(b) Інші подарунки. 4. Опис Єрусалиму. (a) Храм (і система водопостачання). (б) Церемонія. (c) Цитадель. (г) Місто. (e) Сільська місцевість. 5. Прощання Елеазара. 6. Пояснення закону Елеазаром (це глибока мудрість). 7. Прийом. 8. Бенкет (72 запитання та відповіді). 9. Переклад Книги. РОЗДІЛ 1
Лист Арістея ВСТУП У листі Арістея, одному з найвизначніших і найдавніших знахідок у цій збірці, ми пройшли довгий шлях від Адама та Єви, довгий шлях від Потопу. Цей твір демонструє стійкість людської раси, яка перезаселила Землю, а могутні нації живуть у пишноті та блиску. Тут ви прочитаєте про першого великого бібліофіла – Птолемея Філадельфа. Він прагне зібрати у своїй бібліотеці в Александрії «всі книги світу». Зрештою, у своєму прагненні отримати один великий твір – «Юдейські закони» – він обмінює 100 000 полонених на цю книгу. Це, мабуть, найвища ціна, будь-коли сплачена за один твір. Це є незвичайною причиною кінця Великого полону. Події цієї розповіді відбувалися за життя знаменитої цариці Арсіної, яка померла 270 року до нашої ери. Точна дата написання невідома. Деталі придворного життя, обговорення соціальних проблем того часу викликають надзвичайний інтерес та яскравість. Дивним відкриттям у наш час є побачити короля та його гостей, які граються в запитання та відповіді під час бенкету. Структура цієї захопливої роботи така: 1. Присвята книги Філократу. 2. Попередні дії: (a) Пропозиція бібліотекаря звільнити єврейських полонених в обмін на книгу. (b) Емансипація. (c) Лист Філадельфа до Елеазара. (d) Відповідь. (e) Назви комітету, призначеного для перекладу книги. 3. Опис королівських подарунків: (a) Стіл (ймовірно, найскладніший предмет меблів з усіх, що коли-небудь виготовлялися).
Під час єврейського полону в Єгипті Птолемей Філадельф виявився першим великим бібліофілом. Він прагнув мати всі книги світу у своїй бібліотеці; щоб отримати Закони Мойсея, він пропонує обміняти 100 000 полонених на цю працю, вигукуючи: «Це справді мале благо!» 1 Оскільки я зібрав матеріал для пам'ятної історії мого візиту до Елеазара, первосвященика юдейського, і оскільки ти, Філократе, не втрачаючи нагоди нагадати мені, надав великого значення отриманню звіту про мотиви та мету моєї місії, я спробував скласти для тебе чіткий виклад цього питання, бо бачу, що ти маєш природну любов до навчання, якість, яка є найвищою рисою людини – постійно намагатися «доповнити свій запас знань і надбань» чи то через вивчення історії, чи то безпосередньо беручи участь у самих подіях. 2 Саме таким чином, приймаючи в себе найблагородніші елементи, душа утверджується в чистоті, і, поставивши собі за мету благочестя, найблагороднішу мету з усіх, вона використовує його як свій непогрішний дороговказ і таким чином досягає певної мети. 3 Саме моя відданість прагненню релігійних знань спонукала мене здійснити посольство до чоловіка, про якого я згадував, який користувався найвищою повагою як у власних громадян, так і в інших, як за свою чесноту, так і за свою велич, і який мав у своєму володінні документи найвищої цінності для євреїв у своїй країні та в чужих краях для тлумачення божественного закону, бо їхні закони написані на шкіряних пергаментах єврейськими літерами. 4 Я з ентузіазмом вирушив до цього посольства, знайшовши передусім нагоду благати царя за юдейських полонених, яких батько царя перевіз з Юдеї до Єгипту, коли він вперше заволодів цим містом і завоював єгипетську землю. 5 Варто мені розповісти тобі й цю історію, бо я переконаний, що ти, з твоєю схильністю до святості та співчуттям до людей, які живуть згідно зі святим законом, тим охочіше вислухаєш розповідь, яку я маю намір викласти, оскільки ти сам нещодавно прибув до нас з острова і прагнеш почути все, що сприяє зміцненню душі. 6 Я також колись посилав тобі запис фактів, які я вважав вартими розповісти про юдейський народ, – запис, який я отримав від найвченіших первосвящеників найвченішої землі Єгипту.