Природознавство 5 клас Коршевнюк 2018 by sloven

ÓÄÊ 57.081.1(075.3) Ê70 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН України від 10.01.2018 № 22)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Êîðøåâíþê Ò.Â. Ê70 Природознавство. 5 кл. : підруч. для закл. заг. серед. освіти / Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий; за заг. ред. О.Г. Яро шен ко. — 2-ге вид., доопрац. — Київ : Генеза, 2018. — 192 с.: іл. ISBN 978-966-11-0051-9. На сторінках ць о го підруч ни ка розк ри ва ють ся ве лич і ба га то манітність при ро ди. Учні дізна ють ся про тіла жи вої і не жи вої при ро ди та про те, із чо го во ни скла да ють ся. Надаєть ся мож ливість по ри ну ти у світ найрізно манітніших при род них явищ – ме ханічних, зву ко вих, елект рич них, магнітних, хімічних то що. У підруч ни ку особ ли ву ува гу зо се ред же но на взаємозв’язку лю ди ни і при ро ди, на зна ченні для лю ди ни знань про при ро ду, та кож на го ло шуєть ся на цілісності при ро ди. ÓÄÊ 57.081.1(075.3)

ISBN 978-966-11-0051-9

Øàíîâíà ï’ÿòèêëàñíèöå! Øàíîâíèé ï’ÿòèêëàñíèêó!

Öåé ïіäðó÷íèê äîïîìîæå òîáі ðîçøèðèòè çíàííÿ ïðî ïðèðîäó. Òè äіçíàєøñÿ, íàñêіëüêè ðіçíîìàíіòíі òіëà і ÿâèùà ïðèðîäè íà íàøіé ïëàíåòі é ó Âñåñâіòі, ÿê їõ ìîæíà âèâ÷àòè, âіä ÷îãî íåîáõіäíî çàõèùàòè Çåìëþ òà її ìåøêàíöіâ. Âèâ÷àþ÷è ïðèðîäîçíàâñòâî, òè çàíóðèøñÿ ó ñâіò äîñëіäíèöòâà. Àäæå âèêîíóâàòèìåø ñïîñòåðåæåííÿ é äîñëіäè, ïîÿñíþâàòèìåø їõ ðåçóëüòàòè, ðîáèòèìåø âèñíîâêè. Êîæåí êðîê ó âèâ÷åííі ïðèðîäè íàáëèæàòèìå òåáå äî ðîçóìіííÿ її çàãàäîê і ãîòóâàòèìå äî âèâ÷åííÿ áіîëîãії, ôіçèêè, õіìії, ãåîãðàôії, åêîëîãії â íàñòóïíèõ êëàñàõ. Ïіäðó÷íèê ïîäіëåíî íà ðîçäіëè і òåìè, çìіñò ÿêèõ ðîçêðèòî â ïàðàãðàôàõ. ïàðàãðàôàõ Ïіñëÿ îñíîâíîãî òåêñòó ïàðàãðàôà є òàêі ðóáðèêè: «Ïіäñóìêè», «Ñòîðіíêà ïðèðîäîäîñëіäíèêà», «Ñòîðіíêà åðóäèòà», «Çàïèòàííÿ. Çàâäàííÿ». Íàâіùî ïîòðіáíà êîæíà ç íèõ?

Підсумки Ця рубрика підсумовує основний матеріал параграфа, виділяє головне в його змісті.

Сторінка природодослідника Ця рубрика дасть тобі змогу самостійно зробити природничі відкриття і відчути себе природодослідником. Можливо, дослідження природи так тебе захоплять, що стануть улюбленою справою всього життя.

Cторінка ерудита Ц Ця рубрика стане в пригоді тим, хто не обмежиться вивченням тексту параграфів і захоче знати більше. Ерудиція означає «ученість». Ерудитами називають людей, які мають глибокі всебічні знання з різних наук.

Ця рубрика містить різноманітні запитання й завдання, які дадуть тобі змогу перевірити, чи добре засвоєно матеріал параграфа. Часто останнє запитання чи завдання в ній позначено зірочкою (*). Якщо ти даватимеш вичерпні відповіді на запитання і старанно виконуватимеш завдання, то зможеш досягти високих результатів ву вивченні природознавства.

Попрацюйте в групах

Допоможуть дорослі

Çàâäÿêè òàêèì ðóáðèêàì òè çáàãíåø, ùî áåçìåæíèé ñâіò ïðèðîäè ëåãøå âèâ÷àòè é îáåðіãàòè íå ïîîäèíöі, à ñïіëüíî ç îäíîêëàñíèêàìè і ðіäíèìè. Ùîá çîñåðåäèòè òâîþ óâàãó íà îñíîâíèõ òåðìіíàõ і ïîíÿòòÿõ, ó òåêñòі ïàðàãðàôіâ їõ âèäіëåíî îñîáëèâèì øðèôòîì. Ó ïіäðó÷íèêó áàãàòî іëþñòðàöіé. Їõíє ïðèçíà÷åííÿ – íàäàâàòè òîáі äîäàòêîâó іíôîðìàöіþ, ðîçâèâàòè ñïîñòåðåæëèâіñòü і åñòåòè÷íі ñìàêè, çíàéîìèòè ç òіëàìè ïðèðîäè, íåáåñíèìè òіëàìè òîùî. Ó öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîöі òîáі äîâåäåòüñÿ îá’єäíóâàòèñÿ ç îäíîêëàñíèêàìè â ãðóïè äëÿ ðîáîòè íàä íàâ÷àëüíèìè ïðîåêòàìè. Ùîá çðîçóìіòè, ÿê ïðàöþâàòè â ãðóïі, ïîòðіáíî óâàæíî ñëóõàòè ïîÿñíåííÿ â÷èòåëÿ. À çáàãíóòè ñóòíіñòü ïðîåêòіâ äîïîìîæå ðóáðèêà á

Навчальний проект.

Îçíàéîìñÿ ç ïàì’ÿòêîþ «ßê ïðàöþâàòè íàä íàâ÷àëüíèì ïðîåêòîì ó ãðóïі». Ó íіé ìіñòÿòüñÿ ïîðàäè ùîäî âèêîíàííÿ íàâ÷àëüíîãî ïðîåêòó. Як працювати над навчальним проектом у групі 1. Уважно прочитайте мету проекту. 2. Обговоріть з учасниками групи, як її досягти. Для цього визначте, які завдання необхідно виконати. 3. Запишіть завдання по порядку – це ваш план роботи над проектом. 4. Поміркуйте, що вам знадобиться для виконання завдань (наприклад, яке обладнання, матеріали), як краще представити результати вашої роботи (наприклад, фотоальбом, стенд, презентація, малюнок, таблиця). 5. Розподіліть завдання між членами групи, визначте терміни їх виконання. 6. Після того як кожний учасник групи виконає доручене йому завдання, обговоріть їх у групі. Проаналізуйте зібрані дані, приберіть зайві або доповніть у разі потреби. 7. Оформіть результати виконання проекту, підготуйтесь до їх представлення. 8. Презентуйте проект учням інших груп або інших класів. 9. Оцініть, наскільки успішною була робота над проектом групи в цілому і особисто кожного учасника.

ßêùî ïіä ÷àñ ðîáîòè íàä ïðîåêòîì ó âàñ âèíèêíóòü òðóäíîùі, çâåðòàéòåñÿ ïî äîïîìîãó äî â÷èòåëÿ. Áàæàєìî óñïіõіâ!

Àâòîðè

§ 1.

ÍÀÓÊÈ, ÙÎ ÂÈÂ×ÀÞÒÜ ÏÐÈÐÎÄÓ

• Ùî íàçèâàþòü ïðèðîäîþ Óñå, ùî òåáå îòî÷óє, íà ÷îìó çóïèíèòüñÿ òâіé ïîãëÿä, àáî ñòâîðåíå ëþäèíîþ (íàïðèêëàä, àâòîìîáіëü, òåëåâіçîð, áóäèíîê, òåëåôîí), àáî íі (ÿê-îò äåðåâà, çîðі, ðі÷êà, õìàðè). Ïðèðîäà – öå âñå äîâêîëà, äîâêîëà êðіì ñòâîðåíîãî ëþäèíîþ, ëþäèíîþ à ïðèïðè ðîäîçíàâñòâî – öå ñóêóïíіñòü çíàíü ïðî ïðèðîäó. Ïðèðîäó ïîäіëÿþòü íà æèâó і íåæèâó. Äî æèâîї ïðèðîäè íàëåæàòü ðіçíîìàíіòíі îðãàíіçìè: ðîñëèíè, òâàðèíè, ëþäèíà, ãðèáè, áàêòåðії. À äî íåæèâîї ïðèðîäè – Ñîíöå, Ìіñÿöü, ïîâіòðÿ, ãіðñüêі ïîðîäè òîùî. • ßêі íàóêè âèâ÷àþòü ïðèðîäó Íàóêè, ùî âèâ÷àþòü ïðèðîäó, íàçèâàþòü ïðèðîäíè÷èìè íàóêàìè (ìàë. 1). Äî íèõ íàëåæàòü àñòðîíîìіÿ, áіîëîãіÿ, ãåîãðàôіÿ, ôіçèêà, õіìіÿ, åêîëîãіÿ. Âîíè äàþòü çìîãó ïіçíàâàòè ïðèðîäó, âäóìëèâî âèêîðèñòîâóâàòè òà îõîðîíÿòè. Àñòðîíîìіÿ – íàóêà, ÿêà äîñëіäæóє çîðі, êîìåòè, ïëàíåòè, ìåòåîðèòè òà іíøі íåáåñíі òіëà. Öÿ íàóêà âèâ÷àє їõíþ áóäîâó і

Мал. 1. Науки, що вивчають природу

ðóõ ó êîñìі÷íîìó ïðîñòîðі, äàє çìîãó çàâ÷àñíî äîâіäóâàòèñÿ ïðî íàñòàííÿ ñîíÿ÷íîãî ÷è ìіñÿ÷íîãî çàòåìíåííÿ. Áіîëîãіÿ – íàóêà ïðî æèâó ïðèðîäó. Ó÷åíі-áіîëîãè âèâ÷àþòü çîâíіøíþ і âíóòðіøíþ áóäîâó îðãàíіçìіâ, óìîâè їõíüîãî æèòòÿ, çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ â îðãàíіçìàõ. Çàâäÿêè áіîëîãії ëþäèíà îòðèìóє çíàííÿ, íåîáõіäíі äëÿ çáåðåæåííÿ âèäіâ æèâèõ іñòîò, îõîðîíè äîâêіëëÿ. Ãåîãðàôіÿ – íàóêà ïðî ïëàíåòó Çåìëÿ. Ãåîãðàôè äîñëіäæóþòü çåìíó ïîâåðõíþ, ïîãîäó, îêåàíè і ìîðÿ, íàðîäè, ÿêі íàñåëÿþòü Çåìëþ. Òàêîæ âîíè âèâ÷àþòü ïîøèðåííÿ âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí íà íàøіé ïëàíåòі. Çàâäÿêè öіé íàóöі ìè ìàєìî çìîãó êîðèñòóâàòèñÿ ðіçíèìè êàðòàìè, äіçíàâàòèñÿ ïðîãíîç ïîãîäè, îùàäëèâî âèêîðèñòîâóâàòè áàãàòñòâà ïðèðîäè. Ôіçèêà äîñëіäæóє ðіçíîìàíіòíі çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ ç òіëàìè ïðèðîäè (íàïðèêëàä, óòâîðåííÿ òóìàíó, ïîÿâà áëèñêàâêè ïіä ÷àñ ãðîçè). Áåç ôіçè÷íèõ çíàíü íå îáіéòèñÿ ïðè ñòâîðåííі ïðåäìåòіâ ïîâñÿêäåííîãî âæèòêó, âæèòêó àâòîìîáіëіâ, àâòîìîáіëіâ ëіòàêіâ ëіòàêіâ, ñìàðòôîíіâ ñìàðòôîíіâ, ðіçíèõ ïðèëàäіâ і ìåõàíіçìіâ. Õіìіÿ äîñëіäæóє ðå÷îâèíè òà їõíі ïåðåòâîðåííÿ. Õіìіêіâ öіêàâëÿòü ñêëàä, áóäîâà, âëàñòèâîñòі, äîáóâàííÿ і çàñòîñóâàííÿ ðіçíèõ ðå÷îâèí. Çíàííÿ õіìії äàþòü çìîãó âèêîðèñòîâóâàòè ðå÷îâèíè, ÿêі є ó ïðèðîäі, à òàêîæ ñòâîðþâàòè íîâі ðå÷îâèíè ç íàïåðåä çàäàíèìè âëàñòèâîñòÿìè. Åêîëîãіÿ âèâ÷àє çâ’ÿçêè îðãàíіçìіâ ìіæ ñîáîþ òà ç íàâêîëèøíіì ñåðåäîâèùåì. Çíàííÿ öієї íàóêè äîïîìàãàþòü çàõèñòèòè îðãàíіçìè âіä íåãàòèâíîãî âïëèâó ïðèðîäíèõ ÿâèù і ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Ðåçóëüòàòè ñâîїõ äîñëіäæåíü ïðèðîäè àñòðîíîìè, áіîëîãè, ãåîãðàôè, ôіçèêè, õіìіêè, åêîëîãè âèñâіòëþþòü íà ñòîðіíêàõ íàóêîâèõ âèäàíü ïðî ïðèðîäó. Äî íèõ íàëåæàòü åíöèêëîïåäії, ñëîâíèêè, äîâіäíèêè, àòëàñè, âèçíà÷íèêè ðîñëèí і òâàðèí, õðåñòîìàòії òîùî. Іíôîðìàöіþ ïðî ïðèðîäó ìîæíà òàêîæ çíàéòè â Іíòåðíåòі. Ùîá îçíàéîìèòèñÿ ç äåÿêèìè íàóêîâèìè âèäàííÿìè ïðî ïðèðîäó, âèêîíàé çàâäàííÿ çі Ñòîðіíêè ïðèðîäîäîñëіäíèêà â êіíöі öüîãî ïàðàãðàôà.

• ßêà ðîëü ïðèðîäíè÷èõ íàóê â æèòòі ëþäèíè Ó ïðèðîäíè÷èõ íàóêàõ çðîáëåíî ÷èìàëî âіäêðèòòіâ, ÿêі ïîëåãøóþòü æèòòÿ ëþäèíè. Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàä. Çàâäÿêè ôіçèöі ëþäñòâî äіçíàëîñÿ ïðî åëåêòðè÷íèé ñòðóì і ïî÷àëî çàñòîñîâóâàòè éîãî äëÿ âèãîòîâëåííÿ áàãàòüîõ êîðèñíèõ ðå÷åé (ìàë. 2). Íàïðèêëàä, õîëîäèëüíèêà, ïðàñêè, ïðàëüíîї ìàøèíè òà іíøèõ ïîáóòîâèõ ïð ðèëàäіâ, ÿêі äîïîìàãàþòü âèêîíóâàòè õàòíþ ðîáîòó. Çàâäÿêè åëååêòðè÷íîìó ñòðóìó ïðàöþþòü êîìï’þòåðè, òåëåâіçîðè, åëåêòðî6

Мал. 2. Прилади, для роботи яких необхідний електричний струм

ìîáіëі, ïîòÿãè, ëіôòè, à òàêîæ ïðèëàäè, ùî îáіãðіâàþòü òà îñâіòëþþòü íàøі äîìіâêè. Áåç åëåêòðè÷íîãî ñòðóìó íåìîæëèâà ðîáîòà ïіäïðèєìñòâ ç âèðîáíèöòâà ëіêіâ, ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ, ìèéíèõ çàñîáіâ і áàãàòüîõ іíøèõ. Îáèðàòè ðå÷îâèíè äëÿ ñòâîðåííÿ ðіçíèõ âèðîáіâ äîïîìàãàє õіìіÿ. Ãåîãðàôè âèçíà÷àþòü, ó ÿêîìó êóòî÷êó íàøîї ïëàíåòè є êîðèñíі êîïàëèíè, ç ÿêèõ ìîæíà äîáóòè öі ðå÷îâèíè, òà ÿê їõ äîñòàâèòè íà ïіäïðèєìñòâà. Òàê, õіìіêè ç’ÿñóâàëè, ùî ðå÷îâèíà, ÿêà äîáðå ïðîâîäèòü åëåêòðè÷íèé ñòðóì, – öå ìіäü. ìіäü Ñàìå ç íåї âèãîòîâëÿþòü äðîòè â åëåêòðîìåðåæàõ. Ç ãåîãðàôії âіäîìî, äå ðîçòàøîâàíі ïîêëàäè ìіäíèõ ðóä. Áіîëîãè ç’ÿñóâàëè, ùî âðàæåííÿ ëþäèíè åëåêòðè÷íèì ñòðóìîì óêðàé íåáåçïå÷íå äëÿ її æèòòÿ. Òîæ íåîáõіäíî çíàòè ïðàâèëà ïîâîäæåííÿ ç åëåêòðîïðèëàäàìè òà íå-óõèëüíî їõ äîòðèìóâàòèñÿ. ßê áà÷èø, ïðèðîäíè÷і íàóêè – âàæëèâі ñóïóòíèêè ëþäèíè, ùî äîïîìàãàþòü їé ïіçíàâàòè ïðèðîäó і îáëàøòîâóâàòè ñâîє æèòòÿ. Ó÷åíі ïðîäîâæóþòü ðîçðîáëÿòè òåõíîëîãії, ÿêі ïîëіïøóþòü íàøå æèòòÿ. Ïðè öüîìó åêîëîãè îïіêóþòüñÿ òèì, ùîá íîâі âèíàõîäè íå çàâäàâàëè øêîäè ïðèðîäі.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Ознайомлення з різними типами довідкових видань з природничих наук. Мета: вчитися знаходити потрібну інформацію в довідкових виданнях з природничих наук. Завдання 1. Ознайомся зі словником біологічних термінів. На його сторінках знайди і прочитай інформацію про листок рослини. Тепер ознайомся зі словником географічних термінів. Відшукай відомості про одне з тіл природи. Завдання 2. Ознайомся з однією з природничих енциклопедій. На її сторінках подано наукову інформацію, вміщено таблиці, схеми. Відшукай в енциклопедії відомості про одне з тіл природи. Завдання 3. Ознайомся з географічним атласом. З’ясуй, що в ньому міститься. Знайди на його сторінках і розглянь фізичну карту України. Що на ній зображено? Завдання 4. Ознайомся з атласами-визначниками рослин і тварин. Зверни увагу на те, що міститься в таких атласах. Поміркуй, чому такі атласи називають визначниками.

Да й відп о віді на з а пит а ння: Що міститься в словниках біологічних і географічних термінів? Яку інформацію містять енциклопедії? Що міститься в географічному атласі, а що – в атласі-визначнику? Яке призначення розглянутих довідкових видань?

Підсумки  Природознавство – це знання людини про природу.  Природу вивчають природничі науки: астрономія, біологія, географія, фізика, хімія, екологія.  Відомості про природу можна знайти в довідкових виданнях, до яких належать енциклопедії, словники, атласи, визначники рослин і тварин, хрестоматії тощо.  Вивчення природи допомагає людині пізнавати захищати і її, поліпшувати своє життя. 1. Назви природничі науки. Що вони вивчають? 2. Підготуй невеличку розповідь про те, як людина використовує знання про природу в повсякденному житті. 3. Як ти вважаєш, для чого необхідно вивчати природу? Відповідь обґрунтуй. 4*. Користуючись довідковими виданнями та Інтернетом, добери цікаву інформацію про одну з природничих наук (про її історію, або якесь її відкриття, або про те, як люди використовують її знання у своєму житті). Презентуй її в класі.

§ 2.

ÌÅÒÎÄÈ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÏÐÈÐÎÄÈ

Ïðèðîäó âèâ÷àþòü ðіçíèìè ìåòîäàìè, íàçâåìî їõ êðîêàìè äî ïіçíàííÿ ïðèðîäè.

• Ñïîñòåðåæåííÿ – ïåðøèé êðîê äî ïіçíàííÿ ïðèðîäè Ïðèðîäà і çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ â íіé (ñõіä Ñîíöÿ, ïðîðîñòàííÿ ðîñëèíè ç íàñіíèíè òîùî), çäàâíà ïðèâåðòàëè óâàãó ëþäèíè. Ñïåðøó âîíà ñïîñòåðіãàëà çà íèìè çà äîïîìîãîþ îðãàíіâ ÷óòòіâ (çîðó, ñëóõó, íþõó, ñìàêó і äîòèêó). Òàê, çà äîïîìîãîþ çîðó ëþäèíà äіçíàєòüñÿ ïðî êîëіð, ðîçìіðè і ôîðìó òіë ïðèðîäè. Ñëóõ äîïîìàãàє ÷óòè і ðîçðіçíÿòè çâóêè, íþõ – âіä÷óâàòè é ðîçðіçíÿòè çàïàõè. Äîòîðêíóâøèñü ðóêîþ äî ïðåäìåòà, ëþäèíà äіçíàєòüñÿ, ÿêèé âіí – õîëîäíèé ÷è ãàðÿ÷èé, ãëàäåíüêèé ÷è øîðñòêèé, ì’ÿêèé ÷è òâåðäèé. Ñïîñòåðåæåííÿ çà ïðèðîäîþ äîïîìîãëè ëþäèíі çðîáèòè ÷èìàëî âіäêðèòòіâ і âèíàõîäіâ. Âà àðòî ïðèãàäàòè, ùî ëіòàê íàãàäóє ïòàõà â ïîëüîòі (ìàë. 3), à ïіäâîä äíèé ÷îâåí ìàє îáòі÷íó ôîðìó, ÿê ó ðèá. Öå ëèøå êіëüêà ïðèêëà8

äіâ, ÿê çàâäÿêè ñïîñòåðåæåííþ ëþäè îòðèìàëè çíàííÿ ïðî ïðèðîäó і âèêîðèñòàëè їõ. Ìåòîä ñïîñòåðåæåííÿ і íèíі äîñèòü ïîøèðåíèé ó ïðèðîäíè÷èõ íàóêàõ.

• Âèìіðþâàííÿ – äðóãèé êðîê Мал. 3. «Мрія» – найбільший äî ïіçíàííÿ ïðèðîäè і найпотужніший у світі транспортний літак, Ùîá âèçíà÷àòè ðîçìіðè òіë íà створений в Україні Çåìëі і â êîñìîñі, à òàêîæ âіäñòàíі ìіæ íèìè, çàñòîñîâóþòü âèìіðþâàííÿ. Íàïðèêëàä, çàâäÿêè âèìіðþâàííþ äîâæèíè ðі÷îê äіçíàëèñÿ, ùî íàéäîâøà ðі÷êà Óêðàїíè – Äíіïðî, à çàâäÿêè âèìіðþâàííþ øâèäêîñòі ðóõó ãåïàðäіâ ç’ÿñóâàëè, ùî âîíè íàéøâèäøі ñåðåä íàçåìíèõ çâіðіâ. Äіçíàòèñÿ ïðî òå, ÿêå òіëî ìàє áіëüøó ìàñó ó і íà ñêіëüêè ãðàìіâ ð ÷è ó ñêіëüêè ð ðàçіâ,, ìîæíà çà ä äîïîìîãîþ çâàæóâàííÿ, òîáòî âèìіðþâàííÿ їõíüîї ìàñè. Òîáі, ìàáóòü, òåæ äîâîäèëîñÿ çäіéñíþâàòè ðіçíîìàíіòíі âèìіðþâàííÿ, çîêðåìà âèìіðþâàòè ñâіé çðіñò, òåìïåðàòóðó òіëà ïіä ÷àñ çàñòóäè, ÷àñ âèêîíàííÿ äîìàøíіõ çàâäàíü. • Åêñïåðèìåíò – òðåòіé êðîê äî ïіçíàííÿ ïðèðîäè Ùîá ïîÿñíèòè, ÷îìó âіäáóâàþòüñÿ òі ÷è òі ÿâèùà ïðèðîäè, ó÷åíі ïðîâîäÿòü åêñïåðèìåíòè, àáî äîñëіäè. Åêñïåðèìåíòîì íàçèâàþòü âèâ÷åííÿ òіë і ÿâèù ïðèðîäè â ñïåöіàëüíî ñòâîðåíèõ óìîâàõ. Ïðè öüîìó äîñëіäíèê ìîæå çìіíþâàòè óìîâè åêñïåðèìåíòó і óâàæíî ñòåæèòè çà ïåðåáіãîì ÿâèù â óìîâàõ, ùî çìіíþþòüñÿ. Êîæíèé äîñëіä ïðîâîäèòüñÿ äëÿ òîãî, ùîá îòðèìàòè âіäïîâіäü íà çàïèòàííÿ, ÿêå ñòàâèòü ïðèðîäîäîñëіäíèê. Ïðîïîíóєìî òîáі îçíàéîìèòèñÿ ç îïèñîì äîñëіäó, ùî âìіùåíî íà Ñòîðіíöі ïðèðîäîäîñëіäíèêà. Âèâ÷àòè ïðèðîäó ëþäèíі äîïîìàãàþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèëàäè і ïðèñòðîї. Äåÿêі ç íèõ òè òåæ âèêîðèñòîâóєø ó øêîëі і äîìà, íàïðèêëàä ãîäèííèê, ëіíіéêó, òåðìîìåòð. Ïðî іíøі äіçíàєøñÿ ç íàñòóïíîãî ïàðàãðàôà. • ßê ïðàâèëüíî çàñòîñîâóâàòè ìåòîäè âèâ÷åííÿ ïðèðîäè Ïåðø íіæ âèêîðèñòàòè áóäü-ÿêèé ìåòîä âèâ÷åííÿ ïðèðîäè – ñïîñòåðåæåííÿ, âèìіðþâàííÿ, åêñïåðèìåíò, ïîòðіáíî âèçíà÷èòè éîãî ìåòó, òîáòî äàòè âіäïîâіäü íà çàïèòàííÿ: äëÿ ÷îãî ÿ öå ðîáëþ? Íàïðèêëàä, ìåòó ñïîñòåðåæåííÿ ìîæíà ñôîðìóëþâàòè òàê: ç’ÿñóâàòè, ëèñòêè ÿêîãî äåðåâà – êëåíà ÷è òîïîëі – æîâòіþòü âîñåíè ïåðøèìè, à ìåòó âèìіðþâàííÿ – âèçíà÷èòè ðîçìіðè êіìíàòè. Ïîòіì ïîòðіáíî âèçíà÷èòè, ÿêі äії âèêîíóâàòèìóòüñÿ äëÿ ëÿ íÿ: âèâ÷åííÿ ÿâèùà ÷è òіëà ïðèðîäè, òîáòî âіäïîâіñòè íà çàïèòàíí 9

ùî і ÿê ÿ ðîáëþ? Äëÿ öüîãî ïîòðіáíî çàïèñóâàòè, ùî âèâ÷àєòüñÿ, ó ÿêèõ óìîâàõ öå âіäáóâàєòüñÿ, à òàêîæ îáðàòè íåîáõіäíі ïðèëàäè. Ðåçóëüòàòè ñïîñòåðåæåíü і äîñëіäіâ íåîáõіäíî çàôіêñóâàòè. Äëÿ öüîãî ñêëàäàþòü òàáëèöі і ñõåìè, ðîáëÿòü çàìàëüîâêè, ôîòîãðàôії, âіäåî- òà àóäіîçàïèñè. Íà îñíîâі îòðèìàíèõ ðåçóëüòàòіâ îáîâ’ÿçêîâî ðîáèòüñÿ âèñíîâîê. Ó íüîìó ìàє áóòè âіäîáðàæåíî, ÷è äîñÿãíóòî ìåòè âèêîíàíîї ðîáîòè ç âèâ÷åííÿ òіëà àáî ÿâèùà ïðèðîäè. Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàä åêñïåðèìåíòó. Íàñ öіêàâèòü, ó ÿêіé âîäі êðàùå ðîç÷èíÿєòüñÿ öóêîð – ó õîëîäíіé ÷è òåïëіé. Öå і áóäå ìåòîþ íàøîãî äîñëіäó. Òîáі âіäîìî, ùî öóêîð äîáðå ðîç÷èíÿєòüñÿ â ãàðÿ÷іé âîäі, àäæå öå ñïîñòåðіãàєø ùîðàçó, êîëè ïіäñîëîäæóєø ÷àé. Òîæ âèñóâàєìî ïðèïóùåííÿ: öóêîð êðàùå ðîç÷èíÿєòüñÿ ó òåïëіé âîäі. Óñå, ùî çíàäîáèòüñÿ äëÿ åêñïåðèìåíòó, ïîêàçàíî íà ìàëþíêó 4.

Мал. 4. Досліджуємо розчинність цукру у воді: 1 – склянка з теплою водою; 2 – склянка з холодною водою; 3 – цукор

Ó êîæíó ñêëÿíêó äîäàìî ïî îäíіé ÷àéíіé ëîæå÷öі öóêðó і ðîçìіøàєìî. Ñïîñòåðіãàєìî, ÿê ó ñêëÿíöі ç òåïëîþ âîäîþ öóêîð ðîç÷èíÿєòüñÿ øâèäøå. Çàôіêñóєìî ðåçóëüòàòè äîñëіäó â òàáëèöі: Що спостерігаю Розчиняю цукор у теплій воді

Цукор добре розчиняється

Розчиняю цукор у холодній воді

Цукор погано розчиняється

ßê áà÷èø, ïðèïóùåííÿ, ùî áóëî âèñóíóòî íà ïî÷àòêó åêñïåðèìåíòó, ïіäòâåðäæåíî. Òîæ ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê: ó òåïëіé âîäі öóêîð ðîç÷èíÿєòüñÿ êðàùå, íіæ ó õîëîäíіé âîäі.

• Êîãî íàçèâàþòü ó÷åíèìè-íàòóðàëіñòàìè Ó÷åíèõ, ÿêі âèâ÷àþòü ïðèðîäó, íàçèâàþòü ïðèðîäîäîñëіäíèêàìè, àáî íàòóðàëіñòàìè. Іìåíà ïåðøèõ íàòóðàëіñòіâ âіäîìі âñüîìó ñâіòîâі (ìàë. 5). Ó÷åíі-íàòóðàëіñòè âèêîðèñòîâóþòü ðіçíі ìåòîäè âèâ÷åííÿ ïðèðîäè. Çàâäÿêè ñóìëіííіé áàãàòîðі÷íіé ïðàöі íàòóðàëіñòіâ ëþäñòâî 10

(1707–1778) Вивчав живу природу. Розподілив живі істоти на групи, описав кілька тисяч видів рослин і тварин р

Михайло Ломоносов (1711–1765) Здійснив численні дослідження в хімії, фізиці, астрономії, відкрив закон збереження маси

Володимир Вернадський (1865–1945) Досліджував склад земної поверхні, обґрунтував вирішальну роль живих істот в існуванні нашої планети

Мал. 5. Славетні вчені-натуралісти

îòðèìàëî âіäïîâіäі íà ÷èñëåííі çàïèòàííÿ ùîäî ïðèðîäè, íàïðèêëàä іç ÷îãî ñêëàäàþòüñÿ òіëà ïðèðîäè, ÷îìó ðóéíóþòüñÿ ãîðè, ÿêà âіäñòàíü äî Ìіñÿöÿ, ÿê æèâëÿòüñÿ ðîñëèíè òà áàãàòî іíøèõ.

Сторінка природодослідника Досліджуємо тіла природи До с лід. Вплив світла на ріст рослин. М е та до с лі д у : визначити, як світло впливає на ріст рослин. Опис досліду. У дві посудини з однаковою кількістю вологого ґрунту висадили насіння квасолі на відстані 5 см одне від одного. За необхідності посіви поливали. Після того як насіння проросло, одну посудину поставили в добре освітлюваному місці, а другу – у місці з поганим освітленням. Проростки в обох посудинах поливали одночасно однаковою кількістю води. Під час досліду постійно спостерігали за ростом рослин і помітили, що в першій посудині проростки квасолі мали насичений зелений колір, міцні стебла й листки (мал. 6, а). Проростки у другій посудині були кволими, мали блідо-зелене забарвлення, були нижчі від тих, які вирощували на світлі (мал. 6, б). Висновок: за наявності світла рослини ростуть краще, ніж за поганого освітлення.Отже, рослинам для росту потрібне світло.

б Мал. 6. Вплив світл ла на ріст рослин

Підсумки  Основні методи вивчення живої і неживої природи – спостереження, вимірювання, експеримент, або дослід.  Під час спостереження за допомогою органів чуттів вивчають тіла та явища природи у звичних для них умовах, а під час експерименту – у спеціально створених умовах.  Перш ніж вивчати тіло чи явище природи, потрібно визначити мету спостереження чи експерименту, послідовність дій для її досягнення, способи фіксації результатів.  Ученими-натуралістами називають науковців, які вивчають природу. 1. Назви методи вивчення природи. Які з них тобі доводилося застосовувати? 2. Про що можна дізнатися завдяки спостереженню? 3. Чим спостереження відрізняється від експерименту? 4. Які вимірювання проводять, вивчаючи природу? 5. Що розчиняється у воді – кухонна сіль чи пісок? Запропонуй експеримент, щоб отримати відповідь на це запитання. Виконай цей дослід удома і склади таблицю на зразок тієї, що є в параграфі 2.

Попрацюйте в групах Разом з друзями підготуйте повідомлення на тему «Визначні вчені-натуралісти». Для цього складіть розповідь про двох-трьох учених (що вони досліджували і якими методами, який внесок зробили у вивчення природи).

§ 3.

ÎÁËÀÄÍÀÍÍß ÄËß ÂÈÂ×ÅÍÍß ÏÐÈÐÎÄÈ

Ïіä ÷àñ ïðîâåäåííÿ ñïîñòåðåæåíü, âèìіðþâàíü і åêñïåðèìåíòіâ âèêîðèñòîâóþòü ðіçíîìàíіòíå îáëàäíàííÿ – ïðèëàäè і ïðèñòðîї. Ïðî äåÿêі ç íèõ òè âæå çíàєø ç ïî÷àòêîâîї øêîëè (íàïðèêëàä, ïðî òåðìîìåòð), à äåÿêі ìàéæå ùîäíÿ âèêîðèñòîâóєø ó ïîâñÿêäåííîìó æèòòі, ÿê-îò ãîäèííèê. Âèâ÷àþ÷è ïðèðîäîçíàâñòâî, òè ìàòèìåø çìîãó îçíàéîìèòèñÿ ç ðіçíîìàíіòíèì îáëàäíàííÿì. • Çáіëüøóâàëüíі ïðèëàäè Ìîæëèâîñòі îðãàíіâ ÷óòòіâ ëþäèíè îáìåæåíі. Òàê, ëþäñüêå îêî íå ìîæå äîêëàäíî ðîçäèâèòèñü òіëà ïðèðîäè, ðîçìіðè ÿêèõ ìåíøі çà êðàïêó â êіíöі öüîãî ðå÷åííÿ. Õî÷ áè ÿê óâàæíî ìè âäèâëÿëèñü ó çîðÿíå íåáî, òà ðåòåëüíî ðîçäèâèòèñÿ íåáåñíі òіëà âä íåîçáðîєíèì îêîì íå âäàñòüñÿ. 12

Äëÿ òîãî ùîá âèâ÷àòè òіëà ïðèðîäè äóæå ìàëåíüêèõ ðîçìіðіâ і òі, ùî ðîçòàøîâàíі íà çíà÷íèõ âіäñòàíÿõ, ëþäèíà ñòâîðèëà çáіëüøóâàëüíі ïðèëàäè. Äî íèõ íàëåæàòü ëóïà, áіíîêëü, ìіêðîñêîï, òåëåñêîï (ìàë. 7). 1 2

Мал. 7. Збільшувальні у прилади: р д 1 – бінокль;; 2 – лупа; у ; 3 – телескоп; 4 – мікроскоп

Ëóïà çáіëüøóє òіëà ïðèðîäè â êіëüêà ðàçіâ, à ïîòóæíèé ìіêðîñêîï – ó ñîòíі òèñÿ÷ ðàçіâ. Çà äîïîìîãîþ ìіêðîñêîïà âèâ÷àþòü òіëà íàéìåíøèõ ðîçìіðіâ. Áіíîêëü çàñòîñîâóþòü äëÿ ñïîñòåðåæåííÿ âіääàëåíèõ òіë ïðèðîäè. Òåëåñêîï äàє ìîãó ðîçãëÿäàòè íåáåñíі òіëà, ÿêі ïåðåáóâàþòü íà äóæå âåëèêèõ âіäñòàíÿõ âіä ëþäèíè. Òàê, çà äîïîìîãîþ òåëåñêîïà ðîçãëÿäàþòü Ìіñÿöü, çîðі òà їõíі ñêóï÷åííÿ. Âàæëèâîþ ÷àñòèíîþ ðîçãëÿíóòèõ çáіëüøóâàëüíèõ ïðèëàäіâ є çáіëüøóâàíå ñêëî. • Âèìіðþâàëüíі ïðèëàäè Äëÿ âèìіðþâàííÿ ìàñè і ðîçìіðіâ òіë ïðèðîäè, âіäñòàíі ìіæ íèìè, òåìïåðàòóðè і ÷àñó âèêîðèñòîâóþòü âèìіðþâàëüíі ïðèëàäè (ìàë. 8). Ç ïî÷àòêîâîї øêîëè òè âæå çíàєø, ùî òàêі ïðèëàäè ìàþòü øêàëó ç ïåâíîþ öіíîþ ïîäіëêè. Її ñëіä îáîâ’ÿçêîâî âðàõîâóâàòè, âèêîíóþ÷è âèìіðþâàííÿ. Ó ëіíіéêè, ÿêîþ òè êîðèñòóєøñÿ íà óðîêàõ, öіíà ïîäіëêè ñòàíîâèòü 1 ìì. Òîæ ëіíіéêîþ ìîæíà âèìіðÿòè äîâæèíó ç òî÷íіñòþ äî 1 ìì. Äëÿ âèìіðþâàííÿ ìàñè òіë âèêîðèñòîâóþòü òåðåçè. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 8, і òè ïîáà÷èø, íàñêіëüêè âîíè áóâàþòü ðіçíі. Ðåçóëüòàòè âèìіðþâàííÿ çàïèñóþòü ó òàáëèöі, ñêëàäàþòü äіàãðàìè. Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàä. Ñêîðèñòàâøèñü ëіíіéêîþ, âèìіðÿëè äîâæèíó îëіâöÿ, ãóìêè äëÿ ñòèðàííÿ, øìàòî÷êà ìèëà. Îòðèìàíі ðåçóëüòàòè çàïèñàëè â òàáëèöþ (ìàë. 9, 1). Òàêîæ ðåçóëüòàòè âèìіðþâàííÿ ìîæíà ïðåäñòàâèòè çà äîïîìîãîþ ïðÿìîêóòíèêіâ і ðèñî÷îê, ÿê íà ìàëþíêó 9, 2. Òàêå íàî÷íå çîáðàæåííÿ äàíèõ èõ íàçèâàєòüñÿ äіàãðàìîþ. 13

1 7

Предмет

Довжина

олівець

10 см

гумка

5 см

мило

7 см

Довжина см Довжина,

Мал. 8. Вимірювальні прилади: 1 – різні види терезів; 2 – лінійка; 3 – метр; 4 – рулетка; 5 – різні види термометрів; 6,7 – годинники; 8 – секундомір

2 Олівець

Гумка

Мило

Мал. 9. Оформлення результатів вимірювання у вигляді таблиці (1) та діаграми (2)

• Ëàáîðàòîðíå îáëàäíàííÿ і ðîáîòà ç íèì Ëàáîðàòîðíå îáëàäíàííÿ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïðîâåäåííÿ äîñëіäіâ іç ôіçèêè, õіìії, áіîëîãії. Îçíàéîìèòèñÿ ç íåñêëàäíèì ëàáîðàòîðíèì îáëàäíàííÿì äîïîìîæå ìàëþíîê 10. Ìіðíèé ñòàêàí ìàє ïîäіëêè, òîìó íèì âіäìіðþþòü ïîòðіáíèé îá’єì ðіäèíè. Õіìі÷íі êîëáè і ïðîáіðêè áåç ïîäіëîê âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çáåðіãàííÿ ðіäèí, ïðèãîòóâàííÿ ðîç÷èíіâ ðå÷îâèí ó âîäі, âèêîíàííÿ äîñëіäіâ ç ðå÷îâèíàìè. Ïðèçíà÷åííÿ ëіéêè – íàëèâàòè ðіäèíó àêóðàòíî áåç ðîçáðèçêóâàííÿ. Ñêëÿíîþ ïàëè÷êîþ ïåðåìіøóþòü ðå÷îâèíè â ïîñóäèíі. Ó ïîðöåëÿíîâіé ñòóïöі âèïàðþ þþòü ðіäèíè ç ðîç÷èíіâ, à òîâêà÷èêîì ïîäðіáíþþòü ðå÷îâèíè. 14

Мал. 10. Лабораторне хімічне обладнання: 1 – пробірки; 2 – пальник; 3 – мірний стакан; 4 – мірний циліндр; 5 – штатив лабораторний; 6 – скляна паличка; 7 – ступка з товкачиком; 8 – лійка скляна; 9 – колби

Ïðèðîäîäîñëіäíèêè âèêîíóþòü äîñëіäè â ëàáîðàòîðіÿõ. Öå ñïåöіàëüíі ïðèìіùåííÿ, îñíàùåíі ðіçíîìàíіòíèì îáëàäíàííÿì. Ïàì’ÿòàé! Ïіä ÷àñ ðîáîòè ç áóäü-ÿêèìè ïðèëàäàìè ÷è ïðèñòðîÿìè ïîòðіáíî äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë êîðèñòóâàííÿ íèìè і ïðàâèë áåçïåêè. Òîìó óâàæíî ñëóõàé ïîÿñíåííÿ â÷èòåëÿ, ÿê ïðàâèëüíî êîðèñòóâàòèñÿ îáëàäíàííÿì.

Підсумки  Для вивчення природи використовують різноманітні прилади і пристрої, лабораторне обладнання.  До збільшувальних приладів належать лупа, бінокль, мікроскоп, телескоп.  Масу вимірюють за допомогою терезів, час – за допомогою годинника і секундоміра, а температуру – термометром.  Для визначення лінійних розмірів тіл використовують лінійки, косинці, метри, рулетки.  Лабораторне обладнання використовують для проведення хімічни их, фізичних і біологічних дослідів.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень і дослідів. Ме т а : ознайомитися з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень і дослідів, провести вимірювання з його використанням. За вда ння 1. Розглянь запропоновані вчителем вимірювальні прилади і з’ясуй ціну поділки для кожного з них. За вда ння 2 . Зваж монети вартістю 5 і 50 копійок. Виміряй довжину і ширину твого учнівського столу, відстань від нього до вікна. Виміряй час, за який ти прочитаєш наведені в завданні 3 запитання. За вда ння 3. Запиши в зошиті відповіді на такі запитання: – Яким приладом зважували монети? – За допомогою якого приладу вимірювали розміри тіл і відстані між ними? – Яким приладом вимірювали час на цьому практичному занятті? 1 Яке лабораторне обладнання використовують для вивчення 1. природи? 2. Наведи приклади вимірювальних приладів. Що ними вимірюють? 3. Назви збільшувальні прилади. Який з них використовують в астрономії? 4. Яке обладнання допоможе тобі: а) відміряти необхідний об’єм води; б) спостерігати за зграйкою птахів; в) визначити масу цеглини; г) визначити час, який триває перерва.

Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас» Мета: визначити, які тіла та явища з найближчого оточення належать до живої, а які – до неживої природи. Щоб спланувати і виконати проект, скористайтесь пам’яткою «Як працювати над навчальним проектом у групі», що міститься на сторінці 4 цього підручника. Під час роботи над цим проектом вашій групі необхідно дати відповіді на запитання: де будете виявляти тіла та явища природи? за якими ознаками визначатимете, до живої чи неживої природи вони належать? які методи дослідження використаєте? в якій формі представите результат виконання проекту (таблиця, схема)? Готуючись до презентації проекту, зазначте: 1) які тіла у вашому найближчому оточенні переважають – живої чи неживої природи, і спробуйте пояснити чому; 2) чи вдалося вашій групі виконати всі заплановані завдання і досягти мети проекту. Оцініть свій внесок у роботу групи.

ÒІËÀ. ÐÅ×ÎÂÈÍÈ ÒÀ ßÂÈÙÀ ÍÀÂÊÎËÎ ÍÀÑ

§ 4.

ÒІËÀ ÍÀÂÊÎËÎ ÍÀÑ. ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÈ ÒІËÀ

• Ùî â íàóöі íàçèâàþòü òіëîì Ó íàóöі çâè÷íå äëÿ íàñ ñëîâî «òіëî» ìàє іíøå çíà÷åííÿ. Òіëîì ó÷åíі íàçèâàþòü óñå æèâå і íåæèâå, ùî ñòâîðåíî ïðèðîäîþ ÷è çðîáèëà ëþäèíà. Ïòàõ і ðîñëèíà, ìàëåíüêà êîìàõà і âåëèêèé ñëîí, êîæåí ç íàñ, êàìіíü, õìàðè íà íåáі, ðі÷êà – óñå öå ïðèêëàäè ïðèðîäíèõ òіë. Ðóêîòâîðíèìè òіëàìè є àâòîìîáіëü, ïðàñêà, ïåíàë, êîìï’þòåð (ìàë. 11).

Мал. 11. Приклади природних і рукотворних тіл

ßê áà÷èø, òіëà äóæå ðіçíîìàíіòíі. Íàñàìïåðåä âîíè ìàþòü ðіçíó ôîðìó. Ôîðìà òіëà – öå éîãî çîâíіøíі îáðèñè. Ó ì’ÿ÷à ôîðìà êóëÿñòà, ó ëіíіéêè – ïðÿìîêóòíà. Є òіëà ïðàâèëüíîї і íåïðàâèëüíîї ôîðìè. Òіëà ïðàâèëüíîї ôîðìè (íàïðèêëàä, öåãëèíà ÷è ïіäðó÷íèê) õàðàêòåðèçóþòüñÿ äîâæèíîþ, øèðèíîþ і âèñîòîþ. Їõ ñêëàäíî âèçíà÷èòè ó òіë íåïðàâèëüíîї ôîðìè (ìàë. 12). Òіëà ðîçðіçíÿþòü òàêîæ çà ðîçìіðàìè, îá’єìîì, ìàñîþ. Óñå öå õàðàêòåðèñòèêè òіë, ÿêі ìîæíà âèìіðÿòè.

• ßê âèìіðÿòè ëіíіéíі ðîçìіðè òіëà Ùîá âèìіðÿòè äîâæèíó, âèñîòó ÷è øèðèíó òіëà (éîãî ëіíіéíі ðîçìіðè), âèêîðèñòîâóþòü ëіíіéêè, êîñèíöі, ðóëåòêè. Ïðîöåñ âèìіðþ-

Мал. 12. Тіла неправильної форми

âàííÿ ëіíіéíèõ ðîçìіðіâ òіëà – öå ïîðіâíÿííÿ їõ ç äîâæèíîþ åòàëîíà. Åòàëîíîì äîâæèíè є ìåòð (ìàë. 13). Ñàìå çà öèì åòàëîíîì і âèãîòîâëåíî êîñèíöі é ëіíіéêè, ÿêèìè òè êîðèñòóєøñÿ íà óðîêàõ.

Мал. 13. Еталон довжини – метр

Îñíîâíîþ îäèíèöåþ âèìіðþâàííÿ äîâæèíè є ìåòð (ì). Çàñòîñîâóþòü òàêîæ é іíøі îäèíèöі âèìіðþâàííÿ, áіëüøі àáî ìåíøі çà ìåòð, íàïðèêëàä êіëîìåòð (êì), ñàíòèìåòð (ñì), ìіëіìåòð (ìì). Òîáі âæå âіäîìî, ùî 1 êì = 1000 ì, 1 ì = 100 ñì, à 1 ñì = 10 ìì.

• ßê âèìіðÿòè îá’єì òіëà Êîæíå òіëî ìàє îá’єì. Öå ðîçìіðè áóäü-ÿêîãî òіëà â äîâæèíó, øèðèíó é âèñîòó, âèìіðÿíі â êóáі÷íèõ îäèíèöÿõ. Òîáòî îá’єì òіëà âèìіðþþòü ó ìåòðàõ êóáі÷íèõ (ì3), àáî ëіòðàõ (ë), à òàêîæ ó ñàíòèìåòðàõ êóáі÷íèõ (ñì3), àáî ìіëіëіòðàõ (ìë). Îòæå, 1 ì3 = 1000 ë, 1 ë = 1000 ìë, àáî 1000 ñì3. Îá’єì òіëà ïðÿìîêóòíîї àáî ïðàâèëüíîї ôîðìè, íàïðèêëàä êàðòîííîї êîðîáêè, âèçíà÷àþòü òàê: 1) ñïî÷àòêó âèìіðþþòü äîâæèíó, øèðèíó é âèñîòó òіëà; 2) ïîòіì ïåðåìíîæóþòü çíà÷åííÿ îäåðæàíèõ âèìіðіâ. Îá’єì òіëà íåïðàâèëüíîї ôîðìè (íàïðèêëàä, êàðòîïëèíè) ìîæíà âèçíà÷èòè çà îá’єìîì âèòіñíåíîї íèì âîäè (ìàë. 14). Çðîçóìіòè öå òîáі äîïîìîæå òàêèé äîñëіä. Ó ìіðíèé ñòàêàí íàëëєìî 500 ìë âîäè

Мал. 14. Визначення об’єму картоплини

é îáåðåæíî çàíóðèìî êàðòîïëèíó ñåðåäíіõ ðîçìіðіâ. Íà ìàëþíêó 14 âèäíî, ùî âîäà â ñòàêàíі ïіäíÿëàñÿ äî ïîäіëêè 620 ìë. Îá÷èñëèìî ðіçíèöþ îá’єìіâ: 620 ìë – 500 ìë = 120 ìë. Çíàéäåíà ðіçíèöÿ і є îá’єìîì êàðòîïëèíè. Îñêіëüêè 1 ìë äîðіâíþє 1 ñì3, òî îá’єì êàðòîïëèíè ñòàíîâèòü 120 ñì3.

• ßê âèìіðÿòè ìàñó òіëà Òè âæå çíàєø, ùî äëÿ âèìіðþâàííÿ ìàñè òіëà âèêîðèñòîâóþòü ðіçíîìàíіòíі òåðåçè. Ïðîöåñ çâàæóâàííÿ íà òåðåçàõ – öå ïîðіâíÿííÿ ìàñè òіëà ç ìàñîþ åòàëîíà. Åòàëîíîì ìàñè є êіëîãðàì. Òîæ îäèíèöÿ âèìіðþâàííÿ ìàñè – êіëîãðàì (êã). Òàêîæ ìàñó âèìіðþþòü òîííàìè (ò) і ãðàìàìè (ã); 1 ò = 1000 êã; 1 êã = 1000 ã. Îòæå, õî÷ áè ÿêèì òіëî áóëî – âåëèêèì ÷è ìàëèì, âàæêèì ÷è ëåãêèì, – éîãî ìîæíà âèìіðÿòè і ïîðіâíÿòè ç іíøèìè òіëàìè çà ôîðìîþ, ðîçìіðàìè, îá’єìîì, ìàñîþ. Підсумки  Тіла – усе живе й неживе, що створила природа і людина.  Основними характеристиками тіл є лінійні розміри (довжина, ширина, висота), форма, об’єм, маса.  Виміряти – означає порівняти з еталоном.  Кожна характеристика тіла має певні одиниці вимірювання.

Сторінка природодослідника Практична робота. Вимірювання маси та розмірів різних тіл. Мета: виробити вміння вимірювати масу й розміри тіл правильної й неправильної форми. Обладнання: гумка прямокутної форми, лінійка, мірний посуд, терези, важки, вода. З а вда ння 1 . За допомогою лінійки виміряй довжину, ширину та висоту гумки. Результати вимірювань запиши в зошит. Перемнож одержані значення, і ти визначиш об’єм гумки. З а вд а н н я 2 . За допомогою терезів і важків виміряй масу гумки. Результати вимірювань запиши в зошит. З а вда ння 3*. Визнач об’єм гумки, зануривши її в мірний посуд з водою. Результати вимірювань запиши в зошит. Переконайся, що об’єми, отримані в результаті вимірювань 1 і 3, однакові. З а вда ння 4*. Зваж і виміряй об’єм тіла неправильної форми (наприклад, сливи, цибулини). Результати вимірювань запиши в зошит. З р о би ви с новок , да вш и відпові д і н а зап и т ан н я : Як вимірюють масу й розміри тіл правильної та неправильної форми? Як за допомогою лінійних розмірів можна визначити об’єм гумки? Які знання з природознавства допомогли тобі визначити масу і об’єм: а) гумки; б) тіла неправильної форми?

Cторінка ерудита Яка кулька важча і чому? Покладемо на різні шальки терезів залізну і дерев’яну кульки однакових розмірів. Терези вийдуть з рівноваги. Шалька із залізною кулькою опуститься, а з дерев’яною підніметься. Отже, залізна кулька важча за дерев’яну. Це пояснюється різною густиною заліза і деревини. Одиниці вимірювання густини – кілограм на метр кубічний (кг/м3) або грам на сантиметр кубічний (г/см3). Щоб обчислити густину, потрібно значення маси тіла поділити на значення його об’єму. Наприклад, знаючи об’єм картоплини (мал. 13), можна обчислити її густину. Для цього картоплину потрібно зважити й виміряну в грамах величину маси поділити на об’єм, тобто на 120 см3.

1. Наведи приклади тіл, що оточують людину: а) природних; б) рукотворних. 2. Що є зайвим у переліку: заєць, гора, соняшник, щука? 3. За якою ознакою укладено перелік тіл: телевізор, олівець, автомобіль, пенал? 4. Назви відомі тобі характеристики тіл і одиниці їхнього вимірювання. 5. Опиши олівець за таким планом: 1) тіло живої чи неживої природи; 2) належить до природних чи рукотворних тіл; 3) має правильну чи неправильну форму.

Допоможуть дорослі Виміряй і порівняй зріст членів твоєї родини. Результати вимірювання запиши в зошит.

§ 5.

ÐÅ×ÎÂÈÍÈ, ЇÕÍІ ÔІÇÈ×ÍІ ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒІ

• Іç ÷îãî óòâîðåíі òіëà Óñі òіëà æèâîї é íåæèâîї ïðèðîäè: òâàðèíè і ðîñëèíè, Ñîíöå і Ìіñÿöü, óñіëÿêі ïðèëàäè і ïðèñòðîї – ñêëàäàþòüñÿ ç ðå÷îâèí. Ïіäðó÷íèê, çà ÿêèì òè íàâ÷àєøñÿ, і îðãàíіçì ëþäèíè òàêîæ ñêëàäàþòüñÿ ç ðå÷îâèí. Ðå÷îâèí íàäçâè÷àéíî áàãàòî, і âîíè äóæå ðіçíîìàíіòíі. Ðå÷îâèíîþ ìè íàçèâàòèìåìî âñå òå, ùî âõîäèòü äî ñêëàäó òіë. • ×îãî áіëüøå – òіë ÷è ðå÷îâèí Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 15. Çîáðàæåíі íà íüîìó òіëà – ãðàä, ñíіæèíêè, êðèãà, êðàïëі ðîñè – óòâîðèëèñÿ ç îäíієї ðå÷îâèíè è– þòü âîäè. Ç ðå÷îâèíè, ÿêà íàçèâàєòüñÿ àëþìіíієì, âèãîòîâëÿþ 21

Мал. 15. Град (1), сніжинки (2), сніг і крига (3), роса (4)

äðіò, êóõîííèé ïîñóä, ìіñòêîñòі äëÿ çáåðіãàííÿ іíøèõ ðå÷îâèí, îáãîðòêè øîêîëàäíèõ ïëèòîê òîùî. Áіëèé і ñîëîäêèé íà ñìàê öóêîð òîáі âіäîìèé ó âèãëÿäі ïіñêó, ðàôіíàäó ÷è ïóäðè. Íàâåäåíі ïðèêëàäè ñâіä÷àòü ïðî òå, ùî ç îäíієї ðå÷îâèíè ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ ðіçíі òіëà.

• Àãðåãàòíі ñòàíè ðå÷îâèí Íà ìàëþíêó 16 çîáðàæåíî ñêëÿíêó ç âîäîþ, êèñíåâó ïîäóøêó (òîáòî íàïîâíåíó êèñíåì), ñòåàðèíîâі ñâі÷êè. Ðå÷îâèíè – âîäà, êèñåíü, ñòåàðèí – ìàþòü ðіçíèé ñòàí. Éîãî ùå íàçèâàþòü àãðåãàòíèé ñòàí ðå÷îâèíè. Ó âîäè âіí ðіäêèé, ó êèñíþ – ãàçóâàòèé, ó ñòåàðèíó – òâåðäèé. • ×îìó çà îäíàêîâèõ óìîâ ðå÷îâèíè ìàþòü ðіçíèé àãðåãàòíèé ñòàí Êîæíà ðå÷îâèíà ñêëàäàєòüñÿ іç ÷àñòèíîê äóæå ìàëèõ ðîçìіðіâ. Àãðåãàòíèé ñòàí ðå÷îâèíè çàëåæèòü âіä âіäñòàíі ìіæ íèìè. Òâåðäèé àãðåãàòíèé ñòàí ìàþòü ðå÷îâèíè, ÷àñòèíêè ÿêèõ äóæå áëèçüêî ðîçòàøîâàíі îäíà äî îäíîї òà ìіöíî çâ’ÿçàíі ìіæ ñîáîþ, à òîìó ïåðåìіùóâàòèñÿ íå ìîæóòü (ìàë. 17, à). Ïðèêëàäàìè òàêèõ ðå÷îâèí є çàëіçî, âóãëåöü, öóêîð, êóõîííà ñіëü. Â іíøèõ ðå÷îâèíàõ, íàâïàêè, ÷àñòèíêè ðå÷îâèíè çâ’ÿçàíі ñëà àáêî і âіäñòàíі ìіæ íèìè áіëüøі. Öå äàє çìîãó ÷àñòèíêàì ïåðå22

Мал. 16. Вода у склянці (1), киснева подушка (2), стеаринові свічки (3)

ìіùóâàòèñÿ îäíà âіäíîñíî îäíîї (ìàë. 17, á). Òàêèé ñòàí ðå÷îâèí ä äіñòàâ íàçâó ó ðіäêèé ð àãðåãàòíèé ð ñòàí. Âіí âëàñòèâèé îëії,, âîäі ä çà êіìíàòíîї òåìïåðàòóðè. Ó ãàçóâàòèõ ðå÷îâèíàõ âіäñòàíі ìіæ ÷àñòèíêàìè â òèñÿ÷і ðàçіâ áіëüøі, íіæ ó ðіäèíàõ і òâåðäèõ ðå÷îâèíàõ. Òîìó ÷àñòèíêè ãàçіâ âіëüíî ðóõàþòüñÿ і ïåðåìіùóþòüñÿ íà çíà÷íі âіäñòàíі (ìàë. 17, â). Ó öüîìó ïåðåêîíóє ðóõ ïîâіòðÿ, ÿêå ñêëàäàєòüñÿ ç êіëüêîõ ãàçóâàòèõ ðå÷îâèí.

• ×è âïëèâàє àãðåãàòíèé ñòàí ðå÷îâèíè íà âëàñòèâîñòі òіë Âіäìіííîñòі â àãðåãàòíîìó ñòàíі ðå÷îâèí ïîçíà÷àþòüñÿ íà âëàñòèâîñòÿõ òіë. Òâåðäі òіëà, íàïðèêëàä ãâіçäîê ÷è ñòіëåöü, çáåðіãàþòü ôîðìó òà îá’єì. Ðіäèíè çáåðіãàþòü îá’єì, àëå íå çáåðіãàþòü ôîðìè. Ðіäèíàì âëàñòèâà òåêó÷іñòü. Òîìó âîíè íàáóâàþòü ôîðìè ïîñóäèíè, ó ÿêó їõ íàëèëè. Òîáі âіäîìî, ùî ïîâіòðÿ – öå ñóìіø ãàçіâ. Ãàçè íå çáåðіãàþòü ôîðìè і çàéìàþòü óâåñü íàäàíèé їì îá’єì. Òàê, ïîâіòðÿ íàáóâàє ôîðìè íàïîâíåíîї íèì êóëüêè (ìàë. 18).

Мал. 17. Схеми агрегатних станів речовини: твердий (а), рідкий (б), газуватий (в)

Мал. 18. Повітряні кульки різної форми

• ßêі ôіçè÷íі âëàñòèâîñòі ìàþòü ðå÷îâèíè Ðîçãëÿíåìî ôіçè÷íі âëàñòèâîñòі âæå çãàäàíèõ ðå÷îâèí – âîäè, àëþìіíіþ, öóêðó (ñàõàðîçè). Âîäà áåçáàðâíà, ïðîçîðà, áåç çàïàõó і ñìàêó (ÿêùî íå ìіñòèòü äîìіøîê). Çà çâè÷àéíèõ óìîâ öÿ ðå÷îâèíà ðіäêà, çà òåìïåðàòóðè 0 °Ñ і íèæ÷å – òâåðäà, ðä , à 100 °Ñ і âèùå ù – ãàçîïîäіáíà. ä Àëþìіíіé – òâåðäà ðå÷îâèíà ñðіáëÿñòî-ñіðîãî êîëüîðó, íåïðîçîðà, áåç çàïàõó, ìàє áëèñê. Ðіäêèì àëþìіíіé ñòàє, ÿêùî éîãî íàãðіòè äî òåìïåðàòóðè áëèçüêî 700 °Ñ. Àëþìіíіé íå âçàєìîäіє ç âîäîþ, òîìó éîãî âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèãîòîâëåííÿ ìіñòêîñòåé äëÿ âîäè. Öóêîð, àáî ñàõàðîçà, – òâåðäà ðå÷îâèíà áіëîãî êîëüîðó, íåïðîçîðà, ñîëîäêà íà ñìàê, áåç çàïàõó. Öÿ ðå÷îâèíà äîáðå ðîç÷èíÿєòüñÿ ó âîäі. Íàâåäåíі õàðàêòåðèñòèêè: êîëіð, ïðîçîðіñòü, ñìàê, çàïàõ, çäàòíіñòü ðîç÷èíÿòèñÿ ó âîäі, çáåðіãàòè àáî íå çáåðіãàòè ôîðìó і îá’єì òà äåÿêі іíøі – є ôіçè÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè ðå÷îâèí. Підсумки  Тіла живої і неживої природи складаються з речовин.  У природі тіл більше, ніж речовин.  Речовини можуть перебувати в твердому, рідкому і газуватому агрегатних станах.  Агрегатний стан речовини зумовлений різною відстанню між частинками, з яких вона складається.  Фізичними властивостями речовин є колір, прозорість, смак, запах, здатність розчинятися у воді, зберігати або не зберігати форму і об’єм.

Сторінка природодослідника Виконай завдання. З а вда ння 1. З’ясуй, які речовини використовують твої мама і бабуся під час приготування їжі. Опиши кілька з них за таким планом: 1) агрегатний стан; 2) колір; 3) прозорість; 4) запах; 5) здатність розчинятися у воді.

За вда ння 2. З’ясуй, які тіла використовують твої тато і дідусь у повсякденному житті. Поцікався, з яких речовин їх виготовлено.

Cторінка ерудита Чи можна змінити агрегатний стан речовини? Щоб відповісти на це запитання, виконаємо дослід (мал. 19). Наллємо воду у форму для льоду і поставимо в морозильну камеру. Вода перетвориться на лід. Дістанемо утворені шматочки льоду (1) і нагріємо їх до повного танення (2). Продовжимо нагрівання. Через деякий час вода починає кипіти й випаровуватися. Водяну пару легко виявити, потримавши холодний металевий чи скляний предмет над отвором посудини (3). Від зіткнення з його холодною поверхнею водяна пара охолоджується і знову перетворюється на воду, тобто набуває рідкого агрегатного стану. Отже, ми спостерігали за зміною агрегатного стану води. Подібні зміни відбуваються з водою і в природі. Тому в природі вода перебуває у трьох агрегатних станах.

Мал. 19. Перехід води з одного агрегатного стану в інший  Наведи відомі тобі приклади тіл природи з різним агрегатним станом води. Навіть у повітрі, яким ми дихаємо, є водяна пара. Пригадай, як холодної пори вікна «пітніють» (вкриваються крапельками води). 1. Наведи приклади різних тіл, виготовлених з однієї речовини. 2. Поясни причину багатоманітності тіл. 3. Назви агрегатні стани речовини і наведи приклади. 4. Поясни відмінність між твердим, рідким і газуватим станами речовини. 5. Назви властивості твердих тіл, рідин і газів. а– 6*. За яких умов вода перетворюється на лід, лід – на воду, вода на водяну пару, а водяна пара – знову на рідину?

ÀÒÎÌÈ І ÌÎËÅÊÓËÈ

§ 6.

Òè âæå çíàєø, іç ÷îãî óòâîðåíі âñі òіëà. Ïðàâèëüíî, ç ðå÷îâèí. À іç ÷îãî ñêëàäàþòüñÿ ðå÷îâèíè?

• «Öåãëèíêè», ç ÿêèõ óòâîðþþòüñÿ ðå÷îâèíè Ñâîєðіäíèì áóäіâåëüíèì ìàòåðіàëîì ðå÷îâèí є àòîìè. Ó÷åíі äîâåëè, ùî àòîìè ìàþòü äóæå ìàëі ðîçìіðè. Òàê, ó êðàïöі, ïîñòàâëåíіé íà ïàïåðі ãðàôіòîâèì ñòðèæíåì îëіâöÿ, àòîìіâ áіëüøå, íіæ çіðîê íà íі÷íîìó íåáі. Àòîìè áóâàþòü ðіçíèõ âèäіâ. Íèíі âіäîìî ïîíàä 100 âèäіâ àòîìіâ, ùî âіäðіçíÿþòüñÿ ìіæ ñîáîþ áóäîâîþ. Ïðè÷îìó àòîìè îäíîãî âèäó ìîæóòü âõîäèòè äî ñêëàäó ðіçíèõ ðå÷îâèí. Íàïðèêëàä, îäíі é òі ñàìі âèäè àòîìіâ âõîäÿòü äî ñêëàäó öóêðó é îëії. Âàæëèâî, ùî àòîìè îäíîãî âèäó ìàþòü îäíàêîâó á Â áóäîâó íåçàëåæíî âіä òîãî, äî ñêëàäó ÿêîї ðå÷îâèíè âîíè âõîäÿòü. Êîæåí âèä àòîìіâ ìàє ñâîþ íàçâó. Її çàïèñóþòü ç âåëèêîї ëіòåðè. Äî öóêðó é îëії âõîäÿòü òðè âèäè àòîìіâ. Îäèí ìàє íàçâó Êàðáîí, äðóãèé – Ãіäðîãåí, òðåòіé – Îêñèãåí. • Ìîëåêóëè òà їõíіé ðóõ Àòîìè ìîæóòü ñïîëó÷àòèñÿ ìіæ ñîáîþ é óòâîðþâàòè ìîëåêóëè (ìàë. 20). Áàãàòî ðå÷îâèí ñêëàäàþòüñÿ ñàìå ç ìîëåêóë, íàïðèêëàä âîäà, âîäåíü, êèñåíü. Ìîëåêóëà – öå íàéìåíøà ÷àñòèíêà ðå÷îâèíè, ùî ìàє її âëàñòèâîñòі. Ñõåìó óòâîðåííÿ ç àòîìіâ Ãіäðîãåíó òà Îêñèãåíó ìîëåêóë âîäè, à ç íèõ – ðå÷îâèíè òà òіëà çîáðàæåíî íà ìàëþíêó 21. Îòæå, òåïåð òè çíàєø, ùî â óòâîðåííі ìîëåêóë áåðóòü ó÷àñòü àòîìè. Ó÷åíі äîâåëè, ùî ìîëåêóëè ïåðåáóâàþòü ó áåçïåðåðâíîìó ðóñі. Êîëè, ìàëþþ÷è àêâàðåëëþ, òè ïðîìèâàєø ïåíçëèê ó ñêëÿíöі H

Молекула водню

Молекула кисню

H2 О

О2

Мал. 20. Умовне зображення атомів Оксигену, Гідрогену (а) та молекул речовин кисню і водню (б)

Мал. 21. Схема утворення молекул води, а з них – речовини та тіла

ç âîäîþ, òî âîíà íàáóâàє êîëüîðó àêâàðåëüíîї ôàðáè. Òîé ñàìèé ðåçóëüòàò ìîæíà îòðèìàòè, ÿêùî àêâàðåëüíó ôàðáó ïîìіñòèòè íà é ÷àñ. Ð Ðóõàþ÷èñü, ìîëåäíî ñêëÿíêè ç âîäîþ і çàëèøèòè íà ïåâíèé êóëè ôàðáè çàïîâíÿòü ïðîìіæêè ìіæ ìîëåêóëàìè âîäè, і âîäà â ñêëÿíöі çàáàðâèòüñÿ (ìàë. 22). Öå ÿâèùå äіñòàëî íàçâó äèôóçії. Çíà÷íî øâèäøå äèôóçіÿ âіäáóâàєòüñÿ â ãàçàõ, àäæå âіäñòàíі ìіæ ìîëåêóëàìè íàáàãàòî áіëüøі. (Ïðèãàäàé, ÷è øâèäêî ïîøèðþþòüñÿ â ïîâіòðі çàïàõè îñâіæóâà÷іâ ïîâіòðÿ, ïàðôóìіâ òîùî.) Ó òâåðäèõ òіëàõ äèôóçіÿ òåæ âіäáóâàєòüñÿ, àëå äóæå ïîâіëüíî.

Підсумки  Речовини утворюються з атомів, розміри яких надзвичайно малі.  Молекули – найменші частинки речовини, що мають її властивості. Молекули перебувають у постійному русі.  Дифузія – явище проникнення (поширення) частинок однієї речовини між частинками іншої.

Мал. 22. Дифузія в рідинах

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні. Тобі знадобляться дві тарілки, два прозорі стакани, вода. Налий у кожний стакан однакову кількість води. Залиши стакани відкритими, але один постав у холодильник. Через тиждень виміряй і порівняй об’єм води у стаканах. Одержані результати зафіксуй і поясни. Зроби висновок, як температура впливає на випаровування води. Постав тарілки на освітлене сонцем підвіконня. Налий у кожну з них по дві столові ложки води. Для однієї тарілки зроби тінь. Спостерігай за зменшенням вмісту води в обох тарілках. Результати спостереження запиши в зошит. У якій з тарілок вода швидше перейшла з рідкого агрегатного стану в газоподібний? Поясни чому. 1. Із чого складаються речовини? 2. Чим подібні атоми одного виду? 3. Що таке молекули і чим вони відрізняються від атомів? 4. Що називають дифузією? Наведи приклади дифузії в природі, побуті. 5*. У склянку з гарячою водою помістили чайну ложку розчинної кави. Крупинки кави розчинились, а вода у склянці стала темнокоричневого кольору. Як можна пояснити це явище?

§ 7.

ÐІÇÍÎÌÀÍІÒÍІÑÒÜ ÐÅ×ÎÂÈÍ. ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÏÐÎÑÒІ ÒÀ ÑÊËÀÄÍІ, ÍÅÎÐÃÀÍІ×ÍІ ÒÀ ÎÐÃÀÍІ×ÍІ ÐÅ×ÎÂÈÍÈ

Ðå÷îâèí іñíóє äóæå áàãàòî. ßêùî õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ ïîíàä ñòî, òî ðå÷îâèí – ïîíàä 20 ìіëüéîíіâ! Ùîá ïîëåãøèòè âèâ÷åííÿ é âèêîðèñòàííÿ ðå÷îâèí, їõ ïîäіëÿþòü íà ãðóïè (êëàñèôіêóþòü). • ßêі ðå÷îâèíè âіäíîñÿòü äî ïðîñòèõ Ðå÷îâèíè ïîäіëÿþòü íà ïðîñòі òà ñêëàäíі. Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàäè òàêèõ ðå÷îâèí: ãðàôіò, çàëіçî, êèñåíü. Ãðàôіò óòâîðåíèé àòîìàìè Êàðáîíó. Ç öієї ðå÷îâèíè âèãîòîâëÿþòü ãðàôіòîâі ñòðèæíі ïðîñòèõ îëіâöіâ. Äëÿ âèãîòîâëåííÿ çàëіçíèõ öâÿõіâ âèêîðèñòîâóþòü ðå÷îâèíó çàëіçî. Âîíà óòâîðåíà ç àòîìіâ Ôåðóìó. Êèñåíü ìè íå áà÷èìî, àëå éîãî íåñòà÷ó âіä÷óâàєìî âіäðàçó. Öÿ ðå÷îâèíà ñêëàäàєòüñÿ ç ìîëåêóë êèñíþ, óòâîðåíèõ àòîìàìè Îêñèãåíó. Êîæíà ç ðîçãëÿíóòèõ ðå÷îâèí óòâîðåíà àòîìàìè îäíîãî âèäó. Ãðàôіò óòâîðþþòü àòîìè Êàðáîíó, çàëіçî – àòîìè Ôåðóìó, êèñåíü – àòîìè Îêñèãåíó. Òàêі ðå÷îâèíè íàçèâàþòü ïðîñòèìè. Ìîëåêóëè äåÿêèõ ïðîñòèõ ðå÷îâèí ñêëàäàþòüñÿ ç êіëüêîõ àòîìіâ â. Íàïðèêëàä, ìîëåêóëà âîäíþ ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ àòîìіâ 28

Ãіäðîãåíó, ìîëåêóëà êèñíþ – ç äâîõ àòîìіâ Îêñèãåíó. Òà íåçâàæàþ÷è íà öå, âîíè çàëèøàþòüñÿ ïðîñòèìè ðå÷îâèíàìè, áî їõíі ìîëåêóëè óòâîðåíі ç àòîìіâ îäíîãî âèäó.

• Ñêëàäíі ðå÷îâèíè Ðå÷îâèíè, óòâîðåíі ç àòîìіâ äâîõ і áіëüøå âèäіâ, íàçèâàþòü ñêëàäíèìè. Íàïðèêëàä, êîæíà ìîëåêóëà âîäè ìіñòèòü äâà àòîìè Ãіäðîãåíó òà îäèí àòîì Îêñèãåíó (ìàë. 21). Іíøèì ïðèêëàäîì ñêëàäíèõ ðå÷îâèí є âóãëåêèñëèé ãàç. Éîãî âèäèõàþòü óñі æèâі îðãàíіçìè, à ðîñëèíàì âіí ïîòðіáåí äëÿ æèâëåííÿ. Ìîëåêóëó âóãëåêèñëîãî ãàçó óòâîðåíî îäíèì àòîìîì Êàðáîíó і äâîìà àòîìàìè Îêñèãåíó (ìàë. 23). • ×îìó ñêëàäíèõ ðå÷îâèí áіëüøå, íіæ ïðîñòèõ Ó÷åíі äîâåëè, ùî àòîìè ðіçíèõ õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ çäàòíі ñïîëó÷àòèñÿ îäèí ç îäíèì ó ðіçíіé êіëüêîñòі òà ïîñëіäîâíîñòі. Ïîäіáíî äî òîãî, ÿê ó ìîâі ñïîëó÷åííÿì áóêâ óòâîðþєòüñÿ ðîçìàїòòÿ ñëіâ, ñïîëó÷åííÿì ðіçíèõ àòîìіâ òà â ðіçíіé êіëüêîñòі óòâîðèëîñÿ ïîíàä 20 ìіëüéîíіâ ðå÷îâèí. Îòîæ ñêëàäíèõ ðå÷îâèí іñíóє çíà÷íî áіëüøå, íіæ ïðîñòèõ. Ðîçãëÿíüìî ìàëþíîê 24 (à), і ïîáà÷èìî, ùî ìîëåêóëà âîäè ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ àòîìіâ Ãіäðîãåíó òà îäíîãî àòîìà Îêñèãåíó. Ç òàêèõ ñàìèõ àòîìіâ ñêëàäàєòüñÿ і ðå÷îâèíà ãіäðîãåí ïåðîêñèä, ïðîòå âîíà ìàє çîâñіì іíøі âëàñòèâîñòі, íіæ âîäà. Íàïðèêëàä, ãіäðîãåí ïåðîêñèä ìàє âèùó íà 50 °Ñ òåìïåðàòóðó êèïіííÿ, çíåçàðàæóâàëüíі âëàñòèâîñòі. Æîäíà àïòå÷êà íå îáõîäèòüñÿ áåç íüîãî, àäæå ðîç÷èíîì öієї ðå÷îâèíè ç íàçâîþ «ïåðåêèñ âîäíþ» îáðîáëÿþòü ðàíêè, ùîá âîíè øâèäøå ãîїëèñÿ. Òàêі âіäìіííі âіä âîäè âëàñòèâîñòі ïåðåêèñó âîäíþ çóìîâëåíі âіäìіííîñòÿìè ó ñêëàäі ìîëåêóë. Àäæå ìîëåêóëà öієї ðå÷îâèíè ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ àòîìіâ Ãіäðîãåíó і äâîõ àòîìіâ Îêñèãåíó (ìàë. 24, á). • Îðãàíі÷íі é íåîðãàíі÷íі ðå÷îâèíè Ðå÷îâèíè ïîäіëÿþòü òàêîæ íà îðãàíі÷íі é íåîðãàíі÷íі. Äî ñêëàäó âñіõ îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí âõîäÿòü àòîìè Êàðáîíó é çàçâè÷àé Ãіäðîãåíó. Òàê, ç íèõ óòâîðåíі ïðèðîäíèé ãàç, ðå÷îâèМолекула вуглекислогго газу

Мал. 23. Умовне зображення атомів Карбону (С) й Оксигену (О) і молекули вуглекислого газу

Молекула води

Молекула гідроген пероксиду

Мал. 24. Моделі молекул води (а) і молекули гідроген пероксиду (б)

íè, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó íàôòè. Áàãàòî îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí ìіñòÿòü ùå é àòîìè Îêñèãåíó. Öå æèðè, êðîõìàëü, öóêîð, îöåò òà іíøі (ìàë. 25). Çâіäêè æ òàêà íàçâà – îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè? Óñå äóæå ïðîñòî. Ïåðøі ç íèõ ó÷åíі âèÿâèëè â îðãàíіçìàõ – òіëàõ æèâîї ïðèðîäè. Ðå÷îâèíè, äî ñêëàäó ÿêèõ íå âõîäÿòü àòîìè Êàðáîíó, íàëåæàòü äî íåîðãàíі÷íèõ, ÿê-îò: âîäà, êèñåíü, çàëіçî. Õî÷à äåÿêі ðå÷îâèíè, ÿêі ìіñòÿòü àòîìè Êàðáîíó, âіäíîñÿòü òåæ äî íåîðãàíі÷íèõ. Ïðèêëàäàìè є âóãëåêèñëèé ãàç, ïèòíà ñîäà òà ùå êіëüêà ðå÷îâèí. Íà ìàëþíêó 26 òè áà÷èø ïðèêëàäè âèðîáіâ ç íåîðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Óñі òіëà ïðèðîäè, çà âèíÿòêîì ãіðñüêèõ ïîðіä, ïîâіòðÿ і âîäè, ìіñòÿòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè. Êðîõìàëü, ñàõàðîçà, îëіÿ, áіëîê є ïðèêëàäàìè îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Áàãàòî îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí ëþäèíà ñòâîðèëà ñàìà, íàïðèêëàä ïëàñòìàñè, ãóìó, ïîëіåòèëåí. Âîíè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ìàøèíî- òà ëіòàêîáóäóâàííі, ïіä ÷àñ ñïîðóäæåííÿ áóäіâåëü і ìîñòіâ, à òàêîæ ó ïîáóòі (ìàë. 27).

Підсумки  Речовини поділяють на прості і складні. Прості речовини утворюються з атомів одного виду. Складні речовини утворюються з атомів різних хімічних видів.

Мал. 25. Органічні речовини входять до складу продуктів харчування

Мал. 26. Продукти харчування (а) та предмети побуту (б) містять неорганічні речовини  Однією з класифікацій речовин є поділ їх на органічні та неорганічні. Органічні речовини обов’язково обов язково містять атоми Карбону Карбону.

Сторінка природодослідника Дослідження вмісту крохмалю в продуктах харчування Тобі знадобляться: розчин йоду спиртовий (є в домашній аптечці), піпетка, шматочки сирого яблука, вареної картоплини, сирої картоплини, окраєць хліба, одна фігурка макаронних виробів. На кожний досліджуваний продукт харчування за допомогою піпетки нанеси 1 краплину розчину йоду. Ті продукти, які містять крохмаль, забарвляться у фіолетовий або синій колір. Що насиченіший фіолетовий колір, то більше крохмалю міститься у продукті. Запиши результати свого дослідження. Зроби висновок про те: – в яких продуктах харчування міститься крохмаль; – які методи вивчення природи використано під час роботи.

Мал. 27. Тіла з органічних речовин, які створила людина

Cторінка ерудита Без атомів Карбону не існує жодної органічної речовини. Так, атоми Карбону разом з атомами Гідрогену й Оксигену входять до складу органічної речовини цукру, або сахарози. Причому 1 молекула сахарози складається з 45 атомів. Серед них 12 атомів Карбону, 22 атоми Гідрогену та 11 атомів Оксигену. У тому, що в складі цукру містяться атоми Карбону, переконує пригорання цукрового сиропу. Картопля чи м’ясо, пригораючи, також обвуглюються, набуваючи чорного кольору. Це є доказом наявності Карбону в складі органічних речовин продуктів харчування.

1. Які речовини називають простими? Наведи приклади. 2. Які речовини називають складними? Наведи приклади. 3. Поясни, чому складних речовин більше, ніж простих. 4. Наведи приклади органічних і неорганічних речовин. Чим відрізняються і ціі речовини? ? 5*. Підготуй усне повідомлення про якусь речовину, її властивості та застосування.

§ 8.

ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ×ÈÑÒІ ÐÅ×ÎÂÈÍÈ ÒÀ ÑÓÌІØІ

Êðіì ïîäіëó ðå÷îâèí íà ïðîñòі òà ñêëàäíі, їõ ïîäіëÿþòü ùå íà ÷èñòі ðå÷îâèíè і ñóìіøі (ìàë. 28).

• ×èì ÷èñòà ðå÷îâèíà âіäðіçíÿєòüñÿ âіä ñóìіøі Ðå÷îâèíó, ùî íå ìіñòèòü äîìіøîê іíøèõ ðå÷îâèí, íàçèâàþòü ÷èñòîþ. Ó íіé ìіñòÿòüñÿ ëèøå òі ÷àñòèíêè (íàïðèêëàä, ìîëåêóëè, àòîìè), ç ÿêèõ âîíà óòâîðèëàñÿ. Іíøèõ ÷àñòèíîê ó ïðîñòіé ðå÷îâèíі áóòè íå ìîæå (ìàë. 28, à, á). Õàé áè ÿêèì ñïîñîáîì îäåðæóâàëè ÷èñòó ðå÷îâèíó, õî÷ áè äå ó ïðèðîäі âîíà ïåðåáóâàëà, ñêëàä її ëèøàєòüñÿ íåçìіííèì.

Мал. 28. Схема утворення суміші (в) із чистих речовин (а, б)

Мал. 29. Кухонна сіль – екстра і кам’яна

Ñëіä çàçíà÷èòè, ùî àáñîëþòíî ÷èñòèõ ðå÷îâèí íå іñíóє. Ó êîæíіé ðå÷îâèíі є ïåâíà êіëüêіñòü äîìіøîê. Íàïðèêëàä, òè äîáðå çíàєø òàêó ðå÷îâèíó, ÿê êóõîííà ñіëü. Öå òâåðäà ðå÷îâèíà áіëîãî êîëüîðó, ñîëîíà íà ñìàê, ðîç÷èííà ó âîäі. Êóõîííà ñіëü, ÿêó ìè êóïóєìî â ìàãàçèíі, ïðîäàєòüñÿ ó ïà÷êàõ ç íàäïèñàìè «Ñіëü åêñòðà» òà «Êàì’ÿíà ñіëü» (ìàë. 29). Äîñòàòíüî ïîãëÿíóòè íà âìіñò êîæíîї ñіëüíè÷êè, ùîá âіäðàçó æ ñêàçàòè, ùî â êàì’ÿíіé ñîëі äîìіøîê áіëüøå. І öå äіéñíî òàê, áî åêñòðó äîáóâàþòü äîäàòêîâèì î÷èùåííÿì êàì’ÿíîї ñîëі âіä äîìіøîê іíøèõ ðå÷îâèí. Ïðîòå ïîâíіñòþ ïîçáóòèñÿ іíøèõ ðå÷îâèí óñå îäíî íå âäàєòüñÿ. Ó ïðèðîäі òà ïîáóòі çíà÷íî áіëüøå ñóìіøåé, àíіæ ÷èñòèõ ðå÷îâèí. Ïîâіòðÿ, ґðóíò, ãðàíіò, ìîðñüêà âîäà – óñå öå ïðèêëàäè ïðèðîäíèõ ñóìіøåé.

• ßê ïðèãîòóâàòè ñóìіø Çìіøóâàííÿì äâîõ ÷è áіëüøå ÷èñòèõ ðå÷îâèí ìîæíà ïðèãîòóâàòè áóäü-ÿêó ñóìіø (ìàë. 30). Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàä ïðèãîòóâàííÿ ñóìіøі öóêðó і çàëіçíèõ îøóðîê. Öóêîð áіëîãî êîëüîðó і äîáðå ðîç÷èíÿєòüñÿ ó âîäі. Çàëіçî â ïîðîøêó òåìíî-ñіðîãî êîëüîðó, і, íàïåâíî, òè çíàєø, ùî âîíî ìàє âëàñòèâіñòü ïðèòÿãóâàòèñÿ ìàãíіòîì. Çìіøàєìî îäíàêîâі ïîðöії öóêðó і çàëіçíèõ îøóðîê. Âіäòåïåð öå áóäå ñóìіø öóêðó і çàëіçà. Ó íіé є ñòðóêòóðíі ÷àñòèíêè äâîõ ðå÷îâèí. Ìîæíà áðàòè ðіçíі êіëüêîñòі îäíієї òà іíøîї ðå÷îâèí. Ó áóäü-ÿêîìó ðàçі öå áóäå ñóìіø öóêðó і çàëіçà. Äî їõíüîãî ñêëàäó âõîäèòèìóòü îäíі é òі ñàìі ñêëàäîâі ÷àñòèíêè îáîõ ðå÷îâèí, õî÷à і â ðіçíіé êіëüêîñòі. • ×è çáåðіãàþòü ðå÷îâèíè ñâîї âëàñòèâîñòі ó ñêëàäі ñóìіøі Ùîá ç’ÿñóâàòè, ÷è çáåðіãàþòü ðå÷îâèíè ñâîї âëàñòèâîñòі ó ñêëàäі ñóìіøі, âèêîíàєìî äîñëіä. Äîñëіä. Ñóìіø öóêðó і çàëіçíèõ îøóðîê âèñèïëåìî íà àðêóø ïàï ïåðó (ìàë. 30). Ïіäíåñåìî äî ñóìіøі ìàãíіò. Çàëіçíі îøóðêè ïðèòÿãíóòòü33

Мал. 30. Дослід з розділення суміші цукру і заліза

ñÿ äî ìàãíіòó, à öóêîð çàëèøèòüñÿ íà ïàïåðі. І ìè çíîâó ïîáà÷èìî éîãî áіëèé êîëіð. Çàëіçî â ñêëàäі ñóìіøі íå âòðàòèëî ñâîєї âëàñòèâîñòі ïðèòÿãóâàòèñÿ äî ìàãíіòó. Öóêîð òàêîæ çáåðіã ñâіé áіëèé êîëіð і òâåðäèé àãðåãàòíèé ñòàí. Ïîìіñòèìî öóêîð ó ïîñóäèíó ç âîäîþ. Âіí ä äîñèòü øâèäêî ä ðîç÷èíèòüñÿ. ð Òîæ і ö öÿ âëàñòèâіñòü öó öóêðó ðó çáåðåãëàñÿ. ð Òàê çà äîïîìîãîþ äîñëіäó ìè ç’ÿñóâàëè, ùî â ñêëàäі ñóìіøі öóêîð і çàëіçî çáåðåãëè ñâîї âëàñòèâîñòі. Îòæå, ó ñêëàäі áóäü-ÿêèõ ñóìіøåé ðå÷îâèíè çáåðіãàþòü ñâîї âëàñòèâîñòі.

• Âèêîðèñòàííÿ ñóìіøåé Ëþäèíà øèðîêî âèêîðèñòîâóє ñóìіøі â ïîâñÿêäåííîìó æèòòі. Äëÿ ðåìîíòó ïðèìіùåíü ãîòóþòü ñóìіø öåìåíòó і ïіñêó. Ó âèðîáíèöòâі ñêëà âèêîðèñòîâóþòü ñóìіø ïіñêó, ñîäè і êðåéäè. Ïіãóëêè є ñóìіøøþ ðå÷îâèíè ç ëіêóâàëüíèìè âëàñòèâîñòÿìè é ðå÷îâèíèíàïîâíþâà÷à. Íàïіé ÷àé – öå ñóìіø, âèãîòîâëåíà ç âîäè, öóêðó é ðå÷îâèí, ùî íàäіéøëè ó âîäó ç ëèñòêіâ ÷àþ â ðåçóëüòàòі éîãî çàâàðþâàííÿ. Éîãóðò, ïå÷èâî, ñîêè òà іíøі ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ, ðіçíі çàñîáè ïîâñÿêäåííîãî âæèòêó (íàïðèêëàä, øàìïóíü, çóáíà ïàñòà) – öå òåæ ñóìіøі. Ó öüîìó òè ëåãêî ïåðåêîíàєøñÿ, êîëè ïðî÷èòàєø їõíіé ñêëàä íà åòèêåòêàõ öèõ òîâàðіâ. Підсумки  Чиста речовина – речовина, що не містить домішок інших речовин.  Суміші складаються з кількох чистих речовин, склад сумішей може бути різним.  У складі суміші речовини зберігають свої властивості.  Суміші можуть перебувати в твердому, рідкому та газуватому агрегатних станах.  Існують природні суміші та штучні, які створила людина.

Сторінка природодослідника Виконай удома дослід. Вплив температури на розчинність повітря у воді. Для досліду тобі знадобляться скляна посудина й холодна вода.

Набери холодної води в прозору посудину, наприклад стакан, і постав її на сонці чи в теплому місці. Спостерігай, як через деякий час на внутрішній стінці посудини з’являються пухирці. Їх доволі багато, і вони густо розташовані. Це пухирці повітря, що перебувало в суміші з водою, а під час нагрівання частково виділилося. У результаті досліду вдалося з’ясувати, що в холодній воді повітря розчиняється більше, ніж у теплій. Це пояснюється тим, що з підвищенням температури води, розчинність повітря в ній зменшується. Зайве повітря починає виділятися у вигляді пухирців. Отже, цей дослід доводить, як температура впливає на розчинність повітря у воді.

Cторінка ерудита Уміст газів, що входять до складу повітря, яке людина вдихає, і повітря, яке вона видихає, істотно відрізняється. Ми дихаємо повітрям, у 100 л якого міститься приблизно 21 л кисню, 0,03 л вуглекислого газу і 79 л азоту. азоту У повітрі повітрі, що видихаємо видихаємо, вміст газів інший: кисню в ньому залишається близько 16 л, вуглекислого газу – 5,03 л, азоту – 79 л. Як бачиш, вміст кисню зменшується, азоту залишається незмінним, а вміст вуглекислого газу збільшується у 167 разів! Збільшення вмісту вуглекислого газу в повітрі негативно позначається на самопочутті людей. Ось чому так важливо провітрювати приміщення в школі та вдома. 1. Дай визначення чистої речовини. Наведи приклади чистих речовин. 2. Чим суміші відрізняються від чистих речовин? 3. Наведи по два приклади рідких, твердих і газуватих сумішей. 4. Чи можна борщ вважати сумішшю? Обґрунтуй свою відповідь. 5. Що тобі відомо про використання сумішей? Відомості про це, вміщені у параграфі, доповни власними прикладами.

§ 9.

ÑÏÎÑÎÁÈ ÐÎÇÄІËÅÍÍß ÑÓÌІØÅÉ

ßê ìè âæå ç’ÿñóâàëè, êîæíà ðå÷îâèíà â ñêëàäі ñóìіøі çáåðіãàє ñâîї âëàñòèâîñòі. Öå äàє çìîãó ðîçäіëÿòè ñóìіøі íà îêðåìі ðå÷îâèíè. Ùîá îçíàéîìèòèñÿ çі ñïîñîáàìè ðîçäіëåííÿ ñóìіøåé, âèêîíàєìî äîñëіäè.

• Ðîçäіëåííÿ ñóìіøі êðåéäè і âîäè âіäñòîþâàííÿì Äîñëіä 1. Ïðèãîòóєìî ñóìіø êðåéäè é âîäè. Äëÿ öüîãî íà äíî ñêëÿíîї áàíêè ïîìіñòèìî 1 ñòîëîâó ëîæêó ïîðîøêó êðåéäè, äîäàìî ïіâñêëÿíêè âîäè і ïåðåìіøàєìî. Óòâîðèòüñÿ ñóìіø áіëî îãî êîëüîðó, ÿêà, ïîñòîÿâøè êіëüêà õâèëèí, ðîçäіëèòüñÿ íà äâà 35

øàðè. Øàð êðåéäè îñÿäå íà äíî, à øàð âîäè ïåðåáóâàòèìå íàä íèì. Òàêå âіäáóâàєòüñÿ òîìó, ùî êðåéäà ó âîäі íå ðîç÷èíÿєòüñÿ é âàæ÷à çà âîäó. Îáåðåæíî çëèâøè âîäó, ìè ðîçäіëèìî öþ ñóìіø. Òàêèé ñïîñіá ðîçäіëåííÿ ñóìіøåé äіñòàâ íàçâó âіäñòîþâàííÿ (ìàë. 31).

• Ðîçäіëåííÿ ñóìіøі êðåéäè і âîäè ôіëüòðóâàííÿì Ïðîòå ïîâíіñòþ ðîçäіëèòè ñóìіø êðåéäè і âîäè çà äîïîìîãîþ âіäñòîþâàííÿ íå âäàєòüñÿ. ßê äîñÿãòè ïîâíіøîãî ðîçäіëåííÿ ñóìіøі öèõ ðå÷îâèí? Âèêîíàєìî äîñëіä. Äîñëіä 2. Ñóìіø êðåéäè і âîäè ïðîïóñòèìî êðіçü ôіëüòð – ùіëüíèé ìàòåðіàë çі ñïåöіàëüíîãî ïàïåðó ÷è òêàíèíè. Ìè ïîáà÷èìî, ùî âîäà ïðîíèêàє ÷åðåç ôіëüòð ó ïîñóäèíó-ïðèéìà÷, à êðåéäà çàëèøàєòüñÿ íà ôіëüòðі (ìàë. 32). Öåé ñïîñіá ðîçäіëåííÿ ñóìіøåé äіñòàâ íàçâó ôіëüòðóâàííÿ. Ôіëüòðè ð âèãîòîâëÿþòü çі ñïåöіàëüíîãî ö ïàïåðó, ðó, ÿêèé òàê і íàçèâàєòüñÿ – ôіëüòðóâàëüíèé, ÷è òêàíèí ðіçíîї ùіëüíîñòі. Ôіëüòðîì ìîæå áóòè øàð ÷èñòîãî ïіñêó àáî âàòè. Äî ðå÷і, ó ìіñòàõ íà âîäîî÷èñíèõ ñòàíöіÿõ çàñòîñîâóþòü ïіùàíі ôіëüòðè. Òîâùèíà øàðó ïіñêó â íèõ äîñÿãàє 1 ì. ßê áà÷èìî, âіäñòîþâàííÿì і ôіëüòðóâàííÿì ìîæíà ðîçäіëèòè ñóìіø âîäè і íåðîç÷èííîї â íіé ðå÷îâèíè. • Ðîçäіëåííÿ ñóìіøі êóõîííîї ñîëі і âîäè âèïàðþâàííÿì Òè çíàєø, ùî êóõîííà ñіëü ó âîäі äîáðå ðîç÷èíÿєòüñÿ. Òàêó ñóìіø ðå÷îâèí âіäñòîþâàííÿì ðîçäіëèòè íå ìîæíà. À ÷è âäàñòüñÿ öå çðîáèòè ôіëüòðóâàííÿì? Âèêîíàєìî äîñëіä. Ä î ñ ë і ä 3. Ïðîïóñòèìî ñóìіø âîäè і êóõîííîї ñîëі êðіçü ïàïåðîâèé ôіëüòð. Ìè ïîáà÷èìî, ùî ñіëü íà ôіëüòðі íå çàëèøèëàñÿ.

Мал. 31. Відстоювання

Мал. 32. Фільтрування

Îòæå, ÿêùî ðå÷îâèíà äîáðå ðîç÷èíÿєòüñÿ ó âîäі, òî âіäñòîþâàííÿ і ôіëüòðóâàííÿ íå ïіäõîäÿòü äëÿ її ðîçäіëåííÿ ðîçäіëåííÿ. Äëÿ öüîãî іñíóє іíøèé ñïîñіá – âèïàðþâàííÿ. Ä î ñ ë і ä 4. Êàïíåìî íåâåëèêó êіëüêіñòü ñóìіøі âîäè і êóõîííîї ñîëі íà ñêëî і ïî÷íåìî íàãðіâàòè éîãî äîòè, äîêè âñÿ âîäà íå âèïàðóєòüñÿ. Ïіñëÿ òîãî ÿê âîäà âèïàðóєòüñÿ, íà ñêëі çàëèøèòüñÿ ïëÿìà áіëîãî êîëüîðó. Öå і є êóõîííà ñіëü. Çà äîïîìîãîþ âèïàðþâàííÿ ìè ðîçäіëèëè ñóìіø âîäè і êóõîííîї ñîëі (ìàë. 33). Òåïåð òè çíàєø, ùî іñíóþòü ðіçíі ñïîñîáè ðîçäіëåííÿ ñóìіøåé: âіäñòîþâàííÿ, ôіëüòðóâàííÿ, âèïàðþâàííÿ.

Підсумки  Розділення суміші – це виділення з неї чистих речовин.  Щоб розділити суміш, необхідно знати властивості речовин, які входять до її складу.  Існують різні способи розділення сумішей, зокрема відстоювання, фільтрування, випарювання.

Сумііш води і куххонної солі

Кухонн на сіль

Мал. 33. Виділення солі з розчину випарюванням

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Розділення сумішей фільтруванням. Ме та : навчитися розділяти суміш фільтруванням. Обладнання та речовини: фільтри, лійки, скляні палички, хімічні стакани, вода, пісок. Приготуй суміш із води та піску, скориставшись виданим посудом і паличкою для перемішування. Готуючи суміш, спершу помісти в хімічний стакан пісок, а потім по паличці лий воду. Встав у лійку фільтр, злегка змочи його водою, тоді він щільно прилипне до скла. Обережно перелий вміст стакана в лійку з фільтром. Спостерігай за фільтруванням. Результати спостережень опиши в робочому зошиті. Дотримуйся правил безпечного використання хімічного посуду, з якими ознайомить учитель.

Cторінка ерудита Ти вже знаєш способи виділення із суміші твердих і рідких речовин. А як розділяють суміш газоподібних речовин? Розглянемо це на прикладі повітря. Отже, азот і кисень, яких найбільше у складі повітря, подібні за фізичними властивостями. Вони погано розчиняються у воді, не мають кольору і запаху. Обидва гази утворюють настільки однорідну суміш, що відстоюванням чи фільтруванням їх не можна розділити. Тому азот і кисень виділяють з повітря за допомогою випарювання. Спочатку повітря переводять у рідкий стан, охолоджуючи його до дуже низької температури (близько –200 °С), а потім піддають випарюванню. Першим випаровується азот, а після нього – кисень. Кожен газ збирають у балони окремо і використовують за призначенням.

1. Назви відомі тобі способи розділення сумішей. 2. Яке обладнання потрібне для проведення фільтрування? 3. Господиня помилилася і замість солі у склянку з водою поклала ложку цукру. Як їй розділити утворену суміш? 4*. Поміркуй, якими способами і в якій послідовності можна роділити суміш кухонної солі, крохмалю й залізних ошурок.

Попрацюйте в групах Як довести, що газована мінеральна вода – суміш води й розчинених у ній твердих і газуватих речовин? Поміркуйте, який експеримент потрібно провести, щоб знайти відповідь на це запитання.

§ 10. ßÂÈÙÀ ÏÐÈÐÎÄÈ. ÔІÇÈ×ÍІ ßÂÈÙÀ, ЇÕÍß ÐІÇÍÎÌÀÍІÒÍІÑÒÜ

Óñå, ùî ñòâîðèëà ïðèðîäà àáî ëþäèíà, ó÷åíі íàçèâàþòü ôіçè÷íèìè òіëàìè. Ç ïëèíîì ÷àñó òіëà çìіíþþòüñÿ. Íàïðèêëàä, ç ìàëåíüêîãî æîëóäÿ âèðîñòàє ìîãóòíіé äóá. Ç éîãî ñòîâáóðà ñòîëÿð âèãîòîâëÿє ìåáëі. Ãîí÷àð ç ãëèíè ðîáèòü ïîñóä. Ïіä äієþ âіòðó, âîäè і ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ ðóéíóþòüñÿ ãîðè. І òàêèõ ïðèêëàäіâ ìîæíà íàâîäèòè áåçëі÷.

• Ñâіò ÿâèù Çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ ç òіëàìè, äіñòàëè íàçâó ÿâèùà. Ðîçðіçíÿþòü áіîëîãі÷íі, ôіçè÷íі, õіìі÷íі òà äåÿêі іíøі ÿâèùà. Äî áіîëîãі÷íèõ ÿâèù íàëåæàòü ÿâèùà â æèâіé ïðèðîäі, íàïðèêëàä òóðáîòà ïðî íîâîíàðîäæåíèõ ìàëÿò, ïðèëіò ïòàõіâ íàâåñíі, îá’єäíàííÿ âîâêіâ ó çãðàþ, ðîçìíîæåííÿ, ðіñò і ðîçâèòîê îðãàíіçìіâ (ìàë. 34). Ôіçè÷íèì ÿâèùàì âëàñòèâі çìіíè àãðåãàòíîãî ñòàíó ðå÷îâèíè, ðîçìіðіâ і ôîðìè òіëà, ïîëîæåííÿ òіë îäíå âіäíîñíî îäíîãî. Ïðè öüîìó íîâі ðå÷îâèíè íå óòâîðþþòüñÿ. Ïåðåòâîðåííÿ âîäè íà ëіä òà її âèïàðîâóâàííÿ, âèãîòîâëåííÿ ç ãðàíіòó ïàì’ÿòíèêà, ïîäðіáíåííÿ öóêðó íà öóêðîâó ïóäðó – óñå öå ïðèêëàäè ôіçè÷íèõ ÿâèù. Âîíè äóæå ðіçíі, ïðîòå ïіä ÷àñ íèõ æîäíà ðå÷îâèíà íå çðóéíóâàëàñÿ і íîâі ðå÷îâèíè íå óòâîðèëèñÿ (ìàë. 35). Íà âіäìіíó âіä ôіçè÷íèõ ÿâèù, ïіä ÷àñ õіìі÷íèõ ÿâèù îäíі ðå÷îâèíè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà іíøі. Íàïðèêëàä, äðîâà â áàãàòòі ïåðåòâîðèëèñÿ íà êóïêó ïîïåëó, íà çàëіçíîìó ëàíöþãó óòâîðèëàñÿ іðæà, ñîíÿøíèêîâó îëіþ ïåðåòâîðèëè íà ìàðãàðèí.

Мал. 34. Ріст і розвиток рослини – приклад біологічного явища

Мал. 35. Фізичні явища

Ó ïðèðîäі îäíі ÿâèùà ñóïðîâîäæóþòüñÿ іíøèìè. Ïðèìіðîì, ðіñò îðãàíіçìó є áіîëîãі÷íèì ÿâèùåì. Ïðîòå âîíî ñóïðîâîäæóєòüñÿ ôіçè÷íèì ÿâèùåì – çáіëüøåííÿì ëіíіéíèõ ðîçìіðіâ òіëà. Ùîá ðîñòè, îðãàíіçìè ìàþòü æèâèòèñÿ, à îòæå, ïіä ÷àñ ðîñòó â îðãàíіçìàõ âіäáóâàþòüñÿ і õіìі÷íі ÿâèùà. Ùå ïðèêëàä: õіìі÷íå ÿâèùå ãîðіííÿ ñóïðîâîäæóєòüñÿ âèäіëåííÿì ñâіòëà і òåïëà, ÿêі є ôіçè÷íèìè ÿâèùàìè.

• Ïîâòîðþâàíіñòü ÿâèù ó ïðèðîäі ßâèùà ïðèðîäè ÷àñ âіä ÷àñó çìіíþþòü îäíå îäíîãî, òîáòî çäàòíі ÷åðãóâàòèñÿ àáî ïîâòîðþâàòèñÿ. Ç ïî÷àòêîâîї øêîëè òè çíàєø ïðî ÷åðãóâàííÿ ïіð ðîêó, äíÿ і íî÷і. Ïîâòîðþþòüñÿ êîëüîðè âåñåëêè, íåçàëåæíî âіä òîãî, ó ÿêîìó ìіñöі íàøîї ïëàíåòè âîíà ç’ÿâèëàñÿ. Ïðèêëàäè ïîâòîðþâàíèõ ÿâèù ó æèâіé ïðèðîäі – öå ëèñòîïàä; ïðèëіò і âіäëіò ïòàõіâ, ïîÿâà ïîòîìñòâà (ìàë. 36). Ç äèòèí÷àòàìè âіäáóâàþòüñÿ òі ñàìі áіîëîãі÷íі ÿâèùà, ùî é ç áàòüêàìè. Âîíè íàðîäæóþòüñÿ, ðîñòóòü, ðîçâèâàþòüñÿ, æèâëÿòüñÿ, çàëèøàþòü ïîòîìñòâî, ãèíóòü. Çàâäÿêè òàêіé ïîâòîðþâàíîñòі ÿâèù іñíóє æèòòÿ íà Çåìëі. • ßê ìîæíà îïèñóâàòè ÿâèùà Ùîá òâîї ñïîñòåðåæåííÿ çà ÿâèùàìè â ïðèðîäі áóëè âïîðÿäêîâàíèìè, їõ ñëіä îïèñóâàòè çà ïåâíèì ïëàíîì. Äëÿ öüîãî ïîòðіáíî âèçíà÷èòè ìåòó ñïîñòåðåæåííÿ і ôіêñóâàòè ïåðåáіã ïîäіé. Íàïðèêëàä, çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ. 1. Çìіíà ôîðìè òіëà. 2. Çìіíà ëіíіéíèõ ðîçìіðіâ. 3. Çìіíà êîëüîðó. 40

Мал. 36. Повторюваність біологічних явищ – основа життя на Землі

4. 5. 6. 7.

Çìіíà çàïàõó. Çìіíà àãðåãàòíîãî ñòàíó. Çìіíà ïîëîæåííÿ òіëà. ×è çíèêëè îäíі ä ð ðå÷îâèíè і ÷è ó óòâîðèëèñÿ ð іíøі?

• Ðіçíîìàíіòíіñòü ôіçè÷íèõ ÿâèù Îçíàéîìñÿ çà ìàëþíêîì 37 ç íàçâàìè îñíîâíèõ ôіçè÷íèõ ÿâèù. ßâèùà, ùî ïîâ’ÿçàíі ç ðóõîì òіë, íàçèâàþòü ìåõàíі÷íèìè. Ïðè öüîìó òіëà çìіíþþòü ñâîє ïîëîæåííÿ âіäíîñíî іíøèõ òіë. Íàïðèêëàä, ïîëіò ïòàõà, ðóõ àâòîìîáіëÿ, ïàäіííÿ êðàïåëü äîùó. Òåïëîâі ÿâèùà ïîâ’ÿçàíі ç íàãðіâàííÿì і îõîëîäæåííÿì òіë. Ïðèêëàäîì òåïëîâèõ ÿâèù є íàãðіâàííÿ âäåíü і îõîëîäæåííÿ âíî÷і ïîâåðõíі Çåìëі. Äî çâóêîâèõ ÿâèù íàëåæàòü ÿâèùà, ïîâ’ÿçàíі ç âèíèêíåííÿì і ïîøèðåííÿì çâóêó. Ñïіâ ïòàøêè, äçèæ÷àííÿ êðèëåöü êîìàðà, ãóðêіò ãðîìó – öå çâóêè. Їõ ìè ñïðèéìàєìî âóõîì çàâäÿêè êîëèâàííþ ïîâіòðÿ. Ñâіòëîâі ÿâèùà ïîâ’ÿçàíі ç ïîøèðåííÿì ñâіòëîâèõ ïðîìåíіâ. Ñâіòëî âèïðîìіíþþòü Ñîíöå, áëèñêàâêà, óâіìêíåíà åëåêòðè÷íà ëàìïî÷êà, ïàëàþ÷à ñâі÷êà òîùî.

Механічні

Теплові

Світлові

ФІЗИЧНІ ЯВИЩА Звукові

Електричні Магнітні

Мал. 37. Різноманітність фізичних явищ

Ìàãíіòíі ÿâèùà – öå ÿâèùà ïðèòÿãóâàííÿ òіë ìàãíіòîì. Íàïðèêëàä, ïîêàçè ñòðіëêè êîìïàñà, ïðèòÿãóâàííÿ ìàãíіòîì çàëіçíèõ öâÿõіâ. ßâèùà, çóìîâëåíі åëåêòðèçàöієþ òіë, íàçèâàþòü åëåêòðè÷íèìè. Çàâäÿêè їì ïðàöþє áàãàòî ñó÷àñíèõ ïîáóòîâèõ і îñâіòëþâàëüíèõ ïðèëàäіâ (õîëîäèëüíèê, òåëåâіçîð, ëþñòðè òîùî). Íàâіòü ìîáіëüíèé òåëåôîí òè íå çìîæåø çàðÿäèòè áåç åëåêòðè÷íîãî ÿâèùà. Äîêëàäíіøå ïðî îñîáëèâîñòі ôіçè÷íèõ ÿâèù òè äіçíàєøñÿ â íàñòóïíèõ ïàðàãðàôàõ.

Підсумки  Будь-які зміни, що відбуваються у природі, називають явищами.  Розрізняють біологічні, фізичні та хімічні явища.  Біологічні явища відбуваються у живій природі.  Під час фізичних явищ не відбувається перетворення одних речовин на інші, а під час хімічних – з одних речовин утворюються інші.  Явища природи описують за певним планом.  У природі багато явищ змінюють одне одного, здатні чергуватися, повторюватися.

Cторінка ерудита Е Електричні явища трапляються і в природі. Під час грози можна спостерігати блискавку. Вона є різновидом потужного електричного струму. Звідки беруться заряджені частинки, що спричиняють блискавку? Унаслідок тертя в хмарах шарів повітря і краплин води вони електризуються. Під час грози наелектризовані хмари можуть зблизитися настільки, що виникає електричне явище – блискавка. Під час грози блискавка також може виникнути між хмарою і землею. Це дуже небезпечно, бо може спричинити й ураження людей. Тому під час грози потрібно дотримуватися певних правил поведінки: уникати контакту з металевими тілами. Якщо гроза застала тебе на відкритій місцевості, потрібно сісти на землю і перечекати її. Щоб запобігти влучанню блискавки, на будинки й інші споруди встановлюють блискавковідводи.

1. Назви основні явища природи. 2. Наведи приклади біологічних явищ. 3. Чим фізичні явища відрізняються від хімічних? 4. Розподіли явища в наведеному переліку на біологічні, фізичні, хімічні: котиться м’яч, висихає білизна, пливе качка, горить свічка, цвіте барвінок, гримить грім, скисає молоко, проростає насінина. 5. Наведи приклади: а) явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; б) явищ природи, що повторюються.

§ 11. ÌÅÕÀÍІ×ÍІ É ÒÅÏËÎÂІ ÔІÇÈ×ÍІ ßÂÈÙÀ • Ùî òàêå ìåõàíі÷íі ÿâèùà é ìåõàíі÷íèé ðóõ ßâèùà, ïîâ’ÿçàíі ç ðóõîì òіë, – öå ìåõàíі÷íі ÿâèùà, à çìіíà ïîëîæåííÿ îäíîãî òіëà âіäíîñíî іíøîãî äіñòàëà íàçâó ìåõàíі÷íèé ðóõ. Íà ìàëþíêó 38 çîáðàæåíî ìåõàíі÷íі ÿâèùà: ïîâçå ãóñåíèöÿ, ïàäàє ñíіã, òå÷å ðі÷êà, êîòèòüñÿ ì’ÿ÷, ëåòèòü ïòàõ, ì÷èòü àâòîìîáіëü, çëіòàє ðàêåòà. Ðóõàþ÷èñü, óñі âîíè çìіíþþòü ñâîє ïîëîæåííÿ âіäíîñíî іíøèõ òіë.

Мал. 38. Приклади механічного руху

Ìåõàíі÷íèé ðóõ îïèñóþòü çà äîïîìîãîþ òàêèõ õàðàêòåðèñòèê, ÿê øëÿõ, ÷àñ, øâèäêіñòü. Іíêîëè ìîæíà ïîáà÷èòè ñëіä ðóõó àâòîìîáіëÿ – ÷îðíó ñìóãó íà äîðîçі, ùî óòâîðèëàñÿ ïіä ÷àñ ãàëüìóâàííÿ, àáî ñëіä ÷åðåïàõè íà ïіñêó, àáî ñëіä âіä ëèæ íà ñíіãó (ìàë. 39). Öå ëіíії, ÿêèìè ðóõàëè-

ñÿ òіëà. Òàêі ëіíії íàçèâàþòü òðàєêòîðіÿìè ðóõó òіë. Êîæíà ç ïëàíåò ÷è áóäü-ÿêå íåáåñíå òіëî òåæ ðóõàєòüñÿ ñâîєþ òðàєêòîðієþ.

• Øëÿõ, ÷àñ і øâèäêіñòü – îñíîâíі õàðàêòåðèñòèêè ðóõó òіë Øëÿõ – öå äîâæèíà òðàєêòîðії, âіäñòàíü, ÿêó òіëî äîëàє ïіä ÷àñ ìåõàíі÷íîãî ðóõó. Øëÿõ âèìіðþþòü ïåðåâàæíî ìåòðàìè (ì) і êіëîìåòðàìè (êì). Äëÿ ìåõàíі÷íîãî ðóõó âàæëèâî òàêîæ çíàòè ÷àñ, ïðîòÿãîì ÿêîãî òіëî, ùî ðóõàєòüñÿ, äîëàє ïåâíèé øëÿõ. Íàïðèêëàä, ùîá ç Õàðêîâà ïîòðàïèòè äî Êèєâà, ïîòðіáíî ïîäîëàòè øëÿõ áëèçüêî 500 êì. Ëþäèíà, ïðîõîäÿ÷è â äåíü 20 êì, ïîäîëàє öþ âіäñòàíü çà 25 äíіâ, àâòîáóñ öþ âіäñòàíü ïîäîëàє çà 6 ãîäèí, à ëіòàê – ìåíøå íіæ çà ãîäèíó. Ó íàâåäåíîìó ïðèêëàäі ëþäèíà, àâòîáóñ, ëіòàê äîëàþòü îäíàêîâó âіäñòàíü, àëå çà ðіçíèé ÷àñ. ×îìó? Áî âîíè ðóõàþòüñÿ ç ðіçíèìè øâèäêîñòÿìè. Ùîá îá÷èñëèòè øâèäêіñòü ðóõó òіëà, ïîòðіáíî ïîäіëèòè ïðîéäåíèé íèì øëÿõ íà ÷àñ, ÷àñ çà ÿêèé öåé øëÿõ ïðîéäåíî. Òàê ñàìî ÿê øëÿõ і ÷àñ, øâèäêіñòü íàëåæèòü äî îñíîâíèõ õàðàêòåðèñòèê ðóõó òіë. Öі õàðàêòåðèñòèêè òè âèêîðèñòîâóâàòèìåø ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ íåáåñíèõ òіë, âèêîíàííÿ ïðàêòè÷íèõ ðîáіò. • Îçíàéîìëåííÿ ç òåïëîâèìè ÿâèùàìè Îäåðæóþ÷è òåïëî, òіëî íàãðіâàєòüñÿ, і éîãî òåìïåðàòóðà ïіäâèùóєòüñÿ. Íàïðèêëàä, óçèìêó òåïëî â ïðèìіùåííі çàáåçïå÷óþòü ðіçíі îáіãðіâà÷і. ×åðåç ïîâіòðÿ òåïëî âіä íèõ ïåðåäàєòüñÿ òіëó ëþäèíè. Ëіòíüîãî ñîíÿ÷íîãî äíÿ ïіñîê íà áåðåçі ðі÷êè íàãðіâàєòüñÿ òàê, ùî íà íüîãî òÿæêî ñòóïèòè áîñîíіæ, õî÷à âðàíöі âіí çäàâàâñÿ ïðîõîëîäíèì. ßâèùà, ïîâ’ÿçàíі ç íàãðіâàííÿì і îõîëîäæåííÿì òіë, íàçèâàþòü òåïëîâèìè. Ïîíÿòòÿ «òåïëî» і «ñâіòëî» ìè íåîäìіííî ïîâ’ÿçóєìî іç Ñîíöåì. Öå íàéáіëüøå äæåðåëî òåïëà і ñâіòëà äëÿ âñüîãî æèâîãî íà çåìíіé êóëі. Âîíî ùîñåêóíäè äàє Çåìëі ñòіëüêè òåïëà, ñêіëüêè éîãî á âèäіëèëîñÿ ïðè çãîðàííі 40 ìіëüéîíіâ òîíí âóãіëëÿ. Ïðîòå Ñîíöå çіãðіâàє íàñ óäåíü і íå ãðіє âíî÷і, óçèìêó çіãðіâàє ìåíøå, íіæ óëіòêó. Òîìó ëþäè çàâæäè øóêàëè іíøі äæåðåëà òåïëà. Äëÿ öüîãî âîíè ñïàëþþòü äðîâà, âóãіëëÿ, òîðô, íàôòó, ãàç òîùî. • Òåðìîìåòðè – ïðèëàäè äëÿ âèìіðþâàííÿ òåìïåðàòóðè Ìіðó íàãðіòîñòі òіë ó÷åíі íàçâàëè òåìïåðàòóðîþ. Òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ â ïðèìіùåííі é íà âóëèöі, âîäè â ðі÷êàõ, ñòàâêàõ і áàñåéíàõ, òіëà ëþäèíè і òâàðèí âèìіðþþòü òåðìîìåòðàìè (ìàë. 40). Êî îðèñòóâàòèñÿ íèìè ëþäèíà ïî÷àëà ïîíàä 400 ðîêіâ òîìó. Çäåáіëüøîãî òåðìîìåòðè ìàþòü øêàëó. Íà íіé є ïîäіëêè é öèôðè, 44

ÿê â ó÷íіâñüêіé ëіíіéöі. Íàé÷àñòіøå öіíà ïîäіëêè ñòàíîâèòü îäèí ãðàäóñ, õî÷à òåðìîìåòð äëÿ âèìіðþâàííÿ òåìïåðàòóðè òіëà ëþäèíè ìàє øêàëó, öіíà ïîäіëêè ÿêîї ó 10 ðàçіâ ìåíøà. ßêùî òåðìîìåòð ìàє çàïàÿíó ñêëÿíó òðóáêó ç ïіäôàðáîâàíîþ ðіäèíîþ, òî, äî ÿêîї ïîäіëêè ïіäíіìåòüñÿ ñòîâï÷èê ðіäèíè, òàêîþ і є òåìïåðàòóðà, ÿêó âèìіðþþòü.

• ßê òіëà é ðå÷îâèíè ïðîâîäÿòü òåïëî Òåïëî çàâæäè ïåðåäàєòüñÿ âіä áіëüø íàãðіòîãî òіëà äî ìåíø íàãðіòîãî.. Ðіçíі òîãî ç òіëà ëà і ðå÷îâèíè ðå î ïðîâîðî î äÿòü òåïëî íåîäíàêîâî. Öå çàëåæèòü âіä òîãî, ç ÿêèõ ðå÷îâèí ñêëàäàєòüñÿ òіëî. Íàéêðàùå ïðîâîäÿòü òåïëî ìåòàМал. 40. Різноманітні ëè. Òîìó áàòàðåї îïàëåííÿ, ðàäіàòîðè термометри àâòîìîáіëіâ âèãîòîâëÿþòü ñàìå ç ìåòàëіâ, à íå ç äåðåâèíè ÷è ïëàñòìàñè. Íàéãіðøå ïðîâîäÿòü òåïëî ãàçè. Öþ âëàñòèâіñòü ãàçіâ ëþäè çäàâíà âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çáåðåæåííÿ òåïëà. Íàïðèêëàä, øèáêè ó âіêíàõ ðîáëÿòü ïîäâіéíèìè àáî ïîòðіéíèìè. Ìіæ íèìè çàâæäè є ïðîøàðîê ïîâіòðÿ, ÿêèé ïåðåøêîäæàє âèõîäó òåïëà ç êіìíàòè íà âóëèöþ. Çàâäÿêè çäàòíîñòі ïîâіòðÿ ïîãàíî ïðîâîäèòè òåïëî íàøà ïëàíåòà çàõèùåíà ïîâіòðÿíîþ îáîëîíêîþ âëіòêó âіä ïåðåãðіâàííÿ, à âçèìêó – âіä ïåðåîõîëîäæåííÿ. Äåÿêі òâàðèíè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî çáåðåæåííÿ ïîñòіéíîї òåìïåðàòóðè òіëà òàêîæ çà äîïîìîãîþ ïîâіòðÿ. Òàê, ïіð’ÿ ïòàõіâ, õóòðî çâіðіâ íà çèìó ñòàє ãóñòіøèì і òîâùèì. Ìіæ âîðñèíêàìè çàòðèìóєòüñÿ ïîâіòðÿ і íàäіéíî çàõèùàє òâàðèíó âіä ìîðîçó. Підсумки  Механічні явища – явища, пов’язані з рухом тіл.  Основними характеристиками механічного руху тіла є шлях, швидкість, час.  Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими.  Тепло завжди передається від більш нагрітого тіла до менш нагрітого.  Різні тіла й речовини проводять тепло неоднаково.  Температуру вимірюють термометрами.

Сторінка природодослідника Виконай удома експеримент. Дослідження впливу теплових явищ на повітря. Візьми порожню пластмасову пляшку об’ємом 1 л, щільно закрий її та поклади в морозильну камеру холодильника. Через кілька годин дістань пляшку, і ти побачиш, що її стінки помітно втягнулися всередину. Поміркуй, чому так сталося, адже пляшка була щільно закрита. Не відкриваючи пляшки, залиш її на кілька годин у кімнаті. Які зміни відбулися з пляшкою? Зроби висновок про те, як теплові явища впливають на об’єм повітря: а) під час нагрівання, б) під час охолодження.

Cторінка ерудита Шкалу, яку нині використовують у більшості термометрів, запропонував шведський учений Цельсій. Тому одиницями вимірювання температури є градуси Цельсія (°С). Шкала Цельсія має дві точки відліку: 0 °С і 100 °С. У медичному термометрі скляна трубка містить ртуть ртуть. Пари Пари цієї речо речовини дуже шкідливі для здоров’я людини. Тому поводитися зі ртутним термометром потрібно дуже обережно. Якщо він раптом розіб’ється, негайно скажи про це дорослим. 1. Які явища називають механічними? Наведи приклади механічних явищ. 2. Назви основні характеристики руху тіл та одиниці їх вимірювання. 3. Що таке траєкторія руху тіла? 4. Наведи приклади теплових явищ. Яке значення вони мають у природі? 5. Яку посудину ти обереш для приготування гарячої страви – металеву з дерев’яною ручкою чи дерев’яну з металевою ручкою? Поясни свій вибір. Які знання допомогли тобі його зробити?

§ 12.

ÌÀÃÍІÒÍІ ÒÀ ÅËÅÊÒÐÈ×ÍІ ÔІÇÈ×ÍІ ßÂÈÙÀ

• Ìàãíіòè òà ìàãíіòíі ÿâèùà Ïðèãàäàé, ÿê çà äîïîìîãîþ ìàãíіòó ìè ðîçäіëÿëè ñóìіø ïіñêó é çàëіçíèõ îøóðîê. Ùîá ç’ÿñóâàòè, ÿê ìàãíіò äіє íà іíøі òіëà, ïðîâåäåìî äîñëіä. Äîñëіä. Ïіäíåñåìî ìàãíіò äî çàëіçíèõ ñêðіïîê – âîíè ïðèòÿãíóòüñÿ äî íüîãî (ìàë. 41). Ïіäíåñåìî ìàãíіò äî ãóìêè, ôëîìàñòåðà, ïëàñòìàñîâîї ëіíіéêè ÷è êîðîáî÷êè. Æîäíå іç öèõ òіë ïðèòÿãóâàòèñÿ äî ìàãíіòó íå áóäå. Ïðèòÿãóâàííÿ çàëіçíèõ ñêðіïîê äî ãóâ ìà àãíіòó – öå ìàãíіòíå ÿâèùå. 46

Мал. 41. Магніт притягує тільки залізні предмети

Îòæå, ìàãíіò äіє âèáіðêîâî – îäíі òіëà âіí ïðèòÿãóє, іíøі – íі. Ìàãíіò ïðèòÿãóє ëèøå òіëà, ÿêі ìіñòÿòü ðå÷îâèíó çàëіçî. Ïðèòÿãàííÿ òіë äî ìàãíіòó äіñòàëî íàçâó ìàãíіòíі ÿâèùà.

• Íåçàìіííèé ïðèëàä ìàíäðіâíèêіâ Äëÿ îðієíòóâàííÿ íà ìіñöåâîñòі âèêîðèñòîâóþòü êîìïàñ (ìàë. 42). Çàâäÿêè ìàãíіòíèì ÿâèùàì âіí äàє çìîãó âèçíà÷àòè ñòîðîíè ãîðèçîíòó çà áóäü-ÿêîї ïîãîäè. Òîìó êîìïàñ îáîâ’ÿçêîâî áåðóòü іç ñîáîþ ìîðåïëàâöі, ãåîëîãè, òóðèñòè. Îñíîâíà ñêëàäîâà öüîãî ïðèëàäó – ìàãíіòíà ñòðіëêà. Âîíà ðîçòàøîâàíà íà âіñòðі ãîëêè é âіëüíî îáåðòàєòüñÿ. Ðі÷ ó òіì, ùî íàøà ïëàíåòà є âåëåòåíñüêèì ìàãíіòîì. Ìàãíіòíà ñòðіëêà êîìïàñà ùîìèòі âіä÷óâàє ìàãíіòíó äіþ Çåìëі. І òîìó îäèí її êіíåöü çàâæäè âêàçóє íà ïіâíі÷, à іíøèé – íà ïіâäåíü.

Мал. 42. Компас

• Åëåêòðèçàöіÿ òіë òà åëåêòðè÷íі ÿâèùà Íå ëèøå ìàãíіòè ìîæóòü äіÿòè íà òіëà íà âіäñòàíі. ßêùî ïëàñòìàñîâó ëіíіéêó íàòåðòè ïàïåðîì, à ïîòіì ïіäíåñòè äî êóïêè ìàëåíüêèõ êëàïòèêіâ ïàïåðó, òî ëіíіéêà ïðèòÿãóâàòèìå äî ñåáå êëàïòèêè ïàïåðó òàê ñàìî, ÿê ìàãíіò çàëіçî. Öå ñòàëîñÿ òîìó, ùî âíàñëіäîê òåðòÿ ëіíіéêà íàåëåêòðèçóâàëàñÿ. Íàåëåêòðèçóâàòèñÿ ìîæóòü é іíøі òіëà (ìàë. 43). ßâèùà, ïîâ’ÿçàíі ç åëåêòðèçàöієþ òіë, ìàþòü íàçâó åëåêòðè÷íі ÿâèùà. Ïåðåìіùåííÿ êëàïòèêіâ ïàïåðó íàåëåêòðèçîâàíîþ ëіíіéêîþ çóìîâèëè çàðÿäæåíі ÷àñòèíêè, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó àòîìіâ. Їõ íàçèâàþòü åëåêòðîíàìè. Çâіäñè ïîõîäèòü íàçâà ÿâèù – åëåêòðè÷íі. Äîêëàäíіøå ç åëåêòðè÷íèìè ÿâèùàìè òè îçíàéîìèøñÿ øñÿ íà óðîêàõ ôіçèêè. 47

Мал. 43. Ебонітова паличка після натирання вовняною тканиною притягує клаптики паперу

Ëþäè íàâ÷èëèñÿ âèêîðèñòîâóâàòè åëåêòðè÷íі ÿâèùà. Ñâіòëî і òåïëî â ïðèìіùåííÿõ, ðóõ áàãàòüîõ ìàøèí і ìåõàíіçìіâ, ðîáîòó ðàäіî, òåëåôîíіâ, òåëåâіçîðіâ çàáåçïå÷óþòü ïåðåâàæíî çà äîïîìîãîþ âèêîðèñòàííÿ ð åëåêòðè÷íèõ ð і ìàãíіòíèõ ÿâèù. ù

Підсумки  Магніти – це природні чи штучні тіла, здатні притягувати до себе інші тіла, до складу яких входить залізо.  Вивчення магнітних явищ дало змогу виготовити компас – прилад, завдяки якому мандрівники орієнтуються на місцевості.  Електричні явища – це взаємодія наелектризованих тіл.  Люди використовують електричні явища, конструюючи й виготовляючи електричні прилади.

Сторінка природодослідника Виконай удома завдання. Досліди дію магніту на різні монети. Для цього тобі знадобляться магніт, монети вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. По черзі доторкнись магнітом до кожної з монет. Яким буде результат дії магніту на монети в кожному випадку? Опиши побачене в зошиті. Зроби висновок про те, монети якого кольору притягуються до магніту. Спробуй пояснити його.

Cторінка ерудита На малюнку 44 зображено штучно виготовлені магніти у вигляді підкови та прямокутного бруска. В них одну половину зафарбовано в синій колір, іншу – в червоний. Це зроблено для того, щоб розрізняти північний полюс (Пн) магніту та південний (Пд). Магніти притягуються різнойменними полюсами і відштовхуються однойменними (мал. 45). Якщо спробувати розділити полюси магніту, то із цього нічого не вийде. Навіть найменший шматочок магніту, відокремлений від будь-якої його частини, завжди матиме два полюси.

Мал. 44. Магніти: підковоподібний (а) і штабовий (б)

Мал. 45. Взаємодія полюсів магнітів

1. Наведи приклади магнітних явищ та їхнього практичного використання. 2. У переліку тіл і речовин укажи, які притягуватимуться магнітом, а які – ні: залізний цвях, пластмасова скріпка, цукор, кухонна сіль, залізна та алюмінієва ложки. 3. Поясни, чому виникають електричні явища. 4*. Якщо прозору обкладинку для зошита або книжки потерти об аркуш паперу 10–15 разів, то, віддалені на невелику відстань (близько 10 см), вони притягуватимуться одне до одного. Яке явище відбувається при цьому? Поясни його.

§ 13. ÇÂÓÊÎÂІ ÒÀ ÑÂІÒËÎÂІ ÔІÇÈ×ÍІ ßÂÈÙÀ • ×îìó âèíèêàє çâóê Ðîçãëÿíåìî ïðèêëàäè çâóêîâèõ ÿâèù. Ãðó íà áàíäóðі, øåëåñò ëèñòÿ äåðåâ, äçèæ÷àííÿ êðèëåöü äæìåëÿ ìè ÷óєìî çàâäÿêè òîìó, ùî ñòðóíà áàíäóðè, êîæåí ëèñòîê äåðåâà, êðèëüöÿ äæìåëÿ êîëèâàþòüñÿ. Âіä íèõ êîëèâàííÿ ïåðåäàєòüñÿ ÷àñòèíêàì ïîâіòðÿ, ðîçòàøîâàíèì íàéáëèæ÷å äî öèõ òіë, і ïðîäîâæóє ïîøèðþâàòèñÿ äàëі âіä ÷àñòèíêè äî ÷àñòèíêè. Òàê âèíèêàє і ïîøèðþєòüñÿ çâóê. Òіëî, ùî ñâîїìè êîëèâàííÿìè ñòâîðþє çâóê, є äæåðåëîì çâóêó. Ñïîñòåðіãàòè çà òèì, ÿê óòâîðþєòüñÿ çâóê, ìîæíà çà äîïîìîãîþ çâè÷àéíîї ëіíіéêè. Îäèí êіíåöü ëіíіéêè ïðèòèñíè äî ñòîëó, à іíøèé íåõàé âіëüíî çâèñàє. Äëÿ òîãî ùîá âèíèê çâóê, íàòèñíè íà âіëüíèé êіíåöü ëіíіéêè é âіäïóñòè, ÿê öå ïîêàçàíî íà ìàëþíêó 46. 49

Мал. 46. Демонстрування звукового явища

Ïîøèðåííÿ çâóêó ìîæíà ïîðіâíÿòè ç ïîøèðåííÿì õâèëі, ùî âèíèêàє íà âîäíіé ïîâåðõíі, ÿêùî êèíóòè ó âîäó êàìіíåöü. Ïîøèðåííÿ çâóêîâèõ êîëèâàíü íàçèâàþòü çâóêîâîþ õâèëåþ. Їõ óëîâëþє íàøå âóõî, і ìè ÷óєìî çâóêè: îäíèìè çâóêàìè ìè íàñîëîäæóєìîñÿ, іíøèõ ïðàãíåìî óíèêíóòè. Çâóêîâі ÿâèùà – ÿâèùà ïîøèðåííÿ çâóêîâèõ êîëèâàíü ó ïîâіòðі, à òàêîæ ó âîäі, ìåòàëàõ. Âіä äæåðåëà çâóêó çâóê ïîøèðþєòüñÿ ðіâíîìіðíî â óñі áîêè, àëå éîãî ïîøèðåííÿ ñïîâіëüíþþòü, à òî é ïðèïèíÿþòü ïåðåøêîäè – ñòіíè, øèáêè âіêîí, çâóêîіçîëÿöіÿ.

• Ùî òàêå ñâіòëîâі ÿâèùà Іñíóþòü òіëà, ùî âîäíî÷àñ іç òåïëîì âèïðîìіíþþòü ùå é ñâіòëî. Öå Ñîíöå, áàãàòòÿ, ñâі÷êà, åëåêòðè÷íà ëàìïî÷êà, áëèñêàâêà. Äåÿêі ìåäóçè, ðèáè, áàêòåðії, ïîëÿðíå ñÿéâî âèïðîìіíþþòü ëèøå ñâіòëî (ìàë. 47).

Мал. 47. Джерела світла

Мал. 48 Мал 48. Поширення світла (а) та утворення тіні (б (б, в)

ßâèùà, ïîâ’ÿçàíі ç ïîøèðåííÿì ñâіòëà, íàçèâàþòü ñâіòëîâèìè. Їõ çíà÷åííÿ â æèâіé ïðèðîäі âàæêî ïåðåîöіíèòè. Àäæå ëèøå íà ñâіòëі çåëåíі ðîñëèíè óòâîðþþòü ç âîäè é âóãëåêèñëîãî ãàçó îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ÿêèìè æèâëÿòüñÿ áàãàòî òâàðèí і ëþäèíà. Äіòè ìàëþþòü Ñîíöå ó âèãëÿäі êîëà, âіä ÿêîãî â ðіçíі áîêè ðîçõîäÿòüñÿ ïðÿìі ëіíії – ñîíÿ÷íі ñâіòëîâі ïðîìåíі. І öå ïðàâèëüíî, áî ñâіòëî ïîøèðþєòüñÿ âіä äæåðåëà ïðÿìîëіíіéíî â óñі áîêè (ìàë. 48, à). Ïðîòå âîíî íå ìîæå ïðîíèêàòè ÷åðåç íåïðîçîðі ïðåäìåòè. Äîêàçîì öüîãî є óòâîðåííÿ òіíі (ìàë. 48, á, â). Òîìó â ñïåêó ìè õîâàєìîñÿ â òіíі äåðåâ, áóäèíêіâ, ïàðàñîëüîê òîùî.

• Çàâäÿêè ÿêîìó ÿâèùó ìè áà÷èìî òіëà Ìè áà÷èìî âñå äîâêîëà çàâäÿêè âіäáèòòþ ñâіòëà. Ñâіòëîâі ïðîìåíі âіäáèâàþòüñÿ âіä íåïðîçîðèõ òіë і ïîòðàïëÿþòü äî íàñ â î÷і. Òîìó âíî÷і â òåìíіé êіìíàòі íі÷îãî íå âèäíî, äîêè íå ââіìêíåø åëåêòðè÷íó ëàìïî÷êó, ëіõòàðèê ÷è íå çàïàëèø ñâі÷êó. Ñâіòëî äîáðå âіäáèâàþòü áіëі òà áëèñêó÷і òіëà, ïîãàíî – ÷îðíі é òåìíèõ âіäòіíêіâ. Òîìó âëіòêó â áіëîìó âáðàííі íå òàê æàðêî, ÿê ó òåìíîìó, à îäÿã ñòàëåâàðіâ і ïîæåæíèêіâ – áëèñêó÷èé (ìàë. 49). Íàéêðàùå âіäáèâàþòü ñâіòëî äçåðêàëüíі ïîâåðõíі. Çãàäàé, ÿê òè, ïіäñòàâëÿþ÷è ïіä ñîíÿ÷íі ïðîìåíі

Мал. 49. Одяг пожежника

äçåðêàëî, ïóñêàєø ñîíÿ÷íі çàé÷èêè. Âîíè є âіäáèòèì ñîíÿ÷íèì ñâіòëîì.

• ×îìó ìè áà÷èìî ïðåäìåòè ðіçíîêîëüîðîâèìè Çàõîïëþþ÷å âðàæåííÿ ñïðàâëÿє ïðèðîäíå ÿâèùå âåñåëêà. Íåðіäêî її ìîæíà ïîáà÷èòè íà íåáі ïіñëÿ äîùó, ó áðèçêàõ âîäîñïàäó, ôîíòàíà. Ïîÿñíþєòüñÿ öå òèì, ùî ñîíÿ÷íå ñâіòëî, ïðîõîäÿ÷è ÷åðåç êðàïëèíè âîäè, çìіíþє íàïðÿìîê і ðîçêëàäàєòüñÿ íà ñіì îñíîâíèõ êîëüîðіâ: ÷åðâîíèé, æîâòîãàðÿ÷èé (ïîìàðàí÷åâèé), æîâòèé, çåëåíèé, áëàêèòíèé, ñèíіé, ôіîëåòîâèé. ßê áà÷èø, áіëå ñâіòëî є ñóìіøøþ öèõ êîëüîðіâ. Ìè áà÷èìî íàâêîëèøíіé ñâіò ðіçíîêîëüîðîâèì, òîìó ùî êîæíå òіëî îäíі êîëüîðè áіëîãî ñâіòëà ïîãëèíàє, іíøі – âіäáèâàє. Ñíіã âèäàєòüñÿ íàì áіëèì, áî âñå ñâіòëî, ùî ïîòðàïëÿє íà íüîãî, âіäáèâàєòüñÿ âіä éîãî ïîâåðõíі. À ÷îðíà òêàíèíà, íàâïàêè, ïîãëèíàє âñі ïðîìåíі áіëîãî ñâіòëà, і òîìó ìè її ñïðèéìàєìî òàêîþ. Ïîæåæíèé àâòîìîáіëü ìè áà÷èìî ÷åðâîíèì, áî ôàðáà ç éîãî ïîâåðõíі ïîãëèíàє âñі êîëüîðè, êðіì ÷åðâîíîãî. ßêùî òіëî ïðîïóñêàє êðіçü ñåáå âñі êîëüîðîâі ïðîìåíі áіëîãî ñâіòëà, òî âîíî ïðîçîðå (ñêëî, òîíêèé ëіä). Підсумки  Явища, що пов’язані з поширенням коливань у повітряному та деяких інших середовищах і супроводжуються виникненням звуку, називають звуковими.  Тіло, що своїми коливаннями створює звук, є джерелом звуку.  Звук поширюється від джерела звуку в усіх напрямках.  Явища, пов’язані з поширенням світла, називають світловими.  Світлові промені – лінії, уздовж яких поширюється світло.  Біле світло розкладається на сім основних кольорів. Завдяки поглинанню одних з них та відбиттю інших ми бачимо предмети різнокольоровими.

Сторінка природодослідника Виконай удома завдання. Досліди роль повітря в поширенні звуку. Для цього тобі знадобляться будильник, дві пластмасові посудини, які є більшими за будильник і які накладаються одна на одну, але при цьому між їхніми стінками залишається простір. За вда ння 1. Увімкни будильник і послухай, як він дзвенить. Визнач, на якій найбільшій від нього відстані ти чуєш звук. З а вда нн я 2. Обережно накрий будильник однією посудиною. Повтори спостереження і зафіксуй відстань, на якій чути дзвін будильника. Чи змінилося його звучання?

За вда ння 3 . Не знімаючи першої посудини, накрий будильник ще однією посудиною. Чи змінилося тепер звучання будильника? За вда ння 4. Порівняй звучання будильника під впливом виконаних дій і поясни причину помічених змін.

Cторінка ерудита Звук у повітрі поширюється зі швидкістю 300 м/с, у воді – 1500 м/с, а в металах – декілька тисяч метрів за секунду. Та найбільшою швидкістю в природі є швидкість світла – 300 000 км/с. Відстань від Місяця до Землі воно долає за 1,3 с, а 150 мільйонів кілометрів від Сонця до Землі – всього за 8 хв. Для порівняння зазначимо, що людина ходить із середньою швидкістю 1,5 м/с. 1. Як виникає і поширюється звук? 2. Що таке звукові явища? Наведи приклади таких явищ. 3 Н 3. Наведи приклади різних і джерел світла і й середовищ, у яких воно поширюється. 4. Що таке веселка? Як вона виникає? 5*. Запропонуй дослід, за допомогою якого можна довести, що світло поширюється прямолінійно.

§ 14. ÕІÌІ×ÍІ ßÂÈÙÀ, ÀÁÎ ÕІÌІ×ÍІ ÐÅÀÊÖІЇ Âèâ÷åííÿ ïîïåðåäíіõ ïàðàãðàôіâ äàëî òîáі çìîãó ïåðåêîíàòèñÿ, ùî â ïðèðîäі ïîñòіéíî âіäáóâàþòüñÿ ðіçíîìàíіòíі ôіçè÷íі ÿâèùà: ìåõàíі÷íі, çâóêîâі, òåïëîâі, ñâіòëîâі, ìàãíіòíі, åëåêòðè÷íі. Óñі öі ÿâèùà ïîєäíàíі ñïіëüíîþ îçíàêîþ: âîíè íå ñóïðîâîäæóþòüñÿ ðóéíóâàííÿì îäíèõ і óòâîðåííÿì іíøèõ ðå÷îâèí. Óòіì ÷àñòî â ïðèðîäі ÷è âíàñëіäîê äіÿëüíîñòі ëþäèíè âіäáóâàþòüñÿ ÿâèùà, çà ÿêèõ îäíі ðå÷îâèíè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà іíøі. Òàêі ÿâèùà íàçèâàþòü õіìі÷íèìè. І ñàìå öèì õіìі÷íі ÿâèùà âіäðіçíÿþòüñÿ âіä ôіçè÷íèõ. Îòæå, çìіíè, óíàñëіäîê ÿêèõ ðóéíóþòüñÿ îäíі é óòâîðþþòüñÿ іíøі ðå÷îâèíè, íàçèâàþòü õіìі÷íèìè ÿâèùàìè, àáî õіìі÷íèìè ðåàêöіÿìè.

• Îçíàêè õіìі÷íèõ ÿâèù ßêі æ îçíàêè ñâіä÷àòü ïðî òå, ùî âіäáóëîñÿ õіìі÷íå ÿâèùå? Ùîá ç’ÿñóâàòè öå, âèêîíàєìî äîñëіä. Ä î ñ ë і ä . Ó ñêëÿíèé ñòàêàí ïîìіñòèìî òðîõè ïèòíîї ñîäè é èí äîëëєìî äî íåї îöòó. Îäðàçó æ áà÷èìî, ùî ñóìіø öèõ ðå÷îâè êè ïіíèòüñÿ, íіáè «çàêèïàє» (ìàë. 50, à). Öå âіäáóâàєòüñÿ çàâäÿê 53

Мал. 50. Дослід з виділення газу

áóðõëèâîìó âèäіëåííþ áóëüáàøîê ãàçó. ßêùî ïðè öüîìó âíåñòè â ñòàêàí çàïàëåíèé ñіðíèê, âіí ïîãàñíå, íå äîãîðіâøè (ìàë. 50, á, â). Ãîðіííÿ ñіðíèêà ïðèïèíèâ âóãëåêèñëèé ãàç. Éîãî áóëüáàøêè ìè ñïîñòåðіãàëè, âèêîíóþ÷è äîñëіä. Öå òîìó, ùî ïèòíà ñîäà é îöåò çðóéíóâàëèñÿ, à óòâîðèëèñÿ íîâі ðå÷îâèíè, ó òîìó ÷èñëі é ãàçóâàòà ðå÷îâèíà âóãëåêèñëèé ãàç. Ó öüîìó äîñëіäі âèäіëåííÿ ãàçó çàñâіä÷èëî ïðî ïåðåáіã õіìі÷íîї ðåàêöії. Öå îäíà ç îçíàê õіìі÷íèõ ÿâèù.

• Ãîðіííÿ ÿê ïðèêëàä õіìі÷íèõ ÿâèù Õіìі÷íі ÿâèùà, ùî ñóïðîâîäæóþòüñÿ âèäіëåííÿì ñâіòëà é òåïëà, äіñòàëè íàçâó ãîðіííÿ (ìàë. 51). Ïåðøîþ õіìі÷íîþ ðåàêöієþ, ÿêó ëþäè ïî÷àëè ñâіäîìî çäіéñíþâàòè, áóëà ñàìå ðåàêöіÿ ãîðіííÿ.

Мал. 51. Горіння – приклад хімічного явища

Ùî ìîæå áóòè êîðèñíіøèì çà ñâіòëî é òåïëî, ÿêі âèäіëÿþòüñÿ ïіä ÷àñ õіìі÷íîãî ÿâèùà ãîðіííÿ âóãіëëÿ íà òåïëîâіé åëåêòðîñòàíöії, ñïàëþâàííÿ ïðèðîäíîãî ãàçó â ãàçîâіé ïëèòі? Ïðîòå ãîðіííÿ ïðèõîâóє â ñîáі é âåëèêó íåáåçïåêó. Ùîíàéïåðøå – öå ëіñîâі ïîæåæі, ÿêі ìîæóòü îõîïèòè âåëèêі ìàñèâè ëіñіâ і çíèùèòè âñå æèâå íà ïàëàþ÷іé òåðèòîðії.  Пригадай, ÿê çàãàñèòè ïîæåæó і ÿêі іñíóþòü ïðàâèëà ïîâîäæåííÿ ç âîãíåì. Îçíàêàìè õіìі÷íèõ ÿâèù є óòâîðåííÿ îñàäó, çìіíà êîëüîðó (ÿê ó ïðèêëàäі ç ïîÿâîþ іðæі), ïîÿâà ñâіòëà і òåïëà ïіä ÷àñ âçàєìîäії ðå÷îâèí. Äîêëàäíіøå ïðî íèõ òè äіçíàєøñÿ íà óðîêàõ õіìії.

• Óìîâè, çà ÿêèõ âіäáóâàєòüñÿ ãîðіííÿ Áіëüøіñòü ðåàêöіé ãîðіííÿ – öå âçàєìîäіÿ ïðîñòèõ і ñêëàäíèõ ðå÷îâèí ç êèñíåì. Ùîá âіäáóëîñÿ ãîðіííÿ, íåîáõіäíі äâі óìîâè. Ïåðøà óìîâà – öå âіëüíèé äîñòóï ïîâіòðÿ. ïîâіòðÿ Äðóãà óìîâà – ãîðіííÿ ðîçïî÷èíàєòüñÿ, ÿêùî òåìïåðàòóðà äîñÿãàє òåìïåðàòóðè çàéìàííÿ ðå÷îâèíè. Íàïðèêëàä, ñêіëüêè á ìè íå êîðèñòóâàëèñÿ ãàçîâîþ ïëèòîþ, ìåòàëåâà êàñòðóëÿ íå çãîðèòü. Ïðîòå âàðòî íåîáà÷íî ïîñòàâèòè íà ïëèòó ïîëіåòèëåíîâèé ïîñóä, ÿê âіí îäðàçó ïëàâèòüñÿ і çàãîðàєòüñÿ. Öå òîìó, ùî äëÿ ðå÷îâèíè ïîëіåòèëåíó, ç ÿêîї âèãîòîâëåíî öåé ïîñóä, òåìïåðàòóðà ïîëóì’ÿ ïëèòè âèùà çà òåìïåðàòóðó çàéìàííÿ. • Ãíèòòÿ ÿê ïðèêëàä õіìі÷íîãî ÿâèùà ßê òè ãàäàєø, ÷îìó â ëіñі çåìëÿ íå âêðèâàєòüñÿ íàäîâãî òîâñòèì øàðîì îïàëîãî ëèñòÿ? Âіäïîâіäü âіäîìà – îïàëå ëèñòÿ ãíèє і ïåðåòâîðþєòüñÿ íà ïîæèâíі äëÿ ðîñëèí ëіñó ðå÷îâèíè (ìàë. 52). Ãíèòòÿ ÿê õіìі÷íå ÿâèùå ïîäіáíå äî ãîðіííÿ. Îäíàê ó íüîìó âèäіëÿєòüñÿ ëèøå òåïëî. Â îäíèõ âèïàäêàõ ãíèòòÿ äóæå êîðèñíå, ÿê ó ðîçãëÿíóòîìó ïðèêëàäі ç îïàëèì ëèñòÿì. Â іíøèõ – çàâäàє âіä÷óò íîї øêîäè, íàïðèêëàä, êîëè ïðèçâîäèòü äî ïñóâàííÿ ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ.

Мал. 52. Гниття опалого листя – приклад корисного хімічного явища

•Õіìі÷íі ÿâèùà ñëóãóþòü ëþäèíі Ç äàâíіõ-äàâåí ëþäè íàâ÷èëèñÿ âèäîáóâàòè ìåòàëè, âèãîòîâëÿòè ôàðáè, ïîðöåëÿíó і ñêëî òîùî. Íèíі íà õіìі÷íèõ ïіäïðèєìñòâàõ, íà çàâîäàõ ç âèðîáíèöòâà ëіêіâ і ïðîñòî â ïîáóòі ëþäè çäіéñíþþòü âåëè÷åçíó êіëüêіñòü õіìі÷íèõ ðåàêöіé. Çàâäÿêè õіìі÷íèì ðåàêöіÿì îäåðæóþòü äåäàëі áіëüøå íîâèõ ðå÷îâèí. Підсумки  Хімічні явища (хімічні реакції), на відміну від фізичних, супроводжуються руйнуванням одних речовин і утворенням інших.  Про хімічне явище свідчать виділення газу, випадання осаду, зміна кольору, поява світла і тепла.  Людина навчилася керувати хімічними явищами – тривалий час здійснювати корисні та уповільнювати чи призупиняти шкідливі.

1. Що називають хімічним явищем? Яку іншу назву хімічних явищ ти знаєш? 2. У чому полягає головна відмінність між фізичними та хімічними явищами? Наведи приклади. 3. Які ознаки свідчать про те, що відбулося хімічне явище? 4. Назви ознаки горіння та умови, за яких воно відбувається. 5*. До фізичних чи хімічних явищ належать: а) виготовлення цвяхів із заліза; б) поява іржі на залізному виробі; в) скисання молока; г) приготування з молока масла? Відповідь обґрунтуй. 6. Склади розповідь про значення горіння і гниття.

§ 15.

ÍÅÁÎ. ÍÅÁÅÑÍÀ ÑÔÅÐÀ

Ç ðàííüîãî äèòèíñòâà ìè ÷óєìî òàêі âèñëîâè: «Ñîíöå íà íåáі», «Ìіñÿöü ïî íåáó õîäèòü», «çîðÿíå íåáî». Ç íåáîì ìè ïîâ’ÿçóєìî ïðîñòіð íàä íàøèìè ãîëîâàìè. Ìè áà÷èìî íåáî ó ôîðìі âåëåòåíñüêîї ïіâêóëі, íà ÿêіé çíàõîäÿòüñÿ çîðі, Ìіñÿöü, Ñîíöå. ßêùî äèâèòèñÿ íà çîðÿíå íåáî, íàì çäàєòüñÿ, ùî âñі çîðі ðîçòàøîâàíі íà îäíàêîâіé âіäñòàíі âіä íàñ. Âîíè íіáè ñâіòÿòü íà âíóòðіøíіé ïîâåðõíі âåëåòåíñüêîї êóëі, ó öåíòðі ÿêîї ïåðåáóâàєìî ìè. Ïðîòå öå íå òàê. Àäæå íèíі âіäîìî, ùî çîðі é ïëàíåòè çíàõîäÿòüñÿ íà ðіçíèõ âіäñòàíÿõ âіä Çåìëі, ùî íàøà ïëàíåòà íå ñòîїòü íà ìіñöі, à ïîñòіéíî ðóõàєòüñÿ. Âіäîìî òàêîæ, ùî íàøà ïëàíåòà êóëÿñòà, òîìó áóäü-ÿêèé ñïîñòåðіãà÷ іç Çåìëі áà÷èòü ëèøå ïîëîâèíó íåáà. Ó÷åíіі çäàâíà íàìàãàëèñÿ ñòâîðèòè ìîäåëü, ÿêà äàëà á çìîãó Ó ïîáà÷èòè âñå íåáî îäðàçó.

• Ùî ðîçóìіþòü ïіä íåáåñíîþ ñôåðîþ Îñòàííіì ÷àñîì ó ïàðêàõ àòðàêöіîíіâ ìîæíà ïîáà÷èòè âåëèêі ïðîçîðі êóëі. Óñåðåäèíó òàêîї êóëі ëþäèíà ìîæå âіëüíî ïîòðàïèòè é ðóõàòèñÿ â íіé (ìàë. 53). ßêùî іçñåðåäèíè íà ñòіíêàõ òàêîї êóëі ðîçìіñòèòè âñі ñâіòíі òî÷êè, ÿêі ìè áà÷èìî íà çîðÿíîìó íåáі, òî ìîæíà ñêàçàòè, ùî ìè ñòâîðèëè ìîäåëü íåáà – íåáåñíó ñôåðó. Öèì ïîíÿòòÿì óñïіøíî êîðèñòóþòüñÿ â÷åíі-àñòðîíîìè, âèâ÷àþ÷è âèäèìі ðóõè çіðîê і âèçíà÷àþ÷è їõíє ðîçòàøóâàííÿ íà íåáі. Îòæå, íåáåñíà ñôåðà – öå óÿâíà ïîðîæíèñòà êóëÿ äîâіëüíîãî ðàäіóñà, íà âíóòðіøíþ ïîâåðõíþ ÿêîї íàíåñåíî âñі çîðі ñàìå òàê, ÿê ñïîñòåðіãà÷ іç Çåìëі áà÷èòü їõ íà çîðÿíîìó íåáі.

Мал. 53. Такі кулі дають змогу уявити небесну сферу

Мал. 54. Небесна сфера

Íåáåñíà ñôåðà äåùî ñõîæà íà ãëîáóñ Çåìëі, ïðî ÿêèé òè âæå çíàєø ç ïî÷àòêîâîї øêîëè. Ïðîòå íà ãëîáóñі ðîçòàøîâàíі îêåàíè і ìàòåðèêè, à íà íåáåñíіé ñôåðі – çîðі (ìàë. 54).

• Òî÷êè і ëіíії íåáåñíîї ñôåðè Íà ãëîáóñі Çåìëі іñíóþòü åêâàòîð, Ïіâíі÷íèé і Ïіâäåííèé ãåîãðàôі÷íі ïîëþñè. Íà íåáåñíіé ñôåðі òàêîæ є ïîëþñè é åêâàòîð, àëå íàçèâàþòüñÿ âîíè íåáåñíèé åêâàòîð і ïîëþñè ñâіòó (ìàë. 55). Íåáåñíèé åêâàòîð äіëèòü íåáåñíó ñôåðó íà äâі ïіâêóëі – Ïіâíі÷íó і Ïіâäåííó. Òî÷êó íåáåñíîї ñôåðè, ðîçòàøîâàíó ïðÿìî íàä ãîëîâîþ ñïîñòåðіãà÷à, íàçèâàþòü çåíіòîì. Óÿâíó âіñü, íàâêîëî ÿêîї îáåðòàєòüñÿ íåáåñíà ñôåðà, íàçèâàþòü âіññþ ñâіòó. À òî÷êè ïåðåòèíó öієї óÿâíîї îñі ñâіòó ç íåáåñíîþ ñôåðîþ íàçèâàþòü Ïіâíі÷íèì ïîëþñîì ñâіòó і Ïіâäåííèì ïîëþñîì ñâіòó (ìàë. 55). Північний полюс світу Небесний екватор

Вісь світу

Південний полюс світу Мал. 55. Точки і лінії небесної сфери

Âàðòî çàóâàæèòè, ùî ìіæ çåìíèìè ïîëþñàìè é çåìíèì åêâàòîðîì òà ïîëþñàìè ñâіòó é íåáåñíèì åêâàòîðîì іñíóє îäíà ñóòòєâà âіäìіííіñòü. Çåìíі ïîëþñè ðåàëüíî іñíóþòü ÿê òî÷êè íà ïîâåðõíі Çåìëі, і äî íèõ ìîæíà äîëåòіòè ÷è äîїõàòè òàê ñàìî, ÿê і äî åêâàòîðà. À ïîëþñіâ ñâіòó ÿê ðåàëüíèõ òî÷îê íà çîðÿíîìó íåáі íåìàє. Òîìó ìè ìîæåìî ïîçíà÷èòè òіëüêè íàïðÿìîê, ó ÿêîìó âîíè ñïîñòåðіãàþòüñÿ.

• ×îìó âñå, ùî ìè áà÷èìî íà íåáі, ïîñòіéíî ðóõàєòüñÿ Êîëè ìè äèâèìîñÿ íà íåáî, òî áà÷èìî, ÿê óäåíü Ñîíöå, à âíî÷і Ìіñÿöü і çîðі ðóõàþòüñÿ ïî íüîìó. Íàì çäàєòüñÿ, ùî öі ñâіòèëà ðóõàþòüñÿ íàâêîëî íàñ. Ó äàâíèíó â÷åíі çðîáèëè õèáíèé âèñíîâîê, ùî Çåìëÿ íåðóõîìà, à âñå ðóõàєòüñÿ íàâêîëî íåї. Ïðè÷èíà òàêîї ïîìèëêè ïîëÿãàє â îáåðòàííі Çåìëі íàâêîëî ñâîєї îñі. Òàê ñàìî, ÿê òîáі ïіä ÷àñ îáåðòàííÿ íà êàðóñåëі çäàєòüñÿ, ùî ðóõàþòüñÿ áóäèíêè і äåðåâà, òàê і âñіì, õòî ïåðåáóâàє íà Çåìëі, çäàєòüñÿ, ùî ðóõàєòüñÿ íåáî. Òà íàñïðàâäі öå Çåìëÿ ðóõàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ é íàâêîëî ñâîєї îñі. 59

Підсумки  Небесна сфера – це уявна порожниста куля, у центрі якої знаходиться спостерігач. На внутрішню поверхню цієї кулі нанесено всі зорі так, як їх бачить на зоряному небі спостерігач.  На небесній сфері є точки і лінії, за допомогою яких можна визначити положення зір.  Усе, що знаходиться на небі, постійно рухається.

Сторінка природодослідника Виконай удома дослід. Стародавні вчені часто користувалися «небесними глобусами». На них були нанесені лінії, за допомогою яких можна було дуже точно визначити місцеположення зорі на небесній сфері. Проте всі зорі та їхні сукупності на тих «небесних глобусах» виглядали «перевернутими». У чому полягала помилка стародавніх і учених, що користувалися «небесб ними глобусами»? Відповісти на це запитання тобі допоможе такий дослід. Д ос лід. За малюнком 56 на прозорому аркуші поліетилену зобрази найпомітнішу частину сузір’я Великої Ведмедиці, або Великий Ківш, як ще його називають в Україні. Сім найпомітніших зірок Ківша нанеси на поліетилен червоним фломастером. Виготовлений малюнок за допомогою скотчу прикріпи до скла на вікні балкона (якщо це квартира) або на вікні першого поверху приватного будинку ізсередини помешкання. Тепер уважно розглянь зображене сузір’я. Зверни увагу, ручМал. 56. Найяскравіша ка Ківша буде знаходитися ліворуч. Потім частина сузір’я Великої вийди на вулицю або балкон і повтори споВедмедиці стереження. Ти побачиш ручку Ківша вже праворуч. Отже, помилка давніх учених пояснюється тим, що зоряне небо на «небесних глобусах» малювали так, як його бачив би спостерігач, перебуваючи ззовні небесної сфери.

Cторінка ерудита Спостерігаючи за зоряним небом у Північній півкулі, давні вчені помітили, що всі зорі рухаються і чим вище зоря знаходиться на небі, тим менш помітний її рух. На небі вони знайшли таку зорю, рух якої майже непомітний протягом усієї ночі. Що ближче до неї знаходяться інші зорі, то рух їх стає повільнішим. Цю зорю називають Полярною зорею, а точку її місцеположення на небесній сфері пов’язують з Північним полюсом світу.

1. Що таке небесна сфера та із чим її можна порівняти? 2. Назви точки і лінії небесної сфери. 3. Чому здається, що зорі рухаються по небу? 4*. Поясни причину видимих рухів світил і зміни вигляду зоряного неба впродовж року.

§ 16. ÍÅÁÅÑÍІ ÒІËÀ Òè âæå çíàєø ïðî іñíóâàííÿ ôіçè÷íèõ òіë. Âîíè òåáå îòî÷óþòü, òè íèìè êîðèñòóєøñÿ. Ïðîòå â ïðèðîäі іñíóþòü ùå é íåáåñíі òіëà. Öå âñі òіëà, ùî çíàõîäÿòüñÿ çà ìåæàìè Çåìëі: çîðі, ïëàíåòè, êîìåòè, àñòåðîїäè òîùî. Íàéáіëüøèìè íåáåñíèìè òіëàìè є çîðі, çîðі íàéìåíøèìè – êîñìі÷íèé ïèë ïèë. Òèñÿ÷і ðîêіâ ëþäè ñïîñòåñïîñòå ðіãàþòü çà çîðÿíèì íåáîì, íàìàãàþ÷èñü ðîçіáðàòèñü ó éîãî çîðÿíîìó ðіçíîìàíіòòі, êëàñèôіêóâàòè éîãî, ÿêîñü ïîçíà÷èòè. • Çîðÿ – ñàìîñâіòíå íåáåñíå òіëî Ðîçæàðåíі íåáåñíі òіëà, ùî âèïðîìіíþþòü ñâіòëî, íàçèâàþòü çîðÿìè. Íåîçáðîєíèì îêîì íà çîðÿíîìó íåáі ìîæíà íàëі÷èòè áëèçüêî 3000 çіð, à çà äîïîìîãîþ áіíîêëÿ, ïіäçîðíîї òðóáè ÷è òåëåñêîïà – íàáàãàòî áіëüøå. Ùîá ïðîñòіøå áóëî îðієíòóâàòèñÿ ñåðåä âåëèêîї êіëüêîñòі çіð, ÿêі ìîæíà ïîáà÷èòè íåîçáðîєíèì îêîì, íåáåñíó ñôåðó ïîäіëèëè íà äіëÿíêè, à çîðі òà іíøі íåáåñíі òіëà íà öèõ äіëÿíêàõ îá’єäíàëè â ãðóïè і íàçâàëè ñóçіð’ÿìè. Äàâíі äîñëіäíèêè çîðÿíîãî íåáà ïîäóìêè ñïîëó÷àëè çîðі ëіíіÿìè òàê, ùî âîíè ñõåìàòè÷íî íàãàäóþòü ïåâíі ôіãóðè. Òîìó íà íåáі ìîæíà çíàéòè Òåðåçè é Ðàêà, Òåëüöÿ і Âåëèêîãî òà Ìàëîãî Ïñà. Áàãàòî íàçâ çіð і ñóçіð’їâ ïîâ’ÿçàíî ç ìіôàìè é ëåãåíäàìè. Íå âèíÿòîê і ñóçіð’ÿ Îðіîíà, ÿêå ëåãêî çíàéòè íà íàøîìó íåáі çà ÿñêðàâèìè çîðÿìè (ìàë. 57, 58). • Ïëàíåòè – âåëèêі íåáåñíі òіëà, ùî ñàìі íå ñâіòÿòüñÿ Ç äàâíіõ ÷àñіâ ëþäè çíàëè ïðî íåáåñíі òіëà, ÿêі âîíè íàçâàëè ïëàíåòàìè. Çîâíі âîíè ñõîæі íà çîðі, àëå âіäðіçíÿþòüñÿ âіä íèõ òèì, ùî ïîñòіéíî ïåðåìіùóþòüñÿ ïî íåáó, ïåðåõîäÿ÷è ç îäíîãî ñóçіð’ÿ äî іíøîãî, çìіíþþ÷è ñâîþ ÿñêðàâіñòü. Ïîÿñíþєòüñÿ öå òèì, ùî ïëàíåòè ðóõàþòüñÿ ñâîїìè îðáіòàìè íàâêîëî Ñîíöÿ і ñâіòÿòü íàì éîãî âіäáèòèì ñâіòëîì. Òîáòî ñàìі ïëàíåòè íå âèïðîìіíþþòü ñâіòëà. Íèíі â÷åíі íàëі÷óþòü âіñіì ïëàíåò Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè. Ó øåñòè ç íèõ âèÿâëåíî ïðèðîäíі ñóïóòíèêè – íåáåñíі òіëà, ÿêі îáåðòàþòüñÿ íàâêîëî ïëàíåò. 61

Мал. 57. Найяскравіша частина сузір’я Оріона

Мал. 58. Зображення сузір’я Оріона в атласі XVII ст.

• Ìàëі íåáåñíі òіëà Íå ìåíø öіêàâі é ìàëі çà ðîçìіðàìè íåáåñíі òіëà, äî ÿêèõ íàëåæàòü êîìåòè, àñòåðîїäè, ìåòåîðîїäè. Êîìåòà – ìàëå òіëî Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè, ÿêå îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ ïî äóæå âèòÿãíóòіé îðáіòі. Êîìåòà ñêëàäàєòüñÿ ç òâåðäîãî ÿäðà – êðèæàíîї áðèëè, óòâîðåíîї ç ëüîäó é çàìîðîæåíèõ ãàçіâ іç òâåðäèì ïèëîì, ðîçìіðîì âіä îäíîãî äî äåñÿòè êіëîìåòðіâ. Ç íàáëèæåííÿì äî Ñîíöÿ ðå÷îâèíè ÿäðà êîìåòè ïî÷èíàþòü âèïàðîâóâàòèñÿ. Òàê ó êîìåò âèðîñòàє âåëåòåíñüêèé ñâіòíèé ãàçîâèé õâіñò. Çàâäÿêè òàêîìó äîâãîìó õâîñòó äàâíі ãðåêè íàçèâàëè êîìåòó «çîðåþ ç âîëîññÿì», à çà ÷àñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі âîíà îòðèìàëà Мал. 59. Комета íàçâó «õâîñòàòà çîðÿ» (ìàë. 59). Òè âæå çíàєø, ùî íàâêîëî Ñîíöÿ îáåðòàєòüñÿ âіñіì ïëàíåò. Ðàíіøå (äî 2006 ðîêó) â÷åíі ââàæàëè, ùî êðіì âåëèêèõ ïëàíåò, íàâêîëî Ñîíöÿ îáåðòàþòüñÿ ùå é ìàëі ïëàíåòè. Ó äàâíèíó їõ íàçèâàëè ïëàíåòîõîäàìè. Òà ç ÷àñîì çà íèìè ìіöíî çàêðіïèëàñÿ íàçâà – àñòåðîїäè. Є â Ñîíÿ÷íіé ñèñòåìі ùå ìåíøі çà ðîçìіðàìè íåáåñíі òіëà, íіæ êîìåòè і àñòåðîїäè. Їõ íàçèâàþòü ìåòåîðîїäàìè. Їõíі ðîçìіðè íå ïåðåâèùóþòü 1 êì. Ïîòðàïèâøè â ïîâіòðÿíó Мал. 60. Метеори 62

îáîëîíêó Çåìëі, ìåòåîðîїäè çãîðàþòü. Ïðè öüîìó âèíèêàþòü ñâіòëîâі ÿâèùà, ÿêі çàëåæíî âіä ÿñêðàâîñòі íàçèâàþòü ìåòåîðàìè і áîëіäàìè (ìàë. 60). Ïðîòå ÿêùî ìåòåîðîїä íå çãîðіâ ó ïîâіòðÿíіé îáîëîíöі Çåìëі і âïàâ íà її ïîâåðõíþ, òî òàêå íåáåñíå òіëî íàçèâàþòü ìåòåîðèòîì (ìàë. 61). Ìåòåîðèòè îòðèìóþòü íàçâó ïåðåâàæíî çà ìіñöåì їõíüîãî ïàäіííÿ. Íàïðèêëàä, є ìåòåîðèòè ç íàçâàìè Áîðîäіíî, Ãîðëіâêà, Ãîíîëóëó.

Підсумки  Небесні тіла – це все те, що знаходиться на небі.  Зорі – розжарені небесні тіла, що випромінюють світло.  Планети є небесними тілами, що не випромінюють світла.  До малих небесних тіл належать астероїди, комети, метеороїди.

Сторінка природодослідника Виконай удома завдання. Розпочни спостереження за змінами вигляду зоряного неба впродовж календарного року. Усе, що тобі знадобиться для цього, – це твої очі, хороша погода, фрагмент карти зоряного неба. Д і я 1. Ознайомся з картою зоряного неба. Зверни увагу на сім яскравих зір, які розташовані так, що нагадують ківш з ручкою. Давнім людям ці зорі та деякі менш яскраві, розташовані поруч, нагадували обриси ведмедя. Звідси й походить назва сузір’я – Велика Ведмедиця. Як ти знаєш, в Україні це сузір’я здавна називають ще Великий Ківш, або Великий Віз. Знайди також сузір’я зі схожими обрисами, але менших розмірів – Малу Ведмедицю. Сім яскравих зір цього сузір’я теж нагадують ківш. Остання зоря ручки його ковша є Полярною зорею (мал. 62). Мала Ведмедиця

Полярна зоря

Велика Ведмедиця

Мал. 61. Метеорит Гоба є найбільшим метеоритом серед знайдених на Землі

Мал. 62. Як знайти Полярну зорю

Д і я 2 . Після ознайомлення з картою пізно ввечері в ясну погоду вийди з дорослими на вулицю. Пам’ятай! Перед початком спостереження твій зір має звикнути до темряви. Спробуйте разом відшукати на зоряному небі сузір’я Великої та Малої Ведмедиць, Полярну зорю. Д і я 3 . Через 45–60 хв перевір, чи змінили сузір’я Великої та Малої Ведмедиць своє положення на небосхилі. Спробуй пояснити побачене.

Cторінка ерудита Найвідомішою є комета Галлея (її відкрив у XVII ст. англійський астроном Галлей), що з’являється біля Землі приблизно через кожні 76 років. Востаннє вона наблизилася до нашої планети в 1986 р. Форма її ядра нагадує яйце завдовжки 15 км та діаметром 10 км. Комета Галлея обертається навколо своєї осі, роблячи повний оберт за 53 години. Температура на її поверхні – 67 С, а всередині –19 С. 1. Що таке небесне тіло? Назви, які ти знаєш небесні тіла й розкажи про них. 2. Які небесні тіла називають планетами? 3. Опиши відмінності між планетою і зорею. 4. Що таке комети? Чим саме вони відрізняються від інших небесних тіл? 5. Що спільного і чим відрізняються метеори й метеорити?

§ 17. ÇÎÐІ ÒÀ ÑÓÇІÐ’ß Ïіçíî ââå÷åðі ÷è âíî÷і íà áåçõìàðíîìó íåáі ìè ìîæåìî ïîáà÷èòè áëèçüêî 3000 çіð. Cïåöіàëüíі ïðèëàäè âèÿâëÿþòü їõ êіëüêà ìіëüÿðäіâ. Çîðі íàì íàãàäóþòü ìàëåíüêі ëіõòàðèêè. Íàñïðàâäі æ öå âåëèêі âîãíÿíі êóëі, ùî ñêëàäàþòüñÿ ç ðîçæàðåíîãî ãàçó. Âîíè ìàþòü äóæå âèñîêó òåìïåðàòóðó é ïîñòіéíî âèïðîìіíþþòü ñâіòëî é òåïëî. À ìàëèìè çîðі çäàþòüñÿ íàì òîìó, ùî ïåðåáóâàþòü íà äóæå âåëèêіé âіäñòàíі âіä Çåìëі. Ñâіòëî âіä íèõ, ðóõàþ÷èñü çі øâèäêіñòþ 300 000 êì/ñ, ïðÿìóє äî Çåìëі áàãàòî ðîêіâ.

• Âіäìіííîñòі ìіæ çîðÿìè Ñîíöå – öå òåæ çîðÿ, ÿêà ç óñіõ çіð ðîçòàøîâàíà äî íàñ íàéáëèæ÷å. À íàñòóïíà çîðÿ ïåðåáóâàє âіä Çåìëі ó 260 òèñÿ÷ ðàçіâ äàëі, íіæ Ñîíöå. Ñàìå òîìó ìè ñïðèéìàєìî Ñîíöå áіëüøèì çà іíøі çîðі, і éîãî òåïëî äîõîäèòü äî Çåìëі. Óäåíü Ñîíöå çàòüìàðþє ñâіòëî іíøèõ çіð, і ìè їõ íå áà÷èìî. Çàçâè÷àé çîðі ðîçðіçíÿþòü çà òåìïåðàòóðîþ і ðîçìіðàìè. Çà òåì ìïåðàòóðîþ ïîâåðõíі çîðі ïîäіëÿþòü íà ÷åðâîíі (íàéõîëîäíі64

øі), æîâòі, áіëі (çîðі ñåðåäíüîї òåìïåðàòóðè) òà áëàêèòíі (íàéáіëüø ðîçæàðåíі çîðі). Íàøå Ñîíöå íàëåæèòü äî æîâòèõ çіð. ßêùî êàçàòè ïðî ðîçìіðè, òî є çîðі-ãіãàíòè, ÿêі â ìіëüÿðäè ðàçіâ áіëüøі çà Ñîíöå, àëå є і çîðі-êàðëèêè, äî ÿêèõ íàëåæèòü і Ñîíöå (ìàë. 63).

• Ïîíÿòòÿ ñóçіð’ÿ Îêðåìі äіëÿíêè çîðÿíîãî íåáà íà íåáåñíіé ñôåðі ç óñіìà çîðÿìè é іíøèìè òіëàìè, ùî ìіñòÿòüñÿ â їõíіõ ìåæàõ, ìàþòü íàçâó ñóçіð’ÿ. Çîðі òà ñóçіð’ÿ äîïîìàãàþòü îðієíòóâàòèñÿ ó íà ìіñöåâîñòі, òîìó ó çäàâíà ìàëè âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ìîðåïëàâöіâ, ìàíäðіâíèêіâ, êóïöіâ. Òàê, ÿñêðàâà Ïîëÿðíà çîðÿ çàâæäè Мал. 63. Порівняльні розміри âêàçóє íà ïіâíі÷. Çíàþ÷è öå, ìîæíà деяких зір ëåãêî âèçíà÷èòè ñòîðîíè ãîðèçîíòó, ùî äàñòü çìîãó øâèäêî çîðієíòóâàòèñÿ íà ìіñöåâîñòі. Ùå â ñèâó äàâíèíó ç’ÿâèëèñÿ íàçâè ñóçіð’їâ Ëåâà, Äðàêîíà, Òåðåçіâ, Îðіîíà, Ëіðè, Âåëèêîї òà Ìàëîї Âåäìåäèöü. Íàéâіäîìіøèìè є 12 çîäіàêàëüíèõ ñóçіð’їâ: Êîçîðіã, Âîäîëіé, Ðèáè, Îâåí, Òåëåöü, Áëèçíþêè, Ðàê, Ëåâ, Äіâà, Òåðåçè, Ñêîðïіîí і Ñòðіëåöü (ìàë. 64). Ó ïåðåêëàäі ç ãðåöüêîї ìîâè ñëîâî «çîäіàê»

Мал. 64. Зодіакальні сузір’я

Мал. 65. Фрагмент карти зоряного неба

îçíà÷àє «çâіð». Ç äàâíіõ ÷àñіâ ââàæàєòüñÿ, ùî êîæíèé çåìíèé ìіñÿöü ïåâíèì ÷èíîì ïîâ’ÿçàíèé ç îäíèì іç ñóçіð’їâ. Ïåðåíåñåíі íà ïàïіð ïіâêóëі íåáåñíîї ñôåðè íàçèâàþòü çîðÿíèìè êàðòàìè (ìàë. 65). Íàéäàâíіøîþ є êàðòà ç 800 çіð, ÿêó ñêëàâ êèòàéñüêèé ó÷åíèé Øè Øåí ІV ñò. äî í.å. Ïðîòÿãîì ñòîëіòü çîðі îá’єäíóâàëè ïî-ðіçíîìó – çíèêàëè îäíі íàçâè, ç’ÿâëÿëèñÿ íîâі. Ç 1922 ð. і äîòåïåð çîðÿíå íåáî óìîâíî ðîçäіëåíå íà 88 ñóçіð’їâ. Äåÿêі ç íèõ ìîæíà ñïîñòåðіãàòè òіëüêè ïåâíîї ïîðè ðîêó. Òàê, ñóçіð’ÿ Îðіîí íå ìîæíà ïîáà÷èòè â Óêðàїíі âëіòêó. ×àñòèíó ñóçіð’їâ ó íàøіé Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі âçàãàëі íå âèäíî, íàïðèêëàä ñóçіð’ÿ Ïіâäåííèé Õðåñò.

Підсумки  Зорі – це небесні тіла, що складаються з розжареного газу і випромінюють світло та тепло.  Зорі перебувають на дуже великій відстані від Землі. Зазвичай зорі розрізняють за температурою і розмірами.  Сонце – жовта зоря, яка розташована до Землі найближче.  Сузір’я – ділянки небесної сфери з розташованими на них зорями та іншими небесними тілами.  Зоряні карти – перенесені на папір півкулі небесної сфери.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба. М е та : закріпити поняття про сузір’я, формувати вміння працювати з картою зоряного неба.

За вда ння 1. Знайди на карті зоряного неба сузір’я Великої та Малої Ведмедиць. За вда ння 2. Розглянь і розрізни на карті ще кілька сузір’їв. Запиши їхні назви в зошит. 1. Які існують відмінності між зорями? 2. Що таке сузір’я? Наведи приклади сузір’їв. 3. Назви зодіакальні сузір’я. 4. Що зображено на зоряних картах? 5*. Склади розповідь про сузір’я Великої та Малої Ведмедиць.

§ 18.

ÑÎÍß×ÍÀ ÑÈÑÒÅÌÀ

Ñîíÿ÷íà ñèñòåìà – ïëàíåòíà ñèñòåìà, ñèñòåìà óòâîðåíà öåíòðàëüíîþ çîðåþ Ñîíöåì і âñіìà íåáåñíèìè òіëàìè, ùî îáåðòàþòüñÿ íàâêîëî íüîãî. Çàâäÿêè âåëè÷åçíіé ñèëі òÿæіííÿ âîíî óòðèìóє áіëÿ ñåáå ïëàíåòè òà ìàëі íåáåñíі òіëà і íå äàє їì âіäëåòіòè â êîñìі÷íèé ïðîñòіð. Îñü ÷îìó Ñîíöå – öåíòð Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè.

• Ïðèðîäíå äæåðåëî ñâіòëà é òåïëà íà íàøіé ïëàíåòі Ñîíöå – îäíà ç ìіëüÿðäіâ çіð íàøîї Ãàëàêòèêè. Éîãî äіàìåòð ñòàíîâèòü 1 392 000 êì. Ïîðіâíÿíî іç Çåìëåþ öå ó 109 ðàçіâ áіëüøå. І õî÷à Ñîíöå є íàéáëèæ÷îþ äî Çåìëі çîðåþ, âіäñòàíü ìіæ íèìè äîðіâíþє 150 ìіëüéîíіâ êіëîìåòðіâ. Òîìó íà íåáі âîíî і ìàє âèãëÿä íåâåëèêîãî äèñêà. Ïðîìіíü ñâіòëà âіä Ñîíöÿ äîñÿãàє Çåìëі çà 8 õâ. À âіä íàñòóïíîї íàéáëèæ÷îї äî Çåìëі ïіñëÿ Ñîíöÿ çîðі ñâіòëî äîëàє êîñìі÷íèé ïðîñòіð çà 4,3 ðîêó. ßê і âñі çîðі, Ñîíöå – öå ðîçæàðåíà êóëÿ (ìàë. 66). Íà ïîâåðõíі Ñîíöÿ òåìïåðàòóðà ñòàíîâèòü áëèçüêî 6000 ãðàäóñіâ, à ç íàáëèæåííÿì äî öåíòðà âîíà çðîñòàє і ñÿãàє ïîíàä 15 ìіëüéîíіâ ãðàäóñіâ! • Âіäîìîñòі ïðî ïëàíåòè Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè Ç äàâíіõ ÷àñіâ ëþäè çíàëè ïðî іñíóâàííÿ ïëàíåò. Âіäðіçíÿëèñü âîíè âіä «íåðóõîìèõ» çіð òèì, ùî «áëóêàþòü» ïî íåáó. Ïîìіòèâøè ïëàíåòè, äàâíі ëþäè íàçâàëè їõ

Мал. 66. Фото поверхні Сонця я

іìåíàìè òèõ áîãіâ, ÿêèì âîíè òîäі ïîêëîíÿëèñÿ. Öі íàçâè çáåðåãëèñÿ äî íàøèõ äíіâ. Òàê, Ìåðêóðіé – öå áîã òîðãіâëі, Âåíåðà – áîãèíÿ êðàñè, à Ìàðñ – áîã âіéíè. Ó Ñîíÿ÷íіé ñèñòåìі íàëі÷óþòü âіñіì ïëàíåò, ÿêі äîñëіäíèêè ïîäіëèëè íà äâі ãðóïè – ïëàíåòè çåìíîї ãðóïè і ïëàíåòè-ãіãàíòè. Äî ïëàíåò çåìíîї ãðóïè íàëåæàòü Ìåðêóðіé, Âåíåðà, Çåìëÿ, Ìàðñ, à äî ïëàíåò-ãіãàíòіâ – Þïіòåð, Ñàòóðí, Óðàí, Íåïòóí. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 67 і çðîáè âèñíîâîê ïðî ðîçìіðè ïëàíåò, ùî âõîäÿòü äî îáîõ ãðóï. Íàéáіëüøîþ çà ðîçìіðàìè ïëàíåòîþ Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè є Þïіòåð, à íàéìåíøîþ – Ìåðêóðіé. Çåìëÿ – ï’ÿòà çà ðîçìіðàìè ïëàíåòà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè. Äîíåäàâíà (äî ñåðïíÿ 2006 ðîêó) â÷åíі ââàæàëè, ùî â Ñîíÿ÷íіé ñèñòåìі äåâ’ÿòü ïëàíåò. Äåâ’ÿòà ïëàíåòà – Ïëóòîí, âіäêðèòèé 1930 ðîêó. Ç ðîçâèòêîì íàóêè і òåõíіêè ó â÷åíèõ ç’ÿâèëàñÿ ìîæëèâіñòü êðàùå äîñëіäèòè öå ìàëå íåáåñíå òіëî òіëî. І çç’ÿñóâàëîñÿ ÿñóâàëîñÿ, ùî çà Ïëóòîíîì ðóõàєòüñÿ áàãàòî íåáåñíèõ òіë, ñõîæèõ íà íüîãî çà ðîçìіðàìè. Çàãàëîì їõ íèíі íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 100 òèñÿ÷.

• Ùî òàêå ðіê Ïîâíèé îáåðò íàâêîëî Ñîíöÿ íàøà ïëàíåòà Çåìëÿ ðîáèòü çà 365,25 äîáè. Öåé ÷àñ íàçèâàþòü ðîêîì. Меркурій Діаметр – 4900 км Відстань – 58 млн км

Земля Діаметр – 12 800 км Відстань – 150 млн км

Юпітер Діаметр – 143 000 км Відстань – 780 млн км

Уран Діаметр – 51 000 км Відстань – 2900 млн км

Сонце Діаметр — 1 392 000 км

Венера Діаметр – 12 100 км Відстань – 108 млн км

Марс Діаметр – 6800 км Відстань – 228 млн км

Сатурн Діаметр – 120 000 км Відстань – 1400 млн км

Нептун Діаметр – 48 000 км Відстань – 4500 млн км

Мал. 67. Розміри планет Сонячної системи і їхні відстані від Сонця

Òè âæå çíàєø, ùî êàëåíäàð, ÿêèì ìè êîðèñòóєìîñÿ, íàëі÷óє 365 äіá. À êîæíі ÷îòèðè ðîêè íàñòàє âèñîêîñíèé ðіê ç 29 ëþòîãî, òðèâàëіñòü ðîêó çáіëüøóєòüñÿ íà îäíó äîáó і ñòàíîâèòü 366 äіá. Ïîÿâà âèñîêîñíîãî ðîêó ïîÿñíþєòüñÿ òèì, ùî çåìíèé ðіê – ÷èñëî íå öіëå. Ùî äàëі âіä Ñîíöÿ ïåðåáóâàє ïëàíåòà, òî äîâøå íà íіé òðèâàє ðіê. Òàê, íà Ìåðêóðії, ùî çíàõîäèòüñÿ äî Ñîíöÿ íàéáëèæ÷å, òðèâàëіñòü ðîêó ñòàíîâèòü ëèøå 88 çåìíèõ äіá. Íà Ñàòóðíі ðіê òðèâàє 29,5 çåìíîãî ðîêó. À íà Íåïòóíі, íàéáіëüø âіääàëåíіé âіä Ñîíöÿ ïëàíåòі, òðèâàëіñòü ðîêó ñòàíîâèòü àæ 164,8 çåìíîãî ðîêó!

Підсумки  Сонячна система – планетна система, утворена центральною зорею Сонцем і всіма С і небесними б тілами, і що обертаються б навколо нього.  Сонце – найближча до Землі зоря, яка забезпечує її світлом і теплом.  У Сонячній системі виявлено 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Нептун та Уран. Їх поділяють на дві групи – планети земної групи і планети-гіганти.  Рік – це час, протягом якого планета здійснює повний оберт навколо Сонця.

Cторінка ерудита Чому планети Сонячної системи, обертаючись навколо Сонця, не відлітають у космічний простір? На це запитання дав відповідь усесвітньовідомий учений Ісаак Ньютон. Приблизно 300 років тому він відкрив закон всесвітнього тяжіння. Згідно із цим законом, усі тіла притягуються між собою. Силу їхнього притягання він назвав тяжінням. Ньютон довів, що сила притягання між тілами залежить від їхньої маси та відстані між ними. Таким чином стало зрозуміло, що всі планети Сонячної системи перебувають на своїх орбітах завдяки величезній силі сонячного тяжіння. Місяць також утримується на своїй орбіті силою земного тяжіння. Знання закону дало змогу конструкторам створити і вивести на орбіту Землі штучні супутники, космічні кораблі, орбітальні станції.

Сторінка природодослідника Продовж свої спостереження за небом. Увечері, перед заходом Сонця, розшукай на небі Венеру. Запам’ятай її розташування відносно нерухомих тіл на Землі. Віднови спостереження за Венерою через годину піссля заходу Сонця. Зверни увагу на яскравість цієї планети.

1. До яких небесних тіл належить Сонце? Порівняй Сонце з іншими зорями за розмірами і температурою. 2. Опиши будову Сонячної системи? 3. На які групи поділяють планети Сонячної системи? Назви планети кожної із цих груп. 4. Що таке рік на планеті? 5. Що зумовило появу високосного року в нашому календарі?

§ 19. ÇÎÐßÍІ ÑÈÑÒÅÌÈ – ÃÀËÀÊÒÈÊÈ Òèñÿ÷і ÿñêðàâèõ і ëåäü ïîìіòíèõ çіð, ùî їõ áà÷èìî íà íåáі íåîçáðîєíèì îêîì, ìіëüéîíè і ìіëüÿðäè ñëàáêіøèõ, äîñòóïíèõ äëÿ ñïîñòåðåæåíü ëèøå â ïîòóæíі òåëåñêîïè, îá’єäíóþòüñÿ ó âåëåòåíñüêі çîðÿíі ñèñòåìè – ãàëàêòèêè ãàëàêòèêè.

• Íàøà Ãàëàêòèêà Íà íåáі іñíóþòü ìіëüÿðäè ãàëàêòèê, ñåðåä ÿêèõ є і íàøà Ãàëàêòèêà, ÿêó íàçèâàþòü Ìîëî÷íèé Øëÿõ. Íà íі÷íîìó íåáі ìè áà÷èìî її íàéÿñêðàâіøó ÷àñòèíó ÿê ñðіáëÿñòó ñìóãó (ìàë. 68). Íàøà Ãàëàêòèêà – öå âåëè÷åçíà çîðÿíà ñèñòåìà, ó ÿêіé îáåðòàþòüñÿ íàâêîëî öåíòðà 400 ìëðä çіð. Ãàëàêòèêó ÷àñòî çîáðàæóþòü ÿê çîðÿíó ñèñòåìó ó âèãëÿäі âåëåòåíñüêîãî ìëèíöÿ, ó ÿêîìó çîðі ðóõàþòüñÿ â îäíіé ïëîùèíі. Íàñïðàâäі Ãàëàêòèêà ìàє ñôåðè÷íó ôîðìó ç äіàìåòðîì ìàéæå 300 000 ñâіòëîâèõ ðîêіâ, àëå áіëüøіñòü ÿñêðàâèõ çіð ðîçìіùóєòüñÿ ïðèáëèçíî â îäíіé ïëîùèíі, òîìó їõ âèäíî íà íåáі ÿê òóìàííó ñâіòëó ñìóãó. Çâåðíіòü óâàãó, ùî âñі ÿñêðàâі çîðі (ñóçіð’ÿ Îðіîí, Ëåáіäü, Ëіðà, Îðåë) ðîçòàøîâóþòüñÿ ó ñìóçі Ìîëî÷íîãî Øëÿõó.

Мал. 68. Найяскравіша частина нашої Галактики

ЕЛІПТИЧНІ

СПІРАЛЬНІ

НЕПРАВИЛЬНІ

Мал. 69. Типи галактик

Мал. 70. Едвін Габбл

Ìîëî÷íèé Øëÿõ – öþ îñíîâíó ÷àñòèíó çіð Ãàëàêòèêè – íàéêðàùå âèäíî âîñåíè. Öієї ïîðè ðîêó ââå÷åðі âіí ïåðåòèíàє íåáîñõèë ó íàïðÿìêó ç ïіâäåííîãî çàõîäó íà ïіâíі÷íèé ñõіä. Ó òàêîìó ñàìîìó ó íàïðÿìêó ð ó íà òåðèòîðії ð ð Çàïîðіçüêîї ð é Õåðñîíñüêîї ð îáëàñòåé òå÷å Äíіïðî. Òîæ äëÿ ÷óìàêіâ, ÿêі ïðîòÿãîì ñòîëіòü їçäèëè â Êðèì ïî ñіëü і ïîâåðòàëèñÿ íàçàä íàïðèêіíöі ëіòà, Ìîëî÷íèé Øëÿõ ó íèæíіé ÷àñòèíі Äíіïðà ñëóãóâàâ äîðîãîâêàçîì. Òîìó é ñàìà öÿ ÿñêðàâà ñìóãà çіð äіñòàëà íàçâó ×óìàöüêèé Øëÿõ.

• Òèïè ãàëàêòèê Ñâіò ãàëàêòèê íàäçâè÷àéíî ðіçíîìàíіòíèé. Ó 1925 ð. àìåðèêàíñüêèé ó÷åíèé Åäâіí Ãàááë (ìàë. 70) êëàñèôіêóâàâ їõ çà çîâíіøíіì âèãëÿäîì. Âіí ðîçïîäіëèâ ãàëàêòèêè íà òðè òèïè: åëіïòè÷íі, ñïіðàëüíі òà íåïðàâèëüíі (ìàë. 69). Åëіïòè÷íі ãàëàêòèêè ìàþòü âèãëÿä êðóãіâ ÷è åëіïñіâ, ÿñêðàâіñòü ÿêèõ ïëàâíî çìåíøóєòüñÿ âіä öåíòðà äî êðàþ. Ñïіðàëüíі ãàëàêòèêè ñêëàäàþòüñÿ іç öåíòðà і êіëüêîõ ñïіðàëüíèõ ðóêàâіâ àáî ãіëîê. Äî íåïðàâèëüíèõ ãàëàêòèê íàëåæàòü òі, ùî íå ìàþòü ÷іòêî âèðàæåíîãî öåíòðà é ñèìåòðè÷íîї ïîáóäîâè. Íàéÿñêðàâіøîþ ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі íåáà ãàëàêòèêîþ Òóìàííіñòü Àíäðîìåäè (ìàë. 71). Öå ñïіðàëüíà ãàëàêòèêà, ÿêó ìîæíà ñïîñòåðіãàòè íåîçáðîєíèì îêîì. Ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі ñïîñòåðіãàþòü äâі íåïðàâèëüíі ãàëàêòèêè – Âåëèêó Ìàãåëëàíîâó Õìàðó (ìàë. 72) і Ìàëó Ìàãåëëàíîâó Õìàðó. • Ùî òàêå òóìàííîñòі Ìіæ çîðÿìè çíàõîäÿòüñÿ ðîçðіäæåíèé ãàç, ïèë, ìàãíіòíі ïîëÿ і ñâіòëîâі ïðîìåíі âіä çіð. Òàêі ñóêóïíîñòі ãàçіâ і ïèëó îòðèìàëè íàçâó òóìàííîñòі. Ãàçè, ç ÿêèõ ñêëàäàþòüñÿ òóìàííîñòі, – öå âîäåíü, ãåëіé, àçîò, êèñåíü òà іí. Ðîçðіçíÿþòü êіëüêà âèäіâ òóìàííîñòåé (ìàë. 73). Òåìíîîþ íàçèâàþòü òóìàííіñòü, ó õìàðàõ ãàçіâ і ïèëó ÿêîї íåìàє çііð. 71

ßêùî äî ñêëàäó òóìàííîñòі âõîäÿòü çîðі, òî âîíà ñâіòèòüñÿ. Âіäîìî ïîíàä 150 ñâіòëèõ òóìàííîñòåé, ÿêі âіäáèâàþòü ñâіòëî áëèçüêèõ ÿñêðàâèõ çіð. Òåìíèõ òóìàííîñòåé â Ãàëàêòèöі ìîæå áóòè â òèñÿ÷і ðàçіâ áіëüøå.

Мал. 71. Галактика Туманність Андромеди

Мал. 72. Галактика Велика Магелланова Хмара

Мал. 73. Різні види туманностей

Ðîçðіçíÿþòü òóìàííîñòі é çà їõíіìè îáðèñàìè, ùî ìîæíà ñïîñòåðіãàòè â òåëåñêîï. ßêùî âîíà ìàëåíüêà і ìàє ïðàâèëüíó ôîðìó, òî її íàçèâàþòü ïëàíåòàðíîþ. Íà ñüîãîäíі âіäêðèòî é äîñëіäæóєòüñÿ ïîíàä 1000 òàêèõ òóìàííîñòåé. Áіëüøіñòü ç íèõ ìàє âèãëÿä ñëàáêèõ, ëåäâå ïîìіòíèõ äèñêіâ çåëåíóâàòîãî âіäòіíêó. Æîäíó іç öèõ òóìàííîñòåé íå ìîæíà ïîáà÷èòè â áіíîêëü.

Підсумки  Тисячі яскравих і ледь помітних зір, мільйони і мільярди слабкіших об’єднуються у велетенську зоряну систему – Галактику.  Найяскравішу частину нашої Галактики називають Молочний (Чумацький) Шлях.  Розрізняють три типи галактик: еліптичні, спіральні та неправильні.  Об’ Об’єднання газів і і пилу отримали назву туманностіі.

Cторінка ерудита Існують різноманітні способи позначень туманностей. Найпоширеніший спосіб – присвоєння назви, яка вказує на сузір’я, у якому туманність знаходиться. Яскравим прикладом може слугувати туманність Оріона, яка й знаходиться в сузір’ї Оріона. Інший спосіб позначення полягає в тому, що об’єктам присвоюється назва, що описує їхній зовнішній вигляд. Наприклад, туманність Орла в сузір’ї Змії називається так тому, що нагадує великого птаха в польоті. Туманності можуть також позначатись літерою М на честь французького вченого Шарля Мессьє, який жив у XVIII ст. і вивчав комети. Він часто плутав туманності з кометами. Тому в 1781 році Мессьє склав перелік найпоказовіших туманностей і зоряних скупчень, указавши їхнє місцезнаходження в небі, щоб він сам та інші астрономи більше не плутали комети з іншими об’єктами. Туманність Орла в його списку була 16-ю, тому отримала позначення М16.

1. До складу якої галактики належить Сонячна система? 2. Які небесні тіла входять до складу галактики? 3. Назви види туманностей. Чим вони відрізняються між собою? 4*. Що потрібно знати, щоб розрізняти типи галактик.

§ 20. ÂÑÅÑÂІÒ І ÉÎÃÎ ÑÊËÀÄÎÂІ • Ùî òàêå Âñåñâіò Âñåñâіò – öå âåñü ñâіò, âêëþ÷íî ç óñіìà ãàëàêòèêàìè, çîðÿìè, ïëàíåòàìè é іíøèìè íåáåñíèìè òіëàìè. Âñåñâіò íå ìàє ìåæ, õî÷à öå òÿæêî óÿâèòè. Ó âóæ÷îìó ñåíñі ïіä Âñåñâіòîì ìàþòü íà óâàçі ñâіò íåáåñíèõ òіë іç çàêîíàìè їõíüîãî ðóõó é ðîçâèòêó. Ñêëàäîâі Âñåñâіòó ðîçòàøîâàíі âêðàé íåðіâíîìіðíî. Çíà÷íà їõ ÷àñòèíà çîñåðåäæåíà â îêðåìèõ êîñìі÷íèõ ñóêóïíîñòÿõ: ãàëàêòèêàõ і òóìàííîñòÿõ. Âіäñòàíі ìіæ îêðåìèìè îá’єêòàìè çàçâè÷àé âèìіðþþòü ó ñâіòëîâèõ ðîêàõ, òîáòî âіäñòàíÿõ, ÿêі ñâіòëî äîëàє çà îäèí ðіê. Íåáåñíі òіëà, ç ÿêèõ ñêëàäàєòüñÿ Âñåñâіò, âèâ÷àє íàóêà àñòðîíîìіÿ.. Âîíà íàìàãàєòüñÿ ïîÿñíèòè ÿâèùà і ïðîöåñè, ùî âіäáóâà íîìіÿ âіäáóâàþòüñÿ ó Âñåñâіòі. • Ðîçøèðåííÿ Âñåñâіòó Âñåñâіò ïîñòіéíî ðîçøèðþєòüñÿ. Öå îçíà÷àє, ùî âіäñòàíі ìіæ àñòðîíîìі÷íèìè îá’єêòàìè çáіëüøóþòüñÿ. І öå ÿâèùå íå ìàє ìåæ, ïðèíàéìíі íàóêîâèõ ñâіä÷åíü ïðî îáìåæåíіñòü Âñåñâіòó íå іñíóє. Îòîæ ãðàíèöі Âñåñâіòó, ÿêùî âîíè é іñíóþòü, ëåæàòü äàëåêî çà ìåæàìè ñó÷àñíèõ ñïîñòåðåæåíü. Ðîçøèðåííÿ Âñåñâіòó ïîñòіéíî ïðèñêîðþєòüñÿ, і íåâіäîìî, ÷è çóïèíèòüñÿ âîíî êîëèñü ó ìàéáóòíüîìó. • Çâ’ÿçîê ëþäèíè і Âñåñâіòó Ëþäñòâî çàâæäè çàìèñëþâàëîñü íàä òàєìíèöåþ ïîõîäæåííÿ æèòòÿ і Âñåñâіòó. Âіä íàøèõ ïðåäêіâ äî íàñ äіéøëî áàãàòî ìіôіâ і ëåãåíä ïðî ñòâîðåííÿ ñâіòó і ïîÿâó æèòòÿ íà Çåìëі. Òîìó íåìàє íі÷îãî äèâíîãî â òîìó, ùî â÷åíі ðіçíèõ ÷àñіâ і íàóêîâèõ íàïðÿìіâ âèâ÷àþòü Âñåñâіò і óíіêàëüíå ïðèçíà÷åííÿ ëþäèíè â íüîìó. Ïðîòÿãîì áàãàòüîõ ñòîëіòü ìåøêàíöі Çåìëі ïðàãíóòü âіäíàéòè æèòòÿ ùå äåñü ó Âñåñâіòі – íà ïëàíåòàõ Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè ÷è ïîçà її ìåæàìè, ñåðåä çîðÿíèõ ñâіòіâ. Äëÿ ëþäèíè õàðàêòåðíà òðèâàëà іñòîðіÿ ðîçâèòêó, ÿêà є íåâіä’єìíîþ ÷àñòèíîþ ðîçâèòêó Âñåñâіòó. Ðîçóìіííÿ ìàéáóòíüîãî ëþäèíè і Âñåñâіòó є ñêëàäíèì çàâäàííÿì ñó÷àñíîї íàóêè. Підсумки  Всесвіт включає всі галактики, зорі, планети та інші небесні тіла.  Всесвіт такий великий, що його межі важко уявити.  Історія розвитку людини є невід’ємною частиною розвитку Всесвіту.

Cторінка ерудита Учені висувають різноманітні гіпотези (припущення) походження Всесвіту. Вони намагаються пояснити, із чого виник Всесвіт і як він набув сучасного вигляду. Нині основною гіпотезою походження Всесвіту є теорія про Великий Вибух, який відбувся понад 13 млрд років тому з подальшим розширенням Всесвіту. Приблизно через 10 секунд після вибуху сформувалися частинки, з яких складаються всі небесні тіла Всесвіту. Більшість зір, планет утворилися лише через декілька сотень тисяч років після Великого Вибуху. Іншою гіпотезою походження Всесвіту є, наприклад, теорія стаціонарного Всесвіту, у за якою Всесвіт існував вічно й не змінювався. Проте після чергових відкриттів у науці ця гіпотеза втратила своїх прибічників. Використовуючи радіотелескопи, учені зареєстрували радіошуми на всьому зоряному небі й вважають їх відголосками Великого Вибуху.

1. Що розуміють під поняттям Всесвіт? 2. Наведи приклади тіл, що складають наш Всесвіт? 3. Які розміри Всесвіту? 4. Склади розповідь на тему «Місце людини у Всесвіті». 5*. Яка основна гіпотеза походження Всесвіту?

§ 21. ÀÑÒÐÎÍÎÌІß – ÍÀÓÊÀ ÏÐÎ ÂÑÅÑÂІÒ Àñòðîíîìіÿ (ó ïåðåêëàäі ç ãðåöüêîї ìîâè àñòðî – çîðÿ і íîìîñ – çàêîí) âèíèêëà ó çâ’ÿçêó ç ïðàêòè÷íèìè ïîòðåáàìè ëþäèíè і є äóæå äàâíüîþ íàóêîþ, àäæå ïåðøі àñòðîíîìі÷íі çàïèñè äàòóþòüñÿ ÕÕІ–ÕVІІ ñò. äî í. å.

• Óÿâëåííÿ ëþäèíè ïðî Âñåñâіò Íèíі âіäîìî, ùî ó Âñåñâіòі, êðіì çіð, іñíóє ùå áàãàòî іíøèõ êîñìі÷íèõ òіë òà їõíіõ ñèñòåì – ïëàíåò, àñòåðîїäіâ, êîìåò, ãàëàêòèê, òóìàííîñòåé. Òîìó àñòðîíîìè âèâ÷àþòü óñі îá’єêòè, ÿêі ðîçòàøîâàíі çà ìåæàìè Çåìëі, òà їõíþ âçàєìîäіþ ìіæ ñîáîþ. Ñëîâî êîñìîñ, ÿêå ìè ÷àñòî âèêîðèñòîâóєìî ÿê ñèíîíіì Âñåñâіòó, ó ïåðåêëàäі ç ãðåöüêîї îçíà÷àє ïîðÿäîê. Òîáòî ùå â Äàâíіé Ãðåöії â÷åíі ðîçóìіëè, ùî Âñåñâіò іñíóє çà äåÿêèìè çàêîíàìè, òîìó íà íåáі іñíóє ïåâíèé ïîðÿäîê. Ó íàø ÷àñ ïіä ñëîâîì êîñìîñ àñòðîíîìè ðîçóìіþòü íàâêîëîçåìíå é ìіæïëàíåòíå ñåðååäîâèùå çà ìåæàìè àòìîñôåðè Çåìëі. 75

Âіäîìî, ùî âæå çà 3000 ðîêіâ äî í. å. єãèïåòñüêі æåðöі çà ïåðøîþ ïîÿâîþ íàéÿñêðàâіøîї çîðі çåìíîãî çîðÿíîãî íåáà Ñіðіóñà âèçíà÷àëè ÷àñ íàñòàííÿ ðîçëèâó ðі÷êè Íіë. Ó Äàâíüîìó Êèòàї çà 2000 ðîêіâ äî í. å. âèäèìі ðóõè Ñîíöÿ òà Ìіñÿöÿ áóëè òàê äîáðå âèâ÷åíі, ùî êèòàéñüêі àñòðîíîìè ïåðåäáà÷àëè íàñòàííÿ ñîíÿ÷íèõ і ìіñÿ÷íèõ çàòåìíåíü.

• Ìîäåëі ñèñòåìè ñâіòó Òðèâàëèé ÷àñ, ïðîòÿãîì 1500 ðîêіâ, ââàæàëè, ùî íåðóõîìà Çåìëÿ ðîçòàøîâàíà â öåíòðі Âñåñâіòó, à íàâêîëî íåї îáåðòàþòüñÿ ïëàíåòè, Ñîíöå, Ìіñÿöü. Çîðі íà÷åáòî ðîçòàøîâàíі íà ñôåðі, ÿêà îáìåæóє Âñåñâіò. Öþ ñèñòåìó ñâіòó, ÿêà îòðèìàëà íàçâó ãåîöåíòðè÷íà ìîäåëü ñâіòó, çàïðîïîíóâàâ ãðåöüêèé ó÷åíèé Êëàâäіé Ïòîëåìåé ó 150 ðîöі äî í. å. (ìàë. 74). Îäíèì ç ïåðøèõ ïîíàä 500 ðîêіâ òîìó öі óÿâëåííÿ ñïðîñòóâàâ ïîëüñüêèé ó÷åíèé ó Ìіêîëàé Êîïåðíèê. ð Ïіñëÿ òðèäöÿòè ð äö ðîêіâ ð òðèâàëèõ ñïîñòåðåæåíü і çàâäÿêè ñêëàäíèì ìàòåìàòè÷íèì ðîçðàõóíêàì âіí äîâіâ, ùî Çåìëÿ íå öåíòð Âñåñâіòó, à ëèøå îäíà ç ïëàíåò, ùî îáåðòàþòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ. Öÿ ñèñòåìà îòðèìàëà íàçâó ãåëіîöåíòðè÷íà (ìàë. 75). Ïðîòå ìèíóëî ùå áàãàòî ðîêіâ, ïåðø íіæ âіäêðèòòÿ Ì. Êîïåðíèêà íàáóëî âèçíàííÿ. Äëÿ éîãî ïіäòâåðäæåííÿ ïîòðіáíі áóëè ðîáîòè Òіõî Áðàãå, ùî ñïîñòåðіãàâ ðóõ ïëàíåò, Éîãàííà Êåïëåðà, ÿêèé âіäêðèâ çàêîíè ðóõó ïëàíåò, Ãàëіëåî Ãàëіëåÿ, ÿêèé çà äîïîìîãîþ çáóäîâàíîãî íèì òåëåñêîïà çðîáèâ áàãàòî àñòðîíîìі÷íèõ âіäêðèòòіâ.

Мал. 74. Грецький учений Клавдій Птолемей і його геоцентрична модель світу

Мал. 75. Міколай Коперник і його геліоцентрична модель світу

• Ìåòîäè і ïðèëàäè äëÿ âèâ÷åííÿ Âñåñâіòó Àñòðîíîìіÿ іñòîòíî âіäðіçíÿєòüñÿ âіä іíøèõ ãàëóçåé ïðèðîäîçíàâñòâà. Â îñíîâі іíøèõ ïðèðîäíè÷èõ íàóê ëåæèòü åêñïåðèìåíò. Ôіçèê ÷è õіìіê ìîæå øòó÷íî ñòâîðþâàòè ðіçíі óìîâè é äîñëіäæóâàòè, ÿê çìіíà öèõ óìîâ âïëèâàє íà ïåðåáіã ïåâíîãî ïðîöåñó. Îñíîâà àñòðîíîìії – ñïîñòåðåæåííÿ. Âèâ÷àþ÷è ñâіòëî, ùî íàäõîäèòü äî Çåìëі âіä íåáåñíèõ ñâіòèë, àñòðîíîìè íå òіëüêè çìîãëè âèçíà÷èòè âіäñòàíі äî íèõ, äîñëіäèòè їõíі íàäðà, âèâ÷èòè їõíþ áóäîâó, à é ç’ÿñóâàëè іñòîðіþ їõíüîї ïîÿâè і ðîçâèòêó. Ìîæíà ñêàçàòè, ùî ñó÷àñíà àñòðîíîìіÿ óòðèìóєòüñÿ íà òðüîõ «êèòàõ»: 1) ïîòóæíà òåõíіêà, òîáòî òåëåñêîïè ç íàéðіçíîìàíіòíіøèìè äîïîìіæíèìè ïðèëàäàìè é ïðèñòîñóâàííÿìè (ìàë. 76); 2) óñÿ ñóêóïíіñòü çàêîíіâ, іäåé і ìåòîäіâ ôіçèêè, óñòàíîâëåíèõ і ðîçðîáëåíèõ çà îñòàííі òðèñòà ðîêіâ;

Мал. 76. Сучасна техніка для вивчення Всесвіту

Мал. 77. Сучасна техніка й нові технології дають змогу вийти за межі Землі та почати практичне освоєння космосу

3) óâåñü ñêëàäíèé і ðіçíîìàíіòíèé ìàòåìàòè÷íèé àïàðàò ó ïîєäíàííі ç ìîæëèâîñòÿìè ñó÷àñíîї îá÷èñëþâàëüíîї òåõíіêè.

• Ðîçâèòîê íàóêè àñòðîíîìії Ñó÷àñíà àñòðîíîìіÿ – äóæå ðîçâèíåíà íàóêà: ó íіé іñíóє ïîíàä äåñÿòü íàïðÿìіâ äîñëіäæåíü. Òàê, íåáåñíà ìåõàíіêà äîñëіäæóє ðóõ íåáåñíèõ òіë. Àñòðîôіçèêà âèâ÷àє õіìі÷íèé ñêëàä і âíóòðіøíþ áóäîâó òà ïðèðîäó íåáåñíèõ òіë і ÿâèù. Çîðÿíà àñòðîíîìіÿ âèâ÷àє áóäîâó íàøîї Ãàëàêòèêè é іíøèõ çîðÿíèõ ñèñòåì. Ëþäèíà ÿê ðîçóìíà іñòîòà îñâîþє Çåìëþ, çìіíþþ÷è îáëè÷÷ÿ ïëàíåòè. Âîíà ñòâîðèëà ñó÷àñíó òåõíіêó é íîâі òåõíîëîãії, ÿêі äàëè çìîãó âèéòè çà ìåæі Çåìëі é ïî÷àòè ïðàêòè÷íå îñâîєííÿ êîñìîñó. Ëþäèíà âèéøëà ó âіäêðèòèé êîñìîñ, çäіéñíèëà ïîñàäêó íà Ìіñÿöü, êîñìі÷íі çîíäè äîñÿãëè Ìàðñà (ìàë. 77). Підсумки  Астрономія вивчає небесні тіла, їхню будову, походження і взаємодію між собою.  Основний метод досліджень в астрономії – спостереження.  У сучасній астрономії існує понад десять окремих напрямів наукових досліджень.

Cторінка ерудита Визначення відстані до зір завжди було одним з головних завдань астрономії. У 1838 році три астрономи (у різних частинах світу) успішно виміряли відстані до деяких зір. Фрідріх Бессель у Німеччині визначив відстань до однієї із зір у сузір’ї Лебідь. Видатний астроном Василь Струве визначив відстань до зорі Веги. На мисі Доброї Надії в Південній Африці Томас Гендерсон виміряв відстань до найближчої до Сонця зорі – Альфи

в сузір’ї Кентавра. Їхній успіх був зумовлений тим, що зорі, до яких вони вимірювали відстані, перебували відносно близько до Землі. Визначивши відстані до зір, учені змогли їх охарактеризувати.

1. Що вивчає наука астрономія? 2. Які існували моделі світу? У чому полягали відмінності між ними? 3. Назви відомих тобі дослідників Всесвіту. Який їхній внесок у його вивчення? 4. Які методи дослідження використовують в астрономії?

§ 22. ÎÑÂÎЄÍÍß ÊÎÑÌÎÑÓ • Ïðèëàäè äëÿ äîñëіäæåííÿ íåáåñíèõ òіë іç Çåìëі Òè âæå çíàєø, ùî äëÿ ïðîâåäåííÿ íàâіòü ïðîñòèõ äîñëіäæåíü ïîòðіáíі ïðèëàäè: ëіíіéêà, òåðìîìåòð, òåðåçè òîùî. Òàê і äëÿ äîñëіäæåííÿ íåáà ñòàðîäàâíі â÷åíі ðîçðîáèëè ïðîñòі ïðèëàäè: ãíîìîí, êâàäðàíò, àñòðîëÿáіþ (ìàë. 78). Çà їõíüîþ äîïîìîãîþ äîñëіäíèêè âèçíà÷àëè ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ і ÷àñ ïåðåáóâàííÿ íåáåñíèõ òіë íà íåáîñõèëі. Äëÿ äåòàëüíîãî äîñëіäæåííÿ íåáåñíèõ òіë ñòâîðåíî ñïåöіàëüíі ïðèëàäè. Ïåðøèì òàêèì ïðèëàäîì ñòàâ òåëåñêîï, íàçâà ÿêîãî îçíà÷àє «äàëåêî äèâëþñÿ». Éîãî âèíàéøîâ іòàëієöü Ãàëіëåî Ãàëіëåé 1609 ðîêó (ìàë. 79). Òåëåñêîï Ãàëіëåÿ íàáëèæóâàâ çîáðàæåííÿ íåáåñíîãî òіëà â 30 ðàçіâ. Ñó÷àñíі îïòè÷íі òåëåñêîïè íàáàãàòî ïîòóæíіøі, àëå íàâіòü çà їõíüîþ äîïîìîãîþ äîñëіäæåííÿ ïðîâîäÿòü ïåðåâàæíî ëèøå âíî÷і é çà áåçõìàðíîї ïîãîäè. Íèíі âæå ñòâîðåíî ïðèëàäè, ÿêі äàþòü çìîãó âèâ÷àòè íåáåñíі òіëà іç Çåìëі öіëîäîáîâî (ìàë. 80).

Мал. 78. Астролябія (1) і квадрант (2) – прості прилади давніх дослідників неба

Мал. 79. Галілео Галілей і його телескоп

Мал. 80. Сучасні радіо- (а) і оптичний (б) телескопи

• Ïðèëàäè äëÿ äîñëіäæåííÿ íåáåñíèõ òіë ç êîñìîñó Ñïîñòåðåæåííÿìè іç Çåìëі äîñëіäæåííÿ íåáåñíèõ òіë íå îáìåæóєòüñÿ. Â îñòàííє ï’ÿòäåñÿòèðі÷÷ÿ ñòâîðåíî íàéðіçíîìàíіòíіøі ïðèá і òіëà, і ïåðåáóâàþ÷è á â êîñìîñі, і ñòðîїї і ïðèëàäè, ÿêіі âèâ÷àþòü íåáåñíі çîêðåìà øòó÷íі ñóïóòíèêè (ìàë. 81), îðáіòàëüíі ñòàíöії (ìàë. 82), çîíäè é ìіæïëàíåòíі ñòàíöії. Çàâäÿêè їì ñòàëî âіäîìî, ùî íà ïîâåðõíі Âåíåðè є ðіâíèíè і ãîðè, ÷àñòî ñòàþòüñÿ âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ, à â íàäðàõ Ìàðñà іñíóþòü âåëè÷åçíі çàïàñè çàìåðçëîї âîäè. Êðіì òîãî, âîíè ùå çäіéñíþþòü òåëå- і ðàäіîçâ’ÿçîê, іíôîðìóþòü ïðî çìіíè ïîãîäè òîùî. Òàêîæ ñòâîðåíî і âèâåäåíî íà îðáіòè òåëåñêîïè çі ñïåöіàëüíèìè ôîòîêàìåðàìè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ôîòîãðàôóþòü íåáåñíі òіëà. Çíіìêè, çðîáëåíі íèìè, äàþòü çìîãó äåòàëüíî ðîçäèâèòèñÿ ïîâåðõíі ïëàíåò, àñòåðîїäіâ òîùî. • Äîñÿãíåííÿ â îñâîєííі êîñìîñó Іç ñèâîї äàâíèíè ëþäñòâî ìðіÿëî ïіäíÿòèñÿ â íåáî, ïîëåòіòè â êîñìîñ. Âåëè÷åçíèé âíåñîê ó çäіéñíåííÿ öèõ ìðіé çðîáèëè òàêі âèäàòíі îñîáèñòîñòі, ÿê Þ. Êîíäðàòþê і Ñ. Êîðîëüîâ, Ê. Öіîëêîâñüêèé.

Мал. 81. Штучні супутники Землі М

Мал. 82. Орбітальна станція «Мир»

Мал. 83. Юрій Гагарін

Мал. 84. Леонід Каденюк

Ïî÷àòîê ïðîíèêíåííþ ëþäèíè â êîñìîñ áóëî ïîêëàäåíî 4 æîâòíÿ 1957 ðîêó. Ó öåé äåíü íà îðáіòó Çåìëі áóëî âèâåäåíî ïåðøèé øòó÷íèé ñóïóòíèê. À 12 êâіòíÿ 1961 ðîêó çäіéñíèëàñÿ äîâі÷íà ìðіÿ ëþäñòâà. Þðіé Ãàãàðіí (ìàë. 83) íà êîñìі÷íîìó êîðàáëі-ñóïóòíèêó «Âîñòîê-1», ùî ñòàðòóâàâ ç êîñìîäðîìó «Áàéêîíóð» (Êàçàõñòàí), îáëåòіâ íàâêîëî Çåìëі і ïðèçåìëèâñÿ â çàäàíîìó ðàéîíі. Ïîëіò òðèâàâ 1 ãîä 48 õâ ïіñëÿ ñòàðòó. Ïіñëÿ ïîëüîòó Þ. Ãàãàðіíà ðîçïî÷àâñÿ ñïðàâæíіé «øòóðì» êîñìîñó. Ùîðîêó çáіëüøóâàëàñÿ êіëüêіñòü êåðîâàíèõ ïîëüîòіâ, çàïóñêàëè àâòîìàòè÷íі ñòàíöії äëÿ âèâ÷åííÿ ïëàíåò і їõíіõ ñóïóòíèêіâ. Ó 1965 ðîöі êîñìîíàâò Î. Ëåîíîâ âèéøîâ ó âіäêðèòèé êîñìîñ. À 1969 ðîêó åêіïàæ àìåðèêàíñüêèõ àñòðîíàâòіâ ïіä êåðіâíèöòâîì Íіëà Àðìñòðîíãà çäіéñíèâ ïîñàäêó íà Ìіñÿöü і âçÿâ ïðîáè ìіñÿ÷íîãî ґðóíòó. Íà îðáіòі Çåìëі ñòâîðåíî îðáіòàëüíі ñòàíöії, íà ÿêèõ êîñìîíàâòè òðèâàëèé ÷àñ æèâóòü і âèêîíóþòü äîñëіäæåííÿ. Ñåðåä òàêèõ äîñëіäíèêіâ êîñìîñó áóâ і íàø ñïіââіò÷èçíèê Ëåîíіä Êàäåíþê – ïåðøèé êîñìîíàâò íåçàëåæíîї Óêðàїíè (ìàë. 84). Âіí ó 1997 ðîöі ðàçîì ç àìåðèêàíñüêèìè äîñëіäíèêàìè 16 äіá ïðàöþâàâ íà ÌÊÑ îðáіòàëüíіé ñòàíöії «Ìèð».

Підсумки  Для дослідження небесних тіл використовують різноманітні спеціальні прилади.  Юрій Гагарін – перший космонавт у світі, Леонід Каденюк – перший кососмонавт незалежної України.

Cторінка ерудита Запуск першого штучного супутника Землі було здійснено 4 жовтня 1957 року. Супутник важив 84 кг і мав форму кулі діаметром лише 58 см. Чотири довгі антени передавали радіосигнали на Землю. Так розпочалася космічна ера. Нині кількість супутників, відправлених різними країнами у космічний простір, дуже велика. Вони здійснюють радіозв’язок та телевізійні передачі. Існують супутники, за якими орієнтуються кораблі в морі та літаки в небі. Супутники-розвідники визначають місце розташування корисних копалин, допомагають складати прогнози погоди, виявляти радіаційні забруднення на нашій планеті тощо. 1. Назви прилади, які допомагають людям вивчати Всесвіт із Землі. 2. Які прилади використовують для дослідження небесних тіл з космосу? у 3. Яких успіхів досягнуто в дослідженні Всесвіту? 4. Назви космонавтів, яких ти знаєш.

Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система» Мета: уявити і зобразити Сонячну систему. Щоб спланувати і виконати проект, скористайтесь пам’яткою «Як працювати над навчальним проектом у групі», що міститься на с. 4 цього підручника. Під час виконання цього проекту потрібно отримати один чи кілька перелічених результатів: малюнок на великому аркуші паперу; статичну модель Сонячної системи; демонстрацію за допомогою рольової гри; відеоролик за рольовою грою, мультфільм. Для виконання проекту й отримання очікуваних результатів скористайтеся потрібними матеріалами й обладнанням з наведеного переліку: набір кольорових олівців, акварельних фарб, фломастерів; декілька аркушів А1, набір кольорового паперу, аркуші А4; набір пластиліну різного кольору; набір кульок різного розміру й кольору; клей, скотч, липка стрічка, ножиці, скріпки; фотокамера, відеокамера (можна з мобільного телефону); комп’ютер, мультимедійний проектор. Під час презентації проекту продемонструйте виготовлені власноруч засоби наочності. Зазначте, чи вдалося виконати всі заплановані завдання зас і до осягти мети проекту.

§ 23. ÔÎÐÌÀ І ÐÎÇÌІÐÈ ÇÅÌËІ • ßêó ôîðìó é ðîçìіðè ìàє Çåìëÿ Äàâíі ëþäè ââàæàëè Çåìëþ íåðóõîìîþ і ïëîñêîþ. Òà íàâêîëîñâіòíі ïîäîðîæі äîâåëè, ùî Çåìëÿ ìàє êóëÿñòó ôîðìó. Ôîòîãðàôії, çðîáëåíі і íå ñóïóòíèêàìè, ïîëüîòè êîñìîíàâòіâ çàëèøèëè æîäíèõ ñóìíіâіâ ùîäî öüîãî (ìàë. 85). Ç êîñìîñó íàøà ïëàíåòà âèãëÿäàє áіëî-áëàêèòíîþ êóëåþ íà òåìíîìó òëі. Ó ïî÷àòêîâіé øêîëі âè îçíàéîìèëèМал. 85. Земля в космосі ñÿ ç ãëîáóñîì – ìîäåëëþ Çåìëі. Âîíà âèêîíàíà ó ôîðìі êóëі, ùî îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî îñі. І öå íåâèïàäêîâî. Àäæå, ìàþ÷è êóëÿñòó ôîðìó, Çåìëÿ âåñü ÷àñ ïåðåáóâàє â ðóñі íàâêîëî ñâîєї óÿâíîї îñі. Ó äèòèíñòâі, ìàáóòü, áàãàòî õòî ç âàñ ãðàâñÿ äçèґîþ. Ñïîãàäè ïðî її îáåðòàííÿ äîïîìîæóòü óÿâèòè, ÿê öå ðîáèòü Çåìëÿ. Íàñêіëüêè âåëèêі ðîçìіðè íàøîї ïëàíåòè? Çåìëÿ – ï’ÿòà çà ðîçìіðàìè ïëàíåòà Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè. Ðàäіóñ Çåìëі ñòàíîâèòü 6371 êì. Ó Ñîíÿ÷íіé ñèñòåìі Çåìëÿ çà âіääàëåíіñòþ âіä Ñîíöÿ ïåðåáóâàє íà òðåòüîìó ìіñöі, íà âіäñòàíі 150 ìіëüéîíіâ êіëîìåòðіâ. Öå äóæå âåëèêå ÷èñëî. Òîìó àñòðîíîìè âèðіøèëè íàçâàòè öþ âåëè÷èíó àñòðîíîìі÷íîþ îäèíèöåþ. Òåïëà Ñîíöÿ äîñòàòíüî äëÿ æèòòÿ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі. Íà ñóñіäíіõ ïëàíåòàõ Ìàðñі é Âåíåðі æèòòÿ íåìàє, áî íà Ìàðñі äóæå õîëîäíî, à íà Âåíåðі æàðêî. Ïîâåðõíÿ Çåìëі íåðіâíà. Íà íіé є ãîðè, âèñî÷èíè, ðіâíèíè, íèçîâèíè, à òàêîæ çàïîâíåíі âîäîþ çàïàäèíè, òîáòî ìîðÿ і îêåàíè. • Âíóòðіøíÿ áóäîâà Çåìëі Âñå ðîçòàøîâàíå íà Çåìëі – ãîðè, ðі÷êè, ìîðÿ, îêåàíè – áіëüøìååíø äîñòóïíå äëÿ âèâ÷åííÿ. Íàáàãàòî ñêëàäíіøå äîñëіäæóâàòè òå, ùî çíàõîäèòüñÿ âñåðåäèíі Çåìëі, òîáòî її âíóòðіøíþ áóäîâó. 84

Òà íà ñüîãîäíі âæå ç’ÿñîâàíî, ùî Çåìëÿ ñêëàäàєòüñÿ ç òðüîõ îñíîâíèõ øàðіâ: çåìíîї êîðè, ìàíòії і ÿäðà (ìàë. 86). Çîâíі Çåìëÿ âêðèòà òâåðäîþ îáîëîíêîþ – çåìíîþ êîðîþ. Її òîâùèíà çìіíþєòüñÿ âіä 5–8 êì ïіä îêåàíàìè äî 35–70 êì ïіä ìàòåðèêàìè. Ïіä çåìíîþ êîðîþ çíàõîäèòüñÿ ìàíòіÿ Çåìëі. Її òîâùèíà áëèçüêî 2900 êì. Òåìïåðàòóðà ìàíòії ïåðåáóâàє â ìåæàõ 1000–2500 °Ñ. Мал. 86. Внутрішня будова Öåíòðàëüíîþ ÷àñòèíîþ çåìíîї Землі êóëі є ÿäðî. Éîãî ðàäіóñ ñòàíîâèòü ïðèáëèçíî 3500 êì. ßäðî ñêëàäàєòüñÿ ïåðåâàæíî іç çàëіçà çàëіçà. Ïðèïóñêàþòü Ïðèïóñêàþòü, ùî â öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі ÿäðà äóæå âèñîêà òåìïåðàòóðà (áëèçüêî 7000 °Ñ) і íàäçâè÷àéíî âèñîêèé òèñê. Çà òàêèõ âèñîêèõ òåìïåðàòóðè é òèñêó ðå÷îâèíè, ç ÿêèõ ñêëàäàєòüñÿ ÿäðî, ïåðåáóâàþòü ó òâåðäîìó ñòàíі. Íà ïîâåðõíі Çåìëі çà òàêèõ ñàìèõ óìîâ âîíè áóëè á ãàçóâàòèìè. Ó íàäðàõ Çåìëі âåñü ÷àñ âіäáóâàМал. 87. Вулкан þòüñÿ õіìі÷íі ÿâèùà. Іíêîëè âîíè ïðèçâîäÿòü äî óòâîðåííÿ òðіùèí і ðîçëîìіâ ó çåìíіé êîðі òà âåðõíіõ øàðàõ ìàíòії. ×åðåç öå ñòàєòüñÿ âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ – âèêèäè íà ïîâåðõíþ Çåìëі ïàðіâ, ïîïåëó é ðіäêîї ðîçæàðåíîї ìàñè (ìàë. 87). Äîñëіäæóþ÷è їõ, ó÷åíі äіçíàþòüñÿ áіëüøå ïðî âíóòðіøíþ áóäîâó і ñêëàä Çåìëі.

Підсумки  Глобус – це створене людиною відображення Землі, що передає її кулясту форму та обертання навколо власної осі.  Порівняно з іншими планетами Сонячної системи Земля має середні розміри. Її радіус дорівнює 6371 км.  У внутрішній будові Землі розрізняють земну кору (твердий зовнішній шар), мантію (середній шар), речовини якої перебувають у розжареному газуватому й рідкому стані. Ядро (внутрішній шар) має найвищу температуру і високий тиск. Його речовини перебувають у рідкому і твердому му стані.

Cторінка ерудита Перша навколосвітня подорож, яку очолив Фернан Магеллан, розпочалася 1519 року. П’ять кораблів, на яких було 265 членів екіпажу, вирушили на пошуки морського шляху до берегів Індії. Мореплавці успішно перетнули Атлантичний океан, а потім їм на шляху трапився невідомий океан, яким ескадра пливла 99 діб. Мандрівникам пощастило з погодою. Увесь цей час вона була тиха і ясна. Тому Магеллан і назвав невідомий океан Тихим. Проте загалом подорож була важкою і небезпечною. У сутичці з місцевими мешканцями Маріанських островів Магеллан загинув. У 1522 році додому повернувся лише один корабель з 18 моряками на борту. Кораблі вирушали на захід, а повернулися зі сходу. Так у 1522 році людство отримало підтвердження кулястої форми Землі. Навколосвітня подорож довела, що Земля має форму кулі та значно більші розміри, ніж вважали на той час. Іменем Магеллана названо протоку, р у що з’єднує у Тихий і Атлантичний океани. 1. Назви форму й розміри Землі. 2. Що називають астрономічною одиницею? 3. Опиши внутрішню будову Землі. 4. Як люди дізналися, що Земля кругла? 5*. Яке значення вулканів для науки?

Попрацюйте в групах Знайдіть цікаву інформацію про те, як люди в давнину уявляли й зображали Землю. Обміняйтеся нею зі своїми однокласниками.

§ 24. ÐÓÕÈ ÇÅÌËІ. ÏÎÐÈ ÐÎÊÓ Îçíàéîìëåííÿ ç ãëîáóñîì ïðîäåìîíñòðóâàëî òîáі ðóõ Çåìëі íàâêîëî її îñі. Çàçíà÷èìî, ùî öåé ðóõ âіäáóâàєòüñÿ ïîñòіéíî і ìàє ïåâíі íàñëіäêè. • Íàñëіäêè îáåðòàííÿ Çåìëі íàâêîëî її îñі Ïðèãàäàé, êîëè òè ïðîїæäæàєø ó ìàøèíі ïîâç áóäèíêè, äåðåâà, òî çäàєòüñÿ, íіáè ðóõàþòüñÿ âîíè, à íå òè. Öå òîìó, ùî òè ðóõàєøñÿ ðàçîì ç àâòîìîáіëåì. Òàê ñàìî ëþäè íå âіä÷óâàþòü ðóõó Çåìëі, áî ðóõàþòüñÿ ðàçîì ç íåþ. Ïîâíèé îáåðò íàâêîëî ñâîєї îñі íàøà ïëàíåòà çäіéñíþє çà 24 4 ãîäèíè. Öåé âіäðіçîê ÷àñó ìàє íàçâó äîáà. 86

Ìè çâèêëè ÷óòè é ãîâîðèòè, ùî âðàíöі Ñîíöå ñõîäèòü, à ââå÷åðі çàõîäèòü. Òó ñòîðîíó íåáîñõèëó, äå âîíî ç’ÿâëÿєòüñÿ âðàíöі, íàçèâàþòü ñõîäîì. Ââå÷åðі ìè áà÷èìî Ñîíöå âæå â іíøîìó ìіñöі – íà çàõîäі. Òàì âîíî çíèêàє ç ïîëÿ çîðó íà äåÿêèé ÷àñ. Ïðîòå â äіéñíîñòі öå íå Ñîíöå ñõîäèòü і çàõîäèòü, à Çåìëÿ, îáåðòàþ÷èñü íàâêîëî âëàñíîї îñі, ïіäñòàâëÿє Ñîíöþ òî îäèí, òî іíøèé áіê (ìàë. 88). Òîáòî â ïåâíèé ïåðіîä ðóõó Çåìëі íàâêîëî ñâîєї îñі îäíó її ÷àñòèíó îñâіòëþþòü ïðîìåíі Ñîíöÿ, à іíøó – íі. Íà îñâіòëåíіé Ñîíöåì ÷àñòèíі Çåìëі òðèâàє äåíü äåíü, à òèì ÷àñîì íà ïðîòèëåæíîìó áîöі – íі÷.

Мал. 88. Зміна дня і ночі впродовж доби

• Îáåðòàííÿ Çåìëі íàâêîëî Ñîíöÿ Íàì çäàєòüñÿ, ùî Çåìëÿ çàëèøàєòüñÿ íåðóõîìîþ, êîëè ñïîñòåðіãàєìî çà ðóõîì íåáåñíèõ òіë – Ñîíöÿ, Ìіñÿöÿ, çіðîê. Íàñïðàâäі æ, ÿê і іíøі ïëàíåòè, âîíà ðóõàєòüñÿ íàâêîëî Ñîíöÿ ïî ñâîїé îðáіòі, ùî íå ïåðåòèíàєòüñÿ ç îðáіòàìè іíøèõ ïëàíåò. Øâèäêіñòü öüîãî ðóõó ñÿãàє ìàéæå 30 êì/ñ. Òîáòî çà ÷àñ, êîëè òè íå ïîñïіøàþ÷è ðîáèø äâà êðîêè, Çåìëÿ âñòèãàє «ïðîéòè» 30 êì! Îðáіòà Çåìëі ìàє ôîðìó åëіïñà – âèòÿãíóòîãî êîëà (ìàë. 89). ßê òè âæå çíàєø, ÷àñ, çà ÿêèé íàøà ïëàíåòà ðîáèòü îäèí ïîâíèé îáåðò íàâêîëî Ñîíöÿ, íàçèâàєòüñÿ ðîêîì. І òðèâàє çåìíèé ðіê 365,25 äîáè. Îòæå, Çåìëÿ â êîñìîñі çäіéñíþє âîäíî÷àñ äâà ðóõè – îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі é íàâêîëî Ñîíöÿ. Çåìíà âіñü çàâæäè íàõèëåíà â îäèí áіê, òîìó ñîíÿ÷íі ïðîìåíі ïàäàþòü íà Çåìëþ ïіä ðіçíèì êóòîì. À öå îçíà÷àє, ùî ïіä ÷àñ ðóõó Çåìëі íàâêîëî Ñîíöÿ ïðîòÿãîì ðîêó ñîíÿ÷íі ïðîìåíі íåðіâíîìіðíî îñâіòëþþòü і íàãðіâàþòü Ïіâíі÷íó òà Ïіâäåííó ïіâêóëі. Öå є ïðè÷èíîþ çìіíè ïіð ðîêó, òðèâàëîñòі äíÿ і íî÷і. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 89. Òè ïîáà÷èø, ùî â ÷åðâíі âіñü Çåìëі ñâîєþ âåðõíüîþ ÷àñòèíîþ ïîõèëåíà äî Ñîíöÿ і Ïіâíі÷íà ïіâêóëÿ çâåðíåíà äî íüîãî. Ó öåé ÷àñ â Óêðàїíі ëіòî. Ó ãðóäíі, íàâïàêè, âіñü Çåìëі ïîõèëåíà âіä Ñîíöÿ і Ïіâíі÷íà ïіâêóëÿ áіëüø âіääàëåíà âіä íüîãî. Òîìó â Óêðàїíі íàñòàє çèìà, äíі êîðîòøàþòü, à íî÷і äîâøàþòü. Áіëÿ åêâàòîðà äåíü äîðіâíþє íî÷і é íå âіä÷óâàєòüñÿ çìіíà ïіð ðîêó. 87

Березень Червень

Грудень Вересень

Мал. 89. Річний рух Землі навколо Сонця

Íà Ïіâíі÷íèé і Ïіâäåííèé ïîëþñè ñîíÿ÷íі ïðîìåíі ïðîòÿãîì ðîêó ïàäàþòü ïîõèëî, òîìó òàì çàâæäè äóæå õîëîäíî (іíêîëè òåìïåðàòóðà ñÿãàє –80 °Ñ). Óçèìêó íà Ïіâíі÷íîìó ïîëþñі òðèâàє íі÷, à âëіòêó Ñîíöå íå çàõîäèòü. Òîáòî çâè÷íîї äëÿ òåáå çìіíè äíÿ і íî÷і íà ïîëþñàõ íå áóâàє. Íі÷ і äåíü òóò òðèâàþòü ìàéæå ïî ïіâðîêó.

Підсумки  Земля одночасно обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. Доба – час повного обертання Землі навколо своєї осі. Доба триває 24 години.  Живі істоти на планеті Земля не відчувають її обертання навколо осі, тому що рухаються разом з нею.  Завдяки нахилу осі обертання Землі в один бік і рухові нашої планети навколо Сонця змінюються пори року.

Сторінка природодослідника У різні години дня Сонце не лише по-різному освітлює тіла на Землі, а й нагріває їх теж неоднаково. Переконайся в цьому на досліді. Тобі знадобляться 2 монети, вартістю 25 копійок. В обід, коли Сонце посилає прямі промені і здається розташованим прямо над головою, поклади одну монету на добре освітленому місці, а другу тримай у тіні. Через півгодини візьми обидві монети в руку. Наскільки відчутною є різниця між теплом, яке поширюється на руку від кожної з монет? Дослід повтори через 3 години. Більшою чи меншою стала різниця між теплом, ніж у першому випадку? Як змінилося розташування Сонця на небі за час проведення досліду? Зроби висновок, у якому положенні на небі Сонце посилає нам більше тепла.

Cторінка ерудита Найдовший день у Північній півкулі, а отже, і в Україні, – 22 червня. Його називають днем літнього сонцестояння. Після 22 червня день поступово зменшується, а ніч збільшується. Так триває до 22 грудня. Цього дня у нас найдовша ніч і найкоротший день. Це день зимового сонцестояння. З 23 грудня ніч поступово зменшується, а день збільшується, і 21 березня їх тривалість стає однаковою – по 12 годин. 21 березня – день весняного рівнодення. Є ще день осіннього рівнодення. Це 23 вересня.

1. Що називають: а) добою; б) роком? 2. Поясни, чому день змінює ніч. 3. Чому відбувається зміна пір року? 4. Чи існує відмінність у тривалості дня і ночі на території України влітку й узимку? Обґрунтуйте свою відповідь. 5 . Поясни нерівномірність розподілу сонячного світла й тепла на 5* поверхні Землі протягом дня і року.

§ 25. ÌІÑßÖÜ – ÑÓÏÓÒÍÈÊ ÇÅÌËІ. ÑÎÍß×ÍІ ÒÀ ÌІÑß×ÍІ ÇÀÒÅÌÍÅÍÍß

Áàãàòî ÷óäîâèõ ñëіâ íàïèñàíî ïèñüìåííèêàìè ïðî Ìіñÿöü. Éîãî íåîäíîðàçîâî çîáðàçèëè õóäîæíèêè íà ñâîїõ êàðòèíàõ.  Пригадай , ÿêі íåáåñíі òіëà íàçèâàþòü ñóïóòíèêàìè ïëàíåò. • Ìіñÿöü – ñóïóòíèê Çåìëі Ñó÷àñíà àñòðîíîìіÿ äîñÿãëà íåàáèÿêèõ óñïіõіâ ó âèâ÷åííі öüîãî ïðèðîäíîãî ñóïóòíèêà Çåìëі. Ùå äàâíі â÷åíі ñòâåðäæóâàëè, ùî âіí îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî Çåìëі é ðîáèòü ïîâíèé îáåðò ïðèáëèçíî çà ÷àñ, ÿêèé íèíі â êàëåíäàðі îçíà÷àє îäèí ìіñÿöü. Âіí òàêîæ îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі, àëå ïîâіëüíіøå, íіæ Çåìëÿ. Ìè áà÷èìî ëèøå îäèí áіê (ïіâêóëþ) Ìіñÿöÿ. Ìіñÿöü – öå íåáåñíå òіëî, ùî ðîçòàøîâàíå íàéáëèæ÷å äî Çåìëі. Âіäñòàíü äî íüîãî â ñåðåäíüîìó ñòàíîâèòü 384 400 êì. Áàãàòî öå ÷è ìàëî? Ïîðіâíÿíî ç òèìè âіäñòàíÿìè, ùî ìè äîëàєìî íà Çåìëі, öå áàãàòî. Øâèäêèé ïîòÿã öþ âіäñòàíü ïîäîëàâ áè ïðèáëèçíî çà ï’ÿòü ìіñÿöіâ. Ðàêåòà ëåòèòü âіä Çåìëі äî Ìіñÿöÿ äâі äîáè. Ïðîòå ÿêùî ïîðіâíÿòè ç âіäñòàíÿìè âіä Çåìëі äî іíøèõ íåáåñíèõ òіë, íàïðèêëàä äî Ñîíöÿ, òî Ìіñÿöü ðîçòàøîâàíèé çîâñіì ïîðÿä ç íàøîþ ïëàíåòîþ. Çàóâàæèìî, ùî âіäñòàíü âіä Çåìëі äî Ñîíöÿ øâèäêèé ïîòÿã ïîäîëàâ áè ïðèáëèçíî çà 165 65 ðîêіâ. 89

Òàê ñàìî, ÿê і Çåìëÿ, Ìіñÿöü ìàє ôîðìó êóëі, àëå її ðîçìіðè â 50 ðàçіâ ìåíøі çà ðîçìіðè íàøîї ïëàíåòè (ìàë. 90). Ìіñÿöü íå ìàє ïîâіòðÿíîї îáîëîíêè. Òîìó âäåíü éîãî íåçàõèùåíà ïîâіòðÿì ïîâåðõíÿ íàãðіâàєòüб ñÿ äî +100–130 Ñ, à âíî÷і îõîëîа äæóєòüñÿ äî –150 Ñ. Íà âіäìіíó âіä Ñîíöÿ – ðîçæàðåíîї êóëі, Мал. 90. Порівняльні розміри Ìіñÿöü – õîëîäíå íåáåñíå òіëî. Землі (а) і Місяця (б) Òîäі çâіäêè áåðåòüñÿ ÿñêðàâå ìіñÿ÷íå ñâіòëî? Ìіñÿöü ñâіòèòü íàì âіäáèòèì âіä éîãî ïîâåðõíі ñîíÿ÷íèì ñâіòëîì. • Ìіñÿ÷íі ôàçè Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 91. Íà íüîìó çîáðàæåíî îñíîâíі ôàçè Ìіñÿöÿ: íîâèé Ìіñÿöü, ïåðøà ÷âåðòü, ïîâíèé Ìіñÿöü, îñòàííÿ ÷âåðòü. Ïіä ÷àñ ôàçè íîâîãî Ìіñÿöÿ éîãî íà íåáі íå âèäíî. Êîëè íà íåáі ç’ÿâëÿєòüñÿ òîíåíüêà ñêèáî÷êà, âèãíóòà ç ïðàâîãî áîêó, òî êàæóòü, ùî Ìіñÿöü ðîñòå, і íàçèâàþòü éîãî ìîëîäèì Ìіñÿöåì, àáî ìîëîäèêîì. Ó ïåðøіé і îñòàííіé ÷âåðòÿõ ìè áà÷èìî ïîëîâèíó äèñêà Ìіñÿöÿ âіäïîâіäíî ç ïðàâîãî òà ëіâîãî áîêіâ. Ïîâíèé Ìіñÿöü – öå òðåòÿ ôàçà, ïіä ÷àñ ÿêîї ìè êіëüêà äíіâ áà÷èìî âåñü äèñê Ìіñÿöÿ, îñâіòëåíèé ñîíÿ÷íèì ñâіòëîì. • Ñîíÿ÷íі çàòåìíåííÿ Ñîíÿ÷íі òà ìіñÿ÷íі çàòåìíåííÿ îòðèìàëè íàçâó «íåçâè÷íèõ» íåáåñíèõ ÿâèù. Âîíè âіäáóâàþòüñÿ âіäíîñíî ðіäêî, àëå ïðî äåíü їõ íàñòàííÿ â÷åíі çàçäàëåãіäü ïîâіäîìëÿþòü. Àñòðîíîìè ãîòóþòüñÿ äî ñïîñòåðåæåíü çà çàòåìíåííÿìè, ñïîðÿäæàþòü åêñïåäèöії â ìіñöÿ, äå їõ äîáðå âèäíî.

Новий Місяць

Перша чверть

Повний Місяць

Мал. 91. Зміна фаз Місяця

Остання чверть

Ñîíÿ÷íå çàòåìíåííÿ âіäáóâàєòüñÿ âäåíü, êîëè Ñîíöå ÿñêðàâî ñÿє, àëå çíåíàöüêà íà ïðàâó ÷àñòèíó ñîíÿ÷íîãî äèñêà íàïîâçàє ÷îðíà ïëÿìà, ÿêà іç ÷àñîì çáіëüøóєòüñÿ і çàòóëÿє Ñîíöå (ìàë. 92). Òàê âіäáóâàєòüñÿ ïîâíå ñîíÿ÷íå çàòåìíåííÿ. Íà ìіñöі Ñîíöÿ âèäíî ïîâíèé ÷îðíèé äèñê, îòî÷åíèé ñðіáíèì ñÿéâîì. Íàëÿêàíі òåìðÿâîþ çâіðі і Мал. 92. Вигляд ïòàõè çàìîâêàþòü, áàãàòî ðîñëèí çãîðòàСонця у час повного þòü ëèñòÿ і êâіòêè. Òðèâàє çàòåìíåííÿ сонячного затемнення êіëüêà õâèëèí. Ïðè÷èíîþ ñîíÿ÷íîãî çàòåìíåííÿ є Ìіñÿöü, ÿêèé íà êіëüêà õâèëèí ðîçòàøîâóєòüñÿ ìіæ Çåìëåþ і Ñîíöåì íà îäíіé ëіíії і òèì ñàìèì çàòüìàðþє ñîíÿ÷íå ñâіòëî (ìàë. 93). Çàòåìíåííÿ Ñîíöÿ áóâàþòü ïîâíèìè é ÷àñòêîâèìè. Ïðîòÿãîì ðîêó íà Çåìëі âіäáóâàєòüñÿ ùîíàéìåíøå äâà çàòåìíåííÿ Ñîíöÿ, Ñîíöÿ àëå íå áіëüøå íіæ ï ï’ÿòü ÿòü. • Ìіñÿ÷íі çàòåìíåííÿ Ìåõàíіçì ìіñÿ÷íèõ çàòåìíåíü ñõîæèé íà ñîíÿ÷íі. Ñîíöå, Çåìëÿ і Ìіñÿöü òåæ ðîçòàøîâóþòüñÿ íà îäíіé ëіíії, òіëüêè òåïåð Çåìëÿ, çíàõîäÿ÷èñü ìіæ Ñîíöåì і Ìіñÿöåì, ïåðåõîïëþє ñîíÿ÷íі ïðîìåíі, і ïðè ïîâíîìó ìіñÿ÷íîìó çàòåìíåííі íà Ìіñÿöü âîíè íå ïîòðàïëÿþòü (ìàë. 94).

Мал. 93. Схема сонячного затемнення Тінь

Півтінь

Сонце Земля Місяць Мал. 94. Схема місячного затемнення

• ßâèùà ïðèðîäè íà Ìіñÿöі ×åðåç âіäñóòíіñòü íà Ìіñÿöі ïîâіòðÿ, íà íüîìó íåìàє íі âіòðó, íі іíøèõ ïîãîäíèõ ÿâèù, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ íà Çåìëі. Ñàìå ÷åðåç âіäñóòíіñòü ïîâіòðÿ íà Ìіñÿöі íåìàє íіÿêèõ çâóêіâ, àäæå â áåçïîâіòðÿíîìó ïðîñòîðі çâóê íå ïîøèðþєòüñÿ. Òîáòî ÿêáè ëþäèíà ïîòðàïèëà íà Ìіñÿöü, òî íі÷îãî á íàâêðóãè íå ïî÷óëà. Íåáî òàì ÷îðíå íå òіëüêè âíî÷і, à é óäåíü, à çîðі íà íüîìó âèäíî öіëîäîáîâî.

Підсумки  Місяць є природним супутником Землі.  Фази Місяця – це зміни видимої із Землі освітленої частини поверхні Місяця.  Вирізняють чотири найголовніші фази Місяця: новий Місяць, перша чверть Місяця, повний Місяць, остання чверть Місяця.  Сонячне затемнення – явище, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем і частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.  Місячне затемнення – явище явище, коли Місяць потрапляє у тінь Землі Землі.

Сторінка природодослідника З а вда ння: Проведи спостереження за фазами Місяця. Упродовж календарного місяця здійснюй спостереження за природним супутником нашої планети Місяцем. Якщо твоя родина має збільшувальні прилади, скористайся ними. Результати спостережень фіксуй у зошиті. На підставі одержаних результатів з’ясуй, у які дні Місяць перебуває у твоїй місцевості у фазах: 1) нового Місяця, 2) першої чверті Місяця, 3) повного Місяця, 4) останньої чверті Місяця. Проводячи спостереження, зверни увагу на те, що на поверхні Місяця є більш яскраві й тьмяніші ділянки. Знайди цьому пояснення, скориставшись довідковою літературою.

Cторінка ерудита У 1959 році невидимий землянам бік місячної поверхні сфотографувала радянська автоматична станція «Луна-3». А через шість років на поверхню Місяця опустилась інша автоматична станція, яка передала на Землю зображення його поверхні (мал. 95).

Мал. 95. Місячна поверхня

Значним досягненням у дослідженні природного супутника Землі стало те, що американські космонавти побували на Місяці. Вони встановили прилади для подальших досліджень, узяли проби місячного ґрунту й повернулись на Землю. Відтепер відомо, що на Місяці є рівнини, невисокі гори та западини. Найбільші рівнини на Місяці називають морями. Складено навіть карту Місяця, де є Море Дощів, Море Спокою, Океан Бур та інші.

1. Чому Місяць «світить»? 2. Назви фази Місяця. Опиши форму Місяця у кожній з фаз. 3. Чим пояснюється зміна фаз Місяця? 4. Яка причина сонячних місячних затемнень? 5*. Користуючись додатковими джерелами інформації, склади розповідь про досягнення людини в дослідженні Місяця.

§ 26. ÑÏÎÑÎÁÈ ÇÎÁÐÀÆÅÍÍß ÇÅÌËІ Äіçíàþ÷èñü äåäàëі áіëüøå ïðî ôîðìó é ðîçìіðè Çåìëі, ëþäè íàìàãàëèñÿ ÿêîìîãà òî÷íіøå її çîáðàçèòè. À îñêіëüêè íàøà ïëàíåòà êóëÿñòà é ìàє âåëèêі ðîçìіðè, äîâåëîñÿ øóêàòè ñïîñіá, ÿê çîáðàçèòè Çåìëþ â çìåíøåíîìó âèãëÿäі. Òіëà âåëèêèõ ðîçìіðіâ, íàïðèêëàä òðèäöÿòèïîâåðõîâèé áóäèíîê, íåìîæëèâî çîáðàæàòè â ïîâíó âåëè÷èíó. Òîìó àðõіòåêòîð ñïåðøó ðîáèòü çìåíøåíó êîïіþ áóäèíêó, ùî ìàє íàçâó ìàêåò. І çìåíøåííÿ, íàïðèêëàä ó 50 ðàçіâ, ñòîñóєòüñÿ âñüîãî, ùî є íà ìàêåòі, – ñòіí, âіêîí, äâåðåé òîùî. Çåìëÿ ìîæå áóòè çîáðàæåíà íà ãëîáóñі òà êàðòàõ ó 100 000 ðàçіâ ìåíøîþ çà її äіéñíі ðîçìіðè. Ó ñòіëüêè ñàìî ðàçіâ áóäóòü ìåíøèìè âñі çîáðàæåíі íà íіé òіëà. • Ùî çîáðàæåíî íà ãëîáóñі Íà ãëîáóñі ÷іòêî âèäíî âіñü, íàâêîëî ÿêîї îáåðòàєòüñÿ êóëÿ (ìàë. 96). Òà íåõàé ó òåáå íå ñêëàäåòüñÿ õèáíå óÿâëåííÿ, ùî Çåìëÿ ìàє âñåðåäèíі ñòðèæåíü. Ïðîñòî іíàêøå íà ìîäåëі íå ïîêàæåø, ÿê Çåìëÿ ùîäåííî îáåðòàєòüñÿ íàâêîëî ñâîєї îñі, âíàñëіäîê ÷îãî íі÷ і äåíü çìіíþþòü îäíå îäíîãî. Íà ãëîáóñі ìîæíà áà÷èòè ìіñöÿ, äå âіñü âõîäèòü ó êóëþ і âèõîäèòü ç íåї (ìàë. 96). Öі ìіñöÿ ïîçíà÷àþòü

Мал. 96. Глобус – модель ь Землі

Ïіâíі÷íèé і Ïіâäåííèé ãåîãðàôі÷íі ïîëþñè Çåìëі. Ïîñåðåäèíі ãëîáóñ ìàє ñóöіëüíó ëіíіþ. Öå åêâàòîð Çåìëі – óÿâíà ëіíіÿ, ÿêà äіëèòü íàøó Çåìëþ íà äâі ðіâíі ïіâêóëі. Ó âåðõíіé ïіâêóëі ðîçòàøîâàíèé Ïіâíі÷íèé ïîëþñ Çåìëі, òîìó é ïіâêóëþ íàçâàëè Ïіâíі÷íîþ. Âіäïîâіäíî äðóãà ïіâêóëÿ çâåòüñÿ Ïіâäåííîþ. Ãëîáóñ – ìîäåëü ðіçíîêîëüîðîâà, àäæå êîæíèé îá’єêò íà íüîìó ïîçíà÷åíî ïåâíèì êîëüîðîì. Òàê, âîäîéìè (ðі÷êè, ìîðÿ, îêåàíè) íà ãëîáóñі ïîçíà÷àþòü ñèíіì êîëüîðîì, ãîðè – êîðè÷íåâèì. Ñâіòëіøі âіäòіíêè ñèíüîãî ïåðåäàþòü ìåíøó ãëèáèíó âîäîéì, à ñâіòëіøі âіäòіíêè êîðè÷íåâîãî – ìåíøó âèñîòó ãіð. Ðіâíèíè ïîçíà÷åíî çåëåíèì êîëüîðîì. Äîñòàòíüî ïîãëÿíóòè íà ãëîáóñ, ùîá áåçïîìèëêîâî âèçíà÷èòè, ùî ñóõîäîëó íà íàøіé ïëàíåòі çíà÷íî ìåíøå, íіæ äіëÿíîê, óêðèòèõ âîäîþ. Âåëèêі äіëÿíêè ñóõîäîëó, âіäîêðåìëåíі îäíà âіä îäíîї âîäàìè îêåàíіâ, ãåîãðàôè íàçâàëè ìàòåðèêàìè, àáî êîíòèíåíòàìè.  Пригадай, ÿêі òè çíàєø íàçâè ìàòåðèêіâ і îêåàíіâ. Îòîæ ìàòåðèêіâ íà Çåìëі øіñòü: Єâðàçіÿ, Àôðèêà, Ïіâíі÷íà Àìåðèêà, Ïіâäåííà Àìåðèêà, Àâñòðàëіÿ, Àíòàðêòèäà. Ñóõîäіë íà Çåìëі ïîäіëÿþòü ùå é íà ÷àñòèíè ñâіòó, ÿêèõ òàêîæ øіñòü: Єâðîïà, Àçіÿ, Àôðèêà, Àìåðèêà, Àâñòðàëіÿ, Àíòàðêòèäà. Çâåðíè óâàãó, ùî äâі ÷àñòèíè ñâіòó – Єâðîïà é Àçіÿ – ðîçìіùåíі íà îäíîìó ìàòåðèêó Єâðàçіÿ, à äâà ìàòåðèêè – Ïіâíі÷íà Àìåðèêà і Ïіâäåííà Àìåðèêà – óòâîðþþòü îäíó ÷àñòèíó ñâіòó – Àìåðèêó. Íàçâè ðåøòè ìàòåðèêіâ і ÷àñòèí ñâіòó çáіãàþòüñÿ. Ìè æèâåìî â Єâðîïі, ùî ðîçìіùåíà íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ. Ñàìå ãëîáóñ äàє íàéïîâíіøå óÿâëåííÿ ïðî ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ ìàòåðèêіâ і îêåàíіâ. Òàê, íà íüîìó ìîæíà áà÷èòè, äå ðîçòàøîâàíі Òèõèé, Àòëàíòè÷íèé, Іíäіéñüêèé і Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàíè і ÿêі êîíòèíåíòè âîíè îìèâàþòü. Êðіì òîãî, íà ãëîáóñі ïîçíà÷åíî ùå áåçëі÷ ðіçíèõ îá’єêòіâ: ìîðÿ, ðі÷êè é îçåðà, îñòðîâè, ãîðè é ðіâíèíè, íàéáіëüøі ìіñòà ñâіòó òîùî. • Ñõîæіñòü і âіäìіííіñòü êàðòè ç ãëîáóñîì Ãëîáóñ – öå îá’єìíà ìîäåëü Çåìëі, ùî ïåðåäàє її ôîðìó. À êàðòà – öå çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі íà ïëîùèíі. Êàðòè, òàê ñàìî ÿê і ãëîáóñè, âèãîòîâëÿþòü ç äîòðèìàííÿì ìàñøòàáó. Óñі çîáðàæåííÿ, ùî є íà ãëîáóñі, ìîæíà çíàéòè і íà êàðòàõ. Äî òîãî æ ç êàðòàìè çðó÷íіøå ïðàöþâàòè, íіæ ç ãëîáóñàìè, їõ ëåãøå òðàíñïîðòóâàòè. Êàðòè áóâàþòü íàéðіçíîìàíіòíіøі: êàðòè ñâіòó, êàðòè ïіâêóëü, êà àðòè ìàòåðèêіâ і îêåàíіâ, êàðòè êðàїí, êàðòè îáëàñòåé, ðàéîíіâ, êà àðòè çàïîâіäíèêіâ, ìіñò òîùî. 94

Çіáðàííÿ êàðò, ùî ìàþòü ñïіëüíå ïðèçíà÷åííÿ, íàçèâàþòü àòëàñîì. Íàïðèêëàä, ìàéæå â êîæíîãî àâòîìîáіëіñòà є àòëàñè äîðіã. Íà ïðàêòè÷íîìó çàíÿòòі ìè áóäåìî îçíàéîìëþâàòèñÿ ç ôіçè÷íîþ êàðòîþ Óêðàїíè òà ôіçè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó. Çíàéäè öі êàðòè íà ôîðçàöàõ öüîãî ïіäðó÷íèêà é óâàæíî ðîçãëÿíü їõ. Íà ôіçè÷íіé êàðòі Óêðàїíè áà÷èìî, ùî Óêðàїíà ìàє âèõіä äî ×îðíîãî é Àçîâñüêîãî ìîðіâ. Íà êàðòі òàêîæ çîáðàæåíî é ïіäïèñàíî Êðèìñüêі é Êàðïàòñüêі ãîðè, ðіâíèíè, áàãàòî ðі÷îê, âåëèêі ìіñòà íàøîї äåðæàâè. Íàéáіëüøèìè ðі÷êàìè, ðі÷êàìè ùî òå÷óòü òåðèòîðієþ Óêðàїíè, є Äíіïðî, Мал. 97. Атлас – зібрання карт Äíіñòåð, Ïіâäåííèé і Çàõіäíèé Áóã, Ñіâåðñüêèé Äîíåöü òà іí. Íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó ìîæíà ïîáà÷èòè ìàòåðèêè, îêåàíè é ìîðÿ, íàéáіëüøі ðі÷êè, ãîðè, ðіâíèíè, âåëèêі ìіñòà ñâіòó é ùå áåçëі÷ іíøèõ îá’єêòіâ.

Підсумки  Глобус – об’ємна куляста модель, зменшена копія Землі з нанесеними на ній зображеннями. Усі зображення виконано з дотриманням масштабу.  Географічна карта, або мапа, – зображення Землі чи окремих територій земної поверхні на площині. На картах теж витримано масштаб.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль, материків і частин світу, географічних об’єктів. З а вда ння 1 . Знайди на карті світу та глобусі полюси, екватор, півкулі. Знайди, у якій півкулі – у Північній чи Південній – розташована наша держава Україна. Завдання 2. Знайди на карті світу й глобусі материки і частини світу. За зображеннями на глобусі з’ясуй, який материк найбільший, а який – найменший. З а вда ння 3. Знайди на карті України географічні об’єкти: Кримські та Карпатські гори, річку Дніпро, Чорне й Азовське моря, одну з рівнин. шій З а вда ння 4 . Уважно розглянувши карту України, визнач, чого в наш державі більше – гір, водойм чи рівнин.

Cторінка ерудита Карти люди почали виготовляти кілька тисяч років тому. Звичайно, вигляд перших карт і спосіб їх виготовлення відрізняються від сучасних, часто карта існувала в одному екземплярі. Матеріалом для виготовлення карти в різні часи слугували береста, срібні чи бронзові пластинки, тканина. Нині у великій кількості карти виготовляють із паперу, картону на спеціальних фабриках. Та перш ніж виготовляти будь-яку кількість копій карт, треба виготовити ту одну, з якої це будуть робити. Є така професія – картограф. Люди цієї професії у своїй роботі використовують матеріали відеозйомок, фотографування, цифрові й текстові дані, роблять виїзди на об’єкти. Щоб успішно працювати картографом, треба бути схильним до копіткої праці, яка потребує уважності, посидючості, акуратності. Дізнатися про історію географічних карт можна із цікавих науковопопулярних у р книг.

1. Які способи зображення Землі тобі відомі? 2. Що спільного та чим відрізняються глобус і карта? 3. Як на карті позначають гори, рівнини, океани, моря, річки? 4. Назви і знайди на карті материки і частини світу. 5. Знайди на карті України місцевість, у якій ти проживаєш. Назви її географічні об’єкти. 6*. Склади розповідь про один з об’єктів, нанесених на карту чи глобус, до яких тобі вдалося здійснити подорож. Поділися з однокласниками своїми враженнями від цієї мандрівки.

§ 27. ҐÐÓÍÒ, ÉÎÃÎ ÇÍÀ×ÅÍÍß. ÓÒÂÎÐÅÍÍß ҐÐÓÍÒÓ • Çíà÷åííÿ ґðóíòó Ґðóíò – öå íå ëèøå ÷àñòèíà òâåðäîї îáîëîíêè Çåìëі, ïî ÿêіé ìè õîäèìî, íà ÿêіé çâîäèìî ñâîї áóäèíêè. Öå ùå é æèòòєâî âàæëèâà ÷àñòèíà çåìíîї ïîâåðõíі. Ґðóíòîì íàçèâàþòü âåðõíіé ïóõêèé ðîäþ÷èé øàð çåìëі, äå ðîñòóòü ðîñëèíè і æèâóòü òâàðèíè. Õî÷ ÿêèìè á ùіëüíèìè âèäàâàëèñÿ íàì îêðåìі äіëÿíêè ґðóíòó, ìіæ éîãî ÷àñòèíêàìè çàâæäè є ïðîìіæêè, çàïîâíåíі ïîâіòðÿì і âîäîþ. Öå ìàє âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ æèâëåííÿ ðîñëèí, äèõàííÿ òâàðèí – ìåøêàíöіâ ґðóíòó. Çàâäÿêè íàÿâíîñòі ó ґðóíòі ïîæèâíèõ ðå÷îâèí і âîëîãè ðîñòóòü і ðîçâèâàþòüñÿ ðîñëèíè. Òâàðèíè і ëþäèíà à ïîїäàþòü ðîñëèíè. Îòæå, âіä ґðóíòó çàëåæèòü іñíóâàííÿ і ðîñëèí, іò òâàðèí, і ëþäèíè. 96

• Ñêëàä ґðóíòó Çà äîïîìîãîþ åêñïåðèìåíòó і ñïîñòåðåæåííÿ ìîæíà äîñëіäèòè ñêëàä ґðóíòó. Äîñ ëіä 1. Ãðóäêó ґðóíòó êëàäóòü íà äíî õіìі÷íîãî ñòàêàíà і øâèäêî çàïîâíþþòü éîãî äî ïîëîâèíè âîäîþ (ìàë. 98, 1). Ñïîñòåðіãàþòü, ÿê ç ґðóíòó âèäіëÿþòüñÿ ïóõèðöі ãàçó. Öå âèäіëÿєòüñÿ ïîâіòðÿ, áî ïóñòîòè, ó ÿêèõ âîíî ïåðåáóâàëî, çàïîâíþє âîäà. Îòæå, ó ñêëàäі ґðóíòó є ïîâіòðÿ. Äîñ ëіä 2. Ґðóíò ïðîæàðþþòü ó âіäêðèòіé ìåòàëåâіé ïîñóäèíі і òðèìàþòü íàä íåþ õîëîäíèé ñêëÿíèé ÷è ïîðöåëÿíîâèé ïðåäìåò. ×åðåç äåÿêèé ÷àñ íà öüîìó ïðåäìåòі ç’ÿâëÿòüñÿ êðàïëі âîäè. Öå äîâîäèòü, ùî ó ñêëàäі ґðóíòó є âîäà. Äîñëіä 3. Ïіñëÿ âèïàðîâóâàííÿ âîäè ґðóíò ïðîäîâæóþòü ïðîæàðþâàòè (ìàë. 98, 2) і ñïîñòåðіãàþòü, ÿê ç’ÿâëÿєòüñÿ ëåãêèé äèìîê і ñïåöèôі÷íèé çàïàõ. Öå âèãîðàє ãóìóñ ґðóíòó. Ãóìóñîì, àáî і і ðå÷îâèíè ґðóíòó, ґ ùî óòâîðþþòüñÿ ïåðåãíîєì, íàçèâàþòü îðãàíі÷íі ç âіäìåðëèõ ðåøòîê îðãàíіçìіâ çàâäÿêè ãíèòòþ. Ïіñëÿ çíèêíåííÿ äèìêó é çàïàõó ïðîæàðþâàííÿ ïðèïèíÿþòü, îñêіëüêè ãóìóñó â ґðóíòі íå çàëèøèëîñÿ. Îòæå, ó ñêëàäі ґðóíòó є îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè. Äîñëіä 4. Òâåðäèé çàëèøîê, ùî óòâîðèâñÿ ïіñëÿ ïðîæàðþâàííÿ ґðóíòó, âèñèïàþòü ó ñòàêàí ç âîäîþ і ðåòåëüíî ïåðåìіøóþòü. Óòâîðåíіé êàëàìóòíіé ðіäèíі äàþòü âіäñòîÿòèñÿ. Ïіä ÷àñ âіäñòîþâàííÿ ñïîñòåðіãàþòü, ÿê ïіñîê îñіäàє íà äíî ñòàêàíà, à âîäà ëèøàєòüñÿ ùå ìóòíîþ âіä ÷àñòèíîê ãëèíè. ×åðåç äåÿêèé ÷àñ ïіñëÿ âіäñòîþâàííÿ âìіñò ñòàêàíà ðîçäіëèòüñÿ íà òðè øàðè: âíèçó áóäå âàæêèé ïіñîê, ïîñåðåäèíі – êàëàìóòíèé øàð іç çàâèñëèõ ÷àñòèíîê, à çâåðõó – ïðîçîðèé øàð âîäè (ìàë. 98, 3). Öåé äîñëіä äîâîäèòü, ùî ó ñêëàäі ґðóíòó є ïіñîê і ãëèíà.

Мал. 98. Визначення складу ґрунту

Мал. 99. Складові ґрунту

Äîñëіä 5. Ï’ÿòü-ñіì êðàïåëü ïðîçîðîї ðіäèíè ç äîñëіäó 4 íàíîñÿòü íà ñêëî, ÿêå òðèìàþòü íàä ïîëóì’ÿì ñïèðòіâêè, äîêè âñÿ âîäà âèïàðóєòüñÿ. Ïіñëÿ âèïàðþâàííÿ âîäè íà ñêëі çàëèøèòüñÿ áіëà ïëÿìà. Öå íåîðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ùî âõîäèëè äî ñêëàäó ґðóíòó. Îòæå, ґðóíò – öå ïðèðîäíà ñóìіø, äî ñêëàäó ÿêîї âõîäÿòü ãóìóñ, ïіñîê, ãëèíà, âîäà ç ðîç÷èíåíèìè â íіé íåîðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, ïîâіòðÿ ÿ (ìàë. 99).

Підсумки  Ґрунт – верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини і живуть тварини.  Гумус, або перегній, – органічна складова ґрунту.  Пісок, глина, повітря, вода – неорганічна складова ґрунту.  Ґрунт життєво необхідний на нашій планеті.  Чорноземні ґрунти – природне багатство України.

Cторінка ерудита Ґрунт постійно поповнюється органічними речовинами, що називаються перегноєм, або гумусом. Як саме? Щороку у великій кількості відмирають однорічні рослини, опадає листя дерев, гинуть тварини. Через певний час бактерії та інші організми перетворюють їх на перегній, або гумус. Що більше перегною у ґрунті, то він родючіший. У різних ґрунтах міститься різна кількість органічних і неорганічних речовин. Найбільше перегною міститься у ґрунтах під назвою чорноземи. Україна належить до небагатьох країн світу, багатих на чорноземи.

1. Що таке ґрунт? З чого він складається? 2. Якими дослідами можна визначити склад ґрунту? Якими методами слід для цього скористатися? 3. Про які властивості ґрунту йдеться у параграфі? 4*. Склади план розповіді про значення ґрунту. 5. Як ти вважаєш, чи потрібно дбайливо ставитися до ґрунту? Поясни свою відповідь.

§ 28. ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒІ ҐÐÓÍÒÓ, ÄÎÃËßÄ ÇÀ ҐÐÓÍÒÎÌ • ßêі âëàñòèâîñòі ìàþòü ðіçíі ґðóíòè Îñíîâíà âëàñòèâіñòü ґðóíòó – ðîäþ÷іñòü. Ïіä ðîäþ÷іñòþ ґðóíòó ðîçóìіþòü éîãî çäàòíіñòü çàáåçïå÷óâàòè ðîñëèíè ïîæèâíèìè ðå÷îâèíàìè, ïåðåâàæíî îðãàíі÷íèìè. Íàéáіëüøå ïîæèâíèõ ðå÷îâèí ìіñòèòüñÿ â ãóìóñі – îðãàíі÷íіé ñêëàäîâіé ÷àñòèíі ґðóíòó. Íà ðîäþ÷èõ ґðóíòàõ çáèðàþòü âèñîêі âðîæàї ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ðîñëèí, ç ÿêèõ âèãîòîâëÿþòü ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ äëÿ ëþäèíè àáî ÿêі є êîðìîì äëÿ òâàðèí. Ґðóíòè âіäðіçíÿþòüñÿ âìіñòîì òâåðäèõ ðå÷îâèí – ãóìóñó, ïіñêó, ãëèíè. Òîìó âëàñòèâîñòі ґðóíòіâ êðàùå ðîçãëÿäàòè çàëåæíî âіä їõíüîãî ñêëàäó. Ùî áіëüøå â ґðóíòі ãóìóñó, òî âіí ðîäþ÷іøèé. é Îñêіëüêè Î і â ÷îðíîçåìàõ ãóìóñó íàéáіëüøå, éáі òî é ðîäþ÷іñòü і òàêèõ ґðóíòіâ íàéâèùà. Ñâîþ íàçâó öі ґðóíòè îäåðæàëè ÷åðåç їõ òåìíå çàáàðâëåííÿ (ìàë. 100). Íà âèãëÿä ÷îðíîçåìè ãðóäêóâàòîçåðíèñòі, â íèõ äîáðå ïðîíèêàþòü âîäà і ïîâіòðÿ. Ґðóíòè õàðàêòåðèçóþòüñÿ òàêîþ ôіçè÷íîþ âëàñòèâіñòþ, ÿê êîëіð. Ó ÷îðíîçåìіâ âіí ÷îðíèé, ó ïіùàíèõ ґðóíòіâ ñіðóâàòî-æîâòèé, ó ãëèíèñòèõ – æîâòèé. Ó ñêëàäі ïіùàíèõ ґðóíòіâ, ÿê ñâіä÷èòü їõíÿ íàçâà, ïåðåâàæàє ïіñîê. Âîäà ëåãêî ïðîõîäèòü êðіçü òàêèé ґðóíò, òîáòî íå çàòðèìóєòüñÿ ó âåðõíüîìó éîãî øàðі. ×åðåç öå êîðåíÿì ðîñëèí íå âèñòà÷àє âîëîãè. Íàâіòü ïіñëÿ ñèëüíèõ äîùіâ ïіùàíèé ґðóíò øâèäêî âèñèõàє. Ãóìóñó â ïіùàíèõ ґðóíòàõ çíà÷íî ìåíøå, íіæ ó ÷îðíîçåìàõ, òîìó âîíè ìàëîðîäþ÷і. 1 Ãëèíèñòі ґðóíòè, íàâïàêè, ìàþòü äîñòàòíіé çàïàñ ïîæèâíèõ ðå÷îâèí. Àëå çâîëîæåíà äîùåì ãëèíà çëіïëþє ñêëàäîâі ґðóíòó, âіä ÷îãî âіí ñòàє ùіëüíèì. Äåõòî ç âàñ ìàâ çìîãó â öüîìó ïåðåñâіä÷èòèñÿ, ÿêùî çàéìàâñÿ ëіïëåííÿì ç ãëèíè. Òàêі âèðîáè íå ðîçñèõàþòüñÿ, áî ïіñëÿ âèñèõàííÿ âîäè ÷àñòèíè ãëèíè ìіöíî òðèìà2 þòüñÿ îäíà îäíîї. ßêùî öÿ âëàñòèâіñòü ãëèíè öіííà â ãîí÷àðñòâі äëÿ âèãîòîâëåí1), íÿ ãëèíÿíîãî ïîñóäó, òî ґðóíòàì âîíà íå Мал. 100. Перегній (1 чорнозем (2)

Мал. 101. Зрошувальна система

íà êîðèñòü. Ïіñëÿ äîùó ãëèíèñòі ґðóíòè, íà âіäìіíó âіä ïіùàíèõ, ñîõíóòü ïîâіëüíî, íà íèõ íàäîâãî ëèøàþòüñÿ êàëþæі, ùî ïîãіðøóє íàäõîäæåííÿ äî ґðóíòó ïîâіòðÿ, óòðóäíþє îáðîáіòîê ґðóíòó. • Äîãëÿä çà ґðóíòîì Ðîäþ÷іñòü ґðóíòó çàëåæèòü íå ëèøå âіä óìіñòó â íüîìó ãóìóñó, à é âіä íàÿâíîñòі âîëîãè. Ïîÿñíþєòüñÿ öå òèì, ùî êîðåíі ðîñëèí óáèðàþòü ïîæèâíі ðå÷îâèíè ëèøå â ðîç÷èíåíîìó âèãëÿäі. Áіëüøіñòü òåðèòîðіé Óêðàїíè îäåðæóþòü íåîáõіäíó ґðóíòó âîäó ó âèãëÿäі ñíіãó òà äîùó. Òîáі, ìàáóòü, âіäîìî, ùî öüîãî áóâàє íåäîñòàòíüî, îñîáëèâî â Êðèìó, ïіâäåííèõ îáëàñòÿõ – Õåðñîíñüêіé, Îäåñüêіé, Ìèêîëàїâñüêіé. Òîìó òóò äîãëÿä çà ґðóíòîì ïåðåäáà÷àє ïîëèâ ðîñëèí (ìàë. 101). Ùîá çáåðåãòè âîëîãó é íàñèòèòè ґðóíò ïîâіòðÿì, éîãî ïіçíî âîñåíè ÷è ðàíî íàâåñíі îðþòü àáî ïåðåêîïóþòü, à ïіä ÷àñ ðîñòó ðîñëèí ðîçïóøóþòü і çíèùóþòü áóð’ÿíè. Îñîáëèâî âàæëèâî ðîáèòè ðîçïóøóâàííÿ ïіñëÿ äîùó ÷è ïîëèâàííÿ. Öå çàïîáіãàє óòâîðåííþ êіðêè, ÿêà óòðóäíþє ïðîíèêíåííÿ ïîâіòðÿ ó ґðóíò і ïðèñêîðþє âèïàðîâóâàííÿ âîäè. Äëÿ çáåðåæåííÿ ðîäþ÷îñòі ґðóíòó ïîñіâè ðіçíèõ ðîñëèí íà îäíіé äіëÿíöі ÷åðãóþòü, à ùå ïіäæèâëþþòü, âèêîðèñòîâóþ÷è äîáðèâà. Íà ïðèñàäèáíèõ äіëÿíêàõ іç öієþ ìåòîþ âèêîðèñòîâóþòü ïîïіë, ãíіé, ïòàøèíèé ïîñëіä, òîðô. Ó ґðóíòі ïіä âïëèâîì áàêòåðіé âîíè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ãóìóñ, àáî ïåðåãíіé. Äîáðèâà ó âåëèêіé êіëüêîñòі âèðîáëÿþòü íà çàâîäàõ. Ïіäâèùåííþ ðîäþ÷îñòі ґðóíòó ñïðèÿþòü і äåÿêі éîãî ìåøêàíöі, ÿê-îò äîùîâі ÷åðâ’ÿêè. Âîíè ïðîêëàäàþòü ó ґðóíòі õîäè, ïðîïóñêàþ÷è éîãî і ðåøòêè âіäìåðëèõ ðîñëèí ÷åðåç ñâіé êèøå÷íèê. Çàâäÿêè öüîìó ґðóíò ïîïîâíþєòüñÿ îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, ñòàє áіëüø øïàðèñòèì, ó íüîãî êðàùå ïðîíèêàє âîäà ÷î і ï ïîâіòðÿ (ìàë. 102). Ïàì’ÿòàéòå ïðî öå і íå çíèùóéòå. 100

Підсумки  Родючість ґрунту – це його здатність забезпечувати рослини поживними речовинами. Вона залежить від умісту в ньому поживних речовин, наявності достатньої кількості води й повітря.  Чорноземи, піщані і глинисті ґрунти відрізняються між собою за складом. Це позначається на родючості, здатності утримувати воду, кольорі ґрунтів.  Догляд за ґрунтом передбачає розпушування, полив, внесення поживних речовин у вигляді органічних і неорганічних добрив.

Мал. 102. Дощові черв’яки сприяють підвищенню родючості ґрунту

Cторінка ерудита У тепличних господарствах рослини часто вирощують без ґрунту. Як таке можливо? Ґрунт замінюють щебенем, піском і гравієм (для закріплення коренів рослин). Щілини між ними заповнюють водним розчином поживних речовин, необхідних для живлення рослин. Працівники теплиць стежать за тим, щоб поживних речовин завжди було вдосталь. Вони також створюють сприятливі умови щодо освітлення і тепла. Рослини добре ростуть, дають високі врожаї, які збирають по кілька разів на рік. Узимку в магазинах продають свіжі помідори й огірки, вирощені переважно таким способом.

1. Які властивості ґрунтів тобі відомі? Наведи приклади ґрунтів з різними властивостями. 2. Яке значення має родючість ґрунту для рослин? 3. Які умови потрібні для забезпечення високої родючості ґрунту? 4*. Склади розповідь про те, як ти розумієш вислів «Земля – годувальниця». Запиши свою розповідь у зошит.

Допоможуть дорослі У дорослих родичів чи знайомих, які вирощують кімнатні рослини або мають присадибну ділянку, поцікався, як вони доглядають за ґрунтом, ом, і запропонуй їм свою допомогу.

101

§ 29. ÏÎÂІÒÐß Íàøà Çåìëÿ îòî÷åíà ïîâіòðÿì, ùî îãîðòàє її ñóöіëüíîþ îáîëîíêîþ. Çàâäÿêè ñèëі çåìíîãî òÿæіííÿ ïîâіòðÿ íå âіäëіòàє â êîñìі÷íèé ïðîñòіð, à óòðèìóєòüñÿ áіëÿ ïîâåðõíі Çåìëі. Ç óñіõ ïëàíåò Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè ëèøå Çåìëÿ ìàє ïîâіòðÿíó îáîëîíêó, ÿêó íàçèâàþòü àòìîñôåðîþ. • Ñêëàä ïîâіòðÿ  Пригадай: ñêëàä і âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿ. ßê ïîêàçàíî íà ìàëþíêó 103, ó ïîâіòðі íàéáіëüøå àçîòó. Éîãî âèêîðèñòîâóþòü íà äîáóâàííÿ íîâèõ ðå÷îâèí. Äðóãå ìіñöå çà âìіñòîì ó ïîâіòðі íàëåæèòü êèñíþ. Ö Öå ãàç á áåç êîëüîðó і çàïàõó. Íàÿâíіñòü êèñíþ â ïîâіòðі – äóæå âàæëèâà óìîâà äëÿ ïðîöåñіâ äèõàííÿ, ãîðіííÿ і ãíèòòÿ. Êèñåíü âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ñïàëþâàííÿ ðå÷îâèí ç ìåòîþ îäåðæàííÿ ñâіòëà òà òåïëà, íà äîáóâàííÿ іíøèõ ðå÷îâèí. Ó ïîâіòðі є ùå âóãëåêèñëèé ãàç. Âіí óòâîðþєòüñÿ âíàñëіäîê ãíèòòÿ, ãîðіííÿ, éîãî âèäèõàþòü æèâі іñòîòè. Ùîäî íàÿâíîñòі âîäè ó ñêëàäі ïîâіòðÿ òè Мал. 103. Склад ïåðåêîíàєøñÿ ñàìîñòіéíî, âèêîíàâøè âäîìà повітря çàâäàííÿ ñòîðіíêè ïðèðîäîäîñëіäíèêà. • Âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿ Ïîâіòðÿ íå ìàє çàïàõó, ñìàêó, êîëüîðó. Òîáòî éîãî íåìîæëèâî ïîáà÷èòè, çàòå ìîæíà âіä÷óòè, íàïðèêëàä ç ïîäèõîì âіòðó. Â іñíóâàííі ïîâіòðÿ ìîæíà ïåðåêîíàòèñÿ íà äîñëіäàõ. Äîñëіä 1. Ñïðîáóé ñòèñíóòè ç áîêіâ ùіëüíî çàêðèòó ïëàñòìàñîâó ïîðîæíþ ïëÿøêó òàê, ùîá її áîêè äîòîðêíóëèñÿ. Ó òåáå íі÷îãî íå âèéäå. Öå òîìó, ùî ïëÿøêà ëèøå çäàєòüñÿ ïîðîæíüîþ, à íàñïðàâäі âîíà çàïîâíåíà ïîâіòðÿì, ÿêå çàâàäèëî ñòèñíåííþ ïëÿøêè. Ñïðîáóé çðîáèòè òå ñàìå ç âіäêðèòîþ ïëÿøêîþ. Ùî âіäáóëîñÿ? Ïîÿñíè. Ïîâіòðÿ äóæå ëåãêå, òîìó íàïîâíåíі íèì êóëüêè íå ïàäàþòü äîäîëó êàìіíöåì, à ïëàâíî êðóæëÿþòü, îïóñêàþ÷èñü íà çåìëþ. Íàïîâíåíі íèì ðÿòіâíі êîëà, æèëåòè íіêîëè íå òîíóòü. Ïîâіòðÿ ïîãàíî ðîç÷èíÿєòüñÿ ó âîäі. Öі ôіçè÷íі âëàñòèâîñòі ïî îâіòðÿ ìîæíà ïðîäåìîíñòðóâàòè çà äîïîìîãîþ äîñëіäó. 102

Мал. 104. Вода витісняє повітря з пляшки

Äîñëіä 2. Ó ïðîçîðó ïîñóäèíó çàíóðèìî ïіâëіòðîâó ïëàñòìàñîâó ïëÿøêó. Âîäà ñòðіìêî çàõîäèòèìå â ïëÿøêó, à ïóõèðöі ïîâіòðÿ âèõîäèòèìóòü ç íåї (ìàë. 104). Ðîç÷èííіñòü ïîâіòðÿ ó âîäі çáіëüøóєòüñÿ ïіä ÷àñ îõîëîäæåííÿ і çìåíøóєòüñÿ ïіä ÷àñ íàãðіâàííÿ. Ó öüîìó ìîæíà ïåðåêîíàòèñÿ íà äîñëіäі. Äîñëіä 3. Âіçüìåìî ñòàêàí õîëîäíîї âîäîïðîâіäíîї àáî êîëîäÿçíîї âîäè é ïîñòàâèìî éîãî íà äåÿêèé ÷àñ ó êіìíàòі. Áàæàíî âèìіðÿòè òåìïåðàòóðó âîäè і ïîâіòðÿ, àáè ïåðåñâіä÷èòèñÿ, ùî òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ âèùà, íіæ âîäè. Ïðîéäå íåáàãàòî ÷àñó, é íà âíóòðіøíіõ ñòіíêàõ ñòàêàíà ïî÷íóòü ç’ÿâëÿòèñÿ ïóõèðöі ïîâіòðÿ. Öå òîìó, ùî âîäà òåïëіøàє, à ðîç÷èííіñòü ïîâіòðÿ çìåíøóєòüñÿ. Ïîâіòðÿ – ïîãàíèé ïðîâіäíèê òåïëà. Ïåðåêîíàòèñÿ â òàêіé âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿ ìîæíà çà äîïîìîãîþ äîñëіäó. а Äîñëіä 4. Âіçüìåìî äâі ñêëÿíі áàíêè ìіñòêіñòþ 0,5 ë. Îäíó ïîñòàâèìî íà çàëіçíó ñóöіëüíó ïіäñòàâêó (ìàë. 105, à), äðóãó ïіäâіñèìî äî ëàáîðàòîðíîãî øòàòèâà, ÿê ïîêàçàíî íà ìàëþíêó 105, á. Îáèäâі áàíêè îäíî÷àñíî íàïîâíèìî ãàðÿ÷îþ âîäîþ îäíàêîâîї òåìïåðàòóðè. ×åðåç 15–20 õâ ïîìіðÿєìî òåìïåðàòóðó âîäè â îáîõ áàíêàõ. Ó äðóãіé áàíöі âîäà ìåíøå âèõîëîëà. б Âàæëèâîþ õіìі÷íîþ âëàñòèâіñòþ ïîâіòðÿ є çäàòíіñòü ïіäòðèìóâàòè ãîðіííÿ. Âîíà Мал. 105. Дослід çóìîâëåíà íàÿâíіñòþ â íüîìó êèñíþ. з виявлення Ïîâіòðÿ âåñü ÷àñ ïåðåìіùóєòüñÿ, ðóõàя здатності повітря тепло о проводити єòüñÿ. Ïåðåìіùåííÿ ïîâіòðÿíèõ ìàñ çóìîâ103

ëþє ïîÿâó âіòðó. ×àñîì äìå ïðèєìíèé ëåãåíüêèé âіòåðåöü, à іíîäі áóâàþòü óðàãàíè, êîëè øâèäêіñòü âіòðó ñÿãàє 150 êì/ãîä (ìàë. 106). • Çíà÷åííÿ ïîâіòðÿ Ùîá äîáóâàòè ìåòàëè, îòðèìóâàòè åëåêòðîåíåðãіþ íà òåïëîâèõ åëåêòðîñòàíöіÿõ, ïðèâîäèòè â ðóõ àâòîìîáіëі òîùî, íåîáõіäíå ïîâіòðÿ. Âåëèêå çíà÷åííÿ ìàє і òàêà âëàñòèâіñòü ïîâіòðÿ, ÿê çäàòíіñòü ïîãàíî ïðîâîäèòè òåïëî. Ñàìå òîìó ó âіêíàõ ðîáëÿòü ïîäâіéíі, à â ñó÷àñíèõ íàâіòü ïîòðіéíі øèáêè, ïðîìіæêè ìіæ ÿêèìè çàïîâíåíі ïîâіòðÿì. Íà Çåìëі ðіçíèöÿ ìіæ äåííîþ і íі÷íîþ òåìïåðàòóðàìè íàáàãàòî ìåíøà, íіæ íà іíøèõ ïëàíåòàõ. Öå òîìó, ùî ñèëüíèì êîëèâàííÿì äåííîї òà íі÷íîї òåìïåðàòóðè ïåðåøêîäæàє ïîâіòðÿ. À âіä ÷îãî ùå çàõèùàє ïîâіòðÿíà îáîëîíêà Çåìëþ? Ó Ñîíÿ÷íіé ñèñòåìі íåáåñíі òіëà ïîñòіéíî ðóõàþòüñÿ. Òðàïëÿєòüñÿ, ùî äåÿêі ìàëі íåáåñíі òіëà íàáëèæàþòüñÿ äî Çåìëі. Îäíàê áіëüøіñòü ç íèõ çãîðàє â її ïîâіòðÿíіé îáîëîíöі, íå äîëіòàþ÷è äî ïîâåðõíі Çåìëі. Ïðèãàäàé ìåòåîðíі äîùі-çîðåïàäè. Âіòðèëüíі ÷îâíè ðóõàþòüñÿ çàâäÿêè ïîâіòðþ, à òî÷íіøå çàâäÿêè éîãî ïåðåìіùåííþ, ÿêå íàçèâàþòü âіòðîì. Ïàðàøóòè ïëàâíî ñïóñêàþòüñÿ íà çåìëþ òàêîæ çàâäÿêè ïîâіòðþ. Ëþäè çäàâíà íàâ÷èëèñÿ âèêîðèñòîâóâàòè ñèëó âіòðó (ìàë. 107). Ìè âæå ðîçãëÿäàëè çíà÷åííÿ ïîâіòðÿ äëÿ ïîøèðåííÿ çâóêó. Ó áåçïîâіòðÿíîìó ïðîñòîðі âіí íå ïîøèðþєòüñÿ. І íàéãîëîâíіøå, áåç ïîâіòðÿ áóëî á íåìîæëèâèì æèòòÿ íà Çåìëі. Íèì äèõàþòü æèâі іñòîòè. Òîæ íåäàðìà êàæóòü: ïîòðіá-

Мал. 106. Руйнівна дія вітру

104

Мал. 107. Вітрильник (1), вітряк (2), вітрова електростанція (3)

íèé ÿê ïîâіòðÿ! Çà äîáó ëþäèíà ñïîæèâàє áëèçüêî 700 ã êèñíþ, ùî âõîäèòü äî ñêëàäó ó ïîâіòðÿ. ð Óìіñò êèñíþ â àòìîñôåðі çàëèøàєòüñÿ âіäíîñíî ñòàëèì çàâäÿêè çåëåíèì ðîñëèíàì.

Підсумки  Повітря – природна суміш газуватих речовин, серед яких найбільше азоту й кисню.  Повітря безбарвне, легке, малорозчинне у воді, без запаху, погано проводить тепло.  Земля має повітряну оболонку, яку називають атмосферою.  Повітряна оболонка Землі – надійний захист планети від перегрівання та надмірного охолодження.

Сторінка природодослідника Виконай удома завдання. Доведи, що повітря містить водяну пару. Для цього тобі знадобляться порожня неушкоджена консервна банка і шматочки льоду. У невелику консервну банку поклади шматочки льоду і залиш банку на столі. Переконайся, що із часом під банкою стіл змокріє, тобто з’явиться вода. Поясни, звідки під банкою взялася вода, адже банка була неушкоджена.

1. Із чого складається повітря? 2. Які властивості має повітря? За допомогою яких дослідів їх можна виявити? 3. Склади план розповіді про значення повітря та його використання. 4*. Поясни, чому без повітря на нашій планеті не існувало б житття.

105

§ 30. ÂÎÄÀ ÍÀ ÇÅÌËІ. ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒІ É ÊÎËÎÎÁІÃ ÂÎÄÈ

• Âîäà íà Çåìëі Òðè ÷âåðòі ïîâåðõíі Çåìëі âêðèòі âîäîþ. Âîíà çàïîâíþє çàãëèáèíè â çåìíіé êîðі, óòâîðþþ÷è îêåàíè òà ìîðÿ. Âåëèêèìè òåðèòîðіÿìè ñóõîäîëó òå÷óòü ðі÷êè é ðі÷å÷êè. Ó ïðèðîäíèõ çàãëèáèíàõ íà ñóõîäîëі óòâîðèëèñÿ îçåðà. ×àñòèíó òåðèòîðії Óêðàїíè çàéìàþòü ×îðíå òà Àçîâñüêå ìîðÿ. Íà òåðèòîðії Óêðàїíè áëèçüêî 70 òèñÿ÷ âåëèêèõ і ìàëèõ ðі÷îê і áëèçüêî 20 òèñÿ÷ îçåð. Íàéáіëüøå îçåð ó Ïîëіñüêîìó êðàї, îêðàñîþ ÿêîãî ñòàëè Øàöüêі îçåðà. Íàéãëèáøå ñåðåä íèõ – îçåðî Ñâіòÿçü. Íàéáіëüøà éîãî ãëèáèíà ñÿãàє 58 ìåòðіâ. Ïëîùà îçåðà ñòàíîâèòü 26 êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ. Áàãàòî ãëèáîêèõ Á á ç íàïðî÷óä ÷èñòîþ õîëîäíîþ âîäîþ îçåð â Óêðàїíñüêèõ Êàðïàòàõ. Âèñîêîãіðíå îçåðî Ñèíåâèð ðîçòàøîâàíå â äîëèíі íà âèñîòі 989 ìåòðіâ íàä ðіâíåì ìîðÿ. Ñâіòÿçü і Ñèíåâèð (ìàë. 108) ââàæàþòüñÿ îäíèì іç «Ñåìè ÷óäåñ Óêðàїíè». Öå îçåðà ç ïðіñíîþ âîäîþ. Ïðîòå є â Óêðàїíі é ñîëîíі îçåðà-ëèìàíè, íà ÿêі áàãàòèé Êðèì. Íàéáіëüøå ñîëîíå îçåðî Êðèìó – Ñàñèê, à íàéãëèáøå – Äîíóçëàâ. Óíіêàëüíèì ñîëîíèì îçåðîì є Ñèâàø, ç ÿêîãî ó âåëèêèõ êіëüêîñòÿõ äîáóâàþòü êóõîííó ñіëü. Ùå áіëüøå â íàñ øòó÷íèõ âîäîéì – âîäîñõîâèù, êàíàëіâ і ñòàâêіâ. Ëþäèíà ñòâîðþє їõ äëÿ ñâîїõ ãîñïîäàðñüêèõ ïîòðåá. Ñòàâêè є â áàãàòüîõ ñåëàõ. Óêðàїíñüêі ñåëÿíè ç ãëèáîêîї äàâíèíè øàíîáëèâî ñòàâèëèñÿ äî ïðіñíîї âîäè. Êîïàëè êðèíèöі, ïðèêðàøàëè їõ, îñïіâóâàëè â ïіñíÿõ, ñâÿòêóâàëè Âîäîõðåùå òà Іâàíà Êóïàëà. Êðèíèöÿ áóëà ñèìâîëîì óêðàїíñüêîãî ïîäâіð’ÿ. Ïðіñíîї âîäè íà Çåìëі íàáàãàòî ìåíøå, íіæ ñîëîíîї. Ç ðîêàìè її íå ñòàє áіëüøå, áî ç êîæíèì ðîêîì çðîñòàє ñïîæèâàííÿ. Ëþäè íèíі ñòóðáîâàíі ÿêіñòþ ïèòíîї âîäè. Òîìó ïîòðіáíî äáàéëèâî îõîðîíÿòè ÷èñòîòó âîäîéì. Ó æîäíîìó ðàçі íå ìîæíà çëèâàòè â íèõ âіäõîäè ëàçåíü, ïðàëüíèõ êîìáіíàòіâ, õіì÷èñòîê òîùî. Ñòі÷íі âîäè çàâîäіâ, ôàáðèê, òâàðèííèöüêèõ ôåðì ïîòðåáóþòü î÷èМал. 108. Озеро Синевир

106

ùåííÿ. Äëÿ öüîãî áóäóþòü âіäñòіéíèêè, íà çëèâíі òðóáè âñòàíîâëþþòü ôіëüòðè, çäіéñíþþòü çíåçàðàæåííÿ âîäè. Íàäіéíèì ñïîñîáîì î÷èùåííÿ ïèòíîї âîäè є ïðîïóñêàííÿ її ÷åðåç ôіëüòðè. • Âëàñòèâîñòі âîäè Âîäà – öå ðіäèíà áåç êîëüîðó і çàïàõó, ùî êèïèòü ïðè òåìïåðàòóðі 100 Ñ, çàìåðçàє ïðè òåìïåðàòóðі 0 Ñ. Âîäà óòâîðþє ç áàãàòüìà òâåðäèìè, ðіäêèìè òà ãàçîïîäіáíèìè ðå÷îâèíàìè îäíîðіäíі ñóìіøі – ðîç÷èíè. Ïіä ÷àñ íàãðіâàííÿ âîäà ðîçøèðþєòüñÿ, ïіä ÷àñ îõîëîäæåííÿ – ñòèñêóєòüñÿ, à ïіä ÷àñ çàìåðçàííÿ çíîâó ðîçøèðþєòüñÿ. Ó áóäü-ÿêîìó îðãàíіçìі âîäà є ñåðåäîâèùåì, ó ÿêîìó âіäáóâàþòüñÿ õіìі÷íі ðåàêöії, áåç ÿêèõ íå ìîæóòü æèòè æèâі îðãàíіçìè. Íà Çåìëі âîäà іñíóє â òðüîõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ: ðіäêîìó, òâåðäîìó é ãàçóâàòîìó. • Êîëîîáіã âîäè Çàâäÿêè çäàòíîñòі çìіíþâàòè ñâіé àãðåãàòíèé ñòàí âîäà ìîæå «ìàíäðóâàòè» ñâіòîì íà âåëèêі âіäñòàíі. Íàïðèêëàä, ç ïîâåðõíі âîäîéìè âîäà âèïàðîâóєòüñÿ. Íåâèäèìà âîäÿíà ïàðà, ïіäíіìàþ÷èñü óãîðó, îõîëîäæóєòüñÿ і ïåðåòâîðþєòüñÿ íà ðіäèíó. Çãîäîì öÿ ðіäèíà âèïàäå íà çåìëþ äîùåì, ãðàäîì, à âçèìêó ñíіãîì. Áóäü-ÿêі îïàäè ñòіêàþòü ïî çåìíіé ïîâåðõíі, íàïðèêëàä ó ðі÷êè, îçåðà, à ÷àñòèíà їõ ïðîñî÷óєòüñÿ â çåìëþ. ×åðåç äåÿêèé ÷àñ, ïîäîëàâøè áàãàòî ïåðåøêîä, âîäà-ìàíäðіâíèöÿ çðåøòîþ ïîòðàïëÿє â ìîðå àáî îêåàí. Òàêèé îáìіí âîëîãîþ ìіæ âîäíîþ ïîâåðõíåþ, àòìîñôåðîþ і çåìíîþ ïîâåðõíåþ âіäáóâàєòüñÿ ïîñòіéíî і íàçèâàєòüñÿ êîëîîáіãîì âîäè â ïðèðîäі (ìàë. 109). 2

3 1 4 1 4

Мал. 109. Колообіг води в природі

107

Ïåðåëі÷èìî ôіçè÷íі ÿâèùà, ùî âіäáóâàëèñÿ ïіä ÷àñ òàêîãî ïåðåìіùåííÿ âîäè: òåêó÷іñòü, âèïàðîâóâàííÿ, ðóõ âîäÿíîї ïàðè â àòìîñôåðі, її ïåðåòâîðåííÿ íà ðіäèíó é âèïàäàííÿ îïàäіâ. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 109 і ñïðîáóé âèçíà÷èòè, ÿêîþ ñàìå öèôðîþ ïîçíà÷åíî êîæíå іç öèõ ôіçè÷íèõ ÿâèù.

Підсумки  Наявність води – необхідна умова існування всіх живих істот на Землі.  У природі вода існує в трьох агрегатних станах, відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший.  Постійний обмін вологою між водною поверхнею, атмосферою і земною поверхнею називається колообігом води в природі.  Унаслідок господарської діяльності людини прісні водойми забруднюються, зменшуються запаси прісної води на планеті.  Охорона водойм від забруднення – справа кожного з нас.

Cторінка ерудита Справжнім дивом нашої планети є озера із солоною водою. Їх дуже мало, але неповторність кожного з них не перестає дивувати. Одне із солоних озер називається Мертве море. Вода в цьому озері в кілька разів солоніша за воду океанів. Мертвим його назвали через відсутність у ньому живих істот, а морем – бо воно має великі розміри. Завдяки високому вмісту солей, густина води Мертвого моря велика і людина з легкістю тримається на його поверхні, навіть не вміючи плавати. Доведено, що солі Мертвого моря мають неабиякі лікувальні властивості. З них виготовляють різні мазі, шампуні, косметичні креми.

Сторінка природодослідника Виконай удома завдання. Разом з дорослими помандруй своєю місцевістю. Які природні водойми у ній є? Опиши їх, а за бажання намалюй.

1. Які ти знаєш моря, річки та озера України? 2. Як українці здавна ставилися до прісної води? Чому треба берегти прісну воду? 3. Які властивості має вода? 4. За змістом параграфа склади план розповіді про колообіг води в природі. Запиши цей план у зошит. 5*. Склади розповідь про одну з природних водойм України? Запиши свою розповідь у зошит. 6*. Знайди відповідність між цифрами на малюнку 121 та назвами фізичних явищ, що відбуваються під час колообігу води в природі.

108

§ 31. ÂÎÄÀ – ÐÎÇ×ÈÍÍÈÊ.

ÐÎÇ×ÈÍÍІ É ÍÅÐÎÇ×ÈÍÍІ ÐÅ×ÎÂÈÍÈ

• Âîäà – ðîç÷èííèê Ïðîäîâæèìî îçíàéîìëåííÿ ç âîäîþ і çóïèíèìîñÿ íà її âëàñòèâîñòі ðîç÷èíÿòè â ñîáі іíøі ðå÷îâèíè. Äëÿ öüîãî ïðîâåäåìî òàêі äîñëіäè. Äîñëіä 1. Ðîç÷èíåííÿ êóõîííîї ñîëі ó âîäі. Âіçüìåìî îäíó ñòîëîâó ëîæêó êóõîííîї ñîëі (áëèçüêî 30 ã), ïîìіñòèìî â ïîñóäèíó ç ïðîçîðîãî ñêëà é äîäàìî äî íåї 100 ìë âîäè. Ðåòåëüíî ïåðåìіøàєìî, äîêè âñÿ ñіëü íå ðîç÷èíèòüñÿ. Âіäòåïåð ìàєìî ðîç÷èí ñîëі ó âîäі. Äîñëіä 2. Ðîç÷èíåííÿ öóêðó ó âîäі. Ïîñëіäîâíіñòü âèêîíàííÿ öüîãî äîñëіäó òà êіëüêîñòі ðå÷îâèí òàêі ñàìі, ÿê і â ïåðøîìó äîñëіäі. Âåñü öóêîð òàêîæ ðîç÷èíèòüñÿ і íàâіòü øâèäøå, íіæ ñіëü. Âèêîíóþ÷è öі äîñëіäè, ìè ñêîðèñòàëèñÿ óíіêàëüíîþ âëàñòè âëàñòèâіñòþ âîäè – ðîç÷èíÿòè â ñîáі іíøі ðå÷îâèíè. Âîäà çäàòíà ðîç÷èíÿòè і ðіäêі, і òâåðäі, і ãàçóâàòі ðå÷îâèíè. Â óñіõ âèïàäêàõ óòâîðåíà ñóìіø ðå÷îâèí íàáóâàє îäíîãî ç âîäîþ àãðåãàòíîãî ñòàíó. Çâåðíè óâàãó, ñіëü і öóêîð äî ðîç÷èíåííÿ ó âîäі áóëè òâåðäèìè, à óòâîðåíі ðîç÷èíè – ðіäèíè. Ó òàêèõ ñóìіøàõ ðîç÷èíåíà ðå÷îâèíà íå âіäñòîþєòüñÿ, її ÷àñòèíîê ïîáà÷èòè íå ìîæíà. Ïðî òàêі ñóìіøі ãîâîðÿòü, ùî âîíè îäíîðіäíі. • Іç ÷îãî ñêëàäàєòüñÿ ðîç÷èí Â îïèñàíèõ äîñëіäàõ âîäà є ðîç÷èííèêîì, ñіëü і öóêîð – ðîç÷èíåíîþ ðå÷îâèíîþ. Ó ïåðøîìó äîñëіäі óòâîðèâñÿ ðîç÷èí êóõîííîї ñîëі ó âîäі. Ó äðóãîìó – ðîç÷èí öóêðó ó âîäі. Ó öèõ ðîç÷èíàõ âîäà – ðîç÷èííèê (ìàë. 110). • Ðîç÷èííі é íåðîç÷èííі ðå÷îâèíè Çà ðîç÷èííіñòþ ó âîäі ðå÷îâèíè ïîäіëÿþòü íà ðîç÷èííі, ìàëîðîç÷èííі òà íåðîç÷èííі.

Мал. 110. Схема виготовлення розчину

109

Äîñëіäèìî ðîç÷èííіñòü ãëèíè, îëії, ëèìîííîї êèñëîòè. ßê і â ïîïåðåäíіõ äîñëіäàõ, âèãîòîâèìî ñóìіøі öèõ ðå÷îâèí ç âîäîþ. Ïîáà÷èìî, ùî òіëüêè ëèìîííà êèñëîòà óòâîðèëà ç âîäîþ îäíîðіäíó ñóìіø, òîáòî ðîç÷èí. Îòæå, ñåðåä äîñëіäæåíèõ ðå÷îâèí ëèìîííà êèñëîòà ðîç÷èííà ó âîäі, à ãëèíà é îëіÿ íå ðîç÷èííі. Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî çîâñіì íåðîç÷èííèõ ðå÷îâèí íå іñíóє. Ðîç÷èíåííÿ âіäáóäåòüñÿ øâèäøå, ÿêùî ðå÷îâèíè ïîäðіáíèòè. Îäíàêîâó êіëüêіñòü êóõîííîї ñîëі åêñòðà é êàì’ÿíîї ïîìіñòèìî ó 2 ïîñóäèíè ç âîäîþ îäíàêîâîãî îá’єìó. Ïîäðіáíåíà ñіëü åêñòðà ðîç÷èíèòüñÿ øâèäøå. Ãàçóâàòі ðå÷îâèíè êðàùå ðîç÷èíÿþòüñÿ ó õîëîäíіé, íіæ ó òåïëіé ÷è ãàðÿ÷іé âîäі. Ðîç÷èííіñòü òâåðäèõ ðå÷îâèí çàëåæèòü âіä òåìïåðàòóðè âîäè. Ó áіëüøîñòі ç íèõ âîíà çðîñòàє ç ïіäâèùåííÿì òåìïåðàòóðè. Ïåðåêîíàéñÿ â öüîìó, âèêîíàâøè çàâäàííÿ ñòîðіíêè ïðèðîäîäîñëіäíèêà.

Підсумки  Розчини – це однорідні суміші двох і більше речовин.  Вода розчиняє в собі багато речовин різного агрегатного стану. Її називають розчинником, а інші речовини – розчиненими речовинами.  Серед речовин є розчинні й нерозчинні у воді.

Сторінка природодослідника Практичні заняття. Дослідження впливу температури на розчинення цукру й кухонної солі у воді. Тобі знадобляться 4 прозорі посудини, кухонна сіль, цукор, ложки, щоб відміряти речовини й перемішувати їх з водою, холодна і гаряча вода. Якщо є терези, то скористайся ними для більшої точності експерименту. Дія 1. Налий у 2 прозорі посудини однакову кількість холодної води й почни проводити розчинення речовин – кухонної солі й цукру. Спостерігай, як відбувається розчинення, щоразу додаючи в кожну посудину порції розчиненої речовини однакової маси. Щойно одна з речовин перестане повністю розчинятися, припини додавати її нові порції. Іншу речовину продовжуй додавати доти, доки й вона не перестане розчинятися. Запам’ятай і запиши в зошиті, скільки розчиненої речовини ти додав у кожну посудину. Зроби висновок, яка речовина – кухонна сіль чи цукор – за кімнатної температури має більшу розчинність. Дія 2. Повтори експеримент, але вже з гарячою водою і помісти в посудини відразу стільки розчинених речовин, скільки їх всього розчинилось у холодній воді. Продовжуй, як і в попередньому досліді, додавати нові порції солі й цукру, доки речовини перестануть розчинятися.

110

Зроби висновок про те, як нагрівання розчинника вплинуло на розчинність солі й цукру. Сформулюй практичну пораду, як слід змінити температуру розчинника, щоб збільшити або зменшити розчинність речовин у воді. Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії). Тобі знадобляться глина, олія, лимонна кислота, вода, три прозорі посудини. Д ія 1. У три прозорі посудини помісти по одній із зазначених речовин. Намагайся, щоб їхні порції були однакові. Наприклад, половина кавової ложечки. Д ія 2. У кожну посудину обережно долий по 50 мл води. Ретельно перемішай скляною паличкою вміст кожної посудини. Спостерігай за змінами. Чи всі речовини розчинилися? До розчинних чи нерозчинних речовин належать вони?

1. Які суміші називають розчинами? 2. З яких компонентів складається розчин? 3. Порівняй розчинність у воді кухонної солі, цукру, олії та глини. 4. Наведи приклади розчинних і нерозчинних у воді речовин.

Допоможуть дорослі Поцікався, де саме та з якою метою твої рідні використовують таку властивість води, як здатність розчиняти речовини.

§ 32. ÐÎÇ×ÈÍÈ Â ÏÐÈÐÎÄІ. ÇÍÀ×ÅÍÍß ÂÎÄÈ Â ÏÐÈÐÎÄІ. ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÂÎÄÈ ËÞÄÈÍÎÞ

Âîäà òàê ìіöíî óâіéøëà â íàø ïîáóò, ùî ìè é íå óÿâëÿєìî ñâîãî іñíóâàííÿ áåç íåї. Öþ ðå÷îâèíó ñïðàâåäëèâî íàçèâàþòü êîëèñêîþ æèòòÿ. Àäæå ïåðøі æèâі іñòîòè, ùî ç’ÿâèëèñÿ íà íàøіé ïëàíåòі ìіëüéîíè ðîêіâ òîìó, ìåøêàëè ó âîäі. Íàéáіëüø ÷èñòîþ ïðèðîäíîþ âîäîþ є âîäà àéñáåðãіâ, õî÷à і â íіé ìіñòèòüñÿ ÷èìàëî äîìіøîê. Ðåøòà âîäè íà íàøіé ïëàíåòі – öå ðіçíîãî ñêëàäó ðîç÷èíè. • Ðîç÷èíè â íåæèâіé ïðèðîäі Âîäà – óíіâåðñàëüíèé і äîñèòü ïîøèðåíèé ðîç÷èííèê ó íåæèâіé ïðèðîäі. Ñâіä÷åííÿì öüîãî є âîäà ìîðіâ і îêåàíіâ, ðі÷îê, îçååð, ñòàâêіâ, êîëîäÿçíà é àðòåçіàíñüêà âîäà, ґðóíòîâі âîäè (ìàë. 111 1). 111

Мал. 111. Вода в неживій природі

Âèñîêèé óìіñò ðîç÷èíåíèõ ðå÷îâèí ìàє ìîðñüêà âîäà. Òàê, âèïàðþâàííÿì 1 ë ìîðñüêîї âîäè îäåðæóþòü äî 35 ã ìîðñüêèõ ñîëåé. Õòî áóâàâ íà ìîðі ÷è îêåàíі, òîé ïàì’ÿòàє ñîëîíî-ãіðêèé ñìàê ìîðñüêîї âîäè. Öå òîìó, ùî, êðіì ñîëîíîї êóõîííîї ñîëі, ó її ñêëàäі є ùå é іíøі ñîëі, ãіðêі íà ñìàê. Âîäà ïðіñíèõ âîäîéì òåæ ìіñòèòü ðîç÷èíåíі ðå÷îâèíè, ùîïðàâäà, ó çíà÷íî ìåíøіé êіëüêîñòі, íіæ ñîëîíèõ. Ïðîòå íå ëèøå òâåðäі ðå÷îâèíè ðîç÷èíåíі â ïðèðîäíіé âîäі. І ñîëîíà, і ïðіñíà âîäà є îäíî÷àñíî ðîç÷èíîì ãàçóâàòèõ ðå÷îâèí (ñêëàäîâèõ ïîâіòðÿ). Öå ìàє âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ æèòòєäіÿëüíîñòі òâàðèí і ðîñëèí, ÿêі æèâóòü ó âîäі é äèõàþòü ðîç÷èíåíèì ó íіé ïîâіòðÿì. • Ðîëü âîäè íà ïëàíåòі Çåìëÿ Ñâіòîâèé îêåàí – òàê íàçèâàþòü áåçïåðåðâíèé âîäíèé ïðîñòіð íà ïîâåðõíі Çåìëі – âіäіãðàє âåëè÷åçíó ðîëü ó æèòòі ïëàíåòè. Óëіòêó, ïîãëèíàþ÷è ñîíÿ÷íі ïðîìåíі, âіí îõîëîäæóє ñóõîäіë, à âçèìêó âіääàє íàêîïè÷åíå òåïëî, çіãðіâàþ÷è çåìëþ. Óíàñëіäîê âèïàðîâóâàííÿ âîäè ç ïîâåðõíі Ñâіòîâîãî îêåàíó óòâîðþþòüñÿ õìàðè, ç ÿêèõ íà çåìëþ âèïàäàє æèâèëüíà âîëîãà ó âèãëÿäі äîùó òà ñíіãó. • Íàâіùî âîäà ïîòðіáíà æèâіé ïðèðîäі Çäàòíіñòü âîäè ðîç÷èíÿòè ðіçíі ðå÷îâèíè íå ìåíø âàæëèâà і â æèâіé ïðèðîäі. Ñó÷àñíèé ñâіò ðîñëèí і òâàðèí, ñàìà ëþäèíà çàâäÿ÷óþòü ñâîїì іñíóâàííÿì âîäі. Ðîñëèíàì âîíà ïîòðіáíà, ùîá ðîç÷èíÿ÷ó òè è і òðàíñïîðòóâàòè ïîæèâíі ðå÷îâèíè ïî âñüîìó òіëó. Àäæå ðîñëè112

íè æèâëÿòüñÿ òіëüêè òèìè ðå÷îâèíàìè, ÿêі ìіñòÿòüñÿ â ґðóíòі â ðîç÷èíåíîìó ñòàíі. Ïîñóøëèâîãî ëіòà, íàâіòü çà äîñòàòíüîї êіëüêîñòі â ґðóíòі ïîæèâíèõ ðå÷îâèí, âèñîêèõ óðîæàїâ çáèðàòè íå âäàєòüñÿ. Âîäà ïіäòðèìóє ôîðìó òà ïðóæíіñòü ðîñëèí, áåðå ó÷àñòü â óòâîðåííі ðîñëèíàìè îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Äëÿ áàãàòüîõ òâàðèí і ðîñëèí ïðіñíі òà ñîëîíі âîäîéìè є ìіñöåì їõíüîãî îñåëåííÿ. Íà ìàëþíêó 112 îçíàéîìñÿ ç äåÿêèìè ç ìåøêàíöіâ âîäîéì і íàâåäè âëàñíі ïðèêëàäè.  Пригадай, ÿê øâèäêî і âïðàâíî ïëàâàє ðèáà ó âîäі і ÿêà âîíà áåçïîðàäíà áåç íåї. Ó ñêëàäі òіë òâàðèí і ëþäèíè íàéáіëüøå âîäè. Íàâіòü êіñòêè é çóáè ìàþòü ó ñâîєìó ñêëàäі âîäó, íå êàæó÷è âæå ïðî êðîâ, ïіò і ñëèíó. ßêó ðîëü âіäіãðàє âîäà â òіëі ëþäèíè? Íàñàìïåðåä ðîëü ðîç÷èííèêà. Òèñÿ÷і õіìі÷íèõ ðåàêöіé, ùî âіäáóâàþòüñÿ â æèâîìó îðãàíіçìі ç їæåþ, áåç âîäè áóëè á ïðîñòî íåìîæëèâі. Ïîæèâíі ðå÷îâèíè, ÿêі óòâîðþþòüñÿ ïðè öüîìó, òà ðå÷îâèíè, ùî ïіäëÿãàþòü âèâåäåííþ ç îðãàíіçìó, ïåðåíîñÿòüñÿ êðîâ’þ. Ó ñêëàäі êðîâі áàãàòî âîäè. Óëіòêó ìè ñïîæèâàєìî âîäè áіëüøå, íіæ óçèìêó. Öå çóìîâëåíî ùå îäíієþ âàæëèâîþ її ðîëëþ – çàõèùàòè îðãàíіçìè âіä ïåðåãðіâàííÿ. Òàê, ïіä ÷àñ ïåðåãðіâàííÿ ó ëþäèíè âèäіëÿєòüñÿ ïіò. Óíàñëіäîê öüîãî íàâіòü çà íàéáіëüøîї ñïåêè òåìïåðàòóðà її òіëà çàëèøàєòüñÿ ïîñòіéíîþ. Äîðîñëà ëþäèíà ùîäîáè ñïîæèâàє áëèçüêî äâîõ ëіòðіâ âîäè.

2 3

Мал. 112. Мешканці водойм: бабка (1), окунь (2), крокодил і жаба (3), котушка (4), водяні рослини (5, 6)

113

• ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє âîäó Ùîðîêó çðîñòàє ñïîæèâàííÿ ïðіñíîї âîäè, à çàïàñè її íå çáіëüøóþòüñÿ, à çìåíøóþòüñÿ. Æèòåëі âåëèêèõ ìіñò óæèâàþòü ó їæó ïåðåâàæíî ðі÷êîâó âîäó. Òàêà âîäà ïðîõîäèòü òðèâàëèé îáðîáіòîê, çíåçàðàæåííÿ, ôіëüòðóâàííÿ, îïðîìіíåííÿ îçîíîì òîùî. Óñå öå ïîòðåáóє âåëèêèõ âèòðàò êîøòіâ. Ïàì’ÿòàé ïðî öå é íå çàëèøàé êðàíіâ âіäêðèòèìè. Âîäà çäàòíà ðîç÷èíÿòè â ñîáі ÿê ìèéíі çàñîáè, òàê і äåÿêі çàáðóäíþâà÷і. Íà öüîìó ґðóíòóєòüñÿ ïðàííÿ áіëèçíè. Çíà÷íó êіëüêіñòü ëіêіâ âèãîòîâëÿþòü ó âèãëÿäі âîäíèõ ðîç÷èíіâ. Êîíñåðâóþ÷è îâî÷і òà ôðóêòè, ãîòóþ÷è âàðåííÿ і êîìïîòè, ìè êîðèñòóєìîñÿ ðîç÷èíàìè öóêðó, êóõîííîї ñîëі, îöòîâîї òà ëèìîííîї êèñëîòè. À ùå âîäó ÿê ðå÷îâèíó ëþäèíà âèêîðèñòîâóє â áàãàòüîõ õіìі÷íèõ âèðîáíèöòâàõ. Є áàãàòî çàâîäіâ, äå ïîòðіáíî îõîëîäæóâàòè á ïðîäóêöіþ і àáî á íàãðіâàòè і ðå÷îâèíè ïåðåä ïðîâåäåííÿì âèðîáëåíó õіìі÷íèõ ðåàêöіé. Äîñèòü ÷àñòî öå òåæ ðîáëÿòü çà äîïîìîãîþ âîäè.

Підсумки  Розчини – найпоширеніші суміші на Землі.  Природними розчинами неживої природи є вода океанів, морів, річок, озер, підземні води.  Усі процеси життєдіяльності організмів відбуваються за участю водних розчинів речовин.  Воду та її розчини широко використовують у побуті й на виробництві.

Сторінка природодослідника Виконай завдання. Проведи спостереження за водоймами твоєї місцевості. З’ясуй, які природні та штучні водойми є на її території. З якою метою та як люди їх використовують? Чи є джерельна вода і чи часто йдуть дощі у твоєму краї? Експериментальним шляхом вияви розчинені речовини у воді різних водойм. Порівняй одержані результати та запиши їх у зошит.

1. Наведи приклади розчинів у природі. 2. Яке значення води в живій природі? 3. Де вміст розчинених речовин більший – у воді річки чи моря? Як це довести? 4*. Розглянь малюнок 113 і склади за ним розповідь про те, де і як людина використовує воду.

114

Мал. 113. Використання води

Допоможуть дорослі Поспілкуйся з дорослими членами твоєї родини і склади розповідь про те, як ваша родина використовує воду. Залежно від місця твого проживання з’ясуй: – з якого джерела ви берете воду для вживання в їжу; – яку воду ви використовуєте для прання, миття, поливу тощо; – чи сплачуєте ви за користування водою. Якщо так, то наскільки це відчутно для бюджету сім’ї; – якщо джерелом води є ваша криниця, то коли її викопали і на яку глибину; – чи ощадно ваша родина використовує воду. Склади корисні поради щодо заощадження води і поділися ними з друззями, однокласниками, родичами.

115

Òåìà 2. ÏËÀÍÅÒÀ ÇÅÌËß ßÊ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ ÆÈÒÒß ÎÐÃÀÍІÇÌІÂ § 33.

ÎÐÃÀÍІÇÌ І ÉÎÃÎ ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒІ. ÊËІÒÈÍÍÀ ÁÓÄÎÂÀ ÎÐÃÀÍІÇÌІÂ

Òè âæå çíàєø, íàñêіëüêè ðіçíîìàíіòíі òіëà æèâîї ïðèðîäè – îðãàíіçìè. Âîíè ìàþòü ðіçíі ðîçìіðè, áóäîâó, çàáàðâëåííÿ, ñïîñіá æèâëåííÿ, ñåðåäîâèùå æèòòÿ. Âîäíî÷àñ îðãàíіçìàì ïðèòàìàííі ñïіëüíі âëàñòèâîñòі, ùî âіäðіçíÿþòü їõ âіä òіë íåæèâîї 114). ïðèðîäè ((ìàë. 114) • Ó ÷îìó ïîëÿãàє âіäìіííіñòü îðãàíіçìіâ âіä òіë íåæèâîї ïðèðîäè Äî ñêëàäó òіë æèâîї ïðèðîäè îáîâ’ÿçêîâî âõîäÿòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè. Æèâі îðãàíіçìè ðîñòóòü і ðîçâèâàþòüñÿ. Ç ïàðîñòêà âèðîñòàє ìîãóòíє äåðåâî, ç êîøåíÿòè – êіò, ç äèòèíè – äîðîñëà ëþäèíà. Íàïåâíî, òè òåæ ïîìі÷àєø, ùî ðîñòåø. ßê áà÷èìî, ðіñò і ðîçâèòîê ñóïðîâîäæóєòüñÿ çáіëüøåííÿì ðîçìіðіâ і ìàñè òіëà, çìіíîþ éîãî ôîðìè.

ЖИВЛЕННЯ

Д ИХАННЯ

ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

РОЗМНОЖЕННЯ

ПОД РА ЗЛИВІСТЬ

РІСТ І РОЗВИТОК

Мал. 114. Деякі властивості організмів, за якими вони відрізняються від тіл неживої природи

116

Ðіñò îðãàíіçìіâ âіäáóâàєòüñÿ çàâäÿêè ïîæèâíèì ðå÷îâèíàì (áіëêàì, æèðàì, âóãëåâîäàì). Äî îðãàíіçìó òâàðèí і ëþäèíè âîíè íàäõîäÿòü ç їæåþ. Ïðîöåñ ïîãëèíàííÿ і çàñâîєííÿ îðãàíіçìîì ðå÷îâèí їæі íàçèâàєòüñÿ æèâëåííÿì. Óñіì îðãàíіçìàì äëÿ æèòòєäіÿëüíîñòі ïîòðіáíà åíåðãіÿ. Її âîíè îòðèìóþòü ó ïðîöåñі äèõàííÿ, ÿêå âіäáóâàєòüñÿ çà ó÷àñòþ êèñíþ. Âіí ïîòðіáåí äëÿ ðîçùåïëåííÿ îðãàíі÷íèõ ñïîëóê ó êëіòèíàõ. Ïðè öüîìó óòâîðþþòüñÿ âóãëåêèñëèé ãàç і âîäà é âèâіëüíÿєòüñÿ æèòòєâî íåîáõіäíà åíåðãіÿ. Íåïîòðіáíі îðãàíіçìó ðå÷îâèíè (íàïðèêëàä, âóãëåêèñëèé ãàç, ùî óòâîðþєòüñÿ ïіä ÷àñ äèõàííÿ) âèâîäÿòüñÿ ç íüîãî íàçîâíі. Ùå îäíієþ âëàñòèâіñòþ îðãàíіçìіâ є ïîäðàçëèâіñòü. Öå çäàòíіñòü æèâèõ іñòîò ðåàãóâàòè íà âïëèâè çîâíіøíüîãî ñåðåäîâèùà. Íàïðèêëàä, ìàêè, êóëüáàáà òà áàãàòî іíøèõ êâіòіâ ðîçêðèâàþòüñÿ âäåíü, êîëè òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ ïіäâèùóєòüñÿ, і çàêðèâàþòüñÿ ïіä âå÷іð, âå÷іð êîëè ñòàє ïðîõîëîäíіøå ïðîõîëîäíіøå. Íåñêëàäíî ç’ÿñóâàòè, ÿê àêâàðіóìíі ðèáêè ðåàãóþòü íà ðіçíі âïëèâè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. ßêùî ëåãåíüêî ïîñòóêàòè îëіâöåì ïî ñòіíöі àêâàðіóìà, ðèáêè òіêàþòü ó ðіçíі áîêè. Íà ïîÿâó êîðìó ðèáêè ðåàãóþòü іíàêøå – øâèäêî ïіäïëèâàþòü äî íüîãî. Õî÷ ñêіëüêè á іñíóâàâ îðãàíіçì, іç ÷àñîì âіí ãèíå. Óòіì çàâäÿêè ðîçìíîæåííþ ç’ÿâëÿþòüñÿ íîâі îðãàíіçìè. Ðîçìíîæåííÿ – çäàòíіñòü îðãàíіçìіâ âіäòâîðþâàòè ñîáі ïîäіáíèõ. Ç ÿєöü ëåëåêè ç’ÿâëÿþòüñÿ ëåëå÷àòà, ç іêðèíîê îêóíÿ – îêóíöі. Ïîòîìñòâî ïîâòîðþє áóäîâó, ïîâåäіíêó, ñïîñіá æèòòÿ áàòüêіâ. Çàâäÿêè ðîçìíîæåííþ æèòòÿ íà íàøіé ïëàíåòі ïðîäîâæóєòüñÿ ç ïîêîëіííÿ â ïîêîëіííÿ. • Êëіòèííà áóäîâà îðãàíіçìіâ Ç âèâ÷åíîãî ïðî áóäîâó ðå÷îâèí òè çíàєø, ùî їõíіì ñâîєðіäíèì áóäіâåëüíèì ìàòåðіàëîì є àòîìè. Íàéìåíøèìè ÷àñòèíêàìè, ç ÿêèõ ïîáóäîâàíі îðãàíіçìè, є êëіòèíè. Òîæ êàæóòü, ùî âñі îðãàíіçìè ìàþòü êëіòèííó áóäîâó. Çà öієþ îçíàêîþ îðãàíіçìè âіäðіçíÿþòüñÿ âіä òіë íåæèâîї ïðèðîäè. Ç êëіòèí ïîáóäîâàíі òіëà і âåëèêèõ çà ðîçìіðàìè îðãàíіçìіâ (íàïðèêëàä, ñëîí, äóá), і ìàëåíüêèõ, ÿê-îò áäæîëà і ðÿñêà. ßêùî òè óâàæíî ïîäèâèøñÿ íà ì’ÿêîòü êàâóíà ÷è ëèìîíà, òî ïîáà÷èø, ùî âîíà ìàє ÷èñëåííі êîìіðî÷êè. Öå і є êëіòèíè. Òà çàçâè÷àé êëіòèíè ìàþòü ìàëåíüêі ðîçìіðè, òîæ ðîçäèâèòèñÿ їõ ìîæíà ëèøå çà äîïîìîãîþ çáіëüøóâàëüíîãî ïðèëàäó ìіêðîñêîïà (ìàë. 115, 116). Êëіòèíè ðîñëèí, òâàðèí і ãðèáіâ âèðіçíÿþòüñÿ áàãàòîìàíіòíèìè ôîðìàìè і ðîçìіðàìè, ïðîòå êîæíà ç íèõ ìàє ïîäіáíó áóäîâó. Îñíîâíèìè ÷àñòèíàìè êëіòèíè є îáîëîíêà (êëіòèííà ìåìáðàíà), öèòîïëàçìà і ÿä äðî (ìàë. 117). Äîêëàäíіøå ïðî áóäîâó êëіòèí òè äіçíàєøñÿ íà óðîêàõ áіîëîããії.

117

• Ñêіëüêè êëіòèí ó ñêëàäі îðãàíіçìó Іñíóþòü îðãàíіçìè, ÿêі ñêëàäàþòüñÿ ëèøå ç îäíієї êëіòèíè, íàïðèêëàä ìåøêàíöі ïðіñíèõ âîäîéì õëàìіäîìîíàäà é àìåáà (ìàë. 118). Їõ òàê і íàçèâàþòü – îäíîêëіòèííі. Íåçâàæàþ÷è íà êðèõіòíі ðîçìіðè, єäèíà êëіòèíà òіëà öèõ ïðåäñòàâíèêіâ æèâîї ïðèðîäè âèÿâëÿє âñі âëàñòèâîñòі îðãàíіçìіâ і çäàòíà äî ñàìîñòіéíîãî іñíóâàííÿ. Òіëî áіëüøîñòі æèâèõ îðãàíіçìіâ íàøîї ïëàíåòè ñêëàäàєòüñÿ ç âåëè÷åçíîї êіëüêîñòі êëіòèí. Öå áàãàòîêëіòèííі îðãàíіçìè (ìàë. 119). Çàãàëîì êіëüêіñòü êëіòèí ó áàãàòîêëіòèííîìó îðãàíіçìі ìîæå ñÿãàòè êіëüêîõ ìіëüÿðäіâ.

Мал. 115. Світловий мікроскоп

Мал. 116. Клітини під мікроскопом

1 – ядро 2 – оболонка (клітинна мембрана) 3 – цитоплазма

1 Мал. 117. Основні частини клітини

Мал. 118. Одноклітинні організми: водорість хламідомонада (1) і тварина амеба (2)

Мал. 119. Багатоклітинні організми

118

Підсумки  Основними властивостями організмів є ріст, розвиток, живлення, дихання, подразливість, розмноження. За цими властивостями організми відрізняються від тіл неживої природи.  Усі організми складаються з клітин.

Cторінка ерудита С Серед сучасних тварин найбільшою є синій кит, довжина тіла якого близько 33 м, а маса понад 150 т. Новонароджене маля кита має довжину понад 8 м і важить 2–3 т. Найменший птах на Землі – це колібрі, що живе в Південній Америці. Ця пташка важить близько 2 г. Яйце її масою 0,2 г менше за горошину. Як бачиш, відмінності в розмірі та масі кита й колібрі вражаючі. Однак обом істотам притаманні всі властивості організмів. У природі є організми, які не мають клітинної будови. Це віруси. Вони можуть існувати тільки всередині клітин інших організмів, а за їхніми межами гинуть. Тому вчені виділяють віруси в окрему групу тіл природи. Віруси дуже небезпечні насамперед тому, що спричинюють багато хвороб рослин, тварин і людини.

Сторінка природодослідника Виконай завдання. Проведи спостереження за основними властивостями організмів. Д ія 1. Визнач представника живої природи, за яким будеш спостерігати. Це може бути пташка, яку ти підгодовуєш, домашня тварина або кімнатна рослина. Д ія 2 . Спостерігай за поведінкою обраного представника живої природи. Які властивості організму тобі вдалося виявити? Дія 3 . Результати спостережень запиши в зошиті.

1. Перелічи ознаки, за якими організми відрізняються від тіл неживої природи. 2. Яке значення для організмів має живлення? 3. Про які властивості організмів ідеться в таких реченнях: а) З маленького жолудя виріс могутній дуб; б) Вовк полює на зайця; в) У ставку пливе карась? 4. Поясни вислів: «Організми мають клітинну будову». 5*. Які речовини необхідні тигру для отримання енергії? Звідки він їх отримує?

Попрацюйте в групах Доведіть, що рослини і тварини – живі організми.

119

§ 34. ÐІÇÍÎÌÀÍІÒÍІÑÒÜ ÎÐÃÀÍІÇÌІÂ. ÐÎÑËÈÍÈ

Îêðіì ïîäіëó îðãàíіçìіâ íà îäíîêëіòèííі é áàãàòîêëіòèííі, ó÷åíі âèîêðåìëþþòü é іíøі ãðóïè òіë æèâîї ïðèðîäè. Íàéïîøèðåíіøèì є ïîäіë îðãàíіçìіâ íà ðîñëèíè, òâàðèíè, ãðèáè, áàêòåðії. • Õòî òàêі ðîñëèíè Öå îðãàíіçìè, ÿêі ìàþòü êëіòèííó áóäîâó, æèâëÿòüñÿ, äèõàþòü, ðîñòóòü, ðîçìíîæóþòüñÿ. Ðàçîì ç òèì ðîñëèíè ìàþòü îçíàêè, çà ÿêèìè âіäðіçíÿþòüñÿ âіä іíøèõ îðãàíіçìіâ. Ðîçãëÿíåìî їõ. Ðîñëèíè âèäіëÿþòü êèñåíü, ÿêèì äèõàþòü îðãàíіçìè íàøîї ïëàíåòè. Ðîñëèíè çàçâè÷àé âåäóòü ïðèêðіïëåíèé ñïîñіá æèòòÿ, õî÷à îêðåìі ÷àñòèíè їõíüîãî òіëà çäàòíі ðóõàòèñÿ. Òàê, ðóõàþòüñÿ âèòêі ïàãîíè âèíîãðàäó, îáêðó÷óþ÷èñü íàâêîëî ðіçíèõ îïîð, à ùå – êâіòêè òþëüïàíіâ, ìàêіâ, íàãіäîê, êóëüáàáè, ÿêі âіäêðèâàþòüñÿ âðàíöі é çàêðèâàþòüñÿ óâå÷åðі. Ðîñëèíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ áàãàòîìàíіòíіñòþ ðîçìіðіâ, ôîðì ëèñòêіâ і ñòåáåë, çàáàðâëåííÿì êâіòіâ і ïëîäіâ, ñïîñîáàìè ðîçìíîæåííÿ, òðèâàëіñòþ æèòòÿ. Òà âèðіçíèòè ðîñëèíè ç-ïîìіæ іíøèõ îðãàíіçìіâ ìîæíà äîâîëі øâèäêî çà çåëåíèì êîëüîðîì, ÿêèé їì íàäàє ðå÷îâèíà õëîðîôіë. Çàâäÿêè éîìó ðîñëèííі îðãàíіçìè íà ñâіòëі óòâîðþþòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ùî íåîáõіäíі їì äëÿ іñíóâàííÿ. Òàê ðîñëèíè çàáåçïå÷óþòü ñåáå òà іíøі îðãàíіçìè ïîæèâíèìè ðå÷îâèíàìè. Çà ðîçãëÿíóòèìè îçíàêàìè áåçïîìèëêîâî ìîæíà âіäíåñòè äî ðîñëèí ìîãóòíіé äóá і òåíäіòíó âîëîøêó, ðîçëîãèé êóù ëіùèíè ÷è ìàëåíüêó ðÿñêó â ñòàâêó. • Ðіçíîìàíіòíіñòü ðîñëèí Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 120, і òè ïîáà÷èø, ÿêèìè ðіçíîìàíіòíèìè áóâàþòü ðîñëèíè. Òîìó â÷åíі îá’єäíàëè ðîñëèíè â ãðóïè. Îçíàéîìèìîñÿ ç äåÿêèìè ãðóïàìè ðîñëèí. Ñåðåä ðîñëèí іñíóþòü îäíîêëіòèííі (ìàë. 120, 1) і áàãàòîêëіòèííі (ìàë. 120, 2–6) îðãàíіçìè. Òè âæå çíàєø, ùî çà çîâíіøíіì âèãëÿäîì ñòåáëà òà éîãî ðîçìіðàìè ñåðåä ðîñëèí ðîçðіçíÿþòü äåðåâà, êóùі і òðàâ’ÿíèñòі ðîñëèíè. Íàÿâíіñòü êâіòêè – îçíàêà, çà ÿêîþ âèîêðåìëåíî ãðóïó êâіòêî îâèõ ðîñëèí. Äî íèõ íàëåæàòü òðîÿíäè, ÷îðíîáðèâöі, íàðöèñè òà áàãàòî іíøèõ (ìàë. 121). 120

Äî îñíîâíèõ îðãàíіâ êâіòêîâîї ðîñëèíè íàëåæàòü êîðіíü, ïàãіí, ùî óòâîðåíèé ñòåáëîì і ëèñòêàìè, êâіòêà, ïëіä і íàñіíèíà. Êîðіíü çàêðіïëþє ðîñëèíó â ґðóíòі é ïîãëèíàє ç íüîãî âîäó ç ðîç÷èíåíèìè ðå÷îâèíàìè, íåîáõіäíèìè äëÿ æèâëåííÿ ðîñëèíè. Ñòåáëî ñëóãóє îïîðîþ ðîñëèíè, ïî íüîìó ðóõàþòüñÿ ïîæèâíі ðå÷îâèíè. Ëèñòîê çàáåçïå÷óє óòâîðåííÿ îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí і êèñíþ, ÿêèé âèäіëÿєòüñÿ ó íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Ç êâіòîê ðîçâèâàþòüñÿ ïëîäè é íàñіíèíè, çàâäÿêè ÿêèì êâіòêîâі ðîñëèíè ðîçìíîæóþòüñÿ. Ó ïðèðîäі є ÷èìàëî ðîñëèí, ÿêі íå ìàþòü êâіòîê. Äî íèõ íàëåæàòü ìîõè і ïàïîðîòі (ìàë. 120, 4, 5), ùî çðîñòàþòü íà çâîëîæåíèõ òåðèòîðіÿõ, à òàêîæ âîäîðîñòі, ïîøèðåíі ó âîäîéìàõ і çâîëîæåíèõ ìіñöÿõ ñóõîäîëó (ìàë. 120, 6). Іñíóþòü ðîñëèíè îäíîðі÷íі, äâîðі÷íі òà áàãàòîðі÷íі. Îäíîðі÷íі âñòèãàþòü ïðîòÿãîì îäíîãî ðîêó âèðîñòè é óòâîðèòè íàñіííÿ, ç ÿêîãî íà íàñòóïíèé ðіê ç’ÿâëÿòüñÿ íîâі ðîñëèíè. Â Óêðàїíі òàêèõ ðîñëèí áàãàòî ðîñòå íà ëóêàõ ëóêàõ, ó ñòåïó. ñòåïó Їõ âèðîùóþòü íà ïîëÿõ (îãіðêè, ãàðáóçè, êóêóðóäçà, ïîìіäîðè), âèñіâàþòü íà êâіòíèêàõ (àéñòðè, ÷îðíîáðèâöі, ïåòóíії).

Мал. 120. Різноманітність рослин: хламідомонада (1), соняшник (2), калина (3), мох (4), папороть (5), водорість спірогіра (6)

121

Мал. 121. Квіткові рослини

Ðîñëèíè, ó ÿêèõ âіä ïðîðîñòàííÿ íàñіíèíè äî óòâîðåííÿ íîâîãî íàñіííÿ ïðîõîäèòü äâà ðîêè, íàçèâàþòü äâîðі÷íèìè. Öå ìîðêâà (ìàë. 122), ñåëåðà, ïåòðóøêà, ëîïóõ. Ä áàãàòîðі÷íèõ Äî ð ðîñëèí ð íàëåæàòü óñі ó äåðåâà ð é êóùі, óù à òàêîæ äåÿêі òðàâ’ÿíèñòі ðîñëèíè, ÿê-îò: ñóíèöі, ïіîíè, õðèçàíòåìè òà іíøі. Âîíè êâіòíóòü і óòâîðþþòü ïëîäè ïîíàä äâà ðîêè. ßêùî õîëîäíîї ïîðè ðîêó ëèñòÿ áàãàòîðі÷íîї ðîñëèíè îïàäàє, її íàçèâàþòü ëèñòîïàäíîþ. À ÿêùî ëèñòÿ òðèìàєòüñÿ óïðîäîâæ ðîêó, òî òàêó áàãàòîðі÷íó ðîñëèíó íàçèâàþòü âі÷íîçåëåíîþ.  Поміркуй і íàâåäè ïðèêëàäè ëèñòîïàäíèõ і âі÷íîçåëåíèõ ðîñëèí. Ðîñëèíè, ÿêі ìàþòü ëіêóâàëüíі âëàñòèâîñòі, íàëåæàòü äî ãðóïè ëіêàðñüêèõ ðîñëèí (ìàë. 123). Ëþäèíà âèêîðèñòîâóє ðіçíі ÷àñòèíè öèõ ðîñëèí äëÿ ïðèãîòóâàííÿ íàñòîÿíîê, ñèðîïіâ, ïîðîøêіâ. Íàïðèêëàä, ñіê ïîäîðîæíèêà âõîäèòü äî ñêëàäó çàñî-

Мал. 122. Морква – дворічна рослина: насіння моркви (а), рослина у перший рік росту (б), вигляд рослини на другий рік росту (в, г) р

122

Мал. 123. Лікарські рослини: нагідки (1), валеріана (2), малина (3), шавлія (4)

áіâ äëÿ ëіêóâàííÿ êàøëþ і çàõâîðþâàíü øëóíêà. Äëÿ ïîëîñêàííÿ ãîðëà âèêîðèñòîâóþòü íàñòîÿíêè íàãіäîê і øàâëії. Ìàáóòü, і òîáі ïіä ÷àñ ëіêóâàííÿ çàñòóäè äîâîäèëîñÿ ïèòè òðàâ’ÿíі ÷àї ç äîäàâàííÿì ïëîäіâ êàëèíè, êàëèíè ìàëèíè, ìàëèíè ëèìîíà. ëèìîíà Ç äàâíіõ ÷àñіâ ëþäèíà âèðîùóє ðіçíі ðîñëèíè äëÿ îòðèìàííÿ ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ, îäÿãó, ëіêіâ, ïðèêðàøàííÿ ñâîєї îñåëі é ïîäâіð’ÿ. Òàêі ðîñëèíè íàçèâàþòü êóëüòóðíèìè. Íà âіäìіíó âіä íèõ, äèêîðîñëі ðîñëèíè ó ïðèðîäі ðîñòóòü áåç ó÷àñòі ëþäèíè.  Поміркуй і íàçâè òðè êóëüòóðíі ðîñëèíè і òðè äèêîðîñëі. • ßêі ðîñëèíè íàëåæàòü äî îòðóéíèõ Іñíóþòü ðîñëèíè, ÿêі íå ìîæíà áðàòè äî ðóê, íþõàòè ÷è êóøòóâàòè. Àäæå âîíè ìіñòÿòü ðå÷îâèíè, ÿêі â ðàçі ïîòðàïëÿííÿ â îðãàíіçì ëþäèíè і òâàðèí çóìîâëþþòü îòðóєííÿ і ìîæóòü ïðèçâåñòè äî çàãèáåëі. Òàêі ðå÷îâèíè íàçèâàþòü îòðóéíèìè, à ðîñëèíè, ÿêі їõ ìіñòÿòü, óòâîðþþòü ãðóïó îòðóéíèõ ðîñëèí (ìàë. 124). Îòðóéíі ðå÷îâèíè íàêîïè÷óþòüñÿ â ðіçíèõ ÷àñòèíàõ ðîñëèíè. Âèñîêèé óìіñò îòðóéíèõ ðå÷îâèí ó ïëîäàõ âîâ÷îї ÿãîäè і êîíâà-

Мал. 124. Отруйні рослини України: чемериця біла (1), вовча ягода (2), блекота чорна (3), аконіт (4)

123

ëії, ó ëèñòêàõ áëåêîòè. Є ðîñëèíè, âñі ÷àñòèíè ÿêèõ îòðóéíі. Íàïðèêëàä, âñÿ ðîñëèíà àêîíіòó – âіä êîðåíÿ äî êâіòêè – íàäçâè÷àéíî îòðóéíà, íàâіòü íþõàòè її íåáåçïå÷íî äëÿ çäîðîâ’ÿ. Ùîá óíèêíóòè îòðóєííÿ, ñëіä çíàòè îòðóéíі ðîñëèíè ñâîєї ìіñöåâîñòі é íå êîíòàêòóâàòè ç ðîñëèíàìè, íàçâè ÿêèõ òîáі íåâіäîìі.

Підсумки  Організми нашої планети вчені об’єднують у чотири групи: рослини, тварини, гриби, бактерії.  Основні ознаки рослин – це наявність хлорофілу, який зумовлює зелений колір рослин, здатність утворювати органічні речовини, необхідні для побудови власного тіла.  Рослини об’єднано в групи за різними ознаками.

Cторінка ерудита До складу б Д багатьох рослин входять пігменти і – це речовини, якіі надають різного забарвлення. Наприклад, пігменти червоного кольору є в коренеплодах буряка і плодах вишні, синього кольору – у квітках волошки і барвінку. Тобі знайома ситуація: куштуючи ягоди чи фрукти, краплина їхнього соку опиняється на одязі. Відіпрати її не так уже й просто. Та рослинні барвники можуть стати справжнім помічником у приготуванні різних страв. Наприклад, допоможуть зробити різнобарвними тістечка, желе, печиво, морозиво. Страви будуть не лише красиві, а й корисні завдяки вмісту природних пігментів. Варто лише їх видобути з рослини. Зробити це нескладно. Наприклад, щоб отримати барвник зеленого кольору, необхідно листки шпинату пропустити через м’ясорубку. Отриману кашку загорнути у марлю чи бинт і вичавити сік. Це і є харчовий барвник. Барвники, які мають різні відтінки червоного, можна отримати із соку буряка, червоних ягід вишні, малини. 1. Як вирізнити рослини з-поміж інших організмів? 2. Назви відомі групи рослин і наведи приклади. 3. Чи зможе людина існувати без рослин? Поясни свою відповідь. 4*. Об’єднай рослини з наведеного переліку на групи, про які йшлося в параграфі: пшениця, ліщина, клен, конвалія, верба, блекота, капуста, троянда, бузок, кріп, смородина, фіалка, груша, шавлія.

Попрацюйте в групах Підготуйте повідомлення на тему «Без верби і калини нема України». Для цього доберіть інформацію про ці рослини (до якої групи рослин належать, яке значення мають у природі і житті людини). З’ясуйте, які традиції українського народу пов’язані з вербою та калиною.

124

§ 35. ÒÂÀÐÈÍÈ. ÐІÇÍÎÌÀÍІÒÍІÑÒÜ ÒÂÀÐÈÍ Òâàðèíè äèõàþòü, æèâëÿòüñÿ, ðîçìíîæóþòüñÿ, ðóõàþòüñÿ, ðîñòóòü. Їõíє òіëî ñêëàäàєòüñÿ ç îäíієї ÷è áàãàòüîõ êëіòèí. Ïðîòå âñі òâàðèíè ìàþòü ñïіëüíі îçíàêè, çà ÿêèìè їõ îá’єäíàëè â îäíó ãðóïó. • ßê âіäðіçíèòè òâàðèíó âіä іíøèõ îðãàíіçìіâ Ãîëîâíà âіäìіííіñòü òâàðèí âіä ðîñëèí ïîëÿãàє â òîìó, ùî âîíè æèâëÿòüñÿ ãîòîâèìè îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, ùî є ó ñêëàäі іíøèõ îðãàíіçìіâ. Îäíі òâàðèíè æèâëÿòüñÿ ðîñëèíàìè. Їõ íàçèâàþòü ðîñëèíîїäíèìè (íàïðèêëàä, çàєöü, êіíü, êîðîâà). Òі, õòî ñïîæèâàє іíøèõ òâàðèí, íàëåæàòü äî ì’ÿñîїäíèõ, àáî õèæàêіâ, ÿê-îò: âîâê, ëåâ, ñîâà. Іñíóþòü âñåїäíі òâàðèíè, ÿêі ìîæóòü æèâèòèñÿ ðîñëèííîþ і òâàðèííîþ їæåþ, ї íàïðèêëàä âåäìіäü, і ñâèíÿ. Îðãàíіçì áàãàòîêëіòèííèõ òâàðèí ñêëàäàєòüñÿ ç îðãàíіâ, ÿêі ìàþòü ïåâíå ïðèçíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä, íàäõîäæåííÿ êèñíþ â îðãàíіçì і âèâåäåííÿ ç íüîãî âóãëåêèñëîãî ãàçó çàáåçïå÷óþòü îðãàíè äèõàííÿ. Ó ëþäèíè é áàãàòüîõ іíøèõ òâàðèí – öå ëåãåíі, ó ðèá – çÿáðà. Çà îòðèìàííÿ ïîæèâíèõ ðå÷îâèí âіäïîâіäàþòü îðãàíè òðàâëåííÿ (íàïðèêëàä, øëóíîê). Çàâäÿêè îðãàíàì ÷óòòіâ (î÷і, íіñ, âóõà) òâàðèíè îðієíòóþòüñÿ íà òåðèòîðії ñâîãî іñíóâàííÿ, â÷àñíî äіçíàþòüñÿ ïðî íåáåçïåêó ÷è íàÿâíіñòü їæі. Òâàðèíè âèäàþòü ðіçíі çâóêè (íàïðèêëàä, ñâèñò, ãàð÷àííÿ). Çàâäÿêè çâóêîâèì ÿâèùàì âîíè âіòàþòüñÿ àáî âіäëÿêóþòü âîðîãіâ, ñïіëêóþòüñÿ çі ñâîїìè äèòèí÷àòàìè òîùî. Âàæëèâîþ îçíàêîþ áіëüøîñòі òâàðèí є çäàòíіñòü àêòèâíî ðóõàòèñÿ. Öüîìó ñïðèÿþòü ðîçâèíåíі ì’ÿçè і ðіçíîìàíіòíі êіíöіâêè. Îêðåìі ñïîñîáè ïåðåñóâàííÿ òâàðèí ïðåäñòàâëåíî íà ìàëþíêó 125. Ïîðó÷ іç ðóõëèâèìè òâàðèíàìè іñíóþòü і òàêі, ÿêі ìàéæå íå ðóõàþòüñÿ і çîâíі íàãàäóþòü ðîñëèíè àáî òіëà íåæèâîї ïðèðîäè (ìàë. 126). • Ãðóïè òâàðèí Äî òâàðèí íàëåæàòü ÿê îäíîêëіòèííі (ïðèãàäàé їõ çà ìàë. 116), òàê і áàãàòîêëіòèííі îðãàíіçìè. Áàãàòîêëіòèííèõ òâàðèí ìîæíà îá’єäíàòè ó äâі âåëèêі ãðóïè: õðåáåòíі і áåçõðåáåòíі (ìàë. 127). Íàïðèêëàä, ðèáè, çåìíîâîäíі, ïëàçóíè, ïòàõè, çâіðі ìàþòü âíóòðіøíþ îñíîâó òіëà – õðåáåò. Âîíè íàëåæàòü äî õðåáåòíèõ òâàðèí. À òàêі òâàðèíè, ÿê ÷åðâè, êîìàõè, ïàâóêè, ðàâëèêè õðåáòà íå ìàþòü, òîìó âîíè óòâîðþþòü ãðóïó áåçõðåáåòíèõ òâàðèí. 125

Ó ðèá, æàá, ÿùіðîê òåìïåðàòóðà òіëà çìіíþєòüñÿ çі çìіíîþ òåìïåðàòóðè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Їõ íàçèâàþòü õîëîäíîêðîâíèìè òâàðèíàìè. Ïîñòіéíó òåìïåðàòóðó òіëà, ÿêà íå çàëåæèòü âіä òåìïåðàòóðè çîâíіøíüîãî ñåðåäîâèùà, ìàþòü ïòàõè, çâіðі é ëþäèíà. Âîíè óòâîðþþòü ãðóïó òåïëîêðîâíèõ òâàðèí. • ×èì íåáåçïå÷íі îòðóéíі òâàðèíè Ñåðåä òâàðèí òàê ñàìî, ÿê і ñåðåä ðîñëèí, є áàãàòî îòðóéíèõ (ìàë. 128). Âîíè ìіñòÿòü ðå÷îâèíè, íåáåçïå÷íі äëÿ іíøèõ

Мал. 125. Способи пересування тварин

1 Мал. 126. Актинія (1) й устриця (2) зовні не схожі на тварин

126

òâàðèí, æèòòÿ і çäîðîâ’ÿ ëþäèíè. Ïîñòðàæäàòè âіä îòðóéíèõ òâàðèí ìîæíà, ÿêùî âîíè âêóñÿòü ÷è âæàëÿòü ëþäèíó, ñêóøòóâàâøè їõ àáî ïðîñòî äîòîðêíóâøèñü äî ïîêðèâіâ їõíüîãî òіëà. Äóæå áîëіñíèìè є âіä÷óòòÿ, êîëè æàëèòü îñà ÷è áäæîëà. Öå òîìó, ùî ÷åðåç ïðîêîë ó øêіðі âîíè ââîäÿòü ñâîþ îòðóòó. Îñîáëèâî íåáåçïå÷íî äëÿ ëþäèíè, êîëè її âæàëÿòü âіäðàçó áàãàòî îñ і áäæіë. Íà ïіâäíі íàøîї êðàїíè ïîøèðåíі îòðóéíі ïàâóêè êàðàêóðòè і òàðàíòóëè. Ïîâñþäíî â Óêðàїíі çóñòðі÷àєòüñÿ ãàäþêà çâè÷àéíà (ìàë. 128, 3). Її ìîæíà âïіçíàòè çà îñîáëèâèì âіçåðóíêîì íà ñïèíі. Ó ×îðíîìó é Àçîâñüêîìó ìîðÿõ ìåøêàє ðèáà ìîðñüêèé äðàêîí, ÿêèé áîëÿ÷å æàëèòü îòðóéíèìè øèïàìè, і ìåäóçà êîðåíåðîò, êîíòàêò ç ÿêîþ ñõîæèé íà îïіê êðîïèâîþ. Ùîá óáåçïå÷èòè ñåáå âіä îòðóéíèõ òâàðèí, äіçíàéñÿ, ÿêі òâàðèíè òâîєї ìіñöåâîñòі є îòðóéíèìè. Íàìàãàéñÿ óíèêàòè çóñòðі÷åé ç íèìè, íèìè à ó âèïàäêó êîíòàêòó ç îòðóéíîþ òâàðèíîþ ñëіä íåãàéíî çâåðíóòèñÿ ïî ìåäè÷íó äîïîìîãó.

Мал. 127. Різноманітний світ тварин: 5), дощовий черв’як (1), мурашка (2), павук птахоїд (3), ластівка (4), ящірка (5 равлик (6), карась (7), олень (8)

127

Мал. 128. Отруйні тварини України: морський дракон (1), (1) каракурт (2), (2) гадюка звичайна (3), (3) бджола (4), (4) медуза коренерот (5), тарантул (6), оса (7)

• Òâàðèíè ñâіéñüêі òà äèêі Іñíóþòü òàêîæ òâàðèíè ñâіéñüêі і äèêі. Òâàðèíè, ÿêèõ ëþäèíà ïðèðó÷èëà і ðîçâîäèòü äëÿ ñâîїõ íàéðіçíîìàíіòíіøèõ ïîòðåá (äëÿ îòðèìàííÿ ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ, îäÿãó òîùî), íàëåæàòü äî ñâіéñüêèõ òâàðèí. Ëþäèíà їõ äîãëÿäàє, ãîäóє, ëіêóє. (Íàâåäè ïðèêëàäè òàêèõ òâàðèí). Äî ñâіéñüêèõ òàêîæ íàëåæàòü êîòè, ñîáàêè, àêâàðіóìíі ðèáêè. Æèòòÿ äèêèõ òâàðèí ïîâíіñòþ çàëåæèòü âіä íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Âîíè ñàìîñòіéíî äîáóâàþòü їæó, äáàþòü ïðî íîâîíàðîäæåíèõ ìàëÿò, çàõèùàþòüñÿ âіä âîðîãіâ, ñïîðóäæóþòü óêðèòòÿ. Ñåðåä äèêèõ òâàðèí ÷èìàëî ñïðàâæíіõ äðóçіâ ëþäèíè. Íàïðèêëàä, ïòàõè. Ñïîæèâàþ÷è êîìàõ і ïîëþþ÷è íà ìèøåé і õîâðàõіâ, ÿêі øêîäÿòü êóëüòóðíèì ðîñëèíàì, ïòàõè є íàäіéíèìè çàõèñíèêàìè çåëåíèõ íàñàäæåíü. Îñü ÷îìó ñëіä îõîðîíÿòè ïòàõіâ і ïіêëóâàòèñÿ ïðî íèõ: ñòâîðþâàòè øïàêіâíі é ñèíè÷íèêè, íå ðîçîðþâàòè ãíіçä, ïіäãîäîâóâàòè âçèìêó. Çà öþ íåâåëèêó òóðáîòó ïòàõè íàâåñíі і âëіòêó âіääÿ÷àòü ñïîâíà ñïàñіííÿì íàøèõ ëіñіâ, ñàäіâ і ïîëіâ âіä øêіäíèêіâ.

Підсумки  Тварини живляться готовими органічними речовинами, споживаючи рослинну чи тваринну їжу.

128

 Більшість тварин рухається, у навколишньому світі вони орієнтуються за допомогою органів чуттів.  Залежно від особливостей будови і способу життя виділяють різні групи тварин.  Слід знати отруйних тварин своєї місцевості, щоб уникнути небезпеки від контакту з ними.

Cторінка ерудита Тварини з’явилися мільйони років тому. Перші тварини мешкали у воді. За час свого існування вони змінювалися і розселилися по всій планеті. Сучасні тварини – нащадки тих тварин, які колись населяли Землю (мал. 129). Учені з’ясували, що серед тварин минулого були рослиноїдні та хижаки. Предками сучасних слонів учені вважають мамонтів. Ці тварини були дуже витривалі, витривалі мали кудлату довгу шерсть, шерсть яка добре захищала їх від холоду. Зріст дорослого мамонта сягав 4 метрів, а маса – 8 тонн. Нині в природничих музеях можна бачити рештки тіла цих колись поширених і на території України тварин.

Мал. 129. Динозавр (1) і мамонт (2) – тварини минулого

1. Чим тварини відрізняються від рослин? Що між ними спільного? 2. За допомогою чого тварини орієнтуються в навколишньому просторі? Наведи приклад. 3. Розподіли тварин, зображених на малюнку 127, на групи, про які йшлося в параграфі. 4. На які групи поділяють тварин? Склади розповідь про одну з груп тварин за планом: 1) назва групи тварин; 2) тварини цієї групи; 3) спільні ознаки тварин цієї групи.

129

§ 36. ÃÐÈÁÈ Çàçâè÷àé, êîëè ìè ÷óєìî ñëîâî «ãðèá», òî óÿâëÿєìî çâè÷íі äëÿ íàñ ãðèáè, ÿêі ìè çáèðàєìî â ëіñі ÷è íà ëóöі, ÿê-îò: ìàñëþêè, ïå÷åðèöі ÷è îïåíüêè. Âîíè ìàþòü øàïèíêó і íіæêó, ñàìå їõ ìè çðіçàєìî é êëàäåìî äî ñâîãî êîøèêà. Ïðîòå øàïèíêà і íіæêà – öå ëèøå íåâåëèêà ÷àñòèíà ãðèáà, ÿêó íàçèâàþòü ïëîäîâèì òіëîì. Âîíî ñëóãóє äëÿ ðîçìíîæåííÿ. Îñíîâíå òіëî öèõ ãðèáіâ ìіñòèòüñÿ â ґðóíòі é іñíóє íå îäèí ðіê. Âîíî ìàє âèãëÿä òîíêèõ, äîâãèõ íèòîê і íàçèâàєòüñÿ ãðèáíèöåþ. • ×îìó ãðèáè ñòàíîâëÿòü îêðåìó ãðóïó îðãàíіçìіâ Òðèâàëèé ÷àñ ó÷åíі íå çíàëè, äî ÿêîї ãðóïè îðãàíіçìіâ ñëіä âіäíåñòè ãðèáè. Àäæå ïîäіáíî äî ðîñëèí ãðèáè âåäóòü ïðèêðіïëåé ñïîñіá іá æèòòÿ, ïðîòå íå ìàþòü õëîðîôіëó. ôі À ïîäіáíî іá äî òâàíèé ðèí ãðèáè æèâëÿòüñÿ ãîòîâèìè îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè. Їõ âîíè ïîãëèíàþòü іç æèâèõ îðãàíіçìіâ àáî âіäìåðëèõ ðåøòîê òâàðèí і ðîñëèí (íàïðèêëàä, ïåíüêà) óñієþ ïîâåðõíåþ òіëà. Òîìó âèðіøèëè îá’єäíàòè öі îðãàíіçìè â îêðåìó ãðóïó ç íàçâîþ ãðèáè.

Плодове тіло

• Їñòіâíі òà îòðóéíі ãðèáè Ãðèáè, ÿêі ìè çâèêëè áà÷èòè â ëіñі ÷è íà ãàëÿâèíі, íàïðèêëàä áіëèé ãðèá, íàëåæàòü äî øàïèíêîâèõ ãðèáіâ. Ðîçãëÿíü ìàëþíîê 130, і çðîçóìієø, çâіäêè âçÿëàñÿ öÿ íàçâà. Ñåðåä øàïèíêîâèõ ãðèáіâ áàãàòî òàêèõ, ÿêі âæèâàþòü ó їæó. Öå їñòіâíі ãðèáè (ìàë. 131). Ïðîòå іñíóþòü ãðèáè, âæèâàòè ÿêі íå ìîæíà â æîäíîìó ðàçі, òîìó ùî їõíє òіëî ìіñòèòü íåáåçïå÷íі (îòðóéíі) äëÿ æèòòÿ ëþäèíè ðå÷îâèíè. Òàêі ãðèáè íàçèâàþòü îòðóéíèìè (ìàë. 132). Ñìåðòåëüíî íåáåçïå÷íèìè є áëіäà ïîãàíêà, ÷îðòіâ ãðèá, ãіð÷è÷íèé ãðèá, ÷åðâîíèé і ïàíШапинка òåðíèé ìóõîìîðè. Íåðіäêî îòðóéíі ãðèáè òàê ñõîæі íà Ніжка їñòіâíі, ùî їõ âàæêî âіäðіçíèòè. Çàïàì’ÿòàé çîëîòå ïðàâèëî – íå çáèГрибниця ðàé ãðèáіâ, ÿêèõ íå çíàєø, і òèõ, ùî ðîñòóòü îáàáі÷ äîðіã і ïîáëèçó âåëèêèõ ïðîìèñëîâèõ ìіñò.

Мал. 130. Будова шапинкового гриба

130

• Ðіçíîìàíіòíіñòü і çíà÷åííÿ ãðèáіâ Äåÿêі øàïèíêîâі ãðèáè (íàïðèêëàä, ïіäîñè÷íèêè, ïіääóáíі) ðîñòóòü ïіä

4 1

Мал. 131. Їстівні шапинкові гриби: білі (1), маслюки (2), лисички справжні (3), підосичники (4)

äåðåâàìè ä ð ïåâíèõ âèäіâ. ä Ãðèáíèöі ð ö öèõ ö ãðèáіâ ð îáïëіòàþòü êîðåíі ð äåðåâ. Ç äåðåâà â ãðèáíèöþ íàäõîäÿòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, à âіä ãðèáà âîíî îòðèìóє âîäó і íåîðãàíі÷íі ðå÷îâèíè. Òàê ãðèáè і äåðåâà äîïîìàãàþòü îäíå îäíîìó. Òîáі, íàïåâíî, äîâîäèëîñÿ áà÷èòè âêðèòèé öâіëëþ õëіá. Öå «ðîáîòà» ãðèáіâ, çîêðåìà ìóêîðà (ìàë. 133). Ãðèáè, ÿêі óòâîðþþòü ïîäіáíó öâіëü, îá’єäíàëè â ãðóïó öâіëåâèõ ãðèáіâ. ×åðåç їõíþ äіÿëüíіñòü ïðîäóêòè ïñóþòüñÿ, ñòàþòü íåїñòіâíèìè. ßêùî â ïàêåòі ÷è õëіáíèöі áóâ öâіëèé õëіá, íå ìîæíà êëàñòè òóäè ñâіæèé õëіá. Àäæå âіí øâèäêî âêðèєòüñÿ öâіëëþ. Іñíóþòü ãðèáè-ïàðàçèòè, ÿêі îñåëÿþòüñÿ íà ðîñëèíàõ. Íàïðèêëàä, òðóòîâèêè íà ñòîâáóðàõ äåðåâ (ìàë. 134) àáî ñàæêà, ùî îñåëÿєòüñÿ íà êà÷àíàõ êóêóðóäçè (ìàë. 135). Æèâëÿ÷èñü îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè ðîñëèí, öі ãðèáè äóæå їì øêîäÿòü.

Мал. 132. Отруйні шапинкові гриби: бліда поганка (1), пантерний (2) і червоний (3) мухомори

131

Îêðåìó ãðóïó ãðèáіâ ñòàíîâëÿòü äðіæäæі, ÿêі ÷åðåç ìàëі ðîçìіðè âàæêî ïîáà÷èòè áåç ìіêðîñêîïà (ìàë. 136). Óïðîäîâæ ñòîëіòü ëþäèíà âèêîðèñòîâóє їõ ïðè âèïіêàííі õëіáà, äëÿ ïðèãîòóâàííÿ êâàñó і ïèâà. Ïåêàðñüêі äðіæäæі äîäàþòü ó òіñòî, ùîá çðîáèòè éîãî ïóõêіøèì. Ðîëü ãðèáіâ ó ïðèðîäі äóæå âàæëèâà. Ñåðåä íèõ є òàêі, ÿêі ïåðåòâîðþþòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè âіäìåðëèõ Мал. 133. Мукоp – îðãàíіçìіâ íà íåîðãàíі÷íі. Çàâäÿêè цвілевий гриб öüîìó ґðóíò çáàãà÷óєòüñÿ íåîáõіäíèìè äëÿ ðîñëèí ïîæèâíèìè ðå÷îâèíàìè. Ãðèáàìè æèâëÿòüñÿ ÷èìàëî ìåøêàíöіâ ëіñó, íàïðèêëàä ðіçíîìàíіòíі êîìàõè êîìàõè, áіëêè áіëêè, êàáàíè êàáàíè, ïòàõè ïòàõè. Òà é ëþäèíà íå âіäìîâëÿ-

Мал. 134. Паразитичні гриби-трутовики на стовбурі дерева

Мал. 135. Кукурудза, вражена сажковим грибом

1 Мал. 136. Дріжджі: 1 – під мікроскопом, 2 – пекарські

132

єòüñÿ âіä ïðèãîòóâàííÿ ñòðàâ ç ãðèáàìè. Çàâäÿêè ñó÷àñíèì òåõíîëîãіÿì âèðîùóþòü ïå÷åðèöі, ãëèâè, ÿêі çàëþáêè ñïîæèâàþòü ó ðіçíèõ êðàїíàõ.

Підсумки  До грибів належать організми, які ведуть прикріплений спосіб життя, живляться готовими органічними речовинами.  Найбільш відомі – шапинкові гриби, серед яких є їстівні та отруйні.  Щоб уникнути отруєння грибами, необхідно дотримуватися правил їх збирання.  Крім шапинкових грибів, існують гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджі.  Розкладаючи рештки відмерлих рослин і тварин, гриби поповнюють запаси неорганічних речовин ґрунту, які необхідні рослинам.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій. Мета: розвивати навички роботи з атласами-визначниками; навчитися визначати назви найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин. Обладнання, матеріали: гербарні зразки рослин, зображення (фотографії, малюнки) найпоширеніших в Україні рослин, грибів і тварин, атласи-визначники та електронні колекції рослин, тварин, грибів. За вда ння 1. Розглянь запропоновані гербарні зразки рослин, зображення рослин, тварин, грибів. Зверни увагу на їхню форму, забарвлення, розміри. За вда ння 2. Установи назви досліджуваних організмів, користуючись атласами-визначниками, електронними колекціями. З а вда ння 3. Запиши назви визначених рослин, грибів і тварин. Дізнайся, які з них є у твоїй місцевості. 1. Назви ознаки грибів. 2. Склади схему «Різноманітність грибів», у якій зазнач групи грибів з § 36. 3. Наведи приклади їстівних грибів. Чим небезпечні отруйні гриби? 4. Яке значення грибів: а) у природі; б) для людини? 5. Сформулюй три правила збирача грибів і поясни кожне з них.

Попрацюйте в групах Учні сперечалися щодо грибів. Одні школярі стверджували, що в природі немає шкідливих грибів, а інші – що шкідливих грибів багато і їх слід зн нищувати. А як вважаєте ви?

133

§ 37. ÁÀÊÒÅÐІЇ Êðіì ðîñëèí, òâàðèí і ãðèáіâ іñíóє ùå îäíà ãðóïà îðãàíіçìіâ – áàêòåðії. Óñі ïðåäñòàâíèêè áàêòåðіé ìàþòü íàäçâè÷àéíî ìàëі ðîçìіðè, òîæ ïîáà÷èòè їõ ìîæíà ëèøå â ìіêðîñêîï. Òîìó їõ ùå íàçèâàþòü ìіêðîîðãàíіçìàìè. Áàêòåðії – íàéäàâíіøі îðãàíіçìè íà Çåìëі. • Äå ìåøêàþòü áàêòåðії Áàêòåðії ìåøêàþòü âñþäè – ó âîäі, ґðóíòі, ðіçíèõ îðãàíіçìàõ, ó ïîâіòðі, ÿêèì äèõàє ëþäèíà, íà ðіçíèõ ïðåäìåòàõ, ó òіëі ðîñëèí, òâàðèí, ëþäèíè. Ïðåäñòàâíèêè áàêòåðіé єäèíі ñåðåä îðãàíіçìіâ, ÿêі çäàòíі æèòè â ãàðÿ÷èõ äæåðåëàõ і â ëüîäîâèêàõ. • Õòî òàêі áàêòåðії Äî áàêòåðіé íàëåæàòü ïåðåâàæíî îäíîêëіòèííі îðãàíіçìè ðіçíîї ôîðìè, íàïðèêëàä êóëÿñòі, ïàëè÷êîïîäіáíі (ìàë. 137). Âіä ðîñëèí, òâàðèí і ãðèáіâ áàêòåðії âіäðіçíÿþòüñÿ òèì, ùî їõíі êëіòèíè íå ìàþòü ÿäðà. ßê óñі æèâі îðãàíіçìè, áàêòåðії æèâëÿòüñÿ, äèõàþòü, ðîñòóòü, ðîçìíîæóþòüñÿ. Áіëüøіñòü áàêòåðіé æèâèòüñÿ îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè âіäìåðëèõ îðãàíіçìіâ àáî їõíіõ ÷àñòèí, íàïðèêëàä îïàëèì ëèñòÿì. Óíàñëіäîê öüîãî ґðóíò çáàãà÷óєòüñÿ íåîðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, íåîáõіäíèìè äëÿ æèâëåííÿ ðîñëèí. Òàêà äіÿëüíіñòü áàêòåðіé êîðèñíà äëÿ æèâîї ïðèðîäè. Ïîòðàïèâøè ó ñïðèÿòëèâі óìîâè, áàêòåðії äóæå øâèäêî ðîçìíîæóþòüñÿ. Íàïðèêëàä, ñêèñàííÿ ìîëîêà – ðåçóëüòàò øâèäêîãî ðîçìíîæåííÿ áàêòåðіé, ÿêі â íüîãî ïîòðàïèëè. • ßêà êîðèñòü âіä áàêòåðіé Äіÿëüíіñòü îäíèõ áàêòåðіé ìàє äîáðі äëÿ ëþäèíè і ïðèðîäè íàñëіäêè, äіÿëüíіñòü іíøèõ – íі. ßê çàçíà÷àëîñÿ âèùå, ÷àñòèíà áàêòåðіé ðóéíóє âіäìåðëі ðåøòêè îðãàíіçìіâ. Ïðè öüîìó ґðóíò

Мал. 137. Різноманітність форм бактерій

134

ïîïîâíþєòüñÿ íåîðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, ïîòðіáíèìè äëÿ ðîñëèí. Іñíóþòü áàêòåðії, ÿêі ñòâîðþþòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè ґðóíòó. Òîæ çàâäÿêè áàêòåðіÿì íà ïëàíåòі íå íàêîïè÷óþòüñÿ ðåøòêè âіäìåðëèõ ðîñëèí, òâàðèí, ãðèáіâ, à ґðóíò çáàãà÷óєòüñÿ íåîáõіäíèìè äëÿ ðîñëèí ðå÷îâèíàìè. Ó êèøå÷íèêó ëþäèíè æèâóòü áàêòåðії, ÿêі óòâîðþþòü íåîáõіäíі Мал. 138. Продукти харчування, створені за участю бактерій âіòàìіíè і çàõèùàþòü її âіä іíøèõ áàêòåðіé, ÿêі є øêіäëèâèìè äëÿ çäîðîâ’ÿ. Іñíóþòü áàêòåðії, ÿêі ïåðåòâîðþþòü ìîëîêî íà ñìåòàíó, êåôіð, ñèð, äîïîìàãàþòü ó âèãîòîâëåííі éîãóðòіâ, äåÿêèõ ñîðòіâ òâåðäîãî ñèðó (ìàë. (ìàë 138). 138) Ñïîñòåðіãàòè äіÿëüíіñòü ìîëî÷íîêèñëèõ áàêòåðіé òè çìîæåø і âäîìà. Äëÿ öüîãî ó äîìàøíіõ óìîâàõ íåñêëàäíî äîñëіäèòè âïëèâ áàêòåðіé íà ñêèñàííÿ ìîëîêà. Äëÿ öüîãî çíàäîáëÿòüñÿ 3 ïðîçîðі ñêëÿíêè, ìîëîêî êîðîâ’ÿ÷å êèï’ÿ÷åíå і íåêèï’ÿ÷åíå. Íåîáõіäíî ó ñêëÿíêè íàëèòè ïî ïіâñêëÿíêè ìîëîêà òàêèì ÷èíîì: ó ñêëÿíêó № 1 – íåêèï’ÿ÷åíå ìîëîêî, ó ñêëÿíêè № 2 і № 3 – êèï’ÿ÷åíå. Ñêëÿíêè № 1 і № 2 çàëèøèòè âіäêðèòèìè, à ñêëÿíêó № 3 ùіëüíî çàêðèòè êðèøêîþ. Ïîòіì ïîñòàâèòè їõ ïîðó÷ ó òåïëå ìіñöå íà 1–2 äîáè і ñïîñòåðіãàòè çà їõíіì âìіñòîì. Çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ ç ìîëîêîì, ñâіä÷àòü ïðî éîãî ñêèñàííÿ. Ïðè öüîìó íàéøâèäøå ìîëîêî ñêèñíå ó ñêëÿíöі № 1 (ïîìіðêóé і ñïðîáóé ïîÿñíèòè ÷îìó). • ×èì ìîæóòü çàøêîäèòè áàêòåðії Áàêòåðії ìîæóòü çàâäàâàòè і øêîäè. Íàïðèêëàä, âîíè ìîæóòü æèâèòèñÿ ïðîäóêòàìè õàð÷óâàííÿ – ì’ÿñîì, ðèáîþ òîùî, ÷åðåç ùî öі ïðîäóêòè ïñóþòüñÿ. Êðіì öüîãî, îñîáëèâó íåáåçïåêó äëÿ ëþäèíè ñòàíîâëÿòü õâîðîáîòâîðíі áàêòåðії, ÿêі ñïðè÷èíþþòü ðіçíі çàõâîðþâàííÿ, íàïðèêëàä àíãіíó, ïíåâìîíіþ. Äèçåíòåðіþ òà õîëåðó, ÿêі íàçèâàþòü õâîðîáàìè áðóäíèõ ðóê, òàêîæ ñïðè÷èíþþòü áàêòåðії. Òîìó ïàì’ÿòàé, ùî ïåðåä ñïîæèâàííÿì їæі ïîòðіáíî çàâæäè ðåòåëüíî ìèòè ðóêè. Ñòåæ, ùîá ïîñóä áóâ çàâæäè ÷èñòèì. Ñåðåä õâîðîáîòâîðíèõ áàêòåðіé áàãàòî òàêèõ, ÿêі ãèíóòü âіä ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ, íå âèòðèìóþòü êèï’ÿòіííÿ. Òîæ ïðîâіòðþþâàííÿ ïðèìіùåíü, êèï’ÿòіííÿ ðå÷åé, ÿêèìè êîðèñòóâàëàñÿ õâîðà 135

ëþäèíà, äîïîìîæóòü çìåíøèòè ðèçèê ïîòðàïëÿííÿ õâîðîáîòâîðíèõ áàêòåðіé â îðãàíіçì. Âіä õâîðîї ëþäèíè áàêòåðії ìîæóòü ïîøèðþâàòèñü ÷åðåç îñîáèñòі ðå÷і, ïіä ÷àñ êàøëþ і ÷õàííÿ.  Пригадай ç îñíîâ çäîðîâ’ÿ, äî ÿêèõ çàïîáіæíèõ çàõîäіâ òðåáà âäàòèñÿ, ùîá çàõèñòèòè ñåáå і íàâêîëèøíіõ âіä ïîøèðåííÿ õâîðîáîòâîðíèõ ìіêðîîðãàíіçìіâ. Ñîñíà, ÿëèíà òà іíøі õâîéíі ðîñëèíè âèäіëÿþòü ðå÷îâèíè, ÿêі çíèæóþòü êіëüêіñòü õâîðîáîòâîðíèõ áàêòåðіé. ×åðåç öå ïîâіòðÿ â õâîéíèõ ëіñàõ ìàє ëіêóâàëüíі âëàñòèâîñòі. Îñü ÷îìó ïîáëèçó äèòÿ÷èõ òàáîðіâ, ñàíàòîðіїâ ÷àñòî ïîáà÷èø õâîéíі äåðåâà. À ïðîãóëÿíêà õâîéíèì ëіñîì êîðèñíà і äîðîñëèì, і äіòÿì.

Підсумки  До бактерій належать переважно одноклітинні організми різної форми.  Бактерії мешкають усюди – у воді воді, ґрунті ґрунті, різних організмах, організмах у повітрі, повітрі на різних предметах.  Серед бактерій є корисні та шкідливі для людини.

Сторінка природодослідника Практичне заняття. Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості. Мета: ознайомитися з представниками рослин, грибів і тварин, найпоширенішими у своїй місцевості та отруйними. Обладнання, матеріали: гербарні зразки рослин, колекції та фото тварин, муляжі грибів, зображення (фотографії, малюнки) найпоширеніших й отруйних рослин, грибів і тварин своєї місцевості (див. Додатки). З а вда ння 1 . Розглянь запропоновані вчителем зображення чи гербарні зразки рослин, прочитай їхні назви. Дізнайся, де вони зростають (на лісовій галявині чи на березі водойми, затінених місцях чи добре освітлених). Чи є серед цих рослин отруйні? З а вда ння 2. Серед виданих зображень і муляжів грибів знайди їстівні та отруйні, прочитай їхні назви. Зверни увагу на колір шапки, форму плодового тіла цих грибів. Дізнайся про місця їхнього зростання. За вда ння 3. Розглянь видані вчителем колекції, опудала, зображення тварин і прочитай їхні назви. Опиши одну з тварин своєї місцевості. Для цього зазнач, як називається тварина, де вона мешкає, якого кольору покриви тіла, чим живиться. З а вда ння 4 . Запиши назви найпоширеніших і отруйних рослин, грибів і тварин своєї місцевості. Зр о би ви с н овк и, да вш и відпові д і н а зап и т ан ня: Які рослини, гриби і тварини найпоширеніші у твоїй місцевості? Чи є серед них отруйні? Запам’ятай їхні назви і зовнішній вигляд. Як слід поводитися у природі, щоб не завдати шкоди рослинам, тваринам, грибам і не постраждати від отруйних організмів, які мешкають у твоїй місцевості?

136

Cторінка ерудита На коренях деяких рослин, наприклад конюшини і гороху, можна побачити невеличкі бульбочки. Їх утворюють особливі бактерії, які дружно співіснують з рослиною упродовж її життя. Наскільки небезпечна для рослин і бактерій така тісна «дружба»? Виявляється, вона взаємовигідна. Бульбочкові бактерії здатні перетворювати азот повітря на сполуки Нітрогену, які необхідні рослині для утворення білків. Тож бактерії допомагають рослинам у їхньому живленні. Рослина ж постачає бактеріям поживні органічні речовини. 1. Які організми належать до бактерій? Де вони мешкають? 2. Опиши ознаки бактерій. 3. Чому бактерії називають невидимими помічниками планети? 4. Уяви ситуацію: на планеті зникли бактерії. До чого це призведе? 5. Яких правил р слід д дотримуватися, д р у , щоб щ не занедужати ду на хворор бу, спричинену хвороботворними бактеріями?

Допоможуть дорослі З додаткових джерел (довідників, хрестоматій, Інтернет-ресурсів) дізнайся більше про значення бактерій і склади таблицю «Роль бактерій у житті людини». Одержаною інформацією поділися з дорослими членами твоєї родини.

§ 38. ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ ÆÈÒÒß. ×ÈÍÍÈÊÈ ÍÅÆÈÂÎЇ ÏÐÈÐÎÄÈ: ÑÂІÒËÎ, ÏÎÂІÒÐß

• ßêі óìîâè çàáåçïå÷óþòü іñíóâàííÿ æèòòÿ íà Çåìëі Ñåðåä ïëàíåò Ñîíÿ÷íîї ñèñòåìè òіëüêè Çåìëÿ íàñåëåíà îðãàíіçìàìè. ×îìó öå ìîæëèâî? Òîìó ùî íà íàøіé ïëàíåòі ñôîðìóâàëèñÿ âñі óìîâè, íåîáõіäíі äëÿ іñíóâàííÿ æèòòÿ. Öå íàÿâíіñòü âîäè, ïîâіòðÿ, äîñòàòíüîї êіëüêîñòі ñâіòëà і òåïëà. Ðîçãëÿíåìî, ùî âïëèíóëî íà âèíèêíåííÿ íàçâàíèõ óìîâ ñàìå íà íàøіé ïëàíåòі. ßê âіäîìî, Çåìëÿ âіääàëåíà âіä Ñîíöÿ íà 150 ìіëüéîíіâ êіëîìåòðіâ. Òàêà âіäñòàíü âèÿâèëàñÿ ïðèäàòíîþ äëÿ òîãî, ùîá íà íàøіé ïëàíåòі áóëî äîñòàòíüî âîäè â ðіäêîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі. Ó÷åíі ââàæàþòü, ùî ÿêáè íàøà ïëàíåòà ïåðåáóâàëà íà êіëüêà ìіëüéîíіâ êіëîìåòðіâ áëèæ÷å äî Ñîíöÿ, òî âîäà ïåðåòâîðèëàñÿ á íà ïàðó. À ÿêáè íà 10–15 ìіëüéîíіâ êіëîìåòðіâ äàëі, òî Çåìëÿ âêðèëàñÿ á ëüîäîì. Ñâіòëî і òåïëî, íåîáõіäíі äëÿ іñíóâàííÿ îðãàíіçìіâ, Çåìëÿ îòð ðèìóє âіä Ñîíöÿ. Ïîâіòðÿíà îáîëîíêà íàøîї ïëàíåòè ìіñòèòü àçîò,, à 137

òàêîæ êèñåíü, íåîáõіäíèé äëÿ äèõàííÿ, і âóãëåêèñëèé ãàç, ÿêèé ïîòðіáíèé ðîñëèíàì äëÿ æèâëåííÿ. Òàêîæ ïîâіòðÿíà îáîëîíêà Çåìëі íàäіéíî çàõèùàє íàøó ïëàíåòó âіä ïåðåãðіâàííÿ é îõîëîäæåííÿ. Ó ðіçíèõ êóòî÷êàõ íàøîї ïëàíåòè óìîâè іñíóâàííÿ äóæå âіäðіçíÿþòüñÿ. Òîìó âñі îðãàíіçìè ìóñÿòü ïðèñòîñîâóâàòèñÿ äî òàêîãî ðіçíîìàíіòòÿ і îáèðàòè äëÿ ñâîãî іñíóâàííÿ íàéáіëüø ñïðèÿòëèâі óìîâè. Àäæå ñàìå çà ñïðèÿòëèâèõ óìîâ îðãàíіçìè äîáðå ðîñòóòü, ðîçâèâàþòüñÿ, ðîçìíîæóþòüñÿ. • Ùî òàêå ñåðåäîâèùå æèòòÿ Óñå, ùî îòî÷óє îðãàíіçì (ðіçíîìàíіòíі òіëà і ÿâèùà ïðèðîäè) і âïëèâàє íà íüîãî, íàçèâàþòü ñåðåäîâèùåì æèòòÿ (àáî ñåðåäîâèùåì іñíóâàííÿ). Îñíîâíі ñåðåäîâèùà æèòòÿ îðãàíіçìіâ íàøîї ïëàíåòè ïðåäñòàâëåíî íà ìàë. 139. Äîêëàäíіøå ïðî íèõ òè äіçíàєøñÿ ç íàñòóïíèõ ïàðàãðàôіâ. Óìîâè íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà, ùî âïëèâàþòü íà îðãàíіçìè, íàçèâàþòü ÷èííèêàìè ñåðåäîâèùà. Ðîçðіçíÿþòü ÷èííèêè íåæèâîї ïðèðîäè і ÷èííèêè æèâîї ïðèðîäè. Îêðåìó ãðóïó ÷èííèêіâ ñòàíîâëÿòü ðіçíі âïëèâè äіÿëüíîñòі ëþäèíè íà îðãàíіçìè (ìèñëèâñòâî і ðèáàëüñòâî, îçåëåíåííÿ ìіñò, âèñóøóâàííÿ áîëіò, âèðóáóâàííÿ ëіñіâ). • Ïðî ÷èííèêè íåæèâîї ïðèðîäè Ðîçãëÿíåìî, ÿêå çíà÷åííÿ äëÿ îðãàíіçìіâ ìàþòü ÷èííèêè íåæèâîї ïðèðîäè: âîëîãіñòü, òåìïåðàòóðà, ïîâіòðÿ, îñâіòëåíіñòü. 1

3 Мал. 139. Наземно-повітряне (1), водне (2) й ґрунтове (3) середовища життя М на Землі

138

Âîëîãіñòü ïîâіòðÿ і ґðóíòó ìàє âàæëèâå çíà÷åííÿ â æèòòі îðãàíіçìіâ, àäæå âîäà ïîòðіáíà âñіì іñòîòàì íà Çåìëі. Âîíà âõîäèòü äî ñêëàäó êîæíîї êëіòèíè, â îðãàíіçìàõ âîíà ðîç÷èíÿє ïîæèâíі ðå÷îâèíè і òðàíñïîðòóє їõ äî âñіõ îðãàíіâ. À äëÿ áàãàòüîõ îðãàíіçìіâ âîäà – ñåðåäîâèùå æèòòÿ. Òåìïåðàòóðà є âàæëèâèì ÷èííèêîì ïîøèðåííÿ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі. Íà ïîëþñàõ ïëàíåòè, äå òåïëà ìàëî і ïàíóþòü íèçüêі òåìïåðàòóðè, æèâèõ іñòîò ìàéæå íåìàє. Ç íàáëèæåííÿì äî åêâàòîðà òåìïåðàòóðà ïіäâèùóєòüñÿ і êіëüêіñòü æèâèõ іñòîò çðîñòàє. Ïîâіòðÿ є äæåðåëîì êèñíþ і âóãëåêèñëîãî ãàçó (ïðèãàäàé çíà÷åííÿ їõ äëÿ îðãàíіçìіâ). Äëÿ іñíóâàííÿ ðîñëèí, òâàðèí і ëþäèíè âàæëèâî, ùîá ïîâіòðÿ áóëî ÷èñòèì, òîáòî íå ìіñòèëî ðå÷îâèí, øêіäëèâèõ äëÿ çäîðîâ’ÿ. Ó âåëèêèõ ìіñòàõ, ïîáëèçó àâòîìàãіñòðàëåé, äåÿêèõ çàâîäіâ і ôàáðèê ó ñêëàäі ïîâіòðÿ ìіñòÿòüñÿ øêіäëèâі ðå÷îâèíè. ðå÷îâèíè Їõ íàäõîäæåííÿ â îðãàíіçì çäàòíå ñïðè÷èíèòè íåáåçïå÷íі õâîðîáè ëþäèíè, òâàðèí і ðîñëèí. Ñâіòëî ïîòðіáíå äëÿ óòâîðåííÿ çåëåíèìè ðîñëèíàìè îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. À áåç íèõ, ÿê âіäîìî, іñíóâàííÿ áіëüøîñòі îðãàíіçìіâ íàøîї ïëàíåòè áóëî á íåìîæëèâèì. Ïðî òå, ÿê ñâіòëî âïëèâàє íà ðіñò ðîñëèí, òè âæå çíàєø ç äîñëіäó, íàâåäåíîãî íà ñòîðіíöі ïðèðîäîäîñëіäíèêà â ïàðàãðàôі 2 (äèâ. ñòîð. 13). Áàãàòüîì òâàðèíàì і ëþäèíі ñâіòëî äîïîìàãàє êðàùå îðієíòóâàòèñÿ â ñåðåäîâèùі æèòòÿ, çîêðåìà ðîçðіçíÿòè ïðåäìåòè. • ßê îðãàíіçìè ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî ðіçíîãî îñâіòëåííÿ Îñâіòëåíіñòü – âàæëèâèé ÷èííèê íåæèâîї ïðèðîäè, àëå ðіçíèì îðãàíіçìàì ïîòðіáíà íåîäíàêîâà êіëüêіñòü ñâіòëà. Òàê, îäíі ðîñëèíè ðîñòóòü íà äîáðå îñâіòëþâàíіé òåðèòîðії, іíøі íàäàþòü ïåðåâàãó çàòіíåíèì ìіñöÿì, äå ñâіòëà íåáàãàòî. Íàéâèðàçíіøèì ïðèñòîñóâàííÿì ðîñëèí äî ðіçíîãî îñâіòëåííÿ є ðîçìіðè ëèñòêà. Ó òіíüîëþáíîãî âîðîíÿ÷îãî îêà (ìàë. 140, 1), ÿêèé ðîñòå â çàòіíåíèõ äіëÿíêàõ ëіñó, ëèñòêè âåëèêі, ùîá óëîâëþâàòè áіëüøå ñâіòëà. Ëèñòêè ñâіòëîëþáíèõ ðîñëèí äðіáíіøі, à áëèñêó÷à ïîâåðõíÿ äåÿêèõ ç íèõ (ìàë. 140, 2) âіäіãðàє ðîëü äçåðêàëà – âіäáèâàє ñîíÿ÷íі ïðîìåíі. Äëÿ áàãàòüîõ òâàðèí і ëþäèíè ñâіòëî є íåîáõіäíîþ óìîâîþ áà÷åííÿ, îðієíòàöії ó ïðîñòîðі. Ñàìå ñâіòëîї ÷àñòèíè äîáè àêòèâíî ïîâîäÿòüñÿ ìóõà, ñîêіë, îëåíü òà іíøі äåííі òâàðèíè. À îò êàæàíè, ñîâè, їæàêè âåäóòü íі÷íèé ñïîñіá æèòòÿ. Ó áàãàòüîõ íі÷íèõ òâàðèí êðàùå ðîçâèíåíèé íþõ, íіæ çіð. Øóêàòè çäîáè÷ і õîâàòèñÿ âіä âîðîãіâ ó òåìðÿâі їì äîïîìàãàє íå çіð, à äîáðå ðîçîçâèíåíі íþõ і ñëóõ. 139

Мал. 140. Тіньолюбна рослина вороняче око (1), світлолюбна рослина магнолія (2)

• Ïîâіòðÿ â æèòòі îðãàíіçìіâ ßê âіäîìî, ó ïîâіòðі ìіñòèòüñÿ êèñåíü, íåîáõіäíèé îðãàíіçìàì äëÿ ïðîöåñіâ îáìіíó ðå÷îâèí і åíåðãії åíåðãії. І îðãàíіçìè ïðèñòîñóâàëè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî çàáåçïå÷åííÿ ñåáå êèñíåì ç ïîâіòðÿ. Íàïðèêëàä, â îðãàíіçì ðîñëèíè âіí ïîòðàïëÿє ÷åðåç ñïåöіàëüíі îòâîðè â ëèñòêàõ, à â îðãàíіçì òâàðèíè – çàâäÿêè ðіçíîìàíіòíèì îðãàíàì äèõàííÿ. Ó ñêëàäі ïîâіòðÿ є òàêîæ âóãëåêèñëèé ãàç, ÿêèé íåîáõіäíèé ðîñëèíàì äëÿ óòâîðåííÿ îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. À îò áàãàòüîì òâàðèíàì і ëþäèíі éîãî ïіäâèùåíèé âìіñò ó ïîâіòðі øêіäëèâèé. Ó ëþäåé ïîãіðøóєòüñÿ ñàìîïî÷óòòÿ, ìîæå ñòàòèñÿ çàïàìîðî÷åííÿ. Ïîâіòðÿ çàáåçïå÷óє ðîçñåëåííÿ ðîñëèí і òâàðèí. Òàê, ç âіòðîì ïåðåíîñÿòüñÿ íà ðіçíі âіäñòàíі íàñіííÿ і ïëîäè. Äëÿ öüîãî âîíè ìàþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèñòîñóâàííÿ, ÿê-îò ïàðàøóòèêè â íàñіííі êóëüáàáè, êðèëàòêè â ïëîäàõ êëåíà. Ïðîòå ñèëüíèé âіòåð ìîæå çàâäàòè øêîäè îðãàíіçìàì, íàïðèêëàä çëàìàòè ðîñëèíó àáî âèðâàòè її ç êîðåíåì. Çàïîáіãòè öüîìó äîïîìàãàþòü ìіöíèé ñòîâáóð ó äåðåâ, ãíó÷êі ãіëêè â êóùіâ, ðîçâèíåíèé êîðіíü. Íà Çåìëі є òåðèòîðії, äå ïîñòіéíî äìóòü ñèëüíі âіòðè. Òîìó ðîñëèíè öèõ òåðèòîðіé íåâèñîêі àáî ìàþòü ïîäóøêîïîäіáíó ôîðìó. Âîíè íіáè ïðèòèñíåíі äî ïîâåðõíі, ùî äîïîìàãàє їì âèòðèìóâàòè äіþ âіòðó.

Підсумки  На планеті Земля сформувалися всі необхідні умови для існування життя: наявність води, повітря, достатньо світла і тепла.  Середовищем життя називають усе, що оточує організм і впливає на нього. Розрізняють наземно-повітряне, водне і ґрунтове середовище життя.  Умови середовища, які впливають на організми, – це чинники середовища. Розрізняють чинники неживої природи і чинники живої природи.  До чинників неживої природи належать освітленість, вологість, температура, повітря.

140

 Організми мають певні пристосування до впливу різного освітлення і використання повітря.

1. Які умови життя на планеті Земля? 2. Що називають чинниками середовища? 3. Назви чинники неживої природи. Як вони впливають на організми? 4. Як організми пристосовуються до різного освітлення ? 5*. Майже після кожного уроку вчитель провітрює кабінет, у якому тривало заняття. Чому щоразу це необхідно робити? 6. Склади три запитання до поняття «чинники середовища» і постав їх однокласникам на наступному уроці природознавства.

§ 39. ÂÎÄÀ І ÒÅÏËÎ Â ÆÈÒÒІ ÎÐÃÀÍІÇÌІÂ.

ÏÅÐІÎÄÈ×ÍІ ÇÌІÍÈ ÓÌÎÂ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÀ

Ðîñëèíè, òâàðèíè, ãðèáè, ðіçíîìàíіòíі ìіêðîîðãàíіçìè íå ìîæóòü іñíóâàòè áåç âîäè. Ïðîòå â ðіçíèõ êóòî÷êàõ íàøîї ïëàíåòè êіëüêіñòü æèòòєâî íåîáõіäíîї âîäè íåîäíàêîâà. • Ïðèñòîñóâàííÿ îðãàíіçìіâ äî óìîâ ðіçíîãî çâîëîæåííÿ Ìåøêàíöі ïîñóøëèâèõ òåðèòîðіé ïëàíåòè æèâóòü â óìîâàõ íåäîñòàòíüîї êіëüêîñòі âîäè. À ìåøêàíöі çàáîëî÷åíèõ ìіñöåâîñòåé, íàâïàêè, ïîñòіéíî ïåðåáóâàþòü â óìîâàõ íàäìіðíîãî çâîëîæåííÿ. Òîìó âñі îðãàíіçìè íà çåìíіé êóëі ìóñÿòü ïðèñòîñîâóâàòèñÿ äî іñíóâàííÿ â ðіçíèõ óìîâàõ çâîëîæåííÿ. Íàïðèêëàä, ðîñëèíè ïî-ðіçíîìó ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî çðîñòàííÿ â óìîâàõ íåäîñòàòíüîãî çâîëîæåííÿ. Îäíèì ðîñëèíàì (ìàë. 141, 1) äîïîìàãàє âèæèâàòè äîâãèé êîðіíü, ùî ïðîíèêàє íà çíà÷íі ãëèáèíè, äіñòàþ÷è âîäó ç ãëèáîêèõ øàðіâ ґðóíòó. Êîðіíü іíøèõ ðîñëèí (ìàë. 141, 2) ðîçãàëóæóєòüñÿ ó âåðõíіõ øàðàõ ґðóíòó, ùîá âáèðàòè ÿêíàéáіëüøå âîëîãè ïіñëÿ äîùó. Є ðîñëèíè, ÿêі çàïàñàþòü âîäó â ì’ÿñèñòèõ ëèñòêàõ і ñòåáëàõ (ìàë. 141, 3). Ðîñëèíè, êðіì òîãî, ìàþòü ðіçíі ïðèñòîñóâàííÿ äëÿ çìåíøåííÿ âòðàòè âîäè ïіä ÷àñ âèïàðîâóâàííÿ. Íàïðèêëàä, ó êîâèëè ëèñòêè âóçüêі é øîðñòêі, ó êàêòóñіâ âîíè ïåðåòâîðèëèñÿ íà êîëþ÷êè (ìàë. 141, 5). À ðîñëèíàì, ùî çðîñòàþòü â óìîâàõ ïіäâèùåíîї âîëîãîñòі (ÿê-îò, íà áåðåãàõ ðі÷îê, áîëîòàõ), íàâïàêè, ïîòðіáíî áàãàòî âèïàðîâóâàòè âîäè. Ó öüîìó їì äîïîìàãàє îñîáëèâà áóäîâà ëèñòêіâ. Ó òâàðèí, ÿêі ìåøêàþòü ó ïîñóøëèâèõ ìіñöåâîñòÿõ, є ðіçíі ïðèñòîñóâàííÿ äî ïіäòðèìàííÿ íåîáõіäíîãî âìіñòó âîäè â îðãàíіçіçìі òà åêîíîìíîãî її âèòðà÷àííÿ. Òàê, âåðáëþä ìîæå íå ñïîæèâàòè 141

Мал. 141. Пристосування рослин до недостатнього зволоження: 1 – довгий корінь; 2 – розгалужений корінь; 3 – м’ясисті листки; 4 – м’ясисте стебло; 5 – листки у вигляді колючок

âîäó òðèâàëèé ÷àñ, áî ï’є îäðàçó âåëèêó її êіëüêіñòü (çà ëі÷åíі õâèëèíè âіí çäàòåí âèïèòè ïîíàä 100 ë âîäè). À ùå âіí îäåðæóє âîäó â ðåçóëüòàòі õіìі÷íèõ ðåàêöіé, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ іç æèðîì, íàêîïè÷åíèì ó ãîðáàõ. Õîâðàõè îòðèìóþòü âîäó, ñïîæèâàþ÷è ñîêîâèòі ÷àñòèíè ðîñëèí. Êîìàõè óòðèìóþòü âîëîãó â îðãàíіçìі çà äîïîìîãîþ îñîáëèâèõ ïîêðèâіâ òіëà. • Ïðèñòîñóâàííÿ îðãàíіçìіâ äî íèçüêèõ і âèñîêèõ òåìïåðàòóð Òåïëî – íåîáõіäíà óìîâà іñíóâàííÿ îðãàíіçìіâ. Êîëè òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çáіëüøóєòüñÿ, ëèñòêè ðîñëèí âèïàðîâóþòü áіëüøå âîäè. Çàâäÿêè öüîìó çíèæóєòüñÿ òåìïåðàòóðà òіëà ðîñëèíè. Äåÿêі ïðèñòîñóâàííÿ òâàðèí äî âèñîêèõ òåìïåðàòóð òîáі âіäîìі. Ïðèãàäàé, ÿê ñïåêîòíîãî ëіòíüîãî äíÿ ñîáàêè âèñîâóþòü ÿçèêà. Ç éîãî ïîâåðõíі âèïàðîâóєòüñÿ âîëîãà, і öå ñïðèÿє îõîëîäæåííþ òіëà òâàðèíè. Ó ëþäèíè ïåðåãðіâàííþ òіëà çàïîáіãàє âèäіëåííÿ ïîòó. Çâіðі і ïòàõè çáåðіãàþòü òåïëî çà äîïîìîãîþ ãóñòîї øåðñòі ÷è ïіð’ÿ. Òâàðèíè, ÿêі æèâóòü ó õîëîäíèõ îêåàíі÷íèõ âîäàõ àáî â ìіñöåâîñòі ç äóæå íèçüêîþ òåìïåðàòóðîþ ïîâіòðÿ (íàïðèêëàä, êèòè, ìîðæі, áіëі âåäìåäі), ìàþòü ÷èìàëі çàïàñè ïіäøêіðíîãî æèðó (ìàë. 142, 2). Ìåøêàíöі õîëîäíîї Àíòàðêòèäè – ïіíãâіíè çáèðàþòüñÿ óâ âåëèêі ãðóïè: òàê їì ëåãøå âèòðèìóâàòè ëþòèé ìîðîç (ìàë. 142, 1). 142

2 Мал. 142. Пристосування тварин до низької температури

ßêùî äåííà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ äóæå âèñîêà, ðіçíîìàíіòíі ïàâóêè, ÿùіðêè, òóøêàí÷èêè õîâàþòüñÿ ó íîðè àáî çàðèâàþòüñÿ â ïіñîê. À êîëè òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ, âîíè âèõîäÿòü íà ïîëþâàííÿ. • Ïåðіîäè÷íі çìіíè ñåðåäîâèùà é îðãàíіçìè Ç ðóõîì íàøîї ïëàíåòè íàâêîëî Ñîíöÿ і íàâêîëî ñâîєї îñі ïîâ’ÿçàíі òàêі ÿâèùà ïðèðîäè, ÿê çìіíè ïіð ðîêó і ÷åðãóâàííÿ äíÿ і íî÷і. Âîíè ñóïðîâîäæóþòüñÿ çìіíàìè óìîâ ñåðåäîâèùà. Íàïðèêëàä, ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ óçèìêó òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ, à âëіòêó âîíà äîñèòü âèñîêà; êіëüêіñòü ñâіòëà âäåíü çíà÷íî áіëüøà, íіæ óíî÷і. Òàêі çìіíè ïîâòîðþþòüñÿ ÷åðåç ïåâíі ïðîìіæêè ÷àñó (îäèí ðіê, îäèí äåíü), ÿêі íàçèâàþòü ïåðіîäàìè. Òîìó çìіíè ó ïðèðîäі, ïîâ’ÿçàíі іç öèìè ïåðіîäàìè, íàçèâàþòü ïåðіîäè÷íèìè. • ßê îðãàíіçìè ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî çìіíè äíÿ і íî÷і Êіëüêіñòü ñâіòëà ñâіòëîї і òåìíîї ïîðè äîáè ðіçíà, òîæ çìіíà äíÿ і íî÷і òàêîæ âïëèâàє íà ïîâåäіíêó æèâèõ іñòîò. Òàê, є ðîñëèíè, ÿêі íà íі÷ ñòóëÿþòü ëèñòêè (êâàñåíèöÿ) ÷è ïåëþñòêè êâіòîê (êóëüáàáà). Іíøі, íàâïàêè, ðîçêðèâàþòü êâіòêè ñàìå âíî÷і, íàïðèêëàä ìàòіîëà, êîëè âèëіòàþòü íі÷íі ìåòåëèêè. Áіëüøіñòü òâàðèí àêòèâíі âäåíü і âіäïî÷èâàþòü óíî÷і. Íàïðèêëàä, ÿñòðóá і ñîêіë àêòèâíî øóêàþòü çäîáè÷ óäåíü, êîëè ñâіòëà äîñòàòíüî. Ñîâà і êàæàí äîáðå áà÷àòü ó òåìðÿâі, òîæ ïîëþþòü óíî÷і. Àêòèâíіñòü òâàðèí ïóñòåëі âíî÷і é âіäïî÷èíîê ó çàòіíåíèõ ìіñöÿõ ñïåêîòíîї äíèíè – öå ïðèñòîñóâàííÿ äî ïåðіîäè÷íèõ çìіí òåìïåðàòóðè é âîëîãè. • ßê îðãàíіçìè ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî çìіí ïіð ðîêó Äëÿ æèâîї ïðèðîäè Óêðàїíè îñîáëèâå çíà÷åííÿ ìàþòü ñåçîííі çìіíè, ïîâ’ÿçàíі çі çìіíàìè ïіð ðîêó. Îñîáëèâî âàæêèì ïåðіîäîì îì äëÿ ðîñëèí і òâàðèí є çèìîâі õîëîäè. 143

Äëÿ òâàðèí Óêðàїíè îñіíü – öå ïåðіîä, êîëè âîíè àêòèâíî ãîòóþòüñÿ äî íåñïðèÿòëèâèõ óìîâ çèìè. Áіëêà ðîáèòü çàïàñè їæі â äóïëàõ, êîðі äåðåâ, íàâіòü âèðèâàє â ґðóíòі ÿìêè. Ó òàêі «êîìіð÷èíè» áіëêà ïðèíîñèòü ãîðіõè, æîëóäі, ãðèáè, ðіçíîìàíіòíå íàñіííÿ, çàñóøåíèõ êîìàõ. Ó áàãàòüîõ òâàðèí (ëèñèöі, âîâêà òà іíøèõ) ãóñòіøàє õóòðî, à â çàéöÿ áіëîãî âîíî ùå é çìіíþє êîëіð. Їæàê çíîñèòü äî íîðè ñóõå ëèñòÿ і ì’ÿêèé ëіñîâèé ìîõ. Òàê âіí ãîòóє ñîáі ãíіçäî äëÿ çèìіâëі (ìàë. 143). ßê âіäîìî, âîñåíè äåíü êîðîòøèé, íіæ óëіòêó. Ñêîðî÷åííÿ äîâæèíè ñâіòëîâîãî äíÿ ñëóãóє ðîñëèíàì ñèãíàëîì: ñëіä ñêèäàòè ëèñòêè. Öå ÿâèùå íàçèâàþòü ëèñòîïàäîì. ßêáè ëèñòÿíі äåðåâà íå ñêèäàëè ëèñòêè, âîíè á çàãèíóëè âіä íåäîñòàòíüîї êіëüêîñòі âîëîãè. Àäæå âçèìêó ðîñëèíà íå ìîæå âáèðàòè âîëîãó ç ïðîìåðçëîãî ґðóíòó, à ëèñòêè ïðîäîâæóâàëè á її âèïàðîâóâàòè. Îòæå, ëèñòîïàä – ïðèñòîñóâàííÿ ðîñëèíè äî çìåíøåííÿ âèïàðîâóâàííÿ âîäè âçèìêó. âçèìêó ×îìó æ íåìàє ëèñòîïàäó ó õâîéíèõ ðîñëèí – ñîñíè і ÿëèíè? Âèÿâëÿєòüñÿ, їõíі ëèñòî÷êè ìàþòü äóæå ìàëåíüêó ïîâåðõíþ, âêðèòі ùіëüíîþ øêіðî÷êîþ і øàðîì âîñêó. Öå çàõèùàє õâîéíі ðîñëèíè âіä íàäìіðíîãî âèïàðîâóâàííÿ. Óçèìêó äåðåâî íå ðîñòå, íå óòâîðþє ïîæèâíèõ ðå÷îâèí, íå öâіòå. Âîíî íіáè çàñèíàє. Òàêèé ñòàí ðîñëèí íàçèâàþòü ñòàíîì çèìîâîãî ñïîêîþ. Ïåðåæèòè ãîëîäíó çèìó áóðîìó âåäìåäþ äîïîìàãàє ñïëÿ÷êà. Ó öåé ÷àñ âіí íå ðóõàєòüñÿ, òåìïåðàòóðà éîãî òіëà çíèæóєòüñÿ, à ðîáîòà ñåðöÿ і ëåãåíіâ óïîâіëüíþєòüñÿ. Âåäìіäü íå õàð÷óєòüñÿ, òî ÷îìó æ âіí íå ãèíå? Æèòòÿ âåäìåäÿ ïіäòðèìóєòüñÿ çà ðàõóíîê õіìі÷íèõ ðåàêöіé, ùî âіäáóâàþòüñÿ іç æèðîì, ÿêèé òâàðèíà íàêîïè÷óâàëà, ãîòóþ÷èñü äî õîëîäіâ. ×àñòî âåäìåäÿ ó ñïëÿ÷öі çîáðàæóþòü òàê, íіáè âіí ñìîê÷å ëàïó. Ðîáèòü âіí öå íå âіä ãîëîäó, à ùîá çâîëîæóâàòè ïåðåñèõàþ÷і ïіäîøâè ëàï і çãðèçàòè íà íèõ óùіëüíåíі äіëÿíêè.

Мал. 143. Тварини готуються до зими

144

Мал. 144. Перелітні птахи ластівки (1) і гуси (2) відлітають у місцевості зі сприятливішими умовами життя

Ç íàñòàííÿì çèìè ïòàõè ïîòåðïàþòü íå ëèøå ÷åðåç õîëîä, à é ÷åðåç ãîëîä. Çíèêàþòü êîìàõè, íàñіííÿ і ïëîäè, ÿêèìè âîíè æèâëÿòüñÿ. Äî òîãî æ çàìåðçàþòü âîäîéìè, äå ìåøêàþòü âîäîïëàâíі ïòàõè. Òîìó áàãàòî ïòàõіâ (ëàñòіâêè, çîçóëі, êà÷êè, ãóñè, ñîëîâ’ї, æóðàâëі òà іíøі) íà çèìіâëþ âіäëіòàþòü ó ìіñöåâîñòі çі ñïðèÿòëèâіøèìè ð óìîâàìè ó æèòòÿ (ìàë. 144). Òàì äîñòàòíüî òåïëà, âîäè, êîðìó. Ïòàõіâ, ÿêі çäіéñíþþòü òàêі ïåðåëüîòè, íàçèâàþòü ïåðåëіòíèìè. Ïіä ÷àñ ïåðåëüîòіâ ïòàõè ðîáëÿòü çóïèíêè äëÿ âіäïî÷èíêó і ãîäіâëі. Ïåðøèìè âіäëіòàþòü êîìàõîїäíі ïòàõè, íàïðèêëàä ëàñòіâêè. Íàïðèêіíöі âåðåñíÿ і â æîâòíі âîíè óòâîðþþòü âåëèêі çãðàї і çáèðàþòüñÿ ó âèðіé. Çãðàї ìіñüêèõ ëàñòіâîê ìîæíà ïîáà÷èòè âîñåíè íà åëåêòðè÷íèõ äðîòàõ. Íàéïіçíіøå âіäëіòàþòü ïòàõè – ìåøêàíöі âîäîéì, óçáåðåæ і áîëіò. Öå äèêі êà÷êè і ãóñè, ëåáåäі é æóðàâëі òà іíøі. Âîíè çáèðàþòüñÿ ó âèðіé, êîëè âîäîéìè ïî÷èíàþòü çàìåðçàòè. Ïòàõè øèêóþòüñÿ êëèíîì і ëåòÿòü íà çíà÷íіé âèñîòі, ñïîâіùàþ÷è ïðî ñåáå ãîëîñíèì êóðëèêàííÿì. Íàâåñíі Ñîíöå ïî÷èíàє áіëüøå çіãðіâàòè Çåìëþ, æèâà ïðèðîäà ïðîêèäàєòüñÿ. І ïòàõè ïîâåðòàþòüñÿ ç òåïëèõ êðàїâ. Ïåðøèìè äî íàñ ïðèëіòàþòü ëåëåêè, æàéâîðîíêè і ãóñè. Çäàâíà óêðàїíöі ââàæàëè, ùî ñàìå âîíè ïðèíîñÿòü âåñíÿíå òåïëî. Іç çèìîâèõ óêðèòòіâ âèõîäÿòü ïîãðіòèñÿ íà ñîíå÷êó êîìàõè і çâіðі, òîðóþòü øëÿõ äî ñîíöÿ і òåïëà ïåðâîöâіòè, íà äåðåâàõ і êóùàõ ðîçêðèâàþòüñÿ ëèñòî÷êè. Ëіòíüîї ïîðè óìîâè ñåðåäîâèùà æèòòÿ áàãàòüîõ òâàðèí íàéáіëüø ñïðèÿòëèâі. Òîæ âîíè àêòèâíî æèâëÿòüñÿ, ðîñòóòü, íàðîäæóþòü ïîòîìñòâî, äîãëÿäàþòü çà íèì. À âîñåíè çíîâó ïî÷èíàþòü ãîòóâàòèñÿ äî çèìè.

Підсумки  Організми мають різні пристосування до умов різного зволоження, до дії високих і низьких температур.

145

 У природі відбуваються періодичні зміни умов середовища, зокрема зміна дня і ночі, чергування пір року.  Листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів – пристосування організмів до періодичних змін умов середовища життя.

Сторінка природодослідника Проведи дослідження, щоб виявити у кімнатних рослин пристосування до зменшення випаровування води. Для цього уважно розглянь кімнатні рослини в класі чи вдома. Які з них мають пристосування до зменшення випаровування води (наприклад, опушені листки, колючки або листки, вкриті шаром воскоподібної речовини)? З’ясуй назви цих рослин, по можливості сфотографуй їх, склади розповідь про виявлені пристосування. Дізнайся, як часто потрібно поливати ці рослини. Ознайом однокласників із результатами проведеного дослідження.

1. Розкажи про значення води і тепла для рослин і тварин? 2. Які пристосування мають рослини і тварини, щоб урятуватися від перегрівання і забезпечити себе водою? 3. Що допомагає тваринам, зображеним на малюнку 142, виживати в умовах низьких температур? 4. Як ти вважаєш: в яких умовах росте рослина, яка має довгий корінь і опушені листки? Поясни свою думку. 5. Як тварини і рослини пристосовані до періодичних змін умов середовища? Наведи приклади таких пристосувань.

Попрацюйте в групах Складіть кросворд на одну з тем: «Чинники неживої природи й організми», «Природа восени», «Зимовий спокій організмів», «Весняна пора». Обміняйтеся складеними кросвордами у класі і влаштуйте змагання, яка група найшвидше розв’яже кросворд.

§ 40. ÍÀÇÅÌÍÎ-ÏÎÂІÒÐßÍÅ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ ÒÀ ÉÎÃÎ ÌÅØÊÀÍÖІ

Æèâі îðãàíіçìè íàñåëÿþòü ðіçíі ñåðåäîâèùà æèòòÿ: íàçåìíîïîâіòðÿíå, âîäíå, ґðóíòîâå. Íàéðіçíîìàíіòíіøèì çà ñâîїìè óìîâàìè є íàçåìíî-ïîâіòðÿíå ñåðåäîâèùå. • Óìîâè іñíóâàííÿ îðãàíіçìіâ ó íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó ñåðåäîâèùі Ó íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó ñåðåäîâèùі ïðîâіäíó ðîëü ñåðåä ÷èííè èêіâ íåæèâîї ïðèðîäè âіäіãðàє îñâіòëåíіñòü, òåìïåðàòóðà, âîëîãіññòü, ãàçîâèé ñêëàä ïîâіòðÿ. 146

Íà âіäêðèòіé ìіñöåâîñòі, ó äóïëі ÷è ïå÷åðі êîæíîãî ìåøêàíöÿ íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà îòî÷óє ïîâіòðÿ. Êіëüêіñòü ñâіòëà і êèñíþ â íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó ñåðåäîâèùі äîñòàòíÿ, àëå áóâàє âіä÷óòíîþ íåñòà÷à âîäè. Îñîáëèâî öå âіä÷óâàþòü ìåøêàíöі ïîñóøëèâèõ ðàéîíіâ ïëàíåòè. Õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ íàçåìíîïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà є çìіíè òåìïåðàòóðè. Ó íàøіé êðàїíі âîíè ñïîñòåðіãàþòüñÿ êîæíîї ïîðè ðîêó òà âïðîäîâæ äîáè.  Пригадай, ÿê òâàðèíè і ðîñëèíè ñóõîäîëó ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî æèòòÿ â óìîâàõ íåäîñòàòíüîї êіëüêîñòі âîäè, ðіçíîãî îñâіòëåííÿ, çìіí òåìïåðàòóðè ïðîòÿãîì ðîêó. • Æèòòÿ ðîñëèí і òâàðèí ó íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó ñåðåäîâèùі Ó áàãàòüîõ íàçåìíèõ òâàðèí äîáðå ðîçâèíåíі çіð, ñëóõ і íþõ. Äîñòàòíÿ îñâіòëåíіñòü íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà äîïîìàãàє їì äîáðå îðієíòóâàòèñÿ çàâäÿêè çîðó. Íàïðèêëàä, ñîêіë ìîæå ïîáà÷èòè ìèøåíÿ íà ïîëі ç âèñîòè â êіëüêàñîò ìåòðіâ ìåòðіâ. Ó ïîâіòðі øâèäêî ïîøèðþєòüñÿ çâóê, òîæ íàçåìíі òâàðèíè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ñïіëêóâàííÿ ðіçíîìàíіòíі çâóêîâі ñèãíàëè. Íàïðèêëàä, ïîáà÷èâøè íàáëèæåííÿ õèæîãî ïòàõà ÷è çâіðà, õîâðàõè ñâèñòÿòü. Äëÿ іíøèõ õîâðàõіâ öå ñèãíàë – ñõîâàòèñÿ â íîðó і ïðè÷àїòèñÿ. Іùå ïðèêëàä: ÿêùî ãóñåíÿòà ðîçáðåëèñÿ, ãóñêà ïî÷èíàє âèäàâàòè ãîëîñíі çâóêè, à çà ìèòü äî íåї ïðèєäíóєòüñÿ é ãóñàê. Öå òðèâàє äîòè, äîêè ãóñåíÿòà íà ïîâåðíóòüñÿ äî áàòüêіâ. Òâàðèíè íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà ñïіëêóþòüñÿ òàêîæ çà äîïîìîãîþ çàïàõіâ. Àäæå çàâäÿêè äèôóçії çàïàõè äîáðå ïîøèðþþòüñÿ â ïîâіòðі і ñïðèéìàþòüñÿ òâàðèíàìè, ó ÿêèõ äîáðå ðîçâèíåíèé íþõ. Íàïðèêëàä, íàçåìíі õèæàêè âîâê і ëèñèöÿ äіçíàþòüñÿ ïðî íàáëèæåííÿ çäîáè÷і çà її çàïàõîì. Ñîáàêà ìîæå íå âïіçíàòè ãîñïîäàðÿ ïî õîäі ÷è âáðàííі, àëå îáîâ’ÿçêîâî âіä÷óє éîãî çàïàõ. Ðîñëèíè ç íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà îòðèìóþòü ñîíÿ÷íå ñâіòëî é âóãëåêèñëèé ãàç, íåîáõіäíі äëÿ óòâîðåííÿ îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí, і êèñåíü äëÿ äèõàííÿ. Ó äåÿêèõ ðîñëèí ïëîäè і íàñіííÿ ïîøèðþþòüñÿ âіòðîì. Äëÿ öüîãî іñíóþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèñòîñóâàííÿ. Öå і êðèëüöÿ, і ëåòþ÷êè òà іíøі (ìàë. 145). • Ïðî òèõ, õòî áіãàє, ñòðèáàє і ïîâçàє Ìåøêàíöі íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà ïåðåñóâàþòüñÿ і â ïîâіòðі, і ïî çåìëі. Äëÿ öüîãî âîíè ìàþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèñòîñóâàííÿ. Íàçåìíі òâàðèíè áіãàþòü, ñòðèáàþòü (ìàë. 146). Öå çàáåçï ïå÷óєòüñÿ ðіçíîþ áóäîâîþ їõíіõ êіíöіâîê. Íàïðèêëàä, îëåíü і êіíü 147

Мал. 145. Пристосування плодів до поширення в повітрі

áіãàþòü, ñïèðàþ÷èñü íà ïàëüöі. Âîíè âêðèòі òâåðäèì ÷îõëîì, ùî íàçèâàєòüñÿ êîïèòîì. Çà öієþ îçíàêîþ âèîêðåìëåíî ãðóïó êîïèòíèõ òâàðèí. Øèðîêі êîïèòà і äîâãі íîãè ëîñÿ äàþòü éîìó çìîãó ðóõàòèñÿ ïî çàáîëî÷åíіé ìіñöåâîñòі ìіñöåâîñòі. Ìåíøі і âóæ÷і êîïè êîïèòà äèêèõ êіç äîïîìàãàþòü їì ïіäíіìàòèñÿ êðóòèìè êàì’ÿíèñòèìè ñêåëÿìè. Ñòðèáêàìè ïåðåìіùóþòüñÿ çåëåíèé êîíèê, æàáà, çàєöü, êåíãóðó. Ó öüîìó їì äîïîìàãàþòü çàäíі êіíöіâêè, ÿêі ñèëüíіøі é äîâøі çà ïåðåäíі (ìàë. 146). Âèãèíàþ÷è õâèëåïîäіáíî ãíó÷êå òіëî, ïîâçàþòü çìії. • Íàðîäæåíі ëіòàòè Ó ïîâіòðі çíà÷íó ÷àñòèíó æèòòÿ ïðîâîäÿòü ïòàõè, ìåòåëèêè, ìóõè òà іíøі òâàðèíè. Ëіòàòè їì äîïîìàãàþòü êðèëà. Ñåðåä çâіðіâ

Мал. 146. Тварини – мешканці наземно-повітряного середовища

148

òіëüêè êàæàíè ìàþòü êðèëà і çäàòíі äî àêòèâíîãî ïîëüîòó. Іíøі ïðåäñòàâíèêè çâіðіâ ëèøå íà äåÿêèé ÷àñ ìîæóòü çàòðèìàòèñü ó ïîâіòðі, êîëè ïåðåñòðèáóþòü ç äåðåâà íà äåðåâî. Íàïðèêëàä, ó áіëêè ëåòÿãè ç áîêіâ òіëà є øèðîêі ñêëàäêè øêіðè, ÿêі âîíà ðîçïðàâëÿє ó ïîâіòðі é âèêîðèñòîâóє ÿê ïàðàøóò. Ðîçãëÿíü íà ìàëþíêó 147 ïðèêëàäè ïðèñòîñóâàíü òâàðèí äëÿ ïåðåñóâàííÿ â ïîâіòðі. Ïòàõè – îñîáëèâà ãðóïà òâàðèí, çäàòíèõ äî ïîëüîòó, ïåðåìіùåííÿ ïî çåìëі é âîäі. Çâåðíè óâàãó íà òå, ùî ñåðåä ñó÷àñíèõ ìåøêàíöіâ íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà, çäàòíèõ äî ïîëüîòó, íåìàє òâàðèí ç âåëèêîþ ìàñîþ. ßñíà ðі÷, çíà÷íà ìàñà çàâàæàëà á òâàðèíі ïіäíіìàòè ñâîє òіëî â ïîâіòðÿ і ðóõàòèñÿ â íüîìó. ßêùî ëіòàþ÷і êîìàõè ìàëåíüêі é ëåãåíüêі, òî ïòàõè íàáàãàòî âàæ÷і. Ïðîòå âîíè ëåãêî ïіäíіìàþòüñÿ ó âèñî÷іíü, âïðàâíî äîëàþòü ïîâіòðÿíі òå÷ії, à äåÿêі ùå é ïîëþþòü ó ïîâіòðі. Çëіòàòè â ïîâіòðÿ é ïåðåìіùóâàòèñÿ â íüîìó ïòàõàì äîïîìàãàþòü íå ëèøå êðèëà. Ñïðèÿє ïîëüîòó ïіð’ÿ і ïîâіòðÿ, ÿêå є â ïîðîæíèíàõ êіñòîê. Öå ðîáèòü ïòàõà ëåãøèì. Äîêëàäíіøå ïðî òå, ÿê ïòàõè ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî ïîëüîòó, òè äіçíàєøñÿ íà óðîêàõ áіîëîãії.

Мал. 147. Пристосування тварин до руху в повітрі

149

Підсумки  Умови наземно-повітряного середовища досить різноманітні. Провідну роль серед чинників неживої природи тут відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.  Характерною ознакою наземно-повітряного середовища є відчутні зміни температури впродовж доби і протягом року.  Умови наземно-повітряного середовища сприятливі, тому світ його мешканців різноманітний.  Тваринам наземно-повітряного середовища властиві різні способи переміщення, у них розвинені зір, слух, нюх.  Тварини в наземно-повітряному середовищі для орієнтації у просторі використовують органи зору, слуху, нюху.

Cторінка ерудита З ф За формою дзьоба б птаха можна визначити, чим він і живиться. С Спробуємо б це зробити за малюнком 148. Так, у снігура (мал. 148, 1) дзьоб короткий і товстий. Це свідчить про те, що птах живиться насінням і таким дзьобом руйнує міцну шкірочку. Яструб (мал. 148, 2), орел, сова – хижі птахи. Їхні гострі загнуті донизу міцні дзьоби допомагають розривати здобич. У лелеки (мал. 148, 3) довгий прямий, іноді трохи загнутий догори дзьоб. Ним легко ловити й утримувати слизьку рибу, жаб. Ластівка ловить комах на льоту, тому її дзьоб короткий, але широкий.

Сторінка природодослідника З’ясуй, чи добре розвинений в кішки слух і нюх. Увага! Для виконання завдання використовуй тільки знайому тобі тварину, яка поводиться не вороже. Дія 1 . З’ясуй, чи добре кішка чує. Поклич кішку пошепки, пошаруди легенько папірцем. Як поводиться кішка?

Мал. 148. Птахи: снігур (1), яструб (2), лелека (3)

150

Д ія 2 . Визнач, чи гарний у кішки нюх. Для цього загорни в аркуш паперу окремо шматочок м’яса або риби, шматочок хліба, печиво. Розклади перед кішкою ці згортки. Чи змінюється поведінка кішки? Як саме? Зроби висновок, чи добре розвинені в кішки слух і нюх. Як вони допомагають орієнтуватися цьому мешканцю наземно-повітряного середовища?

1. Які умови існування організмів у наземно-повітряному середовищі? 2. Наведи приклади пристосування організмів до життя в наземно-повітряному середовищі. 3. Як переміщуються тварини суходолом? Наведи приклади. 4. Які тварини здатні до польоту? Що допомагає їм переміщуватися в повітрі? 5*. Використовуючи малюнки 145, 146, 147, склади план розповіді про різноманітність різноманітність мешканців наземно наземно-повітряного повітряного середовища середовища.

Попрацюйте в групах Дізнайтеся, які птахи відвідують дерева на подвір’ї вашої школи. Для цього впродовж тижня уважно спостерігайте за пернатими друзями, записуйте свої спостереження. Якщо не зможете самостійно визначити назви спостережуваних птахів, зверніться до дорослих або додаткової літератури. Запропонуйте план експерименту, що дасть змогу з’ясувати, якому корму віддають перевагу ці птахи (насінню соняшника, пшениці чи проса, хлібним крихтам чи чомусь іншому). Проведіть дослідження і запишіть отримані результати. Обговоріть виконання цього завдання в класі та опікуйтеся птахами й надалі.

§ 41. ÂÎÄÍÅ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ ÒÀ ÉÎÃÎ ÌÅØÊÀÍÖІ • Îñîáëèâîñòі ÷èííèêіâ âîäíîãî ñåðåäîâèùà Äëÿ áàãàòüîõ îðãàíіçìіâ íà Çåìëі ñåðåäîâèùåì æèòòÿ є âîäà. Ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóðè íå òàêі ðіçêі, ÿê ó ïîâіòðі. Ïîðіâíÿíî ç íàçåìíî-ïîâіòðÿíèì ñåðåäîâèùåì ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі êèñåíü і ñâіòëî ðîçïîäіëåíі íåðіâíîìіðíî. Îñîáëèâіñòþ âîäíîãî ñåðåäîâèùà є òàêîæ òå, ùî â íüîìó ðîç÷èíåíі ðіçíі ðå÷îâèíè. Îäíі ç íèõ (їõ íàçèâàþòü ñîëÿìè) íàäàþòü âîäі ñîëîíîãî ñìàêó. ßêùî âìіñò öèõ ðå÷îâèí íåçíà÷íèé, òàêó âîäó íàçèâàþòü ïðіñíîþ. Öå âîäà ðі÷îê, îçåð, ñòàâêіâ, äæåðåë. Ó âîäі ìîðіâ і îêåàíіâ óìііñò ñîëåé çíà÷íî âèùèé, òîìó öі âîäîéìè íàçèâàþòü ñîëîíèìè. 151

• ßê óìîâè âîäíîãî ñåðåäîâèùà âïëèâàþòü íà éîãî ìåøêàíöіâ Ñâіò ìåøêàíöіâ âîäíîãî ñåðåäîâèùà äóæå ðіçíîìàíіòíèé. Õî÷à êèñíþ ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі íå òàê áàãàòî, ÿê ó íàçåìíîïîâіòðÿíîìó, òâàðèíè ïðèñòîñóâàëèñÿ çàáåçïå÷óâàòè ñåáå öèì æèòòєâî íåîáõіäíèì ãàçîì. Òàê, ðèáè âáèðàþòü ðîç÷èíåíèé ó âîäі êèñåíü çà äîïîìîãîþ çÿáåð. Äåëüôіíè і êèòè æèâóòü ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі, àëå êèñíåì çàáåçïå÷óþòü ñåáå çà éîãî ìåæàìè. Äëÿ öüîãî âîíè ÷àñ âіä ÷àñó ïіäíіìàþòüñÿ íà ïîâåðõíþ âîäè, ùîá âäèõíóòè ïîâіòðÿ. Ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі ìåíøå ñâіòëà, íіæ ó íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó. Òîìó âîäÿíі ðîñëèíè çðîñòàþòü çäåáіëüøîãî â íåãëèáîêèõ, äîñòàòíüî îñâіòëåíèõ ìіñöÿõ. Ç ãëèáèíîþ êіëüêіñòü ñâіòëà çìåíøóєòüñÿ, òîæ ðîñëèí ñòàє ìåíøå. Òâàðèíè – ìåøêàíöі âîäíèõ ãëèáèí ïåðåáóâàþòü ó ñóöіëüíіé òåìðÿâі. Їõíі î÷і àáî äóæå âåëèêі, ùîá âëîâëþâàòè ñâіòëî, àáî і і Ó äåÿêèõ ãëèáîêîâîäíèõ á îðãàíіçìіâ і і є ñâіòíі і і âçàãàëіі âіäñóòíі. îðãàíè (ìàë. 149). Ó õîëîäíèõ ìîðÿõ òåìïåðàòóðà âîäè íèçüêà, àëå é òàì íå ïðèïèíÿєòüñÿ æèòòÿ. Òóò ìåøêàþòü òâàðèíè äîâîëі âåëèêèõ ðîçìіðіâ – ìîðñüêі ñëîíè, ìîðæі, òþëåíі òà іíøі. ßê âîíè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî іñíóâàííÿ çà öèõ óìîâ, íå ìàþ÷è ãóñòîãî õóòðà ÷è ïіð’ÿ, ÿêі á ðÿòóâàëè їõ âіä õîëîäó? Âèÿâëÿєòüñÿ, öі òâàðèíè ïіä øêіðîþ ìàþòü òîâñòèé ïðîøàðîê æèðó, òîâùèíà ÿêîãî ìîæå ñÿãàòè ïіâìåòðà. Öå і є їõíіì íàäіéíèì çàõèñòîì. Ðîñëèíè âîäíîãî ñåðåäîâèùà – âàæëèâі ïîñòà÷àëüíèêè êèñíþ äëÿ âñіõ éîãî ìåøêàíöіâ. Ó âîäîéìàõ íå ïîáà÷èø äåðåâ ç ìіöíèì ñòîâáóðîì, íàòîìіñòü áàãàòî âîäîðîñòåé ç ãíó÷êèì òіëîì (ìàë. 150, 1).

Мал. 149. Тварини – мешканці водних глибин

152

Мал. 150. Водяні рослини: водорість ламінарія (1), латаття біле (2), глечики жовті (3)

Ðîñòóòü ó âîäîéìàõ і êâіòêîâі ðîñëèíè, íàïðèêëàä ëàòàòòÿ áіëå і ãëå÷èêè æîâòі (ìàë. 150). Êîðåíÿìè âîíè ïðèêðіïëåíі äî äíà âîäîéìè, à їõíі ëèñòêè é êâіòêè ïëàâàþòü íà її ïîâåðõíі. Ëèñòêè äåÿêèõ âîäÿíèõ ðîñëèí íàãàäóþòü ñòðі÷êè. Òàê çáіëüøóєòüñÿ їõíÿ ïîâåðõíÿ, ùîá âáèðàòè ç âîäè êèñåíü і ïîæèâíі ðå÷îâèíè. Çàâäÿêè âìіñòó ðіçíîìàíіòíèõ ðå÷îâèí ó âîäі ïðіñíі é ñîëîíі âîäîéìè íàñåëåíі ðіçíèìè îðãàíіçìàìè. Òàê, íàéáіëüøèé õèæàê óêðàїíñüêèõ ðі÷îê ùóêà íå ìàє ïðèñòîñóâàíü äî æèòòÿ â ñîëîíîìó ìîðі, à íåáåçïå÷íà àêóëà íå çìîæå іñíóâàòè ó ïðіñíèõ âîäîéìàõ. • ßê ðóõàþòüñÿ âîäÿíі òâàðèíè Âîäíå ñåðåäîâèùå áіëüø ùіëüíå ïîðіâíÿíî ç íàçåìíî-ïîâіòðÿíèì. Ëþäèíі ñêëàäíіøå áіãòè і ñòðèáàòè ó âîäі, íіæ íà ñóõîäîëі. Êóïàþ÷èñü ó ðі÷öі, ñòàâêó àáî ìîðі, òîáі, íàïåâíî, äîâîäèëîñÿ ïîìі÷àòè, ùî ñëіä äîêëàñòè áіëüøå çóñèëü, ùîá äîáіãòè äî ì’ÿ÷à ÷è âèñîêî ïіäñòðèáíóòè. Âîäà ÷èíèòü îïіð ðóõàì äóæ÷å, íіæ ïîâіòðÿ. Ïðîòå âîäÿíі òâàðèíè ìàþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèñòîñóâàííÿ äî ðóõó ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі. Ìàëåíüêі ðà÷êè äàôíії òà öèêëîïè (ìàë. 151, 1, 2) íіáè çàâèñàþòü ó òîâùі âîäè ÷è íà її ïîâåðõíі, ïіäõîïëþþòüñÿ òå÷іÿìè é ïåðåíîñÿòüñÿ â іíøі ìіñöÿ. Ìåäóçà óòðèìóєòüñÿ ó âîäі çàâäÿêè ôîðìі òіëà, ùî íàãàäóє äçâіí (ìàë. 151, 4). Ñòèñêàþ÷è éîãî, ìåäóçà âèøòîâõóє ñòðóìіíü âîäè, à ñàìà ðóõàєòüñÿ ó ïðîòèëåæíèé áіê. Ïîäіáíèé ñïîñіá ïåðåìіùåííÿ âëàñòèâèé і êàëüìàðó òà âîñüìèíîãó (ìàë. 151, 3, 5). Ðîçãëÿíåìî, ÿê іíøі ìåøêàíöі âîäíîãî ñåðåäîâèùà ïðèñòîñîâàíі äî àêòèâíîãî ðóõó àáî ïëàâàííÿ. Ïî÷íåìî ç ðèá. Çâåðíè óâàãó íà ôîðìó òіëà ðèá (ìàë. 152). Ãîëîâà äåùî çàãîñòðåíà, âіä íåї òіëî ïîñòóïîâî ïîòîâùóєòüñÿ, äîñÿãàє íàéáіëüøîї òîâùèíè ïîñåðåäèíі é çâóæóєòüñÿ äî õâîñòà. Çàâäÿêè öüîìó òіëî ðèáè ç ìåíøèì íàïðóæåííÿì âðіçàєòüñÿ â òîâùó âîäè. Âîäà íà à÷å îáòіêàє ðèáó. Òîìó òàêà ôîðìà òіëà äіñòàëà íàçâó îáòі÷íîîї. 153

Мал. 151. Тварини водойм: дафнія (1), циклоп (2), кальмар (3), медуза (4), восьминіг (5)

Ëþäèíà âèêîðèñòàëà òàêó ôîðìó â ñóäíîáóäóâàííі äëÿ ñòâîðåííÿ ïіäâîäíèõ ÷îâíіâ. Çáåðіãàòè ðіâíîâàãó òіëà é øâèäêî ðóõàòèñÿ ðèáі äîïîìàãàþòü ïëàâöі íà ñïèííîìó é ÷åðåâíîìó áîêàõ òіëà, à õâîñòîâèé ïëàâåöü âèêîíóє ðîëü êåðìà. Ïðèñòîñóâàííÿì æàá і âîäîïëàâíèõ ïòàõіâ äî ðóõó ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі є ïëàâàëüíі ïåðåòèíêè ìіæ ïàëüöÿìè íіã (ìàë. 153, 1, 2). Îðãàíàìè ðóõó ìåøêàíöіâ õîëîäíèõ ìîðіâ і îêåàíіâ òþëåíÿ і ìîðæà є ëàñòè (ìàë. 153, 3). Çàâäÿêè íèì öі òâàðèíè âïðàâíî ïëàâàþòü, à îò âèïîâçàþ÷è íà êðèæèíè, âîíè ñòàþòü äîâîëі íåïîâîðîòêі.

Мал. 152. Риби – типові мешканці водойм

154

Мал. 153. Пристосування до руху у воді жаби (1), качки (2) і тюленя (3)

• Ïðî äåÿêèõ ìåøêàíöіâ âîäîéì Óêðàїíè Æóê-ïëàâóíåöü (ìàë. 154, 1) – âåëèêà êîìàõà óêðàїíñüêèõ ïðіñíèõ âîäîéì. Ïëàñêå, ãëàäêå é çàîêðóãëåíå òіëî æóêà ðîçòèíàє âîäó, íà÷å ïіäâîäíèé ÷îâåí. Çàäíÿ ïàðà íіã ïëàâóíöÿ ñõîæà íà âåñëà. âåñëà Çàâäÿêè íèì æóê ïëàâàє ç òàêîþ øâèäêіñòþ øâèäêіñòþ, ùî ìîæå ïîçìàãàòèñÿ ç ðèáîþ. Æóê-ïëàâóíåöü äèõàє êèñíåì ïîâіòðÿ. ×àñ âіä ÷àñó âіí âèñòàâëÿє ç âîäè çàäíіé êіíåöü òіëà. ×åðåç íàÿâíі â íüîìó ñïåöіàëüíі îòâîðè ïîâіòðÿ ïîòðàïëÿє â îðãàíіçì æóêà. Ç âîäíèì ñåðåäîâèùåì ïîâ’ÿçàíî æèòòÿ êðèæíÿ (ìàë. 154, 2) – âåëèêîї äèêîї êà÷êè. Çàâäÿêè ïåðåòèíêàì ìіæ ïàëüöÿìè íіã öåé âîäîïëàâíèé ïòàõ óïðàâíî ïëàâàє. À îò íà áåðåçі êðèæåíü ðóõàєòüñÿ ïîâіëüíî. Ïòàõ äîâãî ïåðåáóâàє íà âîäі, іíîäі ñïðèòíî ïіðíàє, àëå íå íàìîêàє. Öüîìó ñïðèÿþòü âîäîâіäøòîâõóâàëüíі ðå÷îâèíè, ÿêèìè âêðèòå ïіð’ÿ, à òàêîæ ìàëåíüêі áóëüáàøêè ïîâіòðÿ ìіæ ïіð’їíêàìè. Ó âîäîéìàõ і íà їõíіõ óçáåðåææÿõ ìåøêàє áîáåð (ìàë. 154, 3). Ïëàâàëüíі ïåðåòèíêè íà íîãàõ äîïîìàãàþòü áîáðó ðóõàòèñÿ ó âîäі, à õâіñò ó ôîðìі âåñëà – çìіíþâàòè íàïðÿìîê ðóõó. Òîáòî

Мал. 154. Мешканці наших водойм: 1 – жук-плавунець, 2 – крижень, 3 – бобер

155

õâіñò áîáðà âèêîíóє ðîëü êåðìà. Ó ðàçі íåáåçïåêè áîáåð ãîëîñíî ïëåñêàє õâîñòîì ïî âîäі é ïіðíàє, ùî є ñèãíàëîì òðèâîãè äëÿ іíøèõ áîáðіâ. Áîáðè – óïðàâíі іíæåíåðè і áóäіâåëüíèêè. Ó êðóòèõ áåðåãàõ âîíè ðèþòü íîðè ç êіëüêîìà âõîäàìè, ÿêі ðîçòàøîâàíі ïіä âîäîþ. Òàì, äå íåìàє ìîæëèâîñòі âèðèòè íîðó, íàïðèêëàä ó áîëîòèñòіé ìіñöåâîñòі, áîáðè ñïîðóäæóþòü õàòêè. Äëÿ öüîãî ÷èñëåííі ãіëî÷êè ñêðіïëþþòüñÿ ìóëîì і çåìëåþ. Õàòêà áîáðà íàãàäóє êóïêó õìèçó, òà íàñïðàâäі öå íàäіéíà ôîðòåöÿ âіä âîðîãіâ і óêðèòòÿ äëÿ çèìіâëі. Áîáðè, ÿêі ìåøêàþòü íà íåãëèáîêèõ ðі÷êàõ, áóäóþòü ãðåáëі. Áîáåð çäàòíèé ïіäãðèçàòè ðîñëèíè ïіä âîäîþ. Àëå æ іñíóє çàãðîçà çàõëèíóòèñü! Ùîá öüîãî íå ñòàëîñÿ, ãóáè îïèíÿþòüñÿ ïîçàäó ïåðåäíіõ çóáіâ, ùіëüíî ïðèòèñêàþòüñÿ і âîäà íå ïðîíèêàє äî ðîòà.

Підсумки  У водному середовищі світло і кисень розподілені нерівномірно, коливання температури не різкі.  Водне середовище населене різними організмами.  Рослини і тварини мають різні пристосування до існування у водному середовищі.

Сторінка природодослідника Мешканці водного середовища риби є окрасою акваріумів. Як визначити температуру тіла риби, яка плаває в акваріумі? Риби належать до тварин, які не мають постійної температури тіла, тобто до холоднокровних. Температура їхнього тіла приблизно на 1 °С вища за температуру навколишнього середовища. Отже, слід виміряти температуру води в акваріумі й додати один градус.

1. Які умови життя організмів у водному середовищі? 2. Які тварини мешкають у водному середовищі? 3. Назви рослини водного середовища. 4. Які пристосування мають тварини і рослини до існування у водному середовищі? 5*. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енциклопедіями, Інтернет-ресурсами), підготуй повідомлення про будь-яку тварину – мешканця водного середовища за таким планом: 1) назва тварини, 2) де мешкає, 3) які особливості будови тіла забезпечують пристосування тварини до водного способу життя, 4) як пристосована до руху (якщо тварина рухається), 5) які пристосування має для добування їжі.

156

Попрацюйте в групах Запишіть ознаки, за якими можна визначити, що організм мешкає у водному середовищі.

§ 42. ҐÐÓÍÒ ßÊ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ ÆÈÒÒß ÒÀ ÉÎÃÎ ÌÅØÊÀÍÖІ

• ßêі óìîâè æèòòÿ â ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі Ó ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі îñîáëèâі óìîâè æèòòÿ îðãàíіçìіâ. Ïî-ïåðøå, öå ñåðåäîâèùå íàéùіëüíіøå ç óñіõ âіäîìèõ. Ïî-äðóãå, ó íüîãî ïðîíèêàє ìàëî ñâіòëà (éîãî ìàéæå íåìàє). Ïî-òðåòє, íåáàãàòî êèñíþ. ßê áà÷èø, òàêі óìîâè íå çîâñіì ñïðèÿòëèâі äëÿ ðîñëèí і òâàð ðèí. Òà ïîïðè ð öå ö ґðóíòîâå ðó ñåðåäî ð ä âèùå ù íàñåëåíå ð ðіçíîìàíіòíèìè îðãàð íіçìàìè, áî â íüîìó äîñòàòíüî âîäè, à êîëèâàííÿ òåìïåðàòóðè â ðіçíі ïîðè ðîêó íå òàêі ðіçêі, ÿê ó íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó. Òàêîæ ó ґðóíòі є íåîðãàíі÷íі é îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, çàïàñ ÿêèõ ïîïîâíþєòüñÿ çàâäÿêè âіäìåðëèì ðåøòêàì ðîñëèí і òâàðèí. Ùå îäíієþ îñîáëèâіñòþ ґðóíòîâîãî ñåðåäîâèùà є íàÿâíіñòü ðå÷îâèí ó ðіçíèõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ. ×àñòî÷êè ґðóíòó ìіñòÿòü ðå÷îâèíè ó òâåðäîìó ñòàíі, є ðіäêà âîäà і ãàçóâàòå ïîâіòðÿ. • ßê çàñåëåíå îðãàíіçìàìè ґðóíòîâå ñåðåäîâèùå Ґðóíòîâå ñåðåäîâèùå çàñåëåíå íåðіâíîìіðíî: íàéáіëüøå îðãàíіçìіâ ìåøêàє ó âåðõíüîìó øàðі ґðóíòó. Ç ãëèáèíîþ êіëüêіñòü ìåøêàíöіâ ґðóíòó çìåíøóєòüñÿ. Ïîðіâíÿé ç ïîøèðåííÿì îðãàíіçìіâ ó âîäíîìó ñåðåäîâèùі. Âëàñòèâîñòі ґðóíòó òàêîæ âïëèâàþòü íà áàãàòîìàíіòíіñòü éîãî ìåøêàíöіâ. Їõ òèì áіëüøå, ÷èì áіëüøå ïîæèâíèõ ðå÷îâèí ó ґðóíòі. Íàéáіëüø ãóñòî íàñåëåíі îðãàíіçìàìè ÷îðíîçåìè. Ó ґðóíòі ìåøêàþòü ðіçíîìàíіòíі îðãàíіçìè (ìàë. 155). Áàêòåðії òà ãðèáè ґðóíòó ðîçêëàäàþòü âіäìåðëі ðåøòêè îðãàíіçìіâ äî íåîðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Öі ðå÷îâèíè ðîç÷èíÿþòüñÿ ó ґðóíòîâіé âîäі і ïîãëèíàþòüñÿ ðîñëèíàìè. Ґðóíò ïðîíèçóþòü êîðåíі ðîñëèí, äëÿ ÿêèõ âіí є îïîðîþ, äæåðåëîì âîäè і íåîðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Ãðèáíèöі ãðèáіâ òåæ ðîçòàøîâàíі ó ґðóíòі. Ó ґðóíòі æèâóòü ðіçíîìàíіòíі êîìàõè, ÷åðâè, çâіðі òà іíøі òâàðèíè. • Ìåøêàíöі ґðóíòó Äëÿ ìåøêàíöіâ ґðóíòó іñíóє íåáåçïåêà áóòè ïîøêîäæåíèìè ìè àì ÷àñòèíêàìè ґðóíòó. Óíèêíóòè öüîãî ìóðàøêàì і äåÿêèì æóêà 157

Мал. 155. Мешканці ґрунтового середовища

äîïîìàãàþòü ìіöíі ïîêðèâè òіëà, à ðіçíîìàíіòíèì ÷åðâ’ÿêàì – ñëèç, ÿêèì óêðèòå òіëî òâàðèíè. Ґðóíòîâå ñåðåäîâèùå ìàє áіëüøó ùіëüíіñòü, íіæ íàçåìíî-ïîâіòðÿíå і âîäíå. Öå ïåâíèì ÷èíîì óñêëàäíþє ïåðåìіùåííÿ òâàðèí ґðóíòó. ßê âîíè ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî ðóõó â ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі? Äîùîâèé ÷åðâ’ÿê, áàãàòîíіæêè, ëè÷èíêà òðàâíåâîãî õðóùà (ìàë. 156, 2, 3) çàâäÿêè ãíó÷êîìó òіëó ïðîñóâàþòüñÿ ìіæ ÷àñòèíêàìè ґðóíòó. Іíøі, íàïðèêëàä êðіò і êîìàõà âîâ÷îê (ìàë. 156, 4), ðèþòü õîäè. Їõíі êіíöіâêè, ïðèñòîñîâàíі äî ðèòòÿ, íàçèâàþòü ðèþ÷èìè. Õîäè ïðîêëàäàє ñëіïàê (ìàë. 156, 1). Âåëèêèìè ïåðåäíіìè çóáàìè âіí íå ðèє, à âèãðèçàє ґðóíò. Ó äîùîâîãî ÷åðâ’ÿêà і ëè÷èíêè õðóùà ïîêðèâè òіëà çâîëîæåíі. Ñàìå ÷åðåç íèõ äî îðãàíіçìіâ öèõ òâàðèí íàäõîäèòü êèñåíü ç ïîâіòðÿ, ùî є ìіæ ÷àñòèíêàìè ґðóíòó. Òàêі òâàðèíè ÷óòëèâі äî âèñèõàííÿ. Ùîá âіä íüîãî âðÿòóâàòèñÿ, ó ñïåêó âîíè ïåðåìіùóþòüñÿ â ãëèá ґðóíòó. Ó ґðóíòîâå ñåðåäîâèùå æèòòÿ îðãàíіçìіâ ïðîíèêàє ìàëî ñâіòëà, òîìó ìåøêàíöі ґðóíòó ìàþòü ìàëåíüêі î÷і àáî âîíè âçàãàëі ïîçáàâëåíі îðãàíіâ çîðó, ÿê äîùîâèé ÷åðâ’ÿê, ñëіïàê, ëè÷èíêè êîìàõ. Îðієíòóâàòèñÿ öèì îðãàíіçìàì äîïîìàãàþòü îðãàíè äîòèêó і íþõó. Òåìïåðàòóðà ґðóíòîâîãî ñåðåäîâèùà áіëüø ñòàëà, íіæ íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî é âîäíîãî. Òîìó éîãî îáèðàþòü äëÿ çèìіâëі äåÿêі òâàðèíè. Íàïðèêëàä, ÿùіðêè òà çìії çèìóþòü ó òðіùèíàõ ґðóíòó і õ õîäàõ, çðîáëåíèõ êðîòàìè. Ç íàñòàííÿì õîëîäіâ âèíîãðàäíèé ñë ëèìàê çàðèâàєòüñÿ â ґðóíò íà ãëèáèíó 30–40 ñì, ùіëüíî çàòóëÿє 158

Мал. 156. Мешканці ґрунту: сліпак (1), багатоніжка (2), личинка хруща (3), вовчок (4)

ñâîþ ÷åðåïàøêó і âïàäàє ó ñòàí çàöіïåíіííÿ. Òâàðèíè ґðóíòó íà çèìó ïåðåìіùóþòüñÿ ó ãëèáøі øàðè. Íàïðèêëàä, äîùîâèé ÷åðâ’ÿê çèìóє íà ãëèáèíі äî 1,5 ìåòðà. Ó ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі áóäóþòü ðіçíі óêðèòòÿ òâàðèíè íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî і âîäíîãî ñåðåäîâèùà. Íàïðèêëàä áîðñóêè, ìèøі, ðіçíîìàíіòíі êîìàõè ðèþòü íîðè ó ґðóíòі. Ìåøêàíöі ґðóíòîâîãî ñåðåäîâèùà íå ëèøå ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî óìîâ іñíóâàííÿ, à é âïëèâàþòü íà íüîãî. Ïðîêëàäàþ÷è õîäè, òâàðèíè ïåðåìіøóþòü і ðîçïóøóþòü ґðóíò. Òàê âîíè ñïðèÿþòü íàñè÷åííþ ґðóíòó ïîâіòðÿì, ïðîíèêíåííþ âîäè. Ó ðåçóëüòàòі æèòòєäіÿëüíîñòі áàãàòüîõ ґðóíòîâèõ òâàðèí óòâîðþþòüñÿ ðіçíîìàíіòíі ðå÷îâèíè, ÿêі çìіíþþòü ñêëàä ґðóíòó. • Ïðî êðîòà і äîùîâîãî ÷åðâ’ÿêà Êðіò і äîùîâèé ÷åðâ’ÿê ïîøèðåíі íà òåðèòîðії Óêðàїíè. Öі òâàðèíè âèðàçíî äåìîíñòðóþòü ñïîñîáè ïðèñòîñóâàííÿ äî іñíóâàííÿ ó ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі (ìàë. 157). Êðіò ìàéæå âñå æèòòÿ ïðîâîäèòü ó ґðóíòі. Ïðîêëàäàòè õîäè â ùіëüíîìó ґðóíòîâîìó ñåðåäîâèùі êðîòó äîïîìàãàþòü ðèþ÷і ïåðåäíі êіíöіâêè. Âîíè ìàþòü ôîðìó ëîïàòîê і îñíàùåíі ìіöíèìè êіãòÿìè. Äîëîíі âèâåðíóòі íàçîâíі, íèìè çðó÷íî ðèòè і âіäêèäàòè ґðóíò. Ïîëåãøóє ïðîñóâàííÿ ґðóíòîì îâàëüíà ôîðìà òіëà. Ïіäçåìíі õîäè, ÿêі ïðîêëàäàє êðіò, òÿãíóòüñÿ íà ñîòíі ìåòðіâ. Òóò є і äîâãі êîðèäîðè, äå êðіò ïîëþє, і ñïàëüíÿ, ÿêó êðіò âèñò òèëàє ñóõîþ òðàâîþ і ëèñòÿì. 159

2 Мал. 157. Кріт (1) і дощовий черв’як (2)

Êîëè êðіò ðèє õîäè, âіí âèøòîâõóє çàéâó çåìëþ íà ïîâåðõíþ ґðóíòó. Öі êóïêè çåìëі íàçèâàþòü êðîòîâèíàìè. Îðієíòóâàòèñÿ â òåìðÿâі ґðóíòîâîãî ñåðåäîâèùà êðîòó äîïîìàãàþòü íþõ і ñëóõ. Çіð ñëàáêèé: ìàëåíüêі, ìîâ íàìèñòèíêè, î÷і êðîòà ïðèêðèòі øêіðîþ і äóæå ïîãàíî áà÷àòü. Êðіò – õèæàê. Îñíîâíà éîãî їæà – æóêè, ìóõè, ïàâóêè, ëè÷èíêè, ñëèìàêè, ðіçíîìàíіòíі ÷åðâ’ÿêè, çðіäêà ìèøі òà æàáè. Êðіò ïðèíîñèòü êîðèñòü ґðóíòó. Ðîçïóøóþ÷è éîãî, òâàðèíà çàáåçïå÷óє íàäõîäæåííÿ ïîâіòðÿ і âîäè, à ñïîæèâàþ÷è êîìàõ – ìåøêàíöіâ ґðóíòó, çíèùóє áàãàòüîõ øêіäíèêіâ ðîñëèí. Àëå êðîòè ùå é øêîäÿòü êóëüòóðíèì ðîñëèíàì, êîëè ïіäãðèçàþòü їõ êîðåíі, çíèùóþòü äîùîâèõ ÷åðâ’ÿêіâ. Ó áîðîòüáі ç êðîòàìè, ÿêі ç’ÿâèëèñÿ íà ãðÿäöі ÷è â ñàäó, íå ñëіä âáèâàòè òâàðèí. Ïîòðіáíî çìóñèòè їõ ïåðåñåëèòèñÿ íà іíøі òåðèòîðії. Êðîòè íå âèòðèìóþòü øóìó, òîæ ìîæíà âñòðîìèòè ó ґðóíò êіëî÷îê, íà ÿêèé îäÿãòè ïëàñòèêîâó ïëÿøêó ÷è ìåòàëåâó áàíî÷êó. Êîëè ïîäìå âіòåð, âîíè áóäóòü îáåðòàòèñÿ і ñòâîðþâàòè øóì. Äîùîâèé ÷åðâ’ÿê îòðèìàâ ñâîþ íàçâó ÷åðåç òå, ùî ïіñëÿ äîùіâ öі òâàðèíè âèïîâçàþòü íà ïîâåðõíþ, ùîá íå çàäèõíóòèñÿ. Àäæå âîäà çàëèâàє їõíі õîäè, òîæ êèñíþ ñòàє íåäîñòàòíüî. Âèäîâæåíå òіëî äîùîâîãî ÷åðâ’ÿêà âêðèòå ëåäü ïîìіòíèìè ùåòèíêàìè. Çàâäÿêè íèì âіí ÷іïëÿєòüñÿ çà ÷àñòî÷êè ґðóíòó ïіä ÷àñ ðóõó. Âîëîãі ïîêðèâè òіëà ñïðèÿþòü íàäõîäæåííþ êèñíþ. Äîùîâèé ÷åðâ’ÿê, ÿê і êðіò, êîëè ïðîêëàäàє õîäè, âèíîñèòü íà ïîâåðõíþ çàéâèé ґðóíò. Òîæ ïðî éîãî ïðèñóòíіñòü ñâіä÷àòü ìàëåíüêі êóïêè íà ïîâåðõíі ґðóíòó. Ïåðåäíüîþ ÷àñòèíîþ òіëà äîùîâèé ÷åðâ’ÿê ðîçñîâóє ÷àñòî÷êè ì’ÿêîãî ґðóíòó і ïðîêëàäàє õіä. ×åðâ’ÿê ìîæå «âèїäàòè» ñîáі õî îäè. Ïðè öüîìó âіí ðîçïóøóє ґðóíò і çáàãà÷óє éîãî îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè (ïðî òå, ÿê öå âіäáóâàєòüñÿ, éøëîñÿ â ïàðàãðàôі 30). 160

Çíà÷åííÿ äîùîâèõ ÷åðâ’ÿêіâ âàæëèâå íå ëèøå äëÿ ïðèðîäè, à é äëÿ ëþäèíè, ÿêà âèðîùóє êóëüòóðíі ðîñëèíè. Àäæå öі íåâòîìíі ìåøêàíöі ґðóíòó ñâîєþ êîïіòêîþ ïðàöåþ äîïîìàãàþòü îòðèìóâàòè âèñîêі âðîæàї ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ðîñëèí.

Cторінка ерудита Для багатьох тварин ґрунт стає притулком на холодні зимові місяці. Ближче до поверхні ґрунту влаштовуються комахи та їхні личинки. У норах зимують гадюки, вужі, ящірки, жаби. На глибині 1,5–2 метри ґрунт майже не промерзає. Тут переживають зиму дощові черв’яки і кроти. Також у ґрунті зимують корені й насіння рослин. Деякі організми, які зимують у ґрунті, можуть загинути, якщо ґрунт дуже промерзне. Запобігти промерзанню ґрунту і зберегти його тепло допомагає сніговий покрив. Його порівнюють з теплою ковдрою. Чим товщий шар снігу, тим менше промерзає ґрунт. Це пов’язано з тим, що сніг пухкий, у ньому багато повітря, пухкий повітря яке, яке як відомо, відомо погано проводить тепло. тепло А ґрунт добре утримує тепло й повільно охолоджується. Так сніг допомагає ґрунту зберігати тепло.

Підсумки  Ґрунтовому середовищу властива висока щільність, у ньому достатньо води, неорганічних і органічних речовин, коливання температури незначні, проте недостатня кількість світла і кисню. До таких умов пристосовані різноманітні мешканці ґрунтового середовища.  Мешканці ґрунтового середовища, прокладаючи ходи у ґрунті, розпушують його, а завдяки бактеріям і дощовим черв’якам ґрунт поповнюється органічними речовинами.

1. Які умови існування організмів у ґрунтовому середовищі? 2. Чому ґрунтове середовище нерівномірно заселене організмами? 3. Назви відомих тобі мешканців ґрунту. Як вони пристосовані до існування в ньому? 4. Склади запитання про ґрунтове середовище, використовуючи слова «як», «які», «де», «чому», «яке значення». 5. Дай відповіді на запитання, складені у завданні 4.

Попрацюйте в групах Поясніть, чому і від кого слід охороняти дощових черв’яків. Створіть перелік заходів, які допоможуть захистити дощових черв’яків від різн них чинників неживої і живої природи, а також діяльності людини.

161

§ 43. ×ÈÍÍÈÊÈ ÆÈÂÎЇ ÏÐÈÐÎÄÈ. ÓÃÐÓÏÎÂÀÍÍß ÎÐÃÀÍІÇÌІÂ

Êðіì ÷èííèêіâ íåæèâîї ïðèðîäè, êîæíèé îðãàíіçì çàçíàє âïëèâó іíøèõ îðãàíіçìіâ. Ìåòåëèê æèâèòüñÿ íåêòàðîì êâіòêè, áіëêà âëàøòîâóє äîìіâêó â äóïëі äåðåâà, їæàê ïîëþє íà ìèøó. Öå ïðèêëàäè çâ’ÿçêіâ ìіæ îðãàíіçìàìè (ìàë. 158). Ðіçíîìàíіòíі âïëèâè îðãàíіçìіâ îäèí íà îäíîãî äіñòàëè íàçâó ÷èííèêіâ æèâîї ïðèðîäè. • ßê ÷èííèêè æèâîї ïðèðîäè âïëèâàþòü íà îðãàíіçìè Äіÿ ÷èííèêіâ æèâîї ïðèðîäè ñïîñòåðіãàєòüñÿ, êîëè äÿòåë âèøóêóє êîìàõ ïіä êîðîþ äåðåâà, ùóêà ïîëþє êàðàñÿ, êîëîðàäñüêèé æóê îá’їäàє ëèñòêè êàðòîïëі. Ïðè öüîìó ìіæ îðãàíіçìàìè âèíèêàþòü ðіçíîìàíіòíі çâ’ÿçêè. Ó íàâåäåíèõ ïðèêëàäàõ âîíè ïîâ’ÿçàíі ç æèâëåííÿì àáî õàð÷óâàííÿì, òîæ òàêі çâ’ÿçêè ìіæ îðãàíіçìàìè і íàçâó õàð÷îâèõ çâ’ÿçêіâ. ’ і ЇЇõ çàïèñóþòü çà äîïîìîãîþ ñòðіі äіñòàëè ëî÷îê, íàïðèêëàä: êîíþøèíà → çàєöü → âîâê. Ïîїäàííÿ ðîñëèí òâàðèíàìè – òåæ ïðèêëàä õàð÷îâîãî çâ’ÿçêó. Ðîñëèíè íå ìîæóòü óòåêòè àáî ñõîâàòèñÿ âіä òâàðèíè. Çàõèñòèòèñÿ

Мал. 158. Взаємозв’язки між організмами

162

âіä ïîїäàííÿ òâàðèíàìè ðîñëèíàì äîïîìàãàþòü êîëþ÷êè àáî ðå÷îâèíè ç íåïðèєìíèì çàïàõîì і ñìàêîì, ÿêі âèäіëÿє ðîñëèíà, ÷è îòðóòà. Íàïðèêëàä, æàëêà êðîïèâà îòðèìàëà ñâîþ íàçâó ÷åðåç ðîçòàøîâàíі íà ñòåáëі òà ëèñòêàõ æàëêі âîëîñêè. Âîíè äîïîìàãàþòü ðîñëèíі çàõèùàòèñÿ âіä ïîїäàííÿ òâàðèíàìè. Ó öèõ âîëîñêàõ ìіñòèòüñÿ їäêà êèñëîòà, ÿêà ñïðè÷èíþє ïîäðàçíåííÿ é âèñèïè, à іíîäі íàâіòü îïіêè íà øêіðі ëþäèíè. Äîïîìîãòè ìîæå ïðîõîëîäíèé êîìïðåñ, ëèñòîê ïîäîðîæíèêà àáî ùàâëþ, à òàêîæ îáà÷ëèâіñòü ïðè çóñòðі÷і ç êðîïèâîþ. Ñïðàâæíіìè âîðîãàìè äåÿêèõ òâàðèí є õèæàêè – òâàðèíè, ÿêі íà íèõ ïîëþþòü. Âîíè ìàþòü ðіçíîìàíіòíі ïðèñòîñóâàííÿ äëÿ çàõîïëåííÿ çäîáè÷і. Ïðèãàäàé, ÿê âèãëÿäàþòü òèãð і âîâê. Íàçäîãàíÿòè æåðòâó öèì õèæàêàì äîïîìàãàþòü ðîçâèíåíі ì’ÿçè і âèòðèâàëіñòü, à ãîñòðèìè çóáàìè òà êіãòÿìè âîíè øìàòóþòü çäîáè÷. Ùîá óíèêíóòè çóñòðі÷і ç õèæàêîì, îðãàíіçìè ìàþòü ðіçíі ïðèñòîñóâàííÿ. Ðóõëèâі òâàðèíè ìîæóòü âòåêòè âіä õèæàêà, ïðèñòîñóâàííÿ õèæàêà çàõîâàòèñÿ â óêðèòòÿ, à ìîæóòü çàìàñêóâàòèñÿ, âäàþ÷è іç ñåáå ëèñòî÷îê ÷è ãіëî÷êó (ìàë. 159). Òàê ÷èíÿòü áàãàòî êîìàõ. Ìàñêóâàííÿ âëàñòèâå і ðèáàì. Çíà÷íà ÷àñòèíà ðèá ìàє òåìíå çàáàðâëåííÿ âåðõíüîї ÷àñòèíè òіëà і ñâіòëå – íèæíüîї ÷àñòèíè.

Мал. 159. Маскування тварин є пристосуванням до умов середовища житття

163

Öå äîïîìàãàє їì çàõèñòèòèñÿ âіä âîðîãіâ. ßêùî õèæàê ïðîïëèâàє íàä ðèáîþ, âіí áà÷èòü òåìíèé êîëіð, ùî çëèâàєòüñÿ ç âîäîþ ãëèáèííèõ øàðіâ âîäîéìè. ßêùî æ õèæàê îïèíÿєòüñÿ ïіä ðèáîþ, ñâіòëà ÷àñòèíà òіëà ðèáè âèäàєòüñÿ çà ñâіòëó ïîâåðõíþ âåðõíіõ øàðіâ âîäè. • Çâ’ÿçêè ìіæ îðãàíіçìàìè Ìіæ îðãàíіçìàìè âèíèêàþòü ðіçíîìàíіòíі çâ’ÿçêè.  Пригадай «äðóæáó» øàïèíêîâèõ ãðèáіâ ç äåÿêèìè äåðåâàìè. Íà êîðåíÿõ ðîñëèí îñåëÿþòüñÿ áóëüáî÷êîâі áàêòåðії. Âîíè çàáåçïå÷óþòü її íåîáõіäíèìè îðãàíі÷íèìè ðå÷îâèíàìè, ùî ìіñòÿòü Íіòðîãåí. Ðîñëèíà ïîñòà÷àє öèì ìіêðîîðãàíіçìàì ðіçíîìàíіòíі ïîæèâíі ðå÷îâèíè. Ñîéêà æèâèòüñÿ ïëîäàìè ãîðîáèíè. Íàñіííÿ ðàçîì ç ïîñëіäîì ñîéêè ïîòðàïëÿє íà íîâі òåðèòîðії, êóäè ïðèëіòàє ïòàøêà. Ó ðîçãëÿíóòèõ ïðèêëàäàõ óñі îðãàíіçìè îòðèìóþòü êîðèñòü âіä çâ’ÿçêіâ, ùî âèíèêàþòü ìіæ íèìè. Òàêå ñïіâæèòòÿ îðãàíіçìіâ âçàєìîâèãіäíå. Ó æèâіé ïðèðîäі іñíóþòü âèïàäêè, êîëè òіëüêè îäèí îðãàíіçì îòðèìóє êîðèñòü âіä çâ’ÿçêó ç іíøèì. Íàïðèêëàä, ñïіâæèòòÿ ãðèáà-òðóòîâèêà і äåðåâà ñïðèÿòëèâå òіëüêè äëÿ ãðèáà. À ðîñëèíі âîíî òіëüêè øêîäèòü. Ó òàêèõ çâ’ÿçêàõ ãðèá íàçèâàþòü ïàðàçèòîì, àáî ïàðàçèòè÷íèì îðãàíіçìîì, à äåðåâî – õàçÿїíîì. Íåãàòèâíî âïëèâàþòü áëîõè і âîøі, ÿêі îñåëÿþòüñÿ íà øêіðі êîòіâ і ñîáàê і æèâëÿòüñÿ їõíüîþ êðîâ’þ. Ñâіòëîëþáíі òðàâè, ÿêі ðîñòóòü ïіä ÿëèíîþ, ïîòåðïàþòü âіä çàòіíêó, àëå íà äåðåâî öå çîâñіì íå âïëèâàє. Ðåï’ÿõè, ÷іïëÿþ÷èñü äî øåðñòі òâàðèí, ïåðåíîñÿòüñÿ íà íîâі ìіñöåçðîñòàííÿ. Ðіçíîìàíіòíі êîìàõè, îñåëÿþ÷èñü ó ãíіçäàõ ïòàõіâ і íîðàõ çâіðіâ, ïðîñòî âèêîðèñòîâóþòü їõ ÿê îñåëþ. Ãîñïîäàðÿì âîíè íå çàâäàþòü êëîïîòó. Ìіæ âîâêîì і ëèñèöåþ, ÿêі ïîëþþòü íà çàéöÿ, âèíèêàє ñâîєðіäíå çìàãàííÿ. Ïîùàñòèòü òîìó ñóïåðíèêó, õòî âèÿâèòüñÿ áіëüø ñïîñòåðåæëèâèé, ñïðèòíèé, âèòðèâàëèé. Òàêèìè æ ñóïåðíèêàìè çà їæó є ùóêà і îêóíü. ×è ìîæóòü îðãàíіçìè ìåøêàòè íà îäíіé òåðèòîðії, íå ïðèíîñÿ÷è îäèí îäíîìó êîðèñòі é íå çàâäàþ÷è øêîäè? Âèÿâëÿєòüñÿ, ìîæóòü. Íàïðèêëàä, òàê ñïіâìåøêàþòü êðіò і çàєöü, êîçóëÿ і áіëêà. • Ùî íàçèâàþòü óãðóïîâàííÿì îðãàíіçìіâ Ó ïðèðîäі îðãàíіçìè íå іñíóþòü іçîëüîâàíî îäèí âіä îäíîãî. Òà àê, ó ëіñі ðîñòóòü ðîñëèíè (òðàâè, êóùі, äåðåâà), ìåøêàє áàãàòî òâàðèí, є áàêòåðії òà ãðèáè. 164

3 4 Мал. 160. Яруси лісу: 1 – дерева, 2 – чагарники, 3 – трав’янисті рослини, 4 – мохи

Ãðóïè âçàєìîïîâ’ÿçàíèõ ìіæ ñîáîþ îðãàíіçìіâ, ÿêі æèâóòü íà ïåâíіé äіëÿíöі ìіñöåâîñòі, íàçèâàþòüñÿ óãðóïîâàííÿìè. Ðîñëèííі óãðóïîâàííÿ óòâîðþþòü ðîñëèíè ïåâíîї ìіñöåâîñòі, ìіñöåâîñòі ÿêі âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ. Òàê, ðîñëèííå óãðóïîâàííÿ ëіñó âêëþ÷àє äåðåâà, êóùі é òðàâ’ÿíèñòі ðîñëèíè. Çàâäÿêè òàêіé ðіçíîìàíіòíîñòі ëіñ ìîæíà ïîðіâíÿòè ç êіëüêàïîâåðõîâèì áóäèíêîì, äå êîæåí ç «ïîâåðõіâ» óòâîðþþòü ïåâíі ðîñëèíè і íàñåëÿþòü ïåâíі òâàðèíè. Íà êîæíîìó «ïîâåðñі», ùî ìàє íàçâó ÿðóñ, ðіçíå îñâіòëåííÿ, âîëîãіñòü і òåìïåðàòóðà, à îòæå, é ðіçíі ìåøêàíöі (ìàë. 160). Âåðõíіé ÿðóñ ëіñó óòâîðþþòü äåðåâà. Öå ïåðåâàæíî äóá, ñîñíà, ÿëèíà, ãðàá, êëåí, ëèïà, ÿñåí, áåðåçà, îñèêà. «Ïîâåðõîì» íèæ÷å ðîñòóòü êóùі ëіùèíè, ãëîäó, ÷åðåìõè, áóçèíè, òåðåíó, øèïøèíè, âîâ÷îãî ëèêà òà іíøі. Êðîíè äåðåâ âåðõíіõ ÿðóñіâ ëіñó і ãіëëÿ êóùіâ çàòóëÿþòü ñîíÿ÷íå ñâіòëî òðàâ’ÿíèñòèì ðîñëèíàì. Òîìó їõ ó ëіñі çàçâè÷àé íåáàãàòî. Ëіñîâі òðàâ’ÿíèñòі ðîñëèíè ìàþòü çäåáіëüøîãî øèðîêі ëèñòêè, ÿê-îò: êîíâàëіÿ, áàðâіíîê, ïëþù, ñóíèöі, îðëÿê, êâàñåíèöÿ òà іíøі (ìàë. 161). Öå äîïîìàãàє їì âáèðàòè ÿêîìîãà áіëüøå

Мал. 161. Трав’янисті рослини лісу: орляк (1), суниці (2), квасениця (3))

165

ñîíÿ÷íîãî ñâіòëà â óìîâàõ ïîñòіéíîãî çàòіíåííÿ. Íàéíèæ÷èé ÿðóñ ëіñó ñêëàäàєòüñÿ ç ìîõіâ і ëèøàéíèêіâ. Âîíè íàêîïè÷óþòü âîëîãó і â òàêèé ñïîñіá âïëèâàþòü íà ðîñëèíè âåðõíіõ ÿðóñіâ. Îòæå, ÿðóñíіñòü є ïðèñòîñóâàííÿì ðîñëèí ëіñó äî ìèðíîãî ñïіâіñíóâàííÿ â óìîâàõ ðіçíîãî îñâіòëåííÿ. Ó ëіñі ìåøêàþòü äèêà ñâèíÿ, âåäìіäü, ëîñü, îëåíü, âîâê, ëèñèöÿ, áіëêà, êóíèöÿ, êîçóëÿ, çàєöü, їæàê, ìèøà ëіñîâà, ãàäþêà, ðіçíі ïòàõè і êîìàõè, äîùîâі ÷åðâ’ÿêè é іíøі òâàðèíè (ìàë. 162). Ìіæ íèìè âèíèêàþòü ðіçíîìàíіòíі çâ’ÿçêè. ßê áà÷èø, òâàðèííå óãðóïîâàííÿ ëіñó ïðåäñòàâëåíå ðіçíèìè îðãàíіçìàìè.

Підсумки  Різноманітні впливи одних організмів на інші дістали назву чинників живої природи.  Зв’язки, Зв язки, що виникають між організмами, можуть сприяти чи перешкоджа перешкоджати їхній життєдіяльності.  Угрупованням називають групу організмів певної місцевості, які взаємодіють між собою з цією місцевістю. Вони мають різні пристосування до проживання на спільній території.

Cторінка ерудита На шкірі носорогів і буйволів часто можна помітити маленьких чорненьких пташок. Це буйволові шпаки. Вони збирають комах, що дошкуляють тваринам, а помітивши ворога, криком попереджують стадо і злітають.

Мал. 162. Тварини лісу: олень (1), лисиця (2), горлиця (3), мурашки (4), М вовк (5), заєць (6)

166

Таке співіснування взаємовигідне. Існують організми, для яких середовищем життя слугують інші організми. Так, наші домашні улюбленці слугують хазяїнами для різних червів-паразитів. Деякі з них можуть потрапити до організму людини, яка погладила цих тварин, і спричинити небезпечні захворювання. Тому, щоб запобігти зараженню, потрібно бути дуже обережними в поводженні з котами і собаками, а після контакту з ними необхідно ретельно з милом мити руки.

1. Що називають чинниками живої природи? Наведи приклади. 2. Розкажи про зв’язки між організмами, які зображено на малюнку 158. 3. Як впливають один на одного організми в таких парах: а) заєць і конюшина, б) щука і карась, в) підосичник і осика? 4. Що таке угруповання організмів? 5. Як рослини пристосовуються до спільного проживання в лісі? 6 . Наведи якомога більше прикладів зв 6* зв’язків язків між організмами на основі живлення, скориставшись переліком: метелик, ластівка, конюшина, яструб, сова, трава, лисиця, соловей, жук, заєць, гусінь.

§ 44. ÅÊÎÑÈÑÒÅÌÈ ßê ñïіâіñíóþòü ðіçíі æèâі іñòîòè íà ñïіëüíіé òåðèòîðії? Ùîá âіäïîâіñòè íà öå çàïèòàííÿ, ó÷åíі âèâ÷àþòü íå òіëüêè òâàðèí, ðîñëèíè, ãðèáè, áàêòåðії, à é çâ’ÿçêè ìіæ íèìè і ñåðåäîâèùå їõíüîãî æèòòÿ. Òîìó â íàóöі ç’ÿâèâñÿ òåðìіí «åêîñèñòåìà». • Ùî òàêå åêîñèñòåìà Åêîñèñòåìîþ íàçèâàþòü ñóêóïíіñòü îðãàíіçìіâ, ÿêі ìåøêàþòü íà ñïіëüíіé òåðèòîðії â ïåâíèõ óìîâàõ ñåðåäîâèùà іñíóâàííÿ і âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ. Îäíі åêîñèñòåìè ìîæóòü іñíóâàòè áåç ó÷àñòі ëþäèíè, òîìó íàçèâàþòüñÿ ïðèðîäíèìè, ÿê-îò ëіñ, ëóêà, ðі÷êà, îçåðî, áîëîòî (ìàë. 163, 1, 2). Іíøі åêîñèñòåìè ñòâîðþє ëþäèíà. Öå øòó÷íі åêîñèñòåìè, íàïðèêëàä êâіòíèê, àêâàðіóì (ìàë. 163, 3, 4), ñòàâîê, ïîëå, ñàä. • ßêèé ñêëàä åêîñèñòåìè ßê ïîêàçàíî íà ìàëþíêó 164, åêîñèñòåìà ñêëàäàєòüñÿ ç îðãàíіçìіâ, ÿêі âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ, і ÷èííèêіâ íåæèâîї ïðèðîäè, ÿêі íà íèõ âïëèâàþòü (ñâіòëî, òåìïåðàòóðà, âîäà òà іíøі). Õî÷ ÿêèìè á ðіçíèìè áóëè îðãàíіçìè îäíієї åêîñèñòåìè, êîæíèé ç íè èõ âèêîíóє â íіé ïåâíó ðîëü. 167

Мал. 163. Екосистеми: степ (1), річка (2), квітник (3) і акваріум (4)

Ðîñëèíè óòâîðþþòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, âèêîðèñòîâóþ÷è åíåðãіþ ñâіòëîâèõ ïðîìåíіâ. Öèìè ðå÷îâèíàìè âîíè çàáåçïå÷óþòü íå ëèøå ñåáå, à é іíøі îðãàíіçìè. Òîìó â åêîñèñòåìі ðîñëèíè íàçèâàþòü óòâîðþâà÷àìè. Òâàðèíè ñïîæèâàþòü îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ñòâîðåíі ðîñëèíîþ, êîëè ïîїäàþòü ðîñëèíè àáî іíøèõ òâàðèí. Â åêîñèñòåìі òâàðèíè âèêîíóþòü ðîëü ñïîæèâà÷іâ. Ðîñëèíè і òâàðèíè, ÿêі âõîäÿòü äî ñêëàäó åêîñèñòåìè, іç ÷àñîì ïîìèðàþòü. Ðåøòêè âіäìåðëèõ îðãàíіçìіâ ðóéíóþòüñÿ і ïåðåòâîðþþòüñÿ íà íåîðãàíі÷íі ðå÷îâèíè çàâäÿêè äіÿëüíîñòі òàêèõ ìåøêàíöіâ ґðóíòó, ÿê äåÿêі êîìàõè, äîùîâі ÷åðâ’ÿêè, ãðèáè і áàêòåðії òà іíøèõ. Â åêîñèñòåìі âîíè óòâîðþþòü ãðóïó îðãàíіçìіâ ïіä íàçâîþ ðóéíіâíèêè. Ðîçãëÿíóòі ïðèêëàäè ïîêàçóþòü âçàєìîçâ’ÿçîê ìіæ ðіçíèìè ãðóïàìè îðãàíіçìіâ â åêîñèñòåìі íà îñíîâі æèâëåííÿ. Îäíі îðãàíіçìè є ïðîäóêòàìè æèâëåííÿ äëÿ іíøèõ. Áåç öüîãî åêîñèñòåìà íå іñíóâàëà á. • Ðîëü ïðèðîäíèõ åêîñèñòåì ó ïðèðîäі òà æèòòі ëþäèíè Ëіñè íàçèâàþòü «çåëåíèìè ëåãåíÿìè» ïëàíåòè. Çàâäÿêè їì ó ïî îâіòðÿ íàäõîäèòü âåëèêà êіëüêіñòü êèñíþ. Êîðåíі äåðåâ çàïîáі168

Мал. 164. Склад екосистеми

ãàþòü ðóéíóâàííþ ґðóíòó, à їõíі êðîíè çàòðèìóþòü øêіäëèâі ãàçè òà ïèë. Öèì ëіñè ñïðèÿþòü î÷èùåííþ ïîâіòðÿ. À ùå ëіñ – äîìіâêà áàãàòüîõ îðãàíіçìіâ.  Пригадай і íàçâè òâàðèí ëіñó. Ëіñ çàáåçïå÷óє ëþäèíó äåðåâèíîþ, ç ÿêîї âèãîòîâëÿþòü ðіçíі áóäіâåëüíі ìàòåðіàëè, ìåáëі, ïàïіð, òêàíèíè òîùî. Ãðèáè, ãîðіõè, ÿãîäè, ëіêàðñüêі ðîñëèíè – òåæ äàðè ëіñó. ×èñòå ëіñîâå ïîâіòðÿ äîáðå âïëèâàє íà îðãàíè äèõàííÿ, à òèõå øåëåñòіííÿ ëèñòÿ і ñïіâ ïòàøîê äіþòü çàñïîêіéëèâî íà íåðâîâó ñèñòåìó. Òîáòî ëіñ ìàє íåàáèÿêèé îçäîðîâ÷èé âïëèâ íà ëþäèíó. Ñòåïè, ëóêè, ïîëîíèíè ëþäèíà âèêîðèñòîâóє äëÿ âèïàñàííÿ õóäîáè, çàãîòіâëі ñіíà é ëіêàðñüêèõ ðîñëèí. Ïðіñíі âîäîéìè (ðі÷êè òà îçåðà) є îñåëåþ äëÿ áàãàòüîõ ìåøêàíöіâ, à òàêîæ є äæåðåëîì ïèòíîї âîäè òà âîäè äëÿ çðîøåííÿ ïîëіâ і ñàäіâ. Їõíі ìåøêàíöі – ðèáè, ðàêè, ìîëþñêè – öіííі ïðîðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. 169

Ëþäè îòðèìóþòü åñòåòè÷íó íàñîëîäó, ïåðåáóâàþ÷è íà ïðîãóëÿíêàõ ó ïðèðîäíèõ åêîñèñòåìàõ. Їõíþ êðàñó ïåðåäàþòü õóäîæíèêè, ïîåòè, êîìïîçèòîðè â ñâîїõ òâîðàõ. • Øòó÷íі åêîñèñòåìè Êðіì ïðèðîäíèõ, іñíóþòü øòó÷íі åêîñèñòåìè: ïîëå, ñàä, ñòàâîê, ïàðê. Їõ ñòâîðþє ëþäèíà çàäëÿ çàäîâîëåííÿ âëàñíèõ ïîòðåá. Ïîëå, òåïëèöþ і ñàä – äëÿ îòðèìàííÿ ðîñëèííèõ ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ, ñòàâîê – äëÿ ðîçâåäåííÿ ðèáè, ïàðê – äëÿ âіäïî÷èíêó ëþäåé. Âіäîìèé òîáі àêâàðіóì – òåæ øòó÷íà åêîñèñòåìà. Öå íå ëèøå îêðàñà ïðèìіùåíü. Àêâàðіóìè ñòâîðþþòü òàêîæ, ùîá ñïîñòåðіãàòè çà ìåøêàíöÿìè âîäíîãî ñåðåäîâèùà, âèâ÷àòè âïëèâ ðіçíèõ ÷èííèêіâ íà íèõ, äîñëіäæóâàòè çâ’ÿçêè ìіæ âîäíèìè îðãàíіçìàìè. Âàæëèâі äëÿ ñâîãî õàð÷îâîãî ðàöіîíó îâî÷і, áîðîøíî і êðóïè ëþäèíà îòðèìóє çàâäÿêè ðîñëèíàì. Äëÿ öüîãî íà ïîëÿõ âîíà âèðîùóє ð ùó ïøåíèöþ, æèòî, áóðÿê, óð ñîíÿøíèê, êàðòîïëþ, ð ìîðêâó ð ó òà áàãàòî іíøèõ ðîñëèí. Ðîñëèíè, ÿêі ëþäèíà ñïåöіàëüíî âèðîùóє äëÿ îòðèìàííÿ ïåâíèõ ïðîäóêòіâ, íàçèâàþòü êóëüòóðíèìè ðîñëèíàìè, à âіäâåäåíі äëÿ їõíüîãî âèðîùóâàííÿ ìіñöÿ – ïîëåì, òåïëèöåþ і ñàäîì (ìàë. 165). Îñíîâíèìè îðãàíіçìàìè â åêîñèñòåìі ïîëÿ є êóëüòóðíі ðîñëèíè. Íà їõíіé ðіñò і ðîçâèòîê âïëèâàþòü âіäîìі òîáі ÷èííèêè íåæèâîї ïðèðîäè: ñâіòëî, òåïëî, âîëîãіñòü. Îñîáëèâå çíà÷åííÿ ìàє ñêëàä ґðóíòó, ç ÿêîãî êóëüòóðíі ðîñëèíè îòðèìóþòü íåîáõіäíі ðå÷îâèíè. ×èì áіëüøå ïîæèâíèõ ðå÷îâèí ìіñòèòü ґðóíò, òèì êðàùèì áóäå âðîæàé.  Пригадай, ÿêі ùå îðãàíіçìè, êðіì êóëüòóðíèõ ðîñëèí, є â åêîñèñòåìі ïîëÿ?

1 Мал. 165. Пшеничне поле (1) і яблуневий сад (2)

170

Іíøі ðîñëèíè ïîëÿ – áóð’ÿíè, íàïðèêëàä îñîò і ïèðіé.Âîíè ïåðåøêîäæàþòü íîðìàëüíîìó æèâëåííþ êóëüòóðíèõ ðîñëèí, âіäáèðàþ÷è â íèõ âîäó ç ïîæèâíèìè ðå÷îâèíàìè, çàòіíþþòü ïîñіâè, ñïðè÷èíÿþòü âèëÿãàííÿ êóëüòóðíèõ ðîñëèí, çàâàæàþòü çáèðàííþ âðîæàþ. Òîæ ó äîãëÿäі çà ïîëåì ëþäèíà çíèùóє áóð’ÿíè. Â åêîñèñòåìі ïîëÿ є é òâàðèíè, íàñàìïåðåä êîìàõè, ïîëüîâі ìèøі, õîì’ÿêè, õîâðàõè, ÿêі çíàõîäÿòü ïðèòóëîê ñåðåä ðîñëèí ïîëÿ і æèâëÿòüñÿ íèìè. Äî òâàðèí ïîëÿ òàêîæ íàëåæàòü ìåøêàíöі ґðóíòó – ÷åðâ’ÿêè, êîìàõè, ðіçíі ìіêðîîðãàíіçìè.  Поміркуй, ÿêі çâ’ÿçêè ìîæóòü âèíèêàòè ìіæ ðîñëèíàìè і òâàðèíàìè ïîëÿ. Ñàäîì íàçèâàþòü íàñàäæåííÿ äåðåâ і êóùіâ, ùî òðèâàëèé ÷àñ çàáåçïå÷óє ëþäèíó їñòіâíèìè ïëîäàìè. Âèñàäæóâàííÿ ñàäіâ – äàâíÿ òðàäèöіÿ óêðàїíñüêîãî íàðîäó. Îñíîâíèìè îðãàíіçìàìè ñàäó є ðîñëèíè. Öå ôðóêòîâі äåðåâà, íàïðèêëàä ÿáëóíі, ãðóøі, âèøíі, ñëèâè, à ç êóùіâ – ñìîðîäèíà, àґðóñ, ìàëèíà. Ïðîòå â ñàäó ìåøêàє ÷èìàëî і òâàðèí (ìàë. 166). Öå ïòàõè, ÿêі ïîëþþòü íà êîìàõ-øêіäíèêіâ òà їõíі ëè÷èíêè, áäæîëè, ÿêі áåðóòü ó÷àñòü ó çàïèëåííі, ñîíå÷êà, ÿêі íèùіâíî àòàêóþòü ïîïåëèöü – çëіñíèõ ñïîæèâà÷іâ ñîêіâ ðîñëèí. Øòó÷íі åêîñèñòåìè íå ìîæóòü îáіéòèñÿ áåç âòðó÷àííÿ ëþäèíè. Âîíà äáàє ïðî íèõ, ñòâîðþþ÷è íåîáõіäíі óìîâè іñíóâàííÿ.

Мал. 166. Тварини-мешканці саду: дрозд (1), бджола (2), мурашки (3), сонечко (4), ропуха (5), турун (6)

171

Підсумки  Екосистема – сукупність організмів, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою та з умовами середовища.  Між організмами екосистеми існують зв’язки, зумовлені отриманням поживних речовин і енергії.  Екосистеми, які існують без втручання людини, називаються природними. Це ліс, степ, озеро, річка.  Штучні екосистеми створює і доглядає людина, наприклад парк, акваріум, квітник, поле, сад та інші.

Сторінка природодослідника Здійсни спостереження за екосистемою своєї місцевості, щоб ознайоми тися зі складом екосистеми, умовами існування її мешканців і зв’язками між ними. Для цього тобі знадобляться блокнот, ручка, фотоапарат або б мобільний бі й телеатласи-визначники рослин і тварин, ф фон з камерою. Дія 1 . Обери будь-яку екосистему поблизу своєї школи (чи в іншому місці), вияви її склад. Дія 2 . Склади характеристику екосистеми за планом: 1. Назва екосистеми. 2. Природна чи штучна екосистема. 3. Рослини і тварини, які існують в екосистемі. 4. У яких умовах середовища мешкають організми екосистеми (наприклад, затінене чи освітлене місце, зволожена чи посушлива ділянка)? 5. Які зв’язки між організмами екосистеми вдалося виявити? 6. Чи зазнає екосистема впливу людини? Якщо так, то запиши, які зміни відбулися в екосистемі в результаті діяльності людини. Що ти можеш сказати про свій вплив на екосистему? Якщо матимеш змогу, під час спостереження сфотографуй мешканців екосистеми. Дія 3 .Підготуй розповідь про спостережувану екосистему і презентуй її у класі.

1. Із чого складається екосистема? 2. Яка роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах? 3. Чи правильним є вислів «Рослини годують усіх»? Відповідь обґрунтуй. 4. Наведи приклади природних екосистем. Яке вони мають значення у природі та житті людини? 5. Наведи приклади штучних екосистем. Для чого їх створює людина? 6*. Які зв’язки існують між організмами в екосистемі поля, лісу? Запиши приклади організмів цих екосистем, які належать до утворювачів, споживачів і руйнівників.

172

Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини» Мета: з’ясувати умови, за яких можна виростити найвищу бобову рослину (наприклад, квасолю, горох, сою) УВАГА! Робота над проектом триватиме кілька тижнів і включатиме проведення експерименту. У ньому ви використаєте пророщені рослини, які отримаєте у вчителя. Уважно прочитайте інформацію, що наведена нижче. Вона стане у пригоді під час виконання цього проекту. Відомо, що для росту рослин необхідні певні умови. Наприклад, одні рослини краще ростуть за яскравого освітлення, інші – у затінку, хтось потребує значного зволоження ґрунту, а комусь підходять посушливі умови зростання. Вам необхідно з’ясувати, які умови необхідно створити, щоб виростити найвищу щу бобову у р рослину. у Д Допоможе в ц цьому у експеримент. р Д Для його проведення вашій групі необхідно обрати чинники неживої природи (світло, ґрунт, вода) і дослідити їхній вплив на ріст рослини. Щоб спланувати експеримент, повторіть особливості цього методу пізнання природи за параграфами 2 і 3. Під час експерименту спостерігайте за рослиною, вимірюйте її висоту. Фіксуйте результати у таблицях, робіть фотографії та необхідні підписи до них (коли зроблено фотографію, що на ній зафіксовано). Зробіть висновок, за яких умов ви виростили найвищу рослину. Результати виконання проекту представте у формі мультимедійної презентації. Організувати роботу вашої групи над проектом допоможе пам’ятка «Як працювати над навчальним проектом у групі», що міститься на сторінці 4 цього підручника. Перед представленням проекту, обговоріть у групі, чи вдалося виконати всі заплановані завдання і досягти мети проекту. Оцініть свій внесок у роботу групи.

173

§ 45. ËÞÄÈÍÀ – ×ÀÑÒÈÍÀ ÏÐÈÐÎÄÈ. ÇÌІÍÈ Â ÏÐÈÐÎÄІ

• ßê çìіíþþòüñÿ çâ’ÿçêè ëþäèíè ç ïðèðîäîþ Òîáі âіäîìî, ùî ëþäèíà є ÷àñòèíîþ ïðèðîäè. ßê áóäü-ÿêà æèâà іñòîòà íà íàøіé ïëàíåòі ëþäèíà äèõàє, æèâèòüñÿ, ðîçìíîæóєòüñÿ, ðîñòå. Äëÿ öüîãî їõ ïîòðіáíі êèñåíü, âîäà, ïîæèâíі ðå÷îÍèìè ëþäèíà çàâäÿ÷óє ïðèðîäі: і ðîñëèíè âèäіëÿþòü і âèíè, òåïëî. Í êèñåíü, âîäîéìè є äæåðåëîì âîäè, çàâäÿêè ðîñëèíàì і òâàðèíàì îòðèìóþòü ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ, à òàêîæ ìàòåðіàëè, ç ÿêèõ âèãîòîâëÿþòü îäÿã, áóäóþòü ñïîðóäè, ñòâîðþþòü ðіçíі ïðèëàäè òîùî. Îòæå, ëþäèíà çàëåæèòü âіä ïðèðîäè. Óïðîäîâæ ñâîãî іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ëþäèíà ðіçíèì ÷èíîì âèâ÷àëà ïðèðîäó, ïðèñòîñîâóâàëàñÿ äî íåї, íàìàãàëàñÿ âèêîðèñòàòè її äëÿ ñâîãî áëàãà. Ñïåðøó ëþäèíà ìàëî âòðó÷àëàñÿ ó ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå ñâîãî æèòòÿ. Ïðîòå ç ÷àñîì âîíà äîñÿãëà íåàáèÿêèõ óñïіõіâ ó éîãî îñâîєííі òà ïåðåòâîðåííі. І öå ïîðóøèëî çâè÷íå іñíóâàííÿ ïðèðîäè. Âïëèâ ëþäèíè íà ïðèðîäó ñòàâàâ äåäàëі ïîìіòíіøèì. Ëіñè, ÿêèìè êîëèñü áóëè âêðèòі íåîñÿæíі ïðîñòîðè ñóõîäîëó íà Çåìëі, ìàñîâî âèðóáóâàëè. Íà їõíüîìó ìіñöі çâîäèëè áóäèíêè, äîðîãè і ìîñòè (ìàë. 167). Ç íàäð Çåìëі ïî÷àëè âèäîáóâàòè ó âåëèêіé êіëüêîñòі êîðèñíі êîïàëèíè, ùî òàêîæ çìіíþâàëî ìіñöåâіñòü. Îòæå, ëþäèíà ïîëіïøóâàëà ñåðåäîâèùå ñâîãî іñíóâàííÿ. À ùî âіäáóâàëîñÿ ç ïðèðîäîþ? • ßê ïðèðîäà çìіíþєòüñÿ ïіä âïëèâîì ëþäèíè Ïîòðàïèâøè ó âåëèêå ìіñòî, áà÷èø áåçëі÷ íàéðіçíîìàíіòíіøîãî àâòîòðàíñïîðòó, âèñîòíі áóäèíêè, ÿñêðàâå ñâі÷åííÿ âіòðèí, øèðîêі àñôàëüòîâàíі ïðîñïåêòè. І âñå öå ñòâîðèëà ëþäèíà. Ëþäèíà ãîñïîäàðþє íà ïëàíåòі: áóäóє âîäîñõîâèùà, âèðóáóє ëіñè, îñóøóє áîëîòà, ïðîêëàäàє äîðîãè і òóíåëі, âèäîáóâàє êîðèñíі êîïàëèíè òîùî (ìàë. 167). Öèì âîíà ðóéíóє îñåëþ áàãàòüîõ òâàðèí і ìіñöÿ çðîñòàííÿ ðîñëèí, çíèùóє îðãàíіçìè, çàáðóäíþє ïîâіòðÿ, âîäîéìè, ґð ðóíòè. Òàêèìè ñâîїìè äіÿìè âîíà ñïðè÷èíþє ó ïðèðîäі çìіíè, ÷åðåç ÿêі ïîòåðïàє і ñàìà. Ïðèðîäà ïî÷èíàє «âіääÿ÷óâàòè» їé 174

Мал. 167. Вплив людини на природу

çàáðóäíåíèì ðóä ïîâіòðÿì, ð , íåÿêіñíîþ ïèòíîþ âîäîþ, ä , øêіäëèâèìè ä äîìіøêàìè ó ïðîäóêòàõ õàð÷óâàííÿ. Óñâіäîìèâøè öå, ëþäèíà áàãàòî ÷îãî ðîáèòü äëÿ çáåðåæåííÿ ïðèðîäè. Âåëèêі ìàñèâè çåëåíèõ íàñàäæåíü, êâіòíèêè, ðîäþ÷і ïîëÿ, çàðèáíåíі ñòàâêè, çîîïàðêè – öå ïîçèòèâíèé âïëèâ ëþäèíè íà ïðèðîäó, òà, íà æàëü, öüîãî íå äîñèòü. • ßê ïðèðîäà çìіíþєòüñÿ ïіä äієþ ïðèðîäíèõ ÷èííèêіâ Óñі òіëà ïðèðîäè çàçíàþòü çìіí ïіä âïëèâîì Ñîíöÿ, âîäè, âіòðó. І õî÷à ãîðè âèäàþòüñÿ íåçìіííèìè, íàñïðàâäі ïîñòіéíî âіäáóâàþòüñÿ ÿâèùà, ùî òàê ÷è іíàêøå çìіíþþòü їõ. Ìèíå áàãàòî ÷àñó, і ñòàíåòüñÿ ïîìіòíà çìіíà – ãîðè ñòàíóòü íèæ÷èìè. Áіëÿ їõíüîãî ïіäíіææÿ ìîæíà áóäå áà÷èòè óëàìêè ó âèãëÿäі âåëèêèõ áðèë, äðіáíèõ êàìіí÷èêіâ, ïіñîê. Öå íàñëіäîê ðóéíóâàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä. Íàâіòü ìіöíèé і äîâãîâі÷íèé ãðàíіò ïіä âïëèâîì ðіçíèõ ÷èííèêіâ óðåøòі-ðåøò ïåðåòâîðþєòüñÿ íà ãëèíó òà ïіñîê. Íàãðіâàííÿ ñîíöåì òâåðäèõ ïîðіä âäåíü і ðіçêå îõîëîäæåííÿ óíî÷і, ùî òðèâàє äîâãі ðîêè, ïðèçâîäÿòü äî óòâîðåííÿ òðіùèí і ðîçëîìіâ, ÿêі çàïîâíþє äîùîâà âîäà. Çàìåðçàþ÷è, âîíà ðîçøèðþєòüñÿ ñàìà òà ðîçøèðþє ùіëèíè â ãіðñüêіé ïîðîäі. Áóäó÷è ðîç÷èííèêîì, âîäà ïîñòóïîâî ðîç÷èíÿє ðå÷îâèíè â îäíèõ ìіñöÿõ і ïåðåíîñèòü їõ â іíøі. Îìèâàþ÷è áåðåãè ìîðіâ, îêåàíіâ, ðі÷îê, õâèëі òåæ çìіíþþòü ïðèðîäó. Ґðóíòè ðóéíóþòüñÿ ÷åðåç ðîçìèâàííÿ âîäîþ ïіä ÷àñ ñèëüíèõ çëèâ і ðіçêîãî òàíåííÿ ñíіãó. Íà ñõèëàõ âîíè âçàãàëі ìîæóòü çìèâàòèñÿ âîäîþ, ïðè öüîìó óòâîðþþòüñÿ ÿðè. Ñòðіìêі ïîòîêè äîù ùîâîї âîäè ðîçìèâàþòü ґðóíò, óòâîðþþ÷è â íüîìó çàãëèáèíè. Ïіñë ëÿ 175

ñèëüíîãî äîùó òàêà çàãëèáèíà ìîæå äîñÿãàòè ïîíàä ïіâìåòðà (ìàë. 168). Óíàñëіäîê ðîçìèâàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä ïіäçåìíèìè âîäàìè âèíèêàþòü ïóñòîòè ðіçíèõ ðîçìіðіâ. Òàê óòâîðþþòüñÿ ïå÷åðè. Їõíÿ äîâæèíà ìîæå ñÿãàòè äåñÿòêіâ ìåòðіâ. ßê áà÷èø, âîäà є ïðèðîäíèì ÷èííèêîì íàñòàííÿ çìіí ó ïðèðîäі. Ïîâіòðÿ òåæ ïðè÷åòíå äî çìіí ó ïðèðîäі. Ïðîòÿãîì ìіëüéîíіâ ðîêіâ âèñîêі ãіðñüêі õðåáòè âèâіòðþþòüñÿ, ñòàþòü íèæ÷èìè òà ïîëîãіøèìè і Мал. 168. Розмивання ґрунту ìîæóòü âçàãàëі ïåðåòâîðèòèñÿ íà ðіâпотоками дощової води íèíè. Âіòðè, ùî ïîøèðþþòüñÿ ç äó Âіòðè äóæå æå âåëèêîþ øâèäêіñòþ, øâèäêіñòþ çíîñÿòü ґðóíò, ïåðåíîñÿòü ïіñîê íàä ïîâåðõíåþ çåìëі, ôîðìóþ÷è ïіùàíі ïàãîðáè ðіçíîї ôîðìè – äþíè і áàðõàíè. Íå áåç äîïîìîãè âіòðó óòâîðþþòüñÿ êàì’ÿíі ñêåëі õèìåðíèõ ôîðì. Âіòðè-áóðåâії ëàìàþòü ãіëêè і ñòîâáóðè äåðåâ, íàâіòü ìîæóòü âèðâàòè їõ ç êîðåíåì (ìàë. 169). Ðóéíіâíó ñèëó âіòðó òà âîäè іñòîòíî ïîñëàáëþþòü çåëåíі íàñàäæåííÿ. Îñü ÷îìó íà âіäêðèòèõ ìіñöåâîñòÿõ âèñàäæóþòü ëіñîñìóãè.

Мал. 169. Зміни в природі під дією вітру

176

Мал. 170. Виверження вулкана

Мал. 171. Наслідки землетрусу

Îòæå, ïіä äієþ ïðèðîäíèõ ÷èííèêіâ: Ñîíöÿ, âîäè é âіòðó – ó ïðèðîäі âèíèêàþòü çìіíè. Âîíè âіäáóâàþòüñÿ ïîñòóïîâî і òðèâàþòü áàãàòî ðîêіâ. • ßêі çìіíè âіäáóâàþòüñÿ ó ïðèðîäі ðàïòîâî Ïðîòå ó ïðèðîäі òðàïëÿþòüñÿ і ðàïòîâі çìіíè – öå ïîâåíі, âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ, çåìëåòðóñè. Ïіä ÷àñ âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ ðîçæàðåíі ðå÷îâèíè іç çåìíèõ íàäðâèëèâàþòüñÿ íàçîâíі (ìàë. 170). Ìàñèâíі ïîòîêè ðîçæàðåíîї ìàñè, ãóñòèé äèì íàä âóëêàíîì çìіíþþòü óñå íàâêðóãè. Íà ïðèëåãëèõ òåðèòîðіÿõ ãèíóòü ðîñëèíè і òâàðèíè. Íå ìåíø âàæêèìè äëÿ ïðèðîäè є íàñëіäêè çåìëåòðóñіâ. Ó ìіñöÿõ çåìëåòðóñіâ çåìíà ïîâåðõíÿ ïіäíіìàєòüñÿ, îïóñêàєòüñÿ, âèãèíàєòüñÿ, òðіñêàєòüñÿ, òîáòî ðіçêî çìіíþєòüñÿ її ôîðìà (ìàë. 171). Çåìëåòðóñè é âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ äóæå íåáåçïå÷íі ïðèðîäíі ÿâèùà, áî çà ëі÷åíі õâèëèíè ìîæóòü çàïîäіÿòè áàãàòî ëèõà, çàáðàòè æèòòÿ ëþäåé.

Підсумки  Людина є частиною природи і тісно з нею пов’язана.  Своєю господарською і природоохоронною діяльністю людина значно впливає на природу.  Природа змінюється під впливом природних чинників.

Сторінка природодослідника Проведи спостереження. Літньої днини побувай у парку, лісі чи лісосмузі. Порівняй своє самопочуття в цих місцях з тим, коли ти перебуваєш у кімнаті, на подвір’ї чи на вулиці великого міста. Де тобі ліпше почувається, де ти відчуваєш більшу прохолоду? Зроби висновок про те, як перебування на природі впливає на самопопочуття людини.

177

1. Наведи приклади впливу людини на природу. 2. Як на людину впливає жива і нежива природа? Наведи приклади. 3. На підставі яких природних явищ виникло прислів’я: «Вода камінь точить»? 4*. Поясни, як ти розумієш вислів «людина – частина природи».

Допоможуть дорослі Поспілкуйся з дорослими членам твоєї родини і з’ясуй, що у твоєму природному оточенні за останні роки змінилося під впливом природи, а що – господарської діяльності людини. Підготуй презентацію та покажи її своїми товаришами на уроці природознавства.

§ 46 46. ÅÊÎËÎÃІ×ÍІ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÒÀ ЇÕÍЄ ÂÈÐІØÅÍÍß

Óíàñëіäîê äіÿëüíîñòі ëþäèíè ó ïðèðîäі âіäáóâàєòüñÿ áàãàòî çìіí. Ñåðåä íèõ ÷èìàëî øêіäëèâèõ äëÿ äîâêіëëÿ. Öå ñïîíóêàє ëþäñòâî âіäíàéòè ñïîñîáè çìåíøèòè íåãàòèâíèé âïëèâ íà ïðèðîäó, çáåðåãòè її. • Ùî ðîçóìіþòü ïіä åêîëîãі÷íèìè ïðîáëåìàìè Íåãàòèâíі çìіíè ó ïðèðîäі, ùî íàñòàþòü óíàñëіäîê äіÿëüíîñòі ëþäèíè àáî ïіä âïëèâîì ïðèðîäíèõ ÷èííèêіâ, äіñòàëè íàçâó åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè. Äî íèõ íàëåæàòü çíèùåííÿ ëіñіâ âíàñëіäîê âèðóáóâàííÿ і ïîæåæ, çàáðóäíåííÿ ґðóíòó, ïîâіòðÿ і âîäè (ìàë. 172), ïіäâèùåííÿ òåìïåðàòóðè íà ïëàíåòі, çìåíøåííÿ êіëüêîñòі âèäіâ îðãàíіçìіâ íà íàøіé ïëàíåòі òà їõíüîї ÷èñåëüíîñòі. Åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè є ïðè÷èíîþ ïîãіðøåííÿ ñòàíó ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà.

Мал. 172. Забруднення повітря і водойм унаслідок господарської діяльності людини

178

Íèíі ó äâèãóíàõ àâòîìîáіëіâ, ëіòàêіâ òà іíøèõ âèäіâ òðàíñïîðòó çãîðàє ñòіëüêè ïàëèâà, ùî ïðî ÷èñòîòó ïîâіòðÿ äàâíî çàáóòî. Òàê, ïіñëÿ ñïàëþâàííÿ áåíçèíó, ñîëÿðêè, ãàçó âèêèäè ìіñòÿòü ðå÷îâèíè áëèçüêî 300 íàéìåíóâàíü. Ñåðåä íèõ áіëüøіñòü є øêіäëèâèìè äëÿ îðãàíіçìіâ. Ó íàñåëåíèõ ðàéîíàõ íàøîї ïëàíåòè ïðàêòè÷íî íå çàëèøèëîñÿ ÷èñòîї ïèòíîї âîäè. ×îìó? Òîìó ùî ïіäïðèєìñòâà çëèâàþòü ó âîäîéìè íåî÷èùåíó âîäó ç âèñîêèì óìіñòîì îòðóéíèõ äëÿ âñüîãî æèâîãî ðå÷îâèí (ìàë. 172). Çàáðóäíþþòü âîäó òàêîæ ìіíåðàëüíі äîáðèâà é îòðóòîõіìіêàòè, ùî âèìèâàþòüñÿ ç ïîëіâ äîùîâèìè âîäàìè é ïîâåíÿìè. Âіä öüîãî âîäà ñòàє ìàëîïðèäàòíîþ äëÿ ñïîæèâàííÿ ëþäèíîþ. Ïîãіðøóþòüñÿ óìîâè æèòòÿ ìåøêàíöіâ âîäîéì. Äæåðåëîì ïèòíîї âîäè äëÿ æèòåëіâ áàãàòüîõ ìіñò Óêðàїíè є âîäà Äíіïðà òà іíøèõ âåëèêèõ ðі÷îê. Àëå ïîñòіéíå їõ çàáðóäíåííÿ, ñïðè÷èíåíå äіÿëüíіñòþ ëþäèíè, іñòîòíî ïîãіðøóє ÿêіñòü ïèòíîї âîäè (ìàë. 173). Ïðèêðî, àëå â îñòàííі ñòîðі÷÷ÿ ïîñèëèâñÿ íåãàòèâíèé âïëèâ Ïðèêðî ëþäèíè íà æèâó ïðèðîäó. Òàê, ïðèáëèçíî çà 300 ðîêіâ íà Çåìëі áåçïîâîðîòíî çíèêëè ñîòíі âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí, ùå áіëüøå їõ ïåðåáóâàє íà ìåæі çíèêíåííÿ. Îñêіëüêè ïîâіòðÿ, âîäà ðі÷îê, ìîðіâ, îêåàíіâ íå ìàþòü äåðæàâíèõ êîðäîíіâ, òî æèâі îðãàíіçìè ïîòåðïàþòü âіä íåãàòèâíîãî âïëèâó äіÿëüíîñòі ëþäèíè â óñіõ êóòî÷êàõ ïëàíåòè. Çâіñíî, ÿêáè ëþäèíà ïðèïèíèëà íåãàòèâíî âïëèâàòè íà íàâêîëèøíє ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå, òî ïðèðîäà çìîãëà á і ñàìà âïîðàòèñÿ ç ïåðåëі÷åíèìè ïðîáëåìàìè é íå äîïóñòèòè åêîëîãі÷íîї êàòàñòðîôè. Òà äëÿ öüîãî çíàäîáèëèñÿ á ñîòíі ëіò, ùî є çàíàäòî âåëèêèì òåðìіíîì. Òîìó íàãàëüíîþ ñïðàâîþ âñіõ ëþäåé íà Çåìëі ñòàє îõîðîíà ïðèðîäè.

Мал. 173. Забруднення берегів великих і малих річок України внаслідокк господарської діяльності людини

179

• Ñïîñîáè ïîäîëàííÿ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì Ó âñіõ êðàїíàõ ëþäè ðіçíîãî âіêó і ðіçíèõ ïðîôåñіé ïðàöþþòü íàä âèðіøåííÿì åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì. Ó íàøіé äåðæàâі äëÿ öüîãî ðîçðîáëåíî òàêі îñíîâíі çàõîäè. • Ïðèéíÿòî çàêîí Óêðàїíè «Ïðî îõîðîíó íàâêîëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà» òà іíøі äåðæàâíі äîêóìåíòè, ùî ñòîñóþòüñÿ âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ і çáåðåæåííÿ ïðèðîäè. • Âèçíà÷åíî äîïóñòèìó êіëüêіñòü îêðåìèõ øêіäëèâèõ ðå÷îâèí ó âîäі òà ïîâіòðі, ùî ìîæóòü ïîòðàïèòè â äîâêіëëÿ ç ðіçíèõ ïіäïðèєìñòâ. Ñòâîðåíî ñïåöіàëüíі óñòàíîâè, ïðàöіâíèêè ÿêèõ äîñëіäæóþòü ñêëàä ґðóíòó, âîäè і ïîâіòðÿ. ßêùî â íüîìó âèÿâëÿþòü øêіäëèâі äëÿ äîâêіëëÿ ðå÷îâèíè, òî êåðіâíèêіâ ïіäïðèєìñòâ çàáîâ’ÿçóþòü âæèòè çàõîäè ùîäî î÷èùåííÿ ñòі÷íèõ âîä ÷è âèêèäіâ ó ïîâіòðÿ. • Íà ïіäïðèєìñòâàõ óïðîâàäæóþòüñÿ òåõíîëîãії ïîâòîðíîãî і і Ùî Ù öå îçíà÷àє? ? Âі Âіäõîäè îäíîãî ïіäïðèі âèêîðèñòàííÿ âіäõîäіâ. єìñòâà ñòàþòü öіííîþ ñèðîâèíîþ äëÿ іíøîãî. Íàïðèêëàä, ìåòàëóðãіéíі çàâîäè çàáðóäíþþòü äîâêіëëÿ äîìåííèì øëàêîì – òâåðäèìè ðå÷îâèíàìè, ùî çàëèøàþòüñÿ ïіñëÿ âèðîáíèöòâà çàëіçà. Öüîãî çàáðóäíåííÿ âäàєòüñÿ óíèêíóòè, ÿêùî âèêîðèñòàòè äîìåííèé øëàê äëÿ âèðîáíèöòâà áóäіâåëüíèõ ìàòåðіàëіâ ïіä íàçâîþ «øëàêîáëîêè». • Êîíñòðóêòîðè ñòâîðþþòü äâèãóíè, ïіä ÷àñ ðîáîòè ÿêèõ ó íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå âèäіëÿєòüñÿ ìàëî øêіäëèâèõ ðå÷îâèí. Òàêîæ ðîçðîáëÿþòü äîäàòêîâі ïðèñòðîї, ÿêèìè ñïîðÿäæàþòü іñíóþ÷і äâèãóíè, àáè òі ìåíøå âèäіëÿëè øêіäëèâèõ ðå÷îâèí. • Äåäàëі áіëüøå âèêîðèñòîâóþòü âіäíîâëþâàíі äæåðåëà åëåêòðè÷íîї åíåðãії. Іç öієþ ìåòîþ âèêîðèñòîâóþòü ñîíÿ÷íі áàòàðåї òà âіòðîâі åëåêòðîñòàíöії (ìàë. 174). Äåäàëі ïîøèðåíіøèìè ñòàþòü

1 Мал. 174. Сонячна батарея (1), вітрова електростанція (2)

180

åëåêòðîìîáіëі. Íà âіäìіíó âіä àâòîìîáіëіâ, ùî ïðàöþþòü íà áåíçèíі ÷è ãàçі, åëåêòðîìîáіëі íå âèäіëÿþòü ó äîâêіëëÿ çàáðóäíþâàëüíі ðå÷îâèíè. Äî òîãî æ і øóìó âіä íèõ ìåíøå. • Âèêîðèñòîâóþòü åêîëîãі÷íî áåçïå÷íі âèäè ïàëèâà, íàïðèêëàä ïðèðîäíèé ãàç, áіîïàëèâî. Áіîïàëèâî îäåðæóþòü íà ñïåöіàëüíèõ çàâîäàõ çі ñòåáåë ðîñëèí і âіäõîäіâ òâàðèííèöòâà. Їõ â îñîáëèâèõ àïàðàòàõ ðîçêëàäàþòü áàêòåðії òà îäíîêëіòèííі ãðèáè ç óòâîðåííÿì ñóìіøі ãîðþ÷èõ ðå÷îâèí. Ïðè çãîðàííі áіîïàëèâà íå óòâîðþþòüñÿ øêіäëèâі äëÿ îðãàíіçìіâ ðå÷îâèíè. • Ïîäîëàííÿ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì çàëåæèòü âіä êîæíîãî æèòåëÿ ïëàíåòè ßêùî êîæåí óñâіäîìèòü ñâîþ âіäïîâіäàëüíіñòü çà åêîëîãі÷íі íåãàðàçäè і áóäå ðîáèòè âñå çàëåæíå âіä íüîãî äëÿ çáåðåæåííÿ ïðèðîäè, òî åêîëîãі÷íîãî ëèõà íå ñòàíåòüñÿ. Îòîæ ðîçïî÷íіìî іç ñåáå. Àäæå ä é òîáі ïіä ä ñèëó ó äîëó÷èòèñÿ ä ó äî ä çáåðåæåííÿ ð äîâêіëëÿ ä é áіîëîãі÷íîãî ðіçíîìàíіòòÿ. Îêðåìà ëþäèíà і êîæíà ðîäèíà çðîáëÿòü çíà÷íèé âíåñîê ó çáåðåæåííÿ äîâêіëëÿ, ÿêùî áóäóòü îùàäëèâî âèêîðèñòîâóâàòè âîäó, òåïëî òà åëåêòðîåíåðãіþ, íàñàäæóâàòèìóòü äåðåâà, çìåíøàòü êіëüêіñòü ñìіòòÿ, ÿêå âèêèäàþòü ùîäíÿ. Öå íåñêëàäíî çðîáèòè, ÿêùî ïîâòîðíî âèêîðèñòîâóâàòè ðіçíі ïðåäìåòè ïîáóòó, íàïðèêëàä ó ïëàñòèêîâèõ ñòàêàí÷èêàõ âèðîùóâàòè ðîçñàäó, à ïîðîæíі ïëÿøêè, ïàïіð, âіäïðàöüîâàíі áàòàðåéêè çäàâàòè ó ñïåöіàëüíі ïóíêòè ïðèéîìó. Íåîáõіäíî äáàòè ïðî ñåðåäîâèùå æèòòÿ îðãàíіçìіâ і íàäàâàòè äîïîìîãó âñіì æèâèì іñòîòàì, ÿêі її ïîòðåáóþòü. Íàïðèêëàä, ïіäãîäîâóâàòè çèìóþ÷èõ ïòàõіâ, çàõèùàòè òâàðèí âіä æîðñòîêîãî ïîâîäæåííÿ, îõîðîíÿòè ðіäêіñíі âèäè ðîñëèí і òâàðèí âіä âèíèùåííÿ. Ïðî ïðàâèëà ïîâåäіíêè ó ïðèðîäі òè çíàєø ç ïî÷àòêîâîї øêîëè (ïðèãàäàé і íàçâè їõ). Íàìàãàéñÿ äіÿòè â äîâêіëëі, äîòðèìóþ÷èñü öèõ ïðàâèë, і ñòàòè ïðèêëàäîì äëÿ іíøèõ ó ñòàâëåííі äî ïðèðîäè òà òóðáîòі ïðî íåї.

Підсумки  Унаслідок діяльності людини у природі відбуваються зміни, багато з яких шкідливі для природи і для самої людини.  Негативним змінам у природі внаслідок діяльності людини дали загальну назву екологічні проблеми.  Нині природа потребує захисту й охорони від забруднення води, повітря, ґрунту, зменшення різноманітності організмів.  У державі розробляються різні заходи для подолання екологічних пробле ем.

181

1. Що є джерелами забруднення навколишнього середовища? 2. Наведи приклади наслідків забруднення навколишнього середовища. 3. Поясни, яких заходів вживають люди, щоб подолати екологічні проблеми. Що робиш особисто ти для збереження природи? 4. Пригадай, як ти поводишся в довкіллі. Чи можна вважати твою поведінку безпечною для природи? Поясни свою відповідь. 5. З різних джерел інформації підбери відомості про економне використання енергоносіїв.

Попрацюйте в групах Складіть розповідь на тему: «Як зробити нашу планету щасливою».

§ 47. ÎÕÎÐÎÍÀ ÏÐÈÐÎÄÈ.

×ÅÐÂÎÍÀ ÊÍÈÃÀ ÓÊÐÀЇÍÈ

Îõîðîíÿòè ïðèðîäó – îçíà÷àє ñòâîðþâàòè ñïðèÿòëèâі óìîâè äëÿ іñíóâàííÿ æèâèõ іñòîò і çàïîáіãàòè їõíüîìó çíèùåííþ, íå âèëó÷àòè ç ïðèðîäè áіëüøå, íіæ ìîæå âіäíîâèòèñÿ ïðèðîäíèì øëÿõîì. Òîæ îõîðîíà ïðèðîäè ïîëÿãàє ó çäіéñíåííі çàõîäіâ, ñïðÿìîâàíèõ íà çáåðåæåííÿ, âіäòâîðåííÿ, ðàöіîíàëüíå âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ áàãàòñòâ. • Ìіæíàðîäíå ñïіâðîáіòíèöòâî ó ñïðàâі îõîðîíè ïðèðîäè Ó÷åíі ñâіòó ïðàöþþòü íàä ïîëіïøåííÿì ñòàíó íàâêîëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà. Âîíè âèâ÷àþòü åêîñèñòåìè â îñîáëèâî çàáðóäíåíèõ ìіñöåâîñòÿõ, âèÿâëÿþòü âïëèâ ïðèðîäíèõ ÷èííèêіâ і ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè íà ñåðåäîâèùå æèòòÿ îðãàíіçìіâ, âèçíà÷àþòü øëÿõè ïîëіïøåííÿ óìîâ іñíóâàííÿ æèâèõ іñòîò. Ìіæíàðîäíå ñïіâðîáіòíèöòâî ç îõîðîíè ïðèðîäè âèÿâëÿєòüñÿ ó ñòâîðåííі òàêèõ îðãàíіçàöіé, ÿê Ãðіíïіñ (ïåðåêëàäàєòüñÿ ÿê «Çåëåíèé ñâіò»), Ìіæíàðîäíó ñïіëêó îõîðîíè ïðèðîäè і ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ, ìіæíàðîäíèõ ôîíäіâ îõîðîíè ïðèðîäè òà іíøі (ìàë. 175). Ïіäïèñàíі òà äіþòü ìіæíàðîäíі óãîäè, ùî çîáîâ’ÿçóþòü ðіçíі êðàїíè ñâіòó ñïіëüíèìè çóñèëëÿìè îõîðîíÿòè ïðèðîäó. Â óñіõ êðàїíàõ ñòâîðþþòü ïðèðîäîîõîðîííі òåðèòîðії, ëþäè îá’єäíóþòüñÿ ó ãðóïè, ùî îïіêóþòüñÿ äîëåþ ìåøêàíöіâ ïðèðîäè, âèâ÷àþòü ðіäêіñíі і çíèêàþ÷і âèäè îðãàíіçìіâ, ñïðèÿþòü їõíіé îõîðîíі òà çáåðåæååííþ. Âèäàþòü ×åðâîíі êíèãè, äî ÿêèõ çàíîñÿòü òâàðèí, ðîñëèíè è, ãðèáè, ÿêèì çàãðîæóє çíèêíåííÿ íà òåðèòîðії îêðåìèõ äåðæàâ. 182

Мал. 175. Корабель «Сіріус», що належить Грінпіс, під час акції протесту проти ядерних випробувань

• ßê íàøà äåðæàâà äáàє ïðî îõîðîíó ïðèðîäè Â Óêðàїíі îõîðîíîþ ïðèðîäè îïіêóþòüñÿ ñïåöіàëüíі îðãàíіçàöії òà óñòàíîâè, âèäàíî óêàçè ïðî îõîðîíó ïîâіòðÿ, âîäè, ґðóíòó, ñòâîðåíî ×åðâîíó êíèãó Óêðàїíè – ïðèðîäîîõîðîííèé äîêóìåíò äåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Êíèãà ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ ÷àñòèí – Òâàðèííèé і Ðîñëèííèé ñâіò. • Êíèãà òðèâîã і íàäіé Çà òðèâàëèé ÷àñ іñíóâàííÿ íàøîї ïëàíåòè çíèêëî íàçàâæäè áàãàòî æèâèõ іñòîò, ïðîòå â íàøі äíі öå íåáåçïå÷íå ÿâèùå ïðèñêîðèëîñÿ. Ââàæàþòü, ùî æèâà іñòîòà ïåðåáóâàє â íåáåçïåöі, êîëè çàãàëüíà êіëüêіñòü îñîáèí, ÿêі ñõîæі ç íåþ çà áóäîâîþ і âëàñòèâîñòÿìè, ìåíøà íіæ òèñÿ÷à àáî íàðîäæóєòüñÿ ìåíøå îñîáèí, íіæ ïîìèðàє. ×åðâîíó êíèãó Óêðàїíè íàçèâàþòü êíèãîþ òðèâîãè і íàäії òîìó, ùî âîíà ìіñòèòü âіäîìîñòі ïðî ðіäêіñíі òà çíèêàþ÷і âèäè òâàðèí, ðîñëèí і ãðèáіâ, ïîðàäè ùîäî çáіëüøåííÿ їõ ÷èñåëüíîñòі íà óêðàїíñüêіé çåìëі. Äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè ùîíàéïåðøå ïîòðàïëÿþòü âèäè, ÿêèì çàãðîæóє âèìèðàííÿ, òîáòî ïîâíå çíèêíåííÿ. Їõ íàçèâàþòü çíèêàþ÷èìè, àáî âèìèðàþ÷èìè. Ñåðåä ðîñëèí òàêèìè є ïіäñíіæíèê áіëîñíіæíèé, ïåðâîöâіò, êðîêóñ, öèáóëÿ âåäìåæà, çîçóëèíі ÷åðåâè÷êè òà іíøі (ìàë. 176). Äî öüîãî ïåðåëіêó âõîäÿòü óñі âèäè êîâèëè – ðîñëèíè, ÿêà ç äàâíіõ-äàâåí áóëà îêðàñîþ óêðàїíñüêèõ ñòåïіâ. Òà ðîçîðþâàííÿì ñòåïіâ і âèïàñàííÿì õóäîáè ëþäèíà ïðèðåêëà êîâèëó íà âèìèðàííÿ. Ç òâàðèíàìè ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè çíàéîìèòü ìàëþíîê 177. Äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè çàíåñåíî òàêîæ îðãàíіçìè, ÿêі ìó ìåøêàþòü ëèøå â Óêðàїíè і ëèøå íà ïåâíіé її òåðèòîðії. Òîì íàøà äåðæàâà íåñå âіäïîâіäàëüíіñòü çà їõíє çáåðåæåííÿ ïåð ðåä 183

Мал. 176. Рослини Червоної книги України: 1 – ковила дивна; 2 – півонія кримська; 3 – тюльпан Шренка; 4 – орлики чорніючі; 5 – підсніжник білосніжний

óñієþ ïëàíåòîþ. Òàêèì âèäîì є òþëüïàí ñêіôñüêèé, ùî çðîñòàє â çàïîâіäíèêó «Àñêàíіÿ-Íîâà» íà Õåðñîíùèíі. Â Óêðàїíі іñíóþòü çàêîíè, çà ÿêèìè ðîñëèíè і òâàðèíè, çàíåñåíі äî ×åðâîíîї êíèãè, ïіäëÿãàþòü îñîáëèâіé îõîðîíі íà âñіé òåðèòîðії äåðæàâè. Öі çàêîíè âèçíà÷àþòü øëÿõè îõîðîíè òà âіäòâîðåííÿ ðіäêіñíèõ âèäіâ. Öå, çîêðåìà, çàáîðîíà àáî îáìåæåíå їõ âèêîðèñòàííÿ, ñòâîðåííÿ ñïðèÿòëèâèõ óìîâ äëÿ óòðèìàííÿ é ðîçâåäåííÿ ðіäêіñíèõ âèäіâ (ó çîîïàðêàõ, áîòàíі÷íèõ ñàäàõ, ðîçïëіäíèêàõ), çäіéñíåííÿ íàóêîâèõ äîñëіäæåíü ç ìåòîþ îõîðîíè і âіäòâîðåííÿ îðãàíіçìіâ, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíîї êíèãè. Ïîðóøíèêè öèõ çàêîíіâ – áðàêîíüєðè – íåñóòü ïîêàðàííÿ çà çíèùåííÿ ÷è óøêîäæåííÿ æèâèõ іñòîò, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè. Ñòÿãíåííÿ øòðàôіâ ÷åêàє íà òèõ, õòî çðèâàє òà êóïóє êâіòíó÷і íàâåñíі ïіäñíіæíèê áіëîñíіæíèé, ñîí âåëèêèé òà іíøі ïåðâîöâіòè. Іñíóє Çåëåíà êíèãà Óêðàїíè, ó ÿêіé óìіùåíî âіäîìîñòі ïðî ïðèðîäíі óãðóïîâàííÿ, ùî ïіäëÿãàþòü îõîðîíі.

Підсумки  Охорона природи – здійснення заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств.  Охороняти природу може кожна людина.  У нашій державі діють спеціальні закони, спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднень, на збереження різноманіття організмів і середовища їхнього існування.

184

2 1

4 3

Мал. 177. Тварини Червоної книги України: 1 – рись звичайна; 2 – зубр; 3 – саламандра плямиста; 4 – борсук; 5 – заєць білий  Червона книга України є державним документом, який містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів і поради щодо їхнього примноження.

Сторінка природодослідника Практична робота «Складання Червоної книги своєї місцевості» Завдання 1. Поцікався у дорослих, яких рослини і тварин стало значно менше, а які, можливо, взагалі зникли на території твоєї місцевості чи збереглися лише в одному місці. Усе, про що дізнаєшся, занотуй у зошиті. Завдання 2. Запиши назви рослин і тварин, про які дізнаєшся. З’ясуй, які з них занесено до Червоної книги України. Для цього скористайся засобами, які надасть вчитель, або самостійно знайди необхідну інформацію в інтернеті. Завдання 3. Результати роботи оформи у вигляді таблиці. До якої групи належать (рідкісні, зникаючі)

Причина зменшення кількості цих організмів

185

Cторінка ерудита Серед заходів, спрямованих на охорону природи, поширеним є використання рослин, які очищують повітря, ґрунт, воду від різноманітних забруднень. Із цією метою вздовж транспортних шляхів висаджують тополі, каштани, липи, які якнайкраще вбирають викидні гази автомобілів. Осики та ясени висаджують поблизу підприємств хімічної промисловості. Проте, якщо викидів занадто багато, то ці дерева можуть загинути. 1. Чому на планеті зменшується чисельність організмів? 2. На прикладах доведи, що охорона природи – справа всіх людей на Землі. 3. Як наша держава дбає про захист природи? 4. Склади розповідь про призначення Червоної книги України. Як ти вважаєш, чому книгу назвали червоною? 5. Наведи приклади рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України. 6*. Яке значення для охорони природи мають природничі науки? Оціни внесок кожної з них.

Попрацюйте в групах Обговоріть у групі, яка поведінка людини не завдає природі шкоди. Розробіть «Правила друзів природи» і ознайомте з ними однокласників, учнів своєї школи.

§ 48. ÇÀÏÎÂІÄÍÈÊÈ, ÇÀÊÀÇÍÈÊÈ,

ÍÀÖІÎÍÀËÜÍІ ÏÀÐÊÈ ÒÀ ЇÕÍЄ ÇÍÀ×ÅÍÍß

Íåçàéìàíèõ êóòî÷êіâ ïðèðîäè ñòàє äåäàëі ìåíøå. Òàê, ÷åðåç âåëèêó ïîòðåáó â äåðåâèíі, ñïîðóäæåííÿ æèòëà é ïðîêëàäàííÿ äîðіã çíà÷íî ñêîðî÷óþòüñÿ ïëîùі ëіñіâ. Çìåíøóєòüñÿ íå ëèøå ðîñëèííèé ïîêðèâ, à é ÷èñåëüíіñòü òâàðèí. Äåÿêі ç íèõ îïèíÿþòüñÿ íà ìåæі çíèêíåííÿ. Ìàñîâå âèçáèðóâàííÿ íà áóêåòè ðàííüîâåñíÿíèõ ðîñëèí ðîáèòü їõ íàäçâè÷àéíî ðіäêіñíèìè. Äëÿ òîãî ùîá îáåðіãàòè ïðèðîäíі åêîñèñòåìè òà їõíіõ ìåøêàíöіâ, ìàòè çìîãó äîñëіäæóâàòè їõ, ñòâîðþþòü çàïîâіäíèêè, çàêàçíèêè, íàöіîíàëüíі ïðèðîäíі ïàðêè. • Çàïîâіäíèêè Ó çàïîâіäíèêàõ âèâ÷àþòü ðîñëèíè і òâàðèí ó çâè÷íèõ äëÿ íèõ óìîâàõ іñíóâàííÿ. Çàïîâіäíèêè ùå íàçèâàþòü «ëàáîðàòîðіÿìè ó ïðèðîäі», îñêіëüêè òóò ïðîâîäÿòü ÷èñëåííі äîñëіäæåííÿ. Ó÷åíі ñïîñòåðіãàþòü çà îðãàíіçìàìè, âèâ÷àþòü ñêëàä ґðóíòó òà âîäè ó ñï âîäîéìàõ, ñòåæàòü çà çìіíàìè, ùî âіäáóâàþòüñÿ ç òіëàìè æèâîї 186

òà íåæèâîї ïðèðîäè. Íà òåðèòîðії ïðèðîäíèõ çàïîâіäíèêіâ çàáîðîíåíî áóäüÿêèé âèä ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі. Âòðó÷àííÿ ëþäèíè â æèòòÿ çàïîâіäíèêà ìîæëèâå ó âèïàäêàõ, êîëè ïðèðîäі ïîòðіáíà íåâіäêëàäíà äîïîìîãà (íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ ïîæåæі, ìàñîâîãî óðàæåííÿ øêіäíèêàìè). Óñüîãî â Óêðàїíі 20 çàïîâіäíèêіâ, ç íèõ áëèçüêî ïîëîâèíè ñòâîðåíî çà ðîêè íåçàëåæíîñòі. Íàéáіëüøèìè є Êàðïàòñüêèé (ìàë. 178), «Àñêàíіÿ-Íîâà», Äóíàéñüêèé, Êðèìñüêèé, ×îðíîìîðñüêèé òà іíøі. Íàéäàâíіøèé ñåðåä íèõ – «Àñêàíіÿ-Íîâà». Óíіêàëüíіñòü öüîãî çàïîâіäíèêà ñòàíîâëÿòü öіëèííі ñòåïè ñòåïè, ÿêі íіêîëè íå îðàëè ïëóãîì (ìàë. 179). Ó çîîïàðêó çàïîâіäíèêà â íàïіââіëüМал. 178. Карпатський íîìó óòðèìàííі ïåðåáóâàє áàãàòî âåëèзаповідник êèõ òâàðèí. Òóò ìîæíà ïîáà÷èòè ðіçíèõ ïòàõіâ. Ó ìåæàõ öèõ âåëèêèõ çàïîâіäíèêіâ âèäіëÿþòü êіëüêà òåðèòîðіé. Íà îäíіé ç íèõ ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü ïîâíіñòþ çàáîðîíåíî, íà іíøіé äîçâîëÿþòü íåçíà÷íå âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäè, íàïðèêëàä ðèáîëîâëþ, çáèðàííÿ ãðèáіâ і ÿãіä. Ïîòіì ïîðіâíþþòü їõ ç òåðèòîðієþ, íà ÿêіé ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü âåäåòüñÿ ïîâíîþ ìіðîþ. Âèâ÷èâøè çìіíè, ùî âіäáóâàþòüñÿ íà öèõ òåðèòîðіÿõ, ïðîïîíóþòü çàõîäè ç îõîðîíè ïðèðîäè. • Ùî íàçèâàþòü çàêàçíèêàìè Ó çàêàçíèêàõ îõîðîíÿþòü ÿêóñü ïåâíó äіëÿíêó åêîñèñòåìè, íàïðèêëàä ëіñîâèé ñõèë ÷è äіëÿíêó çðîñòàííÿ ðіäêіñíîї àáî

Мал. 179. Цілинний степ у заповіднику «Асканія-Нова»

187

çíèêàþ÷îї ðîñëèíè. Òóò ìîæíà çäіéñíþâàòè ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü, ùî íå çàãðîæóє ïðèðîäі. Çàêàçíèêè є â óñіõ îáëàñòÿõ Óêðàїíè, íèíі їõ â Óêðàїíі ïîíàä 300. Æèòåëÿì Ñóìñüêîї îáëàñòі, íàïåâíî, âіäîìèé Æóðàâëèíèé çàêàçíèê çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Ñòâîðåíèé âіí ó 1982 ðîöі ó ñ. Íèçіâ Ñóìñüêîãî ðàéîíó, ùîá îõîðîíÿòè ïîñòіéíі ìіñöÿ ãíіçäóâàííÿ æóðàâëÿ ñіðîãî, çàíåñåíîãî äî ×åðâîíîї êíèãè. Ó öüîìó æ ðîöі áóëî ñòâîðåíî іíøèé çàêàçíèê – Ñêèò-Ìàíÿâñüêèé, ùî â Ïåðåäêàðïàòòі. Òіëüêè â öüîìó ìіñöі ðîñòå êðàñèâå äåðåâî ìîäðèíà ïîëüñüêà, îêðåìі äåðåâà ìàþòü âіê 250 ðîêіâ. • Íàöіîíàëüíі ïðèðîäíі ïàðêè Öå òàêîæ ïðèðîäîîõîðîííі òåðèòîðії, íà ÿêèõ äîçâîëåíî îðãàíіçîâàíèé òóðèçì і íàâ÷àëüíі åêñêóðñії. Äëÿ öüîãî ñòâîðåíî ñïåöіàëüíі òóðèñòè÷íі é òàê çâàíі åêîëîãі÷íі ñòåæêè. Çàâäÿêè їì ëþäè ìåíøå òóðáóþòü óð ó òâàðèí, ð íå âèòîïòóþòü ó óíіêàëüíі ó ð ðîñëèíè. Â Óêðàїíі íèíі ñòâîðåíî âæå 42 íàöіîíàëüíі ïàðêè. Ñåðåä íèõ Êàðïàòñüêèé, Øàöüêèé (ìàë. 180), Àçîâî-Ñèâàñüêèé, Âèæíèöüêèé, Óæàíñüêèé, «Ïîäіëüñüêі Òîâòðè», «Ñèíåâèð» òà іíøі. Îêðàñîþ Øàöüêîãî ïàðêó є êàñêàä îçåð, ñåðåä ÿêèõ íàéãëèáøå Ñâіòÿçü. Ïåðëèíîþ íàöіîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Ñèíåâèð» є âèñîêîãіðíå îçåðî ç òàêîþ ñàìîþ íàçâîþ. • Îõîðîíà ïðèðîäè – ñïðàâà êîæíîãî Ìè ðîçãëÿíóëè ïðèêëàäè îõîðîíè ïðèðîäè íà ðіâíі äåðæàâè. Àëå êîæíà ëþäèíà ìàє ïіêëóâàòèñÿ ïðî çáåðåæåííÿ ïðèðîäè. Ïåðåáóâàþ÷è â ëіñі, íå ìîæíà ñìіòèòè, ïîøêîäæóâàòè ðîñëèíè, ïàëèòè âîãíèùà. Çàñîõëі äåðåâà âèðóáóþòü і âèâîçÿòü ç ëіñó, ùîá øêіäëèâі êîìàõè ç íèõ íå ïåðåñåëèëèñÿ íà çäîðîâі. Ìîëîäі äåðåâöÿ, âèñàäæåíі çàìіñòü çðóáàíèõ, ðîñòóòü ïîâіëüíî, òîìó ñëіä ïàì’ÿòàòè íàðîäíó ìóäðіñòü: «Çðóáàâ äåðåâî – ïîñàäè äâà íîâі».

Мал. 180. Шацький національний природний парк

188

À ùå âàæëèâî – ùîäíÿ â ïîáóòі îùàäëèâî âèêîðèñòîâóâàòè ñâіòëî і âîäó, áåðåãòè òåïëî, çäàâàòè âòîðèííó ñèðîâèíó, ñîðòóâàòè ñìіòòÿ, êîðèñòóâàòèñÿ òèìè çàñîáàìè, ÿêі ìåíøå øêîäÿòü ïðèðîäі. Òàêèì ÷èíîì äîëó÷èòèñÿ äî çáåðåæåííÿ ïðèðîäè ìîæå êîæíà ëþäèíà.

Підсумки  Держава дбає про охорону природи. Із цією метою створюють заповідники, національні природні парки, заказники.  На природоохоронних територіях – у заповідниках, заказниках, національних природних парках – зберігаються рослини і тварини, яким загрожує зникнення.

1. Наведи приклади взаємодії людини й довкілля, які мають: а) позитивні наслідки; б) негативні наслідки. наслідки 2. Чим загрожує людині споживацьке ставлення до природи? 3. Поясни призначення природоохоронних територій. 4. Дізнайся про природоохоронні території своєї області. Запам’ятай їхні назви. По можливості побувай на одній з них або відвідай сайт в Інтернеті. Придумай рекламу цій території так, щоб викликати у своїх знайомих бажання її відвідати і залучитися до охорони природи.

Навчальний проект «Смітити не можна переробляти» (про «друге життя» побутових речей) Мета: запропонувати, як можна використати вживані речі з користю для людини і природи. Щоб спланувати і виконати проект, скористайтесь пам’яткою « «Як працювати над навчальним проектом у групі», що містяться на сторінці 4 підручника. А також зверніть увагу на наступні поради. 1. Доберіть інформацію про те, як можна використовувати вживані речі. Для цього зверніться до знайомих, додаткової літератури, Інтернету. 2. Дізнайтеся, як самостійно можна виготовляти нові речі з тих, які зазвичай відправляють у смітник. 3. Обговоріть зібрані відомості у групі, визначте, які з них використаєте у проекті. 4. На основі вживаних виробів виготовте нові речі, скориставшись відібраною інформацією. Під час презентації проекту продемонструйте виготовлені власноруч речі або їхні зображення (фотографії, відеозаписи тощо). Зазначте, чи вдалося виконати всі заплановані завдання і досягти мети проекту. Оцініть свій внесок у роботу групи.

189

Øàíîâíà ï’ÿòèêëàñíèöå! ............................................ Øàíîâíèé ï’ÿòèêëàñíèêó! ..........................................

3 3

ÂÑÒÓÏ § 1. Íàóêè, ùî âèâ÷àþòü ïðèðîäó .............................. § 2. Ìåòîäè âèâ÷åííÿ ïðèðîäè .................................. § 3. Îáëàäíàííÿ äëÿ âèâ÷åííÿ ïðèðîäè ......................

5 8 12

Ðîçäіë 1. ÒІËÀ. ÐÅ×ÎÂÈÍÈ ÒÀ ßÂÈÙÀ ÍÀÂÊÎËÎ ÍÀÑ § § § § § § § § § § §

4. 5. 6. 7 7.

Òіëà íàâêîëî íàñ. Õàðàêòåðèñòèêè òіëà ................ Ðå÷îâèíè, їõíі ôіçè÷íі âëàñòèâîñòі ...................... Àòîìè і ìîëåêóëè .............................................. Ðіçíîìàíіòíіñòü ðå÷îâèí ðå÷îâèí. Ïîíÿòòÿ ïðî ïðîñòі òà ñêëàäíі, íåîðãàíі÷íі òà îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè ...... 8. Ïîíÿòòÿ ïðî ÷èñòі ðå÷îâèíè òà ñóìіøі ................. 9. Ñïîñîáè ðîçäіëåííÿ ñóìіøåé ............................... 10. ßâèùà ïðèðîäè. Ôіçè÷íі ÿâèùà, їõíÿ ðіçíîìàíіòíіñòü .................................................. 11. Ìåõàíі÷íі é òåïëîâі ôіçè÷íі ÿâèùà ..................... 12. Ìàãíіòíі òà åëåêòðè÷íі ôіçè÷íі ÿâèùà ................. 13. Çâóêîâі òà ñâіòëîâі ôіçè÷íі ÿâèùà ....................... 14. Õіìі÷íі ÿâèùà, àáî õіìі÷íі ðåàêöії .......................

18 21 26 28 32 35 39 43 46 49 53

Ðîçäіë 2. ÂÑÅÑÂІÒ § § § § § § § §

15. Íåáî. Íåáåñíà ñôåðà ........................................... 16. Íåáåñíі òіëà ...................................................... 17. Çîðі òà ñóçіð’ÿ ................................................... 18. Ñîíÿ÷íà ñèñòåìà ................................................ 19. Çîðÿíі ñèñòåìè – ãàëàêòèêè ................................ 20. Âñåñâіò і éîãî ñêëàäîâі ....................................... 21. Àñòðîíîìіÿ – íàóêà ïðî Âñåñâіò .......................... 22. Îñâîєííÿ êîñìîñó ...............................................

58 61 64 67 70 74 75 79

Ðîçäіë 3. ÇÅÌËß – ÏËÀÍÅÒÀ ÑÎÍß×ÍÎЇ ÑÈÑÒÅÌÈ Òåìà 1. Çåìëÿ ÿê ïëàíåòà § 23. Ôîðìà і ðîçìіðè çåìëі ........................................ § 24. Ðóõè Çåìëі. Ïîðè ðîêó ........................................ §2 25. Ìіñÿöü – ñóïóòíèê Çåìëі. Ñîíÿ÷íі òà ìіñÿ÷íі çàòåìíåííÿ ........................................................ 190

84 86 89

§ § § § § §

26. Ñïîñîáè çîáðàæåííÿ Çåìëі .................................. 27. Ґðóíò, éîãî çíà÷åííÿ. Óòâîðåííÿ ґðóíòó ............... 28. Âëàñòèâîñòі ґðóíòó, äîãëÿä çà ґðóíòîì ................. 29. Ïîâіòðÿ ............................................................. 30. Âîäà íà Çåìëі. Âëàñòèâîñòі é êîëîîáіã âîäè .......... 31. Âîäà – ðîç÷èííèê. Ðîç÷èííі é íåðîç÷èííі ðå÷îâèíè ............................................................ § 32. Ðîç÷èíè â ïðèðîäі. Çíà÷åííÿ âîäè â ïðèðîäі. Âèêîðèñòàííÿ âîäè ëþäèíîþ ..............................

93 96 99 102 106 109 111

Òåìà 2. Ïëàíåòà Çåìëÿ ÿê ñåðåäîâèùå æèòòÿ îðãàíіçìіâ § 33. Îðãàíіçì і éîãî âëàñòèâîñòі. Êëіòèííà áóäîâà îðãàíіçìіâ ................................................ § 34. Ðіçíîìàíіòíіñòü îðãàíіçìіâ. Ðîñëèíè .................... § 35. Òâàðèíè. Ðіçíîìàíіòíіñòü òâàðèí ......................... § 36. Ãðèáè ............................................................... § 37. Áàêòåðії ............................................................ § 38. Ñåðåäîâèùå æèòòÿ. ×èííèêè íåæèâîї ïðèðîäè: ñâіòëî, ïîâіòðÿ ........................................................... § 39. Âîäà і òåïëî â æèòòі îðãàíіçìіâ. Ïåðіîäè÷íі çìіíè óìîâ ñåðåäîâèùà ...................... § 40. Íàçåìíî-ïîâіòðÿíå ñåðåäîâèùå òà éîãî ìåøêàíöі ... § 41. Âîäíå ñåðåäîâèùå òà éîãî ìåøêàíöі ..................... § 42. Ґðóíò ÿê ñåðåäîâèùå æèòòÿ òà éîãî ìåøêàíöі ..... § 43. ×èííèêè æèâîї ïðèðîäè. Óãðóïîâàííÿ îðãàíіçìіâ ......................................................... § 44. Åêîñèñòåìè .......................................................

116 120 125 130 134 137 141 146 151 157 162 167

Òåìà 3. Ëþäèíà íà ïëàíåòі Çåìëÿ § § § §

45. Ëþäèíà – ÷àñòèíà ïðèðîäè. Çìіíè â ïðèðîäі ........ 46. Åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè òà їõíє âèðіøåííÿ ............... 47. Îõîðîíà ïðèðîäè. ×åðâîíà êíèãà Óêðàїíè ............ 48. Çàïîâіäíèêè, çàêàçíèêè, íàöіîíàëüíі ïàðêè òà їõíє çíà÷åííÿ .................................................

174 178 182 186

Навчальне видання

КОРШЕВНЮК Тетяна Валеріївна БАШТОВИЙ Володимир Іванович

ПРИРОДОЗНАВСТВО 5 КЛАС

Підручник для закладів загальної середньої освіти За загальною редакцією О.Г. Ярошенко 2‑ге видання, доопрацьоване Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Головний редактор Наталя Заблоцька Редактор Світлана Андрющенко Обкладинка Світлани Железняк Макет, художнє оформлення, комп’ютерна обробка ілюстрацій Юлії Кущ Комп’ютерна верстка Людмили Ємець, Тамари Скалиги Коректори Лариса Леуська, Любов Федоренко

Формат 70×100/16. Ум. друк. арк. 15,6. Обл.-вид. арк. 17,23. Тираж 191 079 пр. Вид. № 1097. Зам. № Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016. Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.