Друге послання Петра РОЗДІЛ 1 1 Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, до тих, що здобули з нами дорогоцінну віру через праведність Бога й Спасителя нашого Ісуса Христа: 2 Благодать і мир нехай примножиться вам через пізнання Бога та Ісуса, Господа нашого, 3 Як Його божественна сила дала нам усе, що стосується життя та благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас до слави та чесноти: 4 Через що нам дані надзвичайно великі й дорогоцінні обітниці, щоб через них ви могли стати учасниками божественної природи, уникнувши тління, яке є у світі через похоті. 5 І крім цього, докладаючи всю старанність, додайте до своєї віри чесноти; і до знання чесноти; 6 А до знання — стриманість; і до стриманості терпіння; а до довготерпіння благочестя; 7 А до благочестя братолюбство; і до братської доброти милосердя. 8 Бо якщо це є в вас і примножується, то ви не будете ані безплідними, ані безплідними в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа. 9 Але той, кому цього не вистачає, є сліпим, і далеко не бачить, і забув, що був очищений від своїх старих гріхів. 10 Отож, браття, старайтесь утверджувати ваше покликання й вибрання: бо, чинячи це, ніколи не впадете. 11 Бо так вам буде забезпечений вхід у вічне царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. 12 Тому я завжди буду нагадувати вам про це, хоча ви це знаєте й утверджуєтесь у теперішній правді. 13 Так, я вважаю доречним, доки я перебуваю в цьому наметі, збуджувати вас, нагадуючи про вас; 14 Знаючи, що незабаром я повинен покинути цю мою скинію, як і Господь наш Ісус Христос показав мені. 15 Крім того, я докладу зусиль, щоб після моєї смерті ви могли завжди пам’ятати про це. 16 Бо ми сповістили вам про силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа не за хитро вигаданими байками, але були очевидцями Його величі. 17 Прийняв бо від Бога Отця честь і славу, коли від великої слави до Нього дійшов такий голос: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. 18 І цей голос, що був із неба, ми чули, коли були з Ним на святій горі. 19 Маємо також вірніше пророче слово; на що ви добре робите, що стережетеся, як на світло, що світить у темряві, аж поки день не засвітиться, і денна зоря не зійде у ваших серцях. 20 Перше знаючи це, що жодне пророцтво Писання не має приватного тлумачення. 21 Бо пророцтво не було в давнину з волі людської, але промовляли святі Божі мужі, спонукувані Святим Духом.
РОЗДІЛ 2 1 Але були також і лжепророки серед людей, як і серед вас будуть лжевчителі, які таємно внесуть прокляті єресі, навіть зрікаючись Господа, який викупив їх, і стягнуть на себе швидку загибель. 2 І багато підуть їхньою згубністю; через кого дорога правди буде зневажатися. 3 І через зажерливість вони вдаваними словами будуть торгувати вами, їхній суд уже давно не затримується, і їхня осуд не дрімає. 4 Бо якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, але кинув їх до пекла і віддав у кайдани темряви, щоб вони були збережені для суду; 5 І не пощадив старого світу, але врятував Ноя восьмого, проповідника праведності, навівши потоп на світ безбожних; 6 І перетворивши міста Содом і Гоморру на попіл, засудив їх на повалення, зробивши їх прикладом для тих, хто згодом житиме безбожно; 7 І визволив справедливого Лота, засмученого брудними розмовами нечестивих: 8 (Бо той праведний, що мешкав серед них, бачив і чув, день у день мучив свою праведну душу їхніми беззаконнями.) 9 Знає Господь, як благочестивих визволити від спокус, а неправедних зберегти до дня суду, щоб покарати їх. 10 Але найбільше тих, хто ходить за тілом у похоті нечистої та зневажає уряд. Вони зухвалі, свавільні, вони не бояться зневажати гідності. 11 Тоді як ангели, які є більшими силою та могутністю, не висувають проти них перед Господом образливих звинувачень. 12 Але вони, як звірі, створені для захоплення та знищення, зневажають те, чого не розуміють; і повністю загинуть у власній тлінні; 13 І отримають нагороду за неправду, як ті, що вважають за приємність бунтувати вдень. Плями вони та вади, що розважаються своїми обманами, бенкетуючи з вами; 14 Маєш очі, повні перелюбу, що не перестає від гріха; спокушаючи нестійкі душі: серце вони вправляли пожадливістю; прокляті діти: 15 що покинули праву дорогу та заблукали, йдучи шляхом Валаама, сина Босорового, що полюбив плату за неправду; 16 Але був докорений за свою провину: німий осел, що говорив людським голосом, заборонив безумство пророка. 17 Це криниці безводні, хмари, що носяться бурею; для якого назавжди збережена імла темряви. 18 Бо коли вони говорять пихливі слова марноти, вони приваблюють тілесними пожадливостями, великою розпустою тих, хто втік від них, хто живе в помилці. 19 Хоча вони обіцяють їм свободу, самі вони є слугами тління: бо хто переможе людину, того й поневолить. 20 Бо якщо вони, уникнувши скверни світу через пізнання Господа і Спасителя Ісуса Христа, знову заплутуються в них і перемагаються, то останній кінець для них гірший від першого.