Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим 2 Царів 18-19 2 Царів 18 1 І сталося третього року Осії, сина Ели, царя Ізраїлевого, зацарював Єзекія, син Ахаза, царя Юдиного. 2 Йому було двадцять і п'ять літ, коли він почав царювати, і царював двадцять і дев'ять літ у Єрусалимі. А ім'я його матері було Аві, дочка Захарія. 3 І робив він те, що було правильне в очах Господа, усе так, як робив його батько Давид. 4 Він скасовував узвишшя, поламав ідоли, вирубав гаї та розтрощив мідяного змія, якого зробив Мойсей, бо до тих днів сини Ізраїля кадили йому. І він назвав його Нехуштан. 5 Він покладався на Господа, Бога Ізраїлевого, так що після нього не було такого, як він, між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були до нього. 6 Бо він прихилився до Господа, і не відступав від Нього, і дотримувався Його заповідей, які Господь наказав був Мойсеєві. 7 І Господь був з ним, і йому щастило скрізь, куди він йшов; і він збунтувався проти царя Ассирії, і не служив йому. 8 Він побив филистимлян аж до Гази та її меж, від сторожової башти аж до укріпленого міста. 9 І сталося четвертого року царя Єзекії, це був сьомий рік Осії, сина Ели, царя Ізраїлевого, що Салманасар, цар Ассирії, вийшов на Самарію та обложив її. 10 І здобули вони її через три роки, а саме шостого року Єзекії, це дев'ятого року Осії, царя Ізраїлевого, була здобута Самарія. 11 І цар Ассирії вигнав Ізраїля до Ассирії, і поселив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Гозан, і в містах мідійських. 12 Бо вони не слухалися голосу Господа, Бога свого, і порушували Його заповіт та все, що наказав був Мойсей, раб Господній, і не слухали їх і не виконували. 13 Чотирнадцятого року царя Єзекії виступив Санхерів, цар Ассирії, на всі укріплені міста Юдеї та й здобув їх. 14 І послав Єзекія, цар Юди, до царя Ассирії, до Лахіша, кажучи: «Я провинився; повернися від мене! Те, що ти на мене накладеш, я понесу». І цар Ассирії призначив Єзекії, цареві Юди, триста талантів срібла та тридцять талантів золота. 1
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
15 І Єзекія віддав йому все срібло, що знайшлося в Господньому домі та в скарбницях царського дому. 16 Того часу Єзекія зрубав золото з дверей Господнього храму та зі стовпів, які покрив Єзекія, цар Юди, та й віддав його цареві Ассирії. 17 І послав цар Ассирії Тартана, і Рабсаріса, і Рабсака з Лахішу до царя Єзекії з великим військом проти Єрусалиму. І вони пішли, і прийшли до Єрусалиму. І, вийшовши, прийшли та стали біля водопроводу Горішнього ставу, що на дорозі поля валяльника. 18 І покликали вони царя, і вийшов до них Еліаким, син Хілкії, що був над домом, і Шевна, писар, та Йоах, син Асафа, канцелярист. 19 І сказав їм Рабшак: «Скажіть тепер Єзекії: Так говорить великий цар, цар Ассирії: На що ти покладаєшся?» 20 Ти кажеш (хоча це лише марні слова): «У мене є рада та сила для війни». На кого ж ти покладаєшся, що повстав проти мене? 21 А тепер ти покладаєшся на цю надломлену тростину, на Єгипет, що, коли хтось на неї сперся, вона ввійде йому в руку та проколе її. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто на нього покладається. 22 А коли ви скажете мені: Ми надіємося на Господа, Бога нашого, то хіба ж не Той, чиї пагірки та жертовники Єзекія зруйнував, і сказав Юдеї та Єрусалиму: Перед цим жертовником ви будете поклонятися в Єрусалимі? 23 А тепер, прошу тебе, дай обітницю моєму пану, цареві Ассирії, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш посадити на них вершників. 24 Як же ти відвернешся від одного начальника з найменших рабів мого пана, і покладешся на Єгипет щодо колісниць та вершників? 25 Чи ж я тепер без Господа вийшов на це місце, щоб знищити його? Господь сказав мені: «Іди на цей край і знищ його». 26 І сказав Еліаким, син Хілкії, і Шевна, та Йоах до Рабсака: Говори ж до своїх рабів сирійською мовою, бо ми розуміємо її, а не говори з нами юдейською мовою в уші народу, що на мурі. 27 А Рабсак сказав їм: Чи послав мене мій пан до твого пана та до тебе, щоб сказати ці слова? Чи не послав він мене до людей, що сидять на мурі, щоб вони їли свій кал та пили свою сечу з вами? 28 Тоді Рабсак став і гучним голосом закричав юдейською мовою, кажучи: Послухайте слово великого царя, царя Ассирії: 29 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від своєї руки. 30 І нехай Єзекія не змушує вас покладатися на Господа, кажучи: Господь конче визволить нас, і це місто не буде віддане в руки царя Ассирії. 31 Не слухайте Єзекії, бо так говорить цар Ассирії: Укладіть зо мною угоду через дар, і вийдіть до мене, і тоді їжте кожен плоди свого винограду та плоди своєї фіґи, і пийте кожен воду зі своєї ями. 32 доки Я не прийду й не візьму вас до землі, подібної до вашої, до землі збіжжя та вина, до землі хліба та виноградників, до землі оливкової олії та меду, щоб ви жили й не померли. І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, кажучи: Господь визволить нас. 33 Чи врятував якийсь із богів народів увесь свій край від руки царя Ассирії? 34 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Іви? Чи вони врятували Самарію з моєї руки? 35 Хто ж серед усіх богів цих країв визволив свою землю з моєї руки, щоб Господь визволив Єрусалим з моєї руки? 36 Але народ мовчав і не відповідав йому жодного слова, бо царський наказ був такий: «Не відповідайте йому».
2
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
37 Тоді прийшов Еліаким, син Хілкії, що був над домом, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцелярист, до Єзекії в роздертому одязі, і переказали йому слова Рабсака. 2 Царів 19 1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свій одяг, накрився веретищем і ввійшов до Господнього дому. 2 І послав він Еліякима, який був над домом, і писаря Шевну, та старших священиків, одягнених у веретище, до пророка Ісаї, сина Амоса. 3 І сказали вони йому: Так говорить Єзекія: Цей день — день лиха, картання та богохульства, бо діти прийшли до утроби, а сили немає родити. 4 Можливо, Господь, Бог твій, почує всі слова Рабсака, якого послав цар Ассирії, пан його, щоб зневажати Бога Живого, і докорить за слова, які почув Господь, Бог твій. Тому підійми свою молитву за решту, що залишилася. 5 І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї. 6 І сказав їм Ісая: «Ось що скажете своєму панові: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув ти, якими зневажали Мене раби царя Ассирії». 7 Ось Я нашлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться до своєї землі; і Я зроблю так, що він упаде від меча в його власній землі. 8 І повернувся Рабшак, і знайшов царя Ассирії, що воював проти Лівни, бо почув, що той відійшов від Лахішу. 9 І почув він про Тірхаку, царя ефіопського: «Ось він вийшов воювати з тобою». Тож знову послав послів до Єзекії, кажучи: 10 Так скажете Єзекії, цареві Юдиному, кажучи: Нехай не обманює тебе Бог твій, на якого ти покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде відданий у руки царя Ассирії. 11 Ось ти чув, що царі Ассирії зробили з усіма землями, повністю їх знищивши. І чи будеш ти врятований? 12 Чи врятували боги народів тих, кого знищили мої батьки, як Гозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едему, що були в Теласарі? 13 Де цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїм, Гени та Іви? 14 І прийняв Єзекія листа з руки посланців, і прочитав його. І Єзекія ввійшов до Господнього дому, і розгорнув його перед Господом. 15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, кажучи: Господи, Боже Ізраїлів, що пробуваєш на херувимах, Ти єдиний Бог усіх царств землі, Ти створив небо та землю. 16 Господи, нахили Своє вухо та почуй! Відкрий, Господи, Свої очі та побач, та почуй слова Санхеріва, що послав його зневажати Бога Живого. 17 Воістину, Господи, царі Ассирії знищили народи та їхні землі, 18 І повкидали їхніх богів у вогонь, бо то не боги, а діло рук людських, дерево та камінь, тому й знищили їх. 19 А тепер, Господи, Боже наш, благаю Тебе, спаси нас від його руки, щоб усі царства землі знали, що Ти — Господь Бог, тільки Ти єдиний. 20 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії, кажучи: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Те, про що ти молився до Мене проти Санхеріва, царя Ассирії, Я почув. 21 Це слово, що Господь говорив про нього: Зневажає тобою й насміхається з тебе діва, дочка Сіону, хитає головою над тобою дочка Єрусалиму. 22 Кого ти зневажив та хулив? І проти кого ти підняв свій голос та підняв свої очі вгору? Проти Святого Ізраїлевого! 23 Через своїх посланців ти зневажив Господа та сказав: «З безліччю колісниць моїх я зійшов на вершини гір, на схили Лівану, і зрубаю високі кедри його та добірні кипариси його, і ввійду до оселі його границь, до лісу його Кармелю». 24 Я копав і пив чужі води, і підошвами ніг моїх висушив усі річки обложених місць.
3
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
25 Хіба ти не чув, як Я це зробив віддавна, і що Я це задумав віддавна? А тепер Я це зробив, щоб ти спустошив укріплені міста, перетворивши їх на купи руїн. 26 Тому їхні мешканці були немогутні, вони були налякані та збентежені; вони були як трава польова, і як зелена трава, як трава на дахах, і як випалена пшениця, перш ніж вона виросте. 27 Але Я знаю твоє місце проживання, і твій вихід, і твій вхід, і твою лють на Мене. 28 Бо лють твоя на Мене та бунт твій дійшли до вух Моїх, тому Я вставлю Свого гачка в ніздрі твої, а вуздечку Свою в губи твої, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов. 29 І ось тобі знак: Цього року їстимете те, що саме росте, а другого року те, що з нього само собою росте; а третього року сійте, жайте, садіть виноградники та їжте їхні плоди. 30 А залишок, що врятується з дому Юди, знову пустить коріння вниз і принесе плід угору. 31 Бо з Єрусалиму вийде останок, і ті, хто врятується, з гори Сіон: ревність Господа Саваота зробить це. 32 Тому так говорить Господь про царя Ассирії: Він не ввійде до цього міста, і не стрілятиме туди, і не підійде до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу. 33 Дорогою, якою він прийшов, нею він повернеться, а до міста цього не ввійде, – говорить Господь. 34 Бо Я захищатиму це місто, щоб спасти його, заради Себе Самого та заради Давида, Мого раба. 35 І сталося тієї ночі, що вийшов Ангел Господній, і вразив у таборі ассирійців сто вісімдесят п'ять тисяч. А коли вони встали рано-вранці, ось усі вони були мертві трупи. 36 І вирушив Санхерів, цар Ассирії, і пішов, і повернувся, і осівся в Ніневії. 37 І сталося, коли він поклонявся в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шарецер, сини його, вбили його мечем, і самі втекли до землі Вірменської. А замість нього зацарював син його Асархаддон.
2 Хронік 32:1-23 1 Після цих подій та їхнього утвердження прийшов Санхерів, цар Ассирії, і ввійшов до Юдеї, і розташувався табором проти укріплених міст, і думав захопити їх собі. 2 І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів і що він задумав воювати проти Єрусалиму, 3 Він порадився зі своїми князями та лицарями, щоб закрити воду з джерел, що були за містом, і вони допомогли йому. 4 І зібралося багато народу, і вони засипали всі джерела та потік, що протікав посеред землі, кажучи: Навіщо царям Ассирії, прийшовши, знайти багато води? 5 Він також зміцнився, і відбудував усю зруйновану стіну, і підняв її до башт, а ще одну стіну ззовні, і відремонтував Мілло в Давидовому місті, і зробив багато дротиків та щитів. 6 І він поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на майдані міської брами, і промовив до них заспокійливо, кажучи: 7 Будь сильним та відважним, не бійся та не лякайся царя Ассирії та всього натовпу, що з ним, бо з нами більше людей, ніж з ним. 8 З ним м’язова рука, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати наші війни. І народ спирався на слова Єзекії, царя Юдиного. 9 Після цього послав Санхерів, цар Ассирії, своїх рабів до Єрусалиму (сам же обложив Лахіш, і вся його сила була з ним), до Єзекії, царя Юдиного, та до всього Юдеї, що був у Єрусалимі, кажучи: 10 Так говорить Санхерів, цар Ассирії: «На що ви сподіваєтеся, що залишаєтеся в облозі в Єрусалимі?» 11 Хіба ж не Єзекія намовляє вас віддати себе на смерть голодом та спрагою, кажучи: Господь, Бог наш, визволить нас з руки царя Ассирії? 4
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
12 Хіба ж не той самий Єзекія зруйнував його пагірки та його жертовники, і наказав Юдеї та Єрусалиму, кажучи: Перед одним жертовником ви будете вклонятися і палити на ньому ладан? 13 Хіба ви не знаєте, що я та мої батьки зробили всім народам інших країв? Чи могли боги народів тих країв якось визволити свої землі з моєї руки? 14 Хто ж серед усіх богів тих народів, яких мої батьки повністю знищили, міг визволити свій народ з моєї руки, щоб ваш Бог міг визволити вас з моєї руки? 15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія й не намовляє вас таким чином, і не вірте йому, бо жоден бог жодного народу чи царства не міг визволити свій народ з моєї руки та з руки моїх батьків, тим менше ваш Бог визволить вас з моєї руки? 16 І його раби ще більше говорили проти Господа Бога та проти Його раба Єзекії. 17 Він також писав листи, щоб лихословити Господа, Бога Ізраїлевого, та говорити проти Нього, кажучи: Як боги народів інших країв не врятували свого народу з моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує Свого народу з моєї руки. 18 Тоді вони гучним голосом кричали юдейською мовою до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб налякати його та занепокоїти, і щоб здобути місто. 19 І говорили вони проти Бога Єрусалиму, як проти богів народів землі, що були ділом рук людських. 20 І з цієї причини цар Єзекія та пророк Ісая, син Амоса, молилися та волали до неба. 21 І послав Господь ангела, який винищив усіх хоробрих вояків, і начальників, і воєначальників у таборі царя Ассирії. І він повернувся з соромом обличчя до своєї землі. І коли він прийшов до дому свого бога, ті, що вийшли з його нутра, убили його там мечем. 22 Так Господь спас Єзекію та мешканців Єрусалиму від руки Санхеріва, царя Ассирії, та від руки всіх інших, і провадив їх з усіх боків. 23 І багато хто приносив дари Господеві до Єрусалиму та дари Єзекії, цареві Юдиному, так що відтоді він став великим в очах усіх народів.
Ісая 36-37 Ісая 36 1 І сталося чотирнадцятого року царя Єзекії, що Санхерів, цар Ассирії, виступив на всі укріплені міста Юдеї та здобув їх. 2 І послав цар Ассирії з Лахішу до Єрусалиму Рабсака до царя Єзекії з великим військом. І він став при водопроводі Горішнього ставу, на дорозі поля валяльника. 3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкії, що був над домом, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцелярист. 4 І сказав їм Рабшак: Скажіть же Єзекії: Так говорить великий цар, цар Ассирії: На що ти покладаєшся? 5 Кажу я, кажеш ти (та це лише марні слова): маю пораду та силу для війни. На кого ж ти покладаєшся, що повстав проти мене? 6 Ось ти покладаєшся на палицю зламаної тростини, на Єгипет; коли хтось на неї сперся, вона ввійде йому в руку та проколе її. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто на нього покладається. 7 А коли ти скажеш мені: Ми покладаємося на Господа, Бога нашого, то хіба ж не на Нього Єзекія зруйнував узвишшя Його та жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: Перед цим жертовником ви будете вклонятися? 8 А тепер дай обітницю моєму пану, цареві Ассирії, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш посадити на них вершників. 9 Як же ти відвернешся від одного начальника з найменших рабів мого пана, і покладешся на Єгипет щодо колісниць та вершників?
5
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
10 Хіба ж я тепер без Господа вийшов на цей край, щоб знищити його? Господь сказав мені: «Іди на цей край і знищ його». 11 І сказали Еліаким, Шевна та Йоах до Рабсака: Говори ж до своїх рабів сирійською мовою, бо ми розуміємо її, а не говори до нас юдейською мовою в уші народу, що на мурі. 12 А Рабшак сказав: Чи ж мій пан послав мене до твого пана та до тебе, щоб я говорив ці слова? Чи ж не до людей, що сидять на мурі, він послав мене, щоб вони їли свій кал та пили свою сечу з вами? 13 Тоді Рабсак став і гучним голосом вигукнув юдейською мовою, кажучи: «Послухайте слова великого царя, царя Ассирії!» 14 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія, бо він не зможе вас врятувати. 15 І нехай Єзекія не змушує вас покладатися на Господа, кажучи: Господь конче визволить нас, це місто не буде віддане в руки царя Ассирії. 16 Не слухайте Єзекії, бо так говорить цар Ассирії: Укладіть зо мною угоду через дар, і вийдіть до мене, і їжте кожен плоди своєї виноградної лози та плоди своєї фіґи, і пийте кожен воду зі своєї ями. 17 Аж поки Я не прийду й не візьму вас до землі, подібної до вашої рідної, до землі збіжжя та вина, до землі хліба та виноградників. 18 Стережіться, щоб вас не змовив Єзекія, кажучи: Господь визволить нас. Чи визволив якийсь із богів народів свій край з руки царя Ассирії? 19 Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Чи врятували вони Самарію з моєї руки? 20 Хто ж серед усіх богів цих земель визволив свою землю з моєї руки, щоб Господь визволив Єрусалим з моєї руки? 21 Вони ж мовчали й не відповідали йому жодного слова, бо царський наказ був такий: «Не відповідайте йому». 22 Тоді прийшов Еліаким, син Хілкії, що був над домом, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцелярист, до Єзекії, роздерши одяг, і переказали йому слова Рабсака. Ісая 37 1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свій одяг, накрився веретищем і ввійшов до Господнього дому. 2 І послав він Еліякима, який був над домом, і писаря Шевну, та старших священиків, одягнених у веретище, до пророка Ісаї, сина Амоса. 3 І сказали вони йому: Так говорить Єзекія: Цей день — день лиха, картання та хули, бо діти прийшли до утроби, а сили немає родити. 4 Можливо, Господь, Бог твій, почує слова Рабсака, якого послав цар Ассирії, його пан, щоб зневажати Бога Живого, і докорить за слова, які почув Господь, Бог твій. Тому підійми свою молитву за решту, що залишилася. 5 І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї. 6 І сказав їм Ісая: «Ось що скажете своєму панові: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув ти, якими зневажали Мене раби царя Ассирії». 7 Ось Я нашлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться до своєї землі; і Я зроблю так, що він упаде від меча в його власній землі. 8 І повернувся Рабшак, і знайшов царя Ассирії, що воював проти Лівни, бо почув, що той відійшов від Лахішу. 9 І почув він про Тірхаку, царя ефіопського: «Він вийшов воювати з тобою». І, почувши це, послав послів до Єзекії, кажучи: 10 Так скажіть Єзекії, цареві Юдиному, кажучи: Нехай не обманює тебе твій Бог, на якого ти покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде відданий у руки царя Ассирії. 11 Ось ти чув, що царі Ассирії зробили з усіма землями, повністю їх знищивши; і чи будеш ти врятований?
6
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
12 Чи врятували боги народів тих, кого знищили мої батьки, як Гозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едему, що були в Телассарі? 13 Де цар Хамату, і цар Арфаду, і цар міста Сефарваїм, Гена та Іва? 14 І Єзекія взяв листа з руки посланців, і прочитав його. І Єзекія пішов до Господнього дому, і розгорнув його перед Господом. 15 І Єзекія молився Господу, кажучи: 16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що пробуваєш на херувимах, Ти єдиний Бог усіх царств землі, Ти створив небо та землю. 17 Нахили, Господи, вухо Твоє та почуй; відкрий, Господи, очі Твої та побач, і почуй усі слова Санхеріва, що послав зневажати Бога Живого. 18 Воістину, Господи, царі Ассирії спустошили всі народи та їхні країни, 19 І повкидали їхніх богів у вогонь, бо то не боги, а діло рук людських, дерево та камінь, тому й знищили їх. 20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від його руки, щоб усі царства землі знали, що Ти — Господь, тільки Ти один. 21 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії, кажучи: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: За те, що ти молився до Мене проти Санхеріва, царя Ассирії, 22 Це слово, що Господь говорив про нього: Зневажає тобою й насміхається з тебе діва, дочка Сіону; хитає головою своєю над тобою дочка Єрусалиму. 23 Кого ти зневажив та хулив? І проти кого ти підняв свій голос та підняв свої очі вгору? Проти Святого Ізраїлевого! 24 Ти зневажив Господа через своїх рабів і сказав: «З безліччю колісниць моїх я піднявся на вершини гір, на схили Лівану, і зрубаю високі кедри його та добірні кипариси його, і ввійду на вершини його границі, до лісу Кармелю його». 25 Я копав і пив воду, і підошвами ніг моїх висушив усі річки обложених місць. 26 Хіба ти не чув, як Я це зробив віддавна, і що Я це створив з давніх-давен? Тепер Я це зробив, щоб ти спустошив укріплені міста, перетворивши їх на купи руїн. 27 Тому їхні мешканці були немогутні, вони були налякані та збентежені; вони були як трава польова, і як зелена трава, як трава на дахах, і як випале збіжжя, перш ніж воно виросте. 28 Але Я знаю твоє місце проживання, і твій вихід, і твій вхід, і твою лють на Мене. 29 Бо лють твоя на Мене та бунт твій дійшли до вух Моїх, тому Я вставлю Свого гачка в ніздрі твої, а вуздечку Свою в губи твої, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов. 30 І ось тобі знак: цього року їстимете те, що саме росте, а другого року те, що з нього само собою росте; а третього року сійте, жніть, садіть виноградники та їжте їхній плід. 31 А залишок, що врятується з дому Юди, знову пустить коріння вниз і принесе плід угору. 32 Бо з Єрусалиму вийде останок, і ті, хто врятується, з гори Сіон: ревність Господа Саваота зробить це. 33 Тому так говорить Господь про царя Ассирії: Він не ввійде до цього міста, і не пустить туди стріли, і не підійде до нього зі щитами, і не насипле проти нього валу. 34 Дорогою, якою він прийшов, нею він повернеться, а до міста цього не ввійде, – говорить Господь. 35 Бо Я буду захищати це місто, щоб спасти його заради Себе та заради Давида, раба Мого. 36 І вийшов Ангел Господній, і вразив у таборі ассирійському сто вісімдесят п'ять тисяч. І встали вони рано-вранці, аж ось усі вони були мертві трупи. 37 І вирушив Санхерів, цар Ассирії, і повернувся, і осівся в Ніневії. 38 І сталося, коли він поклонявся в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шарецер, сини його, вбили його мечем, і самі втекли до землі Вірменської. А замість нього зацарював син його Асархаддон.
7
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
Розбивка вірш за віршем Історична розповідь про Єзекію, Ісаю, Санхеріва та Рабсака записана у трьох основних місцях Старого Завіту: 2 Царів 18–19 , Ісаї 36–37 та 2 Хронік 32 . Нижче наведено вірш за віршем, що відповідає паралельним уривкам з Перекладу короля Якова , а також ключові уроки. 1. Вірність Єзекії та ранні реформи 2 Царів 18:1–3 – Єзекія розпочинає своє правління в Юдеї у віці 25 років і робить «те, що було правильним в очах Господа». 2 Царів 18:4 – Він знищує узвишшя, розбиває ідоли, вирубує гаї та розбиває мідяного змія (Нехуштана), якого зробив Мойсей, бо Ізраїль почав палити йому ладан. 2 Царів 18:5–7a – «Він покладався на Господа, Бога Ізраїлевого, і після нього не було такого, як він, між усіма царями Юди...» Господь з ним, і йому щастить усюди, куди він іде. 2 Царів 18:7б–8 – Він повстає проти царя Ассирії (відмовляючись служити йому) і розбиває филистимлян аж до Гази. 2 Хронік 32:1–8 – Побачивши наближення Санхеріва, Єзекія радиться зі своїми князями, щоб закрити джерела води за межами Єрусалиму, відбудовує стіни та вежі, виготовляє зброю та заохочує народ: «Будьте сильні та відважні... з ним м’язова рука; а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати наші війни» (2 Хронік 32:7–8). 2. Падіння Самарії та вторгнення Ассирії 2 Царів 18:9–12 – На 4-й рік правління Єзекії Салманасар, цар Ассирії, облягає Самарію (Північне царство Ізраїлю) і захоплює її на 6-й рік правління Єзекії, бо Ізраїль «не слухався голосу Господа, Бога свого». 2 Царів 18:13 / Ісаї 36:1 – На 14-му році правління Єзекії Санхерів, цар Ассирії, виступив проти всіх укріплених міст Юдеї та захопив їх. 2 Царів 18:14–16 – У хвилину страху Єзекія посилає данину Санхеріву до Лахіша, кажучи: «Я провинився; повернися від мене: те, що ти на мене накладеш, я понесу». Він платить 300 талантів срібла та 30 талантів золота, навіть знявши золото з дверей та стовпів храму Господнього. 3. Глузування та психологічна війна Рабсака 2 Царів 18:17–18 / Ісаї 36:2–3 – Санхерів посилає тартана, равсаріса та равсака з Лахішу з великим військом до Єрусалиму. Вони стоять біля водопроводу верхнього ставу. Еліаким, Шевна та Йоах виходять їм назустріч. 2 Царів 18:19–21 / Ісаї 36:4–6 – Рабсак передає послання Санхеріва: «На що ти покладаєшся?» Він насміхається з Юдеї за те, що вона покладається на Єгипет, називаючи Єгипет «зламаною очеретиною», яка проколе руку кожному, хто на неї спиратиметься. 2 Царів 18:22 / Ісаї 36:7 – Равшак намагається спотворити релігійні реформи Єзекії, стверджуючи, що Єзекія образив Бога, знявши узвишшя та жертовники. 2 Царів 18:23–25 / Ісаї 36:8–10 – Равшак глузливо пропонує 2000 коней, якщо Юдея зможе дати їм вершників. Потім він стверджує, що сам Господь послав його знищити Юдею: «Господь сказав мені: «Іди на цей край і знищ його».
8
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
2 Царів 18:26 / Ісаї 36:11 – Еліаким, Шевна та Йоах просять Рабсака говорити сирійською (арамейською), а не юдейською мовою (івритом), щоб простий народ на стіні не панікував. 2 Царів 18:27–35 / Ісаї 36:12–20 – Равшак відмовляється, кричачи івритом людям на мурі. Він закликає їх не дозволяти Єзекії обманювати їх обіцянками, що Бог визволить їх. Він хвалиться, що жодні боги Хамату, Арпаду, Сефарваїму чи Самарії не врятували їхні землі від Ассирії, тож «хто ж вони серед усіх богів цих країв, що врятували свій край з моєї руки, щоб Господь визволив Єрусалим з моєї руки?» (2 Царів 18:35). 2 Царів 18:36–37 / Ісаї 36:21–22 – Народ мовчить і не відповідає йому жодного слова, як наказав Єзекія («Не відповідайте йому»). Зверхники повертаються до Єзекії з розірваним одягом. 4. Єзекія шукає Ісаю та першу Господню обіцянку 2 Царів 19:1–5 / Ісаї 37:1–5 – Цар Єзекія роздер свій одяг, накрився веретищем, увійшов до дому Господнього та послав Еліїким, Шевну та старших священиків до пророка Ісаї . Вони проголосили: «Цей день – день лиха, докору та богохульства... тому піднеси свою молитву за решту, що залишилася». 2 Царів 19:6–7 / Ісаї 37:6–7 – Ісая відповідає Божим словом: «Не бійся слів, що чув ти, якими зневажали Мене раби царя Ассирії. Ось Я нашлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться до своєї землі; і Я зроблю так, що він упаде від меча в його власній землі». 5. Богохульний лист Рабсака та молитва Єзекії 2 Царів 19:8–13 / Ісаї 37:8–13 – Равшак повертається і знаходить Санхеріва, який воює проти Лівни. Почувши, що Тіргака, цар Ефіопії, вийшов воювати з ним, Санхерів знову надсилає листи до Єзекії, попереджаючи його, що Бог не може врятувати Єрусалим, і перераховуючи знищені народи (Гозан, Харан, Рецеф, Телассар). 2 Царів 19:14 / Ісаї 37:14 – Єзекія отримує листа від посланця, читає його, входить до Господнього дому та розгортає його перед Господом . 2 Царів 19:15–19 / Ісаї 37:15–20 – Єзекія молиться: «Господи, Боже Ізраїлів, що пробуваєш між херувимами, Ти Бог, Ти єдиний, усіх царств землі... Нахили, Господи, вухо Своє та почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та побач, і почуй слова Санхеріва, що послав його зневажати Бога Живого». Він визнає, що Ассирія знищила інші народи, бо їхні боги були лише деревом та каменем, і молиться: «А тепер, Господи, Боже наш, благаю Тебе, спаси нас від його руки, щоб усі царства землі знали, що Ти Господь Бог, Ти єдиний». 6. Божа відповідь через Ісаю 2 Царів 19:20 / Ісаї 37:21–22 – Ісая посилає Єзекії звістку: «Я почув те, про що ти молився до мене проти Санхеріва, царя ассирійського». 2 Царів 19:21–28 / Ісаї 37:22–29 – Господь докоряє гордині Санхеріва: «Кого ти зневажив та зневажив?... Святого Ізраїлевого». Бог зазначає, що перемоги Ассирії були допущені лише Його божественним провидінням («Хіба ти не чув давно, як Я це зробив?»). Через лють Санхеріва Бог проголошує: «Я вставлю Свого гачка в ніздрю твою, а вуздечку Свою в губи твої, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов». 2 Царів 19:29–31 / Ісаї 37:30–32 – Бог дає Юді знак виживання та зростання: залишок дому Юди знову пустить коріння вниз і принесе плід угору.
9
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
2 Царів 19:32–34 / Ісаї 37:33–35 – Бог обіцяє щодо царя Ассирії: «Він не ввійде до цього міста, і не стрілятиме туди, і не підійде до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу... Бо Я захищатиму це місто, щоб спасти його заради Себе та заради Давида, раба Мого». 7. Божественне втручання та падіння Санхеріва 2 Царів 19:35 / Ісаї 37:36 / 2 Хрон. 32:21 – Тієї ж ночі вийшов Ангел Господній і вразив у таборі ассирійців 185 000 чоловіків . Коли люди встали рано-вранці, «ось, усі вони були мертвими трупами». 2 Царів 19:36 / Ісаї 37:37 – Санхерів йде, повертається до Ніневії та живе там. 2 Царів 19:37 / Ісаї 37:38 / 2 Хрон. 32:21 – Коли Санхерів поклонявся в домі Нісроха, свого бога, його сини Адраммелех та Шарецер убили його мечем, і він утік до землі Вірменської. Замість нього зацарював син його Асархаддон.
Ключові уроки з оповіді Різниця між людським компромісом та Божественним визволенням Спочатку Єзекія намагався відкупитися від Санхеріва, забравши золото з Храму (2 Царів 18:14–16), проте Ассирія все одно повернулася для повного завоювання. Заспокоєння ворога Бога рідко спрацьовує; тривалий мир настав лише тоді, коли Єзекія перестав покладатися на срібло та повністю звернувся до молитви. Практична підготовка в поєднанні з духовною довірою Перед початком облоги Єзекія зупинив водопостачання, зміцнив стіни та організував оборону (2 Хр. 32:2–5). Віра в Бога не означає ігнорування практичної відповідальності, але Єзекія ґрунтував свою повну впевненість у Всемогутньому, а не на своїх укріпленнях. Духовне розпізнавання проти глузувань та обману Рабсак використовував психологічні тактики — спотворював Святе Письмо, поширював страх, ставить під сумнів Божу силу та намагався відокремити керівництво від народу (2 Царів 18:22, 28–35). Наказ Єзекії «Не відповідайте йому» навчає мудрості відмовитися сперечатися з богохульними глузуваннями, натомість вирішивши звернутися безпосередньо до Бога з цим питанням. Поширення наших проблем перед Господом Коли Єзекія отримав залякувального листа від Санхеріва, він одразу ж відніс його до храму та «розгорнув перед Господом» (2 Царів 19:14). Це дає взірець для молитви: приносити відчутні загрози, страхи та тривоги безпосередньо в Божу присутність і відкрито викладати їх перед Ним. Божа слава як найвищий пріоритет у молитві Єзекія молився не лише за особисте виживання; він молився, щоб Бог діяв, «щоб усі царства землі пізнали, що Ти — Господь Бог, і Ти єдиний» (2 Царів 19:19). Молитви, зосереджені на Божій честі, тісно узгоджуються з Його волею. Гордість людини проти суверенітету Бога Санхерів вважав, що його військові завоювання були результатом його власної сили (2 Царів 19:23–24). Бог нагадав йому, що він був лише інструментом у всеохоплюючому Божому плані
10
Могутній Ангел Господній захищає Єрусалим
(2 Царів 19:25–28). Бог протистоїть гордим, і жодна мирська сила не може перемогти Його суверенні цілі.
11