Skip to main content

Алгебра поглиблене вивчення (Мерзляк, Полонський, Якір) 9 клас

Page 1

А. Г. Мерзляк В. Б. Полонський М. С. Якір

АЛГЕБРА Підручник для 9 класу з поглибленим вивченням математики

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Харків «Гімназія» 2009


УДК 373:512 ББК 22.141я721 М52

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист від 19.06.2009 р. № 1/11-4350)

Відповідальний за випуск Головний спеціаліст Міністерства освіти і науки України Н. С. Прокопенко

ISBN 978-966-474-059-0

© А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір, 2009 © C. Е. Кулинич, художнє оформлення, 2009 © ТОВ ТО «Гімназія», оригінал-макет, 2009


Від авторів Любі дев’ятикласники! Ми маємо надію, що ви не розчарувалися, обравши нелегкий шлях навчатися в математичному класі. У цьому навчальному році ви продовжите вивчати математику за поглибленою про­ грамою. Ми сподіваємося, що цьому сприятиме підручник, який ви тримаєте. Ознайомтеся, будь ласка, з його структурою. Підручник розділено на шість параграфів, кожний з яких скла­ дається з пунктів. У пунктах викладено теоретичний матеріал. Особливу увагу звертайте на текст, виділений жирним шрифтом. Також не залишайте поза увагою слова, надруковані курсивом. Зазвичай виклад теоретичного матеріалу завершується при­ кладами розв’язування задач. Ці записи можна розглядати як один з можливих зразків оформлення розв’язання. До кожного пункту підібрано задачі для самостійного розв’язування, приступати до яких радимо лише після засвоєння теоретичного матеріалу. Серед завдань є як прості й середні за складністю вправи, так і складні задачі (особливо ті, які позна­ чено зірочкою (*)). Якщо після виконання домашніх завдань залишається віль­ ний час і ви хочете знати більше, то рекомендуємо звернутися до рубрики «Коли зроблено уроки». Матеріал, викладений там, є непростим. Але тим цікавіше випробувати свої сили! Бажаємо успіху! Шановні колеги! Ми знаємо, що підготовка до уроку в класі з поглибленим вивченням математики — робота нелегка. Організація такого навчального процесу вимагає великих зусиль учителя, який фор­ мує навчальний матеріал по крихтах, збираючи його в багатьох посібниках. Ми сподіваємося, що цей підручник стане надійним помічником у вашій нелегкій і шляхетній праці, і будемо щиро раді, якщо він вам сподобається. У книзі дібрано обширний і різноманітний дидактичний ма­ теріал. Проте за один навчальний рік усі задачі розв’язати не­ можливо, та в цьому й немає потреби. Разом з тим набагато зруч­ ніше працювати, коли є значний запас задач. Це дає можливість 3


Від авторів

реалізувати принципи рівневої диференціації та індивідуального підходу в навчанні. Червоним кольором позначено номери задач, що рекоменду­ ються для домашньої роботи, синім кольором — номери задач, які з урахуванням індивідуальних особливостей учнів класу на розсуд учителя можна розв’язувати усно. Матеріал рубрики «Коли зроблено уроки» може бути викорис­ таний для організації роботи математичного гуртка і факульта­ тивних занять. Бажаємо творчого натхнення й терпіння.

n° n• n•• n*  n (m)

Умовні позначення завдання, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень; завдання, що відповідають достатньому рівню навчаль­ них досягнень; завдання, що відповідають високому рівню навчальних досягнень; задачі для математичних гуртків і факультативів; задачі, у яких отримано результат, що може бути ви­ користаний при розв’язуванні інших задач; задача, яка пропонується в різних пунктах для роз­ в’язування різними способами (номер m вказує міс­це­ знаходження цієї задачі в іншому пункті); закінчення доведення теореми; рубрика «Коли зроблено уроки».


§ 1.

Повторення й систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу

1. Задачі на повторення курсу алгебри 8 класу

1.1. Які множини є рівними: 1) A = {x | x = 5n – 1, n ∈ }; 3) C = {x | x = 5n + 4, n ∈ }; 2) B = {x | x = 10n + 9, n ∈ }; 4) D = {x | x = 10n – 1, n ∈ }? 1.2. Яка множина є перетином множин A і B, якщо A — множина прямокутників, B — множина описаних чотирикутників? 1.3. Яка множина є перетином множин A і B, якщо A — множина ромбів, B — множина вписаних чотирикутників? 1.4. Яка множина є об’єднанням множин A і B, якщо A = {x | x = 4n, n ∈ }, B = {x | x = 4n + 2, n ∈ }? 1.5. Яка множина є об’єднанням множин A і B, якщо A = {x | x = 6n, n ∈ }, B = {x | x = 6n – 3, n ∈ }? 1.6. Замість знака * запишіть знак c або o так, щоб утворилася правильна рівність: 1) A * ∅ = A; 2) A * ∅ = ∅. 1.7. Відомо, що A ⊂ B. Замість знака * запишіть знак c або o так, щоб утворилася правильна рівність: 1) A * B = B; 2) A * B = A. 1.8. Використовуючи діаграми Ейлера, проілюструйте такі влас­ тивості операцій над множинами: 1) (A c B) c C = A c (B c C); 2) A o (B c C) = (A o B) c (A o C). 5


§ 1. Повторення й систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу

1.9. Використовуючи діаграми Ейлера, проілюструйте такі влас­ тивості операцій над множинами: 1) (A o B) o C = A o (B o C); 2) A c (B o C) = (A c B) o (A c C). 1.10. У класі 35 учнів. З них 20 відвідують математичний гурток, 11 — гурток з фізики, а 10 учнів не відвідують ці гуртки. Скільки фізиків захоплюються математикою? 1.11. Квадрату, площа якого дорівнює 6 см2, належать три мно­ гокутники, площа кожного з яких дорівнює 3 см2. Доведіть, що серед цих многокутників знайдуться два, площа спільної частини яких не менша ніж 1 см2. 1.12. Яких п’ятицифрових чисел більше: тих, у яких цифри за­ писано у порядку зростання, чи тих, у яких цифри записано у порядку спадання? 1.13. Знайдіть область визначення виразу: 1)

1 ; 2x 2 − x − 1

2)

1 2 x− x −1

;

3)

x +1 . 1 1 − x 2x + 1

1.14. Побудуйте графік функції: 1) y =

x −1 9x 2 − 6x + 1 2x 2 + 5x + 2 . ; 2) y = ; 3) y = x −1 +1− x 3x − 1 x+2

1.15. Скоротіть дріб: 1) 2)

3x 2 − 10x + 3 ; x 2 − 4x + 3 3

4 2 3) a +2 9a + 25 ;

a +a+5

2

9x + 3x + 3x + 1 ; 3x 2 − 2x − 1

4)

71

x + x70 + ... + x + 1 . x 23 + x 22 + ... + x + 1

1.16. Знайдіть усі натуральні значення n, при яких є цілим чис­ лом значення виразу: 1)

2n + 11 ; n+3

2)

1.17. Спростіть вираз: 1 1 + x (x + 4)

(x + 4) (x + 8)

+

n 3 − 3n 2 + 2n − 3 . n2 + 2

1 1 + . (x + 8) (x + 12) (x + 12) (x + 16)

1.18. Спростіть вираз: 1) 2)

(

)

2x 2x 4x 2 + 14x + : 2 ; 1 − 3y 3y + 1 9y + 1 − 6y 3

3

2y 2xy + 4y x −y  ; + 2y  4 − 2y − 2x + xy (x − y) (x 2 − 4) 

6


1. Задачі на повторення курсу алгебри 8 класу

(

1 1 2 + + a2 b2 a + b 1 1 + 2 a b + c 1+ b 4) 1 1 − a b+c

3)

(

( 1a + 1b )) : (a ab+ b) ; 2

)

+ c2 − a2 . 2bc

1.19. Спростіть вираз: −1  x2   y2  − y  • x + 1)   ; x + y x−y   2)

( a8 + 61a + 13 )•( a12+a2 )

3)

(

x y − y x

)(

x y + −2 y x

( xx ++ 79 ) + ( x −1

4)

2

−1

•(3a + 2) −1;

)  (1 + ) −1

−2

y x   ; x x − y

x +7 x+5 + 2 + 81 − 18x x − 81

)( ) x+3 x−9

−2

.

1.20. Розв’яжіть систему нерівностей:  2x − 1 < 1 + 4x,  3x − 1 + x + 1 l 4x + 1 ,  3  4 3 4 2) 3x − 6 > −2 (1 − x), 1)    5x − 2 + x − 8 m x ; 3 (2x − 1) > 1 − 2x.  2 3 1.21. Для кожного значення параметра a розв’яжіть нерівність: 1) ax + 2 > x; 2) ax + a2 l 2x + 4. 1.22. Розв’яжіть нерівність: 1) (x + 1)2 (x – 2) l 0; 2) (x + 1) (x – 2)2 > 0;

3) | x2 – 4 | (x – 1) l 0; 4) | x2 – 9 | (x + 2) < 0.

1.23. Для кожного значення параметра a розв’яжіть нерівність: 1) | x2 – 4x + 3 | (x – a) l 0; 2) | x2 + 3x + 2 | (x – a) < 0. 1.24. Розв’яжіть рівняння: 1) | | x – 1 | – 1 | = 2; 2) | 2x – 1 | = x + 2;

4) | x – 4 | + | x + 1 | = 5; 5) | x + 2 | – | x – 1 | = 3;

3) | 3x – 2 | = | 2x – 3 |;

6)

1.25. Розв’яжіть нерівність: 1) | 3x – 4 | < 2; 2) | x – 2 | < –2x;

x +1 − x −1 = 1. x

3) | 4x + 5 | > x + 8; 4) | x | – | x – 3 | m 2x. 7


§ 1. Повторення й систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу

1.26. Побудуйте графік функції: x 3 + 2x 2 ; 1) f (x) = x+2

2) f (x) =

x4 − x2 ; x2 − 1

x 2, ÿêùî x < 2,  3) f (x) =  1  2 x + 3, ÿêùî x l 2 .

1.27. Побудуйте графік рівняння: 1)

y − x2 = 0; x2 − x

2)

y + x2 = 0; y+x

3)

y2 − x 4 = 0. x2 − 1

1.28. Розв’яжіть рівняння: 1) x 2 − 3x + 2 + x 2 + x − 2 = 0; 3) (x 2 + 3x − 4) ( x − 2 ) = 0. 2) (x 2 − 4x + 3) x − 2 = 0; 1.29. Знайдіть усі пари чисел (x; y), які задовольняють рівняння: 1) x 2 − 4x + y − 2 = 0; 3) x + y + x 2 − 1 + y 2 − 1 = 0. x 2 − 6x + 5 + y 2 − y − 2 = 0;

2)

1.30. Для кожного значення параметра a розв’яжіть рівняння: 1) (a − 1) x − 3 = 0; 3) (x 2 + 4x − 5) ( x − a ) = 0. 2) (x 2 − 4x + 3) x − a = 0; 1.31. Спростіть вираз: 1)

14 − 6 5 + 14 + 6 5 ;

2)

43 + 6 50 − 43 − 6 50 ; 4)

3)

1.32. Спростіть вираз: 1) a − 2 + 2 a − 3; 2)

2x − 2 x 2 − 4 , якщо x > 2;

3)

2a − 4 + 2 a 2 − 4a + 3 − a − 1; x + 3 + 2 x + 2 −1

4)

x+2

.

1.33. Спростіть вираз: 1)

(

a a +b b a+

b ) (a − b)

+

2 b a+

b

−

ab ; a−b

 a+ b  a+ b 2) a :  +b: ; 2 b a    2a b  8

6 − 17 − 12 2 ; 3 + 5 − 13 + 48 .


1. Задачі на повторення курсу алгебри 8 класу 2

2

1 + x 1 − x 1+x  1+x  − − 3)   −  ;  1+x 1+ x   1+x 1− x  4)

x+y − x− y

x−y x+ y

x− y + x+y

x+ y x−y

•

y−

xy + x

2 xy

.

1.34. Відомо, що x1 і x2 — корені рівняння 2x2 – x – 5 = 0. Не розв’язуючи рівняння, знайдіть значення виразу: 1) x12 + x22;

2)

x1 x2 + ; x2 x1

3)

x12 x22 + . x2 x1

1.35. Складіть квадратне рівняння, корені якого на 3 більші за відповідні корені рівняння x2 + 4x – 7 = 0. 1.36. При яких значеннях параметра a сума коренів рівняння x2 – (a2 + 2a) x – a = 0 дорівнює 3? 1.37. При яких значеннях параметра a добуток коренів рівняння x2 – 2ax + a2 – a = 0 дорівнює 2? 1.38. Розв’яжіть рівняння: 3 1 3 − = 2 1) 2 2

;

x − 9 9 − 6x + x 2x + 6x 2x − 7 1 1 − = ; 2) 2 x − 9x + 14 x 2 − 3x + 2 x − 1 x 2 − 3x − 6 8x − 2 = −2. 3) x x − 3x − 6

1.39. 1) 2) 3)

Розв’яжіть рівняння: (x – 1) (x – 7) (x – 4) (x + 2) = 40; (12x – 1) (6x – 1) (4x – 1) (3x – 1) = 5; (x + 6) (x + 3) (x – 1) (x – 2) = 12x2;

(

4) 7 x +

) (

)

1 1 − 2 x 2 + 2 = 9; x x

5) x4 – x3 – 10x2 + 2x + 4 = 0; 6) (x2 – x + 1)4 – 10x2 (x2 – x + 1)2 + 9x4 = 0; 7) (x + 5)4 + (x + 3)4 = 2; 8) x 2 +

9x 2 = 7. (x + 3) 2

1.40. Доведіть, що при будь-якому цілому значенні n значення виразу n (n + 1) (2n + 1) кратне 6. 1.41. Доведіть, що при будь-якому натуральному значенні n зна­ чення виразу

n n2 n3 + + є натуральним числом. 3 2 6

9


§ 1. Повторення й систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу

1.42. Чи існують такі натуральні числа n і k, що значення виразу 5n + 1 кратне значенню виразу 5k – 1? 1.43. Натуральне число n > 1 не ділиться націло ні на 2, ні на 3. Доведіть, що число n2 – 1 кратне 24. 1.44. Доведіть, що не існує такого натурального числа p, для якого числа p + 5 і p + 10 є простими. 1.45. Знайдіть усі пари натуральних чисел (m; n) таких, що m! + 12 = n2. 1.46. Знайдіть усі двоцифрові натуральні числа, будь-який на­ туральний степінь яких закінчується двома цифрами, що утворюють це двоцифрове число. 1.47. Доведіть, що при всіх натуральних значеннях n дріб 2n 2 + 5n + 3 є нескоротним. 3n 2 + 10n + 8

1.48. Квадратний тричлен x2 + ax + b має цілі корені, більші за 2. Доведіть, що число a + b + 1 — складене. 1.49. Остання цифра десяткового запису числа n2 + 8n дорівнює 4. Яка передостання цифра в записі цього числа?

10


§ 2.

Доведення нерівностей

2. Основні методи доведення нерівностей Очевидно, що нерівності a2 l 0, –a2 – 1 < 0, | a | + | b | l 0, (a – b)4 l 0 виконуються при всіх значеннях змінних, які до них входять. Нерівність x2 – 8xy + 17y2 l 0 також виконується при будьяких значеннях змінних x і y, хоча цей факт не настільки оче­ видний. У його справедливості слід переконатися. У таких випадках говорять, що потрібно довести нерівність x2 – 8xy + 17y2 l 0. Маємо: x2 – 8xy + 17y2 = x2 – 8xy + 16y2 + y2 = (x – 4y)2 + y2. Вираз (x – 4y)2 + y2 набуває тільки невід’ємних значень. Отже, при будь-яких значеннях змінних x і y є правильною нерівність x2 – 8xy + 17y2 l 0. Для доведення нерівностей використовують різні прийоми. Наприклад, нерівність x2 – 8xy + 17y2 l 0 ми довели, виділивши квадрат двочлена. Розглянемо ще кілька прийомів доведення нерівностей. Метод різниці Цей прийом полягає в тому, що розглядають різницю лівої та правої частин нерівності і доводять, що ця різниця набуває зна­ чень постійного знака при будь-яких значеннях змінних. Приклад  1  Доведіть нерівність: a2b2 + a2 + b2 + 4 l 6ab. Розв’язання. Розглянемо різницю лівої і правої частин не­ рівності: a2b2 + a2 + b2 + 4 – 6ab = a2b2 – 4ab + 4 + a2 – 2ab + b2 = = (ab – 2)2 + (a – b)2. При будь-яких значеннях a і b ця різниця набуває тільки невід’ємних значень, отже, нерівність, що доводиться, є пра­ вильною. 11


§ 2. Доведення нерівностей

Приклад  2  Доведіть, що коли a > b > c, то a2 b2 + > a + 2b + c. a−b b−c

Розв’язання. Маємо:

(

) (

)

a2 b2 a2 b2 b2 c2 + − (a + 2b + c) = − (a + b) + − (b + c) = + . a−b b−c a−b b−c a−b b−c

Оскільки з умови a > b > c випливає, що a – b > 0, b – c > 0 і b + c2 ≠ 0, то 2

b2 c2 + > 0. a−b b−c

Метод спрощення нерівності У ряді випадків спрощення виразів, які утворюють нерівність, робить цю нерівність очевидною. Приклад  3  Доведіть нерівність: 1 1 1 + + ... + < 1, де n ∈ . n (n + 1) 1•2 2•3

Розв’язання. Маємо:

(

) (

)

)

(

1 1 1 1 1 1 1 1 1 + + ... + = 1− + − + ... + − =1− . n (n + 1) n n +1 n +1 1•2 2•3 2 2 3

1

< 1 і стає Нерівність, що доводиться, набуває вигляду 1 − n +1 очевидною. Метод, у якому застосовуються міркування «від супротивного»  Приклад  4  Доведіть нерівність: a + b • b + a l a + a • b + b. Розв’язання. Нехай нерівність, що доводиться, є неправиль­ ною, тобто існують такі значення a і b, при яких є правильною нерівність

a + b • b + a < a + a • b + b . Звідси:

(a +

b ) (b + a ) < ( a + a ) (b + b ) ;

a a + b b < a b + b a; (a − b) ( a − b ) < 0. Остання нерівність є неправильною, оскільки при a l 0 і b l 0 різниці a – b і a − b мають однакові знаки або дорів­ нюють нулю. Отримана суперечність означає, що задана нерів­ ність є правильною. Метод застосування очевидної нерівності Цей прийом полягає в такому: задану нерівність отримують у результаті перетворення очевидної нерівності чи додавання або множення кількох очевидних нерівностей. 12


2. Основні методи доведення нерівностей

 Приклад  5  Доведіть нерівність: a2 + b2 + c2 l ab + bc + ca. Розв’язання. Очевидно, що при будь-яких значеннях a, b і c виконується така нерівність: (a – b)2 + (b – c)2 + (c – a)2 l 0. 2 Звідси a – 2ab + b2 + b2 – 2bc + c2 + c2 – 2ca + a2 l 0; a2 + b2 + c2 l ab + bc + ca. Приклад  6  Доведіть, що коли a l 0, b l 0, c l 0, то (a + b) (b + c) (c + a) l 8abc. Розв’язання. Для невід’ємних значень a, b і c виконуються такі три очевидні нерівності:

( ( (

a − b ) l 0, 2

b − c ) l 0, 2

c − a ) l 0. 2

Звідси a + b l 2 ab, b + c l 2 bc, c + a l 2 ca. Оскільки обидві частини кожної з цих нерівностей набувають невід’ємних значень, то можна застосувати теорему про почленне множення нерівностей. Маємо: (a + b) (b + c) (c + a) l 8 a 2b2c2 . Оскільки a l 0, b l 0, c l 0, то a 2b2c2 = abc. Отримуємо, що (a + b) (b + c) (c + a) l 8abc. Приклад  7  Доведіть, що для будь-якого n ∈ , n l 2, викону­ ється нерівність: 1 1 1 1 + + ... + > . n +1 n +2 2n 2

Розв’язання. Оскільки з двох звичайних дробів з однаковими чисельниками більшим є той, у якого знаменник менший, то можна записати n очевидних нерівностей: 1 1 > ; n + 1 2n 1 1 > ; n + 2 2n

... 1 1 l . 2n 2n

13


§ 2. Доведення нерівностей

Застосовуючи теорему про почленне додавання нерівностей, отримаємо: 1 1 1 1 1 1 n 1 + + ... + > + + ... + = = . n +1 n +2 2n  2n 2 n  2 n 2n 2 n äîäàíê³â

Метод застосування раніше доведеної нерівності Нерідко раніше доведена нерівність може бути використана для доведення іншої, більш складної нерівності. ¾¾ Застосування нерівності a2 + b2 l 2ab Приклад  8  Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то a+b b+c c+a 1 1 1 + + m + + . a b c a2 + b2 b2 + c2 c2 + a 2

Розв’язання. Маємо: 1 1 a+b a+b m = + ; 2ab 2b 2a a2 + b2 1 1 b+c b+c m = + ; 2bc 2c 2b b2 + c2 1 1 c+a c+a m = + . 2ca 2a 2c c2 + a2

Звідси a+b b+c c+a 1 1 1 1 1 1 1 1 1 + + m + + + + + = + + . 2b 2a 2c 2b 2a 2c a b c a2 + b2 b2 + c2 c2 + a 2

¾¾ Застосування нерівності a2 + b2 + c2 l ab + bc + ac

Приклад   9  Доведіть нерівність a4 + b4 + c4 l abc (a + b + c). Розв’язання. Маємо: a4 + b4 + c4 = (a2)2 + (b2)2 + (c2)2 l a2b2 + b2c2 + c2a2 = = (ab)2 + (bc)2 + (ca)2 l (ab) (bc) + (bc) (ca) + (ca) (ab) = = ab2c + bc2a + ca2b = abc (a + b + c). 2.1.° Доведіть, що при будь-якому значенні змінної є правильною нерівність: 1) (y + 5) (y – 2) l 3y – 10; 3) a (a – 2) l –1; 2) 8m2 – 6m + 1 m (3m – 1)2; 4) (b + 7)2 > 14b + 40. 2.2.° Доведіть нерівність: 1) (2a – 5)2 m 6a2 – 20a + 25; 2) a2 + 4 l 4a. 2.3.° Доведіть нерівність: 1) 2a2 – 8a + 16 > 0; 2) 4b2 + 4b + 3 > 0; 3) a2 + ab + b2 l 0; 4) 9x2 – 6xy + 5y2 l 0; 5) (3a + 2) (2a – 4) – (2a – 5)2 > 3 (4a – 12); 14


2. Основні методи доведення нерівностей

6) a (a – 3) > 5 (a – 4); 7) (a – b) (a + 5b) m (2a + b) (a + 4b) + ab. 2.4.° Доведіть нерівність: 1) 28a – 32 m 7a2 – 4; 2) 16x2 – 8xy + 2y2 l 0; 3) 3 (b – 1) < b (b + 1); 4) (4p – 1) (p + 1) – (p – 3) (p + 3) > 3 (p2 + p). 2.5.° Доведіть, що: 1) коли a l 6, то a3 – 6a2 + a – 6 l 0; 2) коли a l b, то ab (b – a) m a3 – b3. 2.6.° Доведіть, що коли x l 4, то x3 – 4x2 + 2x – 8 l 0. 2.7.° Доведіть, що при всіх значеннях змінної є правильною не­ рівність

1 a2 m . a +1 2 4

a+b < b. 2 a+b+c < c. 2.9.° Доведіть, що коли a < b < c, то a < 3

2.8.° Доведіть, що коли a < b, то a <

2.10.° Доведіть, що при всіх значеннях змінних є правильною нерівність: 1) a2 + b2 + 6a – 4b + 13 l 0; 2) x2 – 2x + y2 + 10y + 28 > 0; 3) 2m2 – 6mn + 9n2 – 6m + 9 l 0; 4) a2 + b2 + c2 + 12 l 4 (a + b + c); 5) a2b2 + a2 + b2 + 1 l 4ab; 6) 2a2 + b2 + c2 l 2a (b + c). 2.11.° Доведіть, що при всіх значеннях змінних є правильною нерівність: 1) a2 + b2 – 16a + 14b + 114 > 0; 2) x2 + y2 + 10 l 6x – 2y; 3) c2 + 5d2 + 4cd – 4d + 4 l 0; 4) a2 + b2 + c2 l 2 (a + b + c) – 3.  2.12.° Доведіть, що коли a ∈ [0; 1], то a l a2.  2.13.° Доведіть, що коли a l 0 і b l 0, то a3 + b3 l a2b + b2a.  2.14.° Доведіть нерівність a4 + b4 l a3b + b3a.  2.15.° Доведіть, що:

a a+k < ; b b+k a a+k . 2) коли a l b > 0, k > 0, то l b b+k

1) коли 0 < a < b, k > 0, то

15


§ 2. Доведення нерівностей

2.16.• Доведіть, що при будь-яких значеннях x, y і z хоча б один з виразів x2 + 2xy + z2, y2 + 2yz + x2, z2 + 2zx + y2 набуває невід’ємних значень.  2.17.• Доведіть, що: 1) коли x m 1 і y m 1, то xy + 1 l x + y; 2) коли x l 1 і y l 1, то xy + 1 l x + y.  2.18.• Доведіть, що: 1)

a2 l 2a − b, де b > 0; b

2)

a3 l 3a − 2b, де a > 0, b > 0. b2

2.19.• Доведіть, що коли x > 0 і y > 0, то

x3 + y3 x+y l . 2 x2 + y2

 2.20.• Доведіть нерівність an + 1 + bn + 1 l anb + bna, де n — непарне натуральне число.  2.21.• Для a > 0, b > 0 доведіть нерівність an + 1 + bn + 1 l l anb + bna, де n — парне натуральне число.  2.22.• Доведіть, що при b > 0 виконується нерівність a3 b la− . 2 a + b2 2

2.23.• Доведіть, що при a > 0 і b > 0 виконується нерівність 2 a b + m . 3 b + 2a a + 2b

 2.24.• Доведіть, що коли x > 0, y > 0, то

a2 b2 (a + b) 2 + l . x y x+y

 2.25.• Відомо, що x ∈ [0; 1] і y ∈ [0; 1]. Доведіть, що 1 1 2 + m . 1 + xy 1 + x2 1 + y2

2.26.• Доведіть нерівність a8 + a6 – 4a4 + a2 + 1 l 0. 2.27.• Доведіть нерівність x8 + x6 – 2x3 + x2 + 1 > 0. 2.28. • Доведіть, що коли a l 0, b l 0, c l 0 і d l 0, то (a + c) (b + d) l ab + cd.  2.29.• Доведіть, що при n ∈  виконується нерівність: 1 1 ; . 1) 2 n − 2 n − 1 > 2) 2 n + 1 − 2 n < n

2.30.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то 1 1 1 1 1 1 3 + + > + + > . a b c a+b b+c c+a a+b+c

2.31.• Доведіть, що коли x ∈ [0; 1] і y ∈ [0; 1], то y x + m 1. 1+ y 1+x

16

n


2. Основні методи доведення нерівностей a b a+b + > . 1+a 1+b 1+a +b

2.32.• Доведіть, що коли a > 0 і b > 0, то

2.33.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то a b c + + > 1. a+b b+c c+a

2.34.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то a b c + + < 2. a+b b+c c+a

2.35.• Доведіть нерівність a4 + b4 + c4 + d4 l 4abcd. 2.36.• Доведіть нерівність (a4b4 + 36) (4a4 + 9b4) l 144a4b4. 2.37.• Доведіть, що коли a l 0 і b l 0, то a (1 + b2) + b (1 + a2) l 4ab. 2.38.• Доведіть нерівність x4 + 4y4 + 5 l 8xy. 2.39.• Доведіть, що коли y l 0, то x4 + 4y3 + y + 2x2 + 1 l 8xy. 2.40.• Доведіть, що коли b l 0, то a4 + b3 + b + 1 l 4ab. 2.41.• Доведіть нерівність a2 + b2 + 1 l ab + b + a. 2.42.• Доведіть нерівність 4a2 + b2 + 1 l 2ab + 2a + b. 2.43.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то 1 1 1 + + l a b c

1 1 + + ab bc

1 . ca

2.44.• Доведіть, що коли a l 0, b l 0, c l 0, то a + b + c l ab + bc + ca.

( ab ) + ( bc ) + ( ac ) l ac + bc + ab . a b c a b c 2.46. Доведіть нерівність ( ) + ( ) + ( ) l + + . b c a b c a 2.45.• Доведіть нерівність •

2

2

2

4

4

4

2.47.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то bc ac ab + + l a + b + c. a b c

2.48.•• Відомо, що a2 + b2 + c2 = 1. Доведіть, що (a – b)2 + (b – c)2 + (c – a)2 m 3. 2.49.•• Відомо, що xy l 2. Доведіть, що (x – 2)2 + (y + 2)2 l 8. 2.50.•• Доведіть нерівність a2 + b2 + ab l 3 (a + b – 1). 2.51.•• Доведіть, що при будь-яких значеннях a, b і c хоча б одна з нерівностей a − b2 m

1 1 1 , b − c2 m , c − a 2 m є правильною. 4 4 4

2.52.•• Доведіть, що при будь-яких додатних значеннях a, b і c хоча б одна з нерівностей a (1 − b) m є правильною. 17

1 1 1 , b (1 − c) m , c (1 − a) m 4 4 4


§ 2. Доведення нерівностей

2.53.•• Доведіть, що коли x > 0 і y > 0, то

y x 1 + m . xy x 4 + y2 y4 + x2

2.54.•• Доведіть, що коли x > 0, y > 0, z > 0, то y2 x2 z2 + 2 + 2 l 1. x + 2yz y + 2xz z + 2xy 2

2.55.•• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0 і

1 1 1 + + = 1, то a b c

a b c 1 + + m . 2 a 2 + b2 b2 + c2 c2 + a2

2.56.•• Відомо, що a > 0, b > 0, c > 0 і ab + bc + ac l a + b + c. Доведіть, що a + b + c l 3. 2.57.•• Відомо, що a > 0, b > 0 і ab l a + b. Доведіть, що a + b l 4. 2.58.•• Доведіть, що коли x ∈ [0; 1] і y ∈ [0; 1], то (x + y + 1)2 l 4 (x2 + y2). 2.59.•• Доведіть нерівність

1 1 1 + + ... + < 2, де n ∈ . n +1 n +2 3n + 1

2.60.* Доведіть, що коли x > 0, y > 0, z > 0 і xyz = 1, то xy 2 yz2 zx 2 + 3 + 3 l 1. 3 x +2 y +2 z +2

2.61.* Доведіть нерівність a2 + b2 + c2 + d2 + e2 l (a + b + c + d) e. 2.62.* Доведіть нерівність (n!)2 l nn, де n ∈ . 2.63.* Доведіть нерівність

n 1 2 + + ... + < 1, де n ∈ . (n + 1) ! 2! 3!

2.64.* Доведіть нерівність 1•1! + 2•2! + ... + n•n! < (n + 1)!, де n ∈ . 1 1 1 + + ... + < 1, де n ∈ . (n + 1) 2 2 2 32 1 3 5 2n − 1 1 < , де n ∈ . 2.66.* Доведіть нерівність • • • ... • 2 4 6 2n 2n + 1 1 3 5 2n − 1 1 > , де n ∈ , n > 1. 2.67.* Доведіть нерівність • • • ... • 2 4 6 2n 2 n

2.65.* Доведіть нерівність

2.68.* Доведіть нерівність 1 + 1+ 2

1 3+

4

+ ... +

1 2n − 1 +

2n

1 2n − 1 +

2n

>

2n + 1 − 1 , де n ∈ . 2

<

2n , де n ∈ . 2

2.69.* Доведіть нерівність 1 + 1+ 2

1 3+

4

+ ... +

18


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

Значення виразів

a2 + b2 a + b , , 2 2

ab,

2 називають від­ 1 1 + a b

повідно середнім квадратичним, середнім арифметичним, серед­ нім геометричним, середнім гармонічним чисел a і b. Ці величини називають «середніми», оскільки при 0 < a m b виконуються нерівності: am

a2 + b2 a+b m b, a m m b, a m 2 2

ab m b, a m

2 m b. 1 1 + a b

Зв’язок між «середніми» виражають такі три теореми. Т е о р е м а 3.1. При будь-яких значеннях a і b виконується нерівність a2 + b2 a+b l . 2 2

(*)

Д о в е д е н н я. Маємо:

a2 + b2 l 2ab; 2a2 + 2b2 l 2ab + a2 + b2; 2a2 + 2b2 l (a + b)2; a2 + b2 (a + b) 2 l ; 2 4 a2 + b2 l 2

(a + b) 2 ; 4

a+b a2 + b2 l . 2 2 a2 + b2 a+b l .  2 2

Оскільки | a + b | l a + b, то

Зауважимо, що в нерівності (*) рівність досягається тоді й тіль­ ки тоді, коли a = b і a l 0. Доведіть цей факт самостійно. Т е о р е м а 3.2 (н е р і в н і с т ь К о ш і д л я д в о х ч и с е л). При будь-яких невід’ємних значеннях a і b виконується нерівність

a+b l 2

ab .

(**)

Д о в е д е н н я. Розглянемо різницю лівої і правої частин нерів­ ності: 19


§ 2. Доведення нерівностей a+b − 2

ab =

a + b − 2 ab = 2

(

a − b) . 2 2

При будь-яких невід’ємних значеннях a і b ця різниця на­ буває невід’ємних значень. Отже, нерівність, що доводиться, є правильною.  Зауважимо, що в нерівності (**) рівність досягається тоді й тільки тоді, коли a = b і a l 0. Доведіть цей факт самостійно. Н а с л і д о к. Якщо a > 0, то a +

1 1 l 2, причому a + = 2 a a

тоді й тільки тоді, коли a = 1. Д о в е д е н н я. До додатних чисел a і

1 застосуємо нерівність a

Коші: a+ 2

1 a l

a•

1 1 = 1. Звідси a + l 2. a a

Рівність досягається тоді й тільки тоді, коли a = ванням того, що a > 0, отримуємо a = 1. 

1 . З ураху­ a

При розв’язуванні цілої низки задач у попередньому пункті, а також при доведенні теореми 3.1 ми використовували нерів­ ність a2 + b2 l 2ab. Цю нерівність також можна розглядати як наслідок з нерівності Коші. Справді, оскільки a2 l 0 і b2 l 0, то можна записати a2 + b2 l 2

a 2b2 . Звідси a 2 + b2 l 2 a 2b2 = 2 ab l 2ab.

Т е о р е м а 3.3. Якщо ab > 0, то ab l

2 . 1 1 + a b

Д о в е д е н н я. Якщо a < 0 і b < 0, то

(***) 2 < 0 і 1 1 + a b

ab > 0.

У цьому разі нерівність, що доводиться, стає очевидною. Нехай a > 0 і b > 0. Застосуємо нерівність Коші до додатних чисел

1 1 і : a b 1 1 + a b l 2

1 1 • = a b

20

1 . ab


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

Оскільки обидві частини цієї нерівності при a > 0 і b > 0 на­ бувають додатних значень, то справедливою є така нерівність: 2 m 1 1 + a b

ab. 

Зауважимо, що в нерівності (***) рівність досягається тоді й тільки тоді, коли a = b і a > 0. Доведіть цей факт самостійно. Теореми 3.1–3.3 дозволяють дійти висновку, що при a > 0 і b > 0 є справедливим такий ланцюжок нерівностей: a2 + b2 a+b l l 2 2

ab l

2 1 1 + a b

Проілюструємо застосування теорем 3.1–3.3 на прикладах. Приклад   1  Доведіть нерівність x 2 + (1 − y)2 + (1 − x)2 + y 2 l 2. Розв’язання. Скориставшись нерівністю (*), можна записати: x 2 + (1 − y)2 = 2 •

x 2 + (1 − y) 2 l 2

2•

x +1− y ; 2

(1 − x)2 + y 2 = 2 •

(1 − x) 2 + y 2 l 2

2•

1−x + y . 2

Звідси x 2 + (1 − y)2 + (1 − x)2 + y 2 l 2

( x + 21 − y + 1 − x2 + y ) =

2.

Приклад   2  Доведіть, що коли a > 0 і b > 0, то

(a + 1b ) (b + 1a ) l 4.

Розв’язання. Застосовуючи нерівність Коші, можна записати: a+ 2 b+ 2

Звідси a +

1 b l 1 a l

a ; b b . a

a b 1 1 l 2 , b + l 2 . Тоді b b a a

(a + 1b ) (b + 1a ) l 4 21

a b • = 4. b a


§ 2. Доведення нерівностей

Приклад   3  Знайдіть найбільше значення виразу ab, якщо відо­ мо, що a > 0, b > 0 і 2a + b = 3. Розв’язання. Маємо: ab m

3 2a + b = l 2 2

2ab. Звідси

3 2

2ab m ;

9 . 8

Остання нерівність ще не дозволяє зробити висновок, що най­ 9 . Необхідно також пока­ 8 9 зати, що існують такі значення a і b, при яких ab = . 8

більше значення виразу ab дорівнює

У записаній нерівності Коші для чисел 2a і b рівність досяга­ ється лише тоді, коли 2a = b. Тепер потрібні значення a і b можна знайти, розв’язавши систему 2a = b,  2a + b = 3. Звідси a =

3 3 , b= . 4 2

Отже, найбільше значення виразу ab дорівнює

9 . 8

Приклад   4  Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то a4 b4 c4 + + l a 2 + b2 + c2. bc ca ab

Розв’язання. Маємо:

a4 a4 + bc l 2 •bc = 2a 2. Звідси bc bc a4 l 2a 2 − bc. bc

Міркуючи аналогічно, отримуємо, що b4 l 2b2 − ca; ca c4 l 2c2 − ab. ab

Застосувавши теорему про почленне додавання нерівностей, отримуємо: a4 b4 c4 + + l 2a 2 + 2b2 + 2c2 − ab − bc − ca = bc ca ab

= (a2 + b2 + c2) + (a2 + b2 + c2 – ab – bc – ca) l a2 + b2 + c2. Тут ми скористалися тим, що a2 + b2 + c2 l ab + bc + ca (див. приклад 5 п. 2). Приклад   5  Відомо, що a > 0, b > 0, c > 0. Доведіть нерівність a b c 3 + + l . b+c c+a a+b 2

22


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

Розв’язання. Введемо позначення: b + c = 2x, c + a = 2y, a + b = 2z. Звідси a + b + c = x + y + z, a = y + z – x, b = x + z – y, c = x + y – z. Маємо:

y+z−x x+z−y x+y−z a b c + + = + + = 2x 2y 2z b+c c+a a+b x z x y 1 y x = + −1+ + −1+ + −1 = y y z z 2 x z

(

(

) (

) (

)

)

1 x y 1 y z 1 x z 3 + + + + + − l 2 y x 2 z y 2 z x 2 1 1 1 3 3 3 l •2 + •2 + •2 − = 3 − = . 2 2 2 2 2 2

=

Приклад   6  Доведіть, що коли x l 1, y l 1, z l 1 і то

1 1 1 3 + + = , x y z 2

x − 1 + y − 1 + z − 1 l 3. Розв’язання. Запишемо нерівність (***) у такому вигляді:

ab l

2ab . a+b

Маємо:

x − 1 = (x − 1) •1 l

2 (x − 1)•1 2x − 2 2 = =2− . x −1+1 x x

Міркуючи аналогічно, отримуємо, що y −1 l 2 −

2 , y

2 z 2 2 2 3 z −1 l 6 − + + = 6 − 2• = 3. x y z 2

z −1 l 2 − .

Тоді

x −1 + y −1 +

(

)

Т е о р е м а 3.4 (н е р і в н і с т ь К о ш і — Б у н я к о в с ь к о г о). При будь-яких значеннях a1, a2, ..., an, b1, b2, ... , bn виконується нерівність (a1b1 + a2 b2 + ... + an bn ) 2 m (a12 + a22 + ... + an2 ) (b12 + b22 + ... + bn2 ). Л е м а. Якщо квадратний тричлен ax2 + bx + c, де a > 0, при всіх значеннях x набуває невід’ємних значень, то його дискримінант D недодатний. Д о в е д е н н я. Припустимо, що для даного квадратного три­ члена D > 0. Тоді квадратний тричлен має два різні корені x1 і x2 і можна записати ax2 + bx + c = a (x – x1) (x – x2). За умовою a (x – x1) (x – x2) l 0 при будь-якому значенні змінної x, а отже, і при x =

x1 + x2 . 2

23


§ 2. Доведення нерівностей

Огюстен Луї Коші (1789–1857) Видатний французький математик, автор понад 800 наукових праць.

Маємо: a

(

x1 + x2 − x1 2

)(

Віктор Якович Буняковський (1804–1889) Видатний математик ХІХ ст. Народився на Віннич­ чині. Протягом багатьох років був віце-президентом Петер­ бурзької академії наук.

)

x1 + x2 − x2 l 0. Звідси 2

a (x2 – x1) (x1 – x2) l 0. (1) Оскільки a > 0 і (x2 – x1) (x1 – x2) < 0, то нерівність (1) є неправильною. Отже, припущення про те, що D > 0, також не­ правильне.  Д о в е д е н н я т е о р е м и. Якщо a1 = a2 = ... = an = 0, то не­ рівність, що доводиться, є очевидною. Розглянемо випадок, коли хоча б одне з чисел a1, a2, ..., an не дорівнює 0. При будь-якому значенні змінної x виконується нерівність (a1x – b1)2 + (a2x – b2)2 + ... + (anx – bn)2 l 0. Цю нерівність можна перетворити до такого вигляду:

( a12 + a22 + ... + an2 ) x2 − 2 (a1b1 + a2b2 + ... + anbn) x + b12 + b22 + ... + bn2 l 0. Ліва частина останньої нерівності — це квадратний тричлен з додатним старшим коефіцієнтом. Цей квадратний тричлен на­ буває невід’ємних значень при будь-яких значеннях змінної x. Отже, за лемою його дискримінант D недодатний. 24


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

Маємо: D = 4 (a1b1 + a2b2 + ... + anbn )2 − 4 ( a12 + a22 + ... + an2 ) ( b12 + b22 + ... + bn2 ) . Оскільки D m 0, то (a1b1 + a2b2 + ... + anbn )2 m ( a12 + a22 + ... + an2 ) ( b12 + b22 + ... + bn2 ) .  Якщо a1 = a2 = ... = an = 0, то рівність у нерівності Коші— Буняковського досягається при будь-яких значеннях b1, b2, ..., bn. Розглянемо випадок, коли хоча б одне з чисел a1, a2, ..., an не дорівнює 0. Покажемо, що в нерівності Коші—Буняковського рівність досягається тоді й тільки тоді, коли існує таке число k, що ви­ конуються рівності b1 = ka1, b2 = ka2, ..., bn = kan. (2) Легко показати (зробіть це самостійно), що коли виконується умова (2), то нерівність Коші—Буняковського перетворюється на рівність. Доведемо обернене твердження. Нехай (a1b1 + a2b2 + ... + anbn )2 = ( a12 + a22 + ... + an2 ) ( b12 + b22 + ... + bn2 ) . Це означає, що квадратне рівняння ( a + a22 + ... + an2 ) x2 − 2 (a1b1 + a2b2 + ... + anbn) x + b12 + b22 + ... + bn2 = 0 2 1

має єдиний корінь. Нехай цей корінь дорівнює k. Тоді число k є коренем рівняння (a1x – b1)2 + (a2x – b2)2 + ... + (anx – bn)2 = 0. Отже, виконуються рівності a1k = b1, a2k = b2, ..., ank = bn.  Приклад   7  Доведіть нерівність (a1 + a2 + ... + an )2 m n ( a12 + a22 + ... + an2 ) . Розв’язання. Застосовуючи нерівність Коші—Буняковського, запишемо: (a1 + a2 + ... + an)2 = (a1•1 + a2•1 + ... + an•1)2 m 2 m ( a12 + a22 + ... + an2 ) (1 + 12  + ... + 12) = n ( a12 + a22 + ... + an2 ) .   n äîäàíê³â

З доведеної нерівності можна отримати таку нерівність: a12 + a22 + ... + an2 a + a2 + ... + an l 1 . n n

Вирази, записані в лівій і правій частинах цієї нерівності, називають відповідно середнім квадратичним і середнім ариф­ метичним чисел a1, a2, ..., an. Ця нерівність є узагальненням нерівності (*). 25


§ 2. Доведення нерівностей

Приклад  8  Для додатних чисел a, b і c доведіть нерівність: (a 3 + b3 + c3)

( 1a + 1b + 1c ) l (a + b + c) . 2

 ; ; Розв’язання. До наборів чисел ( a a; b b; c c ) і   b c  a застосуємо нерівність Коші—Буняковського: 2 2 2 2 2 2 ( a a ) + ( b b ) + ( c c )   1  +  1  +  1   l  a   b   c   1

(

1

1

)

2

a a b b c c  l + +  . b c   a Звідси (a 3 + b3 + c3)

( 1a + 1b + 1c ) l (a + b + c) . 2

Приклад   9  Розв’яжіть рівняння 3x + x 2 − 3x + 1 = 2 x − 1 . Розв’язання. Перепишемо ліву частину рівняння так: 3 • x + 1• x 2 − 3x + 1.

До наборів ( 3; 1) і ( x; x 2 − 3x + 1 ) застосуємо нерівність Коші—Буняковського:

(

3 • x + 1• x 2 − 3x + 1 ) m 2

Звідси

(

((

3 ) + 12 2

) ((

)

x ) + ( x 2 − 3x + 1 ) . 2

2

3x + x 2 − 3x + 1 ) m 4 (x 2 − 2x + 1); 2

3x + x 2 − 3x + 1 m 2 x − 1 ; 3x + x 2 − 3x + 1 m 2 x − 1 . У цій нерівності рівність досягається тоді й тільки тоді, коли існує таке число k, що  3 = k x, x x 2 − 3x + 1 = . . Звідси  1 3 1 = k x 2 − 3x + 1. Отримане рівняння рівносильне заданому.  x = x 2 − 3x + 1, 3x 2 − 10x + 3 = 0, x = 3,   Маємо:  3  x = 1 . l ; x 0  x l 0;  3 Відповідь: 3;

1 . 3

3.1.° Доведіть, що коли m > 0, x > 0, y > 0, то mx +

y l 4m

xy.

3.2.° Відомо, що xy = 1, x > 0, a > 0, b > 0. Доведіть нерівність ax + by l 2 ab. 26


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського a 25b 5 + l . 16b a 2 y 3x 2 + l . 3.4.° Для додатних чисел x і y доведіть нерівність y 27x 3

3.3.° Для додатних чисел a і b доведіть нерівність

3.5.° Доведіть нерівність (x + y) (xy + 16) l 16xy, де x l 0, y l 0. 3.6.° Доведіть, що коли a > 0 і b > 0, то (a + b)

( 1a + 1b ) l 4.

3.7.° Доведіть, що коли a l 0 і b l 0, то (a3 + b) (b3 + a) l 4a2b2. 3.8.° Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то

(a

2

+

1 bc

) (b

2

+

1 ca

) (c

2

+

)

1 l 8. ab

3.9.° Доведіть, що коли x l 0, y l 0, то (x + 1) (y + 1) (xy + 1) l 8xy. a2 + 4 l 2 x2 + 6 l 3.11.° Доведіть нерівність 4

3.10.° Доведіть нерівність

a 2 + 3. x 2 + 2.

(

3.12.° При a > 0 доведіть нерівність 2 a +

)

1 + a 2 l 4a. a

1 l 1. x2 + 1 1 1 + > 1. 3.14.° Доведіть нерівність a 2 + b2 + 2 a + 2 b2 + 1

3.13.° Доведіть нерівність x 2 +

3.15.° Відомо, що a2 + b2 = 1, c2 + d2 = 1. Доведіть, що | ac + bd | m 1. 3.16.° Відомо, що a2 + b2 = 1, c2 + d2 = 1. Доведіть, що | ac – bd | m 1. 3.17.° Доведіть нерівність

1 + a 2 • 1 + b2 l 1 + ab .

3.18.° Дано: a2 + b2 + c2 = 1, x2 + y2 + z2 = 1. Доведіть, що –1 m m ax + by + cz m 1. 3.19.° Дано: a2 + b2 + c2 = 1, x2 + y2 + z2 = 3. Доведіть, що − 3 m ax + by + cz m 3. 3.20.• Доведіть, що коли добуток двох додатних чисел є сталим, то їх сума буде найменшою тоді, коли ці числа рівні. 3.21.• Доведіть, що коли сума двох додатних чисел є сталою, то їх добуток буде найбільшим тоді, коли ці числа рівні. 3.22.• Відомо, що x > 0 і xy = 12. Знайдіть найменше значення виразу x + 3y. 3.23.• Знайдіть найменше значення виразу 5a + 2b, якщо a > 0 і ab = 10. 27


§ 2. Доведення нерівностей

3.24.• Знайдіть найбільше значення виразу xy, якщо x > 0, y > 0 і x + 3y = 6. 3.25.• Відомо, що a > 0, b > 0 і 3a + 4b = 24. Знайдіть найбільше значення виразу ab. 3.26.• Знайдіть найменше значення виразу x 2 +

16 . x2

3.27.• Відомо, що x > 0. Знайдіть найменше значення виразу x 2 + 10x + 16 . x x , якщо x > 0. 9x 2 + 1 x . 3.29.• Знайдіть найбільше значення виразу 4x 2 + 3x + 1 a2 + 2 •

3.28.• Знайдіть найбільше значення виразу

3.30. Доведіть нерівність

3.31.• Доведіть нерівність 3.32.• Доведіть нерівність

a2 + 1

l 2.

a2 + 5 1 < . 2 a2 + 6 2 a +3 a2 + 2

> 2.

3.33.• Відомо, що a1 > 0, a2 > 0, ..., an > 0, a1a2...an = 1. Доведіть нерівність (1 + a1) (1 + a2) ... (1 + an) l 2n. 3.34.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то b+c c+a a+b + + l 6. a b c

3.35.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, d > 0, то a b c d + + + l 4. b c d a

3.36.• Для додатних чисел a і b доведіть нерівність a2 + 1 b2 + 1 + l 4. b a

3.37.• Для додатних чисел a і b доведіть нерівність (a + 1) 2 (b + 1) 2 + l 8. b a

3.38.• Відомо, що a ∈ [0; 1], b ∈ [0; 1], a + b l ність

(1 − a) (1 − b) m

3 . 4

1 . Доведіть нерів­ 2

3.39. • Відомо, що | a | m 1 і | b | m 1. Доведіть нерівність ab + (1 − a 2) (1 − b2) m 1. 28


3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського

3.40.• Відомо, що a + b = 1. Доведіть, що a 2 + b2 l

1 . 2

3.41.• Відомо, що a + b = 2. Доведіть, що a4 + b4 l 2. 3.42.• Доведіть, що коли a4 + b4 = 2, то | a + b | m 2. 3.43.• Відомо, що a > 0, b > 0, c > 0 і a + b + c = 1. Доведіть не­ рівність

ab bc ca 1 + + m . a+b b+c c+a 2

3.44.• Доведіть, що a 1 − b2 + b 1 − a 2 m 1. 3.45.• Доведіть, що коли x + y + z = 1, то x 2 + y 2 + z2 l 3.46.• Відомо, що a1 + a2 + ... + an = n. Доведіть, що

1 . 3

a12 + a22 + ... + an2 l n. 3.47.• Доведіть, що коли a2 + b2 + c2 = 1, то a + b + c m 3. 3.48.• Знайдіть найбільше і найменше значення виразу 3x + 4y, якщо x2 + y2 = 1. 3.49. • Знайдіть найменше значення виразу a 2 + b 2, якщо 5a – 12b = 13. 3.50.• Доведіть нерівність (1 + a + a2 + a3)2 m 4 (1 + a2 + a4 + a6). 3.51.• Доведіть нерівність (a 4 + b 4 + c 4 ) •

(

)

1 1 1 + + l (a + b + c)2. a 2 b2 c2

3.52. Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то (a + b + c)

( 1a + 1b + 1c ) l 9.

3.53.• Для додатних чисел a1, a2, ..., an доведіть, що 1 1 1 (a1 + a2 + ... + an )  + + ... +  l n 2. a a a  1 2 n  3.54.•• Доведіть нерівність (a + c) (b + d) m a 2 + b2 • c2 + d2 + c2 + b2 • a 2 + d2 . 3.55.•• Доведіть, що коли a + b + c = 3, то 3a + 1 + 3b + 1 + 3c + 1 m 6. 3.56.•• Доведіть нерівність

2a + 5 + a − 3 + 25 − 3a < 9.

••

3.57. Розв’яжіть рівняння 2 x − 1 + 5x = (x 2 + 4) (x + 24). 3.58.•• Доведіть, що коли x2 + y2 + z2 = 44, то | 3x – y + z | m 22. 3.59.•• Відомо, що x2 + 3y2 + z2 = 2. Доведіть нерівність 2x + y − z m 4 29

2 . 3


§ 2. Доведення нерівностей

3.60.•• Доведіть, що коли a > 1 і b > 1, то 3.61.•• Доведіть, що коли a l 0 і b l 0, то

a + b −1

b l 4. a −1

a+b l a b + b a. 2

(a + b)

3.62.•• Відомо, що a > 0, b > 0 і a + b = 1. Доведіть, що

(

a+

1 b

) + (b + 1a ) 2

2

l

25 . 2

3.63.•• Доведіть, що коли a l 0 і b l 0, то

a 2 + 1 + b2 + 1 l 2 a + b. 3.64.* Доведіть нерівність (a + b − 1)2 + 2c2 + (b + c − 1)2 + 2a 2 + (c + a − 1)2 + 2b2 l 3. 3.65.* На сторонах AB, BC, CD і DA квадрата ABCD відповідно позначили точки M, N, P і Q. Доведіть, що периметр чотири­ кутника MNPQ не менший від суми діагоналей квадрата. 3.66.* Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0 і a + b + c = 1, то (1 + a) (1 + b) (1 + c) l 8 (1 – a) (1 – b) (1 – c). 3.67.* Відомо, що x > 0, y > 0, z > 0. Доведіть нерівність y2 x2 z2 1 + + l (x + y + z). y+z z+x x+y 2

3.68.* Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, d > 0, то 1 1 4 16 64 + + + l . a b c d a+b+c+d

3.69.* Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то a + b+c

b + c+a

c > 2. a+b

4. Ефективні прийоми доведення нерівностей

Матеріал двох попередніх пунктів переконує нас у тому, що найбільш ефективним методом доведення нерівностей є застосу­ вання раніше доведеної нерівності. Якщо за допомогою деякої нерівності можна довести цілу низку інших більш складних нерівностей, то таку нерівність на­ зиватимемо ключовою. Так, нерівності a2 + b2 l 2ab, a2 + b2 + c2 l l ab + bc + ac, нерівності між середніми величинами, нерівність Коші—Буняковського, безумовно, можна віднести до ключових нерівностей. 30


Коли зроблено уроки

У цьому пункті ви ознайомитесь ще з кількома ключовими нерівностями. У задачі 2.18 ви довели нерівність a2 l 2a − b, де b > 0 b

(*)

Зауважимо, що в нерівності (*) рівність досягається лише при a = b. Покажемо, що цю просту нерівність можна віднести до ключових. Приклад   1 (приклад 2 п. 2) Доведіть, що коли a > b > c, то a2 b2 + > a + 2b + c. a−b b−c

Розв’язання. З умови випливає, що a – b > 0 і b – c > 0. Тоді a2 l 2a − (a − b) = a + b, a−b b2 l 2b − (b − c) = b + c. b−c

Зауважимо, що рівності a = a – b і b = b – c виконуються од­ ночасно лише за умови b = c = 0. Тому в записаних нерівностях рівність одночасно досягатися не може. Звідси

a2 b2 + > a + b + b + c = a + 2b + c. a−b b−c

Приклад   2  (приклад 4 п. 3) Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, a4 b4 c4 + + l a 2 + b2 + c2. то bc ca ab Розв’язання. Маємо: (a 2)2 a4 = l 2a 2 − bc, bc bc (b2)2 b4 = l 2b2 − ac, ac ac (c2)2 c4 = l 2c2 − ab. ab ab Звідси

a4 b4 c4 + + l 2a 2 + 2b2 + 2c2 − ab − bc − ca = bc ca ab

= (a2 + b2 + c2) + (a2 + b2 + c2 – ab – bc – ca) l a2 + b2 + c2. Приклад   3  (3.671) Відомо, що x > 0, y > 0, z > 0. Доведіть нерівність y2 x2 z2 1 + + l (x + y + z). y+z z+x x+y 2 1

У задачі 3.67 цю нерівність було запропоновано довести за допомогою нерівності Коші—Буняковського або нерівності Коші.

31


§ 2. Доведення нерівностей

Розв’язання. Якщо нерівність (*) застосувати таким чином: x2 l 2x − y − z, y+z y2 l 2y − z − x, z+x

z2 l 2z − x − y, x+y то отримаємо y2 x2 z2 + + l 2x − y − z + 2y − z − x + 2z − x − y = 0. y+z z+x x+y

Але для такого результату не потрібне застосування будь-яких ключових задач. Проте це не означає, що нерівність (*) незастосовна для даного прикладу. Маємо:

x2 1 (2x) 2 1 = • l (4x − y − z). y+z 4 y+z 4

Аналогічно показуємо, що y2 1 l (4y − z − x), z+x 4 z2 1 l (4z − x − y). x+y 4

Тепер за допомогою теореми про почленне додавання нерівно­ стей отримуємо потрібний результат. Нерівність (*) можна узагальнити. Насправді є справедливою така нерівність: (n − k)

an l na n − k − kb n − k, де n ∈ , k ∈ , n l k, a > 0, b > 0. bk

Окремий випадок цієї нерівності, коли n = k + 1, а саме не­ рівність ak +1 l (k + 1) a − kb, де k ∈ , a > 0 і b > 0 bk

(**)

ви зможете довести в п. 24 (задача 24.17). Зазначимо, що в задачі 2.18 ви довели цю нерівність для n = 2: a3 l 3a − 2b, де a > 0 і b > 0 b2

32


Коли зроблено уроки

Приклад   4  Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то a2 b3 c4 + 2 + 3 l − a + 2b + 2c. b c a

Розв’язання. Застосувавши нерівність (**), запишемо: a2 l 2a − b, b b3 l 3b − 2c, c2 4 c l 4c − 3a. a3

Залишилося застосувати теорему про почленне додавання не­ рівностей. У задачі 2.24 ви довели таку нерівність: a2 b2 (a + b) 2 + l , де x > 0, y > 0 x y x+y

Застосовуючи цю нерівність, нескладно довести нерівність: a 2 b2 c2 (a + b + c) 2 + + l , де x > 0, y > 0, z > 0 x y z x+y+z

Маємо:

(***)

a 2 b2 c2 (a + b) 2 c 2 (a + b + c) 2 + + l + l . x y z x+y z x+y+z

Нерівність (***) є ключем до розв’язання цілої низки непро­ стих задач. Розглянемо приклади її застосування. Насамперед покажемо, як, використовуючи нерівність (***), можна довести вже відому вам (див. задачу 3.67 і приклад 3 цього пункту) нерівність. Приклад   5  Відомо, що x > 0, y > 0, z > 0. Доведіть нерівність y2 x2 z2 1 + + l (x + y + z). y+z z+x x+y 2

Розв’язання (x + y + z) 2 (x + y + z) 2 y2 1 x2 z2 + + l = = (x x + y + z). y+z z+x x+y y + z + z + x + x + y 2 (x + y + z) 2

Приклад   6  Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то b c a + + l 1. 2a + b 2b + c 2c + a

Розв’язання b c a b2 c2 a2 + + = + + l 2 2 2a + b 2b + c 2c + a 2ab + b 2bc + c 2ca + a 2

33


§ 2. Доведення нерівностей

l

(a + b + c) 2 (a + b + c) 2 = = 1. 2 a + b + c + 2ab + 2bc + 2ac (a + b + c) 2 2

2

Приклад   7  Для додатних чисел x, y, z доведіть нерівність 2 2 2 9 + + l . x+y y+z z+x x+y+z

Розв’язання.

 12 2 2 2 12 12  + + = 2 + + l x+y y+z z+x x + y y + z z +x  l 2•

9 (1 + 1 + 1) 2 = . x+y+y+z+z+x x+y+z

Після того як за допомогою задачі 2.24 ми довели нерівність (***), природно висунути припущення, що має місце така нерівність: x12 x22 x2 (x + x2 + ... + xn ) 2 + + ... + n l 1 , y1 y2 yn y1 + y2 + ... + yn

де y1, y2, ..., yn — додатні числа. Ви навчитеся доводити такі нерівності в п. 24 (див. задачу 24.12). Якщо в останній нерівності покласти x1 = a1b1, x2 = a2b2, ..., xn = anbn, y1 = b12, y2 = b22, ..., yn = bn2, то отримаємо: a12b12 a22b22 a 2b 2 (a b + a b + ... + anbn ) 2 + 2 + ... + n 2 n l 1 1 2 2 22 . 2 b1 b2 bn b1 + b2 + ... + bn2

Звідси a12 + a22 + ... + an2 l

(a1b1 + a2b2 + ... + anbn ) 2 , b12 + b22 + ... + bn2

( a12 + a22 + ... + an2 ) ( b12 + b22 + ... + bn2 ) l (a1b1 + a2b2 + ... + anbn)2. Таким чином, отримано ще один спосіб доведення нерівності Коші—Буняковського. 4.1.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то a 2 b2 c2 + + l a + b + c. b c a

4.2.• (2.54) Доведіть, що коли x > 0, y > 0, z > 0, то y2 x2 z2 + 2 + 2 l 1. x + 2yz y + 2xz z + 2xy 2

4.3.• Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то a4 b4 c4 + + l a + b + c. b3 c3 a 3

4.4.•• Для додатних чисел x, y і z доведіть нерівність x 3 y 3 z3 + + l x 2 + y 2 + z2. y z x

4.5.•• Відомо, що a > 0, b > 0, c > 0. Доведіть нерівність a2 b2 c2 a+b+c + + l . 3 b + 2c c + 2a a + 2b

34


Коли зроблено уроки

4.6.•• Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то a3 b3 c3 a 2 + b2 + c2 + + l . 2 b+c c+a a+b

4.7.•• Відомо, що a > 0, b > 0, c > 0 і d > 0. Доведіть нерівність a2 b2 c2 d2 a+b+c+d + + + l . 3 b+c+d c+d+a d+a+b a+b+c

4.8.•• Дано: a > 0, b > 0, c > 0, a2 + b2 + c2 = 3. Доведіть, що: 1 1 1 3 + + l . 1 + ab 1 + bc 1 + ac 2

4.9.•• Доведіть, що коли x > 0, y > 0, z > 0, то y 1 x z + + l . 2 x + 2y + 3z y + 2z + 3x z + 2x + 3y

4.10.•• (приклад 5 п. 3) Доведіть, що коли a > 0, b > 0 і c > 0, то a b c 3 + + l . b+c c+a a+b 2

4.11.* Відомо, що x ∈ [0; 1], y ∈ [0; 1], z ∈ [0; 1]. Доведіть не­ рівність (x + 1) (y + 1) (z + 1) l 8 (x + y) (y + z) (z + x). 4.12.* Відомо, що x ∈ [0; 1], y ∈ [0; 1], z ∈ [0; 1]. Доведіть нерів­ ність y x z + + m 1. 2 + yz 2 + zx 2 + xy

4.13.* Відомо, що x ∈ [0; 1], y ∈ [0; 1], z ∈ [0; 1]. Доведіть нерів­ ність 1 1 1 3 + + m . x+y+z 1 + x + yz 1 + y + xz 1 + z + xy

4.14.* Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0, то 1 1 1 1 + + m . abc a 3 + b 3 + abc b 3 + c 3 + abc c 3 + a 3 + abc

4.15.* Доведіть, що коли a l 0, b l 0, c l 0 і a + b + c = 1, то a (b3 + c3) + b (c3 + a3) + c (a3 + b3) l 2abc. 4.16.* Доведіть, що коли a > 0, b > 0, c > 0 і abc = 1, то 1 1 1 1 1 1 + + m + + . a+b b+c c+a a (b 3 + c 3 ) b (c 3 + a 3 ) c (a 3 + b 3 )

4.17.* Для додатних чисел a, b і c доведіть нерівність a3 + b3 b3 + c3 c3 + a 3 + + l a + b + c. a2 + b2 b2 + c2 c2 + a 2 a3 b3 c3 a+b+c + 2 + 2 l , 4.18.* Доведіть нерівність 2 2 2 2 a +b b +c c + a2

де a > 0, b > 0, c > 0. 35


§ 2. Доведення нерівностей

4.19.* Відомо, що x ∈ [0; 1], y ∈ [0; 1], z ∈ [0; 1]. Доведіть, що: 1 1 1 1 1 1 + + l + + . 1 + xy 1 + yz 1 + zx 1 + x 2 1 + y 2 1 + z2 1 1 1 1 + + + ... + < 2 n, де n ∈ . n 1 2 3 1 1 1 1 + + + ... + > 2 n + 1 − 2, 4.21.* Доведіть нерівність n 1 2 3

4.20.* Доведіть нерівність

де n ∈ .

36


Відповіді та вказівки до вправ 1.10. 6. 1.12. Більше тих, у яких цифри записано в порядку спадання. 1.15. 3) a2 – a + 5; 4) x48 + x24 + 1. 1.16. 1) 2; 2) 1. 1.17. 4)

4 2 (1 − 3y) x 2 + xy + y 2 1 . 1.18. 1) ; 2) ; 3) ; y−2 (3y + 1) (2x + 7) ab x (x + 16)

x−y (a + b + c) 2 ; 4) 1. 1.20. 1) 2; 2) (4; +∞). 1.21. 2) Якщо . 1.19. 3) x+y 2bc

a = 2, то x — будь-яке; якщо a > 2, то x l –a – 2; якщо a < 2, то x m –a – 2. 1.22. 1) [2; +∞) c {–1}; 2) (–1; 2) c (2; +∞); 3) [1; +∞) c {–2}; 4) (–∞; –3) c (–3; –2). 1.23. 1) Якщо a m 1, то x l a; якщо 1 < a m 3, то x l a або x = 1; якщо a > 3, то x l a, 3 або x = 1, або x = 3. 1.24. 4) [–1; 4]; 6) 2; –2. 1.25. 4)  − ; + ∞ .  2 1.28. 1) 1; 2) 2; 3; 3) 1; 4. 1.29. 1) (0; 2), (4; 2); 2) (1; –1), (1; 2), (5; –1), (5; 2); 3) (1; –1), (–1; 1). 1.30. 1) Якщо a = 1, то x l 3; якщо a ≠ 1, то x = 3; 2) якщо a < 1, то x = a, або x = 1, або x = 3; якщо 1 m a < 3, то x = a або x = 3; якщо a l 3, то x = a; 3) якщо a < 0 або a = 1, то x = 1; якщо a l 0 і a ≠ 1, то x = 1 або x = a2.

)

1.31. 1) 6; 2) 6 2; 3) 2) 4)

x + 2 − x − 2; 3)

2 + 1; 4)

6+ 2

2

. 1.32. 1)

a − 3; 4) 1. 1.33. 1) 1; 2) 2ab; 3)

a − 3 + 1;

16x x ; (1 − x 2 ) (x − 1)

x+y . 1.36. a = 1. 1.37. a = 2. 1.38. 1) 9; 2) 0; 3) –3; –1; 2; 6. 2

1.39. 1) 2; 3; 5) −1 ± 3;

5±

89 2

; 2)

1 1 −7 ± 73 1 ; − ; 3) –2; 3; ; 4) ; 2; 2 12 2 2

3 ± 17 1 ± 13 ; 6) 1; –1; 2 ± 3; 7) –4; 8) . 1.42. Не іс­ 2 2

нують. Вказівка. Скористайтеся тим, що значення виразу 5n + 1 не кратне 4. 1.45. m = 4, n = 6. Вказівка. При m l 5 остання цифра десяткового запису числа m! + 12 дорівнює 2. 1.46. 25; 76. Вказівка. Шукане число n таке, що число (n2 – n) кратне 100. Далі скористайтеся тим, що НСД (n; n – 1) = 1. 1.47. Вказівка. (n + 1) (2n + 3) 2n 2 + 5n + 3 = . Доведіть, що НСД (n + 1; n + 2) = 1, 3n 2 + 10n + 8 (n + 2) (3n + 4)

НСД (n + 1; 3n + 4) = 1, НСД (2n + 3; n + 2) = 1, НСД (2n + 3; 3n + 4) = 1. 1.48. Вказівка. Можна записати x2 + ax + b = (x – x1) × × (x – x2), де x1, x2 ∈ , x1 > 2, x2 > 2. Звідси 1 + a + b = (1 – x1) × × (1 – x2). 1.49. 8. Вказівка. Скористайтеся тим, що дві останні 335


Відповіді та вказівки до вправ

цифри запису числа n2 + 8n + 16 — нулі. 2.10. 1) Вказівка. a2 + b2 + 6a – 4b + 13 = (a2 + 6a + 9) + (b2 – 4b + 4). 2.16. Вказівка. Розгляньте суму даних виразів. 2.17. 1) Вказівка. Скорис­ тайтеся методом різниці. 2.19. Вказівка. Скористайтеся методом різниці. 2.23. Вказівка. Скористайтеся методом різниці. 2.24. Вказівка. Скористайтеся методом різниці. 2.25. Вказівка. Скорис­ тайтеся методом різниці. 2.26. Вказівка. Ліву частину нерівності можна записати так: (a8 – 2a4 + 1) + (a6 – 2a4 + a2). 2.28. Вказівка. Скористайтеся методом доведення від супротивного. 2.29. Вказівка. Скористайтеся методом доведення від супротивного. 2.31. Вказівка. Оскільки 0 m x m 1 і 0 m y m 1, то і

x x m 1+ y x+y

y y m . 2.34. Вказівка. Скористайтесь ключовою задачею 1+x y+x

2.15 (1). 2.37. Вказівка. Скористайтеся тим, що 1 + x2 l 2x. 2.38. Вказівка. Скористайтеся тим, що x4 + 4 l 4x2 і 4y4 + 1 l 4y2. 2.39. Вказівка. Доведіть, що 4y3 + y l 4y2 при y l 0. 2.42. Вказівка. Застосуйте нерівність x2 + y2 + z2 l xy + yz + zx для x = 2a, y = b, z = 1. 2.48. Вказівка. Запишіть нерівність, що доводиться, у вигляді 2 (a2 + b2 + c2) – 2 (ab + bc + ac) m 3 (a2 + b2 + c2). 2.49. Вказівка. Маємо: (x – 2)2 + (y + 2)2 – 8 = (x – y)2 – 4 (x – y) + + 2xy. 2.50. Вказівка. Покажіть, що a2 + b2 + ab – 3 (a + b – 1) = = (a – 1)2 + (b – 1)2 + (a – 1) (b – 1). 2.51. Вказівка. Нехай твер­ дження, що доводиться, хибне. Тоді є правильними нерівності a − b2 −

1 1 1 > 0, b − c2 − > 0, c − a 2 − > 0. Додайте ці нерівності 4 4 4

і отримайте суперечність. 2.52. Вказівка. Зауважимо, що коли є правильною одна з нерівностей a l 1, b l 1, c l 1, то твердження, що доводиться, очевидне. Нехай a < 1, b < 1, c < 1 і є правиль­ ними нерівності a (1 − b) >

1 1 1 , b (1 − c) > , c (1 − a) > . Звідси 4 4 4

1 . Доведіть, що при 0 < x < 1 викону­ 64 1 ється нерівність 0 < x (1 − x) m . 2.53. Вказівка. Скористайтеся 4 1 1 m . 2.54. Вказівка. Скорис­ тим, що при a > 0 і b > 0 2 2ab a + b2

a (1 − a) b (1 − b) c (1 − c) >

тайтеся тим, що 2ab m a2 + b2. 2.56. Вказівка. Доведіть, що (a + + b + c)2 l 3 (ab + bc + ac). 2.58. Вказівка. Оскільки при зада­ній умові x2 m x і y2 m y, то достатньо довести нерівність (x + y + 1)2 l l 4 (x + y). 2.59. Вказівка. Скористайтеся тим, що 336

1 1 m , n+k n +1


Відповіді та вказівки до вправ

де n ∈ , k ∈ . 2.60. Вказівка. Ліва частина нерівності то­тожно дорівнює виразу

xy 2 yz2 y2 zx 2 z2 x2 + + = + + . x 3 + 2xyz y 3 + 2xyz z3 + 2xyz x 2 + 2yz y 2 + 2zx z2 + 2xy

z2 x2 + 2 . Далі див. розв’язання задачі 2.54. 2.61. Вказівка. y + 2zx z + 2xy 2

(

a 2 + b2 + c2 + d2 + e 2 = a 2 +

) (

) (

) (

)

1 2 1 1 1 e + b2 + e 2 + c2 + e 2 + d2 + e 2 . 4 4 4 4

2.62. Вказівка. Скористайтеся тим, що 1•n l n; 2•(n –1) l n; ...; k•(n – k + 1) l n, де n ∈ , k ∈ , 1 m k m n. 2.63. Вказівка. Перетворіть ліву частину нерівності, що доводиться, за допомогою рівності

1 1 k = − , де k ∈ . 2.64. Вказівка. Скорис­ (k + 1)! k ! (k + 1)!

тайтеся тим, що k•k! = (k + 1)! – k!, k ∈ . 2.65. Вказівка.

1 1 1 1 1 1 + + ... + < + + ... + . Далі див. при­клад 3 п.2. n (n + 1) (n + 1)2 1•2 2•3 2 2 32 2 4 6 2n 1 3 5 2n − 1 , B = • • •...• . 2.66. Вказівка. Нехай A = • • •...• 3 5 7 2n + 1 2 4 6 2n 1 . 2.67. Вказівка. Нехай Маємо: A < B. Звідси A 2 < AB = 2n + 1 1 3 5 2n − 1 1 2 4 2n − 2 A = • • •...• , C = • • •...• . Маємо: A > C, 2 4 6 2n 2 3 5 2n − 1 1 1 1 + + ... + A 2 > AC = . 2.68. Вказівка. Нехай S = 4n 1+ 2 3+ 4 1 1 1 1 + ... + , S1 = + + ... + . Очевид­ 4 2n − 1 + 2n 2+ 3 4+ 5 2n + 2n + 1

1 2n − 1 +

2n

но, що S > S1. Тоді 2S > S + S1. 3.10. Вказівка. a2 + 4 = = (a2 + 3) + 1. 3.16. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші— Буняковського до наборів (a; –b) і (c; d). 3.22. 12. 3.23. 20.

3.24. 3. 3.25. 12. 3.26. 8. 3.27. 18. 3.28. ка.

a2 + 2 2

= a2 + 1 +

1 2

1 1 . 3.29. . 3.30. Вказів6 7

. 3.38. Вказівка.

(1 − a) (1 − b) m

a +1 a +1 1−a +1−b a) (1 − b) m . 3.40. Вказівка. І спосіб. Скористайтеся тим, що 2 (x + y) 2 x2 + y2 l . ІІ спосіб. Застосуйте нерівність Коші—Буняков­ 2

ського до наборів (1; 1) і (a; b). 3.43. Вказівка. Скористайтеся тим, що середнє гармонічне чисел a і b не більше за їх середнє арифметичне. 3.44. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші— Буняковського до наборів ( a; 1 − a 2 ) і ( 1 − b2 ; b ) . 3.45. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші—Буняковського до наборів (1; 1; 1) 337

1−a +1−b . 2

,


Відповіді та вказівки до вправ

і (x; y; z). 3.48. 5, –5. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші— Буняковського до наборів (3; 4) і (x; y). 3.49. 1. 3.51. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші—Буняковського до наборів (a2; b2; c2) і

( 1a ; 1b ; 1c ) . 3.54. Вказівка. (a + c) (b + d) = ab + ad + cb + cd =

= (ad + bc) + (cd + ba). 3.55. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші— Буняковського до наборів ( 3a + 1; 3b + 1; 3c + 1 ) і (1; 1; 1). 3.57. 5. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші—Буняковського до наборів (2; x) і ( x − 1; 5 ) . Далі скористайтеся умовою досягнен­ ня рівності в нерівності Коші—Буняковського. 3.58. Вказівка. Застосуйте нерівність Коші—Буняковського до наборів (x; y; z) і (3; –1; 1). 3.59. Вказівка.

2x + y − z m x 2 + 3y 2 + z2 × 22 +  

2

 + (−1)2 . 3.60. Вказівка. І спосіб. m x 2 + 3y 2 + z2 × 22 +    3 1

− 1 = (b − 1) •1 m

b −1+1 b = . ІІ спосіб. 2 2

a + b −1

b − 1 = (b − 1) •1 m

b l2 a −1

b −1+1 2

a b • l 4. a −1 b −1

3.61. Вказівка. Маємо: a + b l 2 ab . Також, порівнюючи середнє квадратичне і середнє арифметичне чисел писати 1 + b

) ( 2

1 + b+ a

a+b l 2

1 1 a+ +b+ ) ( b a . )l 2

a+ b . 3.62. Вказівка. 2

a і b, можна за­

(

a+

1 b

) ( 2

+ b+

1 a

1 a+ + ( b ) 2 2

l

2

2

b > 0, зівка.

Далі скористайтеся тим, що з умови a > 0,

a + b = 1 a2 + 1 = 2 •

випливає

нерівність ab m

a2 + 1 a +1 l 2• . 2 2

1 . 4

3.63. Вка-

3.64. Вказівка. Маємо:

(1 − a − b)2 + c2 + c2 + (1 − b − c)2 + a 2 + a 2 + (1 − c − a)2 + b2 + b2 =  (1 − a − b)2 + c2 + c2 (1 − b − c) 2 + a 2 + a 2 (1 − c − a) 2 + b 2 + b 2  = 3 + + . 3 3 3   Далі порівняйте середнє квадратичне трьох чисел з їх середнім арифметичним. 3.65. Вказівка. Нехай сторона квадрата дорів­ нює 1. Скористаємось позначеннями, показаними на рисунку. Залишилося довести нерівність

x 2 + (1 − y)2 + y 2 + (1 − z)2 + z2 + (1

+ y 2 + (1 − z)2 + z2 + (1 − t)2 + t 2 + (1 − x)2 l 2 2. Далі див. приклад 1 п. 3. 3 . 6 6 . В к а з і в к а . 1 + a = 2 − b − c = (1 − b) + (1 − c) l 2 (1 − b) (1 − c). 338


Відповіді та вказівки до вправ

3.67. Вказівка. І спосіб. Застосуйте нерівність Коші—Буняковського до y x z  і ; ; наборів  x+z x + y   y+z

B

y + z ; x + z ; x + y ) . ІІ спосіб. У силу нерівності Коші 2

+

y+z 4

3.69. Вказівка.

то

P z

A

t

Q

1–t

D

Рис. до задачі 3.65

1 1 4 + l . a b a+b

a = b+c

1–z

1–x

ка. Оскільки при a > 0 і b > 0 a+b m , 1 1 2 + a b

C

M

l x і т. д. 3.68. Вказів-

2

y

x

(

x y+z

1–yN

2a •1 2a a •1 l b + c = . 4.1. Вказівb+c a a+b+c +1 b+c

ка. І спосіб. Скористайтеся нерівністю (*) з п. 4. ІІ спосіб. Ско­ ристайтесь нерівністю (***) п. 4. 4.3. Вказівка. Скористайтеся нерівністю (**) з п. 4. 4.4. Вказівка.

x 3 y 3 z3 (x 2 ) 2 (y 2 ) 2 (z2 ) 2 + + = + + . y z x yx zy xz

4.5. Вказівка. І спосіб. Скористайтеся нерівністю (***) з п. 4. ІІ спосіб.

(

)

1 (3a) 2 a2 b2 c2 (3b) 2 (3c) 2 + + = + + . Далі b + 2c c + 2a a + 2b 9 b + 2c c + 2a a + 2b

ско­ристайтеся нерівністю (*) з п. 4. 4.6. Вказівка. І спосіб. a3 b3 c3 (a 2 ) 2 (b 2 ) 2 (c 2 ) 2 + + = + + . b + c c + a a + b ab + ac bc + ba ca + cb

Далі скористай-

теся нерівністю (***) з п. 4. ІІ спосіб.

a3 b3 c3 + + = b+c c+a a+b

=

(

)

1 (2a 2 ) 2 (2b 2 ) 2 (2c 2 ) 2 + + . Далі скористайтеся нерівністю (*) 4 ab + ac bc + ba ca + cb

з п. 4. 4.8. Вказівка.

1 1 1 12 12 12 + + = + + . 1 + ab 1 + bc 1 + ac 1 + ab 1 + bc 1 + ac

Далі скористайтеся нерівністю (***) з п. 4. 4.9. Вказівка. Ліву частину нерівності подайте у вигляді

y2 x2 z2 + 2 + 2 . x + 2yx + 3zx y + 2zy + 3xy z + 2xz + 3yz 2

y2 z2 + 2 . Далі скористайтеся нерівністю (***) з п. 4 і не­ 2zy + 3xy z + 2xz + 3yz

рівністю a2 + b2 + c2 l ab + bc + ac. 4.11. Вказівка. Скориставшись ключовою задачею 2.17(1), можна записати, що (x + 1) (y + 1) = = xy + 1 + x + y l 2 (x + y). 4.12. Вказівка. За допомогою клю­ 339


Відповіді та вказівки до вправ

чової задачі 2.17(1) і умови x ∈ [0; 1] можна записати, x x x x = m m . 4.14. Вказівка. Скорис­ 2 + yz 1 + yz + 1 1 + y + z x+y+z

що

тавшись ключовою задачею 2.13, можна записати, що c 1 1 1 m 2 = = . 4.15. Вкаa 3 + b 3 + abc a b + b 2a + abc ab (a + b + c) abc (a + b + c)

зівка. Скористайтеся ключовою задачею 2.13. 4.16. Вказівка. Скористайтеся ключовою задачею 2.13. 4.17. Вказівка. Скорис­ тайтеся задачею 2.19. 4.18. Вказівка. Скористайтеся ключовою задачею 2.22. 4.19. Вказівка. Скористайтеся ключовою задачею 2.25. 4.20. Вказівка. Скориставшись задачею 2.29 (1), можна за­ писати:

1 < 2 1 − 2 0; 1

1 < 2 2 − 2 1; 2

1 < 2 3 − 2 2; ...; 3

1 < 2 n − 2 n − 1. 4.21. Вказівка. Скористайтеся задачею n

2 . 2 9 ( 2 ) . 5 . 1 0 . 2 ) ( – ∞; – 7 ) c ( – 7 ; 7 ) c ( 7 ; + ∞) ; 4) [4; 6) c (6; +∞). 5.21. 3) {1} c [2; +∞); 4) {–1} c [3; +∞); 5) (–2; 0) c (0; +∞); 6) [0; +∞). 5.22. 3) (–3; –1) c (–1; +∞); 2 4) {–4} c [3; +∞); 5) {–5} c [–2; +∞); 6) (0; +∞). 5.23. 1)  ; + ∞ ; 3 23 3 3 2) −∞; −  ; 3) −∞; c ; + ∞ ; 4) (–∞; +∞); 5) (–∞; –6] c [6; +∞). 8  2 2 19 23 2 2  5.24. 1)  ; + ∞ ; 2) −∞; −  ; 3) −∞; c ; + ∞ ; 4) (–∞; +∞);  20 12  5 5 5) (–∞; –4] c [4; +∞). 5.25. Див. рисунок. 5.26. 1) [–4; 1]; 1 1 2)  − ; 2 ; 3) [–3; 2]; 4) [–2; 2]; 5) [–4; 4]; 6) ( −∞; − 1] c  ; + ∞ .  2  4 5.27. 1) [–10; 0]; 2) [–27; 3]; 3) [–1; 1]; 4) [–1; 1]; 5) [0; 1]; 1 6) −∞; −  c [1; + ∞ ) . 5.28. 1) ; 2) (–∞; 0) c [1; +∞); 3)  \ ; 9 4)  \ ; 5) . 5.29. 1) {1}; 2) {0; 1}; 3) . 5.30. 1) {0; 1}; 2) {0}. 5.31. 3) Див. рисунок. Вказівка. D (y) = [–1; 2), E (y) = {0; 1}. 5.32. 2) Див. рисунок. Вказівка. D (y) = , E (y) = {0}. 5.33. 1) Див. рисунок; 2) див. рисунок. 5.34. 1) Див. рисунок; 2) див. рисунок. 5.35. Див. рисунок. Вказівка. Скористайтеся тим, що коли x ∈ ,

(

( ) ( ) (

)

)

(

) (

)

)

(

то x2 ≡ r (mod 5) тільки при r ∈ {0; 1; 4}. 5.37. f (x) = 5.38. g (x) = 13 – 3x. 5.39. f (x) =

1 7 x+ . 3 3

1 − x. Вказівка. Оскільки рів­ 3

ність, задана в умові, виконується при всіх x, то замість x під­ ставте –x. Отримаємо f (–x) + 2f (x) = –x + 1. Із системи f (x) + 2 f (−x) = x + 1, 1 знаходимо f (x) = − x. Залишилося пере­  3 f ( − x ) + 2 f ( x ) = − x + 1  340


Алгебра. 9 клас

Додаток 1 Зміст програми з алгебри (9 клас) для класів з поглибленим вивченням математики Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-2151 від 30.05.2008 р.) Структура програми Програма подана у формі таблиці, яка містить дві частини: зміст навчального матеріалу і вимоги до підготовки учнів. У частині «Зміст навчального матеріалу», яка оформлена прямим шрифтом, включено зміст програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Текст, оформлений курсивом, містить навчальний матеріал, який вивчається у класах з поглибленим рівнем математики. Програма передбачає можливість вивчення змісту курсу з різним степенем повноти. Додаткові питання і теми, узяті в квадратні дужки, можна не вивчати, що дозволяє вчителеві залежно від конкретних умов варіювати об’єм матеріалу, який вивчається, і відповідно ступінь поглиблення і розширення курсу. 9-й клас. Алгебра (175 год. І семестр — 80 год, 5 год на тиждень, ІІ семестр — 95 год, 5 год на тиждень) К-ть год. 10

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

Тема 1. повторення і систематизація навчального матеріалу з курсу 8 класу Тема 2. Доведення нерівностей

15

Основні методи доведення нерівностей. Нерівність Ко­ші для двох чисел та її застосування. Нерівності між середніми величинами двох додатних чисел (се­ ред­­нє гармонічне, середнє геометричне, середнє ари­ф­метичне, середнє ква­дра­ тичне). [Нерівність КошіБуняковського.] Метод використання відомих нерівностей.

Описує основні методи доведення нерівностей: використання означення нерівності, доведення від супротивного, використання відомої нерівності. Доводить нерівність Коші для двох невід’ємних чисел, нерівність для суми двох додатних взаємно обернених чисел. Розв’язує вправи, у яких передбачено використання основних методів доведення нерівностей.

374


Додатки К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

Тема 3. Квадратична функція

45

Функції. Властивості функ­ цій: парність і непарність, зро­с­тання і спадання, нулі і проміжки знакосталості, най­більше і найменше зна­ чен­ня функції. [Вико­ристан­ ня вла­с­тивостей функцій для розв’язування рівнянь і нерівностей.] Перетворення графіків фун­к­ цій: f (x)  f (x) + b, f (x)   f (x + a), f (x)  kf (x),  f (x)  f (kx), f (x)  f (–x),   f (x)  | f (x) |, f (x)  f (| x |). [Функції y = [x] і y = {x} та їх графіки.] Квадратична функція, її графік і властивості. Розв’язування нерівностей другого степеня з однією змінною. Метод інтервалів. Задачі на дослідження властивостей квадратного трич­лена з параметрами. Графічні прийоми розв’я­зу­ ван­ня задач з параметрами.

Формулює означення: функції, парної та непарної функцій, зро­ с­таючої та спадної функцій, нуля функції, проміжку зростання і про­ міжку спадання функції, проміжку знакосталості функції, найбільшого і найменшого значень функції. Описує алгоритми: побудови гра­фіка квадратичної функції, перетворення графіків функцій (f (x)  f (x) + b, f (x)  f (x + a), f (x)  kf (x), f (x)   f (kx), f (x)  f (–x), f (x)   | f (x) |, f (x)  f (| x |)). Розв’язує вправи, що передбачають: побудову графіка квадратичної функції, побудову графіків функцій з використанням зазначених вище перетворень, розв’язування нерівностей методом інтервалів.

Тема 4. Системи рівнянь і нерівностей

33

Рівняння з двома змінними. Графік рівняння з двома змінними. Рівносильні системи рівнянь. Система — наслідок даної. Методи розв’язування систем рівнянь. Нерівність з двома змінними. Графік нерівності з двома змінними. Системи нерівностей з двома змінними. Геометрична інтерпретація розв’язків системи нерівностей з двома змінними. Розв’язування текстових задач за допомогою систем рівнянь і нерівностей.

Формулює означення: розв’язку рівняння (нерівності) з двома змін­ ними, графіка рівняння (нерівності) з двома змінними, рів­н­осильних систем рівнянь (нерівностей) з двома змінними. Описує графічний метод розв’я­ зування систем рівнянь з двома змінними. Розв’язує вправи, що передба­ча­ють розв’язання систем двох рів­нянь з двома змінними мето­дами підстановки, дода­ван­ня, заміни змінних, побу­дову гра­фіків рів­нянь і нерівностей з дво­ма змін­ними, скла­ дан­ня і розв’язання систем рів­нянь з двома змінними як математичних моделей реальних ситуацій.

375


Алгебра. 9 клас К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

Тема 5. Елементи прикладної математики

25

Математичне моделювання. Відсоткові розрахунки. Фор­ мула складних відсотків. Комбінаторні правила до­да­ вання і множення. Основні фор­мули комбінаторики. Розміщення, сполучення (комбінації), перестановки. Випадкова подія. Ймовір­ ність випадкової події. Ста­тистичне і класичне оз­начення ймовірності. Об­чи­с­лення ймовірностей за допомогою формул ком­ бінаторики. Статистичні дані. Способи подання даних. Частота. Вибірка. Середні значення.

Наводить приклади мате­ма­тич­них мо­ делей реальних си­туацій, випад­кових подій, подання ста­ти­стичних даних у вигляді таб­лиць, діаграм, графіків. Описує поняття: випадкова по­дія, ймо­ вірність випадкової по­дії, час­то­та, се­ ре­д­нє зна­чення статистичних вимірювань. Формулює комбінаторні пра­вила до­ давання і мно­жен­ня; означення по­ нять: пере­ста­нов­ка, сполучення (ком­ бінації), розміщення, ймо­вір­ність ви­ пад­ко­вої події. Розв’язує вправи, що перед­ба­ча­ють використання формули об­чи­слення складних відсотків, формул для об­чи­с­ лення пере­ста­новок, сполучень і роз­ мі­щень, зна­ходження ймовір­но­сті ви­ па­д­кової події, знаход­жен­ня час­тоти, моди і медіани ста­ти­с­ти­ч­ної вибірки.

32

Тема 6. Послідовності Числові послідовності. Описує способи задання чис­ло­вих Способи задання числових послідовностей, метод мате­ма­тичної послідовностей. Формула індукції. Формулює означення і влас­ти­во­сті ари­ n-го члена. Рекурентний ф­метичної та гео­мет­ри­чної прогресій. спосіб задання Доводить властивості арифме­тичної та послідовностей. Арифметична і геометрична геометричної прогре­сій, формули n-го прогресії та їх властивості. члена і суми n перших членів ариф­ метичної та геометричної про­г­ресій. Формули n-го члена і Має уявлення про суму членів не­ суми n перших членів скін­ченної геометричної прог­ресії прогресій. Нескінченна (q<1) як про границю послідовності. геометрична прогресія. Розв’язує вправи, що перед­ба­ча­ють Уявлення про границю послідовності. [Сумування знаходження членів прог­ре­сії; за­дан­ ня прогресій за дани­ми їх чле­на­ми послідовностей.] або спів­відно­шен­нями між ними; об­ Метод математичної числення сум перших n чле­нів ариф­ індукції та його ме­ти­чної та гео­метрич­ної прогресій; застосування. запис періодичного десяткового дро­ бу у вигляді зви­ча­й­ного; вико­рис­тан­ ня формул n-го чле­на і суми n пер­ ших членів прог­ресій для зна­хо д­жен­ня неві­до­мих елементів про­ гресій; вико­ристання метода математичної індукції.

15

Тема 7. Повторення і систематизація навчального матеріалу

376


Додатки

Додаток 2 Орієнтовне календарне планування з алгебри (9 клас) для класів з поглибленим вивченням математики

№

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

Тема 1. Повторення і систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу (10 год) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Повторення й систематизація навчального матеріалу Контрольна робота № 1 Тема 2. Доведення нерівностей (15 год)

9 1

Основні методи доведення нерівностей Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші-Буняковського Контрольна робота № 2 Тема 3. Квадратична функція (45 год)

7

Функція Зростання і спадання функцій. Найбільше і найменше значення функції Парні і непарні функції Контрольна робота № 3 Як побудувати графіки функцій y = kf (x) і y = f (kx), якщо відомо графік функції y = f (x) Як побудувати графіки функцій y = f (x) + b і y = f (x + a), якщо відомо графік функції y = f (x) Як побудувати графіки функцій y = f (| x |) і y = | f (x) |, якщо відомо графік функції y = f (x) Квадратична функція, її графік і властивості Контрольна робота № 4 Розв’язування квадратних нерівностей Метод інтервалів. Розв’язування раціональних нерів­ностей Розміщення нулів квадратичної функції відносно заданої точки Контрольна робота № 5

3

377

7 1

4 4 1 3 3 4 5 1 6 5 5 1


Алгебра. 9 клас

№

19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

Тема 4. Системи рівнянь і нерівностей з двома змінними (33 год) Рівняння з двома змінними та його графік Графічні методи розв’язування систем рівнянь із двома змінними Розв’язування систем рівнянь з двома змінними методом підстановки і методами додавання та множення Метод заміни змінних та інші способи розв’я­зу­ вання систем рівнянь з двома змінними Контрольна робота № 6 Нерівності з двома змінними Системи нерівностей з двома змінними Розв’язування задач за допомогою систем рівнянь і систем нерівностей Контрольна робота № 7 Тема 5. Елементи прикладної математики (25 год) Математичне моделювання Відсоткові розрахунки Метод математичної індукції Контрольна робота № 8 Основні правила комбінаторики. Перестановки Розміщення Сполуки (комбінації) Частота та ймовірність випадкової події Класичне означення ймовірності Обчислення ймовірностей за допомогою правил комбінаторики Початкові відомості про статистику Контрольна робота № 9 Тема 6. Числові послідовності (32 год) Числові послідовності Арифметична прогресія Сума n перших членів арифметичної прогресії 378

4 4 4 5 1 4 5 5 1 2 3 3 1 3 2 2 2 2 2 2 1 3 4 5


Додатки

№

Зміст навчального матеріалу

43 Контрольна робота № 10 44 Геометрична прогресія 45 Сума n перших членів геометричної прогресії Уявлення про границю послідовності. Сума не46 скінченної геометричної прогресії, у якої | q | < 1 47 Підсумовування 48 Контрольна робота № 11 Тема 7. Повторення і систематизація навчального матеріалу (15 год) 49 Повторення навчального матеріалу 50 Контрольна робота № 12

379

Кількість годин 1 5 4 5 4 1

14 1


Зміст

Зміст

Від авторів . ...................................................................... 3 § 1. Повторення й систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8 класу

1. Задачі на повторення курсу алгебри 8 класу . .............. 5

§ 2. Доведення нерівностей

2. Основні методи доведення нерівностей........................11 3. Нерівності між середніми величинами. Нерівність Коші—Буняковського ..............................................19 4. • Ефективні прийоми доведення нерівностей .............30

§ 3. Квадратична функція

5. Функція..................................................................37 •• З історії розвитку поняття функції..........................48 6. Зростання і спадання функції. Найбільше і найменше значення функції......................................................52 7. Парні і непарні функції.............................................65 8. Як побудувати графіки функцій y = kf (x), y = f (kx), якщо відомо графік функції y = f (x)..........................70 9. Як побудувати графіки функцій y = f (x) + b і y = f (x + a), якщо відомо графік функції y = f (x).......81 10. Як побудувати графіки функцій y = f ( | x | ) і y = | f (x) |, якщо відомо графік функції y = f (x)..........................96 11. Квадратична функція, її графік і властивості............ 104 12. Розв’язування квадратних нерівностей..................... 116 13. Метод інтервалів. Розв’язування раціональних нерівностей............................................................... 125 380


Зміст

14. Розміщення нулів квадратичної функції відносно заданої точки......................................................... 135 •• Парабола............................................................... 142

§ 4. Системи рівнянь і нерівностей з двома змінними 15. Рівняння з двома змінними та його графік................ 147 16. Графічні методи розв’язування систем рівнянь з двома змінними........................................................... 155 17. Розв’язування систем рівнянь з двома змінними ме­тодом підстановки і методами додавання та множення.................................................................... 160 18. Метод заміни змінних та інші способи розв’язування систем рівнянь з двома змінними ............................ 169 19. Нерівності з двома змінними .................................. 180 20. Системи нерівностей з двома змінними .................... 187 21. Розв’язування задач за допомогою систем рівнянь і систем нерівностей................................................ 194

§ 5. Елементи прикладної математики 22. Математичне моделювання...................................... 206 23. Відсоткові розрахунки............................................. 214 24. Метод математичної індукції................................... 219 •• Різні схеми застосування методу математичної індукції.................................................................. 228 25. Основні правила комбінаторики. Перестановки.......... 233 26. Розміщення............................................................ 241 27. Сполуки (комбінації)............................................... 244 28. Частота та ймовірність випадкової події.................... 250 29. Класичне означення ймовірності.............................. 256 •• Спочатку була гра.................................................. 266 30. Обчислення ймовірностей за допомогою правил комбінаторики............................................................. 268 31. Початкові відомості про статистику.......................... 273 381


Зміст

§ 6. Числові послідовності 32. Числові послідовності............................................. 286 •• Про кролів, соняшники, соснові шишки і золотий переріз................................................................... 293 33. Арифметична прогресія........................................... 297 34. Сума n перших членів арифметичної прогресії.......... 305 35. Геометрична прогресія............................................ 311 36. Сума n перших членів геометричної прогресії........... 319 37. Уявлення про границю послідовності. Сума нескінченної геометричної прогресії, у якої | q | < 1.............. 323 38. Сумування............................................................. 331 Відповіді та вказівки до вправ........................................... 335 Предметний покажчик...................................................... 373

382


Навчальне видання МЕРЗЛЯК Аркадій Григорович ПОЛОНСЬКИЙ Віталій Борисович ЯКІР Михайло Семенович

АЛГЕБРА Підручник для 9 класу з поглибленим вивченням математики

Редактор Г. Ф. Висоцька Художник С. Е. Кулинич Комп’ютерна верстка О. О. Удалов Коректор Т. Є. Цента

Підписано до друку 21.07.2009. Формат 60 90/16. Гарнітура шкільна. Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 24,00. Тираж 5000 прим. Замовлення № 368.

Свідоцтво ДК № 644 від 25.10.2001 р. ТОВ ТО «Гімназія», вул. Восьмого Березня, 31, м. Харків 61052 Тел.: (057) 758-83-93, 719-17-26, факс: (057) 719-17-26 Віддруковано з готових діапозитивів у друкарні ПП «Модем», Тел. (057) 758-15-80


М52

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Алгебра: Підручн. для 9 кл. з поглибл. вивченням математики. — Х.: Гімназія, 2009. — 384 с.: іл. ISBN 978-966-474-059-0. УДК 373:512 ББК 22.141.я721


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Алгебра поглиблене вивчення (Мерзляк, Полонський, Якір) 9 клас by sloven - Issuu