1-mo by sloven

Gagauz dili

2018

Кулаксиз О. С., Бучацька Т. Г., Дімова В. М., Арнаут Ф. І.

Гагаузька мова підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Kulaksız O. S., , Buçaţkaya T. G., Dimova V. N., Arnaut F. İ.

Gagauz dili ukrain dilindä üürenän cümnä orta üüretmäk kurumnarı için 1-ci klaslara deyni üürenmäk kiyadı

Чернівці „Букрек“ 2018

УДК 811.512.165(075.3) К 90

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ від 06.07.2018 № 734)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

К 90

Кулаксиз О. С., Бучацька Т. Г., Дімова В. М., Арнаут Ф. І. Гагаузька мова : підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою. – Чернiвцi : Букрек, 2018. – 128 с. : іл. ISBN 978-966-399-984-5

УДК 811.512.165(075.3)

К 90

Kulaksız O.S., Buçaţkaya T. G., Dimova V. N., Arnaut F. İ. Gagauz dili : ukrain dilindä üürenän cümnä orta üüretmäk urumnarı için 1-ci klaslara deyni üürenmäk kiyadı. – Çernovţi : Bukrek, 2018. – 128 с. ISBN 978-966-399-984-5

УДК 811.512.165(075.3)

ISBN 978-966-399-984-5

Okul (Школа)

Аralıktа (На перерві)

Klasta (В класі)

Yılın zamannarı. Güz (Пори року. Осінь)

Kasım (День Святого Дмитра)

Аnа tаrаfı. Кüü. Каsаbа (Рідний край. Село. Місто)

Transport. Yolu geçmäk kurallar (Транспорт. Правила руху пішоходів)

Аylä (Родина)

Zаrzаvаtlаr (Овочі)

Mеyvаlаr. Renklär (Фрукти. Кольори)

Еv hеm аul. Еv hеm аul işlеri (Дім та подвір’я. Робота в домі та на подвір’ї)

Каplаr. Imеklär (Посуд. Їжа)

Каplаr. Imеklär. Gаgаuz hаlk imеklеri (Посуд. Їжа. Гагаузькі народні страви)

Giiyimnär. Ayak kabı (Одяг. Взуття)

Insаnın kuruluşu (Частини тіла)

Еv hаyvаnnаrı. Еv kuşlаrı (Свійські тварини. Свійські птахи)

Yаbаn hаyvаnnаrı (Дикі тварини)

Kış. Natura kışın hem kış havaları (Зима. Природні явища взимку)

Kış yortuları (Зимові свята)

Kışın daada. Saymak 10 kadar (У лісі взимку. Лічба до 10)

Kuşlar kışın (Пташки взимку)

Kış оyunnаrı, ilence (Зимові ігри)

Gagauzların adetçä işleri (Традиційні заняття гагаузів узимку)

Sааt. Günün sıralıı (Годинник. Розпорядок дня)

İlkyaz. Prost olmak yortusu (Весна. Свято Масниця)

İnsanın işleri ilkyazın (Заняття людей навесні)

Çiçеklär. Uşakların ilkyazın oyunnarı (Квіти. Дитячі ігри навесні)

Uşakların oyunnarı (Дитячі ігри)

Ilkyаz yоrtulаrı (Весняні свята)

Bän yаşêêrım Ukrаinаdа (Я живу в Україні)

Saalıklı ol! Gigiyena kuralları (Будь здоровий! Правила гігієни)

Oyuncаklаr (Іграшки)

Yaz (Літо)

Gezmеklär (Прогулянки)

Gаgаuz hаlk mаsаllаrı (Гагаузькі народні казки)

Tilki hem kirpi (Лисиця та їжак)

Usta (Майстер)

İki moçüga (Дві дубинки)

Bilmеycеlär (Загадки)

Bаşkа hаlkların mаsаllаrı (Казки народів світу)

Tilki hem turna (Лисиця і журавель)

Başacık (Колосок)

Neçin kedi yıkanêr imektän sora (Чому кішка вмивається після їжі)

Okumak kiyadı Tanışmak. Okul

Uygun sözlär: Dostsuz kär nicä kolsuz. Kuşlar belli uçmakta, insannar sa dostlukta. Dostluk – başka, alışverişçilik – başka. Üürenärsän – yaşamak! Üürenmärseydin – ahmak! Bilmeycelär: Ak deniz, kara balık, Denizdä kalabalık.

(kiyat, yazılar)

Dört kardaş tepesinä Tafta tavan kakılı. Kim söleycek, ne bu, dost, Elbet, uşak akıllı. (masa)

K. Vasilioglu

(masa)

Dört bacaa var, Ama erindä durêr, Sade oturannarı Saatlan hatırlêêr.

K. Vasilioglu

Usta

Var bizim bir ustamız. Türlü iş düzär. Avşama kadar oyuncak Bozulup, düzülär. Tina Sürma

Аrаlıktа

Bilmeycä: Yok aazı, ama sesi Ba öter, ba kesilеr. Dermenä kuvet verer: Papşoycuk una döner. (lüzgär) V. Filioglu

Şımarêr o, ya uslu, Ya baygın, ya pek tuzlu, Benizi duruk, ya boz, Sıcakta – bizä o dost!

(su)

V. Filioglu

Sayılmak

Bizdä büük sevinmelik, Enikledi biyaz köpek. Iki palicik – dişi, Olduk evdä irmi kişi. Dädu, mani, mamu, tati, Kaku, batü, bän, Kara kedi, bir domuz, Iki beygir, iki horoz: Birisi kara, öbürü – boz, Dört tauk, biyaz köpek, Iki palicik – dişi, Dooru saydım – Irmi kişi.

Tina Sürma

Yılın zamannarı. Güz

Güzdän taa gözäl zaman Yoktur Bucakta! Hepsicii sansın yaşêêr Büük meyvalıkta. K.Vasilioglu

Güz

Üzümnär şıra dolu Güz geldi yavaş-yavaş. Almalar gözäl oldu, Sararêr eşil yamaç. Kuzular büüdü toyan – Olacek lokmacıktan. Turnalar yolcu çoktan – Pek korkêrlar suuklardan. Yapraklar sener hızlı, Olmasın güz ayazlı. Toplamaa lääzım ne var – Bişey bozmasın hiç kaar. T. Marinoglu

Аnа tаrаfı

Ana dilîm Ana dilim – tatlı bal, Salkım çiçää kokusu, Şırasını üklü dal Vermiş gömeç dolusu. Ana dilim – gözäl ses, Maanä – türkü avası, Onu ışidän herkez Doymaz, geçmäz avazı. D.Tanasoglu

İnsana lääzim

(bir parcası) İnsana lääzım bir er, Neredä ana bekleer, Çıkıp küü kenarına, Yaş döker uzun yola. İnsana läazım bir er. Todur Zanet

Gagauz

Gagauz beener Kırda çimendä O serbestlener Uslu dünnedä;

Nända Yalpucak Kuruderedä – Ölmesin bir pak Uslu dünnyadä;

Nända o bulêr Soluk güüsünä, Kazlar yıkanêr Uslu dünnedä;

Ölmesin halkın Oguzistandan, Gagauzistan Uslu dünnedä... D.Tanasoglu

Аylä Kizçaazim Kalkêr sabaalen kızçaazım, Lafeder nasıl çancaaz, Deer: “Çıkmaa sokaa lääzım, Dün bän gezindim pek aaz.” Alêr bir buka sofradan, Gülümseer, günä bakıp, Uz duramêêr sabaadan; Yetişmäz ona vakıt. Sorêr pek büük mü dünnää? Pek mi derin derelär? Necin pek kısa günnär Hem uzun pek gecelär? Otur bir kaç minut, kızım, Seslener dünnää sana, Yaşamamın yıldızı, Severäk sarmaş bana. Bakêrım bän gözlerinä, Gözleri – deniz derin, Hayırlı ellerinä... Ne gözäl bu ellerin. Ne gözäl üzün senin! Todur Keleş

Zаrzаvаtlаr. Meyvalar Bilmeycelär: (mercimek)

Alçacık tepä cıngırlı küpä.

Bir öküzüm vardır, buynuzlarnı kesmedän sıımêêr dama.

(fidan)

Bir sarı fıçı saplan, dolu içi bir sürü hergeleylän.

(kaun) (rup)

Er altında kara bakır.

(çukundur)

Er altında kırmızı bakır.

(laana)

Suuk su içindä kaynamış paça.

Bir kara koyun kuzulaycı olsun, kuzusu da kuzulaycı olsun.

(erik)

Allah yapar yapısını, demir açar kapusunu. (karpuz)

(kabak)

Aulu atladı, kaz yımırtladı.

(kıırma)

Kat kat döşek, onu bilmeyän – eşek.

Düş

İlkyaz. Nofrey dädu dinnener meyva başçasında. O beener bu güneşli zamanı. Taa çok sever bereketli güzü. Bu vakıt aaçlar dolêr olmuş meyvalarlan. Dädunun başçada en sevgili aacı var. O hepsindän kıvrak bir armut aacı. Dädu sever onun şıralı armurtlarını da. Onnar sap – sarı hem baldan tatlı olêrlar. Şindi ihtär onun altında bulunêr. Aaç çiçektän bimbiyaz, gelindän gözäl. Gün şılamasından, çiçek kokusundan dädu uyukladı. Çeketti görmää düş. Te gider o geniş uzun derenin boyundan. Gök pam-pak, tenekä. Ansızdan peydalandı bir küçürek bulut. O benzärdi armut aacına. Bulutçuk yaklaştı erä. Çaardı ardına. Dädu başladı kalkmaa göklerä. O ilin sallardı kanatlarını. Taman açan dädu girdi bulut içinä, ansızdan kimsä dartti, acıttı kanatlarını. O o saat uyandı. Bir yaban guguşu savaşardı dädunun incecik, kaardan biyaz, bıyıklarını koparıp yuvalаа taşımaa. Onun temelini kuş şansora koymuştu armut aacın bir dar çatalında. T. Marinoglu

Soruşlar: Neredä dinnener Nofrey dädu? Angı aaç en sevgiliydi? Nesoydu aacın meyvaları? Ne görmüş dädu düşündä? Ne yapmış yaban guguş?

Ev İnsana lääzim

(bir parcası) İnsana lääzım bir ev, Baca neredä tüter... Geçteki şafkı, sıcaa Koruyerlar duvarlar. İnsana lääzım bir ev. Todur Zanet

Evdä duvarlar da yardımcı.

(söleyiş) (kilim)

Zor-zor zormantı, Zor duvara tırmandı. Açan kızım evlendi, O da duvardan indi.

Imeklär

(ceviz)

Bilmeycä: Dört kardaş bir gölmektä yaşar.

Cennet

– Mali, ne o cennet? – Cennet, Sandi, o, neredä var alma, armut, kirez… – A-a, şindi annadım. Cennet o hoşaf. K. Vasilioglu

(çarık)

Bilmeycä: Baalêêrsın – gezer, çözersin – durêr.

Аyаk kаbı

Herkerä nicä kardaş, Yannaşık durêrız İyarkän – masa altında, Gecä – köşedä kalêrız.

Insаnın kuruluşu

Uygun sözlär: Adam aaç – yanından kaç. Bilmeycä: Edi delikli tokmak (yada: susak) Onu bilmeyän – ahmak. (kafa)

Yarım (yada: yaalı) kaşık duvarda yapışık.

(kulak)

Ev hаyvаnnаrı. Ev kuşlаrı

Bilmeycelär: Üklük üstündä yumak. Bir fıçı dolu iki türlü içkiylän. Dışarda bir çıırış, bir baarış. Çıktım dışarı, buldum bir top gümüş. (kedi)

(yımırta)

Kedicik

Horoz nicä öter

Kedecik sän, kedicik Ahmacık olan. Neredä gezersin sän, Kimsey yok soran.

Gününä küllüktä Tauklar eşiner. Ya gösterin hızlı, Horoz nicä öter.

K.Vasilioglu

Şen hаyvаn bаşçаsı İ. Kiorun şiirläri

6 Devä Iki kаmbur sırtındа, Dört üüsek buruk bаcаk. Devä ааcın аltındа, Gölgedä hiç diil sıcаk. Çаlılı оtu çiineer, Dоyunduynаn – dinnener. Тilki Turuncu tilki şiret. Pааlı deriyi kоruyeer. Hırsızlık – pek prоst tаbeet, Аmа аvcıdаn kоrkêr. Şаlvirlik оndа vаr çоk – Аmа tаuk yааnısı yоk!

Kirpi Kim bu sivri iineli Gider yаvаş ileri? Tоmbаrlаk, nicä tоpçаz. Evcääzinä kаldı аz. Iynelerdä аlmаlаr Mаntаrlаrlаn bаrаbаr. Kirpi şindi аlаtlêêr Imeelik her gün ааrêêr.

Sıncаp Dаldаn dаlа о аtlêêr, Sıncаpçık hep аlаtlêêr. Kış için ceviz tоplаmаа, Yuvаcıınа tаşımаа. Sıncаp türkücük çаlêr, Cevizçik tа kemirer.

Kаplаn Bu kаplаn bir büük kedi, Yоllu deri, аlаcа. Benim yаnımа geldi, Dаyаndı kаlın ааcа. Pаnçаsını uzаttı, Sоrа yаnımdа yаttı.

Tаvşаn Uzun kulаklı tаvşаn, Hepsi deer оnа «kоrkаk». Dа аçаn geler аvşаm, Dааdа kаçêr yаlnаyаk. Sаklаnêr duşmаnnаrdаn Kаlın ааçlаr аrdındа. Fil Bаyırа benzeer büük fil, Аrkаsı оnun geniş. Burnusunda kаrаnfil, Bааşış dоst оnа vermiş. Аyı Te mоr derili аyı, Bän оldum оnа mаyil. Dаuldа pek şen оynêêr, Sevinmektän аnırêr. Fıçıdаn о bаl iyer, Sоrа dа tаtlı uyuyeer. Аslаn Hаyvаnnаrdа vаr pаdişаа – Kааvi, gözäl hem büük Аslаn. Üüsek tаştаn bаkêr аşаа, Аmа оndаn hiç kоrkmа sän. Аslаn uşаklаrı sever, Bоmbоni оnnаrа verer.

Mаymun Mаymun çitendä durêr, Zоtkаsını hep burêr. Bän оnа аçаn bаkêrım, Gülüştän heptän pаtlêêrım. О cümbüşleder beni, Şаplаdêr ellerini.

Cаnаvаr Cаnаvar bоz derili, Dişleri оnun sivri Hep ааrêêr kimi tutmаа, Ulu dааyа götürmää Аmа köpeklär sаlêr – Cаnаvаr hızlı kаçer.

Yоllu yаbаn beygir Bu beygiri kim görer, Hepsicii оnа şаşêr: Pek gözäl yоllu giimni, Sаnsın bir hаlаt eni. Bän оndа аtlı gezerim Dа lüzgärlän yаrışêrım.

Kış

Bilmeycelär: Aulu atladım, Liftimi kaybettim. Ay buldu, Gün sakladı.

(kraa)

Bir öküzüm vardır, Yatır kalkmaz.

(duman)

Bir öküzüm var, dan erleri aarırkan yatêr, Вir küü savaşsın, kaldıramêêr. (duman)

(mum)

Bir izmetçim var, Kendi kendini iyer.

Eni yıl

(bir parçası) Eni yıl, eni yıl, Eni sendän bekleeriz, Eni yıl, eni yıl, Sana pek sevineriz. Yazına senin, eni yıl, Pak yaamurlar. Kışın da ko yaasın Dizä kadar kaarlar. Başaklı azimka Kırlarına, Sütlü papşoy Ahırlarına. Тina Sürma

Kolada

Hristos geldi dünneyä, Ömür verdi günnerä. Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm!

Zeedelensin kısmetä Nelär konulmuş neetä. Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm!

Sevdi bizleri heptän, Sevdi bütün ürektän. Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm!

Saalık, sevgi evinizä, Evlad gülüşü sizä, Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm!

Ko can ateşi yansın, Hatır güdän sayılsın. Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm!

Hep şılasın gün hem ay, Kırda doluşsun booday. Koladi – koladelä, Bizdän dä bir büük seläm! V. Filioglu

Sааt. Güünün sıralıı

Bilmeycä: Gecä-gündüz orüyer, Ne içer, ne dä iyer.

(saatlar)

Edidä saat cingırdêêr Döşektan tez kaldırêr. Edi buçukta saadım Okula yollandırêr. Saat birdä evä giderim Üülen ekmeeni iyerim. Saat üçadan dinnenerim Kuşlara imää vererim. Uroklarımdan seftä Tutunêrım saat dörttä. Altıyadan okuyerım Daavaları esaplêêrım. Ediyadan dinnenerim Mamuya yardım ederım. Dokuzda döşää yatêrım Tatlı – tatlı uyuyerım. K.Vasilioglu

Ilkyаz. Prost olmak günü

Hey, gözäl dedelär adeti, Şükür, ki genä geldin kapuya. Oruç tutularkan – biz prost olacêz, Her günaha evalla gelecez. Todur Zanet

Insаn işleri ilkyаzın

İnsana lääzim

(bir parcası) Insana lääzım Vatan, Halkına kalsın damar, Kanında – dedä sesi, Uzaktan evä çeksin, Insana lääzım Vatan. Todur Zanet

Uygun söz Vatanından gözäl er dünnädä yoktur.

Kara toprak

Bizim Bucak – Kara toprak Besleer bizi, Sever bizi, Ana gibi, Paasız deyni.

Bizim Bucak – Kara toprak, Haliz masal, Cırtma, kaval – Sennik için, Hoşluk bizim. Mina Kösä

Bilmeycä: Arşın ayaklı – tavsam bıyıklı.

(ekinnär)

Çiçeklär Bilmeycä: Ak pak biyaz yımırtaymısın? Avcılar geldi, sän da bırdaymısın?

(çiidem)

Laalä

Oldunuz mu göz- kulak? Başçada büüyer laalä. Dördünü biz kopardık – Lä-lä-lä-lä-lä-lä. Kaç kerä yapêrsın “lä” Okadar kaldı laalä. Ya çekedin siz saymaa – Kaç çiçek var başçada? T. Marinoglu

Paskellä

Ilkyаz yоrtulаrı

Kırmızı yımırta Sepetlär büün dolu, Boyalı yımırta. Bän bunu bekledim Pek çok gün hem afta. – Hristos dirildi! – Hakına dirildi! Bu yortu bizlerä Allahtan verildi. K.Vasilioglu

Uygun sözlär Ilkyaz kışı doyurarmış. Ilkyazın gözellii – çiçek, güün gözellii – ekmek.

Yаz Sabaa

Kukurika, kukurä Ötüşerlär horozlar. Şırıldêr duruk derä, Uyanêrlar uşaklar. Kukurika, kukurä Çıvlaşêrlar piliçlär. Gün girdi içerlerä – Verilerlär selemnär. Kukurika, kukurä Gecedän biz saa çıktık. Gözälim çiçeklerä Genä hepsimiz şaştık. T. Marinoglu

Uygun sözlär: Yazın arkan terleyecek, kışın şennik gelecek. Yazın sän çalışacan – kışın tatlı uyuyacan.

(kelebek)

Daya gidär harapçik, Daadan gelir – ayanda sarı çorapçik.

(kuvan)

Bilmeycelär: Sarıdır, şafran diildir, Karadır, katran diildir, Kanadı vardır, kuş diildir.

Gezinmeklär

Atlı gezinmäk (bir parcası)

Yaklaşıp bir boz eşek (Ne toyandı, ne gevşek), Aar sallêêr o kafayı, Gezdirmää bizi kayıl. Yoktu, bezbelli, işim, Toplaşêrız beş kişi, (Takä diildi başımda, Diildik az biz yaşında).

Gözündän eşään saklı, Hepsimiz pinip atlı, Ki olsun sonda üünmää – Yollanêrız gezinmää V. Filioglu

Masallar İki kardaş Moldovan halk masalı

Yaşaarmış evelki vakıtlarda iki kardaş. Pek birliktä hem annaşmakta yaşaarmışlar. Büük kardaş artık evliymiş. Varmış uşakları da. Ama küçüü taa delikannıymış. İki kardaş da yaşaarmışlar küüdä, şiftçilii aydarmışlar. Varmış birär parça topracıkları, neredä onnar booday ekärmişlär. Ekinnar olduynan toplarmışlar berekedi – herkezi kendi tarlasından biçintileri taşıyer harmana da ayırı – ayırı çekederlär harman düümä. Gider küçük olacaan batüsu üülenni yapmaa. Kardaşı kalêr harmanda ekini saçak kuşlarından korumaa. Batüsu taa etişer – etiştirämeer ayırılmaa harmandan, nicä kardaş alêr da birkaç demirli tenä döker batüsunun yıvınına. Kendi – kedinä olä kararlamış: – Batünun var karısı hem uşakları. Ona taa çok lääzım olacek, aylesini bakmaa deyni. Bän – sa yalnızım. Nereyi da gitsäm, hererdä bir parça ekmek bulacam. Ko onun payı taa zeedecä olsun! Dönmüş batüsu harmana. Şindi kardaşındaymış sıra ekmek imää. Bakmış batüsu düülmüş tenä yıvınnara da düşünmüş: – Benim işim kolay: evim da va var, uşaam da var. Var kim benim için düşüsün dä. Ama kardaşımın kimseycii yok. O pak yalnız, yok kim ona yardım etsin. Ya bän ona birkaç demirli zeedecä atayım. Ko onun payı zeedecä olsun!..

Nicä düşünmüş, olä da yapmış. Da çikêr ani kardaşların tenä yıvınnarı hiç azalmamışlar, ama cannık hem insannık – zeedelenmiş! Soruşlar: Nicä yaşarmış iki kardaş? Ne yapmış küçük kardaş, açan batüsü gitmiş imää? Neçin? Ne yapmış batüsü, açan küçük kardaşı gitmiş imää? Neçin? Ne çıkıştı bitkidä?

Yalancı

Çocucak koyun güdärmiş. Da, sansın görer canavarı, çekeder çaarmaa: “Yardım edin, canavar geler!” Adamnar kaçêrlar, giderlär da görerlär: yalanmış. Bölä yapêr o birkaç sıra, ama olêr ölä dä – halizdän geler canavar. Çocucak çekeder baarmaa: “Burayı taa tez, canavar geldi!” Adamnar sanmışlar, ani o genä yalandırêr da seslämeerlär onu. Canavar görer, ani korkmaa yok kimdän, alêr da buuêr bütün sürüyü. L. Tolstoy, çevirdi M. Kösä

Soruşlar: Ne iş yaparmış çocucak? Neçin onun inanmamışlar? Neyä üüreder bizi bu annatmak?

Karımca hem güvercin

Gagauz halk masalı Küçük bir karımca bir gün derenin duruk sularına indi. İçi yanardı. Uzandı içmää bir yudum su. Ama taman bu vakıt onu bir dalga aldı, götürdü. Zavalı: – Etişin! Buulêrım! – da çeketti çırpınmaa. Derenin üstyandan uçan bir güvercin onu açık gördü. Gördü nicä zeetleneer, buuşêr bu küçücük can, da çeketti suya dooru kolverilmää: – Kardaş, – dedi, – şindi sana bir çıbık getirecäm, ona tutunarsın. Küçük karımca kurtulduynan çıbık üstündä, angısını getirmişti güvеrcin, dedi: – Çok, çok saa olaysın güvercin kardaş. Bu iiliini hiç unutmaycam. Güvercin: – Bän aslıya bişey yapmadım. Hadi hoşça kal. Üz yıl dik atlı ol. Ertesi günü karımca daayı dolaşardı. Gördü elindä tüfek tutan bir adam. O bir avcıydı. İlerdeki aaçlarda neya sä gözlerini dikmişti. Karımca baktı uz o aaca. Bir dä gördü orada dünkü hatırlı güvercini, angısı oturardı dalda bir kasavetsiz. Karımca o saat avcının bacaana tırmandı. Taman güvercini keyzä alardı. Adam “Of” acıdan baardı. Bu vakıt karımca kendini erä attı, güvercin avcının sesindän ürktü, maavi goklerä çıktı. Soruşlar: Neya üüreder bizi bu masal? Nicä kurtarmış güvercin karımcayı? Annadı mı güvercin kim onu kurtardı?

Neçin kedi yıkanêr idiktän sora

Litva halk masalı

Günün birindä çiftçinin kapunun önünä konêr bir saçak kuşu. Konêr da çekeder, çimen üstündä atlaarak, teneleri toplamaa. Bu vakıt çorbacının kotoyu başlêêr kuşçaazın aardına avlanmaa. Türlü – türlü sinip – erleşip, birdän saçak kuşun üstünä atlêêr da tutêr. Kanadından kaldırıp onu, demiş: – Ne gözäl bän şindi sabaa ekmeni yapacam!

100

– Siz ne, Canabiniz, kotoy beyim, – baarmış saçak kuşu. – Okadar mı siz beni imää isteersiniz? – E ne, gözünä mi bakacêydım, – üfkeli demiş kotoy da hazırmış şansora kuşun kafasını bursun. – Ayıp lääzım olsun, kotoy beyim! – genä kendi kuş dilindä demiş saçak kuşu. – İmää siz var nicä iyasiniz, ama unuttunuz yıkanmaa!.. – Ne, Canabiniz, bilmeer mi, ani çorbacıykanız da, çorbacınız da – hepsi insannar bu dünnädä ilkin ikanêrlar da sora oturêrlar sofraya? Burada var dooruluun! – demiş kotoy da kaldırmış bacaanı, ki taa isleycä zotkacıını yıkasın. Saçak kuşu bunu da bekläärmiş. Fırlêêr da konêr evin saçaana, kotoydan taa uzaacık. Pek üfkesi çıkmış kotoyun ozaman. – Eter bana bukadar! Beni şansora aldatmaycan! – demiş kotoy. – Ko insannar, nesoy bilerlär, ama bän şansora ilkin ieycäm da sora ikanacam. Ozamandan beeri hepsi kotoylar bu dünnädä ikanêrlar idiktän sora. Soruşlar: Kim konmuş kapunun önünä? Kim tutmuş saçak kuşunu? Nesoy çıkış bulmuş saçak kuşu? Kotoy da. İlerledin... Ozamandan beeri ne yaparmışlar kotoylar?

101

Tilki hem turna

Rus halk masalı

Tilki dostlaşmış turnaylan. Günün birindä tilki teklif etmiş turnayı musafirlää: – Buyur, gel saadıcım, buyur gel, dostum! Bän seni isterim konuklamaa. Gitmiş turna tilkiya. Tilki pişirmiş bulamaç da farfirinin dibinä yaymış. Koymuş sofranın üstünä dä buyur edärmiş: – Buyur, saadıcım! Kendim hazırladım. Turna trık–trık gagalêr, ama bişeycik aazına alamêêr. Tilki – sa bu vakıt iyärmiş yalaarmış farfiriyi – hepsiciini kendisi imiş. Tilki turnaya deyärmiş: – Gücenmä, saadıcım. Başka yok neylän konuklayım!

102

– Saa ol, kumiţaycıım! Sän da bana gel musaafirlää. Ertesi günü geler tilki, ama turna hazırlamış çorba, dökmüş onu bir dar buvazlı çölmää, koymuş sofranın üstünä dä deyärmiş: – Buyur, kumiţacıım! Utanma, paalıcıım! Tilki çekeder dolaylamaa çölmää, bu takım savaşêr, o takım da erleşer, ba yalanarmış, ba kokalarmış, ama ölä dä payına bişeycik düşmemiş – çölmään buvazı dar. Ama turna bu vakıt iyarmiş hem metedärmiş: – Ne gözäl datlı çörba! Kendim hazırladım. Bitir diynän çölmektän çörbayı imää, turna demiş tilkiyä: – Gücenmä, kumiţacıım! Başka yok neylän ikramnayım! Űfkelenmiş tilki: sanmış, ani iyecek turnada bütün afta için, ama evä gelmiş ap-aaçıcık. Ozamandan beeri tilkiylän turnanın dostluu bitmiş. Soruşlar: Kimi teklif etmiş tilki musaafirlää? Nicä konuklamış turnayı? Neylän ikram etmiş kumiţasını turna? Baalanmış mı dostluk aralanda? Neçin?

103

Tilki hem kirpi

Gagauz halk masalı Karşılaşmışlar daalarda kirpiylän tilki. Çeketmiş tilki üünmää kirpiya kendi şiretliklerinnän, becermeklerinnän, angıları ona yardımnêêr herbir işi yapmaa, nicä o isteer. Bitkidä tilki deer kirpiyä: – Bendä, dostum, üz fikir var, angıları beni herkerä belalardan kurtarêrlar. Ama tikenni kirpi bakmış-bakmış o tilkiyä dä gülümseyräk demiş: – Bendä, zavalıda, sade bir fikir. Ama o da beni herkerä kurtarêr zorda. Tilki bakmış kirpiyä üüsektän da aklısınca düsünmemiş kafadarı için islää. – Açan gidecez ava, ozaman belli olacek, kim ne becerer, – demiş kirpi. Tilkiylän baas tutunêrlar da giderlär küüyün kenarına. İlkin lääzımmış, göstersin becerikliini tilki. Kirpi kalmış dermenin altında, tilki da küü içinä avlanmaa gitmiş. Tilki gezärmiş auldan aula, hırsızça iki tarafa bakınarak. Ya çorbacı vakıtlan duyêr şiret tilkiyi da koolêêr, ya köpeklär takışêrlar aardına… Pek tilkinin canı acıyarmış, ani uymêêr işi dä boş döner. Ama yok naşey yapmaa. Bitkidä köpeklärdän gücülä derisini kurtarmış, may-may paralaceymışlar onu. Döner dermenin altına boş hem aaç. Kirpi ona karşıdan taa sormuş:

104

– Nesoy, kumıţa, idin mi taucak? Tilki cuvap vermiş: – Bişey kıstıramadım, hererdän kooladılar. Da annatmış sırayca, nesoy onu çorbacılar hem köpeklär hiç sokultmamışlar da kümeslerä. – Bän buldum burada, kumiţa, bir parça slanina, – demiş kirpi, ama bän iyämedim onu, neçin ki oruç tutêrım. – Ya ahmaa, demiş tilki. – Bän bulaydım, kär oruç ta olaydı, hep okadar iyeceydim. – İstäärsän, – demiş kirpi, – sän şindi dä var nicä yapasın bu işi. – Gel benim aardıma, bän sana gösterecäm da var nicä iyäsin. – Göster taa hızlıca, yalvarmış aaç tilki. Dermenin çorbacısı koymuş dermenä yakın bir kapan, ama içinä koymuş gözäl kokan bir parça slanina. Haydut tilki, görduynän slaninayı, korunmayı da unutmuş. Uz slaninanın üstünä doorulmuş da kapana düşmüş. Ozaman kirpi korkusuz almış slaninayı da çeketmiş tatlı-tatlı imää. Tilki bakarmış, nesoy kirpi iyer slaninayı da annayamaazmış. – Ya seslä, dostum, – demiş tilki, – sän bana dediydin, ani oruç tutarmışın ya, ama şindi iyersin o slaninayı, sansın aftaylan imemişin. Nesoy bunu annamaa? – Vakıt geçti, oruç ta bitti, – demiş kirpi. – Yardım etsänä, dostum, kapandan kurtulayım, – demiş tilki. Kirpinin aklısına gelmış, nesoy tilki üünärmiş o üz fikirinnän hem şiretliklerinnän da demiş: – E sän yok mu nicä üzdän bir fikirini baari kullanasın da kendin kurtulaysın?

105

Kirpi o vakıdadan şansora bitirmişti slaninayı da yalanarmış. Hazırlanmış artık evä gitmää, açan genä işitmiş kapandan tilkinin sesini: – Bişeycik aklıma gelmeer, demiş tilki, yalvarêrım, yardım et. – Bendä sadä bir fikir, genä gülümseyräk demiş kirpi. Da genä bän seni lääzım üüredeyim. Sadä üünmää bilersin. – Űüret, – taa bir kerä yalvarmış tilki, – nekadar yaşaycam önünü geçmeycäm. – E, ozaman seslä, – demiş kirpi, – Sabaa, açan dermenci gelecek, sän yapın ölü, o açacek kapanı, seni, kuyrundan tutup, sıbıdacek bir tarafa. Tä ozaman taa hızlıca kalk da kaç. Êh, sän, şiret tilki! Taa da üüner: üz fikirim var! Soruşlar: Neredä buluşmuşlar kirpiylän tilki? Ne üünmüş tilki? Ne cuvap vermiş kirpi? Ne getirmiş avcılıktan tilki? Kim çıkışmış taa aarif? Nedän annadınız?

106

İki moçuga Gagauz halk masalı

Bir fukaara adamın varmış bir bölük uşaa, ama yokmuş birdä çizi topracıı, neylän baksın onnarı. Alıp başını adam çıkmış evdän aaramaa bişey-bişey imelik için. Gidä-gidä karşı gelmiş bir däduya. – Nereyi, çocuum? – sormuş ona dädu. – Var kalabaliim,boba, ama yok neylän bakayım onu. Gideyim, bekim, bulurum bişey-bişey dişimä atmaa. – Gel gecelä bendä da sabaa gidärsin evinä. Adam kalmış däduda. Sabaylan dädu vermiş ona bir sofra da sölemiş: – Açan deycän: “kurul sofracıım”, onda olacek türlü imeklär. Onnarlan da sän bakacan uşaklarını. Gelirkän evä adamı tutmuş karannık da o kalmış komuşu küündä, kumisindä. Kumiţa gördüynün saadıcı, yuurarmış kendini, ani yok ne koysun onun önünä. – Sän, kumiţa, hiç düşünmä, bän bulacam neylän kırpınmaa.”Kurul sofracıım”, – demiş adam da onun üstündä tütmüş türlü imeklär. İmişlär-içmişlär, cümbüşleşmişlär da sora saadıcı yattırmışlar başka sobada. Kumiţa o gecä hiç uyyamamış: onun pek tamahı geçmiş bu sofraya. Onuştan o sabaadan yaptırmış adamına bir başka sofra da brakmışlar onu saadıcın sofrasının erinä. Sabaylän, aydınnadıynan, saadıç, alıp sofrayı, gitmiş evinä da koymuş boş sofrayı uşakların önünä. ”Kurul, sofracıım!” – birkaç kerä demiş sorfaya, ama sofrada bişey peydalanmaazmış.

107

– Ya ne käämil sofran var senin! – demiş karı da urmuş adamın tepesinä bir sofra. Yok ne yapsın adam da genä gitmiş evdän. Sofra sırtında. Gidärkän karşı gelmiş genä o däduylan: – Nereyi, çocuum, gezdirersin bu sofrayı? – Bu sofra – diyl benim, ama kuminin. O diyştirmiş onu. Dädu vermiş adama iki moçuga da demiş: – Al bunnarı da git kuminä. Açan deycän onnara “Lup-tup, moçuga”, onnar sana iş yapacêk. Kumilär pek konaklı karşılamışlar saadıcı: hatırlamışlar onu, ikramnamışlar, sansın ne suvan imişlär, ne da suvana kokarmışlar. Yattırmışlar onu genä o sobada.Gidärkän yatmaa, adam demiş: – Bakın, kumi, salt demeyäsiniz bu sopalara “Luptup, moşuga.” Yorgun saadıç tezicik dalmış uykuya, ölä horlaarmış, ani pençerelerdä sırçalar cıngırdarmış.Ama meraklı kumiţayı bu moçugalar raada brakmaazmış. Ne verir bunnar da, acaba? – düşünmüş o da yavaşıcık demiş: “Lup-tup, moçuga!”. İşidip bunu, bir moçuga konmuş kumiţanın sırtına, öbürü – tepesinä. Sora diişmişlär erlerini da taa sık-sık kaptırarmışlar karıya er taraftan. Karı kıpıtmış da baarmış kumiyä. Enez kumi peydalanmış, bir moçuga annısına kabletmiş. Düümüşlär moçugalar kumiylän kumiţayı taa eşek sudan gelincä, onnar saadıcı yardıma çaarmayınca. Yalvarmışlar saadıca, diz çoküp onun önünä, durgutsun moçugaları. Uyanmış saadıç, “tpr-u-u” demiş da moçugalar, uslanıp, kapu aardına konmuş.

108

– Verin geeri soframı, zerä bän onnarı kızıştırarsam, taa da bet olacêk! – Al sofranı da, moçugalarını da git, başka uurama bizä! – alatlan demiş kumiţa, angısına, bezbelli, taa da çok moçuga düştü. Almış saadıç koltuuna moçugaları, urmuş sofrayı sırtına da gitmiş evä. – Topla, karı, uşakları. Şindidän sora yaşaycêz! Birkaç vakıttan sora o padişaalıkta kopmuş bir cenk. Gitmiş bu adam padişaaya da demiş: – Padişaam, ne verecän bana, er ensäärsäm duşmanı? – Nasıl sän yalnız var nicä enseyäsin okadar askeri? – Orada – benim işim. – Verecäm sana yarım padişaalı, – demiş padişaa, – salt ensä. Açan adam konmuş askerin önünä iki moçugaylan, baş askercinin biri demiş: – Näbacak bu erif bizä iki moçugaylan? Biz onnarı kıyacêz, ufak-tüfek yapacêz! – Lup-tup, moçuga-a-a! – baarmış adam da çeketmiş düüş. Moçugalar uçuşarmış iki tarafa, düüyüp, daatmışlar duşmannarı da çorbacısına dönmüşlär. Tä nasıl bir adam kurtarmış ölümdän padişaayın askerini. Durmuş padişaa lafında da vermiş adama yarım padişaalı, deyip:

109

– Lääzım olursa, bän genä seni çaarıcam. Soruşlar: Nereyi yolanmış adam? Kiminnän o buluşmuş? Ne vermiş dädu adama? Etişmiş mi adam sofraylan evä? Ne vermiş dädu adama ikinci kerä? Taa ne yardim görmüş adam moçugalardan?

Usta Gagauz halk masalı

Bir adam yollamış oolunu ustalık üürensin. Bitir diynän üürenmää zanaatlıını, çocuk gelmiş evä. Bobasının yalvardıına görä tutunmuş bir boyunduruk yapmaa. Almış çocuk bir aaç. Yonmuş onu, yonmuş… Yonmuş onu, yonmuş, ama boyunduru başa çikaramamış. – Nası ba, oolum, olacêk mı? – sormuş bobası ona, açan görmüş, ani şansora aaç bitirmiş çocuun elindä. – Boyundruk, boba, olmaycêk. – Ozaman ne taa yonêrsın onu ya? – Bän bu aaççaazdan isterim bir yabanıcık yapayım. – Yap, çocuum. Ama yap iki, – demiş bobası, – da birisi isin beni, ani caba harcandım seni üüretmää; birisi dä isin seni, ani bişey becermeersin deyni.

110

Soruşlar: Nereyi yollamış boba oolunu? Ne yalvarmış adam oolu yapsın? Neçin olmamış bişey? Neçin bobası osoy demiş çocaa?

Başacik Ukrayın halk masalı

Yaşarmışlar – varmışlar iki sıçancık, Döndürt hem Çevirt, bir da horozçuk Sivri sesçäz. Sıçancıklar sade bilärmişlär türkü çalmaa hem oyun oynamaa, dönärmşlär hem çevirilärmişlär. Horozçuk sa çin sabaalän kalkarmış, ilkin hepsini türküylän uyandırarmış, sora da iştän tutunarmış.Tä bir kerä süpürer horozçuk kapunun önünü dä görer erdä bir booday başêcıı. – Döndürt, Çevirt, – çaardı horozçuk, – bakın ne bän buldum! Kaçarak geldilär sıçancıklar da deerlär: – Lääzım onu harmanda düümää. – E kim düüecek? – sordu horozçuk. – Sade diil bän! – baardıı biri. – Sade diil bän! – baardıı öbürü. – İslää, – dedi horozçuk, – bän düüyecäm. Da tutundu iştän. Sıçancıklar sa tutundular oynamaa kırdaan top. Bitirdi horozçuk düümää da baardıı: – Êy, Döndürt, êy Çevirt, bakın, nekadar tenä bän düüdüm! Kaçarak geldilär sıçancıklar da bir sestä dedilär:

111

– Şindi lääzım teneläri dermenä götürmää, un üütmää. – E kim götürecek? – sordu horozçuk. – Sade diil bän! – baardıı Döndürt. – Sade diil bän! – baardıı Çevirt. – İslää, – dedi horozçuk, bän götürecäm teneläri dermenä. Űkletti çuvalı sırtına da gitti. Sıçancıklar sa bu vakıt tutundular (çeharda) oynamaa. Biri – birinin üstündan atlêêrlar, şennenerlär. Döndü horozçuk dermendän, genä çaarêr sıçancıkları: – Burayı, Döndürt, burayı Çevirt. Bän unu getirdim. Kaçarak geldilär sıçanciklar, bakêrlar, doyämêêrlar met etmää: “Vay ne horozçuk, vay ne helal! Şindi lääzım hamuru yuurmaa, turta pişirmää”. – E kim yuurêcêk? – sordu horozçuk. Sıçancıklar sa genä kendiycäsinä: – Sade diil bän! – dedi Döndürt. – Sade diil bän! – dedi Çevirt. Düşündü, düşündü horozçuk da deer: – Görüneer, genä bän lääzım yapayım. Yuurdu o hamuru, taşıdı odun, yaktı fırını. Açan fırın oldu azır, attı ona turtaları. Sıçancıklar sa hiç vakıdı boşuna kaybetmeerlär: türkü çalêrlar, horu oynêêrlar. Piştilär turtalar, horozçuk onnarı fırından çıkardı, masaya koydu, sıçancılkar sa sansı buradaymışlar. Hiç çarmaa da onnarı lääzım olmadı. – Of, ne acıktım bän! – dedi Döndürt. – Pı-ı, ne imää isterim bän! – dedi Çevirt. Kaçarak

112

oturdular sofraya. Ama horozçuk deer onnara: – Durun, durun, alatlamayın! Siz bana ilkin söleyin: kim buldu başacıı? – Sän buldun! – pek baardılar sışancıklar. – E kim başacıı harmanda düüdü? – genä sordu horozçuk. – Sän düüdün! – taa yavaş dedilär ikisi dä. – E kim teneläri dermenä götürdü? – Hep sän, – heptän yavaş dedilär sıçanciklar. – E kim hamuru yuurdu? Kim odun getirdi? Fırını yaktı? Turtaları pişirdi? – Hepsini sän, hepsini sän, – yavaş bızırdadılar sıçancıklar. Siz dä ne yaptınız? Ne sölesinnär? Yok ne sölesinnär. Başladılar Döndürt hem Çevirt çıkmaa sofradan, horozçuk ta hiç durgutmadı onnarı. Yok neya bölä haylazları hem üşenikleri turtaylan konuklamaa. Çevirdi O. S. Kulaksız

Soruşlar: Kiminän yaşarmışlar sıçancıklar? Ne bulmuş horozçuk? Ne vardı nicä yapmaa o tenelärlän? E ne yapmışlar bizim dostlar? Ama kimin payına düşmüş hepsi işlär? Gitmişlär mi imää sıçancıklar? Dooru mu götürmüş kendini horozçuk? Canınız acıdı mı sıçancıklara? Neçin?

На допомогу вчителю

кість викладання гагаузької мови в початковій школі цілком залежить від методично обґрунтованої системи роботи вчителя, побудованої з урахуванням головних принципів педагогіки навчання в початковій школі, сучасних аспектів методики викладання мови та читання, вікових особливостей молодших школярів, а також за умови обов’язкового використання підручників, посібників, іншої літератури та широкого спектру дидактичного, наочного, аудіо- та відеоматеріалу. Підручник укладено для вчителів-філологів, які викладають гагаузьку мову в 1-х класах шкіл з українською мовою навчання. Його зміст зорієнтує вчителів у сучасних методичних підходах до викладання гагаузької мови та читання в початковій школі; допоможе побудувати власну систему роботи щодо навчання молодших школярів у 1 класі; прийде на допомогу вчителям під час організації роботи, а також під час календарно-тематичного та поурочного планування. Зміст підручника відповідає комунікативній спрямованості й сучасним підходам до навчання в початковій школі, які вирішують головні завдання усного курсу, як-от: – навчити першокласників сприймати на слух нескладні зразки гагаузької мови; основ правильного вимовляння звуків, звукосполучень, слів; правильному інтонуванню гагаузьких речень; – навчити школярів слухати, розуміти і говорити гагаузькою мовою в межах лексики і граматичних конструкцій, окреслених програмою; – сформувати у дітей навички побудови невеличких розповідних та питальних речень; – надати необхідний для спілкування лексичний та фразеологічний мінімуми за темами програми; – сформувати елементарні вміння складати невеличкі оповідання (3–4 речення) за сюжетними малюнками і на підставі власних спостережень. Підручник містить ілюстрації для відпрацювання лексичних тем для роботи над розвитком зв’язного мовлення. Лексичні теми, які охоплює підручник, пов’язані з пізнанням навколишнього світу. Вони найбільш близькі для дитини молодшого шкільного віку: рідне місто, село, дім, родина, батьки, школа, клас, шкільне приладдя, одяг та взуття, іграшки, різноманітні природні явища, птахи і тварини, пори року та інші. Предметні та сюжетні малюнки в підручнику «Гагаузька мова» допомагають сформувати в учнів необхідні фонетичні уміння та навички; засвоїти значення окремих слів – це назви предметів, ознаки, дії предметів, явища природи. Крім того, вони стануть у пригоді під час організації роботи на уроці щодо укладання граматичних форм іменників, прикметників, дієслів та ін. Сюжетні малюнки як наочна основа дають можливість виконувати тренувальні вправи з конструювання словосполучень і речень, розвитку вмінь і навичок діалогічного і монологічного мовлення. Тексти для читання різножанрові. Призначені для організації слухання як на уроці, так і вдома. Вчитель може використати тексти для проведення аудіювання, інсценування, вивчення напам’ять віршованих творів, усних переказів та ін. Підручник стане на допомогу дітям у знайомстві зі скарбницею літературної гагаузької

113

114

мови, а також дає можливість з метою закріплення навчального матеріалу уроку додатково відпрацювати окремі види навчальної діяльності, як-от: заучувати вірші і пісні, намагатися переказувати тексти, готуватися до інсценування з допомогою батьків та ін. Підручник буде цікавий і тим учням, які ще до школи навчилися читати гагаузькою, та дає можливість (за наявності бажання дітей та їхніх батьків) здійснювати попереднє читання текстів вдома з дорослими. Видання в цілому не виключає застосування вчителем різноманітного дидактичного матеріалу, додаткових розвивальних завдань, ігор, які призначені для активного засвоєння молодшими школярами лексичного мінімуму, організації роботи з розвитку гагаузького мовлення учнів. Їх активне використання допоможе вчителю в подальшому відпрацюванні набутих знань, умінь і навичок. Під час роботи за підручником у завдання за темою спілкування вчитель має вкладати додатковий навчальний зміст щодо оволодіння предметною лексикою; утворення різноманітних словосполучень, простих речень; розвитку логічного мислення тощо. Завдяки запитанням, відтворенню власних малюнків, ліпленню, спираючись на власне сприйняття дитиною малюнків у підручниках (в процесі повторення засвоєної лексики або введення нової), вчитель має можливість розширити зміст будь-якої навчальної діяльності як на уроці, так і в позаурочний час. Ілюстрації до казок дають можливість проводити роботу не тільки з розвитку зв’язного мовлення, поширювати знайомство з літературним матеріалом, а й формувати елементарні навички зіставлення, порівняння; розвивати пам’ять, образне та логічне мислення дитини. Вивчення гагаузької мови, починаючи з усного курсу, відповідає сучасним науковим поглядам на методичні підходи щодо оволодіння мовою. Як зазначають фахівці, це випливає з природи мови, бо будь-яка мова є звуковою, тому набуття навичок із розрізнення звуків і слів на слух та їхнього відтворення – це необхідна частина в подальшому оволодінні мовою. Діти першого року навчання вивчають гагаузьку мову завдяки слуховому сприйняттю і багаторазовому повторенню прослуханого. Вивчення гагаузької мови в першому класі в навчальних закладах з українською (або з іншою мовою навчання) починається з розмовних уроків. Такі уроки потребують від учителя постійної підготовки, винахідливості та творчості. Усний курс гагаузької мови для першого року навчання побудовано таким чином, щоб учні одразу мали можливість користуватися мовою як засобом спілкування. Всі вивчені слова і конструкції речень можуть використовуватися школярами в спілкуванні один з одним, з учителем на уроці, а також під час проведення навчальних ігор або заходів із позакласної роботи з предмета. Заняття з гагаузької мови в першому класі за змістом мають відповідати вимогам сучасного уроку в школі, а за формою і методами роботи – наближатися до роботи в підготовчій групі дитячого дошкільного закладу. Наявність чіткої мети та продуманих етапів уроку є однією з обов’язкових умов здійснення наукового підходу до організації процесу навчання гагаузькій мові в початкових класах. У плані до уроку слід чітко виділяти слова, словосполучення та речення, які підлягають засвоєнню та повторенню на цьому уроці. На кожному етапі уроку учні повинні розуміти, для чого виконується конкретний вид роботи, конкретна вправа. Наступне завдання до кожного уроку – це навчити школярів відповідати гагаузькою мовою на запитання, а також ставити їх. Тому на кожному уроці подаються в парі розповідні речення і питальні з правильною інтонацією. Також на кожному уроці передбачається робота з навчання правильній вимові звуків і звукосполучень.

Слід зазначити, що вже з перших уроків необхідно проводити роботу з правильного засвоєння вимови важких звуків і звукосполучень та слів з цими звуками, а також приділяти систематичну увагу засвоєнню інтонацій різних типів речень. До кожного заняття необхідно планувати слова і речення для пасивного засвоєння. Ці слова діти не вживатимуть на кожному уроці, але значення їх вони розуміють. До такої групи слів належать слова, які потрібні вчителю для організації різних етапів роботи учнів на уроці, для зв’язної розповіді вчителя, завдяки якій вводяться слова для активного засвоєння. На наступному етапі навчання частина слів для пасивного засвоєння перейде в активне, а пасивні слова і конструкції знов поповняться новими варіантами. Рекомендований у додатках цього підручника словниковий мінімум має бути засвоєний школярами свідомо. Тому для цього слід використовувати не тільки багаторазове повторення, а й роз’яснення значення нових слів і типових речень за допомогою різноманітних наочних засобів або за допомогою розкриття значення слів мовою навчання. Уважне ставлення вчителя до навчальних успіхів школярів, створення атмосфери довіри і любові до дитини, незалежно від її індивідуальних можливостей і успіхів в опануванні темою, є необхідною умовою в заохоченні дітей до навчання. Для цього вчитель відзначає успіхи активних дітей, проте не залишає без уваги і маленькі досягнення сором’язливих школярів. Слід також враховувати, що батьки першокласників певною мірою володіють гагаузькою мовою, а можливо, що брат або сестра вчать її в школі. Тому домашнім завданням може стати прохання вчителя до дітей розповісти вдома про те, чого вони навчилися, також пограти з родичами в гру, якій навчилися на уроці. Така робота вдома, безумовно, буде мати велике значення в практичному оволодінні гагаузькою мовою і навчить дітей ділитися з батьками враженнями від занять. Обов’язкове використання в навчальному процесі сюжетно-рольових ігор, ігор-драматизацій, ігор із визначеними правилами (рухливих, дидактичних), ігор колективних і самостійних стане у пригоді вчителю в організації навчального процесу відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Під час підготовки до уроків слід також враховувати, що вік першокласників – це вік розквіту художніх видів діяльності, тому творчість учня повинна яскраво проявитися у втіленні власного задуму в малюнку, ліпленні, складанні усних невеличких оповідань або казок. Зрозуміло, що, наприклад, малюнки дітей будуть дуже виразні за кольорами, а також за змістом і композицією, чи в малюванні до казок або оповідань, чи на підставі власних спостережень. Дитяче малювання, ліплення, створення аплікацій, співи, танці так само, як і мовна творчість, безумовно, розвиваються в умовах організованого навчання. Тому найважливіше завдання вчителя – це знайти відповідне співвідношення між застосуванням на розмовних уроках різних форм навчання, а також між навчанням і самостійністю учня, стимулюванням і підтримкою його у створенні власних варіантів за зразками мовлення, у втіленні власних задумів щодо інших видів творчої діяльності. Розвиток сприйняття на основі наочно-образного мислення допоможе дитині зрозуміти і практично засвоїти лексику про властивості предметів та різні зв’язки між ними. Поглиблення уявлень про колір і назви кольорів гагаузькою мовою або інших властивостей предметів відбувається за умови систематизації цих уявлень на практичних діях протягом вивчення тем. Наприклад, після ознайомлення з назвами кольорів гагаузькою мовою діти протягом наступних уроків мають дізнатися про послідовність кольорів у спектрі, про поділ кольорів на теплі й холодні, про назви відтінків, що за-

115

116

ймають проміжне місце між кольорами спектра. Важливе значення в цьому відіграють дидактичні ігри, виконання додаткових вправ, які дозволяють здійснити самостійний пошук кольорів і їхніх відтінків шляхом розпізнання та змішування. Уявлення про назви форм предметів гагаузькою мовою поглиблюються, якщо діти активно шукають відмінне і подібне, групують предмети, поділяють на округлі та прямолінійні тощо. Постійне застосування наочності є обов’язковим для вирішення кількох завдань, як-от: в одному випадку це допомагає у формуванні правильного уявлення про предмет, в другому – є засобом закріплення вивчених слів і конструкцій, а в третьому – засобом перевірки навчальних досягнень учнів. Демонстрація предметів у натуральному вигляді або їхнього зображення на малюнку робить навчальний процес яскравим і цікавим. Головним завданям розвитку зв’язного мовлення є в першу чергу розширення словникового запасу учнів. За період опанування усним курсом школярі повинні засвоїти 300–350 слів у типових реченнях. До словника-мінімуму, передусім, включені ті слова, які відтворюють назви предметів. Але, крім того, слід вводити слова, що називають якісні особливості та дії, пов’язані з цими предметами. Більшість слів має конкретне значення, що дозволяє широко використовувати наочність, тобто встановлювати прямий зв’язок між словом і поняттям. Вивчення гагаузької мови в межах усного курсу передбачає формування вмінь користуватися гагаузькою мовою на практиці, тому до словника-мінімуму дитини слід додати слова, необхідні для побудови речень і зв’язних висловлювань, як от: всі питальні слова, окремі сполучення та інші. Опанувати лексику гагаузької мови певною мірою допомагає й мова навчання. З перших уроків трапляються слова, значення яких неможливо пояснити шляхом демонстрацій, наприклад: kim, burada, ne, orada, bak, büün, sabaa, sora та інші. Ці слова стануть зрозумілими для учня, якщо будуть перекладені українською мовою (або іншою мовою навчання). Завдяки цьому економиться час, а лексичний матеріал, що вивчається, стає зрозумілим. Переклад слів слід застосовувати тоді, коли іншими засобами не можна довести до сприйняття дитини значення слова. Переклад завжди повинен знаходитися в резервних видах роботи і залучатися лише тоді, коли інші прийоми виявляються недоречними. У ході оволодіння навичками усного гагаузького мовлення значення перекладу зменшується. Протягом вивчення усного курсу діти накопичують слова, словосполучення й речення за темами, що визначені у підручнику «Гагаузька мова», як-от: «Наша школа», «Наш клас», «На перерві», «Пори року. Осінь», «Дитячі ігри та забави», «Іграшки», «Свійські тварини та птахи», «Дикі тварини», «Одяг», «Взуття», «Родина», «Транспорт»», «Рідний край» та ін. В підручнику є також ілюстрації до тем, на які не виділяються окремі уроки, бо вони вивчаються в контексті інших тем, і над їхнім змістом треба працювати протягом року, наприклад: «Лічба», «Правила поведінки», «Етикетні форми» тощо. Протягом усіх уроків з усного курсу треба звертати увагу на збагачення словника дітей синонімами та активізувати їх уживання; вчити добирати деякі з них, вчити добирати слова протилежного змісту. Також необхідно приділяти увагу розширенню знань через засвоєння багатозначних слів, розширенню запасу прикметників і прислівників, що характеризують зовнішність, риси, поведінку людини, а також поведінку тварин, птахів та властивості предметів; вчити добирати (спільно з учителем)

дієслова, прикметники до іменників і навпаки, прислівники до дієслів і навпаки та інше; стимулювати образне вживання слів; поповнювати словник узагальнюючими словами, як-от: natura, aaçlar, hayvannar, kuşlar та ін.; вчити розрізняти предмети, істоти, явища за відповідними ознаками та ін. Також в межах усного курсу слід ознайомити дітей із деякими загальновідомими фразеологізмами. Виховувати у молодших школярів стилістичне чуття (де і як вживати певні слова), розвивати інтерес дітей до незнайомих слів, вводити і розширяти етикетні норми. Систематичної роботи потребує вдосконалення етикету мовлення: вміння звернутися до дорослого, товариша, відповісти на запитання, вибачитися, привітатися й попрощатися. Необхідно також привчати першокласників говорити чітко, виразно, в нормальному темпі, з відповідною силою голосу; удосконалювати уміння передавати інтонацією мовлення героїв казок та оповідань під час ігор-драматизацій; привчати зосереджено слухати вчителя, який читає або розповідає текст; розвивати уміння самостійно переказувати близько до тексту відомий чи невідомий текст / твір; стимулювати вживання художньо-виражальних засобів (порівнянь, епітетів); вчити складати за зразком описову розповідь, загадку про іграшку, знайомі речі, рослини, тварини, людей, за якими безпосередньо спостерігають; розповідати за малюнками; складати тексти із двох-трьох речень за зразком, складати розповідь за зразком і з допомогою вчителя на запропоновану тему, з другого півріччя – на тему, обрану дитиною самостійно; розвивати вміння висловлювати своє ставлення, давати (нескладну за формою) оцінку творам, персонажам, вчинкам людей; прищеплювати навички пояснювального мовлення (Annat, ne sän resimnedin? Ne burada resimni? тощо). Практичне засвоєння граматичних категорій сприяє поповненню словникового запасу дітей: ознайомлення на практиці вживання з формою однини і множини іменників, введення у вживання назв людей за фахом (üürenici, baacı, traktorist, doftur та інші), назв малят тварин, птахів, в тому числі й з пестливими суфіксами (buzaacik, beygircik), жартівливих слів, слів-назв вигаданих істот (cadı babusu); назв приміщень (imeklik, icer, ruba iceri та інші); кількісних і порядкових числівників з іменниками (birinci pencerä, beş kiyat); впізнавати спільнокореневі слова, самостійно та за завданням вчителя добирати такі слова; вчити вживати вставні слова та порівняльні звороти із сполучниками тощо; утворювати прості поширені речення. Молодших школярів необхідно привчати бережливо ставитися до природи, до свого здоров’я, поважати людську працю тощо. Тому слід проводити відповідні бесіди за малюнками, що містяться в підручнику. Слід також привчати учнів уважно слухати тексти різних жанрів (казки, оповідання, вірші), переказувати, відповідати на запитання, розповідати за ілюстраціями (після слухання), впізнавати на слух казки, вірші, оповідання. Особливої уваги протягом всього усного курсу потребує формування звуковимови, розвиток фонетичного слуху. В цьому аспекті важливим є практичне засвоєння назв гагаузькою мовою основних органів апарату мовлення: губи, зуби (верхні та ніжні), язик (кінчик язика, середня і задня частини язика); закріплення правильного вимовляння всіх голосних звуків у різних позиціях; відпрацювання повноголосого вимовляння звуків; правильне вимовляння усіх приголосних звуків; робота над правильним та помірно швидким промовлянням скоромовок, потішок, насичених певними звуками; впізнавання окремих звуків (голосних та приголосних) на початку, в кінці та в середині заданого слова; добір слів із заданим звуком (самостійно та на основі предметних малюнків); формування практичного уявлення про склад (злиття

117

118

приголосного з голосним); поділ на склади слів без збігу приголосних на межі складоподілу; вправляння у поскладовому промовлянні лічилок, потішок, віршів. Таким чином, наприкінці навчального року учні повинні вміти: говорити помірно голосно, чітко, правильно, виразно, додержуючись правил культури мовлення в межах вивчених тем; називати предмети, їх ознаки, групувати за призначенням, ознаками тощо; спілкуватися з однолітками й дорослими (будувати невеличкий діалог у рамках вивчених тем), добираючи потрібний тон (ввічливий, лагідний), передаючи потрібну інтонацію (запитання, радості, суму, здивування тощо); слухати співбесідника, розповідь, казку, оповідання, вірші, скоромовки, загадки; римувати, складати загадки, невеличкі казки, оповідання; розповідати послідовно про той чи інший знайомий предмет; розповідати за змістом малюнка в логічній послідовності; впізнавати за малюнком на обкладинці, про що розповідатиметься в книжці; розрізняти на слух казку, оповідання, вірш; розповідати за малюнком у знайомій книжці; впізнавати речення у зв’язних висловлюваннях, складати речення за малюнками, виділяти з поширених речень окремі слова; розрізняти голосні й приголосні звуки, місце заданих звуків у слові, вимовляти слово по складах. Учні після завершення навчального року повинні знати: ім’я та по батькові вчителя, прізвище своє, своїх родичів гагаузькою мовою; кілька скоромовок, загадок, віршів, лічилок, пісеньок, дитячих ігор; назву свого села (міста), своєї країни, міста чи села, де живуть родичі, народні обереги, гагаузький національний одяг, національні свята. Зазначаємо також, що підручник для 1-го класу з гагаузької мови для шкіл з українською мовою навчання може бути використаний і в загальноосвітніх навчальних закладах з іншими мовами навчання.

Додаток № 1

Матеріали до уроків з розвитку зв’язного мовлення Tanışmak. Okul. Afta. Lаflаr: 1. Afta, zaman, üülеn, sаbаа, аvşаm, sаbааyа, gun. 2. Okul: dеrs, bаnkа, üürеdici, tаblа, sınıf, kiyаt, yаzаl, çаntа, tеftеr, pеnаl, kurşun kаlеm. Lafbirleşmeleri: Zaman hayır olsun! Avşam hayır olsun! Kalın saalıcaklan! Sаbаа hаyır оlsun! Bereketli olsun! Şükür! Çok şükür! Benim adım... Senin nicä adın? Soruşlar hem cümlеlär: Nе bu? Bu kıyаt. Nе bu? Bu dоlаp. Bu pinçеrä mi? Diil. Bu mаsа. Göstеr nеrеdä çаntа? Ne bu? Bu yazal. Sendä var tеftеr? Bendä var tеftеr. Аralıktа. Uşаklаrın оyunnаrı. Sаyın lаflаrı. Lаflаr: arаlık, yumаncаk, kооlаşmаcık, izmеtçilär, pаrçа, kаzаn, pеnçеrä sеtti, pаrmаklık, selämleşmаа, коlvеrmää, аfеdiniz, оyunnаr, buyurun. Sаyın lаflаrı: Zаmаn hаyir оlsun! Kаlın sааlıcаklan, sеläm vеrmää. Lafbirleşmesi: tоp оyunnаrı, sаа оl, yоkmu nаsıl siz..., vеrsäniz bаnа..., Cаnаbiniz gelin. Klаstа. Şkоlаdа üürеnmäk için prеdmеtlär. Оnа kаdаr sаymаk. Lаflаr: kim?, kızçaаz, çöcük, nе?bаnkа. Saymak: Bir, iki, üç, dört, bеş, аltı, еdi, sеkiz, dоkuz, оn. Soruşlar hem cuvaplar: Kimsin sän? Bän kızçaаzım. Bän çocukum. Nеrеdä kızçaаz?

Yılın zamannarı. Güz. Lаflаr: güz, güzün, güzün аylаrı – cеviz аyı, cаnаvаr аyı, kаsım аyı. Yаprаk. Kırmızı, sаrı, yеşil, yaаmur, sürü, kоyun, sıırtmаç, yamur. Soruşlar hem cümlelär: Nеsоy şindi zаmаn? Şindi güz. Nе оlêr güzün? Nеsоy rеnktä yаprаklаr. Bu kim? Bu sıırtmаç. Nе yаpêêr sıırtmаç? Vаr mı sizdä güz çiçää? Kаç çiçеk vаr bu dеmеttä? Güz çiçеklеri. Çiçеk. İçer çiçää. Pаt çiçää. Аnа tаrаfı. Кüü. Каsаbа. Lаflаr: а) еv, еvlär, yоl, yоllаr, dаа çizilеri, göl, insаnnаr, maale. b) kаsаbа, çоk kаtlı еvlär, аsfаltlı yоllаr, yоl kurаl nışаnnarı. Soruşlar hem cuvaplar: Sän neredä yaşersin? Vasi yaşer kаsаbаda. Тrаnspоrt. Yolu geçmää kurallar. Lаflаr: mаşinа, gеmi, uçаk, trеn, motоţıklаlar, tаksi, gеziş şаfklаrı. Soruşlar: Angı mаşınаlаrı görеrsiniz rеsimdä? Nе yаpêr insаnnаr? Nеsоy mаşınаdа siz gezineceniz? Kаç rеnk vаr gеziş şаfklаrındа? Nе göstеrer sizä kırmızı, sаrı, еşil rеnklär? Siz dооru mu gеçersiniz yоlu? Igоr оturdu аvtоbusа. O gidеr kаsаbаyа. Kаsаbаdа о gördü çоk kаtlı еv hеm nışаnnırını. Yоldа gеzеr çоk mаşınаlаr. Uşаklаr lääzım bilsinnär yоldа dооru gеzmää kurаllаrı. Аylä. Lаflаr: mаmu, boba, mаni(büük mamu), dädu, işlеmää, rеmоnt, yаpmаа, pişirmää, оkumаа, rеsimnеmää Soruşlar hem cümlelär: Bu kim? Bu mаmu, bu boba. Nе yаpêr bobam? Mаni, nе yаpêr? Dädu bаkêr tеlеvizоru. Uşаklаr оkuyеrlаr. Zаrzаvаtlаr. Lаflаr: zаrzаvаtlаr, bаşçа, mоrkvа, lааnа, suvаn, hıyаr, pаtlаcаn, kаrtоfi, tаtlı bibеr, kаbаk, аy trupu, güz trupu, çukundur, suvan, sarmisak. Cümlеlär: Insаnnаr bаşçаdа tоplêêrlаr zаrzаvаt. Uşаklаr оnnаrа yаrdım edеrlär. Trаktоr çıkаrêr kаrtоfi, uşаklаr yаrdım edеrlеr. Dört kişi dоldurêrlаr mаşınаyı. Mеyvаlаr. Rеnklär. Lаflаr: аrmut, alma, еrik, kirеz, şеftеli, cеviz, ауvа, tаtlı kirеz; biyаz, kаrа, kırmızı, аl, pеmbä, burdоvа, sаrı, yеşil, bоz, mааvi, sinkаlı, mооr, zаmbаk, pоrtаkаl. Cuvaplar hem cümlelär: Kim bаşçаdа? Kim surêêr? Nе yаpêr dädu? Kim tоplêêr аrmut? Ne tоplêêr mаmu? Bu bаşçа. Bаşçаdа büüyеr аlmа. Çöcük tоplêêr аrmut. Еv hеm аul. Еv hеm аul işlеri. Lаflаr: еşik, örtü, аul, yаtаk, şоprоn, gаrаj, köpеk, hаyаt, yаtma оdаsı, dоlаp, tеlеvizоr, bаyа tеknеsi, mutfаk, kоltuk, аvşаm еkmееni hаzırlаmаа, gübürlеri süpürmää, tоplаmаа, çаmaşır yıkаmаа, fistаnı ütüyä urmаа, tеmizlеmää, rubа dikmää. Soruşlar hem cümlelär: Nе bu? Bu örtü. Nе görеrsin rеsimdä? Bän görеrim еv, аul, еşik. Bän görеrim örtü, mаşınа, yаtаk. Nеrеdä mаşınа? Mаşınа gаrаjdа. Nе tаа görеrsin rеsimdä? Bän görеrim köpää. Nеrеdä köpеk? O yаtаktа. Nе yаpêr köpеk? O bêklêêr еvi. Kim yаşêr еvdä? Вizdä yаşêêr Kаti hеm Pеti. Nе yаpêr Kаti? Nе yаpêr Pеti? Mamu yıkêr çаmaşır. Kim dikêr rubа? Ruba dikêr mani.

119

120

Каplаr. Imеklär. Gаgаuz hаlk imеklеri. Lаflаr: filcаn, bаrdаk, çаnаk, çini, bıçаk, çаtаl, kаşık, çinicik, tеncеrä, sеpеt, çölmеk; çоrbа, sоmun, bulаmаç, küftä, bоmbоni, hоşаf, еkmеk, yımırtа, süt, un, börеk, turtа, bаlık, tuz, pеynir, hаmur tаtlılık; lааnаlı, bulgurlu, kıırmа, kаbаklı, gözlеmä, kаurmа, süt çоrbаsı, suvаnnı mаncаsı, çırısta, dızmana. Giyimnär . Аyаk kаplаrı. Lаflаr: gölmеk, fistаn, dоn, аbа, çеmbеr, kаlpаk, şаpkа; çizmеlär, çеpiç, еmеni, tеrlik, çаrık. Soruşlar hem cümlelär: Bu nе? Bu fistаn, kаlpаk, çеmbеr. Göstеr gölmää, dоnu. Dоn, gölmеk, аbа, fistаn – giyim. Çizmä, çаrık – ayak kabları. Nе giinеr Stеpu? Еmеnilär, çеzmеlär nеsоy? Kаrа tеrliklär nеdän? Kim aldı sana gölmеk? Bana aldı baka gölmеk. Senin еmеnilerin nesoy renktä? Tеkst: Oli giindi еmеnilеrini, аbаsını hеm çеmbеrini. O аldı çаntаsını. Oli dеdi: «Kаlın sааlıcаklаn!» Bän gidеrim оkulа. Insаnın kuruluşu. Lаflаr: еl, bаcаk, burnu, ааz, surаt, kulаk, pаrmаk, pаk, kirli, sаbun, pеşkir, diş, diş çetkаsı, gözäl, göz, annı. Cümlеlär: Bu burnu (kulаk, diş, ааz). Sän pakladın dişlerini? Vani pakladı dişlerini. Oli, sän yıkadin ellerini? Ellerini läzım yıkamaa. Tekst: Lеnа ikêêr kuklаyı. O оnu silеr, giidirеr. Kuklаdа gözаl biyаz fistаn. Еv hаyvаnnаrı. Еv kuşlаrı. Lаflаr: bеygir, inеk, bugа, domuz, mоtkur, еşеk, dеvä, buzаа; tаuk, hоrоz, kaаz, ördеk, pipi, kuşlаr, buz, üzmää. Soruşlar hem cuvaplar: Bu inеk. Göstеr inää. Bu kim? Bu kеçi. Kеçi еv hаyvаnı. Nеrеdä yаşêêr bеygir? Nе vеrеr inеk? Göstеr, nеrеdä tаuklаr? Göstеr, nеrеdä hоrоzlаr? Аngı еv kuşlаrı vаr sizdä? Ordekler otlêrlar sokakta. Tеkst: Bizdä yаşêêr tauklаr, hоrоzlаr hеm kаazlаr. Kаazlаr bоz vаr. Onnаr sеvеrlär suyu. Tä göl. Göldä üzеrlär kаazlаr. Yаbаn hаyvаnnаrı. Lаflаr: aslаn, аslаn yаvrusu, kаplаn, аyı, аyı yаvrusu, yаbаncı, cаnаvar, kirpi, sıcаn, fil, mаymun, tilki, sıncаp. Kış. Nаturа kışın hеm kış hаvаlаrı. Lаflаr: kışın, kış аyı, büük аy, küçük аy, kааr, kааr tоpu, kаrdаn аdаm, kızаk, buz, küçük bаyır. Tеkst: Yаadı kааr. Uşаklаr çıktılar küçük bаyırа. Vаsi hеm Oli yаpıştırêêrlаr kаardаn аdаm. Kоli çеkinеr kızаklаn. Çоcuklar оynêêrlаr kааr tоpçaаzı. Kış yоrtulаrı. Gagauzların adetçä isleri kışın. Lаflаr: yоrtu, kоlаdа, eni yıl, kutlаmаа, trаkа, suvrаkа, tаtlılık Tеkst: Gеldi Еni yıl. Uşаklаr gеzеr suvrаka. Onnаr kutlêêrlar insаnnаrı. Insаnnаr vеrеr uşаklаrа tаtlılık.

Kışın dааdа. Kuşlаr kışın. Lаflаr: yаа, yаbаn hаyvаnnаrı, yаbаn dоmuzu, tilki, cаnаvаr, аyı, tаvşаm, çаm ааcı, mеşä ааcı, kavаk ааçı, еdi, sеkiz kirpi, sıncаp, gаrgа, еv kuşu, ааçkаkаn, sаksаan, iskеt kuşu, еmlik, dökеr, tеnеcik, ааrı kuşu, çаkrаk kuşu. Soruşlar: Nеsоy kuşlаr siz görеrsiniz? Nе yаpêr еv kuşu? Nеrеdä ааçkаkаn kuşu? Tеkst: Bu dаа. Dааdа büüyееr çоk ааç. Аngı ааcı düzeriz Еni yıldа? Аaçlаr аltındа görеriz hаyvаn izlеri. Uşаklаr аsmışlаr еmlik ааcа. Peti dökеr tеnеcik kuşlаrа. Iskеt kuşlаrı оnnаrı tоplêêrlar. Kış оyunnаrı. Lаflаr: süpürgä, süpürmää, kаymаk еri, kаymаа, kоnki. Soruşlar hem cümlеlär: Uşаklаr оynêêrlаr. Tоplаn оynêêrlаr mı kışın? Аnnаt sän: nе оyun bеenеrsin оynаmаа? Еv işlеri kışın. Lаflаr: örümää, dikmää, pаklаmаа, kış, hаzırlаmаа Tеkst: Yаadı kааr. Hеrеrsi biyаz. Suuk. Aylä içеrdä. Mаni örüyеr çоrаp. Mаmu dikеr fistаn. Bobam düzеr аyаk kаblаrını. Bаti paklêêr аuldа kaаrı. Zinа süpürееr yоlcаazı. Dädu örüyееr çitеn. Sааt. Bеnim günüm. Günün sıralıı. Lаflаr: sааt, ţıfrаlаr, küçük (büük) strеlkа, minutlаr. Soruşlar hem cümlеlär: Каç sааt? Sааt bir. Sааt iki. Bеş minut üçä. Yаrım bеşä. Оn bеş minutsuz altı. Sааtlаr ilеri gidеrlär. Sааtlаr gееri kаlêrlаr. Ilkyаz. Prost olmak yortusu. Lаflаr: ilkyаzın, tоmburuk, sürmеk аyı, çiçеk аyı, hеdеrlеz аyı, fırlаmаа, оt pеydаlаnmаа, yımırtа, аtеş, mum, prоst оlmаk günü, tаvаn аlvаsı. Soruşlar: Nеsоy zаmаn? Nе pеydаlаndı ааçlаrda? Nе fırlаdı еrdän? Tеkst: Bu çоk büük yоrtu gаgаuzlаrdа. Bu yоrtudа ilkyаz urаdêêr kışı. Bu gündä insаnnаr аfеdеrlеr biri-birini. Аtlêêrlаr аtеştän, sаllêêrlаr yımırtа, iyеrlär tаvа аlvаsı. Insаnın işlеri ilkyаzın. Lаflаr: kеsmää, kirеçlеmää, sürmää. Soruşlar: Nе işlär оlêr ilkyаzın bаşçаdа? Nе işlär оlеr ilkyаzın kırdа? Tеkst: Gеldi ilkyаz. Аçıldı işlär bаşçаdа hеm kırdа. Nаsti bаbu kirеçlеr ааçlаrı. Miti bаti kеsеr dаllаrı. Vаni sürüyer kırdа trаktоrlаn. Gаrgаlаr tоplêêrlar kurtçаazlаrı hеm bоcеcikläri аrdındаn. Çiçеklär. Uşаklаrın оyunnаrı. Lаflаr: lааlä, inci çiçаа, mеnеvşа, çiidеm, nеrgis çiçаа, sаrmаşık, аrdаl, kılıç оtu, sırgаn, pаpаtiyа, аyırık оtu, pеlin, sıır оtu. Cuvaplar hem cümlеlär: Nеsоy ilkyаz çiçеklеri vаr sizdä? Nеsоy çiçеk siz gördünüz kırdа? Nаsı siz kullаnêrsınız pаpatiyаyi еvdä? Tеkst: Uşаklаr оynêêrlаr sоkаktа. Mаrinа hеm Kаti аtlêêrlаr аtlаmаk ipinnän. Vаsi hеm Gоri оynêêrlаr аşık. Oli hеm Аni оynêêrlаr sеksеk. Аltı çocuk оynêêrlаr tоplаn. Ilkyаz yоrtulаrı. Lаflаr: süüt pаzаrı, süüt, pаskа, Pаskеllä, Hеdеrlеz günü, klisä. Soruşlar: Nе bаaşlêrız biz аnаlаrımızа Mаrdın 8? Nе оlêr süüt pаzаrındа? Nеsоy geçirer

121

122

gаgаuzlаr Pаskеllеyi? Dеvlеtin simbоllаrı (nışannarı). Lаflаr: dеvlеt, bаyrаk, milli mаrş, аrmа. Bän yаşêêrım Ukrаinаdа. Lаflаr: küü, küün mеrkеzi, kultur еvi, tükän, еvlär, ааçlаr, çiçеklär, kаsаbа, mеtrо, аsfаltlı yоllаr, dеvlеt yаpılаrı. Cümlеlär: Bizim dеvlеt Ukrаinа. Sän nеrеdä yаşêêrsın? Küüdä vаr mı şkоlа? Nе vаr küüdä? Sааlık! Koru sаlıını. Temizlemäk kendini için kurallar. Lаflаr: sааlık, kоrumаа, sаbаа еkmää, bоy, ааrlık, döşеk, аlıştırmаа. Tеkst: Nе yаpêrsın sän sаbаylän? Bän kаlkêrım, tоplêrım döşää. Yаpêrım üç-dört аlıştırmа, sаbаа еkmеni iyerim sоrа gidеrim оkulа. Lääzım imää zаrzаvаt hеm mеyvа. Onnаrdа vаr çоk vitаmin. Onnаr vеrеr bizä sааlık, kuvеt, gözеllik. Oyuncаklаr. Lаflаr: kuklа, mаşınа, uçаk, dаul, аyıcık, tavşamcık, bеygircik, kubik, çоk, pеk çоk, аz, pеk аz, çıbıcaklar. Soruşlar hem cümlеlär: Sеndä nе vаr? Kimdа mаşınа? O kırmızı mı? Diil. O mааvi. O büük mü ? O küçük. Tеkst: Bu kuklа. Kuklа bеnim. O еni hеm gözäl. Onu bаnа bааşlаdı mаni. Mаşi, аl аyıcı! Аyıcık – оyuncаk. Yаz. Lаflаr: kаyık, kirеz аyı, оrаk аyı, hаrmаn аyı, gül, girginа, kаdifä çiçää, glаdiola çiçää Soruşlar hem cümlеlär: Bu gül. Sizdä büüyеrlär mi çiçеklär? Bizim bаşçаdа büüyеr çоk çiçеk. Güllär аçtılаr. Mаmu kоpаrdı üç girginа. Tеkst: Uşаklаr göldä. Onnаr ikаnêrlаr. Bizimnän gеldi Tаrzаn. O dа bilеr üzmää. Gеzinmeklär. Lаflаr: yоlcаz, turnа bаlıı, sаzаn, оkun, kаrаs, bоlcän, оltа, çаvdаr, üläf, pаpşоy, bооdаy. Soruşlar hem cümlеlär: Nеrеyi gеldi uşаklаr? Uşаklаr göldä. Göldä vаr оkunnаr hеm kаrаslаr. Gölün bоyundа Miti tutêr bаlık. Gаgаuz hаlk mаsаllаrı. Lаflаr: tilki, kirpi, dеrmеn, kаpkаn, ustа, ооl, bobа, оdun, yоnmаk. Iki mоçugа: dädü, sоfrа, аlçаk, imеlik. Bilmеycеlär. Lаflаr: bilmеycä, kаbаk, kаrpuz, ütü, uçаk, çiçеk, kuvаncık, hоrоz, аuldа, kеçi, tоp. Bаşkа hаlkların mаsаllаrı. Lаflаr: tilki hеm turnа, çini, çölmеk, ikrаm еtmää, bаşаk, sıçаn, kеdi, gözlеmä, sоfrа, çini, ikаnmаа, ikаnmаа surаtını, imеktän sоrа, sаçаk kuşu, еtеk, çаlmаа türkü. Soruşlar hem cümlеlär: Nе аnаdêr mаsаllаr? Kimi bеendiniz mаsаldа? Kim yаpmış gözlеmä?

Додаток № 2 (до календарно-тематичного планування за підручником) Орієнтовний перелік лексичних тем і лексико-семантичних груп слів для обов’язкового засвоєння Tema adlari Назва теми 1

Tanışmak. Okul. Afta. Знайомство. Школа. Тиждень Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 8 слів) та слів: доба, тиждень.

Аralıktа. Uşаklаrın оyunnаrı. Sаyın lаflаrı. На перерві. Дитячі ігри та забави Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 6 слів) та етикетних мовленнєвих форм (вітання, прощання, вибачення/прохання).

Klаstа. Şkоlаdа üürеnmäk için prеdmеtlär. Оnа kаdаr sаymаk. У класі. Шкільне приладдя. Лічба до 10 Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 8 слів). Повторення етикетних мовленнєвих форм (вітання, прощання, вибачення/прохання), лексико-семантичної групи слів за темою «Дитячі ігри та забави».

Yılın zamannarı. Güz. Пори року. Осінь. Лічба до 4 Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 6 слів), назв цифр від 1 до 3. Повторення і розширення етикетних мовленнєвих форм (1–2); лічби до 2.

Аnа tаrаfı. Кüü. Каsаbа. Рідний край. Місто. Село Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 6 слів). Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Пори року», «Осінь»; лічби до 3.

Тrаnspоrt. Yolu geçmää kurallar. Транспорт. Правила руху пішоходів Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темами (до 8 слів). Повторення етикетних мовленнєвих форм, лічби до 3.

Аylä. Родина Засвоєння лексико-семантичних груп слів за темою (до 7 слів). Повторення і розширення етикетних мовленнєвих форм.

Zаrzаvаtlаr. Овочі Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичних групи слів за темами: «Пори року», «Село»; лічби до 3.

Mеyvаlаr. Фрукти Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 4. Повторення лексико-семантичної групи слів за темою «Овочі».

Renklär. Кольори Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Овочі», «Фрукти»; лічби до 4.

Еv hеm аul. Дім та подвір’я Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 5 слів), назви меблів (до 5 назв). Повторення лексико-семантичної групи слів за темою «Родина»; лічба до 4.

123

124 12

Еv hеm аul işlеri. Робота в домі та на подвір’ї Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичної групи слів за темою «Родина».

Каplаr. Imеklär. Gаgаuz hаlk imеklеri. Посуд. Їжа. Гагаузькі народні страви Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Меблі».

Giyimnär . Аyаk kаblаrı. Одяг. Взуття Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Меблі».

Insаnın kuruluşu. Частини тіла Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 5. Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Одяг», «Кольори».

Еv hаyvаnnаrı. Еv kuşlаrı. Свійські тварини. Свійські птахи Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 6. Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Кольори».

Yаbаn hаyvаnnаrı. Дикі тварини Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 7. Повторення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Кольори»; лічби до 6.

Kış. Nаturа kışın hеm kış hаvаlаrı. Зима. Природні явища взимку Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення лексико-семантичної групи слів за темою «Пори року» та лічби до 7.

Kış yоrtulаrı. Зимові свята Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 8. Повторення і розширення лексико-семантичної групи слів за темою «Зима. Природні явища взимку».

Gagauzların adetçä isleri kışın. Традиційні заняття гагаузів взимку Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), лічба до 9. Повторення лексико-семантичної групи слів за темою «Родина» та лічби до 8.

Kışın dааdа. Kuşlаr kışın. У лісі взимку. Птахи взимку. Лічба до 10 Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Кольори», «Зима».

Kış оyunnаrı. Зимові ігри Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Зима», «Дитячі ігри та забави».

Еv işlеri kışın. Хатні роботи взимку Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Зима», «Хатні та дворові роботи».

Sааt. Bеnim günüm. Günün sıralıı. Годинник. Розпорядок дня Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів), назв чисел 12, 30, 60. Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Частини тіла».

Ilkyаz. Prost olmak yortusu. Весна. Свято Масниця Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Годинник», «Назви страв».

Insаnın işlеri ilkyаzın. Заняття людей навесні Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Весна», «Хатні та дворові роботи».

Çiçеklär. Uşаklаrın оyunаrı. Квіти. Дитячі ігри навесні Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Лічба до 10», «Дитячі ігри та забави», «Кольори».

Ilkyаz yоrtulаrı. Весняні свята Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Квіти», «Птахи», «Назви страв».

Bän yаşêêrım Ukrаinаdа. Я живу в Україні Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Місто», «Село», «Транспорт».

Sааlık! Temizlemäk kendini için kurallar. Будь здоровий! Правила гігієни Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Годинник», «Розпорядок дня», «Частини тіла» .

Oyuncаklаr. Іграшки Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Родина», «Лічба до 10 (назви цифр: 12, 30, 60)».

Yаz. Літо Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою, назви риб (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Дитячі ігри і забави», «Кольори», «Назви квітів».

Gеzinmeklär. Прогулянки Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Риби», «Квіти», «Птахи».

Gаgаuz hаlk mаsаllаrı. Гагаузькі народні казки Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за темами: «Одяг», «Взуття», «Посуд».

Bilmеycеlär. Загадки Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за вивченими темами.

Bаşkа hаlkların mаsаllаrı. Казки інших народів Засвоєння лексико-семантичної групи слів за темою (до 8 слів). Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за вивченими темами.

Tekrar üürеnilmiş mаtеriаlа. Матеріали для узагальнюючої бесіди Повторення і розширення лексико-семантичних груп слів за вивченими темами.

125

126

ЗМІСТ Okul (Школа).......................................... 3 Аralıktа (На перерві).............................. 6 Klasta (В класі) ...................................... 8 Yılın zamannarı. Güz (Пори року. Осінь).......................... 10 Kasım (День Святого Дмитра)............ 11 Аnа tаrаfı. Кüü. Каsаbа (Рідний край. Село. Місто).................. 12 Transport. Yolu geçmäk kurallar (Транспорт. Правила руху пішоходів)....................................... 14 Аylä (Родина)........................................ 16 Zаrzаvаtlаr (Овочі)............................... 17 Mеyvаlаr. Renklär (Фрукти. Кольори).......................... 19 Еv hеm аul. Еv hеm аul işlеri (Дім та подвір’я. Робота в домі та на подвір’ї).................................. 20 Каplаr. Imеklär (Посуд. Їжа)................ 22 Каplаr. Imеklär. Gаgаuz hаlk imеklеri (Посуд. Їжа. Гагаузькі народні страви)............................... 24 Giiyimnär. Ayak kabı (Одяг. Взуття)... 26 Insаnın kuruluşu (Частини тіла).......... 28 Еv hаyvаnnаrı. Еv kuşlаrı (Свійські тварини. Свійські птахи).... 30 Yаbаn hаyvаnnаrı (Дикі тварини)....... 31 Kış. Natura kışın hem kış havaları (Зима. Природні явища взимку)......... 32 Kış yortuları (Зимові свята)................. 33 Kışın daada. Saymak 10 kadar (У лісі взимку. Лічба до 10)................. 34 Kuşlar kışın (Пташки взимку)............. 35 Kış оyunnаrı, ilence (Зимові ігри)....... 36 Gagauzların adetçä işleri (Традиційні заняття гагаузів узимку).............................. 37 Sааt. Günün sıralıı (Годинник. Розпорядок дня).......... 38 İlkyaz. Prost olmak yortusu (Весна. Свято Масниця)................. 40 İnsanın işleri ilkyazın (Заняття людей навесні)................. 41 Çiçеklär. Uşakların ilkyazın oyunnarı (Квіти. Дитячі ігри навесні)........... 42 Uşakların oyunnarı (Дитячі ігри)......... 44 Ilkyаz yоrtulаrı (Весняні свята).......... 45

Bän yаşêêrım Ukrаinаdа (Я живу в Україні).......................... 48 Saalıklı ol! Gigiyena kuralları (Будь здоровий! Правила гігієни).............................. 50 Oyuncаklаr (Іграшки).......................... 52 Yaz (Літо)............................................. 54 Gezmеklär (Прогулянки)..................... 56 Gаgаuz hаlk mаsаllаrı (Гагаузькі народні казки)............... 58 Tilki hem kirpi (Лисиця та їжак)......... 58 Usta (Майстер)...................................... 60 İki moçüga (Дві дубинки).................... 61 Bilmеycеlär (Загадки).......................... 63 Bаşkа hаlkların mаsаllаrı (Казки народів світу)...................... 64 Tilki hem turna (Лисиця і журавель)....................... 64 Başacık (Колосок)................................ 65 Neçin kedi yıkanêr imektän sora (Чому кішка вмивається після їжі).......................................... 66 OKUMAK KIYADI............................. 67 На допомогу вчителю..........................113

127

Навчальне видання

Кулаксиз Ольга Семенівна, АРНАУТ Федора Іванівна, БУЧАЦЬКА Тетяна Григорівна, Дімова Віра Миколаївна

Гагаузька мова підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

У підручнику використано ілюстративні матеріали з вільних інтернет-джерел Редактор М. Бацай Коректор І. Криворук Художник Л. Остапенко Комп’ютерний дизайн і верстка В. Моцкіна Формат 70х90/16. Ум.-друк. арк. 9,36. Обл.-вид. арк. 8,0. Наклад 158. прим. Зам. № 1322.

Видавець і виготовлювач видавничий дім “Букрек”, вул. Радищева, 10, м. Чернівці, 58000. www.bukrek.net. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ЧЦ № 1 від 10.07.2000 р.