— у залі запанувала темрява, припинилося і дзеленчання дзвінка. Стало дуже тихо, мені здалося, що я чую, як стукає моє серце, намагаючись наздогнати ті удари, які пропустило в момент мого переляку. Якийсь час нічого не відбувалося, і в моєму серці почала жевріти надія, що я зможу повернутися до своєї кімнати, не пояснюючи переляканому товариству, що, власне, відбулося, але в цей момент згори почулося рипіння дверей і внизу залунали спантеличені голоси. Перший план відступу, який спав мені на думку, був непоганий, і не моя вина, що мені не вдалося його втілити. Я хотів вбігти у коридор, що вів повз кухню та кімнатку Сатурніна до витких сходів, і там почекати, поки налякані мешканці або повернуться до своїх кімнат, або зійдуть до зали, і потім непомітно дістатися свого ліжка. Подальші події відбулися так швидко, що сам їхній опис триває довше, ніж все діялося насправді. Мій план на відступ задніми сходами зазнав краху, коли почувся звук відчинених дверей Сатурнінової кімнати. Якби Сатурнін знав, що відбувається, він би точно прикрив мій відступ, але в мене навіть гадки не було за таких обставин намагатися щось йому пояснити, проте я мав незрозуміле передчуття, що єдине, що я отримав би, якби спробував у темряві пройти повз Сатурніна, це добрячий джеб в лице. Я почув голоси доктора Влаха, Мілоуша і тітки Катержіни; здавалося, що цілий натовп зібрався у верхній частині головних сходів. Я змарнував кілька цінних хвилин, та врешті відскочив до вікна, що вело із зали на газон перед входом у дім, і швидко відчинив його. Перш ніж я зміг вистрибнути, в обличчя мені повіяло холодне повітря і вдарив сильний потік, аж я навіть запищав. За вікном шаленіла злива, а в мене, звісно, не було парасольки. У цей момент небо розсвітилося новою блискавкою, і компанія на вершечку сходів побачила темну фігуру навпроти освітленого вікна. Тітка Катержіна від жаху заверещала, а доктор Влах спробував запалити сірника. Він майже миттєво згас на протязі, що виник через відчинене вікно, але його блиску ( 98 )
Ukázka elektronické knihy, UID: KOS509242
вистачило, щоб я побачив дещо, від чого кров застигла в жилах. Мілоуш тримав дідову рушницю і вкладав у неї патрони. Я визнаю, що весь час поводився по-дурному. Я міг відразу закричати, що це я, що нічого не сталося, що, очевидно, порушення в електропостачанні виправлене, а дзвінок просто замкнуло, і ми поглянемо на це вже вранці. Дуже жаль, що люди завжди мудрі по шкоді. Але я міг би принаймні зачинити вікно. Надворі знову зблиснуло, і я відскочив від вікна, щоб не стати жертвою Мілоушевої зброї. Здається, в цей момент Мілоуш почав повільно спускатися головними сходами із зарядженою рушницею в руках і пальцем на спусковому гачку. Я почув у темряві його обережні кроки, і якусь долю секунди думав про те, що Мілоушеві не можна дорікнути відсутністю відваги, хоча мені здалося, що він прагне похизуватися перед панною Барборою. Проте судячи з подальших подій, видається, що Мілоуш був страшенно переляканий, тож іще дивовижнішим є його сходження у цілковитій темряві до зали, хоч він і знав, що там крадій або ж убивця. Наступної миті тишу змінила ціла лавина звуків. Удари сипалися один за одним, тож їх важко було навіть розрізнити. Спочатку був сильний блиск, грім вдарив десь дуже близько від дому, залою пробіг холодний подув вітру, і відчинене вікно захряснуло протягом так, що всі шибки з глухим тріскотом висипалися. Тітка Катержіна запищала, на сходах почувся звук падіння, у темряві блиснув вогонь, і постріл із Мілоушевої рушниці пролунав у домі так, що на якусь мить мене наче оглушило. «Хто там дуріє?» — зазвучав голос дідуся на сходах, і перш ніж йому хтось зміг відповісти, у темряві почувся новий постріл. Мені здалося, ніби хтось подув мені в лице, і цілий фонтан дрібних камінців зарився в штукатурку над моєю головою зі звуком, схожим на удар віника. Я не міг зрозуміти, по чому стріляє Мілоуш, бо темрява була цілковита, і я не бачив геть нічого. Я відчував, що все зайшло надто далеко, і вирішив знову ввімкнути струм — хай вже робиться що завгодно. Мілоуш, звісно, вистрелив уже з обох стволів, але я не знав, чи не мав ( 99 )
Ukázka elektronické knihy, UID: KOS509242
він патронів у кишенях піжами. Я зробив зо два кроки в напрямі до щитка, коли з темряви на мене кинулася якась тварюка, і наступної миті ми вовтузилися на підлозі зали. Я кажу тварюка, бо напад був страшний, і спочатку в мене навіть гадки не було, що це Сатурнін. Лише коли він на землі почав обробляти мене класичними прийомами джіу-джитсу, я через силу прошипів: — Це ви, Сатурніне? — Так, пане, — здивовано сказав він, послабивши хват. Я важко встав, зробив у темряві кілька кроків до щитка, і тільки зачепившись за плетене крісло, зрозумів, що я геть в іншому кінці зали. В цей час Сатурнін, керуючись своїм непохибним чуттям, знайшов те, що я шукав, і натиснув головний важіль. Зала заповнилася прозорим світлом, і компанія, що зібралася на сходах, спустилася до зали під шалений дзвін. Це було схоже на гротескне зображення помпезного входження дворян у якійсь поганенькій опері. У всіх на обличчях читалося розгублене здивування, тільки панна Барбора, здається, ледве тамувала сміх. У Мілоуша на чолі була велика ґуля, і здавалося, що він трошки накульгує. Дзвінок верещав, наче блазень, хоча я не впевнений, що дзвінок, коли не дзвонить, стає розумнішим. Дідусь спитав, хто, в біса, дзвонить, а всі уважно дивилися на вхідні двері, ніби через них мав увійти Рінальдо Рінальдіні6. Сатурнін підійшов до дверей, відчинив їх, визирнув надвір і спантеличено покрутив головою. Потім нас усіх здивувала панна Барбора. — Дозвольте, — сказала вона Сатурнінові, вийшла через вхідні двері, і майже відразу дзвінок замовк. Вона повернулася і промовила: — Думаю, в цьому переполосі винна я, але мені й наснитися не могло, що пан Мілоуш почне стріляти по дзвінку. Мілоуш пробубонів щось на кшталт того, що він не стріляв по дзвінку, і дідусь сказав, що це правда, бо Мілоуш, очевидно, 6) Рінальдо Рінальдіні — отаман розбійників, персонаж німецького німого фільму 1927 року, знятого Максом Обалом і Рудольфом Дворським. Фільм створено за романом Крістіана Августа Вульпіуса (1762–1827). ( 100 )
Ukázka elektronické knihy