Географія 6 клас Бойко 2020 by sloven

УДК 91*кл6(075.3) Б72

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ( лист Міністерства освіти і науки України від 03.11.2020 р. №1/11-7812 ) Видано за рахунок держаВних коштіВ. Продаж заборонено

Б72

бойко В. М. Географія : підруч. для 6 кл. закладів загальної серед ньої освіти / В. М. Бойко, С. В. Міхелі. — Вид. 2-ге, доопр. — Харків : Сиция, 2020. — 256 с. : іл. ISBN 978-617-7750-27-6. удк 91*кл6(075.3)

ISBN 978-617-7750-27-6

Дорогі Друзі! У 6 класі на уроках географії ви пізнаватимете навколиш ній світ. Географія — стародавня і водночас сучасна наука. Вивчаючи її, ви здобудете знання про Землю. Вивчення географії у школі розподілене на окремі частини — курси. У 6 класі з курсу загальної географії ви дізнаєтеся про мандрівників, їхні подорожі й відкриття, завдяки яким стало можливим географічне пізнання Землі. Ви навчитеся розуміти «мову» плану місцевості й географіч ної карти, які відображають земну поверхню. Ви відкриєте для себе оболонки-сфери нашої планети — літосферу, гідро сферу, атмосферу, біосферу, що разом утворюють особливу географічну оболонку Землі. Ви ознайомитеся з розселен ням і культурними особливостями народів нашої планети. Насамкінець ви зрозумієте, як впливає на природу земної кулі людина своєю господарською діяльністю. Підручник розповість багато нового, цікавого й потрібного сучасній освіченій людині. Вивчення географії відкриває двері до пізнання рідного краю, своєї країни, всієї Землі.

Із географією ви тут, там, усюди!

Зміст ВСТуП

Як працювати з підручником ............................................................. 6 § 1. Що вивчає географія ............................................................... 8 § 2. Географічні дослідження ..................................................... 12

розДіЛ і. РОЗВИТОК ГеОГРАфІЧНИХ ЗНАНь ПРО землю

Тема 1. уявлення про землю в давнину § 3. Уявлення про Землю в давні часи ...................................... 17 Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі § 4. Пізнання нових земель ......................................................... 21 § 5. Великі географічні відкриття .............................................. 24 § 6. Навколосвітні експедиції та відкриття материків ......... 28 Тема 3. Сучасні дослідження § 7. Сучасні географічні дослідження ...................................... 32 Тематичний контроль ........................................................................37

розДіЛ іі. ЗеМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ

Тема 1. орієнтування на місцевості § 8. Способи орієнтування на місцевості ................................ 39 § 9. Поняття про азимут ............................................................... 42 Тема 2. Способи зображення землі § 10. Способи зображення земної поверхні........................... 45 § 11. Масштаб ................................................................................. 48 § 12. Абсолютна і відносна висота місцевості ......................... 51 § 13. План ........................................................................................ 55 § 14. Складання плану місцевості.............................................. 58 § 15. Географічна карта — образ Землі........................................ 61 § 16. Види географічних карт ...................................................... 64 Тема 3. географічні координати §17. Градусна сітка на глобусі й карті ........................................ 67 §18. Географічні координати ........................................................ 69 Тематичний контроль ......................................................................... 73

розДіЛ III. ОБОЛОНКИ ЗеМЛІ

Тема 1. Літосфера § 19. Внутрішня будова Землі ...................................................... 75 § 20. Літосферні плити ................................................................... 78 § 21. Землетруси................................................................................ 82 § 22. Вулканізм і вулкани. Гейзери.............................................. 86 § 23. Зовнішні процеси, що змінюють земну кору ................. 90 § 24. Породи, що складають земну кору ................................... 94 § 25. РеЛьєф ................................................................................... 98 § 25. Рівнини 99 § 26. Гори ...........................................................................................103 § 27. Рельєф дна океану ............................................................... 108 § 28. Унікальні форми рельєфу ................................................... 112 Тематичний контроль ........................................................................ 115

Тема 2. Атмосфера § 29. Будова атмосфери ......................................................... § 30. Добовий хід температури повітря .............................. § 31. Річний хід температури повітря ................................ § 32. Освітлення й теплові пояси Землі ............................ § 33. Атмосферний тиск ......................................................... § 34. Вітер .................................................................................. § 35. Вологість повітря ........................................................... 138 § 36. Атмосферні опади ......................................................... 142 § 37. Погода................................................................................ 146 § 38. Клімат ................................................................................ 150 § 39. Кліматичні пояси ........................................................... 154 § 40. Вплив людини на атмосферу ...................................... 158 Тематичний контроль ................................................................. Тема 3. гідросфера § 25. ВОДА НА ЗеМЛІ ........................................................... § 41. Світовий океан ............................................................... § 42. Властивості вод Світового океану.............................. § 43. Хвилі .................................................................................. 170 § 44. Течії .................................................................................... 174 § 45. Життя в морях та океанах ............................................ 177 § 46. Океан та людина ............................................................. 180 § 25. ВОДИ СУХОДОЛУ ....................................................... 183 § 47. Річки .................................................................................. 183 § 48. Робота і характер течії річок ........................................ 187 § 49. Озера .................................................................................. 192 § 50. Болота ................................................................................ 196 § 51. Штучні водотоки і водойми ........................................ 200 § 52. Льодовики та багаторічна мерзлота .......................... 203 § 53. Підземні води ................................................................. 207 Тематичний контроль ................................................................. 211 Тема 4. Біосфера та ґрунти § 54. Біосфера ............................................................................ § 55. Ґрунти ................................................................................ Тема 5. Природні комплекси § 56. Природні комплекси ..................................................... § 57. Географічна оболонка ................................................... § 58. Природні зони ............................................................... Тематичний контроль .................................................................

Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі РОЗДІЛ iV. § 59. Кількість і розміщення населення ............................ 233 ПЛАНеТА § 60. Раси і народи світу ........................................................ 236 ЛЮДеЙ Тема 2. Держави світу § 61. Країни світу ..................................................................... 242 Тема 3. Вплив людини на природу § 62. Забруднення довкілля та його охорона ................... 248 Матеріал для довідок ................................................................. Покажчик термінів і понять ....................................................... 253 ДоДАТКи 5

Як працювати з підручником

Завдання й запитання перед те том параграфа допоможуть при гадати вже відоме ва з природознав ства й курсу «Рідний край», які ви вивча ли у 5 класі.

Охопити поглядом усе різноманіття поданої в підручнику інформації допоможе зМіСТ. Щоб ознайомитися з тим, як побудовано підручник, уважно розгляньте зображені на малюнках сторінки. Поряд указано, які відомості вміщено в різних рубриках. Для кращого засвоєння нового матеріалу параграфи розділено на частини. Вдумливо читайте текст кожної частини. Нові терміни й поняття в тексті виділено жирним шрифтом, а назви географічних об'єктів — курсивом. Зазначений об'єкт обов'язково знаходьте на карті. Це допоможе вам з'ясувати його місце у світі й просторі.

кс

РОЗДІЛ

§ 21. ЗЕМЛЕТРУСИ

ПОДОРОЖУСЛОВО

Подано тлумачення слів іншомовного походження і гео графічних назв.

III *

Слово сейсмічний походить від грець кого сейсмос, що означає коливання, землетрус.

У слові епіцентр грецьке епі означає над — над центром.

• Пригадайте, які рухи здійснюють літосферні плити. Які сили зумовлюють рухи літосферних плит?

ЧОМУ ЗДРИГАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ. Про землетруси ви, зви чайно, чули з повідомлень у новинах і маєте уявлення, що це таке. Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Землетруси зумовлено тими самими внутрішніми силами Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спричиняють глибинні розриви земної кори. У зоні розриву миттєво зрушується земна кора. За секунди товщі гірських порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у го ризонтальному чи вертикальному напрямку. Це породжує раптовий підземний поштовх. Місце в надрах землі, де виникає розрив і відбувається зміщення земної кори, називається осередком землетрусу (мал. 73). Він може виникати на різних глибинах — від кіль кох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу земної поверхні: що глибше — то слабше. Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна по рівняти з хвилями від кинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля передає коливання земної тверді на великі відстані. Це через неї здригаються породи в надрах і руйнуються будівлі на поверхні Землі. Коливання поширюються гірськими породами дуже швидко — до 7 км/с. Над осередком землетрусу на поверхні землі міститься іРОЗДІЛ

III

Чи буває сухий дощ? Цікаво, що на Землі є місця, де під дощем можна залишитися сухим. Таке іноді трапляється в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має низьку вологість. Краплі дощу, поки летять до землі, перетворю ються на пару. При цьому видно хмари, з яких іде дощ, але до поверхні землі

Цікава географія Ця рубрика містить додаткові відомості, що поглиблюють . знання з теми.

недол"аюьМал. 73 82

______________ Наведено інформацію про най вищі і найдовші, най більші й найвідоміші, тобто рекордні (ви датні) географічні об'єкти та явища.

Карти і картосхе ми відображають поширення гео графічних об'єктів, явищ та процесів у просторі. 6

би на земній поверхні, якби вода нікуди не стікала, не просочувалася в землю і не випа ровувалася. Метеорологи також вимірюють висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, поділеною на сантиметри. Місячна кількість опадів дорівнює їхній сумі за всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці становить річну кількість опадів. Наприклад, середня річна кількість опадів у Києві — 600 мм. ЯК РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ ОПАДИ НА ЗЕМ НІЙ КУЛІ. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та вітрів, що переважають (мал. 157). Найбільше опадів у екваторіальних (понад 2000 мм на рік) і помірних (понад 800 мм на рік) широтах. Мало опадів (200 мм на рік) — у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується характером земної по верхні: над океанами опади бувають частіше, ніж над суходолом. ють» ті схили, що повернуті до панівних вітрів.

Африці — 1-5^м на рік. Р Ц

1500 мм на рік, а протилежні — вдвічі менше.

ферних опадів на

144

Ознайомившись з матеріалом теми, відповідайте на запитання і виконуйте завдання. На прості запитання кожен із вас зможе відповісти, прочитавши параграф. Творчі ж завдання, виділені окремо, — складніші. Той, хто з ними впорається, може бути впевнений у тому, що зрозумів тему. є завдання, які передбачають звернення до джерела інфор мації за назвою Інтернет. Окрім підручника, вам знадобляться різні географічні карти. Їх зібрано в навчальному атласі для 6 класу. Для до сліджень і практичних робіт, які є обов'язковими до вико нання, вам потрібні будуть робочий зошит і конту? ні ка?ти. запам'ятайте

• Коротко написа РОЗДІЛ

но про найголовніше подано визначення нових термінів і понять.

Лінійка і нитка

на цілій поділці. Тоді буде видно не лише сантиметри, а й кількість міліметрів у відрізку. Звичайний спосіб визначення відстаней між об'єктами на плані й карті — виміряти їх по прямій лінії лінійкою. Якщо ж потрібно виміряти не пряму відстань, а звивисту (напри клад, довжину річки чи дороги), то можна скористатися звичайною ниткою. Її прикладають до кривої лінії на плані, повторюючи вигини. Потім, випрямивши нитку, вимірюють її довжину лінійкою.

! запитання і завдання^ (? 1. Запитання

т___________ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

на повторення.

• Масштаб — це ступінь зменшення довжин ліній місцевості на карті (плані, глобусі) порівняно з їхніми дійсними розмірами на земній поверхні. • Види масштабу: числовий, іменований, лінійний. • Відстані на плані й карті вимірюють за допомогою циркуля-вимірника, лінійки або нитки.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ . Для чого потрібен масштаб? 2. У скільки разів зменшено відстані на планах із числовим масштабом: а) 1 : 500; б) 1 : 2000; в) 1 : 5000? Який масштаб означає найбільше зменшення? 3. Якою буде відстань 50 м на плані, якщо його масштаб — в 1 см 10 м? 4. Перетворіть числовий масштаб на іменований: а) 1 : 5000; б) 1 : 10 000; в) 1 : 200 000. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

РОЗДІЛ

Чи можуть упасти Гімалаї Сантиметр за сантиметром від войовував землероб у гір і лісів землю для обробітку. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Евересту. Проте тераси полів на схилах мо жуть стати причиною екологічної катастрофи. Варто було порушити цілісність гір — і вони покарали людейобвалами та зсувами. Були навіть жахливі прогнози: якщо ви рубування лісів не припиниться, то Гімалаї сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Але люди вчасно зрозуміли свої помилки. Тепер вони ретельно заліснюють • и гір деревами ' і кущами. н

практична робота 1 МПООЧаТОК ПРОдОВЖ див. с 62} ) Тмеімнаі:мРуо мзувш'якзоудвуа,нянкя оїззаадвдаачєздвоивкоілр-истанням різних видів масштабу . Перетворітч числовий масштаб на іменований: ч) 1 ш 1000; б) 1 : 2000; в) 1 :50 000. ї 2с.ичПоевриентвио.рЦітье ізмаебнеозвпаенчиийтьмаосдшечтажбананч яисловий: а) в1 см 1000 см; б)в1см 300 м; в) в1 см 10 км. 3. На місцевості відстань від, школи до пошти становить 350 м. На плані ця відстаньдорівнює 7 см. Який масшсабплану? ґч4у.1Вти1зн1аасчтаеджчиуюслтоьвидй)чм)аіасшйтачбагпалча1ниук,ин.а якому зображено стежку в саду, до-

єчивпж)ичн)а тіяокчоюїнюатмьіс1цпесвтопсітківи,11 0п00б)рча)згівпобільша, ніж на плані. 50

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

5. Творчі завдання.

попрацюйте у групі 1 Завдання, які запропоновано виконати разом з однокласниками на уроці, об'єднавшись у групи.

Зобразіть у зошиті відстань 600 м у масштабі: група 1 — 1 : 10 000, 1 : 100 000; група 2 — 1 : 15 000, 1 : 30 000; група 3 — 1: 6000, 1 : 60 000. оямкуо,ї гзрауйпмиамюачсишстьагбоосзпноадчарєсньа кйомюед ніш-е зменшення?

III

•

•<

Q (практична робота 1 Завдання на проведення спостережень на місцевості, виконання робіт на контурній карті, практичних вправ.

Охорона надр Землі полягає у дбайливому видобуванні й використанні корис них копалин. Охорона земної поверхні передбачає збереження унікальних форм рельєфу.

^І |шукайте в інтєрнєті ■

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ . Які об'єкти природи називають унікальними? Чому їх потрібно охороняти? 2. Як можна зберегти унікальні форми рельєфу? 3. У чому виявляється згубний вплив господарської діяльності людини на земну поверхню? 4. Як можна зменшити згубний вплив діяльності людини на поверхню Землі? (Е)

(

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

)

Чи доводилося вам бачити унікальні форми поверхні? Якщо ні, знайдіть ін формацію про них в Інтернеті (ключові слова для пошуку: геологічні пам'ятки природи, геологічні заказники, Гранд-Каньйон тощо).

1. Аллабі М. Планета Земля: Енциклопедія. — К.: Махаон, 2009. 2. Крістін Годен. Вулкани: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2006. 3. Лефевр П. Гори: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2008. 4. Падалка І. А. Цікава геологія. — К.: Веселка, 1991.

Завдання, у виконанні яких вам стане у пригоді Інтернет як додаткове джерело географічної інформації.

І книжкова

полиця

■

Коли вивчено уроки, радимо прочитати додаткову літературу.

ВВССТУТП УП § 1. Що вивчаЄ ГЕоГраФіЯ

Гея — богиня Землі у стародавніх греків

ПОДОРОЖУСЛОВО

Слово географія утворене від імені богині Землі Геї («ге») і слова «гра фо» — пишу. Отже, «географія» у пе рекладі з грецької означає землеопис.

Пригадайте з курсу природознавства, які науки вивчають природу.

які джерела природничих знань вам відомі?

ЯК ВИНИКЛА ГЕОГРАФІЯ. Географію вважають наукою стародавньою, оскільки виникла вона понад 2,5 тис. років тому. У давні часи люди не вміли пояснювати явища при роди, а тим більше — зв'язки між ними. Вони не могли зрозуміти, як виникає вітер, чому гримить грім і спалахує блискавка, чому ростуть і в'януть рослини, чому на морі іноді здіймаються велетенські хвилі, ? земля здригається від землетрусів. Не розуміючи цих явищ, люди поклоня лися різним богам. Кожний з них відав своїм «царством»: небом, лісами, морями. Матір'ю всіх богівека породи ла небо, море і гори, стародавні греки вважали богиню Землі — Гею. Саме тому давньогрецький учений Ератосфен ще в III ст. до н. е., вивчаючи Землю, назвав свій захід географією. Відто ді вивчення Землі або її частин почали називати географією. ЩО ВИВЧАЄ СУЧАСНА ГЕОГРАФІЯ. Нині географія — це наука, яка вивчає і пояснює розподіл явищ у просторі — на Землі, материках, у певній країні чи місцевості. Географи

Геоморфо логія і

Географія населення

КліматО' логія

Географія промисловості

Біо\ Пзунтогеографія \знавство

Географія сільського господарства

Мал. 1. Географічні науки

Географія 'транспорту

ВСТУП шукають відповіді на запитання де? і чому? (тобто чому явища відбуваються там, де вони відбуваються?). Люди живуть і працюють на рівнинах та в горах, серед лісів і степів, у холодній тундрі й спекотних пустелях. Вони зводять будинки та мости, будують фабрики й заводи, виплавляють метали і створюють машини, вирощують різні рослини й розводять тварин. Про все це різно маніття — природні умови, населення, його господарську діяльність як в окремих країнах, так і на всій земній кулі — дає уявлення гео графія. Знання про місце, розташування має для географії таке саме значення, як таблиця множення для математики. Географія також розкриває зв'язки між світом людини і світом природи. Сучасна географія поділяється на багато окремих наук (галузей). Серед них виокрем люють географію фізичну та географію соці альну і економічну. Фізична географія вивчає природу Землі (із грецької «фізис» — приро да). Соціальна і економічна географія вивчає населення та його господарську діяльність (тобто Землю як оселю людства). Кожний із цих основних напрямів географії поділяється на окремі науки (мал. 1). Отже, географія — це наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи. У цьому полягає дивовижність географії: вона вивчає і природу, і діяльність людей; і весь світ загалом — і конкретну місцевість. Тож географічне дослідження є всебічним (комплексним). Воно стосується географічних об'єктів, явищ і процесів (мал. 2). Об'єктами вивчення географії є світ довкола нас, природні й соціальні явища, пов'язані із середовищем і місцем розташування.

Нині існує близько 15 тис. різних наук і наукових галузей. Серед них понад 80 наук належать до географічних.

географічні проце си — це послідовні зміни об'єктів і явищ, що від буваються в природі та суспільстві. Наприклад, рух повітря в атмосфері або води в річці, збіль шення кількості населення, розвиток промисловості тощо.

географічні явища — це події на Землі, що є результатом природних або суспільних змін. Наприклад, вітер, дощ, землетруси, морські хвилі, виверження вулканів, народжуваність, безробіття та ін.

географічні об'єкти — це природні або штучні (створені людиною) утворення на Землі, які характеризуються певним географічним положенням. До них належать рівнини, гори, вулкани, річки, озера, населені пункти тощо. Мал. 2. Основні географічні поняття

ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Звідки можна черпнути знання з географії? Окрім підручника, джерелами інформації слугують географічні довідники та енциклопедії, карти й атласи. Насичені географічними відомостями жур нали й газети. 9

ВСТУП Багато нового, корисного й цікавого можна дізнатися з радіо- і телепередач, які інформують про прогноз погоди, стихійні явища, культуру населення різних країн тощо. Нині, щоб здобути потрібні географічні відо мості, користуються послугами всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет. З її допомогою можна за лічені хвилини отримати різнорідну географічну інформацію — картографічну, текстову, звукову, відеоінформацію. Справжніми сховищами скарбів, що уві брали різноманітні відомості минулого, є музеї. Джерелом ваших особистих геогра фічних відкриттів можуть стати екскурсії та туристичні подорожі (мал. 3). зНАЧЕННЯ гЕогрАФіЧНиХ зНАНЬ. Географія слугувала людям від давніх часів. Географи розкрили і продовжують розкривати чимало таємниць природи. Завдяки їхнім до слідженням люди отримали відповіді на багато запитань. Наприклад, чому йде дощ або дме вітер? Чому в Африці спекотно, а в Антарктиді цілорічно панує холод? У яких районах Землі потрібно шукати нафту, залізну руду або інші корисні копалини? Сучасна людина потребує географічних знань про місця земної поверхні (гори, моря, річки, міста, країни, материки) та їхнє розташування на карті. Вона має знати про природні ресурси, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, стихійні лиха, населення, культуру, релігію, господарство своєї країни, інших держав — усього світу. Такі знання конче

інтернет — джерело знань За нашого часу Інтернет — це найширше й найдоступніше джерело інформації. Через всесвітню ме режу можна ознайомитися з будьякими географічними галузями й науковими дослідженнями. Там ви зможете знайти відповіді на багато запитань. У підручниках і навчальних посібниках інформація , швидко «старіє», а в Інтернеті З вона постійно оновлюється.

Мал. 3. Джерела географічних знань

Туристичні подорожі

Енциклопедії

Інтерн от

Довідники

Газети, журнали

Телепередачі 10

Підручник

Атласи

ВСТУП потрібні для розуміння поточних подій, рішень, що їх ухвалю ють окремі люди, компанії, уряди щодо вибору місць для під приємств, торгівлі, перевезень, організації відпочинку тощо. Навіть за нашого часу, коли людина озброєна мобільни ми телефонами, GPS-навігаторами та іншими пристроями, не втратили значення такі географічні навички, як уміння орієнтуватися за компасом і Сонцем, користуватися баро метром та іншими приладами, читати карту. Але перш за все географія дає розуміння того, що людина — це частина природи. Географія роз'яснює, як краще використовувати багатства природи, як діяти, щоб природа не збідніла, щоб не зникли ліси, не обміліли річки, не втратили родючості ґрунти. Вона розвиває екологічне мислення людини, формує дбайливе ставлення до нашої унікальної планети.

Знаряддя географа

D------------------------ --------- . г,географія — це наука про землю: про природу, про населення та його госпо запам'ятайте

•

дарську діяльність, про взаємодію людей і природи. • об'єкти вивчення географії: природа, населення, господарство. • Складові географії — наукові галузі: фізична географія (вивчає природу зем

лі), соціальна географія (вивчає населення) та економічна географія (вивчає господарську діяльність людей). • Джерела географічної інформації: цей підручник, енциклопедії, довідники, словники, географічні карти й атласи, журнали та газети, радіо- і телепередачі, інтернет, музеї, туристичні мандрівки. запитання і завдання

. 2. 3. 4.

Що означає слово географія? Які галузі географії вам відомі? Що вивчає сучасна географія? Із яких джерел можна черпнути географічну інформацію? Поясніть на прикладах значення географії для життя й діяльності людини.

5. Розгляньте мал. 3. Якими джерелами географічної інформації вам уже до водилось користуватися? Із допомогою батьків складіть перелік тих джерел інформації, якими користується ваша родина.

Літературні

Джерела географічної інформації Картографічні

Електронні

<__________________________________________________________________________у шукайте в інтєрнєті

)

йдіть відомості про одну з галузей географії (гідрологія, кліматологія, гео графія населення тощо) і підготуйте інформацію для повідомлення на уроці (у формі короткого усного виступу або невеликої презентації на три-чотири слайди). 11

ВСТУП

§ 2. ГЕоГраФічні доСЛідЖЕннЯ

ПОДОРОЖ У слово _

Слово експедиція у перекладі з лати нської означає похід.

Aorist Емблема експедиції на найвищу гору планети Еверест

Пригадайте, про які методи вивчення природи ви дізналися з уроків природознавства в 5 класі.

якими вимірювальними приладами ви вмієте користуватися?

М ЕТОДИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Географічні знання здобувають у різний спосіб. Способи, за допомогою яких вивчають той чи інший об'єкт, явище, процеси природи та суспільства, називають методами досліджень. Найдавнішим є описовий метоД дослідження. Він полягає в описі об'єкта (де розташований, як змінювався з часом, як впливає на інші об'єкти тощо). Опис роблять на основі спостережень за явищами і процесам? Цей метод і нині є одним з основних. Давнім є також експедиційний метоД. експедиція — це від рядження групи людей з метою дослідження пщних об'єктів чи явищ. Матеріал, зібраний в експедиціях, становить осно ву географічного дослідження. Спираючись на нього, вчені уточнюють, поглиблюють географічні знання, тобто наука розвивається. Історичний метод дає змогу з'ясувати, коли виник і як по тім розвивався у часі об'єкт чи явище. Дослідження розпо чинається із вивчення матеріалів, які зберігаються в архівах (сховищах документів) і музеях, з аналізу статистичних даних. Картографічний метоД дослідження полягає у визначенні місцезнаходження об'єктів і позначенні їх на карті. Вміло читаючи, аналізуючи й порівнюючи географічні карти, до слідник може отримати чимало потрібної інформації. Аерокосмічний метоД полягає у вивченні поверхні Землі за знімками, зробленими з літаків і космічних апаратів (мал. 4).

25 м

10-20 м

2м

1,5 м і 1 м

50 см

У метрах і сантиметрах зазначено розмір охоплення території

10 см

Мал. 4. Вивчення поверхні за знімками з космічних апаратів і літаків 12

ВСТУП Дослідники ретельно вивчають літературу — все, що вже на писано з певної теми. Вони аналізують і порівнюють історичні документи, статистичні дані, об'єкти та явища. Використавши в такий спосіб досвід інших дослідників, кожний робить і свій власний внесок у наукове пізнання світу.

ЯК оргАНізуВАТи ВЛАСНі ДоСЛіДЖЕННЯ. Від давніхдавен і донині географи проводять спостереження. Ви також можете скористатися цим методом дослідження, аби більше дізнатися про різні об'єкти, явища та процеси. Спостереження можна проводити у школі на географіч ному майданчику або вдома, використовуючи нескладні прилади. Так, за допомогою гномона (рейки завдовжки 1 м) ви можете дослідити, як змінюється висота Сонця над гори зонтом упродовж року. Для цього у 20-х числах кожного місяця опівдні (приблизно о 12-й год) вимірюйте довжину полуденної тіні гномона (мал. 5). Ці дані вам знадобляться, коли згодом вивчатимете тему «Атмосфера». Зважайте на те, як змінюється довжина тіні гномона щомісяця. Гномон

Мал. 5. Вимірювання довжини полуденної тіні й кута падіння сонячних променів за допомогою гномона

Також нескладно провести метеорологічні спостереження (спостереження за погодою) — за зміною температури пові тря, станом неба (хмарністю), опадами, напрямком вітру та іншими погодними явищами. Такі спостереження проводять щодня. Температуру повітря, як ви вже знаєте, вимірюють за допомогою термометра. Проте варто пам'ятати: якщо його Термометр на будівлі встановити неправильно (наприклад, залишити на сонці), то у м. Харкові 13

ВСТУП

Умовні знаки Позначення хмарності

З •

Безхмарно

Невелика

Мінлива

Суцільна

Позначення опадів о о ( :■ ■: )

Дощ

Сніг

А. / х

Град

Туман

Роса Паморозь

!•

прилад покаже не температуру повітря, а на скільки градусів нагрівся сам термометр. Хмарність (ступінь покриття неба хмарами) визначають на око: безхмарно (коли небо ясне і хмар немає), невелика, мінлива (якщо хмари закривають приблизно півнеба) чи суцільна (коли хмарами закрите все небо). Спостерігайте за наявністю опадів. Вони можуть випадати з хмар у рідкому (дощ, мряка) і твердому (сніг, град) станах або можуть утворюватися на земній поверхні та різних тілах (туман, роса, іній, паморозь). Важливо спостерігати й за іншими явищами, пов'язаними з погодою, — коли бувають заморозки, за яких умов вини кають веселка, гроза, буря, хуртовина тощо. Напрямок вітру можна встановити за допомогою флюгера (якщо він є на географічному майданчику в школі). Його визначають за тією стороною горизонту, звідки дме вітер. Коли, наприклад, вітер дме із заходу на схід, його називають західним. Якщо в школі флюгера немає, можна скористатися даними прогнозу погоди, який щодня повідомляють по те лебаченню, друкують у газетах або розміщують в Інтернеті. Результати своїх спостережень за погодою потрібно записувати в календарі погоди (табл. 2). Цікавими є й фенологічні спостереження — спостереження за сезонними змінами в рослинному та тваринному світі. Для систематичних фенологічних спостережень оберіть невели ку ділянку з кількома деревами, кущами та трав'янистими рослинами поблизу свого будинку, школи чи в парку. Якщо подивитесь уважно, ви помітите там і представників тварин ного світу: мурашок, жуків, черв'яків, пташок та ін. Навіть у місті можна зустріти вивірку, їжака, жабу озерну та інших тварин і обережно, щоб не налякати й не завдати шкоди, спостерігати за ними. Спираючись на результати своїх спостережень, ви лег ко зможете уявити географічні явища, розуміти причини їхнього виникнення, аналізувати природні процеси і про гнозувати зміни, які відбуваються у природі. Спостерігаючи, ви навчитеся користуватися приладами. А головне — ви відкриєте для себе унікальний світ живої природи з її на тхненною земною красою, що потребує захисту й охорони.

запам'ятайте

З--------- ::----------------

основні методи географічних досліджень такі: описовий, експедиційний, іс о торичний, картографічний, аерокосмічний методи, а також спостереження. • Власні дослідження можна проводити на основі своїх спостережень — метео рологічних (за погодою), фенологічних (за змінами в рослинному та тваринному світі), а також на основі спостережень за зміною висоти Сонця над горизонтом. 14

ВСТУП запитання і завдання

. 2. 3. 4. 5. f

Назвіть основні методи географієих досліджень. У чому полягає експедиційний метод дослідження? Розкажіть про картографічний метод пізнання. За якими явищами проводять метеорологічні спостереження? Які спостереження нази вають фенологічними? шукайте в інтєрнєті

}

Знайдіть сайти, які містять метеорологічну інформацію (ключові слова: погода, метеопрогноз, синоптик). Які показники погоди зазначено на сайтах? З'ясуйте, яку погоду очікують завтра. як вона зміниться за тиждень?

(

проведіть

дослідження)

Тема: Спостереження за змінами у природі У 20-х числах кожного місяця приблизно о 12 год вимірюйте довжину тіні гномона для визначення висоти Сонця над горизонтом. Результати спосте режень записуйте у накреслену в зошиті таблицю (табл. 1). Таблиця 1 Спостереження за довжиною тіні гномона

Місяць

Довжина тіні гномона, см

2. Проводьте спостереження за погодою. Результати записуйте в календар погоди за зразком (табл. 2). Таблиця 2 Календар погоди за_________________ (місяць) Елем ВНТИ Дата

Температура Хмарність повітря, °С

О 3

ПО ГОЛ И

Опади

Напрямок, швидкість вітру, м/с

\ Оо оо

Інші явища

10-15 5-10

Веселка

3. Проводьте спостереження за сезонними змінами в природі. Результати занотовуйте у накреслену в зошиті таблицю (табл. 3). Таблиця 3 календар фенологічних спостережень Місяць року

Вересень

РОЗДІЛ

розвиток

географічних

знань про землю Тема 1. Тема 2.

уявлення про землю в давнину ВІДКРИТТЯ нОВИХ ЗЄМЄЛЬ та навколосвітні ПОДОРОЖІ

Тема 3. сучасні дослідження Вивчаючи розділ, ви:

•

• •

дізнаєтеся про те, як у давнину різні народи світу уявляли форму Землі і як зображали її на перших географічних картах; отримаєте уявлення про відкриття нових земель, навколосвітні плавання та сучасні дослідження Землі; навчитеся добирати з різних джерел й аналізувати нову інформацію; розвиватимете вміння читати географічні карти, користуватися додатковими джере лами знань.

Тема 1 УЯВЛеннЯ ПРО ЗемЛю В ДаВнинУ

§ 3. уЯвЛЕннЯ про зЕмЛю в давні чаСи Пригадайте з уроків історії, як жили первісні люди — збирачі та мисливці. якою люди уявляли форму Землі в давнину?

ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ В ПЕРВІСНІ ЧАСИ. Знання про природу були потрібні ще первісним людям (40—30 тис. років тому). Вони пізнавали довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу, полювати на диких тварин, рятуватися від стихійних сил. Пер вісні збирачі та мисливці намагалися розширити обжиті місця за рахунок більш віддален? земель. Так вони дедалі більше пізнавали простір. Краєвиди люди здавна зображували у вигл і насічок на стінах печер, корі дерев, кістках тва рин. Так передавалася наступним поколінням інформація про мисливські угіддя та пастки, про шлях до нових місць. Такі стародавні замальовки знайдено в багатьох частинах світу — в європі, Азії, Африці. Прадавні українці також залишили по собі географічні відомості. Під час археологіч них розкопок у Черкаській області було знайдено бивень мамонта із малюнками, які зроблені на шими пращурами ще 13 тис. років тому (мал. 6). Уважно придивившись, на ньому можна поміти ти зображення пагорбів, лісу, річки. Створені на підручному матеріалі схематичні замальовки довкілля вважають прадавніми пла нами місцевості — щоправда, примітивними. Їх почали «креслити» задовго до появи писемності. Щоб відрізняти річки, озера, гори, ліси, люди давали їм назви. Ці назви передавали усно з по коління в покоління. Так люди набували гео графічного досвіду.

План, накреслений 13 тис. років тому на бивні мамонта (Черкаська область, Україна)

Шумерська глиняна табличка, на якій зображені ділянки оброблюваних земель (Ірак, 2100 р. до н. е.) Мал. 6. Стародавні креслення місцевості

Розділ

Слов'яни уявляли Землю плоским диском, що лежить на трьох китах

Греки вважали, що Земля — це диск, який омивається Рікою-Океаном

Вавилоняни думали, що Земля — світова гора, оточена морем і зверху накрита твердим небом

Мал. 7. Уявлення про світобудову і форму Землі в давнину

ЯК ЛЮДи В ДАВНиНу уЯВЛЯЛи зЕМЛЮ. З природо знавства ви вже знаєте, що в давнину люди по-різному уявля ли форму Землі. Мешканцям рівнин наша планета видавалася пласкою, а на думку горян, вона мала подобу гір (мал. 7). У Стародавній Греції Землю уявляли диском, що нагадує щит воїна. Греки вважали, що Земля — це цілісний масив суходолу, який омивається Рікою-Океаном. В Азії, де висо чать гори Гімалаї, віссю світу вважали гору Меру, навколо якої розташовані сім океанів. У давній Японії Землі при писували кубічну форму. Найбільш поширеною була думка, що Земля плоска. Знання стародавніх людей про світ зводилися до ознайом лення з найближчим оточенням. У кожному окремому місці земна поверхня здавалася плоскою. Отже, розмірковували в давнину, сума окремих плоских поверхонь також мала би бути плоскою. Звідси — враження про плоску Землю. Звісно, Єгипетський такі уявлення були далекими від сучасних і нині викликають корабель (1500 р. до н.е.) у нас посмішку. Знання про форму нашої планети були перша відома експедиція надзвичайно важливими для подальшого Першу експедицію, відомості про розвитку географії як науки (особливо для яку дійшли до наших часів, було створення достовірних карт). споряджено ще 3,5 тис. років тому. Її організувала цариця Ста родавнього Єгипту Хатшепсут. Вона відрядила п'ять кораблів до країни Пунт — «Землі Бога» (припускають, що це десь на півострові Сомалі). Єгиптяни за купили там рабів, мавп, слонову кістку, золото, деревину чорного | дерева, ладан. 11

ХТо зДіЙСНиВ НАЙДАВНіШі ПЛАВАННЯ. Імена перших мандрівників історія нам не зберегла. Найдавніші географічні відкриття зробили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже 3,5 тис. років тому єгиптяни здійсню вали далекі плавання на південь вздовж берегів Червоного моря. У ті часи ще ніхто

Розділ

У Індії Землю уявляли півсферою, що лежить на спинах слонів

Єгиптяни вважали, що над богинею Землі схилилася боги ня неба Нут, яка сяє зорями

не знав, що Африка (тоді її називали Лівія) з усіх боків омивається морями. Це відкриття зробили фінікійці — на род, який жив на східному узбережжі Середземного моря. Вони були від важними моряками. У VI ст. до н. е. фінікійці за три роки обігнули Африку і переконалися, що вона зусібіч оточена водою (мал. 8). Про їхнє плавання ми дізналися зі свідчення давньогрецького історика Геродота. Плавання фінікійців довкола Афри ки вважають найважливішою подією стародавньої доби. Перші мандрівники зробили велику справу — подолали відстань, що роз'єднувала народи. Люди потроху почали дізнаватися одне про одного. Згодом пролягли торгові шляхи, якими пішли найсміливіші. З їхніх розповідей про невідомі землі, про людей, які там мешкали, почала складатися географічна картина світу.

Індіанці Північної Америки гадали, що світобудова подібна до статуетки: кит — Земля, фігурки чоловіка і жінки — людство, орел — небо

Мал. 8. Плавання фінікійців (VI ст. до н. е.)

ПоЯВА гЕогрАФіЧНиХ КАрТ. Здобуті мандрівниками відомості про невідомі раніше землі узагальнили грецькі вчені-філософи. Ератосфен скористався даними історії, астрономії, фізики і математики для виокремлення географії в самостійну науку. Він створив і найдавнішу карту, що дійшла до нас (III ст. до н. е.) (мал. 9). На ній він зобразив відомі на той час частини Європи, Азії й Африки. ератосфена називають ератосфен батьком географії, що свідчить про визнання його заслуг у ( бл. 275-194 до н. е.) розвитку науки. 19

Розділ

Клавдій Птолемей (бл. 90-168)

У II ст. Клавдій Птолемей склав сучаснішу карту (мал. 10). Відомий європейцям світ уже значно розширився, тож на карті було зображено багато географічних об'єктів. Про те й вона ще була дуже приблизною. Та незважаючи на це, картами і «Географією» у восьми книгах Птолемея корис тувалися впродовж 14 століть! Праці грецьких учених свідчать про зародження геогра фії як справжньої науки вже в античні часи. Але вона мала здебільшого описовий характер. А на перших картах було відображено лише невелику частину простору. Понад 3/4 земної поверхні залишалися невідомими.

залаМ'ятайте

D---------------------------------

• у давнину люди не знали, що земля — куля, і уявляли її форму по-різному. • Найдавніші плавання здійснили єгиптяни і фінікійці, довівши, що Африка

з усіх боків омивається водою. • Перші відомі географічні карти склали давньогрецькі вчені Ератосфен у III ст. до н. е. та Птолемей у II ст. \_____________________________________________________________________________ запитання і завданн?

1. 2. 3. 4.

)

У які способи люди в давнину передавали г географічні відомості? Якою уявляли форму Землі люди в давні часи? Яке визначне географічне відкри я зробили фінікійці? Хто і коли створив перші географічні карти?

\____________

“

попрацюйте в групі

Розгляньте карти світу давньогрецьких учених (мал. 9, 10). Порівняйте їх із сучасною картою півкуль (див. форзац): група 1 — карту Ератосфена; група 2 — карту Птолемея. Які частини світу, океани та моря були відомі грекам? З'ясуйте, яких материків узагалі немає на карті. 20

Тема 2 ВІДкРиТТЯ нОВих ЗемеЛь Та наВкОЛОСВІТнІ ПОДОРОЖІ § 4. пізнаннЯ новиХ зЕмЕЛЬ Пригадайте, які цінні уявлення про Землю виникли у Стародавній Греції.

ПЛАВАННЯ ВІКІНГІВ. Вікінги — це сміливі мореплавці, які жили на півночі Європи. У За хідній Єаропі їх називали норманами, а на ?усі — варягами. Під час своїх плавань Атлан тичним океаном вікінги відкрили острови на півночі Північної Америки (мал. 11). Так, у Х ст. Ерік РуДий відкрив острови Ісландію та Ґренлан дію. Тоді корабель вікінгів близько підійшов і до берегів Америки. Проте екіпаж не наважився висадитись на берег. Честь першовідкривача американських бере гів дісталася сину еріка Рудого, Лейфу Еріксону. За декілька років по експедиції батька він керував одним із невеликих суден, яке досягло східних бе регів Північної Америки. Це сталося за 500 років до відкриття Америки Христофором Колумбом. Проте здобутки вікінгів не залишили помітного сліду в історії, адже про них ніхто, за винятком деяких північних народів, не знав.

Мал. 11. Маршрути плавання вікінгів

Літописи — джерела знань У відомому літописі «Повість ми нулих літ» (ХІ ст.) описано річки, моря, ліси. Розповідається про шлях «із варягів у греки» — торгову річково-морську магістраль, яка, з'єднувала північ Європи із Чорним морем.

Кораблі вікінгів

Лейф еріксон (бл. 970-1020)

Розділ

Марко Поло (1254-1324)

Мал. 12. Маршрут подорожі Марко Поло (ХІІІ ст.)

ПоДороЖ МАрКо ПоЛо. Першим європейцем, який здійснив подорож Південною Азією, був Марко Поло — син італійського купця з Венеції. Його батько торгував з країнами Азії і не раз бував на таємничому Сході. Вирушаючи 1271 року до Китаю, Поло-старший узяв із собою і 17-річного Марко. Понад три з половиною роки через бурхливі річки, ви сокі гори, великі пустелі діставалися купці до Китаю. Там їх вітав хан. Щоб підтримувати відносини з європою, він за Монета просив кмітливого Марко Поло до себе на службу. Це дало із зображенням можливість італійцеві здійснити чимало мандрівок Китаєм Марко Поло і пізнати країну. Служба Марко в хана розтягнулася на 15 років, а повернення додому — ще на 10. Про розмаїття світів До європи він повернувся морем уздовж царі та імператори, королі, герцоги берегів Азії. Маршрут його подорожі був схо й маркізи, лицарі та громадяни і всі, жий на велетенську петлю, описану довкола хто хоче дізнатися про різні народи, Південної Азії (мал. 12). про розмаїття країн світу, візьміть цю книжку і почніть її читати: ви знайдете тут незвичайні дивовижі. ...Острів Суматра не такий уже й малий, довкруг понад 2000 миль. Там вісім царств і вісім вінценос них царів; усі вони ідолопоклонни ки; у кожнім царстві своя мова... Водяться там дикі свині й однороги, анітрохи не менші за слонів; шерсть у них, як у буйвола, а ноги, як у слона, посередині лоба товстий і чорний ріг. Марко Поло, XIII ст.

г4 ■« н

•

Мал. 13. Караван Марко Поло (зображення на стародавній карті)

Розділ

Мал. 14. Світ, зображений на глобусі Мартіна Бегайма

Марко Поло не був географом і навіть не здогадувався про існування цієї науки. Проте написана ним книжка «Про розмаїття світів» стала цінним джерелом знань. На багатьох картах позначали географічні назви з його книжки навіть за 200 років.

гЛоБуС МАрТіНА БЕгАЙМА. 1492 року німець Мартін Бегайм створив глобус. Слово глобус у перекладі з латинської означає куля. Це була зменшена модель нашої планети, ніби іграшкова Земля. Як видно з мал. 14, на глобусі М. Бегайма немає ні Південної, ні Північної Америки. На ньому, власне, не відображено пів світу. Усі материки стануть відомими єв ропейцям пізніше. Проте глобус Бегайма дає нам уявлення про рівень тогочасних географічних знань.

запам'ятайте

Мартін бегайм (1459-1507) ПОДОРОЖУ СЛОВО

Слово глобус у пе рекладі з латинської означає куля.

:---------------------------------- >

В Вікінги були першими європейськими мореплавцями, які відкрили острови ісландію та Ґренландію і досягли берегів Америки (X ст.). • Подорож італійця Марко Поло (XIII ст.) дала можливість європейцям уявити життя далекої Східної Азії. • 1492 року Мартін Бегайм створив глобус, що зберігся до наших днів. •

запитання і завдання

. Що вам відомо про плавання вікінгів? 2. Якими географічними відомостями збагатив уявлення про світ Марко Поло? 3. Хто і коли створив перший глобус?

4. У своїй книжці Марко Поло розповідає про чорне каміння, яке видобувають у Китаї. Воно горить, як дрова. Це каміння дуже вигідне тим, що дешеве і рятує дерева від вирубування. Над розповіддю Поло відверто сміялися. Як ви вва жаєте, чи була правдивою розповідь мандрівника? Яке каміння, що «горить, як дрова», він мав на увазі? 23

Розділ

§ 5. вЕЛикі ГЕоГраФічні відкриттЯ

Пригадайте, що змушувало мандрівників вирушати у важкі й небезпечні подорожі. Хто в середні віки плавав до берегів Північної Америки?

З кінця XV до середини XVII ст. було здійснено найбільше визначних географічних відкриттів в історії людства. Цей період називають добою Великих географічних відкриттів. ? прияв цьому розвиток у Європі ремесел, торгівлі та науки. Для морських експедицій почали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань, вітрильні судна — каравели. У цей час удосконалили компас і морські карти. ПОШУКИ МОРСЬКОГО ШЛЯХУ В ІНДІЮ. Тим часом уяву європейців розбурхували розповіді мандрівників про незліченні багатства країн Сходу. Золото, слЄрову кістку, прянощі та інший крам, що продавали арабські купці на базарах Північної Африки, доправляли караванами з від далених районів Африки й Індії. Відомі на той час сухо путні дороги на Схід були вкрай небезпечні. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем. Португальці плавали вздовж західного узбережжя Африки, просуваючись щоразу далі й далі на південь. Першим, кому вдалося досягнути південного краю Африки, був португалець Бартоломеу Діаш. Пливти далі Індійським океаном моряки відмовились, оскільки дуже

Каравела

бартоломеу діаш (бл. 1450 — 1500)

Плавання Бартоломеу Діаша

Васко да гама (бл. 1460-1524)

Плавання Баско да Гами ■— Мал. 15. Маршрути плавання Бартоломеу Діаша (1487 р.) та Васко да Гами (1497-1498 рр.)

Розділ

втомилися від кількамісячного плавання. Через те Діаш був змушений повернути назад. Відкритий Діашем південно-за хідний край Африки було названо мисом Доброї Надії — надії на те, що незабаром буде відкрито шлях до Індії. Справу Діаша вдалося завершити його землякові Васко да Гамі. Мореплавець обігнув південний край Африки і, руха ючись далі вздовж її східних берегів, за три тижні пройшов Індійський океан. Наприкінці XV ст. португальські кораблі причалили до узбережжя Індії (мал. 15). Морський шлях до неї було відкрито.

ПЛАВАННЯ ХриСТоФорА КоЛуМБА. У той час Іспанія також намагалася знайти морський шлях до Індії. Морепла вець Христофор Колумб запропонував іспанському королеві свій сміливий проєкт. Переконаний у кулястості Землі, він вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, а не на схід, також можна досягнути Індії. 1492 року експедиція Колумба вирушила в плавання. За місяць мореплавці перетнули Атлантичний океан і побачили христофор колумб ( бл. 1451 -1506) острови Центральної Америки. Колумб був переконаний, що дістався східного краю Азії й Індія зовсім близько. Тож він на звав нововідкриті острови Вест-Індія (Західна Індія), а місцеве населення — індіанцями. Ні його освіта, ні досвід мореплавця, ні карти тих часів не давали можливості навіть уявити, що на просторах Атлантичного океану могли бути величезні матери ки. Ось чому в розрахунки Колумба вкралася помилка. Ще тричі після цього вирушав Колумб з експедиціями до Поштова марка, нових земель (мал. 16). Він відкрив багато островів та пів випущена до нічне узбережжя Південної Америки. Проте до кінця своїх 500-річчя плавання днів Колумб вважав, що відвідав Азію. Х. Колумба

Мал. 16. Маршрути плавання Христофора Колумба (1492-1504 рр.)

Прибуття Х. Колумба на Антильські острови. Гравюра (1493 р.) 25

Розділ

ЧоМу АМЕриКу НАзВАЛи АМЕриКоЮ. Історія вияви лася несправедливою до Колумба. Відкритий ним материк дістав назву від імені іншого мореплавця — італійця Амеріго Веспуччі. Він також плавав до Америки у той самий час, що й Колумб. Проте Веспуччі зрозумів, що перебуває не в Азії, а на інших невідомих землях. Він назвав їх Новим Світом — світом, що дуже відрізнявся за своїм географічним положен ням і культурою від відомого європейцям. Славу Веспуччі принесли його листи на батьківщину, у амеріго Веспуччі яких він майстерно описав побачене, а також карти нових ( бл. 1451 -1512) земель. Згодом картографи назвали нові материки ім'ям Амеріго. А Колумбією стала називатися лише одна з наслідки відкриття америки країн Південної Америки, і тільки в XIX ст. Після відкриття Америки країни Відкриття Колумбом Америки — найважли Європи намагалися мати від неї віша подія доби Великих географічних від якнайбільший зиск. Слідом за криттів. Вона мала далекосяжні географічні Колумбом туди подалися іспанські конкістадори (з іспанської — за наслідки. Це була зустріч двох світів — Старого і войовники). Вони винищували й Нового. З 1492 р. дві півкулі, дві половини Землі поневолювали народи Америки, стали єдиним цілим. спустошували і грабували ПЕрШЕ НАВКоЛоСВіТНЄ ПЛАВАННЯ. їхні землі. Коли з'ясувалося, що відкриті Колумбом землі к-. не мають нічого спільного з Індією, Іспанія спорядила наступну експедицію. Її очолив португалець Фернан Магеллан. Кінцева мета була досить практичною — дістатися островів Прянощів (Молуккських), що поблизу берегів Південно-Східної Азії. Магеллан, як і Колумб, хотів досягнути їх новим, західним шляхом. експедиція вирушила в плавання 1519 року. Мореплав ці пливли вздовж східного узбережжя Південної Америки, шукаючи прохід з Атлантичного океану до Тихого (мал. 17).

Фернан Магеллан (1480-1521)

Каравела «Вікторія»

Мал. 17. Маршрут плавання Фернана Магеллана і Хуана Елькано (1519-1522 рр.)

Розділ

Магеллану коштувало великих зусиль знайти протоку. Згодом її назвали Магеллановою. Майже чотири місяці кораблі пливли «нескінченною водою» найбільшого на Землі океану. Він був спокійним, обійшлося без жодної бурі. Тож Магеллан назвав його Тихим океаном. Проте через брак харчів і води плавання було дуже виснажливим. Довгоочікувана земля — Філіппінські острови — не стала для моряків щасливим перепочинком. Там Магеллан і багато його товаришів загинули у сутичці з тубільцями. Завершив експедицію соратник Магеллана Хуан Елькано. Він подолав Індійський океан, обігнув Африку з півдня і повернувся до Іс хуан елькано панії 1522 року. Втрати були великими: із п'яти каравел зали (бл. 1486-1526) шилася тільки одна з красномовною назвою «Вікторія» («Пе ремога»), із 265 мандрівників додому повернулися лише 18. Так упродовж майже трьох років (1080 днів) було здійснено перше навколосвітнє плавання. Воно стало визначною подією XVI ст. експедиція, що вирушила на захід, по • вернулася зі сходу. європейці вперше перетнули З Перша навколосвітня Тихий океан. Було встановлено, що всі океани подорож Фернана Магелласполучаються між собою, утворюючи єдиний на в XVI ст. тривала 1080 днів. водний простір. З'ясувалося, що вода займає Сучасні пасажирські літаки мо більшу частину поверхні Землі. жуть облетіти земну кулю У далеких плаваннях європейці зібрали чи за 40 год, космічний корабель — за 90 хв. мало нових географічних відомостей. На картах того часу почали вимальовуватися сучасні обриси материків.

запам'ятайте

:---------------------------------- >

• Д • Доба Великих географічних відкриттів (XV—XVII ст.) дала поштовх активному

розвиткові наук і вивченню землі. • Бартоломеу Діаш і Васко да гама в XV ст. відкрили морський шлях до індії. • 1492 р. вважають роком відкриття Америки Христофором Колумбом. • 1519—1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Фернана Магеллана.

ч__

заПитання і заВдання

. 2. 3. 4. 5.

Які умови сприяли настанню доби Великих географічних відкриттів? Яке географічне відкриття зробив Бартоломеу Діаш? Яке значення мало плавання Васко да Гами? Чи справді Колумб був першим, хто відкрив Америку? Яке значення мало перше навколосвітнє плавання? Які океани перетнула команда Фернана Магеллана?

6. Поміркуйте, чому відкриття Америки Колумбом вважають випадковим. Чому відкриті ним материки назвали Америкою, а не Колумбією? У

Розділ

§ 6. навкоЛоСвітні ЕкСпЕдиції та відкриттЯ матЕриків

Пригадайте, яких материків узагалі не було на глобусі Мартіна Бегайма.

• Хто і коли здійснив перше навколосвітнє плавання?

ЯК ВіДКриЛи АВСТрАЛіЮ. З античних часів існувала легенда про те, що в Південній півкулі далеко на півдні є ?евідомий материк. До XVII ст. на картах позначали землі давно відомі, щойно відкриті та навіть уявні. Уявний суходіл, розташований десь у Південній півкулі, підписували ла тинською Terra Australis Incognita — Земля ПівДенна НевіДома (мал. 18). Багато мандрівників мріяло її відкрити. У XVII ст. експедиції одна за одною торували мор Віллєм Янсзон ські шляхи у пошуках невідомої землі. ПроЯ удатно за (бл. 1570-1632) вершилися плавання, організовані голландцями. 1606 року корабель на чолі з Віллемом Янсзоном досягнув північно-західних берегів невідомої землі. Це була Австралія. Після нього 1642 року Абел Тасман дістався цієї землі з півдня і відкрив великі острови (нині — Тасманія та Нова ЗеланДія) (мал. 19). Під час другої своєї ек спедиції А. Тасман наблизився до невідомої землі з півночі. Він установив, що це само стійний материк, проте дослідження берегів Австралії було завершене лише за два століття Кораблі Абела Тасмана після її відкриття.

Мал. 18. Стародавня карта Меркатора (1569 р.)

Розділ

абел тасман (бл. 1603-1659)

Мал. 19. Маршрут плавання Абела Тасмана (1642-1643 рр.)

НАВКоЛоСВіТНі ПоДороЖі ДЖЕЙМСА КуКА. У XVIII ст. до пошуків невідомої землі на півдні чимало зусиль доклав англієць Джеймс Кук. Славу великому мо реплавцю принесли три навколосвітні плавання. Під час першого (1768—1771 рр.) він дістався Австралії (мал. 20). Дж. Кук вдруге відкрив її після голландців, адже ті при ховували відомості про цей материк. Він позначив на карті десятки островів, заток і мисів. Під час другого плавання навколо світу (1772—1775 рр.) у Південній півкулі вітрильники Кука зайшли дуже далеко на південь. Англійський мореплавець намагався знайти невідо-

Мал. 20. Маршрути плавання Джеймса Кука (1768-1779 рр.)

джеймс кук ( бл. 1728-1779)

Біля берегів «Землі Південної Невідомої»

Розділ із щоденника капітана кука За Південним полярним колом хо лод був нестерпний, море вкрите кригою. Усе корабельне обладнан ня промерзло і вкрилося буруль ками. Вітрила були схожі на мета леві листи. Дув штормовий вітер, і стояв густий туман. Тож я повер нув назад... Я можу стверджувати, що жодна людина ніколи не піде на більше, ніж зробив я. Землі, які можуть лежати далі на південь, н будуть досліджені ніколи. Джеймс Кук, 1773 р.

український Магеллан Юрій Лисянський — нащадок укра їнського козацького роду. Він на родився в місті Ніжині Чернігівської області. Ю. Лисянський став британ ським офіцером і капітаном росій ського флоту. 1803-1806 рр. брав участь у Першій російській навколо світній експедиції. Його ім'ям названо острів у Тихому океані, півострів на Алясці, протоку і річку, гору на о. Сахалін, вулицю в Ніжині. цікаві нотатки географа-дослідника про далекі краї викладено у «Подорожі навколо світу на кораблі «Нева» 1803-1806 років» (мал. 21)^

юрій Лисянський (1773-1837)

мий материк, що його зображали на картах ще стародавні греки (мал. 20). Та подальший шлях кораблям заступила суцільна крига. Капітан повернув назад. Після безрезультатних спроб відшукати материк Дж. Кук вирішив, що від крити його неможливо. Метою третього плавання (1776—1779 рр.) став пошук морського шляху в обхід Північної Америки з півночі. Проте крайня північ, як і крайній південь на протилежному боці плане ти, зустріла мореплавців крижаним холодом і штормами. Боячись потрапити у крижану пастку, Дж. Кук відступив. Згодом він загинув у сутичці з тубільцями на Гавайських островах. Внесок Джеймса Кука в дослідження пла нети є значним. Він позначив на карті обриси Тихого океану й численні острови. Його кора блі наблизилися майже впритул до невідомого материка на півдні. Відкрити Антарктиду йому завадила крига. Через 40 років це зробили інші відважні мореплавці. ВіДКриТТЯ АНТАрКТиДи. На пошуки невідомого материка Південної півкулі, що його зображували на географічних картах ще вчені Стародавньої Греції, вирушало чимало експедицій і дослідників. У XIX ст. до Антарктиди наблизилися шлю пи «Восток» і «Мирний» російської експедиції. Кораблями командували Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев. Вони вміло провели судна

Мал. 21. Шлюпи «Надія» і «Нева» біля берегів Гавайських островів. Худ. С. Пен

Розділ

через кригу до невідомої «білої плями» і досягли місця, покритого суцільною кригою. Такий потужний крижаний покрив міг утворитися лише на материку. Мандрівники на магалися підійти до його берегів, але скрізь наражалися на непрохідний лід. Обійшовши довкола невідомої землі, вони позначили на карті її обриси. Водночас, британська експедиція Едварда Брансфілда досягла півострова Триніті, що є частиною материка. Тож вважають, що британці першими відкрили раніше невідому землю. Так 1820 року було відкрито Антарктиду — важкодоступний материк, що останнім знайшов своє місце на карті. рЕзуЛЬТАТи ВіДКриТТіВ. Отже, на початку ХІХ ст. вся Фадей беллінсгаузен планета стала пізнаною, окрім внутрішніх районів Антарк (1778-1852) тиди й океанів. Географічні карти набули точності. Кожна частина суходолу і водного простору отримала назву. Ма териків на Землі виявилося шість. Найбільший — Євразія. Найспекотніший — Африка. Два, сполучені між собою, — Північна Америка та Південна Америка. Найменший — Ав стралія. I найвіддаленіший, найхолодніший — Антарктида. Упродовж пізнання людством Землі склалося так, що суходіл поділяють також на шість частин світу: Азія, Європа, Африка, Америка, Австралія з Океанією, Антарктида. Дістали свої назви й океани: Тихий, Атлантичний, Індій ський і Північний Льодовитий. Такий вигляд має поверхня нашої Землі. Михайло Лазарев (1788-1851)

запам'ятайте

D---------------------------------

• у XVII ст. голландці Віллем Янсзон і Абел Тасман відкрили Австралію. • У XViii ст. англієць Джеймс Кук здійснив три навколосвітні плавання і відкрив

Австралію вдруге. • Антарктиду було відкрито останньою з усіх материків 1820 року. ч_

запитання і завдання Хто і коли відкрив Австралію? Знайдіть на карті море, острів і протоку, названі на честь одного з першовідкривачів Австралії. 2. Чому Джеймса Кука вважають великим мореплавцем? 3. Хто і коли відкрив Антарктиду? 4. Якими були результати географічного пізнання Землі на початку ХІХ ст.?

5. Поміркуйте, чому Юрія Лисянського називають «українським Магелланом».

роозздділіЛ

доСЛідЖЕннЯ • Пригадайте, коли вперше люди запустили у космос штучний супутник Землі.

Що ВиВЧАТи, КоЛи ВЖЕ ВСЕ ВіДКриТо. Більш як 5 тис. років триває пізнання Землі. Люди піднялися на найвищі гори, здолали найсуворіші пустелі, про никли в глибини океанів і освоїли космічний простір. На карті вже не залишилося «білих плям». Географію почали вивчати у школах і університетах. Світ став од наковим в уявленні різних народів, тобто сформувався загальний образ земної кулі. У цьому — головний ре зультат усіх попередніх пізнань Землі. Може скластися враження, що все вже відомо і географи залишилися без роботи. Справді, час відкриття нових земель минув, про те ще не всі таємниці Землі розгадано. З другої по ловини XX ст. географи не тільки пізнають закони природи, а й з'ясовують взаємозв'язки між явищами і процесами, що відбуваються в ній. Розуміння їх дає можливість людям використовувати багатства при роди, не завдаючи їй шкоди. Тож географія з описової науки перетворилася на пояснювальну. Нині вчені організовують дослідження суходолу, океанів, атмосфери. Роботи проводяться на наукових станціях, в експедиціях, у космосі за допомогою склад них сучасних приладів.

Мал. 22. Сучасні географічні дослідження 32

ЛЮДИНА і ПРИРОДА. З XX ст. господарська ді яльність людей так розширилась, що стала відчутною на всій Землі. Її материки оперезані залізницями й автошляхами, прорізані каналами. Природні багатства стали використовувати дуже швидко і у величезних обсягах. Люди залишають згубні наслідки своєї діяль ності: вирубані ліси, виснажені ґрунти, отруєні річки, забруднене повітря. Внаслідок цього умови життя самої людини стають несприятливими, а іноді й шкідливими для здоров'я.

Розділ

Географи мають виробити способи охорони природи та її правильного, розумного використання. Але не лише гео графам, а й кожній людині потрібно пам'ятати, що Земля у нас одна. Вона дуже вразлива, і її потрібно берегти. ДоСЛіДЖЕННЯ оКЕАНіВ. Водні простори досліджують наукові експедиції. Їхні учасники відкрили невідомі раніше підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. 1957 року експедиція в Тихому океані виявила найглибшу точку земної кулі — Маріанський жолоб (11 022 м). Згодом швейцарець Жак Пікар і американець Дональд Уолш спусти лися в батискафі на дно цієї западини і дослідили її. Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто провів під водою значну частину свого життя, ви вчаючи живність морів і океанів. Нині багато країн світу досліджує океани з метою використання їхніх багатств. За нашого часу океанами й морями плавають тисячі суден, на їхніх узбережжях з'явилися великі міста. Попри це водні простори залишаються малодослідженими.

ДоСЛіДЖЕННЯ АТМоСФЕри. Життя людини та її госпо дарська діяльність багато в чому залежать від стану повітря ної оболонки нашої планети. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній кулі розміщено метеорологічні станції. Спираючись на їхні дослідження, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі атмос ферні явища, як гроза, буревій, град: прогноз дає змогу бодай якоюсь мірою захиститися від них. Важливими за нашого часу є дослідження повітряного простору для запобігання його забрудненню. Повітря, за бруднене викидами підприємств і транспорту, дуже шкідливе для здоров'я людини. Що ВиВЧАЮТЬ В АНТАрКТиДі. Мате рик, що розташований на краю обжитих людиною місць на Землі, тривалий час за лишався за межами досліджень. Не сприяли його вивченню і надзвичайно суворі при родні умови: морози до —80 °С та сильні вітри. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться лише пів століття. На материку і прилеглих островах різні країни світу об ладнали наукові станції. На одній із них — станції «Академік Вернадський» — з 1996 р. проводить дослідження й Україна. Сучасні дослідження встановили, що Антарктида покрита льодовим панциром

ПОДОРОЖУСЛОВО

Слово батискаф по ходить від грецьких слів бати — глибо кий і скаф — човен.

жак-ів кусто ( 1910-1997)

Прилади для дослідження атмосфери

Мал. 23. Українська наукова станція «Академік Вернадський» в Антарктиді 33

Розділ

завтовшки близько 2 км. Її величезний льодовий покрив впливає на погодні умови всіх материків. Подальше вивчен ня криги може виявитися ключем до відкриття минулого не тільки Антарктиди, а й усієї Землі.

Леонід каденюк (нар. 1951)

Що ВиДНо НА зЕМЛі з КоСМоСу. 1957 року земляни запустили в космос перший штучний супутник Землі, а зго дом — і корабель із першою людиною на облавку. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна — космічна держава. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. 1997 року громадянин України Леонід Каденюк полетів у космос у складі міжнародного екіпажу американ ського космічного корабля «Колумбія». Космонавти за фантастично короткий час (90 хв) здій снюють космічну подорож довкола Землі, на пізнання якої людство витратило тисячоліття. Що нового можна роз гледіти з космічних висот, віддаляючись від земної кулі на сотні й тисячі кілометрів? На орбіті Землі постійно перебувають тисячі супутників. Космічні апарати обладнані спеціальними приладами для фотографування. Люди ніби отримали очі, які з міжпланет ного простору оглядають Землю. З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір'я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спостере ження за стихійними явищами: виверженнями вулканів, повенями, сходженням снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і, головне, безпечно передають відомості про місце

Мал. 24. Зйомка поверхні нашої планети штучними супутниками Землі

Розділ

Мал. 25. Космічні знімки: а — виверження вулкана; б — ураган; в — згарище після лісової пожежі

стихійного лиха. Метеорологічні супутники «оглядають» Землю і визначають характер хмарності, поширення сніго вого покриву. Космічні знімки допомагають не тільки за вбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, а й визначати розміри лісових пожеж, забруднень земної поверхні тощо (мал. 25). Завдяки їм створюють детальні карти земної поверхні. Немає сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і водночас своєї планети.

ВЛАСНі ТуриСТиЧНі ПоДороЖі. Колись подорожі, як ви вже знаєте, були основними джерелами отримання інфор мації про ті чи інші країни. За нашого часу, коли бурхливо розвивається туризм, кожній людині вільно організувати власну мандрівку. Мета подорожей може бути різною: одні прагнуть з'їхати із засніженої гори, інші вирушають до моря, щоб пірнути в його глибини; ще хтось хоче на власні очі по бачити визначні архітектурні пам'ятки. Будь-які подорожі дають людині величезне задоволення. Водночас вони можуть прислужитися і для розширення знань про Землю. Хай би якою була мета вашої мандрівки, хай би куди ви їхали чи йшли, завжди той, хто уважний, відкриє для себе особливості рельєфу й водойм, небачених рослин і тварин, традиційні галузі господарства й транспор ту, звичаї населення, пам'ятки культури та багато іншого цікавого і пізнавального. Тож подорожуйте і робіть свої відкриття!

Пам'ятник мандрівникам (Канарські острови, Іспанія) 35

Розділ

запам'ятайте

З----------------------------------

• • г Географічні дослідження Землі тривають і за нашого часу, нині їхніми основ •

ними об'єктами є Антарктида, Світовий океан, атмосфера, літосфера. Сучасні дослідження пов'язані з використанням природних багатств і охороною довкілля. запитання і завдання )—

1. Поміркуйте, чому загострюються відносини людини і природи. 2. Чому важливо досліджувати океани і моЄя?

3. 4. 5. 6.

Обґрунтуйте потребу вивчення атмосфери. Які дослідження проводяться в Антарктиді? Як допомагають космічні знімки вивчати Землю? Як ви вважаєте, чи можливі за нашого Є су відкриття, наприклад у вашій

місцевості? Які? 7. Підготуйте міні проєкт у формі невеликої усної розповіді, показу фотографій чи комп'ютерної презентації на тему «Мої географічні відкриття». Для цього: 1) укажіть маршрут вашої подорожі (послідовно перерахуйте населені пункти, в яких ви побували); 2) покажіть ці пункти на карті України або світу; 3) розкажіть про те, що вас зацікавило і вразило під час подорожі; 4) продемонструйте фото чи слайди краєвидів, пам'яток історії тощо.

8. Попрацюйте з додатковими джерелами інформації для підготовки повідо млень про видатних дослідників та географічні відкриття. Дізнайтеся більше про видатних дослідників та відкриття, які сприяли розвиткові географічних знань про Землю. Попрацюйте за планщі: 1) Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, ен циклопедіями, Інтернетом тощо), підготуйте повідомлення про ман дрівника чи дослідника, який вас зацікавив (час та місце народження, вдача, предмет досліджень, відкриття та ін.). 2) Простежте за картою маршрут його подорожі. 3) Результати свого дослідження оформіть у вигляді есе (короткого до вільного твору) або невеликої п резентації з чотирьох-п'яти слайдів. (

шукайте в інтєрнєті

)

Чи знаєте ви, що таке бекпекінг(backpacking)? Якщо ні, то дізнайтеся з Інтернету.

книжкоВа

полиця

1. Вікінги: Доба завоювань. — К.: Махаон, 2011. 2. Географічні відкриття: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2007. 3. Ємченко О. П. Біографи голубої планети: У 3 кн. — К.: Веселка, 1984. 4. Шевченко В. Тричі перший: видатний мореплавець та географ Юрій Лисянський. — К.: ДНВП «Картографія», 2003. 36

теМатичний контроЛь

заПитання і заВдання

для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності Ґ

1. Пригадайте, що в перекладі з грецької означає слово «географія»: а наука В природа б землеопис Г Земля 2. укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні групи людей для дослідження певних об'єктів чи явищ на місцевості: В картографічний а історичний б експедиційний г аерокосмічний 3. назвіть, коли клавдієм Птолемеєм була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшла до наших днів: а ІІ ст. В ІІІ ст. до н. е. б ІІ ст. до н. е. г 1492 р. 4. назвіть мореплавця, який першим здійснив навколосвітнє плавання: а Фернан Магеллан б Юрій Лисянський В Христофор Колумб г Джеймс Кук 5. зазначте, яке твердження є правильним: а Європа — материк б Європа — континент В Європа — частина світу г Європа — країна світу 6. установіть відповідність між географічною подією і роком, коли вона відбулася: 1 відкриття Америки а 1606 р. 2 завершення першого навколоб 1492 р. світнього плавання В 1911 р. 3 досягнення берегів Австралії г 1820 р. європейцями д 1522 р. 4 відкриття Антарктиди 7. назвіть, у якій послідовності материки було відкрито європейцями: а Австралія б Антарктида В Південна Америка г Північна Америка 8. Що вивчає сучасна географія? 9. кого з мореплавців називають українським Магелланом? 10. Хто у KVM ст. здійснив три навколосвітні подорожі? 11. які дослідження проводять учені-географи за нашого часу? 12. чому вивчення океанів та морів є потрібним і важливим? 13. чому ератосфена називають батьком географії? 14. які відкриття зробили вікінги? 15. Поміркуйте, чому штучні супутники називають очима землі.

\____________________________________________________________ ) 37

РОЗДІЛ II ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРП Тема 1.

орієнтування на Місцевості

Тема 2.

способи ЗОБРАЖЕнИЯ ЗЄМЛІ

Тема 3. географічні

КооРДИнАТИ

Вивчаючи розділ, ви: •

•

• •

•

отримаєте уявлення про азимут, різні види масштабу карт, лінії градусної сітки — паралелі й меридіани; дізнаєтеся про особливості зображення Землі на фотознімку, аерофотознімку, плані, карті й глобусі; ознайомитеся з умовними знаками плану й карти; навчитеся орієнтуватися на місцевості, визначати азимут, розрізняти об'єкти на плані й карті, складати простий план за допомогою умовних знаків, визначати географічні координати; розвиватимете вміння користуватися компасом для орієнтування на місцевості і градусною сіткою для визначення гео графічних координат, розв'язувати задачі з використанням різних видів масштабу, читати карти за допомогою умовних знаків.

Тема 1 ОРІєнТУВаннЯ на мІСцеВОСТІ § 8. СпоСоби оріЄнтуваннЯ на міСцЕвоСті Пригадайте з уроків природознавства, що називають горизонтом. Назвіть основні сторони горизонту.

ПОДОРОЖ У слово

Слово орієнтування

походить від латин Що ОЗНАЧАЄ ОРІЄНТУВАТИСЯ. Ви вже знаєте, що ського oriens — схід орієнтуватися означає визначати своє положення на міс (місце, де сходить цевості щодо сторін горизонту та навколишніх предметів. Сонце). Тобто орі ? ам також відомо, що основних сторін горизонту чотири: єнтуватися означає визначити своє по північ (Пн.), півДень (Пд.), захід (Зх.), схід (Сх.). Крім них ложення відносно є проміжні сторони горизонту. Наприклад, між північчю і сходу. сходом — північний схід (Пн. Сх.); між півднем і заходом — півДенний захід (Пд. Зх.) тощо (мал. 27). Сторони горизонту Уміння орієнтуватися на місцевості дуже Сторони горизонту ще називають важливе в житті людини. Відомі випадки, коли сторонами світу. Вони мають, крім через втрату орієнтира гинули цілі експедиція звичних для нас назв, і міжнародні навпаки, вміння знайти орієнтири на місцевості назви та позначення: допомагало людям вижити. N (North) — північ, ЯК ВИЗНАЧИТИ НАПРЯМКИ НА МіСЦЕ S (South) — південь, ВоСТі. На місцевості можна орієнтуватися (ви W (West) — захід, E (East) — схід значати напрямки) у різні способи: за місцевими V ознаками, Сонцем, зорями. Для всіх способів спільним є те, що спочатку визначають північ.

Мал. 26. Орієнтування за місцевим краєвидом

Мал. 27. Сторони горизонту

[

]

Розділ

Орієнтування за місцевими ознаками

На сторони горизонту можуть указувати місцеві ознаки. Так, із північного боку кора дерев і великі камені вкриті мохом. З південного боку крона дерев густіша, ніж із північного. Мурашники зазвичай роз ташовуються на південь від найближчого дерева. Річні кільця, які видно на пеньку, ширші з південного боку. У ясну погоду можна орієнтуватися за Сонцем. Опівдні, о 12 год, Сонце перебуває в найвищій точці на небі — в зеніті. Через те тінь від предметів буде спрямована на північ. Лінію тіні «північ — південь» називають полуденною лінією (мал. 28, а). Уночі, коли не видно місцевих ознак і немає Сонця, можна орієнтуватися за зорями. Для цього потрібно знайти на нічному небі Полярну зорю. Вона вказує напрямок на північ. Щоб не помилитися, спо чатку знаходять сім зірок сузір'я Великого Воза (Ве ликої Ведмедиці), яке нагадує ківш із довгою ручкою (мал. 28, б). Потім уявно з'єднують прямою лінією дві зорі, що розташовані на краю ковша. Після цього продовжують уявну лінію до крайньої зорі на «ручці» сузір'я Малий Віз (Мала Ведмедиця). Ця крайня яскрава зоря і є Полярною. Знаючи бодай одну сторону горизонту, легко ви значити всі інші. Щоб за напрямком, наприклад, на північ визначити решту сторін, потрібно стати облич чям на північ і розвести руки в боки. Праворуч буде схід, ліворуч — захід, а позаду — південь.

Полярна зоря

Малий Віз

•

\ \ \ І і

•

І \

•

Великий Віз ,Ь

Пн.

Напрямок на північ а — за полуденною тінню

б — за Полярною зорею

Мал. 28. Визначення сторін горизонту

Розділ

ПриЛАДи ДЛЯ оріЄНТуВАННЯ. Найточніше сторони горизонту можна визначити за приладами, зокрема за ком пасом. Намагнічена стрілка компаса спрямована на північ завжди темним (синім або чорним) кінцем. Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню (або на долоню). Потім його повертають так, щоб позначка Компас Пн. (або поділка 0) на шкалі компаса збіглася із темним кінцем стрілки. Це означає, що ви зорієнтували компас — найдавніший компас. Тоді позначки на циферблаті компаса винахід людства (Пд., Зх., Сх.) вказуватимуть напрямки сторін У Китаї вже понад 4 тис. років горизонту. тому було відомо про дивовижні Щоб не заблукати в незнайомій місцевості властивості магнітної стрілки — під час прогулянки в лісі, походу по гриби, вказувати намагніченим кінцем на туристичного походу, потрібно з'ясувати за північ. Із ХІІ ст. китайці користува лися компасом для орієнтування компасом, у якому напрямку ви вирушаєте. на морі. Відтоді про цей прилад Лише в такому разі ви зможете встановити, в з'явилися перші згадки якому напрямку потрібно повертатися. Якщо, \ і в Європі. наприклад, ви вирушили на південний схід, то Н •. повертатися слід на північний захід. запам'ятайте

D------------ :.

На місцевості можна орієнтуватися у різні способи: за місцевими ознаками, Сонцем, зорями та використовуючи компас. Компас — прилад, за яким найточніше можна визначити сторони горизонту. основних сторін горизонту чотири — північ, південь, захід, схід. запитання і завдання

2. 3. 4. 5. 6.

)------------------------------------------------------------------------ х

Назвіть основні сторони горизонту. як називаються проміжні сторони горизонту між північчю і заходом, між заходом і півднем? Які способи орієнтування на місцевості вам відомі? Які місцеві ознаки можуть допомогти у визначенні напрямку? Як можна орієнтуватися за Сонцем? Поміркуйте, у якому напрямку рухалася група туристів, якщо Полярну зорю вони бачили праворуч від себе. У якому напрямку простяглася вулиця, на якій розташована ваша школа?

7. Користуючись компасом, з'ясуйте: на яку сторону горизонту виходять вік на вашої класної кімнати; з якої еторони горизонту розташовано дошку, останні парти? попрацюйте в групі

Визначте, в якому напрямку від вашої школи розташовані: група 1 — пошта, церква; група 2 — крамниця, зупинка автобуса або маршрутного таксі; група 3 — високе дерево, помітний будинок тощо. 41

Розділ

§ 9. понЯттЯ про азимут • Пригадайте, за допомогою якого приладу можна точно визначити сторони горизонту.

Мал. 29. Відлік азимута за компасом

Мал. 30. Знаходження азимута за напрямком на предмет

Мал. 31. Напрямки руху за азимутом 42

Що ТАКЕ АЗИМУТ. Часто напрямки на по трібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна встановити за шка лою компаса, обчисливши азимут. Азимут — це кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості. Відлік азимута починають від напрямку на північ праворуч, за годинниковою стрілкою (мал. 29). Оскільки окружність циферблата компаса, як і будь-яке коло, маєЄбО°, то вели чина азимута виражається в градусах від 0° до 360°. Наприклад, якщо предмет розташований точно на сході, то його азимут дорівнює 90°, якщо на півдні — 180°, на заході — 270°, на півночі — 0° або 360°. Для визначення азимута компас повертають так, щоб поділка 0° збіглася з темним кінцем стрілки. Потім на скло кладуть тоненьку палич ку так, щоб вона кінцем указувала на предмет і проходила через центр кола (циферблата) (мал. 30). У тому місці, де паличка перетинає шкалу кінцем, спрямованим на предмет, визна чають величину азимута. ЯК руХАТиСЯ зА АзиМуТоМ. Уявіть, що вам потрібно пройти 300 кроків за азимутом 50°, а потім 400 кроків за азимутом 130° і там зустрітися з товаришами. Порядок дій має бути таким: станьте на тому місці, звідки почи натимете рух. Зорієнтуйте компас за сторона ми горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса поділку 50°, що означає величину азимута, за яким вам потрібно пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку так, щоб вона з'єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже вам напрямок руху. Якщо напрямок палички збігається з якимнебудь видимим предметом на місцевості, на приклад високим деревом, то компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева,

Розділ

відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків (мал. 31). Якщо такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно ПОДОРОЖУСЛОВО / тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка Слово азимут по (це північ) збігалася з темним кінцем стрілки, і йти в зада ходить від араб ному напрямку. Пройшовши першу відстань (300 кроків), ського ас-сумут, що означає шлях, визначають новий азимут (130°) і продовжують рух. Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, за напрямок. туманної погоди, у хуртовину чи в густому лісі. ВИМірЮВАННЯ ВіДСТАНЕЙ НА МіСЦЕВоСТі. Щоб за азимутом знайти об'єкт, потрібно правильно виміряти відстань на місцевості. Невеликі відстані між близько роз ташованими об'єктами вимірюють рулеткою або метром. Так можна визначити довжину і ширину вашого класу. Відстань між двома об'єктами, що розміщені далеко один Рулетка від одного, зручніше вимірювати кроками. Для цього потрібно знати середню довжину свого кроку. Щоб її визначити, відмі рюють на місцевості рулеткою відстань, наприклад 50 м. Потім потрібно звичайним кроком пройти цю відстань, відлічуючи кроки. Припустімо, що 50 м ви пройшли, зробивши 80 кроків. Отже, середня довжина вашого кроку дорівнює 62,5 см (50 м переводимо в сантиметри; 5 000 см : 80 = 62,5 см). Приблизну відстань можна визначити за часом, витраченим на ходьбу. Так, якщо 1 км ви долаєте за 15 хв (на рівнинній місцевості), то за годину пройдете близько 4 км. НоВіТНі ПрИСТроЇ ДЛЯ оріЄНТуВАННЯ. За нашого часу дедалі частіше до обов'язкового спорядження туристів належить GPS-навігатор. GPS-навігатор — це пристрій, що ПОДОРОЖУСЛОВО визначає своє місцезнаходження, використовуючи сигнали Скорочення GPS штучних супутників Землі. Він може визначити місцепере позначає англійське словосполучення бування користувача у будь-якій точці земної кулі й указати Global Positioning це місце на карті. Він також визначає сторони горизонту, System/Satellite, відстань до об'єктів, азимут, напрямок. Прилад може вста що перекладається новити швидкість руху та виміряти площу території. Його як всесвітня систе можливості вражають. Тепер жодна експедиція не обходить ма розташування. ся без GPS-навігатора. Нині такі приймачі супутникового зв'язку вмонтовано у звичайні годинники та мобільні телефони. Проте варто пам'ятати, що всі вони потребують електроенергії і працюють від батарейок. Тож у тривалих мандрівках вони слугуватимуть недовго. У густому тумані, за щільної хмарності, в лісі, у приміщенні чи під землею зв'язок із супутниками неможливий. Тож відмовлятися від традиційного компаса й Мал. 32. GPS-навігатор уміння орієнтуватися на місцевості не варто. 43

Розділ

:----------------------

запам'ятайте

• Азимут А — кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на

місцевості. • Відстань на місцевості можна виміряти рулеткою, кроками або за часом, затраченим на ходьбу. запитання і завдання

)—

. Що таке азимут? Як його визначають? 2. Запишіть у зошиті в стовпчик назви предметів, зображених на мал. 31 (с. 42). Навпроти назви зазначте азимут, за яким потрібно рухатися до кожного з них. 3. Як можна виміряти відстані на місцевості?

4. Від пункту А до пункту Б учень пройшов 100 м (умовно позначте в зошиті цю відстань 10 см) за азимутом 360°. Від пункту Б до пункту В він пройшов таку саму відстань за азимутом ^°. Від пункту В знову пройшов таку саму відстань за азимутом 180°. Накресліть шлях учня в зошиті й визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А. попрацюйте в групі

Розгляньте мал. 33. Визначте на ньому сторони горизонту, якщо відомо, що річка тече з півдня на північ (напрямок її течії позначено стрілкою). Уявіть, що ви стоїте на перехресті в точці 2. З'ясуйте, в якому напрямку від вас розташовані: група 1 — ринок 5, готель 7; група 2 — церква 1, міст через річку 3; група 3 — музей 4, світлофор 6.

Мал. 33. Вигляд міста [

Тема 2 СПОСОби ЗОбРаЖеннЯ ЗемЛІ § 10. СпоСоби зобраЖЕннЯ зЕмної повЕрХні Пригадайте з уроків природознавства, як можна відобразити місцевість на площині. Що є зменшеною моделлю Землі?

!ОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ НА ГЛОБУСІ. Ви вже знаєте, що глобус дає можливість уявити форму нашої планети. Тим-то його називають моделлю Землі, зменшеною в мільйони разів. Для подальшого вивчення географії важливо пам'ятати, що глобус-Земля обертається довкола стрижня-осі. Насправді наша планета не має такої видимої, як на глобусі, осі. Вісь можна математично обчислити і лише уявити. Стрижень гло буса показує, де і з яким нахилом проходить уявна земна вісь. Ті точки, де земна вісь перетинається з поверхнею глобу са, називаються полюсами. Зверху — Північний полюс, внизу — ПівДенний полюс. Посередині глобуса на однеє вій відстані від полюсів проведено лінію — екватор. Ви вже знаєте, що екватор поділяє Землю на дві півкулі: Північну (на глобусі — зверху) і ПівДенну (внизу). Лінія екватора та точки полюсів уявні, їх позначають тільки на глобусах і картах. На поверхні глобуса зображено материки, острови, півострови, океани й моря. Оскільки глобус найточніше від творює форму Землі, тільки на ньому обриси географічних

Глобус

ПОДОРОЖ У слово

Слово екватор у пе рекладі з латинської означає рівнодільник — той, що поді ляє на рівні частини.

Віртуальний глобус

За нашого часу створено вірту

Мал. 34. Віртуальний глобус на екрані монітора

альний (такий, що імітує, наслідує справжній) глобус. це тривимір на модель Землі, що відтворює реальну дійсність за допомогою комп'ютера. Спеціальна про грама дає можливість бачити поверхню Землі, регулюючи на ближення зображення. Віртуаль ний глобус можна обертати так, як і справжній. На ньому легко шукати об'єкти за географічними назвами. Програма також може відображати у реальному часі хмарність, урагани, землетруси. ’ у т Г4 ■> Н ■гт'МИЬ •

[

]

Розділ

Мал. 35. Фотознімок

Мал. 36. Аерофотознімок

об'єктів відображають їхню справжню подобу. Це означає, що на глобусі не спотворюється відстань між окремими точками. Відстані на ньому вимірюють гнучкою лінійкою або за до помогою смужки паперу чи нитки. Потім визначають реальні розміри, застосовуючи масштаб. Глобусом користуються учні для вивчення Землі. зоБрАЖЕННЯ МіСЦЕВоСТі НА ПЛоЩиНі. З уроків природознавства в 5 класі ви вже знаєте, що зобразити окремі ділянки земної поверхні на площині можна на звичайному фотознімку, аерофотознімку, плані, карті. Невелику за площею місцевість можна сфотографувати. Фотознімок роблять Оскільки фотознімок зазвичай роблять із поверхні Землі з поверхні Землі (мал. 35), ближчі предмети на ньому затуляють те, що роз міщене далі. Крім того, фотознімки дають лише уявлення про місцевість. На них не видно, які розміри і яку форму має ділянка. Аерофотознімок — це фотографія (світлина) місцевості, зроблена з літака або іншого літального апарата (ґвинтокрила чи безпілотного пристрою). Такі знімки роблять з різної висоти спеціальними аерофотоапаратами. Вони передають докладне зображення всього, що є на земній поверхні на мо мент фотографування. На них добре видно розміри і взаємне Аерофотознімок розташування об'єктів (мал. 36). Зазвичай аерофотознімки роблять з літака чорно-білі. Іноді їх роблять і кольоровими: тоді місцевість зображують у кольорах, наближених до натуральних. На кольорових знімках легше розрізнити рослинність, річки, болота, населені пункти та інші об'єкти. Космічний знімок — це фотографія всієї планети або час тини земної поверхні. Космічні знімки, як ви вже знаєте, одержують за допомогою спеціальних приладів для фото графування, якими обладнано космічні апарати. На них дослідники можуть одразу побачити й величезні простори Землі, й деталі на відносно невеликих ділянках (мал. 37). З великої висоти видно найбільші риси будови нашої пла Космічні знімки одержують із супутників нети. З поверхні земної кулі розрізнити їх неможливо. Роз46

Розділ

Мал. 37. Космічні знімки різного охоплення території

глянути космічні та аерофотознімки поверхні нашої планети, зокрема й поверхні України, можна в Інтернеті. Аерофотознімки надають можливість швидко отримати достовірні дані про місце вість. Їх використовують під час географічних досліджень та складання карт. План місцевості та географічна карта теж від творюють подобу земної поверхні. Про них ви дізнаєтеся з наступних параграфів.

запам'ятайте

Сервіс Google Maps На основі космічних та аерофотознімків створено онлайн-сервіси, які дають змогу оглянути всю по верхню Землі. Сервіс Google Maps надає можливість переглядати три вимірні (з урахуванням рельєфу) зображення земної поверхні. v.

:---------------------------------- >

• • г Глобус — це об'ємна модель Землі, яка дає змогу уявити форму і поверхню

нашої планети. • Зобразити місцевість на площині можна на фотознімку, аерофотознімку, космічному знімку, на плані та географічній карті. запитання і завдання

)—

. 2. 3. 4.

Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі? Які уявні точки і лінії позначено на глобусі? У чому полягають особливост зображення земної поверхні на глобусі? Порівняйте фотознімок та аерофотознімок (мал. 35, 36). Що спільного й відмінного у зображенні місцевості на них? 5. Розгляньте космічні знімки (мал. 37). Чим відрізняється зображеня поверхні на кожному з них? е)

(

шукайте в інтєрнєті

)

Користуючись пошуковою системою, знайдіть в Інтернеті сервіс Google Maps. Задайте в його пошуку будь-яку географічну назву, наприклад, назву свого міста або села. Програма запропонує вам не тільки карту, а й супутникове зображення поверхні. Скористайтеся масштабом і спробуйте збільшити зо браження. які об'єкти ви можете розрізнити? Чи вдалося вам побачити свою вулицю, школу, знайти свій будинок? 47

Розділ

§ 11. маСштаб Пригадайте з уроків природознавства та математики, що таке масштаб.

Для чого потрібен масштаб?

ЯК МІСЦЕВІСТЬ уМІСТиЛАСЯ НА АрКуШІ ПАПЕру. Відстані на місцевості зазначають у метрах або кілометрах. Наприклад, від вашого будинку до школи 200 м. На плані або карті таку відстань показати неможливо. Через те великі відстані на місцевості зображують у зменше ному вигляді — у сантиметиах і міліметрах — на папері. Для цього користуються масштабом. Масштаб — це вираз, який показує, у скільки разів відстані на плані або карті щ нші від від станей на місцевості. Розглянемо приклад. Домовимося, що на папері всі відстані будемо зображувати у 1000 разів меншими, ніж вони є насправді. Тоді 1 см на плані відповідатиме 1000 см на місцевості. Отже, наш масштаб 1 : 1000 (читаємо: один до тисячі). Тоді відстань від вашого будинку до школи в цьому масштабі дорівнюватиме 20 см. Ось як ми це обчислили: 200 м = 20 000 см; 20 000 см : 1000 см = 20 см. Що більше зменшено відстані, то більшу за площею територію можна зобразити. Але водно час дрібнішими й не такими виразними будуть об'єкти, що зображаються (мал. 38).

Мал. 38. Місцевість, зображена у різному масштабі 48

ЯКІ Є ВиДи МАСШТАБу. Зазвичай масштаб за писують у вигляді відношення чисел, наприклад 1 : 10 000 (один до десяти тисяч). Такий масш таб, виражений дробом, називається числовим. Число 1 (чисельник дробу) — це відстань на плані, число 10 000 (знаменник) — це відстань на місцевості (1 см на плані = 10 000 см на місце вості). У числовому масштабі чисельник завжди дорівнює одиниці. А знаменник — числу, яке показує, у скільки разів відстань на плані мен ша, ніж на місцевості. Важливо пам'ятати, що у числовому масштабі обидва числа завжди по дані в одних і тих самих одиницях вимірювання

Розділ

(у сантиметрах). За числовим масштабом зручно визначати, у скільки разів зменшено відстань на плані (на це вказує ПОДОРОЖ У слово / знаменник дробу). Слово масштаб Часто поряд із числовим масштабом пишуть його роз'яс у перекладі з ні нення. Наприклад, в 1 см 100 м (тобто 10 000 см для зручності мецької означає: перетворено на метри). Це означає, що 1 см на плані від Май — міра, розмір і повідає 100 м на місцевості. Масштаб, записаний словами, Stab — палиця, тоб то мірило. називається іменованим. Відстань на місцевості, що відповідає 1 см на плані, на зивають величиною масштабу. За допомогою величини масш табу зручно визначати відстані. Наприклад, яка довжина шкільного стадіону, якщо його довжина на плані — 5 см, а величина масштабу — 100 м? Легко обчислити, що довжина стадіону 500 м (5 х 100 м = 500 м). Як перетворити числовий масштаб на іменований? Наприклад, числовий масштаб 1 : 25 000. Перетворимо 25 000 см у метри (25 000 см = 250 м). Отже, іменований масштаб такий: в 1 см 250 м. Числовий масштаб - 1:10 000 На планах і картах уміщують також Іменований (пояснювальний) лінійний масштаб. Його зображують у вигляді масштаб - в 1 см 100 м прямої лінії, що розділена на рівні части Лінійний масштаб ни, зазвичай на сантиметри (мал. 39). Біля 100 0 100 200 300 400 500 м кожного відрізка-поділки надписують від повідну до масштабу відстань на місцевості (100, 200, 300 м...). При цьому нуль ставлять, Мал. 39. Види масштабу відступивши 1 см від лівого краю відрізка. А перший сантиметр ділять на міліметри (які відповідно означатимуть 10, 20, 30 м. на місцевості).

ЯК ВиМірЯТи ВіДСТАНЬ НА ПЛАНі Й КАрТі. За допомогою лінійного масштабу можна швидко й легко виміряти відстань і визначити розміри об'єктів на плані й карті, користуючись циркулем-вимірником (мал. 40). Для цього ставлять ніжки циркуля в крайні точки відрізка, що вимірюється (на приклад, від будівлі до берега озера). Потім, не змінюючи положення ніжок циркуля, ставлять його на лінійний масштаб. Познач ки на лінії відразу покажуть, якою є відстань на місцевості. Якщо розмах ніжок циркуля не відповідає цілому числу сантиметрів на ліній ному масштабі, то циркуль зміщують ліворуч за нуль так, щоб одна з його ніжок опинилася

Мал. 40. Положення циркуля-вимірника під час вимірювання відстаней на плані 49

Розділ

Лінійка і нитка

запам'ятайте З---------------------------------- ! ,• Масштаб ІМ — це ступінь зменшення довжин ліній місцевості на карті (плані,

глобусі) порівняно з їхніми дійсними розмірами на земній поверхні. • Види масштабу: числовий, іменований, лінійний. • Відстані на плані й карті вимірюють за допомогою циркуля-вимірника, лінійки або нитки.

?, запитання і завдання 1. Для чого потрібен масштаб? 2. У скільки разів зменшено відстані на планах із числовим масштабом: а) 1 : 500; б) 1 : 2000; в) 1 ?000? Який масштаб означає на? ільше зменшення? 3. Якою буде відстань 50 м на плані, якщо його масштаб — в 1 см 10 м? 4. Перетворіть числовий масштаб на іменований: а) 1 : 5000; б) 1 : 10 000; в) 1 : 200 000. попрацюйте в групі

разіть у зошиті відстань 600 м у масштабі: група 1 — 1 : 10 000, 1 : 100 000; група 2 — 1 : 15 000, 1 : 30 000; група 3 — 1: 6000, 1 : 60 000. У якої групи масштаб означає найменше зменшення?

Практична робота 1 (Початок. Продовж. див. с. 62.)

)

Тема: розв'язування задач з використанням різних видів масштабу

1. Перетворіть числовий масштаб на іменований: а) 1 : 1000; б) 1 : 2000; в) 1 : 50 000. 2. Перетворіть іменований масштаб на числовий: а) в 1 см 1000 см; б) в 1 см 300 м; в) в 1 см 10 км. 3. На місцевості відстань від школи до пошти становить 350 м. На плані ця від стань дорівнює 7 см. Який масштаб плану? 4. Визначте числовий масштаб плану, на якому зображено стежку в саду, до вжина якої на місцевості в 1000 разів більша, ніж на плані.

Розділ

§ 12. абСоЛютна і відноСна виСота міСцЕвоСті Пригадайте, як можна виміряти висоту предмета.

які форми поверхні є у вашій місцевості?

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є від носно рівні ділянки, є підняття і зниження — горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину знижень поверхні. ЯК ВиМІрЮЮТЬ ВІДНоСНу ВиСоТу. Щоб визначити на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це т т можна зробити за допомогою нівеліра. Нівелір — простий | , ~И прилад, що складається з вертикальної рейки заввишки 1 м _ і горизонтальної планки з виском. Спосіб вимірювання висоти нівеліром зображено на J мал. 41. Спочатку прилад встановлюють біля підошви горба. За виском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну _ планку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки «прицілюються» і помічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра 7 дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір. Після цього нівелір переносять до кілка і «при цілюються» на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже ,,, . „ . . Шкільний нівелір буде на 2 м вищою від підошви. Так послідовно переставля ють нівелір кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількістю кілків визначають висоту горба в метрах. У такий спосіб дізнаються, на скільки метрів одна точка (у нашому прикладі — вершина горба) вища відносно іншої (підошви горба). Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою називається відносною висотою. Вимірювання висоти точок земної поверхні називають нівелюванням (мал. 42). За допомогою нівеліра можна ви-

Мал. 41. Вимірювання відносної висоти

Мал. 42. Нівелювання

Розділ

міряти висоту берега річки над водою, висоту схилу яру над його дном тощо. Відносну висоту потрібно знати науковцям, будівельникам, туристам.

ЯК ВизНАЧАЮТЬ АБСоЛЮТНу ВиСоТу. Якщо ви уваж но розглянете мал. 88, то побачите, що на одному схилі горба нівелір ставили чотири рази, на схилі з іншого боку — п'ять разів. Це означає, що підошва горба з одного боку може бути нижчою, ніж з іншого. Тож відносна висота вершини, ви міряна з різних боків горба, може бути неоднаковою. Щоб уникнути неузгодженості у висотах, на планах і картах позначають не відносну висоту, а абсолютну. Її від лічують від єдиного рівня — від рівня моря, який вважають за нуль. Отже, абсолютна висота — це переви щення точки земної поверхні над рівнем моря, позначеним 0. Проте різні моря мають різний рівень. Від якого з них вести відлік? В Україні й низці країн (Росії, Білорусі, Молдові та ін.) від лік абсолютної висоти точок поверхні ведуть від рівня Балтійського моря (мал. 43). Щоб визначити абсолютну висоту точок, не обов'язково їхати до його берегів. У різних місцях на місцевості ставлять спеціальні зна ки — репери (мал. 44). На них зазначено висоту Мал. 43. Відлік абсолютної висоти цієї ділянки над рівнем Балтійського моря. Від цього знака нівелюванням можна визначити висоту будь-якої точки. Наприклад, абсолют на висота Києва (найвищої його частини — Печерська) — 190 м. На планах і картах абсолютну висоту окре мої точки місцевості позначають крапкою. Біля неї пишуть висоту в метрах. Це позначка висоти (мал. 46). Мал. 44. Репер

Мал. 45. Зображення горба на плані 52

Мал. 46. Позначки висоти на плані

Розділ

Мал. 47. Зображення нерівностей поверхні на площині за допомогою горизонталей

ЯК зоБрАЖуЮТЬ НЕріВНоСТі ПоВЕрХНі горизоНТАЛЯМи. Нерівно сті земної поверхні на планах і картах зо бражують горизонталями. горизонталі — це лінії на плані або карті, що з'єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Вони окреслюють форми нерів ностей земної поверхні. Так, відмітки аб солютних висот горба переносять на план Мал. 48. Зображення горизонталей і з'єднують їх лініями з іншими такими на плані самими відмітками висоти (мал. 47, 48). На плані горизонталі зображують лініями рожевого або брунатного кольорів. Проводять їх через певні проміжки. Наприклад через кожні 5, 10, 20, 50, 100 або 200 м. На лініїгоризонталі цифрою позначають абсолютну висоту. Завважте: відстань між горизонталями залежить від крутизни схилів. Якщо схил крутий, горизонталі на плані буде проведено близько одна від одної, якщо пологий — на більшій відстані. Маленькі рисочки, проведені перпенди кулярно до горизонталі, називають бергштрихами. Вільним кінцем вони вказують, у якому напрямку схил знижується. Зображення бергштрихів Горизонталями на планах зображують не тільки підви на горизонталях щення, а й западини. Тоді бергштрихи будуть спрямовані вільним кінцем усередину контуру. За горизонталями на плані можна отримати важливу інформацію. Наприклад, варто лише поглянути на план, щоб визначити, у якому напрямку місцевість підвищується, який схил горба крутіший, чи видно з тієї або іншої точки певний об'єкт. 53

Розділ

На картах горизонталі проведено не через кілька метрів, як на плані, а через сотні метрів і Зважаючи на відносну через різні проміжки висоти (на карті півкуль — й абсолютну висоти, най 0, 200 м, 500 м, 2000 м і т. д.). Для більшої на вищою горою в світі є не Еверест очності ділянки між горизонталями зафарбову (8850 м), а вулкан Мауна-Кеа на ють різними кольорами. Ділянки з абсолютними Гавайських островах. Його аб солютна висота — 4205 м (над висотами від 0 до 200 м зафарбовано зеленим ко рівнем моря), а відносна — 9705 м льором, від 200 до 500 м — жовтим, понад 500 м — (від підніжжя на дні океану до відтінками брунатного. Так само горизонталями вершини). й відтінками блакитного кольору показано глибини океанів і морів. Як ви вже знаєте, значення кольорів, використаних на карті, пояснює шкала висот і глибин.

запам'ятайте

:---------------------------------- >

• Відносна В висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою. • Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря. • горизонталі — це лінії на плані або карті, які з'єднують точки з однаковою

абсолютною висотою. • Бергштрих — це риска, проведена перпендикулярно до горизонталі, яка віль ним кінцем указує, в якому напрямкузнижується схил. заПитання і завдання

Чим відносна висота відрізняється від абсолютної? 2. Що означає позначка висоти на плані й карті? 3. Користуючись фізичною картою півкуль, за відмітками висоти визначте: а) абсолютну висоту вулкана Кіліманджаро, що в Африці; б) абсолютну висоту гори Джомолунгми (Еверест), що в Азії. 4. Що зображують горизонталі на плані? 5. Визначте, на якій відстані одна від одної проведено горизонталі на мал. 93. 6. Яка залежність між крутизною схилу і відстанню між горизонталями? 7. Чим відрізняється на плані зображення горба від западини?

8. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведено на висоті 230 м. 9. Як змінилася б абсолютна висота гори Говерли, якби рівень води в Балтій ському морі підвищився на 10 м? ______________________________________________________________________________ у

ПОПРаЦюйте

в групі

Користуючись фізичною картою півкуль, за шкалою висот визначте: група 1 — абсолютну висоту Бразильського плоскогір'я і його висоту відносно Амазонської низовини; група 2 — абсолютну висоту Уральських гір і їхню висоту відносно Західно сибірської рівнини. 54

Розділ

§ 13. пЛан • Пригадайте з уроків природознавства, що таке план. • як на плані зображують різні об'єкти?

ПЛАН — ЗМЕНШЕНА МОДЕЛЬ ДІЙСНОСТІ. Вам уже

ПОДОРОЖ У слово

відомо, що план — це креслення на папері, яке зображує

невелику ділянку земної поверхні у зменшеній подобі. Простий план можна легко накреслити й самому, якщо изяти аркуш паперу й глянути згори, наприклад, на кімна ту (мал. 49). Ось стіл, крісло, диван, телевізор. Згори вони мають дещо іншу подобу, ніж зазвичай. Але добре видно, які речі стоять незручно, куди закотив? м'яч, де залишено капці. Вигляд згори допомагає правильно уявити, що де розташовано, по-новому побачити звичний світ. Від інших зображень поверхні план відрізняється тим, що всі об'єкти на ньому показано умовними знаками. умовні знаки прості і схожі на самі предмети (мал. 49), тож зрозумілі всім, хто читає план. Так, річки й озера зображено блакитним кольором води, а ліси — зеленим кольором рослинності. Знак луків нагадує стеблини трав. Лани й городи спеціальних знаків

Слово план у пере кладі з латинської означає площина, рівне місце.

Ось куди закотився м'яч

Мал. 49. План кімнати, який можна накреслити власноруч

Розділ

Мал. 50. Умовні знаки не мають — такі ділянки залишають на плані білими. Піски

плану

зображують брунатними крапками. Невеликі струмки, дороги вказують лініями. Умовні знаки є загальноусталеними (мал. 50). Ними користуються, укладаючи план будь-якої місцевості. Якщо ви добре орієнтуватиметеся в умовних знаках, то зможете читати план, тобто уявляти зображену на ньому місцевість. Порівнявши фотознімок, аерофотознімок (мал. 35, 36 на с. 46) і план, побачимо, що всі вони є зменшеними копіями земної поверхні. Але план відрізняється тим, що відображає й ті предмети, яких не видно на фотознімку і аерофотознімку. За планом можна дізнатися назви сіл, рі чок, породи дерев, які ростуть у лісі. Тобто план містить біль ше відомостей, а отже зручніший для вивчення місцевості. ЯК ВизНАЧиТи НАПрЯМКи НА ПЛАНі. Напрямки на плані потрібно визначати для того, щоб дізнатися, де розміщені об'єкти. На планах напрямок на північ часто позначають стрілкою. Знаючи його, від будь-якої точки плану, як і на місцевості, можна визначити всі інші сторони горизонту. Якщо на плані стрілку не зображено, то вважають, що його верхній край — північний, нижній — південний, лівий — західний, правий — східний. Отже, що ближче до нижнього краю плану зображено об'єкт, то південніше він перебуває. Визначаючи розташування об'єктів, ураховують їхнє по ложення щодо більшої території. Наприклад, село ГороДянка розташоване західніше, ніж місто Верещин (мал. 51).

запам'ятайте

3-------------------------------------------------------------------------

• План — це зменшене детальне зображення невеликої ділянки земної поверхні,

виконане у великому масштабі за допомогою умовних знаків. 56

Розділ

Мал. 51. План місцевості

запитання і завдання

. Розгляньте фотознімок, аа рофотознімок і космічний знімок на с. 46-47 (мал. 35, 36, 37). Чим план місцевості відрізняється від цих зображень? 2., Як різні об'єкти можна позначити на плані? 3., Що на плані позначають лініями різної довжини і товщини? 4. Як визначити, де на плані північ, а де — південь? *

ПОПРаЦюйте

в групі

Уважно розгляньте план на мал. 51. Розкажіть, який краєвид має місцевість і які об'єкти трапляться на шляху, якщо: група 1 — проїхати автомобільною дорогою із м. Верещина 450 м на північ. У якому напрямку від цього місця розташоване озеро Івля? Обчисліть, яку від стань потрібно пройти уздовж струмка, щоб дістатися до озера; група 2 — пройти ґрунтовою дорогою із с. Городянка до лісництва. В якому напрямку від села воно розташоване? Яку відстань потрібно пройти? група 3 — йти від озера Івля спочатку польовою, потім ґрунтовою і знову польовою дорогою до джерела Чисте. В якому напрямку воно розташоване? Яку відстань загалом потрібно пройти до джерела? 57

Розділ

§ 14. СкЛаданнЯ пЛану міСцЕвоСті • Пригадайте, що таке азимут. • як можна виміряти відстані на місцевості?

СПОСОБИ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. Для складання плану використовують окомірну зйомку місцевості. Цей спосіб доволі простий і скористатися ним може навіть школяр. Його за стосовують тоді, коли немає потреби дуже точно вимірювати мапрямки, відстані й висоти, їх визначають «на око». Є два види окомірної зйомки — полярна і маршрутна. Окомірна полярна зйомка — це складання плану місцевості з однієї обраної точки, яку називають полюсом. Окомірна маршрут на зйомка — це складання плану місцевості під час руху за певним маршрутом. Для того, щоб скласти план невеликої ділян и місцевості власноруч, потрібні нескладні інструменти — планшет, компас, лінійка, шпилька, олівець, аркуш паперу (краще — в клітинку). Планшет — це прямокутна дошка (може бути фанера), на яку прилаштовують аркуш паперу і закріплюють компас (мал. 52). На місцевості визначають місце (точку), з якого буде до бре видно всю ділянку. З цієї точки проводять вимірювання. На аркуші паперу точку свого розташування позначають за допомогою шпильки. Далі потрібно підготувати планшет. Компас закріплюють у верхньому куті план шету так, щоб уявна лінія, яка з'єднує поділки 0 і 180° на шкалі, розміщувалася паралельно до краю планшета. На аркуші у верхньому лівому куті проводять лінію північ — південь і вказують стрілкою напрямок на північ. Її напрямок має збігатися з напрямком на компасі. Для цього повертають планшет навколо своєї осі доти, доки північний кінець стрілки компаса не Мал. 52. Планшет вкаже на цифру 0, тобто поки стрілка не збі для окомірної зйомки гатиметься з напрямком Пн.—Пд. на аркуші паперу. Потім обирають для плану масштаб і записують його на аркуші. Для позначення об'єктів полярним спосо бом на планшеті розташовують лінійку так, щоб одним своїм кінцем вона торкалася шпильки, а іншим була спрямована на той об'єкт (будинок, дерево, кущ тощо), який слід вказати на плані. Мал. 53. Позначення об'єктів За допомогою лінійки олівцем проводять лінію

полярним способом С

Розділ

(мал. 53). Потім визначають відстань до кожного предмета. Цю відстань від кладають на проведеній лінії в обраному масштабі. Об'єкт позначають умовним знаком, а лінію витирають гумкою. Так зображують й інші об'єкти місцевості. Зручним і простим способом створен ня плану місцевості є й окомірна марш рутна зйомка із визначенням азимутів об'єктів. На місцевості ми орієнтуємося на помітні об'єкти (вітряк, будинок, дзвіниця, вершина гори тощо). До них нас завжди приведе визначений азимут (мал. 54). Відстані між точками визна чають за часом, затраченим на ходьбу, або кроками. Накреслений шлях матиме подобу ламаної лінії, яка складатиметься з кількох відрізків.

Вершина 470 м

Дзвіниця

Будинок

І І і т

І І *

Вітряк І

I !

Перехрестя S

ДЛЯ Чого ПоТріБНі ПЛАНи. План місцевості — надійний помічник лю дини. За планом визначають, де ліпше побудувати завод чи житловий будинок, де зручніше розмістити школу та в яких місцях закласти сади і сквери. Перш ніж провести лінії електро передачі, прокласти дороги і трубопро води, ці об'єкти намічають на планах. Проєктувальники уважно вивчають місцевість за планом і визначають, де не доведеться долати багато підвищень і споруджувати мости, тобто обирають таке місце, де будувати ліпше й дешевше. У сільському господарстві план потрібен для визначення площ полів, луків та інших угідь. Ним корис туються, коли, наприклад, обчислюють час, який виділяють на оранку та інші польові роботи. План конче потрібен туристам. Адже перш ніж вирушити в мандрівку, вони ознайомлюються з районом подорожі. Під час турпоходу планом користуються як путівником для орієнтування на місцевості. Плани місцевості бувають різні. Найпростіші з них на зивають схемами. На них зображають тільки окремі об'єкти. Наприклад, схеми залізниць, що їх ви могли бачити на вок залах, ліній метрополітену. Вони допомагають орієнтуватися у розташуванні станцій. є плани-схеми вашої школи. У разі пожежі або іншого лиха вони допоможуть знайти виходи з приміщення.

Мал. 54. Окомірна маршрутна зйомка місцевості

Розділ

запам'ятайте

D----------------------------------

• • о Окомірна зйомка — це найпростіший спосіб складання плану місцевості «на

око»: або з однієї обраної точки (полярна), або рухаючись за певним маршрутом (маршрутна). запитання і завдання^-------------------------------------------------------------------

Які способи складання плану місцевості вам відомі? 2. Чим полярна окомірна зйомка місцевості відрізняється від маршрутної? 3. Як люди використовують плани місцевості? 4. Складіть план у масштабі 1 : 10 000 за описом. Неподалік від школи, близь ко 300 м на північ, росте дуб. Далі за ним видніються чагарники. За 100 м на південний схід від дуба б'є джерело. За 200 м від джерела, далі на схід, розташоване озеро, видовжене з півночі на південь на 400 м і завширшки 150 м. На північний захід від північного берега озера видніється вітряк, відстань до якого 200 м. Якщо від нього пройти 250 м на південь, то можна вийти на дорогу, яка веде до шкщ и. У якому напрямку та яку відстань по трібно пройти, щоб дістатися до школи?

попрацюйте в групі

Уважно розгляньте схему метрополітену м. Києва на мал. 55. Уявіть, що вам потрібно дістатися від однієї станції метро до іншої: група 1 — від станції метро «Вокзальна» до станції «Майдан Незалежності»; група 2 — від станції метро «Тараса Шевченка» до станції «Золоті ворота»; група 3 — від станції метро «Лісова» до станції «Палац спорту». Якою лінією метро потрібно скористатися? Скільки зупинок треба проїхати? Чи треба робити пересадку, щоб перейти на іншу лінію? Обчисліть, скільки приблизно часу ви затратите на цей шлях, якщо тривалість поїздки між двома станціями в середньому становить 2 хв. Тараса Шевченка

Лісова

Академмістечко

Контрактова площа

Дорогожичі

Чернігівська

Поштова площа

Житомирська

Дарниця Майдан Незалежності

Лук’янівська

Дніпро Лівобережна

Святошин Золоті ворота

Нивки

Хрещатик

Гідропарк

Арсенальна

Театральна Шулявська

Вокзальна Палац спорту

Берестейська Політехнічний інс™^

Університет Ппп..„ ЛьваТолстого

Кловська

Мал. 55. Фрагмент схеми ліній метрополітену м. Києва

Розділ

§ 15. ГЕоГраФічна карта — образ зЕмЛі Пригадайте, хто з давньогрецьких учених створив перші географічні карти. У які способи на картах відображають різні об'єкти та явища?

КАрТА — ВіКНо у СВіТ. Ви вже знаєте, що карта давніша за глобус — вона виникла ще до нашої ери. Відтоді на ній відображають усі нові відомості з географії. Інформацію на карті «записують» по-особливому. Кар тографічна мова — це мова різних за формою, розміром і кольором позначень-символів. Вона дає змогу коротко, у графічний спосіб передати географічні факти, описи, за кономірності. Водночас карта має зрозуміло відображати розміщення об'єктів у просторі. За допомого позначеньсимволів можна «розповісти» про будову земної поверхні, місця залягання корисних копалин, поширення ґрунтів, вирощування сільськогосподарських рослин тощо. Тим-то карти називають другою мовою географії. Їх розуміють без перекладу люди, які розмовляють різними мовами. Нині будь-яке географічне дослідження місцевості по чинається з ретельного вивчення її за картами. Ось чому потрібно їх добре розуміти. Так само важливо навчитися читати карту і кожному з вас, щоб уміти користуватися нею для своїх потреб.

ПОДОРОЖУСЛОВО

Слово карта в перекладі з грець кої означає аркуш папірусу.

ЧиМ КАрТА ВіДрізНЯЄТЬСЯ ВіД іНШиХ зоБрАЖЕНЬ ПОВЕРХНІ. Географічна карта відрізняється від зображень земної поверхні на плані та глобусі. Основними карта — елементами карти, що допомагають зрозуміти знаряддя вивчення землі вміщену на ній інформацію, є масштаб та ле Із карти всяке географічне до генда. слідження починається і до карти На відміну від плану, карта дає уявлення про повертається. Карта є найголовні великі частини Землі або всю її поверхню. Щоб шим знаряддям для географа. За її допомогою він готує дослідження. на аркуші паперу помістити зображення великих На ній потім позначає свої результериторій, доводиться подавати дуже зменшену тати, що слугуватимуть подальшо їхню подобу. Масштаб карт порівняно з плана му руху вперед. Карта — це той ми значно дрібніший (в 1 см — десятки й сотні дивовижний інструмент вивчення кілометрів). Тож на карті неможливо відтворити земної кулі, який може дати людині дар передбачення. такі подробиці й деталі, як на плані. Внаслідок Юлій Шокальський, великого зменшення вони просто зникають. географ, картограф Отже, відмінності між картою й планом зумов лені величиною зображуваної поверхні. 61

Розділ

Істотні відмінності є і між картою та глобусом. Якщо глобус дає об'ємне зображення Землі, то карта — плоске. Недоліком глобуса є те, що на ньому видно тільки ту частину, яка повернута до спостерігача. Карта ж може відображати всю поверхню Землі одночасно й докладніше, ніж глобус. На ній можна відтворити й окремі великі ділянки земної поверхні (наприклад, материк чи океан, країну або її частину). І план, і географічна карта, і глобус — це моделі земної поверхні. ЧоМу НА КАрТі Є СПоТВорЕННЯ. Кулясту поверхню Землі неможливо зобразити на карті без спотворень. Якщо спробувати з глобуса, розрізаного на смужки (мал. 56), скласти карту світу, то внизу і зверху між смужками утворяться розриви. Щоб зображення було неперервним, смужки внизу і зверху рівномірно розтягують, а всередині — рівномірно стискають. Так отриму ють суцільне зображення без дірок. Але натомість на картах спотворюються довжина, площа й фор ми об'єктів (материків, океанів, морів, островів тощо).

Мал. 56. У разі перенесення зо браження з поверхні глобуса (а), розрізаного на смужки (б), неминучі розриви і спотворення на карті (в)

Про Що розПоВіДАЄ ЛЕгЕНДА КАрТи. Легенда карти — це сукупність використаних умовних позначень із потрібними поясненнями до них. Умовні знаки — це своєрідна абетка не тільки плану, а й карти. Як без знання літер не можна прочитати книжку, так без знання умов них знаків неможливо зрозуміти зображення на карті. є різні способи зображення об'єктів на карті. Умовні знаки при цьому відрізняються за формою, розміром, кольором. Вони можуть бути виражені у масштабі, а можуть бути і позамасштабними. Певні об'єкти та явища позначають окреми ми значками, що вказують на розміщення цих об'єктів і явищ. Так, наприклад, позначають розташування корисних копалин. Лініями на карті позначають річки, дороги, кордони держав. Їхня довжина може бути виражена в масштабі, а ширина є поза масштабом. Стрілками зображу ють рух морських течій, напрямок вітрів, а також маршрути експедицій.

Розділ умовні знаки Значки (корисні копалини) Мал. 57. Шкала глибин і висот

Кольори на карті — це теж умовні знаки. Відтінками різних кольорів показують нерівності земної поверхні — рельєф. Так, ділянки з висотами від 0 до 200 м на картах зафарбовано зеленим кольором, від 200 до 500 м — жовтим, понад 500 м — відтінками брунатного. А відтінками синього кольору показано океани, моря, озера. Що темніше забарв лення, то глибші водойми. Значення кольорів, використаних на карті, пояснюються на шкалі глибин і висот (мал. 57). Вона є на всіх фізичних картах і дає змогу легко визначити, де лежать підвищені й знижені ділянки суходолу, глибокі та мілководні ділянки моря й океану. Кольором (або штрихуванням) на карті можуть позна чати й інші об'єкти або явища — поширення людських рас, певних видів тварин, басейни корисних копалин тощо. Карта завжди потребує розшифрування своїх позначень. Пояснення умовних знаків виносяться на поля і називаються легендою карти. Легенда полегшує читання карти.

запам'ятайте

Буре вугілля Д

Природний газ Золото Кам’яна сіль

Лінії Кордони ~ держав

Стрілки Холодні течії Маршрути експедицій

З----------------------------------

• географічна г карта — це зменшене узагальнене зображення поверхні на пло

щині, виконане за допомогою умовних знаків у масштабі з урахуванням форми Землі. • об'єкти і явища на карті зображено у різний спосіб: значками, лініями, стріл ками, кольорами. • Легенда карти — це сукупність використаних умовних позначень із потрібними поясненнями до них. запитання і завданнн

. 2. 3. 4.

;

Що спільного й відмінного між планом і географічною картою? Які переваги має карта порівняно з глобусом? У чому її недоліки? Як зображують на картах різні об’єкти та явища? Знайдіть на фізичній карті півкуль (див. атлас) стрілки. Що ними зображено?

ПОПРаЦюйте

в групі

За шкалою глибин і висот на фізичній карті півкуль визначте: група 1 — яка рівнина лежить нижче: Західносибірська рівнина чи Середньосибірське плоскогір'я; група 2 — яке море глибше: Жовте чи Японське; група 3 — які гори вищі: Альпи чи Анди. 63

Розділ

§ 16. види ГЕоГраФічниХ карт Пригадайте, яку поверхню може охоплювати географічна карта. Який масштаб карт у вашому атласі?

Я К РОЗРІЗНЯЮТЬ КАРТИ.

Вивчаючи географію, ви ознайомитеся з великою кількістю карт різних видів. На думку картографів, на карті можна зобразити все або майже все: і рельєф та корисні копалини, і галузі промисловості ?а сільського господарства, і перельоти птахів та походи Александра Македонського, і захворюваність населення на грип та кількість злочинів на тисячу осіб тощо. Складно навіть назвати явище навколишнього світу, яке неможливо зобразити на карті. Аби правильно використовувати карти як важливе джерело інформтії, потрібно знати їхнє призначення і головні особли вості. Карти розрізняють за масштабом та охопленням території (мал. 58). ВиДи КАРТ ЗА МАСШТАБОМ. На всіх гео графічних картах, як і на планах та глобусах, зазначено масштаб. Залежно від масштабу розрізняють такі карти: великомасштабні — від 1 : 10 000 до 1: 200 000 включно; середньомасштабні — від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000 включно; дрібномасштабні — дрібніші за 1 : 1 000 000. Що більша різниця між розмірами на Мал. 58. Види карт

Мал. 58. Види карт

Масштаб і докладність зображення Зображення 1 км2 місцевості в масштабі 1 : 1000 займає 1 м2 карти, у масштабі 1 : 10 000 — 1 дм2, у масштабі 1 : 100 000 — 1 см2, у масштабі 1 : 1 000 000 — 1 мм2. Якщо в масштабі 1 : 1000 невелика ділянка місцевості може бути зображена з усіма подроби цями, то в масштабі 1 : 1 000 000 вона матиме вигляд крапки. $ л _ ■wvtW

карті та справжніми розмірами на місце-

вості, то дрібніший масштаб. Наприклад,

у вашому атласі фізична карта України (1 : 4 000 000) буде більшого масштабу, ніж карта півкуль (1 : 300 000 000). Проте обидві вони — дрібномасштабні. Зазвичай на картах поверхня відтворена дуже зменшено. Показати на них усі ре альні деталі поверхні неможливо. Через те зображують тільки основні об'єкти, тобто узагальнюють зображення. Що дрібніший масштаб карти, то узагальненіше зобра ження. Великомасштабні карти називають топо графічними. На них зображено відносно неве ликі ділянки поверхні з основними об'єктами

Розділ

(рельєф, води, рослинність, населені пункти, господарські об'єкти, шляхи, кордони) однаково детально. ВиДи КАрТ зА оХоПЛЕННЯМ ТЕриТоріЇ. За охоплен ням території розрізняють: 1) карти світу, на яких зображено поверхню всієї земної кулі; 2) карти материків і океанів; 3) карти окремих частин материків — країн, областей, районів. Карти світу і півкуль мають найдрібніший масштаб. Зрозу міло, що на них земну поверхню зображено дуже узагальнено і схематично. Карти материків і океанів мають більший масштаб, ніж карти світу, але вони теж дрібномасштабні. Вони містять більше об'єктів, і ті об'єкти зображено детальніше. Карти держав, областей і районів використовують для докладного вивчення територій. Їхній масштаб значно більший, тож земну поверхню зображено детальніше. На приклад, на фізичній карті України зображено тільки ту ділянку Землі, на якій розташована наша країна. гЕогрАФіЧНі АТЛАСи. На перших примітивних картахмалюнках стародавніх мешканців нашої планети відомостей було небагато. Нині ж картографи зіткнулися з проблемою «перенаселення» карт. На них потрібно розмістити стільки інформації, що для неї бракує місця. Удатним розв'язанням цієї проблеми є атласи. Атлас — це сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку. Існують атласи світу. В них карти показують ділянки поверхні послідовно одну за одною. є атласи окремих кра їн, в які вміщено тематичні карти однієї й тієї ж території. Бувають атласи навчальні, наприклад для 6 класу. Там зі Навчальний атлас брано карти, які ілюструють основні теми підручника. КАрТА — ВЕЛиКиЙ ВиНАХіД ЛЮДСТВА. Ви значення карт колись і тепер Відомо, що карти Давнього Китаю вже знаєте, що карти — важливе джерело гео були знаряддям владарювання. графічних знань. Вміння користуватися ними За ними вели архіви, диплома дає змогу вивчати світ: природу, населення і тичну і військову документацію, господарство різних територій. створювали податкову систему. Крім пізнавального, карти мають і велике Вони мали й ритуальне значен практичне значення. За картами визначають ня — ними прикрашали гробниці найзручніші місця для будівництва міст, кана правителів. Працю картографа лів, електростанцій, прокладання трубопрово прирівнювали до праці краснодів, залізниць, автошляхів. За картами геологи писця, художника чи вченого. Нині за стародавніми картами історики з'ясовують райони пошуку корисних копалин. вивчають, де жили різні народи в Без карт не могли би плавати кораблі й літати лі минулому, де проходили кордони таки, маршрути яких спочатку креслять на картах. держав і пролягали торгові шляхи. Вони потрібні для орієнтування на місцевості, у Так учені дізнаються, які зміни Д туристичних походах і експедиціях. Кожні три відбулися в природі години створюють карти, які допомагають пе та суспільстві. редбачувати погоду. є медичні карти, на яких '■ $ і _ показано райони поширення певних хвороб. [

]

Розділ

Що більше вчені вивчають карти, то більше дивуються розмаїттю сфер їх використання — від буденних справ до наукових передбачень.

заПаМ'ятайте

І---------------- ------------------ .

”• К Карти розрізняють за масштабом (велико-, середньо- і дрібномасштабні) та охопленням території (світу і півкуль, материків і океанів, окремих частин материків — країн, областей, районів). • Атлас — це сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку. ________________________________

ч_

заПитання і заВдання^----------------------------------------------------------------------- л

Які види карт за масштабом розрізняють учені? 2. Які географічні карти за охопленням території вам відомі? 3. Що спільного й відмінного між фізичною картою півкуль і фізичною картою України? 4. Яке значення мають географічні ка рти для життя і господарської діяльності людини? 5. Чи доводилося вам або вашій родині користуватися географічними карта ми? За картою України, враховуючи масштаб, визначте відстань від вашого обласного центру до Києва. Якщо ж ви мешкаєте в Києві, визначте відстань він нього до Одеси. 6. Доведіть, що географічна карта є великим винаходом людства.

(ф)

(

Практична робота 1 (Закінчення. Поч. див. с. 50.)

)

Тема: розв'язування задач з використанням різних видів масштабу

5. Визначте масштаб карт, на яких 10 км відстані між населеними пунктами відповідають: а) 2 см; б) 5 см; в) 10 см. Зразок: 10 км на місцевості відповідають 2 см на карті, а 1 см — відповідно 5 км (10 км : 2 см = 5 км). Отже, якщо 1 см на карті відповідає 5 км на місцевості (або 5 км = 5000 м = 500 000 см), то її масштаб — 1 : 500 000.

6. Відомо, що масштаб карти такий: в 1 см 40 км. Визначте відстань від Києва до Харкова, якщо на карті вона дорівнює 10,4 см. 7. Відстань від Києва до Одеси — 440 км. На карті ця відстань становить 11 см. Визначте масштаб карти. 8. Відстань від Полтави до Вінниці — 550 км. Якою буде ця відстань на карті, якщо її масштаб 1 : 10 000 000? 9. Відстань між Києвом і Парижем (Франція) на карті становить 2,4 см. Масш таб карти 1 : 100 000 000. Яку відстань потрібно пролетіти літаком і скільки триватиме політ, якщо швидкість руху літака 800 км/год? 10. На мал. 40 (с. 49) зображено лінійний масштаб. Переведіть його значення в числовий та іменований масштаб.

Тема 3 геОгРафІчнІ кООРДинаТи § 17. ГрадуСна Сітка на ГЛобуСі й карті Пригадайте з уроків математики, що називають градусом. Пригадайте з уроків природознавства, що таке паралелі й меридіани.

Як правильно позначити на карті міста, гори, річки? Таке питання турбувало ще ератосфена в III ст. до н. е. Для цього вчений грек довільно намалював на карті тонкі лінії, які на?вав паралелями й меридіанами. Якщо ви уважно подивитесь на сучасний глобус або географічну карту, то побачите ці лі нії. Але проводять їх тепер не довільно, а в певному порядку. ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕРИДІАНИ. Меридіани — це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи на глобусі від одно го полюса до іншого (мал. 60). На місцевості їх немає. Усі меридіани зближуються біля полюсів, а потіЄ сходяться в точці полюса. Напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від пред метів на поверхні Землі опівдні (мал. 59). Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні, і скрізь він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів.

ПОДОРОЖУСЛОВО

Слово меридіан означає полуденна лінія. а

ЯК ПРОВОДЯТЬ ПАРАЛЕЛІ. Вам уже відомо, що на глобусі на однаковій відстані від полюсів проведене коло — екватор. Крім нього, є й інші кола — паралелі. Сама назва паралелі означає положення цих ліній відносно екватора: їх про ведено чітко паралельно до екватора (мал. 61). екватор — також паралель, причому головна. Від нього відлічують інші паралелі, проведені через певні відстані в градусах у Північній і Пів денній півкулях. Паралелі — так само умовні лінії, проведені на карті чи на глобусі паралельно до екватора. Вони оперізують земну кулю із заходу на схід. Паралель, як і меридіан, можна провести через будь-яку точку земної поверхні. На відміну від меридіанів, паралелі на глобусі не однакові за довжиною. Найдовша паралель — екватор. Від нього в напрямку до полюсів радіус кіл- Мал. 59. Лінія меридіана (а) збігається з паралелей зменшується. напрямком тіні від предмета опівдні (б) Г

Розділ Пн. полюс

80° 90°

Мал. 60. Меридіани

Мал. 61. Паралелі

Мал. 62. Градусна сітка

ЯК уТВОРЮЄТЬСЯ гРАДуСНА СіТКА. Меридіан і паралель можна провести через будьяку точку земної поверхні. На карті і на глобусі їх проводять через однакову кількість градусів, на приклад через 10° або 20°. Перетинаючись, вони утворюють градусну сітку (мал. 62). Зрозуміло, що на земній поверхні цієї сітки немає — вона уявна. Усі лінії градусної сітки зображено на глобусах і картах для зручності вивчення нашої планети. Градусна сітка дає змогу визначати напрямки на карті. Якщо на планах місцевості напрямок на північ орієнтований точно на верхню рамку, то на картах його вказують меридіани. А паралелі відповідно — напрямок «захід — схід». На карті сторони гори зонту враховують тоді, коли визначають положення материків, країн, населених пунктів щодо більших об'єктів. Наприклад, Антарктида розташована в Південній півкулі, франція — на заході європи, Кримський півострів — на півдні України.

— ---------------------------------найдовша і головна паралель землі — екватор. Його довжина — 40 076 км. Щоб проїхати таку відстань потягом, знадобиться місяць, а щоб пройти пішки — приблизно 5 років.

запаМ'ятайте

:------ -—:-----

• Меридіани М — це умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого. • Паралелі — це умовні лінії, проведені на карті чи глобусі паралельно до екватора. • градусна сітка — це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, що проведені черезпевну кількість градусів. запитання і заВдання"^)------------------------------------------------------------------------> 1. Що називають меридіанами? Який вони мають напрямок на глобусі й карті? 2. Користуючись картою півкуль, визначте, уздовж якого меридіана простя гаються Уральські гори. 3. Що називають паралелями? Як їх проведено на глобусі й карті? 4. За глобусом визначте, які паралелі не перетинають жодного материка. 5. З'ясуйте, через скільки градусів на карті півкуль у вашому атласі проведено най ближчу до екватора паралель. Проаналізуйте, як проведено інші паралелі? 68

Розділ

§ 18. ГЕоГраФічні координати Пригадайте, де розташовані полюси земної кулі.

Що таке екватор?

Певно, всім відома гра «Морський бій». Коли в неї грають, то обов'язково беруть аркуш паперу в клітинку. Зверху над клітинками надписують букви алфавіту, а збоку, по верти калі — цифри. Користуючись ними (наприклад, А4), можна ?находити «ворожі» кораблі. За таким принципом утворено й градусну сітку, де паралелі й меридіани мають свої позна чення на рамці карти або на глобусі.

ГЕОГРАФІЧНА ШИРОТА. Відстань уздовж меридіана в граду сах від будь-якої точки земної поверхні до екватора називають географічною широтою. Географічна широта змінюється від 0° до 90°. Її відлічують від екватора, який має нульову ероту. Пара лелі можна проводити паралельно до екватора через різну кіль кість градусів, наприклад через кожні 10°. Тоді перша пералель на північ і перша на південь від екватора перебуватиме від нього на відстані 10°, друга — на відстані 20°, третя — 30° і т. д. 90° — це точка полюса. Ці цифри означають географічну широту місця. Усі точки земної поверхні, розташовані на одній паралелі, мають однакову широту. Розрізняють широту північну і південну. Точки, розташо вані на північ від екватора, у Північній півкулі, мають північну широту (пн. ш.). А ті, що розміщені на південь від екватора, у Південній півкулі, — південну широту (пд. ш.). На картах зна чення паралелі пишуть збоку вздовж рамки, а на глобусі — біля перетину з меридіанами 0° і 180°. ЯК ВизНАЧиТи ГЕОГРАФіЧНу ШиРОТу. Щоб визначити широту якого-небудь об'єкта, потрібно визначити паралель, на якій він розташований. Наприклад, на мал. 63 точка A лежить на паралелі, яка від далена від екватора на 60° на північ. Отже, її широта — 60° пн. ш. Або, наприклад, на карті місто Каїр розташоване на паралелі, яка віддалена від екватора на 30° на північ. Отже, його широта — 30° пн. ш. Але не всі точки земної кулі лежать на паралелях, проведених на карті. Якщо об'єкт розміщений між двома паралеля ми, то щоб визначити широту, потрібно: 1) визначити широту найближчої до об'єкта паралелі (від екватора); 2) до цієї широти додати кількість градусів від па-

Позначення географічної широти на картах

Мал. 63. Географічна широта

Розділ

ралелі до об'єкта. Наприклад, місто Делі розташоване між 20° і 30° пн. ш. Найближча від екватора паралель — 20-та. Визначаємо кількість градусів, що відповідають відстані від 20-ї паралелі до Делі, — це приблизно 9°. Отже, його широта становить: 20° пн. ш. + 9° = 29° пн. ш. А як визначати географічну широту за картою України, адже на ній не позначено екватора? У такому разі відлік ведеться від першої проведеної найбільш південної паралелі. гЕОгРАФІЧНА ДОВгОТА. Щоб знайти об'єкт на карті, недостатньо знати, на якій Мал. 64. широті він розміщений. Адже одна паралель проходить через Географічна довгота численні об'єкти земної кулі. Отож, крім географічної широти, потрібно знати ще й географічну довготу. географічна довгота — це відстань уздовж паралелі в градусах від будь-якої точки земної поверхні до нульового меридіана. Відлік довготи починають від нульового (0°) — за іншою назвою початкового — меридіана. Меридіан, протилежний нульовому, має довготу 180°. Вони ділять земну кулю на дві півкулі — Західну і Східну. На глобусі меридіан, проти лежний нульовому, має довготу 180°. Отже, довгота може змінюватися від 0° до 180° в обох півкулях. Усі точки земної поверхні, що розташовані на схід від нульового меридіана до протилежного йому 180-го, мають схіДну Довготу (сх. Д.). Точки, розміщені на захід від нульового меридіана до 180-го, мають захіДну Довготу (зх. Д.). Усі точки на початковому мери діані мають довготу 0°. На глобусі й карті зна чення меридіанів (10°, 20°, 30° і т. д.) підписані Відправні точки відліку Для відліку широт є природна по екватору. Це і є географічна довгота. відправна точка 0°, що лежить на ЯК ВИзНАЧИТИ гЕОгРАФІЧНу ДОВгОТу. однаковій відстані від полюсів. Щоб визначити географічну довготу об'єкта, це екватор. А вибір меридіана, потрібно знайти меридіан, на якому він роз який відповідав би 0° довготи, залежав від людей. У ХІХ ст. ва міщений. Наприклад, якщо на мал. 64 точ галися, що вважати за відправну ка А розташована на меридіані, що віддалений точку: чи меридіан Паризької від нульового на захід на 40°, то її довгота — обсерваторії (Франція), чи Грин 40° зх. д. Або, наприклад, якщо на карті місто віцької поблизу Лондона (Велика Сантьяго лежить на меридіані, що віддалений Британія). 1884 р. на міжнародній від нульового на захід на 70°, то його довго конференції остаточно ухвалили Гринвіцький меридіан та — 70° зх. д. як нульовий для всіх. Якщо ж об'єкт розташований між двома ■ ІЖ меридіанами, то визначають найближчий до П • -• Л - vt І

Розділ

Мал. 65. Так визначали географічну довготу в давнину. На небі зображено всі небесні світила, потрібні мореплав цеві для орієнту вання. Худ. Жак де Во (1583 р.)

нього меридіан (від нульового), додають число градусів від меридіана до самого об'єкта. Наприклад, місто Пекін розта шоване між 110-м і 120-м меридіанами на схід від нульового меридіана. Відстань від 110-го меридіана (відлік ведемо від нульового) до Пекіна близько 6°. Отже, його географічна довгота становить: 110° сх. д. + 6° = 116° сх. д.

гЕогрАФіЧНі КоорДиНАТи. Паралель і меридіан можна провести через будь-яку точку земної кулі. Водночас через кожну точку можна провести тільки одну паралель і тільки один меридіан. Тоді виникає перетин напрямків «північ — південь» і «захід — схід». Ось такий +. Отже, точка земної поверхні може мати лише одну гео графічну широту і одну географічну довготу. Широта і дов гота точки — це її географічні координати. Вони вказують на точне розташування конкретної GPS-навігатор визначає координати точки на поверхні Землі, можна сказати — є її Використовуючи сигнали штучних географічною адресою. супутників, GPS-пристрої можуть Щоб знайти об'єкт на карті за заданими встановлювати місцезнаходжен географічними координатами, потрібно: ня користувача у будь-якій точці 1) з'ясувати, у якій півкулі (Північній чи Пів земної кулі. ці дані процесор при денній, Західній чи Східній) потрібно його строю перетворює на градуси, на кладає їх на карту — і виводить на шукати; 2) за числами широти і довготи визна екран карту із вказівкою місця, чити відповідні їм паралель і меридіан; 3) знайти де ви перебуваєте. точку їхнього перетину. Наприклад, географічні координати Києва — 51° пн. ш., 31° сх. д. * Г" • -• Л ,

запам'ятайте

-W

п*. Т

3----------------------------------------------------------------- .

• географічна широта — відстань уздовж меридіана в градусах від будь-якої

точки земної поверхні до екватора. Географічна довгота — відстань уздовж паралелі в градусах від будь-якої точки земної поверхні до нульового меридіана. • Географічні координати — це широта і довгота точки земної поверхні. •

Розділ

заПитання і заВданняО-----------------------------------------------------------------------

1. За мал. 63 на с. 69 визначте географічну широту точок Б, В, Г, Д, Е. 2. За картою півкуль (див. форзац) визначте географічну широту міст: Берліна, Буенос-Айреса. 3. За фізичною картою України визначте широту міст: Харкова, Луцька, Кіровограда. 4. Яку широту мають екватор, Північний полюс, Південний полюс? 5. Чи достатньо знати тільки широту, щоб визначити розміщення об'єкта на карті? 6. За мал. 64 на с. 70 визначте географічну довготу точок Б, В, Г, Д. 7. За картою півкуль визначте географічну довготу міст: Якутська, СанФранциско. 8. За фізичною картою України визначте довготу міст: Ужгорода, Житомира, Луганська. 9. Визначте географічні координати острова Кергелен. 10. 1821 року експедиція відкрила острів. Його координати — 69 пд. ш. і 91 зх. д. Як він називається і в якему океані розташований? 11. Герой роману Жуля Верна капітан Грант після трощі корабля зумів діста тися острова Табор (37° пд. ш., 153° зх. д.). Покажіть цей острів на карті.

12. Моряки знайшли в океані пляшку, у якій була записка. Потерпілі з корабля, що потрапив у сильний шторм, благали про допомогу. Вода, що просо чилася до пляшки, знищила деякі написи. Збереглися тільки такі уривки: 42... ш. і 173... д., поблизу остр... Нов..°. Як називається об'єкт, поблизу якого корабель потрапив у шторм?

(

Практична робота 2

}

Тема: Визначення географічних координат за географічною картою

1. За картою півкуль визначте географічну широту міст Вашингтона, Сіднея та Суецького каналу. 2. За картою півкуль визначте географічну довготу міст Парижа, Мехіко та Панамського каналу. 3. За картою півкуль визначте географічні координати міст Санкт-Петербурга, Кейптауна та озера Чад. 4. За фізичною картою України визначте географічні координати обласного центру своєї області. 5. За географічними координатами визначте об'єкти на карті півкуль: а) найвищий водоспад світу — 6° пн. ш., 61° зх. д.; б) острів, який має кілька назв: Рапа-Нуї, Вайгу, але на карті його позначають під іншою назвою — 27° пд. ш., 109° зх. д.; в) об'єкт, що його 1856 року відкрив англійський мандрівник Давід Лівінгстон — 18° пд. ш., 26° сх. д.

Розділ

заПитання і заВдання для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності ґ-------------------------------------------------------------> 1. Назвіть, який напрямок указує Полярна зоря а на південь б на північ В на схід Г на захід 2. укажіть, в якому напрямку туристам слід повертатися тією самою дорогою, якщо вони вирушили в похід на північний захід. а північно-східному В північно-західному б південно-східному г південно-західному 3. укажіть, яким знаком на плані зображують луки.

а -

,о- ”• .

и"

4. з'ясуйте, який числовий масштаб відповідає іменованому в 1 см 500 м. а 1 : 500 б 1 : 5000 В 1 : 50 000 г 1 : 500 000 5. зазначте, який об'єкт є початком для відліку географічної довготи. а екватор В північний полюс б нульовий меридіан г південний тропік 6. з'ясуйте, яка паралель найдовша. а 80° б 60° В 40° г 0° 7. укажіть, яку довготу мають точки, розташовані на нульовому меридіані. а 0° б 0° пн. ш. В 0° пд. д. г 0° сх. д 8. установіть відповідність між зображеними на малюнку об'єктами й азимутом, за яким до них потрібно рухатися. 1 дерево а 120° 2 завод б 240° 3 будинок В 300° 4 вітряк г 180°

д 60°

9. установіть відповідність між числовим та іменованим видами масштабу. а в 1 см 100 км 1 1 : 1000 б в 1 см 100 м 2 1 : 10 000 В в 1 см 1 км 3 1 : 100 000 г в 1 см 1 000 км 4 1 : 100 000 000 д в 1 см 10 м

10. Поміркуйте, яке твердження є правильним: а) карта — модель землі; б) карта — модель земної поверхні. 11. чи може бути глобус україни? Відповідь обґрунтуйте. 12. Що називають легендою карти? 13. яка подорож від полюса до полюса буде коротшою: вздовж 30-го ме ридіана чи 60-го? 14. Визначте географічні координати міст токіо, Москви.

ч.____________________ _________________ ) 73

РОЗД ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ Тема 1.

ЛІТОСФЄРА

Тема 2.

атмосфера

Тема 3.

Гідросфера

Тема 4.

біосфера та ҐРУНТИ

Тема 5. природні

КОМПЛЕКСИ

Вивчаючи розділ, ви: • дізнаєтеся про особливості всіх оболонок-

•

сфер Землі, поширення природних зон та наслідки впливу на них господарської діяльності людини; отримаєте уявлення про внутрішню будо ву Землі та склад земної кори, літосферні плити і рельєф, погоду й клімат, водойми і водотоки, поширення на земній кулі ґрунтів та живих організмів; навчитеся характеризувати географічне по ложення об'єктів, визначати їхню абсолютну й відносну висоту, глибини океанів і морів, будувати графіки ходу температури, діа грами розподілу опадів та розу вітрів; розвиватимете вміння читати географічні карти, працювати з контурною картою, про водити спостереження за погодою, корис туватися метеорологічними приладами.

Пригадайте з уроків природознавства, яку внутрішню будову має наша планета.

Людям завжди хотілося зазирнути вглиб Землі, щоб дізнатися, яка вона всередині. На разі вчені знають про внутрішню будову Землі менше, ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети. Проникнути в надра можна лише «на крилах науки». Те, що міститься під нашими ногами, донині зберігає свої таємниці. Учені припускають, що всередині Зе?я має три основні шари: ядро, мантію і земну кору (мал. 66). ДЕ РОЗТАШОВАНЕ ЯДРО. Ядро — централь на, серцевинна частина земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна назвати лише його радіус — близько 3 500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра

Наша планета складається з кіль кох оболонок (сфер): • літосфера (з грецької «літос» — камінь) — тверда, кам'яна; • атмосфера («атмос» — пара) — повітряна (газова); • гідросфера («гідро» — вода) — водна; • біосфера («біо» — життя) — організми разом із середовищем, у якому вони живуть; • географічна — оболонка, яку утворюють усі перелічені сфери. І

Земна кора (5 - 7 км) Астеносфера (50 - 250 км)

Мантія (2900 км) Зовнішнє

Внутрішнє

ядро (3500 км)

Мал. 66. Внутрішня будова Землі

Розділ

III перебуває в розплавленому рідкому стані, а внутрішня — у твердому. Припускають також, що ядро складається з ре човини, подібної до металу (із заліза з домішками або крем нію, або нікелю; є й інші припущення). Температура в ядрі сягає 5000 °С.

ПОДОРОЖУСЛОВО

Слово мантія в пе рекладі з грецької означає покривало.

Що ВКриВАЄ МАНТіЯ. Мантія — внутрішній шар Землі, який покриває ядро. Її товща (потужність) 2900 км. Це — найбільший із внутрішніх шарів планети (83 % об'єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. На думку вчених, що ближче до центру Землі, то тиск у ній більший, а темпера тура вища: від кількох сотень градусів до 2500 °С. За такої температури речовина мантії мала би бути розплавленою, але плавленню перешкоджає великий тиск. Через те вважають, що вона тверда і водночас розпечена. Припускають, що верхня частина мантії складена щільни ми породами, тобто тверда. Проте на глибині 50—250 км у ній міститься в'язкий частково розплавлений шар — астеносфера. Вона порівняно м'яка й пластична, як пластилін або віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і в такий спосіб переміщуватися. Швидкість переміщення невелика — кілька сантиметрів на рік. Проте це відіграє велику роль у рухах земної кори, про що йтиметься далі.

зЕМНА КорА. земна кора — зовнішній твердий шар Землі. Порівняно з ядром і мантією вона дуже тонка. Товща земної кори найбільша в горах — 70 км, на рівнинах вона становить 40 км, під океанами — лише 5—10 км. Товщу земної кори часто порівнюють зі шкіркою яблука. Вона чому земля вкрита корою? дійсно відносно тонка, але це та земна твердь, Назва земна кора залишилася що є для людей основою світу. Саме на тонкій у науці відтоді, коли вчені дума земній корі здіймаються гори, стоять будинки, ли, що надра Землі розплавлені. нею ходять люди, течуть річки, а в її заглибинах Вважалося, що поверхня Землі за лежать моря і океани. тверділа внаслідок охолодження, Найкраще вивчено верхній шар земної утворивши кору. Справді, спосте рігаючи, як виливається лава під кори на суходолі. Його видно у відслоненнях час виверження вулкана, можна на схилах гір, крутих берегах річок, у кар'єрах. подумати, що всередині Земля На поверхневий шар кори впливає сонячне теж розплавлена. Проте з'ясу проміння. Влітку він прогрівається, восени валося, що це не так. охолоджується, взимку промерзає, а навесні +1 розмерзається і поступово знову нагрівається. 4 п Проте вже на глибині 20—30 м, незалежно від пори року, температура цілий рік однакова. A з глибиною вона починає підвищуватися. =■ ' £---------------------------------Побачити, яка земна кора на глибині, допо най >либшу све рдловину Найглибшу свердловину (12 262 м) пробурено в Росії магають шахти й свердловини, які бурять для на Кольському півострові. видобування корисних копалин. Люди давно *

■

Розділ

помітили, що в шахтах із глибиною температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють в умовах спеки (+30 °С і більше). Тепло земній корі передається від мантії. З на уковою метою геологи пробурюють надглибокі свердловини. Із вузьких отворів свердловин дістають зразки речовини і ретельно їх досліджують. Земна кора з частиною верхньої мантії утворюють літосферу. Це тверда («кам'яна») оболонка, яка ніби плаває на пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами — близько 50 км, на материках — до 250 км. Із внутрішньою будовою Землі пов'язано багато запитань, важливих для всього людства. Чому трапляються землетруси і як їх завбачувати? Чи рухаються материки? Чи багато є корис них копалин і де їх шукати? Як бачимо, є чимало таємниць, ключ до розкриття яких лежить глибоко в надрах планети. Їх пізнання дало б можливість прочитати кам'яний літопис Землі. У ньому — інформація про речовини й енергію земних глибин. Склад, будову та історію рoзвитку Землі вивчає наука геологія.

III

Розріз нафтової свердловини

:----------------

•

запам'ятайте • Літосфера — це тверда оболонка землі,ядро, що охоплює кору і верхній шар у внутрішній будові землі розрізняють мантіюземну і земну кору.

мантії. запитання і завдання

. Яку внутрішню будову має Земля? 2. Що вам відомо про ядро нашої планети?

3. Розкажіть про мантію Землі. 4. Покажіть на карті півкуль місця, де земна кора має найбільшу потужність, а де — найменшу. 5. Що таке літосфера? 6. Навіщо вчені намагаються проникнути в надра Землі?

7. Уважно розгляньте мал. 67. Назвіть частини внутрішньої будови яйця та нашої планети, позначені цифрами. Порівняйте внутрішню будову яйця і Землі. Що спільного, на вашу думку, у внутрішній будові цих тіл?

Мал. 67 77

Розділ

III § 20. ЛітоСФЕрні пЛити Пригадайте, що називають літосферою.

яка товщина земної кори?

ЯК УТВОРИЛИСЯ МАТЕРИКИ Й ЗАПАДИНИ ОКЕАНІВ. С учасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу (переміщення) материків. Її висунув 1912 року німецький учений Альфред Вегенер. Він припустив, що міль йони років тому на Землі існував один гігантський материк Пангея («єдина земля»). Він був оточений єдиним океаном. Із часом суперматерик розколовся на Лавразію і ГонДвану, які пізніше були розбиті тріщинами-розлойами і теж розпалися на окремі материкові частини. Віддаляючись (дрейфуючи), Альфред Вегенер ( 1880-1930) частини Пангеї стали сучасними материками, а між ними утворилися западини океанів (щл. 68). Про Гіпотеза те Вегенеру не вдалося пояснити, як могли альфреда Вегенера рухатися материки. Головним доказом дрейфу конти Згодом учені дійшли висновку, що літосфе нентів А. Вегенер вважав те, що на ра не суцільна як, наприклад, шкаралупа яйця. географічних картах обриси східно Її утворюють окремі блоки — літосферні плити го узбережжя Південної Америки майже точно збігаються з обрисами завтовшки від 50 до 250 км. Вони обмежені західного узбережжя Африки. Це й глибинними розломами, але, ніби велетен навело вченого на думку, що колись ські пазли, щільно прилягають одна до одної вони були одним цілим. Свій здогад (мал. 69). Плити лежать на в'язкій, пластичній він підкріплював тим фактом, що на поверхні астеносфери. Ковзаючи по ній, вони різних материках знайдено решт- А дуже повільно переміщуються, ніби плавають. ки подібних рослин і тварин минулих часів. Отже, материки, що є уламками Пангеї, та З©® западини океанів розташовані на літосферних плитах і разом з ними здатні переміщуватися.

Мал. 68. Утворення материків за гіпотезою Альфреда Вегенера

III

<0°

Розділ

Межі літосферних плит Напрямок і швидкість руху плит (мм/рік)

Мал. 69. Сучасні літосферні плити

ЯКі СиЛи руХАЮТЬ ЛіТоСФЕрНі ПЛиТи. Сили, які здатні рухати плити літосфери, зароджуються всередині на шої планети. Тож їх називають внутрішніми силами землі. Вони виникають унаслідок розпаду радіоактивних елементів і під час переміщення розплавленої речовини у верхній мантії. Внутрішні сили штовхають літосферні плити, і вони руха ються вздовж розломів. Розрізняють повільні горизонтальні й вертикальні рухи літосферних плит.

горизоНТАЛЬНі руХи. Найзначущішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна від носно іншої (мал. 70). Серединно-океанічний хребет

Риф'

Мал. 70. Рухи літосферних плит

Розділ

III

Горизонтальні рухи літосферних плит

Зближення

Розсування

Якщо плити зближуються, то внаслідок зіткнення їхні краї зминаються у складки і на поверхні утворюються гори. Так, на стику плит ІнДо-Австралійської та Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова й океанічна плити, то океанічна занурюється під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а вздовж узбережжя — там, де занури лася плита, — утворюються глибоководні западини (жолоби). Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Най більше їх виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Через розломи розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповню ючи простір між ними. Так відбувається нарощення земної кори на дні океанів. У місцях розривів (рифтах) нагромаджу ються магматичні породи, які утворюють величезні підводні гірські споруди — серединно-океанічні хребти (мал. 70 на с. 79). Наприклад, унаслідок розсування Південноамериканської та Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-океанічний хребет. Отже, під океанами земна кора безперервно оновлюється. Горизонтальні рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно — від 2 до 10 см на рік. Для людини вони непомітні. Виявили їх, порівнявши космічні знімки, зроблені в різні роки зі штучних супутників Землі.

ВЕрТиКАЛЬНі руХи. Вертикальні рухи, зумовлені вну трішніми силами Землі, — це повільні підняття й опускання окремих ділянок земної кори. Наприклад, північна частина Скандинавського півострова, що в європі, піднімається на 1 см за рік. Унаслідок цього море на узбережжі відступає. Про це свідчать залізні кільця, до яких більш як 100 років тому на березі прив'язували човни. Нині ці кільця опинилися на висоті понад 150 м над рівнем моря. Отже, ця територія Зміщення колись була берегом, а потім піднялася на таку висоту. В іншому місці Європи узбережжя НіДер ландів, навпаки, уже кілька століть поспіль опускається зі швидкістю 3 мм на рік. Там Північне море «наступає» на суходіл. Місцеві мешканці змушені захищати обжиті землі, споруджуючи високі дамби й греблі вздовж узбережжя. Окремі ділянки в цій країні вже лежать нижче за рівень моря (мал. 72). В Україні найбільші підняття зафіксовано на сході КіровограДської і півночі Житомир ської областей — майже 9 мм на рік. А узбережМал. 71. Зміщення в шарах порід жя Чорного моря в районі ОДеси опускається свідчать про рухи земної кори зі швидкістю майже 1 см на рік. 80

Розділ

III

Мал. 72. Низовинна рівнина в Нідерландах

Вертикальні рухи відбуваються дуже по вільно, але постійно та повсюдно. Вони охоп люють величезні ділянки й супроводжуються відступом або наступом моря. Ділянки підні маються, потім опускаються, і навпаки. Тож вертикальні рухи називають коливними рухами земної кори. Отже, літосфера перебуває в постійному русі. Її рухи — це природні явища, які порізному виявляються на різних її ділянках. Мантія несе на собі земну кору, як тонкий аркуш паперу, рухаючи її, місцями розриваючи або зминаючи в складки.

чи можна передбачити рухи літосфери? Вчені встановили, що літосферні плити рухаються чітко за мате матичними законами. Знаючи їхній напрямок і швидкість руху, можна змоделювати за допомо гою комп'ютера положення плит у будь-який момент: чи то в минуло му, чи в майбутньому. Вважають, що через мільйони років Австралія зміститься на північ, Атлантичний та Індійський океани збільшаться а Тихий зменшиться за розмірами. $ 4 _ wv**

запам'ятайте

:----------------------

• Літосфера Л складається з літосферних плит — великих частин, що обмежені

•

глибинними розломами і перебувають у постійному русі. Рухи літосферних плит бувають горизонтальні й вертикальні. J

запитання і завдання

. Назвіть і покажіть на карті основні літосферні плити Землі. 2. Що відбувається внаслідок зіткнення літосферних плит?

3. Що відбувається у місцях розсування літосферних плит? 4. Які є докази вертикальних рухів поверхні Землі? 5. Поміркуйте, які зміни може спричинити опускання земної кори.

Є Л

6. Проаналізуйте способи зображеЄ я об'єктів на карті (мал. 69, с. 79). У який спосіб зображують літосферні плити на карті? J

попрацюйте в групі

Розгляньте на мал. 69 (с. 79) розміщення сучасних літосферних плит. З'ясуйте, з якими літосферними плитами межують плити: група 1 — Африканська; група 2 — Південноамериканська; група 3 — Євразійська. Укажіть, як вони рухаються відносно сусідніх плит (зближуються чи розсува ються). З якою швидкістю відбуваються такі рухи? яка плита рухається з най більшою швидкістю? 81

Розділ

III § 21. зЕмЛЕтруСи Пригадайте, які рухи здійснюють літосферні плити. Які сили зумовлюють рухи літосферних плит?

! ОМУ ЗДРИГАЄТЬСЯ ЗЕМЛЯ. Про землетруси ви, зви чайно, чули з повідомлень у новинах і маєте уявлення, що це таке. Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Землетруси зумовлено тими самими внутрішніми силами Землі, що рухають літосферні плити. Ці сили спричиняють глибинні розриви земної кори. У зоні розриву миттєво зрушується земна кора. За секунди товщі гірських порід зміщуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у го ризонтальному чи вертикальному напрямку. Це породжує раптовий підземний поштовх. Місце в надрах землі, де виникає розрив і відбувається зміщення земної кори, називається осередком землетрусу (мал. 73). Він може виникати на різних глибинах — від кіль кох десятків до 700 км. Від глибини залежить сила струсу земної поверхні: що глибше — то слабше. Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля. Її можна по рівняти з хвилями від кинутого у воду каменя. Сейсмічна хвиля передає коливання земної тверді на великі відстані. Це через неї здригаються породи в надрах і руйнуються будівлі на поверхні Землі. Коливання поширюються гірськими породами дуже швидко — до 7 км/с. Над осередком землетрусу на поверхні землі міститься епіцентр землетрусу (мал. 73). В епіцентрі сила поштовхів найбільша. З віддаленням від нього ця сила зменшується.

Мал. 73.Осередок та епіцентр землетрусу 82

Розділ

III

Сейсмічна хвиля охоплює величезні площі. Наприклад, коли 1977 року відбувся землетрус з епіцентром у Карпатах, то в Москві (Росія) у будинках хиталися люстри. Якщо епіцентр землетрусу міститься на дні моря, то відбу ваються підводні землетруси (моретруси). Це спричинює силь ні хвилі — цунамі (детальніше див. § 43, с. 171—172). Тоді стіна води усією своєю силою і масою обвалюється на узбережжя. ЧиМ СТрАШНі СТруСи зЕМЛі. Серед небезпечних сил природи землетруси завжди були найстрашнішим лихом для людини. Вони розпочинаються зненацька, відбуваються / блискавично і мають велику руйнівну силу. Потужні земле ПОДОРОЖУСЛОВО Слово катастрофа труси називають катастрофічними. Очевидці так описують це грізне стихійне явище: «Земля у перекладі з грецької означає загибель, глухо гуде і стогне, коливається, як морські хвилі, горбить кінець. ся і здригається під ногами, утворюючи глибокі тріщини і провалля. Вигинаються залізничні рейки, падають мости, під руїнами будівель гинуть люди, спалахують пожежі від пошкоджених газових та електричних мереж». Унаслідок катастрофічного землетрусу 1960 року в Чилі (Південна Америка) обвали найжахливішим лися гори і перекрили шлях річкам, утворилися землетрусом за всю v#/ п?4 історію людства був середзем западини, прокинулись вулкани, їхня вогняна номорський землетрус 1201 р. лава розтікалася навсібіч. І це неповний перелік Тоді загинув понад 1 млн людей. наслідків струсів землі (мал. 74). У ХХ ст. відбулося близько 30 ката Для оцінювання сили землетрусу користу строфічних землетрусів. Найсильються 12-бальною шкалою. Поштовхи силою ніші — в Італії 1908 р. (загинули 1—4 бали належать до слабких (їх відчувають 100 тис. людей), у Китаї 1920 р. (200 тис.) та 1976 р. (650 тис.). тільки прилади — сейсмографи). Землетруси Найчастіше землетруси стаються силою 6 балів вважають сильними (спостері в японії. гають легкі пошкодження будівель), 7 — дуже

Мал. 74. Наслідки 83

Розділ

III I ’< ' ! n ijSHQ A j'rrr. '

Мал. 75. Шкала землетрусів

1-4

5-6

7-8

9-10

11-12

сильними (репаються будівлі), а 11—12 балів — катастрофіч ними (руйнується майже все) (мал. 75). Щороку на Землі відбувається близько 100 тис. землетрусів. Катастрофічні землетруси бувають рідко — у середньому раз на кілька років. Щороку через підземні поштовхи гинуть близько 10 тис. людей. Стародавній китайський сейсмограф: під час землетрусу (внаслідок порушення рівноваги) в рот однієї з жаб падає бронзова кулька

Сучасний сейсмограф

• діючі _

ХТо СЛіДКуЄ зА зЕМЛЕТруСАМи. Землетруси вивчає наука сейсмологія. У різних країнах світу сейсмологи про водять спостереження за станом земної кори, користуючись сейсмографами. Ці прилади вимірюють і автоматично за писують найменші коливання земної поверхні в будь-якій точці нашої планети. Важливим завданням сейсмології є прогноз землетрусів. На жаль, сучасна наука ще не спроможна точно їх передба чати. Більш-менш достовірно можна визначити район і силу землетрусу, але його початок спрогнозувати дуже складно. Тож найкращий спосіб зменшити втрати — підготуватися до землетрусу. Для цього будують сейсмостійкі будинки, що витримують 10-бальні поштовхи. У країнах, де часто відбуваються ці стихійні явища, дітей у школах навчають правильної поведінки під час землетрусу.

Вулкани • згаслі

Епіцентри катастрофічних землетрусів

Мал. 76. Основні райони землетрусів і вулканів

Розділ

III

ДЕ БуВАЮТЬ зЕМЛЕТруСи. В одних райо тварини-сейсмологи нах земної кулі землетрусів майже не буває, Задовго до виникнення сейсмо логії, люди помітили, що тварини а в інших вони трапляються часто. У цьому є здатні відчувати наближення певна закономірність. Землетруси виникають землетрусу. Був випадок, коли на межах літосферних плит, у місцях розривів і за 2 год до землетрусу в стайнях зіткнення — уздовж розломів земної кори. Зони коні почали іржати і зриватися стику (шви) між порівняно стійкими частинами з прив'язі. Їх заспокоїли. Та за плит досить вузькі, але простягаються на тисячі 15 хв до катастрофічного по штовху коні зірвалися, вибили кілометрів. Їх називають сейсмічними поясами. двері стайні й розбіглися. Згодом Вони збігаються з місцями глибинних розломів завалилася не тільки стайня, а на суходолі та в океанах. Там нагромаджується було зруйноване й усе місто. На напруження надр, що періодично розряджаєть ближення землетрусу відчувають ся землетрусами. Земля ніби «випускає пару». й інші тварини: корови мукають, собаки виявляють неспокій, птаЧасто такі місця припадають на гірські райони хи тривожно кружляють у повітрі. (гори Азії, Північної і Південної Америки). У японії розводять особливих Коли вчені позначили на карті епіцентри рибок, які перед початком зем землетрусів, то виявилося, що вони зосереджені летрусу метушаться в аква у двох сейсмічних поясах Землі — Середземно \ ріумі морському і Тихоокеанському (мал. 76). В Укра їні землетруси бувають у Карпатах (силою до 9 балів) і Криму (до 7 балів). Землетруси — це яскраве свідчення наявності в надрах потужних внутрішніх сил, величезної внутрішньої енергії Землі.

запам'ятайте

:-----------------

• землетруси з — це підземні поштовхи й коливання земної поверхні, зумовлені

раптовими розломами і зміщенням земної кори. • Сейсмічний пояс — це рухома ділянка земної кори, що виникає на межі

літосферних плит, де проходять глибинні розломи. • Головні райони землетрусів зосереджені в Середземноморському і Тихоокеан ському сейсмічних поясах, розташованих уздовж меж літосферних плит. запитання і завдання

. 2. 3. 4. 5.

Як виникає землетрус? Чим осередок землетрусу відрізняється від його епіцентру? За якою шкалою визначають силу землетрусу? Чим небезпечні моретруси? У яких районах найчастіше трапляються землетруси? Назвіть і покажіть на карті сейсмічні пояси Землі. 6. Чи бувають землетруси в Україні? Де і чому?

7. Поясніть, чому Японія є «чемпіоном» за кількістю землетрусів. 85

Розділ

III § 22. вуЛканізм і вуЛкани. ГЕйзЕри Пригадайте, в якому стані перебуває речовина мантії. У яких місцях земної кори виникають тріщини?

ЩО ТАКЕ ВУЛКАНІЗМ і ВУЛКАНИ. У надрах Землі утво-

!юється магма — вогняна рідка речовина. Вона насичена

Мал. 77. Внутрішня будова вулкана

Боковий кратер

водяною парою й газами. Перебуваючи під тиском, магма шукає виходу на поверхню. Таким виходом стає тріщина в вемній корі. Піднімаючись, магма прокладає трубоподібний канал — жерло. Зверху жерло закінчується чашоподібним роз ширенням — кратером. Через нього на поверхню виливається магма, вириваються чорний дим і стовпи вогню, вивергається розжарене каміння (мал. 77). З вивержених речовин на по верхні утворюється конусоподібна (або іншої форми) гора. Іноді кратерів виникає декілька: на вершині ерхилах гори. Сукупність явищ, пов'язаних із підняттям магми з надр Землі та виливанням її на поверхню, називають вулканізмом. Вул кан — це місце виходу магми на земну поверхню. Виверження вулкана може супроводжуватися землетрусом. Що ВиВЕргАЮТЬ ВУЛКАНи. Під час виверження вул канів на земну поверхню потрапляють рідкі, тверді й газо подібні речовини. Вогняна рідка лава утворюється з виверженої магми. Вона розпечена до 1000 °С (мал. 78). Хоча лава й тече, але вона щільна, як камінь. Її потоки сягають кількох кілометрів за вдовжки. Іноді лава розбризкується з кратера, утворюючи високі фонтани.

Кратер Вулканічний конус Жерло

Лава

Осередок магми

^Кратер

Розділ

III

Твердих речовин вулкан вивергає часом значно більше, ніж лави. Це вулканічні бомби — уламки лави завбільшки від кількох сан тиметрів до кількох метрів у поперечнику, які викидаються високо вгору. Вулканічний попіл — дрібні уламки — може поширюватися на тисячі кілометрів (мал. 79). Так, рожевий попіл вулкана Кракатау (Південна Азія), під нятий вибухом на висоту 80 км, облетів усю земну кулю й поступово осідав на різних материках та в океанах. Мал. 78. Базальтова лава Вулканічні гази і водяна пара мають дуже високі температури. Вони у великій кількості виділя ються з кратера, а потім — з лавових потоків. Вибухи великої сили, що Так, під час виверження вулкана Парикутин передують виверженню, властиві вулкану Кракатау (Пів (Північна Америка) виділялося понад 3 тис. денна Азія). 1883 р. вибух розніс тонн газів на добу. Буває, що дуже в'язка магма, на шматки гору, частина острова застигаючи в кратері, закупорює газам вихід. Це злетіла у повітря. Гуркіт було чути призводить до сильних вибухів. Виверження аж в Австралії на відстані 3 600 км! вулканів може бути короткочасним або трива ти дні й навіть місяці. Так, один з вулканів на Гавайських островах у Тихому океані 1859 року вивергався більш ніж 10 місяців. За цей час лавовий потік пройшов 50 км, досяг узбережжя і далі рухався дном океану.

ЯКі БуВАЮТЬ ВуЛКАНи. На суходолі налічують сотні ді ючих вулканів. Діючими називають вулкани, що вивергалися за пам'яті людства. Деякі з них нині перебувають на стадії згасання. Згаслими вважають вулкани, про виверження яких

Мал. 79. Виливи розпеченої лави і викиди попелу з вулканів

Розділ

яг

III

_________________________ найвищий вулкан Європи — Етна (на острові у Середземному морі) — має висоту 3340 м. найвищий вулкан Євра зії — Ключевська Сопка (півострів Камчатка на сході Азії) заввишки 4750 м. Він дуже активний — ви вергається кожні 6-7 років. Сумнозвісний вулкан Вулкан Везувій (Європа) відомий катастрофічним виверженням, що сталося 79 р. н. е. Тоді три міста — Помпеї, Геркуланум і Стабія — були поховані разом із меш канцями, які, певно, задихнулися від вулканічних газів під величез ною кількістю попелу завтовшки 7 м. Везувій виявляє активність і нині. ЦЦ) ’ Ь ■> Н ‘jVnWf -W -•“ ь Т •

не згадано в історії людства. Тільки конусопо дібна форма, вулканічні породи і кратер свід чать про те, що гора колись (мільйони років тому) була вулканом. Багато згаслих вулканів є в горах Азії (Ельбрус, Арарат) та ін. Згаслі вулкани відомі і в Україні. У Карпатах вони утворюють Вулканічний хребет, у Кримських горах — гірський масив Карадаг. Вулкани можуть бути не тільки наземні, а й підводні — що вивергаються на дні морів та океанів. Часто після підводного виверження з'являється новий острів. Він є вершиною вулканічної гори, що утворилася на дні моря чи океану і здійнялася над поверхнею води.

гЕогрАФіЧНЕ ПоШирЕННЯ ВуЛКАНіВ. Нині на поверхні Землі відомо понад 600 дію чих вулканів. Більшість із них зосереджена в тих самих сейсмічних поясах, що й землетруси. Адже походження вулканів пов ’язане із межами літосферних плит, де утворюються глибинні розломи земної кори. Тихоокеанський сейсмічний пояс облямовує Тихий оке ан, утворюючи так зване вогняне кільце. Там зосереджені 2/3 всіх наземних діючих вулканів. У Середземноморському сейсмічному поясі багато згаслих вулканів; окрім наземних, там є й підводні вулкани (див. мал. 76 на с. 84).

ПіСЛЯВуЛКАНіЧНі ЯВиЩА. Після виверження вулка на можуть утворюватися гарячі джерела, гейзери, грязьові вулкани. Ці явища пов'язані з охолодженням вулканічного осередку, що живив вулкан. Тривають вони тисячоліттями. гарячі джерела утворюються в тих районах, де на невеликій глибині залягає ще не охолола магма. Своїм теплом вона на гріває підземні води. Через тріщини у земній корі вони виливаються на поверхню (мал. 80). Температура води в таких джерелах — по над +70 °С. У воді зазвичай розчинено багато мінеральних речовин, тож вона лікувальна. На базі джерел працюють санаторії і водолікарні. Наприклад, відомий в усьому світі курорт Карлові Вари в Чехіївикористовує мінеральні джерела, що зігріваються підземним теплом згаслого вулкана. гейзери — це джерела, що періодич но фонтанують, викидаючи стовпи гарячої води і пари внаслідок тиску перегрітої пари Мал. 80. Гаряче джерело й газів під землею. Висота фонтана сягає 88

Розділ

десятків метрів (мал. 81). Наприклад, Великий гейзер (острів Ісландія) фонтанує на висоту 30 м кожні 24 години. Гейзери поширені в Новій Зеландії, США, в Росії на півострові Камчатка (Долина гейзерів). Нині люди навчилися використовувати гей зери і гарячі джерела для опалення будинків і вироблення електроенергії. Для цього збудовані спеціальні геотермальні станції. грязьові вулкани скидаються на зменшені моделі справжніх діючих вулканів. Тільки в таких мінівулканах вулканічні гази виштовхують на поверхню не лаву, а гарячу грязь. Конуси грязьових вулканів справді мініатюрні — 1—2 м у діаметрі. Виверження відбувається більш-менш спокійно. Грязьові вул кани є на Камчатці, островах Ява і Сицилія. І рухи земної кори, і землетруси, і вулканізм на лежать до внутрішніх процесів, бо їх спричинюють внутрішні сили Землі.

запам'ятайте

III

Мал. 81. Гейзер

З-----------------------------------------------------------------------

• Вулканізм — це сукупність явищ, пов'язаних із підійманням з надр землі магми

та виливанням її на земну поверхню. • Вулкан — це місце виходу магми на земну поверхню. Вулкан скидається на конусоподібну (або іншої форми) гору. • Більшість вулканів зосереджена в Тихоокеанському і Середземноморському сейсмічних поясах. запитання і завдання^—

Розкажіть, яку будову має вулкае

2. 3. 4. 5. 6.

$ (ф)

Які речовини вивергаються в результаті діяльності вулканів? Які вулкани називаються діючими, а які — згаслими? Яка закономірність розміщення вулканів на Землі? Як їх позначають на карті? Що таке гейзер? Як він діє? Як можна використовувати гарячі джерела?

7. Поміркуйте, чому вулкани називають «вікнами» в надра Землі.

(

Практична робота 3 (Початок. Продовж. див. с. 102, 107.)

)

Тема: Позначення на контурній карті вулканів суходолу 1. Позначте на контурній карті вулкани Везувій, Етна, Кракатау, Ключевська Сопка і зазначте їхні назви. 2. Визначте географічні координати вулканів Етна та Ключевська Сопка. 89

Розділ

III § 23. зовнішні процЕСи, Що змінюютЬ зЕмну повЕрХню Пригадайте, як можуть змінювати земну поверхню внутрішні процеси.

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню фор-

!ують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підзем них вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні ?роцеси, на відміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори. Зовнішні процеси відрізняються від внутрішніх ще й тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні. Вони «використовують» енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На пер ший погляд, ці сили видаються значно слабЄими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: «Вода камінь точить». Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнів ну, і створювальну (творчу) роботу. ВиВІТрЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хіміч не й органічне вивітрювання. Фізичне вивітрювання — це руйнування гірських порід до уламків під впливом коливань темпера тури та замерзання води в їхніх тріщинах. Особ ливо активно воно відбувається там, де є великі контрасти температур упродовж доби: у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80 °С, а вночі спадає майже до 0 °С. Мал. 82. Фізичне вивітрювання Багаторазове нагрівання й охолодження призво дить до швидкого розтріскування порід (мал. 82). Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Під час замерзання у тріщи нах порід вода збільшується в об'ємі й розширює тріщини. Згодом суцільна брила руйнується. Органічне вивітрювання — це руйнування гірських порід організмами. Найчастіше його починають бактерії, мохи і лишайники, які осе ляються на породах (мал. 83). Коріння рослин, потрапляючи у тріщини порід, сприяє їхньому розтріскуванню. Серед тварин відчутно вплива Мал. 83. Органічне вивітрювання: лишайники, що оселяються ють на породи землерийні (миші, кроти), дощові на скелях, руйнують породи черв'яки, мурашки та ін. 90

Розділ

III

Хімічне вивітрювання — це руйнування гірських порід під дією повітря і води з розчиненими в ній речовинами. Вони здатні роз'їдати породи, утворюючи з них нові мінерали і по роди. Так, твердий польовий шпат перетворюється на м'яку глину. Найактивніше хімічне вивітрювання відбувається в районах, де переважає волога й тепла погода. Унаслідок вивітрювання утворюються пухкі відклади, які легко розвіюються вітром і розмиваються плинними водами. роБоТА ВіТру. Вітер виконує три види роботи: руйнівну, транспортну і нагромаджувальну. Руйнівна робота вітру виявляється у ви дуванні й розвіюванні пухких порід. Вітер може здувати величезні маси порід і ґрунту. Напри клад, у США під час бурі 1934 року тільки за один день звіяло близько 300 млн тонн ґрунту. Підхоплені вітром піщинки вдаряються об скелі і обточують, шліфують кам'яні виступи. В результаті утворюються не лише подряпини, а й чудернацькі скульптурні форми, які нази вають останцями. Часто вони нагадують стовпи, гриби, фігури людей (мал. 84). Химерні остан ці, наприклад, є в Криму: на гірському масиві Мал. 84. Останці Демерджі вони утворили Долину привидів. Транспортна робота вітру полягає у пере З Найпотужніші ураганні несенні уламків порід на великі відстані. Так, вітри, що бувають у пустелі пилова буря 1926 року з півдня України за Сахарі в Африці, переносять пил несла пил і чорнозем на північ європи аж до на відстань до 2500 км і відкладаБалтійського моря. ють його в Європі або Атлантично Створювальна (нагромаджувальна) робота му океані. За швидкості 5 м/с вітер може переносити пил, 20 м/с — вітру — це відкладання перенесених уламків гравій, 25-50 м/с (під час урага і утворення різноманітних еолових форм по ну) — гальку, дрібні уламки порід. верхні. Скрізь, де є пісок, формуються брижі —

Мал. 85. Піщані брижі

Мал. 86. Бархани

Розділ

III

Мал. 87. Вимоїна

Мал. 88. яр

Мал. 89. Балка

ланцюги дрібних піщаних валиків (мал. 85). У пустелях, долинах річок, на узбережжях морів вітер нагортає дюни — піщані горби заввишки 10—20 м, рідко — 100 м. В Україні вони поширені в долині Дніпра, на узбережжях Чорного й Азовського морів. У піщаних пустелях утворюються барха ни — горби з піску заввишки 70—150 м у подобі півмісяця (мал. 86). Дюни і бархани постійно переміщуються і за рік можуть «пройти» сотні метрів. Відомі випадки, коли через наступ пісків були повністю засипані міста.

роБоТА ПоВЕрХНЕВиХ і ПіДзЕМНиХ ВоД. Воду, як і вітер, називають невтомною трудівницею. Поверхневі води — річки й тимчасові потоки (після сильних дощів або танення снігу) — здійснюють велику роботу, змінюючи поверхню. Їхня руйнівна дія полягає у розмиванні порід. Таке руйну вання називають ерозією. У породах річки прорізають собі видовжені заглиблення — річкові долини. Кожна річка роз миває береги, переносить і відкладає зруйнований матеріал на вигинах русла і в гирлі. Тимчасові потоки прорізають на поверхні землі вимоїни завглибшки 1—2 м (мал. 87). Вони виникають через рясні опади і наявність порід, що легко розмиваються. Якщо вимоїни не закріплені корінням рослин, то після чергових злив поглиблюються і розширюються. Врешті вимоїни перетворюються на яри (мал. 88). Після кожного дощу яри збільшуються. З часом ерозія згасає, змен шується. Схили яру стають пологими. На них З Найбільшою— печерою Сі -------------------—,------виростають трави й кущі. Так яр поступово у світі є Мамонтова (США) перетворюється на балку, ерозія припиня завдовжки 361 км. В Україні най більші печери є на Поділлі — Опти ється (мал. 89). містична (201 км) та Криму — Чер Підземні води здатні розчиняти деякі гірські вона (14 км). породи, наприклад: вапняки, крейду, гіпс, 92

Розділ

III

сіль. Унаслідок їх розчинення і вимивання під землею утворюються порожнини — печери (мал. 90). ДіЯЛЬНіСТЬ ЛЮДиНи. До зовнішніх природних процесів належить і діяльність людини. Її вплив на земну поверхню стає дедалі відчутніший. Як і сили природи, вона руйнує поверхню, коли видобуває корисні копалини, обробляє землі, будує різні споруди та шляхи. Людина утворює на поверхні штучні (неприродні) форми — заглибини-кар'єри, насипи. Отже, зовнішні процеси руйнують Мал. 90. Печера — результат розчинення порід підземними водами підвищення, заповнюють відкладами за падини, згладжують нерівності земної поверхні. Водночас вони розчленовують її, утворюючи яри та долини. Зовнішні процеси відбуваються постійно й одночасно з внутрішніми. В результаті їхньої взаємодії поверхня Землі набуває складної подоби і безперервно змінюється.

запам'ятайте

D------------------------ :.

”• з зовнішні процеси — це вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, діяльність людини. • Вивітрювання — це руйнування гірських порід унаслідок коливань темпера тури повітря, дії води, впливу організмів. • Ерозія — це руйнування гірських порід поверхневими проточними водами. _____________________________________ ’____________________________________ у \___ запитання і завдання

Які явища належать до зовнішніх процесів? 2. Що називають вивітрюванн ям? Які є види вивітрювання? 3. Які наслідки роботи вітру і де їх можна побачити? 4. Яку роботу здійснюють поверхневі води, а яку — підземні?

9 Ф

5. Чи здатна людина змінювати поверхню Землі? попрацюйте в групі

Розкажіть, у чому полягає руйнівна, транспортна і створювальна робота зовнішніх сил: група 1 — вітру; група 2 — поверхневих вод; група 3 — підземних вод. Які форми поверхні утворюються внаслідок їхньої дії? шукайте __ ___ В

інтєрнєті

_____ __ ____ >

Знайдіть в Інтернеті зображення останців. Які фігури вони можуть утворювати? 93

Розділ

III § 24. породи, Що СкЛадаютЬ зЕмну кору • Пригадайте відомі вам мінерали і гірські породи. • яку потужність має земна кора під материками та океанами?

із ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЗЕМНА КОРА. Земна кора складається з мінералів і гірських порід. Їх є кілька тисяч видів. Деякі з них відомі й вам. Мінерали й гірські породи відрізняються між собою кольором, твердістю, будовою, ?емпературою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад, як паливо, будівельні матеріали, хімічну сирови ну та сировину для одержання кольорових і чорних металів. Розмаїття мінералів та гірських порід зумовлене здебіль шого різними умовами їх утворення. За цією ознакою їх поділяють на магматичні, осадові й метаморфЄні (мал. 91). Різноманітність мінералів і порід

Граніт

МАГМАТИЧНІ ПОРОДИ. Магматичними називають поро ди, утворені з магми. Як ви вже знаєте, магма — вогняний рідкий розплав, що формується в мантії. Із надр у земну кору або на її поверхню розплавлена магма потрапляє через глибокі тріщини. Піднімаючись, розпечена до 1000 °С магма повільно застигає. На великих глибинах застигання триває сотні й навіть тисячі років! У товщі земної кори магма здатна затверднути на глибині, як вода під час замерзання. Внаслідок цього утворюються такі породи, як граніти. Якщо ж магма досягає поверхні й

Мал. 91. Утворення гірських порід та мінералів

Розділ

виливається, то вона позбувається розчинених у ній газів. Під час її застигання утворюються інші породи — базальти, що дуже поширені на нашій планеті. Магматичні породи здебільшо го тверді, важкі й щільні. оСАДоВі ПороДи. На відміну від магматич них, осадові породи виникають на поверхні зем ної кори. Вони утворюються в результаті осідан ня речовин на дні водойм або нагромадження їх на суходолі. Цими породами вкрито 3/4 поверхні материків. Осадові породи бувають уламкового, органічного та хімічного походження. Уламкові осадові породи утворюються з уламків різних порід унаслідок їх руйнування (наприклад, розмивання). Текучі води, льодо вики, вітер зносять їх у моря, озера, зниження суходолу. При цьому уламки різної величини і форми розбиваються, подрібнюються, згла джуються. Так утворюються валуни, щебінь, галька, гравій, пісок, глина. На дні океанів та морів, де уламкового матеріалу осідає най більше, під тиском дедалі нових і нових пластів він ущільнюється й перетворюється на значно твердіші осадові породи. Так пісок стає піско виком, глина — глинистим сланцем. Органічні осадові породи складаються пере важно з решток відмерлих рослин і тварин, що нагромадилися за мільйони років на дні водойм. Наприклад, крейда та вапняк утвори лися з мушель і панцирів морських організмів.

III

диво-камінь базальт Здавна з базальту, зважаючи на його велику щільність, виготовля ли пам'ятники і бруківку, якою ви мощували проїжджі частини міст. це єдиний матеріал, який стійкий до дуже високих температур. Тож на його основі виготовляють одяг для вогнеборців і теплозахисне покриття космічних кораблів. ціка во, що з нього можна отримати і папір та картон.

Збільшено в 150 разів Мал. 92. Крейда — осадова порода

Мал. 93. Відклади гальки вздовж гірських річок 95

Розділ

III

космічні осадові прибульці цікаво, що частина осадових порід на Землі має космічне походження. За підрахунками вчених, що доби на поверхню нашої планети з космосу осідає від 1 до 10 тис. тонн космічного пилу. Так постійно відбувається поповнення земної ■ кори твердою речовиною з космосу

ПОДОРОЖУ слово

Метаморфізм у перекладі з грець кої означає пере творення.

Мармур

Кам'яне вугілля — це рештки скам'янілих деревних рослин, що пролежали у землі міль йони років. А торф і нині утворюється в боло тах із трав'яних рослин. Нафта, горючі гази, бурштин теж мають органічне походження. Хімічні осадові породи — це результат ви падання в осад речовин із водних розчинів. Так скупчуються на дні водойм (морів, озер) кам'яна і калійні солі. З водних розчинів утворюються також гіпс, кремній, доломіт та інші породи.

МЕТАМорФіЧНі ПороДи. Магматичні й осадові породи зазнають перетворення. Воно відбувається тоді, коли змінюються умови їхнього залягання порівняно з тими, за яких вони утворилися. Так, унаслідок повільного прогинання земної кори осадові й магматичні породи опи няються під товщею нових нашарувань. На великій глибині вони нагріваються, стискуються і перетворюються — метаморфізуються, тобто набувають нових властивостей. На приклад, пухкий пісок стає твердим кварцитом, вапняк — мармуром, граніт — гнейсом. Гірські породи, котрі зазнали таких змін, називають метаморфічними. Якщо ж земна кора піднімається, метаморфічні й магма тичні породи опиняються на поверхні. Тоді вони руйнуються і знову стають осадовими уламковими породами. ПіДзЕМНі «ПоВЕрХи» зЕМНоЇ Кори. Різні за поход женням гірські породи залягають шарами й утворюють по добу поверхів земної кори. Проте співвідношення «поверхів» у земній корі неоднакове. Через те розрізняють два типи земної кори: материкову та океанічну (мал. 94).

Мал. 94. Типи земної кори

Розділ

Материкова земна кора має «триповерхову» будову: оса довий, гранітний і базальтовий шари. Осадовий шар (по тужністю від кількох міліметрів до 20 км) — це поверхня, по якій ми ходимо. Породи в ньому залягають пластами, змінюючи один одного. Гранітний шар, крім магматичних порід (гранітів), складається ще й з метаморфічних (гнейсу, мармуру). У базальтовому шарі переважають магматичні породи (базальт, лабрадорит, габро). Океанічну земну кору утворюють лише два шари — оса довий і базальтовий. Гранітного шару в ній майже немає, а осадовий менш потужний. Такий тип кори є лише під западинами океанів. Отже, будова земної кори складна й різноманітна. Це пов'язано з різними умовами її формування та процесами, які в ній відбуваються. Земна кора є джерелом різноманітних корисних копалин.

запам'ятайте

III

Залягання порід у земній корі

З-----------------------------------------------------------------------

• земна з кора складається з різних за походженням мінералів та гірських порід:

магматичних, осадових і метаморфічних. • Магматичні — це породи, утворені з розплавленої магми. • осадові — це породи, утворені внаслідок руйнування інших порід і нагро

мадження їхніх уламків на суходолі або осідання речовин на дні водойм. Метаморфічні — це породи, котрі зазнали змін під дією високих температур і тиску в надрах землі. • Розрізняють два основних типи земної кори: материкову (осадовий, гранітний, базальтовий шари) й океанічну (осадовий, базальтовий шари). •

запитання і завдання

. 2. 3. 4.

Які групи порід і мінералів розрізняють за способом утворення? як утворюються магматичні породи? Наведіть приклади таких порід. Які бувають за утворення? осадові породи? Які породи називають метаморфічними?

5. Назвіть дві основні ознаки, за якими материкова земна кора відрізняється від океанічної. у

попрацюйте в групі

Розгляньте зразки гірських порід і мінералів. Схарактеризуйте їх за такими ознаками: 1) колір; 2) твердість (щільна / пухка); 3) розчинність у воді (роз чинна / нерозчинна): група 1 — кам'яна сіль; група 2 — граніт; група 3 — пісок. Наведіть приклади використання людиною мінералів і порід, котрі ви описували. 97

Розділ

III рЕЛЬЄФ Величні гори й неозорі рівнини, високі конуси вулканів та глибокі міжгірні долини, піщані горби і яри — такі різнома нітні форми є на земній поверхні. Нерівності материкової та океанічної земної кори дуже різні. Їх розрізняють за формою, розмірами, походженням, віком. є опуклі форми (горби, гори), увігнуті (яри, долини, западини), плоскі й горбис ті. Сукупність форм земної поверхні називають рельєфом. Різноманітний рельєф — це результат взаємодії внутрішніх процесів, що створюють нерівності, й зовнішніх, що намага ються їх вирівняти. Якщо уявити поверхню планети без океанічної води, то побачимо найбільші форми рельєфу земної кори: западини океанів і материки, які височіють над ними. Ці нерівності ви значають «обличчя» планети, тож їх називають планетарними формами рельєфу (це найбільші форми). І на материках, і на дні океанів основними формами рельєфу (великими формами) є рівнини й гори. Їх ускладнюють менші форми — горби та долини, пагорбки і яри та ін. (мал. 95).

Розділ

III

§ 25. рівнини • Які форми рельєфу поширені у вашій місцевості? • Пригадайте, що таке абсолютна висота.

Ми живемо на планеті рівнин. На Землі рів нини займають значно більші площі, ніж гори. Це добре помітно на фізичній карті. Рівнини розрізняють за зовнішніми ознаками поверхні, висотою, способом утворення (мал. 96). ЯКОЮ БуВАЄ ПОВЕРХНЯ РіВНИН. Рівнини бувають плоскими. Поверхня їхня рівна, на ній немає помітних підйомів і спусків (мал. 97). є горбисті рівнини, де підвищення чергують ся зі зниженнями (мал. 98). Проте такі нерівно сті незначні. Отже, рівнини — це великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними коли ваннями висот. Більшість рівнин земної кулі великі за роз мірами. Це відображають і їхні назви: Велика Китайська рівнина в Азії, Великі рівнини в Пів нічній Америці. На Східноєвропейській рівнині розташовані території багатьох держав — Укра їни, Білорусі, Молдови, Литви, Латвії, Єстонії та частини Росії. ЯК ВіДРізНЯЮТЬСЯ РіВНИНИ зА ВИСО ТОЮ. За висотою над рівнем моря розрізняють рівнини низькі (низовини), підвищені (висо чини) і високі (плоскогір'я) (мал. 99).

Мал. 97. Плоска рівнина

Найбільша рівнина Землі — Амазонська низо вина. Вона розташована в Півден ній Америці. Її площа така велика (5 млн км2), що на ній могло б роз міститися пів Європи! Низовина має плоский рельєф, пересічений долинами численних річок.

За \ • виглядом 'u Плоскі поверхні /' Горбисті

,3а

ВИСОТОЮ

За • способом утворення

Плоскогір'я ) Височини / Низовини

Первинні ' Вторинні

Мал. 96. Поділ рівнин

Мал. 98. Горбиста рівнина

Розділ

III

Мал. 99. Види рівнин за висотою

Низовина

Височина

Плоскогір'я

Мал. 100. Зображення рівнин на карті 100

Низовини мають абсолютні висоти до 200 м. На приклад, Західносибірська рівнина з плоскою поверх нею в євразії, Амазонська — в Південній Америці. є низовини, що лежать навіть нижче за рівень моря. Наприклад, окремі ділянки Прикаспійської низовини розташовані на 28 м нижче від рівня моря. Височини — це рівнини з абсолютними висотами від 200 до 500 м. До них належить, наприклад, Лаврентійська височина у Північній Америці. Плоскогір'я — це також рівнини, тільки доволі високі — понад 500 м над рівнем моря. Прикла дами таких рівнин є Середньосибірське плоскогір'я в Азії. У рівнинному рельєфі України чергуються низовини й височини. За фізичною картою легко визначити, де вони розташовані: жовтувате забарв лення височин вирізняється з-поміж зеленого, яке вказує на низовини (мал. 100). Так, Придніпровська височина простягається в західній частині країни, а Причорноморська низовина — на півдні. Проте на місцевості перехід від одного виду рівнин до іншого помітити складно. Якщо їхати, наприклад, з Одеси до Вінниці, то місцевість поступово підвищувати меться, і мандрівник непомітно для себе продовжу ватиме свій шлях уже не низовиною, а височиною. Зміну абсолютних висот можна встановити лише за допомогою спеціальних приладів. ЯК уТВорЮЮТЬСЯ ріВНиНи. За спосо бом утворення розрізняють рівнини первинні і вторинні. Рівнини можуть утворюватися внаслідок піднят тя ділянок морського дна і звільнення їх від води. Це явище — результат вертикальних рухів земної

Розділ

кори. Такі рівнини називають первинними. Наприклад, Причорноморська низовина, що ле жить на півдні України, колись була частиною дна Чорного моря. Вторинні рівнини виникають по-різному. є рівнини, утворені наносами річок (пісками, суглинками), що тривалий час нагромаджува лися в зниженнях земної кори. Їхня поверхня плоска або слабохвиляста. Так, Месопотам ська низовина утворена відкладами річок Тигру і євфрату. Рівнини можуть виникати і на місці гір, коли під дією зовнішніх процесів руйну ються їхні вершини та схили, а улоговини за повнюються уламками. Тоді гірська місцевість поступово вирівнюється і перетворюється на горбисту рівнину. Прикладом є Донецький кряж в Україні — підвищена рівнина, серед якої здіймаються залишки гірського масиву. Рівнини зазвичай покриті товщею осадових порід: піском, глиною, лесами, гравієм, вапняками. Глибоко під ними за лягають магматичні й метаморфічні породи: граніти та гней си. У деяких місцях вони виходять на поверхню (мал. 101). Верстви (шари) осадових порід залягають горизонтально або з незначним нахилом. Напрямок нахилу рівнини можна ви значити і на місцевості, і за допомогою карти за напрямком течії річок.

III

Мал. 101. Виходи магматичних порід на поверхню на Придніпровській височині (Україна)

Чи МоЖуТЬ ріВНиНи зМіНЮВАТиСЬ. Рівнини змі нюються під впливом внутрішніх і зовнішніх процесів. Рівнини зазвичай лежать на давніх вирівняних стійких ділянках літосферних плит. Тож внутрішні процеси ви являються там переважно у повільних вертикальних рухах.

Мал. 102. Рівнини сприятливі для господарської діяльності людей. Картина «Жнива». Худ. Ван Гог (1888 р.) 101

Розділ

III

Яри руйнують поверхню

Зовнішні процеси пов'язані з роботою води і вітру. По верхня рівнин порізана долинами річок, ярами. У пустелях, де сухо, вона змінюється внаслідок вивітрювання, а також роботи вітру, що створює піщані брижі, дюни і бархани. Нині помітною зовнішньою силою стала і господарська діяльність людини. На рівнинах, прокладаючи шляхи, засипа ють зниження і створюють насипи. Внаслідок видобування корисних копалин утворюються кар'єри. На жаль, господар ська діяльність людини здебільшого згубно позначається на природній поверхні Землі: призводить до поширення ярів, перетворення родючих земель на пустища.

:------

запам'ятайте ! • рельєф Ір — це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх

і зовнішніх процесів. Ці форми різні за будовою, розмірами, обрисами й віком. • Планетарні (найбільші) форми рельєфу землі — це материки та океанічні

западини. у їхніх межах основними формами рельєфу є рівнини й гори. • рівнини — це великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними

коливаннями висот. • За абсолютною висотою над рівнем моря серед рівнин розрізняють: низовини

(до 200 м), височини (від 200 до 500 м) і плоскогір'я (понад 500 м). запитання і завдання

. Які форми рельєфу називають рівнинами? Яку поверхню мають рівнини? 2. Як рівнини відрізняються за висотою? 3. За шкалою висот в атласі визначте, яким кольором позначено кожний тип рівнин за висотою. Наведіть приклади кожного виду рівнин. 4. Дніпро поділяє Україну на правобережну частину і лівобережну. За фізичною картою України визначте, яка з них вища. 5. Як утворюються рівнини? 6. Під дією яких процесів може змінюватися поверхня рівнин? 7. Розгляньте мал. 102 (с. 101). Поміркуйте, чому рівнини є сприятливими для господарської діяльності людини. 8.

(

Користуючись фізичною картою України (див. атлас), поміркуйте, в який бік нахилені Поліська і Причорноморська низовини, Подільська і Приазовська височини. Як ви це визначили?

Практична робота 3 (Продовження. Поч. див. с. 89.)

]

Тема: Позначення на контурній карті рівнин 3. На контурній карті зафарбуйте відповідними кольорами найбільші рівнини Землі: Амазонську низовину, Лаврентійську височину, Західносибірську та Східноєвропейську рівнини, Середньосибірське та Бразильське плоскогір'я. Підпишіть на карті їхні назви. 4. Користуючись шкалою висот на фізичній карті півкуль чи світу, визначте абсолютну висоту зазначених рівнин. 102

Розділ

III

§ 26. Гори Пригадайте, як на карті зображують гори. Чи доводилося вам бувати в горах? які ваші враження?

РЕЛЬЄФ ГІР. Гори здіймаються на значну висоту над прилеглою поверхнею, іноді до кількох кілометрів. Кожна гора має підошву, схили і вершину. Схили можуть бути крутими ?бо пологими. Вершини — найвищі частини гір — бувають різними: округлими, загостре ними, плоскими. Поодинокі гори у природі трапляються рід ко. Зазвичай вони утворюють «гірську країну», яка охоплює велику площу і простягається на сотні й тисячі кілометрів. У ній розрізняють гірські хребти — лінійно видовжені ланцюги гір. Ніби гігантські кам'яні хвилі, вони можуть пролягати паралельно або в різних напрямках (мал. 105). Найвища частина хребта назива ється гребенем. Хребти розділені поздовжніми зниженнями — гірськими долинами. Зручне для переходу зниження в горах називають перевалом (мал. 104). Гори відрізняються за способом утворення, будовою, висотою (мал. 103). Гребінь

ГОРИ За V !-• способом 2 Тектонічні Вулканічні утворення

' \ Складчасті • За будовоюу Складчастобрилові Брилові

Низькі Середньо—• За висотою у високі Високі Мал. 103. Поділ гір

Найдовші гори світу — Анди. Вони простяглися на 9000 км через увесь материк Південна Америка.

Перевал

. Долина Т'

Мал. 104. Рельєф гір

Мал. 105. Гірські хребти

103

Розділ

III

Мал. 106. Гімалаї виникли внаслідок зближення двох літосферних плит

ПОДОРОЖУСЛОВО

Назва Гімалаї у пе рекладі з мови сан скрит означає оселя снігів.

залягання порід у різних за будовою горах

Складчасті

Складчасто-брилові

Брилові 104

ЯК уТВорЮЮТЬСЯ гори. Які титанічні сили спроможні здійняти земну кору вгору на тисячі метрів, утворюючи гори? На це здатні внутрішні сили Землі. За утворенням розрізня ють тектонічні і вулканічні гори. Тектонічні гори утворюються внаслідок горизонтальних і вертикальних рухів літосферних плит, на межі їхнього зі ткнення. Так утворилася більшість гір — Альпи, Карпати, Кордильєри, Анди, Гімалаї та ін. (мал. 106). Вулканічні гори — результат виверження вулканів. Розтіка ючись, лава формує узвишшя на подобу куполів або конусів (мал. 107). Вулканічне походження мають поодинокі гори, наприклад Кіліманджаро в Африці, або хребти, наприклад Вулканічний хребет в Українських Карпатах. Будова гір буває різною. Складчасті гори — це товщі гірських порід, що під дією внутрішніх сил вигнулися в гігантські складки. Ви вже знаєте, що так зминаються краї літосферних плит унаслідок їхнього зіткнення. Типовий приклад такого утворення — гори Гімалаї (мал. 106). У ре зультаті рухів земної кори можуть вигинатися складками і ділянки морського дна з нагромадженнями осадових порід. Складчастими є Кримські гори, Карпати, Альпи, Анди. Складчасто-брилові гори виникли на тих ділянках земної кори, на яких у далекому минулому вже здіймалися складчасті гори. Давні гори з часом зруйнувалися і поступово перетво рилися на горбисту рівнину. Земна кора там утратила пластич ність і набула стійкості. І коли знову відбувалися горотворні процеси, товщі порід розкололися на брили. Так утворилися Уральські гори. З часом, коли гори остаточно втрачають по добу складок земної кори, вони перетворюються на брилові. СКіЛЬКи роКіВ горАМ. За віком гори бувають молоді і старі. Молоді гори за геологічними мірками утворилися

Розділ

Мал. 107. Вулканічна гора Фудзіяма — символ японії

III

Фудзі. японська гравюра Худ. К. Хокусай (1834 р.)

недавно — впродовж останніх 50 млн років. Молодими є складчасті гори. Вони зазвичай високі й мають круті схили (Гімалаї, Альпи). Українські Карпати, хоч і середні за висотою, належать до молодих. Вік старих гір може перевищувати 300— 400 млн років. Вони невисокі, мають пологіші схили (Уральські гори). ВиСоТА гір. За висотою над рівнем моря роз різняють гори низькі, середньовисокі й високі (мал. 108). Низькі гори мають порівняно невели ку абсолютну висоту — до 1000 м. Їхні вершини округлі або плоскі, а схили пологі. Такими є більшість вершин Кримських гір. Середньовисокі гори сягають висот від 1000 до 2000 м. Наприклад, Карпати. Високі гори здійма ються більш ніж на 2000 м. Вони мають гострі

Мал. 108. Різновисокі гори

Мал. 109. Зображення гір на карті

105

Розділ

III вершини (їх називають піки), укриті снігом і кригою, круті скелясті схили. Висота найвищих вершин становить понад 8000 м. Таких на нашій планеті — 14 і всі вони — у горах Азії. Найви щими горами Землі є Гімалаї. У них зосереджені 12 «восьмитисячників», серед яких — і найвища вершина світу Джомолунгма (Еверест) — 8850 м (додаток 1, с. 251). На фізичній карті гори зображують брунат ним кольором різних відтінків — від світлобрунатного до темно-брунатного залежно від висоти (мал. 109).

Мал. 110. Джомолунгма — найвища вершина світу хто знищує гори Завдання зовнішніх сил — повне знищення гір. Знести усі ці зубчас ті гребені, гострі вершини, круті скелі, стерти з поверхні, вирівняти їх дощенту — ось до чого прагнуть ці сили. І поки над рівниною зді ймається хоч один пагорб, стри мить бодай один камінь, вони не заспокояться, не припинять своєї роботи... І рано чи пізно, залежно від висоти гір і твердості порід, руйнівники досягнуть свого. Тоді д красиві гори щезнуть із Землі. W В. Обручев, геолог ■* Н

wrtW-w •

(Ні -• ■ь + Ж - tr

куди зникають гори На Уралі була гора Магнітна, де залягали поклади залізної руди. Впродовж десятиліть цю руду постачали металургійним заводам. Тепер цієї гори немає. Її вивезли д з рудою і переробили на метал.

106

зМіНи гір. Здається, ніби гори непорушні, але це не так. Відразу після утворення вони по чинають руйнуватися внаслідок вивітрювання, дії води, вітру, льодовиків. І це відбувається без перервно. Льодовики й гірські річки змінюють схили, розсікають хребти, прорізують глибокі ущелини. Вони переносять уламки порід до під ніжжя гір і далі — на сусідні рівнини. Минають роки. Гори знижуються, їхні гострі вершини згладжуються. Могутні колись хребти дедалі більше нагадують горби. Згодом на їхньому місці утворюються великі рівнини. Помітити за короткий час, як піднімаються і руйнуються гори, неможливо. Ці процеси тривають міль йони років. У результаті руйнування в горах нагрома джується велика кількість уламків гірських порід (брили, щебінь, пісок). Вони можуть при звести до таких грізних явищ, як каменепади, обвали, селі. Селі — грязьокам'яні потоки, що раптово виникають у горах після сильних дощів або танення снігу. Люди також змінюють гори, хоча вони порівняно з рівнинами менш придатні для життя і господарської діяльності. У горах видобувають корисні копалини, прокладають тунелі й шляхи. Якщо люди вирубують ліс, то оголені схили вразливіші до дії руйнівних зовнішніх сил. Гори вражають своєю величністю. Їхні не досяжні вершини, що виблискують у променях сонця, викликають у людей тремке захоплення

Розділ

Мал. 111. Гори вражають своєю величністю і красою

III

Емблема українських альпіністських експедицій

і замилування. Таємниці гір ваблять не лише вчених, а й по етів, художників, альпіністів. запам'ятайте

:-----------------

• гори — високо підняті над рівнинами дуже розчленовані ділянки земної

поверхні. За утворенням розрізняють тектонічні і вулканічні гори, за будовою — склад часті, складчасто-брилові та брилові, за віком — молоді й старі. • За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 м), середньовисокі (1000— 2000 м), високі (понад 2000 м).

•

запитання і завдання

. Які форми рельєфу називають горами? Які особливості рельєфу гір? 2. Порівняйте будову складчастих іЄкладчасто-брилових гір. У чому полягає

відмінність між ними? 3. Охарактеризуйте гори за віком. 4. Як гори відрізняються за висотою? Наведіть приклади різних за висотою гір. 5. Як можуть змінюватися гори?

6. Здіймання Карпат відбувається зі швидкістю 1-2 см на рік. Як зміниться висота гір за 50 років? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ у

Практична робота 3 (Продовження. Поч. див. с. 89, 102.)

Тема: Позначення на контурній карті гір

5. На контурній карті позначте гори лінією брунатного кольору, що показувала б напрямок їхнього простягання, і підпишіть їхні назви — Карпати, Кримські, Альпи, Кавказ, Уральські, Гімалаї (г. Джомолунгма), Кордильєри, Анди. 6. Користуючись шкалою висот на фізичній карті півкуль чи світу, визначте абсолютну висоту Альп, Уральських гір, Анд. 107

Розділ

III § 27. рЕЛЬЄФ дна окЕану

Пригадайте, чим земна кора океанічного типу відрізняється від материкової.

Де виникають серединно-океанічні хребти?

! К ПОБАЧИТИ РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНІВ.

Вимірювання глибини ехолотом

Рельєф дна Світового океану схований під товщею води. Розрізнити нерівності на ньому можна за глибинами. Вимірюють їх ехолотом. Цей прилад із судна посилає у воду звукові сиг нали. Вони досягають дна океану, відбиваються від нього і повертаються. Дослідники фіксують час, упродовж якого звук пройшов до дна і назад. Знаючи швидкість поширення звуку у воді (1500 м/с), можна визначити глибини океану. На кожній фізичній карті поряд зі шкалою висот розміщу ють і шкалу глибин. Користуючись нею, можна визначити глибини морів та океанів. Нині на допомогу прийшли космічні й підводні апарати, здатні фотографувати дно океанів. Це дало змогу скласти карти рельєфу дна морів та океанів. З'ясувалося, що цей рельєф за складністю не поступається рельєфу суходолу (мал. 112). На дні, як і на суходолі, найбільші форми — це підводні рівнини й гори. Крім того, чітко вирізняються час тини океанічного дна: підводний окрай материків, перехідна зона, ложе океану і серединно-океанічні хребти (мал. 113). ПІДВОДНИЙ ОКРАЙ МАТЕРИКІВ. Межа між материками та океанами проходить не береговою лінією, а значно далі від неї під водою. Материкова земна кора, що є основою ма-

Мал. 112. Рельєф дна океану 108

РОЗДІЛ

III

териків, продовжується під водами океанів. Тож ця частина дна називається підводним окраєм материків. Уздовж узбережжя материків тягнеться материкова обмі лина (шельф). Її ширина різна. Ця ділянка мілководна — до 200 м завглибшки. Шельф — це підводна слабонахилена рівнина, яка вкрита осадовими уламковими породами, при несеними річками із суходолу. Далі, до глибини 3000 м, тягнеться материковий схил. У ба гатьох місцях він порізаний глибокими долинами. Нижня частина схилу має вигляд хвилястої нахиленої рівнини.

ПЕРЕХІДНА ЗОНА. У перехідній зоні від материкового схи лу до ложа океану простягаються глибокі моря. З боку океану їх облямовують ланцюги островів. Такі острови є вершинами величезних підводних хребтів. Уздовж островів тягнуться глибоководні жолоби. Це довгі й вузькі западини з крутими схилами. Вони мають значні глибини (понад 6000 м). Ти повим прикладом такого поєднання (глибоководне море — Зображення рельєфу дна океану на карті ланцюг островів — глибоководний жолоб) є Японське море, Японські острови і Японський жолоб. Перехідні зони можуть бути поясами висо Я /X Найбільше кої сейсмічності. Там часто трапляються зем глибоководних жолобів летруси і виверження вулканів. За жолобами у Тихому океані. починається ложе океану. Найглибший на Землі МаріанЛОЖЕ ОКЕАНУ. Це центральна, найбільша ський жолоб має глибину 11 022 м. за площею частина дна океану. Глибини там Найдовший жолоб — Алеут ський — має протяжність понад сягають 4000—6000 м. Земна кора у межах 4000 км. ложа — океанічного типу. Глибоководне ____________ море 200 м

Острови -'

3000 м

Шельф

к Підводні гори

і і

Улоговин і (рівнина)

і і і

Підводна окраїна материків

Рифт

Глибокрводний жолобі Перехідна зона

І І

Підводний вулкан

Ложе океану

Серединноокеанічний 1 хребет ,

Ложе океану

Мал. 113. Схема рельєфу дна океану

109

Розділ

III Рельєф ложа океану — це поєднання гігантських рівнин — улоговин. У їхніх цен тральних частинах шар осадових порід дуже тонкий. Він утворений вулканічним пилом, скелетами морських організмів. Нагрома дження осадових порід відбувається дуже повільно: шар завтовшки 1 мм формуєть ся тисячу років. В улоговинах височіють конуси підводних вулканів. Діючі вулкани вивергають лаву, що розтікається на дні. Згаслі мають плоскі вершини, їх вирів нюють морські течії. Улоговини розділені гірськими хребтами. Наприклад, на дні Пів нічного Льодовитого океану здіймаються хребти Ломоносова і Менделєєва.

Мал. 114. Гори

на дні Тихого океану

СЕРЕДИННО-ОКЕАНІЧНІ ХРЕБТИ. На дні всіх океанів простягаються грандіозні гірські системи — серединноокеанічні хребти (мал. 115). Це валоподібні підвищення океанічної кори. Хребти тягнуться безперервною широкою смугою, утворюючи пасма завдовжки десятки тисяч кіломе трів. Висота хребтів перевищує 3000 м. Так, Серединно-Ат лантичний хребет простягається вздовж усього Атлантичного океану. Серединно-океанічні хребти розсічені уздовж рифтом —глибокою ущелиною з кру Найдовшими горами в тими схилами. Її дно перетинають тріщини, з океані є Серединно-Атлан яких виливається лава. На схилах скупчуються тичний хребет завдовжки понад вулкани. Вершини вулканічних гір іноді дося 18 тис. км.

Серединноокеанічний хребет

Вулканічний острів

Мал. 115. Схема серединно-океанічного хребта 110

Мал. 116. Острів Ісландія утворений вершинами підводних вулканів

Розділ

III

гають поверхні океану й утворюють острови із застиглої лави. Наприклад, вулканічним є острів Ісландія в Атлантичному океані. Це свідчення того, що серединно-океанічні хребти є сейсмічними зонами — зонами землетрусів і вулканізму. зМіНи рЕЛЬЄФу ДНА оКЕАНіВ. Рельєф дна океанів, як і суходолу, формується під впливом внутрішніх та зовнішніх процесів. Унаслідок дії внутрішніх сил утворюються підводні хребти, глибоководні жолоби, поодинокі вулканічні гори. Найбільші зміни пов'язані із землетрусами та виверженнями вулканів. Зовнішні процеси зумовлюють знесення і нагромадження осадових порід на дні. Це призводить до вирівнювання підвод них форм рельєфу. Найбільше осадових порід нагромаджується біля материкового схилу. У центральних частинах океанів, як уже зазначалось, вони накопичуються дуже повільно.

запам'ятайте •

• • •

:----------

рельєф океанічного дна, як і суходолу, різноманітний. р Частинами океанічного дна є підводний окрай материків, перехідна зона, ложе океану та серединно-океанічні хребти. основними формами рельєфу дна океанів, як і суходолу, є рівнини й гори. Під дією внутрішніх процесів утворюються підводні хребти, вулкани, глибоко водні жолоби; зовнішні процеси зумовлюють вирівнювання рельєфу дна. запитання і завдання

. 2. 3. 4. 5.

І 2

Як можна визначити нерівності океанічного дна? Які розрізняють частини океанічного дна? Назвіть основні форми рельєфу дна океанів. Що спільного між рівнин ами суходолу та рівнинами дна океану? Що ви знаєте про утворення серединно-океанічних хребтів?

6. Швидкість звуку у воді становитЄприблизно 1500 м/с. Визначте глибину дна, якщо звук ехолота досяг дна за 2,5 с.

ПОПРаЦюйте

в групі

Охарактеризуйте рельєф дна: група 1 — Тихого океану по 20° пн. ш.; група 2 — Атлантичного океану по 20° пд. ш.; група 3 — Індійського океану по 20° пд. ш.

111

Розділ

III § 28. унікаЛЬні Форми рЕЛЬЄФу • Пригадайте, як людина може змінювати поверхню рівнин і гір.

уНіКАЛЬНі ФорМи рЕЛЬЄФу. оХороНА зЕМНоЇ П ОВЕРХНІ. Унікальними формами рельєфу можуть бути мальовничі гори, скелі, химерні кам'яні останці, печери, Слово унікальний означає рідкісний, відслонення, місцезнаходження викопних решток оргасвоєрідний, винят ?ізмів тощо. Такі об'єкти потребують охорони, оскільки у ковий. разі знищення відновити їх неможливо. Для їх збереження створюють природоохоронні території (заповід ники, геологічні заказники, національні пар ки), а окремі об'єкти оголошують пам'ятками природи. Унікальним об'єктом, відомим в усьому світі, є Великий каньйон у США. Каньйон — велетенську ущелину в гірських породах — створила річка Колорадо. Він має стрімкі, майже вертикальні схили. На них добре видно верстви порід, розташовані уступами різної форми. Каньйон річки Колорадо — частина національного парку. В Україні є багато унікальних об'єктів. Так, Карадазький заповідник, що на Південному березі Криму, називають геологічним музеєм Мал. 117. Великий каньйон (США) просто неба. Там охороняють гірський масив Карадаг (Чорна гора). Це згаслий вулкан, який вивергався мільйони років тому. На схилах добре видно бічні кратери й застиглі потоки лави. Се ред магматичних та осадових порід трапляються напівкоштовні мінерали: гірський кришталь, аметист, онікс, сердолік, яшма. Мальовничості Карадагові надають стрімкі скелясті вершини та урвища, що обриваються до моря. Охороні підлягають і печери. Їх багато в Україні на Поділлі. Там розташована найбіль ша в світі гіпсова печера — Оптимістична. Загальна довжина її підземних лабіринтів по над 200 км. Так охороняють неповторні, найцінніші ді лянки неживої природи.

ПОДОРОЖУСЛОВО

Мал. 118. Карадаг (Україна, Крим)

112

Розділ

III

ЧоМу зЕМНу ПоВЕрХНЮ ПоТріБНо оХороНЯТи. Охорона поверхні Землі передбачає збереження не лише унікальних форм рельєфу. Поверхню та надра людина ви користовує з давніх-давен і змінює їх для своїх потреб. Вона обробляє землю, будує різні споруди, видобуває корисні копалини. Це спричиняє руйнування земної поверхні. ПОДОРОЖУСЛОВО / Видобуваючи корисні копалини, людина дедалі глибше Слово терикон у пе проникає в земну кору. Її поверхня пробурена глибокими рекладі з французь свердловинами, порізана величезними кар'єрами (мал. 119). кої означає: тері — Заглибини і підземні порожнини шахт порушують рівнова відвали породи і гу у верствах гірських порід. Наслідком цього є утворення конік — конічний. тріщин, осідання земної поверхні і руйнування будівель на це штучний насип з ній, виникнення зсувів. зсуви — це відрив і сповзання ґрунту порожніх порід, ви лучених з вугілля й й порід вниз по схилу. Це небезпечне явище, що становить інших корисних ко загрозу життю людей. Навколо шахт нагромаджено відвали палин під час їх ви порожньої породи — терикони (мал. 120). Вони займають добування. великі площі родючих земель, які стають непридатними для господарського використання. Будівництво найсильніше впливає на земну поверхню у ве ликих містах. Там докорінно змінено природний рельєф: балки і яри засипано, на інших ділянках намито піску Люди видобувають вугілля шаром 5—10 м під майбутню забудову. Скупчення уже з глибини 1500 м, будівель тисне на поверхню, ущільнює породи і а золото — з 4000 м (Індія, Півден призводить до опускання поверхні. на Африка). В Україні, у Донецькій Землеробство також істотно змінює земну області, площа ділянок, зайнятих поверхню, оскільки охоплює великі площі. різними відвалами і териконами, — понад 220 км2. Деякі терикони вищі Надмірне розорювання земель призводить до за 100 м. виникнення ярів.

Мал. 119. Глибина кар'єрів, де видобувають руду, сягає 740 м

Мал. 120. Терикони — відвали порожньої породи біля шахт 113

Розділ

III

чи можуть упасти гімалаї Сантиметр за сантиметром від войовував землероб у гір і лісів землю для обробітку. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Евересту. Проте тераси полів на схилах мо жуть стати причиною екологічної катастрофи. Варто було порушити цілісність гір — і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть жахливі прогнози: якщо ви рубування лісів не припиниться, то Гімалаї сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Але люди вчасно зрозуміли свої помилки. і Тепер вони ретельно заліснюють схили гір деревами . . і кущами. ' тkr4 ■« н -w " Ь •

запам'ятайте

Ось чому, займаючись господарською ді яльністю, людина водночас повинна дбати і про охорону поверхні та надр Землі. Щоб звести до мінімуму шкоду, якої завдає довкіл лю видобування корисних копалин, потрібно якнайповніше вилучати все корисне з видо бутої сировини. Це забезпечить одержання більшої кількості потрібних речовин і змен шить відвали непотрібних. Для відновлення земель, зайнятих терико нами, відвали розрівнюють, зверху насипа ють ґрунт і насаджують дерева й чагарники. Кар'єри перетворюють на ставки, на берегах яких облаштовують зони відпочинку. Щоб зменшити згубний вплив землеробства на земну поверхню, потрібно дбайливо її об робляти. Щоб уникнути утворення ярів, на схилах насаджують рослини. D-------------------------------------------------------------------------

• охорона п надр землі полягає у дбайливому видобуванні й використанні корис

•

них копалин. Охорона земної поверхні передбачає збереження унікальних форм рельєфу. запитання і завдання які об'єкти природи називають унікальними? Чому їх потрібно охороняти?

2. Як можна зберегти унікальні форми рельєфу? 3. У чому виявляється згубний вплив господарської діяльності людини на земну поверхню?

4. Як можна зменшити згубний вплив діяльності людини на поверхню Землі? ______________________________________________________________________________ у

шукайте в інтєрнєті

}

Чи доводилося вам бачити унікальні форми поверхні? Якщо ні, знайдіть ін формацію про них в Інтернеті (ключові слова для пошуку: геологічні пам’ятки природи, геологічні заказники, Гранд-Каньйон тощо).

книжкоВа

полиця

)

1. АллабіМ. Планета Земля: Енциклопедія. — К.: Махаон, 2009. 2. Крістін Годен. Вулкани: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2006. 3. Лефевр П. Гори: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2008. 4. Падалка І. А. цікава геологія. — К.: Веселка, 1991. 114

теМатичний контроЛь

Розділ

III

заПитання і заВдання для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності

1. Вкажіть об'єкти, під якими земна кора має найменшу потужність. а океани В височини б низовини Г гори 2. Назвіть явища, що НЕ пов'язані з вулканізмом. а гарячі джерела В гейзери б утворення печер Г виливи магми 3. Назвіть об'єкти, що їх на плані й карті зображують горизонталями. а форми рельєфу В корисні копалини

б річки

Г ліси

4. як називається найвища вершина світу? а Говерла В Джомолунгма б Гімалаї Г Кіліманджаро 5. Назвіть процес, що НЕ належить до зовнішніх чинників. а робота вітру В робота води б вулканізм Г вивітрювання 6. з'ясуйте, що є продовженням материка під водою океанів. а шельф В серединно-океанічний хребет б ложе океану Г глибоководний жолоб 7. установіть відповідність між гірськими породами та їхнім походженням. 1 глина а метаморфічне 2 базальт б магматичне 3 гнейс В осадове хімічне 4 торф Г осадове уламкове д осадове органічне

8. Назвіть послідовно складові внутрішньої будови землі, починаючи від

10. 11. 12.

13.

поверхні планети. а ядро В земна кора б мантія Гастеносфера Назвіть послідовно гори світу, починаючи від найнижчих. а Кримські В Карпати б Анди Г Гімалаї які природні явища доводять, що земна кора весь час перебуває в русі? Що спільного в роботі води і вітру? чи правильне твердження, що площа материкової земної кори збіга ється з площею материків? Виверження якого вулкана стало не тільки грізним географічним яви щем, а й відомою історичною подією, датованою 79 р. н. е.? Визначте

координати цього вулкана. як людина може змінювати рельєф? 115

РрозділЛ

III Тема 2 аТмОСфеРа

§ 29. будова атмоСФЕри Пригадайте з уроків природознавства, чому повітря нази вають природною сумішшю.

які гази входять до складу повітря?

Мал. 121. Повітряна оболонка довкола Землі

АТМоСФЕрА — ПоВіТрЯНА оБоЛоНКА зЕМЛі. Зовні наша планета оточена пові тряною оболонкою завтовшки кілька тисяч кілометрів. Власне, ми живемо на дні пові тряного океану. Чому повітря не розсіюється в космічному просторі? Його утримує сила земного тяжіння. Тож атмосфера обертається разом із Землею як одне ціле (мал. 121). Вам уже відомо, що атмосферне пові тря — це суміш газів. До його сЄзДУ входять 20 різних газів. Проте основними в загальному об'ємі атмосфери є азот (78 %) і кисень (21 %). На решту припадає лише 1 % (мал. 122). Повіт ря має такий склад майже скрізь на Землі до висоти 100 км. Крім того, у повітрі містяться водяна пара та різні тверді домішки: пил, попіл від лісових пожеж і вулканічних вивержень, кристалики льоду й морської солі, сажа.

Верхні шари

Стратосфера

З тис. км

55 км Тропосфера

18 км

Мал. 123. Розподіл маси повітря в атмосфері 116

Розділ

III

ДЕ ПроХоДЯТЬ МЕЖі АТМоСФЕри. Нижньою межею атмосфери вважають земну поверхню. Проте повітря проникає і в пори та тріщини гірських порід. Воно є у воді, ґрунті, організмах. В атмосфері повітря розподілене нерівно мірно: з висотою його об'єм зменшується. Більша частина (80 %) всієї маси повітря заповнює простір до висоти 18 км, і майже все повітря (99,5 %) вміщується в просторі до висоти 55 км (мал. 123). Біля земної поверхні, де сила тяжіння потужна, повітря щільніше й важче. З висотою воно стає більш розрідже ним. Тож чіткої верхньої межі атмосфера не має. Умовно її проводять на висоті 3 тис. км. Там атмосфера поступово переходить у космічний простір. ЯКА БуДоВА АТМоСФЕри. Як можна розглянути будову атмосфери, якщо по вітря прозоре і зовні її частини нічим не вирізняються? З'ясувалося, що з висотою змінюються щільність, вміст водяної пари, температура та інші характеристики повітря. За цими ознаками в атмосфері розрізняють окремі шари: тропосферу, стратосферу, верх ні шари атмосфери (мал. 124). Тропосфера — нижній (приземний) шар атмосфери. Його товща над поверхнею пла нети різна: над полюсами становить 8 км, у середніх широтах — 11 км, над екватором — до 18 км. Тропосфера — найщільніший шар: у ній зосереджено близько 80 % усієї маси пові тря; в ній міститься майже вся водяна пара, з якої утворюються хмари, а потім і опади. Тож саме у тропосфері формується погода Землі. Стратосфера розміщується над тропо сферою до висоти 55 км. Повітря там дуже розріджене. У ньому майже немає домішок водяної пари, тож зазвичай немає й хмар. На висоті 20—30 км концентрується газ озон, утворюючи озоновий шар. Він затримує ультрафіолетове випромінювання Сонця, шкідливе для всього живого на Землі.

55 км

Верхні шари І І атмосфери

Стратосфера Озоновий шар 8 - 18 км

Тропосфера

Мал. 124. Будова атмосфери

117

Розділ

III

дивовижна іоносфера Верхні шари атмосфери на висо тах від 60 до 1000 км називають іоносферою. Вона містить рухливі заряджені частинки — іони, які утворюються з газів атмосфери під дією сонячних і космічних променів. Іони здатні проводити електрику, а за особливих умов — світитися. Завдяки цьому поблизу полюсів можна спостерігати по лярні сяйва — світло розрідже них газів іоносфери. 4

________________________ Без їжі людина може обходитися 5 тижнів, без води — 5 днів, без повітря — 5 хв.

^54 На Місяці немає атмосфери, через те його поверхня вдень нагрівається до +120 °С, а вночі охолоджується до -160 °С.

У верхніх шарах атмосфери повітря таке роз ріджене, що майже не вбирає сонячного тепла і не розсіює сонячного світла. Через те космо навти, пролітаючи там, бачать небо не блакит ним, а чорним. У цих шарах одночасно світять і Сонце, і зорі. Зовнішня частина атмосфери складається переважно з атомів Оксигену, Гелію і Гідрогену. Вони здатні долати земне тяжіння і «вислизати» в космічний простір.

зНАЧЕННЯ АТМоСФЕри. Без атмосфери життя на нашій планеті було б неможливе. Ви вже знаєте, що киснем, який міститься в повітрі, дихають усі організми на Землі. Тільки одній людині на добу потрібно близько 11 тис. літрів повітря (залізнична цистерна!). Атмосфера оберігає Землю від надмірного нагрівання сонячними променями вдень і сильного охолодження вночі. Тим-то її по рівнюють із невидимою ковдрою, що вкриває планету. Прозора повітряна оболонка слугує для Землі бронежилетом. Так, саме повітря за хищає Землю від метеоритів, що падають на її поверхню. Більшість із них згорає в атмосфері, не долітаючи до поверхні Землі. Це явище — зо репад — можна побачити літньої зоряної ночі.

ЯК ВиВЧАЮТЬ АТМоСФЕру. Вивчає атмосферу Землі наука метеорологія. Про стан атмосфери та зміни, які від будуться в ній упродовж найближчого часу, важливо знати а

а — метеостанція;

— метеозонд; Мал. 1

118 З

в — науково-дослідне судно

. Дослідження атмосфери

Розділ

всім людям. Але особливо тим, хто працює на транспорті (на флоті, в авіації), у сільському господарстві. Для спостереження за станом атмосфери в різних куточках планети працюють тисячі метеорологічних станцій (мал. 125, а). Кілька разів на добу метеорологи знімають показники приладів. У важкодоступних місцях (високо в горах, пустелях, полярних районах) діють автоматичні радіо метеорологічні станції. В океанах їх установлюють на плавучих платформах (буйках), що утримуються якорями. Вивчають атмосферу також і з науково-дослідних суден (мал. 125, в). Науковці досліджують не тільки приземні, а й високі шари атмосфери. Для цього використовують спеціальну техніку. До висоти 40 км підіймаються повітряні кулі та метеозонди, до яких прилаштовані відповідні прилади (мал. 125, б). Вони фіксують температуру повітря, його вологість і переміщення на різних висотах. Ще вище, до 120 км, злітають метеорологічні ракети. З висоти 900 км ме теорологічні супутники, обладнані теле- і фотоапаратурою, передають на Землю повідомлення про хмарність, сніговий покрив, забрудненість повітря й поверхні тощо.

^•

• • •

І А

запам'ятайте

III

Метеосупутник

Метеоракета

І---------------------------------

Атмосфера — це повітряна оболонка Землі. Атмосферне повітря — це суміш газів, основними з яких є азот і кисень. У будові атмосфери розрізняють тропосферу, стратосферу, верхні шари. Досліджують стан атмосфери на метеостанціях, а також за допомогою технічних засобів (метеозондів, метеоракет, супутників). запитання і завдання

2. 3. 4.

5. 6.

Що ви знаєте про склад атмосферного повітря? Чому повітря атмосфери не розсіюється в космічному просторі? Порівняйте тропосферу і стратосферу. Назвіть щонайменше три відмінності між ними. Космічні апарати літають на висоті 900 км. У яких шарах атмосфери вони при цьому перебувають? Розкажіть про особливості цих шарів. Яке значення має атмосфера для нашої планети? Як вивчають атмосферу?

ч__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ у

(

шукайте в інтєрнєті

}

Дізнайтеся більше про метеозонди: як їх запускають? Якими приладами вони обладнані й що вимірюють? Якої висоти можуть досягати? У який спосіб вони передають відомості вченим на Землю? 119

Розділ

III § 30. добовий Хід тЕмпЕратури повітрЯ

Пригадайте, що є джерелом світла й тепла на Землі.

Як нагрівається прозоре повітря?

ЯК НАгріВАЄТЬСЯ ПоВіТрЯ. З уроків природознавства и знаєте, що прозоре повітря пропускає сонячні промені до земної поверхні. Промені нагрівають її. Саме повітря променями не нагрівається — воно нагрівається від нагрітої ?оверхні. Тож що далі від земної поверхні, то холодніше. Тим-то за облавком літака, що летить високо над землею, температура повітря дуже низька. На верхній межі тропос фери вона опускається до —56 °С. Встановлено, що через кожний кілометр висоти темпе ратура повітря знижується в середньому на 6 °С (мал. 126). Високо в горах земна поверхня одержує більше сонячного тепла, ніж біля підніжжя. Проте з висотою тепло швидше розсіюється. Тож під час сходження в гори можна помітити, що температура повітря поступово знижується. Тим-то на вершинах високих гір лежить сніг і крига. ЯК ВИМІРЯТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ. Загально відомо, що температуру повітря вимірюють термометром. Проте варто пам'ятати, що неправильно встановлений термометр (наприклад, на сонці) покаже не температуру повітря, а рівень нагрівання самого приладу. На метеоро логічних станціях для отримання точних даних термометр розміщують у спеціальній будці. Її стінки ґратчасті. Це дає змогу повітрю вільно потрапляти до будки, водночас ґрати

політ вище хмар 1862 р. двоє англійців здійснили політ на повітряній кулі. На висоті 3 км, минаючи хмари, дослідники тремтіли від холоду. Коли хмари зникли і з'явилося сонце, стало ще холодніше. На висоті 5 км замерзла вода. Людям стало важко дихати, у вухах шуміло, серце калатало. Так впливає на організм розріджене повітря. На висоті 8 км один із до слідників знепритомнів. На висоті 11 км було -24 °С (на Землі в цей час зеленіла трава й цвіли квіти). Обом сміливцям загрожувала смерть, А тож вони якнайшвидше М спустились на Землю. ’ kr ■> н ■ї-rtTlW -w " ь -01 тЖЖ •

■,

120

. О®1

Мал. 126. Зміна температури повітря з висотою

Розділ

III

захищають термометр від прямих сонячних променів. Будку встановлюють на висоті 2 м від землі. Покази термометра записують кожні 3 год. ДоБоВиЙ ХіД ТЕМПЕрАТури. Сонячні промені впродовж доби нагрівають Землю нерівномірно (мал. 128). Опівдні, коли Сон це найвище над горизонтом, земна поверхня нагрівається найдужче. Проте найвищі тем ператури повітря спостерігають не опівдні (о 12 год), а за дві-три години після полудня (о 14—15 год). Це пояснюють тим, що для пе редачі тепла від земної поверхні потрібен час. Після полудня, незважаючи на те, що Сонце вже опускається до горизонту, повітря продо вжує одержувати тепло від нагрітої поверхні ще впродовж двох годин. Потім поверхня по ступово охолоджується, відповідно знижується температура повітря. Найнижчі температури бувають перед сходом Сонця. Щоправда, у деякі дні такий добовий хід температур може порушуватись. Отже, причиною зміни температури повітря впродовж доби є зміна освітленості поверхні Землі внаслідок її обертання навколо своєї осі. Більш наочне уявлення про зміну температури дають графіки добового ходу температури по вітря (мал. 127).

Мал. 127. Графік добового ходу температури повітря

Мал. 128. Залежність нагрівання земної поверхні від кута падіння сонячних променів 121

Розділ III

Що ТАКЕ АМПЛіТуДА КоЛиВАННЯ ТЕМПЕрАТури ПоВіТрЯ. Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливан ня температури (А). Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди. Наприклад, якщо найвища темпера тура повітря впродовж доби становила +25 °С, а найнижча +9 °С, то амплі туда коливань дорівнюватиме 16 ° С (25 — 9 = 16) (мал. 129). На добові амплі туди коливань температури впливає характер земної поверхні (її називають підстильною). Наприклад, над океанами амплітуда становить лише 1—2 °С, над степами 15—0 °С, а в пустелях сягає 30 °С.

Мал. 129. Визначення добової амплітуди коливання температури повітря

запам'ятайте •

•

D---------------------------------- - -------------------------------------

Повітря нагрівається від земної поверхні; з висотою його температура зни П жується приблизно на 6 °С на кожний кілометр висоти. Температура повітря впродовж доби змінюється внаслідок зміни освітленості поверхні (зміни дня і ночі). Амплітуда коливання температури — це різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря. запитання і завданн?

)—

Температура повітря біля земної поверхні становить +17 °С. Визначте температуру за облавком літака,Єо летить на висоті 10 км.

2. Чому на метеорологічних станціях термометр встановлюють у спеціальній будці? 3. Розкажіть, як змінюється температура повітря впродовж доби. 4. Обчисліть добову амплітуду коливання повітря за такими даними (°С): -1,0, + 4, +5, +3, -2. 5. Поміркуйте, чому найвища добова температура повітря спостерігається не опівдні, коли Сонце перебуває найвище над горизонтом.

Практична робота 4 (Початок. Продовж. див. с. 133.) Тема: Розв'язування задач на зміну температури повітря 1. Температура повітря біля земної поверхні становить +25 °С. Визначте тем пературу повітря на вершині гори, висота якої — 1500 м. 2. Термометр на метеомайданчику, розташованому на вершині гори, показує 16 °С вище за нуль. Водночас температура повітря біля її підніжжя становить +23,2 °С. Обчисліть відносну висоту гори. 122

Розділ

III

§ 31. річний Хід тЕмпЕратури повітрЯ Пригадайте, що є наслідком руху Землі навколо Сонця. яка існує залежність між висотою Сонця над горизонтом і кількістю тепла, що надходить на земну поверхню?

ЧОМУ ВИСОТА СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ ЗМІНЮ ЄТЬСЯ ВПРОДОВЖ РОКУ? Від висоти Сонця над гори зонтом залежить кут падіння сонячних променів. Від кута ?адіння сонячних променів на поверхню залежить темпе ратура повітря. Щоб зрозуміти, чому впродовж року Сонце в полудень перебуває на різній висоті над горизонтом, при гадайте особливості руху Землі навколо нього. Спостерігаючи за довжиною полуденної тіні від гномона, ви, либонь, завважили те, що В Україні найбільша від вересня до грудня тінь ставала довшою. А з висота Сонця опівдні кінця грудня тінь починає коротшати. Зміна становить 61-69° (22 червня), довжини тіні гномона свідчить про те, що найменша — 14-22° (22 грудня). впродовж року ополудні Сонце буває на різній висоті над горизонтом. ЧОМУ РіЧНИЙ ХіД ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ? Що коротша тінь, то вище перебуває Сонце над горизонтом і більший кут падіння його променів на земну поверхню. Що більший кут падіння сонячних променів, то більше тепла одержує земна поверхня, відповідно вищою є температура повітря (мал. 130). Тоді настає літо. Що нижче Сонце над горизонтом, то менший кут падіння його променів, а отже менше тепла отримує земна поверхня, і температура повітря знижується. Тоді надходить зима. Час, коли Сонце ополудні піднімається найвище на не босхилі Північної півкулі, припадає на червень. Найнижче положення Сонця на небосхилі Північної півкулі — у грудні.

Мал. 130. Зміна висоти Сонця ополудні за порами року 123

Розділ

III

Отже, впродовж року земна поверхня на грівається нерівномірно. Через те впродовж року змінюється і температура повітря. Спо пературу повітря на Землі стереження за нею показують, що в Україні, як (+58 °С) було зареєстровано в і скрізь у Північній півкулі, найвища середня місті Триполі на півночі Африки. Найнижчу (-89,2 °С) — на науковій місячна температура буває в липні, а найниж станції «Восток» в Антарктиді. ча — у січні. Влітку опівдні Сонце перебуває найвище над горизонтом. У цей період дні найдовші, поверхня нагрівається тривалий час, тож і тем ператури повітря найвищі. Узимку — навпаки.

‘

Л-----------------------------Рекордно високу тем

Мал. 131: а) графік річного ходу температури повітря; б) визначення річної амплітуди коливання температури повітря

124

СЕРЕДНІ ТЕМПЕРАТУРИ ПоВІТРЯ. Спостерігаючи за змінами температури повітря впродовж доби, місяця або року, виявляють найвищу (максимальну) і найнижчу (міні мальну) температури. А щоб порівняти температури різних діб, місяців чи років, визначають середню добову, середню місячну або середню річну температури. Обчислюють їх як середнє арифметичне число. Наприклад, щоб обчислити середню добову температуру, потрібно знайти суму зафіксованих упродовж доби темпера тур і поділити її на кількість вимірів. Якщо під час спостере ження були і додатні, і від'ємні температури, то обчислюють окремо суму додатних і суму від'ємних температур. Потім від більшої суми віднімають меншу, а різницю ділять на кіль кість вимірів. Біля знайденого числа ставлять знак діленого. Середню місячну температуру обчислюють діленням суми середньодобових температур на кількість діб у місяці. За середніми місячними температурами повітря визнача ють річний хід температури. За ними можна встановити, який місяць був найтепліший, а який — найхолодніший. Середню річну температуру визначають діленням суми

Розділ

III

середньомісячних температур на кількість місяців у році. Річні амплітуди коливання температури повітря зале жать переважно від широти місця: вони менші біля еква тора (1 °С), зростають у середніх широтах (28 °С на широті Києва). На одній і тій самій широті що далі від океану, то більша річна амплітуда.

:---------------------- .

запам'ятайте

•

р річний хід температури повітря пов'язаний зі зміною висоти Сонця над горизонтом і тривалістю дня й ночі впродовж року. Середню місячну температуру обчислюють діленням суми середньодобових температур на кількість діб у місяці, середню річну температуру — діленням суми середньомісячних температур на кількість місяців у році.

запитання і завданняЗНи----------------------------------------------------------------

. Як змінюється температура повітря впродовж року у вашій місцевості? 2. Чому річний хід температури повітря залежить від висоти Сонця над горизонтом?

3. Поміркуйте, чи можна в домашніх умовах регулювати температуру повітря. В які способи? Як називаються прилади для регулювання температури повітря в приміщеннях?

практична робота 5 (Початок. Продовж. див. с. 137, 145.) Тема: Складання графіка зміни температури повітря

1. Побудуйте графік річного ходу температури за даними своїх спостережень або таблиці 4. Таблиця 4

Середні температури повітря в Києві (0 °С)

Середньомісячна температура (за місяцями) С

-6

-5

-3

Середня річна

Річна амплітуда

2. Користуючись своїм календарем погоди, з'ясуйте, коли впродовж місяця температура повітря була найвищою, коли почала знижуватися і коли була найнижчою. Обчисліть середньомісячну температуру і місячну амплітуду коливання температури повітря. 3. Спостерігаючи за довжиною тіні гномона, визначайте середню температуру повітря кожного місяця. Результати обчислень записуйте в таблицю. По рівняйте отримані дані і зробіть висновок, як температура повітря залежить від зміни висоти Сонця над горизонтом.

125

Розділ

III § 32. оСвітЛЕннЯ й тЕпЛові поЯСи зЕмЛі Пригадайте, як температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів на поверхню.

Чому температура повітря змінюється в напрямку від еква тора до полюсів?

Північний ПОЛЮї

■ k ТІ

Орії

0г

На глобусі видно, що земна вісь має нахил. Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу 66,5° між віссю і площиною орбіти не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається до Сонця більше то Північною, то Південною півкулями. Відповідно більше освітлюється і нагрівається то одна, то друга півкуля (мал. 133).

Сонячні промені

Південний ПОЛЮС

Мал.132. Зміна кута падіння сонячних променів залежно від географічної широти

ЯК ОСВІТЛЮЄТЬСЯ д НАГРІВАЄТЬСЯ ПоВЕрХНЯ зЕМЛі ВПроДоВЖ роКу. Ви вже знаєте, що поверхнею кулястої Зем лі сонячне світло й тепло розЄоділяються нерівномірно. Це пояснюють тим, що кут па діння сонячних променів на різних широтах неоднаковий (мал. 132). Коли Земля повернута до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні там стають довшими за ночі. Надходить тепла пора року — літо. На по люсі й у приполярній частині Землі Сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не настає). Це явище називається полярним днем. На полюсі він триває 180 діб (пів року).

: і.и'іієлі-я

Весна t 22 грудня

22 червня

ден*

Дсніь льт нього сокцесторння

зіи.тавого

Осінь 23 вересня

Мал. 133. Річний рух Землі навколо Сонця

126

Сднцестоян ня

Розділ

Але що далі від полюса на південь, то тривалість по лярного дня зменшується, і на паралелі 66,5° пн. ш. триває одну добу. Цю паралель називають Північним полярним колом. На південь від цієї лінії Сонце вже опускається за горизонт, і зміна дня й ночі відбувається в звичному для нас порядку — що доби. 22 червня сонячні промені падають прямо висно (під найбільшим кутом — 90°) на паралель 23,5° пн. ш. Цей день найдовший, а ніч найкоротша в році. Паралель 23,5° пн. ш. називають Північним тропіком, а день 22 червня — літнім сонцестоянням (для Північної півкулі). У цей час Південний полюс повернутий від Сон ця, тож воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там — зима. На полюс та приполярну частину Землі впродовж доби сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце не з'являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називають полярною ніччю. На самому полюсі вона триває 180 днів, а що далі від полюса на північ, то стає ко ротшою. На паралелі 66,5° пд. ш. вона досягає одні єї доби. Цю паралель називають Південним полярним колом. На північ від неї Сонце вже з'являється на горизонті, і зміна дня й ночі відбувається щодоби. 22 червня — найкоротший у році день — для Пів денної півкулі є днем зимового сонцестояння. За три місяці, 23 вересня, Земля займає таке по ложення відносно Сонця, за якого сонячні промені однаково освітлюють як Північну, так і Південну півкулю. Промені на екваторі падають прямовисно. На всій Землі день дорівнює ночі (по 12 год). Це день осіннього рівнодення. Ще за три місяці, 22 грудня, до Сонця повер тається Південна півкуля. Там настає літо. Цей день є найдовшим, а ніч — найкоротшою. У приполярній області настає полярний день. Промені Сонця пря мовисно падають на паралель 23,5° пд. ш. У Північ ній півкулі в цей час — зима, і день 22 грудня — найкоротший, а ніч — найдовша. Паралель 23,5° пд. ш. називають Південним тропіком, а 22 грудня — днем зимового сонцестояння (для Північної півкулі). Ще за три місяці, 21 березня, знову обидві пів кулі освітлюються однаково, день дорівнює ночі. Промені сонця прямовисно падають на екваторі. Цей день називають весняним рівноденням.

III

poPw3OHT ПД.

пд.В Північний полюс 22.06 42год

Полярне коло

66,5° пн. ш.

Екватор Мал. 134. Видимий добовий рух Сонця над горизонтом на різних широтах 127

Розділ

III

Мал. 135. Карта теплових поясів

128

ТЕПЛоВі ПоЯСи зЕМЛі. Лінії тропіків і полярних кіл є межами смуг (поясів) освітленості на поверхні Землі. Пояси освітленості визначають смуги з певними температурами повітря. Їх називають тепловими (або температурними) поясами, оскільки вони відрізняються поміж собою за ви сотою Сонця над горизонтом, тривалістю світлового дня і, відповідно, кількістю тепла, що його отримує земна по верхня. Простягання теплових поясів залежно від розподілу температур повітря добре показують ізотерми — лінії на карті, що з'єднують місця з однаковою температурою (мал. 135). Жаркий пояс розташований обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. З обох боків він обмежений ізотермою +20 °С. Тут двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90°). Земна по верхня одержує найбільше сонячного тепла. Від поверхні дуже нагрівається повітря. Тим-то впродовж року там спекотно. Помірні пояси (в обох півкулях) прилягають до жаркого по ясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонце там ніколи не буває у зеніті. Сонячні промені падають на земну поверхню з певним нахилом, і що далі на північ, то нахил більший. Через те сонячне проміння менше нагріває поверхню. Внаслідок цього менше нагрівається й по вітря. Тож у помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Тут чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. Що ближче до тропіка, то триваліше й тепліше літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 °С. Холодні пояси обох півкуль лежать між ізотермами +10 °С і тими, котрі найтеплішого місяця нижчі за 0 °С. Узимку Сонце там декілька місяців не з'являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте розташоване дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають

Розділ

III

поверхнею Землі й нагрівають її слабко. По Слов'янський бог Сонця верхня не тільки не нагріває, а й охолоджує по Стародавні слов'яни називали вітря. Тож температури повітря там низькі. Зими бога світла і Сонця Дажбогом. За стародавніми міфами, в небі його холодні та суворі, а літо коротке й прохолодне. супроводжують три сонячні по Пояси вічного холоду в обох півкулях охоплені братими: Ярило — бог весняного ізотермою з температурами всіх місяців, ниж рівнодення, Семиярило — бог чими за 0 °С. Це царство вічних снігів та криги. літнього сонцестояння та Коля Отже, освітлення і нагрівання кожної місце да — бог зимового сонцестояння. вості залежать від її положення в тепловому поясі, Днем народження молодого тобто — від географічної широти. Що ближче до Сонця вважали день екватора, то більший кут падіння сонячних про зимового сонцестояння менів, то сильніше нагрівається земна поверхня і F« ■tf'tv • вища температура повітря. І навпаки, з віддален ням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, відповідно температура повітря знижується. Важливо пам'ятати, що лінії тропіків та полярних кіл як межі теплових поясів є умовними, оскільки насправді тем пература повітря залежить і від інших чинників.

!• •

• •

запам'ятайте

D----------------------------------

упродовж року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього у (22 червня), дні рівнодення: весняного (21 березня) й осіннього (23 вересня) (для Північної півкулі, в Південній — навпаки). Полярні кола — це паралелі 66,5° пн. ш. та 66,5° пд. ш., які обмежовують відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні й полярні ночі. Тропіки — це паралелі 23,5° пн. ш. та 23,5° пд. ш., над якими раз на рік полу денне Сонце буває в зеніті. Теплові пояси — смуги з певними температурами повітря, які відрізняються між собою за висотою Сонця над горизонтом, тривалістю світлового дня та кількістю тепла. На Землі є сім теплових поясів: жаркий, два помірних, два холодних, два — вічного холоду. у запитання і завдання

)-------------------------------------------------------------------------.

1. Знайдіть на карті теплових поясів (мал. 135) міста Сінгапур і Париж. У якому з них середня річна температура повітря вища? 2. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів? 3. У якому тепловому поясі розташована територія України? 4. Поміркуйте, якою півкулею буде повернута до Сонця Земля, коли в Україні полудень 22 грудня. __________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________ у

попрацюйте в групі

дотуючись мал. 135, перелічіть теплові пояси, в яких розташовані материки: група 1— Африка; група 2 — Північна Америка; група 3 — Євразія. Як на них змінюється температура повітря? 129

Розділ

III § 33. атмоСФЕрний тиСк Пригадайте з курсу природознавства, чому відбуваються висхідний і низхідний рухи повітря.

!ОМУ ВИНИКАЄ АТМОСФЕРНИЙ ТИСК. Повітря невиди ме й легке. Проте воно, як і будь-яка речовина, має масу та вагу. Тож повітря тисне на земну поверхню і на всі тіла, що на ній розташовані. Цей тиск визначається вагою стовпа повітря заввишки з усю атмосферу — Над рівнем моря 1 м3 Ч/пХ за температури від земної поверхні до самої її верхньої межі. +4 °С) важить 1 кг 300 г, на висоті Встановлено, що такий стовп повітря тисне на 12 км — тільки 310 г, а на висоті кожний 1 см2 поверхні з с? ою 1 кг 33 г (відпо 40 км — лише 4 г. відно на 1 м2 — понад 10 т!) (мал. 136). Отже, атмосферний тиск — це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверті, на всі роз ташовані на ній об'єкти й тіла. Поверхня тіла людини становить у серед ньому 1,5 м2. Відповідно повітря тиснутиме на неї вагою 15 т. Такий тиск здатний розчавити все живе. Чому ж пак ми його не відчуваємо? Через те, що всередині людського організму також є тиск — внутрішній, і він дорівнює атмосферному. Якщо ця рівновага порушуєть ся, людина почувається зле. ЯК ВИМірЮЮТЬ АТМоСФЕрНИЙ ТИСК. Атмосферний тиск вимірюють спеціальним Мал. 136. Тиск стовпа повітря приладом — барометром. На метеостанціях користуються ртутним барометром. Основна його частина — скляна трубка завдовжки 1 м, за паяна з одного кінця. До неї налито ртуть — важкий рідкий метал. Відкритим кінцем трубку занурено в широку чашу, теж заповнену ртуттю. Під час перевертання ртуть із трубки 840 800 виливається тільки до певного рівня. Чому ж вона не вилива L 760 ється повністю? Бо повітря чинить тиск на ртуть у чаші й не 740 720 eg випускає її з трубки. Якщо атмосферний тиск зменшується, 700 8* 680 то ртуть у трубці опускається, і навпаки. За висотою стовп 660 чика ртуті у трубці, на якій позначено шкалу, визначають 640 600 величину атмосферного тиску в міліметрах. 560 На паралелі 45° на рівні моря за температури повітря +4 °С під тиском повітря ртуть піднімається у трубці на висоту 760 мм. Такий тиск повітря вважають нормальним атмосферним тиском. Якщо стовпчик ртуті у трубці вищий за 760 мм, то тиск підвищений, якщо нижчий — знижений. 5 Отже, тиск стовпа повітря всієї атмосфери врівноважується Ртутний барометр вагою стовпчика ртуті заввишки 760 мм.

130

Розділ

III

У походах та експедиціях користуються зручнішим при ладом — барометром-анероїдом. У ньому немає ртуті. Головною його частиною є металева пружна коробка, з якої викачано повітря. Як наслідок, вона дуже чутлива до змін тиску зовні. У разі підвищення тиску вона стискується, у разі зниження — розширюється. Ці коливання через особливий механізм пере даються стрілці, яка вказує на шкалі величину атмосферного тиску в міліметрах ртутного стовпчика (скорочено — мм рт. ст.). зАЛЕЖНіСТЬ ТиСКу ВіД ВиСоТи МіСЦЕВоСТі. Атмо сферний тиск залежить від висоти місцевості над рівнем моря. Що вище від рівня моря, то тиск повітря менший. Він знижується, бо з підйомом зменшується висота стовпа повітря, що тисне на земну поверхню. Крім того, з висо тою зменшується щільність самого повітря. На висоті 5 км атмосферний тиск знижується удвічі порівняно з нормаль ним тиском на рівні моря. У нижніх шарах тропосфери зі здійманням на кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст. У верхніх шарах тропосфери це відбувається значно повільніше (мал. 137). Отже, для кожної місцевості характерний свій нормаль ний тиск: на рівні моря — 760 мм рт. ст., у горах залежно від висоти — нижчий. Наприклад, для Києва, що лежить на висоті 140—200 м над рівнем моря, нормальним є середній тиск 746 мм рт. ст.

Тиск, мм рт. ст Висота, м

1 000

900

....................................

„750

760

Рівень моря

800 700 600 500 400 300 200

100 0

Барометр-анероїд

ПОДОРОЖ У слово

Анероїд у перекла ді з грецької означає безрідинний.

як атмосферний тиск впливає на людину Із підійманням угору вже на висоті 3000 м людина починає почува тися зле. З'являються ознаки так званої гірської хвороби: слабкість, задишка, запаморочення, нудота. Вище за 4000 м носом може піти кров, бо розриваються кровоносні судини. Іноді людина непритомніє. Відбувається це через те, що з ви сотою повітря стає розрідженим, у ньому зменшується кількість кисню, тиск падає. До таких умов організм людини не пристосова ний. Тож у літаках кабіни і салони зачинені щільно, герметично. У них штучно підтримують такий самий тиск повітря, який є біля поверхні Землі.

Мал. 137. Зміна атмосферного тиску з висотою 131

Розділ

III

Мал. 138.Залежність тиску від температури повітря

Знаючи, як змінюється тиск, можна обчислити і абсо лютну, і відносну висоту місця. Існує особливий барометр — висотомір, у якому поряд зі шкалою атмосферного тиску є і шкала висот.

Висотомір

зАЛЕЖНіСТЬ ТиСКу ВіД ТЕМПЕрАТури ПоВіТрЯ. Атмосферний тиск залежить і від температури повітря. Під час нагрівання об'єм повітря збільшується, воно стає менш щільним, через те легшим. Тож атмосферний тиск теж знижу ється. Унаслідок охолодження повітря відбуваються зворотні явища. Отже, зі зміною температури повітря безперервно змінюється й тиск (мал. 138). Упродовж доби він двічі підвищується (вранці та ввечері) і двічі знижується (після полудня й після півночі). Узимку, коли повітря холодне і важке, тиск вищий, ніж улітку, коли воно тепліше й легше. За зміною тиску можна передбачити зміни погоди. Зни ження тиску вказує на опади, підвищення — на суху погоду. Зміна атмосферного тиску впливає і на са мопочуття людей.

Мал. 139. Пояси атмосферного тиску

132

ЯК розПоДіЛЯЄТЬСЯ АТМоСФЕрНиЙ ТиСК НА зЕМЛі. Атмосферний тиск, як і температура повітря, розподіляється на Землі смугами: розрізняють пояси низького й високого тиску. Їх утворення пов'язане з нагріванням і переміщенням повітря. Над екватором повітря добре прогріваєть ся. Від цього воно розширюється, стає менш щільним, через те легшим. Легше повітря піднімається вгору — відбувається висхідний рух повітря. Ось чому над екватором біля по верхні Землі впродовж року встановлюється пояс низького тиску. Над полюсами, де тем

Розділ III

ператури низькі, повітря охолоджується, стає щільнішим і важчим. Тож воно опускається — відбувається низхідний рух повітря — і підвищується тиск. Унаслідок цього біля полюсів утворилися пояси високого тиску. Повітря, що піднялося над екватором, розтікається до полюсів. Але, не доходячи до них, на висоті воно охолоджується, стає важчим і опускається на паралелях 30—35° в обох півкулях. Там утворюються пояси ви сокого тиску. У помірних широтах, на паралелях 60—70° обох півкуль виникають пояси низького тиску (мал. 139). Отже, атмосферний тиск залежить від розподілу тепла і температур повітря на Землі: висхідні й низхідні рухи повітря зумовлені нерівномірним нагріванням земної поверхні. ~Л—( •

• • •

запам'ятайте

------------------------------------------------------------------------

Атмосферний тиск — це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі розташовані на ній об'єкти й тіла. Нормальним вважають атмосферний тиск 760 мм рт. ст. із підійманням на кожні 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст. На Землі закономірно чергуються сім поясів атмосферного тиску: низького — на екваторі, два пояси високого — поблизу тропіків, два пояси низького — у помірних широтах, два пояси високого — у полярних широтах обох півкуль.

1. Чому атмосферний тиск знижується з висотою? 2. Якими приладами вимірюють атмосферний тиск? 3. Чому тиск змінюється впродовж Єби (року) в одному й тому самому місці?

Як впливає на це зміна температури повітря? 4. Як розподіляється атмосферний тиск на Землі? 5. Визначте приблизну відносну висоту гори, якщо біля її підошви барометр показує 720 мм рт. ст., а на вершині — 520 мм рт. ст.

6. Пригадайте, яка абсолютна висота вашої місцевості. Обчисліть, який

(

практична робота 4 (Продовження. Поч. див. с. 122.)

)

Тема: Розв'язування задач на зміну атмосферного тиску з висотою

3. Атмосферний тиск біля земної поверхні становить 730 мм рт. ст. Визначте, яким він буде зі сходженням у гори на висоту 2000 м. 4. «Артеківці» вирішили піднятися на гору Аюдаг. Визначте приблизну відносну висоту цієї гори, якщо біля її підошви барометр показує 740 мм рт. ст., а на вершині — 683 мм рт. ст. 133

Розділ

III § 34. вітЕр

Пригадайте з курсу природознавства, чи однаково нагріва ються суходіл та водна поверхня променями сонця. як виникають денний і нічний бризи?

ЯК УТВОРЮЄТЬСЯ ВІТЕР. Хоча повітря і невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух — вітер. Виникнення вітру пов'язане передусім з неоднаковим атмосферним тиском, що ?иникає над різними ділянками земної поверхні. Варто тиску в якомусь місці знизитись або підвищитись, і повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску пору шується внаслідок неоднакового нагрівасуміжнихділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається й повітря. Ви вже маєте уявлення, як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і назЄвається бри зом. Пригадаймо: вдень різні ділянки земної поверхні на гріваються неоднаково: суходіл — сильніше, вода — менше. Відповідно над суходолом повітря нагрівається більше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно тиск вищий. Через це повітря з моря (з області вищого тиску) переміщується на суходіл — на місце теплого повітря (в область нижчого тиску). Ось і повіяв вітер — денний бриз (мал. 140, а). Уночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло й охолоджується по вільно, тиск нижчий. Холодніше повітря із суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз (мал 140, б).

Холодніше повітря

Нижчий

Мал.140. Утворення бризів

134

Вищий тиск

Уночі суходіл холодніший за море

Розділ

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що зумовлює горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького. Так утворюється вітер.

Що ТАКЕ розА ВіТріВ. Роза вітрів — це своєрідна схемадіаграма (мал. 144). Вона наочно показує повторюваність

Західний

Найсильніші вітри біля земної поверхні дмуть в Антарктиді: окремі пориви сягають 90 м/с. Найбільша швидкість вітру в Україні зафіксована в Криму на горі Ай-Петрі — 50 м/с.

ХАрАКТЕриСТиКи ВіТру. Основними ха рактеристиками вітру є напрямок, швидкість і сила, з якою він дме. Напрямок вітру визначають за тією стороною горизонту, з котрої він дме. Якщо, наприклад, вітер віє із заходу, його називають західним (мал. 141). Це означає, що повітря пере міщується із заходу на схід. Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: що більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду (м/с). Біля земної поверхні вітри найчастіше дмуть зі швидкістю 4—8 м/с. Силу, з якою дме вітер, вимірюють у балах. У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками: у морі — за висо тою хвиль і вітрилами суден, на суходолі — за верхівками дерев, відхиленням диму з труб. За багатьма ознаками було розроблено орієнтовну 12-бальну шкалу. Вона дає змогу ви значити силу вітру в балах, а потім і його швидкість. Якщо вітру немає, тобто його сила становить 0 балів і швидкість до 1 м/с, констатують штиль. Далі за шкалою: 3 бали — слабкий вітер (4 м/с), 6 балів — сильний вітер (11 м/с), 9 балів — шторм (20 м/с), 12 балів — ураган (понад 29 м/с). На метеостанціях силу і напрямок вітру визначають за допо могою флюгера (мал. 142), а швидкість — анемометра (мал. 143).

Північнозахідний

III /X

Визначення сили і швидкості вітру

0 балів (до 1 м/с)

Слабкий 3 бали (4 - 5 м/с)

Сильний 6 балів (11 - 12 м/с)

Північний Північносхідний

Шторм

Східний

9 балів (19 - 22 м/с)

ПівденноПівденнозахідний східний Південний Мал. 141. Визначення напрямку вітру

Мал. 142. Флюгер

Мал. 143. Флюгер з анемометром

Ураган

12 балів (понад 29 м/с) 135

Розділ

III

Стрибог — цар-батько вітрів Так прадавні українці називали небесного владику грози, бурі й урагану. У Стрибога було шість синів і шість дочок та безліч ону ків — підвладних вітрів. Найвідоміші з них: Ласкавець, Дмухач, Крутій, Бігун, Посвистач, Степовий, Польо вий, Горішній, Долішній, Грозовий, Буревій, Смерч, Вихор та ін. За вказівкою головного вітродмуха з чотирьох сторін світу дмуть чотири велетні з величезними вусами та губами. Котрий з них дме сильні ше — з того боку і нахоплюється вітер. Так думали наші пращури. Га ■> Н •

«жарти» вітрів У Данії впродовж 20 хв із неба падав дощ із живих раків. Бували дощі з павуків, жуків, жаб. Іншим разом смерч в Італії захопив і поніс із со бою кошики з апельсинами. Через деякий час в іншому місці випав дощ із апельсинів. Причиною таких дармових «небесних» харчів є вітер. Ураганні вітри можуть підхоплювати доволі великі предмети й тіла і переносити їх на великі відстані. j- н • -• ■ь + -Vt

Мал. 145. Вітрова електростанція 136

Пн.і

Сх.

Мал. 144. Роза вітрів

вітрів різних напрямків за певний час (місяць, рік). Будують її так: проводять лінії напрямків сторін горизонту. Обчислюють, скільки днів упродовж місяця дув північний вітер, півден ний і т. д. На лініях відповідних напрямків від центра відкладають кількість відрізків-днів, для яких був характерний вітер певного на прямку. Наприклад, умовно один день при ймають за відрізок 0,5 см. Якщо північний вітер дме впродовж шести днів, то на лінії з півночі відкладають шість відрізків по 0,5 см, якщо північно-західний дме чотири дні, то на лінії з північного заходу відкладають чотири відрізки. Крайні позначки на лініях послідовно з'єднують. У центрі малюють кружечок, у якому записують кількість безвітряних днів.

зНАЧЕННЯ ПЕрЕМіЩЕННЯ ПоВіТрЯ. Не вичерпна енергія вітрів відома давно. Вони пе реносять тепло і вологу з одних широт у інші, з океанів углиб материків. Вітер — могутня сила, що здійснює руйнування, перенесення і від кладення частинок порід, формуючи рельєф. Люди з давніх-давен використовують рух повітря. Вітер «працював» у вітряках, де наші пращури мололи зерно на борошно, на вітрильних кораблях, на яких долали про стори морів і річок. Нині за допомогою вітру отримують електроенергію.

Розділ запам'ятайте

III

D---- :

Вітер — це горизонтальний або близький до нього рух повітря з області вищого тиску в область нижчого. Що більша різниця в атмосферному тискові між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер. Бриз — це вітер, який виникає на узбережжях морів і двічі на добу змінює свій напрямок (з моря на суходіл та навпаки).

запитання і завдання Що є причиною утворення вітру? 2. Поясніть утворення денного бризу за логічним ланцюжком: неоднакове нагрівання поверхні неоднакові температури повітря неоднаковий атмосферний тиск напрямок вітру. 3. Узимку на узбережжі тиск становить 770 мм рт. ст., а над морем — 765 мм рт. ст. Який буде напрямок вітру? 4. Від чого залежить сила вітру? 5. За допомогою яких приладів визначають напрямок, силу і швидкість ві тру? 6. Користуючись мал. 144, визначте, які вітри переважали впродовж місяця. ________________________________________________________________________ у

попрацюйте в групі

Користуючись малюнками визначення сили і швидкості вітру на с. 135, оцініть у балах силу вітру, який змальовано у віршах Тараса Шевченка: група 1

група 2

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма...

...Реве, стогне, завиває Лози нагинає; Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає...

група 3 Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють...

За різними ознаками, зобра?еними на малюнках (с. 135), опишіть силу і швид кість вітру: група 1 — ураган; група 2 — штормовий; група 3 — штиль.

(

шукайте в інтєрнєті

]

Є прилад, який англійською називається windsock. Це сло во утворене з двох: wind (вітер) і sock (шкарпетка). Знайдіть зображення цього приладу. Поміркуйте, що ним визначають. Дізнайтеся, що це за «шкарпетка для вітру». Спробуйте знайти українське слово-відповідник такої назви. Практична робота 5 (Продовження. Поч. див. с. 125.)

Тема: Складання рози вітрів, її аналіз 4. Користуючись календарем погоди, складіть розу вітрів одного з місяців. 5. Проаналізуйте складену схему-діаграму. Вітри яких напрямків було зафік совано впродовж місяця? які вітри переважали впродовж цього періоду? 137

Розділ

III § 35. воЛоГіСтЬ повітрЯ • Пригадайте, у яких трьох станах може перебувати вода. • За яких умов відбувається випаровування води та конден сація?

Щ О ТАКЕ ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ. У повітрі завжди є певна кількість води у подобі прозорої невидимої пари. Довести це досить легко. Варто лише пригадати морозильну камеру холодильника. Звідки в ній взявся сніг і лід, адже води туди ніхто не наливав? Вони утворилися з води, що «зайшла» туди з повітрям. У атмосферу водяна пара надходить унаслідок випаровування з поверхні океанів, річок, озер, ґрунту. Вміст водяної пари у повітрі називають вологістю повітря. Повітря не може вміщувати безмежно багато водяної пари. Ця межа залежить від його температури. З малюнка видно: що вища температура, то більше пари м3 повітря. Наприклад, ї м3 повітря за температури +10 °С може вміс тити більш як 9 г пари, а за +20 °С — 17 г. Якщо повітря ввібрало максимально можливу за певної температури кількість пари, його називають насиченим. Зде більшого повітря буває ненасиченим, тобто містить водяної пари менше, ніж можливо. Наприклад, над степами й пусте лями повітря завжди сухе, ненасичене, адже випаровування там невелике.

ЯК РОЗРІЗНИТИ АБСОЛЮТНУ і ВІДНОСНУ ВОЛО ГІСТЬ ПОВІТРЯ. Абсолютна вологість — це кількість водяної пари (у грамах), що фактично міститься в 1 м3 повітря у пев ний момент часу за певної температури. Наприклад, якщо кажуть: абсолютна вологість повітря становить 15 г/м3, це означає, що в 1 м3 повітря міститься 15 г пари. Для ненасиченого повітря вказують відносну вологість. Це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що фактич но міститься в повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в повітрі за певної температури. Так, якщо в повітрі міститься Залежність кількості 15 г/м3 пари, а за певної температури найбільший можливий водяної пари в насиченому її вміст становить 30 г/м3, то відносна вологість повітря буде повітрі від його 15 : 30 х 100 % = 50 %. Це означає, що повітря містить тільки температури половину (50 %) тієї кількості водяної пари, яку воно могло б містити за цієї температури. Відносна вологість повітря завжди висока Найменша у світі абсо (85 %) в екваторіальних широтах, оскільки там лютна вологість повітря цілорічно висока температура і значне випаро в Антарктиді (соті частки г/м3), най вування з поверхні. Так само висока відносна більша — на екваторі (23 г/м3). вологість повітря і в полярних районах, але В Україні вона найменша в січні вже через низькі температури (для насичення (близько 3 г/м3). 138

Розділ

холодного повітря не потрібно багато вологи). У помірних широтах відносна вологість взимку вища, ніж улітку. На приклад, в Україні взимку вона перевищує 80 %, а влітку зменшується до 60 %. Особливо низька відносна вологість у пустелях — 50 % і нижче. Повітря, що має вологість 30 %, вважають дуже сухим. Для вимірювання відносної вологості використовують прилад гігрометр. Нині людина навчилася за допомогою спе ціальних приладів регулювати відносну вологість повітря в приміщеннях. гігростати зволожують або осушують повітря для підтримання комфортного мікроклімату в лікарнях, для ство рення спеціальних умов у кімнатах з комп'ютерною технікою, в теплицях, холодильних камерах для садовини й городини тощо. ЯК уТВорЮЮТЬСЯ ХМАри. Вам уже відомо, що з висотою температура повітря знижується. Тепле повітря підіймається вгору і досягає такого рівня, де воно охолод жується і його відносна вологість стає 100 %, тобто повітря стає насиченим. За подальшого зниження температури насичене повітря вже не може втримати в собі наявну кількість водяної пари. Певна її частина виявиться зайвою. Тоді відбувається перехід надлиш кової водяної пари в рідкий стан — утворення краплин води. Цей процес називають конденсацією. Водяна пара може перейти й у твердий стан — перетворитися на кристалики льоду. Отже, у разі охолодження повітря, насиченого водяною парою, виділяються краплинки води або кристалики льоду. Коли вони скупчуються на значній висоті над землею, утворюються хмари (мал. 146). Кожна краплинка у хмарах

III

Гігрометр

Гігростат

Мал. 146. Утворення хмар

9 км 6 км

і Напрямок вітру ■=^> ■=>

Кристалики льоду

<7-^.

З км Вода

I4IVI —

^^Вода^

susJq

Тепле повітря

139

Розділ

III

Перисті Мал. 147. Хмари

Купчасті

Шаруваті

в мільйон разів менша за горошину. Саме тому падіння мінікраплинок на землю дуже повільне. Вони, ніби пушинки, зависають у повітрі.

ЯКі БуВАЮТЬ ХМАри. Хмари відрізняються за зовнішнім виглядом та за висотою, на якій утворюються. За зовнішнім виглядом метеорологи розрізняють десятки різних форм хмар. Основними з них є перисті, купчасті, шаруваті (мал. 147). Перисті хмари утворюються найвище у тропосфері — на умовні позначення висоті 6—10 км і складаються з дуже дрібних кристаликів хмарності льоду, оскільки на таких висотах температура повітря нижча від 0 °С. Це тонкі прозорі хмари. Іноді вони скидаються на білі видовжені нитки, пір'їни або промені. Купчасті хмари з'являються на висоті 2—5 км. Вони мають ясно, Мала, подобу величезних сліпучо-білих куполів, веж, гір. Якщо 0 балів 2-3 бали купчасті хмари темніють, отже краплини води в них, злив шись, стали більшими. Тоді купчасті хмари перетворюються на купчасто-дощові і приносять зливи з грозами. Шаруваті хмари утворюються низько — на висоті до 2 км. Мінлива, Суцільна, Вони вкривають небо щільною завісою й схожі на сірий ту 5 балів 10 балів ман, що піднявся над поверхнею землі. З них може випадати дуже дрібний дощ (мряка) або слабкий сніг. Ступінь покриття неба хмарами називають У / t хмарністю. Її визначають на око. Коли хмарами Середня річна хмарність закрито все небо, хмарність становить 10 балів, для всієї планети становить якщо півнеба — 5 балів, коли небо ясне — 0 5 балів. Найбільша хмарність — балів. Найбільшу хмарність спостерігають в над екватором, найменша — над екваторіальних і помірних широтах, де пере пустелями і полюсами. важають висхідні рухи повітря. ЧиМ ТуМАН ВіДрізНЯЄТЬСЯ ВіД ХМАр. Конден сація водяної пари може відбуватися не тільки на різній висоті, а й біля земної поверхні. Таке буває тоді, коли поверхня охолоджується: влітку й восени вранці перед сходом сонця й увечері після заходу. Тоді утворюється туман — скупчення великої кількості надзвичайно дрібних, 140

Розділ

Мал. 148. Туман

III

Розміри крапель дощу і туману

завислих у повітрі краплинок. Сильні тумани погіршують видимість, тим небезпечні для руху транспорту. ( •

•

запам'ятайте

-----------------------------------------------------------------------

Абсолютна вологість — це кількість водяної пари (у грамах), що фактично міститься в 1 м3 повітря в певний момент часу за певної температури. Відносна вологість — це відношення (у відсотках) абсолютної (фактичної) вологості до максимально можливої за певної температури. Хмари — скупчення дуже дрібних крапель води або кристалів льоду на великій висоті над землею внаслідок охолодження насиченого водяною парою повітря.

Що таке абсолютна й відносна вологість повітря? Чи можна регулювати вологість у домашніх умовах? Чим схожі та відмінні між co бою хмари і туман? Чому кажуть, що хмари народжуються і закінчують своє життя на землі?

1. 2. 3. 4.

5. Скільки літрів води може вміститщя в повітрі класної кімнати, що має об'єм 200 м3, якщо його температура дорівнює +20 °С?

попрацюйте в групі

З'ясуйте, чи можна назвати повітря насиченим, якщо за температури повітря +10 °С у ньому міститься води: група 2 — 7 г; група 3 — 9 г. група 1 — 5 г;

1. За температури +10 °С абсолютна вологість повітря становить 3 г/м3. Визначте його відносну вологість. 2. Чи можна назвати повітря насиченим, якщо за температури повітря -10 °С у ньому міститься 2 г води? 3. У екваторіальних широтах відносна вологість повітря становить 85 %. Об числіть абсолютну вологість (в г/м3) за умови, що температура повітря +30 °С. 141

Розділ

III § 36. атмоСФЕрні опади

<v>

Які опади випадають у вашій місцевості у різні пори року?

Атмосферні опади — це вода в рідкому (дощ) або твердому (сніг і град) стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну по верхню (роса, іній, паморозь) (мал. 149).

Мал. 149. Види атмосферних опадів

Хмари

... -■ А 4І 4 А 4 Дощ Xs А Ag h Q. Сб с

G°*

Мал. 150. Утворення опадів

Мал. 151. Градини

Найбільшою у світі була пр^градина вагою 7 кг, що випа ла в Китаї (1981 р.), а в Україні — 500 г (1960 р.). Градина вагою 3 кг в Індії вбила слона (1961 р.).

142

ЯК уТВорЮЮТЬСЯ оПАДи з ХМАр. Хмар на погода буває досить часто, але не завжди вона супроводжується опадами. Що ж потріб но для їх утворення? Якщо хмара складається з дуже дрібних краплинок води або кристаликів льоду (менш як 0,05 мм), то опадів не буде. Поки вони малі й легкі, їх утримують високо над землею висхідні потоки і іоніщя. За певних умов краплинки стикаються і зливаються в більші. Хмари темніють, стають синьо-чор ними. Великі краплі (0,1—7 мм) уже не мо жуть утримуватись у повітрі й випадають як дощ (мал. 150). Дощ може супроводжуватися грозою. Залежно від вологості повітря, хмарності, швидкості вітру опади бувають затяжні (рівно мірні і тривалі), зливові (сильні й короткочасні), мрячні (дуже дрібні, як манна крупа). Сніг утворюється в хмарах за температур, нижчих від 0 °С. Він складається з дрібнесеньких кристаликів-голочок, що з'єднуються в сніжин ки. Сніг випадає в помірних широтах узимку, а в полярних — цілий рік, утворюючи на земній по верхні сніговий покрив. Його товща в помірних широтах становить 30—50 см, а в горах — кілька метрів. Сніг ніби ковдрою покриває поля, обе рігаючи озимі сільськогосподарські культури від вимерзання. Він містить великий запас води, яка навесні живить річки, насичує вологою ґрунти й поповнює підземні води. град утворюється тоді, коли тепле повітря дуже швидко піднімається угору. Воно підхо плює дощові хмари і несе їх на висоту, де тем пература повітря сягає —10 °С. Тоді краплини замерзають і перетворюються на крижані куль ки — градини. Вони бувають завбільшки від 1 мм до курячого яйця. Оскільки градини падають з великою швидкістю, вони не встигають розта-

Розділ

Мал. 152. Роса

нути, незважаючи на високу температуру біля земної поверхні. Град завдає чималих збитків: знищує посіви і плоди, ламає гілля дерев, по шкоджує дахи будинків, іноді гинуть тварини.

ЯК ВиНиКАЮТЬ оПАДи з ПоВіТрЯ. Опади можуть випадати й не з хмар, а просто з повітря. Таке відбувається на охолодженій поверхні землі внаслідок стикання її з пові трям, що насичене вологою. роса — краплі води, якими іноді вкриваються земля і рослини. Вона утворюється після заходу сонця, коли земна поверхня й повітря над нею швидко охолоджуються. Холодне повітря вже не може вміщувати стільки водяної пари, скільки утримувало вдень за вищої температури. Її над лишок конденсується у крапельки роси. Холодної пори року (за температур, нижчих від 0 °С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду — іній. Його можна бачити восени або напровесні. Паморозь пухкими крижаними кристалами наростає на гілках дерев та інших предметах. ЯК ВиМірЯТи КіЛЬКіСТЬ оПАДіВ. На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра. опадомір — це посу дина, куди збирають опади (як рідкі, так і твер ді). За поділками на стінках посудини визна чають висоту шару опадів (у мм). Наприклад, один невеликий дощ дає шар води завтовшки 1—2 мм, а сильна злива — понад 40 мм. Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Коли сніг розтане, ви мірюють висоту шару води. Отже, опадоміром визначають товщину шару води, який виник

III

Мал. 153. Іній

Оголошення війни... граду Люди борються з градом. У градових хмарах за допомогою спе ціальних ракет, літаків або пострілів із зенітки розпилюють хімічні речовини. Від їхньої дії з потужної хмари, з якої ось-ось мав випасти град, починає крапати дощ або сипатися дрібна крижана крупа. Г1 ■> Н

•

-- ь

Мал. 154. Паморозь

Мал. 155. Опадомір

Мал. 156. Снігомірна рейка

143

Розділ

III

чи буває сухий дощ?

цікаво, що на Землі є місця, де під дощем можна залишитися сухим. Таке іноді трапляється в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має низьку вологість. Краплі дощу, поки летять до землі, перетворю ються на пару. При цьому видно хмари, з яких іде дощ, але крапліЛ до поверхні землі Ш не долітають.

Рекордно велика річна кількість опадів на Землі випала у містечку Черрапунджі біля підніжжя Гімалаїв — 23 000 мм. А найбільш дощовим місцем на планеті вважають Гавайські ост рови. Тут 335 днів на рік падає дощ, який приносить 12 000 мм води. Рекордно посушливими міс цями, де опадів не буває роками, є пустелі в Південній Америці та Африці — 1-5 мм на рік.

ЯК розПоДіЛЯЮТЬСЯ оПАДи НА зЕМ НіЙ КуЛі. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та вітрів, що переважають (мал. 157). Найбільше опадів у екваторіальних (понад 2000 мм на рік) і помірних (понад 800 мм на рік) широтах. Мало опадів (200 мм на рік) — у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується характером земної по верхні: над океанами опади бувають частіше, ніж над суходолом. У горах значно більше дощів і снігу «прийма ють» ті схили, що повернуті до панівних вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм на рік, а протилежні — вдвічі менше.

Мал. 157. Розподіл атмосферних опадів на Землі 144

Розділ 1400 мм

Опадів на рік- 663

300 200 100

0 ■□□□□□□□□□□□ МісяцьС ЛБКТЧЛСВЖЛГ

400 мм Опадів на рік- 1940 300.200 1-.................................

■о1-°° III-....... МісяцьС Л БКТЧЛСВЖЛ Г

Опадів на рік -1 50 І

I 400 мм

300.......................................... 200.......................................... 100.......................................... 0 Місяць С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г

Джакарта (Азія)

Київ (Європа)

III

Каїр (Африка)

Мал. 158. Діаграми кількості опадів для населених пунктів, розташованих на різних широтах

Річний розподіл опадів відображають на діаграмах. Діа грама наочно показує не тільки кількість опадів, а й їхній розподіл упродовж року (мал. 158).

! •

• •

:----------------------

запам'ятайте

Атмосферні опади — це вода в рідкому або твердому стані, яка випадає із хмар А або виділяється з повітря на земну поверхню. Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра та снігомірної рейки. Атмосферні опади розподіляються на землі нерівномірно: їхня кількість залежить від географічного положення місцевості, вітрів, що переважають, та інших чинників. заПитання і заВдання

. У подобі яких опадів випадає з хмар на земну поверхню вода у рідкому чи твердому стані? 2. Як утворюється град? Якої шкоди він може завдати? 3. Як утворюється роса та іній? 4. За допомогою яких приладів вимірюють кількість атмосферних опадів? 5. Розгляньте діаграми на мал. 158. В якому населеному пункті випадає най більша річна кількість опадів? У яких широтах це місто розташоване? В які місяці впродовж року випадає найбільше опадів у Києві?

6. Поміркуйте, чому головними «постачальниками» опадів називають океани, а головним «рушієм» цього процесу — Сонце. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ у

Практична робота 5 (Закінчення. Поч. див. с. 125, 137.)

)

Тема: Складання графіка зміни опадів, його аналіз 6. За даними таблиці побудуйте графік зміни річної кількості опадів (дані для м. Києва). Про що можна дізнатися з графіка? Місяці

К-сть опадів

Річна к-сть

145

Розділ

III § 37. поГода Пригадайте, які показники ви фіксували, спостерігаючи за погодою.

У якому шарі атмосфери формуються хмари?

ПОКАЗНИКИ ПОГОДИ. Ви не раз вживали слово погоДа і уявляєте, що це таке. У календарі погоди ви зазначали температуру повітря, напрямок вітру, хмарність, опади. Вчені визначають ще вологість повітря і атмосферний тиск. Це основні елементи погоди (мал. 159). Усі вони тісно пов'язані і взаємозумовлені, тож зі зміною одного з них змінюються й інші. Так, температура повітря впливає на вологість і розооділ атмосферного тиску, тиск — на вітри, вітри — на опади. Також опади, хмарність, вітер впливають на темпера туру повітря. Взаємодія всіх циЯ елементів і процесів визначає певний стан атмосфери. Отже, коли говорять про погоду, то мають на увазі стан нижнього шару атмосфери (тропо сфери) у певній місцевості в певний час. Опади

Вітер

Температура повітря

Атмосферний тиск

Мал. 159. Елементи погоди

хто завідує небесним офісом погоди У давнину богом наймогутніших сил неба і землі, блискавки та грому слов'яни вважали Перуна. Він, гадали вони, восени замикає небо ключем, а навесні розво дить полум'я грози і чудодійним напоєм із живої води воскрешає Землю. Деревом Перуна вважали дуб, бо в нього найчастіше влучає блискавка. Пізніше, з поширенням християнства, Перуна замінив образ святого Іллі. «Ілля на хмарах у колісниці гримить і блискає», — казали наші пращури.

146

ЧОМу ПОгОДА зМіНЮЄТЬСЯ. Основною властивістю погоди є мінливість. Погода зміню ється впродовж року, сезону і навіть доби. Про це свідчать щоденні повідомлення про погоду. І справді, погода рідко залишається незмінною тривалий час. Так, у нашій місцевості впродовж одного дня вона може змінюватися кілька разів. Перші вісники зміни погоди — це зміна атмо сферного тиску, напрямку і швидкості вітру. У разі різкої зміни цих елементів погоди люди можуть почуватися погано. Якщо впродовж кількох днів тримається од накова погода, то її називають стійкою. Основною причиною зміни погоди є нерівно мірне нагрівання поверхні Землі, що зумовлює переміщення повітря. Переміщуючись, воно приносить потепління або похолодання, хмарну або безхмарну погоду, з опадами або без опадів. Наприклад, на більшу частину України погода «приходить» із заходу — звідти надходить пові тря з Атлантичного океану. Влітку воно прино сить хмарну погоду з похолоданням і опадами. У разі надходження великих мас повітря з пів ночі і влітку, і взимку стає холодніше.

Розділ

III

Таблиця 5 типи погоди за середніми температурами повітря, °С

Погода холодної пори року

-4...-12 -13...- 22 -23...-33 -34...-43

+2...0

Відлига

Слабко морозна

Помірно морозна

Значно морозна

Сильно морозна

Жорстко морозна

Нижча від -43 Надзвичайно морозна

Погода теплої пори року

0...+3

+4...+8

+9...+15

Холодна

Прохо лодна

Помірно тепла

Вища за +34 Дуже Надзвичайно спекотна спекотна

+16...+22 +23...+28 +29...+33

Тепла

Спекотна

ЯКі БуВАЮТЬ ТиПи ПогоДи. Коли кажуть про погоду як спекотну, теплу, холодну, морозну, дощову чи вітряну, мають на увазі тип погоди. Тип погоди — це узагальнена її характеристика, що охоплює відомості про середньодобові показники температури, хмарність, опади, напрямок вітру. Так, різним районам Землі властивий один і той самий тип погоди: на екваторі вона спекотна з рясни ми дощами, у тропіках — спекотна і суха, у полярних районах — морозна й суха. У наших помірних широтах улітку погода тепла, іноді спекотна; взимку — холодна, морозна, з температурою, нижчою від 0 °С; навесні температури переходять від мінусових показників до плюсових, а восени — навпаки. Такі ознаки погоди є характерними (типовими) (табл. 5).

ЯК ПЕрЕДБАЧАЮТЬ ПогоДу. Інформацію про по году щодня повідомляють по телебаченню, друкують на сторінках газет, розміщують в Інтернеті. При цьому ка жуть про передбачення погоди наступного дня — дають її прогноз. Прогноз погоди — це науково обґрунтовані передбачення майбутнього стану погоди. Прогнозувати її дуже складно. Для завбачення потрібні відомості про стан атмосфери (температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, вітер, опади та інші дані) над усією поверхнею Землі. Їх систематично збирають близько 10 тис. метеорологічних станцій. Згори атмосферу «огля дають» метеорологічні супутники Землі. Прилади, якими вони обладнані, передають найсвіжішу інформацію про хмарність і сніговий покрив. Результати спостережень метеостанцій і метеороло гічних супутників передають до спеціальних установ —

Мал. 160. Сучасні метеоприлади

Мал. 161. Метеостанція

147

Розділ

III

Мал. 162. Складання прогнозу погоди

Мал. 163. Зразок синоптичної карти

метеоцентрів, що є майже в усіх країнах світу (мал. 162). Гідрометеоцентр України розміщено в Києві. Там за допомогою сучасних комп'ютерів усю інформацію опрацьовують і пере дають до Всесвітньої служби погоди, центри якої розташовано у Вашингтоні (США), Москві (Росія) та Мельбурні (Австралія). Для міжнародного обміну інформацією вироблено свою метеомову, зрозумілу метеорологам усього світу. Дані, отри мані під час спостережень, метеорологи позначають на карті погоди, яку називають синоптичною. На ній умовними зна ками й цифрами записують основні відомості про стан по годи (мал. 163). За їхньою допомогою спеціалісти-синоптики складають короткочасні (на одну—три доби) і Довготривалі (на тиждень, місяць, сезон) прогнози погоди. Прогноз погоди загального користування потрібний усім — щоб знати, як одягатися, чи брати парасольку і под.

Атмосферний тиск повітря (гПа) Область високого атмосферного тиску (антициклон) Область низького атмосферного тиску (циклон) Атмосферні фронти теплий холодний

-7 +12 Температура повітря (°С) __ Напрям і швидкість вітру (довге перо - 5 м/с, коротке - 3 м/с ) Помірний дощ = Туман Ж Сніг V Злива -н> Хуртовина CU Ожеледь 5 Мряка Стан неба

О ясно О мінливо • хмарно

148

Розділ

III

домашня метеостанція Такий прилад містить високоточ ні датчики температури повітря, вологості та атмосферного тиску. Він фіксує їхні показники як зовні, так і в приміщенні. Для цього його зовнішній блок розміщують знадво ру, наприклад за вікном, а внутріш ній — у кімнаті. Зовнішній датчик передає дані на вашу метеостанцію за допомогою технології миттєвого передавання. Показники оновлюва тимуться кожні 16 секунд. станція здатна прогнозув погоду на найближчі 24 год. Мал. 164. Сторінка сайту Укргідрометеоцентру

Спеціальні прогнози складають для працівників сільського господарства. Особливу увагу приділяють завбаченню не безпечних атмосферних явищ — сильних туманів, граду, заморозків, ожеледі, суховіїв тощо. Спостереження за до помогою супутників за утворенням і рухом ураганів дають можливість завчасно попередити капітанів кораблів та пі лотів про небезпеку. Синоптики підказують, у який спосіб уникнути зустрічі з грізною стихією. А мешканців узбереж попереджують про шторм.

■

запам'ятайте

Домашня метеостанція

D---------------------------------

П • Погода — це стан тропосфери у певному місці в певний час. • основними елементами погоди є температура повітря, вологість, хмарність, опади, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру. • Прогноз погоди — це науково обґрунтоване передбачення її майбутнього стану. \_____________________________________________________________________________ > запитання і завдання Що називають погодою? Опишіть, яка погода зараз. 2. Назвіть основні елементи погоди. Як вони взаємопов'язані? 3. Чому погода змінюється впродовж доби? 4. Порівняйте погоду своєї місцевості у різні пори року. Чому вона змінюється?

5. Поміркуйте, чому тропосферу називають фабрикою погоди.

(

ШУКАЙТЄ в

інтєрнєті

)

Знайдіть сайт Українського гідрометеорологічного центру. Дізнайтеся, яку погоду очікують завтра у вашому місті (області). Яка вона буде за тиждень? 149

Розділ

III § 38. кЛімат Пригадайте, чому сонячні промені падають на земну поверхню під різним кутом. Як залежить кількість тепла, яку отримує земна поверхня, від кута падіння сонячних променів?

ПОДОРОЖУСЛОВО

Уже в стародавні часи греки знали, що кліматичні умо ви залежать пере важно від нахилу (кута падіння) со нячних променів. Через те і слово клімат у перекладі з грецької означає нахил. В україн ській мові відповід ником клімату було слово підсоння.

Мал. 165. Кліматотвірні чинники

ЩО НАЗИВАЮТЬ КЛІМАТОМ. У будь-якій місцевості по года буває різною впродовж року. При цьому погода одного року не повторює достеменно погоду попередніх років. ? априклад, квітень цьогоріч може бути дещо теплішим і менш дощовим, ніж торік. Та незважаючи на відхилення, в загальних рисах погода щороку повторюється. Так ви являється багаторічний режим погоди — порядок її зміни впродовж року. Для України, наприклад, характерна зміна погоди від те плої влітку до морозної взимку. Відповідно до еподи чергу ються пори року. У цьому різноманітті погоди зима — завжди найхолодніша пора року, а літо — найтепліша. І хай там як змінюється погода, впевнено можна сказати, що взимку в Україні ніколи не буде спекотно, а влітку — морозно. Таке можливе лише в казці про дванадцять братів-місяців, які змінювали порядок приходу пір року. Сукупність характерних для певної місцевості типів по годи, що повторюються рік у рік, називають кліматом. Якщо погоду можна описати, спостерігаючи за нею впро довж доби чи місяця, то охарактеризувати клімат місцевості можна лише за даними про погоду за тривалий час — десятки років. Для цього потрібно узагальнити багаторічні спосте реження за температурою, атмосферним тиском, вологістю повітря та іншими елементами погоди.

ЯКі ЧиННиКи ФОрМуЮТЬ КЛіМАТ. До формування клімату в будь-якому куточку земної кулі причетні Сонце, по вітря і земна (підстильна) поверхня. Від кількості сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить нагрівання повітря. Великі маси пові тря з певними властивостями (теплі / холодні, сухі / вологі) визначають клімат тієї місцевості, куди вони надходять. Підстильна поверхня (вода Кількість Переміщення чи суходіл, рівнина чи гори, піщана, вкрита рос сонячної мас линністю або кригою) може по-різному впливати енергії повітря і на поглинання сонячної енергії, і на перемі щення повітря. Кількість сонячної енергії, що надходить, переміщення мас повітря, підстильну Підстильна поверхня поверхню називають кліматотвірними чинниками, від яких залежить формування клімату (мал. 165).

150

Розділ

ЯК КЛіМАТоТВірНі ЧиННиКи ФорМуЮТЬ КЛіМАТ. Ви вже знаєте, що кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних проме нів, тобто від географічної широти місцевості. Як відомо, кут падіння променів зменшується з віддаленням від екватора. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де температура повітря висока (більш як +20 °С), клімат спекотний. Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що лежать на великих просторах, відбивають сонячне проміння. Тож клімат у цих районах дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячної енергії за різними широтними смугами клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально. Переміщення повітря над земною поверхнею неминуче. Ви вже знаєте, що причиною цього стає нерівномірне нагріван ня поверхні і, як наслідок, різниця в атмосферному тиску. Залежно від того, над якою поверхнею перебувало тривалий час повітря, воно набуває певних властивостей. Наприклад, над екватором повітря тепле і вологе. Над снігами і кригою Антарктиди — холодне, сухе і прозоре. Над розпеченими влітку пустелями — сухе, гаряче, запилене. Розгляньте мал. 166. Як видно, позначені на ньому міста розташовані на одній і тій самій широті, отже, отримують однакову кількість сонячної енергії. Проте, незважаючи на це, вони мають різні температури повітря і кількість опадів, а отже, різний клімат. Це пояснюють впливом повітря з певними властивостями. Взимку повітря над океаном тепліше, ніж над суходолом. Воно надходить на прилеглий суходіл і здійснює

1 1 Гомель

І І

III

Переміщення мас повітря над Землею

Мал. 166. Зміна кліматичних показників з віддаленістю від океану

1 J

Саратов К

Температура січня

Температура липня І Середньорічна кількість опадів

Зміна амплітуд температур

151

Розділ

III отеплювальний вплив, пом'якшуючи зиму. З віддаленням від океану морське вологе повітря, просуваючись далі над суходолом, поступово охо лоджується і висушується. Через те далі від океану зима стає холоднішою. Влітку, навпаки, океан холодніший за суходіл, тож у приморських райо нах літо прохолодніше, ніж у віддалених районах. Клімат океанів, островів, західних узбереж материків у помірних широтах із прохолодним літом і теплою зимою, великою кількістю опа дів, що випадають впродовж року, називають морським. Із віддаленням від океанів углиб континентів частіше буває безхмарна сонячна погода. Літо стає спекотним, а зима морозною (збільшується амплітуда коливання темпе ратури), менше випадає опадів. Такий клімат називають кон тинентальним (розрізняють помірно континентальний, кон тинентальний і різко континентальний клімат). В Україні, наприклад, сформувався помірно континентальний клімат. формування клімату місцевості залежить від підстильної поверхні, зокрема рельєфу. Він сприяє або перешкоджає просуванню повітря. Над великими рівнинами маси повітря вільно поширюються на тисячі кілометрів. Натомість гори стають перешкодою на їхньому шляху. Наприклад, Гімалаї велетенською стіною заступають дорогу вологому повітрю, що надходить з Індійського океану, і не дають просуватися далі на північ. Піднімаючись схилами гір, повітря охолоджується, і з нього випадають опади (мал. 167). Через те біля підніжжя і на південних навітряних схилах Гімалаїв клімат спекотний і дуже вологий, а за горами на північ він стає холодним і сухим.

туманний альбіон Альбіон — це давня назва Вели кої Британії, що розташована на однойменному острові поблизу західного узбережжя Європи. Епітет туманний вона отримала за своєрідний клімат: переважання впродовж року хмарної погоди з мрячними дощами й туманами. цей клімат формується під впли вом вологого морського повітря^ що надходить із західними вітрами з Атлантичного океану. - ■■' ■> j, *г*^і*< W _ ", п* АЖ

ЯК ЧиТАТи КЛіМАТиЧНу КАрТу. Зрозуміти складне формування і розміщення кліматів на Землі допоможуть кліматичні карти. Вони містять дані про основні показники Мал. 167. клімату: температуру найтеплішого і найхолоднішого місяців Вплив рельєфу (для України — липня і січня відповідно), напрямок вітру, на клімат кількість опадів (мал. 168). Середню темпера туру повітря показують ізотерми. Цифрами Підняття й охолодження повітря, позначають найнижчі і найвищі температури Холодне конденсація сухе повітр повітря, які будь-коли було зафіксовано в цій і випадання опадів місцевості. Щоб показати на карті, де і скільки випадає опадів, місця з їхньою різною річною Тепле вологе кількістю зафарбовують різними кольорами. повітря Напрямки вітрів, що переважають, зображують Океан «7 стрілками. За кліматичною картою можна дати характеристику клімату будь-якої території. 152

Розділ

III

Переважний напрямок вітру липень січень

Середня місячна температура повітря (°С) /20' липень / •

у°

січень

Кількість опадів на рік понад 1000

800

650

550

450

400

до

запам'ятайтє

• •

Мал. 168. Кліматична карта України

D---------------------------------

Клімат — це багаторічний режим погоди для певної місцевості. К Кліматотвірними чинниками є: 1) кількість сонячної енергії; 2) переміщення повітря; 3) характер підстильної поверхні. запитання і завдання

Що називають кліматом? 2. Чому для уявлення про клімат місцевості важливо знати її географічну широту? 3. Покажіть на карті України паралель, яка проходить через ваш обласний центр. Як на цій паралелі змінюється клімат із віддаленням від Атлантично го океану на схід? 4. Про які показники клімату можна дізнатися за кліматичними картами?

5. Поміркуйте, де і чому більше опадів — на західних чи східних схилах Карпат. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ у

ПОПРАЦЮЙте В ГРУПІ

Користуючись кліматичною картою України (мал. 168), охарактеризуйте кліма тичні показники окремих частин країни: група 1 — західної (Ужгород, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці); група 2 — східної (Донецьк, Луганськ); група 3 — південної (Одеса, Херсон, північна частина Кримського півострова). В якій частині України клімат найтепліший? У якій — найвологіший? Де найбільш посушливі кліматичні умови? 153

Розділ

III § 39. кЛіматичні поЯСи

9 /^АрКГИЧНИЙ^^ / Субарктичний Помірний / Субтропічний \ Тропічний Субекваторіальний Екваторіальний Субекваторіальний Тропічний \ Субтропічний' Помірний Субантарктичний/ ^Антарктичний^

Основні (підписані червоним кольором) та перехідні кліматичні пояси

Пригадайте, які теплові пояси сформувалися на Землі.

За якими показниками характеризують клімат місцевості?

ЩО ТАКЕ КЛіМАТиЧНі ПОЯСи. Кліматичні пояси — це широтні смуги земної поверхні, які мають відносно од норідний клімат. Пояси відрізняються один від одного температурою повітря і переважними масами повітря, які идповідно до своїх властивостей визначають основні риси клімату. Кліматичні пояси змінюються від екватора до по люсів, тобто зонально. Розрізняють сім основних кліматичних поясів. У кожному з них упродовж усьоги року панує повітря з певними властивостями — відповідно екваторіальне тепле вологе, тропічне тепле сухе, помірне не надто тепле й не дуже холодне, арктичне (антарктичне) холодне і суе. Між основними поясами у кожній півкулі утворюються перехідні кліматичні пояси. У перехідних поясах повітря змі нюється за сезонами. Воно надходить із сусідніх основних поясів: улітку панує повітря південнішого основного поясу, а взимку — північнішого (у Північній півкулі). Наприклад, у субекваторіальний пояс влітку надходить екваторіальне

□ ЕКВАТОРІАЛЬНИЙ ПОЯС □ СУБЕКВАТОРІАЛЬНИЙ ПОЯС ТРОПІЧНІ ПОЯСИ

221 Області пустельного клімату 221 Області вологого клімату

□ □

СУБТРОПІЧНІ ПОЯСИ Області континентального клімату Області середземноморського клімату

ПОМІРНІ ПОЯСИ Області континентального клімату Області помірно континентального клімату ■ Області морського клімату

□ □

И Області мусонного клімату

Мал. 169. Кліматичні пояси 154

□ СУБАРКТИЧНИЙ ПОЯС □ СУБАНТАРКТИЧНИЙ ПОЯС □ АРКТИЧНИЙ ПОЯС □ АНТАРКТИЧНИЙ ПОЯС

------------ Межі кліматичних поясів ------------ Межі кліматичних областей

Розділ

повітря — настає вологий сезон року, взимку надходить тропічне повітря — настає сухий сезон. Ось чому клімат субекваторіального поясу влітку подібний до клімату еква торіального поясу, а взимку — до тропічного. На мал. 169 добре видно, що межі кліматичних поясів про ходять не чітко за паралелями, а відхиляються то на північ, то на південь. Причинина — вплив на клімат підстильної поверхні: океанів, суходолу, рельєфу.

III

ПОДОРОЖУСЛОВО

Перехідні пояси на зивають субпоясами. З латинської суб означає під, тобто йдеться про пояси, які лежать під основними поясами (підекваторіальний, підтропічний та ін.).

оСНоВНі КЛіМАТиЧНі ПоЯСи. Унаслідок нерівно мірного надходження сонячної енергії на різні широти та панування там мас повітря з певними властивостями на Землі сформувалися різні кліматичні пояси. У екваторіальному кліматичному поясі пере важає вологе повітря. Його температури ви сокі (+24...+28 °С). Висхідні потоки теплого повітря формують потужні купчасто-дощові хмари, які щодня приносять зливи з грозами. Мал. 170. Екваторіальний пояс Випаданню великої кількості опадів (понад 2000 мм на рік) сприяють і вітри, що при носять вологе повітря з океану. Температура та кількість опадів упродовж року майже не змінюються, тож цей пояс називають поясом вічного літа. У тропічних поясах (у Північній і Південній півкулях) панує сухе повітря. Там високий атмосферний тиск та низхідний рух повітря. Температура повітря влітку висока (+35 °С), взимку трохи знижується (+20 °С). Дуже ве лика добова амплітуда коливань (30—40 °С). Тропічне повітря сухе, тож опадів загалом мало. Як наслідок, у цьому поясі утворилися пустелі. У помірних поясах (в обох півкулях) панує помірне повітря. Там добре виражені пори року з плюсовими температурами влітку й мінусовими взимку. Опадів багато, але розпо ділені вони нерівномірно: на заході материків їх багато, у внутрішніх районах — мало, на сході — достатньо. В арктичному й антарктичному поясах переважає холодне й сухе повітря. Його температури мінусові впродовж усього року. Опадів дуже мало — 200 мм на рік. Але вони нагромаджуються як суцільний сніговий і крижаний покрив. Мал. 173. Арктичний пояс

155

Розділ

III

Субарктичний пояс Мал. 174. Пристосування людей до різних типів клімату

Клімат відіграє важливу роль у живій і неживій природі. Він визначає поширення ґрунтів, рослинності і тваринного світу, стан річок, озер, морів (мал. 175).

Чи МоЖЕ КЛіМАТ зМіНЮВАТиСЯ. Якщо погоді влас тива мінливість, то клімату навпаки — стійкість. Він якщо ПОДОРОЖ У СЛОВО/ навіть змінюється, то повільно, впродовж тривалого часу — Слово комфортний десятків тисяч і мільйонів років. У далекому геологічному у перекладі з англій минулому зміни клімату відбувалися хвилями: наставало ської означає зруч ний, сприятливий, то потепління, то похолодання. Такі коливання темпера затишний. тур підтверджують скам'янілі рештки рослин і тварин, що існували за певних умов, а також утворення різних гірських порід. Наприклад, кам'яне комфортний клімат Відомо, що найбільш комфортно вугілля могло утворюватися за умов теплого (сприятливо) людина почуває і вологого клімату. Отже, його поклади в Ан себе за температури повітря тарктиді свідчать про те, що колись клімат там 21-24 °С і відносної вологості був зовсім інший — теплий і вологий. 60-80 %. За вищої і нижчої Внаслідок похолодання, що настало близь температури зростає \, захворюваність. ко мільйона років тому, на Землі почався льодовиковий період. Тоді великі площі сухо 4 н • -• Ь долу покрилися льодовиками. Закінчився цей період лише 10—12 тис. років тому. Рельєф Зміни клімату відбуваються і за нашого часу. і гірські породи Вони впливають і на природу, і на людину.

Рослинність

Тваринний світ

Мал. 175. Вплив клімату на природу і людину

156

ЯК КЛіМАТ ВПЛиВАЄ НА ЛЮДиНу. Наше життя пов'язане з погодою та кліматом. Люди навчились пристосовуватися до різних ти пів клімату. Житло, одяг, взуття мешканця субарктичного поясу відрізняються від того, яке використовує мешканець екваторіального поясу (мал. 174). Із кліматом пов'язана повсякденна робо та селян, агрономів, будівельників, пілотів, моряків. Без знань про клімат неможливо

Розділ

Тропічний пояс

III

Екваторіальний пояс

правильно обрати місце для греблі на річці, Від спеки захищає білий одяг водосховища та аеродрому, визначити напрям У багатьох країнах світу, де клімат ки авіаліній і морських шляхів. спекотний, населення носить одяг здебільшого білого кольору або Погода й клімат позначаються на здоров'ї світлих відтінків. Білий колір, як та самопочутті людей. Наприклад, ті, хто при сніг та лід у природі, має високу їздить на роботу в райони за полярним колом, відбивну здатність. Такий іноді змушені повертатися через те, що не в усіх одяг краще захищає від організм здатний пристосуватися до умов суво сонячних променів. ’ г>-> -■ Н ■TF'TllW -w "• "ь V ТЖЖ рого клімату із сильними вітрами і морозами. ’ У районах зі сприятливим теплим морським кліматом створено курорти для відпочинку й лікування. Клімат може визначати не тільки потребу в теплі чи холоді, а й навіть настрій людини. запам'ятайте •

•

:---------------------- >

Кліматичні пояси — це широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідний клімат. Розрізняють такі основні кліматичні пояси: екваторіальний, два тропіч ні, два помірні, два полярні (арктичний і антарктичний) та перехідні: два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний та субантарктичний. Клімат може повільно змінюватися впродовж дуже тривалого часу, спричиняючи то потепління, то похолодання на землі. запитання і завдання

. які розрізняють основні та перехідні кліматичні пояси Землі? Покажіть їх на карті. 2. Схарактеризуйте екваторіальний кліматичний пояс. 3. Які особливості арктичного кліматичного поясу? 4. У якому кліматичному поясі розташована Україна? Чи комфортний наш клімат для життя людей і ведення господарства? 5. Чи може клімат змінюватися впродовж геологічного часу? 6. Як клімат впливає на умови життя людини?

7. Поміркуйте, що в природі має змінитися, щоб змінився клімат. 157

Розділ

III § 40. впЛив Людини на атмоСФЕру

Як може змінюватися повітря внаслідок господарської діяльності людини?

Мал. 176. Промислові викиди

ЯК ЛЮДиНА ВПЛиВАЄ НА АТМоСФЕру. Людина своєю діяльністю здатна змінювати склад і властивості атмосферного повітря. Останнім часом повітря містить велику кількість шкідли вих домішок. Вони потрапляють в атмосферу з промислових підприємств (мал. 176). Дуже отрую ють повітря вихлопні гази численних автомобілів. Якщо такі гази скупчуються в п овітрі і змішуються з краплинами туману, то утворюється смог (мал. 177). Цей отруйний туман стелиться по землі на рівні органів дихання людини, що є особливо не безпечним. Часто смог виникає у великих містах. Дуже небезпечним є забруднення повітря та кими хімічними речовинами, як сполуки сірки й азоту. Сполучаючись із водяною парою, вони повертаються на землю у подобі кислотних дощів. Такі дощі випадають іноді за тисячі кілометрів від місця свого утворення. Вони шкодять здоров'ю людей, забруднюють ґрунти, через них всихають ліси (мал. 178). Впливаючи своєю діяльністю на атмосферу, людина здатна спричинити зміни клімату. Так, для своїх потреб люди спалюють мільйони тонн різних видів палива (вугілля, природного газу та ін.) для того, щоб отримати електроенергію. При цьому в атмосферу виділяється вуглекислий газ.

Мал. 177. Смог Сполуки сірки, азоту, сажа, пил

підприємства Мал. 178. Наслідки кислотних дощів

158

Теплові електростанції

Транспорт

Мал. 179. Основні забруднювачі повітря

Розділ

III

Його кількість поступово збільшується. І він починає діяти як ковдра навколо планети, як парник: до Землі пропускає сонячне промін ня, яке нагріває поверхню, а тепло від земної поверхні — «не випускає», перешкоджаючи його розсіюванню в космосі. Це призводить до підвищення температури повітря на всій Землі. Таке явище вчені назвали парниковим ефектом (мал. 180). є припущення, що через парниковий ефект середньорічна температура повітря тропосфери підвищилася за минуле століття щонайменше на 1 °С і надалі підви щуватиметься. Тобто наша планета почала більше прогріватися. Таке відхилення нази Мал. 180. вають глобальним потеплінням. Учені вважають, Парниковий ефект що навіть таке незначне, на перший погляд, потепління може мати значні наслідки. Нині наслідки глобального основний тягар потепління несе на собі приро потепління да. Найперше посилиться танення льодовиків. Внаслідок глобального потеплін Це призведе до підняття рівня вод океанів і ня почастішали шторми, зливові морів. Тоді приморські низовини, де мешкають дощі, повені, засухи й надмірно люди, будуть затоплені. Наземні види рослин спекотні дні. Океани стали теплі і тварин почнуть переміщуватися до гір та по шими. Почали танути снігові шап ки на вершинах гір. Є припущення, люсів. Так само буде мігрувати з тропічних вод що за 100 років може розтанути багато видів риб. є побоювання, що невдовзі крига довкола Північного полюса. вплив глобального потепління пошириться і на Тоді зросте рівень морів, і вода людей. Це загрожує нашому здоров'ю та продо затопить приморські території. вольчій безпеці. Так, підвищення температури Учені прогнозують і подальше призведе до недороду пшениці, рису й кукуру нагрівання поверхні дзи, що може призвести до голоду. Нікому на Землі. . . Н<® ' ь -w " ДЙе планеті не вдасться уникнути наслідків зміни 4 и ’ '• ь клімату. Смог, кислотні дощі, парниковий ефект, глобальне поте пління — це лише окремі приклади «реагування» атмосфери на дії людей. Нині їхні масштаби зросли так, що атмосфера вже потребує захисту. ЯК оХороНЯТи АТМоСФЕру. Чисте повітря — це жит тєва потреба людини. Для збереження його чистоти треба обмежувати викиди диму, шкідливих газів, інших домішок. Для цього на промислових підприємствах установлюють газо- і димовловлювачі. Щоб зменшити шкоду, якої завдає атмосфері господар ська діяльність, люди шукають інші — екологічно чисті (на відміну від спалювання палива на електростанціях) — способи одержання електроенергії. Такими є, наприклад, 159

Розділ

III використання енергії річок, вітру, Сонця (мал. 181). У містах, де скупчується тран спорт, розширюють площі зелених наса джень. Дерева — не лише потужні виробники кисню, вони значно зменшують запиленість повітря. Охорона атмосфери потребує об'єднання зусиль людей усіх країн світу. Адже забруднене повітря, переміщуючись, не зважає на держав ні кордони. Повсякчас потрібно пам'ятати, що атмосфера — це величезна цінність нашої планети. запам'ятайте

з---------------------

Забруднення атмосфери призводить до таких негативних явищ, як смог, кислотні дощі, парниковий ефект, глобальне потепління. Атмосфера — величезна цінність нашої планети, вона потребує охорони від забруднення.

•

\________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

запитання і завдання^------------------------------------------------

. 2. 3. 4. 5. 6.

У чому виявляється вплив діяльності людини на атмосферу? Що таке смог? Унаслідок чого він виникає? Чим небезпечні кислотні дощі? Внаслідок чого виникає парниковий ефект? Якими можуть бути наслідки глобального потепління? Чому від стану атмосфери залежить здоров'я людей?

7. Проаналізуйте стан повітря у своєму населеному пункті з використанням

різних джерел інформації та власних спостережень. 1) На основі власних спостережень і різних джерел інформації проаналізуйте стан повітря у вашому населеному пункті. З'ясуйте, чи забруднене повітря. 2) Установіть, що є джерелами тт бруднення повітря у вашій місцевості. 3) Чи є у вашій місцевості служби, які ведуть спостереження за станом по вітря? 4) Запропонуйте заходи для збереження чистого повітря у вашій місцевості. 5) Спробуйте намалювати плакат, який закликав би охороняти повітря.

книжкоВа

(

полиця

)

1. Граф Майк. Буря: Факти. Знахідки. Відкриття. — К.: Махаон, 2011. 2. БакліБрюстаін. Погода: Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон, 2007. 3. Зубков О. О. Завбачення погоди за місцевими ознаками. — К.: Урожай, 1997.

160

теМатичний контроЛь

Розділ

III

запитання і завдання для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності

ґ 1. Установіть, який шар не є частиною атмосфери. а астеносфера в тропосфера б стратосфера г озоновий визначте середню добову температуру повітря за такими даними: 2. +1; +3; +6; +6; 0; -2; -4; +2. а 1,7 °С в 3 °С б 5 °С г 1,5 °С 3. у якому разі вітер, що виникатиме між ділянками з різним атмосферним тиском, буде найсильніший? а 758 мм рт. ст............. ............. 760 мм рт. ст. б 755 мм рт. ст............. ............ 758 мм рт. ст. В 762 мм рт. ст............. .............. 753 мм рт. ст. Г769 мм рт. ст.............. ............ 769 мм рт. ст.

4. установіть, яке поняття має таке визначення: «Стан приземного шару повітря у певній місцевості в певний час». а погода В тропосфера б клімат г вологість 5. укажіть, якою буде температура повітря біля підніжжя гори заввишки 2 км, якщо на її вершині температура становить 0 °С. а +12 °С в -6 °С б-12 °С г+6 °С 6. установіть відповідність між приладом і тим, що він вимірює. 1 барометр а температура 2 гігрометр б атмосферний тиск 3 термометр в вологість повітря 4 анемометр г хмарність д сила вітру 7. установіть відповідність між кліматичним поясом та властивостями повітря в ньому. а холодне, сухе, запилене 1 арктичний б спекотне, вологе 2 помірний в холодне, сухе, прозоре 3 тропічний г спекотне, сухе, запилене 4 екваторіальний д взимку — холодне, влітку — спекотне

8. розташуйте послідовно шари атмосфери, починаючи від земної поверхні. а стратосфера в верхні шари повітря б тропосфера г озоновий шар 9. як змінюється температура повітря з висотою? 10. за температури +30 °С абсолютна вологість повітря дорівнює 15. визначте його відносну вологість. 11. чому в напрямку від екватора до полюсів клімат стає холоднішим?

\_____________________________________________________ ) 161

РрозділЛ

III Тема 3 гІДРОСфеРа

Пригадайте, у яких станах може перебувати вода. як відбувається кругообіг води на Землі?

вода на зЕмЛі Учені підрахували, що загальна кількість води на Землі становить близько 2 млрд км3. Вода в атмосфері

Океани і моря - 96,5 %

На Землі немає такого місця, де зовсім не було б води. На нашій планеті вода є скрізь. Найбільше її в рідкому стані. Значно менше — у твердому (крига й сніг) та газоподібному (водя на пара). Вся вода, що міститься в земній корі, на її поверхні та в атмосфері, утворює одну із земних оболонок — гідросферу. Її складники — океани й моря, води суходолу, вода в атмосфері (мал. 182). Найбільша кількість води зосереджена в океанах і морях (96,5 %). Води суходолу — це річки, озера, болота, штучні водойми та канали, льодовики, а також підземні води. В атмосфері вода міститься у подобі пари, краплин і крис таликів льоду. Ви вже знаєте, що вода легко переходить з од ного стану в інший і безперервно переміщуєть ся, тож усі частини гідросфери взаємопов'язані. Проникаючи в усі оболонки Землі, вода поєд нує їх між собою. Вода відіграє вирішальну роль у природі й житті людей. Вона наділена дивовижними влас тивостями, які мають велике географічне зна чення. Про деякі властивості ви вже довідалися: про здатність розчиняти, вимивати і переносити на значні відстані речовини, руйнувати і ство рювати нові форми поверхні, нагрівати й охо лоджувати повітря. Зрештою вода вимальовує неповторний портрет нашої зелено-блакитної планети. У Всесвіті немає іншої речовини, яка могла б замінити воду. Мал. 182. Співвідношення складників гідросфери

162

Розділ

III

§ 41. Світовий окЕан • Пригадайте, які океани є на Землі. Покажіть їх на карті. • Хто перший із мореплавців довів, що всі океани сполучені між собою? ПОДОРОЖУСЛОВО

Стародавні греки називали Океаном божество великої ріки, яка — за їхніми віруваннями — оми вала землю й море, давала початок усім річкам, джерелам і морським течіям.

ОКЕАНИ. Вам уже відомо, що всі океани й моря нашої плане ти сполучені між собою. Разом вони утворюють єдиний вод ний простір — Світовий океан або просто Океан. Він укриває 71 % поверхні земної кулі. Світовий океан — безперервний: з будь-якої його точки можна дістатися в будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу. Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини — окре мі океани. Незважаючи на вільний обмін водами, кожен з них відрізняється від інших за середніми температурами води, со лоністю, течіями. Найбільший і найглибший з октнів — Тихий. Він займає половину площі Світового океану—майже 180 млн км2. Атлантичний океан удвічі менший за площею, ніж Тихий. Він видовжений з півночі на південь на 16 000 км. Третій за площею і другий за глибиною — Індійський океан, розташований переважно в Південній півкулі. Північний Льодовитий океан має Океан — божество найменші площу і глибину з усіх океанів. Він розташований великої ріки переважно за Північним полярним колом, тож центральна його частина завжди вкрита кригою. Іноді вчені виділяють ще ПівДенний океан—частини Тихого, Атлантичного найглибшим океаном є й Індійського океанів, що омивають Антарктиду. Тихий. Рекордна глибина Межі океанів збігаються з берегами материків зафіксована в Маріанській запади і островів. А там, де є тільки водний простір, їх ні — 11 022 м. проводять умовно вздовж меридіанів. чи можна назвати планету земля океаном? Величезні розміри Світового оке ану наводять на думку, що нашій планеті більше пасувала б назва Океан або Вода (Аква). Принай мні таке враження складається у космонавтів: завдяки водним просторам вони бачать нашу пла нету з космосу блакитною. Проте квапитися з перейменуванням не варто. Відомо, що середня глибина Світового океану — лише 4 км. якщо порівняти її з діа метром Землі (12 740 км), то Океан виявиться лише тонесенькою плівкою на її поверхні.

Мал. 183. Безмежні води океану

РОЗДІЛ

найбільше море на Філіппінське, його площа — 5,7 млн км2. Позначення на карті водних об'єктів

Мал. 184. Внутрішнє море

Мал. 185. Окраїнне море

ШҐАЛЬС ЗАТОН

Мал. 186. Затока <С

■' 'Vі

МОРЯ. В усіх океанах є моря. Море — це час тина океану, що відрізняється від нього влас тивостями води (температурою, солоністю), течіями, організмами, які живуть у ньому (До даток 2, с. 251). Від океану море відокремлене островами, півостровами або підвищеннями дна. Залежно від відособленості від океану моря бувають внутрішніми й окраїнними. Внутрішні моря далеко вдаються в суходіл, з океаном їх з'єднують протоки (мал. 184). Прикладами таких морів є Середземне, Чорне, Азовське, Червоне. Окраїнні моря розміщуються окрай мате риків. Вони мало вдаються в суходіл і слабо відокремлені від океану (мал. 185). Наприклад, Баренцове море. ЗАТОКИ і ПРОТОКИ. У морях і океанах є затоки і протоки. Затокою називають частину океану або моря, яка заточується в суходіл, але має із ними широкий зв'язок (мал. 186). Так, Атлантичний океан біля берегів Європи утворює Біскайську затоку, а Індійський океан, заточу ючись в суходіл на півдні Азії, — Бенгальську. Великими затоками є Мексиканська, Гвінейська. Протока — це відносно вузька частина водно го простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз'єднує ділянки суходолу (мал. 187). Наприклад, Гібралтарська протока сполучає Середземне море з Атлантичним океаном і відокремлює Європу від Африки, а Берингова протока сполучає Північний Льодовитий океан із Тихим і роз'єднує Євразію й Північну Америку. В Україні Керченська протока сполучає Чорне море з Азовським.

найширшою протокою на Землі є протока Дрейка (1120 км).

х І Мал. 187. Протока

ХАй.

Мал. 188. Протока Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим і відділяє Європу від Азії

РОЗДІЛ

СУХОДІЛ В ОКЕАНІ. Серед вод Світового океану розміщується суходіл. Величезні ділян • -------------------------------------Найбільший острів ки суходолу — материки. На їхніх краях висту земної кулі — Ґренландія пають півострови, які далеко вдаються у водний (2,2 млн км2), найбільший півост простір (мал. 189). Найбільші півострови на на рів — Аравійський (2,8 млн км2). шій планеті такі: в Європі — Скандинавський, в Азії—Аравійський та ІнДостан, в Африці — Со малі, в Північній Америці — ЛабраДор. В Укра їні найбільшим півостровом є Кримський, що вдається в Чорне море. Острови — відносно невеликі порівняно з материками ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою (мал. 190). Найбільший острів земної кулі — Ґренландія — у 3,5 рази менший Мал. 189. Півострів за найменший материк Австралію. Часто ост рови розміщуються купкою неподалік один від одного. Таке їхнє скупчення називають архіпелагом. За походженням острови поді ляють на материкові, вулканічні та коралові. Материкові острови — це колишні частини материка, що відокремились від нього внаслі док опускання ділянки суходолу. Вони розта шовані неподалік від берегів материка і лежать Мал. 190. Острів на мілководній частині дна. Такі, наприклад, острови Великобританія, Мадагаскар, Нова Гвінея. Вулканічні острови виникли внаслідок вивержень вулканів на дні океанів і морів. Зазвичай такі острови невеликі, але ви соко здіймаються над рівнем океану (мал. 191). Наприклад, Гавайські острови цілком утворені з лави підводних і на земних вивержень. Коралові острови невеликі й невисокі. Вони ледь-ледь висо чіють над рівнем океану (мал.192). Ці острови утворюються в результаті скупчення вапнякових скелетів морських організ-

Мал. 191. Вулканічний острів

165

Розділ

III

_________________ Найбільшою кораловою спорудою, яка складається з багатьох підводних і надводних острівців, є Великий Бар'єрний риф біля берегів Австралії. Його довжина 2000 км, ширина — до 200 км.

запам'ятайте •

•

• • •

мів — коралових поліпів. Поліпи прикріплюють ся до дна на невеликій глибині (до 50 м) і ростуть угору та вшир. Ці організми можуть жити тільки в теплих водах, температура яких не нижча від +20 °С. Тим-то коралові острови розташовані лише у спекотних широтах. Іноді корали утворю ють «гірлянди» уздовж берегів — так звані бар'єрні рифи. Багато коралових островів у Тихому океані.

D---------------------------------

гідросфера — це водна оболонка землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері. Світовий океан — неперервний водний простір на поверхні Землі, що охоплює океани й моря і оточує материки та острови. Море — це частина океану, що відрізняється від нього за властивостями води, течіями, морськими організмами; розрізняють моря внутрішні й окраїнні. Затока — частина океану або моря, яка заточується в суходіл, але має широ кий водообмін з океаном. Протока — вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми. Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою; за походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.

заПитання і заВдання

Що називають гідросферою? НазвЄЬ її складники.

2. Доведіть, що Світовий океан — єдиний неперервний водний простір. 3. Чим острів відрізняється від материка? Наведіть приклади великих островів. Покажіть їх на карті. 4. Які розрізняють острови за походженням?

5. Порівняйте географічне положення та розміри Аравійського моря і Бенгальської затоки. Чому одну частину Індійського океану назвали морем, а іншу—затокою? _________________________________________________________________________________________________________________ 7

(

Практична робота 6 (Початок. Продовж. див. с. 191.)

)

Тема: Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів

1. Підпишіть на контурній карті назви: а) морів — Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове; б) проток — Ґібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова; в) заток — Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська; г) островів — Велика Британія, Ґренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея; д) півостровів — Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинав ський, Сомалі. 2. Користуючись шкалою глибин на карті півкуль (див. атлас), установіть, яке море глибше — Чорне чи Балтійське. 166

Розділ

III

§ 42. вЛаСтивоСті вод СвітовоГо окЕану Наведіть приклади речовин, що легко розчиняються у воді. Чи знаєте ви, яка на смак морська вода?

Ч ОМУ МОРСЬКА ВОДА СОЛОНА. Ви вже знаєте, що вода — чудовий розчинник. Тож у природі немає води, яка не містила б певної кількості розчинених речовин. У річках роз?инених речовин небагато, тож вода в них прісна. У морській воді таких речовин міститься дуже багато. У воді Світового океану розчинені всі відомі на Землі ре човини, але в різній кількості. У ній виявили навіть срібло та золото! Проте їхня кількість мізерна. Найбіль ше ж у морській воді розчинено кам'яної солі. Найсолоніше море Землі — Червоне, Вона й надає воді солоного смаку. А гіркуватого найменш солоне — Балтійське. присмаку додають розчинені солі магнію. Через великий вміст солей пити таку воду неможливо. Води Світового океану не скрізь одна ково солоні. Це залежить від випаровування води з поверхні океану і надходження в ньо го атмосферних опадів та прісних вод річок. У тропічних широтах води найсолоніші, бо що опадів там мало, а випаровування велике. В екваторіальних широтах води менш солоні через рясні опади, які розбавляють солону воду. У полярних районах води ще менш со лоні: опадів там небагато, але й випаровування невелике. Солоність зменшується і внаслідок танення льоду. Найсолонішим на Землі є Червоне море, Мал. 193. Співвідношення яке розташоване у тропічних широтах і в яке не об'єму морської води впадає жодна річка. Якби в нього не надходила і розчинених у ній речовин

Соляні гори Загальна кількість розчинених у морській воді речовин величезна. якби з океанів випарувалася вся вода, то дно вкрилося б 60-метровим шаром солей. Із них можна було б скласти вал заввишки 280 м, завширшки 1 км, який оперізу-

Мал. 194. Видобування солі з морської води

167

Розділ Полюс

III Екватор

Полюс

Мал. 195. Зміна температури води у Світовому океані (°С)

вода через протоку з Індійського океану, воно висохло б унаслідок випаровування води. Води Чорного моря серед ньосолоні, Азовського — малосолоні.

ЯКА ТЕМПЕрАТурА ВОДи В ОКЕАНі. Температура води в морях і океанах важлива не тільки для плавців та рибалок, а й для риби і водоростей. Температура впливає на здатність утримувати кисень, яким дихає все живе під водою. Світовий океан отримує від Сонця багато тепла. Але сонячні промені нагрівають тільки поверхневий шар води (до 20 м нижче від по верхні). Його температура в різних районах океану неоднакова. Температура поверхневого шару води залежить від кліма ту і знижується від екватора до полюсів (мал. 195). Найвища Сонячне проміння освітлює і нагріває температура (+25...+27 °С) — в екваторіальних і тропічних тільки поверхневий широтах зі спекотним кліматом. Найнижча (—1,8 °С) — у шар води полярних районах з холодним кліматом. Коли температура прісної води річок та озер становить 0 °С, вони починають вкриватися з1 Найтепліші води має --------------------т-----кригою. Температура замерзання солоної води Тихий океан, найхолодніші — нижча від 0 °С. Тож води Світового океану Північний Льодовитий. Найвищі вкриваються кригою тільки в полярних райо температури поверхневих вод нах. Лід постійно вкриває лише центральну спостерігають у Червоному морі — понад +35 °С. частину Північного Льодовитого океану та оточує Антарктиду. Влітку крижаний покрив звужується, а взимку — розширюється. Крім того, в океанах є плавуча крига, що температурні відхилення На дні океанів є місця, де з роз відколюється від льодового покриву Антаркти ломів земної кори виходять гарячі ди та островів полярних широт. Морські течії й води. В одному з таких джерел на вітри переміщують її у помірні широти, де вона дні Тихого океану температура поступово тане (мал. 196). води сягає +400 °С. Температура води змінюється з глибиною: що 4 п wv** глибше, то вода холодніша. На глибині більш як 168

Розділ

III

Мал. 196. Плавуча крига біля берегів Антарктиди

1000 м температура завжди +2...+5 °С. На дні глибоководних западин вона становить 0 °С. Середня ж температура океа нічної води лише +4 °С. Теплі води зосереджені у тонкому поверхневому шарі — приблизно 100 м завтовшки. На таку глибину ще проникає сонячне світло, глибше панує темрява. Позначення межі Отже, океан — холодний, темний і солоний. плавучої криги на карті

запам'ятайте •.

•

:---------------------

І? Води морів та океанів стають солонішими через випаровування й замерзання води, менш солоними — у результаті випадання опадів, опріснення річковими водами і танення криги. Температура вод Світового океану змінюється залежно від географічного положення та глибини.

k запитання і завдання

1. Чому морська вода має солоний гіркуватий смак? 2. Покажіть на фізичній карті світу найсолоніше море. За шкалою глибин з'ясуйте його приблизні глибини. 3. Як змінюється температура поверхневих вод Світового океану залежно від географічного положення? 4. Чому з глибиною температура води знижується? 5. За картою півкуль визначте, де п оходить межа плавучої криги у північних районах земної кулі.

попрацюйте в групі

елічіть чинники, які роблять воду в океанах і морях: група 1 — менш солоною; група 2 — більш солоною. Поясність, чому ці чинники справляють на воду такий вплив. Користуючись картою, наведіть приклади морів, зважаючи на їхнє розташування в певних широтах, з менш і більш солоною водою. 169

Розділ

III § 43. ХвиЛі Чи доводилося вам спостерігати за хвилями на поверхні моря (озера, водосховища)? Розкажіть про свої враження.

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ХВИЛІ. Води Світового океану по стійно рухаються. Хвилі то набігають на берег, то відкочу ються. Цікаво, що вода у хвилях не переміщується в горизонтальному напрямку, як може видатися на Гребінь перший погляд. У цьому легко переконатися, Висота . Довжина | спостерігаючи за поплавцем на воді. З набли женням хвилі він підіймається на її гребінь, а потім опускається на її шідошву. При цьому поплавець не наближається до берега і не віддаляється від нього. Він тільки гойдається на хвилях: угору-вниз. Це свідч ь про те, що вода у хвилях здійснює вертикальні рухи, які називають коливальними. Рух води у хвилях можна порівняти з пшеничним полем, яке хвилюється від вітру. При цьому сама пшени ця, як і поле, нікуди не переміщується. Біля пологого берега хвиля «відчуває» дно. Від тертя об нього рух її нижньої частини галь мується. А гребінь хвилі продовжує рухатися, нахиляється вперед і перекидається. Виникає Хвилі прибою прибій. На берег набігає пінистий водяний Мал. 197. Схематичне вал. Назустріч йому з берега стікає вода по зображення хвиль передньої хвилі. Основна причина виникнення хвиль — ві тер. Він тиском ніби вгинає водну поверхню і ^Найбільшу вітрову хвилю порушує її рівновагу. Навіть слабкий вітер ство-

<-■? _______

заввишки 34 м (це висота 10-поверхового будинку) було по мічено в центральній частині Тихого океану 1933 р.

де найбільше хвилюється океан Учені виявили і позначили на географічних картах зони найбільшого хвилювання Світового океану. Дві такі зони є, наприклад, у північній частині Атлантичного океану. Там хвилі сягають 20 м. Користуючись картами, капітани можуть обми нати райони з небезпечно исокими хвилями. 4 „ -■ -F. Л п ■__________

170

Мал. 198. Хвилі в океані

Розділ

рює хвилі. Зазвичай їхня висота не перевищує 4 м. Найвищі хвилі (понад 20 м) породжені штор мовими вітрами. Що сильніший і триваліший вітер та більший водний простір, то вищі хвилі. Коли вітер ущухає, високі хвилі змінюються брижами — низьким хвилюванням. Із глибиною хвилювання води зменшується і стає непомітне.

III

боги води Коли людям були невідомі закони природи, то стихію води, її рухи вони пов'язували з вищими си лами. Стародавні греки вважали, що морями орудує бог Посейдон. Римляни називали його Нептуном. Боги води завжди мали тризуб, яким погрожували, викликаючи на морі великі хвилювання. Міфічного володаря усієї води у світі прадавні українці називали Водяником. Він так само був озброєний тризубом, яким видобував із-під землі А джерельну воду

ЯКу роБоТу ВиКоНуЮТЬ ХВиЛі. Хвилі у природі виконують руйнівну і створювальну роботу. В одних місцях вони з силою б'ють об берег, руйнуючи гірські породи, з яких він складений (мал. 199). Наприклад, на берегах Чорного моря сила удару хвилі може сягати 25 т на 1 м2. Не кожна споруда витримає такий натиск! При цьому вода здіймається вгору на висоту до 60 м. Під час шторму хвилі здатні переміщувати каміння масою кілька тонн. Щоб захистити береги й портові споруди від руйнування, будують спеціальні хвилеломи із залізобетонних плит. Створювальна робота хвиль полягає у відкладанні по дрібнених частинок гірських порід і утворенні з них пляжів. Окрім того, хвилі перемішують воду, збагачуючи її киснем та теплом. Це сприяє життєдіяльності морських організмів.

ЯК ВиНиКАЮТЬ ЦуНАМі. Ви вже знаєте, що інколи при чиною утворення хвиль стають підводні землетруси. Вони спричиняють величезні хвилі — цунамі, які поширюються в усі боки від місця виникнення. Така хвиля охоплює усю товщу води від дна до поверхні. Цунамі котяться через увесь океан зі швидкістю реактивного літака — понад 700 км/год. Ці хвилі такі потужні, що досягаючи берегів, відбиваються від них і рушають у зворотному напрямку.

Мал. 199. Руйнівна робота хвиль

подорожу слово

Слово цунамі в пе рекладі з японської означає хвиля в гавані (в порту).

Мал. 200. Хвилелом 171

Розділ

III

цунамі. японська гравюра

завбачення цунамі Учені запропонували нову систему попередження про цунамі — прослуховувати океан, щоб «почути» підводні землетруси. Струс по роджує звукові хвилі, які поширю ються в усі боки від епіцентру. За їх силою та віддаленістю від місця виникнення можна робити висновки про силу моретрусу і небезпеки цунамі.

$ 4 в

Відплив Місяць

Ct Вода

Відплив Приплив Місяць Мал. 201. Утворення припливів і відпливів

172

Висота цунамі у відкритому океані невели ка — до 1 м за довжини хвилі 200 км. Тож посеред водних просторів великого хвилю вання немає, і цунамі можна й не помітити. Все змінюється з наближенням такої хвилі до берега. Перед цунамі море відступає від берегів на сотні метрів, ніби для розбігу, оголюючи дно. А потім стрімко накочується хвиля. Затиснута берегами у вузькій гавані, вона вирос тає до 30—40 м заввишки. Ось чому дослівно цунамі перекладається як хвиля в гавані. Стіна води всією своєю масою падає на узбережжя. Вона перевертає кораблі, руйнує будівлі, а від ступаючи, несе в океан усе, що трапляється на її шляху. Найчастіше цунамі виникають на західному узбережжі Тихого океану. Запобігти цунамі не можливо, можна тільки завчасно попередити про їхнє наближення. ЯК ВиНиКАЮТЬ ПриПЛиВи і ВіДПЛиВи. З давніх-давен було помічено, що кожні шість годин рівень води у Світовому океані то під німається, то опускається. Вода то наступає на берег і просувається далеко на суходіл, то відступає, оголюючи дно. Періодичні зростан ня рівня води в морях і океанах називаються припливом, а спади води — відпливом. На узбе режжях морів ширина припливної смуги, яку затоплює вода, сягає іноді кількох кілометрів. Під час припливу там можна плавати човном і ловити рибу. Коли настає відплив — гуляти дном і збирати мушлі (мал. 202). Припливи — це теж хвилі. Вони спричинені силою тяжіння Місяця і Сонця. Припливна хвиля, на відміну від звичайної, має всепланетний характер дії (мал. 201). Величезний водний простір Світового океану то піднімається, то опускається, наче дихає. Розтягуючи «водну пружину» океанів, Місяць і, меншою мірою, Сонце викликають припливи й відпливи ніби за розкладом — двічі на добу. Припливи й від пливи, як день і ніч, приходять на нашу планету з точністю годинника. Час надходження і висота припливів не скрізь однакові. У відкритому океані їхня висо-

Розділ

III

Мал. 202. Приплив і відплив

та менша від 1 м, і там вони непомітні. Високі припливи до кількох метрів бувають у вузьких затоках і протоках, гирлах річок, котрі впадають у море. Натомість у внутрішніх морях припливи незначні. Так, висота припливу в Чорному морі лише кілька сантиметрів, у вузьких же затоках Охотського моря вона сягає 13 м. Мореплавці давно склали спеціальні таб лиці, які давали змогу проводити кораблі до узбереж з урахуванням високої або низької хвилі. Нині таблиці замінено на комп'ютери. Припливні хвилі мають величезну потуж ність, яку людина може використовувати для отримання електроенергії. запам'ятайте

9 '.V Найвищі припливи, що сягають (18 м), фіксують у затоці Фанді біля східного узбе режжя Північної Америки. незвичайна риболовля У затоках з високими припливами дуже зручно ловити рибу. Просто на березі неподалік води рибалки натягують сіті для вилову риби. Ось вода починає прибувати, і там, де кілька годин тому був піщаний пляж, уже гойдаються хвилі. Коли вода знову відступає — у сітях багато риби, і рибалки збирають улов. '■

_ wv** -

D------------------------------ ;--------- ;------------------------ 1

Вода у Світовому океані перебуває у постійному русі внаслідок поширення В вітрових хвиль, цунамі, припливів і відпливів. • Вітрові хвилі — це коливальні рухи водної поверхні. • Цунамі — це велетенські хвилі, спричинені підводними землетрусами. • Припливи і відпливи — це періодичне зростання і спадання рівня води у Світовому океані, викликані силою тяжіння Місяця і, меншою мірою, Сонця. к___________________________________________________ ___________________________ / • •

запитання і завдання

. Поясніть, як утворюються вітрові хвилі в океані. 2. Яку роботу виконують хвилі? 3. Покажіть на карті ті райони Землі, в яких з великою ймовірністю можуть виникнути цунамі? 4. які сили викликають припливи і відпливи на Землі?

* 5. Спробуйте обчислити, через який час, можуть досягти Гавайських островів хвилі цунамі, що виникли біля тихоокеанського узбережжя Південної Аме рики в точці з координатами 24° пн. ш., 120° зх. д. 173

Розділ

III § 44. тЕчії

Пригадайте, яка температура поверхневого шару води у Світовому океані.

Що означає слово дрейф?

! К В ОКЕАНІ УТВОРЮЮТЬСЯ РІЧКИ. Різновидом рухів води у Світовому океані є течії. Це горизонтальні переміщен ня води у подобі потужних потоків. Хоча океанічні течії й не ?ають берегів, їх часто порівнюють з річками. Головна причина їх утворення — постійні вітри. Одна з найпотужніших течій так і називається — течія Західних Вітрів. Вона утворює коло навкруги всієї планети завдовжки 30 000 км. Ширина течії — 1000 км, швидкість — 3 км/год. Порівняйте її з найбільшою рікою України — Дніпром, за гальна довжина якого лише 2201 км, а ширина у межах Ки єва — до 600 м. Є За нашого часу маршрути течій в океанах ті самі, що були й за часів Христофора Колумба. Тоді мореплавець вправно їх використав, щоб на вітрильниках досягти берегів Нового світу. ТЕПЛІ Й ХОЛОДНІ ТЕЧІЇ. Температуру води течії визна чають відносно навколишніх вод. Тепла течія має темпера туру, на кілька градусів вищу, ніж довколишня океанська вода. Холодна течія — навпаки. Теплі течії зазвичай пряму ють із широт з теплішим кліматом у широти з холоднішим; холодні течії — навпаки. Океанічні течії — через маси повітря, що над ними форму ються, — впливають на клімат. Узбережжя, що їх омивають те-

174

Розділ

III

плі течії, мають тепліший і м'якший клімат, ніж Царський подарунок внутрішні райони, розташовані на тих самих Теплий і комфортний клімат США та Західної Європи на 90 % зу широтах. Теплі течії підвищують температуру мовлений Гольфстрімом, що несе повітря на 3—5 °С і сприяють утворенню опадів. 50 млн м3 теплої води за секунду. Нагріте й зволожене від теплих течій повітря Така «теплова добавка» на 8-10 °С піднімається вгору. Воно стає перенасиченим, підвищує температуру повітря на утворюються хмари й випадають опади. прилеглих територіях. Країни за Найбільша тепла течія — Гольфстрім. Вона ощаджують величезну кількість палива й електроенергії, тече в Атлантичному океані й прямує вздовж будівельних матеріалів східних берегів Північної Америки. Її довжи \| і утеплювачів. на — 3000 км, ширина — 100 км, швидкість те '■ ■> і _ чії — до 10 км/год. Поблизу 45° пн. ш. Гольф стрім переходить у Північноатлантичну течію, яка прямує до берегів європи. Ця течія обігріває узбережжя Скандинавського півострова, яке без неї перетворилося б на крижану пустелю. Ось чому на півострові ростуть хвойні й ПОДОРОЖУСЛОВО листяні ліси і Баренцове море взимку не замерзає. Натомість Назва Гольфстрім в перекладі з англій більша частина острова Ґренландія, що лежить приблизно ської дослівно озна на тих самих широтах, але за межами течії, цілий рік покрита чає течія із затоки. кригою. Не випадково теплі течії називають водяним опа ленням планети. Повітря над теплою Північноатлантичною течією нагрівається, насичується вологою і приносить до європи рясні опади. Холодні течії, навпаки, охолоджують нижні шари повітря, яке, як відомо, стає щільнішим і важчим. Воно не підіймаєть ся вгору й не утворює хмар та опадів. Тож узбережжя, що їх омивають холодні течії, мають холодніший і сухіший клімат. У Тихому океані поблизу берегів Південної Америки тече холодна Перуанська течія. Через це на узбережжі по кілька років не буває дощів. Там утворилася пустеля Атакама. Автоматичні буї Течії впливають на погодні умови в усьому світі. Вони ра для вивчення течій зом із хвилями перемішують воду в океанах і розподіляють тепло на всій планеті, формуючи погоду і клімат.

ЯК ВиВЧАЮТЬ ТЕЧіЇ. Пляшкова пошта — давня морська традиція. Впродовж тисячоліть люди кладуть папірці з повідомленнями у пляшки й кидають їх у море. Навіщо? Мета різна — романтична забавка, повідомлення про корабельну трощу, сигнал SOS — прохан ня про порятунок. За допомогою переміщення пляшок ще давньогрецькі вчені вивчали течії у морі. Ще до недавна так робили і сучасні на уковці. Тепер течії досліджують за допомогою спеціальних поплавців, буїв, радарів, наукових суден, супутників.

пляшкова пошта 1850 р. біля берегів Іспанії в за смоленій діжці знайшли послання Х. Колумба іспанській королеві, відправлене з острова Гаїті за 358 років до того. Так само мандрують Світовим океаном айсберги, ко косові горіхи з далеких островів, уламки розбитих суден, закупо рені пляшки із записками моряків. Така «плавуча пошта», принесена и океанів, «розповідає» про свої шляхи — океанічні течії. -* р•

175

Розділ

III

Підводні роботи

П—( •

•

Нині у Світовому океані дрейфують тисячі автоматичних буїв. Їх обладнано приладами, які вимірюють швидкість течії, висоту і довжину хвиль, температуру й солоність по верхневих вод. Усі дані передаються через супутники, які відстежують їхні переміщення. є пірнальні буї. З їхньою допомогою проводять вимірювання до глибини 2000 м. Так, учені дослідили, що теплі течії, які переносили тепло на північ Атлантики і впливали на клімат європи, за останні 10 років послабилися на третину. Новітніми підводними дослідниками океанічних течій стали спеціальні роботи розміром із футбольний м'яч. Вони здатні фіксувати властивості й рухи води на різних глибинах. Завдячуючи сучасним технологіям та Інтернету, океани стануть досяжними з кожної школи в кожному куточку світу. Дослідження течій потрібні для достовірніших прогнозів змін погоди й клімату внаслідок взаємодії Світового океану й атмосфери.

запам'ятайте

3------------------------------------------------------------------

океанічні течії — це горизонтальні переміщення води, головною причиною утворення яких є постійні вітри. Розрізняють теплі та холодні течії, вони помітно впливають на клімат узбереж.

________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________ у

запитання і завдання . Чим відрізняється рух води в течіях від руху води у хвилях? 2. Поясніть, чому Перуанську течію з температурою води +22 °С називають холодною, а Північноатлантичну з темпеЄатурою +2 °С — теплою. 3. Чому Гольфстрім і Північноатлантичну течію називають обігрівачами Європи? 4. Яким був би клімат на західному узбережжі Європи, якби Північноатлантична течія була не теплою, а холодною? 5. Поміркуйте, яке з тверджень точЩІие й правильніше: «Вітер — ось що рухає води у Світовому океані» чи «Сонце — ось що рухає води у Світовому океані». попрацюйте в групі

За фізичною картою світу простежте й опишіть маршрути: група 1 — пляшки з посланням, яку кинули з човна в протоці Дрейка (60° пд. ш., 60° зх. д.) і яку потім знайшли на узбережжі одного з островів Нової Зеландії (42° пд. ш., 170° сх. д.);

група 2 — плоту «Кон-Тікі», на якому відомий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал здійснив плавання під вітрилами від берегів Південної Америки (12° пд. ш., 77° зх. д.) до островів Туамоту (21° пд. ш., 135° зх. д.). Що визначало такий рух пляшки та плоту? 176

Розділ

III

§ 45. ЖиттЯ в окЕанаХ та морЯХ • Які морські рослини і тварини вам відомі? • Пригадайте, як пристосовані тварини до життя у водному середовищі морів і океанів.

!РУПИ МОРСЬКИХ МЕШКАНЦІВ ЗА УМОВАМИ іСНУ ВАННЯ. Серед мешканців Світового океану є і мікроскопіч ні бактерії, і крихітні рослини та тварини, яких у літрі води еміщуються мільйони. А є й справжні велетні — водорості завдовжки кілька десятків метрів і тварини масою десятки тонн. За умовами існування розрізняють кілька груп мор ських мешканців: планктон, нектон, бентос (мал. 204). Планктон Планктон — це дрібні рослини й тварини, які населяють товщу води і яких переносять хвилі й течії. Це дрібні водо рості, черв'яки, рачки, креветки, медузи. Пл^Єтон — осно ПОДОРОЖ У слово вна їжа більшості мешканців океану, зокрема риб і китів. У перекладі з грець Подекуди планктону в океані так багато, що він нагадує кої планктон озна густі завислі хмари. У цій товщі «поживного пюре» «висять» чає той, що блукає, медузи різного кольору й форми. Такі райони багаті на рибу. нектон — плавання, Нектон — морські тварини, які активно рухаються у воді. бентос — глибина. Це кити, дельфіни, моржі, тюлені, восьминоги, кальмари, водяні змії, черепахи та різноманітні риби. Вони легко до лають великі відстані. Бентос — рослини і тварини, що оселилися Рекордсменом у світі на дні. У «підвальному поверсі» океану живуть водоростей є макроцистис — водорості, корали, губки, морські зірки, краби, гігант завдовжки 200 м. Велетнем серед молюсків є тридакна, маса черв'яки. Водорості отримують із води поживні якої досягає 300 кг. речовини всією своєю поверхнею.

Розділ

III

ЯК ПОШиРЕНІ ОРгАНІзМи у СВІТОВОМу ОКЕАНІ. Найбільш сприятливі умови для мор ських мешканців у мілководній прибережній частині. Верхній шар води (до глибини 100 м) добре освітлюється і прогрівається сонцем. Завдяки активному перемішуванню він збага чений киснем і поживними речовинами. Через те на мілководдях виникають справжні підводні пасовища, де багато планктону, риб, які ним харчуються, та інших морських тварин. Із віддаленням від берегів і з глибиною на сиченість вод життям зменшується в сотні разів. Із глибиною зменшується проникнення соняч ного світла та кількість кисню, зате зростає тиск. У холодних і темних глибинах (більш як 1000 м) тиск води такий великий, що його не витримала б жодна наземна істота. Там мешкають тільки бактерії, черв'яки, молюски та риби, які змогли Тюлені в полярних водах пристосуватися до таких умов. Поширення організмів у Світовому океані змінюється й залежно від зміни клімату — від екватора до полюсів. Холодні полярні води бідні на організми. Планктону там мало, тож риб теж небагато. є моржі й тюлені. У помірних широтах температура води впродовж року вища за 0 °С, у ній розчинена велика кількість кисню. Там вирує життя, тож ці води — найрибніші райони океану. У тропічних широтах рослин Життя у коралових рифах і тварин менше, оскільки вода має підвищену тропічних широт температуру і більшу солоність. У теплих еква Мал. 205. Життя в океанах торіальних і тропічних водах на невеликих гли на різних широтах і глибинах бинах спостерігають величезну різноманітність теплолюбних риб, морських черепах, придонних організмів (коралів, молюсків, морських зірок, крабів та ін.). ЖиВІ БАгАТСТВА ОКЕАНІВ. З давніх-давен водорості, рибу, молюсків Світового океану людина використовує для своїх потреб. Щороку в морях і океанах виловлюють мільйони тонн оселедця, анчоуса, тріски, скумбрії, тунця, ставриди, кам бали, лосося. Серед молюсків найбільше значення мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги. Цінними морепродуктами є також креветки, краби, ома ри, лангусти (мал. 206). Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків нині обмежений через значне зменшення 178

Розділ

Оселедець

Вугор

Восьминіг

Мідія Тріска

III

Кальмар

Устриця

Морський окунь

Морський гребінець

Скумбрія

Лангуст

Краб

Омар

Креветка

Камбала

Тунець

Мал. 206. Промислові риби молюски та ракоподібні

їхньої кількості. Рослинність і тваринний світ морів та океа нів дуже багаті, але вони не безмежні. Темпи виловлювання риби перевищують темпи її відтворення, через те кількість риби зменшується. Ось чому хижацькому промислові по трібно запобігати.

запам'ятайте .

•

D---------------------------------

і умовами існування розрізняють такі групи морських організмів, як планк за тон, нектон і бентос. Поширення рослин і тварин у Світовому океані залежить від глибини та клі мату, тож кількість їхніх видів закономірно зменшується з глибиною, а також від екватора до полюсів.

запитання і завдання

2. 3. 4. 5.

Охарактеризуйте групи морських організмів за умовами їхнього існування у Світовому океані. Від яких чинників залежить поширення організмів у океанах і морях? Які частини Світового океану є найбільш придатними для життя морських мешканців? Чому? Як змінюється поширення організмів у океанах із зміною клімату? У яких широтах води Світового океану найбагатші на рибу? Чому?

179

Розділ

III § 46. окЕан та Людина

Нафтовидобувна платформа

Пригадайте, хто з дослідників вперше опустився до най глибшої западини. Хто досягнув її дна?

які корисні копалини людина використовує для своїх потреб?

ПізНАННЯ СВіТоВого оКЕАНу. Морські глибини здавна вабили людину. Вона прагнула не тільки відшукати скарби на ?ні, а й поповнити географічні знання про навколишній світ. Нині не викликає сумніву те, що роль Світового океану на нашій планеті неоціненна. Його називають колискою життя, оскільки, на думку більшості вчених, життя на Землі зароди лося саме в океані. Його називають також кухнею погоди за важливу роль у формуванні клімату Землі. Якщо на суходолі вже немає невідомих т^иторій, то в глибинах океану є ще чимало загадкового. Першими дослід никами, що занурились під воду, були мисливці за перлами. Минуло багато часу, перш ніж з'явилися різні підводні апара ти, дослідницькі судна, супутники. Сьогодні за їхньою допо могою вчені вимірюють глибини, вивчають властивості води, її рухи, а також морські організми. Це має велике значення для судноплавства, риболовства, пошуків корисних копалин та ін. ЯКі КориСНі КоПАЛиНи ВиДоБуВАЮТЬ В оКЕАНі. На дні морів та океанів зосереджені величезні запаси різних корисних копалин. Є місця, де дно буквально встелене за лізними й марганцевими рудами. Їхні запаси перевищують ті, що є на суходолі. З-під дна видобувають нафту, природний газ, кам'яне вугілля. Їх розробляють за допомогою підводних шахт і бурових платформ.

на дні найглибшої западини Відомий режисер Джеймс Кемерон, який зняв фільми «Аватар» і «Титанік», з дитинства захоплю вався океанологією. Він здійснив півсотні глибоководних зану рень. Дж. Кемерон став третьою людиною в світі після Ж. Пікара і Д. Уолша, яка побувала на дні найглибшої Маріанської запади ни. якщо попередники 1960 р. пробули в батискафі на дні 20 хв, то режисер — декілька годин. Він взяв зразки порід і організмів і та провів кінозйомку дна V 3D-камерою.

Мал. 207. Батискаф 180

Розділ

Сама морська вода — це теж корисна копалина. У ній, як ви вже знаєте, розчинено багато різних речовин, через те її називають рідкою рудою. Найбільше з неї отримують кам'яної солі. Вода також постачає магній, що використо вують у літако- та автомобілебудуванні, бром, потрібний для виготовлення кіноплівки і фотопаперу. У деяких країнах Азії, в яких недостатньо запасів прісної води, солону воду морів перетворюють на прісну за допо могою опріснювальних установок. Проте вартість такої води наразі ще занадто висока. ДЕ В оКЕАНі ПриХоВАНі ЕНЕргЕТиЧНі БАгАТСТВА. Води морів і океанів можуть виробляти електроенергію. Таку здатність має вода, що рухається, — припливи й відпливи, океанічні течії та навіть хвилі. енергія припливів і відпливів у декілька разів більша, ніж усіх річок планети разом узятих. Щоправда, поки що людина використовує її мало. У деяких країнах світу (США, Франція, Росія, Японія, Китай) збудовано припливні електростанції. електроенергію за допомогою хвиль одержують у Японії. Проте її вартість досить висока. Якщо люди навчаться виробляти електрику на хвильових станціях у деше вий спосіб, то людство матиме невичерпне джерело енергії. оКЕАН ТА ЛЮДиНА. Століттями люди використовують Світовий океан для своїх потреб. Унаслідок плавання суден,

ВИЛОВ ПРОМИСЛОВИХ РИБ ВИЛОВ МОЛЮСКІВ оселедець «Хї тунець устриці Sjgi ВОСЬМИНОГИ анчоуси <!';s ставрида ©> мідії краби «erHw тріска 'Jjjo камбала ^ркальмари ^«-- лангусти лосось «4»м скумбрія

III

Використання енергії хвиль

РОДОВИЩА ПРОМИСЕЛ МОРСЬКИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ТВАРИН А нафта _ кам'яне кити тюлені Д газ " ВУГІЛЛЯ моржі залізо-марганцеві •?Х' конкреції

Мал. 208. Багатства Світового океану 181

Розділ

III

нафтові монстри Аварія на нафтовидобувній плат формі в Мексиканській затоці 2010 р. стала страшною екологіч ною катастрофою. Із свердловини в дні вилилося мільярд літрів на фти. На глибині 1300 м утворилася гігантська нафтова пляма — за вдовжки 16 км і завтовшки 90 м! Вона закупорила внутрішні течії затоки і навіть сповільнила Гольфстрім.

Мал. 209. Нафтові плями

запам'ятайте

вилову риби, видобування корисних копалин (особливо, нафти) та іншої діяльності людини його води забруднюються. Велика кількість шкідливих речовин потрапляє з водою рік, які впадають у моря та океан. Річки несуть не тільки прісну воду, а й добрива, змиті з полів, стоки підприємств і побутові стічні води. На віть у відкритому океані, далеко від берегів, нерідко плавають пластикові пляшки, поліе тиленові пакети та інше сміття. Забруднення надходить і через атмосферу як пил та кіптява. Як наслідок — Світовий океан може перетво ритися на світове звалище, стічну яму. А це може призвести до найтяжчих наслідків для людства. Від забруднення води страждають усі організми. Багато районів Світового океану може стати біологічною пустелею. За словами Жака-Іва Кусто, за останні 100 років безслідно зникла понад тисяча видів мешканців океану. Боротися із забрудненням складно, тож йому потрібно запобігати. Важливо, щоб люди розуміли, що Світовий океан — це не лише комора з природними багатствами, а й краса, якою можна милуватися невтомно. Це части на нашої планети, яка забезпечує природну рівновагу і творить неповторний образ Землі у Всесвіті. D----------------------------------------------------------------- >

•

Світовий океан має величезні запаси природних багатств: риба, морепродукти, корисні копалини, енергія. Води Світового океану потрібно охороняти від забруднення, а морські орга нізми — від винищення.

?-с запитання 1. 2. 3. 4.

)

і завдання

які природні багатства морів і океанів людина використовує для своїх потреб? Які корисні копалини є під водою? Як можна використати е нергію вод Світового океану? Внаслідок чого забруднюються води морів і океанів?

<__________________________________________________________________________________ >

шукайте в інтєрнєті

}

Аварія, що трапилася на нафтовидобувній платформі у Мексиканській затоці 2010 року, названа однією з найбільших техногенних катастроф в історії люд ства. Дізнайтеся більше про екологічні наслідки виливу нафти в затоку (ключові слова: Бритіш Петролеум, вибух нафтової платформи). 182

Розділ

III

води СуХодоЛу Води суходолу охоплюють поверхневі та підземні води. Поверхневі води становлять невелику частку гідросфери Землі — приблизно 0,02 %. Проте ці води людина викорис товує найбільше.

ВОДИ СУХОДОЛУ Поверхневі

Підземні

Річки Озера Болота Льодовики Штучні водойми Канали

Розташовані під землею: в порах, тріщинах порід і порожнинах земної кори

Вода на Землі • Води суходолу Води Світового океану

Води суходолу Води в льодовиках Підземні води Води в річках і озерах

Мал. 210. Розподіл вод суходолу

§ 47. річки Пригадайте, які річки є у вашій місцевості.

Що ТАКЕ ріЧКА. Звісно, річку — малу чи велику — бачив ожен. Невеликі водні потоки називаються струмками. Кожна ріка, кожен струмок мають витік — місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро ?бо льодовик високо в горах, край якого розтає. Наприклад: річка Дніпро бере початок із болота на Валдайській височині в Росії (мал. 211); найбільша річка Північної Америки Міссісіпі витікає з озера; ІнД зародилася в льодовиках Тибету. Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Найбільші ріки

Мал. 211. Дніпро: а — у межах м. Києва, б — витік у Росії 183

РОЗДІЛ

Витік

І Річкова долинаї

Витік

Права притока Ліва притока

Мал. 212. Елементи річки та річкової долини

світу впадають в океан або море. Так, Амазонка впадає в Атлантичний океан, Ніл — у Серед земне море. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки (додаток 3, с. 252). Кожна річка тече у зниженні, яке простяга ється від її витоку до гирла, — це річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називають руслом (річищем) (мал. 212). Вирівняна ділянка річкової долини, що прилягає з обох боків до русла і щороку затоплюється річко вими водами під час повені, — заплава (мал. 220, с. 188). Річка має правий і лівий береги. Їх визначають за напрямком течії: якщо уявно стати обличчям у напрямку її руху, то праворуч буде правий берег. Зазвичай вода в руслі тече постійно. Та бувають і такі річки, що тимчасово пересихають. Отже, річка — це природний водний потік, який тече в утвореному ним самим заглибленні — руслі. На карті ріку показують від витоку до гирла.

найдовші ріки світу — Амазонка (6992 км) та Ніл (6671 км), Європи — Волга (3530 км), України — Дніпро (2201 км).

Мал. 213. Волга ( Європа )

184

Мал. 214. Ніл ( Африка )

Розділ

ріЧКоВА СиСТЕМА і ріЧКоВиЙ БАСЕЙН. Кожна річка має притоки — річки, які впа дають у неї. І хоч би де починалася річка, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою. Так, права притока Дніпра — Прип'ять — майже подвоює об'єм води в ньому. Притоки зазвичай коротші за головну річку. Головна річка з усіма притоками утво рює річкову систему (мал. 215). Дощові, талі й підземні води з величезної території стікають у струмки та невеликі річки. А ті несуть свої води до головної ріки. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном (мал. 216). Басейн головної ріки охоплює басейни всіх її приток, тобто площу суходолу, зайняту річ ковою системою. Межу, що розділяє сусідні річкові басейни, називають вододілом. У го рах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах — по їхніх найвищих ділянках. По один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший — в іншу.

ЧиМ ЖиВЛЯТЬСЯ ріЧКи. Річки живляться дощовими, талими сніговими і льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить об'єм води і зміни її рівня в річці. Переважно дощовими водами живляться річки, котрі течуть у районах зі спекотним і вологим кліматом. Таке живлення мають найповноводніші річки земної кулі — Амазонка та Конго. Рівень води в них упродовж року майже не змінюється, оскільки цілий рік у їхніх басейнах випадають рясні дощі. Талими сніговими і льодовиковими водами живляться річки, котрі починаються високо в горах, де вершини покриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках буває влітку, коли тане сніг і крига. Таке живлення має Амудар'я. Більшість річок мають змішане живлення — і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Це ріки помірних широт. Узимку, коли вони замерзають, єдиним джерелом живлення є підземні води, що надходять до їхнього русла. Навесні вони поповнюються талими снігови-

III

________________________ Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Його площа майже така, як у мате рика Австралія, — 7 млн км2.

Найповноводніша річка на Землі — Амазонка. Щосекунди вона виносить в Ат лантичний океан 120 000 м3 води. Така кількість води вмістилася б у 1500 залізничних цистернах.

Мал. 217. Амазонка (Південна Америка) 185

Розділ

III ми водами, а влітку — дощовими й підземними. Отже, живлення річок залежить від клімату тери торій, якими вони течуть.

Що ТАКЕ ВоДНиЙ рЕЖиМ. Рівень води в річках упродовж року змінюється. В Україні, наприклад, він підвищується навесні, коли до річок стікають талі снігові води. Тоді вода переповнює русло і заливає заплаву — ділянку дна річкової долини. Це весняна повінь. Улітку, коли відбувається сильне випаровування, рі вень води спадає. Настає межень — найнижчий рівень води в річці. Восени випаровування зменшується, але завдяки дощам вода в річці прибуває, тож її рівень підвищується. Узимку Мал. 218. Паводок дощів майже немає, і ріки живляться лише підземними водами. Через те, як і влітку, рівень води зни жується, і знову настає період межені. У цей час відбувається льодостав — ріки замерзають. Будьякої пори року сильні дощі можуть спричинити паводок — раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни рівня води впродовж року називають водним режимом річки.

запам'ятайте

з---------------------

р річка — це природний водний

потік, який починається з витоку, тече у сфор мованому ним самим заглибленні (руслі) й закінчується гирлом. річкову систему утворює головна річка та її притоки. річковий басейн — територія, з якої річка разом із притоками збирає воду. Річки живляться дощовими, талими сніговими й льодовиковими та підземними водами. Водний режим річки — це регулярні зміни в ній рівня води впродовж року. Повінь — щорічне збільшення рівня води в ріці однієї й тієї ж пори року, коли ріка затоплює заплаву. Межень — найнижчий рівень води в ріці. Паводок — не регулярне, а раптове підвищення рівня води в ріці внаслідок сильних дощів або швидкого танення снігу. запитання і завдання . 2. 3. 4. 5.

186

Що називають річкою? Що таке витік і гирло річки? Що таке річкова система? Що називають річковим басейном та вододілом? Як змінюється рівень води в ріках помірних широт упродовж року? За фізичною картою півкуль (див. форзац) визначте, яка річка — Дніпро, Волга чи Конго — має більший басейн.

Розділ

§ 48. робота і ХарактЕр тЕчії річок • Пригадайте, яку роботу на земній поверхні виконують річки й тимчасові потоки води.

Я КУ РОБОТУ ВИКОНУЄ РІЧКА. Ви вже знаєте, що робота / річок належить до потужних природних явищ, які змінюють ПОДОРОЖ У СЛОВО земну поверхню. Насамперед вони виконують руйнівну ро Дельти річок часто боту. Століттями струмки та ріки розмивали, точили, сверд мають подобу три кутника і нагаду лили гірські породи, аж поки не проклали собі шлях до моря. ють четверту літеру Цей шлях — річкова долина. Та й після її створення вода грецького алфавіту не припиняє своєї діяльності. Вона «вгризається» в уступи дельту — Д. берегів, розширює й поглиблює долину(мал. 219). Руйнівна робота річки називається річковою ерозією. Зруйновані подрібнені породи (пісок, глину, гальку) ріки переносять униз за течією, поступово віДклаДають їх у руслі та гирлі. У руслах річок із наносів утворюються пляжі, коси й острови. У гирлах принесені річкою породи відкладаються на дні. З року в рік у гирлі річка міліє. Там виникають невеликі острівці наносів. Із часом острівці з'єднуються й утворюють вирівняну ділянку — дельту. Вона постійно збільшується і висувається у море. Так, дельта річки Міссісіпі щороку ви сувається в Мексиканську затоку на 100 м. Дельта вкрита рослинністю й порізана численними рукавами й протоками. Космічний знімок Згодом там оселяються люди. Річка ж продовжує переносити дельти річки Міссісіпі породи й утворювати нові острівці, нові ділянки суходолу. ( Північна Америка )

Мал. 219. Руйнівна (ерозійна) робота річки Колорадо (Північна Америка) 187

Розділ

Мал. 220. Рівнинна річка і поперечний профіль її долини

ЯКиЙ ХАРАКТЕР ТЕЧіЇ РіЧОК. Напрямок, характер і здатність річок утворювати собі долину залежать передусім від рельєфу. Напрямок течії річки визначається загальним нахилом поверхні, якою вона тече. Так, територія, що нею протікає Дніпро, нахилена на південь, тож і річка тече на південь до Чорного моря. Що більший нахил поверхні, то сильніше річка її руйнує, то глибша її річкова долина. Рівниннірічки течуть рівнинами. Рівнини мають незначний нахил поверхні. Через те швидкість течії рівнинних річок невелика — близько 1 м/с. Вони течуть повільно і спокійно (мал. 220). Не маючи сили, достатньої для того, щоб проклас ти собі прямий шлях, рівнинна річка обходить перепони й виробляє широку, але неглибоку долину, дном якої звивається її русло. Рівнинні річки — це Дніпро, Волга, Амазонка та ін. Гірськірічки течуть у горах, де місцевість має великий ухил поверхні. Тож вони стрімкі й бурхливі. Завдяки цьому утво рюють глибокі й вузькі річкові долини (мал. 221). Сотні тисяч

Мал. 221. Гірська річка і поперечний профіль її долини

188

Розділ

Мал. 222. Пороги на річці Рось (Україна)

III

Схема утворення порогів

років потрібно для того, щоб річка прорізала в горах долину. Глибоку річкову долину з дуже крутими схилами та вузьким дном називають каньйоном. Найвідоміший з них — Великий каньйон річки Колорадо в Північній Америці — має глибину до 1800 м (мал. 219 на с. 187). Багато річок, що починається в горах, має характер гірських. Але згодом вони дніпровські пороги виходять на рівнину і стають рівнинними. Такі, Колись пороги виступали з води наприклад, Дунай, Янцзи. ЯК уТВорЮЮТЬСЯ Пороги Й ВоДоСПА Ди. Дно річок складається з різних за твердістю гірських порід. М'якіші породи легко й швидко розмиває течія, твердіші розмиває повільніше. Тверді породи (граніт, гнейс) величезними кам'яними брилами можуть виступати з води, утворюючи пороги (мал. 222). Вони виникають як на гірських, так і на рівнинних річках. По роги різко змінюють характер течії. Долаючи їх, річка піниться, високо вгору здіймаються

Мал. 223. Ніагарський водоспад

від м. Дніпра до м. Запоріжжя. Там р. Дніпро перетинає тверді кристалічні породи. ця ділянка завдовжки 65 км була непрохід ною для суден. Після зведення греблі біля Запоріжжя утворилося велике водосховище, і пороги опинилися глибоко під водою. Тепер вони не заважають судноплавству.

$ 4 в

Схема утворення водоспаду

189

Розділ

ПОДОРОЖ У СЛОВО/

Ніагара у перекла ді з мови одного з індіанських племен означає гуркотлива вода. Адже вода, що падає з уступу, створює такий гур кіт, що його чути на відстані декількох кілометрів.

бризки, утворюється вир. У таких місцях рівнинні річки схожі на гірські. Якщо на річці є високий скелястий уступ, то вода з нього падає, утворюючи водоспад. Русло річки робить немовби стрибок із висоти. Один із найвідоміших і найпо тужніших у світі — Ніагарський водо спад у Північній Америці (мал. 223). Вода річки Ніагари падає з уступу заввишки 50 м. Каміння, яке крутиться у вирах, пробурило під водоспадом багатометровий котлован. В Україні невеликі водоспади є на гірських річках Карпат і Криму.

ЯК ЛЮДиНА ВиКОРиСТОВУЄ РіЧКи. Ріки мають велике значення в природі. Вони — ланка світового кругообігу води. Водообмін у них відбувається кожні 12 днів. Річки виконують величезну роботу і для людей. Насам перед вони є головним джерелом прісної води. А це життєво потрібно для людини і всього живого на Землі. Тим-то люди завжди оселялися поряд із річками. Саме біля великих рік виникли могутні цивілізації стародавнього світу. Для побутових потреб людини теж потрібна вода. Вона виконує функцію природного санітара. Нею обігрівають жит ло. Багатьом подобається відпочивати біля річок, де можна купатися, вудити рибу, кататися на човні. Здавна річки були шляхами сполучення. Річкові перевезення приблизно втричі дешевші від залізничних. Водами річок зро шують землі в посушливих районах. енергію За рік річки виносять проточної води широко використовують на у Світовий океан стільки води, що вистачило б для забез гідроелектростанціях (ГеС) для виробництва печення питною водою всіх людей порівняно дешевої електроенергії. Багато річ на 25 тис. років. кової води потребують фабрики й заводи.

Мал. 224. Річки — найдавніші шляхи сполучення 190

Мал. 225. Гідроелектростанція

Розділ

III

Потреба у воді постійно зростає. Унаслідок цього щораз відчутнішим стає брак прісної води Для видобування 1 т і загострюється проблема охорони річок від за вугілля витрачається 3 т бруднення відходами господарської діяльності. води, для виробництва криці по трібно 300 т води, а 1 т штучного Мешканцям нашої планети потрібно дбати волокна — 4000 т води. про збереження «блакитних скарбів», адже не має нічого ціннішого у світі за звичайну чисту воду. Берегти воду — означає берегти життя, красу навколишньої природи.

■і

•

• • •

запам'ятайте

з---------------------

річки виконують три види роботи: 1) руйнують породи на шляху течії; 2) пере носять течією зруйновані рештки порід; 3) відкладають уламки порід у руслі та гирлі. за характером течії річки бувають рівнинними і гірськими; рівнинні річки утворюють широкі, неглибокі долини, а гірські — вузькі й глибокі. Пороги — кам'яні брили твердих порід, що виступають із води у руслі річки. Водоспад — високий скелястий уступ у руслі річки, з якого падає вода. Охороняти річки означає запобігати забрудненню води і дбайливо її викорис товувати. запитання і завдання 2. 3. 4. 5.

У чому полягає руйнівна і творча (створювальна) робота річки? Що таке дельта річки? Чим рівнинна річка відрізняється від гірської? Поміркуйте, яку географічну інформацію закладено в назві міста Запоріжжя. Чому річки потрібно охороняти і дбайливо використовувати їхню воду?

6. Щороку річки забирають від материків 12 км*3 твердих речовин і несуть їх у моря й океани. Для суходолу достатньо 10 млн років, щоб уся його по верхня змилася, розчинилася й пеГрапила разом з річковою водою в океан. Поміркуйте, чому не зникають материки.

ПОПРаЦюйте

в групі

Пригадайте з уроків історії, з якими ріками пов'язане виникнення стародавніх цивілізацій. Розкажіть, яку роль відігравала ріка в їхньому зародженні та розвитку: група 1 — давньоєгипетської; група 3 — індської; група 2 — вавилонської; група 4 — китайської.

(

Практична робота 6 (Продовження. Поч. див. с. 166.)

Тема: Позначення на контурній карті річок, водоспадів

3. Зазначте на контурній карті назви: а) річок — Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі; б) водоспаду — Ніагарський. 191

Розділ

§ 49. озЕра • Чим озеро, на вашу думку, відрізняється від річки?

Найбільшеозеро на Землі — Каспійське. Воно в 4 рази більше за Біле море. Через величезні розміри і воду, яка за складом солей подібна до морської, його називають морем.

Підступність вулканічних озер Озера, що лежать у кратерах, під час вулканічних вивержень дода ють лиха. Так, на острові Ява під час виверження вулкана вода в такому озері закипає і вихлюпу ється. Потоки гарячої води й баг на стікають униз, знищуючи все на своєму шляху. Нині рівень води в цьому вулканічному озері за допомогою тунелів знизили на 50 м. і 4 _

Найглибше озеро земної кулі — Байкал (1620 м). Воно значно глибше за Баренцове та Карське моря. Його улоговина вміщує 10 % усіх пріс них вод Землі. Найглибше озеро в Україні — Світязь (58 м), воно в 4 рази глибше за Азовське море.

Що ТАКЕ озЕро. На суходолі є чимало за глиблень (улоговин) різного походження, в які стікають поверхневі й підземні води. Якщо в за глиблення надходить води більше, ніж за такий самий час випаровується, вода назбирується й утворюється озеро. Від річки озеро відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік у руслі. А на відміну від моря, озеро не є частиною Світового океану, тобто не має з ним ?одного сполучення. Озера надзвичайно різноманітні. За розміра ми є озера-моря й озера-«калюжі». Глибина озер коливається від кількох сантимеТеД о більш як 1,5 км. У одних озерах вода прісна, в інших — солона (ДоДаток 4, с. 252). Бувають озера, скуті кригою впродовж сотень років, і, навпаки, озера з гарячою водою. Одні дуже багаті на організми, інші — «водяні пустелі». ЯК уТВорЮЮТЬСЯ озЕрНі уЛогоВиНи. Розміри озер, їхня глибина, обриси берегів зумовлені походженням їхніх улоговин. Улоговини тектонічного походження утво рилися в результаті рухів земної кори. Напри клад, унаслідок повільного опускання ділянок суходолу виникла улоговина найбільшого озера Африки — Вікторії. У глибокій тектонічній тріщині утворилося і озеро Байкал. Воно має до вгасту форму, велику глибину й високі урвисті береги (мал. 226). Вулканічні озера утворились у кратерах згас лих вулканів (мал. 227). Вони доволі глибокі (понад 100 м), але невеликі за площею.

Мал. 226. Байкал — тектонічне озеро

192

Мал. 227. Вулканічне озеро

Розділ

Льодовикові озера виникли в заглибинах по верхні, «виораних» і поглиблених льодовиками, або внаслідок загородження льодовиком русла гірського водотоку. Вони поширені на півночі євразії та Північної Америки, у високих горах. Такі озера невеликі й неглибокі (мал. 228). Заплавні озера утворюються в долинах річок. Вони є залишками старих річкових русел, че рез те називаються озера-стариці (мал. 229). Ці водойми видовжені, звивисті, невеликі за площею і неглибокі. Іноді озера можуть мати подвійне походжен ня. Наприклад, Великі озера, що в Північній Америці, виникли в тектонічних западинах, на яких позначилася і діяльність льодовика. Тож їхнє походження тектонічно-льодовикове. Кас пійське море-озеро лежить у вигині земної кори і водночас є залишком прадавнього океану, що існував десятки мільйонів років тому. Таке походження називають тектонічно-залишковим. зВіДКи БЕрЕТЬСЯ ВоДА В озЕрі. Озера, як і річки, живляться атмосферними опадами, під земними й поверхневими водами, що стікають у них (насамперед річковими водами). Із озер вода витрачається на випаровування, а також витікає у подобі річок. Рівень води в озерах, як і в річках, змінюється залежно від зміни кліма тичних умов. Великі коливання рівня води позначаються на площі озер. У вологі сезони площа збільшується, у посушливі — зменшу ється. Невипадково берегову лінію деяких озер, розташованих у пустелях, на картах позначають пунктирною лінією. Ці озера — ніби гумові, їхні розміри можуть змінюватися декілька разів за короткий час.

Мал. 228. Льодовикові озера

III

чудовисько озера Лох-несс Льодовикове озеро Лох-Несс відо ме не своїми розмірами чи глиби ною. Воно відоме завдяки Нессі — ящеру, що жив на Землі 100 млн років тому і якого буцімто бачили в озері за нашого часу. На пошуки стародавньої тварини споряджают^ підводні експедиції, але Нессі від них «вислизає»

Якщо об'єднати всі озера... якби всі озера Землі об'єднати в одне величезне озеро, то воно зайняло б площу трохи більшу за Середземне море. якби воду всіх озер розподілити по всій поверхні . земної кулі, то вона покрила б її шаром 35 см

озеро-мандрівник Озеро Лобнор, що в центральній Азії, часто змінює не тільки обри си, а й місце розташування. Диво вижну здатність озера «мандрува ти» на відстань понад 100 км пояснюють тим, що воно лежить серед пустелі й живиться водами кількох річок. Озеро щоразу опиняється поряд з тією річкою, котра його саме наповнює. Часом Лобнор розділяється на кілька озер або навіть пересихає.

Мал. 229. Заплавне озеро 193

Розділ

•

найсолоніше озеро світу — Мертве море в Азії. Його вода така солона, що риба, котра іноді запливає з річки Йордан, гине в ньому за хвилину. Рибина стає твердою, як дрючок, покрившись міцним соляним пан циром. У такому озері неможливо втопитись — людина тримається на воді, як поплавець.

Зображення озер на карті

Мал. 230. Найсолоніше озеро світу — Мертве море

Озера, з яких витікають річки, називаються стічними. На приклад, стічним є Байкал — з нього витікає річка Ангара. Озера, з яких річки не витікають, називаються безстічними. Та ким є Каспійське море-озеро — жодна річка з нього не витікає. Із річковими й підземними водами до озера надходять солі. Якщо їхній вміст у воді зовсім незначний, то озеро вважають прісним. Прісними є стічні озера, бо сіль із них ви носять річки, що витікають із них. Якщо озеро безстічне, то солі в ньому нагромаджуються і вода поступово засолюється. Солоні озера виникають у посушливому кліматі. Там відбу вається велике випаровування з їхньої поверхні, тож вода насичується солями. Іноді їх так багато, що солі випадають на дно і береги як осад. ПоШирЕННЯ озЕр ТА ЇХНЄ зНАЧЕННЯ. На земній кулі є величезна кількість озер. Вони є скрізь, навіть у закутій в льодовий панцир Антарктиді. У районах із вологим кліматом їх більше, ніж там, де клімат посушливий. Найозерніший материк — Північна Америка. На півночі євразії озер по декуди так багато, що складно визначити, чого там біль ше — суходолу чи води. Так, Швецію і фінляндію називають країнами тисячі озер. У цих районах на півночі європи є всі

Заплавне озеро Тонлесап, що в долині річки Меконг ), є найрибнішим озером на Землі. Там з 1 га виловлюють 100 кг риби. Такі багатства озера пояснюють тим, що влітку воно розливається, як річка в повінь. Його вода затоплює луки і ліси, тож риба має достатньо їжі. Під час такого розлиття рибу ловлять у калюжах навіть тигри, куниці та свійські тварини — собаки, коти, свині.

Мал. 231. Фінляндія — країна тисячі озер

Розділ

III

і солоне, і прісне Залишкове безстічне озеро Бал хаш (Азія) має дивовижну воду. У західній частині озера вона пріс на, а в східній — солона. Така «подвійність» зумовлена тим, що в західну частину впадає кілька повноводних річок, які й опрісню ють озеро. А в східну частину не Д впадають річки, і вода там ]її залишається солоною. /Л® Мал. 232. Видобування солі з озер

умови для утворення озер: велика кількість опадів, незначне випаровування, багато природних улоговин. Озера — окраса природи. Як милують око синява води і біле латаття на ній! Береги озер — чудове місце відпочинку. Воду з них використовують для зрошення та потреб населення. Великими озерами на суднах перевозять різноманітні ванта жі. У солоних озерах видобувають кам'яну сіль, у невеликих прісних озерах розводять рибу.

запам'ятайте •

•

• •

D----------------------------------

озеро — це природна водойма (улоговина, заповнена водою), яка не має без о посереднього сполучення з морем. За походженням улоговин розрізняють озера тектонічні, вулканічні, льодови кові, заплавні та ін. За водним режимом озера бувають стічні й безстічні. За солоністю води розрізняють озерапрісні й солоні. 7

запитання і завдання^-----------------------------------------------------. 2. 3. 4. 5.

Що називають озером? Які умовеїотрібні для його утворення? Чим озеро відрізняється від моря? Як утворюються озерні улоговини? Чому безстічне озеро стає солоним? Визначте географічні координати озера Байкал.

6. Земна поверхня має багато улоговин, заглиблень і знижень. Проте не всі вони стають озерами. Поміркуйте, чому. ___________________________________ _______________________________________ /

(

практична робота 6 (Закінчення. Поч. див. с. 166, 191.)

)

Тема: Позначення на контурній карті озер

4. Підпишіть на контурній карті назви озер: Каспійське, Байкал, Вікторія, Великі озера.

195

Розділ

III § 50. боЛота • Чим, на вашу думку, болото відрізняється від озера? • яке походження має торф?

К УТВОРЮЮТЬСЯ БОЛОТА. Болото — це надмірно зво ложена ділянка земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. У болоті ростуть вологолюбні рослини. З їхніх ?апіврозкладених решток утворюється торф. Болота можуть виникати внаслідок заростання озер. Спочатку на дні озера осідає пісок, глина, мул, принесені струмками й річками. Нагромаджуючись, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє, його площа зменшується. На мілинах виростає очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на всЯззеро. Коли вони відмирають, їхні рештки відкладаються на дні. З часом Позначення вони накопичуються, ущільнюються і перетворюються на боліт на карті торф. Так на місці озера з'являється болото, мочар (мал. 233). Інший шлях утворення мочара — перезволожений суходолу в разі неглибокого залягання підземних вод. / ■ Перезволожені ділянки займають близько 5 % усього суходолу. Вони поширені майже Найбільш заболочений район світу — Західний скрізь, окрім пустель. Більше заболоченим є Сибір (Росія). Болота охоплюють суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у там площу 1 млн км2. Потужність субарктичному поясі у районах з надмірним торф'яних відкладів у них до сягає 6 м. зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка Скільки років потрібно на утворення болота? Спостереження показують, що за рік на дні озера відкладається шар мулу завтовшки 2 мм. На перший погляд, це нібито мізер. Проте, якщо скористатися «геологічним годинником», де рахунок іде на тисячі років, то отримаємо інші цифри: за 100 років нагромаджу ється шар 20 см, за 1000 років — 2 м, за 10 тис. років — 20 м! За підрахунками вчених, навіть таке велике озеро, як Телецьке — за вглибшки 200 м — буде заповне не відкладами за 36 тис. років.

Озеро

Заростання озера

Болото

Мал. 233. Утворення болота 196

Розділ

III

Мал. 234. Болота субекваторіального поясу (Південна Америка)

не дає воді просочуватися вглиб. Багато мочарів у лісах помірного й екваторіального поясів.

болотний рай Величезне скупчення боліт (близь ко 190 тис. км ) розташоване в суб екваторіальному поясі Південної Америки. Воно називається Пантанал, що у перекладі з португаль ської означає болото. Вважається, що там найвища в світі щільність рослин і тварин. На території Пантаналу мешкають тисячі видів комах, риб, земноводних, птахів, звірів. А крокодилів налічують до 20 млн особин!

ЯКі БуВАЮТЬ ТиПи БоЛіТ. За характером живлення розрізняють болота верхові й низинні (мал. 235). Верхові болота отримують вологу згори — з атмосферними опадами. Зазвичай вони роз ташовані на підвищених місцях (вододілах), через те їх і називають верховими. На таких мочарах ростуть мохи, пухівка, журавлина. Мох швидше наростає в центральній частині болота, ніж на краях, тож воно має опуклу форму. Низинні болота зволожуються переважно знизу — ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхне вого стоку. Вони розташовані в заплавах річок або на місці колишніх озер. Ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, тож на таких мочарах рослинність різноманітніша:

Верхове

4 *

Г" •

-• л

Низинне Мал. 235. Типи боліт

197

Розділ

III

Осока

Очерет

Рогіз

Пухівка

Мал. 236. Рослини боліт

мохи, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева: береза та вільха. Низинні болота поширені на півночі України — на Поліссі.

Журавлина

Лохина

Чапля

ЧиМ КориСНі БоЛоТА. Спрадавна мочарі вважали символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. За ймаючи великі площі, вони заважають використовувати землі для господарства. Проте, незважаючи на такі похмурі враження, ці місця, як і будь-які частини природи, не позбавлені потрібності й краси. У природі від них велика користь. У болотах поєднуються дві стихії — вода й земля. Вони, як губки, вбирають вологу. Нако пичують її і цим підтримують рівень води в озерах, ставках та криницях. Болота скидаються на складні природні лабораторії з природними фільтрами. Із каламутних мочарів вода витікає чистою і дає початок струмкам та річкам. Болота зменшують посухи у прилеглій місцевості. Вони — рай для болотного зілля й тварин. Поряд із ними ростуть ягідні та лікарські рослини (журавлина, лохина, мо рошка, багно). Водяться цінні хутрові звірі (бобри, ондатри, нутрії), гніздяться численні птахи (журавлі, чаплі, качки, кулики та ін.). У болотах утворюється корисна копалина —

Кулик

Болотна черепаха

Мал. 237. Тварини боліт

198

Нутрія

Розділ

III

«займиста земля» Так у давні часи люди називали торф, який використовували як паливо «у місцях бездровних». ця корисна копалина має осадове ор ганічне походження — утворюєть ся впродовж тисяч років внаслідок неповного розкладання залишків рослин. це відбувається під дією бактерій і грибів в умовах високої в огості та поганого доступу повітря. Мал. 238. Видобування торфу

П ■

-■ F.

торф, який має широке застосування. Передусім, його вико ристовують як паливо. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добрива, барвники і навіть ліки. Тривалий час люди намагалися осушувати болота. Проте це нерідко при зводить до згубних наслідків: знижується рівень підземних вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини й тварини, перестає утворюватися торф. Ось чому осушення боліт і використання їх під посіви сільськогосподарських культур не завжди виправдане.

запам'ятайте •

•

D---------------------------------

Болото — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні з вологолюбною рослинністю. Внаслідок відмирання цієї рослинності утворюється торф. Залежно від живлення розрізняють верхові й низинні болота. запитання і завдання . 2. 3. 4.

Як утворюються болота? У яких районах земної кулі утворилося багато боліт? Як розрізняють болота за характером живлення та рослинністю? Яка користь від боліт? Чи варто їх повсюдно осушувати?

5. За рік з відмерлих рослин у болотах утворюється 1 мм торфу. Вік сучасних торфовищ становить щонайменше 5 тис. років. Обчисліть, який шар торфу утворився в них за цей час.

ШУКАЙТЄ в

інтєрнєті

)

болотах росте рослина-хижак з ніжною назвою росичка. Дізнайтеся, на кого і як полює ця невелич ка рослинка (ключові слова для пошуку: росичка, росянка). 199

Розділ

III § 51. штучні водотоки і водойми

Чи доводилося вам бачити водосховище або ставок? Чим ці водойми відрізняються від моря і озера?

Річки й озера з прісною водою розміщуються на Землі не рівномірно, не завжди у зручних для використання місцях. Через те люди з давніх часів створюють штучні водотоки (канали) і водойми (водосховища, ставки). НАВІЩО ПОТРІБНІ ШТУЧНІ ВОДОТОКИ. Канали на зивають рукотворними річками, штучними водотоками, Канал у перекладі з бо їхнє русло створене людиною. Їх прокладають для того, латинської означає труба, жолоб. щоб спрямувати річкові води в потрібні місця. Люди вміли прокладати канали ще до нашої ери. У стародавньому Єгипщ та Китаї їх будували для зрошення полів. Є канали зрошувальні, спрямовані в посушливі райони задля їх обводнення. У місцях, де води багато і поверхня за болочена, будують осушувальні канали. В Україні є і зрошувальні, й осушуваль ні канали. Один із найдовших — зро шувальний Північнокримський канал. Зрошувальний Від Каховського водосховища він несе води Дніпра уподовж 400 км аж до Керченського півострова. Осушувальні канали прокладено в північній частині країни. Щоб створити нові, зручніші водні шляхи, прокладають судноплавні кана ли, сполучивши кілька річок, озер або навіть морів і океанів. Велике значення Осушувальний мають судноплавні канали, які скоро чують морський шлях. Так, Суецький канал, довжина якого 160 км, з'єднує Середземне море з Червоним. Це дає змогу скоротити шлях з європи до Азії на 10 тис. км порівняно зі шляхом до вкола Африки. Так само Панамський канал сполучив Атлантичний і Тихий океани, розділені вузькою смужкою Судноплавний суходолу між Північною й Південною Мал. 239. Канали Америкою.

ПОДОРОЖУСЛОВО

200

Розділ

Мал. 240. Ставок у селі

III

Мал. 241. Ставок у місті

ШТуЧНІ ВОДОЙМи. Водойми називають штучними, якщо вони лежать у заглибинах поверхні, створених лю диною, або виникли внаслідок перекриття русла річки чи струмка греблею. Колись невеликі штучні водойми — ставки — влашто вували біля кожного села, поряд з яким не було річки або природного озера. Ставок — це невелика штучна водойма (завдовжки до 1,5 км). Ставки створюють у руслах струмків, загородивши потік греблею, у балках або спеціально викопа Позначення водосховищ них заглибленнях. Воду з них використовують для зрошення на карті полів і садів. У ставках розводять рибу та водоплавну птицю (качки, гуси). Створюють ставки і в парках та зонах відпо чинку для окраси краєвиду. Водосховище — це штучна водойма, створена для на копичення і зберігання води. Зазвичай їх влаштовують на річках, тож площа такої водойми буває дуже велика. Для цього річкову долину перегороджують греблею. Перед греблею вода нагромаджується й утво найбільше водосхови рює водосховище (мал. 242). Під час розливу ще в Україні — річок водосховища приймають надлишок води, Кременчуцьке (завдовжки 150 км а потім упродовж року рівномірно віддають і завглибшки 28 м) — споруджено на р. Дніпро. її на потреби населення, промисловості, для

Мал. 242. Утворення водосховища на річці

Мал. 243. Кременчуцьке водосховище

201

Розділ

III зрошення полів. є такі великі за площею водосховища, що їх називають морями. Створення водосховищ має велике зна чення для регулювання стоку річок і запобігання повеням. Береги водосховищ — чудові місця відпочинку. Водночас водосховища згубно впливають на природу та умови життя людей. Їхніми водами затоплено великі пло щі сільськогосподарських угідь, вони підвищують рівень ґрунтових вод, що призводить до заболочування земель. Ось чому, перш ніж створювати водосховища, потрібно ретельно вивчити можливі наслідки. В Україні є кілька водосховищ на Дніпрі. є вони й на інших ріках.

запам'ятайтє

•

з---------------------

Канали — це штучні водотоки, створені людиною для зрошування, осушування і судноплавства. Штучні водойми — це водосховища й ставки, створені людиною для госпо дарських потреб або відпочинку. )—

запитання і завдання

Які штучні водойми створює людина? Які з них є у вашій місцевості? 2. Чим канал відрізняється від річки? Як канали служать людям? 3. На яких річках в Україні створені водосховища? Покажіть їх на карті України. 4. Поміркуйте, чи впливає якість питної води на здоров'я людини. Які вам відомі способи очищення води в домашніх умовах? Які для цього є прилади і пристрої? ф) 5. Спробуйте дослідити річку або водойму, що є у вашій місцевості, і опишіть

її особливості за планом: 1. Назва. 2. Місце розташування (де її витік і куди вона падає). 3. Ширина, довжина і середня глибина. 4. Тип (рівнинна/гірська, стічне/безстічне, низинне/верхове тощо). 5. Характер берегів (пологі/круті). 6. Живлення, особливості режиму. 7. Способи використання людиною. 8. Заходи, що їх вживають для охорони річки або водойми.

\_______________________________________________________________ у шукайте В

інтєрнєті

)

намський канал — один із найбільших і найскладніших будівельних проєктів, здійснених людьми. Дізнайтеся, на території якої держави прорито цей канал, яка загальна його довжина, скільки тривало будівництво, скільки суден на добу спроможний пропустити канал.

202

Розділ

III

§ 52. ЛЬодовики та баГаторічна мЕрзЛота Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою.

яка вода важча: рідка чи тверда?

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ЛЬОДОВИКИ. Частина гідросфери на шої планети перебуває у твердому стані. Сніг і крига покрива ють великі простори суходолу. Якби вся крига розтанула, то рівень Світового океану піднявся б на 64 м! Тоді затопило би юеличезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів. Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні. На відміну від річкової криги він утворюється не з води, а зі снігу. Льодовики виникають там, де впродовж року випадає більше снігу, ніж устигає розтанути. Такі умови Позначення бувають лише за мінусових середньорічних температур, тобто льодовиків на карті в полярних районах земної кулі та в горах на в икій висоті. Межу в горах, вище якої сніг упродовж року не встигає розтанути, називають сніговою лінією (мал. 244). Сніг, нагро маджений вище за снігову лінію, поступово ущільнюється і стає льодом. Висота снігової лінії в горах зменшується від екватора до полюсів, бо в цьому ж напрямку знижується тем пература повітря. Так, у горах поблизу екватора (наприклад, Гірських на горі Кіліманджаро в Африці) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) — на висоті 3000 м. У полярних широтах, де температура повітря постій но низька, снігова лінія опускається до рівня моря. Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Крижаний покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. У таких місцях немає ґрунту, відсутня рослинність, рідко оселяються Покривних тварини і птахи. Розрізняють льодовики гірські й покривні.

ОСОБЛИВОСТі гірСЬКИХ ЛЬОДОВИКіВ. Гірські льо довики утворюються у високих горах на всіх широтах. Вони відрізняються за формою та розмірами. форма льодовиків залежить від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі заповнюють чашоподібні заглиблення на схилах, треті простеляються на гірських до линах. Найбільші гірські льодовики вкрива ють вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру. Під дією своєї величезної маси льодовики здатні рухатися — текти. Їхній рух, на відміну від течії річки, помітити складно. Швидкість дуже повільна — кілька метрів на добу. Гір ські льодовики спускаються вниз по долинах Мал. 244 Снігова лінія 203

Розділ

III

Мал. 245. Гірський льодовик і схема його руху

у подобі довгих язиків, що нагадують крижані річки. На їхньо му шляху можуть бути льодові притоки та льодопади. Під час руху льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гір ські породи. На земній поверхні він виорює глибокі борозни і згладжує виступи. Коли льодовик повзе, в нього вмерзають уламки порід (глина, пісок, каменюки), і цей мегатранспорт переміщує їх з гір у долини. Він рухається і забирає з собою каміння, очищаючи поверхню. Нижче за снігову лінію край льодовика тане. Тала вода витікає з-під нього струмками, які живлять річки. А принесені льодовиком уламки порід у цьому місці нагромаджуються. Їх називають мореною (мал. 245). ПоКриВНі ЛЬоДоВиКи. Покривні льодовики вкривають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони утво рюються в полярних широтах, де снігова лінія проходить дуже низько. Льодовики, мов щити, покривають материк Антарктиду

Мал. 246. Покривний льодовик Антарктиди

204

Мал. 247. Покривний льодовик Ґренландії

Розділ

III

(мал. 246), острів Ґренландію (мал. 247), острови * Північного Льодовитого океану. Вони мають фор З Рекордно великі му куполів, товща яких подекуди перевищує 3 км. айсберги народжуються Лід у такому льодовику наростає в центрі купола біля берегів Антарктиди. Вони і повільно розтікається до його країв. можуть бути завдовжки понад 200 км, завширшки 80 км і зав Краї льодовика, спускаючись в океан, від товшки понад 500 м. ламуються великими шматками. Вони спов зають у воду і перетворюються на плавучі крижані брили — айсберги (мал. 248). Температура льоду в / них сягає —60 °С. Через те великі айсберги не тануть роками. ПОДОРОЖ У слово Деякі з них мають величезні розміри — десятки кілометрів Айсберг у перекла завдовжки і завширшки. Більша частина айсберга — до ді з німецької озна 90 % — схована під водою і її не видно. Переміщуючись під чає крижана гора. впливом течій і вітрів, айсберги стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо чимало випадків, коли через зіткнення з айсбергом тонули кораблі й гинули люди. ЯКЕ зНАЧЕННЯ ЛЬОДОВИКіВ. Льодовики можна порів няти з гігантськими природними морозильниками, які дуже вихолоджують повітря. З поверхні льодовика постійно дмуть сильні вітри. Через те крижані щити у полярних районах планети визначають погоду й клімат усієї Землі. У льодовиках зосереджена третина всієї прісної води. У кругообігу вода в гірських льодовиках затримується до 120 років, а в покривних — до 250 тис. років. Тож льодовики містять величезну кількість (близько 80 %) «законсервованої» найчистішої прісної води нашої планети. Доставляти її з по лярних широт могли б айсберги. Наприклад, один айсберг середніх розмірів містить стільки прісної води, скільки її за рік приносить невелика річка. Однак наразі такі проєкти транспортування айсбергів до берегів країн, котрі гостро відчувають брак прісної води, — рідкість.

Мал. 248. Айсберг

загибель «титаніка» З айсбергами пов'язані ката строфи суден. Через зіткнення з айсбергом затонув 1912 р. найбільший у світі пасажирський корабель «Титанік». Його вважали непотоплюваним, але він пішов на дно з 1513 пасажирами на облавку під час свого першого рейсу. Сучасні кораблі обладнані спеціальними засобами виявлення айсбергів, а літаки Міжнародної служби льодової розвідки спові щають капітанів про небезпеку зустрічі з крижаними горами. . Л -W " п*. Т

205

Розділ

III

БАгАТоріЧНА МЕрзЛоТА. У тих ра йонах земної кулі, де постійно холодно (температури нижчі від 0°), ґрунти й гір ські породи перебувають у промерзлому стані. Вони наче зцементовані замерзлою в них водою і містять підземний лід. Уліт ку відтає тільки поверхневий шар. Це дає можливість рости на ньому рослинам, зокрема й лісам. Проте шари, які лежать нижче за 4 м, не відтають ніколи. Товщі мерзлих порід можуть сягати від декількох метрів до 1500 м. Мерзлоту називають багаторічною (або навіть вічною), тим що мерзлий стан ґрунту й порід зберігається Мал. 249. Райони поширення сотні тисяч років. багаторічної мерзлоти Багаторічна мерзлота охоплює близько в Північній півкулі 25 % площі всього суходолу планети. У Північній півкулі вона поширена у всій заполярній об ласті та районах на південь від полярного кола приблизно до 50° пн. ш. (мал. 249). Багаторічна мерзлота ускладнює зведення житлових будинків, промислових споруд, заліз ничних шляхів та ін.

запам'ятайте •

• • •

D---------------------- >

Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в Л результаті нагромадження та ущільнення снігу вище від снігової лінії. Снігова лінія — це межа, вище від якої снігу накопичується більше, ніж устигає розтанути впродовж року. Льодовики бувають гірські й покривні. Багаторічна мерзлота — це верхній шар земної кори, що має мінусові темпе ратури ґрунтів та гірських порід і містить підземний лід.

запитання і завдання 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Що утво Що таке льодовик? як Як він утворюється? У чому виявляються особливості утворення льодовиків у горах? Де снігова лінія проходитиме в горах вище — на 30° пн. ш. чи на 50° пн. ш.? Де поширені покривні льодовики? Що називають айсбергами? Чим вони небезпечні? За яких умов утворюється багаторічна мерзлота?

7. Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах. Що і як повинно змінитися для цього в природі? 206

Розділ

III

§ 53. підзЕмні води • Пригадайте, що відбувається з водою, яка потрапила на суходіл атмосферними опадами. • як відбувається кругообіг води у природі?

__________________ 2Г •

Я К ВОДА ОПИНЯЄТЬСЯ ПІД ЗЕМЛЕЮ. Ми Через товщі гальки вода маємо величезну кількість води під ногами — за добу просочується на під землею. Її майже в 40 разів більше, ніж у всіх 100 м, через пісок — на 10 м, через ?ічках, озерах і болотах світу. Води, які містять глину — на 1 мм. ся у верхній частині земної кори, називаються підземними. У надра вода надходить переважно з атмосферних опа дів. Дощові й талі води просочуються вглиб земної кори (мал. 250). Там вони нагромаджуються в порах і тріщинах порід. Гірські породи можуть пропускати або не пропускати воду. Залежно від цього розрізняють водопронЄкні й водо непроникні (водотривкі) шари порід. Водопроникні породи здатні пропускати воду, тим що в них є пустоти — пори і тріщини. Що грубіші частинки породи, то більші пори й проміжки між ними і легше проходить Глина вода. Добре пропускають воду пісок, гравій, галька, вап няки з тріщинами. Водотривкі породи майже не пропускають води. Це гли на, пісковик, граніт, якщо в них немає тріщин. Вода, що просочилася, на таких породах затримується. Вона заповнює проміжки між частинками водопроникної породи, яка за лягає вище, нагромаджується й утворює водоносний горизонт. ҐРУНТОВІ ТА МІЖПЛАСТОВІ ВОДИ. У земній корі шари водопроникних і водотривких порід чергуються. Через те водоносні горизонти лежать на різній глибині. Залежно від глибини їхнього залягання розрізняють ґрунтові та міжпластові води. Випадання опадів

Випаровування

Мал. 250. Схема кругообігу води у природі

Розміри пор у різних породах 207

Розділ

III

fcU;. Ft‘i к "J?*:-~т^ Н

Водопроникний ' Джерело

шар Водоносний горизонт

Мал. 251. Схема залягання ґрунтових вод

Глибина криниці сягає ґрунтових вод

Позначення джерела на плані

ПОДОРОЖ У слово

Назва артезіан ські води походить від назви провінції Артуа у Франції, де в ХІІ ст. їх уперше видобули.

208

Мал. 252. Джерело — місце виходу ґрунтових вод на поверхню

Ґрунтові води утворюють верхній водоносний шар, який залягає на першому від поверхні водотривкому пласті. Ці води не перекриті зверху водотривким шаром, тож попо внюються водою, яка просочується з усієї поверхні, розташо ваної над ними (мал. 251). Рівень ґрунтових вод змінюється залежно від кількості води, що просочилася. Так, навесні, після танення снігу, він підвищується, наприкінці посуш ливого літа — знижується. Зміна рівня ґрунтових вод помітна в колодязях, з яких беруть питну воду. Якщо водоносний шар розміщується під нахилом, то ґрунтові води в ньому повільно (наприклад, у пісках зі швидкістю 1—2 м за добу) течуть у бік нахилу. У балках, ярах та річкових долинах вони виходять на земну поверх ню й утворюють джерела (мал. 252). Своєрідними є гарячі (термальні) джерела. Міжпластові води залягають у водоносному шарі, який лежить між двома водотривкими пластами. Вода може потра пити в цей шар тільки там, де над ним відсутній водотривкий пласт. Через те міжпластові води поповнюються дуже по вільно. Якщо водотривкі пласти залягають чашоподібно, а водоносний шар між ними повністю заповнений водою, то міжпластові води перебувають під тиском і називаються напір ними (артезіанськими). Якщо до них пробурити свердловину, то вода під напором підніметься і битиме водограєм (мал. 253). Водоносних горизонтів в одній місцевості може бути кілька. Вони залягають на різній глибині залежно від клі матичних умов: у посушливих степах та пустелях — значно глибше, ніж у достатньо вологому помірному кліматі.

Розділ

Область живлення міжпластових

III

Область живлення міжпластових

Мал. 253. Схема залягання міжпластових вод

роБоТА ПіДзЕМНиХ ВоД. Підземні води, як і поверх неві, здійснюють певну роботу в товщі земної кори. Ви вже знаєте, що, проникаючи в гірські породи, вода розмиває їх і розчиняє. У легкорозчинних породах — таких як солі, гіпси, вапняки — виникають порожнини — печери. В Україні вони поширені в Кримських горах, на Поділлі. Підземні води забезпечують рослини вологою та роз чиненими в них поживними речовинами. Вони — важливе джерело живлення річок і озер. ЯК МоЖНА ВиКориСТАТи ПіДзЕМНі ВоДи. Для лю дини підземні води — це справжнє багатство. Вода, просо чуючись углиб, проходить крізь природні фільтри — шари Мінеральні води гірських порід різної щільності — й у такий спосіб чудово очищується. Підземна вода — найчистіша, найкраща питна вода. В Україні пробурено тисячі свердловин для забезпечен ня питною водою населення міст, зрошення полів у районах, бідних на поверхневі води. Підземні води, що містять підвищену кіль кість розчинених солей і газів, називають мі неральними. Їх використовують з лікувальною метою. Біля джерел з мінеральною водою бу дують санаторії. В Україні таких джерел бага то. Біля них виникли курорти Моршина, Трускавця, Хмільника, Миргорода та інших міст. Термальні підземні води з температурою понад +20 ° С використовують для опалення житлових будинків, теплиць, виробництва електроенергії. Гарячі води широко вико ристовують в Ісландії, Росії, Японії та інших Мал. 254. Басейн з термальними водами (Ісландія) країнах. 209

Розділ

III Чи ПоТрЕБуЮТЬ оХороНи ВоДи НАДр? Запаси підземних вод, як і поверхневих, не без межні. Нині на земній кулі пробурено численні свердловини, через які викачують підземні води. А поповнення їх, особливо міжпластових, відбу вається дуже повільно. Ось чому витрачати воду потрібно ощадливо. Як і поверхневі, підземні води можуть за бруднюватися. Причини — стоки підприємств, що про сочуються з поверхні, внесення в ґрунт мінеральних добрив. У міжпластові води може потрапляти нафта зі свердловин під час її видобування. З метою збереження підземних вод чистими, потрібно очищувати стічні води і пильнувати того, щоб забруднювальні речовини не потрапляли в землю.

«блакитне вугілля» Так образно називають термальні води. В Ісландії, де запаси гарячих вод величезні, таким «вугіллям» д повністю обігрівають столицю Wj місто Рейк'явік.

заПаМ'ятайте

І---------------- ::

V. Підземні п води — це води, які містяться у верхній частині земної кори: в порах, тріщинах і порожнинах. за умовами залягання розрізняють ґрунтові та міжпластові підземні води. Підземні води за температурою бувають термальними, за солоністю — мінеральними.

. .

запитання і завдання

)—

. Чому одні гірські породи пропускають воду, а інші — ні? 2. Чим ґрунтові води відрізняються від міжпластових? 3. Якщо на поверхні немає джерела, чи можна зробити висновок, що в цій місцевості немає підземних вод? 4. Яку роботу в природі виконують підземні води? 5. Як люди використовують підземщ води? Як підземні води застосовують у вашій місцевості? 6. Як ви розумієте вислів: «Де пробереться, того й набереться»? Як люди використовують таку здатність води? ___________________________________________________________________________ ' І

книжкова полиця

1.ВалеріЛеДю. Світ моря. — К.: Махаон, 2006. 2. 1000 назв підводного світу: енциклопедія. — Харків : Жорж, 2019. 3. Короткий Р.М., НейдінгМ.М. Таємниці п'яти океанів. — К.: Веселка, 1983. 4. Муранов О.П. У світі водоспадів. — К.: Веселка, 1979. 5. Розалінд Уейд. Лід. Енциклопедія для дітей. — К.: Махаон, 2011.

210

теМатичний контроЛь

Розділ

III

заПитання і заВдання для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності

1. назвіть море, яке є окраїнним. а Чорне В Баренцове б Азовське г Середземне 2. укажіть причину, внаслідок якої виникають припливи і відпливи на землі. а дія сили тяжіння Землі В дія сили тяжіння Місяця і Сонця б дія хвиль г господарська діяльність людини 3. яке походження мають найбільші за площею острови земної кулі? а вулканічне В намивне б коралове г материкове

4. укажіть чинник, який підвищує солоність океанічних вод. а велика кількість опадів В танення криги б випаровування з поверхні г великий річковий стік 5. назвіть течію, яка є холодною. а Гольфстрім В Перуанська б Куросіо г Північноатлантична 6. Укажіть, до виникнення яких об'єктів і явищ не причетний вітер. а течії В дюни б хвилі г припливи 7. яке походження мають озерні улоговини найглибших озер світу? а льодовикове В заплавне б вулканічне г тектонічне 8. укажіть райони земної кулі, де найбільші й найпотужніші покривні льодовики. а Гімалаї В Ґренландія б Антарктида г Карпати 9. установіть відповідність між водними об'єктами та їхніми характерис тиками. 1 океан а замкнута водойма, вода прісна або солона 2 річка б внутрішнє або окраїнне, вода солона, акули 3 канал В рукотворне русло, вода прісна, риба 4 озеро г вода прісна, русло, притоки, гирло, риба д має протоки, вода солона, акули 10. назвіть послідовно моря відповідно до їхнього розташування з півночі на південь. а Чорне б Червоне В Балтійське г Баренцове 11. чому люди для своїх потреб беруть воду з колодязів, а не з річок? 12. чому мінеральну воду називають цілющою? 13. чим гірський льодовик подібний до річки? 14. як ви поясните твердження: «Сонце — двигун води в океані». 15. чи можна побачити сніг і лід в африці? якщо ні, то чому? якщо так, то де й чому? \____________________________________________________________________________ 211

РрозділЛ

III Тема 4 бІОСфеРа Та ҐРУнТи § 54. біоСФЕра Пригадайте з курсу природознавства, які основні групи організмів є на Землі. До яких середовищ життя пристосувалися організми на нашій планеті?

Як виникло життя на Землі? Нині існує кілька теорій виникнен ня життя. Теорія божественна: з неживого живе створив Бог: «Вірою ми розуміємо, що віки сло вом Божим влаштовані». Теорія космічна: життя завжди існувало в космосі, подібно до насіння рослин, і як тільки в якому-небудь місці Всесвіту виникають спри ятливі умови, це «насіння життя» там проростає. Занести його на Землю могли метеорити, і воно поширилось, як епідемія. Є також думка, що, можливо, життя на Землі — експеримент іноплане тян. Теорія еволюційна: неживе перетворилося на живе в резуль таті змін (еволюції). Нині немає теорії або гіпотези, яка давала б

212

СКЛАДоВі БіоСФЕри. Наша планета існує в безмежному просторі Всесвіту, маючи тонень ку повітряну обгортку, яка не дає випаруватися воді й утримує кисень. Завдяки цьому Земля — єдина з усіх відомих планет, де є середовище, в якому існує життя. БіосДера — це оболонка Землі, що заселена організмами. Вона пере творена ними і перебуває під їхнім впливом. Біосфера почала формуващ ся із заро дженням життя на Землі — близько 3,5 млрд років тому. Першими примітивними істотами були бактерії. Вони виникли в мілководних водоймах за умов теплого й вологого клімату. Значно пізніше з'явилися водорості — перші рослини на Землі. Минули мільйони років з того часу, відколи в давніх морях зародилися перші тварини. Звідти життя поширилося і на суходіл. Упродовж геологічної історії розвиток організмів відбувався нерівномірно. Одні види збереглися майже без змін від давніх геологіч них епох до нашого часу, розвиток інших при вів до складних форм життя аж до людини, а розвиток третіх закінчився вимиранням, як, наприклад, динозаврів. Нині в біосфері налічують близько 3 млн видів організмів. Вони дуже різноманітні. Ви знаєте рослини: водорості, трави, кущі, дерева. Вам відомі тварини: черви, молюски, павуки, комахи, риби, раки, жаби, змії, птахи, звірі. Крім них існує багато видів бактерій, яких не просто розгледіти навіть у мікроскоп. Окремо розрізняють групу — гриби. Усі організми, усі форми життя є складовими біосфери.

Розділ

ДЕ ПроХоДЯТЬ МЕЖі БіоСФЕри. Своє рідність біосфери полягає в тому, що вона розмішується в інших оболонках: атмосфері, літосфері, гідросфері. Верхня межа біосфери проходить в атмос фері на висоті 20—25 км (тобто тут ще живуть організми). Це висота озонового шару, який захищає все живе від шкідливої дії ультрафіо летового випромінювання. Приземний пові тряний простір — середовище існування птахів, а до верхніх меж тропосфери життя розсіяне у формі мікроорганізмів та пилку рослин. У гід росфері істоти є в усій товщі води. Нижня межа біосфери проходить у літосфері на глибині близько 5 км, де за високих темпе ратур і без кисню можуть існувати, знов таки, тільки окремі мікроорганізми. Поширення жи вих істот вглиб земної поверхні обмежується, здебільшого, кількома метрами. Незважаючи на такі широкі межі біосфери, переважна більшість організмів на Землі зосе реджена в межах тонкого прошарку — у смузі найтіснішого контакту атмосфери, літосфери й гідросфери. Там на земній поверхні вза ємодіють повітря, вґоди та гірські породи. Цей прошарок називають плівкою життя.

Атмосфера

III

Гідросфера

До глибини 5 км

Мал. 256. Межі біосфери

Дивовижну здатність виживати в різних умовах мають мікроорганізми. Завдяки їм біосфера значно розширила свої межі. Так, мікроби не гинуть за тем ператури, значно нижчої від 0° С і вищої за 100 °С, вони життєздатні після висушування їхнього серед овища, живуть у кислоті, не бояться високої радіації.

ЯК ВзАЄМоПоВ'ЯзАНі оргАНізМи. Рос лини, тварини, гриби і бактерії можуть існувати тільки в нерозривному зв'язку між собою. ідеї про розвиток біосфери Рослини листками поглинають із повітря вуг Значний внесок у наукове вчення лекислий газ, а корінням з ґрунту вбирають про біосферу зробив український воду. У процесі фотосинтезу з цих неорганічних учений зі світовим ім'ям Володи речовин вони створюють органічні, виділяючи мир Вернадський. Він збагатив кисень. Кисень потрібен усьому живому, зо науку ідеями про подальший розвиток біосфери, пов'язаний крема й самим рослинам, для дихання. Твари з виникненням і діяльністю в ній ни, вдихаючи кисень, видихають вуглекислий людства, що дедалі більше газ, а рослини вживають його для фотосинтезу. впливає на всі оболонки Органічні речовини потрібні рослинам та тва Землі. ринам для живлення. Але тварини не здатні їх створювати. Через те вони живляться рос линами (травоїдні) або поїдають інших тва рин (хижаки). Рештки рослин і тварин давно вкрили б усю Землю шаром у кілька десятків метрів, якби не бактерії та гриби. Вони розкладають органічні рештки на неорганічні речовини, і ті знову стають придатними для живлення рос лин. У такому біологічному кругообігу всі ланки — рослини, тварини, гриби й бактерії — взаємопов'язані. 213

Розділ

III

Орангутанг Мал. 257. Поширення рослинного і тваринного світу

ПоШирЕННЯ роСЛиННого і ТВАриННого СВіТу. Сукупність усіх рослин на планеті або в певній місцевості називають рослинністю (рослинним покривом). Різноманітні рослинні угруповання (ліси, луки, степи та ін.) — поєднання різних рослин на певній ділянці — пов'язані з усіма зовніш німи умовами існування. Коли характеризують рослинність, то кажуть — лісова, лучна, степова, водна, трав'яна — і ма ють на увазі й різні види, й усю сукупність рослин з їхніми взаємозв'язками. Тваринний світ — це різні угруповання тварин. У біосфері тварини різноманітніші — їх 1,5 млн видів, натомість рос лин лише 0,5 млн. Причина полягає в тому, що на відміну від рослин, тварини можуть пересуватися. Це дає їм більше можливостей для пристосування, тобто для виникнення різних видів. У природі кожна рослина і тварина пристосована до певного середовища. Наприклад, у лісах, де тварини живуть серед густої деревної рослинності, через незначну видимість їхній слух розвинений краще, ніж зір. У степах, де панує трав'яна рослинність, тварини живуть на відкритих про сторах і мають добре розвинутий зір. Поширення організмів на Землі дуже нерівномірне. Воно залежить від кліматичних умов, які змінюються від екватора до полюсів. У цьому ж напрямку зменшується кількість видів рослин та тварин (мал. 257). Дуже різноманітним є рослинний і тваринний світ ек ваторіальних широт. Клімат там спекотний і вологий впро довж цілого року. Це сприяє буйному росту рослин, які утво рюють розкішні ліси. Дерев так багато, що вони формують кілька ярусів. Стовбури й гілки оповиті гнучкими ліанами та обліплені рослинами, які поглинають вологу просто з

Екваторіальні широти

І І І І І І І

Субекваторіальні широти

Тропічні широти

мпанзе

Лінивець

І г

Леопард

214

Пітон . Крокодил

І Жирафа

Носоріг

Верблюд

Розділ

повітря. У кронах дерев знаходить прихисток багато видів тварин, серед них численні мавпи і птахи. У лісі повно ка жанів, ящірок, змій. Тут велика кількість комах — яскравих метеликів, жуків, мурах. У субекваторіальних широтах, де клімат спекотний і пере мінно вологий, серед трав'яної рослинності з поодинокими деревами панують великі травоїдні тварини (жирафи, зебри, антилопи, слони, носороги та ін.) та хижаки (леви, гепарди, гієни). На північ і південь від екватора, у тропічних широтах, клі мат спекотний та посушливий; тепла достатньо, але бракує вологи. Тож рослини там ростуть де-не-де. До таких умов пристосувалися, наприклад, колючі чагарники з дрібним листям, що випаровує мало вологи. Нечисленні тварини теж пристосувалися до посушливих умов. Верблюд тривалий час може обходитися без води і харчуватися колючками. Анти лопи здатні в пошуках води та їжі долати величезні відстані. Змії і ящірки закопуються від спеки у пісок. У помірних широтах, де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси — хвойні (сосна, ялина, модрина), широколисті (дуб, бук, граб, липа), мішані. Там ведеться багато лісових звірів і птахів. На південь від лісів, де опадів менше, панує степова трав'яна рослинність. Серед тварин переважають гризуни (бабак, ховрах, тушканчик). Тутешні птахи гніздяться на землі (дрохва, сіра куріпка, перепілка). У полярних районах упродовж року панують низькі тем ператури повітря. Тож у тих краях поширені лишайники, а рослинність дуже бідна: мохи та чагарнички (брусниця, чор ниця, морошка). Тварини так само нечисленні. Там ведеться білий ведмідь, північний олень, лемінг, песець. В Антарктиді на узбережжі живуть пінгвіни. А в її центральних районах, на крижаному покриві, взагалі немає ні рослин, ні тварин.

III

ящірка

Лось

Білий ведмідь

Орел

І ■ Бабак

І1 Ховрах Гадюка

Дрохва

215

Розділ

III

ЯК ЛЮДиНА ВПЛиВАЄ НА роСЛиННиЙ і ТВАриННиЙ СВіТ. Нині людина за впли вом на біосферу перевершила всі природні стихії. Рослинний покрив постійно потерпає від господарської діяльності людини. Степи повсюдно розорані під сільськогосподарські угіддя. Надмірне збільшення поголів'я худоби призводить до знищення трав'яного покриву. Для розширення ділянок під угіддя вирубують ліси. Крім того, дерева рубають заради дереви ни, яку використовують у будівництві й про мисловості. Як наслідок, виникають пустельні 1 га лісу за рік очищує райони. Винищуючи рослинність, людина 18 млн м3 повітря і забезпе знищує середовище існування багатьох видів чує киснем 7 людей. тварин. Щоб зберегти рослинний і тваринний світ у природному стані, створюють природоохоронні території (заповідники, заказники, національні парки).

богині Флора і Фауна Стародавні римляни називали Флорою богиню рослин і квітів, а Фауну вважали покровителькою тварин. Нині флорою біологи називають сукупність всіх видів рослин, що населяють певну територію, а фауною — відповідно сукупність \і тварин. ''

запам'ятайте

•

• • •

D-----------

Біосфера — це оболонка життя, населена організмами. Складники біосфери — це такі основні групи живої природи: рослини, тварини, бактерії, гриби. рослинність — це сукупність усіх рослинних угруповань на певній ділянці земної кулі (у певній місцевості чи регіоні або на планеті). Тваринний світ — це сукупність різних угруповань тварин у певній місцевості. Поширення рослин і тварин на суходолі залежить від клімату, тож кількість їхніх видів закономірно зменшується від екватора до полюсів.

(!—( запитання і завдання

}

1. Що таке біосфера? Які групи організмів ( її утворюють? 2. Де проходять межі біосфери? 3. Як організми взаємодіють між собою? Чому тварини не можуть існувати без рослин? 4. Чому рослини і тварини нерівномірно розміщуються на суходолі?

5. Які рослини і тварини поширені уеашій місцевості? Як вони пристосувалися до довкілля? попрацюйте в групі

Поміркуйте, як пов'язані організми з оболонками Землі. Наведіть конкретні приклади взаємозв'язків між: група 1 — організмами і атмосферою; група 2 — організмами і гідросферою; група 3 — організмами і літосферою. 216

Розділ

III

§ 55. Ґрунти

Пригадайте з курсу природознавства, що таке ґрунт. яка особливість відрізняє ґрунт від гірських порід?

уМоВи ФорМуВАННЯ ҐруНТіВ. Землю називають годувальницею. Такою її робить верхній родючий шар зем ної кори — ґрунт. Ґрунтознавці називають його особливим природним утворенням, що містить тверді (мінеральні, ?рганічні), рідкі (вода) й газоподібні (повітря) речовини, а також організми. Ґрунт сформувався впродовж тривалого часу внаслідок взаємодії гірських порід, рельєфу, клімату, організмів. Земля-годувальниця Породи визначають, із яких частинок (глини, піску тощо) формується ґрунт, і відповідно, які він матиме властивості. Від рельєфу залежить розподіл тепла та атмосфЄрних опадів. ПОДОРОЖУ слово Клімат забезпечує наявність у ґрунті тепла і вологи. Проник Слово ґрунт у пе нення в нього води й повітря поліпшують численні тварини рекладі з німець (черв'яки, комахи), що живуть у ньому. А бактерії та гриби кої означає земля, основа. розкладають рештки рослин, утворюючи родючий шар — перегній (гумус) (мал. 258). Перегній — основна ознака ґрунту. Родючість ґрунту — це здатність забезпечувати рослини поживними речовинами. Родючість визначають за кількістю перегною у ґрунті. Що більший гумусовий шар і вміст у ньому гумусу, то родючі ший ґрунт, то кращі умови для росту рослин. Потужність гумусового шару вимірюють зазвичай у сантиметрах. Вміст гумусу позначають у відсотках (%). Утворення ґрунту — процес тривалий. У ложці ґрунту мікро організмів більше, ніж Із часу появи на гірських породах мікро людей на Землі. організмів і початку ґрунтоутворення до

Ґрунтові \ мікроорганізми

Комахи та інші підземні тварини

Гірські породи

Мал. 258. Ґрунтовий профіль

Розділ

III формування ґрунту минають століття. За густого рослинного покриву і сприятливих кліматичних умов для виникнення шару ґрунту завтовшки 1—2 см потрібно близько 500 років. Сукупність ґрунтів, що вкривають земну поверхню, фор мує її ґрунтовий покрив.

Червоно-жовті

г/янв Сіроземи

Чорноземи

Підзолисті

218

оСоБЛиВоСТі ПоШирЕННЯ ҐруНТіВ. Ґрунти майже скрізь вкривають суходіл (за винятком льодовиків у Антарк тиді й окремих ділянок високо в горах). Вони дуже різнома нітні, бо утворюються за різних природних умов. У їхньому поширенні існують закономірності: ґрунти змінюються від екватора до полюсів, а в горах — від підніжжя до вершини. У приекваторіальних широтах у спекотному й вологому кліматі поширені червоно-жовті ґрунти. Вони утворилися під вологими вічнозеленими листяними лісами. Яскравого чер вонуватого або жовтуватого забарвлення їм надає великий вміст феруму й Алюмінію. За умов вологого клімату рясні опади вимивають з цих ґрунтів поживні речовини, тож вони малородючі для сільськогосподарських культур. На них ви рощують чай, цитрусові культури. У тропічних широтах за умов спекотного й сухого клімату під розрідженою пустельною рослинністю сформувалися сіроземи. Вміст гумусу в них невеликий, тож вони малородю чі. Часто сіроземи бувають засолені. Угіддя з таким ґрунтом здебільшого використовують як пасовища. Чорноземи — ґрунти помірних широт. Це найродючіші ґрунти у світі. Вони утворилися за умов слабопосушливого клімату під багатою трав'яною рослинністю степів. Ось чому гумусовий шар у них дуже потужний — понад 120 см. Вміст гумусу великий. Чорнозем пухкий, через те добре вбирає воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин, тож чорноземи дуже родючі. Такі ґрунти поширені в Україні і є її неоціненним багатством. На них вирощують пшеницю, соняшник, цукрові буряки, городину та інші культури. Підзолисті ґрунти теж поширені в помірних широтах, але сформувалися вони під хвойними й мішаними лісами з мохо вим і трав'яним покривом в умовах помірного клімату. Рясні опади вимивають із поверхні цих ґрунтів поживні речовини. Через те їхній верхній горизонт освітлений, за кольором нагадує золу (звідси й назва — підзолисті). Гумусовий шар невеликий (до 25 см), вміст гумусу незначний. Брак пожив них речовин стримує землеробське освоєння підзолистих ґрунтів. Бурі лісові ґрунти утворилися під широколистими лісами з багатим трав'яним покривом за умов помірно теплого й вологого клімату. Вміст гумусу великий. У цих ґрунтах до статньо тепла і вологи, тож вони родючі. Їх використовують під сади та виноградники, на них вирощують городину.

Розділ

III

Тундрові глейові ґрунти переважають у субарктичних широтах. Вони сформувалися за умов холодного клімату і постійного перезволоження. Перезволожений шар ґрунтів називають глейовим. На певній глибині там залягає багато річна мерзлота.

зНАЧЕННЯ ҐруНТу. Людина з прадавніх часів використо вує ґрунт для своїх потреб — вирощування сільськогосподар ських культур та випасу тварин. Проте важливо розуміти, що ґрунт — це не тільки наше багатство. Він має велике значення для планети загалом. Ґрунт — це умова існування і розвитку життя на Землі. Він є життєвим простором, притулком, опорою й джерелом живлення організмів. Його можна назвати сховищем насіння та енергії. Ґрунт регулює біосферні процеси — дуже сухий або дуже вологий, бідний на поживні речовини або родючий ґрунт визначає чисельність і поширення різних видів організмів. Отож ґрунт дорожчий за кам'яне вугілля, нафту й золото. І якщо придивитися уважніше до звичайної чорної землі, яка по роджує всі барви світу, то стануть зрозумілими її велич та краса. ЯК ДіЯЛЬНіСТЬ ЛЮДиНи ВПЛиВАЄ НА ҐруНТи. Господарська діяльність людини нерідко призводить до збіднення і руйнування земель. Знищення трав'яної рослин ності, вирубування лісів посилюють такі природні руйнівні процеси, як видування верхнього родючого шару та змиван ня його поверхневими водами. Велику загрозу для ґрунтів становлять яри, які роз'їдають землю. Зруйновані ерозією чи неправильним господарюванням ґрунти відновлюються надзвичайно повільно. Ґрунти не оголошено пам'ятками природи, проте вони так само потребують дбайливого ставлення й охорони.

Бурі лісові

Тундрові глейові

Мал. 259. Хіба це не диво: чорна земля породжує всі барви світу?

219

Розділ

III Охорона ґрунтів полягає у правильному веденні сільсько го господарства. Щоб уберегти родючий шар від змивання, схили потрібно орати впоперек, щоб вода не стікала поздо вжніми борознами. Насадження на полях дерев смугами (лісозахисні смуги) запобігає видуванню ґрунту вітром. Мінеральні добрива й отрутохімікати, які в надмірній кіль кості забруднюють ґрунт, потрібно використовувати в міру. А головне — людей потрібно озброїти знаннями про Землю, щоб не було споживацького ставлення до її багатств, зокрема й земельних. запам'ятайте

:----------------------

Ґрунт — це верхній родючий шар земної кори, що сформувався впродовж тривалого часу внаслідок взаємодії гірських порід, повітря, сонячного світла і тепла, води та організмів. Ґрунтовий покрив — це сукупність ґрунтів, що вкривають поверхню певної місцевості. Ґрунти на земній кулі закономірно змінюються з широтою — від екватора до полюсів, а в горах із висотою — від підніжжя до вершини. Людина повинна берегти ґрунти від виснаження та забруднення. У

запитання і завдання

Що таке ґрунт? Як він утворюється? 2. Чому на Землі утворюються різні типи ґрунтів? Яким закономірностям підпорядковане їхнє поширення? 3. Що ви знаєте про значен? ґрунту для людини і для планети загалом? 4. Як можна вберегти ґрунти від руйнування та виснаження?

5. Які ґрунти поширені у вашій місцевості? Чи родючі вони? Яка на них росте природна рослинність? Які рослини на ньому вирощують?

попрацюйте в групі

Розкажіть про поширення, умови формування та властивості ґрунтів: група 1 — червоно-жовтих; група 2 — чорноземів; група 3 — тундрових глейових. Яка група розповідала про найродючіші, а яка про найменш родючі ґрунти? шукайте В інтєрнєті 1 ______________ _____________

родючість цих ґрунтів колись казали: «Земля така добра, що посадиш голоблю, то виросте тарантас». Скористайтеся словником, що є в Інтернеті, і дізнайтеся, що таке голобля і тарантас. Поміркуйте, яке значення закладено у вислові. Про які ґрунти у ньому йдеться? Чи поширені вони в Україні? 220

роздіЛ

III Тема 5 ПРиРОДнІ кОмПЛекСи

§ 56. природні компЛЕкСи Пригадайте, як організми взаємодіють із неживою природою.

ЩО ТАКЕ ПРИРОДНИЙ КОМПЛЕКС. Вивчаючи геогра фію, ви вже зрозуміли, що у природі все взаємопов'язане. Рослини не можуть існувати без ґрунту, води і повітря. Ґрунти утворюються в результаті взаємодії гірських порід, вологи, тепла й організмів. Якщо не буде рослин, зміниться газовий склад повітря. Організми частково складаються з води і мінеральних речовин. Відмираючи, вони утворюють відклади порід на дні морів, океанів та ?а суходолі. Повітря й вода, впливаючи на породи, руйнують їх. Усі компоненти (складники) природи — гірські породи, води, повітря, ґрунти, організми — тісно повЄзані між со бою і утворюють одне ціле — природний комплекс (мал. 260). Природні комплекси називають також ландшафтами. Слово ландшафт у перекладі з німецької має два значення: 1) краєвид, пейзаж; 2) край, країна. Але в географії понят тя про ландшафт не зводиться до пейзажу, тобто картини

Слово комплекс пе рекладається з ла тинської як зв'язок, поєднання і означає сукупність компо нентів — складників, частин чогось (пред метів або явищ), що становлять одне ціле.

Мал. 260. Компоненти природного комплексу

Повітря

Гірські породи

Ґрунти

Рослини тварини

ПОДОРОЖ У слово

Води

221

Розділ

III

а — рельєф

б — ландшафт Мал. 261. Вигляд місцевості

Материки й океани

Гори і рівнини

Болото

Мал. 262. Природні комплекси різних розмірів

222

природи, а використовується саме в другому зна ченні — як край, країна, тобто як певна ділянка території. Розгляньте мал. 261 а. На ньому зображено ре льєф — усі нерівності земної поверхні. Ми бачимо гірський рельєф, тобто відразу визначаємо основ ну характерну ознаку цієї місцевості. Але рельєф голий, безжиттєвий. Якщо ж на ньому розмістити поля й ліси, річки та озера, вершини гір укрити сні гом, а схили — рослинністю (мал. 261 б), то рельєф оживе і стане ландшафтом. Рельєф, маси повітря, вґоди, ґрунти, рослинний і тваринний світ — це компоненти ландшафту. Природні комплекси мають різні розміри. Вели кі природні комплекси — це материки та океани; менші — гори, рівнини, ліси, степи, пустелі; ще менші — галявини, яри, балки, озера, болота тощо. Кожний із них має своєрідне поєднання природних компонентів (мал. 262).

зМіНи ПрироДНиХ КоМПЛЕКСіВ. Унаслідок господарської діяльності на Землі поширеними стали природні комплекси, змінені людиною. Це, напри клад, поля на місці луків або осушених боліт, сад на місці лісу, водосховище на ділянці річки, кар'єр або населений пункт на рівнині. Змінюючи природні комплекси для своїх потреб, люди повинні враховувати, що всі компоненти в них тісно взаємопов'язані й урівноважені. Зміна одного з них призводить до ланцюга природних змін. Так, вирубування лісу стає причиною зниження рівня ґрунтових вод. Унаслідок цього зникають джерела та струмки. Лісові рослини і тварини втрачають середовище свого існування. З часом відбуваєть-

Розділ

III

Мал. 264. Комплекс, змінений людиною

Мал. 263. Природний комплекс

ся зміна мікроклімату місцевості. Не забаряться й згубні наслідки: поверхня, не закріплена корінням дерев, руйну ється, утворюються яри; поверхневі води змивають ґрунти; міліють і замулюються річки; зникає вода в криницях тощо. Тож втручання у природні комплекси має бути науково об ґрунтованим і виваженим.

запам'ятайте

. •

•

D----------------------------------

п Природний комплекс (ландшафт) — це поєднання взаємопов'язаних компо нентів природи (гірських п орід, вод, повітря, ґрунтів, організмів) на певній ділянці земної поверхні. розрізняють комплекси природні та комплекси, змінені людиною. запитання і завдання

1. Із яких компонентів формується природний комплекс? 2. Наведіть приклади різних за розмірами природних комплексів. 3. Чи збереглися у вашій місцевості природні комплекси, які не зазнали змін унаслідок діяльності людини? 4. Наведіть приклади комплексів своєї місцевості, змінених людиною. 5. Яке значення для людей мають знання про природні комплекси? Ш)

(

практична робота і

)

Тема: Складання опису природного комплексу своєї місцевості (за типовим планом)

За своїми спостереженнями та доступними джерелами знань опишіть при родний комплекс своєї місцевості (яр, балку, заплаву річки, пагорб, лісову галявину тощо) за планом, наданим нижче. 1. Гірські породи, якими складена територія (за відслоненням у яру, на березі річки і под.). 2. Форма рельєфу. 3. Тип ґрунту. 5. Поверхневі й підземні води (струмок, озеро, ставок, болото, джерело). 6. Кліматичні умови. 7. Рослинний покрив (дерева, кущі, трави). 8. Тварини. 223

Розділ

III § 57. ГЕоГраФічна обоЛонка • Пригадайте, які оболонки-сфери утворилися на Землі. • які наслідки обертання Землі навколо своєї осі й Сонця?

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА. Усі оболонки нашої планети — літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера — проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери ?роникає у води гідросфери та земну кору. Дрібні частинки порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери. Організми живуть на поверхні і в глибині земної кори, у водах гідросфери та повітряному середовищі атмосфери. Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємо діють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся гідросфера й біосфера, називається географічнЄо (мал. 265). Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх відомих станах — твердому, рідкому і газоподібному, живому й неживому. Географічна оболонка—найбільший природний комплекс, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають своєрідні зовнішні риси нашої планети, її «географічний портрет».

Мал. 265. Складові географічної

224

ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Межі географічної оболонки нагадують межі біосфери. Верхня межа проходить в атмосфері на висоті 30—50 км від поверхні Землі, нижня — в літосфері на глибині 5 км. Отже, географічна оболонка завтовшки приблизно 55 км зовсім тонка порівняно з розмірами нашої планети. Проте вона — найскладніше вла-

Розділ

III

штована оболонка на стику інших оболонок-сфер Землі. Нині найактивнішу роль у ній відіграє людина, для якої географічна оболонка — середовище існування. зАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКи. Географічній оболонці властива низка закономірностей. Цілісність — це єдність, неперервність географічної оболон ки, вона суцільна. Цілісність зумовлена тісним взаємозв'язком і взаємовпливом її компонентів. Про таку закономірність ін шими словами можна сказати так: «Усе пов'язане з усім». Тож зміна одного компонента неминуче викликає зміну інших та всієї географічної оболонки загалом. Цілісність забезпечується кругообігом речовин і Щороку зелені енергії, що безперервно відбувається в географіч рослини суходолу і ній оболонці. Ви вже знаєте про кругообіг води водойм поглинають і нагромаджу та про біологічний кругообіг, які тісно пов'язані ють стільки енергії Сонця, скільки з кругообігом енергії. Жодне явище, жоден можуть дати 200 тис. потужних електростанцій. процес на Землі не можуть обійтися без енергії. Проростання паростка із зернини, рухи людини й тварин — усе потребує енергії. Головним її джерелом на Землі є Сонце. Безпосередньо живитися сонячною енергією здатні тільки зелені рослини. Вони, як ви знаєте, з неорганічних речовин створюють органічні, які можна назвати консервами сонячної енергії. Органічні речовини, а також виділений рослинами кисень споживають тварини. Натомість тварини дають рос линам вуглекислий газ. Після відмирання рештки рослин і тварин розкладаються: бактерії перетворюють їх на неорганічні речовини, з яких інші рослини будуть створювати органічні. Коло життя і передавання енергії замикається (мал. 266). Обмін речовинами та енергією відбувається не тільки між рослинами і тваринами, а й між гірськими породами, вода Мал. 266. Кругообіг речовин і енергії ми, повітрям, ґрунтами. Завдяки кругообігам відбувається взаємозв'язок і взаємодія всіх компо Сонячна нентів географічної оболонки. Ритмічність розвитку географічної обо лонки виявляється у повторюваності тих чи інших природних явищ та процесів через певні проміжки часу. Це зумовле но обертанням Землі навколо своєї осі й Сонця та нерівномірним нагріванням земної поверхні. Ритми бувають різної тривалості: добові, сезонні та ін. Добовий ритм — це зміна природних явищ та про цесів зі зміною дня і ночі. Наприклад, зі зміною дня і ночі змінюється температура повітря й атмосферний тиск, припливи і відпливи, фотосинтез рослин, активність 225

Розділ

III

Мал. 267. Висотна поясність

тварин та людини. Сезонний ритм виявляється у зміні явищ та процесів із порами року: зміна впродовж року плюсових температур на мінусові й навпаки, утворення снігового покриву взимку і його танення навесні, поява листя на деревах навесні і його опа дання восени тощо. Широтна зональність — це закономірна зміна природних компонентів та природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Вона зумовле на неоднаковою кількістю тепла, яке надходить на різні широти у зв'язку з кулястою формою Землі та рухом її навколо Сонця. Зональність притаманна і Світовому океану: від екватора до полюсів зміню ються властивості поверхневих вод (температура, солоність, прозорість). У горах також відбувається зміна природних компонентів та природних комплексів. Але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному — від підніжжя до вершини. Ця закономір ність називається висотна поясність (мал. 267). Вона зумовлена зниженням із висотою температури повітря та зміною кількості опадів. Із висотою змінюються такі природні компоненти, як ґрунти, рослинність, тваринний світ. Природні комплекси в горах змінюються значно швидше, ніж на рівнинах.

запам'ятайте •

•

З----------------------------------

г географічна оболонка — це цілісна оболонка землі, яка охоплює частини атмосфери й літосфери, всю гідросферу та біосферу. Географічній оболонці властиві такі природні закономірності: цілісність, рит мічність, зональність, висотна поясність.

_____________________________________________________________________________

запитання і завдання 1. Що називають географічною оболонкою? 2. Де проходять межі географічної оЄолонки? 3. Які кругообіги забезпечують цілісність географічної оболонки? \'

попрацюйте в групі

З'ясуйте, у чому виявляються та чим зумовлені закономірності географічної оболонки: група 1 — цілісність; група 3 — зональність; група 2 — ритмічність; група 4 — висотна поясність. Висновки запишіть у зошиті у формі таблиці. закономірність

226

У чому виявляється

Чим зумовлена

Приклади

Розділ

III

§ 58. природні зони

Пригадайте, які компоненти утворюють природний ком плекс. У чому виявляється зональність географічної оболонки?

Географічна оболонка цілісна, але неоднорідна. Вона

утворена різноманітними природними комплексами, мен

шими за розмірами. Один із їхніх різновидів — природна зона. Головним чинником її утворення є клімат (співвідношення ?епла й вологи). Від нього залежить формування ґрунтів, рослинного й тваринного світу, природної зони. ПОШИРЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН. Природні зони послідовно змінюються від екватора до і1олюсів, тобто під порядковані широтній зональності. Розглянемо їхнє роз ташування в Північній півкулі. Зона арктичних пустель охоплює навколополюсний простір, острови й узбереж жя Північного Льодовитого океану. Там довго триває полярна ніч. Температури повітря і взимку, і влітку низькі, тож постійно холодно. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік. Опадів мало (мал. 268). Рослинність дуже бідна. Лише влітку невеликими ділянками з'являються лишайники та мохи, по декуди полярний мак і куріпкова трава. Чайки, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, Узимку -30 ...-40 °С песці — основні тварини арктичних пус Улітку + 5 °С Опади 200 мм/рік тель. Поступово далі на південь ця зона переходить у зону тундри. Мал. 268. Арктична пустеля Зона тундри широкою смугою тягнеться узбережжям Північного Льодовитого океану. Зима там теж сувора, але влітку трохи тепліше. Кількість опадів збільшу ється (мал. 269). Ґрунти тундрові глейові. На невеликій глибині залягає багаторічна мерзлота. Вона охолоджує ґрунт, пере шкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє поширенню боліт. Рослинність багатша: поряд із лишайниками та моха ми ростуть осока, карликова береза, по Узимку -25 ...-40 °С лярна верба. Вони низькорослі, стеляться Улітку + 12 °С по землі, хиляться від сильних вітрів. Опади 400 мм/рік Улітку багато ягід (брусниці, журавлини), а восени — грибів. У тундрі живе північМал. 269. Тундра 227

Розділ

III

Узимку -24 ...-30°С Улітку + 10...+16 °С Опади 600 мм/рік

Мал. 270. Тайга

Узимку + 5 °С______ Улітку + 17 °С Опади 800 мм/рік

Мал. 271. Широколисті ліси

Узимку -1...-15 °С Улітку + 22 °С Опади 500 мм/рік Мал. 272. Лісостеп

228

ний олень, песець, лемінг, біла куріпка, полярна сова. Улітку багато перелітних водоплавних птахів: гусей, качок, гагар. Далі на південь тундра переходить у лісотундру. Літо стає тривалішим і теплі шим. З'являються дерева — береза, ялина. Там живуть такі представники лісу, як лось, бурий ведмідь, росомаха, заєцьбіляк, вивірка, птахи глухар і рябчик. Узимку туди кочують мешканці тундри — північний олень та песець. Лісотундру змінюють хвойні й мішані ліси. У зоні хвойних лісів (тайзі) — трива ла холодна зима та помірно тепле літо. Територія заболочена. Ґрунти — підзо листі і торф'яно-болотні. Ростуть хвойні дерева (ялина, модрина), є також листя ні (береза, осика) (мал. 270). Багатий тва ринний світ. Там живуть зайці, вивірки, лосі. З хижаків водяться бурий ведмідь, рись, вовк, лисиця, соболь, куниця, ласка. Сотні видів птахів, найбільші з яких — глухарі й тетеруки. зона мішаних лісів розташована пів денніше від тайги. Ґрунти там дерновопідзолисті. Ліси утворені хвойними (яли на, сосна) й листяними (береза, осика, дуб, ясен) породами дерев. Там живуть лось, бурий ведмідь, благородний олень, косуля, кабан, борсук, куниця, вовк, ли сиця, заєць-русак, вивірка. Багато птахів: дятел, синиця, чиж, тетерук, рябчик, дрозд, зяблик. Лісостепова зона займає вузьку смугу і поширена на південь від зони мішаних лісів. Зима холодна, літо тепле. Річна кіль кість опадів достатня. Тут є і лісова, і сте пова рослинність (високі трави — ковила, типчак, тонконіг, тимофіївка, жовтець) (мал. 272). Ґрунти родючі — сірі лісові, чорноземи. Через те ця зона сильно роз орана. Поширені й лісові (лось, куниця, лісовий кіт, вивірка), і степові (ховрах, великий тушканчик) тварини. Степова зона — це зона, в якій панує трав'яна рослинність, бо для росту дерев

Розділ

бракує вологи. Зима там досить холодна і тривала. Літо спекотне й посушливе. Ґрунти — чорноземи та каштанові. Серед рослин переважають полин, ковила, тип чак, житняк, тонконіг, астрагал, шавлія (мал. 273). Незайманий людиною степ зберігся лише в заповідниках. Особливо він привабливий навесні, коли цвітуть іриси, тюльпани, маки. До середини літа рослинність висихає, стає бурою. Тварини — здебільшого гризуни: ховрах, земляний заєць, тушканчик, хом'як. є степовий тхір, борсук та лисиця. Багато степових птахів: дрохва, сіра куріпка, жайворонок, степовий орел. Поширені степова гадюка, полоз. зона напівпустель і пустель дуже посуш лива. З усіх природних зон там найспекотніший і найсухіший клімат. Вологи не вистачає (мізерна кількість опадів), тож суцільного рослинного покриву немає, він розріджений. Подекуди ростуть по лин, верблюжа колючка, перекотиполе (мал. 274). Рослини пристосувалися до таких умов: одні мають довжелезне коріння, щоб досягати підземних вод, у інших — тонке, схоже на голки листя, щоб менше випаровувалося вологи. Ґрунти — сіроземи. Величезні простори вкриті сипучими пісками або щебенем. Тварини пустель — газель, антилопа, шакал, смугаста гієна, лисиця фенек, тушканчик. Багато змій (кобра, гадюка, гюрза) та ящірок. Від пекучих сонячних променів вони рятуються в глибоких но рах, на поверхню виходять уночі. Птахів мало. Що ближче до екватора, то більше опадів. зона саван — це рівнини, вкриті травами з окремими групами дерев (мал. 275). Улітку там ідуть рясні дощі. Через те трави (слонова, бородач) виростають до 3—5 м заввишки. Дерева (баобаб, зонтична акація) у зимовий бездощовий сезон скидають листя, трави висихають. Ґрунти — червоні. Тваринний світ різ-

III

Узимку -12 °С Улітку + 24 °С Опади 300мм/рік

Мал. 273. Степ

Узимку +15 °С_____ Улітку + 25...+30 °С Опади 200 мм/рік

Мал. 274. Пустеля

Узимку Улітку Опади _______

+ 25 °С_____ + 25 °С 300 -______ 1 000 мм/рік

■Rjjis^t-iSajpisGS

Мал. 275. Савана

229

Розділ

III

номанітний. Численними є великі ко питні тварини: зебра, антилопа, буйвіл, жираф, слон, бегемот, носоріг. Багато хижаків — лев, гепард, гієна, пустельна рись, шакал. є мавпи. Водяться страуси, птах-секретар, який поїдає змій. Із комах поширений терміт та муха цеце. зона екваторіальних вологих лісів розта шована обабіч екватора. Клімат постійно спекотний і вологий. Температура впро довж року висока й майже не змінюється. Там літо цілий час. Опадів дуже багато (мал. 276). Ґрунти — червоно-жовті. ек Узимку + 25 °С ваторіальний ліс вражає багатством видів і Улітку + 25 °С Опади 2 000 мм/рік густотою рослинності. Самих лише дерев налічують майже 3000 видів. Вони рос Мал. 276. Екваторіальний вологий ліс туть у чотири-п'ять ярусів, змагаючись за світло. Тварини живуть переважно на деревах та берегами річок. Це мавпи, карликовий бегемот, окапі. Найбільші хижаки — леопард, тигр; поширений олень, дика свиня. Серед птахів — папуги, павичі, колібрі, тукани, дикі кури. Також водяться змії, більшість з яких отруйні. запам'ятайте

•

:---------------------- >

Природна зона — один із великих природних комплексів землі, основним чинником формування якої є клімат (співвідношення тепла і вологи). Поширення природних зон підпорядковане широтній зональності: вони змі нюють одна одну від екватора до полюсів.

(?—( запитання і завдання

)—

1. Чому в зоні арктичних пустель бідні ґрунти, рослинний і тваринний світ? 2. Схарактеризуйте природну зонуеайги. 3. Які природні особливості властиві саванам?

4. Поясніть, чому в екваторіальних вологих лісах панує пишна рослинність і багатий тваринний світ. книжкова полиця

)

1. Івченко С. І. Зелений світ: Наук.-пізнав. книжка. — К.: Веселка, 1986. 2. ЛічМайкл. Дитяча енциклопедія тварин. — Харків : Віват, 2018. 3. БерніД. Велика ілюстрована енциклопедія живої природи. — К.: Махаон, 2011. 4. Ейнар Г. Світ лісу: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2006. 5. Ч. Бамбараденія, Д. Вудрафф та ін. Світ тварин: Ілюстрований атлас. — К.: Махаон, 2012. 230

теМатичний контроЛь

Розділ

III

заПитання і заВдання для самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності

1. Установіть, що з переліченого НЕ належить до складових біосфери. а гриби В повітря б рослини г бактерії 2. з'ясуйте, за якою ознакою ґрунт відрізняється від гірських порід. а кольором В родючістю б твердістю г пластичністю 3. Назвіть найбільш родючі ґрунти. а тундрові глейові В сіроземи б чорноземи г червоно-жовті 4. укажіть, як називається оболонка, у межах якої взаємодіють повітря, вода, гірські породи й мінерали, ґрунти та організми. а атмосфера В гідросфера б біологічна г географічна 5. з'ясуйте, яка природна зона має такі характеристики: панування холодного повітря, тривала полярна ніч, низькі температури повітря впродовж року, мала кількість опадів (до 200 мм). а тайга В степ б арктичні пустелі г савана 6. Назвіть закономірність географічної оболонки, для якої характерна зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів. а широтна зональність В цілісність б ритмічність г висотна поясність 7. установіть відповідність між тваринами та природною зоною, яка є середовищем їхнього існування. 1 арктичні пустелі а шимпанзе б бурий ведмідь 2 тайга В верблюд 3 напівпустелі і пустелі г пінгвін 4 екваторіальні вологі ліси д песець

8. установіть послідовність зміни ґрунтів у Північній півкулі із півночі на південь. а чорноземи В тундрові глейові б підзолисті г червоно-жовті 9. розташуйте послідовно за розмірами природні комплекси, починаючи з найменшого. а материк Африка В африканська савана б географічна оболонка г озеро Вікторія 10. чому відбувається закономірне зменшення кількості видів рослин та тварин від екватора до полюсів? 11. чим зумовлені верхня й нижня межі біосфери? 12. чому ґрунт вважають сполучною ланкою між живою і неживою природою? 231

розділ

планета людей

Тема 2.

КІЛЬКІСТЬ І РОЗМІЩЄННЯ населення землі ДЕРЖАВИ СВІТУ

Тема 3.

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ

Тема 1.

Вивчаючи розділ, ви: •

•

дізнаєтеся про кількість та розселення людей на Землі, найчисленніші наро ди світу, зміни природних комплексів, забруднення довкілля; отримаєте уявлення про людські раси та дослідження М. Миклухо-Маклая, найбіль ші країни світу й держави, що є сусідами України; навчитеся визначати та аналізувати гус тоту населення, характеризувати види господарської діяльності людини та їхні наслідки, висловлювати судження про заходи з усунення екологічних проблем; розвиватимете вміння користуватися політичною картою світу, працювати з кон турною картою, добирати відповідні дже рела географічної інформації і оцінювати значення географічних знань.

рРооззддіЛі

Тема 1 кІЛькІСТь Та РОЗмІщеннЯ наСеЛеннЯ на ЗемЛІ

§ 59. кіЛЬкіСтЬ та розміЩЕннЯ наСЕЛЕннЯ Чи знаєте ви, скільки людей живе в Україні? Пригадайте з уроків історії, де на Землі виникли стародавні цивілізації.

СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ ЖИВУТЬ НА ЗЕМЛІ. Нині на Землі меш кає більш як 7 млрд осіб. Таку величезну кількість людей навіть складно уявити. Якби їх усіх вишикувати пліч-о-пліч, то ця шеренга оперезала б Землю вздовж екватора більш як 100 разів! Кількість населення на нашій планеті безперервно збільшу ється. У далекому минулому — до нашої ери і на початку на шої — вона зростала повільно. Пояснюють це тим, що людина надто залежала від природних умов, їй важко було долати епі демії та голод. Швидке зростання кількості населення триває тільки останні 400 років, коли залежність люд^ віД природи стала меншою. А з XX ст. кількість населення збільшується дуже стрімко: у 1975 р. — 4 млрд, у 1987 р. — 5 млрд, 1999 р. — 6 млрд, а в 2011 р. з 'явився 7-мільярдний мешканець планети (мал. 277).

кількість населення (осіб) світу — 7,8 млрд, України — 42 млн, Києва — 2,9 млн

млрд осіб

----------------

rift lift ------------- riftriftflft rift rift rift ---------- rift rift rift rift rift rift rift rift ------- rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift HTT rift ТІТТТПТ rift rift

4 З

2 1

4ift fit*

rtfr іггітнчтптоптіг

“rift rift lift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift rift

■ i ■ i ■ i ■ i ■ i ■ i ■ iQ i

1900

Qi Q . Q-----

1999 | Роки 2011

Мал. 277. Зростання кількості населення Землі

найбільша у світі країна за кількістю населення — Китай (близько 1,4 млрд осіб). За ним іде Індія (понад 1,3 млрд осіб), США (332 млн осіб).

З 'X Майже на 90 млн осіб зростає населення щороку. Щосекунди на світ з'являються 3 людини, щохвилини — 180, а за добу — 260 тис., що приблизно дорівнює кількості населення Тернополя. Щотижня на Землі додається ніби новий Харків або три таких міста, як Миколаїв, а що три роки — така країна, як США. 233

Розділ

IV Основною причиною стрімкого зростання кількості насе лення стало зниження смертності завдяки розвиткові техніки і медицини. Учені прогнозують, що кількість населення й надалі зрос татиме. Ось чому людству важливо спрямовувати розвиток на те, щоб задовольнити потреби людей у продовольстві, освіті та охороні здоров'я, якості довкілля.

ЯК ЛЮДСТВо розМіЩуЄТЬСЯ НА зЕМЛі. Разом зі зростанням кількості населення відбувалося швидке розселення його на земній кулі. Проте розселялися люди нерівномірно. Як ви знаєте, перші осередки людської цивілізації виникли в долинах річок або на рівнинах зі сприятливим кліматом — у долинах Інду, Тигру та євфрату (Шумер, Ассирія, Вавилон), Нілу (Стародавній Єгипет), на рівнинах Китаю. Нині, як і багато століть тому, природні умови визначають розміщення населення на Землі. Близько 70 % усіх людей проживають на 7 % поверхні суходолу. А 15 % суходолу з суворими природними умовами — В Азії в районах розвине Антарктида, Ґренландія, острови Північного ного землеробства густота Льодовитого океану — і тепер залишаються населення подекуди сягає 2000 осіб на 1 км2, а в Європі й Північній незаселені. Малозаселеними є вологі еква Америці в розвинених промисло торіальні ліси, пустелі, тундра, тайга, а також вих районах — 1500 осіб на 1 км2. гори. Найбільш густонаселеними є рівнини помірного, субтропічного й субекваторіально-

Мал. 278. Розміщення населення на Землі 234

Розділ

го поясів, узбережжя морів та океанів. У Північній півкулі мешкає значно більше людей, ніж у Південній. Що ТАКЕ гуСТоТА НАСЕЛЕННЯ. Середню кількість мешканців на 1 км2 території відображає густота населення. Щоб визначити її, потрібно кількість населення поділити на площу території, на якій воно мешкає. Отже, якщо кількість населення Землі приблизно 7,8 млрд осіб, а площа суходо лу — 149 млн км2, то середня густота населення на нашій планеті становить більш як 52 особи на 1 км2. Густота населення неоднакова на різних материках і в різних країнах. Це добре ілюструє карта (мал. 278). Так, у європі й Азії вона майже вдвічі перевищує середню густоту населення світу, а в Африці, Північній і Південній Амери ці, навпаки, — вдвічі менша за світову. Найменша густота населення — в Австралії (2 особи на 1 км2). В Україні вона становить майже 70 осіб на 1 км2.

запам'ятайте

Формула обчислення густоти населення

Г = Н : П, де Г — густота населення, Н — кількість населення, П — площа території.

:---------------------

- Кількість V • населення на землі становить більш як 7 млрд осіб. • •

густота населення — це показник кількості мешканців на 1 км2 території. Щоб обчислити густоту населення, потрібно кількість населення поділити на площу території, на якій воно мешкає.

(?~Ч запитання і завдання

)

1. яка нині кількість населення Землі? З 2. Які причини впливають на зміну кількості населення? 3. Чому населення на Землі розміЩється нерівномірно?

4. Як визначити густоту населення? Обчисліть густоту населення своєї області.

ПОПРаЦюйте В

групі

Проаналізуйте карту густоти населення. З'ясуйте: група 1 — в яких районах земної кулі дуже велика густота населення; група 2 — в яких районах земної кулі найнижча густота населення; група 3 — порівняйте середню густоту населення в Європі з густотою в Південно-Східній Азії і Афри? Укажіть, які чинники впливають на таке розміщення населення. (©)

(

шукайте в інтєрнєті

)

Знайдіть в Інтернеті лічильник населення світу в реальному часі (ключові слова: country meters). Які показники зміни кількості населення відображено на сайті? Скільки дітей народилося у світі сьогодні? Оберіть у пропонованому списку країн Україну. Порівняйте показники: скільки осіб народилося впродовж цього року і скільки померло. 235

Розділ

IV § 60. раСи і народи Світу

які народи, що населяють нашу планету, вам відомі?

ЛЮДСЬКі рАСи. Землю населяють люди, різні за зовнішістю — кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з'явилися дуже давно, коли окремі групи людей жили далеко одна від одної. У результаті багатові кового пристосування до певного природного середовища сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді вони переда ються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця мешкання. Групи людей зі схожими зовнішніми ознаками називають расами. Вчені-етнографи розрізняють чотири основні людські раси: європеоїдну, монголоїдну, негрщщу (еквато ріальну) й австралоїдну. Європеоїднараса — найчисленніша. До неї на лежать близько 45 % населення Землі. Зовніш ність представників цієї раси різна. У людей, що мешкають у північних районах, світла шкіра і світле волосся. У мешканців південних районів, шкіра смаглява, а волосся темне. Представники європеоїдної раси населяють переважно Євро пу (наприклад, слов'яни, зокрема й українці), Мал. 279. Європеоїдна раса частину Азії (індійці, араби, вірмени, таджики).

Мал. 280. Раси 236

Розділ

Чимало їх за останні століття переселилося на інші материки. У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, вилицювате обличчя. Такі ознаки виник ли внаслідок пристосування до сильних вітрів та пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей захищав від пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії (китайці, японці, корейці, монголи), а також індіанці — корінне населення Америки. Представники негроїдної (екваторіальної) раси мають темно-брунатний або чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся, великі губи і широкий ніс. Мешкання в екваторі альному й тропічному поясах пристосувало їхній організм до сильного опромінення сон цем. Через це в шкірі виробився спеціальний пігмент (барвник). Завдяки йому шкіра посту пово набула темного кольору. Жорстке й куче ряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку — надійний захист від перегрівання. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через слизову оболонку. Основна область розселення народів еквато ріальної раси — Африка. Багато їх мешкає в Америці, але там вони — не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в XVI — XIX ст. Представники австралоїдної раси зосереджені здебільшого в Австралії та на островах Тихого океану. Вони мають темний колір шкіри, волосся й очей, широкий і дещо приплюснутий ніс. Не всі люди належать тільки до цих рас. Із зростанням кількості населення Землі представ ники різних рас постійно змішувалися, тож расові відмінності поступово стираються. Прикладом змішаних груп є метиси (нащадки індіанців і євро пейців) і мулати (нащадки негрів і європейців).

Монголоїдна

Негроїдна

Австралоїдна

РІВНІСТЬ РАС. Учені довели, що здатність люМал. 281. Різні раси дини до розумової і фізичної праці не залежить від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть удатно розвивати свою культуру, науку, господарство. Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів зробив наш земляк Микола Миклухо-Маклай. Він присвятив своє життя вивченню народів, які населяють тропічні остро237

Розділ

ви Тихого океану. 1871 року М. Миклухо-Маклай оселився на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які належать до австралоїдної раси. Тоді мало що знали про аборигенів, що не мали зв'язку із зовнішнім світом і стояли на низькому щаблі розвитку. Вчений прожив серед них тривалий час. Ви вчивши життя папуасів, він дійшов висновку, що так звані первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ на Землі. Микола Миклухо-Маклай (1846-1888) ПОДОРОЖУСЛОВО

Релігія переклада ється з латинської як побожність і означає віру в іс нування вищих сил, Єдиного Бога або багатьох богів.

рІзНоМАНІТНІСТЬ НАроДІВ СВІТу. У расах розрізняють групи людей, які називають народами. Кожний народ має свою мову й культуру — звичаї, релігію, пісні, національний одяг, страви та інше, які беруть початок ще з давнини. Куль тура народів самобутня, тобто неповторна. Навіть житло у кожного народу своєрідне, що пов'язано з природними осо бливостями території його мешкання. Звісно, за нашого часу життя і побут людей невпізнанно змінилися. Проте кожен народ, великий чи маленький, так чи інакше зберігає свої традиції — те, що відрізняє його від інших. На земній кулі понад 3000 народів. Серед них є численні й такі, що налічують лише кілька десятків осіб. Найчисленнішими народами світу є китайці (більш як 1 млрд), хіндустанці (240 млн), американці Сполучених Штатів Америки (205 млн), росіяни (150 млн), бразильці (137 млн), японці (126 млн). Укра їнців налічують майже 38 млн в Україні й 15 млн поза межами України в інших державах світу. Ці найбільш численні народи та багато інших становлять населення Землі.

Мал. 282. Кожний народ має самобутню культуру 238

Розділ

Ліс Ранок

Відкрити В'язень

Слухати

Мал. 283. Китайці їдять за допомогою паличок

Мал. 284. Китайське письмо ієрогліфами

Найчисленніший народ світу — китайці. Вони населяють Китай — одну з найбільших за площею країн світу. Китайці належать до монголоїдної раси. Китайська мова найпоши реніша в світі. Китайське письмо здійснюється особливими знаками — ієрогліфами, які передають ціле слово або його частину. Цей народ має тисячолітню історію і культуру. Китайці винайшли папір, шовк, порцеляну, порох. Тради ційні страви — рис та локшина, їдять китайці дерев'яними паличками (мал. 283). Одні з символів китайської культури — ліхтарі та повітряні змії. Гіндустанці (індійці) — народ, який населяє Індію. Вони належать до європеоїдної раси. Культура індійців, так само як і китайців, — одна з найдавніших. Індійці — вправ ні майстри з різьбярства по слоновій кістці, плетіння з пальмового листя, виготовлення килимів, ювелірних при крас, статуеток. В Індії збереглися численні архітектурні пам'ятки — стародавні храми, монастирі, палаци й мавзо леї (мал. 285). Традиційне вбрання жінок — барвисті сарі.

Мал. 285. Мавзолей Тадж-Махал

Китайська порцелянова ваза

Китайські ліхтарі

Індійська статуетка

Мал. 286. Індійки в національному вбранні 239

Розділ

Мал. 287. США — батьківщина різних народів

Суші — японська національна страва

Американці США — це народ, який сформувався із трьох рас і трьох культур: європейської, індіанської та африкан ської. Доколумбову Америку населяли індіанці, які належать до монголоїдної раси. Індіанські племена розмовляли різ ними мовами. Вони були мисливцями й рибалками і вели напівкочовий спосіб життя. У XVI ст. до Америки ринув потік європейців, а згодом до США почали завозити рабів із Африки для роботи на плантаціях. Водночас відбувалося взаємне проникнення різних культур. Японці живуть на островах, що лежать поблизу узбережжя Східної Азії. Вони належать до монголоїдної раси. Попри те, що Японія — одна з найрозвинутіших країн світу і має величезні міста з хмарочосами та багатоярусними мостами, досконалу техніку, там ретельно зберігають свої традиції й культуру. Чоловіки і жінки вдома носять кімоно. У жінок воно підперезане широким поясом, що зав'язується великим бантом на спині. Національна страва — суші; її їдять так само, як і китайці, — паличками. Японці споживають бага то різної городини, риби та морепродуктів. Широко відомі японські чайні церемонії, ікебана, мистецтво декоративних садів (мал. 289).

Мал. 289. Декоративні сади японії

240

Мал. 288. Індіанці прикрашали головні убори пір'ям

Мал. 290. японки у традиційному вбранні

Розділ

Росіяни населяють Росію. Вони мешкають і в інших країнах, зокрема в Україні. Росія ни належать до європеоїдної раси. В основі російської писемності лежить слов'янська азбука — кирилиця, названа за ім'ям творця першої абетки (IX ст.) Кирила. Національний одяг жінок — сарафани. Російська кухня відо ма своїми млинцями (російською — блиньї). Колись традиційним був хороводний спів із протяжними мелодіями та задерикуваті час тівки, які співають і нині. Мал. 291. Дівчата в національному Українці — корінний народ України. Водно вбранні, на столі — традиційний час вони живуть і в інших країнах світу — Росії, російський самовар Білорусі, Польщі, Канаді, США, Бразилії та навіть у далекій Австралії. Українці належать до європео їдної раси. Український народ і його культура мають давнє коріння, яке сягає вглиб віків. Традиційно одяг та рушники українці оздоблювали вишивкою. Серед промислів ори гінальним є писанкарство. Українська пісня вирізняється мелодійністю і щирістю. запам'ятайте •

• •

•

D---------------------

Людські раси — групи людей зі схожими зовнішніми ознаками. Розрізняють чотири основні людські раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну та австралоїдну. Здібності людей різних рас рівні. Найчисленнішими народами світу є китайці, гіндустанці, американці США, росіяни, японці. Українці мають давню і самобутню культуру. запитання і завдання

1. На які раси поділяється населення Землі? Назвіть ознаки кожної раси. 2. Під впливом яких чинників з'явилися відмінності в зовнішності представ ників різних рас? 3. які народи світу є найчисленнішими? 4. Що вам відомо про особливості культури китайців? 5. Розкажіть, як сформувався американський народ. 6. Культурні традиції яких народів світу вам особливо подобаються? 7. Чим українці вирізняються з-поміж інших народів світу? І

шукайте в інтєрнєті

Ікебана — традиційне японське мистецтво. Дізнайтеся, що потрібно для того, щоб створити японський шедевр. 241

• Пригадайте з історії, які розвинені держави існували в давнину. • Що відображає політична карта світу?

Мал. 292. Найбільші держави світу (цифрами зазначено площу в млн км2) Г 242 З

КрАЇНи НА ПоЛіТиЧНіЙ КАрТі СВіТу. Кожна людина, хай би де вона жила і хоч до якого народу б належала, є громадянином певної країни. На Землі налічують понад 200 країн. Кожна з них живе за своїми законами, має свої державні символи — прапор, герб, гімн. Кожна країна має свою столицю. Карту, на якій різн?ми кольорами по значено країни світу, називають політичною (Див. форзац). Кольори на ній обирають до вільно, і вони можуть бути неоднаковими на різних картах. Кордони між державами показують червоною пунктирною або не перервною лінією, столиці — кружечками. Країни відрізняються площею, кількістю населення, особливостями географічного положення та ін. За площею є країни-гіганти. Їхня територія становить кілька мільйонів квадратних кілометрів. До та ких належать Росія, Китай, США, Канада, Бразилія, Австралія (мал. 292). Водночас є і маленькі країни, що радше нагадують міста. Їх і називають відповідно — держави-карлики. Найменша серед них — Ватикан. Його площа менш як 0,5 км2. Кожна країна неповторна за своїм розташуванням у просторі — географічним положенням. Австралія, наприклад, займає цілий материк, Японія розташована тільки на островах. Одні країни розміщені біля моря, інші — в глибині материків і виходу до морів не мають. Більшість країн світу рівнинні, проте є і високогірні. Наприклад, населення

Розділ

Мал. 293. Москва — столиця Росії

Мексики й Афганістану живе переважно на висоті понад 1000 м над рівнем моря. НАЙБіЛЬШі КрАЇНи СВіТу. Найбільша за площею країна світу — Росія (Російська федерація). Її територія розміщується у двох частинах світу — європі та Азії. Країну оми вають моря трьох океанів — Атлантичного, Північного Льодовитого і Тихого. Росія межує з 14 країнами, серед яких і Україна. Природа країни, яка простягнулася на тисячі кілометрів як з півночі на південь, так і з заходу на схід, надзвичайно різноманітна. Це країна вели чезних рівнин та високих гір. У ній панують різноманітні клімати: від суворого арктичного на крайній півночі до помірного спекотного й сухого на півдні та вологого на сході. У бага тьох районах поширена багаторічна мерзлота. Великі площі вкриті лісами. У Росії мешкає близько 147 млн осіб. Це багатонаціональна країна, проте більшість населення становлять росіяни. Там мешкає і багато українців. У Росії зосереджені величезні запаси корисних копа лин. Столиця Росії — місто Москва. Канада — друга за площею країна світу, територія якої охоплює більшу частину Пів нічної Америки. Її єдиним сусідом є США. Природа країни різноманітна: великі рівнини, високі гори, хвойні й мішані ліси, неозорі сте пи. Суворий клімат арктичних пустель і тундри та багаторічна мерзлота у північних районах перешкоджають господарській діяльності. За кількістю річок і озер Канада веде перед

Мал. 294. Санкт-Петербург — одне з найбільших міст Росії

Мал. 295. Суздаль — стародавнє місто Росії

Мал. 296. Північні райони Канади

243

Розділ

Мал. 297. Оттава — столиця Канади

Мал. 298. Торонто — найбільше місто Канади

у світі. Канада — одна з найменш населених країн світу: середня густота населення там становить лише 3 особи/ км2. Це пояснюють суворими природними умовами на значній частині території. Населення країни сформува лося за рахунок переселенців з інших материків, тож за національним складом воно дуже строкате. У країні дві державні мови — англійська і французька. Столиця — місто Оттава. Мал. 299. Вашингтон — Сполучені Штати Америки (США) займають центральне столиця США положення на материку Північна Америка. Це найбільш розвинена країна світу. Великі рівнини там спри ятливі для життя та господарської діяльності лю дей. На сході й заході країни здіймаються гори. За кількістю населення США посідають третє місце у світі (328 млн осіб). Більша його частина — це нащадки переселенців з європи. У США мешкає і багато американців українського походження (близько 1 млн осіб). Державна мова — англій ська. Великі міста виникли вздовж узбереж оке анів і на берегах Великих озер. Зливаючись між собою, вони утворюють суцільну міську смугу. Столиця країни — Вашингтон.

Мал. 300. Статуя Свободи та хмарочоси Нью-Йорка — символи США 244

Розділ

Мал. 301. Пекін — столиця Китаю

Китай — найбільша за кількістю населення та одна з найбільших за площею країна світу. Поряд із величезними рівнинами там здіймаються найвищі гори світу. Спекотні безводні пустелі на півночі і в центрі змінюються вологими лісами на сході, де береги омиваються водами Тихого океану. Це одна з найдавніших держав нашої планети. Китайська цивілізація налічує понад 7 тис. років. Країна має тисячолітній досвід у виготовленні тканин (зокрема натуральних шовкових) і порцеляни, вирощуванні рису, бавовнику й чайних кущів. Нині ця країна удатно розвиває сучасні галузі господарства. Столиця Китаю — місто Пекін. Бразилія — найбільша за площею та кількістю населення країна Південної Америки. Вона меж ує майже з усіма країнами материка. Це найбільш розвинена і найбагатша країна континенту. Вона охоплює Амазонію, вологі екваторіальні ліси та са вани Бразильського плоскогір'я. У Бразилії знайшли відображення традиції і звичаї переселенців з інших материків — португальців, індіанців і африканців. Португальці принесли на нову батьківщину свою мову й архітектуру, африканці — свята-карнавали. Щорічно тисячі туристів приїздять до міста Ріо-деЖанейро подивитися на масові гуляння з яскравим

Мал. 302. Бразиліа — столиця Бразилії

Мал. 303. Ріо-де-Жанейро — місто бразильських карнавалів

245

Розділ

Мал. 304. Сідней — найбільше місто Австралії

Канберра — столиця Австралії

убранням, масками, танцями і вуличною ходою. Ця країна — світовий лідер з виробництва кави й какао. Більшість населення розмовляє португальською мовою. Столиця Бразилії — місто Бразиліа, збудоване у географічному центрі країни. Австралія (Австралійський Союз) — країна, розташована на всій території материка та на островах неподалік від нього. Це малонаселена країна (25 млн осіб), яка має величезну площу. Населення розміщене територією нерівномірно. Більшість австралійців живуть у прибережних районах на сході і пів денному заході країни. Пустельні центральні й західні райони малонаселені або зовсім безлюдні. Це пов'язано з природни ми умовами та історією заселення материка європейцями. Австралійський Союз належить до високорозвинених країн світу. Значна віддаленість країни від інших материків сприяла розвитку авіаційного і морського транспорту. Столицю — місто Канберру — будували навмисно для виконання функції столиці. Державна мова — англійська. Латвія

Литва • Москва Мінськ

Варшава

Білорусь

Польща

Німеччина

Україна стрія

Будапешт

Румунія талія Монумент Незалежності в Києві 246

Бухарест

Болгарія Мал. 305. Держави-сусіди України

Росія

Розділ

ДЕрЖАВи-СуСіДи уКрАЇНи. Україна розташована в європі, в її південно-східній частині. З півдня нашу країну омивають Чорне і Азовське моря. На заході вона межує з Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. На півночі проходить кордон із Білоруссю, а на півночі й сході — з Росією. Ці країни — наші сусіди (мал. 305). Україна займає площу 603,7 тис. км*1234 і за розмірами території є най більшою європейською державою.

запам'ятайте •

• •

З----------------------------------

Країни світу відрізняються площею, кількістю населення, географічним К положенням. Найбільші за площею країни світу — Росія, Канада, Китай, США, Бразилія, Австралія. Сусіди україни — румунія, Молдова, угорщина, Словаччина, Польща, Біло русь, Росія. у запитання і завдання

(Я

}

1. Як зображують країни на політичній полі карті світу? 2. Користуючись політичною картою світу, з'ясуйте, якій країні належить най більший острів світу — Ґренланщ. у

попрацюйте в групі

шіть за планом географічне положення країни: група 1 — Росії; група 2 — Китаю; група 3 — США. План характеристики географічного положення країни: 1. На якому материку розташована Ів якій його частині? 2. Чи має вихід до моря? 3. З якими країнами межує? 4. Як називається столиця?

[

шукайте В інтєрнєті

)

Знайдіть інформацію про особливості природи, населення, господарства і культури країни світу, яка вас зацікавила.

(

практична робота 8

)

Тема: Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частинах світу та їхніх столиць

1. Позначте на контурній карті кордони та столиці найбільших країн — Канади, Китаю, США, Росії, Бразилії, Австралії.

2. Підпишіть назви цих країн та їхніх столиць.

247

IIV

рРооззддіЛіл

Тема 3 ВПЛиВ ЛюДини на ПРиРОДУ

§ 62. забруднЕннЯ довкіЛЛЯ та йоГо оХорона • Пригадайте, як діяльність людей впливає на водойми, повітря, ґрунти, рослинність.

Сільськогосподарські угіддя

Суцільна міська забудова

Транспортні магістралі

Мал. 306. Природні комплекси, докорінно змінені людиною 248

ЯК Л ЮДИНА ЗМІНЮЄ ПРИРОДУ. На природу Землі відчутно впливає господарська діяльність людини: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт та інші галузі. Народжена прт? одою і наділена розумом людина не лише пристосувалася до довкілля, а й активно змінює його. Вже в давнину мешканці великих держав докорінно змінили долини річок Нілу, Тигру, євфрату, Інду. На думку вченого-природознавця Володимира Вернадського, в останні століття людину можна порівняти з найбільшою геологічною силою, а її господарську діяльність — з процесами, потужні шими за природні. Вплив господарської діяльності часто згубний і позначається на всіх оболонках Землі: літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері. Триває забруднення всіх компонентів природи (по вітря, води, ґрунту), винищення рослин та тварин. Згубний вплив господарської діяльності по мітний у всіх природних комплексах. Людина здавна вирубувала ліси, орала землі, прокладала канали. Було збудовано міста, прокладено шляхи (мал. 306). Нині заглибини і підземні порожнини в літосфері за розмірами перевершили природні. Тиск будівель на поверхню спричиняє на схилах зсуви та обвали. Природний рослинний покрив і тваринний світ значно винищені. Усе це шко дить і самій людині. Прикладів можна наводити чимало. Отже, господарська діяльність людини стала головною причиною змін усіх без винятку обо лонок Землі, природних комплексів та природних компонентів.

Розділ

ВиНиКНЕННЯ ЕКоЛогіЧНиХ ПроБЛЕМ. У природному комплексі всі компоненти перебувають не тільки в тісному взаємозв'язку, а й у рівновазі. Зміна одного з них обов'язково позначиться на інших і призведе до зміни всього комплексу. Уявіть, що на схилах гір вирубали ліс. Що відбудеться? Відле тять птахи, які гніздилися на деревах. Підуть або загинуть лісові тварини. Атмосфера недоотримає кисню, як наслідок — у ній збільшиться кількість вуглекислого газу. Поверхневі води ста нуть безперешкодно розмивати схили. Незакріплені корінням рослин породи можуть зрушити і призвести до зсувів. Так виникають екологічні проблеми — проблеми, пов'язані з порушенням зв'язків у географічній оболонці. Тривожні по відомлення останнього часу про висихання Амазонки, сповіль нення Гольфстріму, танення снігової шапки на Кіліманджаро, катастрофічні повені на річках Українських Карпат свідчать, що люди порушують зв'язки між природними компонентами. А це призводить до непоправної шкоди та загрозливих наслід ків. екологічні проблеми за нашого часу стосуються кожного, незалежно від кольору шкіри, мови чи місця мешкання. Щоб уникнути екологічних проблем, природні комплекси потрібно вивчати. Перш ніж втручатися в них, треба обміркувати мож ливі наслідки. З кожним століттям водночас зі збільшенням населення посилюється і його вплив на природу. За нашого часу він набув таких величезних масштабів, що став відчутним не лише в окремих місцях, а й на всій планеті. Використовую чи природні багатства, людина створює нові речовини, не властиві географічній оболонці. Вона втручається в при родні кругообіги. Наприклад, внаслідок зрошення земель, створення водосховищ, надмірного використання підземних вод змінюється кругообіг води. З'явилося поняття кругообіг сміття, а в Тихому океані зі сміття виник острів. Розв'язати проблеми забруднення довкілля можливо. Це багато в чому залежить від використання екологічно чистої енергії Сонця, вітру, припливів і відпливів, тепла земних надр. Отже, географічна оболонка — це ще й сфера взаємодії природи та суспільства. В її межах господарська діяльність людини стала головним чинником розвитку. Ось чому сус пільство відповідає за подальший розвиток своєї планети. Кожному землянинові варто пам'ятати, що географічна обо лонка — це середовище нашого існування. З повітрям, водою, лісами, морями, корисними копалинами. З її земною красою, беззахисною перед хижацьким винищенням.

Зсув — наслідок знищення рослинності на схилах

Сміття, що його повернув океан Викинути сміття неможливо

З погляду нашої планети, сміття неможливо викинути геть. Бо геть немає

запам'ятайте

головною причиною негативних змін, що відбуваються в географічній оболонці, є господарська діяльність людини. 249

РОЗДІЛ

запитання і завдання . Як впливає на природні компоненти господарська діяльність людини? Наведіть приклади її згубного впливу в своїй місцевості. 2. Чому виникає потреба охороняти природу? 3. Що породжує екологічні проблеми? 4. Чи змінилися ваші уявлення про географію як науку після вивчення гео графії у 6 класі? __________________________________________________________________________ 7 1 проведіть дослідження і Тема: Розробка мініпроєкту з утилізації побутових відходів

1. Уважно розгляньте малюнки 307-308. Чи знаєте ви, чому на вулицях європейських міст стоїть кілька різних сміттєвих контейнерів? Чому важливо розділяти сміття?

Мал. 308

Мал. 307

2. Користуючись словником, дізнайтеся, що означають слова утилізація і рециклінг. Використайте ці слова як ключові для пошуку в Інтернеті способів переробки побутових відходів.

3. Що означає значок побутових відходів?

? Як таке маркування пов'язане з утилізацією

4. Зробіть невелику презентацію (4-6 слайдів) на тему «Відходи — в доходи».

дорогі

друзі!

Нині перед землянами постало чимало проблем. Усі разом ми мусимо подбати про їхнє розв'язання. Вивчаючи географію у 6 класі, ви напевно переконалися, що це не тільки наука. Географія є частиною загальнолюдської культури. Вона допомагає кожному усвідомити, що доля людей і природи — єдина, що Земля у нас — одна. Потрібно разом берегти планету, що так щедро поділилася з нами своїми багатствами та красою.

v 250

”

*а 7

" ■

' »

Lk.

ДоДатки

гоЛоВНі гоРИ СВіТу назва

Гімалаї Каракорум

2 400 500

Місце розташування

найвища точка, м

довжина, км

Джомолунгма (8 850)

Азія

Чагарі (8 611)

Азія

Улугмузтаг (7 723)

Азія

Куньлунь

2 700

Гіндукуш

800

Тиричмир (7 690)

Азія

Памір

—

Пік Ісмаїла Самані (7 495)

Азія

Тянь-Шань

2 500

Пік Перемоги (7 439)

Азія

Анди

9 000

Аконкагуа (6 960)

Пд. Америка

Кордильєри

7 000

Деналі (6 193)

Пн. Америка

Кіліманджаро (5 895)

Африка

Ельбрус (5 642)

Азія

Вінсон (5 140)

Антарктида

Монблан (4 807)

Європа

Кіліманджаро

Кавказ Елсуорт

Альпи

—

1 100 700

1 200

НАЙБіЛЬШі МоРЯ СВіТу назва

до якого океану належить

Додаток 2

Площа, тис. км

найбільша глибина, м

Середня глибина, м

Філіппінське

Тихий

5 726

10 265

4 108

Аравійське

Індійський

4 8З2

5 80З

3 000

Коралове

Тихий

4 068

9 174

2 470

Південнокитайське

Тихий

3 5З7

5 560

1 024

Тасманове

Тихий

З ЗЗ6

6 015

3 285

Фіджі

Тихий

З 177

7 6ЗЗ

2 740

Уедела

Атлантичний

2 910

6 820

2 880

Карибське

Атлантичний

2 777

7 090

2 430

Середземне

Атлантичний

2 505

5 121

1 440

Берингове

Тихий

2 З15

5 500

1 640

251

ДоДатки Додаток 3

НАЙБіЛЬШі ріЧКи СВіТу назва

загальна довжина, км

Площа басейну, тис. км2

Амазонка (з Мараньоном)

6 992

7 180

Пд. Америка

Ніл

6 852

2 870

Африка

Міссісіпі (з Міссурі)

6 020

3 268

Пн. Америка

Янцзи

5 800

1 808

Азія

Об (з Іртишем)

5 410

2 990

Азія

Хуанхе

4 845

770

Азія

Меконг

4 500

810

Азія

Амур

4 440

1 855

Азія

Лена

4 400

2 490

Азія

Конго

4 З20

3 690

Африка

Місце розташування

Додаток 4

НАЙБіЛЬШі озЕрА СВіТу назва

Солоне чи прісне

Площа, тис. км

найбільша глибина, м

376

1 025

Місце розташування

Азія

Каспійське море

Солоне

Верхнє

Прісне

393

Вікторія

Прісне

69,5

Гурон

Прісне

208

Пн. Америка

Мічиган

Прісне

281

Пн. Америка

Аральське море

Солоне

Танганьїка

Прісне

1 470

Африка

Байкал

Прісне

31,5

1 620

Азія

Ньяса

Прісне

706

Ейр

Солоне

252

Пн. Америка

Африка

Азія

Африка

Австралія

ДоДатки

покаЖчик тЕрмінів і понЯтЬ а Абсолютна висота 52 Айсберги 205 Амплітуда коливання температури 122 Анемометр 135 Атлас 65 Атмосфера 75, 116, 158 Атмосферний тиск 130 Атмосферні опади 142 б Багаторічна мерзлота Балка 92 Барометр 130 • анероїд 131 • ртутний 130 Бентос 177 Бергштрих 53 75, 212 Біосфера Болота • верхові 197 • низинні 197 Болото 196 Бриз 134 • денний 134 • нічний 134

в Вершина 103 Вивітрювання 90 Вимоїна 92 Висотомір 132 Височини 100 Витік 183 Відносна висота 54 Вітер 134 Води • артезіанські 208 • ґрунтові 208 • міжпластові 208 • мінеральні 209 • підземні 207

206

• термальні 209 Вододіл 185 Водоносний шар 207 Водоспад 190 Водосховище 201 Вологість повітря 138 • абсолютна 138 • відносна 138 Вулкан 86 Вулканізм 86 Вулканічний попіл 87 Вулканічні бомби 87

Географічна довгота 70 Географічна карта 47, 63 Географічна широта 69 Географічні координати 71 Геологія 77 Гирло 183 Гігрометр 139 Гігростат 139 Гідросфера 75, 162 Гірська долина 103 Гірські хребти 103 Глибоководні жолоби 109 Глобальне потепління 159 Гори 103 • брилові 104 • високі 105 • вулканічні 104 • низькі 105 • молоді 104 • середньовисокі 105 • складчасті 104 • складчасто-брилові 104 • старі 105 • тектонічні 104 Горизонталі 53 Градусна сітка 68 Град 142 Гребінь 103

253

ДоДатки

д Дельта 187 День • зимового сонцестояння 127 • літнього сонцестояння 127 • осіннього рівнодення 127 • весняного рівнодення 127 Джерела 88, 208 Дощ 142 Е Ерозія Ехолот

93 108

150

Лава 86 Легенда карти 62 Літосфера 75, 77 Літосферні плити 78 Ложе океану 109 Льодовик 203 • гірський 203 • покривний 204 Льодостав 186

Заплава 184 Землетруси 82 Зовнішні процеси

Магматичні породи 94 Мантія 76 Материкова земна кора 97 Материкова обмілина 109 Материковий схил 109 Межень 186 Меридіани 67 Метаморфічні породи 96 Метеорологічні • ракети 119 • станції 119, 147 • супутники 119, 147 Метеоцентр 148 Морена 204 Мряка 140

і Ізотерми 128 Іній 143

к Канали • зрошувальні 200 • осушувальні 200 • судноплавні 200 Каньйон 112, 189 Кислотні дощі 158 Клімат 150 • континентальний 152 • морський 152 • помірно континентальний 152 • різко континентальний 152 Кліматичний пояс 154 • антарктичний 155 • арктичний 155 • екваторіальний 155 • помірний 155 • субекваторіальний 154 • субтропічний 154 • тропічний 155 Кліматичні пояси 154 • основні 154 • перехідні 154

254

Кліматотвірні чинники Конденсація 139

н Нектон 177 Низовини 100 Нівелір 51 Нівелювання 51 о

Озера • безстічні 194 • вулканічні 192 • заплавні 193 • льодовикові 193 • прісні 194 • солоні 194 • стічні 194 • тектонічні 192

ДоДатки Озеро 192 Океанічна земна кора Опадомір 143 Осадові породи 95

Паводок 186 Паморозь 143 Паралелі 67 Парниковий ефект 159 Перевал 103 Підводний окрай материків Підстильна поверхня 150 Планктон 177 Платформа 180 Плоскогір'я 100 Повінь 186 Повітря • насичене 138 • ненасичене 138 Погода 146 Позначка висоти 52 Полярна ніч 227 Полярне коло • Південне 127 • Північне 127 Полярний день 126 Пороги 189 Природоохоронні території Притоки 185 Прогноз погоди 147 р Рельєф 98, 62 Репер 52 Рівнини 99 • первинні 101 • вторинні 101 Річка 184 Річкова долина 184 Річкова система 185 Річковий басейн 185 Роза вітрів 135 Роса 143 Русло 184

108

Сейсмічний пояс 85 Сель 106 Серединно-океанічні хребти Синоптична карта 148 Снігова лінія 203 Снігомірна рейка 144 Сонцестояння • літнє 127 • зимове 127 Ставок 201 Стратосфера 117

110

т Теплові пояси 128 Терикони 113 Термометр 120 Тип погоди 147 Тропік • Південний 127 • Північний 127 Тропосфера 117 Туман 140

у Ураган

112

135

Флюгер

Х Хмари 139 • купчасті 140 • перисті 140 • шаруваті 140 Хмарність 14, 140

ш Шельф Штиль Шторм

109 135 135

яр 92 ядро Землі

255

Навчальне видання

бойко Валентина Михайлівна Міхелі Сергій Володимирович

геограФія Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Видання друге, доопрацьоване Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано за рахунок держаВних коштіВ. Продаж заборонено Головний редактор О. С. Криворучко Редактор Е. Е. Губко

Технічний редактор Л. І. Аленіна Коректор Е. Е. Губко

Комп'ютерна верстка К. П. Мирончик

В оформленні підручника використано світлини з uk.wikipedia.org та ілюстрації з інших ресурсів таких авторів: Aleksandr Volodin, Aleksas Kvedoras, Alexander Potapov, Alexandr Blinov, Alexandr Mitiuc, Alexey Popov, Alexxx Malev, Andreas Altenburger, Andrei Arshinov, Andrey Bayda, Andrey Koturanov, Andrey Kuzmin, Angela Waye, Anna Kozhushko, Arpad Radoczy, Barry Blackburn, Brian Jackson, Brock Jones, Brotea Viorel Alin, Buzun Maximilian, Caitriana Nicholson, Calabazas Branch, Chad Anderson, Christos Georghiou, Colin Capelle, Constantin Stanciu, Craig Robinson, Danny Hooks, Dariusz Kuzminski, Dave Lonsdale, David Clark, Deborah Kolb, Denis Tabler, Dennis Jarvis, Denys Bryukhovetskiy, Derrick Neill, Dmitry Arkhipov, Dmytro Pylypenko, Ed Uthman, Eduard Kyslynskyy, Elena Shchipkova, Emma Miller, Ettore Balocchi, Evo Flash, Fabio Formaggio, Fedor Selivanov, Filip Fuxa, Gabriela Manci, Galyna Andrushko, Ganna Dik, Gary Stevens, Gary Whitton, George Kuna, Greg Knapp, Guido Da Rozze, Guillaume Speurt, Gunter Hoffmann, Hannu Viitanen, Ian Joughin, Igor Klisov, Igor Poleshchuk, Igor Stramyk, Isabell Schulz, J. Cartier, Jack Versloot, James Byrum, Jeff J. Mitchell, Jerzy Wadas, Jonathan Law, Jose Alfonso De Tomas gargantilla, Jose Angel Astor Rocha, Joy Fera, K. Steudel, Karol Kozlowski, Keng Po Leung, Kirill Medvedev, Konstantin Shevtsov, Kurt Hochrainer, Kyle Taylor, Lenar Musin, Les Cunliffe, Leszek Wygachiewicz, Lukasz Janyst, Lukasz Kurbiel, Maksym Holovinov, Marcel De Grijs, Marcel De Grijs, Marco Maggioni, Marco Rubino, Marina Anokhina, Mario Quiroz, Martin Mark Soerensen, Martin Molcan, Maryland GovPics, Matthew Cole, Melissa Rose Chasse, Michael Gil, Michael Marten, Mike Campbell, Mike Lane, Mikhail Dudarev, Moise Marius Dorin, Moiz Husein, Monalisa Dakshi, Monkey Business, Mykola Mazuryk, Natalia Lukiyanova, Nataliia Fedori, Nataliia Fedori, Nataliia Natykach, Nataliya Hora, Natallia Yaumenenka, Nikolai Okhitin, Nikolay Dimitrov, Norasit Kaewsai, Norikazu Satomi, Oksana Byelikova, Oksana Mitiukhina, Ole Husby, Oleksandr Prykhodko, Olga Beregelia, Oliver Sved, Pablo Hidalgo, Parinya Kraivuttinun, Patryk Kosmider, Paulo Vainer, Pavel Kazachkov, Pavlo Roshchuk, Peter Hansen, Peter Wey, Pieter De Pauw, Predrag Kostin, Quinn Dombrowski, Rafael Angel Irusta Machin, Rafael Ben-Ari, Rafael Bertola, Rainer Viertlbock, Randi Hausken, Richard Toller, Richard Waters, Rob Cicchetti, Robert Hoetink, Roberto Cerruti, Roman Petrushin, Roman Sigaev, Rudolf Tepfenhart, Rudy Umans, Ruy Barbosa Pinto, Ryan Kilpatrick, Ryszard Stelmachowicz, S. Pakhrin, Santiago Rodriguez, Sean Pavone, Sean Prior, Sergey Borisov, Sergey Korotkov, Sergey Pristyazhnyuk, Serghei Velusceac, Sergiy Serdyuk, Shannon Fagan, Siim Sepp, Simon Baker, Songquan Deng, Stepan Popov, Sung Kuk Kim, Susanne Bauernfeind, Svetlana Dolgova, Thanavut Chao-ragam, Tomislav Zivkovic, Tono Balaguer Sl, Tyler Olson, Ursula Perreten, Victor Ivanov, Victoria Choi, Vitali Dyatchenko, Vitalik Pakhnyushchyy, Vladimir Galantsev, Vladimir Golubev, Vladimir Melnikov, Vladimir Yanchenko, Volodymyr Berla, Volodymyr Goinyk, Ward van Beek, Witold Kaszkin, Witthaya Phonsawat, Wong Yu Liang, Xunbin Pan, Yali Shi, Yongkiet Jitwattanatam, Yongnian Gui, Yulia Buchatskaya, Yuriy Brykaylo, Альона Дудаєва , Анастасія Бойко, Андрій Водолажский, Анна Кабиш, Валентин Волков, Валентина Бойко, Валерий Шанин, Валерій Соловйов, Владимир Егоров, Володимир Боровиковський, Володимир Козюк, Володимир Козюк, Геннадій Копійка, Даніель Данс, Джузеппе Арчімбольдо, Дмитро Пічугин, Євгеній Ласточкін, Іван Кміть, Ієреміас Фалька, Марина Кузнєцова, Надія Моісейкіна, Наталія Селіванава , Наталія Морозова, Олег Мітюхін, Олег Тоцкий, Олександр Брюллов, Себастьяно дель Пьйомбо, Сергей Фурцев, Сергій Міхелі, Сергій Позняк, Сергій Рижков , Тарас Поздній, Хосе Діон Санчес, Якобс Кейн Формат 70x100 1/16. Ум. друк. арк. 20,736 + 0,324 форзац Обл.-вид. арк. 19,70 + 0,55 форзац.

тоВ «СиЦия» Свідоцтво «Про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру

видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції» Серія ДК № 4711 від 14.04.2014 р.

Адреса видавництва: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 20