподóбався? – _____ , ____ . Він _____ _____ _____ ! 3. Пригадай свій день народження. Хто тебе вітав? Що подарували? А як ти вітаєш своїх рідних і друзів? Що даруєш? 4. Намалюй малюнок на тему «День народження». Можеш зобразити на ньому своє свято чи когось зі своїх рідних, або подарунок, про який мрієш.

§ 71. Спостерігáємо за чергувáнням приголосних ´ ´ під час відмінювання імéнників 1. 1. Послухай текст.

´ ´ – Як же влітку не радіти? ´ ´ В нéбі сóнце, в лýзі – квіти… – читáв вірш Сáнду й замислився… ´ – Марійко, – звернýвся він до пóдруги, – я знáю слóво луг. А у ´ ´ вірші написано у лýзі, а не у лýгі. Чомý так? – Який ти увáжний, Сáнду! Молодéць! Запам’ятáй: під час ´ ´ відмінювання імéнників звýки [г], [к], [х] пéред закінченням -і ´ ´ ´ змінюються на [з'] [ц'] [с']. Ось як про це написано у вірші Áлли Свашéнко: 31


Як викóнуєш завдáння, не забýдь про чергувáння: ´ – то на порóзі, як поріг ´ на рóзі. ну, а ріг – пиши: Коли´ вýхо – то у вýсі, а кожýх – то у кожýсі, як урóк – то на урóці, ´ на бóці. а як бік – кажи: 1. 2. Між ким відбулася розмова? Що здивувало Санду? Що на це відповіла йому Марійка? 1. 3. Прочитай таблицю Кіберика. Зверни увагу, в яких відмінках в іменниках чергуються приголосні.

Н. в. [г]  [з'] [к]  [ц'] [х]  [с']

Д. в. М. в. папуга – папуз і нога – на ноз і рука – у руц і качка – качц і комаха – комас і вухо – у вус і

1. 4. Прокоментуй таблицю Кіберика. За потреби користуйся інформацією із завдання 1. 1. 1. 5. Випиши з попередніх завдань три пари слів, в яких чергуються приголосні. Підкресли букви, що їх позначають. 2. Прочитай словосполучення, змінюючи слова, що в дужках. Запиши. Перевір правильність свого запису за таблицею.

´ ´ Цуценя´ у (бýдка), папýга у (клітка), машина на (дорóга), ´ дідýсь у хлóпчик у (кýртка), колобóк у (кáзка), тáто на (поріг), (кожýх). 3. 1. Прочитай вірш Олени Плавенчук, змінюючи іменники, що в дужках.

´ ´ Любить наш півник усім на світáнку 32


ґрéчно бажáти ґрéчно «Дóброго рáнку»: = (кýрочка) й (гýсочка), ´ (свинка) і (кáчка), чéмно ´ ввічливо кóтику Мýрчику люб’язно ´ шанобливо ´ та ще й (собáчка). 3. 2. Спиши вірш, розкриваючи дужки. У змінених іменниках підкресли букви, що позначають звуки, які чергувалися. 3. 3. Як ти розумієш зміст таблиці Кіберика? Утвори й запиши словосполучення: використовуй слова з таблиці й дієслова вітатися, поводитися, посміхатися, ставитися. 3. 4. Скажи, кому побажав «Доброго ранку» півник? А кому ти сьогодні бажав(-ла) «Доброго ранку»? 4. Утвори й запиши словосполучення. Пам’ятай про чергування звуків під час відмінювання іменників.

прочитáти у бéрег ´ сидіти ýрок ´ на книжка грáтися пáстись луг

§ 72. Спілкýємося, розповідáємо про домáшніх улюбленців ´ 1. 1. Прочитай текст, додаючи слова – нáзви малюнків. Про кого розповідали діти?

´ на сиділи

´ й розмовляли.

´ Марійка сказáла: – А у мéне є

. Він живé у

. 33


– А у мéне є

´ ´ , – сказáв Дмитрик. – Йогó звáти Яшка.

´їсти ´ любить

.

´ ´ – Софійко, а в тéбе є домáшній улюбленець? – запитáла ´ про . – Я мрію

– Ні, у мéне немáє, – сказáла ´ подарувáти мені´ обіцяли

. . Батьки´

на день нарóдження.

1. 2. Складіть і запишіть три запитання за змістом тексту. Зверніться з ними одне до одного й отримайте відповіді. 2. 1. Розглянь малюнки, прочитай текст.

– Сáнду, у тéбе є домáшній улюбленець? ´ – запитáла вчителька. ´ ´ – Так, є, – відповів хлóпчик. – Розкажи´ про ньóго. ´ – У мéне є кóтик. Йогó звáти Сніжóк. Він білий і пухнáстий. Мій ´ кóтик любить молокó і спáти в кóшику. 34


2. 2. Що на малюнку не так, як у тексті? Про кого розповів Санду? Що саме? Знайди у тексті і зачитай уривок про це. 2. 3. Розкажи про свого домашнього улюбленця так, як Санду. Якщо в тебе вдома не живе тваринка, то розкажи про кого ти мрієш.

З дáвніх-давéн люди і тварини живýть рáзом. Пéр´ ´ ´ шим домáшнім улюбленцем став пес, а потім – кішка. ´ Сьогóдні пóряд з людьми´ живýть черепáхи, папýги, хом’яки, ´ ´ рибки крóлики, шиншили, щурі,´ павýки, змії, та багáто ´інших ´ ´ тварин. ´ Відóмий факт приятелювáння людини Про це ´ і крокодила. ´ нáвіть зняли ´ фільм. ´ Прикладом рідкісної дрýжби між людьми´ і лéвом є істóрія ´ ´ ´ левéня. Пóтім уже дорóслу англійців, які виховали осиротіле ´ ´ тварину на вóлю. Рятівники´ приїжджáли в заповід´ випустили ´ ´ ник, щорáзу лев упізнавáв їх і рáдісно вітав. 3. 1. Підготуй розповідь про цікаву пригоду з твоїм домашнім улюбленцем. 3. 2. Знайди в мережі інтернет або в інших джерелах цікаву інформацію про домашніх улюбленців.

§ 73. Слýхаємо й читáємо текст, відповідáємо на запитáння 1. 1. Послухай текст.

За Євгеном Гуцало

´ ЖÓВТИЙ ПОДАРУНОК На день нарóдження подарувáли Ганнýсі багáто подарýнків: ´ А дядечко ´ ´ ´ ляльку, книжку, рюкзáк, пенáл, цукéрки, квіти. Мáзур ´ подарувáв дівчинці курчáтко. Вонó булó жóвте, пухнáсте й такé ´ ´ подарýнок дýже сподóбався дівчинці. беззáхисне. Такий 35


Урáнці Ганнýся зібрáлася до шкóли. – А що ти в рюкзáк поклáла? – запитáв бáтько. – Снідáнок. ´ снідáнку? – А біля Ганнýся зізнáлася: ´ залишáти, бо тут кіт. – Курчáтко. Я йогó вдóма боюся ´ до шкóли? – усміхáється бáть– А хібá курчáтко має ходити ´ ко. – Вонó бýде вчитися писáти? ´ в моєму ´ рюкзакý. – Ні, – заперéчила Ганнýся. – Вонó бýде сидіти ´ – Ну гарáзд. Аби не заважáло дітям на урóці. ´ Щóйно Ганнýся вийшла нáдвір, як дістáла курчáтко з рюкзакá ´ на вýлиці запитували: ´ і вже дáлі нéсла йóго в руці.´ Люди – Вонó теж до шкóли? – До шкóли! – відкáзувала Ганнýся. ´ Пéред шкóлою дівчинка заховáла курчáтко в рюкзáк. А на ´ урóці протягувала рýку до ньóго, глáдила і тихéнько називáла курчáтко ласкáвими іменáми. ´ ´ – Ганнýсю, йди до дóшки, – звернýлася до дівчинки вчителька.

36


Ганнýся пішлá до дóшки. І коли´ вже писáла на дóшці, курчáтко ´ ´ вилізло з рюкзакá. Спéршу вонó постояло, а пóтім пішлó пóпід пáртами аж до дóшки. ´ – Де взялóся курчá? – спитáла вчителька. ´ – сказáла Ганнýся. – Я принéсла з дóму. – Це моє, ´ – Де ж ти йогó взялá? – поцікáвилась учителька. ´ – Дядечко Мáзур подарýвав на день нарóдження. – Доведéться віднести´ додóму. А пóтім повертáйся до шкóли, – ´ сказáла вчителька. ´ Вийшла Ганнýся з клáсу і кáже до курчáтка: ´ в рюкзакý, то й – Не приймáють тебé до шкóли. А якби´ сиділо ´ ´ ти повчилося б трóхи. От бач, як погáно бýти неслухняним. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як звали дівчинку? Чому текст має таку назву? Хто подарував Ганнусі курчатко? Чи сподобався їй подарунок? Яким було курчатко? Знайди й зачитай речення про це. Чому дівчинка взяла курчатко до школи? Що сталося на уроці? Чому вчителька попросила Ганнусю віднести курчатко додому? 1. 3. Прочитайте в ролях діалог Ганнусі й батька, починаючи зі слів «Уранці дівчинка зібралася до школи». Під час читання правильно інтонуйте речення.

37


ПРИКМÉТНИК § 74. Вивчáємо словá – нáзви ознáк, спостерігáємо за їх рóллю в мóвленні 1. 1. Послухай текст.

´ Сáнду дивився з вікнá на вýлицю. Хлóпчик милувáвся ´ прирóдою і вирішив написáти рóзповідь про те, що бáчить. Ось що він написáв… ´ ´ сóнце. Рáптом подýв вітер. Світило На нéбі попливли´ хмáри. ´ ´ Почáвся дощ. Та от сóнце вийшло з-за хмар. Усе довкóла: будинки, дерéва, травá – загрáло фáрбами. 1. 2. Чи зрозуміло з тексту Санду, про яку пору року він написав? Чи можна дізнатися з тексту, які були небо, хмари? А який вітер: сильний і холодний чи легкий і теплий? Яких слів не вистачає в розповіді Санду?

Словá, які називáють ознáки предмéтів і відповідáють на запитáння який?, яка?, яке? або які?, – це прикмéтники ´ ´ ´ (adjectiv). Наприклад: день (який?) щасливий, дівчинка (яка?) весéла, курчáтко (яке?) жóвте. 1. 3. Доповніть текст Санду прикметниками, які б змальовували певну пору року: весну, літо або осінь. Запишіть складений текст. 1. 4. Порівняй свій текст з текстом Санду. Який з текстів кращий? Чому? Які слова зробили текст виразним? 1. 5. Користуючись знаннями з рідної мови та власними спостереженнями, сформулюй висновок про роль прикметників у мовленні.

38


2. 1. Прочитай вірш Платона Воронька. Про кого в ньому розповідається?

ОЛÉНКА МАЛÉНЬКА – Олéнко малéнька, чомý ти радéнька? ´ – Бо в мéне весéла рідня. – Чомý в тéбе очі тáкі голубéнькі? ´ щодня. ´ – На нéбо дивлюся – Розýмна Олéнко, чомý ж ти малéнька? – Томý я малéнька, що звýся Олéнка, – Олéнки малéнькі усі.´

рідня´ = родина ´ ´ голубі´ = блакитні радéнькі = весéлі

2. 2. Яку дівчинку ти уявив(-ла)? Які слова тобі підказали це? Запиши, яка Оленка. 3. 1. Послухай вірш. Про кого розповідається у вірші Галини Демченко?

´ щічки, ´ ´ У синички – білі ´ лáпки, чóрна шáпка, сірі фартушóк жовтáвий, голосóк ласкáвий.

3. 2. Якою була пташка? Розкажи про це так, як описано у вірші. Зроби висновок про роль прикметників у цьому вірші. 3. 3. Спиши вірш. Підкресли прикметники.

´ ´ нáзву синичка ´ ´ ´ Свою отримала за синій кóлір пір’ячка ´ А ще вважáють, що нáзва птáшки мóже похóдити на спині. ´ від наслідування її´ звýків: синь-синь-синь! 4. Прочитай словосполучення. Переклади й запиши їх українською мовою. Підкресли прикметники.

Caiet galben, carte interesantă, róchie nóuă, ochi albaştri, copíi ascultători. 39


§ 75. Спостерігáємо за зв’язкóм прикмéтників з імéнниками 1. 1. Спиши словосполучення іменників і прикметників. Визнач рід і число іменників. Простеж, чи в тому ж роді й числі вжито прикметники.

Мýльтик (який?) цікáвий – мýльтики (які?) цікáві. ´ Пісня (яка?) весéла – пісні´ (які?) весéлі. Слóво (яке?) дóбре – словá (які?) дóбрі. 1. 2. Порівняй свій висновок з наведеним нижче.

´ Прикмéтники вживáємо у тóму ж рóді, відмінку й числі,´ що й імéнники, ознáку яких вони´ називáють. 1. 3. Санду й Марійка теж працювали над завданням. Прочитай, яких висновків вони дійшли.

 До прикмéтників стáвимо запитáння залéжно від рóду: який? (чолов. р.), яка? (жіноч. р.), яке? (середн. р.).  У множині´ прикмéтники відповідáють на запитáння які? ´  Прикмéтник має такé ж закінчення, як і запитáння, яке до ´ ньóго стáвиться: ліс (який?) зелéний, травá (яка?) зелéна, яблуко ´ ´ (яке?) зелéне. Але: м’яч (який?) синій, фáрба (яка?) синя, нéбо ´ ´ (бо оснóва си[н'] закінчується ´ приголосний). ´ (яке?) синє на м’який 2. Розглянь малюнки. Назви´ предмети та їх ознаки. Запиши утворені сполучення слів. Підкресли прикметники, познач їх закінчення. Визнач рід прикметників.

40


3. 1. Прочитай і спиши вірш. Підкресли іменники і прикметники, які з ними пов’язані. Познач закінчення у прикметниках. Визнач їх рід і число.

´ ´ зóрі, Синій вéчір, сині ´ ´ мóре. синій чóвен, синє ´ і співáю. Я малюю Фáрби ´іншої не мáю. 3. 2. Яке сполучення слів ужито у множині? Як (за чим) ти це визначив(-ла)? 4. Спиши словосполучення, дописуючи закінчення прикметників.

´ ´ Олівéць (який?) жóвт , вишня (яка?) червóн , яблуко (яке?) ´ ´ солóдк , слон (який?) велик , мишка (яка?) малéньк , нéбо ´ (яке?) блакитн .

§ 76. Слýхаємо текст. Тренýємося читáти вирáзно. Спостерігáємо за рóллю прикмéтників у тéксті 1. 1. Послухай текст.

За Василем Сухомлинським

´ ЇЖАЧЕНЯТА

41


У їжачихи ´ булó двóє їжаченят. ´ Мов клубóчки з голочкáми, ´ Покотилися ´ круглéнькі, колючі. клубóчки ´їжі шукáти. Кóтяться ´ ´ сáдом, горóдом. Аж бáчать – сірий зáйчик. Їсть солóдку морквину. ´ І їм захотілося. ´ ´ ´ Лéдве висунули малéнькі голівки, а зáйчик як крикне: ´ ´ ´ – Геть звідси, гидкі, колючі! ´ Прикотилися клýбочки до матýсі, плáчуть: ´ – Зáйчик кáже, що ми гидкі,´ колючі. ´ пригорнýла малéньких, приголýбила: Їжачиха ´ ´ – Та хібá ж ви колючі, дітки мої´ ріднéнькі, – заспокóює вонá. – Волóссячко у вас м’якé, як льон. Та ви ж пухкéнькі, мов подýшечки!.. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Якими були їжаченята? Знайди в тексті слова, які допомогли розповісти про це. Кого зустріли їжаченята? Що робив зайчик? Як він назвав їжаченят? А як назвала діток мама-їжачиха? Чому? 1. 3. Потренуйся читати виразно за розміткою: дотримуйся пауз, з більшою силою голосу читай підкреслені слова. Прочитай слова зайчика сердитим, злим голосом.

´ ´ // Геть звідси, / гидкі,´ / колючі! Прочитай, як їжачки скаржаться мамі, голосом передай образу.

´ // Зáйчик он кáже, / що ми гидкі,´ / колючі. Голосом передай лагідність мами-їжачихи, любов до своїх діток.

´ ´ / дітки Та хібá ж ви колючі, мої´ ріднéнькі! // Волóссячко у вас м’якé, / як льон. // Та ви ж пухкéнькі, / мов подýшечки!.. // 1. 4. Прочитайте казку за ролями. 1. 5. Уявіть, що зайчик був добрим і чемним. Побудуйте розмову звірят так, щоб їжачки ввічливо попросили морквину, а зайчик пригостив їх.

42


2. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Що ти помітив(-ла)? У якому стовпчику слова звучать більш лагідно, м’яко?

крýглі ´ малі ´ пухкі ´ рідні

кругл éньк і мал éньк і пухк éньк і рідн éньк і

2. 2. Зверни увагу, якою частинкою відрізняються слова. Додай її до слів гарні, м’які. Поспостерігай, як змінилося їх значення. Запиши пари слів, як у таблиці Кіберика. 3. Перевір, чи правильно Санду виконав завдання. Подумай, що треба зробити, щоб виправити помилки. Запиши виправлені словосполучення.

´ зáйчик, малéнька голівка, ´ ´ їжачóк, тéпла сóнечко, Сіра колюче ´ літній дóщик, лáгідний матýся. 4. Прочитай слова зліва і справа. До іменників добери прикметники. Запиши утворені пари слів.

волóссячко клубóчки ´ морквина ´ дітки

ріднéнькі солóдка кругленькі м’якé

§ 77. Слýхаємо й читáємо, ´ змінюємо прикмéтники, пишемо ´ 1. 1. Послухай вірш Леоніда Куліша-Зіньківа.

´ Руд білка, руд лис, Руд пóле, руд ліс, Руд óсінь – все рудé. ´ рудих ´ знайдé? Хто в рудім

´ (яка?) білка лис (який?) пóле (яке?)

43

а ий е


1. 2. Яку картину природи ти уявляєш? Коли так буває? Які слова підказали тобі це? 1. 3. Запиши вірш, змінюючи слово рудий за родами. Орієнтуйся на рід іменника, з яким воно пов’язане. Щоб не помилитися у написанні, скористайся таблицею Кіберика.

´ означáє червóно-жóвтий, орáнжевий Слóво рудий кóлір. Зазвичáй це слóво вживáють, коли´ говóрять про ´ ´ кóлір волóсся людéй або шерсть тварин: ´ рудá дівчинка, такий рýдий кіт. ´ ´ або сóнячним. Чи Чáсто рудé волóсся називáють вогняним ´ клáсі або сéред знайóмих рудоволóсі? Можливо, ´ є у твоєму ти сам(-а) волóдар(-ка) такóго волóсся? А чи знáєш ти, що людéй ´ волóссям дýже мáло?! Їх усьóго 1–2 % на нáшій планéті. з рудим 2. 1. Прочитай, додаючи прикметники. Пригадай! У прикметників закінчення такі ж, як і в запитаннях.

´ Мáма (яка?) рідна – мáмі (якій?) . Брат (який?) стáрший – брáту (якому?) ´ (яким?) . Дитя´ (яке?) малé – з дитям Друг (який?) весéлий – з дрýгом (яким?) Сім’я´ (яка?) дрýжна – у сім’ї´ (якій?) .

. .

2. 2. Запиши словосполучення. Познач закінчення прикметників. 3. 1. Прочитай вірш Марії Завадівської, змінюючи закінчення слів, що в дужках. Коли так буває?

´ Жóвтий гáрбуз, (жóвтий) диня, ´ в (жóвтий) хýстці господиня, ´ (жóвтий) грýшку заїдає, ´ вибирáє. (жóвтий) дині

хýстка – у хýстці

3. 3. Запиши вірш. Познач закінчення прикметників. 3. 4. Розглянь таблицю Кіберика. Прокоментуй, які зміни відбулися у слові й чому.

44


4. 1. Послухай вірш Лани Виноградової. Про що в ньому йдеться?

´ і , ліси´ велик ´ і, Озéра син ´ – висóк і гóри, глибóк і ріки ´ ´ а у нас країна! яка ж красив ´ моя Україна! ´ Найкрáщ а в світі 4. 2. Склади й запиши запитання до вірша. 4. 3. Прочитай, які запитання склали Санду й Марійка. Дай на них відповіді словами вірша.

´ А які ліси? ´ Які озéра в нáшій країні? ´ ´ Які гóри в Україні? А які ріки? ´ Яка нáша країна? 4. 4. Розіграйте діалог за змістом вірша, використовуючи свої запитання або ті, які склали Марійка й Санду. 4. 5. Завчи вірш і запиши з пам’яті. 5. 1. Послухай вірш Леоніда Первомайського.

´ дерéва, срібне ´ ´ Срібні гілля, ´ ´ земля. ´ сріблом пухнáстим вкрита ´ у синьому ´ ´ Срібні нéбі хмарки. ´ ´ ´ В срібних замéтах срібні стежки. ´ ´ ´ Срібний-пресрібний ліс приберіг ´ ´ ´ ´ білочці срібній срібний горіх. 5. 2. Яку картину природи ти уявляєш? Які слова допомогли тобі уявити саме таку картину? 5. 3. Випиши словосполучення іменників з прикметниками за зразком.

Зразок.

´ У нéбі (якому?) синьому. ´ ´ Білочці (якій?) срібній.

5. 4. Зверни увагу на те, в якому роді, числі та відмінку вжито іменники. А прикметники?

45


6. 1. Послухай вірш Ольги Пенюк.

´ – Глянь, дитино, на лужкý ´ все у білому пушкý. – Це, матýсю, не пушóк, а білéсенький сніжóк.

– Хто там ходить по сніжкý ´ шáпці й кожушкý? в білій ´ там Іринка ´ – А гуляє ´ вся пухнáста, як сніжинка.

6. 2. Яка пора року змальована? Як сказано про сніг? Хто ходив по сніжку? Як змальована дівчинка у вірші? Які слова вжила авторка, щоб її описати? 6. 3. До виділених іменників добери з вірша прикметники і запиши. 7. 1. Прочитай вірш, додаючи закінчення. Про що розповідається в ньому? З якими тваринами гуляли діти?

І по біл сніжкý ´ ми гуляємо в садкý. Рáзом з кóтиком малéньк рáзом з пéсиком рудéньк і горóбчиком сірéньк , що стрибáє під кущéм.

,

7. 2. Спиши вірш. Познач закінчення прикметників. 8. 1. Прочитай вірш Рауля Чілачави, додаючи закінчення до прикметників. Про що йдеться у вірші?

Дóвг зимá. Дóвг вéчір, дóвг кáзка для малéчі. Мáє зимá дóвг вýха, дóвг кáзку дóвго слýха.

8. 2. Запиши вірш, дописуючи закінчення прикметників. Щоб не помилитися, став запитання від іменників до прикметників, так, як у таблиці до вправи 1. 1.

46


§ 78. Слýхаємо й читáємо текст, відповідáємо на запитáння, перекáзуємо 1. 1. Послухай текст.

За Костянтином Ушинським

´ ЧОТИРИ БАЖÁННЯ

´ додóму ´ Дмитрик накатáвся на санчáтах і ковзанáх, прибіг ´ рум’яний, весéлий і кáже бáтькові: ´ би, щоб увéсь час булá зимá! – Отó вéсело зимóю! Я хотів – Запиши´ своє´ бажáння у мій блокнóт, – сказáв бáтько. ´ Дмитрик записáв. ´ ´ ´ Настáла веснá. Дмитрик досхочý набігався за барвистими ´ ´ до бáтька й кáже: метéликами, нарвáв квітів, прибіг ´ би, щоб увесь час булá веснá! – Якá красá ця веснá! Я хотів ´ ´ записáти своє´ Бáтько знóву дав синові блокнóт і попросив бажáння. ´ Цілий ´ ´ ´ ´ рибу, ´ Настáло літо. день веселився Дмитрик: ловив ´ а ввéчері ´ збирáв солóдкі ягоди, перекидáвся в запашнóму сіні, сказáв бáтькові: ´ би, щóби ´ – От сьогóдні я вже повеселився досхочý! Я хотів ´ й кінця´ не бýло! літу ´ ´ І це бажáння Дмитрика бýло записане в той сáмий блокнóт. ´ Прийшлá óсінь. У садý збирáли врожáй – рум’я´ ні яблука і жóвті ´ грýші. Дмитрик знóву сказáв бáтькові: – Óсінь крáща за всі пóри рóку! ´ Тоді´ бáтько вийняв свій блокнóт й показáв хлóпчикові, що він ´ ´ і про веснý, і про зиму, ´ те ж сáме говорив і про літо. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як звали хлопчика? Що забажав Дмитрик узимку? Що запропонував йому батько? Яке бажання висловив хлопчик навесні? А влітку? Що він сказав про осінь? Яку пору року любив хлопчик? 1. 3. Намалюй малюнки до тексту. Навчися переказувати текст за малюнками.

47


§ 79. Групýємо лéксику. Складáємо тематичні словники. ´ ´ Розповідáємо про улюблену пóру рóку ´ 1. 1. Прочитай вірш.

Пéршою ідé зимá, нóвий рік ведé вонá. ´ ´ Дрýгою ідé веснá квітами заквітчана. ´ йде в наш край, дозрівáє урожáй. Трéтім літо А четвéрта óсінь коровáй принóсить. 1. 2. Про що йдеться у вірші? Як ти розумієш слова «новий рік веде вона»? Яка пора року «квітами заквітчана»? Чому так кажуть? Про яку ознаку літа згадано у вірші? Чому про осінь сказано «коровай приносить»? 1. 3. Які ознаки пір року ти вважаєш головними? 2. Прочитайте словосполучення. Погрупуйте їх за категоріями «Зима», «Весна», «Літо», «Осінь» і запишіть відповідні тематичні словники.

´ 1. Сóнячні дні, засніжені вýлиці, щéдрий урожáй, зелéна ´ блакитне ´ травич­ка, квітýчі дерéва, холóдні вітри, нéбо, солóдкі ´ хмáри. ´ ´ морóзи, жóвте листя, ´ ягоди, люті сірі ´ прикрашáти ялинку, ´ ´ 2. Збирáти гриби, співáти колядки, ´ ´ сніговикá, милувáтися квітами, катáтися на велосипéді, ліпити ´ купáтися в річці. 3. 1. Послухай розповіді Марійки й Санду. Про що в них йдеться?

´ ´ óсінь. У цю пóру рóку листя ´ Я люблю змінює свій ´ золотими, ´ кóлір. Дерéва стають орáнжевими, червóними. Мені´ подóбається збирáти різнобáрвні букéти ´ з опáлого листя. Восени´ чáсто йде дощ. У такі´ дні я ´ гуляти ´ під парасóлею. люблю

48


Моя´ улюблена ´ порá рóку веснá. Навесні´ оживáє ´ зеленіє ´ травá, повертáприрóда: розквітáють квіти, ´ Я люблю ´ гуляти ´ квітýчими ються птахи´ з тéплих країв. ´ ´ вýлицями могó міста. У тéплі дні приємно катáтися ´ ´ А ще я на велосипéді, запускáти повітряного змія. ´ веснý, бо навесні´ в мéне день нарóдження. люблю 3. 2. Розкажи так само, як Марійка чи Санду, яка пора року тобі подобається? Чому?

§ 80. Добирáємо антóніми й синóніми до прикмéтників 1. 1. Пригадай, які слова називаємо антонімами, а які – синонімами. 1. 2. Прочитай рядки слів. Де серед них антоніми, а де – синоніми?

´ ´ Білий – чóрний; солóдкий – кислий. ´ Ввічливий, чéмний, ґрéчний. 2. 1. З наведених слів добери й запиши синоніми до слова малий.

´ ´ ´ холóдний, Дрýжний, зелéний, крихітний, великий, дрібний, ´ невеликий. ´ шкільний, 2. 2. Поєднай записані прикметники з іменниками песик, дощик, жучок. Запиши утворені словосполучення. 2. 3. Зроби висновок про роль синонімів-прикметників у мовленні. Прочитай повідомлення – перевір правильність свого висновку.

Синóніми-прикмéтники вживáємо у мóвленні, щоб ´ ´ описáти предмéт найбільш тóчно, виразно. 3. 1. Послухай вірш Наталі Карпенко. 3. 2. Через що сперечалися тварини? Хто і як саме вирішив суперечку?

49


3. 3. Прочитай уривок з вірша Наталі Карпенко «Хто великий?»

– Хто наймéнший? ´ мишка! ´ – Сіра – Хто малéнький? ´ – Нáша кішка! – Хто серéдній? – Пес кудлáтий, що пильнýє двір і хáту. ´ – Хто великий? ´ – Це свиня! ´ ´ – А найбільша? Звісно, я! 3. 4. За змістом малюнка і вірша розкажи, хто з тварин великий, а хто – малий. 4. 1. Прочитай вірш Алли Свашенко. Чи відрізняються один від одного брати? Які слова вжила авторка, щоб показати цю різницю? Ці слова іменники чи прикметники?

Є у мéне мéнший брат, все у нас із ним не в лад: ´ ´ я білявий – він чорнявий, ´ а брат мій млявий, ´ я меткий, ´ я висóкий і тонкий, ´ брат товстéнький і низький. 4. 2. Випиши з вірша пари прикметників-антонімів. 4. 3. Доповни опис братів.

Стáрший брат був …, …, а молóдший, … . Антóніми-прикмéтники вживáємо у мóвленні, щоб по´ казáти, підкрéслити різницю між предмéтами.

50


4. 4. Прочитай таблиці Кіберика. Які слова – антоніми чи синоніми він дібрав, щоб пояснити значення прикметників меткий і млявий?

млявий ´

меткий ´

´ повільний сóнний

швидкий ´ спритний ´

невпрáвний

жвáвий

4. 5. Намалюй малюнок до вірша Алли Свашенко. Дай імена братам. Потренуйся розповідати за малюнком і змістом вірша, хто який.

§ 81. Слýхаємо й читáємо текст. Спостерігáємо за вживáнням антóнімів і синóнімів 1. 1. Послухай текст.

За Іваном Крип’якевичем

´ КІТ І МИША ´ старий ´ кіт для малóго кóтика мишу. ´ Одногó рáзу зловив ´ – Тримáй дóбре, щоб не втеклá! — сказáв він синові і пішóв. ´ ´ Кóтик тримáв мишу і придивлявся до нéї. Це бýла старá ´ ´ що її´ тримáє молодий ´ ´ і досвідчена миша. Вонá відрáзу зрозуміла, ´ ´ кóтик. І промóвила миша тихим гóлосом: – Кóтику-брáтику! ´ – Говори´ голосніше, бо я не чýю! – грýбим гóлосом сказáв ´ щоб усі´ вважáли йогó старим ´ і поважáли. кóтик. Він хотів, ´ миша, ´ ´ – Не мóжу, – прошепотіла – бо ти менé міцно тримáєш. ´ дýжий! Ти такий ´ ´ – Егé, прáвда. Я сильний, – сказáв малий. 51


– Я ще нікóли не бáчила такóго страшнóго й сильного котá, – ´ ´ ´ ´ стáла підлéщуватись миша. – А які ти мáєш страшні óчі! Ой! А чи ´ любиш ти молокó? — спитáла вонá. ´ – Молокó як молокó, але сметáну дýже люблю! – Агá, агá, сметáну! Я знáю такé мýдре, розýмне слóво. Як ´ йогó сказáти, двéрі комóри відчиняться самі.´ Мóжеш тоді´ ´їсти і молокó, і сметáну, і ковбасý – усé, що хóчеш! – Ну скажи´ це слóво! – наказáв кóтик. ´ то скажý! – Пусти, ´ Кóтик пустив. ´ – Фік-мік! – крикнула миша і втеклá. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Яким був котик? Яким він хотів здаватися? Якою була миша? Знайди й зачитай уривок про це. Як миші вдалося обманути котика? 1. 3. Прочитайте за ролями уривок від слів «І сказала миша тихим голосом» до кінця тексту. 2. 1. Прочитай і випиши перші шість виділених слів. Це антоніми чи синоніми? 2. 2. Прочитай решту виділених слів. Це антоніми чи синоніми? Погрупуй і запиши їх. 2. 3. Поміркуйте, для чого в тексті використано синоніми: щоб підсилити, підкреслити те, про що говориться, чи для того, щоб зменшити ознаки описаного. 3. Поміркуй, яким чином ти можеш дізнатися значення слова підлещуватися. З’ясуй значення цього слова у найбільш зручний для тебе спосіб і запиши.

52


ЗАЙМÉННИК § 82. Спостерігáємо за займéнниками, уживáємо їх у мóвленні 1. 1. Прочитай повідомлення. Пригадай, що ти знаєш про займенники з уроків рідної мови. Навіщо вони потрібні? Замість яких слів їх можна вживати?

Словá, які вкáзують на осóбу, алé не називáють ї´ї, – це займéнники (pronumele). 1. 2. І в румунській, і в українській мові є займенники. Однак в обох мовах вони звучать по-різному. Прочитай таблицю Кіберика і порівняй вимову займенників.

În limba В українській română: мові: я → eu ти → tu він, вонó → el вонá → еа ми noi → ви voi → → еі вони́ еlе → 1. 3. Запишіть за зразком займенники, підставляючи імена і слова учень, учениця, діти.

´ Зразок. Я – Сáнду, ти – ýчень, вонá – учениця, … 2. 1. Прочитай вірш Гургена Боряна. Знайди займенники. Поміркуй, чи можна замість них підставити імена твоїх друзів. Спробуй це зробити.

2. 2. Спиши вірш.

Хорóші дрýзі в мéне є, ´ і ми – однá сім’я. ´ Ми дýже любимо наш край – і ти, і він, і я. 53


3. 1. Прочитай речення. Випиши за зразком іменники та займенники.

1. У клас зайшóв хлóпчик. Він був весéлий. ´ ´ 2. Маринка хóдить до шкóли. Вонá гáрно вчиться. ´ 3. Михáйлик і Рáду живýть в однóму будинку. Вони´ – дрýзі. ´ Вонó бýло дýже малéньке. 4. Ренáті подарувáли кошеня. ´ Зразок. Дівчинка – вонá. 3. 2. Який із займенників вказує не на одну особу, а на кількох? 4. Запиши речення українською мовою. Підкресли займенники.

Еu аsсult muzісă. Еl сіtеştе о саrtе. Еа о аjută ре mаmа. Nоі рlесăm în ехсursіе. Еlе dіsсută fіlmul vіzіоnаt. 5. До наведених слів добери займенники, які вказують на цих осіб і запиши. За потреби користуйся таблицею Кіберика.

´ Сергійко – ´ і Галинка ´ Андрієш –

´ – , Ауріка , я і Микóлка – , він і Дóрел – .

,

´ § 83. Спостерігáємо за змінюванням займéнників, уживáємо їх у мóвленні 1. 1. Послухай розмову Санду й Марійки. Про що говорили діти?

´ – Марійко, займéнники, як і імéнники, ´ змінюються залéжно від запитáнь. ´ – Так, Сáнду. Ти прáвильно помітив. Хто зайшóв у клас? Я, ти, він, вонá… Когó немá? Менé, тебé, йогó, її… ´ – Марійко, алé це склáдно. Словá зóв´ сім змінилися. Як їх запам’ятáти? – Згóдом, Сáнду, ти обов’язкóво за´ пам’ятáєш. А зáраз користýйся таблицями, які надіслáв Кібéрик. 1. 2. Простеж за таблицею, як змінюються займенники.

54


Це Немá Дарувáти Бáчити Пишáтися Мáска

хто? кого? кому? кого? ким? на кому?

Це Немá ´ Дякувати Знайти´ Грáтися з Мáски

→ → → → → →

хто? кого? кому? кого? ким? на кому?

я мене мені мене мною на мені → → → → → →

ти тебе тобі тебе тобою на тобі

ми нас нам нас нами на нас

він / воно його йому його ним на ньому

ви вас вам вас вами на вас

вона її їй її нею на ній

вони їх їм їх ними на них

1. 2. Прочитайте таблиці в такий спосіб: одне запитує (читає ліву частину таблиці) – інше відповідає (зачитує те, що справа). 2. Дай відповіді на запитання й запиши їх. За потреби користуйся таблицями.

Хто прийшóв на урóк? ´ Кібéрик? Когó зустрів Комý він телефонувáв? Ким він пишáється? На кóму тéплі кýртки?

Я, ти, він, вонá. Менé, … , … , … . …,…,…,…. …,…,…,…. На … , … , … , … .

3. 1. Прочитайте речення, добираючи слова з дужок відповідно до запитань. Запишіть речення.

Як (когó?) (ти, тебé, тобі) звáти? ´ (я, мéне, мені)? Ти прийдéш сьогóдні (до кóго?) до Я вже був (у кого?) у (ти, тобóю, тéбе). ´ в парк? Підéмо (з ким?) з (тобóю, ти, тобі) ´ Передáй (комý?) (він, йомý, на ньóму) книжку. 3. 2. Обміняйтеся зошитами, перевірте правильність записів одне одного. За потреби користуйтеся таблицями.

55


4. Прочитай і запиши речення. Підкресли займенники.

´ На зимóвих канікулах я булá в селі´ у бабýсі. Там у мéне багáто пóдруг. Дівчáта зі мнóю катáлися на сáнкáх, покáзували ´ шкóлу. мені´ свою

§ 84. Слýхаємо й читáємо текст, ´ ´ ділимо йогó на частини, добирáємо зáголовки, перекáзуємо 1. 1. Послухай текст.

За Василем Сухомлинським

´ ´ ЯК ОЛÉНКА ХОТІЛА ВЕСНУ´ НАБЛИЗИТИ ´ відривний ´ календáр. Надвóрі зимá. Олéнка, На стіні´ висить ´ ´ трирічна дівчинка, знáє, що кóжного дня з календаря´ відривáють ´ листóчок. Вонá підійшлá до бабýсі й попросила: ´ один ´ де бýде веснá. – Бабýсю, покажіть, Бабýся покáзує. Олéнка сумýє: як багáто ще листóчків трéба зірвáти. Увéчері нікóго не булó в кімнáті. Олéнка підійшлá до кален´ за одним. ´ Аж до весни´ даря´ й почáла відривáти листóчки один повідривáла. Зібрáла листóчки, поклáла ´ під подýшку й заснýла. Снилася їй веснá. ´ Прокинулася на світáнку Олéнка, пі´ дійшлá до бабýсиного ліжка. – Бабýсю, вставáйте. Веснá прийшлá. ´ Бабýся здивóвано глянула на Олéнку. ´ ´ ´ – Дивіться, на календарі´ вже весняний листóчок. Бабýся всміхнýлася і промóвила: ´ ´ а морóз зимóвий. ´ – Листóчок весняний, Глянь у вікнó, – що там – зимá чи веснá? ´ ´ Оленка подивилася у вікнó й замисли­ лась. 56


1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як звали дівчинку? Про що Оленка запитала бабусю? Що дівчинка зробила? Навіщо? Чи вдалося їй наблизити весну? Про що замислилась Оленка? 1. 3. Перечитайте текст напівголосно. Поділіть його на три частини. Доберіть заголовки до кожної частини. 1. 4. Перечитай текст ще раз мовчки. Підготуйся переказати одну з частин (за власним вибором).

´ § 85. Змінюємо займéнники, уживáємо їх у мóвленні 1. 1. Прочитай вірш Валерія Бойченка.

´ Рюкзáк – мій друг і помічник. До рюкзакá я дýже звик. І він від мéне ні на крок: зі мнóю йде він на урóк. Рюкзáк для мéне залюбки´ ´ і рýчку нóсить, і книжки.

Звик (хто?) я. Ні на крок (від кого?) від мéне. Йде (з ким?) зі мнóю. Нóсить (для кого?) для мéне.

1. 2. Про який предмет йдеться у вірші? Хто розповідає про рюкзак – хлопчик чи дівчинка? Яке слово вжито у вірші замість слова хлопчик? 1. 3. Простеж (справа), як змінюється займенник я за питаннями. 1. 4. Як замінено у вірші слово рюкзак? 2. 1. Прочитай вірші. Про кого розповідається у кожному з них?

´ В мéне є малá сестричка, ´ зóвсім-зóвсім невеличка. ´ Ще не вимовить ні слóва, ´ ´ мóва. сміх – ї ї єдина Грігоре Вієру

´ Ви повинні тáкож знáти, що у мéне є ще брáтик. Він малéнький, а томý мýшу помагáть йомý. Олег Попов

2. 2. Запиши вірш, який сподобався. Підкресли займенники. Замість яких слів їх ужито? 2. 3. На скількох осіб указує займенник вона – одну чи більше? А займенник він?

57


3. 1. Прочитай речення, які склав Санду. Доповни їх так, щоб це була розповідь про сестричку або подругу Санду.

Я – Сáнду. У мéне є ми .

. Її´ звуть

. Вонá

. З нéю

3. 2. Так само розкажи про свого братика, сестричку або приятеля. Зверни увагу, якщо будеш розповідати про особу чоловічого роду (братика, приятеля), то вживай слово він і його форми. 4. 1. Прочитай діалог. Між ким і про кого відбулася розмова?

– Сáнду, в тéбе є дідýсь і бабýся? ´ – Так, Марійко. Є. – Де вони´ живýть? – У селі´ Тернáвка. ´ – Сáнду, ти сумýєш за ними? ´ і сумýю за ними. ´ – Я їх дýже люблю ´ – Ти їздиш до них у гóсті. ´ – Так, Марійко. 4. 2. Який займенник ужито замість слів дідусь і бабуся? На одну чи на кількох осіб указує займенник вони? 4. 3. Спиши діалог. Підкресли займенники. 4. 4. Розіграйте діалог Санду й Марійки. 5. 1. Прочитай і запиши текст. Добираючи слова з дужок.

´ – ýчень. Андрієш (йогó, він, з ним) навчáється у (він, йомý, у ньóго) є дрýзі – Міхáй і Рáду. трéтьому клáсі. У ´ йогó) разóм грáють у футбóл. (вонá, вони,

5. 2. Розкажи так само про когось зі своїх однокласників.

58


ДІЄСЛÓВО § 86. Ознайóмлюємося з дієсловáми, спостерігáємо за їх рóллю у мóвленні 1. 1. Розглянь малюнки. Розкажи, хто що робить.

1. 2. Склади речення за змістом кожного малюнка й запиши. Підкресли слова, які називають дію того, про кого йдеться в реченні.

´ предмéта і відповідáють на Словá, які´ називáють дію ´ ´ абó що бýде робити?, ´ запитáння що робить?, що зробив? – ´ це дієсловá (verbul). Наприклад: корабéль (що рóбить?) пливé, ´ ´ ´ птáшка (що зробила?) – прилетіла, бабýся (що бýде робити?) – бýде читáти. 59


2. 1. Прочитай слова зліва і справа та запитання. Що називають слова, розміщені ліворуч? А ті, що праворуч?

літáк чóвен автóбус кінь

що рóбить?

пливé ´їде ´ біжить ´ летить

2. 2. До іменників добери дієслова. Запиши утворені речення. 3. 1. Позмагайтеся одне з одним: до малюнків-іменників з довідки доберіть дієслова. Виграє той, хто утворить і запише більше таких словосполучень.

´ Довідка: ´їде, спить, грáє, пише, летить, ´ пливé, дзвенить, ´ світить, ´ цвітé, малює. 3. 2. Які дієслова поєднувалися більше ніж з одним іменником? 4. 1. Прочитай слова, записані зліва й справа. Добери до іменників дієслова. Запиши утворені речення.

´ лікар ´ учитель фотóграф будівéльник худóжник

´ малює будýє лікýє навчáє фотографýє

4. 2. Розкажи, хто за професією твої мама й тато.

60


§ 87. Слýхаємо й читáємо текст, відповідáємо ´ на запитáння, усвідóмлюємо прочитане 1. 1. Прочитай назву тексту. Поміркуй, про що може йтися у тексті. 1. 2. Послухай текст і перевір правильність своїх здогадів.

За Неле Мост

´ БИТИСЯ – ЦЕ ПОГÁНО ´ борсýк грáлися у лицарів. ´ Ґавеня´ Шкарпéтик і малюк – Тебé бýдуть звáти Борсýк Безстрáшний, а менé – Шкарпéтик ´ Хорóбре Сéрце, – промóвило ґавеня. ´ борсýк. – – Нам час іти´ до зáмку, – заплéскав у долóні малюк ´ ´ Недарéмно ж ми йогó будувáли цілий тиждень. – Алé нікóго з собóю не запрóшуємо, – сказáв Шкарпéтик. ´ – Так! Грáємося тільки вдвох, – погóдився борсýк, і вони´ пішли´ до зáмку. Ще здáлеку вони´ побá­ чили, що в зáмку хтось є. Це був вовк. – Вихóдь, вóвче! Це наш ´ ´ зáмок! – вигукнув малюк борсýк. – Був ваш, а став мій! ´ Шкарпéтик зашепотів ´ приятелю: ´ – Спокійно. Зáраз усé владнáю. ´ Шкарпéтик вирішив ´ вóвка, щоб ви´ розізлити ´ манити йогó із зáмку. Він почáв дражнитися: ´ – Вóвче! Що злякáвся? Вихóдь! Чи боїшся? ´ ´ ´ Вовк вискочив із зáмку й кинувся до ґавеняти. ´ ´ – Я зáраз тобі покажý, як я боюся! 61


´ утекти, ´ але вовк скóчив на ньóго і притис ´ Шкарпéтик хотів ´ до землі. ´ ´ – І хто тут найсильніший? Скажи´ мені… ´ ´ ´ додáти Шкар– Ти… найсильніший! «І найдурніший!» – хотів пéтик, алé змóвчав. ´ – вигукнув ´ ´ борсýк. – Відпусти´ йогó! Бо я мáму покличу! малюк ´ ´ ґавеня´ і хотів схопити ´ борсукá. Вовк відпустив ´ ´ ´ борсýк і рáзом з при´ – Битися – це погáно! – крикнув малюк ´ від зáмку. ятелем побіг ´ ´ Тепéр це мій зáмок! – засміявся ´ – Біжіть-біжіть! вовк. ´ ´ ´ старóго ´ борсýк бігли лісом. Біля Ґавеня´ Шкарпéтик і малюк ´ зайченя´ Дóвгі Вýшка. дýба вони´ зустріли

62


´ – Від кóго ви тікáєте? – запитáло зайченя. ´ ´ – Вовк вигнав нас із зáмку та ще й б’ється! – почáв розповідáти борсýк. – Так погáно вовк ще нікóли не повóдився, – сказáло зай­ ´ – Алé я знáю, як йогó провчити. ´ ченя. 1. 3. Про кого розповідається у тексті? У яку грали ґавеня й борсук? Чи хотіли вони запросити до гри ще когось? Де Шкарпетик і борсук хотіли гратися? Чи вдалося їм це? Хто був у їхньому замку? Як ґавеня хотіло виманити вовка із замку? Що з цього вийшло? Чи погоджуєшся ти з назвою тексту? 1. 4. Порадьтеся і скажіть, що могло придумати зайченя, щоб провчити вовка? Що воно запропонувало приятелям? 1. 5. Розкажи, як ти виходиш з подібних ситуацій. Про інші пригоди ґавеняти Шкарпетика та його друзів ти можеш дізнатися з книжок Неле Мост «Як перестати боятися», «Чесне слово», «Оце так пощастило».

´ § 88. Спостерігáємо за вживáнням дієслів ´ у різних особóвих фóрмах 1. 1. Прочитай повідомлення. Пригадай, що ти знаєш про змінювання дієслів з уроків рідної мови.

´ ´ В українській мóві, як і в румýнській мóві, дієсловá змінюються за осóбами. 1. 2. Розглянь і прочитай таблиці Кіберика. Послухай коментарі до них.

Таблиця 1

ми я ´ у , читá ю ´ емо , читá ємо пиш пиш ти ´ еш , читá єш ви ´ ете , читá єте пиш пиш вони пиш він, вонá, вонó пиш ´ е , читá є ´ уть , читá ють

63


Таблиця 2

я леж ý , сто ю́ ´ ти ´ , сто їш леж иш ´ він, вонá, вóно леж ить ´ , сто їть

ми лежимó, сто їмó ви леж итé , сто їтé вони´ леж áть , сто ять ´

2. 1. За наведеним у таблиці 1 зразком усно змініть слова йти (я йд у , … ), казати (я каж у , …). 2. 2. За таблицею 2 усно змініть слова жити (я жив у , …), любити (я любл ю , …).

´ люблять, ´ ´ Зверни´ увáгу! У словáх люблю, роблю, ´ рóблять з’являється звук [л']. 3. 1. Прочитай речення. Скільки осіб виконує дію в реченнях, що ліворуч, – одна чи більше? А у реченнях, що праворуч?

Ілóнка співáє у хóрі. Ромáн гáрно плáває. ´ ´ за пáртою. Учень сидить ´ Сергійко сáдить дéрево.

Дівчáтка співáють у хóрі. Хлóпці гáрно плáвають. ´ ´ за пáртами. Учні сидять Брати´ сáдять дéрево.

3. 2. Заміни іменники займенниками. Прочитай утворені речення. 3. 3. Спиши по два речення з кожної колонки. Підкресли іменники – нáзви осіб однією лінією, а дієслова – двома. У дієсловах познач закінчення. За потреби користуйся таблицями. 4. Доповни речення: добери й запиши займенники, що вказують на осіб, які виконують дії.

пливé,

´ ´ пише й читáє, біжиш, ´ грáю, танцюють і співáють, ідéмо.

спить,

5. Прочитай і спиши речення, змінюючи дієслова в дужках. Щоб не помилитися, визнач особу, яка виконує дію. За потреби користуйся таблицями.

´ ´ 1. Євгéнко (жити) у селі.´ 2. Я (читáти) кáзку. 3. Ти (ходити) до ´ шкóли. ´ шкóли? 4. Тáто (будувáти) дім. 5. Ми (стояти) біля 64


6. Прочитай речення, добираючи з дужок відповідні слова, що вказують на осіб, які виконують дію. Запиши речення.

´ любить ´ ми, діти) ´ 1. (Денис, свóго кóтика. 2. (Я, дівчáтка, вонá) йдуть у гóсті до пóдруги. 3. (Він, ми, я) одягáю свóго брáтика. ´ я, ми) читáємо кáзку. 5 (Ви, він, я) йдетé у кінó? 6. (Ти, 4. (Вони, хлóпці, він) грáють у футбóл. 7. 1. Добери з довідки потрібні дієслова й запиши речення.

´ Я до шкóли. У шкóлі я увáжно вчителя. На урóці ´ матемáтики , а на урóці української мóви – і . А на перéрві я з дрýзями. Довідка: грáюся, ідý, пишý, рахýю, читáю, слýхаю. 7. 2. Кіберик склав запитання за змістом тексту. Прочитай їх, додаючи потрібні закінчення до дієслів.

Куди´ ти ід ? Що ти роб у шкóлі? ´ Ти слýха учителя? Що ти роб на урóці матемáтики? ´ мóви? А що ти роб на урóці української

7. 3. Розіграйте діалог, використовуючи запитання Кіберика. 8. 1. Прочитай розмову, яка відбулася між дітьми й Кібериком.

– Куди´ ви біжитé? – Біжимó до шкóли. – А що ви рóбите у шкóлі? ´ – Ми готýємо концéрт до свята. І тебé, Кібéрику, ми запрóшуємо. ´ – Дякую, дрýзі. – А куди´ ти йдéш, Кібéрику? – Я йду в кінотеáтр. Там покáзу´ фільм. ють новий 65


8. 2. Перебудуйте діалог так, щоб розмова відбувалася між Кібериком і кимось одним із дітей. Запишіть діалог. Перевірте правильність своїх записів за таблицями на с. 63–64. 8. 3. Розіграйте записаний діалог. 9. 1. Прочитай діалог, додаючи закінчення до дієслів.

– Де ти жив ? – Я жив у Новосéлиці. ´ – Ти розмовля´ українською мóвою? ´ ´ – Так, розмовля´ . Я знá казки´ й вірші українською мóвою, ´ спів пісні. 9. 2. Спиши діалог. Познач закінчення у дієсловах. Перевір правильність свого запису за таблицею 1 на с. 63.

§ 89. Слýхаємо текст, ´ ´ розповідáємо за малюнками, розігруємо діалóги 1. 1. Послухай текст. 1. 2. Від чийого імені ведеться розповідь? Про кого і що саме розповів хлопчик? Як проводять час мама й син? Що вони роблять? Який у них настрій? Чи подобається їм готувати? 1. 3. Розглянь малюнки і знайди, який серед них відповідає змісту тексту.

66


1. 4. За малюнками розкажи, хто що робить. Хто кому допомагає? Як саме? За потреби користуйся словами з довідки.

´ готýють, пересáджують, подає, ´ Довідка: допомагáє, розставляє, поливáє, кладé, несé. 2. 1. Прочитай запитання. Подумай, як ти на них відповіси.

Комý ти допомагáєш удóма? Тебé прóсять про допомóгу чи ти сам(-а) допомагáєш? ´ Що ти рóбиш найчастіше: прибирáєш у кімнáті, ´ миєш ´ хóдиш у магазин, пóсуд?

2. 2. Запитайте одне одного про допомогу вдома, використовуючи запитання з таблиці. 3. Підготуй розповідь про те, як ти допомагаєш удома.

67


§ 90. Слýхаємо текст, ´ відповідáємо на запитáння, читáємо за ролями 1. 1. Послухай текст.

За Борисом Рябініним

НАЙЛÉГШЕ СЛÓВО ´ Юркó, розв’язує ´ Сидить задáчу. Важкá якáсь задáча. Не вихóдить. – Тáту, я не знáю, як її розв’язáти. ´ ´ ´ А тáто в сусідній кімнáті, телевізор дивиться. Нічóго не відповідáє. ´ Юркó над задáчею. Сидить Не вихóдить. ´ Підійшóв тáто, подивився в підрýчник. Усміхнýвся. ´ – А чогó ти смієшся? – обрáзився Юркó. ´ – Я не сміюсь. Важкá задáча, що й казáти. – От бáчиш, я й кажý, що не знáю… – Ну, гарáзд, мóжеш її´ не ´ розв’язувати. ´ Юркó аж не повірив: «Жартýє тáто?» ´ ´ – Тільки тоді´ відгадáй зáгадку: якé слóво найлéгше в світі? ´ – Ой, тáту! Усі´ словá легкі,´ лéгші за пух. Вимовиш слóво – і ´ ´ немáє йогó, ніби полетіло. – А все-таки´ є найлéгше. Ось ти і відгадáй зáгадку. Абó задáчу ´ Що хóчеш? розв’яжи. ´ «Звичáйно, зáгадку відгадáти лéгше, – подýмав Юркó. – Тільки якé це слóво найлéгше?». ´ не міг здогадáтися. У вікнó подиДýмав, дýмав хлóпчик, ніяк ´ ´ трóхи. Ще раз прочитáв задáчу. вився. Відпочив 68


«Е!.. Не такá вже вонá й важкá». ´ із зóшитом до бáтька. Прибіг – Молодéць! Попрацювáв і розв’язáв… Ну, а якé ж все-таки´ найлéгше слóво? – запитáв тáто. – Не знáю. Усміхнýвся бáтько до Юркá: – От ти й сказáв йогó. Сказáти «не знáю» – це найлéгше. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Що не вдавалося хлопчику? Що йому порадив батько? Чому Юрко розв’язав задачу? Знайди в тексті відповідь на це запитання й зачитай речення. Поясни останнє речення тексту. 1. 3. Розподіліть ролі і прочитайте текст за особами.

§ 91. Слýхаємо й читáємо текст. ´ Спостерігáємо за змінюванням і вживáнням ´ у різних ´ дієслів часáх 1. 1. Прочитай таблиці Кіберика. Пригадай, що ти знаєш про часи діє­ слів з уроків рідної мови. Зроби висновок про змінювання дієслів за часами в обох мовах.

În limba română: tіmpul рrеzеnt tіmpul vііtоr tіmpul trесut

В українській мові: тепéрішній час майбýтній час минýлий час

1. 2. Прочитай повідомлення, перевір правильність свого висновку.

´ В українській мóві, як і в румýнській мóві, дієсловá ´ змінюються за часáми: минýлим, тепéрішнім, майбýтнім.

69


2. 1. Послухай текст. 2. 2. Про кого розповідається в казці? Скільки синів було у Діда Дієслова? Як їх звали? Яким був найстарший? А середній? Наймолодший? Який зі синів Діда Дієслова тобі сподобався найбільше? 2. 3. Прочитай уривок з казки. Випиши дії кожного зі синів Діда Дієслова. Зазнач, у якому часі вжита кожна група слів. Доведи правильність своєї відповіді.

Тепéрішній час усé майстрýє, ýчить, читáє. Майбýтній час усé відкладáє на зáвтра: зáвтра бýду майструвáти, зáвтра бýду ´ вчити, зáвтра бýду читáти. Пóки Майбýтній час зберéться, ´ усé ще вчóра: уже змайструвáв, ужé Минýлий час зробив ´ ´ за ним молóдші не встигáють. вивчив, ужé прочитáв. Ніяк 2. 4. Розглянь малюнки й розкажи, який зі синів виконує дію тепер (теперішній час), який уже виконав (минулий час), а який буде виконувати (майбутній час).

3. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Запам’ятай, на які запитання відповідають дієслова в кожному з часів.

70


 минýлий ´ що робив? ´ що зробив?  співáв

ЧАСИ´ ДІЄСЛÓВА   тепéрішній майбýтній що рóбить? що зрóбить? ´ що бýде робити?   співáє бýде співáти

3. 2. Складіть речення з дієсловом співати, уживаючи його в різних часах. 4. 1. Розглянь малюнки. Коли відбулася дія, зображена на малюнках. Обери з наведених варіантів відповідь до кожного малюнка.

´ бýде відбувáтися. 2. Дія ´ вже відбýлася. 1. Дія

´ відбувáється. 3. Дія

4. 2. Постав запитання і дай відповідь за змістом кожного малюнка, як показано у зразку. Запиши.

´ ´ Зразок. Автóбус (що зробив?) приїхав. 5. 1. Прочитай вірш. Про кого в ньому розповідається?

´ шкóли на перéрві Біля ´ грáються весéлі. діти ´ Одні´ бігають, стрибáють, ´інші щось розповідáють, ´ дéхто вéсело сміється, ´ бо у них усé вдається. ´ Рáптом задзвенів дзвінóк. ´ усі´ побігли на урóк. 71


´ Пишемо: грáються ´ сміється ´ удається

´ Вимовляємо: грáю[ц:а] ´ сміє[ц:а] ´ удає[ц:а]

5. 2. Продовж речення, добираючи з вірша дієслова.

´ грáються, … , … , … . Діти 5. 3. У якому часі вжиті дієслова в реченні? Як ти визначив(-ла)? 5. 4. Чи так само проводять час діти у твоїй школі, як це описано у вірші? Що вони роблять? 6. 1. Санду й Марійка теж спостерігають за дієсловами, ужитими в різних часах, учаться розпізнавати їх. Послухай або прочитай, що вони помітили.

´ ´ – Марійко, ти помітила, що дієслóво бýти чáсто вживáють рáзом з ´іншим ´ ´ якá дієслóвом, щоб розповісти про дію, бýде відбувáтися в майбýтньому? ´ ´ – Так, Сáнду, помітила. Бýду бігати, ´ бýдеш сміятися, бýдемо слýхати… ´ ´ ´ випадках ´ У таких змінюється тіль´ ки дієслóво бýти. Томý потрібно за´ ´ пам’ятáти, як вóно змінюється. Поглянь, ´ якý таблицю підготувáв Кібéрик. я ти він / вонá

бýд у бýд еш бýд е 72

ми ви вони´

бýд емо бýд ете бýд уть


6. 2. Усно зміни за особами в майбутньому часі дієслова буду мандрувати, як показано в таблиці Кіберика.

я бýду ти бýдеш він / вонá бýде

мандрувáти

6. 3. Розкажи, що ти будеш робити на канікулах, використовуючи наведені слова і словосполучення.

´ ´ Грáтися з приятелями, відпочивáти, дивитися мýльтики, катáтися на рóликах, допомагáти батькáм. 7. Прочитай таблицю Кіберика. У якому часі вжито дієслова?

Однинá Множинá я, ти, він ми читáв – чол. р. я, ти, вонá читáл а – жін. р. ви читáл и я, ти, вонó читáл о – серед. р. вони´ ´ ´ В українській мóві дієсловá в минýлому чáсі змінюються ´ за родáми й числами, а не за осóбами. 8. 1. Прочитай текст. Про що в ньому йдеться? Ці події відбуваються, уже відбулися чи будуть відбуватися?

´ ´ Вéсело бýло взимку. Ми з брáтом поїхали до бабýсі в селó. ´ Я катáлася на лижах, а мій брат – на санчáтах. А пóтім з ´іншими ´ ´ сніговикá і грáли у сніжки. дітьми´ ми ліпили Увéчері бабýся при´ гощáла нас чáєм з малиновим варéнням. 8. 2. Спиши текст. Підкресли дієслова. Зазнач час, у якому вони вжиті. 8. 3. Підготуй розповідь про те, що ти робив(-ла) взимку. Розкажи її у класі.

73


§ 92. Слýхаємо й читáємо текст. Учимóся гóлосом передавáти харáктер і нáстрій персонáжів 1. 1. Послухай текст.

За Юрієм Ярмишем

ЗÁЙЧИК І ВÓВЧИК

´ ´ Зáйчик на галявину, ´ ´ На пеньЯкóсь вибіг а там Вóвчик сидить. ´ ´ Вóвчик і кнóпки натискáє. кý пéред ним комп’ютер. Сидить – Що ти рóбиш, Вóвчику? – запитáв Зáйчик. ´ він, – де вас, зайців, ´ у лісі ´ найбільше. ´ – Вирахóвую, – відповів ´ вас любимо… ´ Ти ж знáєш, як ми з тáтом і вся нáша родина ´ ´ ´ Знітився Зáйчик, а тоді попросив: – Дай і я спрóбую, – хорóбро сказáв Зáйчик. ´ – Що? – подивився на ньóго Вóвчик. – Вирахóвувати! ´ Зáйчик натиснýв на кнóпки, подивився на екрáн і зібрáвся ´ бігти дáлі. ´ – І що ти вирахував, Зáйчику? – поцікáвився Вóвчик. ´ ´ наймéнше вовків. ´ Спасибі! ´ Бувáй! – Довідався, де в нáшому лісі – Бувáй! – розгýблено промóвив Вóвчик. 74


1. 2. Про кого розповідається в тексті? Що робив Вовчик? Знайди й зачитай уривок про це. А що зробив Зайчик? Навіщо? Чому розгубився Вовчик? Чи можна сказати, що Зайчик перехитрив Вовчика? Чи можна цей текст назвати казкою? Чому? 1. 3. Простежте, як у тексті змінюється настрій персонажів. 1. 4. Поміркуйте, з якою інтонацією треба читати слова Зайчика і Вовчика. Знайдіть у тексті речення, читаючи які треба передати зацікавленість. Які слова Вовчика треба читати із зухвалою інтонацією, а які – розгублено? Яку репліку Зайчика потрібно читати радісним голосом? 1. 5. Прочитайте казку «Зайчик і Вовчик» за ролями, голосом передаючи настрій персонажів. 2. Розкажи, у яких джерелах ти шукаєш інформацію, яка тобі потрібна.

´ § 93. Розрізняємо і прáвильно вживáємо ´ в мóвленні дієсловá в різних часáх 1. 1. Прочитай текст. Про кого в ньому розповідається? Знайди і прочитай слова, які показують, що зробив їжачок і що буде робити потім.

Їжачóк-лісовичóк ´ ´ вислав ліжко з гілочóк, ´ росóю умився, ´ ´ листячком укрився. ´ Скрутився калáчиком, щоб йогó не бáчили. ´ Йомý сняться тéплі сни – ´ бýде спáти до весни. Вікторія Забава 1. 2. Спиши. Підкресли дієслова, зазнач їх час.

75


2. 1. Прочитай текст. Про кого в ньому розповідається? Чи можна сказати, що дятел дотримується правильного режиму дня?

´ Розкажý все по порядку: ´ ´ зарядку, ´ дятел встав, зробив ´ ´ ліжко склав, почистив зýби, ´ ´ бо порядок дýже любить!

встав встáл а ´ ´ а зробив зробил склав склáл а

2. 2. Постав запитання до виділених слів. На яку дію вони вказують: а) дію, що відбулася; б) дію, яка відбувається; в) дію, яка ще відбудеться. 2. 3. Спиши вірш. Підкресли дієслова. 2. 4. Запитайте одне одного й дайте відповіді на такі запитання: «Що ти робив(-ла) сьогодні вранці?», «Що ти робиш у школі?», «Що ти будеш робити після уроків?» Поміркуйте: під час відповіді на яке з цих запитань стане в нагоді таблиця Кіберика. 3. 1. Прочитай вірш Грицька Чубая.

´ Хмáрка йшлá на іменини ´ ´ до сестрички, до хмарини. В подарýнок дощ неслá й ненарóком розлилá. 3. 2. Складіть одне–два запитання за змістом вірша. Зверніться з цими запитаннями одне до одного й отримайте відповіді. 3. 3. Випиши з вірша слова – нáзви дій хмарки. Укажи їх час. 4. 1. Прочитай вірш Ігоря Муратова. Про кого в ньому йдеться? Що робили друзі?

Ми з Овéрком дрýжимо, живемó – не тýжимо. Рáзом хóдимо до шкóли, пóруч в клáсі сидимó. Рáзом ідемó зі шкóли і не свáримось нікóли. 76


4. 2. Спиши, підкресли дієслова. 4. 3. Підготуй коротку розповідь про те, з ким ти дружиш. Що ви з приятелем (подругою) робите разом? 5. 1. Послухай вірш Вікторії Забави. У яку пору так буває?

Кап-кап-кап – бурýлька плáче. ´ – зайчáтко скáче. Скік-поскік ´ Ці-ці-фа – синичка зрáнку ´ ´ нам наспівує веснянку. 5. 2. Коли відбуваються дії, описані у вірші: тепер, уже відбулися чи будуть відбуватися? 5. 3. Випиши з вірша іменники й дієслова за зразком.

´ … Зразок. Струмóчок біжить, 6. 1. Прочитай вірш Володимира Кленца. Яку пору року описано в ньому?

´ летять ´ сніжинки ´ Летять, на пóле, ліс і сад, ´ снігопáд. весéлий свій танóчок танцює ´ сосни. ´ ´ Метé хвостóм лисичка сніжóк біля В барлóзі спить ведмéдик, солóдкі бáчить сни. 6. 2. Коли відбуваються дії, описані у вірші: тепер, уже відбулися чи будуть відбуватися? 6. 3. До якої частини мови належать виділені слова? Добери до них дієслова. Запиши утворені словосполучення. 7. 1. Прочитай вірш Ігоря Січовика. Про кого в ньому розповідається?

´ Хóдить лісом їжачóк, ´ рюкзачóк. за плечима Збирáє грибóчки, висипáє в бóчку, ´ сóлить їх на зиму ´ і лáсýє ними. 7. 2. Випиши з вірша слова – назви дій їжачка.

77


8. Прочитай текст. Спиши. Підкресли дієслова, зазнач їх час.

´ моєї ´ хáти цвітýть мáльви. Вузéнька стéжка біжить ´ до Біля ´ Там ростé калина. ´ ´ криниці. За хáтою цвітýть черéшні та яблуні. 9. 1. Послухай вірш Тамари Мезенцевої. Від чийого імені ведеться розповідь? Що робить чи буде робити хлопчик? Кому він готує подарунок?

´ МАТУСІ ´ МОЇЙ ´ ´ ´ я не бýду рвáти: Синю квіточку весняну фáрби, олівці´ дістáну й бýду малювáти. ´ ´ ´ квітку Намалюю ніжну, стебéльце зелéне – і матýся рáдо візьмé прóлісок від мéне. ´ – ´ А я бýду підростáти, вчитися, мужніти ´ мáмі бýду дарувáти щонайкрáщі квіти. 9. 2. Яку дію називають виділені слова: ту, яка відбулася, чи ту, яка буде відбуватися? 9. 3. Прочитай і порівняй слова. Яку дію вони називають? Яка між ними різниця?

´ бýду малювáти – намалюю бýду дарувáти – подарýю

бýду підростáти – підростý ´ ´ бýду вчитися – вчитимусь

9. 4. Запитайте одне одного: «Що ти подаруєш мамі? Як будеш готувати подарунок?» і дайте відповіді. 10. 1. Прочитай текст. Між ким відбулася розмова?

´ ввéчері? – Сáнду, що ти бýдеш робити – Я бýду читáти. Пóтім бýду прибирáти в кімнáті. ´ ´ в неділю? – А що ти бýдеш робити ´ бýду грáтися з приятелями. ´ ´ – У неділю А пóтім бýду дивитися мýльтики. 10. 2. Подумай, які відповіді ти б дав(-ла) на запитання з діалогу. 10. 3. Розіграйте діалог: по черзі запитайте одне одного й дайте відповіді на запитання з вправи 10. 1.

78


11. Уявіть ситуацію: вас призначили черговими у класі. Домовтеся одне з одним, хто що буде робити. У діалозі вживайте вирази: витирати дошку, поливати квіти, відкривати вікна. 12. 1. Прочитай текст. Запиши, правильно вживаючи виділені дієслова (відповідно до запитань).

´ СашУ субóту ми (що бýдемо робúти?) прибирáти у квартирі. кó (що бýде робúти?) витирáти пил. Оксáнка (що бýде робúти?) складáти рéчі. А я (що бýду робúти?) чистити ´ килим. ´ 12. 2. Склади так само розповідь про те, як ти будеш допомагати вдома у вихідні дні.

§ 94. Слýхаємо й читáємо текст, усвідóмлюємо ´ ´ прочитане, міркýємо, рóбимо висновки 1. 1. Послухай текст.

За Володимиром Арєнєвим

´ ЩОБ МÁМА НЕ ЗАГУБИЛАСЯ

´ Якóсь навесні´ Данькó з мáмою ´ та сестричкою Світлáнкою пішли´ до ´ день, і там зоо­пáрку. Був вихідний бýло багáто людéй. ´ бýло біля ´ вольєрів ´ Найцікавіше із мáвпами. Малé мавпеня´ виро´ трюки, ´ різні ´ ´ бляло а люди фотографувáли йогó. Данькó теж фотогра´ ´ фувáв і сміявся, і мáма сміялася, і Світлáнка. Аж рáптом хлóпчик побáчив ´ красиву птáшку. Ніхтó на нéї не ´ звертáв увáги. І Данькó вирішив ´ ´ її сфотографувáти. Пóтім викладе 79


фотогрáфії в інтернéт – от дрýзі здивýються! Данькó пішóв до ´ ´ кілька птáшки. Йомý вдалóся зробити фотогрáфій, аж рáптом ´ ´ батарéя. ´ мобільний телефóн вимкнувся: сіла ´ ´ Він був один. ´ Мáми нідé не Хлóпчик подивився навкруги. булó. І Світлáнки теж. ´ Данькóві стáло стрáшно. Зоопáрк великий. Заблукáти тут лéгко. ´ ´ І тут він почýв звідкись згори: ´ Менé звуть Тетянка, ´ ´ – Привіт! а тебé як? – запитáла дівчинка. ´ на коні,´ а на кýрточці в нéї булá емблéма зоопáрку. Вонá сиділа ´ – відповів ´ хлóпчик. – Менé звуть Данькó. – Привіт, ´ Плáчеш? – А чогó ти сумний? ´ – І зóвсім я не плáчу. Я трóшки загубився. ´ – Хібá? – здивувáлася Тетянка. – ´ сéред зоопáрку. Мóже, Ти ж стоїш ´ десь загубилися твої´ мáма й тáто? – Тáто на робóті, – промóвив Данькó. – З ним усе гарáзд. А от мáма зі Світлáнкою спрáвді ´ загубилися. ´ – Та це звична істóрія, – усміх´ нýлася Тетянка. – Якщó за мáмою ´ й сестричкою не пильнувáти, то ´ вони´ мóжуть загубитися. Мої´ дрýзі це знáють і повóдяться обáч´ ´ пóки ніше. Наприклад, слоненя, малéньке, тримáє мáму… – За рýку? ´ ´ рýки? За хвіст! – Та ні. Звідки у слонів – Це дóбре, – сýмно сказáв Данькó. – Алé мені´ цей рецéпт не ´ ´ годиться. Мáмину рýку я вже відпустив. ´ ´ Поман– Ну то щось інше придýмаємо. Сідáй до мéне на коня. дрýємо зоопáрком. 80


Данькó рáзом із Тетянкою ´ сидів ´ на ´ ´ ´ Алé коні. Він роздивлявся навкруги. мáми нідé не булó. ´ – Я згадáв! – вигукнув хлóпчик. – Мáма казáла, якщó я… якщó вонá загýбиться, то трéба чекáти на нéї ´ виходу. ´ написано ´ ´ біля А от і на стрілці ´ ´ «Вихід». Їдемо? ´ Мáма зі Світлáнкою були´ біля ´ виходу. – Ти як? – оберéжно спитáв у нéї Данькó. – Не дýже злякáлася? Бо я за ´ ´ вас хвилювáвся. Вибач, що залишив ´ Алé я тепéр знáю спóсіб вас самих. ´ ´ більше нікóли не губити. ´ І Данькó взявся за мáмину рýку. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як його звати? Куди і з ким пішов Данько? Що з ним трапилося? Знайди в тексті й зачитай уривок про те, як загубився хлопчик. Кого зустрів Данько? Чи справді Тетянка подумала, що загубилася мама хлопчика? Чому вона сказала саме так? Про яких тварин і що саме розповіла дівчинка Данькові? Як хлопчик знайшов маму? Що він сказав їй? Знайди в тексті й зачитай про це. 1. 3. Чи траплялися з тобою чи твоїми друзями подібні історії? 2. Поміркуйте, як треба діяти, якщо ви потрапили в таку ситуацію, як Данько. 3. 1. Прочитай текст ще раз. Перекажи його зміст удома. 3. 2. Обговори з рідними, як діяти в ситуаціях, коли ти ненароком загубився(-лася).

81


СЛУЖБÓВІ СЛОВÁ § 95. Ознайóмлюємося зі службóвими словáми, уживáємо їх у мóвленні 1. 1. Послухай повідомлення Кіберика. Прочитай таблицю. 1. 2. Для чого потрібні службові слова? Назви´ слова, які ти запам’ятав(-ла). Поєднай їх з іншими.

în sub lângã peste prin cu fãrã pentru şi iar

– – – – – – – – – –

у (в) під ´ кóло біля, чéрез по з, зі, із без для і, й, та а

2. 1. Розглянь малюнки. Розкажи, що де.

2. 2. Які слова допомогли тобі розказати, що де знаходиться? 2. 3. За змістом малюнків склади й запиши два–три речення. Підкресли службові слова.

82


3. 1. Розглянь малюнок і розкажи: а) де знаходяться сорока, хмарка, гриб; б) хто звідки йде, куди йде. Які слова допомогли тобі розказати про намальоване?

над

від у, в

з, зі

´ біля під

до пéред

3. 2. Прочитай текст, добираючи слова з довідки. Запиши.

Гáмірно врáнці лісовóї шкóли. Зáйчик їжачкóм ´ ´ шкóлою й розмовляють. Ведмéдик захóдить стоять ´ стежиною ´ шкóлу. А вóвчик біжить шкóли. соснóю літáє сорóка й усé бáчить. ´ пéред, від, у, над. Довідка: з, біля, 3. 3. Розгляньте малюнок ще раз. Запитайте одне одного, хто (що) де знаходиться, хто куди (або звідки) йде й дайте відповіді на запитання.

83


4. З наведених слів склади й запиши речення.

´ Віоріка Тарáсик ´ Іринка ´ Андрієш

´ біжить з’їжджáє ´їде перехóдить

чéрез дорóгу ´ з гірки ´ по стежині на велосипéді

5. 1. Розглянь малюнок. Розкажи, хто на ньому зображений?

5. 2. Прочитайте запитання до малюнка. Зверніться з ними одне до одного й дайте відповіді.

´ 1. Хто з ким сидить? 2. Хто ´їде в пéршому вагóні? 3. А в остáн´ мáвпочки? ´ з їжачкóм? 5. Хто сидить ´ біля ньому? 4. Хто сидить 6. Хто – пéред ведмéдиком? 7. Хто – за їжачкóм і черепáшкою? 5. 3. Запиши чотири речення-відповіді. Підкресли службові слова. 6. 1. Прочитай. Переклади й запиши українською мовою.

Pe strat, în curte, în cutie, de sub dulap, cu taxi, din oraş, pe creangă. 6. 2. Склади й запиши два–три речення з записаними словами. 7. Послухай і пригадай, чия це пісенька. З якої казки цей герой? Від кого він утік? Спиши пісеньку, додаючи потрібні слова.

Я я я я то й

зáсіку мéтений, бóрошна спéчений, – бáби втік, ´ втік, діда тéбе втечý! 84


8. Розглянь малюнок. Прочитай текст. Відгадай ім’я кожної дівчинки.

Марина ´ стоїть ´ біля ´ Ренáти. Ренáта стоїть ´ між Орисею ´ й Мари´ ´ ´ − за Ренáтою. Пéред Ренáтою стоїть Марина. ´ ною. Орися 9. Знайди й запиши сполучення слів, які «заховалися».

Пишеузошиті, ідудомагазину, їдемовавтобусі, братісестра, книжканапарті, альбоміфарби, розмовляєзмамою. 10. З наведених слів склади й запиши речення.

Мишеня´

´ бігло тікáло

´ по доріжці за мáмою ´ від кішки ´ до нірки

´ § 96. Складáємо рóзповідь за малюнками 1. 1. Розглянь малюнки. Хто на них зображений? Дай їм імена.

85


1. 2. Що зробила дівчинка? Хто спостерігав за кішкою? Чого хотіло мишеня? Чому воно не підходило до миски з молоком? Що зробило мишеня? Чому здивувалася кішка? 1. 3. Яким, на твою думку, було мишеня? 1. 4. Добери заголовок і склади розповідь за малюнками. 2. Запиши складену розповідь.

´ § 97. Слýхаємо текст, читáємо за ролями, ´ обговóрюємо прочитане 1. 1. Послухай текст.

За Октавом Панку-Янушем

´ ДІВЧИНКА В ГОЛУБÓМУ ФАРТУШКУ´ ´ ´ ´ Плитку шоколáду з горіхами я подарувáв дівчинці в голубóму ´ ´ ´ ´ ´ фартушкý. Дівчинка подякувала й хотіла йогó з’їсти, алé зустріла ´ хлóпчика в синій сорóчці. ´ – Як спрáви, хлóпчику? – запитáла дівчинка в голубóму фартушкý. ´ – Дóбре. Я поливáв квіти. Бáчиш, нáвіть сандáлі трóхи ´ забризкав. – Якщó так, одéржуй шматóчок шоколáду! ´ ´ Пóтім вонá зустрілася з дівчинкою в рожéвому плáттячку. 86


´ – Де ти булá, дівчинко в рожéвому плáттячку? ´ ´ спрáва – ´ Купила ´ хліб для всіх сусідів. – У магазині. Для сусідів ´ зліва ´ – батóн. крýглий, для сусідів – Якщó так, одéржуй шматóчок шоколáду! ´ дéрева дівчинка ´ ´ Біля в голубóму фартушкý зустрілася з хлóп´ чиком у білій сорóчці. – Що скáжеш, хлóпчику? ´ – Я був у лікаря, він лікувáв мені´ зýба. Ти дýмаєш, я плáкав? Ні! ´ ´ Тільки раз крикнув «ай!». – Якщó так, одéржуй шматóчок шоколáду! ´ ´ Так від плитки шоколáду залишився лишé малéнький шматó´ ´ ´ чок. Дівчинка хотіла йогó з’їсти, алé побáчила хлóпчика в картáтій сорóчці. – Що новóго, хлóпчику? ´ – Новóго? Нічóго. Ти тут не бáчила рудóго котá з прив’язаною ´ до хвостá бляшáнкою? Це я її прив’язáв! – Якщó так, то цей шматóчок шоколáду я з’їм самá. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Якою була дівчинка в голубому фартушку? Кого вона пригощала шоколадом? За що? А з ким вона не поділилася? Чому? 1. 3. Прочитайте за ролями сценки розмов дівчинки в голубому фартушку з іншими дітьми. 1. 3. Уяви, що ти зустрів(-ла) дівчинку у голубому фартушку. Про що б ти їй розповів(-ла), щоб отримати шматок шоколаду?

87


´ СИНТАКСИЧНІ ВІДÓМОСТІ ´ ´ § 98. Пригáдуємо синтаксичні відомості ´ з урóків рідної мóви. Утвóрюємо словосполýчення 1. Прочитай таблицю Кіберика. Що ти знаєш про словосполучення, речення й текст з уроків рідної мови?

În limba română:  îmbinare de cuvinte ↔ ↔ propoziţiе ↔ text

В українській мові:  словосполýчення рéчення текст

2. 1. Прочитай і скажи, де окремі слова, а де – словосполучення.

до, ідé, бабýся ´ Рáду, з, розмовляє пáрті, на, зóшит

ідé до бабýсі ´ з Рáду розмовляє зóшит на пáрті

2. 2. Санду й Марійка теж виконували завдання. Прочитай, яких висновків вони дійшли.

´  У словосполýченні словá пов’язані між собóю.  Зáвжди´ є головнé слóво й залéжне слóво. ´  Залéжне слóво пояснює головнé.  Від головнóго слóва стáвимо запитáння до залéжного слóва. ´  Словосполýчення пояснюють, які´ предмéти, де знахó´ відбувáється. дяться, якá дія

88


2. 3. Перевір правильність висновків дітей на наведених прикладах. Прокоментуй їх.

якá?

де? у чóму?

з ким?

× × × ´ ´ солóдка малина книжка у рюкзакý дружý з Олéнкою Зверни´ увáгу! Головнé слóво у словосполýченні позна´ символом: ´ чáємо таким ×. 3. 1. Пригадай казку «Рукавичка». Прочитай і скажи, які слова записані – головні чи залежні. Чому?

× ´ ´ (що?) Загубив ; бігла (хто?) ; побáчила (що?) ´ ; залізла (у що?) у ; пристрибáла (хто?) ; запитала (в кóго?) в . 3. 2. Добери залежні слова й запиши словосполучення. Познач головне слово так, як у першому словосполученні. 4. 1. Прочитай. До наведених слів добери з довідки залежні слова й сполучи їх з головними. Запиши утворені словосполучення.

´ (до чóго?) до … ; милувáтися (чим?) …; розмовляти ´ Ходити (з ким?) з … ; слýхати (що?) … ; вітáти (когó?) … . Довідка: мýзика, мáма, шкóла, зóшит, прирóда, сестрá. 5. Утвори й запиши словосполучення. Познач головне слово у кожному з них.

Малювáти

´ , дивитися на

складáти у

´ з , гуляти

, грáтися , фотографувáти

89

, .


6. 1. Зміни слова за запитаннями. Запиши утворені словосполучення без запитань.

немáє дýмати ´ радіти вітáти ´ розмовляти

когó? чогó? про кóго? про що? комý? чомý? когó? що? з ким? з чим?

´ и , сóнц я хлóпчик а , дівчинк а , у , е про

з

ові , а , ом ,

і , у , ою ,

ю е ем

6. 2. Поміркуйте, чому залежні слова відповідають на однакові запитання, а мають різні закінчення. 7. Побудуй і запиши словосполучення, змінюючи залежне слово відповідно до запитання.

´ ´ ´ (в чóму?) в альбóм ; стоїть Пише (чим?) рýчка ; малює ´ чóго?) біля ´ (де? біля пáрта ; живý (де? у чóму?) у селó ; біжáть (до кóго?) до бабýся ; слýхає (когó?) дідýсь . 8. Побудуй і запиши словосполучення за зразками. Зверни увагу, що головні слова належать до різного роду. Дописуючи закінчення прикметників, орієнтуйся на закінчення запитань.

немáє пригощáти

кавýн (який?) солóдкий грýша (якá?) солóдка кавунá (якóго?) … грýші (якóї?) … кавунóм (яким?) … грýшею (якóю?) …

9. Встанови зв'язок між словами за допомогою запитань. Запиши за зразком.

× ´ Зразок. Мóва (якá?) рідна, …. ´ ´ ´ Рідна мóва, гáрна сýкня, зелéне яблуко, жóвтий зóшит, новий ´ ввічливі ´ рюкзáк, малі´ діти, ýчні, дрýжні хлóпці.

90


10. Утвори словосполучення, ставлячи запитання від головного слова до залежного. Запиши за зразком.

× ´ Зразок. Селó (якé?) рідне, …. ´ ´ ´ блокнóті, (румýн(Рідний) місто, (весéлий) дрýзі, у (новий) ський) мóва, у (червóний) шáпці, (зелéний) олівцéм.

§ 99. Відповідáємо на запитáння, ´ розповідáємо за малюнками 1. 1. Розглянь малюнок. Розкажи, хто на ньому зображений.

1. 2. Де знаходяться робот і діти? Що вони роблять? Що в Кіберика? Що він робить? Що робить Санду? А Марійка? Який у друзів настрій? 1. 3. Що приготували друзі? Подумай і розкажи, кого вони пригостили. 2. 1. Склади розповідь за змістом малюнка. 2. 2. Чи подобається тобі куховарити? Які страви ти вмієш готувати сам(-а) або з дорослими? Кого пригощаєш ними? Розкажи про це.

91


§ 100. Слýхаємо й читáємо текст, ´ відповідáємо на запитáння, розігруємо діалóги 1. 1. Послухай текст.

За Оксаною Іваненко

НЯВ-НЯВ (Кáзка)

´ ´ Якóсь урáнці дівчинка забýла налити ´ молокá котеняті. ´ Коте´ попросити ´ нятко булó голóдне. Вонó хотіло ´ ´ молокá в дівчинки. І рáптом забýло, як трéба просити. Вибігло котенятко у двір і ´ ´ ´ заплáкало. ´ корóву. У дворі´ зустріло − Чогó ти плáчеш, котенятко? – питáє корóва. ´ ´ − Ну, як же мені не плáкати, − кáже котенятко. − Я такé голóдне, ´ ´ а не знáю, як попросити ´ їсти. − Та це дýже прóсто, − кáже корóва. − Я тебé навчý. Ти скáжеш «Му-у-у!», тебé й нагодýють. ´ − Ні, − кáже котенятко. − Це корóви так прóсять, − і побігло ´ ´ стояло дáлі. Кóло воріт ´ лошá. − Чогó ти плáчеш, котенятко? ´ ´ − Як же мені не плáкати, − кáже котеня. ´ − Я голóдне, а не знáю, ´ як просити ´ їсти. − Це дýже прóсто, − кáже лошá. − Скажи´ «Гі-гі-гі!», тебé й нагодýють. Я зáвжди´ так прошý. − Ні, − кáже котенятко, − це кóні так прóсять. Котенята ´ ´ інáкше ´ повинні просити, ´ ´ − і побігло дáлі. ´ А назýстріч йомý півень. − Котенятко, котенятко, чогó ти плáчеш? ´ ´ ´ − Та як же мені не плáкати, − кáже котеня. ´ − Я ´їсти хóчу, а не знáю, як трéба попросити. ´ ´ − Та я тебé навчý, − кáже півник. − Ти закричи´ «Ку-ку-рі-ку!» – ось і все. Я зáвжди´ так прошý. ´ ´ − Ні, − кáже котенятко. − Це тільки півники так співáють, − ´ ´ і побігло до комóри. 92


´ ´ А звідти вихóдить великий чóрний кіт. ´ − Чогó ти, котенятко, плáчеш? ´ ´ − Як же мені не плáкати – ´їсти хóчеться, а я забýло, як просити ´їсти. − Та ти скажи´ «Няв-няв!» − порáдив чóрний кіт. ´ й побігло ´ ´ ´ Згадáло котенятко, зраділо до дівчинки. ´ старий ´ чóрний кіт. − Няв-няв! − занявчáло вонó так гóлосно, ніби ´ ´ − Що я наробила? – кáже дівчинка. – Я ж забýла молокá дáти ´ − взялá мисочку ´ ´ молокá. А котенятко ´ котеняті, й налила все ´ вилизало. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Чому котенятко плакало? Хто та як учив котеня просити їсти? Хто нагадав йому, як просять їсти котики? Знайди в тексті і прочитай уривок про це. Подумай і скажи, якими були тварини, які вчили котенятко просити їсти, – уважними, добрими чи навпаки. Назви усіх, хто вчив котеня. Якими двома словами можна їх усіх об’єднати? 1. 3. Що ти порадиш дітям, у яких є домашні улюбленці? 1. 4. Прочитайте казку «Няв-няв» за ролями. 2. Прочитай казку ще раз і намалюй малюнок до одного з епізодів казки.

93


´ § 101. Складáємо й пишемо рéчення. Засвóюємо ´ тéрміни. Спостерігáємо за зв’язком слів у рéченні 1. 1. Санду й Марійка прочитали тему уроку. Прочитай, що вони пригадали про речення з уроків румунської мови.

 Рéчення мóже складáтися з однóго чи ´ кількóх зв’язаних між собóю слів. ´ дýмку.  Рéчення виражáє закінчену ´  Кóжне слóво в рéченні пишемо окрéмо. ´ ´ з великої бýкви.  Пéрше слóво пишемо ´  У кінці рéчення стáвимо крáпку, знак óклику абó знак питáння. 1. 2. Прочитай і поміркуй, де записано слова, а де – речення. Чому ти так думаєш?

´ ´ У, урок, ми, мóва, український. У нас урóк української мóви. ´ ´ ´ Мóва, український, писáти, ми. Ми пишемо українською мóвою. 2. Прочитай і скажи, де висловлено закінчену думку: у словах, словосполученнях чи в реченні?

Словá Словосполýчення Рéчення ´ ´ ´ Сестричка, грáтися, Дві сестрички; Дві сестрички вéсевéсело, два. вéсело грáлися. ло грáлися. ´ У рéченні, як і в словосполýченні, словá пов’язані між ´ собóю за допомóгою закінчень і службóвих слів. 3. Прочитайте й поміркуйте, скільки тут речень. Встановіть їх межі і запишіть.

´ промінéць заглянýв у вік­ Настáв рáнок зійшлó сóнечко один ´ ´ нó у кімнáті спáла дівчинка вонá прокинулася й усміхнýлася до сóнечка 94


4. 1. З наведених слів склади й запиши речення.

´ стіл, Сáнду, за. Сидіти, Кáзка, він, читáти. Клітка, у, папýга. Він, кáзка, слýхати.

кáзка – у кáзці клітка – у клітці папýга – папýзі стіл – за столóм

4. 2. Чи скористався(-лася) ти допомогою Кіберика? Що тобі підказала його таблиця? 5. 1. Прочитай і поміркуй, які рядки слів не є реченнями. Чому? Пригадай, що виражає речення.

´ ´ в автóбусі. Марійка з мáмою сидять ´ Вони´ їдуть до Бабýся живé в ´ Марійка 5. 2. Доповни незакінчені рядки слів так, щоб утворилися речення. Запиши їх і постав у кінці кожного речення розділовий знак. 6. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Який висновок можна зробити про речення у румунській та українській мовах?

În limba română:  părţile principale părţile secundare subiectul predicatul

В українській мові:  головні´ члéни другорядні члéни ´ ´ підмет присудок ´

6. 2. Прочитай речення. Яке слово підмет, а яке – присудок? Зверни увагу, запитання можна ставити: від підмета до присудка й навпаки.

що рóбить?

Хлóпчик

хто?

´ сміється. Хлóпчик

´ сміється.

7. 1. Прочитай і порівняй речення. Зі скількох слів складається перше речення? А друге? Якими членами речення є ці слова? З якого речення ти дізнався(-лася) більше? Чому?

´ Дівчинка малює. ´ ´ Малéнька дівчинка малює ´ сóнечко. 95


7. 2. За наведеним зразком поширте й запишіть речення. Якщо відчуваєте труднощі, добирайте слова з довідки.

´ грáються. Хлóпчики будýють. Дівчáтка складáють. Діти ´ Довідка: у кімнáті, пáзли, будинок, з кýбиків. 8. 1. Доповни й запиши речення (без запитань).

´ 1. Мáма (що рóбить?) мені´ пісню. 2. Бабýся (що ´ рóбить?) дітям кáзку. 3. Онýки (що рóблять?) ´ (що рóблять?) ´ 4. Діти фáрбами. рóзповіді дідуся. 8. 2. Який член речення ти додавав(-ла)? Підкресли в реченнях підмет і присудок, як у вправі 7.1. 9. Прочитай речення. Про що в них розповідається? Спиши. Підкресли головні члени речення.

´ хмаринки ´ ´ Білі пливýть у нéбі. Повівáє тéплий вітер. Він гойдáє ´ гілля´ дерéв. На дерéвах з’являються листóчки. Прихóдить веснá. 10. 1. Розглянь малюнок, прочитай речення. Упізнай дітей на малюнку й розкажи, хто де.

чим? якá? що? ´ Діти грáються . Ренáта одягáє . на чóму? що? що? Дóру

везé

. Ілóнка й Віорéл будýють 96

.


10. 2. Доповніть речення другорядними членами, які відповідають на поставлені запитання. Складені речення запишіть. 10. 3. Прочитайте запитання. Зверніться з ними одне до одного й отримайте відповіді.

´ ´ Чи любиш ти грáтися? Які´ ´іграшки в тéбе є? Якóю з них ти лю´ ´ ´ биш грáтися найбільше? А про якý іграшку ти мрієш? 11. 1. Розглянь малюнок. Хто на ньому зображений?

11. 2. Складіть два–три запитання за змістом малюнка. Зверніться з ними одне до одного й отримайте відповіді. 11. 3. Прочитай, доповнюючи речення. Запиши їх.

´ святкýє день нарóдження. Іменинницю вся ´ ´ Сергійко ´ свій малюнок. Бабýся спеклá сім’я. подарувáв . Тáто мáмі телефóн, а я – букéт . 11. 4. У кого в твоїй родині був нещодавно день народження? Як ви вітали іменинника(-цю)? Що дарували? Розкажи про це.

97


12. 1. Розглянь малюнок. Хто на ньому зображений? Що вони роблять?

Настáла веснá. ´ ми гуляємо в пáрку. Рóлики, я, на, катáтися. Мáма ´їде за мнóю на самокáті Тáто везé у візóчку малý Настýсю. 12. 2. Прочитайте розповідь, яку написав хлопчик. Яких помилок він припустився? Запишіть розповідь, виправляючи помилки. 12. 3. Обміняйтеся зошитами. Перевірте правильність записів одне одного. 12. 4. Намалюй малюнок і розкажи, як ти проводиш час з рідними.

§ 102. Слýхаємо й читáємо текст, ´ ´ усвідóмлюємо прочитане, рóбимо висновки 1. 1. Послухай текст.

За Василем Сухомлинським

´ ХИТРИНКУ ´ ´ ЯК НАТÁЛКА В ЛИСИЦІ КУПИЛА ´ на базáр, принеслá пóвний кóшик якóгось Прийшлá Лисиця ´ ´ ´ товáру, прикритого білим рушникóм. Це булó взимку. Стáла Ли´ в ряд, підняла пухнáстий кóмір, постáвила кóшик на стіл, сиця ´ ´ ´ відкрила, й побáчили люди: у кóшику хитринки. ´ ´ Ішлá повз базáр Натáлочка. Побáчила – Лисиця хитринки ´ ´ Підійшлá й вибрала ´ ´ продає. собі такý хитринку: малéнька де´ ´ дівчинка приклáла рýку до голови, ´ скривилася ´ рев’яна й жáлібно ´ «Ой, головá болить». ´ пищить: ´ Натáля хитринку, ´ Купила принеслá додóму. Трéба готувáти урóки, алé ж не хóчеться. ´ – У мéне головá болить, – кáже Натáлочка мáмі, – не бýду ´ урóки. вчити – Дóбре, полéж, Натáлочко. 98


Ляглá дівчинка ´ в ліжко ´ й одрáзу ж забýла про біль, кáже мáмі: – Мáмо, я піду покатáюся на ковзанáх. ´ – здивувáлася мáма. – Алé ж у тéбе головá болить, ´ Натáлочка почервоніла від сóрому.

´ ´ не трéба мені її´ «Віднесý на базáр хитринку, віддáм Лисиці, ´ хитрощів», – подýмала вонá. Пішлá на базáр. Засýнула рýку у ´ ´ кишéню, а малéнької дерев’яної дівчинки немáє. ´ «Де ж вонá поділася?» – дивýється Натáля. ´ дівчинка, ´ ´ ´ ´ Так і не зрозуміла куди´ поділася хитринка. Розповіла про все мáмі. Мáма й кáже: ´ ´ ´ – Злякáлася тебé хитринка. Хитрощі не люблять сóвісті. – А де ж моя´ сóвість? У чóму вонá? – У тóму, що тобі´ стáло сóромно. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Який товар продавала Лисиця? Яку хитринку купила Наталочка? Знайди в тексті і прочитай уривок про це. Як вона скористалася хитринкою? Чому дівчинка вирішила повернути хитринку? 1. 3. Знайдіть у тексті й зачитайте слова, які виражають його основну думку. Як ви їх розумієте? 1. 4. Поміркуйте і скажіть, від чого застерігає ця казка?

99


´ ´ § 103. Розрізняємо рéчення, різні за метóю вислóвлювання, уживáємо їх у мóвленні 1. 1. Прочитай таблицю Кіберика. Послухай коментар до неї. Запам’ятай терміни українською мовою.

În limba română:  scopul comunicării enunțiative interogative exclamative

В українській мові:  метá вислóвлювання розповідні´ питáльні спонукáльні

1. 2. Якими реченнями ми користуємося, коли розповідаємо про щось? А коли хочемо запитати? Які речення вживаємо, коли висловлюємо прохання або запрошення? 2. Прочитай речення. Визнач, які вони за метою висловлювання. Запиши спонукальне речення.

´ 1. Сьогóдні ми були´ на екскýрсії. 2. Івáнку, ти підеш у кінó? ´ 3. Марійко, зателефонýй мені´ зáвтра. 4. Мені´ подарувáли план´ допомóжемо тáтові. ´ ходімо шéт. 5. Денисе, Зверни увáгу! У питáльних і спонукáльних рéченнях уживáються словá звертáння. Це ознáка культýри мóвлення. ´ Пригадáй! Звертáння – це слóво чи кілька слів, які´ називáють тогó, до кóго звертáються. 3. Прочитай речення. Знайди в них слова звертання. Спиши речення, відділяючи такі слова від інших комами.

1. Віорéле ти був сьогóдні у шкóлі? 2. Катрýсю допоможи´ ´ мені.´ 3. Це ти намалювáв синку? 4. Дóнечко дай мені,´ будь лáска, ´ окуляри. 100


4. 1. Прочитай вірш Тетяни Фролової. Про яке свято в ньому йдеться?

´ прóситься у хáту… ´ Свято Святом пóвниться вся хáта, ´ ´ ´ вся. Швидше двéрі відчини. за столóм родина ´ ´ За столóм – і мáма, й тáто, Ось і свічку запалили, ´їхні дóчки та сини. розстелили ´ ´ рушники. ´ ´ Крáшанки, свячéна пáска Ще й прибігли онучáта ´ до бабýсі й дідуся. вже чекáють на столі.´ ´ Крáшанки – то спрáвжнє диво, ´ із чудéс. найдивніше ´ Усміхáються щасливо й кáжуть всі: «Христóс Воскрéс!» 4. 2. Випиши речення, у яких розповідається, хто саме зібрався на свято. 5. 1. Склади й запиши невеликий текст про те, як у твоїй родині святкують Великдень. Хто збирається на свято? Які страви на святковому столі? Як вітаються одне з одним у цей день? 5. 2. Визнач, які речення ти використав(-ла) у тексті. 6. 1. Послухай вірш Лани Виноградової. Який заголовок можна дібрати до нього?

´ менé бентежáть. Питáння різні Чи спрáвді нéбо такé безмéжне? Чомý у мóрі водá солóна? ´ не тóне? Чомý карáсик у річці ´ боїться? ´ Чи спрáвді зáйчик усіх ´ Чи спрáвді є десь живá водиця? ´ Чомý не нóсять всі окуляри? ´ й стáрість? Чомý хворóби на світі Я підростý і про все дізнáюсь, принáймні, дýже я постарáюсь! 6. 2. Чи замислювався(-лася) ти теж над цими запитаннями? На які запитання тобі б хотілося отримати відповідь?

101


6. 3. На які із запитань, що хвилювали тебе раніше, ти вже знаєш відповідь? Яким чином ти дізнався(-лася)? Якщо відчуваєш труднощі, використовуй під час відповіді один з варіантів, запропонований твоїми однолітками: запитав(-ла) у дорослих, знайшов відповідь в інтернеті, розповіла вчителька, почув(-ла) по телевізору. 6. 4. Прочитай вірш Лани Виноградової. Які речення переважають у ньому? Випиши речення, що не є питальними. Визнач, які це речення – розповідні чи спонукальні.

Розповідні,´ питáльні і спонукáльні рéчення мóжуть бýти ´ ´ ´ оклúчними, коли´ вони´ вимовляються з більшою силою ´ гóлосу. Такі´ рéчення вживáють для вираження захóплення, здивувáння, рáдості, накáзу, зáклику. Чáсто ці рéчення починá´ ´ рéчень стáвимо ються зі слів о, ой, як. На письмі´ в кінці таких знак óклику (!). В іспáнській мóві існýє прáвило: такі´ розділóві знáки, як знак óклику і знак питáння (!?) стáвляться не лишé в кінці рéчення, алé й на почáтку, ось так: ¿¡ Коли´ під час читáння ´ із цих знáків, мóжна одрáзу на почáтку рéчення бáчиш один ´ дібрáти потрібну інтонáцію. 6. 5. Чи вважаєш ти корисним таке правило? 7. 1. Прочитай речення, добираючи потрібну інтонацію. Для цього дивися на розділовий знак у кінці речення.

´ 1. Захóдьте, будь лáска, у клас. 2. Коли´ у вас урóк української ´ мóви? 3. Як чисто в клáсі! 4. Зáвтра ми підéмо на екскýрсію. ´ 5. Михáйлику, дай мені,´ будь лáска, книжку. 6. Ой, як гáрно на мóрі! 7. 2. Випиши речення в такому порядку: розповідні, спонукальні, питальне. Поясни вживання розділових знаків.

102


8. Прочитай таблицю Кіберика. Зверни увагу! Дієслово, яке виражає прохання, у спонукальних реченнях матиме такі форми, як наведено в таблиці (праворуч).

одягáти принести´ давáти ´ відчинити

   

´ одягніть одягни, ´ принесіть принеси, дай, дáйте ´ відчиняйте ´ відчини,

9. 1. Розглянь малюнок і послухай вірш Тамари Коломієць.

КÓТИКУ-ВОРКÓТИКУ – Кóтику-воркóтику, одягни´ сорóчку! ´ – Я не вмію! – Кóтику-воркóтику, зашнурýй шнурóчки! ´ – Я не вмію! – Кóтику-воркóтику, застебни´ всі ґýдзики! ´ – Я не вмію! – Кóтику-воркóтику, ´ приміряй картýзика! ´ – Я не вмію! ´ кóтик, – Як не вміє ´ хлóпчик? то чи вміє ´ Вміє!.. ´ – Вміє!.. 9. 2. Хто до кого звертається? Що наказує зробити котику його мама? Знайди й зачитай ці речення. Які це речення за метою висловлювання? А за інтонацією? Чи є у вірші питальне речення? 9. 3. Прочитайте вірш за ролями. Правильно інтонуйте речення. 9. 4. Випиши з вірша спонукальні речення.

103


§ 104. Уживáємо в мóвленні рéчення, ´ різні за метóю вислóвлювання. Складáємо кáзку ´ за навéденим почáтком і малюнками 1. 1. Прочитай, яке завдання підготував Кіберик.

´ На монітóрі в Кібéрика з’явилися ´ такі´ словá… Рóбот натиснув кнóпку, ´ і словá вишикувались так …  А пóтім так … І так …  ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ РІДНУ МОВУ.

ЛЮБИТИ, МОВА, ДІТИ, РІДНИЙ

ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ РІДНУ МОВУ?

ДІТИ, ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ!

1. 2. Визнач, скільки речень з’явилося на моніторі. Чому ти так думаєш? Які вони за метою висловлювання? Прочитай їх з відповідною інтонацією. У якому реченні є звертання? 1. 3. Спиши речення,у якому виражено прохання. Підкресли це слово. Яку форму воно має? Чому? Звернися з цим же проханням до сусіда по парті. Як змінилася форма слова? 2. 1. Послухай вірш Олени Плавенчук. Про кого в ньому розповідається?

´ ´ Вихвалялася лисиця: Є у мéне свій гайóчок, ´ ´ – Ви на мéне подивіться! є і річка, і містóчок, ´ Якá в мéне гáрна шýба! є хатинка на помóсті. ´ зýби! Ходи, ´ зáйчику, у гóсті! Які в мéне білі 2. 2. Прочитай вірш. Знайди речення, в яких лисиця розповідає, яка вона і що має. Які це речення за метою висловлювання? 2. 3. Випиши спонукальні речення. Які вони за інтонацією?

104


3. 1. Прочитай початок казки.

ЇЖАЧÓК І ЗÁЙЧИК ´ дóбрі дрýзі – Їжачóк і Зáйчик. Рáзом вони´ гуляли ´ Жили´ в лісі ´ галявині ´ ´ на лісовій та працювáли на грядці. ´Якóсь Їжачóк пішóв по гриби´ та ягоди, ´ ´ а Зáйчик залишився вдóма господарювáти. Рáптом хтось постýкав у двéрі. 3. 2. Про кого ти дізнався(-лась)? Що саме? Які речення за метою висловлювання використано, щоб розповісти про це? 3. 3. Розглянь малюнки, на яких зображено продовження казки.

3. 4. Складіть продовження казки за малюнками. 3. 5. Запиши кілька речень, складених за змістом малюнків.

105


§ 105. Слýхаємо й читáємо текст, відповідáємо ´ на запитáння, розповідáємо за малюнками 1. 1. Послухай текст.

За Світланою Прудник

´ ´ СÓНЦЕ ЛЮБИТЬ УСІХ ´ жив жук. Удéнь він мандрувáв лісовими ´ У дзвінóчку на узліссі ´ ´ у гóсті до знайóмих жуків. А на ніч повертáвся стежкáми, ходив ´ ´ до свóго синього будиночка. ´ ´ Пóряд із дзвінóчком ріс кýщик суниць. Ягоди на ньóму були´ дрібні´ й зéлені – жук нікóли не звертáв на них увáги. ´ ´ ´ подивився ´ Однóго рáнку жук умився краплиною роси, вниз і ´ дýже здивувáвся. Ягоди на кýщику стáли червóні-червóні, нáче малéнькі сóнечка. ´ ´ ´ «Огó, як сóнце любить сунички! Скільки свóго теплá віддалó їм!» – подýмав жук. ´ дізнáтися, чомý сóнце так любить ´ ´ І він захотів сунички. ´ Сóнце вдень відпочивáло на висóкій сосні. «Там я в ньóго і спитáю!» – подýмав жук і попóвз угóру по сосні.´ До пóлудня він дістáвся до вершéчка. ´ здавáлося, що вонó Та до сóнця булó ще дýже далéко. То знизу ´ спочивáє, зачепившись за соснý. Затé з вершéчка сосни´ жук побáчив, як сóнячні прóмені фар´ метéликів і павутиння... ´ бýють квіти, ´ а менé – ні...» – жук так розхвилю´ «Вонó... вонó любить усіх, ´ ´ ´ Встиг вáвся, що не втримався на гілочці й мáло не впав униз. ´ ´ би ´ лишé двомá лáпками вхопитися за гілку. Ще мить – і полетів на зéмлю. Аж тут сóнце побáчило такý бідý й підстáвило свій прóмінь. ´ Жук по ньóму з’їхав аж до свогó дзвінóчка. ´ – сказáв він гóлосно. – Сóнце любить ´ ´ – Сóнце любить усіх! і менé! 106


´ ´ ягідкáми. – І менé, – закивáв суничний кýщик своїми ´ ´ – І менé, – задзвенів синéнький дзвóник-будиночок. ´ жук і попóвз розповісти´ знайóмим – І менé, і менé, – зрадів ´ І жуків ´ теж. ´ жукáм, що сóнце любить усіх. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Про що хотів дізнатися жук? Що він побачив з вершечка сосни? Чому жук розхвилювався? Зачитай про це. Після чого жук змінив свою думку? 1. 3. Розглянь малюнки до казки Світлани Прудник «Сонце любить усіх». Розкажи її за змістом малюнків.

107


§ 106. Спостерігáємо за побудóвою діалóгів і вживáнням рéчень-рéплік у них. ´ Спілкýємося: запитуємо й відповідáємо 1. 1. Прочитай таблицю, яку підготував Кіберик. Запам’ятай, які є питальні слова в українській мові.

În limba română: се? саrе? сіnе? dе undе? сând? сât? undе? dе се? сum?

– – – – – – – – –

В українській мові: що? ´ який? хто? ´ звідки? ´ коли? ´ скільки? куди? ´ де? ´ чомý? навіщо? як?

1. 2. Послухай вірш Олексія Крилова. Про кого в ньому розповідається?

´ – Кіт Василько, де бувáв? ´ – Я на мишок полювáв… – А чомý в сметáні вýса? ´ – Бо в комóру лізти мýсив… – Дóвго був там? ´ – Пів години… – Ну, і що там? ´ – Солонина…

108


1. 3. Прочитай вірш. Знайди в тексті питальні слова.

´ осóби Пригадáй! Кóжне окрéме вислóвлювання однієї в діалóзі називáємо рéплікою. Найчастіше пéрша рéпліка у діалóзі – пóвне рéчення, а дрýга – окрéме слóво чи словосполýчення, що підтвéрджує, заперéчує чи утóчнює те, про що йшлóся. 2. 1. Прочитай текст. Скільки осіб вело розмову?

ДЕ ПОЧИНÁЄТЬСЯ ХЛІБ – Де починáється хліб? ´ – У тісті. ´ – Де починáється тісто? – У бóрошні. – Де починáється бóрошно? – У зерні.´ – Де починáється зернó? – У землі.´ ´ – Де починáється земля? ´ – У рýченьках працьовитих. 2. 2. Прочитайте діалог за ролями. 3. 1. Послухай текст – дитячу народну забавлянку (cuplete vesele).

– Зáйчику, зáйчику, де ти був? ´ – У тéмному гаю. ´ розкажи´ пригóду свою. ´ – Розкажи, ´ – Вóвчика сірого я в ярóк загнáв, ´ лисоньку рудý у мішóк сховáв. – Де сховáв? Де сховáв? ´ – У дірявому мішкý. ´ покажи, ´ спіймáнку такý. – Покажи, 109


´ ´ – Лисичка рудá, хитра та прудкá, ´ ´ ´ дірочку вигризла, вилізла з мішкá. А коли´ вонá тікáла, то менé перелякáла. Он як! 3. 2. Про що запитували зайчика? Що він відповідав? 3. 3. Друзі засперечалися. Санду каже, що зайчик хоробрий, а Марійка наполягає, що – хвалько. А ти як думаєш? 3. 4. Прочитайте забавлянку за ролями. 4. Прочитай речення. Що потрібно зробити, щоб побудувати діалог? Добери репліки-відповіді. Запиши діалог. Між ким могла відбутися така розмова?

– У якóму клáсі ти навчáєшся? – ______________ . – ________________________ ? ´ вчительку ´ – Мою звуть ____________ . ´ – Який твій улюблений урóк? – ______________ . 5. Прочитай таблицю Кіберика. Послухай текст. Які слова ми використовуємо, коли погоджуємося? А коли заперечуємо чи відмовляємося?

аcord оbіесţіе dа nu

↔ ↔ ↔ ↔

згóда заперéчення так ні

6. 1. Прочитай текст. Між ким відбулася розмова?

´ Сáнду познайóмився у мóвному тáборі з Ґáбором. Між ними відбулáся такá розмóва: ´ ´ українською – Ґáборе, ти дóбре розмовляєш мóвою? – Так. 110


´ – Ти українець? – Ні. Я угóрець. ´ – Ти вивчáєш українську мóву у шкóлі? – Так. 6. 2. Прочитайте діалог за ролями. 6. 3. Знайди й зачитай запитання, на які Габор дав стверджувальні відповіді (погодився). Знайди репліку, у якій він заперечує. 7. 1. Прочитай діалоги. Яка між ними різниця? Який із хлопчиків відмовився ввічливо?

´ покатáємося з Іринкою ´ – Юркó, ходімо на велосипéді. ´ – Не підý я з дівчиськом катáтися! ´ ´ покатáємося з Іринкою ´ – Сергійку, ходімо на велосипéді. ´ – Ні. Я не підý, бо ще не виконав домáшнє завдáння. ´ Коли´ ти щось заперéчуєш чи відмовляєшся від чогóсь, ´ ´ своєї ´ роби´ це доброзичливо. За потрéби поясни´ причини відмóви чи заперéчення. 7. 2. Запиши діалог, який тобі більше сподобався. 8. 1. Прочитай діалог. Дівчинка погодилася чи відмовилася? Чи ввічливо вона це зробила?

´ погрáємося на майдáнчику. – Катрýсю, ходімо ´ мáмі погрáтися з сестричкою. ´ – Ні. Не мóжу. Я обіцяла

8. 2. Змініть другу репліку діалогу на стверджувальну. Оберіть один з варіантів: а) дівчинка погоджується, але їй треба переодягтися; б) дівчинка погоджується, але просить зачекати, поки вона скаже про це бабусі. 8. 3. Розіграйте діалог. 9. Запиши один з діалогів, який склали на уроці. Чи є в ньому стверджувальні або заперечувальні слова-репліки? Якщо є, то підкресли їх.

111


§ 107. Читáємо тéксти, визначáємо тéму й основнý думкý, добирáємо зáголовки 1. Санду й Марійка прочитали тему уроку. Прочитай, що вони пригадали про текст з уроків румунської мови.

´  У тéксті рéчення пов’язані між со´ бóю за змістом. Вони´ розташóвані в пéвній послідóвності.  У тéксті зáвжди´ про кóгось або про щось розповідáється.  Те, про кóго або про що розповідáється, є тéмою тéксту (tema). ´ ´ мóжна зробити ´ з тéксту, – який  Висновок, це основнá дýмка (gândul рrіnсіраl).  До тéксту мóжна дібрáти зáголовок. ´ зáголовок відображáє те, про що Найчастіше розповідáється, тóбто тéму тéксту. 2. 1. Прочитай речення. Які з них зв’язані за змістом, написані на одну тему і становлять текст?

Мій тáто ´їздив до ´ вчáться в ´ Києва. Діти ´ шкóлі. Настáла новій веснá. Моя´ мáма пра´ в бібліотéці. цює

´ в Моя´ мáма працює ´ лікáрні. Вонá лікар. За´ людина, ´ хворіє а мáма ´ вилікує. Я пишáюся мáмою.

2. 2. Прочитай, як міркувала Марійка.

Цей текст – рóзповідь про мáму. Тéмою цьóго тéксту є мá´ ´ мáмою, бо вонá ма-лікар. Той, хто розповідáє, пишáється своєю всіх лікýє. Це і є основнá дýмка тéксту – те, зарáди чóго йогó розповідáли. 112


2. 3. Який заголовок з наведених можна дібрати до тексту? Запиши заголовок і текст.

´ А. Лікар.

Б. Про мáму.

´ В. Моя´ мáма – лікар.

3. 1. Прочитай текст. Про кого в ньому розповідається?

Валентина Каменчук

Зáєць ´їздив до млинá. ´ змолóв зернá. П’ять пудів ´ ніч у хáті тихо ´ Цілу ´ випікáла хліб зайчиха. ´ Рáно-врáнці у хустинці ´ ´ понесли´ зайці гостинці. ´ ´ Пташеняткам і звіряткам, ´ хлопченяткам і дівчáткам. ´ окрáйчики… Аж хрумтять Дóбрий хліб від зáйчика. 3. 2. З наведених варіантів обери й запиши той, який може бути заголовком до тексту.

А. Зáйчик змолóв зернó. ´ спеклá хліб. Б. Зайчиха В. Щéдрі зáйчики. 4. 1. Послухай текст. Про кого і про що розповідається у ньому?

´ грáлися на дитячому ´ ´ Артéмко та Орися майдáнчику. У калюжі ´ майдáнчика хлóпчик побáчив бджілку. ´ ´ ´ біля Крильця у бджілки ´ Тоді Артéмко узяв ´ її´ на долóню. намóкли, і вонá не моглá злетіти. ´ – Що ти рóбиш? Вонá ж ужáлить! – закричáла Орися. ´ ´ спокійно. ´ ´ Алé бджілка розпрáвила крильця й сиділа А коли´ ´ ´ крильця підсóхли, полетіла. ´ Артéмкові булó рáдісно, що він урятувáв бджілку. Як дóбре комýсь помагáти!

113


4. 2. Із наведених варіантів обери й запиши заголовок до тексту.

´ грáються. А. Діти ´ ´ Б. Бджілка у калюжі. ´ В. Артéмко рятýє бджілку. 4. 3. Поміркуйте, знайдіть і запишіть речення, яке виражає головну думку тексту. 4. 4. Випиши з тексту речення про хлопчика і бджілку.

§ 108. Слýхаємо й читáємо тéксти, ´ усвідóмлюємо прочитане, ділимося врáженнями 1. 1. Прочитай заголовок. Поміркуй, про що може йти мова в цьому тексті. 1. 2. Послухай текст. Перевір правильність своїх здогадів.

За Таїсією Цибульською

´ ПРИВИД ´ варéння з вишéнь, бо булó їх цьогó рóку дýже Бабýся варила ´ ´ бáнóк. багáто. Та їй не вистачило скляних ´ ´ – Микóлко! – покликала вонá онýка. – Трéба бáнóк із горища ´ ´ Змóжеш? Не боїшся? зняти. ´ до бабýсі й гóрдо сказáв: Хлóпчик підбіг ´ ´ – Та чогó б це я боявся! Я вже великий! ´ – Ну дóбре, – посміхнýлася бабýся. – Візьми´ торбину, щоб бáнки´ туди´ поскладáти. ´ за хáту. Це вже булá спрáв´ торбину ´ й побіг Микóлка ухопив ´ ´ жня пригóда! Прóсто так на горище лáзити йомý не дозволяли, а тут такá нагóда! ´ під ногáми, аж трóхи стрáш´ булá вже старá і скрипіла Драбина ´ – но булó. Та на те вонá й пригóда, тут без страшнóго не обійтися ´ це Микóлка тóчно знав. От якби´ ще й привида побáчити! Оцé булó б що розказáти дрýзям! 114


´ на горище. ´ Хлóпчик заліз ´ – Ух ти! – вихопилося у ньóго. ´ потрáпив. У куткý Відчуття´ булó, ненáче до ´іншого світу ´ ´ ´ хитáлося павутиння. На підлóзі стояли корóбки зі старими ´ ´ в хáті не бувáє! Микóлці здалóся, речáми. І тиша. Такóї тиші ´ ´ щось зашурхотіло. Ні, не здалóся! Таки´ тóчно щось шурхоті´ якрáз там! ´ старі´ черевики, ´ ло! Під стінóю стояли і шурхотіло ´ «ПРИВИД!!!» – подýмав хлóпчик.

´ Микóлка. – Що ж – Оцé згадáв на свою гóлову! – прошепотів ´ ´ робити?! Що ж робити?! Кричáти? Сóромно! Та й не почýє бабýся! Хлóпчик не міг і поворухнýтися. Страх холóдними пáльцями забирáвся під сорóчку. Рýки не слýхалися. ´ Шýрхіт чýвся все ближче. Ось! Зáраз це стáнеться! ´ мóрдочка. Звірятко ´ виглянула ´ ´ ´ Із черевика малéнька сіра ви´ лізло й почалó підбирáти зéрнята пшениці. ´ ´ – Миша! – аж видихнув Микóлка. – Це лишé малéньке мише´ ´ б! нятко! А я злякáвся! Дóбре, що хоч ніхтó не бáчив, а то засміяли Хлóпчик усміхнýвся й почáв збирáти бáнки. 1. 2. Про кого розповідається в тексті? Як звали хлопчика? Куди він поліз і навіщо? Кого він хотів побачити на горищі? Що відчув Миколка, коли почув шурхіт? Знайди в тексті й зачитай уривок про це. Кого побачив хлопчик? Як змінилися його емоції? 1. 3. Поміркуйте: Миколка боягуз чи ні? Поясніть, чому так думаєте.

115


2. 1. Прочитай вірш.

Грицько Бойко

ХВАСТУНÉЦЬ Хлóпчик Тóля – молодéць. ´ Тільки трóшки хвастунéць. ´ Якось ми пішли´ на став. Він мені´ такé сказáв: ´ – Слóво чéсті, не хвалюся, ´ я НІ-ЧÓ-ГО не боюся!.. – Враз на слóві цім з дорóги ´ Тóлі ящірка під нóги. ´ у тривóзі З переляку, ´ навтік. ´ наш хвалькó мерщій Та спіткнýвся на дорóзі ´ собі´ язик. ´ й прикусив 2. 2. Як Толя говорив про себе? А яким він виявився насправді?

´ ´ язикá вживáють, ´ В українській мóві вислів прикусити ´ коли´ мáють на увáзі, що осóба різко, раптóво замовкáє, ´ утримується від вислóвлювання. ´ § 109. Розміщуємо рéчення ´ в логічній послідóвності 1. 1. Прочитайте й поміркуйте, чи правильно розташовані речення в тексті. З якого речення треба починати текст? Якими продовжити, а яким – закінчити?

Побáчили її´ собáки. ´ лисичка ´ Щодня´ ходила курéй крáсти. ´ її´ за хвіст. Вони´ схопили ´ лисичко, ´ ´ Не ходи, у курник. 116


1. 2. Прочитай речення у правильній послідовності. Яка тема тексту? Обери її з наведених варіантів.

´ ´ А. Хитра лисичка. Б. Смачні´ кýри. ´ ´ В. Як собáки лисичку провчили. 1. 3. Чи може обраний тобою варіант бути заголовком тексту? 1. 4. Запиши заголовок і речення у потрібному порядку. 2. 1. Прочитайте речення. Розташуйте їх у такому порядку, щоб вийшов текст.

´ ´ на вóлі. Сашкó випустив ґáву, бо вонá мáє жити Хлóпчик забрáв ґáву в дім. Він лікувáв птáшку, турбувáвся про нéї. У птáшки булó злáмане крилó. ´ Якось Сашкó побáчив під дéревом ґáву. Згóдом крилó загóїлось. 2. 2. Доберіть заголовок і запишіть утворений текст. 2. 3. Знайдіть і підкресліть речення, у якому висловлено основну думку. 3. Прочитай речення. Розташуй їх у такому порядку, щоб вийшов текст. Запиши.

Пéршими виступáли акробáти. ´ ми були´ в цирку. ´ У неділю ´ Нам дýже сподóбалося в цирку. Завéршили цирковý вистáву клóуни. ´ Пóтім на арéну виїхали ведмéді на велосипéдах.

117


´ § 110. Досліджуємо будóву тéксту, ´ виокрéмлюємо йогó структýрні частини 1. 1. Пригадай з уроків рідної мови, яку будову має текст. 1. 2. Прочитай таблицю Кіберика, запам’ятай терміни українською мовою.

În limba română: В українській мові   ´ introducere ↔ зачин ´ cuprins ↔ основнá частина încheiere ↔ кінцівка 2. 1. Прочитай текст.

Подарувáли мені´ малéнького пухнáстого зáйчика. ´ на вікні´ сидить, ´ Став я помічáти, що зáйчик сумýє. Усé частіше ´ і починáє стýкалáпками по склу б’є. А чáсом до дверéй підбіжить ´ йогó у двір, опустив ´ на зéмлю. ти. Жаль мені´ стáло зáйчика. Виніс ´ ´ ´ Зáйчик глянув на мéне, немóв подякував. А пóтім швидко пострибáв у ліс. 2. 2. Про кого цей текст? Добери й запиши заголовок. 2. 3. Визнач у тексті зачин, основну частину й кінцівку. 2. 4. Спиши основну частину тексту. 2. 5. З наведених варіантів обери й запиши основну думку тексту.

А. Хлóпчикові подарувáли зáйчика. Б. Зáйчик пострибáв у ліс. ´ мáють жити ´ на вóлі. В. Тварини 3. 1. Послухай текст.

´ з лісу ´ малéньке козеня. ´ У ньóго булá злáмана Тáто приніс ´ ніжка. ´ ´ й назвáли йогó Кýзею. Козеня´ Ми перев’язáли ніжку козеняті ´ ´ ´ молокó, їсти травичку. ´ ´ вонó з собáчкою навчилося пити Дружило Пушкóм і котóм Мýрчиком. 118


´ ´ Минýв місяць. Ніжка в Кýзі загóїлася. Вонó підрослó. Ми за´ на вóлю. вели´ козеня´ в ліс і відпустили

3. 2. Про кого розповідається на початку тексту? Про що повідомляється далі? Чим закінчується текст? цівку.

3. 3. Добери й запиши заголовок до тексту. Спиши зачин і кін4. 1. Прочитай. Що ти помітив(-ла)? Знайди серед речень зачин, основну частину й кінцівку.

´ мóжуть дружити. ´ ´ Виявляється, усі´ звірі ´ ´ ´ Лисеня´ грáлося з півником. У ньóго я побáчив дивну картину. ´ ´їли з однієї ´ ´ миски. ´ А собáка й кішка мирно Одногó рáзу я зайшóв до свóго дрýга лісникá. 4. 2. Добери й запиши заголовок. Спиши частини тексту в потрібній послідовності. Речення, у якому виражена основна думка, підкресли. 5. Прочитай текст. Добери заголовок. Спиши основну частину тексту.

´ Катрýся гáрно малює. ´ До дня нарóдження бабýсі дівчинка намалювáла її´ портрéт. ´ ´ ´ Катрýся дýже старáлася, і малюнок вийшов гáрний. Портрéт усім сподóбався. На ньóму бабýся дýже на сéбе схóжа. ´ Бабýся подякувала внýчці за гáрний подарýнок. 119


´ § 111. Розрізняємо текст-рóзповідь і текст-óпис. ´ Спостерігáємо за особливостями ´ ´ основнóї частини й кінцівки 1. 1. Послухай тексти.

Мені´ подарувáли кóтика. Я назвáла йогó Мýрчиком. ´ Любить кóтик грá­ ´ тися м’ячиком. А ще ´ ´ молокó. любить пити ´ свогó Я люблю Мýрчика.

Ось мій кóтик. ´ Він сірий, з пухнá­ стим хвóстиком. У кó´ зелéні óчі, тика хитрі вýшка малéнькі. Лáп­ ´ ки – м’які,´ білі. Мій кóтик – спрáвжній крáсень.

1. 2. У якому з текстів розповідається, що робить котик, а в якому – який він є?

´ В українській мóві, як і в румýнській мóві, текст, у якóму розповідáється про те, що відбулóся (відбувáється, бýде відбувáтися), називáється рóзповіддю (nаrаţіunеа). А текст, ´ у якóму описується хтось абó щось, називáється óписом (desсrіеrеа). ´ тéксти, став до них запитáння. Якщó зміст Щоб розрізняти тéксту відповідáє на запитáння що рóбить? – це текст-рóзповідь. А якщó на запитáння якúй? (якá? якé?) – це текст-óпис. 1. 3. Прочитайте речення-зачини у тексті-розповіді й тексті-описі. Про що повідомляється в кожному? У якому з текстів у кінцівці висловлено ставлення до котика, а в якому – його оцінка? 2. Послухай розмову Санду й Марійки. Чи погоджуєшся ти з дівчинкою?

120


3. 1. Прочитай текст.

´ Він у мéне білéнький. Моя´ улюблена´іграшка – зáйчик Мартин. ´ У зáйчика дóвгі, підняті вгóру вýшка. У ньóго малéнький чóрний ´ – дýже м’якéнький. Спрáвнóсик-ґýдзик і такі´ ж óчі. А ще Мартин жня подýшечка!

3. 2. Це текст-розповідь чи текст-опис? Доведи свою думку. 3. 3. Порадьтеся й визначте частини тексту. Про що повідомляється в кожній? 3. 4. Розкажіть одне одному так само, як у тексті, про свою улюблену іграшку. 4. 1. Прочитай текст. Визнач, розповіддю чи описом є цей текст.

´ – не хлóпчик, а диво. ´ Малюк Йомý ´ а кýчері спадáп’ять рóків. Волóсся русяве, ´ ють на плéчі. Одягáють йогó в сині джинси й ´ ´ кýрточку. Узýтий він у кросівках. Усі малюкá ´ дýже люблять. 4. 2. Добери заголовок до тексту. Спиши текст. Поясни правопис виділених слів. 4. 3. Усно опиши так само, як у тексті, сестричку, братика або когось із приятелів.

121


´ § 112. Розповідáємо за малюнками, ´ спілкýємося: запитуємо й відповідáємо 1. 1. Розглянь малюнки. Який із малюнків тобі сподобався найбільше? Хто на ньому зображений? Що вони роблять? Чи хотів би (хотіла б) ти так само проводити час улітку?

122


1. 2. Запитайте одне одного, що будете робити влітку, і дайте відповіді на запитання.

123


2. Послухай текст. Що тобі радять твої приятелі – Санду, Марійка й Кіберик. Чи скористаєшся ти їхньою порадою?

Якщó сýмно сидіти ´ вдóма, мáрно чáсу не витрачáй… ´ втóма, Щоб тебé не згубила ´ для мандрівки ти рéчі збирáй. ´ свóго порóга. Не сиди´ біля Ти в літáк чи у пóїзд сідáй, бо чекáє на тéбе дорóга. ´ рушáй! Мандрувáти скоріше

124


СЛОВНИК § 60 ´ пéред різдвяною порóю – înainte de vremea Crăciunului ангéлик (áнгел) – îngeraș (înger) ´ ´ натирáв найм’якшою ганчірочкою – ștergea (freca) cu cea mai moale pânză прóмінь – rază яскрáвий – luminos ´ ´ більше двох тисяч рóків томý – mai mult de două mii de ani în urmă мудрéць – înțeleptul сідáти до святóї вечéрі – a ajuna § 64 ´ ´ кружляють сніжинки – dansează fulgii de nea щýлитися від морóзу – a se ascunde de ger ´ ´ виблискувати, виблискувало (сóнце) – a lumina, soarele luminează спрáвжнє – adevărat (real) § 66 ´ плести´ спицями –a împleti cu andrelele нудьгувáти – a se plictisi клубóк – ghem заплýтатися в ниткáх – a se încurca în ațe § 66 ледáча – leneș (trântor) ´ – taină таємниця ´ повітря ´ свіже – aer proaspăt кулачóк, кулачки´ – pumnișor, pumnișori § 70 долóнька – pălmuță ´ ´ ´ у шпаринку дивляться (крізь прочинені двéрі) – se uită în crăpătură (deschizătura ușii) ´ – de o sută de ori сто разів ´ (цуценя) ´ – cățelușul nu scheaună (не)скавулить

125


§ 74 ´ лáпки – lăbuțe sure (cenușii) сірі фартушóк жовтáвий – șorțuleț galben голосóк ласкáвий – voce tandră (duioasă) § 76 клубóчки з гóлочками – ghemulețe cu ace ´ – înțepătoare (ace) колючі лéдве – abia (cu greu) гидкі´ – urâți (-te) льон – in пухкéнькі, мов подýшечки – pufoasă (moale) ca pernuța § 77 ´ (тут: кóлір волóсся) – păr roșcat рудий ´ волóсся – păr de foc вогняне планéта – planetă ´ срібний – argintiu § 78 бажáння – dorință ´ ´ рум’яний (тут: кóлір обличчя) – față roșcată блокнóт – agendă ´ досхочý набігався – am alergat de ajuns ´ барвистий метéлик – fluture colorat (multicolor) ´ – în fân mirositor (parfumat) в запашнóму сіні § 81 поважáти, поважáли – a respecta, respectă ´ міцно тримáєш – ții strâns комóра – cămară § 84 ´ календáр – calendar cu foi detașabile відривний на світáнку – în zori de zi ´ замислилась – s-a îngândurat (ea, el) § 87 ´ лицар – cavaler недарéмно – nu degeaba

126


здáлеку побáчили – de departe am văzut ´ усé владнáю (тут: про неприємність) – totul o să rezolv ´ – a înrăi розізлити ´ – a pedepsi cu scop de învățătură провчити § 90 ´ розв’язувати задáчу – a rezolva problema не вихóдить (задáча) – nu se rezolvâ (problema) жартувáти, жартýє – a glumi (glumește) лéгші за пух – mai ușoare (ușori) decât puful здогадáтися – a întrezări, a ghici § 92 ´ галявина – imaș, luncă кнóпки натискáє – apasă pe butoane вирахóвувати (тут: дізнаватися) – a calcula, a aprecia розгýблено – nedumerit § 93 ´ ´ ´ вислав (вистелив) ліжко – a așternut patul росá – rouă ´ скрутився калáчиком (тут: про пóзу) – s-a ghernuit ´ по порядку (розкажý) – (a povesti) după rând (după ordine) ненарóком – neintenționat не тýжимо (тут: не сумýємо) – a (nu) tânji пóруч – alături бурýлька – țurțure ´ в барлóзі – bârlog (în bârlog) барліг, бóчка – poloboc, butoi ´ стебéльце (у квітки) – tulpină (de floare) ´ – a se încuraja (îmbărbăta) мужніти § 94 ´ – cușcă вольєр ´ батарéя (тут: про телефóн) – s-a descărcat bateria сіла заблукáти – a se rătăci емблéма (на кýрточці) – emblemă ´ не пильнувáти (тут: не наглядáти за кимось) – a nu urmări pe cineva повóдяться обáчніше – se compoartă atent (prudent)

127


с трілка, на стрілці ´ ´ (тут: вказівник ´ з нáписом) – indicator, pe indicator (direcție) оберéжно – atenție § 97 картáта сорóчка – cămașă în carouri § 99 куховáрити – a bucătări стрáва – bucate пригощáти – a servi § 102 ´ ´ хитринка (тут: малéнька хитрість) – hâtrie (mică), șiretenie базáр – piață товáр (тут: для прóдажу) – marfă ´ ´ скривитися, скривилася – a se strâmba, a se schimonosi (se strâmbă) жáлібно – jalnic ´ від сóрому – s-a înroșit de rușine почервоніла сóромно – rușine сóвість – conștiință § 103 ´ святом пóвниться вся хáта – casa e în sărbătoare ´ свічка – lumânare ´ – o adevărată (justă) minune спрáвжнє диво ´ із чудéс – cea mai miraculoasă minune найдивніше безмéжне (нéбо) – cer nemărginit карáсик – caras (pește) не тóне – nu se scufundă хворóба – boală стáрість – bătrânețe зашнурýй шнурóчки – leagă șireturile застебни´ всі ґýдзики – îmbumbă toți nasturii ´ приміряй картýзика – măsoară chipiul § 105 ´ узлісся – sub pâdure ´ – tufiș de frăguțe кýщик суниць

128


дрібні´ (тут: про ягоди) – mărunte ´ теплó – cald соснá – pin пóлудень, до полýдня – amiază, până la amiază дістáвся до вершéчка (дéрева) – am ajuns până în vărf (copac) бідá – necaz § 106 ´ на мишок полювáв – vânează șoarecii у сметáні вýса – mustăți în smântână ´ – jumătate de oră пів години ´ – slănină солонина ´ тісто – aluat бóрошно – făină de grâu ´ – în dumbrava (crâng) întunecată у тéмному гаю пригóда – peripeție в ярóк (у яр) загнáв – în râpă у мішóк сховáв – a ascuns într-un sac ´ дірявий (мішóк) – sac găurit спіймáнка (тут: та, когó спіймáли) – prinsă § 107 млин – moară ´ змолóв зернá – a măcinat cinci puduri de boabe п’ять пудів ´ окрáйчики (хліба) – crănțănesc marginea pâinii хрумтять § 108 ´ привид – fantomă варéння – dulceață, gem склянá бáнка – borcan (vas) de sticlă ´ горище – pod, tavan гóрдо (сказáв) – a spus cu mândrie ´ – scară драбина ´ скрипіла ´ (драбина) ´ скрипіти, – a scârțâi шýрхіт – foșnet ´ – a foșni, a șușui шурхотіти поворухнýтися – a se mișca страх – teamă, frică ´ мóрдочка –botișor sur (gri) сіра

129


´ пшениці ´ – boabe de grâu зéрнята ´ ´ видихнути, видихнув – a răsufla, a răsuflat боягýз – fricos, temos хвастунéць – lăudăros ´ – din spaimă з переляку тривóга, у тривóзі – alarmă,( neliniște) în alarmă ´ навтік ´ (швидко ´ мерщій почáв тікáти) –iute la fugă спіткнýтися – a se împiedica, a se poticni ´ утримується від вислóвлювання – a-și abține exprimarea § 111 ´ – poiată курник курéй крáсти – a fura găini вóля, на вóлі – libertate, la libertate загóїтись (тут: про рáну) – a se tămădui (rană) акробáти – acrobați § 112 мáрно (дарéмно) – degeaba, în zadar чáсу не витрачáй – nu pierde timpul ´ втóма – să nu te captiveze oboseala щоб тебé не згубила рéчі збирáй – strânge-ți lucrurile ´ біля ´ порóгу – prag, lângă prag поріг, рушáй (тут: наказóва фóрма дієслóва рушáти) – mișcă-te, pornește-te

130


Зміст Любі діти!....................................................................................................................... 3 ЧАСТИНИ МОВИ .................................................................................................................4

§ 58. Ознайомлюємося з частинами мови, розрізняємо їх. Запам’ятовуємо терміни, розповідаємо.............................................. 4 ІМЕННИК....................................................................................................................... 6 § 59. Вивчаємо слова – назви предметів. Розрізняємо істоти й неістоти.............................................................................................6 § 60. Слухаємо й читаємо текст. Розповідаємо про Різдвяні свята, ділимося враженнями......................................... 7 § 61. Ознайомлюємося з родом і родовими закінченнями іменників .............................................................................9 § 62. Слухаємо й читаємо текст, правильно інтонуємо речення. Визначаємо рід іменників..............................13 § 63. Змінюємо іменники за зразком один – багато. Спостерігаємо за зміною закінчень у словах..................................14 § 64. Слухаємо й читаємо текст. Відповідаємо на запитання .............16 § 65. Спостерігаємо за чергуванням і випаданням голосних під час змінювання іменників за зразком один – багато.........17 § 66. Складаємо розповідь за серією малюнків і опорними фразами...................................................................................19 § 67. Ознайомлюємося з відмінками української мови та відмінковими запитаннями. Спостерігаємо за відмінюванням іменників жіночого роду в однині.................21

131


§ 68. Слухаємо текст. Читаємо в особах, усвідомлюємо прочитане. Зіставляємо зміст тексту й малюнки, розповідаємо.................................................................................................25 § 69. Спостерігаємо за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду в однині.............................................26 § 70. Слухаємо текст. Тренуємося читати виразно, розповідаємо, розігруємо діалоги.......................................................29 § 71. Спостерігаємо за чергуванням приголосних під час відмінювання іменників............................................................31 § 72. Спілкуємося, розповідаємо про домашніх улюбленців.......................................................................33 § 73. Слухаємо й читаємо текст, відповідаємо на запитання..................................................................................................35 ПРИКМЕТНИК.................................................................................................................... 38

§ 74. Вивчаємо слова – назви ознак, спостерігаємо за їх роллю в мовленні..............................................................................38 § 75. Спостерігаємо за зв’язком прикметників з іменниками....................................................................40 § 76. Слухаємо текст. Тренуємося читати виразно. Спостерігаємо за роллю прикметників у тексті.............................41 § 77. Слухаємо й читаємо, змінюємо прикметники, пишемо........................................................43 § 78. Слухаємо й читаємо текст, відповідаємо на запитання, переказуємо...................................................................................................47 § 79. Групуємо лексику. Складаємо тематичні словники. Розповідаємо про улюблену пору року............................................48 § 80. Добираємо антоніми й синоніми до прикметників......................49 § 81. Слухаємо й читаємо текст. Спостерігаємо за вживанням антонімів і синонімів ...................51

132


ЗАЙМЕННИК....................................................................................................................... 53

§ 82. Спостерігаємо за займенниками, уживаємо їх у мовленні.............................................................................53 § 83. Спостерігаємо за змінюванням займенників, уживаємо їх у мовленні.............................................................................54 § 84. Слухаємо й читаємо текст, ділимо його на частини, добираємо заголовки, переказуємо...................................................56 § 85. Змінюємо займенники, уживаємо їх у мовленні............................57 ДІЄСЛОВО............................................................................................................................ 59

§ 86. Ознайомлюємося з дієсловами, спостерігаємо за їх роллю у мовленні...............................................................................59 § 87. Слухаємо й читаємо текст, відповідаємо на запитання, усвідомлюємо прочитане...........................................61 § 88. Спостерігаємо за вживанням дієслів у різних особових формах ......................................................................63 § 89. Слухаємо текст, розповідаємо за малюнками, розігруємо діалоги......................................................................................66 § 90. Слухаємо текст, відповідаємо на запитання, читаємо за ролями............................68 § 91. Слухаємо й читаємо текст. Спостерігаємо за змінюванням і вживанням дієслів у різних часах ................................................................................69 § 92. Слухаємо й читаємо текст. Учимося голосом передавати характер і настрій персонажів.....................................74 § 93. Розрізняємо і правильно вживаємо мовленні дієслова в різних часах ........................................................75 § 94. Слухаємо й читаємо текст, усвідомлюємо прочитане, міркуємо, робимо висновки...................................................................79

133


СЛУЖБОВІ СЛОВА........................................................................................................... 82

§ 95. Ознайомлюємося зі службовими словами, уживаємо їх у мовленні.............................................................................82 § 96. Складаємо розповідь за малюнками..................................................85 § 97. Слухаємо текст, читаємо за ролями, обговорюємо прочитане..........................................................................86 СИНТАКСИЧНІ ВІДОМОСТІ........................................................................................ 88

§ 98. Пригадуємо синтаксичні відомості з уроків рідної мови. Утворюємо словосполучення....................88 § 99. Відповідаємо на запитання, розповідаємо за малюнками................................................................................................91 § 100. Слухаємо й читаємо текст, відповідаємо на запитання, розігруємо діалоги......................................................92 § 101. Складаємо й пишемо речення. Засвоюємо терміни. Спостерігаємо за зв’язком слів у реченні.......................................94 § 102. Слухаємо й читаємо текст, усвідомлюємо прочитане, робимо висновки ..............................98 § 103. Розрізняємо речення, різні за метою висловлювання, вживаємо їх у мовленні........................................................................ 100 § 104. Уживаємо в мовленні речення, різні за метою висловлювання. Складаємо казку за наведеним початком і малюнками............................................ 104 § 105. Слухаємо й читаємо текст, відповідаємо на запитання, розповідаємо за малюнками............................... 106 § 106. Спостерігаємо за побудовою діалогів і вживанням речень-реплік у них. Спілкуємося: запитуємо й відповідаємо...................................... 108 § 107. Читаємо тексти, визначаємо тему й основну думку, добираємо заголовки.................................... 112

134


§ 108. Слухаємо й читаємо тексти, усвідомлюємо прочитане, ділимося враженнями.................. 114 § 109. Розміщуємо речення в логічній послідовності......................... 116 § 110. Досліджуємо будову тексту, виокремлюємо його структурні частини...................................................................... 118 § 111. Розрізняємо текст-розповідь і текст-опис. Спостерігаємо за особливостями основної частини й кінцівки.............................................................. 120 § 112. Розповідаємо за малюнками, спілкуємося: запитуємо й відповідаємо.................................................................. 122 СЛОВНИК................................................................................................................ 125

135


Навчальне видання

ПЕТРУК Оксана Миколаївна

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ Підручник для 3 класу з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом)

Частина 2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Редактор Любов Кирієнко Художній редактор Ігор Шутурма Коректор Ольга Тростянчин Аудіосупровід Зіновій Суходуб Формат 70×1001/16. Ум. друк. арк. 11,016. Обл.-вид. арк. 8,95. Тираж 2737 пр. Зам. № 13п

Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» 79008 Львів, вул. Галицька, 21 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4826 від 31.12.2014 www.svit.gov.ua; e-mail: office@svit.gov.ua; svit_vydav@ukr.net Друк ТДВ «Патент» 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4078 від 31.05.2011


2020

Оксана ПЕТРУК

Українська мова та читання

3

Оксана ПЕТРУК

Українська мова та читання

3

Частина 2


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook