Географія 8 клас Кобернік 2025

УДК 91(075.3)

К55

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2025 №347)

Кобернік С. Г. Географія : підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти. / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. — Кам’янець-Подільський : Видавництво Абетка, 2025. — 272 с.: іл. ISBN 978-617-8497-03-3.

К55 © Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., 2025 © Видавництво Абетка, 2025 ISBN 978-617-8497-03-3

https://lms.e-school.net.ua/login?next=/courses/join/60fd82ca/

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

Шановні восьмикласники! У сьомому класі ви дослідили загальні географічні закономірності та їх прояв на материках та в океанах. Ознайомилися з неповторною і своєрідною природою кожного з континентів, навчилися працювати з різними тематичними географічними картами.

Курс «Україна у світі: природа, населення» — це чудова нагода краще пізнати територію нашої держави. Ви зможете розглянути особливості природи та населення України. Переконаєтеся в тому, що наша країна має своєрідні природні умови й багата на різноманітні природні ресурси, які потребують дбайливого ставлення й охорони. Підручник буде надійним помічником у дослідженні та пізнанні як особливостей своєї місцевості, так і

території найбільшої за площею держави в Європі. Для цього

яке

про ваші основні здобутки у процесі опанування його змісту, а також стислий опис-уведення.

 Рубрика «Пригадайте» містить запитання та завдання про те, що вам відомо з попередніх років навчання або з раніше вивчених тем чи власного досвіду. Це треба відновити в пам’яті, щоб краще зрозуміти новий матеріал.

 Назва рубрики

сама за себе. Усі важливі для розуміння вами терміни з певної теми в тексті виділені іншим шрифтом. Звертайте увагу на їхній наголос та написання. Визначення

їх так, як розумієте. Згадані в тексті географічні об’єкти знаходьте на карті, щоб краще їх запам’ятати.

 У рубриці «Коротко про головне» подано найважливішу для вас інформацію

теми. Уважно аналізуйте подані малюнки (схеми, інфографіку, карти, таблиці, ілюстрації тощо) та

краєзнавця».

 Якщо вам цікаво дізнатися, як ви засвоїли та можете використовувати матеріал, скористайтеся запитаннями й завданнями з рубрики «Оцінюємо свої досягнення» після кожного параграфа. У ній запропоновано 6 питань, які поділені на три рівні складності — по 2 запитання в кожному. Правильні відповіді на 1-ше та 2-ге питання принесуть вам по 1 балу, на 3–4-те — по 2 бали, на 5–6-те — по 3 бали. Разом 12 балів. Запитання першого рівня вимагають лише відтворення та розуміння інформації, другого — її творчого осмислення через роздуми та міркування, третього — практичного використання, вашої оцінки, пропозицій та складання прогнозів.  Після вивчення кожного розділу

великої теми ви знайдете рубрику «Експрес-оцінювання власних досягнень» із посиланнями на тестові завдання (див. електронний додаток). Вони мають

рівні складності. Перший рівень

правильною відповіддю із 4 варіантів. Другий рівень — три правильні відповіді із 7 запропонованих. Третій рівень спрямований

встановлення відповідності — 4 «логічні пари». Підручник містить електронний додаток, у якому подано детальні описи для виконання практичних робіт, проведення досліджень і підготовки проєктів зі зразками завдань та оформлення отриманих результатів. До тематичних блоків подано тестові завдання для перевірки ваших здобутків. Особливу увагу звертайте на різноманітний ілюстративний матеріал підручника: карти-схеми, слайди, схематичні малюнки, структурні схеми, таблиці.

та завдання. Намагайтеся

Вивчаючи вступ,

9 навести приклади географічних досліджень території України

нулому й нині;

9 усвідомити важливість

проблем розвитку

9 розрізняти істотні ознаки понять «фізична

на географія»;

9 характеризувати методи

9 порівнювати й класифікувати джерела географічної інформації;

9 визначати особливості сучасних географічних досліджень.

Терміни

Пригадайте. 1. Що вивчає наука географія? 2. Які основні складники географічної науки?

населення», ви ознайомитеся з основами фізичної та суспільної

умов, природних ресурсів і

наук, що вивчає:

• географічну оболонку, її просторову різноманітність;

• населення та економіку світу загалом, окремих регіонів та країн;

• зв’язки між природним середовищем і діяльністю людини

Природні умови

• рельєф;

• природні процеси;

• погодні явища;

• багаторічна мерзлота…

Природні ресурси

• мінеральні (корисні копалини);

• кліматичні;

• водні;

• ґрунтові;

• біологічні (лісові, рибні…);

• космічні (енергія Сонця, вітру, течій, припливів…);

• рекреаційні (для відпочинку, охорони здоров’я, туризму)

Галузеві фізико-географічні науки та об’єкти їх дослідження

• геоморфологія — рельєф;

• метеорологія — атмосфера;

• кліматологія — клімат;

• гідрологія — водойми;

• ґрунтознавство — ґрунти;

• біогеографія — поширення рослинності та тварин;

• ландшафтознавство природні комплекси.

Населення

сукупність людей, що постійно живуть на певній території

Економіка (господарство)

усі види діяльності людини, що спрямовані на задоволення її матеріальних та нематеріальних потреб

Галузеві суспільно-географічні науки

• географія населення;

• географія промисловості;

• географія сільського господарства;

• географія послуг;

• політична географія;

• медична географія

• військова географія…

• геоекологія вплив людської діяльності на природні комплекси, способи зменшення шкідливого впливу економіки на довкілля;

• топоніміка — походження та смислове значення географічних назв

Фізична географія України вивчає закономірності формування та розвитку природи нашої держави з притаманними їй загальнопланетарними процесами й особливостями їх вияву на конкретній території. Окремі компоненти природи вивчають спеціальні галузеві природничо-географічні науки. Об’єкти вивчення суспільної географії України. З фізичною географією тісно пов’язана суспільна географія. Об’єктами її вивчення є загальні закономірності розвитку та розміщення населення й економіки (господарства) на земній кулі, а також в окремих регіонах і країнах. Тобто суспільна географія відповідає не лише на запитання, де розміщені ті чи інші об’єкти вивчення, а й чому. Суспільна географія охоплює ряд окремих наук, які мають конкретні об’єкти дослідження. У 8 класі ви ознайомитеся з однією з них — географією населення. Суспільна географія тісно пов’язана з іншими суспільними науками:

економікою, геополітикою, історією, правознавством. У зв’язку зі збільшенням обсягів видобутку сировини, недосконалими технологіями виробництва, безгосподарністю та споживацьким ставленням до природи надзвичайно важливим став екологічний аспект географії. Велику увагу звертають на охорону та збереження довкілля, створенню природоохоронних територій. Виникла наука геоекологія, головна мета якої запропонувати способи зменшення шкідливого впливу економіки на природу. Найважливішою метою дослідження суспільної географії є пошук раціонального розселення й розміщення економіки, оптимізація співвідношення між розвитком суспільства і природи. Методи географічних досліджень. Науковці застосовують для збирання та аналізу географічної інформації комплекс як традиційних, так і новітніх методів (мал. 2). Збирання інформації може відбуватися під час експедицій та подорожей або стаціонарно (з лат. — нерухомий), тобто у процесі роботи постійно на одному місці: на станціях або в лабораторіях. Одним із найпоширеніших класичних методів дослідження залишається

навколишньому

1. Спостереження:

• наукові експедиції: геологічні, гідрологічні, ґрунтознавчі, картографічні, етнографічні, комплексні…;

• екскурсії, туристичні маршрути, мандрівки;

• стаціонарні (на одному місці): метеорологічні станції, гідрологічні пости, полярні станції…

2. Лазерне 3D-сканування місцевості: детальні та надточні цифрові версії окремих об’єктів для їх

подальшого імпортування у програмне забезпечення для проєктування чи візуалізації.

3. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ): за допомогою знімальної апаратури космічних супутників, пілотованих та безпілотних літальних апаратів

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЗІБРАНИХ ДАНИХ

1. Картографічний: складання та аналіз тематичних карт.

2. Математичний (статистичний): аналіз цифрових даних, побудова графіків, діаграм, прогнозування.

3. Історичний: аналіз та прогнозування змін природних і суспільних об’єктів та явищ з часом.

4. Моделювання: заміна справжнього об’єкта (оригіналу) подібним до нього (моделлю); моделі природних процесів, зміни чисельності населення, економічних систем тощо.

5. Порівняльно-географічний: виділення спільних та відмінних ознак об’єктів, процесів та явищ.

6. Районування: поділ території за певними ознаками

Мал. 2. Методи географічних досліджень Завдання. 1. За схемою

інформації. 2. Наведіть конкретні приклади застосування

вими, а які — здебільшого географічними. 4. Розкажіть, які методи географічних досліджень доступні не лише для науковців, а й для пересічних громадян. 5. Розкажіть, які спостереження та дослідження ви виконували, вивчаючи географію в попередні роки. Які знання з географії ви одержали завдяки цим методам пізнання? 6. Поясніть, для яких потреб необхідні географічні дослідження в сучасному світі.

було створено в Переяславі-Хмельницькому й Києві, потім — в

Львові («Шевченківський гай»), Чернівцях. У селі Пирогів на південь від Києва розташований Національний музей народної архітектури та побуту України, де зібрано 275 архітектурних експонатів народного будівництва з усіх історико-етнографічних регіонів України: садиби, дерев’яні церкви, вітряки.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • у

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток) Проєкт

1. Підготуйте інформацію про природничі, етнографічні та краєзнавчі музеї своєї місцевості. Розкажіть, яку інформацію з географії вони зберігають.

2. Спробуйте підібрати приклади

3. Поміркуйте, які джерела географічної інформації застосовуються в інших природничих та суспільних науках. 4. На конкретних прикладах доведіть, що завдяки сучасним методам дослідження географічні знання стали більш точнішими і мають більш практичне спрямування. 3 бали • 5. Поясніть, чому,

та суспільна географія залишаються невіддільними

ра та військового картографа

Основна картографічна праця Боплана — «Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями». Вона складається з 8 аркушів загальним розміром 83 216 см у масштабі 1 : 450 000, вигравіювана і надрукована в 1650 р. у Данцигу. Це одна з перших середньомасштабних карт великої території в Європі. Мандруючи протягом майже 20 років теренами України та прилеглих до неї територій, видатний французький інженер вибирав придатні місця для зведення

етнографією, побутом місцевого населення. Невдовзі він склав про це цікаві замітки, які лягли в основу його книжки «Опис України», що стала головною працею його життя й була вперше видана у 1650 р. в Руані (мал. 5). Згодом її було перекладено англійською, німецькою, латинською, польською та російською мовами. Мал. 5. Титульна сторінка другого видання «Опису України» (1650 р.) Гійома де Боплана У книзі йдеться про

рець відродження

Україні

розробляти географічні карти українською мовою, зокрема настінні карти України і півкуль. Завдяки йому Україну вперше було представлено у картографічних працях як цілісну просторову одиницю. У працях ученого досліджено проблеми України, її національні, політичні, економічні й територіальні інтереси. Рудницький обстоював ідею українознавства, спрямовану на навчання і виховання особистості з громадянською самосвідомістю. Написані ще у 20-х роках ХХ ст. праці Степана Рудницького з політичної та суспільної

є актуальними у справі українського державотворення, формуванні національної ідентичності українського

в загальноєвропейському

Мал. 6. Степан Рудницький (1877–1937)

Завдання. Зберіть інформацію

антропогеографії

туйте її своїм однокласникам. Поясніть, чому

ученого називають пророком з тавром «ворог народу».

Сучасні географічні дослідження.

ПРОВОДИМО

дійну презентацію на тему

дослідження свого району (міста, селища, села)».

Розділ І.

КАРТОГРАФІЧНІ

ДЖЕРЕЛА

ІНФОРМАЦІЇ

Вивчаючи розділ, ви

зможете:

9 пояснити відмінності між різними видами карт, картографічними проєкціями;

9 схарактеризувати методи отримання географічної інформації

електронних загальногеографічних і тематичних карт;

9 усвідомити важливість використання сучасних навігаційних систем для власної безпеки та

9 назвати ознаки та елементи топографічної карти;

9 оцінити значення топографічних карт у побуті та

діяльності; навчитеся:

9 розпізнавати і класифікувати географічні карти за різними ознаками: просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначенням;

9 аналізувати можливості використання навчальних карт і атласів, картографічних інтернет-джерел, геопорталів для пошуку необхідної інформації;

9 застосовувати сучасні геоінформаційні та навігаційні системи на практиці;

9 розрізняти способи зображення географічних об’єктів та явищ на

картах;

9 визначати об’єкти, напрямки, відстані, географічні та плоскі прямокутні координати й висоти точок за топографічною картою; 9 взаємодіяти з однокласниками /однокласницями для виконання групових завдань з навчальної проблеми відповідно до своєї ролі. Інформація — найцінніший скарб людства. Тисячоліттями її по крихтах збирали, аналізували, узагальнювали.

Тема 1. СУЧАСНІ

Пригадайте. 1. Які переваги має географічна

іншими джерелами географічної інформації? 2. Що означає «читати географічну карту»? 3. Які способи зображення місцевості ви знаєте? 4. Що таке масштаб? 5. Які існують види масштабів?

Терміни до скарбнички знань: географі́чна карта, атлас, масштаб, геоінформаці́йна система, навігаці́йна система, геопортал.

Коротко про головне Класифікація географічних карт. Географічна карта — надзвичайно зручне джерело інформації, якого не має більшість

та пересічних людей (мал. 7).

Статичні картографічні джерела

• Географічні карти (друковані й електронні).

• Географічні атласи (друковані й електронні)

Інтерактивні картографічні Інтернет-джерела

• Геоінформаційні системи (ГІС).

• Навігаційні системи.

• Геопортали

Мал. 7. Сучасні картографічні твори

Географічна карта — це зменшене в масштабі зображення земної поверхні на площині, виконане умовними знаками. Географічні карти розрізняють за багатьма ознаками: за просторовим охопленням, за масштабом, за змістом, за призначенням (мал. 8).

Електронні карти. Завдяки новітнім технологіям виникли електронні карти, що створені на основі даних цифрових карт, які візуалізуються на моніторі комп’ютера, екрані смартфона, супутникового навігатора тощо. Інтерактивні

1. За

1.1. Світові:

• карти світу;

• карти півкуль.

1.2. Регіональні:

• океанів або їх частин;

• материків або їх частин;

• держав або їх окремих територій

2.1. Дрібномасштабні: дрібніші за 1 : 1 000 000.

2.2. Середньомасштабні: 1 : 200 000 — 1 : 1 000 000.

2.3. Великомасштабні (топографічні): 1 : 10 000 — 1 : 200 000

3.1. Загальногеографічні: відображають усі об'єкти з однаковою деталізацією без виділення окремих з-поміж інших (наприклад, фізична карта).

3.2. Тематичні: детально показують окремі елементи місцевості, нехтуючи іншими:

• фізико-географічні (карти природних явищ): тектонічна, кліматична, ґрунтів…;

• суспільно-економічні (карти громадських явищ): політична, історичні, економічні…;

• комплексні (поєднують дві-три теми, кожна з яких подається у своїх показниках)

навчальні, військові, туристичні, дорожні, навігаційні, синоптичні, довідково-інформаційні…

зокрема: а) «Україна на карті Європи», б) «Часові пояси

картами), фізико-географічні (відображають природні об’єкти та явища), соціальноекономічні (містять політичні карти, карти населення та з економіки), комплексні (поєднують карти з кількох тем). За призначенням атласи, як і окремі карти, бувають навчальні, краєзнавчі, туристичні, дорожні, пропагандистські та інші. Для зручності використання випускають атласи різного обсягу й формату: настільні, середні, малі, кишенькові. Національний атлас України. Відповідно до Указу Президента України силами фахівців Національної академії наук України у 2007 році був створений Національний атлас України як науководовідкове видання енциклопедичного рівня. У ньому зібрані карти із сучасними даними про нашу країну: її природні умови і ресурси, екологічну ситуацію, населення, господарство, історію (мал. 9). Мал. 9. Національний атлас України Атлас включає 875 унікальних карт

Геоінформац

дозволяє поєднати

таблицями.

Крім електронних географічних карт, ГІС містить космічні та аерозображення земної поверхні. ГІС забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних. Геоінформаційні системи широко застосовуються в сільському господарстві, управлінні

ні військові та цивільні карти, керувати рухом транспорту (наземних, водних та повітряних об'єктів), установити точний час, швидкість і напрямок їх пересування, спостерігати за переміщенням літосферних плит тощо. Нині найпоширенішою у світі є система супутникової навігації GPS, яка належить Міністерству оборони США. Діють також європейська навігаційна система Галілео, китайська Бейдоу, індійська IRNSS, японська QZSS. Геопортали. Зручним засобом доступу до просторових (географічних) даних у наш час стають геопортали. Геопортал — сайт у комп’ютерній мережі, який відтворює та надає користувачу доступ до географічної інформації. За просторовим охопленням геопортали ділять на глобальні (Google Earth — мал. 10), державні, регіональні та муніципальні (для окремих організацій). Усі вони містять набір базових карт певної місцевості, космічних знімків, дозволяють швидко отримувати необхідні дані на свій електронний пристрій, забезпечують візуалізацію на карті, працюють у цілодобовому режимі. Геопортали дають змогу отримувати необхідну геопросторову інформацію та редагувати її в режимі реального часу.

Мал. 10. Логотип глобального геопорталу Google Earth (Google Планета Земля)

пошук за адресою, вводити географічні координати або наводити мишку. Може використовуватися для огляду космічного простору, поверхні Місяця, Марса. Програму перекладено 45 мовами, зокрема й українською. Завдання. Спробуйте

однокласникам про технічні можливості геопорталу. Чи порадите ви їм

1. Скористайтесь

2. Використайте навігаційну

інформації.

Пригадайте. 1. Чим відрізняється зображення на глобусі та географічній карті? 2. Що таке градусна сітка і

яких ліній вона складається? 3. Чому градусна сітка на глобусі й карті має неоднакову форму ліній? 4. Як виглядають такі геометричні фігури, як циліндр і конус (з уроків математики)?

Терміни до скарбнички знань: картографі́чна проєкція: рівнокутна, рівновелика, дові́льна, рівнопромі́жна, циліндрична, коні́чна, азимутальна (пряма, поперечна, коса).

Коротко про головне Види спотворень на географічній карті. На відміну від глобуса, який правильно передає форму Землі, карта має спотворення, адже являє собою плоске зображення. При переході від кулястої поверхні глобуса до площини

без розтягнення і стискання зображення. Тому виникають спотворення відстаней, площ, кутів (напрямів) та форм

. Унаслідок спотворень карта, на відміну від глобуса, не має єдиного масштабу: на

ній є масштаби основний (який зберігається лише

або точках) та допоміжні. Тому вимірювання відстаней на географічній карті варто проводити не лінійкою, а за градусною сіткою.

Картографічні проєкції. З метою зведення спотворень на карті до мінімуму використовують різні картографічні проєкції.

Картографічна проєкція це математичний спосіб, який дозволяє перейти від кулястої поверхні до

повідність географічних координат точок на земній кулі відповідним

Мал. 11.

Завдання. 1. Роздивіться кожний із

Картографічні проєкції за видом градусної сітки. Форма меридіанів та паралелей на карті залежить від того, на яку геометричну фігуру було спроєктовано поверхню глобуса. Тому розрізняють проєкції циліндричні, конічні, азимутальні (мал. 12).

із проєкцій такі відмітки найбільш протяжні. 3. Поміркуйте, як вписати земну кулю в конус, щоб отримати не одну паралель з відсутністю спотворень, а дві. Чи можна цього досягти в циліндричній проєкції? 4. Обговоріть у групах та поясніть, чи доцільно створювати карти України в таких проєкціях: а) азимутальна пряма; б) циліндрична; в) конічна; г) азимутальна коса.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

Пригадайте. 1. Для чого потрібні на карті умовні позначення? 2. Які вам відомі основні способи картографічного зображення ви знаєте? 3. Що доцільно наносити на карту значковими, контурними, статистичними способами, ізолініями?

Терміни до скарбнички знань: картограма, картодіаграма, ізолі́нія, ізогі́пса, ізобата, ізотерма, ізогіє�та, ізобара, картографі́чна генералізація.

Коротко про головне Вимоги до картографічного зображення. Способи картографічного зображення — це система умовних знаків, які використовують для зображення об’єктів і явищ при складанні карт. До їхнього відбору висувають певні вимоги, залежні від змісту карти, поєднання знаків тощо. Для наповнення знаків додатковим змістом застосовують певну форму, розмір, колір та його насиченість, внутрішню структуру, певне орієнтування знака. Усе це роблять для того, щоб зображення легко сприймалося оком, було достовірним та давало можливість робити за картою вимірювання та обчислення. Значкові способи зображення. На географічних картах застосовують три основні види

локалізовані значки. Вони правильно вказують місце розташування й тип об’єкта, а його справжні розміри показати в масштабі неможливо. Тобто такі позначки навмисно перебільшені та є позамасштабними.

За формою значки можуть бути геометричними (наприклад, значки корисних копалин, міст, вулканів), буквеними (іноді хімічними символами показують родовища руд: Fe, Cu та ін.) та наочними, або художніми піктограмами у формі малюнків (наприклад, значки поширення тварин чи рослин) або символів (зокрема, знак якоря — морський порт).

Річки, канали, дороги, державні кордони, лінії електропередач зображують лінійними значками. Геометричні лінії здатні в масштабі правильно передати об’єкти лише по довжині, але в більшості випадків перебільшують ширину об’єктів. Отже, такі позначки є напівмасштабними. За допомогою значків рухів можна зобразити динамічні явища, наприклад, напрямки переміщення морських течій або вітрів, перельотів птахів, переміщення людей, вантажопотоки товарів. При цьому кольором або шириною значка

(До мал. 14) 1. Відшукайте

значки: геометричні, буквені, наочні. 2. Поміркуйте, на яких картах

ти один вид значків іншим. 3. Поясніть, чому

значками. 2. Поміркуйте, як

нійних об’єктів. 3. На конкретних

є напівмасштабними. (До мал. 16) 1. Поясніть, у який спосіб

мі явища. 2. Відшукайте на кліматичній

явища показані з їх використанням?

можна показати басейни корисних копалин, ареали поширення певних видів рослин або тварин, великі за площею заповідники. Ареали можна відобразити на карті замкненими лініями, кольоровим забарвленням, штрихуванням та підсилити значками або підписами. Якщо явище поширене по території нерівномірно, для його картографування використовують точковий спосіб. Так наносять, наприклад, поголів’я домашніх тварин, частоту прояву певних природних явищ тощо. Спершу визначають, яка кількість об’єктів відповідатиме одній точці. Потім на карту наносять точки. Там, де об’єкти зустрічаються частіше, точки ставлять більш щільно.

Статистичні способи зображення. Якщо на карті треба унаочнити статистичні дані, це можна зробити кількома способами.

Способом картограм наносять на карту інтенсивність прояву кількісних показників на окремих територіях. Для картограми обов’язковою є наявність шкали, що показує, у яких межах змінюється показник. Шкала може являти собою різну інтенсивність забарвлення, різні кольори, різну форму або густоту штрихування. Способом картограм показують, наприклад, забезпеченість територій водними ресурсами, рівень забруднення атмосферного повітря в різних областях, густоту населення. Для відображення абсолютних значень кількісних показників на окремих територіях використовують спосіб картодіаграм. На території областей або інших територіальних одиниць наносять діаграми у формі певних геометричних фігур (стовпчиків, квадратів, куль) різного розміру. Чим прояв більший, тим більший розмір діаграми. Якщо картографується кілька статистичних показників одночасно, створюється структурна діаграма, тобто поділена на нерівні частини

кліматичні діаграми для певних населених пунктів. Спосіб ізоліній. Ізолінія — лінія на карті чи плані, яка з’єднує точки з однаковим значенням будь-якої величини. Вони використовуються для зображення кількісних характеристик, які поступово змінюються по території. Тому одна ізолінія не дає уявлення про поширення явища, потрібна сукупність кількох ізоліній. До того ж для детальності зображення важливий правильний вибір інтервалу між ними залежно від масштабу карти. Відповідно до явища, що показується на карті, ізолінії мають різні назви. На фізичній карті це ізогіпси, або горизонталі — лінії рівних абсолютних висот, ізобати — рівних глибин. На кліматичній карті використовують кілька видів ізоліній, що з’єднують точки з однаковими показниками: середньої температури повітря — ізотерми, річної кількості опадів — ізогієти, атмосферного тиску — ізобари. Завдання. 1. На кліматичній карті в атласі

чому

Картографічна генералізація. На карті неможливо

всі найдрібніші об’єкти та їх деталі. Тому необхідно застосовувати картографічну генералізацію (з лат. — загальний) — здійснювати добір інформації. Чим дрібніший масштаб, тим зображення більш генералізоване, тобто узагальнене. Генералізація не означає спрощення зображення. Воно має залишатися достовірним. Відбір інформації залежно від тематики

Тема 2.

Пригадайте. 1. Якого масштабу

вважають топографічними?

2. Скільки мінут ( ' ) міститься в 1°? Зі скількох секунд ('') складається мінута?

Терміни до скарбнички знань: розграфлення карти, номенклатура аркуша.

Коротко про головне Ознаки топографічних карт. Топографічні

нак, які дозволяють використовувати їх для орієнтування

місцевості в походах, екскурсіях, автомобільних подорожах. По-перше, вони зазвичай є великомасшт

Масштаб таких карт

1 : 200 000 до 1 : 10 000. Плани складають у ще більших масштабах: 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000, 1 : 500.

По-друге, топографічні карти

графічних. На них відображають ділянку земної поверхні без

лення якихось певних її елементів. Існують єдині загальновживані топографічні знаки, що спрощує їх розуміння всіма користувачами. При створенні карти до змістової інформації висувають такі головні вимоги: достовірність стану місцевості на рік створення карти (зміст топокарт оновлюють кожні 5–15 років), точність розташування об’єктів і максимально можлива повнота зображення. По-третє, оскільки топографічні карти складають для невеликих територій, спотворень на них практично немає. Адже якщо вирізати з глобуса крихітну частину поверхні, вона являтиме собою площину. Тому за топографічними

1

1

1

1

1

У результаті такого розграфлення зображення земної кулі ділять на аркуші у формі трапецій розміром 6° за довготою та 4° за широтою. Номенклатура аркуша являє собою його назву за міжнародною системою літерних та цифрових позначок. Так, аркуш карти 1 : 1 000 000 у формі трапеції складається з номера пояса та колони. Його номенклатура, наприклад, N-35 (мал. 24).

Далі кожну трапецію поділяють на 144 рівні за розміром аркуші. Їх нумерують арабськими цифрами. Тому номенклатура аркуша N-35-41 означає: це 41-й лист із трапеції N-35. Так одержують аркуші карти масштабу 1 : 100 000 з розмірами 30' за довготою та 20' за широтою. Потім цей аркуш ділять на чотири менших і позначають великими

літерами кирилиці: А, Б, В, Г. Масштаб такого аркуша — 1 : 50 000. Його номенклатура, наприклад, N-35-41-В. Потім ще раз кожний з одержаних аркушів ділять на чотири менших. Їх підписують малими літерами кирилиці: а, б, в, г. Отже, номенклатура N-35-41-В-в означає: з трапеції N-35 вирізаний 41-й лист, із нього — нижній лівий аркуш В, а з того, у свою чергу, — нижній лівий аркуш в. Масштаб такого

листа — 1 : 25 000.

Якщо створюють карту у ще більшому масштабі — 1 : 10 000, попередній аркуш знову розділяють на чотири частини. Квадрати позначають арабськими цифрами: 1, 2, 3, 4. Номенклатура такого листа, наприклад, може бути такою: N-35-41-В-в-1.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів 1 бал • 1. Які характерні ознаки мають топографічні карти, що відрізняють їх від дрібно- та середньомасштабних карт? 2. Поясніть своїми словами, що таке номенклатура карти. Як ви її

довгота (λ).

Коротко про головне Рамка топографічної карти. На відміну від дрібно- та середньомасштабних карт на топографічних картах не проводять у середині аркушів лінії градусної сітки: меридіани і паралелі. Утім інформація про них наявна в потрійній рамці карти (мал. 25). Внутрішня рамка, яка обмежує картографічне зображення — градусна. Це дві паралелі (верхня й нижня лінії) та два меридіани (ліва і права лінії). У кутах рамки підписують їхню градусну міру. Наприклад, біля нижньої горизонтальної рамки написано: 54°40' . Це паралель 54°40' пн. ш. Біля правої вертикальної лінії рамки зазначено: 18°07'30'' . Це меридіан 18°07'30'' сх. д. Оскільки на топографічних картах зображена дуже невелика територія, відстані на ній вимірюють не в градусах, а в мінутах. Тому наступна мінутна рамка показує відрізками чорного та білого кольору, що чергуються, поділ зображення на мінути. Біля зовнішньої рамки точками показаний поділ на секунди. Відстань між двома сусідніми точками становить 10'' . Як за топографічною картою визначають географічні координати. Географічні координати визначають положення будь-якої точки на земній поверхні в градусах від екватора (географічна широта, φ) та нульового меридіана (географічна довгота, λ). При визначенні географічних координат за топографічною картою вимірюють відстані від точки до позначених координатних ліній: меридіанів або паралелей. Для точності визначення доцільно використовувати лінійку. Крім того, точність фіксації координат залежить і від масштабу карти:

становить 54°40'20

визначення

точок розташована поза межами аркуша: а) φ = 54°40'22'' пн. ш., λ = 18°07'12'' сх. д.; б) φ = 54°41'42'' пн. ш., λ = 18°04'58'' сх. д.; в) φ = 54°42'02'' пн. ш., λ = 18°04'08'' сх. д. 3 бали • 5. Чи вмієте ви надіслати відомості про місце свого перебування (геолокацію у Google Maps) з телефона на телефон? Якщо так, то розкажіть, як саме

потреб ви це робите. 6. Поясніть, яке практичне

географічних координат.

Пригадайте. 1. Який вигляд у

допомогою прямокутної

Коротко про головне Кілометрова сітка.

лініями, що перетинаються під прямим кутом.

сітки залежно від масштабу проводять через 2 км (1 : 100 000) або через 1 км (1 : 50 000 і більше). Виходи кілометрової сітки на рамку оцифровуються в кілометрах у кутах рамки повністю (наприклад 6065 та 4314), в інших місцях — двома останніми цифрами (66, 67, а також 13, 12). Горизонтальні лінії

розташована

нами 22° і 40° сх. д., а геодезичні

країв зони — на екваторі, де становить близько 330 км. Чим далі до полюсів, тим зона вужчає через кулястість Землі.

Визначимо, наприклад, прямокутні координати точки Дідова Гора (мал. 28). Першою визначимо координату х. Найближча горизонтальна лінія кілометрової сітки до точки має підпис 6 065, що означає, що до цієї лінії від екватора 6 065 км, або 6 065 000 м. Лінійкою виміряємо, що Дідова Гора знаходиться на карті на 1 см південніше за цю лінію. У масштабі 1 : 25000 це відповідає відстані на місцевості 250 м. Оскільки на південь відстань до екватора скорочується, 250 м слід відняти від значення 6 065 000, тобто: 6 065 000 м — 250 м = 6 064 750 м. Таким чином, х = 6 064 750.

Аналогічно за вертикальними лініями кілометрової сітки визначимо координату у. Як бачимо, Дідова Гора розташована найближче до вертикальної лінії з координатами у (у метрах) 4 312 000, не досягаючи її на 4 мм. У масштабі карти це

х = 6 064 750; у = 4 311 900.

зони має координату у 4 500 000. Тому решта цифр

що

Гора розміщена західніше від осьового меридіана 4-ї зони на 188 100 м

(4 500 000 м — 4 311 900 м = 188 100 м).

Як позначають квадрати кілометрової сітки. Для визначення

квадрата, у якому знаходиться

певна точка, використовують чотири цифри: перші дві вказані

біля південної горизонтальної лінії

кілометрової сітки цього квадрата,

дві наступні — біля західної верти-

кальної лінії. Наприклад, на фраг-

менті аркуша топографічної карти (мал. 29) джерело Чисте лежить у

квадраті 6513. Для більш точного

визначення розташування об’єкта

великий квадрат ділять на дев’ять

частин, які позначають цифрами «за равликом» (як показано на

мал. 29). Цифру, що уточнює розташування, додають п’ятою. Отже, джерело Чисте розміщене у квадраті 6513-6.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Пригадайте. 1. Що означає зорієнтуватися на місцевості? 2. Як користуються компасом? 3. Що таке азимут? Як його визначають на плані та на місцевості?

Терміни до скарбнички знань: азимут географі́чний (і́стинний), азимут магні́тний, магні́тне схилення, дирекці́йний кут, зближення меридіанів, румб.

Коротко про головне Кути орієнтування. Віддавна напрямки визначають за сторонами горизонту. Проте, визначити точне положення об’єктів відносно основних та проміжних сторін горизонту зазвичай буває неможливо. Для найчіткішого визначення напрямків за топографічною картою використовують так звані кути орієнтування: азимут істинний, азимут магнітний, дирекційний кут (мал. 30). За початковий напрям приймають напрям на північ. Оскільки, зображення на карті здебільшого орієнтують так, щоб його північна частина була зображена зверху, то напрям на північ збігається з бічними (вертикальними) рамками аркуша карти. Усі названі кути орієнтування визначаються за рухом стрілки годинника та змінюються від 0° до 360°.

Мал. 30. Напрямки на топографічній карті

Завдання. 1. За малюнком назвіть кути орієнтування та розкажіть, у який спосіб вони позначені на ньому. 2. З’ясуйте: а) яку градусну величину мають магнітне схилення (МС) та зближення меридіанів (ЗМ); б) сумою яких двох кутів є поправка напрямку (ПН). Азимут істинний (географічний). Будь-який предмет з’єднує з географічним полюсом істинний меридіан. Саме такі меридіани наносять на географічні

предмет. Географічний і магнітний меридіани, проведені через одну точку на карті, не збігаються. Кут між ними називають магнітним сх

(МС). Його зображують під

Цей кут враховують штурмани кораблів та літаків, визначаючи курс судна, а також військові й туристи при орієнтуванні на місцевості. Магнітні полюси Землі постійно зсуваються зі швидкістю 10–60 км на рік, тому їх географічні координати є тимчасовими. Тому й магнітне схилення мінливе. На топографічній карті показують його середнє значення, яке характерне для певної місцевості. Воно буває західним (від’ємним) та східним (додатним) (мал. 31). Щоб знайти істинний азимут, треба визначити за компасом азимут магнітний та врахувати магнітне схилення: якщо воно східне, значення додають до показника магнітного азимута (Аі = А м + МС східне), якщо західне — віднімають (Аі = А м МС західне).

Пн.

Пд.

Східне магнітне схилення

Західне магнітне схилення Пн. Пд.

Мал. 31. Магнітне схилення Завдання. 1. За малюнком поясніть, як відрізняється положення стрілки компаса на території із західним і східним магнітним схиленням щодо істинного меридіана. 2. Градусна величина якого з азимутів (істинного чи магнітного) більша, якщо магнітне схилення: а) є східним; б) є західним? Поясніть, як це треба враховувати. 3. З’ясуйте, яким є магнітне схилення на мал. 30 — західним чи східним.

Дирекційний кут. На топографічній

істинного меридіана. Кут між вертикальною лінією кілометрової сітки

напрямку (із зазначенням чверті

у якій розташований цей кут) і його градусної величини. Наприклад: rI=ПН-СХ: 45° (мал. 32). Румби бувають прямі та зворотні, які є рівними за величиною, але протилежні за напрямком.

Чверть горизонту Азимути

Назва напрямку

Румб / Азимут істинний

0–90° ПН-СХ (NE) r = А

Мал. 32. Румби: 1 — визначення румбів; 2 — румби

Завдання. 1. Роздивіться за малюнком а, як визначають румби,

Поясніть, яке співвідношення градусних величин азиму-

закладання.

найзручніше робити

іменований масштаб.

вач та лінійний масштаб (мал. 33, 1).

застосувати циркуль-вимірювач, установивши

сталу відстань між голками (мал. 33, 2). «Крокуючи» вздовж об’єкта, рахують кількість кроків, а потім, користуючись

ють відстань. Для більш точних

площ використовують кілометрову сітку. Для цього

рівнем Балтійського моря. Залежно від масштабу суцільні горизонталі

картах проводять через 1 м, 2,5 м, 5 м, 20 м або 40 м. Ці значення називають висотою перерізу. Що більший масштаб, то більше горизонталей наносять. Щоб не захаращувати зображення, підписують абсолютні висоти не всіх горизонталей, а лише кожної п’ятої, яку потовщують (див. мал. 25 на с. 31). Цифри висоти на горизонталях спрямовані «головою» в бік зростання висоти. У разі необхідності детальніше показати особливості окремих форм рельєфу, крім суцільних, проводять пунктирними лініями проміжні (половинні) горизонталі через удвічі меншу висоту перерізу. За розташуванням горизонталей можна визначити крутизну та форму схилу. Чим ближче підходять горизонталі одна до одної, тим стрімкіший схил, чим

— тим схил

(мал. 34).

Рівний Опуклий Увігнутий Хвилястий

Мал.

Щоб розрізняти зображення пагорбів чи

бергштрихи короткі лінії, що показують вільним кінцем напрям схилу. Якщо бергштрихи спрямовані всередину — це улоговина, якщо назовні — пагорб (мал. 35). Завдання. 1. Порівняйте зображення додатних (пагорби) та від’ємних (западини) форм рельєфу. 2. За топографічною картою (див. мал. 25 на с. 31), використовуючи шкалу закладання,

основи шкали

цифри, які позначають крутизну схилів у градусах. На перпендикулярах до основи відкладені відповідні величини закладення в масштабі карти. Для визначення крутизни схилу вимірюють циркулем відстань між горизонталями й за шкалою підбирають відповідне їй закладання, проти якого визначають крутість схилу в градусах.

Завдання. 1. Поясніть, як користуватися шкалою закладання. 2. За топографічною картою (див. мал. 25 на с. 31): а) з’ясуйте, через скільки метрів на ній проведені суцільні горизонталі; б) визначте, який з пагорбів має найбільшу абсолютну висоту; в) у квадраті 6412-8 знайдіть зображення западини; за якими ознаками ви її розпізнали. Такі форми рельєфу, як урвища, яри, кар’єри позначаються особливими умовними знаками.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • у групі

стань:

пролетить дрон по прямій лінії між двома вершинами пагорбів:

дорозі від відмітки висоти 142,7 м до перетину ґрунтових доріг. 4. На скільки

метрів слід піднятися або опуститися ту

Розділ ІІ.

ГЕОГРАФІЧНИЙ

ПРОСТІР

Вивчаючи розділ, ви

зможете:

9 назвати істотні ознаки політичної карти, складники державної території, адміністративно-територіальні одиниці України;

9 знайти й показати на карті суходільні та морські кордони, крайні точки України, країни-сусіди України, географічні центри України та Європи в Україні, елементи берегової лінії, одиниці адміністративно-територіального устрою України;

9 оцінити значення кордонів для безпеки держави; вплив зміни годинних поясів на здоров’я людини; вплив географічного положення країни на її соціально-економічний розвиток;

9 дослідити зміни територіальних кордонів України у ХХ ст.;

9 визначити місце свого населеного пункту в контексті сучасних територіальних змін; вплив

та здоров’я людини; навчитеся:

9 розрізняти фізико-,

держави;

9 визначати протяжність території України в градусах і

за допомогою карти;

9 обґрунтовувати вплив географічного положення України в Європі та світі на економічні й політичні процеси в державі;

9 добирати, аналізувати, узагальнювати дані про зміни кордонів України протягом ХХ ст. за різними джерелами інформації;

9 аналізувати карту часових поясів Землі;

9 розв’язувати задачі на визначення місцевого і поясного часу в

країн, їхніх кордонів, столиць та інших міст? 3. Які форми правління держав (з уроків історії) ви знаєте?

Терміни до скарбнички знань: територія, краї́на, держава, столиця, державний кордон, територія держави, респу бліка, монархія, унітарна держава, федеративна держава, автономія.

Коротко про головне Поняття про географічний простір. Географічний простір являє собою складний земний простір, розташований на конкретній території, який змінюється в часі й охоплює всі сфери географічної оболонки: літосферу, атмосферу, гідросферу, біосферу, антропосферу. Інакше його називають «територія», «площа». Досліджують географічний простір усього світу, певного материка, країни, регіону — все, чим «наповнена» відповідна територія: об’єкти живої й неживої природи, населення, економічну діяльність, а також різноманітні природні та суспільні явища, що відбуваються на цій території. Політична карта та її елементи. Політична карта показує поділ світу на країни з нанесенням чинних кордонів. Її головними елементами є території, країни та держави (мал. 37). Ці поняття не є тотожними. ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ

Територія

частина земної поверхні, що має певні межі

Країна заселена територія з визначеними кордонами

Держава суверенне політичне утворення

Мал. 37. Елементи політичної карти Завдання. 1. З’ясуйте різницю між поняттями «територія», «країна», «держава». 2. Поясніть: а) які території не є одночасно країнами; б) чи можна вважати країною залежну територію (колонію); в) чи усі держави є одночасно країнами. Територія — частина земної

— столиця адміністративно-політичний центр країни. Зазвичай вона є місцем розташування вищих органів державної влади, військових, судових та інших установ. Кожна держава має свої атрибути: прапор, герб, гімн, мову, грошову одиницю. Нині у світі залишилося понад 40 залежних територій (колоній), які перебувають під владою іноземних держав-метрополій. Управління в них здійснюється на основі спеціального режиму. Вони позбавлені політичного суверенітету та економічної самостійності. Головне їхнє місто називають адміністрат

та недоторканності країн, що передбачає неможливість насильницького захоплення чужих територій і порушення державних кордонів, невтручання у внутрішні справи країн, мирне врегулювання суперечок.

ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВИ (обмежена державним кордоном)

Площа суходолу, обмежена державним кордоном, а також внутрішні води, надра, повітряний простір

Територіальні води

22,2 км від берега

Кораблі та літаки під прапором держави у відкритому морі чи повітряному просторі

Морська економічна зона (поза межами державного кордону)

до 370 км від берегової лінії, на глибину до 500 м

Мал. 39. Складники території держави Принцип територіальної

єдиної, мирної, демократичної

ща суходолу, обмежена державним кордоном, включаючи надра (до технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню глибин), внутрішні води та повітряний простір над країною (атмосфера та прилегла частина космічного

(мал. 40). Існують дві основні форми правління: республіка та монархія. Республіка (з лат. — суспільна справа) є формою правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам. Законодавча влада належить парламенту, а виконавча — уряду (кабінету міністрів). Розрізняють республіки президентські, парламентські та змішані.

Форма правління

порядок формування органів верховної влади та розподілу повноважень між ними

1. РЕСПУБЛІКИ (абсолютна більшість держав) —

верховна влада належить виборним представницьким органам: законодавча — парламенту, виконавча — уряду:

• президентські;

• парламентські;

• змішані.

2. МОНАРХІЇ

(29 держав) — верховна влада в руках однієї особи, яка її одержує, зазвичай, у спадок:

• конституційні (21) — влада монарха символічна;

• абсолютні (8) — влада монарха необмежена

Форма державного устрою

спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між ними

1. УНІТАРНИЙ (абсолютна більшість держав) —

існують єдині органи влади, діє єдина конституція, центральні органи влади керують всіма територіями.

2. ФЕДЕРАТИВНИЙ (27 держав) —

поряд з єдиними (федеральними)

законами та органами влади існують окремі автономні (самоправні) територіальні одиниці

Адміністративнотериторіальний поділ поділ країни на певні адміністративні одиниці

• республіки;

• штати;

• області;

• провінції;

• землі;

• кантони;

• округи…

Залежно від поділу створюються й діють органи державної влади та місцевого самоврядування

. У них уся законодавча та виконавча влада сконцентрована

руках монарха. Парламент виконує або дорадчу функцію, або

До таких держав, скажімо, належать Саудівська

вія, К

тар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Різновидом абсолютної є теократична монархія (з грец. — влада бога), яку очолює духовна особа. При цьому в руках церкви концентрується політична влада (наприклад, Ватикан). Розрізняють дві форми державного устрою: унітарну та федеративну. Унітарні держави (з лат. — єдність) — ті, у яких існують єдині органи законодавчої та виконавчої влади, діє єдина для всієї країни конституція та система державних органів. Центральні органи влади в унітарній державі керують усіма територіями країни. У світі таких держав абсолютна більшість. Федеративні держави (з лат. — союз, об’єднання) — ті, у межах яких поряд з єдиними (федеральними) органами влади існують окремі автономні (самоправні) територіальні одиниці (штати, землі, провінції, республіки тощо), але в рамках загальнодержавних законів або конституції. Нині у світі налічується 27 федеративних держав, зокрема:

Географічне положення — це розташування будь-якого географічного об’єкта відносно земної поверхні, а також навколишніх об’єктів, які взаємодіють із ним. Географічне положення є важливим чинником, що впливає на формування природних умов, забезпеченість природними ресурсами, розселення людей, розвиток економіки. Воно є неповторним. Немає двох місць на планеті з однаковим географічним розташуванням. Розрізняють фізико-географічне, політикогеографічне та економіко-географічне положення (мал. 41).

розташування території відносно природних об’єктів

математико-географічне положення

розташування території відносно

основних ліній градусної сітки

положення відносно

природних компонентів:

• форм рельєфу

• кліматичних поясів

• природних зон

• моря та внутрішніх водойм (безпосередній вихід, ступінь наближення)

розташування країни щодо її політичних союзників та недругів ГЕОПОЛІТИЧНЕ

розташування відносно світових та регіональних осередків політичного й економічного впливу

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ (ЕГП)

розташування території щодо об’єктів, які мають значення для її господарського розвитку

транспортно-географічне положення

розташування країни відносно міжнародних шляхів сполучення

сусідське положення розташування країни відносно економічних партнерів та ринків

еколого-географічне положення розташування країни відносно екологічного стану в регіоні

розміщена в несприятливих природних умовах, переваги втрачаються. Компактність території являє собою співвідношення між її довжиною та шириною. Якщо вони майже однакові, це сприяє транспортній доступності, управлінню територіями, обороні.

По-друге, фізико-географічне положення визначається розташуванням території відносно різних природних компонентів (форм рельєфу, кліматичних поясів, природних зон), ступенем наближення до моря, виходом до великих внутрішніх водойм (річок, озер). Усе це є важливою передумовою для розселення людей, забезпечення ресурсами та розвитку певних видів економічної діяльності. Фізико-географічне положення території оцінюють як сприятливе або несприятливе. Оскільки природні умови з часом залишаються практично незмінними, фізико-географічне положення території тривалий час є стабільним.

Державний кордон України. Україна — найбільша

площею держава Європи і 44-та у світі. Її

— 603,7 тис. км2, тобто 5,7 % площі Європейського регіону. Територія України обмежена державним кордоном загальною протяжністю 6993 км. На суходільні

них засобів, діяльність іноземців,

тієї, що дає прибутки. У межах своєї МЕЗ Україна має виключні права

та видобуток корисних копалин, вилов риби, створення штучних островів, проведення наукових досліджень. У свою чергу Україна зобов’язана підтримувати в цій зоні екологічну рівновагу. Після анексії Кримського півострова у 2014 році росія змінила на свій розсуд межі територіальних вод та економічних зон, тимчасово позбавивши Україну більшої частини МЕЗ у Чорному морі та всієї МЕЗ в Азовському морі.

Завдання. 1. За малюнком визначте, скільки держав виходять до акваторії

Берегова лінія. Біля берегів України сформувалося багато заток, піщаних кіс, островів (мал. 44). Найбільші затоки — Каркінітська й Таганрозька. Затоку Сиваш іноді

третім морем України. Її глибина становить від 20 см до 3,5 м, а солоність води — 124–166 ‰.

тюркської

України

області. Географічний центр України розташований

такою точкою вважали селище Добровеличківка на Кіровоградщині. У 2005 році нові дослідження і розрахунки перенесли географічний центр України на Черкащину, у Шполянський район між містом Шпола та селом Мар’янівка.

присвоїли інше

півночі до недостатнього на

перетинають найбільші річки Європи. Дніпро поділяє її територію на правобережну й лівобережну частини. Через Дунай та Дністер підтримується річкове сполучення з іншими державами.

Україна розташована в чотирьох природних зонах: мішаних лісів, широколистих лісів, лісостепів та степів. У двох останніх сформувалися найродючіші у світі ґрунти — чорноземи.

ПРАЦЮЄМО

селеного пункту. Укажіть його позитивні та

свого

риси. ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ •

балів 1 бал • 1. Поясніть своїми

ложення». Назвіть його складники. 2. Покажіть на карті лінію

Францією, Іспанією, Швецією, Німеччиною (на вибір).

фізико-географічного положення України

впливу. Основними геополітичними центрами сучасного світу є США, країни Європейського Союзу (ЄС), Китай, Японія. Вони залучають у сферу свого впливу інші країни через систему інформаційного, економічного, політичного тиску. Україна розташована між двома світовими центрами політичного

впливу — країнами Європи та росією. Наша держава достатньо наближена до так званих «європейських столиць», де перебувають центральні органи ЄС та НАТО: Брюсс

Страсбурга. Водночас Україна віддалена від позаєвропейських центрів світової політики й економіки

держави, окупувавши території на сході та південному сході України. Східні кордони стали найбільш небезпечними щодо проникнення бандитських угруповань. Білорусь надала свою територію для розміщення військ та озброєння країни-агресорки. Також несприятливим чинником є протяжний спільний кордон з невизнаною державою Придністров’я, яка проголосила незалежність від Молдови у 1992 році. Тут донині перебуває 14-та армія російської федерації. Сучасний політичний режим у Придністров’ї існує завдяки військовій, політичній та економічній підтримці росії. Західні кордони відмежовують Україну від країн-учасниць військово-політичного блоку НАТО. Тривалий час наша держава заявляла про свій без’ядерний позаблоковий статус. Відносини з НАТО почалися в 1992 році. У 2019 році до Конституції України було внесено норми щодо стратегічного курсу нашої держави на членство в НАТО та Європейському Союзі. На тлі російської окупації в 2022 році Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО. Протягом 2004–2009 рр. Міжнародний суд

розмежування чорноморського шельфу

родовищами природного газу й нафти. Суд підтвердив українську приналежність самого острова, а частина шельфу відійшла до Румунії. Україна та всі її сусіди є членами ОБСЄ (Організації з питань безпеки і співробітництва в Європі). Вони зобов’язані брати участь в урегулюванні політичних та міжнаціональних конфліктів, забезпечувати свободу слова, вести боротьбу з торгівлею людьми, проявами різних видів нетерпимості тощо.

Економіко-географічне положення. Економіко-географічне положення (ЕГП) — просторове розташування території відносно суспільних (тобто створених людиною) об’єктів: інших країн, політичних блоків, транспортних шляхів, економічних організацій, джерел надходження ресурсів або робочої сили, районів збуту готової продукції, територій з високим рівнем забруднення довкілля тощо. Як і політико-географічне положення, ЕГП з часом здатне змінюватися. Розрізняють кілька складників економіко-географічного положення (див. мал. 41 на с. 49). Транспортно-географічне положення. Надзвичайно важливим складником ЕГП є транспортно-географічне положення (ТГП) — розташування країни

1.

Південної та Східної Європи (мал. 47). До початку російської окупації Україна мала 19 морських портів, через які підтримувала сполучення з багатьма країнами світу. Усі приазовські та кримські порти знаходяться на тимчасово окупованій території. Ряд портів

зовнішня

співробітництва. З 2022 року Україна є кандидатом

членство в ЄС. Відстані будь-якого економічного центру України від умовного економічного центру ЄС Страсбурга ніде не перевищують 2000 км. Крім того, маючи дефіцит власних запасів нафти й газу, Україна наближена до важливих мінерально-сировинних баз Близького Сходу, які в перспективі можуть стати важливими постачальниками викопних вуглеводнів у нашу країну.

Еколого-географічне положення. Еколого-географічне положення оцінює розташування країни відносно екологічного стану в регіоні та його вплив на екологічний стан у самій країні. Воно визначається ступенем наближення або віддалення країни від зон екологічної кризи. Понад 40 % площі самої України визнано територіями екологічної кризи, а значна частина Полісся внаслідок

АЕС є зоною екологічної

Польщі, Словаччини. В наш час до відносно

частково Карпати, Кримські гори та Волинь.

ПРАЦЮЄМО

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця

Схарактеризуйте економіко-географічне положення свого населеного пункту. Наведіть його позитивні та негативні риси.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Поясніть своїми словами, що означає поняття «економікогеографічне положення». Назвіть його складники. 2. Поясніть, як економіко-географічне положення країни впливає на рівень її економічного розвитку. 2 бали • 3. За особливостями транспортно-географічного положення розрізняють країни приморські, півострівні, острівні, країни­архіпелаги та континентальні (без безпосереднього виходу

Терміни та географічні назви до скарбнички знань: адміністративнотериторіальний устрій, адміністративна одиниця; Схі́дна Галичина, Волинь, Бессарабія, Півні́чна Буковина, Закарпаття, Придністров’я.

Коротко про головне Державний лад в Україні. Характерні риси Української держави закріплені

Конституції. Україна

(адміністративні одиниці), залежно

території, збалансованості розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, географічних, економічних, етнічних та культурних особливостей. За Конституцією Україна має трирівневу систему адміністративнотериторіального устрою (мал. 48). Одиницями

РЕГІОНАЛЬНИЙ

27 адміністративних одиниць:

• Автономна Республіка Крим (АРК).

• Області (24).

• Міста зі спеціальним статусом: Київ, Севастополь

СУБРЕГІОНАЛЬНИЙ • Райони (136)

БАЗОВИЙ

• Міста (461).

• Селища (881).

• Села (>27 000)

Населені пункти:

ДОПОМІЖНИЙ • Райони в містах: 24 міста з районним

• Об’єднані територіальні громади (ОТГ): 1488 (2024 р.)

Мал. 48 Трирівнева система адміністративно­територіального устрою України Завдання. 1. За малюнком поясніть, які адміністративні одиниці становлять регіональний, субрегіональний та базовий рівні адміністративно-територіального устрою України. Розкажіть, у

альна реформа, яка триває в Україні з

року, полягає

наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» замість понад 11 тисяч місцевих рад

яка межує з чотирма державами;

Міські громади Києва і Севастополя, а також Чорнобильської зони відчуження не входять до складу жодної ОТГ. Через російську окупацію поки що не поділена на громади Автономна Республіка Крим.

Історичні землі України та історико-етнографічні регіони. Крім офіційного адміністративно-територіального поділу в Україні збереглися назви історико-етнічних регіонів, які формувалися протягом століть. Ураховуючи різноманітні природні умови, історію формування племен та етносів, матеріальну й духовну спадщину виділяють декілька історико-етнографічних регіонів (мал. 50). Унаслідок неодноразових переділів територій сучасні політичні

з етнічними українськими

Зміна державних кордонів України у XX—ХХІ ст. У 1917 р. у Києві було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), а в 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини у Львові — незалежну ЗахідноУкраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. відбулося об’єднання УНР і ЗУНР у єдину державу. Нині ця дата є державним святом — Днем Соборності України. Але незалежна Україна

ЗЕМЛІ, ЩО УВІЙШЛИ

ДО СКЛАДУ УРСР:

1921–1939 рр.

1939 р. (пакт

Ріббентропа–Молотова)

1940 р. (окупація

Північної Буковини

і Південної Бессарабії)

1945 р. (договір із

Чехословаччиною)

1951 р. (договір із Польщею)

1954 р. (договір із РРФСР)

ЗЕМЛІ, ЩО ВІДІЙШЛИ ЗІ СКЛАДУ УРСР:

1925 р. (до РРФСР)

1940 р. (до Молдови)

1945 р. (до Польщі)

1951 р. (до Польщі)

столиця України до липня 1934 р.

Західна Волинь

Північна Буковина

Південна Бессарабія

Придністров’я

Закарпаття

Крим

4. Підготуйте проєкт «Чи є передача

У 2014 році в результаті військової агресії росія анексувала Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. А у 2022 році були окуповані східні та південні регіони України й незаконно включені до складу РФ. Україна за підтримки світової демократичної спільноти прагне відновити історичну справедливість та повернути свої права на тимчасово окуповані території. Проєкт для краєзнавця:

1. Простежте шлях формування території області, у якій розташований ваш населений пункт, в історії об’єднання українських земель.

2. За інформаційними джерелами визначте, у межах якої історикогеографічної землі ви мешкаєте, і вкажіть землі, що є вашими сусідами. Роботу оформіть у вигляді карти-схеми «Історико-географічні землі мого рідного краю».

3. Складіть економіко-географічний паспорт свого населеного пункту за планом: а) назва населеного пункту; б) адміністративний район; в) адміністративна область; г) заснування; д) положення відносно морських чи річкових об’єктів, що мають вплив на розвиток території; е) сусіди та рівень їх економічного розвитку; є) транспортне сполучення з центром району, області, їхнє значення.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів 1 бал • 1. Поясніть своїми словами, що таке адміністративно-територіальний устрій та адміністративна одиниця. 2. Розкажіть про сучасну систему адміністративно-територіального устрою України. 2 бали • 3. По-

Пригадайте.

системою числення? 3. Для чого потрібна система відліку часу?

Терміни до скарбнички знань: час: місцевий, поясний,

сві́тній час (UT), східноєвропейський, київський. Коротко про головне

планеті

сах між меридіанами (тобто

в географічній довготі), тим більша різниця в місцевому часі. Оскільки день настає зі сходу на захід, відповідно місцевий час зростає в протилежному напрямку. Тому за умови просування від певного меридіана на кожний 1° довготи на схід

місцевий час зростає на 4 хвилини, а на захід — зменшується.

Поясний час. Місцевим часом користуватися незручно. Адже в разі пересування на схід чи захід навіть на незначну відстань слід було б змінювати час: на схід додавати 4 хвилини на кожний 1° довготи, на захід віднімати. Тому для зручності

постійних мешканців, прийнятий місцевий час, який визначається за положенням Сонця.

Положення України на карті часових поясів. Для зручності

часу нехтують чіткими межами поясів та умовно вважають, що вся територія

на схід і на захід від середнього меридіана, тим більше зростає різниця поясного часу з місцевим. Київ лежить на 30°30' сх. д. Тобто похибка часу становить +2 хв, оскільки: 30°30' сх. д. – 30° сх. д. = 0°30' (тобто пів градуса); 0°30' · 4 хв = 2 хв. Літній час. Протягом більше ніж 40 років Україна та ще близько 60 країн світу, користувалися літнім часом. Літній час — сезонний час, який установлюється

материків. Лінія зміни дат проходить лише по океану. Немає жодного місця на планеті (крім Антарктиди), де вона проходила б суходолом.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • у групі • у парі • аналізуємо

ПРАКТИЧНА РОБОТА (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця З’ясуйте, у якому часовому поясі розташований ваш населений пункт. Розрахуйте:

Тема 1.

Вивчаючи тему, ви

9 усвідомити

9 проаналізувати за геологічною

9

9 переконатися

9 знаходити на фізичній карті України низовини, височини, гори, найбільші тектонічні структури, басейни або родовища корисних копалин України;

9 досліджувати тектонічні структури та геологічну будову території України за допомогою тематичних карт;

9 установлювати взаємозв’язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території України;

9 класифікувати корисні копалини за використанням та закономірностями їх поширення;

9 обґрунтовувати необхідність раціонального використання мінеральних ресурсів;

9 використовувати

них проблем.

Пригадайте.

Географічні назви до скарбнички знань: низовини Причорноморська, Придніпровська, Полі́ська, Закарпатська; Північнокримська рівнина; височини Придніпровська, Приазовська, Поді́льська, Волинська, Хотинська, Донецька, Середньоруська; гори Украї́нські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман­Кош).

-

Коротко про головне Форми земної поверхні. Неоднакові абсолютні висоти земної поверхні зумовлюють наявність на нашій планеті різних форм рельєфу. Форми рельєфу — нерівності земної поверхні, сукупність яких утворює рельєф. За розмірами

Низовини h = –5–200 м

• Причорноморська (120–150 м), Куяльницький лиман, –5 м

• Північнокримська (40 м)

• Придніпровська (50–170 м)

• Поліська (150–200 м), Словечансько-Овруцький кряж, 315 м

• Закарпатська (100–120 м)

Височини h = 300–400 м

• Придніпровська (150–320 м)

• Приазовська (150–300 м), г. Бельмак-Могила, 324 м

• Подільська (150–300 м), г. Камула, 471 м

• Волинська (220–250 м)

• Передкарпатська (300–600 м)

• Хотинська (250–450 м),

г. Берда, 515 м

• Донецький кряж (175–300 м), г. Могила-Мечетна, 367 м

• Середньоруська (190–200 м)

ГОРИ Молоді гірські системи

• Українські Карпати (1200–1600 м), г. Говерла, 2061 м

• Кримські гори (250–1500 м), г. Роман-Кош, 1545 м

Гори 5 %

Загальний план будови поверхні України. Рельєф — важлива природна умова, яка впливає на освоєння території людиною. Україна — переважно рівнинна країна (мал. 54). Більша її частина розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини, де середня висота становить 175 м, найвища точка — гора Берда (515 м). Мінімальні відмітки висоти, зафіксовані на морських узбережжях,

виділяються великі за площею

Низовини. Переважна частина площі України припадає на низовини. Найбільші за площею розташовані

сході та півночі нашої держави (мал. 55, 1, 2, 3).

На півдні простягається Причорном

соти становлять 120–150 м. Вона

моря.

заболочена Поліська низовина. Її середні висоти 150–200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра. Поверхня переважно плоска, складена наносами як талих вод давнього льодовика, так і роботою річки Прип’ять та її приток. Серед рівнинної поверхні трапляються окремі підвищення. Вони являють собою виступи твердих гірських порід щита. На крайньому заході України лежить невелика за площею Закарпатська низовина з пересічними висотами 100–120 м. Її поверхня плоска з незначним похилом у бік річки Тиси. Окремі підвищення зустрічаються в районі міста Берегове, які досягають висоти 369 м. За походженням це згаслі вулкани.

Височини. Центральні, західні та східні частини України займають височини (мал. 55, 4, 5, 6). Вони є вододілами між найбільшими річковими басейнами.

Найбільшою за площею є Придніпровська височина. Вона розташована на правому березі

похил на південний схід. На лівому березі Дніпра

та гроти, стрімкі підйоми та спуски, —

це притаманне рельєфу Приазовської височини. Продовженням Придніпровської височини

височина. Її височини коливаються від

півночі. Поверхня дуже розчленована долинами річок та балками. На височині виокремлюють окремі пасма горбів, що створює ілюзію гірської країни. За це Подільську височину називають «українською Швейцарією». Подекуди серед гірських порід на Поділлі трапляються рештки давніх коралів. У гіпсових породах є численні карстові печери. На північному заході України розташована Волинська височина. Середні висоти тут становлять 220–250 м, а в найвищій частині сягають 342 м. Південніше, у

України своїми схилами заходить Середньоруська височина, дуже розчленована ярами та балками. У межах України її середні висоти становлять 190–200 м, найбільша — 234 м.

1

2

Гори. На заході та крайньому півдні України простягаються молоді гірські системи Українських Карпат та Кримських гір (мал. 56). Українські Карпати є частиною великої карпатської гірської країни. Це середньовисотні гори з округлими вершинами та пологохвилястими схилами. Вони складаються з кількох різних за висотою хребтів. Пересічні висоти коливаються від 600 м до 1700 м, а 6 вершин долають відмітку 2000 м. Серед них і найвища точка України — г. Говерла (2061 м). Процеси горотворення в Карпатах не завершилися й донині, тому час від часу тут трапляються землетруси силою до 6–7 балів. Є в Українських Карпатах і згаслі вулкани, які утворюють суцільний Вулканічний хребет. Кримські гори — унікальний куточок природи. Хоча ці гори молоді, їхні пересічні висоти становлять лише 440 м. Вони складаються з трьох паралельних пасом, висота яких зростає з півночі на південь. Найвище Головне пасмо має плоскі вершини, укриті гірськими луками. Їх називають яйлами. Найвища точка Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Про активні процеси

летруси силою

шириною від 2 до 8 км. На сході над

гора (577 м).

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток) Проєкт для краєзнавця

осадові та метаморфічні гірські породи? 5. З якими

та класами хребетних тварин ви ознайомилися на уроках біології? Терміни до скарбнички знань: еони: гадей, архей, протерозой, фанерозой; геологічні ери: палеозойська, мезозойська, кайнозойська; епохи горотворення: байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська, альпі́йська.

Коротко про головне Геологічне літочислення. Історія

близько 4,6

будову,

планети, який відрізняється від суміжного (мал. 57). Еони поділяють на 10 геологічних ер, що відповідають часові утворення певних

порід. Більшість ер, у свою чергу, поділяють на

ічні

іоди. Кожний з них відповідає певному етапу розвитку земної кори та органічного світу. Послідовність

бражена в геохронологічній шкалі

який охоплює майже 90 % усього геологічного часу. Завдяки сучасним методам досліджень про ті віддалені часи накопичують усе більше й

більше знань, що спричиняє уточнення геохронологічної шкали.

Перші понад пів мільярда років тривав еон гадей (з грец. — за іменем бога підземного царства). Тоді наша планета не мала земної кори. Земля являла собою велетенську розігріту кулю. У розплавлених надрах важкі речовини опускалися до центру, формуючи ядро, а легкі піднімалися до поверхні, утворюючи мантію. Планету бомбардували метеорити. Повсюдно вивергалися вулкани. З їхніх газів виникла первинна атмосфера, але кисню в ній майже не було. Життя за таких умов було неможливе. Еон архей (з грец. — давній) охопив наступні півтора мільярди років. У ті часи хлюпотіло позбавлене життя море. Вулканізм мав глобальний характер. Первинні невеликі материки являли собою велетенські застиглі потоки лави. Близько 3 млрд років тому в океані на мілководді виникли перші мікроорганізми. Еон протерозой (з грец. — раннє життя) тривав наступні понад два мільярди

життя») — це час яскраво вираженої присутності живих організмів на всій планеті. Його поділяють на 3 геологічні ери: палеозойську, мезозойську й кайнозойську. Палеозойська ера. У гірських породах початку палеозою (з грец. — раннє життя) різко збільшується кількість решток давніх тварин, що назвали «вибухом життя» (мал. 58). Протягом усієї ери відбулося колосальне збільшення видів рослин і тварин. Але еволюція організмів супроводжувалася

терики

цього материка був сухим і спекотним. Це

до вимирання вологолюбної флори й фауни пізнього палеозою. Папороті змінили посухостійкі голонасінні рослини, а земноводних тварин — плазуни (рептилії), яких назвали динозаврами. Останні опанували всі сфери життя: суходіл, повітря, воду. У середині мезозою з’явилися покритонасінні (квіткові) рослини та перші птахи і ссавці. З часом Пангея почала розколюватися на Гондвану та Лавразію. Між ними виник океан Тетіс. У місцях зіткнення літосферних плит відбувалося мезозойське горотворення. Кайнозойська ера. У кайнозойську еру (з грец. — нове життя) материки та океани поступово набувають сучасних обрисів (мал. 61). У місцях зіткнення літосферних плит проявляється альпійська епоха горотворення, у результаті якої утворюються величезні пояси гір. Серед них — Карпати та Кримські гори. Клімат палеогену та неогену був теплим і вологим, тому на суходолі жили теплолюбні рослини та тварини. У четвертинному

відтворити

балів 1 бал

Пригадайте. 1. Які ви знаєте тектонічні структури? У яких частинах літосферних плит вони переважно сформувалися? 2. Як пов’язані між собою тектонічні структури та форми рельєфу? 3. Що показано на тектонічній карті?

Терміни до скарбнички знань: платформа, область складчастості, щит, плита

Коротко про головне Тектонічні структури та їх види. Унаслідок безперервних горизонтальних рухів літосферних плит, на планеті виникли різні за утворенням, віком та розмірами ділянки земної кори — тектонічні структури (мал. 62). Вони бувають двох видів: платформи та області складчастості. У центрі літосферних плит сформувалися платформи. Мал. 62. Тектонічні

рактером поверхні рівнин та гір. Будова та вік платформ. У будові платформи виділяються два «поверхи»: кристалічний фундамент

платформи складений давніми твердими магматичними та метаморфічними породами. В окремих місцях фундаменту збереглися складки, що свідчить про існування тут у минулому складчастого пояса. За сотні мільйонів років зовнішні процеси його зруйнували. Унаслідок цього зверху на фундаменті сформувався осадовий чохол, складений пухкими породами різного віку: від палеозойського до кайнозойського. Ті частини платформ, де кристалічний фундамент виступає на поверхню, називають щитами. Вони являють собою потужні виливи лави на земну поверхню в давні геологічні часи. Ділянки платформ, де кристалічний фундамент укритий осадовим чохлом, називають плитами. На плитах в окремих ділянках фундамент прогинається у формі складок або просідає сходинками. Це — западини. Товщина осадового чохла в них дуже зростає. Там, де фундамент близько підходить до поверхні, а осадовий чохол тоншає, виступають кристалічні масиви. Вік платформи визначається віком її

та

платформи. Фундамент давніх платф

розломами (мал. 63). Більшість території

давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа. Рівнинна частина

півострова лежить на молодій Скіфській платформі. Невеликі площі на крайньому заході України займає молода Західноєвропейська платформа. Області складчастості Українських

(AR­PR): 1 — Український щит; 2 — Волино-Подільська плита. Западини: 3 — Галицько-Волинська; 4 — Причорноморська; 5 — Дніпровсько-Донецька. Кристалічний масив: 6 — Воронезький. ІІ. МОЛОДІ ПЛАТФОРМИ (пізній PZ): 7 — Скіфська; 8 — Західноєвропейська.

ІІІ. ОБЛАСТІ СКЛАДЧАСТОСТІ: 9 — Донецька (пізній PZ); 10 — Середземноморська (KZ): 10.1 — Карпатська: а — Передкарпатський прогин, б — Карпатська складчаста споруда, в — Закарпатська западина); 10.2 — Кримська.

Мал. 63. Тектонічні структури України Завдання. 1. Користуючись мал. 63, знайдіть межі платформ та областей складчасті на території України. 2. Відшукайте тектонічні структури Східноєвропейської платформи: щити, плити, западини, кристалічні масиви. Підпишіть їх на контурній карті. 3. Зіставивши мал. 63 з фізичною картою України, знайдіть відповідність

тощо.

Мал. 64. Український щит на берегах Дніпра: виступи докембрійських

Завдання. 1. Пригадайте, як утворилися граніти. 2. Поясніть, чому Дніпро, Південний Буг та ряд їхніх приток мають гранітні береги,

пово занурюється під осадовий чохол. Так, на захід від нього лежить Волино-Подільська плита. Тут фундамент похило опускається на глибини 2–2,5 км. В окремих місцях сформувалися глибокі западини, де фундамент опускається ще глибше: на північному заході — Галицько-Волинська (на глибину 3–7 км), на півдні — Причорноморська (0,6–3,2 км), на сході — Дніпровсько-Донецька (від 4–6 до 18–20 км). Усі западини заповнені потужними товщами осадових порід, із якими пов’язані родовища вапняків, глини, піску, крейди, мергелю, а також нафти та природного газу. Північну частину

кількакілометрові улоговини осадовими породами, у

фундамент молодих

на значних глибинах під товстим осадовим чохлом.

ніть, чому в їхніх межах ведуть

різних за походженням корисних копалин. 3 бали • 5. На конкретних прикладах продемонструйте зв’язок між: а) тектонічними структурами та формами рельєфу; б) тектонічними структурами та корисними копалинами. 6. Поясніть, яке значення для людини має вивчення тектонічної будови території з точки зору: а) розвідки корисних копалин; б) запобігання негативному впливу на життя людини небезпечних стихійних явищ, пов’язаних з тектонічною будовою.

Пригадайте. 1. З яких речовин складається земна кора? 2. Які бувають за походженням гірські породи? 3. Які причини землетрусів? 4. Яку геологічну роботу виконують льодовики?

Терміни до скарбнички знань: геологі́чна будова, неотектоні́чні рухи, морена, лес.

Коротко про головне Геологічна карта. Геологічна будова території показує речовинний склад земної кори як результат її тривалого розвитку. Поширення різних за віком гірських порід можна простежити за геологічною картою. На ній способом якісного фону показують вік гірських порід, що виходять на земну поверхню, якщо умовно зняти чохол із наймолодших четвертинних відкладів, які трапляються майже повсюди. Для кращого розуміння кольори підсилені латинськими індексами. Щоб мати уявлення про вік гірських порід, які знаходяться під землею, будують геологічний профіль (мал. 65). За гірськими породами, як за сторінками книжки, можна прочитати історію кожної території, зазирнути на десятки й сотні мільйонів років назад. Гірські породи розкажуть, коли наступало й відступало море, формувалися й руйнувалися гори, сухим чи вологим був клімат, які живі істоти заселяли місцевість. Усе це не лише пізнавально, а й украй необхідно для пошуків корисних копалин. За геологічною картою видно, що на території України поширені гірські породи різного віку: від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних). Докембрійські

кладів на території України. Яке їх походження? 2. Поясніть, за яких умов такі породи могли сформуватися. Як ці знання сприяють відновленню геологічної історії територій їхнього залягання? 3. За геологічною картою з’ясуйте, у яких частинах України мезозойські породи виходять на земну поверхню. 4. Розкажіть, для яких потреб людина використовує ці гірські породи. 1 2 3

ери: 1 — крейда; 2 — гіпс; 3 — кухонна сіль

1. Роздивіться,

моря

Найактивніші неотектонічні рухи розмахом

до формування складчастих споруд

док зсування літосферних плит вони

Землетруси тут трапляються й донині. Епіцентри найбільш інтенсивних поштовхів формуються на території Румунії — у так

нча. В Україні поштовхи від неї

Êðîïèâíèöüêèé

Мал. 69. Південна межа Дніпровського зледеніння на території України

Завдання. 1. Роздивіться за картою, які території були вкриті Дніпровським льодовиком. Поміркуйте, за якими ознаками

вченим удалося їх відтворити. 2. Поясніть, чому південна межа зледеніння була такою нерівною. 3. Як вплинув льодовик на

З чотирьох етапів зледеніння Україна зазнала впливу лише двох. Максимальне, Дніпровське зледеніння вкривало Поліську низовину та потужним язиком спускалося по долині Дніпра до широти сучасного міста Дніпро (мал. 69). Про це свідчить наявна тут морена — льодовикові відклади, складені з валунів, гальки, піску, глини (мал. 70). Їх склад подібний до гранітних скель Північної Європи. Із часом талі води льодовика, що відступав, нанесли піски. Під впливом льодовиків, води та вітру сформувалася особлива гірська порода — лес. Це порожниста пилувата порода сіро-жовтого кольору. Найпотужніші шари лесу відклалися в западинах. Так, у Причорноморській западині вони досягають 35–40 м. Немає цієї породи

Донецькому кряжі та в горах. Лес відіграв велику роль у ґрунтоутворенні. На ньому сформувалися українські чорноземи.

Пригадайте. 1. Які внутрішні

роль у рельєфоутворенні? 2. Що

відомо

зовнішні геологічні процеси? 3. Які форми рельєфу створені різними зовнішніми процесами?

Географічні назви до скарбнички

суфозія, абразія, денудація.

Коротко про головне Розвиток форм рельєфу. Форми рельєфу постійно зазнають змін у результаті взаємодії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. Їх походження, зовнішній вигляд, історію розвитку, постійні зміни та закономірності поширення досліджує наука геоморфологія (від. грец. — земля + форма + наука). Розташування та утворення форм рельєфу на певній території називають її геоморфологічною будовою та відображають на однойменній тематичній карті. За походженням і зовнішнім виглядом виділяють різні генет

рельєфу (мал. 71). Типи рельєфу, створені поверхневими текучими

поверхневих текучих вод виникли во

ні форми рельєфу. Це численні б

и

річкові долини (мал. 72). Такі форми рельєфу

у зв’язку зі значними коливаннями висот, що сприяє утворенню водотоків, достатньою вологістю клімату та наявністю на поверхні осадових порід, що легко розмиваються водою. Вони особливо поширені на високому правому березі Дніпра, на Подільській

Типи рельєфу, створені підземними водами. Наслідком

Створені

поверхневими текучими водами

Створені підземними водами

Створені морем

Створені вітром

Створені давнім льодовиком

Створені різними зовнішніми процесами

Створені вулканами

Водно-ерозійні: борозни, вимоїни, яри, балки, річкові долини.

Водно-акумулятивні: конуси виносу, річкові заплави, тераси

Карстові: карри (карстові борозни), карстові лійки.

Суфозійні: поди (степові блюдця)

Берегові: кліфи, пляжі, коси

Еолові: дюни, піщані пасма

Льодовикові: моренні рівнини, баранячі лоби, карри (цирки).

Водно-льодовикові: зандрові рівнини

Денудаційні: пасма, вали, уступи. Гравітаційні: зсуви, обвали, осипища

Вулканогенні: вулканічні конуси

Антропогенні: кар’єри, терикони, греблі Створені людиною

Мал. 71. Генетичні форми рельєфу в Україні Завдання. 1. Роздивіться схему й розподіліть генетичні форми рельєфу на такі, що утворені процесами зовнішніми, внутрішніми, антропогенними. 2. Виберіть із переліку форм рельєфу ті, які є у вашій місцевості. 3. Поміркуйте, формування яких форм рельєфу можна оцінити для життя та діяльності людини як позитивне, нейтральне, негативне, катастрофічне.

73. Наслідки роботи підземних вод: 1 — карст: сталактити печери Оптимістична в Тернопільській області; 2 — суфозія: під (степове блюдце), заповнений водою, у Запорізькій області Діаметр подів може сягати від кількох до кількох сотень метрів,

Підземні порожнини такого походження, оздоблені сталактитами та сталагмітами, називають карстовими

ерами. Вони найбільш поширені в Криму, на Поділлі, Донбасі. У Тернопільській

ходиться

267 км. Суфозія (з лат. — підкопування)

часток породи на малих глибинах, що супроводжується просіданням ґрунту. Так утворюються поди (степові блюдця) — пологі округлі або овальні западини, дно яких поступово підвищується до країв. Поди завдають шкоди землеробству. Навесні вони часто перетворюються в тимчасові озера.

Типи рельєфу, створені морем. У результаті роботи

сформувалися берегові форми рельєфу. Руйнівна робота моря — абразія —

призводить до формування прибережних урвищ, які називають кліфами (з англ. — скеля). Прибійна хвиля постійно руйнує берег, і кліф відступає в бік суходолу.

При цьому розширюється абразійна тераса. У результаті акумулятивної роботи моря намиваються пляжі та к

рельєфу,

До льодовикових форм рельєфу належать поширені на Поліссі моренні рівнини, де льодовик залишив кучугури принесеного уламкового матеріалу: перемішані валуни, гальку, пісок, глину. Тверді гірські породи Українського щита льодовик обточив та відшліфував до блиску, утворивши так звані баранячі лоби (мал. 75). У Карпатах від давнього зледеніння залишилися карри, або цирки (з лат. — круглий) — неглибокі улоговини у формі амфітеатру, часто заповнені водою озер. Талі води льодовика нанесли піски, утворивши на Поліссі водно-льодовикову форму рельєфу — зандрову (з ісланд. — пісок) рівнину.

Мал. 75. Льодовикові форми рельєфу: 1 — баранячі лоби (у місті Коростень на Житомирщині); 2 — карр, або цирк, заповнений водою (у Карпатах)

Завдання. 1. Пригадайте, яка частина України зазнала впливу

ня. 2. Поміркуйте, у яких частинах

давнім льодовиком.

Типи рельєфу, створені різними

ація (з лат. — оголення)

сукупність процесів руйнування та знесення гірських порід під дією різних зовнішніх процесів: води, вітру, льоду, сили тяжіння. Під їх впливом відбувається поступове вирівнювання поверхні. При цьому залишаються невеликі пасма, вали, уступи, складені більш твердими породами. Вони часто зустрічаються на Поліссі, Поділлі, у Приазов’ї, Придніпров’ї — де є виступи магматичних порід фундаменту платформи. Під дією сили тяжіння та за участю підземних вод утворюються зсуви.

Мал. 76. Зсуви — гравітаційні форми рельєфу: 1 —

утворення; 2 — наслідки Завдання. 1. За малюнком 76, 1 пригадайте, як утворюються зсуви та за якими зовнішніми ознаками їх можна розпізнати. 2. За зображеннями 76, 2 вкажіть, чим небезпечні зсуви. 3. Поясніть, як певні види людської діяльності (підрізання схилів, надмірна їх забудова, знищення природної рослинності тощо) посилюють формування зсувів. 4.

Типи рельєфу, створені людиною. Нині людина втручається у формування рельєфу в масштабах, зіставних із природними процесами. Наслідком її діяльності є утворення техногенних форм рельєфу. Після видобутку корисних копалин на поверхні землі залишаються кар’єри. Внаслідок складування відходів від переробки корисних

никають конусоподібні насипи

з’являються греблі.

ПРАЦЮЄМО

хто будують

і обробляють землю, споруджують порти і прокладають дороги, піклуються

своєї

та багато інших представників найрізноманітніших

нехтувати знаннями про рельєф. Проведіть спостереження за поширенням основних форм рельєфу вашої місцевості. З’ясуйте, які форми рельєфу переважали в минулому і як вони змінилися нині? Як вплинула діяльність людини на їх зміну? Спробуйте змоделювати

Пригадайте. 1. Як утворилися кам’яне та буре вугілля, природний газ, нафта, торф? 2. Що таке шахтний та кар’єрний способи видобутку корисних копалин? Які недоліки й переваги кожного з них?

Географічні назви до скарбнички знань: вугільні басейни: Донецький (Донбас), Льві́всько­Волинський, Дніпровський буровугі́льний; нафтогазоносні області: Дніпровсько­Донецька, Карпатська, Причорноморсько­Кримська.

Коротко про головне

Основні групи мінеральних ресурсів за їх використанням. Мінеральні ресурси, або

породи й мінерали, які людина

діяльності для забезпечення своїх

використати в майбутньому. Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Займаючи 0,4 % площі земного суходолу, наша держава у своїх надрах приховує близько 5 % світових запасів корисних копалин. Різноманітність геологічної будови території, що склалася під впливом багатьох геологічних процесів, зумовила широкий діапазон корисних копалин. Мінерально-сировинну базу України складають три різні за використанням групи мінеральних ресурсів: а) паливні (горючі), що дають тепло та енергію; б) рудні (металічні) — для виплавки металів; в) нерудні, які є сировиною для хімічної промисловості, будівництва, техніки. Оскільки корисні копалини бувають різними за походженням (магматичні, осадові, метаморфічні), їх розміщення тісно пов’язане з будовою земної кори. Паливні корисні копалини України. Із паливних корисних копалин у надрах нашої держави залягають кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці (мал. 77). Усі вони мають осадове органічне походження, тому приурочені

чохлів

та

платформ, а також до крайових

російську

Нафтогазоносні області: Дніпровсько-Донецька Карпатськ

шахтним (тобто підземним) способом. Переважають тонкі прошарки вугілля товщиною 0,5–2 м. Вони чергуються з пісками, глинами, вапняками. Часто вугленосні шари зім’яті в складки. У вугільних пластах багато горючого газу метану, що робить видобуток небезпечним. Перші шахти у Львівсько-Волинському басейні були закладені у 1952 р. Його площа — близько 10 тис. км2. Глибина залягання шарів вугілля — 300–700 м, товщина — від 60 см до 2,8 м. Вугілля високої якості — третина коксівного, проте воно високозольне (тобто містить багато домішок, що не згорають), забруднене сіркою. Буре вугілля. Буре вугілля утворилося з решток палеогенових та неогенових рослин і нашарувалося потужними пластами на поверхні Українського щита в його пониженнях. Так сформувався Дніпровський буровугільний басейн. Його площа сягає 100 тис. км2 і тягнеться від Житомирської до Херсонської області. Поклади були відкриті ще у ХVІ ст. Вони лежать на глибині 2–150 м. Тому на 80 % видобуток кар’єрний (тобто відкритий). Потужність вугленосних шарів велика: 15–40 м. Через його низьку теплотворну здатність

сується менше, ніж кам’яне. Нафта і природний газ. Поклади нафти і природного

Левову частку сировини дає Дніпр

всько-Донецька нафтогазоносна область, що приурочена до осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини. Нафтові поклади лежать на глибині до 4,5 км, газові — 5–5,8 км. Нафта якісна, з невеликим вмістом сірки. Газ метановий. Видобуток розпочався у 1952 р. Найстарішою, дуже виснаженою є Карпатська нафтогазоносна область. Тут поклади зосереджені в Передкарпатському крайовому прогині. Промисловий видобуток розпочався з кінця ХІХ ст. Щодо видобутку нафти область втрачає своє значення. Поклади газу є значно більшими. Найбільш перспективним вважається Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція, розташована в потужному осадовому чохлі молодої Скіфської платформи. Промислове освоєння природного газу тут триває з 1966 р. Частина газу видобувається

рію їх освоєння. Порівняйте їх із запасами України. Оформіть результати своїх досліджень у формі інфографіки (графіків, діаграм, таблиць). ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього

балів 1 бал • 1. На які основні групи поділяють мінеральні ресурси за їх використанням? 2. Назвіть

Географічні назви до скарбнички знань: залізорудні басейни та райони: Криворі́зький, Кременчуцький, Білозерський, Керченський; Ні́копольський марганцевий басейн; родовища руд кольорових металів: Іршанське, Самотканське, Побузьке, Микитівське, Мужі́ївське; родовища нерудних ресурсів: Розді́льське, Яворівське, Калуш­Голинське, Стебницьке, Бахмутське, Слов’янське, Сиваське, Солотвинське, Заваллівське. Коротко

Кременчуцький район

Самотканське

Побузьке Жовтоводське

Микитівське

Великотокмацьке Мужіївське

Вишківське

Залізні руди

Марганцеві руди

Залізні руди

Марганцеві руди

Титанові руди

Уранові руди

Хромітно-нікелеві руди

Ртутні руди

Золото

Бобриківське

Нікопольський басейн

Білозерський район

Керченський басейн

руд.

З’ясуйте, якого вони походження та

ся. 4. Поясніть, чому більшість родовищ рудних ресурсів знаходиться

щиті. 5.

80. Руди для чорної металургії (виплавки чавуну та сталі): залізні руди: 1 — магні́тний залізняк, або магнетит (вміст

50–65 %); 2 — червоний залізняк, або гематит (вміст заліза 50–60 %); 3 — бурий залізняк, або лімоні́т (вміст заліза 20–30 %); марганцева руда: 4 — піролюзит.

Завдання. 1. Якість залізних руд залежить від відсоткового вмісту в них металу: багаті — понад 50%, середні — 20–50%, бідні — менше 20%. Дослідіть за малюнком, які з руд належать до різних за якістю груп. Які вони мають зовнішні відмінності та походження? 2. Знайдіть на карті-схемі (див. мал. 79) басейни та райони залягання залізних та марганцевих руд в Україні. 3. У минулі часи використовували болотні за

вому басейні. Поклади, що сформувалися внаслідок руйнування поверхні Українського щита, розташовані

руд. На Кіровоградщині видобувають магматичного походження хромітово-нікелеві руди (Побузька

родовищ). Поклади ртутних руд тривалий час розроблялися на Донбасі (Мик

Яворівське

Стебницьке

Трускавецьке

Бориславське

Поляна

Миргородське

Березівське

Корнинське

Роздільське Слов’янське

Хмільник

Калуш-Голинське

Солотвинське

Самородна сірка Калійні солі

Кухонна сіль

Граніт

Крейда

Каолін

Вапняк Графіт

Бурштин

Берил, топаз, кварц

Лікувальні грязі

Озокерит

Мінеральні води

Заваллівське

Бахмутське

мал. 63), з’ясуйте, до яких тектонічних

сурсів. Поясніть таку особливість. 3. Аналогічні завдання виконайте щодо будівельної та технічної сировини. 4. За картою-схемою з’ясуйте, які частини нашої країни мають найбільше покладів нерудних корисних копалин. Поясніть, чому саме. 5. Оцініть запаси різних видів нерудних ресурсів у нашій державі.

Завдання. 1. З’ясуйте, для яких потреб використовуються корисні копалини, які

Сиваш в Азовському морі (мал. 82). Кухонну сіль тривалий час видобували в Солотвинському родовищі в Закарпатській западині. Нині в соляних шахтах зцілюють людей від недугів органів дихання. Будівельна сировина. Україна відома далеко за її межами своїм високоякісним будівельним камінням, яке часто використовують як облицювальний матеріал. Це граніти, лабрадорити, габро. Їх поклади — магматичного походження, вони зосереджені в межах Українського щита. Особливо відомі кар’єри в Житомирській області, де видобувають всесвітньо відомий український рожевий граніт. Також Україна має значні поклади кр

скляних пісків, різних сортів червоної глини, вапняку-ракушняку. У результаті вивітрювання поверхні Українського щита утворився каолін (біла глина), який використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративної скульптури, кахлю, як наповнювач при виробництві паперу. Чималі поклади високоякісного каоліну відомі

100

. Радіоактивні радонові води у Хмільнику на Вінниччині використовуються для ванн, що зцілюють недуги опорно-рухової та нервової систем. Найбільш знані курорти лікувальних грязей діють на Одещині (Куяльник), Миколаївщині, Донеччині, у Криму (Саки). Запаси українського озокериту (гірського воску) на Львівщині є найбільшими у світі. Ця сировина використовується у парфумерії, медицині, окремих галузях легкої промисловості.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця

Підготуйте інформацію про забезпеченість

рудними та нерудними корисними копалинами. Розкажіть, що вам відомо про історію їх відкриття та освоєння. За власними спостереженнями або спостереженнями ваших знайомих складіть тематичний перелік для створення колекції гірських порід, що зустрічаються у вашій місцевості. З’ясуйте їх походження та можливості використання.

1 бал • 1. Назвіть приклади різних за призначенням рудних

та нерудних ресурсів. Поміркуйте, чи є можливість за

6. Хоча територія України досить детально досліджена

корисних копалин. Знаючи будову земної кори, поміркуйте,

Вивчаючи тему, ви зможете:

9 назвати основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники, типи клімату;

9 порівняти особливості зволоження в різних частинах України, кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами;

9 усвідомити значення прогнозу погоди для життєдіяльності людей;

9 зрозуміти наслідки впливу погодних умов на самопочуття та здоров’я людини;

9 дізнатися про можливості використання кліматичних ресурсів у побуті та різних сферах господарської діяльності в Україні;, навчитеся:

9 характеризувати особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України;

9 визначати за кліматичною картою особливості розподілу температури, повітря та опадів;

9 розрізняти небезпечні погодні явища та їх наслідки;

9 аналізувати погодні особливості

танням інтернет-ресурсів;

9 критично

року). У межах країни чітко простежується кліматична зональність: з північного заходу на південний схід зростають літні температури повітря та знижуються зимові, а кількість опадів поступово зменшується. Кліматотвірні чинники. Особливості клімату зумовлені дією групи пов’язаних між собою причин, які мають свою специфіку прояву на кожній території. Це кліматотвірні чинники — умови, які визначають характер клімату певної території. До них належать такі: космічні — сонячна радіація, планетарні — атмосферна циркуляція (переміщення повітряних мас), географічні — підстильна поверхня (особливості конкретної території, що взаємодіє

атмосферою

обміну теплом і вологою) (мал. 83). Мал. 83. Кліматотвірні чинники Завдання. 1. Поясніть, як сонячна енергія впливає на формування клімату. 2. Пригадайте, як називається горизонтальне переміщення повітря. Від чого залежить напрям руху повітря? Як він впливає на клімат? 3. Пригадайте, як на температуру повітря впливає абсолютна висота місцевості. Поясніть, чому саме. 4. Поясніть, як і чому змінюються основні кліматичні показники з віддаленням від океану. 5. Пригадайте, як теплі й холодні течії впливають на клімат узбережжя. Яка тепла течія

Сонячна радіація (І)

кількість теплової та світлової енергії, що надходить

від Сонця до земної

поверхні

Космічні чинники

КЛІМАТОТВІРНІ

Атмосферна циркуляція

горизонтальні та вертикальні переміщення повітряних

мас

Підстильна поверхня

• абсолютна висота місцевості;

• близькість до моря;

• вплив морських течій;

• альбедо поверхні;

• ступінь забруднення повітря

(І роз.). Вона менш потужна, ніж пряма радіація. У хмарні дні розсіяна радіація є єдиним джерелом сонячної енергії біля земної поверхні. Отже, поверхні планети досягають два види радіації (пряма та розсіяна), які разом складають сумарну сонячну радіацію (І сум.). Та частина сонячної радіації, що відбивається від поверхні землі або хмар, називається відбитою (І від.). Частину сумарної радіації, що нагріває земну поверхню, а від неї потім нагрівається повітря, називають погл

радіацією (І погл.). Її кількість визначається як різниця сумарної та відбитої радіації.

(мал. 85). Якщо вони падають під дуже гострим кутом, то поширюються на велику площу й нагрівають її слабо. До того ж промені проходять довший шлях крізь атмосферу й більше нею поглинаються. Відповідно від нагрітої поверхні потім нагрівається повітря.

t низька

t висока

t низька

Мал. 85. Кут падіння променів Сонця на земну поверхню Завдання. 1. Роздивіться за малюнком, як змінюється кут падіння променів Сонця на земну поверхню від екватора до полюсів. 2. Пригадайте, у які дні року Сонце

Залежно від географічної широти кут падіння променів Сонця на земну поверхню зменшується від екватора до полюсів (відповідно від 140 до 50 ккал/см2 на рік), а отже, зменшуються температури повітря. Територія України має значну протяжність із півночі та південь, тому й кут падіння променів Сонця неоднаковий. На півночі він менший, на півдні — більший. Також у зв’язку з нахилом земної осі Сонце піднімається над горизонтом під неоднаковим кутом у різні пори року. Полуденну висоту Сонця над горизонтом у різні дні року можна розрахувати за формулою:

лення сонця. Схилення

температури

Сонячна радіація є

температуру повітря — одну з головних характеристик клімату. Упродовж року температури повітря змінюються відповідно до сезонних змін кількості радіації, зумовлених зміною полуденної висоти Сонця. Розподіл середніх температур січня і липня по території України можна простежити за ізотермами на кліматичній карті. У зв’язку зі зростанням сумарної радіації з півночі на південь у такому самому напрямку переважно зростає і температура повітря. Так, на Поліській низовині середньосічнева температура становить –5…–8 °С, у центральній частині країни вона зростає до –4…–6 °С, а в Криму, залежно від місцевості, коливається від –1 °С до +4 °С. Середньолипневі температури відповідно зростають з півночі на південь від +18 °С… до +23 °С. У такому

напрямку зростає тривалість безморозного періоду: від 170

на півночі до 270 на південному

сонячна радіація,

несе відлигу з туманами та мокрим снігом, а влітку — прохолодну дощову погоду. Чим далі від узбережжя океану, тим ці властивості виявляються слабше. Над центром Євразії формуються континент

повітряні маси. Їх надходження зумовлює суху погоду із сильними

морозами взимку та значною спекою влітку. Арктичні повітряні маси періодично надходять в Україну з поривами північного вітру з полярних широт. Вони дуже прозорі, холодні й сухі протягом року, тому приносять стрімке похолодання й унеможливлюють опади. За нетривалий час температура може знизитися на 10–12 °С. Навесні та восени це призводить до заморозків. Тропічні континентальні повітряні маси приходять в Україну переважно влітку з Північної Африки або Центральної Азії. Вони сильно запилені. Їх надходження зумовлює стрімке підвищення температури повітря та тривалу посуху. У зв’язку з глобальним потеплінням тровеликі рухомі об’єми повітря з певними властивостями: температурою, вологістю, прозорістю та ін.

Помірні (ППМ)

• морські (мППМ): ; аt°

• континентальні (кППМ): ; Аt°

Надходять протягом року з Атлантичного океану із західними вітрами (мППМ) або з центру Азії (кППМ) зі східними вітрами

(ПМ)

Арктичні АрПМ)

• континентальні (кТПМ): ; –t°

Тропічні (ТПМ)

• континентальні (кТПМ): ; +t°

Періодично надходять з вітрами північного напрямку

Надходять влітку з вітрами південного напрямку Властивості ПМ: – вологі; — сухі; –t°– холодні; +t°– теплі; Аt° — великі річні

у помірні широти — західне перенесення. Він переміщує

материка,

Мал. 87. Пояси сталого атмосферного

горизонтальні переміщення повітряних мас Атмосферні фронти межа між повітряними масами з різними властивостями

• постійні; • періодичні (добові — бризи, сезонні — мусони)

холодний: ; –t°

Атмосферні вихори

вертикальні переміщення повітряних мас

теплий: ; +t° • циклони: • антициклони:

Карпати та Кримські

затримують

повітря. Тому їхні західні схили більш зволожені (1500–2200 мм опадів на рік), ніж східні. Гори також затуляють рівнини від проникнення з півночі холодного арктичного повітря: Карпати — Закарпатську низовину, Кримські гори — південний берег Криму, де від’ємні температури повітря трапляються нечасто. Рівнини ж легко пропускають різні повітряні маси, що є причиною частих змін погоди. Атмосферні фронти. При зіткненні двох різних повітряних мас виникає атмосферний фронт (з лат. — лоб) — межа між повітряними масами з різними властивостями (мал. 89). Коли атмосферний фронт проходить над якоюсь територією, одні повітряні маси над нею змінюються іншими. Відповідно замінюється й погода. Атмосферні фронти непостійні — вони виникають, активізуються і потім зовсім зникають. Якщо насувається холодне повітря, виникає хол

підіймається вгору. На лінії

коли тепле повітря вклинюється в холодне, виникають циклони. Циклон (з грец. — той, що обертається) — вихороподібний рух повітря величезного діаметра (1–3 тис. км) зі зниженим атмосферними тиском у центрі та високим на периферії (мал. 90). Від цього повітря починає стікатися від периферії до центру. У зв’язку з осьовим обертанням Землі в північній півкулі повітря рухається проти руху стрілки годинника, у південній — за її рухом. При насуванні циклону посилюється вітер, уздовж теплого фронту йдуть обложні опади, холодного — зливи з грозами. Циклони швидко переміщуються: 30–40 км/год. В Україну вони надходять з Атлантичного океану, де формуються в районі острова Ньюфаундленд. Щороку західні вітри приносять до 45 циклонів, які зумовлюють 130 діб із нестійкими погодними умовами. Антициклон є повною протилежністю циклону. Антициклон — вихороподібний рух повітря величезного діаметра (3–4 тис. км) з високим атмосферним тиском у центрі та низьким на периферії. Тому повітря рухається

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

ОЦІНЮЄМО

1 бал

1. Що таке атмосферна циркуляція? 2. Якими іншими словами ви могли б замінити поняття «атмосферна циркуляція»? 2 бали • 3. Розкажіть, де формуються, які властивості мають та як впливають

мас. 4. Що називають атмосферним фронтом? Чому він має

Пригадайте. 1. Як між собою

температура повітря та атмосферний тиск? 2. Що таке кліматичний пояс? 3.

основні кліматичні пояси від перехідних? 4.

змінюються кліматичні пояси?

Терміни до скарбнички знань: випаровуваність,

Коротко про головне Велика вісь Євразії. На розподіл

показників в Україні

Мал. 91. Велика вісь Євразії (у зимовий період)

Завдання. 1. Користуючись картосхемою, поясніть, за рахунок яких областей тиску формується так звана Велика вісь Євразії. Розгляньте, як вона впливає на атмосферну циркуляцію над Європою загалом та Україною зокрема. 2. Поясніть, як впливає Велика вісь Євразії на перерозподіл

опадів та температури повітря в Україні. 3. Зробіть висновок, якими ознаками відрізняються кліматичні умови північно-західної та південно-східної частин України.

циклональний тип погоди. Південніше осі панують сухі східні вітри та антициклональна погода. Коефіцієнт зволоження. Річна кількість опадів не дає повного уявлення про рівень забезпеченості території вологою. Необхідно враховувати ще випаровуваність — імовірно можливе випаровування за умови необмежених запасів вологи. Чим більше надходить сонячного тепла, тим більше може випаровуватися води, звичайно за умови, якщо випадає достатньо опадів. Адже випаровуваність може бути значною, а реальне випарування малим. У теплий період року випаровуваність, природно, більша, ніж

вона становить 850 мм, на півдні та сході — 1100 мм. Коефіцієнт зволоження (К) — це відношення кількості опадів до випаровуваності за той самий період (найчастіше за рік). Його розраховують за формулою: К = Опади (мм) : Випаровуваність (мм). Якщо К > 1 — зволоження надмірне; К = 1 — достатнє; К < 1 — недостатнє; К < 0,3 — бідне. На території України коефіцієнт зволоження зменшується від 0,8–1 на півночі до 0,4–0,6 на півдні. Він істотно впливає на розподіл і режим поверхневих вод, формування ґрунтів, визначає тип рослинності, дає змогу правильно спланувати райони вирощування різних за потребою у воді сільськогосподарських культур. Закономірності зміни кліматичних показників в Україні. Клімат України характеризується загалом комфортними температурами й достатнім зволоженням. Через дію кліматотвірних чинників кліматичні показники в Україні змінюються зонально. Континент

та мрякою. Із вересня-жовтня можливі заморозки. У листопаді середньодобова температура стає від’ємною, може утворюватися сніговий покрив. Зима відносно тепла через надходження атлантичного повітря з циклонами. Морози змінюються тривалими відлигами. Початком весни вважається період, коли середньодобові температури повітря переходять через 0 °С. Навесні погода нестійка, можливі заморозки.

Мал. 92. Кліматичні пояси, області та підобласті України

область

Субтропічний Підобласті: середземноморська область

атлантикоконтинентальна континентальна

Завдання. 1. Користуючись картосхемою, з’ясуйте, у межах яких кліматичних поясів, областей та підобластей розташована територія України. У які з них потрапляє

складає 740 мм, а показник випаровуваності

таке

ження? 2) обчисліть річну кількість опадів у Полтаві, якщо показник випаровуваності становить 598 мм, а коефіцієнт зволоження — 0,95.

Кліматичні підобласті помірного пояса. У межах помірного кліматичного пояса виділяють дві кліматичні

Мал. 93. Кліматичні діаграми міст України з різними типами клімату: 1 — Львів (помірний атлантико­континентальний); 2 — Одеса (помірний континентальний); 3 — Ялта (субтропічний середземноморський) Завдання. 1. Пригадайте, який показник зображений на кліматичній діаграмі графіком, а який — стовпчиковою діаграмою. Яку інформацію можна добрати за кліматичною діаграмою? 2. За кліматичними діаграми визначте для кожного з міст: а) середні температури

105 ккал/см2 до 120 ккал/см2.

тепле (+21... +23 °С), зима помірно холодна (–1 °С... –7 °С).

опадів становить 450–350 мм на рік. Зволоження недостатнє. Сніговий покрив нестійкий: може періодично формуватися з грудня до кінця лютого. Щороку трапляються посухи, суховії, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству. У Кримських горах випадає багато опадів (900–1100 мм). Середні температури

становлять

січня

від –3 °С до –5 °С. Субтропічний кліматичний пояс. Південний берег Криму

дить у субтропічний кліматичний пояс. На цю територію надходить 125 ккал/см2 на рік сонячної радіації.

маси та встановлюється область низького атмосферного тиску. Влітку приходять сухі й спекотні тропічні маси та формується область підвищеного атмосферного

вологою недостатньо мати уявлення лише про річну кількість опадів. Які ще потрібні показники?

3 бали • 5. Чим можна пояснити той факт, що найпосушливіші місця в Україні розміщені на самому узбережжі моря. 6. Поясніть, які позитивні та негативні риси має кожний із типів клімату України. Які, на вашу думку, кліматичні умови є найбільш комфортними для проживання людини та її господарської діяльності? Відповідь обґрунтуйте.

Коротко про головне Спостереження за погодно-кліматичними умовами. Спостереження

чення. Недаремно люди здавна навчилися передбачати погоду за місцевими ознаками і склали для цього

важливо прогнозувати погоду

сільського

водіїв, моряків, льотчиків. Оскільки показники погоди швидко змінюються, за ними регулярно спостерігають на метеорологічних станціях, які розташовані в багатьох куточках планети. Там зі спеціальних приладів знімають показники кожні три години. В Україні перші любительські метеостанції з’явилися ще на початку ХІХ ст., а синоптична метеослужба запрацювала в перші десятиліття ХХ ст. Нині в державі функціонують

Вторинний холодний

(зімкнулися теплий і холодний фронти)

Напрямок і швидкість вітру (велике перо – 5 м/сек, мале перо – 2,5 м/сек)

Туман Слабкий сніг Помірний дощ

Кількість хмар

Мал. 94. Синоптична карта Європи Завдання. 1. Роздивіться подану синоптичну карту та: а) з’ясуйте, які характеристики погоди та якими способами позначені на

передбачає погоду: народні прикмети чи метеорологічна служба? Несприятливі та стихійні погодні явища. Явища погоди, які ускладнюють життя та роботу людей, називають несприятливими. Якщо ж вони мають значну руйнівну силу, завдають великої матеріальної шкоди або призводять

Пов'язані

з переміщенням повітря

• смерч;

• суховій;

• пилова буря;

• заметіль

Пов'язані з коливанням температури

• спека, сильні морози;

• заморозки;

• ожеледь;

• ожеледиця

95.

Пов'язані з коливанням кількості опадів

• посуха;

• злива;

• туман

Пов'язані із забрудненням повітря

• смог: – вологий

сухий (фотохімічний)

3 — пилова буря (Україна, квітень 2024 р.) Сильний вітер, що переносить дрібні гірські породи та частки ґрунту. Знищує посіви, заносить дороги, водойми. Для запобігання застосовують снігозатримання, створюють

1

роки вона перевищує +40 °С. Може спричиняти лісові та торф’яні

4

рослин.

2 — злива Сильною вважається злива, якщо вона триває менше 12 годин та випадає опадів понад 50 мм на рівнинах та 30 мм в горах. Супроводжується градом, шквалом (поривами вітру 15-40 м/с). Завдає шкоди електролініям, окремим будівлям, деревам, затоплює

3 — туман Скупчення в повітрі найдрібніших крапель

є дим лісових, торф’яних чи степових пожеж, викиди автомобільного транспорту та промислових підприємств.

Кліматичні ресурси України. Особливості клімату людина активно використовує у своїй діяльності (мал. 99). Невичерпні та екологічно чисті енергетичні ресурси атмосфери важливі для розвитку відновлюваної енергетики. До них належать сонячна та вітрова енергія. Найбільш сприятливі для розвитку вітрових

(ВЕС) причорноморські та карпатські райони. Уже працюють сонячні електростанції (СЕС), які займають значні площі в Одеській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Львівській областях, Автономній Республіці Крим. Вирощування тих

Енергетичні ресурси

• Сонячна енергія.

• Вітрова енергія.

від 100 діб на рік на півночі до 140 діб на півдні. Це дає можливість культивувати на півночі рослини, що швидко розвиваються та плодоносять, натомість на півдні — з довгим періодом вегетації. Коефіцієнт зволоження дає змогу правильно спланувати райони вирощування різних за потребою у волозі культур. Агрокліматичні показники в Україні дозволяють вирощувати більшість рослин помірного пояса. Оскільки вони не скрізь однакові, для потреб сільського господарства проведене агрокліматичне районування і створені спеціальні карти, які включені до навчальних атласів. Мал. 99. Кліматичні ресурси Завдання. 1. За малюнком поясніть,

Агрокліматичні ресурси

• Сума активних температур.

• Тривалість періоду з активними температурами.

• Коефіцієнт зволоження

Природно-рекреаційні ресурси

Ступінь кліматичного комфорту для організації туризму

ресурсів України.

за такими темами:

1. Використання кліматичних ресурсів у побуті та різних сферах

номічної діяльності в Україні.

2. Вплив погодних умов на самопочуття та здоров’я людини, погодно-кліматичних явищ — на безпеку людини.

3. Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом з інтернет-джерел та медіа.

4. Глобальні зміни клімату під впливом природних і антропогенних чинників.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти.

Проєкт для краєзнавця Нині дедалі частіше небезпечні

значних господарських збитків

бал • 1. Для чого та де проводять спостереження за погодою? 2. Які карти називають синоптичними?

яких

їх складають? 2 бали • 3. Порівняйте несприятливі погодні явища атлантико-кон

яса. 4. Поясніть, які несприятливі

Вивчаючи тему, ви зможете:

9 називати складники вод суходолу в межах України;

9 схарактеризувати водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів;

9 порівняти гідрографічні особливості водних об’єктів;

9 проаналізувати можливості використання водних ресурсів;

9 усвідомити необхідність раціонального використання води в побуті, заощадження витрат води в сім’ї;

9 оцінити наявні водні ресурси своєї місцевості та їх екологічний стан; навчитеся:

9 пояснювати особливості живлення і водного режиму річок та озер;

9 знаходити на фізичній карті

найбільші річкові системи, озера, лимани, водосховища, канали;

9 визначати

9 висловлювати

Водночас південь і схід України

дефіцит води. Людина намагається компенсувати його створенням штучних водойм: каналів, водосховищ, ставків.

ВНУТРІШНІ

Річки

73 тис., із них 8 великих (понад 500 км)

Озера

20 тис., із них 13 великих (> 50 км2)

Підземні води

3 великі артезіанські басейни

Болота

2 % площі України

Штучні водойми 28 тис. каналів, водосховищ, ставків

Мал. 100. Склад вод суходолу України Завдання. 1. За малюнком назвіть, які види водойм складають води суходолу нашої держави. Яка їх кількість? 2. Які найбільші річки, озера

3. Поясніть, чому в горах України немає льодовиків, хоча сніговий покрив утворюється щозими.

Загальна характеристика річок

України. Найбільше значення у житті та господарстві людини мають річки. Їх використовують для

виробничих та побутових потреб, судноплавства, рибальства, гідроенергетики, зрошення, для сплавлення лісу тощо. Найчисельніші в

Україні — малі річки довжиною до 100 км. Найбільших річок, що мають в межах України протяжність

понад 500 км лише 8. Серед них —

формами рельєфу проходять

та Балтійським басейнами. 3. Поясність, чому більшість річок України течуть у південному напрямку. 4. Визначте, які чинники впливають на густоту річкової мережі. Чому густота річок в Україні зменшується в південно-східному напрямку?

Україна має досить густу річкову мережу, щільність якої зменшується з просуванням на південь та схід. Найгустіша річкова мережа в Карпатах: тут на кожний 1 км2 площі припадає 1,1 км річок. На Поліссі та в Передкарпатті цей показник трохи нижчий — 0,6 км/км2. Натомість на Причорноморській низовині від нижньої течії Дніпра до річки Молочної сформувався безстічний район, де немає жодної річки взагалі. Геологічна робота

річка розливається й донна ерозія змінюється

підмиваючи береги, а зруйнований матеріал осідає на

Транспортна робота річки

утворюються

та ще дрібніші уламки: пісок, глина, мул. Акумулятивна робота — це відкладання уламкового матеріалу на дні або берегах річки. Так формується алювій — річкові відклади. Його можна розпізнати за складом (галька, гравій, пісок, глина, мул) та чітким сортуванням: чим глибше, тим більші уламки. Будова річкової долини. Річка протікає в межах створеного її геологічною роботою витягнутого

У швидких та бурхливих гірських річок долини вузькі, мають круті схили. Їхня форма V-подібна. Русло мілке, кам’янисте, захаращене уламками твердих порід, а тераси немає. Унаслідок інтенсивної донної ерозії при майже відсутній тривалий час бічній

Падіння річки ( h)

Похил річища (і)

h = h1 — h2 [м] h1 — висота витоку (м) h2 — висота гирла (м)

і = h : l [см/км] h падіння річки (см) l — довжина річки (км)

стік

Твердий стік

Q = F · V [м3/с] F — поперечний переріз річки (м2) V — швидкість течії (м/с)

витрати води в річці протягом року [км3]

маса гірських порід, що переносить річка за рік [тонн]

Характеристики повноводності річки. Найважливішими характеристиками річки є ті, що визначають її повноводність. Витрати води (Q) — об’єм води (м3/с), що протікає крізь поперечний переріз річки за одиницю часу. Щоб його розрахувати, треба площу поперечного перерізу річки (в м2) помножити на швидкість течії (м/с). Природно, що під час повені витрати води зростають, під час межені — зменшуються. Середні витрати води Дніпра становлять 1700 м3/с. Річний (річковий) стік — витрати води в річці (км3) протягом року. Чим більше зволоження, тим більше в річку потрапляє води. Найбільш повноводна річка України — Дунай. Його річний стік становить 123 км3. Дніпро виносить за рік 53,5 км3 води. Разом із водою річки несуть багато піску та мулу. Твердий стік — маса гірських порід (у тоннах), що переносить річка за рік. Він є результатом річкової ерозії визначає каламутність води. Річки України мають високі показники твердого стоку, оскільки значні площі поверхні складені дрібноуламковими гірськими породами, що легко

ЧОРНЕ МОРЕ Сулинське гирло Георгієвське гирло

В Україні Дунай

дельту (5,6 тис. км2), яка за площею поступається в

Європі лише дельті Волги. У дельті Дунаю розташувалося місто Вилкове. Його вулицями є рукави Дунаю, а основним транспортним засобом — човен. Завдання. 1. Роздивіться за картою, на які три гирла розділяється Дунай перед впадінням у Чорне море. Яке з них розташоване в Україні? 2. Поясніть, чому місто Вилкове порівнюють з італійською Венецією. Яка в цьому роль річки Дунай?

річках

небезпеку людям. Екологи вважають, що

контрольне вирубування

частину дощової води. З початком морозів вода в річках починає

чай закінчується льодоставом

дойми нерухомого льоду. Гірські річки через

що

не замерзають. Завершується льодостав скресанням криги та льодоходом. У середньому річки на півночі України замерзають

півдня — на 2,5 місяця.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Пригадайте.

Терміни та географічні назви до скарбнички знань: річкова систе­

ма, річковий басейн, пороги, дельта; річки: Дніпро, Десна, Прип’ять, Південний Буг, Дністер, Дунай, Сі́верський Донець, Західний Буг, Молочна, Салгир.

Коротко про головне Річкові системи та річкові басейни України. Більшість річок України належать до п’яти великих річкових систем, які збирають

якої з річок розташована ваша місцевість.

Дунай

Дніпро

Дон

Дністер

Південний Буг

43,3

773,7

242,8 289 367,6 54,4 52,7 19,5 63,7

Площа в межах України (тис. км2)

Площа поза межами України (тис. км2)

Мал. 107. Площа найбільших річкових

басейнів України

Завдання. 1. За стовпчиковими діаграмами

розставте найбільші басейни річок, що протікають в Україні: а) за спаданням їх загаль-

ної площі; б) за спаданням площі в межах

нашої держави. 2. Знаючи загальну площу України, порахуйте, яку частку (%) її території займає кожний із найбільших річкових басейнів. Річкова система Дніпра. Найбільшою річкою

про

знаходимо у працях Геродота (V ст. до н.е.). Стародавні

За загальною довжиною Дніпро (2201 км) — четверта річка Європи (після Волги, Дунаю та Уралу), а за площею басейну — третя (після Волги та Дунаю). Дніпро — типова рівнинна річка зі звивистим руслом, що утворює багато меандрів, рукавів, проток, мілин, островів. Бере початок на Валдайській височині, витікаючи невеликим струмком з болота на висоті 319 м. У межах України простягаються середня та нижня течії Дніпра (понад 1000 км). Тут русло широке (100–1500 м), а заплава сягає 10–23 км. Нині майже не залишилося природного русла Дніпра. Річка перетворена в суцільний каскад водосховищ. Правий берег високий та урвистий, його називають «дніпровськими кручами», лівий — низький і плоский, складений алювієм. До створення системи водосховищ, його щовесни заливала повінь. Між містами Дніпро та Запоріжжя річка перетинає Український щит. Тому на цій ділянці раніше були Дніпрові пор

Підготуйте повідомлення

годення. Знайдіть інформацію про геологічний

полів. Дніпровська вода через канали йде в безводні райони сухих степів. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій. Через значне забруднення Дніпро втратив своє значення для рибальства. Річкова система Південного Бугу. Південний Буг — найдовша з-поміж місцевих річок України (806 км), що тече лише територією нашої держави. Геродот у своїх працях згадував її під назвою Гіпаніс («бурхлива»). Тюркські народи називали — Ак-Су («Біла вода») через білі баранчики на воді, що оминають гранітні пороги. Сучасна назва можливо походить із польської та означає «потік», або «заворот». Південний Буг бере початок на Подільській височин

Окремі брили часто розміщені настільки близько, що можна перейти на інший берег. Між брилами з великою швидкістю й шумом тече вода. Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» — одне із семи чудес України. Це найдавніша ділянка суходолу в Євразії, яка не поринала в морські глибини протягом останніх

поступається лише Дніпру. У давнину річку називали Тірас. А сучасна назва зі скіфської

означає «швидка річка». Дністер бере початок на північно-східних схилах Українських Карпат на висоті 932 м. У верхній течії це типова гірська річка. У середній течії, що на Подільській височині, долина звужується й поглиблюється, прорізає глибокі каньйони. У долині Дністра відслонюються давні гірські породи, у яких містяться рештки палеозойських тварин морського дна. У районі міста Ямпіль на Дністрі є пороги. У середній течії Дністер приймає багато лівих приток, найдовша з яких — Збруч. Нижня течія знаходиться в Молдові. Впадає річка у Дністровський лиман, який вузькою протокою сполучений із Чорним морем. Дністер має переважно снігове живлення й весняну повінь. Після танення снігу або сильних дощів у горах трапляються паводки. Річка використовується для зрошення, судноплавства. У середній течії на річці

світлину? Підтвердіть ваші припущення розрахунками падіння

дані: висота витоку — 276 м, висота гирла при впадінні в Дон — 5,5 м, загальна довжина річки — 1053 км.

Річкова система Дунаю в межах України. Своєю нижньою течією на відрізку

111). В античні часи його називали Істр. Теперішня назва з кельтської мови означає «стрімка річка». За 80 км до впадіння в Чорне море Дунай ділиться на три рукави — гирла, й утворює велику дельту, вкриту болотами (див. мал. 105, 1). Північне, Кілійське гирло, розташоване в Україні. Через нього проходить 70 % усього річкового стоку, тому воно вважається головним. Заболочене гирло річки — Дунайські плавні

ку довжини Дунаю, який перетинає 9 країн Європи, на його берегах стоять 4 європейські столиці, працюють понад 100 портів,

Азовського моря. У Салгирі мало води в будь-яку пору року. Він не завжди доносить воду до моря. Використовується для зрошення та водопостачання. Річки басейну Азовського моря стікають з прибережних височин: Кальміус — із Донецького кряжу, Молочна — з Приазовської височини. Узимку замерзають на 2,5–3 місяці. Рівень води у річках може підніматись на пів метра за добу. Улітку дуже міліють. До річкової системи польської річки Вісли в Україні належать її праві притоки, що несуть свої води до Балтійського моря. Найбільша серед них — Західний Буг. Річка починається одразу повноводним потоком з колодязя на Подільській

і

350

типова рівнинна річка з заболоченими берегами та меандрами. Навесні сильно розливається від танення снігу. Судноплавна. Використання й екологічні проблеми річок України. Річки рівнин активно використовуються для судноплавства, промислових потреб, зрошення полів, рибальства. На них створені водосховища та працюють гідроелектростанції. Порожисті й стрімкі гірські річки Карпат використовують для лісосплаву та

видів риби (зокрема струмкової форелі). Річки

дарського

та швидко вичерпуються.

ними водами, хімічними

аварій.

чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам

Пригадайте. 1. Які є типи озер за походженням озерних улоговин?

2. Чим відрізняються озера стічні, безстічні й проточні? 3. Як водний режим озера пов’язаний із рівнем солоності води? 4. Як люди використовують озера?

Терміни та географічні назви до скарбнички знань: лиман, озеро; лимани: Дніпровський, Бузький, Дністровський, Молочний; озера: Сасик (Кундук), Сасик (Сиваш), Сакське, Донузлав, Ялпуг, Шацькі озера (зокрема Сві́тязь), Синевир, Бребенескул, Марічейка, Несамовите, Синє, Липовецьке.

Коротко про головне Лимани як водойми. Річки України, впадаючи в Чорне та Азовське моря, часто утворюють лимани. Лиман (з грец. — гавань, бухта) — широка затока зі звивистими невисокими берегами, утворена в результаті затоплення морем гирла рівнинної річки. Формування лиману пов’язане з опусканням берегової лінії унаслідок вертикальних рухів земної кори. Дно лиманів мілке, мулисте. Лимани різною мірою відокремлені

Зазвичай у лимані вода має проміжний рівень солоності між

в них солона і через їхню малу глибину добре прогрівається влітку. При цьому солі, осідаючи на дно, формують мулисті відклади, насичені цілющими грязями. До таких належать, зокрема, Хаджибейський, Тилігульський, Куяльницький лимани. Озера. Озеро природна улоговина різного походження (мал. 112), заповнена водою, зі сповільненим водообміном, що не має зв’язку з морями та океанами. В Україні озера займають незначні території. Вони переважно невеликі за розмірами. Часто лежать групами, утворюючи озерні краї. Більшість малих озер розташовані в заплавах річок, здебільшого на Поліссі. Багато озер і на узбережжях морів. У господарській діяльності озера використовуються в риболовному промислі, для водопостачання, транспортного сполучення. У солоних озерах добувають сіль та іншу хімічну сировину, лікувальні грязі. Озера, як і річки, потребують охорони. Скидання промислових стоків, отрутохімікатів, нафтопродуктів,

Лиманні

• Сасик (Кундук);

• Сасик (Сиваш);

• Сакське

озеро;

• Донузлав

Загатні

• Синевир

Заплавні

• Ялпуг;

• Кугурлуй;

• Кагул

Карові

• Бребенескул;

• Несамовите;

Карстові

• Шацькі, зокрема Світязь

Вулканічні

• Липовецьке

• Синє

• Марічейка

Найбільшим за площею водного

жить нижче рівня моря на 0,3 м на Причорноморській низовині. На західному узбережжі

походження. Вони безстічні, тому мають солону воду. Найбільше й найсолоніше озеру Криму — Сасик (Сиваш). Його площа — 71–75 км2, а солоність 90–160 ‰. Утворилося з морської лагуни, від якої відділилося широким пересипом. Неподалік від нього

лікувальними грязями з часів давніх греків. Озеро Донузл

озера — густа ропа, у якій сумарно міститься 190 млн т різних солей. Кримська сіль — здавна відома природна приправа і консервант. У ній зберігали рибу, м’ясо й овочі. На поверхні

3 — Сакське. Озеро згадував

4

Карстові озера. Карстові озера утворилися внаслідок розчинення водою вапняку, гіпсу, крейди. До таких водойм належать Шацькі озера (мал. 115), розташовані на Волині в міжріччі Прип’яті та Західного Бугу. Озера зв’язані між собою протоками, тому прісні. Шацьке поозер’я являє собою зандрову рівнину, складену білою крейдою. Завдяки живленню підземними та атмосферними водами озера завжди залишаються повноводними. Найбільшим з-поміж Шацьких озер є Світязь (27,5 км2). Це рекордсмен серед озер України за максимальною глибиною — 58,4 м.

Мал. 115. Шацькі озера карстового походження: 1

1 — у групі Шацьких налічується близько 30 озер, сполучених між собою струмками. Їхні береги низькі, пологі, складені пісками, галькою, рештками давніх рослин. Дно мулисте. В озерах водяться

цінних

європейський

(довжиною понад 1 м), сом (до 4 м), в’юн, окунь, щука, лящ,

води завжди прохолодна: +10°…+19 °С. Через острів посередині озера (неначе зіниця ока), Синевир у народі називають Морським Оком. У прохолодній та прозорій воді озера живе форель трьох видів: озерна, райдужна та струмкова.

2 — зовні озеро нагадує овал з кам’яними осипищами та

трембіти.

4 — озеро лежить у карі на висоті 1510 м. Його глибина — 0,8 м. Крізь тонкий шар чистої прозорої води добре видно рівне замулене дно. Озеро оточують ялинові та соснові ліси. Карпатські оповідки кажуть, що назване

із великих глибин. З озера сильним струменем тече гірський потік.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ та ПРАКТИЧНУ РОБОТУ (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця

1. Підготуйте презентацію про озера чи лимани вашої місцевості.

2. Розкажіть, які екологічні проблеми створила людина внаслідок використання вод озер чи лиманів у вашому краї.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього

1 бал • 1. Поясніть, що таке лимани, а що — озера. 2. Покажіть на карті відкриті та закриті лимани. Чим відрізняються властивості води в них? 2 бали • 3. Поясніть, як виникли різні за походженням озерні улоговини. Покажіть на карті України приклади різних за

яке значення

Порівняйте з відповідним значенням річок.

Пригадайте. 1. Що означає «надмірне зволоження»? 2. Які типи боліт ви знаєте? 3. Які гірські породи є водопроникними, а які — водотривкими? 4. Як формуються підземні води? Назвіть їх типи за умовами залягання. 5. Яка різниця між поняттями «вода» і «водні ресурси»? 6. Які вам відомі види штучних водойм? Для чого їх створюють?

Терміни та географічні назви до скарбнички знань: болото, підземні води, артезіанський басейн, водні ресурси; водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське, Дністровське, Печені́зьке, Ладижинське; канали: Північнокримський, Каховський, Дніпро — Донбас, Дніпро

яке може бути спричинене як особливостями клімату, так і особливостями рельєфу й високим рівнем залягання підземних вод. Залежно від місць утворення та джерела живлення

верхов

болота, які поєднують у собі риси одночасно верхових та низинних. ТИПИ БОЛІТ

• формуються на плоских вододілах річок;

• живлення атмосферними опадами;

• ґрунти бідні на поживні речовини, промиті опадами;

• рослинність бідна: мохи, болотні чагарники

• формуються в зниженнях рельєфу;

• живлення ґрунтовими водами;

• ґрунти достатньо родючі, збагачені мінералами з підземних вод;

• рослинність багата: дерева, чагарники, мохи, трава

Мал. 117. Основні типи боліт

Завдання. 1. За малюнками назвіть основні типи боліт та з’ясуйте, якими ознаками вони відрізняються. 2. Порівняйте типи боліт за їхнім положенням та характером живлення. Поясніть, як вони між собою пов’язані. 3. Поясніть, як характер живлення різних типів боліт впливає на якість ґрунтів та болотну рослинність. 4. Поміркуйте, чи доцільно осушувати болота. Поясніть, чому саме. 5. На фізичній карті України знайдіть

Завдання. Розгляньте світлини, поясніть, за якими ознаками можна пересвідчитися, що масив Кремінне належить саме до верхових боліт. Про яку якість ґрунтів свідчить факт присутності «хижих» рослин на болоті?

Значення та охорона боліт. Щоб

території, майже

ській та Київській областях. Але з часом там проявилися несприятливі природні процеси: вітрова ерозія ґрунтів, їх виснаження через брак торфу, загибель болотних рослинності та тварин. Кожний шостий гектар осушених земель перебуває в незадовільному стані. Нині від тотального осушення боліт перейшли до їх охорони, створення болотних заказників та заповідників. Адже доведено, що болота відіграють значну роль у природі. Вбираючи надлишок води, вони у посушливі роки живлять річки. Крім того, болота — джерело не лише торфу, а й цінних лікарських рослин і ягід. Торф виконує роль природного фільтра, дезінфікуючи воду. З’ясовано, що болота (як і ліси) гальмують глобальне потепління. Оскільки на болотах процеси гниття уповільнені, в атмосферу надходить менше вуглекислого газу, який посилює парниковий ефект. Підземні води. Підземні води — уся вода, що міститься

2. З’ясуйте, які з типів підземних вод: а) лежать окремими лінзами, а які мають суцільне простягання; б) є постійними, а які — тимчасовими; в) мають постійний рівень, а рівень яких коливається; г) є найчистішими і найхолоднішими; д) люди використовують, коли копають криниці; е) одержують люди зі свердловин та у бюветах; є) непридатні для використання. 3. Поясніть, у яких місцях та як саме утворюються джерела. 4. Розкажіть, які типи підземних вод використовують у вашій місцевості.

Основні артезіанські басейни України. На території України артезіанські води утворюють кілька підземних

водопроникні

мають три артезіанських

у яких

шари залягають на глибині 175–800 м: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський та Причорноморський (мал. 120). Значно меншою за площею є Карпатська провінція, де вивчаються можливості використання термальних вод для теплопостачання.

5 областей, ≈ 300 тис. км2 Вода в PZ, MZ та KZ породах. 70 % — у породах крейдового періоду 1/2 усіх підземних вод України. 8 областей, ≈ 300 тис. км2. Вода в MZ та KZ породах. Глибини 300–800 м. Води напірні, прісні, рідко зі слабкою мінералізацією 1–3 г/л

Немирів Трускавець Моршин Поляна Шаян Кваси

5 областей Вода в MZ та KZ породах. Головні запаси в породах

неогенового періоду.

Води прісні, слабосолоні (1–3 г/л)

та розсоли (10–30 г/л)

Миргород Березівка

Слов’янськ

Водні ресурси — це всі джерела води, які людина може використовувати в господарській діяльності. Водні ресурси невичерпні, адже внаслідок кругообігу

ресурси

України загалом забезпечена водними ресурсами недостатньо. За запасами прісної води на одну особу Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Контрасти в забезпеченості водою різних частин України вражають (мал. 121). Провідну роль у водозабезпеченні України мають річки, вода яких використовується для зрошення полів, промислових потреб, водопостачання міст. На річну систему Дніпра припадає 60 % усіх водних ресурсів України. Широко використовуються й води Дністра, Сіверського Донця, Південного Бугу та малих річок півдня. Річки є також джерелом гідроенергії. Через рівнинний характер течії гідроенергопотенціал українських річок є незначним. Він уже використаний практично повністю. Озера не відіграють суттєвої ролі у водопостачанні. Стрімко зростає значення підземних вод.

Водні ресурси вимагають раціонального використання. Для цього треба впроваджувати систему зворотного водопостачання (з очищенням забруднених вод без їх скидання у водойми), науково обґрунтовані норми зрошення

Оскільки водні багатства річок розміщені в Україні дуже нерівномірно, для їхнього перерозподілу створені зрошувальні та водопровідні канали. Це штучні русла з безнапірним рухом води. Найдовшим в Украї-

Мал. 122. Північнокримський канал

Завдання. 1. З’ясуйте, крізь які території проходить Північнокримський канал. Від якої річки він починається? 2. Поясніть, яке значення мав Північнокримський канал для забезпечення водою Криму до його російської окупації.

Сіверський Донець — Донбас. Водосховища. Для зрошення сільськогосподарських угідь, водопостачання міст та виробництва гідроелектроенергії в Україні створено понад 1100 водосховищ (з яких близько 200 великих). З каскаду дніпровських водосховищ нині залишилося п’ять: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське та Дніпровське. Після підриву російськими окупантами греблі Каховського водосховища відбувся неконтрольований витік води,

1.

2. Чому різні території України неоднаково

ресурсами? Шляхи подолання регіонального водного дефіциту.

3. Екологічний стан місцевої водойми.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти. Проєкт для краєзнавця

1. Дослідіть, чи є у вашій місцевості болота. Де вони розташовані?

Опишіть природу місцевого болота.

2. За інформаційними джерелами і власними спостереженням підготуйте проєкт «Водні ресурси моєї місцевості».

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Поясніть своїми словами поняття «болото», «підземні води», «водні ресурси». 2. Назвіть основні

Вивчаючи тему, ви зможете:

9 назвати основні чинники ґрунтоутворення, видовий склад рослинності та тваринного світу;

9 оцінити наслідки впливу людської діяльності на ґрунти, рослинність і тваринний світ України та своєї місцевості;

9 навести приклади рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, ендемічних і зникаючих видів рослин, акліматизації та реакліматизації тварин;

9 оцінити стан ґрунтових, рослинних і тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини;

9 усвідомити необхідність раціонального використання й охорони ґрунтів, збереження і відновлення рослинності та тваринного світу в Україні; навчитеся:

9 пояснювати умови ґрунтоутворення;

9 характеризувати основні типи ґрунтів, рослинного покриву, фауністичний склад лісів, лук, степів, боліт, водойм;

9 виявляти закономірності

9 аналізувати ґрунтові, рослинні

9

на уявити Україну. Символом сили та прагнення до волі

неживої природи. На таку думку

склад ґрунтів. До нього входять мінеральні та органічні речовини (мал. 123). Найбільша частка в ґрунті мінеральних речовин, які надходять із неживої природи. Це вода, повітря, мінеральні солі, пісок та глина. Органічними речовинами поповнюють ґрунт живі істоти. Це гумус (з лат. — земля), або перегній — органічна частка ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу решток рослин і тварин, а також продуктів їхньої життєдіяльності. Саме

ґрунту — його родючість, тобто здатність забезпечувати

ґрунт.

речовин у ґрунті найбільше? 2. Поясніть, із яких оболонок до складу ґрунту увійшли різні речовини. Чому ґрунт вважають комплексним тілом? 3. Поміркуйте, до живої чи неживої природи можна віднести ґрунти.

Чинники ґрунтоутворення. Тривалий час побутувала думка, що ґрунти виникли з морського мулу після відступання моря. Такий спосіб утворення можливий, але лише на невеликій частині суходолу. За сучасними уявленнями ґрунти утворилися іншим шляхом під впливом багатьох чинників (мал. 124).

Тривалий час

1. Вивітрювання

фізичне, хімічне, органічне

рослини

2. Живі організми

мікроорганізми:

бактерії гниття, гриби

землерийні тварини:

дощові черв’яки хробаки, гризуни, мурашки

3. Клімат

надмірне

зволоження (К > 1)

достатнє

зволоження (К = 1)

недостатнє зволоження (К < 1)

гену

розпушування гірських порід кора вивітрювання проникнення повітря й води

рослинний опад — основа для формування гумусу

формування гумусу мінералізація гумусу

розпушення ґрунту, збагачення гумусом, формування зернистої структури

вимивання поживних речовин; ґрунти кислі (рН*= 3–6)

накопичення поживних речовин; ґрунти нейтральні (рН ≈ 7)

накопичення поживних речовин; ґрунти лужні (рН = 8–11)

чому без процесу вивітрювання не змогли би сформуватися ґрунти. 3. Порівняйте роль різних груп живих організмів у ґрунтоутворенні. Чия роль у цьому процесі є

а також формують

структуру ґрунтів для кращого надходження

і

Важливим чинником ґрунтоутворення є клімат. Надмірне зволоження сприяє вимиванню з ґрунтів углиб поживних речовин, а також робить їх кислими. У разі недостатнього зволоження поживні речовини в належній кількості накопичуються в шарі гумусу. Унаслідок бідного зволоження ґрунти стають лужними. Крім того, клімат визначає широтну зональність ґрунтів — їхню зміну від екватора до полюсів. Ґрунтоутворення також залежить від ряду інших чинників: складу материнських гірських порід, рельєфу місцевості, ґрунтових вод. Останнім часом у процес ґрунтоутворення дедалі більше втручається людина. Процес ґрунтоутворення дуже тривалий. Наприклад, 1 см ґрунту залежно від природних умов певної території формується протягом 50–200 років. Підкреслюючи значну тривалість цього процесу, його називають чинником часу. Ґрунтовий профіль. Будова ґрунтів є результатом тривалої

2 Горизонт вимивання

Перехідний горизонт (горизонт вмивання)

нічної речовини; найбільш темний, до низу світлішає; постійно або періодично насичений водою

0–20 см. Формується лише в умовах надмірного зволоження (К > 1). Із нерозчинного у воді кремнію (Si). Освітлений, білястий, підзолистий

Найбільш щільний, збагачений

які змінюються в такому напрямку, називають зональними

специфічними місцевими

умовами: уздовж річкових долин, на заболочених або засолених ділянках тощо. У горах ґрунти змінюються згідно з вертикальною

ПРАЦЮЄМО

2. Що таке водна та вітрова ерозія? Які їх наслідки? 3. Як ведуть боротьбу з водною та вітровою ерозією у вашій місцевості?

Терміни до скарбнички знань: широтна зональність, вертикальна (висотна) поясність, меліорація, рекультивація, ґрунтові́ ресурси, земельний фонд; зональні типи ґрунтів: дерново­підзолисті, сі́рі лісові́, чорноземи, каштанові, коричневі, червоно­бурі.

профілю (наявність або відсутність тих чи інших горизонтів, їх потужність)

ПІДТИП ступінь вираженості в їхній будові певних горизонтів: поряд із типовими є властивості, що характерні для інших типів

РІЗНОВИД

за механічним складом — співвідношенням часток різної величини, тобто піску або глини

історично названі за забарвленням: сі́рі лісові́, чорноземи, каштанові…

чорноземи опідзолені, чорно­

земи типові, чорноземи

звичайні, чорноземи південні

піщані, супіщані (70 % піску, 30 % глини), суглинисті (50 % піску, 50 % глини), глинисті Мал. 126. Класифікація ґрунтів (спрощена) Завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці ґрунтів

якими їх виділяють. 2. За

ни досить різноманітний. На рівнинній частині України з півночі на південь виділяють чотири основні ґрунтові зони: дерново-підзолистих ґрунтів (мал. 127), сірих лісових (мал. 128), чорноземних (мал. 129) та каштанових ґрунтів (мал. 130). На південному березі Криму в умовах субтропічного клімату незначною смугою сформувалися коричневі та червоно-бурі ґрунти. Вміст гумусу достатньо

ються високою родючістю. Для

Зволоження:

надмірне

Рослинність:

мішані ліси

Ґрунтові горизонти:

А о — лісова підстилка (2–5 см);

А д — шар дернини з напівроз-

кладених органічних решток;

А1 гумусовий:

тонкий (8–10 см), сірий;

А2 — шар вимивання:

товстий, світло-сірий, з «язи-

ками» (до 20 см);

В — перехідний (вмивання):

бурий;

С — материнська порода:

зандрові піски та морена

Уміст гумусу 2,5 %

Кислотність (рН) Кислі: рН = 4–5

Родючість (бали)

Підтипи не виділяються Заходи меліорації

осушення, вапнування, унесення добрив

Мал. 127. Дерново­підзолисті ґрунти

Зволоження:

достатнє недостатнє К ≤1

Рослинність:

лісостеп степ

Ґрунтові горизонти:

А о — степова повстина (5–10 см);

А1 гумусовий: потужний

(60–150 см), інтенсивно чор-

ний;

В — перехідний: темно-бурий

із включеннями сполук

кальцію;

С — материнська порода:

лесові породи, збагачені

кальцієм

Уміст гумусу 4–9 %

Кислотність (рН)

(бали)

Мал. 129. Чорноземи

Зволоження:

надмірне достатнє К ≥1

Рослинність: широколисті ліси Ґрунтові горизонти:

А о — лісова підстилка (1–2 см);

А1 гумусовий: середній (20–30 см), темно-сірий;

А2 шар вимивання: тонкий, світло-сірий (5–10 см);

В перехідний: бурий;

С — материнська порода: лесові породи, збагачені кальцієм

Уміст гумусу

Кислотність (рН) Слабокислі: рН = 5,5–6 Родючість (бали)

Мал. 128. Сірі лісові ґрунти

Зволоження: недостатнє

Рослинність: сухостепова Ґрунтові горизонти:

А о — степова повстина (2–3 см), не суцільна; А1 гумусовий: середній (20–50 см), темно-сірий з коричневим відтінком; В — перехідний: світлобурий із включеннями гіпсу та солей; С — материнська порода: лесові породи

Уміст гумусу 3–4 %

Кислотність (рН)

(бали)

темно­каштанові каштанові

152

всьому світі. Саме ґрунти на 98 % забезпечують людство продуктами харчування. Ґрунтові ресурси — це всі ґрунти, які використовуються або можуть бути використані в господарській діяльності. Ґрунтові ресурси вичерпні, але відновні за умови раціонального їх використання. У зв’язку з украй повільними темпами ґрунтоутворення руйнування ґрунтів є дуже небезпечним явищем.

Земельний фонд — це всі території, що вкриті ґрунтами, незалежно від їхнього ступеня родючості та характеру використання. В Україні він становить 603,6 тис. км2. Лише 0,1 тис. км2, — це території, позбавлені ґрунтів: яри, незакріплені піски, кар’єри тощо. Структура земельного фонду України. Структура земельного фонду в Україні дуже сприятлива для господарської діяльності. Залежно від призначення виділяють сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські землі: лісовий, водний, заповідний фонди, землі рекреаційного призначення (для туризму, відпочинку), забудова, інші землі (мал. 131).

Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтів. Ґрунти — найважливіше природне багатство України. Понад 65 % ґрунтового покриву України припадає на чорноземи. Непродумане господарське використання ґрунтів призводить до негативних наслідків: погіршується їхня структура, зменшується родючість. Усі землі України потребують дбайливого використання й охорони. У результаті діяльності людини загострюється проблема скорочення орних земель. Через неправильні методи господарювання на значних площах прискорилася ерозія ґрунтів. У зоні аварії на Чорнобильській

забруднення

лочування значних площ. Під дією гербіцидів у ґрунті зменшується кількість мікроорганізмів. Небезпечним є й надлишкове застосування мінеральних добрив. Усе це потребує невідкладних заходів, спрямованих на збереження й охорону ґрунтів України.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця: У народній приказці мовиться: «Не земля родить, а руки». Чи стосуються ці слова ґрунтів? Дослідіть ґрунтовий покрив вашої місцевості. Які типи та підтипи ґрунту

у вашому районі? Що робиться

Як,

думку, їх можна подолати? 6. Дайте господарську

дарської діяльності людини. Нині видозмінені людиною ландшафти займають понад дві третини площі нашої держави. За останні 150 років площа лісів скоротилася вдвічі. Степи розорані й замінені полями, садами, баштанами, пасовищами. Значної шкоди природній рослинності завдає кар’єрний спосіб видобутку корисних копалин. У природному стані рослинність здебільшого збереглася лише в заповідниках та національних природних парках.

Сучасна природна рослинність в Україні нараховує майже 11 тис. видів рослин, близько 15 тис. видів грибів та 1,2 тис. видів лишайників. Більшість із них має широкий ареал існування. Видів-ендеміків небагато — близько 600. Ендеміки (з грец. — місцевий) — види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування. Найбільше рослин-ендеміків — у Криму (близько 300 видів) та в Карпатах (близько 100). Найменше — на Поліссі (близько 10). У складі природної рослинності України представлені усі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже

Завдання. 1. Поясніть, що означає поняття «рослинність».

крім рослин, воно включає? 2.

а

на розрахувати лісистість території.

нашої країни, а також її гірських областей призвело

України. Вона сформувалася на півдні країни в умовах недостатнього зволоження. Степова рослинність — це царство високих злакових трав, основними

торічними трав’янистими рослинами

переважно

та

зволоженні. Розрізняють рівнинні та гірські луки. На рівнинних у заплавах річок, де більш волого, поширені очерет, осока, щавель, конюшина лучна, хвощ, злакові трави та деякі чагарники. На вододілах ростуть дрібні злаки, волошка, кульбаба, дика гвоздика, цикорій, жовтець, мальва, отруйні дурман та блекота. На вершинах карпатських гір сформувалися

ця, брусниця, арніка, костриця, зрідка

є місцем заготівлі трав та випасання худоби. Болотна рослинність. Розрізняють мохові, трав’яні та деревні

■ — рідкісні рослини Червоної книги; ■ — ендеміки флори України Мал. 135. Степова рослинність України: 1 — ковила украї́нська; 2 — типчак; 3 — тонконі́г; 4 — тюльпан скі́фський; 5 — пі́вники маленькі; 6 — півонія вузьколиста, або воронець; 7 — астрагал яйцеплі́дний; 8 — мак самосі́йний, або видюк; 9 — шавлі́я лучна; 10 — «перекотиполе»; 11 — кермек; 12 — жовта акація, або карагана Завдання. 1. За малюнками

68 видів грибів, 56 видів лишайників, 687 видів тварин (видання 2021 р.)

7 категорій організмів:

• зниклі (0);

• зниклі у природі (І);

• зникаючі (ІІ);

• вразливі (ІІІ);

• рідкісні (ІV);

• невизначені (V);

• недостатньо

відомі (VI);

• відновлені (VIII)

угруповань, які потребують охорони (2020 р.)

6 категорій екосистем:

• 72 лісових;

• 10 чагарникових;

• 10 болотних;

• 16 водних

• 34 степових;

• 17 лучних;

Мал. 136. Червона та Зелена книги України

Завдання. 1. За малюнками поясніть, чим відрізняються

ознак ґрунтів.

Пригадайте. 1. Які основні класи хребетних тварин виділяють у біології? 2. Як пов’язані живі організмі в екосистемах? Що таке ланцюги живлення?

Терміни до скарбнички знань: тваринний світ, фауна, акліматизація, реакліматизація.

Коротко про головне Різноманітність та сучасний стан тваринного світу України.

усіх видів тварин, які заселяють певну територію. Фауна — сукупність видів тварин, що історично склалася в певній екосистемі (наприклад фауна лісу, фауна моря тощо). Сучасного вигляду фауна України набула після відступу льодовиків. Закономірності поширення тваринного світу. Тваринний світ тісно пов’язаний із рослинністю. Тому його видовий склад закономірно змінюється залежно від кліматичних умов і характеру рослинності з пів-

болотні угруповання тварин (мал. 138). Тут живе багато травоїдних видів. З-поміж них і найбільша тварина України — зубр. На травоїдних полюють хижаки. Біля річок селяться водоплавні види. Із птахів переважають усеїдні. Влітку вони їдять листя, ягоди, бруньки дерев, комах. Зимою — хвою. Здобиччю нічних птахів-хижаків стають гризуни, зайці, білки, жаби. Тваринний світ Полісся дуже збіднів через вирубку лісів, осушення боліт, мисливський промисел. У заповідниках та національних природних парках ведеться охорона природних комплексів мішаних та широколистих лісів, зокрема, тваринного світу. Фауна лісостепу має перехідний характер і поєднує в собі представників тваринного світу Полісся та степу. Фауна степу. Степові види тварин здатні переносити літню спеку. Серед ссавців переважають гризуни (мал. 139). Їхньою їжею є насіння рослин, цибулини, коріння, зрідка личинки комах. На гризунів чекає небезпека як у повітрі (хижі птахи), так і на землі (змії, хижі ссавці). Деякі тварини степу унікальні

зустрічається

Кримських гір має переважно лісовий характер. Так, в Українських

тварин, що подібні до фауни Полісся. Але деякі тварини притаманні лише цим територіям, частина із них є ендеміками (мал. 140–141).

Фауна Азово-Чорноморського узбережжя. Своєрідним є тваринний світ Азово-Чорноморського узбережжя. Він поєднує в собі степові види з багатющою фауною водоплавних птахів (мал. 142). Ця неповторна різноманітність видів збереглася в Дунайському біосферному заповіднику. Охорона тварин. Тваринний світ України потребує збереження і охорони. У Червоній

■ — рідкісні тварини Червоної книги; ▲ — реакліматизовані Мал. 138. Фауна Полісся: 1 — зубр; 2 — лось звичайний; 3 — олень благородний; 4 — бобер річковий; 5 — миша лісова; 6 — соня лісова, або вовчок; 7 — бі́лка звичайна, або вивірка; 8 — вовк; 9 — лисиця руда; 10 — куниця кам’яна; 11 — рись євразі́йська; 12 — кіт лісовий; 13 — бурий ведмі́дь; 14 — дика свиня, або вепр; 15 — глухар; 16 — тетерук; 17 — рябчик; 18 — журавель сі́рий; 19 — лелека бі́лий; 20 — сова сі́ра; 21 —

1.

■ — рідкісні тварини Червоної книги; ▲ —

акліматизовані; ■ — ендеміки фауни України Мал. 139. Фауна степу: 1 — полі́вка; 2 — миша польова, або житник; 3 — хом’як звичайний; 4 — ховрах; 5 — байбак степовий; 6 — тушканчик­ємуранчик; 7 — сліпак звичайний; 8 — дикий кролик; 9 — вухатий їжак; 10 — тхір степовий; 11 — перегузня; 12 — степовий орел; 13 — канюк степовий, або курганник; 14 — дрохва; 15 — перепі́лка; 16 — жайворонок польовий; 17 — гадюка степова; 18 — полоз жовточеревий; 19 — каракурт; 20 — тарантул південноруський

Мал. 140. Фауна Українських Карпат: 1 — плямиста (вогняна) саламандра; 2 — тритон карпатський; 3 — тритон гірський; 4 — кумка гірська; 5 — жаба прудка; 6 — беркут; 7 — форель струмкова

За різними джерелами інформації підготуйтеся

за такими темами:

1. Складання прогнозу зміни рослинності та тваринного світу при змінах інших компонентів природного комплексу.

2. Визначення залежності напряму сільськогосподарської діяльності від типу ґрунтів.

3. Наслідки впливу господарської діяльності людини на ґрунти, рослинність і тваринний світ своєї місцевості.

4. Негативні зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини.

5. Як отримати найбільший прибуток з використання власної земельної ділянки.

6. Використання деяких властивостей рослин для зміцнення та профілактики здоров’я людини.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти.

Проєкт для краєзнавця: працюємо в

своєю

головніших представників тваринного

Вивчаючи тему, ви зможете:

9 назвати чинники формування природних ландшафтів, природні країни, природні зони, об’єкти природно-заповідного фонду України;

9 висловлювати судження про природно-ресурсний потенціал природних комплексів;

9 спрогнозувати наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;

9 проаналізувати аспекти раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення;

9 усвідомити необхідність дбайливого ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини; навчитеся:

9 пояснювати на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи в ландшафті;

9 знаходити на фізичній карті України природні зони, гірські країни, Чорне море, Азовське море, біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки;

9 характеризувати рівнинні та гірські ландшафти, природні комплекси морів;

9 аналізувати карту ландшафтів, співвідношення природних та антропогенних ландшафтів своєї місцевості;

9 розробляти проєкти моніторингу навколишнього середовища з використанням цифрових технологій і пристроїв; 9 репрезентувати здобуту інформацію про природоохоронні території України з використанням цифрових технологій.

Ландшафти України різноманітні й неповторні. Мішані ліси Полісся,

від яких подекуди ще збереглися невеликі

ги речовин відбуваються у природі?

Терміни до скарбнички знань: система, ландшафт, природні та антропогенні ландшафти, широтна зональність, природна секторність, вертикальна (висотна) поясність.

Коротко про головне Поняття про ландшафт та його компоненти. Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі складові елементи. У природі все взаємопов’язане, поєднане тисячами видимих і невидимих зв’язків. Усе, що нас оточує, є системами: великими й малими, природними і створеними людиною — антропогенними. Система (з грец. — ціле, що складається з частин) — безліч компонентів, які перебувають у взаємозв’язках між собою та є єдиним цілим. Складники природної системи називають природними компонентами (мал. 143). Одні з них змінюються від екватора до

Їх називають зональними. Це клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Інші є азональними, тобто незональними. Це тектонічні структури, мінерали

ЗОНАЛЬНІ

змінюються від екватора до полюсів

клімат водойми

ґрунти, рослинність, тваринний світ

змінюються залежно від будови земної кори АЗОНАЛЬНІ

тектонічні структури

мінерали та гірські породи

Мал. 143. Природні компоненти ландшафту Завдання. 1. Роздивіться схему та поясніть, що є

рельєф

будь-якого природного комплексу. 2. Поясніть,

легше зовні розпізнати.

луки, степ. Як немає двох однакових пазлів, так на Землі не існує двох абсолютно однакових ландшафтів, оскільки вони сформувалися в результаті впливу цілісної системи чинників на конкретну територію. Чинники формування природних ландшафтів. Природні комплекси, які не зазнали впливу людської діяльності, називають природними ландшафтами. Кожний ландшафт — це поєднання одночасно зональних та азональних компонентів. Зональні компоненти формуються переважно під дією зовнішніх чинників (мал. 144). Причиною зонального розподілу на Землі клімату, водойм, суходолу, ґрунтів, рослинності та тваринного світу є нерівномірний розподіл сонячної радіації по земній поверхні. Отже, перший чинник формування ландшафтів — сонячна енергія.

літ, розорювання степів, будівництво міст, дамб водосховищ, каналів, інтенсивний видобуток корисних копалин усе це докорінно змінило природні ландшафти протягом ХХ–ХХІ ст. На їх місці виникли нові ландшафти — антропогенні. Антропогенні (від грец. людина + утворення) ландшафти — заново створені або до певної міри змінені людиною природні ландшафти. В Україні вони складають близько 85 % території. Залежно від ступеня втручання людини у природу виділяють різні види антропогенних ландшафтів (мал. 145). Звісно, зупинити антропогенні зміни природи неможливо. Але вони не мають порушувати загальної природної рівноваги ландшафтів, бо це призводить до загострення екологічних проблем.

залежно від ступеня перетворення

• незмінені: заповідники;

• слабко змінені: природні пасовища, водойми, ліси;

• порушені: вторинні ліси;

• дуже порушені: засолені, заболочені, еродовані, гірські виробки;

• культурні або перетворені: поля, сади, лісонасадження, парки, зрошувальні землі;

• штучні: міста, дороги, дамби, канали, водосховища, терикони…

залежно від господарського призначення

• меліоровані: осушені землі, зрошувані землі;

• гідротехнічні: водосховища, ставки, канали;

• агрокультурні: поля, сади, штучні луки;

• лісові: лісопосадки та лісосмуги;

• промислові: кар’єри, терикони;

• урбанізовані: міські;

• рекреаційні: місця відпочинку, туризму, охорони здоров’я…

Мал. 145. Антропогенні ландшафти та їх види Завдання. 1. Поясніть, які ландшафти вважаються антропогенними. Поміркуйте, чи можливе створення людиною цілком штучних ландшафтів. 2. Роздивіться схему та розкажіть, якими бувають антропогенні

РІВНИННІ східноєвропейський (93 %)

• мішанолісові (17 %);

• широколистолісові (7 %);

• лісостепові (31 %);

• степові (38 %)

• північностепові (лучно-степові);

• середньостепові;

• південностепові (сухостепові)

ГІРСЬКІ середньоєвропейський карпатський (6 %)

кримський (1 %)

східнокарпатський гірський лучно-лісовий

• лісо-лучний;

• лучно-лісовий;

• широколистолісовий;

• мішанолісовий;

• лучний (субальпійський)

Мал. 146. Класифікація ландшафтів

Завдання. 1. Роздивіться

• кримський гірський лучно-лісовий;

• субтропічний південного берега Криму

• лісостеповий посушливий;

• мішанолісовий і широколистолісовий;

• лучний остепнений (яйлинський)

наземних ландшафтів України. 2. За картою «Ландшафти України» в атласі: а) роздивіться, де вони поширені та в якому напрямку відбувається їх зміна на рівнинах; б) з’ясуйте, які ландшафти сформувалися у вашій місцевості. 3. Дослідіть, якою мірою природні ландшафти у вашій місцевості замінені антропогенними.

Класи об’єднують природні комплекси за єдністю тектонічної структури та рельєфу. Відповідно виділяють два класи ландшафтів: рівнинні та гірські. В

шафтів займає 93 % території.

Визначте, які комплекси — природні чи культурні — переважають у вашій місцевості. Складіть класифікаційну схему ландшафтів вашої місцевості за зразком: клас — тип — вид. ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього

1 бал • 1. Поясніть, що таке ландшафт? 2. Назвіть чинники формування ландшафтів. 2 бали • 3. Поясніть на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи в ландшафті. 4. Які ландшафти називаються антропогенними? Поясніть, чи можуть існувати повністю

пов’язано?

Коротко про головне Фізико-географічне районування. Географічна оболонка характеризується різноманітністю природних комплексів. Виявлення в її межах ландшафтів, подібних за складом природних компонентів, дозволяє здійснити фізико-географічне (природне) районування території. Фізико-географічне районування — це виділення і опис різних за охопленням території природних комплексів (ПК), для яких характерні спільні риси

географічні

зон у межах різних материків. У

природних зон?

Географічний (природний) пояс — найбільший зональний комплекс географічної оболонки, що виділяється за близьким значенням одержаної сонячної радіації та загальними рисами атмосферної циркуляції. Географічні пояси територіально відповідають кліматичним поясам і мають однакові з ними назви. Але географічний пояс передбачає не лише кліматичні умови, а і взаємозв’язок усіх природних компонентів у його межах.

Природні пояси поділяються на менші зональні комплекси — природні зони. Природна зона — великий зональний комплекс географічної оболонки, що вирізняється подібністю клімату, режиму

ґрунтово-рослинного покриву,

неоднорідністю рельєфу, віддаленістю від океану, ступенем континентальності клімату. Ще менші азональні одиниці районування

ландшафтів. Зональні та азональні природні

України. Територія України розташована переважно в помірному географічному п

ясі. Лише для південного берега Криму характерні риси

пояса (мал. 148).

Природні

Мал. 148. Фізико­географічне районування України

Завдання (до мал. 148–149). 1. Розгляньте схему (мал. 148) та поясніть, які із зазначених природних комплексів України належать до зональних, а які — до азональних. Поясніть, чому саме. 2. Відшукайте на карті фізико-географічного районування України (мал. 149) межі зазначених природних країн,

території України. Назвіть

а північностепова

середньостепова

південна сухостепова

І Східноєвропейська рівнина

Альпійсько-Карпатська гірська

Кримсько-Кавказька гірська

Мал. 149. Карта фізико­географічного районування України За особливостями рельєфу та ступенем континентальності клімату природні зони та підзони поділяють

Наприклад, південна сухостепова підзона поділена на Причорном

сько-Приаз

Визначення меж природних комплексів і

їхніми компонентами

заходи з раціонального використання природних ресурсів і визначити

природи.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів 1 бал • 1. Поясніть своїми словами, що таке фізико-географічне районування. 2. Назвіть зональні та азональна одиниці фізико-географічного районування. Поясніть, у якому напрямку

План характеристики природного комплексу суходолу 1. Фізико-географічне положення. 2. Форми рельєфу, корисні копалини. 3. Кліматичні умови. 4. Води суходолу. 5. Ґрунти. 6. Рослинність. 7. Тваринний світ. 8. Охорона ландшафтів

Пригадайте. 1. Що означає поняття «фізико-географічне положення»? 2. Як пов’язані форми рельєфу з будовою земної кори? 3. Які зовнішні геологічні процеси призводять до змін рельєфу? 4. Як пов’язаний клімат із поширенням вод суходолу

Терміни до скарбнички знань: природні

території?

розташована на півночі держави в межах Поліської та північної частини Придніпровської низовини. Тут збереглися довгі пасма та горби з морени, що свідчить про давнє дніпровське зледеніння. Талі води льодовика, що відступав, принесли пісок, а вітер сформував із нього дюни, на яких тепер ростуть сосни. З корисних копалин відомі поклади торфу, титанових руд, каоліну, яшми, топазів, турмаліну, бурштину.

Клімат зони мішаних лісів — із теплим (+18…+20 °С) і вологим літом. Зима м’яка (–5...–8 °С), з частими відлигами. Через наявність лісу сніг тане довго. Заморозки можливі до середини травня. Річна кількість опадів — 500–600 мм.

Річкова мережа добре розвинена. Найдовші

ки Прип’яті та Десна

широкі звивисті річкові долини. Для річок характерні тривала весняна повінь після танення снігу із широкими розливами. Крім снігу, значна частка живлення річок

Мал.

граб, береза. Близько половини території займають поля, на яких після проведення меліорації вирощують жито, гречку, хміль, картоплю, льон-довгунець, горох.

Серед тварин зустрічаються типові представники травоїдних та хижих ссавців із фауни Полісся (див. мал. 138 на с. 163). Надзвичайно багата фауна птахів, які є об’єктом полювання. Біля водойм склалися особливі угруповання болотних, озерних та річкових тварин. Для збереження та охорони природних ландшафтів мішаних лісів створені природні заповідники (Поліський, Рівненський), національні природні парки (Шацький), Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Зона широколистих лісів. Природна зона займає західну частину рівнинної України та становить близько 7 % її території. У рельєфі переважають височини: Подільська та Волинська.

гіпсових та карбонатних породах поширений карст: тут відомо понад 100 печер, серед яких — найдовша гіпсова печера

Оптимістична. Поділля багате на вапняки, гіпс, суглинки, каолін. На кордоні з Польщею є Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн.

Для клімату зони широколистих лісів характерне помірно-тепле (+17…+18 °С) і вологе літо, м’яка зима (–5...–6 °С). Річна кількість опадів — 600–750 мм.

Масив Розточчя є вододілом між річками басейну Чорного та Балтійського морів. Тут починаються Південний Буг, Західний Буг, ліві притоки Дністра, праві притоки Прип’яті. Долини річок іноді мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на 50–200 м. Через снігове живлення на річках характерна весняна повінь. Влітку настає межень. Льодостав нестійкий.

Мал. 151. Природні та антропогенні ландшафти зони широколистих лісів: 1 — природний ландшафт широколистих лісів (природний заповідник «Розточчя»); 2 — поле цукрових буряків

Лісостепова зона. Лісостепова зона займає близько 31 % площі України та простягається широкою смугою

ну частину країни. У рельєфі чергуються великі за площею височини (Подільська, Придніпровська, Середньоруська) та низовини (Придніпровська). Абсолютні висоти коливаються від 383 м до 50 м. Поверхня складена лесом і лесоподібними суглинками, які легко розмиваються водою. Тому до 15 % території зайнято ярами. Трапляються зсуви.

виходу кристалічного фундаменту платформи сформувалися родовища залізних, хромітово-нікелевих руд, граніту, лабрадориту, мармуру. Із потужним осадовим чохлом

природного газу, бурого вугілля,

напрямку. Річки належать до басейнів Південного Бугу,

береги, дуже розчленовані

Весняна повінь на річках

води. В окремих місцевостях через нестачу природних

лісів. Тут ростуть осока низька, ковила, типчак, шавлія лучна. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Для тваринного світу характерне поєднання представників як лісової, так і степової фауни (див. мал. 138, 139 на с. 163, 164).

Лісостепи — найбільш сприятлива для життя і господарювання територія в Україні. Тому протягом останніх 150 років людина докорінно змінила природні місцевості. Лісистість зменшилася майже вп’ятеро, а розораність земель становить 75 %. Для збереження лісостепових ландшафтів створені природоохоронні території. Лучні степи й остепнені луки охороняються в заповіднику «Михайлівська цілина». Степова зона. Степова зона

частині

та займає 40 % її території. За особливостями зволоження і характером ґрунтового-рослинного покриву степову зону поділяють на три підзони: північностепову, середньостепову та південну сухостепову (див. мал. 149 на с. 175). У рельєфі спостерігається чергування височин (Придніпровська, Приазовська, Середньоруська, Донецький кряж) та низовин (Причорноморська, Північнокримська). Біля гирла Дніпра на лівому березі розкинувся великий піщаний масив Олешківські

формами рельєфу. У зв’язку зі складною будовою земної кори у степовій зоні є корисні копалини різного

(

та буре вугілля, нафта, природний газ, кухонна сіль), магматичного і метаморфічного (залізні руди та руди кольорових металів).

Для клімату степів характерні значні річні амплітуди температури повітря, невелика кількість опадів (300–450 мм) та недостатнє зволоження. Часто бувають суховії, посухи, пилові бурі, які завдають шкоди сільському господарству. Середні температури січня зменшуються на схід від –1 до –9 °С, а липня — збільшуються в тому ж

ді. При надмірному зрошенні ґрунтів відбувається їх вторинне засолення. Північностепова підзона зайнята ландшафтами різнотравних степів, середньостепова — типчаково-ковилових степів, південна сухостепова — опустелених полинно-злакових степів (мал. 153). Характерними представниками степової фауни є дрібні гризуни, на яких полюють хижі звірі

та Північній

за додатковими джерелами про їхнє використання людиною

Пригадайте. 1. Що таке природна країна? 2. Якими за віком та висотою є Карпати? 3. Чим відрізняється

рівнинного? 4. До яких басейнів належать річки Карпат? 5. Що таке вертикальна (висотна) поясність? 6. Які живі організми називають ендеміками?

Географічні назви до скарбнички знань: Альпі́йсько­Карпатська

гірська краї́на, Схі́дні Карпати, Передкарпатська височина, Закар­

патська низовина, Говерла.

Коротко про головне

Фізико-географічне положення. Українські Карпати є природним краєм (провінцією) Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться через території 13 країн Європи. В Україні розташована частина

є озерами.

Тектонічні структури та корисні копалини. У будові Карпат виділяють три великі тектонічні структури, які витягнуті паралельними смугами (мал. 154). Передкарпатський прогин заповнений семикілометровим шаром осадових тонкошаруватих порід із дна давнього моря — флішем. У цій товщі є поклади нафти, природного газу, калійних солей, самородної сірки, мінеральних вод. Карпатська складчаста споруда має складну будову. Її утворюють дві системи опуклих складок, між якими лежить одна увігнута. На межі із Закарпаттям тягнеться ланцюжок згаслих вулканів. Із ним пов’язані незначні поклади ртутних та поліметалевих руд. Закарпатська западина — неглибокий прогин, заповнений шаром осадових порід: піском, глиною, кухонною сіллю. У середині кайнозою западина зазнала розколів. Тут виникли невисокі вулкани, з якими пов’язані родовища золота.

старих зруйнованих кратерів, застиглих лавових потоків. Закарпатська низовина являє собою плоску рівнину з висотами до 120 м. Над її поверхнею здіймаються невисокі конуси згаслих вулканів. Кліматичні умови. Карпатська гірська країна розташована в межах помірного кліматичного поясу і відрізняється від навколишніх рівнин дещо нижчими температурами повітря, меншою тривалістю безморозного періоду та значно більшою кількістю опадів (див. мал. 154). У горах температура повітря знижується з висотою: взимку від –6 до –12 °С, влітку від +13 до +7 °С. Зима холодна, із сильними хуртовинами та періодичним сходженням снігових лавин. У горах спостерігаються фени — місцеві сухі та теплі, часто сильні вітри, що дмуть із гір у долини. Річна кількість опадів коливається від 800 мм (на низьких хребтах) до 1000–2000 мм (на більш високих). Найвологішим місцем в Україні вважається село Руська Мокра — 2238 мм. На Закарпатті значно тепліше через наближення до Атлантичного океану. Зима м’яка (–3 °С), з тривалими відлигами. Літо дуже тепле: +20 °С. Річна кількість опадів 770–850 мм. Натомість у Передкарпатті зими більш холодні (–4…–5 °С), а літо також дещо прохолодніше (+18…+19 °С).

сформувалася

з берегів, несуть із собою пісок, уламки дерев, зносять мости, проривають водозахисні дамби, заливають сади та поля. Озера Карпат невеликі за площею. Найвідоміше —

тикальна поясність ландшафтів. У

виділяються п’ять поясів, для кожного з яких притаманний певний ґрунтово-рослинний

високогір’я (мал. 156). Карпатські ліси є джерелом цінної деревної сировини. Гірські луки полони

заготівлі трав та випасання худоби. Тваринний світ має виражений лісовий характер і налічує половину всіх видів тварин України. Тут відомі численні види птахів, ссавців, унікальні ендемічні види земноводних, риб, плазунів та комах (див. мал. 140 на с. 165).

Мал. 156. Вертикальна поясність Українських Карпат Завдання. 1. За схемою з’ясуйте,

козачий, нарцис вузьколистий, едельвейс (білотка) альпійський, рододендрон східнокарпатський, орхідея. Поділіться інформацією зі своїми однокласниками.

Охорона природи Українських Карпат. Природа Українських Карпат зазнає великого впливу

людини. Неправильна організація вирубування лісу призводить до стихійних явищ: паводків на річках і селевих потоків. Для охорони та

Географічні назви та терміни до скарбнички знань: яйла, куести, лаколі́т; Кримсько­Кавказька гірська країна, пасма: Зовнішнє, Внýтрішнє, Головне; південний берег Криму, гори Роман­Кош, Аюдаг; вулкан Карадаг, річка Салгир.

Коротко про головне Фізико-географічне положення. Кримські гори є природним краєм (провінцією) Кримсько-Кавказької гірської країни. Вони займають лише 1 % від площі нашої держави. Природний край, крім власне гір, охоплює передгір’я, які на півночі поступово переходять у рівнини степового Криму, а

творення гірські породи були зім’яті

складки й підняті з-під води на поверхню. Наявність вапняків, що легко розчиняються у воді, зумовила активні карстові явища. Майже 90 % підземних кастових печер України розташовані в Криму, зокрема Червона (мал. 157), Солдатська, Мармурова, Хід Конем.

Мал. 157. Печера Червона (Кизил­Коба) Перші описи кримських карстових печер належать до ХVІІІ ст. Червона — найбільша печера Криму. Була відкрита у 1803 році. Має шість поверхів, загальна довжина — понад 26 км. Двома нижніми поверхами тече підземна річка, що утворює кілька сотень проточних озер.

осередки яких у

навпаки, підіймається. Складена різними за твердістю

ма Кримських

вулканічного масиву, більша частина якого тепер знаходиться нижче рівня моря. Максимальна висота — 577 м. Химерні вершини голих скель нагадують дивовижні фігури, тому давні жителі Криму вважали Карадаг святою горою. Тут, на невеликій ділянці суходолу виявлено понад 100 мінералів, за що Карадаг називають мінералогічним музеєм

вулканічні форми рельєфу. Поясніть, як вони виникли

Південному Березі Криму. 2. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про Карадаг та Аюдаг.

про унікальне виробне каміння, яке тут знаходять.

Клімат. Характерними рисами клімату Кримських гір є досить високі температури повітря та значна кількість опадів. Ця місцевість одержує найбільшу в країні кількість сонячної радіації, 60 % якої припадає на пряму, коли панує суха погода. Середні температури повітря січня та липня знижуються залежно від висоти пасом (див. мал. 158). Найбільш зволожене Головне пасмо, яке затримує вологе атлантичне повітря, що надходить із західним перенесенням. Річна кількість опадів із заходу на схід зменшується від 1100 мм до 700 мм. Улітку трапляються сильні зливи, часто випадає град. Узимку сніг лежить лише на яйлах. Навесні

є Великий каньйон на північному схилі гори Ай-Петрі (див. мал. 103, 1 на с. 125). Поверхневих озер у Кримських горах немає.

Учан-Су (з тюрк. — вода, що летить); розташований на висоті 390 м над рівнем моря; повноводність водоспаду зростає під час злив і танення снігу на горі

Ай-Петрі.

Вертикальна (висотна) поясність ландшафтів. У зв’язку з малою висотою Кримських

му пасму. Тут сформувалося

ландшафтом:

чагарників, у якій

ліси. Нині великі площі зайняті садами й виноградниками. Тваринний світ. Фауна Кримських гір має переважно лісовий характер та вирізняється видовою бідністю (74 види) і великою кількістю ендеміків, особливо птахів, плазунів та комах (див. мал. 141 на с. 165). Зі ссавців відомі кримський звичайний та благородний олені, куниця кам’яна, борсук, лисиця. Частина тварин була акліматизована, наприклад білка-телеутка, муфлон. Охорона природи Кримських гір. Природні комплекси Кримських гір змінені людиною. На місці колись вирубаних дубових лісів постали низькорослі чагарники, а на сході південного узбережжя ліси знищені зовсім. Для збереження унікальної місцевої природи створено багато природоохоронних територій. Їх частка тут майже втричі більша, ніж загалом в Україні. Найвідоміший

заповідник. Тут є прадавній

унікальними тваринами, водоспад Учан-Су, химерної форми скелі, що названі «хаосами». Недалеко

Ялти заходиться

чинників склалися подібність і відмінність клімату. 3 бали • 5. Поясніть, чому Кримські гори та Українські Карпати однакові за часом формування, але відрізняються за формами рельєфу. 6. Чим зумовлена велика частка природоохоронних територій у Кримських горах?

Водні природні комплекси, як і суходільні, є частинами географічної оболонки, у межах яких

Пригадайте. 1. Які моря вважають внутрішніми, а які — окраїнними?

2. Чим відрізняється океанічний тип земної

3. Що таке шельф? 4. Які існують основні типи водних

зон, шельф, водна маса, природні ресурси.

Коротко про головне Фізико-географічне положення та берегова лінія. Чорне море є внутрішнім і належить до басейну Атлантичного океану (мал. 162). Площа поверхні складає

жина берегової

Будова та рельєф дна,

матського моря), який існував протягом попередніх геологічних періо-

частини морського дна характерні глибини понад 2000 м. Північна частина дна лежить на затопленій частині платформи, тому тут виник широкий (до 200 км від берега) шельф. Тут у верхній частині осадового чохла розвідані родовища природного газу й нафти.

Кліматичні умови. Чорне море розташоване в межах двох кліматичних поясів. Північно-західна частина — у помірному пояса. Тут переважає суха погода протягом року з жарким літом і холодною зимою. Більша частина моря лежить у середземноморській області субтропічного пояса із сухим спекотним літом (+21…+24 °С) та вологою й теплою зимою (0…+8 °С). Найчастіше море буває спокійним. Шторми трапляються рідко

висоту — 7–30 см.

Органічний світ. У Чорному морі світ живих організмів порівняно бідний і одноманітний. Це пояснюється двома чинниками: наявністю сірководню та значною віддаленістю від океану. У Чорному морі нараховується понад 660 видів рослин та близько 2000 видів тварин, з яких близько 180 видів риб, 4 — ссавців, близько 650 — ракоподібних (краби, омари, креветки, раки), понад 200 — молюсків (рапани, мідії, устриці), 3 види медуз (мал. 165). Більшість кісткових риб мають промислове значення (мал. 166). Використання природних ресурсів та екологічні проблеми. Людина активно використовує

■ — організми Червоної книги Мал. 165. Органічний світ Чорного моря: 1 — філофора, або морський виноград; 2 — ульва, або морський салат; 3 — цистозі́ра (бурі водорості, зовні схожі на корали); 4 — зостера, або морська трава; 5 — дельфі́н афалі́на; 6 — дельфі́н білобокий; 7 — дельфі́н­азовка, або морська свиня; 8 — тюлень­монах; 9 — катран чорноморський; 10 — скат морська лисиця; 11 —

Ставрида чорноморська

На сьогодні, екологічні проблеми Чорного моря дуже загострилися. Вода забруднюється стічними водами курортної зони, через річковий стік, морським транспортом, російським військовим флотом. Отруйні речовини вражають планктон і рибу, призводять до катастрофічного поширення одноклітинних водоростей, які спричиняють «цвітіння» води. Через використання річкової води для зрошення та перетворення Дніпра в систему водосховищ стік прісної води у море скоротився. Це потягло за собою

Пригадайте. 1. Як утворилися піщані

на узбережжі Азовського моря? 2. Що таке платформа та яка її будова? 3. Які чинники впливають на солоність морської води?

Географічні назви та терміни до скарбнички знань: платформа, шельф, водна маса, біологі́чні ресурси, прохідні́ та напівпрохідні́ риби.

Коротко про головне Фізико-географічне положення та берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Воно значно віддаленіше від океанічних просторів і є найбільш континентальним морем у світі (див. мал. 162). Це море вирізняється високим ступенем ізольованості від інших водойм, з’єднане лише з Чорним морем вузькою і мілкою Керченською протокою. Азовське — одне з найменших морів світу. Через велику «порізаність» берегова лінія Азовського моря лише у 1,5 раза коротша за чорноморську. Береги низовинні, з багатьма піщано-черепашковими косами (мал. 167), які утворилися через знесення річками лесових порід із материка і рухи води у прибережній зоні. Коси здіймаються над поверхнею води на 2–3 метри

Мал. 167. Берегова лінія Азовського моря

Завдання. 1. За картою-схемою назвіть найважливіші об’єкти берегової лінії Азовського моря: затоки, лимани, коси, миси. 2. З’ясуйте, у яких затоках знаходиться морський порт Маріуполь. 3. Порівняйте ступінь порізаності берегової лінії Азовського

континентальної підобласті помірного кліматичного пояса, якому притаманна суха погода зі значними річними амплітудами температур. Влітку із західними вітрами приходить морське повітря. Узимку з північносхідними вітрами — континентальне. Середньолипнева температура повітря над морем становить +22...+24 °С, середньосічнева — –1...–6 °С. Річна кількість опадів — 300–500 мм. Періодично в морі виникають високі вітрові хвилі. Восени трапляються густі тумани.

Водні маси та морські течії. На властивості води Азовського моря впливають його віддаленість від океану, малі глибини та значна ізольованість. Через атмосферні опади та річки в море надходить більше прісної води, ніж через Керченську протоку — солоної чорноморської. Унаслідок малих глибин і площ відбувається швидке нагрівання вод влітку та різке охолодження взимку. А перемішування

розвитку планктону, зокрема

водоростей, що викликає «цвітіння» води. Узимку майже щороку море замерзає біля берега на три місяці. Солоність води у морі

манітний. Прозорість води моря в теплу пору року

мала через бурхливий розвиток діатомових та синьо-зелених водоростей. Тваринний світ вирізняється відносною бідністю видів (до 350), але винятково великим кількісним розвитком, за яким Азовське море перевищує всі морські водойми світу. Зокрема, тут кількість риб на одиницю площі у 160 разів більша, ніж у Середземному морі й у 40 разів — ніж у Чорному. У морі відомо 103 види риб, які представлені одночасно прохідними, напівпрохідними, морськими та прісноводними видами (мал. 169). Із ссавців живе лише один вид

, який тримається зграями від двох

десяти особин (див. мал. 165, 7). У воді плаває також багато рачків. На дні — безліч молю

яких складають

Живуть у морі, а на нерест (1-2 місяці) заходять у річку

Живуть у морі, на нерест ненадовго ідуть у річки

Увесь час живуть і нерестяться в морі

Увесь час живуть і нерестяться в річках, озерах, ставках Мал.

водою прийшли й медузи, що знищують мальків риб і планктон. Море має велике транспортне значення. Під час перевезення нафтопродуктів трапляються аварії танкерів та виливи нафтопродуктів. Це призводить до загибелі морських організмів і птахів. Рівень забруднення вод моря промисловими відходами визначається як дуже високий. Це завдає суттєвої шкоди рекреаційним і біологічним ресурсам. Для охорони окремих узбереж моря створені природоохоронні території: Казантипський природний заповідник, національні природні парки Азово-Сиваський та «Меот

з

безпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. Природокористування має бути під суворим контролем держави. За характером впливу на довкілля природокористування може бути раціональним та нераціональним (мал. 170).

«+» вивчення, охорона природи = ? = освоєння, перетворення природи «–» ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

РАЦІОНАЛЬНЕ

обсяги залучення природних ресурсів компенсуються заходами щодо їх відновлення та охорони. Має забезпечити:

• повноцінне існування і розвиток суспільства;

• збереження високої якості навколишнього середовища

НЕРАЦІОНАЛЬНЕ

зумовлене значним перебільшенням антропогенного впливу на природні комплекси. Призводить до:

• послаблення здатності природи до відновлення;

• зниження якості й вичерпання природних ресурсів;

• забруднення навколишнього середовища

ХИЖАЦЬКЕ

знищуються окремі види ресурсів або цілі екосистеми — розорані степи; вимирають тварини — європейський тур, дикі коні тарпани, тюлень­монах…

Мал. 170. Види природокористування

Завдання. 1. Роздивіться за схемою, які основні дії людини щодо природи покладені в основу природокористування. Чи можна досягти рівноваги між перетворенням природи та її охороною? 2. Поясніть, чим відрізняється

ресурси Мал. 171. Складники природно­ресурсного потенціалу Завдання. 1. Що належить до природно-ресурсного потенціалу

який вплив на розвиток господарства має кожний зі складників. 2. Дайте

ку географічному положенню, кліматичним умовам та особливостям рельєфу України. 3. Поясніть,

сного потенціалу.

невідновні

після закінчення

запасів не здатні відновитися за осяжний проміжок часу

мінеральні, вимерлі види рослин і тварин

відносно відновні відновні

відновлюються дуже повільно

ґрунтові

під час ви­

користання

відновлюються природним чином

біологічні: лісові, кормові, рибні, промислово-мисливські

відносно невичерпні

їх кількість незмінна, але через погіршення якості їх використання стає неможливим

водні, атмосферне повітря

ді́йсно невичерпні

на кількість та якість яких людина не здатна вплинути

агрокліматичні, енергія Сонця, припливів, вітру, хвиль, течій

яке призводить до всіляких катаклізмів і загрожує всьому живому. Нині екологічні проблеми набули глобальних масштабів. Це, насамперед, такі: забруднення навколишнього середовища, скорочення орних земель, виснаження мінеральних ресурсів, енергетична проблема. Усі вони пов’язані між собою, тому їх можна здолати лише широким залученням світового співтовариства. Основні види забруднень довкілля. Забруднення — це надходження в навколишнє середовище речовин, які погіршують якість окремих компонентів природи (повітря, води, ґрунтів) і завдають шкоди природним комплексам. Допустима міра забруднення довкілля в кожній країні регламентується відповідними нормативами та законами. За типом походження забруднення поділяють

хімічне, біологічне та фізичне (мал. 173).

МЕХАНІЧНЕ

твердими

частками, тарою, спрацьованими предметами

ХІМІЧНЕ

речовинами

та сполуками штучного походження

БІОЛОГІЧНЕ швидке поширення шкідливих організмів: бактерій, вірусів, грибів, водоростей…

ФІЗИЧНЕ

• теплове;

• електричне;

• радіоактивне;

• шумове;

• вібраційне…

викиди в довкілля

підприємства енергетики (особливо ТЕС), транспорт (особливо автомобільний), промислові підприємства, сільське господарство, військові об’єкти

оксиди вуглецю (СО, СО2 ), азоту, сірки, сполуки фосфору, важкі метали, синтетичні органічні речовини (пластмаси, поліетилен), нафта й нафтопродукти,

Мал. 173. Види забруднень

промислові об’єкти. Це призводить до викиду небезпечних речовин у навколишнє середовище. Екологічні проблеми на території України. Значні території нашої держави відносять до екологічно небезпечних регіонів світу. Найбільшого негативного впливу зазнало атмосферне повітря. Воно надзвичайно забруднене у промислових районах. Головними джерелами забруднення атмосфери є автомобільний транспорт, промисловість (зокрема металургія, електроенергетика, хімічна промисловість). Значних змін зазнали внутрішні води. Течія великих річок зарегульована водосховищами, її швидкість уповільнилася, що змінило умови існування живих організмів. Водосховищами було затоплено родючі ґрунти. Річки України

кар’єрної розробки корисних копалин ґрунти зовсім знищені. Докорінно змінені рослинність і тваринний світ. Непорушні куточки природи залишилися тільки на природоохоронних територіях: у заповідниках, національних природних парках, заказниках. Екологічна ситуація та її типи. Для оцінки ступеня впливу людини на природу певної території,

тивних умов і чинників для проживання та господарської діяльності

фа (мал. 174). Виявлення типу екологічної

Екологічна рівновага за умов раціонального природокористування або відсутності

впливу людини зберігаються природні умови існування ландшафтів

частково Українські Карпати і Кримські гори, райони Волині

Екологічна криза

напружений, але зворотний стан взаємодії людини і природи, у

якому змінене навколишнє середовище, що негативно впливає на суспільний розвиток

Придніпров'я, Донбас, чорноморськоазовське узбережжя, усі великі міста

1. За схемою схарактеризуйте

Екологічна катастрофа негативний з вини людини незворотний стан довкілля, що призводить до повної втрати ресурсів, генофонду флори і фауни, за якого

приклади їх поширення в Україні. 2. Поясніть, чому в гірських областях

зберігається екологічна рівновага. 3. За допомогою тематичної карти в атласі «Забруднення навколишнього середовища» знайдіть зазначені у

інші території,

для покращення стану довкілля. Моніторинг здійснюється на локальному, регіональному та глобальному (біосферному) рівні. Він базується на низці принципів: об’єктивність і достовірність, систематичність спостережень, відкритість інформації для громадськості, оперативність надходження інформації

1. Необхідність дбайливого ставлення

2. Характеристика

3.

1.

2.

знайомими, які установи

різних захворювань.

1 бал • 1. Що таке природокористування? 2. Поясніть своїми словами, чим відрізняється раціональне природокористування від нераціонального. 2 бали • 3. Розкажіть, що є складниками природно-ресурсного потенціалу? Наведіть приклади різних видів природних ресурсів, якими достатньо забезпечена Україна. Назвіть риси географічного

саме?

Пригадайте.

Терміни до скарбнички знань: кадастри природних ресурсів, сталий розвиток, ці́лі сталого розвитку (ЦСР). Коротко про головне Державні кадастри природних ресурсів в Україні. Тривалий час домінувала думка, що

ресурси

тому розроблялися лише найзручніші родовища з високим вмістом корисної речовини, розорювалися нові землі, недбало використовувалися вода та ліс. Із часом через надмірну експлуатацію ресурсів запаси суттєво зменшилися, істотно погіршились умови

з урахуванням їхньої потреби в безпечному і здоровому довкіллі. Під сталим розвитком розуміють гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес земної цивілізації або окремих країн за науково обґрунтованими планами. Сталий розвиток передбачає, що економічне зростання країн відбувається лише в межах, які гарантують здатність екосистем відновлюватися, поглинати забруднювачі, підтримувати життєдіяльність людей нині та в майбутньому. Концепція сталого розвитку вважається найбільш перспективною ідеологією

третього тисячоліття. Завдяки сучасним інформаційним

різні варіанти

здатний

175.

1.

2.

сучасним рівнем розвитку науки і техніки. Частина ресурсів може самовідновлюватися за умови раціонального їх використання.

3. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем. Необхідно задовольнити елементарні потреби та дати всім людям можливість досягти добробуту. Без цього сталий розвиток неможливий.

4. Необхідно встановити баланс між рівнем життя людей із надмірними грошовими й матеріальними статками та екологічними можливостями планети.

5. Темпи зростання чисельності населення варто узгодити з можливостями географічної оболонки Землі задовольняти потреби людей. Конкретні приклади впровадження концепції сталого розвитку в життя здаються елементарними й зрозумілими. Будівництво доріг і споруд має супроводжуватися зростанням

насаджень. Збільшення виробництва культурних рослин не повинно призводити до виснаження

сталого

чові глобальні напрями розвитку країн до 2030 року, план

людей, планети та економічного процвітання. Цим

169 завдань (мал. 176). Україна підтримує

ції державної політики України.

туальність, систему

досягнута. Поділіться зібраною інформацією з однокласниками.

Національна система ЦСР складається з 86 завдань. Вони є індикаторами для моніторингу виконання та цільовими орієнтирами для досягнення до 2030 року.

Природокористування в умовах сталого розвитку. Для раціонального природокористування концепція сталого розвитку передбачає шість економічно обґрунтованих правил поведінки людини в природному середовищі, які називають принципами природокористування (мал. 177). Їх дотримання дозволяє відновлювати порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій, розробляти заходи з охорони довкілля. Проблеми природокористування не можуть бути вирішені на регіональному і навіть загальнодержавному рівнях. Це — глобальна проблема.

Відповідність антропогенного навантаження

рівень за попередній рік +2–7%

Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі людської діяльності

• замкнений цикл виробництва — без відходів;

• комплексна переробка

сировини: відходи одного

виробництва є сировиною для іншого

Погодження вироб­

ничого і природного ритмів

заради відновлення деякі ресурси певний час не можна використовувати

Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу

будь-яка економічна доцільність є другорядною порівняно з екологічним станом довкілля

створення різних категорій природоохоронних

країни.

створено понад 8600 територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) з різним заповідним режимом, які займають 6,8 %

держави (2024 р.). До 2030 року передбачено розширення

до 15–17 %. Закон «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що до цього фонду належать 11 категорій природоохоронних територій, які об’єднані у 2 групи: природні території та об’єкти, а також штучно створені об’єкти (мал. 178). В ієрархії об’єктів охорони природи є різні

ГЛОБАЛЬНИЙ (БІОСФЕРНИЙ)

РІВЕНЬ

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИЙ (НАЦІОНАЛЬНИЙ) РІВЕНЬ

Біосферні заповідники (5)

Природні заповідники (19)

Національні природні парки (57)

Заказники (3398)

РЕГІОНАЛЬНИЙ та ЛОКАЛЬНИЙ (МІСЦЕВИЙ) РІВЕНЬ

• Асканія-Нова,

• Чорноморський,

• Карпатський,

• Поліський,

• Канівський,

• «Медобори»,

• Карпатський,

• Шацький,

• «Синевир»,

Пам’ятки природи (3580)

Регіональні ландшафтні парки (85)

• «Меотида»,

• «Бахчисарай»…

• Дунайський,

• Чорнобильський

• Український степовий,

• Карадазький…

• «Подільські Товтри»

• Голосіївський…

Заповідні урочища (802)

Штучно створені природоохоронні

• парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (588),

• ботанічні сади (28),

• дендропарки (62),

• зоопарки (13)

Мал. 178. Категорії природоохоронних територій України Завдання. 1.

Основна мета заповідника — збереження екологічної рівноваги на певній території. Природні заповідники призначені охороняти типові або виняткові ландшафти, що збереглися в непорушеному чи малопорушеному стані. Це природоохоронна та науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Заповідники створені в усіх великих природних комплексах України (мал. 179). Мал.

заповідників започаткована у 1971 році в межах програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера». Вона об’єднує природоохоронні території, які мають демонструвати збалансовану взаємодію

й людини. Біосферний заповідник — природоохоронна територія міжнародного значення, що створена

комплексів біосфери, здійснення екологічного моніторингу змін навколишнього середовища під дією людської діяльності. Мета міжнародної мережі — обмін знаннями та досвідом

і моніторингу стану навколишнього середовища,

також

прийняття спільних рішень. Біосферні заповідники мають особливу структуру. У їхніх межах створені 4 різних за функціональним призначенням зони (мал. 180). Чисельність біосферних заповідників неухильно зростає. Нині їх налічується 748 у 134 країнах світу. В Україні статус біосферного мають 5 заповідників (див. мал. 179).

1 — заповідне ядро, де заборонена будь-яка діяльність, крім освітньої;

2 — буферна зона, де відбувається екологічно безпечна діяльність: екотуризм, фундаментальні дослідження;

3 — перехідна зона, або зона співробітництва де допускається розміщення населених пунктів та сільськогосподарська діяльність;

4 — зона використання екосистем з різними видами господарської діяльності: землекористування, лісокористування, рекреаційна справа

заповідника

Завдання. 1. Розгляньте структуру біосферного

яка

ня та ефективного використання

природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну,

та естетичну цінність. В

створювати з 1980 року, щороку їх кількість зростає. Нині в Україні створено 57 природних національних парків, які займають понад третину площі від усіх природоохоронних територій (див. мал. 179).

211 загальнодержавного значення, створена

Заказники. Заказники мають частково заповідний режим, де охороняється не весь природний комплекс, а окремі або кілька компонентів природи, найчастіше — певні види рослин чи тварин, геологічні чи історико-меморіальні об’єкти. У заказниках допускаються певні види господарської діяльності, але лише ті, що не впливають на об’єкт охорони. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заказниками, зобов’язуються забезпечити режим їх охорони та збереження. Заказники можуть бути постійними та тимчасовими. Останні створюються терміном на 2–5 років. У разі потреби термін їх роботи подовжують. Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки. Увиразнює природну своєрідність регіону, а також вказує на регіональне фінансування його діяльності така природоохоронна територія, як регіональний ландшафтний парк. Це — природоохоронна рекреаційна територія місцевого чи регіонального значення, що створена з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку людей. Регіональні ландшафтні парки сприяють збереженню цінних природних та історико-культурних об’єктів, а також екологічній освітньо-виховній роботі. Назви регіональних ландшафтних парків відомі далеко за межами місця їх розташування. Наприклад, «Диканський» на Полтавщині, «Боковеньки» на Кіровоградщині, «Бахчисарай» у Криму, «Гранітно-степове Побужжя» на Миколаївщині, «Дністер» на Вінниччині, «Меотида» на Донеччині, «Дніпровські Острови» та «Лиса Гора» у Києві, «Печенізьке поле» на Харківщині та інші. Пам’ятки природи. Пам’ятка природи має природоохоронну категорію, проміжну між національними природними парками і заказниками. Пам’яткою природи можуть бути проголошені унікальні печери, водоспади, мальовничі скелі, озера, метеоритні кратери, геологічні відслонення, окремі

або призводить до деградації

Розділ IV.

НАСЕЛЕННЯ

УКРАЇНИ ТА

Вивчаючи розділ, ви зможете:

9

назвати кількість населення світу та України, найбільші країни за

кількістю населення, найпоширеніші мовні сім’ї, світові релігії;

9 порівняти етнічний склад населення регіонів України;

9 зрозуміти важливість знань про демографічні процеси для соціальноекономічного розвитку України та країн світу;

9 критично оцінити явища дискримінації та гендерної нерівності в суспільстві;

9 обстоювати важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей, релігійних громад;

9 усвідомити необхідність дотримання здорового способу життя та його вплив на репродуктивне здоров’я; важливість знань про трудові ресурси та зайнятість населення для соціально-економічного розвитку країни; навчитеся:

9 оперувати поняттями, що характеризують населення;

9 характеризувати демографічні показники, національний склад населення, особливості розселення, кількість і якість трудових ресурсів з використанням картографічних і статистичних матеріалів;

9 аналізувати статево-вікові піраміди України та країн світу, інформацію про етнічний та релігійний склад населення з використанням різних джерел інформації;

9 розрізняти міські й сільські населені

ліси;

порівнювати

в окремих країнах і в Україні. На думку вчених, у різні

Пригадайте. 1. Скільки людей проживають у світі? 2. Які материки мають найбільшу й найменшу кількість населення? 3. Які країни у світі та в Європі вирізняються найбільшою кількістю жителів? 4. Скільки людей живуть в Україні?

Терміни до скарбнички знань: населення, демографі́чні процеси, природний приріст, депопуляція, демографі́чне старі́ння, міграції, демографі́чний вибух.

Коротко про головне

Населення. Населенням називають сукупність людей, які постійно живуть на певній території. Воно є об’єктом вивчення багатьох наук: статистики, соціології, етногр

населення. Питаннями, пов’язаними

та якістю

та причинами, що призводять до їх зміни (динаміка населення) займається наука демографія. До її провідних завдань належить аналіз сучасного стану, а також створення короткочасних та

прогнозів щодо динаміки кількості населення

руху. Природний рух населення характеризується такими показниками, як народжуваність, смертність,

абсолютному вираженні. Абсолютні показники відображають кількість народжених та кількість померлих протягом певного року. Відносні показники

ПРИРОДНИЙ РУХ (відтворення)

НАСЕЛЕННЯ

природний приріст (ПП) = народжуваність (Н) — смертність (С)

МЕХАНІЧНИЙ РУХ (міграції)

НАСЕЛЕННЯ сальдо міграцій (СМ) = імміграція (І) — еміграція (Е)

Статево-вікова структура населення

Тривалість життя

Шлюбність, розлучуваність, рі́вень

Мал. 182. Демографічні процеси Завдання. 1. Які процеси належать до демографічних? Поясніть, які вони пов’язані між собою. 2. Що належить до природного

можливість його самовідтворення. Вона характеризується

ками, як шлюбність, розлучуваність, рівень здоров’я. Кількість населення у світі та його динаміка. Зараз у світі живе близько 8,1 млрд осіб (2024 р.). Населення розміщено вкрай нерівномірно у великих регіонах світу та окремих країнах (мал. 183–184). Тривалий час кількість людей на Землі зростала дуже повільними темпами (мал. 185). Цікаво, що 15 тис. років тому на всій

було стільки людей, як зараз живе

На початку нашої ери населення світу було втричі менше,

країн цього регіону — навіть депопуляція.

1. За стовпчиковою діаграмою

них земель у Казахстані

чатку 90-х рр. ХХ ст. і досягло максимальної позначки

у 1993 році. Відтоді почалося неухильне скорочення. У наш час тенденції до зменшення кількості населення зростають. Основні причини цього — політичні. Із початком повномасштабної війни росії проти України виїхало 6,2 млн осіб. Це переважно молоді жінки віком до 40 років з дітьми. Це посилить процес демографічного старіння, який і до того був притаманний Україні через виїзд молоді. Економічні причини пов’язані з глибинною кризою, яку тривалий час переживає наша країна. Це призводить до зниження народжуваності. Ще до війни близько 3 млн українців шукали роботу за кордоном. Соціальні причини зумовлені недостатнім фінансуванням системи охорони здоров’я, зростанням кількості розлучень. Екологічні причини призводять до зростання рівня захворюваності

населення: перший (звужений), другий (розширений); демографі́чна полі́тика. Коротко про головне Природний рух населення світу. Зміна кількості населення відбувається, насамперед, за рахунок

процесів: народжуваності, смертності та, як наслідок, природного приросту. На ці показники впливають три основні групи причин: біологічні, соціальні та історичні. Біологічні чинники були визначальними до ХVІІІ ст. Тоді високу народжуваність компенсувала висока смертність, тому природний приріст був низьким. Пізніше першорядними стали соціальні причини, що визначали матеріальні умови життя: рівень розвитку медицини, санітарно-гігієнічні норми праці й побуту, національні та релігійні традиції, рівень добробуту родини, ступінь залучення жінки до суспільного життя, зростання частки міського населення тощо. Усі ці причини вплинули спочатку на зниження рівня смертності, що зумовило «демографічний вибух», а у ХХ ст. суттєво знизили й рівень народжуваності в розвинених країнах, що викликало там демографічну кризу. Серед основних історичних причин на природний рух населення впливають війни, революції, голодомори, екологічні негаразди. З ними пов’язані не лише прямі втрати населення, а й побічні, тобто ненародження дітей через

та

дитини. А екологічні чинники призводять до зростання спадкових хвороб та дитячої смертності.

ДВА ТИПИ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ І тип (звужений)

10 ‰ Н — 8 ‰ С = 2 ‰ П.П.

здебільшого високорозвинені країни: Європа, Північна Америка, Японія, Австралія, Нова Зеландія

ПЕРЕДУМОВИ

• зростання ролі жінки в суспільному житті;

• пізній час укладання шлюбу;

• висока тривалість життя;

• підвищення рівня культури суспільства;

• зростання частки міського населення;

• зростання витрат на утримання дитини;

• екологічні чинники…

ПРОБЛЕМИ

• демографічне старіння;

• депопуляція (Н < С);

• зростання навантаження на працездатне населення

тип (розширений)

28 ‰ Н — 6 ‰ С = 22 ‰ П.П.

більшість країн, що розвиваються: Африка, Азія, Латинська Америка, Океанія

ПЕРЕДУМОВИ

• традиційно великі родини (≈ 6 осіб);

• ранні шлюби;

• стрімке зниження смертності;

• залежне становище жінки в родині;

• переважання сільського населення;

• релігійні традиції;

• відсутність протизаплідних засобів…

ПРОБЛЕМИ

• нестача продуктів харчування;

• безробіття;

• брак коштів на розвиток соціальної сфери

Мал. 187. Типи відтворення населення Завдання. 1. За схемою порівняйте коефіцієнти народжуваності, смертності та природного

селення — 44,9 років (2024 р.). Демографічне старіння тягне за собою зменшення частки працездатного населення, посилює тиск на медичні та соціальні установи, важким тягарем податків лягає на плечі працівників, а також призводить до подальшого зниження природного приросту населення. У половині країн Європи спостерігається депопуляція, наприклад у Болгарії (–6,3 ‰), Угорщині (–5,4 ‰), Естонії (–5,0 ‰), Італії (–4,1‰), Німеччині (–3,1‰). Депопуляція притаманна й двом країнам Азії Японії (–5,0 ‰) та Республіці Корея (–0,4 ‰). Відбувається депопуляція і в Україні (мал. 188). У сільській місцевості темпи депопуляції значно

міст.

які заходи сприятимуть зменшенню рівня депопуляції в Україні.

Другий тип відтворення. Другий (розширений) тип відтворення характерний переважно для країн, що розвиваються. Він поширений в Африці, Азії, Латинській Америці, Океанії. Це саме ті регіони світу, що зазнали «демографічного вибуху» у ХХ ст. Для них притаманні високі та дуже високі показники народжуваності (14–45 ‰) і відносно низька смертність (4–8 ‰), а отже високий природний приріст (14–30 ‰). Найвищим приростом у світі вирізняються африканські країни: Нігер (37,1 ‰), Уганда (34,9 ‰), Ангола (33,5 ‰). Високим показникам приросту сприяють традиційно великі родини (у середньому з 6 осіб), ранні шлюби, залежне становище жінки в родині, переважання

у сфері укладання шлюбу, сім’ї, народження дітей тощо (мал. 189). ЗАХОДИ

ЕКОНОМІЧНІ

оплачувані відпустки і різні види допомоги при народженні дітей; допомога на дітей залежно від кількості, віку, типу сім'ї; позики, кредити, податкові та житлові пільги, штрафи…

Завдання.

АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВІ

законодавчі акти щодо укладання шлюбу, розлучення, становище дітей у сім'ях, охорони материнства і дитинства, режим роботи жінок-матерів, внутрішня та зовнішня міграція…

МОРАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ

пропагандистські та виховні заходи, що формують громадську думку, норми і стандарти демографічної поведінки, певний демографічний клімат у суспільстві…

Мал. 189. Заходи демографічної політики

демографічну політику. Серед них — усі високорозвинені

країнах з першим типом відтворення демографічна політика спрямована на стимулювання народжуваності. Більшість країн із другим типом відтворення вживають заходів, спрямованих на скорочення народжуваності. Щодо цього найактивнішою демографічною політикою у ХХ ст. відзначилися Китай та Індія. Основними її напрямами були правовий, економічний та морально-психологічний тиск на населення. Зокрема, закони збільшили шлюбний вік, обмежили кількість дітей, яких дозволено мати. Держави проводять пропаганду здорової, щасливої, забезпеченої

розвиваються. 4. Які чинники та події визначають особливості

показники природного руху населення. Доберіть дані, які це підтверджують, та поміркуйте, із чим це може бути пов’язано. 6. Оцініть позитивні та негативні наслідки

діаспора. Коротко про головне Класифікація міграцій. На кількість

Внутрішні міграції притаманні всім державам.

За напрямком переїзду

• внутрішні;

• зовнішні:

- еміграція (виїзд);

- імміграція (в’їзд);

- рееміграція (повернення);

- репатріація (повернення вивезених насильно)

За правовою ознакою

• нелегальні;

• легальні;

• напівлегальні (з простроченою візою)

За керованістю

• організовані;

• неорганізовані;

• примусові, у т. ч. депортація

За тривалістю

• на постійне місце проживання;

• тимчасові:

- «маятникові»;

- вахтові (до 1 місяця);

- сезонні;

- короткотермінові (до 1 року); - довготермінові; - транзитні; - епізодичні: ділові, приватні

За причинами (мотивами)

• економічні: - фізичні; - інтелектуальні («відплив умів»);

• політичні;

• національні;

• релігійні;

• екологічні

Мал. 190. Класифікація міграцій Завдання. 1. За схемою дослідіть та назвіть ознаки, за якими класифікують міграції. 2. Поясніть, які міграції за напрямом

лення

ацією (з лат. — виселення), а відповідно самих переселенців

роки її існування прибуло 700 тис. іммігрантів з країн Європи, Азії, Африки. Нині до причин міграцій додалися екологічні. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза їхньому здоров’ю та життю, і переселяються в екологічно безпечніші умови. Так сталося після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Міграційні процеси в Україні. В Україні спостерігається негативне сальдо міграції. Основні причини цього — політичні, пов’язані з війною росії проти нашої держави. Найбільша кількість українців знайшла прихисток у країнах Європи: Німеччині (1,2 млн осіб), Польщі (995 тис.), Чехії (370 тис.), Словаччині, країнах Балтії. Майже половина з тих, хто виїхав, — це жінки працездатного віку, ще третина — діти. Через військові дії на сході та півдні України посилилися внутрішні міграції. З 2014 року в країні з’явилося 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, які вимушено покинули місця

живання, але залишилися в межах країни. Серед них 3,6 млн осіб, які змінили місце проживання після початку повномасштабної війни. З економічних причин Україну залишило багато кваліфікованих робітників та науковців, а прибувають переважно вихідці з Кавказу, країн Центральної та Східної Азії. Масштаби трудової міграції з України оцінюють у 1,4–2,7 млн осіб, із них більше половини — нелегали. Основні країни трудової міграції — Італія, Польща, Чехія, Угорщина, Іспанія, Португалія. Крім того, в Україні поширені сезонні міграції: переїзди, що пов’язані з тимчасовою роботою. Істотне значення мають «маятникові» міграції. Сотні тисяч громадян щодня їдуть на роботу з приміської зони в міста, увечері повертаючись додому. Міграційна політика в Україні. Сучасні міграції контролюються

державними органами, завдання яких створювати сприятливі життєві умови для іммігрантів, контролювати їх кількість та якісний склад. Міграційна політика — цілеспрямована діяльність держави, пов’язана з регулюванням та контролюванням міграційних процесів. Її цілями в Україні є зменшення масштабів зовнішньої міграції, стимулювання повернення емігрантів на батьківщину та контроль за перетином державного кордону.

Мал. 192. Країни з найчисельнішою

на західну та східну. 3. За додатковими джерелами дослідіть,

росії знаходяться українські «клини»? Дослідіть, як вони сформувалися.

7 тис. осіб. Якою стала чисельність населення міста N наприкінці року? 3 бали • 5.

чому «відплив умів» завдає не лише інтелектуальні, але й економічні збитки країнам, які залишають висококваліфіковані фахівці. 6. Оцініть значення міграційної політики для економіки та безпеки

жави. Які заходи міграційної політики ви вважаєте першорядними для України?

Пригадайте. 1. Як тип відтворення

склад населення? 2. Що таке демографічне старіння? Які негативні наслідки цього явища?

Терміни до скарбнички знань: демографі́чне навантаження, статево­вікова пірамі́да.

Коротко про головне Статева структура населення. Біологічні, історичні та соціальні причини впливають

співвідношення чоловічого та жіночого населення. Загалом у світі чоловіків більше на 32,5 млн (мал. 193). Проте це відбувається за рахунок переважання чоловіків в азіатських країнах. Висока жіноча смертність у країнах Азії пояснюється дискримінацією жінки в суспільстві, ранніми шлюбами, численними дітонародженнями, недостатнім харчуванням, постійною важкою працею. В інших регіонах світу за кількістю переважають жінки. Це пов’язано передусім з біологічними причинами. Генетично зумовлено, що середня тривалість життя жінок на 5–8 років довша, ніж чоловіків. Суттєво впливають на переважання жіночого населення війни. У країнах, де багато емігрантів,

чоловіче населення. До 2022 року

у статевій структурі населення: частка жінок становила

діти (0–14 років), люди працездатного віку (14–60 років), літні люди (старші за 60 років). Перша і третя групи — люди непрацездатного віку, які перебувають на утриманні другої. Також від того, наскільки «молоде» населення країни, значною мірою залежить інтенсивність демографічних процесів. Розрізняють два основні типи вікової структури населення, кожний із яких залежить від певного типу (перший чи другий) відтворення: прогресивний та регреси

тип (мал. 194).

Прогресивна Стаціонарна

сті країн, що розвиваються. 3. Поясніть, які проблеми із навантаженням на працездатне населення відчувають країни з різними типами вікової структури. 4. Який тип вікової структури й чому вам здається найбільш оптимальним?

Для України притаманний регресивний тип вікової структури. Швидко відбувається демографічне старіння: з одного боку, через зростання частки літніх людей (так зване «старіння зверху»), з іншого — через скорочення

це

демографічне навантаження, яке показує, скільки

в

відбувається демографічне старіння як «зверху», так і «знизу». 4. Розкажіть, як змінюється в Україні демографічне навантаження на працездатне населення. Поміркуйте, завдяки яким заходам держава може вирішувати такі проблеми.

Однією з характеристик демографічної «старості» є також середній вік населення. Найстаріші у світі — європейські країни: країна-карлик Монако — 56,9 років, Італія — 48,4 років, Німеччина — 46,8 років. З країн Азії найстаріша Японія — 49,9 років. А наймолодші — африканські країни. Наприклад, Нігер — 15,2 років, Уганда — 16,2 років, Малі — 16,4 років. Україна належить до «старих» за середнім віком населення — 44,9 років. У селах цей показник ще вищий. За 1989–2024 рр. середній вік населення України збільшився майже на 5 років. В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Найбільш молоде населення характерне для Закарпатської, Рівненської та Волинської областей. Найстаріше — у Чернігівській, Сумській, Донецькій та Луганській. Статево-вікові піраміди. Для

зображення одночасно розподілу населення за віком

раміди. Вони являють собою двобічну гістограму розподілу одночасно чоловіків (ліворуч) і жінок (праворуч) за їхнім віком на одній ординаті. На вертикальній осі позначаються вікові інтервали (по 1, 4 або 5 років), а на горизонтальній осі — частку (або абсолютну кількість) окремих вікових груп. Класичну форму піраміда статево-вікового розподілу населення

має лише у країнах із одночасно високими рівнями народжуваності та смертності. В економічно розвинутих країнах пірамідальної форми давно немає. На піраміді старіння населення помітне в розширенні верхньої частини і звуженні нижньої. Є три основних типи статево-вікових пірамід: зростаючий, скорочувальний та омолоджувальний (мал. 196). На форму бічної лінії піраміди впливають різні історичні події: війни, стихійні лиха, голодомори тощо. Під час них

Тоді грані піраміди стають нерівними. Такі

1 — зростаючий тип (Нігерія)

• форма правильної піраміди;

• висока народжуваність, багато дітей (широка основа);

• коротка тривалість життя (мала висота);

• висока смертність (гострі кути нахилу бічних сторін);

• чоловіки = жінки;

• зростання кількості населення

2 — скорочувальний тип (Республіка Корея)

• низька народжуваність, яка далі зменшується (вузька основа,

жується донизу);

• висока тривалість життя, багато

дей (велика висота);

• низька смертність (кути

сторін близькі до прямих);

чоловіки < жінки;

скорочення кількості населення

3 —

омолоджувальний тип (США)

• стабільно низька народжуваність (вузька основа); • висока тривалість

ня. Прямою чи звивистою є бічні сторони

чим пов’язані зміни в зовнішньому вигляді статево-вікових

Тема 2.

Пригадайте. 1. Якими ознаками вирізняються люди однієї нації? 2. Яку роль відіграє мова в житті нації?

Терміни до скарбнички знань: етнос, народність, нація, національність, народ, мовна сім’я.

Коротко про головне Етнічні групи людей. Сучасний національний склад населення світу є результатом тривалого історичного розвитку. Наука, що вивчає культуру, побут, походження та розселення народів, має назву етнографія. Етнос — група людей, яка історично склалася на певній території і

свої мову, культуру, особливості менталітету (мал. 198).

Найпершою формою етносу було плем’я. Воно складалося з кількох родів, споріднених кровними ознаками. Нині племена ще існують в Амазонії, деяких країнах Африки, Океанії, Азії. З часом відбувалося змішування

Поясніть різницю понять «етнос», «плем’я», «народність», «нація».

племен. Кровна спорідненість замінювалася територіальною спільністю проживання. Так виникла нова форма етносу — народність — мовна, територіальна, культурна та економічна

спільні риси мови, культури, єдність території набувають стійкого характеру, народність перетворюється

форму етносу. Нація (від латин. — народ) — історична

яка склалася в процесі формування єдиної

тей культури,

199).

культуру української нації. 5. Які ви знаєте елементи матеріальної та духовної культури інших народів світу?

Визначальними для нації є мова, а також

у

сукупність створених людиною матеріальних та духовних цінностей. У кожної нації є свої етнічно-культурні та географічні кордони та притаманне особливе ставлення до етнічних земель як до «священної» території. Характерною рисою нації є суверенність, яка полягає у прагненні до самостійної держави, що забезпечує її рівність з-поміж інших націй. Панує ідея неподільності, єдності нації та ототожнення населення та кожного індивіда з нею. Говорять навіть про певні притаманні націям риси характеру та менталітету, що склалися історично. Кожна людина себе усвідомлює представником певної етнічної групи. Національність — термін, що визначає приналежність людини до певної нації або народності. Народ — це все населення певної країни. За різними оцінками в сучасному

і народностей: від найдрібніших, чисельність яких становить десятки

200). Великою за чисельністю є нація, якщо вона охоплює понад 1 млн осіб. Таких націй відомо близько 310. Разом вони становлять 95,7 % усього населення планети. За чисельністю українці посідають 22-ге місце серед націй. Загальна кількість їх у світі — близько 45 млн. У Європі найчисельнішими

1380

Мал. 200. Нації з чисельністю понад 100 млн осіб Завдання. 1. За діаграмами назвіть найчисельніші у світі нації. 2. З’ясуйте, у яких регіонах світу та країнах вони проживають. 3. Установіть, якими мовами говорять найчисельніші нації. Поясніть, чому не завжди їхня мова збігається з назвою нації. Національний склад

450

144

130

133

105

ОДНОНАЦІОНАЛЬНІ (МОНОЕТНІЧНІ)

понад 2/3 становлять представники однієї нації

більшість країн Європи, Латинської Америки, Австралія, арабські країни Аравійського півострова та Північної Африки, Японія, Республіка Корея…

ДВОНАЦІОНАЛЬНІ (БІЕТНІЧНІ)

абсолютну більшість становлять дві нації

Канада (англоканадці й франкоканадці), Бельгія (фламандці й валлони), Кіпр (греки-кіпріоти й турки-кіпріоти), Марокко (араби й бербери)…

БАГАТОНАЦІОНАЛЬНІ (ПОЛІЕТНІЧНІ)

жодний із етносів не має абсолютної чисельної переваги та не має визначального впливу на політику держави країни Південної, Південно-Східної, Центральної

Азії; Центральної та Південної Африки; США; у Європі: Швейцарія, Велика Британія, Іспанія, Молдова, Боснія і Герцеговина

Мал. 201. Типи країн за національним складом населення

Завдання. 1. За схемою поясніть, за якими критеріями країни поділяють на одно-, двота багатонаціональні. 2. З’ясуйте, у яких регіонах світу переважають країни з різним національним складом населення. Які причини цього? Мови народів світу. Нації та народності об’єднують у споріднені групи, що дає можливість простежити їхнє походження. Найважливішою для цього ознакою є мова. Загальна кількість «живих» мов становить понад 7100. Здебільшого кожній нації та народності притаманна своя мова. Проте мов значно більше, ніж націй. Частими є й випадки, коли однією мовою говорять кілька народів. Із розвитком зв’язків між народами та активізацією міграційних процесів кількість

мов неухильно скорочується. Найбільш поширеними за сферою уживання є 10 мов (мал. 202). Ними говорять близько 2/3 населення світу. У межах країни різні мови можуть мати неоднаковий правовий статус. Статус державної має мова, вживання якої обов’язкове в офіційних документах та в публічних сферах: законодавстві, освіті, культурі, управлінні, судочинстві. Зазвичай це мова нації, яка самовизначилася в даній державі. Уживання такої мови закріплюється законодавством або традицією. У наш час зростає роль офіційних мов, яким у певній країні чи міжнародній організації надано спеціального (порівняно з іншими

3,0 %

3,3 %

2,1 %

1,7 %

уживанням та за часткою осіб, що

мову рідною. Поясніть, чому не збігаються ці два переліки. 2. Пригадайте, у яких регіонах та країнах говорять англійською, іспанською, португальською, німецькою, китайською, арабською мовами. Поясніть, як ці мови поширилися світом. 3. Найпоширенішою мовою в Європі є німецька. Дослідіть, у яких державах вона є єдиною державною мовою, а в яких — однією з державних. 4. Як ви гадаєте, перелік найуживаніших

можуть сприяти відродженню мови, яка зникає?

Мовні сім’ї. Близькі за походженням, граматикою, словниковим запасом мови об’єднують у великі мовні сім’ї. Їх формування тісно пов’язане з розселенням людей. Тому сусідні нації мають часто (але не завжди) подібні мови. До однієї мовної сім’ї відносять ті мови, які

мають не менше 15 % подібних слів, що часто вживаються під час спілкування. Фахівці-лінгвісти виділяють близько 420 мовних сімей.

Найвідоміших із них — близько 20 (мал. 203). Вони поділяються та мовні гілки, а ті, у свою чергу, — на мовні групи (мал. 204). Існує також близько 100 мов, які не можна віднести до жодної із сімей. Найпоширенішою є індоєвропейська мовна сім’я. Її мовами говорять 45,2 % населення світу. Вона об’єднує понад 150 мов, які, на думку вчених, походять від єдиної праіндоєвропейської мови, носії

Германська гілка

Англійська група: англійська, шотландська.

Фризька група: фризькі мови.

Південнонімецька група: німецька, нижньонімецька, голландська,

бурська, ідиш.

Північнонімецька (скандинавська) група:

острівна підгрупа: ісландська, фарерська;

континентальна підгрупа: датська, норвезька, шведська.

Італійська гілка Романська група: балкано-романська підгрупа: румунська, молдавська;

галло-романська підгрупа: французька, норманська, англо-норманська; окситано-романська підгрупа: каталанська, провансальська; іберо-романська підгрупа: іспанська, португальська; італо-романська підгрупа: італійська з діалектами, корсиканська, сардинська; ретороманська підгрупа: ретороманська, фріульська, ладинська. Кельтська гілка

ірландська, гельська, менська, валлійська, бретонська та ін.

АЛТАЙСЬКА СІМ’Я

Тюркська гілка: чуваська, киргизька, узбецька, уйгурська, казахська, каракалпацька, башкирська, татарська, кримсько-татарська, караїмська, азербайджанська, гагаузька, турецька, туркменська, тувинська, хакаська та ін. Монгольська гілка: монгольська, бурятська, калмицька та ін. Тунгусо-маньчжурська гілка: евенкська, евенкійська, нанайська, маньчжурська та ін.

Корейська гілка: корейська з двома

офіційними діалектами.

Японо-рюкюська гілка: японська з

п’ятьма діалектами та мови островів Рюкю

Балто-слов’янська гілка Слов’янська група: південно-східна підгрупа: болгарська, македонська, старослов’янська+; південно-західна підгрупа: словенська, сербська, чорногорська, боснійська, хорватська; західнослов’янська підгрупа: польська, чеська, словацька, кашубська, сілезька та ін.; східнослов’янська підгрупа: російська, українська, білоруська, давньоруська+.

Балтійська група: литовська, латвійська, латгальська, пруська+. Палеобалканська гілка

Іллірійська група: албанська.

Греко-фригійсько-вірменська гілка Вірменська група: вірменська, давньовірменська+.

Грецька група: новогрецька, давньогрецька+, давньомакедонська+.

Індоіранська гілка Індійська група: гінді, бенгальська, ассамська, пенджабська та інші мови народів Південної Азії, циганська мова.

Іранська група: осетинська, пушту, курдська, фарсі, таджицька та ін.

КИТАЙСЬКО-ТИБЕТСЬКА СІМ’Я

Китайська група: китайська мова з її кількома діалектами.

Тибето-бірманська група: мови народів М’янми та західної частини Китаю

УРАЛЬСЬКА СІМ’Я

Фінно-угорська гілка Прибалто-фінська група: фінська, карельська, естонська та ін.

Волзька група: мордовська, марійська. Пермська група: удмуртська, мови комі.

Угорська група: угорська, хантийська, мансійська.

Саамська група: кілька мов саамі. Самодійська гілка

ненецька та ін.

Мал. 204. Найвідоміші мовні сім’ї

мовою. У ряді країн Європи, де осіла українська діаспора, українська мова має статус мови національної меншини, або регіональної мови.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • у групі • у парі • аналізуємо • досліджуємо

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього

1 бал • 1. Що таке етнос? Назвіть послідовно за часом формування етнічні групи людей. 2. Поясніть своїми словами зміст понять «нація», «народ», «національність». 2 бали • 3. Назвіть найбільші мовні сім’ї, гілки та групи. Знайдіть на тематичній карті ареали поширення найуживаніших мов, що належать до кожної з них. 4. Поясніть причину того, що не всі

Терміни до скарбнички знань: титульна

регіональні відмінності національного складу населення України. Географічне положення в центрі Європи та бурхливе

Мал. 205. Зміна національного складу населення України у ХХ–ХХІ ст.

Завдання. За стовпчиковими діаграмами проаналізуйте, як змінився національний склад населення України протягом ХХ — початку ХХІ ст. Поясніть одержані дані.

Українці — це титульна державотворча нація в Україні. Титульна нація — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування цієї держави. Українці належать до великих за чисельністю націй світу. На території України їх проживає 77,8 % від усього населення. Вони становлять абсолютну більшість на всій території держави за винятком Кримського півострова (мал. 206). Проте історично склалися певні регіональні відмінності в розселенні українців. Їх частка в національній структурі

західних (крім Закарпатської та Чернівецької) та центральних областях. У Закарпатській області українці переважають у

української

формування деяких особливостей їхньої культури, побуту, діалектів мови, на їх зв’язки з іншими народами. Так склалися етнографічні групи українців. Етнографічна група — група людей, яка ототожнює себе з більшою етнічною групою (народністю, нацією), поділяє з нею колективну свідомість, але водночас має культурні та побутові особливості й окрему власну самосвідомість. Традиційно-побутова специфіка етнографічних груп виявляється в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративно-ужитковому мистецтві. Але ці групи все одно належать до української нації. Їх поява зумовлена історичними особливостями розвитку частини нації та географічними умовами. Часто етнографічні групи мають самоназву.

міст відбулося

ни (мал. 208). Вони

так називати українців і далі. Русини мають свою говірку,

жать

альні меншини (представники нації, що мають свої

діаграмою розставте їхніх

у

рядку зменшення частки в населенні України. 4. Дослідіть, як відбувалося заселення території України представниками інших націй та народностей. Поясніть, які з них є корінними народами, а які — ні.

Найчисельнішою національною меншиною є росіяни. Це найбільша російська діаспора у світі та найбільша національна меншина в Європі. Сучасна етнічна група росіян у нашій державі сформувалася переважно до середини ХХ ст. через міграції

росії. Також радянська

росіян на місце українців, які вимерли після голодоморів, до Криму — після депортації кримських татар. У подальші роки продовжувалося

переселення росіян у промислові райони та великі міста України. Це була цілеспрямована політика русифікації.

Інші національні меншини складають невеликий відсоток від населення України, але подекуди створюють місця компактного проживання: білоруси на Поліссі, молдавани на Буковині та Одещині, болгари в Південній Бессарабії та Приазов’ї, угорці в Закарпатті, румуни в Північній Буковині, поляки у Східній Галичині та на Волині, євреї в Одесі, Чернівцях, маленьких містечках Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської областей, у місті Києві; греки у Приазов’ї. Багато хто з представників національних меншин прославив Україну на весь світ. Видатною українською

діячкою

групи в Україні. На території

до корінних народів належать кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи та кримські греки (мал. 210). Тому вони є етнічними, а не національними меншинами. Такі етнічні групи ще називають «бездержавними націями». Кримські татари вважають себе нащадками давніх народів, що приходили до Криму в різні історичні епохи. Остаточно як нація вони сформувалися в період держави

ПРАЦЮЄМО

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (див. е-додаток)

Проєкт для краєзнавця: працюємо

Здійсніть власне наукове дослідження

різних націй, народностей, етнографічних груп, які проживають у вашому населеному пункті чи районі. Підготуйте мультимедійну презентацію «Етноси моєї місцевості». ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Що означають поняття «титульна нація» та «національна меншина»? 2. Поясніть своїми

Пригадайте. 1. Як у людей склалися релігійні вірування? 2. Які релігії ви знаєте? 3. Які релігійні громади є у вашій місцевості?

Терміни до скарбнички знань: релі́гія, світова релі́гія, християн­

ство: католицтво, протестантизм, православ’я; мусульманство (іслам), буддизм; національна релі́гія.

Коротко про головне Релігія як явище культури. Особливе місце в духовному житті людей завжди посідала релігія (з лат. — святиня) — форма суспільної свідомості, що ґрунтується на вірі людини в існування надприродного, з яким вона може спілкуватися і від кого залежить. Переконаність у надприродних можливостях реальних конкретних предметів і явищ та пов’язані з ними обряди виникли ще в первісної людини. Первісні форми релігії не мали єдиної структури та єдиного пантеону богів. Із розвитком економіко-господарських систем та становленням централізованих держав виникли монотеїстичні релігії, тобто такі, що ґрунтуються на шануванні одного бога. Сучасні релігії залежно від їх поширення та ролі поділяють на світові, тобто ті, що сповідуються в багатьох країнах, і національні, притаманні одному або ж небагатьом народам (мал. 211–212). Кожна релігія має свої догмати (положення віровчення, обов’язкові для всіх вірян, що сприймаються на віру), священні книги та обряди.

Завдання (до мал. 211–212). 1. Розподіліть зазначені в діаграмі (мал. 211) та схемі (мал. 212) релігії на світові та національні. За мал. 212 назвіть напрями різних світових релігій. 2. За діаграмою встановіть відсоткове співвідношення між представниками світових та національних релігій у світі. 3. Чому

прихильників буддизму у світі менше, ніж індуїзму, проте буддизм вважається світовою релігією, а індуїзм — національною?

у світі (2023 р.)

• католицтво;

• протестантизм;

• православ’я Мусульманство (іслам) • сунізм; • шиїзм; • ібадизм

• тхеравада;

• махаяна;

• ламаїзм

Мал. 212. Релігії

• іудаїзм (Ізраїль);

• індуїзм (Індія, Непал);

• синтоїзм (Японія);

• конфуціанство, даосизм (Китай)

на книга людства, яка постійно перевидається різними мовами світу. В XI ст. через релігійні суперечки християнство розкололося на дві гілки: православ’я та католицтво. А в XVI ст. від католицтва відокремився протестантизм. Ці три течії християнства дуже близькі, проте відрізняються особливостями вірування, обрядами та організацією церкви (мал. 213). Найбільш чисельним напрямом є католицтво (з грец. — всесвітній). Найбільше його прихильників проживають у південній і частково центральній частинах Європи, Латинській Америці, на Філіппінах. Близько третини християн становлять протестанти. Їхнє вчення найближче до католицького. Протестантизм поширений у північній і частково середній частинах Європи, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, ПАР. Православ’я охоплює близько десятої частки християн. Поширене у східній і південно-східній частинах Європи, Греції, Грузії, частково на Кіпрі.

КАТОЛИЦТВО (60%)

Миколаївський костел у Києві Сувора централізація церкви на чолі з

Папою Римським у

Ватикані. Костели

оздоблені скульптурами та іконами.

Невіддільний атрибут костелу — орган.

Вірять у чистилище, куди потрапляють душі померлих

кірха в Луцьку Велика демократичність та спрощення обрядів, немає церковної ієрархії, оздоблення культових споруд, ікон. Ідея спасіння

Мусульманство (іслам).

мусульманство. До цієї віри себе відносять близько 2 млрд осіб. Іслам виник на Аравійському півострові у VII ст. та є наймолодшою світовою релігією. Священною книгою ісламу є Коран — основа релігійного та громадянського законодавства мусульман.

святих. Жреці займаються ворожінням, магією, торгівлею

Конфуціанство — це філософське вчення, яке передбачає підкорення

склалися кілька моделей державно-церковних взаємин.

ПРИНЦИПИ ВІДНОСИН МІЖ

Віротерпимість або нетерпимість

одна або кілька релігій мають привілейоване становище, а інші проголошуються або терпимими, або нетерпимими

Свобода віросповідання

передбачає можливість людини вільно обирати, яку релігію сповідувати

Греція, Велика Британія, Італія, Ізраїль, Іран Сві́тська держава

відокремлення

Свобода совісті не лише дозволяє вільно обирати будь-яку релігію, а й передбачає право бути невіруючим

відносин між державою

державно-церковних відносин склалися

відносин склалася в Україні та який принцип лежить у її основі.

За моделі «державна церква» передбачається пряме фінансування державою її інституцій, делегування церковним структурам певних державних функцій (реєстрація шлюбів тощо), співпраця держави й церкви у сфері культури, освіти, соціального захисту. Винятковий

Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, що декларує невтручання держави в релігійні справи. Водночас держава виступає проти розпалювання релігійної ворожнечі. У Конституції України закріплено політику віротерпимості, можливості сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Церковні організації не підконтрольні державі та не мають засобів прямого впливу на органи влади, політичну ситуацію в країні. Водночас на державному рівні визнано значущість православ’я для історії, культури, державності, моральності, спадкоємності традицій українського суспільства. Релігійні конфесії в Україні. В Україні співіснують різноманітні конфесії та релігійні вчення. Утім, 98 % вірян уважають себе прихильниками християнства (мал. 216). 72 % громадян України є прихильниками православ’я. Значну кількість вірян і більшу кількість храмів має Українська православна церква (УПЦ). У 2019 році Православна церква України (ПЦУ) отримала статус автокефальної (самостійної). Так завершилася

що розпочалася з 1992 року. Близько 9 % українців є прихильниками католицької церкви, у тому числі 8 % — греко-католики, решта — римо-католики. Представники цих конфесій проживають переважно на заході України. Греко-католицька (уніатська) церква була створена Брестською унією в 1596 р. Ця церква підкоряється Папі Римському, визнає догмати католицтва, але зберігає православні обряди. В Україні існують християнські церкви протестантського спрямування. Серед них найбільш значні — євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники, свідки Єгови, адвентисти сьомого дня, харизмати та інші. Кількість прихильників

кримських татар. Євреї та караїми сповідують іудаїзм.

ПРАЦЮЄМО

Тема 3.

Пригадайте. 1. Які регіони світу вважаються прабатьківщиною людства? 2. Що таке людські раси? Як виникли расові ознаки? 3. Як розрахувати середню густоту населення? 4. Які материки мають найбільшу та найменшу густоту населення? 5. Який спосіб картографічного зображення називають картограмою?

Терміни до скарбнички знань: розселення, густота (щі́льність)

населення.

тис.

Коротко про головне Розселення людей на планеті. На основі археологічних знахідок прабатьківщиною людства вчені вважають порівняно невеликі території на сході Африки. Освоюючи

дуже нерівномірно. Живучи в неоднакових природних умовах, люди набували різних

донині?

бальним потеплінням.

Густота населення світу. Населення на Землі розміщене вкрай нерівномірно. Так, на 7 % площі суходолу зосереджено до 70 % населення світу. Водночас 15 % материків і островів займають «білі плями» — зовсім незаселені території. Для формування уяви про поширення людей по території вираховують показник густоти населення та складають відповідну тематичну географічну карту. Густота (щіль-

ність) населення — ступінь заселеності певної території, чисельність постійного населення, що припадає на одиницю площі (зазвичай на 1 км2). При обчисленні середньої густоти населення світу для більшої достовірності не враховують зовсім незаселені території, а також великі внутрішні водні простори. При складанні карти густоти

на планеті зростає й середній показник густоти населення. Так, у 1890 році він становив 12 осіб/км2, у 1950 році — 18 осіб/км2, а в наш час — 54,7 осіб/км2. Але цей показник суттєво коливається. Дуже високою вважається густота населення понад 200 осіб/км2. Такий показник характерний, зокрема, для Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Ізраїлю, Шрі-Ланки, Республіки Корея. Найвищою густотою населення з-поміж великих країн вирізняється азіатська держава Бангладеш — 1136,3 осіб/км2 (2024 р.). Дуже низька густота населення в таких країнах, як Австралія, Канада, Ісландія, Лівія, Мавританія, Намібія, Монголія. Тут вона становить 2–4 осіб/км2. Більша частина населення Землі проживає в північній (90 %) та східній (85 %) півкулях. Проте

материків, так і країн існують великі контрасти

Територіальні відмінності

у світі. З давніх-давен головним обмежувачем розселення

природний чинник. Людей приваблює рівнинний рельєф, комфортні кліматичні умови, наближеність до водойм, родючі ґрунти. Водночас малозаселеними є пустелі, укриті льодовиками простори, тундра, вологі екваторіальні ліси. Важливим є історичний чинник. Найгустіше заселені райони давнього освоєння, де формувалася людина сучасного типу або існували могутні цивілізації давнього світу. Тому густозаселеними

Південна й Східна Азія

Великих географічних відкриттів спричинили значну

мографічний чинник. Чисельність і

криза та депопуляція призводять до зменшення кількості та густоти населення. Нарешті, розміщення населення залежить від економічного чинника, тобто рівня розвитку та розташування виробництва. Там, де є робочі місця, туди й тяжіє населення.

високі показники густоти за рахунок міського населення, у західних областях — за рахунок сільського. Найнижча густота населення в поліських (де висока лісистість та заболоченість території) і посушливих степових областях (які історично пізно були заселені й освоєні). Трапляються малозаселені території навіть у межах областей з високим та середнім показниками густоти населення. Наприклад, це гірські райони Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей. Після аварії на Чорнобильській АЕС були повністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони екологічної катастрофи.

Таблиця 1 Чисельність населення за адміністративними одиницями України*(на 01 лютого 2022 року) № Адміністративна одиниця Площа, км2

Кількість населення, тис. осіб

Міське населення, тис. осіб

населення, тис. осіб 1

3

зумовлюють нерівномірність густоти населення в Україні? Помітно відрізняється густота міського та сільського населення. У великих містах, які займають лише 2,5 % площі нашої країни, сконцентровано майже половина всього населення. Тут середня його густота сягає 1500–4000 осіб/км2. Наприклад, у Києві — 3516,9 осіб/км2 (2022 р.) У сільських районах вона знижується до 20–40 осіб/км2.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

інформацію

чається з урахуванням показників чисельності та зайнятості містян і закріплюється законодавчо. Міські поселення. У наш час розміщення людей дедалі більше визначається географією міст. Місто — тип поселення, понад 85 % жителів якого зайняті у сфері послуг і промисловості. У місті зосереджено багато видів господарської діяльності: наука, освіта, культура, інформація, банківська справа, транспорт, промисловість, будівництво та інші. Усе це, поєднане інженерною і соціальною інфраструктурою (сферою обслуговування, необхідною для функціонування міста), зумовило тут формування особливого міського способу життя. Місто є єдиною адміністративною одиницею країни.

МІСЬКІ

> 85

(фермерська)

За кількістю людей (людністю):

• малі міста: до 20 тис. осіб;

• середні міста: 20–100 тис. осіб;

• великі міста: 100–500 тис. осіб;

• надвеликі міста: 500 тис. – 1 млн осіб;

багатофункціональні

• місто-мільйонник: > 1 млн осіб;

• місто-мультимільйонник: > 5 млн осіб

За функціями:

• промислові: Детройт (США), Запоріжжя;

• транспорті: Суец (Єгипет), Чорноморськ;

• політико-адміністративні («чисті столиці», спеціально збудовані як адміністративні центри): Вашингтон (США), Оттава (Канада), Канберра (Австралія)

• релігійні: Мекка (Саудівська Аравія), Ватикан, Почаїв ТИПИ

вузькоспеціалізовані

• наукові й освітні: Оксфорд та Кембридж (Велика Британія), Гейдельберг (Німеччина);

• курортно-оздоровчі: Ніцца (Франція), Маямі (США), Ялта;

• військові: Гібралтар, Севастополь;

зони, громадський транспорт. Наявне централізоване водо-, газо-, електропостачання, каналізація, телекомунікації, підприємства з утилізації відходів. Нині у світі налічується понад 2,5 млн міст. Вони розрізняються за кількістю населення та функціями (мал. 219). Великі міста часто є багатофункціональними. Серед функцій найбільших міст зростає роль сфери послуг: науки, освіти, культури, фінансового та юридичного обслуговування, реклами, побутових послуг тощо. Так, у Нью-Йорку у сфері послуг працює понад 4/5 усього економічно активного населення, у Лос-Анджелесі та Чикаго — понад 3/4. Є й вузькоспеціалізовані міста, основою для розвитку економіки яких стали окремі види виробництва чи послуг. Світові міста. Деякі міста відіграють важливу роль не лише в житті країни, а й в економічному та політичному житті всього світу. Їх називають світовими (глобальними) містами, або альфа-містами. Світове місто — це місто, яке вважається важливим елементом світової економічної системи, здійснює великий політичний, економічний і культурний вплив на ключові регіони Землі. Уперше цей термін був використаний на початку

нія «AT Kearny» та дослідницький

який установлюють

Рівень ділової активності

• кількість штаб-квартир компаній з переліку 500 найбільших;

• кількість галузевих та економічних конференцій…

Людський капітал

критеріїв (мал. 220).

• кількість провідних університетів;

• кількість іноземних студентів;

• частка жителів з вищою освітою;

• частка іноземців…

Культурний рівень

• кількість іноземних туристів;

• кількість музеїв, театрів, концертних та виставкових залів;

• кількість міжнародних спортивних змагань…

Інформаційний обмін

• обсяг міжнародних новин у місцевих медіа;

• кількість кореспондентських пунктів медіа глобального значення…

Політична вага

• кількість іноземних посольств, консульств, представництв міжнародних організацій;

• кількість міжнародних конференцій…

перелік зі 173 світових міст: альфа (α) — 44 міста, бета (β) — 63, гама (γ) — 110

та віднесені до категорій α++ та α+. З’ясуйте, у яких регіонах світу знаходяться ці міста. 2. У яких регіонах світу та яких

міста бути столицею країни. Сільські поселення. До сільських поселень відносять усі населені пункти, що не мають міського статусу. Вони кількісно значно переважають над міськими. Але темпи їхнього зростання поступаються містам, а частка сільського населення у світі скорочується.

• характерна для країн із общинним землекористуванням або великими кооперативними господарствами;

• великі села із будинками вздовж вулиць, хутори;

• ряд країн Європи, Африки, Японія, Китай

• характерна для країн із високим рівнем розвитку сільського господарства;

• люди володіють великими наділами землі (або їх орендують) і живуть на значній відстані один від одного;

• США, Канада, Австралія, Велика Британія

• характерна для народів, що ведуть пасовищне тваринництво, полювання, збирання дарів природи;

• поселення міняють місце розташування;

• Монголія, Саудівська Аравія, Іран, племена Екваторіальної Африки та Амазонії

стах (2023 р.), решта

«місто» в Україні пов’язують із Магдебурзьким правом. Завдяки йому були створенні міські ради — орган міського самоврядування. Першими в Україні набули самоврядування Львів, Луцьк, Галич. Головною ознакою міста є характер зайнятості населення. Згідно із законодавством України, містом в Україні є поселення, де проживають щонайменше 10 тис. осіб та переважає компактна багатоповерхова забудова. В Україні налічують 459 міст. Статус міста може одержати населений пункт лише за окремим законом,прийнятим

живуть на полонині та улоговинах

800 м над рівнем моря. Сільське населення страждає від гострих соціально-економічних проблем. Злидні та безробіття, занепад соціальної сфери примусили молодь залишати села. Демографічне старіння призводить до вимирання українських сіл.

МІСЬКІ

Міста (459)

• міський характер зайнятості;

• >10 тис. осіб*;

• компактна багатоповерхова забудова

- міста-мільйонники (3): Київ, Харків, Одеса; - надвеликі міста (5): Дніпро, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг;

- великі міста (37);

- середні та малі міста (414)

Селища (>2 тис.)

СІЛЬСЬКІ

• різний характер зайнятості;

• 5–10 тис. осіб;

• садибна забудова

Села (>27 тис.)

• сільський характер зайнятості;

• <5 тис. осіб;

• садибна забудова

Типи сільського розселення:

- Полісся: вододільний та хутірський

(по 200–250 осіб);

- лісостеп, степ: долинно-яружний (по 500–1500 осіб);

- Карпати: гірсько-долинний (по 10–100 осіб)

*Є винятки. Наприклад: Батурин (Чернігівська обл.), Берестечко (Волинська обл.), Угнів (Львівська обл.) мають меншу кількість жителів, але за характером зайнятості населення

житті країни мають статус міста. Міста Прип’ять і Чорнобиль взагалі не мають постійного

Мал. 223. Типи поселень в

Завдання. 1. За схемою дослідіть, які

якими ознаками вони розрізняються. 2. Знайдіть на карті положення міст-мільйонників та надвеликих міст України. З’ясуйте: а) яке з них не є обласним центром; б) у яких частинах нашої держави вони сформувалися. 3. Наведіть приклади різних за функціями міст України: промислові, транспортні, курортно-оздоровчі, військові, релігійні. 4. За картою «Розміщення населення» в атласі з’ясуйте,

1. Що означає поняття «міський спосіб життя»? 2. Коли й де виникли перші міста? 3.

міста вважаються великими? 4. Що таке «маятникові» міграції?

Терміни до скарбнички знань: урбанізація, міська агломерація, мегаполіс, субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація, хибна урбанізація Коротко про головне Урбанізація

гострі проблеми, які фахівці називають

виникли

фічне забруднення довкілля, тонни неутилізованого сміття, шум і стреси, велике скупчення людей. Усе це

явища урбанізації.

зростання міського населення, поширення міського способу

Як глобальний процес урбанізація має загальні риси, властиві всім країнам світу (мал. 224). По-перше, відбувається швидке зростання міського населення. Якщо на початку XIX ст. у містах проживало 3 % населення світу, то нині — уже 54 %. По-друге, відбувається концентрація населення та господарства у

поясніть, як формуються міські агломерації, з яких населених пунктів вони складаються. 6. Поясніть зв’язки між ядром агломерації та містами-супутниками. Чому в економічному сенсі вони становлять єдине ціле? 6. Чим відрізняються міські агломерації від мегаполісів?

Міські агломерації та мегаполіси. Міська агломерація (з лат. — приєдную) — група населених пунктів, між якими склалися тісні зв’язки (транспортні, виробничі, трудові, культурно-побутові) та частими є «маятникові міграції» населення. Це більша за місто форма розселення. Вона є основною формою міського розселення в більшості країн. Кожна міська агломерація формується навколо

близько

Мегаполіси: 1 — Приатлантичний (Босваш) (52 млн осіб); 2 — Приозерний (Чипіттс) (35 млн осіб); 3 — Каліфорнійський (Сансан) (40 млн осіб); 4 — Трансєвропейський (89,8 млн осіб); 5 — Токайдо (75 млн осіб); 6 — Дельта річки Янцзи (105 млн осіб); 7 — Дельта річки Перл (120 млн осіб); 8 — Китайський Столичний (40 млн осіб). Завдання. 1. Користуючись картою-схемою назвіть найбільші у світі міські агломерації та з’ясуйте, у яких країнах вони розташовані. 2. За картою визначте, у яких регіонах світу сформувалися найбільші міські агломерації. Їх переважна більшість припадає на розвинені країни чи країни, що розвиваються? Чим це можна пояснити? 3. За картою назвіть

Розвинуті країни

Передмістя Парижа —

ознаки рурбанізації

• високий рівень (>50%) урбанізації;

• низькі темпи урбанізації;

• субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація

Країни, що розвиваються

Нетрі навколо Сан­Паулу (Бразилія) — ознаки хибної урбанізації

• різні рівні урбанізації;

• високі темпи урбанізації;

• хибна урбанізація

Мал. 226. Відмінності урбанізації в різних країнах світу Завдання. 1. Користуючись схемою і текстом підручника, порівняйте ознаки урбанізації в розвинених країнах та країнах, що розвиваються. 2. Поясніть зміст понять «субурбанізація», «рурбанізація», «джентрифікація», «хибна урбанізація». 3. Поміркуйте, які ознаки урбанізації притаманні Україні.

Більше того, з кінця XX ст. населення великих міст Європи, США, Японії почало зменшуватися. Це результат процесу субурбанізації. Субурбанізація — відплив міського населення в передмістя, що супроводжується зростанням і розвитком приміської зони. Унаслідок цього формуються великі міські агломерації. Причому в ядрі такої агломерації живе лише 1/3–1/4 частина населення. Основна маса людей мешкає в передмістях та містах-супутниках. Це явище пов’язують із напруженою екологічною ситуацією в місті, дешевшою у приміській зоні землею для зведення

транспорту, що дає можливість

антисанітарними умовами, де люди живуть у наметах, картонних коробках, дерев’яних ящиках. Такі квартали є розсадниками хвороб та злочинності. За умов хибної урбанізації в країні зазвичай домінує одне місто, яке часто є столицею. Урбанізація в Україні. Процес урбанізації в Україні розпочався у XIX столітті. У 1960–1970-х рр. почали формуватися міські агломерації навколо Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Донецька, Львова. На початку 1990-х рр. рівень урбанізації майже досяг сучасного, що свідчило про перетворення України у високоурбанізовану країну. Кількість міст зросла до 437, а п’ять із них були містами-мільйонниками. Темпи урбанізації сповільнилися. Почалася субурбанізація, яка спричинила формування сучасних міських агломерацій. Водночас процеси урбанізації мали однобічний характер, спрямований на промисловий розвиток. Якість міського життя була невисокою, наростали екологічні проблеми, сфера послуг не відповідала нормам міського способу життя, особливо в малих та середніх містах. Нині для України притаманні високий рівень (69,7 %) та низькі темпи урбанізації. У великих міських агломераціях проживає близько третини населення країни: Київській (5,2 млн осіб), Харківській (2,2 млн осіб), Одеській (1,5 млн осіб), Львівській (1,5 млн осіб), Запорізькій (1,1 млн осіб), Дніпровсько-Кам’янській (2,4 млн осіб) на інших.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • у групі

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗАХИСТУ ПРОЄКТІВ (робота в групах)

Завдання:

За різними джерелами інформації підготуйтеся до захисту проєктів за такими темами:

1. Сучасні проблеми сільських населених пунктів.

2. Соціальні проблеми малих міст України.

3. Проблеми великих міст.

4. Урбанізація — благо чи шкода для людства?

5. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених територій. Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти. ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

Терміни до скарбнички знань: трудові́ ресурси, економі́чно активне

населення, зайнятість, безробі́ття.

Коротко про головне

Трудові ресурси. У сучасному світі людська праця є одним із

ключових ресурсів розвитку економіки. Трудові ресурси — це все населення працездатного віку, яке за своїми станом здоров’я та рівнем кваліфікації

Діти і підлітки (до 15 років)

Діти

Підлітки, які працюють

Люди працездатного віку (15–59* років)

Люди з інвалідністю

Люди, які працюють

Економічно активне населення

Зайняті економічною діяльністю

• особи, які працюють за наймом на умовах повного або неповного робочого часу;

• працюють індивідуально або в роботодавців;

• працюють на власному (сімейному)

підприємстві;

• члени домашнього господарства, що працюють безоплатно;

• зайняті в особистому підсобному господарстві;

• тимчасово відсутні на роботі

які шукають роботу

Літні люди (після 60* років)

Пенсіонери, які працюють

Пенсіонери, які не працюють

Економічно неактивне населення

• Школярі, які не працюють (після 15 років).

• Студенти середніх спеціальних і вищих навчальних закладів.

• Люди на пільговій пенсії.

• Особи, які зайняті в домашньому господарстві: виховання дітей, догляд за хворими.

• Особи, які не мають необхідності або бажання працювати

населення». 4. Назвіть категорії людей, які за віком належать до трудових ресурсів, але є економічно неактивним населенням. Поясніть, чому саме. 5. Наведіть приклади робіт, які потребують загальної працездатності, а які — професійної. Поміркуйте, яка працездатність більше цінується й чому.

З’ясуйте, до яких категорій населення щодо працездатності належать такі люди:

• Вікторії Михайлівні 48 років. Вона працює директором однієї зі столичних шкіл.

• Олександрі Олегівні 35 років. Вона домогосподарка, доглядає за двома малюками.

• Галина Йосипівна, вийшовши на пенсію за віком, вирішила навчати онуку англійської мови.

• Орестові 23 роки. Він студент одного зі столичних університетів.

• Дмитру Федоровичу 45 років. Він живе у селі та працює на присадибній ділянці, забезпечуючи себе продуктами харчування.

• Марині Іванівні 52 роки. Вона людина з інвалідністю І групи.

• Микола закінчив університет і шукає роботу за фахом.

• Світланці 17 років. Цього року вона закінчує школу.

• Катрусиній мамі 48 років. Вона 20 років пропрацювала на шкідливому виробництві та вийшла на пільгову пенсію.

• Христині 28 років. Її скоротили на роботі, але вона не

праці.

• Петрові 14 років. Він

• Таїсія Антонівна, вийшовши на

діяльністю.

Пенсійний вік

законодавством країни вік, після настання якого людина може претендувати на пенсію за віком. Цей вік залежить від демографічної ситуації в країні. У зв’язку з демографічним старінням у розвинених країнах пенсійний

шується. У Китаї та деяких

створення умов проживання. Решта

це

особи, близько 40 % з яких — люди працездатного віку. Новою проблемою стане зростання кількості осіб працездатного віку з інвалідністю, а також військових, що матимуть право на пільгову пенсію.

Якість трудових ресурсів забезпечується їхнім віком, станом психофізіологічного здоров’я, якістю харчування, рівнем освіти та досвідом роботи. Розрізняють два типи працездатності. Загальна працездатність передбачає наявність у людини фізичних, психічних, вікових даних, що зумовлюють здатність виконувати роботу, яка не потребує спеціальної підготовки. Таких людей називають «працівники без спеціальної підготовки». Професійна працездатність передбачає здатність до конкретної праці, що здобувається у процесі спеціального навчання. Через «відплив умів» економіка України вже відчуває суттєве скорочення кількості професіоналів зі спеціальною підготовкою в різних сферах: охорона здоров’я, наука, культура. Економічно активне населення. Про ступінь залучення трудових ресурсів в економічну діяльність свідчить показник економічно активного населення. Економічно активне населення (ЕАН) — це частина трудових ресурсів, яка прагне забезпечити економіку пропозицією робочої сили з метою отримання прибутку. Реалізація такого прагнення виражається в зайнятості економічною діяльністю, а нереалізація — у безробітті (див. мал. 227). В Україні економічно активними є близько 11,7 млн осіб, з яких працюють орієнтовно до 9,3 млн. Ще майже 2,7 млн є такими, що шукають роботу. Ураховуючи те, що люди пенсійного віку продовжують працювати далі, а деякі підлітки також залучені до виробництва, та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації праці економічну активність населення в Україні визначають щодо осіб обох статей віком від 15 до 70 років включно. Економі

країни, тим

Мал. 228. Структура зайнятості населення за

країнах та в Україні Завдання. 1. За легендою до

первинний, вторинний та третинний сектори економіки.

розвинені

них від них обставин.

Проте в Україні спостерігаються

вих ресурсів. Коли відбувається перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї, виникає безробіття. Безробітні — це особи працездатного віку, які відповідають таким умовам: не мають прибуткового заняття (роботи), втратили роботу з незалежних від них причин, шукають роботу або намагаються

підприємництва,

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗАХИСТУ

Завдання: За різними джерелами інформації

до захисту проєктів за такими темами:

1. Прогнози забезпеченості України трудовими ресурсами.

2. Роль освіти у підготовці конкурентоздатних на ринку праці трудових ресурсів.

3. Проблеми зайнятості населення в Україні.

4. Проблеми зайнятості населення в різних за рівнем економічного розвитку країнах світу.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти.

Проєкт для краєзнавця: працюємо

1. Підготуйте повідомлення про зайнятість населення у вашій місцевості.

2. З’ясуйте, у які сфери економіки в основному залучене населення вашої місцевості. Який рівень безробіття зареєстровано? Які перспективи існують для осіб, які шукають роботу?

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Поясніть своїми словами, кого

трудовими ресурсами. 2.

2 бали • 3. Поясніть різницю між поняттями «трудові

номічно активне населення». 4. Порівняйте

Спрогнозуйте перебіг цих проблем у найближчій перспективі. 6. Запропонуйте заходи, які б змогли покращити

§

§ 31. Чинники ґрунтоутворення...............................................................................

§ 32. Основні типи ґрунтів України.

§ 33.

§

Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам

«Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей» Для оформлення підручника використано матеріали, що знаходяться у вільному доступі в мережі «Інтернет»

Формат 70 100 1/16. Ум. друк. арк. 22,10. Обл.-вид. арк. 21,11. Наклад 102 233 пр. Зам. № 023

ТОВ «Видавництво АБЕТКА». Свідоцтво

і розповсюджувачів видавничої продукції від 09.02.2018 р. Серія ДК №6002 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 9а Тел.: 0984253404, 0501931724; e-mail: abetka2017@ukr.net, http://abetka.in.ua Надруковано у ПП «Юнісофт». 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 б, www.unisoft.ua. Свідоцтво ДК №3461 від 14.04.2009 р. Зам. № 056/05