Історія України 8 клас Галімов 2025 by sloven

УДК 94(477)(075.3)

І-90

Авторський колектив: Акім Галімов — відео, Олександр Гісем, Олександр Мартинюк, Ольга Сирцова — текст, методичний апарат

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2025 р. № 347)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Створено відповідно до модельної навчальної програми «Історія України. 7—9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.)

І-90

Історія України : підруч. для 8 класу закл. загал. серед. освіти / [А. А. Галімов, О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. М. Сирцова]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2025. — 272 с. : іл.

ISBN 978-617-09-9595-7 УДК 94(477)(075.3)

посиланням rnk.com.ua/107943

ISBN 978-617-09-9595-7

Шановні старшокласники!

Чи хотіли б ви стати свідками подій, що

відбулися задовго до вашого народження? Підручник, який ви тримаєте в руках, перенесе вас у Ранньомодерну добу (ХVI—XVIII ст.).

Цей цікавий період в історії України також

називають Козацькою добою.

Готові до захопливої подорожі в минуле?

Проте перш ніж перегорнути сторінку, озна-

йомтеся зі змістом і структурою підручника.

Весь матеріал у ньому об’єднано у п’ять розділів, кожен із яких містить кілька параграфів,

поділених на пункти. Слова й дати, виділені

жирним шрифтом, потребують вашої особливої уваги. Працюючи на уроках і вдома, перевіряйте себе, щоб з’ясувати, чи правильно ви

запам’ятали хронологію подій, імена історичних осіб, нові поняття і терміни.

Параграф розпочинається запитаннями на повторення та стислим викладом навчальної мети. Щоб вам було зручно й цікаво, до кожної теми підібрано ілюстрації, історичні джерела, карти, таблиці та схеми.

Запитання і завдання після кожного параграфа допоможуть вам здійснити самоперевірку

та закріпити знання. Не забувайте звертатися

до додаткових джерел (атлас з історії України, енциклопедії, довідники, інтернет тощо).

Разом з підручником вас супроводжуватиме унікальний помічник — інтерактивний електронний додаток. Він містить багато корисного

для навчання, а саме:

y тестові завдання до кожного параграфа;

y навчальні відеофільми;

y історичні карти, схеми, тексти історичних

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке «історія»?

2. У чому полягає взаємозв’язок між історією як наукою та навчальним предметом?

3. Що таке «історична періодизація», «хронологічні межі», «історичні джерела»?

4. На які періоди поділяють історію України?

5. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Обговоріть і назвіть особливості суспільнополітичного розвитку українських земель у Середньовіччі.

6. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Назвіть основні здобутки в різних сферах розвитку середньовічного українського населення. Тестові завдання rnk.com.ua/109579

України зазнали впливу Великих географічних відкриттів, Відродження, Реформації і Контрреформації. Тут з’явилися перші переклади Святого Письма народною мовою та виник новий жанр — полемічна література. Тривав розвиток освіти, науки й мистецтва, що ґрунтувався на європейських

Національно-визвольна війна українського

У підручнику наведено один із поширених поділів Ранньомодерної доби на чотири періоди (див. таблицю).

2. Взаємозв’язок між історією

Наведіть декілька прикладів того, як

всесвітня історія та історія

України. Період (історичний) — етап історичного розвитку, протягом якого відбулися визначні події, явища, процеси тощо. Нація — об’єднання людей, яке усвідомлює свою ідентичність і має спільну територію, мову, культуру, політичні цінності тощо.

Соціокультурна спільнота — група людей, об’єднаних соціальними та культурними цінностями.

ники

для отримання інформації про той або інший історичний період. Як ви вже знаєте, історичні джерела поділяють на такі типи:

y речові: знаряддя праці, побутові речі, зброя, речі ужиткового мистецтва, монети, прикраси, архітектурні споруди, технічні засоби та пристрої тощо;

y писемні: хроніки, листи, документи, спогади сучасників і свідків подій тощо;

y усні: перекази, легенди, казки, міфи, історичні пісні тощо. Виділяють також зображальні (візуальні), мовні, топонімічні і традиційно-звичаєві джерела. Технічний розвиток сприяв поширенню електронних джерел інформації, створених за допомогою відповідних засобів її фіксації, зберігання, передавання і зчитування. Писемних джерел з історії Ранньомодерної доби України збереглося значно більше, ніж від попереднього періоду. Серед писемних пам’яток значну кількість становлять релігійні тексти, які пов’язані з процесами Реформації та Контрреформації, укладення унії. Набули поширення щоденники, листи, мемуари, автобіографії, які дають змогу зазирнути в приватне життя людей, дізнатися їхні думки.

добу історії України необхідно порівнювати й поєднувати інфор-

мацію з різних історичних джерел.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Назвіть хронологічні межі Ранньомодерної доби історії України. Скільки вона тривала?

2. На які періоди поділяють історію України Ранньомодерної доби?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Визначте за картою атласу, до складу якої держави на початку Ранньомодерної доби належав регіон України, у якому ви живете.

4. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Порівняйте Ранньомодерну добу історії України зі Стародавнім світом і Середньовіччям. Який із цих періодів найкоротший?

2) Як різняться за тривалістю періоди Ранньомодерної доби історії України?

3) Порівняйте періодизації Ранньомодерної доби історії України та всесвітньої історії.

5. Працюємо в малих групах

Тестові завдання rnk.com.ua/109580

ПРИГАДАЙТЕ

1. Покажіть на карті атласу українські землі та назвіть держави, у складі яких вони перебували наприкінці XV ст.

2. Якою була система управління на українських землях, установлена тут державами, у складі яких вони перебували?

3. Що таке «становий устрій»?

Назвіть його характерні ознаки.

4. Укажіть особливості станового устрою суспільства на українських

землях кінця XV ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про систему управління українських земель у ск ладі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Великого

князівства Московського (Московського царства), Османської імперії та інших

держав;

про становий устрій тогочасного

українського суспільства.

Схеми rnk.com.ua/110757

1. Українські землі у складі Литви.

2. Українські землі у ск ладі Корони Польської

ділля (Брацлавщина)

або Литви (офіційна назва — Велике князівство Литовське, Руське й Жемайтійське). Галичина, Белзщина, Холмщина та Західне Поділля належали до Польського королівства, або Польщі (офіційна назва — Корона Польська). Від середини XVI ст. Буковина, Хотинщина й Південна Бессарабія стали частиною Молдавського князівства. У 1514 р. Молдавське князівство разом з українськими землями, що перебували в його складі, потрапило в залежність від Османської імперії. Фортеці Хотин, Бендери, Аккерман стали її важливими

Василь-Костянтин Острозький.

Воєводство — адміністративнотериторіальна одиниця на

українських землях у складі

Великого князівства Литовського

й Корони Польської у XV—XVІІІ ст.

Привілей — законодавчий акт,

ухвала, яку надавав правитель держави окремим особам, групам, станам, землям у Короні Польській

і Великому князівстві Литовському (після їх об’єднання — Речі

Посполитій) на підтвердження їм

деяких вольностей (виняткових прав).

Соціальний стан — група осіб, які мають закріплені законом права

належність до станів була переважно

Молдавського князівства поділялися на Чернівецький, Хотинський і Білгородський

або цинути (землі). Повітом управляв намісник молдавського господаря, якого називали «уставичним старостою». Згодом тут з’явилися й османські управителі, гарнізони. Закарпаття у складі Угорського королівства було поділене на комітати, або жупи, які очолювали ішпани (жупани), призначені королем. Кримський півострів і Північне Причорномор’я у складі

(намісництв), якими управляли наймакани (намісники) за призначенням хана. Чернігово-Сіверщиною у складі Великого князівства Московського (Московського царства) управляли спочатку удільні князі, а після ліквідації уділів — «служилі» князі, підпорядковані великому князю московському (царю).

2. Становий устрій суспільства. Завершення формування

становище

станів українського суспільства цього періоду.

поділяли на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки, Четвертинські, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі) і «княжат-повітовників». «Княжата головні» не підпорядковувалися місцевій владі, мали право входити до великокнязівської ради й вирушати у воєнні походи зі своїми загонами. «Княжата-повітовники» таких прав не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого

місцевій владі.

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і привілеями.

До середньої і дрібної шляхти належали зем’яни й бояри. Це була залежна від князів і панів верства. Її

шляхетство та право на володіння землею,

міщанина, козака, шляхтича, представника духовенства.

Шляхта

Магнати (князі, пани), зем’яни, бояри Духовенство

Біле (вищі церковні ієрархи), чорне (парафіяльні священники, ченці)

бюргерство, плебс

створені

на основі місцевого литовського

й руського (українського і білоруського) права.

Магнати — аристократи, родовиті

великі землевласники в Угорському

королівстві, Короні Польській, Великому князівстві Литовському, на українських і білоруських землях у їхньому складі та в деяких інших

країнах Європи.

Сеймики — зібрання місцевої шляхти в Короні Польській.

На українських землях вони з’явилися одночасно з воєводствами. Сейм — назва вищого

містами, містечками

землями за спадковим правом, були підпорядковані лише великому князю литовському та мали власні військові загони. Другий Литовський статут 1566 р. збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її в правах із магнатами. Шляхта

представниками інших станів. Так

верстви могли долучитися до привілейованого стану суспільства.

3. Напівпривілейовані й непривілейовані стани

Порівняйте та визначте відмінності становища напівпривілейованих і непривілейованих станів. До напівпривілейованого стану належали

міщани, що мали привілеї на міське самоврядування, окремий

ремеслом і торгівлею. Проте вони також сплачували податки, виконували повинності на

користь приватних власників міст або держави. Найзаможнішу частину

лихварів і ремісників. До бюргер

ства — найчисленнішої, середньої за рівнем заможності частини міщан — належали цехові майстри й більшість купецтва. Значною части-

ною міського населення був плебс — міська

біднота, що не мала власності.

Майже 80 % населення українських земель

становило селянство, яке належало до непривілейованого стану. За правовим становищем селян поділяли на королівських (великокнязівських) і приватновласницьких. За характером

Службові (слуги)

Особисто вільні селяни, які перебували на службі й за це користувалися землею

Данники (чиншові)

Особисто вільні та економічно

незалежні селяни, які сплачували державі податок (данину),

4. Визначте за картою атласу регіон українських земель, у якому розташований

населений пункт. У складі

5. Працюємо в парах . Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічні задачі. 1)

1528 р.

1529 р.

1566 р.

Тестові

rnk.com.ua/109581

ПРИГАДАЙТЕ Працюємо разом. Продовжте речення.

1. Для етнічного складу населення українських земель кінця XV ст. було характерно...

2. За релігійним складом населення українських земель наприкінці XV ст. поділялося на...

3. Господарство на українських землях наприкінці XV ст. розвивалося...

4. Особливостями розвитку українських міст у другій половині XІV — XV ст. були...

5. Розвиток ремес ла й торгівлі в той час відбувався...

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про етнічний і релігійний склад населення українських земель; як розвивалися міста, ремесло й торгівля;

про найвідоміші замки на українських землях; яких змін зазнало жит тя і становище селянства.

таку думку: «На українських землях формувалося багатоетнічне населення, що сповідувало різну віру». У XVI ст. на українських землях більшість місцевого населення становили люди, яких називали русинами (русичами, рутенами). Поряд селилися пр едставники польського, литовського, вірменського, єврейського, кримськотатарського, угорського, румунського та інших народів. Залишаючись тут, вони найчастіше зберігали своє віросповідання. Через це на українських землях, крім православ’я, співіснували католицизм, юдаїзм, іслам. Поширення в Європі Реформації сприяло появі на

протестантизму. (Детальніше про це ви дізнаєтеся з курсу всесвітньої історії

параграфів.)

Так

право здобула

українських міст. Містами, які мали магдебурзьке право, управляв магістрат. Цей виборний орган міського самоврядування складався з ради (адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лави (суду в кримінальних справах). Раду очолював бурмістр, а лаву — війт. Радники й лавники відповідно до норм магдебурзького права були виборними посадовцями. Виборчі права мали чоловіки з патриціату й бюргерства.

Міста розвивалися як центри ремесла й торгівлі. У середині XVI ст. налічувалося понад 130 різних спеціальностей (близько 80 з них були безпосередньо ремісничими). Водночас для більшості містян сільське господарство

залишалося важливою частиною життя.

Чинбар. Гравюра XVI ст.

Спираючись на ілюстрації на с. 17 і 18, опишіть працю чинбаря.

Працюємо з джерелом rnk.com.ua/110284

Із грамоти польського короля Жигмунта (Сигізмунда) І

віск, мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину. Натомість завозили одяг, ремісничі вироби, вино, залізо, папір, зброю, тканини тощо. Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець (зараз Кам’янець-Подільський).

3. Замки

Яким було призначення замків? У XVI ст. на

Схема rnk.com.ua/110285

Будівництво замку

Луцький замок ХVI ст. Реконструкція.

Художник О. Дишко

Опишіть за ілюстрацією Луцький замок XVI ст. як оборонне укріплення.

прийомів. Отже, замки зводили насамперед для захисту від нападників і як символ влади господаря.

Найбільше замків (близько 90 %) на українських землях збереглося на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Волині, Хмельниччині та Закарпатті. Найбільшим у XVI ст. був Житомирський замок, що займав територію завдовжки 130 м і завширшки 115 м. У цей час набув сучасного вигляду Кам’янецьПодільський замок (Хмельницька область), дерев’яні елементи якого замінили на кам’яні.

Було реконструйовано укріплення збудованого в XІV ст. замку в Меджибожі (Хмельницька область).

4. Поява фільваркових господарств.

Зміни становища селянства

Крім землеробства, розвивалися скотарство, городництво, садівництво, бджільництво, рибальство й мисливство.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство мало переважно натуральний характер, тобто продукти виробляли для власних потреб.

Сільське господарство українських земель у складі Корони Польської

Польського королівства й Великого

князівства Литовського щодо такої форми ренти інколи застосовували назву «кріпацтво», а селян називали кріпаками. Цим підкреслю-

вали, що селянство ставало прикріпленим до господарств землевласників.

Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у складі Великого князівства Литовського сприяла «Устава на волоки». Цей документ у 1557 р. прийняв польський король і великий князь литовський Жигмунт (Сигізмунд) II Август. Земельні володіння виміряли й поділили на панські й селянські. Селянські ділянки мали назву волоки. Розмір

і становив від 16,8 до 21,8 га. Це

забезпечувало прожитковий

панщини на тиждень на панських землях.

Аграрна реформа Жигмунта (Сигізмунда) II

Августа передбачала єдині повинності для селянства. Головними з них були панщина і грошовий оброк (чинш). До додаткових повинностей належали згони — строкові сільськогосподарські роботи, пов’язані зі жнивами, косовицею, переорюванням землі, і продуктовий

rnk.com.ua/110286

не більше 20 %.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Які зміни відбулися в містах, що отримали магдебурзьке право?

2. Чому і як на українських землях з’являлися

замки? Покажіть на карті атласу місця, де в Україні збереглися замки.

3. Як «Устава на волоки» вплинула на поширення фільваркової системи господарювання на українських землях? Застосовуємо і аналізуємо

4. За додатковими джерелами з’ясуйте, які українські міста до кінця XVI ст. отримали магдебурзьке право. Покажіть їх на карті атласу.

5. Створіть сенкани до понять «магдебурзьке право», «фільварок».

6. Поясніть, чому в XVI ст. погіршилося становище селянства.

7. Метод

сільського

Європи цього періоду?

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. За додатковими

карту (у будь-якому застосунку) та позначте

ній найбільші українські міста XVI ст. Дослідіть історію одного з них (на вибір). Доберіть фото- та відеоматеріали. Створіть історичну довідку та прикріпіть її на карту.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Сформулюйте основні проблеми, що виникли в суспільно-політичному житті українських земель у XVI ст. Оцініть складність і важливість цих проблем. Як їх можна було подолати?

10. Які екологічні проблеми

11.

Тестові завдання rnk.com.ua/109582

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які українські землі на середину XVI ст. перебували у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського?

2. Чим різнилося становище українських земель під польською та литовською владою наприкінці XV ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про передумови й перебіг

об’єднання Корони Польської та

Великого князівства Литовського

в Річ Посполиту;

які суспільно-політичні зміни

відбулися на українських землях

після укладення Люблінської унії; про особливості політичної

культури Речі Посполитої та

відстоювання українською шляхтою своєї окремішності й прав.

Словник

декількох

рацію (включення) Великого князівства Литовського до складу Корони Польської. 1 липня 1569 р. в місті Люблін було укладено унію (союз) про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в єдину державу «двох народів» — Річ Посполиту. Короля об’єднаної держави обирала на сеймі шляхта. Корона Польська й Велике князівство

Люблінська унія.

Художник Я. Матейко. 1869 р.

Яке уявлення про

процес укладення

Люблінської унії

можна отримати за картиною? Як

художник відобразив

особливості перебігу подій?

У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний сейм періодично скликали шляхетські сеймики. На чолі воєводств стояли воєводи, яких також призначав король. Вони здійснювали адміністративну та військову

2. Суспільно-політичні зміни

на українських землях після

Які зміни відбулися на українських землях після

укладення Люблінської унії?

Укладення унії сприяло перемозі польської

та литовської армій над Московією в Лівонській війні (1558—1583 рр.). Річ Посполита стала однією з наймогутніших європейських

населення долучалося до новітніх релігійних, освітніх, мистецьких, наукових і технічних ідей. Для українців стала доступнішою європейська освіта.

Була проголошена релігійна толерантність, заборонялося переслідування людей за релігій-

ною ознакою.

Усе це спочатку створювало позитивне враження від змін, що відбулися. Проте

життя одного покоління ситуація

змінилася.

Досить швидко із судочинства і діловодства руська мова була

латиною. Багато вихідців з українських земель здобули західну освіту та мали тісні зв’язки з польською шляхтою. Вони переймали її звичаї, мову і релігію, переходячи в католицизм

або протестантизм. Українська шляхта швидко полонізувалася (спольщувалася). Цьому сприяла й активна місіонерська діяльність католицької церкви (особливо ордену єзуїтів). Із часом, від початку ХVІІ ст., навернення в католицизм подекуди відбувалося насильно, а державні

панщині та розмір натурального податку збільшувалися.

Ж. П. Норблін де ля Гурден. 1785 р. 3. Ознаки політичної

свою окремішність і права?

культура Речі

(хоча такого поняття в XVI ст. ще не вживали) спиралася на уявлення верхівки польського шляхетства про державний устрій. Вони визначали його як поєднання влади короля (монархія), магнатів і сенату (олігархія) та «політичного народу» — шляхти (демократія), яка вільними голосами обирає короля та своїх представників у сейм. Через це верхівка польської шляхти розглядала Річ Посполиту як ідеальну країну, а польський народ вважала найвільнішим у Європі. Якщо в інших монархіях престол успадковували, то в Речі Посполитій короля вільно обирали як правителя народу.

Українська шляхта після утворення Речі Посполитої почала належати до «політичного народу» держави. Це посилило

нятковості,

Яковенко про ставлення української шляхти до політичної

1569 р.

1588 р.

2. Чи можна вважати укладення Люблінської унії важливою

3. Покажіть на карті атласу території, які

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років минуло

2) Коли відзначатимуть 500-річчя утворення Речі Посполитої?

3) Скільки років тому було укладено

5. Проаналізуйте зміст Люблінської унії. Чи можна стверджувати, що одній зі сторін, які її уклали, вона надала більше переваг? Чому?

6. Чому, на вашу думку, українська дослідниця Н. Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської

Оцінюємо і створюємо

7. Поясніть, у чому полягав вплив політичної культури

8. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Підготуйте невеликі інсценівки уявних розмов представників польської,

9. Польський

1. Зростання магнатського землеволодіння

Метод «Оберіть позицію». Як ви вважаєте, у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. набули поширення нові явища чи розвивалися явища, започатковані в XVI ст.?

У першій половині XVII ст. в Україні швидко збільшувалося магнатське землеволодіння. Причиною цього стало зростання на західноєвропейських ринках попиту на зерно та іншу сільськогосподарську продукцію. У Галичині були розташовані володіння Потоцьких, Собеських, Даниловичів та

рювали єдиний господарський

час

18 магнатам, у Волинському воєводстві у власності магнатів перебувало 75

селянських господарств. Саме на Волині розміщувалася «Острожчина» —

ПРИГАДАЙТЕ

1. Хто такі «магнати»?

2. Що таке «фільварок»?

3. Коли постала Річ Посполита?

4. Назвіть основні наслідки у

5. Опишіть особливості соціальноекономічного

Катерина Острозька. Художник Я. Касинський. 30-ті рр. XVII ст.

посаг княжна мала шість замків, 13 міст, близько 300 селищ

і фільварків.

К. Острозька стала засновницею міста Янів у Польщі, названого на честь її

сина. Для цього міста, яке одразу отримало магдебурзьке право, вона уклала збірник основних прав, що містив порядок вибору міської

Крім того, на початку XVII ст. родина

мала власність у Брацлавському, Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестейському, Мінському, Новогрудському, Вітебському та Віленському воєводствах. На їхніх територіях налічувалося 620 населених пунктів, серед яких 38 міст. На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися володіння Вишневецьких, або «Вишневеччина», із центром у Лубнах. Наприкінці 30-х рр. XVII ст. до них належало 39,6 тис. селянських дворів, 56 міст і містечок. Загалом у Вишневецьких, що мали також землі на Поліссі, Поділлі, Волині та в Галичині, було майже 500 тис. підданих — посполитих (селян) і міщан. Великі земельні

докладати зусиль для їх збереження?

Холмщина, Волинь, Західне

появою фільварків

Пани з фільварків відправляли на ринки

кількості млинів, крупорушок, ґуралень,

варень, чинбарень тощо.

3. Розвиток міст Визначте особливості розвитку українських

1569 р.

цей період, як і раніше, на українських землях зростали старі міста й містечка та з’являлися нові. Зокрема, було засновано Конотоп,

Карта rnk.com.ua/110292 Господарство Речі

Цікаві факти У XVI ст. Канів став козацьким містом. Літні запорожці, які вже не могли брати участь у військових походах, почали селитися та

доживати віку на Чернечій горі, неподалік Канівського монастиря.

тіше мали магдебурзьке право. Проте більшість міст (близько 80 %) пе ребувала в приватній власності або належала церкві. Так, із 206 міст у Київському воєводстві королів ських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — десять. Окремі приватновласницькі й церковні міста також здобули магдебурзьке право. У першій половині XVII ст. в розвитку ремесла з’явилися нові явища. У містах почала зростати кількість позацехових майстрів-пар-

і безземельних селянських господарств. Найбід-

нішою частиною селянства стали загородники (городники) і комірники. Загородники найчастіше мали лише один город (загороду), а ко-

мірники не мали навіть власного житла, хоча

дехто з них тримав худобу.

Одночасно зі скороченням селянських наді-

лів зростав визиск селян. Деякі з них втрачали свободу й потрапляли в особисту залежність

від панів. Пани на свій розсуд визначали розмір панщини, повинності й податки. Унаслідок цього селяни перетворювалися на безправних осіб, яких могли подарувати або продати разом з усім селом і землею. Найважчим становище селянства було в Берестейському, Підляському, Руському, Волинському, Белзькому, західній частині Подільського й на правобережжі Київського воєводств, де панщина сягала трьох-шести днів на тиждень. На середину ХVІІ ст. значно збільшилася кількість залежних селян.

У містах із розвитком ремесла, промислів

і торгівлі поглиблювалося соціальне розшарування. Патриціат збагачувався та перебирав на себе контроль над усім міським життям. Середній за майновим становищем прошарок міщан

прагнув звуження сфери впливу патриціату та розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майстрів,

України євреям не дозволяли володіти землею. Тому вони часто ставали управителями маєтків та орендарями, збирачами податків, торговцями, шинкарями, мірошниками, ґуральниками тощо. Потребуючи грошей, королівські намісники й шляхта передавали в оренду єврейським підприємцям окремі населені пункти, а інколи цілі староства (наприклад, Житомирське, Корсунське, Богуславське).

першій

XVII ст. величезними маєтками на українських землях володів князь Ярема Вишневецький. Він походив із давнього литовсько-руського роду. Я. Вишневецький здобув освіту

воєводи руського. Князь-католик вирізнявся віротерпимістю,

із землевласниками, тому їх ототожнювали з гнобителями.

3. Покажіть на карті атласу території найбільших магнатських землеволодінь в Україні в першій половині XVII ст.

4. За картою атласу та додатковими джерелами складіть перелік міст на українських землях, які отримали магдебурзьке право в другій половині XVI — середині XVII ст.

5. Працюємо разом. Порівняйте соціальноекономічний розвиток українських земель до і після укладення Люблінської унії. Складіть таблицю та зробіть висновок щодо

змін, які відбулися.

Оцінюємо і створюємо

6. Працюємо в малих групах. Підготуйте не-

великі інсценівки уявних розмов подорожніх (купців, мандрівників та інших), які обговорюють свої враження від побаченого в різних містах і регіонах українських земель у другій половині XVI —

rnk.com.ua/109584

1. Коли виникла Річ Посполита?

2. Які зміни відбулися на українських землях після утворення Речі Посполитої?

3. Назвіть основні стани українського суспільства в XVI ст.

про повсякденне життя українського козацтва. Тестові

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про взаємозв’язок між господарським освоєнням Дикого Поля та виникненням козацтва;

про передумови й причини виникнення українського козацтва та появу перших козацьких січей;

Словник

Українське козацтво — збірна назва козаків на українських землях.

Козак — слово ймовірно тюркського походження, яке вживали для позначення вільної

Поява осіб

Словник

«Засіка» — штучна перешкода

з повалених дерев, улаштована з оборонною метою; табір, оточений

частоколом.

Дніпровський Низ — землі по обидва береги Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — історична назва

місцевості, величезних річкових

Луг і Запорожжя. У першій половині XVI ст. на Запорожжі

Степу, щоб стати козаками.

Спочатку «ходити в козацтво» означало рушати на Дніпровський Низ («на низ») по

здобич, тому цих людей називали низовим

козацтвом. Пізніше, коли козацтво переважно

протидіяло нападам татар в українському прикордонні, до їхньої служби застосовували назву «козацький хліб».

4. Повсякденне життя українського

Визначте особливості козацького повсякдення.

Умови життя козаків у степах

були суворими, потребували

валості, здатності переносити холод і спеку, негаразди воєнного життя.

Козаки мешкали в саморобних

тогочасною модою

й канівського старости

М. Грушевський назвав Д. Вишневецького «духовним батьком нової української плебейської республіки». Поясніть, як ви розумієте цю характеристику.

рибу.

на острові Хортиця (Запорізька область)

поверталися з Дніпровського

османського султана й кримського хана, молдавського господаря, козаки створювали чимало політичних проблем владі Речі Посполитої як її піддані. Тому старост південних

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Які версії виникнення козацтва вам відомі?

2. Яким роком датовано першу згадку про українських козаків в історичних джерелах?

3. Чим уславився Д. Вишневецький?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з виникненням козацтва, і розташування замку-«городка» Д. Вишневецького.

5. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років розділяє дату першої згадки про українських козаків у писемних джерелах і сьогодення?

2) Скільки років минуло від заснування замку-«городка» Д. Вишневецького до проголошення незалежності України?

6. Поясніть, якою була роль Дикого Поля

в розвитку українських земель.

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Створіть запит (промпт) з описом однієї з теорій походження козацтва. За

допомогою штучного інтелекту згенеруйте

коротке відео або зображення. Результат роботи обговоріть у класі.

8. Працюємо разом. Метод «Барометр». Як

час була закономірним чи випадковим явищем?

9. Уявіть

1489 р.

1555— 1556 рр.

їх заспокоїли, але ваша милість не послухала. Якщо

rnk.com.ua/109585

ПРИГАДАЙТЕ

1. Для чого Д. Вишневецький заснував замок-«городок» на острові Мала Хортиця?

2. Що таке «республіка»?

3. Назвіть особливості військового мистецтва Русі наприкінці Середньовіччя.

Складіть перелік основних подій, пов’язаних з появою Запорозької Січі. Поясніть свій вибір. На середину XVI ст. на Дніпровському

виросла досить розгалужена мережа козацьких «городків» і січей. Козацькі ватаги перебували

кількості козацтва сприяло поширення покозачення: у

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про виникнення Запорозької Січі;

як формувалися республіканські цінності українського народу за часів Запорозької Січі;

про характерні ознаки військового мистецтва українських козаків.

Словник

Запорозька Січ — військовоадміністративна організація українського козацтва, яка існувала за порогами Дніпра в другій

ХVІ ст. — 1775 р.

козаками-воїнами. На Томаківській Січі могло перебувати близько 5 тис. козаків. Загалом українське козацтво за часів першої Січі налічувало щонайменше 10 тис. осіб. У 1593 р. Томаківську Січ зруйнували кримськотатарські

Запорозького

рес-

публікою.

Вищим органом влади Запорозької Січі

усі козаки. Вона розглядала найважливіші

справи козацького товариства — обрання ко

шового отамана, гетьмана, старшини, ведення переговорів із представниками різних країн,

вирішення питань війни і миру, здійснення

воєнного походу тощо. Головним місцем проведення ради був майдан на Січі. Під час походу за потреби раду

могли скликати в будь-якому місці. Загальна

козацька рада просувала такі республіканські цінності українського народу, як договірний

Козацька рада — загальні козацькі збори, орган козацького самоуправління на українських землях у XVI—XVIII ст.

Кошовий отаман — найвища виборна посада на Січі, що

зосереджувала у своїх руках найвищу військову, судову та

адміністративну владу; його обирала козацька рада на один

військової старшини

довбиш (литаврист), гармаш (відповідальний за артилерію), товмач (перекладач), шафар (відповідальний за збір податків на користь Військового скарбу з усіх привезених на Січ товарів і продуктів). На Запорозькій Січі з повагою ставилися до звичаїв і традицій. Суд керувався козацьким звичаєвим правом. Писаних правових норм не було. Найтяжчими злочинами вважали зраду, порушення військової дисципліни,

Військова рада на Січі.

Діорама (фрагмент).

Художник М. Овечкін.

Музей історії запорозького

козацтва на острові Хортиця (Запорізька область)

За

додатковими

джерелами дізнайтеся, що таке діорама. Де і із якою метою її використовують?

3. Військове

Порівняйте військове мистецтво українських козаків та інших

становила піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю.

Для бойового шикування козаки запозичили

голландську систему караколь, але вдосконалили її. З метою збільшення швидкострільності

в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги (або й одразу трьох)

вели майже безперервний вогонь, а задні шеренги їх прикривали та перезаряджали зброю. Козацьку піхоту підтримувала

Словник

Курінь — головна військовоадміністративна

й одночасно житло

адміністративні, судові та інші завдання. Кіш виник разом із Січчю та з нею розвивався.

Караколь — тактичний маневр, поширений у XVI—XVII ст., що полягав у почерговому обстрілі шеренгами з подальшим відходом для перезаряджання, із метою послабити ряди противника перед атакою холодною зброєю.

ведення морського бою. Козацький флот складався із чайок — легких маневрових човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і за допомогою

єних рушницями й шаблями, та були оснащені чотирма-шістьма невеликими гарматами.

4. Козацькі

Зверніть увагу

Козаки мали декілька видів тактики

ведення бою:

y лава — наступ на противника

півколом;

y галас — козаки йшли в бій у довільному порядку, змішувалися з противником, і кожен потім бився окремо;

y табір — військо рухалося похідним строєм у вигляді

козаків на чолі з гетьманом Іваном Свирговським (Сверчевським). Спільно з козаками молдавське військо розгромило велике військо османів під Фокшанами, визволило столицю Валахії Бухарест, фортеці Бреїла й Бендери. Однак у битві

1574 р. молдавсько-козацьке військо зазнало поразки. Важкопоранений І. Свирговський

рук

шляхти й на вимогу султана був привселюдно страчений у Львові. У цей час активізувалися морські походи козаків. Провідником цих походів

був Богдан Ружинський (Богданко), який

не раз відбивав татарські загони від Поділля й Волині, визволяв із полону бранців. Залишивши державну службу, він

поїхав на Січ, де став кошовим отаманом. Дізнавшись про черговий похід татар на українські землі, у 1575 р. Б. Ружинський із загоном запорожців прорвався за Перекоп та пройшовся всім Кримським півостровом. Потім запорожці, перетнувши Чорне море, взяли Трапезунд, Синоп і повернулися на Запорожжя.

Наступний похід козаків у пониззя Дніпра мав на меті знищити османські

укріплення, які перешкоджали козацьким

чайкам виходити в Чорне море. Проте

отаман загинув під час підриву укріплень фортеці Іслам-Кермен (зараз Каховка).

У 1586 р. козаки розгромили татарські

загони в пониззі Дніпра та захопили

Очаків. Морем козаки дісталися Кезлева (зараз Євпаторія), спалили фортецю й чи-

мало турецьких галер, витримали важкий

бій із татарами, потім попливли до Аккермана, знищили османський загін і повернулися на Січ.

Чергова активність запорожців була пов’язана з ім’ям запорозького отамана Самійла Кішки. Після

Січі як відображення притаманних українському народу республіканських цінностей;

військове мистецтво запорозьких козаків як сукупність нових тактик ведення бою.

Працюємо з хронологією

1593 р.

Зруйнування Томаківської і заснування Базавлуцької Січі Оцінюємо і створюємо

1. Яке значення для українського козацтва мала поява Запорозької Січі?

2. Підтвердьте або спростуйте твердження, що Запорозька Січ відображала розуміння та втілення козацтвом республіканських цінностей.

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місце розташування Томаківської і Базавлуцької

4. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічну

тимуть 500-річчя її заснування?

5. За інформацією

1. Система влади

Опишіть систему влади в Кримському ханаті в Ранньомодерну добу.

Ви вже знаєте з минулого року, як постала кримськотатарська держава Кримський ханат. Його засновник хан Хаджі І Герай зробив своєю столицею місто Бахчисарай (у перекладі — «місто-сад»). Самоназва цієї держави — «Кримський престол», або «Престол Криму та Кипчацького степу». Кримським ханатом (або ханством) її називали в тогочасній Європі та Османській імперії.

Територія ханату на початок Ранньомодерної доби займала Кримський півострів, степи Північного Причорномор’я в межиріччі Дністра і Дону, Північний Кавказ і Прикубання.

У 1478 р. кримська династія Гераїв визнала зверхність османського султана як лідера мусульманського світу (халіфа). Від початку XVI ст. кримські хани прийняли титул імператорського рівня «падишах». Вони вважали себе єдиними спадкоємцями всієї Монгольської імперії Чингісхана. Литовські й московські

князі визнавали цей титул за кримськими правителями та називали їх «царями кримськими (перекопськими)». У Речі Посполитій за Кримським ханатом закріпилася назва «Перекопської Татарії» із «цезарями перекопськими».

За формою правління Кримський

регіони, що були в його складі.

3. Назвіть органи влади Кримського ханату та їхні повноваження.

4. Яку політику

факти

Повний офіційний титул правителя Кримського ханату

початок війни при цьому

рішення з будь-якого питання були обов’язковими для всіх кримських татар. Центральний уряд Кримського ханату, або двір хана, складався з понад

рангу. До нього належали мати, дружина, дочки хана, два спадкоємці трону, ханські сини й чимало інших осіб. Серед них були також охоронець дверей ханського палацу, керівник ханського обіду, розпорядники

Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Кримського ханату в Ранньомодерну добу. Населення Кримського ханату складалося з різних етнічних спільнот — кримських татар, ногаїв, кримчаків, караїмів, готів, греків, вірмен, черкесів, абхазів, русинів, литовців, поляків, московитів, турків-османів та інших. Жодна з них не мала більшості у складі населення. Однак кримські

rnk.com.ua/110345 Москва була васалом Кримського ханства!

Цікаві факти

Бахчисарайський палац — родова резиденція правителів Кримського ханату. Він є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури. Його будівництво розпочалося за правління хана Сахіба І Герая. Головна ідея спорудження палацу — втілення в архітектурній формі мусульманських уявлень про райський сад на Землі.

виноградарство. Також займалися рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення

півострів. Важливою

Бахчисарай. Його

10—15 тис. осіб.

Адміністративним центром було набагато

менше за розмірами місто Акмесджит (зараз

Сімферополь). Його зробив своєю резиденцією

калга-султан — перший спадкоємець ханського

престолу. Економічним і торговельним центром було місто Карасувбазар (зараз Білогірськ). За розмірами та економічним значенням йому

приблизно дорівнював

єдиний

ський порт, який належав не османським султанам, а хану. Поступово

інші привілеї. Більшість населення півострова становили

Суперником у боротьбі за вплив у Східній

Європі Кримський ханат вважав Московську

державу, тому не раз укладав проти неї політичні союзи з Польщею. Кримські беї часто

здійснювали напади на московські землі.

А московські царі відправляли посольства до Бахчисарая, щорічно сплачували

Початок

1) столицю Кримського

2) напрямки кримськотатарських

5. Працюємо в парах. Складіть

Оцінюємо і створюємо

го ханату на сусідні країни.

7. Працюємо в малих групах. Підготуйте

rnk.com.ua/109910

Тестові завдання rnk.com.ua/109587

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке «Реформація»? Як вона розпочалася в Європі?

2. Що таке «кальвінізм»?

3. Чим протестантська церква відрізнялася від католицької?

4. Коли Київська митрополія розділилася на Московську і Київську?

5. Укажіть відмінності між католицькою і православною церквами.

6. Яким було становище православної церкви на українських землях у другій половині XIV — XV ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були особливості становища православної церкви в XVI ст.; про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на тогочасних українських землях; яку роль відігравали православні братства.

Працюємо з джерелом rnk.com.ua/110299

Український історик

Д. Дорошенко про кризові явища в розвитку

православної церкви на українських землях XVI ст.

§ 9. Церковне життя

1. Міжконфесійні

називають «темною добою» в історії української православної церкви. На українських землях проживали представники різних конфесій. Більшість руського населення дотримувалася християнства

обряду, яке називали «руською

(православ’я). На українських землях, переважно в Галичині, на Волині й Поділлі, із ХІV ст. поширився католицизм. Його прибічників називали «латинянами». Розгортання Реформації сприяло поширенню протестантських віровчень. Результатом вимушених міграцій і добровільних переселень стала поява на українських землях численних юдейських громад. У західній частині

православ’я. Так, до життя

із митрополитів православної церкви в XVI ст. жоден не

польський король і після цього благословляв Константинопольський Патріарх.

Після

лася. Польські королі

випадкові

не зацікавлені в розвитку культури та освіти. Як наслідок, школи при церквах занепадали. Пра-

й католицьке

Листівка 1900 р.

Нагорі зображена ікона Летичівської Богородиці (Королеви Поділля та Волині)

Словник

Социніанство — напрям у протестантизмі, радикальна течія

кальвінізму, прихильники якого

визнавали лише Бога-Отця, заперечуючи християнське вчення про Святу Трійцю. Засновник напряму — Фаусто Паоло Соццині.

факти

У 30—40-х рр. XVI ст. протестантські вчення, зокрема кальвінізм, через

кали на українські землі. Першими кальвінізм прийняли магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники інших знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги, Воловичі та інші). Громади кальвіністів виникли також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму —

Герб ордену єзуїтів

на одній із каплиць

собору. Знаки

на печатці — це

«христограма», перші

три літери імені «Ісус»

грецькою мовою

поширити віротерпимість й обмежити королівську владу. Після реалізації більшості своїх вимог основна частина магнатських родів повернулася до католицизму.

У середовищі міщанства ідеали протестантизму особливої підтримки не набули. Селяни здебільшого вважали протестантські громади «панською церквою» та

православній «руській» вірі.

Проте поява протестантизму на певний час

загальмувала поширення католицизму на українські землі. Українське православне населення вбачало в Реформації засіб протидії католицизму.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556— 1561 рр. на Волині було створене Пересоп

ницьке Євангеліє — перший із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною

насадницькою. Під впливом єзуїтів уся ненависть

дата виникнення невідома). Воно могло вести самостійну діяльність та бути відокремленим

від церковної ієрархії.

Зародком Львівського братства

монастиря Святого Онуфрія, що

в XV ст. Активну участь

Львівське братство намагалося створити

окреме від магістрату та польської влади самоврядування українського населення міста. Йому

належала Львівська братська друкарня. Близько 1585 р. з’явилася Львівська братська школа

для дітей міщан і священників, яку утримували

коштом братства. Братчики організували

у Львові шпиталь-притулок для хворих, спорудили церкву. На наміри Львівського братства залучити світських

реформації на церковнорелігійну ситуацію на теренах України;

причини появи, особливості та історичне значення братського руху.

Працюємо з хронологією 1556— 1561 рр.

Створення Пересопницького Євангелія

Близько 1585 р.

Заснування Львівського Свято-Успенського ставропігійного братства

Знаємо і розуміємо

2. Назвіть основні види діяльності церковних братств. Як вони вплинули на життя православного населення українських земель?

3. Опишіть діяльність єзуїтських колегіумів на теренах України. Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу українські міста, у яких діяли церковні братства.

5. Визначте ключові слова та створіть «хмаринки слів», які пояснюють поняття «Пересопницьке Євангеліє», «церковні братства», «ставропігія», «Реформація», «Контрреформація».

6. Наведіть приклади, які пояснюють міжконфесійні відносини на українських землях у XVІ ст.

7. Працюємо в малих групах.

(структурнологічну схему, постер), що розкриває цілі, напрями,

8. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Коли відзначатимуть 500-річчя

кого Євангелія?

2) Скільки років розділяє завершення створення Пересопницького

9. Працюємо разом. Брацлавський каштелян православний шляхтич Василь Загоровський склав заповіт, у якому зазначив, що його дітей для здобуття освіти необхідно віддати в руську

1. Причини й передумови укладення

Берестейської церковної унії

Оберіть ключові слова, що пояснюють причини та

передумови укладення Берестейської церковної унії. У другій половині XVI ст. у складі католицької і православної церков збільшилася кількість

прибічників міжцерковної унії. Поштовхом до цього стало прагнення усунути вплив проголошеного в 1589 р. Московського патріархату на православне населення Речі Посполитої.

Прибічники укладення унії бачили її порізному. Римсько-католицька спільнота прагнула не об’єднання двох рівноправних церков, а приєднання православної до католицької. В.-К. Острозький і його однодумці виступали за рівноправ’я об’єднаних церков, реформування православної церкви і гарантії її збереження.

Православні єпископи домагалися

років.

2. Церковні собори в Бересті 1596 р.

Утворення унійної (греко-католицької)

Чому українське суспільство було розколоте внаслідок утворення унійної (греко-католицької)

унійна (грекокатолицька) церква

свою обрядовість і звичаї, але визнавала

Папи Римського. Хоча, відповідно до папських документів, унію розглядали не як об’єднання двох окремих церков, а як «примирення і навернення руських єпископів до католицької церкви»

Київської

на унійну і православну церкви. Тобто замість об’єднання християнської церкви її було поділено на три окремі церкви.

Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками. Очікуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі

rnk.com.ua/110768

4. Становище української

(греко-католицької)

Якими були відмінності становища православної та унійної (греко-католицької) церков на українських землях? Чим це можна пояснити?

Завдяки підтримці влади Речі Посполитої та

Папи Римського становлення унійної (греко-католицької) церкви відбувалося досить успішно. Однак нерідко це супроводжувалося утисками

й обмеженням прав православних вірян.

Наступником першого унійного митрополита Михайла Рогози став

залучав до унійної (греко-католицької) церкви русинську (українську) шляхту. Так, завдяки його наполегливості до греко-католицтва перейшли представники 50 родів волинської шляхти.

У 1605 р. Іпатій Потій отримав від короля Жиг-

мунта (Сигізмунда) III право зверхності над усіма церквами «грецького та руського обрядів»

на території Речі Посполитої. Він заснував пер-

шу греко-католицьку семінарію у Вільні та

у 1615 р.

і єзуїтських шкіл. У 1617 р. за зразком католицького чернецтва митрополит створив унійне (греко-католицьке) чернецтво, об’єднавши

силіянський орден. На його вимогу ченці-василіяни майже при кожному монастирі відкривали школу.

5. Вплив унії на церковне життя

православну ієрархію. У православних силою відбирали церкви

тирі та передавали унійцям (греко-католикам). Православне населення чинило опір цьому. Так, коли в 1599 р. польський король призначив унійного (греко-католицького) митрополита Іпатія Потія архімандритом Києво-Печерської лаври, міщани й козаки не пустили його всередину. У 1609 р. невдоволені православні кияни напали на Видубицький монастир, де перебував представник унійного (греко-католицького)

унійцям (греко-католикам), православну шляхту спонукали до полонізації й окатоличення, участь православного міщанства в роботі магістратів обмежували.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Коли утворилася унійна (греко-католицька)

церква? Опишіть перебіг подій, що спричинили підписання Берестейської церковної унії.

2. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська церковна унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю».

3. У чому, на вашу думку, полягало значення полемічної літератури для тогочасної української спільноти? Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу: 1) місце підписання Берестейської церковної унії; 2) православні та унійні (греко-католицькі) єпархії Київської митрополії після укладення Берестейської церковної унії.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. Пригадайте дати укладення Люблінської і Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Висловіть свої пропозиції щодо того, як краще запам’ятати ці дати.

6. Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Складіть план характеристики Берестейської церковної унії як історичного явища (п’ять-шість пунктів).

7. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки утисків православного населення після укладення Берестейської церковної унії. Оцінюємо і створюємо

8. Захищаючи

Тестові завдання rnk.com.ua/109589

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як у другій половині XIV — XV ст. на українських землях розвивалася освіта?

2. Які події започаткували українське книговидання?

3. Укажіть здобутки української літератури другої половини XIV — XV ст.

4. Що таке «іконопис», «фреска», «книжкова мініатюра»?

5. Назвіть пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва другої половини XIV — XV ст.

6. Що вам відомо про культуру Відродження (Ренесансу) та бароко із курсу зарубіжної літератури?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про розвиток освіти, книговидання, архітектури й образотворчого мистецтва на українських землях у XVI — першій половині XVIІ ст.;

який заклад освіти дістав назву «Острозька академія».

Словник

Слов’яно-греко-латинська школа — заклад освіти, у якому, крім «семи вільних мистецтв», вивчали церковнослов’янську, грецьку й латинську мови. Академія — тут: назва закладу освіти в Європі XVI ст.

1. Розвиток освіти

Складіть перелік основних подій і явищ, що характеризують розвиток освіти.

У XVI ст. на українських землях, як і раніше, при православних церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, що вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Діти із заможних сімей переважно здобували домашню освіту. Крім читання, письма й арифметики,

і «семи

ки, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики). Першу таку школу створив князь В.-К. Острозький у своєму замку в Острозі близько 1576 р. Він також організував там друкарню, науковий гурток і запровадив вивчення філософії. Це означало, що Острозька школа давала початки і вищої освіти.

працювали відомі вчителі, вчені й діячі культури, зокрема православний богослов Захарія

Копистенський. Ректорами Київської братської школи були майбутній православний Київський

митрополит Йов Борецький, письменник-полеміст Мелетій Смотрицький, письменник

і проповідник Касіян Сакович.

Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях діяли єзуїтські (католицькі), протестантські й унійні (грекокатолицькі) школи — колегіуми (колегії).

Перший єзуїтський

2. Література і

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110304

Постать в історії

Софія Чарторийська — волинська

княгиня, відома покровителька

культури першої половини XVII ст.

Вона надавала грошову підтримку

Пересопницькому монастирю, заснувала при ньому лікарню

та школу для селянських дітей.

С. Чарторийська була палкою

прихильницею православ’я, відкрила у своєму маєтку в селі Рахманів на Волині друкарню. Вона здійснювала

переклади з грецької руською

мовою. Саме С. Чарторийська надала

підтримку діячеві

К. Транквіліону-

у виданні «Євангелія учительного». У 1619 р. цей твір було

Відродження поширилася новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів античності, писали твори латиною.

цього жанру належить написана в 1584 р. польським поетом Себастьяном Кльоновичем поема «Роксоланія». У ній змальовано

і звичаї українського селянства, природу українських земель, Львів, Київ та інші міста, наведено приклади українського фольклору. Успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив першодрукар Іван Федорович. У Львові він

і «Буквар». Ці

ських землях. А «Буквар» —

у Східній Європі друкований підручник. Грудень. Ілюстрація до

Особливо плідною була діяльність І. Федоровича в Острозі, куди його запросив працювати князь В.-К. Острозький. У 1581 р.

І. Федорович надрукував тут Острозьку Біб-

лію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Крім Острозької друкарні, відомою була

Львівська братська друкарня, що розпочала роботу в 1586 р. Її було створено на основі

друкарні І. Федоровича, яку братство викупило після його смерті.

У першій половині XVII ст. на теренах

України продовжувала розвиватися полемічна література. Видатним православним полемістом став Мелетій Смотрицький. Чільне місце серед його творів посідав

ських земель. Також з’явилася полемічна поезія. Так, у «Скарзі вбогих до Бога» невідомий автор у віршованій формі гостро виступив

проти окатоличення та полонізації православ-

ного українського населення. У цей час також набули розвитку нові жанри. Ораторськопроповідницька проза зібрала твори з тлумаченням біблійних текстів та

повчаннями. Найвидатнішим серед її авторів вважають Кирила Транквіліона-Ставровецького, що написав «Зерцало богословія», «Євангеліє учительноє» і «Перло многоцінноє».

Конашевича-Сагайдачного». Твір уславлював мужність воїнів, що захищали рідну землю. Найбільшою на тогочасних українських землях стала друкарня Києво-Печерської лаври. Серед перших її видань були «Часослов» і збірник святкових служб «Анфологіон». У Києві з’явилися перші приватні друкарні, засновані Спиридоном Соболем і Тимофієм Вербицьким. Набули поширення також мандрівні (пересувні)

3. Архітектура

У XVI ст. на українських

розквіт архітектури. Тогочасні будівники намагалися поєднати давні традиції з новими рисами європейського стилю Ренесанс.

Головним об’єктом художньої уваги став фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо.

Пам’ятки архітектури цієї доби збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах, Львові. Унікальними зразками архітектури Ренесансу є споруди на площі Ринок у центральній частині Львова (Чорна кам’яниця, будинок Корнякта), а також пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства: Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів.

Постійні загрози нападів і вторгнень обумовлювали необхідність спорудження фортець або замків. Чимало замків, збудованих у Середньовіччі, уже не могли забезпечити

Богоявленська церква в Острозі (Рівненська область). Сучасний вигляд

Які особливості мали пам’ятки церковної архітектури, зображені на с. 78, 79?

вими й відповідали будівельно-архітектурним традиціям Русі. Однак тогочасні умови життя також змусили пристосовувати

церкви

оборони. Із початку XVII ст.

елементи європейського стилю бароко, поєднані з місцевими традиціями.

турний стиль, який назвали українським (козацьким) бароко. На відміну від європейського, його ознаками були менша декоративність, поміркованість, виваженість форм. Наметові

Словник

Ордер — вид архітектурної

композиції, що складається

з вертикальних колон

і горизонтальних частин у відповідному стильовому

оздобленні.

Бароко — стиль мистецтва в історії

європейської культури XVIІ—XVIIІ ст.

Його характерними ознаками

є складність форм, масивність, урочистість, парадність, надмірність.

Українське бароко — стиль

мистецтва, поширений на

українських землях у XVII—XVIII ст.;

шляхом поєднання місцевих

і церква Воздвиження в Дрогобичі. Пам’ятками тогочасної

є церква Миколи Притиска в Києві, собор Мовчанського монастиря в Путивлі, Покровська церква в Сулимівці, П’ятницька церква у Львові. На межі XVI—XVII ст. на українських землях змінився зовнішній вигляд оборонних споруд. Замість замків почали споруджувати розкішні палаци магнатів, оточені бастіонами. Найцікавішими зразками поєднання палацу

Із появою у Львові єзуїтських громад

пов’язане будівництво костелу єзуїтів — першого в місті храму в стилі раннього бароко. У цьому стилі також збудували львівський

костел Стрітення Господнього. Цікавими архітектурними пам’ятками тогочасного Львова вважають каплиці Боїмів і Кампіанів — усипальниці заможних

стіни мають багате архітектурне

4. Образотворче мистецтво

1. Порівняйте розвиток

2. Чи згодні ви з тим, що

мистецтво першої половини XVII ст. є важливим джерелом для вивчення тогочасних подій? Поясніть свою думку.

Більшість творів живопису XVI — першої половини XVII ст. мали

учительноє» К. Транквіліона-Ставровецького містила

першій половині ХVІІ ст. визнання здобули портрети майстрів львівської школи. Особливістю портретів цього періоду було прагнення передати не тільки зовнішні риси

людини, але і її характер.

Відомими стали портрет члена Свято-Успенського ставропігійного братства Михайла Красовського (художник Олександр Ляницький) та

посмертний портрет дружини новгород-сіверського сотника Євдокії Жоравко (художник Іван Паєвський). Пензлю Миколи Петрахновича приписували портрет дочки львівського купця Варвари Лангиш, образ якої вважали одним із найпривабливіших у тогочасному українському живописі. Федір Сенькович

Святого Духа в селі Потелич. Також відомі розписи Воздвиженської церкви в Дрогобичі.

Їхньою особливістю стало поєднання біблійних сюжетів і декоративних народних орнаментів із барвінками, волошками та іншими квітами.

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. У яких навчальних

українських землях у XVI — першій

XVIІ ст.; здобутки літератури, книговидання та образотворчого мистецтва як відображення культурного розвитку українського суспільства.

Працюємо з хронологією 1574 р.

Видання «Апостола» — найстарішої відомої друкованої книги на українських

Близько 1576 р. Заснування

інтернет поставте позначки місць, що пов’язані з розвитком культури на теренах України в XVI — першій половині XVIІ ст. Додайте опис однієї з видатних пам’яток української культури цього періоду

rnk.com.ua/109590

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як з’явилося низове козацтво?

2. Що таке «ідентичність» і «політична культура»? Наведіть приклади їхнього прояву.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про виникнення реєстрового козацтва;

якими були ідентичність і політична культура козацтва;

у чому полягали причини, особливості й наслідки козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

Словник

Реєстрове козацтво — частина українського козацтва, залучена владою Речі Посполитої до

державної військової служби

й записана до списків (реєстрів).

клейноди — військові знаки

y булава (символ влади);

y печатка (для затвердження рішень, розпоряджень тощо);

y литаври (ударний музичний інструмент для передання звукових сигналів). Наданням прав і привілеїв реєстровцям польська влада намагалася підпорядкувати собі козацтво. Її

непокоїла велика кількість козаків на південному кордоні держави. Відтоді визнавали лише реєстрове козацтво, а проти не вписаних

вели боротьбу. Однак ця

виявилася невдалою. Із реєстрових і нереєстрових

сформувалася одна організація —

і захищали православ’я.

2. Ідентичність і

відмінні

інших верств суспільства ідентичність і політичну

Основні засади

Переконаність у тому, що козацтво — це рицарська верства, якій мали забезпечити окремі станові права, свободи й вольності

Відданість «руській вірі» (православ’ю), усвідомлення своєї руської (української) ідентичності та прагнення їх відстоювати

Сприйняття Війська Запорозького як своєї політичної організації, якій мало належати особливе

місце в політичній структурі держави

Визнання авторитету державної влади

rnk.com.ua/108780

цям,

позиція українських козаків у питаннях захисту православ’я. Вони наполегливо перешкоджали поширенню унійної (греко-католицької) церкви й підпорядкуванню їй православної церкви після укладення Берестейської унії. Наприкінці XVI — у першій половині XVIІ ст. українське козацтво перейшло до збройних повстань (козацьких війн)

козаків із Дніпровського Низу й заборонити їм

походи в Чорне море до османських володінь. Влада вимагала від козаків дотримуватися цих умов.

Глибинною причиною козацьких повстань (війн), на думку дослідників, стало зростання

кількості козацтва й небажання влади Речі Посполитої визнати привілеї, надані лише

реєстровцям, для всієї верстви загалом.

Приводом до початку повстання став конфлікт між полковником війська реєстрових козаків Криштофом Косинським та сином

князя В.-К. Острозького Янушем. Користуючись впливом батька, той привласнив маєток Рокитне на Київщині, який король надав К. Косинському як винагороду за захист Поділ-

ля від османів і кримських татар. Це обурило

К. Косинського, і він почав збирати козаків

повстання проти польської влади.

Виступ К. Косинського підтримало чимало

козаків, і протягом 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства. Жителі Білогородки, Білої Церкви, Переяслава та інших міст склали присягу К. Косинському. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Для боротьби з повстанцями було зібрано велике військо, яке очолив В.-К. Острозький. У вирішальній битві 23—31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині

їхнє значення Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства. На подальшу боротьбу козацтва суттєво вплинула зовнішньополітична ситуація, що на той час склалася

Священної Римської імперій. Восени 1593 р. посланець Папи

заохоченням.

Поділлям, Київщиною та

для приборкання повсталих козаків на українські землі

спільноти; козацькі повстання (війни) як відображення переходу козацтва на новий рівень розвитку.

Працюємо з хронологією

1572 р.

1591— 1596 рр.

Виникнення реєстрового

Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.

Знаємо і розуміємо

1. Назвіть основні події, пов’язані з утворенням реєстрового козацтва.

2. Як завершилися козацькі повстання (війни) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

Застосовуємо і аналізуємо

3. За допомогою додаткових джерел складіть хронологію основних подій козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

4. Розв’яжіть хронологічну

III, де намагався показати себе

вірним підданим, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а, навпаки, сприяв

її земель. Як ви вважаєте, чи був щирим С. Наливайко? Чому? Чого, на вашу думку, він прагнув досягти цим

квітка». Доберіть слова-асоціації до теми «Ідентичність і політична культура українського козацтва».

2. Воєнні походи

rnk.com.ua/111426

на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним розбили османський флот під Очаковом.

У 1608 р. козаки вирушили в суходільний похід на Кримський ханат, зруйнували й спалили Перекоп, а через рік на 16 чайках напали на придунайські османські фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман.

У 1613 р. запорожці здійснили два походи

вирушили османські кораблі, але козаки розбили їх біля гирла Дунаю. Захоплені галери вони відвели до Очакова й спалили, а потім розпочали штурм фортеці.

Нарешті в 1616 р. П. Конашевич-Сагайдачний із величезним флотом зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив османський флот під Очаковом. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу (зараз Феодосія), що була головним невільницьким ринком регіону. Вони визволили багато полонених.

Османська імперія рушила війною проти Речі Посполитої. Не впевнений у перемозі коронний гетьман С. Жолкевський уклав мир з османським султаном та зобов’язався приборкати козаків, але це йому не вдалося.

Упродовж усього літа 1619 р. козацький флот успішно діяв у Чорному морі. Наступного року до козацьких морських походів загалом було залучено близько 1,5 тис. чайок. Улітку 1621 р. козаки потопили 20 галер та розгромили османський флот. Того самого

Наслідки

Завдяки здобичі й полоненим, захопленим у походах, козаки могли добре озброюватися

Дії козацтва спричиняли постійну напруженість у відносинах Османської імперії та Речі Посполитої

Походи козаків завдавали відчутних економічних втрат Османській імперії, зменшували її військову міць. Це обмежувало можливості татар чинити напади на українські землі

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, чи стали походи українського козацтва впливовим чинником для розвитку регіону, де вони відбувалися. Чому?

Речі Посполитої, яким вона завдячувала козакам, стало укладення Деулінського перемир’я. За його умовами Річ Посполита повернула втрачені раніше Великим князівством Литовським Смоленську, Чернігівську й НовгородСіверську землі. Від короля Жигмунта (Сигізмунда) III козаки отримали грошову винагороду. Проте умови, які обговорювали напередодні походу, виконані не були.

3. Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного Чи можна вважати П. Конашевича-Сагайдачного видатною історичною особою? Поясніть свою думку. На тлі подій, що відбувалися на українських землях наприкінці XVI —

початку XVII ст., формувалася особистість одного

ватажків козацтва — Петра КонашевичаСагайдачного. Освіту він здобув в Острозькій школі (академії), що, напевно, і виховало його як завзятого покровителя православ’я. Саме під час навчання П. Конашевич-Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію», де виступив на захист православної віри. Наприкінці XVI ст. П. Конашевич-Сагайдачний приєднався до Війська

сприяв зростанню воєнно-політичного значення Війська Запорозького в тогочасній європейській політиці, збільшенню кількості реєстру. Із його ініціативи вели переговори про приєднання козаків до

антитурецького рицарського ордену «Ліга християнської міліції».

Для підтримки православної церкви П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства, а також опікувався заснованою при ньому школою. Гетьман був серед діячів, чиїми зусиллями відновили

церкви в Речі Посполитій.

П. Конашевич-Сагайдачний реформував

сько Запорозьке

(1627 р.)

була б неможливою без

підтримки пана й гетьмана Петра

Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському.

Ця людина є щирий сповідник

православної віри, за яку [він]

віддав своє життя й після

заспокоєння свого шанується на Русі як благовірний. [26]

Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви? Чи згодні ви з такою оцінкою? Чому?

рада реєстрового та нереєстрового козацтва. На ній було прийнято рішення взяти участь у поході проти Османської імперії разом із поляками, а для узгодження умов направити до короля посольство на чолі з П. КонашевичемСагайдачним.

Майже одночасно

велика турецько-татарська армія, очолювана Османом II. За різними джерелами її

стояло

Хотинська фортеця та навколишня територія, де відбувалася битва. Сучасний

Війську Запорозькому.

вич-Сагайдачний і полковники були учасниками всіх військових нарад. Козаки вміло оборонялися та здійснювали успішні атаки у відповідь (і вночі, і за дощової погоди).

У відчайдушній боротьбі польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

Одночасно з подіями під Хотином відбувалися

і морські битви. Козаки здійснювали відчайдушні напади на порти, фортеці на узбережжі Чорного моря, скувавши значні сили османського флоту (43 галери). Козаки навіть здійснили напад на Стамбул.

Подальші плани Османської імперії щодо підкорення європейських країн зазнали краху. Українські й польські землі також уникли османського завоювання.

Працюємо

з джерелами

Меч П. Конашевича-Сагайдачного.

Зброярня Вавельського королівського

замку в Кракові (Польща). У 1621 р.

майбутній правитель Речі Посполитої

королевич Владислав IV Ваза вручив

цей меч гетьману за перемогу над

османами під Хотином СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

походів українського козацтва на початку

Початок XVII ст.

Походи запорозьких козаків до Кримського ханату й Османської імперії 1618 р.

Похід козаків на Москву під час війни Речі Посполитої з Московським

царством 1621 р. Хотинська війна

1. Козацтво і православна церква: боротьба за відновлення

православної ієрархії

роль українського козацтва

за відновлення православної ієрархії.

Після Берестейської унії постала проблема відновлення православної ієрархії. Влада Речі Посполитої на це згоди не давала. Для цього

вирішили скористатися приїздом до Києва Єрусалимського патріарха Теофана III. Його охорону забезпечував гетьман П. КонашевичСагайдачний із козацтвом. На прохання православних міщан, козаків і шляхти в 1620 р. Теофан III висвятив Київським митрополитом Йова Борецького, а також

Луцького, Берестейсько-Володимирського, Холмського, Перемишльського, Полоцького

й Турово-Пінського єпископів.

Проте польський король Владислав IV Ваза

офіційно визнав ієрархів православної церкви лише в 1632 р.

Це рішення увійшло до складених того ж року «Пунктів для заспокоєння руського народу». Вони відновлювали право обирати православного

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яку роль відіграло українське козацтво в боротьбі за відновлення православної ієрархії; про діяльність митрополита Петра Могили з подолання кризових явищ у житті православної церкви;

Петро Могила походив

із молдавського князівського роду.

школі та кількох

західноєвропейських університетах.

Петро Могила служив у польському

війську, брав участь у Хотинській

війні 1621 р., а в 1625 р. прийняв чернецтво. Спочатку він був

архімандритом Києво-Печерської лаври, а потім — митрополитом Київським і Галицьким. Чимало зусиль Петро Могила доклав для узаконення православної церкви.

rnk.com.ua/110767

(«Православне ісповідання віри»),

виклали основи християнського віровчення. Також митрополиту належать полемічний твір «Літос,

Петро Могила (ліворуч навколішках). Розпис у церкві Спаса на Берестові в Києві

3. Києво-Могилянський колегіум

Як було засновано Києво-Могилянський колегіум?

У стінах Києво-Печерської лаври Петро Могила заснував школу («гімназіон»). За програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми. У 1632 р. цю школу домовилися об’єднати з Київською братською школою. Новий заклад освіти, покровителем і засновником якого став Петро Могила, дістав назву

Києво-Братський, або КиєвоМогилянський колегіум. Навчання в ньому було побудоване на засадах, що прийшли на українські землі із Західної Європи.

Києво-Могилянський колегіум мав і власні школи, що працювали за його програмою в інших містах — Вінниці, Гощі та Кременці. Викладачами колегіуму були видатні тогочасні вчені й просвітники, зокрема Сильвестр Косів, Інокентій Гізель, Єпіфаній Славинецький та інші.

Запитання

Працюємо

та особливості діяльності Києво-Могилянського

форми боротьба тогочасного українського населення

1. Зростання соціального напруження на

українських землях у 20-х рр. XVII ст.

Які події та явища на українських землях у цей

період спричинили виникнення козацьких повстань?

Після Хотинської війни козацьке військо

повернулося на українські землі. Однак обіцянки польської влади не були виконані. Не

минуло й місяця, як уряд наказав залишити

в реєстрі лише 3 тис. козаків.

Значна частина виключених із реєстру козаків повернулися до панських маєтків на Київщині. При цьому вони зберігали військовий устрій і відмовлялися виконувати

панських «старостків» та королівських урядників. Розгорталося покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцеву владу та проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, невдоволені тим, що поки вони воювали, їхні господарства розорили пани.

Козаки надсилали до Жигмунта (Сигізмунда) III звернення, у яких зобов’язувалися не

нападати на Османську імперію та Кримський ханат, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони пропонували зберегти давні козацькі вольності, збільшити реєстр. Козаки хотіли

отримати дозвіл селитися й користуватися своїми правами як на державних землях («королівщинах»), так і в панських маєтках, мати можливість

збиралися дотримуватися умов мирної угоди, підписаної після Хотинської війни. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку Січ, почав дорікати козакам за порушення

домовленостей, козаки заявили: «Мир укладав король, а не ми!». КОЗАЦЬКІ

правами козацтва та релігійні

польськокозацького конфлікту 1625 р. У вересні 1625 р. з міста Бар на Поділлі в Наддніпрянщину вирушило 30-тисячне військо Речі Посполитої, очолюване гетьманом Станіславом

табір та

ма рядами возів. С. Конецпольський атакував повстанців, але потрапив у трясовину та вимушено відступив із великими втратами. Тим часом похолодало, випав сніг. Обидві сторони не були готові до тривалої облоги й розпочали

церківський, Чигиринський, Канівський, Переяславський). Установлювали річну платню реєстровцям і додаткові виплати старшині. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених із нього та припиняти будь-яке «свавілля». Уряд сподівався, що Куруківська угода ізолює реєстровців, що перебували на державній службі, від інших станів і зупинить покозачення. Угода не задовольнила більшість козацтва.

На Січі з 1628 р. зосереджувалося нереєстрове козацтво, непідконтрольне уряду, яке обирало власного гетьмана.

3. Козацьке повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.

У чому, на вашу думку, полягали особливості

козацького повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.?

Наприкінці 20-х рр. XVII ст. після завершення війни

населення загострили ситуацію.

Ускладнилися також відносини православних та унійців (греко-католиків).

Нереєстрові козаки-запорожці відмовилися

підкорятися гетьману реєстровців Григорію

Чорному та обрали свого гетьмана —

лити свої

ців — учасників повстань та інших

порядку. Також виділяли кошти на спорудження фортеці на правому березі Дніпра

Залишки фортеці Кодак поблизу міста Дніпро на території села Старі Кодаки

до фортеці, захопив І. Сулиму та видав його владі. Ватажка повстанців відправили до Варшави, де й стратили.

5. Козацьке повстання 1637—1638 рр. Чим повстання 1637—1638 рр. відрізнялося

від попередніх козацьких повстань?

Новим великим виступом козаків стало повстання 1637—1638 рр. Поштовхом до нього була проведена коронним гетьманом Речі Посполитої Миколаєм Потоцьким «чистка» козацтва. Так у реєстрі залишилися лише

козаки, за яких поручилися місцеві старости.

Повстання очолив Павло Бут (Павлюк), обраний на Січі гетьманом нереєстрового козацтва. Виступаючи під гаслами знищення зрадниківстаршин, боротьби з «ляхами», захисту православної віри і «наших золотих вольностей», повстанці закликали населення приєднатися до них. Досить швидко П. Бут зібрав майже 10 тис.

осіб. Однак повстанські загони діяли роз’єднано й були погано озброєні.

Урядові війська, очолювані М. Потоцьким, виступили проти бунтівників. У вирішальному

рушити наші війська й битися з козаками, і з благословення

розгромити й уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від

Посполитої, — тому на вічні часи

позбавляємо козаків старшинства, усяких давніх судових установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих

зберегло воєнне життя, мати в стані простого народу, оберненого в хло-

пів. [32]

Працюємо в парах. Обговоріть

зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Чим сейм

обґрунтовував необхідність

покарання реєстрових

Урешті-решт реєстровців змусили прийняти умови «Ординації Війська Запорозького…».

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Хто очолив козацьке повстання в 1635 р.?

2. У чому полягало зростання соціальної напруженості у 20-х рр. XVII ст.?

3. Які обмеження накладала на українське

козацтво «Ординація Війська Запорозького…»?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані

з перебігом козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. Поясніть, що саме в них відбувалося.

5. Розв’яжіть історичну задачу. За додатковими джерелами з’ясуйте, хто з наведених діячів був сучасником

20—30-х рр. XVII ст. і яких саме: Михайло Рогоза, Йосиф Велямин

Борецький, Петро Могила.

6. Працюємо разом. Метод

чому.

значення козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. для козацтва та всього тогочасного українського

1630 р.

1635 р. Повстання

1637— 1638 рр.

1638 р.

1) Висунуті козацтвом у 20—30-х рр. XVII ст. гасла забезпечували йому підтримку значної частини українського населення.

2) Козацтво в цей період продемонструвало свою здатність стати на чолі українського національно-визвольного руху. Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте невеликі інсценівки, що відображають епізоди козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.

8. Працюємо в парах. Розіграйте уявні

різних соціальних станів та етнічних

протестанти,

ПРИГАДАЙТЕ

1. Наведіть приклади, що свідчать про погіршення соціальноекономічного становища та національно-релігійні утиски українського населення владою Речі Посполитої.

2. Якими були причини козацьких повстань у 20—30-х рр. XVII ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були передумови та

причини Національно-визвольної

війни (Козацької революції);

про Б. Хмельницького та його соратників, які очолили боротьбу українського народу на її

початку;

які події відбувалися в цей час на українських землях.

Словник

Національно-визвольна війна середини XVII ст. — збройна боротьба представників різних верств

українського населення, розпочата

козацтвом під проводом

Б. Хмельницького. Ця боротьба сприяла

1. Передумови та причини

яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й домівки, не те, що позбавляли їх земної Батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приє днуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ. [33] Працюємо в парах. Обговоріть зміст

разом із батьком він брав участь у поході польського війська до

Молдавського князівства проти Османської імперії. У битві під Цецо-

рою батько загинув, а Б. Хмельниць-

кий потрапив до полону, із якого його

викупили запорожці. Він вступив до

реєстрового козацького війська,

згодом став його писарем.

Б. Хмельницький брав участь у по-

ходах проти Кримського ханату, а під

час повстань 20—30-х рр. XVII ст. виступав на боці козацтва. У січні 1648 р.

він очолив боротьбу проти Речі

Посполитої, у якій проявив себе як

досвідчений полководець, талановитий дипломат і мудрий державний

діяч. Осмислюючи досвід визвольної

боротьби, він сформулював ідею

створення окремої Козацької держави

й розпочав здійснення своєї мети.

Пізніше Б. Хмельницький домігся

визнання Козацької держави багатьма

країнами світу.

rnk.com.ua/110348

1. Яким Хмельницький був насправді?

2. Таємниці великих українців. Богдан Хмельницький

будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення Б. Хмельницького належали Іван Богун, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антін Жданович та інші. Соратники Б. Хмельницького мали різні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї

лення українських земель.

3. Початок війни

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110313

Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Разом зі своїми слугами

пограбував і зруйнував родинний хутір Б. Хмельницького Суботів. Звернення

Січі, 25 січня 1648 р. він без бою заволодів нею. При цьому значна частина реєстровців

вирішила підтримати повстанців. Ці події

вважають початком Хмельниччини.

Невдовзі відбулася козацька рада, на якій

Б. Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького. Він звернувся до українського народу й закликав усіх небайдужих до долі своєї Батьківщини вступати до козацького

війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана уклало договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм.

нього на допомогу українським

близько 18 тис. вояків, із яких

попередніх років, зараз боротьба козацтва набула

1) Період після прийняття «Ординації Війська Запорозького…» влада Речі Посполитої називала добою «золотого спокою». Скільки років вона тривала?

2) Національний банк України випустив ювілейну монету, присвячену 350-річчю початку Хмельниччини. Якого року відзначали цю дату?

5. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Б. Хмельницький вважав, що головною причиною війни стали утиски українського православного населення в релігійній сфері. Спростуйте або підтвердьте цю думку.

6. Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Складіть перелік заходів, які могла здійснити Річ Посполита, щоб запобігти Національно-визвольній війні

25 січня 1648 р.

1648— 1657 рр.

1648— 1676 рр.

7. Розпочніть

Тестові

rnk.com.ua/109595

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які засоби боротьби використовували козаки під час козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.?

2. Яка подія започаткувала Хмельниччину?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про битви на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями та визвольний похід українського війська до Галичини;

як відбувалася та чим завершилася ЗбаразькоЗборівська кампанія;

про напрямки походів українського війська в 1648— 1649 рр., територію Козацької держави

Працюємо з джерелом rnk.com.ua/110314 Із листа брацлавського

про ситуацію на

тоцькому. Загони татарської кінноти, очолювані перекопським беєм Тугаєм (Тугай-беєм), першими вступили в бій із поляками у верхів’ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Незабаром з основними силами підійшов Б. Хмель-

Зустріч Б. Хмельницького із Тугайбеєм під Корсунем. Художник Ю. Коссак. 1885 р.

Здобувши перемогу на Жовтих Водах, Б. Хмельницький вирішив завдати удару основним силам Речі Посполитої і рушив до міста Корсуня (зараз КорсуньШевченківський Черкаської області).

Дізнавшись про наближення Б. Хмельницького, польське військо на чолі з М. Потоцьким вирішило під прикриттям табору відійти з-під Корсуня до Богуслава. Проте в урочищі Горохова Діброва козаки черкаського полковника М. Кривоноса влаштували засідку.

16 травня 1648 р. козацько-татарське військо прорвало оборону ворожого табору в трьох місцях. Козаки здобули чергову перемогу.

2. Наростання визвольної боротьби.

Битва під Пилявцями

Які події свідчили про наростання боротьби? Поясніть свою думку.

Перемоги сприяли швидкому зростанню повстанського війська. Протягом літа 1648 р., крім Правобережжя, від польської влади було звільнене все Лівобережжя. М. Кривоніс за короткий час організував на Поділлі та півдні Волині 20-тисячну повстанську армію

Якими були результати походу

до Галичини?

Б. Хмельницький скликав Старшинську раду, яка ухвалила

В’їзд Б. Хмельницького до Києва

в 1648 р. Художник М. Івасюк. 1912 р.

епідемія чуми. Ця хвороба забрала життя

М. Кривоноса. У листопаді 1648 р. військо

гетьмана залишило околиці Замостя.

4. Програма

Які положення містила сформульована Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави?

Перше бачення того, яким має бути майбутнє українських земель, Б. Хмельницький сформулював після битви під Корсунем у травні 1648 р. Через кримськотатарського воєначальника Тугай-бея гетьман передав великому коронному гетьману М. Потоцькому перелік вимог до влади Речі Посполитої. Вони передбачали створення Козацької держави, підпорядкованої

безпосередньо лише королю, із визначеними кордонами до Білої Церкви й Умані разом із Лівобережжям. Влада воєвод і старост щодо «королівщин», міст і містечок на її території мала бути скасована. Проте М. Потоцький відмовився передати ці вимоги далі.

Киселем у Переяславі

1637—

А. Кисіль вів переговори з козацькими ватажками й відіграв не останню роль у забезпеченні «золотого спокою». У роки Національновизвольної війни українського народу

він став представником Речі Посполитої на переговорах із повсталими.

А. Кисіль прагнув повернути лад, що

панував на українських землях до

війни. Водночас він хотів посилити

вплив русинської православної шляхти, до якої сам належав. Це хитання

між двома таборами призвело до

логічних наслідків: «І від поляків я маю

біду, і від своїх — русинів — також».

хочемо».

Війська Запорозького слід було поширити на все її населення. Правити Козацькою державою, на думку Б. Хмельницького, мав монарх. «Правда то є, — казав гетьман, — що я лихий і малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем руським».

5. Збаразько-Зборівська кампанія Річ Посполита невдовзі

Зборівська битва. Художник С. Нечай. Діорама (фрагмент). Музей «Зборівська битва» у Зборові (Тернопільська область)

Яку інформацію про Зборівську битву можна отримати за фрагментом діорами?

гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман М.-С. Кричевський спробував зупинити противника біля міста Лоєв наприкінці липня 1649 р., але зазнав поразки. Діставши тяжке поранення, М.-С. Кричевський помер, а козаки відступили. Однак завдання Б. Хмельницького вони виконали. Унаслідок значних втрат Я. Радзивілл відмовився від вторгнення на українські землі. Під місто Збараж до Б. Хмельницького прибула 30—40-тисячна кримськотатарська

у липні, маючи у своєму розпорядженні 80—90 тис. вояків. Кількість польського війська становила

стінами тривали майже півтора місяця. Від розвідки Б. Хмельницький та Іслям ІІІ Герай дізналися, що на допомогу полякам прямує 35-тисячне

Казимира. Щоб не дати їм об’єднатися, було вирішено розбити коронне військо під Зборовом. Туди рушили майже 40 тис. козаків і 20 тис.

кримських татар. Битва під Зборовом відбулася в серпні 1649 р. Становище армії Речі Посполитої було важким. Військо Б. Хмельницького могло здобути перемогу, але хан Іслям ІІІ

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

перебіг воєнних дій 1648— 1649 рр.;

шлях, який відкривала перед українською спільнотою висунута Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави; значення підсумків ЗбаразькоЗборівської кампанії 1648— 1649 рр. для боротьби козацьких повстанців з польськими силами.

Працюємо з хронологією

Квітеньвересень 1648 р.

Жовтеньлистопад 1648 р.

Грудень 1648 р.

Липеньсерпень 1649 р.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями

Облога козацьким військом Львова і Замостя

Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва

Збаразько-Зборівська кампанія. Зборівська угода

4. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина».

5. Працюємо разом.

«Кола

Чим період 1648—1649 рр. Хмельниччини відрізнявся від козацьких повстань 20— 30-х рр. XVII ст.?

6. Працюємо в малих групах. Обговоріть, яким було значення Зборівської угоди для розвитку тогочасної

1. Політичний устрій

Чи можна стверджувати, що політичний устрій Козацької держави — Війська Запорозького —

був демократичним? Поясніть свою думку.

На звільнених від польського панування українських землях у 1649 р. сформувалася Козацька держава. Її офіційна назва в цей

була Військо Запорозьке. Через те, що території, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, її називали також Гетьманщиною. В основу політичного устрою Козацької держави було покладено систему

Війська Запорозького, що існувала раніше, і традиції козацького самоврядування Запорозької Січі.

За козацькою (січовою) традицією

Генеральна військова рада. У ній брали участь усі козаки, а іноді й представники інших суспільних верств. Головою держави був гетьман, якого обирала Генеральна військова рада безстроково. Йому належала вища військова,

адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Гетьман очолював уряд, скликав Генеральну військову та Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги

1. Як і коли виникла територіально-

2. Назвіть і покажіть на карті атласу полки реєстрового козацтва

(до 1654 р. ці

виконував гетьман);

y два осавули

ручень);

y хорунжий

бунчука;

y наказний гетьман — тимчасовий керівник збройних

Держава поділялася на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. На Лівобережжі існувало сім полків: Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Пер еяславський і Кропивнянський. На Правобережжі їх було

дев’ять: Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський. Кількість полків могла змінюватися відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. Так, у 1649 р. налічув алося 16, а в 1654 р. — 18 полків.

У полках діяли власні уряди, що складалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий).

Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд.

Полк залежно від території та кількості населення налічував 10—20 і більше сотень. У кожній з них був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула й хорунжого. У сот-

ні могло налічуватися від кількох десятків до 200—300 козаків. Територія Запорозької Січі разом із її володіннями

Полтавський

Чернігівський

3. Козацьке

Військо Б. Хмельницького мало значну артилерію. У ній використовували гармати, захоплені повстанцями в містах і замках, а також власні, виготовлені в майстерні Ніжина.

Фінансову систему Гетьманщини до 1654 р. контролював особисто Б. Хмельницький. На звільненій території він скасовував усі старі

державні податки та запроваджував нові.

Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торговельні мита, доходи від промислів та із земельних ділянок. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького».

У Козацькій державі діяла власна система судочинства. Замість станових (гродських, земських і підкоморських) судів було створено Генеральний військовий суд, полкові й сотенні суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, але й шляхтичі, міщани та селяни. У містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духовенства розглядали в церковних судах.

4. Зміни в соціально-економічному

Чи можна стверджувати, що Хмельниччина значно змінила соціально-економічне життя тогочасної України? Поясніть свою думку.

Після укладення Зборівської угоди селяни, які жили на колишніх державних землях («королівщинах») на теренах Гетьманщини, здобули особисту свободу. Тепер вони могли володіти землею, яку зайняли після втечі її власників. Це

верстви українського суспільства.

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. Якими, на вашу думку, були особливості політичного устрою

кої держави? Опишіть його.

2. Які нові явища з’явилися в соціально-економічному житті українського суспільства після створення Козацької держави? Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місто-резиденцію гетьмана Козацької держави та центри

щини.

4. Розв’яжіть хронологічну задачу. Коли відзначатимуть

6. Працюємо разом.

1. Відновлення воєнних дій.

Битва під Берестечком

Чи змінила характер збройної боротьби битва під

Берестечком? Що, на вашу думку, спричинило

поразку в ній козаків?

Уряд Речі Посполитої активно готувався до

воєнних дій проти України. 8 лютого 1651 р.

командувачі його військ гетьман Марцін Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський за наказом короля розгорнули наступ на Східному Поділлі. 10—12 лютого

40-тисячне військо М. Калиновського захопило містечко Красне. У бою загинув соратник Б. Хмельницького брацлавський

Данило Нечай. На початку березня

Попри

Іваном Богуном утримували

підмоги. Уманський полк завдав удару підрозділам Речі Посполитої, які в паніці відступили.

Козаки захопили Бар, Хмільник, Шаргород,

Меджибіж та інші міста. Спроба військ Речі

Посполитої заволодіти Східним Поділлям завершилася провалом. Вони втратили 8 тис.

осіб і всю артилерію.

Головна битва відбулася на Волині, неподалік міста Берестечко. До війська Б. Хмельницького приєдналося 30—40 тис.

бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після

Хмельницького, скочив на коня

й робив сам те, що належало

робити доброму юнакові, і козаків спонукав пірначем до оборони.

Але, не маючи змоги організувати

належний опір, мужньо

обороняючись, поліг. [38]

Яку оцінку дав автор останнім діям Д. Нечая? За додатковими

джерелами підготуйте

повідомлення про козацького

полковника Д. Нечая.

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110770 Цікаві факти

Битва під Берестечком відбулася саме в цій місцевості, де у ХХ ст. було відкрито заповідник.

Карта rnk.com.ua/111427

Національно-визвольна

війна українського народу

(події 1651—1657 рр.)

думку. На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-тисячну армію, до якої приєдналося 40-тисячне військо ногайських татар. Козацько-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під містом Біла Церква. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне коронне військо, очолюване М. Потоцьким. Проте постійні напади повстанських загонів, нестача продовольства, спалахи

Я. Радзивілла. Він супроводжував його й замальовував події, свідком яких був.

Укладення Білоцерківського договору. Художник А. ван Вестерфельд. 1651 р.

Як автор картини відобразив процес укладення угоди?

Б. Хмельницькому днями прибуде

Зважаючи на це, представники Речі Посполитої погодилися на пропозицію Б. Хмельницького розпочати переговори, однак висунули умови, які перекреслювали більшість здобутків повстанців. Це викликало бунт у козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши його, гетьман погодився підписати договір на досить важких для Гетьманщини умовах.

За Білоцерківським договором територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством, а козацький реєстр

20 тис. осіб. Козаки мали право селитися тільки на державних землях Київського воєводства, а ті, хто

суду за участь у війні. Права і привілеї православної церкви зберігали. Польським військам заборонили розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну старшину й полковників за згодою короля. Б. Хмельницький зберіг посаду гетьмана, але після його смерті право призначати та звільняти гетьмана переходило до короля.

Радзивілла в тил козацького війська. Проте вже за кілька днів

після битви під Берестечком литовське

військо почало наступ. Вирішальна

битва відбулася під Ріпками 26 червня 1651 р. Литовські війська оточили

Чернігів і захопили Київ. Однак дії ко-

зацьких сил у тилу литовської армії

не дали можливості Я. Радзивіллу

об’єднатися з основними силами Корони Польської.

Литовського. Завдяки шлюбу свого сина Б. Хмельницький сподівався започаткувати власну династію в Гетьманщині та в такий спосіб зрівнятися з іншими державами Європи.

серпні-вересні 1650 р. відбувся

молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і кримським калга-султаном Киримом Гераєм. Козацько-татарське військо (60 тис. козаків і 30 тис. татар) заволоділо столицею Молдавського князівства містом

уклав договір, за

кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом до

польського кордону і звільнили волоське порубіжжя, яке займаєте; син

мій за характером запальний і на

вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя. [39]

1. Про що повідомляв

М. Калиновського гетьман Б. Хмельницький? 2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

rnk.com.ua/110771

Б. Хмельницьким і відмовлявся допомагати Речі Посполитій. Однак після поразки козацького

розірвав угоду. Тоді в травні 1652 р. Б. Хмельницький і Т. Хмельницький на чолі 35-тисячного козацько-татарського війська вирушили до Ясс, щоб примусити молдавського господаря виконувати умови договору. Гетьман Речі Посполитої М. Калиновський вирішив перешкодити цьому походу. Біля гори Батіг поблизу Ладижина на шляху українського війська він розташував укріплений табір із військами (35 тис.

держави.

Проте влада В. Лупу не протрималася

й кількох місяців, і Молдавське

долучилося до антикозацького союзу. Останній

молдавський похід відбувся в серпні-вересні 1653 р. Т. Хмельницький повів 6-тисячний

козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися

в облозі в Сучавській фортеці. Т. Хмельницький був важко поранений і через декілька

наприкінці 1653 р.?

Після поразки під Батогом коронне військо під командуванням Стефана Чарнецького в лютому 1653 р.

Для вас, допитливі rnk.com.ua/111103

з джерелом rnk.com.ua/110772

Із Літопису Григорія Грабянки про

перемогу козаків під Жванцем

Руїни Жванецького замку (Хмельницька область)

Обґрунтуйте, чому держава має турбуватися про збереження пам’яток минулого.

зможе вистояти лише за підтримки сильних союзників. Такими в цей час гетьман вважав Османську імперію та Московське царство.

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. Яка битва була вирішальною у воєнній кампанії 1651 р.?

2. Укажіть основні відмінності між умовами Зборівської угоди та Білоцерківського договору.

3. Якими були причини й наслідки битви під Батогом?

4. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Назвіть основні битви. Якими були їхні результати?

Застосовуємо і аналізуємо

1650, 1652, 1653 рр.

1652 р.

5. Простежте за картою атласу напрямки основних воєнних походів і вкажіть місця битв у 1651—1653 рр.

6. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина».

7. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років минуло від часу укладення Люблінської унії до битви під Берестечком?

2) Національний банк України випустив ювілейну монету до 350-річчя битви під Батогом. Коли з’явилася ця монета?

8. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Поміркуйте, чому Кам’янецька

9. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що воєнно-політичні події 1650—1653 рр. засвідчили здатність

ПРИГАДАЙТЕ

1. Охарактеризуйте релігійну ситуацію в тогочасній Європі.

2. Які європейські країни належали до католицького та протестантського таборів?

3. Якими були особливості міжнародних відносин у Західній Європі на середину XVII ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яке місце посідала Гетьманщина

в міжнародних відносинах тогочасної Європи;

про особливості зовнішньої політики Гетьманщини;

як розвивалися відносини між Козацькою державою та Московським царством у роки війни;

про зміст українськомосковського договору 1654 р.

Цікаві факти

Своє несхвалення подій Хмельниччини

чини — одразу негативно сприйняли Національно-визвольну війну українського народу та підтримали свого союзника Річ Посполиту. Папа Римський Інокентій X закликав католицькі держави надати допомогу Речі Посполитій у боротьбі з українським козацтвом і застерігав польський уряд від найменших поступок йому. Австрійські Габсбурги,

Дари в Чигирині. Художник Т. Шевченко. 1844 р.

Що, на вашу думку, прагнув повідомити художник про Козацьку державу? Поясніть, чому ви так вважаєте.

проти Османської імперії та навіть відправила до Б. Хмельницького посольство. Проте він

оцінив ситуацію і відмовився. Гетьман розумів, що виступ козаків проти османського султана був приречений на невдачу.

Серед держав протестантського табору, до яких належали Швеція, Англія, Нідерланди та князівства

польської влади. Вони були зацікавлені в ослабленні Речі Посполитої. Швеція завдяки перемозі в Тридцятилітній війні

впливу на європейську політику. Саме її позиція

завадила австрійським Габсбургам надати збройну допомогу Речі Посполитій. Шведський уряд уважно стежив за подіями на українських землях і стягував війська до польського кордону, пла-

нуючи вторгнення в ослаблену

y Корона Польська

y Молдавське князівство

y Венеційська республіка

y Кримський ханат

y Османська імперія

y Шведське королівство

y Московське царство

y Угорське королівство

y Бранденбург-Прусська держава

y Велике князівство Литовське

y Трансільванське князівство

Посполитої, використовуючи союз із Кримським ханатом і Молдавським князівством, за якими стояла Османська імперія. Він хотів збільшити свої сили й мати додатковий тиск на противника. Крім того, Б. Хмельницький намагався узаконити свою владу через династичний союз

З огляду на складне становище Козацької держави умови союзу

3. Укладення Гетьманщиною

османського султана.

в жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив «Військо

Запорозьке з містами

государеву високу руку»,

оголосив війну.

До Гетьманщини вирушило московське посольство. Для вирішення

няття протекторату

Переяславська рада 1654 р. Присяга московському царю. Гравюра.

Невідомий художник

Розгляньте гравюру і складіть розповідь про подію. Що непокоїть козаків?

Працюємо з джерелом

Із виступу І. Богуна (1654 р.)

У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає й бути не може

нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе «рабами царськими». Увесь

народ московський є рабом.

У Московії продають людей на

базарі, як у нас худобу. Приєднатися до такого народу — це гірше, ніж скочити живим у вогонь. [43]

Які аргументи проти союзу

сторони

традицією складуть присягу. Однак голова московського посольства заявив, що цар своїм підданим не присягає.

Б. Хмельницький владнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке складе присягу в односторонньому порядку.

час

ки на раді. Гетьману дозволяли

відносини з іншими державами лише з відома царя. Відносини з польським королем та османським султаном заборонили. Залишався давній поділ на стани зі своїми правами й привілеями. Щодо українського населення

Посполитою

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яка католицька держава позитивно сприймала події в Козацькій державі?

2. Охарактеризуйте місце Козацької держави в тогочасних міжнародних відносинах Європи. Із якими країнами мала зовнішньополітичні зв’язки Гетьманщина?

3. Хто й коли підписав «Березневі статті»? Назвіть їхні основні умови.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу держави, із якими підтримувала зовнішньополітичні зв’язки Козацька держава за часів Б. Хмельницького.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. За курсом всесвітньої історії визначте, скільки

6. Чим можна пояснити

7. Працюємо в парах. Які

для Війська Запорозького? Спрогнозуйте, як це вплинуло на його військову та політичну

діяльність.

Оцінюємо і створюємо

8. Напишіть повідомлення або есе за однією

із запропонованих тем:

1) Богдан Хмельницький: від шляхтича до

гетьмана — трансформація лідера.

2) Богдан Хмельницький як державний

діяч: досягнення та помилки.

3) Міфи та легенди про Богдана Хмельницького: народна пам’ять крізь століття.

9. Працюємо в малих групах. Оцінюючи

й протестантського таборів?

Ранньомодерної доби; значення зовнішньої політики Б. Хмельницького

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які перемоги здобуло українське військо в 1652 р.?

2. Яким було становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

3. У чому, на вашу думку, полягали основні причини прийняття Гетьманщиною протекторату московського царя?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.;

як і чому відбулася зміна

Дізнавшись

ради. Б. Хмельницький проігнорував вимогу

Герая розірвати союз із Московською державою, і тоді

болісно переживав спустошення Поділля. Московські війська не поспішали на допомогу. Урешті-решт гетьман дочекався на прибуття 10—12 тис. осіб із війська московського воєводи.

Б. Хмельницький із 40—42-тисячною козацько-московською армією вирушив до Умані. Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік села Охматів. Війська билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до 30 тис. осіб (битву назвали Дрижипольською). Ніхто не здобув переваги. Проте просування

Посполитої в глиб українських земель було зупинено. Намагаючись зруйнувати військовий союз противників, гетьман погодився прийняти протекторат Османської імперії. У відповідь

султан Мехмед ІV наказав кримському хану не чинити нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Козацькі війська наказного гетьмана І. Золотаренка взяли Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Гродно. Із півночі на Річ Посполиту рушив шведський

Переправа козацького війська через Віслу під Варшавою 15 червня 1657 р.

Художник Е. Дальберг. Гравюра 1657 р.

Посли Речі Посполитої пропонували

московського

польський престол після смерті Яна ІІ Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору

Київського воєводства. У разі обрання московського царя правителем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася в її складі.

Відверте нехтування інтересами Гетьманщини викликало невдоволення гетьмана та старшини. У Віленському перемир’ї вони вбачали порушення «Березневих статей».

За цих умов у грудні 1656 р. в місті Раднот

було підписано договір про союз між Гетьманщиною, Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами

передбачав перехід західноукраїнських земель

до Трансільванії. Раднотський договір засвідчив, що трансільванський князь Дьєрдь ІІ Ракоці та шведський король

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110318

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості воєнної кампанії 1654—1655 рр.;

вплив Віленського перемир’я на рішення Б. Хмельницького змінити напрям зовнішньої політики Гетьманщини;

наслідки поразки союзу Козацької держави, Трансільванії та Швеції. Працюємо з хронологією 1655 р. Битва під Охматовом 1656 р. Віленське перемир’я

Кінець 1656 — 1657 р.

Смерть Б. Хмельницького. Художник Т. Шевченко. 1836 р.

До козаків у цей час приїхав московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж поширилися чутки, що здоров’я Б. Хмельницького різко погіршилося і він доживає останні дні. Козаки вирішили повернутися додому. У липні 1657 р. Б. Хмельницький дійсно

Дружини Б. Хмельницького:

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу перебіг воєнних дій у 1654—1657 рр.

5. Закінчіть складати таблицю «Хмельниччина».

6. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Зміна Б. Хмельницьким зовнішньополітичного курсу Козацької держави в 1656 р. стала виправданим кроком, успіхом, необхідністю, помилкою в його політиці чи чимось іншим?

7. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Визначте переваги й недоліки союзу з Московським царством для Гетьманщини.

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. У своєму щоденнику тогочасний литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням?

туйте свою думку.

9. Підготуйте допис до соціальної мережі, де висловіть своє бачення досягнень і помилок Б. Хмельницького

Національно-визвольної війни.

10. За додатковими джерелами напишіть біографічну

Становище Козацької держави після смерті

Б. Хмельницького було вкрай складним. Тривала війна різко погіршила добробут селян, міщан і козаків. Поразка українсько-трансільванської воєнної кампанії проти Речі Посполитої негативно вплинула на суспільство. До

того ж загострилися українсько-московські

відносини через нехтування царським урядом

інтересами Гетьманщини.

Чимало козаків, що не отримували платню за службу, зосередилися на Запорозькій Січі, яка

перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли

За додатковими джерелами

якими були здобутки

І. Виговського на посаді гетьмана. Сформулюйте їх у вигляді тез.

Постать в історії

Іван Виговський походив із православної шляхетської родини.

Імовірно, він навчався в Київській братській школі або КиєвоМогилянському колегіумі. У 30-х рр. XVII ст. І. Виговський працював

у київському і луцькому судах, був намісником луцького старости, потім

після примирення з польським урядом (із 1654 р. упродовж 12 років тривав союз

Посполитою і Кримським ханатом).

У вересні 1658 р. на козацькій раді непо-

далік міста Гадяч було укладено українськопольську угоду. Одним з авторів цієї угоди був

Юрій Немирич.

Польський сейм затвердив Гадяцьку угоду

лише наступного року з деякими змінами. Вона

містила такі положення: y українські землі в межах Київського, Чер-

нігівського та Брацлавського воєводств під

назвою Велике князівство Руське входили до Речі Посполитої як третя рівноправна

частина федерації (назву Велике князівство

Руське потім вилучили);

y федерацією правив спільний король, обраний представниками трьох держав;

y на чолі Великого князівства Руського був

гетьман, якого обирали довічно (затверджував король); заборонялися відносини гетьмана з іншими державами;

y польські й литовські війська не мали права

перебувати на українських землях;

y козацький реєстр становив 30 тис. осіб;

y гетьман міг представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетських привілеїв;

y церковна унія мала бути скасована, п’ять

православних ієрархів отримували місця в сенаті;

y передбачалося заснувати необмежену

кість гімназій, шкіл

Бій під Конотопом. Художник П. Андрусів

Висловіть припущення, який епізод битви відобразив художник.

Карта rnk.com.ua/110773

Московськоукраїнська війна 1658—1659 рр.

квітні 1659 р. московське військо підійшло до Конотопа та взяло його в облогу. Місто захищали 4,5 тис. козаків. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському зібрати сили та разом із поляками й кримськими татарами рушити на допомогу. 8—9 липня 1659 р. під Конотопом відбулася вирішальна битва, у якій було завдано поразки 50-тисячній московській армії. У битві загинули значні сили московської кінноти (зокрема, 249 представників знатних родів). Проте через гостру внутрішньополітичну ситуацію скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Невдоволена політикою І. Виговського козацька старшина об’єдналася навколо Юрія Хмельницького

й висунула його на гетьманство. У вересні 1659 р. відбулася козацька рада, на якій Ю. Хмельницького обрали гетьманом. І. Виговський втік до Речі Посполитої, але через декілька років його звинуватили у змові проти влади й стратили. 3. Гетьманство Ю. Хмельницького. Поділ

вас, допитливі rnk.com.ua/110319

кий

щенський трактат 1660 р. У його основі була Гадяцька угода, але з деякими змінами. Слободищенський

Чернігівщина. Це викликало гнів та обурення населення. Зневірившись у можливості об’єднати під своєю владою всі українські землі, Ю. Хмельницький зрікся булави й прийняв чернецтво (узяв ім’я Гедеон). Козацька рада в Чигирині обрала

ла Тетерю (1663—1665 рр.), який

Бій між протилежними силами на Чорній раді. Художник А. Ждаха

Слово «чорний» у переносному значенні ще є синонімом слів «нещасливий», «лиховісний». Поміркуйте, чи виправдана така символіка щодо цієї події.

договірними статтями вони містили

нових пунктів:

y гетьманський уряд мав забезпечувати продовольством розташовані на українських землях московські гарнізони;

y гетьманський уряд зобов’язувався повертати московських утікачів;

y установлювалася заборона для українських купців на продаж вина й тютюну в Московській державі;

y заборонявся продаж хліба на Правобережну Гетьманщину й кримським татарам. У вересні 1665 р. І. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви. Там він підписав нові статті, що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду. Згідно з Московськими статтями:

y українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з населення (крім козаків) стягувалися податки до царської скарбниці;

y вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників,

цар;

українців урешті-решт налаштували

(1665—1676 рр.).

Гетьман Петро Дорошенко. Невідомий художник.

Карта rnk.com.ua/110322

Похід польського короля

Яна ІІ Казимира

на Лівобережжя

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

внутрішню і зовнішню політику гетьмана І. Виговського; чинники, що зумовили вибух громадянської війни в Гетьманщині;

Гадяцьку угоду

титися на Правобережжі. У той самий час у січні 1667 р.

лита уклали угоду про перемир’я на 13,5 років. На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка. Договір закріплював такий поділ

режжя та тимчасово Київ

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. У якому місті в 1663 р. відбулася Чорна рада, яка призвела до розколу Гетьманщини?

2. Поясніть, чому на підписання Андрусівського перемир’я між

2) Коли відзначатимуть 500-річчя Гадяцької угоди?

3) Скільки років тому стався розподіл Гетьманщини між Річчю Посполитою і Московською державою?

5. Проаналізуйте зміст угод, які були укладені гетьманами в 1658—1665 рр. Чи можна вважати ці угоди нерівноправними?

Оцінюємо і створюємо

6. Працюємо в малих групах. Метод «Спіль

ний проєкт». Доберіть експонати для

віртуального музею «Конотопська битва».

Складіть розповідь для аудіогіда про цю

подію.

7. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому перемога під Конотопом не додала

авторитету гетьману І. Виговському?

8. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». У чому полягали відмінності Гадяцької угоди від Зборівської угоди 1649 р. і «Березневих статей» 1654 р.? Умови договорів із якою державою були прийнятнішими для Гетьманщини: із Московією чи Річчю Посполитою? Обґрунтуйте свою

Тестові

rnk.com.ua/109601

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли та внаслідок яких подій відбувся розкол Гетьманщини на Лівобережну й Правобережну?

2. Покажіть на карті атласу держави, які прагнули загарбати українські землі.

3. Які заходи зовнішньої політики гетьманів перешкоджали іншим державам заволодіти українськими землями?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про гетьманство П. Дорошенка та його спроби об’єднати під своєю владою всі українські землі;

про прояви втручання у внутрішні справи Гетьманщини сусідніх держав;

про боротьбу за Правобережжя.

щині під проводом І. Сірка. Гетьман П. Дорошенко не гаяв часу. Заручившись підтримкою лівобережної старшини та кримського хана, він у червні 1668 р. вступив на Лівобережжя. Козаки лівобережних полків убили І. Брюховецького та приєдналися до П. Дорошенка. На загальній

наступ

П. Дорошенко опинився перед небезпекою нової міжусобиці. Запорожжя, яке підтримував кримський хан, проголосило гетьманом запорозького писаря Петра Суховія (1668— 1669 рр.). П. Суховій визнав зверхність хана над Козацькою державою.

2. Прийняття Гетьманщиною

України руйнувати поселення, брати ясир, зводити мечеті тощо. На більшість із цих умов султан Мехмед IV погодився. На Лівобережжя тим часом рушило московське військо та влаштувало показову розправу над жителями Ніжина. Наказний гетьман Д. Ігнатович перейшов на бік Московії в обмін на певні умови: повернення до договору з козаками 1654 р., виведення всіх московських воєвод і скасування податків на користь царської скарбниці, надання компенсації українським містам за руйнування. У грудні 1668 р. на Старшинській раді Чернігівського, Ніжинського й Стародубського полків Д. Ігнатович був проголошений гетьманом. Прихильники П. Дорошенка витіснили московські війська з Лівобережжя, але не закріпилися там. Ситуацією скористався П. Суховій, який узяв під контроль південь Лівобережжя. Тепер владу тримали одразу три гетьмани: чигиринським був П. Дорошенко, сіверським — Д. Ігнатович (орієнтувався на Москву) та січовим — П. Суховій (орієнтувався на

Кримський ханат). Згодом запорожці змінили П. Суховія на Михайла Ханенка (1669—1670 рр.), який став на пропольські позиції. У березні 1669 р. по обидва боки Дніпра відбулися окремі ради. На загальній козацькій раді в Глухові під час переобрання Д. Ігнатовича ухвалили новий договір із Московською державою — Глухівські статті. Царська влада пішла на деякі поступки Українській козацькій державі. Зокрема, московські воєводи мали перебувати лише в п’яти містах (Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів, Остер), а їхні обов’язки

Перед

очима був приклад Молдови, яка

попри все зберігала свою

державність під протекцією султана.

Перед очима були спроби

Б. Хмельницького за допомогою

турецького протекторату вгамувати

апетити Речі Посполитої, а пізніше

й Московії... Зрештою, Стамбул був тоді єдиною потугою, не

зацікавленою в поділі України, крім того, він міг приструнити Крим. [46]

Працюємо в парах. Обговоріть

1669 р. на Генеральній раді Війська Запорозького поблизу Корсуня

Облога Кам’янця в 1672 р. Гравюра на міді За додатковими джерелами з’ясуйте, чому унікальне розташування фортеці не врятувало її від захоплення Османською імперією.

1672 р., за яким Османська імперія отримала

Поділля, частину Галичини та підтвердила протекторат над Правобережжям. Річ Посполита зобов’язувалася сплачувати щорічну данину. Усупереч бажанню П. Дорошенка під пряму владу султана переходили території колишніх Подільського, Могилівського і частково Брацлавського й Уманського полків козацької України. Вони перебували під османською владою до 1699 р.

За Бучацьким договором

перейшло під булаву П. Дорошенка «у старих

кордонах» (Брацлавське й Київське воєводства).

Однак поляки не поспішали виконувати свої

зобов’язання. Польський сейм так і не визнав

договору. Війна тривала.

Після підписання Глухівських статей Д. Ігнатович вирішив відновити права козацької України часів Б. Хмельницького й більше не узгоджував свою політику з Московією. Він відновив зв’язки з П. Дорошенком і почав

Портрет гетьмана І. Самойловича. Невідомий художник. ХІХ ст. (із колекції К. Скаржинської)

rnk.com.ua/110325

ська держава використовувала

військ. Вони взяли в облогу військо П. Дорошенка в Чигирині — столиці Війська Запорозького. Московитів підтримало населення Ладижина й Умані. Довідавшись про ситуацію, султан Мехмед IV наказав надати П. Дорошенку допомогу. У результаті османське військо здобуло Ладижин та Умань. Їхніх жителів було страчено або забрано

і бунтівників.

У вересні 1676 р. московська армія оточила Чигирин. Прагнучи уникнути кровопролиття, П. Дорошенко поклав перед брамою

Козацьку державу, засновану Б. Хмельницьким, присвоївши її спадщину. Проте боротьба

на цьому не завершилася.

Тим часом у жовтні 1676 р. король Речі

Посполитої Ян ІІІ Собеський після важкої

перемоги уклав із султаном Журавненський

мирний договір. Він підтверджував умови по-

переднього Бучацького договору, але скасовував щорічну данину Османській

Облога Чигирина. Гравюра з Літопису

Самійла Величка. ХVІІІ ст.

гадяцького полковника Михайла Гадяцького. Вони

переконати царських урядовців у розширенні меж Гетьманщини, приєднавши cлобідські полки. «На цю

сторону, — зазначали посланці, —

з того боку Дніпра перейшло 11 пол-

ків, але тепер їх залишилася в нас

одна третина (понад 20 тис. сімей),

а дві частини пішли раніше в слобідські полки і там мешкають. Нехай би

великий государ вказав полки слобідські, населені українцями, — сумський, харківський, охтирський і рибинський — віддати під гетьманське управління, тому що всі ці полки, як і гетьман, і все Військо Запорозьке, так само українці й одного государя

піддані, й тоді б гетьман відав, де цих правобережних жителів розселить, і над усіма начальникував би гетьман, як нині бояри начальникують». Однак цар відмовив.

5. «Великий згін»

У Немирові для Ю. Хмельницького

збудовано велику резиденцію з дерева, обнесену високим частоколом. Османський намісник надав йому 200 охоронців. Біля ставка поставили декілька десятків будинків козацької старшини.

Про результати депортації І. Самойлович доповідав: «Усі мешканці ржищівські, канівські, корсунські, староборські, мошенські, драбовські, білозерські, таганьковські, черкаські на сю сторону зігнані й від неприятеля відсторонені, а міста й села, й містечка їхні, де раніше жили в тій стороні, всі без залишку випалені».

Унаслідок воєнних дій і депортації Правобережжя було повністю спустошене, Чигирин

Після Чигиринських походів правителем Правобережжя залишився Ю. Хмельницький, який розмістився в Немирові. Він був підвладний османському наміснику (паші) із Кам’янця. Проте влада Ю. Хмельницького тривала недовго.

Тим часом Московська держава та Османська імперія домовилися про поділ Української козацької держави. У 1681 р. сторони підписали Бахчисарайський мирний договір на 20 років.

Умови Бахчисарайського мирного договору:

кордон між Московією

чисарайського мирного договору. Лівобережний гетьман І. Самойлович навіть здійснив рейд на Правобережжя, щоб розігнати нових поселенців. У той самий час Річ Посполита також вирішила відновити козацтво, розуміючи, що без нього вести успішну боротьбу з Османською імперією та відродити Правобережжя неможливо. Ще в 1674 р. подільський полковник Остап (Євстафій)

2. На якій території в 1678—1679 рр. здійснювали «Великий згін»?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Простежте за картою атласу, якими були основні напрямки воєнних походів та де відбувалися битви в 1667—1681 рр.

4. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років гетьман П. Дорошенко вів боротьбу за єдність Козацької держави?

5. Поміркуйте, чому військово-політичний союз гетьмана П. Дорошенка з Османською імперією призвів до нового спалаху громадянської війни в Українській козацькій державі.

6. Проведіть мінідослідження та складіть історичний портрет одного з діячів (на вибір): Юрій Хмельницький, Петро Дорошенко, Дем’ян Ігнатович, Іван Самойлович.

Оцінюємо і створюємо

7. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції віртуального музею «Чигиринські походи».

8. Напишіть листа від особи представника правителя однієї з європейських держав про

події на українських землях у 1667— 1681 рр. Перелічіть наслідки, які могли настати для країни, яку він представляє.

9. Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». Обговоріть і сформулюйте оцінне судження, які здобутки

вдалося зберегти після

10.

1667 р.

1668 р.

1669 р.

1672 р.

1674— 1676 рр.

1677, 1678 рр.

1678— 1679 рр.

1681 р.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким був устрій Запорозької Січі? Які українські землі перебували під владою гетьмана?

2. Яким був адміністративнотериторіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яким був адміністративнотериторіальний устрій Слобожанщини та Запорозької Січі в другій половині ХVІІ ст.;

про особливості розвитку Січі у складі Гетьманщини;

про роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.;

про діяльність кошового отамана І. Сірка.

(вони оселилися в Чугуєві). У 50-ті рр. XVII ст. велика група селян

рр.

Висловіть думку, чому на нових землях поселенці з Гетьманщини відтворювали козацькі звичаї, традиції, устрій.

Слобожанщину заселяли московські служилі люди, якими управляли царські воєводи.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських поселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як

військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. На Слобожанщині утвердився козацький устрій.

Старшину обирали на загальних козацьких радах. Полкове управління складалося з полковника і полкової старшини. Полки поділялися на сотні. Адміністративними, судовими, фінансовими та військовими справами в полках опікувалися полковники, у сотнях — сотники.

Полковника обирали на довічний термін. Його

затверджували бєлгородський воєвода і цар. Крім того, на Слобожанщині посада полковника могла успадковуватися. Це було пов’язане

з особливостями заселення краю: полковники часто очолювали переселенські групи. Полковники підпорядковувалися

Б. Хмельницького на переселенський рух.

Карта rnk.com.ua/110327 Територія слобідських козацьких полків

Працюємо з джерелом

Зі звернення жителів Сумського полку до царя (1705 р.)

Наші діди, батьки, брати й родичі та

ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст у [Сло-

бідську] Україну на закликання

бєлгородських та курських воєвод, які

запевняли нас царським словом — не

відбирати від нас наших вольностей.

Вони веліли селитися там, щоб ми

захистили собою московсько-українські міста по Бєлгородській лінії

в диких степах на татарських займи-

щах, якими ходили татари під ці міста.

І для збільшення населення в цих

нових містах велено було нам закли-

кати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля та

інші міста, а до них повіти й села. І ми

вірою та правдою служили. І тоді,

коли татари приходили плюндрувати

московсько-українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те

пожалувано нас усякими вольностями й дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти заводити та всілякими промислами промишляти

без чиншу (податку), за старим українським звичаєм. [48]

Працюємо разом. Обговоріть

запитання. 1. Як

певну земельну ділянку, яку розподіляли серед поселенців. Ліси, луки, річки та озера люди використовували спільно. Багата старшина поступово перетворювалася на великих землевласників. Козацька старшина захоплювала громадські угіддя, змушувала

у внутрішньому

Проте запорозька старшина прагнула відігравати окрему роль у політичній діяльності козацької України. Це послаблювало владу гетьмана, розхитувало ситуацію в державі. Розуміючи це, Б. Хмельницький та його наступники іноді силою придушували антигетьманські виступи запорожців.

Після смерті Б. Хмельницького Запорожжя фактично

У похід (проводи козаків). Художник М. Пимоненко. 1902 р.

Поміркуйте, як складалося життя жінок козаків, коли їхні чоловіки вирушали в похід.

Речі Посполитої та Московської держави, хоча, як і раніше, здійснювала самостійну політику, керуючись лише власними інтересами. За «Вічним миром» 1686 р. Січ підпорядковувалася лише московському царю. Відтоді було заборонено будь-які відносини запорожців із Польщею та Кримським ханатом, а для контролю над козаками на запорозьких землях було збудовано фортеці, де розміщувалися московські залоги. Проте ще тривалий час Запорозька Січ намагалася проводити

1652 р.

родними перешкодами.

Кримським ханатом, Польщею, Московією. Козаки вивозили рибу, волів, коней, овець, мед, віск, сіль, а купували

господарські знаряддя, морські й річкові човни тощо. Господарська діяльність

ман, що спричинив розпад

ського союзу. І. Сірко зі своїми козаками примусив І. Виговського зректися булави та зробив усе можливе, щоб вона потрапила до рук Ю. Хмельницького. За це він отримав від московського царя винагороду. У 1660 р. І. Сірко

та здійснив переможний похід у Кримський ханат. У 1670 р. запорожці знову обрали І. Сірка кошовим отаманом.

Того самого року він здійснив похід на

Очаків, захопив і зруйнував османську фортецю на узбережжі Чорного моря. У жовтні 1671 р.

І. Сірко разом із М. Ханенком присягнув Речі

Посполитій і зобов’язався воювати з Кримським ханатом.

Після усунення від влади Д. Многогрішного І. Сірко вирішив поборотися за гетьманську

булаву, але зазнав поразки. Один із полковників захопив його в полон і передав московському царю. І. Сірка засудили й відправили до Сибіру.

Однак І. Сірку сприяли обставини. На Річ

Посполиту сунула величезна османська армія. Виявилося, що полководця, який зміг би протистояти навалі, не було. Польський король

попросив звільнити бранця, і І. Сірко повернувся на Січ. Зібравши козаків, він штурмом узяв Іслам-Кермен, потім Очаків, а також узяв у полон великий загін ординців. Султан Мехмед IV відправив до козаків

листа з вимогою припинити напади й прийняти його протекторат. Запорожці відповіли до-

шкульним листом. Влітку 1675 р. І. Сірко здійснив похід у Кримський ханат. Він зруйнував чимало міст і селищ,

розвиток господарства Слобожанщини?

2. Який кошовий отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.?

3. Із якою метою запорожці здійснювали походи проти Османської імперії та Кримського ханату?

4. Закінчіть речення: «Ганщиною називали землі, які були заселені українцями у складі володінь…».

Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті атласу території Слобожанщини, Запорозької Січі та Ганщини.

6. Визначте, які зміни відбулися у складі запорозького козацтва в другій половині XVII ст. Як вони вплинули на розвиток Січі?

7. Визначте основні причини та етапи колонізації Слобожанщини. Запишіть їх у вигляді хронологічної таблиці.

8. Доберіть приклади втручання Московської держави у відносини між гетьманами і Запорозькою Січчю.

9. Працюємо в парах. Складіть СМС-повідомлення, яке розкриває особливості розвитку господарства Запорозької Січі.

10.

фільм rnk.com.ua/110353 Що таке Ханська Україна?

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО: колонізацію українським населенням земель, що сприяло формуванню Слобожанщини і Ганщини; успішний господарський розвиток цих земель; статус Запорозької Січі в 70—80-х рр. XVII ст.;

Працюємо

Перше обрання

1663 р.

1675 р.

запорожців

80-ті рр. XVII ст. Початок формування Ханської України (Ганщини)

11. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що в 60—70-х рр. XVII ст. Запорозька

12.

1. Що таке «Руїна»? Якими були її хронологічні межі?

2. Які українські гетьмани

Українську

державу? Що їм завадило це здійснити?

3. На які сили вони спиралися?

ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як відбулося закріплення поділу

Української козацької держави

між Річчю Посполитою та Московським царством;

про відродження правобережного козацтва

в останній чверті XVII ст. та його ліквідацію, «Паліївщину»;

про Карловицький конгрес і його наслідки для українських земель;

як розгорталися події національно-визвольної війни угорського народу 1703— 1711 рр. на Закарпатті.

імперією?

Підписання

Карта rnk.com.ua/110329

Втрати Османської імперії за умовами Карловицького миру 1699 р.

Віденська битва 1683 р. Художник Ф. Геффелс

Черкаського, Уманського, Білоцерківського та Кальницького). На землях, визначених польською владою, було створено чотири територіальні козацькі полки. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король. У 1689—1693 рр. наказним гетьманом був Григорій Гришко, а його наступником — Самійло Самусь. Козаки нових полків брали активну участь у війні з Османською імперією, за що отримували чималі

Проте поки йшла війна, вища влада Речі Посполитої майже не звертала на це уваги. У 1699 р. держави Священної ліги й Османська імперія після Карловицького конгресу

уклали мир, за яким Річ Посполита повертала собі Західне Поділля. Цього самого року сейм

ухвалив рішення про ліквідацію козацького

війська на Правобережжі.

Засідання Карловицького

Гравюра 1699 р.

вози польська адміністрація давала, щоб турки скоріше

захоплювався мужністю й розумом І. Зріні. Польський король Ян ІІІ Собеський назвав її найсильнішою жінкою Європи.

Проте сили були нерівними. Османи не могли надати підтримку. Після

на Правобережжі і на Закарпатті відбувалися бурхливі події, на Лівобережжі й Слобожанщині панувало відносно мирне життя. Тут зберігався полково-сотенний устрій. Водночас на внутрішнє життя Гетьманщини почали впливати царські воєводи, які перебирали на себе владні повноваження.

У результаті Хмельниччини землі та угіддя, здобуті й завдяки займанщині, селяни вважали своєю власністю. Оскільки Українська козацька держава проголосила своїми володіннями

всі землі старост, вигнаної шляхти, католицьких храмів, які перейшли до Військового

скарбу, то селяни й держава стали співвласниками землі.

Землі козацтва не підпорядковувалися Військовому скарбу. Тому козаки не сплачували

податків, але власним коштом мали нести

державну військову службу. У разі ухилення від служби їх

і вони втрачали право на землю.

У 60—80-ті рр. ХVІІ ст. на Лівобережжі та

Слобожанщині почало формуватися старшинське землеволодіння. Зміцнювалися позиції

гетьманського й монастирського землеволодінь. Старшина, шляхта, а також монастирі отримали у володіння 275 сіл і хуторів. У маєтках старшини й шляхти селяни втрачали особисту свободу, сплачували різні податки та виконували повинності, у монастирських володіннях — іноді відбували панщину. У

старшина отримувала на «ранг» (посаду) землі, села й містечка в тимчасове

був, безперечно, українським патріотом і мріяв про якнайбільшу самостійність України, був добрим політиком

і адміністратором, але занадто честолюбною людиною, яка не вміла й не хотіла жертвувати інтересами особистої кар’єри для загального добра. [50]

Працюємо разом. Обговоріть, на які сильні й слабкі риси І. Самойловича вказав історик.

кінця XVII ст.

постійного характеру. У цей час швидко розвивалися міста й містечка, перетворюючись на центри ремесла, промислів і торгівлі. Спостерігався розвиток торгівлі, формувалися центри ярмарків. Основні торговельні зв’язки Лівобережна Гетьманщина мала з Московською державою. Гетьманом Лівобережжя, як вам уже відомо, у 1672—1687 рр. був І. Самойлович. За його 15-річне гетьманування розпочався період відносно стійкого господарського розвитку, відродилося культурне життя. Коштом І. Самойловича збудували

в майбутньому обійняти керівні посади. Також гетьман

Прагнення

влади непокоїли царський уряд. Серед лівобережної

Ян III Собеський пішов на примирення з московським царем. У 1686 р. вони уклали «Трактат про Вічний мир», або «Вічний мир», відповідно

до якого:

y Лівобережжя, Запорожжя й Київ з околицями визнавали за Московією, а більшу частину Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) — за Польщею;

y Московія визнавала за Польщею Поділля (за умови відвоювання його в Османської імперії);

y правобережні землі Наддніпрянщини, спустошені польськими й ту-

У 1687 р. було здійснено спільний Перший Кримський похід 100-тисячного московського та 50-тисячного козацького війська. Проте похід зазнав невдачі. Провину за це безпідставно поклали на І. Самойловича, що стало приводом до усунення його від гетьманства.

5. Обрання І. Мазепи гетьманом. Коломацькі статті

Завдяки яким подіям І. Мазепа став гетьманом?

Чому підписання Коломацьких статей стало поштовхом до заворушень у Гетьманщині? Влітку 1687 р. на річці Коломак (притока Ворскли), де після невдалого Кримського походу отаборилося московське й козацьке військо, відбулися вибори нового

Гетьманська булава дісталася

осавулу Івану Мазепі (1687—1709 рр.). Заступаючи на посаду, І. Мазепа

новий українсько-московський договір — Коломацькі статті. Вони загалом повторювали текст Глухівських статей 1669 р., але до них додали

спеціальний пункт, який пояснював відносини

між Гетьманщиною та Московією: Гетьманщина оголошувалася частиною єдиної держави московського царя. Тобто всі права козаків і Гетьманщини цар міг будь-коли скасувати.

Звістка про підписання Коломацьких статей стала поштовхом до заворушень по всій Гетьманщині. Новообраний гетьман І. Мазепа за-

кликав населення не чинити самосуду й обіцяв, що припинить зловживання старшин і скасує заведені за І. Самойловича податки. Повстання було придушене.

6. Другий Кримський похід 1689 р. Азовські походи 1695 і 1696 рр.

Як можна оцінити участь українських козаків у війнах Московської держави

імперією? Стабілізувавши ситуацію в Гетьманщині, І. Мазепа був зобов’язаний брати

дальших воєнних діях Московії проти Кримського ханату. Насамперед треба було побудувати «городки» понад річкою Самара

й заселити їх. Ці «городки» мали стати опорними пунктами для нового наступу на Крим і водночас захищати Гетьманщину від нападів. Будівництво викликало конфлікт із Запорожжям. Щоб його владнати, І. Мазепа надіслав туди гроші.

Навесні 1689 р. відбувся Другий

легіумі, вивчав артилерійську справу у Франції, Німеччині, Нідерландах та Італії. Крім української, І. Мазепа володів російською, польською, італійською, німецькою, французькою,

Навчальний фільм rnk.com.ua/110354

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110330

Похід запорожців у Крим. Художник М. Самокиш. 1934 р.

ром І нові Московські статті, які виявилися

останніми у відносинах між царями й гетьманами. Московські статті фактично поновлювали податки, що були введені І. Самойловичем та скасовані Коломацькими статтями. Податки

забезпечували економічну незалежність гетьманської скарбниці, а відповідно й Гетьманщини.

І. Мазепа здійснив перепис козаків, ускладнивши цим перехід до них представників інших суспільних станів. Гетьман потурбувався й про те, щоб посилити свою владу та мати зверхність не тільки над старшиною, а й над московськими воєводами. Крім того, І. Мазепа

усього населення

свавілля московських воєвод.

Таким чином, уклавши Московські статті, І. Мазепа виразно

внутрішньої політики. На першому етапі гетьманства І. Мазепа дотримувався політики добрих відносин із царем: доповідав про «витівки» запорожців, придушував соціальні

виступи населення, відправляв козацькі полки

в далекі воєнні походи в інтересах Московії.

За все це цар щедро нагороджував І. Мазепу.

Він отримав найвищу відзнаку Московського

царства — орден Андрія Первозванного, а пізніше титул князя Священної Римської імперії. Гетьман був

різновид українського

напрямів загальної державної політики І. Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. Він мав одну з найкращих у тогочасній Україні книгозбірень й обдаровував книжками монастирі, церкви, окремих осіб. На розвиток української освіти, науки, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман надавав кошти з військової скарбниці та власні накопичення. Він справедливо вважав, що лише в такий спосіб Гетьманщина може зрівнятися з європейськими державами. Багато нових споруд з’явилося в Києві: було збудовано нове приміщення КиєвоМогилянського колегіуму, Богоявленську церкву Братського монастиря, дзвіницю Софійського собору, обнесено новим муром Києво-Печерську лавру.

8. Повстання під проводом С. Палія (1702—1704 рр.)

Чи можна вважати повстання С. Палія успішним? Чому?

У 1699 р. сейм Речі Посполитої ухвалив

рішення про ліквідацію козацького війська на Правобережжі. Гетьману С. Самусю та полковникам наказали розпустити полки. Однак натомість вони розпочали боротьбу проти

польського панування, що стала «другою Хмельниччиною». Її очолив полковник Семен Палій (Гурко), тому це повстання ще називали

Церкву, а згодом Немирів. Польські війська з великими труднощами приборкали повстання на Поділлі та Брацлавщині. На той час Річ Посполита перебувала у складних умовах. У країні виникло два ворожі табори: один на чолі зі Станіславом Лещинським, який підтримувала Швеція, інший — на чолі з Августом II Сильним за підтримки Московської держави.

Повстання відповідало інтересам Швеції,

й лівобережного гетьмана. І. Мазепа теж хотів скористатися

взяв на себе управління Правобережжям. На цих землях він проводив обережну політику. З одного боку, було збільшено кількість козацьких полків до семи: уся старшина, крім С. Палія, залишилася на своїх посадах. З іншого — карали «бунтівників» і підтримували шляхту. У 1707 р. ситуація різко змінилася. Шведський король

Тамаш

Зустріч

Вари Березького комітату почалося повстання селян (куруців) проти свавілля габсбурзьких чиновників. Керівником селянського повстання був місцевий селянин Тамаш Есе. Селян підтримав трансільванський князь Ференц ІІ Ракоці, що перебував на той час у Бережанах.

Ференц ІІ звернувся до «всіх шляхетних

і безродних угорців» з вимогою визволити Угорщину від «протиправного і нестерпного гніту» австрійського війська й чиновників, які

безперешкодно господарювали в країні.

Прихильники князя

Ференца II Ракоці, де він вів переговори із французькими, сербськими, османськими,

польськими та московськими

послами про міжнародну підтримку

антигабсбурзької війни.

Поряд із Мукачівським замком був

заснований монетний двір, на якому

через нестачу золотих і срібних

грошей від початку 1704 р.

карбували мідні монети з написом «Pro libertate» («За свободу»).

Мідна монета, яку карбував монетний

Мукачевого. 1706 р.

в центральні райони Угорщини. До неї приєднувалися й угорські дворяни та населення міст. Поступово армія куруців перетворилася на організовану й значну силу.

дувач ужгородського гарнізону повстанців Іван

народні месники (опришки).

Після поразки національно-визвольної війни Ференц

1683 р.

1686 р.

1686— 1700 рр.

1687 р.

1687, 1689 рр.

1695, 1696 рр.

Облога Відня Османською імперією

«Вічний мир» між Річчю Посполитою і Московським царством

Війна Московського царства з Османською імперією

Обрання гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Мазепи

Кримські походи московсько-козацького війська

Азовські походи

московських і козацьких

військ

1699 р. Карловицький конгрес

Константинопольський мирний договір між

1700 р.

1702— 1704 рр.

1703— 1711 рр.

Московським царством та Османською імперією

Повстання С. Палія («Паліївщина»)

Національно-визвольна війна угорського народу на Закарпатті

4. Виконайте завдання за картою атласу.

1) Визначте межі розподілу українських земель за Андрусівським перемир’ям 1667 р., Бахчисарайським договором 1681 р. і «Вічним миром» 1686 р.

2) Покажіть основні події війни Московської держави з Османською імперією.

5. Як позначилася на становищі Української козацької держави війна Московської держави з Османською імперією 1687— 1700 рр.?

6. Поясніть, чим

7. Охарактеризуйте Коломацькі

від попередніх договірних статей.

8. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Визначте основні відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» щодо українських земель.

9. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту, яка характеризує внутрішню політику І. Мазепи. Висловіть думку, як внутрішня політика І. Мазепи відображала його спроби захистити автономію Гетьманщини в умовах зростання впливу Москов-

1. Гетьманщина

та Швеції (1700—1721 рр.)

1. У чому проявлялася згубність Північної війни

для розвитку Гетьманщини? 2. Чому населення

не підтримало дії гетьмана І. Мазепи? У 1700 р. Московська держава розпочала Північну війну зі Швецією, прагнучи захопити східне узбережжя Балтійського моря.

Перші поразки московського війська негативно позначилися на становищі Гетьманщини.

Вона стала джерелом матеріальних

інші продовольчі

припаси. Усе це призводило до занепаду господарства й торгівлі.

Козаків також непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. І. Мазепа

почав розуміти згубність відносин із Московською державою.

Узявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, I. Мазепа розпочав таємні переговори

історії, коли

між ким відбулася

битва під Нарвою. Яким був її результат?

Тим часом шведський король

одним ударом покласти край війні. У 1708 р. його 35-тисячне військо вирушило

Москву. Пізніше до нього мав

генерал Адам Левенгаупт із 16-тисячним військом. Шлях на Москву перекривали великі залоги московських військ у Пскові, Новгороді та Смоленську. Карл XII віддавав перевагу маневровій війні, тому

хід через землі сучасної Білорусі. Проте через бездоріжжя, вороже ставлення місцевого населення шведська армія просувалася вкрай повільно. Несподіванкою для неї став розгром

московським військом армії А. Левенгаупта поблизу села Лісне. Тоді шведський король рушив на українські землі, де сподівався отримати допомогу від І. Мазепи. У листопа

ді 1708 р. гетьман відкрито приєднався до Карла XII.

Дізнавшись про вчинок І. Мазепи, розлючений цар Петро I наказав

Початок Полтавської битви.

Шведські полки штурмують редути

тривала три місяці. Тим часом до міста підійшли московські війська. Тут у червні 1709 р.

відбулася головна битва Північної війни.

Шведський король, який мав удвічі менше сил, наважився дати Московії вирішальний бій. Його армія вишикувалася чотирма колонами та на світанку рушила полем на

ки І. Скоропадського. Полтавська

шведського війська, яке втратило понад 12 тис. осіб убитими й полоненими. Московські втрати склали 1345 осіб убитими та 3290 пораненими.

Після поразки І. Мазепа й Карл XII відступили до османських володінь. Перенесені хвилювання підірвали здоров’я гетьмана. У серпні 1709 р. він помер. Тіло І. Мазепи

першу українську політичну еміграцію в Європі й уряд в екзилі (еміграції).

Під час козацької ради було прийнято складений П. Орликом документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Пізніше документ дістав назву Конституція П. Орлика, або Бендерська Конституція. Це була угода між старшиною та козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого. Уперше гетьман укладав

своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

Таким чином, фактично було проголошено республіканський політичний устрій Української козацької держави. Конституція П. Орлика стала зразком тогочасної політичної думки не тільки на українських землях, а і в усій Європі.

Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної військової ради. У ній був закладений принцип розподілу

конодавчу, виконавчу та судову,

Постать в історії

Пам’ятна

2002 р.

Пилип Орлик походив із давнього чеського роду. Освіту він здобув спочатку в єзуїтському колегіумі у Вільні, а потім у КиєвоМогилянському колегіумі. П. Орлик був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Він обіймав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним

військовим писарем і найближчим радником гетьмана І. Мазепи.

Цікаві факти

За Конституцією П. Орлика при гетьмані утворювався представницький орган

влади — Генеральна військова рада.

У її складі мали бути генеральна старшина, полковники, виборні депутати

від кожного полку та делегати від за-

порожців. Генеральний військовий суд, у роботу якого гетьман не міг втручатися, дістав право судити за злочини як гетьмана, так і старшину. Державна скарбниця і майно підпорядковувалися

генеральному підскарбію. На утримання гетьмана відводилися окремі землі.

встановлена виборність полков-

імперія, яка в листопаді 1710 р. оголосила війну Московській державі. На початку 1711 р. хан із 40-тисячною ордою та 2 тис. запорожців пішов на Слобожанщину. Не досягнувши там воєнного успіху, він із 12 тис. захоплених бранців повернувся до Кримського ханату. Тим часом П. Орлик із 5 тис. запорожців, 20—30-тисячною татарською

Московія мала повернути під протекторат Кримського ханату

про що йдеться — Запорожжя, Правобережжя чи всю Гетьманщину.

Петро І зволікав із виконанням умов договору. Зрештою Османська імперія висунула

московській стороні вимогу передати всю Наддніпрянщину з Києвом під її протекторат. Цар не погодився. На переговорах було вирішено, що Московія відмовляється від Правобережжя (крім Києва з околицями) і західної частини Запорожжя (землі на правому березі Дніпра з Кодаком), а Османська імперія не претендує на інші запорозькі землі та Лівобережжя.

Ці домовленості були закріплені в московсько-турецькому договорі, підписаному у квітні 1712 р., та Адріанопольському договорі 1713 р. Вони стали тяжким ударом для П. Орлика.

Розуміючи, що Правобережжя втрачене, царський уряд насильно переселив місцеве населення на Лівобережжя з метою позбавити П. Орлика будь-якої підтримки.

Українські землі залишалися розділеними. Влада ж П. Орлика над Правобережжям, отримана згідно з указом султана, була нетривалою. У 1714 р. Османська імперія та Річ Посполита уклали договір, за яким Правобережжя

залишалося у складі Речі Посполитої. Ще

в 1712 р. польський сейм скасував полковий устрій на Правобережжі. Московські війська

передали Польщі Білу Церкву, а залишки

правобережних полків переправилися через Дніпро. Отже,

та союз із Кримським ханатом. Територію Української

визначала Зборівська угода 1649 р. Козакам повертали їхні землі в Наддніпрянщині.

згін»

виселенням. Військові

руйнували та спалювали господарства (насамперед

було куди повертатися, забирали худобу й зерно. За різними оцінками, упродовж 1711—1712 рр. переселили від 100 до 200 тис. осіб.

була добре спланована. На згарищах півдня Брацлавщини

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. Які чинники вплинули на рішення І. Мазепи про перехід на бік шведського короля Карла XII?

2. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти й Конституції…»?

3. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до теми «Другий згін».

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу події Північної війни на українських землях. Визначте напрямки походів П. Орлика на Правобережжя.

5. Визначте ключові слова до поняття «Конституція П. Орлика». Результат роботи подайте у вигляді «хмаринки слів».

6. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Якими були основні причини й наслідки поразки шведсько-українських військ під Полтавою?

7. Працюємо в парах. Складіть перелік воєнно-політичних дій Петра I, які стали відповіддю на союз І. Мазепи й Карла XII. Наскільки жорстокими були ці дії?

8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому походи П. Орлика для звільнення українських земель з-під московської влади зазнали поразки? Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах.

1708 р.

1709 р.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як розгорталися події Північної війни на українських землях?

2. Якими були наслідки Полтавської битви для Української козацької держави?

3. Як вплинули конфлікти між козацькою старшиною на політичну ситуацію на українських землях у цей час?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яку колоніальну політику здійснювала Московська держава (Російська імперія) щодо українських земель;

про гетьманство І. Скоропадського, Д. Апостола;

як українська керівна верхівка намагалася протистояти

Петро I відхилив прохання І. Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не московських воєвод. Від гетьманського уряду вимагали звітувати про податки й доходи Військового скарбу.

Воєводи

військову і цивільну владу, фактично отримав більше повноважень, ніж гетьман.

У 1715 р. царським указом було встановлено новий порядок виборів полкової старшини, згідно з яким основну роль у цьому процесі відігравав царський представник.

Старшинами почали призначати іноземців.

Згодом Петро I сам призначав своїх соратників.

Цим він порушив виборний принцип формування влади в Гетьманщині. До того

ковським можновладцям надавали в еликі землеволодіння на українських землях,

контрольних гетьману. У 1720 р. Петро I обмежив повноваження Генерального військового суду. Царський уряд почав активно втручатися в господарське життя Гетьманщини, що фактично призвело до розорення її господарства. Тепер українські

товари дозволяли вивозити за кордон лише через балтійські порти Московії, і до того ж не українським купцям. Водночас заборонили ввозити деякі товари в Гетьманщину із Західної Європи (голки, сукна, полотна, панчохи, цукор,

і в культурній сфері. Із Києво-Могилянської

наказом царя виключили

українських землях будь-які

а в тих, що друкували,

прихильність царській

сподіваючись зберегти автономію Гетьманщини. Як і І. Мазепа, він уникав

і вольностей. Натомість І. Скоропадський отримав указ про утворення центрального органу

управління — Малоросійської колегії (квітень 1722 р.). Ця новина приголомшила гетьмана.

Повернувшись до Глухова, він передав «правління діл» Павлу Полуботку (1722—1723 рр.)

і невдовзі помер.

3. Перша Малоросійська колегія.

Наказний гетьман П. Полуботок

Що спричинило конфлікт між наказним гетьманом

П. Полуботком та імперською владою?

Перша Малоросійська

в місцеве самоврядування та відала судовими справами. Петро I не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полуботку виконувати накази колегії.

Чернігівський полковник П. Полуботок був палким прибічником української автономії. Недарма цар говорив про П. Полуботка, що він

«небезпечніший

1722— 1727 рр.

в малих

5. Працюємо в парах. М. Грушевський вважав,

ясніть

6. Працюємо в парах.

Перша Малоросійська колегія?

і створюємо

7. Працюємо разом.

1. Підпорядкування Української

православної церкви

Московському патріархату Як Московська держава змогла підпорядкувати

Київську митрополію Московському патріархату? Із моменту прийняття Української козацької держави під свій протекторат Московія не припиняла спроб підпорядкувати православну церкву на українських землях владі Московського патріархату. Під час укладення українсько-московського договору 1654 р. Московія вже пропонувала ідею підпорядкування Київської митрополії. Проте українська

рішуче її відкинула.

шість

полки, січовики відмовилися присягнути царю. Згодом

допомогою стрільців, що

потім за його життя не робили жодних спроб

«підкорити Київ».

Смерть Сильвестра Косова в 1657 р. активізувала боротьбу за Київську митрополію.

Митрополит Сильвестр

(1647—1657 рр.).

Митрополит Діонісій Балабан (1657—1663 рр.). Невідомий художник.

Митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський (1663—1675 рр.).

Невідомий художник.

ХVІІ ст.

Нелюбовича-Тукальського, а також

тримав супротивний

Никон, який

ки польського короля. Також певний час

підконтрольній Османській імперії, перебував представник Вселенського Патріарха. Новий наступ

тів. Не чекаючи

(вона

негативною), цар наказав І. Самойловичу провести вибори Київського митрополита та відрядити його на висвячення до Москви. На соборі, на якому не було жодного єпископа (усі

відмовилися брати участь), митрополитом Київським було обрано Луцького єпископа Гедеона (князь Григорій Святополк-Четвертинський). Для створення масовості на собор зібрали нижче духовенство та представників ко-

зацької старшини. У грудні 1685 р. Гедеон отримав дозвіл на митрополію, ставши «митрополитом Київським, Галицьким і Малої Русі», а традиційну частину титулу Київських митрополитів — «і всієї Русі» — вилучили. До травня 1686 р. Київська митрополія була під владою Вселенського Патріарха, поки її не перебрав на себе Московський патріарх.

Лише у 2018 р. Синод Константинопольського патріархату скасував владу Московського патріархату над українськими землями.

2. Приборкання українського духовенства імперською владою

Як Українська

Української православної церкви до Московського патріархату вона втратила самостійність. Московський патріарх започаткував процес відокремлення від митрополії деяких єпархій (першою стала Чернігівська) і монастирів (Києво-Межигірський і Києво-Печерський). Вони увійшли в його підпорядкування. Єпархії, які розташовувалися на території Речі Посполитої, були приєднані до греко-католицької церкви (Перемишльська, Львівська, Луцько-Острозька). Лише ченці Манявського скиту зберегли зв’язок

Патріархом аж до закриття

Паїсій Величковський. Невідомий художник

у Драгомирні, Секулі та Нямецької

лаври. Паїсій Величковський

переклав найвідоміший твір ченців «Добротолюбіє». Фактично він

відродив чернецтво, яке занепало після загибелі Русі-України. Паїсій

Величковський був канонізований як святий у 1988 р.

виступ І. Мазепи позначився на українському духовенстві, яке здебільшого ще зберігало антимосковські настрої. Українське духовенство усвідомлювало, що Українська

1. За яких обставин Українська православна церква втратила самостійність? Чому для Москви рішення про приєднання Київської митрополії було політичним, а не релігійним?

2. Коли та за яких умов Києво-Печерська лавра увійшла в безпосереднє підпорядкування до Московського патріархату?

3. Чому за наказом імператриці Катерини II було заборонено набирати українців на високі посади церковної та світської служби?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Проаналізуйте, чому Московський патріархат прагнув підпорядкувати Київську митрополію.

5. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому Москва втручалася саме в церковну друкарську справу?

наслідки це мало для української церкви?

6. Працюємо в парах. Метод «Фішбоун». Як і чому антимосковські настрої в українському духовенстві

7. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Поясніть, чому Гедеон дістав дозвіл на митрополію, ставши «митрополитом Київським, Галицьким і Малої Русі», а традиційну частину титулу Київських митрополитів — «і всієї Русі» — було вилучено.

Оцінюємо і створюємо

8. На с. 214 зображено митрополитів — захисників церковної автономії на українських землях, які не схвалювали союз із Московією. За додатковими джерелами складіть історич-

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були особливості української культури попередньої доби?

2. Назвіть головні здобутки української культури кінця ХVІ — першої половини XVII ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про основні здобутки української культури другої половини

імена видатних представників української

козацька старшина, міщани. Це значно розширило підґрунтя, на якому розвивалася українська культура.

2. Освіта і друкарство.

Києво-Могилянська академія Яку роль у поширенні освіти відігравало

книгодрукування? Наприкінці

Запорожжі. Вона готувала

кобзарів, сурмачів, скрипалів, цимбалістів. На українських землях виникали нові колегіуми, які були закладами середньої освіти: Чернігівський, Харківський, Переяславський. Переяславський колегіум займався підготовкою духовенства для православних парафій Правобережжя.

У колегіумах вивчали старослов’янську, українську, польську, німецьку, французьку мови, поетику, риторику, філософію, богослов’я, математику, фізику, медицину, історію, географію, астрологію (астрономію), музику.

На Правобережжі та західноукраїнських землях діяли переважно єзуїтські колегіуми — Луцький, Кам’янецький, Львівський, Перемишльський та інші. Вища освіта

українських

сприяло розвитку книгодрукування. У тогочасній Україні працювало 13 друкарень, найбільшою з них була друкарня Києво-Печерської

лаври. Серед виданих нею книг відома «Іфіка

Ієрополітика» (1712 р.), у якій пояснювалися норми поведінки в суспільстві. Виходили релігійні твори, букварі та інші книги. На західноукраїнських землях продовжувала діяти Львівська братська друкарня, де видавали букварі та інші книжки. Значний

3.

як і загалом у Європі, швидко розвивалася наука. Проте на відміну від інших країн Європи, де наука долала сильний опір церкви, тут її представниками здебільшого були церковні діячі, іноді вищі ієрархи. Видатні діячі того часу зосереджували увагу на складних питаннях астрономії, математики, медицини, географії. Так, Йоаникій Галятовський намагався розкрити причини таких природних явищ, як сонячне й місячне затемнення, дощ, вітер, блискавка тощо. Феофан Прокопович уклав

тики та геометрії

Працюємо з джерелом

Із записок історика і мандрівника, сина Антіохійського патріарха Павла Алеппського (1654 р.)

Починаючи з цього міста [Рашкова]

і по всій землі руських, тобто

козаків, ми помітили прекрасну рису, що дуже здивувала нас. Усі вони,

крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати

й знають порядок церковних служб

співи; крім того,

4. Розвиток літератури

XVII—XVIII ст.?

Із другої половини XVII ст. розпочався період піднесення літературної творчості. Це був час розквіту української літератури стилю бароко. Найяскравіше його ознаки проявилися в поезії.

Поетичні твори цієї доби вирізнялися різноманітністю —

ставниками цього жанру були Іван Величковський, Лазар Баранович. Велику популярність мали епіграми — невеликі сатиричні вірші, у яких висміювали якусь людину або суспільне явище. До найкращих епіграмістів належали Лазар Баранович, Іван Величковський, Данило Братковський, Климентій Зіновіїв. В епіграмах часто поєднувалися релігійнофілософські та побутові сюжети. Поміж авторів ліричних творів найвідомішими були Семен Климовський, Ілля Бачинський, Іван Мазепа, Лазар Баранович.

поширювалися вірші Климентія

(370 віршів) та Івана Некрашевича («Ярмарок», «Сповідь»). У них автори відтворювали побутові сцени, висміювали вади суспільства, прославляли працю хліборобів і ремісників. Серед прозових творів головне місце посідала полемічна богословська література. Найвидатнішими полемічними творами цієї

були «Фундаменти», «Бесіда» Йоаникія Галятовського, «Нова міра старої

Продовжував розвиватися

жанр (опис

5. Архітектура

Висловіть думку, як архітектура

Спаський собор у Чернігові. Близько 1030 р. (реконструйований у 60-х рр. XVII ст.). Сучасний вигляд

Із другої половини XVII ст. монументальне будівництво, яке зазнало впливу бароко, переживало піднесення. Для архітектури бароко були характерні урочистість, грандіозність, декоративна насиченість.

Архітектура бароко передусім вплинула на

оздоблення стародавніх храмів, які зберегли попередній вигляд, але дістали нові елементи: вигадливі декоративні фронтони (передня частина будівлі), обрамлення вікон і дверей, мальовничі багатоярусні грушоподібні бані, східчасті дахи. Після реконструкції барокового вигляду набули Софія Київська, Успенський

собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський і Борисоглібський собори в Чернігові. Такими ці храми збереглися до наших днів. Більшість барокових споруд у тогочасній Україні були збудовані за часів гетьманства І. Мазепи.

Миколаївський собор у Ніжині (Чернігівська область). 50-ті рр. ХVІІ ст. Сучасний

6. Мистецтво

організували цілу портретну галерею української знаті цієї доби. Творчість народних майстрів виразно позначилася на картинах Страшного суду.

Визначним явищем стало звернення до образів козака-бандуриста — захисника Батьківщини («Козак Мамай»), а також селянинаповстанця. Продовжував розвиватися іконопис. На іконах поряд із біблійними персонажами зображали й реальних людей — гетьманів, старшин, рядових козаків, міщан (ікони «Воздвиження Хреста Господнього», «Покрова Богородиці» тощо).

У цей період набув розвитку український

портретний живопис, який мав яскраву національну самобутність. Наприкінці XVII — на

початку XVIII ст. він ще зберігав тісний зв’язок

з іконописом. Були створені монументальні портрети Б. Хмельницького

ких старшин.

сюжетами та реалістичними зображеннями. Цікавим видом

стала діяльність художнього осередку в Жовкві. Так, Іван Руткович традиційні сюжети іконостасів подавав як напівсвітські картини. Найвідомішими його творами є іконостаси храмів у Жовкві, Волиці-Деревлянській, ВоліВисоцькій, Новій Скваряві.

того часу?

Наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. завершилося формування основних рис народної музики, що збереглися дотепер.

Народні думи та історичні пісні виконували

кобзарі, лірники, бандуристи. Усталилася народна інструментальна музика, що супроводжувала всі свята. Набули популярності

троїсті музики. Так їх назвали не за кількістю інструментів в ансамблі, а за ролями, які вони виконували: мелодія, ритм, темп.

Побутовий багатоголосий пісенний жанр — кант — набув національних рис щодо поетики та змісту музики. У ньому посилилися світські мотиви. Авторами кантів були визначні культурні діячі Лазар Баранович, Димитрій Туптало та інші.

Поширеним став партесний концерт, де хоровий спів відбувався без інструментального супроводу. Він набув професійних ознак. Виступи колективів проходили в панських палацах і церквах. Професійну музичну освіту можна було здобути в Києво-Могилянській академії, музичних школах при магістратах, духовних семінаріях, оркестрах. У 1738 р. в Глухові була відкрита музична школа. Продовжувало розвиватися театральне мистецтво. Як і раніше, був популярним вертеп. Шкільний театр та шкільна драма найбільшого розвитку досягли в Києво-Могилянській

академії,

України?

3. Який мистецький стиль переважав

XVII — на початку XVIII ст. населення Лівобережної Гетьманщини мало високий рівень освіченості. Обговоріть, чим це було зумовлено.

7. Поясніть, чому у творчості українських художників цього періоду з’явилися сюжети з реальними людьми та історичними подіями. Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в парах. За додатковими джерелами дослідіть, яких архітектурних змін зазнали стародавні

реконструкції. Як це

Тестові завдання rnk.com.ua/109608

1. Як розгорталися події Північної війни на українських землях?

2. Визначте роль І. Мазепи

3. Якими були наслідки Полтавської битви для України?

4. Як можна оцінити гетьманство І. Скоропадського і П. Полуботка?

5. Яку політику проводила Росія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині XVIII ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про гетьманство Д. Апостола та К. Розумовського;

яку політику здійснювала Російська імперія щодо України;

як українська керівна верхівка намагалася протистояти імперській політиці.

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110334

Апостол (1727—1734 рр.). Із ним імперська влада теж не уклала традиційної угоди. Діяльність гетьмана визначали «Рішительні пункти». Вони значно обмежували права Гетьманщини, але дали можливість Д. Апостолу на певний час загальмувати її ліквідацію як політичного утворення. За умовами «Рішительних пунктів» росіянам дозволили купувати землі в Гетьманщині.

російським чиновникам. Відмінність між спадковим і тимчасово умовним володінням старшини майже зникла. Д. Апостол вимагав в імперського уряду скасувати заборону на вивезення низки українських товарів. Позитивне значення для боротьби з хабарництвом і впорядкування землеволодінь мало

Генеральне слідство про маєтності, здійснене гетьманом. У 1729—1730 рр. провели ревізію (перевірку) маєтків і визначили законність володіння ними. Так, понад 35 % оброблюваних земель Гетьманщини були приватною власністю старшини. Містам підтвердили магдебурзьке право. Д. Апостол продовжив розпочату П. Полуботком судову реформу. Відчутно поменшало росіян у гетьманській адміністрації. Їм заборонили купувати в Україні землю, натомість сприяли виїзду

підтримки Д. Апостола

звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ». Він мав закріпити автономний статус і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії. Звід було завершено вже після смерті гетьмана. Проте російський сенат відмовився його затвердити. 2. Політика «Правління

Російщення українського населення

Нехтування

ства. Для контролю над суспільством у Російській імперії була створена «Таємна канцелярія». Досить було вигукнути гасло «Слово і діло государеве»

Скорочення реєстру козацького

Схема rnk.com.ua/110776

Склад «Правління гетьманського уряду»

проходили в умовах чергової

російсько-турецької війни (1735— 1739 рр.), тягар якої ліг на плечі українського народу. Російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової

зони. Постійні реквізиції (вилучення майна) позбавляли населення найнеобхіднішого. За підсумками

повернулися

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110777

скасоване

щину, а також жителям заборонили

межі Слобожанщини. Козаків-підпомічників викреслили з козацького стану.

особою. Тому населення Гетьманщини сподівалося на покращення свого становища. Проте запроваджені зміни, що стосувалися Гетьманщини та Слобідської України, були

зумовлені не лише особливими стосунками Єлизавети зі своїм оточенням. До цього спонукали й зовнішні обставини. Над Російською імперією висіла загроза війн з Османською імперією та Пруссією, а українські землі були джерелом людських і матеріальних ресурсів. Також посилювалася соціальна напруженість. У 1742 р. було відновлено Київську митрополію. Потім імператриця скасувала нововведення в Слобідській Україні.

За розпорядженням Єлизавети на Старшинській раді в Глухові обрали гетьманом брата Олексія Кирила Розумовського ( 1750— 1764 рр.). Він став останнім гетьманом козацької України.

К. Розумовський мав на меті відновити давні права України. Так, він

влади на виконавчу й судову. Вищою судовою установою став Генеральний суд, у складі якого, крім двох

генеральних суддів, були виборні

особи (по одній від полку). Своєю

чергою, полки (їх налічувалося десять)

поділяли на два судові повіти, у яких

створювали земський і підкоморський суди. У кожному полку також було

сформовано гродський суд (для роз-

гляду кримінальних справ), на чолі

якого стояв полковник. Суддів оби-

рала старшина. Скасовували судові

повноваження Генеральної військової

канцелярії. Так Гетьманщина мала перетворитися з військової на цивільну державу. Разом зі змінами в судочинстві впорядкували закони Гетьманщини (цей процес розпочався ще за Д. Апостола).

Розумовських при дворі такі дії занепокоїли імператрицю. У 1754 р. з’явилася низка указів, що обмежували владу гетьмана. До К. Розумовського приставили радника-наглядача, заборонили йому самостійно призначати полковників. Гетьман був зобов’язаний постійно звітувати про прибутки й видатки Військового скарбу, а також скасувати кордони між українськими землями та Росією, мито на ввезення російських товарів, митниці. Усі ці заходи перетворювали Україну

частину єдиного економічного простору

імперії. Відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини К. Розумовському

Козацьке

наближене до регулярного. Так, усі козаки тепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу: синій мундир із червоним коміром, білі штани й різноколірні шапки. К. Розумовський удосконалив артилерію. У всіх полках створювали школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір відкрити університети

1. Назвіть основні досягнення гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського.

2. Чому реформаторська діяльність К. Розумовського була не до вподоби імперській владі?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Поясніть, чому російський сенат відмовився затвердити звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ». Які це мало наслідки для Гетьманщини?

4. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть запитання, які окреслюють спроби гетьманів Д. Апостола й К. Розумовського зберегти автономію та реформувати Гетьманщину.

5. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського.

6. Складіть сенкан, що характеризує політичну культуру козацької старшини ХVІІІ ст.

1727— 1734 рр.

Д. Апостола 1734 р. Заснування Нової (Підпільненської)

1734— 1750 рр.

роботи подайте у вигляді схеми.

8. Працюємо в малих

або К. Розумовського. Уявіть, що у вас є можливість провести інтерв’ю із цим історичним діячем. Які запитання ви б поставили? Спрогнозуйте відповіді на них. Результат роботи подайте у вигляді відеозапису інсценованого інтерв’ю.

9. Працюємо разом. Метод «ПРЕС».

10.

Тестові завдання rnk.com.ua/109609

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яку політику проводила Російська імперія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині XVIII ст.?

2. Унаслідок яких подій виникла Нова (Підпільненська) Січ?

3. Яку роль відігравала Запорозька Січ у подіях української історії?

4. Назвіть найбільші виступи проти російського панування на Лівобережжі та Слобожанщині в першій половині XVIII ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були причини й перебіг процесу ліквідації гетьманства та залишків автономії Гетьманщини і Слобідської України;

про розвиток Січі й півдня України в другій половині XVIII ст.;

чому імперська влада ліквідувала Запорозьку Січ і Кримський ханат;

як склалася доля запорожців після ліквідації Січі.

манщини стали

надіслані в 1763 р. гетьманом К. Розумовським і представниками козацької старшини. У них ішлося про відновлення давніх прав України (про самостійні судову й фінансову системи, втрачені землі тощо) та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками роду

Будівля Малоросійської колегії у Глухові. Реконструкція

колегію (1764—1786 рр.), яку очолив Петро Рум’янцев. Колегія скла-

далася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Її основне завдання полягало в ліквідації українських державних установ та утворенні замість них російських. Протягом декількох років колегія підпорядкувала собі всі центральні органи Гетьманщини.

Першим кроком нового генерал-губернатора було проведення загальної ревізії земельної власності (Генеральний, або Рум’янцевський, опис). Було переглянуто й упорядковано податки. Натуральні повинності замінили значним грошовим податком. Масштабні заходи П. Рум’янцева загальмувала чергова російськотурецька війна 1768—1774 рр.

2. Скасування козацького

Чому російська влада

У 1765 р. Катерина II видала указ про скасування полкового устрою та створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти козацьких

полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеве козацтво позбавили прав і привілеїв та перетворили на «військових обивателів». У 1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворили Харківське намісництво. У 1781 р. було скасовано полковий адміністративно-територіальний поділ, а Гетьманщина перетворилася на Малоросійське генерал-губернаторство у складі трьох губерній — Київської, Чернігівської

город-Сіверської.

звання, а козаків перетворювали

селян. Таким чином, було

вивезли до Санкт-Петербурга. Адміністративно-територіальний устрій, судову систему, соціальний склад на українських землях увідповіднили з регіонами

ської імперії. Окремим чинником

(Розумовські, Безбородьки, Кочубеї та інші). Їхні

Зверніть увагу

До складу запорозького козацтва

приймали всіх, хто шукав

порятунку від закріпачення

або інших соціальних негараздів.

У 60-х рр. XVIII ст. населення

Запорожжя налічувало 100 тис.

козаків. Нова (Підпільненська)

Січ проіснувала 41 рік (із 1734 до 1775 р.).

Адміністративним центром Запорожжя була Січ. На Січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували всіх козаків. Владу, як і раніше, обирали козаки на радах, перед якими вона й мала звітувати. У другій половині XVIII ст. роль січових рад зменшилася, натомість посилилася роль старшини.

Нова (Підпільненська) Січ значно відрізнялася від Війська Запорозького попередніх часів. Козацька старшина перетворилася на заможних землевласників. Замість воєнних походів основою діяльності козаків став розвиток господарства. Воно базувалося на засадах, які нагадували фермерське господарство. Однак разом із тим виникли нові труднощі. На Запорожжі розпочалися повстання незаможних козаків і зворотні хвилі втікачів. Вони переселялися на засновані російським урядом слободи. Це руйнувало зсередини всю соціальну систему Нової Січі. Одночасно із цим козацька старшина

Козацький прикордонний укріплений

пост «Кам’яний Шанець». Віртуальна

реконструкція

Зверніть увагу

На Січі землю вважали

загальновійськовою власністю. Кожен

який володів певним майном

її від

коша у власність і заснувати власний

зимівник (хутір). Козак мав право його продати, віддати в заставу,

подарувати тощо. Однак козацька старшина самочинно привласнювала

пасовища, рибальські й мисливські угіддя. Вона встановила звичай збирати із шинкарів і ремісників

тих місць».

час свого перебування на посаді П. Калнишевський заснував на землях Запорожжя 45 нових сіл, 4 тис. хуторів, населення яких до 1775 р. налічувало близько 55 тис. осіб. Однак для того щоб перешкодити намірам імперського уряду, цього було недостатньо. У середині XVIII ст. російський уряд розпочав заселення північних і північно-східних околиць

у північно-східній

Запорожжя було

а наступного року на північно-східному кордоні володінь Січі — Слов’яносербію. Ці

втікачі від османського ярма — серби, угорці, молдавани, греки, болгари. У 60-х рр. XVIII ст. смугу запорозьких земель вилучили для Новоросійської губернії, а ще через десять років — для будівництва Дніпровської лінії укріплень. На заперечення

нашими

Бугом, місто Керч, проголошувалася

ність Кримського ханату.

1787—1791 рр. У бойових

вдало козацькі полки діяли в обороні Кінбурна, облозі та захопленні Очакова. Потім шість

полків козаків-чорноморців заволоділи Хаджибеєм (майбутнє місто Одеса). Значним був їхній внесок під час взяття головної фортеці Османської імперії на Дунаї — Ізмаїл.

Козаки знищили турецький флот на Дунаї, що дало змогу здійснювати штурм міста з усіх боків. Згідно

його військо вирушило із фортеці Святої Єлизавети (тепер місто Кропивницький), аби зайняти запорозькі землі на правому березі Дніпра.

7 червня з Кременчука виступило військо князя Олександра Прозоров-

для захоплення Лівобережжя.

В операції взяли участь 40 тис. осіб.

Не зустрівши опору, П. Текелій на

світанку 5 червня підійшов до Січі.

Запорозьку варту схопили без галасу

й заблокували всі вулиці Січі. Однак кошовий отаман П. Калнишевський,

старшина та понад 3 тис. запорожців

встигли зачинитися у внутрішньому

коші. Після тривалого обговорення ко-

заки врешті-решт вийшли назустріч

російським військам. Запорозька Січ

припинила існування.

Дону та Кубані, які

не бажали коритися царській владі й перейшли

в підданство султана ще в 1741 р. За прізвищем їхнього провідника Ігната Некраса (Ігнатія

Некрасова) за ними закріпилася назва «некрасівці». Їх вирізняло те, що вони були старовірами.

Запорожці не змогли порозумітися з некрасівцями. У суперечках за найкращі рибальські місця між ними часто спалахували збройні зіткнення, які переросли у тривалу війну. Зрештою запорожці взяли гору. Уряд Османської імперії в ці конфлікти не втручався.

Внутрішній устрій Задунайської Січі був такий самий, як і на Запорожжі. Військова рада як найвищий орган влади обирала старшину — кошового отамана, військового суддю, писаря, осавула. У військовій

рибальством, мисливством, скотарством і хліборобством. На Січі існували січова школа й бібліотека, де зберігали літературу духовного та історичного змісту. На землі задунайців

часто тікали селяни й козаки з України, які не бажали жити під імперським гнобленням. Імперський уряд спочатку силою намагався стримати переселення козацтва на Дунай.

Колишнім козакам було розіслано заклики

прибути в Херсон для створення військових загонів.

влада Османської імперії. Вона заохочувала

володіння всілякими привілеями. Так, для переселенців скасовували повинності на десять років. У 1695—1712 рр. ханськими поселеннями на Дністрі управляв гетьман Петро Іваненко. Його резиденція

Дністра в містечку Дубоссари (зараз територія Молдови). Поразка виступів козаків під

Син Я. Рудзевича Олександр став

російської армії, а дочок Катерину і Єлизавету виховували при дворі імператриці Катерини II. Згодом

вони вийшли заміж за російських вельмож.

У 1777 р. хан Шагін Герай спробував відновити владу Бахчисарая над Балтою і Дубоссарами. Проте там діяла османська влада. Османи зберігали контроль над цими теренами лише до наступної російсько-турецької

імперії виявилася короткою?

Остаточно долю держави кримських татар

було вирішено за результатами російськотуре цької вій ни 17 68—1774 рр. Згідно з КючукКайнарджийським мирним догово

ром Кримський ханат проголосив незалежність від Османської імперії, але опинився

Навчальний фільм rnk.com.ua/110359

Перетворення давніх поселень

на центри російської влади й морської торгівлі (Єлисаветград, Олександрівськ, Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Сімферополь, Севастополь тощо)

Примусове переселення

кримських татар (протягом 1783—1796 рр.

виїхали від 90 до 120 тис. осіб).

Знищення ногайських татар

Роздавання земель російським вельможам

зокрема, Єлисаветград (зараз Кропивницький), Новомиргород, Архангелогород (зараз селище Новоархангельськ). Розпочалося будівництво Дніпровської оборонної лінії.

укріплень виникло кілька міст, як-от Олександрівськ (зараз Запоріжжя). На місці козацької слободи Половиці розгорнули будівництво Катеринослава (зараз Дніпро).

До кінця століття на півдні України налічувалося близько 30 міст. Із часом вони стали провідними економічними центрами Російської імперії. На території Азовської та Новоросійської губерній українці становили понад 2/3 населення.

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. Охарактеризуйте

1764— 1786 рр.

1765 р.

1768— 1774, 1787— 1791 рр.

Скасування полкового устрою та створення Слобідсько-Української губернії

Російсько-турецькі війни 1775 р.

Ліквідація Запорозької Січі

1781 р.

Скасування полкового устрою на території Гетьманщини 1783 р.

Закріпачення селян Лівобережної України; ліквідація козацьких і компанійських полків, перетворення їх на регулярні частини російської армії

1783 р.

Ліквідація Кримського ханату

3. Простежте

4. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту, що розкриває результати та наслідки російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. для України.

5. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, як відбувалося господарське освоєння земель Запорожжя

7. Створіть історичний постер,

8. Працюємо разом.

старшина

гетьманської влади та Запорозької Січі. Наведіть аргументи, що підтверджують

9. Працюємо в парах. Складіть хронологію подій життя П. Калнишевського.

Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України.

Повстання гайдамаків

1. Якими були передумови розгортання національновизвольної боротьби на Правобережжі? 2. Які соціальні верстви долучалися до гайдамацького руху?

Які цілі вони мали?

Річ Посполита повернула собі Правобережжя наприкінці XVII ст., але відновити тут свою владу змогла лише в 1714 р. Українські землі знову були розподілені між магнатськими родинами. Їм належало 80 % земель Правобережжя (роди Любомирських, Потоцьких, Чарторийських, Жевуських та інші). Щоб відродити життя на цих землях, магнати роздавали селянам земельні наділи та звільняли їх від усіх повинностей терміном на 15—20 ро-

ків. Завдяки цим заходам Правобережну Україну швидко наповнювали переселенці

з Галичини, Лівобережжя та інших районів.

Проте після закінчення зазначеного терміну

вимоги до селян зростали, поверталося кріпацтво. Панщина сягала п’яти-шести днів на тиждень. До соціального гноблення додавалися утиски на релігійному ґрунті. Назрівав широкий народний опір. Невдоволені селяни приєднувалися

вершив попередній. Завдяки успішним

повстанців

Київщина, Волинь, Поділля були звільнені від шляхетського панування. Розуміючи, що події набирають негативних для Росії наслідків, імперський уряд увів свої війська та жорстоко приборкав повстання. Проте остаточно гайдамацький рух

1. Чим Коліївщина

Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої.

Карта rnk.com.ua/110337

1768—1769 рр.

жорстокість повстанців — учасників Коліївщини? У 60-х рр. XVIII ст. на Правобережжі продовжували діяти загони гайдамаків. Польська шляхта розділилася на прихильників і противників короля Станіслава Понятовського, який намагався провести реформи. Однак за сприяння Росії різко загострилися відносини між православними, з одного боку, та католиками й греко-католиками — з іншого. Скориставшись спровокованою ситуацією, на початку

Учасники Барської конфедерації моляться перед битвою. Художник А. Гротгер

ступили російські війська, що розпочали бойові дії проти Барської конфедерації.

Учасники Барської конфедерації вдавалися до насильства. Влада була хиткою. Селяни потерпали від постоїв коронних військ. Це стало поштовхом до повстання, що увійшло в історію як Коліївщина. Вона відрізнялася від попередніх повстань гайдамаків. Вістря боротьби було спрямоване проти польського панування, католицької церкви, утисків орендарів і соціального гноблення з боку шляхти.

проголошували створення порядків, де не було б «панів і підданих, а всі користувалися б козацькими вольностями». Правителі Речі Посполитої, Російської та Османської імперій сприйняли виступ як «бунт черні» і доклали

зусиль для його придушення.

Повстання очолив Максим Залізняк. Виступи охопили Київське, Брацлавське, південь

Цікаві факти

Дії гайдамаків стали приводом до російсько-турецької війни 1768—1774 рр.

заявив про свою прихильність до повстанців і запросив М. Залізняка, І. Гонту та іншу старшину на бенкет. Проте це була

ватажків руху підступно заарештували. Загони повсталих, залишившись без провідників, були розгромлені. Коліївщина стала останнім

прихильників.

Опришківський

рух.

на шляхту, лихварів, купців. Опришки мали добрі схованки в горах і користувалися підтримкою населення. Найвідомішим

Запитання і завдання Знаємо і розуміємо

1. Які верстви населення брали участь у гайдамацькому та опришківському рухах і Коліївщині? Що їх до цього спонукало?

2. Чим була зумовлена жорстокість учасників Коліївщини? Як це вплинуло на результат

повстання?

3. Чому опришківський рух тривав навіть після загибелі його ватажка О. Довбуша?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу основні події

гайдамацького й опришківського рухів на

Правобережжі та Прикарпатті у XVIII ст.

5. Працюємо в малих групах. Обговоріть і назвіть причини повстанської боротьби на

Правобережжі в другій половині XVIII ст. Яких форм вона набула? Чому в ній переважали соціальні чинники?

6. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому опришківський рух характеризують як соціальний бандитизм?

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте гайдамацький та

опришківський рухи. Які спільні й відмінні риси вони мали?

8. Дослідіть життя та діяльність О. Довбуша. Сформулюйте власну думку, ким він був — народним героєм чи бандитом. Наведіть аргументи на її підтвердження.

1734—

1768— 1769 рр.

1. Які країни в другій половині XVII — першій

землі до свого складу?

2. Коли було ліквідовано

якими були

українських земель;

про розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.

Наприкінці ХVІІІ ст. прибічники Російської імперії — магнатські

Під впливом революційних

в Польщі виник масовий визвольний рух. Було прийнято Конституцію та започатковано реформи, які мали зміцнити незалежність держави. Катерина II направила до Польщі війська та примусила відмовитися від Конституції

реформ. До дій Росії приєдналася

незалежна держава. До Російської

йшли західні землі Волині. Таким чином, наприкінці

меслом і розпоряджатися майном, а панам заборонили відбирати в них садиби та втручатися в їхнє сімейне життя. Наступний закон

звільнив селян від кріпосної залежності, вони могли вільно пересуватися країною, передавати майно в спадок, вибирати професію, на-

вчатися в школах.

Так само змінювалося й становище селян Галичини. Австрійський уряд обмежив кількість повинностей. У 1782 р. селян звільнили

від особистої залежності, дозволили їм одружуватися за власним вибором, навчатися ремесел, пересуватися країною. У 1786 р. були визначені категорії селян і розміри панщини

залежно від кількості землі. Скасували дворові повинності. Наступного року землі, якими користувалися селяни, проголосили їхніми володіннями.

На Буковині продовжувала

мануфактури з виробництва сукна й полотна. Проте переважало, як і раніше, ремісниче виробництво. Габсбурги

1772, 1793, 1795 рр.

1775 р. Приєднання

1782 р.

1791 р.

Скасування особистої залежності селян у володіннях австрійських Габсбургів

Установлення «смуги осілості» для єврейського населення в Російській імперії

2. Як змінилося національне і релігійне

3. Які обмеження наклала на єврейське

і аналізуємо

4. Працюємо в парах. Створіть сенкан,

Результат роботи обговоріть у класі.

5. Працюємо в малих групах. Охарактеризуйте розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст. Складіть ментальну карту.

6. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні та відмінні риси економічного розвитку Правобережжя і Галичини

Якими були найбільші виклики для розвитку української культури в другій половині XVIII ст.?

У другій половині XVIII ст. тривали процеси, започатковані в попередні часи розквіту української культури. Водночас формувалися умови, за яких вона поступово втрачала самобутність. Заходи російського уряду з ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі й перетворення Лівобережжя на провінцію Російської імперії позбавляли українську культуру основ

розвитку. Дещо в інших умовах розвивалися західноукраїнські землі, що перебували у

Австрійської імперії. Проте зберігалася

української національної культури. Імперські кордони значно

раніше культурні

Одночасно із цим

користовувати інтелектуальний

Гетьманщини. Для XVIII ст. стало характерним явище, коли талановиті й освічені українці залишали Батьківщину

ше життя з Росією. Багато з них зробили значний внесок у розвиток тогочасного

2. Освіта і книгодрукування

Зверніть увагу

Більшість культурних здобутків українського народу XVII—XVIII ст. була

пов’язана з Києво-Могилянською академією. У її стінах формувалася українська літературна мова, розвивалися літературні жанри, закладалися

основи національного театру. У період

між 1754 та 1768 рр. понад 300 випускників академії вибрали імперську службу або переїхали до Росії. Однак у 60-х рр. XVIII ст. період розквіту

академії змінився занепадом. Поступово

погіршувалося її матеріальне становище. У 1748 р. в Києво-Могилянській

академії було запроваджено російську

мову, з 1763 р. навчання повністю

перевели на російську. У 1817 р. Києво-Могилянську академію перетворили на духовну семінарію,

а в 1819 р. — знову на академію.

В академії вимагали дотримання «російського правопису та московської вимови», тобто здійснювали заходи

зросійщення.

Які зміни відбулися в розвитку Києво-Могилянської академії у XVIII ст.? Чим вони

ських землях. Більшість початкових шкіл Правобережжя контролювали єзуїти, а польська початкова освіта для українських селян була фактично недоступною. Середню освіту можна було здобути в Чернігівському, Харківському, Переяславському колегіумах. Це були загальностанові навчальні заклади, створені за зразком Києво-Могилянської академії. Наприкінці XVIII ст. Чернігівський і Переяславський колегіуми перетворили на духовні навчальні заклади — семінарії, а Харківський — на казенне училище.

польської

обмеженим був доступ українців до католицьких і протестантських навчальних закладів

Закарпатті. Важливим

ноукраїнських землях залишався Львівський університет. Після приєднання Галичини до Австрійської імперії в ньому відбулися певні зміни. Австрійський уряд дозволив

і світської літератури. Через посилення утисків російського уряду на українську культуру з’явилися численні імперські укази з вимогами не допустити «особливого наріччя» і стежити за відповідністю українських книг московським зразкам. Проте, незважаючи на постійні обмеження й заборони, українські друкарі збагатили національне духовне життя. Було видано такі відомі книги, як Біблія, «Києво-Печерський патерик», «Синопсис», «Часо слов навчальний», «Буквар» (шість видань) та багато інших. Кілька друкарень відкрили й на західноукраїнських землях. Найбільшою з них була друкарня Антона Піллера. Вона видавала книжки різними мовами. До 1800 р. тут було надруковано 250 книжок. Також у 1776 р.

французькою мовою друкували

3. Література

Які жанри були поширені в українській літературі другої половини XVIII ст.? Які теми в них переважали?

Цікавим явищем української літератури стала українська історико-мемуарна проза. Чільне місце в ній посідали щоденники Миколи Ханенка і Якова Марковича. У своїх творах вони зображували події тогочасного державного, політичного та економічного життя, зма-

з Малоросією».

обстоював ідею автономії України та висловлювався проти політики Росії в Гетьманщині.

У цьому творі він також

обґрунтовував давні права і привілеї, якими користувалася українська

шляхта, підкреслював право

козацької старшини на всі права

й привілеї, отримані російським

дворянством.

Працюємо з джерелом rnk.com.ua/110339

Г. Сковорода про головну мету філософії

викладав суспільний діяч, письменник Михайло Козачинський. Він знайомив слухачів з ідеями

ни, які набули поширення в Західній Європі. М. Козачинський заклав основи громадянського природного права. Найвизначнішим серед його учнів був Григорій Сковорода — майбутній

досліджувати рослинний світ України. Н. Амбодик-Максимович створив перший вітчизняний підручник із ботаніки, зосередившись, зокрема, на вивченні рослин українських земель. Українські лікарі чимало уваги приділяли боротьбі з епідемічними захворюваннями. Так, Єфрем Мухін запровадив

хорової музики: Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артема Веделя. М. Березовський є автором 20 хорових церковних концертів. Його

музика відзначається ліричністю, проникненням у внутрішній світ людини. Д. Бортнянський написав опери «Сокіл», «Син-суперник»,

комедію «Свято сеньйора», також йому належать понад 100 творів хорової церковної музики. А. Ведель написав 29 хорових церковних концертів, які вирізняються високою майстерністю та драматизмом образів. Творчу спадщину цих композиторів єднають відчутні впливи української народної пісенності. Особливу любов і пошану українського народу, як і раніше, мали козаки-бандуристи.

1. Як змінювалися архітектурні стилі в Україні протягом XVIII ст.? 2. Чому наприкінці XVIII ст. зник український стиль в архітектурі?

В українській архітектурі другої половини XVIII ст. співіснували різні стилі. В оригінальних формах українського бароко зводив будівлі Степан Ковнір. За його участі було споруджено корпус, будинок друкарні й

стиль рококо як продовження традицій бароко. Він вирізняється витонченими деталями декоративного оздоблення. У стилі рококо за проєктами зарубіжних архітекторів збудовані Андріївська церква в Києві, собор Святого Юра у Львові, міська ратуша в Бучачі та інші.

У цей час також набув поширення стиль класицизму. Було зведено палаци гетьмана К. Розумовського в Яготині, Глухові та Батурині (архітектор Чарльз Камерон). Українські

Іконостас Мгарського монастиря в Лубнах (Полтавська область). Скульптор С. Шалматов

виконував скульптурне оформлення іконостасів Мгарського монастиря, церкви Святої Покрови в Ромнах, Хрестовоздвиженського собору в Полтаві. Майстер інколи відступав від релігійних правил. Відчувалося, що він добре знав анатомію людини та прагнув надати образу психологічної виразності. Серед скульпторів, які працювали

час на західноукраїнських

також серія кам’яних фігур, які доповнюють архітектуру ратуші в місті Бучач, скульптурне

оздоблення костелу в Городку, скульптура

«Розп’яття» у львівському костелі Святого

Мартина. Наприкінці 60-х рр. XVIII ст. провідна роль у галицькій скульптурі перейшла

до місцевих майстрів, що працювали в стилі рококо. Так, вони виконували роботи для собору Святого Юра й Латинського кафедрального собору

до

А. Гочемський. Почаїв (Тернопільська область). 1791 р.

форм, що склалися в попередні часи бароко. До наймайстерніших

ти полковника О. Ковпака, київського

на М. Балабухи, лубенського

Г. Гамалії, переяславського

Для вас, допитливі rnk.com.ua/110779

жанром образотворчого мистецтва України другої половини XVIII ст. стали картини, створені невідомими народними майстрами. Серед творів цих часів чимало зображень опришків, гайдамаків, ватажків Коліївщини М. Залізняка

3. Наведіть приклади споруд українського бароко, створених С. Ковніром, І. Григоровичем-Барським, Я. Погрібняком.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Працюємо в парах. Наведіть перелік подій, які найбільше вплинули на розвиток української культури у XVIII ст.

5. Як імперські дії вплинули на розвиток освіти на українських землях у XVIII ст.? Чи можна стверджувати, що вона занепадала? Чому?

6. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя?

7. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, що, на ваш погляд, прагнув сказати Г. Сковорода висловом «Світ ловив мене, та не спіймав».

8. Складіть узагальнену таблицю «Українська

культура другої половини XVIII ст.». Зробіть висновок про досягнення української культури цього періоду. галузь

Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах. На онлайн-карті створіть маршрут віртуальної

української культури другої половини ХVІІІ ст. На карті розмістіть фотографії архітектурних споруд, картин,

Термінологічний покажчик

Академія, 72

Базавлуцька Січ, 44

Бароко, 78

Барська конфедерація, 250

Бастіон, 78

Берестейська церковна унія, 66

Вальний сейм, 12

Великий Луг, 40

Військо Запорозьке, 84

Воєводство, 10

«Вольності Війська Запорозького низового», 45

Гайдамаки, 249

Генеральна військова рада, 123

Генеральна старшина, 124

Гетьман, 45

Гетьманські універсали, 123

Гетьманщина, 123

Гравюра, 80

Громадянська війна, 150

Депортація, 169

Диван, 51

Дике Поле, 39

Дніпровський Низ, 40

Епіграма, 75

Займанщина, 127

Запорожжя, 40

Запорозька Січ, 44

«Засіка», 40

Зимівник, 40

Караколь, 47

Карловицький конгрес 1698—1699 рр., 181

Кіш, 47

Козак, 38

Козаки-випищики, 105

Козацька рада, 45

Козацька революція XVII ст., 110

Козацькі клейноди, 84

rnk.com.ua/109923

Козацькі повстання (війни), 86

Колегіум (колегія), 73

Конфесія, 13

Кошовий отаман, 45

Кріпацтво (кріпосне право), 21

Курултай, 51

Курінь, 47

Куруци, 182

Литовські статути, 12

Люблінська унія, 24

Магдебурзьке право, 17

Магнати, 12

Мемуари, 75

Меценат, 73

Микитинська Січ, 113

Наїзд, 36

Національно-визвольна війна

середини XVII ст., 110

Нація, 5

Низове козацтво, 41

Опришки, 252

Ораторсько-проповідницька проза, 75

Ордер, 78

Оренда, 14

Паланки, 238

Пани, 11

Панщина, 21

Парафія, 13

Період (історичний), 5

Покозачення, 41

Полемічна література, 68

Політична еліта, 124

Політична еміграція, 203

Політична культура, 29

Полк, 125

«Правління гетьманського

уряду», 231

«Право патронату», 59

«Право подавання», 59

Привілей, 10

Протекторат, 139

Протестантизм, 27

Ранньомодерна доба (Ранній Новий час) історії України, 5

Реєстрове козацтво, 84

Рента, 14

Республіка, 25

Річ Посполита, 25

Руїна, 150

Русини, 16

Руська (українська) шляхта, 10

Священний Синод

православної церкви, 216

Сейм, 12

Сеймики, 12

Сердюки, 160

Слобожанщина (Слобідська Україна), 9

Слов’яно-греко-латинська школа, 72

Сотня, 125

Социніанство, 60

Соціальний стан, 10

Ставропігія, 63

Старовіри (розкольники), 242

Старшинське землеволодіння, 183

Товарне виробництво, 20

Томаківська Січ, 44

Українська унійна (грекокатолицька) церква, 66

Українське бароко, 78

Українське козацтво, 38

Універсал, 123

Федеративна держава, 24

Фільварок, 20

Церковні братства, 62

Чайка, 48

Чорна рада, 155

«Шляхетська демократія», 26

Пам’ятна монета України, присвячена

Пам’ятна монета України, присвячена Хотинській війні. 2021 р.

§ 24.

в 60—70-х рр. XVII ст. 160

§ 25. Слобідська Україна, Запорозька Січ і Ханська

в другій половині XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко ..............

§ 26—27. Українські землі в другій половині

ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.

§ 28. Гетьманщина в Північній війні. Повстання І. Мазепи. Конституція П. Орлика ............................................. 197

§ 29. Посилення колоніальної політики Російської імперії.

Ліквідація гетьманату .............................................. 208

§ 30. Церковне жит тя в другій половині XVII —

першій половині XVIII ст. .......................................... 213

§ 31. Українська культура в другій половині XVII —

першій половині XVIII ст. «Козацьке бароко»

Практичне заняття за розділом ІV

Узагальнення за розділом ІV

§ 33.

§ 34. Українські землі у ск ладі Речі Посполитої. Опришківський

чверті XVIII ст.

§ 36. Культура України в другій половині XVIII ст.

Практичне заняття за розділом V

Узагальнення за розділом V

Тестові завдання за розділом V

Провідні редакторки Л. А. Шведова, Н. П. Гур’єва Редакторка С. С. Павлюченко

Технічний редактор А. В. Пліско Художнє оформлення В. І. Труфена, Т. В. Задорожної Коректорка Н. В. Красна

У підручнику використано відеофільми, створені А. А. Галімовим у межах проєкту «Реальна історія».

Підписано до друку 30.05.2025. Формат 84 × 108/16. Папір крейдований. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 28,56. Обл.-вид. арк. 27,38. Наклад 85 254 пр. Зам. 11 104-2025.

ТОВ Видавництво «Ранок», пр. Незалежності, 5, Харків, 61022; вул. Деревлянська, 13, Київ, 04119. E-mail: office@ranok.com.ua

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 7548 від 16.12.2021. Надруковано у друкарні ТОВ «ТРІАДА-ПАК», пров. Сімферопольський, 6, Харків 61052. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

№ 5340 від 15.05.2017. Тел. +38 (057) 712-20-00. Е-mail: triadakniga@ukr.net

підтримки: rnk.com.ua/107946

•

Особливості підручника

• Підручник допоможе дізнатися