Issuu

ГДЗ Історія України 7 клас Галімов 2024 Вибери параграф або сторінку з запитаннями:

§1,2 Ст.7, 15

§3 Ст.20

§4 Ст.29

§5 Ст.36

§6 Ст.42

§7 Ст.52

§8 Ст.58

§9 Ст.68

§10 Ст.79

§11 Ст.86

§12 Ст.95

§13 Ст.100

§14 Ст.114

§15 Ст.127

§16 Ст.133

§17 Ст.140

§18 Ст.147

§19 Ст.158

§20 Ст.171

§21 Ст.177

§22 Ст.188

§23 Ст.197

§24 Ст.205

§25 Ст.211

§1. Вступ

ko la

.in .u a

Запитання і завдання Сторінка 7 1. Дійсний, невигаданий випадок, підтверджений історичними джерелами, — це в: історичний факт. 2. Коли завершилася Середньовічна історія України? Середньовічна історія України завершилася в кінці XV століття. 3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає? літопис: історико-літературний твір доби середньовіччя, у якому вели розповідь про події за роками 4. Як ви вважаєте, чи можуть наука і навчальний предмет «історія України» існувати окремо одне від одного? наука і навчальний предмет «історія України» не можуть існувати окремо, оскільки наукові дослідження є основою для створення навчального матеріалу. Навчальний предмет допомагає поширювати знання, отримані наукою, серед учнів. 5. Висловіть свою думку, чи доцільно застосовувати поділ історії України на окремі періоди. поділ історії України на окремі періоди є доцільним, оскільки це допомагає краще зрозуміти особливості кожного етапу розвитку країни, визначити ключові події та процеси, які вплинули на формування сучасної України. 6. Порівняйте тривалість періодів історії України. Чому, на вашу думку, вона є різною? тривалість періодів історії України різна через нерівномірний розвиток суспільства в різні часи. Наприклад, деякі періоди були часом великих змін і подій, що сприяли швидкому розвитку, а інші періоди характеризувалися стабільністю або занепадом, що робило їх довшими або коротшими. 7. Як ви вважаєте, розвитку яких людських якостей і цінностей сприятиме вивчення історії України? Поясніть свою думку. вивчення історії України сприятиме розвитку таких якостей, як патріотизм, відповідальність за майбутнє країни, критичне мислення, а також повага до культурної спадщини та розуміння важливості збереження національної ідентичності. 9. Працюємо в парах. За допомогою методу «Удвох» обговоріть і складіть перелік аргументів про доцільність вивчення навчального предмета «історія України». історія України допомагає зрозуміти, як формувалася наша держава, що сприяє розвитку національної свідомості та ідентичності. Вона також навчає нас важливим урокам минулого, які можуть бути корисними в майбутньому. Вивчення історії України сприяє збереженню культурної спадщини та вихованню патріотизму. 10. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проєкт» підготуйте повідомлення за темою «Пам’ятки середньовіччя на території вашого населеного пункту або регіону України (на вибір)». Для підготовки повідомлення за темою «Пам’ятки середньовіччя на території вашого населеного пункту або регіону України» можна використати наступний план: 1. Вступ: коротко розкажіть про середньовічний період у вашому регіоні — який це час, які основні події відбувалися, як вони вплинули на розвиток місцевої культури. 2. Основна частина:

.in .u a

Опис пам’яток: виберіть одну або кілька пам’яток середньовіччя у вашому регіоні. Наприклад, це може бути старовинний замок, церква, монастир або інша архітектурна споруда. Історія пам’ятки: розкажіть, коли і за яких обставин була побудована пам’ятка, хто був її засновником або патроном, яку роль вона відігравала в середньовіччі. Значення для регіону: поясніть, чому ця пам’ятка є важливою для вашого регіону. Як вона вплинула на розвиток культури, релігії або політичної ситуації в той час? Сучасний стан: опишіть, в якому стані перебуває пам’ятка зараз, чи збереглася вона до наших днів, які заходи вживаються для її збереження та популяризації. 3. Висновок: підсумуйте значення вивчення таких пам’яток для сучасного покоління. Чому важливо знати і пам'ятати про ці об'єкти? Приклад повідомлення: "Однією з важливих пам’яток середньовіччя у нашому регіоні є Замок Х століття. Він був побудований для захисту від набігів кочових племен і став важливим стратегічним пунктом на шляху торгівельних караванів. Заснований місцевим князем, замок не тільки виконував оборонну функцію, але й був центром політичного життя регіону. Сьогодні замок частково зберігся, і його відвідують численні туристи, які цікавляться історією України. Знання про цей замок допомагають нам краще розуміти розвиток нашого краю і зберігати культурну спадщину для майбутніх поколінь." Такий формат повідомлення допоможе створити інформативний та цікавий проєкт про середньовічні пам’ятки вашого регіону. 11. Підготуйте в усній або письмовій формі невелике повідомлення з викладом вашої думки, чи потрібні знання із Середньовічної історії України сучасній молодій людині. знання із Середньовічної історії України важливі для сучасної молодої людини, оскільки вони допомагають зрозуміти корені та причини багатьох сучасних явищ, вчать цінувати культурну спадщину і дають можливість аналізувати минуле для кращого планування майбутнього. Розділ І. ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯНСТВА. ЗМІНА НАСЕЛЕННЯ ПРИЧОРНОМОРСЬКИХ СТЕПІВ §2. Слов’янство у V—VІІ ст. Запитання і завдання Сторінка 15 1. Тривалі аваро-слов’янські війни призвели до Б: розпаду антського союзу племен. 2. Яким роком датована остання згадка про антів у джерелах? 602 рік. 3. Переставте сполучення літер і прочитайте назву терміна. Поясніть його значення. язичництво: форма релігійних вірувань, за якої люди поклонялися багатьом богам і обожнювали сили природи. 4. Яким було значення Великого розселення слов’янства для подальшого розвитку Центрально-Східної Європи? Дайте аргументовану відповідь. велике розселення слов’янства було вирішальним фактором у формуванні етнічної карти Центрально-Східної Європи. Слов'янські племена розселялися на величезні території, створюючи нові політичні й культурні центри, що вплинуло на розвиток

ko la

.in .u a

регіону. Вони заклали основу для майбутніх державних утворень і сприяли зміцненню контактів між різними народами. 5. Укажіть ознаки розвитку слов’янської спільноти в цей період. • активне освоєння нових земель • формування племінних союзів • розвиток землеробства, ремесел, та торгівлі • посилення племінної організації та появи князівської влади 6. Якою мірою життя слов’янських племен у середньовіччі залежало від природи? Поясніть свою думку. життя слов’янських племен у середньовіччі було тісно пов’язане з природою, оскільки їхнє господарство залежало від родючості земель, наявності лісів і річок. Природні умови визначали способи ведення господарства, такі як землеробство, мисливство, рибальство. Водночас природні умови могли як сприяти розвитку, так і створювати виклики, наприклад, у вигляді суворих зим або повеней. 7. Візантійський імператор Константин Багрянородний писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть його думку. Якими стали результати цієї події для Візантії та слов’янства? Константин Багрянородний мав на увазі, що внаслідок розселення слов’янства території, які колись були під впливом Візантії, опинилися під контролем слов’янських племен. Для Візантії це означало втрату контролю над певними територіями та необхідність пристосування до нових умов. Для слов’янства це стало можливістю для зміцнення своїх позицій, формування власних політичних структур і розвитку культури. 8. Покажіть на карті (с. 11) території розселення слов’янських племен. для виконання цього завдання потрібно знайти карту в підручнику на сторінці 11 і відмітити на ній території, де розселялися слов’янські племена. 9. Обчисліть, скільки часу минуло від завершення Великого розселення слов’янства до наших днів. велике розселення слов’янства завершилося приблизно в кінці VII століття. Відтоді минуло близько 1300 років. 10. Працюємо в малих групах. Складіть невелику розповідь або підготуйте інсценівку за темою «Один день у слов’янському поселенні». "Рано-вранці мешканці слов’янського поселення прокидаються, щоб зайнятися землеробством. Чоловіки вирушають на поля, де вони з допомогою дерев’яних плугів орють землю, а жінки збирають ягоди та гриби в лісі. Діти допомагають по господарству, доглядають за худобою. Після обіду всі збираються біля вогнища, де старійшина розповідає історії про предків. Увечері всі разом готують їжу на відкритому вогнищі та обговорюють події дня." 11. За допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), складіть перелік експонатів для експозиції віртуального музею «Велике розселення слов’янства». Обґрунтуйте свій вибір. Приклад переліку експонатів: • Карта розселення слов’янських племен: допоможе відобразити масштаби і напрями розселення. • Знаряддя праці (плуги, мотики): показує основні заняття слов’ян. • Модель слов’янського житла: відображає побут і архітектуру того часу.

Реконструкція слов’янського воїна: ілюструє військову культуру слов’янських племен. • Репліки язичницьких ідолів: демонструють релігійні вірування та обряди слов’ян. §3. Слов’янські племена на теренах України та їхні сусіди Запитання і завдання Сторінка 20 1. На сході й північному сході від земель слов’янської спільноти жили В: угро-фінські племена й хозари. 2. Коли утворився Хозарський каганат? хозарський каганат утворився в середині VII століття (близько 650 року). 3. Впишіть у клітинки назву, яку використовували слов’яни щодо норманів (6 букв).* варяги. 4. Висловіть думку про те, як могли впливати на слов’янську спільноту її сусіди. Чому ви так вважаєте? Сусіди впливали на слов’янську спільноту через торгівлю, військові конфлікти та культурні обміни. Наприклад, хозари могли поширювати свої економічні моделі та традиції серед слов’ян, а варяги могли впливати на військову організацію і структуру влади. Такий вплив міг сприяти як розвитку, так і викликати певні труднощі для слов’янської спільноти. 5. Як розвивався Кримський півострів під владою Візантії? Дайте розгорнуту відповідь. під владою Візантії Кримський півострів був важливим стратегічним і торговим центром. Візантійці збудували тут фортеці, які захищали торговельні шляхи й забезпечували контроль над регіоном. Вони також сприяли поширенню християнства серед місцевого населення. Однак постійний тиск з боку кочових племен, таких як хозари, послаблював вплив Візантії, і до кінця IX століття їхній контроль над Кримом став суто формальним. 7. Обчисліть, скільки часу минуло від початку Великого розселення слов’янства до створення Хозарського каганату. велике розселення слов’янства розпочалося в V столітті, а Хозарський каганат утворився приблизно в 650 році. Від початку розселення до створення каганату минуло близько 200 років. 8. За допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), підготуйте повідомлення або презентацію за темою «Хозарський каганат і його вплив на сусідні народи й країни». Доповідь: Хозарський каганат і його вплив на сусідні народи й країни Вступ: Хозарський каганат був потужною державою, яка існувала з середини VII до X століття на території сучасної південної Росії, України, а також частково Казахстану і Кавказу. Каганат відіграв значну роль у політичному, економічному та культурному житті Східної Європи та суміжних регіонів. Політичний вплив: Хозари контролювали значну частину територій на північ від Чорного моря, включаючи землі угро-фінських племен, слов'ян і частково кавказькі народи. Вони стали буферною зоною між Візантією та Арабським халіфатом, підтримуючи баланс сил у регіоні. Хозарський каганат також впливав на політичний

ko la

.in .u a

•

ko la

.in .u a

розвиток сусідніх народів, сприяючи формуванню нових державних утворень, таких як Київська Русь. Економічний вплив: Хозарський каганат контролював ключові торгівельні шляхи, зокрема Шовковий шлях, який з'єднував Східну Європу з Азією. Це дозволяло їм не тільки збагачувати свою державу, але й впливати на економіку сусідніх країн через торгові та податкові політики. Хозари збирали данину з підкорених племен, що було важливим джерелом доходів для каганату. Культурний вплив: Хозарський каганат був багатонаціональною державою, де співіснували різні народи і релігії. Основною релігією правлячого класу був юдаїзм, але серед населення також поширювалися іслам, християнство та язичництво. Такий релігійний плюралізм впливав на культурний розвиток сусідніх народів, сприяючи збагаченню їхньої релігійної та культурної спадщини. Хозари також активно поширювали свою мову, систему письма та юридичні норми серед підкорених народів. Військовий вплив: Армія Хозарського каганату була добре організованою і чисельною, що дозволяло їм ефективно захищати свої кордони і контролювати підкорені території. Хозари будували фортеці вздовж кордонів, що слугували оборонними пунктами і зразками для сусідніх народів. Військова міць каганату змушувала сусідні держави враховувати інтереси хозарів у своїй політиці. Висновок: Хозарський каганат мав великий вплив на розвиток сусідніх народів і країн, не лише політичний і економічний, але й культурний. Їхня держава була важливим центром торгівлі, культурного обміну і політичної стабільності в регіоні. Хоча каганат припинив своє існування в X столітті, його вплив відчувається в історії і культурі Східної Європи і до сьогодні. 9. Працюємо в парах. Доберіть експонати до експозиції віртуального музею «Аварський каганат, Волзька Булгарія і Хозарський каганат». Проведіть екскурсію. приклади експонатів: • Зброя та обладунки аварів, хозарів і болгар. • Карти територій цих каганатів у різні історичні періоди. • Репліки монет, які використовувалися в Хозарському каганаті. • Моделі фортець і поселень. 10. Підготуйте інформаційну довідку для інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» за темою «Хроніка боротьби Візантійської імперії за збереження контролю над Кримом». Інформаційна довідка: Хроніка боротьби Візантійської імперії за збереження контролю над Кримом Вступ: Кримський півострів здавна був важливим стратегічним і торгівельним центром. Для Візантійської імперії Крим відігравав ключову роль у контролі над Чорноморським регіоном та захисті південних кордонів. Протягом кількох століть Візантія вела запеклу боротьбу за збереження свого впливу на півострові, протидіючи різним загрозам, зокрема з боку хозарів та інших кочових племен. VI століття: • Візантійська імперія встановлює контроль над Кримом, розширюючи свою присутність у регіоні шляхом будівництва укріплень і фортець. Фортеці Херсонес та Сугдея (Судак) стають ключовими пунктами оборони. VII століття:

У зв'язку з посиленням загрози з боку хозарів, Візантія зміцнює оборону Криму. Починається будівництво нових фортифікаційних споруд і мобілізація місцевого населення для захисту території. • 630-ті роки: Хозари, посилюючи свій вплив у регіоні, починають активні військові дії на території Криму, що призводить до численних сутичок із візантійськими військами. VIII століття: • У 710 році Херсонес піднімає повстання проти Візантії, що свідчить про зростаюче невдоволення серед місцевого населення. Візантійський імператор Юстиніан II наказує жорстко придушити повстання і відновлює контроль над містом. • 730-ті роки: Хозари укладають угоду з Візантією, згідно з якою вони отримують право на частину Кримського півострова, зокрема на фортецю Фулл (Фанагорію), де вони встановлюють свій контроль. IX століття: • Поступове послаблення Візантійського впливу в Криму. Хозари зміцнюють свої позиції, і Візантія втрачає більшість своїх територій на півострові, зберігаючи лише кілька опорних пунктів, таких як Херсонес. • Візантія намагається відновити свій вплив через дипломатію, укладаючи союзи з місцевими правителями та народами, але ці зусилля не дають довготривалих результатів. X століття: • 960-ті роки: Візантія намагається відновити свій контроль над Кримом через військові кампанії, але зіштовхується з сильним опором. Водночас, Київська Русь розширює свій вплив у регіоні, що додатково ускладнює позиції Візантії. • Втрата Криму остаточно закріплюється після перемоги Київської Русі у боротьбі за півострів у другій половині X століття. Висновок: Протягом кількох століть Візантійська імперія вела запеклу боротьбу за контроль над Кримом, але врешті-решт була змушена поступитися впливом спочатку хозарам, а пізніше — Київській Русі. Незважаючи на втрати, спадщина візантійського впливу залишила свій слід в історії та культурі Криму, що відображається у численних археологічних знахідках і збережених пам'ятках. 11. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Сенкан» складіть вірш за матеріалом параграфа. Проведіть конкурс робіт. приклад сенкану: Крим, фортеці, торгові шляхи, захищає, воює, впливає, форпост Візантії на півдні, Боротьба. Розділ ІІ. СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. РУСЬ § 4. Утворення Київської держави. Русь Запитання і завдання Сторінка 29 Знаємо 1. Згідно з літописом, Київ виник на землях слов’янського союзу племен В: полян. 2. Коли Олег захопив князівську владу в Києві та встановив там владу норманської династії Рюриковичів? Олег захопив князівську владу в Києві в 882 році.

ko la

.in .u a

•

ko la

.in .u a

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає? підданий: особа, яка перебуває під владою правителя або держави, підкоряється законам і обов'язкам, встановленим для неї. Аналізуємо і пояснюємо 4. Висловіть оцінне судження про значення діяльності перших князів для розвитку Руської землі. діяльність перших князів була ключовою для формування і зміцнення Руської землі. Вони об'єднали різні племена під своєю владою, встановили централізовану владу та заклали основи для майбутнього розвитку держави. Їхні військові походи, дипломатичні зв'язки та внутрішні реформи сприяли зміцненню державності та розширенню територій Русі. 5. Із якою метою, на вашу думку, вчені прагнуть з’ясувати походження назви «Русь»? Навіщо нам знати походження назв минулого? Поясніть свою відповідь. вчені прагнуть з’ясувати походження назви «Русь», щоб краще зрозуміти історичні корені та культурну ідентичність нашого народу. Знання походження назв минулого допомагає нам зрозуміти, як формувалася держава, які народи і культури впливали на її розвиток, і яким чином ці назви відображають історичну спадщину, яка важлива для національної свідомості і сучасної ідентичності. Застосовуємо і творимо 6. Покажіть на карті (с. 27) напрямки походів перших київських князів. для виконання цього завдання знайдіть карту на сторінці 27 і позначте на ній маршрути походів перших київських князів, таких як Олег та Ігор, на Константинополь та інші території. 7. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Перший похід князя Аскольда на Константинополь відбувся у 860 році. Обчисліть, скільки років минуло від цього часу до сьогодення. 2. Карл Великий був проголошений імператором Франкської імперії у 800 році, а норманська династія Рюриковичів утвердилася в Києві у 882 році. Відповідно, між цими подіями минуло 82 роки. 3. Угри з'явилися біля Києва приблизно у 896 році, а печеніги вперше з'явилися на кордонах Русі у 915 році. Тож між цими подіями минуло 19 років. 8. Працюємо разом. За допомогою методу «Прес» порівняйте виникнення перших середньовічних держав у Західній Європі (варварські королівства, імперія Карла Великого) та Русі. порівняйте процеси формування держав у Західній Європі та на Русі, звернувши увагу на спільні риси (наприклад, роль військової аристократії) та відмінності (наприклад, вплив Римської імперії на Західну Європу порівняно з відсутністю такого впливу на Русі). 9. Працюємо в парах. За допомогою методу «Удвох» розпочніть складання таблиці «Князі Русі». Приклад таблиці: Князь Роки Внутрішня Значення Зовнішня політика (княгиня) правління політика діяльності Об'єднання Києва і Походи на Заклав основи Олег 882–912 Новгорода Константинополь Київської Русі

Внутрішня політика

Значення діяльності Підтримував Підтримка відносин Зміцнення спадкоємність Ігор 912–945 з Візантією, війни з князівської влади влади, розширив печенігами території Проведення Дипломатичні Реформування Ольга 945–964 адміністративних відносини з податкової реформ Візантією системи 10. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проєкт» за додатковими джерелами підготуйте мініпроєкти за темами: 1. Таємниці давнього Києва: дослідження археологічних знахідок та легенд, пов'язаних з виникненням Києва. 2. Перші київські князі: історичний огляд діяльності перших князів Київської Русі, їхні успіхи та виклики. 3. Походи київських князів на Константинополь: військові кампанії князів Олега та Ігоря проти Візантії, їхні наслідки для Русі. 11. Працюємо в парах. Підготуйте уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином-язичником. Приклад діалогу: • Дружинник: "Я прийняв нову віру, брате. Вона відкрила мені істину і силу, які несе християнство." • Киянин: "Як же ти міг залишити віру предків? Ми поклоняємося богам, які завжди захищали наші землі." • Дружинник: "Наші боги не дали нам сили перемогти в Візантії. А Христос захистив мене, дав силу і надію на спасіння." • Киянин: "Чи зможе твоя нова віра захистити наш рід і землі від ворогів?" • Дружинник: "Так, вона не тільки захистить, але й об’єднає нас з сильними народами Заходу." 12. За додатковими джерелами складіть характеристику діяльності одного з руських князів (на вибір): Аскольда, Олега, Ігоря. Приклад: Олег (882–912) • Внутрішня політика: Олег об’єднав північні та південні землі Русі, зробив Київ столицею держави, що забезпечило централізацію влади і зміцнення державності. • Зовнішня політика: Олег організував успішні військові походи на Константинополь, уклав вигідний мирний договір з Візантією, що зміцнило міжнародний авторитет Русі. • Значення діяльності: Олег заклав основи Київської Русі як могутньої держави, що об’єднала під своєю владою слов’янські племена та зміцнила свою позицію на міжнародній арені. Зовнішня політика

ko la

.in .u a

Князь Роки (княгиня) правління

ko la

.in .u a

§ 5. Русь за князювання Ольги та Святослава Запитання і завдання Сторінка 36 1. Який правитель Русі розгромив Хозарський каганат? Г: Святослав. 2. Коли відбувся перший Болгарський похід князя Святослава? перший Болгарський похід князя Святослава відбувся у 968 році. 3. Впишіть у клітинки слов’янську назву міста, яке в 946 р. (957 р.) відвідала княгиня Ольга. Константинополь. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наскільки необхідними були зміни, здійснені княгинею Ольгою? Дайте аргументовану відповідь. зміни, здійснені княгинею Ольгою, були необхідними для зміцнення державності Русі. Вона впровадила податкові реформи, що покращили економіку, встановила нові порядки управління, що сприяли централізації влади, та зробила перші кроки до християнізації Русі, що підготувало ґрунт для подальшого прийняття християнства як державної релігії. 5. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що князь Святослав основну увагу приділяв активній зовнішній політиці, спрямованій на завоювання? Наведіть факти. так, князь Святослав дійсно приділяв основну увагу активній зовнішній політиці. Він організував походи на Хозарський каганат, Болгарію та інші території, значно розширивши межі Русі. Його політика була спрямована на зміцнення позицій Русі як великої держави в регіоні, що підтверджується численними військовими кампаніями і завоюваннями. Застосовуємо і творимо 6. Виконайте завдання за історичною картою атласу. 1. Покажіть події, пов’язані з діяльністю Ольги та Святослава: знайдіть на карті місця походів Святослава на Хозарський каганат і Болгарію, а також місця, пов'язані з реформами та дипломатичними місіями Ольги. 2. Проаналізуйте зміни території Русі наприкінці правління Святослава порівняно з добою княгині Ольги: порівняйте територію Русі до і після правління Святослава, звертаючи увагу на розширення територій за рахунок завойованих земель. 7. За допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), розв’яжіть хронологічні задачі. 1. княгиня Ольга відправила послів до німецького короля Оттона I у 959 році, а в 962 році Оттон I став імператором Священної Римської імперії. 2. під час відвідин Константинополя княгиня Ольга зустрічалася з візантійським імператором Константином VII Багрянородним. 3. під час другого Болгарського походу князя Святослава Візантією правив імператор Іоанн I Цимісхій. 8. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі» (с. 30). Приклад продовження таблиці:

Внутрішня політика

Значення діяльності Розширив Походи на Військова територію Русі, Святослав 964–972 Хозарський каганат, реорганізація послабив Болгарію Хозарський каганат Дипломатичні місії Адміністративні та до Візантії та Підготувала Русь Ольга 945–964 податкові реформи Священної Римської до християнізації імперії 9. Працюємо разом. За допомогою методу «Акваріум» виконайте завдання. Український історик М. Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте такі характеристики. Які якості були притаманні князю Святославу? князь Святослав був названий М. Грушевським «давньоруським спартанцем» за свою військову майстерність, сміливість і простоту в побуті. Його аскетичний спосіб життя і готовність боротися до кінця нагадували спартанців. Термін «перший запорожець на київському столі» підкреслює його козацький дух, відвагу та прагнення до свободи, які стали зразком для майбутніх поколінь. Святослав був хоробрим воїном, який не боявся ризикувати заради своєї держави. 10. За додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), складіть характеристику діяльності княгині Ольги або князя Святослава. Характеристика діяльності княгині Ольги: • Внутрішня політика: Ольга провела важливі адміністративні реформи, впровадила податкову систему, яка забезпечувала стабільні доходи до казни, розподілила землі на «погости», що сприяло кращому контролю над територіями. • Зовнішня політика: Ольга встановила дипломатичні контакти з Візантією, де прийняла християнство, і з Священною Римською імперією. Ці кроки зміцнили міжнародний авторитет Русі. • Значення діяльності: Ольга підготувала Русь до прийняття християнства, її реформи сприяли централізації влади та зміцненню держави. 11. Працюємо в малих групах. За допомогою додаткових джерел підготуйте розповідь за темою «Останній бій князя Святослава» від особи його свідка або учасника. Проведіть конкурс на найкраще виконання завдання. Приклад розповіді: "Бій був запеклим. Князь Святослав, оточений ворогами, не відступав. Його очі палали вогнем, а меч блищав у променях сонця. Ми, його воїни, стояли поруч, готові віддати життя за свого князя. Але сили були нерівними, і ворог тиснув на нас з усіх боків. Святослав тримався до останнього, закликаючи нас не здаватися. Його смерть була трагічною, але він загинув як справжній воїн, захищаючи свою землю і свій народ. Його дух залишиться з нами назавжди. Зовнішня політика

ko la

.in .u a

Князь Роки (княгиня) правління

ko la

.in .u a

§ 6. Суспільно-політичний устрій і господарське життя Русі Запитання і завдання Сторінка 42 1. Назву «верв» у Русі використовували щодо Б: сільської територіальної громади. 2. Скільки міст існувало в IX — першій половині X ст. в Русі? за літописом, на той час існувало 16 міст. 3. Розташуйте літери у правильній послідовності та прочитайте назву терміна. Що він означає? драгар: назва цього терміна означає «дружина» — військове формування, яке слугувало князю і виконувало його накази. 4. На прикладі Русі IX—X ст. поясніть, у чому полягає суть патримоніальної монархії. суть патримоніальної монархії полягає в тому, що влада передавалася у спадок від князя до його нащадків. Князь розглядав свої володіння як власну спадщину, що належала йому і його родині, а всі підлеглі йому території та люди підкорялися особисто князю. Така форма правління забезпечувала стабільність і збереження влади в межах однієї династії. 5. Які факти характеризують життя селянства в тогочасній Русі? життя селянства в той час характеризувалося важкою фізичною працею на землі. Вони були основою економіки, забезпечуючи продукти харчування для всього населення. Селяни жили у громадах, що називалися верв'ю, та працювали на своїх або на князівських землях. Вони також платили данину князям і виконували різні обов'язки на користь держави. 6. Поясніть, яким було становище жінок у язичницькій Русі. у язичницькій Русі жінки мали значний вплив у родині та на побутове життя, але їхня роль була обмежена в політичній та суспільній сферах. Вони займалися домогосподарством, вихованням дітей і могли брати участь у релігійних обрядах. Однак їхні права і можливості були значно обмежені порівняно з чоловіками. 7. Яким був рівень розвитку руських міст у IX—X ст.? Дайте аргументовану відповідь. рівень розвитку руських міст у IX—X ст. був досить високим для свого часу. Міста були центрами ремесел, торгівлі та військової оборони. Вони мали укріплення, ринки, майстерні, і служили адміністративними центрами, де князі збирали данину та керували своїми землями. Завдяки своєму стратегічному положенню та економічній активності, такі міста як Київ, Чернігів та Полоцьк стали важливими осередками політичного і культурного життя Русі. 9. Працюємо разом. За допомогою методу «Дебати» обговоріть проблемні питання. 1. Як у IX—X ст. людина впливала на навколишнє середовище, взаємодіяла з ним та пристосовувалася до природних умов? У IX—X століттях люди активно впливали на навколишнє середовище через освоєння земель для сільського господарства, будівництво поселень та захисних споруд. Вони також пристосовувалися до природних умов, обираючи для поселень зручні місця поблизу річок та лісів, що забезпечували їхні життєві потреби. 2. Як людина в Русі IX—X ст. могла впливати на життя своєї громади й держави? Як ви вважаєте, чи почувалася вона захищеною?

ko la

.in .u a

Люди в Русі IX—X ст. могли впливати на життя своєї громади через участь у вирішенні місцевих питань, а також шляхом підтримки або супротиву князівській владі. Захист від зовнішніх ворогів забезпечувався княжими дружинами та укріпленнями, тому багато людей почувалися захищеними, але все ж існували постійні загрози від кочівників та ворогів. 10. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірки експонатів до експозицій «Розвиток сіл Русі», «Руські міста» та «Руське населення» для віртуального музею «Русь IX—X ст.». Приклад добірки експонатів: • «Розвиток сіл Русі»: знаряддя праці (плуги, серпи), моделі слов'янських хат, предмети побуту (глиняний посуд, прядки). • «Руські міста»: мініатюри укріплень, план Києва IX—X ст., торгові артефакти (монети, ваги). • «Руське населення»: одяг різних верств населення, прикраси, репліки язичницьких ідолів. 11. Працюємо в парах. Підготуйте розповідь про уявну мандрівку іноземних купців руськими землями IX—X ст. Приклад розповіді: "Ми, іноземні купці, вирушили в далеку подорож руськими землями. Спершу нас зустріли величні укріплення Києва, що вражали своєю міццю. Міські ринки кишіли людьми, які пропонували товари з різних куточків світу. Далі наш шлях проліг до Новгорода, де ми побачили майстерні ремісників, які виготовляли чудові прикраси та знаряддя праці. Руські землі вражали своєю багатством і величчю, а люди — гостинністю та майстерністю в торгівлі." 12. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Плакат думок» відобразіть своє уявлення про життя населення в тогочасних селах і містах Русі. Створіть плакат, на якому зобразіть ключові аспекти життя в селах і містах Русі IX—X ст.: заняття населення, їхній побут, соціальну структуру, роль ремесел і торгівлі, а також релігійні обряди та звичаї. Можна використовувати зображення знарядь праці, хат, ринків, храмів та інші символи того часу. 13. За допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), напишіть лист від особи візантійського або арабського купця, у якому він порівнює становище жінок у язичницькій Русі та на його батьківщині. Приклад листа: "Шановний брате, Пишу тобі з далекої Русі, де мені довелося побувати. Жінки тут мають певну свободу, вони відіграють значну роль у сім'ї та господарстві, але їхнє становище все ж відрізняється від того, що ми звикли бачити на батьківщині. У нашій Візантії (або в арабському світі) жінки здебільшого живуть у закритих спільнотах, і їхній вплив на суспільне життя обмежений. Водночас на Русі жінки беруть участь у релігійних обрядах і навіть можуть брати участь у важливих родових рішеннях, хоча вони все ж залишаються під опікою чоловіків. Цікаво бачити, як різні народи по-різному трактують роль жінок у суспільстві."

ko la

.in .u a

Розділ ІІІ. РУСЬ У ПЕРІОД РОЗКВІТУ. ПОЧАТОК ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ § 7. Русь за правління князя Володимира Великого Запитання і завдання Сторінка 52 1. Який з наведених переліків містить назви «червенських міст»? Б: Волинь, Червень, Белз, Перемишль. 2. Коли розпочалося запровадження князем Володимиром християнства в Русі? християнство почало впроваджуватися на Русі князем Володимиром у 988 році. 3. Прочитайте назву терміна, переставивши літери, і поясніть його значення. реформа: це зміна або перетворення суспільних відносин, направлене на покращення або оновлення існуючих порядків, структур чи законів. 4. Наведіть факти, які підтверджують, що після смерті князя Святослава в Русі розпочалася міжусобна війна. після смерті князя Святослава в 972 році його сини розпочали боротьбу за владу. Основна війна розгорнулася між Ярополком і Олегом, а згодом втрутився й третій брат, Володимир. Це призвело до тривалих конфліктів, які послабили державу та загрожували її єдності. 5. Чи можна стверджувати, що у внутрішній політиці князь Володимир діяв як активний реформатор? Чому? так, князь Володимир діяв як активний реформатор. Він провів низку важливих реформ, таких як впровадження християнства як державної релігії, що зміцнило центральну владу, реформував військову структуру, зміцнив оборону держави та розширив її території, що сприяло подальшому розвитку Русі. 6. Як зовнішня політика князя Володимира Великого впливала на міжнародний авторитет його держави? Дайте аргументовану відповідь. зовнішня політика князя Володимира сприяла підвищенню міжнародного авторитету Русі. Він укладав союзи з іншими державами, такими як Візантія, через дипломатичні шлюби, військові кампанії та торгівлю. Володимир значно розширив території Русі та зміцнив її позиції як важливої держави в Європі. Прийняття християнства також зміцнило міжнародні зв’язки та сприяло культурному обміну. 7. Чи є правильним твердження, що прийняття християнства як державної релігії визначило подальший розвиток Русі? так, це твердження правильне. Прийняття християнства стало поворотним моментом у розвитку Русі. Воно сприяло зміцненню центральної влади, інтеграції Русі в європейське християнське співтовариство, культурному збагаченню та розвитку освіти. Християнство стало основою для формування єдиної духовної та культурної ідентичності Русі. 8. Простежте за картою (с. 47), як змінилася територія Русі під час князювання Володимира Великого. Зробіть висновки. під час князювання Володимира Великого територія Русі значно розширилася. Він приєднав до держави нові землі, зокрема території на заході і північному заході, а також зміцнив кордони держави. Це сприяло зміцненню держави та підвищенню її міжнародного авторитету. Русь стала однією з найбільших і найвпливовіших держав у Європі того часу. 9. Працюємо в малих групах. Навчальна гра «Три речення». Приклад:

ko la

.in .u a

1. Князь Володимир провів християнізацію Русі, що стало поворотним моментом у розвитку держави. 2. Він значно розширив території Русі, приєднавши нові землі. 3. Володимир уклав дипломатичні союзи з іншими державами, підвищивши міжнародний авторитет Русі. 10. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Розташуйте у хронологічній послідовності події: o Прийняття християнства (988 рік). o Походи Володимира на Херсонес (989–990 рр.). o Запровадження нової системи управління (після 988 року). 2. У якому році в Україні святкували 1000-ліття хрещення Русі та скільки років від цієї події минуло на сьогодні? 1000-ліття хрещення Русі святкували в 1988 році. Від цієї події минуло 36 років (на 2024 рік). 11. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі» (с. 30). Приклад продовження таблиці: Князь Роки Внутрішня Значення Зовнішня політика (княгиня) правління політика діяльності Запровадив Успішні походи, Зміцнив Русь, християнство, Володимир дипломатичні союзи підвищив її 980–1015 реформував Великий з Візантією та міжнародний управління та іншими державами авторитет військо 12. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виконайте одне із завдань (на вибір). 1. Повідомлення за темою «Християнізація Русі»: o Християнізація Русі відбулася за князя Володимира в 988 році. Ця подія стала вирішальною для розвитку Русі, вона зміцнила центральну владу та об’єднала народи держави під єдиною релігією. Прийняття християнства сприяло культурному збагаченню, розвитку писемності, архітектури та мистецтва, що підняло Русь на новий рівень розвитку. 2. Екскурсійний маршрут «Похід князя Володимира на Херсонес»: o Маршрут може включати відвідування Києва, де Володимир почав підготовку до походу, проходження через території сучасної України, що були на шляху війська Володимира, і завершення в Херсонесі (сучасний Севастополь), де Володимир здобув перемогу і уклав мир з Візантією. Маршрут підкреслить значення цієї події для християнізації Русі та зміцнення її позицій на міжнародній арені. § 8. Русь за правління князя Ярослава Мудрого Запитання і завдання Сторінка 58 1. Софійський собор у Києві, за літописом, збудували на місці битви князя Ярослава з військом Г: поляків. 2. Яким роком датується перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря (лаври)? перша згадка про Києво-Печерський монастир у літописі датується 1051 роком.

ko la

.in .u a

3. Укажіть назву головного парадного в’їзду до «міста Ярослава», додавши відповідні літери в порожні клітинки. золоті ворота. 4. Якими були причини, перебіг і результати міжусобної війни між синами князя Володимира Великого? Причини: після смерті Володимира Великого в 1015 році його сини почали боротьбу за владу. Основна причина конфлікту полягала в тому, що Володимир не призначив спадкоємця, що створило сприятливі умови для міжусобиці. Брати Ярослав, Святополк і Борис почали боротися за право на великокнязівський престол. Перебіг: міжусобна війна почалася з того, що Святополк убив своїх братів Бориса та Гліба, щоб усунути конкурентів. Ярослав, який правив у Новгороді, зібрав військо і виступив проти Святополка. Вони зіткнулися в кількох битвах, серед яких вирішальною була битва на річці Альта в 1019 році, де Ярослав переміг і утвердився на київському престолі. Результати: війна завершилася перемогою Ярослава, який зміг об'єднати Русь під своєю владою. Це зміцнило центральну владу та сприяло стабілізації держави після тривалого періоду міжусобиць. 5. Визначте внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя держави. Дайте розгорнуту відповідь. князь Ярослав Мудрий зробив значний внесок у розвиток культури, освіти і церковного життя на Русі. Він заснував першу бібліотеку в Київській Русі при Софійському соборі, яка стала центром освіти та збереження рукописів. За його правління були написані і перекладені численні літературні твори, зокрема правові документи, такі як «Руська правда», що стала основою для правової системи держави. Ярослав також сприяв поширенню християнства, укріпивши позиції церкви, зокрема, заснувавши Києво-Печерський монастир, який став важливим релігійним і культурним центром. Він активно підтримував будівництво церков і монастирів, що сприяло поширенню християнських цінностей і зміцненню духовного життя народу. Завдяки зусиллям Ярослава Мудрого, Київська Русь стала одним із культурних центрів Європи, а його правління відзначається як «золотий вік» розвитку культури і духовності. 6. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава Мудрого та його попередників. Що в ній було спільного й відмінного? Спільне: Ярослав Мудрий, як і його попередники, прагнув зміцнити позиції Русі на міжнародній арені, проводив активну зовнішню політику, укладав союзи з іншими державами та розширював території держави. Відмінне: на відміну від своїх попередників, Ярослав більше уваги приділяв дипломатії, ніж військовим завоюванням. Він уклав династичні шлюби з європейськими монархами, що значно зміцнило міжнародний авторитет Русі. Водночас, його зовнішня політика була спрямована на утвердження стабільності й миру в державі, що дозволило зосередитися на внутрішньому розвитку. Застосовуємо і творимо 7. За картою (с. 47) проаналізуйте, як змінилися кордони Русі на кінець князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого. на кінець князювання Володимира Великого Русь значно розширила свої кордони, включивши нові території на заході і північному заході. Ярослав Мудрий продовжив політику розширення територій, але основний акцент зробив на зміцненні вже

ko la

.in .u a

приєднаних земель і встановленні стабільних кордонів. За його правління Русь досягла піку своєї територіальної могутності, ставши однією з найбільших держав у Європі. 8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Складіть хронологічну послідовність основних подій правління Ярослава Мудрого: o Битва на річці Альта (1019 рік). o Заснування Софійського собору (1037 рік). o Укладення «Руської правди» (близько 1030–1040 рр.). o Заснування Києво-Печерського монастиря (1051 рік). 2. Коли відзначатиметься 1000-ліття від року заснування Києво-Печерського монастиря (лаври)? 1000-ліття заснування Києво-Печерського монастиря відзначатиметься у 2051 році. 3. Скільки років князь Ярослав одноосібно правив Руською землею? князь Ярослав Мудрий правив Руською землею одноосібно з 1019 по 1054 рік, тобто 35 років. 9. Працюємо разом. За допомогою методу «Барометр» обговоріть проблемне питання. Чи погоджуєтеся ви з тим, що за князювання Ярослава Мудрого Русь перетворилася на одну з могутніх і впливових держав середньовічної Європи, ставши в один ряд із Візантійською та Священною Римською імперіями? Ярослав Мудрий перетворив Київську Русь на одну з наймогутніших і найвпливовіших держав середньовічної Європи. Його реформи, зусилля щодо зміцнення держави та активна дипломатія зробили Русь відомою та шанованою в Європі. Русь була однією з найбільших за територією держав, мала потужну армію, розвинуту культуру та стабільну економіку, що дійсно ставить її в один ряд із Візантією та Священною Римською імперією. 10. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі» (с. 30). Приклад продовження таблиці: Князь Роки Внутрішня Значення Зовнішня політика (княгиня) правління політика діяльності Зміцнив Укладення Зміцнення міжнародний династичних законодавства, авторитет Русі, Ярослав шлюбів, мирні 1019–1054 розбудова церков і розширив Мудрий відносини з монастирів, території, залишив європейськими розвиток освіти культурну державами спадщину 11. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виконайте одне із завдань (на вибір). 1. Повідомлення «“Руська правда”: основні принципи»: o «Руська правда» була основним юридичним документом Київської Русі, укладеним за Ярослава Мудрого. Вона встановлювала закони та норми поведінки, що регулювали суспільне життя. Основні принципи включали захист приватної власності, регулювання відносин між різними соціальними групами, а також встановлення штрафів і покарань за різні злочини. «Руська правда» стала основою для подальшого розвитку правової системи на Русі. 2. Екскурсійний маршрут «Містом Ярослава» у Києві:

Маршрут включає відвідування Софійського собору, Золотих воріт, залишків міських укріплень і Києво-Печерського монастиря. Цей маршрут розповість про основні здобутки Ярослава Мудрого в розвитку Києва як культурного і політичного центру Русі. § 9. Русь у 1054—1132 рр. Запитання і завдання Сторінка 68 1. Старшим серед братів Ярославичів був Б: Всеволод. 2. Коли відбувся Любецький з’їзд князів? Любецький з’їзд князів відбувся в 1097 році. 3. Укажіть термін, що позначає союз трьох політичних діячів. тріумвірат. Аналізуємо і пояснюємо 4. Як ви вважаєте, чи могла запропонована в заповіті Ярослава Мудрого система успадкування влади перешкодити міжусобній війні? Дайте аргументовану відповідь. заповіт Ярослава Мудрого встановив систему успадкування влади, за якою князівства мали передаватися старшому в роді, що мало на меті уникнути міжусобиць. Проте на практиці ця система не змогла повністю запобігти конфліктам між князями. Постійні суперечки між Ярославичами та їхніми нащадками свідчать про те, що система не була достатньо ефективною для забезпечення стабільності. Відсутність чіткого механізму примирення суперечок призвела до численних конфліктів і, зрештою, до роздробленості Русі. 5. Який князівський з’їзд (снем) за прийнятими рішеннями можна розглядати як найважливіший для розвитку Русі? Поясніть свою думку. найважливішим для розвитку Русі можна вважати Любецький з’їзд князів 1097 року. На цьому з’їзді було прийнято рішення про «кожен хай тримає отчину свою», що означало закріплення земель за окремими князями. Це рішення сприяло припиненню міжусобних воєн і зміцненню влади князів у їхніх землях, хоча й призвело до подальшої феодальної роздробленості. Важливість цього з’їзду полягає в тому, що він заклав основу для подальшого політичного розвитку Русі в умовах феодальної системи. 6. Дайте оцінку періоду 1054—1113 рр. в історії Русі. Відповідь підтвердьте фактами. період 1054—1113 років в історії Русі характеризується як час політичної нестабільності, посилення міжусобних воєн і початку феодальної роздробленості. Після смерті Ярослава Мудрого Русь почала втрачати свою єдність через боротьбу між його нащадками за владу. Любецький з’їзд 1097 року, хоча і був спробою врегулювати конфлікти, фактично закріпив роздробленість країни, оскільки кожен князь отримав право на свої землі, що зменшило роль центральної влади. У цей період також посилюються зовнішні загрози з боку кочових племен, таких як половці. Володимир Мономах, який прийшов до влади в 1113 році, намагався стабілізувати ситуацію, але основні тенденції до розпаду держави вже були закладені. 7. Проаналізуйте діяльність великих князів київських Володимира Мономаха і Мстислава Великого та висловіть судження про їхнє місце в історії Русі.

ko la

.in .u a

ko la

.in .u a

Володимир Мономах і Мстислав Великий відіграли важливу роль у збереженні і зміцненні Русі на початку XII століття. Володимир Мономах був відомий як мудрий і далекоглядний правитель, який намагався об’єднати Русь і зупинити міжусобиці. Він провів ряд успішних військових кампаній проти половців, захистивши державу від їхніх набігів, та провів законодавчі реформи, спрямовані на врегулювання відносин між князями. Мстислав Великий продовжив політику свого батька, зміцнюючи державу та відновлюючи порядок. Його правління відзначалося відносною стабільністю, але після його смерті феодальна роздробленість Русі продовжилася. Обидва князі заслуговують на повагу як правителі, що намагалися зберегти єдність Русі в складні часи. Застосовуємо і творимо 8. Виконайте завдання за історичною картою (с. 66). 1. Покажіть володіння нащадків Ярослава Мудрого за його заповітом. o За заповітом Ярослава Мудрого, його сини отримали такі володіння: ▪ Ізяслав отримав Київ і Новгород. ▪ Святослав отримав Чернігів. ▪ Всеволод отримав Переяславль та інші землі на сході. 2. Покажіть землі й князівства, які визнавали владу Володимира Мономаха і Мстислава Великого в періоди їхнього правління. o Володимир Мономах володів Києвом, Переяславлем, Ростовом, Суздалем, Смоленськом і Черніговом. o Мстислав Великий успадкував Київ, Новгород, Ростов, Смоленськ, Полоцьк, і контролював землі на північному заході. 9. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Якою була тривалість правління тріумвірату Ярославичів, Володимира Мономаха та Мстислава Великого? o Тріумвірат Ярославичів тривав з 1054 по 1073 рік — 19 років. o Володимир Мономах правив з 1113 по 1125 рік — 12 років. o Мстислав Великий правив з 1125 по 1132 рік — 7 років. 2. Коли відзначатиметься 1000-ліття від початку князювання великого князя київського Володимира Мономаха? o 1000-ліття від початку князювання Володимира Мономаха буде відзначатися у 2113 році. 10. Працюємо в парах. Закінчіть складання таблиці «Князі Русі» (с. 30). Приклад продовження таблиці: Князь Роки Зовнішня Значення Внутрішня політика (княгиня) правління політика діяльності Володимир Мономах

1113–1125

Мстислав Великий

1125–1132

Успішні Зміцнення центральної Зміцнення Русі, військові влади, врегулювання припинення кампанії проти відносин між князями міжусобиць половців Продовження політики Зміцнення Останній князь Володимира, кордонів, мирні об'єднаної Русі перед збереження угоди з сусідами роздробленістю стабільності

ko la

.in .u a

11. Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» висловіть припущення, які моральні якості й життєві цінності були притаманні Володимиру Мономаху з огляду на його діяльність. Володимир Мономах був відомий своєю справедливістю, мудрістю, відданістю державі та народу. Він прагнув об'єднати Русь і зберегти мир, тому був готовий до компромісів та дипломатичних рішень. Мономах цінував освіту та релігію, що підтверджується його законодавчою діяльністю та підтримкою церкви. Він також був мужнім воїном, який захищав Русь від зовнішніх загроз, але завжди намагався уникати непотрібних воєн. 12. Уявіть себе літописцем, який розповідає про розвиток Русі в 1054—1132 рр. Які події привернули вашу увагу й чому? До яких історичних осіб ви виявили прихильність, а дії яких не схвалили й чому? як літописець, я б звернув увагу на події після смерті Ярослава Мудрого, коли Русь почала втрачати свою єдність через міжусобиці серед його нащадків. Я виявив би прихильність до Володимира Мономаха, який зміг об'єднати князівства і зміцнити державу, незважаючи на складні обставини. Водночас, я б не схвалив дії князів, які після смерті Ярослава розпочали боротьбу за владу, що призвело до ослаблення Русі. 13. За допомогою додаткових джерел складіть опис повстання в Києві в 1113 р. від особи: 1. Учасника повстання: o "Я був серед тих, хто піднявся проти утисків багатіїв. Ми не могли більше терпіти несправедливості. Разом з іншими киянами ми виступили проти несправедливих правителів, вимагаючи кращого життя та справедливості. Це було наше право – боротися за свої свободи." 2. Противника повстання, який постраждав під час нього: o "Я був одним із тих, хто постраждав від цього повстання. Вони зруйнували мій дім і відібрали моє майно. Це був жорстокий і несправедливий акт, і я не розумію, чому ці люди не змогли вирішити свої проблеми мирно." 3. Іноземця, який спостерігав за подіями: o "Я був свідком цього повстання як сторонній спостерігач. Було дивно бачити, як громадяни великого міста, що славиться своєю культурою і багатством, повстали проти власних правителів. Це показало, що навіть у наймогутніших державах можуть бути глибокі внутрішні конфлікти." 14. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виконайте одне із завдань (на вибір). 1. Повідомлення за темою «Печенізькі й половецькі загрози для Русі»: o Печеніги та половці були постійною загрозою для Русі протягом кількох століть. Вони здійснювали набіги на руські землі, руйнували міста та села, викрадали людей у рабство. Проте руські князі неодноразово виступали проти них, проводячи військові кампанії, які зупиняли їхні набіги і зміцнювали кордони Русі. Володимир Мономах та інші князі проводили успішні походи, які значно ослабили половців, що дозволило Русі стабілізувати свої кордони на деякий час. 2. Порівняльне мінідослідження «Русь від Володимира Великого до Мстислава Великого: етапи розвитку»:

Володимир Великий значно розширив кордони Русі, ввів християнство і зміцнив центральну владу. За часів Ярослава Мудрого Русь досягла свого розквіту, стала однією з провідних держав Європи. Однак після смерті Ярослава почався період феодальної роздробленості, що послабило державу. Мстислав Великий був останнім князем, який намагався зберегти єдність Русі, але після його смерті процес розпаду значно посилився. 3. Добірка експонатів для експозиції віртуального музею «Русь християнська»: o Хрест, що символізує хрещення Русі. o Ікона Богоматері з Софійського собору. o «Руська правда» - збірка законів. o Зразки церковної архітектури: моделі Софійського собору та КиєвоПечерського монастиря. o Копії старовинних рукописів, переписаних у монастирях Русі. § 10. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Запитання і завдання Сторінка 79 1. Головний носій влади в Русі — В: великий князь київський. 2. Коли в Русі розпочалося формування доменів? формування доменів в Русі розпочалося в XI столітті. 3. Впишіть у клітинки відсутні літери. Як називали феодальну земельну власність у Русі, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати тощо? вотчина. 4. Чим відрізнялася монархія в Русі цього періоду від патримоніальної монархії, що існувала тут раніше? монархія цього періоду відрізнялася тим, що влада почала переходити від патримоніального управління, де князі вважали землі своєю власністю, до більш феодальної структури, де князі керували своїми володіннями як самостійні правителі. Крім того, збільшилася роль великих землевласників, які стали фактично незалежними від великого князя, що привело до ослаблення центральної влади. 5. Які факти свідчать, що головне місце в системі державної влади Русі в цей час посідав великий князь київський? великий князь київський очолював державу, контролював основні військові сили, розподіляв землі між удільними князями та був основним законодавцем. Також він представляв Русь на міжнародній арені, укладав союзи і мирні договори з іншими державами. Його рішення мали вирішальне значення для всієї держави. 6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що в Х — першій половині ХІІ ст. у Русі сформувалися феодальні відносини? Аргументуйте свою відповідь. так, у цей період у Русі дійсно сформувалися феодальні відносини. Землі почали належати великим князям і боярам, які отримували їх як вотчини. Вони володіли цими землями на правах власності, могли передавати їх у спадок, продавати, дарувати. Це привело до формування залежного селянства, яке працювало на землі феодала і сплачувало йому данину. 7. Яким був рівень господарського розвитку руських земель у Х — першій половині ХІІ ст.? Дайте йому оцінку.

ko la

.in .u a

ko la

.in .u a

господарський розвиток руських земель у цей період був досить високим. Активно розвивалися землеробство, ремесла і торгівля. Руські міста стали центрами ремісничого виробництва і торгівлі, через них проходили основні торгові шляхи. Водночас виникали нові поселення, зміцнювалися міста, що свідчить про загальний прогрес і підйом господарства. 8. Наведіть факти, які підтверджують, що особливості природних умов і культурні традиції визначали повсякденне життя населення Русі. жителі Русі значною мірою залежали від природних умов: річки були основними транспортними артеріями, ліси забезпечували деревину та мисливські угіддя, а родючі ґрунти давали врожаї. Культурні традиції, такі як релігійні свята, обряди, звичаї, також формували повсякденне життя: вони визначали календарний цикл робіт, сімейні відносини, громадські звичаї. 9. Підтвердьте або спростуйте судження, що становище руського жіноцтва в цей період зазнало змін. становище руського жіноцтва в цей період зазнало певних змін. З прийняттям християнства жінки отримали більше захисту в правовому полі, зокрема були встановлені правила щодо шлюбу, сімейних відносин і спадщини. Проте, їхнє становище в суспільстві залишалося переважно залежним, вони були підпорядковані чоловікам у сім'ї та мали обмежений доступ до політичної влади. 10. Навчальна гра «Три речення». Приклад: Князі в Русі отримували землі як вотчини, які могли передавати у спадок. Це привело до формування феодальних відносин, залежного селянства і розширення прав землевласників. Феодальні відносини закріпили соціальну ієрархію та вплинули на політичну структуру Русі. 11. В усній або письмовій формі підготуйте розповідь про відвідини іноземними купцями Києва під час ярмарку, на якому продавали вироби ремісників Русі. іноземні купці, відвідуючи Київ під час ярмарку, були вражені багатством і розмаїттям товарів, які пропонували місцеві ремісники. Вони могли знайти тут вироби зі срібла, тканини, кераміку, прикраси та багато інших унікальних предметів, виготовлених із майстерністю і знанням справи. Ярмарок також був важливим місцем для обміну культурними цінностями, укладання торгових угод і знайомства з руськими звичаями та традиціями. 12. Працюємо разом. За допомогою методу «Коло ідей» висловіть думку, як у тогочасній Русі дбали про природу. в тогочасній Русі люди шанували природу, оскільки вона була основним джерелом їхнього існування. Вони зберігали ліси, річки та інші природні ресурси, бо від цього залежало їхнє життя і господарська діяльність. Релігійні обряди і свята, пов'язані з природними циклами, допомагали підтримувати баланс між використанням і збереженням природних ресурсів. § 11. Культура Русі Запитання і завдання Сторінка 86 1. Написи на стінах якого храму, знайдені вченими, підтверджують, що мова часів Русі схожа на сучасну українську? А: Софійський собор. 2. Коли створили Остромирове Євангеліє? Остромирове Євангеліє було створено в 1056-1057 роках.

ko la

.in .u a

3. Впишіть у клітинки, як називали мандрівних акторів і музикантів часів Русі, що брали участь у святах, обрядах тощо. скоморохи. Аналізуємо і пояснюємо 4. Які здобутки в розвитку мови, писемності й освіти ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку. найважливішими здобутками в розвитку мови та писемності вважаються створення перших рукописних книг, таких як Остромирове Євангеліє, розвиток кириличного письма, а також поява перших шкіл, де навчали дітей грамоті. Це заклало основу для подальшого розвитку української мови і літератури, а також для поширення освіти серед населення. 5. Обґрунтуйте або спростуйте судження, що в усній народній і музичній творчості доби Русі відображені джерела сучасного українського фольклору. судження можна обґрунтувати, адже усна народна творчість і музика доби Русі заклали основи для розвитку українського фольклору. Багато пісень, казок та епічних творів, що збереглися до нашого часу, мають свої корені в добі Русі. Ці твори передавалися з покоління в покоління, формуючи українську культурну спадщину. 6. Наведіть факти, які свідчать про рівень розвитку книжкової справи та літописання в Русі. розвиток книжкової справи в Русі підтверджується створенням таких відомих рукописних книг, як «Остромирове Євангеліє» та «Ізборник Святослава». Літописання також розвивалося, що видно на прикладі «Повісті минулих літ», яка описує історію Русі. Усе це свідчить про високий рівень освіти та культури в тогочасній державі. 7. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з розвитком культури Русі XI—XII ст. для виконання цього завдання потрібно знайти в атласі місця, де знаходяться найважливіші культурні осередки Русі XI—XII століть, такі як Київ, Чернігів, Новгород. У Києві відмітьте Софійський собор, Києво-Печерський монастир, Десятинну церкву, а також місця будівництва інших визначних церков і монастирів. 8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років минуло від будівництва Успенського собору КиєвоПечерського монастиря (лаври) до заснування Янкою першої школи для дівчат при Андріївському монастирі? Успенський собор Києво-Печерського монастиря був збудований у 1078 році, а перша школа для дівчат при Андріївському монастирі була заснована в 1068 році. Таким чином, минуло 10 років. 2. Коли відзначатиметься 1000-ліття створення Остромирового Євангелія? 1000-ліття створення Остромирового Євангелія відзначатиметься у 2056-2057 роках. 9. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Досягнення культури Русі». Галузь Досягнення Значення для розвитку людства культури Архітектура Література Освіта

Будівництво Софійського собору в Києві Створення Остромирового Євангелія Заснування першої школи для дівчат

Зразок давньоруської архітектури, вплив на європейське мистецтво Один з перших письмових пам'яток Русі, важливий для розвитку слов'янської писемності Розвиток освіти серед жінок, підвищення рівня грамотності в державі

ko la

.in .u a

10. Працюємо в малих групах. 1. Повідомлення за темою «Софія Київська — перлина руської архітектури»: o Софія Київська — це один з найвизначніших архітектурних пам'яток Київської Русі, побудований за наказом князя Ярослава Мудрого. Собор вражає своєю монументальністю, величчю і багатством інтер'єру, прикрашеного мозаїками і фресками. Він став не лише центром релігійного життя, але й символом могутності Київської Русі, її культурного розвитку і збереження християнських традицій. 2. Екскурсійний маршрут «Пам’ятки культури доби Русі на території вашого населеного пункту (краю, держави)»: o Маршрут може включати відвідання місць, пов'язаних з історією Русі на вашій території, таких як давні храми, фортеці, залишки княжих палаців або монастирів. Наприклад, це може бути місце, де стояв княжий град, чи старовинний монастир, який зберігся до нашого часу. Екскурсія може супроводжуватися розповідями про історичне значення цих пам'яток, їхній вплив на культуру і розвиток регіону. Розділ IV. ЗЕМЛІ-КНЯЗІВСТВА РУСІ-УКРАЇНИ у ХІІ—ХІІІ ст. § 12. Політичне дроблення Русі. Розвиток Київського і Чернігівського князівств Запитання і завдання Сторінка 95 11.Якою була кількість населення Києва за часів політичного дроблення Русі? В понад 35 тис. Осіб 2. Коли об’єднане військо князів на чолі з Андрієм Боголюбським захопило Київ? Об’єднане військо князів на чолі з Андрієм Боголюбським захопило Київ у 1169 році. 12.Впишіть назву роду чернігівських князів із династії Рюриковичів, спираючись на наведені літери. Відповідь: Ольговичі. 13.Чи існували в тогочасній Русі передумови та причини для політичного дроблення? Наведіть аргументовану відповідь. Так, у тогочасній Русі існували передумови для політичного дроблення. Основними причинами були послаблення центральної влади після смерті Ярослава Мудрого, боротьба між князями за владу, а також зростання самостійності місцевих князівств. Кожен князь прагнув незалежності і намагався зміцнити свою владу на місцях, що призвело до розпаду Русі на окремі уділи. 14.Чим Чернігівська земля відрізнялася з-поміж інших князівств тогочасної Русі? Чернігівська земля відрізнялася своєю великою територією та економічною потужністю. Вона була одним із найбільших і найзаможніших князівств Русі. Крім того, Чернігів відігравав важливу роль у політичному житті країни завдяки своєму стратегічному розташуванню та активній участі в міжкнязівських відносинах. 6. Визначте причини й перебіг суперництва руських князів за володіння Києвом. Причинами суперництва за володіння Києвом були його значення як політичного, економічного та релігійного центру Русі. Київ був найважливішим містом, і володіння ним забезпечувало владу над усією Руссю. Перебіг суперництва був тривалим і

ko la

.in .u a

складним, що включав численні битви, змови та союзи між князями. Кожен князь намагався утвердити свою владу в Києві, що часто призводило до конфліктів і війн. Застосовуємо і творимо 7. Покажіть на карті (с. 91) руські землі-князівства у XII ст. для цього завдання потрібно знайти на карті в атласі основні князівства Русі у XII столітті, такі як Київське, Чернігівське, Галицьке, Волинське, ВолодимироСуздальське та інші. Відмітьте їхні території та важливі міста. 8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років минуло від того, як відбувся похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців? Похід Ігоря Святославича проти половців відбувся в 1185 році. Відтоді минуло 839 років (на 2024 рік). 2. У якому столітті відбулося розорення Києва спільним військом князів на чолі з Андрієм Боголюбським? У першій чи другій його половині? Розорення Києва військом князів на чолі з Андрієм Боголюбським відбулося в 1169 році, у другій половині XII століття. 9. Напишіть коротке повідомлення до розорення Києва в 1169 р. Об’єднаним військом князів на чолі з Андрієм Боголюбським. У 1169 році Київ зазнав великого руйнування від об’єднаного війська князів на чолі з Андрієм Боголюбським. Вони захопили місто, знищили значну частину його забудови, пограбували церкви й монастирі. Це стало символом занепаду і послаблення Київської Русі, показуючи, що політичне дроблення призвело до втрати єдності та сили держави. 11. Працюємо в парах. За матеріалом параграфа й додатковими джерелами розпочніть складання таблиці «Розвиток землі-князівства за доби політичного дроблення Русі». Назва Територія Найбільш Економічний Політичне князівства розміщення значущі події розвиток життя Боротьба за Київське Київ і прилеглі Розорення Києва Високий рівень владу між князівство території 1169 р. торгівлі князями Участь у Потужний Вплив на Чернігівське Чернігів і міжкнязівських економічний політичні князівство прилеглі землі конфліктах розвиток процеси в Русі § 13. Розвиток Переяславського, Галицького і Волинського князівств Запитання і завдання Сторінка 100 1. Переяславський князь Володимир Глібович був онуком: Володимира Мономаха. 2. Коли Володимир Володаревич об’єднав галицькі землі в одне князівство? Володимир Володаревич об’єднав галицькі землі в одне князівство у 1141 році. 3. Впишіть відсутні літери, щоб утворилося прізвисько галицького князя Ярослава, сина Володимирака: Осмомисл. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що Переяславське князівство було в цей час найбільш розвиненим серед усіх земель Русі.

ko la

.in .u a

переяславське князівство було стратегічно важливим, адже розташовувалося на кордоні з кочівниками, що вимагало постійного зміцнення оборони. Однак, через постійні війни і напади розвиток князівства був дещо обмеженим у порівнянні з іншими землями, такими як Галицьке чи Волинське князівства, які мали більше можливостей для економічного зростання і культурного розвитку. 5. Якими, на вашу думку, були основні особливості розвитку Галицького князівства в цей період? Галицьке князівство вирізнялося розвиненою економікою, завдяки багатим природним ресурсам, таким як сіль. Крім того, князівство було важливим торговим центром, що зв'язувало Західну Європу і Русь. Галичина також славилася високим рівнем культурного розвитку, будівництвом церков і монастирів. 6. Що відрізняло розвиток Волинського князівства від Галицького? Поясніть свою відповідь. Волинське князівство також було економічно розвинутим, але в ньому не було таких багатих природних ресурсів, як у Галичині. Замість цього, Волинь ставала важливим військовим центром, де активно будували укріплення і зміцнювали оборону. Крім того, князівство підтримувало тісні зв'язки з сусідніми державами, що сприяло його політичному зростанню. Застосовуємо і творимо 7. Покажіть на прикладах, яку інформацію про розвиток Переяславського, Галицького і Волинського князівств може надати історична карта. історична карта показує розташування князівств, їхні кордони, а також важливі міста та торгові шляхи. Карта може відобразити зміни в територіях князівств, їхній розвиток у військовому і економічному плані, а також важливі події, такі як битви і союзи між князями. 8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років від першого використання в писемному джерелі назви «Україна» минуло до рік видання підручника з історії України, за яким ви навчаєтесь? назва «Україна» вперше зафіксована в 1187 році. Відтоді до 2024 року минуло 837 років. 2. Через скільки років після розорення київської церкви на політичну арену з’явилася держава, яку створив Князь Володимир? розорення Києва військами Андрія Боголюбського сталося в 1169 році. Держава, яку створив князь Володимир (Київська Русь), існувала раніше, тому питання потребує уточнення. 9. Працюємо в парах. Закінчіть складання таблиці «Розвиток земелькнязівств за доби політичного дроблення Русі». Назва князівства | Територія розміщення | Найбільш значущі князі | Економічний розвиток | Політичне життя 12. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» визначте особливості розвитку Переяславського, Галицького і Волинського князівств у цей період. метод «Асоціативна квітка» передбачає візуальне представлення ключових особливостей кожного князівства, що включає їхні економічні, політичні, військові та культурні аспекти розвитку.

ko la

.in .u a

13. Підготуйте повідомлення про спільне й відмінне в процесах дроблення у країнах Західної Європи та Русі. спільним у процесах політичного дроблення в країнах Західної Європи та Русі було послаблення центральної влади і зміцнення місцевих феодалів, що призводило до роздробленості держав. Відмінність полягає в тому, що в Західній Європі цей процес супроводжувався утворенням нових державних утворень, тоді як у Русі це призвело до втрати єдності і послаблення країни, що зробило її вразливою до зовнішніх загроз. § 14. Руські князі та половці. Об’єднання Волинського й Галицького князівств. Візантійські володіння в Криму Запитання і завдання Сторінка 114 Знаємо 1. Яке місто Данило Романович зробив столицею своєї володінь у 1238 р.? В: Холм. 2. Які князівства об’єднав під своєю владою Роман Мстиславич?: він об'єднав Галицьке і Волинське князівства. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву міста, біля якого загинув князь Роман Мстиславич.: Завихост. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що об’єднання Галицького і Волинського князівств сприяло укріпленню князів на землях, де тепер розташована Україна. Чому, на вашу думку, саме волинський, а не галицький князь об’єднав князівства? об'єднання Галицького і Волинського князівств під владою Романа Мстиславича дійсно сприяло укріпленню його влади на цих землях. Волинське князівство мало більш стабільну політичну ситуацію та сильну військову потугу, що дозволило Роману стати лідером у цьому процесі. Крім того, Галицьке князівство на той час перебувало в стані внутрішніх конфліктів, що полегшило Роману завоювання і об'єднання цих земель. 5. Чому літописець давав таку характеристику Роману Мстиславичу: «Там зупиням самодержцем всієї Русі, що побідив поганські (язичницькі) народи, а сам мудрістю ума законував всіх заздріб: бо він кірував на поганих як лев, а був середній, як рис, міцний як бик, а рубочі, переходив інший на землі, як орел, а був хоробрий, як тур»? Поясніть свою відповідь. літописець характеризує Романа Мстиславича як сильного і мудрого правителя, який зміг об'єднати розрізнені князівства і забезпечити їхню оборону від зовнішніх загроз. Його військові перемоги і політична мудрість зробили його «самодержцем всієї Русі», що дозволило йому знищити зовнішні загрози і укріпити державу. 6. У 1205 р. після загибелі Романа Мстиславича розпалася. За яких обставин на престолі по черзі сиділи Данило й Василько Романовичі? Хто з інших правителів чи могутніх силою доводили своє право на спадщину? після загибелі Романа Мстиславича у 1205 році, його сини Данило і Василько успадкували престол, але їхнє правління було під загрозою через постійні претензії з боку інших князів, зокрема угорського короля та польських феодалів. Данилу і Васильку довелося довго боротися за утримання влади, вступаючи у війни та укладаючи союзи. 7. Що зумовило втрату Візантією всіх володінь у Криму?

ko la

.in .u a

Візантія втратила всі свої володіння в Криму, тому що її держава ослабла через війни з арабами і не могла добре захищати півострів. Цим скористалися хозари: вони посилили напади, зайняли кримські території та встановили там свою владу. Через це Візантія поступово втратила контроль над Кримом. Застосовуємо і творимо 9. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років знадобилося братам Данилу і Васильку для відновлення батьківської спадщини? братам Данилу і Васильку знадобилося близько 18 років для відновлення батьківської спадщини. Їхній батько, Роман Мстиславич, загинув у 1205 році, а остаточне відновлення влади над Волинським князівством сталося близько 1223 року. 2. Через скільки років після появи Галицько-Волинського князівства було засноване місто Холм? місто Холм було засноване у 1238 році, через 39 років після утворення ГалицькоВолинського князівства у 1199 році. 3. Скільки років Візантійська імперія зберігала свої володіння в Криму? Візантійська імперія зберігала свої володіння в Криму приблизно з IV століття до захоплення Криму Золотою Ордою в XIII столітті, що складає близько 900 років. 10. Працюємо в парах. Складіть план і підготуйте за ним розповідь про відносини, що склалися між половцями та руськими князями. План розповіді: 1. Походження половців: коротка історія появи половців на території Східної Європи. 2. Відносини з руськими князями: початок контактів, торговельні та військові взаємодії. 3. Війни та союзи: основні військові конфлікти між половцями та руськими князями, періоди союзів і спільних військових дій. 4. Результати взаємодії: вплив половців на руські князівства, культурний обмін і вплив на політику. 11. Працюємо разом. За допомогою методу «Барометр» обговоріть проблемні питання. 1. Чи можна вважати Галицько-Волинське князівство першою українською державою? так, Галицько-Волинське князівство можна вважати першою українською державою, оскільки воно об'єднало землі сучасної України під єдиною владою і стало важливим політичним центром. 2. Чому саме в Галицькому князівстві стало можливим, щоб боярин заступив на князівський престол? в Галицькому князівстві бояри мали велику політичну силу через свої багатства і вплив, що дозволило їм активно втручатися в політичні справи і навіть посадити свого представника на престол. 3. Яку небезпеку становили половці для руських князівств? половці були постійною загрозою для руських князівств через свої напади, розорення земель і захоплення полонених, що послаблювало економічний розвиток і військову потужність князівств.

ko la

.in .u a

12. Працюємо в малих групах. Визначте чинники, які сприяли перетворенню об’єднаного Галицько-Волинського князівства на могутню державу, і чинники, що послаблювали його. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Чинники, що сприяли могутності: • Об'єднання територій Галичини та Волині. • Сильна військова міць. • Економічне процвітання та контроль над важливими торговими шляхами. Чинники, що послаблювали державу: • Внутрішні конфлікти і боротьба за владу між боярами і князями. • Зовнішні загрози з боку сусідніх держав, зокрема Польщі та Угорщини. • Нестабільність через постійні війни і захоплення нових земель. 13. Підготуйте повідомлення про життя половців або одне з міст Криму під владою Візантії (на вибір). Життя половців: половці були кочовим народом, який займався скотарством і був відомий своїми військовими здібностями. Вони мали складну соціальну структуру, де кожне плем'я мало свого вождя. Половці часто вступали в союзи з іншими народами, але також були відомі своїми нападами на осілі народи, зокрема на руські князівства. Їхні військові традиції та способи життя залишили значний слід в історії Східної Європи. Розділ V. МОНГОЛЬСЬКА ЕКСПАНСІЯ. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ § 15. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді Запитання і завдання Сторінка 127 Знаємо 1. Установіть послідовність захоплення монголами міст на українських землях. Послідовність захоплення міст була такою: Володимир, Переяслав, Чернігів, Київ. 2. Які князівства припинили своє існування на українських землях після походів монголів? Після походів монголів припинили своє існування Переяславське та Чернігівське князівства. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати ім’я воєводи, який очолював оборону Києва від монголів. Воєвода, який очолював оборону Києва від монголів, був Дмитро. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що причини успіхів монголів полягали в роз’єднаності сил руських князів. Успіхи монголів значною мірою були обумовлені роз’єднаністю руських князів, які не змогли об’єднатися для спільного захисту своїх земель. Відсутність єдиного лідера і взаємна недовіра між князями призвели до того, що кожен з них намагався захищати свої володіння самостійно, що послаблювало загальний опір. 5. Якими, на вашу думку, були особливості панування монголів на українських землях? Дайте аргументовану відповідь. Особливостями панування монголів на українських землях були жорстокі утиски, значне зростання податків і примусова військова служба. Монголи також запровадили свої закони і вимагали абсолютного підпорядкування, що викликало занепад руських князівств і втрату багатьох культурних надбань.

ko la

.in .u a

6. Чому поразка на річці Калка не спонукала руських князів до зміцнення оборони своїх володінь? Поразка на річці Калка не спонукала князів до зміцнення оборони через їхню нездатність об'єднатися та недооцінку загрози з боку монголів. Вони не розуміли масштабу небезпеки і вважали, що зможуть захиститися окремо, що призвело до подальших поразок. 7. Чим монгольська навала відрізнялася від нападів кочівників, яких зазнавала Русь у попередні століття? Монгольська навала відрізнялася більшою організованістю, жорстокістю та масштабом. Монголи мали значно краще підготовлені війська і тактику, вони не просто грабували, а прагнули повного підкорення і контролю над захопленими територіями. Застосовуємо і творимо 9. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років тривав Західний похід Батия? Західний похід Батия тривав з 1236 по 1242 рік, тобто 6 років. 2. Через скільки років після перемоги на річці Калка монголи змогли підкорити руські князівства? Перемога на річці Калка відбулася в 1223 році, а підкорення руських князівств монголами відбулося в 1237-1240 роках, тобто через 14-17 років. 12.Підготуйте повідомлення або презентацію про оборону Києва від монголів. Оборона Києва від монголів у 1240 році була однією з найтрагічніших подій в історії Русі. Воєвода Дмитро очолив оборону міста, яка тривала кілька тижнів. Попри героїчні зусилля захисників, монгольські війська під проводом Батия зруйнували Київ і знищили більшість населення. Це стало символом падіння Київської Русі перед монгольською навалою. 13.Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» визначте, якими були особливості залежності руських князів від Золотої Орди. Асоціативна квітка: 1. Політична залежність: князі отримували ярлик на правління від хана Золотої Орди. 2. Економічний тиск: виплата великої данини, яка послаблювала економіку князівств. 3. Військовий контроль: князі змушені були брати участь у військових походах Орди. 4. Культурний вплив: поступова зміна культурних традицій під впливом монгольських звичаїв. Таким чином, залежність від Золотої Орди значно вплинула на політичне, економічне та культурне життя руських князівств. § 16. Створення Королівства Руського Запитання і завдання Сторінка 133 Знаємо 1. Із королем якої європейської держави Данило Романович установив династичні зв’язки? Данило Романович установив династичні зв’язки з королем Угорщини.

ko la

.in .u a

2. У якому році Данило Романович став королем? Данило Романович став королем у 1253 році. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати ім’я монгольського намісника, із яким вів боротьбу Данило. Монгольський намісник, із яким вів боротьбу Данило, мав ім’я Куремса. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що Данило Романович був видатним правителем. Данило Романович був видатним правителем, оскільки він зумів об'єднати Галицьке і Волинське князівства, заснував місто Холм і відновив економічну міць своїх володінь після монгольської навали. Він також здобув королівський титул, що підвищило міжнародний авторитет його держави. 5. Як монгольська загроза впливала на розвиток Галицько-Волинського князівства? Поясніть свою відповідь. Монгольська загроза впливала на розвиток князівства тим, що змушувала князя Данила шукати союзників на Заході та укладати мирні угоди з монголами. Це обмежувало можливості князівства для розвитку, адже значні ресурси йшли на оборону та виплату данини. 6. Як складалися відносини Данила Романовича із Золотою Ордою? Поясніть слова Данила: «О, лихіше лиха честь татарська!». Відносини Данила Романовича із Золотою Ордою були складними. Він був змушений визнати їхню владу та платити данину, але намагався зберегти незалежність своїх земель. Слова «О, лихіше лиха честь татарська!» відображають його розчарування та відчай від того, що, визнавши залежність, він усе одно залишався під загрозою нападу та тиску з боку монголів. 7. Чому Данило Романович прийняв королівську корону від Папи Римського? Чи виправдав себе цей крок князя? Данило Романович прийняв королівську корону від Папи Римського, щоб здобути підтримку Західної Європи в боротьбі проти монголів і укріпити свої позиції на міжнародній арені. Однак цей крок не виправдав себе повністю, оскільки очікуваної допомоги він так і не отримав, і врешті-решт змушений був продовжувати сплачувати данину монголам. Застосовуємо і творимо 9. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років Данило Романович був королем? Данило Романович був королем з 1253 до 1264 року, тобто 11 років. 2. Через скільки років після об’єднання Галицького і Волинського князівств постало Королівство Руське? Королівство Руське постало через 15 років після об’єднання Галицького і Волинського князівств, яке відбулося у 1238 році, тобто у 1253 році. 10.За допомогою додаткових джерел складіть перелік найважливіших перемог Данила Романовича та підготуйте презентацію. Перемога над угорцями у битві під Ярославом (1245 р.). Успішне захоплення Києва (1239 р.). Оборона Галицько-Волинського князівства від монгольських загонів. Презентація може містити детальний опис кожної перемоги, з ілюстраціями та картами битв.

ko la

.in .u a

12.Порівняйте діяльність князів Романа Мстиславича та Данила Романовича. Визначте спільне й відмінне. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Князь Спільне Відмінне Роман Мстиславич був Роман Обидва князі об’єднали засновником об'єднаного Мстиславич Галицьке і Волинське князівства князівства Данило Обидва князі активно боролися Данило Романович отримав Романович за незалежність королівський титул від Папи § 17. Королівство Руське за наступників короля Данила Запитання і завдання Сторінка 140 Знаємо 1. Хто був наступником Лева Даниловича? Наступником Лева Даниловича був Юрій І. 2. Які держави претендували на землі Королівства Руського? На землі Королівства Руського претендували Польща, Угорщина та Литва. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву міста, яке стало столицею держави Романовичів за Лева Даниловича. Назва міста — Львів. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що Королівство Руське за наступників Данила занепадало. Королівство Руське поступово занепадало через внутрішні міжусобиці, тиск з боку сусідніх держав та ослаблення центральної влади. Втрата територій і зниження військової могутності також свідчать про цей занепад. 5. Якими, на вашу думку, були основні особливості розвитку держави Романовичів у період правління наступників короля Данила? Основними особливостями розвитку були збереження часткової незалежності, боротьба з зовнішніми загрозами, зокрема монгольським тиском, та спроби зміцнити внутрішню владу. Проте, загальний спад економіки та культури свідчив про поступове послаблення держави. 6. В одному з листів краківського князя до Папи Римського стверджувалося, що правління князів Андрія і Лева ІІ було для польських земель «непереможним щитом проти жорстокого татарського народу». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Ця думка може бути частково вірною, оскільки князі Андрій і Лев ІІ дійсно здійснювали заходи для захисту своїх земель від татарських нападів. Проте вони не змогли повністю зупинити монгольську загрозу, а їхні зусилля лише відстрочували наступи. 7. Розкрийте зв’язок між заходами правління князя Юрія II Болеслава та його трагічною загибеллю. Заходи князя Юрія II Болеслава щодо зміцнення влади та його політика, спрямована на централізацію держави, викликали опір серед бояр і сусідніх держав. Це призвело до змови проти нього, що й стало причиною його трагічної загибелі. 8. Чи могла держава Романовичів зберегти незалежність? Обґрунтуйте свою відповідь. Визначте причини загибелі держави.

ko la

.in .u a

Держава Романовичів могла б зберегти незалежність за умови, якби вдалося уникнути внутрішніх розбратів та об’єднати сили проти зовнішніх загроз. Основними причинами загибелі держави були слабка центральна влада, міжусобиці серед правителів, а також сильний тиск з боку сусідніх держав, які прагнули завоювати ці землі. Застосовуємо і творимо 9. Працюємо в парах. Обговоріть і поясніть на прикладах, яку інформацію про розвиток Королівства Руського в ХІІІ—ХІV ст. може надати історична карта. Історична карта може надати інформацію про територіальні зміни, межі володінь, місця основних битв, напрямки зовнішньої політики та територіальні претензії сусідніх держав. 10.Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років проіснувало Королівство Руське як незалежна держава? Королівство Руське проіснувало як незалежна держава близько 85 років, з 1253 до 1339 року. 2. Скільки років правила династія Романовичів? Династія Романовичів правила приблизно 150 років, з 1199 до 1340 року. 11.Назвіть найважливіші події із життя держави Романовичів першої половини XIV ст. Відповідь подайте у вигляді хронологічної таблиці. Рік Подія 1301 Смерть Лева І, прихід до влади Юрія І 1315 Війна з Польщею за Перемишль 1325 Зміцнення зв'язків з Литвою 1323 Загибель Лева ІІ і Андрія ІІ 1340 Смерть Юрія II Болеслава та початок занепаду 12.Чому після припинення династії Романовичів у Королівстві Руському розпочалася боротьба за поділ його володінь, а не за утвердження нової династії? Чому країни-сусіди претендували на галицько-волинську спадщину? Боротьба за поділ володінь розпочалася через відсутність легітимного спадкоємця на престол та послаблення центральної влади. Країни-сусіди претендували на галицьковолинську спадщину через її стратегічне розташування та економічний потенціал, бажаючи розширити свої території та вплив у регіоні. § 18. Культура Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського) ХIII — першої половини XIV ст. Запитання і завдання Сторінка 147 Знаємо 1. Який матеріал найбільше використовували в будівництві на теренах держави Романовичів? Найбільше використовували дерево. 2. Яка пам’ятка часів Галицько-Волинської держави засвідчує вплив західноєвропейської архітектури на храмове будівництво? Однією з таких пам'яток є церква св. Пантелеймона в Галичі. Аналізуємо і пояснюємо

ko la

.in .u a

4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що культура держави Романовичів мала самобутній характер. Культура держави Романовичів дійсно мала самобутній характер. Це проявлялося у поєднанні місцевих традицій з елементами західноєвропейського впливу. Наприклад, архітектура храмів включала як традиційні, так і нові стилі. Крім того, література та образотворче мистецтво зберегли унікальні елементи руської культури, адаптовані до місцевих умов. 5. Як середньовічна культура Західної Європи вплинула на розвиток культури Галицько-Волинської держави? Середньовічна культура Західної Європи вплинула на Галицько-Волинське князівство через архітектуру, зокрема в будівництві храмів, що мали риси романського стилю. Також вплив відчувався у розвитку освіти та книгодрукування, зокрема через запозичення західних моделей університетів і використання латини в офіційних документах. 6. Порівняйте рівень розвитку та особливості культури Русі та ГалицькоВолинського князівства (Королівства Руського). Культура Русі була більш уніфікованою, з акцентом на православ’я та візантійський вплив. Галицько-Волинське князівство, навпаки, поєднувало візантійські та західноєвропейські культурні традиції. Хоча обидві держави розвивали літописання та архітектуру, в Галицько-Волинському князівстві більше уваги приділялося торгівлі та контактам із Заходом. 7. Складіть перелік найвідоміших архітектурних пам’яток держави Романовичів. Які з них збереглися до наших днів? Відповідь подайте у вигляді презентації. Для цього завдання потрібно підготувати презентацію, включивши такі пам'ятки, як церква св. Пантелеймона в Галичі, Успенський собор у Володимирі-Волинському та інші, що збереглися до нашого часу. 8. З’ясуйте особливості літописання в Галицько-Волинському князівстві (Королівстві Руському). Складіть структурно-логічну схему. Літописання в Галицько-Волинському князівстві характеризувалося зосередженістю на військових подіях, міжусобних війнах, а також на історичних зв'язках з іншими країнами. Схема може включати такі елементи: 1) Тематика літописів; 2) Основні події; 3) Роль князів; 4) Вплив релігії. 9. Підготуйте план розповіді за темою «Образотворче мистецтво ГалицькоВолинського князівства (Королівства Руського)». 1. Вступ: Загальний огляд культури Галицько-Волинського князівства. 2. Іконопис: Особливості та приклади іконопису. 3. Мозаїка та фрески: Техніка та зразки. 4. Вплив західноєвропейського мистецтва: Романські та готичні елементи. 5. Збереження та спадщина: Що збереглося до нашого часу. 10.Складіть таблицю «Досягнення культури Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського)». Значення для розвитку Галузь культури Досягнення людства Збереження історії, розвиток Література Галицько-Волинський літопис писемності

Архітектура

Будівництво храмів у романському стилі

Значення для розвитку людства Вплив на подальший розвиток архітектури

Образотворче мистецтво

Іконопис, мозаїка

Збереження духовної культури

Освіта

Розвиток шкіл при монастирях

Освітній вплив на майбутні покоління

Галузь культури

Досягнення

ko la

.in .u a

Розділ VІ. БОРОТЬБА ЗА СПАДЩИНУ РУСІ ТА КОРОЛІВСТВА РУСЬКОГО. УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНАТУ § 19. Інкорпорація руських князівств (земель) до складу Великого князівства Литовського і Польського королівства Запитання і завдання Сторінка 158 Знаємо 1. У якій битві князь Ольгерд завдав поразки монголам? Г на Синіх Водах 2. Які князі правили Подільським князівством? Правителями Подільського князівства були князі з роду Коріатовичів. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву, яку з XV ст. почали використовувати щодо Шипинської землі. Назва, яку використовували щодо Шипинської землі, — "Буковина". Аналізуємо і пояснюємо 4. Що дозволило Великому князівству Литовському заволодіти більшістю земель Русі? Великому князівству Литовському вдалося заволодіти більшістю земель Русі завдяки військовій могутності, дипломатії, шлюбним союзам та принципу непорушення місцевих традицій і звичаїв підкорених територій. Литовські правителі намагалися не вводити нових законів, а зберігали ті, що існували на Русі, що сприяло підтримці лояльності місцевого населення. 5. Поясніть принцип литовської верхівки, якого вона дотримувалася в XIV ст.: «старовини не рушимо і новини не вводимо». Цей принцип означав, що литовські правителі прагнули зберігати місцеві звичаї, закони та адміністративний устрій на завойованих руських землях. Вони не нав'язували нові закони або правила, що дозволяло уникнути невдоволення серед місцевого населення і сприяло стабільності в державі. 6. Які наслідки для Великого князівства Литовського мало приєднання значної частини земель колишньої Русі? Чи є підстави характеризувати це утворення як Литовсько-Руську державу? Поясніть свою думку. Приєднання земель колишньої Русі зміцнило Велике князівство Литовське, зробивши його одним із наймогутніших державних утворень у Східній Європі. Багато руських земель зберегли свою культуру та релігію, що призвело до злиття литовської та руської культур, утворивши своєрідний симбіоз — Литовсько-Руську державу. Тому можна стверджувати, що Велике князівство Литовське в цей період стало ЛитовськоРуською державою.

ko la

.in .u a

Застосовуємо і творимо 8. Покажіть на карті (с. 154) українські землі, які увійшли до складу Великого князівства Литовського та інших держав у XIV—XV ст. На карті (с. 154) слід показати землі, які увійшли до складу Великого князівства Литовського (Київщина, Волинь, Поділля) та землі, що потрапили під владу Польщі та інших держав. 9. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Польському королівству знадобилося 10 років (1387—1397) для закріплення земель Галичини. 2. Шипинська земля перебувала під владою Молдавського князівства близько 50 років. 10.Працюємо в парах. Охарактеризуйте правління князя Любарта на Волині. Складіть структурно-логічну схему. Правління Любарта на Волині: • Військова діяльність: зміцнення обороноздатності князівства. • Адміністративна реформа: впровадження нових адміністративних одиниць. • Церковна політика: підтримка православної церкви, будівництво нових храмів. • Зовнішня політика: союз із Польщею та іншими сусідніми державами для протистояння Орді. 11.Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами визначте, чим було обумовлене прагнення Московської держави заволодіти спадщиною Русі. Відповідь подайте у вигляді тез. • Ідеологічний фактор: Москва претендувала на роль спадкоємиці Київської Русі. • Політичний фактор: зміцнення позицій у боротьбі за вплив на інші руські землі. • Релігійний фактор: прагнення об'єднати всі православні землі під владою Москви. • Економічний фактор: контроль над важливими торговими шляхами та ресурсами. § 20. Кревська унія 1385 р. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки Запитання і завдання Сторінка 171 Знаємо 1. Яка унія заклала основи зближення Великого князівства Литовського й Польського королівства? В Кревська 2. Коли в Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів? З’їзд європейських монархів у Луцьку відбувся в 1429 році. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву битви, яка перетворила Тевтонський орден на другорядну державу. Грюнвальдська битва. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що за правління Вітовта Велике князівство Литовське досягло вершини своєї могутності. Визначте здобутки внутрішньої та зовнішньої політики князя.

ko la

.in .u a

За правління Вітовта Велике князівство Литовське дійсно досягло вершини своєї могутності. Вітовт розширив територію князівства до Чорного моря, переміг Тевтонський орден у Грюнвальдській битві, що зупинило експансію ордену, і зміцнив центральну владу, що призвело до стабільності в державі. Внутрішньо він запровадив реформи, які зміцнили князівство, а зовнішньо встановив дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами. 5. Висловіть обґрунтоване оцінне судження щодо спроб православної знаті зберегти удільний устрій українських земель. Чому вони були невдалими? Спроби православної знаті зберегти удільний устрій українських земель були невдалими через тиск з боку Великого князівства Литовського та Польського королівства, які прагнули централізувати владу. Крім того, відсутність єдності серед знаті та їхня залежність від великих держав призвели до того, що вони не змогли організувати ефективний опір. 6. Доведіть або спростуйте твердження, що українська знать опиралася союзу Великого князівства Литовського й Польського королівства. Твердження, що українська знать опиралася союзу, є частково вірним. Частина знаті, особливо православної, була проти союзу, оскільки боялася втратити свої права та привілеї. Проте інша частина знаті підтримувала союз, сподіваючись на зміцнення своєї влади та покращення економічного становища. Застосовуємо і творимо 7. Працюємо в малих групах. Обговоріть і порівняйте політику правителів Великого князівства Литовського й Польського королівства щодо українських земель. Політика правителів Великого князівства Литовського була спрямована на збереження традицій та звичаїв українських земель, що забезпечувало їхню лояльність. Польське королівство, навпаки, проводило політику асиміляції, нав'язуючи католицизм і польську мову, що викликало опір з боку місцевого населення. 8. Чому наприкінці XIV ст. на українських землях були ліквідовані удільні князівства, згодом відновлені та зрештою остаточно ліквідовані в другій половині XV ст.? Ліквідація удільних князівств була пов'язана з прагненням централізувати владу та зміцнити державу. Відновлення князівств стало можливим через тиск місцевої знаті, яка намагалася зберегти свої привілеї. Проте остаточна ліквідація удільних князівств у другій половині XV ст. була зумовлена політикою централізації та зміцнення центральної влади, що було необхідним для протистояння зовнішнім загрозам. 9. Висловіть та обґрунтуйте своє ставлення до твердження, що війни між Великим князівством Литовським і Великим князівством Московським були зумовлені боротьбою за спадщину Русі. Твердження є справедливим. Війни між Литвою і Москвою були зумовлені боротьбою за контроль над руськими землями, які колись були частиною Київської Русі. Обидві держави претендували на роль спадкоємця Русі, що призвело до численних конфліктів за право контролювати ці території. 12.Працюємо в парах. Складіть хронологію основних подій перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського. 1. 1362 р. — Битва на Синіх Водах. 2. 1385 р. — Укладення Кревської унії. 3. 1392 р. — Острівська угода між Вітовтом і Ягайлом.

ko la

.in .u a

4. 1430 р. — Смерть Вітовта і початок боротьби за владу. 5. 1447 р. — Видання Казимиром Ягеллончиком привілею, що підтверджував автономію українських земель. 13.Складіть розгорнутий план відповіді за темою «Українські землі у складі Великого князівства Литовського». План відповіді: 1. Вступ o Становище українських земель перед входженням до складу Великого князівства Литовського. 2. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського o Битва на Синіх Водах та її наслідки. o Політика Вітовта щодо українських земель. 3. Становище українських земель у складі Великого князівства Литовського o Збереження автономії та місцевих традицій. o Вплив литовської адміністрації на українські землі. 4. Політика Вітовта щодо українських земель o Військова та адміністративна реформи. o Зміцнення центральної влади. o Відносини з місцевою знаттю. 5. Кревська унія та її наслідки для українських земель o Умови унії та їхнє виконання. o Вплив польської культури та католицизму на українські землі. 6. Боротьба за владу після смерті Вітовта o Суперництво між Свидригайлом і Сигізмундом. o Утворення Великого князівства Руського. 7. Остаточне входження українських земель до складу Речі Посполитої o Люблінська унія. o Вплив польської адміністрації та культури на українські землі. 8. Висновок o Значення перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського для подальшого розвитку України. § 21. Соціальна структура населення на теренах України в XІV—XV ст. Запитання і завдання Сторінка 177 Знаємо 1. Князі Острозькі вели родовід від династії Б Гедиміновичів 2. Коли сформувався єдиний привілейований стан землевласниківшляхтичів? Єдиний привілейований стан землевласників-шляхтичів сформувався в XVI столітті. 3. Впишіть відсутні літери, щоб дізнатися, який стан тогочасного суспільства був напівпривілейованим. Міщани. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що соціальна структура українських земель успадкувала особливості

ko la

.in .u a

структури Русі, Великого князівства Литовського й Польського королівства. Соціальна структура українських земель дійсно успадкувала риси від Русі, Великого князівства Литовського і Польського королівства. Від Русі залишилися впливові князівські роди та вільні міщани. Від Литви — шляхетський стан, який поступово утворювався з місцевих бояр. Польща вплинула на формування шляхти як привілейованого стану, що остаточно закріпилося в XVI столітті. 5. Назвіть основні стани суспільства на українських землях у XIV — першій половині XVI ст. Визначте особливості тогочасної соціальної структури. Основні стани суспільства: шляхта, міщани, духовенство, селяни. Особливістю було поступове закріпачення селянства і зростання впливу шляхти, що перейняла польські та литовські традиції. 6. Спираючись на соціальну структуру населення українських земель у XIV — першій половині XVI ст., висловіть припущення, які галузі господарства були поширені найбільше. Найбільш поширеними галузями господарства були землеробство та ремесла. Також активно розвивалися торгівля і ремісництво в міських центрах. 7. Як відбувався процес формування шляхетського стану? Які права та обов’язки мали шляхтичі? Процес формування шляхетського стану відбувався через злиття місцевих бояр з польською та литовською шляхтою, прийняття магнатами польських прав і привілеїв. Шляхтичі мали право володіти землею, брати участь у сеймах, вони також несли військову службу. 8. Працюємо в малих групах. Обговоріть і висловіть припущення, за якими ознаками зі шляхетського стану Великого князівства Литовського й Польського королівства можна виділити «українську шляхту». «Українську шляхту» можна виділити за її походженням, збереженням місцевих звичаїв і традицій, підтримкою православної віри, а також за її впливом на місцеве самоврядування та захист українських земель. 9. Якими, на вашу думку, були основні здобутки князя Костянтина Острозького? Основні здобутки Костянтина Острозького: перемога над московськими військами в битві під Оршею, підтримка православної віри, захист українських земель, заснування Острозької академії. 10.На якій ролі Костянтина Острозького в історії Литви наголошував лікаріталієць Джованні Валентіно: «Був то муж такий цнотливий, мужній і фортунний, що заслужив на те, аби його назвати батьком короля, а Його Королівська Милість шанували його понад усіх»? Чому ви так вважаєте? Костянтин Острозький відіграв значну роль у зміцненні Литовської держави, був видатним полководцем, який захищав кордони Литви. Завдяки його військовим і політичним успіхам, він заслужив повагу короля і став важливою фігурою в історії Литви. Застосовуємо і творимо 12.Складіть порівняльну таблицю «Панівні верстви населення українських земель». Русь у Х—XIII ст. українські землі в XIV — першій половині XVI ст. Князі, бояри, духовенство Шляхта, магнати, духовенство, міщани

13.Зараз Костянтина Острозького своїм національним героєм вважають одразу три народи — українці, литовці й білоруси. Підготуйте презентацію про цю історичну постать. Файл: презентація

ko la

.in .u a

§ 22. Сільське господарство. Ремесло й торгівля. Міста, магдебурзьке право Запитання і завдання Сторінка 188 Знаємо 1. Велике приватновласницьке земельне володіння з натуральним господарством, у якому застосовували працю залежного населення, — це В фільварок 2. Коли на українських землях поширилася панщина? Панщина поширилася на українських землях у XV—XVI століттях. 3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву організації, яка захищала інтереси купців у Західній Європі ХІІ—ХV ст. Гільдія. Аналізуємо і пояснюємо 4. Які нові явища в розвитку сільського господарства з’явилися в XIV — першій половині XVI ст.? Які галузі набули розвитку? Обґрунтуйте свою відповідь. У XIV—XVI століттях на українських землях з'явилися великі фільваркові господарства, орієнтовані на виробництво продукції для продажу на ринку. Особливого розвитку набули зернове господарство, тваринництво і виноробство. Це було зумовлено збільшенням попиту на зерно в Європі та можливістю експортувати продукти сільського господарства. 5. Чому в Західній Європі розвиток господарства й ринкових відносин зумовив ліквідацію панщини, а на українських землях усе сталося навпаки? У Західній Європі зростання міського населення і розвиток ринкових відносин сприяли зростанню попиту на працю вільних найманих робітників, що призвело до ліквідації панщини. Натомість в Україні панщина поширилася через збільшення попиту на зерно в Західній Європі, що змусило землевласників закріпачувати селян для підвищення виробництва сільськогосподарської продукції. 6. У чому, на вашу думку, полягали основні причини виникнення збройних соціальних виступів населення на українських землях? Основними причинами збройних соціальних виступів були посилення кріпацтва, зростання податків і феодального гніту, а також обмеження прав і свобод селян. Ці фактори викликали невдоволення населення і сприяли зростанню повстань. 7. Підтвердьте або спростуйте фактами судження, що торгівля на тогочасних українських землях була недостатньо розвинена. Торгівля на українських землях була досить розвиненою завдяки розташуванню на перехресті важливих торгових шляхів між Сходом і Заходом. Українські міста, такі як Львів і Київ, були великими торговими центрами. Однак, порівняно із Західною Європою, торговельні відносини все ж залишалися менш розвиненими через постійні війни і віддаленість від основних європейських ринків. Застосовуємо і творимо

ko la

.in .u a

8. Навчальна гра «Магдебурзьке право». Кожен учасник (учасниця) обирає одного з персонажів (майстер цеху, війт, голова купецької гільдії, жебрак, лавник, раєць, бурмістр тощо). Розігрується сценка з міського життя. 9. Покажіть на карті атласу найбільші міста на українських землях та основні тогочасні торговельні шляхи в Європі. Завдання для роботи з картою: позначити такі міста, як Львів, Київ, Кам'янець, а також важливі торговельні шляхи, що проходили через ці міста до Західної Європи і до Причорномор'я. 10.Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1. Скільки років минуло від дати виникнення магдебурзького права до надання його Львову? Від першої згадки про магдебурзьке право (середина XIII століття) до надання його Львову в 1356 році минуло близько 100 років. 2. Скільки століть на українських землях діяло магдебурзьке право? За додатковими джерелами з’ясуйте, скільки міст на теренах України мали магдебурзьке право. Магдебурзьке право діяло на українських землях близько 5 століть, до XVIII століття. За цей час понад 200 міст отримали магдебурзьке право. 11.Складіть опис повсякденного життя в міському будинку, ремісничій майстерні або крамниці. У міському будинку мешкали переважно багаті ремісники чи купці. Він був просторий, з кількома кімнатами, оздоблений меблями та інтер'єром. Ремісничі майстерні розташовувалися на першому поверсі, де виробляли різні вироби. Крамниця знаходилася поруч, де власник продавав свою продукцію. 12.Підготуйте бізнес-план торговельної операції українського купця, який прямуватиме з караваном від Кафи до Кракова через одне з міст (Київ, Львів або Кам’янець). 1. Маршрут: Кафa — Київ — Львів — Краків. 2. Товари: зерно, хутро, прянощі. 3. Облік витрат і прибутку: врахувати митні збори, витрати на транспортування та охорону, очікуваний прибуток від продажу в Кракові. 13.Складіть розгорнутий план розповіді за темою «Господарський розвиток українських земель у другій половині XIV — XV ст.». 1. Вступ: загальні тенденції розвитку господарства. 2. Основні галузі: землеробство, тваринництво, торгівля. 3. Фільваркові господарства: їхній вплив на сільське населення. 4. Торгові шляхи та розвиток міст. 5. Висновок: наслідки економічного розвитку для соціальної структури та політичного життя. § 23. Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст. Запитання і завдання Сторінка 197 Знаємо 1. У якому році Київська православна митрополія розділилася на Київську і Московську? В 1458 р.

ko la

.in .u a

2. Хто з вихідців з українських земель був автором першої друкованої книжки? Юрій Дрогобич (Котермак). 3. Розташуйте літери у правильній послідовності та прочитайте назву міста, що було одним із центрів іконопису. Відповідь: Львів. Аналізуємо і пояснюємо 4. Чим була зумовлена складна релігійна ситуація на українських землях у XIV — першій половині XVI ст.? Які події спричинили поширення католицизму на українських землях? Що спонукало правителів Великого князівства Литовського й Польського королівства до створення окремих православних митрополій у своїх володіннях? Складна релігійна ситуація на українських землях була зумовлена активною експансією католицизму, яку підтримували польські та литовські правителі. Поширення католицизму було спричинене завоюваннями литовських і польських держав, а також впливом західноєвропейської культури. Правителі створювали окремі православні митрополії для зміцнення свого впливу та контролю над місцевим населенням. 5. Поясніть, чому серед пам’яток архітектури XIV—XV ст. переважають оборонні споруди. У XIV—XV століттях на українських землях часто відбувалися військові конфлікти, тому зростала потреба в оборонних спорудах. Замки, фортеці та інші укріплення будувалися для захисту від татарських набігів та інших ворогів, що робило їх важливими елементами архітектури того часу. 6. Підтвердьте фактами або спростуйте судження, що освіта на українських землях розвивалася незалежно від церкви. Освіта на українських землях значною мірою залежала від церкви, оскільки більшість освітніх закладів створювалися при церквах та монастирях. Проте існували також світські школи, особливо в містах, що свідчить про певну незалежність освіти від церкви. 7. Які традиції Русі та держави Романовичів знайшли відображення в культурі українських земель XIV—XV ст.? Традиції Русі та держави Романовичів, такі як літописання, іконопис, зберігалися і продовжували розвиватися на українських землях. Також продовжувалася традиція книжкової мініатюри та будівництва оборонних споруд. Застосовуємо і творимо 9. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Досягнення культури українських земель другої половини XIV — XV ст.» Напрями розвитку культури: • Літописання. • Іконопис. • Архітектура. Досягнення: • Київський Псалтир. • Львівська іконописна школа. • Масове будівництво замків.

ko la

.in .u a

10.Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» обговоріть, які чинники розвитку української культури переважали: негативні чи позитивні. Під час обговорення потрібно звернути увагу на такі аспекти: • Зовнішні чинники: вплив Західної Європи, контакти з іншими державами, війни, що негативно впливали на розвиток. • Внутрішні чинники: роль церкви, розвиток освіти, культурні традиції Русі, політична нестабільність. • Висновок: аналізуючи, можна побачити, що негативні чинники (війни, зовнішня агресія) створювали перешкоди для розвитку культури, але позитивні (впливи з Європи, розвиток освіти, збереження традицій) значною мірою сприяли збереженню та розвитку української культури. 11.Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проєкт» за додатковими джерелами підготуйте і представте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом навчальний проєкт за темою «Юрій Дрогобич (Котермак)», «Замки й фортеці України» (на вибір). Для підготовки проєкту можна обрати одну з наступних тем: • Юрій Дрогобич (Котермак): дослідити його життя, внесок у розвиток науки і культури, його роль як одного з перших українських авторів друкованих книг. Важливо звернути увагу на його наукові досягнення, наприклад, «Прогностична оцінка поточного 1483 року», а також на вплив його діяльності на розвиток освіти та науки. • Замки й фортеці України: дослідити історію та значення таких замків, як Львівський замок, Кам'янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця тощо. Проєкт може включати інформацію про архітектурні особливості цих фортифікаційних споруд, їх роль у захисті українських земель, а також про культурне значення замків як частини історичної спадщини України. § 24. Генуезькі колонії. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханату Запитання і завдання Сторінка 205 Знаємо 1. Першим ханом незалежного Кримського ханату був: В Хаджі Герай. 2. Яку назву мала столиця князівства Феодоро: столиця називалася Дорос або Мангуп. 3. Впишіть відсутні літери, щоб прочитати назву володінь генуезців у Криму: Каффа. Аналізуємо і пояснюємо 4. Наведть факти, які підтверджують або спростовують судження, що генуезькі володіння у Криму були містком між Сходом і Заходом: Генуезькі колонії у Криму, зокрема Каффа, слугували важливим торговельним центром, через який проходили товари зі Сходу до Європи, що підтверджує їх роль як містка між Сходом і Заходом. 5. Якими, на вашу думку, були основні особливості розвитку князівства Феодоро: Князівство Феодоро вирізнялося своїм унікальним географічним положенням, поєднанням візантійських і грецьких культурних впливів, а також своєю незалежною політикою, що дозволило йому зберегти автономію від інших держав.

ko la

.in .u a

6. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, що вирізняло розвиток Кримського ханату. Чому він став васалом Османської імперії: Кримський ханат був важливим регіональним гравцем завдяки своїй військовій потузі та стратегічному розташуванню. Стати васалом Османської імперії ханат був змушений через військовий тиск і прагнення отримати військову підтримку проти інших загроз. 7. Українські історики другої половини XIX — початку XX ст. Володимир Антонович, Микола Костомаров, Дмитро Яворницький, Михайло Грушевський окреслювали відносини тогочасної України із Кримським ханатом як ворожі. За додатковими джерелами з’ясуйте, чи відповідає це твердження реаліям часу: Відносини були дійсно складними і часто ворожими через часті набіги татар на українські землі, які завдавали значних руйнувань і приносили страждання місцевому населенню. Проте існували також періоди перемир'я та співпраці. 8. Під впливом яких культур розвивалася культура Кримського ханату? Дайте аргументовану відповідь: Культура Кримського ханату розвивалася під впливом ісламської культури Османської імперії, а також грецьких, вірменських, італійських та інших народів, що мешкали на Кримському півострові. Це поєднання різних культур створило унікальний культурний симбіоз, який відображався у всіх сферах життя ханату. 9. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, що найбільше впливало на розвиток господарства Кримського півострова: Розвиток господарства Кримського півострова залежав від його географічного розташування, що сприяло торгівлі, а також від аграрного виробництва, особливо виноградарства, садівництва та скотарства. Крім того, велике значення мали караванні шляхи і морські порти. Застосовуємо і творимо 10.Виконайте завдання за історичною картою атласу: 1. Покажіть напрямки набігів татар на українські землі. 2. Покажіть територію Дикого Поля, Кримського ханату, князівства Феодоро, володіння генуезців у Криму. 11.Розв’яжіть хронологічні задачі: 1. Скільки років існували генуезькі володіння в Криму: Генуезькі колонії в Криму існували приблизно 250 років, з середини XIII до кінця XV століття. 2. Скільки століть проіснувало князівство Феодоро: Князівство Феодоро проіснувало приблизно два століття. 3. Скільки років минуло від захоплення монголами Криму до появи Кримського ханату в 1441 р.: Минуло приблизно 200 років. 12.Працюємо разом. Визначте головну мету набігів татар на українські землі. До яких наслідків це призвело? Складіть тези: • Головна мета набігів татар: захоплення полонених для подальшого продажу в рабство та грабіж територій для збагачення ханату. • Наслідки: значне послаблення українських земель, руйнування міст і сіл, посилення обороноздатності українських князівств та утворення Запорозької Січі як захисної сили проти татарських набігів.

ko la

.in .u a

13.За додатковими джерелами складіть історичний портрет одного з правителів Кримського ханату XV — першої половини XVI ст. або князівства Феодоро. Відповідь подайте у вигляді презентації: Доповідь на тему: «Історичний портрет Хаджі I Герая» Хаджі I Герай – засновник Кримського ханату і перший його правитель, який жив у XV столітті. Його біографія та досягнення відіграють важливу роль в історії Криму і всього регіону. Хаджі I Герай народився приблизно в 1397 році. Він походив із знатної династії Чингізидів, що робило його нащадком великого завойовника Чингізхана. У 1441 році він заснував Кримський ханат, об'єднавши під своєю владою численні кримські племена. Це стало можливим завдяки його вмілому керівництву і військовому таланту. Основні досягнення Хаджі I Герая включають успішну боротьбу за незалежність Кримського ханату від сусідніх держав. Він успішно протистояв Литві та Золотій Орді, що дозволило Кримському ханату зміцнити свою незалежність. Окрім цього, Хаджі I Герай налагодив дипломатичні стосунки з Османською імперією, що стало важливим кроком для подальшого розвитку ханату. Хаджі I Герай також активно займався військовими кампаніями. Він вів війни проти Великого князівства Литовського, Московії та інших сусідніх держав, захищаючи територію ханату. Одним із важливих політичних досягнень Хаджі I Герая стало заснування столиці ханату в місті Кирк-Єр (сьогоднішній Старий Крим), що зміцнило владу ханату і дало імпульс до розвитку регіону. В історії регіону Хаджі I Герай залишається видатною постаттю. Він заклав основи для стабільного розвитку Кримського ханату, який згодом став важливим політичним гравцем на міжнародній арені. Його правління сприяло економічному та культурному розвитку Криму, залишивши глибокий слід в історії. Таким чином, Хаджі I Герай був не лише засновником Кримського ханату, але й талановитим лідером, чиї дії визначили розвиток регіону на багато років вперед. Його політична і військова діяльність забезпечила існування ханату та його подальше процвітання. § 25. Історія Русі в контексті епохи середніх віків (узагальнення) Запитання і завдання Сторінка 211 Знаємо 1. Виконайте історичний диктант: Який київський князь першим прийняв християнство: Володимир Великий. Похід на Київ якого князя сприяв встановленню династії Рюриковичів: Олега. Як називали збірник законів Русі: "Руська правда". Із якими кочовими племенами вів боротьбу князь Володимир Мономах: з половцями. Навколо якого міста спалахнула боротьба в роки дроблення Русі: навколо Києва. Яке князівство стало центром об’єднання українських земель: ГалицькоВолинське князівство. Навала яких племен призвела до занепаду й розпаду Русі: монголів. Який галицько-волинський князь став королем: Данило Галицький. Які держави боролися за галицько-волинську спадщину: Польща, Литва, Угорщина.

ko la

.in .u a

Коли відбулася битва на Синіх Водах: 1362 року. Яка держава прагнула загарбати всю спадщину Русі: Московська держава. Коли утворився Кримський ханат: 1441 року. Аналізуємо і пояснюємо 2. Порівняйте процеси та явища загальноєвропейської та української історії середньовіччя. Зверніть увагу на систему васалітету та землеволодіння: У загальноєвропейській історії середньовіччя система васалітету базувалася на феодальному устрої, де васали отримували землі в обмін на службу. В Україні васалітет також мав значний вплив, але на українських землях цей процес тісно переплітався з місцевими традиціями землеволодіння, що включали великі родові маєтки. 3. Укажіть роль і місце державних утворень на теренах України для подальшого розвитку українського суспільства: Русь: була першою державою на теренах України, яка заклала основи державності, правової системи та культури. Галицько-Волинське князівство (Королівство Руське): стало спадкоємцем Київської Русі та забезпечило збереження української державності. Велике князівство Литовське: сприяло збереженню українських традицій та прав, дозволяючи самоврядування українським землям. Польське королівство: частково впровадило західноєвропейські політичні та соціальні структури, що мало як позитивний, так і негативний вплив. Молдавське князівство: взаємодіяло з українськими землями, але не мало значного впливу на їхній розвиток. Московська держава: прагнула підкорити українські землі, що призвело до постійної боротьби за незалежність. Золота Орда: стала каталізатором занепаду Русі та подальшого дроблення українських земель. Кримський ханат: часто здійснював набіги на українські землі, що мало руйнівний вплив. 4. Скористайтеся переліком дат основних подій історії України середніх віків (с. 220). Зробіть висновок про місце Русі в загальноєвропейських політичних, економічних і культурних процесах: Київська Русь була вагомим центром політичного та культурного життя Європи, підтримуючи зв'язки з Візантією, Західною Європою та Сходом. Вона відігравала важливу роль у поширенні християнства та створенні перших державних інституцій на українських землях. Застосовуємо і творимо 6. Укажіть хронологічні межі Середньовічної історії України. На які періоди її поділяють? Що ви поклали б в основу запропонованої періодизації: Хронологічні межі Середньовіччя в Україні охоплюють IX-XV століття. Її можна поділити на періоди Київської Русі, період дроблення та ГалицькоВолинської держави, часи литовсько-польської влади та початок Козацької доби. Основою періодизації можуть стати політичні та культурні зміни. 7. Визначте основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в ІХ— ХV ст. за планом:

Здобутки Створення Київської Русі, Галицько-Волинського Державотворення князівства Господарський розвиток Розвиток землеробства, торгівлі, ремесел Ремесло Зростання міського ремісництва Церковне життя Запровадження християнства Духовний та освітній Поява перших шкіл, розвиток літератури та розвиток літописання Військова справа Будівництво фортець, розвиток княжих дружин 8. Складіть перелік із десяти подій, які були визначальними для Середньовічної історії України. Підготуйте презентацію: Перелік може включати такі події, як хрещення Русі, битва на річці Калка, створення "Руської правди", битва на Синіх Водах, утворення Галицько-Волинського князівства, похід монголів на Русь, заснування Львова, перше литовсько-руське об'єднання, Кревська унія, утворення Кримського ханату.

ko la

.in .u a

Сфера