УДК 91(075.3) М31 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 № 417) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Експерти, які здійснили експертизу цього підручника під час проведення конкурсного відбору проектів підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів і зробили висновок про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: Лаврук М. М., доцент кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат географічних наук; Матковський О. В., учитель Кельменецького ліцею – опорного закладу, вчитель-методист; Стрижак М. М., методист комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Масляк П. О. М31 Географія : підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / П. О. Масляк, С. Л. Капіруліна. — Кам’янецьПодільський : Аксіома, 2017. — 272 с. : іл. ISBN 978-966-496-409-5 Підручник «Географія» укладений відповідно до чинної програми МОН України і покликаний допомогти учням загальноосвітніх шкіл завершити географічну освіту на базовому рівні. Провідною метою його змісту є формування знань про національне і світове господарство, тенденції їх розвитку й визначення місця України в сучасному світі. Практична спрямованість курсу реалізується через запропоновані авторами вказівки щодо виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень, завдань творчого характеру тощо. Методичний апарат підручника розрахований на розвиток навичок самоосвітньої діяльності учнів. Ілюстрації підручника допов нюють його зміст, статистичні дані сприяють розвитку аналітичного мислення, посилання на вітчизняні та закордонні електронні джерела інформації стануть у нагоді всім, хто цікавиться господарством Украї ни та світу. Підручник адресовано не тільки тим, хто навчається у 9-му класі, а й усім, хто небайдужий до географії. УДК 91(075.3)
ISBN 978-966-496-409-5
© Масляк П. О., Капіруліна С. Л., 2017 © ПП «Аксіома», оригінал-макет, 2017
Дорогі друзі! Сьогодні Ви починаєте вивчення шкільного географічного курсу «Географія. Україна і світове господарство». Із попереднього курсу географії 8-го класу Ви дізналися про красу і велич, природні умови та ресурси України, про населення, яке їх використовує для забезпечення власних потреб, і про населення інших країн світу. Зі шкільного курсу географії 9-го класу Ви дізнаєтеся про те, наскільки раціонально ми та населення інших країн світу використовуємо ресурси нашої планети, якого рівня розвитку досягла наша держава у порівнянні з іншими країнами та економіками світу, що треба зробити, аби досягти вищого рівня роз витку та забезпечити гідне життя українців. Як показує світовий досвід, багатство і процвітання будьякої країни, щасливе і заможне життя кожного її громадянина починається з любові до рідної землі та дбайливого заощадливого ставлення до її природних багатств. Пізнати господарство України та світу Вам допоможе цей підручник. Працюючи з ним на заняттях і вдома, Ви поступово пізнаватимете свою країну і світ, починаючи від поняття «економічний розвиток» та його показників до понять «глобалізація» та «регіональна економічна інтеграція», від характеристики основних видів діяльності у сільському господарстві України та світу до нових видів сучасних машин і роботів та ролі сучасної науки й освіти в розвитку господарства. Підручник є основним, але не єдиним джерелом знань. Коли Ви будете його читати, використовуйте карти, шукаючи на них географічні об’єкти, про які йде мова. Користуйтеся енциклопедіями, довідниками, періодичними виданнями, сучасною телевізійною та радіоінформацією, відомостями з Інтернету. Бажаємо Вам цікавої та змістовної мандрівки шкільним курсом «Географія. Україна і світове господарство». Нехай вона допоможе знайти власне місце для розвитку особистих здібностей і талантів Вашого дорослого життя. Автори
3
Як працювати з підручником Приступити до будь-якої нової справи не можливо без знайомства з основними правилами, вимогами та способами її виконання. Тож, запрошуючи Вас до важливої справи вивчення шкільного курсу «Географія. Україна і світове господарство», ми пропонуємо ознайомитися з правилами роботи з новим шкільним підручником, який Ви тримаєте зараз у руках. У підручнику Ви знайдете певні умовні позначення — піктограми. Що вони позначають та на що Вас націлюють? 1. Кожен новий параграф підручника починається запитаннями, які позначені так: — подумайте, Ви це знаєте! Відповіді на ці запитання покажуть, що Ви вже знаєте і над чим треба замислитися, що пошукати у словниках та довідниках, що запитати у вчителя географії. 2. В основному тексті кожного параграфа підручника Вам зустрінуться інші позначки: — знайдіть на карті в шкільному навчальному атласі;
— дайте відповідь на запитання;
— виконайте практичне завдання. Використання цих умовних позначень допоможе Вам краще орієнтуватися у підручнику, розширити і поглибити знання, удосконалити уміння та навички. Звичайно, складаючи текст підручника, ми намагалися залучити Вас до активної співпраці, як співавторів, адже географічні знання, вміння та навички, яких Ви набули в 6-му, 7 та 8-му класах, того варті. Тож ці запитання та завдання допоможуть Вам їх продемонструвати. 3. Кожен параграф закінчується двома позначками: — головне; — підсумкові завдання. 4
Ці матеріали, по-перше, допоможуть Вам визначити головні думки, які закладено в тексті параграфа, а, по-друге, підкажуть, чи все було там для Вас зрозумілим. Якщо на підсумкові завдання Ви не зможете знайти відповіді самостійно, то перечитайте ще раз текст підручника, зробіть дзвінок другу або запитайте Вашого вчителя географії. 4. Після завершення основного змісту теми чи розділу Ви побачите наступну позначку: — це актуальні додаткові матеріали. На нашу думку, всі учні допитливі. Тому, читаючи цей матеріал у підручнику, Ви, мабуть, запропонуєте однокласникам щось своє, власне, цікаве Вам й іншим, те, що Ви знайшли в процесі самостійної роботи вдома або в шкільній бібліотеці. 5. Перед підведенням підсумків і початком вивчення нового розділу або теми Ви побачите декілька однакових позначок: — це різні вправи, завдання та запитання, які допоможуть Вам визначити рівень власних досягнень. Ці завдання можна виконати самостійно вдома, в парі або у групі з сусідами по парті в класі, об’єднавши зусилля так, як це роблять справжні науковці-дослідники. Важливим є і те, що сучасний освітній простір важко уявити без інформації, яка поширюється у мережі Інтернет. Тож ми намагалися залучити і її до нашого освітньо-виховного процесу, тим більше, що Ви вже вмієте ним користуватися. От такі наші правила. Сподіваємося, вони допоможуть Вам опанувати цікаву і таку необхідну науку, як географія!
5
ВСТУП
Вступ
6
ВСТУП
§ 1. Економічна географія в системі географічних наук Що вивчає географія? Назвіть відомі Вам географічні науки.
Об’єкт вивчення економічної географії. Відомо, що Всесвіт, Земля та її природа розвиваються за певними законами. У природі й у суспільстві постійно відбуваються зміни в часі та просторі. Географія саме й вивчає просторові зміни в розвитку об’єктів і ситуації на певній території. Об’єкти природи Вашого міста, селища чи села співіснують із господарськими об’єктами (заводами, фермами, лікарнями тощо) і житловими будівлями. Усі вони взаємопов’язані між собою однією територією і розТериторіальна організація госміщені тут у певному порядку. подарства — це особливості й заЦей порядок називається терито- кономірності розміщення на певній ріальною організацією. Зв’язки і території господарських об’єктів у їх взаємозалежності господарських взаємозв’язку і взаємозалежності. об’єктів на певній території і вивчає наука економічна географія. Економічна географія — це наука, Економічна географія Укра- яка вивчає господарство певної країни вивчає взаємопов’язане роз- їни світу та досліджує його територіальну організацію. міщення економічних об’єктів по території нашої держави. У кожній країні світу це розміщення має власну специфіку, обумовлену дією багатьох чинників. Господарство України і світу вивчає не лише економічна географія, а й економіка, право, соціологія, а також багато інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об’єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Назвіть науки, з якими пов’язана фізична географія. Конкретними об’єктами дослідження економічної географії є галузеві чи простoрово-територіальні форми організації господарства певної ділянки нашої планети різного таксономічного рангу (різної величини за площею і значенням в економіці). Наприклад, можна вивчати територіальну організацію грального бізнесу США або здійснювати комплексне дослідження гос подарства Полтавської області України чи острова Сардинія в Італії. 7
ВСТУП
Таким чином, об’єктом вивчення економічної географії є господарство світу (мал. 1). Господарство є об’єктом міждисциплінарних досліджень. Та складова об’єкта дослідження, на яку найбільшою мірою спрямована увага тієї чи іншої науки, і називається її предметом. Система географічних наук Фізична географія
Суспільна географія
геоморфологія
економічна географія
кліматологія та метеорологія
соціальна географія
гідрологія суші та океанологія
політична географія
біогеографія та геоекологія
географія населення
географія ґрунтів
географія культури
ландшафтознавство топографія картографія
Загальногеографічні науки країнознавство геоекологія
краєзнавство
Мал. 1. Економічна географія в системі географічних наук
Предмет економічної географії — територіальна організація господарства певної ділянки Землі, розгляд будь-якої економічної території як цілісної системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов’язаних елементів, діючих як одне ціле. Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, що цікавляться певними аспектами господарства, економічна географія інтегрує універсальні знання, які об’єднує певна територія з унікальними комплексними властивостями. Завдяки економічній географії отримують найбільш повну картину господарського буття цієї території. На певній території не просто розташовані конкретні господарські об’єкти (промислові підприємства, транспортні магістралі, торговельно-розважальні центри тощо). Територія надає їм нову, економіко-географічну, якість. 8
ВСТУП
Які господарські об’єкти розташовані навколо Вашого навчального закладу? Взаємодія господарства і природи в географічному середо вищі. Люди почали змінювати природу в Україні давно. Первісні люди, позбавлені могутніх технічних механізмів, не могли істотно впливати на навколишнє середовище. Вони обмежувалися збиранням дикорослих рослин і полюванням на диких тварин. Сприятливий клімат України, багатство її природи, яка могла прогодувати багато людей, сприяли збільшенню населення. Це спричинило спустошення природної рослинності й тваринного світу і змусило населення зайнятися землеробством і тваринництвом, що давало більше продуктів харчування. Почалося знищення лісів. Особливо посилився вплив людини на природу України за часів трипільської доби, близько ІV тисячоліття до н. е. У ХVІІ–ХІХ ст. із розвитком промислів (виплавка металу, Орні землі — земельні ділянки, які виробництво скла, смоли, пота- систематично обробляються і використовуються під посіви сільськошу тощо) лісистість України ще господарських культур (включаючи зменшилася. У другій половині посіви багаторічних трав), а також ХІХ ст. було майже повністю роз- чисті пари, площі парників і теплиць. орано степи півдня України. Сучасний вплив людини на природу. Нині інтенсивність взаємодії господарства і природи в географічному середовищі істотно зросла в порівнянні з попередніми періодами господарювання. Сьогодні інтенсивно використовується близько 80% площі України. У лісостеповій і особливо степовій частинах краї- Географічне середовище — це ни частка орних земель подекуди частина географічної оболонки, досягає 90% (у США — 19,8%; земного простору, пов’язана з процесом життєдіяльності людей, Великій Британії — 29,6; Франнеобхідна складова існування сусції — 33,1; Німеччині — 34,3%). пільства, з яким воно перебуває у Унаслідок надмірної сільсько- безпосередній взаємодії, частина господарської експлуатації земля географічної оболонки, включена в дедалі більше виснажується. Ви- сферу людської діяльності. никають посухи, утворюються пилові бурі, з’являються яри (мал. 2), висихають малі річки, замулюються водойми, знижується рівень ґрунтових вод; отрутохімікати та мінеральні добрива забруднюють родючі ґрунти, погіршують якість сільськогосподарської продукції. Відсутність чи недостатність очисних споруд роблять екологічно небезпеч9
ВСТУП
ними тваринницькі ферми, відходи яких зі стічними водами потрапляють у природні водойми. Надмірне зрошення земель дніпровською водою призводить до їх засолення, підтоплення, заболочування, забруднення. Раціональне крапельне зрошення в нашій країні все ще не набуло поширення. Осушувальна меліо рація на півночі країни знижує рівень ґрунтових вод, міліють річки й озера, пересушуються землі і навіть виникають нетипові для Полісся пилові бурі. До того ж, слід ураховувати, що води Дніпра містять значну кількість шкідливих речовин, які потрапиМал. 2. Яри у Харківській ли туди після катастрофи на Чоробласті нобильській АЕС (мал. 3). Найбільш негативно впливають на довкілля гірничодобувні, хімічні та металургійні підприємства, а також ТЕС і ГЕС. Значно погіршують стан довкілля машинобудівні заводи, підприємства харчової промисловості та комунального господарства. Щороку вони викидають близько 40 млн тонн шкідливих речовин, із яких Мал. 3. Будівництво нового саркофага для 4-го енергоблоку очисні споруди вловлюють лише близько 76%. У середньому на Чорнобильської АЕС 1 км2 за рік осідає понад 15 тонн шкідливих речовин. Із плином часу екологічна ситуація погіршується. В останні роки її дещо поліпшило скорочення виробництва. Близько 2 млрд тонн отруйних речовин, твердих і рідких токсичних відходів зосереджується у спеціальних сміттєзвалищах і Мал. 4. Приклад роздільного сховищах, площа яких досягла екологічно чистого збирання 14 тис. гектарів (мал. 4). сміття у Фінляндії 10
ВСТУП
Проаналізуйте мал. 4. Зробіть висновок щодо технології утилізації сміття у різних країнах світу та в Україні. Унаслідок найбільшої у світі техногенної катастрофи (на Чорнобильській АЕС) радіоактивно забрудненою виявилася майже половина території країни, особливо її північна частина. Відбулись значні мутації в рослинному і тваринному світі. Зросла і захворюваність населення. В Україні виділено кілька зон з особливо відчутним промисловим впливом на природу. Найзабрудненішою частиною держави внаслідок величезної концентрації шкідливих виробництв є Донбас (Донецька і Луганська області) та Придніпров’я (Дніпровська і Запорізька області). Природу Прикарпаття змінили кар’єри з видобутку корисних копалин та пов’язані з ними хімічні підприємства. В Карпатах масово вирубують ліси, що призводить до ерозії ґрунтів і катастрофічних паводків (мал. 5). Інтервенція Росії на Донбасі, анексія нею українського Мал. 5. Незаконна вирубка лісу в Карпатах Криму призвели до забруднення і руйнації довкілля в цих районах. Особливо постраждав Донбас, забруднений тоннами мін і снарядів, зі значними площами замінованих і непридатних для будь-якого господарського використання земель. Шкідливо впливає на природу і населення розміщена в Севастополі (Крим) російська військова база, Чорноморський флот якої неконтрольовано викидає в море величезну кількість відходів. Уміст лише нафтопродуктів у Севастопольській бухті більш як у 200 разів перевищує їх гранично допустимі концентрації. За допомогою пошукової системи Google.com.ua знайдіть інформацію про виливи нафти, мазуту та інших нафтопродуктів в окупованих Росією кримських бухтах. У світі та в Україні різко зросла кількість автомобілів. До нас завозять машини, які вже відслужили свій вік і дуже забруднюють довкілля. У великих містах їх викиди становлять до 70% усіх викидів у повітря. 11
ВСТУП
Значним є і рекреаційний вплив на географічне середовище. Особливо відчутний він на узбережжях морів, у Карпатах, навколо великих міст. Мільйони відпочивальників ущільнюють ґрунтовий покрив, викидають величезну кількість сміття. Складіть пам’ятку екологічно чистого туриста. Значення знань з економічної географії для людства. Економічна географія є важливою і потрібною людям. Якби спеціалісти з територіальної організації суспільства суворо дотримувалися вимог, принципово обґрунтовуючи їх важливість, а не підкорялися злочинним наказам некомпетентних чиновників чи урядовців, не було б побудовано Чорнобильську АЕС під Києвом, не розмістили б на одному промисловому майданчику атомну і теплову електростанції в Енергодарі. Не будували б на тектонічному розломі в зоні грязьових вулканів і землетрусів Кримську АЕС, яку, готову до завантаження ядерним паливом, так і не запустили в дію, викинувши мільярди на вітер. Не розмістили б Рівненську АЕС у районі підземних карстових порожнин, що призвело до її осідання в землю і великих економічних затрат на ліквідацію наслідків цього явища. Таких прикладів незнання чи нехтування знаннями географічних законів в Україні й світі безліч. Правильна, відповідна часу територіальна організація сус пільства дає величезні переваги країнам, що вчасно проводять адміністративно-територіальні реформи, засновані на знаннях закономірностей територіальної організації держави. Адміністративний апарат, який базується на відповідних територіальних одиницях, є більш ефективним. Прикладом може бути реформа застарілого і тому неефективного адміністративнотериторіального поділу Франції під час правління президента Шарля де Голля, що покращило якість управління. Поділ України на області, проведений ще в 30-ті роки ХХ ст. за часів СРСР, уже давно застарів. Тому країні не уникнути проведення адміністративно-територіальної реформи, що базуватиметься на законах економічної географії і принесе величезну економію на утриманні бюрократичного апарату, який нічого не вирішує, а лише гальмує розвиток, поширюючи корупцію. Знання з економічної географії не тільки допоможуть Вам краще пізнати свою Батьківщину, а й знадобляться в повсякденному житті. Вони потрібні людям багатьох спеціальностей: 12
ВСТУП
менеджерам і працівникам торгівлі, економістам і працівникам держадміністрацій усіх рівнів. Ці знання потрібні всім людям в Україні й світі, мільйонам громадян — від військових та землевпорядників до мандрівників і туристів. Знання з економічної географії України мають світоглядне і загальноосвітнє значення. Світ стає все більше глобалізованим та інформаційно насиченим. Потік географічної інформації, який швидко зростає, оточує сучасну людину практично повсюди — у повідомленнях газет, радіо, телебачення, безмежному інформаційному масиві Інтернету. Але ця інформація не завжди правдива, тому людині, щоб уміти правильно її аналізувати, необхідні знання з економічної географії, без яких неможливо правильно сприймати події, що відбуваються в Україні та світі, розбиратися у складних явищах соціально-економічного життя. І, нарешті, кожна подія, об’єкт чи явище нашого життя завжди територіально «прив’язані» до певної країни, частини світу, а знання з географії дають Вам змогу їх ідентифікувати. Об’єктом вивчення економічної географії України (світу) є господарство, а предметом є його територіальна організація, взаємопов’язане розміщення господарських об’єктів або в цілому по країні, або в межах її окремих частин. Економічна географія інтегрує універсальні знання про певну територію з унікальними комплексними властивостями. Завдяки економічній географії отримують найбільш повну картину господарського буття певної території. Знання з економічної географії допомагають не тільки краще пізнати свою Батьківщину, а й потрібні в повсякденні людям багатьох спеціальностей: від менеджерів і торгових працівників до економістів і працівників держадміністрацій усіх рівнів, від військових та землевпорядників до мандрівників і туристів. Запитання й завдання 1. Назвіть об’єкт і предмет вивчення економічної географії. 2. Поясніть, як Ви зрозуміли, що таке географічне середовище. 3. Наведіть приклади зв’язків економічної географії з іншими науками. 4. На конкретних життєвих прикладах продемонструйте значення гео графічних знань для господарської діяльності людини. 5. Зробіть разом із батьками віртуальну подорож до музею Чорнобиль ської АЕС (електронний режим доступу http://chornobylmuseum. kiev.ua/uk/). Якими є наслідки цієї аварії?
13
Розділ I Національна економіка та світове господарство Ми починаємо вивчення першого розділу шкільної програми з географії 9-го класу. Він присвячений таким поняттям, як «національна економіка», «світове господарство» та «економічний розвиток». Щоб оцінити економічний розвиток держави, фахівці в усьому світі порівнюють різні економічні показники, головними серед яких є валовий внутрішній продукт (ВВП) та індекс людського розвитку (ІЛР). Безперечно, ці важливі та нові для Вас поняття є складними для вивчення. Ви опануєте їх за допомогою підручника і зрозумієте, яке місце у світовому економічному рейтингу країн посідає Україна. Ви побачите, який вплив має глобалізація сучасного світу на чинники розміщення виробництва. Тож починаємо знайомство з поняттями, які допоможуть нам опанувати економіко-географічну інформацію про країну, де ми живемо, та про інші країни світу. ПРАЦЮЮЧИ НАД першим РОЗДІЛОМ, ВИ: ´´ дізнаєтеся про основні форми суспільної організації виробництва; ´´ навчитеся розрізняти первинний, вторинний, третинний сектори національної економіки, форми просторової організації господарства; ´´ познайомитеся з поняттями «національна економіка», «валовий внутрішній продукт» (ВВП), «індекс людського розвитку» (ІЛР), «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» тощо; ´´ оціните вплив глобалізації на: темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів; роль окремих чинників розміщення виробництва; економічну діяльність населення; ´´ зрозумієте вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва, сутність тенденцій розвитку світового господарства.
Тема 1. Національна економіка
Тема 1. Національна економіка § 2. Національна економіка 1. Які професії Вам відомі? Чи хотіли б Ви опанувати навички однієї з них? Поясніть чому. 2. Поясніть, чи залежить рівень життя людини від професії та місця роботи.
Національна економіка. З часу виникнення людства основою його життя є праця. З давніх-давен праця для людини була не тільки повинністю і засобом виживання у світі. Багато чого робилося і задля краси, робота приносила задоволення і радість, давала змогу самостверджуватися, у праці людина навчалася долати труднощі та життєві негаразди. Минули тисячоліття, і люди організувалися в держави. З’явилася можливість узгоджувати й об’єднувати працю мільйонів людей. Їх спільні зусилля, спрямовані на виконання певної роботи, розв’язання тієї чи іншої проблеми, вже не були розрізненими і безсистемними. З утворенням держав почало розвиватися господарство. З уроків історії пригадайте та назвіть найдавніші держави. Подивіться на себе й озирніться довкола. Ваш одяг, їжа, школа, місто чи село — це продукт діяльності окремих людей, підприємств та організацій, які щось виготовили, побудували, привезли, встановили тощо. Освітні послуги, що надає Вам школа, також є господарськими. Відпочиваючи чи лікуючись, Ви також користуєтесь послугами певних підрозділів господарства. А тепер уявіть, що в школах нашої країни навчаються сот ні тисяч дітей, в університетах — велика кількість студентів. Їхні батьки вирощують зерно, розводять худобу, випікають хліб, лікують людей, виготовляють машини, меблі, одяг, взуття тощо. Усі підприємства, де все це виготовляється, надають ті чи інші послуги (освітні, медичні, юридичні), безпосередньо чи опосередковано пов’язані між собою. Усі вони, пов’язані терито15
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
рією держави, транспортом, який перевозить людей і виготовлену ними продукцію, тощо, утворюють національну економіку. Розвиток господарства на території України має свою історію, яка впливає на нього і нині. На півдні Східної Європи в умовах сприятливого клімату, на перетині давніх торговельних шляхів, у взаємодії з високорозвинутими цивілізаціями почався соціально-економічний розвиток українських земель із центром у Києві. З виникненням могутньої держави — Київської Русі він отримав новий імпульс. Проте після монголо-татарської навали економічний і культурний розвиток Київської держави загальмувався і занепав. Українські землі на довгі роки стали сировинним придатком сусідніх держав. Починаючи з 1914 року, економіка України працювала в надзвичайно несприятливих умовах, періодично зазнаючи руйнації і потребуючи тривалої відбудови. Перша світова війна й агресія російських військ на територію України після її завершення, примусова колективізація і штучний голодомор 1932–1933 років, масові репресії, Друга світова війна, інтервенція Росії на Донбасі й анексія нею українського Криму постійно вносили і вносять сум’яття в розвиток господарства країни. Не меншої шкоди завдала командно-адміністративна система, запроваджена комуністичним режимом. Україна не могла самостійно вирішувати навіть дрібних економічних питань, залишаючись колоніальним придатком Москви. У структурі промисловості й сільського господарства, які забезпечували насамперед інтереси імперії, переважали еколо гічно небезпечні енерго- і матеріаломісткі виробництва. В сільському господарстві нехтували законами раціонального природокористування. Усе це призвело до незацікавленості робітників у результатах своєї праці, низької якості продукції та продуктивності праці і, як наслідок, до важкої економічної кризи.
Національна економіка — сукупність взаємопов’язаних підприємств та організацій, що виготовляють продукцію і створюють умови і засоби для життя людей у певній країні.
Як Ви розумієте поняття «економічна криза»? Збанкрутіла соціалістична система господарювання, не демонтована з досягненням Україною незалежності, гальмувала економічний розвиток країни. Анексування Росією Криму і втягнення економіки країни на початку 2014 року у військові 16
Тема 1. Національна економіка
дії на Донбасі поглибили економічну кризу. Зруйновано багато підприємств, обладнання яких порізано на металобрухт або демонтовано і вивезено до Росії (наприклад, Харцизький трубний завод та ін.), що призвело до втрати значної кількості робочих місць. Україна належить до тих небагатьох країн світу, економіка яких виробляє всю основну промислову і сільськогосподарську продукцію: легкові й вантажні автомобілі, трактори і комбайни, танки, ракети і космічні кораблі, тканини й одяг, пшеницю і жито, кукурудзу і соняшник, овочі й фрукти тощо. Напевно, легше сказати, що Україна не виробляє (мал. 6). Назвіть промислову та сільськогосподарську продукцію, яку виготовляють у Вашому регіоні.
Мал. 6. Новий транспортний літак, виготовлений на київському підприємстві «Антонов»
Україна посідає одне з перших місць у світі за виробництвом соняшникової олії (60% світового виробництва), меду і волоських горіхів (мал. 7). Наближається вона до цього показника за виробництвом зерна, картоплі та деякої іншої продукції. В Україні виготовлено найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія», космічні ракети і кораблі, техноМал. 7. Розлив соняшникової логічне обладнання для різних гаолії на заводі лузей господарства, за допомогою двигунів, вироблених в Україні, інші країни запускають в космічний простір ракети тощо (мал. 8). За складом свого господарства Україна в Європі найближча до Франції, але з більшими економічними можливостями. Це пов’язано з більш різноманітними, ніж у Франції, природними умовами і наявністю в країні практично всіх відомих людству природних ресурсів. 17
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Поняття «економічний розвиток» та його показники. Національна економіка будь-якої держави розвивається в умовах існування певної економічної системи, яка і визначає її розвиток. Ця система є сукупністю законодавчих правил і норм ведення господарства, яких населення, підприємства та організації, що виробляють певну продукцію чи Мал. 8. Ракета Вега, запущена з космодрому Куру (Французька надають якісь послуги, мають Гвіана) на створеному в Україні дотримуватися. Якщо ці правидвигуні ла і норми обґрунтовані й відпоЕкономічний розвиток — це пере- відають часу, якщо населення, хід від одного етапу економіки до підприємства й організації їх доіншого, при якому в новому періоді тримуються, як це відбувається в не тільки збільшується виробництво багатих і високорозвинутих кратих самих товарів і послуг, що вже їнах світу — держава процвітає. вироблялися раніше, а має місце й Якщо ж у країні можна порушувиробництво нових товарів і послуг з вати ці правила, даючи хабарі використанням нових технологій по(корупція), тоді в національній рівняно з попереднім періодом. економіці починає панувати хаос Економічна система — сукупність і вона деградує. Основні способи нарощування принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають основні обсягів виробництва. Суспільекономічні відносини в процесі ви- ство в цілому, його господарство робництва, розподілу, обміну і спо- і кожне підприємство можуть живання продукції і надання послуг. розвиватися екстенсивним й інтенсивним способами. Екстенсивний розвиток пов’язаний із суто кількісним зростанням обсягів виробництва при невисокій його результативності. При цьому зростають витрати сировини, а якість готової продукції та ефективність господарювання залишаються незмінними, новітні науково-технічні досягнення застосовуються у виробництві недостатньо. Інтенсивний розвиток характеризується збільшенням валового обсягу продукції за рахунок широкого впровадження досягнень науково-технічного прогресу, високим ступенем віддачі кожного з чинників розвитку виробництва, ресурсів, що використовуються в його процесі. 18
Тема 1. Національна економіка
У цілому економічний розвиток є Екстенсивний (лат. extensivus — процесом руху економіки від нижчо- розширювальний) тип розвитку го до вищого (до більших досягнень), суспільного виробництва, за якого у результаті чого відбуваються по- приріст продукції відбувається за зитивні якісні зміни в господарстві, рахунок кількісного збільшення перехід до новіших, прогресивні- факторів виробництва при незмінному технічному потенціалі: ших форм господарювання. Рівень економічного розвитку включення у виробництво додаткової робочої сили, нарощування будь-якої країни не можна повнісбудівництва нових підприємств, тю охарактеризувати якимось од- залучення все більшої кількості ним показником. Для цього існує природних ресурсів, збільшення ціла їх система. До неї належать машинно-технічного парку тощо. валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, національний Інтенсивний (лат. intensio — надохід на душу населення, вироб- пруження, посилення) тип розництво і споживання основних ви- витку суспільного виробництва, дів продукції на душу населення, за якого отримання приросту рівень та якість життя населення. продукції відбувається за рахунок Показник ВВП на душу населення більш ефективного використання земель, що обробляються, техніє основним. Саме за ним усі країки, добрив, застосування новітніх ни світу поділяються на розвину- досягнень науки у виробництві. ті (ВВП на душу населення понад 20 тис. доларів США) та країни, що розвиваються. Про них Ви дізнаєтеся з наступного параграфа. Рівень економічного розвитку країни визначає і галузева структура господарства. Висока частка обробних галузей є одним із показників її високого економічного розвитку. Національна економіка складається із взаємопов’язаних підприємств та організацій, які виготовляють продукцію і створюють умови та засоби для життя людей у певній країні. Україна належить до тих небагатьох країн світу, національна економіка яких виробляє всю основну промислову і сільськогосподарську продукцію. Економічна система — це сукупність принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають основні економічні відносини в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції та надання послуг. Вона є основою для розвитку господарства в країні. Рівень економічного розвитку країни оцінюється через систему показників: валовий внутрішній продукт (ВВП) 19
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
на душу населення, національний дохід на душу населення, виробництво і споживання основних видів продукції на душу населення, рівень та якість життя населення тощо. Запитання й завдання 1. Дайте визначення поняття «національна економіка». 2. Поясніть, чому Україна належить до країн світу, економіка яких ви робляє всю основну промислову і сільськогосподарську продукцію. 3. Назвіть показники, за якими характеризується рівень економічного розвитку будь-якої країни. 4. Схарактеризуйте поняття «екстенсивний спосіб господарювання» та «інтенсивний спосіб господарювання». 5. Поясніть, чому для характеристики рівня економічного розвитку краї ни використовують систему показників.
§ 3. Основні показники економічного розвитку країни Поміркуйте, від чого більше буде залежати добробут Вашої родини: від загальних доходів її членів (заробітна плата бать ків, пенсія дідуся і бабусі, стипендія брата чи сестри тощо) чи від доходів на «душу населення» родини? Поясніть чому.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) та його структура. Ос новним показником економічного розвитку країни є валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення. Важливими показниками є також валовий національний продукт (ВНП) і на ціональний дохід (НД). Для України ВВП є основним ще й тому, що, на відміну, скажімо, від США чи Японії, ВНП не має зараз великого значення. Але про це пізніше. Простіше кажучи, ВВП — це загальна вартість усіх вироблених у країні продуктів і наданих послуг. На території країни можуть також знаходитися підприємства іншої країни чи іноземної корпорації. Наприклад, завод фірми «КокаКола», який знаходиться під Києвом. Вартість продукції заводу зараховують не у ВВП України, а у Валовий внутрішній продукт ВНП США. (ВВП) — це сукупна вартість Виходить, що ВВП України факкінцевого продукту (продукції, товарів і послуг), створеного за тично дорівнює ВНП, оскільки її підпевний період (переважно за рік) приємств за межами території самої у країні з використанням чинни- держави дуже мало. Водночас ВВП ків виробництва, що їй належать. і ВНП США різняться дуже сильно, 20
Тема 1. Національна економіка
тому що країна має багато між- Валовий національний продукт народних корпорацій із безліччю (ВНП) — це сукупна вартість усього філій по всьому світу. Тобто зрозу- обсягу товарів і послуг, вироблених міло, що різниця між ВВП і ВНП країною за рік, включаючи також визначається тим, що до валового вартість продукту, створеного не національного продукту включа- тільки в самій країні, а й за кордоном із використанням чинників виробниють доходи фірм і громадян пев- цтва, що належать цій країні. ної країни, отримані за кордоном. Проте з нього виключають доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються виробничою діяльністю в цій країні. В США і багатьох інших країнах доходи громадян і фірм, отримані за кордоном, ідуть на банківські рахунки цих держав, а для України характерний протилежний процес: громадяни вивозять з країни зароблений чи отриманий якимось іншим шляхом капітал за кордон, де він і осідає, збагачуючи ці країни і збіднюючи Україну. Національний дохід фактично є чистим продуктом держави або новоствореною, наприклад за 1 рік, вартістю. Його обчислюють, віднявши від усієї сукупності створених у суспільстві матеріальних і нематеріальних благ суму, яка йде на відновлення спрацьованих у процесі їх виробництва засобів. Отже, національний дохід — це та частка ВНП, яка використовується для споживання і нагромадження. Валовий внутрішній продукт України в 2015 році становив близько 91 млрд доларів США (мал. 9). Порівнявши ВВП України і, наприклад, Іспанії, в якій він у 15 разів більший, робимо висно2,39% Франція 16,32% Китай вок, що економічний потенціал 2,36% Велика Британія 16,14% США 1,98% Мексика 6,84% Індія нашої країни використовується 1,97% Італія 4,40% Японія вкрай неефективно. Іншого пояс1,65% Південна Корея 3,45% Німеччина 1,49% Саудівська Аравія 3,30% Росія нення тому, що гірше забезпечена 1,48% Канада 3,02% Бразилія ресурсами Іспанія є в 15 разів ба30,73% інші країни 2,48% Індонезія гатшою за Україну, крім масового Мал. 9. Частка найбільших країн розкрадання ВВП держави і його світу в загальносвітовому ВВП вивезення за кордон (у ту ж Іспа(за даними Міжнародного нію), знайти неможливо. валютного фонду на 2015 рік) 21
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Використовуючи статистичні дані чисельності населення країн світу шкільного географічного атласу та дані мал. 9, з’ясуйте, чи залишаться на І і ІІІ місцях Китай та Індія, якщо порахувати дані ВВП на душу населення. Порівняємо ВВП України і Великої Британії. В останньої він більш як у 30 разів перевищує український. А тепер порівняємо деякі ресурси обох країн. Так, за територіальним ресурсом Велика Британія поступається Україні більш як у 2,5 раза. Якість ґрунтів явно не на користь Великої Британії, як і порівняння інших природних умов і ресурсів. Якщо врахувати визначений британською консалтинговою фірмою «Рендалл» найвищий у Європі транспортний рейтинг України і найбільш сприятливе для розвитку економіки географічне положення, то невідповідність нинішнього стану економіки нашої країни її економічному потенціалу стає ще очевиднішою. Отже, на розвиток економіки будь-якої країни, поряд з об’єк тивними чинниками, впливають і суб’єктивні. Вони залежать від професійного рівня управління господарством, країн-еталонів, із яких варто брати приклад; поширення корупції, правильного вибору моделей його розвитку, раціонального інтегрування в найефективніші міжнародні економічні об’єднання тощо. Індекс людського розвитку (ІЛР) обраховується на основі трьох показників: очікувана тривалість життя (довге і здорове життя), рівень грамотності населення (середня кількість років, витрачених громадянами країни Індекс людського розвитку (ІЛР) — чи регіону на навчання) та рівень інтегральний показник, який щороку життя (ВНП на душу населення в розраховується і публікується Орга- доларах США за паритетом купінізацією Об’єднаних Націй (ООН) із вельної спроможності) (мал. 10). метою порівняння рівня життя, освіЗалежно від значення ІЛР ченості, грамотності й довголіття накраїни світу нині класифікують селення різних країн світу. наступним чином: дуже високий рівень ІЛР (42 країни), високий Паритет купівельної спроможнос(43 країни), середній (42 країті — співвідношення двох або декількох грошових одиниць, валют різних ни), низький рівень (42 країни). країн, що встановлюється за їх ку- У 2014 році найвищий рівень півельною спроможністю стосовно ІЛР мали Норвегія, Австралія та певного набору товарів і послуг. Швейцарія. Фактично ці країни 22
Тема 1. Національна економіка
Мал. 10. Картосхема країн світу за показником ІЛР. Чим темніший колір, тим вищий показник
впродовж уже декількох років є світовими лідерами за цим показником. У 2016 р. Україна посіла 83-тю сходинку за ІЛР ООН серед 187 країн, опустившись за останні роки на декілька позицій. Значення індексу для України визначається тим, що у нас низький рівень життя і мала його тривалість, але є доступ до якісної освіти. Ці показники ніби урівноважують один одного, даючи змогу нашій державі увійти в першу сотню країн світу за ІЛР. Серед пострадянських країн на перших місцях за цим показником цілком очікувано знаходяться країни Балтії, які вчасно увійшли до ЄС і НАТО й отримали від цих ефективних інтеграційних об’єднань значну допомогу. Вони розвиваються за високими стандартами людського життя, які прийняті в ЄС і США. Найближчими сусідами України в рейтингу ООН за рівнем ІЛР є латиноамериканські країни Беліз і Перу. Найгірші показники спостерігаються в африканських країнах Сьєрра-Леоне, Чаді і Центральноафриканській Республіці. Показник ІЛР свідчить про дуже неефективне і навіть злочинне використання наявного в Україні економічного потенціалу. Економічний потенціал відображає економічну могутність держави, досягнутий розвиток продуктивних сил, обсяг націо нальних багатств і можливість їх зростання. Він складається з наявних природних ресурсів, працездатного населення, кваліфікованих кадрів, матеріальних запасів і резервів, досяг 23
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
нень науки і техніки, рівня освіти і культури громадян. Відповідно складниками еконо мічного потенціалу є природоресурсний, виробничий (промисловий, транспортний, сільськогосподарський), трудоресурсний, фінансовий, науковий. За допомогою карт атласу оцініть природоресурсний потенціал України. Величину економічного потенціалу характеризують фактичний обсяг і структура виробництва матеріальних благ. Чим більші масштаби і вища інтенсивність виробництва, тим суспільство є багатшим. У нього кращі показники індексу людського роз витку, воно має більші можливості для подальшого розширення виробництва і задоволення будь-яких матеріальних і духовних потреб населення. Економічний потенціал може бути великим, але використовуватися неефективно і нерозумно. Трапляється і навпаки — ресурсів для розвитку і поліпшення ІЛР у державі ніби й немає, але вона економічно процвітає, її громадяни почуваються щасливими. Наприклад, Сінгапур — карликова (за розмірами) краї на, що не має природних ресурсів і навіть питної води, проте є однією з найбагатших країн світу з високим рівнем ІЛР.
Економічний потенціал країни — сукупність її економічних можливостей, які можна використати для потреб суспільства. Це всі наявні в державі ресурси: виробничі фонди, матеріальні, фінансові, природні, трудові та інші ресурси.
Використовуючи ресурси Інтернету, наведіть приклади інших країн, які успішно розвиваються і знаходяться на перших місцях у світі за ІЛР. Інший яскравий приклад сьогодення — Росія. Країна з найбільшими у світі площею і природними ресурсами належить до небагатих країн планети. У державі з найбільшими на Землі енергетичними ресурсами населення деяких регіонів узимку потерпає від холоду. Отже, економічний потенціал цієї країни використовується неефективно. Особливо вражає світове співтовариство те, що ця держава замість того, щоб вирішувати власні гострі внутрішні проблеми, використовує свої ресурси для створення проблем для інших держав. Ураховуючи всі складові економічного потенціалу України, особливо інтелектуальні та креативні здібності української нації, наша держава повинна посідати у світі одне з провідних місць за ІЛР. 24
Тема 1. Національна економіка
Основним показником економічного розвитку країни є валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення. Важливими показниками є також валовий національний продукт (ВНП) і національний дохід (НД). Економічний потенціал країни складається з наявних природних ресурсів, матеріальних запасів і резервів, працездатного населення і кваліфікованих кадрів, досягнень науки і техніки, рівня освіти і культури її громадян. Статистичні дані та економічні показники розвитку України вказують на те, що економічний потенціал нашої країни використовується вкрай неефективно. На розвиток економіки будь-якої країни, поряд з об’єктивними чинниками, впливають і суб’єктивні: професійний рівень управління господарством, правильний вибір моделей його розвитку, поширення корупції, раціональне інтегрування в найефективніші міжнародні економічні об’єднання тощо. Запитання й завдання 1. Дайте визначення понять «ВВП», «ВНП», «індекс людського роз витку», «економічний потенціал». 2. Поясніть, чому британська консалтингова фірма «Рендалл» визначи ла транспортний рейтинг України в Європі як найвищий. 3. Схарактеризуйте риси економіко-географічного положення України, які створюють сприятливі умови для розвитку її господарства. 4. Поясніть причини, за яких основні показники економічного розвитку країни є невисокими. 5. Використовуючи мал. 9 та політичну карту світу шкільного геогра фічного атласу, назвіть країни світу, які мають найвищі показники ІЛР. Який ІЛР мають країни-сусіди України?
§ 4. Секторальна модель економіки країни. Форми суспільної організації виробництва 1. Пригадайте, які підприємства є у Вашій місцевості. Яку про дукцію вони виробляють? 2. Чи є у Вас підприємства та організації, які надають послуги? Які саме?
Секторальна модель економіки країни. Все в цьому світі має свою структуру або будову. Господарство також структурно складається з окремих найбільших частин — секторів, які у свою чергу поділяються на окремі галузі, а ті на підгалузі, окремі підприємства. Підприємства теж складаються з цехів, а ті — з 25
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
дільниць. І так аж до окремого робочого місця. Учені донині не дійшли згоди, на які ж сектори, як найбільші підрозділи, поділяється економіка будь-якої країни і світу в цілому. Справа в тому, що для цього використовують різні критерії (мірила, ознаки для визнаСтруктура зайнятості за секторами економіки, в % чення й оцінки якогось явища). Одні вчені поділяють економіку Доіндустріальна Індустріальна Постепоха епоха індустріальна на два сектори: аграрний сектор і 70 епоха промисловість. Це так звана дво60 Первинний секторна структура економіки. Третинний 50 Інші вчені є прихильниками три40 секторної структури і виділяють 30 Вторинний сектор видобутку ресурсів (пер20 винний), промисловість (вторин10 Четвертинний ний), сферу послуг (третинний 0 сектор). Зустрічається і поділ Деіндустріалізація Час господарства на п’ять секторів: — сільське господарство; — сфера послуг; 1) сектор видобутку природних — промисловість; — послуги для бізнесу ресурсів; 2) промисловість; 3) інМал. 11. Трисекторна модель дивідуальні послуги, транспорт, економіки англійських економістів будівництво, комунікації, комуАлана Фішера та Коліна Кларка нальне господарство; 4) ділові Деіндустріалізація — це докорін послуги (торгівля, страхування); на зміна у співвідношенні сфер 5) охорона здоров’я, освіта, нау матеріального і нематеріального ка, управління (мал. 11). виробництва, що зумовлює домінуДеякі вчені в основу критеріїв вання сфери послуг або фінансо- виділення окремих найбільших во-кредитної сфери і відбувається підрозділів економіки ставлять внаслідок глибокої структурної пе- креативні (творчі) функції окреребудови в економіці. мих галузей господарства, які слугують своєрідним мотором прогресу. Тому вони пропонують двокомпонентну структуру економіки: галузі, що виступають імпульсом чи поштовхом економічного зростання; інші галузі, або технологічне ядро економіки. Є вчені, які в основу виділення найбільших підрозділів економіки ставлять дуже важливий критерій конкуренції на ринку товарів і послуг. Економічна модель — це система взаємозв’язків між економічними змінними (показниками), яка дає змогу прогнозувати результат. Економічні моделі використовують для передбачення того, до яких змін економічних результатів призведуть зміни певних економічних умов.
26
Тема 1. Національна економіка
Секторальна структура економіки пройшла декілька етапів розвитку і становлення: 1) доіндустріальний етап (основним сектором економіки в той час був видобуток природних ресурсів); 2) індустріальний етап (основним сектором економіки в якому була промисловість); 3) постіндустріальний етап (основний сектор економіки — сфера послуг). Чому ж із плином часу відбувається перерозподіл значення окремих секторів економіки? Головним чинником структурних секторальних змін в економіці є різниця в темпах зростання продуктивності праці між секторами. У ХХІ ст. в умовах зростаючої глобалізації економічних процесів і явищ відбулося утворення наднаціональних економічних угруповань, що значною мірою розмило межі національних економік, перетворюючи їх на інтегральні з часткою зовнішньоторговельних операцій у валовому продукті країн понад 50%. Для економіки України нині характерною є розбалансованість секторальної структури. Існує потреба у переході від прийнятої ще за часів СРСР концепції визнання домінуючої ролі того чи іншого сектора економіки до збалансованого поєднання економічних секторів. При цьому особлива увага звертається на їх взаємозв’язок і взаємозалежність. Упродовж останніх десятиліть структурні деформації в економіці України призвели до перекосів у секторально-галузевій, територіальній, інституційній і технологічній структурі господарства. Це зробило економіку країни низькоефективною. Утворена в країні за часів незалежності олігархічно-бюрократична система не зацікавлена в розвитку високотехнологічних секторів економіки, адже вони вимагають великих інвестиційних затрат і не дають швидких надприбутків. Тому, на жаль, економіка України сьогодні в технологічному процесі не йде далі видобутку сировини і виробництва напівфабрикатів. А зважаючи на те, що високотехнологічна готова продукція завжди дорожча, сировинна орієнтація економіки України є абсолютно програшною. І чим далі, тим більше це позначається на рівні життя суспільства. Одним із популярних є також умовне виділення в економіці країни трьох секторів: виробництво предметів праці; засобів виробництва; товарів і послуг повсякденного споживання. За секторами економіки нашої країни питома вага зайнятого (працюючого) населення наступна: сільське господарство — 5,6%, промисловість — 26,0%, сфера послуг — 68,4%. 27
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Спробуйте визначити етап, який у власному розвитку сьогодні проходить економіка України. У нашому підручнику українську і світову економіку ми розглядатимемо за такими секторами: первинний (сільське, лісове господарство, добувна промисловість), вторинний (виробництво та постачання електроенергії, металургійне та хімічні виробництва, виробництво деревини і паперу, машин та устаткування, тканин, одягу, взуття, харчових продуктів і напоїв), третинний (транспорт, торгівля, туризм, наукова діяльність і освіта, фінансова діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги) (мал. 12). Галузева структура світової економіки первинний сектор
вторинний сектор
• сільське господарство; • лісове господарство; • добувна промисловість
• виробництво та постачання електроенергії; • металургійне виробництво; • хімічні виробництва; • виробництво: – деревини і паперу; – машин та устаткування; – тканин, одягу, взуття; – харчових продуктів і напоїв
третинний сектор • транспорт; • торгівля; • туризм; • наукова діяльність і освіта; • фінансова діяльність; • комп’ютерне програмування; • інформаційні послуги
Мал. 12. Трисекторна структура економіки
Окремо ми також ознайомимося із глобальними проблемами людства, які дедалі більше загострюються. Форми суспільної організації виробництва. Виготолення певної продукції та надання послуг здійснюються на основі різних, але взаємопов’язаних форм суспільної організації виробництва. До них належать концентрація, комбінування, спеціалізація і кооперування та раціональне розміщення виробництва. При дисперсному (розсіяному, розосередженому) розміщенні виробництва та споживачів продукції і послуг транспортні витрати дуже великі. Для економіки було б вигідно, щоб усе виробництво й усі споживачі знаходилися в одному місці, хоча 28
Тема 1. Національна економіка
такого, як правило, не буває. По- Концентрація виробництва — це дальший розвиток економіки не- зростання числа крупних підприминуче призводить до того, що ємств і зосередження на них усе відбувається все більше агломе- більшої частини наявних у суспільрування (зосередження) людей і стві коштів, виробництва, робочої фірм у великих містах. Це ско- сили і продукції, яку вони виготов ляють. рочує транспортні витрати, які в ціні товарів нерідко перевищують 50%. Сьогодні, у час розвитку постіндустріальної економіки, транспортні витрати радикально скорочуються. Через це процес територіальної концентрації доповнюється процесами деконцентрації і розвитку агломерування. Населення і виробництво все більше концентруються у величезних міських агломераціях, які складаються з багатьох міст і селищ, близьких територіально. Назвіть населені пункти, які знаходяться поруч із Вашим населеним пунктом. Якими товарами вони обмінюються. Однією з форм концентрації виробництва, що ґрунтується на Комбінування — це така модель територіальному поєднанні ви- організації виробництва, за якою на одному підприємстві поєднуються робництв різних типів в одному і функціонують різні виробництва, великому підприємстві чи вироб- продукція яких є сировиною, напівничому об’єднанні, є комбінуван- фабрикатами і допоміжними матеріня. На комбінатах поєднуються алами для інших виробництв. різні виробництва, які є послідовними стадіями обробки сировини, обслуговують один одного або разом використовують відходи виробництва. Наприклад, у чорній металургії це може бути ланцюжок: видобуток руди — виплавка чавуну — переробка його на сталь — виробництво прокату та виготовлення цементу зі шлаків тощо. Спеціалізація — це зосередження діяльності підприємств на випуску певних видів продукції, збільшення однорідності виробів, що супроводжується широкою стандартизацією виробів і деталей, уніфікацією деталей, вузлів, типізацією технологічних процесів, що сприяє зростанню продуктивності праці та скороченню витрат праці на проектування, створення і ремонт машин. Кожне сучасне підприємство має свою спеціалізацію, що передбачає виготовлення однорідної продукції (мал. 13). Підприємства (або їх цехи, дільниці) виробляють якийсь один продукт, 29
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Форми спеціалізації регіональна територіальна зональна загальногосподарська предметна міжгосподарська технологічна внутрішньогосподарська
з обслуговування предметна
внутрішньогалузева
постадійна функціональна
Мал. 13. Форми спеціалізації
його окремі вузли й деталі, або виконують окрему операцію (відливка, штампування, механічна обробка, складання). Спеціалізація виробництва сприяє підвищенню продуктивності праці, тобто збільшенню кількості продукції, яка виробляється одним працівником за певний час (годину, день, місяць, рік), поліпшенню її якості, зниженню витрат тощо (мал. 14). Обов’язковим для спеціалізованих підприємств є кооперування, тобто тісне й довготривале співробітництво між собою з метою виготовлення певної продукції (наприклад, деталей, вузлів для складання автомобілів). Використовуючи мал. 14 та політичну карту Європи, назвіть країни, в яких збирають готові автомобілі «Форд». Назвіть країни, з яких на ці заводи потрапляють деталі та вузли для збирання готових автомобілів. Спробуйте пояснити, чому деталі та вузли для автомобілів «Форд» та й самі готові машини не виробляють сьогодні на одному заводі. Кооперування виробництва — це форма економічних зв’яз ків між підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні окремого товару. Воно зумовлене поділом господарства на галузі й підгалузі та їх спеціалізацію на випуску однорідних виробів, деталей, напівфабрикатів тощо. 30
Тема 1. Національна економіка
Таким чином, кооперування — встановлення довготривалих виробничих зв’язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин одного виробу (мал. 15). Складіть перелік підприємств, які беруть участь у виробництві готового автомобіля. На прикладі мал. 15 поясніть, що таке кооперування. Спробуйте пояснити, що таке предметна та подетальна спеціалізація виробництва. Суспільство зацікавлене у високій ефективності виробництва, що визначається відношенням корисного результату (ефекту) до витрат (праці, матеріалів) на його одержання. Чим менші витрати на виготовлену продукцію, тим ефективнішим є виробництво. Показником ефективності є собівартість — витрати підприємства (у грошах) на виробництво і реалізацію одиниці продукції.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Бриджет Дагенхам Хейлвуд
Д К Д З К Т З
БЕЛЬГІЯ
НІМЕЧЧИНА
К
Генд
Берлін Д Кельн Д К Т Дюрен Т Саарлуіс К З Вюльфрат Д
З
ФРАНЦІЯ Т
Бордо
З
ІСПАНІЯ
Валенсія БЕЛЬГІЯ
Берлін
Д
К
З
країни, в яких розміщені підприємства «Форда» міста, в яких розміщені підприємства «Форда»
Виробництво: К
кузов
Д
двигун
Т
трансмісія
Д
деталі
З
збір автомобілів
Мал. 14. Спеціалізація та кооперування на прикладі виробництва автомобілів «Форд» електрообладнання
скло метал
гума
двигун пластик
фарба
Мал. 15. Кооперування на прикладі виготовлення автомобіля
Через використання різних критеріїв учені донині не дійшли згоди, на які ж сектори, як найбільші підрозділи, поділити економіку будь-якої країни і світу в цілому. У своєму розвитку і становленні секторальна структура економіки пройшла декілька етапів: доіндустріальний (під час якого основним сектором економіки був видобуток природних ресурсів), індустріальний (основним сектором економіки в якому була промисловість) та постіндустріальний етап (основний сектор економіки — сфера послуг). Сучасне виробництво продукції або надання матеріальних чи нематеріальних послуг здійснюється на основі різних, але взаємопов’язаних форм суспільної організації 31
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
виробництва: концентрації, комбінування, спеціалізації і кооперування та раціонального розміщення виробництва. Запитання й завдання 1. Дайте визначення понять «концентрація», «комбінування», «спеціалі зація», «кооперування», «агломерування» та наведіть приклади. 2. Назвіть три основні сектори національної економіки та схарактери зуйте їх склад. 3. Розкажіть, в якому із секторів економіки Ви бачите своє доросле майбутнє. Вас приваблює робота з людьми у сфері послуг чи участь у виробництві готової промислової чи сільськогосподарської продук ції? Поясніть, чому саме.
§ 5. Чинники розміщення виробництва. Форми просторової організації національної економіки 1. Дайте визначення поняття «чинник». Назвіть чинники, які впливають на формування клімату України. 2. Назвіть чинники, на основі яких у межах території України й інших держав створюються природоохоронні території.
Чинники (фактори) розміщення виробництва. Локалізація, тобто віднесення будь-якого географічного об’єкта до певного місця, визначається дією певних чинників. Ними є сукупність умов і ресурсів (мал. 16), їхніх параметрів і характеристик. Їх урахування забезпечує найбільш раціональний вибір місця розташування Природні ресурси Ресурси Світового океану
Рекреаційні Вичерпні Невідновлювані
Невичерпні
Відносно відновлювані
Багатство надр (мінеральні ресурси)
Ґрунт
Космічні
Агрокліматичні
Енергія Сонця, морських припливів
Атмосферне повітря
Відновлювані
Хвилі
Рослинний світ, тваринний світ
Енергія річок
Мал. 16. Природні ресурси
32
Тема 1. Національна економіка
господарського об’єкта, їх групи, Чинники розміщення виробнигалузі або конкретної територі- цтва — це закономірності, принципи альної структури економічного ра- при врахуванні конкретні умови, що йону чи країни в цілому. Все це, впливають на вибір місць розташузрештою, дає найкращі соціально- вання промислових підприємств і формування виробничих комплексів економічні результати. у межах конкретних територій. Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх детальне врахування, аналіз і оцінка є важливим етапом економічного обґрунтування розміщення підприємств. Із перелічених чотирьох груп спробуємо виділити наступні найважливіші чинники розміщення виробництва: сировинний, природних умов, паливно-енергетичний, водний, науковий, екологічний, працересурсний, споживчий, транспортний, масштабу виробництва, капітальних ресурсів, військово-стратегічний. Наведіть кілька прикладів, як природні умови в межах України впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва. Природні умови донині впливають на господарську діяльність людини. Розміщені в сприятливих для господарювання природних умовах підприємства мають об’єктивно краще підґрунтя для виробництва більшої кількості продукції з найменшими затратами. Сировинний чинник — це кількісні запаси та якісний склад природних ресурсів, гірничо-геологічні та інші умови їх видобування і використання. Паливно-енергетичний чинник — це розміщення господарського об’єкта (групи об’єктів) відносно основних районів видобутку палива та магістралей його транспортування, виробництва електричної енергії, ресурсів нетрадиційних видів енергії тощо. Близькість до цих ресурсів і можливість їх використання є одним із важливих чинників розміщення виробництва. Погіршення гідрогеологічних умов у світі й особливо в окремих його регіонах, спустелювання і зниження рівня ґрунтових вод висувають чинник наявності водних ресурсів у розвитку господарства того чи іншого регіону на одне з перших місць. Яскравим прикладом є анексований Росією український Крим. Припинення постачання на цей посушливий півострів дніпров33
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
а
б Мал. 17. а) Швейна фабрика у Камбоджі; б) підприємство з виробництва айфонів у Китаї
ської води Північнокримським каналом призвело до водогосподарського колапсу. Ні про яке розміщення тут нових господарських об’єктів, а тим більше розвиток сільського господарства, за таких умов не може бути й мови. Важливим чинником розміщення виробництва є працересурсний. Демографічна ситуація, забезпеченість економічно активним населенням і ступінь розвитку ринку праці, стан соціальної інфраструктури, професійно-освітній рівень населення, рівень його життя і національного менталітету тощо впливають на ефективність розміщення нових виробництв і функціонування старих (мал. 17).
Поясніть, як використано працересурсний чинник у країнах Азії, проаналізу вавши мал 17. Споживчий чинник — розташування господарських об’єктів відносно основних районів збуту їх продукції, просторово-територіальна зорієнтованість виробництва на масового споживача, Мал. 18. Виробництво особливо товарів широкого вжитхлібобулочних виробів ку і послуг (мал. 18). Поясніть, який чинник буде одним із головних при розміщенні хлібобулочних підприємств.
Транспортний чинник завжди був і є важливим у розміщенні економічних об’єктів. Розміщення їх у транспортних вузлах дає значний економічний ефект. Науковий чинник — забезпеченість потреб виробництва нау ковим обслуговуванням і науковими розробками. Цей чинник 34
Тема 1. Національна економіка
визначає географію наукомістких галузей, що знаходяться в наукових центрах, поблизу провідних університетів, які готують кадри і здійснюють наукові дослідження. Чим більший масштаб виробництва в якомусь місті чи регіоні, тим більші його можливості для розвитку ефективної спеціа лізації і налагодження взаємовигідних господарських зв’язків. Крім того, в таких районах уже існує розгалужена виробнича і соціальна інфраструктура, кваліфіковані кадри, люди, які шукають роботу і вже забезпечені житлом. Наявність капітальних ресурсів, вартість капітальних і поточних витрат, терміни будівництва — ще один важливий чинник розміщення господарських об’єктів. Постійно зростає і значення екологічного чинника. Раціональне природокористування, охорона довкілля, забезпечення населенню здорових умов життєдіяльності, збалансованість господарської діяльності з природою є неодмінною вимогою сучасності. Підприємства вимушені реагувати на вимоги екологічного законодавства в тих чи інших країнах. У деяких із них, наприклад у Німеччині чи Франції, воно є дуже жорстким. Досвід України і багатьох інших країн в останні роки вказує на те, що нині в розміщенні виробництва зростає значення військово-стратегічного чинника. Україні дуже дорого обійшлося сусідство з Росією, яка силою зброї знищила багато господарських об’єктів на Донбасі, захопила всі підприємства в Криму, вивезла на свою територію заводи з окупованої нею частини України. За таких умов іноземні інвестори відмовляються вкладати гроші в господарські об’єкти, особливо в ті, які розміщені поблизу кордонів із Росією. Форми просторової організації національної економіки. Поділ території країни на окремі частини пов’язаний із тим, що підприємства і цілі галузі розміщені на території нерівномірно, як і населення та природні ресурси. На певній території формуються виробництва і галузі, що найбільше відповідають її особливостям. Серед них виділяють основні галузі — галузі спеціа лізації певної території. Вони Територіальна (просторово-тери виробляють продукцію, значна торіальна) структура — це поділ національної чи світової економіки частина якої призначена для на окремі, чітко виражені територіміжрайонного і міжнародного об- альні частини (елементи). міну. 35
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Обслуговуючі галузі допомагають ефективно працювати основним виробництвам. До них належать, наприклад, судночи авторемонтні підприємства. Допоміжні галузі відіграють допоміжну роль, наприклад сприяють повній зайнятості місцевих жителів. Подумайте, чи є у Вашому регіоні підприємства, що виготовляють продукцію для обміну з іншими регіонами України та для продажу іншим країнам. Формами просторової організації національної економіки в першу чергу є елементи її адміністративно-територіального поділу. В межах певних адміністративних областей, під впливом багаторічного їх існування й управління ними сформувалися певні особливості поєднання господарських об’єктів. Тут основ ну роль відіграли особливості географічного положення адміністративних областей, їх площа і природно-ресурсний потенціал. Галузі господарства на території здебільшого зосереджуються в промислових районах, пунктах, центрах і вузлах. На територіях декількох областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюються економічні райони. Господарський пункт — це місто або селище, в якому знаходиться лише одне підприємство чи фірма. Господарський центр — це населений пункт, де зосереджено кілька господарських підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві чи наданні якихось послуг. Прикладами їх в Україні можуть бути Дрогобич, Ковель, Коростень, Лубни, Ізюм та ін. Прикладом господарських вуз Господарський вузол — це сукуп- лів в Україні може бути Київський ність близько розміщених госпо- вузол, до складу якого входять дарських центрів, що пов’язані між Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгособою інфраструктурою і трудовирод, Боярка, Васильків та інші госми ресурсами. подарські центри. Знайдіть та покажіть на карті вказані господарські пункти і вузли. Економічні райони складаються з декількох (не менше двох) адміністративних областей і відрізняються один від одного своєю господарською спеціалізацією. У сільському господарстві нашої країни та інших країн світу, наприклад США, Китаю, Франції тощо, виділяють певні зони з притаманною їм спеціалізацією рослинництва і тваринництва. Виділяють також вільні економічні зони зі спеціальними 36
Тема 1. Національна економіка
умовами оподаткування для іноземних інвесторів, щоб прискорити розвиток тих чи інших територій. Для залучення науки до розвитку господарства на основі найбільших університетів і науково-дослідних установ формують спеціальні технопарки. Найвідомішою просторово-територіальною формою поєднання науки і виробництва є знаменита Силіконова долина у США. У торгівлі й розвагах великого поширення набули величезні торговельно-розважальні центри і комплекси, які є просторовою формою інтеграції різних видів послуг в одному місці. Дослідженнями однієї з форм Кластер — це група географічно просторової організації виробниц сусідніх взаємопов’язаних компаній тва — кластерів займалися швед- (постачальники, виробники тощо) ські та французькі науковці. і пов’язаних з ними організацій Кластер, як група географічно су- (освітні заклади, органи державносідніх взаємопов’язаних компаній го управління, транспортна, банківська та інша інфраструктура), що і пов’язаних із ними організацій, діють в певній сфері, взаємодоповстворюється у певній сфері й харак- нюють один одного та посилюють теризується спільністю діяльності та конкурентні переваги як окремих компаній, так і всього кластера. взаємодоповненням цих компаній. Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх урахування, аналіз і оцінка важливі для економічного обґрунтування розміщення підприємств. Елементи адміністративно-територіального поділу — це одні з основних форм просторової організації національної економіки, адже в межах певних адміністративних областей, під впливом тривалого їх існування й управління ними сформувалися особливості поєднання господарських об’єктів. Галузі господарства зосереджуються територіально в промислових пунктах, центрах, вузлах і районах. Декілька областей із цих форм просторової організації на ціональної економіки утворюють економічні райони. Запитання й завдання 1. Поясніть, що таке чинники розміщення виробництва, назвіть основні з них. 2. Проілюструйте на прикладах із Вашого регіону вплив природних умов на розміщення виробництва. 3. Розкажіть, чому треба враховувати споживчий чинник під час розмі щення підприємств харчової промисловості, а транспортний — під час будівництва, наприклад, теплової електростанції. 4. Назвіть основні форми просторової організації господарства. До якої з них належить Ваш населений пункт?
37
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Тема 2. Світове господарство § 6. Світове господарство. Сучасні тенденції розвитку світового господарства 1. Чому, на Вашу думку, економіки окремих країн об’єдналися, утворивши міжнародну економіку? 2. Із матеріалів телебачення, газет, мережі Інтернет пригадайте факти щодо впливу господарства інших країн на господар ство України.
Світове господарство охоплює всі країни світу. Звідси його територіальна і секторальна нерівномірність. Об’єктивною основою розвитку світового господарства є міжнародний географічний поділ праці, тобто спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції і наданні певних послуг, якими вони обміСвітове господарство — система нюються. національних господарств усіх краДля того, щоб у країні сфорїн світу, об’єднаних міжнародним мувалася спеціалізація, потрібні географічним поділом праці й різноманітними соціально-економічними певні умови. По-перше, країна, зв’язками в господарський організм яка бере участь у міжнародному географічному поділі праці, по глобального масштабу. винна мати переваги перед іншими країнами у виробництві відповідної продукції (наприклад, багаті природні ресурси). По-друге, мають бути країни, які будуть споживати цю продукцію, бо не мають можливості самостійно її виробляти. По-третє, витрати на доставку продукції до місця продажу мають бути вигідні країні-виробнику (мал. 19). Знайдіть на політичній карті Європи названі в таблиці країни. Поясніть, чи залежить їх спеціалізація від природних умов і ресурсів. Де зроблені речі, якими Ви користуєтеся у повсякденному житті? Чи всі вони зроблені в Україні? 38
Тема 2. Світове господарство
Німеччина
Франція
Італія
Будівництво, Фармацев Побутова автомобілі та тична та електро запчастини, парфумерно- техніка, шкі устаткування косметична ряні вироби, для захисту продукція, оливкова олія, довкілля, військова тех мотоцикли, туризм тощо ніка і машини, деревообробні туризм тощо верстати тощо
Швеція
Португалія
Метал, облад нання для виробництва паперу, кулько ві та роликові підшипники, трансформа тори тощо
Переробка деревини, риби та море продуктів, виробництво кераміки, ізоляційних ма теріалів тощо
Мал. 19. Спеціалізація окремих країн Євросоюзу
Процес створення світового господарства розпочався на мануфактурній стадії розвитку капіталізму (ХVІ–ХVІІІ ст.). Завершився він на межі ХІХ–ХХ ст. унаслідок розвитку в країнах Європи великої машинної індустрії. Для її розвитку потрібно було багато сировини, а для населення, яке швидко зростало, — продовольства. Умовою формування світового господарства був бурхливий розвиток транспорту, розширення міжконтинентальних зв’язків, формування світового ринку. Виникнення колоніальної системи сприяло перетворенню економіки колоніальних країн і територій на аграрно-сировинні Продуктивні сили суспільства — придатки капіталістичних дер- це сукупність засобів виробництва і людей, які завдяки своїм знанням, жав. виробничому досвіду і навичкам Ступінь входження будь-якої приводять у дію ці засоби вироб країни до міжнародного геогра- ництва. фічного поділу праці залежить, насамперед, від рівня розвитку її продуктивних сил. Тому економічно розвинені країни посідають провідне місце в сучасному міжнародному географічному поділі праці, зокрема з випуску «облагородженої», дорогої продукції — машин, обладнання, товарів тривалого користування тощо. Це стосується і багатьох молодих держав Азії, Африки і Латинської Америки. Їхня роль у міжнародному поділі праці зростає здебільшого завдяки постачанню ресурсів високорозвинутим країнам. Сировинна спеціалізація окремих країн, що склалася в колоніальну епоху, зберігається й донині. Пригадайте з уроків історії, яку роль відігравали в економіці Російської та Австрійської імперій території сучасної України. 39
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
За сучасних умов економічна замкнутість країн не лише нераціональна, а й практично неможлива. Тенденція до все більшої взаємозалежності національних економік, до підвищення ролі зовнішніх чинників у економічному розвитку окремих країн стала загальною. Таким чином, поняття світового господарства не можна зводити до простої суми національних економік. Його сутність визначається універсальним зв’язком між національними господарствами. Він забезпечує їхню реальну єдність на основі міжнародного поділу праці, науково-технічної і виробничої кооперації, міжнародної торгівлі, валютних і кредитних операцій, тобто міжнародними економічними відносинами. Сучасні тенденції розвитку світового господарства — це інтернаціоналізація виробництва, інформатизація, глобалізація, регіональна економічна інтеграція. Для сучасного етапу розвитку світового господарства характерна інтернаціоналізація виробництва на основі всебічного розвитку міжнародних економічних Глобалізація — процес перетво- відносин. У системі міжнародних рення певного явища на таке, що економічних відносин всі елестосується усієї Землі, тобто планементи тісно пов’язані, взаємно тарне. переплетені й впливають один на одного. Таким чином, міжнародні Міжнародні економічні відносиекономічні відносини сприяють ни — це система господарських відвзаємодії національних економік, носин між різними країнами світу. які входять у світове господарство, інтернаціоналізації і глобалізації виробництва й тим самим забезпечують його цілісність (мал. 20). Міжнародна торгівля
Міжнародний рух капіталів
Міжнародна міграція робочої сили
Міжнародний обмін технологіями Ф о р м и
Міжнародні валютні відносини
Міжнародні кредитні відносини
Мал. 20. Форми міжнародних економічних відносин
40
Тема 2. Світове господарство
Міжнародні інтеграційні об’єднання. Інтеграційні (об’єднуючі) Міжнародна інтеграція (економічна, політична, культурна) — тенденції у світовому господар- об’єктивний процес зближення стві органічно поєднуються з ре- країн світу в усіх сферах людського гіональною економічною інтегра- життя на основі спільності загальноцією. Нині у світі існує багато людських інтересів. регіональних економічних об’єд нань. Найвідоміше з них — Європейський Союз (ЄС) (мал. 21). Австрія
Бельгія
Ірландія
Данія
Естонія
Іспанія
Франція
Хорватія
Італія
Кіпр
Угорщина
Фінляндія
Латвія
Литва
Словаччина
Словенія
Люксембург
Мальта
Португалія
Румунія
Болгарія
Велика Британія
Швеція
Чехія
Нідерланди
Греція
Німеччина
Польща
Мал. 21. Країни Євросоюзу
У Північній Америці створено зону вільної торгівлі у складі США, Канади і Мексики (НАФТА). У Південній Америці діє інтеграційне економічне об’єднання (МЕРКОСУР). Нині між ЄС і НАФТА є намагання створити зону вільної торгівлі. Росія створює зі своїх сателітів Євразійський Союз на противагу ЄС. Існує декілька регіональних установ ООН, які переймаються проблемами регіональної економічної інтеграції, наприклад, Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна і соціальна комісія ООН для Азії й Тихого океану (ЕСКАТО) тощо. Все більшого значення в розвитку світового господарства набуває його інформатизація — збір, обробка і використання інформації з метою прийняття стратегічних рішень щодо раціональних напрямків розвитку все більш інтегрованої, глобальної економіки. 41
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Основою розвитку світового господарства є міжнародний географічний поділ праці, тобто спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції і наданні певних послуг, якими країни обмінюються. Національні господарства усіх країн світу, об’єднані міжнародним географічним поділом праці й різноманітними соціально-економічними зв’язками в єдиний господарський організм, утворюють світове господарство. Інтернаціоналізація виробництва, інформатизація, глобалізація, регіональна економічна інтеграція — це сучасні тенденції розвитку світового господарства. Міжнародні економічні відносини сприяють інтернаціоналізації і глобалізації виробництва, взаємодії національних економік, які входять у світове господарство і забезпечують його цілісність. Запитання й завдання 1. Назвіть ознаки понять «спеціалізація території (країни)», «міжнарод ний поділ праці», «світове господарство», «міжнародні економічні від носини», «глобалізація», «міжнародне інтеграційне об’єднання». 2. Назвіть основні тенденції розвитку світового господарства. 3. Поясніть, які переваги перед іншими країнами у виробництві оливко вої олії мають Італія, Іспанія та Греція. 4. Користуючись політичною картою світу, назвіть країни, які не мають можливості самостійно виробляти та переробляти морепродукти. Поясніть, чому саме ці країни.
§ 7. Поняття «міжнародний поділ праці» та «спеціалізація території» 1. Наведіть відомі Вам приклади спеціалізації. 2. Чи є приклади спеціалізації у Вашому навчальному закладі?
Що таке міжнародний поділ праці. Відмінності чинників виробництва (економічних ресурсів), якими наділені різні країни світу, обумовили розвиток міжнародних економічних відносин. З одного боку, це призвело до міжнародного поділу праці, а з іншого — до переміщення та обміну цими чинниками між країнами. Міжнародний поділ праці, як вищий ступінь суспільного поділу праці, є основою міждержавних економічних відносин і зумовлює розвиток загальних економічних взаємозалежностей країн світу. 42
Тема 2. Світове господарство
У період з кінця ХVІІІ до Міжнародний поділ праці (МПП) — першої половини ХІХ ст. міжна- форма суспільного територіального родний поділ праці базувався на поділу праці між країнами на основі відмінностях природно-кліматич- спеціалізації їх виробництва на певних умов задіяних у господарстві них видах продукції, якими вони обокремих країн: клімату, ґрунтів, мінюються. надр, водних і лісових ресурсів. Ця природна залежність спеціалізації виробництва в окремих країнах збереглась до цього часу. Із розвитком промисловості у країнах світу посилилася спеціалізація, що ґрунтувалася на відмінностях країн за іншими факторами виробництва, до яких належать праця, підприємницькі здібності, капітал, знання, інформація. В економічних взаємовідносинах країн став домінувати принцип порівняльних переваг. Сьогодні основними формами міжнародного поділу праці є міжнародні спеціалізація та кооперація (мал. 22). Міжнародний поділ праці Міжнародна спеціалізація
Міжнародна кооперація
Виробнича
Територіальна
Предметна
Подетальна
Технологічна
міжгалузева
окремих країн
внутрішньогалузева
груп країн
підприємств
регіонів світу
Мал. 22. Міжнародний поділ праці та його форми
МПП сприяє поглибленню і розширенню різноманітних господарських зв’язків між країнами. Поняття «спеціалізація території». Ми вже зазначали, що на виробництві певного виду продукції спеціалізуються не лише промислові підприємства, а й окремі території світу, регіони, держави та їхні економічні райони. Спеціалізація території — зосередження на ній виробництва певних видів продукції. Зро43
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
зуміло, що випускати всю потрібну людям продукцію на певній території світу практично неможливо і нераціонально, адже умови для виробництва тієї чи іншої продукції на певній території дуже різняться. Скажімо, банани й ананаси вирощують на територіях із тропічним кліматом, а ялина чи сосна для деревообробної промисловості ростуть на півночі в зоні хвойних лісів. Для виробництва складних комп’ютерів потрібні кваліфіковані кадри, а для надання послуг із зимового відпочинку на лижах потрібні гори. Принадити туристів можуть і різноманітні старожитності. Однак не скрізь на нашій планеті все це є (мал. 23).
а
б
в
г
д
е
Мал. 23. а) Ананаси в Нігерії; б) льон у Білорусі; в) кукурудза в США; г) рис в Індонезії; д) цукрові буряки в Україні; е) цукрова тростина в Австралії
Користуючись мал. 23, поясніть, чому різні країни спеціалізуються на вирощуванні різних сільськогосподарських культур. У спеціалізації певної території на виробництві тих чи інших товарів або наданні послуг велику роль відіграє і національна ментальність (характер) тих чи інших народів. Так, німці мають природну схильність до організованої високопродуктивної праці з виробництва техніки. Японці добре копіюють кращі досягнення інших народів, але й самі Спеціалізація — це зосередження не відстають від них у технічній виробництва однорідної продукції на творчості. Українці завжди були окремих підприємствах. схильні до творчості в співі, об44
Тема 2. Світове господарство
робки землі, створення космічної техніки. Саме геній української нації в особі її кращих представників Олександра Засядька, Миколи Кибальчича, Костянтина Ціолковського-Наливайка, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова, Валентина Глушко та ін. вивів людство в Космос і відправив людей на Місяць. Користуючись Інтернет-ресурсом «Українці в світі» (електронний режим доступу: ukrainians-world.org.ua), підготуйте інформацію про одного з названих учених. Україна має давні традиції вирощування різноманітних сільськогосподарських культур та чудові природні умови для цього. Тому в міжнародному поділі праці вона спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Нині Україна входить до п’ятірки-десятки провідних країн світу за виробництвом соняшникової олії, меду, волоських горіхів, вершкового масла та інших сільськогосподарських про дуктів і культур помірного поясу, виробляє космічну техніку, ракети і літаки, наприклад, найбільший у світі транспортний літак (мал. 24). Ми входимо до перших 10 країн світу за розвитком ІТтехнологій. Отже, кожна країна світу має переваги у виробництві певної Мал. 24. Літак Ан-225 «Мрія» продукції з об’єктивних, тобто не залежних від волі людини, причин, які визначаються географічними чинниками. Кліматичні чинники дозволяють певним країнам зосереджувати на своїй території вирощування певних сільськогосподарських культур, а інші країни такої можливості з об’єктивних причин позбавлені. Особливості геологічної будови дають одним країнам багаті й різноманітні корисні копалини, а інші їх не мають і вимушені купувати. Відповідно до закону відносних (порівняльних) переваг (розроблений Девідом Рікардо у 1819 р.), якщо дві країни виготовляють один і той самий (подібний) продукт, то одна з них обов’язково матиме відносну перевагу в його виробництві, тому що одна з цих країн матиме вищу ефективність виробництва цього продукту, вищу продуктивність праці, нижчу собівар45
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
тість виробництва тощо. Якщо дві країни виробляють, скажімо, пшеницю й олію, то коли вони почнуть торгувати між собою, порівняльні переваги відразу дадуть про себе знати. І тоді може статися, що кожна з них буде спеціалізуватися вже не на двох, а, наприклад, на одному якомусь виді продукції. Може бути й так, що одна держава буде спеціалізуватися на обох виробництвах, а інша втратить її. Приміром, Україна має і абсолютні, і відносні переваги у виробництві соняшникової олії, яку вона постачає у 100 країн світу. Різні країни світу наділені різними чинниками виробництва (економічними ресурсами), що призвело до міжнародного поділу праці, який є основою міждержавних економічних відносин і зумовлює розвиток загальних економічних взаємозалежностей країн світу. У період з кінця ХVІІІ до першої половини ХІХ ст. міжнародний поділ праці базувався на відмінностях природно-кліматичних умов задіяних у господарстві окремих країн: клімату, ґрунтів, надр, водних і лісових ресурсів. Із розвитком промисловості у країнах світу посилилася спеціалізація, що ґрунтувалася на відмінностях країн за іншими факторами виробництва, до яких належать праця, підприємницькі здібності, капітал, знання, інформація. Основними формами міжнародного поділу праці є міжнародні спеціалізація та кооперація. На виробництві певного виду продукції спеціалізуються не лише промислові підприємства, а й окремі регіони, держави, території світу. Спеціалізація території — це зосередження на ній виробництва певних видів продукції. Це виробництво залежить від умов чи ресурсів, які на тій чи іншій території дуже різняться. Запитання й завдання 1. Дайте визначення понять «міжнародний поділ праці», «спеціалізація території». 2. Поясніть причини, які зумовили формування міжнародного поділу праці. 3. Як міжнародний поділ праці поглиблює і розширює господарські зв’язки між країнами? 4. Переваги у виробництві яких видів продукції має Україна?
46
Тема 2. Світове господарство
§ 8. Типи економічних систем. Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній 1. Пригадайте та знайдіть на карті країни, які є сусідами України. 2. Назвіть столиці цих країн.
Типи економічних систем. У наш час виділяють п’ять типів економічних систем: традиційну, командно-адміністративну, ринкову, перехідну і змішану. Кожна з них має власні, притаманні їй, риси (мал. 25). Традиційна • відсталість техно логій; • широке викорис тання ручної праці; • багатоукладність економіки; • замкнутість; • консерватизм; • економічні рішення приймаються на підставі багатові кових традицій та звичаїв
Командноадміністративна • державна власність на всі економічні ресурси; • планування всіх еконо мічних подій; • монополізація виробни цтва та збуту продукції; • жорстка централізація у розпорядженні ресурса ми та їх розподілі; • обмеження диференціа ції доходів («зрівнялів ка»); • більшість економічних рі шень приймаються уря довими органами
Ринкова • приватна власність на економічні ре сурси; • вільне підприємни цтво; • наявність особис тої економічної за цікавленості; • ринкова саморе гуляція через дію законів попиту та пропозиції; • вільна конкуренція; • відсутність дер жавного впливу на економіку
Змішана
Мал. 25. Риси основних типів економічних систем
Користуючись мал. 25, назвіть найбільш позитивні, на Вашу думку, риси кожного з типів економічних систем. Ознаки традиційної економічної системи характерні для слаборозвинутих країн Африки й Азії. Її риси — панування ручної праці й відсталих технологій, визначальна роль природних ресурсів, низький рівень спеціалізації і продуктивності праці. Традиційні освячені віками форми господарювання панують в Афганістані, Сомалі, Чаді, Монголії, Центральноафриканській Республіці тощо. 47
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
У колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах існувала командно-адміністративна система, для якої було характерно панування суворого централізму на базі існування державної власності, відсутність ініціативи, «зрівнялівка» у розподілі благ, орієнтація не на результат, а на думку оточення, монополізація в економіці, бюрократизація всіх сфер економічного життя, централізоване планування, використання позаекономічних, ідеологічних методів управління. Таке вкрай неефективне господарство існувало в умовах тотальної нестачі товарів і послуг усіх видів. Сьогодні ця система панує в КНДР, на Кубі, в М’янмі. Ринкова система ґрунтуєтьРинкова економіка — соціаль- ся на особистій свободі будь-якої но-економічна система, що ба- людини як узагалі, так і у виборі зується на приватній власності, видів політичної й економічної вільних товарно-грошових відносинах, конкуренції і свободі вибору як діяльності, реалізації підприємницьких талантів і схильностей, виробників, так і споживачів. справедливому ставленні держави до господарської діяльності людини, її бажані мати чесний прибуток і володіти власністю. Держава гарантує всім, хто займається підприємницькою діяльністю на її території, непорушність (святість) права на приватну власність. Закон — один для всіх, і тому держава, при її обмеженому втручанні в економіку, всебічно сприяє розвитку здорової конкуренції в його рамках. Сама назва «перехідні економічні системи» говорить про те, що вони формуються після зміни основних напрямків економічного розвитку держави. Перехідні економічні системи притаманні багатьом постсоціалістичним і пострадянським країнам, які здійснюють важкий, сповнений протиріч і проблем перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки. У змішаній економічній системі в економіці одночасно представлені елементи попередніх типів економічних систем. У цьому сенсі саме Україна є показовим її прикладом. Ми донині відчуваємо прояви командно-адміністративної системи: порядок збору податків, корупцію, бюрократизацію, монополізацію. На цьому тлі в країні формується приватна власність як один із головних елементів ринкової економіки. Мільйони людей забезпечують свої потреби в сільгосппродукції із присадибних ділянок, застосовуючи при цьому примітивні знаряддя і ручну працю як елементи традиційної економічної системи. 48
Тема 2. Світове господарство
Типізація країн світу за ООН. На сьогоднішній день в ООН застосовують два різновиди класифікації. За першою класифікацією всі країни світу поділяють на три типи: 1) економічно високорозвинені країни; 2) країни, що розвиваються; 3) країни з перехідною економікою (від планової до ринкової). Фактично до третього типу належать колишні соціалістичні країни, які будують ринкову економіку. За другою класифікацією ООН виділяють дві великі групи країн: 1) економічно розвинені країни і 2) країни, що розвиваються. При такому розподілі в одну групу країн об’єднуються надзвичайно різні держави, які всередині кожного типу поділяються на дрібніші групи — підтипи. Характеризуючи тип країн, за основу найчастіше беруть рівень їх соціально-економічного розвитку та місце у світовому господарстві. Частіше за все економгеографи за цими ознаками виділяють у світі чотири типи країн. Економічно розвинуті країни, до яких належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка (ПАР), Ізраїль. Відзначимо, що між цими країнами також існують значні відмінності в рівнях економічного розвитку та ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн також виділяють декілька груп. Знайдіть економічно розвинуті країни на політичній карті світу та вкажіть їх столиці. Найбільш розвинуті країни «Великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, господарство яких створює майже половину промислової продукції світу. На них припадає близько 45% світового товарообігу. Доходи ВВП на душу населення в цих країнах складають від 29 847 $ (Італія) до 55 904 $ (США). Ви, мабуть, знаєте, що США є лідером у цій групі. Це найрозвинутіша країна світу, найбільший споживач ресурсів, товарів та послуг, головний експортер сучасної наукоємної продукції і науково-технічної інформації. Звичайно, що країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових економічних і політичних подій. Знайдіть ці країни на політичній карті світу та вкажіть їх столиці. Економічно високорозвинуті країни Західної Європи. Крім високого рівня економічного розвитку, ці країни займають по49
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
мітні позиції у світовій торгівлі та політиці. Це Австрія, Бельгія, Данія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія. Доходи ВВП на душу населення в цих краї нах складають від 40 456 $ (Бельгія) до 103 187 $ (Люксембург). Знайдіть ці країни на політичній карті світу та вкажіть їх столиці. Країни переселенського типу: Австралія, Ізраїль, Нова Зеландія, ПАР. Доходи ВВП на душу населення в цих країнах складають від 5 784 $ (ПАР) до 51 642 $ (Австралія). Вони мають спільні риси історичного та економічного роз витку. За рішенням Організації Об’єднаних Націй Ізраїль був створений у 1948 р. Колишню британську територію Палестини було поділено на суверенні арабські та єврейську країни. Решта названих країн були колоніями Великої Британії і зараз входять до складу Співдружності націй, яку вона очолює. Індустріалізація та капіталістичне виробництво у цих країнах були започатковані переселенцями, а не корінним населенням. Окремо можна виділити постсоціалістичні країни перехідної економіки, які досягли найбільших успіхів на шляху економічних реформ у напрямку створення ринкової економіки та демократизації суспільства. Це Естонія, Латвія, Литва, Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина та Словенія. До країн централізовано керованої економіки належать В’єт нам, Куба, Китай та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР). У Китаї при владі залишилася комуністична партія, але слід зазначити, що в країні на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора відбувається швидкий підйом економіки. Швидкими темпами розвивається економіка В’єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускаються введення приватної власності тощо. Тож у цілому ця група країн дуже різнорідна. Країни, що розвиваються виділяють в окрему групу. Здебільшого, це колишні колонії, які, здобувши політичну незалежність, розвивають національні економіки. Вони різняться за рівнем економічного розвитку, розмірами території, запасами природних ресурсів, місцем у світовому господарстві. Тож серед них можна також виділити декілька груп. Перша група — нові індустріальні країни, або «азіатські тигри» — Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур, а також Арген50
Тема 2. Світове господарство
тина, Бразилія, Мексика, Індія, Монокультурне господарство — Індонезія, Малайзія, Туреччина це господарство, що спеціалізується і Таїланд. Для цих країн харак- на виробництві та експорті 1–2 видів терні швидкі темпи розвитку гос- сільськогосподарських культур або подарства, в тому числі й завдяки продукції гірничодобувної промисрезультативному використанню ловості. іноземних інвестицій. Друга група — країни-експортери нафти, які вирізняються досить високим рівнем соціально-економічного розвитку: Бруней, Катар, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Звичайно, що економічний розвиток цих країн залежить від експорту нафти і світових цін на неї. Наступна група — малі острівні країни, високі прибутки яких пов’язані з розвитком у сфері банківського бізнесу і туризму: Антигуа і Барбуда, Багамські, Бермудські та Сейшельські острови, Барбадос, Бахрейн. Близько 60 країн складають групу «країн середніх можливостей»: Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія тощо. Більшість із них для розвитку національної економіки постійно позичають гроші в економічно розвинутих країн, збільшуючи зовнішню заборгованість. Найменш розвинуті країни, з багатоукладною економікою, низькою продуктивністю праці економічно активного населення, монокультурністю господарства і залежністю економіки від цін світового ринку на дешеві продукти експорту та дорогу продукцію промисловості, яка імпортується, складають останню групу країн у нашій типології. За класифікацією ООН до неї належать 47 країн: Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві, Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо. Рівень ВВП на душу населення в цих країнах складає до 353 $ (Малаві) (мал. 26). Україна належить до постсоціалістичних країн перехідної економіки з доходом на душу населення 2109 $ (133-я у списку зі 186 країн, між Узбекистаном та Республікою Конго, за даними Міжнародного валютного фонду). Велика індустріальна двадцятМал. 26. Традиційне житло ка (офіційна назва англійською у Малаві 51
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Group of Twenty Finance Ministers and Central Bank Governors), або Група двадцяти — G-20. Це певний формат міжнародних нарад міністрів фінансів і підрозділів центральних банків, що представляють 20 найбільш потужних економік сучасного світу: 19 найбільших національних економік (Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китайська Народна Республіка, Мексика, Німеччина, ПівденноАфриканська Республіка, Республіка Корея, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія) і ЄС. Знайдіть ці країни на політичній карті світу та вкажіть їх столиці. Разом група G-20 — це 2/3 населення світу, яке створює 90% світового ВНП, на них припадає 80% світової торгівлі (мал. 27). 15–16 грудня 1999 року в Берліні було проведено конференцію, на якій за ініціативою міністрів фінансів країн «великої сімки» створено групу G-20 для ведення діалогу з ключових питань світової економічної і фінансової політики Мал. 27. Країни G-20 з країнами, що розвиваються. Виділяють п’ять типів економічних систем, які мають власні риси: традиційну, командно-адміністративну, ринкову, перехідну і змішану. Країни різняться за розмірами території, кількістю населення, фізико- та економіко-географічним положенням, рівнем розвитку, державним ладом і устроєм. Характеризуючи тип країн, за основу найчастіше беруть рівень їх соціально-економічного розвитку та місце у світовому господарстві. За цими ознаками виділяють такі типи країн: економічно розвинуті країни (найбільш розвинуті країни «Великої сімки», економічно високорозвинуті країни Західної Європи, країни переселенського типу, постсоціалістичні країни перехідної економіки), країни цент ралізовано керованої економіки, країни, що розвиваються (нові індустріальні країни, або «азіатські тигри», країниекспортери нафти, малі острівні країни, країни середніх можливостей та найменш розвинуті країни). 52
Тема 2. Світове господарство
19 найбільших національних економік і ЄС утворюють так звану Велику індустріальну двадцятку (G-20). Україна належить до постсоціалістичних країн перехідної еко номіки. Запитання й завдання 1. Поясніть зміст поняття «типи економічних систем». 2. Наведіть приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку, покажіть їх на політичній карті світу. 3. Знайдіть та покажіть на карті країни «Великої сімки» (G-7) та «Великої двадцятки» (G-20). 4. Назвіть найменш розвинені країни світу та покажіть їх на політичній карті.
§ 9. Багаторівневість світового господарства, просторова структура світового господарства за концепцією «Центр – периферія» 1. Які приклади багаторівневості Вам відомі? Чи існують рівні, наприклад, у навчанні? 2. Як поділяють країни за рівнем їх розвитку?
Багаторівневість світового господарства. Сучасне світове господарство — це багаторівнева система національних економік, пов’язаних міжнародними економічними взаємовідносинами, що формувалася впродовж кількох століть. На найвищому рівні знаходяться економічно розвинуті країни з високим рівнем ринкових відносин (мал. 28). За ними розташувалися країни з середнім рівнем розвитку. Потім ідуть країни, що розвиваються. Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, Мал. 28. Сучасний аеропорт який зародився в період великих географічних відкриттів (середи у Сеулі, столиці Південної Кореї на ХV – ХVII ст.). Його виділяють як перший етап розвитку світового господарства. Тоді, за умов відсутності правової основи регулювання міжнародних відносин, переважала зовнішня торгівля з нееквівалентним обміном і нерівноправністю відносин. 53
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Пригадайте, на що обмінювали в Америці золото і сріб ло перші іспанські та португальські мандрівники. Другий етап розвитку світового господарства (друга половина ХІХ ст.) удосконалює форми зовнішньої торгівлі — об’єктами купівлі-продажу стають інтелектуальна власність, патенти, інформація тощо. Виникають такі нові форми зовнішньоекономічних зв’язків, як міжнародна міграція робочої сили, науковотехнічне співробітництво. Із курсу географії 8-го класу пригадайте, куди спрямовані основні сучасні потоки міграції робочої сили. Чому вони існують і до чого призводять? Третій етап розвитку світового господарства — етап економічної інтеграції (з середини ХХ ст.). Для нього характерне формування спільного економічного простору і міцних взаємо зв’язків національних економік. Найбільшого поширення ці процеси набули в Західній Європі. Входження у світове господарство як цілісну, багаторівневу структуру, в якій уже склалися певні стійкі взаємозв’язки, для економіки України є складним і тривалим процесом. Він передбачає перш за все динамічний розвиток економіки країни, чітку орієнтацію на ринкові методи господарювання. Просторова структура світового господарства за концеп цією «Центр – периферія». Визнання багаторівневості розвитку сучасного світового господарства змусило вчених висунути економічну концепцію «Центр — периферія». Центром світової економіки нині визнають близько 25 країн Західної Європи, Північної Америки і Японію. З цього «центру» світове господарство в наш час отримує могутні імпульси науково-технічного прогресу, звідси рухаються капітали, тут сформоване ядро світового ринку. Ці країни не є механічним поєднанням різних країн із різних частин світу, вони тісно пов’язані між собою виробничими, торговельними і фінансовими відносинами. Більшість із них пов’язані геополітично та історико-культурно. Раніше їх визначали терміном «європейська цивілізація», а тепер — «західний світ», хоча сюди входить і Японія (мал. 29). Цивілізаційний напрямок їх подальшого руху, в основному, окреслений як постіндустріальне інформаційне суспільство. Відсунута на околицю світового господарства «периферія» складається з багатьох, переважно тропічних і екваторіаль54
Тема 2. Світове господарство
них, держав різних частин нашої планети. У них переважає сировинний тип експорту та низькі технології виробництва. Ці країни є джерелом політичних і соціально-економічних проб лем, конфліктів, біженців, нестабільності й невизначеності подальших напрямків соціально-економічного розвитку світу (мал. 30).
Мал. 29. Сучасна робототехніка в Японії
На карті світу знайдіть найменш розвинені країни Африки й Азії, які є дже релом соціально-економічних проблем, конфліктів, біженців. Між «центром» і «перифе а рією» знаходиться дуже неодно рідна «напівпериферія». Це індустріально розвинені країни умовного Заходу з ринковою моделлю розвитку, які досягли успіхів на шляху модернізації суспільства й економіки (наприклад, Іспанія); нові індустріальні країни і території світу (Південна Корея, Гонконг, Сінгапур і б Тайвань); країни — експортери Мал. 30. а) Школа в Бурунді нафти, країни з перехідною еко- (Африка); б) африканські біженці номікою. Вони поставили собі за у Середземному морі мету увійти до клубу найрозвинутіших країн світу. Але поки що перед ними стоїть багато завдань на шляху до своєї мети. В деяких із цих країн інтеграція у світову економіку набуває обертів, для інших — характерна невизначеність щодо подальших шляхів розвитку. Сучасні тенденції розвитку світового господарства — інтернаціоналізація виробництва, інформатизація, глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Процес інтернаціоналізації 55
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
відбувається через подальший розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці. Обмін товарами перетворився у стійкі міжнародні торговельні відносини, які переросли в інтернаціо нальне переміщення капіталу і створення нових виробництв. Ця тісна виробнича та науково-технічна кооперація призвела до того, що національні економіки «проникають» одна в одну, а транснаціональні корпорації набувають більшої ваги та економічної активності, розширюючись до глобальних масштабів. Інтегруючись у світове господарство, країни прагнуть знайти і знаходять там свою комірку. Відбувається економічне зближення й об’єднання окремих країн у єдиний господарський комплекс. Це спостерігається на прикладі регіональної економічної інтеграції країн Євросоюзу. Провідною тенденцією розвитку є поступовий перехід багатьох країн до економіки відкритого типу, ліквідація державної монополії зовнішньої торгівлі, використання різних форм спільного підприємництва, організація зон вільного підприємництва тощо. Сучасне світове господарство — це багаторівнева система національних економік, пов’язаних міжнародними економічними взаємовідносинами, що формувалася впродовж кількох століть. На найвищому рівні знаходяться економічно розвинуті країни з високим рівнем ринкових відносин, потім ідуть країни з середнім рівнем розвитку, а за ними — країни, що розвиваються. Сучасне світове господарство формувалося у три етапи. Багаторівневість його сучасного розвитку змусила вчених висунути економічну концепцію «Центр — периферія». «Центром» нині визнають близько 25 країн Західної Європи, Північної Америки і Японію. Сучасними тенденціями розвитку світового господарства є інтернаціоналізація виробництва, інформатизація, глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Країни «периферії» — це переважно тропічні й екваторіальні держави різних частин планети з сировинним типом експорту, які є джерелом політичних і соціальноекономічних проблем, конфліктів, біженців тощо. Запитання й завдання 1. Як Ви зрозуміли поняття «багаторівневість світового господарства»? Назвіть його основні рівні, спробуйте навести приклади країн, що входять до їх складу.
56
Тема 2. Світове господарство
2. Чому, на Вашу думку, вчені висунули концепцію «Центр — периферія»? 3. Користуючись малюнками параграфа, поясніть, чим відрізняються країни центру та периферії. 4. Поясніть, чому країни периферії є джерелом біженців та нестабіль ності. 5. Користуючись додатковими джерелами географічних знань, підго туйте інформацію на тему «Чому і як розвинені країни допомагають бідним країнам?».
§ 10. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Транснаціональні корпорації та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. Значення географічних знань 1. Назвіть чинники розміщення виробництва. 2. Наведіть приклади впливу чинників розміщення виробництва на його розвиток.
У цілому глобалізацію можна розглядати як сукупність взаємопов’язаних процесів, які
133,0
121,9
131,1
972,6
991,4
100,0 80,0 60,0 40,0
200,0
2015
2014
2013
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
20,0
2002
0,0
140,0 120,0
1008,7
95,1
116,9 889,8
91,3
96,6 824,8
835,5
98,6
84,2 799,8
93,9
80,9
795,5
716,7
77,7
77,1 627,5
400,0
700,7
76,7 603,9
600,0
716,9
76,7
74,6 601,8
800,0
591,8
1000,0
870,3
1200,0
2001
Проаналізуйте дані діаграми на мал. 31. Зробіть відповідні висновки.
Глобалізація (від французького global — «всезагальний, такий, що охоплює усю земну кулю») — це складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного все світнього господарського простору.
2000
Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Існує велика кількість тлумачень, що ж таке глобалізація. Глобалізація посилює взаємозалежності країн світу, призводить до відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворення світового господарства в єдиний всесвітній (глобальний) ринок. Світова статистика підтверджує це перетворення. За останні роки в декілька десятків разів зріс світовий експорт. За цей самий період прямі іноземні інвестиції зросли більш як у 20 разів (мал. 31).
0,0
виробництво кукурудзи у світі, млн т експорт кукурудзи у світі, млн т
Мал. 31. Виробництво та експорт кукурудзи у світі
57
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
нині характерні як для світового співтовариства в цілому, так і для його окремих галузевих і територіальних підрозділів. Серед них можна виділити все більше поширення транскордонних переміщень товарів, капіталів, послуг, інформації, технологій, людей тощо; все більшу орієнтацію фірм у виробництві товарів і наданні послуг на світовий, а не на національний ринок; зростаючу роль і значення транснаціональних компаній у світовому господарстві; виникнення все більшої кількості глобальних проблем людства, які неможливо вирішити без всеохоплюючої міждержавної співпраці країн світу. Міжнародна економічна інтеграція має як переваги, так і недоліки. Країни, які беруть у ній участь, постійно балансують між цими двома полюсами, намагаючись мінімізувати недоліки і максимально скористатися з переваг. Це не завжди вдається. Прикладом є вихід Великої Британії з Європейського Союзу (ЄС) після багатьох років постійного поглиблення інтеграційних процесів у межах цього регіонального інтеграційного об’єднання. Використовуючи додаткові джерела географічних знань, знайдіть інформацію про переваги та недоліки глобалізації. Поділіться нею з однолітками. Вплив глобалізації на дію чинників розміщення виробництва. Глобалізація і науково-технічна революція (НТР) неминуче впливають на дію чинників розміщення виробництва. Змінюється не лише його галузева структура, але й територіальна організація. У наш час провідними чинниками розміщення виробництва стало його територіальне тяжіння до центрів науки й освіти, а також кваліфікованої робочої сили. Водночас транснаціональні корпорації (ТНК) усе більше виносять свої підприємства, особливо екологічно небезпечні, з економічно високорозвинених країн у країни, що розвиваються. Їх сюди притягує дешева робоча сила, ліберальне екологічне законодавство та наявність значних обсягів сировини. Взаємодія людини і природи в процесі господарської діяльності в наш час набуває величезних, глобальних масштабів. Усе те, що створювалося природою впродовж усього часу її існування, людство нині використовує дуже швидко — за століття, десятиліття, а тепер уже й за роки. Тому багато держав, зокрема США, консервують власні відкриті родовища корисних ко58
Тема 2. Світове господарство
палин, особливо тих, що мають стратегічне значення, зберігаючи їх на «чорний день» і для майбутніх поколінь. Потрібні ж міне1 ральні ресурси завозять з інших 2 країн. 8 Водночас у традиційну схе7 3 му взаємодії суспільства і природи, яка склалася історично, 5 тобто їх тотальну експлуатацію по всьому світу, все більше втру4 6 чаються новітні технологічні досягнення. Наприклад, ринок Мал. 32. Схема видобутку газу зі енергоносіїв значною мірою був сланцевого родовища: підірваний відкриттям новіт- 1 — свердловина; 2 — ґрунтові ніх способів видобутку газу зі води; 3 — воду, пісок та хімічно сланцевих родовищ (мал. 32). Не активні речовини нагнітають у свердловину; 4 — сланці; встигло людство впоратися з різ5 — гідрологічний розрив; ким збільшенням розвідки та ви6 — тріщини; 7 — вода, пісок та добутку сланцевого газу і нафти хімічно активні речовини; (мал. 33), перш за все у США, як 8 — газ виходить на поверхню Сланцевий газ Метан вугільних пластів
Північна нафтоносна система ПівнічноморськоНімецький басейн
Південна нафтоносна система
Паризький басейн Кантабрійський басейн
Лузітанський басейн
Французький Південно-Східний басейн
Балтійський басейн Підляський басейн Люблінський басейн
ДніпровськоДонецький басейн
ПаннонськоТрансільванський басейн КарпатськоБалканський басейн Фракійський басейн
Мал. 33. Картосхема регіонів залягання сланцевих енергоносіїв у Європі
59
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Мал. 34. Понад 50 тис. електромобілів зареєстровано у Франції у 2015 році
автомобілебудівники запропонували екологічно безпечні електромобілі (мал. 34), а потім автомобілі, які працюють на водні. Дуже схоже, що принципи і масштаби взаємодії суспільства з природою будуть диктувати все-таки не традиційні процеси збільшення видобутку практично всіх видів ресурсів, а новітні й навіть такі, які нині важко передбачити, напрямки розвитку науковотехнічного прогресу.
Користуючись мал. 33 та політичною картою Європи, назвіть країни, які мають запаси сланцевих енергоносіїв. Однак не треба забувати про те, що взаємодія людини і природи ілюструється лише впливом на неї господарської діяльності. Природа через глобальне потепління, зростання посушливості клімату, кількості й сили тайфунів, торнадо, землетрусів і вивержень вулканів усе сильніше впливає на економічний розвиток тих чи інших країн. Постійно зростають економічні затрати на гасіння лісових пожеж. Збитки від торнадо у США перевищують 30 млрд доларів на рік. Катастрофа на японській атомній електростанції «Фукусіма», яка відбулася внаслідок землетрусу, черговий раз нагадала людству, що воно ще не здатне управляти природними процесами, які відбуваються на нашій планеті. Транснаціональні корпорації та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. В наш час відбувається стрімке збільшення кількості ТНК і зростання їх значення у світовій економіці. Вони нині виробляють понад 50% промислової продукції світу. І ця цифра постійно зростає. Сьогодні ці корпорації фактично стають головним локомотивом інтеграції і глобалізації економіки. Саме вони розширюють і поглиблюють економічні зв’язки між підприємствами різних секторів економіки провідних країн світу. Їм належить і провідна роль у залучені до цього процесу країн, що розвиваються, в якій би частині світу вони не знаходилися. Ці корпорації перебувають на вістрі науково-технічного прогресу, інвестуючи величез60
Тема 2. Світове господарство
ні кошти у власні дослідницькі центри і найпередовіші галузі господарства. Вони ж інтегрують і глобалізують торгівлю, банківську і страхову сфери. Нині найпотужніші ТНК стали не лише ядром світового господарства, але й значною мірою розробниками ідеології подальшого соціальноекономічного розвитку людства (мал. 35, 36). На політичній карті світу знайдіть країни, які мають найбільшу кількість ТНК. Зробіть висновок щодо їх розміщення у світі. Значення знань з економічної географії для людства постійно зростає. Це пов’язано з тим, що наша планета нині надзвичайно швидко просторово-територіально освоюється. Якщо раніше люд№
Назва компанії
№
Кількість компаній
Країна
1
США
128
2
Китай
106
3
Японія
53
4
Франція
32
5
Велика Британія
29
6
Німеччина
28
Мал. 35. Найбільша кількість ТНК у країнах світу (2015 р.) Корпорація — об’єднання, спілка, що створюється для досягнення певних цілей. Із використанням слова «транснаціональна» розуміють об’єднання, що виходить за межі однієї держави, пов’язане з міжнародною або регіональною діяльністю, тобто ТНК — це об’єднання, спілка, діяльність якої не обмежена рамками однієї нації чи держави.
Країна
Галузь
Дохід в дол. США, млрд
1
Walmart
США
Роздрібна торгівля
482,10
2
State Grid
Китай
Енергетика
329,60
3
China National Petroleum
Китай
Нафтова
299,30
4
Sinopec
Китай
Нафтова
294,30
5
Royal Dutch Shell
Нідерланди, Велика Британія
Нафтова
272,20
6
Exxon Mobil
США
Нафтова
246,20
7
Volkswagen
Німеччина
Автомобільна
236,60
8
Toyota Motor
Японія
Автомобільна
236,59
9
Apple
США
Технології
233,70
Велика Британія
Нафтова
225,98
10 BP
Мал. 36. Найбільші ТНК світу (за даними beta.fortune.com/global500)
61
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
ство жило і займалося господарською діяльністю переважно в комфортних для життя природних умовах, то тепер освоюються території зі все більш екстремальними умовами життя і господарської діяльності. Деякі держави розпочали масоване освоєння своїх раніше диких і недоторканих територій, наприклад, Бразилія, Аргентина, Перу, Канада, Китай тощо. Внаслідок цього зростає значення фізико-географічних і соціально-економічних знань про конкретну територію. Водночас зростає і значення знань про закономірності й принципи взаємодії суспільства і природи, особливості сучасної територіальної організації суспільства країн, які знаходяться у відмінних природних умовах, мають різні природні ресурси, ментальність населення, рівень його освіти і кваліфікації. І, нарешті, зростає інформаційно-просвітницьке значення знань з економічної географії. У сучасному світі практично будь-яка інформація містить економіко-географічну складову. Тому без цих знань сучасна людина просто не зможе правильно орієнтуватися в безмежному інформаційному просторі. Глобалізація — це складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку, процес посилення взаємозалежності країн світу, поступового відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворення світового господарства в єдиний всесвітній (глобальний) ринок. Глобалізація впливає на дію чинників розміщення виробництва разом із науково-технічним прогресом. Змінюється галузева структура і територіальна організація світового господарства. Провідними чинниками розміщення виробництва стало його територіальне тяжіння до центрів науки й освіти та кваліфікованої робочої сили. Екологічно небезпечні виробництва переносяться з економічно високорозвинених країн у країни, що розвиваються, через наявність значних обсягів сировини, дешеву робочу силу та ліберальне екологічне законодавство. Взаємодія людини і природи в процесі господарської діяльності набуває глобальних масштабів, тому зростає роль географічних знань. Запитання й завдання 1. Дайте визначення поняття «глобалізація».
62
Тема 2. Світове господарство
2. Поясніть, як впливає глобалізація на темпи розвитку світового госпо дарства та національних економік країн різних типів. 3. Чи змінюються під впливом глобалізації окремі чинники розміщення виробництва? 4. Як в умовах глобалізації змінюється екологічне навантаження на при роду? 5. Оцініть вплив глобалізації на економічну діяльність населення (на прикладі свого регіону). 6. Поясніть, чому в умовах глобалізації зростає роль географічних знань.
Національна економіка та світове господарство
´´Сьогодні у світі сформувалися національні моделі ринкової економіки: Американська ліберальна ринкова модель вважається най ефективнішою. Заснована на державній підтримці стабільної еконо мічної рівноваги, підприємницької діяльності, стимулюванні розвитку науки, техніки і технологій, перспективних і ефективних виробництв. У цій моделі за рахунок пільг і допомог створюється прийнятний рі вень життя для малозабезпечених громадян. Для неї характерний ви сокий рівень продуктивності праці, важливість досягнення особистого успіху, збагачення найбільш активної частини населення. Скандинавська колективістсько-універсалістська модель базується на приватній власності й має яскраве соціальне спряму вання: підвищення рівня життя населення за рахунок використання результатів економічного зростання приватного капіталістичного під приємництва. Держава активно втручається в економіку, встановлює високі ставки оподаткування і розподіляє доходи на користь малоза безпечених громадян. Ця модель дозволила скандинавським країнам досягти найвищих показників у розподілі доходів на соціальні витра ти, зближенні рівнів оплати праці, зниженні рівня бідності. Але існує необхідність удосконалення цієї моделі через лібералізацію економі ки, приватизацію і посилення ролі ринку, перегляд стратегії розвитку, дерегулювання. Саксонська модель соціального ринкового господарювання ґрунтується на наданні можливості стало розвиватися й успішно кон курувати між собою всім формам господарства. Держава приділяє особливу увагу розвитку дрібних і середніх високотехнологічних під приємств, фермерських господарств, створенню інфраструктури, яка б стимулювала конкуренцію. 63
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Японська модель регульованого корпоративного капіталізму характеризується високим рівнем розвитку національної самосвідо мості, переважанням інтересів нації над інтересами конкретної лю дини. Корпоративні принципи, ідеї і символи панують на всіх рівнях розвитку економіки. Держава визначає і створює сприятливі умови для господарської діяльності найперспективніших галузей економіки, не стимулює, але й не перешкоджає розвитку малого і середнього бізнесу. Суттєве наближення рівня життя японців до рівня найбільш розвинених країн Європи відбулося під впливом американської моде лі господарювання через лібералізацію економіки. Постсоціалістична модель, про яку економісти почали гово рити в останні роки, характеризується збереженням великої част ки державної власності, незначним внеском в економіку малого і середнього приватного бізнесу, тісним зв’язком політичної влади і власності, постійним перерозподілом прав власності без участі економічних чинників. Фінансовий капітал переважає над промисло вим. Грошово-кредитна сфера розвивається в напрямку розвинених ринкових країн. Сільське господарство зберігає колишні застарілі форми організації виробництва. Характерні риси: високий рівень криміналізації економічного життя, корумпованість, неповага до за кону і недовіра до будь-якої влади тощо.
Запитання для індивідуальної бесіди 1. Дайте визначення понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку», «географічне середовище», «спе ціалізація території», «міжнародний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок», «глобалізація». 2. Назвіть основні чинники виробництва. Спробуйте пояснити, чому в умо вах глобалізації вони змінюються. 3. Схарактеризуйте форми суспільної організації виробництва (концентра ція, дисперсія, комбінування, спеціалізація, кооперування, агломеруван ня). 4. Назвіть основні галузі господарства, які належать до різних секторів на ціональної економіки (первинний, вторинний, третинний). Скористайтесь під час відповіді малюнками підручника.
ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ 1. Користуючись політичною картою світу, назвіть країни, які мають в осно ві розвитку економіки різні вказані вище (стор. 63–64) економічні моделі. Розробіть таблицю в зошиті, за допомогою якої можна найбільш повно класифікувати названі Вами країни.
64
Тема 2. Світове господарство
2. За допомогою політичної карти світу та інших карт шкільного географічно го атласу спробуйте скласти перелік країн «центру», «периферії», «напів периферії». Обґрунтуйте принципи, за якими Ви зробили відбір країн. За умови виникнення проблем у виконанні завдання зверніться по допомогу до вчителя географії.
ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ 1. За допомогою мережі Інтернет знайдіть матеріали на тему «Генеральний план розвитку» Вашого обласного центру, ознайомтеся з ним та обгово ріть із батьками. Зробіть висновки щодо важливості створення та реаліза ції генеральних планів розвитку міст України для їх мешканців. 2. Запропонуйте власний міні-проект покращення (розвитку) території свого проживання (шкільного подвір’я, вулиці, мікрорайону, села, міста).
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ (У ГРУПІ АБО В ПАРІ) 1. Пригадайте зі шкільного курсу історії, яку сировину постачали у європей ські країни-метрополії колоніальні території Америки та Африки. 2. Користуючись додатковими джерелами географічних знань, підготуй те інформацію про другий етап розвитку світового господарства, а саме про інтелектуальну власність як об’єкт купівлі-продажу та перші в світі па тенти.
ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК Практична робота 1 Тема: Аналіз секторальної моделі економіки. Завдання: 1. Користуючись мал. 11 (стор. 26), схарактеризуйте відсоткову зайнятість населення в різних сферах господарювання в доіндустріальну, індустрі альну та постіндустріальну епохи розвитку. 2. Користуючись мал. 12 (стор. 28), назвіть приклади спеціалізації, які харак терні для первинного, вторинного та третинного секторів економіки. 3. Часто з третинного сектора економіки виділяють четвертинний сектор — інформаційні технології, освіта, наукові дослідження, глобальний марке тинг, банківські, фінансові та інші послуги, пов’язані не з виробництвом, а з його плануванням і організацією. Проведіть опитування серед своїх однокласників за чотирма запитаннями та заповніть таблицю в зошиті (вкажіть кількість учнів, які дадуть позитивні та негативні відповіді на ці за питання):
65
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
Первинний сектор
Вторинний сектор
Третинний сектор
Четвертинний сектор
Чи хотіли б Ви у подальшому житті пов’язати власну професійну діяльність із:
сільськогос подарським виробництвом?
Так
Ні
діяльністю велико го промислового підприємства (металургійного, машинобудівного або хімічного заводу)? Так
Ні
роботою в сфері послуг готельноресторанного бізнесу?
Так
Ні
науковими дослідженнями або роботою в освітній установі (школі, університеті)? Так
Ні
4. Підведіть підсумки опитування та зробіть відповідні висновки. Практична робота 2 Тема: Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного роз витку. Завдання: 1. Позначте на контурній карті світу країни «Великої двадцятки» (G-20) (Ав стралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія і ЄС). Підпишіть їх столиці. 2. Визначте їх місце в сучасній типізації країн за рівнем економічного роз витку. Заповніть відповідну таблицю в робочому зошиті. Зробіть висновки, чи всі країни G-20 мають однаково високий рівень розвитку.
66
Розділ II Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор У другому розділі підручника подано характеристику первинного сектора світового господарства та господарства України. Первинний сектор складається із сільського та лісового господарства, а також видобувної промисловості. Отже, це ті галузі, що експлуатують ресурси, створені самою природою: землю, рослинний і тваринний світ, надра планети з їх корисними копалинами, які під час видобутку не змінюють своїх властивостей. Зрозуміло, що розміщення цих галузей безпосередньо залежить від природних умов, наявності або відсутності цих ресурсів. Під час вивчення самих галузей слід пам’ятати, що багато видів ресурсів є обмеженими та не відновлюваними, а також те, що сучасна видобувна промисловість дуже трудомістка і потребує дороговартісного обладнання. Отже, знайомимося з первинним сектором господарства. ПРАЦЮЮЧИ НАД другим РОЗДІЛОМ, ВИ: ´´ дізнаєтеся про види діяльності в сільському господарстві; основні лісові пояси світу; країни — найбільші експортери та імпортери мінеральної сировини; ´´ навчитеся знаходити на карті світу зони вирощування основних сільськогосподарських культур; райони розвитку лісового господарства; басейни видобутку корисних копалин у світі та в Україні; ´´ познайомитеся з поняттями «міжнародна аграрна спеціалізація», «лісозабезпеченість» тощо; ´´ оціните вплив природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в Україні та світі; ´´ зрозумієте закономірності поширення родовищ і басейнів корис них копалин у світі; ´´ оціните місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції, нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів тощо.
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство § 11. Складові та значення сільського господарства у сучасному світі 1. Оцініть природні умови та ресурси України як підґрунтя для розвитку сільського господарства. 2. Пригадайте регіони світу, які мають аридний клімат. Чи сприяє такий клімат розвитку сільського господарства?
Складові сільського господарства. Сільське господарство — одна з основних складових матеСільське господарство — галузь матеріального виробництва, що за- ріального виробництва, головні ймається вирощуванням культурних галузі якої — рослинництво і рослин та розведенням домашніх тваринництво, що, у свою чертварин для забезпечення населення гу, диференціюються за групапродуктами харчування, а промис- ми культур та видами тварин ловості — сировиною. (мал. 37). Структура сільського господарства Рослинництво • вирощування зернових культур; • вирощування технічних культур; • вирощування кормових культур; • картоплярство; • овочівництво; • баштанництво; • садівництво; • виноградарство; • вирощування ефірно-олійних культур
Тваринництво • скотарство; • свинарство; • вівчарство; • птахівництво; • конярство; • кролівництво; • рибальство; • хутрове звірівництво; • бджільництво
Мал. 37. Структура сільського господарства України
Користуючись мал. 37, назвіть складові рослинництва і тваринництва, вкажіть конкретну продукцію, яку дає кожна складова галузь рослинництва і тваринництва. Поясніть, як використовують цю продукцію. 68
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
Значення сільського господарства у сучасному світі. Основ ним ресурсом виживання людства у ХХІ ст. стануть не енергоносії чи комп’ютерні технології, а продукти харчування. Це пов’язано з тим, що кількість населення на нашій планеті невпинно зростає, а а площі якісних продуктивних сільськогосподарських земель постійно зменшуються. Можна відкласти покупку нового комп’ютера чи почекати з купівлею нового пальта, але не можна це зробити з продуктами харчування. Проблема забезпечення населення планети б продовольством закономірно за Мал. 38. а) Вирощування ріпаку гострюватиметься у ХХІ ст. Ук для виробництва біопалива; раїна, яка входить до числа б) виробництво пелет для провідних виробників практично твердопаливних котлів всіх основних видів сільськогосподарської продукції, має значні переваги у їх виробництві. Які сільськогосподарські рослини вирощують у Вашому регіоні? Сільське господарство дає не а лише продукти харчування чи лушпиння солома зернових лушпиння сировину для їх виробництва. гречки культур соняшника Воно служить також потужною базою для розвитку багатьох галузей промисловості — легкої, торф тирса лушпиння харчової, енергетичної тощо рису (мал. 38, 39). Харчові продукти є неодмінною складовою відпочинку, лікування і туризму, одним із б головних чинників обороноздатМал. 39. а) Обсяги виробництва пелет у Німеччині; б) сировина для ності країни, забезпечуючи армію виробництва пелет продуктами харчування. Кількість, в тоннах
промислові потужності
обсяги виробництва
внутрішнє споживання
3,500 3,000 2,500 2,000 1,500
3,100 2,200 1,700
3,200 2,250 2,000
3,200 2,100 1,800
3,200 2,000 1,850
3,200 2,200 2,025
0
2,700 1,880 1,400
500
2,600 1,750 1,200
1,000
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
69
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Користуючись мал. 39, поясніть, чому в Німеччині збільшується виробництво паливних деревних гранул (пелет). Чи можливе таке виробництво в Україні? Аграрні відносини в сучасному світі. Сільське господарство надзвичайно багаторівневе. В різних країнах рівень його роз витку і напрямки спеціалізації значно різняться. У розвинених країнах панує Аграрні відносини — особливий високотоварне агропромислове вид економічних відносин між дервиробництво з ефективним агрожавою, господарствами, членами промисловим комплексом (АПК) суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, або агробізнесом. Це означає, що розподілу, обміну, споживання сіль- сільське господарство тісно інтегроване з галузями промисловості, ськогосподарської продукції. які переробляють його продукцію. Фермери виробляють продукцію в кількості, яка значно перевищує їх потреби. До самих садиб американських (німецьких, французьких) фермерів, які вирощують пшеницю, підходять її поля. Біля них немає ні яблунь, ні груш, ні кущів порічок. Чому? За виручені від продажу пшениці гроші фермер купить будь-який інший, потрібний йому, товар. Такий спосіб сільськогосподарського виробництва називається високотоварним. У країнах, що розвиваються, аграрні відносини інші. Тут переважає дрібнотоварне (монокультурне) сільське господарство. Фермери часто-густо працюють лише на задоволення власних потреб і лише частину продукції а реалізовують на ринку. Нерідко використовується ручна праця і домашні тварини. Мільйони селян вручну саджають і збирають, наприклад, рис чи чай (мал. 40). У багатьох тропічних країнах переважає плантаційне сільське господарство. Великі сільськогосподарські плантаційні підб приємства спеціалізуються на Мал. 40. Збір урожаю в масовому вирощуванні якоїсь одБангладеші (а) та у Франції (б) нієї культури: бананів, ананасів, 70
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
кави, какао тощо (мал. 41). Практично вся вирощена тут продукція потрапляє на світовий ринок, і на український у тому числі (мал. 42). Природні чинники та їх роль у розвитку й розміщенні аграрного виробництва. На відміну від інших сфер виробництва, сільське Мал. 41. Тютюнова плантація господарство, використовуючи на Кубі земельні й агрокліматичні ресурБразилія 35% си, ведеться на значних площах і Колумбія є територіально розосередженим. 12% До агрокліматичних ресурсів належать: тривалість світлового Індонезія Уганда 10% 2,5% дня, кількість опадів і годин соДесятка нячного світла, сума активних Кот-д’Івуар країн–виробників В’єтнам 4,1% кави в зернах 8% температур, тривалість вегетацій(у %) ного періоду, родючість ґрунтів. Гватемала Мексика 4,6% 5,5% Ареали розповсюдження сіль Індія ськогосподарських культур залеЕфіопія 5% 5% жать від наявності чи відсутності на території певних агрокліматич- Мал. 42. Країни-лідери світового виробництва кави них ресурсів. Чим вибагливіша культура, тим вужчий ареал її Агрокліматичні ресурси — це вид розповсюдження. Наприклад, ка кліматичних ресурсів, які впливають ва, чай, цитрусові вирощуються на вирощування сільськогосподар лише у південних регіонах, а пше- ських культур та їхню природну ниця та картопля розповсюджені продуктивність (світло, тепло, вологозабезпеченість певної території). більш широко. Кормова база є основним природним чинником розвитку тваринництва та розміщення тваринницьких комплексів. Розміри, склад і тривалість використання пасовищ мають велике значення. Для отримання гарних урожаїв слід постійно дбати про стан земель: вчасно вносити органічні та мінеральні добрива, нівелювати кислотність, використовувати інтенсивні технології. Землезабезпеченість. Існує залежність між землезабезпеченістю і середнім розміром фермерського господарства. Чим нижча землезабезпеченість, тим менший розмір фермерського господарства, але вищі інтенсивність та ефективність викорис71
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
тання ріллі. Наприклад, у країнах ЄС, де земельні ресурси обмежені, вартісний вихід продукції з гектара ріллі більший ніж в Україні. У Японії, при гострому дефіциті ріллі (0,04 га на одного мешканця), вартісна продуктивЗемлезабезпеченість — це показ- ність гектара землі у 5,6 раз більник, який визначається площею ріллі ша порівняно з ЄС. або сільськогосподарських угідь на Основною тенденцією світоодного працівника вих земельних трансформацій залишається укрупнення фермерських господарств. Наприклад, у США є великі ферми і фермерські об’єднання, середній розмір яких – 400 га (в Канаді — 500 га). В країнах ЄС більш ра ціональним виявився тип фермерських господарств зернового напрямку з площею 100 га. Середній розмір сільськогосподарських угідь фермерського господарства в Україні за світовими нормами землезабезпеченості повинен досягти 100 га. Практично цей рівень не може бути забезпеченим, оскільки законодавча норма володіння ріллею обмежується в 50 га. Сільське господарство — основна складова матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурнихрослин і розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин між державою, господарствами, членами суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, розподілу, обміну і споживання сільськогосподарської продукції. У розвинених країнах високотоварне агропромислове виробництво інтегроване з галузями переробної промис ловості й ефективним агробізнесом. У країнах, що роз виваються, переважає дрібнотоварне (монокультурне, плантаційне) сільське господарство. Україна має значні переваги в сільськогосподарському виробництві та є одним із провідних виробників практично всіх основних видів сільськогосподарської продукції. Запитання й завдання 1. Назвіть основні галузі сільського господарства. 2. Оцініть роль і значення сільського господарства в сучасному світі. 3. Поясніть, як сільське господарство пов’язане з легкою промисловіс тю та електроенергетикою.
72
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
4. Чи існують країни з аграрною міжнародною спеціалізацією? Чому? 5. Схарактеризуйте природні чинники, які впливають на розвиток та розміщення галузей сільського господарства. 6. Поясніть, чим відрізняється високотоварне агропромислове вироб ництво від дрібнотоварного та плантаційного.
§ 12. Сільське господарство світу Дослідіть походження продуктів харчування, які продаються на полицях Ваших магазинів. Із яких країн світу вони потрапили в Україну?
Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Землеробство дає світу близько 1,5 тис. видів сільськогосподарських культур. Серед них — зернові (пшениця, рис, кукурудза), технічні (олійні, цукроносні, волокнисті), коренеплоди (картопля, маніок), овочеві, баштанні та садові культури, а також тонізуючі (чай, кава, какао тощо). Найважливіша галузь землеробства — Зарубіжна зернове господарство, на яке Європа* 5 29 18 31 припадає близько половини всіх Азія* оброблюваних земель (мал. 43). За даними шкільного гео графічного атласу назвіть країни світу, які мають найбільшу площу ріллі. Найбільші посівні площі зайняті під трьома головними зерновими культурами: пшеницею (230 млн га), рисом (140 млн га) і кукурудзою (180 млн га). Основні виробники пшениці (у 2015 р.): Китай, Індія, Росія, США, Канада. Країни Євросоюзу, лідером серед яких є Франція, взяті разом, випереджають найбільшого виробника пшениці — Китай. Україна на 7-му місці серед країнлідерів із вирощування та експорту пшениці.
3
17
22
17
17
42
Африка 1 11
26
26
36
Північна Америка 3
Південна Америка Австралія і Океанія
12
17
15
16
31
20
38
52
54
20
18
22
Землі, зайняті населеними пунктами, об’єктами промисловості й транспорту Оброблювані (землеробські) землі — рілля, сади, сіяні луки Природні луки і пасовища Ліси Малопродуктивні й непродуктивні землі — пустелі, болота, круті схили, льодовики, холодні пустелі, а також внутрішні водойми * без країн СНД
Мал. 43. Структура земельного фонду за регіонами світу, в %
73
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Рис вирощують переважно в Азії і Латинській Америці. Лідерами є Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни, Бразилія. Великі виробники кукурудзи у світі — США, Китай, Бразилія, Євросоюз, Україна, Аргентина, Індія. У харчовому раціоні деяких країн Азії (Індія, Індонезія, Пакистан) здавна відіграють велику роль зернобобові рослини (соя, квасоля, горох, чечевиця). Найбільшими їх виробниками та експортерами є США, Бразилія, Аргентина, Китай та Індія. До технічних культур належать волокнисті (бавовник, льон, джут, сизаль), цукроносні (цукрові тростина і буряк), олійні (соняшник, олива, арахіс, коноплі), крохмаленоси (картопля, маніок, ямс, рис, батат, кукурудза), каучуконоси (гевея), тонізуючі (чай, кава, шоколадне дерево), лікарські рослини. Користуючись національним агропорталом «Латифундист» (електронний режим доступу: latifundist.com/rating), дізнайтеся, хто в цьому році є лідером із виробництва технічних культур. За картами шкільного географічного атласу перевірте, чи збігаються отримані Вами дані. Запишіть у таблицю в зошиті найбільших виробників технічних культур (по три на кожну культуру). Головна волокниста культура — бавовник (мал. 44). Найбільше його виробляють і експортують Китай, США, Індія, Пакистан і Узбекистан. Льондовгунець вирощують лише в Європі (Білорусь, Україна, Польща тощо). Твердоволокнисті культури (джут, кенаф, сизаль, абаку) вирощують переважно на півдні й південному сході Азії. Більше половини цукру в світі виробляють із цукрової тростини, яку 74
а
б
в Мал. 44. Технічні та тонізуючі культури: а) бавовник; б) олива; в) кава
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
вирощують у США, Індії, Бразилії, Мексиці, Австралії, на Кубі тощо. Головні експортери тростинного цукру-сирцю — Куба, Бразилія, Мексика, Ямайка, імпортери — країни Європи, Японія, Канада. Цукровий буряк вирощують головним чином у країнах Європи і Північної Америки. Головні виробники цукру з цукрового буряка — Франція, Україна, Німеччина. Олію виробляють із різних культур, які вирощують у різних районах світу. Лідером із вирощування сої і виробництва соєвої олії, в основному на експорт, є США (до 80% світового виробництва), Бразилія, Аргентина та Китай. Найбільшим виробником і експортером соняшникової олії (понад 55% світового експорту) є Україна. Оливкову олію виробляють переважно в країнах Середземномор’я (Іспанія, Італія, Греція, Туніс тощо). Ці ж країни є головними її експортерами та споживачами. Серед сільськогосподарських культур, які містять крохмаль, головною є картопля. Її валовий збір у світі вже перевищив 280 млн т. Основними виробниками є Польща, Україна, Білорусь, США, Франція, Канада та ін. Головні райони вирощування каучуконосів — ПівденноСхідна Азія (Шрі-Ланка, Малайзія, Індонезія), африканська Ліберія. За картами шкільного географічного атласу знайдіть країни-лідери з виробництва технічних культур. Світове виробництво кави складає близько 6 млн т, чаю і какао — по 2,5 млн т. Головні виробники й експортери кави — Бразилія, Колумбія, Мексика, Ефіопія тощо. Найбільше чаю виробляють і експортують Індія, Шрі-Ланка, Китай. Какао-боби, плоди шоколадного дерева, продукують переважно африканські країни — Гана, Нігерія, Кот-д’Івуар, а також Бразилія й Еквадор. Поясніть, що таке «неврожайний рік». Які природні умови провокують це явище? Як воно впливає на виробників сільськогосподарської продукції? Географія виробництва продукції тваринництва. До складу тваринництва входять: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, верблюдівництво, конярство, оленярство та ін. У структурі світового виробництва м’яса свинина посідає сьогодні перше місце — 39%, на другому місці м’ясо птиці (куряче, 75
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
гусяче, страусяче, індиче, качине тощо) — 29%, яловичина — 25%, баранина — 5%, інші — 2% (кенгуру, конина тощо). Найбільший виробник та експортер молока і продуктів із нього — країни Євросоюзу та Нова Зеландія. Основними експортерами м’яса великої рогатої худоби є Аргентина, ФРН, Франція, імпортерами — США, Велика Британія, Японія. Індія, де корова вважається священною твариною, постачає у 65 країн світу м’ясо буйволів, яке теж вважають яловичиною. На неї припадає 20% світового експорту яловичини. Оброблена у відповідності до халяльних стандартів та ісламських законів індійська яловичина користується великим попитом у мусульманських країнах Азії та Африки. Користуючись додатковими джерелами знань, знайдіть інформацію про те, що таке халяльна та кошерна їжа. Свинарство розвинуте в густонаселених регіонах світу, в районах вирощування зерна і картоплі. Більше половини пого лів’я свиней припадає на Азію. У Китаї вигодовують майже половину всіх свиней планети. За ним ідуть країни Європи (ФРН, Франція, Польща, Данія, Велика Британія), США та Бразилія. Окрім м’яса та сала, галузь дає сировину для фармацевтики (жовч), легкої промисловості (шкіра, щетина) тощо. Вівчарство, основними видами продукції якого є м’ясо і вовна, поширене майже повсюдно. Найбільші виробники та експортери — Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Аргентина. Імпортери — США, Бельгія, Нідерланди, ФРН тощо. Найбільшими виробниками продукції птахівництва — м’яса і яєць — є США, Китай, Франція, Україна, Японія, Канада та ін. Основні експортери бройлерів — США, Нідерланди, Бельгія, Франція, а яєць — США, Бельгія, Нідерланди. Зональність світового сільського господарства, на відміну від промисловості, залежить від природних умов. Зокрема, певні зони його спеціалізації виділяються в рослинництві. Вони відповідають природним зонам, що розташовані на нашій планеті переважно в широтному напрямку. У північних приполярних районах зі складним кліматом для вирощування сільськогосподарських культур панує оленярство, рибальство, полювання. Південніше, на бідних ґрунтах в умовах короткого літа, розвивається молочно-м’ясне скотарство, свинарство, місцями вівчарство. Тут вирощують льон, картоплю, 76
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
жито. Далі на південь, у лісостепу на достатньо зволожених родючих ґрунтах, склалися найкращі умови для вирощування основних сільськогосподарських культур помірного поясу. В багатьох країнах цієї зони вирощують зернові, цукровий буряк, соняшник та овочеві культури, розвинуте м’ясо-молочне скотарство і свинарство. Південніше, у степах на родючих недостатньо зволожених ґрунтах, сформувалася зона зернових і олійних культур із розвинутим овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясо-молочним скотарством. Знайдіть на карті світу країни, які розташовані у помірному і тропічному кліматичних поясах. Поясніть як буде залежати спеціалізація їхнього сільського господарства від клімату. Субтропіки, особливо Середземномор’я, славляться вирощуванням винограду, оливок, плодових культур субтропічного поясу, а також вівчарством. У тропічних районах пустель і напівпустель панує пасовищне тваринництво з окремими територіями оаз, де розвинуте землеробство. У місцях, де випадає багато опадів, вирощують рис і різноманітні тропічні сільськоб господарські культури в поєд а нанні з пшеницею, ячменем, просом, бобовими, кукурудзою й арахісом. У багатьох місцях тропічного, субекваторіального й екваторіального клімату, особливо на узбережжях океанів, в г вирощують технічні, продовольчі культури переважно експортного призначення, особливо тропічні фрукти (мал. 45). У гірських районах переважає пасовищне тваринництво, розе водять овець, кіз, лам. Навколо д Мал. 45. Тропічні фрукти: великих міст і промислових райоа) дуріан; б) манго; в) мангостін; нів виникли приміські зони госг) драгон; д) рамбутан; подарства, які спеціалізуються на е) маракуя
77
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
вирощуванні овочів і фруктів, виробництві молока, м’яса, яєць. Спеціалізація приміських зон мало залежить від природної зони, в якій вони розміщені. Вона визначається потребами населення міст у плодоовочевій і тваринницькій продукції. Основні сільськогосподарські культури світу — зернові (пшениця, рис, кукурудза), технічні (олійні, цукристі, волокнисті), коренеплоди (картопля, маніок), овочеві, баштанні та садові культури, тонізуючі (чай, кава, какао). Найважливіша галузь землеробства — зернове господарство, на яке припадає близько половини всіх оброблюваних земель. До складу тваринництва входять: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, верблюдівництво, конярство тощо, які крім м’яса, яєць та сала дають сировину для фармацевтики (жовч), легкої та харчової промисловості. Світове сільське господарство залежить від природних умов. Зони його спеціалізації особливо помітні в рослинництві. Вони відповідають природним зонам, розташованим на планеті переважно в широтному напрямку. У гірських районах переважає пасовищне тваринництво, навколо великих міст і промислових районів виникли приміські зони господарства, спеціалізація яких залежить від потреб населення. Запитання й завдання 1. Назвіть основні зернові та технічні культури світу. Поясніть, чому вони мають різну географію вирощування. 2. Як впливають суспільні чинники на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в окремих регіонах світу? 3. Знайдіть на карті світу в шкільному атласі райони вирощування пше ниці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунця, соняшника, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряка, кар топлі, чаю, кави, какао-бобів. 4. Поясніть, від чого залежить поширення у світі свинарства, птахів ництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчар ства. 5. Обґрунтуйте, чому, на відміну від промисловості, існує зональність світового сільського господарства, яка залежить від природних умов. 6. Схарактеризуйте роль природних чинників у розвитку аграрного ви робництва.
78
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
§ 13. Сільське господарство України. Рослинництво Пригадайте природні зони, в межах яких розташована терито рія України. Території яких природних зон найбільше розорані і чому?
Сільськогосподарські угіддя України. Сільськогосподарські угіддя розрізняються за природними особливостями та призначенням: рілля, багаторічні на- Сільськогосподарські угіддя — це садження (сади, виноградники), частина земельних ресурсів країни, перелоги (необроблювані землі, які використовуються в сільському які «відпочивають»), сіножаті й господарстві. пасовища (луки, які використовуються для отримання сіна і випа- Рілля — землі, що постійно обробляються, розорюються і викосу свійських тварин). Нині сільськогосподарські ристовуються для посіву сільсько господарських культур. угіддя України складають 42 млн га, або близько 70% загального земельного фонду країни. Найпродуктивніша частина сільськогосподарських угідь — орні землі (рілля) і багаторічні насадження — становлять 78,6% від їх площі, пасовища 13,0% і 8,4% — сіножаті. Рослинництво. Зернові й технічні культури. Наша держава і нація належать до найдавніших хліборобських країн і народів світу. Рослинництво з часів трипільської цивілізації (ІІІ тис. до н. е.) є провідною галуззю сільського господарства України, яка охоплює вирощування зернових, технічних, кормових культур, овочів і фруктів. Основою рослинництва країни є вирощування зернових — пшениці, жита, кукурудзи, ячменю, вівса, рису; круп’яних (проса, гречки) та зернобобових культур. У структурі посівних площ зернові культури посідають перше місце. Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 20% посівних площ і 50% валового збору зерна. Озимі культури висівають наприкінці літа — на початку осені, перезимувавши, вони дозрівають наступного року, звідки й назва. Ярі культури дають урожай у рік посіву, поступаються озимим урожайністю і, як правило, висіваються тоді, коли вимерзають озимі. Основні райони вирощування пшениці — Лісостеп, Степ і частково Полісся (мал. 46). Ячмінь, який вирощують у Степу, — друга за розмірами посівних площ і за валовим збором (близько 20%) яра зернова культура України. Жито більш як удвічі поступається врожай79
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
ністю озимій пшениці, його посіви охоплюють близько 2% площі зернових і локалізуються на Поліссі, у Лісостепу і Карпатах. Овес займає таку саму площу, що й жито. Його вирощують на Поліссі та в Прикарпатті. Третє місце за площею посівів в Україні посідає кукурудза — 15% валового збору зерна. Врожайна, посухостійка, з високою кормовою цінністю культура, найкращі умови для вирощуванМал. 46. Зернові, круп’яні та ня якої у північному і центральзернобобові культури ному Степу. Круп’яні культури — гречка, просо — мають важливе значення в харчовому раціоні українців. Традиційна для нас гречка вирощується в Лісостепу і на Поліссі, посухостійке просо — в Лісостепу і Степу, рис — на зрошувальних землях півдня країни. Поясніть, чому, на відміну від країн Південної Азії, рис в Україні вирощують на зрошувальних землях. Горох, люпин, вика, соя — цінні зернобобові кормові та харчові культури. Крім того, їх вирощування збільшує вміст азоту в ґрунті. Горох вирощують переважно в південній частині Лісостепу і в північній частині Степу, люпин — на Поліссі. Соя – рослина багата на протеїн, використовується в харчовій промисловості та як кормова культура. Поширена вона переважно в Степу і Лісостепу (мал. 47). Найпоширенішими в Україні технічними культурами є цукровий буряк і соняшник. Найбільші площі під цукровим буряком (75%) у Лісостепу. За вирощуванням соняшника (Степ і Лісостеп) Україна посідає перше місце у світі. Провідною технічною воМал. 47. Соєві продукти 80
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
локнистою культурою у нас є льон-довгунець. Ця культура найбільш поширена в передгір’ях Карпат і на Поліссі. Нагадаємо, що в Україні природні умови близькі до ідеальних для вирощування основних сільськогосподарських культур помірного поясу. Тут усі основні культури ніби «розведені» самою природою в різні регіони країни і територіально не конкурують між собою. Картоплярство, овочівництво, баштанництво та виноградарство. Картопля використовується як цінний харчовий продукт і сировина для харчової промисловості. Найбільші площі угідь під нею на Поліссі, в Прикарпатті та поблизу великих міст і курортних зон. Природні умови України дають змогу вирощувати різноманітні овочі. Огірки, помідори, капуста, цибуля, столовий буряк, морква поширені на всій території України, особливо навколо великих міст, а баклажани та перець — здебільшого в Степу. Баштанні культури (кавун, диня), вирощують у південних областях країни. Окремі райони спеціалізуються на вирощуванні різних фруктів. Насадження яблунь і груш характерні для Лісостепу і Полісся, а вишень, черешень, слив, абрикосів, персиків, волоських горіхів (перше місце у світі) — для Степу. У центральних і південних областях плодові дерева ростуть у лісосмугах і обабіч доріг. Зростає їх кількість і на дачних ділянках навколо міст. Найбільші плодоягідні насадження — у Правобережному Лісостепу, Закарпатській області, Криму. Промислові ягідні насадження зосереджено здебільшого навколо великих міст з орієнтацією на споживача. Користуючись сайтом для садівників (електронний режим доступу: sadvam.com.ua), підберіть плодові куль тури, виведені українськими селекціонерами. Важливою галуззю сільського господарства країни є виноградарство. Близько 90% товарного винограду вирощують у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях. Поширений він і на дачних ділянках. За природними особливостями та призначенням сільськогосподарські угіддя розподіляються на: ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті й пасовища. Це близько 70% загального земельного фонду країни. 81
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Українська держава і нація належать до найдавніших хліборобських країн і народів світу. Основою рослинництва України є зернові культури: пшениця (озима та яра), жито, кукурудза, ячмінь, овес; круп’яні: просо, гречка, рис; зернобобові: горох, люпин, вика, соя. Найпоширенішими технічними культурами є цукровий буряк, соняшник і льон-довгунець. Природні умови України дають змогу вирощувати картоплю, різноманітні овочі, баштанні культури, сади, плодоягідні культури та виноград. Запитання й завдання 1. Назвіть основні види діяльності в сільському господарстві України. 2. Назвіть основні види сільськогосподарських угідь України. 3. Наведіть приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в Україні. 4. Знайдіть на карті України райони вирощування пшениці, кукурудзи, рису, льону-довгунця, соняшника, цукрового буряка, картоплі. 5. Поясніть значення рослинництва України для розвитку господарства і суспільства.
§ 14. Тваринництво України. Зональна спеціалізація сільського господарства 1. Яку продукцію тваринництва Ви бачите на полицях магазинів? 2. Чи знаєте Ви, яких свійських тварин не розводять в Україні і чому?
Структура та розміщення тваринництва в Україні. Тваринництво та розвиток його кормової бази. Тваринництво — друга після рослинництва важлива галузь сільського господарства. Вона забезпечує населення цінними продуктами харчування — молоком, м’ясом, яйцями, а харчову, легку, фармацевтичну та інші галузі промисловості — сировиною. У складі тваринництва виділяють кілька складових частин, галузей із певною спеціалізацією. Користуючись мал. 37 на стор. 68, назвіть основні галузі тваринництва, які розвинені в Україні. На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва країни впливає характер наявної в тій чи іншій місцевості кормової бази. Понад третину всіх посівних площ в Україні відведено під 82
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
кормові культури. Важливим джерелом кормів є природні угіддя — сіножаті та пасовища, жом, патока, макуха та інші відходи підприємств харчової промисловості, яка переробляє фрукти на сік, цукровий буряк на цукор, чавить олію з насіння соняшника тощо (мал. 48). Велика рогата худоба
Рік
усього
у т. ч. корови
2001
9423,7
4958,3
2011
4494,4
2014 2014
1
2015
1
2016
1
Вівці та кози Свині
Коні
Птиця всіх видів
усього
у т. ч. вівці
7652,3
1875,0
963,1
701,2
123722,0
2631,2
7960,4
1731,7
1100,5
414,2
203839,9
4534,0
2508,8
7922,2
1735,2
1066,7
354,2
230289,8
4397,7
2343,0
7764,4
1500,2
859,4
350,4
220636,1
3884,0
2262,7
7350,7
1371,1
785,8
316,8
213335,7
3750,3
2166,6
7079,0
1325,3
743,9
305,8
203986,2
Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Респуб ліки Крим та м. Севастополя; на 1 січня 2015–2016 рр. – також без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
1
Мал. 48. Поголів’я худоби та птиці в Україні у тис. голів (на 1 січня) (за даними ukrstat.gov.ua)
Скотарство є провідною галуззю тваринництва і поширене в усіх областях України, найбільше — на Поліссі й у Лісостепу. Основний напрямок розвитку скотарства — молочно-м’яс ний, тобто в структурі продукції, що виробляється, більшу частину становить молоко. Найбільше молока виробляють господарства поліських, західних і лісостепових областей, де є для цього кормова база. Скотарство дає також багато м’яса (яловичини і телятини). М’ясні породи великої рогатої худоби вирощують на відгодівельних пунктах поблизу цукрових, спиртових, крохмале-патокових заводів, де є багато відходів, які є цінною кормовою базою тваринництва у спеціалізованих господарствах. Свинарство посідає друге місце після скотарства. Частка свинини у виробництві м’яса перевищує 40%. Свиней в Україні вирощують повсюдно, хоча спеціалізація цієї галузі в залежності від домінуючої кормової бази різна. На Поліссі і в Лісостепу переважають породи м’ясо-сального напрямку, в Степу — сального. До найдавніших галузей тваринництва в Україні належить вівчарство. Воно найбільш поширене в Степу і Карпатах та 83
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
майже повністю базується на природних кормових угіддях, тому існують проблеми з вигодовуванням тварин у зимовий період (мал. 49). Продукцію галузі — м’ясо (баранину), молоко, лій (жир) використовує харчова промисловість, вовну (настриг від однієї вівці становить від 2 до 10 кг і більше), смушки (шкурки Мал. 49. Карпатські пасовища ягнят) та овчину (шкурки дорослих овець) — легка промисловість. Важливе місце серед галузей тваринництва посідає птахівництво. Крім дієтичного поживного м’яса, воно дає яйця, а також пір’я і пух. Галузь характеризується найвищим рівнем механізації та автоматизації. У структурі птахівництва переваМал. 50. Гаврилівська жає вирощування курей (94%). птахофабрика Поволі зростає питома вага кау Київській області чок, гусей, індиків і страусів. Кормова база — концентровані корми вітчизняного виробництва. Найкраще птахоферми поєднуються з молочним скотарством і вівчарством, оскільки вони не конкурують у споживанні кормів (мал. 50). Серед інших галузей тваринництва виділяємо ставкове рибництво, шовківництво, Мал. 51. Продукція бджільництва кролівництво, звірівництво й особливо бджільництво, яке дає цінну продукцію — мед, віск, прополіс, пилок, маточне молочко. За експортом меду Україна посідає перше місце у Європі та третє у світі (мал. 51). Зональна спеціалізація сільського господарства України. Сільське господарство в Україні має зональну спеціалізацію, яка 84
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
залежить від природних умов та впливає на переробні легку і харчову промисловість. Поліська агропромислова зона має сприятливі умови для розвитку молочно-м’ясного скотарства, м’ясосального свинарства, грубововняного вівчарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства. Лісостепова зона на достатньо зволожених родючих ґрунтах має буряківничо-зерновий напрямок із м’ясо-молочним скотарством і м’ясо-сальним свинарством. У Степовій зоні на родючих недостатньо зволожених ґрунтах вирощують зернові й олійні культури, розвинені овочівництво, баштанництво, виноградарство, м’ясо-молочне скотарство, сальне свинарство, вовняне тонкорунне вівчарство. Приміські сільськогосподарські райони України, що виникли навколо великих міст і промислових центрів, спеціалізуються на вирощуванні овочів і фруктів, виробництві молока, м’яса, яєць. Спеціалізація приміських зон не залежить від природної зони. Їх утворення визначають потреби населення міст у плодоовочевій і тваринницькій продукції. За картами шкільного географічного атласу знайдіть найбільші приміські зони сільського господарства. Гірські й передгірні території мають своєрідні природні умови, що позначається на особливостях господарювання. У Криму вирощують виноград, тютюн, там розвинуте садівництво, тваринництво має молочно-м’ясний напрямок. У гірських районах розводять овець. У Прикарпатті вирощують зернові культури, льон, хміль, картоплю, розвинені скотарство і свинарство. У Карпатах на полонинах випасають овець. На Закарпатті переважають скотарство, виноградарство та вирощування тютюну. Форми агробізнесу та сільське господарство у своєму регіоні. Однією з сучасних форм організації агробізнесу є агрохолдинги. Найбільшим із них в Україні є «Ukrlandfarming», який займається виробництвом зернових культур, насіння, цукру, тваринництвом тощо. В галузі ви- Агрохолдинг — це компанія (група робництва та постачання на між- юридичних осіб), що здійснює сільнародний ринок соняшникової ськогосподарську діяльність (вироб олії лідером є «Kernel». «Миро- ляє продукти харчування) і реалізує нівський хлібопродукт» пропонує сільгосппродукцію (забезпечує накуряче м’ясо та продукти швид- селення продовольством). 85
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
кого приготування з нього. «Астарта» — найбільший виробник цукру. «Нібулон» спеціалізується на виробництві й експорті пшениці, кукурудзи, соняшника. Розвинуто агробізнес і у Вашому регіоні. Користуючись місцевими засобами інформації, підготуйте матеріал про агробізнес у Вашому регіоні. Які найбільші агрохолдингові компанії його представляють? Важлива галузь сільського господарства — тварин ництво — складається з галузей із певною спеціалізацією, що забезпечують населення продуктами харчування — молоком, м’ясом, яйцями, а харчову, легку, фармацевтичну та інші галузі промисловості — сировиною. Структура, розміщення і спеціалізація тваринництва залежать від наявної у певній місцевості кормової бази. Провідною галуззю тваринництва є скотарство, переважно молочно-м’ясного напрямку, яке поширене в усіх областях України. Також в Україні розвинені свинарство, вівчарство, птахівництво, ставкове рибництво і рибальство, шовківництво, кролівництво, звірівництво і бджільництво. Зональний характер спеціалізації сільського господарства України впливає на спеціалізацію переробних галузей легкої і харчової промисловості. Навколо великих міст і промислових центрів виникли приміські зони господарства, завдання яких — забезпечити потреби населення у плодоовочевій і тваринницькій продукції. Запитання й завдання 1. Проаналізуйте статистичні дані мал. 48 на стор. 83. Як змінилося поголів’я свійських тварин в Україні за останні два десятиліття? 2. Схарактеризуйте особливості розміщення тваринництва в Україні. Яку кормову базу використовують його галузі? 3. Оцініть місце України на світових ринках сільськогосподарської про дукції. Яку продукцію рослинництва і тваринництва вигідно постачати на світовий ринок і чому? 4. Поясніть, чому в Україні існує зональна спеціалізація сільського гос подарства.
86
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
§ 15. Лісове господарство 1. Пригадайте, які райони України зайняті лісами. 2. Які речі, що Вас оточують, зроблені з деревини?
Основні лісові пояси світу. Лісові ресурси — це деревні, технічні, харчові, кормові, лікарські, а також корисні природні властивості лісу (захисні, водоохоронні, оздоровчі та ін.). Рослинний покрив земної кулі надзвичайно багатий і різнома- Лісове господарство — галузь нітний. Основні запаси лісових матеріального виробництва, що вивчає, здійснює облік і відтворення, ресурсів знаходяться в зоні лісів охорону і захист лісів, а також регупомірного поясу (Росія, Канада, лює їх використання з метою задоскандинавські країни), яка поді- волення потреб у лісових ресурсах. ляється на підзони: хвойних лісів із цінними породами деревини (ялина, смерека, модрина, сосна), мішаних лісів, де поряд із хвойними породами ростуть листяні, і листяних лісів із цінними породами (дуб, бук, граб, клен, ясен, липа). Південніше, у Лісостепу, де колись степові ділянки чергувалися з лісовими масивами, нині ліси майже повністю вирубані. Чому зона лісостепів нині майже втратила ділянки лісу? Які наслідки цього для природи України? Сильно винищені ліси у країнах, розташованих у субтропіках — Італія, Іспанія, Лівія. У Північній півкулі на окремих ділянках тут ростуть дуби, буки, лаври, платани, деякі хвойні, оливи, самшит тощо. У Південній півкулі — евкаліпти, протеєві та ін. (Австралія). У тропічному, субекваторіальному й екваторіальному поясах видовий склад деревних порід особливо багатий і різноманітний (Бразилія, Індонезія тощо). Вічнозелені багатоярусні вологі ліси є величезним багатством людства. Тут ростуть цінні деревні породи — пальми (близько 1700 видів), червоне, чорне, залізне дерева, гевея, андольфія, гвоздичне, сандалове, кавове й какаове дерева, мирт і багато інших видів із чудовими, екзотичними властивостями, духмяною деревиною найрізноманітніших кольорів та відтінків. Крім відмінної твердої деревини, вони дають людству каучук, смоли, гвоздику, корицю, перець, олію, ефір, їстівні плоди і горіхи. Лісозабезпеченість. Ліси на Землі нині займають близько 40 млн км2 — майже третину всього суходолу. Основні лісові пояси — північний (переважно вкритий хвойними деревами м’яких деревних порід) і південний (у районі тропічного й ек87
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
ваторіального кліматичних поясів, де панують широколистяні ліси твердих деревних порід). Площі лісів невпинно скорочуються. За останні два століття вони зменшилися удвічі. Таким чином зменшується і лісозабезпеченість. До лісів не можна ставитися тільки як до ресурсів лісової і деревообробної промисловості. Вони дають кисень, яким ми дихаємо. Багато хто з учених переконаний, що однією з головних причин так званого «парникового ефекту» і постійного підвищення температури земної атмосфери є вирубка лісів. У наш час найбільше лісів збереглося в Азії, Північній і Південній Америках, а найменше — в Австралії. Практично близька до нульової лісозабезпеченість деяких країн Північної Африки, де панує Сахара. Найбільші запаси деревини та площі лісів мають Росія (7,5 млн км2), Канада (5,0 млн км2), Бразилія (5 млн км2), США (3 млн км2). У Французькій Гвіані й Суринамі понад 90% території вкрито лісами, понад 80% у Габоні та Гайані. Високий рівень лісистості (понад 60% території) мають Лаос, Індонезія, Малайзія, Японія, Фінляндія, Швеція, Бразилія. Практично безлісими є країни з пустельними ландшафтами, до яких належать Саудівська Аравія, Лівія, Єгипет, Чад, Катар, Бахрейн та ін. Знайдіть на карті найбільш лісисті та безлісі країни. Звичайно, що лісозабезпеченість залежить не лише від наявних лісових ресурсів, але й від потреби в них, чисельності населення, рівня розвитку і структури господарства тощо. Половина країн, що розвиваються, донині використовують лісові ресурси як паливо. З кожним роком їх нестача стає все більшою. Крім того, ліси страждають не лише від їх вирубування чи випалювання, вони зникають через зростаюче забруднення повітря і ґрунтів промисловими відходами. Треба ще раз нагадати, що ліси півночі й півдня суттєво відрізняються за властивостями своєї деревини. Особливо цінується тверда деревина тропічних і екваторіальних лісів. Лісове господарство в Україні. Ліси нині займають 17,2% території України (для порівняння лісистість Румунії — 26%, Польщі — 28, Німеччини — 30, а Білорусі 35%). У господарстві використовується понад 30 видів деревних порід (мал. 52). Найпоширенішими є сосна, дуб, бук, ялина, вільха, ясен, граб. Найбіль88
Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство
ша лісистість у Карпатах (32%) та на Поліссі. Загальні запаси деревини — 1 млрд 512 млн м3. Близько 80% із них припадає на сосну, дуб, ялину і бук. Майже половина всіх лісів нашої країни є штучно насадженими (мал. 53).
а
Проаналізувавши дані мал. 53, назвіть найбільш поширені породи дерев в Україні. Зробіть відповідні висновки.
б
Лісові ресурси України дуже обмежені. Однак наша країна експортує багато дешевого лісу-кругляку, замість того, щоб переробляти його на місці й експортувати дорогі був дівельні матеріали, паркет, меблі Мал. 52. Породи дерев північного тощо. Ліси країни нині нещадно поясу: а) бук; б) дуб; в) модрина вирубуються, що призводить до багатьох проблем. 10 Головним завданням лісового 11 6 5 7 12 господарства є поліпшення еколо8 4 9 гічної ситуації і забезпечення дер3 жави лісовими ресурсами. Для цього потрібно здійснювати лісонасадження, зменшувати лісопи1 ляння, раціональніше і повніше 2 використовувати деревину, адже ліси, як Ви вже знаєте, відіграють ґрунтозахисну, водоохоронну роль, є постачальниками кисню. Лісова і деревообробна про- 1 – сосна (34,6%); 7 – вільха (4,4%); 8 – ясен (2,4%); 2 – дуб (27,5%); мисловість країни охоплює лісо- 3 – бук (8,9%); 9 – ялиця (1,6%); ве господарство, деревообробну, 4 – ялина (7,3%); 10 – граб (1,4%); (5,7%); 11 – осика (0,6%); целюлозно-паперову, лісохіміч- 56 –– береза 12 – модрина (0,1%). інші (5,5%); ну і гідролізну галузі. У лісовій і деревообробній промисловості Мал. 53. Структура розподілу площі лісів України за продукція одного виробництва є переважаючими деревними сировиною для іншого. Лісозагопородами
89
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
тівельні підприємства дають деревину для лісопильних заводів. Пиломатеріали — вихідна сировина для меблевих фабрик. Відходи лісозаготівлі й деревообробки (хвоя, кора, гілки, тирса) використовуються в лісохімічній промисловості. Тому вигідно створювати лісохімічні комбінати, де разом із послідовною обробкою деревини повністю переробляють відходи. Так як у Карпатах і на Поліссі заготовляють понад 90% усього лісу країни, то тут зосереджені й основні підприємства деревообробної промисловості. Велика кількість їх і у великих містах, де з привозного лісу виробляють будівельні матеріали та меблі. Користуючись картами шкільного географічного атласу, назвіть міста України, в яких розташовані підприємства лісової і деревообробної промисловості. Ліси виконують захисні, водоохоронні, оздоровчі функції, забезпечують людство різноманітними біологічними ресурсами. Вони займають близько 1/3 суходолу планети. Рослинний покрив земної кулі залежить переважно від кліматичних умов і має зональний характер. Основні лісові пояси — північний (переважають хвойні дерева м’яких деревних порід) і південний (переважають широколистяні дерева твердих деревних порід). Найбільше лісів збереглося в Азії, Америці. Найбільші запаси деревини та площі лісів мають Росія, Канада, Бразилія, США. Найменше лісів у Австралії. Деякі країни світу мають практично нульову лісозабезпеченість. Лісові ресурси України дуже обмежені, це 17,2% території України, близько половини лісів насаджені штучно. Найпоширенішими породами дерев є сосна, дуб, бук, ялина, вільха, ясен, граб. Найбільша лісистість у Карпатах та на Поліссі. Запитання й завдання 1. Назвіть та знайдіть на карті основні лісові пояси помірного поясу, во логі екваторіальні й тропічні ліси світу. 2. Поясніть вплив природних чинників на розміщення лісових поясів сві ту, лісових масивів України. 3. Порівняйте лісозабезпеченість України та світу, окремих регіонів сві ту, зробіть висновки. 4. Оцініть вплив лісового господарства на екологічний стан географіч ного середовища. 5. Поясніть, чому вирубка лісів в Україні призводить до багатьох еколо гічних, економічних і соціальних проблем.
90
Тема 2. Видобувна промисловість
Тема 2. Видобувна промисловість
§ 16. Мінеральні ресурси. Ресурсозабезпеченість країн мінеральними ресурсами Пригадайте, на які групи за способом утворення і використання поділяються мінерали та гірські породи.
Класифікація мінеральних ресурсів за використанням. Мінеральні ресурси — це природні речовини, що використовуються для добування енергії, виробництва багатьох матеріалів шляхом їх переробки в різних галузях господарства. Залежно від особливостей складу і характеру використання в господарстві корисні копалини поділяються на такі групи: 1) горючі, або енергетичні (вугілля, Мінерали — це природні сполуки горючі сланці, нафта, природний з певними хімічними і фізичними газ, торф); 2) рудні, або мета- властивостями, з яких складається леві (руди чорних, кольорових, земна кора. рідкісних, благородних і радіоактивних металів); 3) нерудні, або неметалеві (будівельні матеріали, до яких належать природне будівельне каміння, цементна сировина, будівельні глини, індустріальна мінеральна сировина (слюда, азбест, графіт, корунд, магнезит, скляні піски); хімічна мінеральна сировина (різні солі, сірка, селітра); сировина для виробництва мінеральних добрив (калійні солі, фосфорит, апатити); коштовне і напівкоштовне каміння (алмаз, сапфір, рубін, смарагд, топаз, аметист, яшма, малахіт)). Пригадайте, на які з указаних корисних копалин багаті надра України. Показники ресурсозабезпеченості країн світу мінеральними ресурсами. Мінеральні ресурси розміщені на планеті нерівномірно. Це пов’язано зі суттєвими відмінностями в геологічній будові різних її частин. Оцінку їх запасів можна зробити порізному. Найбільші запаси нафти нині характерні для країн Середнього Сходу і Північної Африки (69,3%). Серед цих країн, 91
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
безумовно, виділяється Саудівська Аравія — понад 22% світових запасів. На другому місці знаходяться країни Латинської Америки — 11,3%, у Росії — 4,7%, у США і Канади по 3,5%. Слід пам’ятати, що потрібно порівнювати запаси будь-якої мінеБарель (англ. barrel — бочка) — оди- ральної сировини в тій чи іншій ниця вимірювання об’єму в системі країні або регіоні світу з темпами англійських мір. Значення залежить їх видобутку. Так, за нинішніх від того, що вимірюється: сухий темпів видобутку нафти в Росії барель — 115,628 дм3, нафтовий — її вистачить на 20, в Австралії — 158,98 дм3 (літрів), англійський (для на 15, а в Саудівській Аравії на сухих речовин) — 163,65 дм3. 90 років (мал. 54). За запасами газу на першому 3,1% місці знаходиться регіон Близь3,4% 13% кого та Середнього Сходу і Пів4% нічної Африки (близько 40%), на другому місці — Росія (35%). 4,2% В інших частинах світу запаси природного газу суттєво менші 4,5% (мал. 55). Якщо порівняти забезпече13% 4,9% ність країн нафтою та газом із розрахунку на душу населення, то десять країн-лідерів будуть на4,9% ступні: Катар, Кувейт, Об’єднані 12,4% Арабські Емірати, Туркменістан, Венесуела, Саудівська Аравія, ЛіСаудівська Аравія Ірак вія, Канада, Іран, Ірак. США Іран Росія ОАЕ Серед інших енергоносіїв виКанада Кувейт діляється кам’яне вугілля. НайКНР Венесуела більші його запаси зосереджені Мал. 54. Частка десятки країн-лідерів у США, Китаї, Росії, Австралії, світового видобутку нафти у 2015 р. ПАР. Ядерна енергетика базуєть(за даними Всесвітньої книги фактів) ся на запасах урану. Ця мінеральна сировина зосереджена в Австралії, США, Бразилії, Україні, Канаді й Франції. Наявні у світі ядерні реактори можуть спожити існуючі нині запаси урану за 40 років. Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами у розрахунку на душу населення.
92
Тема 2. Видобувна промисловість
Надзвичайно важливі для Країна Запаси (трлн м3) розвитку промисловості запаси Іран 34,020 рудних, або металевих, корисних Росія 32,600 копалин. Найбільші запаси за25,070 лізної руди у світі знаходяться Катар 17,500 в Канаді, США, Україні (45% Туркменістан розвіданих запасів світу), Китаї США 8,734 (43% світового видобутку), Бра- Саудівська Аравія 8,235 зилії, Австралії. Найбільш бага- ОАЕ 6,089 тими рудами володіють Ліберія, Венесуела 5,562 Індія, Австралія, Бразилія та Ве5,118 несуела, залізна руда тут містить Нігерія Алжир 4,505 60% корисного елемента. Цінною мінеральною сирови- Мал. 55. Країни-лідери за запасами природного газу ною для виплавки високоякісних сталей є марганцева руда. В Україні зосереджено 75% світових запасів. Є її поклади також у Китаї, ПАР, Австралії, Бразилії, Грузії. Одним із найпопулярніших конструкційних матеріалів нині є алюміній. Основна сировина для його виплавки — боксити, найбільші запаси яких зосереджені у Гвінеї (27% світових запасів), Австралії (33% світового видобутку) і Камеруні. Великі запаси бокситів знайдено у В’єтнамі. Цих покладів за нинішнього рівня споживання вистачить на 220 років. Не менш важливим металом сучасності є й мідь, головний провідник електричного струму. Основні її запаси зосереджені в таких країнах, як Чилі (36% світового видобутку), США, Казахстан, Росія, Австралія тощо. Нинішніх запасів міді при існуючих обсягах видобутку вистачить на 50 років. Чому, на Вашу думку, за запасами мінеральної сиро вини та за обсягами її видобутку лідерами є різні країни? Основні чинники видобутку мінеральної сировини. Обсяги сучасного видобутку мінеральної сировини у світі та розміщення видобувних підприємств визначаються величиною запасів корисних копалин, умовами їх видобування і транспортування, наявністю і розміщенням споживачів, виникненням нових технологій і, взагалі, напрямком сучасного науково-технічного прогресу (мал. 56). 93
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Ці чинники нерідко різноспрямовані й діють на поглинання один одного. Скажімо, нафту й особливо природний газ у Росії видобувають, переважно, в екстремальних природних умовах, що значно здорожчує видобуток. а Споживачі цих енергоресурсів перебувають за тисячі кілометрів від районів їх видобутку. Тому транспортування нафти і газу обходиться недешево. Нафта, яку видобувають на півночі Росії, дуже в’язка, на відміну, наприклад, від рідкої нафти Саудівської Аравії й інших півб денних країн. Тому іноді доводиться запускати у свердловини Мал. 56. Найбільші машини гарячий пар для її розрідження, світу: а) гірничий комбайн німецької компанії «Rheinbraun»; що збільшує витрати на її видоб) кар’єрний самоскид буток. Впливають також і геопо«Caterpillar 797F» літичні чинники. Великі запаси цінної мінеральної сировини є значною спокусою для агресора. Багато політологів вважають, що інтервенція Росії в Україну, окупація нею українського Криму і війна на Донбасі пов’язані, в першу чергу, з відкриттям на шельфі Чорного моря величезних запасів природного газу та з початком освоювання на Донбасі запасів сланцевого газу американською компанією «ЕкссонМобіл». Це могло б призвести до того, що російський газ, який видобувається в екстремальних природних умовах Заполяр’я, далеко від основних споживачів, у Євросоюзі виявився б нікому не потрібним. До того ж і Сирія, де точиться черговий воєнний конфлікт, також знаходиться в районі видобутку і транспортування газу до її найбільшого споживача — тих же країн Євросоюзу. Ресурсозабезпеченість, як співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання, обчислюється кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами у розрахунку на душу населення. Необхідно також порівнювати запаси будь-якої мінеральної сировини в тій чи іншій країні або регіоні світу з темпами їх видобутку. 94
Тема 2. Видобувна промисловість
Нерівномірність розміщення мінеральних ресурсів по нашій планеті пов’язана зі суттєвими відміностями в геологічній будові різних її частин. Обсяги сучасного видобутку мінеральної сировини у світі та розміщення видобувних підприємств визначаються величиною запасів корисних копалин, умовами їх видобування і транспортування, наявністю і розміщенням споживачів, виникненням нових технологій і, взагалі, напрямком сучасного науково-технічного прогресу. Запитання й завдання 1. Наведіть приклади найбільших країн-експортерів та імпортерів наф ти, природного газу, кам’яного вугілля. Покажіть їх на карті. 2. Поясніть основні закономірності поширення родовищ і басейнів ко рисних копалин. 3. Чи належить Україна до світових лідерів за запасами корисних копа лин? 4. За даними мал. 54, 55 визначте країни, які мають найбільші запаси та обсяги видобутку нафти і природного газу.
§ 17. Добування вугілля, нафти і природного газу. Основні й перспективні райони видобування в Україні та світі Пригадайте основні нафтогазоносні площі та вугільні басейни в межах території України. Знайдіть їх на карті.
Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, наф ти, природного газу. Геологи ніколи не будуть шукати ті чи інші корисні копалини там, де їх у принципі не має бути, адже існують певні закономірності територіального залягання і просторового поширення корисних копалин. Нафту і газ знаходять переважно в різних тектонічних западинах, заповнених осадовими породами. Газових і нафтових горизонтів на різній глибині від поверхні землі може бути багато. Скажімо, в Україні на Лівобережжі (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська області) в осадових породах Дніпровсько-Донецької тектонічної западини, глибиною майже 20 км, виявлені великі запаси нафти і газу. Сьогодні тут відкриті лише найближчі до поверхні шари гірських порід, які містять нафту і газ. Отже, нафта, природний газ і вугілля залягають переважно серед шарів осадових порід у 95
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
місцях їх скупчення і пошарового розташування в різних за глибиною тектонічних прогинах. Скористайтеся додатковими джерелами знань та пригадайте з курсу географії 8-го класу, впродовж яких основних геологічних етапів розвитку Землі в її надрах утворилися нафта, газ та кам’яне вугілля. Найбільші у світі басейни і країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу. В наш час найбільше нафти у світі (понад 500 млн т) видобувають три країни світу: США, Саудівська Аравія і Росія. Не можна сказати, що ці країни володіють однаковими і найбільшими у світі запасами нафти. Саудівська Аравія дійсно має найбільші у світі запаси цієї важливої мінеральної сировини. А ось ні США, ні Росія таких запасів не мають. США мають найпотужнішу економіку світу, якій ця наф та дуже потрібна. Тому вони видобувають її у великій кількості та освоїли новий спосіб видобутку сланцевої нафти, що дав потужний імпульс розвитку галузі нафтовидобутку. Росія ж, навпаки, виснажує свої нафтові ресурси, оскільки є сировинним придатком розвинутих країн і вимушена продавати нафту, щоб купувати в інших країнах готову високотехнологічну продукцію. Саудівська Аравія не тільки володіє найбільшими у світі запасами нафти, а й має найкращі умови для її видобутку, що значно здешевлює кінцевий продукт. Нині основними світовими басейнами видобутку нафти і природного газу є: басейн Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північного моря. Вугілля видобувається в таких найбільших басейнах світу: Верхньосілезькому (Польща), Кузнецькому (Росія), Карагандинському (Казахстан), Північно-Східному (Китай), Східному (Індія), Аппалацькому (США), Південно-Східному (Австралія), Донецькому та Львівсько-Волинському (Україна). Знайдіть на карті світу найбільші нафтові, газові та вугільні басейни. Основні й перспективні райони видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Провідними галузями паливної промисловості України є вугільна, нафтова та газова. Їх завдання — забезпечити суспільство енергетичними 96
Тема 2. Видобувна промисловість
ресурсами. На базі видобутку вугілля, нафти й газу виникли промислові центри і цілі промислові райони. Головними районами видобутку вугілля в Україні є Донецький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни. Перший знаходиться на південному сході країни і має площу понад 150 тис. км2. Тут поширені високоякісний антрацит і коксівне вугілля, яке використовується для виплавки чорних металів. У той же час вугілля в цьому басейні залягає не лише в Донецькій і Луганській, але й Дніпропетровській, Харківській і Полтавській областях. Є великі перспективи для подальшого освоєння цього вугільного басейну. Геологи розвідали тут 78 ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн тонн вугілля на рік. На межі Львівської і Волинської областей знаходиться Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн, який є продовженням одного з найбільших у світі Сілезького басейну в Польщі, площею 10 тис. км2 (мал. 57).
вугле головний збагачу шахтний вентиля ційний вальна ствол ствол фабрика
похила виробка
штольня
кам’яне вугілля
пісковики вапняки
кам’яне вугілля
сланці
Мал. 57. Схема шахтного способу видобутку вугілля
Проаналізуйте мал. 57 і поясніть, яку функцію виконують вентиляційні стволи та збагачувальні фабрики у видобутку вугілля. Нафту і газ видобувають в Україні на Лівобережжі, у Передкарпатті та Причорномор’ї. Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район сформувався на Лівобережжі. Тут є багато родовищ високоякісної нафти і значна кількість супутного природного газу. В 60-ті роки ХХ ст. 97
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
родовище газу Шебелинка Харківської обл. було найбільшим у світі. І зараз тут зосереджений основний видобуток газу. У Карпатському нафтогазоносному районі видобуток нафти і газу скоротився, але є нові перспективні нафтогазоносні площі. В Причорноморсько-Кримському нафтогазоносному районі існують перспективи видобутку газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Його геологічна будова така ж, як і в Каспійському морі й Перській затоці, тому нафти і газу тут має бути не менше. Великі перспективи пошуку нафти і газу в Україні є на Волині, в Передкарпатті й Закарпатті, на Лівобережжі, на шельфі Чорного й Азовського морів. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні існують не тільки за рахунок власних ресурсів. Є перспектива перетворення нашої країни на одного з постачальників нафти і газу на світовий і європейський ринки. Це повинно відбутися, перш за все, за рахунок видобутку сланцевого газу і нафти, а також освоєння нафтогазоносних ділянок Чорного й Азовського морів. У нашій країні є перспективи розвитку вітроенергетики. Швидкість вітру в Карпатах і на узбережжях морів досягає 30 м/с, що дає змогу виробляти велику кількість електроенергії. Значні перспективи і для розвитку сонячної енергетики на півдні країни, де кількість сонячних днів досягає 316. Це майже ідеальні умови для розвитку галузі. В Закарпатті й на півдні країни знайдено термальні води, які дають можливість опалювати будинки в зимовий період і навіть виробляти електричну енергію. Україна посідає одне з перших місць за вирощуванням волоських горіхів. Їх шкаралупа є гарним паливом для роботи теплових міні-електростанцій, а зроблені з неї паливні брикети та пелети — економне паливо для приватних будинків. Існують й інші способи енергетичного забезпечення нашої країни. Їх пропонують школярі України, які проводять дослідження в Малій академії наук. Дізнайтеся докладіше про учнівські проекти щодо способів енергетичного забезпечення нашої країни на сайті Малої академії наук України (електронний режим доступу: man.gov.ua/ua/index). Існують закономірності територіального залягання і просторового поширення корисних копалин на планеті. Нафта, природний газ і вугілля залягають, переважно, серед шарів осадових порід, утворених за часів пізньопа98
Тема 2. Видобувна промисловість
леозойської та мезозойської ер, у різних за глибиною тектонічних прогинах та западинах. Найбільше нафти у світі видобувають США, Саудівська Аравія і Росія. Основними басейнами видобутку нафти і природного газу є: Перської, Гвінейської, Мексиканської заток, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Техаський, Західноканадський тощо. Вугілля видобувається в найбільших басейнах світу: Верхньосілезькому (Польща), Кузнецькому (Росія), Карагандинському (Казахстан), Північно-Східному (Китай), Східному (Індія), Аппалацькому (США), Південно-Східному (Австралія), Донецькому та Львівсько-Волинському (Україна). Перспективи пошуку нафти і газу в Україні є на Волині, в Передкарпатті і Закарпатті, на Лівобережжі, на шельфі Чорного й Азовського морів. Запитання й завдання 1. Знайдіть та покажіть на карті найбільші басейни видобутку нафти і природного газу, перелічені в параграфі. 2. Знайдіть та покажіть на карті найбільші басейни та райони видобутку вугілля, перелічені в параграфі. 3. Поясніть закономірності поширення родовищ і басейнів корисних ко палин. 4. Оцініть місце України на світових ринках нафти, природного газу, ву гілля. 5. Запропонуйте та обґрунтуйте власний спосіб енергетичного забез печення нашої країни.
§ 18. Добування металевих руд Пригадайте, де в Україні розміщені родовища рудних корис них копалин. Яких саме? Знайдіть їх на карті.
Основні закономірності розміщення родовищ металевих руд. Родовища металевих руд приурочені до кристалічних щитів, платформенних ділянок, гірських районів, місць виверження вулканів тощо. Рудні корисні копалини відіграють важливу роль в економіці. З них виробляють різноманітні конструкційні матеріали, вони є гарними провідниками електричного струму. 99
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Благородні й рідкоземельні метали широко використовуються в Країна найсучасніших приладах, космічних апаратах, військовій техніці Китай 1380 останнього покоління. Австралія 824 Великі запаси і видобуток заБразилія 428 лізної руди зосереджені в США, Індія 129 КНР, Індії, Україні, Австралії, Росія 112 Росії та ін. Відкриті залізні руди Україна 68 в районі р. Амазонки в Бразилії, є родовища в Ліберії, Гвінеї, ПАР 60 Алжирі тощо (мал. 58). Великі США 43 родовища алюмінієвої сировини Канада 39 зосереджені в Індії, Суринамі, Швеція 37 США, державах Західної АфриМал. 58. Країни-лідери за видобутком ки. Мідь — основний провідник залізної руди на 2015 рік електричного струму — видобувають у Замбії, Чилі, США, Канаді, а свинцево-цинкові (поліметалічні) руди — у США, Канаді, Австралії. Щодо марганцевих руд, то тут Україна посідає перше місце у світі — 75% усіх глобальних запасів, є вони також у Китаї, ПАР, Габоні, Бразилії, Грузії. У світі навіть існують найбільші «пояси» видобутку руд кольорових металів: це Кордильєри — Анди у Північній Америці, «вольфрам-олов’яний пояс» в Азії, «мідний пояс» в Африці. Видобуток залізної руди (тис. тонн)
Знайдіть указані країни та регіони на карті світу. Найбільші проблеми у світового співтовариства з олов’яними рудами. Нині доступні для видобутку лише трохи більше 4 млн т. Десь років за 20 вони можуть опинитися на межі вичер пання. Щорічний видобуток золота тримається на позначці 1200 т. Його значні запаси мають і видобувають ПАР (половина світового видобутку), а також США, Росія, Канада, Індія, Австралія. Розвиток і розміщення видобутку залізних і марганцевих руд в Україні. Багатство України на руди металів пов’язане з особливостями її геологічної будови. Особливо великі й розмаїті родовища розташовані в межах Українського кристалічного щита, де знайдено практично всі відомі людству руди металів. Багато родовищ мають світове значення. Основну частку залізної руди в Україні (близько 90%) дає Криворізький басейн — 100
Тема 2. Видобувна промисловість
один із найбільших районів видобутку залізної руди у світі (мал. 59). Видобувають її там як відкритим (кар’єрним), так і шахтним способом (мал. 60). Так, на шахті «Гігант-Глибока» видобуток здійснюють з глибини 1200–1500 м. Залізорудні басейни є і в інших районах країни: Мал. 59. Техногенні провалля Кременчуцький — у Полтавській в районі Криворізького області, Керченський — у Криму, залізорудного кар’єру Білозерське родовище — в Запорізькій області. Відкрито нові родовища залізної руди в Сумській, Харківській областях та поблизу м. Маріуполя. Найбільша кількість кар’єрів і гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), де збільшують вміст заліза в руді, перетворюючи її на залізорудМал. 60. Підрив ґрунту ний концентрат, знаходиться у в Криворізькому кар’єрі Кривому Розі. Він простягнувся більш як на 120 км уздовж витягнутого стрічкою залізорудного родовища. Величезний кар’єр глибиною понад 500 м знаходиться в м. Горішні Плавні поблизу Кременчука в Полтавській області. Тут теж є ГЗК. На базі Білозерського родовища залізної руди (вміст заліза понад 60%) у Запорізькій області працює Запорізький залізорудний комбінат. Для поліпшення якості металу при виплавці сталі потрібний марганець. Він надає їй міцності, тобто легує сталь, і виводить у шлаки шкідливі речовини. Найбільші марганцеворудні кар’єри і гірничозбагачувальні комбінати знаходяться у Дніпропетровській і Запорізькій областях. Найпотужніший із них — Таврійський — розміщений у Запорізькій області. Марганцеворудна база чорної металургії зосереджена у Придніпровському басейні, який складається з Нікопольського, Інгулецько-Дніпровського і Токмацького районів (Нікополь, Марганець, Токмак). Користуючись додатковими джерелами географічних знань, підготуйте інформацію про відкриття покладів марганцю геологом Валеріаном Домгером. 101
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Розробка родовищ руд кольорових металів в Україні. Основ ні потоки експорту рудної сировини з України. До кольорових металів відносять усі метали та їх сплави, крім заліза та його сплавів, що називаються чорними металами. Кольоровими є благородні метали (золото, срібло, платина), тугоплавкі (титан, хром, молібден, вольфрам), легкі (берилій, магній, алюміній), м’які (літій, натрій, калій), важкі (свинець, мідь, цинк, нікель, кобальт, олово, ртуть). Виділяють метали радіоактивні (уран, технецій), рідкісноземельні (ітрій) та розсіяні (скандій). Руди кольорових металів містять у своєму складі менше корисного компонента (металу), ніж залізна руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань, хіба що тільки після збагачення. В Україні є два основних райони видобутку руд кольорових металів, їх збагачення і виплавки з них металу: Донецький і Придніпровський. Формується Карпатський район. Найбільші підприємства галузі — алюмінієвий і титано-магнієвий комбінати працюють в Запоріжжі. Нині Україна найбільше відправляє на світовий ринок титанових руд і концентратів. На другому місці знаходяться цирконієві руди. Марганцеві руди і концентрати посідають третє місце. Родовища руд кольорових металів поширені в гірських районах, місцях виверження вулканів, приурочені до кристалічних щитів, платформенних ділянок тощо. Рудні корисні копалини відіграють важливу роль в економіці. З них виробляють різноманітні конструкційні матеріали, використовують у найсучасніших приладах, інформаційних системах, космічних апаратах тощо. Великі запаси і видобуток залізної руди зосереджені в США, КНР, Індії, Україні, Австралії, Росії та ін., існують «пояси» видобутку руд кольорових металів: це Кордильєри — Анди у Північній Америці, «вольфрам-олов’яний пояс» в Азії, «мідний пояс» в Африці. Багатство України на руди металів пов’язане з особливостями її геологічної будови. Родовища залізної, титанової руди та марганцю мають світове значення. Особливо великі і розмаїті родовища зосереджені в межах Українського кристалічного щита. До кольорових металів відносять усі метали та їх сплави, крім заліза та його сплавів. Розрізняють благородні, тугоплавкі, легкі, важкі, радіоактивні, рідкісноземельні та розсіяні метали. 102
Тема 2. Видобувна промисловість
Запитання й завдання 1. Знайдіть та покажіть на карті країни з найбільшими обсягами видо бутку залізних руд. 2. На карті України знайдіть басейни та райони залізних і марганцевих руд. 3. Проаналізуйте мал. 54, 55 та 58 і зробіть висновки. 4. Розкажіть, де знаходяться найбільші райони видобутку руд кольоро вих металів у світі та в Україні. 5. Поясніть, чи однакові природні закономірності розповсюдження па ливних та рудних корисних копалин.
§ 19. Добування інших видів природної сировини Яку природну хімічну сировину та будівельні матеріали видо бувають в Україні? Знайдіть їх родовища на карті.
Добування інших видів природної сировини. До нерудних ресурсів світу належать гірничохімічні, гірничо-металургійні, вогнетривкі, мінеральні будівельні матеріали, коштовне каміння, абразивні матеріали. Без них неможлива робота промисловості, сільського господарства, будівництва тощо. Пісок, глина — матеріали, з яких роблять цемент, — «непримітні», але вони «тримають» на собі всі будівлі нашої планети. Без вогнетривів не можна збудувати металургійні підприємства, а без добрив не буде сучасного сільського господарства. Та й без прикрас із коштовного каміння сучасне людство не обходиться. Тим більше, що дорогоцінне каміння знаходить все більше застосування у промисловості, наприклад, алмази. Гірничохімічні ресурси — це фосфорити, апатити, калійні солі, сірка, барит, борні руди, розчини йоду. Загальні світові ресурси фосфатної сировини оцінюються в 35 млрд т. Найбільше їх у Марокко (52%), ПАР (22%), США (11%), Бразилії (3%). Найбільші родовища апатитів у Росії, Швеції, в центральних і східних районах Африки, калійних солей — в Україні, Білорусі, Росії, Казахстані, США, Німеччині, Канаді, Франції. Усі вони є сировиною для виробництва мінеральних добрив, які вкрай необхідні сільськогосподарському виробництву. Поясніть, чому сільське господарство потребує міне ральних добрив. Які ще бувають добрива, яка галузь гос подарства є їх постачальником? 103
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
а
б
в Мал. 61. Вироби з турецького оніксу (а), американська яшма (б), китайський нефрит (в)
Мал. 62. Руїни Яворівського комбінату «Сірка»
104
Сірчані руди видобувають Україна, Туркменістан, Росія, Польща, Іран, США, Мексика. В Україні є значні запаси гірничо-металургійних ресурсів — магнезиту, флюсових вапняків і доломітів, формувальної глини, піску тощо. Мінеральне будівельне каміння — граніт, лабрадорит, мармур, скляні піски, вапняк є у США, Україні, Канаді, Росії, Італії, на Кубі. Основне коштовне каміння — алмаз, рубін, топаз, яшма, агат тощо є у країнах центральної і південної Африки, Індії, Росії, Бразилії, Україні (мал. 61). Сучасний стан підприємств, що видобувають природну хімічну сировину й будівельні матеріали в Україні. В минулому, за часів входження України до складу СРСР, природні багатства країни експлуатувалися варварськими методами та обсягами. Видобували природну хімічну сировину у величезних кількостях для забезпечення потреб не лише усієї величезної імперії, але і її сателітів по всьому світу. Величезні екологічно небезпечні кар’єри з видобутку, наприклад, сірки в Новому Роздолі та Яворові (Львівська обл.) понад 30 років руйнували навколишнє середовище й небезпечно змінювали структуру ґрунтів. Зараз вони не діють, але нагадують про себе (мал. 62). Україна — один із головних світових виробників кам’яної со лі (Сoлотвино на Закарпатті, Сло
Тема 2. Видобувна промисловість
в’янськ і Бахмут на Донбасі). Величезні поклади калійної солі знаходяться в Івано-Франківській області (Калуш, Стебник — унаслідок екологічної катастрофи обидва не експлуатуються). До металургійного комплексу України входить і видобування нерудної сировини — вапняків, формувальних пісків і вогнетривких глин. Флюси (вапняк, доломіти, кварц тощо) використовують у чорній металургії, додаючи до руди, щоб одержати шлаки з певними фізичними і хімічними властивостями. Флюсові вапняки і доломіти у значних кількостях містяться в Докучаєвському, Первомайському, Новотроїцькому родовищах Донецької області та родовищах поблизу Кривого Рогу в Дніпропетровській області. У Придніпров’ї та на Донбасі є найбільші родовища вогнетривких глин світового масштабу — Часовоярське, Новорайське та Веселинівське. З каоліну і доломіту виробляють вогнетривкі матеріали, які витримують температури понад 1580 °С. Україна володіє величезними запасами найрізноманітніших будівельних матеріалів, які є практично на всій її території. Особливо велика їх кількість зосереджена на височинах Правобережжя та в районі Українського щита. Тут знаходиться унікальне будівельне каміння, яке використовується для облицювання будинків у багатьох країнах світу. Особливо гарними є український кольоровий граніт, габро, лабрадорит, базальти. Наша держава має величезні, майже не розвідані, запаси коштовного каміння. Український щит помережений десятками, а, можливо, і сотнями кімберлітових трубок, які містять алмазоносну породу. На Волині знайдено монокристали коштовного топазу дуже гарних відтінків вагою понад 120 кг. Більші камені знайдені лише у Бразилії. На Українському щиті, а також у горах перспективними є пошуки усіх відомих людству коштовних каменів. Підприємства добувної промисловості свого регіону. Звичайно, що Ваш регіон, як і інші регіони нашої країни, багатий на поклади корисних копалин. Якісь із них уже використовують в господарстві, якісь із певних економічних та екологічних причин уже не експлуатуються, а якісь ще чекають своєї черги. Хто як не Ви, знавці природи рідного краю, знаєте про них краще та більше. Спробуйте за матеріалами місцевого радіо, телебачення, газет, Інтернету підібрати інформацію про корисні копалини 105
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
Вашого краю та їх експлуатацію сьогодні, яка буде цікавою не тільки для Вас, а й для усіх інших дев’ятикласників та вчителів географії. Скомпонуйте підібрану інформацію у вигляді есе або невеличкої статті, додайте відповідні фото та надішліть на адресу відомих в Україні географічних газет і журналів, які повідомлять результати Вашого дослідження всій країні: «Географія» (електронний режим доступу: osnova.com.ua/authors/), «Краєзнавство. Географія. Туризм» (електронний режим доступу: osvitaua.com/sw_ press/contacts), «Географія та економіка в рідній школі» (електронний режим доступу: presa.ua/contact). До нерудних ресурсів належать гірничохімічні, гірничо-металургійні, вогнетривкі, мінеральні будівельні матеріали, коштовне каміння, абразивні матеріали. Без них неможлива робота промисловості, сільського господарства, будівництва тощо. Гірничохімічні ресурси — це фосфорити, апатити, калійні солі, сірка, барит, борні руди, розчини йоду. За часів входження України до складу СРСР з її надр видобували природну хімічну сировину для забезпечення не лише власних потреб. Утворені в результаті цього екологічно небезпечні кар’єри та шахти руйнували навколишнє середовище, небезпечно змінювали структуру ґрунтів, що нагадує про себе і зараз. Україна володіє величезними запасами найрізноманітніших нерудних ресурсів — від будівельних матеріалів до коштовного каміння. Запитання й завдання 1. Поясніть основні закономірності поширення родовищ і басейнів ко рисних копалин. 2. Назвіть види корисних копалин, які належать до складу нерудних. На які групи їх можна поділити? 3. Поясніть, чому з видобутком корисних копалин пов’язана велика кількість екологічних проблем. 4. Користуючись додатковими джерелами знань, знайдіть інформацію про «кімберлітові трубки». Чи є вони на території України? Які особ ливості вони мають?
106
Тема 2. Видобувна промисловість
Секторальна структура світового господарства та господарства України
´´Археологічні дослідження доводять, що людина другою тва риною після собаки одомашнила свиню. Для цього потрібні були осілість, влаштований побут та розвинене сільське господарство. Дослідження довели, що первинні центри одомашнення свиней — це Китай та Мала Азія. Найдавніші рештки одомашненої свині в Європі датують 5 тис. до н. е. В Україні свинарство відоме з часів Трипілля. ´´Найсамотніше дерево у світі — це пальма, що росте в оази сі Торер у Сахарі. Найближче до неї дерево знаходиться на відстані 1000 кілометрів. ´´У 1873 р. англо-голландська експедиція на борту британсько го дослідницького судна «Челленджер» уперше підняла з дна океану на поверхню зразки марганцевої руди. Людство вперше дізналося про існування океанічних покладів марганцевих конкрецій, які на довгий час стали предметом досліджень і дискусій учених. Було встановлено, що структура поперечного перерізу конкрецій схожа на річні кільця дерев, що ростуть вони зі швидкістю від 0,001 до 1 мм на 1000 років! У їх складі знайшли залізо, мідь, нікель, марганець. До слідження Міжнародного геофізичного року (1957–1958 рр.) довели, що ці, схожі на картоплю, рудні утворення покривають великі площі дна Тихого, Індійського і північної частини Атлантичного океанів і міс тять до 30% марганцю. У квітні 1978 року експериментальне судно «Sedco 445» підняло перші зразки конкрецій із глибини 5250 метрів у районі Гавайських островів у Тихому океані. Це був результат спіль ної роботи учених і техніків зі США, Канади, Японії та Німеччини. ´´Зміщення видобувної промисловості світу в райони зі склад ними природними умовами почалося з 60-х рр. минулого століття. Наприкінці 1950-х рр. у районі затоки Кука на півдні Аляски в над звичайно складних природних умовах почали бурити морські сверд ловини. Згодом відкрили нафтогазоносну провінцію «Північного схилу Аляски», з найбільшим родовищем Прадхо-Бей (1968 р.) на узбережжі Північного Льодовитого океану. Транспортувати коло сальні запаси заполярної нафти на основну територію США ви рішили нафтопроводом, будівництво якого почалося в 1974 р. Понад 20 тис. осіб із різних країн працювали в екстремальних умо вах, при температурі до –64 °C. За рік тут випадає 84 см снігу. Пів нічний 680-кілометровий відрізок нафтопроводу до долини Юкону проклали на висоті 6 м над землею. При виході зі свердловин на поверхню, нафта мала температуру 80 °C. Це не дозволило про кладати труби в ґрунтах із вічною мерзлотою. Південний відрізок 107
РОЗДІЛ ІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор
нафтопроводу проклали в траншеях на глибині 4–6 м, аби не зава жати оленячим стадам чисельністю до 100 тис. голів, які щорічно тут кочують. Відрахування від продажу нафти з 1980-х рр. складали 85% усіх доходів до скарбниці штату. Завдяки їм на Алясці скасували по датки прибутковий і на споживання, влада штату утворила з нафто вих відрахувань спеціальний фонд, із якого кожен житель щорічно отримував чек на 800 $.
Запитання для індивідуальної бесіди 1. Наведіть приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень роз витку та спеціалізацію сільського господарства на прикладі України, будьякої іншої країни чи регіону світу. 2. Оцініть місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції. Поясніть, які її види мають переваги і конкурентоспроможність на світово му ринку. 3. Пригадайте з курсу географії материків та океанів, де знаходяться основ ні лісові пояси світу. Покажіть їх приблизне розташування на політичній карті світу. Назвіть країни, в межах яких вони розташовані. 4. Порівняйте лісозабезпеченість України, світу й окремих його регіонів. 5. Назвіть види мінеральних ресурсів за способом їх використання.
ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ 1. Складіть картосхему «Найбільші виробники та споживачі сільськогоспо дарської продукції». Покажіть на ній основні райони вирощування та спо живання зернових культур. 2. Складіть схему структури первинного сектора господарства, вкажіть, яку продукцію виробляють галузі, що входять до його складу. 3. За допомогою шкільного географічного атласу визначте температурний режим, кількість опадів та типи ґрунтів на яких вирощують цукрові буряки і цукрову тростину. Зробіть висновки.
ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ 1. За даними Національного агропорталу (електронний режим доступу: latifundist.com/rating) знайдіть інформацію про найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Україні та світі. Зробіть висновки щодо отриманої інформації. 2. Перегляньте відеоматеріали про виготовлення натуральної гуми з соку гевеї у Таїланді (ключові слова для пошуку в Інтернеті: How it’s Made – Natural Rubber). Зробіть висновки щодо отриманої інформації.
108
Тема 2. Видобувна промисловість
3. На сайті Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ (електронний режим доступу: fri.vin.ua) перегляньте інформацію про су часні технології вирощування сільськогосподарських культур, які впро ваджено в практику сільського господарства в Україні. Зробіть висновки щодо отриманої інформації.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ (у ГРУПІ АБО В ПАРІ) Дослідження 1 Тема: Проблеми і перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного й Азовського морів.
Завдання: Користуючись додатковими джерелами знань, підготуйте інформацію про проблеми і перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Складіть список використаних дже рел.
ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК Практична робота 3 Тема: Визначення основних технічних культур, що вирощуються в помір ному і тропічному кліматичних поясах, та обґрунтування встановлених від мінностей. Завдання: 1. Користуючись текстом підручника, картами шкільного географічного атласу, додатковими джерелами географічних знань, визначте основні технічні культури, які вирощуються в помірному і тропічному кліматичних поясах. 2. Визначте природно-кліматичні умови вирощування цих культур та зробіть відповідні висновки. Практична робота 4 Тема: Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу.
Завдання: Позначте на контурній карті найбільші басейни видобутку кам’яного ву гілля (Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волин ський (Україна); нафти і природного газу (Перської затоки, Західно сибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський).
109
Розділ III Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор У третьому розділі підручника подано характеристику вторинного сектора, як одного зі складових секторальної структури світового господарства та господарства України. Він включає в себе обробну промисловість та будівництво. Ці галузі панували в економіці країн Західної Європи у період з початку ХІХ ст. до початку Другої світової війни. Причиною переходу європейського суспільства до вторинного сектора економіки стало поліпшення техніки для сільського господарства й інших галузей первинного сектора. Це призвело до підвищення продуктивності праці та вивільнення значної кількості трудових ресурсів, задіяних у ньому в ті часи. Європейське суспільство при цьому перетворилося з аграрного на індустріальне. Зрозуміло, що розміщення цих галузей не залежить від природних умов, наявності або відсутності природних ресурсів, а тяжіє до суспільства з вищим рівнем розвитку освіти і науки. Тож розпочинаємо знайомство з процесами виробництва та постачання електроенергії, виробництвом машин і устаткування, хімічної продукції, тканин, одягу, взуття. ПРАЦЮЮЧИ НАД Третім РОЗДІЛОМ, ВИ: ´´ дізнаєтеся про найбільших виробників та споживачів електро енергії, металів, мінеральних добрив і полімерів, деревини і паперу, машин і устаткування, транспортних засобів; ´´ навчитеся пояснювати розміщення підприємств чорної і кольо рової металургії в Україні та світі; аналізувати статистичні дані щодо обсягів виробництва продукції вторинного сектора; ´´ оціните вплив сировинного, екологічного, паливного, енергетичного та інших чинників на розміщення підприємств вторинного сектора світового господарства і господарства України; наслідки їх впливу на довкілля; ´´ зрозумієте вплив спеціалізації сільського господарства на розвиток харчової промисловості у світі та в Україні.
ТЕМА 1. Виробництво та постачання електроенергії
Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії
§ 20. Електроенергетика світу. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення 1. Дізнайтеся про джерела електроенергії, які споживає Ваша школа та родина. 2. Поясніть, як впливає виробництво електроенергії на дов кілля.
Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення. Електричну енергію виробляють на електростанціях, які бувають різних типів. Тип електростанції визначається видом енергії, який використовується на них для виробництва електричного струму. Отже, електростанції бувають тепловими (ТЕС), гідравлічними (ГЕС), атомними (АЕС), геотермальними, вітровими, сонячними та ін. На їх розміщення впливають різні чинники, головними серед яких є наявність споживача (потреба в електроенергії) і наявність тих чи інших джерел енергії. Наприклад, припливна електростанція однозначно буде розміщена на узбережжі моря, та ще й там, де є високі припливи, бажано сприятливий рельєф дна і конфігурація берегів. Для ГЕС потрібна річка, а для геотермальної станції — наявність під землею джерел гарячих вод. Водночас наявність масового споживача у великих містах призводить до концентрації навколо них деяких типів електростанцій, іноді кількох, наприклад, теплових і атомних. Пригадайте, біля якого міста України розташовано ТЕС, ГЕС та АЕС. Знайдіть їх на карті. Із кожним роком зростають у світі обсяги використання відновлюваних, або невичерпних, джерел енергії, якими є енергія Сонця, вітру тощо. Ідея використання вітрової енергії не нова, пригадайте відомі всім вітряні млини, але виробництво борошна та електроенергії — різні речі. Нині у країнах Європи (Бельгія, Нідерланди, Данія, Німеччина) та США налагоджено серійний випуск невеликих вітряків потужністю від 1,5 до 100 та 30 тис. кВт/год електроенергії. 111
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Найбільші країни — виробники та споживачі електроенергії у світі. Виробництво електроенергії Китай 5 649 у світі постійно зростає. Понад США 4 297 60% усієї електричної енергії Індія 1 208 виробляють розвинуті країни Росія 1 064 світу. Однак серед найбільших Японія 1 061 країн-виробників електроенерКанада 615 гії є й країни, що розвиваються Німеччина 614 (мал. 63). Франція 555 Якщо ж брати до уваги не ваБразилія 582 лові показники, а виробництво Південна Корея 517 електроенергії на душу населенМал. 63. Країни — найбільші виробники ня, то картина буде геть інша електроенергії (за даними на 2015 р.) (мал. 64). Тут попереду Норвегія, Ісландія, Кувейт, Швеція, Канада. Виробництво з розрахунку на душу Як бачимо, в цих двох переліках Країна населення (кВт/год) однакову позицію займає лише одна країна, тобто Канада. Якщо Китай 5010 брати інший показник — експорт США 13536 електричної енергії — то матимеІндія 1108 мо ще один, відмінний від перших Росія 7188 двох, перелік країн — Франція, Японія 7960 Парагвай, Росія, Канада, НімечКанада 18481 чина, Швейцарія, Україна. Країна
Чисте виробництво (млрд кВт/год)
Німеччина
7102
Франція
8808
Бразилія
2893
Південна Корея
9704
Мал. 64. Виробництво електроенергії з розрахунку на душу населення в країнах-лідерах за валовим виробництвом (Мал.63)
Проаналізуйте дані малюнків 63 та 64 й поясніть, чому найбільший виробник енергії Китай значно відстає від Канади за виробництвом енергії на душу населення.
Найбільше електричної енергії, з великим відривом від усіх інших держав світу, споживають Сполучені Штати Америки. Вони не лише її найбільше виробляють, але ще й у великій кількості імпортують. Окрім США, основними імпортерами електроенергії є Італія і Нідерланди. Відмінності у структурі виробництва електроенергії на різ них типах електростанцій у країнах світу. Основна частка 112
ТЕМА 1. Виробництво та постачання електроенергії
електроенергії світу виробляється на ТЕС (понад 60%). Вони працюють на вугіллі, газі, мазуті й інших видах палива. Ті електростанції, які крім електричної енергії виробляють ще й теплову (для централізованого опалення будинків у містах), називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ). Друге місце у структурі виробництва електроенергії належить гідравлічним електростанціям (ГЕС). На них виробляється її приблизно 20%. На третьому місці знаходяться атомні електростанції (АЕС). Найбільші електростанції, які споживають енергію Сонця, побудовані у США (у штатах Каліфорнія, Аризона, Невада) та в Китаї. Залежно від комплексних географічних особливостей різних країн світу в них переважає виробництво електричної енергії на тих чи інших типах електростанцій. Наприклад, в Ісландії і Новій Зеландії поширені геотермальні електростанції (ГТЕС). Вони використовують внутрішнє тепло Землі. У цих країнах, розміщених у вулканічних поясах нашої планети, з глибин Землі піднімається гаряча вода, яка, на поверхні перетворюючись на пару, й рухає турбіни ГТЕС. Такі станції є також і в США, Італії, Японії та деяких інших країнах. Переважно гірські країни, які мають стрімкі повноводні річки, віддають перевагу будівництву ГЕС (Норвегія, ПАР тощо). Франція основну частину електроенергії — 75% виробляє на атомних електростанціях. Деякі країни теж свого часу вирішили розвивати переважно атомну електроенергетику. Однак великі катастрофи на АЕС (Україна, Японія), викликані як людським (Україна), так і природним чинниками (Японія), змусили ці країни відмовитися від цієї ідеї. Користуючись додатковими джерелами географічної інформації, підготуйте повідомлення про аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусіма в Японії. Найбільша кількість теплових електростанцій сьогодні збудована і будується в Китаї. 50% ТЕС Індії та 60% Росії працюють на місцевому вугіллі. Японія сьогодні не тільки повністю забезпечує себе власною енергією, а й є найбільшим експортером енергетичного обладнання, що використовується в енергетичному секторі. Німеччина — другий у світі виробник вітрової енергії, а Бразилія 80% енергії виробляє на ГЕС. Із десяти найбільших ГЕС світу 4 збудовані в Китаї на річці Янцзи. Найбільшими ГЕС у світі, які своїми грандіозними розмірами 113
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
а
б
вражають уяву людини, є «Три сестри» («Три ущелини») в Китаї — 22,4 млн кВт, «Ітайпу» в Бразилії — 14 млн кВт, ГЕС імені Симона Болівара («Гурі») у Венесуелі — 10,3 млн кВт (мал. 65). Серед АЕС у світі виділяються «Касівадзакі-Каріва» — 8,2 млн кВт, АЕС «Брюс» у Канаді — 6,2 млн кВт і Запорізька АЕС (найбільша в Європі) в Україні — 6 млн кВт. Серед ТЕС виділяється електростанція в Гаврі у Франції. Найбільші ТЕЦ працюють у найбільших містах світу. Знайдіть та карті найбільші електростанції та країни — найбільші виробники електроенергії.
Значення електроенергетики в суспільстві постійно зростає. Електроенергія — матеріальна основа науково-технічного прогресу, зростання продуктивності в праці в усіх галузях виробництва, важлива передумова ефективного Мал. 65. ТЕС (а), ГЕС (б), АЕС (в) розміщення господарства. В одних країнах, наприклад, у США й інших високорозвинених державах світу, значна частина електричної енергії використовується населенням у побуті. В країнах, що розвиваються, найбільша частка електроенергії споживається промисловістю й іншими галузями господарства. Потреба в електричній енергії буде зростати й надалі, адже все більше країн стають на шлях індустріального розвитку. Електрична енергія широко використовується у промисловості. Значна її кількість витрачається в галузях важкої промисловості — машинобудуванні, хімічній, металургійній, де поширені енергомісткі виробництва. У них електроенергія є не лише рушійною силою, а й необхідна в деяких технологічних 114
ТЕМА 1. Виробництво та постачання електроенергії
процесах. Значна кількість електроенергії споживається в комунальному господарстві. Все більше її використовується на транспорті. Пригадайте, якими електроприладами користується Ваша родина. Наскільки комфортним було б Ваше життя, якби не стало електроенергії? Електростанції бувають різних типів залежно від виду енергії, що використовується на них для виробництва електричного струму: теплові (ТЕС) — вугілля, газ, мазут тощо, гідравлічні (ГЕС) — енергія води, атомні (АЕС) — енергія розпаду атомного ядра, геотермальні — внутрішня енергія Землі, вітрові, сонячні тощо. Головними чинниками їх розміщення є наявність споживача і тих чи інших джерел енергії. Великі техногенні катастрофи на АЕС (Україна, Японія), викликані людськими і природними чинниками, змушують країни відмовлятися від будівництва нових АЕС. Із кожним роком зростають обсяги використання відновлюваних, або невичерпних, джерел енергії, якими є енергія Сонця, вітру тощо. Понад 60% усієї електричної енергії виробляють розвинуті країни світу, вони ж є основними її споживачами. Електроенергія, як матеріальна основа науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці в усіх галузях виробництва, важлива передумова ефективного розміщення господарства, широко використовується в промисловості. Значна її кількість споживається в комунальному господарстві та на транспорті. Запитання й завдання 1. Назвіть і покажіть на карті типи електростанцій за джерелом енерге тичних ресурсів. 2. Укажіть, які з них є більш екологічно чистими. Поясніть, як виробни цтво електроенергії пов’язане із забрудненням довкілля. 3. Наведіть приклади найбільших країн — виробників та споживачів електроенергії. 4. Поясніть, чи завжди екологічно чистим та безпечним є виробництво енергії на АЕС. 5. Знайдіть та покажіть на карті країни — найбільші виробники електро енергії.
115
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
§ 21. Електроенергетика України 1. Які відновлювані джерела енергії Вам відомі? 2. Що Вам відомо про способи використання енергії Сонця, віт ру, океанів?
Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС. У господарстві України електроенергетика відіграє важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), що його видобуває Україна на своїй території чи отримує з інших держав, а також енергія окремих річок витрачаються на виробництво електро- і теплоенергії. Електроенергетика — одна з найдавніших галузей економіки України. Вона забезпечує всебічний науково-технічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує Паливно-енергетичний баланс — умови праці й побуту. Розвиток співвідношення видобутку різних ви- електроенергетики, будівництво дів палива і виробленої енергії та їх потужних електростанцій сприя використання в господарстві. ють створенню нових промислових підприємств та вузлів. 0,9% 1,0% Окремі галузі промисловості те3,9% 3,3% риторіально тяжіють до джерел 3,6% дешевої електроенергії. Електроенергія в Україні ви робляється тепловими (ТЕС), гідравлічними (ГЕС і ГАЕС), атомними (АЕС), вітровими (ВЕС) і сонячними (СЕС) електростанці31,5% 55,7% ями. У перспективі є можливість розвитку геотермальної та інших видів електроенергетики. Загальна потужність усіх електростанцій країни перевищує 157 264 млн кВт/год (мал. 66). На атомні електростанції припадає близько 56% АЕС Генеруючі компанії ТЕС виробництва електроенергії. Далі Комунальні ТЕЦ і блок-станції ТЕЦ йдуть ТЕС і ГЕС. У країні діють 14 ГЕС Нетрадиційні джерела великих ТЕС (найбільші з них — електроенергії ГАЕС Запорізька, Придніпровська, ТриМал. 66. Структура загального пільська, Зміївська, Слов’янська, виробництва електроенергії у % Ладижинська, Бурштинська), на 2015 рік 116
ТЕМА 1. Виробництво та постачання електроенергії
8 ГЕС, 4 АЕС, 2 ГАЕС — Дністровська (четверта за потужністю в світі) й Ташлицька, а також 7 СЕС. Найбільша на 2012 р. СЕС у світі — Кримська, побудована австрійською компанією в анексованому нині Росією українському Криму. За рахунок у тому числі й цієї сонячної електростанції самопроголошений уряд анексованого Криму має намір частково вирішувати питання нестачі електроенерМал. 67. Кримська СЕС гії на півострові (мал. 67). Знайдіть на карті в шкільному географічному атласі ГЕС України. На яких річках вони збудовані? Поясніть, чи було доцільним їх будівництво на рівнинних річках у межах території з родючими чорноземами? Найбільшою в Європі й третьою за потужністю в світі є Запорізька АЕС в Енергодарі. Діють Південноукраїнська АЕС в Миколаївській області (м. Южноукраїнськ), а також Хмельницька АЕС (м. Нетішин) і Рівненська АЕС (м. Вараш). На останніх двох споруджуються нові атомні реактори. У різних регіонах країни енергозабезпеченість і структура виробництва електроенергії на різних типах електростанцій суттєво відрізняються. Основні теплові електростанції діють на Донбасі й у Придніпров’ї. Найпотужнішими з них (по 3,6 млн кВт є Вуглегірська ТЕС на Донбасі й Запорізька ТЕС в Енергодарі Запорізької обл. Подумайте, яку економіко-географічну помилку зробили проектанти, побудувавши недалеко одна від одної (на відстані приблизно 3 км) найпотужнішу в Європі Запорізьку АЕС і найпотужнішу в Україні Запорізьку ТЕС. Якщо на Донбасі домінують ТЕС, то в Придніпров’ї є ТЕС, АЕС і найпотужніша у країні Дніпровська ГЕС. Західну частину України електроенергією забезпечують теплові й атомні електростанції. Знайдіть на карті в шкільному географічному атласі найбільші ТЕС України. Зважаючи на гострий дефіцит вугілля через військові дії на Донбасі, ТЕС і ТЕЦ на початок 2016 року скоротили виробництво електроенергії на 18,7%. 117
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Використання відновлюваних джерел енергії. Відновлювана енергетика — це галузь, що отримує енергію за допомогою відновлюваних джерел. У 2016 р. загальна потужність електростанцій на відновлюваних джерелах енергії в Україні (без великих ГЕС) залишається на рівні 1,8% від загальної потужності об’єднаної енергосистеми України. Для порівняння частка відновлюваної енергетики в загальному енергобалансі країни в 2011 р. становила лише 0,17%. До цієї галузі належать сонячна, геотермальна, вітроенергетика, гідроенергетика та використання біопалива. Ця енергія не знищується, не спалюється, як мінеральне паливо. Експерти оцінюють можливості розвитку і використання відновлюваних джерел енергії в Україні у 455 млрд кВт. Таким чином, майбутнє енергетики в нашій країні за її розвитком. Знайдіть сучасну довідкову інформацію про викорис тання відновлюваних джерел енергії в Україні на сайті проекту ОБСЄ «Зелений пакет» (електронний режим доступу: ecoclubua.com/about/). Лінії електропередачі (ЛЕП). Різні типи електростанцій зв’язані між собою та з районами найбільшого споживання електроенергії лініями електропередачі (ЛЕП) (мал. 68).
Рівненська Хмельницька Трипільська ТЕС Зміївська ТЕС Бурштинська ТЕС Дністровська ГЕС
Ладижинська ТЕС ПівденноУкраїнська
ДніпроГЕС
Криворізька ТЕС Запорізька
Запорізька ТЕС
Мал. 68. Картосхема ЛЕП України
118
ТЕМА 1. Виробництво та постачання електроенергії
У межах країни мережа енергетичних об’єктів із комунікаціями між ними становить єдину енергетичну систему України. Утворилися і її локальні (місцеві) системи, наприклад, районного рівня на Донбасі та в Придніпров’ї. Навколо найбільших міст також сформувалися енергосистеми, які забезпечують їх тепловою та електричною енергією. Користуючись мал. 68, укажіть з ЛЕП яких країн зв’я зані українські лінії електропередачі. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран) Україна витрачає на виробництво електроі теплоенергії. Електроенергетика, як одна з найдавніших галузей економіки України, забезпечує всебічний науковотехнічний прогрес у всіх виробництвах, поліпшує умови праці й побуту населення. Електроенергія в Україні виробляється на ТЕС, ГЕС, ГАЕС, АЕС, ВЕС і СЕС, є можливість розвитку геотермальної та інших видів енергетики. Загальна потужність усіх електростанцій країни перевищує 157 264 млн кВт/год. На атомні електростанції припадає близько 56% її виробництва. Експерти оцінюють як перспективні можливості використання в Україні відновлюваних джерел енергії. Зважаючи на гострий дефіцит вугілля через військові дії на Донбасі, ТЕС і ТЕЦ на початок 2016 року скоротили виробництво електроенергії на 18,7%. Різні типи електростанцій зв’язані між собою та з районами найбільшого споживання електроенергії лініями електропередачі, які у межах країни утворюють єдину енергетичну систему України. Запитання й завдання 1. Які типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів працю ють в Україні? 2. Запропонуйте шляхи енергозбереження. Поясніть, які з них Ви може те втілити в життя Вашої школи та родини. 3. Знайдіть на карті найбільші ТЕС, каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровську і Ташлицьку ГАЕС та АЕС України. 4. Користуючись текстом підручника, порівняйте структуру вироб ництва електроенергії в Україні та інших державах світу. 5. Схарактеризуйте перспективи використання різних видів відновлю ваних джерел енергії в світі, Україні та у своєму регіоні.
119
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Тема 2. Металургійне виробництво § 22. Види та значення конструкційних матеріалів у господарстві. Сучасні технології виробництва чавуну й сталі, види сировини, палива та чинники розміщення металургійних заводів 1. Мабуть, кожен із Вас мав у дитинстві конструктор. Пригадай те, з яких матеріалів були зроблені його деталі. 2. Спробуйте зробити припущення — що ж таке «конструкційні матеріали»?
Конструкційні матеріали, їх види та взаємозамінність. Конструкційні матеріали — це матеріали, з яких виготовляють деталі найрізноманітніших конструкцій — машин, споруд тощо. Людство здавна використовує їх, наприклад, деревину, камінь, скло, бронзу, залізо тощо (мал. 69). Конструкційні матеріали Метали
Чорні: •сталь; •чавун
Кольорові: •алюміній; •титан; •мідь; •нікель; •цинк та ін.
Неметали
Композити
Пластмаса Кераміка Скло Гума Дерево
На металевій основі На керамічній основі На полімерній основі
Мал. 69. Класифікація конструкційних матеріалів
Конструкційні матеріали можна класифікувати за різними ознаками. Головна ознака їх класифікації — за природою матеріалів, із яких їх виготовляють: металеві, неметалеві й композиційні (поєднують у собі позитивні якості металевих та неметалевих). Нині найпоширенішими є металеві конструкційні матеріали, але постійно зростає питома вага неметалевих і особливо композиційних конструкційних матеріалів. До основних критеріїв оцінки якості конструкційних матеріалів належать 120
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
параметри опору до зовнішніх навантажень: міцність, ударна в’язкість, витривалість, довговічність тощо. Користуючись мал. 69, наведіть приклади, для виготовлення якої продукції використовують вказані там конструкційні матеріали. Сучасні технології, види сировини й палива для виробництва чавуну й сталі. З метою виплавки чорних металів (чавуну і сталі) використовуються залізна руда і марганець, а як паливо — коксівне вугілля (мал. 70). Щоб надати сталі тих чи інших потрібних властивостей, при виплавці чорних металів використовуються також руди кольорових металів — нікель, хром, кобальт, молібден, вольфрам тощо. При виплавці спеціальних сталей замість коксівного вугілля використовується електрична енергія. Коксівне вугілля Кокс
Тверді й рідкі хімічні продукти Смола
Аміак
Бензол
Коксовий газ
Коксування
Сірка
Газоподібні хімічні продукти Водень
Метан
Етилен
Мал. 70. Комбінування у виробництві коксівного вугілля
Технологічний процес виробництва чорних металів складається з окремих, іноді територіально відокремлених стадій. Першою стадією є видобуток і збагачення залізної руди. Потім слідує виплавка чавуну і сталі. Наступна стадія — виготовлення феросплавів (сплавів заліза з іншими металами) та прокату. Саме через це чорні метали переважно виготовляють на комбінатах із повним циклом виробництва (мал. 71). За допомогою мал. 71 схарактеризуйте основні етапи металургійного виробництва. Аби краще зрозуміти його, подивіться відеоматеріали в мережі Інтернет «Інтерпайп сталь: Перша плавка» та «Як роблять нержавіючу сталь». Комбінування у чорній металургії. Комбінування — це форма організації промисловості, за якої на одному підприємстві (комбінаті) поєднуються різні галузі промисловості на основі послідовної обробки сировини, з якої одержують декілька видів 121
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Коксохімічні комбінати та цехи Заводи для виробництва феросплавів
Копальні та кар’єри з видобутку руди та кам’яного вугілля
Енергетичні цехи
Гірничозбагачувальні комбінати
Доменні цехи
Сталеплавильні цехи Прокатні цехи Машинобудівний завод
Мал. 71. Структура металургійного виробництва
готової продукції. Процеси комбінування поширені в чорній і кольоровій металургії, хімічній, лісообробній, текстильній та інших галузях промисловості. Існує три види комбінування: послідовна обробка сировини, комплексна переробка сировини і палива, утилізація промислових відходів. Послідовна обробка сировини має галузевий і міжгалузевий характер. Металургійні комбінати є класичним прикладом комбінування, на яких послідовно з руди виплавляють чавун, сталь, різні сплави, а потім виготовляють прокат. На комбінаті одне підприємство поєднує різні виробництва, які є послідовними стадіями обробки сировини, обслуговують один одного або разом Мал. 72. Металургійний завод використовують відходи виробниГази Кисень цтва. Фурма Комбінування знижує капітальні витрати на будівництво Механізм перекидного підприємств, сприяє комплекс пристрою ному використанню сировини і промислових відходів, зменшує транспортні витрати, скорочує Майданчик звалювання брухту затрати праці. При комбінуванні і заливки чавуну промислового виробництва ствоМал. 73. Кисневий конвертер 122
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
рюються нові можливості раціонального розміщення виробництв у локальних промислових комплексах (мал. 72, 73). Сучасні чинники розміщення металургійних заводів. У зв’яз ку з великими витратами сировини при виплавці чорних металів у минулому та в більшості випадків у наш час підприємства чорної металургії тяжіють до районів, де зосереджений видобуток коксівного вугілля, залізної руди, флюсів, вогнетривів тощо. Швидкі темпи розвитку транспорту і здешевлення перевезень сировини на великі віддалі призвели до того, що в наш час виникли металургійні центри і цілі райони цієї галузі на узбережжях океанів, куди сировина доставляється величезними кораблями. Найяскравіший приклад — Японія. Вона не має власної сировини, але вигідно розміщена в Тихому океані на морських торговельних шляхах. Впливає на розміщення чорної металургії і наявність дешевої робочої сили у країнах, що розвиваються. За дією цього чинника попереду всіх знаходиться Бразилія. Значення металургії та металів у господарстві. Щодня Ви самі переконуєтеся у великому значенні металів як у господарстві, так і в побуті. Не зважаючи на те, що в господарстві зростає значення матеріалів-замінників металічних виробів, стверджувати про втрату значення металів поки що зарано. У машинобудуванні метали є основним конструкційним матеріалом. Жодна галузь господарства нині не може обійтися без машин, а отже, і без металу. Окремі галузі використовують особливо багато металів. У першу чергу це стосується військово-промислового комплексу. Однак метали потрібні всім — від виробництва меблів до виготовлення прикрас, від смартфонів до легкових і вантажних автомобілів, від літаків до зведення будівель. Назвіть предмети, що Вас оточують, у виробництві яких використано метали. Матеріали, з яких виготовляють деталі найрізноманітніших конструкцій, називають конструкційними. Їх класифікують на металеві, неметалеві й композиційні. Міцність, ударна в’язкість, витривалість, довговічність — основні критерії оцінки якості конструкційних матеріалів. Для виплавки чорних металів використовуються залізна руда, марганець, коксівне вугілля, а при виплавці спеціальних сталей — електрична енергія. Для надання їм потрібних властивостей використовуються руди кольорових металів — нікелю, хрому, кобальту тощо. 123
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Поєднуючи на одному підприємстві різні виробництва, чорні метали переважно виготовляють на комбінатах із повним циклом. Це класичний приклад комбінування, коли послідовно з руди виплавляють чавун, сталь, різні сплави, а потім виготовляють прокат. У більшості випадків підприємства чорної металургії тяжіють до районів видобутку сировини. Розвиток транспорту, здешевлення перевезень на великі віддалі сприяли створенню металургійних підприємств на узбережжях океанів. Впливає на розміщення чорної металургії і наявність дешевої робочої сили. Запитання й завдання 1. Поясніть, як впливають сировинний, екологічний, паливний, енерге тичний, транспортний, споживчий чинники на розміщення металур гійних комбінатів. 2. Оцініть наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля. 3. Назвіть основні види гірничої сировини, яка використовується для виробництва чорних металів. 4. Поясніть, чому металеві конструкційні матеріали не втрачають свого значення.
§ 23. Найбільші країни — виробники та споживачі чорних металів 1. Пригадайте, які металеві конструкції та деталі оточують Вас у повсякденному житті. 2. Поясніть, чи легко замінити їх конструкціями та деталями з інших матеріалів.
Найбільші країни-виробники чорних металів. Нині все ще найбільшими виробниками чорних металів залишаються розвинуті країни. Однак питома вага країн, що розвиваються, невпинно зростає. В наш час на перше місце у виплавці сталі вийшов Китай. Він не просто посідає перше місце, а виробляє сталі майже у 8 разів більше, ніж друга після нього Японія. Стрімкі темпи розвитку чорної металургії Китаю пов’язані зі швидкими темпами економічного розвитку країни. Конструкційні матеріали забезпечують матеріальну базу цих змін. На 3-му місці знаходиться країна, що розвивається, — Індія. З інших країн, що розвиваються, до десятки найбільших виробників сталі входить Бразилія. Швидкими темпами на привізній сировинній базі розвивається 124
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
чорна металургія Південної Кореї. Натомість обсяги виплавки сталі у США невпинно скорочуються. Україна входить у двадцятку найбільших виробників чорних металів світу (мал. 74). Різною є структура продукції, що виробляється тими чи іншими країнами. США і Японія спеціа лізуються на тонколистовому прокаті, необхідному для автомобілебудування. Висока питома вага тут і сучасної електрометалургії та використання кисневого дуття при виплавці сталі. В Китаї і Південній Кореї основну увагу звертають на виробництво товстолистового прокату, який іде на виробництво суден, а також використовується у військово-промисловому комплексі (мал. 75). Проаналізуйте мал. 74, зробіть висновки та знайдіть країн-лідерів за обсягами виплавки сталі на карті світу. Користуючись картами шкільного атласу, встановіть, хто з них використовує власну, а хто привізну сировину.
Позиція
Країни
Обсяги, млн тонн
1
Китай
65,030
2
Японія
8,434
3
Індія
6,910
4
США
6,261
5
Росія
5,739
6
Південна Корея
5,097
7
Німеччина
3,512
8
Бразилія
2,681
9
Туреччина
2,394
10
Італія
1,968
11
Тайвань
1,790
12
Україна
1,588
13
Мексика
1,465
14
Іран
1,409
15
Франція
1,283
Мал. 74. Країни-лідери за обсягами виплавки сталі на лютий 2015 р. (джерело: Worldsted)
Найбільші країни-споживачі чорних металів. Основні виробМал. 75. Виробництво ники чорних металів є одночасно сталевого листа головними експортерами та імпортерами цієї продукції на світовому ринку. Це свідчить про спеціалізацію, розвинений внутрішньогалузевий географічний поділ праці та подальший розвиток глобалізації світового господарства. Одні країни спеціалізуються на виробництві труб різного діаметру, інші пропонують найрізноманітніший прокат. 125
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Основними споживачами труб є країни з розвинутим видобутком нафти і газу (Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ тощо) (мал. 76). У цілому, найбільшими імпортерами сталі є Китай, Японія, країни Євросоюзу, США та Піва денна Корея. Сучасні тенденції розміщення виробництва чавуну, сталі, прокату. Ви вже знаєте, що в минулому 1 2 3 4 головним і домінуючим чинником територіальної організації і 5 6 7 8 б розміщення підприємств чорної металургії був сировинний. Тоді Мал. 76. а) Виробництво труб; майже все світове виробництво тяб) основні види металевого прокату: 1 — коло; 2 — шестикутник; жіло до вугільних басейнів. Нині ситуація склалася так, що сумар3 — рейка; 4 — арматура; ні затрати на видобуток вугілля 5 — лист; 6 — квадрат; стали меншими, ніж витрати 7 — кутик; 8 — швелер на видобуток і збагачення залізної руди. Таким чином, рудний чинник виявився важливішим за вугільний. Бурхливий розвиток транспорту теж вплинув на розміщення підприємств чорної металургії (мал. 77). Прибережні а країни з розвинутим машинобудуванням, наприклад, Японія, Південна Корея, не володіючи власними ресурсами для розвитку чорної металургії, але маючи масових споживачів їхньої продукції, почали інтенсивно розвивати виплавку сталі й виробництво прокату у власних портових містах. б Просторовий розрив між видобутком сировини і виробництвом Мал. 77. Сучасні кораблі: готової продукції в чорній метаа) бразильський рудовіз; лургії світу продовжує зростати. б) панамський балкер 126
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
Користуючись додатковими джерелами знань, підготуйте інформацію про найбільші транспортні судна для перевезень руд, вугілля та іншої сировини. У виробництві чорних металів невпинно зростає питома вага країн, що розвиваються, але найбільшими їх виробниками залишаються розвинуті країни. Україна входить у двадцятку найбільших виробників чорних металів світу. У галузі чорної металургії розвинений внутрішньогалузевий географічний поділ праці та спеціалізація. Найбільшими виробниками сталі є Китай, Японія та Індія, а імпортерами — Китай, Японія та країни Євросоюзу. Просторовий розрив між видобутком сировини і виробництвом готової продукції в чорній металургії світу продов жує зростати. Запитання й завдання 1. Наведіть приклади найбільших країн – виробників сталі, які забезпе чені власною сировиною або орієнтуються на значні обсяги внутріш нього її споживання. 2. Поясніть, чому країни – виробники та експортери сталі є одночасно і її імпортерами. 3. Оцініть наслідки впливу видобутку та транспортування металургійної сировини на довкілля. 4. Назвіть основні чинники, які впливають на розміщення металургійних заводів та виробництво сталі.
§ 24. Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні. Місце України на світовому ринку чорних металів 1. Пригадайте, де в Україні знаходяться основні родовища за лізної та марганцевої руд. Знайдіть їх на карті. 2. Які кам’яновугільні басейни є в Україні? Знайдіть їх на карті.
Місце України на світовому ринку чорних металів. Наша держава входить до числа основних виробників чорних металів у світі, займаючи місце в двадцятці провідних країн. Причина цього явища полягає в тому, що в країні є найкращі умови для виробництва чорних металів, адже на одній території держави просторово сконцентровані всі наявні чинники і ресурси для розвитку цієї галузі. Високоякісна залізна руда, коксівне вугілля та марганцева руда видобуваються в Україні майже поруч зі значними покладами флюсових вапняків і вогнетривів (мал. 78). 127
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Сировина для металургії Залізна руда
Марганцева руда
Кривий Ріг, Кременчук, Білозерське, Керченське
Велико токмацьке, Нікопольське
Коксівне вугілля
Донбас
Флюсові вапняки, вогнетривкі глини, природний газ Причорно морська низовина, Поділля
Дон бас, Крим
Донбас та Придні пров’я
Мал. 78. Сировинна база України для розвитку металургії
І все це ніби «нанизане» на Дніпро з його водосховищами. Це важливо, адже для виробництва тонни металу потрібно до 20 тонн води. Український метал має високу конкурентоспроможність на світовому ринку. Однак нестабільна політична ситуація в країні призвела до спаду в роботі галузі. Обсяги виробництва металів зменшуються, і країна втрачає свої позиції на світовому ринку. Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології. Чорна металургія України — складна галузь. До неї належать різні за організацією і технологією виробництва, які мають логічну послідовність: видобування сировини (залізної і марганцевої руд, коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків, вогнетривких глин), збагачення залізної руди, спікання її в агломерат (у грудки) або окатиші, виплавка чавуну, сталі, виробництво феросплавів і прокату (металеві листи, стрічки, рейки, труби тощо), порошкова металургія, коксохімія, виробництво вогнетривких матеріалів, електродів, будівельних матеріалів тощо. Чорна металургія України, маючи сучасні технології, але в багатьох випадках застаріле, спрацьоване обладнання, порівняно зі сучасним виробництвом у Японії чи Південній Кореї, є матеріаломісткою галуззю. Вона споживає близько 20% електроенергії та води, що використовуються в господарстві країни. Для виплавки 1 т чавуну потрібно до 3 т залізної руди, понад 1 т коксу, 0,5 т вапняку, 10–20 т води тощо. Сучасний розвиток науково-технічного прогресу призводить до зміни структури виробництва металів в Україні. Вона змінюється в напрямку зростання питомої ваги електрометалургії, а також усе ширшого впровадження киснево-конверторного виробництва. Все це 128
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
дає можливість виробляти якіснішу сталь із меншими затратами. Велике значення має також зростання питомої ваги вироб ництва труб, які користуються значним попитом на світовому ринку. Знайдіть додаткову інформацію на тему «Сучасна порошкова металургія», використовуючи Інтернет-відео матеріали, а саме про інженерно-фізичний факультет Національного технічного університету України «КПІ». Сукупність чинників розміщення підприємств, основні центри чорної металургії в Україні. Чинниками розвитку і розміщення підприємств чорної металургії в Україні є: близькість родовищ природної мінеральної сировини; густа мережа шляхів сполучення між родовищами; розвиток металомісткого машинобудування; велика кількість металобрухту. Важливим чинником є також наявність висококваліфікованих кадрів, які готують вищі навчальні заклади України. Необхідно до цього додати ще й те, що чорна металургія має комплексоутворюючі особливості. Великі підприємства «обростають» значною кількістю допоміжних та обслуговуючих виробництв, що використовують відходи. Так, коксові гази використовуються для виробництва добрив, а шлаки — для виготовлення будівельних матеріалів. Найбільші комбінати чорної металургії розміщені в Кривому Розі, Дніпрі, Кам’янському, Мал. 79. Відвантаження продукції Запоріжжі, Нікополі, Маріу Запорізького металургійного полі, Краматорську, Алчевську заводу річковим транспортом (мал. 79). Перегляньте в мережі Інтернет фільм «ИНТЕРПАЙП СТАЛЬ: экскурсионный фильм». Зробіть висновки щодо сучасних технологій виробництва металу. Поясніть, чому сучасні металургійні заводи більш екологічно чисті порівняно зі застарілими, яких в Україні переважна більшість. Це металургійні центри, в яких є по одному або кілька металургійних підприємств, що визначають їх виробничу 129
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
спеціалізацію. Окремі близько розміщені центри формують металургійні вузли. Сукупність металургійних центрів і вузлів, що тяжіють один до одного, утворює металургійний район, який охоплює територію однієї або кількох областей. В Україні їх три: Придніпров’я, Донбас і Приазов’я. До складу Придніпровського металургійного району входять 5 великих вузлів виробництва: Дніпровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. Із усіх великих металургійних підприємств України майже половина працює у Придніпров’ї. В Донецькому металургійному районі сформувалося 3 вузли металургійної промисловості: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський. У Приазовському районі знаходиться потужний Маріупольский центр із двома великими металургійними комбінатами (мал. 80). Основні райони чорної металургії Придніпровський
Донецький
Приазовський
Залізні та марганцеві руди, флюсові вапняки
Кам’яне вугілля, вогнетривкі глини, флюсові вапняки
Вигідне ТГП: перехрестя потоків сировини та палива
Мал. 80. Чинники формування металургійних районів України
Знайдіть на карті металургійні райони України та вкажіть металургійні центри, які входять до їх складу. Чорна металургія України складається з різних за організацією і технологією виробництва підприємств: від видобування і збагачення сировини до виробництва сталі, феросплавів, прокату тощо. Нестабільна політична ситуація, пов’язана з військовими діями на Донбасі, призвела до спаду в роботі галузі й втрати передових позицій на світовому ринку чорних металів, які Україна посідала ще кілька років тому. Серед проблем розвитку галузі — застаріле обладнання. Серед переваг — близькість розміщення родовищ природної мінеральної сировини; густа мережа шляхів сполучення; розвиток металомісткого машинобудування; велика кількість металобрухту та наявність висококваліфікованих кадрів. 130
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
Найбільші комбінати чорної металургії розміщені в трьох металургійних районах: Придніпров’я, Донбас і При азов’я. Запитання й завдання 1. Поясніть, чому Україна входить до складу країн-лідерів із виробни цтва чавуну, сталі та прокату. 2. Поясніть вплив сировинного, паливного, електроенергетичного, транспортного, споживчого, екологічного чинників на розміщення металургійних комбінатів України. 3. Покажіть на карті центри чорної металургії в Україні: Кривий Ріг, Дні про, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Ал чевськ. 4. Поясніть чинники формування металургійних районів України, пока жіть їх на карті. 5. Користуючись додатковими джерелами знань, оцініть наслідки впли ву металургійного виробництва на довкілля.
§ 25. Кольорова металургія у світі та в Україні 1. Руди яких кольорових металів видобувають в Україні? Зна йдіть їх основні родовища на карті. 2. Пригадайте, що таке спеціалізація.
Особливості технології виробництва та чинники розміщення підприємств із виплавки міді, алюмінію, титану. На розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники — сировинний та енергетичний. Руди кольорових металів мають у своєму складі в багато разів менше металів, ніж залізна руда. Отже, виплавка кольорових металів — справа дорога, матеріалота енергоємна, ще й екологічно небезпечна. Тому руди кольорових металів недоцільно перевозити на далеку відстань. Коли ж без цього не можна обійтися, намагаються підвищити вміст корисного компонента в руді, зробивши з неї концентрат. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і менше забруднювати довкілля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію з нефелінів поєднують із виробництвом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво — з випуском соляної кислоти, емалей, титанових білил. У технологічному процесі виплавки кольорових металів переважно використовують електроенергію. Наприклад, для виплавки 1 т алюмінію потрібно 18–20 тис. кВт/год електро131
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
енергії. Для виплавки такої ж кількості магнію її потрібно ще більше — 22 тис. кВт/год. Для виробництва алюмінію використовують три руди: боксити, алуніти і нефеліни. Найбагатші з них — боксити. Найбільше їх видобувають три країни: Австралія, Ямайка і Гвінея. Провідними трьома споживачами алюмінію є США, Німеччина і Японія. Приблизно половина міді, яка виплавляється в світі щорічно, припадає на чотири країни: Чилі, Китай, Японію і США. Основними споживачами рафінованої міді є промислово розвинені країни Азії — Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Тайвань, Таїланд, країни ЄС — Німеччина, Італія, Франція тощо та США. Користуючись мал. 81 та 82, визначте регіони світу, які є лідерами з виробництва алюмінію.
Північна Америка — 335
Західна Європа — 317
Східна і Центральна Європа — 334
Китай — 2,713 ОАЕ — 438 Південна Америка — 114 Африка — 140
Океанія — 168
Мал. 81. Картосхема розподілу регіонів світу за обсягами випуску алюмінію на серпень 2016 р.
Титан — четвертий із найпоширеніших у структурі земної кори після алюмінію, заліза і магнію твердий сріблястий метал, точка плавлення якого становить 1675 °C. З 801 виду магматичних порід, проаналізованих Геологічною службою США, 784 містили титан. Найбільш важливі мінеральні джерела ти132
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
Позиція
тану — ільменіт і рутил. Значні Виробродовища ільменіту є в Австралії, ництво Країни алюмінію Канаді, Китаї, Індії, Мозамбіці, (в тисячах Новій Зеландії, Норвегії, Україні тонн) та країнах Південної Африки, ру23 300 тилу — в Південній Африці, Індії 1 Китай 2 Росія 3 500 і Сьєрра-Леоне (мал. 83). Титан і його сплави з алю- 3 Канада 2 940 мінієм, ванадієм, молібденом, Об’єднані Арабські 2 400 магнієм та іншими металами 4 Емірати використовуються як конструк- 5 Індія 2 100 ційний матеріал у авіа-, ракето-, Мал. 82. Країни-лідери за суднобудуванні, харчовій, медичвиробництвом алюмінію на 2014 р. ній промисловості й кольоровій Країна Ільменіт Рутил металургії тощо. Він надзвичайно висококорозійностійкий, і за США 2 000 невідомо цією якістю перевершує всі мета- Австралія 160 000 24 000 ли, крім благородних — золота, Бразилія 43 000 1 200 платини. За міцністю титан та31 000 — кож не має суперників. Він в 1,7 Канада 200 000 — раза важчий за алюміній, але у 6 Китай 85 000 7 400 разів міцніший та у 12 разів твер- Індія діший за нього. Мадагаскар 40 000 — Поглиблення постадійної Мозамбік 14 000 510 спеціалізації виробництва під Сьєрра-Леоне — 3 800 впливом ТНК (на прикладі алю37 000 — мінієвої промисловості). Руди Норвегія 63 000 8 300 кольорових металів від їх видо- Південна Африка 5 900 2 500 бутку до отримання готового ме- Україна талу проходять декілька стадій: В’єтнам 1 600 — а) видобуток; б) збагачення; в) ви- Інші країни 26 000 400 плавка у спеціальних печах із меМал. 83. Світові запаси ільменіту тою отримання чорнового металу; та рутилу на 2014 р. г) очищення його від шкідливих домішок (рафінування). Отриманий на останній стадії метал потім перетворюється на прокат найрізноманітнішого профілю (дивись мал. 76 на стор. 126). Кожна стадія може виконуватися на окремих, дуже віддалених один від одного підприємствах. Нині світова кольорова металургія випускає понад 70 видів металів, 96% усього їх обсягу припадає на алюміній, мідь, цинк і свинець. 133
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Поцікавтеся в інших джерелах знань, у яких галузях гос подарства використовують ці метали. Розміщення окремих стадій виробництва кольорових металів визначається природно-ресурсними, економічними, екологіч ними та іншими чинниками. Жорстке екологічне законодавство в розвинутих країнах змушує бізнесменів нести додаткові витрати і «виганяє» кольорову металургію до країн, що розвиваються, з їх ліберальним законодавством і процвітаючою корупцією. Інакше склалася ситуація з виробництвом алюмінію з бокситів. Вони можуть містити у своєму складі до 60% корисного компонента. Тому таку руду везуть до країн, що мають велику кількість дешевої електроенергії. Основні центри виробництва кольорових металів в Україні. В Україні є два райони кольорової металургії — Придніпровський і Донецький. Найбільший центр Придніпровського району і країни в цілому — Запоріжжя. Тут працюють два заводи — алюмінієвий і титано-магнієвий. Титанова сировина надходить на Запорізький алюмінієвий комбінат із нашої країни. Причина розміщення цих підприємств у Запоріжжі полягає в їх орієнтації на дешеву електроенергію Дніпрогесу. Великий глиноземний завод, який використовує імпортні боксити з Ямайки, Гвінеї, Бразилії й Австралії, розташований у Миколаєві, побудовано у 1980 р. Це одне з найбільш енерго ефективних глиноземних підприємств у світі, яке має найвищий рівень автоматизації технологічних процесів серед глиноземних заводів колишнього СРСР. Використавши інформацію з офіційного сайту Миколаївського глиноземного заводу (електронний режим доступу: rusal.ru/about /23/), дізнайтесь більше про роботу цього підприємства. У Придніпровському районі діє гірничо-металургійний комбінат у м. Верхньодніпровську, зорієнований на електроенергію сусідніх ГЕС і ТЕС. Сировинною базою комбінату є Самотканське родовище титанових руд. До електроенергії Кременчуцької ГЕС тяжіє Світловодський завод чистих металів у Кіровоградській області. У Побузькому працює нікелевий завод на місцевій сировинній базі. У Донецькому районі на привізних концентратах працює цинковий завод у м. Костянтинівка. Цинк — універсальний ме134
ТЕМА 2. Металургійне виробництво
тал, який використовується в різних галузях господарства: від покриття чорних металів до виготовлення цинкових білил. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти. До складу цього району входять також завод обробки кольо рових металів у м. Бахмут, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат, завод наплавних твердих сплавів, розміщений у м. Торезі Донецької області, спільне українсько-іспанське підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську Луганської області. Доля останніх двох підприємств не визначена, оскільки вони знаходяться на окупованій Росією частині Донбасу. Основними чинниками розміщення підприємств кольорової металургії є сировинний та енергетичний. Комплекс не використання рудної сировини дозволяє максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і зберегти довкілля. Для виробництва алюмінію використовують боксити, алуніти і нефеліни. Провідними його споживачами є США, Німеччина і Японія. Майже половину міді виплавляють Чилі, Китай, Японія та США. Значні родовища титану є в Австралії, Канаді, Китаї, Індії, Мозамбіці, Новій Зеландії. Основні стадії виробництва кольорових металів: видобуток і збагачення руди, виплавка чорнового металу та його рафінування, виробництво прокату. В Україні є два райони кольорової металургії — Придніпровський і Донецький. На їх підприємствах виробляють алюміній, титан, магній, нікель, цинк, латунь тощо з місцевої та імпортної сировини на вітчизняній електроенергії. Запитання й завдання 1. Назвіть основні види кольорових металів. 2. Наведіть приклади найбільших країн-виробників алюмінію, титану, міді у світі та Європі. Покажіть їх на карті. 3. Схарактеризуйте місце України на світовому ринку кольорових мета лів за допомогою мал. 83. 4. Перегляньте в мережі Інтернет відеоматеріали на тему «Як виготов ляють алюмінієву фольгу». Схарактеризуйте особливості сучасних технологій роботи з кольоровими металами. 5. Знайдіть на карті центри кольорової металургії в Україні. Поясніть принципи їх розміщення. 6. Оцініть наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля.
135
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Тема 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу § 26. Значення та особливості технологій хімічного виробництва. Найбільші країни-виробники хімічної продукції 1. Пригадайте речі, зроблені з пластмаси та гуми, які оточують Вас у повсякденному житті. 2. Запропонуйте конструкційні матеріали, якими можна було б замінити пластмаси та гуму і зберегти при цьому властивості цих речей.
Значення та особливості технологій хімічного виробництва. Багато з того, що оточує нас у побуті, вироблено хімічною промисловістю: лінолеум на підлозі, обшивка ліфта, сидіння у тролейбусі чи у вагоні метро, різноманітні упаковки і мінеральні добрива, засоби боротьби зі шкідниками полів, полімерні плівки і труби, деталі для комбайнів, тракторів і космічних кораблів (мал. 84). Цей перелік можна ще продовжувати. Багато чого з перелічених виробів ще порівняно недавно не існувало. Це свідчить про швидкий розвиток хімії, зумовлений насамперед тим, що хімічна промисловість разом із машинобудуванням визначають і забезпечують науково-технічний прогрес інших галузей господарМал. 84. Продукція хімічної ства. Жодна з них не може обіпромисловості йтися без хімії. І ця залежність дедалі зростає. Хімічні технології все більше використовують інші галузі господарства, навіть харчова промисловість. Водночас хімічна промисловість істотно відрізняється від більшості інших галузей. Вона має необмежену сировинну базу, екологічно небезпечна і в той же час утилізує відходи і може створювати нові матеріали з певними властивостями. Така її особливість дуже цінна, наприклад, для космічної техніки і будівництва, фармацевтичної, харчової і легкої промисловості. 136
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
Поясніть, чому сьогодні штучні матеріали із заданими властивостями цінуються більше, ніж натуральні.
Інші галузі (побутова хімія, фотохімія, лакофарбова, мікробіологічна, хімікофармацевтична)
Переробка полімерних матеріалів (вироби з пластмас, шини, гумотехнічні вироби)
Виробництво мінеральних добрив (азотні, калійні, фосфатні)
Виробництво полімерних матеріалів (синтетичні смоли, пластмаси, волокна)
Виробництво кислот, лугів, солей, соди
Виробництво органічних кислот, спиртів
Гірничо-хімічна (видобуток сірки, солей, вугілля, нафти, газу та ін.)
Хімія органічного синтезу
Основна хімія
Хімічна промисловість вважається однією з провідних галу зей світового господарства. Її разом з електроенергетикою і машинобудуванням відносять до так званої «авангардної трійки» матеріальних галузей світового господарства. Хімічна промисловість складається з таких галузей: гірнича хімія (видобування сировини), основна хімія (виробництво мінеральних добрив, неорганічних кислот і соди) та хімія органічного синтезу (виробництво полімерних матеріалів) (мал. 85).
Галузі, що постачають сировину (лісова, чорна і кольорова металургія, коксохімія, харчова промисловість, нафто- і газопереробка)
Мал. 85. Структура хімічної промисловості
Чинники розміщення основних виробництв продукції. Різні галузі хімічної промисловості мають різні технології виробництва і використовують різну сировину, тому й чинники їх розміщення будуть різними. В цілому ж хімічна промисловість доволі сировинно-, енерго- і водомістка галузь господарства, та ще й найбільш екологічно небезпечна. Цей чинник теж є важливим і обмежує розміщення деяких галузей хімічної промисловості у великих містах поблизу житлової забудови. Окремі галузі хімічної промисловості доволі працемісткі. Це ще один чинник їх 137
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
розміщення. І, нарешті, в наш час відбуваються швидкі зміни в техніці й технології хімічного виробництва, що також впливає на значущість чинників розміщення галузі. Чітку орієнтацію на сировину — поклади калійних солей — мають підприємства з виробництва калійних добрив. Водночас виробництва азотних добрив тяжіють до районів споживання і розташовуються поруч із сировиною — на гілках нафто- і газопроводів. На споживача орієнтується в розміщенні виробництво суперфосфатних добрив. Енергоємне виробництво хімічних волокон тяжіє до районів виробництва дешевої електроенергії. Малотранспортабельну сірчану кислоту випускають у районах її споживання. Початкові стадії хімії органічного синтезу орієнтуються на сировину, а кінцеві (виробництво хімічних волокон, пластмас, синтетичного каучуку і гуми) — на споживача. Найбільші країни-виробники мінеральних добрив, полімерів, гумових і пластмасових виробів, ліків. Провідним сектором галузей хімічної промисловості нині є основна хімія, яка виробляє кислоти, луги і мінеральні добрива. Виробництво мінеральних добрив (калійних, фосфатних, азотних та комплексних) постійно зростає через зростаючі запити сільського господарства. Чи користуєтеся Ви мінеральними добривами на присадибній ділянці чи під час догляду за кімнатними рослинами? Дізнайтеся, де вони вироблені. Знайдіть це місце на карті. Основними виробниками добрив у світі є Китай, США, Канада, Індія і Росія. Виробництво калійних добрив не потребує великої кількості енергії і палива, але використовує значну кількість сировини. Головною сировиною для виробництва азотних добрив (аміачна селітра, сульфат амонію, карбамід тощо) переважно виступає природний газ. Через це підприємства галузі орієнтуються на газові родовища, розміщуються біля магістральних газопроводів і коксохімічних печей (мал. 86). Проаналізуйте мал. 86, назвіть країни, які є найбільшими виробниками мінеральних добрив. За допомогою карт атласу визначте, яку сировину вони використовують. Швидкими темпами розвивається у світі виробництво продукції органічного синтезу (пластмас, хімічних волокон, синтетичних смол і каучуків). Основними продуцентами хімічних волокон є як розвинуті країни, так і країни, що розвиваються: 138
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
Параметр
Калійні добрива
Фосфатні добрива
Азотні добрива
Сировина
Калійні солі
Фосфорити — фосфорна кислота
Аміак
Країнивиробники
Основні імпортери
1. Канада
1. США
1. Китай
2. Росія
2. Марокко
2. США
3. Німеччина
3. Росія
3. Індія
4. Білорусь
4. Китай
4. Росія
1. США
1. Китай
1. США
2. Бразилія
2. Пакистан
2. Індія
3. Китай
3. Індія
3. Південна Корея
4. Індія
4. В’єтнам
4. Туреччина
Частка експортних угод
82% (хлорид калію)
46% (ДАФ)
13% (аміак)
Характеристика ринку
Глобальний, одиниці гравців
Регіональний, десятки гравців
Регіональний, сотні гравців
Мал. 86. Основні виробники та споживачі мінеральних добрив
Китай, США, Республіка Корея, Індія, Індонезія, Японія, Таїланд. Новим регіоном, який розвивається нині прискореними темпами, є Східна і Південно-Східна Азія. Лідерами у виробництві синтетичних смол і пластмас, сировиною для яких служить газ, переважно є розвинуті країни: США, Японія, Німеччина, Франція, Нідерланди. Виробництво хіміко-фармацевтичних товарів теж зосере джено переважно в розвинутих країнах Заходу, хоча до цієї економічно вигідної справи все більше залучаються і країни, що розвиваються, наприклад, Індія. Проаналізуйте Вашу домашню аптечку. Визначте, в яких країнах світу зроблені ліки та медичні приладдя, які вона містить. На країни Західної Європи припадає понад 30% усього світового виробництва продукції хімічної промисловості. Трохи поступається цьому регіону Північна Америка. Приблизно стільки ж виробляють країни Азії. Швидкий розвиток хімічної промисловості, яка може створювати нові матеріали з певними властивостями, зумовлено тим, що разом із машинобудуванням вони визна139
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
чають і забезпечують науково-технічний прогрес інших галузей господарства, які все більше використовують хімічні технології і продукти. Окремі галузі хімічної промисловості мають різні технології виробництва, використовують різну сировину, тому й чинники їх розміщення неоднакові. Хімічна промисловість — це сировинно-, енерго- і водомістка екологічно небезпечна галузь із необмеженою сировинною базою, яка водночас утилізує відходи. Провідним сектором галузей хімічної промисловості ни ні є основна хімія, яка виробляє кислоти, луги і мінеральні добрива, виробництво яких постійно зростає. Лідерами з випуску хімічної продукції у світі є Китай, США, Канада, Індія, країни Євросоюзу, Японія, Південна Корея, Росія тощо. Запитання й завдання 1. Назвіть основні види продукції, яку дають хімічні підприємства. 2. Як на Вашу думку, чи існує взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни і рівнем концентрації окремих хімічних ви робництв? 3. Поясніть вплив на розміщення виробництва хімічної продукції спо живчого, сировинного, наукового, транспортного чинників. 4. Оцініть вплив виробництва хімічної продукції на довкілля. 5. На прикладі виробництва мінеральних добрив поясніть, чому одні й ті ж самі країни є водночас їх найбільшими виробниками і споживачами.
§ 27. Хімічне виробництво в Україні Перегляньте інформацію на упаковках миючих засобів та ін ших товарів побутової хімії, якими користується Ваша родина. Де вони зроблені? Знайдіть ці міста на карті України та світу.
Основні центри виробництва хімічної продукції та чинники їх формування в Україні. Україна належить до провідних світових виробників деяких видів продукції хімічної промисловості. Певною мірою це пов’язано з наявністю відповідної сировини. Сировиною для хімічної промисловості країни є кам’яне й буре вугілля, супутні й природні гази, нафта, кам’яна й калійна солі, фосфорити, крейда, вапняки, сірка тощо. Використовує галузь також відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу. 140
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
Підприємства гірничої хімії розміщуються в районах видобування корисних копалин, що використовуються як хімічна сировина. Запаси сірки зосереджені у Львівській області, кам’яної солі — в Солотвино (Закарпаття), Слов’янську, Бахмуті (Донбас) і в Криму, поклади калійної солі — в Івано-Франківській області. Однією з галузей основної хімії, що ґрунтується на потребах чорної металургії Донбасу і Придніпров’я, є коксохімічне виробництво. Коксохімія — комплексоутворююча галузь, яка добре поєднується з металургійним виробництвом. Так, низькокалорійний доменний газ використовується для обігрівання коксових печей, а висококалорійний газ, що утворюється внаслідок коксування вугілля, передається в мартени для виплавляння сталі й на прокатне виробництво. Крім того, з нього виробляють азотні добрива. Коксохімія є базою для розвитку великої кількості супутніх і допоміжних підприємств, які переробляють доменний і коксовий гази, феноли, смоли тощо. З них виробляють сірчану кислоту, медичні препарати, пестициди і гербіциди, барвники, пластмаси, мінеральні добрива (мал. 87). Вугілля
Коксова батарея
Доменна піч
Сірка Сірчана кислота Амоній Добрива Бензол Нафталін Водень Синтетичний газ (метанол) Кам’яновугільна смола
Переробка газу
Невідпрацьований газ
Нагрівання коксових батарей
Кокс 32%
Чавун
До менний газ
16%
Змішування газів 52%
13%
Очищений коксовий газ 87%
Нагрівання, вироблення пари та електро енергії
Мал. 87. Структура коксового виробництва
141
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
До провідних галузей основної хімії належить виробництво мінеральних добрив: калійних, фосфорних, азотних, комбінованих, гранульованих. Україна має значну сировинну базу для виробництва калійних добрив (родовища калійних солей у Калуші й Стебнику). Підприємства, що випускають фосфорні добрива, працюють на імпортній сировині та місцевих фосфоритах. Найбільшими підприємствами є хімзаводи у Вінниці й Костянтинівці, суперфосфатний завод в Одесі, «Хімпром» у Сумах, металургійний завод «Азовсталь» у Маріуполі. Основними центрами виробництва азотних добрив (аміачна вода, аміачна селітра) є Кам’янське, Запоріжжя, Алчевськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Горлівка. Ці підприємства розміщено в районах коксохімічного виробництва. Друга група підприємств, де виробляють ці добрива, тяжіє до споживача і розміщена в районах видобування природного газу та на трасах газопроводів. Так виникли виробництва в Черкасах, Рівному, Одесі. У багатьох галузях господарства використовується сірчана кислота: у виробництві мінеральних добрив, нафтопереробній, харчовій, текстильній. Виробництво сірчаної кислоти — галузь основної хімії, яка є однією з провідних у хімічній промисловості України та має значну сировинну базу. Це самородна сірка в Передкарпатті, відходи коксохімічних і нафтопереробних заводів, сірчисті гази, що утворюються під час виплавки цинку, міді, нікелю. Через високу хімічну активність сірчану кислоту небезпечно перевозити на далекі відстані. Тому її виробництво орієнтується на споживача. Основними виробниками сірчаної кислоти є підприємства Костянтинівки, Сум, Рівного, Нового Роздолу, Кам’янського. Виробництво соди зосереджено біля родовищ кам’яної солі й ропи солоних озер, оскільки воно дуже матеріаломістке. Щоб виробити 1 т соди, потрібно витратити 1,5 т кам’яної солі, 1,5 т вапняку і 1,7 т умовного палива. Основними підприємствами содової промисловості є ВО «Хімпром» у Слов’янську і завод у Лисичанську. На ропі Сиваша працює підприємство в Красноперекопську (Крим). Кальцинована сода використовується в харчовій промисловості та для виробництва скла. Каустична сода виробляється в Калуші. Її використовують у текстильній промисловості, миловарінні, при 142
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
виробництві штучних волокон, глинозему з бокситів тощо. Фармацевтична галузь випускає лікарські засоби і вироби медичного призначення. Це одна з галузей господарства, яка розвивається в Україні та світі найдинамічніше. У нашій державі в останні роки темпи зростання виробництва в ній у середньому сягали 20%. Нині в країні діє 49 підприємств, які забезпечують лише 30% ринку ліків. Доміную чим центром виробництва галузі залишається Київ. Він же демонструє найвищі темпи зростання виробництва. Серед інших центрів фармацевтичної промисловості виділяються Харків, Львів, Одеса. Найбільшими підприємствами є ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Київ), корпорація «Артеріум» (ТОВ «Київмедпрепарат» і АТ «Галичфарм»), АТ «Київмедпрепарат» (Київ), АТ «Здоров’я» (Харків), АТ «Фармак» (Київ), ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», АТ «Київський вітамінний завод» та ін. (мал. 88). Проаналізуйте Вашу домашню аптечку. Визначте, які ліки та медичні приладдя зроблені в Україні. Виробництво гуми і пластмас, миючих засобів. Для виробництва синтетичних смол і пластмас сировиною є нафта, газ, кам’яне вугілля, а також кам’яна сіль.
а
б
в
г Мал. 88. а) Сучасне фармацевтичне виробництво; б) Борщагівський хімікофармацевтичний завод; в) фармацевтична фірма «Дарниця»; г) продукція заводу «Фармак»
143
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Хімічні підприємства розміщуються у районах видобування сировини або в місцях споживання готової продукції, яка використовується в легкій, харчовій, гумоазбестовій та інших галузях господарства. Найбільші підприємства зосереджені на Донбасі і в Придніпров’ї. У Запоріжжі виробляють кремнійорганічні сполуки, синтетичні смоли, в Кам’янському — полівініл і полістирол, у Сєвєродонецьку — вироби з пластмас і склопластику. Синтетичні смоли переробляють на плівкові, пластмасові та інші вироби в Калуші, Одесі, Києві, Фастові. Гумоазбестова промисловість налічує понад 30 підприємств різної потужності та різного асортименту продукції. Виробництво шин і гумоазбестових виробів зосереджено в Дніпрі (ВО «Дніпрошина»), Білій Церкві («Росава»), Броварах. Гумотехнічні вироби випускають у Києві, Лисичанську, Білій Церкві, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Донецьку, Чернівцях (завод гумового взуття), Луцьку, Кременчуці (завод технічного вуглецю). На українському ринку, як Ви вже, мабуть, помітили, панують миючі засоби зарубіжного виробництва. Водночас Україна володіє сировиною світового значення для виготовлення миючих засобів найвищої якості, та ще й екологічно безпечних, на основі чорноморського кілу (пластична маса морських відкладів) і грязей солоних лиманів. Нині основними виробниками миючих засобів в Україні є підприємства у Дніпропетровській (м. Покровськ) і Харківській (м. Первомайськ) областях та в м. Вінниці. До складу хімічної промисловості входять: гірнича хімія, основна хімія (виробництво мінеральних добрив, неорганічних кислот і соди) та хімія органічного синтезу (виробництво полімерних матеріалів). Україна належить до провідних виробників окремих видів хімічної продукції світу. Підприємства гірничої хімії розміщуються в районах видобування корисних копалин. Коксохімія є базою для розвитку великої кількості супутніх і допоміжних підприємств. До провідних галузей основної хімії України належать виробництво мінеральних добрив, соди, кислот. Фармацевтична галузь розвивається в Україні найдинамічніше. Головним центром виробництва галузі залишається м. Київ. 144
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
Гумоазбестова промисловість налічує понад 30 підприємств різної потужності й асортименту від шин до гумового взуття. Вітчизняна промисловість забезпечує незначну частку миючих засобів і засобів побутової хімії. Запитання й завдання 1. Назвіть види хімічної продукції, яка випускається в Україні. 2. Покажіть на карті найбільші центри виробництва мінеральних добрив, виробів із гуми і пластмас, побутової хімії, ліків в Україні. 3. Схарактеризуйте вітчизняну сировинну базу виробництва хімічної продукції. 4. Проаналізуйте зв’язки хімічних виробництв із металургійними та кок сохімічними. 5. Оцініть вплив виробництва хімічної продукції на довкілля. Підготуйте додаткову інформацію про найбільш екологічно брудні підприємства галузі. 6. Поясніть, чому металургійний завод є крупним виробником міне ральних добрив.
§ 28. Виробництво деревини й паперу у світі та в Україні 1. Наведіть приклади речей, які виготовляють із деревини. 2. Чи завжди можна зробити ці речі з інших конструкційних ма теріалів? Поясніть чому.
Виробництво деревини й паперу у світі: значення, особливості технологій та чинники розміщення підприємств. На нашій планеті виділяють два лісових пояси — північний і південний, на яких базується світова лісова і деревообробна промисловість. У першому заготовляють переважно «м’яку» деревину хвойних, у другому — «тверду» деревину широколистяних порід. У середньому за рік на Землі площа лісів зменшується на 12 млн гектарів, відповідно, скорочуються й обсяги наявних лісових ресурсів як бази сировини для виробництва виробів із дерева і паперу. В наш час найбільшими експортерами деревини є Канада, США і Росія. За ними слідують скандинавські країни та країни тропічного поясу. Деревина з цього регіону світу нині становить вже третину світового експорту (Бразилія, Індонезія, Філіппіни, Малайзія тощо). До найбільших імпортерів належать Японія і країни Західної Європи. 145
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Знайдіть на карті світу країни, які є лідерами з постачання деревини на світовий ринок. Деревообробна промисловість в основному базується у розвинених країнах Західної Європи, де з переважно привізної дешевої сировини виготовляють дорогі будівельні матеріали і меблі. США та Канада, використовуючи, переважно, власну сировину, посідають не тільки провідні місця у світі в галузі лісозаготівлі, а й мають потужну лісопереробну промисловість (мал. 89). Зміни в останній період полягають у зростанні питомої ваги виробництва фанери у країнах Південно-Східної Азії на основі власної деревини. У розвитку целюлозно-паперової промисловості визначну роль відіграє сировинний чинник. Але, крім деревини, у цьому виМал. 89. Виробництво паперу робництві значним сировинним ресурсом є вода. Лідерами з виробництва целюлози є США, Китай, Канада і Японія, яка працює на привізній сировині. За виробництвом паперу лідерами є Китай, який за останні десять років майже в чотири рази збільшив обсяги цієї продукції, ще й експортує обладнання для її виробництва, а також США і Японія, яка скоротила обсяг продукції за останні 10 років майже на 30%. У виробництві газетного паперу поза конкуренцією, безперечно, є Канада (близько 30% світового виробництва). Виробництво деревини й паперу в Україні. За рахунок власних ресурсів потреби України в деревині задовольняються лише на третину. Водночас відходи переробки деревини використовуються лише на 50–60%. Зрубані у лісопаркових зонах або зламані старі дерева просто гниють на землі, що ні в якому разі не допускається в країнах Європи чи Північної Америки. Важливо розширювати площі лісонасаджень із швидкорослими і цінними породами дерев, уживати заходів щодо підвищення продуктивності насаджень. Особливо ефективним є вирощування лісів плантаційним способом (мал. 90). Користуючись мал. 90, поясніть, чому треба заощадливо ставитись до лісових ресурсів. 146
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
Галуззю лісової промисловості, яка об’єднує виробництва, 6 1 основані на хімічній переробці деревини, є лісохімічна промис2 ловість, а саме: суха перегонка 5 деревини, вуглевипалювання й різні види каніфольно-скипидар4 3 них виробництв. Як сировину галузь використовує відходи, що Мал. 90. Вирощування лісів планзалишаються після переробки детаційним способом: 1 — підготовка ґрунту посівом або посадкою; ревини: соснові пеньки, живицю 2 — технічне обслуговування молодого сосни, дров’яну деревину листялісорозведення; 3 — перше них порід, відходи деревообробної проріджування й обрізка (від 10 до промисловості, продукти суль12 років); 4 — друге проріджування фатно-целюлозного виробництва. (17–20 років); 5 — третє і п’ятє проріГалузь дає необхідну як населенджування, витончення (5 років); ню, так і іншим галузям еконо6 — вирубка (від 40 до 50 років) міки продукцію: деревне вугілля, оцтову кислоту, метиловий спирт, деревні смоли, деревноспиртові розчинники, формалін, каніфоль, скипидар, різні види ефірної олії тощо. Підприємства лісопереробки розміщені в Україні доволі рівномірно, проте в сировинних районах (Карпатах і Поліссі) їх більше. У районах лісорозробок і біля них великими центрами деревообробної промисловості є Ужгород, Рахів, Ясіня, Хуст, Перечин, Великий Бичків, Мукачеве на Закарпатті, а також міста Передкарпаття і Полісся — Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Костопіль, Луцьк, Житомир, Чернігів, Шостка. Міста Карпат і Полісся виробляють основну частину фанери, пиломатеріалів, деревостружкових і деревоволокнистих плит, будівельних деталей із деревини, а також паперу і картону. Слід зазначити, що економічна криза останніх років в Україні призвела до скорочення обсягів виробництва продукції на одних підприємствах та призупинення роботи на інших. За межами зон лісорозробок деревообробні підприємства розміщуються у великих промислових центрах і транспортних вузлах (Київ, Донецьк, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Кременчук, Кривий Ріг, Херсон тощо). Підприємства меблевої промисловості орієнтуються в своєму розміщенні переважно на споживача. Тому вони зосереджу147
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
ються у великих містах і довкола них (мал. 91). Багато підприємств цієї галузі працюють і у лісопромислових районах (Івано-Франківськ, Мукачево, Ужгород). На лісопромислові райони орієнтуються в розміщенні лісохімічні підприємства. Багато століть тому в Україні почали виробляти папір. Свідченням цього є чисельні села Мал. 91. На меблевій фабриці з назвою Папірня, розміщені, здебільшого на Поліссі. Нині ці підприємства орієнтуються в розміщенні на сировинні та водні ресурси, електроенергію і кваліфіковану робочу силу. Тому зосереджені вони переважно в лісопромислових районах — Карпатському і Поліському. Є свідчення того, що в Радомишлі у 1612 році було засновано першу папірню для потреб церкви. Але вона не була першою в Україні. Знайдіть інформацію про історію виробництва паперу та книгодрукування в Україні. Основними компонентами для одержання целюлози є низькоякісна деревина хвойних і листяних порід дерев, відходи лісопиляння і деревообробки. У спеціальному апараті подрібнену деревину піддають обробці й вона перетворюється на целюлозу. За новими технологіями целюлозу можна виготовляти з очерету, соломи тощо. Її використовують для виробництва паперу й картону. Найбільшими підприємствами галузі є целюлозно-картон ний завод у Жидачеві (Львівська область) і картонно-паперовий комбінат в Обухові (Київська область). На картонно-паперових фабриках у багатьох містах країни виготовляють учнівські зошити. Чи є на Ваших учнівських зошитах інформація про те, де вони вироблені? Поцікавтеся, де вони надруковані. Великі підприємства целюлозно-паперової промисловості є в Києві (картонно-паперовий комбінат), Рахові (картонна фабрика), Херсоні (целюлозний завод), Ізмаїлі (целюлозно-картонний завод), Корюківці Чернігівської області (фабрика технічних паперів), Малині Житомирської області (паперова фабрика). 148
ТЕМА 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу
У світі намітилась тенденція до зменшення потреб у пиломатеріалах і збільшення в картоні, пресованих виробах, деревних плитах. Саме розвиток таких виробництв для України є актуальним і перспективним. На Землі існує два лісових пояси — північний і південний. У першому заготовляють переважно «м’яку» деревину хвойних, у другому — «тверду» деревину широколистяних порід. Обсяги наявних лісових ресурсів як сировинної бази скорочуються, тому важливо розширювати площі лісонасаджень за рахунок швидкорослих і цінних порід дерев. У розвитку целюлозно-паперової промисловості визнач ну роль відіграють сировинний чинник і наявність води. Нові технології дозволяють виготовляти целюлозу з очерету, соломи тощо. Потреби України в деревині за рахунок власних ресурсів задовольняються лише на третину. Ступінь переробки відходів деревини в Україні дуже низький — 50–60%. Підприємства галузі розміщені в Україні доволі рівномірно, але більше їх у сировинних районах лісорозробок. Розташовані у великих промислових центрах і транспортних вузлах підприємства меблевої промисловості орієнтуються переважно на споживача. Світові тенденції до зменшення потреб у пиломатеріалах і збільшення в картоні, пресованих виробах, деревних плитах роблять перспективним розвиток таких виробництв в Україні. Запитання й завдання 1. Схарактеризуйте сировинну базу виробництва паперу. Наведіть при клади найбільших у світі країн-виробників деревини та паперу. 2. Назвіть та покажіть на карті найбільші центри виробництва деревини й паперу в Україні. 3. Поясніть, як впливають на розміщення виробництва деревини й па перу споживчий, сировинний, науковий, транспортний та екологіч ний чинники. 4. Чи існують зв’язки хімічних виробництв із деревообробними? Пояс ніть, які саме. 5. Оцініть вплив виробництва паперу на довкілля.
149
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Тема 4. Виробництво машин та устаткування § 29. Машинобудування світу 1. Які машини та механізми оточують Вас у повсякденному житті? 2. Чи можна уявити собі життя без них?
Машинобудування та його роль у сучасному світі. У сучасному світі практично вся діяльність людини пов’язана з використанням виробів машинобудування. Це телевізор і міксер, холодильник і пральна машина, радіоприймач і велосипед, мобільний телефон. Усі вони виготовлені машинами або з їх використанням. На роботу люди дістаються автобусами, потягами, автомобілями і там теж мають Машинобудування та металооб робка — це сукупність галузей справу з машинами — верстатапромисловості, що виготовляють ми, комбайнами. Навіть в управмашини та устаткування для усіх ла- лінській праці дедалі більше використовуються машини — нок господарства та побуту людей. комп’ютери, ксерокси, автоматизовані робочі місця.
а
Зробіть висновок щодо то го, як відрізнялися вже 100 років тому машини та механізми, які використовувалися у первинному секторі господарства в країнах із різним рівнем розвитку.
Отже, без машин життя та виробнича діяльність людей сьогодні неможливі. Забезпечуючи все більш ефективними машинами різні галузі господарства, машинобудування сприяє науково-техб нічному прогресу, полегшує та Мал. 92. Обмолот зерна 100 років поліпшує умови праці робітників тому: а) в Росії (с. Кіжи); (мал. 92). б) у Франції (с. Мецервіс) 150
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
Різноманітність підприємств та чинники їх розміщення. Спеціалізація у машинобудуванні. Машинобудування в нинішньому світі стає все більш складною і диференційованою галуззю (мал. 93). Машинобудівний комплекс
Виробництво промислового та будівельного обладнання
Сільськогосподарське
Транспортне
Загальне машинобудування
Виробництво ЕОМ
Виробництво побутової техніки
Приладобудування
Верстатобудування
Автомобілебудування
Середнє машинобудування
Авіакосмічне
Підйомно-транспортне
Енергетичне
Гірничошахтне
Металургійне
Важке машинобудування
Мал. 93. Структура машинобудівного комплексу
Залежно від таких чинників, як матеріало- і трудомісткість, виділяють важке, загальне та середнє машинобудування (мал. 94). З огляду на специфіку продукції, яку випускають різні підприємства машинобудування, воно поділяється на окремі підгалузі, а ті на ще дрібніші підрозділи. Наприклад, до складу підгалузі транспортного машинобудування входить автомобілебудування. Воно, в свою чергу, поділяється на виробництво легкових і вантажних автомобілів, автобусів, мотоциклів, трамваїв, електровозів тощо. Така розмаїта галузева і технологічна диференціація машинобудування створює умови для спеціалізації окремих підприємств на виробництві не лише готової продукції, наприклад, легкового автомобіля, але й на випуску його окремих деталей і частин. До них можна в цьому випадку віднести виробництво інжекторів, моторів, автомобільного скла, шин, сидінь для салону. Як бачимо, машинобудівні й не лише машинобудівні заводи при виробництві якогось готового товару стають все біль151
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Машинобудування Важке
Загальне
Середнє
Особливості Матеріаломістке з великим споживанням металу, відносно мала трудомісткість
Середні нормативи споживання металу, енергії, невисока трудомісткість
Мала металоємність, підвищена трудомісткість, енергоємність
Приклади Металургійне, гірничошахтне устаткування, ковальсько-пресові машини, судна, вагони, локомотиви, цистерни
Устаткування для лісової, целюлознопаперової, будівельної, легкої, харчової промисловості
Приладобудування, виробництво засобів обчислювальної техніки
Чинники розміщення Поблизу металургійних баз, районів споживання готової продукції
У районах споживання з урахуванням близькості сировинної бази
Наявність кадрів: конструкторів, інженерів, кваліфікованих робітників
Мал. 94. Види та особливості машинобудування
ше спеціалізованими на виробництві окремих частин машин, їх деталей і вузлів. У машинобудуванні, враховуючи особливості технології виробництва готових машин, можливості для розвит ку спеціалізації виробництва практично безмежні (мал. 95). Спеціалізація у машинобудуванні Подетальна: випуск окремих деталей, наприклад, валів, зубчастих коліс, фланців тощо
Вузлова: випуск вузлів, призначених для використання в кінцевій продукції (коробки передач, мотори тощо)
Технологічна: випуск литих або кованих заго товок і деталей із пластмас і металокераміч них порошків, гальванічні покриття тощо
Предметна: випуск кінцевої продукції (агрегатів, машин, приладів, апаратури тощо)
Мал. 95. Спеціалізація у машинобудуванні
Пригадайте, що таке спеціалізація (мал. 95). Поясніть її значення для розвитку машинобудування. Чому не вигідно на одному підприємстві виробляти деталі та вузли і готову машину? 152
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
Кооперування у машинобудуванні. Ви вже знаєте, що такі форми організації виробництва, як спеціалізація і кооперування, тісно між собою пов’язані. Спеціалізація без кооперування в багатьох випадках втрачає будь-який сенс. Розвиток спеціалізації викликає все більше розширення і поглиблення кооперування, тобто встановлення довготривалих виробничих зв’язків підприємств зі спільного виробництва певної готової продукції машинобудування. Користуючись мал. 14 та 15 на стор. 31, поясніть, що таке кооперування на прикладі автомобілебудування. У наш час практично всі найвідоміші машинобудівні фірми світу тісно між собою пов’язані. Якщо ми подивимося на те, в яких країнах і на яких підприємствах виготовлені деталі та вузли легкових автомобілів, то лише за цим можна вивчати економічну географію світу. Так, на автомобілях французької фірми «Рено» встановлено двигуни японської фірми «Ніссан». Ледь не кожна деталь цього автомобіля походить з іншої країни. Виходить, що французькі там лише кузов і збирання всіх цих деталей, доставлених на фірму з усього світу. Те ж саме можна сказати і про будь-який інший складний виріб машинобудування в будь-якій країні світу. Життя та виробнича діяльність людей сьогодні неможливі без машин і машинобудування. Забезпечуючи машинами різні галузі господарства, воно сприяє науковотехнічному прогресу, полегшує та поліпшує умови праці робітників. Машинобудування стає все більш складною і диференційованою галуззю, що створює умови для спеціалізації окремих підприємств на виробництві не лише окремих деталей і частин, а й готової продукції. Розвиток спеціалізації викликає все більше розширення і поглиблення кооперування, тобто встановлення довготривалих виробничих зв’язків підприємств зі спільного виробництва певної готової продукції машинобудування. У наш час практично всі найвідоміші машинобудівні фірми світу тісно пов’язані між собою. Запитання й завдання 1. Проаналізуйте чинники розміщення окремих виробництв машин та устаткування, використовуючи мал. 93 та 94.
153
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
2. Схарактеризуйте сучасні тенденції розвитку і розміщення виробни цтва машин і устаткування. 3. Поясніть, як на розвиток машинобудування впливають спеціалізація та кооперування. Наведіть приклади. 4. Оцініть роль машинобудування у розвитку світового господарства.
§ 30. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку і рівнем розвитку машинобудування 1. Перегляньте інформацію про машини та механізми, якими користується Ваша родина у побуті. Де вони зроблені? 2. Знайдіть ці міста на карті України та світу.
Машинобудування світу. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку регіону, країни і рівнем розвитку машинобудування. На розміщення машинобудування світу впливає багато різноманітних чинників. Це визначається тим, що машинобудування буває метало-, праце- і наукомістким. Окремі галузі тяжіють до кваліфікованих кадрів, інші до наукових центрів, ще інші — до місць виробництва сировини (металургійних районів і центрів). Останнім часом важливим став чинник дешевої робочої сили. Ще один чинник — територіальна близькість країн, які вироблять велику кількість вузлів і деталей для збирання готових машин і обладнання. У зв’язку зі зростаючими наукомісткістю машинобудування і вимогами до кваліфікації працівників, прослідковується чіткий зв’язок між рівнем економічного розвитку країни і рівнем розвитку в ній машинобудування. Фактично перехід тієї чи іншої країни до так званої «Великої двадцятки» був зумовлений випереджаючими темпами розвитку в ній саме машинобудування. Пригадайте, які країни входять до складу «Великої двадцятки». Знайдіть їх на карті. Поясніть, чи впливає територіальна близькість цих країн на виробництво вузлів деталей для збирання готових машин і обладнання. Вплив глобалізації на розвиток машинобудування у країнах «центру», «напівпериферії» і «периферії». Машинобудування виявилося галуззю світового господарства, яка дуже швидко відгукнулася на запити глобалізації. З країн «центру», з їх традиційно розвиненим машинобудуванням, ця галузь вирушила до 154
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
«напівпериферії», а нині й до країн «периферії». У ці регіони з менш розвинутими країнами в наш час відбувається переміщення загального машинобудування, деяких працемістких галузей, зокрема, виробництво дорожньо-будівельних і сільськогосподарських машин, суднобудування тощо. Таке поширення машинобудівного виробництва планетою слугує додатковим стимулом глобалізації, поглиблення спеціалізації і встановлення кооперованих зв’язків глобального масштабу. Поясніть, як науково-технічний прогрес та розвиток морського транспорту вплинули на поширення машинобудівного виробництва планетою.
7,81 м
8,40 м
Найбільші країни-виробники літаків, легкових автомобілів, морських суден, верстатів, комп’ютерів, робототехніки. У світовому виробництві пасажирських літаків безумовним лідером є США. На цю країну припадає близько 65% ринку літаків планети. Підприємства однієї з найбільших корпорацій світу «Boeing» щорічно випускають по 400 магістральних пасажирських літаків. Таке масове виробництво а називають серійним. Спостерігається дуже висока територіальна концентрація підприємств цієї корпорації на крайньому північному заході США, в містах Сіетл б та Лос-Анджелес. На другому місці знаходиться європейський кон- Мал. 96. Літаки «Airbus А380» (а) та «Boeing 747» (бб) сорціум (тимчасове об’єднання підприємств) «Ейрбас Індастріз» (штаб-квартира розташована у місті Тулуза, Франція) (мал. 96). До нього входять авіабудівні компанії Європи із Франції, Німеччини, Великої Британії й Іспанії. Вони за рік випускають до 200 літаків марки «Airbus». На цей 6,50 м 7,15 м консорціум припадає до третини Мал. 97. Розріз-порівняння світового виробництва пасажирлітаків «Airbus А380» ських літаків (мал. 97). та «Boeing 747» 155
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Чи є у Вас або членів Вашої родини досвід використання авіаційного транспорту? Поділіться своїми враженнями від нього з однолітками. Між цими виробниками пасажирських авіалайнерів точиться запекла конкурентна боротьба на світовому ринку: за 10 років (2004–2014 р.), «Airbus» отримав 8 933 замовлення і поставив замовникам 4 824 судна. «Boeing» отримав 8 428 замовлень, забезпечивши поставку 4 458 суден. Кожна компанія регулярно звинувачує іншу в отриманні несправедливої державної допомоги від своїх урядів тощо. Чому, на Вашу думку, існує ця конкуренція? Що вона дає? Ще одним із лідерів світового ринку пасажирських регіональних літаків є бразильська авіабудівна компанія «Embraer» (Empresa Brasileirade Aeronautica) зі штаб-квартирою в м. СанЖозе-дус-Кампус, штат Сан-Паулу. Найбільшими виробниками легкових автомобілів є Китай, США та Японія. Світове автомобілебудування поступово поширюється світом, захоплюючи все нові країни, до переліку яких вже долучилися Індія, Мексика, Бразилія, Таїланд, Туреччина та ін. Якщо у країнах ЄС і Японії легкові автомобілі переважно випускаються на експорт, то у США — для внутрішнього споживання (мал. 98). Проаналізуйте дані мал. 98 та назвіть світових лідерів за обсягами виробництва автомобілів у 2015 році. Спробуйте пояснити, як до цього списку лідерів потрапили Індія, Мексика, Бразилія, Таїланд. Світове суднобудування також переміщується до країн, що розвиваються. Тут значно дешевша робоча сила. Тому постійно зростає питома вага цих країн у виробництві кораблів. Нині у трійці лідерів Південна Корея, Японія та Китай, однак найшвидше ця галузь розвивається в Аргентині, Мексиці, Індії. США нині концентрують увагу на виробництві військових кораблів. Сучасне верстатобудування, яке вимагає високої кваліфікації працівників, зосереджує власне виробництво у розвинутих країнах світу і є доволі працемістким (Німеччинна, США, Японія, Італія і Швейцарія). Частка країн, що розвиваються, не перевищує в складі продукції галузі 6%. 156
Рік максимального виробництва
Світ
90 780 583 58 374 162 38 564 516 10 577 426
90 780 583
2015
1
Китай
24 503 326 2 069 069
24 503 744
2015
2
США
12 100 095 12 799 857 8 009 841 8 005 859
13 024 978
1999
3
Японія
9 278 238 10 140 796 11 042 884
31 597
13 486 796
1990
4
Німеччина
6 033 164 5 526 615 3 878 553
306 064
6 213 460
2007
5
Південна Корея
4 555 957 3 114 998
123 135
0
4 657 094
2011
6
Індія
4 125 744
113 917
14 688
4 174 713
2012
7
Мексика
3 565 469 1 935 527
490 006
0
3 565 469
2015
8
Іспанія
2 733 201 3 032 874 1 181 659
0 253
3 032 874
2000
9
Бразилія
2 429 463 1 681 517 1 165 174
0
3 712 380
2013
10 Канада
2 283 474 2 961 636 1 369 607
387 726
3 058 813
1999
11 Франція
1 970 000 3 348 361 3 378 433
357 512
3 919 776
1989
12 Таїланд
1 915 420
0
2 457 057
2013
783 672
2 332 376
1963
50 881
0
1 385 796
2015
—
—
2,233,103
2012
Місце
Максимальне виробництво
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
13
Країна
Велика Британія
2015
2000
801 360
411 721
1980
222 288
73 347
1 682 156 1 813 894 1 312 914
14 Туреччина
1 385 796
430 947
15 Росія
1 384 399 1 205 581
1950
—
Мал. 98. Країни-лідери з виробництва автомобілів
Виробництво комп’ютерної техніки та робототехніки нині орієнтується на Південно-Східну і Східну Азію (Китай, Сінгапур, Республіка Корея, Японія, Таїланд). Останнім часом до них приєдналася Мексика. Країни Європи і США постійно втрачають тут свої позиції. Користуючись картами атласу, знайдіть країн-лідерів із випуску продукції машинобудування в кожному з регіонів світу. На розміщення машинобудування світу впливає багато різноманітних чинників, адже воно буває метало-, праце- і наукомістким. 157
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Через зростання наукомісткості машинобудування і вимог до кваліфікації працівників прослідковується чіткий зв’язок між рівнем економічного розвитку країни і рівнем розвитку в ній машинобудування. Сучасні процеси глобалізації зрушили переміщення галузей машинобудування з країн «центру» до «напівпериферії» та «периферії». Відбувається поглиблення спеціа лізації і встановлення кооперованих зв’язків глобального масштабу. Лідерами виробництва широкого спектру продукції машинобудування є країни «Великої двадцятки», а сучасне верстатобудування, яке вимагає високої кваліфікації працівників, концентрує власне виробництво у розвинутих країнах світу і є доволі працемістким. Запитання й завдання 1. Назвіть основні види продукції машинобудування та чинники їх роз міщення. 2. Наведіть приклади найбільших країн-виробників автомобілів, літаків, морських суден, верстатів, комп’ютерів та електроніки. Покажіть їх на політичній карті світу. 3. Схарактеризуйте сучасні тенденції розвитку і розміщення виробни цтва машин і устаткування. 4. Оцініть роль машинобудування у розвитку світового господарства.
§ 31. Машинобудування в Україні 1. Назвіть галузь господарства, в якій задіяні члени Вашої роди ни. Вона надає послуги чи випускає певну промислову про дукцію? 2. Ці послуги аббо продукцію реалізовують в Україні чи вони ідуть на експорт?
Машинобудування в Україні. Машинобудування України — надзвичайно складна галузь, яка поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Підприємства машинобудування об’єднуються в одне ціле на основі спільних технологій, сировини та кінцевого призначення готової продукції. Великі галузі, наприклад, сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне маши158
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
нобудування країни складається з автомобіле-, судно-, вагоно-, тепловозо-, літакобудування. А, наприклад, автомобілебудування охоплює виробництво легкових і вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв і тролейбусів тощо. Які з цих видів транспорту працюють у Вашому обласному центрі? Дізнайтеся, чи є тут підприємства з їх виробництва або ремонту. В Україні, як і у світі, розміщення окремих галузей машинобудування залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні в розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі машинобудування об’єднано в кілька груп. Найбільші центри виробництва продукції машинобудування в Україні. Важливе значення для нашої країни має транспортне машинобудування. Це складна і територіально поширена галузь. Її підприємства випускають автомобілі, тепловози, тролейбуси, трамваї, вагони, судна, літаки. В Україні підприємствами чорної металургії випускається різноманітний прокат для цієї галузі. Крім того, багато транспортних засобів випускають підприємства транспортного машинобудування, які входять до військово-промислового комплексу країни. Львівське підприємство «Електрон» налагодило випуск сучасних трамваїв для перевезення пасажирів великих міст. Це підприємство працює в кооперації з відомими зарубіжними фірмами. Потужності з виробництва тролейбусів є в Києві і Дніпрі. Легкові автомобілі в кооперації з відомою корейською фірмою «Деу» виробляє Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ). У Луцьку функціонує автомобільний завод, орієнтований на виробництво вантажно-пасажирських автомобілів, їх збирають також із деталей зарубіжного виробництва. Великий автомобільний завод знаходиться в Кременчуці. Він серійно виробляє потужні вантажні автомобілі. Крім того, тут налагоджено випуск вантажних автомобілів різного типу, в тому числі й для військових потреб. У Черкасах створено автобусний завод, який виробляє автобуси і збирає вантажні автомобілі із зарубіжних комплектуючих (мал. 99). Потужні підприємства, зайняті ремонтом, відновленням і переоснащенням тепловозів, електровозів і вагонів, існують у 159
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
великих містах і залізничних вузлах. Дарницький вагоноремонтний завод у Києві на базі старих вагонів фактично виробляє нові, повністю переоснащуючи їх. У країні є декілька вагонобудівних заводів (Кам’янське, Кременчук, а Стаханов, Маріуполь, Київ). Крюківський вагонобудівний завод (Кременчук) випускає швидкісні електропоїзди та вагони для метро (мал. 100). Найбільшим центром судно будування, яке поширене в уз бережних містах, є Миколаїв. б Другий центр знаходиться в Херсоні. Великий суднобудівний завод працює в Києві. Виготовлені у столиці морські судна глибоководними річками доправляють до Чорного моря. Є такі заводи і в Криму (Феодосія і Керч). Ремонтують морські судна в найбільв ших портах. Розвинуте в Україні й літакобудування. Всього до 10 країн світу здатні виробляти великі літаки. Україна входить до їх числа. Більш того, саме у нас, на авіаційному заводі «Антонов» у Києві, виготовили найбільг ший у світі транспортний літак Мал. 99. Продукція АН-225 «Мрія», який установив транспортного машинобудування близько 200 світових рекордів. України: а) львівський трамвай; б) луцький тролейбус; Понад 50 тис. людей зустрічали його в Австралії у 2016 році, в) запорізька «Славута»; г) кременчуцький «КрАЗ» адже він вражає уяву. Нині завод налагодив випуск декількох типів вантажних і пасажирських літаків, у тому числі відомого АН-178. Ще один літакобудівний завод знаходиться у Харкові. 160
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
В Україні налагоджено випуск машин і найрізноманітнішого обладнання для різних галузей промисловості. Важке машинобудування випускає обладнання для гірничодобувної і металургійної промисловості й орієнтується в розміщенні на Донбас і Придніпров’я, де є меМал. 100. Продукція Крюківського вагонобудівного тал. Найбільшим центром енерзаводу гетичного машинобудування є Харків. Тут виробляють потужні турбіни для різних типів електростанцій, які поставляються на електростанції різних країн світу. Географія поставок підприємства сьогодні охоплює 45 країн Європи, Азії, Америки та Африки (Китай, Аргентина тощо) (мал. 101). Опис Дроти для свічок запалювання
Основні країни Угорщина, Польща, Німеччина
Турбореактивні та інші газотурбінні двигуни
Росія, Індія, Іран, Китай
Насоси для рідин
Росія, Китай, Казахстан
Деталі для локомотивів Телефони, радіопередавачі та деталі до них Повітряні судна й космічні апарати
Росія, Болгарія, США, Чехія Угорщина, Ізраїль, Нідерланди КНДР, Куба, Південний Судан
Газові насоси, компресори, витяжки, вентилятори
Росія, ОАЕ, Індія
ТВ-тюнери й інша приймальна апаратура для телевізійного зв’язку
Росія, Казахстан, Німеччина
Електрична комутаційна апаратура
Німеччина, Росія, Угорщина
Електронагрівачі
Угорщина, Росія
Мал. 101. Продукція українського машинобудування та країни, в які вона експортується
Наявність великої кількості замовників у сільському господарстві й харчовій промисловості зумовила появу в Україні чисельних підприємств сільськогосподарського машинобудування і заводів, які виробляють обладнання для харчової промисло161
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
вості. Це переважно великі міста (мал. 102). Найбільше підприємств електротехнічної та електронної промисловості знаходиться у великих містах (Львові, Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі тощо). Найбільші з цих підприємств працюють у кооперації з фірмами Мал. 102. Сільськогосподарська Японії, Китаю, Тайваню, Респуб ліки Корея, Сінгапуру. техніка, вироблена за стандартами ЄС у Найбільшим машинобудівним м. Кропивницький центром в Україні є Харків. Користуючись каталогом провідних підприємств України (електронний режим доступу: rada.com.ua), знайдіть підприємства Вашої області. Назвіть продукцію, яку вони випускають. Проблеми з розвитком машинобудування в нашій країні виникли ще за часів СРСР, машинобудування якого випускало неконкурентоздатну на світовому ринку продукцію, переважно для внутрішнього споживання. За відсутності іншої продукції люди були вимушені її купувати. Відкриття світового ринку надало вітчизняному споживачеві доступ до високоякісної продукції зарубіжних фірм, і неякісна власна продукція втратила попит. Заводи опинилися на межі банкрутства. Частину з них довелося закрити. Із початком конфлікту на Донбасі невідомою є доля знач ної кількості підприємств машинобудування. Відома ж інформація просто жахлива: частково або повністю вивезено на територію Росії обладнання і фактично зруйновано Стаханівський вагонобудівний завод (єдине підприємство в Україні, яке може виробляти транспортні системи, спеціально розроблені для перевезення залізницею надпотужних силових трансформаторів та відпрацьованого ядерного палива з АЕС); ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» (провідний виробник унікальної шахтної прохідницької техніки для більш ніж 30 країн світу, з її устаткуванням будується метрополітен у Празі і Санкт-Петербурзі); Державну акціонерну холдингову компанію «Топаз» (розробка і серійне виробництво складних радіотехнічних систем і комплексів спеціального призначення); Лутугин162
ТЕМА 4. Виробництво машин та устаткування
ський науково-виробничий валковий комбінат (робочі чавунні валки для прокатних станів гарячої прокатки, валки для млинів усіх типів, валки для гумотехнічної, паперової та інших галузей промисловості, які поставлялися в Пакистан, Індію, Угорщину, Болгарію, Македонію, Єгипет); Луганський патронний завод (став ремонтною базою для техніки терористів); Луганський завод електронного машинобудування (розробляв і виготовляв обладнання для вирощування монокристалів сапфіру, кремнію, твердих і надтвердих монокристалів для електроніки); завод «Юність» Краснодон-Луганськ (радіотехніка та радіоелектроніка, вироби для ракетобудівної й аерокосмічної галузей, автореле, регулятори напруги, малогабаритні трансформатори, які продавалися переважно російським оборонним і космічним підприємствам). І це далеко не повний перелік втрат економіки України. Приміщення самих заводів або зруйновані, або стали базами для бойовиків. Підприємства машинобудування свого регіону. Будь-який сучасний день важко собі уявити без використання продукції машинобудування. Та і сама вона час від часу потребує ремонту та певного технічного обслуговування. Звичайно, що Ваш регіон, як і інші регіони нашої країни, має великі чи малі підприємства, які так чи інакше належать до машинобудівної галузі. Якісь із них працюють, якісь із певних економічних, соціальних чи екологічних причин ні. Хто як не Ви, знавці рідного краю, знає про них краще та більше. Спробуйте за матеріалами місцевого радіо, телебачення, газет, Інтернет-ресурсів підібрати інформацію про підприємства машинобудування Вашого краю та їх сьогодення, яка буде цікавою не тільки для Вас, а й для інших дев’ятикласників та вчителів географії України. Скомпонуйте підібрану інформацію у вигляді есе або невеличкої статті, додайте відповідні фото та надішліть усе на адресу відомих в Україні географічних газет та журналів, які повідомлять результати Вашого дослідження всій країні: «Географія» (електронний режим доступу: osnova.com.ua/authors/), «Краєзнавство. Геогра фія. Туризм» (електронний режим доступу: osvitaua. com/sw_press/contacts), «Географія та економіка в рідній школі» (електронний режим доступу: presa.ua/contact). 163
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Галузі машинобудування поділяються на менші галузі та об’єднуються на основі спільних технологій, сировини, кінцевого призначення готової продукції. Як і скрізь у світі, розміщення окремих галузей машинобудування залежить від характеру виробництва, його потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні. В Україні налагоджено випуск машин і найрізноманітнішого обладнання для різних галузей промисловості. Вона входить до переліку країн, здатних виробляти великі літаки, транспортне машинобудування країни випускає автомобілі, тепловози, тролейбуси, трамваї, вагони, судна, літаки, транспортні засоби для військово-промислового комплексу тощо. Працюють численні підприємства сільськогосподарського машинобудування і заводи, що виробляють обладнання для харчової промисловості. Проблеми з розвитком машинобудування в нашій країні через випуск неконкурентоздатної продукції пов’язані ще з економікою часів СРСР. Із початком конфлікту на Донбасі пов’язані значні втрати економіки України в галузі машинобудування: частина підприємств з окупованих територій частково або повністю вивезена на територію Росії, приміщення самих заводів зруйновані або стали базами для бойовиків. Запитання й завдання 1. Наведіть приклади розміщення окремих галузей машинобудування залежно від потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні. 2. Знайдіть та покажіть на карті найбільші центри машинобудування в Україні. 3. Поясніть розміщення виробництв транспортних засобів, промисло вого обладнання, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення в межах території країни. 4. Поясніть причини виникнення в Україні проблем у виробництві вер статів, автомобілів. 5. Знайдіть та покажіть на карті країни світу куди постачається продук ція українського машинобудування.
164
ТЕМА 5. Виробництво тканин, одягу, взуття
Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття § 32. Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, одяг, шкіряно-взуттєву продукцію 1. Яку сировину використовують для виробництва одягу та взуття? 2. Перегляньте етикетки на власному одязі. Встановіть, де його виробили.
Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, одяг, шкіряно-взуттєву продукцію. Легка промисловість світу виробляє тканини, одяг, взуття, килими тощо. Окремими її галузями є текстильна (виробництво тканин), швейна (пошиття одягу), трикотажна (випуск плетених тканин і виробів із них), шкіряно-взуттєва, хутряна тощо. Лідерами легкої промисловості світу були і є нині три її галузі — текстильна, швейна і взуттєва. Серед них найбільші обсяги продукції дає перша з них — текстильна (мал. 103). Вона використовує як натуральні (бавовняні, вовняні, лляні й шовкові), так і штучні та синтетичні волокна (віскоза, капрон, нейлон). Комплекс галузей легкої промисловості
Швейна промисловість
Галантерейна промисловість
Шкіряновзуттєва промисловість
Текстильна промисловість
Хутряна промисловість
Шовкова
Трикотажна
Вовняна
Бавовняна Лляна
Мал. 103. Структура легкої промисловості
165
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Бавовняна галузь об’єднує прядильне, ткацьке та крутильно-ниткове виробництва, вовняна — підприємства з первинної переробки вовни, виробництва вовняної пряжі та тканин. Основ ною продукцією конопледжутової промисловості є мішковина, пакувальні матеріали, канати, шпагат тощо (мал. 104). Мал. 104. Продукція текстильної Швейна галузь посідає друге промисловості Туреччини місце у складі легкої промисловості за вартістю виробленої продукції і має практично повсюдне поширення. Найбільші країни – виробники й експортери тканин, одягу та взуття на світовий ринок. Найбільшими виробниками тканин із хімічних волокон все ще залишаються розвинуті країни (США, Японія, Німеччина, Китай, Південна Корея). Головними їх експортерами виступають Республіка Корея, Японія і Тайвань. Поясніть, чому лідерами з виробництва хімічних волокон залишаються розвинені країни. Бавовняних тканин випускають найбільше в країнах, що розвиваються (Єгипет, Пакистан, Бразилія, Туреччина, Індія тощо). Однак все ще значну їх частину виробляють і США, Італія, Китай. Найбільше їх відправляють на світовий ринок Пакистан, Індія, Єгипет і Китай. Високоякісними бавовняними тканинами світ забезпечують такі розвинені країни, як Німеччина, Італія і Японія. Вовну для виробництва вовняних тканин на світовий ринок поставляють переважно Австралія, Нова Зеландія й Аргентина. Виробництво ж вовняних тканин зосереджується в розвинутих країнах ЄС, Японії і Китаї. Хоча швейна промисловість нині сильно перемістилася до країн, що розвиваються, все одно законодавцями мод і найдорожчого модного одягу залишаються розвинуті країни Заходу — Франція, Велика Британія, Італія, США. Особливою славою користуються французькі будинки моди, такі як «Валентіно», «Ніна Річчі», «Версаче», «Діор», «Шанель» та ін. В Італії це «Гуччі», «Прада», «Дольче і Габана» тощо (мал. 105). 166
ТЕМА 5. Виробництво тканин, одягу, взуття
а
б
в
Мал. 105. Всесвітньовідомі кутюр’є: а) Коко Шанель; б) Крістіан Діор; в) Ніна Річчі
Користуючись додатковими джерелами знань, знайдіть інформацію про історію створення одного з цих відомих будинків моди. Проведіть презентацію власних знахідок. Взуттєва промисловість теж не уникла територіального перерозподілу у зв’язку з глобалізацією. Відбулося її «переселення» в країни, що розвиваються, з їх дешевою робочою силою. Тому на країни Азії вже припадає понад 60% світового виробництва взуття. Головними виробниками й експортерами взуття нині у світі є Китай, Республіка Корея, Індія, Індонезія, В’єтнам тощо. Однак законодавцями високої моди, як і у швейній промисловості, залишаються італійські, французькі, британські й американські взуттєві фірми. Така важлива галузь текстильної промисловості, як трикотажна, яка виготовляє переважно білизну, шкарпетки, верхній одяг із плетених тканин, теж нині зосередилася в країнах, що розвиваються. Звідси цю продукцію відправляють по всьому світу. Найбільшим виробником і експортером нетканих килимів є США. Велика Британія і Бельгія постачають на світовий ринок в’язані й ткані килими. Але найвідомішим і найпрестижнішим виробником килимів у світі однозначно залишається Іран (знамениті перські килими), за ним ідуть Індія, країни Близького Сходу, Середньої Азії та Північної Африки (мал. 106). Хутряна промисловість розміщується в локальних центрах у США, Китаї, Росії. Масове виробництво хутряних виробів характерне для країн Європи (Італія, Греція), а також для Лівану і Туреччини. 167
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
а
Користуючись картами шкі льного географічного атласу, визначте країн-лідерів у галузі легкої промисловості світу. Подумайте, чи дозволяє їм сільськогосподарське виробництво використовувати власну сировину, чи вирішальним для розвитку галузей легкої промисловості залишається все ж таки дешева жіноча праця.
Вплив глобалізації на розміщення текстильного, швейного, взуттєвого виробництва. Глобалізація, розширення світового ринб ку і поглиблення інтеграційних Мал. 106. Виробництво килимів: процесів призвели до занепаду а) ручне; б) машинне текстильної промисловості в розвинених країнах і переміщення виробництва з них до країн, що розвиваються. Тому нині провідними регіонами виробництва стали азійський і латиноамериканський. Виготовлення одягу теж змінило «прописку» і перемістилося з країн ЄС і США до Індії, Сінгапуру, Таїланду, Індонезії, Малайзії, Домініканської Республіки, Гонконгу (Сянгану) тощо. Легка промисловість світу складається з текстильної, швейної, трикотажної, шкіряно-взуттєвої, хутряної тощо, які виробляють тканини, одяг, взуття, килими галузей. Лідерами легкої промисловості світу були і є нині три її галузі — текстильна, швейна і взуттєва. Серед них найбільші обсяги продукції дає текстильна. Швейна галузь — друга за вартістю виробленої продукції і має практично повсюдне поширення. Хоча швейна промисловість нині сильно перемістилася до країн, що розвиваються, все одно законодавцями мод і найдорожчого модного одягу залишаються розвинуті країни Європи та США. Глобалізація, розширення світового ринку і поглиблення інтеграційних процесів призвели до занепаду текстиль168
ТЕМА 5. Виробництво тканин, одягу, взуття
ної промисловості в розвинених країнах і переміщення виробництва з них до країн, що розвиваються. Це стосується майже всіх галузей. Запитання й завдання 1. Проаналізувавши мал. 103, назвіть галузі легкої промисловості та продукцію, яку вони виробляють. 2. Назвіть види тканин, які виробляє сучасна текстильна промисловість. Схарактеризуйте способи отримання сировини для їх виробництва та виробництва взуття. 3. Наведіть приклади країн – найбільших у світі та Європі виробників й експортерів тканин, одягу, взуття. 4. Поясніть, як впливають кількість, якість і ціна робочої сили та спожив чий чинник на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого вироб ництва на прикладі певної країни.
§ 33. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні. Народні промисли 1. Поясніть, що таке народні промисли. 2. Чому в Україні отримали розвиток народні промисли: гончар ство, писанкарство та художня вишивка?
Чинники та найбільші центри розміщення текстильного та швейного виробництва в Україні. Виготовлення українського національного одягу, взуття, своєрідних головних уборів, що відповідають природно-кліматичним умовам різних куточків України, сягає глибини кількох тисячоліть. Проте легка промисловість як галузь почала інтенсивно розвиватися в Україні лише в кінці ХІХ ст. Підприємства галузі орієнтуються в розміщенні переважно на великі міста і наявність жіночої робочої сили. Як і в усьому світі, головною її галуззю є текстильна промисловість, яка виробляє тканини. Бавовняна промисловість країни працює переважно на привізній сировині. Основні бавовняні комбінати знаходяться в Херсоні, Донецьку і Тернополі, де розміщений єдиний у країні бавовняний комбінат із повним замк нутим циклом виробництва. Його продукція має міжнародну сертифікацію і відповідає стандартам ЄС. У Нікополі є прядильно-нитковий комбінат. 169
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Одним із найстаріших підприємств галузі, яке засноване ще в 1829 р., є колишня Дунаєвецька суконна фабрика у Хмельницькій області, а тепер ТОВ «Маровоір». На комбінаті свого часу працювало близько 2 000 працівників, а сьогодні лише 50, які виробляють близько 50 видів продукції: від матраців, подушок і стібаних ковдр до шерстяних та напівшерстяних пальтових, костюмних, взуттєвих, суконних та гобеленових тканин і в’язальної пряжі в мотках. За допомогою мережі Інтернет (електронний режим доступу: pr.ua/all/shveynie-fabriki) дізнайтеся, чи є підприємства легкої промисловості у Вашому регіоні. Що вони виготовляють? Вовняна промисловість також розміщена переважно у великих містах — Чернігові, Донецьку, Одесі, Кривому Розі, Луганську, Сумах. Килими і ліжники виготовляють у Києві, Богуславі, Черкасах, невеликих містах Чернівецької і Закарпатської областей. У Рівному на базі колишнього льонокомбінату було засновано ТОВ «Т-Стиль», яке виготовляє та реалізовує тканину різного типу, використовуючи бавовняну, віскозну, акрилову, поліефірну пряжі та їх суміші. Шиє комбінат і готовий одяг із цієї тканини. На сьогодні ним відкрито вже Давальницька сировина — це сировина, матеріали, напівфабри- 7 фірмових магазинів у різних кати, комплектуючі вироби, енер- містах України. Але, на жаль, гоносії, що є власністю одного саме випуск продукції з льону ще суб’єкта господарювання (замовни- чекає на своє відродження, адже ка) і передаються іншому суб’єкту сировини для нього в Україні негосподарювання (виробнику) для має. виробництва готової продукції з поТрикотажна промисловість дальшим передаванням або поверкраїни випускає трикотажні ненням такої продукції чи її частини тканини, верхній одяг, білизну, їх власникові або, за його дорученпанчохи, шкарпетки. Великі підням, іншій особі. приємства є в Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Одесі, Житомирі тощо. Ця галузь орієнтується в розміщенні на споживача. Швейна промисловість присутня в багатьох містах України — Києві, Одесі, Харкові, Львові тощо. Взагалі, в Україні працює понад 60 швейних фабрик. Підприємства швейної галузі зорієнтовані на споживача і трудові ресурси, тому розміщені у великих містах. 170
ТЕМА 5. Виробництво тканин, одягу, взуття
В Україні, як і в інших країнах світу, швейні вироби виготовляють із використанням так званої давальницької сировини. Їх випуск здійснюється за наступною схемою: іноземна фірма укладає з українським підприємством зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого вона постачає сировину і фінансує її переробку, тобто оплачує роботу працівників підприємства. Потім виготовлений в Україні одяг ця іноземна фірма реалізує під своїми торговими марками у своїй країні або за її межами. Це одна з форм міжнародної кооперації, яка дозволяє фірмі з найменшими витратами одержувати готові вироби. Вони мають значно нижчу собівартість, ніж аналогічні вироби, тільки власного виробництва. Українському підприємству ця схема вигідна тим, що воно отримує якісну сировину, без затрат на неї власних обігових коштів. Тобто воно одержує кредитні ресурси, що передбачає не тільки погашення витрат на переробку сировини, але й одержання прибутку. Це вигідно, адже дозволяє не втратити кваліфікований колектив працівників і накопичити кошти для технічного переоснащення та розвитку підприємства. Чинники та найбільші центри розміщення шкіряного та взуттєвого виробництва в Україні. Підприємства шкіряної та взуттєвої промисловості також розміщені переважно у великих містах — Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, а також і поруч із ними, наприклад, у Броварах та Виш невому (Київська область) тощо. Якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд нині відповідають світовим стандартам, що визнають не тільки вітчизняні, а й зарубіжні споживачі. Це осоа бливо важливо, оскільки у нашій країні є всі умови для розвитку галузі — кваліфіковані кадри та якісна сировина (натуральні й штучні шкіри). Потрібно лише забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанб ням (мал. 107). Мал. 107. Продукція Найвідоміші народні промисукраїнського виробництва: ли в Україні. З давніх-давен украа) взуття; б) капелюхи їнці розвивали народні промисли. Хустської фабрики 171
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
Для української нації взагалі характерно поєднання практицизму з генетично закладеним почуттям прекрасного. Виробництво товарів декоративно-ужиткового мистецтва завжди було надзвичайно розвинуте в усіх частинах країни (мал. 108). Українець споконвіку не тільки виробляв глечик для молока, але й оздоблював його. Без цього можна було обійтися, але українська душа прагнула краси. Звідси і знамениті на весь світ українські вишиванки. Ще з часів трипільської культури, понад 7 тис. років тому, наші пращури покривали глечики візерунками. Пізніше наші далекі предки скіфи виготовляли чудові вироби із золота, які й донині дивують світ своєю витонченістю і доверше ністю.
а
б
в
г Мал. 108. Продукція українських народних промислів: а) лозоплетіння; б) вишивка; в) писанкарство; г) гончарство
А чи збереглися у Вашій родині сімейні реліквії, наприклад, прабабусина вишивка, старовинне дерев’яне намис то чи ще щось? Розкажіть, що Ви про них знаєте. Проведіть виставку-екскурсію на тему «Перлини на родної творчості та май стерності».
Минали століття, майстерність українських ремісників передавалася з покоління в покоління. Вони витворили незрівнянний український народний одяг. Святкове гуцульське чоловіче і буковинське жіноче вбрання нині вважаються одними з найгарніших у світі (мал. 109). Природно-кліматичні, історичні та природно-ресурсні відмінності між різними частинами України зумовили поширення 172
ТЕМА 5. Виробництво тканин, одягу, взуття
своєрідних осередків розвитку народних художніх промислів. За часів Середньовіччя у нас створено багато ремісничих цехів, які масово випускали предмети народного ужиткового мистецтва. Особливо виділялися Поділля, Київщина, Полтавщина, Карпати, Запорізька Січ. Виникли великі ярмарки як у великих містах, так і в селах. Саме тут продавали вироби українських ремісників, які були не лише якісними і практичними, але й милували око. Народний одяг оздоблювався так, що, за свідченнями іноземних мандрівників, українська дівчина у святковому вбранні виглядала, як чарівна квітка. З козацьких могил археологи дістають неймовірно гарні скляні карафки з багатим оздобленням. Зробіть віртуальну подорож до Національного музею українського народного декоративного мистецтва (електронний режим дос тупу: mundm.kiev.ua/). Розкажіть одноліткам більше про українські народні промисли. Нині відроджено лише один із таких ярмарків — Сорочинський на Полтавщині. Найбільший ярмарок виробів народних майстрів постійно діє у Косові, а вишитих виробів — у Коломиї (мал. 110). У наш час із сотень центрів народних промислів залишило-
а
б
в Мал. 109. Українська вишивка: а) борщівська; б) гуцульська; в) полтавська
Мал. 110. Сорочинський ярмарок
173
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
ся лише декілька. Це Опішня (кераміка і килимарство) і Решетилівка (килимарство і ткацтво) на Полтавщині, Петриківка (декоративний розпис) на Дніпропетровщині, славетний Косів (кераміка, килимарство, ткацтво, різьблення по дереву) на Івано-Франківщині, Львів (виробництво гутного скла, різьбярство), Кролевець (художнє ткацтво) на Сумщині. Знайдіть на політико-адміністративній карті України ці міста. Підготуйте інформацію про один з українських народних промислів. Поділіться нею з однолітками. Як і в усьому світі, головною галуззю легкої промисловості України є текстильна промисловість, яка виробляє тканини. Бавовняна промисловість країни працює переважно на привізній сировині. Вовняна промисловість розміщена переважно у великих містах. Швейна промисловість розвинута в багатьох містах України, разом це понад 60 швейних фабрик. Багато швейних підприємств працює на давальницькій сировині. Якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд нині відповідають світовим стандартам, але підприємства потребують забезпечення сучасним високопродуктивним обладнанням. Із сотень центрів народних промислів сьогодні в Україні залишилося лише декілька: Опішня (кераміка і килимарство), Решетилівка (килимарство і ткацтво), Петриківка (декоративний розпис), Косів (кераміка, килимарство, ткацтво, різьблення по дереву), Львів (виробництво гутного скла, різьбярство), Кролевець (художнє ткацтво). Відроджено лише один із ярмарків — Сорочинський на Полтавщині. Запитання й завдання 1. Якою сировиною забезпечує легку промисловість власне сільське господарство? 2. Знайдіть та покажіть на карті найбільші центри текстильного, швей ного, взуттєвого виробництва в Україні. 3. Проаналізуйте карту легкої промисловості України. Назвіть найбільші її центри. 4. Поясніть особливості розміщення в Україні швейних і взуттєвих фаб рик із використанням давальницької та привізної сировини. 5. Оцініть роль швейних фабрик та інших підприємств легкої промисло вості у розвитку малих і середніх міст в Україні.
174
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв § 34. Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти 1. Перегляньте етикетки на продуктах харчування, які споживає Ваша родина. 2. У яких країнах вони вироблені? Знайдіть ці країни на політич ній карті світу.
Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти. Харчова промисловість світу тісно пов’язана з сільським господарством. Ці галузі тісно інтегровані як географічно, так і технологічно: країни, що мають розвинене високотоварне сільське господарство, як правило, мають і розвинену харчову промисловість. Назвіть країни світу, в яких розвинене високотоварне сільське господарство. Покажіть їх на карті. У розвинутих країнах між ланкою сільськогосподарського виробництва і столом пересічної родини, яка споживає готовий харчовий продукт, є проміжна ланка – підприємства харчової промисловості. Вони переробляють сільськогосподарську продукцію до того рівня, що інколи, придбавши в магазині продукти, перед безпосереднім уживанням їх достатньо лише розігріти. В країнах, що розвиваються, більшість цієї продукції потрапляє на стіл у необробленому вигляді, тому що харчова промисловість тут не отримала належного розвитку. Територіально харчова промисловість, яка має складну галузеву структуру, тяжіє до сировини і споживача. На дію цих чинників усе більший вплив мають сучасні технології. До них у першу чергу відноситься розвиток транспорту і холодильного обладнання, що дає можливість транспортувати без втрат сільськогосподарську сировину в будь-який куточок світу. Обмеженням тут виступають неминучі транспортні витрати (мал. 111). Виробництво продуктів харчування у світі. Останнім часом на структуру і територіальну організацію харчової промисло175
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
вості світу в розвинених країнах усе більший вплив мають запити масового споживача (мал. 112). На Заході нині переважає рух за здоровий спосіб життя, який вимагає від людини менше вживати жирної їжі, більше їсти овочів і фруктів, висуває високі вимоги до екологічного стану продукції харМал. 111. Сучасне холодильне чової промисловості. Крім того, обладнання для розвинених країн характерним є перевиробництво продуктів харчування. У країнах, що розвиваються, такими проблемами переймаються мало, оскільки продуктів харчування не вистачає. Кількість населення швидко зростає, і тому вимоги до екології продуктів, їх якості мінімальні. Головне, щоб вони були (мал. 113). Мал. 112. Асортимент одних Звичайно, швидкі темпи зростільки йогуртів у звичайному французькому супермаркеті тання населення у країнах, що розвиваються, ставлять перед харчовою промисловістю світу складні завдання і гострі проблеми. Вчені донині не дійшли до єдиної думки щодо того, яку кількість людей може прогодувати наша планета. Дехто вважає, що це 10–12 млрд осіб. Однак необхідно враховувати й те, що новітні технології вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продуктів харчування, постійні зусилля з селекції все більш урожайних культур, застосування найсучасніших хімічних технологій у випуску харчових продуктів можуть значно збільшити кількість землян, яких зможе прогодувати планета. Хоча глобалізація і призводить до поступового розмивання національних традицій у виготовленні харчових продуктів, вони донині все ще відчутні. Розширення міжнародного співробітництва призводить до того, що найкращі страви з кухонь різних народів стають інтернаціональними. Наприклад, увесь світ завоювала італійська піца, яка виявилася дуже зручною у використанні в сучасному світі. У багатьох країнах світу прижилася китайська кухня. В колишньому СРСР повсюдно харчувалися українським 176
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
Харчова промисловість М’ясна і м’ясомолочна
Харчосмакова
Борошномельнокруп’яна і комбікормова
Рибна
м’ясна
цукрова
виноробна
рибна
маслоси роробна і молочна
хлібопекарська
пивоварна
кондитерська
виробництво молочних консервів
макаронна
виробництво безалкоголь них напоїв
виробництво рибних консервів
маслобійножирова
дріжджова
парфумернокосметична
крохмалепатокова
спиртова
плодоовочева
лікерогорілчана
соляна
виробництво харчових концентратів
чайна
борошно мельнокруп’яна комбі кормова
тютюновомахоркова
Мал. 113. Структура харчової промисловості
борщем і практично не використовували російські щі. Кавказький шашлик теж давно став інтернаціональною стравою. Спробуйте продовжити цей перелік. Підготуйте додаткову інформацію про вимоги окремих релігій щодо канонів національного харчування. Найбільші країни-виробники цукру, рослинної олії, вершкового масла. Цукрова промисловість світу належить до провідних. Це пов’язано з повсюдним використанням цукру при приготуванні їжі. Велике значення має і той факт, що цукрова промисловість, мабуть, найбільш механізована. Більше половини хліба, м’яса в сучасному світі виробляють саме кустарним способом у домашніх умовах, переважно у сільській місцевості країн, що розвиваються, чого не можна сказати про виробництво цукру. Загалом, цукор виробляють у понад 120 країнах світу. Традиційно виокремлюють три основні регіони його виробництва: 177
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
– північна півкуля (країни-виробники бурякового цукру в Європі, Північній Америці, Центральній Азії та Північній Африці); – екваторіальний регіон (країни-виробники тростинного цукру в Азії, Північній та Центральній Америці, Африці); – південна півкуля (країни-виробники тростинного цукру в Південній Америці, Південній Африці та Океанії). П’ять найбільших виробників цукру — Бразилія, Індія, ЄС, Китай і США. З цукрового буряка виробляють цей продукт європейські країни — Франція, Німеччина, Україна. Основними імпортерами цукру є США, Росія і Японія. Знайдіть ці регіони та країни на карті шкільного географічного атласу. Рослинна олія — важливий харчовий продукт. Крім того, її широко використовують у різних галузях господарства, наприклад, під час виробництва рибних і овочевих консервів. Згадайте лише відомі всім «шпроти в рослинній олії». Найбільше у світі виробляють пальмової (64% світового експорту), соєвої, ріпакової та соняшникової олії. Лідерами з її виробництва й експорту є Індонезія, Малайзія, Аргентина, Україна й Канада. Індонезія, Малайзія й Аргентина мають низький рівень внутрішнього споживання рослинної олії, тому і постачають багато її на світовий ринок. Лідером із виробництва соєвої олії є США. Україна дає 60% соняшникової олії світового ринку. Дізнайтеся більше про різницю в технології вирощування та виробництва пальмової, соєвої, ріпакової та соняшникової олії. Поділіться інформацією з однолітками. Відомо, що середня тривалість життя оливкового дерева — 500 років, але є окремі екземпляри віком понад 1 500 і навіть 2 000 років (мал. 114). Оливкову олію виробляють переважно європейські середземноморські країни, лідерами серед яких є Іспанія, Італія та Греція. Слід відзначити, що 80% її вони самі ж і споживають. Лідерами є греки, які на рік уживають понад 20 літрів оливкоМал. 114. Оливкове дерево вої олії на душу населення. Гефсиманського саду в Єрусалимі
178
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
Дізнайтеся більше про технологію вирощування та виробництва оливкової олії. Поділіться інформацією з однолітками. За виробництвом молока країни вишикувалися таким чином: США, Індія, Китай, Бразилія та Німеччина. Якщо назвати компанії – лідери світового виробництва мо лочних продуктів, то незаперечним лідером буде Nestlé (най більша у світі швейцарська фірма), Danone (французька група компаній), Lactalis (Франція), Fonterra (Нова Зеландія), Fries land Campina (Нідерланди), Dairy Farmers of America (США). Тобто, географія виробництва сирого молока та кінцевих, готових до споживання продуктів із нього різниться. Територіально харчова промисловість, яка має складну галузеву структуру, тяжіє до сировини і споживача, вона тісно пов’язана з сільським господарством, із яким інтегрована як географічно, так і технологічно. Розвиток транспорту і холодильного обладнання дав змогу без втрат транспортувати сільськогосподарську сировину в будь-який куточок світу. Вимоги до екологічного стану продукції харчової промисловості в країнах із різним рівнем розвитку різні. Глобалізація призводить до поступового розмивання національних традицій у виготовленні харчових продуктів. Тростинний та буряковий цукор виробляють у понад 120 країнах світу. Важливий харчовий продукт — рослинна олія — широко використовується в різних галузях господарства. Найбільше у світі виробляють пальмової, соєвої, ріпакової та соняшникової олії. Географія виробництва сирого молока та кінцевих, готових до споживання продуктів із нього різниться. Запитання й завдання 1. Назвіть складові харчової промисловості світу. Вкажіть продукцію, яку дає кожна з них. 2. Наведіть приклади найбільших у світі та Європі країн — виробників та експортерів цукру, олії, молокопродуктів. 3. Поясніть вплив спеціалізації сільського господарства та споживчого чин ника на розвиток харчової промисловості в окремих регіонах світу. 4. Схарактеризуйте особливості виробництва окремих видів продукції харчової промисловості. 5. Поясніть, чому вимоги до продукції харчової промисловості у країнах із різним рівнем розвитку різні.
179
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
§ 35. Харчова промисловість в Україні У яких регіонах України вироблено вітчизняні продукти харчу вання, які споживає Ваша родина? Знайдіть їх на карті України.
Харчова промисловість. Високий рівень розвитку сільського господарства, унікальна різноманітність його спеціалізації та своєрідні кулінарні традиції української нації сприяють роз витку харчової промисловості України, яка об’єднує понад 40 галузей. Це борошномельно-круп’яна, цукрова, спиртова, пи воварна, хлібопекарська, кондитерська, молочна, рибна, крохмально-мелясна, лікеро-горілчана, макаронна, м’ясна, олійножирова, виноробна, консервна, соляна, овочева та інші галузі. Сама назва кожної з них говорить про продукцію, яка випускається. Крім харчосмакової продукції, галузь випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило й багато інших продуктів, які дуже важливі та життєво необхідні для кожного з нас. За назвою галузей харчової промисловості назвіть ос новну продукцію, яку вони випускають. Харчова промисловість України — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20% від загального обсягу промислової продукції. Практично всі галузі харчової промисловості України мають навіть світове значення. Основною базою їх розвитку є багатогалузеве сільське господарство. Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку галузі, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. Пригадайте, яку сільськогосподарську продукцію Україна постачає на світовий ринок. Які галузі харчової промисловості використовують цю продукцію як сировину? Основна, борошномельно-круп’яна промисловість, розвивається на базі потужного зернового господарства країни. Вона забезпечує населення борошном і крупами, її відходи йдуть на виробництво комбікормів, що використовуються у тваринництві, яке, в свою чергу, також дає важливі продукти, і не тільки харчування. У розміщенні галузь орієнтується на райони 180
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
сировини і центри споживання. Елеватори, де зберігається зерно, і млини розміщені у великих містах, залізничних вузлах, морських портах і районах виробництва зерна (мал. 115). Борошно — сировина для розвитку хлібопекарської, макаронної і частково кондитерської галузей. Головним чинником розміщення підприємств хлібопекарської промисловості є обмежені терміни реалізації свіжого хліба. Тому чим більше місто, тим більМал. 115. Сучасний елеватор ше в ньому випікається хлібних виробів. Так само орієнтується на споживача макаронна та кондитерська промисловість. На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для економіки України, особливо для харчової промисловості, адже вона дуже залежить Мал. 116. Продукція харчової від інших галузей — машинобупромисловості дування, хімічної, енергетичної, нафтопереробної, а ще — від платоспроможності населення, яке споживає її продукцію (мал. 116). Особливості технологій та чинники розміщення підприємств галузі. На розміщення молокопереробних заводів впливають сировинні чинники та наявність масового споживача. Так, виробництво продукції з незбираного молока — пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки, йогурту — зосереджено у великих містах. Виробництво масла, сиру, молочних консервів — у невеликих містах і селищах сільськогосподарських районів із розвинутим молочним тваринництвом. Потужною в Україні є м’ясопереробна галузь харчової промисловості. За обсягами торгівлі галузь поступається тільки хлібобулочним виробам. Крім харчових продуктів, м’ясна промисловість виробляє також корми для сільського господарства, вітаміни, лікувальні препарати, наприклад гематоген. Головні 181
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
підприємства цієї галузі зосереджені у великих містах, а також у районах розвинутого тваринництва. За даними національного агропорталу (електронний режим доступу: http://latifundist.com/rating) дізнайтеся, які підприємства України були найбільшими виробниками харчової продукції в останні роки. Міждержавне значення також мають цукрова й олійно-жирова галузі. Цукрові заводи і комбінати переважно розміщені в лісостеповій зоні, де вирощують цукрові буряки. Цукрова промисловість — важлива комплека соутворююча галузь. Навколо цукрових заводів виникає низка суміжних виробництв, що працюють на відходах (дефектний цукор, меляса) і виробляють спирт, дріжджі, вітаміни тощо. Інші відходи, наприклад жом, використоб вують відгодівельні господарства, Мал. 117. Продукція: а) цукрового де вирощують свиней і бичків на заводу; б) кондитерської фабрики м’ясо (мал. 117). Пригадайте назви кондитерських фабрик, продукцію яких Ви бачите на полицях магазинів. Подивіться на упаковках товарів, де вони зроблені. Знайдіть ці міста на карті України. Олійно-жирова галузь. Олія — цінний харчовий продукт і водночас важлива сировина для виготовлення маргарину, консервів, мила, а також допоміжний матеріал у металургійній, лакофарбовій, шкіряній та інших галузях. Близько 90% усієї олії в Україні виробляється з насіння соняшнику. Основні підприємства олійно-жирової промисловості діють у тих областях, де вирощують олійні культури. Це пов’язано зі значними сировинними витратами. Так, для виробництва 1 т олії потрібно від 3 до 8 т насіння олійних культур. Особливості технологій та чинники розміщення підприємств виноробного виробництва, розливу безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Виноробна промисловість України теж має 182
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
міждержавне значення. Вона тяжіє до районів виробництва сировини. Заводи з розливу вина у пляшки розміщені як у районах вирощування сировини, так і в місцях споживання готової продукції (переважно у великих містах). На різноманітній рослинній сировинній базі розвивається спиртова і лікеро-горілчана промисловість. Спирт використовують у 150 галузях господарства. Для його виробництва сировиною є меляса, патока, дефектний цукор, картопля, зерно пшениці, кукурудзи, жита, ячменю, відходи від виробництва соків. Підприємства з виробництва спирту зосереджено, переважно, у невеликих містах, селищах міського типу і селах. Лікеро-горілчана промисловість розвивається, зазвичай, у великих містах. Підприємства з виробництва пива і безалкогольних напоїв у розміщенні орієнтується на споживача. Близьким до поперед ньої галузі є і розлив мінеральних вод. Україна надзвичайно багата на мінеральні лікувальні та столові води. Деякі з них мають світове значення і є лише в Україні. Відомими є, наприклад, «Нафтуся», «Миргородська», «Куяльник», «Поляна Квасова», «Бермінводи», «Регіна» тощо. Знайдіть на карті райони України з наявними там мінеральними джерелами. Дослідіть на базі одного з найближчих до Вас магазинів асортимент води, яка там продається. Яку мінеральну воду продає найближча до Вас аптека? Чому асортимент води в магазині та аптеці різний? Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні. Звичайно, що й у Вашому регіоні працюють підприємства харчової промисловості. Можливо, навіть хтось із Ваших рідних чи знайомих там працює. Дізнайтеся про це більше. Знайдіть на карті України міста Вашого регіону, в яких працюють підприємства харчової промисловості. Разом з однолітками зберіть етикетки та упаковки від товарів, які виробляються у Вашому регіоні. Влаштуйте виставку-презентацію цих товарів для учнів молодших класів. Харчова промисловість України об’єднує понад 40 галузей, серед яких борошномельно-круп’яна, цукрова, спиртова, пивоварна, хлібопекарська, кондитерська, молочна, 183
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
рибна, крохмально-мелясна, лікеро-горілчана, макаронна, м’ясна, олійно-жирова, виноробна, консервна, соляна, овочева й інші, які випускають важливі та життєво необхідні для кожного з нас продукти і дають майже 20% від загального обсягу промислової продукції країни. Україна має найбільш сприятливий потенціал для розвитку галузі, основою якого є багатогалузеве сільське господарство. На сучасному етапі розвитку для розвитку харчової промисловості склалося важке економічне становище, адже вона залежить від інших галузей та від платоспроможності населення, яке споживає її продукцію. Запитання й завдання 1. Назвіть складові харчової промисловості та вкажіть продукцію, яку вони випускають. 2. Знайдіть на карті найбільші центри виробництва харчових продуктів і напоїв в Україні. 3. Схарактеризуйте особливості виробництва окремих видів продукції харчової промисловості. 4. Поясніть, чому підприємства харчової промисловості розміщені у ма лих містах, селищах міського типу і великих селах. 5. Оцініть місце України на світовому та європейському ринках продо вольства.
Секторальна структура світового господарства та господарства України
´´Одним із піонерів будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) у нашій країні до Другої світової війни був видатний український учений та інженер, один з основоположників космонавтики Ю. Кон дратюк. У 1931 р. поблизу Севастополя під його керівництвом було збудовано ВЕС потужністю 100 кВт, яка забезпечувала струмом електромережі міста понад десять років. Ю. Кондратюк проектував більш потужні ВЕС на 5 і 10 тис. кВт, але війна покликала Кондра тюка на фронт, де він і загинув у 1941 p., а про його проекти просто забули. ´´Штат співробітників «Airbus» складає близько 50 тис. осіб і зосереджений переважно в чотирьох європейських країнах: Фран ції, Німеччині, Великій Британії, Іспанії. Остаточне складання про дукції здійснюється на заводах компанії в містах Тулуза (Франція) і Гамбург (Німеччина). 184
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
´´Однією з причин будівництва дамби на Янцзи – найбіль шій річці Китаю — були постійні паводки, які перетворювалися на катастрофічні повені. За останнє тисячоліття їх сталося 215. У 1998 р., у розпал реалізації проекту «Три ущелини», коли вже була побудована тимчасова гребля, яка відводила русло річки від ділянки під основне будівництво, повінь забрала життя близько 4 000 селян. Вони обробляли землю нижче за течією. 14 млн осіб позбавила будинків. Загальні економічні втрати Китаю було оці нено в 24 млн $. ´´Сьогодні в Китаї існують прихильники і противники проекту «Три ущелини». Прихильники стверджують, що після завершення будівництва траурні церемонії за жертвами повеней залишилися в минулому. Противники, навпаки, переконані, що водосховище роз міром в 1000 км2 і глибиною в 175 м, 22 млрд м3 води якого тиснуть своєю масою на греблю, може спричинити найбільш масштабну трагедію, наприклад, у результаті землетрусу. Адже на берегах р. Янцзи проживає 360 млн осіб, а в її дельті знаходиться велика частина сільськогосподарських земель країни. ´´У середині XX ст. у штаті Пенсільванія (США) проливний дощ викликав паводок, у результаті якого вода перелилася через край бетонної дамби. Падаючи з висоти в кілька десятків метрів, вода билася об річкове дно біля основи греблі так, що розбила її фун дамент. Гребля впала, і річка Аустін змила з лиця землі невелике містечко Джорджтаун стіною води висотою 18 метрів. Масштаб катастрофи був таким, що не знайшли навіть тіл більше 2 000 заги блих. ´´Усього 150 років тому алюміній вважався сріблом із глини і був надзвичайно дорогим. Сьогодні він займає друге місце в світі за обсягами споживання і поступається лише сталі. Попит на цей «крилатий» метал росте випереджальними темпами в автомобіле будуванні, електроенергетиці та будівництві. Його навіть називають ключовим конструкційним матеріалом ХХІ століття. ´´Першу вишивальну школу організувала сестра Володими ра Мономаха Ганна. Дівчат навчали гаптувати золотом і сріблом. Згодом вишивка стала найпоширенішим видом народного деко ративно-ужиткового мистецтва. В Україні відомо близько 100 ви дів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, бігунець, плетіння тощо). Вишивці Галичини, Буковини, Закарпаття властиві багатий колорит та складні геометричні фігури. Для Полтавщини, Чернігівщини, Київщини характерний рослинний орнамент, викона ний у червоному, чорному й синьому кольорах, трапляються зобра ження тварин. 185
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
´´Історія народної української кераміки, використання глини як першого пластичного й порівняно твердого матеріалу для виго товлення посуду та магічно-ритуальних фігурок, припадає на епоху палеоліту. На території України найдавніші археологічні матеріали (епоха неоліту) засвідчують поширення випаленого керамічного по суду. ´´Гончарство в Україні веде свою історію ще з часів трипіль ської культури. У XVII ст. селище Опішня на Полтавщині було відо мим на всій Лівобережній Україні своїм глиняним посудом, а з кінця ХІХ ст. стало відомим в усьому світі. У 1790 р. на мануфактурі в міс течку Корець (на Волині) вироблено перші порцелянові вироби – чайники, чашки, свічники. У 1798 р. під Києвом засновано перший в Україні фаянсовий завод. У 1887 р. відомий російський фабрикант О. Кузнєцов побудував у Будах поблизу Харкова фаянсову фабрику, яка згодом стала найбільшим в Україні виробником столового по суду. На фабриці використовували білі глини, родовища яких були відкриті на Донбасі на околицях м. Часів Яр. Найбільшим підприєм ством порцелянової промисловості в Україні є Баранівський завод (Житомирська область), заснований 1802 р. Щорічно він дає понад 40 тис. виробів. Запитання для індивідуальної бесіди 1. Поясніть значення енергетичної галузі для розвитку сучасного господар ства України та світу. 2. Схарактеризуйте перспективи використання відновлюваних джерел енер гії різних видів у світі, Україні та своєму регіоні. Поясніть, чим вигідне їх використання для пересічного українця. 3. Оцініть та поясніть наслідки впливу металургійного виробництва на до вкілля. 4. Поясніть вплив різних чинників на розміщення виробництв хімічної про дукції, деревини й паперу. 5. Проаналізуйте зв’язки між хімічними, металургійними і деревообробними виробництвами в Україні. 6. Оцініть роль машинобудування в розвитку господарства України.
ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ 1. Розгляньте запропоновану нижче схему «Структура металургійного комп лексу». Запропонуйте інформацію щодо пропусків у складових схеми та оголосіть результати роботи шляхом колективного створення повної її версії на класній дошці. 2. Користуючись тематичними картами шкільного географічного атласу, складіть перелік галузей легкої промисловості, які отримали розвиток у
186
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
таких містах України: Тернопіль, Херсон, Луцьк, Черкаси, Житомир, Рів не, Київ, Одеса, Харків, Запоріжжя, Бердичів, Дунаївці. Поясніть, як вони впливають на розвиток соціальної сфери цих міст. Металургійний комплекс Чорна металургія Добувна промисловість Виплавка чавуну
Вугільна
Кольорова металургія Важкі
...
Рідкісні
...
Залізорудна ... руда
...
Вогнетриви
Виробництво прокату і феросплавів
Флюсові вапняки
Алюміній, магній, титан
Мідь, ..., ..., ...,
Золото, срібло, платина
Вольфрам, ..., ..., ...,
ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ 1. У мережі Інтернет перегляньте відео на тему «З чого це зроблено» (швей царський годинник, атомна електростанція та бампери для автомобілів). Що нового Ви дізналися? Зробіть відповідні висновки. 2. Підготуйте додаткову інформацію з питання «Що таке транснаціональна корпорація (ТНК)? Які ТНК світу найбільші?»
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ (у ГРУПІ АБО В ПАРІ) 1. Прочитайте додаткові матеріали на стор. 184–186. Проаналізуйте кожен фрагмент тексту та зробіть відповідні висновки. 2. Запропонуйте зміст реклами (відео, радіо, друкованої тощо) одного з виробників вітчизняної продукції легкої або харчової промисловості. Проведіть презентацію-захист власної розробки з використанням інфор маційно-комунікаційних технологій.
ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК Дослідження Тема: Малі та середні міста України – центри швейного виробництва. Завдання: 1. Поясніть, як Ви розумієте поняття «малі та середні» міста України.
187
РОЗДІЛ ІІІ. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор
2. Вам уже відомо, що в Україні працює близько 60 швейних підприємств. Дізнайтеся, які з них працюють у Вашому обласному центрі. 3. Поясніть їх роль в економіці Вашого регіону. Тема: Українські й імпортні продукти в споживчому кошику Вашої родини. Завдання: 1. Проведіть дослідження продуктів харчування, які зберігаються на кухні Вашої родини. 2. Об’єднайте їх у дві групи: вітчизняного й іноземного виробництва. 3. Зробіть висновки щодо їх впливу на Ваше здоров’я, якість, поживність та доступність для пересічного українця. Тема: Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах. Завдання: 1. Об’єднайтеся в малу групу та проведіть дослідження за наступними на прямками: «Національна білоруська кухня», «Що об’єднує українську та польську кулінарію», «Кухня Закарпаття: національні страви та їх історія», «Спільне та відмінне в румунському, молдавському та українському кулі нарному мистецтві», «Український борщ чи російські щі? Секрети приготу вання». 2. Презентуйте зміст своїх досліджень та зробіть відповідні висновки. Практична робота 5.1 Тема: Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення. Завдання: Позначте на контурній карті України найбільші електростанції: ГЕС на Дніпрі, Дністровську, Ташлицьку; АЕС – Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську, Хмельницьку; ТЕС – Запорізьку, Придніпровську, Трипільську, Зміївську, Слов’янську, Ладижинську, Бурштинську. 2. Поясніть чинники розміщення цих електростанцій. 1.
Практична робота 5.2 Тема: Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії на елек тростанціях різних типів в Україні, країнах Європи та світу. Завдання: 1. Користуючись мал. 63 та 64 на стор. 112, побудуйте стовпчикову діаграму виробництва електроенергії країнами-лідерами галузі. 2. Проаналізуйте побудовану Вами діаграму та визначте країни, які є лідера ми за виробництвом електроенергії на душу населення. 3. Проаналізуйте секторну діаграму (мал. 66. на стор. 116) та зробіть відпо відні висновки.
188
ТЕМА 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв
4. Запропонуйте альтернативні рішення щодо розширення екологічно чи стого виробництва електроенергії в Україні. Практична робота 6 Тема: Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні. Завдання: 1. Користуючись картами шкільного географічного атласу, знайдіть основні райони видобутку сировини для виробництва чорних металів в Україні. Нанесіть їх на контурну карту. 2. Нанесіть та підпишіть на контурній карті центри чорної металургії в Украї ні – Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Кра маторськ, Алчевськ. 3. Знайдіть залежність між розташуванням районів видобутку сировини для виробництва чорних металів та центрів чорної металургії в Україні. Зро біть відповідні висновки. Практична робота 7 Тема: Позначення на контурній карті України центрів виробництва тран спортних засобів та пояснення чинників їх розміщення. Завдання: 1. Позначте на контурній карті України центри виробництва транспортних засобів. Автомобіле будування
Залізничне машинобудування
Кременчук (великовантажні автомобілі). Запоріжжя (малолітражні легкові автомобілі). Луцьк (легкові автомобілі для сільської місцевості). Львівській автобусний завод Харків (тепловози). Дніпро (електровози). Львів, Київ, Полтава, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Дружківка, Конотоп (тепловозо- та вагоноремонтні заводи). Кременчук, Кам’янське, Київ (вантажні вагони). Маріуполь (цистерни).
Літакобудування
Київ, Харків
Суднобудування та судноремонт
Миколаїв, Херсон — суднобудування. Керч — танкери, Київ — морські траулери. Одеса, Іллічівськ, Маріуполь — судноремонт і судно будування. Київ, Запоріжжя — річкове суднобудування
189
Розділ IV Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор Четвертий розділ підручника характеризує третинний сектор економіки. Він включає в себе економічну діяльність у сфері транспорту, торгівлі, туризму, освіти, науки та фінансів, комп’ютерного програмування й інформаційних послуг і охоплює всі види діяльності, що не завершуються виробництвом готового продукту, але сприяють процесу виробництва, покращуючи продуктивність праці. Слід зауважити, що у розвинутих країнах світу цей сектор економіки найбільший за кількістю зайнятих. Суспільство, яке формується в цих країнах, називають постіндустріальним. У реальному житті перехід до третинного сектора економіки пов’язаний із вивільненням все більшої кількості людей із продуктивного процесу, заміною їх на автоматизовані та роботизовані верстати і виробничі лінії. Людські ресурси, які вивільняються при цьому, сприяють розвитку сфери послуг. Тож розпочинаємо знайомство з третинним сектором економіки. ПРАЦЮЮЧИ НАД четвертим РОЗДІЛОМ, ВИ: ´´ дізнаєтеся про країни з найбільшою протяжністю автомобільних шляхів; найвідоміші спеціалізовані центри освіти й науки, технополіси, заклади охорони здоров’я в Україні та своєму регіоні тощо; ´´ навчитеся пояснювати поняття «зовнішня торгівля», «туризм», «рекреаційні ресурси», «інфраструктура туризму»; «кредит», «фінансовий центр», «офшор», «аутсорсинг»; аналізувати вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму; поширення глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні положення концепції сталого розвитку, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні тощо; ´´ оціните особливості кожного виду транспорту і його роль у перевезенні вантажів та пасажирів в Україні та у світі; ´´ зрозумієте залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів у світі.
ТЕМА 1. Транспорт
Тема 1. Транспорт § 36. Транспорт, його роль у національній економіці й формуванні світового господарства 1. Якими видами транспорту Ви та Ваші близькі користуєтеся найбільше? 2. Оцініть переваги та назвіть недоліки цих видів транспорту.
Транспорт, його роль у національній економіці та світовому господарстві. Транспорт — необхідна умова виникнення і розвитку територіального поділу праці. Він стає можливим лише тоді, коли відбувається інтенсивний обмін товарами і послугами між окремими територіями, які беруть участь у цьому поділі. Розширення територіального (географічного) поділу праці, його удосконалення і саме виникнення нових ефективних форм значною мірою залежить від рівня розвитку транспорту. Транспорт є важливим чинником формування територіальної структури господарства, прискорює процес територіальної концентрації промисловості, забезпечує функціонування госпо- Інфраструктура — сукупність підприємств і установ, що обслугодарських комплексів. Вплив транспортного чинника вують виробничу сферу та сферу послуг і надають послуги для здійзалежить від рівня розвитку транснення необхідних зв’язків між скласпортної системи. Чим більше довими частинами господарства, розвинута, розгалужена і різно- а також забезпечують умови життя манітна транспортна мережа, тим населення. більше функціонує ефективних транспортних засобів, тим сприятливішим є транспортне положення будь-якого об’єкта (міста, промислового підприємства, курорту тощо). Недостатній розвиток транспортної системи обмежує можливості формування і подальший розвиток господарства певної території, країни, регіону світу (мал. 118). Транспортний чинник визначає галузеву і територіальну структуру господарства. Будь-яке перевезення сировини чи готової продукції потребує витрат. Через це зростає вартість продукції, що перевозиться. Тому доцільно розміщува191
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
ти господарські об’єкти там, де транспортні витрати будуть найменшими — в населених пунктах, де перетинаються магістралі різних видів транспорту. Їх називають транспортними вузлами. Саме формування світового господарства почалося з інтенсивного розвитку транспорту. Великі географічні відкриття, а з ними Мал. 118. Сучасна транспортна і зародження перших глобальрозв’язка у США них торговельних мереж стали Вантажообіг (змінний, добовий, можливими завдяки розвитку тижневий, місячний, річний) — основ транспорту. Подальший розвиний показник роботи транспорту. ток, розширення, ускладнення Обчислюється як добуток кількості світових господарських зв’язків (у вагових або об’ємних одиницях) стали основою виникнення світоосновних та допоміжних вантажів, вого господарства сучасного типу. які переміщуються, на відстань пе- Перспективи формування майревезення, або як кількість вантажу, бутнього світового господарства перевезеного на певну відстань за теж напряму пов’язані з розвипевний час. Вимірюється в тоннокітком і вдосконаленням транспорлометрах. ту та глобальної транспортної мережі. Транспортний вузол — це цент Види транспорту, їхні переваральний пункт збирання, сортуванги й недоліки. Транспортні засоби ня, перевалки і розподілу вантажів поділяються на види за різними для визначеного району. критеріями. Так, їх можна поділяти на транспорт загального призначення (який обслуговує перевезення вантажів між господарськими об’єктами і перевозить населення), внутрішньовиробничий (переміщення сировини, матеріалів, робітників усередині підприємств) і особистого користування (легкові автомобілі, мотоцикли, велосипеди, квадроцикли, снігоходи, яхти, човни тощо). За характером роботи, що виконується, виділяють пасажирський і вантажний транспорт. Можна класифікувати транспортні засоби і за використанням різних природних і штучних шляхів сполучення. За цією ознакою виділяють наземний транспорт (автомобільний, залізничний, гужовий, в’ючний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний транспорт (мал. 119). 192
ТЕМА 1. Транспорт
Вид транспорту
Особливості транспорту Переваги
Недоліки
1. Заліз ничний
Висока провізна і пропуск на здатність; регулярність перевезень; невисока собівартість перевезень
Великі капітало вкладення на спо рудження шляхів, великі витрати металу
2. Мор ський
Забезпечує масові міжкон Залежність від при тинентальні перевезення родно-географічних вантажів; низьку собівар і навігаційних умов, тість; практично необме створення портово го господарства жена пропускна здатність
Висока провізна здатність; невисока собівартість 3. Річковий перевезень; невеликі ка піталовкладення на органі зацію судноплавства
Нерівномірність глибин; сезонність роботи; невелика швидкість пере везень
Велика маневреність і рух Низька продуктив ливість; висока швидкість ність праці; низький 4. Автомо доставки вантажу; неве рівень експлуатацій більний ликі капіталовкладення в них показників; стан освоєння малого вантажо дорожньої мережі обігу на короткі відстані 5. Повіт ряний
Висока швидкість до ставки; найкоротший шлях прямування
Висока собівартість перевезень
Сфера використання
Практично не обмежена
Практично не обмежена
Практично не обмежена
На короткі відстані, переважно до 300 км Практично не обмежена
Мал. 119. Структура сучасного транспорту та його техніко-технічні характеристики
Проалізувавши мал. 119, розкажіть, якими з цих видів транспорту Ви вже користувалися. Які ваші враження від них? Особливий вид утворюють Транспортні магістралі — найзасоби безперервного транспор- більші транспортні шляхи, що мають тування вантажів і пасажирів: державне чи міжнародне значення. трубопровідний транспорт, стрічкові транспортери, конвеєри, ескалатори тощо. Все більшого поширення набувають такі види транспорту, як транспорт на повітряній і магнітній подушці, підвісні монорейкові дороги, трубопроводи для сипких вантажів, які перекачуються в суміші з водою чи нафтою (пульпопроводи) або у струмені з повітрям 193
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
(пневматичні трубопроводи), в особливих капсулах-контейнерах. Динамічно розвивається й космічний транспорт. Використовуючи додаткові джерела знань, підготуйте інформацію про розвиток космічного транспорту. Звичайно, що кожний вид транспорту має власні переваги і недоліки. Їх оцінка змінюється під впливом науково-технічного прогресу (НТП). Наприклад, ще років 30 тому вважали, що залізничний транспорт у переОбсяг перевезень — кількість вантажу, перевезеного або заявленого везенні пасажирів не витримує вантажовідправником і прийнятого конкуренції з автомобільним, і перевізником для доставки одержу- особливо з авіаційним. Нині, у зв’язку із запровадженням швидвачу (в тоннах). кісних потягів, від цієї думки вимушені відмовитися. Недоліком водних видів транспорту є їх безумовна прив’язка до морів і річок, що звужує просторові можливості використання цих видів транспорту. Вважалося, що в переа везенні пасажирів цей порівняно повільний вид транспорту теж не має перспектив. Однак розвиток міжнародного туризму призвів до буму морських перевезень і будівництва величезних круїзних лайнерів (мал. 120). Більш того, в перевезенні вантажів і госпоб дарській глобалізації й інтеграції морському транспорту немає конкуренції. Зростає і перевезення вантажів за допомогою авіаційного транспорту. Раніше вважалося, що він придатний лише для пасажирських перевезень. в Проте спорудження найбільшоМал. 120. Сучасний транспорт: го вантажного літака у світі Ана) салон найбільшого авіалайнера 225 «Мрія» значно розширило А380; б) круїзний лайнер; можливості вантажних авіапев) швидкісний французький ревезень. Вітчизняні літаки копотяг TGV
194
ТЕМА 1. Транспорт
ристуються попитом на світовому ринку. Їх хочуть виробляти у кооперації з Україною Китай, Саудівська Аравія та інші країни. Причиною цього є необхідність збільшення переміщення вантажів між материками за допомогою авіаційного транспорту. Транспорт — необхідна умова виникнення і розвитку територіального поділу праці. Вплив транспортного чинника на формування територіальної структури господарства залежить від рівня розвитку транспортної системи. Транспорт забезпечує перевезення сировини, матеріалів чи готової продукції, внаслідок чого зростає вартість продукції, що перевозиться. Тому доцільно розміщувати господарські об’єкти так, аби транспортні витрати були найменшими. Перспективи формування майбутнього світового господарства теж напряму пов’язані з розвитком і вдосконаленням транспорту та глобальної транспортної мережі. Транспортні засоби поділяються на види за різними критеріями: на транспорт загального призначення, внут рішньовиробничий, особистого користування, за характером роботи, за використанням різних природних і штучних шляхів сполучення тощо. Кожний вид транспорту має власні переваги і недоліки, які змінюються під впливом науково-технічного прогресу. Запитання й завдання 1. Назвіть та схарактеризуйте основні переваги і недоліки різних видів транспорту. 2. Дайте визначення понять «транспортний вузол», «транспортна магі страль», «обсяг перевезень», «вантажообіг». 3. Поясніть особливості кожного виду транспорту і його роль у переве зенні вантажів та пасажирів. 4. Поясніть роль транспорту в розвитку сучасного господарства.
§ 37. Розвиток транспортної мережі 1. Поясніть, які види транспорту найбільш економічно ефективні. 2. Яких видів транспорту немає у Вашому населеному пункті? Чому?
Країни, що вирізняються високим рівнем розвитку мережі залізниць та автомобільних шляхів. Світова мережа залізничних магістралей склалася на початку ХХ ст. З того часу відбу195
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
валося її ускладнення, розгалуження, будівництво переважно додаткових магістралей у райони нового освоєння. Нині залізниці є в 140 країнах світу. Загальна довжина залізничної мережі вже досягла 1,2 млн км. Найдовша вона у США (250 тис. км), Китаї (121 тис. км), Індії (115 тис. км), Канаді (90 тис. км) і Росії (86 тис. км). Найвища щільність залізничних шляхів, яка вимірюється в кілометрах на 100 квадратних кілометрів площі, характерна для Швейцарії, Німеччини, Чехії та Бельгії. У світі все ще є країни (понад 20), які взагалі не мають залізничного сполучення: Нігер, Ісландія, Лівія тощо. Характерною особливістю територіальної організації нинішньої світової залізничної мережі є наявність великих трансконтинентальних магістралей. Найбільша їх кількість припадає на Америку. У структурі вантажообігу світу на залізничний транспорт припадає Мал. 121. Пасажирські близько 12%, а на пасажиро залізниці в Індії обіг — понад 10% (мал. 121). Автомобільний транспорт виник пізніше за залізничний, але розвивався дуже бурхливо. Він розвинений там, де є розгалужена мережа автошляхів і значний парк автомобілів. Раніше вважали, що цей вид транспорту ефективний у перевезеннях лише на невеликі відстані. Нині з кожним роком зростає питома вага перевезень ним на далекі віддалі. Лідерами за протяжністю автомагістралей є США, Індія, Китай, Бразилія, Росія. За щільністю автомережі лідерами є Іспанія, Франція, Японія, Китай, США. Загалом на нашій планеті нині налічується вже понад 500 млн автомобілів. Близько 80% їх припадає на розвинуті країни. Показники забезпечення автомобільним транспортом у різних країнах різні. У США на тисячу жителів припадає вже понад 600 автомобілів, у Німеччині — 500, стільки ж у Канаді, 400 в Італії. За обсягом вантажів, що перевозяться, автотранспорт поступається лише залізничному і морському. Автобан – широка транспортна магістраль для швидкісного руху автомобілів. У Німеччині значна кількість автобанів експлуатується вже понад 30 років. Перевірку стану автодоріг німці проводять із використанням технології лазерного сканування. 196
ТЕМА 1. Транспорт
Не дивлячись на те, що у Фінляндії температура повітря взимку щорічно опускається до – 40 °С, автобани просто взірцеві. Будівництво доріг в ОАЕ ведеться за німецькими технологіями і практично всі вони прекрасно освітлені в темний час доби. Швейцарія та Франція, аби підтримувати відмінну якість дорожнього покриття, зробили автобани платними. Мал. 122. Автотраси Ізраїлю — одні з найякісніших у світі Якість покриття, освітлення в темний час доби, велика кількість станцій технічного обслуговування — все це робить автобани Франції одними з найкращих у світі. Причому, експерти відзначають, що якість платних і безкоштовних доріг тут практично нічим не відрізняється (мал. 122). Найвідомішими є Панамериканське шосе, яке проходить через Північну і Південну Америку, та автошляхи через Сахару в Африці. Найбільші морські порти, їх вплив на розміщення промисловості. Морський флот зосереджений у десятьох найбільших країнах світу: США, Великій Британії, Японії, Німеччині, Франції, Італії тощо. У світі налічується понад 2 000 морських портів. Вони мають все більший вплив на розміщення промисловості світу. Саме до них у розвинутих країнах світу, а також країнах, що розвиваються, тяжіють нові потужні промислові підприємства, особливо ті, які займаються переробкою сировини (мал. 123). За даними мал. 123 проаналізуйте, як змінився вантажообіг найбільших портів світу. Знайдіть їх на карті світу. Велике значення в розвитку морського судноплавства світу мають великі канали, які сполучають між собою різні океани або моря з інтенсивним рухом морських суден. До них належать Панамський, Суецький, Кільський канали. Знайдіть ці канали на карті, в яких країнах вони розташовані, що вони розділяють та сполучають? Судноплавні річки світу. Внутрішній водний транспорт розвинутий у країнах із судноплавними річками, озерами, побудо197
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Вантажообіг портів світу (2014 року) Порт/місто
Вантажообіг портів світу (2003 року)
Країна
млн т
1 Шанхай
Китай
678,4
2 Сінгапур
Сінгапур
581,3
2 Роттердам
Нідерланди
327,7
3 Гуанчжоу
Китай
501,0
3 Шанхай
Китай
316,2
4 Ціндао 5 Порт-Хедленд 6 Тяньцзінь 7 Роттердам 8 Нінбо 9 Далянь 10 Пусан
Порт/місто 1 Сінгапур
млн т 347,7
Китай
465,0
4 Гонконг
Китай
207,6
Австралія
446,9
5 Пд. Луїзіана
США
180,5
Китай
445,8
6 Г’юстон
США
173,3
Нідерланди
444,7
7 Тіба
Японія
169,0
Китай
429,9
8 Нагоя
Японія
168,4
Китай
337,4
9 Гуанчжоу
Китай
167,7
Пд. Корея
335,4
10 Кван’ян
Пд. Корея
165,1
Пд. Корея
162,5
Китай
161,9
11 Гонконг
Китай
297,7
11 Пусан
12 Ціньхуандао
Китай
261,7
12 Тяньцзінь
13 Пд. Луїзіана
США
242,6
13 Нінбо
14 Порт-Кланг
Малайзія
217,3
14 Ульсан
212,6
15 Антверпен
15 Г’юстон
Країна Сінгапур
США
Китай
154,0
Пд. Корея
147,0
Бельгія
7672,1
142,9 4203,9
Європа (ЄС)
Європа (ЄС)
США
США
Китай
Китай
Мал. 123. Рейтинг портів світу за вантажообігом
ваними каналами між ними. Головною судноплавною річковою системою Північної Америки є річка Міссісіпі з притоками, а також Великі озера з річкою Святого Лаврентія. США взагалі мають найрозвинутіший річковий транспорт у світі. Інтенсивно використовує свої річки і Німеччина, де, в першу чергу, Рейн та найбільші річки з’єднано між собою судноплавними каналами. Розвинутий річковий транспорт у Росії (Волга, річки Сибіру і Далекого Сходу), Китаї (Янцзи, Хуанхе, Сунгарі тощо), Нідерландах. У деяких країнах, наприклад, у Японії, на Кубі, в Монголії, внутрішній водний транспорт відсутній. Поясніть, чому окремі країни не мають річкового транспорту. Найбільші аеропорти світу. У світі нині налічується понад 600 міжнародних аеропортів. Вони знаходяться на всіх материках. Повітряний транспорт перевозить переважно пасажирів, але поступово зростає й обсяг вантажних перевезень (мал. 124). 198
ТЕМА 1. Транспорт
Рейтинг
Аеропорт
Країна
Усього Відсоток пасажирів збільшення
1
Гартсфілд-Джексон, Атланта
США
101491106
5,5%
2
Шоуду
Китай
89938628
4,4%
3
Дубай
ОАЕ
78014841
10,7%
4
О’Хара
США
76942493
9,8%
5
Ханеда, Токіо
Японія
75316718
3,4%
6
Гітроу, Лондон
Велика Британія 74989795
2,2%
7
Лос-Анджелес
8 9 10 11
США
74937004
6,1%
Гонконг
Гонконг
68283407
8,2%
Шарль де Голль, Париж
Франція
65766986
3,1%
Форт-Верт, Даллас
США
64072468
0,9%
Ататюрк, Стамбул
Туреччина
61836781
9,2%
12
Франкфурт
Німеччина
61032022
2,5%
13
Пудун
Китай
60053387
16,3%
14
Схіпгол, Амстердам
Нідерланди
58284864
6,0%
15
Джона Кеннеді, Нью-Йорк
США
56827154
6,8%
Мал. 124. Найбільші аеропорти світу
Як бачимо, переважна кількість найбільших аеропортів світу знаходиться у США. За допомогою мал. 124 знайдіть найбільші аеропорти світу на карті. Міжнародні транспортні коридори. Основним завданням створення міжнародних транспортних коридорів (МТК) є доставка вантажів до споживачів найкоротшим шляхом і якомога Міжнародні транспортні коридори швидше. Друге завдання — узго- (МТК) — це сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні дження роботи всіх видів тран- перевезення вантажів і пасажирів спорту в просторі й часі. Особливу на напрямах їх найбільшої конценроль у цьому відіграє інформацій- трації. не забезпечення. Найбільшого розвитку ця ідея отримала в ЄС. Тут МТК розглядаються як своєрідний полігон для відпрацювання основних принципів створення глобальних транспортних коридорів (ГТК). У 1994 р. Загальноєвропейська конференція на Криті (Греція) прийняла концепцію МТК. Проект мав на меті створення десяти МТК, 4 з яких мали пройти через Україну. Це коридор № 3 (Брюссель — Ахен — Кельн — Дрезден — Вроцлав — Катовіце — Краків — Львів — Київ), 199
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
коридор № 5 (Венеція — Трієст/Копер — Любляна — Марибор — Будапешт — Ужгород — Львів — Київ), Дунайський водний коридор № 7 (Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна) та коридор № 9 (Гельсінкі — Виборг — Санкт-Петербург — Псков — Москва — Калінінград — Київ — Любашівка/Роздільна — Кишинів — Бухарест — Димитровград — Александруполіс). Знайдіть ці транспортні коридори на карті Європи. Характерною особливістю територіальної організації світової залізничної мережі є наявність великих трансконтинентальних магістралей. Найбільша їх кількість припадає на Америку. Автомобільний транспорт ефективний у перевезеннях пасажирів та вантажів на різні відстані. Лідерами за протяжністю автомагістралей є США, Індія, Китай. У світі налічується понад 2 000 морських портів, які все більше впливають на розміщення промисловості світу, до них тяжіють потужні промислові підприємства, особливо ті, які займаються переробкою сировини. Внутрішній водний транспорт розвинутий у країнах із судноплавними річками, озерами та каналами між ними. Є країни, де внутрішній водний транспорт відсутній. Значна кількість із понад 600 міжнародних найбільших аеропортів світу знаходиться у США. Основним завданням створення МТК є узгодження роботи всіх видів транспорту в просторі й часі для доставки вантажів до споживачів найкоротшим шляхом і якомога швидше. Запитання й завдання 1. Поясніть особливості кожного виду транспорту і його роль у переве зенні вантажів та пасажирів у світі. 2. Назвіть та покажіть на карті найбільші за вантажообігом морські пор ти та судноплавні канали. Поясніть їх роль у розвитку світового гос подарства. 3. Поясніть, чому найбільші за пасажирообігом аеропорти світу знахо дяться у США. 4. Проаналізуйте дані мал. 123, 124 на стор. 198–199 та назвіть країни з найбільш розвиненим авіаційним та морським транспортом. Які умо ви сприяли його розвитку саме тут? 5. Поясніть значення європейських транспортних коридорів, які прохо дять територією України, для розвитку її економіки.
200
ТЕМА 1. Транспорт
§ 38. Транспорт України 1. Поясніть проблеми та назвіть перспективи розвитку тих видів транспорту, які є у Вашому населеному пункті. 2. Чи впливають вони на оточуюче середовище? Розкажіть, як саме.
Залізничний транспорт — основний вид транспорту України. Нинішня протяжність залізничних колій загального призначення становить близько 22 тис. км. Характерною особливістю залізничного транспорту України є те, що загальна довжина залізничних колій деяких підприємств та організацій у вигляді під’їзних шляхів більша, ніж довжина залізничних колій загального користування (магістральні шляхи). На 1000 км2 території країни припадають 38 км залізничних колій загального користування і 46 км колій підприємств та організацій. Найгустіша мережа залізничних магістралей характерна для Донбасу, Придніпров’я, Правобережного Лісостепу та західних територій України. Залізничні магістралі країни з’єднують в одне ціле окремі її райони з різною спеціалізацією господарства, внутрішні території з портами та іншими країнами, великі промислові центри із сільськогосподарськими зонами та місцями відпочинку й лікування. Основними вантажами, що перевозяться залізницями, є вугілля, залізна руда, сира нафта, будівельні матеріали, мінеральні добрива, сільськогосподарська продукція, вироби металургії та машинобудування тощо. Залізничний транспорт України був і залишається лідером за обсягами вантажних та пасажирських перевезень. Залізничні магістралі різних напрямків, перетинаючись, утворюють залізничні вузли, найбільшими серед яких є: Харків, Київ, Дніпро, Львів, Ковель, Ясинувата, Дебальцеве, Кривий Ріг, Апостолове, Жмеринка, Знам’янка, Конотоп, Коростень та ін. Знайдіть їх на карті та підпишіть в контурній карті. Залізничний транспорт України нині швидко технічно переозброюється. Особливо це стосується пасажирських перевезень. Найбільші міста вже з’єднані магістралями, якими швидкісні потяги перевозять пасажирів зі швидкістю до 200 км на годину (мал. 125). Чи є залізниця у Вашому населеному пункті? Які перевезення вона забезпечує, що перевозить? 201
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Найважливіші автомагістралі України. У перевезенні на невелику відстань автомобільний транспорт залишається поза конкуренцією. Ним здійснюється сполучення між містами і селами, сільськогосподарська продукція перевозиться до крамниць і сховищ, залізничних станцій, річкових та морських пристаней. Досить значними є також переМал. 125. Оновлений транспортний склад везення будівельних матеріалів і «Укрзалізниці» продукції легкої промисловості. Крім перевезення вантажів і пасажирів, автомобільний транспорт виконує багато інших функцій: забезпечує роботу швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, органів громадського правопорядку тощо. У системі автомобільного транспорту України працює понад 2 млн осіб, що в цілому набагато більше, ніж в усіх інших видах транспорту разом узятих. Довжина автомобільних шляхів загального користування становить близько 170 тис. км. Вони ще далекі від європейських стандартів. Автошляхи розподілені територією досить нерівномірно. Найбільша їх густота — у західних областях (Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій) та в Криму. Густота автомагістралей загального користування з твердим покриттям нині становить понад 270 км на 1 тис. км2 території. Основними автомагістралями України є: Київ — Львів, Київ — Харків, Київ — Одеса, Київ — Дніпро — Донецьк, Харків — Сімферополь, Дніпро — Нікополь, Одеса — Миколаїв — Херсон, Біла Церква — Вінниця — Хмельницький, Дніпро — Запоріжжя тощо. Знайдіть їх на карті та підпишіть в контурній карті. Водні шляхи, найбільші морські та річкові порти України. Морський транспорт здійснює внутрішні перевезення в Чорноморському, Азовському та Дунайському басейнах, де розташовано 18 морських торговельних портів, а також є провідним у забезпеченні зовнішньоекономічних зв’язків. До інших країн відправляються залізна і марганцева руда, машини й устаткування, продукція хімічної промисловості та сільського 202
ТЕМА 1. Транспорт
господарства. Морським транПорт 2010 2013 2014 спортом в Україну надходять нафта, різноманітне обладнання і «ТрансІнвестСервіс» 12,2 21,4 25,9 (ТІС) машини, джут, чай, кава, цитруОдеса 24,7 23,2 24,6 сові, банани тощо (мал. 126). 18,2 22,0 21,5 «ТрансІнвестСервіс» (ТІС) — Южний 7,2 20,3 20,8 товариство з обмеженою від- Миколаїв повідальністю та іноземними Чорноморськ 15,1 16,5 17,6 інвестиціями, що в 22 кіломет Маріуполь 15,9 15,5 13,0 рах на північний схід від Одеси оперує власними вантажними Мал. 126. Вантажообіг найбільших портів України у млн т терміналами в Малому Аджаликському лимані. Це 5 терміналів — «ТІС-Зерно», «ТІСМіндобрива», «ТІС-Руда», «ТІС-Вугілля», «ТІС-Контейнери», а також власне інфраструктурна компанія «ТІС». Із 2014 р. ТІС став абсолютним лідером в Україні серед державних і приватних портів за обсягом вантажоперевалки. Другим морським портом України є Одеса. Він обладнаний під контейнерні перевезення. На залізничній станції «Одеса-Порт» відбувається перевалка вантажів із залізничного транспорту на морський і навпаки. Одеса має регулярне сполучення більш як зі 100 країнами світу. Тут щороку обробляють понад 20 млн т вантажів — близько 20% морського вантажообігу країни. В майбутньому Одеса стане одним із найбільших центрів перевезення іноземних туристів. У порт Чорноморськ в Одеській області надходять руди металів, вугілля, будівельні матеріали, хімічні добрива, зерно, олія тощо. Тут працює паромна переправва Чорноморськ — Варна (Болгарія). На схід від Одеси знаходиться порт Южний (мал. 127). У гирлі Південного Бугу знаходиться порт Миколаїв. Він обробляє переважно нафтові вантажі, марганцеву руду і вугілля. Мал. 127. Порт БілгородУ гирлі Дніпра розташовується Дністровський одночасно морський і річковий порт Херсон. Тут здійснюється перевалка вантажів із цих двох видів транспорту. Морські порти є і в гирлі Дунаю. Це Вилкове, Кілія, Ізмаїл і Рені. Останній відіграє важливу роль у зв’язках 203
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
нашої держави з країнами Південно-Східної і Центральної Єв ропи. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, — менш як 4 тис. км. Частка річкового транспорту в загальному обсязі перевезення вантажів становить менше 1%, а пасажирів — узагалі мізерна. Основну роль у перевезеннях відіграє Дніпровський басейн (Дніпро, Прип’ять і Десна). На дніпровські порти Київ, Дніпро, Запоріжжя і Херсон припадає понад 85% усього обсягу перевезення вантажів і пасажирів. а Повітряний транспорт. Нині повітряний транспорт країни забезпечує рейси по всій планеті. Найбільші міста країни мають по два аеропорти: у Києві «Бориспіль» і «Київ» («Жуляни»), в Одесі — «Центральний» і «Застава» (мал. 128). Найбільший б обсяг перевезень здійснюють Мал. 128. а) Міжнародний Київ і Київська область. Далі аеропорт «Бориспіль»; б) база лоукостера «Wizzair» — аеропорт йдуть Харківська і Дніпропе«Київ» («Жуляни») тровська області. Поясніть переваги авіаційного транспорту. Транспортні вузли. Транспортні вузли є населеними пунктами, де сходяться або перетинаються шляхи одного або кількох видів транспорту, морський або річковий порт, до якого підходять залізничні, автомобільні, авіаційні магістралі, трубопроводи тощо. Перший в Україні залізничний вузол виник на станції Ромодан Полтавської області, де перетнулися дві залізничні магістралі. В Україні найбільшими транспортними вузлами є її найбільші міста і промислові центри. Транзитне значення транспортної системи України. Транспорт України має найкращі в Європі перспективи для власного розвитку. Україна в цілому, за даними британської консалтингової фірми «Рендалл», має найвищий транспортно204
ТЕМА 1. Транспорт
географічний рейтинг у Євразії. Він зумовлений її сприятливим транспортно-географічним положенням. Міжнародні транспортні коридори на території України. Значна частина міжнародних транспортних коридорів (МТК), про які вже йшла мова, з урахуванням їх різних відгалужень, пройде територією України. В цілому 4 з 10 запланованих для створення МТК (3-й, 5-й, 7-й і 9-й) будуть безпосередньо проходити і проходять у межах нашої держави. Залізничний транспорт України був і залишається лідером за обсягами вантажних та пасажирських перевезень. Найгустіша мережа залізничних магістралей характерна для Донбасу, Придніпров’я, Правобережного Лісостепу та західних територій України. Залізничні магістралі різних напрямків, перетинаючись, утворюють у країні залізничні вузли. Морський транспорт здійснює внутрішні перевезення в Чорноморсько-Азовському басейні, а також є провідним у забезпеченні зовнішньоекономічних зв’язків. Загальна дов жина річкових судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, — менш як 4 тис. км. Основну роль у перевезеннях відіграє Дніпровський басейн. Повітряний транспорт країни забезпечує рейси по всій планеті. Україна має найвищий транспортно-географічний рейтинг у Євразії, тому транспорт країни має найкращі в Європі перспективи для власного розвитку. Він зумовлений її сприятливим транспортно-географічним положенням. Значна частина міжнародних транспортних коридорів проходить територією України. Запитання й завдання 1. Поясніть, як Ви розумієте значення понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг». 2. Оцініть значення та особливості кожного виду транспорту і його роль у перевезенні вантажів та пасажирів в Україні. 3. Покажіть на карті основні залізниці, автомагістралі, морські й річкові порти, аеропорти. 4. Назвіть міжнародні транспортні коридори, які проходять територією України. 5. Поясніть транзитне значення транспортних магістралей в Україні.
205
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Тема 2. Торгівля § 39. Торгівля. Світовий ринок товарів і послуг 1. Які товари, придбані Вашою родиною за останній тиждень, мають вітчизняне, а які закордонне походження? 2. Розкажіть про переваги та недоліки, які вони мають.
Світовий ринок товарів і послуг. Міжнародне економічне співробітництво відбувається в різних формах. Однією з них є міжнародна торгівля. Торгові операції здійснюються на світовому ринку товарів і послуг. У сучасному світі прогрес кожної країни невіддільний від її участі у світовому обміні матеріальними і духовними цінностями. Нині жодна, навіть найрозвинутіша, країна не може однаково ефективно і якісно виготовляти весь величезний і всезростаючий асортимент продукції та надавати всі можливі види послуг. Часи національної відокремленості й самодостатності минули. На світовому ринку товарів фірми й окремі товаровиробники взаємодіють зі споживачами їх продукції. Основна маса товарів продається через посередників. На ринку відбувається взаємодія виробництва і споживання, на основі чого формується попит і пропозиція. Основний механізм ринку — це торгівля. Вона є діяльністю, спрямованою на організацію продажу товару або послуги. Послуга корисна споживачеві не як матеріальна річ (товар, виріб), а як діяльність. Нині інформаційні послуги на ринку є особливо цінними, оскільки формують співвідношення між попитом і пропозицією та впливають на саме виникнення попиту. Основними інфраструктурними елементами ринку товарів і послуг виступають біржі. Біржа є ринковою організацією (установою), де здійснюється продаж великих партій товарів або послуг, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, а також наймання робочої сили на основі договорів (мал. 129). Торгівля як вид послуг. Форми торгівлі. Зовнішня торгівля складається з експорту й імпорту. Експорт — це продаж 206
ТЕМА 2. Торгівля
певною країною іншій товарів і послуг. Експорт раніше завезених у країну товарів називається реекспортом. Імпорт є ввозом у країну товарів з інших країн і отримання від них тих чи інших послуг. Торгівля є одним із видів послуг, який полягає в посередницькій діяльності з просування товарів від виробника до споживача. Виробник товарів, як правило, сам не торгує своєю продукцією, оскільки зайнятий іншим, виробничим, видом господарської діяльності. Тому він доручає посередницьку місію між своїми виробами і їхніми споживачами фахівцям, які знають, як реалізувати найбільше їхньої продукції в найкоротші терміни (мал. 130). Проаналізуйте дані мал. 130 та знайдіть лідерів світової торгівлі на карті.
Мал. 129. На товарній біржі Чикаго (США) Позиція
Країна
Експорт
Світ
17 779
Китай
2 275
Європейський Союз
2 259
2
США
1 504
3
Німеччина
1 309
4
Японія
622,0
5
Південна Корея
548,8
6
Франція
510,5
7
Гонконг
505,7
8
Нідерланди
476,5
1
Торгівля буває гуртова і роз9 Італія 450,1 дрібна. Гуртова торгівля виступає 10 Велика Британія 436,2 посередником між безпосереднім Мал. 130. Країни-лідери виробником товарів і роздрібною за обсягами експорту на 2015 рік торгівлею, яка доносить товар у млн $ США безпосередньо до споживача. Можна торгувати не лише товарами, але й послугами. Послуга корисна споживачеві, як уже зазначалося, не як матеріальна річ, а як вид діяльності, спрямованої на задоволення запитів споживача. Назвіть останні послуги, які купували Ви чи Ваша родина. Міжнародна торгівля — одна з форм міжнародних економічних зв’язків. Вона характеризується трьома головними показ207
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
никами: 1) оборотом; 2) товарною структурою; 3) географічним розСвіт 18 791 поділом. Головним із них є торго1 США 2 380 вельний оборот. Це сума експорту Європейський Союз 2 312 й імпорту країни за певний пе ріод, переважно за рік. Співвідно2 Китай 1 960 шення між експортом й імпортом 3 Німеччина 1 319 держави називається балансом 4 Японія 811,9 зовнішньої торгівлі. Перевищен5 Франція 634,0 ня імпорту над експортом поро6 Велика Британія 625,7 джує торговий дефіцит країни і, 7 Гонконг 560,2 відповідно, зменшення золотовалютних резервів. Навпаки, пере8 Південна Корея 542,9 вищення обсягів експорту над 9 Нідерланди 488,8 імпортом, або торговий профіцит, 10 Канада 482,1 сприяє збільшенню валютних заМал. 131. Країни-лідери за обсягами пасів країни. Товарна структура є імпорту на 2014 рік у млн $ США номенклатурним складом товарів і визначає, що країна продає за кордон чи купує там. Географічний розподіл — це прив’язка відсилання чи отримання товарів до конкретних країн чи регіонів світу (мал. 131).
Позиція
Країна
Імпорт
Проаналізуйте дані мал. 131. Порівняйте їх із даними мал. 130 та зробіть висновки. Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків, чинники їх формування. Зовнішньоторговельні зв’язки на початку ХХІ ст. визначаються посиленням міжнародної конкуренції в усіх сферах, і в першу чергу в сфері економіки. Все більшу роль починають відігравати регіональні інтеграційні об’єднання, які значною мірою переформатовують звичний механізм зов нішньої торгівлі як у товарному, так і в географічному сенсах. Усе це відбувається на тлі швидкої індустріалізації країн, що розвиваються, і все активніше включаються зі своїми товарами у міжнародну торгівлю. Всі ці тенденції у розвитку зовнішньоторговельних зв’язків визначаються такими чинниками: 1) подальшим прискореним розвитком науково-технічного прогресу (НТП), який вимагає об’єднання зусиль багатьох країн для його реалізації в економіці; 2) поглибленням міжнародного поділу праці; 3) проведенням державами світу зовнішньоторговельної політики, спрямованої на, з одного боку, розширення зон 208
ТЕМА 2. Торгівля
вільної торгівлі, а з іншого — на Протекціонізм — це політика запротекціонізм, тобто захист ві- хисту вітчизняних виробників від інотчизняної економіки від інозем- земних конкурентів. них конкурентів. При цьому виникає видиме протиріччя між високорозвинутими країнами, яким вигідна вільна торгівля без будь-яких обмежень, і країнами, що розвиваються, які намагаються шляхом протекціонізму пожвавлювати економічний розвиток окремих галузей. Світова організація торгівлі, Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН. Велику роль у розвитку світової і регіональної торгівлі відіграють різні глобальні й регіональні інтеграційні об’єднання. Серед них виділяється Світова організація торгівлі (СОТ). Це провідна глобальна торговельна організація. Її членами нині є 161 країна і декілька країн є кандидатами на вступ до неї. Вона контролює понад 96% обсягів світової торгівлі. Завданням цієї організації є встановлення правил світової торгівлі, боротьба з торговельними обмеженнями, вирішення спірних питань у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами. Нині діяльність СОТ усе більше виходить за рамки лише міжнародної торгівлі. Вона перетворюється на інструмент інтеграції і глобалізації світового господарства. Європейський Союз (ЄС) — найпотужніше і найбільш високоінтегроване економічне та політичне регіональне утворення у світі. ЄС являє собою найвищий ступінь європейської економічної і політичної інтеграції, що базується на трьох засадах: 1) проведенні спільної зовнішньої політики і політики у сфері міжнародної безпеки; 2) створенні економічного союзу зі спільною валютою і відмовою від політичних і митних кордонів у середині союзу; 3) орієнтації на перетворення ЄС у майбутньому на єдину державу федеративного або конфедеративного типу. НАФТА — класична зона вільної торгівлі в Північній Америці у складі Канади, США та Мексики. Головним завданням цієї організації є подолання митних обмежень у торгівлі між трьома країнами, розвиток раціональної конкуренції, залучення інвестицій у розвиток господарства. Організація не ставить перед собою якихось політичних цілей. Підготуйте додаткову інформацію щодо подальшої долі НАФТА після обрання у листопаді 2016 року президентом США Дональда Трампа. 209
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
АСЕАН — політичне, економічне і культурне об’єднання десяти країн Південно-Східної Азії. Його завданням є розвиток співробітництва між країнамиучасниками як в економічній, так і політичній і культурній сферах. Мал. 132. Штаб-квартира АСЕАН Регіональним лідером цієї організації є Індонезія (мал. 132). у Бангкоку в Таїланді На ринку товарів і послуг основними інфраструктурними елементами виступають біржі — ринкові організації (установи), які здійснюють продаж великих партій товарів або послуг, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, наймання робочої сили на основі договорів. Міжнародна торгівля, як одна з форм міжнародних еко номічних зв’язків, характеризується трьома головними показниками: 1) оборот; 2) товарна структура; 3) географічний розподіл. Це один із видів послуг, який полягає в посередницькій діяльності з просування товарів від виробника до споживача. Основними статистичними показниками торгівлі країни є обсяги експорту, імпорту та торговельне сальдо. Тенденції розвитку зовнішньоторговельних зв’язків визначаються такими чинниками: подальшим прискоренням розвитку науково-технічного прогресу, який вимагає об’єднання зусиль багатьох країн для його реалізації в економіці; поглибленням міжнародного поділу праці; проведенням державами світу зовнішньоторговельної політики, спрямованої на розширення зон вільної торгівлі та протекціонізм. Велику роль у розвитку світової і регіональної торгівлі відіграють інтеграційні об’єднання: СОТ, ЄС, НАФТА, АСЕАН тощо. Запитання й завдання 1. Назвіть види торгівлі, схарактеризуйте ознаки поняття «зовнішня торгівля». 2. Проаналізуйте показники зовнішньої торгівлі країн-лідерів. 2. Покажіть на карті головні регіони світової торгівлі. 3. Назвіть країни, які входять до складу ЄС, НАФТА, АСЕАН. 4. Поясніть залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та інтеграційних процесів у світі.
210
ТЕМА 2. Торгівля
§ 40. Торгівля в Україні 1. Спробуйте пояснити, чому Вашій родині, на відміну від вели кої перукарні, не вигідно робити гуртову закупівлю шампунів. 2. Які традиційні види торгівлі в Україні Вам відомі?
Торгівля в Україні. Ви вже знаєте, що торгівля поділяється на гуртову і роздрібну. Підприємства гуртової торгівлі закуповують у виробників великі партії товарів, а тому зосереджуються у великих містах і промислових центрах. Крамниці роздрібної торгівлі продають товари безпосередньо кожній людині. В останні роки їх мережа різко зросла. Великого значення в торгівлі України набули біржі. Вони бувають універсальні (торгують товарно-матеріальними цінностями), фондові (торгують цінними паперами), валютні (торгують валютою), праці (працевлаштовують безробітних). В Україні діє Українська універсальна біржа і багато інших спеціалізованих бірж. Сприяють розвитку торгівлі України із зарубіжними партнерами і Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати, створені в кожній області. Дізнайтеся більше про діяльність Торгово-промислової палати України, відвідавши її офіційний сайт (електронний режим доступу: ucci.org.ua/home.html). Дізнайтеся більше про діяльність Української універсальної біржі, відвідавши її офіційний сайт (електронний режим доступу: uub.com.ua/). Динамічно розвивається в Україні виставкова діяльність. Нині виставки товарів із підписанням угод про їх поставку відбуваються у 35 містах країни. Найбільше виставкових центрів зосереджено в Києві. Це Міжнародний виставковий центр, Експоцентр України, Київський міжнародний контрактовий ярмарок, «Євроіндекс», «Авто-Експо», «Прем’єр-Експо» тощо. Є такі виставки-ярмарки і в усіх великих містах країни та обласних центрах. Відомими є Центр виставкових технологій і «Судноплавство Медіа Центр» в Одесі, «Гал-Експо» у Львові та ін. Колись Україна славилася своїми ярмарками по селах і містечках, яких було сотні. Нині відроджено знаменитий Сорочинський ярмарок на Полтавщині. В кожному місті існує ринок, де продають найрізноманітнішу продукцію. У великих містах 211
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
все більшого поширення набувають ярмарки промислових і сільськогосподарських товарів, в яких зростає участь фермерів, що таким чином реалізують свою продукцію. Окремі міста, наприклад, Хмельницький, Одеса, Харків, мають великі гуртові ринки, Мал. 133. В одному з будівельних звідки продукція розвозиться по базарах країни для здійснення гіпермаркетів України роздрібної торгівлі (мал. 133). 75,8 80 Основними торговими парт62,3 нерами України на початок 2016 60 53,9 54,4 року за експортом були країни 38,1 37,5 40 ЄС — 41,4%, Росія — 8,4% і Ки17,3 16,6 тай — 7,6%. Ці ж країни ліди20 рують і за імпортом, але в дещо 0 2013 2014 2015 6 місяців іншому порядку: ЄС — 44,5%, 2016 р. експорт товарів Китай — 11,9% і Росія — 11,8%. імпорт товарів Обсяги товарообігу з колись ос Мал. 134. Обсяги експорту та імпорту новним торговельним партнером товарів, млрд $ США України — Росією зменшилися за останні роки удвічі, а в окремих 5,0 1 5,0 галузях утричі. Натомість зросли 3,7 2 3,8 вони в торгівлі з країнами Азії та 2,0 Африки. 3 2,0 У 2015 році експорт України 1,9 4 1,7 до свого головного торговельного 1. Метали 1,6 5 партнера — ЄС складав 10,5 млрд 2. С/г продукція 1,2 3. Масложирова продукція євро, а імпорт — 9,9 млрд євро. 1,2 6 4. Автомобілі й обладнання 1,1 Позитивне сальдо торговельного 5. Мінеральні продукти 1,2 7 6. Готові харчові продукти обігу складало 0,61 млрд євро. В 0,7 7. Хімічна продукція експорті до ЄС найбільша частка 0,3 8. Засоби наземного 8 0,3 транспорту належала Німеччині — 29,0%, 2,0 9. Інше 9 Великій Британії — 11,6, Фран2,0 ції — 10,7, Італії — 10,2%, а в 0 1 2 3 4 5 6 імпорті — Німеччині — 19,4%, 6 місяців 2015 р. 6 місяців 2016 р. Мал. 135. Товарний експорт з України за Нідерландам — 13,8, Великій 6 місяців 2016 р. у порівнянні з першим Британії — 15,7% (мал. 134, 135). півріччям 2015 р., млрд $ США 212
ТЕМА 2. Торгівля
Чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах, регіонах. Інтернет-торгівля. Роздрібна торгівлі орієнтується в розміщенні на споживача. Тому чим більше місто, тим більше в ньому розвинута торгівля. Мають вплив на роздрібну торгівлю й інші чинники, наприклад купівельна спроможність населення, яка в Україні доволі диференційована. Звичайно, що тут поза конкуренцією столиця. Тому в її крамницях ми можемо знайти товари, виготовлені в усіх куточках нашої країни і практично в будь-якій країні світу. Оскільки населення Києва продовжує інтенсивно зростати, то, відповідно, розширюються і його ринкові можливості. На сезонних ярмарках, які проводяться в Києві, ми можемо вивчати географію нашої держави. В сусідніх наметах торгують підприємці з Полтавщини і Закарпаття, ХарМал. 136. Осінній ківської і Вінницької областей сільськогосподарський ярмарок (мал. 136). у Южноукраїнську Коли востаннє Ви були на ринку? Що Вам там сподобалося, а що ні? Зростає значення й іншого географічного чинника. Західні області держави, які безпосередньо межують із країнами ЄС, мають відносно кращі умови для організації на своїй території гуртових ринків. Їх мешканці працюють за кордоном у розвинутих країнах Європи й отримують там не лише гроші за роботу, але й досвід цивілізованого ринкового господарства. Повертаючись додому, вони інколи організовують власне виробництво певної продукції і потім її реалізують по всій території країни. Американські дослідники вважають, що з 2006 року в Україні почалося зростання Інтернет-торгівлі. Цей вид торгівлі дуже швидко отримав неабиякий розвиток у країні. В 2010 році 14% людей користувалися ним у великих містах і лише 3% в регіонах. У 2014 році картина вже була іншою: 59% — у великих містах і 45% у регіонах. Як бачимо, рівень Інтернет-купівель у великих містах і регіонах вирівнюється, що цілком закономірно. Інтернет-ринок товарів особливо вигідний мешканцям віддалених регіонів. Товар може доставлятися замовнику будь-куди, 213
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
його можна замовляти навіть уночі, інтернет-крамниці, рекламуючи свій товар, повідомляють, що у них дешевше, приймають платежі за товари різними способами. Чи користувалися Ваші рідні або знайомі послугами Інтернет-торгівлі? Розкажіть про цей досвід. Розвитку торгівлі України із зарубіжними партнерами сприяють Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати в кожній області. В Україні діє Українська універсальна біржа та інші спеціалізовані біржі. Динамічно розвивається виставкова діяльність, відроджено знаменитий Сорочинський ярмарок на Полтавщині. Окремі міста мають великі гуртові ринки, звідки продукція розвозиться по базарах країни для здійснення роздрібної торгівлі. Основними торговими партнерами України на початок 2016 р. були країни ЄС, Росія і Китай. В експорті до ЄС найбільша частка належала Німеччині, Великій Британії, Франції. Роздрібна торгівля орієнтується в розміщенні на споживача, чим більше місто, тим більше в ньому розвинута торгівля. На роздрібну торгівлю впливає значно диференційована купівельна спроможність населення. Із 2006 року в Україні почалося зростання Інтернет-торгівлі. Запитання й завдання 1. Розкажіть про діяльність Торгово-промислової палати України та Української універсальної біржі. 2. Назвіть та покажіть на карті країни, які є основними торговельними партнерами України. 3. Поясніть, чому змінюється географія зовнішньої торгівлі України. 4. Як Ви розумієте поняття «Інтернет-торгівля»? Розкажіть про її особ ливості та переваги. 5. Назвіть найбільші торгівельні точки Вашого населеного пункту. Чи завжди вони задовольняють Ваші потреби в промислових товарах та харчових продуктах.
214
ТЕМА 3. Туризм
Тема 3. Туризм § 41. Туризм. Його види та чинники розвитку. Туристична інфраструктура 1. Який вид туризму Вам більше до вподоби: літаком до мор ського курорту, потягом до великого міста чи з рюкзаком до гірського перевалу? 2. Поясніть переваги та недоліки кожного із запропонованих ва ріантів подорожей.
Туризм як складник національної економіки, його види. Чинники розвитку туризму в регіоні, країні. Туристична інфраструктура. Туризм є важливою складовою національної економіки, значення якого постійно зростає. Крім того, це один із видів активного відпочинку, якому не одне століття. У різних країнах і регіонах туризм отримав різний рівень розвитку і спеціалізацію. У 1975 р. було засновано Всесвітню туристичну організацію (ВТО, зі штаб-квартирою в Мадриді), у складі якої сьогодні понад 157 країн і 6 територій планети. Історія створення ВТО починається в далекому 1925 p. Тоді Ліга Націй уперше спробувала дати офіційне визначення поняття «турист». Загальна кількість людей, які щорічно здійснюють туристичні поїздки, наближається до 2 млрд осіб. На частку міжнародного туризму в наш час уже припадає понад 8% вартості світового експорту і до 30% експорту послуг. Саме через це нині туризм перетворився на важливу галузь світової економіки. Її значення продовжує зростати. Тут зайнято близько 300 млн осіб. Темпи зростання туристичної галузі досягли 6% на рік. У багатьох країнах світу туристична галузь уже нині перетворилася Мал. 137. Туристи в Карпатах на провідну (мал. 137). 215
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Дізнайтеся більше інформації про ВТО на її офіційному сайті (електронний режим доступу: www2.unwto.org/). Налічується багато різних видів туризму: пішохідний, водний, велосипедний, спелеологічний, гірськолижний, релігійний, сільський, зелений, екологічний тощо. Виникають все нові його види, що пов’язано зі швидким розвитком туризму та суспільства. За формою проведення й особливостями спортивно-оздоровчий туризм поділяється на організований (плановий і самодіяльний) і неорганізований. Плановий туризм здійснюється на основі туристичних путівок. Самодіяльний туризм функціонує на основі організаційної діяльності різних громадських об’єднань (туристичних клубів, секцій, товариств тощо). Неорганізовані, «дикі», аматорські, «під чорним прапором» походи організовуються одним або кількома туристами на власний страх і ризик (мал. 138). Класифікація туризму в залежності від: мети
категорії осіб
культурнопізнавальний
оздоровчолікувальний
зелений
рекреаційний
реабілі таційний
спортивнооздоровчий
дитячий
молодіжний
для осіб похилого віку
організаційних основ
релігійний
неорганізований
місця проведення подорожі
організований
міжнародний
внутрішній
плановий
самодіяльний
Мал. 138. Види туризму
Проаналізувавши мал. 138, назвіть види туризму, в яких Ви брали безпосередню участь. Причини розвитку туризму пов’язані із загальними напрямками розвитку суспільства у ХХІ ст. Життя стає все більш динамічним, напруженим і складним. Не встигаючи відновлювати 216
ТЕМА 3. Туризм
власні життєві сили, люди зму- Рекреація — це система заходів, шені шукати їх у рекреації через пов’язана з використанням вільнотуризм. Рекреаційні потреби жи- го часу людей для їх оздоровчої, телів великих міст знаходяться в культурно-ознайомчої і спортивної площині максимального злиття діяльності на спеціалізованих териз природою, перебування у сіль- торіях, які розташовані поза місцями їх постійного проживання. Рекреація ській місцевості тощо. охоплює всі види відпочинку. Не в останню чергу розвитку міжнародного туризму сприяє і швидкий прогрес на транспорті. Саме через розвиток транспорту нині туристам доступні найвіддаленіші куточки світу. До чинників розвитку туризму необхідно також віднести прискорені темпи урбанізації, зростання якості й рівня життя населення, швидкий ріст культури, що посилює пізнавальні потреби людей. Постійно розширюється, вдосконалюється і географічно поширюється й туристична інфраструктура, яка, крім транспорту, включає в себе туристичні бази, кемпінги, пансіонати, готе лі, хостели, майданчики для встановлення наметів та розміщення автомобілів чи туристичних фургонів (мал. 139). Сюди ж відносяться марковані на місцевості туристичні маршрути визначними природними теритоМал. 139. Кемпінговий ріями або історичними центрами майданчик у Франції міст тощо. Міжнародний туризм. Основні туристичні регіони. Міжнародний туризм — один із видів активного відпочинку, який здійснюється в міжнародному масштабі. Найбільшу кількість іноземних туристів залучає на свою територію Європа (65%). Самі європейці складають найбільшу частину туристів у інших частинах світу. Європейці мандрують також різними країнами Європи. До них додається багато американців (США, Канада), а також японців і південних корейців, а останніми роками й китайців. Громадяни США (як і французи) віддають перевагу туризму всередині власної країни (мал. 140). У Європі, як і в Північній Америці, близько 75% усіх туристів — це громадяни країн цих частин світу і материків. Лише до 10% туристів припадає на Латинську Америку, Австралію 217
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Країна
2014
2012
2011
2010
2009
2008
Франція
83 767
81 980
80 499
76 647
76 764
79 218
США
75 011
66 657
62 821
60 010
55 103
58 007
Іспанія
64 995
57 464
56 177
52 677
52 178
57 192
Китай
55 622
57 725
57 581
55 664
50 875
53 049
Італія
48 576
46 360
46 119
43 626
43 239
42 734
Туреччина
39 811
35 698
34 654
31364
30 187
29 792
Велика Британія
32 613
29 282
29 306
28 295
28 199
30 142
Мексика
29 346
23 403
23 403
23 290
22 346
22 931
Гонконг
27 770
23 770
22 316
20 085
16 926
17 319
Малайзія
27 437
25 033
24 714
24 577
23 646
22 052
Таїланд
24 810
22 354
19 230
15 936
14 150
14 584
Мал. 140. Кількість туристів, які відвідали інші країни, млн осіб
й Океанію. Це пов’язано не з відсутністю туристичних ресурсів у цих регіонах світу, а з їх географічною віддаленістю від Європи і США. Останнім часом спостерігається зміна туристичних пропорцій між окремими частинами світу. Частка Європи поступово зменшується, а частка Північної Америки, Азії і решти регіонів поступово зростає. Особливо відчувається, навіть візуально, збільшення частки туристів із Китаю. Складіть власний туристичний маршрут однією з країн. Опишіть місця, які б Ви хотіли там відвідати. Поясніть, чому саме їх. Складіть карту Вашого маршруту з позначеними на ній об’єктами відвідування. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Світова спадщина ЮНЕСКО — це видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Вони ж, зазвичай, є й об’єктами міжнародного туризму. Всього (за станом на липень 2016 р.) до Світової спадщини ЮНЕСКО віднесено 1 052 об’єкти, серед яких 814 культурної, 203 природної та 35 змішаної спадщини. Найбільше їх у Європі, і це невипадково. Поясніть, чому в Європі найбільше об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. 218
ТЕМА 3. Туризм
Із 7 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні 6 є об’єктами культурного та 1 природного типу, 4 з них повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 частково перебувають на території інших держав, а саме: Пункти геодезичної дуги Струве, крім України, розміщені також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі та Молдові, букові праліси Карпат знаходяться також у Німеччині та Словаччині, дерев’яні церкви Карпатського регіону перебувають також на території Польщі. Знайдіть у додаткових джерелах знань інформацію про об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Найбільше ж об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії (51), Китаї (50), Іспанії (45), Франції (42), Німеччині (41), Індії (35), Мексиці (34). Слід відзначити, що ці цифри постійно змінюються (мал. 141).
а
б
в
г
Мал. 141. Об’єкти Світової культурної спадщини ЮНЕСКО: а) руїни Аютаї, Таїланд; б) храм Саграда Фамілія (Святого Сімейства) — одна з робіт архітектора Антоніо Гауді, Барселона; в) Шенонсо — один із замків долини р. Луари, Франція; г) руїни античного міста Ієраполіс, Туреччина
219
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Міжнародний туризм — один із видів активного відпочинку, який здійснюється в міжнародному масштабі. Існують різні види туризму: пішохідний, водний, велосипедний, спелеологічний, гірськолижний, релігійний, сільський, зелений, екологічний тощо. Туристична інфраструктура, яка постійно вдосконалюється, розширюється і географічно поширюється, включає в себе транспорт, туристичні бази, кемпінги, пансіонати, готелі тощо. На частку міжнародного туризму припадає понад 8% вартості світового експорту і до 30% експорту послуг. Найбільшу кількість іноземних туристів залучає на свою територію Європа, а самі європейці складають найбільшу частину туристів у інших частинах світу. Світова спадщина ЮНЕСКО — це видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. За станом на липень 2016 р. налічувалося 1 052 об’єкти. Найбільше їх у Європі, і це невипадково. Запитання й завдання 1. Схарактеризуйте основні ознаки понять «туризм», «рекреаційні ре сурси», «інфраструктура туризму». 2. Назвіть основні види туризму та поясніть їх особливості. 3. Поясніть вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму. 4. Схарактеризуйте особливості основних туристичних регіонів світу.
§ 42. Світова спадщина ЮНЕСКО і туризм в Україні 1. Які цікаві місця та міста України й світу Ви відвідали? 2. Що б Ви хотіли розказати про них одноліткам?
Туризм в Україні. В Україні унікально поєднуються природні, історичні й культурні пам’ятки. Прозорі гірські річки і нескінченні лабіринти казкових підземних печер, стрімкі скелі Карпат і глибокі каньйони Кримських гір, м’які та мальовничі краєвиди Поділля з їх найбільшими у світі гіпсовими печерами, замками, фортецями і монастиряРекреаційні ресурси — це об’єкти, явища і процеси природного та ан- ми, вражаюче поєднання архітектропогенного (створені людиною) турних стилів і епох міст, чудові походження, що використовуються Карпати з їх унікальними умоваабо можуть бути використані для ми як для літнього, так і для зирозвитку рекреації і туризму. мового туризму. 220
ТЕМА 3. Туризм
Україна багата й на історико-архітектурні пам’ятки, в тому числі й світового значення. Це тисячолітні храми Києва та Чернігова, унікальний в усіх відношеннях Львів і багато іншого. Туризм є одним із видів рекреації і пов’язаний із мандрівками, подорожами, міграцією для відпочинку на далекі та близькі відстані від місця постійного проживання. Рекреація є більш широким і загальним поняттям, ніж туризм. Наприклад, вона включає лікування. Україна має всі необхідні рекреаційні умови і ресурси для розвитку рекреаційно-туристичного господарства та перетворення його на одну з провідних галузей економіки і важливу частину європейського туристичного ринку. Практично вся територія держави, включаючи Чорнобильську зону, може стати важливим міжнародним санаторно-курортним і туристичним районом. До найважливіших рекреаційних ресурсів України в наш час належать бальнеологічні (мінеральні води, грязі, озокерит), кліматичні, ландшафтні, пляжні, пізнавальні (мал. 142). Україна належить до найбагатших на бальнеологічні ре сурси країн світу. У нас є мінеральні води всіх основних бальнеологічних груп. Деякі з них, зокрема «Миргородська», «Куяльник», «Поляна Квасова», «Березівські мінеральні води», «Нафтуся» і радонові води, мають світове значення та є унікальними на нашій планеті. Попереду інтенсивне освоєння сульфідних, Мал. 142. Сучасні умови залізистих, миш’яковистих та для лікування на курорті інших мінеральних лікувальних «Миргород»: гідромасаж вод (мал. 143). Дізнайтеся більше про класифікацію мінеральних вод, скориставшись додатковими джерелами знань. Україна володіє практично невичерпними і найбільшими у світі запасами лікувальних грязей, які складаються з різних за природним утворенням і лікуМал. 143. Класифікація вальною дією відкладів морських мінеральних вод 221
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
заток, боліт і озер. За нинішньою класифікацією лікувальні грязі України поділяються на мулисті (сульфідні, мінеральні, глини, глинистий мул, сапропелі), торфові (прісноводні, мінералізовані), псевдовулканічні (сопкові та гідротермальні). Кліматичні ресурси України з погляду їх рекреаційного використання належать до хороших і найкращих. За світовою класифікацією найкращими для рекреаційної діяльності є кліматичні умови з теплим літом і не дуже холодною зимою зі стійким сніговим покривом. До найсприятливіших кліматичних умов також належать спекотне тривале літо і нетривала зима без стійкого снігового покриву. Ще однією особливістю клімату України є його велика різноманітність. Так, середня річна температура на полонинах Карпат така ж, як у Приполяр’ї (0 градусів Цельсія), а на південному узбережжі Криму становить +12,5 градусів, що відповідає температурі середземноморського узбережжя Франції. Ландшафтні рекреаційні ресурси України теж досить багаті та різноманітні. Велику роль тут відіграють рельєф і рослинність. Для нашої держави характерна доволі розчленована поверхня з безліччю мальовничих височин, плато, піднять, останців тощо. Особливо в цьому сенсі відрізняється Правобережжя. Тут рельєф у поєднанні з місцевими кліматичними і рослинними ресурсами в цілому є унікальним не лише для Європи, але й для світу (Словечансько-Овруцький, Мізоцький, Трахтемирівський кряжі, Канівські гори, Товтри, Гологори, Вороняки, Розточчя тощо). Серед лісової рослинності переважають сосна і дуб. Це дуже добре для рекреації. Дуб виділяє дубильні речовини, а сосна — фітонциди не лише влітку, але й узимку. Світове значення мають рекреаційні ресурси пляжів, природно-заповідного фонду, спелеоресурси України тощо. Знайдіть власні фото, зроблені під час мандрівок та подорожей, облаштуйте туристичний вернісаж у кабінеті географії та розкажіть про красоти української природи одноліткам. Туристичні райони і центри туризму в Україні. Основними районами туризму в Україні є Карпати і Закарпаття, а влітку — морські узбережжя. Туристична галузь у межах українського Криму з кожним роком занепадає через окупацію його території Росією. Нині основним всесезонним туристичним районом України стали Карпати, а пляжний туризм перемістився в ра222
ТЕМА 3. Туризм
йон морського узбережжя Одеси, Миколаївської та Херсонської областей: Одеса, Кароліно-Бугаз, Затока, Залізний Порт, Коблеве, Скадовськ, острів Джарилгач тощо. Гірськолижний туризм у Карпатах набуває міжнародного значення (Буковель, Драгобрат, Славське, Яремче, Ворохта тощо). Головним центром туризму у країні був і залишається Київ. Швидкими темпами розвивається туристична інфраструктура у Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Ужгороді. Розвивається туризм і в курортних районах Прикарпаття і Закарпаття, а також інших курортних місце востей (мал. 144).
а
б Мал. 144. Українські краєвиди: а) Чернівці; б) Кам’янець-Подільський
Знайдіть на карті основні туристичні центри України. Разом із тим зростає екологічний тиск на регіони, які відві дуються туристами. Фахівці підрахували, що серед усього сміття, яке залишають відпочиваючі на пляжах, 19% складають цигарки та цигаркові та недопалки, 11% — пластикові пляшки, 10% — поліетиленові пакети, по 9% — кришки та обгортки харчових продуктів, 5% — одноразовий посуд, по 4% — скляна тара, соломинки, мотузки, решту складає інше сміття. Тому зростає важливість екологічного виховання кожного відпочиваючого, їх свідомого ставлення до оточуючого середовища. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. В Україні нині налічується 7 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. До них належать: 1) пункти геодезичної дуги Струве, які мають продовження і в інших країнах Європи; 2) букові праліси Карпат; 3) дерев’яні церкви Карпатського регіону; 4) стародавні храми Києва (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, церква Спаса на Берестові); 5) ансамбль історичного центру Львова; 6) резиденція митрополитів Буковини й Далмації у Чернівцях; 7) стародавнє місто Херсонес Таврійський у Севастополі. Крім того, 16 об’єктів нашої держави претендують на статус Світової спадщини 223
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
ЮНЕСКО, це Борисоглібський (ХІІ ст.) та Спасо-Преображенський (ХІ ст.) собори у Чернігові, Кам’янець-Подільська фортеця (ХІ—ХVІІІ ст.), Національний дендрологічний парк «Софіївка» (1796 р.), ханський палац у Бахчисараї (ХVІ ст.) та інші. Туристичні кластери в Україні. Кластерну модель організації туризму активно впроваджують такі європейські країни, як Італія, Франція, Норвегія, Греція, Бельгія та інші. Прикладами подібних моделей у галузі українського туризму є перший кластер екологічного агротуризму в Хмельницькій області «Оберіг», «Гоголівські місця Полтавщини», «Славутич» у Київській області тощо. Ресурси для розвитку Туристичний кластер (з англ. cluster — «група», «скупчення») — це кластерної моделі в туристичній концентрація на певній території галузі України має сільський та підприємств індустрії туризму, які екологічний туризм. Значним є взаємодіють між собою з метою польський досвід у розвитку саме створення та підвищення якості цієї галузі туризму, який варто туристичного продукту, спільно ви- вивчати та запроваджувати віт користовують туристичні ресур- чизняним сільським громадам, си, інфраструктуру, ринок праці та адже для них це джерело додатковзаємодоповнюють один одного. вих прибутків. Україна має всі необхідні рекреаційні умови і ресурси для розвитку рекреаційно-туристичного господарства та перетворення його на одну з провідних галузей економіки і важливу частину європейського туристичного ринку. Розвитку туризму в Україні сприяють наявні природні, історичні й культурні пам’ятки та об’єкти: гори, узбережжя морів, річки та озера, мінеральні води, грязі, озокерит тощо. Основними районами туризму в Україні є Карпати і Закарпаття, а влітку — морські узбережжя. В Україні нині налічується 7 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, а 16 об’єктів нашої країни претендують на такий статус. Запитання й завдання 1. Схарактеризуйте вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму в Україні. 2. Схарактеризуйте особливості основних туристичних регіонів України. Чи є у Вас власний досвід відпочинку в них? 3. Покажіть на карті основні райони туризму в Україні. 4. Обґрунтуйте рівень розвитку туризму в окремих регіонах України. 5. Назвіть чинники, які сприяють та заважають розвитку туризму в Україні.
224
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
Тема 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я § 43. Роль науки й освіти в суспільстві. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси 1. Які найбільші наукові установи України та світу Вам відомі? 2. Поговоріть зі своїми рідними про освіту, яку вони отримали свого часу, та про її якість.
Роль науки й освіти в суспільстві. Головною рушійною силою науково-технічного прогресу (НТП) є наука, яка перетворюється на безпосередню продуктивну силу суспільства і стає вирішальним чинником зростання виробництва й продуктивності праці. В свою чергу, технічний прогрес стимулює наукове пізнання, висуває перед наукою нові завдання. Важливою особливістю НТП є високі темпи розвитку науки і техніки. Відбувається все більше скорочення розриву в часі між фундаментальними науковими відкриттями, створенням на їх основі технічних засобів і впровадженням цих засобів у виробництво і побут людей. Ви самі це відчуваєте на прикладі власних мобільних телефонів, смартфонів, айпадів тощо, які пройшли швидкий шлях від наукового відкриття до впровадження у виробництво і життя мільярдів людей у світі. Розвиток науки на наших очах змінює структуру господарства. Основою його стають наукоємні галузі, тобто ті, які відзначаються значним використанням новітніх досягнень науки і техніки. Як правило, ці галузі витрачають значні кошти на проведення науково-дослідних розробок і впровадження їх результатів у виробництво. Скориставшись додатковими джерелами, знайдіть інформацію про відкриття та впровадження в життя таких звичних нам сьогодні речей, як телефон, автомобіль, літак, Інтернет. Зробіть висновки з отриманої Вами інформації. Значення науки й освіти в суспільстві буде і надалі зростати. Ми бачимо, що економічно найрозвинутіші й найбагатші країни світу все більше коштів вкладають у цю сферу (мал. 145). 225
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор Ізраїль Фінляндія Південна Корея Швеція Японія Данія Швейцарія США Німеччина
Зробіть висновки з цієї статистики (мал. 145). Знайдіть на карті світу країн-лідерів за витратами на науково-дослідні роботи. В яких регіонах вони знаходяться?
Освіта і наука невідривні. Освіта готує кадри для науки, Росія які, у свою чергу, розвивають 0 1 2 3 4 5 не лише науку, але й освіту. %ВВП Мал. 145. Витрати країн на науково- Тому в розвинутих країнах світу формуються науково-освітні дослідні та конструкторські роботи комплекси. Фактично, першими на 2014 р. науково-освітніми комплексами були найдавніші університети з їх дослідницькими лабораторіями. Підготуйте додаткову інформацію про історію створення та сьогодення одного з найстаріших (ІХ–ХIІ ст.) університетів світу: Аль-Карауїн (Марокко), Аль-Ахзар (Єгипет), Нізамія (Ірак), Болонський (Італія), Оксфордський (Велика Британія). Поділіться нею з однолітками. Особливості наукової й освітньої діяльності. Наукова діяльність має специфічні риси і сильно відрізняється від будь-якого іншого виду господарської діяльності. Вона ґрунтується на інтелектуальних зусиллях конкретного науковця і колективу в цілому. Наукова праця є найвищим проявом творчості людини, для неї потрібен найвищий рівень освіти в цілому і наукової кваліфікації в певній галузі зокрема. Важливою є і творча індивідуальність дослідників, оригінальність і нестандартність мислення, здатність креативно «генерувати» нові ідеї. Мають значення наукова сміливість й уміння працювати практично 24 години на добу, адже наукова творчість не нормована в часі. Не можна мислити, міркувати лише з 9 до 18 години, а після того повністю «відключитися» і займатися чимось іншим. Великі відкриття робилися вченими в будь-яку частину доби, а не лише у формально відведений для цього час. Очевидно, що великою проблемою для розвитку сучасної науки є пошук творчих, здібних до наукової праці людей, які Австрія
Бразилія
226
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
здатні віддаватися цій діяльності повністю. Крім того, значних і все більших витрат вимагає підготовка таких людей, їх навчання і виховання. Підготуйте додаткову інформацію про наукову діяльність таких відомих усьому світу вчених, як: Майкл Фарадей, Вільгельм Рентген, Ернест Резерфорд. Поді літься знайденим з однолітками. Особливістю сучасної освіти є її все тісніший зв’язок із нау кою, з проведенням науково-дослідницької роботи. Якщо раніше університети зосереджували свою діяльність на викладанні й фундаментальній (теоретичній) науці, то нині в епоху широкої комерціалізації науки вони все більше втягуються в прикладні дослідження і дослідно-конструкторські розробки. Саме через це навчання в провідних університетах світу все більше поєднується з дослідницькою роботою студентів разом із професорами. Більш того, викладачі й студенти вже займаються і практичним упровадженням запропонованих фундаментальною й прикладною наукою технологій виробничих процесів. За допомогою мережі Інтернет дізнайтеся, хто з Ваших однолітків-українців потрапив у перелік Топ-100 юних учених світу 2016 року. Що унікального вони запропонували людству? Джерела фінансування науки й освіти. Ви вже знаєте, що однією з особливостей сучасного етапу розвитку науки є її широка комерціалізація. Нині вона стає все більш конкурентоспроможним товаром на світовому ринку. Сучасна наука вимагає величезних вкладень коштів у свій розвиток. Інвестиції у науку вже наближаються до 1 трлн доларів на рік. У найрозвинутіших країнах загальні асигнування в наукові дослідження вже сягнули 3% від ВВП і продовжують зростати випереджаючими темпами. Поясніть причини того, що держави та компанії, корпорації й окремі бізнесмени все більше грошей вкладають у науку. Головною комерційною причиною є та, що приріст національного доходу від інвестицій у наукові дослідження мінімум у 4 рази вищий, ніж в інших галузях господарства. Розуміння стратегічного значення науки й освіти для розвитку своєї країни і всього людства в цілому призводить до того, що найвідоміший у світі 227
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Гарвардський університет у США, наприклад, основну частину грошей для своєї роботи отримує від приватних інвесторів, а не від держави. 14 млн $ інвестував Білл Гейтс та нафтогазова компанія «Total» у наукові розробки з виробництва цукру та палива з целюлози. Така ж ситуація характерна й для інших найбільших і найвідоміших університетів у розвинутих країнах світу. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси. В цілому у світі лише декілька десятків країн мають суттєвий вплив на розвиток світової науки й освіти. Оцінити науково-освітню діяльність у якихось реальних показниках часто дуже важко, а то й просто неможливо. Використаємо для оцінки рівня розвитку науки й освіти в різних країнах світу показник отриманих патентів у найсучасніших напрямах нау кових досліджень. Понад 80% із них припадає на Китай, США, Японію, Південну Корею та ЄС (Німеччину, Велику Британію і Францію). Ці ж країни мають найвищі у світі витрати на науку й освіту, в них найбільша кількість наукових працівників тощо. Кількість науковців у США уже перевищила кількість зайнятих у автомобільній і авіаційній промисловості (мал. 146, 147). Рей тинг
Країна
Кількість
Рей тинг
Країна
Кількість
1
Китай
928177
1
Південна Корея
2962
2
США
578802
2
Японія
2250
3
Японія
325989
3
Швейцарія
1013
4
Південна Корея
210292
4
Німеччина
902
5
Європейське патентне відомство
152662
5
США
856
6
Німеччина
65965
6
Фінляндія
665
7
Індія
42854
7
Данія
539
8
Росія
40308
8
Австрія
489
9
Канада
35481
9
Нідерланди
444
30342
10
Китай
396
10 Бразилія
Мал. 146. Країни-лідери за кількістю патентних заявок на 2014 р.
Мал. 147. Країни-лідери за кількістю патентних заявок у розрахунку на 1 млн населення на 2012 р.
Порівняйте дані мал. 146 та 147 і зробіть відповідні висновки. 228
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
Форми просторової організації науки доволі різноманітні. Існують так звані точкові «інкубатори», завданням яких є орієнтація на нові невеликі фірми з наукоємними технологіями. Існують технопарки — наукові, технологічні, виробничі, які є територіальним зосередженням науково-дослідних установ на певній території. Спочатку вони формувалися в паркових зонах Технополіс — це науково-промисловий комплекс на базі тісних великих міст, звідси й назва. відносин з університетами і наукоНайбільшою формою просто- во-технічними центрами, створений рової організації науки й освіти для виробництва нової прогресивної нині є технополіси. Вони утворю- продукції або розроблення наукоємються навколо великих універси- них технологій. У ньому поєднуютьтетів і можуть включати до свого ся наука, техніка і підприємництво, складу і технопарки, й «інкуба- здійснюється тісне співробітництво тори». Ця форма менш здатна до між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними швидкої переорієнтації наукових органами влади. досліджень на вимогу конкретних замовників (фірм, корпорацій тощо). Однак тут, в університетах, розвивають фундаментальні дослідження. Вони не дають такої швидкої віддачі, як прикладні дослідження, але саме вони рухають науку і суспільство вперед. Нині у світі створено вже понад 400 технополісів. Наука — головна рушійна сила НТП. Вона перетворюється на безпосередню продуктивну силу суспільства, є вирішальним чинником зростання виробництва й продуктивності праці, стимулює наукове пізнання, змінює структуру господарства, дозволяє впроваджувати наукові відкриття у виробництво і життя мільярдів людей у світі. Наука — це найвищий прояв творчості людини, для якого потрібен високий рівень освіти, загальної ерудиції і наукової кваліфікації в певній галузі. Епоха широкої комерціалізації науки надає більшого значення прикладним дослідженням і дослідно-конструкторським розробкам. Навчання у провідних університетах світу все більше поєднується з дослідницькою роботою і практичним упровадженням запропонованих фундаментальною й прикладною наукою технологій. Найвідоміші у світі університети основну частину грошей для своєї роботи отримують не від держави, а від приватних інвесторів. 229
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Форми просторової організації науки доволі різноманітні — «інкубатори», технопарки, технополіси, яких у світі створено вже понад 400. Запитання й завдання 1. Поясніть, чому наука є головною рушійною силою науково-технічного прогресу. 2. Схарактеризуйте чинники, які впливають на рівень розвитку освіти й науки певних країн та регіонів світу. 3. Поясніть, чому прикладні дослідження і дослідно-конструкторські розробки набувають у наш час все більшого значення. 4. Поясніть причини утворення технополісів і технопарків.
§ 44. Найвідоміші наукові центри світу та України. Охорона здоров’я 1. Які заклади охорони здоров’я є у Вашому населеному пункті? 2. Чи задоволені Ви та Ваші близькі послугами, які там нада ють?
Найвідоміші наукові центри у світі. Безумовним лідером розвитку науки у світі є США. Саме тут знаходяться найвідоміші наукові центри, які поєднують науку з освітою і впровадженням їх результатів у виробництво. Найбільшим технополісом США є знаменита «Силіконова долина», яка знаходиться в Каліфорнії. Науково-освітнім її «хребтом» є відомий Стенфордський університет. Тут у комфортних природних умовах сухих субтропіків створені майже ідеальні можливості для наукової творчості кращим ученим світу. Високий рівень оплати праці й суперкомфортні умови життя і побуту створюють додатковий стимул для вчених, які вже й так є фанатиками науки. Саме через ці умови «Силіконова долина» має змогу відстежувати по всьому світу появу геніальних молодих учених у перспективних наукових напрямках. Після цього їм пропонують вигідні контракти на проведення наукових досліджень на базі найвищого технічного забезпечення і найкращих побутових умов життя (мал. 148). У цілому в США нині нараховується понад 1 800 науково-дослідних центрів, які спеціалізуються в усіх можливих напрямках розвитку науки. Для порівняння: у Китаї їх 430, Великій Британії — 300, Індії — 250, Німеччині — 200. Тільки у Вашингтоні наукових центрів стільки, скільки в усьому Китаї. 230
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
Мал. 148. «Силіконова долина» — перший технополіс світу
Іншими науковими центрами США світового значення є штати Массачусетс — 180 центрів, Каліфорнія — 170, Нью-Йорк — 150 тощо. З-поміж інших виділяється створений на науково-освітній базі Кембриджського університету у Великій Британії Кембриджський технопарк. У цьому потужному центрі працюють близько 350 фірм, які спеціалізуються на високих технологіях. У Франції таким потужним науковим центром є технопарк «Софія-Антиполіс», де працює 4 тис. вчених, навчається 5 000 студентів, налічується понад 30 тис. робочих місць та понад 1 400 компаній. Надзвичайно високий рівень територіальної концентрації наукової діяльності демонструє Японія. В технопарку «Цукуба» поблизу Токіо знаходиться 47 великих науково-дослідних організацій, де зосереджено понад 40% усіх учених державного сектора економіки. Навколо вищих навчальних закладів організовані технопарки Німеччини (50) і Нідерландів (45). Використовуючи додаткові джерела знань, підготуйте інформацію на тему «Відтік мізків», або «Чому і хто з українців їде працювати за кордон». Найвідоміші наукові центри в Україні. В нашій державі для розвитку інноваційних галузей науки було визначено 5 основ 231
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
а
б
них центрів — Київ, Харків, Львів, Дніпро і Донецьк. Після окупації Донецька роль п’ятого центру перейшла до Одеси. Україна входить до десятки країн світу з розвинутими ІТ-технологіями. Офіційний експорт ІТ-продукції в 2014 р. складав 2 млрд, а в 2015 році зріс до 2,5 млрд $ США. Це свідчить про генетичну креативність української нації і здатність конкурувати в розвитку найсучасніших наукових технологій із провідними країнами світу (мал. 149). Які вищі навчальні заклади функціонують у Вашому регіоні? Що Ви про них знаєте?
Нині перед Україною стоїть завдання організаційно реалізувати ці творчі здібності українців, створивши технопарки і технополіси. Зараз на технопарки припадає понад 10% усієї інноваційної в продукції країни. Перші техноМал. 149. Вищі навчальні заклади України: а) Київський парки в нашій державі створені на базі інститутів Національної національний університет академії наук України. Вперше імені Тараса Шевченка; об’єднали зусилля науки та виробб) Національний технічний університет України «КПІ»; ництва Інститут електрозварюванв) Львівський національний ня ім. Є. Патона, Інститут фізики університет імені Івана Франка напівпровідників (Київ) і Інститут монокристалів (Харків). Вони створили перші технопарки, які працюють і нині. В наш час створюються технополіси на базі найбільших політехнічних університетів Києва, Львова, Харкова. Існує амбітний проект перетворення кампуса Київського політехнічного університету на один із найбільших технополісів у 232
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
Європі. Розроблено проект подібного технопарку й у Львові. Він має обслуговувати промислові підприємства сусідніх з Україною держав Європи. Фактичним технопарком є і Дніпровська науково-промислова корпорація «ВЕСТА Дніпро». Вона діє одночасно в декількох інноваційних напрямках, у тому числі зі створення автономних енергетичних комплексів, заснованих на нетрадиційних видах енергії, магнітних нанорідин для медицини тощо. Охорона здоров’я. Найвідоміші центри охорони здоров’я в Україні та світі. Агентство Bloomberg у 2015 р. склало рейтинг ефективності систем охорони здоров’я 55 країн. До рейтингу потрапили країни з чисельністю населення понад 5 млн осіб, ВВП на душу населення від 5000 $, середньою тривалістю життя понад 70 років (мал. 150). оцінка ефективності витрати на охорону здоров’я у % ВВП тривалість життя витрати на охорону здоров’я на душу населення, $
Гонконг Сінгапур
Ізраїль
Іспанія
Південна Корея
Італія
Японія Австралія
ОАЕ
Тайвань
Мал. 150. Рейтинг країн-лідерів у галузі охорони здоров’я населення
Національні системи охорони здоров’я оцінювалися не тільки за показниками середньої тривалості життя громадян, а й коштів, які витрачали держави, щоб цього досягти. Найвища середня тривалість життя (після Сінгапуру) в Японії, але це досягається за рахунок високих витрат ВВП на охорону здоров’я. Цікаво, що Росія з 55 місць потрапила на 54-е. Її обігнали Білорусь, Казахстан. Навіть Китай із його найбільшою чисельністю населення посів 20-е місце, хоча річні медичні витрати в перерахунку на людину тут 367 $, більше витрачають тільки у Таїланді, Домініканській Республіці й Алжирі. Несподіванкою дослідження стало те, що США опинилися серед аутсайдерів списку на 50-му місці. При цьому тривалість 233
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
життя тут 78,84 року, але країна витрачає на це 17,1% ВВП, це абсолютний світовий рекорд, на другому місці Нідерланди (12,89%). Тому не дивно, що американський президент Барак Обама вважав реформу охорони здоров’я одним із пріоритетних своїх завдань. При цьому слід зазначити, що у середовищі лікарів вважається престижним потрапити на стажування (підвищення кваліфікації) до клінік США, Німеччини, Франції, Австрії, Швеції, Швейцарії та інших країн, де працюють найкращі фахівці в галузі хірургії, кардіології тощо. Тож ранжування країн за ефективністю системи охорони здоров’я не завжди може скласти об’єктивну її оцінку, адже важко врахувати всі чинники та показники. Серед найвідоміших та тих, що мають репутацію медичних центрів світового рівня, можна назвати приватний багатопрофільний медичний центр «Ассута», головна клініка якого знаходиться в Тель-Авіві (Ізраїль). Тут щорічно роблять понад 85 тис. складних хірургічних операцій. Широковідома за межами Німеччини мережа клінік «Асклепіос». Тут одночасно можуть отримувати медичну допомогу понад 22 тис. пацієнтів. Онкологічний інститут імені Басельга в Барселоні є одним із найвідоміших у світі. В галузі молекулярної медицини та трансплантації стовбурових клітин визнаним світовим лідером є клініка Сан-Рафаель у Мілані. А серед фахівців лікарні Джона Гопкінса у місті Балтимор (США) є навіть Нобелівські лауреати в галузі генної інженерії. Проаналізуйте мал. 150. Зробіть відповідні висновки. В Україні в галузі охорони здоров’я найбільша кількість лікарів усіх спеціальностей працює в медичних установах Києва (їх понад 90 на 10 тис. осіб). Цей показник вищий тільки в курортних місцевостях, які мають відповідну спеціалізацію, а найнижчий — у Сумській, Чернігівській і Житомирській областях, де він майже утричі нижчий, ніж у Києві. Найвідомішою є державна клініка «Феофанія» та приватні клініки столиці й великих міст країни, наприклад, «Медиком», «Борис» тощо. Сьогодні галузь охорони здоров’я України потребує докорінних змін. За даними ВООЗ, незважаючи на 7% витрат ВВП, які спрямовують на охорону здоров’я (більше ніж у Гонконзі та Сінгапурі, які є лідерами рейтингу), тривалість життя в країні 234
ТЕМА 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я
становить 66 (чоловіки) і 76 років (жінки), практично відсутнє медичне страхування, високий рівень смертності, особливо серед чоловіків (через надмірне вживання алкоголю та паління) низький рівень вакцинації дітей, значний відсоток населення страждає на зайву вагу, тривожна ситуація із захворюванням на туберкульоз та СНІД, високий рівень корупції в медицині тощо. Незважаючи на профілактику захворювань, у деяких областях України періодично виникають вогнища інфекційних хвороб. Високим залишається рівень травматизму на виробництві. Велика кількість лікарів нині задіяна на фронті, де вони надають першу допомогу пораненим українським бійцям, які боронять Україну від російської агресії. Допомогу вітчизняним медикам у лікуванні поранених українців надають багато країн світу, в тому числі Литва, Канада, Ізраїль, Німеччина, Польща тощо. Безумовним лідером розвитку науки у світі є США. Тут знаходяться найвідоміші наукові центри, найбільші технополіси та найкращі університети з майже ідеальними можливостями для наукової творчості кращих учених світу. В інших країнах виділяються Кембриджський технопарк у Великій Британії, «Софія-Антиполіс» у Франції, «Цукуба» в Японії тощо. Нині перед Україною стоїть завдання організаційно реа лізувати творчі здібності українців, створивши технопарки і технополіси на базі основних наукових центрів (Київ, Харків, Львів, Дніпро й Одеса). Медицина Гонконгу, Сінгапуру та Ізраїлю вважається найкращою в світі. Галузь охорони здоров’я України потребує докорінних змін, упровадження страхової медицини, боротьби з корупцією, широкої вакцинації дітей, профілактики захворювань тощо. Запитання й завдання 1. Поясніть причини, за яких у США створено найкращі умови для нау кової творчості. 2. Назвіть та покажіть на карті найвідоміші спеціалізовані центри освіти й науки, технополіси. 3. Схарактеризуйте вплив різних чинників на розвиток освіти й науки в Україні. 4. Поясніть основні проблеми медичної галузі в Україні.
235
Тема 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
§ 45. Фінансові послуги, банківсько-фінансова діяльність 1. Пригадайте, фінансовими послугами яких установ користу ються Ваші рідні. 2. Які послуги надають ці фінансові установи?
Фінансові послуги. Нині у світі діє глобальний ринок фінансово-банківських послуг. Його можна розглядати як сукупність усіх існуючих у світі економічних відносин, спрямованих на здійснення купівлі-продажу, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів між різними Фінансові послуги — це діяльність галузями і регіонами світового організацій і приватних осіб, які за- господарства. ймаються обслуговуванням клієнтів Головною фінансовою оргаіз приводу купівлі-продажу, розподінізацією, яка накопичує гроші лу та перерозподілу фінансових рета інші цінності, надає кредити, сурсів (грошей). здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші й інші цінні папери, проводить операції із золотом, є банк. У будь-якій країні існують центральні банки, що здійснюють випуск грошей — національної валюти. Банк існує за рахунок прибутку, який він отримує від надання банківських послуг. Це є діяльністю банку, спрямованою на задоволення потреб клієнтів. Банк проводить різні операції з тимчасово вільними коштами, які він накопичив від багатьох (іноді мільйонів) фізичних і юридичних осіб, наприклад, надає під певні відсотки кредити, позики, здійснює інвестиції в різні проекти на власний ризик. Крім банків, до фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, пенсійні, інвестиційні фонди тощо (мал. 151). Скористайтеся тлумачним словником шкільної бібліотеки та знайдіть визначення перелічених вище термінів та понять. 236
ТЕМА 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
Небанківські фінансові посередники
Кредитні спілки
Кредитні товариства
Фінансові компанії
Інвестиційні фонди
Інвестиційні фінансовокредитні установи
Факторингові компанії
Лізингові компанії
Ломбарди
Пенсійні фонди
Страхові компанії
Договірні фінансовокредитні установи
Мал. 151. Небанківські фінансові установи
Світові центри банківсько-фінансової діяльності. Найбільшими транснаціональними банківськими та валютно-фінансовими організаціями світу є: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, які розміщено у Вашингтоні (США); Європейський банк реконструкції та розвитку (Лондон), Банк міжнародних розрахунків (Базель, Швейцарія), Європейський інвестиційний банк (Люксембург) . До десяти найбільших комерційних банків світу належать п’ять американських, чотири банки Великої Британії й один французький банк. У цілому найбільшими фінансовими центрами світу є Вашингтон, Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Париж, Базель, Люксембург, Сінгапур, Сянган (Гонконг). Назвіть найбільші банки, які працюють в Україні. Які з них є у Вашому населеному пункті? Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ відбувається у процесі зростання взаємозалежності фінансових ринків. Сутність фінансової глобалізації полягає в тому, що національні фінансові системи все більше інтегруються з міжнародними фінансовими ринками й організаціями. І наслідками такої глобалізації є швидкі темпи зростання міжнародних фінансових потоків. Зростає світовий ринок фінансових послуг, виникають нові форми обслуговування клієнтів. 237
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Сучасному розвитку і розширенню світового господарства (диверсифікації, ускладненню, урізноманітненню) характерні економіко-географічні процеси концентрації та централізації капіталу. При цьому не лише зростає обсяг фінансових ресурсів у якійсь географічній точці чи на локальній території, але й одночасно поступово зменшується кількість банків та їх географічне поширення. Ще однією тенденцією глобалізації і розвитку світового ринку фінансово-банківських послуг BNP BARIPAS є також його універсалізація і CREDIT AGRICOLE транснаціоналізація. Перша тенDEUTSCHE BANK CITIGROUP денція полягає в тому, що великі ING GROUP банки стають не стільки спеціаUNICREDIT лізованими, що було поширеним INTESA SANPAOLO СБЕРБАНК ще недавно, а універсальними. SEB Вони виконують усе більше опеЦентральна Європа ВТБ БАНК рацій, охоплюють усе більше RAIFFEISEN INTL Близький Схід найрізноманітніших галузей екоPIRAEUS BANK Північна Америка EFG EUROBANK номіки. Друга тенденція — це ВНЄШЕКОНОМБАНК Північна Європа створення міжнародної системи PKO BANK POLSKI Росія власних філій і представництв за OTP BANK Південна Європа CREDIT EUROPE BANK кордоном, здійснення фінансових операцій в інших країнах, у 500000 1000000 1500000 2000000 0 різних валютах і секторах міжМал. 152. Активи іноземних банків, народного фінансового ринку які присутні в банківській системі (мал. 152). України на 01.01.2015, млн євро Країни-офшори. Офшорними країнами є ті держави, які виділили на своїй території окремі ре1 2 3 4 5 6 7 гіони чи адміністративні центри, де вищими державними органами цих країн визначено спеціальні Мал. 153. Місце України в глобальній заохочувальні пільгові податки, офшорній мережі (розмір кола — митні збори, вільне ввезення та кількість об’єктів у глобальній вивезення товарів і валют, пільофшорній павутині): 1 — Україна гові процентні ставки за кредити, (1 689); 2 — Росія (23 727); 3 — Велика вільний обіг іноземних валют із Британія (30 591); 4 — Швейцарія метою заохочення іноземного ка(42 219); 5 — Китай (66 208); піталу щодо участі в економічно6 — Віргінські острови (88 516); му розвитку цих країн (мал. 153). 7 — Гонконг (103 220) 238
ТЕМА 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
Компанії, що зареєстровані в офшорах, використовуються для ухилення від сплати податків, звільнення від будь-якої фінансової звітності. Вони сплачують лише невеликий фіксований податковий збір країні-офшору, який завжди набагато менший, ніж якби ця компанія сплатила податки на своїй батьківщині. Класичними країнами-офшорами є Беліз, Домініканська Республіка, острів Джерсі, Панама. Знайдіть на карті країни-офшори. Крім того, існують країни-офшори, які не відповідають класичному визначенню офшора. Хоч у них й існує низький рівень оподаткування, зареєстровані в цих країнах компанії мають надавати звіти про власну фінансову діяльність та платити податки. Такими країнами-офшорами є Велика Британія, Гонконг (Китай), Кіпр і Нова Зеландія. Головною фінансовою організацією, яка накопичує і випускає в обіг гроші, цінні папери та інші цінності, надає кредити тощо, є банк. У будь-якій країні є центральний банк. Найбільшими транснаціональними банківськими та валютно-фінансовими організаціями світу є: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк. Фінансова глобалізація — це інтеграція національних фінансових систем із міжнародними фінансовими ринками й організаціями. Банки стають універсальними, виконують більше операцій, охоплюють більше галузей економіки, створюють міжнародну систему філій. Офшорними країнами є держави, які виділили на своїй території регіони, в межах яких встановлено пільгові податки, митні збори, процентні ставки за кредитами, вільний обіг, ввезення та вивезення товарів й іноземних валют із метою заохочення іноземного капіталу до участі в економічному розвитку цих країн. Компанії, зареєстровані в офшорах, використовуються для приховування доходів, звільнення від будь-якої фінансової звітності. Запитання й завдання 1. Дайте визначення понять «кредит», «фінансовий центр», «страхова компанія». 2. Покажіть на карті найбільші міжнародні фінансові центри, країни-оф шори.
239
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
3. Поясніть, як змінюється обсяг фінансових послуг із розвитком госпо дарства. 4. Розкрийте зміст поняття «країни-офшори». Поясніть, чому окремі компанії та бізнесмени прагнуть перевести туди свій бізнес і капітал.
§ 46. Світовий ринок програмування та аутсорсингу. Особливості розміщення фінансових установ в Україні 1. Чи подобається Вам працювати (не грати!) з комп’ютером? 2. Які переваги комп’ютерних технологій Ви використовуєте під час навчання у школі?
Аутсорсинг, його переваги. Аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг). Найчастіше він використовується у сфері ІТ (інформаційних технологій) і носить назву ІТ-аутсорсинг, або аутсорсинг інформаційних Аутсорсинг — це угода, за якою технологій. Призначений для певна, притаманна для спеціалізації скорочення витрат та підвищенякоїсь компанії, робота виконуєтьня ефективності роботи і якості ся спеціалістами іншої компанії або її результатів. Як правило, така взагалі окремими фахівцями й ексформа співробітництва в цій сфепертами. рі використовується компаніями економічно розвинутих країн світу з дуже високим рівнем оплати інтелектуальної праці для залучення фахівців із країн, що розвиваються. Ці спеціалісти мають достатній рівень кваліфікації й освіти, щоб виконувати роботу на найвищому рівні. За свою роботу вони отримують винагороду, яка в декілька разів менша, ніж її отримали б спеціалісти такого ж рівня кваліфікації у розвинутих країнах. Але вона буде все ж таки вища, ніж у країні, до якої належить цей спеціаліст. Компанії, що є замовниками цього виду робіт, мають значну економію коштів не лише фонду заробітної плати, а й податків, різних соціальних відрахувань, наприклад, страхування працівників, скорочення управлінських та інших витрат, що відповідно в рази підвищує їх прибуток. Наприклад, кваліфікований інженер-програміст США або Канади в середньому працює за 80–108 тис. $ США на рік, у той час як англомовний фахівець з Індії чи Коста-Рики за 4–23 тис. Відчувається значна різниця та економія на ній. 240
ТЕМА 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
Найбільші річні зарплати у розробників програмного забезпечення (на 2013 р.) у компаніях «Twitter» ($120,768), «Google» ($124,520), «Juniper Networks» ($128,378). Слід відзначити, що в цих компаніях працюють так звані «трудоголіки», середній вік яких 25–30 років. Але все пізнається у порівнянні. Для цього ознайомтеся з такою інформацією (мал. 154). Рейтинг
Професія
Середня заробітна плата, дол. США
1
Анестезіолог
258 100
2
Хірург
247 520
3
Пілот цивільної авіації
136 400
4
Авіадиспетчер
118 740
5
Розробник програмного забезпечення
108 760
6
Викладач вишу в галузі наук про землю
92 540
7
Учитель географії старшої школи
79 690
8
Патрульний поліцейський (шериф)
61 270
9
Водій метро
60 580
10
Працівник хімчистки
22 660
Мал. 154. Рівень зарплати представників окремих професій у США на 2015 р.
Дізнатися більше можна за посиланням: www.bls.gov/ oes/current/oes_nat.htm (англійською мовою). Країни-лідери на світовому ринку програмування та аутсорсингу. Лідерами на цьому світовому ринку є економічно найрозвинутіші країни планети. З року в рік вони міняються місцями у світовому рейтингу країн із найвищим рівнем розвитку інноваційних технологій, але з країн-лідерів практично ніколи не виходять. Головним замовником залишаються США, за ними йдуть Швейцарія, Ізраїль, Велика Британія, Німеччина, Данія, Сінгапур, Швеція, Нідерланди, Ісландія, Норвегія. Саме тут розміщено найбільше ІТ-компаній, які займаються аутсорсингом. Аби дізнатися більше про аутсорсинг, перегляньте англомовну версію Вікіпедії (електронний режим доступу: en.wikipedia.org/wiki/Outsourcing). Поділіться інформацією з однолітками, розкажіть про неї на уроці інформатики. 241
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
Широке розповсюдження отримав аутсорсинг розробки програмного коду. Традиційно світовим лідером у цій галузі є Китай, за ним ідуть Індія, країни Східної Європи (Румунія, Сербія, Македонія, Україна, Білорусь), Центральної Америки, Росія. Україна є світовим лідером за офшорним програмуванням. Найбільші аутсорсингові компанії світу, переважно з США, вважають, що українці належать до країн світу з найкращими спеціалістами в галузі ІТ-технологій («айтішниками»). В Україні нині налічується понад 100 тис. «айтішників». Це один із найвищих показників у Європі. Зростання обсягів робіт, які виконують українські спеціалісти у галузі ІТ-технологій, відбувається бурхливо. Головним центром, де нині працюють найбільші ІТ-компанії країни і філії іноземних інноваційних компаній, є Львів та Київ. Однак останні події на Донбасі нанесли збитків і цій галузі. Прибутки та кількість замовлень значно скоротилися за останні два роки. Особливості розміщення фінансових установ в Україні. Частка України на світовому фінансовому ринку незначна. Як економічна система нашої країни, так і її фінансова система нині перебувають у стані трансформації і кризи (мал. 155). Фінанси
Фінанси суб’єктів господарювання (підприємств)
Державні фінанси
Міжнародні фінанси
Страхування
Фінансовий ринок
Бюджет держави
Валютний ринок
Ринок грошей
Фонд цивільного призначення
Фінанси міжнародних організацій
Ринок капіталів
Державний кредит
Міжнародні фінансові інституції
Фінанси державних підприємств
Кредитний ринок Ринок цінних паперів
Мал. 155. Внутрішня структура фінансової системи
242
ТЕМА 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 01.03.2017 р. в Україні налічувалося 93 комерційних банків (на 24 одиниць менше, ніж на 01.01.2016 р.). Банківська система України вже другий рік поспіль є збитковою. У 2015 р. а сукупно усі банки в Україні зазнали збитків на 66,6 млрд грн., що на 25,7% більше, ніж у 2014 р. (52,9 млрд грн.) (мал. 156). Системно важливими банками, за визначенням НБУ, в Україні є: «Ощадбанк» — державний банк, другий за розмірами акб тивів, найбільший за кількістю відділень (близько 4 100), один з Мал. 156. а) Національний банк України; б) друк українських банків України, що має закріплебанкнот ну Законом України «Про банки і банківську діяльність» державну гарантію повного збереження грошових вкладів громадян, посідав десяту позицію в рейтингу найбільших банків Центральної та Східної Європи. В 2014 р. він зазнав збитків на суму 8,5 млрд грн. За словами голови правління банку, більшість збитків були завдані анексією Росією Криму. У 2015 р. збитки виросли ще більше. «ПриватБанк» — найбільший за розмірами активів — 21,1%, лідер роздрібного банківського ринку, другий за чисельністю відділень, найбільший за кількістю банкоматів, який випустив майже половину платіжних карток, створив найпопулярнішу платіжну систему «Приват24», йому належить дочірній банк у Латвії та філії в Італії, Португалії та на Кіпрі. Банк посідав 16-е місце в рейтингу найбільших банків Центральної та Східної Європи. Головними його співвласниками ще до грудня 2016 року, коли його націоналізували, були засновники фінансово-промислової групи «Приват» І. Коломойський та Г. Боголюбов. Чистий прибуток банку в 2015 р. склав 216 млн грн. «Укрексімбанк» — третій за розмірами активів та перший за розмірами вкладів юридичних осіб, він має 2 представництва 243
РОЗДІЛ ІV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор
за кордоном — у Лондоні і НьюЙорку і найпоширенішу мережу банків-кореспондентів — понад 850 банківських установ у різних країнах світу, адже він основний у проведенні українським бізнесом і державою експортно-імпортних операцій. У 2014–2016 рр. банк був збитковим (мал. 157). Які фінансові установи працюють у Вашому населеному пункті? Чи є у Вас страхові або інвестиційні компанії? Спробуйте дізнатися про їх діяльність більше. НБУ надає банкам з іноземним капіталом дозволи на діяльність на внутрішньому ринку України, а вітчизняним банкам — право працювати на ринках інших країн. Крім того, Національний банк друкує національну валюту. Національна банківська система все ще залишається нестабільною. Значна кількість банків банкрутує і виводиться з ринку. Мал. 157. Системно важливі Вітчизняні банки беруть небанки України значну участь у світовому ринку фінансових послуг. Найголовніша проблема банківської системи нашої країни полягає в її неспроможності забезпечити великі інвестиційні проекти. Банки не здатні надати великі позики для тих, хто їх потребує для розвитку власного бізнесу. Київ і надалі залишиться основним фінансовим центром країни. Водночас зростатиме значення таких центрів, як Дніпро, Одеса і Львів. Останнє місто все більше буде перетворюватися не лише на центр туристичних послуг європейського значення, але й на ринок фінансових, інноваційних, медичних і освітніх послуг. 244
ТЕМА 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування
Аутсорсинг як угода, за якою певна, притаманна для спеціалізації якоїсь компанії, робота виконується спеціалістами іншої компанії або взагалі окремими фахівцями й експертами, найчастіше використовується у сфері ІТ (інформаційних) технологій і носить назву ІТ-аутсорсинг, або аутсорсинг інформаційних технологій. Лідерами на світовому ринку програмування й аутсорсингу є економічно найрозвинутіші країни планети. Широке розповсюдження отримав аутсорсинг розробки програмного коду. Україна є одним із світових лідерів за офшорним програмуванням. Частка України на світовому фінансовому ринку нез начна. Як економічна система нашої країни, так і її фінансова система нині перебувають у стані трансформації і кризи. За даними Національного банку України (НБУ) станом на 01.03.2017 р. в Україні налічувалося 93 комерційних банків. Системно важливими банками, за визначенням НБУ, в Україні є: «ПриватБанк», «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». Запитання й завдання 1. Поясніть, що таке «аутсорсинг», чому останнім часом він набуває все більшого поширення. 2. Знайдіть на карті країни, які є найбільшими замовниками та виконав цями аутсорсингових послуг. 3. Поясніть причини нестабільності банківської системи України. 4. Знайдіть додаткову інформацію про діяльність найбільших приватних банків світу. Поділіться нею з однолітками. 5. Знайдіть дані Національного банку України щодо кількості комер ційних банків, які працюють в Україні на даний момент, порівняйте цю інформацією з тією, яка міститься в підручнику, та зробіть ви сновки. 6. Поясніть, із чим пов’язано факт, що розвинені країни використовують іноземних спеціалістів з аутсорсингу.
245
Розділ V Глобальні проблеми людства
П’ятий розділ підручника присвячений вивченню глобальних проблем людства. Їх виникнення — це наслідок протистояння, з одного боку, природи, а з іншого — людини з впливом її господарської діяльності на природу. Кожна з цих проблем, а тим більше всі вони разом, здатні знищити все живе на планеті. Ситуація загострюється ще й через те, що розвиток цивілізації на планеті постійно породжує нові й нові проблеми. Краща технічна озброєність не робить, на жаль, людину кращою морально. У цьому, напевно, криються причини виникнення всіх глобальних проблем людства. Тож почнемо знайомство з найбільш гострими глобальними проблемами світу та шляхами їх розв’язання. ПРАЦЮЮЧИ НАД п’ятим РОЗДІЛОМ, ВИ: ´´ дізнаєтеся про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення, можливі шляхи подолання; ´´ навчитеся характеризувати поширення глобальних проблем та їх прояв на території України; ´´ оціните наслідки прояву глобальних викликів для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні; ´´ зрозумієте складники та основні положення концепції сталого розвитку.
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
§ 47. Глобальні проблеми людства. Причини їх виникнення, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні 1. Які проблеми, пов’язані з екологією, існують у Вашому насе леному пункті? 2. Розкажіть, як Ви та Ваші рідні поводитеся на природі. Чи за вжди Ви є «екологічно чистими» відвідувачами довкілля?
Поняття про глобальні проблеми людства, причини їх виникнення. Глобальні проблеми людства — це загальні, всесвітні проблеми, тобто ті, які певним чином стосуються кожної людини на нашій планеті. Вони негативно впливають на все людство і, звичайно, не можуть бути розв’язані жодною окремою лю- Глобальні проблеми людства — диною для себе, ніякою країною це проблеми, які стосуються всього людства, зачіпають взаємини чи навіть групою країн самостій- усієї світової спільноти, відносини но. Подолати глобальні проблеми між суспільством і природою, пиможна лише об’єднаними зусил- тання спільного вирішення проблем лями, спільними діями усіх наро- ресурсозабезпеченості. дів і держав (мал. 158). Схарактеризуйте глобальну проблему, розглянувши мал. 158. Гострота вияву глобальних проблем для різних країн неод накова. Для одних вони не становлять безпосередньої загрози їх існуванню. Для інших країн деякі проблеми є дуже гострими, а інші — не стали актуальними й нині. Наприкінці ХІХ й особливо впродовж усього ХХ ст. науковотехнічний прогрес, бурхливий розвиток науки і науково-технічна революція забезпечили господарське освоєння людиною нашої планети у величезних масштабах. Людство здобуло небачені в ми-
Мал. 158. Екологічна проблема
247
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
нулому можливості як для корисних і розумних справ, так і для нерозумних. Реалізація цих можливостей на практиці й призвела до виникнення глобальних проблем людства. Проблема війни і миру належить до найактуальніших проб лем світу, оскільки реально загрожує самому існуванню людства. У світі в різних його регіонах постійно точаться війни, які загрожують людству Третьою світовою війною, періодично з’являються країни з їх лідерами, які не хочуть жити в мирі не тільки із сусідами, а й віддаленими від них країнами і народами. Історія знає багато таких прикладів: хрестові походи, джихад, війна Червоної та Білої троянд в Англії, Жакерія у Франції, Перша і Друга опіумні війни, Корейська війна, наполеонівські війни, Перша і Друга світова війна… У минулому Російська імперія, пізніше Німеччина, нині Росія є країною, яка, порушивши всі міжнародні угоди і взяті на себе зобов’язання, розв’язує вій ни — на Північному Кавказі, у Молдові, Грузії, Азербайджані, в Україні, а тепер — у віддаленій Сирії (мал. 159). Пов’язана з цією проблемою і проблема тероризму. Деякі країни виділяють величезні гроші для навчання терористів і проведення терористичних диверсій по всьому світу. Нещодавно такі терористичні атаки відбулися у Франції, Німеччині, Туреччині, Бельгії, Іспанії, Тунісі, США тощо. Постійно у світі виникають «гарячі точки» внаслідок діяльності терористів, які вносять хаос у життя Мал. 159. Алеппо — одне не лише окремих країн, але й заз найстаріших міст світу, грожують перетворити на пекло найкрасивіше сирійське місто увесь світ. Тільки узгоджені дії до і після… 248
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
всіх людей доброї волі можуть зупинити діяльність терористів і їхніх спонсорів (мал. 160).
Росія: 10000
США: 8500
Британія: 225 Франція: 300
Китай: 240
Ізраїль: 80 Пакистан: 80–100
КНДР: менше 10 Індія: 80–100
Кількість боєголовок: 0–150 151–1000 Понад 1000
Мал. 160. Країни, що володіють ядерною зброєю
За матеріалами новин підготуйте інформацію про «гарячі точки» планети. Поділіться нею з однокласниками. Екологічна проблема пов’язана зі швидким руйнуванням природного довкілля людиною і перетворенням дедалі більшої частини Землі на непридатні для життя території, що загрожує всьому живому на нашій планеті. Складовими глобальної екологічної проблеми людства є глобальне потепління, забруднення Світового океану, зростання площ пустель, збільшення частки вуглекислого газу в атмосфері, руйнування озонового шару й утворення кислотних дощів, зменшення біологічного розмаїття на планеті тощо. Утилізація побутового сміття — один зі шляхів часткового розв’язання екологічної проблеми. Що Ви знаєте про утилізацію сміття в інших країнах світу? Статистика свідчить: щороку в сміттєве відро в країнах ЄС потрапляє 8 млрд поліетиленових пакетів, частина цього сміття опиняється у Світовому океані та збільшує його забруднення. В середньому громадянин ЄС використовує 200 пакетів на рік. Тільки у Франції щорічно овочі та фрукти пакують у 12 млрд пакетів. Із метою збереження оточуючого природного середовища з 249
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
1 січня 2017 р. в країні вступає в силу заборона на використання у супермаркетах, аптеках, на заправках одноразових поліетиленових пакетів. Екологи виділяють сьогодні шість основних груп екологічних проблем: атмосферні (радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери); водні (виснаження та забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів); геолого-геоморфологічні (порушення рельєфу і геологічної будови літосфери); ґрунтові (забруднення, ерозія, вторинне засолення, заболочування ґрунтів); біотичні (зменшення рослинності, деградація лісів та пасовищ, скорочення видової різноманітності); комплексні (спустелення, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій). Які екологічні проблеми найбільш гостро стосуються Вашого населеного пункту? Сировинна та енергетична проблеми загострюються через наближення людства до межі вичерпання найдоступніших, а отже, і найдешевших органічних і мінеральних ресурсів. У першу чергу це стосується енергетичних ресурсів — нафти і газу. Людство йде все далі вглиб Землі, в райони з екстремальними умовами видобутку, застосовує нові технології, наприклад, видобуток сланцевих нафти і газу. Це також підвищує собівартість сировини. Унаслідок інтенсивного видобутку починають вичерпуватися і запаси руд металів. Особливо відчутною стає нестача найдоступніших за глибиною залягання та за районами видобутку родовищ залізної, марганцевої, мідної, нікелевої руд. Помітно збідніли ресурси алюмінієвої сировини, насамперед багатих родовищ бокситів. Образно можна сказати так: сьогодні людство починає шкрябати по дну миски, вибираючи все, що там залишилося (мал. 161). Проаналізувавши мал. 161, назвіть ресурси Світового океану, які людство використовує недостатньо. Дуже виснажені й біологічні ресурси Світового океану (риба, кальмари, криль, морські водорості тощо). Наведіть приклади виснаження природних ресурсів у Вашому регіоні. Загострюються демографічна і пов’язана з нею продовольча проблеми. В цілому, демографічна проблема полягає в стрімкому 250
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
Світовий океан Мінеральні ресурси
Біологічні ресурси
Енергетичні ресурси
Нафта та газ Алмази, золото, платина, титан Залізо-магнієві конкреції Фосфорити Питна вода
Енергія морських та океанічних течій
Морський і океанічний промисел (риби, безхребетних, водоростей, морських ссавців)
Енергія припливів Хвильова енергія Термоенергетичний потенціал водних мас
Мал. 161. Ресурси Світового океану
зростанні населення в країнах, що розвиваються, і в депопуляції, тобто перевищенні кількості померлих над кількістю народжених, у розвинутих країнах. Обидва процеси є негативними для людства. Частково вони є причинами неконтрольованих масових міграцій, надмірного розростання великих міст, злочинності, наркоманії, бідності тощо. Донині між ученими точаться супе речки, скільки людей зможе прогодувати наша планета. За різними джерелами цей показник становить від 10 до 20 млрд осіб. Невідомо що станеться, коли ці цифри будуть перевищені. Людей стає все більше, а якісних сільськогосподарських земель — усе менше. Виникає проблема забезпечення продовольством найбідніших країн світу. У світі нині недоїдає понад 1,5 млрд людей. Чи знаєте Ви щось про участь України у розв’язанні глобальних проблем? Знайдіть додаткову інформацію про це на офіційному сайті Всеукраїнської екологічної ліги (електронний режим доступу: http://ecoleague.net/). Не менш гострою є і проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. В цілому, загострення міжнародної напруженості пов’язано з великою нерівномірністю розвитку різних країн і регіонів. Одні дуже багаті, а інші — дуже бідні. Це і є однією з першопричин бунтів, терористичних актів, збройних конфлік251
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
тів, появи мільйонів біженців. На жаль, контрасти між країнами не зникають. Більш того, вони посилюються. Наприклад, рівень доходів на душу населення таких країн, як Швейцарія і Норвегія, перевищує відповідний показник Ефіопії та Сомалі майже в 120 разів. Зростання кількості бідних, голодних, неписьменних людей, які вимушені щоденно боротися за виживання, дестабілізує ситуацію у світі (мал. 162). інші країни 20,0%
28,6%
Сирія
13,7%
Албанія
9,8%
Косово
країна походження 1,7% невідома Пакистан
1,7%
Македонія
1,7%
Еритрея
3,5%
Сербія
2,4%
Ірак
5,9%
Афганістан
5,8%
Мал. 162. Країни, громадяни яких попросили притулок у Німеччини у 2015 р.
Знайдіть на карті світу країни, з яких до Німеччини потрапила найбільша кількість біженців. Спробуйте назвати причини міграції населення з цих країн. Таким чином, ми бачимо, що всі глобальні проблеми людства так чи інакше пов’язані між собою і ефективно вирішити їх можливо, лише об’єднавши зусилля всіх людей, країн і міжнародних організацій. Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні. Отже, глобальні проблеми людства виникли внаслідок нераціональної глобальної господарської діяльності людини, а іноді просто злочинної, а тому вони пов’язані між собою саме людиною, суспільством і діяльністю людства. Воно стає все більш технічно озброєним, і нині отримало реальну можливість знищити все живе на нашій планеті і навіть саму Землю. Оскільки навіть найпотужніша країна світу самотужки не здатна вирішити глобальні проблеми людства, важливе зна252
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
чення має діяльність світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні. Головну роль тут відіграє Організація Об’єднаних Націй (ООН), а також різні її спеціалізовані установи, такі як Рада Безпеки, Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) тощо. Існує багато й інших міжнародних організацій, які не входять в ООН. Це Всесвітня Рада Миру (ВРМ), Всесвітній союз охорони природи (ВСОП). Відома своєю активною діяльністю із захисту довкілля всесвітня організація «Грінпіс». Найвідомішим військово-політичним блоком, який стримує агресорів і терористів в усьому світі, є блок НАТО. Науково-технічний прогрес надав людству небачені в минулому можливості, реалізація яких на практиці й призвела до виникнення глобальних проблем людства. Глобальні проблеми людства — це загальні, всесвітні проблеми, які стосуються кожної людини і країни. Подолати їх можна лише спільними діями усіх народів і держав. До найактуальніших проблем світу, які реально загрожують самому існуванню людства, належать: проблема війни і миру, тероризму, екологічна проблема, сировинна, енергетична та раціонального використання ресурсів Світового океану, демографічна і пов’язана з нею продовольча проблеми, проблема подолання відсталості країн, що розвиваються. Усі глобальні проблеми людства так чи інакше пов’язані між собою і вирішити їх можливо, лише об’єднавши зусилля всіх людей, країн і міжнародних організацій: ООН, ЮНЕП, ФАО, ВООЗ, «Грінпіс» та інших. Запитання й завдання 1. Назвіть глобальні проблеми людства. Коротко схарактеризуйте кож ну з них. 2. Наведіть приклади «гарячих точок», покажіть їх на карті Європи і світу. 3. Схарактеризуйте поширення глобальних проблем та їх прояв на те риторії України. 4. Знайдіть на карті країни, що володіють ядерною зброєю. 5. Обґрунтуйте можливі шляхи подолання глобальних проблем.
253
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
§ 48. Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ ст. 1. Поясніть, чому у високорозвинених країнах існує роздільний збір та утилізація відходів. 2. Чи погодилися б Ви та Ваша родина запровадити роздільний збір сміття?
Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ ст. У другій половині ХХ ст. грандіозні масштаби втручання людства у природні процеси Землі породили нові наукові теорії. Серед них для економічної географії важливою є концепція меж розвитку. Вона була розроблена в Римському клубі американським ученим Д. Медоузом. Сутність цієї концепції полягає в тому, що нинішня індустріальна модель розвитку людства неминуче буде обмежена вичерпністю природних ресурсів, особливо викопних. За Соціум Д. Медоузом, якщо людство не знайде нової моделі розвитку, то Справедливий Принятний вже в другій чверті ХХІ ст. поч неться спочатку занепад розвиСтійкий нутих країн, які найінтенсивніше Життє Довкілля Економіка здатний експлуатують ресурси, а після середини ХХІ ст. настане світовий господарський колапс, із якого на Мал. 163. Сталий розвиток даний момент немає виходу. Розгляньте мал. 163 і поясніть, що таке сталий розвиток. Ознайомтеся самостійно з матеріалами «Сталий розвиток для України» (електронний режим доступу: sd4ua.org/). Поділіться інформацією з однолітками. У 1992 р. була розроблена концепція сталого, або стабільного, розвитку. Вона стала одним зі щаблів подальшого розвитку концепції меж розвитку. Наприкінці ХХ ст. з’ясувалося, що апокаліптичні передбачення Д. Медоуза, зроблені ним у 1972 р., вже не справдяться. Стало очевидним, що у нових умовах межі розвитку закладаються не стільки обсягами наявних природних ресурсів, скільки рівнем глобального і регіонального забруднення довкілля, його швидкою деградацією (мал. 164). Сталий (стійкий) розвиток нині розглядається як особливий економічний розвиток, який забезпечує задоволення всебічних пот реб нинішнього покоління без завдання шкоди можливостям при254
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
Мал. 164. Глобальні цілі сталого розвитку
йдешніх поколінь забезпечити свої власні потреби. Питання щодо необхідності переходу до сталого розвитку вперше було поставлено Світовою комісією з навколишнього середовища та розвитку. Реалізація моделі сталого економічного розвитку передбачає врахування всього кращого національного і світового культурного досвіду з метою переходу від уявлень про необхідність захисту природи від «всесильної економіки» до підпорядкування соціально-економічного розвитку екологічним вимогам і обмеженням. Кажучи простіше, розвиток економіки має підпорядковуватися законам природи, а не відбуватися на противагу їм. Перехід до засад сталого розвитку вимагає перегляду орієнтації на сучасні показники економічного зростання, оскільки вони нівелюються збитками від деградації навколишнього середовища та неефективного використання природних ресурсів. Упровадження концепції сталого розвитку вже відбувається в розвинутих країнах світу. Нині стало зрозумілим, що такий розвиток може відбуватися лише на основі цілеспрямованого удосконалення технологій використання природних ресурсів, глобального впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, зменшення витрат усіх видів ресурсів на виробництво одиниці продукції, всебічного використання нетрадиційних джерел енергії. 255
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
Перегляньте у мережі мультфільми «Екологічна корова» та «Мультик про екологію (сюрреалізм)», «Людина і Земля». Зробіть висновки з побаченого. Сучасна вітчизняна і світова практика засвідчують, що лише заходами впровадження енергозберігаючих технологій розв’язати глобальні енергетичні проблеми і забезпечити сталий розвиток неможливо. Необхідне широкомасштабне створення і використання нових та поновлюваних джерел енергії. За сучасного стану соціально-економічного розвитку суспільства альтернативи сталому розвитку не існує, а його ідеї визначатимуть основні напрямки розвитку людства в ХХІ ст. Досягнення мети сталого розвитку можливе лише завдяки зусиллям усього людства, але кожна держава повинна зробити свій внесок. Від вас, молодих українців, теж буде залежати, чи зможе людство та Україна досягти бажаної мети. Концепція меж розвитку була розроблена в Римському клубі американським ученим Д. Медоузом. У 1992 р. була розроблена концепція сталого, або стабільного, розвитку. За сучасного стану соціально-економічного розвитку суспільства альтернативи сталому розвитку не існує. Сталий (стійкий) розвиток розглядається як особливий економічний розвиток, що забезпечує задоволення всебічних потреб нинішнього покоління без завдання шкоди можливостям прийдешніх поколінь забезпечити свої власні потреби. Реалізація моделі сталого економічного розвитку передбачає врахування всього кращого національного і світового культурного досвіду з метою переходу від уявлень про необхідність захисту природи від «всесильної економіки» до підпорядкування соціально-економічного розвитку екологічним вимогам і обмеженням. Досягнення мети сталого розвитку можливе лише завдяки зусиллям усього людства. Запитання й завдання 1. Поясніть, що таке концепція сталого розвитку. 2. Розкажіть, як можна задовольнити потреби нинішнього покоління без завдання шкоди прийдешнім поколінням. 3. Поясніть, чому реалізувати модель сталого економічного розвитку можна лише спільними зусиллями всіх країн і народів Землі.
256
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
Секторальна структура світового господарства та господарства України. Глобальні проблеми людства
´´ Серед українських лікарів є фахівці зі світовими іменами. Ми кола Михайлович Амосов — видатний хірург, засновник і директор Київського інституту серцево-судинної хірургії, першим здійснив про тезування мітрального клапана серця, уперше в світі розробив і впро вадив у практику протитромбічні протези серцевих клапанів. У 2008 р. за результатами опитування громадської думки Микола Михайлович посів друге місце, після Ярослава Мудрого, та удостоєний звання «ве ликого українця всіх часів». ´´ Микола Дмитрович Стражеско — український терапевт, який уперше в світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу судин серця, склав розгорнутий опис різних клінічних форм інфаркту міокарда. ´´ Юрій Юрійович Вороний — видатний хірург-новатор, уста новив імунний механізм відторгнення пересадженої нирки, здійснив першу в світі клінічну пересадку трупної нирки. ´´ Олександр Володимирович Палладін — один із основополож ників функціональної біохімії головного мозку. Синтезував водороз чинний аналог вітаміну К — вікасол. ´´ У 2016 р. «Adidas» випустив колекцію кросівок з переробле ного пластику і поліестеру, зібраного в океані. Для пошиття кросівок використали виключно океанічне сміття — пластикові пляшки та інші матеріали, які було зібрано біля берегів Мальдівського архіпелагу. Всього буде випущено 7 тисяч пар дебютної колекції, після чого в пла нах компанії на 2017 рік збільшити виробництво до одного мільйона. Неординарне взуття надійшло в продаж у листопаді 2016 р. за ціною 220 $ за пару. Запитання для індивідуальної бесіди 1. Дайте визначення понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг», «туризм», «рекреаційні ресурси». 2. Розкажіть, що таке Світова спадщина ЮНЕСКО. 3. Поясніть роль Панамського та Суецького каналів для розвитку морського судноплавства. 4. Пригадайте, що таке аутсорсинг, поясніть особливості його розміщення і розвитку у світі.
ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ 1. Нанесіть на контурну карту «гарячі точки» планети. Покажіть потоки біжен ців, які з ними пов’язані. Вкажіть країни, куди спрямовані ці потоки.
257
РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства
2. Складіть перелік заходів щодо розв’язання однієї з глобальних проблем людства.
ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ 1. Скориставшись Інтернет-ресурсами (електронний режим доступу: http:// www.westa.com.ua/ — НПК «Веста»), розкажіть про один із перших техно парків України. 2. Скориставшись Інтернет-ресурсами (електронний режим доступу: index. minfin.com.ua — сайт Міністерства фінансів України), розкажіть про діяль ність та функції Міністерства фінансів України.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ (у ГРУПІ АБО В ПАРІ) 1. Складіть туристичний маршрут у межах Вашого населеного пункту, Укра їни або однієї з країн світу. Розробіть зміст рекламного буклета цього маршруту. Презентуйте його одноліткам. 2. Розробіть екологічний проект поліпшення стану довкілля Вашого навчаль ного закладу (озеленення пришкільної території або шкільних коридорів, створення екологічної стежки здоров’я в найближчому лісопарку або ди тячого садка саджанців декоративних рослин тощо). Спробуйте практич но реалізувати його та захистити на учнівській олімпіаді з екології.
ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК
1. 2. 3. 4.
Дослідження Тема: Міські види транспорту свого обласного центру. Завдання: Назвіть усі види транспорту, які працюють у Вашому обласному центрі. Укажіть види транспорту, які зв’язують Ваш обласний центр зі столицею України. Чи зручний графік руху вони мають? Які види транспорту Вашого обласного центру є лідерами у перевезенні пасажирів? Проаналізуйте цінову політику цих видів транспорту. Визначте, які з них найбільш доступні для пересічних громадян.
Дослідження Тема: Прояв глобальних проблем у своєму регіоні. Завдання: 1. Оберіть з усіх глобальних проблем одну, яка отримала найбільший прояв у Вашому регіоні. 2. Схарактеризуйте цей прояв та запропонуйте кроки для вирішення цієї проблеми.
258
ДОДАТКИ
Додатки
259
ДОДАТКИ
Додаток 1
Частка робочих-іммігрантів у загальній чисельності населення окремих країн світу Німеччина — 9%
Саудівська Аравія — 25%
США — 12%
Сянган — 41%
Кот-д’Івуар — 15%
Кувейт — 51%
Канада — 19%
Катар — 64%
Австралія — 23%
ОАЕ — 88% Додаток 2
Характеристика окремих показників щодо змін населення регіонів світу
Регіон
Кількість, млн чол.
1995 2025
Темпи приросту, %
Темпи народ жуваності, чол. на 100 чол.
Темпи смертн ості, чол. на 100 чол.
1990– 2020– 1990– 2020– 1990– 2020– 1995 2025 1995 2025 1995 2025
Світ загалом
5734 8188
1,65
0,94
25,7
17,6
9,2
8,2
Африка
878
1495
2,87
1,74
42,3
24,1
13,8
6,7
Азія
3247 4758
1,73
0,89
25,9
17,0
8,5
8,1
Америка
773
1035
1,49
0,72
21,9
15,3
7,3
8,2
Європа
807
863
0,45
0,15
14,4
13,0
9,8
11,5
Австралія та Океанія
29
36
1,57
0,59
19,3
15,0
7,8
9,1
260
ДОДАТКИ
Додаток 3
Країни-лідери за обсягами експорту товарів та послуг (у млрд $) Позиція
Країна
Імпорт
Світ
17 779
Європейський союз (за винятком торгівлі між країнами ЄС) 2 259 1
Китай
2 143
2
США
1 510
3
Німеччина
1 309
4
Японія
622,0
5
Південна Корея
548,8
6
Франція
510,5
7
Гонконг
505,7
8
Нідерланди
476,5
9
Італія
450,1
10
Велика Британія
436,2
Додаток 4
Країни-лідери за обсягами імпорту товарів та послуг (у млрд $ ) Позиція 1
Країна
Імпорт
Світ
18 791
США
2 380 Європейський Союз
2 312
2
Китай
1 960
3
Німеччина
1 319
4
Японія
811,9
5
Франція
634,0
6
Велика Британія
625,0
7
Гонконг
560,0
8
Південна Корея
542,9
9
Нідерланди
488,8
10
Канада
482,1
261
ДОДАТКИ
Додаток 5
Підсумкові тестові завдання Варіант І І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Укажіть корисну копалину, що належить до рудних: б) ; в) ; г) . а) ; 2. Укажіть корисну копалину, що належить до паливних: б) ; в) ; г) . а) ; 3. Укажіть корисну копалину, що належить до хімічної сировини: 4. 5.
6.
7.
8.
б) ; в) ; г) . а) ; Укажіть корисну копалину, що належить до будівельної сировини: б) ; в) ; г) . а) ; Позначте головну причину створення підприємств легкої промисловості майже в усіх великих містах України: а) там є багато споживачів готової продукції; б) великі міста є транспортними вузлами, що забезпечує швидке вивезен ня готової продукції; в) великі міста добре забезпечені електроенергією, на яку орієнтована ця галузь; г) ці підприємства орієнтуються насамперед на кваліфікованих робітників, яких багато у великих містах. Укажіть чинник, що є визначальним для розташування основних центрів чорної металургії України: а) наявність водних ресурсів; б) наявність кваліфікованих трудових ресурсів; в) наявність дешевої електроенергії; г) наявність запасів залізної та марганцевої руд. Яка основна причина зумовила переважання в експорті України напівфа брикатів та сировини: а) високий попит на готову продукцію на внутрішньому ринку; б) значні запаси природних ресурсів; в) відсутність споживача на внутрішньому ринку; г) низька конкурентоспроможність вітчизняної готової продукції. Оберіть рису, яка найбільш вигідно характеризує економіко-географічне положення України: а) на території не має сильних морозів та вітрів узимку; б) розташована в тій частині Європи, де найбільш сприятливі для господа рювання ґрунтово-кліматичні умови; в) жодна з країн-сусідів не належить до економічно високорозвинутих; г) має безпосередній вихід до морів Атлантичного та Північного Льодови того океанів.
262
ДОДАТКИ
9. Позначте правильне твердження, що стосується залізничного транспорту України: а) найдорожчий вид транспорту; б) має найбільший вантажообіг в Україні; в) залежить від погодних умов; г) забезпечує найбільший пасажирообіг в Україні. 10. Позначте правильне твердження, що стосується автомобільного тран спорту України: а) найдорожчий вид транспорту; б) найдешевший вид транспорту; в) має найбільший вантажообіг в Україні; г) другий за пасажирообігом. 11. Назвіть галузь промисловості України, яка належить до галузей міжнарод ної спеціалізації: а) чорна металургія; б) текстильна промисловість; в) олійно-жирова; г) кольорова металургія. 12. Виберіть негативну рису економіко-географічного положення України: а) розміщення на перехресті важливих транспортних шляхів; б) вихід до Чорного й Азовського морів; в) значна витратність транзитних перевезень; г) вихід через річку Дунай до держав Центральної Європи. 13. Зазначте держави світу, в яких утворилася найчисленніша українська діа спора: а) Казахстан та Аргентина; б) Канада та США; в) США та Австралія; г) Росія та Польща. ІІ. Завдання на встановлення відповідності 14. Установіть відповідність між промисловим підприємством та основним принципом його розміщення: 1 меблева фабрика А у місцях наявності сировини 2 алюмінієвий завод Б у місцях, де розвинена металургія 3 цукровий завод В ближче до джерел дешевої енергії 4 верстатобудівний завод Г у містах, де наявні кваліфіковані кадри Д у містах, де є споживач готової продукції 15. Установіть відповідність між чинниками, що впливають на розміщення га лузей господарства, і виробництвом певної продукції: 1 сировинний А виробництво алюмінію 2 енергетичний Б виробництво електроніки 3 споживчий В виробництво чорнової міді 4 транспортний Г виробництво кондитерських виробів Д видобуток нафти
263
ДОДАТКИ
16. Установіть відповідність між експортною продукцією і країною, яка її ви робляє: А Німеччина 1 2 3 4 Б Франція В Велика Британія Г Італія Д Хорватія 17. Установіть відповідність між експортною продукцією і країною, яка її ви робляє: А Німеччина; 1 2 3 4 Б Франція; В Велика Британія; Г Італія; Д Польща. ІІІ. Завдання з вибором трьох правильних варіантів відповідей із семи 18. Назвіть підприємства різних галузей господарства України, які працюють переважно на імпортній сировині: 1 бавовняний комбінат 2 сталепрокатний завод 3 цукрова фабрика 4 нафтопереробний завод 5 алюмінієвий комбінат 6 крохмальний завод 7 меблева фабрика 19. Виберіть із переліку назви атомних електростанцій: 1 Бурштинська та Дніпровська 2 Хмельницька та Рівненська 3 Канівська та Запорізька 4 Рівненська та Південноукраїнська 5 Новоазовська та Київська 6 Трипільська та Вуглегірська 7 Південноукраїнська та Запорізька 20. Укажіть твердження, які характеризують населення України: 1 вікова структура населення свідчить про процес старіння нації 2 проблема зайнятості населення характерна лише для великих і серед ніх міст 3 у західних прикордонних районах існує найбільш чисельна трудова мі грація 4 частка чоловіків переважає в усіх вікових категоріях 5 у країні велика народжуваність та тривалість життя населення 6 депопуляція відбувається через від’ємний природний приріст 7 найчисленніша українська діаспора зосереджена в країнах Західної Єв ропи
264
ДОДАТКИ
Варіант ІІ І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Укажіть корисну копалину, що належить до паливних: б) ; в) ; г) . а) ; 2. Укажіть корисну копалину, що належить до рудних: б) ; в) ; г) . а) ; 3. Укажіть корисну копалину, що належить до технічної сировини: а) ; б) ; в) ; г) . 4. Укажіть корисну копалину, що належить до хімічної сировини: 5.
6.
7.
8.
9.
б) ; в) ; г) . а) ; Визначте галузь, яка належить до хімії органічного синтезу: а) виробництво мінеральних добрив; б) виробництво соди; в) виробництво лаків і фарб; г) видобуток хімічної сировини. Виберіть твердження, що стосується населення України: а) в Україні спостерігається явище демографічного вибуху; б) найбільша українська діаспора проживає в Польщі; в) другим за чисельністю населення містом України є Одеса; г) корінним населенням України є українці та кримські татари. Оберіть правильне твердження щодо зовнішньоекономічних зв’язків України: а) у наданні туристичних послуг основну роль відіграють природно-кліма тичні ресурси; б) у структурі імпорту найбільша частка припадає на природний газ; в) найбільше товарів експортується до країн Євросоюзу; г) основним видом міжнародних послуг України є фінансові. Виберіть правильне тлумачення терміна «спеціалізація»: а) об’єднання технологічно пов’язаних між собою підприємств, продукція одного з яких є сировиною для іншого; б) установлення виробничих зв’язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин одного виробу; в) група подібних за технологією виробництва і призначенням готової продукції підприємств, які не пов’язані між собою територіальним чин ником; г) зосередження основної діяльності підприємства на виробництві вузь кого кола продукції, товарів або послуг. Позначте правильне твердження: а) рівень безробіття в Україні найвищий серед країн Європи; б) в Україні порівняно мало зареєстрованих безробітних, проте для країни є характерним приховане безробіття; в) усі безробітні зареєстровані в центрах зайнятості; г) в Україні існує дефіцит трудових ресурсів, безробіття відсутнє.
265
ДОДАТКИ
10. Назвіть систему заходів, які вживає держава з метою регуляції кількості населення: а) демографічна ситуація; б) демографічний вибух; в) демографічна криза; г) демографічна політика. 11. Назвіть подальший перспективний шлях розвитку електроенергетики світу: а) збільшення видобутку палива; б) збільшення імпорту палива; в) збільшення імпорту електроенергії; г) використання нетрадиційних видів енергоносіїв. 12. Назвіть країни, з якими Україна межує на заході: а) Молдова, Росія; б) Росія, Угорщина; в) Білорусь, Румунія; г) Польща, Словаччина. 13. Назвіть галузь промисловості будівельних матеріалів, яка орієнтується на розміщення родовищ мергелю, вапняків, крейди, доломітів: а) виробництво цементу; б) цегельне виробництво; в) виробництво лінолеуму; г) залізобетонних конструкцій. ІІ. Завдання на встановлення відповідності 14. Установіть відповідність між галузями промисловості та сировиною, яку вони використовують: 1 паливна промисловість А нафта 2 хімія органічного синтезу Б фосфорити 3 основна хімія В кухонна сіль 4 харчова промисловість Г кам’яне вугілля Д марганцева руда 15. Установіть відповідність між галузями господарства та сферою їхньої ді яльності: 1 металургія А виробництво одягу 2 легка промисловість Б виробництво коксу 3 хімічна промисловість В видобування нафти 4 паливна промисловість Г виробництво лікувальних препаратів Д заготівля силосу 16. Установіть відповідність між експортною продукцією та країною, яка її ви робляє: А Німеччина 1 2 3 4 Б Франція В Велика Британія Г Італія Д Чехія
266
ДОДАТКИ
17. Установіть відповідність між експортною продукцією та країною, яка її ви робляє: А Канада Б Бразилія 1 2 3 4 В Австралійський Союз Г Південна Африка Д Китай ІІІ. Завдання з вибором трьох правильних варіантів відповідей із семи 18. Оберіть галузі тваринництва, які отримали найбільший розвиток в Україні: 1 скотарство 2 вівчарство 3 конярство 4 птахівництво 5 оленярство 6 свинарство 7 кролівництво 19. Назвіть галузі господарства України, які мають достатню кількість вітчиз няної сировини для власного розвитку: 1 виробництво алюмінію 2 виробництво сталі 3 виробництво цукру 4 виробництво лляних тканин 5 виробництво паливно-змащувальних речовин 6 виплавка чавуну 7 виробництво бавовняних тканин 20. Назвіть причини, що стримують надходження іноземних інвестицій в Ук раїну: 1 висока частка тіньового сектора економіки 2 надійна та досконала чинна законодавча база 3 прозорість процесів приватизації 4 високий рівень корумпованості влади 5 висока купівельна спроможність населення 6 неможливість прогнозування змін у законодавстві 7 наявність значної кількості кваліфікованих кадрів
267
Зміст Дорогі друзі! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Як працювати з підручником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Вступ § 1. Економічна географія в системі географічних наук . . . . . . 7 Розділ I. Національна економіка та світове господарство Тема 1. Національна економіка § 2. Національна економіка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 § 3. Основні показники економічного розвитку країни . . . . . 20 § 4. Секторальна модель економіки країни. Форми суспільної організації виробництва . . . . . . . . . . . .25 § 5. Чинники розміщення виробництва. Форми просторової організації національної економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 Тема 2. Світове господарство § 6. Світове господарство. Сучасні тенденції розвитку світового господарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 § 7. Поняття «міжнародний поділ праці» та «спеціалізація території» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 § 8. Типи економічних систем. Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній . . 47 § 9. Багаторівневість світового господарства, просторова структура світового господарства за концепцією «Центр – периферія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 § 10. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Транснаціональні корпорації та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. Значення географічних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 Розділ II. Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство § 11. Складові та значення сільського господарства у сучасному світі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 268
§ 12. Сільське господарство світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 § 13. Сільське господарство України. Рослинництво . . . . . . . . 79 § 14. Тваринництво України. Зональна спеціалізація сільського господарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82 § 15. Лісове господарство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Тема 2. Видобувна промисловість § 16. Мінеральні ресурси. Ресурсозабезпеченість країн мінеральними ресурсами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 § 17. Добування вугілля, нафти і природного газу. Основні й перспективні райони видобування в Україні та світі . . 95 § 18. Добування металевих руд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 § 19. Добування інших видів природної сировини . . . . . . . . . 103 Розділ III. Секторальна структура світового господарства та господарства України: вторинний сектор Тема 1. Виробництво та постачання електроенергії § 20. Електроенергетика світу. Типи електростанцій, основні чинники їх розміщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 § 21. Електроенергетика України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Тема 2. Металургійне виробництво § 22. Види та значення конструкційних матеріалів у господарстві. Сучасні технології виробництва чавуну й сталі, види сировини, палива та чинники розміщення металургійних заводів . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 § 23. Найбільші країни – виробники та споживачі чорних металів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 § 24. Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні. Місце України на світовому ринку чорних металів . . . . 127 § 25. Кольорова металургія у світі та в Україні . . . . . . . . . . . . 131 Тема 3. Хімічні виробництва. Виробництво деревини, паперу § 26. Значення та особливості технологій хімічного виробництва. Найбільші країни-виробники хімічної продукції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 269
§ 27. Хімічне виробництво в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140 § 28. Виробництво деревини й паперу у світі та в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 Тема 4. Виробництво машин та устаткування § 29. Машинобудування світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150 § 30. Взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку і рівнем розвитку машинобудування . . . . . . . . . . . . . . . . 154 § 31. Машинобудування в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття § 32. Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, одяг, шкіряно-взуттєву продукцію . . . . . . 165 § 33. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні. Народні промисли . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169 Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв § 34. Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 § 35. Харчова промисловість в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180 Розділ IV. Секторальна структура світового господарства та господарства України: третинний сектор Тема 1. Транспорт § 36. Транспорт, його роль у національній економіці й формуванні світового господарства . . . . . . . . . . . . . . . 191 § 37. Розвиток транспортної мережі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195 § 38. Транспорт України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201 Тема 2. Торгівля § 39. Торгівля. Світовий ринок товарів і послуг . . . . . . . . . . . 206 § 40. Торгівля в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211 270
Тема 3. Туризм § 41. Туризм. Його види та чинники розвитку. Туристична інфраструктура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215 § 42. Світова спадщина ЮНЕСКО і туризм в Україні . . . . . . . 220 Тема 4. Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я § 43. Роль науки й освіти в суспільстві. Форми просторової організації наукових досліджень та освіти: технополіси . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225 § 44. Найвідоміші наукові центри світу та України. Охорона здоров’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230 Тема 5. Фінансова діяльність. Комп’ютерне програмування § 45. Фінансові послуги, банківсько-фінансова діяльність . . 236 § 46. Світовий ринок програмування та аутсорсингу. Особливості розміщення фінансових установ в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240 РОЗДІЛ V. Глобальні проблеми людства § 47. Глобальні проблеми людства. Причини їх виникнення, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язанні . . . . . . . . . 247 § 48. Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ ст. . . . . . . 254 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259
271