Ukrainian - The Gospels and the Acts of the Apostles

Матвій

РОЗДІЛ1

1КнигародуІсусаХриста,синаДавидового,сина Авраамового.

2АвраампородивІсака;аІсакпородивЯкова;аЯків породивЮдутабратівйого;

3АЮдапородивФаресатаЗарувідТамари;аФарес породивЕсрома;аЕсромпородивАрама;

4ААрампородивАмінадава;аАмінадавпородив Наассона;аНаассонпородивСалмона;

5АСалмонпородивБузавідРахави;аБузпородив ОведавідРут;аОведпородивЄссея;

6АЄссейпородивДавидацаря;ацарДавидпородив Соломонавіднеї,щобуладружиноюУрія;

7АСоломонпородивРовоама;аРовоампородивАвію; аАвіяпородивАсу;

8АсапородивЙосафата;аЙосафатпородивЙорама;а ЙорампородивОзію;

9АОзіяпородивЙоатама;аЙоатампородивАхаза;а АхазпородивЄзекію;

10АЄзекіяпородивМанасію;аМанасіяпородив Амона;аАмонпородивЙосію;

11АЙосіяпородивЄхоніютайогобратів,коливони булипереселенідоВавилону.

12Іпіслятого,яквонибулиприведенідоВавилону, ЄхоніяпородивСалатіїля;аСалатіїлпородив Зоровавеля;

13АЗоровавельпородивАвіуда;аАвіудпородив Еліякима;аЕліякимпородивАзора;

14ААзорпородивСадока;аСадокпородивАхіма;а АхімпородивЕліуда;

15АЕліудпородивЕлеазара;аЕлеазарпородив Матфана;аМаттанпородивЯкова;

16АЯківпородивЙосипа,чоловікаМарії,відякої народивсяІсус,щозветьсяХристос.

17УсіхпоколіньвідАвраамадоДавидачотирнадцять поколінь;авідДавидадоВавилонськогопереселення чотирнадцятьпоколінь;івідпереселеннядоВавилону доХристачотирнадцятьпоколінь

18НародженняІсусаХриставідбулосятакимчином: колиЙогоматиМаріябулазарученазЙосипом,перш ніжвонизійшлися,виявилося,щовонавагітнавід СвятогоДуха

19ТодіЙосиф,їїчоловік,будучилюдиною справедливоюінебажаючипригадуватиїї,захотів таємновідпуститиїї

20Алеколивіндумавпроце,осьангелГосподній з’явивсяйомуувісні,кажучи:Йосипе,синуДавидів, небійсявзятидосебеМарію,дружинутвою,боте,що внійзачалося,єСвятогоДуха.

21Івонапородитьсина,ітидасийомуім'яІсус,бовін спаселюдейсвоїхвідїхніхгріхів 22Усецесталось,щобсправдилосьсказанеГосподом черезпророка,якийкаже:

23ОсьДівазавагітніє,іСинапородить,ідадутьЙому йменняЕммануїл,щовперекладіозначає:ЗнамиБог.

24ТодіЙосип,прокинувшисьзісну,зробив,якзвелів йомуангелГосподній,івзявдосебежінкусвою

25Інезнавїї,ажпокивонанепородиласвого первістка,івінназвавйомуім'яІсус

1КолиІсуснародивсяуВіфлеєміЮдейськомузаднів царяІрода,осьприйшлимудрецізісходудо Єрусалиму,

2кажучи:ДенародженийЦарЮдейський?боми бачилийогозорюнасході,іприйшлипоклонитися йому

3ПочувшицецарІрод,стривожився,азнимувесь Єрусалим

4І,зібравшивсіхпервосвящениківікнижниківнароду, запитавуних,демаєнародитисяХристос.

5Вонижсказалийому:УВіфлеєміЮдейському,бо такнаписаночерезпророка:

6Іти,Віфлеєме,вземліЮди,ненайменшийсеред князівЮди,бозтебевийдеНамісник,якийбуде правитинародомМоїмІзраїлем

7ТодіІрод,таємнопокликавшимудреців,ретельно випитавуних,окотрійгодиніз'явиласязірка 8ІвінпославїхдоВіфлеємуісказав:Ідітьірозвідайте пильнопродитятко;іколивизнайдетейого,повідомте мені,щобятакожмігприйтийпоклонитисяйому 9Вислухавшицаря,вонипішли;Іосьзірка,якувони бачилинасході,йшлапередними,ажпокиприйшлата йнесталанадмісцем,дебулоДитя

10Побачившизірку,вонизраділивеликоюрадістю 11Іколивониввійшливдім,вонипобачилиДитяткоз Марією,Йогоматір’ю,і,впавши,поклонилисяЙому; золото,іладан,ісмирну.

12І,отримавшиувісніпопередженнявідБога,щоб вонинеповерталисядоІрода,вониіншоюдорогою пішлидосвоєїкраїни.

13Іколивонивідійшли,осьАнголГосподнійз’явився Йосиповіувісні,кажучи:Устань,візьмиДитяткота матірЙого,івтікайдоЄгипту,ібудьтам,докияне скажутобі,боІродшукатимедитину,щобзнищитиїї 14Уставши,вінузявуночіДитяткойматірЙоготай пішовдоЄгипту.

15ІбувтамаждосмертіІрода,щобсправдилось сказанеГосподомчерезпророка,якийкаже:ЗЄгипту покликавЯсинаСвого.

16ТодіІрод,побачивши,щомудрецівисміюютьйого, дужерозгнівався,іпославповбивативсіхдітей,що булиуВіфлеємітавусіхйогооколицях,віддвохроків іменше,згіднозчас,проякийвінстараннозапитував умудреців

17Тодізбулосяте,щосказавпророкЄремія,якийкаже: 18УРамібувчутнийголос,голосіння,іплач,івелика скорбота;Рахільплачезасвоїмидітьми,інехоче втішитися,боїхнемає.

19КолижІродпомер,осьАнголГосподнійз’явився увісніЙосиповівЄгипті, 20кажучи:Устань,візьмиДитяткотаЙогоматір,та йдидоІзраїлевоїземлі,бопомерлиті,щошукали життяДитятка

21Івінустав,івзявДитяткойматірЙого,іприйшову землюІзраїлеву

22Колижвінпочув,щоАрхелайсправдіцарюваву ЮдеїнамісцісвогобатькаІрода,топобоявсятудипіти;

МАТВІЙ

але,отримавшиувісніпопередженнявідБога,він звернувубікусторониГалілеї.

23І,прийшовши,оселивсявмісті,щозветьсяНазарет, щобсправдилосьсказанечерезпророків:Назарянином Вінназветься.

РОЗДІЛ3

1ТимиднямиприйшовІванХреститель,проповідуючи впустиніЮдейській,

2Ікажуть:Покайтеся,бонаблизилосяЦарство Небесне

3Боцетой,прокогоговоривпророкІсая,кажучи: Голостого,хтоволаєвпустині:Приготуйтедорогу Господеві,вирівняйтестежкиЙому!

4ІтойжеІванмаводежузверблюжоговолосута шкірянийпояснастегнахсвоїх;ам'ясойогобула саранатадикиймед

5ТодівийшовдоньогоЄрусалим,івсяЮдея,івся околицяЙорданська,

6ІхрестилисявідньоговЙордані,сповідуючисвої гріхи.

7Алеколивінпобачивбагатьохфарисеївісадукеїв, щоприходилидоньогонахрещення,вінсказавїм:О родезміїне,хтонаказаввамутікативідмайбутнього гніву?

8Отож,учинітьгідніплодипокаяння: 9Інедумайтеговоритивсобі:Мимаємобатька Авраама,боякажувам,щоБогможезцьогокаміння піднятидітейАвраамові

10Атеперісокираприкоренідерев:томукожне дерево,щонеприноситьдоброгоплоду,будезрубане тавкинутеувогонь

11Ясправдіхрещувасводоюнапокаяння,алеТой, Хтоприйдезамною,сильнішийвідмене,ія недостойнийнестиЙоговзуття:Вінхреститимевас ДухомСвятимівогнем.

12Йоговіяловйогоруці,івінповністюочиститьсвоє гумно,ізбересвоюпшеницюдокомори;аполову спалитьвогнемневгасимим.

13ТодіприходитьІсусізГалилеїнаЙордандоІвана, щобхреститисявіднього

14Йоанжезаборонивйому,кажучи:Менітреба христитисявідтебе,атиприходишдомене?

15Ісусжесказавйомуувідповідь:Залиштепер,ботак належитьнамвиконативсюправду.Тодівінтерпів його

16Іохрестившись,Ісусзаразжевийшовізводи,іось небовідкрилосяпередНим,іпобачивВінДухаБожого, Якийсходив,якголуб,іспустивсянаНього 17Іосьголосізнебапромовив:ЦеСинМій Улюблений,щоЙогоЯвподобав.

РОЗДІЛ4

1ТодіІсусаДухповівупустелю,щобдиявол спокушавЙого.

2Іколивінпостивсорокднівісорокночей,він зголоднів

3ІколиспокусникприступивдоНього,вінсказав: ЯкщоТиСинБожий,скажи,щобцекаміннястало хлібом

4Вінжевідповівісказав:Написано:Нехлібомсамим будежитилюдина,алекожнимсловом,щовиходитьіз устБожих

5Тодідияволберейогодосвятогоміста,іставитьйого наверхівціхраму,

6ІкажедоНього:ЯкщоТиСинБожий,киньсядодолу, бонаписано:АнголамСвоїмВіннакажепроТебе,іна рукахпонесутьТебе,щобтиневдаривногусвою. протикаменю

7Ісуссказавйому:Зновунаписано:Неспокушай Господа,Богатвого

8ЗновудияволбереЙогонадужевисокугору,і показуєЙомувсіцарствасвітутаїхнюславу; 9Ікажедонього:Усецеядамтобі,якщотивпадеші поклонишсямені

10ТодіІсускажедонього:Відійди,сатано,бо написано:ГосподевіБоговітвоємупоклоняйсяіЙому одномуслужи 11ТодідияволпокинувЙого,іосьАнголиприйшлий служилиЙому

12ПочувшиІсус,щоІоаннукинутийув'язницю,пішов уГалілею.

13ІпокинувшиНазарет,вінприйшовіоселивсяв Капернаумі,щонаберезіморя,вмежахЗавулоната Нефталіма.

14Щобзбулосяте,щосказавпророкІсая,якийкаже: 15КрайЗавулоновийікрайНефталімовий,наберезі моря,заЙорданом,Галілеяпоган;

16Народ,щосидівутемряві,побачиввеликесвітло;і длятих,щосиділивобластійтінісмерті,світло засяяло.

17ЗтогочасупочавІсуспроповідуватийказати: Покайтеся,бонаблизилосьЦарствоНебесне

18І,проходячибіляморяГалілейського,Ісуспобачив двохбратів,Симона,щозвавсяПетром,таАндрія, братайого,щозакидалиневодавморе,бобули рибалки.

19Івінкажедоних:ІдітьзаМною,іЯзроблювас ловцямилюдей

20Івонизаразже,покинувшисіті,пішлизаНим.

21І,відійшовшизвідти,побачивдвохіншихбратів, Якова,синаЗеведеєвого,таІвана,братайого,учовніз батькомїхнімЗеведеєм,щолагодилисіті;івін покликавїх

22Івонинегайнопокинуликорабельісвогобатька,та йпішлизаним.

23ІходивІсусповсійГалілеї,навчаючивїхніх синагогах,іпроповідуючиЄвангелієЦарства,і зціляючивсякунедугутавсякунедугувлюдях

24ІславапроньогопішлаповсійСирії,івони приводилидоньоговсіххворих,якібулиохоплені різнимихворобамитамуками,ітих,щобулиодержимі дияволами,ітих,якібулибожевільними,ітих,що малипаралізовані;івінзціливїх

25ІйшлозаНимбезлічнародузГалілеї,із Десятимістя,ізЄрусалиму,ізЮдеї,із-заЙордану РОЗДІЛ5

1І,побачившинатовп,Вінзійшовнагору;іколиВін сів,підійшлидоНьогоучніЙого 2Івідкриввінустасвої,інавчавїх,кажучи:

3Блаженнівбогідухом,боїхнєЦарствоНебесне

4Блаженніплачучі,бовонибудутьутішені.

5Блаженнілагідні,бовониуспадкуютьземлю 6Блаженніголоднітаспрагненіправди,бовони наситяться.

7Блаженнімилосердні,бовонипомилуванібудуть

8Блаженнічистісерцем,бовонипобачатьБога

9Блаженнімиротворці,бовонисинамиБожими назвуться

10Блаженніпереслідуванізаправду,боїхнєЦарство Небесне

11Блаженніви,колиганьбитивасбудуть,і переслідуватимуть,інеправдивобудутьговоритина васусякелихечерезМене

12Радійтетавеселіться,бовеликавашанагородана небі,ботакгналипророків,щобулипередвами.

13Висільземлі,алеякщосільвтратитьсмак,то чимїїпосолити?відтепервононінащонегодиться,як тількибутивигнанимгеть,ібутитоптанимлюдьми.

14ВисвітлодлясвітуМісто,щостоїтьнагорі,не сховається

15Інезапалюютьсвічкутанеставлятьїїпідпосудину, аленасвічник;івонодаєсвітловсім,хтовдомі

16Таквашесвітлонехайсвітитьпередлюдьми,щоб вонибачиливашідобріділатапрославлялиОтця вашого,щонанебі

17Недумайте,щоЯприйшовпорушитиЗакончи Пророків:Янеприйшовпорушити,алевиконати.

18Істиннокажувам:докинеперейденебойземля,ані однайота,аніодначертанеперейдеізЗакону,докивсе незбудеться.

19Отже,хтопорушитьоднузцихнайменших заповідейінавчитьтаклюдей,тойнайменшим назветьсявЦарствіНебесному;ахтовиконаєта навчитьїх,тойвеликимназветьсявЦарствіНебесному 20Боякажувам,щоякщовашаправедністьне перевищитьправедностікнижниківіфарисеїв,вине ввійдетевЦарствоНебесне

21Вичули,щосказаностародавніми:Невбий;ахто вб'є,підлягатимесуду.

22АЯкажувам,щокожен,хтогніваєтьсянасвого братабезпричини,підлягаєсуду;ікожен,хтоскаже братовісвоєму:Рака,підпадаєпідраду;ахтоскаже: Нерозумний,будепідзагрозоюпекельноговогню

23Отже,якщотипринесешдарсвійдожертівника,і тамзгадаєш,щобраттвіймаєщосьпротитебе, 24Залиштамсвійдарпереджертівникомтайди; першепомирисязбратомсвоїм,апотімприйдиі принесисвійдар

25Погодьсяшвидкозпротивникомтвоїм,покитина дорозізним;щобпротивникневіддавтебесудді,а суддяневіддавтебеслугі,іщобтинебувукинутийдо в'язниці

26Істиннокажутобі:тиневийдешзвідти,докине заплатишостанньогофартингу

27Вичули,щосказаностародавніми:Нечини перелюбу!

28АЯкажувам,щокожен,хтодивитьсянажінкуз пожадливістю,тойужевчинивізнеюперелюбу своємусерці.

29Іколиправеокотвоєспокушаєтебе,вирвийоготай киньвідсебе,бокращетобі,щобзагинуводиніз членівтвоїх,аневсетілотвоєбуловкинутодопекла 30Іколиправицятвояспокушаєтебе,відітниїїйкинь відсебе,бокращетобі,щобзагинуводинізчленів твоїх,аневсетілотвоєбуловкинутедопекла

31Сказано:«Хтовідпуститьсвоюжінку,нехайдасть їйрозвідноголиста».

32АЯкажувам,щокожен,хтовідпускаєсвоюжінку, крімпричиниперелюбу,спонукаєїїдоперелюбу;іхто одружуєтьсязрозведеною,тойчинитьперелюб

33Зновувичули,щобулосказаностародавніми:Не присягайнеправдиво,алевиконуйпередГосподом клятвисвої

34АЯкажувам:неклянітьсязовсім;нінебом;боце престолБожий:

35Ніземлею;боцепідніжокЙогоногам:анічерез Єрусалим;боцемістовеликогокороля

36Інеклянисьсвоєюголовою,ботинеможешжодної волосинизробитибілоюабочорною

37Аленехайвашарозмовабуде:так,так;Ні,ні,бовсе, щобільшецього,походитьвідзла.

38Вичули,щосказано:Окозаоко,зубзазуб

39АЯкажувам:Непротивітьсязлу,алехтовдарить васпоправійщоцітвоїй,підставйомуйдругу.

40Іколихтозахочесудитисьзтобоютазабратитвій плащ,віддаййомуйтвійплащ

41Іхтозмуситьтебепройтимилю,ідизнимдві.

42Дайтому,хтопроситьутебе,іневідвертайсявід того,хтохочепозичитивтебе

43Вичули,щосказано:Любисвогоближньогоі ненавидьсвоговорога

44АлеЯкажувам:любітьсвоїхворогів, благословляйтетих,хтопроклинаєвас,робітьдобро тим,хтоненавидитьвас,імолітьсязатих,хто знущаєтьсянадвамитапереслідуєвас;

45ЩобвибулидітьмивашогоОтця,щонанебі,бо ВінвелитьСвоємусонцюсходитинадзлимий добрими,іпосилаєдощнаправеднихінанеправедних

46Боколивилюбитетих,хтолюбитьвас,якавам нагорода?хібаймитарінеоднакові?

47Іякщовивітаєтелишесвоїхбратів,щовиробите більшезаінших?хібанавітьмитарінетак?

48Тожбудьтедосконалі,якдосконалийОтецьваш Небесний РОЗДІЛ6

1Стережіться,щобмилостинівашоїнечинилиперед людьми,щобвонивасбачили;інакшенематимете нагородивідОтцявашого,щонанебі

2Тому,количинишмилостиню,несурмипередсобою, якроблятьлицеміривсинагогахінавулицях,щобїх

3Аколитичинишмилостиню,нехайнезнаєліварука

МАТВІЙ

щобїхбачилилюдиІстиннокажувам:вонимають своюнагороду.

6Ати,колимолишся,увійдидосвоєїкомірчини,і, зачинившидверісвої,помолисядоОтцясвого,щов таїні;іОтецьтвій,щобачитьтаємне,віддастьтобіявно.

7Аколимолитеся,неповторюйтемарно,якпогани,бо вонидумають,щобудутьпочутізабагатословіннясвоє 8Тожнебудьтеподібнимидоних,бознаєОтецьваш, чоговипотребуєте,першніжвипопроситевНього

9Тожмолітьсявитак:Отченаш,щоєсинанебесах, нехайсвятитьсяім'яТвоє!

10НехайприйдеЦарствоТвоєХайбудеволяТвоя,як нанебі,такіназемлі.

11Хлібнашнасущнийдайнамсьогодні

12Іпростинамдовгинаші,якімипрощаємо винуватцямнашим.

13Іневвединасуспокусу,алевизволинасвід лукавого,боТвоєєЦарство,ісила,іславанавіки Амінь.

14Боколивипрощатиметелюдямпровиниїхні,той ОтецьвашНебеснийпроститьвам:

15Колижвинепрощатиметелюдямїхніхпровин,той Отецьвашнепроститьвампровинваших

16Крімтого,колипостите,небудьтесумними,як лицеміри,бовониспотворюютьобличчясвої,щоб показуватилюдям,щопостятьІстиннокажувам:вони маютьсвоюнагороду

17Ати,колипостиш,намастисвоюголовуйумий своєлице;

18щобтинелюдямпоказувався,щопостиш,аОтцеві твоєму,щовтаємниці,іОтецьтвій,щобачитьтаємне, віддастьтобіявно

19Незбирайтесобіскарбівназемлі,демільтаіржа нищить,ідезлодіїпідкопуютьсяйкрадуть.

20Збирайтежсобіскарбинанебі,деніміль,нііржане нищить,ідезлодіїнепідкопуютьсяйнекрадуть

21Бодескарбваш,тамбудейсерцеваше.

22Світилодлятілаоко:колитвоєокобудечисте,то всетілотвоєбудесвітле

23Якщожокотвоєбуделихе,товсетілотвоєбуде темнеОтже,колисвітло,щовтобі,темрява,тоякаж цятемрява!

24Ніхтодвомпанамслужитинеможе:боабоодного будененавидіти,адругоголюбити;інакшевінбуде триматисяодного,азневажатимеіншогоНеможете служитиБоговіймамоні.

25ТомуЯкажувам:Нетурбуйтесяпросвоєжиття,що вибудетеїстичипити;анідлятілавашого,ущови зодягнетесьХібажиттянебільшевідїжі,атіловід одежі?

26Подивітьсянаптаствонебесне:вононесіє,нежне, незбираєвкомори;алеОтецьвашНебеснийгодуєїх. Хібавиненабагатокращізаних?

27Хтозвас,потурбувавшись,можедодатидосвого зростуодинлікоть?

28Ічомувидбаєтепроодяг?Погляньтенапольові лілеї,яквониростуть;нетрудяться,непрядуть, 29Алеякажувам,щонавітьСоломонувсійсвоїй славінеодягавсятак,якодназних

30Отже,якщоБогтакзодягаєпольовутраву,яка сьогодніє,азавтрабудевкинутавпіч,точинебільше Вінзодягневас,маловірні?

31Томунетурбуйтеся,кажучи:Щобудемоїсти?або Щобудемопити?або:Ущомизодягнемося?

32(Бовсьогоцьогошукаютьпогани),бознаєОтець вашНебесний,щовипотребуєтевсьогоцього.

33ШукайтежнайпершеЦарстваБожоготаправди Його;івсецебудедодановам

34Тожнедбайтепрозавтрашнійдень,бозавтрашній деньсампособіподбає.Доситьнаденьзлайого.

РОЗДІЛ7

1Несудіть,щобваснесудили

2Боякимсудомсудите,такимсудитимутьівас,іякою міроюміряєте,такоювідміряютьвам

3Ічоготидивишсянаскалкувоцібратасвого,а колодивоцівласномунезважаєш?

4Абояктискажешбратовісвоєму:Дайявийму заслінкузокатвого?іоськолодавтвоємувласному оці?

5Лицеміре,виймипершеколодузвласногоока;ітоді побачиш,яквийнятизаслінкузокабратасвого

6Невіддавайтесвятогопсамінекидайтеперлівсвоїх передсвинями,щобвонинепотопталиїхсвоїми ногами,і,обернувшись,нероздерливас

7Просіть,ібудевамдано;шукайтеізнайдете; стукайте,івідчинятьвам:

8Бокожен,хтопросить,отримує;ітой,хтошукає, знаходить;ітому,хтостукає,відчинять.

9Чиєсередвастакийчоловік,щосинйого,коли попроситьхліба,дастьйомукамінь?

10Абоколивінпопроситьриби,чидастьйомузмія? 11Отож,коливи,будучизлими,вмієтедобрідари даватисвоїмдітям,тотимбільшеОтецьваш,щона небі,дастьдобратим,хтопроситьуНього?

12Отже,усе,щобажаєте,щоблюдичиниливам,такі виробітьїм,боцеЗаконіПророки

13Увійдітьтіснимиворітьми,боширокітіворотай широкадорога,щоведедопогибелі,ібагатонею ходять

14Ботіснітіворотайтіснадорога,щоведедожиття,і малотаких,щознаходятьїї

15Стережітьсялжепророків,щоприходятьдовасв овечійшкурі,авсерединівонивовкихижі.

16ПоїхніхплодахпізнаєтеїхЧизбираютьвиноградіз терну,чифігизбудяків?

17Таккожнедобредеревородитьдобрийплід;а поганедеревородитьзліплоди

18Неможедобредеревородитизлихплодів,анізле деревородитидобрихплодів

19Кожнедерево,щодоброгоплодунеродить,буде зрубанейувогонькинуте

20Отже,поїхніхплодахвипізнаєтеїх.

21Некожен,хтокажедоМене:Господи,Господи, увійдевЦарствоНебесне;алетой,хтовиконуєволю МогоОтця,щонанебі 22Багато-хтоскажутьменітогодня:Господи,Господи,

МАТВІЙ

24Томукожного,хтослухаєцімоїсловатавиконуєїх, яуподібнюдочоловікамудрого,щозбудувавсвійдім наскелі

25Іпішовдощ,іприйшлиповені,іподуливітри,і налетілинатойдім;іневпав,бобувзаснованийна скелі

26Ікожен,хтослухаєцихмоїхслівіневиконуєїх, будеподібнийдонерозумногочоловіка,якийзбудував свійдімнапіску

27Іпішовдощ,іприйшлиповені,іподуливітри,і налетілинатойдім;івоновпало,івеликебулойого падіння

28Істалося,колиІсусзакінчивціслова,людибули здивованіЙогонаукою:

29Віннавчавїхяктой,хтомаєвладу,анеяк книжники.

РОЗДІЛ8

1КолиВінзійшовзгори,заНимпішоввеликий натовп

2Іосьпідійшовпрокаженийівклонивсяйому,кажучи: Господи,колихочеш,можешменеочистити

3ІпростягІсусруку,доторкнувсядоньогойсказав: Хочу!будьчистим.Інегайноочистиласяйогопроказа.

4ІкажейомуІсус:Дивись,нікомунекажи;алейди, покажисясвященикові,іпринесидар,щонаказавбув Мойсей,насвідченняїм.

5КолиІсусувійшовдоКапернауму,підійшовдоНього сотникіблагавЙого:

6Ікажучи:Господи,слугамійлежитьудома розслабленийітяжкомучиться

7ІкажейомуІсус:Яприйдуйзцілюйого

8Сотниквідповівісказав:Господи,янедостойний, щобТиувійшовпіддахмій,алескажилишеслово,і одужаєслугамій

9Боялюдинапідвладна,маюпідсобоювоїнів.Ікажу цьомучоловікові:Іди,івініде;аіншому:Прийди,і приходить;амоємуслузі:Зробице,івінробить

10Почувшице,Ісусздивувавсяісказавтим,щойшли заним:Істиннокажувам:нівІзраїліЯнезнайшов такоївеликоївіри

11ІЯкажувам,щобагатохтоприйдезісходута заходу,ісядезАвраамом,іІсаком,іЯковомуЦарстві Небесному

12Адітицарствабудутьвигнанігетьутемряву зовнішню:тамбудеплачіскрегітзубів

13ІсказавІсусдосотника:Іди;іяктиувірував,так нехайбудетобіІслугайоготієїжгодинизцілився

14ІколиІсусувійшовдодомуПетра,топобачивматір йоголежачу,хворунагарячку

15ІВіндоторкнувсядоїїруки,ігарячкапокинулаїї,і вона,вставши,прислуговувалаїм

16Колинаставвечір,привелидоНьогобагатьох біснуватих,іВінсловомсвоїмвигнавдухівізцілив усіхнедужих

17ЩобзбулосясказанечерезпророкаІсаю,якийкаже: Вінузявнашінемочійпоніснашіхвороби

18КолиІсуспобачивнавколоСебебагатонароду,то звелівпереплистинатойбік.

19Іпідійшоводинписарісказавйому:Учителю,я

20ІкажейомуІсус:Лисицімаютьнори,аптахи

21ІншийізЙогоучнівсказавЙому:Господи,дозволь меніспочаткупітийпоховатимогобатька.

22Ісусжесказавйому:ЙдизаМною;інехаймертві ховаютьсвоїхмертвих

23ІколиВінувійшовучовен,заНимпішлиЙогоучні. 24Іосьздійняласявеликабурянаморі,такщохвилі покриваликорабель,аВінспав

25ІпідійшлидоНьогоучніЙого,ірозбудилиЙого, кажучи:Спасинас,Господи,гинемо!

26Ікажедоних:Чоговилякливі,маловірні?Тодівін уставізаборониввітраміморю;інаставвеликий спокій

27Людиждивувалися,кажучи:Хтоцетакий,що навітьвітриймореслухаютьсяйого?

28Іколивінперейшовнатойбік,україну Гергесенську,зустрілийогодвоєодержимихбісами, щовиходилизгробниць,дужелюті,такщоніхтоне мігпройтитієюдорогою

29Іосьвонизакричали,кажучи:ЩоТобідонас,Ісусе, СинуБожий?Типрийшовсюдимучитинасраніше часу?

30Атамдалековіднихпаслосявеликестадосвиней. 31ТожбісиблагалиЙого,кажучи:ЯкщоТинас виженеш,тодозвольнампітивстадосвиней 32Ісказавїм:Ідіть.І,вийшовши,вониввійшливстадо свиней,іосьувесьстадсвинейкинувсязкручівморе, ізагинувуводі

33Апастухиповтікали,іпішливмісто,ірозповіли провсе,іпроте,щосталосязодержимимидемонами 34ІосьусемістовийшлоназустрічІсусу,і,побачивши Його,благалиЙого,щобпішовізїхніхкраїв.

РОЗДІЛ9

1Івінувійшовучовен,іпереплив,іприбувусвоє місто

2ІосьпринеслидоНьогорозслабленого,щолежавна ложіІІсус,побачившиїхнювіру,сказав розслабленому:Сину,будьбадьорим;прощаютьсятобі гріхитвої.

3Іосьдеякізкнижниківсказаливсобі:Він богохульствує

4ІІсус,знаючиїхнідумки,сказав:длячоговидумаєте лихевсерцяхсвоїх?

5Бочилегшесказати:Прощаютьсятобігріхитвої?чи сказати:встаньіходи?

6Алещобвизнали,щоСинЛюдськиймаєвладуна земліпрощатигріхи,(потімкажедорозслабленого:) Устань,візьмиложесвоєтайдидодомусвого. 7Івставвін,іпішовдосвогодому 8Анарод,побачившице,здивувавсяіпрославивБога, щодавтакувладулюдям 9ІколиІсусвиходивзвідти,побачивчоловіка,на

11Фарисеї,побачившице,сказалиЙогоучням:Чому вашУчительїстьізмитникамитагрішниками?

12Почувшице,Ісуссказавїм:Лікаряпотребуютьне здорові,ахворі.

13Авипідітьінавчіться,щозначить:Милосердяхочу, анежертви,боЯприйшовзакликатинеправедних,а грішниківдопокаяння

14ТодіпідійшлидоНьогоучніІванайсказали:Чому мийфарисеїпостимочасто,аТвоїучнінепостять?

15ІсказавїмІсус:чиможутьвесільнідітисумувати, докизнимимолодий?алеприйдутьдні,коливідних візьмутьмолодого,ітодібудутьпостити

16Ніхтонеприкладаєшматкановоїтканинидостарої одежі,боте,щокладеться,щобнаповнитиїї, відриваєтьсявідодежі,ідіркастаєщегіршою 17Іневливаютьмолодоговинавстарібурдюки, інакшебурдюкирозіб'ються,івиновитече,ібурдюки пропадуть;алевливаютьновевиновновібурдюки,і зберігаєтьсятейінше.

18Коливінговоривцедоних,осьодинначальник підійшові,вклонившисьйому,сказав:Дочкамоявже вмерла,алеприйдийпокладинанеїрукутвою,івона оживе

19ІвставІсус,іпішовслідомзаним,ійогоучні

20Іосьжінка,щодванадцятьроківхворіланакровотік, підійшлаззадуйдоторкнуласядокраюодежіЙого

21Бовонасказалавсобі:Колиятількидоторкнусядо йогоодежі,ябудуздорова.

22АІсусобернувсяй,побачившиїї,сказав:Дочко, потішся!віратвояспаслатебеІжінкатієїгодини одужала.

23ІколиІсусувійшовдодомуправителя,іпобачив співаківінарод,щошумів,

24Вінжесказавїм:Відступіться,бослужницяне вмерла,аспитьІвонинасміхалисязнього

25Колижнародвигнали,вінувійшовівзявїїзаруку,і служницявстала.

26Ірозійшласяславапроцеповсійтійземлі

27ІколиІсуспішовзвідти,двоєсліпцівішлизаНим, кричачитакажучи:СинуДавидів,помилуйнас!

28Іколивінувійшовдодому,підійшлидонього сліпці,іІсуссказавїм:Віритеви,щояможуце зробити?ВонисказалиЙому:Так,Господи!

29ТодіВіндоторкнувсядоїхніхочейісказав:Нехай будевамповірівашій!

30Івідкрилисяїмочі;ІсуворонаказувавїмІсус, кажучи:Глядіть,щобніхтонедовідався!

31Авони,відійшовши,рознеслипроньогославупо всійтійкраїні

32Коливонивиходили,осьпривелидоНьогонімого, одержимогодемоном

33Іколидияволбуввигнаний,німийзаговорив,і натовпдивувався,кажучи:НіколитакоговІзраїліне було

34Афарисеїказали:Вінвиганяєдемонівсилоюкнязя бісівського

35ІходивІсусповсіхмістахіселах,навчаючивїхніх синагогах,іпроповідуючиЄвангеліюЦарства,і зцілюючивсякухворобутавсякунедугувлюдях

36Побачившижнатовпи,змилосердивсянадними,бо вонизнесилилисьірозпорошилися,яквівці,щоне

37ТодіВінкажедоучнівСвоїх:Жнивсправдібагато,

РОЗДІЛ10

1І,покликавшиСвоїхдванадцятьохучнів,Віндавїм владупротинечистихдухів,щобвиганятиїхізціляти всякунедугутавсякухворобу

2Осьіменадванадцятьохапостолів;ПершийСимон, щозветьсяПетро,таАндрій,братйого;Яків,син Зеведеїв,іІван,братйого; 3ПилипіВарфоломій;ФомаімитарМатвій;Якова, синаАлфея,іЛеббея,щозвавсяТадей; 4СимонКананіттаЮдаІскаріот,якийтакожзрадив Його

5ЦихдванадцятьохІсуспославінаказавїм,кажучи: Нейдітьнадорогудопоган,івжоднемісто самарійськеневходьте

6АлейдітькращедозагублениховецьдомуІзраїля 7Ідучи,проповідуйте,кажучи:НаблизилосьЦарство Небесне

8Недужихзцілюйте,прокаженихочищуйте,мертвих воскрешайте,демоніввиганяйте:дармоотримали, даромдавайте

9Некладітьнізолота,нісрібла,німідіувашігаманці, 10Аніторбинадорогу,анідвоходеж,анівзуття,ані палиці,бовартийробітниксвоєїїжі

11Івбудь-якемісточимістечко,доякогобвине прийшли,розпитуйте,хтовньомугідний;ісидітьтам, покинепідетезвідти

12Іколививходитевдім,вітайтейого

13Іякщодімбудегідний,нехайвашмирзійдена нього,аякщовіннебудегідний,нехайвашмир повернетьсядовас

14Іхтонеприймевасінепослухаєвашихслів,то, виходячиздомучимістатого,обтрусітьпорохізніг ваших

15Істиннокажувам:КраюСодомуйГоморрибуде легшевденьсуду,ніжтомумісту

16ОсьЯпосилаювас,яковецьсередвовків:отже, будьтемудрі,якзмії,іневинні,якголуби.

17Алестережітьсялюдей,бовонивіддадутьвассудам ібичуватимутьвасусвоїхсинагогах

18ІприведутьвасдоправителівіцарівзаМене,на свідченняпротинихіпоган

19Колижвидадутьвас,недумайте,якіщоговорити, ботієїжгодиниданобудевам,щоговорити

20Боневиговорите,алеДухОтцявашогоговоритьу вас

21Івидастьбратбратанасмерть,абатькодитину,і повстанутьдітинасвоїхбатьків,івб'ютьїх 22Івасбудутьненавидітивсізаім'яМоє,алехто витерпитьдокінця,тойспасеться

23Колижбудутьваспереслідувативцьомумісті,то втікайтевінше,боістиннокажувам:необійдетеви

25Доситьучневібути,якйоговчитель,аслузі,якйого пан.ЯкщогосподарядомуназвалиВельзевулом,то тимбільшейогодомашніхзватимуть?

26Томунебійтесяїх,бонемаєнічогозакритого,щоне булобвідкрито;ісховався,щонестаневідомо.

27ЩоЯвамговорювтемряві,теговорітьприсвітлі,і щонавухопочуєте,тепроповідуйтенадахах

28Інебійтесятих,хтовбиваєтіло,адушівбитине може,абільшебійтесятого,хтоможеідушу,ітіло погубитивпеклі

29Хібанедвагоробціпродаютьсязагрошик?іжодна знихневпаденаземлюбезОтцявашого

30Аваміволоссянаголовівсепораховано.

31Тожнебійтеся,видорожчівідбагатьохгоробців

32Отже,кожного,хтовизнаєменепередлюдьми,того визнаюйяпередОтцеммоїм,щонанебі.

33АхтовідречетьсяМенепередлюдьми,того відречусьіЯпередОтцемМоїм,щонанебі

34Недумайте,щояприйшовмирпринестиназемлю: немирприйшовяпринести,алемеча

35БоЯприйшоврозділитичоловіказйогобатьком,і дочкузїїматір'ю,іневісткузїїсвекрухою.

36Іворогилюдинібудутьїїдомашні

37Хтолюбитьбатькачиматірбільше,ніжМене,той Мененедостойний;іхтолюбитьсиначидочкубільш, ніжМене,тойМененедостойний

38Іхтонебересвогохрестатанейдезамною,тойне гідниймене.

39Хтозбережедушусвою,тойпогубитьїї,ахто погубитьдушусвоюзарадиМене,тойзнайдеїї

40Хтовасприймає,менеприймає,ахтоменеприймає, приймаєТого,хтопославмене

41Хтоприймаєпророкавім'япророка,отримає нагородупророчу;іхтоприймаєправедникавім'я праведника,тойотримаєнагородуправедницьку 42Ікожен,хтонапоїтьодногозцихмалихтільки чашкоюхолодноїводивім’яучня,істиннокажувам, вінжоднимчиномневтратитьсвоєїнагороди РОЗДІЛ11

1Істалося,колиІсусзакінчивнаказуватисвоїм дванадцятьомучням,вінпішовзвідтинавчатита проповідувативїхніхмістах

2КолиІванпочувув'язниціпроділаХриста,топослав двохізсвоїхучнів,

3Ісказавдонього:Чититой,хтомаєприйти,чи іншогонамчекати?

4Ісусвідповівісказавїм:ІдітьірозкажітьІванові зновуте,щовичуєтейбачите

5Сліпіпрозрівають,кривіходять,прокажені очищаються,глухічують,мертвівоскресають,а біднимпроповідуєтьсяЄвангеліє

6Іблаженний,хтонеспокуситьсячерезмене 7Іколивонивідійшли,Ісуспочавговоритидонароду проІвана:Щодивитисяходилививпустиню?Очерет, розхитанийвітром?

8Алещовивийшлиподивитися?Чоловік,одягненийу м'якийодяг?осьті,щоносятьм’якийодяг,уцарських палатах.

9Алещовивийшлиподивитися?Пророк?так,кажу вам,ібільше,ніжпророк

10Боцетой,прокогонаписано:ОсьЯпосилаюСвого

11Поправдікажувам:міжнародженимижінкамине

ЦарствіНебесномубільшийвіднього

12ІвідднівІванаХрестителяаждониніЦарство Небеснетерпитьнасильство,інасильникиздобувають йогосилою

13БовсіпророкийзаконпророкувалидоІвана 14Іякщовиприйметеце,цеІлля,якиймавприйти 15Хтомаєвуха,щобслухати,нехайслухає!

16Аледокогоуподібнюцейрід?Цеподібнедодітей, якісидятьнабазарахікличутьсвоїхтоваришів, 17Ікажучи:Миграливамнасопілці,авине танцювали;миоплакуваливас,авинеридали.

18БоприйшовІван,щонеїстьінеп’є,авоникажуть, щовньомудемон

19ПрийшовСинлюдський,якийїстьіп’є,авони кажуть:осьлюдинаненажерайп’яниця,другмитаріві грішниківАлемудрістьвиправдовуєтьсядітьмиїї 20Тодівінпочавдокорятимістам,уякихбуло здійсненобільшістьЙогомогутніхсправ,зате,що вонинепокаялися:

21Горетобі,Хоразіне!горетобі,Віфсаїдо!боякбив ТирійСидонівчинилисячудеса,щоввасчинилися,то вонидавнобужепокаялисяуверетітавпопелі

22Алекажувам:ТирутаСидонулегшебудевдень суду,ніжвам

23Ати,Капернауме,щоаждонебапіднісся,допекла зійдеш;боякбивСодомівчинилисячуда,щовтобі вчинилися,товінстоявбиаждоцьогодня

24Алеякажутобі,щоземліСодомськійбуделегшев деньсуду,ніжтобі.

25ТогочасуІсусвідповівісказав:ДякуюТобі,Отче, Господинебаіземлі,щоТисховавцевідмудрихі розумних,авідкривнемовлятам.

26Так,Отче,ботакбуловгодноТобі

27УсепереданеменівідОтцямого,ініхтонезнає Сина,крімОтця;ініхтонезнаєОтця,крімСина,ітого, комуСинхочевідкрити

28ПрийдітьдоМене,усіструдженітаобтяжені,іЯвас заспокою.

29ВізьмітьярмоМоєнасебе,інавчітьсявідМене;бо ятихийісмиреннийсерцем,ізнайдетеспокійдушам своїм.

30Боярмомоєлюбе,ітягармійлегкий

1УтойчасІсуспроходивусуботучереззбіжжя;аучні Йогозголодніли,почализриватиколоссятаїсти.

2Фарисеї,побачившице,сказалиЙому:ОсьучніТвої роблятьте,чогонегодитьсяробитивсуботу

3Вінжесказавїм:Хібавинечитали,щозробивДавид, колизголодніввінтаті,щобулизним?

4ЯквінувійшовудімБожийіївхлібипоказні,яких

МАТВІЙ

7Якбижвизнали,щозначить:Милосердяхочу,ане жертви,тонезасудилибневинних.

8БоСинЛюдськийГосподьісуботньогодня 9І,вийшовшизвідти,Вінувійшовдоїхньоїсинагоги.

10Іосьбувчоловікізсухоюрукою.ІспиталиЙого, кажучи:Чигодитьсялікувативсуботу?щобвони моглизвинуватитийого

11Ісказаввіндоних:Хтобудесередвас,щоматиме однувівцю,іякщовонавпадевямусуботньогодня, віннесхопитьїїтаневитягне?

12Наскількижлюдинакращавідвівці?Томуце законноробитидобревсуботнідні

13Тодівінкажедочоловіка:простягнисвоюруку.І вінпростягнувйого;івінбуввідновленийцілим,які інший

14Тодіфарисеї,вийшовши,зробилинарадупроти Нього,якЙогопогубити

15ТаІсус,довідавшисьпроце,відійшовзвідтиІза Нимпішоввеликийнатовп,іВінусіхуздоровив.

16ІзаборонивїмневиявлятиЙого:

17Щобзбулосяте,щосказавпророкІсая,якийкаже:

18ОсьМійслуга,якогоЯвибрав;мійкоханий,щов ньомувподобавдушумою,Япокладунаньогодуха мій,івінявитьсудпоганам

19Віннебудесваритисьінекричати;ініхтонепочує Йогоголосунавулицях

20НадломленоїочеретиниВіннезламатиме,ільону, щодимить,непогасить,ажпокинепошлесудуна перемогу

21Інаім'яЙогобудутьнадіятисяпогани

22ТодіпривелидоНьогобіснуватого,сліпогойнімого, іВінзціливйого,такщосліпийінімийзаговориві прозрів

23Іввесьнароддивувавсяйговорив:Чиценесин Давидів?

24Фарисеїж,почувшице,сказали:Вінневиганяє демонів,яктількисилоюВельзевула,князябісівського.

25ІІсус,знаючиїхнідумки,сказавїм:Кожнецарство, розділеневсобі,спустошить;ікожнемісточидім, розділенийсамусобі,невстоїть,

26Іякщосатанавиганяєсатану,вінрозділивсясаму собі;яктодівстоїтьйогоцарство?

27ІякщоЯсилоюВельзевулавиганяюдемонів,то чиєюсилоювиганяютьїхдітиваші?томувонибудуть вашимисуддями

28КолижЯДухомБожимвиганяюдемонів,то прийшлодовасЦарствоБоже

29Абоякможехтосьувійтивдімсильногота пограбуватийогомайно,якщоспершунезв’яже сильного?апотімвінзіпсуєйогобудинок

30Хтонезімною,тойпротимене;ахтонезбираєзі мною,тойрозсипається.

31Томуякажувам:усякийгріхібогохульствобуде прощенолюдям,алехулапротиСвятогоДуханебуде прощеналюдям

32ІколихтоскажесловопротиСинаЛюдського,йому проститься;аколихтоскажепротиДухаСвятого,не проститьсяйомунівцьомусвіті,нівмайбутньому

33Абозробітьдереводобриміплідйогодобрим;або зробітьтак,щобдеревобулопоганиміплідйого поганим,бодеревопізнаєтьсяпоплодуйого

34Родезміїне,якможетеви,будучизлими,говорити добре?боте,чимповносерце,говорятьуста.

35Добралюдиназдоброїскарбницісерцявиносить добре,азлалюдиназлихоївиноситьлихе.

36АлеЯкажувам,щозакожнемарнеслово,яке скажутьлюди,вонидадутьвідповідьуденьсуду

37Бочерезсловасвоїтибудешвиправданий,ічерез словасвоїтибудешзасуджений.

38Тодідеякізкнижниківтафарисеїввідповіли, кажучи:Учителю,бажаємознаквідтебепобачити

39Вінжесказавїмувідповідь:Рідлукавийі перелюбнийшукаєознаки;інебудеданойомуознаки, крімознакипророкаЙони.

40БоякЙонабувтридніітриночівчеревікита;так будеСинЛюдськийтриднійтриночівсерціземлі 41МужіНіневіїпостанутьнасудізцимпоколіннямі засудятьйого,бовонипокаялисячерезпроповідьЙони; іосьтутбільшийвідЙони

42Південнацарицяпостаненасудізродомцимі засудитьйого,бовонаприйшлазкраюземлі,щоб послухатимудрістьСоломона;іосьтутбільшийвід Соломона.

43Колинечистийдухвийдезлюдини,тоблукає безводнимимісцями,шукаючивідпочинку,тане знаходить.

44Тодівінкаже:Явернусьдосвогодому,звідкия вийшов;іколивінприходить,тознаходитьйого порожнім,виметениміприкрашеним.

45Тодівініде,іберезсобоюсіміншихдухів, лютішихзасебе,івонивходятьіживутьтам,іостаннє томучоловіковігіршезаперше.Таксамобудеізцим лукавимпоколінням

46КолиВінщепромовлявдонароду,осьматиЙогота братиЙогостоялинадворі,бажаючипоговоритизНим.

47ТодіхтосьсказавЙому:ОсьматиТвояібратиТвої стоятьнадворі,бажаючипоговоритизТобою

48Вінжевідповівісказавтому,хтойомусказав:Хто моямати?ахтомоїбрати?

49І,простягнувширукуСвоюнаучнівСвоїх,сказав: ОсьматиМояібратиМої!

50БохтобудевиконувативолюОтцяМого,щонанебі, тойМенібрат,ісестра,імати

РОЗДІЛ13

1ТогождняІсусвийшовіздомуйсівнаберезіморя. 2Ізібралосядоньогобагатонароду,такщовін увійшовучовенісів;івсяюрбастояланаберезі. 3ІВінбагатоговоривїмупритчах,кажучи:Ось вийшовсіячсіяти;

4Іколивінсіяв,деякізернавпалипридорозі,і налетілиптахитайполасувалиїх.

5Деяківпалинакам'янистімісця,денебулобагато землі,ізаразжевиросли,боземлянебулаглибока 6Іколизійшлосонце,вониобгоріли;ічерезте,щоне маликореня,вонизасохли

7Аіншівпалиміжтерен;ітеренвиріс,ізаглушивїх. 8Іншіжупалинадобруземлюіпринеслиплід:однів сторазів,іншівшістдесят,аіншівтридцятьразів 9Хтомаєвуха,щобслухати,нехайслухає. 10ІпідійшлиучнійсказалиЙому:Чогоговоришдо нихпритчами?

МАТВІЙ

11Вінвідповівісказавїм:Бовамданопізнати таємниціЦарстваНебесного,аїмнедано.

12Бохтомає,томудасться,івінпомножиться,ахто немає,відтогозаберетьсяйте,щовінмає.

13Томуговорюдонихпритчами:бовони,бачачи,не бачать;і,слухаючи,нечуютьінерозуміють

14ІвнихсповнюєтьсяпророцтвоІсаї,якеговорить: Слухомпочуєте,інезрозумієте;іочимавипобачите,і непобачите

15Бозагрубілосерцецьогонароду,івухайогоне чують,іочісвоївонизаплющили;щобколисьвонине побачилисвоїмиочима,інепочулисвоїмивухами,іне зрозумілисвоїмсерцем,іненавернулися,іЯзціливїх.

16Аочівашіблаженні,бобачать,івухаваші,бо чують

17БоістинноЯкажувам,щобагатопророківі праведнихбажалипобачитите,щовибачите,іне бачили;іпочутите,щовичуєте,аленечули 18Тожпослухайтепритчупросіяча.

19Колихтосьслухаєсловоцарстватанерозумієйого, тодіприходитьнечестивийізабираєпосіяневйого серці.Цетой,щопосіявпридорозі.

20Алетой,хтопосіянийнакам'янистихмісцях,цетой, хтослухаєсловоівідразузрадістюприймаєйого;

21Тавіннемаєкоренявсобі,аледовгостоїть,боколи настаєутискчипереслідуваннячерезслово,він спокушається

22Посіяневтерниніцетой,хтослухаєслово;ітурбота процейсвіт,іоманливістьбагатствазаглушаютьслово, івоностаєбезплідним

23Апосіяневдобруземлюцетой,хтослухаєсловоі розумієйого;якатакожприноситьплідіприносить: одневстораз,іншевшістдесят,іншевтридцятеро

24ІншупритчуподавВінїм,кажучи:ЦарствоНебесне подібнедочоловіка,якийпосіявдобренасіннянаполі своєму

25Алеколилюдиспали,прийшовйоговорогіпосіяв кукільміжпшеницею,тайпішов

26Алеколилезовирослоідалоплід,тодіз'явився такожкукіль.

27Тодіприйшлислугигосподарятайсказалийому: Пане,чинедобренасіннятипосіявнаполісвоєму?

звідкижуньогокукіль?

28Вінсказавїм:цезробивворогСлугисказалийому: Тожхочеш,щобмипішлийпозбиралиїх?

29Алевінсказав:Ні;Щоб,вибираючикукіль,вине виривализниміпшениці

30Нехайростетейіншеразомаждожнив,авчас жнивяскажуженцям:Зберітьпершекукільізв’яжіть їхуснопи,щобспалитиїх,апшеницюзберітьдомоєї комори

31ІншупритчуподавВінїм,кажучи:ЦарствоНебесне подібнедогірчичногозерна,якевзявчоловікіпосіяв наполісвоєму

32Воно,справді,найменшезусіхнасіння,алеколи воновиростає,воностаєнайбільшимсередтрав,істає деревом,такщоптахинебесніприлітаютьіночуютьна йогогілках

33ІншупритчусказавВінїм;ЦарствоНебеснеподібне дозакваски,якужінкавзялатайпоклалавтриміри муки,ажпокивсеневкисло

34УсецепромовлявІсусдонародупритчами;ібез

закладинсвіту.

36ТодіІсус,відпустившинатовп,увійшовдодому,і підійшлидоНьогоучніЙого,кажучи:Роз’яснинам притчупрокукільнаполі.

37Вінвідповівісказавїм:СіячдобрезерноєСин Людський;

38Полесвіт;добренасіннядітицарства;акукіль дітилукавого;

39Ворог,щоїхпосіяв,цедиявол;жнивакінець світу;аженці-цеангели

40Томущокукільзбираютьіспалюютьувогні;так будейнаприкінціцьогосвіту.

41Синлюдськийпошлесвоїхангелів,івонизберутьіз йогоцарствавсе,щоображає,ітих,хточинить беззаконня;

42Івкинеїхувогненнупіч:тамбудеплачіскрегіт зубів

43Тодіправеднізасяють,яксонце,уцарствісвого ОтцяХтомаєвухаслухати,нехайслухає

44ЗновуЦарствоНебеснеподібнедоскарбу, захованоговполі;якулюдина,знайшовши,ховає,із радостійде,іпродаєвсе,щомає,ікупуєтеполе

45ЗновуЦарствоНебеснеподібнедокупця,щошукає гарнихперлів.

46Він,знайшовшиоднудорогоціннуперлину,пішові продавусе,щомав,ікупивїї

47ЗновуЦарствоНебеснеподібнедосіті,закинутоїв море,ізібраноговсякогороду

48Коливіннаповнився,вонивитяглинаберег,ісіли,і зібралихорошівпосудини,апоганівикинули.

49Такбуденаприкінцісвіту:вийдутьангелий відділятьнечестивихіз-поміжправедних,

50Івкинеїхувогнянупіч:тамбудеплачіскрегіт зубів

51КажеїмІсус:Чизрозумілививсеце?КажутьЙому: Так,Господи!

52ТодіВінсказавїм:Томукоженкнижник,навчений проЦарствоНебесне,подібнийдогосподаря,що виноситьзісвоєїскарбниціновейстаре.

53Істалося,колиІсусзакінчивціпритчі,Вінпішов звідти

54ІколиВінприбувуБатьківщинуСвою,навчавїху їхнійсинагозі,такщовонидивувалисяйказали:Звідки вНьоготакамудрістьіцімогутності?

55Хібаценесинтеслі?хібайогоматинезветься Марія?ійогобрати,Яків,іЙосія,іСимон,іЮда?

56Асестрийогочиневсізнами?Звідкижуцього чоловікавсеце?

57ІспокусилисянаньогоАлеІсуссказавїм:Небуває пророкабезпошани,хібащовсвоїйбатьківщинітав своємудомі

58Івінневчинивтамбагатьохчудесчерезїхнюневіру РОЗДІЛ14

1УтойчасІродтетрархпочувпроІсусовуславу,

2Ісказавсвоїмслугам:ЦеІванХреститель;він воскресізмертвих;ітомумогутніділавиявляютьсяв ньому

3БоІродсхопивІвана,зв'язавйоготапосадиву в'язницюзаІродіаду,жінкусвогобратаПилипа.

4БоІвансказавйому:Негодитьсятобіматиїї

5Іхотівубитийого,алебоявсянароду,бовважали йогозапророка.

6КолижбувденьнародженняІрода,дочкаІродіади танцювалапередними,ісподобаласяІроду

7Післячоговінізклятвоюпообіцявдатиїйусе,чого вонапопросить

8Авона,навченаматір'юсвоєю,сказала:Даймені сюдиголовуІванаХрестителянаблюді

9Ізасмутивсяцар,алезарадиприсягитатих,що сиділизнимзастолом,вінзвеліввіддатиїй.

10Іпославвін,івідтявІвановіголовуув'язниці

11Іпринеслиголовуйогонамисці,ідалидівчині,а вонапринеслаїїсвоїйматері.

12Іприйшлийогоучні,івзялитіло,іпоховалийого,і пішли,ісповістилиІсуса

13Почувшипроце,Ісусвідпливзвідтичовному безлюднемісценасамоті;алюди,почувшипроце, пішлизаНимпішкизміст

14ІІсус,вийшовши,побачивбезлічлюдей,і змилосердивсянадними,ізціливїхніххворих

15Колижнаставвечір,приступилидоНьогоучні Його,кажучи:Тутпустельнемісце,ічасужеминулий; відпустинатовп,щобвонипішлипоселахікупили собіїжі

16АлеІсуссказавїм:Нетребаїміти;дайтеїмїсти.

17АвоникажутьЙому:Маємотуттількип'ятьхлібіві двірибини

18Вінсказав:Принесітьїхменісюди.

19Івінзвелівлюдямсістинатраві,івзявп’ятьхлібів,і двірибини,і,поглянувшинанебо,поблагословив, поламавідавхлібисвоїмучням,аучнінародові..

20Івсівониїли,інаситилися,інабрализалишків дванадцятьповнихкошиків

21Атих,щоїли,булоблизькоп'ятитисяччоловіків, крімжіноктадітей

22ІзаразжеІсусзмусивСвоїхучнівсістивчовені випередитиЙогонатойбік,покиВінвідпустить натовп

23І,відпустившинарод,Вінзійшовнагору помолитисянасамоті;аколинаставвечір,Вінбувтам сам

24Ачовенбувужепосередморя,йогокидалихвилі, бовітербувсупротивний

25АочетвертійсторожіночіІсуспішовдоних,ідучи поморю

26Учніж,побачивши,щовінідепоморю,злякалисяй сказали:Цедух;івоникричаливідстраху

27Ісусженегайнопромовивдоних,кажучи:Будьте бадьорі!цея;небійся

28ПетрожсказавЙомуувідповідь:КолицеТи, Господи,скажименіприйтидоТебеповоді.

29Івінсказав:ХодиІколиПетровийшовізчовна,він пішовповоді,щобпітидоІсуса

30Алеколивінпобачивсильнийвітер,тозлякався;і, почавшитонути,закричав,кажучи:Господи,спаси мене!

31ІзаразжеІсуспростягруку,схопивйогоісказав йому:Маловірний,чомутизасумнівався?

32Іколивониввійшливчовен,вітерущух

33Тодіті,щобуливчовні,підійшлиівклонилися Йому,кажучи:ТисправдіСинБожий.

34І,перепливши,прийшливземлюГенісаретську

35Іколилюдитогомісцядізналисяпронього,вони розіслалиповсійтійкраїнінавколо,іпринеслидо ньоговсіххворих;

36ІблагалиЙого,щобтількидоторкнулисядокраю одежіЙого,івсі,хтоторкнувся,одужали

РОЗДІЛ15

1ТодіприйшлидоІсусакнижникитафарисеї,щобули зЄрусалиму,кажучи:

2ЧомуТвоїучніпереступаютьпереданнястарших?бо вонинемиютьрук,колиїдятьхліб

3Вінжевідповівісказавїм:Чомуйвипорушуєте заповідьБожусвоїмпереданням?

4БоБогнаказав,кажучи:Шануйсвогобатькатаматір, і:Хтопроклинаєбатькачиматір,нехайсмертюпомре.

5Авикажете:Хтоскажесвоємубатьковіабосвоїй матері:Цедар,чимбиятобіпослужив

6Інешануйсвогобатькачисвоєїматері,вінбуде вільнийТакимчиномвизробилизаповідьБожу недійсноюсвоєютрадицією

7Лицеміри,добрепророкувавпровасІсая,кажучи: 8Цейнароднаближаєтьсядоменесвоїмиустами,і шануєменесвоїмиустами;алеїхнєсерцедалековід мене.

9Тамарношануютьмене,навчаючинаук,заповідей людських

10ІВінпокликавнародісказавїм:Слухайтей розумійте!

11Нете,щовходитьвуста,сквернитьлюдину;алете, щовиходитьізуст,оскверняєлюдину.

12ТодіпідійшлиЙогоучнійсказалиЙому:Чизнаєш Ти,щофарисеї,почувшицеслово,спокусилися?

13Вінжевідповівісказав:Кожнарослина,яку посадивнеОтецьмійнебесний,будевикорінена 14Залиштеїх:вонисліпівождісліпихАякщосліпий сліпоговеде,обидвавпадутьуяму.

15ТодіПетровідповівісказавЙому:Пояснинамцю притчу

16ІсказавІсус:Чийвищенерозумієте?

17Хібавищенерозумієте,щовсе,щовходитьдовуст, ідевчеревойвикидаєтьсяназовні?

18Алете,щовиходитьізуст,виходитьізсерця;івони оскверняютьлюдину

19Боізсерцявиходятьзлідумки,убивства,перелюби, розпуста,крадіжки,неправдивісвідчення,богозневаги, 20Цете,щоопоганюєлюдину,алеїстинемитими рукаминеопоганюєлюдину

21ТодіІсуспішовзвідтийвідійшовдооколицьТируй

22ІосьжінказХанаанувийшлазтихсамихкраїві

24Вінжевідповівісказав:Япосланийтількидо загиблиховецьдомуІзраїля.

25ТодівонапідійшлаівклониласяЙому,кажучи: Господи,допоможимені!

26Вінжевідповівісказав:Неличитьвідібратихлібу дітейікинутипсам

27Авонасказала:Правду,Господи,алепсиїдять крихти,щопадаютьзістолуїхніхгосподарів.

28ТодіІсусвідповівісказавїй:Ожінко,великавіра твоя,нехайбудетобі,якхочешІоздоровиласядонька їїтієїсамоїгодини

29ІпішовІсусзвідти,інаблизивсядоморя Галілейського;ізійшовнагору,ісівтам.

30ІприйшлодоНьогобагатонароду,маючизсобою кульгавих,сліпих,німих,каліктабагатьохінших,і кидалиїхдонігІсуса;івінзціливїх:

31Такдивувавсянатовп,бачачи,щоніміговорять, калікиздорові,кривіходятьісліпібачать,і прославлялиБогаІзраїля.

32ТодіІсуспокликавСвоїхучнівісказав:ШкодаМені людей,бовонивжетридніперебуваютьприМені,іне маютьчогоїсти,іневідпущуїхголодними,щобне знесилилисьудорозі

33Учніжсказалийому:звідкинамупустиністільки хліба,щобнагодуватистількинароду?

34ІкажеїмІсус:Скількимаєтехлібів?Авонисказали: Сімікількарибок

35Ізвелівлюдямсістиназемлю.

36І,взявшисімхлібівіриби,віддавподяку,поламаві давучням,аучнінародові

37Івсівониїли,інаситилися,інабрализламаного м'яса,щозалишилося,сімповнихкошиків

38Атих,щоїли,булочотиритисячічоловіків,крім жіноктадітей.

39Івін,відпустившинатовп,сівучовеніприбуву межіМагдалини

РОЗДІЛ16

1Прийшлитакожфарисеїзсаддукеями,і,спокушаючи, просилиЙого,щобВінпоказавїмзнаменнязнеба

2Вінжесказавїмувідповідь:колинастаневечір,ви кажете:будепогода,бонебочервоне.

3Авранці:Сьогоднібуденегода,бонебочервонета сповільненеОви,лицеміри,виможетерозпізнати обличчянеба;алечинеможетевирозрізнитиознаки часу?

4Рідлукавийіперелюбнийшукаєознаки;інебуде данойомуознаки,крімознакипророкаЙониІвін залишивїх,іпішов

5КолиучніЙогоперейшлинатойбік,тозабуливзяти хліба.

6ТодіІсуссказавїм:Стережітьсязакваски фарисейськоїтасаддукейської

7Івониміркувалиміжсобою,кажучи:Цетому,щоми невзялихліба

8Ісус,збагнувшице,сказавїм:«Маловіри,чому міркуєтеміжсобою,щохлібаневзяли?»

9Хібавищенерозумієтейнепам'ятаєтепроп'ять хлібівнап'ятьтисяч,іскількикошиківвизібрали?

10Аніпросімхлібівначотиритисячі,аскільки кошиківвизібрали?

11Якжевинерозумієте,щоЯнепрохлібказаввам, щобвиостерігалисяфарисейськоїтасаддукейської закваски?

12Тодівонизрозуміли,щоВіннаказавїмостерігатися нехлібноїзакваски,аленаукифарисейськоїта саддукейської

13КолиІсусприбувумежіКесаріїФилипової,Він запитавСвоїхучнів,кажучи:Закоголюдивважають Мене,СинаЛюдського?

14Авонисказали:Однікажуть,щотиІванХреститель, іншіІлля;іінші,Єремія,абоодинізпророків 15Вінкажедоних:АвизакогоМенемаєте?

16АСимонПетровідповівісказав:ТиХристос,Син БогаЖивого

17АІсусвідповівісказавйому:Благословеннийти, Симоне,синеЙонин,бонеплотьікроввідкрилитобі це,алеМійОтець,щонанебі

18ІЯтакожкажутобі,щотиПетро,інаційскеліЯ збудуюСвоюЦеркву;іпекельніворотанеподолають його

19Ідамтобіключівідцарстванебесного,іщоти зв’яжешназемлі,тебудезв’язаненанебі;іщоти розв’яжешназемлі,терозв’язанебуденанебі 20ТодіВіннаказавСвоїмучням,щобнікомунеказали, щоВінІсусХристос.

21ЗтогочасуІсуспочавпоказуватиСвоїмучням,що ЙомуналежитьпітидоЄрусалиму,ібагато постраждативідстарших,іпервосвящеників,і книжників,ібутивбитим,ітретьогоднявоскреснути 22ТодіПетро,взявшиЙого,почавдокорятиЙому, кажучи:НехайнебудеТобі,Господи!

23Вінже,обернувшись,сказавПетру:Відійдивід мене,сатано!

24ТодіІсуссказавсвоїмучням:колихтохочейтиза мною,нехайзречетьсясамогосебе,візьмесвійхресті йдезамною

25Бохтохочесвоєжиттязберегти,тоййогопогубить, ахтозаМенепогубитьсвоєжиття,тойзнайдейого 26Боякакористьлюдині,коливоназдобудевесьсвіт, адушісвоїйзанапастить?абощодастьлюдинавзамін задушусвою?

27БоСинЛюдськийприйдеуславіОтцяСвогоз АнголамиСвоїми;ітодівінвіддастькожномузгідноз йоговчинками

28Істиннокажувам:Єдеякізтих,хтотутстоїть,що незазнаютьсмерті,ажпокинепобачатьСина Людського,щойдевЦарствіСвоїм

РОЗДІЛ17

1АчерезшістьднівбереІсусПетра,ЯковатаІвана, братайого,іведеїхнависокугорунаодинці, 2Іпреобразивсяпередними,іобличчяЙогозасяяло, яксонце,аодежаЙогосталабілою,яксвітло

3Іосьз’явилисяїмМойсейтаІлля,щорозмовлялиз

6Почувшице,учнівпалинаобличчясвоїтадуже злякалися.

7ІпідійшовІсус,доторкнувсядонихісказав:Устаньі небійтеся!

8Іпіднявшиочісвої,вонинікогонепобачили,крім одногоІсуса

9Іколивонисходилизгори,Ісуснаказавїм,кажучи: Нікомунерозповідайтепроцевидіння,ажпокиСин Людськийневоскреснезмертвих

10ІспиталиЙогоучні,кажучи:Чомужкнижники кажуть,щоІллямаєприйтипершим?

11ІІсусвідповівісказавїм:Іллясправдіприйде першимівідновитьусе.

12Алекажувам,щоІллявжеприйшов,івонине впізналийого,алезробилизним,щохотілиТаксамо йСинЛюдськийпостраждаєвідних.

13Тодіучнізрозуміли,щоВінговоривїмпроІвана Хрестителя

14Іколивониприйшлидонароду,підійшовдонього одинчоловік,упавпереднимнавколішкитайсказав:

15Господи,змилуйсянадмоїмсином,бовін божевільнийідужезасмучений,бочастовогоньпадає, ачастоуводу

16Іяпривівйогодотвоїхучнів,івонинезмоглийого вилікувати.

17ТодіІсусвідповівісказав:Ороденевірнийі розбещений,докиЯбудузвами?докитерпітимутебе? приведітьйогодоменесюди.

18ІІсусзаборонивдияволу;івінвийшовізнього,і одужаладитинатієїжгодини

19ТодіучніпідійшлидоІсусанаодинційсказали: чомуминемоглийоговигнати?

20ІсказавїмІсус:Черезвашуневіру,боістиннокажу вам:якщовиматиметевіру,якгірчичнезерно,ви скажетеційгорі:Перенесисьзвідситуди;івонобуде видалено;ідляваснебуденічогонеможливого

21Алецейрідневиходить,яктількимолитвоюта постом

22ІколивониперебуваливГалілеї,Ісуссказавїм:Син Людськийбудевиданийурукилюдей.

23Івб'ютьЙого,ітретьогодняВінвоскреснеІїм булонадзвичайношкода

24ІколивониприбулидоКапернауму,підійшлидо Петраті,щоотримувалиданину,ісказали:Чиваш учительнеплатитьданини?

25Вінкаже:Так.Іколивінувійшовдодому,Ісус перешкодивйому,кажучи:Яктобіздається,Симоне?З когоземніцаріберутьмиточиданину?власнихдітей чичужих?

26КажеЙомуПетро:ЗчужихКажейомуІсус:Тоді дітивільні

27Але,щобминеобразилиїх,підитидоморя,закинь гачка,івізьмипершурибу,якавпаде;іколити відкриєшйогоуста,тизнайдешшматокгрошей:візьми тайдайїмзаменеізасебе РОЗДІЛ18

1ТогожчасупідійшлиучнідоІсуса,кажучи:Хто найбільшийуЦарствіНебесному?

2ІпокликавІсусмалудитину,іпоставивїїпосеред них,

3Ісказав:Істиннокажувам:якщоненавернетесьіне станете,якдіти,неввійдетевЦарствоНебесне. 4Отже,хтовпокориться,якцядитина,тойнайбільший уЦарствіНебесному.

5Іхтоприймеоднутакумалудитинувмоєім’я,той приймаємене

6Ахтоспокуситьодногозмалихцих,щовіруютьу Мене,томукращебулоб,щобповісилийомунашию жорнайутопилийоговморськійглибині

7Горесвітовічерезспокуси!боповиннобутитак,щоб спокусиприйшли;алегоретомучоловікові,відякого спокусаприходить!

8Тому,якщотвоярукааботвояногаспокушаєтебе, відітниїхівідкиньвідсебе:кращетобіувійтивжиття недолугимабокаліченим,ніжматидвірукичидві ногибутивкиненимувічнийвогонь.

9Іколитвоєокоспокушаєтебе,вирвийоготайкинь відсебе:кращетобізоднимокомувійтивжиття,ніж іздвомаочимабутивкиненимупекловогняне.

10Стережіться,щобвинепогордувалижоднимізцих малих;боЯкажувам,щонанебіїхніангелизавжди бачатьобличчяМогоОтця,щонанебі.

11БоСинЛюдськийприйшовспастите,щозагинуло 12Яквидумаєте?Якщохтосьматимесотнюовець,і одназнихзаблукає,точинезалишитьвіндев’яносто дев’ятьінепідевгори,інешукатимету,щозаблукала?

13Іякщовінзнайдеїї,істиннокажувам,вінтішиться тієювівцеюбільше,ніждев’яностодев’ятьма,щоне заблукали

14ТакіОтцявашого,щонанебі,немаєволі,щоб загинуводинізмалихцих.

15Аякщозгрішитьпротитебебраттвій,топідий скажийомупровинуміжсобоюйнимсамим:якщовін послухаєтебе,тотипридбавбратасвого.

16Колижвінтебенепослухає,товізьмизсобоюще одногоабодвох,щобустамидвохчитрьохсвідків утвердилосякожнеслово.

17Іякщовінзанедбаєпослухатиїх,скажицецеркві; алеякщовінзанехтуєпослухатицеркву,нехайбудевін тобі,якпоганинімитар.

18Істиннокажувам:усе,щозв’яжетеназемлі,буде зв’язаненанебі;іщорозв’яжетеназемлі,буде розв’язаненанебі.

19Зновукажувам,щоякщодвоєзваспогодятьсяна земліпробудь-якуріч,проякувонипроситимуть,то будеїмвідМогоОтця,щонанебі.

20Бодедвоєчитроєзібранівмоєім’я,тамясередних 21ТодіПетропідійшовдоНьогойсказав:Господи, скількиразівмійбратзгрішитьпротимене,іяпрощу йому?досемиразів?

22КажейомуІсус:Некажутобідосемиразів,адо сімдесятиразпосеми.

23ТомуЦарствоНебеснеподібнедоодногоцаря,який хочезважатинасвоїхслуг

24Іколивінпочаврахуватися,привелидонього

26Тодіслугавпавівклонивсяйому,кажучи:Потерпи мені,Господи,іятобівсевіддам

27Тодіпанзмилосердивсянадтимрабом,івідпустив його,іпростивйомуборг.

28Алетойсамийслуга,вийшовши,знайшоводногозі своїхтоваришів,щобуввиненйомустопенсів,і наклавнаньогоруки,івзявйогозагорло,кажучи: Віддаймені,щовинен!

29Івпавтоваришйогодонігйого,іблагавйого, кажучи:Потерпимені,іятобівсевіддам.

30Алевіннезахотів,апішовіпосадивйогодо в'язниці,ажпокиневіддастьборг

31Тожколийоготовариші-слугипобачили,що сталося,вонидужезасмутилися,іприйшлита розповілисвоємупановіпровсе,щосталося.

32Тодійогопан,післятогояквінпокликавйого, сказавйому:Оти,лукавийрабе,япростивтобівесь тойборг,ботижадавмене.

33Чижітобінеслідбулозмилосердитисянадсвоїм товаришем,якязмилосердивсянадтобою?

34Ірозгнівавсяйогопан,івіддавйогомучителям,аж покивінневіддастьусього,щоналежалойому 35ТаксамойОтецьмійнебеснийучинитьвам,якщо непроститекоженбратовісвоємувідсерцясвого.

РОЗДІЛ19

1Істалося,колиІсусскінчивціслова,Вінвийшовіз ГалілеїтаприбувумежіЮдеїзаЙордан;

2Ійшовзанимвеликийнатовп;івінзціливїхтам.

3ПриступилидоНьогойфарисеї,спокушаючиЙого,і казалиЙому:Чидозволеночоловіковізусякої причинирозлучатисязжінкоюсвоєю?

4Вінжесказавїмувідповідь:Хібавинечитали,що Той,Хтостворивїхспочатку,створивїхчоловікомі жінкою,

5Ісказав:Покинетомучоловікбатькайматірі пристанедожінкисвоєї,істанутьдвоєоднимтілом?

6Томувонивженедвоє,алеоднетіло.Отже,щоБог з’єднав,людинанехайнерозлучає

7ВоникажутьЙому:ЧомужМойсейзвелівдати розводовийлистівідпуститиїї?

8Вінкажедоних:Мойсейчереззакам’янілістьваших сердецьдозволиввамрозлучитисязвашимижінками, алеспочаткунебулотак.

9АЯвамкажу:кожен,хторозведетьсяздружиною своєю,хібазаблуд,іодружитьсязіншою,тойчинить перелюб;іхтоодружитьсязрозведеною,тойчинить перелюб

10КажутьЙомуучніЙого:Колитакасправачоловіка зжінкою,тонедобреодружуватися

11Вінжесказавїм:Невсісприймаютьцьогослова, крімтих,комувонодано

12Боєдеякіскопці,щотакнародилисязутроби матерісвоєї;ієдеякіскопці,якихлюдизробили скопцями;ієскопці,щосамісебезробилископцями дляЦарстваНебесногоХтоможеприйняти,нехай прийме

13ТодіпривелидоНьогодітей,щобВінпоклавнаних рукийпомолився,аучнізаборонялиїм 14Ісусжесказав:Пустітьдітейінезабороняйтеїм приходитидоМене,ботакихЦарствоНебесне. 15ІВін,поклавшинанихруки,пішовзвідти

16ІосьхтосьпідійшовісказавЙому:Учителюдобрий, щоменізробитидоброго,щобматижиттявічне?

17Ісказавйому:Чоготиназиваєшменедобрим?нема благого,крімодного,себтоБога;алеколихочеш увійтивжиття,дотримуйсязаповідей.

18Кажейому:Яке?Ісуссказав:Невбивай,Нечини перелюбу,Некради,Несвідчинеправдиво, 19Шануйсвогобатькайматірсвою,ілюбиближнього свого,яксамогосебе

20Кажедоньогоюнак:Усецеязберігзмолоду,чого меніщебракує?

21Ісуссказавйому:«Колихочешбутидосконалим, піди,продаймаєтоксвійіроздайубогим,іматимеш скарбнанебі;іприходьійдизаМною»

22Почувшицеслово,юнаквідійшовзасмучений,бо маввеликімаєтки.

23ТодіІсуссказавсвоїмучням:Істиннокажувам,що важкобагатомуввійтивЦарствоНебесне

24Ізновукажувам:легшеверблюдупройтикрізь голчиневушко,ніжбагатомуввійтивЦарствоБоже 25Почувшице,учніЙогодужездивувалися,кажучи: Хтожможеспастися?

26Ісусже,глянувшинаних,промовивдоних:Для людейценеможливо;алезБогомвсеможливо

27ТодіПетровідповівісказавйому:Осьмипокинули всейпішлизаТобою;щомитодіматимемо?

28ІсказавїмІсус:Поправдікажувам,щови,які пішлизаМною,підчасвідродження,колиСин ЛюдськийсяденапрестоліСвоєїслави,витакож сидітиметенадванадцятипрестолах,судячи дванадцятьплеменБожих.Ізраїль.

29Ікожен,хтозалишивдоми,абобратів,абосестер, абобатька,абоматір,абожінку,абодітей,абоземлі, зарадиіменіМого,отримаєсторицеюіуспадкуєвічне життя

30Алебагатопершихбудутьостанніми;іостанні будутьпершими.

РОЗДІЛ20

1БоЦарствоНебеснеподібнедогосподаря,що вийшоврано-вранцінайнятиробітниківдосвого виноградника.

2І,домовившисьізробітникамиподинаріюнадень, пославїхусвійвиноградник

3Івийшоввінблизькотретьоїгодини,іпобачивінших, щостоялибезділанаринку,

4Ісказавїм:Ідітьівиувиноградник,івсе,щодобре,я вамдамІвонипішлисвоєюдорогою

5Зновувінвийшовблизькошостоїтадев'ятоїгодини,і зробивтесаме

6Аблизькоодинадцятоїгодинивінвийшов,ізнайшов інших,щостоялибезділа,ікажедоних:Чоговистоїте тутувесьденьбезділа?

7Кажутьйому:БоніхтонасненайнявКажеїм:Ідітьі

МАТВІЙ

10Колижприйшлиперші,вонидумали,щобільше отримають;івонитакожотрималикоженпенній.

11І,отримавшице,вонинарікалинагосподарядому, 12кажучи:Ціостанніпрацювалилишеоднугодину,і Тизрівнявїхізнами,щознеслитягаріспекудня.

13Вінжевідповіводномузнихісказав:«Друже,яне роблютобінічогопоганого,чинезакопійкути погодивсязімною?

14Візьмите,щомаєш,ійди,ядамцьомуостанньому, якітобі

15Чинедозволеноменіробитизісвоїм,щохочу?Чи твоєоколихе,боядобрий?

16Такбудутьостанніпершими,апершіостанніми,бо багатопокликаних,алемаловибраних

17ІпіднявшисьдоЄрусалиму,Ісусдорогоюрозділив дванадцятьохучнівісказавїм:

18ОсьмийдемовЄрусалим;іСинЛюдськийбуде виданийпервосвященикамікнижникам,івони засудятьЙогонасмерть,

19ІвидадутьЙогопоганамнаглум,інабичування,і нарозп'яття,ітретьогодняВінвоскресне

20ТодіприступиладоНьогоматиЗеведеєвихдітейіз своїмисинами,вклоняючисьЙомуйпросячичогосьу Нього

21Ісказаввіндонеї:Чоготихочеш?Вонакажедо нього:Дай,щобцідвамоїсинисиділи,одинправоруч відтебе,адругийліворучуцарствітвоєму

22АІсусвідповівісказав:Незнаєте,чогопросите.Чи можетевипитичашу,якуЯбудупити,іхриститися хрищенням,якимЯхрищуся?Воникажутьйому: Можемо.

23Івінкажедоних:ВисправдібудетепитиМою чашуіохриститесьхрещенням,якимЯхрищуся,але сидітиправоручіліворучМененевідмене,алецебуде данотим,длякогоцеприготовленовідМогоОтця

24Іколидесятеропочулице,вониобурилисянаобох братів.

25Ісусжепокликавїхісказав:Визнаєте,щокнязі народівпануютьнадними,авельможіпануютьнад ними.

26Алеміжваминехайнебудетак,алехтохочебути більшимміжвами,нехайбудевамслугою;

27Іхтохочебутипершимміжвами,нехайбудевам слугою

28ТаксамойСинЛюдськийприйшовненате,щоб Йомуслужили,ащобпослужити,івіддатижиттяСвої яквикупзабагатьох

29ІколивонивиходилизЄрихону,занимйшов великийнатовп

30Іосьдвоєсліпих,щосиділипридорозі,почувши, щоІсуспроходить,закричали,кажучи:Помилуйнас, Господи,СинуДавидів!

31Інароддокорявїм,щобвонимовчали,алевонище дужчекричали,кажучи:Помилуйнас,Господи,Сину Давидів!

32АІсусзупинився,покликавїхісказав:Щохочете, щобЯвамзробив?

33КажутьЙому:Господи,нехайвідкриютьсянашіочі

34ТодіІсусзмилосердивсянадними,ідоторкнувсядо їхніхочей,ізаразпрозрілиїхніочі,івонипішлиза Ним

1ІколивонинаблизилисядоЄрусалимуіприйшлидо Віффагії,догориОливної,тодіІсуспославдвохучнів, 2ісказавїм:Ідітьусело,щонавпротивас,ізараз знайдетеприв’язануослицютаослязнею;відв’яжіть їхіприведітьдомене

3Іколихтоскажевамщось,вискажете:вонипотрібні Господу;ізаразжевідправитьїх

4Усецесталося,щобсправдилосьсказанепророком, якийкаже:

5СкажітьдоньціСіону:ОсьЦартвійідедотебе, лагідний,ісидитьнаослітаосляті,ослячому.

6Іпішлиучнітазробили,якзвелівїмІсус,

7Іпривелиослайосля,іпоклалинанихсвійодяг,і посадилийогонаних.

8Ідужевеликийнатовпстеливсвійодягнадорозі; іншізрізалигілкиздеревістелилидорогу

9Анарод,щойшовпопередутапозаду,вигукував, кажучи:ОсаннаСинуДавидовому!Благословенний, Хтойдевім’яГосподнє!Осаннаввишніх

10ІколивінприбувдоЄрусалиму,усемісто здригнулося,кажучи:Хтоце?

11Анародсказав:ЦеІсус,пророкізНазарету Галілейського.

12ІввійшовІсусдохрамуБожого,івигнавусіх,хто продававікупувавухрамі,іперекинувстоли міняльниківісидінняпродавцівголубів, 13Ісказавїм:Написано:Діммійдомоммолитви назветься;авизробилизньогопечерурозбійників 14ІприступилидоНьоговхрамісліпітакриві;івін зціливїх

15Іколипервосвященикитакнижникипобачиличуда, якіВінучинив,ідітей,щоволаютьухрамітакажуть: ОсаннаСинуДавидовому!вонибулидуже незадоволені,

16Ісказавйому:Чуєш,щовониговорять?ІІсуссказав їм:Так;хібавиніколинечитали:Зустнемовляті немовлятТивчинивхвалу?

17Івін,покинувшиїх,вийшовізмістадоВіфанії;івін заночувавтам

18Авранці,повертаючисьдоміста,вінзголоднів

19І,побачившипридорозісмоковницю,вінпідійшов донеї,інічогонезнайшовнаній,окрімтількилистя,і сказавдонеї:Нехайвідтепернатобінебудеплоду навіки.Ізаразфіговедеревовсохло.

20Учніж,побачившице,здивувалисяйсказали:Як скорофіґоведеревовсохло!

21Ісусвідповівісказавїм:Поправдікажувам:якщо виматиметевіруйнесумніватиметеся,винетільки зробитете,щозробленозфіговимдеревом,алейякщо

22Івсе,чоготількипопроситевмолитвізвірою,

25Іоановехрещеннязвідкибуло?знебачивідлюдей?

Іміркуваливониміжсобою,кажучи:Якщоскажемо:з неба,вінскаженам:чомужвийомунеповірили?

26Алеякщомискажемо:Відлюдей;боїмосянароду; бовсівважаютьІваназапророка.

27ІвідповілиІсусовітасказали:НезнаємоАВін сказавїм:ІЯвамнескажу,якоювладоюцечиню

28Алещовидумаєте?Водногочоловікабулодвоє синів;івінприйшовдопершогойсказав:Сину,іди сьогодніпрацювативмоємувинограднику

29Вінвідповівісказав:Нехочу,алепотімрозкаявсяі пішов

30Івінпідійшовдодругого,ісказавтаксамо.Авін відповівісказав:Яйду,пане!Інепішов

31Хтознихдвохвиконавволюсвогобатька?Вони кажутьйому:Перший.КажеїмІсус:Поправдікажу вам,щомитарітарозпусницівипереджаютьвасу ЦарствоБоже

32БоІванприйшовдовасдорогоюправедності,івине повірилийому,амитникитаблудниціповірилийому,і ви,побачившице,непокаялисяпотім,щобповірити йому.

33Послухайтеіншупритчу:Буводингосподар,який посадиввиноградник,іобгородивйогонавколо,і викопавуньомучавило,ізбудуваввежу,івіддавйого виноградарям,іпішовудалекийкрай

34Іколинаблизивсячасплодів,вінпославсвоїхслуг довиноградарів,щобвонивзялиплоди.

35Івиноградарі,схопившийогослуг,побилиодного,а іншоговбили,аіншогопобиликамінням

36Зновупославвініншихрабівбільше,ніжперших,і вонивчинилизнимитаксамо

37Аленарештівінпославдонихсвогосина,кажучи: Поклонятьсясинамого.

38Алевиноградарі,побачившисина,сказалиміж собою:Цеспадкоємець;ходімо,уб'ємойогота заволодіємойогоспадщиною.

39Ісхопилийого,івигнализвиноградника,івбили

40Колижприйдепанвиноградника,щовінзробить тимвиноградарям?

41Воникажутьйому:Вінжалюгіднознищитьтих нечестивихлюдейівіддастьсвійвиноградникіншим виноградарям,якібудутьвіддаватийомуплодиусвій час

42КажеїмІсус:ХібавиніколинечиталивПисанні: Камінь,якийвідкинулибудівничі,тойставголовою наріжного:цевідГоспода,івонодивневочахнаших?

43Томукажувам:ЦарствоБожевідберетьсявідвасі будеданонароду,якийприноситьплодийого

44Ікожен,хтовпаденацейкамінь,розіб’ється,ана коговінупаде,тогорозітріть

45Апервосвященикитафарисеї,почувшийогопритчі, зрозуміли,щовінпронихговорить

46Колижнамагалисянакластинаньогоруки,то боялисянароду,бовважалийогозапророка РОЗДІЛ22

1Ісусвідповівізновупромовивдонихпритчами,і сказав:

2ЦарствоНебеснеподібнедоодногоцаря,щовінчав свогосина,

3Іпославсвоїхслугпокликатизапрошенихнавесілля,

4Зновупославвініншихслуг,кажучи:Скажіть

5Алевонинезважилинацейпішли,одиннаферму свою,аіншийдоторгівлі.

6Арештасхопилайогослуг,образилаїхівбила

7Алеколицарпочувпроце,вінрозгнівався,івін пославсвоївійська,ізнищивтихубивць,іспаливїхнє місто

8Тодівінкажедосвоїхслуг:Весілляготове,але запрошенінебулигідні

9Тожідітьнадороги,і,когознайдете,кличтена весілля.

10Івийшлитіслугинадороги,ізібраливсіх,кого знайшли,ізлих,ідобрих,івесіллябулонаповнене гостями.

11Іколицарувійшовподивитисянагостей,то побачивтамчоловіка,щонебувувесільнійодежі

12Ікажейому:Якти,друже,увійшовсюди,немаючи весільноговбрання?Івінонімів

13Тодіцарсказавдослуг:Зв'яжітьйомурукийноги,і візьмітьйогогеть,ікиньтейоговтемрявукрайню;там будеплачіскрегітзубів

14Бобагатопокликаних,алемаловибраних

15Тодіфарисеїпішлийрадилися,якбивплутатиЙого вслово

16ІпослалидоНьогосвоїхучнівзіродіанами,кажучи: Учителю,мизнаємо,щоТиправдивийіправдиво навчаєшшляхуБожого,інідокогонезважаєш,боТи незважаєшнаобличчялюдей

17Тожскажинам:яктобіздається?Чигодиться даватиданинукесарю,чині?

18АлеІсус,побачившиїхнюзлочестивість,сказав: Чогови,лицеміри,Менеспокушаєте?

19ПокажітьменіданинуІвонипринеслийому динарій

20Ікажедоних:Чийцеобразінапис?

21КажутьЙому:КесаревеТодівінкажедоних:Тож віддайтекесаревекесареве;ідляБогате,щоєБожим 22Почувшиціслова,вониздивувалися,залишили Йоготайпішли

23ТогождняприйшлидоНьогосадукеї,якікажуть, щонемавоскресіння,ізапиталиЙого:

24Сказавши:Учителю,Мойсейсказав:якщохтось помре,немаючидітей,тойогобратодружитьсязйого жінкоюівідродитьпотомствобратовісвоєму

25Буложунассемеробратів:іперший,одружившись, помері,немаючидітей,залишивжінкусвоюбратові своєму.

26Таксамойдругий,ітретійаждосьомого

27Анарештіпомерлайжінка

28Отож,увоскресіннікомузсемивонабуде дружиною?бовсівонималиїї

29Ісусвідповівісказавїм:Випомиляєтеся,незнаючи Писання,анісилиБожої

30Боувоскресіннініженяться,нізаміжвиходять,а перебувають,якангелиБожінанебі.

31Апровоскресіннямертвиххібавинечитали сказаноговамБогом:

32ЯБогАвраама,іБогІсака,іБогЯкова?Богнеє Богоммертвих,аБогомживих.

33Почувшице,народдивувавсянауціЙого

34Фарисеїж,почувши,щовінзмусивсаддукеїв замовкнути,зібралисяразом.

35Тодіодинізних,якийбувзаконником,запитав Його,спокушаючиЙого,ісказав:

36Учителю,яканайбільшазаповідьузаконі?

37Ісуссказавйому:«ЛюбиГосподаБогасвоговсім серцемсвоїм,івсієюдушеюсвоєю,івсімсвоїм розумом»

38Цепершаівеликазаповідь

39Адругаподібнадонеї:Любиближньогосвого,як самогосебе

40Нацихдвохзаповідяхтримаєтьсявесьзаконі пророки.

41Колифарисеїзібралися,Ісусзапитавїх:

42Кажучи:ЩовидумаєтепроХриста?чийвінсин?

Воникажутьйому:СинДавидів.

43Кажедоних:ЯкжеДавидудусіназиваєЙого Господом,кажучи:

44СказавГосподьГосподевімоєму:Сидиправоруч Мене,докиЯнепокладуТвоїхворогівпідніжкомніг Твоїх?

45Отже,якщоДавидназиваєЙогоГосподом,тоякВін йомусин?

46Ініхтонемігвідповістийомуніслова,ініхтоне наважувавсязтогоднязапитуватийогобільше.

РОЗДІЛ23

1ТодіІсуссказавдонародутадоучнівСвоїх, 2кажучи:Книжникитафарисеїсидятьнасидінні Мойсея:

3Отже,усе,щовонискажутьвамзберігати,виконуйте йвиконуйтеаленеробітьзаїхнімиділами,бовони говорятьтанероблять.

4Бовонизв'язуютьтягаріважкійнестерпні,і покладаютьїхнаплечілюдей;алесамівонийпальцем неповорухнуть.

5Алевсісвоїділавонироблятьдлятого,щобїх бачилилюди:вонирозширюютьсвоїфілактеріїта розширюютькраїсвогоодягу,

6Ілюбітьгорішнікімнатинабенкетах,іпершімісцяв синагогах,

7Івітаннянаринках,іщоблюдиназивалийого: Учителю,Учителю!

8Алевиненазивайтесявчителями,боодинувас Учитель,Христос;івсівибрати

9Ібатькомненазивайтенікогоназемлі,боодинувас Отець,щонанебі

10Іненазивайтесявчителями,боодинувасУчитель–Христос

11Анайбільшийміжваминехайбудевамслугою

12Ікожен,хтопідноситься,будепринижений;ітой, хтовпокориться,будепіднесений

13Алегоревам,книжникитафарисеї,лицеміри!Бови зачиняєтеЦарствоНебеснепередлюдьми,анісаміне входите,анітим,хтовходить,недозволяєте 14Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови поїдаєтедомивдовицьінавигляддовгомолитеся,

15Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови

16Горевам,проводирісліпі,щоговорите:«Колихто поклянетьсяхрамом,тонічого;ахтоклянеться золотомхраму,тойборжник!

17Нерозумнітасліпі,бощобільше:золоточихрам, щозолотоосвячує?

18Іколихтопоклянетьсяжертівником,ценічого;а хтопоклянетьсядаром,щонаньому,тойвинний

19Нерозумнітасліпі,бощобільше:дарчижертівник, щодаросвячує?

20Отже,хтоклянетьсяжертівником,клянетьсянимі всім,щонаньому

21Іхтоклянетьсяхрамом,клянетьсяниміТим,Хтов ньомуживе

22Іхтоклянетьсянебом,клянетьсяпрестоломБожимі Тим,Хтосидитьнаньому.

23Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови платитедесятинузм’яти,анісутакмину,іопустили важливішіречізакону,правосуддя,милосердятавіру: цевиповиннібулиробити,інезалишатиіншого невиконаним

24Провідникисліпі,щокомаравідціджуєте,а верблюдаковтаєте!

25Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови очищаєтезовнішністьчашітамиски,авсерединівони повніздирстватанадмірностей

26Фарисеюсліпий,очистипершете,щовсередині чашійблюда,щобіззовнівонибуличисті.

27Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови подібнідопобіленихгробів,якісправдіздаються гарнимиззовні,алевсерединіповнікістокмертвихі всякоїнечистоти

28Таківизовніздаєтесялюдямправедними,а всерединіповнілицемірстватабеззаконня.

29Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови будуєтегробниціпророкаміприкрашаєтегробниці праведних,

30Іскажи:Якбимижилизаднівнашихбатьків,мине булибспільникамиїхнімивкровіпророків

31Отже,висамісобісвідки,щовисинитих,хто вбивавпророків

32Тождоповнітьмірувашихбатьків

33О,змії,ви,поколіннягадюки,яквиможете уникнутипрокляттяпекла?

34Тому,ось,Япосилаюдоваспророків,імудрих,і книжників;ідеякихізнихвивб’єтетарозіпнете;і деякихізнихвибудетебичувативсинагогахсвоїх,і переслідуватиїхвідмістадоміста

35Щобзійшланавасусяправеднакров,пролитана землі,відкровіправедногоАвелядокровіЗахарії,сина Варахії,якоговивбилиміжхрамоміжертовником

37Єрусалиме,Єрусалиме,ти,щовбиваєшпророківі

30Ітодіз’явитьсязнакСинаЛюдськогонанебі,ітоді

1ІвийшовІсус,іпішовізхраму,аучніЙогопідійшли доНього,щобпоказатиЙомубудівліхраму.

2ІсказавїмІсус:Чинебачитевивсеце?Істиннокажу вам:Незалишитьсятуткаміньнакамені,якийнебуде зруйнований

3ІколиВінсидівнагоріОливній,учніпідійшлидо Ньогонаодинційсказали:Скажинам,колицебуде?і якабудеознакаТвогоприходутакінцясвіту?

4АІсусвідповівісказавїм:Стережіться,щобхтовас незвів

5Бобагатохтоприйдевмоєім'я,говорячи:ЯХристос; іобдуритьбагатьох

6Івипочуєтепровійнитапровоєннічутки:дивіться, щобнетривожитися,бовсецемуситьстатися,алеще некінець

7Боповстаненароднанарод,іцарствонацарство,і будутьголод,іморовиці,іземлетрусиврізнихмісцях.

8Усецепочатокскорбот

9Тодівіддадутьваснамуки,івб'ютьвас,ібудете ненавидітивасусіманародамизаЙменняМоє.

10Ітодібагатохтоспокуситься,іодинодногозрадять, іодинодногозненавидять

11Іпостанебагатофальшивихпророків,ізведуть багатьох

12Ітому,щобеззаконнярозмножиться,любов багатьохохолоне.

13Алетой,хтовитерпитьдокінця,будеспасенний

14Іцяєвангеліяцарствабудепроповідуванаповсьому світунасвідченнявсімнародам;ітодіприйдекінець.

15Отже,коливипобачитегидотуспустошення,про якуговоривпророкДаниїл,стоятинасвятомумісці (хточитає,нехайрозуміє):

16Тодіті,хтовЮдеї,нехайутікаютьугори

17Хтонадаху,нехайнеспускаєтьсявзятищосьіз домусвого.

18Іхтонаполі,нехайнеповертаєтьсяназадвзятисвій одяг

19Ігоревагітнимітим,щогодуютьгрудьмивтідні!

20Молітьсяж,щобвашавтечанебулавзимку,анів суботу,

21Ботодібудевеликаскорбота,якоїнебуловід початкусвітуаждоцьогочасу,інебуде

22Іякщотіднінебудутьскорочені,жоднетілоне будеврятовано,алезарадивибранихтіднібудуть скорочені

23Тодіколихтосьскажевам:ОсьХристостут,аботам; невірте

24Бопостанутьлжехриститалжепророки,ібудуть чинитивеликіознакитачуда;настільки,щобвони, якбицебуломожливо,обманювалисамихобраних.

25Ось,ясказаввамраніше

26Отже,якщовонискажутьвам:ОсьВінупустелі;не виходь:осьвінутаємнихкімнатах;невірте

27Боякблискавкавиходитьзісходуйсвітитьаждо заходу,такбудейприхідСиналюдського.

28Боскрізь,дебудетруп,тамзберутьсяорли

29Негайнопоскорботітихднівсонцезатьмариться,і місяцьнедастьсвітласвого,ізоріспадутьзнеба,і силинебесніпохитнуться

32Тепервивчітьпритчупрофіговедерево;Колийого гілкащеніжнайпускаєлистя,визнаєте,щоліто близько

33Таксамойви,колипобачитевсеце,знайте,щовже близько,придверях

34Істиннокажувам:цепоколіннянемине,докивсеце незбудеться

35Небойземляминуться,алесловаМоїнеминуться 36Апроденьтойігодинуніхтонезнає,аніангели небесні,атількимійОтець

37АлеякбулозаднівНоя,такбудеіприхідСина людського.

38Боякзаднівпередпотопомвониїлитапили, женилисятавиходилизаміж,аждодня,колиНой увійшовуковчег,

39Інезнали,ажпокинеприйшовпотопінезабравїх усіх;такбудейприхідСиналюдського

40Тодідвоєбудутьуполі;одинвізьметься,адругий залишиться

41Двіжінкибудутьмолотинажорнах;один візьметься,адругийзалишиться.

42Тожпильнуйте,бонезнаєте,окотрійгодиніприйде вашГосподь

43Знайжете,щоякбигосподардомузнав,окотрій сторожіприйдезлодій,топильнувавбийнедавби підкопатисвогодому

44Томуйвибудьтеготові,боСинЛюдськийприйдев годину,проякунедумаєте

45Хтожтакийвірнийімудрийслуга,якогойогопан поставивнаддомомсвоїм,щобдаватиїмм’ясо своєчасно?

46Блаженнийтойслуга,якогопан,прийшовши, знайдетак.

47Істиннокажувам,щовінпоставитьйогонадусім своїммаєтком

48Алеякщотойзлийслугаскажевсерцісвоєму:Мій панзатримуєсвійприхід;

49Іпочнебитисвоїхтоваришів,іїститапитиз п'яними;

50Пантогослугиприйдевдень,коливіннечекає його,івгодину,якоївіннезнає, 51Ірозсічейого,ідастьйомучасткузлицемірами:там будеплачіскрегітзубів РОЗДІЛ25

1ТодіЦарствоНебеснебудеподібнедодесятидів,що взялисвітильникисвоїтайвийшлиназустріч нареченому

2Іп’ятерознихбулимудрі,ап’ятеронерозумні. 3Нерозумнівзялисвоїсвітильники,аоливиневзялиз собою

4Амудріразомзісвоїмисвітильникамивзялиоливив своїпосудини

5Покимолодийзабарився,усізадрімалийпоснули

МАТВІЙ

6Аопівночіпочувсякрик:Осьмолодийіде!виходьте йомуназустріч.

7Тодівсталивсітідівиіполагодилисвоїсвітильники 8Ісказалинерозумнідомудрих:Дайтенамсвоєї оливи;бонашісвітильникипогасли.

9Амудрівідповіли,кажучи:Ні;щобневистачилоі нам,івам,акращепідітьдопродавцівікупітьсобі

10Іколивонипішликупувати,прийшовмолодий;і готовіввійшлизнимнавесілля,ідверібулизачинені

11Післяцьогоприйшлийіншідіви,кажучи:Господи, Господи,відчининам!

12Вінжевідповівісказав:Істиннокажувам,незнаю вас.

13Тожпильнуйте,бовинезнаєтенідня,нігодини, колиприйдеСинЛюдський

14БоЦарствоНебеснетаке,якчоловік,подорожуючи вдалекукраїну,покликавсвоїхслугіпередавїмсвоє майно

15Іодномудавп'ятьталантів,другомудва,аіншому один;кожномувідповіднодойогоздібностей;і негайновирушивуподорож

16Тодітой,хтоотримавп'ятьталантів,пішові торгувавними,ізробивїміншіп'ятьталантів

17Таксамойтой,хтоодержавдва,здобувщедва 18Атой,щоодержаводин,пішовізакопавземлю,і сховавгрошіпанасвого

19Подовгомучасіприходитьпантихслугі розраховуєтьсязними.

20Іосьтой,щоотримавп'ятьталантів,підійшові принісіншіп'ятьталантів,кажучи:Господи,тидав меніп'ятьталантів,осьяздобувкрімнихщеп'ять талантів

21Сказавйомупанйого:Гаразд,рабедобрийівірний, умаломутибуввірний,надбагатьомтебепоставлю; увійдиврадістьпанасвого

22Підійшовітой,щоотримавдваталанти,ісказав: Господи,тидавменідваталанти,осьяздобувщедва таланти

23Сказавйомупанйого:Добре,рабедобрийівірний! умаломутибуввірний,надбагатьмапоставлютебе, увійдиврадістьпанасвого

24Тодіпідійшовтой,щоотримаводинталант,ісказав: Господи,язнавтебе,щотилюдинажорстока:жнеш, денесіяв,ізбираєш,денесіяв

25Іязлякався,іпішов,ісховавтвійталантуземлю

26Панйоговідповівісказавйому:рабелукавийі ледачий,тизнав,щояжну,денесіяв,ізбираю,дене сіяв.

27Тожтобіслідбуловіддатимоїгрошіміняльникам,і тодія,прийшовши,отримавбисвоїзлихвою

28Тожвізьмітьуньоготалантідайтетому,хтомає десятьталантів.

29Бокожному,хтомає,дасться,івінматиме надлишок,ахтонемає,заберетьсяйте,щовінмає

30Анікчемногослугувикиньтевтемрявузовнішню: тамбудеплачіскрегітзубів

31КолиприйдеСинлюдськийуславісвоїй,івсісвяті ангелизним,тодісяденапрестоліслависвоєї, 32ІзберутьсяпередНимусінароди,іВінвідділитьїх одноговідодного,якпастухвідділяєовецьвідкозлів. 33Іпоставитьовецьправоруч,акізліворуч

34ТодіЦарскажетим,хтоправоручЙого:Прийдіть, благословенніМогоОтця,успадкуйтеЦарство,

35БоЯголодував,івинагодувалиМене,мавспрагу,і винапоїлиМене,бувмандрівником,івиприйняли Мене

36Нагийбув,івизодяглиМене,хворівЯ,іви відвідалиМене,ув'язниціЯбув,івиприйшлидоМене. 37ТодівідповідатимутьЙомуправедні,кажучи: Господи,колимиТебебачилиголоднимінагодували? чиспраглий,інапоївтебе?

38Колимибачилитебечужиміприйняли?чинагий,і зодягнувтебе?

39АбоколимибачилиТебенедужим,абоув'язниці,і прийшлидоТебе?

40ІЦарвідповістьіскажеїм:Істиннокажувам:усе, щовизробилиодномузцихМоїхбратівнайменших, визробилицеМені

41Тодіскажейтим,щоліворуч:ІдітьвідМене, прокляті,увогоньвічний,приготованийдлядияволата йогоангелів!

42Бояголодував,івинедалименіїсти,мавспрагу,і виненапоїлимене

43Ябувмандрівником,івинеприйнялиМене,нагим, івинезодяглиМене,хвориміув'язниці,івине відвідалиМене

44ТодійвонискажутьЙомуввідповідь:Господи, колимибачилиТебеголодним,абоспраглим,або мандрівником,абонагим,абохворим,абоув'язниці,і непослужилиТобі?

45ТодіВінвідповістьїм,кажучи:Поправдікажувам: щовинезробилицьогоодномузнайменшихцих,того незробилиМені

46Іпідутьцінавічнумуку,аправеднівжиттявічне.

РОЗДІЛ26

1Істалося,колиІсусзакінчивусіціслова,Вінсказав Своїмучням:

2Визнаєте,щочерездваднісвятоПасхи,іСин Людськийбудевиданийнарозп'яття

3Тодіпервосвященики,ікнижники,істаршінароду зібралисядопалацупервосвященика,якогозвали Кайяфа,

4Ірадилися,щобІсусавзятипідступомівбити 5Алевонисказали:Невсвято,щобнебулозаколотув народі

6КолиІсусбувуВіфанії,удоміСимонапрокаженого, 7Підійшладоньогожінка,якамалаалебастрову посудинуздорогоцінниммиром,івилилайогона голову,коливінсидівзастолом

8Побачившице,учніЙогообурилисяйсказали: Навіщоцемарнотратство?

9Боцемироможнабулобпродатизавеликусумута роздатибідним

10Зрозумівшице,Ісуссказавїм:Чоговитурбуєте жінку?бовонавчиниламенідобреділо. 11Бовбогихзавждимаєтезсобою;алеменетимаєш незавжди

12Бовилившицемиронамоєтіло,воназробилаце длямогопоховання

МАТВІЙ

13Істиннокажувам:дебцяЄвангеліянебула проповідуванавціломусвіті,тамбудесказанойпроте, щозробилацяжінка,напам'ятьпронеї

14Тодіодиніздванадцятьох,наім’яЮдаІскаріот, пішовдопервосвящеників, 15Ісказавдоних:Щовидастемені,іявидамйоговам? Івониуклализнимугодунатридцятьсрібняків 16Ізтогочасувіншукавнагоди,щобзрадитийого.

17УпершийжеденьсвятаОпрісноківучніпідійшли доІсуса,кажучиЙому:Дехочеш,щобмиприготували Тобіїстипасху?

18Івінсказав:Ідітьумістодотакогочоловікаі скажітьйому:Учителькаже:Мійчасблизько;Я справлюпасхувдомітвоїмзучнямимоїми

19Іучнізробилитак,якзвелівїмІсусівони приготувалипасху.

20Колижнаставвечір,Вінсівіздванадцятьма

21Іколивониїли,вінсказав:Істиннокажувам,що одинізвасвидастьмене.

22Івонидужезасмутилися,іпочаликоженізних говоритиЙому:Чинея,Господи?

23Авінвідповівісказав:Хтовмочитьрукузімноюв миску,тойвидастьмене

24СинЛюдськийіде,якнаписанопроНього,алегоре тійлюдині,щоСинаЛюдськоговидасть!добребулоб томучоловікові,якбивінненародився

25ТодіЮда,щозрадивЙого,відповівісказав:Чинея, Учителю?Вінсказавйому:Тисказав.

26Іколивониїли,Ісусвзявхліб,поблагословив, поламавідавучням,ісказав:Прийміть,споживайте; цемоєтіло.

27І,взявшичашу,віддавподяку,ідавїм,кажучи: Пийтезнеївсі!

28БоцекровМояНовогоЗавіту,щозабагатьох проливаєтьсянавідпущеннягріхів

29Алекажувам,щовідтепернебудупитивідцього плодувиноградноїлозиаждотогодня,колибудупити йогоновимзвамивЦарствіОтцямого

30І,заспівавшигімн,вийшлинагоруОливну

31ТодіІсускажедоних:УсівиспокуситесяпроМене цієїночі,бонаписано:Уражупастиря,ірозпорошаться вівціотари

32Аяквоскресну,ЯвипереджувасуГалілею.

33ПетросказавЙомуувідповідь:хочівсіспокусяться проТебе,яніколинеспокусюся

34Ісуссказавйому:Істиннокажутобі,щоцієїночі, першніжзаспіваєпівень,титричівідречешсявідМене

35ПетросказавЙому:ХочбийпомертизТобою,не відречусьвідТебеТаксамосказалийусіучні

36ТодіІсусприходитьзниминамісце,щозветься Гефсиманія,ікажедоучнів:Посидьтетут,аЯпідутам іпомолюся.

37І,взявшизсобоюПетраіобохсинівЗеведеєвих, почавсумуватийсумувати

38ТодіВінкажедоних:ДушаМоясумуєаждосмерті; залишайтесятутіпильнуйтезіМною

39І,відійшовшитрохидалі,упавнаобличчяСвоєі молився,кажучи:ОтчеМій,колиможливо,нехай обминеМенецячаша,аленеякЯхочу,алеякТи

40Іприходитьдоучнів,ізнаходитьїхсплячими,і кажедоПетра:що,немогливиоднугодинуне попильнуватизімною?

41Пильнуйтеймоліться,щобневпастивспокусу:бо духбадьорий,алетілонемічне.

42Ізновувідійшовудруге,імолився,кажучи:Отче мій,якщоцячашанеобминеМене,щобЯневипивїї, нехайбудеволяТвоя.

43І,прийшовши,знайшовїхзновусплячими,боїхні очібуливажкі

44І,залишившиїх,вінзновувідійшовіпомолився втретє,промовившитісаміслова

45ТодіВінприходитьдоСвоїхучнівікажеїм:Спітьі відпочивайте;осьгодинанаближається,іСин Людськийвидаєтьсяврукигрішників

46Уставай,ходімо:осьнаближаєтьсятой,хтомене зраджує

47Іколивінщеговорив,осьприйшовЮда,одиніз дванадцятьох,азнимбагатонародузмечамитакиями відпервосвящениківістаршихнароду

48Атой,хтозрадивЙого,давїмзнак,кажучи:Когоя поцілую,тойіє:тримайтейогоміцно.

49ІнегайнопідійшовдоІсусатайсказав:Радій, Учителю!іпоцілувавйого

50ІсказавйомуІсус:Друже,чоготиприйшов?Тоді вонипідійшли,наклалирукинаІсусаісхопилиЙого

51Іосьодинізтих,щобулизІсусом,простягнувши руку,вихопивмеча,івдаривслугупервосвященика,і відтявйомувухо

52ТодіІсуссказавйому:Вернисвогомечанайого місце,бовсі,хтовізьметьсязамеч,відмечазагинуть.

53Тидумаєш,щоянеможузаразмолитисядомого Батька,івіннезабаромдастьменібільше,ніж дванадцятьлегіонівангелів?

54Алеякжесповнятьсяписання,щотакповиннобути?

55ТієїжгодинисказавІсусдонароду:Немовна розбійникавивийшлизмечамитакиями,щобузяти Мене?Щоднясидівязвами,навчаючивхрамі,івине взялимене

56Алевсецесталося,щобсповнилисьписання пророківТодівсіучніпокинулийогойповтікали

57Аті,щосхопилиІсуса,відвелиЙогодо первосвященикаКайяфи,дезібралисякнижникита старші

58ПетрожздалекуйшовзаНимаждопалацу первосвященика,і,ввійшовши,сівізслугами,щоб побачитикінець

59Апервосвященики,істарші,івесьсинедріон шукалинеправдивогосвідченняпротиІсуса,щоб убитиЙого;

60Аленезнайшли;так,хочіприходилобагато лжесвідків,аленезнайшлижодногоНарештіприйшли двоєлжесвідків,

61Ісказав:Цейсказав:Яможузруйнуватихрам Божийізбудуватийогозатридні.

62Івставпервосвященикісказавйому:Тинічогоне відповідаєш?щовонипротитебесвідчать?

63АлеІсусмовчавАпервосвящениксказавЙомуу

65Тодіпервосвященикроздеродежусвою,кажучи: Вінбогохульствосказав!нащонамщепотрібнісвідки?

осьтепервипочулийогобогохульство

66Щовидумаєте?Вонивідповілийсказали:Він виннийусмерті.

67Потімвониплювалийомувобличчяібилийого;а іншібилийогодолонями,

68кажучи:Пророкуйнам,Христе,хтовдаривТебе?

69Петрожсидівнадворівпалаці,іпідійшладонього дівчина,кажучи:ітибувзІсусомГалілейським

70Алевінвідріксяпередусіма,кажучи:Незнаю,що тикажеш

71Іколивінвийшовнаґанок,іншаслужниця побачилайогоісказалатим,щобулитам:Цейтакож бувзІсусомНазарянином

72Ізновувідріксявінізприсягою:Незнаюцього чоловіка

73Черездеякийчаспідійшлидоньоготі,щостояли,і сказалиПетрові:справдійтизних;бомоватвоявидає тебе

74Тодівінпочавпроклинатийклястися,кажучи:Не знаюцьогочоловіка.Ізаразжезаспівавпівень.

75ІзгадавПетрословоІсуса,якесказавйому:Перш ніжзаспіваєпівень,титричівідречешсявідМенеІвін, вийшовши,гіркозаплакав.

РОЗДІЛ27

1Колинаставранок,усіпервосвященикитастарші народузмовилисяпротиІсуса,щобубитиЙого:

2І,зв’язавшийого,повелийвіддалинамісникові ПонтіюПилату

3ТодіЮда,щозрадивЙого,побачивши,щойого засуджено,розкаявсяіповернувтридцятьсрібняків первосвященикамістаршим, 4кажучи:Згрішивятим,щозрадивневиннукровА вонисказали:Щонамдоцього?подивисьнаце.

5І,кинувшисрібнякивхрамі,пішов,пішовіповісився

6Апервосвященики,взявшисрібняки,сказали:Не годитьсякластиїхдоскарбниці,боцецінакрові.

7Івонипорадилися,ікупилизанихполегончаря,щоб поховатинаньомучужинців

8Томутеполезветьсяполемкровіаждоцьогодня.

9ТодізбулосясказанечерезпророкаЄремію,який каже:Івзялитридцятьсрібняків,цінуОціненого,Кого оцінилисиниІзраїля;

10Ідавїхнаполегончаря,якГосподьнаказавмені

11ІставІсуспереднамісником,інамісникзапитав Його,кажучи:ЧиТиЦарЮдейський?АІсуссказав йому:Тикажеш

12ІколиЙогозвинувачувалипервосвященикита старші,Віннічогоневідповідав.

13ТодіПилатсказавЙому:Чинечуєш,скількипроти Тебесвідчать?

14Івінневідповівйомунінаоднеслово;настільки, щогубернатордужездивувався

15Натомусвятінамісникмавзвичайвідпускати людямв’язня,якоговонихотіли

16Ібувунихзнатнийв'язень,наім'яВарава

17Колижвонизібралися,Пилатсказавїм:Кого хочете,щобявамвідпустив?ВаравачиІсус,що зветьсяХристос?

18Бовінзнав,щочереззаздрістьйоговидали 19Коливінсівнасудилище,послаладоньогойого жінка,говорячи:НеробинічогоцьомуПраведникові, боясьогодніувіснібагатопостраждалачерезнього. 20Алепервосвященикитастаршіпереконалинатовп, щобпроситиВаравву,аІсусазнищити

21Правительвідповівісказавїм:когоздвоххочете, щобявамвідпустив?Вонисказали:Варава.

22КажеїмПилат:ЩожменіробитизІсусом,що зветьсяХристос?Кажутьйомувсі:нехайбуде розіп'ятий!

23Ісказавнамісник:Якезловчиниввін?Алевони кричалищедужче,кажучи:Нехайбудерозп'ятий!

24КолиПилатпобачив,щовіннічогонедопомагає, алещобільшийбунтздійнявся,вінвзявводи,іумив рукипереднатовпом,кажучи:Яневиннийукрові цьогоПраведника;подивітьсяви

25Тодіввесьнародвідповівісказав:КровЙогонанас інанашихдітях!

26ТодівідпустивїмВаравву,аІсуса,бичуючи,віддав нарозп'яття

27ТодівоїнинамісникавідвелиІсусавпреторіюі зібралидоНьоговсюдружину

28ІроздяглиЙого,ізодяглинаНьогобагряницю

29І,сплівшивінецьізтернини,поклалиЙомуна голову,авправицюЙомутростину,і,впавшиперед Нимнаколіна,насміхалисязНього,кажучи:Радій, ЦарюЮдейський!

30ІплювалинаНього,ібралитростину,ібилиЙого поголові

31Іпіслятого,якнасміхалисязНього,знялизНього одежу,іодяглиЙоговЙогоодежу,іповелиЙого,щоб розіп'ятиЙого

32Іколивонивиходили,тознайшличоловіказ Киринеї,найменняСимон:йогозмусилинестихрест Його

33Іколивониприйшлинамісце,щозветьсяГолгофа, цебтоЛобнемісце,

34Давалийомупитиоцет,змішанийізжовчю,і, скуштувавши,нехотівпити.

35Ірозіп'ялиЙого,іподілилиодежуЙого,кидаючи жереб,щобсправдилосьсказанечерезпророка: ПоділилиміжсобоюодежуМою,апроодежуМою кинулижереб

36І,сидячи,вонидивилисянаньоготам;

37Іпомістилинадйогоголовоюнаписйогопровини: ЦЕІСУС,ЦАРЮДЕЇСЬКИЙ

38Тодібулирозіп'ятізНимдварозбійники,один праворуч,адругийліворуч

39Аті,щопроходилиповз,лаялийого,хитаючи головамисвоїми,

40ікажучи:Ти,щоруйнуєшхрамізатридні відбудовуєшйого,спасисамогосебеЯкщоТиСин Божий,зійдизхреста

41Таксамойпервосвященикизкнижникамита старшими,насміхаючисьізНього,казали: 42Вінрятувавінших;себевіннеможеврятувати.

45Авідшостоїгодининасталатемряваповсійземлі аждогодинидев'ятої.

46Аблизькодев'ятоїгодиниІсусскрикнувгучним голосом,кажучи:Елі,Елі,ламасавахтані?тобто:Боже мій,Божемій,чомуТименепокинув?

47Деякізтих,щотамстояли,почувшице,казали:Цей чоловікІллюкличе

48Ізаразодинізнихпобіг,івзявгубку,і,наповнивши їїоцтом,насадивнатростинуідававЙомупити

49Іншісказали:Залиш,побачимо,чиприйдеІлляйого врятувати

50Ісус,зновускрикнувшигучнимголосом,віддавдуха

51Іосьзавісавхраміроздерласянадвоєвідверхудо низу;іземлязатряслася,іскелірозкололися;

52Імогилибуливідкриті;ібагатотілсвятихуснулих воскресли,

53ІвийшовізгробівпісляЙоговоскресіння,іввійшов усвятемісто,іявивсябагатьом

54Колижсотникіті,щознимстереглиІсуса, побачившиземлетрусіте,щосталося,вонидуже налякалися,кажучи:Справді,цебувСинБожий

55Булотаміздалекадивилисябагатожінок,щойшли заІсусомізГалілеї,прислуговуючиЙому

56СереднихбулаМаріяМагдалина,іМарія,мати ЯковатаЙосії,іматидітейЗеведеєвих.

57Колинаставвечір,прийшовбагатийчоловікз Ариматеї,найменняЙосиф,якийтакожбувучнем Ісуса.

58ВінпішовдоПилатайблагавтілаІсусовогоТоді Пилатзвеліввіддатитіло

59ІвзявшиЙосиптіло,вінзагорнувйоговчисте полотно,

60Іпоклавйогоувласнуновугробницю,якувисіку скелі;іприкотиввеликийкаміньдодверейгробу,тай пішов

61ІбулатамМаріяМагдалинатадругаМарія,що сиділинавпротигробу.

62Анаступногодняпіслядняприготуваннязібралися первосвященикитафарисеїдоПилата,

63Сказавши:Пане,мипам’ятаємо,щотойобманщик, щеживий,сказав:Черезтридніявоскресну

64Накажи,отже,стежитизагробомаждотретьогодня, щобучніЙогонеприйшливночі,невкралиЙогойне сказалилюдям:Вінвоскресізмертвих,томуостання помилкабудегіршоюзапершу

65Пилатсказавїм:Маєтесторожу;ідіть,упевніться, якможете

66Тожвонипішлийубезпечилигріб,запечатавши каміньіпоставившисторожу

РОЗДІЛ28

1Наприкінцісуботи,якрозвиднялосянапершийдень тижня,прийшлаМаріяМагдалинатадругаМарія побачитигріб

2Іосьставсявеликийземлетрус,боАнголГосподній зійшовізнеба,прийшовівідваливкаміньвіддверей,і сівнаньому

3Йогообличчябуло,якблискавка,аодежайогобіла, яксніг.

4Івідстрахупереднимсторожізатремтілиістали,як мертві

5Іангелвідповівісказавжінкам:Небійтеся,боязнаю, щовишукаєтеІсусарозп'ятого.

6НемаЙоготут,боВінвоскрес,яксказавХодіть, подивітьсямісце,дележавГосподь.

7Іпідітьшвидше,іскажітьЙогоучням,щоВін воскресізмертвих;іосьВінвипереджаєвасуГалілею; тамвипобачитейого;осьявамсказав

8Івонишвидковідійшливідгробузістрахомі великоюрадістю;іпобігповідомитисвоїмучням

9ІколивонийшлисповіститиЙогоучням,осьІсус зустрівїхіпромовив:Радуйтеся!Івони,підійшовши, взялиЙогозаногийпоклонилисяЙому

10ТодіІсуссказавїм:Небійтеся,ідіть,скажітьмоїм братам,щобвонийшливГалілею,ітамвонипобачать мене

11Колижвонийшли,осьдеякізісторожіприйшлив місто,ірозповілипервосвященикампровсе,що сталось

12Іколивонизібралисязістарійшинамита порадилися,вонидаливеликігрошівоїнам, 13кажучи:Кажіть,учніЙогоприйшливночі,івкрали Його,колимиспали.

14Іякщопроцедійдедовухнамісника,ми переконаємойогоізахистимовас

15Івзяливонигроші,ізробили,якїхбулонавчено,і цесловопоширенесередюдеїваждоцьогодня

16ТодіодинадцятьучнівпішливГалілею,нагору, кудинаказавїмІсус.

17І,побачившиЙого,вонивклонилисяЙому,але деякісумнівалися

18ІпідійшовІсусіпромовивдоних,кажучи:Дана менівсякавладананебійназемлі

19Тожідіть,інавчітьусінароди,хрестячиїхвім’я Отця,іСина,іСвятогоДуха:

20Навчаючиїхзберігативсе,щоЯвамзаповідав,іось ЯзвамиповсідніаждокінцявікуАмінь

РОЗДІЛ1

1ПочатокЄвангеліяІсусаХриста,СинаБожого;

2Якнаписановпророків:ОсьЯпосилаюСвого посланцяпередлицемТвоїм,якийприготуєТвою дорогупередТобою.

3Голосволаючоговпустині:Приготуйтедорогудля Господа,вирівняйтестежкиЙому!

4Іванхрестивупустелііпроповідувавхрещення покаяннядлявідпущеннягріхів

5ІвиходиладоньоговсяземляЮдеїтаєрусалимляни, івсівонихристилисявідньоговрічціЙордані, сповідуючисвоїгріхи

6АІванбуводягненийуверблюжушерстьімав шкірянийпояснастегнахсвоїх;івінївсаранутадикий мед;

7Іпроповідував,кажучи:Замноюйдесильнішийза мене,щоянедостойний,нахилившись,розв’язати ремінецьізвзуттяЙого

8Яхрестиввасводою,авінхреститимевасСвятим Духом

9Істалосявтідні,прийшовІсусізНазарету Галілейського,іхрестивсявідІванавЙордані.

10Ізараз,виходячизводи,вінпобачивнебовідкрите,і Духа,якголуба,щоспускавсянанього

11Іпочувсяголосізнеба:ТиСинМійУлюблений,що вНьомуЯвподобав

12ІнегайноДухведейоговпустелю

13ІбувВінтамупустелісорокднів,спокушуваний сатаною;ібувіздикимизвірами;іангелислужили йому

14Післятого,якІванбувув'язнений,Ісусприйшову Галілею,проповідуючиЄвангеліюЦарстваБожого,

15Ікажучи:СповнивсячасінаблизилосьЦарство Боже:покайтесятавіруйтевЄвангелію.

16І,проходячибіляморяГалілейського,побачив СимонатаАндрія,братайого,щозакидалисітівморе, бовонибулирибалками.

17ІсказавїмІсус:ІдітьзаМною,іЯзроблювас ловцямилюдей

18ІвонизаразжепокинулисвоїсітітайпішлизаНим.

19І,відплившитрохизвідти,побачивЯкова,сина Зеведеєвого,таІвана,братайого,якітакожбулив човнійлагодилисіті.

20Ізаразпокликавїх,івони,залишившисвогобатька Зеведеявчовнізнаймитами,пішлизаним.

21ІвонипішливКапернаум;ізаразжевсуботу ввійшовдосинагогийнавчав

22Ідивувалисявонинауційого,бонавчаввінїхяктой, хтомаєвладу,анеяккнижники.

23Ібувуїхнійсинагозічоловік,щомавдуха нечистого;івінзакричав, 24кажучи:Залиштенас!щотобідонас,Ісусе Назарянин?типрийшовзнищитинас?ЯзнаюТебе, хтоТи,СвятийБожий.

25Ісусзаборонивйому,кажучи:Замовкнитавийдиз нього

26І,розтерзавшийого,нечистийдухзакричавгучним голосомівийшовізнього

27Івсібулиздивовані,такщопиталиодинодного, кажучи:Щоцетаке?щоцезановадоктрина?боз владоюВіннаказуєнавітьнечистимдухам,івони слухаютьсяЙого

28Ізаразпроньогорозійшласяславаповсійоколиці Галілеї

29Ізараз,вийшовшиізсинагоги,вониввійшливдім СимонатаАндріязЯковомтаІваном.

30АматиСимоналежалахворанагарячку,ійому заразрозповілипронеї

31Івінпідійшовівзявїїзаруку,іпіднявїї;ігарячка негайнопокинулаїї,івонаслужилаїм

32Аввечері,колисонцезайшло,принеслидоНього всіхнедужихіодержимихбісами.

33Івсемістозібралосядодверей

34Івінзціливбагатьоххворихнарізніхвороби,і вигнавбагатьохдемонів;інедозволявдемонам говорити,бовонизналиЙого

35Авранці,щенапередодні,вставши,вінвийшові пішовусамотнємісце,ітаммолився.

36Симоніті,щобулизним,пішлизаним

37І,знайшовшийого,сказалийому:Усішукаютьтебе

38Вінжесказавїм:Ходімовнайближчіміста,щобі тампроповідувати,боянатеприйшов

39ІВінпроповідувавуїхніхсинагогахповсійГалілеї, івиганявдемонів

40Іпідійшовдоньогопрокажений,благаючийогоі впавшипереднимнаколіна,кажучийому:якщохочеш, можешменеочистити

41ІІсус,змилосердившись,простягруку,доторкнувся доньоготайсказавйому:Хочу;будьчистим.

42Іяктількивінпромовив,заразпроказазійшлаз нього,івіночистився

43Івінсуворонаказавйому,інегайновідіславйого; 44Ікажедонього:Дивись,нікомунічогонекажи,але йди,покажисясвященику,іпринесизасвоєочищення те,щонаказавМойсей,насвідченняїм.

45Алевін,вийшовши,почавбагатооповідатита розповсюджуватипроце,такщоІсусуженемігявно увійтивмісто,аперебувавназовнівпустиннихмісцях. ІприходилидоНьогозвідусіль

РОЗДІЛ2

1ІчерезкількадніввінзновуувійшовдоКапернауму; ібулочути,щовінухаті.

2Івідразузібралосябагато,такщонебуломісця,щоб їхприйняти,анібілядверей,іВінпроповідувавїм слово.

3ІприходятьдоНього,несучирозслабленого,якого носиличетверо

4Іколивонинемоглипідійтидоньогочерезнатовп, вонирозкрилидах,девінбув,і,розбившийого, спустилиліжко,наякомулежаврозслаблений 5Побачившиїхнювіру,Ісуссказавдорозслабленого: Сину,прощаютьсятобігріхитвої!

6Булижтамдеякікнижники,якісиділийміркувалив серцяхсвоїх,

7Чомуцейчоловіктакбогохульствує?хтоможе прощатигріхи,крімодногоБога?

8Ізаразже,колиІсусвідчувсвоїмдухом,щовонитак міркуютьусобі,Вінсказавїм:Щовитакеміркуєтев серцяхсвоїх?

9Чилегшесказатирозслабленому:Прощаютьсятобі гріхитвої?чисказати:встань,візьмиложесвоєтай ходи?

10Алещобвизнали,щоСинЛюдськиймаєвладуна земліпрощатигріхи(кажедорозслабленого):

11Кажутобі:встань,візьмиложесвоєтайдидодому свого

12Ізаразвінустав,узявпостільівийшовпередусіма; так,щовсідивувалися,іславилиБога,кажучи:Ми ніколинебачилитакого

13Івінзновувийшовнаберегморя;іввесьнарод прибігдонього,івіннавчавїх

14Іколивінпроходив,побачивЛевія,синаАлфеєвого, щосидівнамитниці,ісказавйому:Йдизамною.Івін устав,іпішовзаним

15Істалося,колиІсуссидівзастоломуЙогодомі, багатомитарівігрішниківсиділиразомзІсусомта Йогоучнями,боїхбулобагато,івонийшлизаНим

16Акнижникитафарисеї,побачивши,щоВінїстьіз митникамитагрішниками,сказалиЙогоучням:Якце Вінїстьтап’єзмитникамитагрішниками?

17Почувшице,Ісуспромовивдоних:Лікаря потребуютьнездорові,ахворі:Яприйшовкликатине праведних,агрішниківдопокаяння

18АучніЙоанатафарисеївпостили,іприходятьі кажутьйому:ЧомуучніІванатафарисеївпостять,а Твоїучнінепостять?

19ІсказавїмІсус:чиможутьвесільніпостити,колиз нимимолодий?докизнимиєнаречений,вонине можутьпостити

20Алеприйдутьдні,колизаберутьвіднихмолодого,і тодібудутьпоститивтідні.

21Ніхтотакожнепришиваєшматкановогополотнадо старогоодягу,інакшеновийшматок,якимвінбув уповнений,відриваєтьсявідстарого,ідіркастає гіршою

22Ініхтоненаливаємолодоговинавстарібурдюки; інакшемолодевинорозірвебурдюки,івино розіллється,ібурдюкизіпсуються;аленовевинотреба наливативновібурдюки

23Істалося,щовінпроходивзерновимиполями суботньогодня;аучніЙогопочалиходоюзривати колоски.

24ФарисеїжсказалиЙому:Осьчомувонироблятьу суботуте,чогонеможна?

25Ісказаввіндоних:Хібавиніколинечитали,що зробивДавид,колимавпотребуізголодніввінтаті, щобулизним?

26ЯквінувійшовдоБожогодомузаднівЕвіятара, первосвященика,іївхлібипоказні,якінедозволено їсти,крімсвящеників,ідавтакожтим,щобулизним?

27Вінжесказавїм:Суботастворенадлялюдини,ане людинадлясуботи

28ТомуСинЛюдськийєГосподомісуботи

1Ізновуввійшовдосинагоги;ібувтамчоловікіз сухоюрукою.

2ІспостерігализаНим,чинезцілитьйоговсуботу. щобвонимоглизвинуватитийого

3Івінкажедочоловіка,якиймавсухуруку:Встань 4Ікажедоних:Чигодитьсяробитидобровсуботу,чи робитизло?врятуватижиттячивбити?Алевони мовчали

5І,поглянувшинанихізгнівом,засмучений закам’янілістюїхніхсердець,вінкажедочоловіка: Простягнисвоюруку!Івінпростягїї,ірукайогостала здоровою,якдруга

6Фарисеїж,вийшовши,негайнозрадилисяз іродіанамипротиНього,якЙогопогубити.

7АлеІсусізСвоїмиучнямивідійшовдоморя,ізаНим пішоввеликийнатовпізГалілеїтазЮдеї, 8ІзЄрусалиму,ізІдумеї,із-заЙордану;Ітих,що буливТирітаСидоні,натовпвеликий,почувши,які великіречіВінзробив,прийшовдоНього

9ІВінсказавСвоїмучням,щобмалийчовенчекавна Ньогочерезнатовп,щобвонинетиснулиЙого

10БобагатьохВінзцілив;настільки,щовонитиснули нанього,щобдоторкнутисядонього,усі,хтомав хвороби

11Ідухинечисті,бачившиЙого,падалипередНимі кричали,кажучи:ТиСинБожий!

12Івінсуворозаборонивїм,щобневиявлялиЙого

13Івінзійшовнагору,іпокликавдосебе,когохотів,і вониприйшлидонього.

14Івінпризначивдванадцятьох,щобвонибулизним, іщобвінмігпослатиїхпроповідувати,

15імативладузцілюватинедугитавиганятидемонів, 16АСимонаназвавПетром;

17ІЯкова,синаЗеведея,іІвана,братаЯкова;івін назвавїхБоанергес,щоозначає«Синигрому».

18іАндрій,іФилип,іВарфоломій,іМатвій,іФома,і Яків,синАлфеїв,іТадей,іСимонКананіт,

19ІЮдуІскаріота,якийтакожзрадивЙого,івони ввійшливдім

20Ізновузбираєтьсянатовп,такщонемоглинавіть хлібаїсти.

21Якпочулипроцедрузійого,товийшлисхопити його,боказали,щовінневсобі

22Ісказаликнижники,щоприйшлизЄрусалиму,Він маєВельзевула,ісилоюкнязядемонівВінвиганяє демонів.

23ІВінпокликавїхдосебе,ісказавїмупритчах:Як можесатанавигнатисатану?

24Іколицарстворозділитьсясамевсобі,неможе встоятитецарство.

25Іколидімрозділитьсясамусобі,тойдімневстоїть 26Іякщосатанаповстанепротисебеірозділиться,він незможевстояти,алейомубудекінець

27Ніхтонеможеввійтивдімсильногоіпограбувати йогомайно,якщовіннезв'яжесильного;апотімвін зіпсуєйогобудинок

28Істиннокажувам:Усігріхибудутьпрощенісинам людським,ібогозневаги,якимибвонинехулили:

29Атой,хтобудехулитиСвятогоДуха,нематиме прощенняніколи,алезнаходитьсяпідзагрозоювічного осуду

30Боказали:Вінмаєдуханечистого.

31Тодіприйшлийогобратитаматийого,і,стоячи надворі,послалидонього,кликаючийого

32ІнатовпсівнавколоНього,івонисказалиЙому: ОсьматиТвояібратиТвоїнавулицішукаютьТебе.

33ІВінвідповівїм,кажучи:Хтомояматичибратимої?

34Іозирнувсянатих,щосиділинавколоНього,і сказав:ОсьматиМоятабратиМої!

35БохтоволюБожувиконує,тойМенібрат,ісестра,і мати.

РОЗДІЛ4

1Івінзновупочавнавчатибіляморя;ізібраласядо ньоговеликакількістьнароду,такщовінувійшову човенісівуморі;авсягромадабулаприморіназемлі.

2Івінбагаточогонавчавїхпритчами,іговоривїму своїйнауці:

3Прислухайся;Осьвийшовсіячсіяти:

4Істалося,коливінсіяв,одневпалопридорозі,і птаствонебесненалетілотайпопожиралойого

5Адеяківпалинакам'янистийґрунт,денебулобагато землі;ізаразвоновиросло,боземлянебулаглибока 6Аякзійшлосонце,воноприпекло;ітому,щонебуло кореня,вонозасохло.

7Аіншевпаломіжтерен,ітеренвиріс,ізаглушив його,івіннепринісплоду

8Аіншевпалонадобруземлюідалоплід,якийвирісі виріс;івродиводинтридцять,атойшістдесят,атой сто

9Ісказавїм:Хтомаєвухаслухати,нехайслухає!

10Іколивінзалишивсясам,ті,щобулинавколонього здванадцятьма,спиталивньогопритчу

11ІсказавВіндоних:Вамданопізнатитаємницю ЦарстваБожого,атим,хтоназовні,усецедаєтьсяв притчах

12Щоббачили,дивлячись,інебачили;іслухаючи, можутьпочутитанезрозуміти;щобколисьвонине навернулися,іщобїхнігріхинебулиїмпрощені 13Вінжесказавїм:Хібавинезнаєтецієїпритчі?іяк жевипізнаєтевсіпритчі?

14Сіячсієслово

15Ацевоникрайдороги,десієтьсяслово;алеколи вонипочують,сатананегайноприходитьізабирає слово,посіяневїхніхсерцях.

16Іцетакожті,щопосіянінакам'янистомуґрунті;які, почувшислово,одразуприймаютьйогозрадістю; 17Інемаютькоренявсобі,ітомутерплятьлишедо певногочасу;апотім,якнастанеутискабо переслідуваннязаслово,вонизаразспокушаються 18Іцеті,щопосіяніміжтеренами;наприкладпочути слово, 19Ітурботицьогосвіту,іоманливістьбагатства,іінші пожадливості,щовходять,заглушуютьслово,івоно стаєбезплідним

20Ацеті,щопосіянінадобрійземлі;такі,що слухаютьслово,іприймаютьйого,іприносятьплід, однівтридцятеро,іншівшістдесят,аіншівсто

21Ісказаввіндоних:Чиприноситьсясвічка,щоб поставитиїїпідпосудинучипідліжко?анебути встановленимнасвічнику?

22Бонеманічоготаємного,щонесталобявним; такожнічогонебулотаємно,алещобвоновийшлоза кордон

23Хтомаєвуха,щобслухати,нехайслухає

24Вінжесказавїм:«Зважайтенате,щовичуєте: якоюміроюміряєте,такоювамвідміряють,ітому,хто слухає,дасться»

25Бохтомає,томудасться,ахтонемає,віднього заберутьіте,щовінмає

26Ісказав:ЦарствоБожетак,яклюдинакидаєнасіння вземлю;

27Іспати,івставативночітавдень,ізерномає проростатитарости,віннезнає,як.

28Боземлясамаплідродить;спочаткулезо,потім колос,потімповнезерновколосі

29Колижплідзійде,заразжепосилаєсерпа,божнива настали

30Ісказав:ДочогоуподібнимоЦарствоБоже?абоз якимпорівняннямпорівняємо?

31Воносхоженазерногірчичне,що,посіяневземлю, меншевідусіхзерен,щоназемлі

32Колижїїпосіяти,товонаросте,істаєбільшоюза всізілля,іпускаєвеликігалузки;такщоптаство небеснеможеночувативтінійого

33ІбагатьматакимипритчамиВінпроповідувавїм слово,наскількивонимоглийогочути

34АлебезпритчіВіннеговоривдоних,аколивони булинаодинці,Вінпояснювавусесвоїмучням.

35Ітогождня,якнаставвечір,вінкажедоних: Перейдемонатойбік

36І,відпустившинатовп,взялиЙого,якВінбуву човніАзнимбулийіншікораблики

37Ізняласясильнабуря,іхвилівдариливчовен,так щовінужебувповний.

38Ібуввіннакормікорабля,спавнаподушці;івони розбудилийоготайсказалийому:Учителю,читобі байдуже,щомизагинемо?

39Івставвін,заборониввітруісказавморю:Замовкни! Істихвітер,інасталатишавелика

40Ісказаввіндоних:Чоговитакістрашні?якцевине маєтевіри?

41Іналякалисявонивеликимстрахом,іказалиодин доодного:Хтоцетакий,щонавітьвітеріморе слухаютьсяйого?

РОЗДІЛ5

1Іперепливливонинатойбікморя,вГадаринський край.

2Іколивінвийшовізчовна,заразжезустрівйогоз гробівчоловік,опанованийнечистимдухом, 3Якиймавоселюсередгробів;ініхтонемігзв'язати його,ні,ніланцюгами: 4Томущовінчастобувзв’язанийкайданамита

6АлеколивінздалекапобачивІсуса,топобігі вклонивсяЙому,

7Іскрикнувгучнимголосом,ісказав:Щотобідомене, Ісусе,СинуБогаВсевишнього?ЗаклинаютебеБогом, щобтинемучивмене.

8Бовінсказавйому:Вийди,душенечистий,із чоловіка!

9Івінзапитавйого:Яктвоєім'я?Івінвідповів:Легіон ім'ямені,бонасбагато

10Івіндужеблагавйого,щобневисилавїхізкраю

11Атам,білягір,паслосявеликестадосвиней

12ІблагалиЙоговсідемони,кажучи:Пошлинасу свиней,щобмиввійшливних.

13ІІсуснегайновідпустивїхІвийшлинечистідухи,і ввійшливсвиней,ікинувсястадозкручівморе,(було їхблизькодвохтисяч),іпотопилисявморі.

14Аті,щопаслисвиней,повтікали,ірозповіливмісті тавселіІвонивийшлиподивитися,щоцеробиться

15ІприходятьвонидоІсуса,ібачать,щобіснуватий, щомавлегіон,сидить,іодягнений,іприздоровому розумі,ізлякалися

16Іті,щобачили,розповілиїм,якцесталосяз одержимимдияволом,атакожпросвиней 17Іпочаливониблагатийого,щобпішовізїхніхкраїв 18Іколивінувійшовучовен,той,щобуводержимий дияволом,благавйого,щоббувізним

19АлеІсуснедопустивйого,асказавйому:Іди додомудодрузівсвоїхірозкажиїм,яківеликіречі вчинивтобіГосподьіякзмилувавсянадтобою

20Івінпішов,іпочавзвіщативДесятимісті,яківеликі речіІсусзробивдлянього,івсілюдидивувалися.

21ІколиІсусзновуперепливчовномнатойберег, зібралосядоНьогобагатонароду,іВінбувблизько моря.

22Іосьприходитьодинізначальниківсинагоги,на ім’яЯір;і,побачившийого,впавдонігйого, 23ІдужеблагавЙого,кажучи:Моямаленькадочка лежитьприсмертіівонабудежити

24ІІсуспішовізним;ібагатонародуйшлозаНим,і товпилисяЙого.

25Іоднажінка,якадванадцятьроківмалакровотечу,

26Ібагатовистраждалавідбагатьохлікарів,і витратилавсе,щомала,інічогонепокращилося,а сталогірше,

27ПочувшипроІсуса,підійшлапозадусереднародуй доторкнуласядоодежіЙого.

28Бовонасказала:якщоядоторкнусьхочдоодежі Його,ябудуздорова.

29Ізаразджерелоїїкровівисохло;івідчулавонатілом своїм,щозцілиласявідтієїпошесті

30ІІсус,відразувідчувшивсобі,щосилавийшлаз Нього,обернувсядонародуйсказав:Хтодоторкнувся доМогоодягу?

31УчніжсказалиЙому:Тибачиш,щонатовптисне Тебе,ікажеш:ХтодоторкнувсядоМене?

32Івінозирнувсянавколо,щобпобачититу,щоце зробила.

33Жінкаж,злякавшисьітремтячи,знаючи,щознею сталося,підійшлаівпалапередним,ісказалайомувсю правду.

34Івінсказавїй:Дочко,віратвояспаслатебе;ідиз миромібудьздоровавідтвоєїхвороби

35Коливінщеговорив,прийшливідстаршини

36КолиІсуспочувсказанеслово,токажедо начальникасинагоги:Небійся,тількивіруй!

37ІнікомунедозволивітизаСобою,крімПетрата ЯковатаІвана,братаЯкова

38Іприходитьдодомуначальникасинагоги,ібачить метушню,ітих,щоплачутьіридаютьдуже

39Іколивінувійшов,вінкажедоних:Чоговитак галасуєтетаплачете?дівчинаневмерла,аспить

40ІнасміхалисязНьогоАле,випустившивсіх,він беребатькатаматірдівчинитатих,щобулизним,і входитьтуди,дедівчиналежала

41Івзявдівчинузаруку,ісказавїй:Талітакумі;щов перекладіозначає:дівчино,кажутобі,встань.

42Ізараздівчинавсталайходила;боїйбуло дванадцятьроківІвонибулиздивованівеликим подивом.

43Івінсуворонаказавїм,щобніхтонезнавцього;і звелівдатиїйїсти

РОЗДІЛ6

1Івийшоввінзвідти,іприбувусвійкрай;ійогоучні слідуютьзаним

2Аколинасталасубота,Вінпочавнавчативсинагозі, ібагато-хто,слухаючиЙого,дивувалисяйказали: ЗвідкивНьогоце?іщоцезамудрість,данайому,що навітьтакімогутніділатворятьсяйогоруками?

3Хібаценетесля,синМарії,братЯкова,іЙосії,і Юди,іСимона?ачинесестрийоготутзнами?І образилисянанього

4Ісусжесказавїм:Небуваєпророкбезпошани,хіба щовсвоїйбатьківщині,івсвоїйродині,івсвоємудомі 5Івіннемігтамзробитижодноївеликоїсправи,окрім того,щопоклаврукинакількоххворихізціливїх.

6ІвіндивувавсяїхньомуневірствуІходиввінпо селах,навчаючи

7Івінпокликавдванадцятьохіпочавпосилатиїхпо двоє;ідавїмвладунаднечистимидухами; 8Інаказавїм,щобвонинічогонебраливдорогу,крім лишепалиці;ніторби,ніхліба,нігрошейугаманці: 9Алевзуйсявсандалі;іненадягатидвапальто

10Ісказаввіндоних:дебвиневвійшливдім, залишайтесятам,покинепідетезтогомісця.

11Ахтоваснеприймейнепослухає,то,виходячи звідти,обтрусітьпорохізнігвашихнасвідченняпроти нихПоправдікажувам:ЛегшебудеСодомуйГоморрі вденьсуду,ніжтомумісту

12Івонивийшли,іпроповідували,щоблюди покаялися.

13Івонивиганялибагатьохбісів,ібагатьохнедужих намащувалиоливоютазціляли

14ІпочувпроньогоцарІрод;(боім'яйого розповсюдилося:)івінсказав,щоІванХреститель

15Іншіказали,щоцеІлляАіншіказали,щоце

16Ірод,почувшипроце,сказав:ЦеІван,якомуя

17БосамІродпославбувісхопивІвана,ізв’язавйого ув’язницізаІродіаду,жінкусвогобратаПилипа,бо вінодруживсязнею

18БоІвансказавІроду:Негодитьсятобіматижінку братасвого.

19ТомуІродіадапосвариласянаньогоіхотілайого вбити;алевонанемогла:

20БоІродбоявсяІвана,знаючи,щовінправеднийі святийчоловік,істеживзаним;і,слухаючийого, багаторобивірадослухавйого

21Іколинаставзручнийдень,колиІродусвійдень народженнявлаштуваввечерюдлясвоїхсеньйорів, верховнихсотниківістаршихмаєтківГалілеї; 22ІколидочказгаданоїІродіадиувійшла,ітанцювала, ісподобаласяІродутатим,щосиділизним,царсказав дівчині:Просивмене,чогохочеш,іядамтобі.

23Івінпоклявсяїй:Чогобтинепопросилавмене,я дамтобіцедополовинимогокоролівства

24Івонавийшлатайсказаласвоїйматері:Чогомені просити?Авонасказала:ГоловаІванаХрестителя

25Івонанегайноприйшлапоспішнодоцаря,іпросила, кажучи:Яхочу,щобтидавменізаразженамиді головуІванаХрестителя

26Іцардужезасмутився;алезарадиклятвисвоєїта зарадитих,щосиділизним,вінневідкинувїї.

27Інегайнопославцарката,ізвелівпринестийого голову,івінпішовівідтявйомуголовуув'язниці,

28Іпринісголовуйогонамисці,ідавдівчині,а дівчинавіддалаїїсвоїйматері

29ІколиучніЙогопочулипроце,вониприйшли, взялийоготілоіпоклалийоговгріб.

30ІзібралисяапостолидоІсуса,ірозповілийомувсе,і те,щовонизробили,ічоговонинавчали

31Ісказаввіндоних:Ходітьсамінасамотнємісце,і відпочиньтетрохи;

32Івідпливличовномнаодинцівбезлюднемісце

33Інародпобачив,яквонивідходили,ібагатохто пізнавйого,іпобіглитудипішкизусіхміст,і випередилиїх,ізійшлисядонього

34І,вийшовши,Ісуспобачивбагатолюдей,і змилосердивсянадними,бовонибули,яквівці,щоне маютьпастуха,іпочавїхбагатонавчати

35Колижденьужескінчився,підійшлидоНьогоучні Йогойсказали:Тутпустельнемісце,ічасужедавно минулий

36Відпустиїх,нехайвонирозійдутьсяпооколицяхі поселах,ікупятьсобіхліба,бонемаютьщоїсти

37Вінвідповівісказавїм:Дайтевиїмїсти.Авони йомукажуть:Чипітинам,купитихлібанадвісті динаріївідатиїмїсти?

38Кажеїм:скількимаєтехлібів?підітьіподивітьсяА дізнавшись,кажуть:П’ятьідвірибини.

39Івінзвелівїмрозсадитивсіхгрупаминазеленій траві

40Ісілирядамипосотнітапоп'ятдесят

41І,взявшип’ятьхлібівідвірибини,Вінпоглянувна небо,іпоблагословив,іполамавхліби,ідавучням Своїм,щобпоклалипередними;ідвірибинирозділив

42Івсівониїли,інаситилися.

43Івонинабралидванадцятьповнихкошиківуламків тариби

44Атих,щоїлихліби,булоблизькоп'ятитисяч чоловіка.

45ІнегайнозмусивСвоїхучнівсістивчовені

відпуститьлюдей.

46І,відпустившиїх,пішовнагорупомолитися

47Аякнаставвечір,човенбувпосередморя,авін одинназемлі.

48Івінпобачив,яквонитрудятьсяувеслуванні;бо вітербувпротиних,іблизькочетвертоїсторожіночі вінприходитьдоних,ідучипоморю,іхотівбипройти повзних

49Алеколивонипобачили,щовінідепоморю,то подумали,щоцедух,ізакричали:

50БовсібачилиЙогойстривожилисяІзаразвін заговоривдоних,ісказавїм:Будьтебадьорі,цея;не бійся

51Івінувійшовдонихучовен;івітерущух,івони булидужевраженісамісобоютадивувалися.

52Бовонинеподумалипрочудохлібів,боїхнєсерце булозакам'янілим

53І,перепливши,вониприйшливземлю Генісаретськуіпричалилидоберега

54Іколивонивийшлизкорабля,вонивідразувпізнали Його,

55Іпобігповсійтійоколиці,іпочаврозноситина ліжкаххворих,куди,якчули,Вінбув

56Ікудибвінневходив,усела,чиміста,чисела,вони клалихворихнавулицяхіблагалиЙого,щобїм дозволитидоторкнутисябодайдокраюЙогоодежі;і всі,хтоторкавсяЙого,одужали.

РОЗДІЛ7

1ТодізібралисядоНьогофарисеїтадехтозкнижників, щоприбулизЄрусалиму

2Іколивонипобачили,щодеякізЙогоучнівїдять хлібнечистими,цебтонемитимируками,вони знайшлипровину

3Бофарисеїтавсіюдеї,дотримуючисьпередання старійшин,неїдять,немиючидобрерук

4Іколивониприходятьзринку,вонинеїдять,не вмиваючись.Ібагатоіншогоє,щовониотримали,щоб тримати,якмиттячаш,ігорщиків,міднихпосудині столів

5ТодіфарисеїтакнижникиспиталиЙого:Чомуучні Твоїнеходятьзапереданнямстарших,аїдятьхліб немитимируками?

6Вінвідповівісказавїм:ДобрепророкувавІсаяпро вас,лицемірів,якнаписано:ЦейнародшануєМене устами,асерцеїхнєдалековідМене

7Алемарношануютьмене,навчаючинаук,заповідей людських

8БовідкинувшиБожузаповідь,видержитесь людськоїтрадиції,як-отмиттягорщиківтачаш,і багатоіншогоподібногоробите

9Івінсказавїм:Добре,щовивідкидаєтезаповідь Божу,щобзберегтисвоютрадицію 10БоМойсейсказав:Шануйсвогобатькайматірсвою; і:Хтопроклинаєбатькачиматір,нехайсмертюпомре!

11Алевикажете:Якщохтосьскажесвоємубатькові чиматері:ЦеКорбан,тобтоподарунок,будь-яка користьвідменетобі;вінбудевільний 12Івибільшенедозволяєтейомуробитинічогодля свогобатькачисвоєїматері; 13ВируйнуєтесловоБожевашимпереданням,якеви передали,ібагатоподібноговиробите

14І,покликавшивесьнарод,вінсказавїм:Послухайте менекоженізрозумійте

15Немаєнічого,щовходитьулюдинуззовні,що моглобїїосквернити,алете,щознеївиходить, людинусквернить

16Хтомаєвуха,щобслухати,нехайслухає.

17ІколиВінувійшовдодомувіднароду,Йогоучні спиталиЙогопроцюпритчу

18Ікажедоних:Чийвитакінерозумні?Хібавине розумієте,щовсе,щоззовнівходитьулюдину,не можеосквернитиїї?

19Боневсерцейоговходить,алевчерево,івиходить назовні,очищаючивсякуїжу?

20Ісказаввін:Щовиходитьізлюдини,телюдину сквернить.

21Бозсередини,ізлюдськогосерцявиходятьзлі думки,перелюби,розпуста,убивства,

22Крадіжки,зажерливість,лукавство,обман,розпуста, лихеоко,богохульство,гординя,глупота:

23Усецезловиходитьізсерединийоскверняє людину.

24Ізвідтивінустав,іпішовуграниціТирутаСидону, іввійшовдодому,інехотів,щобніхтопроцезнав,але віннемігсховатися.

25Однабожінка,щомалаїїдочкамаланечистого духа,почулапроНього,і,прийшовши,упаладоніг Його.

26Жінкабулагрекиня,запоходженнямсирофінікіянка; івонаблагалайого,щобвінвигнавдияволазїїдочки

27Ісусжесказавїй:нехайпершенаситятьсядіти,бо негодитьсявзятихлібудітейікинутипсам

28АвонавідповілайсказалаЙому:Так,Господи,але псипідстоломїдятькрихтивіддітей.

29Ісказаввіндонеї:Зацесловойди;дияволвийшов ізтвоєїдочки

30Іколивонаприйшладосвогодому,топобачила,що дияволвийшов,адочкаїїлежаланаліжку

31Ізнову,відійшовшивідберегівТірутаСидону,він прийшовдоморяГалілейського,черезбереги Десятимістя

32ІпривелидоНьогоглухогойслабомовного;і благаютьйого,щобпоклавнаньогоруку

33І,взявшийоговбіквіднароду,вклавпальцісвоїу вухайому,і,плюнувши,доторкнувсядоязикайого;

34І,поглянувшинанебо,зітхнувіпромовивдонього: Ефата,тобтовідкрийся!

35Ізаразвідкрилисяйоговуха,ізв’язкайогоязика розв’язалася,івінзаговоривясно

36Івіннаказавїм,щобвонинікомунерозповідали; алечимбільшевіннаказувавїм,тимбільшевони оприлюднювалице;

37Ідужедивувалися,кажучи:Вінуседобрезробив:і глухимдаєчути,інімимговорити.

1Утідні,колибулобагатолюдейінебулочогоїсти, ІсуспокликавСвоїхучнівісказавїм:

2Менішкоданароду,бовонивжетридніпримені,і немаютьчогоїсти

3Іколиявідпущуїхголоднимидоїхніхдомів,вони знепритомнятьдорогою,бодеякізнихприбули здалека

4ІвідповілиЙомуучніЙого:Звідкихтозможе насититицихлюдейхлібомтут,упустелі?

5ІВінзапитавїх:Скількимаєтехлібів?Авони сказали:Сім.

6Ізвелівлюдямсістиназемлю,і,взявшисімхлібів, віддавподяку,поламавідавучнямсвоїм,щоб розклалипередними;івонипоставилиїхперед народом

7Імаливоникількарибок,іВінпоблагословив,і звелівпокластийїхпередними.

8Івониїли,інаситилися,інабрализламаногом'яса, щозалишилося,сімкошиків

9Атих,щоїли,булоблизькочотирьохтисяч,івін відпустивїх

10Ізаразвінувійшовучовензісвоїмиучнями,і прибувдокраївДалманути.

11Івийшлифарисеї,іпочалисперечатисязним, вимагаючивідньогоознакизнеба,спокушаючийого

12Івінглибокозітхнувусвоємудусітайсказав:Чому цейрідшукаєознаки?Істиннокажувам:небудедано ознакицьомупоколінню

13Іпокинувїх,і,увійшовшизновувчовен,відпливна тойбік

14Аучнізабуливзятихліба,івчовнінемализсобою більшеодногохліба.

15ІВіннаказавїм,кажучи:Стережітьсярозчини фарисейськоїтарозчиниІродової

16Івониміркувалиміжсобою,кажучи:Цетому,що немаємохліба

17Ісус,довідавшисьпроце,кажедоних:Чого міркуєте,щонемаєтехліба?Вищенерозумієтейне розумієте?Читвоєсерцещезакам'яніло?

18Маючиочі,винебачите?імаючивуха,винечуєте? атинепам'ятаєш?

19КолиЯп'ятьхлібіврозламавнап'ятьтисяч,скільки повнихкошиківкусківвинабрали?КажутьЙому: Дванадцять.

20Аколисемероначотиритисячі,скількиповних кошиківкусківвинабрали?Авонисказали:Сім.

21Вінжесказавїм:якцевинерозумієте?

22ІприходитьвіндоВіфсаїди;іпривелидонього сліпого,іблагалийогодоторкнутисядонього

23Івзяввінсліпогозаруку,івивівйогозамісто;і коливінплюнувйомунаочі,іпоклавнаньогоруки, вінзапитавйого,чибачитьвінщось

24Івінпіднявочійсказав:Ябачулюдей,якдерева, щоходять

25Післяцьоговінзновупоклавсвоїрукинайогоочі,і змусивйогодивитисявгору;івінодужав,ібачив кожногочоловікаясно

26Івідіславйогодосвогодому,сказавши:Нейдидо селайнікомувселінекажи

27ІвийшовІсусзучнямиСвоїмивселаКесарії Пилипової,ідорогоюзапитавСвоїхучнів,кажучиїм: ЗакогоМенелюдивважають?

28Вонижвідповіли:ЙоанаХрестителя,аіншікажуть, щоІллі;таінші,Одинізпророків.

29Ікажеїм:АвизакогоМенемаєте?АПетро відповівісказавЙому:ТиХристос

30Інаказавїм,щобнікомунеказалипроНього.

31ІВінпочавїхнавчати,щоСинЛюдськиймаєбагато постраждати,ібутивідкинутимстаршими,і первосвящениками,ікнижниками,ібутивбитим,і черезтриднівоскреснути

32Ісказаввінцеслововідкрито.ІвзявйогоПетро,і почавдокорятийому

33Але,обернувшисьіпоглянувшинаСвоїхучнів,Він докоривПетру,кажучи:ВідійдивідМене,сатано,бо тивідчуваєшнете,щоБоже,алете,щолюдське

34І,покликавшилюдейзученикамиСвоїми,Він сказавїм:ХтохочейтизаМною,нехайзречетьсясебе самого,івізьмехрестсвій,ійдезаМною

35Бохтохочежиттясвоєзберегти,тойпогубитьйого; ахтопогубитьжиттясвоєзаМенетазаЄвангеліє,той йогозбереже

36Боякакористьлюдині,якщовоназдобудевесьсвіт, адушісвоїйзанапастить?

37Абоякийобміндастьлюдиназадушусвою?

38ХтожпосоромитьсяМенетаМоїхслівуцьому перелюбномутагрішномуроді,ЙогойСинЛюдський будепосоромлений,колиприйдеуславіОтцяСвогоз Анголамисвятими

РОЗДІЛ9

1Ісказаввіндоних:Поправдікажувам,щоєдеякіз тих,щотутстоять,якінезазнаютьсмерті,докине побачатьЦарстваБожого,щоприйшловсилі

2АчерезшістьднівІсусберезсобоюПетра,іЯкова,і Івана,іведеїхнависокугорунаодинці,іпреобразився передними

3ІодежаЙогозасяяла,дужебіла,яксніг;такщо жоденповнішийназемлінеможеїхвибілити

4ІявивсяїмІллязМойсеєм,івонирозмовлялиз Ісусом.

5АПетровідповівісказавдоІсуса:Учителю,добре намтутбути,ізробимотринамети;одиндлятебе,і одиндляМойсея,іодиндляІллі.

6Бовіннезнав,щосказати;бовонибулидуже налякані.

7Істаласяхмара,щоїхотінила,ізхмарипочувся голос,щоговорив:ЦеСинМійУлюблений,Його слухайте!

8Іраптом,озирнувшисьнавколо,вонибільшенікого непобачили,окрімІсуса

9Іколивонисходилизгори,Віннаказавїм,щоб нікомунерозповідалипроте,щобачили,ажпокиСин Людськийневоскреснезмертвих

10Івонизбереглицесловоприсобі,питаючиодин одного,щоозначаєвоскресіннязмертвих

11Ізапиталийого,кажучи:Чомукнижникикажуть, щоІллямаєприйтипершим?

12Івінвідповівісказавїм:Іллясправдіприйде

Людського,щоЙомуналежитьбагатопостраждатиі

14ІколиВінприйшовдоСвоїхучнів,топобачив навколонихбагатолюдейікнижників,якісперечалися зними

15Іодразуввесьнарод,побачившийого,дуже здивувався,іпідбігшидонього,привітавйого

16ІзапитавВінкнижників:Прощовизними сперечаєтеся?

17Аодинізнародувідповівісказав:Учителю,я привівдотебемогосина,щомаєнімогодуха; 18Ікудибвінневзявйого,вінроздираєйого,івіндає піну,іскрегочезубамисвоїми,ігнієІясказавучням твоїм,щобвигналийого;інезмогли.

19Вінйомуувідповідькаже:Ороденевірний,докия будузвами?докитерпітимутебе?приведийогодо мене.

20Івонипривелийогодонього,іяквінпобачивйого, зараздухрозтерзавйого;івінупавназемлютай валявсязпіною.

21Ізапитаввінсвогобатька:скількичасуминуло,як цесталосязним?Авінсказав:Дитячий

22Ічастовонокидалойогоувогоньіуводу,щоб погубитийого;алеякщотиможешщосьзробити, змилосердисянаднамиідопоможинам

23Ісуссказавйому:якщоможешвірувати,товсе можливетому,хтовірує

24Ізаразбатькодитинискрикнувісказавзісльозами: Вірую,Господи!допоможимоємуневірству.

25КолиІсуспобачив,щонародзбігається,то заборонивдухунечистому,кажучийому:Душенімийі глухий,Ятобінаказую,вийдизнього,ібільшене входьунього!

26Ізакричавдух,ісильнорозірвавйого,івийшовіз нього,івінбувякмертвий;настільки,щобагатохто казав:Вінпомер

27АлеІсус,взявшийогозаруку,підняв;івінпідвівся

28Іколивінувійшовдодому,учніспиталийого наодинці:Чомуминемоглийоговигнати?

29Вінжесказавїм:цейріднічимневиходить,як тількимолитвоютапостом.

30І,вийшовшизвідти,проходиличерезГалілею;івін нехотів,щобхтосьзнавце

31БоВіннавчавСвоїхучнівіказавїм:СинЛюдський виданийбудеврукилюдей,івониЙоговб’ють;іпісля того,яквінбудевбитий,вінвоскреснетретьогодня.

32Алевонинезрозумілицьогослова,ібоялисяйого запитати

33ІприбувдоКапернауму,і,перебуваючивдомі, запитавїх:Прощовидорогоюсперечалисяміжсобою? 34Алевонимовчали,бодорогоюсперечалисяміж собою,хтобільший

35І,сівши,покликавдванадцятьохіпромовивдоних: Хтохочебутипершим,нехайбудезусіхостаннімі всімслугою.

36Івзяввіндитину,іпоставивїїпосередних,і, взявшиїїнаруки,сказавдоних:

37Хтоприймеоднезтакихдітейвім’яМоє,тойМене приймає;ахтоприймеМене,неМенеприймає,але Того,ХтопославМене

38ІЙоанвідповівЙому,кажучи:Учителю,мибачили одного,щоІм'ямТвоїмвиганяєдемонів,івіннейдеза нами,імизаборонилийому,бовіннейдезанами

39АлеІсуссказав:Незабороняйтейому,бонемає людини,яказробитьчудовім’яМоїм,якаблегко зневажалаМене

40Бохтонепротинас,тойзнами

41Бокожен,хтонапоїтьвасчашеюводивмоєім’я, томущовиналежитеХристові,істиннокажувам,він невтратитьсвоєїнагороди

42Ахтоспокуситьодногозмалихцих,щовіруютьу Мене,томукращебулоб,щобповісилийомунашию жорнайкинулийоговморе.

43Іколирукатвояспокушаєтебе,відсічиїї:краще тобікаліціввійтивжиття,ніжзобомарукамипітив пекло,увогоньневгасимий.

44Деїхнійчерв'якневмирає,івогоньнегасне

45Іколиногатвояспокушаєтебе,відсічиїї:ліпшетобі ввійтивжиттябездумним,ніжзобоманогамибути вкиненимдопекла,довогнюневгасимого

46Деїхнійчерв'якневмирає,івогоньнегасне

47Іколитвоєокоспокушаєтебе,вирвийого:краще тобізоднимокомувійтивЦарствоБоже,ніжіздвома очимабутивкиненимупекловогняне

48Деїхнійчерв'якневмирає,івогоньнегасне.

49Бокоженвогнемпосолиться,ікожнажертвасіллю посолиться

50Сільцедобре,алеякщосільвтратиласолоність, точимвиїїприправите?Майтевсобісільімайтемир міжсобою

РОЗДІЛ10

1Івінпіднявсязвідти,іприйшовдоберегівЮдеїпо тойбікЙордану;ілюдизновуприбіглидонього;і,за звичаєм,зновунавчавїх

2ІпідійшлидоНьогофарисеїтайзапиталиЙого:Чи дозволеночоловіковірозлучитисязжінкоюсвоєю? спокушаючийого

3Івінвідповівісказавїм:ЩозаповіввамМойсей?

4Ісказаливони:Мойсейдозволивнаписатирозлучний листівідпуститиїї

5АІсусвідповівісказавїм:Зазакам’янілістьвашого серцявіннаписаввамцюзаповідь

6АлевідпочаткустворенняБогстворивїхчоловікомі жінкою.

7Томупокинечоловіксвогобатькайматіріпристане досвоєїжінки;

8Істанутьдвоєоднимтілом,ітодівженедвоє,але однетіло

9Отже,щоБогз'єднав,людинанехайнерозлучає 10Івдомайогоучнізновуспиталийогопротесаме.

11Ікажедоних:Хторозведетьсяздружиноюсвоєюта одружитьсязіншою,тойчинитьперелюбпротинеї

12Іколижінкарозлучитьсязчоловікомсвоїмівийде заміжзаіншого,воначинитьперелюб 13ІприносилидоНьогодітей,щобВіндоторкнувсядо них,аучніЙогодокорялитим,щоприводилиїх

14Побачившице,Ісусобуривсяісказавїм:Пустіть дітейприходитидоМенеінеборонітьїм,ботаких ЦарствоБоже

15Істиннокажувам:хтонеприймеЦарстваБожого, якдитина,тойневвійдевнього.

16Івінобійнявїх,поклавнанихрукиіпоблагословив їх.

17Іколивінвийшовудорогу,прибігодин,івпав переднимнаколіна,ізапитавйого:Учителюдобрий, щоменіробити,щобуспадкуватижиттявічне?

18ІсказавйомуІсус:ЧомутиназиваєшМенедобрим? немадоброго,крімодного,тобтоБога

19Тизнаєшзаповіді:Нечиниперелюбу,Невбивай, Некради,Несвідкуйнеправдиво,Необманюй,Шануй батькайматір

20Вінжесказавйомуувідповідь:Учителю,всього цьогоядотримувавсязмолоду

21ТодіІсус,поглянувшинанього,полюбивйогоі сказавйому:Одноготобібракує:піди,продайусе,що маєш,іроздайубогим,ібудешматискарбнанебі;і прийди,візьмихрестіідизамною

22Ізасмутивсявінцимсловом,іпішовзасмучений,бо маввеликімаєтки

23І,озирнувшись,Ісуссказавсвоїмучням:Якважко тим,хтомаєбагатство,увійтивЦарствоБоже!

24ІучнібулиздивованійогословамиАлеІсусзнову відповівіпромовивдоних:Діти,якважкотим,хто надієтьсянабагатство,увійтивЦарствоБоже!

25Легшеверблюдупройтикрізьвушкоголки,ніж багатомуввійтивЦарствоБоже

26Ідужедивувалисявони,кажучиміжсобою:Хтож можеспастися?

27АІсус,поглянувшинаних,каже:«Улюдейце неможливо,аленевБога,бовБогавсеможливо».

28ТодіПетропочавговоритиЙому:Осьмипокинули всейпішлизаТобою

29ІвідповівІсусісказав:Істиннокажувам:немає жодноїлюдини,якабзалишиладім,абобратів,або сестер,абобатька,абоматір,абожінку,абодітей,або землізарадиМенетаЄвангелії,

30Алевінотримаєсторицеютеперуцейчас,будинки, ібратів,ісестер,іматерів,ідітей,іземліз переслідуваннями;авсвітіприйдешньомужиттявічне. 31Алебагатопершихбудутьостанніми;іостанній перший

32Ібуливонивдорозі,щопідіймаласядоЄрусалиму; аІсусішовпередними,івонидивувалися;і,йдучи слідом,боялисяІвінзновувзявдванадцятьох,іпочав їмрозповідати,щомаєстатисязним,

33кажучи:ОсьмийдемовЄрусалим;іСинЛюдський будевиданийпервосвященикамікнижникам;і засудятьЙогонасмерть,івидадутьЙогопоганам

34ІнасміхаютьсязНього,ібичуватимутьЙого,і плюватимутьнаНього,івб'ютьЙого,ітретьогодня Вінвоскресне.

35ІпідійшлидоНьогоЯківтаІван,синиЗеведеєві, кажучи:Учителю,мибхотіли,щобТизробивнамусе, чогомибажаємо

36Ісказаввіндоних:Чогохочете,щобязробивдля вас?

37ВонисказалиЙому:Дайнамсістиодномуправоруч, адругомуліворучуТвоїйславі

38Ісусжесказавїм:Незнаєте,чогопросите;чи можетевипитичашу,якуЯп'ю?іхриститися хрещенням,якимяхрещуся?

39Вонижсказалийому:МожемоІсказавїмІсус: чашу,якуЯп'ю,справдівип'єте;іхрищенням,якимЯ хрещуся,охриститесьви

40АлесидітиправоручіліворучМененевідмене;але будеданотим,длякоговоноприготовлено.

41Почувшицедесять,почалиобурюватисянаЯкова таІвана

42Ісусжепокликавїхікажеїм:Визнаєте,щоті,котрі вважаютьсяпанаминадпоганами,пануютьнадними;і їхнівельможімаютьвладунадними

43Аленетакбудеміжвами,алехтохочебути більшимміжвами,нехайбудевамслугою

44Іхтохочезвасбутипершим,нехайбудевсім слугою

45БонавітьСинЛюдськийприйшовнедлятого,щоб Йомуслужили,алещобпослужититавіддатисвоє життяяквикупзабагатьох

46ІприйшливонидоЄрихону:іколивінвиходивіз Єрихонузучнямисвоїмитавеликоюкількістюлюдей, сліпийВартимей,синТімея,сидівбілядорогий жебравмилість

47Іпочувши,щотоІсусНазарянин,вінпочавкричати йказати:Ісусе,СинуДавидів,помилуймене!

48Ібагатохтонаказувавйому,щобвінмовчав,алевін щедужчекричав:СинуДавидів,помилуймене!

49Ісусже,зупинившись,звелівпокликатийогоІ покликалисліпого,кажучийому:Будьздоров,вставай! вінкличетебе.

50Івін,скинувшиодежусвою,підвівсяіприйшовдо Ісуса

51АІсусвідповівісказавйому:Щотихочеш,щобя зробивтобі?СліпийсказавЙому:Господи,щобя прозрів

52ІсказавйомуІсус:Іди;віратвояспаслатебе.Ізараз вінпрозрів,іпішовзаІсусомдорогою

РОЗДІЛ11

1ІколивонинаблизилисядоЄрусалиму,доВіффагії таВіфанії,нагоріОливній,вінпосилаєдвохізсвоїх учнів,

2Ікажедоних:Ідітьусело,щонавпротивас,іяк увійдетевнього,тознайдетеприв’язанеосля,наяке ніхтонесідаввідв'яжітьйоготаприведітьйого

3Іколихтосьскажевам:Чомувицеробите?скажіть, щоГосподьпотребуєйого;івіннегайновідправить йогосюди

4Івонипішлисвоєюдорогою,ізнайшлиосля прив'язанебілядверейназовнінамісці,десходилися двідороги;івонизвільняютьйого

5Ісказалиїмдеякізтих,щотамстояли:Щовиробите, відв'язуючиосля?

6Ісказалиїм,якзвелівІсус,івідпустилиїх

7ІпривелиослядоІсуса,іпоклалинаньогосвою одежу;івінсівнанього

8Багатохтостеливсвійодягнадорозі,аіншірубали гілкиздеревістелилидорогу.

9Іті,щойшлипопереду,іті,щослідом,вигукували, кажучи:Осанна!Благословен,Хтойдевім’яГосподнє: 10БлагословеннеЦарствоОтцянашогоДавида,що грядевІм'яГосподнє:Осаннанависоті

11ІввійшовІсусдоЄрусалимутадохраму,і, оглянувшивсе,івженаставвечір,вийшовдоВіфаніїз дванадцятьма

12Анадругийдень,коливониприйшлизВіфанії,він зголоднів.

13Іпобачившиздалекафіговедерево,щовкрилося листям,вінпідійшов,чинезнайденаньомущось;і, підійшовшидонього,незнайшовнічого,крімлистя; бочасуінжирівщенебуло

14АІсусвідповівісказавдонього:Ніхтонебудеїсти плодузтебенавікиІпочулийогоучні

15ІприйшливонидоЄрусалиму:іІсусувійшовдо храму,іпочаввиганятитих,хтопродававікупуваву храмі,іперевернувстолиміняйлівісидіннятих,хто продававголубів;

16Інедозволив,щобхтосьпронісякусьпосудину черезхрам

17ІВіннавчавїх,кажучи:Чиненаписано:ДімМій домоммолитвиназветьсядлявсіхнародів?ави зробилизньогопечерурозбійників

18Іпочулицекнижникитапервосвященики,ішукали, якбиЙогопогубити,бобоялисяЙого,боввесьнарод дивувавсяЙогонауці

19Колижнаставвечір,вінвийшовзамісто

20Авранці,проходячиповз,побачили,щосмоковниця всохлазкорінням

21Петрож,згадавши,кажейому:Учителю,ось смоковниця,якутипрокляв,усохла.

22Ісусжесказавїмувідповідь:МайтевірувБога

23Боістиннокажувам,щокожен,хтоскажеційгорі: Підіймисьікиньсявморе!інебудесумніватисяв своємусерці,алевіритиме,щоте,щовінговорить, збудеться;вінотримаєвсе,щовінскаже

24Томуякажувам:усе,чоговибажаєте,коли молитеся,вірте,щоотримаєте,ібудевам

25Іколистоїтенамолитві,прощайте,якщомаєтещо протикогось,щобіОтецьвашНебеснийпростиввам провиниваші

26Колижвинепрощаєте,тойОтецьваш,щонанебі, непроститьвампровинваших.

27ІзновуприходятьдоЄрусалиму,іколиВінходиву храмі,приступилидоНьогопервосвященики,і книжники,істарші,

28Іскажийому:якоювладоютицеробиш?іхтодав тобіцювладуробитице?

29АІсусвідповівісказавїм:Ятакожзапитаювас одне,ідайтеменівідповідь,іяскажувам,якою владоюЯцероблю.

30ХрещенняІвановезнебабуло,чивідлюдей? відповідаймені

31Іміркуваливониміжсобою,кажучи:Якщоскажемо: Знеба,вінскаже:чомужвийомунеповірили?

32Алеякщомискажемо:Відлюдей;боялисянароду, бовсілюдивважалиІвана,щовінсправдіпророк

33ІвонивідповілийсказалиІсусові:Неможемознати Ісусжесказавїмувідповідь:іЯвамнескажу,якою владоюцечиню.

1ІВінпочавпромовлятидонихпритчамиОдин чоловікпосадиввиноградник,іобгородивйого,і

викопавмісцедляліварника,ізбудуваввежу,івіддав йоговиноградарям,іпішовудалекийкрай.

2Іначаспославвіндовиноградарівслугу,щобтой узяввідвиноградарівплодивиноградника.

3Ісхопилийого,іпобили,івідіслалинізчим.

4Ізновупославдонихіншогослугу;івоникинулив ньогокаміння,іпоранилийоговголову,івідіслали йогозганьбою.

5Ізновупославіншого;ійоговонивбили,ібагатьох інших;однихбити,адеякихвбивати 6Маючищеодногосина,свогоулюбленого,вінтакож пославдонихнаостанок,кажучи:Поклонятьсясина мого.

7Алетівиноградарісказалиміжсобою:Це спадкоємець;ходімо,уб'ємойого,іспадокбуденаш

8Івзялийого,івбили,івикинулигетьізвиноградника.

9Щожзробитьпанвиноградника?вінприйдеі вигубитьвиноградарів,авиноградниквіддастьіншим 10ІхібавинечиталицьогоПисання?Камінь,який відкинулибудівничі,ставголовоюкута:

11ЦевідГоспода,івонодивневочахнаших?

12ІшукаливонисхопитиЙого,алебоялисянароду,бо знали,щоВінсказавцюпритчупроних,іпокинули Його,іпішли

13ІпосилаютьдоНьогодекогозфарисеївтаіродіан, щобзловитиЙогонаслові

14Іколивониприйшли,вонисказалиЙому:Учителю, мизнаємо,щоТиправдивийінедбаєшпронікого,бо Тинедивишсянаобличчялюдей,аленавчаєшшляху БожоговправдіЧидозволенодаватиданинакесарю чині?

15Чидамо,чинедамо?АлеВін,знаючиїхнє лицемірство,сказавїм:ЧоговиМенеспокушаєте? принесітьменіпенні,щобяпобачив.

16ІпринеслиІкажедоних:Чийцеобразінапис?А вонисказалиЙому:Кесареве

17Ісусжесказавїмувідповідь:віддайтекесареве кесареві,аБожеБоговіІдивувалисяйому

18Тодіприйшлидоньогосадукеї,якікажуть,що немаєвоскресіння;ізапиталийого,кажучи:

19Учителю,Мойсейписавнам:«Якщовкогосьбрат помреізалишитьсвоюжінку,адітейнезалишить,то нехаййогобратвізьмейогожінкуівідродитьнасіння своємубратові»

20Буложсемеробратів:іпершийузявжінку,і помершинезалишивпотомства.

21Івзявїїдругий,тайпомер,інезалишивпотомства; такожітретій.

22Івзялиїїсемеро,інезалишилипотомства;аждо всіхпомерлайжінка

23Тожувоскресінні,коливонивоскреснуть,комуз нихвонабудедружиною?босемеромалиїїзажінку.

24Ісусжесказавїмувідповідь:Чинетомуви помиляєтеся,щонезнаєтеписання,анісилиБожої?

25Бояквоскреснутьізмертвих,тонеженятьсяйне виходятьзаміж;алевони,якангели,щонанебі

26Ащодомертвих,щовонивоскресають,хібавине читаливкнизіМойсея,якукупиніБогпромовлявдо нього,кажучи:ЯБогАвраама,іБогІсака,іБогЯкова?

27ВіннеБогмертвих,алеБогживих,томувидуже помиляєтеся

28Іпідійшоводинізкнижниківі,почувшиїхню суперечку,іпобачивши,щовіндобреїмвідповів, запитавйого:Яказаповідьпершазусіх?

29ІвідповівйомуІсус:Першазусіхзаповідей:Слухай, Ізраїлю!ГосподьБогнашГосподьєдиний: 30ІлюбиГосподаБогасвоговсімсерцемсвоїм,і всієюдушеюсвоєю,івсімрозумомсвоїм,івсією силоюсвоєю:цепершазаповідь.

31Адругаподібнадонеї,асаме:Любиближнього свого,яксамогосебеНемаєіншоїзаповіді,більшоїза ці

32Ісказавйомукнижник:Добре,Учителю,правдути сказав,боодинБог;інемаєнікого,крімнього: 33ІлюбитиЙоговсімсерцем,івсімрозумом,івсією душею,івсієюсилою,ілюбитисвогоближнього,як самогосебе,цебільшевідусіхцілопаленьіжертв.

34ІколиІсуспобачив,щовінрозсудливовідповів,то сказавйому:ТинедалековідЦарстваБожогоІніхто післяцьогоненаважувавсязапитатийого.

35АІсусвідповівісказав,навчаючивхрамі:Як книжникиговорять,щоХристосєСинДавидів?

36БосамДавидсказавДухомСвятим:СказавГосподь Господевімоєму:СидиправоручМене,докине покладуворогівТвоїхпідніжкомнігТвоїх

37ТомусамДавидназиваєЙогоГосподом;азвідки вінтодійогосин?Іпростийнародслухавйогорадо

38Івінсказавїмусвоїйнауці:стережітьсякнижників, якілюблятьходитивдовгомувбранніталюблять привітаннянаринках,

39Іпершімісцявсинагогах,ігорішнімісцяна бенкетах,

40Щопожираютьдомивдовицьінавигляддовго моляться:вонизазнаютьбільшогоосуду

41ІсівІсуснавпротискарбниці,ідивився,яклюди кидаютьгрошідоскарбниці,ібагатобагатихкидають багато

42Іприйшлаоднабіднавдова,івонакинуладвілепти, щостановитьодинфартинг

43ІВінпокликавСвоїхучнівісказавїм:Поправді кажувам,щоцябіднавдовавклалабільше,ніжусі,хто клавдоскарбниці

44Бовсівоникинулизнадлишкусвого;алевоназі своєїнестачіпоклалавсе,щомала,навітьувесьсвій прожиток РОЗДІЛ13

1Іколивінвиходивізхраму,одинізйогоучнівкаже донього:Учителю,подивися,якетуткамінняіякі будівлі!

2Ісусжесказавйомуувідповідь:Чибачишцівеликі будівлі?незалишитьсякаміньнакамені,щонебуде зруйнований

3ІколиВінсидівнаОливнійгорінавпротихраму, Петро,іЯків,іІван,іАндрійзапиталиЙогонаодинці: 4Скажинам,колицебуде?іякийбудезнак,коливсе цевиповниться?

5АІсус,відповідаючиїм,почавговорити:Стережіться, щобхтоваснезвів

6Бобагатохтоприйдевім'ямоє,говорячи:ЯХристос; іобдуритьбагатьох

7Іколивипочуєтепровійнитапровоєннічутки,не тривожтеся:ботакіречіповиннібути;алещенекінець.

8Боповстаненароднанарод,іцарствонацарство,і будутьземлетрусиврізнихмісцях,ібудутьголоді біди:цепочатокскорбот.

9Стережітьсяжсебе,бовасвидадутьнаради;ів синагогахвасбитимуть,ідоправителівтацаріввас поведутьзаМене,насвідченняпротиних.

10ІЄвангелієспочаткумаєбутипроголошеносеред усіхнародів

11Колижвасповедутьівидадуть,недумайтенаперед проте,щобудетеговорити,інеобмірковуйте;але говорітьусе,щобудедановамтієїгодини,боневи говорите,аСвятийДух

12Івидастьбратбратанасмерть,абатькосина;і повстанутьдітинасвоїхбатьків,івб'ютьїх.

13Івасбудутьненавидітивсізаім'яМоє,алехто витерпитьдокінця,тойбудеспасенний 14Колижвипобачитегидотуспустошення,прояку говоривпророкДаниїл,щостоїтьтам,денеслід,(хто читає,нехайрозуміє),тодіті,хтовЮдеї,нехай утікаютьугори.

15Ахтонадаху,нехайнеспускаєтьсявдіміне входитьтуди,щобвзятищосьіздомусвого

16Іхтонаполі,нехайнеповертаєтьсяназадузяти одежусвою

17Горежвагітнимітим,щогодуютьгрудьмивтідні!

18Імоліться,щобвашавтечанебулавзимку.

19Бовтіднібудестраждання,якогонебуловід початкутворіння,якеБогстворив,аждоцьогочасу,і небуде.

20ІколибГосподьневкоротивтихднів,жоднетілоне спаслосяб,алезарадивибраних,якихВінвибрав,Він скоротивдні.

21Іколитодіхтоскажевам:ОсьХристостут!абоось вінтам;невірйому:

22Боповстанутьлжехристийлжепророки,ібудуть чинитиознакийчуда,щобспокусити,якщоможливо, навітьобраних

23Алебудьтеуважні:ось,Япередріквамусе.

24Алевтідні,післятієїскорботи,сонцепомеркне,і місяцьнедастьсвітласвого, 25Ізіркизнебавпадуть,ісили,щонанебі, захитаються

26ІтодівонипобачатьСиналюдського,щойдена хмарахізвеликоюсилоютаславою.

27ІтодіВінпошлеСвоїхангелів,ізбереразомСвоїх вибранихвідчотирьохвітрів,відкраюземліаждо краюнеба

28Тепернавчітьсяпритчіпрофіговедерево;Коли гілкаїїщеніжнайпускаєлистя,визнаєте,щоліто близько.

29Таксамойви,колипобачите,щоцевідбувається, знайте,щовжеблизько,навітьзадверима

30ІстинноЯкажувам,щоцепоколіннянемине,доки всеценестанеться

31Небойземляпроминуться,асловаМоїнепройдуть.

32Апроденьтойігодинунезнаєніхто,аніангели,що нанебі,аніСин,атількиОтець

33Стережіться,пильнуйтеймоліться,бонезнаєте, колинастанечас

34БоСинЛюдськийподібнийдочоловіка,що вирушаєвдалекудорогу,іпокинувсвійдім,ідав владусвоїмрабам,ікожномусвоюроботу,ізвелів придверномупильнувати.

35Тожвипильнуйте,бонезнаєте,колиприйде господардому:чиввечері,чиопівночі,чипідчасспіву півнів,чивранці

36Щобвін,прийшовшизненацька,незаставвас сплячими

37Іте,щоЯкажувам,Якажувсім:Пильнуйте

РОЗДІЛ14

1ЧерездваднібулосвятоПасхийОпрісноків,і первосвященикитакнижникишукали,якбипідступом схопитиЙогойубити.

2Алевонисказали:Невсвято,щобнебулобунтув народі

3ІколивінбувуВіфаніївдоміСимонапрокаженого, коливінсидівзастолом,прийшлажінка,маючи алебастровупосудинумирознардудужедорогого;і вонарозбилаящик,івилилайомунаголову.

4Ібулидеякі,щообурювалисявсобійказали:Навіщо цямарнатратамиро?

5Бойогоможнабулобпродатизапонадтристапенсів іроздатибіднимІвонинарікалинанеї

6ІсказавІсус:Залиштеїї!чомутиїїтурбуєш?вона добревчиниладлямене.

7Бовбогихзавждимаєтезсобою,і,колизахочете, можетеробитиїмдобро,аМененезавждимаєте 8Воназробила,щомогла:вонаприйшланаперед помазатимоєтілонапоховання

9Істиннокажувам:дебнепроповідуваласьця Євангелієпоціломусвіті,говоритимутьіпроте,що воназробила,напам’ятьпронеї

10ІпішовЮдаІскаріот,одиніздванадцятьох,до первосвящеників,щобвидатиЙогоїм.

11Почувшице,вонизраділийобіцялидатийому грошейІвіншукав,якбизручнойогозрадити

12ІпершогодняОпрісноків,колизаколювалипасху, ЙогоучнісказалиЙому:Дехочеш,щобмипішлий приготувалиТобіїстипасху?

13ІпосилаєдвохізучнівСвоїхікажеїм:Ідітьдоміста, ізустрінетьсявамчоловік,щонесеглечикводи;ідіть заним

14Ікудибвінневвійшов,скажітьгосподареві: Учителькаже:Декімнатадлягостей,деябуду споживатипасхузучнямисвоїми?

15Івінпокажевамвеликугорницю,мебльованута приготовану:тамприготуйтедлянас

16ІпішлиучніЙого,іприйшливмісто,ізнайшли,як Вінїмсказав,іприготувалиПасху.

17Аввечерівінприходитьіздванадцятьма 18Іколивонисиділитаїли,Ісуссказав:Істиннокажу вам:одинізвас,хтоїстьзіМною,видастьМене 19Іпочаливонизасмучуватисьіодинзаоднимказати

21СинЛюдськийсправдійде,якпроНьогонаписано;

добребулобтомучоловікові,якбивінніколине народжувався.

22Іколивониїли,Ісусузявхліб,поблагословив, поламавідавїм,ісказав:Прийміть,їжте,цетілоМоє.

23І,взявшичашу,віддавподяку,подавїм,івсіпилиз неї

24Ісказавїм:ЦекровМояНовогоЗаповіту,щоза багатьохпроливається.

25Істиннокажувам:Ябільшенебудупитиплоду виноградноїлозидотогодня,колибудупитийого новимуЦарствіБожому

26І,заспівавшигімн,вийшлинагоруОливну

27ІкажеїмІсус:УсівиспокуситесяпроМенецієїночі, бонаписано:Уражупастиря,ірозбіжатьсявівці

28Аяквоскресну,ЯвипереджувасуГалілею

29Петрожсказавйому:Хочусіспокусяться,аленея.

30ІкажейомуІсус:Поправдікажутобі,щосьогодні,у цюніч,першніждвічізаспіваєпівень,титричі відречешсявідМене.

31Алевінговоривщерішучіше:Якбименідовелося вмертизтобою,яневідречусявідтебеТесаме сказаливонивсі.

32Іприйшливонидомісця,якезветьсяГефсиманія,і Вінкажедосвоїхучнів:Посидьтетут,покиЯ помолюся.

33ІвзявізсобоюПетра,іЯкова,іІвана,іпочав жахуватисьісумувати;

34Ікажедоних:ДушаМоясумуєаждосмерті; залишайтесятутіпильнуйте

35Івінвідійшовтрохивперед,івпавназемлю,і молився,щоб,якщоможливо,цягодинаобминулайого.

36Ісказав:Авва,Отче,всетобіможливо;віднесицю чашувідмене:аленете,щояхочу,ате,щоТи

37Іприходить,ізнаходитьїхсплячими,ікажедо Петра:Симоне,тиспиш?чинемігбити поспостерігатиоднугодину?

38Пильнуйтеймоліться,щобневпастивспокусу.Дух справдіготовий,алетілонемічне

39Ізновувідійшов,імолився,іпромовлявтісамі слова.

40Іколивінповернувся,тозновузнайшовїх сплячими,боочіїхнібуливажкі,івонинезнали,що йомувідповісти.

41Іприходитьвтретєтайкажедоних:Спітьі відпочивайте,досить,годинанастала;осьСин людськийвидаєтьсяврукигрішників.

42Встаньте,підемо;осьтой,хтоменезраджує, наблизився.

43Ізаразже,покивінщеговорив,приходитьЮда, одиніздванадцятьох,азнимбагатонародузмечами такиямивідпервосвящеників,ікнижників,істарших

44Ітой,хтозрадивйого,давїмзнак,кажучи:Когоя поцілую,тойіє;візьмітьйоготавідведітьбезпечно 45І,прийшовши,заразжепідійшовдоньоготайкаже: Учителю,учителю!іпоцілувавйого

46Івонинаклалинаньогоруки,ісхопилийого

47Іодинізтих,щостоялипоруч,вихопивмеча,і вдаривслугупервосвященика,івідтявйомувухо

48АІсусвідповівісказавїм:Немовнарозбійникави вийшлизмечамитакиями,щобузятиМене?

49ЩоднябувЯзвамивхрамі,навчаючи,івиневзяли

50Івсіпокинулийого,іповтікали

51ІйшовзаНимодинюнак,якиймавнаголетіло своїмполотном;іюнакисхопилийого:

52Іпокинуввінполотно,івтіквіднихнагий.

53ІповелиІсусадопервосвященика,азНимзібралися всіпервосвященики,істарші,ікнижники

54ПетрожішовзаНимздалекааждопалацу первосвященика,ісидівізслугами,ігрівсябілявогню.

55Апервосвященикийувесьсинедріоншукали свідківпротиІсуса,щобубитиЙого;інезнайшов жодного

56БобагатохтонеправдивосвідчивпротиНього,але їхнісвідченнянезбігалися.

57Івсталидеякі,інеправдивосвідчилипротинього, кажучи:

58Мичули,яквінговорив:Язруйнуюцей рукотворнийхрамізатриднізбудуюінший, нерукотворний

59Алейїхнісвідченнянепогоджувалися.

60ІвставпервосвященикпосерединіізапитавІсуса, кажучи:Тинічогоневідповідаєш?щовонипротитебе свідчать?

61АлевінмовчавінічогоневідповідавЗновузапитав ЙогопервосвященикісказавЙому:ЧиТиХристос, СинБлагословенного?

62ІсказавІсус:Я,івипобачитеСинаЛюдського,що сидитьправоручсилиійденахмарахнебесних

63Тодіпервосвященикроздеродежусвоютайкаже: Нащонамщесвідків?

64Вичулиблюзнірство:щовамздається?Івсі засудилийогонасмерть.

65Ідеякіпочалиплюватинанього,ізакриватийому обличчя,ібитийого,іказатийому:Пророкуй!Іслуги билийогодолонями.

66ІколиПетробувунизувпалаці,приходитьоднаіз служницьпервосвященика

67І,побачившиПетра,щогріється,глянулананього тайсказала:ІтибувзІсусомНазарянином

68Алевінвідрікся,кажучи:Незнаю,інерозумію,що тикажеш.Івінвийшовнаґанок;іспіваєпівень.

69Іоднаслужницязновупобачилайого,іпочала говорититим,щостоялипоруч:Цеодинізних

70Івінзновувідрікся.Атрохизгодомті,щостояли поруч,зновусказалиПетрові:Справді,тизних,боти галілеянин,імоватвоязцимзбігається

71Алевінпочавпроклинатийклястися,кажучи:Не знаюцьогочоловіка,проякоговиговорите 72Ізаспівавпівеньвдруге.ІпригадавПетрослово,яке сказавйомуІсус:Першніждвічізаспіваєпівень,ти тричівідречешсявідМенеІколивінподумавпроце, вінзаплакав

4ІПилатзапитавйогознову,кажучи:Тинічогоне відповідаєш?Подивіться,скількивонисвідчатьпроти вас

5Ісусженічогоневідповів;такщоПилатдивувався.

6Натомусвятівінвідпустивїмодногов'язня,якого вонихотіли

7Ібуводин,найменняВарава,якийлежавув'язниціз тими,щоповстализним,яківчиниливбивствопідчас повстання

8Інатовппочавголоснокричати,щобвінзробивте, щовінзавждиробивзними

9АПилатвідповівїм,кажучи:Хочете,явідпущувам ЦаряЮдейського?

10Бовінзнав,щопервосвященикивидалийогочерез заздрість

11Алепервосвященикиспонукалинарод,щобкраще відпустивїмВаравву

12ІПилатзновусказавїмувідповідь:Щожвихочете, щобязробивтому,коговиназиваєтеЦарем Юдейським?

13Ізновузакричали:РозіпниЙого!

14ТодіПилатсказавїм:ЯкежзловчинивВін?Івони кричалищедужче:РозіпниЙого!

15ІтомуПилат,бажаючизадовольнитилюдей, відпустивїмВаравву,аІсуса,бичуючи,віддавна розп’яття

16Івоїнивідвелийогодозали,щозветьсяпреторією;і вонискликаютьувесьгурт.

17ІзодяглиЙоговбагряницю,іспліливінказтерну,і поклалиЙомунаголову,

18Іпочаливітатийого:Радій,ЦарюЮдейський!

19ІбилиЙоготростиноюпоголові,іплювалина Нього,і,впавшинаколіна,вклонялисяЙому

20ІколивонинасміялисязНього,знялизНього багряницю,іодяглиЙоговЙогоодежу,іповелиЙого, щоброзіп'ятиЙого

21ІпримушуютьякогосьСимонаКірінеянина,що проходивповз,ішовізполя,батькаОлександрайРуфа, нестийогохрест

22ІпривелийогонамісцеГолгофа,щовперекладі означає:місцечерепа

23Ідалийомупитивино,змішанезісмирною,алевін неприйняв.

24І,розіп'явшиЙого,розділилиодежуЙого,кинувши жереб,щохтовізьме

25Булажтретягодина,ірозп'ялиЙого.

26Інадписйогозвинуваченнябувнаписаний:Цар Юдейський.

27Ізнимрозіп'ялидвохрозбійників;тойправоруч,а другийліворуч

28ІсповнилосьПисання,щокаже:ІВінбув зарахованийдогрішників.

29Аті,щопроходилиповз,зневажалиЙого,хитаючи головамисвоїмитакажучи:О,ти,щоруйнуєшхрамі затриднівідбудовуєшйого, 30Спасисамогосебеізійдизхреста

31Таксамойпервосвященикизкнижниками, насміхаючись,казалиміжсобою:Вініншихспасав себевіннеможеврятувати

32Христос,ЦарІзраїлів,нехайтеперзійдезхреста, щобмипобачилийувірувалиІті,щобулизНим розіп'яті,зневажалиЙого

33Аколинасталашостагодина,насталатемрявапо всійземліаждогодинидев'ятої.

34Аодев'ятійгодиніІсусскрикнувгучнимголосом, кажучи:Елої,Елої,ламасавахтані?щовперекладі означає:Божемій,Божемій,чомуТименепокинув? 35Адеякізтих,щостояли,почувшице,казали:Ось Іллюкличе

36Іпобігодин,і,наповнившигубкуоцтом, настромившинатростину,дававЙомупити,кажучи: Нехай!Побачимо,чиприйдеЕліасйогозняти

37ІскрикнувІсусгучнимголосом,івіддавдуха

38Ізавісавхраміроздерласянадвоєвідверхудонизу 39Іколисотник,щостоявнавпротинього,побачивши, щовінтакскрикнувівіддавдуха,сказав:Воістинуцей чоловікбувСинБожий

40Булитакожжінки,щодивилисяздалека:середних МаріяМагдалина,іМарія,матиЯковаМалоготаЙосії, іСаломія; 41(КолиВінбувуГалілеї,вонийшлизаНимі служилиЙому),ібагатоіншихжінок,щоприйшлиз НимдоЄрусалиму

42Ітепер,колинаставвечір,боцебулапідготовка, тобтоденьпередсуботою, 43ЙосифзАриматеї,поважнийрадник,якийтакож чекавЦарстваБожого,прийшовісміливоввійшовдо Пилата,іпросивтілаІсусового

44ІПилатздивувався,чивінужепомер,і,покликавши сотника,запитавйого,чивіндавнопомер.

45І,довідавшисьпросотника,віддавтілоЙосипові

46Івінкупивполотно,ізнявйого,ізагорнувйогов полотно,іпоклавйоговгробі,якийбуввисіченийу скелі,іприкотивкаміньдодверейгробу

47МаріяМагдалинатаМарія,матиЙосіїна,дивилися, дейогопоклали.

РОЗДІЛ16

1Колижминуласубота,МаріяМагдалина,іМарія, матиЯкова,іСаломіякупилипахощів,щобприйтий помазатиЙого.

2Ідужерановранціпершогоднятижняприйшливони догробунасходісонця

3Ісказалиміжсобою:Хтонамвідвалитькаміньвід дверейгробу?

4Іколивонипоглянули,топобачили,щокамінь відвалений,бовінбувдужевеликий.

5Іввійшовшидогробу,вонипобачилиюнака,який сидівправоруч,одягненийудовгубілуодежу;івони злякалися

6Ікажедоних:Нелякайтеся,вишукаєтеІсуса Назарянина,розп'ятого,Вінвоскрес;немайоготут:ось

7Ідітьже,скажітьЙогоучняміПетру,щоВін

10Іпішлавонайрозповілатим,щобулизним,коли вонисумувалитаплакали.

11Вониж,почувши,щовінживийіщовонайого бачила,неповірили.

12Післятоговінз'явивсявіншомуобразідвомізних, коливонийшли,івирушиливсело

13Івонипішлитарозповілицеіншим,івонине повірилиїм.

14Післяцьоговінз’явивсяодинадцятьом,коливони сиділизастолом,ідокорявїмзаїхнєневір’ята закам’янілістьсерця,бовонинеповірилитим,хто бачивйогопіслятого,яквінвоскрес

15ІВінсказавїм:Ідітьповсьомусвітута проповідуйтеЄвангелієвсьомустворінню

16Хтоувіруєйохриститься,тойспасеться;ахтоне вірує,будеосуджений.

17Іціознакибудутьсупроводжуватитих,хтоувірує; Ім'ямМоїмбудутьвиганятидемонів;вонибудуть говоритиновимимовами;

18Братимутьзміїв;іякщовонивип'ютьщось смертельне,цеїмнезашкодить;вонипокладутьруки нахворих,івониодужають.

19Отже,післятого,якГосподьпромовивдоних,Він возніссянанебоісівправоручБога

20Івонипішли,іпроповідувалискрізь,аГосподь працювавзнимитастверджувавсловоознаками,що йшлиАмінь

ЄвангелієвідЛуки

1Оскількибагатохтовзявсявикладативпорядкуте,у щомивіримо,

2Таксамо,яквонипередалиїхнам,яківідпочатку булиочевидцямитаслужителямислова;

3Такожменіздалосядобре,маючидосконале розуміннявсьоговідсамогопочатку,написатитобіпо порядку,преподобнийТеофіле, 4Щобтимігпізнатипевністьтого,чоготибув навчений

5БувзаднівІрода,царяЮдеї,одинсвященик,наім'я Захарія,зродуАвія;іжінкайогобулаздочокАарона, аім'яїйЄлисавета

6ІобидвавонибулиправедніпередБогом,бездоганно ходилизавсімазаповідямитапостановамиГосподніми 7Інебуловнихдитини,томущоЄлисаветабула неплідна,іобидвавонивжебуливпохиломувіці.

8Істалося,щоколивінвиконувавобов’язки священикапередБогомупорядкусвогочергування, 9Зазвичаємсвященствайомубулокадити,коливін входивухрамГосподній

10Іввесьнатовпмоливсянадворіпідчаскадіння

11ІявивсяйомуангелГосподній,щостоявправоруч віджертовникакадила

12ІколиЗахаріяпобачивйого,вінстривожився,і страхогорнувйого.

13Алеангелсказавйому:Небійся,Захаріє,ботвоя молитвапочута;ажінкатвояЄлисаветапородитьтобі сина,ітидасийомуім'яІван.

14Ібудетобірадістьтавеселість;ібагатохтобуде радітийогонародженню.

15БовінбудевеликийвочахГоспода,інебудепити нівина,ніп'янкогонапою;івінбудесповнений СвятимДухомщезутробисвоєїматері.

16ІбагатьохІзраїлевихсиніввіннавернедоГоспода, їхньогоБога

17ІвінпідепередНимудусітасиліІллі,щоб повернутисерцябатьківдодітейінепокірнихдо мудростіправедних;щобпідготуватинародготовий дляГоспода.

18ІсказавЗахаріядоангела:Почомуяцевпізнаю?Бо ястарий,амояжінкавпохиломувіці 19Іангелвідповівйому:ЯГавриїл,щостоюперед Богом;іменепослано,щобпоговоритизтобоюта повідомититобіцюрадіснуновину

20Іось,тибудешнімимінезможешговоритидотого дня,колиціречібудутьвиконані,томущотиневіриш Моїмсловам,яківиповнятьсяусвійчас 21ІлюдичекалинаЗахарія,ідивувалися,щовінтак довгопробувухрамі

22Іколивінвийшов,немігговоритидоних,івони зрозуміли,щовінбачиввидіннявхрамі,бовінмахнув їмізалишивсябезмовний

23Істалося,що,яктількизакінчилисяднійого служіння,вінпішовдосвогодому.

24ПотихдняхзавагітнілайогожінкаЄлисавета,і ховаласяп'ятьмісяців,кажучи:

25ТакучинивГосподьзімноювтідні,колиВін споглянувнамене,щобзнятимоюганьбусередлюдей 26АвшостомумісяціангелГавриїлбувпосланийвід БогадомістаГалілеї,наім'яНазарет, 27Діві,зарученійзчоловіком,наім'яЙосиф,іздому Давидового;аім'ядівібулоМарія.

28Іввійшовдонеїангелісказав:Радуйся,благодатна, Господьзтобою,благословеннатиміжжонами!

29І,побачившийого,воназбентежиласясловамийого, іподумала,щобцебулозавітання

30Ісказавдонеїангел:Небійся,Маріє,ботизнайшла милістьуБога.

31Іосьтивутробізачнеш,іСинапородиш,ідаси ЙомуйменняІсус

32ВінбудевеликийіСиномВсевишньогоназветься,і ГосподьБогдастьЙомупрестолДавида,батькаЙого

33ІвінцарюватименаддомомЯкованавіки;ійого царствунебудекінця.

34ТодіМаріясказаладоангела:Якцестанеться,коли янезнаючоловіка?

35Іангелвідповівісказавїй:ДухСвятийзійденатебе, ісилаВсевишньогоосінитьтебе;томуйтесвяте,що народитьсявідтебе,назветьсяСиномБожим.

36Іось,твоядвоюріднасестраЄлисавета,вонатакож зачаласинавсвоїйстарості,іцевжешостиймісяць длянеї,якузвутьнеплідною

37БодляБоганемаєнічогонеможливого.

38ІсказалаМарія:ОсьрабаГосподня;нехайбудемені засловомтвоїмІангелвідійшоввіднеї

39ІвсталаМаріявтідні,іпоспішнопішланагору,до містаЮдиного;

40ІввійшовудімЗахаріїв,іпривітавЄлисавету.

41Істалося,що,колиЄлисаветапочулапривітання Марії,немовляздригнулосявїїлоні;іЄлисавета сповниласяСвятимДухом:

42Івонавигукнулагучнимголосомісказала: Благословеннатиміжжінками,іблагословеннийплід утробитвоєї.

43Ізвідкицемені,щоматиГосподамогоприйшладо мене?

44Боось,яктількиголосвітанняТвогопрозвучаву вухахмоїх,затріпотіладитинавідрадостівутробімоїй 45Іблаженната,щоувірувала,босповнитьсяте,що булосказаноїйвідГоспода.

46ІсказалаМарія:ВеличаєдушамояГоспода, 47ІзрадівдухмійуБозі,Спасімоїм

48БоВінзглянувнанизькийстанСвоєїслугині,боось відтеперусіпоколінняблагословлятимутьМене

49БоСильнийучинивменівелике;ісвятойогоім'я 50ІмилістьЙогозродувріднатих,хтобоїтьсяЙого.

51Вінпоказавсилусвоїмраменом;Вінрозпорошив гордихусвоїхсерцях

52Вінскинувмогутніхізїхніхпрестолівіпідністих, хтопокірливий

53Віннаситивголоднихблагами;абагатихвідпустив зпустими.

54ВінпідтримавСвогорабаІзраїля,пам’ятаючипро Своюмилість;

55ЯкВінпромовлявдонашихбатьків,доАвраамата донасінняйогонавіки

56ІпробулаМаріязнеюблизькотрьохмісяців,і повернуласядосвогодому.

57ТепердляЄлисаветинаставповнийчас,щобвона народилася;івонанародиласина.

58Іпочулиїїсусідитадвоюріднібрати,якГосподь виявивнаднеювеликумилість;івонираділизнею.

59Істалося,щовосьмогоднявониприйшлиобрізати дитину;іназвалийогоЗахарією,наім'ябатькайого

60Аматийоговідповілатайсказала:Ні;алевінбуде називатисяІваном.

61Ісказалиїй:Немаєнікогозродутвого,хтоб називавсяцимім'ям

62Ідализнакибатьковійого,якбивінхотівйого назвати

63Івінпопросивписьмовийстілінаписав,кажучи: Йоанім’яйомуІдивувалисявсі

64Іустайогонегайновідкрилися,іязикйого розв’язався,івінзаговорив,іславивБога.

65Істрахобгорнувусіх,хтомешкавнавколоних,івсі цісловарознеслисяповсійгоріЮдеї

66Івсі,хточув,поклалицевсерцяхсвоїх,кажучи: Якецебудедитя?ІрукаГосподнябулазним

67ІйогобатькоЗахаріясповнивсяСвятимДухомі пророкував,кажучи:

68БлагословеннийГосподь,БогІзраїлів!бовін відвідавівикупивсвійнарод,

69ІпіднявдлянасрігспасіннявдоміДавида,раба Свого;

70ЯкВінпромовлявустамиСвоїхсвятихпророків,які буливідвіку:

71Щобмибуливрятованівіднашихворогівівідруки всіх,хтоненавидитьнас;

72Виконатимилість,обіцянунашимбатькам,і пам’ятатиЙогосвятийзаповіт;

73Клятва,якоюВінприсягнувнашомубатькові Аврааму,

74Щобвіндавнам,щобми,визволенізрукнаших ворогів,моглислужитийомубезстраху,

75УсвятостійправедностіпередНимповсідніжиття нашого

76Іти,дитино,будешназиватисяпророком Всевишнього,ботипідешпередобличчямГоспода, щобприготуватиЙомудороги;

77Щобдатизнанняпроспасіннясвоємународучерез відпущенняїхніхгріхів,

78ЧерезніжнемилосердянашогоБога;черезщовесна звисотинасвідвідала,

79Щобпросвітититих,щосидятьутемрявітавтіні смертній,щобнаправитиногинашінадорогумиру

80Ідитяросло,ізміцнювалосядухом,ібулов пустеляхдоднясвогоявленняІзраїлю

РОЗДІЛ2

1Істалосявтідні,щовийшовуказвідкесаряАвгуста, щобвесьсвітбувпереписаний

2(Іцеоподаткуваннябуловпершезроблено,коли КиренійбувправителемСирії)

3Івсіпішлинаперепис,коженусвоємісто.

4ПішовтакожіЙосипізГалілеї,змістаНазарету,до Юдеї,домістаДавидового,щозветьсяВифлеєм;(бо вінбувіздомутародуДавидового:)

5ЩоббутиобкладенимзМарією,зарученоюйого жінкою,будучивагітною

6Істалося,коливонибулитам,наставчас,щобвона народилася.

7Івонапородиласвогопервістка,ісповилайого,і поклалавясла;бонебулодлянихмісцявкорчмі.

8Ібуливтімкраїпастухи,щосиділивполі,стерегли своюотарувночі

9ІосьангелГосподнійз’явивсяпередними,іслава Господняосяялаїх,івонидуженалякалися.

10Ісказавїмангел:Небійтеся,боосьяблаговіщувам великурадість,якабудедлявсіхлюдей

11БосьогоднінародивсявамумістіДавидовому Спаситель,ЯкийєХристосГосподь

12Іцебудевамзнаком;ВизнайдетеНемовлясповите, щовяслахлежить

13Іраптомз'явилосязангеломбезлічнебесного війська,якехвалилоБогайговорило:

14СлаванависотіБогу,іназемлімир,улюдяхдобра воля

15Істалося,колиангеливідійшливіднихнанебо, пастухисказалиодинодному:Ходімотепераждо Віфлеємутапобачимоте,щосталося,прощоГосподь сповістивнас.

16Іприйшлипоспішно,ізнайшлиМарію,іЙосипа,і Немовля,щолежаловяслах

17І,побачившице,вонирозповілипроте,щоїмбуло сказанопроцюдитину

18Івсі,хтоцечув,дивувалисятому,щоїм розповідалипастухи.

19Маріяжзберігалавсецейрозважалапроцевсерці своїм

20Іповернулисяпастухи,прославляючиівихваляючи Богазавсе,щовоничулиібачили,якїмбулосказано 21Іколиминуловісімднівдляобрізаннядитини, названоім’яйому:Ісус,якназваноангеломпередтим, яквінзачавсявутробі

22Іколисповнилисядніїїочищеннязазаконом Мойсея,принеслийогодоЄрусалиму,щобпоставити йогопередГосподом;

23(ЯкнаписановЗаконіГосподньому:«Кожен чоловічоїстаті,щорозкриваєутробу,будепосвячений дляГоспода»)

24Іщобпринестижертву,яксказановЗаконі Господньому,паругорлицьабодвохголубенят.

25ІосьбувчоловіквЄрусалимінаім'яСимеон;іцей чоловікбувправеднийіблагочестивий,щочекавна потіхуІзраїля,іДухСвятийбувнаньому.

26ІбулойомувідкритоДухомСвятим,щовінне побачитьсмерті,докинепобачитьХристаГосподнього.

27ІвінувійшоввідДухадохраму;іколибатьки внеслиДитяткоІсуса,щобзробитизНимзазвичаєм Закону,

28Тодівінпіднявйогонаруки,поблагословивБогаі сказав:

29ТепервідпускаєшрабаСвого,Господи,засловом Своїмзмиром

30БоочімоїбачилиспасінняТвоє, 31ЯкеТиприготувавпередусімалюдьми; 32СвітлодляосвітленняпоганіславанародуТвого Ізраїля

33ІЙосипіматийогодивувалисятому,щоговорилося пронього

34ІпоблагословивїхСимеон,ісказавдоМарії,Його матері:Осьцядитинапоставленанападінняі воскресіннябагатьохвІзраїлі;іякзнак,якомубудуть сперечатися;

35(Так,мечпроб'єтвоювласнудушутакож),щоб розкритидумкибагатьохсердець

36ІбулаоднаАнна,пророчиця,дочкаФануїла,з племениАсера;

37Булажвонавдовоюприблизновісімдесяти чотирьохроків,щоневідходилавідхраму,але постамиймолитвамислужилаБоговіденьініч

38Івона,прийшовшитієїхвилини,подякувалатакож Господу,іговорилапроНьоговсім,хточекав визволеннявЄрусалимі

39Іколивонивиконаливсезгідноззаконом Господнім,вониповернулисявГалілею,досвогоміста Назарета

40Дитяжрослойміцнілодухом,наповнюючись мудрістю,іблагодатьБожабулананьому.

41ЙогобатькищорокуходилидоЄрусалимунасвято Пасхи

42Іколийомубулодванадцятьроків,вонипішлидо Єрусалимузазвичаємсвята

43Іякминулитідні,яквонивернулися,ДитяІсус залишилосявЄрусалимі;аЙосипіматийогонезнали проце

44Вониж,гадаючи,щовінізтовариством,пройшли деньдороги;івонишукалийогосередсвоїхродичіві знайомих

45І,незнайшовшиЙого,повернулисядоЄрусалиму, шукаючиЙого.

46Істалося,щочерезтриднівонизнайшлийогов храмі,сидячипосередлікарів,іслухаючиїх,і запитуючиїх.

47Івсі,хтослухавйого,дивувалисярозумута відповідямйого

48І,побачившиЙого,вониздивувалися,іЙогомати сказалаЙому:Сину,чомуТитакучинивнам?ось батькотвійіязжалемшукалитебе

49Ісказаввіндоних:ЯкцевишукалиМене?Чине знаєтеви,щоМенітребазайматисясправамиОтця Мого?

50Івонинезрозумілислова,якеВінїмсказав.

51ІпішовВінізними,іприбувдоНазарету,ібувїму покорі,аматиЙогозберігалавсіцісловавсерцісвоїм

52ІзроставІсусумудростітазростітавласцівБога талюдей РОЗДІЛ3

1Анап’ятнадцятомуроціправлінняТиберіяЦезаря, ПонтійПілатбувнамісникомЮдеї,аІродбув тетрархомГалілеї,айогобратФіліптетрархомІтуреї таобластіТрахонітиди,аЛісанійтетрархомАвіліни, 2КолиАннатаКайяфабулипервосвящениками,слово БожебулодоІвана,синаЗахарії,упустелі 3ІприбуввінповсійземлінавколоЙордану, проповідуючихрещенняпокаяннядлявідпущення гріхів;

4ЯкнаписановкнизіслівпророкаІсаї,щоговорить:

5Кожнадолинанаповниться,ікожнагоратапагорб

станутьгладкими;

6ІкожнетілопобачитьспасінняБоже.

7Тодівінсказавдонатовпу,якийприйшов,щоб христитисявіднього:Ородезміїне,хтопопередиввас утікативідмайбутньогогніву?

8Отож,принесітьплоди,гідніпокаяння,іне починайтеговоритивсобі:МаємобатькаАвраама,бо кажувам,щоБогможезцьогокамінняпіднятидітей Авраамові

9Атеперісокираприкоренідерев:кожнеждерево, щодоброгоплодунеродить,будезрубанейувогонь кинуте

10Ізапиталийоголюди,кажучи:Щожнамробити?

11Вінвідповівісказавїм:Хтомаєдвіодежі,нехай дастьтому,хтонемає;іхтомаєїжу,нехайробитьтак само

12ТодіприйшлиймитникихреститисьісказалиЙому: Учителю,щонамробити?

13Вінжесказавїм:Невимагайтебільшевідтого,що вампризначено.

14Питалийогойвояки,кажучи:Анамщоробити?І сказавїм:Нікогонегвалтуйте,інікогоне звинувачуйте;ібудьтезадоволенісвоєюзарплатою. 15Іколилюдибуливочікуванні,івсілюдиміркували всерцяхсвоїхпроІвана,чивінХристос,чині;

16Іоаннвідповів,кажучидовсіх:Ясправдіхрещувас водою;алеприйдесильнішийвідмене,щоя недостойнийрозв’язатиремінцявідвзуттяЙого:Він хреститимевасДухомСвятимівогнем.

17Йоговіяловйогоруці,івінповністюочистить гумносвоє,ізберепшеницюдокоморисвоєї;аполову спалитьогнемневгасимим.

18Ібагатоіншоговінпроповідувавлюдямусвоїх закликах

19АтетрархІрод,докоренийнимзаІродіаду,жінку свогобратаПилипа,тазавсезло,щозробивІрод, 20Довсьогододавщейте,щовінзамкнувІванау в'язниці.

21Колижувесьнародхрестився,тойІсус,коли хрестивсяймолився,відкрилосьнебо, 22ІзійшовнаНьогоДухСвятийутілесномуобразі,як голуб,іпочувсяголосізнеба,щосказав:ТиСинМій Улюблений;втобіядужезадоволений 23АсамомуІсусовібулоблизькотридцятироків, будучи(якпередбачалося)синомЙосипа,якийбув синомГелія, 24ЯкийбувсиномМаттата,якийбувсиномЛевія, якийбувсиномМелхі,якийбувсиномЯнни,якийбув синомЙосипа, 25ЦебувсинМаттатії,якийбувсиномАмоса,який бувсиномНаума,якийбувсиномЕслі,якийбувсином

28ЯкийбувсиномМелхі,якийбувсиномАдді,який бувсиномКосама,якийбувсиномЕлмодама,якийбув синомЕра,

29ЦебувсинХосе,якийбувсиномЕліезера,якийбув синомЙоріма,якийбувсиномМаттата,якийбув синомЛевія,

30ЦебувсинСимеона,якийбувсиномЮди,якийбув синомЙосипа,якийбувсиномЙонана,якийбувсином Еліякима,

31ЦебувсинМелеї,якийбувсиномМенана,якийбув синомМаттати,якийбувсиномНатана,якийбув синомДавида,

32ЯкийбувсиномЄссея,якийбувсиномОбеда,який бувсиномБуза,якийбувсиномСалмона,якийбув синомНаассона,

33ЯкийбувсиномАмінадава,якийбувсиномАрама, якийбувсиномЕсрома,якийбувсиномФареса,який бувсиномЮди,

34ЦебувсинЯкова,якийбувсиномІсаака,якийбув синомАвраама,якийбувсиномТари,якийбувсином Нахора,

35ЯкийбувсиномСаруча,якийбувсиномРагау,який бувсиномФалека,якийбувсиномГебера,якийбув синомСали,

36ЯкийбувсиномКаїнана,якийбувсиномАрфаксада, якийбувсиномСема,якийбувсиномНоя,якийбув синомЛамеха,

37ЯкийбувсиномМатусала,якийбувсиномЕноха, якийбувсиномЯреда,якийбувсиномМалелеїла,який бувсиномКайнана,

38ЯкийбувсиномЕноса,якийбувсиномСета,який бувсиномАдама,якийбувсиномБога РОЗДІЛ4

1ІІсус,сповненийДухаСвятого,повернувсяз Йордану,іДухповівйоговпустелю, 2СорокднівспокушанийдияволомІвтіднівін нічогонеїв,аколивонизакінчилися,вінзголоднів

3Ісказавйомудиявол:ЯкщоТиСинБожий,скажи цьомукаменю,щобвінставхлібом

4ІвідповівйомуІсус,кажучи:Написано,щонехлібом самимбудежитилюдина,алекожнимсловомБожим.

5Ідиявол,узявшийогонависокугору,показавйому всіцарствасвітувмитьчасу

6Ідияволсказавйому:Ядамтобівсюцювладуіїхню славу,бовонапереданамені;ікомухочу,явіддам його.

7Отже,якщотипоклонишсямені,усебудетвоє

8АІсусвідповівісказавйому:ВідійдивідМене, сатано,бонаписано:ГосподевіБоговітвоєму поклоняйсяіЙомуодномуслужи.

9ІВінпривівЙогодоЄрусалиму,іпоставивЙогона верхівціхраму,ісказавЙому:ЯкщоТиСинБожий, киньсязвідсидодолу!

10Бонаписано:АнголамСвоїмнакажепротебе,щоб тебестерегли.

11Інарукахпонесутьтебе,щобтинеспіткнувсяоб каміньсвоєюногою

12Ісусжесказавйомуувідповідь:сказано:не спокушайГосподаБогатвого

13Іколидияволзакінчивусіспокуси,товідійшоввід

14ІвернувсяІсусусиліДухадоГалілеї,ірозійшлася чуткапроНьогоповсійоколиці.

15ІВіннавчавуїхніхсинагогах,прославляючиЙого всі

16ІприбуввіндоНазарету,дебуввихований,і,за звичаємсвоїм,увійшовсуботньогоднядосинагоги,і встав,щобчитати

17ІбулаподанайомукнигапророкаІсаїІ, розгорнувшикнигу,вінзнайшовмісце,дебуло написано,

18ДухГосподнійнамені,боВінпомазавменезвіщати Євангеліювбогим;Вінпославменезцілитирозбитих серцем,проповідуватиполоненимвизволення,сліпим прозріння,відпуститинаволюубитих,

19ПроповідуватиблагодатнийрікГосподній

20Івінзакривкнигу,ізновувіддавїїслужителю,ісів Іочівсіх,хтобувусинагозі,булизверненінанього.

21ІВінпочавїмговорити:Сьогоднісповнилосяце Писання,якевичуєте

22Івсісвідчилийому,ідивувалисясловамблагодаті, щовиходилизустйогоІсказаливони:Чицене Йосипівсин?

23Ісказаввіндоних:Винапевноскажетеменіцю приказку:Лікарю,зцілисамогосебе!Усе,щомичули, щобуловКапернаумі,зробийтут,утвоїйбатьківщині 24Івінсказав:Істиннокажувам:Жоденпророкне приймаєтьсяусвоїйбатьківщині

25Алеправдукажувам:багатовдівбуловІзраїліза днівІллі,колинебобулозакритенатрирокийшість місяців,колибуввеликийголодповсійземлі; 26АледожодноїзнихІллянебувпосланий,тількидо Сарепти,містаСидонського,довдови.

27ІбагатопрокаженихбуловІзраїлізачасівпророка Єлисея;ініхтознихнеочистився,рятуючисиріянина Наамана.

28Івсівсинагозі,почувшице,сповнилисягніву, 29Івстав,івигнавйогозміста,іпривівйогодокраю пагорба,наякомубулопобудованеїхнємісто,щоб вонимоглискинутийогододолу

30Вінже,пройшовшиміжними,пішовсвоєюдорогою, 31ІзійшовуКапернаум,містоГалілейське,інавчавїх усуботнідні

32ІдивувалисявонинауціЙого,бословоЙогобуло сильне.

33Ібувусинагозічоловік,щомавдуханечистого диявола,івінскрикнувгучнимголосом:

34кажучи:Залиштенас!щонамдоТебе,Ісусе Назарянин?типрийшовзнищитинас?Язнаютебе,хто ти;СвятийБожий

35Ісусзаборонивйому,кажучи:Замовкнитавийдиз ньогоІдиявол,кинувшийогонасередину,вийшовіз нього,незавдавшийомушкоди

36Іздивувалисявсі,іговорилиміжсобою,кажучи:

39Іставнаднею,ізаборонивгарячці;Івонопокинуло її,івонанегайновстала,іслужилаїм.

40Колижсонцезаходило,усі,хтомавхворихнарізні хвороби,приводилиїхдоНього;іВінпоклаврукина кожногозних,ізціливїх.

41Виходилитакождемонизбагатьох,кричачита кажучи:ТиХристос,СинБожий!АВінзаборонивїм говорити,бовонизнали,щоВінХристос.

42Аякнаставдень,вінпішовіпішовупустемісце;і людишукалийого,і,прийшовшидонього,затримали його,щобвінневідходиввідних

43Ісказаввіндоних:Яповиненпроповідувати ЦарствоБожейіншиммістам,бонатеяпосланий.

44ІвінпроповідувавусинагогахГалилеї

РОЗДІЛ5

1Істалося,колинародтиснувсянанього,щобпочути словоБоже,вінставбіляГенісаретськогоозера, 2Іпобачивдвакораблі,щостоялибіляозера,а рибалкивийшлизнихіпромивалисіті

3Івінувійшовдоодногозкораблів,щоналежав Симону,іблагавйого,щобвінтрохивідпливвід берегаІвін,сівши,навчавлюдейізкорабля

4Колижвінпереставговорити,тосказавСимону: Відпливинаглибинуйзакиньсвоїсітідлялову

5СимонжесказавЙомуувідповідь:Учителю,ми працювалицілунічінічогоневпіймали; 6Іколивоницезробили,вонизаловиливелику

кількістьриби,іїхнісітіпорвалися

7Івонидализнаксвоїмтоваришам,якібулина іншомукораблі,щобвониприйшлиідопомоглиїмІ вониприйшли,інаповнилиобидвакораблі,такщо вонипочалитонути.

8СимонПетро,побачившице,припавдоІсусових колін,кажучи:Відійдивідмене!боягрішналюдина, Господи.

9Боздивувавсявінівсі,хтобувізним,уловомриби, якувонизловили

10ТаксамобувЯківтаІван,синиЗеведеєві,якібули спільникамиСимонаІсказавІсусСимону:Небійся! відтепертибудешловитилюдей

11Іколивонивитяглисвоїкораблінаберег,вони покинуливсейпішлизаНим

12Істалося,коливінбувуодномумісті,осьчоловік увесьупроказі;він,побачившиІсуса,упавнаобличчя своєтайблагавЙого,кажучи:Господи,колихочеш, можешменеочистити.

13Івінпростягсвоюруку,ідоторкнувсядонього, кажучи:Хочу,очистися!Ізаразпроказазійшлазнього 14Івіннаказавйомунікомунеказати,алепіди, покажисясвященику,іпринесижертвузасвоє очищення,якнаказавМойсей,насвідченняїм

15АлетимбільшепішлачуткапроНього,івелика кількістьлюдейзбиралася,щобпослухатитазцілитися відньоговідсвоїхнедуг

16Івінпішовупустелю,імолився.

17Істалосяодногодня,коливіннавчав,тамсиділи фарисеїтазаконники,щоприйшлизусіхмістГалілеї,і Юдеї,іЄрусалиму,ісилаГосподнябувприсутній,щоб зцілитиїх

18Іосьлюдипринеслиналіжкучоловіка,якийбув паралізований,ішукалиспособу,щобвнестийогота покластипередним 19Іколичерезнатовпнезнайшли,якйоговвести,то піднялисянадахіспустилийогокрізьчерепицюз ложемнасерединупередІсуса

20І,побачившиїхнювіру,вінсказавйому:Чоловіче, прощаютьсятобітвоїгріхи.

21Іпочалиміркуватикнижникитафарисеї,кажучи: Хтоцетакий,щобогохульствує?Хтоможепрощати гріхи,крімодногоБога?

22Ісусже,зрозумівшиїхнідумки,сказавїму відповідь:Щовиміркуєтевсерцяхсвоїх?

23Чилегшесказати:Прощаютьсятобігріхитвої?чи сказати:встаньіходи?

24Алещобвизнали,щоСинЛюдськиймаєвладуна земліпрощатигріхи,(сказавдорозслабленого:)Якажу тобі:встань,візьмиложесвоєтайдидодомусвого 25Ізаразвінуставпередними,івзявте,начомулежав, іпішовдосвогодому,славлячиБога

26Івсідивувались,іславилиБога,ісповнювались страху,кажучи:Дивніречібачилимисьогодні.

27Післяцьоговінвийшовіпобачивмитаря,наймення Левій,щосидівнамитниці,ісказавйому:Йдизамною 28Івінпокинувусе,вставіпішовзаним.

29ІвлаштувавйомуЛевійвеликийбенкетусвоєму домі,ібуввеликийнатовпмитарівтаінших,щосиділи зними.

30АїхнікнижникитафарисеїнарікалинаЙогоучнів, кажучи:Чомувиїстетап’єтезмитникамита грішниками?

31Ісусжесказавїмувідповідь:здоровінепотребують лікаря;алеті,щохворіють

32Яприйшовнекликатиправедних,агрішниківдо покаяння

33ВонижсказалиЙому:ЧомуучніЙоанапостять частоймоляться,таксамойучніфарисеїв?атвійїстьі п'є?

34Ісказаввіндоних:Чиможетевизмуситидітей весільнихпостити,покизнимимолодий?

35Алеприйдутьдні,колимолодогозаберутьвідних,і тодібудутьпоститивтідні

36ІВінтакожрозповівїмпритчу;Ніхтонеприкладає шматкановоїодежідостарої;якщоінакше,тоінове даєренту,ічастина,взятазнового,незбігаєтьсязі старим.

37Ініхтоненаливаєновоговинавстарібурдюки; інакшемолодевинорозіб’єбурдюкийрозіллється,а бурдюкипропадуть

38Аленовевинотребаналивативновібурдюки;і обидвазбережені

39Ніхто,випившистароговина,небажаєвідразу

1Істалосядругоїсуботипісляпершої,ішоввінполями

2Адеякізфарисеївсказалиїм:Чомувиробитете, чогонегодитьсяробитивсуботу?

3Ісусжесказавїмувідповідь:Хібавинечитали,що зробивДавид,колизголоднівсаміті,щобулизним?

4ЯквінувійшовдоБожогодому,івзяв,із'ївхліби показні,ідавтакожтим,щобулизним;щоне годитьсяїсти,тількиоднимсвященикам?

5Ісказавїм:СинЛюдськийєГосподьісуботи

6Істалосятакожвіншусуботу,щоВінувійшовдо синагогийнавчав;ібувтамчоловік,уякогоправа рукабуласуха

7Акнижникитафарисеїстежилизаним,чинезцілить усуботу;щобвонимоглизнайтипротинього звинувачення

8АлеВінзнавїхнідумки,ісказавдочоловіка,щомав сухуруку:УстаньістаньпосерединіІвінустав,і вийшов

9ТодіІсуссказавїм:Яспитаюваспроодне;Чи годитьсявсуботуробитидоброчизло?врятувати життячизнищитийого?

10І,оглянувшиїхусіх,сказавдочоловіка:Простягни своюруку!Івінзробивтак:ірукайогосталаздоровою, якдруга

11Івонибулисповненібожевілля;іговорилиодинз одним,щоїмзробитизІсусом

12Істалосявтідні,щовінвийшовнагорупомолитися, іпробувцілунічумолитвідоБога.

13Аколинаставдень,ВінпокликавСвоїхучнів,із нихвибравДванадцятьох,якихіназвавапостолами;

14Симона,якоговінтакожназвавПетром,іАндрія, братайого,ЯковатаІвана,ПилипатаВарфоломія, 15МатвійіФома,ЯківАлфеївіСимон,званийЗілот, 16ІЮда,братЯкова,іЮдаІскаріот,якийтакожбув зрадником

17Івінзійшовзними,іставнарівнині,ігрупаЙого учнів,івеликабезлічнародузусієїЮдеїтаЄрусалиму, ізморськогоузбережжяТірутаСидону,щоприйшли послухатиЙого,ібутизціленимивідсвоїххвороб;

18Імученінечистимидухами,івонибулизцілені.

19ІввесьнатовппрагнувдоторкнутисядоНього,бо силавиходилазНьогойусіхзціляла

20І,звівшиочіСвоїнаучнівСвоїх,Вінсказав: Блаженнівбогі,бовашеєЦарствоБоже

21Блаженніголоднінині,бонасититесьБлаженніви, щоплачетенині,бовибудетесміятися.

22Блаженніви,колизненавидятьваслюди,іколи відлучатьвасвідсебе,іганьблять,івикинутьім’яваше, яклихе,заСинаЛюдського.

23Радуйтесятогоднятавеселіться,боосьнагорода вашавеликананебі,ботаксамочинилиїхнібатьки пророкам

24Алегоревам,багаті!бовиотрималисвоювтіху

25Горевам,ситі!бовибудетеголодніГоревам,що теперсмієтесь!бовибудетесумуватитаплакати.

26Горевам,коливсілюдибудутьговоритипровас добре!ботакчинилиїхнібатькизфальшивими пророками

27Авам,хтослухає,кажу:любітьворогівваших, доброробітьтим,хтовасненавидить, 28Благословляйтетих,хтопроклинаєвас,імолітьсяза тих,хтокривдитьвас

29Атому,хтовдаритьтебепооднійщоці,піднесий другу;ітому,хтозабираєтвійплащ,незабороняй

30Дайкожному,хтопроситьутебе;івідтого,хто забираєтвоємайно,непитайзнову.

31Іякбажаєте,щоблюдичиниливам,таківичиніть їм.

32Боколивилюбитетих,хтолюбитьвас,якавамза цеподяка?бойгрішникилюблятьтих,хтолюбитьїх

33Іякщовиробитедобротим,хтовамчинитьдобро, якавамподяка?бойгрішникичинятьтесаме.

34Іякщовипозичаєтетим,відкогосподіваєтеся отримати,якавамподяка?бойгрішникипозичають грішникам,щоботриматистількиж

35Авилюбітьсвоїхворогів,іробітьдобро,і позичайте,нічогонесподіваючись;інагородаваша будевеликою,івибудетесинамиВсевишнього,боВін добрийдоневдячнихідозлих

36Тожбудьтемилосердні,якіОтецьваш милосердний

37Несудіть,інебудетесуджені;незасуджуйте,іне будетезасуджені;прощайте,івамбудепрощено.

38Давайте,ідастьсявам;Добруміру,натиснуту,і струшену,іпереповненудадутьвамупазухуБоякою міроюміряєте,такоювідміряютьівам.

39ІВінрозповівїмпритчу:Чиможесліпийводити сліпого?чиневпадутьобидвавяму?

40Ученьневищесвоговчителя,алекожендосконалий буде,якйоговчитель

41Ічомутидивишсяназасмічкувоцібратасвого,а колодивоцівласномунебачиш?

42Абояктиможешсказатисвоємубратові:Брате, дозвольменівийнятизаслінку,щовоцітвоєму,коли самколодивоцісвоємунебачиш?Лицеміре,вийми спочаткуколодузвласногоока,атодіпобачиш,як вийнятизаслінкузокабрататвого

43Бодобредеревонеродитьпоганихплодів;ані поганедеревонеродитьдоброгоплоду

44БокожнедеревопізнаєтьсязасвоїмплодомБоз тернининезбираютьфіг,анізожининивинограду.

45Добралюдиназдоброїскарбницісвогосерця виноситьдобре;азлалюдиназлихоїскарбницісвого серцявиноситьлихе,бопропереповненесерце говорятьїїуста

46ІчогозветеМене:Господи,Господи,анеробите того,щоЯговорю?

47Кожен,хтоприходитьдоменеіслухаємоїслова,і виконуєїх,япокажувам,докоговінподібний 48Вінсхожийналюдину,яказбудуваладім,і викопалаглибоко,іпоклалаосновунаскелі,аколи розлиласяповінь,потіксильновдаривсявтойдім,іне мігйогопохитнути,бовінбувзаснованийнаскелі 49Атой,хтослухаєтаневиконує,подібнийдо людини,щобезфундаментузбудуваладімназемлі;об

1КолиВінзакінчивусісвоїсловапереднародом,Він увійшовуКапернаум

2Аслугаодногосотника,якийбувйомудорогий,був хворийілежавнасмерті.

3ІколивінпочувпроІсуса,вінпославдонього старшихюдейських,благаючийого,щобвінприйшові зціливйогослугу

4ІколивониприйшлидоІсуса,вонинегайноблагали Його,кажучи,щоВінгіднийтого,щобВінцезробив.

5Бовінлюбитьнашнародізбудувавнамсинагогу

6ТодіІсуспішовізнимиІколивінбувуженедалеко віддому,сотникпославдоньогодрузів,кажучийому: Господи,нетурбуйся,боянедостойний,щобти увійшовпідмійдах

7Томуйяневважавсебегіднимприйтидотебе,але скажиоднеслово,іодужаємійслуга 8Бойячоловікпідвладний,маючипідсобоювоїнів,і кажуодному:Іди,івініде;аіншому:Прийди,і приходить;амоємуслузі:Зробице,івінробить 9Почувшице,Ісусздивувавсяйому,обернувсятай сказавлюдям,щойшлизаНим:Кажувам,нівІзраїлі Янезнайшовтакоївеликоївіри

10Посланціж,повернувшисьдодому,знайшли хворогорабаздоровим

11Істалосянаступногодня,щовінпішовдоміста,яке зветьсяНаїн;ізНимпішлобагатоЙогоучнівібагато народу

12Іколивіннаблизивсядоміськоїбрами,ажось виносятьмертвогочоловіка,єдиногосинасвоєїматері, авонабулавдова,ібагатонародузмістабулознею

13І,побачившиїї,Господьзмилосердивсянаднеюі сказавїй:Неплач!

14Івінпідійшов,ідоторкнувсядоносил,аті,що неслийого,зупинилисяІсказав:Юначе,кажутобі: встань!

15ІмертвийсівіпочавговоритиІвінвіддавйого матерійого

16Істрахобгорнувусіх,іславилиБога,кажучи: Великийпророкповставміжнами;іщоБогвідвідав свійнарод

17ІпішлацячуткапроньогоповсійЮдеїтаповсій околиці

18ІрозповілийомупровсецеучніЙоана

19ТодіІванпокликавдвохізсвоїхучнівіпославїхдо Ісуса,запитаючи:Титой,щомаєприйти?чишукаємо іншого?

20КолитілюдиприйшлидоНього,тосказали:Іван ХристительпославнасдоТебезапитати:ЧиТиТой, Хтомаєприйти?чишукаємоіншого?

21Івтусамугодинувінзціливбагатьохвідїхніх недугінедуг,івідзлихдухів;ібагатьомсліпим подарувавзір.

22ТодіІсуссказавїмувідповідь:Ідітьірозкажіть Іванові,щовибачилийчули;яксліпібачать,криві ходять,прокаженіочищаються,глухічують,мертві воскресають,біднимЄвангелієпроповідується.

23Іблаженний,хтонеспокуситьсячерезмене 24КолипосланцівідІванавідійшли,вінпочав говоритидонародупроІвана:Чогодивитисяходили вивпустиню?Очерет,розхитанийвітром?

25Алещовивийшлиподивитися?Чоловік,одягнений ум'якийодяг?Осьті,щопишноодягненітаживуть розкішно,перебуваютьудворахкоролів

26Алещовивийшлиподивитися?Пророк?Так,кажу вам,інабагатобільше,ніжпророк

27Цетой,проякогонаписано:ОсьЯпосилаюСвого посланцяпередлицемТвоїм,якийприготуєТвою дорогупередТобою

28Кажубовам:немабільшогопророкавідІвана Хрестителяміжнародженимижінками,аленайменший уЦарствіБожомубільшийвіднього

29Іввесьнарод,щослухавйого,імитарівиправдали Бога,охрестившисьхрещеннямІвановим.

30АфарисеїтазаконникивідкинулиБожуволюпроти себе,неохрестившисьвіднього

31ІсказавГосподь:Дочогожуподібнюлюдейцього покоління?інащовонисхожі?

32Вониподібнідодітей,щосидятьнаринкута гукаютьоднедоодноготакажуть:Миграливамна сопілці,авинетанцювали;миоплакуваливас,авине плакали.

33БоприйшовІванХреститель,неївхлібаінеп'є вина;авикажете:Вінмаєдиявола

34СинЛюдськийприйшов,їстьіп'є;авикажете:Ось людинаненажерайп’яниця,другмитарівігрішників!

35Алемудрістьвиправдовуєтьсявсімаїїдітьми

36Іодинізфарисеївпросивйого,щобвінївізним.І Вінувійшовдодомуфарисея,ісівдостолу

37Іосьоднажінкавмісті,якабулагрішниця, дізнавшись,щоІсуссидитьзастоломудоміфарисея, принеслаалебастровупосудинузмиром,

38ІсталабілянігЙогопозаду,плачучи,іпочала обмиватиногиЙогослізьми,івитиралаїхволоссям головисвоєї,іцілуваланогиЙого,імиромнамазувала їх

39Побачившицефарисей,щозапросивЙого, заговоривсамдосебе,кажучи:КолибВінбув пророком,тознавби,хтоіякацежінка,що доторкаєтьсядоНього,бовонагрішниця.

40Ісусжесказавйомуувідповідь:Симоне,ямаю дещосказатитобіІвінкаже:Учителю,кажи

41Буводинкредитор,щомавдвохборжників:один буввиненп’ятсотдинаріїв,адругийп’ятдесят

42Іколивонинемаличимзаплатити,вінвідверто простивїмобом.Тожскажимені,хтознихполюбить йогонайбільше?

43Симонвідповівісказав:Гадаю,той,комувін найбільшепростив.Ісказавйому:Правильноти розсудив

44ІвінобернувсядожінкиісказавСимону:Бачишцю жінку?Яувійшовдотвогодому,тинедавменіводина ногимої,авонаобмиламоїногислізьми,івитерлаїх волоссямсвоєїголови.

45Тинедавменіпоцілунку,алецяжінка,відколия прийшов,непереставалацілуватимоїноги

46ГоловиМоєїоливоюТиненамастив,алецяжінка миромнамастилаМоїноги.

47Томуякажутобі:їїгріхи,якихбагато,прощено;бо вонабагатолюбила,акомумалопрощається,тоймало любить

48Івінсказавїй:Прощаютьсятобігріхи

49Іті,щосиділизнимзастолом,почалиговоритив собі:Хтоцетакий,щойгріхипрощає?

50Ісказавдожінки:Віратвояспаслатебе;ідизмиром

1Істалосяпіслятого,щовінходивпокожномумісту тапоселах,проповідуючитазвіщаючиРадіснуЗвістку проЦарствоБоже;ідванадцятьбулизним, 2Ідеякіжінки,якібулизціленівідзлихдухівінедуг, Марія,званаМагдалиною,зякоївийшлосімбісів, 3ІЙоанна,дружинаХузи,домоправителяІрода,і Сусанна,ібагатоінших,якіслужилийомусвоїм майном

4Іколизібралосябагатонароду,ізусіхміст приходилидоНього,Вінсказавпритчу:

5Вийшовсіячсіятинасіннясвоє,іколивінсіяв,одне впалопридорозі;ібулопотоптане,іптаствонебесне пожерлойого

6Адеяківпалинакамінь;іякзійшло,тозів’яло,бо бракуваловологи

7Аіншівпалиміжтерен;ітернинавирослазним,і заглушилайого.

8Аіншевпалонадобруземлюі,зійшовши,принесло стократнийплідІ,сказавшице,вінскрикнув:Хтомає вуха,щобслухати,нехайслухає!

9Іспиталийогоучні,кажучи:щоцезапритча?

10Ісказав:ВамданопізнатитаємниціЦарстваБожого, аіншимупритчах;щоб,дивлячись,небачили,і слухаючи,нерозуміли

11Осьтакапритча:НасінняцесловоБоже

12Ті,щопридорозі,цеті,щослухають;потім приходитьдияволізабираєсловозїхніхсердець,щоб вонинеповірилиінеспаслися

13Ті,щонаскелі,цеті,що,слухаючи,приймають словозрадістю;ітінемаютькореня,щодочасу вірують,апідчасспокусивідпадають

14Ате,щовпаломіжтерен,цеті,що,почувши, виходятьізаглушаютьсятурботами,ібагатством,і насолодамицьогожиття,інеприносятьплоду досконалості.

15Ате,щонадобрійземлі,цеті,щовщиромуй добромусерці,почувшислово,дотримуютьсяйогоі приносятьплідутерпінні.

16Ніхто,запалившисвічку,ненакриваєїїпосудиноюі неставитьпідліжко;алеставитьйогонасвічнику,щоб ті,хтовходить,бачилисвітло.

17Бонемаєнічоготаємного,щонестанеявним;ані нічоготаємного,щонестаневідомиміневийде 18Отож,дивіться,яквислухаєте:бохтомає,тому дасться;ахтонемає,уньогозаберутьнавітьте,щовін, здається,має.

19ТодіприйшлидоНьогоматиЙоготабратиЙого,і немоглипідійтидоНьогочерезнатовп 20Ірозповілийомудехто,кажучи:Матитвояібрати твоїстоятьнадворі,бажаючипобачититебе.

21ІВінвідповівісказавїм:МатиМояібратиМоїце ті,хтослухаєсловоБожеівиконуєйого

22Істалосяодногодня,Вінувійшовдочовназучнями Своїмиісказавїм:ПерепливімонатойбікозераІ вонирушиливперед.

23Колижвонипливли,вінзаснув,інаозероналетіла буря;івонибулинаповненіводою,ібуливнебезпеці 24ІпідійшлидоНього,ірозбудилиЙого,кажучи: Учителю,Учителю,гинемо!Івставвін,ізаборонив вітрутабуяннюводи,івонизатихли,інасталатиша

25Вінжесказавїм:Девашавіра?Авони,

26ІприбуливонивГадаринськийкрай,щонавпроти Галілеї

27Іколивінвийшовназемлю,зустрівйогозміста одинчоловік,щомавдемоніввідтривалогочасу,іне носиводежі,іневдомісидів,алевгробах

28ПобачившиІсуса,вінскрикнув,упавпередНимі гучнимголосомсказав:ЩоТобідомене,Ісусе,Сину БогаВсевишнього?Благаютебе,немучмене

29(Бовінзвелівнечистомудухувийтизчоловіка.Бо частовінловивйого,івінбувзв'язанийланцюгамита вкайданах;івінрозірвавпута,ібуввигнаний дияволомупустелю.)

30ІзапитавйогоІсус,кажучи:Яктобіім'я?Авін сказав:Легіон,бобагатодемонівувійшловнього

31ІвониблагалиЙого,щобнезвелівїмітивбезодню.

32Атамнагоріпассявеликийстадсвиней,івони благалиЙого,щобдозволивїмувійтидонихІвін терпівїх.

33Тодідемонивийшлизчоловікайувійшливсвиней, істадокинулосьізкручівозеро,іподавилося

34Побачивши,щосталося,ті,щопаслиїх,повтікали, пішлийрозповілипроцевмістітавселі

35Тодівонивийшлиподивитися,щосталося;і прийшлидоІсуса,ізнайшличоловіка,зякоговийшли демони,щосидитьбілянігІсусових,одягненийіпри здоровомурозумі,ізлякалися

36Іті,щобачили,розповілиїм,чимуздоровився біснуватий

37ТодіввесьнатовпдовколишньоїГадаринської країниблагавйоговідійтивідних;бовонибули захопленівеликимстрахом,івінувійшовучовені повернувсяназад

38Чоловікже,зякоговийшлидемони,благавйого, щоббувізним,алеІсусвідпустивйого,кажучи:

39Повернисьдосвогодомутарозкажи,яківеликіречі вчинивтобіБог.Іпішоввін,іповсьомумістуоголосив, яківеликісправизробивйомуІсус

40Істалося,колиІсусповернувся,людирадо прийнялиЙого,бовсічекалинаНього.

41Іосьприйшовчоловік,найменняЯір,авінбув начальникомсинагоги,і,припавшидонігІсуса,благав Його,щобвінувійшовдойогодому.

42Бобулавньогооднаєдинадонька,близько дванадцятироків,івоналежалаприсмерті.Алеколи вінішов,людитиснулийого

43Іжінка,якадванадцятьроківстраждалавід кровотоку,івитратиланалікарівусесвоємайно,іні відкогонемоглазцілитися, 44Підійшовшипозаду,доторкнувсякраюодежійого,і вмитьзупиниласякровотечаїї

45ІсказавІсус:ХтодоторкнувсядоМене?Коливсі зреклися,Петротаті,щобулизним,сказали:Учителю,

46ІсказавІсус:хтосьдоторкнувсядомене,боябачу, щосилавийшлазмене.

47Жінкаж,побачивши,щовонанесховалася, підійшла,тремтячи,і,впавшипередним,розповіла

йомупередусімнародом,зякоїпричинивона доторкнуласядоньогоіякнегайноодужала.

48Ісказаввіндонеї:Дочко,потішся,віратвояспасла тебе;ідизмиром.

49Коливінщеговорив,приходитьхтосьіздому старшогосинагогийкажедонього:Дочкатвоявмерла; біданеМайстра

50Ісусже,почувшице,відповівйому,кажучи:Не бійся,тількивіруй,івонабудездорова

51ІколиВінувійшовдодому,недозволивнікому увійти,крімПетра,іЯкова,іІвана,ібатькатаматері дівчини

52Івсіплакалитаголосилизанею,авінсказав:Не плачте!вонаневмерла,аспить

53Інасміхалисязнього,знаючи,щовонапомерла

54І,випровадившивсіх,вінузявїїзарукутай покликав,кажучи:Дівчинко,встань!

55Іповернувсядухїї,івоназаразжевстала,івін звелівдатиїйїсти.

56Іздивувалисяїїбатьки,алеВіннаказавїм,щоб нікомунерозповідалипроте,щосталося

РОЗДІЛ9

1ТодівінскликавСвоїхдванадцятьохучнівідавїм силутавладунадусімадемонамиталікуватихвороби

2ІпославїхпроповідуватиЦарствоБожетазціляти недужих.

3Вінжесказавїм:Нічогонеберітьудорогу:ніпалиці, ніторби,ніхліба,нігрошей;інемаютьдвохпальто

4Івякийдімвиввійдете,тамзалишайтеся,азвідти виходьте

5Ахтоваснеприйме,то,виходячизмістатого, обтрусітьпорохізнігвашихнасвідченняпротиних.

6Іпішливони,іходилимістами,проповідуючи Євангелієтаскрізьзцілюючи

7ПочувжететрархІродпровсе,щозробиввін,ібув збентежений,бодехтоказав,щоІванвоскресіз мертвих

8Адеякі,щоІлляз'явився;азіншихщоодиніз давніхпророківвоскрес

9АІродсказав:Йоануястявголову,ахтоце,про якогоятакечую?Івінзахотівйогопобачити.

10Іапостоли,повернувшись,розповілийомупровсе, щозробилиІ,взявшиїх,вінпішовнаодинцівпусте місце,щопримісті,щозветьсяВіфсаїда.

11Ілюди,дізнавшисьпроце,пішлизаним,івін прийнявїх,іговоривїмпроЦарствоБоже,ізцілявтих, щопотребувализцілення

12Іколиденьпочавсхилятися,тодіприйшли дванадцятьісказалийому:Відпустинатовп,щобвони пішлипомістахіоколицях,іночували,івзялихарчів, бомитутупустельнемісце

13Вінжесказавїм:ДайтевиїмїстиАвонисказали: Немаємобільше,окрімп’ятихлібівідвохрибин; тількимиповинніпітиікупитим'ясадлявсьогоцього народу.

14Боїхбулоблизькоп'ятитисяччоловікаІсказавВін доучнівСвоїх:Розсадітьїхпоп’ятдесятодинодному 15Івонитакізробили,іпосадилиїхусіх.

16Потімузявп’ятьхлібівідвірибини,поглянувна небо,поблагословивїх,поламавідавучням,щоб роздалипереднародом 17Іїливони,івсінаситилися; 18Істалось,колиВінсаммолився,булизНимучні Його,іВінзапитавїх,кажучи:ЗакогоМененарод вважає?

19Увідповідьвонисказали:ЙоанХреститель;але деякікажуть:Ілля;аіншікажуть,щоодиніздавніх пророківвоскрес

20Вінсказавїм:АвизакогоМенемаєте?Петроу відповідьсказав:ХристосБожий

21Івінсуворозаборонивїм,ізвелівїмнікомуне говоритипроте;

22кажучи:Синовілюдськомуналежитьбагато постраждати,ібутивідкинутимстаршими,і первосвящениками,ікнижниками,ібутивбитому,і третьогоднявоскреснути

23Іпромовивдовсіх:колихтохочейтизамною, нехайзречетьсясамогосебе,візьмещодняхрестсвійі йдезамною

24Бохтохочежиттясвоєзберегти,тойпогубитьйого; ахтопогубитьжиттясвоєзарадиМене,тойзбереже

25Боякакористьлюдині,якщовоназдобудевесьсвіт, асебезанапаститьабобудевідкинута?

26БохтосоромитьсяМенетаМоїхслів,того посоромитьсяСинЛюдський,колиприйдеуславі Своїй,іОтцяСвого,ісвятихАнголів

27Істиннокажувам:єдеякізтих,хтотутстоїть,іне скуштуютьсмерті,докинепобачатьЦарстваБожого.

28Істалосяприблизночерезвісімднівпісляцихслів, ВінузявПетра,іІвана,іЯкова,ізійшовнагору помолитися.

29Іколивінмолився,виглядобличчяйогозмінився,і одежайогосталабілоютаблискучою

30Іосьрозмовлялизнимдвачоловіки,ацебули МойсейтаІлля

31Якийз'явивсяуславі,іговоривпройогосмерть,яку вінмавзавершитивЄрусалимі.

32Петрожіті,щобулизним,буливажківідсну,і, прокинувшись,побачилиславуЙоготадвохмужів,що стоялизНим.

33Істалося,коливонивідходиливідНього,Петро сказавІсусові:Учителю,добренамтутбути,ізробимо тринамети;одиндлятебе,іодиндляМойсея,іодин дляІллі,незнаючи,щовінсказав

34Коливінтакговорив,насталахмарайзатінилаїх,і вонизлякалися,якувійшливхмару

35Іпочувсяголосізхмари:ЦеСинМійУлюблений, Йогослухайте!

36Іколиголоспролунав,Ісусзалишивсясам.Івони замовчувалице,інікомунерозповідаливтіднінічого зтого,щовонибачили

37Істалося,щонаступногодня,коливонизійшлиз гори,зустрілойогобагатонароду

38Іосьодинчоловікізнародускрикнув,кажучи:

39Іосьдухберейого,івінраптомкричить;іце

40Іяблагавтвоїхучнів,щобвигналийого;інезмогли

41АІсусвідповівісказав:Ороденевірнийі розбещений,докибудузвамиітерпітимувас? Приведисвогосинасюди.

42Іколивінщенаближався,дияволкинувйоготай розтерзавІІсусзаборонивнечистомудуху,ізцілив дитину,івіддавїїбатькові

43ІвсібуливраженімогутньоюсилоюБожою.Але коливсідивувалисявсьому,щочинивІсус,Вінсказав Своїмучням:

44Нехайцісловаввійдутьувашівуха,боСин Людськийбудевиданийурукилюдей

45Алевонинезрозумілицьогослова,івонобуло прихованевідних,щовонинезрозумілийого,івони боялисязапитатиЙогопроцеслово

46Тодіміжнимивиникласуперечка,хтозних більший

47Ісусже,зрозумівшидумкусерцяїхнього,взяв дитину,іпоставивїїколосебе,

48Ісказавдоних:ХтоприймедитинуцювІм’яМоє, тойМенеприйме;ахтоприймеМене,тойприймеТого, ХтопославМене;бохтонайменшийміжвамивсіма, тойбудевеликим

49Іоаннвідповівісказав:Учителю,мибачили,що ім'ямТвоїмвиганяєдемонів;імизаборонилийому,бо віннейдезнами

50ІсказавйомуІсус:Незабороняйтейому,бохтоне протинас,тойзанас.

51Істалося,колинаставчас,щобйогобулоприйнято, вінтвердоналаштувався,щобітидоЄрусалиму,

52Іпославпослівпередним,івонипішли,іввійшлив селосамарянське,щобприготуватидлянього

53Інеприйнялийого,бообличчяйогобулотаке,ніби вінзбиравсяйтидоЄрусалиму.

54Побачившице,учніЙого,ЯківтаІван,сказали: Господи,чихочеш,щобмизвеливогонь,щобзійшов ізнебатапожерїх,якІллязробив?

55Алевін,обернувшись,заборонивїмісказав:Вине знаєте,якоговидуху

56БоСинЛюдськийнеприйшовнищитидушілюдські, алеспастиїхІпішливонивіншесело

57Істалося,коливонийшлидорогою,одинчоловік сказавЙому:Господи,япідузаТобою,кудибТине пішов

58ІсказавйомуІсус:Лисицімаютьнори,аптахи небеснігнізда;аСинЛюдськийнемає,деголови прихилити

59Ісказавіншому:Йдизамною.Алевінсказав: Господи,дозвольменіспочаткупітитапоховатисвого батька

60Ісуссказавйому:нехаймертвіховаютьсвоїх мертвих,атийдитапроповідуйЦарствоБоже.

61Ііншийтакожсказав:Господи,япідузаТобою;але дозвольтеменіспочаткупопрощатисязними,які вдомавмоємудомі

62ІсказавйомуІсус:Ніхто,хтопоклаврукунаплугі озираєтьсяназад,негодитьсядляЦарстваБожого.

РОЗДІЛ10

1ПісляцьогопризначивГосподьтакожіншихсімдесят, іпославїхподвоєпередсобоювкожнемістоймісце, кудимавприйтиСам.

2ТомуВінсказавїм:Жнивасправдівеликі,а робітниківмало;тожблагайтеГосподаряжнив,щоб ВінвиславробітниківнажниваСвоє.

3Ідіть:осьЯпосилаювас,якягнятміжвовків

4Неносітьнісумки,ніторби,нівзуття,інікогоне вітайтевдорозі

5Івякийдімувійдете,спершукажіть:Мирдому цьому!

6Іколибудетамсинмиру,тоспочиненаньомуваш мир;якщоні,товінзновуповернетьсядовас 7Ізалишайтесявцьомудомі,їжтетапийте,щодадуть, боробітниквартийсвоєїплатиНеходітьзхативхату 8Іколибвиневвійшливмісто,івасприймуть,їжте те,щовамдадуть.

9Інедужих,щовньому,уздоровлюй,іскажиїм: наблизилосядовасЦарствоБоже

10Алевякемістовиввійдете,іваснеприймуть, вийдітьнавулиційоготаскажіть:

11Навітьпорохвашогоміста,якийприлипдонас,ми витираємозвас,алебудьтепевні,щонаблизилосядо васЦарствоБоже

12Алекажувам,щотогодняСодомубуделегше,ніж томумісту.

13Горетобі,Хоразіне!горетобі,Віфсаїдо!боякбив ТирітаСидонівчинилисячуда,щовчинилисяввас, вонидавновжепокаялися,сидячивверетітавпопелі. 14АлеТирутаСидонулегшебуденасуді,ніжвам 15Іти,Капернауме,щодонебапіднісся,допекла будешнизвергнутий.

16Хтовасслухає,менеслухає;іхтопогорджуєвами, погорджуємною;ахтопогорджуємною,погорджує тим,хтопославмене.

17Івернулисясімдесятізрадістю,кажучи:Господи, навітьдемоникорятьсянамчерезім’яТвоє

18Ісказаввіндоних:Ябачивсатану,якблискавка,що спадавзнеба

19Ось,Ядаювамвладунаступатиназмійіскорпіонів, інавсюсилуворога:ініщонезаподієвамшкоди.

20Незважаючинаце,нерадійтетому,щодухи підкоряютьсявам;алерадійте,бовашііменанаписані нанебі.

21ТієїгодиниІсусзрадівдухомісказав:ДякуюТобі, Отче,Господинебайземлі,щоТисховавцевід мудрихірозумнихівідкривценемовлятамботак булодобревочахтвоїх

22УсепереданеменівідОтцямого,ініхтонезнає,хто єСин,тількиОтець;іхтоєОтець,якнеСинітой, комуСинзахочевідкрити 23І,звернувшийогодоучнівСвоїх,сказавнаодинці: Блаженніочі,щобачатьте,щовибачите!

24Боякажувам,щобагатопророківіцарівбажали побачитите,щовибачите,інебачили;іпочутите,що вичуєте,аленечули

25Іосьодинзаконникуставі,спокушаючиЙого, сказав:Учителю,щоменіробити,щобуспадкувати життявічне?

26Вінжесказавйому:Щонаписановзаконі?якти читаєш?

27Авінувідповідьсказав:ЛюбиГосподаБогатвого всімсерцемтвоїм,івсієюдушеютвоєю,івсієюсилою твоєю,івсієюдумкоютвоєю;іближньоготвого,як самогосебе

28Ісказаввінйому:Правильнотивідповів:робице,і будешжити.

29Вінже,бажаючивиправдатися,сказавІсусові:Ахто мійближній?

30АІсусвідповівісказав:Одинчоловікішовз ЄрусалимудоЄрихону,іпотрапивдорозбійників,які знялизньогоодежу,поранилийоготапішли, залишившийогонапівмертвого

31Випадковотієюдорогоюспускавсяодинсвященикі, побачившийого,пройшовповз.

32ТаксамоіЛевит,коливінбувнатомумісці, підійшовіпобачивйого,іпройшовзтогобоку

33Аодинсамарянин,ідучи,прийшовдонього,і, побачившийого,змилосердивсянадним, 34Іпішовдонього,іперев’язавйомурани,вливши оліїтавина,іпосадивйогонайоговласнутварину,і привівйогодозаїзду,іподбавпронього

35Анаступногодня,коливінвід’їжджав,вінвийняв двапенсії,ідавїхгосподареві,ісказавйому: «Потурбуйсяпронього»іщобільшевитратиш,колия прийдузнову,явідплачутобі

36Хтозцихтрьох,натвоюдумку,бувближнімдо того,хтопотрапивдорозбійників?

37Атойвідказав:Той,хтовчинивнадниммилосердя ТодіІсуссказавйому:Іди,ітиробитаксамо.

38Істалося,коливонийшли,Вінувійшовдоодного села,іоднажінка,найменняМарта,прийнялаЙогодо свогодому.

39Ібулавнеїсестра,наім'яМарія,щотакожсиділав ІсусовихногахіслухалаЙогослово

40Мартажбулазаклопотанавеликоюпослугою,і, підійшовшидонього,сказала:Господи,читобі байдуже,щомоясестразалишиламенеслужитиодну? тожпопросиїїдопомогтимені.

41АІсусвідповівісказавїй:Марто,Марто,тибагато прощотурбуєшсятажуришся

42Алеоднетреба:іМаріявибралатудобручастку, яканевідніметьсявіднеї

РОЗДІЛ11

1Істалося,колиВінмоливсяводномумісці,як перестав,одинізЙогоучнівсказавЙому:Господи, навчинасмолитися,якіІваннавчивсвоїхучнів 2Вінжесказавїм:колимолитеся,кажіть:Отченаш, щоєсинанебесах,нехайсвятитьсяім’яТвоє!Нехай прийдеЦарствоТвоєХайбудеволяТвоя,якнанебі, такіназемлі

3Хлібнашнасущнийдайнамщодня

4Іпростинамгріхинаші;боймипрощаємокожному боржникупереднами.Іневвединасуспокусу;але визволинасвідлукавого

5Ісказаввіндоних:хтозвасматимедруга,іпідедо ньогоопівночітайскажейому:друже,позичменітри хлібини;

6Бодругмійудорозіприйшовдомене,іянемаю нічогойомуподати?

7Авінізсерединивідповістьіскаже:Нетурбуймене! Янеможувстатиідатитобі.

8Кажувам:хочвінневстанеінедастьйому,томущо вінйогодруг,алечерезйогонастирливістьвінвстанеі дастьйомустільки,скількивінпотребує

9АЯкажувам:просіть,ібудевамдано;шукайтеі знайдете;стукайте,івідчинятьвам

10Бокожен,хтопросить,отримує;ітой,хтошукає, знаходить;ітому,хтостукає,відчинять

11Якщосинпопроситьхлібавкогосьізвас,батька,чи дастьйомукамінь?абоякщовінпопроситьриби,чи дастьйомузамістьрибизмія?

12Або,якщовінпопроситьяйце,вінзапропонуєйому скорпіона?

13Отож,коливи,будучизлими,вмієтедобрідари даватисвоїмдітям,тотимбільшеОтецьНебесний дастьДухаСвятоготим,хтопроситьуНього?

14Івінвиганявдиявола,атойбувнімийІсталося, колидияволвийшов,німийзаговорив;ілюди дивувалися.

15Адеякізнихказали:Вінвиганяєдемонівсилою Вельзевула,начальникабісів

16Іншіж,спокушаючийого,шукаливідньогоознаки знеба

17Вінже,знаючиїхнідумки,сказавїм:Кожнецарство, щорозділилосявсобі,запустіє;ідім,розділенийна дім,упаде

18Якщойсатанарозділивсясамусобі,тоякустоїть йогоцарство?бовикажете,щоВельзевуломЯ виганяюдемонів

19ІякщоЯсилоюВельзевулавиганяюдемонів,то чиєюсилоювиганяютьїхвашісини?томувонибудуть вашимисуддями 20АлеякщояперстомБожимвиганяюдемонів,то,без сумніву,прийшлодовасЦарствоБоже.

21Колисильнийозброєнийстережесвійпалац,його майновмирі,

22Алеколисильнішийзаньогонападенаньогоі переможейого,вінзаберевньоговсюйогозброю,на якувінсподівався,іділитьйогоздобич

23Хтонезімною,тойпротимене,іхтонезбираєзі мною,тойрозкидає

24Колинечистийдухвийдезлюдини,тоходить безводнимимісцями,шукаючивідпочинку;і,не знайшовшинікого,каже:вернусьдодомусвого,звідки вийшов.

25Іколивінприходить,тознаходитьйоговиметенимі прикрашеним

26Тодівінідеібередосебесімохіншихдухів, лютішихзасебе;Івониввійшлитайоселисятам,і останнєтомучоловіковігіршевідпершого 27Істалося,коливінговоривце,якасьжінказ товариствапідняласвійголосісказалайому:

30БоякЙонабувзнаменнямдляніневітян,такбудей СинЛюдськийдляцьогопокоління.

31Південнацарицяпостаненасудізлюдьмицього покоління,ізасудитьїх,бовонаприйшлазкраюземлі, щобпослухатимудрістьСоломона;іосьтутбільший відСоломона

32МужіНіневіїпостанутьнасудізцимпоколіннямі засудятьйого,бовонипокаялисячерезпроповідьЙони; іосьтутбільшийвідЙони

33Ніхто,запалившисвічку,неставитьїївтаємному місці,аніпідпосудиною,аленасвічнику,щобті,хто входить,бачилисвітло

34Світилодлятілаоко;тому,колитвоєокоєдине, тойусетілотвоєсвітле;аколиокотвоєлихе,тойтіло твоєтемне

35Отож,стережися,щобсвітло,щовтобі,небуло темрявою

36Отже,якщовсетвоєтілобудесповненесвітла,не маючижодноїтемноїчастини,товсебудесповнене світла,якколияскравесяйвосвічкиосвітлюєтебе

37Іяквінговорив,одинфарисейблагавйого пообідатизним;івін,увійшовши,сівдостолу.

38Фарисей,побачившице,здивувався,щоВінне вмивсяпередобідом

39ІсказавйомуГосподь:Теперви,фарисеї,очищаєте зовнішністьчашітамиски;анутротвоєповне ненажерливостітазлоби

40Ви,нерозумні,хібаТой,Хтостворивзовнішнє,не створивтакожвнутрішнього?

41Кращеподавайтемилостинюзтого,щомаєте;іось, усечистедлявас.

42Алегоревам,фарисеям!бовидаєтедесятинуз м’яти,рутитавсякоїтрави,анехтуєтеправосуддямі любов’юБожою:цевамслідбулоробити,аіншогоне залишатиневиконаним

43Горевам,фарисеям!бовилюбитепершімісцяв синагогахівітаннянаринках.

44Горевам,книжникитафарисеї,лицеміри!бови немовмогили,щоневидно,ілюди,щоходятьпоних, незнаютьпроце.

45ТодіодиніззаконниківсказавЙомуувідповідь: Учителю,говорячице,Тийнасображаєш

46Ісказав:Горейвам,законники!бовинакладаєтена людейтяжкітягарі,асамійпальцемсвоїмне торкаєтесьтягарів

47Горевам!бовибудуєтегробниціпророків,аваші батькивбилиїх

48Справді,висвідчите,щовидопускаєтевчинки вашихбатьків:бовонисправдівбилиїх,авибудуєте їхнігробниці

49ТомуйпремудрістьБожасказала:Япошлюдоних пророківіапостолів,ідеякихізнихвонивб’ютьі переслідуватимуть

50Щобкровусіхпророків,якабулапролитавід заснуваннясвіту,булавитребуванавідцьогопокоління; 51ВідкровіАвелядокровіЗахарії,якийзагинувміж жертовникоміхрамом:істиннокажувам,цебуде вимагатисявідцьогопокоління

52Горевам,законники!бовизабралиключпізнання: самівиневвійшли,ітим,хтовходив,перешкодили.

53ІколиВінїмцеговорив,книжникитафарисеї почалисильнонаполягатинаНьомутапровокувати Йогоговоритипробагаторечей: 54Підстерігаючийого,шукаючищосьзловитизуст його,щобзвинуватитийого.

РОЗДІЛ12

1Тимчасом,колизібралосянезліченнебезлічлюдей, такщовонитопталиодинодного,Вінпочавговорити першзавседоучнівСвоїх:Стережітьсяфарисейської закваски,якаєлицемірство

2Бонемаєнічогозакритого,щонебулобвідкрито;ні сховався,щонестаневідомо

3Томувсе,щовиговориливтемряві,будепочутепри світлі;іте,щовиговорилинавуховкомірчинах,буде проголошенонадахах

4Іякажувам,моїмдрузям:небійтесятих,хтовбиває тіло,апотімнічогобільшенеможезробити.

5Алеяпопереджувас,коговамслідбоятися:бійтеся того,хто,убивши,маєвладувкинутидопекла;так, кажувам:бійтесяйого.

6Хібап'ятьгоробцівнепродаютьсязадвагроші,і жоденізнихнезабутийпередБогом?

7Алевамнавітьволоссянаголовівсепораховано.Тож небійтеся:видорожчівідбагатьохгоробців 8Кажужвам:кожного,хтовизнаєМенепередлюдьми, тоговизнаєйСинЛюдськийпередАнголамиБожими. 9АхтовідречетьсяМенепередлюдьми,відтого відречутьсяпередангеламиБожими

10ІколихтоскажесловопротиСинаЛюдського,йому проститься,атому,хтохулитимеДухаСвятого,не проститься

11Іколиприведутьвасдосинагог,ідоначальників,і довлади,недумайте,якчищовамвідповісти,абощо вискажете

12БоСвятийДухнавчитьвастієїжгодини,щови повинніговорити

13Ісказавйомуодинізтовариства:Учителю, поговоризмоїмбратом,щобвінрозділивзімною спадщину

14Ісказавйому:Чоловіче,хтопоставивменесуддею чидільникомнадвами?

15Ісказаввіндоних:Стережітьсязажерливості,бо життялюдининезалежитьвіддостаткуїїмаєтку 16ІВінрозповівїмпритчу,кажучи:Водногобагатого чоловікарясновродилаземля

17Івіндумавусобі,кажучи:Щоменіробити,бояне маюкудизібратисвоїплоди?

18Ісказаввін:Оцеязроблю:порозвалюсвоїкомори тазбудуюбільші;ітудиявіддамусісвоїплодитасвій добро.

19Іскажуядушісвоїй:душе,тимаєшбагатодобрана багатороків;заспокойся,їж,пийівеселися

20АлеБогсказавйому:Нерозумний,цієїночідушу

23Життябільшевідїжі,атілобільшевідодежі

24Погляньтенакруків:вонинесіютьінежнуть;які немаютьнікомори,нікомори;іБогїхгодує,чимже викращівідптаства?

25Ахтозвас,подумавши,можедодатидосвого зростуодинлікоть?

26Якщовиневзмозізробитите,щоєнайменшим, чомувидбаєтепрорешту?

27Погляньтеналілеї,яквониростуть:нетрудяться,не прядуть;алеякажувам,щоСоломонувсійсвоїйславі неодягавсятак,якодинізних

28КолижБогтраву,щосьогоднівполі,азавтрабуде вкинутавпіч,такзодягне,скількибільшеВінвас зодягне,маловірні?

29Інешукайте,щовибудетеїстиабощовибудете пити,інебудьтесумнівними.

30Бовсьогоцьогошукаютьнародисвіту,іОтецьваш знає,щовицьогопотребуєте

31ШукайтекращеЦарстваБожого;івсецебуде додановам

32Небійся,малачереда;боОтецьвашзволивдати вамЦарство.

33Продавайтете,щомаєте,ідавайтемилостиню; Зберігайтесобісумки,щонестаріють,скарбна небесах,щоневичерпується,дезлодійне наближається,анімільненищить

34Бодескарбваш,тамбудейсерцеваше

35Нехайвашістегнабудутьпідперезані,аваші світильникигорять;

36Івисаміподібнідочоловіків,якічекаютьсвого пана,коливінповернетьсязвесілля;щоб,якприйдей постукає,йомунегайновідчинили

37Блаженнітіслуги,якихпан,прийшовши,знайде пильними:істиннокажувам,щовінпідпережеться,і посадитьїхдостолу,івийде,іприслужитьїм

38Іякщовінприйдевдругусторожу,абоприйдев третюсторожу,ізнайдеїхтак,блаженнітіслуги.

39Іцезнайте,щоякбигосподардомузнав,окотрій годиніприйдезлодій,вінбипильнувавінедавби підкопатисвійдім.

40Тожбудьтеготовійви,боСинЛюдськийприйде тієїгодини,коливинедумаєте

41ТодіПетросказавЙому:Господи,чидонас говоришцюпритчу,чидовсіх?

42ІГосподьсказав:Хтожтойвірнийімудрий управитель,якогойогопанпоставитьправителемнад своїмдомом,щобдаватиїмїхнючастинум’ясау належнийчас?

43Блаженнийтойслуга,якогопан,прийшовши, знайдетак

44Поправдікажувам,щовінпоставитьйого правителемнадусім,щомає.

45Алеякщотойслугаскажевсерцісвоєму:Мійпан затримується,іпочнебитислугідівчат,іїсти,іпити,і пити;

46Господартогослугиприйдевдень,коливінне чекаєнанього,івгодину,коливіннезнає,ірозріже йогоначастини,іпризначитьйомусвоючасткуз невіруючими

47Ітойслуга,якийзнавволюсвогопана,іне приготувався,інезробивзгіднозйоговолею,буде багатопобитий

48Ахтонезнавівчиниввартепокарання,будемало побитий.Бовідтого,комубагатодано,багатой

більшевимагатимуть.

49Яприйшовпослатиогоньназемлю;ащоябуду, якщовжерозгорівся?

50Алеямаюхрищення,якимхриститися;іякя утиснутий,покиценездійсниться!

51Чидумаєтеви,щояприйшовдатимирназемлю? Кажутобі,ні;аскорішеподіл:

52Бовідтеперп'ятероводномудомібудутьрозділені, троєпротидвохідвоєпротитрьох

53Поділитьсябатькопротисина,ісинпротибатька; матипротидочки,адочкапротиматері;свекруха протиневістки,аневісткапротисвекрухи

54Івінтакожсказавдолюдей:Коливипобачите хмару,щопіднімаєтьсяіззаходу,визаразкажете:Дощ буде;такіє

55Іколивибачитепівденнийвітер,виговорите:Буде спека;іцезбувається

56Лицеміри,виможетерозпізнатиобличчянебай землі;алеякцевинерозпізнаєтецьогочасу?

57Так,ічомувинавітьсаміпособінесудите,щоє правильним?

58Колитипідешзісвоїмсупротивникомдосудді,як тивдорозі,подбай,щобтебеврятувативіднього;щоб віннепривівтебедосудді,асуддяневіддавтебеслугі, аслуганекинувтебедов'язниці.

59Кажутобі,тиневийдешзвідти,докиневіддаси останньоїлепти

РОЗДІЛ13

1Утойчасбулиприсутнідеякі,якірозповілийому прогалілеян,кровякихПилатзмішавзїхніми жертвами

2Ісусжесказавїмувідповідь:Чидумаєтеви,щоці галілеянибулигрішнішівідусіхгалілеян,ботак постраждали?

3Кажувам:ні,алеякщонепокаєтеся,усівитаксамо загинете

4Аботівісімнадцять,наякихупалавежавСілоаміта вбилаїх,видумаєте,щовонибулигрішнішівідусіх людей,щожиливЄрусалимі?

5Якажувам:ні,алеякщовинепокаєтеся,вивсітак самозагинете.

6Сказавіцюпритчу;Одинчоловікмавусвоєму виноградникупосадженефіговедерево;івінприйшов, ішукавнаньомуплоду,танезнайшов

7Тодівінсказаввиноградарюсвоговиноградника:Ось ужетрирокияприходжушукатиплодунацьому фіговомудереві,інезнаходжу;зріжйого;навіщо

8ВінжесказавЙомуувідповідь:Господи,залишйого

13ІВінпоклавнанеїруки,івоназаразже випросталасьіпрославилаБога.

14Істаршийсинагогивідповівзобуренням,щоІсус зціливусуботу,ісказавдонароду:Єшістьднів,уякі людиповинніпрацювати,томувнихприходьтей зцілюйтеся,аневднісуботнійдень

15ТодіГосподьвідповівйомуісказав:Лицеміре,чине відв’язуєкоженізвасусуботусвоговолачиославід ясел,іневеденапувати?

16Ічинеповиннабулацюжінку,дочкуАвраама,яку сатаназв'язавосьужевісімнадцятьроків,звільнитивід цихпутуденьсуботній?

17Іколивінсказавце,усійогопротивникибули засоромлені,авесьнародрадівусімславнимдіям,які вінзробив

18Тодівінсказав:ДочогоподібнеЦарствоБоже?ідо чогоябудуподібним?

19Воносхоженагірчичнезерно,якечоловікузяві кинувусвоємусаду;івоновиросло,істаловеликим деревом;іптаствонебесненочувалонавіттяхйого

20Ізновусказав:ДочогоприрівняюЦарствоБоже?

21Воноподібнедозакваски,якужінкавзялайпоклала втриміримуки,ажпокивсеневкисло

22Івінпроходивмістамитаселами,навчаючита прямуючидоЄрусалиму.

23ТодіхтосьсказавЙому:Господи,хібамалотих,що спасаються?Івінсказавїм:

24Намагайтесьувійтитіснимиворітьми,бобагатохто, кажувам,шукатимутьувійти,танезможуть

25Колигосподардомувстанейзачинитьдвері,ави почнетестоятинадворійстукативдвері,кажучи: Господи,Господи,відчининам!івінвідповістьіскаже вам:Янезнаювас,звідкиви

26Тодівипочнетеговорити:Миїлитапилиперед Тобою,іТинавчавнанашихвулицях

27Вінжескаже:кажувам,незнаювас,звідкиви; відійдітьвідменевсі,хточинитьбеззаконня!

28Тамбудеплачіскрегітзубів,коливипобачите Авраама,іІсака,іЯкова,івсіхпророківуЦарстві Божому,авассамихвигнанихгеть.

29Іприйдутьвонизісходу,іззаходу,ізпівночі,із півдня,ісядутьуЦарствіБожому

30Іось,єостанні,якібудутьпершими,ієперші,які будутьостанніми

31Тогождняприйшлидеякізфарисеїв,кажучидо Нього:Вийдитайдизвідси,боІродхочетебевбити.

32Ісказаввіндоних:Ідітьіскажітьтійлисиці:Осья виганяюдемонівізціляюсьогоднійзавтра,атретього днябудудовершений

33Алеямаюходитисьогодні,ізавтра,інаступного дня,бонеможебути,щобпророкзагинувпоза Єрусалимом.

34Єрусалиме,Єрусалиме,щовбиваєшпророківі побиваєшкаміннямпосланихдотебе!Скількиразів хотівязібратидітейтвоїх,якквочкапташенятсвоїх підкрила,тавинехотіли!

35Ось,вашдімзалишаєтьсявампустим:іістинноЯ кажувам,винепобачитеМене,докиненастанечас, коливискажете:Благословенний,Хтойдевім’я Господнє. РОЗДІЛ14

1Істалося,колиВінувійшовусуботудодомуодного зголовнихфарисеївїстихліба,товониспостерігализа Ним.

2Іосьпереднимбуводинчоловік,хворийнаводянку

3ІвідповівІсусдозаконниківтафарисеїв,кажучи:чи дозволенозцілятивсуботу?

4ІвонимовчалиІвінузявйого,івилікувавйого,і відпустивйого;

5Івідповівїм,кажучи:Хтозвас,колиоселчивіл упадевяму,невитягнейогозаразжевсуботу?

6Івонинемогливідповістийомузновунаце.

7Івінподавпритчузапрошеним,коливінзазначив,як вонивибиралиголовнікімнати;кажучиїм, 8Колихтосьпокличетебенавесілля,несідайу верхнійкімнаті;щобнепопросиливідньогобільш поважногочоловіка,ніжти; 9Ітой,хтопокликавтебеійого,прийтиісказавтобі: Даймісцецьомучоловікові;іпочинаєшізсоромом займатинайнижчукімнату

10Колижтебезапросять,підийсідайунайнижчій кімнаті;щоб,якприйдетой,хтопокликавтебе,він можесказатитобі:«Друже,підійдисявище»,тодітобі будепоклонінняпередтими,щосидятьзтобою.

11Бокожен,хтопідноситься,будепринижений;ахто принижується,будепіднесений

12Тодівінтакожсказавтому,хтозапросивйого:коли будешробитиобідабовечерю,некличнідрузівсвоїх, нібратівсвоїх,ніродичівсвоїх,нісусідівсвоїх багатих;щобвонитакожнезапросилитебезнову,іне булозробленотобівинагороду

13Колижсправляєшбенкет,покличубогих,калік, кривих,сліпих.

14Ібудештиблагословенний;бовонинеможуть віддатитобі,бовіддастьсятобіпривоскресінні праведних.

15Іпочувцеодинізтих,щосиділизНимпристолі,і сказавйому:Блаженний,хтоїстимехлібуЦарстві Божому!

16Тодівінсказавйому:Одинчоловіксправиввелику вечерюізапросивбагатьох

17Іпославсвогослугупідчасвечерісказати запрошеним:Ходіть!бовжевсеготове

18ІвсіразомпочаливиправдовуватисяПерший сказавйому:Якупивділянкуземлі,імушупітий подивитись;прошу,вибачмене

19Аіншийсказав:Якупивп'ятьпарволівійдуїх випробувати

20Аіншийсказав:Яодружився,томунеможуприйти 21Іприйшовтойслуга,ісповістивцепановісвоєму Тодігосподардому,розгнівавшись,сказавсвоємуслузі: «Вийдишвидшенавулицітапровулкиміста,іприведи сюдибідних,ікалік,інедолугих,ісліпих»

22Ісказавслуга:Пане,зроблено,яктинаказав,іщеє

23Ісказавпандослуги:Вийдинадорогитазагороди,і

25Ійшлознимбагатонароду,івін,обернувшись,

26ЯкщохтосьприходитьдоМенеінененавидить свогобатька,іматір,ідружину,ідітей,ібратів,і сестер,так,ісвоєвласнежиттятакож,віннеможе бутиМоїмучнем.

27Іхтоненесесвогохрестаінейдезамною,неможе бутимоїмучнем

28Бохтозвас,збираючисьзбудуватибашту,несяде першейнепорахуєвитрат,чимаєвіндокінцяїї?

29Щоб,коливінзаклавосновуінезмігзавершитиїї, усі,хтоцебачить,непочалинасміхатисязнього, 30кажучи:Цейчоловікпочавбудувати,танеміг закінчити

31Абоякийцар,збираючисьвестивійнупротиіншого царя,несідаєспочаткуйнерадиться,чизможевінз десятьматисячамизустрітитого,хтойденаньогоз двадцятьматисячами?

32Або,колиіншийщедалеко,вінпосилаєпослаі бажаєумовмиру

33Таксамокоженізвас,хтонезрікаєтьсявсього,що має,неможебутиМоїмучнем

34Сільцедобре,алеякщосільвтратиласмак,чимїї приправити?

35Вононегодитьсяніназемлю,нінагній;алелюди викидаютьйогоХтомаєвуха,щобслухати,нехай слухає.

РОЗДІЛ15

1ТодінаблизилисьдоНьоговсімитарітагрішники, щобпослухатиЙого

2Афарисеїтакнижникинарікали,кажучи:Він приймаєгрішниківіїстьзними

3ІВінрозповівїмцюпритчу,кажучи:

4Хтозвас,маючисотнюовецьізагубившиоднузних, незалишитьдев’яностодев’ятьупустинітанепідеза загубленою,ажпокинезнайдеїї?

5І,знайшовши,кладенаплечісвої,радіючи.

6Іколивінприходитьдодому,вінскликаєсвоїхдрузів ісусідів,кажучиїм:Радійтезімною;боязнайшов своювівцю,щозагубилася.

7Якажувам,щотаксаморадістьбуденанебіза одногогрішника,якийкається,ніжзадев’яносто дев’ятьправедників,якінепотребуютьпокаяння.

8Абоякажінка,маючидесятьсрібняків,якщо загубитьоднусрібняк,незапалитьсвічки,невимете домутанешукаєстаранно,ажпокинезнайде?

9І,знайшовши,скликаєдрузівтасусідок,кажучи: Радійтезімною!боязнайшовчастину,якузагубив.

10Таксамокажувам,щобуваєрадістьпередангелами Божимизаодногогрішника,якийкається

11Ісказаввін:Водногочоловікабулодвасини

12Ісказавмолодшийізнихдосвогобатька:Батьку, дайменічастинумайна,щоналежитьменіІвін розділивїмсвійпрожиток

13Ічерезкількаднівмолодшийсинзібравусіх,і вирушивудалекукраїну,ітамрозтративсвіймаєток, живучирозпусно.

14Іколивінвитративусе,наставвеликийголодутій землі;іпочаввінбідувати

15Івінпішовіприставдоодногогромадянинатого краю;іпославйогонасвоїполяпастисвиней

16Івінхотівнаповнитичеревосвоєлушпинням,яке їлисвині,аленіхтонедававйому.

17І,прийшовшидотями,вінсказав:Скількинаймитів умогобатькамаютьнадлишокхліба,аягинузголоду! 18Явстану,іпідудобатькасвого,іскажуйому:Отче, язгрішивпротинебаіпередтобою, 19Іявженедостойнийзватисясиномтвоїм:прийми менедосвоїхнаймитів.

20Івінустав,іприйшовдосвогобатькаАлеколивін бувщедалеко,йогобатькопобачивйого,і змилосердився,іпобіг,івпавйомунашию,іпоцілував його

21Синжесказавйому:Отче,язгрішивпротинебай передтобою,івженегіднийзватисясиномтвоїм

22Табатькосказавсвоїмслугам:Принесітьнайкращу одежуйодягнітьйого;ідаййомуперстеньнаруку,а взуттяйомунаноги

23Іприведітьсюдивідгодованетеля,ізаріжтейого;і будемоїститавеселитися:

24Боцеймійсинбувмертвийіожив;вінпропаві знайшовсяІвонипочаливеселитися

25Айогостаршийсинбувуполі,іколивінприйшові наблизивсядодому,почувмузикутатанці

26Іпокликаввінодногозіслуг,ізапитав,щоце означає.

27Вінжесказавйому:Браттвійприйшов;ітвійбатько зарізаввідгодованетеля,боприйнявйогоздоровим

28Ірозгнівавсявін,інехотівувійти,абатькойого вийшовіблагавйого

29Авінувідповідьсказавсвоємубатькові:Ось стількироківяслужутобі,іжодногоразуне переступивтвогонаказу,атиніколинедавменікозеня, щобямігповеселитисязмоїмидрузями

30Яктількиприйшовцейтвійсин,щопожертвоє маєтокізрозпусницями,тизарізавдлянього відгодованетеля

31Ісказавйому:Сину,тизавждизімною,івсе,щоя маю,твоє

32Доречнобулонамвеселитисятавеселитися,боцей браттвійбувмертвийіожив;ібувзагублений,і знайшовся

РОЗДІЛ16

1ІсказавВінтакождосвоїхучнів:Буводинбагатий чоловік,щомавуправителя;ійогозвинуватиливтому, щовінрозтративсвоємайно

2Івінпокликавйоготайсказавйому:Якцеячуюпро тебе?дайзвітпросвоєуправління;ботибільшене можешбутиуправителем

3Тодідомоправительсказавсамсобі:Щоменіробити? бопанмійзабираєвідменеуправління:янеможу копати;проситиМенісоромно

4Явирішив,щоробити,щоб,колиябудузвільнений віддомоволодіння,вониприйнялименедосвоїх

7Потімсказавіншому:Атискількивинен?Авін сказав:Стомірпшениці.Івінсказавйому:Візьмисвій рахунокінапишивісімдесят 8Іпанпохваливнесправедливогоуправителязате,що вінвчинивмудро:бодітицьогосвітувсвоєму поколіннімудрішізадітейсвітла

9АЯкажувам:набувайтесобідрузівзмамони неправди;щоб,коливизазнаєтеневдачі,вонимогли прийнятивасдовічнихосель

10Хтовірнийунайменшому,вірнийіввеликому,а хтонесправедливийунайменшому,несправедливийів великому

11Отож,якщовинебуливірнівнеправедному багатстві,хтодовіритьвамправдивебагатство?

12Іякщовинебуливірнівчужому,хтодастьвам ваше?

13Жоденслуганеможедвомпанамслужити:боабо одногобудененавидіти,адругоголюбити;інакшевін будетриматисяодного,азневажатимеіншого.Не можетеслужитиБоговіймамоні

14Почуливсецейфарисеї,якібулизажерливі,і насміхалисязНього.

15Івінсказавїм:Виті,щовиправдовуєтесьперед людьми;алеБогзнаєвашісерця,боте,щовисоко цінуєтьсясередлюдей,гидотавочахБога.

16ЗаконіпророкибулидоІвана;відтоді проповідуєтьсяЦарствоБоже,ікоженрветьсядонього 17Ілегшенебуйземліпройти,аніжоднійчастині законупропасти

18Кожен,хтовідпускаєжінкусвоютаодружуєтьсяз іншою,чинитьперелюб;

19Буводинбагатийчоловік,щозодягавсяв багряницютатонкийвісон,іщодняхарчувався розкішно.

20Ібуводинубогий,наім'яЛазар,щолежавбіляйого воріт,увесьувиразках,

21Ібажаючинасититисякрихтами,щопадализістолу багатого,прийшлийпсийлизалиранийого

22Істалося,щовбогийпомер,іангеливіднеслийого налоноАвраамове;ібагачпомер,ійогопоховали;

23Івпеклі,перебуваючивмуках,звівочісвої,і побачивздалекаАврааматаЛазаряналонійого 24Івінскрикнувісказав:ОтчеАврааме,помилуймене іпошлиЛазаря,щобвінумочивкінчикпальцясвогоу водуіохолодивмійязик;боямучусявцьомуполум'ї 25Авраамжесказав:Сину,пам'ятай,щотиотримавза свогожиттясвоїблага,аЛазартаксамолихе;але тепервінутішається,атимучишся.

26Ікрімусьогоцього,міжнамиівамивстановлена великапрірва,такщоті,хтохочеперейтизвідсидовас, неможуть;вонитакожнеможутьпройтидонас,що прийшлобзвідти.

27Тодівінсказав:Тожблагаютебе,батьку,щобти пославйогододомумогобатька

28Боямаюп'ятеробратів;щобвінзасвідчивїм,щобі вонинеприйшливцемісцемук

29КажейомуАвраам:МаютьМойсеяйпророків; нехайїхпочують

30Авінсказав:Ні,отчеАврааме,алеякщохтосьіз мертвихприйдедоних,вонипокаються.

31Вінжесказавйому:якщоМойсеятапророківне слухають,тохочхтойізмертвихвоскресне,не переконаються

1ТодіВінсказавдоучнів:Неможливо,щобспокусине прийшли,алегоретому,черезкоговониприходять! 2Кращебйомуповіситижорнанашиюйкинутийого вморе,ніжспокуситиодногозмалихцих

3Стережітьсясебе:якщозгрішитьпротитебебраттвій, докорийому;іякщовінпокається,простийому

4Іякщовінсімразівнаденьзгрішитьпротитебе,ісім разівнаденьповернетьсядотебе,кажучи:Якаюся!ти пробачишйого

5ІсказалиапостолидоГоспода:Примножинашувіру. 6ІГосподьсказав:Якбивималивіру,якгірчичне зерно,вимоглибсказатицьомуявору:Вирвисяз коренеміпосадисьуморе;івоноповинновас слухатися

7Алехтозвас,маючислугу,щоореабопасехудобу, скажейому,коливінприйдезполя:Ідисідайдостолу?

8Інескажейомукраще:Приготуй,щомені повечеряти,іпідпережися,іслужимені,ажпокине нап'юсяйненап'юся;апотімбудешїстийпити?

9Чидякуєвінцьомуслузізате,щовінвиконавте,що булойомунаказано?Яні

10Таксамойви,коливиконаєтевсе,щовамнаказано, кажіть:мирабинікчемні,мивиконалите,щоповинні булизробити

11Істалося,коливінішовдоЄрусалиму,топроходив черезСамаріютаГалілею

12Іколивінвходивуоднесело,зустрілийогодесять прокажених,щостоялиздалека.

13Івонипіднеслиголоссвійісказали:Ісусе,Учителю, помилуйнас!

14І,побачившиїх,вінсказавїм:Ідіть,покажіться священикамІсталося,що,яквонийшли,вони очистилися

15Іодинізних,побачивши,щоодужав,повернувсята гучнимголосомпрославивБога, 16ІвпавнаобличчядонігЙого,дякуючиЙому;авін бувсамарянин.

17АІсусвідповівісказав:Чинедесятьочистилося? аледедев'ять?

18Незнайшлосятаких,хтоповернувся,щобвіддати славуБогові,крімцьогочужинця

19Ісказавйому:Уставай,іди,віратвояспаслатебе. 20ІколиЙогозапиталифарисеї,колиприйдеЦарство Боже,Вінвідповівїмісказав:ЦарствоБожене приходитьнепомітно

21Інескажуть:Осьтут!або,осьтам!боосьЦарство Божевсерединівас

22ІсказавВіндоучнів:Прийдутьдні,коливи забажаєтепобачитиодинізднівСинаЛюдського,тане побачите

23Іскажутьвам:Дивітьсятут!абодивіться:нейдіть занимиінеслідуйтезаними

25Алеспершувінмаєбагатопостраждати,ібути відкинутимцимпоколінням.

26ІякбулозаднівНоя,такбудейзаднівСина людського.

27Вониїли,пили,одружувалися,видавализаміжаж дотогодня,колиНойувійшовуковчег,іприйшов потоп,ізнищивїхусіх

28Таксамо,якбулозаднівЛота;вониїли,пили, купували,продавали,садили,будували;

29Алетогосамогодня,колиЛотвийшовізСодому,з небапроливсявогоньісірка,ізнищивїхусіх

30Такбудейтогодня,колиз’явитьсяСинЛюдський

31Тогодня,хтобуденадаху,аречійоговдомі,нехай несходить,щобзабратиїх,ахтонаполі,нехайтакож неповертаєтьсяназад

32ЗгадайтедружинуЛота.

33Кожен,хтонамагатиметьсяврятуватисвоєжиття, втратитьйого;ікожен,хтовтратитьсвоєжиття, збережейого.

34Кажутобі:тієїночібудутьдвоєводномуліжку; одинвізьметься,адругийзалишиться

35Двіжінкиразомбудутьмолоти;одинвізьметься,а другийзалишиться

36Двоєбудутьуполі;одинвізьметься,адругий залишиться.

37ВонижсказалиЙомуувідповідь:Де,Господи?І сказаввіндоних:Дебудетіло,тамзберутьсяорли

1ІВінрозповівїмпритчупроте,щолюдиповинні завждимолитисяінепадатидухом;

2кажучи:Бувумістіодинсуддя,щоБоганебоявсяі людейнезважав.

3Ібулавтомумістіоднавдова;івонапідійшладо нього,кажучи:Відомстименесупротивниковімоїй!

4Івіндеякийчаснехотів,алепотімсказавусобі:Хоч яБоганебоюсяілюдейнезважаю,

5Алечерезте,щоцявдовазавдаєменіклопоту,я помщусязанеї,щобвонасвоїмпостійнимприходомне втомиламене

6ІсказавГосподь:Послухайте,щоговорить неправеднийсуддя.

7ІхібаБогнепомститьсязаСвоїхобраних,що волаютьдоНьоговденьівночі,хочібаритьсязними?

8Кажувам,щовіншвидкопомститьсязаних.АлеСин Людський,колиприйде,чизнайдевіруназемлі?

9ІВінрозповівцюпритчудодеяких,яківіриливсебе, щовониправедні,тазневажалиінших

10Двоєчоловіківувійшлидохрамупомолитися;один фарисей,адругиймитар

11Фарисей,стоячи,моливсявсобітак:Боже,дякую Тобі,щоянетакий,якіншілюди:грабіжники, неправедні,перелюбникиабоякцеймитар

12Пощудвічінатиждень,даюдесятинузусього,що маю

13Митарже,стоячиздалека,нехотіваніочейзвести донеба,алебивсебевгруди,кажучи:Боже,будь милостивийдоменегрішного!

14Кажувам,щоцейпішовдодомусвоговиправданий, анетой,бокожен,хтопідноситься,будепринижений; ахтопринижується,будепіднесений

15ІприносилидоНьоготакожнемовлят,щобВін

заборонилиїм

16АлеІсуспокликавїхісказав:Пустітьдітей приходитидоМене,інезабороняйтеїм,ботаких ЦарствоБоже

17Істиннокажувам:хтонеприймеЦарстваБожого, якдитина,тойневвійдевнього.

18Ізапитавйогоодинначальник,кажучи:Учителю добрий,щоменіробити,щобуспадкувативічнежиття?

19ІсказавйомуІсус:ЧомутиназиваєшМенедобрим? ніхтонеєдобрим,крімодного,тобтоБога

20Тизнаєшзаповіді:Нечиниперелюбу,Невбивай, Некради,Несвідкуйнеправдиво,Шануйбатькасвогоі матірсвою

21Ісказаввін:Усецеязберігвідюностісвоєї.

22Почувшице,Ісуспромовивдонього:Одноготобі щеневистачає:продайусе,щомаєш,іроздайубогим, іматимешскарбнанебі,апотімідизамною.

23Іпочувшице,віндужезасмутився,бобувдуже багатий

24ІколиІсуспобачив,щовіндужезасмучений,то сказав:Якважкотим,хтомаєбагатство,увійтив ЦарствоБоже!

25Болегшеверблюдупройтикрізьголчиневушко,ніж багатомуввійтивЦарствоБоже

26Аті,щочули,сказали:Хтожможеспастися?

27Ісказав:НеможливелюдямможливеБогові.

28ТодіПетросказав:Осьмипокинуливсейпішли слідомзаТобою

29Ісказаввіндоних:Істиннокажувам:немаєжодної людини,якабпокинуладім,абобатьків,абобратів, абожінку,абодітейзарадиЦарстваБожого,

30Хтонеодержитьзначнобільшевтеперішньомучасі, авмайбутньомусвітіжиттявічне

31ТодіВінвзявдоСебедванадцятьохісказавїм:Ось мийдемовЄрусалим,іздійснитьсявсе,щопророки написалипроСинаЛюдського

32Бовінбудевиданийпоганам,ібуденасміхатисяз нього,ізневажати,іплюватинанього.

33Ібичуютьйого,івб'ють,ітретьогоднявін воскресне

34Івонинічогозцьогонезрозуміли,іцесловобуло прихованевідних,івонинезналисказаного

35Істалося,щоколивіннаближавсядоЄрихону,один сліпийсидівпридорозійжебрав.

36І,почувши,щонатовппроходить,запитав,щоце означає.

37Ісказалийому,щоІсусізНазаретупроходить

38Івінскрикнув,кажучи:Ісусе,СинуДавидів, змилуйсянадомною!

39Аті,щойшлипопереду,докорялийому,щобвін мовчав,алевінщебільшекричав:СинуДавидів, помилуймене!

40ІставІсусізвелівпривестийогодоСебе,аколивін наблизився,запитавйого:

41кажучи:Щотихочеш,щобязробивтобі?Ісказав: Господи,щобяпрозрів

42ІсказавйомуІсус:Прозри,віратвояспаслатебе

43Ізаразвінпрозрів,іпішовслідомзаним,славлячи Бога;івесьнарод,побачившице,віддавхвалуБогові

1ІІсусувійшовіпройшовчерезЄрихон

2Іосьбувчоловікнаім’яЗакхей,якийбувголовним міжмитниками,ібуввінбагатий.

3ІшукаввінпобачитиІсуса,кимвінбув;інемігдля преси,бобувмаленькогозросту

4Івінпобігнаперед,івилізнасикомору,щоб побачитийого,бовінмавпроходититудорогу

5КолижІсусприйшовнатемісце,топідвівочій побачивйого,ісказавйому:Закхею,зійдишвидше!бо сьогодніямушусидітивтвоємудомі

6Івінпоспішив,ізійшов,іприйнявйогозрадістю.

7І,побачившице,усіпочалинарікати,кажучи,щовін зайшовдочоловікагрішного

8АЗакхейуставісказавдоГоспода:Ось,Господи, половинумайнамогоявіддаювбогим;іякщоящось відібравубудь-якоїлюдиничерезбрехливе звинувачення,яповертаюйомувчотирирази.

9ІсказавйомуІсус:Сьогодніспасінняприйшловцей дім,бойвінсинАвраама

10БоСинЛюдськийприйшовшукатийспастите,що загинуло

11Іколивоницепочули,Віндодавірозповівпритчу, бовінбувблизькоЄрусалиму,ітомущовонидумали, щоЦарствоБожемаєнегайноз'явитися

12Тодівінсказав:одинвельможапішовудалеку країну,щоботриматисобіцарствотаповернутися.

13Івінпокликавсвоїхдесятьохслуг,ідавїмдесять фунтів,ісказавїм:Займіться,покиянеприйду

14Алейогогромадяниненавиділийогоіпослализа нимпослання,кажучи:Минехочемо,щобцейчоловік царювавнаднами

15Істалося,щоколивінповернувся,отримавши королівство,тодівіннаказавпокликатидосебецих слуг,якимвіндавгроші,щобвінмігзнати,скільки кожензнихотримаввідторгівлі.

16Тодіприйшовпершийісказав:Пане,твояміна принесладесятьмін

17Івінсказавйому:Добре,рабедобрий,томущоти буввірнийумалому,тобібудевладанаддесятьма містами

18Іприйшовдругий,кажучи:Пане,мінатвоя принеслап'ятьмін

19Ісказавтакождонього:Будьітинадп'ятьма містами.

20Іприйшовінший,кажучи:Господи,осьтвоямонета, якуязберігусерветці.

21Боябоявсятебе,ботилюдинасувора:береште, чогонеклав,іжнеште,чогонесіяв 22Ікажедонього:твоїмивласнимиустамисудитиму тебе,лихийрабе!Тизнав,щоячоловіксуворий,беру те,чогонеклав,іжнуте,чогонесіяв

23Чомужтинедавмоїхгрошейдобанку,щобя, прийшовши,мігвимагатисвоїзлихвою?

24Ісказаввіндотих,щостоялипоруч:Візьмітьвід ньогофунтідайтетому,хтомаєдесятьфунтів. 25(Ісказалийому:Пане,вінмаєдесятьфунтів)

26Кажубовам,щокожному,хтомає,дасться;івід того,хтонемає,відньогозаберутьнавітьте,щовін має

27Алетихмоїхворогів,якінехотіли,щобяцарював надними,приведітьсюдиівбийтеїхпередімною.

28І,сказавшице,вінпішоввперед,піднявшисьдо Єрусалиму.

29Істалося,колиВіннаблизивсядоВіффагіїта Віфанії,догори,щозветьсяОливна,пославдвохіз Своїхучнів,

30кажучи:Ідітьусело,щопередвами;увійшовшидо нього,визнайдетеприв’язанеосля,наякещеніхтоне сідав;відв’яжітьйоготайприведітьсюди

31Іколихтозапитаєвас:Чомувийоговідв'язуєте?так скажетейому:бовінпотрібенГосподу

32Іпішлиті,щобулипослані,ізнайшлите,щовінїм сказав

33Іколивонивідв’язувалиосля,господарійого сказалиїм:Чоговивідв’язуєтеосля?

34Авонисказали:ВінпотрібенГосподу

35ІпривелийогодоІсуса,іпоклалисвоюодежуна осля,іпосадилинаньогоІсуса.

36Іколивінішов,вонистелилисвійодягнадорозі

37ІколивіннаблизивсядоспускузгориОливної,вся громадаучнівпочаларадітиігучнимголосомхвалити Богазавсічудеса,яківонибачили;

38кажучи:БлагословеннийЦар,щогрядевім'я Господнє:мирнанебііславанависоті!

39АдеякіфарисеїзнародусказалиЙому:Учителю, докориСвоїмучням

40Вінжесказавїмувідповідь:кажувам,щоякби вонизамовкли,токаміннязараззакричалоб

41Іколивіннаблизився,вінпобачивмісто,ізаплакав надним,

42кажучи:Якбийтибодайцьогоднязнавте,щодля мирутвого!алетепервонисхованівідочейтвоїх

43Боприйдутьнатебедні,колитвоїворогизакладуть навколотеберов,іоточатьтебенавколо,ітриматимуть тебезусіхбоків,

44Іпокладетебезземлею,ідітейтвоїхутобі;іне залишатьутобікаменянакамені;ботинезнавчасу відвідинтвоїх

45Івінувійшовдохраму,іпочаввиганятитих,хто продававтам,ітих,хтокупував;

46кажучиїм:Написано:Мійдімєдомоммолитви,а визробилизньоговертепрозбійників.

47ІвінщоднянавчавухраміАлепервосвященики,і книжники,іголовинародушукалиЙогопогубити, 48Інезнайшли,щобзробити,боввесьнародбувдуже уважний,слухаючийого

1Істалося,щоодногозтихднів,коливіннавчав людейухрамітапроповідувавЄвангеліє, первосвященикитакнижникинатрапилинаньогозі старшими, 2Іпромовивдонього,кажучи:Скажинам,якою

6Алеколискажемо:Відлюдей;увесьнародпоб'єнас камінням,бовонипереконані,щоІванбувпророк.

7Авонивідповіли,щонеможутьсказати,звідкивоно 8Ісусжесказавїм:іЯвамнескажу,якоювладоюце чиню.

9ТодіВінпочавговоритилюдямцюпритчу;Один чоловікпосадиввиноградниківіддавйого виноградарям,іпішовудалекукраїнунадовгийчас.

10Ісвогочасувінпославслугудовиноградарів,щоб вонидалийомузплодіввиноградника,алевиноградарі побилийогойвідіслалинізчим

11Ізновупославвініншогослугу;ійогопобили,і зневажили,івідіслалийогонізчим.

12Ізновупославтретього,івонитакожпоранилийого тавигнали

13Тодісказавгосподарвиноградника:Щоменіробити?

Япошлюсвогоулюбленогосина:можебути,вони вклонятьсяйому,колипобачатьйого

14Алевиноградарі,побачившийого,міркувалиміж собою,кажучи:Цеспадкоємець,ходімо,уб’ємойого, щобспадщинабуланаша

15Івигналийогозвиноградника,івбили.Щож зробитьїмпанвиноградника?

16Вінприйдейвигубитьцихвиноградарів,а виноградниквіддастьіншим.Аякпочули,тосказали: борониБоже

17ІВін,поглянувшинаних,сказав:Щожцетаке,що написано:Камінь,якийвідкинулибудівничі,тойстав головоюнаріжного?

18Кожен,хтовпаденатойкамінь,розіб’ється;ана коговоновпаде,тогорозітріть.

19Ішукалипервосвященикитакнижникитієїгодини, щобнакластинаньогоруки;івонибоялисянароду,бо вонизрозуміли,щоВінсказавцюпритчупроних.

20Івониспостерігализаним,івислалишпигунів,які маливдаватисебезаправеднихлюдей,щобвони моглисхопитийогослова,щобвонимогливидатийого владітаавторитетуправителя

21ІзапиталиЙого,кажучи:Учителю,мизнаємо,що Типравильноговоришінавчаєш,інеприймаєшнікого наобличчя,алеправдивонавчаєшшляхуБожого 22Чидозволенонамдаватиданинукесарю,чині?

23Вінже,збагнувшиїхнєлукавство,сказавїм:Чогови Менеспокушаєте?

24ПокажименіпенніЧиєцезображенняінадпис? Вонивідповілийсказали:Кесареве.

25Вінжесказавїм:Віддайте,отже,кесаревекесареві, аБожеБогові.

26ІнемогливонивхопитисловаЙогопереднародом, івони,дивуючисьвідповідіЙого,мовчали

27Тодіприйшлидоньогодеякісадукеї,які заперечують,щовоскресінняє;івонизапиталийого, 28Говорячи:Учителю,Мойсейнаписавнам:якщов когопомребрат,маючижінку,івінпомребездітним, тонехайбратйоговізьмейогожінкуівідродить насіннябратовісвоєму

29Отож,булосемеробратів:іпершийузявжінку,тай помербездітей

30Адругийузявїїзажінку,іпомербездітним

31Івзявїїтретій;ітаксамосемеро,інезалишили дітей,іпомерли

32Нарештіпомерлайжінка

33Тожувоскресіннікомузнихвонабудедружиною? босемеромалиїїзажінку.

34Ісусжесказавїмувідповідь:Дітисвітуцього одружуютьсятавиходятьзаміж.

35Аті,щосподобилисяотриматитойсвіті воскресіннязмертвих,неженятьсяйневиходять заміж

36Івмертивонивженеможуть,бовонирівніангелам; ієдітьмиБога,будучидітьмивоскресіння

37Ащомертвівоскресають,тойМойсейпоказавбіля купини,колиназиваєГосподаБогомАвраама,іБогом Ісака,іБогомЯкова

38БоВіннеБогмертвих,алеживих,бодляНьоговсі живі

39Тодідеякізкнижниківвідповіли:Учителю,ти добресказав.

40Іпісляцьоговониненаважувалисяставитийому жодногозапитання

41Вінжесказавїм:Яквоникажуть,щоХристосє Давидівсин?

42ІсамДавидговоритьукнизіПсалмів:«Сказав ГосподьмоємуГосподу:Сядьправоручвідмене, 43ПокинепокладуТвоїхворогівпідніжкомногам Твоїм

44ТомуДавидназиваєЙогоГосподом,якжеВінйому син?

45Тоді,прислухавшисьдовсьогонароду,Вінсказав Своїмучням:

46Стережітьсякнижників,якіхочутьходитивдовгих одежахілюблятьпривітаннянаринках,іпершімісцяв синагогах,іпершікімнатинабенкетах;

47щопожираютьдомивдовицьінапоказдовго моляться,вонизазнаютьбільшогоосуду

РОЗДІЛ21

1Івінпідвівочійпобачивбагатіїв,щокидалисвої даридоскарбниці

2Іпобачивтакожоднубіднувдову,якакинулатуди двілепти.

3Івінсказав:Поправдікажувам,щоцябіднавдова вкинулабільшезавсіх

4Бовсівонипоклализнадлишкусвогонажертви Богові,авоназубогостісвогопоклалавесьпрожиток, якиймала

5Іколидеякіговорилипрохрам,яквінприкрашений гарнимкаміннямідарами,вінсказав: 6Щодоцього,щовибачите,прийдутьдні,вякихне залишитьсякаменянакамені,якийнебуде зруйнований

7ІзапиталиЙого,кажучи:Учителю,колицебуде?і якийзнакбуде,колицестанеться?

8Івінсказав:Стережіться,щобваснезвели,бобагато хтоприйдевмоєім’я,говорячи:ЯХристос;ічас

11Івеликіземлетрусибудутьурізнихмісцях,іголод,і моровиці;ібудутьжахливівидитавеликіознакиз неба

12Алепередусімцимвонинакладутьнавасруки,і будутьваспереслідувати,віддаючидосинагогідо в'язниць,доцарівіправителівведутьзаІм'яМоє

13Івонозвернетьсядоваснасвідчення

14Тожпокладітьувашісерцянедуматипередтим,що вамвідповісти:

15БоЯдамтобіустаймудрість,якійнезможуть заперечитийпротистоятивсітвоївороги

16Івасвидадутьібатьки,ібрати,іродичі,ідрузі;і декогозвасуб'ють.

17Івасбудутьненавидітивсізаім'яМоє

18Тайволосиназвашоїголовинепропаде

19Терпіннямсвоїмвизбережетесвоїдуші.

20ІколивипобачитеЄрусалим,оточенийвійськом, тодізнайте,щоблизькойогоспустошення

21Тодіті,хтовЮдеї,нехайутікаютьугори;інехайті, хтовньому,вийдутьгеть;інехайті,хтовкраїнах,не входятьтуди

22Боцебудутьдніпомсти,щобвсе,щонаписане, моглосповнитися

23Алегоревагітнимітим,щогодуютьгрудьми,уті дні!бобудевеликабіданаземлі,ігнівнацейнарод.

24Івпадутьвідвістрямеча,ібудутьвідведенівполон довсіхнародів,іЄрусалимбудетоптанийпоганами, ажпокинесповнятьсячасипоган.

25Ібудутьознакинасонці,інамісяці,іназірках;іна землістражданнянародів,здивування;мореіхвилі шумлять;

26Людськісерцявтомлюютьсявідстрахутавід очікуваннятого,щоприйденаземлю,босилинебесні захитаються.

27ІтодівонипобачатьСиналюдського,щойдев хмарізсилоютавеликоюславою

28Іколиціречіпочнутьзбуватися,тодіподивітьсяі піднімітьсвоїголови;ботвоєвикуплення наближається

29ІВінрозповівїмпритчу;Осьфіговедеревотавсі дерева;

30Коливонитеперстріляють,вибачитеізнаєтесамі, щолітовжеблизько.

31Таксамойви,колипобачите,щоцевідбувається, знайте,щоЦарствоБожеблизько

32Істиннокажувам:Цепоколіннянемине,докивсе незбудеться

33Небойземляпроминуться,асловаМоїнепройдуть.

34Стережітьсяжсебе,щобсерцявашінеобтяжилися обжерством,іпияцтвом,іжиттєвимитурботами,іщоб тойденьнеспіткаввасзненацька

35Бовоно,якпастка,прийденавсіх,хтоживена поверхнівсієїземлі

36Тожпильнуйтейзавждимоліться,щобвимогли бутигіднимиуникнутивсьогоцього,щомаєстатися,і статипередСиномЛюдським

37Авденьвіннавчавухрамі;авночівінвийшові осівсянагорі,щозветьсяОливнагора

38ІприходивувесьнародрановранцідоНьоговхрам, щобпослухатиЙого. РОЗДІЛ22

1НаближалосясвятоОпрісноків,щозветьсяПасхою

вбити;бовонибоялисянароду.

3ТодісатанаввійшовуЮду,щозвавсяІскаріотом,із числадванадцятьох

4Івінпішов,іговоривізпервосвященикамита старшими,якбивидатиЙогоїм

5Ізраділивони,ідомовилисядатийомугрошей

6Івінпообіцявішукавнагодивидатийогоїмза відсутностінатовпу

7ІнаставденьОпрісноків,колитребабулозаколоти пасху

8ІпославПетратаІвана,кажучи:Ідіть,приготуйте нампасху,щобмиспожили.

9Ісказалийому:Дехочеш,щобмиприготували?

10Ісказаввіндоних:Ось,колививходитевмісто, зустріневасчоловік,щонесеглеказводою;слідуйте занимдобудинку,кудивінувійде

11Іскажетегосподареві:Учителькажетобі:Де кімнатадлягостей,деЯбудуїстипасхузСвоїми учнями?

12Івінпокажетобівеликугорницювмебльовану: приготуйтам.

13Івонипішли,ізнайшли,яквінсказавїм,і приготувалипасху

14Іколинасталагодина,Вінсів,азНимдванадцять апостолів

15Ісказаввіндоних:Ядужебажавїстицюпасхуз вами,першніжпостраждати.

16Кажубовам,щобільшенебудуїстийого,ажпоки вононесповнитьсявЦарствіБожому

17І,взявшичашу,віддавподякутайсказав:Візьміть оцетарозділітьміжсобою

18Кажубовам,щонебудупитивідплоду виноградного,ажпокинеприйдеЦарствоБоже.

19І,взявшихліб,віддавподяку,поламавідавїм, кажучи:ЦетілоМоє,щозавасвіддається,церобітьна споминпроМене.

20Таксамойчашупіслявечері,кажучи:Цячаша новийзаповітуМоїйкрові,щозаваспроливається

21Алеосьрукатого,хтоменезраджує,зімноюна столі

22ІсправдіСинЛюдськийіде,якбуловизначено;але горетомучоловікові,щоЙоговидасть!

23Івонипочалирозпитуватиміжсобою,хтознихмав цезробити.

24Булатакожміжнимисварка,когознихвважати більшим

25Ісказаввіндоних:Царінародівпануютьнадними; іті,хтокористуєтьсявладоюнадними,називаються благодійниками

26Вижнебудьтетак,ахтозвасбільший,нехайбуде, якменший;ітой,хтоголовний,яктой,хтослужить

27Бохтобільший:той,хтосидитьзастолом,читой, хтоприслуговує?чинетой,хтосидитьзам'ясом?алея середвас,яктой,хтослужить

28Виті,хтоперебувавзімноювмоїхспокусах

29ІЯпризначаювамцарство,якМійОтецьпризначив Мені;

30Щобвимоглиїститапитизамоїмстоломумоєму царствітасидітинапрестолах,судячидванадцять колінІзраїля

31ІсказавГосподь:Симоне,Симоне,осьсатана забажавмативас,щобвідсіятивас,якпшеницю.

32Алеямоливсязатебе,щобвіратвоянеослабла;і колитинавернешся,зміцнибратівсвоїх

33Вінжесказавйому:Господи,яготовийітизтобоюі дов'язниці,інасмерть

34Вінжесказав:Кажутобі,Петре,незаспіває сьогодніпівень,першніжтитричівідречешся,що знаєшмене

35Ісказаввіндоних:КолиЯпосилаввасбезторби, безторбитабезвзуття,чибракуваловамчого?Авони сказали:Нічого

36Тодівінсказавїм:Атепер,хтомаєгаманець,нехай візьмейого,атакожіторбу,ахтонемаємеча,нехай продастьсвійодягікупитьйого

37Кажубоявам,щоценаписанемаєщездійснитися намені:Івінбувзарахованийдогрішників,боте,що стосуєтьсямене,маєкінець

38Авонисказали:Господи,осьтутдвамечі.Івін сказавїм:досить

39Івін,вийшовши,пішов,якзвичайно,нагору Оливну;ійогоучніпішлизаним.

40ІколиВінбувнамісці,Вінсказавїм:Моліться,щоб невпастивспокусу

41Івінвідійшоввідних,якбулокинутокаменем,і ставнавколішки,імолився,

42кажучи:Отче,колихочеш,пронесицючашувід Мене,аленеМоя,аТвоянехайбудеволя.

43Іявивсяйомуангелізнеба,зміцнюючийого

44І,перебуваючивагонії,вінмоливсящеревніше,і пітйогобувяквеликікраплікрові,щопадалина землю

45І,вставшивідмолитви,прийшовдоучнівСвоїх,і знайшовїхсплячимивідсмутку,

46Ісказавїм:Чоговиспите?встаньімолися,щобне впастивспокусу

47Іколивінщеговорив,осьнатовп,ітой,щозветься Юда,одиніздванадцятьох,ішовпередними,і наблизивсядоІсуса,щобпоцілуватийого

48Ісусжесказавйому:Юдо,чипоцілункомтиСина Людськогозраджуєш?

49Колиті,щобулинавколонього,побачивши,що буде,сказалийому:Господи,чинамбитимечем?

50Іодинізнихударивслугупервосвященикатавідтяв йомуправевухо.

51АІсусвідповівісказав:ЗалиштеІвін, доторкнувшисьдовухайого,зціливйого

52ТодіІсуссказавпервосвященикам,іначальникам храму,істаршим,щоприйшлидоНього:Немовна розбійникавивийшлизмечамитакиями?

53КолиЯбувщоднязвамивхрамі,винепростягали наменерук,алецевашагодинаівладатемряви 54ІвзялиЙого,іповели,іпривеливдім первосвященика.АПетрослідувавздалека.

55Іколивонирозклаливогоньпосередзалийсіли разом,Петросівміжними

56Алеякасьслужницяпобачилайого,яквінсидівбіля вогню,іпильноподивиласянанього,ісказала:Цей чоловіктакожбувізним

57Авінвідріксявіднього,кажучи:Жінко,янезнаю його.

58Ачерездеякийчасіншийпобачивйоготайсказав:і тизних.АПетросказав:«Ні,чоловіче».

59Іприблизночерезгодинуіншийтвердив,кажучи: СправдійцейбувізНим,бовінгалілеянин 60АПетросказав:Чоловіче,янезнаю,щотикажешІ зараз,покивінщеговорив,заспівавпівень.

61ІобернувсяГосподьіпоглянувнаПетраІзгадав ПетрословоГосподнє,якВінсказавйому:Першніж заспіваєпівень,титричівідречешсявідМене 62Петрож,вийшовши,гіркозаплакав

63Алюди,щотрималиІсуса,насміхалисязНьогой билиЙого

64І,зав'язавшийомуочі,билийогопообличчютай питалийого,кажучи:Пророкуй,хтоцевдаривтебе?

65Ібагатоіншогобогохульстваговорилипротинього

66Іяктількинаставдень,зібралисястаршінароду, первосвященикитакнижники,іпривелиЙогодосвоєї ради,кажучи:

67ТиХристос?розкажітьнамІВінсказавїм:якщо скажувам,винеповірите;

68Іякщоятакожзапитаювас,виневідповістеменіі невідпуститемене

69ПісляцьогоСинлюдськийсидітимеправоручсили Божої

70Тодівсісказали:ТожТиСинБожий?Івінсказавїм: Викажете,щоя.

71Івонисказали:Щонамщепотрібносвідчення?бо мисамічулизустЙого

РОЗДІЛ23

1Іввесьнатовпїхвстав,іпривелиЙогодоПилата.

2Іпочализвинувачуватийого,кажучи:Мизнайшли цього,щорозбещуєнародізабороняєдаватиданину кесареві,називаючисебеХристомЦарем.

3ІзапитавЙогоПилат,кажучи:ЧиТиЦарЮдейський? Авінйомуувідповідьсказав:тикажеш

4ТодіПилатсказавдопервосвящениківідонароду:Я незнаходжужодноїпровинивцьомучоловікові

5Авонищелютішали,кажучи:Вінбунтуєнарод, навчаючиповсійЮдеї,починаючивідГалілеїаждо цьогомісця

6КолиПилатпочувпроГалілею,тозапитав,чицей чоловікнегалілеянин.

7Іяктількивіндізнався,щовінналежитьдоІродової юрисдикції,вінпославйогодоІрода,якийтакожбуву тойчасвЄрусалимі

8Ірод,побачившиІсуса,дужезрадів,бодавнобажав бачитиЙого,бобагаточувпроНього;івінсподівався побачитиякесьчудо,зроблененим.

9Тодівінзапитавйогобагатьмасловами;алевін

10Апервосвященикийкнижникистоялийлюто

11ІроджезісвоїмивоякамизневаживЙого,і

12ТогождняПилаттаІродсталидрузями,бораніше

13ІПилат,скликавшипервосвящеників,іначальників, інарод,

14Сказавїм:Випривелицьогочоловікадомене,як того,щорозбещуєнарод,іосья,дослідившийого передвами,незнайшовуцьомучоловіковіжодної провинивтому,учомувийогозвинувачуєте

15Ні,аніщеІрод,бояпославвасдонього;іосьнічого, гідногосмерті,незробленойому.

16Тожяйогопокараюівідпущу

17(Бозапотребивінповиненвідпуститиїмодногона свято)

18Івсіразомзакричали,кажучи:Гетьцьогочоловіка,і відпустинамВаравву!

19(Котрийбувукинутийдов'язницізаякийсьбунту містітазавбивство)

20ТодіПилат,бажаючивідпуститиІсуса,знову промовивдоних

21Алевоникричали,кажучи:Розіпни,розіпниЙого!

22Ісказаввінїмутретє:ЯкезловчинивВін?Яне знайшовуньомужодноїпричинисмерті,томуя покараюйогоівідпущу

23Івонипочалигучнимголосом,вимагаючи,щоб Йогорозп'ялиІперемоглиголосиїхніта первосвящеників

24ІнаказавПилат,щоббулотак,яквонихотіли.

25Івінвідпустивїмтого,хтозабунтівбивствобув укинутийдов'язниці,коговонижадали;алевін передавІсусанаїхнюволю.

26І,ведучийого,схопилиякогосьСимонакирінеянина, щовиходивізполя,іпоклалинаньогохреста,щобвін нісйогозаІсусом.

27ІйшовзаНимвеликийнатовплюдейіжінок,які такожплакалитаголосилизаНим

28Ісусже,обернувшисьдоних,сказав:Дочки єрусалимські,неплачтенадімною,алеплачтенад собоютанаддітьмивашими

29Боосьнаступаютьдні,колискажуть:Блаженні неплідні,іутроби,щонеродили,ігруди,щоне годували

30Тодіпочнутьговоритигорам:Упадітьнанас!ідо пагорбів:Покрийнас!

31Боякщоцероблятьіззеленимдеревом,тощобуде зробленоізсухим?

32Іщедвоєіншихзлочинціввелизнимнасмерть

33Іколивониприйшлинамісце,щозветьсяГолгофа, тамрозіп'ялиЙогоізлочинців,одногоправоруч,а другоголіворуч

34ТодіІсуссказав:Отче,простиїм!бовонинезнають, щороблятьІрозділилиодежуйого,ікинулижереб

35АнародстоявідививсяІстаршітакожзними насміхалисязнього,кажучи:Вініншихспасав;нехай спасетьсясам,якщовінХристос,обранецьБожий.

36Насміхалисязньогойвояки,підходячидоньогой пропонуючийомуоцет,

37Ікажучи:ЯкщоТиЦарЮдейський,тоспасиСебе

38Інаписбувнаписанийнаднимгрецькими,і латинськими,ієврейськимилітерами:ЦЕЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ

39ІодинізповішенихзлочинцівлаявЙого,кажучи: ЯкщоТиХристос,тоспасиСебейнас! 40Адругий,відповідаючи,докорявйому,кажучи: ХібатинебоїшсяБога,колийсамзасуджений?

41Ісправдімисправедливо;бомиотримуємоналежну

42ІсказаввіндоІсуса:Господи,згадаймене,коли прийдешуЦарствоТвоє.

43ІсказавйомуІсус:Істиннокажутобі:сьогодні будешзіМноювраю

44Буложблизькошостоїгодини,істаласятемрявапо всійземліаждогодинидев'ятої

45Ісонцезатьмарилось,ізавісахрамуроздерлась посередині

46І,скрикнувшигучнимголосом,Ісуспромовив:Отче, урукиТвоївіддаюдухмій!І,сказавшице,віддавдуха. 47Колисотникпобачив,щосталося,топрославивБога, кажучи:Справді,праведнийбувцейчоловік

48Іввесьнарод,щозібравсянатевидовище, побачивши,щосталось,билисявгрудисвоїтай поверталися

49Івсійогознайомітажінки,щойшлизаниміз Галілеї,стоялиздалека,дивлячисьнаце

50Іосьбувчоловікнаім’яЙосип,радник;івінбув доброюлюдиноюісправедливою:

51(Віннепогодивсязпорадоютавчинкомїх;)вінбув зАриматеї,містаюдейського,якийісамчекавЦарства Божого.

52ЦейчоловікпішовдоПилатайблагавтіла Ісусового

53Івінзнявйого,ізагорнувуполотно,іпоклаву гробницю,висіченувкамені,деніколиранішене клалилюдину

54Ібувтойденьприготування,інаближаласясубота.

55Іжінки,щоприйшлизНимізГалілеї,пішлислідом іпобачилигріб,іякбулопокладенетілоЙого

56Івониповернулися,іприготувалипахощітамасла;і спочивсуботнійденьзгідноззаповіддю

РОЗДІЛ24

1Авпершийденьтижня,дужерановранці,вони прийшлидогробу,несучипахощі,якіприготували,та деякііншізними

2Ізнайшликаміньвідваленийвідгробу

3Іввійшливони,аленезнайшлитілаГосподаІсуса. 4Істалося,коливонибулидужезбентеженізцього приводу,осьдвоєчоловіківсталибілянихусяючих одежах:

5Іколивонизлякалисьісхилилиобличчясвоїдоземлі, вонисказалиїм:Чоговишукаєтеживогосеред мертвих?

6НемаЙоготут,Вінвоскрес;згадайте,якВінговорив вам,колибувщевГалілеї, 7Кажучи:Синлюдськийповиненбутивиданийуруки грішнихлюдей,ібутирозп’ятим,ітретьогодня воскреснути 8Ізгадаливонисловайого,

10ЦебулиМаріяМагдалина,іЙоанна,іМарія,мати

11Іздалисяїмсловаїхнімарними,інеповірилиїм

12ТодіПетровставіпобігдогробу;і,нахилившись, побачивполотнища,щолежалиокремо,іпішов, дивуючисьусобітому,щосталося

13Іосьдвоєзнихпішлитогоднявсело,щозветься Еммаус,щобуловідЄрусалимузашістдесятстадій.

14Івониговорилиміжсобоюпровсете,щосталося

15Істалося,коливонирозмовлялиразоміміркували, самІсуспідійшовіпішовзними.

16Алеочіїхнібулистримані,щобнепізналиЙого

17Ісказаввіндоних:Щоцезарозмоваміжсобою,як виходитетасумуєте?

18Аодинізних,наім'яКлеопа,сказавйомуу відповідь:ТитількиприходьвЄрусалимійнезнаєш того,щосталосьтамцимиднями?

19Вінжесказавїм:Що?Ісказалийому:ПроІсусаз Назарету,якийбувпророк,могутнійуділійслові передБогомівсімнародом: 20ІякпервосвященикитанашіправителівидалиЙого насмертьірозіп'яли.

21Алемивірили,щоцеВінмаввизволитиІзраїль;і крімусьогоцього,сьогоднітретійдень,відколице сталося.

22Так,ідеякіжінкизнашоїкомпаніїтакожздивували нас,якібулиранобілягробу;

23І,незнайшовшитілайого,прийшли,кажучи,що бачилитакожвидінняангелів,якісказали,щовін живий

24Ідехтозтих,щобулизнами,пішлидогробу,і знайшлитак,якказалижінки,аЙогонебачили

25ТодіВінсказавїм:О,нерозумнійповільнісерцем, щобвіритивсьому,щопророкиговорили!

26ХібанемавХристоспостраждатийувійтивславу Свою?

27І,починаючивідМойсеятавідусіхпророків,Він пояснювавїмте,щопроНьогобуло,увсьомуПисанні

28Інаблизилисявонидосела,кудийшли,авінзробив так,нібихотівітидалі.

29АлевонизмушувалиЙого,кажучи:Залишайсяз нами,бовжевечір,іденьужескінчивсяІвінувійшов, щобзалишитисязними.

30Істалося,колиВінсидівзнимизастолом,товзяв хліб,іпоблагословив,іполамав,ідавїм

31Івідкрилисяїмочі,івонипізналиЙого;івінзникз їхніхочей

32Ісказаливониодиндоодного:Чинегорілосерце нашевнас,колиВінрозмовлявзнамидорогою,іколи відкривавнамПисання?

33Івставшитієїгодини,повернувсядоЄрусалиму,і знайшовзібраниходинадцятьохітих,щобулизними, 34кажучи:ВоістинувоскресГосподьіявивсяСимону

35Івонирозповіли,щобуловдорозі,іяквони впізналиЙогоприламанніхліба.

36Іколивонипроцеговорили,самІсусставпосеред нихісказавдоних:Мирвам!

37Алевонибулиналяканітаналякані,ідумали,що бачатьдуха

38Ісказавїм:Чоговистривожені?ічомудумки виникаютьувашихсерцях?

39Подивітьсянарукимоїтананогимої,цеясам; доторкнітьсядоменейпобачте;бодухтілайкістокне має,якбачите,маюя

40І,промовившице,Вінпоказавїмрукитаноги

41Іколивонищеневірилизрадостійдивувалися,Він сказавїм:Чиєувастутякасьїжа?

42Ідалийомушматокпеченоїрибитастільникамеду 43Івзяввін,іївпередними.

44Івінсказавїм:Цетіслова,якіЯговориввам,коли Ящебувізвами,щомаєсповнитисявсе,щонаписано взаконіМойсея,івпророків,івпсалмах,щодомене 45ТодіВінвідкривїмрозум,щобвонимогли зрозумітиПисання,

46Ісказавїм:Такнаписано,ітакналежало постраждатиХристові,ітретьогоднявоскреснутиз мертвих

47Іщобпокаяннятавідпущеннягріхів проповідувалисявЙогоім’ясередусіхнародів, починаючизЄрусалиму 48Івиєсвідкамицього.

49ІосьЯпосилаюнавасобітницюМогоОтця,ави залишайтесявмістіЄрусалимі,докинезодягнетесь силоюзвисоти.

50ІВінвивівїхаждоВіфанії,і,піднявширукиСвої, поблагословивїх

51Істалося,колиВінблагословлявїх,Вінвідділився віднихібувпіднесенийнанебо

52Івонивклонилисяйому,іповернулисядо Єрусалимузвеликоюрадістю.

53Іпостійноперебуваливхрамі,славлячий благословляючиБогаАмінь

Джон

РОЗДІЛ1

1НапочаткубулоСлово,іСловобуловБога,іСлово булоБог.

2ЦебулонапочаткувБога

3УсестворивНим;ібезНьогонепосталонічого,що постало

4Уньомубуложиття;іжиттябулосвітломдлялюдей

5Ісвітлосвітитьутемряві;ітемряванеосяглацього.

6Бувчоловік,посланийвідБога,наім’яІван

7Вінприйшовнасвідоцтво,щобсвідчитипроСвітло, щобусіувіруваличерезнього.

8ВіннебувтимСвітлом,алебувпосланийсвідчити протеСвітло

9ТобулоправдивеСвітло,щопросвічуєкожну людину,щоприходитьнасвіт

10Вінбувусвіті,ісвітчерезНьогопостав,ісвітЙого непізнав.

11Вінприйшовдосвоїх,ісвоїнеприйнялиЙого

12Авсім,хтоприйнявЙого,даввладусинамиБожими стати,тим,хтовіруєвім’яЙого.

13якінародилисяневідкрові,анівідхотіннятіла,ані відхотіннямужа,алевідБога

14ІСловосталотілом,іоселилосяміжнами(іми бачилиславуЙого,славу,якЄдинородноговідОтця), повнеблагодатітаістини

15ІванзасвідчувавпроНьогоівигукував,кажучи:Це бувтой,прокогояказав:Той,Хтоприйдезамною, ставпередімною,бобувпередімною 16ІвідЙогоповнотивсімиприйняли,іблагодатьна благодать

17ЗаконбодавчерезМойсея,аблагодатьіправда черезІсусаХриста.

18Боганіхтоніколинебачив;ЄдинороднийСин,щов лоніОтця,Віноб’явив.

19ІосьрозповідьІвана,колиюдеїпослалисвящеників ілевитівзЄрусалиму,щобзапитатийого:Хтоти?

20Івінзізнався,іневідрікся;алезізнався,щояне Христос

21Ізапиталийого:щожтоді?ТиЕліас?Авінкаже:ні Титойпророк?Івінвідповів:Ні.

22Тодісказалийому:хтоти?щобмимоглидати відповідьтим,хтопославнасЩотискажешпросебе?

23Вінсказав:Яголостого,хтоволаєвпустині: ВипростуйтедорогуГосподню,яксказавпророкІсая

24Посланіжбулизфарисеїв

25Іспиталийоготасказалийому:Чомужтихристиш, якщотинеХристос,аніІлля,аніпророк?

26Йоанвідповівїм,кажучи:Яхрещуводою,алестоїть міжвами,Якоговинезнаєте;

27ЦеТой,Хтойдезамною,першезамене,Комуя недостойнийрозв’язатиремінцявідчеревикаЙого

28ЦесталосяуВіфаварізаЙорданом,деІванхрестив.

29НаступногодняІванбачитьІсуса,щойдедонього,і каже:ОсьАгнецьБожий,щоберенаСебегріхсвіту

30ЦеТой,проКогоясказав:ЗамноюприйдеЧоловік, Якийпопередумене,бовінбувпередімною

31ІянезнавЙого,алещобВінбувявленийІзраїлю, томуяприйшовхриститиводою.

35НаступногоднязновустоявІванідвоєзйогоучнів 36І,дивлячисьнаІсуса,яквінішов,вінсказав:Ось АгнецьБожий!

37Іпочулидваучні,яквінговорив,іпішлизаІсусом

38ТодіІсусобернувсяйпобачив,щовонийдутьза ним,ісказавїм:Чоговишукаєте?ВонисказалиЙому: Равві,(щоозначає:Учителю),деТиживеш?

39Кажеїм:ІдітьіподивітьсяВониприйшлий побачили,девінживе,іперебуливньоготогодня,бо булоблизькодесятоїгодини

40Одиніздвох,щочулиІвана,іпішлизаним,був Андрій,братСимонаПетра.

41ВінспочаткузнаходитьсвогобратаСимонаікаже йому:МизнайшлиМесію,щоозначаєХристос

42ІпривівйогодоІсуса.АІсус,глянувшинанього, сказав:ТиСимон,синЙони,тибудешназиватися Кифа,щовперекладіозначаєкамінь.

43НаступногодняІсусхотіввийтивГалілею,і знаходитьПилипа,ікажейому:ЙдизаМною

44ПилипбувізВіфсаїди,містаАндріятаПетра

45ПилипзнаходитьНатанаїлаікажейому:Ми знайшлиТого,проКогописавМойсейуЗаконіта пророки,Ісуса,синаЙосипового,зНазарету

46ІсказавйомуНафанаїл:Чиможебутищосьдобрез Назарету?КажейомуПилип:Підийподивись

47ІсуспобачивНафанаїла,щойдедоНього,ісказав пронього:Осьсправдіізраїльтянин,уякомунемає лукавства!

48КажеЙомуНафанаїл:Звідкитименезнаєш?Ісус

відповівісказавйому:ПершніжпокликавтебеПилип, Ябачивтебе,колитибувпідфіговимдеревом

49НатанаїлвідповівісказавЙому:Учителю,Тиєси СинБожий;ТиЦарІзраїля

50Ісусвідповівісказавйому:Тивіриштому,щоЯ сказавтобі:Ябачивтебепідфіговимдеревом?ти побачишбільше,ніжце

51Івінкажедонього:Поправді,поправдікажувам: віднинівипобачитенебовідкрите,іангелівБожих,що сходятьіспускаютьсядоСинаЛюдського РОЗДІЛ2

1АтретьогоднябуловесіллявКаніГалілейській;і матиІсусабулатам:

2ІбувпокликанийіІсус,ійогоучнінавесілля

3Іколиїмбракуваловина,ІсусоваматикажеЙому:Не маютьвина.

4КажеїйІсус:Щотобідомене,жінко?Моягодинаще ненастала

5Йогоматикажедослуг:усе,щовінвамскаже, зробіть

6Ібулотампоставленошістькам’янихгорщиківдля

7Ісускажедоних:НаповнітьпосудиниводоюІ заповнилиїхдоверху.

8Івінкажедоних:Наберітьтеперівіднесітьдо намісникабенкету.Івоницеоголили.

9Колиначальникбенкетускуштувавводи,щостала вином,інезнав,звідкивона,(алезналислуги,що набраливоди),начальникбенкетупокликавмолодого, 10Ікажедонього:Коженнапочаткуставитьдобре вино;аколидобревип'ють,тогірше,адобревиноти зберігдосі.

11ТакийпочатокчудесучинивІсусуКані ГалилейськійіявивСвоюславу;іувіруваливНього учніЙого

12ПісляцьоговінзійшовуКапернаум,вініматийого, ібратийого,іучнійого,іпробуливонитамнебагато днів

13НаближаласяюдейськаПасха,іІсуспішовдо Єрусалиму,

14Ізнайшовухрамітих,щопродаваливолів,овецьі голубів,іміняйлів,щосиділи 15І,зробившибичізмотузок,вигнавусіхізхраму,і овець,іволів;ірозсипавгрошіміняйлам,іперекинув столи;

16Ісказавпродавцямголубів:Заберітьцезвідси;не робітьдімМогоОтцядомомторгівлі

17Іпригадалийогоучні,щонаписано:Ревністьдому Твогоз'їламене.

18ТодіюдеївідповілийсказалиЙому:Якуознаку дасишнам,колицеробиш?

19Ісусвідповівісказавїм:Зруйнуйтецейхрам,іЯза триднівідновлюйого

20Тодіюдеїсказали:Сорокшістьроківбудувався храмцей,аТизатридніпоставишйого?

21ВінжеговоривпрохрамтілаСвого

22КолижВінвоскресізмертвих,згадалиЙогоучні, щоВінсказавїмце;івониповірилиПисаннютаслову, якесказавІсус

23КолижВінбувуЄрусалимінаПасху,уденьсвята, багато-хтоувіруваливЙогоІм'я,побачившичуда,які Вінтворив

24АлеІсуснедовіривсяїм,боВінзнавусіхлюдей, 25Інемавпотреби,щобхтосвідчивпролюдину,бо Вінзнав,щовлюдині

РОЗДІЛ3

1Буводинчоловікізфарисеїв,наім’яНикодим, начальникюдейський.

2ВінприйшовдоІсусавночітайсказавЙому: Учителю,мизнаємо,щоТивідБогаприйшовУчитель, боніхтонеможетворититакихчудес,якіТичиниш, якщоБогнебудезним

3Ісусвідповівісказавйому:Поправді,поправдікажу тобі:колихтоненародитьсязгори,неможепобачити ЦарстваБожого

4КажеЙомуНикодим:Якможелюдинанародитися, будучистарою?чиможевінувійтивдругевутробу матерісвоєїінародитися?

5Ісусвідповів:Поправді,поправдікажутобі:колихто ненародитьсявідводийДуха,неможеввійтив ЦарствоБоже

6Народженетіломєтіло;анародженевідДухаєдух.

7Недивуйсятому,щоЯсказавтобі:Виповинні народитисязгори

8Вітервіє,дехоче,ітичуєшголосйого,аленезнаєш, звідкивінприходитьікудийде:такбуваєзкожним, хтонародивсявідДуха

9НикодимвідповівісказавЙому:Якцеможебути?

10Ісусвідповівісказавйому:ТипанІзраїля,іцьогоне знаєш?

11Істинно,істиннокажутобі:Миговоримоте,що знаємо,ісвідчимоте,щомибачили;івинеприймаєте нашогосвідчення

12КолиЯсказаввампроземне,івиневірите,як повірите,колиЯскажувампронебесне?

13Ініхтонезійшовнанебо,крімтого,хтозійшовіз неба,Синалюдського,щонанебі.

14ІякМойсейпіднявзміявпустелі,такмаєбути піднятийіСинЛюдський:

15Щобкожен,хтовіруєвНього,незагинув,алемав життявічне

16ТакбоБогполюбивсвіт,щодавСинаСвого Єдинородного,щобкожен,хтовіруєвНього,не загинув,алемавжиттявічне

17БонепославБогСинаСвогоусвіт,щобзасудити світ;алещобчерезньогосвітбувспасений.

18ХтовіруєвНього,небудезасуджений,ахтоне вірує,тойужезасуджений,бонеувіруваввім’я ЄдинородногоСинаБожого.

19Осуджетакий,щосвітлоприйшлонасвіт,алюди більшеполюбилитемряву,ніжсвітло,боїхнівчинки булизлі.

20Коженбо,хточинитьзло,ненавидитьсвітлоіне йдедосвітла,щобнебуливикритівчинкийого

21Хтожчинитьправду,ідедосвітла,щобвиявилися вчинкийого,бовонивБозівчинені

22ПісляцьогоприйшовІсусзучнямиЙоговземлю Юдейську.ітамвінперебувавізнимитахрестив.

23ІІвантакожхристиввЕноніпоблизуСаліму,ботам булобагатоводи;іприйшливони,іохристилися

24БоІванщенебувукинутийдов'язниці.

25ТодівиникласуперечкаміждеякимизучнівЙоана таюдеямипроочищення

26ІприйшливонидоІванатайсказалийому: Учителю,той,щобувзтобоюпотойбікЙордану,про якоготисвідчив,осьвінхристить,івсійдутьдонього 27Іванвідповівісказав:Людинанічогонеможе прийняти,якщоїйнебудеданознеба

28Висаміменісвідки,щоясказав:ЯнеХристос,алея посланийпередНим.

29Хтомаєнаречену,тоймолодий,адругмолодого, щостоїтьіслухаєйого,радієвельмиголосоммолодого: оцесповниласьрадістьмоя

30Йомурости,аменізменшуватися

31Хтозгориприходить,тойнадусіма;хтовідземлі, тойземнийіземнимговорить;хтознебаприходить, тойнадусіма

32Іщовінбачивічув,протевінсвідчить;ініхтоне приймаєйогосвідчення

33ХтоприйнявЙогосвідчення,тойзапечатав,щоБог правдивий.

34БоТой,КогопославБог,говоритьсловаБожі,боне міроюБогдаєйомуДуха

35ОтецьлюбитьСина,івседавуЙогоруку.

36ХтовіруєвСина,тоймаєжиттявічне,ахтоневірує вСина,непобачитьжиття;алегнівБожийперебуває наньому

РОЗДІЛ4

1КолижГосподьдовідався,якфарисеїпочули,що Ісуснабравіхрестивбільшеучнів,ніжІван, 2(хочасамІсуснехрестив,аЙогоучні,)

3ВінзалишивЮдеюізновупішовуГалілею

4ІвінповиненбувпройтичерезСамарію

5Тодівінприходитьдосамарійськогоміста,яке зветьсяСихар,поблизуділянкиземлі,якуЯківдав своємусиновіЙосипу

6АбулатамкриницяЯковаІсусже,стомлений дорогою,сівнадкриницею,абулоблизькогодини шостої

7Приходитьоднасамарянканабративоди;Ісускажеїй: Дайменінапитися.

8(БоучніЙоговідійшлидомістакупитим’яса)

9ТодісамарянкакажеЙому:ЯкцеТи,юдей,просиш питивмене,самарянки?боюдеїнемаютьсправиз самарянами

10Ісусвідповівісказавїй:ЯкбитизналадарБожий,і хтотой,щокажетобі:дайменіпити;типросивбив нього,івіндавбитобіживоїводи

11КажеЙомужінка:Пане,тобінемачимзачерпнути, аколодязьглибокий,звідкижутебеводажива?

12ЧитибільшийвіднашогобатькаЯкова,щодавнам тукриницю,ісамізнеїпив,ідітийого,іхудобайого?

13Ісусвідповівісказавїй:Кожен,хтоп'єцюводу, зновузапрагне

14Акожен,хтобудепитиводу,щоЯйомудам,не матимеспрагиповік;алевода,якуЯдамйому,станев ньомуджереломводи,щотечевжиттявічне

15ЖінкакажеЙому:Пане,дайменіцієїводи,щобяне прагнулаінеприходиласюдичерпати.

16КажеїйІсус:Іди,покличсвогочоловікатайди сюди

17Жінкавідповілайсказала:Немавменечоловіка. Ісуссказавїй:Добретисказала,щонемаючоловіка 18Ботималап'ятьохчоловіків;ітой,коготимаєш тепер,неєтвоїмчоловіком;цетиправдусказала.

19ЖінкакажеЙому:Ябачу,пане,щотипророк

20Нашібатькипоклонялисянаційгорі;івикажете, щовЄрусалиміємісце,делюдиповинніпоклонятися.

21КажеїйІсус:Повірмені,жінко,щонадходить година,коливинебудетевклонятисяОтцевінінацій горі,нівЄрусалимі

22Вивклоняєтесяневідомочому;мизнаємо,чому вклоняємося,боспасіннявідюдеїв

23Алеприходитьчас,івжеє,колиправдиві поклонникивклонятимутьсяОтцевівдусійправді,бо ОтецьшукаєтакихпоклонниківСобі

24БогєДух,іті,хтоЙомувклоняється,мають вклонятисяЙомувдусітавправді

25ЖінкакажеЙому:Язнаю,щоприйдеМесія,що зветьсяХристос:колиВінприйде,Вінрозповістьнам усе

26КажеїйІсус:ЦеЯ,щоговорюзтобою.

27ТодіприйшлиЙогоучні,ідивувалися,щоВін розмовляєзжінкою,аленіхтонесказав:Чоготи шукаєш?або:Чоготизнеюрозмовляєш?

28Жінкапокинуласвійгорнякіпішладоміста,тай кажелюдям:

29Ходіть,подивітьсяначоловіка,якийсказавменівсе, щоязробив:чинеХристосце?

30ТодівонивийшлизмістайприйшлидоНього.

31ТимчасомучніблагалиЙого,кажучи:Учителю,їж!

32Вінжесказавїм:Ямаюїсти,якоївинезнаєте

33Тодіучніказалиміжсобою:ЧихтопринісЙому їсти?

34Ісускажедоних:МояїжачинитиволюТого,Хто пославМене,ідовершитиЙогосправу

35Чинекажетеви:Щечотиримісяці,апотім настанутьжнива?ось,Якажувам:підведітьочіваші таподивітьсянаполя;бовонивжебілідожнив

36Ітой,хтожне,одержуєплату,ізбираєплідужиття вічне,щобітой,хтосіє,ітой,хтожне,раділиразом.

37Івцьомуприказкаправдива:Одинсіє,аіншийжне

38Япославвасжатите,надчимвинепрацювали:інші людипрацювали,авиввійшлидоїхніхпраць.

39ІбагатосамарянтогомістаувіруваливНьогоза словомжінки,якасвідчила:Вінсказавменівсе,щоя зробила.

40Колисамаряниприйшлидонього,вониблагали його,щобвінзалишивсязними,івінпробувтамдва дні.

41Ібагатобільшеувіруваличерезйоговласнеслово; 42Ісказавдожінки:«Тепермивіруємонечерезтвоє слово,бомисамічулиізнаємо,щоцесправдіХристос, Спасительсвіту»

43ЧерездваднівінвийшовзвідтийпішовуГалілею 44СамбоІсусзасвідчив,щопророкнемаєпошаниу своїйбатьківщині

45КолижВінприбувуГалілею,галілеяниприйняли Його,бобачиливсе,щоВінзробивуЄрусалиміна святі,бойвониходилинасвято

46ТодіІсусзновуприйшовуКануГалілейську,де перетворивводунавино.Ібуводинвельможа,син якогохворівуКапернаумі

47Почувши,щоІсусприйшовізЮдеївГалілею,він пішовдоНьогоіблагавЙого,щобприйшовізцілив йогосина,бовінбувприсмерті

48ТодіІсуссказавйому:неповірите,якщоне побачитеознакічудес.

49Вельможакажедонього:Пане,зійди,покимоя дитинанепомерла.

50КажейомуІсус:Іди;твійсинживийІтойчоловік повіривслову,якесказавйомуІсус,іпішовсвоєю дорогою

51Іколивінужеспускався,йогослугизустрілийого тайдонеслийому,кажучи:Синтвійживий

1Післяцьогобулосвятоюдейське;іІсуспішовдо Єрусалиму.

2АвЄрусалимібіляовечогоринкуєкупальня,щопоєврейськизветьсяВіфезда,щомаєп’ятьґанків

3Унихлежалавеликакількістьбезсилогонароду, сліпих,мертвих,висохлих,якічекалирухуводи.

4Бовпевнийчасангелсходивукупальнютазбурив воду;хтотодіпершимувійшовтудипіслязбурення води,тойодужав,хочбиякухворобумав

5Ібувтамодинчоловік,щохворівтридцятьвісім років.

6Ісус,побачившийого,щолежить,ідовідавшись,що вінвжедавновтакомустані,кажедонього:чихочеш бутиздоровим?

7ВідповівЙомутойбезсилий:«Пане,немавмене людини,якабопустиламеневкупальню,коли хвилюєтьсявода,алепокияйду,іншийсходитьпередо мною»

8КажейомуІсус:Устань,візьмиложесвоєтайходи

9Ізаразтойчоловікодужав,івзявпостільсвою,і ходивІтогосамогоднябуласубота

10Тодіюдеїсказалидооздоровленого:Сьогодні субота,негодитьсятобіноситипостільсвою.

11Вінвідповівїм:Той,Хтоменезцілив,сказавмені: Візьмиложесвоєтаходи

12ТодізапиталиЙого:Хтотойчоловік,щосказавтобі: Візьмиложесвоєтайходи?

13Ітой,хтобувзцілений,незнав,хтоцебув,боІсус пішовгеть,колинатомумісцібувнатовп.

14ПісляцьогоІсусзнаходитьйоговхраміікажейому: Осьтиодужав,негрішибільше,щобтобінесталося чогосьгіршого.

15Чоловіктойпішовісказавюдеям,щоцеІсус уздоровивйого

16ІтомуюдеїпереслідувалиІсусаішукалиЙого вбитизате,щоВінробивцевсуботу

17Ісусжевідповівїм:ОтецьМійдосіпрацює,іЯ працюю.

18Томуюдеїщебільшешукали,щобубитийого,бо віннетількипорушувавсуботу,алейназивавБога своїмОтцем,урівнюючисебезБогом.

19ТодіІсусвідповівісказавїм:Поправді,поправді кажувам:СиннічогонеможеробитиСамвідСебе,але те,щоВінбачить,щоробитьОтець;боте,щоВін робить,теробитьіСин

20БоОтецьлюбитьСина,іпоказуєЙомувсе,щоСам робить,іпокажеЙомуділабільшівідцих,щобви дивувалися

21БоякОтецьвоскрешаємертвихіоживляєїх;такі Син,когохоче,оживляє.

22БоОтецьнесудитьнікого,аввесьсудвіддавСинові

23ЩобусілюдишанувалиСина,якшануютьБатька ХтонешануєСина,тойнешануєОтця,щопослав Його

24Істинно,істиннокажувам:ХтослухаєМогослова тавіруєвТого,ХтопославМене,тоймаєжиттявічне, інеприйденасуд;алепереходитьвідсмертідожиття

25Поправді,поправдікажувам:Надходитьгодина,і вженастала,колимертвіпочуютьголосСинаБожого, аті,щопочують,оживуть

26БоякОтецьмаєжиттявСобі,такВіндавСинові матижиттявСобі;

27ІдавЙомувладутакожчинитисуд,боВінСин Людський.

28Недивуйтесяцьому,бонадходитьгодина,коливсі, хтовгробах,почуютьйогоголос,

29Івийде;ті,щочинилидобро,довоскресінняжиття; аті,щочинилизло,навоскресінняпрокляття.

30Янічогонеможузробитисамвідсебе:якчую,так суджу,ісудмійсправедливий;боЯнешукаюСвоєї волі,аволіОтця,щопославМене

31Якщоясампросебесвідчу,тосвідченнямоє неправдиве.

32Єінший,щосвідчитьпромене;іязнаю,що свідчення,якимвінсвідчитьпромене,правдиве

33ВипослалидоІвана,івінзасвідчивправду.

34АлеЯнеприймаюсвідченнявідлюдини,алекажу це,щобвиспаслись

35Вінбувсвітильником,щопалавісяяв,івихотіли деякийчаспорадітисвітломйого

36АлеЯмаюсвідченнябільше,ніжІванове,боділа, якіОтецьдавМенізакінчити,тісаміділа,якіЯчиню, свідчатьпроМене,щоОтецьпославМене

37ІсамОтець,щопославмене,засвідчивпроменеВи аніголосуЙогоніколинечули,аніпостатіЙогоне бачили

38ІвинемаєтесловаЙого,щобперебувативвас,бо виневіритевКогоВінпослав.

39ДосліджуйтеПисання;бовидумаєте,щовних маєтевічнежиття,івонисвідчатьпроМене 40Івинехочетеприйтидомене,щобматижиття.

41Янеприймаючестівідлюдей

42Алеязнаювас,щовинемаєтевсобіБожоїлюбові 43Яприйшоввім'яОтцямого,івинеприймаєтемене; колиіншийприйдевім'ясвоє,тоговиприймете

44Яквиможетевірувати,колишануприймаєтеодин відодного,аслави,щовідБогаодного,нешукаєте?

45Недумайте,щоЯбудузвинувачувативасперед Отцем:єхтосьзвинувачуєвас,цеМойсей,наякогови надієтеся.

46БоколибвивірилиМойсеєві,вибвірилимені,бо вінписавпромене

47Алеякщовиневіритейогописанням,якви повіритемоїмсловам?

РОЗДІЛ6

1ПісляцьогоІсусперейшовмореГалілейське,тобто Тиверіадське

2ІйшовзаНимвеликийнатовп,бобачилиЙого чудеса,якіВінтворивнаднедужими

3ІзійшовІсуснагору,ітамсидівзучнямиСвоїми. 4АнаближаласяПасха,святоюдейське

5КолижІсусзвівочійпобачив,щодоНьогойде великагромада,токажедоПилипа:Денамкупити хліба,щобвонипоїли?

6Іцевінсказав,щобвипробуватийого,босамзнав, щомавзробити

7Пилипвідповівйому:Невистачитьїмхлібанадвісті динаріїв,щобкоженузявтрохи.

8КажеЙомуодинізучнівЙого,Андрій,братСимона Петра:

9Єтутхлопець,якиймаєп'ятьячмінниххлібівідві рибки,алещоцетакесередтакоїкількості?

10ІсказавІсус:ЗмусьтелюдейсістиТепернатому місцібулобагатотрави.Ісілитілюдичисломблизько п'ятитисяч.

11ІвзявІсусхліби;і,подякувавши,роздавучням,а учнітим,щосиділи;ітаксамозрибами,скільки забажають.

12Коливонинаситилися,Вінсказавсвоїмучням: Зберітьуламки,щозалишилися,щобнічогонепропало 13Томувонизібралиїхразомінаповнилидванадцять кошиківшматкамивідп’ятиячмінниххлібів,що залишилисявтих,хтоїв.

14Тодітілюди,побачившичудо,якевчинивІсус, сказали:Цесправдітойпророк,щомаєприйтинасвіт 15КолижІсуспобачив,щовонихочутьприйтий схопитиЙого,щобзробитицарем,зновупішовнагору самодин

16Колижнаставвечір,учніЙогозійшлидоморя, 17І,увійшовшивчовен,попливчерезморедо КапернаумуІбуловжетемно,аІсуснеприходивдо них.

18Іморепіднялосявідсильноговітру,щоподув

19Отож,проплившидвадцятьп’ятьчитридцятьстадій, бачатьІсуса,щойдепоморютанаближаєтьсядочовна, ізлякалися

20Вінжекажедоних:Цея;небійся

21Тодівониохочеприйнялийоговчовен,інегайно човенбувбіляберега,кудивонийшли

22Наступногодня,колилюди,якістоялипотойбік моря,побачили,щотамнемаіншогочовна,крімтого,в якийувійшлиЙогоучні,іщоІсуснеувійшовзіСвоїми учнямивчовен,ащоЙогоучніпішлисамі;

23(ОднакіншічовниприпливлизТиверіадиблизько домісця,девониїлихліб,післятого,якГосподь віддавподяку)

24Колилюдипобачили,щонеманіІсуса,ніЙого учнів,тойвонисідалинакорабельіприбулив Капернаум,шукаючиІсуса

25І,знайшовшиЙогонатомубоціморя,сказалиЙому: Учителю,колиТиприйшовсюди?

26Ісусвідповівїмісказав:Поправді,поправдікажу вам:вишукаєтеМененетому,щобачиличуда,атому, щовиїлихлібінаситилися

27Працюйтенепроїжу,щогине,апроїжу,що зостаєтьсянавічнежиття,якудастьвамСинЛюдський, бонаНьомупозначивБогОтець

28Тодісказалийому:Щонамробити,щобтворити ділаБожі?

29Ісусвідповівісказавїм:ЦеділоБоже,щобви віруваливТого,КогоВінпослав

30Вонижсказалидонього:Якийжезнактидаєш, щобмипобачилийповірилитобі?чимтипрацюєш?

31Батькинашіїлиманнувпустелі;якнаписано:Він давїмхлібзнебаїсти

32ТодіІсуссказавїм:Поправді,поправдікажувам:не Мойсейдаввамтойхлібізнеба;алемійОтецьдаєвам правдивийхлібізнеба

33ХліббоБожийцеТой,Хтознебасходитьі життясвітовідає.

34ТодісказалиЙому:Господи,дайнамзавждицього хліба

35ІсказавїмІсус:ЯєхлібжиттяіхтовіруєвМене, небудеспраглимповік.

36АлеЯсказаввам,щойвибачилиМене,таневірите 37Усе,щодаєМеніОтець,прийдедоМене;ітого,хто приходитьдомене,яневиженугеть.

38БоЯзійшовізнебанедлятого,щобчинитиволю Свою,алеволюТого,ХтопославМене

39ІцеволяОтця,щопославМене,щобізусього,що ВінМенідав,Янічогоневтратив,алевоскресивцев останнійдень

40АцеволяТого,ХтопославМене,щобкожен,хто бачитьСинайвіруєвНього,мавжиттявічне,іЯ воскрешуйогоостанньогодня.

41ТодіюдеїнарікалинаНьогозате,щоВінсказав:Я хліб,щознебазійшов

42Вонисказали:ЧиценеІсус,синЙосипів,якого батькайматірмизнаємо?якжевінкаже:Язійшовіз неба?

43Ісусжесказавїмувідповідь:Неремствуйтеміж собою

44НіхтонеможеприйтидоМене,якщоОтець,що пославМене,непритягнейого,іЯвоскрешуйогов останнійдень

45Упророківнаписано:ІвсібудутьнавченіБогом Тожкожен,хтопочувінавчивсявідОтця,приходить доМене

46Нете,щобхтосьбачивОтця,крімтого,ХтовідБога, вінбачивОтця.

47Поправді,поправдікажувам:ХтовіруєвМене,той маєжиттявічне

48Ятойхлібжиття.

49Батькивашіїлиманнувпустинійпомерли

50Цехліб,щознебасходить,щоблюдинаспоживала йогойневмерла.

51Яхлібживий,щознебазійшов:колихтоїстьцей хліб,тойжитимеповік;ахліб,якийЯдам,цетілоМоє, якеЯвіддамзажиттясвіту.

52Тодіюдеїсперечалисяміжсобою,кажучи:ЯкВін можедатинамїстисвоєтіло?

53ТодіІсуссказавїм:Істинно,істиннокажувам:якщо неспоживатимететілаСинаЛюдськогойнепитимете Йогокрови,тонематиметевсобіжиття

54ХтоїстьМоєтілоіп’єМоюкров,тоймаєжиття вічне;іЯвоскрешуйогоостанньогодня

55БотілоМоєсправдіїжа,акровМоятосправді пиття.

56Хтотіломоєїстьікровмоюп’є,тойумені перебуває,аявньому.

57ЯкживийОтецьпославМене,іЯживуОтцем,такі той,хтоспоживаєМене,житимеМною

58Цетойхліб,щозійшовізнеба:нетак,якбатьки вашіїлиманнуйпомерли:хтоїстьцейхліб,той житимеповік

59ЦеВінговоривусинагозі,навчаючивКапернаумі

60Багато-хтозучнівЙого,почувшице,казали:Важке цеслово!хтоцеможепочути?

61Ісус,знаючивсобі,щоЙогоучнінарікаютьнаце, сказавїм:Чицевасспокушає?

62ЩоіякщовипобачитеСинаЛюдського,що піднімаєтьсятуди,деВінбувраніше?

63Цедух,щооживляє;тілонічогонекористує:слова, щоЯвамговорю,вонидухіжиття

64Алеєдеякізвас,якіневірятьБоІсусвідпочатку знав,хтотакіневіруючі,іхтомаєзрадитиЙого.

65Івінсказав:ТомуЯсказаввам,щоніхтонеможе прийтидоМене,якщоценебудеданойомувідМого Батька.

66ЗтогочасубагатозЙогоучніввідійшлиназаді більшенеходилизНим

67ТодіІсуссказавдодванадцятьох:Чийвивідійдете?

68ВідповівЙомуСимонПетро:Господи,докогоми підемо?Тимаєшсловажиттявічного

69Імивіруємойвпевнені,щоТиХристос,СинБога Живого

70Ісусвідповівїм:ЧинедванадцятьохЯвибраввас,і одинізвасдиявол?

71ВінговоривпроЮдуІскаріота,синаСимонового, бовінмавзрадитиЙого,будучиодниміздванадцятьох.

РОЗДІЛ7

1ПісляцьогоІсусходивпоГалілеї,бонехотівходити поЮдеї,боюдеїшукалиЙоговбити 2НаближалосяюдейськесвятоКучок.

3Сказалидоньогобратийого:ідизвідситайдидо Юдеї,щобіучнітвоїпобачилиділа,якітиробиш

4Бонемаєлюдини,якабробилащосьтаємно,ісама вонапрагнебутивідомимЯкщотиробишце,покажи себесвітові

5Бойбратийогонеповіриливнього.

6ТодіІсуссказавїм:Мійчасщененастав,авашчас завждиготовий

7Світнеможевасненавидіти;алеМенененавидить, боЯсвідчупронього,щоділайогозлі

8ІдітьвинацесвятоЯщенепідунацесвято;боМій часщененастав.

9Сказавшиїмціслова,ВінзалишивсявГалілеї

10Колижбратийогопішли,тойвінпішовнасвятоне явно,аленібитаємно.

11Тодіюдеїшукалийогонасвятійказали:девін?

12ІбулобагатонаріканьнаНьоговнароді:боодні казали,щоВіндобралюдина,аіншіказали:Ні;алевін обманюєлюдей

13Аленіхтонеговоривпроньоговідкриточерезстрах передюдеями.

14АвсерединісвятаІсусувійшовухрамінавчав

15Ідивувалисяюдеї,кажучи:якВінзнаєграмоти,не вчившись?

16Ісусвідповівїмісказав:МоянауканеМоя,алеТого, ХтопославМене.

17КолихтохочечинитиЙоговолю,тойпізнаєнауку, чивонавідБога,чиЯвідСебеговорю 18Хтоговоритьсамвідсебе,шукаєслависобі,ахто шукаєславиТого,ХтопославЙого,Тойістинний,і немавНьомунеправди

19ХібанеМойсейдаввамзакону,аніхтозвасне виконуєзакону?Чомутизбираєшсявбитимене?

20Людивідповілийсказали:Тимаєшдемона,хто збираєтьсявбитиТебе?

21Ісусвідповівісказавїм:Язробиводнеділо,івивсі дивуєтеся

22ТомуМойсейдаввамобрізання;(нетому,щоцевід Мойсея,алевідбатьків),івивсуботуобрізуєте чоловіка

23Колихтосьобрізаєтьсявденьсуботній,щобзакон Мойсеївнебувпорушений;Вигніваєтесянамене,що

24Несудітьзазовнішністю,алесудітьсправедливим судом.

25Тодідеякізєрусалимлянсказали:Чиценетой,що йогошукаютьубити?

26Алеосьвінговоритьсміливо,ійомунічогоне кажутьЧизнаютьправителі,щоцесамийХристос?

27Алемизнаємоцьогочоловіка,звідкивін;колиж Христосприйде,ніхтонезнає,звідкивін

28ТодіІсусскрикнувухрамі,навчаючи,кажучи:Іви знаєтеМене,ізнаєте,звідкиЯ,іЯнесамвідСебе прийшов,алеправдивийТой,ХтопославМене,Якого винезнаєте

29АлеязнаюЙого,боявідНього,іВінпославМене.

30ТодішукалиЙогосхопити,аленіхтоненаклавна Ньогоруки,бощенеприйшлаЙогогодина

31ІбагатолюдейувіруваливНього,іказали:Коли Христосприйде,ЧиВінучинитьбільшечудес,ніжті, якіВінучинив?

32Фарисеїпочули,щолюдитакінарікалипроНього.і фарисеїтапервосвященикипослалислугсхопитиЙого

33ТодіІсуссказавїм:ЩекороткийчасЯзвами,а потімпідудоТого,ХтопославМене.

34ВибудетешукатиМене,інезнайдете,ідеЯ,туди винеможетеприйти

35Тодіюдеїказалиміжсобою:КудиВінпіде,щоми Йогонезнайдемо?ЧипідеВіндорозпорошенихміж поганами,інавчатимепоган?

36Щоцезаслово,якеВінсказав:Вибудетешукати Мене,інезнайдете,ідеЯ,тудивинеможетеприйти?

37Востаннійдень,утойвеликийденьсвята,Ісус стоявікликав,кажучи:Колихтоспраглий,нехай прийдедоМенейп’є

38ХтовіруєвМене,яксказановПисанні,утогоз утробипотечутьрікиживоїводи.

39(ЦежсказавВінпроДуха,Якогомалиприйняти віруючівНього,боДухСвятийщенебувданий,бо Ісусщенебувпрославлений).

40Багатолюдей,почувшицеслово,казали:«Це справдіпророк»

41Іншіказали:ЦеХристос.Адеякіказали:Хіба ХристосприйдезГалілеї?

42ХібанесказановПисанні,щоХристосприйдез насінняДавидового,ізмістаВіфлеєма,дебувДавид?

43Ібувчерезньогорозбратміжлюдьми

44ІдеякізниххотіливзятиЙого;аленіхтоненаклав наньогорук

45Тодіприйшлислугидопервосвящениківіфарисеїв; івонисказалиїм:Чомувинепривелийого?

46Слугивідповіли:Ніколилюдинанеговоривтак,як цейчоловік

47Відповілиїмтодіфарисеї:Чийвизведені?

48ЧихтосьізправителівчифарисеївувірувавуНього?

49Алецейнарод,якийнезнаєзакону,проклятий

50КажеїмНикодим(той,щоприходивдоІсусавночі,

51Чизаконнашсудитькогось,першніжвислухає

52Вонисказалийомуувідповідь:ЧийтинезГалилеї?

53Іпішовкожендосвогодому РОЗДІЛ8

1ІсуспішовнагоруОливну.

2Арановранцівінзновуприйшовухрам,іввесь народприходивдонього;івінсів,інавчавїх

3ІкнижникитафарисеїпривелидоНьогожінку, спійманувперелюбі;іколивонипоставилиїї посередині,

4КажутьЙому:Учителю,цюжінкусхопилив перелюбіпідчассамоговчинку

5АМойсейузаконінаказавнампобиватитаких камінням,атищоскажеш?

6Цевониговорили,спокушаючиЙого,щобмати звинувачення.АлеІсуснахиливсяіписавпальцемна землі,нібинечувїх

7Аколивонипродовжувалийогопитати,вінпідвівсяі сказавїм:Хтозвасбезгріха,нехайпершийкиневнеї камінь

8Ізновунахилився,іписавназемлі

9Аті,щопочули,докоряючисьвласнимсумлінням, виходилиодинзаодним,починаючивідстаршихаждо останніх,ізоставсясамІсусіжінка,щостояла посередині.

10КолиІсуспідвівсяінепобачивнікого,крімжінки, вінсказавїй:Жінко,деті,щообвинувачувалитебе?

ніхтотебенезасудив?

11Вонасказала:Ніхто,Господи!АІсуссказавїй:ІЯ незасуджуютебе:ідийнегрішибільше

12ТодіІсусзновупромовивдоних,кажучи:Ясвітло длясвіту:хтойдевслідзамною,небудеходитив темряві,алематимесвітложиття

13ФарисеїжсказалиЙому:ТиСампроСебе свідчитьш;твійзаписнеправдивий

14Ісусвідповівісказавїм:хочЯсампросебесвідчу, алесвідоцтвомоєправдиве,боязнаю,звідкиприйшов ікудийду;алевинеможетесказати,звідкияприйшов ікудийду

15Висудитезатілом;Янесуджужодноїлюдини.

16Аколийсуджу,тосудмійправдивий,бонесамя, алеятаОтець,щопославмене

17Івзаконівашомунаписано,щосвідченнядвох людейправдиве

18Ясампросебесвідчу,іОтець,щопославмене, свідчитьпромене.

19Тодісказалийому:ДетвійОтець?Ісусвідповів:Ви незнаєтеніМене,ніОтцяМого;колибвизналиМене, тозналибіОтцяМого

20ЦісловасказавІсусускарбниці,колинавчаву храмі,ініхтоненаклавнаНьогоруки;бойогогодина щенеприйшла.

21ТодіІсусзновусказавїм:Яйду,авибудетешукати Мене,іпомретевсвоїхгріхах;кудиЯйду,вине можетеприйти

22Тодіюдеїсказали:Чивінуб'єсебе?боВінкаже: КудиЯйду,винеможетеприйти.

23Івінсказавїм:Визнизу;Язгори:вивідсвітуцього; Яневідсвітуцього

24ТомуЯсказаввам,щовипомретевсвоїхгріхах;бо якщовинеповірите,щоцеЯ,випомретевсвоїхгріхах

25Тодісказалийому:хтоти?ІІсускажедоних:те саме,щоЯвамказаввідпочатку.

26Ямаюбагатосказатийсудитипровас,алетой,хто

пронього.

27Вонинезрозуміли,щоВінговоривїмпроОтця 28ТодіІсуссказавїм:КоливипіднесетеСина Людського,тодіпізнаєте,щоцеЯ,іщоЯнічогоне роблювідСебе;алеякОтецьМененавчив,Яце говорю

29ІТой,ХтопославМене,перебуваєзіМною:Отець незалишивМенесамого;боязавждироблюте,що подобаєтьсяйому.

30Коливінговоривціслова,багато-хтоувірувалив нього

31ТодіІсуссказавдотихюдеїв,якіувіруваливНього: якщовиперебуватиметевсловіМоїм,товисправді учніМої;

32Івипізнаєтеправду,іправдазробитьвасвільними.

33ВонивідповілиЙому:МинасінняАвраамове,і ніколинебуливрабствінікомуЯкТикажеш:Ви станетевільними?

34Ісусвідповівїм:Поправді,поправдікажувам: кожен,хточинитьгріх,тойслугагріха

35Інеслугапробуваєвдоміповік,аСинпробуває повік

36Отже,колиСинвасвизволить,справдівільними будете.

37Язнаю,щовинасінняАвраамове;алевихочете вбитимене,бословомоєневміщуєтьсяввас

38Яговорюте,щобачивуСвогоОтця,авиробитете, щобачилиусвогобатька

39ВонивідповілийсказалиЙому:ОтецьнашАвраам Ісускажедоних:ЯкбивибулидітьмиАвраама,ви чинилибділаАвраама

40АтепервихочетевбитиМене,Чоловіка,щосказав вамправду,якуячуввідБога:цьогонеробивАвраам. 41ВичинитевчинкисвогобатькаТодісказалийому: Миненародженівідрозпусти;унасодинОтець,Бог

42Ісуссказавїм:ЯкбиБогбуввашимОтцем,виб любилиМене,боЯвийшовіприйшоввідБога;іяне самвідсебеприйшов,алеВінпославмене

43Чомувинерозумієтемоєїмови?навітьтому,щови неможетепочутимогослова

44Вашбатькодиявол,івибудетевиконуватипохоті свогобатька.Вінбувдушогубспоконвіку,іневстояву правді,бонемаєправдивньомуКоливінговорить неправду,вінговоритьвідсвого,бовінбрехунібатько неправди

45АоскількиЯговорювамправду,виневіритеМені

46Хтозвасдокоритьменігріх?Аякщояговорю правду,чомувиневіритемені?

47ХтовідБога,тойслухаєсловаБожі;томувине слухаєтеїх,бовиневідБога

48ТодіюдеїсказалиЙомуувідповідь:Хібамине добреговоримо,щоТисамарянинідемонавтобі?

49Ісусвідповів:Янемаюдемона;алеЯшануюСвого Отця,авизневажаєтеМене

50Іянешукаюсвоєїслави:єтой,хтошукаєісудить

51Істинно,істиннокажувам:якщохтосьсловоМоє додержуватиме,непобачитьсмертіповік

52ТодіюдеїсказалиЙому:Тепермизнаємо,щоТи маєшдемона.Авраампомер,іпророки;атикажеш: хтословомоєдодержуватиме,нескуштуєсмерті повіки.

53ТибільшийзанашогобатькаАвраама,щопомер?і пророкипомерли,кимтисеберобиш?

54Ісусвідповів:колиЯславлюСебеСамого,тоМоя славаніщо:ОтецьМійшануєМене;проякогови кажете,щовінвашБог

55ТавинепізналиЙого;алеязнаюйого,іколискажу, щонезнаюйого,будунеправдомовцем,яківи;алея знаюйого,ісловайогодержуся

56Авраам,батьковаш,радівпобачитиденьмій,і побачив,ізрадів

57Сказалийомутодіюдеї:Тобіщенемаєп'ятдесяти років,ітибачивАвраама?

58Ісуссказавїм:Поправді,поправдікажувам:перш ніжбувАвраам,Яє

59Тодівонивзяликаміння,щобкинутивнього;але Ісуссховався,івийшовізхраму,пройшовшиміжними, ітакпройшовповз

1ІколиІсуспроходив,побачивчоловіка,сліпоговід народження

2Іспиталийогоучні,кажучи:Учителю,хтозгрішив, вінчибатькийого,щовіннародивсясліпим?

3Ісусвідповів:Незгрішиванівін,анібатькийого,але щобділаБожівиявилисьнаньому

4МенітребаробитиділаТого,ХтопославМене,доки єдень;приходитьніч,колиніхтонеможепрацювати 5Докиянасвіті,ясвітлодлясвіту

6Сказавшице,вінплюнувназемлю,зробивзіслини глину,іглиноюпомазавочісліпому, 7Ісказавйому:Іди,умийсявкупеліСілоам,що перекладаєтьсяякпосланий.Івінпішов,івмився,і прийшоввидючим

8Тодісусідийті,щобачилийогораніше,щовінбув сліпий,казали:Чинетойце,щосидівіжебрав?

9Одніказали:Цевін,іншіказали:Вінсхожийнанього, авінказав:Цея

10Ісказалийому:Яквідкрилисятвоїочі?

11Вінвідповівісказав:Чоловік,щозветьсяІсус, зробивбагно,іпомазавмоїочі,ісказавмені:«Ідидо купальніСілоамівмийся».Япішов,умивсяіпрозрів.

12Тодійомусказали:Девін?Вінсказав:«Янезнаю»

13Привелидофарисеївтого,хтоколисьбувсліпим.

14Булажсубота,колиІсусзробивглинуйвідкрив йомуочі

15Іфарисеїзновуспиталийого,яквінпрозрівВін сказавїм:глинупоклавнамоїочі,іявмився,ібачу.

16Томудеякізфарисеївказали:Цейчоловікневід Бога,бонедержитьсуботиІншіказали:якможе грішналюдинатворититакічуда?Ібувміжними розкол

17Зновукажутьдосліпого:ЩотискажешпроНього, щоВінтобіочівідкрив?Вінсказав:Вінпророк 18Алеюдеїнеповірилийому,щовінбувсліпимі прозрів,ажпокинепокликалибатьківтого,хто прозрів

19Ізапиталиїх,кажучи:Чицевашсин,проякогови кажете,щонародивсясліпим?якжевінтепербачить? 20Батькийоговідповілиїмісказали:Мизнаємо,що ценашсин,іщовіннародивсясліпим.

21Алеяквінтепербачить,минезнаємо;абохтойому відкривочі,минезнаємо:вінповнолітній;спитаййого: вінсамзасебескаже

22Цесказалибатькийого,бобоялисяюдеїв,боюдеї вжезмовилися,щобхтось,хтовизнаєсебеХристом, буввиключенийізсинагоги

23Томубатькийогосказали:Вінповнолітній; запитайтейого

24Тодізновупокликаличоловіка,якийбувсліпим,і сказалийому:СлаваБогові:мизнаємо,щоцейчоловік грішний

25Вінвідповівісказав:чигрішниквін,чині,незнаю; однезнаю,щоколиябувсліпим,тотепербачу

26Ісказалийомузнову:ЩоВінзробивтобі?яквін відкривтобіочі?

27Вінвідповівїм:Явжеказаввам,тавинечули; навіщохочетезновупочути?чийвибудетейого учнями?

28Тодівонизневажилийогойсказали:Тийогоучень; алемиучніМойсея

29Мизнаємо,щоБогговоривдоМойсея,ацейне знаємо,звідкивін

30Чоловіквідповівісказавдоних:Осьщодивно,що винезнаєте,звідкивін,івсежвінвідкривменіочі.

31Знаємож,щогрішниківБогнеслухає,алехто шануєБогаівиконуєЙоговолю,тогослухає

32Відвікунебулочути,щобхтовідкривочісліпому віднародження

33ЯкбицейчоловікнебуввідБога,віннічогонеміг бизробити.

34ВонивідповілийсказалиЙому:Тивесьугріхах народився,ітинаснавчаєш?Івонивигналийого

35Ісуспочув,щовонивигналийого;і,знайшовши його,сказавйому:ЧивіруєштивСинаБожого?

36Вінвідповівісказав:ХтоВін,Господи,щобя вірувавуНього?

37ІсказавйомуІсус:ітибачивйого,іцевін,що розмовляєзтобою

38Вінжесказав:Вірую,Господи.Івінпоклонився йому

39ІсказавІсус:Янасудприйшовусвітцей,щоб бачилиневидючі;іщобті,хтобачить,моглистати сліпими

40Іпочулицісловадеякізфарисеїв,щобулизНим,і сказалиЙому:Чиймисліпі?

41Ісуссказавїм:Якбивибулисліпі,тонемалибгріха; атепервиговорите:Мибачимо;томувашгріх залишається.

1Поправді,поправдікажувам:хтонедверимавходить

2Ахтодверимавходить,тойвівцямпастир

4Іколивінвиводитьсвоїховець,тойдепередними,а вівційдутьзаним,бовонизнаютьйогоголос.

5Ізачужимнепідуть,алевтечутьвіднього,боне знаютьголосучужого.

6ЦюпритчусказавїмІсус,алевонинезрозуміли,що такете,щоВінїмговорив

7ТодіІсусзновусказавїм:Поправді,поправдікажу вам:Ядверідляовець.

8Усі,хтобувпередімною,тозлодіїтарозбійники,але вівціїхнепослухали

9Ядвері:хточерезменеввійде,тойспасеться,іввійде, івийде,іпасовищезнайде

10Злодійприходитьлишедлятого,щобукрасти,і вбити,ізнищити

11Ядобрийпастир:добрийпастиржиттясвоєвіддає заовець.

12Наймитже,анепастух,якомувівцінесвої,бачить вовка,щойде,іпокидаєвівці,ітікає,авовкловитьїхі розганяєвівці.

13Наймитутікає,бовіннаймитінедбаєпровівці

14Ядобрийпастир,ізнаюсвоїховець,імоїзнають мене.

15ЯкОтецьзнаєМене,такіЯзнаюОтця,ізавівці кладусвоєжиття

16Євменейіншівівці,щонезцієїкошари;ібуде однаотарайодинпастир

17ТомуОтецьлюбитьМене,щоЯкладуСвоєжиття, щобзновуприйнятийого.

18НіхтонезабираєйоговМене,алеЯвідСебевіддаю йогоЯмаювладувіддатийого,імаювладувзятийого знову.ЦюзаповідьЯотримаввідСвогоОтця.

19Черезцісловазновуміжюдеямивиникласуперечка 20Ібагатознихказали:Вінмаєдемонаібожевільний; чомувийогослухаєте?

21Іншіказали:Ценесловатого,хтомаєбісаЧиможе дияволвідкритиочісліпим?

22ІбуловЄрусалимісвятоосвячення,ібулазима.

23ІходивІсусухрамівпритворіСоломоновому

24ТодіюдеїобступилиЙогойсказалиЙому:Докити змушуєшнассумніватися?ЯкщоТиХристос,скажи нампрямо

25Ісусвідповівїм:Явамказав,тавиневвірували; діла,якіЯчинювІм'яОтцяМого,вонисвідчатьпро Мене

26Алевиневірите,бовинезМоїховець,якЯвам сказав.

27Моївівціслухаютьсямогоголосу,іязнаюїх,івони йдутьзамною.

28ІЯдаюїмвічнежиття;івонинезагинутьповік,і ніхтоневирвеїхізмоєїруки

29МійОтець,щодавїхМені,більшийвідусіх;ініхто неможевирватиїхізрукиМогоОтця.

30ЯіОтецьмійодно

31Тодіюдеїзновусхопиликаміння,щобукаменувати його

32Ісусвідповівїм:БагатодобрихділпоказавЯвамвід ОтцяМого;заякузтихсправвикаменуєтемене?

33ВідповілиЙомуюдеї,кажучи:ЗадобреділоТебене каменуємо;алезабогохульство;ітому,щоти,будучи людиною,робишсебеБогом.

34Ісусвідповівїм:Чиненаписановзаконівашому:Я сказав:вибоги?

35Якщовінназвавбогамитих,доякихбулослово Боже,іписаннянеможебутипорушене;

36СкажітьпроТого,КогоОтецьосвятивіпославу світ:Тихулиш;боЯсказав:ЯСинБожий?

37ЯкщоЯнетворюділОтцяМого,невіртеМені.

38Колижроблю,тохочвиневіритеМені,віртеділам, щобвизналийувірували,щоОтецьуМені,аЯв Ньому.

39Ізновушукаливони,щобсхопитийого,алевінутік ізїхніхрук,

40ІзновупішовзаЙорданнатемісце,деІванперше хрестив;ітамвіносівся

41Ібагатохтозвертавсядонього,кажучи:Іоанне вчинивчуда,алевсе,щоІванговоривпроцього чоловіка,булоправдою

42Ібагато-хтотамувіруваливнього.

РОЗДІЛ11

1Бувжехворийодинчоловік,найменняЛазар,із Віфанії,містаМаріїтаїїсестриМарти

2(ЦебулатаМарія,щонамазалаГосподамиромі обтерласвоїмволоссямногиЙого,братякоїЛазарбув

3ТомусестрипослалидоНього,говорячи:Господи, осьтой,когоТилюбиш,хворий

4Почувшице,Ісуссказав:Цяхворобаненасмерть, аленаславуБожу,щобчерезнеїпрославивсяСин Божий

5ІсуслюбивМарту,ісеструїї,іЛазаря

6Коливінпочув,щовінхворий,топробувщедвадні натомумісці,дебув

7ПісляцьогоВінкажесвоїмучням:Ходімозновудо Юдеї.

8ЙогоучнікажутьЙому:Учителю,нещодавноюдеї хотілипобитиТебекамінням;ітизновуйдештуди? 9Ісусвідповів:Хібавдобінедванадцятьгодин?Хто ходитьудень,неспотикається,бобачитьсвітлоцього світу

10Аколихтоходитьуночі,вінспіткнеться,бонемав ньомусвітла

11ЦесказавВін,апотімкажедоних:ДругнашЛазар спить;алеяйду,щоброзбудитийоговідсну.

12ТодіучніЙогосказали:Господи,якщовінзаснув, тоздоровий

13АлеІсусговоривпройогосмерть,авонидумали, щоВінговоривпроспочинокувісні

14ТодіІсуссказавїмпрямо:Лазарпомер.

15Іярадийзавас,щоменетамнебуло,щобвимогли повірити;однакпідемодонього

16ТодіХома,званийБлизнюк,сказавдосвоїх співучнів:Ходімойми,щобпомертизним.

17ТодіІсус,прийшовши,побачив,щовінлежитьу гробівжечотиридні

18АВіфаніябуланедалековідЄрусалиму,стадій близькоп'ятнадцяти

19ІбагатоюдеївприходилидоМартийМарії,щоб потішитиїхзабрата

20Марта,яктількипочула,щойдеІсус,пішла назустрічЙому,аМаріясиділавдомі.

21ТодіМартасказаладоІсуса:Господи,якбиТибув тут,невмербимійбрат

22Алеязнаю,щойтепер,чогобтинепопросиву Бога,Богдастьтобі.

23Ісускажедонеї:Твійбратвоскресне

24КажеЙомуМарта:Знаю,щоВінвоскреснеу воскресінніостанньогодня.

25Ісуссказавїй:Яєвоскресінняіжиття:хтовіруєв Мене,хочівмре,оживе

26Ікожен,хтоживетавіруєвмене,невмреповіки.Ти вцевіриш?

27КажеЙому:Так,Господи,явірую,щоТиХристос, СинБожий,щомаєприйтиусвіт

28І,сказавшице,пішлайпокликалатаємноМарію, сеструсвою,кажучи:Учительприйшовікличетебе.

29Почувшице,вонашвидковсталайприйшладо нього

30Ісусщенеприйшовумісто,алебувнатомумісці, деМартазустрілаЙого

31Тодіюдеї,щобулизнеювдомітапотішалиїї,як побачилиМарію,щовонапоспішновсталатавийшла, пішлизанею,кажучи:вонайдедогробу,щобтам плакати

32КолижМаріяприйшлатуди,дебувІсус,іпобачила Його,товпаладонігЙомуйсказалаЙому:Господи, якбиТибувтут,невмербимійбрат

33КолижІсуспобачивїї,щоплаче,іюдеїв,що прийшлизнею,якплачуть,тозастогнавдухомі збентежився,

34Ісказав:Девийогопоклали?ВонисказалиЙому: Господи,прийдийпобач

35Ісусплакав

36Тодіюдеїсказали:Дивіться,яквінлюбивйого!

37Ідеякізнихсказали:Чинемігцейчоловік,що відкривочісліпому,зробититак,щобіцейчоловікне помер?

38Ісусжезнову,зітхаючивсобі,приходитьдогробу Цебулапечера,ананійлежавкамінь

39Ісуссказав:Віднесітькамінь.КажеЙомусестра померлогоМарта:Господи,вжесмердить,бовінуже чотиридніпомер

40КажеїйІсус:ЧинеказавЯтобі,щоколи віруватимеш,топобачишславуБожу?

41Тодівонивідібраликаміньвідмісця,дебув покладениймертвий.АІсуспідвівочійпромовив:« Отче,дякуюТобі,щоТипочувмене»

42Язнав,щоТизавждислухаєшмене,алеясказавце зарадинароду,якийстоїтьпоруч,щобувірували,щоти пославмене

43Сказавшице,Вінскрикнувгучнимголосом:Лазарю, вийдигеть!

44Івийшовпомерлий,обв'язанийпорукахіногах покривалом,аобличчяйогобулообв'язанесерветкою КажеїмІсус:Розв’яжітьйого,інехайіде.

45Тодібагатоюдеїв,якіприходилидоМаріїібачили, щовчинивІсус,увіруваливНього

46Адеякізнихпішлидофарисеївірозповілиїм,що вчинивІсус

47Тодіпервосвященикитафарисеїзібралинарадуй сказали:щонамробити?боцейчоловіктворитьбагато чудес

48Якщомизалишимойоговспокої,усілюдиповірять унього,іримляниприйдутьізаберутьінашемісце,і

49Іодинізних,найменняКайяфа,будучитогосамого

50Іневважайте,щодлянаскорисно,щободна людинапомерлазалюдей,ащобнезагинувувесь народ.

51Іцевінговоривневідсебе,але,будучитогороку первосвящеником,пророкував,щоІсуспомрезатой народ.

52Інетількидлятогонароду,алейдлятого,щоб зібративоднеціледітейБожих,якібулирозпорошені

53Ізтогоднявонинарадилися,щобубитийого

54ТомуІсусбільшенеходиввідкритоміжюдеями; алепішовзвідтивкрайпоблизупустелі,вмісто,що зветьсяЄфрем,ітамзалишивсязучнямиСвоїми

55НаближаласяжПасхаюдейська,ібагато-хтопішли зкраюдоЄрусалимупередПасхою,щобочиститися. 56ТодівонишукалиІсусаіговорилиміжсобою, стоячивхрамі:Яквамздається,щоВіннеприйдена свято?

57Іпервосвященики,іфарисеїдалинаказ,щоб,коли хтопізнає,девін,нехайсповістить,щобсхопитийого РОЗДІЛ12

1ТодіІсусзашістьднівдоПасхиприбувдоВіфанії, дебувмертвийЛазар,якогоВінвоскресивізмертвих 2Тамприготувалийомувечерю;іМарта прислуговувала,аЛазарбуводинізтих,щосиділиз нимзастолом

3ТодіМаріявзялафунтмирознарду,дуже дорогоцінного,інамазаланогиІсуса,івитерланоги Йогосвоїмволоссям,ідімнаповнивсязапахоммиро

4ТодіодинізучнівЙого,ЮдаІскаріот,синСимона, якиймавЙогозрадити,

5Чомуцемиронебулопроданозатристадинаріївіне розданобідним?

6Вінсказавценетому,щопіклувавсяпробідних;а тому,щовінбувзлодієм,імавмішок,івиністе,що тудиклали

7ТодіІсуссказав:Залиштеїї,воназбереглаценадень могопоховання

8Бовбогихзавждимаєтезсобою;алеменетимаєшне завжди.

9Ідовідалосябагатоюдеїв,щоВінтам,іприйшлине тількизарадиІсуса,алещобпобачитийЛазаря,якого Вінвоскресивізмертвих.

10Алепервосвященикипорадилися,щобіЛазаря вбити;

11Черезньогобагатоюдеїввідходилийувірувалив Ісуса

12Наступногоднябагатонароду,щозійшовсяна свято,почувши,щоІсусйдедоЄрусалиму, 13Узявпальмовевіття,вийшовйомуназустрічі взивав:Осанна:БлагословеннийЦарІзраїлів,щойдев

17Людиж,щобулизНим,колиВінвикликавЛазаряз гробутавоскресивйогозмертвих,засвідчили.

18Томуйлюдизустрілийого,бочули,щовінучинив цечудо.

19Тодіфарисеїсказалиміжсобою:Чибачите,що нічогонедосягаєте?осьсвітідезаним

20Ісередтих,щоприйшлипоклонитисянасвято,були деякігреки.

21ВінприйшовдоПилипа,щобувізВіфсаїди Галилейської,іблагавйого,кажучи:Пане,михочемо побачитиІсуса

22ПилипприходитьірозповідаєАндрію;ізнову АндрійіПилипговорятьІсусові.

23АІсусвідповівїм,кажучи:Насталагодина прославитисьСинуЛюдському

24Істинно,істиннокажувам:якщопшеничнезерно, впавшивземлю,непомре,вонозалишитьсяодне; якщожпомре,топринесеряснийплід

25Хтокохаєдушусвою,тойпогубитьїї;ахто ненавидитьжиттясвоєнацьомусвіті,тойзбереже йогодляжиттявічного

26Хтоменіслужить,нехайідезамною;ідеЯ,там будеіслугаМійКолихтослужитьМені,тогопошанує ОтецьМій

27Тепердушамоятривожиться;іщояскажу?Отче, спасименевідцієїгодини,аледляцьогояприйшову цюгодину

28Отче,прославім'ятвоє.Тодіпочувсяголосізнеба, щопромовив:Япрославивізновупрославлю

29Людиж,щостоялийчули,казали,щозагриміло; іншіказали:Анголговоривдонього.

30Ісусвідповівісказав:Цейголоспролунавнечерез Мене,алезарадивас

31Теперсудцьомусвітові:теперкнязьцьогосвіту будевигнанийгеть

32Іякщоябудупіднятийізземлі,усіхлюдейпритягну досебе.

33ЦеВінсказав,даючизрозуміти,якоюсмертюВін маєпомерти

34ЛюдивідповілиЙому:МичулиізЗакону,що Христосперебуваєповік;хтоцейСинЛюдський?

35ТодіІсуссказавїм:Щекороткийчассвітлозвами Ходіть,покимаєтесвітло,щобтемряванеобгорнула вас,бохтоходитьутемряві,незнає,кудийде

36Покимаєтесвітло,віруйтевсвітло,щобвибули синамисвітла.ЦесказавІсус,іпішов,ісховавсявід них

37АлехочВінпереднимизробивстількичудес,вони невіруваливНього

38ЩобзбулосясловопророкаІсаї,якевінсказав: Господи,хтоповіривнашійчутці?ікомувідкрилася раменаГосподня?

39Томувонинемоглиповірититому,щоІсаязнову сказав:

40Вінзасліпивїхніочійзакам'янивїхнісерця;щоб вонинебачилисвоїмиочима,нінерозумілисвоїм серцем,іненавернулися,іЯзцілюїх.

41ЦесказавІсая,колипобачивславуЙоготаговорив проНього

42ПротебагатохтовНьогоувірувавісередстарших; алечерезфарисеївневизнавалиЙого,щобне

43Бохвалулюдськувонилюбилибільше,ніжхвалу

44Ісус,скрикнувши,сказав:ХтовіруєвМене,віруєне вМене,авТого,ХтопославМене.

45Іхтобачитьмене,тойбачитьтого,хтопославмене.

46Ясвітлоприйшовусвіт,щобкожен,хтовіруєв Мене,неперебувавутемряві

47Іколихтопочуємоїсловатанеповірить,Яне суджуйого,боЯприйшовнесудитисвіт,алеспасти світ

48Хтовідкидаєменейнеприймаєслівмоїх,тоймає суддю:слово,якеяговорив,воносудитимейого останньогодня.

49Бояневідсебеговорив;алеОтець,щопославМене, ВіндавМенізаповідь,щомаюговоритиіщоговорити 50Іязнаю,щоЙогозаповідьжиттявічне:отже,усе, щоЯговорю,якОтецьсказавМені,такЯговорю

РОЗДІЛ13

1АпередсвятомПасхи,колиІсусзнав,щоприйшла ЙогогодинавідійтивідсвітуцьогодоОтця,Він полюбивСвоїх,щовсвіті,докінцяїхполюбив 2Колизакінчиласявечеря,дияволужевклавусерце ЮдіІскаріотському,синовіСимона,зрадуйого; 3ЗнаючиІсус,щоОтецьуседавурукиЙому,іщоВін відБогавийшовідоБогапішов,

4Вінвставвідвечерійвідклаводежусвою;івзяв рушник,іпідперезався

5Післятоговінналивводивумивальницю,іпочав обмиватиногиучням,івитиратиїхрушником,яким бувпідперезаний

6ПотімприходитьдоСимонаПетра,аПетрокаже Йому:Господи,Тиобмиєшменіноги?

7Ісусвідповівісказавйому:щоЯроблю,титеперне знаєш;алетидізнаєшсядалі

8КажеЙомуПетро:Тинеобмиєшменінігповік.Ісус відповівйому:якщонеобмиютебе,тонематимеш часткизімною

9КажеЙомуСимонПетро:Господи,нетількиноги мої,алейрукийголову

10КажейомуІсус:Обмитомутребалишеногиобмити, бовінувесьчистий,івичисті,аленевсі.

11Бовінзнав,хтозрадитьйого;Томувінсказав:Не всівичисті

12Післятого,якВінобмивїмноги,івзявСвоюодежу, ізновусів,Вінсказавїм:Чизнаєтеви,щоЯвам зробив?

13ВизветеМенеУчителеміГосподом,ідобрекажете; боятакий

14Отож,якщоЯ,ГосподьіУчитель,обмиввамноги,і виповиннівмиватиногиодинодному.

15БоЯдаввамприклад,щобвичинилитак,якЯ зробиввам

16Поправді,поправдікажувам:Рабнебільшийза свогопана;аніпосланецьнебільшийзатого,хто пославйого.

17Коливицезнаєте,тощасливіви,колицевиконуєте 18Непровсіхвасговорю:Язнаю,когоЯвибрав,але щобсправдилосьПисання:ХтоїстьізоМноюхліб,той піднявнаМенесвоюп’яту

19ТеперЯкажувам,першніжцестанеться,щоб,коли цестанеться,виповірили,щоцеЯ.

20Істинно,істиннокажувам:Хтоприймаєтого,кого Япосилаю,менеприймає;ахтоприймаємене,той приймаєтого,хтопославмене.

21Сказавшице,Ісусстривоживсявдусі,засвідчиві сказав:Поправді,поправдікажувам,щоодинізвас видастьМене.

22Тодіучніспоглядалиодиннаодного,сумніваючись, прокогоВінговорить

23АодинізЙогоучнів,якогоІсуслюбив,лежавна грудяхІсуса

24ТодіСимонПетромахнувйому,щобспитав,хто той,прокоговінговорить

25Тодітой,лежачинагрудяхІсуса,кажеЙому: Господи,хтоце?

26Ісусвідповів:Цетой,комуядамкусочок, умочившийогоІ,вмочившикусок,давйогоЮді Іскаріотському,синовіСимона.

27ІпокушкусатанаввійшовуньогоТодіІсуссказав йому:Щоробиш,робишвидше

28Ніхтозтих,хтосидівзастолом,незнав,зякою метоювінйомуцесказав

29Бодеякізнихдумали,щоЮдамавторбу,щоІсус сказавйому:Купите,щонампотрібнонасвято;або щобвіндавщосьбідним

30Вінже,взявшикусок,негайновийшов,абуланіч

31Тому,коливінвийшов,Ісуссказав:Нині прославивсяСинЛюдський,іБогпрославивсявНьому

32КолиБогпрославивсявНьому,тойБогпрославить ЙоговСобі,ізаразпрославитьЙого.

33Дітоньки,щенедовгоязвамиВибудетешукати Мене,іякЯсказавюдеям:КудиЯйду,винеможете прийти;тожтеперятобікажу.

34Новузаповідьдаювам,щобвилюбилиодинодного; якЯполюбиввас,любітьівиодинодного

35Потомупізнаютьусі,щовимоїучні,якщобудете матилюбовміжсобою

36СказавЙомуСимонПетро:Господи,кудиТийдеш?

Ісусвідповівйому:кудиЯйду,тинеможештеперіти заМною;алетипідешзамноюпотім

37ПетросказавЙому:Господи,чомуянеможутепер ітизаТобою?ЗаТебеяжиттясвоєвіддам.

38Ісусвідповівйому:душусвоюзаМенепокладеш?

Істинно,істиннокажутобі:незаспіваєпівень,докити тричіневідречешсявідмене.

РОЗДІЛ14

1Нехайнетривожитьсясерцеваше:вивіруєтевБога, віруйтейумене

2УдоміОтцяМогобагатоосель:колибнетак,Я сказавбивамЯйдуприготуватитобімісце

3Іколипідуйприготуюваммісце,прийдузновуй візьмувасдосебе;щобдея,тамбулийви

4АкудиЯйду,визнаєте,ідорогузнаєте

5ГоворитьЙомуХома:Господи,незнаємо,кудийдеш; іякмиможемознатидорогу?

6КажейомуІсус:Яєдорога,іправда,іжиття:ніхтоне приходитьдоОтця,яктількичерезМене. 7ЯкбивизналиМене,тозналибіОтцяМого,і віднинівизнаєтеЙого,ібачилиЙого

8КажеЙомуПилип:Господи,покажинамОтця,ібуде намдосить.

9КажейомуІсус:СтількичасуЯзвами,атинепізнав Мене,Пилипе?хтобачивмене,тойбачивОтця;іякже Тикажеш:ПокажинамОтця?

10Хібатиневіриш,щоЯвОтці,аБатьковМені? Слова,якіЯвамговорю,невідСебеговорю,алеОтець, щоживевМені,Вінтворитьділа.

11ВіртеМені,щоЯвОтці,аОтецьуМені,абожвірте Менізарадисамихділ

12Істинно,істиннокажувам:ХтовіруєвМене,діла, якіЯчиню,івінучинить;ібільшіділа,ніжці,він зробить;бойдудоОтцямого.

13Ічоготількипопроситевім’ямоє,тезроблю,щоб прославивсяОтецьуСині

14Якщочогосьпопроситевім’яМоє,Язроблю.

15ЯкщовилюбитеМене,зберігайтеМоїзаповіді

16ІЯвблагаюОтця,іВіндастьваміншогоУтішителя, щобперебувавзваминавіки;

17НавітьДухправди;Йогосвітприйнятинеможе,бо небачитьінезнаєЙого;авизнаєтеЙого;боВінз вамиперебуває,іввасбуде.

18Незалишувассиротами,прийдудовас

19Щетрохи,ісвітуженепобачитьмене;алеви бачитемене,томущояживу,тойвибудетежити. 20Тогодняпізнаєтеви,щоЯвОтціМоєму,івив Мені,іЯввас

21ХтомаєМоїзаповідітаїхдотримується,тойлюбить Мене;ахтолюбитьМене,тогополюбитьмійОтець,і Яполюблюйого,іоб’явлюсьйому

22КажеЙомуЮда,неІскаріот:Господи,якцеТи хочешоб’явитисянам,анесвітові?

23Ісусвідповівісказавйому:«ЯкхтолюбитьМене, тойсловаМоїзбереже,іОтецьМійполюбитьйого,і Миприйдемодонього,іоселювньогостворимо»

24ХтонелюбитьМене,тойнебережеМоїхслів,і слово,якевичуєте,неМоє,алеОтця,щопославМене. 25ЦеЯсказаввам,будучищезвами

26Утішительже,ДухСвятий,ЯкогоОтецьпошлев Ім'яМоє,Віннавчитьвасусього,інагадаєвамусе,що Явамсказав

27Мирзалишаювам,мирмійдаювам:Ядаювамне так,якдаєсвіт.Нехайнетривожитьсясерцевашеіне лякається

28Вичули,якЯсказаввам:Яйдуйприйдузновудо вас.ЯкбивилюбилиМене,вибраділи,щоЯсказав:Я йдудоОтця,боМійОтецьбільшийвідМене 29ІтеперЯсказаввам,першніжцесталося,щоб,коли цестанеться,виповірили

30Відниніянебудубагатоговоритизвами,бо приходитькнязьцьогосвіту,інічогонемаєвмені 31Алещобсвітзнав,щоЯлюблюОтця;іякдавМені Отець,такіроблюВставай,ходімозвідси РОЗДІЛ15

1Яправдивавиноградналоза,аОтецьМій виноградар

2КожнугалузкувМене,щоплодунеприносить,Він відтинає,акожну,щоплідприносить,очищає,щоб більшеплодуприносила

3Тепервичистічерезслово,якеЯвамговорив

4ПеребувайтевМені,аЯввасЯкгілканеможе приноситиплодусамапособі,якщонебудена винограднійлозі;більшенеможете,якщоне перебуватиметевМені.

5Явиноградналоза,вигалузки.ХтовМені перебуває,аЯвньому,тойприноситьряснийплід,бо безМененічогонеможетеробити

6ХтовМенінеперебуватиме,будевикинутийгеть,як галузка,івсохне;ілюдизбираютьїх,ікидаютьу вогонь,івонизгоряють

7Якщовиперебуватиметевмені,ісловамої перебуватимутьувас,просіть,чогохочете,істанеться вам.

8Отецьмійпрославляєтьсявцьому,щобвиприносили багатоплоду;тожвибудетемоїмиучнями

9ЯкОтецьполюбивМене,такіЯполюбиввас: перебувайтевМоїйлюбові

10ЯкщовибудетезберігатиМоїзаповіді,ви перебуватиметевМоїйлюбові;якіЯзберігзаповіді ОтцяМого,іперебуваювЙоголюбові

11ЦеЯсказаввам,щобМоярадістьперебувалаввас, іщобвашарадістьбулаповною.

12ЦеМоязаповідь,щобвилюбилиодинодного,якЯ васполюбив

13Ніхтонемаєбільшоїлюбовінадту,колихтодушу своюпокладезадрузівсвоїх

14Вимоїдрузі,якщочинитевсе,щоявамнаказую

15Відниніяненазиваювасрабами;бослуганезнає, щоробитьйогопан,алеяназваввасдрузями;бовсе, щоЯчуввідМогоОтця,Явамоб’явив

16НевивибралиМене,алеЯвибраввасінастановив вас,щобвийшлиіприносилиплід,іщобплідваш залишався,щобусе,чоговипопроситевОтцявім’я Моє,Віндаввам.

17Цезаповідуювам,щобвилюбилиодинодного

18Якщосвітненавидитьвас,знайте,щоМеневін зненавидівранішевас.

19Якбивибуливідсвіту,тосвітлюбивбисвоє;але щовиневідсвіту,алеЯвасзісвітувибрав,томусвіт васненавидить.

20Пам’ятайтеслово,якеЯсказаввам:Рабнебільший відсвогопанаЯкщоМенепереслідували,тойвас будутьпереслідувати;якщомоєсловозберегли,той вашезбережуть

21Алевсецезроблятьвамзаім'яМоє,бонезнають Того,ХтопославМене.

22ЯкбиЯнеприйшовінеговоривдоних,вонине малибгріха,атепервонинемаютьклопотузасвій гріх

23Хтоненавидитьмене,тойненавидитьіОтцямого

24ЯкбиЯневчинивміжнимитихділ,якихніхто іншийневчинив,вонинемалибгріха;атеперібачили, ізненавиділиіМене,іМогоОтця

25Алецесталося,щобсправдилосьслово,написанев їхньомузаконі:Вонизненавиділименебезпричини

26КолижприйдеУтішитель,ЯкогоЯпошлювамвід Отця,Духправди,щовідОтцяпоходить,Він засвідчитьпроМене

27Івитакожбудетесвідчити,бовибулизімноювід початку.

РОЗДІЛ16

1ЦеЯсказаввам,щобвинеспокусилися 2Виженутьвасізсинагог,інастанечас,коликожен, хтовасуб'є,будедумати,щослужитьБогові.

3Іцезроблятьвам,бонепізналиніОтця,ніМене 4АлецеЯсказаввам,щоб,колиприйдечас,вимогли згадати,щоЯказаввампроце.ІцьогоЯнеговорив вамспочатку,бобувізвами

5АтеперяйдудоТого,Хтопославмене;ініхтозвас непитаємене:кудитийдеш?

6Алечерезте,щоЯсказаввамце,смутоксповнив вашесерце.

7Алеякажувамправду;Дляваскраще,щобЯпішов, боколиЯнепіду,Утішительнеприйдедовас;алеяк піду,топошлюйогодовас.

8ІколиВінприйде,Віндокоритьсвітовіпрогріх,і просправедливість,іпросуд

9Відгріха,боневіруютьуМене;

10Заправду,щоЯйдудоСвогоОтця,івивжене побачитеМене;

11Просуд,бозасудженийкнязьцьогосвіту.

12Ямающебагаторечейвамсказати,алевизаразне можетецьоговинести

13КолижприйдеВін,Духістини,тонаставитьвасна всюправду,боневідСебебудеговорити;алещовін почує,тескаже,ісповіститьвампромайбутнє

14ВінМенепрославить,бовідМоговізьме,і сповіститьвам

15Усе,щомаєОтець,цеМоє;томуЯсказав,що ВінвізьмезМогоірозповістьвам.

16Щетрохи,івинепобачитеМене,ізнову,трохи,іви побачитеМене,боЯйдудоОтця

17ТодідеякізЙогоучнівсказалиміжсобою:Щоце таке,щоВіннамкаже:Щетрохи,івинепобачите Мене;батько?

18Вонижсказали:Щоцетаке,щоВінкаже:Невдовзі? минеможемосказати,щовінговорить

19Ісусжепізнав,щовонибажаютьЙогоспитати,і сказавїм:чипитаєтевиміжсобоюпроте,щоЯсказав: щетрохи,івинепобачитемене,ізнову,трохи,іви побачитемене?

20Істинно,істиннокажувам,щовибудетеплакатий ридати,асвітрадітиме,івибудетесумувати,алеваша скорботаобернетьсянарадість

21Жінкапідчаспологівмаєскорботу,боприйшлаїї година,алеяктількивонанародитьдитину,не пам’ятаєвжетуги,борадіє,щонародивсячоловікна світ

22Ітепервимаєтесмуток,алеЯзновупобачувас,і серцевашезрадіє,ірадостівашоїніхтоневідберевід вас.

23ІтогоднявинеспитаєтемененіпрощоІстинно,

27БосамОтецьлюбитьвас,бовиполюбилиМеней увірували,щоЯвідБогавийшов.

28ЯвідОтцявийшовіприйшовусвіт;зновупокидаю світійдудоОтця.

29ЙогоучнісказалиЙому:ОсьТитеперговориш прямо,інеговоришжодноїприказки

30Тепермипевні,щоТизнаєшусе,інемаєшпотреби, щобхтосьпитавТебе;черезцемивіруємо,щоТи вийшоввідБога

31Ісусвідповівїм:Тепервивіруєте?

32Осьнастаєгодина,так,уженастала,щови розпорошитесь,кожендосебе,ізалишитеМенеодного: тавсежЯнесам,боБатькозіМною.

33ЦеЯвамсказав,щобуМенівималимирУсвіті зазнаєтелиха,алебудьтебадьорі!Яперемігсвіт РОЗДІЛ17

1ЦісловасказавІсус,ізвівочіСвоїдонеба,ісказав: Отче,насталагодина;прославСвогоСина,щобіТвій СинТебепрославив

2ЯкТидавЙомувладунадкожнимтілом,щобВіндав вічнежиттявсім,когоТидавЙому

3Ацежиттявічне,щобпізналиТебе,єдиного правдивогоБога,таІсусаХриста,щопославТиЙого.

4ЯпрославивТебеназемлі,яскінчивділо,якеТидав менівиконати

5ІниніпрославТи,Отче,МеневСебеСамомутією славою,якуЯмавуТебепередствореннямсвіту

6Явідкривім'яТвоєлюдям,якихТидавМенізісвіту: Твоївонибули,іТидавїхМені;івонизбереглиТвоє слово

7Тепервонидізналися,щовсе,щоТидавмені,від Тебе.

8Боядавїмслова,якітидавмені;івониприйнялиїх, іточнопізнали,щоявийшоввідтебе,іповірили,що типославмене.

9Ямолюсязаних:немолюсязасвіт,алезатих,кого ТидавМені;бовонитвої

10Івсемоєтвоє,ітвоємоє;іЯпрославивсяв них

11Івженемамененасвіті,алевонинасвіті,аяйдудо тебе.СвятийОтче,тих,когоТидавМені,збережив іменіСвоєму,щоббулиодно,якіми

12ПокиЯбувізниминасвіті,ЯзберігїхуТвоєму імені;тих,щоТидавМені,Язберіг,ініхтознихне пропав,тількисинпогибелі;щобсповнилосяПисання 13Атеперяйдудотебе;іцеЯговорювсвіті,щоб вонималирадістьМоюповнувсобі

14ЯдавїмсловоТвоє;ісвітзненавидівїх,бовонине відсвіту,якіЯневідсвіту

15Яблагаюнепроте,щобТивзявїхзісвіту,алещоб Тизберігїхвідлукавого

16Вониневідсвіту,якіяневідсвіту

17ОсвятиїхправдоюТвоєю:словоТвоєправда

18ЯкТименепославусвіт,такіяїхусвітпослав 19Ізанихяосвячуюсебе,щобівонибулиосвячені правдою

20Нетількизанихяблагаю,алейзатих,щочерез їхнєсловоувіруютьуМене.

21Щобусібулиодно;якТи,Отче,вМені,аЯвТобі, щобівонивНасбулиодно,щобувірувавсвіт,щоТи пославМене 22Іславу,якуТидавМені,Япередавїм;щобвони булиодно,якмиодно:

23Явних,аТивмені,щобвонибулидосконалів одно;іщобсвітпізнав,щоТипославМенеіполюбив їх,якполюбивМене.

24Бажаю,Отче,щобіті,якихтидавмені,булизі мноютам,деяє;щобвонибачилиМоюславу,якуТи давМені,боТиполюбивМенепередзаснуванням світу

25Отчеправедний,світнепізнавТебе,алеЯпізнав Тебе,івонипізнали,щоТипославМене

26ІЯвідкривїмім'яТвоєйоб'являтиму,щоблюбов, якоюТиполюбивМене,булавних,аЯвних.

РОЗДІЛ18

1Промовившиціслова,ІсусвийшовізСвоїмиучнями запотікКедрон,дебувсад,уякийувійшовВінтаЙого учні.

2ІЮда,щозрадивЙого,знавцемісце,боІсусчасто прибувавтудизучнямиСвоїми

3ТодіЮда,прийнявшиватагутаслугвід первосвящениківтафарисеїв,приходитьтудиз ліхтарями,смолоскипамитазброєю

4Ісусже,знаючивсе,щомаєстатисязНим,вийшові сказавїм:Коговишукаєте?

5Йомувідповіли:ІсусаНазарянинаКажеїмІсус:ЦеЯ ІЮда,щозрадивЙого,стоявзними.

6Яктількивінсказавїм:ЦеЯ,вонивідступилиназаді впалиназемлю

7Потімзновузапитавїх:Коговишукаєте?Авони сказали:ІсусаНазарянина

8Ісусвідповів:Ясказаввам,щоцеЯ;отже,коливи шукаєтеМене,нехайвонийдуть.

9Щобсправдилосьслово,щоВінсказав:Янікогоне загубивізтих,когоТиМенідав

10ТодіСимонПетро,маючимеча,вихопивйого,і вдаривслугупервосвященика,івідтявйомуправевухо СлугузвалиМалх

11ТодіІсуссказавдоПетра:Вкладимечавпіхви; 12Тодіватага,сотникіслугиюдейськісхопилиІсуса тазв'язалиЙого,

13ІповівйогопершедоАнни;бовінбувтестем Кайяфи,якийтогосамогорокубувпервосвящеником 14АКайяфабувтим,хторадивюдеям,щокраще,щоб одналюдинапомерлазалюдей

15ІпішовзаІсусомСимонПетро,атакожіншийучень: тойученьбуввідомийпервосвященикові,івінувійшов зІсусомдопалацупервосвященика.

16АПетростоявудверяхнадворіТодівийшовтой другийучень,щобувзнайомийзпервосвящеником,і сказавдосторожки,іввівПетра

17Тодідівчина,щосторожила,кажедоПетра:Чийти

19ТодіпервосвященикзапитавІсусапроЙогоучніві

Джон

20Ісусвідповівйому:Яговориввідкритосвітові;Я завждинавчавусинагозітавхрамі,кудизавжди звертаютьсяєвреї;іпосекретуянічогонесказав 21Чомутименепитаєш?Запитайтих,хтослухавмене, щояїмсказав:осьвонизнають,щоясказав.

22Іколивінцесказав,одинізслуг,щостоялипоруч, ударивІсусадолонею,кажучи:Читаквідповідаєш первосвященикові?

23Ісусвідповівйому:якщоЯсказавзле,засвідчи,що зле;якщождобре,тозащотименеб'єш?

24Аннажвідіславйогозв’язаногодопервосвященика Кайяфи

25АСимонПетростоявігрівся.Сказалижйому:Чий тинезЙогоучнів?Вінзаперечивісказав:Ні

26Одинізслугпервосвященика,родичйому,якому Петровідтяввухо,каже:Чинебачивятебевсадуз ним?

27ТодіПетрозновувідрікся,ізаразжезаспівавпівень

28ТодіповелиІсусавідКайяфивпреторій.асамівони невходиливпреторію,щобнеосквернитись;алещоб вонимоглиїстипасху

29ТодіПилатвийшовдонихісказав:Учомуви звинувачуєтецьогочоловіка?

30Вонивідповілиісказалийому:Якбивіннебув злочинцем,мибневидалийоготобі.

31ТодіПилатсказавїм:ВізьмітьЙоговитазавашим закономсудітьЙогоТодіюдеїсказалийому:Намне дозволенонікоговбивати.

32ЩобзбулосясловоІсусове,щоВінсказав,даючи зрозуміти,якоюсмертюВінмаєвмерти

33ТодіПилатзновуввійшовупреторійі,покликавши Ісуса,сказавЙому:ЧиТиЦарЮдейський?

34Ісусвідповівйому:Читицевідсебекажеш,чиінші тобісказалипроМене?

35Пилатвідповів:Хібаяюдей?Твійнароді первосвященикивидалитебемені;щотизробив?

36Ісусвідповів:ЦарствоМоєневідсвітуцього;коли бЦарствоМоєбуловідсвітуцього,тослугиМої воювалиб,щобМененевидалиюдеям;алетепер ЦарствоМоєнезвідси.

37ТодіПилатсказавЙому:ТожТиЦар?Ісусвідповів: Тикажеш,щоЯцарЯнатенародивсяінатеприйшов усвіт,щобсвідчитипроправду.Кожен,хтовідправди, слухаємогоголосу

38КажеЙомуПилат:Щоєправда?І,сказавшице,він зновувийшовдоюдеївісказавїм:Янезнаходжув ньомуніякоїпровини

39Алеувасєзвичай,щобявідпускаввамодногона Пасху,чихочете,щобявідпустиввамЦаря Юдейського?

40Тодізновузакричаливсі,кажучи:НеЙого,а Варавву.АВараввабуврозбійником.

РОЗДІЛ19

1ТодіПилатузявІсусатайбичувавЙого

2Івоїни,сплівшивінецьізтерну,поклалиЙомуна голову,ізодяглинаНьогобагряницю, 3Ісказав:Радій,ЦарюЮдейський!івонибилийого своїмируками.

4ТодіПилатзновувийшовікажедоних:Осья

5ТодівийшовІсусутерновомувінкутабагряниці.І Пилаткажедоних:Осьчоловік!

6ПобачившиЙогопервосвященикитаслуги,вони закричали,кажучи:Розіпни,розіпниЙого!Кажеїм Пилат:візьмітьЙоговитарозіпніть,боянезнаходжу вНьомужодноїпровини

7Відповілийомуюдеї:Мимаємозакон,ізанашим закономвінповиненпомерти,бозробивсебеСином Божим

8ЯкпочувПилатцеслово,тощебільшезлякався; 9ІзновуввійшовупреторійікажедоІсуса:ЗвідкиТи? АлеІсуснедавйомувідповіді

10ТодікажедоньогоПилат:Читинеговоришдо мене?Хібатинезнаєш,щоямаювладурозіп’ятитебе імаювладувідпустититебе?

11Ісусвідповів:ТинемавбинадоМноюніякоївлади, якбинебулоданотобізверху;томубільшийгріхна тому,хтовидавМенетобі

12ІвідтодіПилатшукаввідпуститийого,алеюдеї кричали,кажучи:Якщовідпустишцього,тотинедруг кесаря:кожен,хторобитьсебецарем,виступаєпроти кесаря.

13Пилат,почувшитеслово,вивівІсусагетьісівна судилищенамісці,щозветьсяПостільна,апоєврейськиГавбата.

14ІбувчасприготуванняПасхи,близькошостої години,іВінкажедоюдеїв:ОсьвашЦар!

15Вонижкричали:Геть,геть,розіпниЙого!Кажеїм Пилат:Царявашогорозіп'яти?Первосвященики відповіли:Немавнасцаря,крімкесаря

16ТодіВінвидавЙогоїмнарозп'яття.ІвзялиІсуса,і повели

17Івін,несучисвійхрест,вийшовнамісце,щозветься Лобним,щопо-єврейськизветьсяГолгофа.

18Тамрозіп'ялиЙоготазНимдвохінших,пообидва бокиодного,аІсусапосередині

19ІнаписавПилатзаголовокіпоставивйогонахресті. Абулонаписано:ІСУСНАЗОРЯнин,ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ

20Цейзаголовокчиталитодібагатоюдеїв,бомісце,де Ісусбуврозп'ятий,булонедалековідміста,ібуло написаноєврейською,грецькоюталатинськоюмовами 21ТодіпервосвященикиюдейськісказалидоПилата: Непиши:Царюдейський!алещоВінсказав:ЯЦар Юдейський.

22Пилатвідповів:Щоянаписав,тенаписав

23Тодівоїни,колирозіп'ялиІсуса,взялиЙогоодежу тарозділилиначотиричастини,кожномувоїнупо частині;атакожйогохітон:теперхітонбувбезшвів, витканийзверхувусюди

26КолиІсуспобачивматірСвоютаучня,щостояв поруч,якогоВінлюбив,тосказавдоматері:Жінко,ось синтвій!

27ТодіВінкажедоучня:Осьматитвоя!Ізтієїгодини тойученьзабравїїдосвогодому.

28ПісляцьогоІсус,знаючи,щовжевсезбулося,щоб справдилосьПисання,каже:Яспраглий

29Тамжестоялапосудина,повнаоцту,ігубку, наповненуоцтом,поклалинаісопіпіднеслидоуст Його

30КолижІсусприйнявоцту,тосказав:Звершилось!І, схилившиголову,віддавдуха

31Тожюдеї,оскількицебулоприготування,щобтіла незалишалисянахрестівсуботу,ботасуботабула великимднем,благалиПилата,щобперебитиїм голінкитащобїхбулозабрали.

32Тодіприйшливоїни,іпершомуперебилиголінки,і другому,розіп’ятомузНим

33КолижвонипідійшлидоІсусайпобачили,щоВін ужемертвий,тонезламалиЙомуголінок

34Алеодинізвоїнівсписомпроткнувйомубік,і звідтивитеклакровівода.

35Ітой,хтобачив,засвідчив,ійогосвідчення правдиве,івінзнає,щоправдуговорить,щобви повірили.

36Цебосталося,щобсправдилосьПисання:Кість Йогонебудезламана

37ІзновуіншеПисанняговорить:Подивлятьсяна Того,Когопрокололи

38ПісляцьогоЙосифізАриматеї,будучиучнемІсуса, алетаємночерезстрахпередюдеями,благавПилата, щобвінзнявтілоІсуса;іПилатдозволивйомуТожвін прийшовівзявтілоІсуса

39ІприйшовтакожНикодим,якийпершеприходивдо Ісусавночі,іприніссумішмирритаалое,близькоста фунтівваги

40ТодівонивзялитілоІсусаізагорнулийоговльняну одежузпахощами,якховаютьуюдеїв 41Анамісці,дейогорозп'яли,бувсад;авсадунова гробниця,дещеніколинебулопокладенолюдини.

42ТамжепоклалиІсусачерезденьприготування юдейський;богріббувблизько

РОЗДІЛ20

1ПершогоднятижняприходитьМаріяМагдалина рано,колибулощетемно,догробу,ібачить,що каміньвідваленийвідгробу.

2ТодівонабіжитьіприходитьдоСимонаПетратадо другогоучня,якоголюбивІсус,ікажеїм:Забрали Господазгробу,іминезнаємо,деЙогопоклали

3Петрожвийшовідругийучень,іприйшлидогробу.

4Іпобіглиобидваразом,адругийученьвипередив Петрайпершимприйшовдогробу

5І,нахилившись,заглянувшивсередину,побачив,що лежитьполотно;алевіннезайшов

6ТодіприходитьСимонПетрозаним,іввійшовдо гробу,ібачить,щополотнолежить, 7Іхустка,щобуланаголовіЙого,нележаларазоміз льняноюодежею,алеокремозгорнута. 8Тодіувійшовідругийучень,щопершийприйшовдо гробу,іпобачив,іувірував

9БовонищенезналиПисання,щоВінмусить воскреснутизмертвих.

10Тодіучнізновупішлидосвогодому 11Маріяжстояланазовнібілягробуіплакала;і, плачучи,нахилиласьіподивиласянагріб, 12Ібачитьдвохангелівубілому,щосидять,одинбіля голови,адругийбіляніг,дележалотілоІсуса

13Ікажутьїй:Жінко,чоготиплачеш?Вонакажедо них:бозабралиГосподамого,іянезнаю,дейого поклали

14І,сказавшице,вонаобернулася,іпобачилаІсуса, щостоїть,інепізнала,щоцеІсус

15Ісускажеїй:Жінко,чоготиплачеш?коготи шукаєш?Вона,гадаючи,щовінсадівник,кажедо нього:Пане,якщотивинісйого,скажимені,детийого поклав,іязаберуйого.

16КажеїйІсус:Маріє!Вонаобернуласятайкаже йому:Раввуні!тобто,Майстер

17Ісускажеїй:Недоторкайсядомене;боЯщене возніссядоСвогоОтця,алепідидоМоїхбратіві скажиїм:ЯйдудоСвогоОтцяівашогоОтця;імоєму Богові,івашомуБогові.

18МаріяМагдалинаприйшлайрозповілаучням,що бачилаГоспода,іщоВінїйцесказав

19Тогождняввечері,першогоднятижня,колидвері булизачинені,дезібралисяучнічерезстрахперед юдеями,прийшовІсус,ставпосерединітайпромовив доних:Мирвам!

20І,сказавшице,показавїмрукиібікТодізраділи учні,побачившиГоспода

21ТодіІсусзновусказавїм:Мирвам!ЯкОтецьпослав Мене,такіЯпосилаювас

22І,промовившице,дихнувнанихікажедоних: ПриймітьДухаСвятого!

23Комувідпуститегріхи,відпустятьсяїм;ічиїгріхи визатримаєте,вонизатримаються

24АХоми,одногоздванадцятьох,наім'яБлизнюк,не булозними,колиприйшовІсус

25Тодііншіучнісказалийому:МибачилиГоспода Алевінсказавїм:якщонепобачунарукахЙогорани відцвяхів,іневкладусвогопальцявранивідцвяхів,і невкладумоєїрукивбікЙого,неповірю

26АчерезвісімднівзновубуливсерединіЙогоучніта ХомазнимиТодіприйшовІсус,колидверібули замкнені,іставпосерединітайсказав:Мирвам!

27ПотімкажедоФоми:простягнипальцясвогосюди йподивисянарукимої;іпростягнирукутвою,і вкладиїївбікмій,інебудьневіруючим,алевіруючим. 28ХомавідповівісказавЙому:ГосподьмійіБогмій!

29КажейомуІсус:Томо,тиувірував,бопобачивМене; блаженніті,щонебачилитаувірували

30ІбагатоіншихознакучинивІсуспередсвоїми учнями,проякіненаписановційкнизі:

31Цежнаписано,щобвивірували,щоІсусєХристос, СинБожий;іщоб,віруючи,вимоглиматижиттячерез Йогоім’я

1ПісляцьогоІсусзновуз'явивсяСвоїмучнямбіля Тиверіадськогоморяіцепоказаввінсам

Джон

2РазомбулиСимонПетро,іФома,званийБлизнюк,і НафанаїлізКаниГалилейської,ісиниЗеведеєві,іще двоєзйогоучнів

3КажедонихСимонПетро:Яйдуловитирибу.Вони кажутьйому:імийдемозтобою.Вонивийшли,ізараз увійшливчовен;ітієїночівонинічогонезловили

4Коливженаставранок,Ісусставнаберезі,алеучні незнали,щотоІсус.

5ТодіІсускажедоних:Діти,чиєувасїжа?Вони відповілийому:ні

6Ісказаввіндоних:Закиньтесітізправогобокучовна, ізнайдетеТожвоникинули,ітепернемогли витягнутичерезвеликукількістьриби.

7Томутойучень,якоголюбивІсус,кажеПетрові:Це ГосподьСимонПетро,почувши,щотоГосподь, підперезавсвоюрибальськуодежу,бобувнагий,і кинувсявморе

8Аіншіучніприпливлиначовні;(бовонибули недалековідземлі,алеліктівдвісті),тягнучисіткуз рибою

9Яктількивонивийшлиназемлю,топобачиливогонь, розкладенийвугіллям,ірибу,щолежалананьому,і хліб

10КажеїмІсус:Принесітьриби,якувизаразналовили 11СимонПетропішовівитягнувназемлюсітку, повнувеликихриб,стоп'ятдесятітри;іпопритаку кількістьїхбуло,алесітканерозірвалася

12Ісускажедоних:Ходітьобідати.Ініхтозучнівне наваживсязапитатиЙого:хтоти?знаючи,щоцебув Господь

13ТодіприходитьІсус,берехлібідаєїм,такожірибу.

14ЦевжетретійразІсусявивсяСвоїмучнямпісля того,якВінвоскресізмертвих

15Колижвонипообідали,ІсускажеСимонуПетру: СимонеЙонин,чилюбиштименебільше,ніжвони? ВінкажеЙому:Так,Господи!тизнаєш,щоятебе кохаю.Кажейому:Пасиягнятмоїх.

16Зновукажедоньоговдруге:СимонеЙонин,чи кохаєштимене?ВінкажеЙому:Так,Господи!ти знаєш,щоятебекохаю.Кажейому:Пасимоївівці.

17Кажейомувтретє:СимонеЙонин,чикохаєшти мене?Петрозасмутився,бовтретєсказавйому:Чи кохаєштимене?Ісказавйому:Господи,тивсезнаєш; тизнаєш,щоятебекохаюКажейомуІсус:Пасивівці Мої

18Істинно,істиннокажутобі:Колитибувмолодим,ти підперізувавсясаміходив,кудихотів,аколи постарієшся,простягнешрукисвої,ііншийпідпереже тебе,іпонесе,кудитинехотівби

19ЦеВінсказав,даючизрозуміти,якоюсмертюмає прославитиБогаІ,промовившице,кажедонього:Йди замною.

20ТодіПетро,обернувшись,бачить,щойдезаним учень,якоголюбивІсусякайнавечерісхилиласьдо грудейЙогойсказала:Господи,хтозрадитьТебе?

21Петро,побачившийого,кажедоІсуса:Господи,а щойомуробити?

22КажейомуІсус:якщоЯхочу,щобвінлишився, докиприйду,щотобідотого?ідизамною

23Тодіміжбратамирозійшласяцямова,щотойучень невмреАлеІсуснесказавйому:Вінневмре;але

якщояхочу,щобвінзалишився,докияприйду,що тобідотого?

24Цетойучень,якийпроцесвідчитьінаписавце,іми знаємо,щойогосвідченняправдиве.

25Єтакожбагатоіншихречей,якізробивІсус,проякі, якбивонибулинаписанікожне,ядумаю,щонавіть самсвітнемігбивміститикниги,якіповиннібути написані.Амінь.

Діянняапостолів

РОЗДІЛ1

1Першийтрактатясклав,оТеофіле,провсе,щоІсус почавіробити,інавчати, 2Аждотогодня,колиВінбуввознесений,післятого якСвятимДухомдавзаповідіапостолам,якихвибрав: 3Йомувінтакожпоказавсебеживимпіслястраждань своїхбагатьмабезпомилковимидоказами,будучи переднимисорокднівіговорячипроЦарствоБоже.

4І,зібравшисьізними,наказавїмневідходитивід Єрусалиму,алечекатиобітниціОтця,проякувичули відМене.

5БоІвансправдіхрестивводою;алевибудете охрищеніСвятимДухомнечерезбагатоднів 6Ізібравшись,вонипиталиЙого,кажучи:Господи,чи цьогочасувідновишІзраїлевіцарство?

7ІВінсказавїм:Невамзнатичасичипорироку,які ОтецьдавуСвоїйвладі.

8Алевиприйметесилу,якзійденавасДухСвятий,і будетеМоїмисвідкамивЄрусалимі,івусійЮдеї,ів Самарії,іаждоостанньогокраюземлі.

9Іколивінсказавце,коливонидивилися,вінпіднявся; іхмараприйнялаЙогоз-підїхніхочей

10Іпокивонипильнодивилисянанебо,коливін піднімався,осьдвоєчоловіківсталибілянихубілому вбранні;

11Котрийтакожсказав:Галілейськімужі,чогостоїте, дивлячисьнанебо?цейсамийІсус,щовозніссявідвас нанебо,прийдетаксамо,яквибачили,яквінішовна небо.

12ТодівониповернулисядоЄрусалимузгори,що зветьсяОливною,щовідЄрусалимузаденьсуботній дороги.

13І,увійшовши,піднялисядогорниці,десиділиПетро, іЯків,іІван,іАндрій,Пилип,іХома,Варфоломійі Матвій,Яків,синАлфеїв,іСимонЗелот,іЮда,брат Якова

14Усівониоднодушноперебуваливмолитвіта благаннізжінкамитаМарією,матір’юІсуса,таз братамиЙого

15ІвтідніПетровставпосередучнівісказав: (кількістьіменразомбулаблизькостадвадцяти), 16Мужійбрати,цеПисанняповиннобулосповнитися, якеСвятийДухустамиДавидапромовивпередтим проЮду,якийбувпровідникомдлятих,щосхопили Ісуса

17Бовінбувзарахованийдонасіотримавчастку цьогослужіння

18Теперцейчоловікпридбавполезавинагородуза беззаконня;і,впавшистрімголов,вінрозлетівся посередині,івсейогонутровийшло

19ІцесталовідомовсіммешканцямЄрусалиму; оскількицеполеназиваєтьсяїхньоюмовоюАкельдама, тобтополекрові

20БонаписановкнизіПсалмів:Нехайоселяйого станеспустошенням,інехайніхтонеживевньому,а єпископствойогонехайзаймеінший 21Томузцихлюдей,якібулизнамивесьчас,поки

24Івонипомолилисяйсказали:Ти,Господи,що знаєшсерцявсіхлюдей,покажи,когозцихдвохТи вибрав,

25Щобвінмігвзятиучастьуцьомуслужінніта апостольстві,відякогочерезпереступвідпавЮда,щоб пітинасвоємісце

26Івонидалисвоїжеребки;іжеребупавнаМатіаса;і вінбувзарахованийдоодинадцятиапостолів

РОЗДІЛ2

1ІколинаставденьП'ятидесятниці,усівонибули однодушноводномумісці.

2Іраптомпочувсяшумізнеба,немовбибурхливий порив,інаповнивувесьдім,девонисиділи

3Іявилисьїмрозділеніязики,яквогняні,ісівпо одномунакожногозних

4ІсповнилисявсіДухомСвятим,іпочалиговорити іншимимовами,якДухдававїмпромовляти.

5ІжиливЄрусалиміюдеї,людипобожні,зусякого народупіднебом

6Колипролунавцейшум,зібравсянатовпібув збентежений,бокоженчув,яквониговорилийого мовою

7Ідивувалисявсітадивувалися,кажучиодиндо одного:Чиневсіці,щоговорять,галілеяни?

8Іякмичуємокоженсвоюмову,вякійминародилися?

9Парфяни,імідяни,іеламіти,імешканціМесопотамії, іЮдеї,іКаппадокії,ПонтутаАзії, 10ФрігіятаПамфілія,вЄгиптітавчастинахЛівії навколоКірени,іприбульціРиму,євреїтапрозеліти, 11Критіараби,мидійсночуємо,яквониговорять нашимимовамипрочудовіділаБожі.

12Ідивувалисявсі,ісумнівалися,кажучиодиндо одного:Щоцезначить?

13Іншіж,насміхаючись,казали:Цілюдинапилися молодоговина

14Петрож,вставшизодинадцятьма,підвищивсвій голосісказавдоних:МужіЮдеїтавсіви,щоживетев Єрусалимі,нехайцебудевамвідомо,іпослухайтемоїх слів!

15Бовонинеп'яні,яквидумаєте,бозаразлишетретя годинадня

16Алецете,щосказавпророкЙоіл; 17Істанетьсявостаннідні,говоритьБог,Явиллювід СвогоДуханакожнетіло,івашісинитавашідочки будутьпророкувати,івашіюнакибудутьбачити видіння,івашістарібудутьснитисни.: 18ІнарабівМоїхінаневільницьМоїхЯвиллювті дніСвогоДуха;івонибудутьпророкувати: 19Ідамчудананебівгорі,ізнакиназемлідолі;кров,і вогонь,івипаридиму: 20Сонцеобернетьсянатемряву,амісяцьнакров, першніжнастанеденьГосподній,великийіславний. 21Істанеться,щокожен,хтопокличеім’яГосподнє, будеспасенний

22Мужіізраїльські,послухайтеціслова;Ісусаз Назарету,мужа,визнаногоБогомміжвамичудами,і

чудами,ізнаменами,якіБогучинивчерезНьогосеред вас,якісамізнаєте.

23Його,визволеногозавизначеноюпорадоюта передбаченнямБожим,вивзяли,розіп’ялийубили нечестивимируками.

24ЙогоБогвоскресив,розв'язавшимукисмерті,бо неможливобуловтриматиЙого

25БоДавидговоритьпронього:Язавждипередбачав Господапередсобою,боВінправоручвідмене,щобя незахитався

26Томузраділомоєсерцеізвеселивсямійязик;також тіломоєспочиневнадії:

27БоТинезалишишдушімоєївпеклі,інедаси СвятомуТвоємупобачититління

28Тивідкривменідорогижиття;Тинаповнишмене радістюобличчямСвоїм.

29Мужітабрати,дозвольтеменівідвертосказативам пропатріархаДавида,щовінімертвий,іпохований,і йогогробницязнамидоцьогодня.

30Тому,будучипророкомізнаючи,щоБогклятвою присягнувйому,щовідплодустегонйого,затілом,він підіймеХриста,щобсістинапрестолійого;

31Він,побачившиценаперед,сказавпровоскресіння Христа,щодушайогонезалишиласявпеклі,анітіло йогонебачилотління.

32ЦьогоІсусаБогвоскресив,чогомивсісвідки

33Отож,будучиправицеюБожоювознесенийі прийнявшивідОтцяобітницюСвятогоДуха,Він проливце,щовибачитейчуєте

34БоДавидневозніссянанебо,асамкаже:Сказав ГосподьГосподевімоєму:СядьправоручМене,

35Докинепокладуворогівтвоїхпідніжкомнігтвоїх

36ТомунехайтвердознаєввесьІзраїлівдім,що ГосподоміХристомучинивБогТогоІсуса,Якогови розіп'яли

37Почувшице,вонивразилисясерцемсвоїмісказали доПетратадорештиапостолів:Щонамробити,мужібраття?

38ТодіПетросказавїм:Покайтеся,інехайкоженіз васохриститьсявім’яІсусаХристанавідпущення гріхів,івиотримаєтедарСвятогоДуха

39Бообітницядлявас,ідлявашихдітей,ідлявсіх, хтодалеко,саметих,когопокличеГосподь,Богнаш.

40Ібагатьмаіншимисловамивінсвідчивізакликав, кажучи:Рятуйтесявідцьоголукавогороду

41Тодіті,щорадоприйнялийогослово,охристилися, ітогожднядонихприєдналосяблизькотрьохтисяч душ.

42Івониперебуваливапостольськійнауці,ів спільноті,івламанніхліба,івмолитвах

43Істрахобійнявкожнудушу,ібагаточудізнамен творилиапостоли.

44Івсівіруючібулиразомімаливсеспільне;

45Іпродалиїхнімаєткитадобра,ірозділилиїхусім людям,яккоженмавпотребу

46Івонищодняоднодушноперебуваливхрамі, ламаючихлібвіддомудодому,їлиїжузрадістюта простотоюсерця,

47ХвалитиБогаіматимилістьувсьогонародуІ ГосподьщоденнододававдоЦерквитих,хтоспасався.

1ПетротаІванувійшлиразомдохрамунагодину молитви,абулагодинадев'ята.

2Іносилиодногочоловіка,кульгавоговідутроби матерісвоєї,іклалийогощоднябіляворітхраму,що зветьсяПрекрасними,щобпроситимилостинівтих, хтовходивдохраму;

3Він,побачившиПетратаІвана,щозбиралися входитидохраму,просивмилостині

4ПетрожзІваномподививсянаньогойсказав: Подивисьнанас!

5Івінзважавнаних,сподіваючисьотриматищосьвід них

6ТодіПетросказав:Сріблайзолотанемавмене;але те,щомаю,даютобі:Вім’яІсусаХристазНазарету встаньіходи

7І,взявшийогозаправицю,підвівйого,івідразу зміцнилисяйогоногитагомілки.

8Івін,підскочивши,став,іходив,іввійшовзнимидо храму,ходячи,істрибаючи,іславлячиБога

9Іввесьнародбачив,яквінходивіхваливБога:

10Івонизнали,щоцебувтой,хтосидівдлямилостині біляПрекраснихворітхраму:івонибулисповнені подивутаздивуваннятим,щознимсталося.

11Іколитойкульгавийчоловік,якийбувзцілений, тримавПетратаІвана,увесьнародзбігсядониху притвор,щозветьсяСоломоновим,дужедивуючись.

12Петрож,побачившице,відповівдонароду: Ізраїльтяни,чогодивуєтесяцьому?абочомувитак пильнодивитесьнанас,нібисвоєювласноюсилоючи святістюмизмусилицьогочоловікаходити?

13БогАвраама,іІсака,іЯкова,Богбатьківнаших, прославивСинаСвогоІсуса;Якоговивидали,і відреклисяЙогопередПилатом,коливінпостановив відпуститиЙого

14АлевивідреклисяСвятогоіПраведного,іхотіли, щобвамдаруваливбивцю;

15івбивКнязяжиття,якогоБогвоскресивізмертвих; свідкамичогомиє.

16ІЙогоім’ячерезвірувЙогоім’язміцнилоцього чоловіка,якоговибачитеізнаєте:так,віра,щовід нього,далайомуцюповнуздоровістьпередусімавами. 17Ітепер,брати,язнаю,щовизробилицечерез незнання,яківашіправителі 18Алете,щоБогпередвістивустамивсіхСвоїх пророків,щоХристосмаєстраждати,Вінтаквиконав 19Отже,покайтесявиінаверніться,щобвашігріхи моглибутистерті,количасиосвіженняприйдутьвід присутностіГоспода; 20ІпошлеІсусаХриста,проповідуваноговамраніше

22БоМойсейсправдісказавбатькам:Пророка

25Висинипророківізаповіту,якийБогуклавіз нашимибатьками,кажучидоАвраама:Івнасінні твоємубудутьблагословеннівсіплеменаземлі 26ДовасспочаткуБог,воскресившиСвогоСинаІсуса, пославЙогоблагословитивас,щобвідвернути кожногозвасвідсвоїхбеззаконь

РОЗДІЛ4

1Іколивониговорилидонароду,священики,і начальникхраму,ісадукеїпідступилидоних, 2Засмученітим,щонавчалилюдейіпроповідували черезІсусавоскресіннязмертвих.

3Івонинаклалинанихруки,івіддалиїхдо наступногодня,бобувужевечір

4Табагатозтих,хтослухавслово,увірували;ачисло людейбулоблизькоп'ятитисяч

5Істалосянаступногодня,щоїхніначальники,і старші,ікнижники,

6ІпервосвященикАнна,іКайяфа,іІван,іОлександр,і всі,хтобувізродупервосвященика,зібралисяв Єрусалимі.

7Іколивонипоставилиїхпосередині,вонизапитали: Якоюсилоючиякиміменемвицезробили?

8ТодіПетро,сповненийСвятогоДуха,сказавїм: «НачальникинародутастаршіІзраїля!

9Якщомисьогоднібудемодосліджуватисящодо доброговчинку,зробленогобезсилійлюдині,за допомогоючоговінодужає;

10НехайбудевідомовсімвамівсьомународуІзраїля, щовім’яІсусаХристазНазарету,Якоговирозіп’яли, ЯкогоБогвоскресивізмертвих,самеНимцейчоловік стоїтьтутпередвамиздоровим

11Цетойкамінь,якийви,будівничі,відкинули,він ставголовоюнаріжного

12Інемаєнівякомуіншомуспасіння,бонемаєіншого іменіпіднебом,даноголюдям,якимбимимали спастися

13ПобачившижсміливістьПетратаІвана,і зрозумівши,щовонилюдинеосвіченітаневігласи, вонидивувалися;іпізналиїх,щовонибулизІсусом

14Іпобачившизціленогочоловіка,щостоявзними, вонинічогонемоглисказатипроти.

15Алеколивонинаказалиїмвийтизради,вони порадилисяміжсобою,

16кажучи:Щонамробитизцимилюдьми?боте,що вонисправдізробиливизначнечудо,єочевиднимдля всіх,хтоживевЄрусалимі;іминеможемоцього заперечити

17Алещобцебільшенепоширювалосявнароді, рішучепогрозімоїм,щобвонибільшенізкимне говорилипроцеім’я.

18Івонипокликалиїхінаказалиїмзовсімнеговорити йненавчативім’яІсуса

19АПетротаІвансказалиїмувідповідь:Розсудіть,чи справедливопередБогомслухатисявасбільше,ніж Бога.

20Боминеможемонеговорититого,щобачилий чули

21Отож,погрожуючиїмщебільше,вонивідпустили їх,незнайшовшинічого,якбиїхпокарати,через людей,бовсіпрославлялиБогазате,щосталося

22Бочоловіковібулобільшесорокароків,надяким

23І,якїхвідпустили,вонипішлидосвоїхірозповіли все,щосказалиїмпервосвященикитастарші.

24І,почувшице,вониоднодушнопіднеслисвійголос доБогатасказали:Господи,ТиБог,щостворивнебо,і землю,іморе,івсе,щовнихє

25ТиустамирабаТвогоДавидасказав:Чомународи лютують,інародизадумуютьмарне?

26Царіземніповстали,ікнязізібралисяразомпроти ГосподатапротиХристаЙого

27БосправдізібралисяпротиТвогосвятогоСинаІсуса, ЯкогоТипомазав,іІрод,іПонтійПилатзпоганамита народомІзраїля,

28Щобзробитивсе,щотвоярукаітвояраданаперед постановили,щоббулозроблено.

29Атепер,Господи,подивисянаїхніпогрози:ідай Своїмслугам,щобвонизусієюсміливістюмогли говоритиТвоєслово,

30ПростягнувширукуСвою,щобзцілити;іщоб знаменнятачудесатворилисяіменемТвогосвятого дитяІсуса.

31Іколивонипомолилися,місце,девонибулизібрані, затрясло;івсівонибулисповненіДухомСвятим,і вонипроповідувалисловоБожезвідвагою.

32Ібагатотих,щоввірували,малиоднесерцейодну душуалеунихбуловсеспільне

33Ізвеликоюсилоюсвідчилиапостолипро воскресінняГосподаІсуса,івеликаблагодатьбулана нихусіх

34Ісереднихнебуложодногозлидаря,бовсі,хто володівземлямичибудинками,продавалиїхі приносилицінипроданого,

35Іпоклавїхдонігапостолів,іроздаликожномуза потребою

36ІЙосей,якогоапостолипрозвалиВарнавою,щов перекладіозначаєСинрозради,ЛевитізКіпру,

37Маючиземлю,продавїї,агрошіпринісіпоклавдо нігапостолів

РОЗДІЛ5

1Алеодинчоловікнаім’яАнаніязСапфірою,своєю жінкою,продавмайно, 2Ісховавчастинувідціни,оскількийогожінкатакож зналапроце,іприніспевнучастину,іпоклавдоніг апостолів

3АлеПетросказав:Ананію,чомусатананаповнив твоєсерце,щобтизбрехавСвятомуДуховіта приховавчастинуціниземлі?

4Хібавонобулонетвоє?іпіслятого,яквінбув проданий,чиценебуловтвоїйвладі?чомутизадумав цевсерцісвоєму?тизбрехавнелюдям,аБогові 5ІАнанія,почувшиціслова,впавівіддавдуха,істрах великийобгорнувусіх,хтоцечув 6Івсталиюнаки,згорнулийого,винеслитайпоховали 7Минулоблизькотрьохгодин,якувійшлайогожінка, незнаючи,щосталося 8АПетровідповівїй:Скажимені,чизастількиви продализемлю?Івонасказала:«Так,застільки».

9ТодіПетросказавїй:Якцевизмовилисяспокусити ДухаГосподнього?осьногитих,щопоховалитвого чоловіка,придверяхівинесутьтебе 10Тодівоназаразжевпаладойогонігівіддаладуха;і юнаки,увійшовши,знайшлиїїмертвою,і,винісшиїї, поховалибілячоловікаїї

11Івеликийстрахогорнуввсюцерквуівсіх,хточув це.

12Ірукамиапостолівбуловчиненобагатоознакі чудессередлюдей;(Івсівонибулиоднодушнов Соломоновомуґанку

13Азрештиніхтоненаважувавсяприєднатисядоних, аленародзвеличувавїх.

14ІвіруючихдодалосядоГосподащебільше,безліч чоловіківіжінок)

15Таквиносилихворихнавулицюйклалиналіжкахі ложах,щобхочтіньПетра,щопроходивповз,осіняла когосьізних

16ТакождоЄрусалимуприходилобагатолюдейіз навколишніхміст,несучинедужихімучених нечистимидухами,івсібулизцілені

17Тодіпіднявсяпервосвящениківсі,хтобувізним (тобтосектасаддукеїв),ісповнилисягніву, 18Інаклалирукинаапостолів,іпосадилиїхдо загальноїв'язниці.

19АнголжеГосподнійуночівідчинивдверів'язниці, вивівїхісказав:

20Іди,станьіпромовляйухрамідолюдейусіслова цьогожиття

21Вониж,почувшице,увійшлирановранцідохраму йнавчали.Алеприйшовпервосвященикіті,щобулиз ним,іскликалисинедріоніввесьстаршийізсинів Ізраїля,іпослалидов'язниціпривестиїх

22Колижслугиприйшлийнезнайшлиїхув'язниці, топовернулисяйсказали:

23кажучи:В’язницясправдізнайшланасзакритоюз усієюбезпекою,асторожістоялиназовніперед дверима;але,відчинивши,незнайшливсерединінікого

24Аколипервосвященик,іначальникхраму,і первосвященикипочулице,вонисумнівалисявних,до чогоцеприйде

25Тодіприйшоводинісповістивїх,кажучи:Осьті люди,якихвипосадиливтемницю,стоятьухрамій навчаютьлюдей

26Тодіпішовсотникізслугами,іпривівїхбез насильства,бобоялисянароду,щобїхнепобили камінням

27І,привівшиїх,поставилипередрадою,ізапитавїх первосвященик:

28кажучи:Хібаминенаказуваливамсувороне навчативІм'яце?іосьвинаповнилиЄрусалимсвоїм вченнямімаєтенамірнавестинанаскровцього чоловіка

29ТодіПетротаіншіапостоливідповілийсказали: Боговітребакоритисябільше,ніжлюдям 30БогнашихбатьківвоскресивІсуса,якоговивбилий повісилинадереві.

31ЙогопіднісБогправицеюСвоєюнаНачальникай Спаса,щобдатиІзраїлевіпокаянняйпрощеннягріхів 32ІмиєЙогосвідкамицього;таксамойСвятийДух, щойогоБогдавтим,хтоЙомукориться

33Коливонипочулице,вонирозлютилисьсерцемі

34Тодівсинедріонівставодинфарисей,наймення

народі,ізвеліввивестиапостолівтрохивперед; 35Ісказавдоних:Ізраїльтяни,бережітьсебе,щови збираєтесязробитищодоцихлюдей

36БопередцимиднямиповставТевда,пишаючись кимось;доякогоприєдналосякількачоловік,близько чотирьохсотень:якийбувубитий;івсі,хтослухався його,булирозпорошенітазнищені

37ПісляцьогочоловікаповставЮдаГалілеянинудні перепису,іпотягнувзасобоюбагатонароду;івін загинув;івсі,навітьті,хтойомукорився,булирозсіяні

38Ітеперякажувам:утримайтесявідцихлюдейі залиштеїхуспокої,боякщоцяпорадачицяроботавід людей,вонизійдутьнанівець;

39АлеякщовоновідБога,винеможетейого зруйнувати;щобневиявилося,щовивоюєтепроти Бога

40Івонипогодилисязним;і,покликавшиапостолів, побилиїхінаказалиїмнеговоритивім'яІсуса,і відпустилиїх

41Івонивідійшливідсинедріону,радіючи,що сподобилисьперенестиганьбузаім’яЙого.

42Іщоденновхрамітавкожномудомінепереставали навчатитапроповідуватиІсусаХриста

1Івтідні,количислоучнівпомножилося,знялося наріканнягреківнаєвреївзате,щоїхнівдовибули занедбанівщоденномуслужінні

2Тодідванадцятьпокликалинатовпучнівісказали:Не личитьнамзалишитисловоБожетаслужитидостолів 3Отже,браття,виберітьсередсебесімчоловікчесної слави,сповненихСвятогоДухаймудрості,якихми можемопризначитинадцієюсправою

4Алемибудемопостійновіддаватисьмолитвіта служіннюслову.

5Ісподобалосьцеслововсійюрбі,івибралиСтефана, чоловіка,повноговірийСвятогоДуха,іПилипа,і Прохора,іНіканора,іТимона,іПармена,іМиколая, прозелітазАнтіохії

6Їхпоставилипередапостолами,івони,помолившись, поклалинанихруки.

7ІсловоБожезростало;ічислоучніввЄрусалимі дужепомножилось;івеликагрупасвящениківбула слухнянавірі

8ІСтепан,сповненийвіритасили,чиниввеликічуда тачудасередлюдей

9Тодіповсталидеякіізсинагоги,щозветься синагогоюлібертинів,ікиренійців,іалександрійців,із

13Іпоставилинеправдивихсвідків,якіказали:Цей чоловікнеперестаєговоритиблюзнірськісловапроти цьогосвятогомісцятазакону

14Бомичули,яквінговорив,щоцейІсусНазарянин зруйнуєцемісцеізмінитьзвичаї,якіпередавнам Мойсей

15Івсі,хтосидівусинедріоні,дивлячисьнанього пильно,побачилиобличчяйого,якобличчяангела.

РОЗДІЛ7

1Тодіпервосвящениксказав:Читакце?

2Ісказав:Мужі,братийбатьки,слухайте!Богслави явивсянашомубатьковіАврааму,коливінбуву Месопотамії,першніжвіноселивсявХаррані, 3Ісказавдонього:Вийдизкраюсвоготазродини своєї,іприйдидокраю,якийЯпокажутобі 4Потімвінвийшовізземліхалдейцівіоселивсяв Харрані;ізвідти,колипомерйогобатько,він переселивйоговцюземлю,девизаразживете 5Івіннедавйомуспадщинивньому,ні,навітьнавіть длятого,щобступитинанього;алевінпообіцяв,що віндастьйогонаволодінняйомутайогопотомству післянього,коливінщенемавдитини 6ІсказавБогтак:щобпотомствойогоперебувалов чужійземлі;іщобвонипривелиїхурабствота заподіялиїмзлочотиристароків 7Ісудитимународ,якомувонибудутьурабстві, сказавБог,іпісляцьоговонивийдутьібудутьслужити Менінацьомумісці

8Ідавйомузаповітаобрізання,іАвраампородив Ісаака,іобрізавйоговосьмогодняаІсакпородив Якова;аЯківпородивдванадцятьпатріархів 9ІпатріархиззаздростіпродалиЙосипадоЄгипту,

алеБогбувізним,

10Івизволивйоговідусіхйогоскорбот,ідавйому ласкутамудрістьвочахфараона,царяЄгипту.івін настановивйогонамісникомнадЄгиптомтанадусім домомсвоїм

11Інаставголоднавсюєгипетськутаханаанську землютавеликабіда,інашібатькинезнаходили поживи

12КолиЯківпочув,щовЄгиптієзбіжжя,вінпослав першихнашихбатьків

13ІвдругеЙосипбуввідомийсвоїмбратам;ірід Йосипабуввідомийфараонові.

14ІпославЙосиф,іпокликавдосебеЯкова,батька свого,івсюсвоюродину,сімдесятіп'ятнадцятьдуш.

15ІзійшовЯківдоЄгипту,іпомервінтанашібатьки, 16ІбулиперенесенівСихем,іпокладенівгробницю, якуАвраамкупивзагрошівідсинівЕммора,батька Сихема.

17Колижнаближавсячасобітниці,якоюБогпоклявся Авраамові,народрісімноживсявЄгипті, 18Ажпокинеставіншийцар,якийнезнавЙосипа 19Вінпідступноповодивсязнашимродом,і зловживавнашимибатьками,щобвонивигналидітей своїх,щобвонинежили

20ТогочасународивсяМойсей,ібуввіндужегарний, ігодувавсявдомісвогобатькатримісяці. 21Іколивінбуввигнаний,дочкафараонавзялайогоі

22ІбувМойсейнавченийусієїєгипетськоїмудрості,і бувсильнимусловахівділах.

23Іколийомувиповнилосясорокроків,спалойомуна серцевідвідатисвоїхбратів,Ізраїлевихсинів.

24І,побачившиодногозних,вінзахистивйого,і помстивсязапригнобленого,івразивєгиптянина

25Бовіндумав,щойогобратизрозуміють,якБогйого рукоювизволитьїх,алевонинезрозуміли.

26Інаступногоднявінз’явивсядоних,коливони сварилися,іхотівзновузмиритиїх,кажучи:Панове,ви брати;чомувикривдитеодинодного?

27Алетой,хтокривдивсвогоближнього,відштовхнув його,кажучи:Хтотебепоставивнаднамиволодаремі суддею?

28Чихочештивбитимене,якучоративбив єгиптянина?

29ІвтікМойсейзацимсловом,іставприходькому земліМадіян,девінпородивдвохсинів

30Іколиминулосорокроків,з'явивсяйомувпустині гориСінайАнголГосподнійуполум'ївогняногокуща 31КолиМойсейпобачивце,тоздивувавсяцьому видовищу;іколивіннаблизився,щобпобачитице, голосГосподнійбувдонього:

32кажучи:ЯБогбатьківтвоїх,БогАвраама,іБог Ісака,іБогЯкова.ТодіМойсейзатремтівіне наваживсяпобачити

33ТодіГосподьсказавйому:Здіймивзуттязнігсвоїх, бомісце,детистоїш,тосвятаземля.

34Ябачив,ЯбачивбідуСвогонароду,щовЄгипті,і почувЯїхнійстогін,ізійшов,щобвизволитиїхА теперіди,явідішлютебедоЄгипту.

35ЦейМойсей,якоговонивідкинули,кажучи:Хто поставивтебеначальникомісуддею?тогожпослав Богволодаремівизволителемчерезангела,щоявився йомувкущі

36Вінвивівїх,учинившичудесатаознакив єгипетськійземлі,івЧервономуморі,івпустелісорок років

37ЦетойМойсей,щосказавІзраїлевимсинам: ПророкапоставитьвамГосподь,Богваш,ізваших братів,якмене;йоговипочуєте

38Цетой,хтобувуцерквівпустелізангелом,який говоривдоньогонагоріСіна,ізнашимибатьками: хтоотримавживіпророцтва,щобдатинам:

39Йогонехотілинашібатькикоритися,алевідкинули йоговідсебе,івсвоїхсерцяхповернулисяназаддо Єгипту, 40кажучидоАарона:Зробинамбогів,щобвонийшли переднами,бощодоцьогоМойсея,якийвивівнасіз єгипетськоїземлі,минезнаємо,щознимсталося 41Івонизробилителявтідні,іпринеслижертвуідолу, іраділивитворамсвоїхрук.

42ТодіБогобернувсяідавїмпоклонятисявоїнству небесному;Якнаписановкнизіпророків,одоме Ізраїлів,чиприносиливиМенізабитихзвірівіжертви протягомсорокароківупустелі?

43Так,вивзялискиніюМолохатазіркувашогобога

45Котрийтакожнашібатьки,щоприйшлипіслятого, принеслизІсусомуволодінняпоган,якихБогвигнав з-передобличчянашихбатьків,аждоднівДавида

46ВінзнайшовмилістьпередБогомібажавзнайти скиніюдляБогаЯкова.

47АлеСоломонзбудувавйомудім

48ПротеВсевишнійживеневрукотворниххрамах;як кажепророк,

49Небомійпрестол,аземляпідніжокмоїм ногам:якийдімзбудуєтемені?говоритьГосподь,або якемісцеспокоюмого?

50Хібанемоярукастворилавсеце?

51Ви,твердошиїтанеобрізанісерцемівухами,ви завждипротивитесьСвятомуДуху:яквашібатьки,так іви

52Когозпророківнепереслідуваливашібатьки?і вонивбилитих,хтопередвістивпроприхід Праведного;зрадникамитавбивцямиякоговистали тепер.

53Якіприйнялизакончерезрозпорядженняангеліві недодержалийого

54Почувшице,вонивразилисясерцеміскрегочутьна ньогосвоїмизубами

55Вінже,сповненийДухаСвятого,поглянувпильно нанебо,іпобачивславуБожутаІсуса,щостоявпо правиціБога,

56Ісказав:Осьябачунебовідкрите,іСина Людського,щостоїтьпоправиціБога.

57Тодівонизакричалигучнимголосом,ізаткнули своївуха,іоднодушнокинулисянанього,

58Івигналийогозамісто,іпобилийогокамінням,а свідкипоклалисвійодягбілянігюнака,наім'яСавл

59ІпобиликаміннямСтепана,якийвзивавдоБогай казав:ГосподиІсусе,приймидухмій!

60Івінупавнаколіна,іскрикнувгучнимголосом: Господи,незалічиїмцьогогріхаІ,сказавшице, заснув.

РОЗДІЛ8

1ІСавлпогоджувавсянайогосмертьІвтойчасбуло великегоніннянацеркву,щобулавЄрусалимі;івсі вонибулирозпорошеніпокраяхЮдеїтаСамарії,крім апостолів

2ІблагочестивімужівіднеслиСтефанадойого поховання,івчиниливеликийплачпоньому.

3ЩодоСавла,товінруйнувавцеркву,входивукожен дімі,виманюючичоловіківтажінок,віддававїхдо в’язниці

4Томуті,щобулирозпорошені,ходиливсюди, проповідуючислово

5ТодіПилипзійшовдомістаСамарії,іпроповідував їмХриста

6Інарододнодушноприслухавсядотого,щоговорив Пилип,слухаючиібачачичуда,яківінтворив 7Бонечистідухи,кричачигучнимголосом,виходилиз багатьоходержимихними,ібагаторозслабленихі кульгавихбулизцілені

8Ібулавеликарадістьутомумісті

9Алебуводинчоловік,наім’яСимон,якийранішев томусамомумістічаклувавізачаровувавнарод

10Йогослухаливсі,відмалогоаждовеликого,кажучи: ЦейчоловіксилаБожавелика.

11ІзважалинаНього,бовіндовгочарувавїхчарами 12КолижвониповірилиПилипу,щопроповідував ЦарствоБожетаім’яІсусаХриста,тоохристилися чоловікийжінки

13ТодійсамСимонувіруваві,охристившись,бувіз Пилипомідивувався,дивлячисьначудесатазнамення, щодіялися

14Колижапостоли,якібуливЄрусалимі,почули,що СамаріяприйняласловоБоже,топослалидонихПетра таІвана,

15Який,зійшовши,моливсязаних,щобвони прийнялиДухаСвятого

16(Бонінаодногознихвінщенезійшов,тількивони булиохрищенівім'яГосподаІсуса).

17Тодівонипоклалинанихруки,івониотримали СвятогоДуха

18ІколиСимонпобачив,щочерезпокладаннярук апостолівдаєтьсяСвятийДух,вінзапропонувавїм гроші,

19кажучи:Дайіменіцювладу,щобкожен,накогоя покладуруки,прийнявДухаСвятого

20Петрожсказавйому:Грошітвоїнехайбудутьз тобоюназагибель,ботиподумав,щодарБожий можнапридбатизагроші

21Нематобівційсправіанічастки,анідолі,ботвоє серценеправепередБогом.

22Отож,покайсявційзлобісвоїйімолисядоБога, щоб,можливо,булатобіпрощенадумкасерцятвого 23Боябачу,щотивгіркійжовчітавкайданах беззаконня

24ТодіСимонвідповівісказав:Молітьсявидо Господазамене,щобнічогозтого,щовисказали,не спіткаломене

25Івони,засвідчившитапроповідуючислово Господнє,повернулисядоЄрусалиму,іпроповідували Євангелієвбагатьохселахсамарійських

26ІангелГосподнійпромовивдоПилипа,кажучи: Устаньтайдинапівдень,надорогу,щоспускаєтьсяз ЄрусалимудоГази,авонапустельна

27Івінуставіпішов,ажосьчоловікзЕфіопії,євнух великоївладипідкерівництвомКандаки,цариці Ефіопської,якиймавопікунадусімаїїскарбами,і прибувдоЄрусалимудляпоклоніння, 28Вертався,і,сидячинаколісниці,читавпророкаІсаю.

29ТодіДухсказавПилипу:Підійдийпристаньдоцієї колісниці.

30ІПилиппідбігдонього,іпочув,яквінчитає пророкаІсаю,ісказав:Чирозумієшти,щочитаєш?

31Івінсказав:Якяможу,якбихтосьненаставивмене? ІвінпросивПилипа,щобвінпіднявсяйсівізним.

32МісцеПисання,якевінчитав,булотаке:Його,як вівцю,назакланнявели;іякягнянімепередтим,хто йогостриже,таквінневідкривсвоїхуст

33Уприниженнійоговідірвавсясудйого,іхто

35ТодіФилипвідкривустасвої,іпочавзтогосамого Писання,іпроповідувавйомуІсуса

36Іколивонийшлисвоєюдорогою,вониприйшлидо однієїводи.Ісказавєвнух:Дивіться,осьвода;щомені заважаєхреститися?

37ІПилипсказав:Якщотивіруєшусімсвоїмсерцем, томожеш.Авінвідповівісказав:Вірую,щоІсус ХристосєСинБожий

38Івінзвелівзупинитиколісницю,іобидвазійшлиу воду,Пилипієвнух.івінохрестивйого.

39Іколивонивийшлизводи,ДухГосподнійзабрав Пилипа,іскопецьуженебачивйого,івінпішовсвоєю дорогою,радіючи

40ПилипжезнайшовсявАзоті,і,проходячи, проповідувавповсіхмістах,ажпокинеприйшову Кесарію

РОЗДІЛ9

1ІСавл,щедихаючипогрозамитавбивствомнаучнів Господніх,пішовдопервосвященика, 2ІвимагаввідньоголистівуДамаскдосинагог,щоб, якщовінзнайдекогосьізцьогошляху,читочоловіки, чижінки,зв’язанимипривестиїхдоЄрусалиму.

3Іколивінішов,наблизивсядоДамаску,іраптом осяялойогосвітлознеба

4Івінупавназемлю,іпочувголос,щоговоривйому: Савле,Савле,чомутиМенепереслідуєш?

5Ісказав:Хтоти,Господи?ІсказавГосподь:ЯІсус, Якоготигониш:важкотобіпротиколючихбити.

6Івін,тремтячитаздивований,сказав:Господи,щоти хочеш,щобязробив?ІсказавйомуГосподь:Устаньта йдидоміста,ібудесказанотобі,щотимаєшробити.

7Алюди,щойшлизним,стоялибезмовні,чуючи голос,аленікогонебачачи

8ІпіднявсяСаулізземлі;іколийогоочівідкрилися, віннікогонепобачив,алевониповелийогозаруку,і привелийоговДамаск

9Ібуввінтриднінезрячим,інеїв,інепив.

10ІбувуДамаскуодинучень,найменняАнанія;і сказавйомуГосподьувидінні:Ананіє!Івінсказав: Осья,Господи.

11ІсказавйомуГосподь:Устаньіпідинавулицю,що зветьсяПряма,ірозпитайуЮдиномудоміпро тарсіянина,якогозвутьСавл,боосьвінмолиться, 12Ібачивувидіннічоловіканаім'яАнанія,який входивіклавнаньогоруку,щобвінпрозрів

13ТодіАнаніявідповів:Господи,ячуввідбагатьох процьогочоловіка,скількизлавінучинивТвоїм святимвЄрусалимі.

14Ітутвінмаєвладувідпервосвящениківзв'язувати всіх,хтокличеім'яТвоє

15АлеГосподьсказавйому:Іди,бовіндлямене вибранапосудина,щобнестимоєім’япередпоганами, іцарями,ісинамиІзраїлевими

16БоЯпокажуйому,якбагатовінповинен постраждатизаім'яМоє

17ІпішовАнанія,іввійшовдодому;і,поклавшина ньогоруки,сказав:БратеСавле,ГосподьІсус,що з’явивсятобівдорозі,якоютийшов,пославмене,щоб типрозрівісповнивсяСвятогоДуха

18Ізаразвідпалозочеййогонібилуска,івінзараз прозрів,івстав,іохрестився

19Іколивінприйнявм'ясо,вінзміцнивсяТодіСавл бувкількаднівзучнями,щобуливДамаску.

20ІзаразпроповідувавусинагогахХриста,щоВінє СинБожий.

21Усіж,хтослухав,дивувалисяйказали:Хібацене той,хтовигубивтих,хтопризиваєцеім'явЄрусалимі, іприйшовсюдизтимнаміром,щобпривестиїх зв'язанимидопервосвящеників?

22АлеСавлстававщебільшсильнимізбентежив юдеїв,якіжиливДамаску,довівши,щоцеХристос 23Іякминулобагатоднів,юдеїзрадилисявбитийого 24АлеСавлзнавпроїхнєочікуванняІвонистерегли воротаденьініч,щобубитийого.

25Тодіучнівзялийоговночійспустилизастінув кошику

26ІколиСавлприйшовдоЄрусалиму,віннамагався приєднатисядоучнів,алевсібоялисяйого,іневірили, щовінучень

27АВарнававзявйого,іпривівдоапостолів,і розповівїм,яквінбачивГосподавдорозі,іщоВін говоривзним,іяквінсміливопроповідувавуДамаску вІм'яІсуса.

28Івінбувізними,входячийвиходячивЄрусалимі 29Івінсміливопромовляввім'яГосподаІсусаі сперечавсязгреками,алевонихотіливбитийого.

30Довідавшисьпроце,братипривелийогодоКесарії, авТарсвідіслали

31ТодіЦерквималиспокійповсійЮдеї,Галілеїта Самаріїтабудувались;іходиливстрахуГосподньому тавпотісіСвятогоДуха,булирозмножені

32Істалося,колиПетрообходивусісторони,він зійшовідосвятих,щожиливЛідді

33Ізнайшовтамодногочоловіканаім'яЕней,який вісімроківлежавуліжкуібуврозслаблений.

34ІсказавйомуПетро:Енею,ІсусХристосспасаєтебе, встаньіпостелісобіІвіннегайновстав

35Івсі,хтомешкавуЛіддітаСароні,побачилийого танавернулисядоГоспода

36БулавЙоппіїоднаученицянайменняТавіта,щов перекладізветьсяСарною:цяжінкабуласповнена добрихсправімилостині,якучинила

37Істалосявтідні,щовоназанедужалайпомерла;її, обмивши,поклаливгорниці.

38ОскількиЛіддабуланедалековідЙоппії,іучні почули,щоПетротам,топослалидоньогодвох чоловіків,благаючи,щобвіннезволікавприйтидоних.

39ТодіПетровставіпішовзнимиКоливінприйшов, вонипривелийогодогорниці,івсівдовистоялибіля нього,плачучитапоказуючишатиташати,якіСарна пошила,колибулазними

40Петрожвипровадивусіхгеть,і,ставшинаколіна, молився.і,повернувшийогодотіла,сказав:Тавіто, вставай!Івонавідкрилаочі,і,побачившиПетра,сіла 41Івінподавїйруку,іпіднявїї,і,покликавшисвятих івдовиць,поставивїїживою

42ІсталовідомоповсійЙоппії;ібагато-хтоувірували вГоспода.

43Істалося,щовінбагатоднівпробуввЙоппіїв якогосьСимона-гарбаря

1БувуКесаріїодинчоловік,наім’яКорнилій,сотник полку,якийназивавсяіталійським, 2Чоловікпобожнийібогобоязливийзусімсвоїм домом,якийдававбагатомилостинілюдямізавжди моливсяБогові

3Очевидно,близькодев’ятоїгодиниднявінпобачиву видінніангелаБожого,якийувійшовдоньоготасказав йому:Корнилію!

4І,поглянувшинанього,вінзлякавсяісказав:Щоце, Господи?Івінсказавйому:Твоїмолитвиітвоя милостинязійшлинапам'ятьпередБогом.

5АтеперпошлидоЙоппіїлюдейіпокличСимона,на прізвищеПетро

6ВінгостюєвякогосьгарбаряСимона,дімякогона березіморя:вінскажетобі,щотобіробити

7Іколиангел,якийговоривзКорнилієм,відійшов,він покликавдвохізсвоїхдомашніхслугіпобожного воїназтих,хтопостійнослуживйому; 8Іколивінрозповівїмусеце,вінпославїхдоЙоппії 9Надругийдень,коливонивирушаливдорогуй наближалисядоміста,Петроблизькошостоїгодини зійшовнадахбудинкупомолитися

10Івіндужезголоднів,іхотівїсти,алепокивони готували,вінупавутранс,

11Іпобачивнебовідкрите,іякусьпосудину,що спускаласядонього,начевеликепокривало,пов’язане начотирьохкутахіспущененаземлю

12Уньомубуливсічотириногіземнізвірі,ідикізвірі, іплазуни,іптахинебесні.

13Іголоспочувсядонього:Устань,Петре!убийіз'їж

14Петрожсказав:Ні,Господи!бояніколинеїв нічогопоганогочинечистого.

15Іголосзновупромовивдоньоговдруге:ЩоБог очистив,тогоневважайнечистим!

16Цебулозробленотричі,іпосудиназновупіднялася нанебо

17ІколиПетросумнівавсявсобі,щомалобозначати цевидіння,якевінбачив,осьлюди,посланівід Корнилія,розпиталипродімСимонаісталиперед брамою,

18І,покликавши,запитав,чиСимон,щозвався Петром,ночуєтам

19КолиПетророзмірковувавнадвидінням,Духсказав йому:Осьтроєлюдейшукаютьтебе.

20Отже,встань,зійдитайдизними,несумніваючись, боЯпославїх.

21ТодіПетрозійшовдолюдей,посланихдоньоговід Корниліяісказав:Осьятой,коговишукаєтеЯка причина,чомувиприйшли?

22Ісказаливони:Корнилійсотник,чоловік справедливийібогобоязливий,іславетнийсеред усьогонародуюдейського,бувпопередженийвідБога святимангеломпослатипотебедосвогодомуіпочути словатвої

23Тодівінпокликавїхіприйняв.НазавтраПетро пішовізними,азнимбулидеякібратизЙоппії 24АнаступногоднявониввійшлидоКесаріїІ Корнилійчекавнаних,іскликавсвоїхродичіві

25ІколиПетровходив,Корнилійзустрівйого,і, припавшидонігйого,вклонивсяйому.

26Петрожпідвівйого,кажучи:Устань!Ясамтеж чоловік.

27І,розмовляючизним,вінувійшовізнайшов багатьохзібраних

28Івінсказавїм:Визнаєте,щоєвреюзаборонено спілкуватисяабоприходитидоіншогонароду;алеБог показавмені,щобяненазивавжодноїлюдини нечистоючинечистою

29Томуяприбувдовас,несперечаючись,яктільки менепокликали;отже,япитаю,длячоговипослалипо мене?

30ІсказавКорнилій:Чотириднітомуяпостиваждо цієїгодини;іодев'ятійгодиніямоливсявсвоємудомі, іосьчоловікставпередімноювяскравомуодязі, 31Ісказав:Корнилію,молитватвояпочута,і милостинятвоязгаданавочахБога

32ТожпошлидоЙоппії,іпокличСимона,напрізвище Петро;вінживевдоміякогосьСимона,гарбаряна березіморя;він,колиприйде,розмовлятимезтобою

33Тожянегайнопославдотебе;ітидобрезробив,що прийшовОтже,мивсітутпередБогом,щобпочути все,щоБогнаказавтобі

34ТодіПетро,відкрившиустасвої,сказав:Поправдія бачу,щоБогнепривидиться

35Алевкожномународітой,хтобоїтьсяЙогоічинить правду,приймаєЙого.

36Слово,якеБогпославдоІзраїлевихсинів, проповідуючимирчерезІсусаХриста:(ВінГосподь надусім:)

37Цеслово,якажу,визнаєте,якебулоопубліковано повсійЮдеї,іпочалосязГалілеї,післяхрещення,яке Іванпроповідував;

38ЯкБогДухомСвятимісилоюпомазавІсусаз Назарету:Вінходив,доброчинячитазцілюючивсіх, пригнобленихдияволом;боБогбувізним.

39Імиєсвідкамивсього,щовінзробивівкраїні юдейській,івЄрусалимі;якоговонивбилиіповісили надереві:

40ЙогоБогвоскресивтретьогодня,іпоказавйому; 41Невсімлюдям,асвідкам,обранимБогом,інам,які їлийпилизнимпіслятого,яквінвоскресізмертвих. 42Івіннаказавнампроповідуватилюдямісвідчити, щоцеВін,КогобулопризначеноБогомбутиСуддею живихімертвих.

43ПроНьогосвідчатьусіпророки,щокожен,хто віруєвНього,одержитьвідпущеннягріхівЙогоІм'ям. 44КолиПетрощеговоривціслова,зійшовСвятийДух навсіх,хтослухавслово

45Ітізобрізаних,яківвірували,всі,хтоприйшовз Петром,дивувалисятому,щодарСвятогоДуха виливсяінапоган

46Бовоничули,яквониговорилиіншимимовамита звеличувалиБогаТодіПетровідповів:

47Чиможехтозаборонитиводоюнехриститисятим, щоотрималиСвятогоДуха,якіми?

48Івінзвелівїмохриститисявім'яГосподнєТоді вонимолилися,щобвінпробувпевнідні

1Іпочулиапостолитабрати,якібуливЮдеї,щой поганиприйнялисловоБоже.

2КолижПетроприйшовдоЄрусалиму,тообрізані сперечалисязним,

3кажучи:тидолюдейнеобрізанихходивіївізними

4АлеПетроповторивцезсамогопочаткуіпояснивїм цезанаказом,кажучи:

5ЯбувумістіЙоппії,молячись,івтрансібачивя видіння:Якасьпосудинаспускалася,неначевелике покривало,спущенезнебазачотирикути;інавітьдо менедійшло:

6Нащо,колиязвернувочімої,япоглянув,іпобачив чотириногихземнихзвірів,ідикихзвірів,іплазунів,і птахівнебесних.

7Іпочувяголос,якийказавмені:Встань,Петре! заріжтеіз'їжте

8Алеясказав:ні,Господи,боніколинічогопоганого чинечистогоневходиловмоїуста

9Алезновувідповівменіголосізнеба:ЩоБог очистив,тогоневважайнечистим!

10Іцебулозробленотричі,івсебулозновувзятона небо

11Іосьзаразжедодому,деябув,ужеприйшлитри чоловіки,посланідоменезКесарії

12ІДухзвелівменіпітизними,несумніваючись Крімтого,цішестеробратівсупроводжувалимене,і миввійшливдімтогочоловіка

13Івінрозповівнам,яквінпобачивангелавсвоєму домі,якийставісказавйому:ПошлилюдейдоЙоппії тапокличСимона,якогозвутьПетро;

14Хтоскажетобіслова,якимиспасешсятитаввесь дімтвій.

15Іколияпочавговорити,СвятийДухзійшовнаних, якінанасспочатку

16ТодіязгадавсловоГосподнє,якВінсказав:Іван хрестивводою;алевибудетеохрищеніСвятимДухом

17ТомущоБогдавїмтакийсамийдар,якінам,що увіруваливГосподаІсусаХриста;кимябув,щоміг протистоятиБогові?

18Почувшице,вонизамовклиіпрославилиБога, кажучи:ОтожіпоганамБогдавпокаяннявжиття.

19Аті,щобулирозпорошенічерезгоніння,що знялосячерезСтепана,прибулиаждоФінікії,іКіпру,і Антіохії,непроповідуючисловонікому,крімюдеїв.

20ІдеякізнихбулимужізКіпрутаКірінеї,які, прийшовшидоАнтіохії,говорилидогреків, проповідуючиГосподаІсуса

21ІрукаГосподнябулазними,івеликакількість увірувалайнавернуласядоГоспода

22Тодівісткапроцедійшладовухцеркви,щобулав Єрусалимі,іпослаливониВарнаву,щобвінпішоваж доАнтіохії

23Він,прийшовшийпобачившиблагодатьБожу, зрадівізаохотивусіх,щобцілимсерцемвони прилягалидоГоспода.

24Бовінбувдобрийчоловік,повнийСвятогоДухата віри,ібагатонародубулоприлученодоГоспода

25ТодіВарнавапішовдоТарсу,щобшукатиСавла.

26І,знайшовшийого,привівдоАнтіохіїІсталось,що

навчалиІпершимивАнтіохіїучнівназвали

27ІвцідніприбулипророкизЄрусалимудоАнтіохії 28Іпідвівсяодинізних,наім’яАгаб,івказавДухом, щобудевеликийголодповсьомусвіту:щойсталося заднівКлавдіяЦезаря

29Тодіучні,кожензасиламисвоїми,постановили послатидопомогубратам,якіжиливЮдеї.

30Щойзробили,іпослалидостаршихчерезВарнаву йСавла

РОЗДІЛ12

1ПриблизновтойчасцарІродпростягнувруки,щоб досадитидеякимізцеркви

2ІвбивЯкова,братаІвана,мечем.

3Іоскількивінпобачив,щоцеподобаєтьсяюдеям,він пішовдалі,щобузятийПетра(Тодібулидні опрісноків.)

4Іколивінсхопивйого,вінпосадивйогоув'язницю,і віддавйогочотирьомкватерніонамвоїнів,щоб стереглийого;маючинамірпісляПасхививестийого долюдей

5Отож,Петратрималиув'язниці,алеЦерква безперестанномолиласядоБогазанього.

6ІколиІродхотівйоговивести,тієїночіПетроспав міждвомавоїнами,закутийдвомаланцюгами,а сторожапереддверимастереглав'язницю.

7ІосьангелГосподнійз’явивсяйому,ісвітлоосяяло в’язницю;Іспалиланцюгизйогорук 8Ісказавйомуангел:Підпережисьівзуйсандалісвої. ТаквінізробивІкажейому:Накиньсвоюодежута йдизаМною

9Івінвийшов,іпішовзаним;інезнав,щоте,щобуло зробленоангелом,булоправдою;аледумав,щобачив видіння

10Коливониминулипершутадругуварту,вони підійшлидозалізноїбрами,щоведедоміста;Івони, вийшовши,пройшлиоднієювулицеюіангелнегайно відійшоввіднього.

11ІколиПетроприйшовдотями,вінсказав:Теперя знаюнапевно,щоГосподьпославСвогоАнгола,і визволивменезрукиІродатавідусьогосподівання народуюдейського

12І,обміркувавшице,вінприйшовдодомуМарії, матеріІвана,напрізвищеякогобулоМарко;дебагато хтозібравсяразоммолитися

13ІколиПетропостукавудверіворіт,прийшла послухатидівчина,найменняРода

14І,пізнавшиголосПетра,невідчинилаворітз радості,авбіглайрозповіла,якПетростоїтьперед ворітьми.

15Ісказалиїй:Тибожевільна!Алевонапостійно стверджувала,щоцетакТодівонисказали:Цейого ангел

16Петрожпродовжувавстукати;і,відчинившидвері, побачившийого,здивувалися.

17Алевін,махнувшиїмрукою,щобмовчали,розповів їм,якГосподьвивівйогозв'язниціІвінсказав:Іди, розкажипроцеЯковутабратам.Іпішоввін,іпішову іншемісце

18Яктількинаставдень,міжвоякамизчинився немалийхвилювання,щосталосязПетром.

19Ірод,шукаючийогоінезнайшовши,допитав сторожівізвелівубитиїх.ІвінзійшовізЮдеїдо Кесарії,ітамперебував.

20Іродбувдуженезадоволенийтирянамита сидонянами;алевониоднодушноприйшлидонього,і, зробившисвоїмевнухомцаряВласта,побажалимиру; томущоїхкраїнаживиласякраїноюцаря

21ІвпризначенийденьІрод,зодягнувшисьуцарський одяг,сівнасвоємупрестолійпромовивдоних 22Інародзакричав,кажучи:ЦеголосБога,ане людини.

23ІАнголГосподнійзаразуразивйого,бовінне віддавславиБогові,івінбувз'їденийчервами,івін відійшов.

24АлесловоБожерослоймножилося

25ІповернулисяВарнаватаСавлізЄрусалиму, виконавшисвоєслужіння,івзялизсобоюЙоана,на прізвищеякогобулоМарко

1Уцеркві,щовАнтіохії,булидеякіпророкита вчителі;якВарнава,іСимеон,якогозвалиНігер,і ЛуційзКірени,іМанаїн,якийвиховувавсязтетрархом Іродом,іСавл

2КоливонислужилиГосподутапостили,СвятийДух сказав:ВідділітьМеніВарнавутаСавланаділо,до якогоЯїхпокликав

3І,постившитапомолившись,поклалинанихрукита відпустилиїх

4Тожвони,посланіСвятимДухом,пішлидоСелевкії; азвідтивонипопливлинаКіпр.

5ІколивонибуливСаламіні,вонипроповідували СловоБожевсинагогахюдейських,імалитакожІвана засвогослужителя.

6І,пройшовшичерезострівдоПафосу,вонизнайшли одногочаклуна,лжепророка,юдея,наім'яБарісус

7ЯкийбувізнамісникомкраїниСергіємПавлом, людиноюрозважливою;ВінпокликавВарнавута Савла,ібажавпочутисловоБоже

8АлечарівникЕліма(ботакперекладаєтьсяйогоім'я)

протистоявїм,намагаючисьвідвернутинамісникавід віри

9ТодіСавл,щотакожзветьсяПавлом,сповнившись СвятогоДуха,поглянувнанього, 10Ісказав:О,повнийусякоїхитростітавсякоголиха, дитинодиявола,ворогусієїправедності,чине перестанештиспотворюватиправильнішляхиГоспода?

11ІтеперосьрукаГосподнянатобі,ітибудешсліпим, небачитимешсонцяякийсьчас.Ізаразнаньоговпала імлайтемрява;івінходив,шукаючикогось,щобвести йогозаруку

12Тодінамісник,побачивши,щосталось,увірував, дивуючисьнауціГосподній

13КолижПавлотайоготовариствовідпливлиз Пафосу,топрибулидоПергіївПамфілії;аІван, покинувшиїх,повернувсядоЄрусалиму

14ВийшовшижізПергії,прибуливАнтіохію Пісідійську,івсуботуввійшлидосинагоги,ісіли

15Післяпрочитаннязаконуйпророківначальники синагогипослалидоних,кажучи:Мужі-браття,якщо маєтеякесьсловозаохоченнядонароду,говоріть 16ТодіПавловставі,махнувширукою,сказав: Ізраїльтянитави,щобоїтесяБога,слухайте!

17Богцьогоізраїльськогонародувибравнаших батьків,іпідніснарод,коливонижилиякчужинців єгипетськійземлі,івисокоюрукоювивівїхізнеї.

18Іблизькосорокароківвінтерпівїхнізвичаїв пустині

19ІколивінвинищивсімнародівуземліХанаан,він жеребкомрозділивїмїхнюземлю

20Іпіслятоговіндавїмсуддівприблизнона чотиристап’ятдесятроків,аждопророкаСамуїла

21Апотімвонижадалицаря,іБогдавїмСаула,сина Кіса,чоловіказплеменіВеніяминового,насорокроків. 22Іколивінусунувйого,вінпоставивїмДавида,щоб вінбувїхнімцарем;Йомувінзасвідчивісказав:Я знайшовДавида,Єссеєвогосина,чоловіказасерцем своїм,якийвиконаєвсюволюмою

23ІзнасінняцьогочоловікаБог,згіднозіСвою обітницею,воскресивІзраїлевіСпасителя,Ісуса.

24КолиІванпередсвоїмприходомуперше проповідувавхрещенняпокаяннявсьомународу Ізраїля.

25ІколиІванзакінчивсвійшлях,вінсказав:Закогови меневважаєте?ЯневінАлеосьзамноюйдетой,щоя недостойнийрозв’язативзуттязнігЙого.

26Мужі-браття,синиродуАвраамового,івсі,хто боїтьсяБога,вампосланесловоцьогоспасіння 27Боті,хтоживевЄрусалимі,іїхніправителі, оскількинезналиніЙого,ніголосівпророків,що читаютьсящосуботи,вонисповнилиїх,засудивши Його.

28Іхочвонинезнайшливньомужодноїпричини смерті,алепросилиПилата,щобвінбувубитий 29Іколивиповнилосявсе,щобулопроНього написане,вонизнялиЙогоздереваіпоклаливгріб 30АлеБогвоскресивйогозмертвих:

31Ібагатоднівпоказувавсятим,щоприйшлизниміз ГалілеїдоЄрусалиму,якієсвідкамиЙогоперед народом

32Імипроголошуємовамрадіснуновинупроте,що обіцянка,данабатькам,

33Богвиконавтесамедлянас,їхніхдітей, воскресившиІсусазнову;яківдругомупсалмі написано:ТиСинМій,ЯсьогодніТебепородив

34Ащодотого,щоВінвоскресивЙогозмертвих,щоб вінбільшенеповертавсядотління,Вінсказавтаким чином:ЯдамтобіпевнумилістьДавида

35Томуйвіншомупсалмівінкаже:НедасиСвятому Твоємупобачититління.

36БоДавид,послужившисвоємуродузволіБожої, заснув,ібувпокладенийдосвоїхбатьків,іпобачив тління

37АлеТой,КогоБогвоскресив,небачивтління

38Тожнехайбудевамвідомо,мужібрати,щочерез

41Дивіться,ви,зневажливі,ідивуйтеся,ігинете:боЯ творюроботузавашихднів,роботу,якійвине повірите,навітьякщохтосьрозповістьвампроце

42Іколиюдеївийшлиізсинагоги,язичникиблагали, щобцісловамоглибутипроповідуваніїмнаступної суботи

43Колижгромадарозійшлася,багатоюдеїві релігійнихпрозелітівпішлислідомзаПавломі Варнавою,які,промовляючидоних,переконувалиїх перебувативблагодатіБожій

44Анаступноїсуботимайжевсемістозібралося послухатисловоБоже

45Алеюдеї,побачившинатовп,сповнилисязаздрощів, ісперечалисятахулилите,щоговоривПавло

46ТодіПавлотаВарнаваосмілилисьісказали:Вам требабулоспочаткупроголошуватиСловоБоже,але колививідкидаєтейоготавважаєтесебе недостойнимивічногожиття,тоосьмизвертаємосьдо поган..

47БотакзаповівнамГосподь,кажучи:Япоставив тебесвітломдляпоган,щобтибувнаспасінняаждо краюземлі.

48Почувшице,поганизраділитапрославилислово Господнє,івсі,хтобувпризначенийдляжиттявічного, увірували.

49ІпроголошенословоГосподнєповсійкраїні

50Алеюдеїпідбурилипобожнихіповажнихжінокі старшихлюдейміста,іпіднялигоніннянаПавлата Варнаву,івигналиїхізсвоїхкраїв

51Вонижобтрусилизнихпорохізнігсвоїхі прийшливІконію.

52ІсповнилисьучнірадостітаСвятогоДуха

РОЗДІЛ14

1ІсталосявІконії,щообидвавонипішлиразомдо юдейськоїсинагогиітакговорили,щоувірувала великакількістьякюдеїв,такігреків

2Аленевіруючіюдеїпідбурилиязичниківізлилиїхні думкипротибратів.

3Отож,вонидовгоперебували,сміливопромовляючи вГосподі,ЯкийзасвідчивсловоблагодатіСвоєї,і дозволив,щобзнакитачудатворилисяїхнімируками.

4Аленатовпмістарозділився:частинабулазюдеями, ачастиназапостолами

5Іколибувздійсненийнападякзбокупоган,такіз бокуюдеївзїхнімиправителями,щобвикористатиїх зневажливотапобитиїхкамінням, 6Вони,довідавшисьпроце,втеклидоЛістритаДервії, містЛікаонії,тадооколиць,щолежатьнавколо 7ІтамвонипроповідувалиЄвангелію 8ІсидіводинчоловікуЛістрі,безсилийнаногах, будучикалікоювідутробиматерісвоєї,якийніколине ходив

9ВінчувПавла,щоговорив,і,дивлячисьнанього,і побачивши,щовінмаєвіруназцілення, 10Сказавгучнимголосом:Станьнаногисвої!Івін стрибнувіпішов

11Анарод,побачивши,щозробивПавло,підніссвій голос,кажучилікаонськоюмовою:Богизійшлидонас уподобілюдській

12ІназвалиВарнавуЮпітером;іПавло,Меркурій, томущовінбувголовнимпромовцем.

13ТодіжрецьЮпітера,якийбувпередїхніммістом, привівбиківівінкидоворітіхотівпринестижертвуз людьми.

14КолипроцепочулиапостолиВарнавайПавло,то роздерлиодежунасобійпобіглиміжнародом, кричачи:

15Ікажуть:Панове,чомувицеробите?Митакож людиподібнихпристрастей,яківи,іпроповідуємовам, щобвинавернулисявідцихмарнотдоБогаЖивого, Якийстворивнебо,іземлю,іморе,івсе,щовних

16Хтовминулічасидозволивусімнародамходити своїмидорогами

17ПротеВіннезалишивСебебезсвідчення,бочинив добро,давнамдощізнебатаврожайніпори, наповнюючинашісерцяїжеютарадістю

18Іцимисловамивониледвестрималилюдей,щоб вонинеприносилиїмжертви.

19ІприбулидеякіюдеїзАнтіохіїтаІконії,які переконалилюдейі,побившиПавлакамінням,витягли йогозміста,вважаючи,щовінмертвий.

20Алеколиучністалинавколонього,вінуставі прийшовдоміста,анаступногодняпішовізВарнавою доДервиї.

21ІколивонипроповідувалиЄвангелієтомумістуі багатьохнавчили,вониповернулисядоЛістри,ідо Іконії,ідоАнтіохії,

22Утверджуючидушіучнівізаохочуючиїх перебуватиувірі,іщочерезвеликускорботунам належитьувійтивЦарствоБоже.

23І,поставившиїмпресвітерівукожнійцеркві,і помолившисьзпостом,вонивіддалиїхГосподеві,в Якоговониувірували.

24І,пройшовшивсюПісідію,вониприбулидо Памфілії

25І,проповідуючислововПергії,вонизійшлив Атталію

26АзвідтивідпливлидоАнтіохії,звідкивонибули рекомендованіБожійблагодатідляділа,якевони виконали

27Іколивониприйшлиізібралицерквуразом,вони розповідалипровсе,щоБогзробивзними,іякВін відкривдверівірипоганам

28Іпробулитамзучнямидовгийчас РОЗДІЛ15

1Адеякілюди,щоприбулизЮдеї,навчалибратіві казали:якщовинеобріжетесязазвичаємМойсея,то неможетеспастися

2Отож,колиміжПавломіВарнавоювиникла невеликасуперечкатасуперечка,вонипостановили, щобПавлотаВарнаватадеякііншізнихпішлив Єрусалимдоапостолівістаршихщодоцьогопитання

5Алеповсталидеякізфарисейськоїсекти,які увірували,кажучи,щотребаобрізатиїхінаказатиїм зберігатизаконМойсея

6Ізібралисяапостолитастарші,щоброзглянутицю справу.

7Іколибулавеликасуперечка,Петровставісказавдо них:Мужі-браття,визнаєте,щоБогдавновибравміж нами,щобязичникичерезмоїустапочулислово Євангелія,івірити

8ІБог,щознаєсерця,засвідчивїм,давшиїмСвятого Духа,якінам;

9Ініякоїрізниціміжнамитаниминероби,вірою очищаючиїхнісерця.

10ЧомужтепервиспокушуєтеБога,щобпокластина шиюучнівярмо,якогонемоглинестинібатькинаші, німи?

11Алемивіруємо,щоблагодаттюГосподаІсуса Христаспасемося,яківони

12ТодіввесьнародзамовкіслухавВарнавутаПавла, якірозповідали,якічудесатачудаБогутворивчерез нихміжпоганами

13Іколивонизамовкли,Яківвідповів,кажучи:Мужі брати,послухайтемене!

14Симеонрозповів,якБогспочаткувідвідавпоган, щобвибратизнихнароддлясвогоімені.

15Ізцимпогоджуютьсясловапророків;якнаписано, 16ПісляцьогоЯвернуся,ізновузбудуюДавидову скинію,щовпала;ізновувідбудуюруїнийого,і відновлюйого

17ЩобрешталюдейшукалаГоспода,івсіпогани,на якихприкликаноім’яМоє,говоритьГосподь,що робитьусеце

18БоговівідомівсіЙогоділавідпочаткусвіту

19Томумійвирокполягаєвтому,щобмине турбувалитих,хтозпоганнавернувсядоБога

20Алещобминаписалидоних,щобвони утримувалисьвідскверниідолів,івідрозпусти,івід задушеного,івідкрові

21БоМойсейвіддавніх-давенмаєпроповідниківу кожномумісті,щочитаєтьсявсинагогахщосуботи.

22Тодіапостолитастаршізусієюцерквоюзволили послативибранихлюдейдоАнтіохіїзПавломі Варнавою;асамеЮда,прозванийВарсавою,іСила, головнімужіміжбратами:

23Івониписалинимилиститакимчином;Апостоли,і старші,ібративітаютьбратівзпоганвАнтіохії,іСирії, іКілікії:

24Оскількимичули,щодеякі,яківийшливіднас, занепокоїливассловами,спотворившивашідуші, кажучи:ОбрізайтесятадодержуйтесяЗакону,якимми недавалитакогонаказу

25Нам,однодушнозібраним,булодобрепослатидо васвибранихмужівзнашимиулюбленимиВарнавою таПавлом,

26Людей,якіризикувалисвоїмжиттямзаім’яГоспода нашогоІсусаХриста

27ТожмипослалиЮдутаСилу,якітакожскажуть вамтесамеустами

28БоСвятомуДуховітанамбулодобренепокладати навастягарябільшого,ніжцінеобхідніречі;

29Щобвиутримувалисявідідольськихжертв,івід крові,івідзадушеного,івідрозпусти;якщови стережетесьцього,вамбудедобреБудьдобре 30Отож,колиїхвідпустили,вониприбулидоАнтіохії, і,зібравшинатовп,передалипослання:

31Прочитавшице,вонизраділивтіхою

32АЮдатаСила,будучийсаміпророками,багатьма словамизаохочувалибратівіутверджувалиїх.

33Іпіслятого,яквонитампобулидеякийчас,брати відпустилиїхзмиромдоапостолів

34Незважаючинаце,Сайласубулоприємно залишатисятамдосі

35АПавлотаВарнаваперебуваливАнтіохії, навчаючитапроповідуючисловоГосподнєзбагатьма іншими

36Черезкількаднівпіслятого,якПавлосказав Варнаві:Ходімозновутавідвідаймонашихбратіву кожномумісті,демипроповідувалисловоГосподнє,і подивимось,яквони.

37ІвирішивВарнававзятизсобоюІвана,напрізвище Марко

38АлеПавловважавнедоречнимбратизсобоютого, хтовідлучивсявіднихізПамфіліїінепішовізнимина діло

39Ісуперечкабулатакагостраміжними,щовони розійшлисьодинвідодного;ітомуВарнава,взявши Марка,відпливнаКіпр;

40ІвибравПавлоСилу,іпішов,відданийбратами Божійблагодаті

41ІпройшоввінчерезСиріютаКілікію,утверджуючи церкви.

РОЗДІЛ16

1ТодівінприбувдоДервіїтаЛістри,іосьтамбув одинучень,наім’яТимофій,синоднієїжінки,якабула юдейкоютаувірувала;алейогобатькобувгреком: 2Прощодобрерозповілибрати,щобуливЛістріта Іконії

3Павломавбипітизним;івзяв,іобрізавйогочерез юдеїв,якібуливтихкраях,бовсізнали,щобатько йогобувеллін

4Іколивонипроходилимістами,вонипередавалиїм длядотриманняпостанови,якібуливисвячені апостоламитастаршими,щобуливЄрусалимі 5Ітакцерквибулиутвердженіувірі,ікількістьїх щоднязростала

6КоливонипройшлиФрігіютаобластьГалатії,і СвятийДухзаборонивїмпроповідуватислововАзії, 7Післятого,яквониприбулидоМізії,вони намагалисяпітидоВіфінії,алеДухнедопустивїх 8І,пройшовшиМізію,вониспустилисядоТроади. 9УночіПавловібуловидіння;Одинмакедонянин стоявіблагавйого,кажучи:«ПрийдидоМакедоніїта допоможинам» 10Іпіслятого,яквінпобачиввидіння,минегайно

12АзвідтидоФилипів,щоєголовниммістомтієї частиниМакедоніїтаколонією;імипробуливтому містіпевнідні

13Авсуботумивийшлизмістанарічку,дебула звичаймолитися;імисіли,іпоговорилизжінками,які прибувалитуди

14Іпослухаланасоднажінка,найменняЛідія, продавкапурпурузмістаТіатир,якашанувалаБога;їй Господьвідкривсерце,щобвоназважаланате,що говоривПавло

15Іколивонабулаохрищенатаїїдім,вонаблагала нас,кажучи:ЯкщовивизналименевірноюГосподеві, увійдітьдомогодомутаживітьтам.Івонанас стримувала

16Істалося,колимийшлинамолитву,однадівчина, одержимадухомвіщування,зустріланас,якапринесла своїмпанамбагатоприбуткучерезворожіння: 17ВінішовзаПавломізанами,ікричав,кажучи:Ці людислугиБогаВсевишнього,щопоказуютьнам дорогуспасіння

18ІробилацевонабагатоднівАлеПавло,засмучений, обернувсяісказавдодуха:Ім'ямІсусаХристанаказую тобівийтизнеїІвінвийшовтієїжгодини 19Іколиїїгосподаріпобачили,щонадіянаїхні прибуткипропала,вонисхопилиПавлатаСилуі потяглиїхнаринокдоначальників, 20Іпривівїхдоначальників,кажучи:Цілюди,будучи євреями,завдаютьвеликогоклопотунашомумісту, 21Інавчайтезвичаїв,якихнам,римлянам,негодиться ніприймати,нідотримуватися

22Інатовппіднявсяпротиних,іначальникиздерлиз ниходягінаказалибитиїх

23І,наклавшинанихбагатопоранень,воникинулиїх дов'язниці,наказавшив'язничномусторожевістерегти їх

24Він,отримавшитакийнаказ,кинувїхдо внутрішньоїв'язниці,аїхніногизаклавуколоди.

25АопівночіПавлойСиламолилисяйспівалихвалу Богові,ів’язніслухалиїх

26Іраптомставсявеликийземлетрус,такщо підвалинив'язницізахиталися,івідразувідчинилися всідвері,ізусіхпослабилисяпута

27Прокинувшисьзіснув'язничнийсторожі побачившидверів'язницівідчинені,вінвихопивсвій мечіхотівубитисебе,гадаючи,щов'язнівтекли

28АлеПавлоскрикнувгучнимголосом,кажучи:Не чинисобізла,бомивсітут

29Тодівінпопросивсвітла,івскочив,і,тремтячи,упав передПавломіСилою,

30Івивівїх,ісказав:Панове,щоменіробити,щоб спастися?

31Авонисказали:ВіруйвГосподаІсусаХриста,і спасешсятитадімтвій

32ІвонипроповідувалисловоГосподнєйомутавсім, хтобувуйогодомі

33Івінузявїхтієїжгодининочі,іобмивїхнірани;і охрестився,вінівсійого,негайно.

34І,ввівшиїхдосвогодому,вінпоставивпередними їжу,ірадів,увірувавшивБога,зусімсвоїмдомом

35Колинаставдень,начальникипослалислуг,кажучи: Відпустітьтихлюдей

36В’язничнийсторожсказавПавлуцеслово: Начальникипослаливідпуститивас;тепержевийдита йдизмиром

37АПавлосказавїм:Нас,римлян,явнопобили,не засудивши,іпосадилидов'язниці;атепернастаємно виганяють?нісправді;аленехайвонисаміприйдутьі виведутьнас

38Іслугисказалицісловамагістратам,івони злякалися,колипочули,щовониримляни

39Івониприйшли,іблагалиїх,івивелиїх,іпросили, щобвонипішлизміста

40Івийшливонизв'язниці,іввійшливдімЛідії,і, побачившибратів,потішилиїхіпішли.

РОЗДІЛ17

1ПройшовшиАмфіпольіАполлонію,вониприбулидо Солуня,дебулаюдейськасинагога

2ІПавлозасвоїмзвичаємувійшовдонихітрисуботи розмовлявізнимизПисання,

3Розкриваючитастверджуючи,щоХристосповинен бувпостраждатитавоскреснутизмертвих;іщоцей Ісус,Якогоявампроповідую,єХристос

4ІдеякізнихувірувалийприєдналисядоПавлата Сили;іпобожнихгреківвеликакількість,іпровідних жінокнемало

5Алеюдеї,якінеувірували,керуючисьзаздрістю, взялидосебедеякихрозпусниххлопцівнизькогороду, ізібралигрупу,ізбуриливсемісто,інапалинадім Ясона,інамагалисявивестиїхдолюдей

6Іколивонинезнайшлиїх,вонипотяглиЯсоната деякихбратівдоправителівміста,кричачи:Ці,що перевернулисвіт,прийшлитакожсюди;

7ЯкогоприйнявЯсон,івсівоничинятьпротиуказів кесаря,кажучи,щоєіншийцар,Ісус

8Івонизанепокоїлилюдейіправителівміста, почувшице.

9ІколивонивзялизаставуЯсонатаіншого,вони відпустилиїх

10ІбратинегайновідіслалиПавлатаСилувночідо Верії;вони,прибувшитуди,пішлидоюдейської синагоги

11Цібулишляхетнішівідтих,щовСолуні,бовони прийнялисловозповноюохотоюіщоденно досліджувалиПисання,чицетак

12Томубагатознихувірували;такожпочеснихжінок, якібулигречанками,ічоловіків,немало

13Колижсолунськіюдеїдовідалися,щоПавло проповідуєСловоБожевВерії,топрибулийтудий підбурилинарод

14ТодібратинегайновідіслалиПавла,щобвінпішов нібидоморя;аСилатаТимофійзалишилисятам. 15Аті,щопроводжалиПавла,привелийогодоАфін,і, отримавшинаказдоСилитаТимофія,щоб якнайшвидшеприйшлидонього,вонипішли 16КолиПавлочекавнанихвАфінах,йогодух заворушивсявньому,коливінпобачивмісто,повністю відданеідолопоклонству 17Томувінсперечавсявсинагозізюдеямитаз благочестивими,іщоднянаринкузтими,хто зустрічавсязним

18Тодідеякіфілософиепікурейцівістоиківзустріли його.Адеякіказали:Щоскажецейбалакун?інші, здається,вінпроповідникчужихбогів,томущовін проповідувавїмІсусатавоскресіння.

19Івзялийого,іпривеливАреопаг,кажучи:Чи можемомизнати,щоцезановевчення,проякети говориш?

20Тидоносишдонашихвухдивніречі,щобмизнали, щоцеозначає

21(Бовсіафінянитачужинці,щобулитам,нінащо іншеневитрачаличасу,яктількинате,щоброзповісти абопочутищосьнове)

22ТодіПавлоставпосередМарсовогопагорбай сказав:«Мужіафіняни!Ябачу,щовивусьомунадто забобонні»

23Боколияпроходивідививсянавашісвятині,я знайшовжертовникізтакимнаписом:НЕВІДОМОМУ БОГУОтже,Коговинесвідомопоклоняєтеся,тогоя вамоголошую.

24Бог,щостворивсвітівсе,щовньому,будучи Господомнебайземлі,живеневрукотворниххрамах; 25Іневклоняєтьсялюдськимируками,нібивінчогось потребує,боВіндаєвсімжиття,ідихання,івсе;

26Істворивзоднієїкровівсінародилюдей,щобжити навсьомулиціземлі,івизначивнапередпризначені часитамежіїхньогопроживання;

27ЩобвонишукалиГоспода,чиненамацаютьЙогой знайдуть,хочаВіннедалековідкожногознас.

28БовНьомумиживемо,ірухаємося,ііснуємо;які деякізвашихпоетівсказали:Боймийогопотомство

29ОскількимиєродомБожим,минеповиннідумати, щоБожествоподібнедозолота,абосрібла,абокаменю, вирізаногомистецтвомілюдськимзадумом

30ІначасицьогоневігластваБогпідморгнув;але тепернаказуєвсімлюдямвсюдипокаятися:

31ТомущоВінпризначивдень,колиВінбудесудити світпоправдічерезТогочоловіка,якогоВін призначив;прощоВіндавзапевненнявсімлюдям, воскресившиЙогозмертвих

32Іякпочулипровоскресіннямертвих,одні насміхалися,аіншіказали:Мищепослухаємотебепро це

33ТодіПавловідійшоввідних.

34Аледеякілюдипристалидоньогойувірували: середнихбувДіонісійАреопагітіжінканаім'я Дамаріятаіншізними.

РОЗДІЛ18

1ПісляцьогоПавловийшовзАфініприбувуКоринф

2Ізнайшоводногоюдея,найменняАкіла,родоміз Понту,нещодавноприбулогозІталії,зйогожінкою Прісциллою;(томущоКлавдійнаказавусімєвреям залишитиРим)іприйшовдоних

3Іоскількивінбувтогосамогоремесла,вінзалишився знимитапрацював,бозасвоїмзаняттямвони виготовлялинамети.

4Івінрозмовлявусинагозікожноїсуботи,і переконувавюдеївтагреків

5КолижСилайТимофійприйшлизМакедонії,Павло,

6Іколивонипротивилисятабогохульствували,він

найменняЮст,якийпоклонявсяБогу,адімйогобув неподаліквідсинагоги

8ІКрисп,начальниксинагоги,увірувавуГосподаз усімдомомсвоїм;ібагатокоринтян,якіслухали, увірувалийохристилися

9ТодіГосподьпромовивдоПавлавночіувидінні:Не бійся,алеговорийнемовчи!

10БоЯзтобою,ініхтоненакинетьсянатебе,щоб заподіятитобізло,бомаюбагатонародувцьомумісті. 11Іпробуввінтамрікішістьмісяців,навчаючиїх словаБожого

12КолиГалліонбувнамісникомАхаї,юдеїоднодушно повсталипротиПавлаіпривелийогодосуду,

13кажучи:ВінпереконуєлюдейпоклонятисяБогові всуперечзакону.

14ІколиПавловжехотіввідкритисвоїуста,Галліон сказавюдеям:«Якбицебуласправачизларозпуста,о ви,юдеї,ябтерпіввас:

15Алеякщойдетьсяпрословатаіменатапроваш закон,подивітьсянаце;боянебудусуддеювтаких справах.

16Івінвигнавїхізсуду

17ТодівсігрекисхопилиСосфена,начальника синагоги,ібилийогопередсудом.ІГалліоне переймавсяцимиречами

18ПісляцьогоПавлопробувтамщедоситьдовго,а потімпопрощавсязбратамиівідпливзвідтидоСирії,а знимПрискиллайАкила;обстригшиголовувКенхреї, бомавобітницю

19ІприбуввіндоЕфесу,ізалишивїхтам,асам увійшовдосинагогитасперечавсязюдеями 20Коливонипросили,щобвінпобувунихдовше,він непогодився;

21Алепопрощавсязними,кажучи:Меніобов’язково требасвяткуватицесвято,щомаєбутивЄрусалимі, алеяповернусядовас,якщобудеБожаволя.Івін відпливізЕфеса

22І,прибувшивКесарію,піднявшисьіпривітавши церкву,вінпішовдоАнтіохії.

23І,пробувшитамдеякийчас,вінпішовіобійшовпо порядкувсюкраїнуГалатіїтаФрігії,зміцнюючивсіх учнів.

24ІприбувдоЕфесаодинюдей,найменняАполлос, родомзОлександрії,чоловіккрасномовнийізнаючий Писання

25ЦейчоловікбувнавченийдорогиГосподньої;і, будучипалаючимдухом,вінговоривістараннонавчав проГосподнє,знаючитількихрещенняІванове. 26Іпочаввінсміливоговоритивсинагозі;Акилата

1Істалося,щоколиАполлосбувуКоринті,Павло, пройшовшиверхів’я,прибувдоЕфесу,ізнайшовши деякихучнів,

2Вінсказавїм:ЧивиотрималиСвятогоДуха,оскільки увірували?АвонисказалиЙому:Минавітьнечули,чи єДухСвятий.

3Вінжесказавїм:ущожвихристилися?Авони сказали:ДоІвановогохрещення

4ТодіПавлосказав:Іванхрестивхрещеннямпокаяння, кажучилюдям,щобвіруваливТого,Хтоприйдепо ньому,тобтовХристаІсуса.

5Почувшице,вониохристилисявім’яГосподаІсуса

6ІколиПавлопоклавнанихруки,зійшовнаних СвятийДух.іговорилимовами,іпророкували.

7Авсіхчоловіківбулоблизькодванадцяти

8Івінувійшовдосинагоги,ісміливоговоривтри місяці,сперечаючисьіпереконуючипроЦарствоБоже.

9Колиждеякізатверділийнеповірили,але лихословилицейшляхпереднатовпом,вінвідступив віднихівідділивучнів,щоднясперечаючисьушколі якогосьТирана

10Іцетривалопротягомдвохроків;такщовсі,хто живевАзії,чулисловоГосподаІсуса,іюдеї,ігреки.

11ІБогтворивособливічударукамиПавла:

12Такщозйоготілаприносилихворимхусткиабо фартухи,іхворобивідходиливідних,ізлідухи виходилизних

13Тодідеякізюдеїв-бродяг,екзорцисти,почали закликатинадтими,щомализлихдухів,Ім’яГоспода Ісуса,кажучи:ЗаклинаємовасІсусом,ЯкогоПавло проповідує

14ІбулосемеросинівякогосьСкеви,юдея,голови священиків,якізробилице

15Азлийдухвідповівісказав:Ісусазнаю,іПавла знаю;алехтоти?

16Ікинувсянанихчоловік,уякомубувзлийдух,і перемігїх,іздолавїх,такщовониголітапоранені втеклизтогодому.

17Іцебуловідомовсімюдеямігрекам,щожилив Ефесі;істрахнапавнанихусіх,ізвеличувалосяІм'я ГосподаІсуса.

18Ібагатозтих,щоувірували,приходили,і сповідалися,івиявляливчинкисвої

19Багатозтих,хтокористувавсядивовижними мистецтвами,зібралисвоїкнигитаспалилиїхперед усімалюдьми,івонипорахувалиїхнюціну,ізнайшли п’ятдесяттисячсрібняків

20ТаксильнорослоіперемагалословоБоже 21Післятогоякцескінчилося,Павловдусізадумав, пройшовшичерезМакедоніютаАхаю,пітидо Єрусалиму,кажучи:Побувшитам,яповиненпобачити йРим

22ТожвінпославдоМакедоніїдвохізтих,що служилийому,ТимофіятаЕраста;алесамвін залишивсявАзіїнасезон.

23Ітимчасомздійнявсянемалийпереполохнавколо тогошляху

24Боякийсьчоловікнаім’яДеметріус,срібник,який робивсрібнісвятинідляДіани,приніснемалий

25Вінскликавїхразомізробітникамиподібнихзанять ісказав:Панове,визнаєте,щоцимремесломмимаємо

26Крімтого,вибачитеічуєте,щонетількивЕфесі, алемайжеповсійАзіїцейПавлопереконавівідвернув багатолюдей,кажучи,щовонинебоги,якіруками зроблені

27Щобнетількиценашеремеслобулопідзагрозою бутизневаженим;алетакожщобхрамвеликоїбогині Діанибувзневаженийіїїпишністьповиннабути знищена,якійпоклоняєтьсявсяАзіятавесьсвіт 28І,почувшиціслова,вонисповнилисягніву,і закричали,кажучи:ВеликаДіанаЕфеська!

29Івсемістобулосповненесум'яття:і,схопившиГая таАристарха,македонян,супутниківПавлавдорозі, вониоднодушнокинулисядотеатру.

30ІколиПавлохотівувійтидонароду,учніне допустилийого

31ІдехтозпровідниківАзії,якібулийогодрузями, послалидонього,щобвіннебравучастьутеатрі

32Тожоднікричалиодне,аіншіінше,богромадабула збентежена;ібільшачастинанезнала,навіщовони зібралисяразом

33ІвитяглиОлександразнатовпу,юдеївисунулийого вперед.ІОлександрпоманиврукою,щобзахистити свійнарод

34Колиждовідалися,щовінюдей,товсіводинголос близькодвохгодинвигукували:ВеликаДіанаЕфеська! 35Іколиміськийписарзаспокоївлюдей,вінсказав: «Мужіефесяни,якалюдинанезнає,щомістоЕфес поклоняєтьсявеликійбогиніДіанітабоввану,який впавзЮпітера»?

36Отож,бачачи,щоцьомунеможназаперечити,ви повиннімовчатиінеробитинічогонеобдуманого.

37Бовипривелисюдицихлюдей,якінеєані грабіжникамицерков,анібогохульникамивашої богині.

38Отже,якщоДеметрійіремісники,якізним,мають справупротибудь-якоїлюдини,законвідкритий,іє заступники:нехайвонизвинувачуютьодинодного.

39Алеякщовизапитуєтепрощосьінше,цебуде вирішеноназаконнихзборах

40Бонамзагрожуєнебезпекабутиобвинуваченим черезсьогоднішнійбунт,оскількинемаєжодної причини,заякоюмимоглибпояснитицезбіговисько 41І,сказавшице,вінрозпустивзбори.

РОЗДІЛ20

1Колизаколотущух,Павло,покликавшиучнів,обняв їхіпішов,щобітивМакедонію

2І,перейшовшитікраї,ібагатонапучувавїх,прибув доГреції,

3ІпробувтамтримісяціІколиюдеїпідстерігалийого, коливінзбиравсяпливтидоСирії,вінмавнамір повернутисячерезМакедонію

4ІсупроводжувавйогодоАзіїСопатерзВерії;із солунянАристархіСекунд;іГайДервійський,і Тимофій;азАзіїТихикіТрофим 5ЦійшлипереднамивТроаді.

6ІвідпливлимизФилипівпісляднівОпрісноківіза п'ятьднівприбулидонихуТроаду;демипробулисім днів

7Івпершийденьтижня,колиучнізібралися,щоб переломитихліб,Павлопроповідувавїм,готовий наступногодняпіти;іпродовживсвоюпромовудо півночі

8Ібулобагатовогнівугорниці,девонизібралися разом

9Ісидівувікніодинюнак,найменняЄвтих,ізаснув глибокимсном;і,колиПавлодовгопроповідував,він увійшовусон,івпавізтретьогогорища,ібувпіднятий мертвий.

10Павложзійшов,упавнаньогоі,обійнявшийого, сказав:Нетурбуйтеся!божиттяйоговньому 11Іколивінзновупіднявся,іполамавхліб,іпоїв,і говоривдовго,аждосвітанку,товінпішов

12Іпривелиюнакаживого,інемаловтішилися

13Імипішлинапереддокорабля,івідпливлидоАсса, маючинамірприйнятитамПавла,ботаквінзвелів, маючинамірпітипішки

14ІколивінзустрівсязнамивАссі,миприйнялийого йприйшлидоМітілени

15Імивідпливлизвідти,інаступногодняприбули протиХіоса;анаступногоднямиприбулинаСамосі зупинилисявТрогілії;анаступногоднямиприбулив Мілет

16БоПавловирішивпропливтиповзЕфес,бонехотів залишатисявАзії,бовінпоспішав,якщобулобйому можливо,бутивЄрусалимівденьП’ятидесятниці

17АзМілетувінпославдоЕфесуіпокликав пресвітерівцеркви

18Іколивониприйшлидонього,вінсказавїм:Ви знаєте,відпершогодня,якяприбувдоАзії,якябуву васувсічаси,

19СлужуГосподевізусієюсмиренністю,ізбагатьма слізьмитаспокусами,щоспіткалименечереззасідку юдейську,

20Іякянеприховувавнічого,щобулобдлявас корисним,алепоказуваввамінавчавваспублічнота віддомудодому,

21Засвідчуючиіюдеям,ігрекампокаянняперед БогомівірувГосподанашогоІсусаХриста.

22Ітепер,ось,яйдузв’язанимдухомдоЄрусалиму,не знаючитого,щоменетамспіткає:

23ТількиДухСвятийсвідчитьукожномумісті, кажучи,щокайданитастражданнячекаютьмене 24Аленіщозцьогонезворушуємене,іяневважаю своїмжиттямдорогимдлясебе,щобямігзакінчити своюдорогузрадістютаслужіння,якеяотримаввід ГосподаІсуса,щобсвідчитиЄвангелієблагодаті Божої..

25Ітепер,ось,язнаю,щовивсі,середкогояходив, проповідуючицарствоБоже,більшенепобачитемого обличчя

26Томуязасвідчуювамцейдень,щоячистийвід кровівсіхлюдей.

27БоянецуравсясповіщативамусюволюБожу

28Отож,пильнуйтесебетавсестадо,надякимДух Святийпоставивваснаглядачами,щобвипасли ЦерквуБога,якуВінпридбавСвоєювласноюкров’ю

29Боязнаюце,щопіслямоговідходуввійдутьміж васлютівовки,якінещадятьотари.

30Ізвассамихпостанутьлюди,якібудутьговорити перекручене,щобпотягнутизасобоюучнів.

31Тожпильнуйтетапам’ятайте,щопротягомтрьох роківянеперестававкожногодняйночізісльозами перестерігати

32Атепер,браття,віддаювасБоговітаслову благодатіЙого,щоможезбудувативасідативам спадщинуміжусімаосвяченими

33Янебажавнісрібла,нізолота,ніодежі

34Так,висамізнаєте,щоцірукислужилимоїм потребаміпотребамтих,хтобувзімною.

35Япоказаввамусе,щотакпрацюючи,виповинні підтримуватинемічнихіпам’ятатисловаГосподаІсуса, якВінсказав:Більшещастядавати,ніжбрати.

36І,промовившице,впавнаколінатапомоливсяз усіманими

37Івсівонисильноплакали,іпадалинашиюПавла,і цілувалийого,

38Найбільшесумуючичерезслова,якіВінсказав,щоб вонибільшенепобачилиобличчяЙого.Івони супроводжувалийогодокорабля

РОЗДІЛ21

1Істалося,щопіслятого,якмивідійшливіднихі відчалили,миприбулипрямимкурсомдоКуса,а наступногоднядоРодосу,азвідтидоПатари:

2Ізнайшовшикорабель,щопливдоФінікії,мисілина ньоготайрушили.

3КолимивідкрилиКіпр,мизалишилийоголіворучі попливлидоСиріїтапристалидоТиру,ботам корабельмаврозвантажитисвійтягар.

4І,знайшовшиучнів,мипробулитамсімднів;вони сказалиПавловічерезДуха,щобвіннейшовдо Єрусалиму.

5Іколимискінчилисятідні,мивирушилийпішли;і всівонипровелинасізжінкамитадітьми,ажпокими невийшлизміста;імисталинавколішкинаберезіта помолилися

6Іколимипопрощалисяодинзодним,мисілив корабель;івонизновуповернулисядодому.

7ІколимизакінчилинашудорогузТиру,миприбули доПтолемаїди,іпривіталибратів,іпробуливниходин день.

8Анаступногоднями,щобулизПавлом,вирушилий прийшлидоКесарії,іввійшливдімєвангеліста Пилипа,якийбуводнимізсеми;іперебувалазним 9Імавтойчоловікчотиридочкидів,щопророкували 10Іколимипробулитамбагатоднів,прибувізЮдеї одинпророк,найменняАгав.

11Іколивінприйшовдонас,вінузявпоясПавла,і зв’язавсобірукийноги,ісказав:ТакговоритьСвятий Дух:ТакюдеївЄрусалимізв’яжутьчоловіка,що володієцимпоясом,івидадутьйогодоруками

12Іколимицепочули,іми,ітімісцевіблагалийого

13ТодіПавловідповів:нащовиплачететарозбиваєте

14Іколивіннемігпереконатися,мизамовкли,кажучи: НехайбудеволяГосподня!

15Іпіслятихднівмивзялинашівозитайпішлив Єрусалим.

16ПішлизнамитакождеякізучнівзКесарії,і привелизсобоюодногоМнасоназКіпру,старогоучня, уякогомиповиннібулиночувати

17ІколимиприйшливЄрусалим,братиприйнялинас радо

18НаступногодняПавлоприйшовзнамидоЯкова;і всістаршібулиприсутні

19І,привітавшиїх,вінособливорозповів,щоБог учинивміжпоганамичерезйогослужіння.

20Почувшице,вонипрославилиГосподаісказали йому:Бачиш,брате,скількиєтисячюдеїв,що увірували;івсівониревнителізакону:

21Івониповідомленіпротебе,щотинавчаєшусіх юдеїв,якісередпоган,покинутиМойсея,кажучи,щоб вонинеобрізувалисвоїхдітейінеходилизазвичаями.

22Щоцетаке?муситьзібратисянатовп,бопочують, щотиприйшов

23Отже,зробите,щомиговоримотобі:Мимаємо чотирьохмужів,якімаютьобітницю;

24Візьмиїх,іочистисязними,іпокарайїх,щобвони моглипоголитисвоїголови,івсіможутьзнати,щоте, прощоїмбулосказанопротебе,єніщо;алещобіти самходивупорядкутадодержувавсязакону

25Щодопоган,яківірують,минаписалитазробили висновок,щовонинічоготакогонедотримуються, окрімтого,щовонитримаютьсяжертвиідолам,ікрові, ізадушеної,іблуду.

26ТодіПавловзявтихлюдейінаступногодня, очистившисьізними,увійшовдохраму,щобозначити завершенняднівочищення,покинебудепринесена жертвазакожногозних

27Іколисімднівмайжескінчилися,юдеї,щобулиз Азії,побачившийоговхрамі,підбуриливесьнароді наклалинаньогоруки,

28Кричучи,мужіізраїльські,допоможіть:Цетой чоловік,щовсіхлюдейскрізьповчаєпротинароду,і закону,іцьогомісця;ідалітакожувівгреківухрам,і осквернивцесвятемісце

29(Бопередтимбачилизнимумістіефесянина Трофима,якогогадали,щоПавловвівухрам)

30Іздригнулосявсемісто,ізбігсянарод,і,схопивши Павла,витяглийогогетьізхраму,інегайно зачинилисядвері

31Іколивонизбиралисяйоговбити,достаршого ватагидійшлазвістка,щоввесьЄрусалимзбунтувався

32Віннегайновзяввояківісотників,іпобігдоних,і, побачившитисячникатавояків,пересталибитиПавла

33Тодітисячникпідійшов,узявйоготайзвелів скуватидвомаланцюгами;ізапитав,хтовініщовін зробив

34Іоднікричалиодне,іншііншесереднатовпу;іколи віннемігзнатипевностічерезметушню,віннаказав віднестийогодозамку.

35Іколивінвийшовнасходи,тотакісталося,що йогонеслисолдатизанасильствонароду

36Занимішовнатовпнароду,кричачи:Гетьізним!

37ІколиПавламаливвестивзамок,вінсказавдо тисячника:Чиможуяпоговоритизтобою?Хтосказав: тивмієшговоритипо-грецьки?

38Хібатинетойєгиптянин,щопередцимиднями здійнявбунтівивівупустелючотиритисячічоловікавбивці?

39АПавлосказав:ЯюдейізТарса,містаКілікії, громадяниннезвичайногоміста;і,благаютебе,дозволь меніговоритидонароду

40Іколитойдозволивйому,Павлоставнасходахі махнуврукоюдонародуІколинасталавеликатиша, вінзвернувсядонихєврейськоюмовою,кажучи: РОЗДІЛ22

1Мужі,братийбатьки,послухайтемійзахист,якийя заразвисловлююпередвами

2(Іколивонипочули,щовінговоритьдоних єврейськоюмовою,вонищебільшемовчали,івін сказав:)

3Ядійсноєвреєм,народженимуТарсі,містівКілікії, алевихованимуцьомумістібілянігГамаліїла,і навченимзгідноздосконалимзакономбатьків,ібув ревнимдоБоже,якусівисьогодні

4Іяпереслідувавцейшляхаждосмерті,зв’язуючита віддаючидов’язницьчоловіківіжінок

5Прощосвідчатьменііпервосвященик,івся старшина,відякихятакожотримавлистидобратів,і пішовдоДамаску,щобзв’язанихтампривестидо Єрусалимунапокарання

6Істалося,щоколияйшовінаближавсядоДамаску опівдні,раптомосяяломенезнебавеликесвітло 7Іявпавназемлю,іпочувголос,якийговоривмені: Савле,Савле,чомутименепереслідуєш?

8Іявідповів:хтоти,Господи?Ісказаввінмені:ЯІсус Назарянин,Якоготигониш

9Іті,щобулизімною,справдіпобачилисвітлота злякалися;алевонинечулиголосуТого,Хтоговорив домене

10Іясказав:Щоменіробити,Господи?Ісказавмені Господь:УстаньтайдивДамаск;ітамбудесказано тобіпровсе,щопризначенотобіробити

11Іколиянемігбачитичерезславутогосвітла,мене велизарукуті,щобулизімною,яприбувуДамаск 12ІякийсьАнанія,чоловікпобожнийзгідноззаконом, проякогодобрезнаютьусіюдеї,щотамжили, 13Прийшовдомене,ставісказавмені:БратеСавле, прозри!Ітієїжгодинияподививсянанього.

14Ісказаввін:ТебевибравБогбатьківнаших,щобти знавЙоговолю,ібачивПраведника,ічувголосуст Його

15Ботибудешйомусвідкомпередусімапроте,щоти бачивічув

16Атеперчомутизволікаєш?встаньіохрестись,і змийгріхисвої,прикликавшиім'яГосподнє 17Істалося,щоколияповернувсядоЄрусалиму, навітьколиямоливсявхрамі,ябувутрансі; 18Ібачив,яквіндоменекаже:Поспішийвийди швидшезЄрусалиму,бовонинеприймутьтвого свідченняпромене. 19Іясказав:Господи,вонизнають,щояув'язнивібив укожнійсинагозітих,хтовіривуТебе

20ІколипроливаласякровтвогомученикаСтепана,я такожстоявіпогоджувавсянайогосмерть,ізберігав одежутих,щойоговбили

21Ісказаввінмені:Іди,боЯпошлютебедалекодо поган.

22Івонивислухалийогонацеслово,апотімпідняли свійголосісказали:Гетьтакогозземлі,бонегодиться йомужити.

23Іколивоникричали,іскидалисвійодяг,ікидали порохуповітря,

24Головнийсотникнаказавпривестийоговзамокі наказав,щобйогодослідилибичуванням;щобвінміг знати,чомувонитаккричалипротинього.

25Іякзв’язалийогоремінцями,Павлосказавдо сотника,щостоявпоруч:Чидозволеновамбичувати римлянина,ітобеззасудження?

26Почувшипроцесотник,пішовідонісдотисячника, кажучи:Стережися,щотиробиш,боцейчоловік римлянин.

27Тодітисячникпідійшовісказавйому:Скажимені, читиримлянин?Вінсказав:Так

28Івідповівтисяцький:Завеликусумуяздобувцю свободуАПавлосказав:Алеянародивсявільним

29Тодінегайновідступиливідньоготі,щомалийого допитати;ітисяцькийтакожзлякався,дізнавшись,що вінримлянин,ітому,щозв'язавйого 30Назавтра,бажаючиточнознати,чомуйого звинуватилиюдеї,вінвипустивйогозкайданів,і звелівпервосвященикамівсійїхнійсинедріон з'явитися,іпривівПавла,іпоставивйогопередними

РОЗДІЛ23

1АПавло,придивившисьдосинедріону,сказав:Мужібраття,яживпередБогомчистимсумліннямаждо цьогодня

2ІпервосвященикАнаніянаказавтим,щостоялибіля нього,битийогопоустах

3ТодіПавлосказавдонього:Богбитиметебе,стіно побілена!

4Аті,щостоялипоруч,сказали:АрхиєреяБожоготи лаєш?

5ТодіПавлосказав:Незнавя,браття,щовінбув первосвящеником,бонаписано:Незлослови начальниканародутвого

6КолижПавлопобачив,щоодначастинасадукеї,а другафарисеї,товигукнувусинедріоні:Мужі-браття, яфарисей,синфарисея,япокликанийнадієюй воскресінняммертвихпідпитанням

7Іколивінцесказав,виникласуперечкаміж фарисеямитасаддукеями,інатовпрозділився 8Босадукеїкажуть,щонемаєвоскресіння,аніангела, анідуха,афарисеївизнаютьіте,іінше 9Іпіднявсявеликийкрик,іповсталикнижникиз фарисеїв,ісварилися,кажучи:Минезнаходимозлав цьомучоловікові,алеякщодухабоангелпромовлявдо нього,небудемоборотисяпротинього.Бог. 10Іколивиниклавеликасуперечка,тисячник,боячись, щобвонинерозтерзалиПавла,наказаввоякамзійти, силоювзятийогоз-поміжнихіпривестидозамку.

11АнаступноїночіГосподьставпереднимісказав: Будьбадьорий,Павле,бояктисвідчивпроМенев Єрусалимі,такмусиштобісвідчитийуРимі 12Аколинаставдень,деякізюдеївзібралисяразомі заклялисебе,сказавши,щонебудутьніїсти,ніпити, докиневб'ютьПавла

13Ібулобільшесорокатих,щозробилицюзмову 14Іприйшливонидопервосвящениківістаршихі сказали:Мизаклялисебевеликимпрокляттямнеїсти нічого,докиневб’ємоПавла

15Отже,тепервизрадоюдайтезнаксотнику,щобвін привівйогодовасзавтра,нібивихочетерозпитатипро ньогощосьдокладніше:іми,абоколивіннаблизиться, готовівбитийого

16ЯкпочувсинсестриПавлапроїхнюзасідку,то пішов,увійшовузамокірозповівПавлові.

17ТодіПавлопокликаводногозсотниківісказав: Відведітьцьогоюнакадотисячника,бовінмаєйому щосьсказати.

18Івзяввінйого,іпривівдотисячника,ісказав: Павлов’язеньпокликавменедосебеіблагав,щобя привівдотебецьогоюнака,якиймаєщосьтобісказати.

19Тодітисяцькийузявйогозаруку,іпішовізним набік,ізапитавйого:Щотимаєшменісказати?

20Ісказаввін:Юдеїзмовилисявимагативідтебе,щоб тизавтрапривівПавладосинедріону,неначевони хочутьрозпитатипроньогодещоточніше

21Алетинепіддавайсяїм,бонаньогопідстерігає понадсорокчоловікізних,якіприсягнулинеїстийне пити,докиневб’ютьйогоАтепервониготові,чекаю відтебеобіцянки.

22Тожтисячниквідпустивюнакаінаказавйому: Дивись,нікомунекажи,щотицеменірозповів 23Івінпокликавдосебедвохсотників,кажучи: Приготуйтедвістівоїнів,щобітидоКесарії,ісімдесят вершників,ідвістісписоносцівнатретюгодинуночі; 24Ідайтеїмхудоби,щобвонипосадилиПавлата привелийогоздоровимдоправителяФелікса 25Івіннаписавлистатакимчином:

26КлавдійЛісійдопреславногоправителяФелікса вітає

27Цьогочоловікавзялиюдеї,івониповиннібулийого вбити;тодіяприйшовізвійськоміврятувавйого, довідавшись,щовінримлянин

28Іколияхотівзнатипричину,заякувони звинуватилийого,явивівйогодоїхньоїради.

29Ябачив,щойогозвинувачуютьупитанняхїхнього закону,алевіннемаєнічогогідногосмертічикайданів. 30Іколименірозповіли,щоюдеїпідстерігаютьцього чоловіка,янегайнопославдотебеінаказавтакожйого обвинувачамсказатипередтобою,щовонимають протинього.Прощання.

31Тодівоїни,якїмбулонаказано,узялиПавлаі привелийоговночідоАнтипатриди

32Назавтравонизалишиливершників,щобітизним,і повернулисядозамку

33Вони,прибувшидоКесаріїтапередавшипослання доправителя,поставилипередниміПавла

34Намісник,прочитавшилиста,запитав,зякоївін провінції.Іколивінзрозумів,щовінзКілікії,

35Япослухаютебе,сказаввін,колиприйдутьітвої обвинувачі.Івінзвелівстерегтийоговпреторі Іродовому

РОЗДІЛ24

1Ачерезп’ятьднівприбувпервосвященикАнаніязі старійшинамитазоднимораторомнаім’яТертул, якийдоніснамісникупротиПавла

2Іколийогопокликали,Тертулпочавзвинувачувати його,кажучи:«Побачивши,щозавдякитобіми насолоджуємосявеликоютишею,іщозавдякитвоєму провидіннюцьомународувчиняютьсядужегідні справи,

3Миприймаємоцезавждиівусіхмісцях, благороднийФеліксе,зусієювдячністю.

4Незважаючинате,щоянебудущебільше стомлювативас,япрошувас,щобвивислухалинас просвоємилосердякількаслів.

5Бомизнайшлицьогочоловікачумою,підбурювачем заколотівсередусіхєвреївувсьомусвітітаватажком сектиназореїв:

6Вінтакожзбиравсяосквернитихрам,котрогоми взялийхотілисудитизанашимзаконом

7АлетисяцькийЛісійприйшовдонасізвеликою силоювзявйогознашихрук,

8Віннаказуєсвоїмобвинувачамприйтидотебе; дослідившиїх,тизможешпізнативсете,учомуми йогозвинувачуємо

9Іюдеїтакожпогодилися,кажучи,щоцетак

10ТодіПавло,післятого,якнамісникмахнувйому, щобпоговорити,відповів:Оскількиязнаю,щотибув багатороківсуддеюцьогонароду,явідповідаюз радістюдлясебе.

11Бощобтизрозумів,щощедванадцятьднів,якя пішовдоЄрусалимунапоклоніння

12Інезнайшлимененівхрамі,щобянізким сперечався,ніпідбурювавлюдей,нівсинагогах,нів місті

13Івонинеможутьдовестите,учомутепер звинувачуютьмене

14Алеязізнаюсятобівцьому,щозгіднозішляхом, якийвониназиваютьєрессю,ятакпоклоняюсяБогові батьківмоїх,вірячивсьому,щонаписановзаконітав пророків:

15ІмайтенадіюнаБога,якувонисамідопускають,що будевоскресіннямертвих,якправедних,такі неправедних.

16Іястараюсязавждиматичистесумлінняперед Богоміпередлюдьми

17Тепер,післябагатьохроків,яприйшов,щоб принестимилостинюсвоємународутаприношення.

18ТодідеякіюдеїзАзіїзнайшлименеочищеногов храмі,нізнатовпом,нізшумом

19Хтомавбибутитутпередтобоюізаперечити,якби вонималищосьпротимене

20Абонехайцітутскажуть,якщовонизнайшлив меніякийсьзлийчин,колиястоявпередрадою, 21Завиняткомцьогоєдиногоголосу,щоявигукнув, стоячисередних,торкаючисьвоскресіннямертвих,ви

22ІколиФелікспочувціречі,маючидосконалізнання

знайомихслужитичиприходитидонього 24ЧерезкількаднівФеліксприйшовіздружиною своєюДрузиллою,якабулаюдейкою,іпослав покликатиПавла,івислухавйогопровірувХриста 25Іколивінміркувавпросправедливість,стриманість імайбутнійсуд,Феліксзатремтівівідповів:Ідипоки що;колименібудезручнапора,япокличутебе 26Вінтакожсподівався,щоПавлодавбийомугроші, щобвідпуститийого;томупосилавпоньогочастішета розмовлявзним

27АлечерездварокидокімнатиФеліксаприйшов ПорційФест;іФелікс,бажаючивдовольнитиюдеїв, залишивПавлаув’язненим

РОЗДІЛ25

1КолиФестприбувупровінцію,черезтриднівін піднявсязКесаріїдоЄрусалиму

2Тодіпервосвященикіголовиюдейськінаговорили йомунаПавлаіблагалийого, 3Ібажавласкипротинього,щобвінпославйогодо Єрусалиму,ставлячизасадунадорозі,щобубитийого

4АлеФествідповів,щоПавласлідстерегтивКесарії,і щовінсамнезабаромпоїдетуди

5Отож,сказаввін,хтозвасможе,нехайпідезімною тазвинуватитьцьогочоловіка,якщовньомуєякесь зло

6І,пробувшисереднихпонаддесятьднів,вінпішов доКесарії;Анаступногодня,сівшинасудилище, звелівпривестиПавла

7Колижвінприбув,юдеї,щоприйшлизЄрусалиму, сталидовколатависувалинаПавлачисленнітатяжкі скарги,якихнемоглидовести

8Авінвідповівсамзасебе:Ніпротизакону юдейського,ніпротихраму,ніпротикесаряянічимне скривдився

9АФест,бажаючидогодитиюдеям,відповівПавловій сказав:ЧихочештипіднятисявЄрусалим,ітамбудеш передімноюсудженийзаце?

10ТодіПавлосказав:Ястоюнасудилищікесаревому, деменесудититреба;юдеямяневчинивжодної кривди,яктидобрезнаєш

11Боякщоязлочинецьабовчинивщось,гіднесмерті, явідмовляюсянепомерти;алеякщонемаєнічогоз того,учомуцізвинувачуютьмене,ніхтонеможе видатименеїмЯзвертаюсядокесаря

12ТодіФест,порозмовлявшизрадою,відповів:Тидо кесаряоскаржився?докесарятипідеш 13ЧерезкількаднівцарАгріппатаВеренікаприбули доКесарії,щобпривітатиФеста 14Іколивонипробулитамбагатоднів,Фестрозповів проПавлацареві,кажучи:Єодинчоловік,якого Феліксзалишивукайданах 15Проякого,колиябувуЄрусалимі,сповістилимене первосвященикитастаршіюдейські,бажаючи отриматисуднадним

16Комуявідповів:уримляннеприйнятовіддавати будь-когонасмерть,першніжобвинувачуваний матимеобвинувачіввіч-на-вічіматимеправо відповістизасебещодозлочину,висунутогопроти нього.

17Отже,коливониприйшлисюди,ябезжодного зволіканнясівнасуддівськемісценаступногодняі наказаввивестичоловіка.

18Протиякого,колиобвинувачівиступили,вонине висунулижодногозвинуваченнявтакихречах,якя гадав:

19Алемалипротиньогопевнісумнівищодоїхнього власногомарновірстватащодоякогосьІсуса,якийбув мертвий,проякогоПавлостверджував,щовінживий

20Іоскількиясумнівавсявтакихпитаннях,язапитав його,чинепідевіндоЄрусалиму,ітамбудесуджений уцихсправах

21АлеколиПавлопопросивзалишитийогонарозгляд Августа,янаказавтриматийогопідвартою,докине відішлюйогодокесаря

22ТодіАгріппасказавФесту:«Ябхотівісам вислухатицьогочоловіка».Завтра,сказаввін,ти почуєшйого

23Анадругийдень,колиАгріппатаВернікаприйшли звеликоюпишністю,іввійшлидомісцяслухання разомізсотникамитаголовнимимужамиміста,за наказомФестабулоприведеноПавла

24ІсказавФест:ЦарюАгріппо,івсілюди,якітут присутнізнами,вибачитецьогочоловіка,проякого говориламенівсяюрбаюдеївяквЄрусалимі,такітут, кричачи,щобвіннемавжитидалі.

25Алеколиявиявив,щовінневчинивнічого,гідного смерті,іщовінсамзвернувсядоАвгуста,явирішив послатийого.

26Проньогоянемаюнічогопевного,щобнаписати моємупановіТомуяпривівйогопередтобою,а особливопередтобою,оцарюАгріппо,щобпісля дослідженняямігщосьнаписати

27Боменіздаєтьсянерозумнимпосилатив'язня,ане означатизлочини,якійомувисуваються.

РОЗДІЛ26

1ТодіАгріппасказавПавлу:Тобідозволеноговорити засебеТодіПавло,простягнувшируку,відповівза себе:

2Явважаюсебещасливим,царюАгріппо,томущоя відповімзасебесьогодніпередтобоюзавсе,вчому менезвинувачуютьюдеї:

3Особливотому,щоязнаютебеякзнавцявусіх звичаяхіпитаннях,якієсередюдеїв;томуяблагаю тебевислухатименетерпеливо.

4Усіюдеїзнаютьмійспосібжиттявідмолодостімоєї, якабуласпочаткусередмоговласногонародув Єрусалимі;

5Якізналименевідпочатку,якбизасвідчили,щоза найтіснішесектоюнашоїрелігіїяживфарисеєм.

6Ітеперястоюіменесудятьзанадіюнаобітницю, дануБогомнашимбатькам:

7Доцієїобіцянкинашідванадцятьплемен,миттєво служачиБоговіденьініч,сподіваютьсяприйтиЗаради

8Чомувивважаєтезанеймовірнете,щоБог воскрешаємертвих?

9Ясправдідумавпросебе,щояповиненробити багаторечейпротиіменіІсусазНазарету.

10ЩояйзробиввЄрусалимі,ібагатьохсвятих замкнувув'язниці,отримавшивладувід первосвящеників;іколивонибуливбиті,яподавсвій голоспротиних.

11Іячастокаравїхукожнійсинагозі,іпримушувавїх богохульити;і,будучинадзвичайнолютимнаних,я переслідувавїхнавітьдочужихміст

12Тому,колияйшовдоДамаскузповноваженнямі дорученнямпервосвящеників,

13Опівдні,оцарю,япобачивнадорозісвітлознеба, понадсяйвосонця,якеосяяломенетатих,щойшлизі мною.

14Іколимивсівпалиназемлю,япочувголос,який промовлявдомене,іказавєврейськоюмовою:Савле, Савле,чомутименепереслідуєш?важкотобіногою протиколючок

15Іясказав:хтоти,Господи?Атойсказав:ЯІсус, Якоготигониш.

16Алевстаньістаньнасвоїноги:боЯявивсятобіз цієюметою,щобзробититебеслужителемісвідкомі того,щотибачив,ітого,учомуЯпокажусятобі; 17Звільняючитебевіднародуйвідпоган,дояких посилаютебетепер,

18Щобвідкритиїхніочі,інавернутиїхвідтемрявидо світла,івідвладисатанидоБога,щобвонимогли отриматипрощеннягріхівіспадщинуміжтими,хто освяченийвіроювМене.

19Черезщо,оцарюАгріппо,янебувнепокірним небесномувидінню:

20АлесповіщавспочаткуїмуДамаску,івЄрусалимі, іповсійтериторіїЮдеї,апотіміпоганам,щобвони покаялисяінавернулисядоБога,ічинилиділа,гідні покаяння.

21Заціпричиниюдеїсхопилименевхрамійхотіли вбити

22Отож,отримавшидопомогувідБога,яперебуваю аждоцьогодня,свідчачималимівеликим,некажучи нічогоіншого,крімтого,щопророкитаМойсейказали, щомаєстатися:

23ЩобХристоспостраждав,іщобВінбувпершим, хтовоскреснезмертвих,іщобпросвітитилюдямі поганам.

24Іколивінтакговоривсамзасебе,Фестсказав гучнимголосом:Павле,тиневсобі!багатонавчання зводитьтебезрозуму

25Алевінсказав:Янебожевільний,благородний Фесте;алеговорітьсловаправдийрозсудливості

26Бопроцезнаєцар,передякимятакожговорю відкрито;бояпереконаний,щоніщозцьогоне приховановіднього;боценеробилосявкутку

27ЦарюАгріппо,тивіришпророкам?Язнаю,щоти віриш

28ТодіАгріппасказавдоПавла:Тималоне переконуєшменестатихристиянином 29АПавлосказав:МоливбияБога,щобнетількити, алейусі,хтослухаєменесьогодні,булиімайже,і зовсімтакі,якя,крімцихпут

30Іколивінсказавце,царпіднявся,інамісник,і Берніка,іті,щосиділизними:

31І,відійшовши,вонирозмовлялиміжсобою,кажучи: Цейчоловікнеробитьнічого,гідногосмертічи кайданів.

32ТодіАгріппасказавФесту:Цейчоловікмігбибути звільнений,якбивіннезвернувсядокесаря

РОЗДІЛ27

1Іколибуловирішено,щомиповинніплистивІталію, вонипередалиПавлатадеякихіншихв'язніводному наім'яЮлій,сотникузполкуАвгуста.

2ІсівшинакорабельАдрамітію,мивідпливли,маючи наувазіплистибіляузбережжяАзії;якийсьАристарх, македонянинізСолуня,бувзнами.

3АнаступногоднямиприбулидоСидонуІЮлій ввічливоставивсядоПавлаідозволивйомупітидо своїхдрузівпідкріпитися.

4Івирушившизвідти,мипідпливлипідКіпр,бовітри булисупротивні

5І,переплившимореКілікіїтаПамфілії,миприбули доМири,містаЛікійського

6Ітамсотникзнайшоволександрійськийкорабель,що пливдоІталії;івінпосадивнастуди.

7Іколимиповільнопливлибагатодніві,ледь підійшовшидоКніда,вітернетерпівнас,мипопливли підКріт,навпротиСалмона;

8І,насилупроминувшиїї,прийшовдомісця,що зветьсяПрекраснимиПристанями;неподаліквідякого буломістоЛасея.

9Аколиминулобагаточасу,іколиплаваннястало вженебезпечним,бопістужеминув,Павлонаставляв їх,

10Ісказавїм:Панове,ябачу,щоцяподорожбуде завданашкодитавеликоїшкодинелишевантажута кораблю,алейнашимжиттям.

11Алесотникбільшевіривгосподаревітавласникові корабля,ніжтому,щоговоривПавло

12Іоскількипритулокбувнезручнимдлязимівлі, більшачастинарадилатакожпітизвідти,якщо якимосьчиномвонизможутьдістатисядоФінікіїітам перезимувати;якийєпритулкомКриту,ілежитьна південномузаходітапівнічномузаході

13Іколипівденнийвітерподувтихо,вважаючи,що вонидосяглисвоєїмети,вонивідпливлизвідтита підпливлидоКриту

14Аленевдовзізнявсяпротиньогобурхливийвітер, званийєвроклідон

15Іколикорабельбувпідхопленийінеміг протистоятивітру,мидозволилийомуїхати

16Іпідплившидоодногоострова,якийзветьсяКлавда, мималибагатороботи,щобдістатисячовном

17Коливонипіднялийого,товикористовували допомогу,підперезавшикорабель;і,боячись,щобвони невпаливплавніпіски,натягнуливітрило,ітакїх погнали.

18Інассильнокидалабуря,наступногоднявони полегшиликорабель;

19Атретьогоднямисвоїмирукамивикинули корабельніречі

20Іколибагатоднівнез’являлосяанісонця,анізірок,

21АлепіслядовгоїстриманостіПавловиступив посереднихісказав:Панове,виповиннібулимене послухатиіневідпливатизКриту,щоботриматицю шкодутазбиток

22Атеперяблагаювасбутибадьорими,босередвас ніхтонезагине,окрімкорабля

23БоцієїночістоявбіляменеАнголБога,Якомуяєі Якомуслужу,

24кажучи:Небійся,Павле!типовиненбути приведенийдокесаря,іосьБогдавтобівсіх,хтопливе зтобою

25Тому,панове,бадьоріться,боявірюБогові,щобуде так,якменісказано.

26Однакмиповиннібутивикинутінапевнийострів

27Алеколинасталачотирнадцятаніч,колинасгнали туди-сюдипоАдрії,близькопівночікорабельники вважали,щовонинаблизилисядоякоїськраїни;

28Івимірювали,ізнайшли,щодвадцятьсажнів;і, відійшовшитрохидалі,вонизновувимірювали,і знайшли,щоп'ятнадцятьсажнів

29Тоді,боячись,щобминевпалинаскелі,вони кинуличотириякорізкорми,ібажалидня.

30Іколисудноплавцізбиралисявтектизкорабля,коли вониспустиличовенуморе,підкольором,нібивони збиралисякинутиякірзпередньоїчастиникорабля,

31Павлосказавсотникуйвоякам:якщовонине залишатьсявкораблі,винезможетеврятуватися

32Тодісолдативідрізалимотузкичовнаідозволили йомувпасти

33Аколинаставдень,Павлоблагавусіхприйнятиїжу, кажучи:Сьогоднічотирнадцятийдень,яквичекаєтей постите,нічогонеспоживаючи

34Томуяблагаювас,їжтетрохим’яса,боцедля вашогоздоров’я,божоднаволосинаневпадезголови жодногозвас

35І,промовившице,вінузявхлібіподякувавБогові передусіма,і,розломивши,почавїсти.

36Тодівсізбадьорилися,івонитакожскуштували м'яса

37Авсьогонасбулонакораблідвістісімдесят шістнадцятьдуш

38І,наївшись,вониполегшиликорабельівикинули пшеницювморе.

39Іколинаставдень,вонинезнализемлі,алевони виявилипевнийструмокізберегом,уякийвонихотіли, якщоцеможливо,заштовхнутикорабель

40Іколивонипіднялиякорі,воникинулисядоморя,і послабилипов’язкикерма,іпіднялигротзавітром,і попрямувалидоберега.

41І,впавшивмісце,дезливалисядваморя,вонисіли корабельнамілину;іпереднячастинаміцнозастрягла, ізалишиласянепорушною,азаднячастинабула розбитасилоюхвиль

42Ірадасолдатівбулавбитиполонених,щобніхтоз нихневипливіневтік

43Алесотник,бажаючиврятуватиПавла,утримавїх відїхньогонаміру;інаказав,щобті,хтовмієплавати, першимикинулисявмореівийшлинасушу:

44Арешта,хтонадошках,ахтонауламкахкорабляІ таксталося,щовсівониживівтеклиназемлю.

РОЗДІЛ28

1Іколивонивтекли,тодізналися,щоострівзветься Меліта

2Іварварськийнародвиявивнамнемалуласку:бо вонирозпалиливогоньіприйнялинасусіхчерез поточнийдощічерезхолод

3ІколиПавлоназбиравоберемокдровіпоклавна вогонь,зміявийшлазспекийпричепиласядойого руки.

4Іколиварварипобачилиотруйногозвіра,щовисівна йогоруці,вонисказалиміжсобою:Безсумнівно,цей чоловікєвбивцею,якому,хочавініврятувавсявід моря,алепомстанедаєжити 5Івінструснувзвіравогонь,інезазнавжодноїшкоди 6Однаквонидивилися,коливінмавбиопухнутиабо раптововпастимертвимАлепіслятого,яквонидовго дивилися,інепобачили,щойомунесталосянічого поганого,вонизмінилисвоюдумкуісказали,щовін бувбогом

7Утихсамихкварталахбуливолодінняголовного чоловікаострова,якогозвалиПублій;якийприйняв насіввічливогостивтридні

8Істалося,щобатькоПубліялежавхворийна лихоманкутанаприплив;Павлоувійшовдонього, помоливсяі,поклавшинаньогоруки,зціливйого

9Колицесталося,прийшлийінші,якімалинаострові хвороби,ізцілилися.

10Вінтакожудостоївнасбагатьохпочестей;іколими йшли,вонинавантажилинасусімнеобхідним

11Ачерезтримісяцімивирушилинакораблі Олександрії,якийзимувавнаострові,знакомякого булиКасторіПоллукс

12І,прибувшивСиракузах,мипробулитамтридні.

13ІзвідтимивзяликомпасіприбулидоРегії;ічерез деньподувпівденнийвітер,інаступногоднями прибулидоПутеолі.

14Демизнайшлибратів,ібулипобажанізалишитисяз нимисімднів,ітакмипішлидоРиму

15Азвідти,почувшипронас,бративийшлиназустріч намаждоАппієвогофорумутатрьохшинків;Павло, побачившиїх,подякувавБоговітапідбадьорився 16КолимиприбулидоРиму,сотникпередавв’язнів начальникусторожі,аПавлудозволилижитиокремоз воїном,якийстерегйого.

17Істалося,щочерезтридніПавлоскликав юдейськихстаршин,іколивонизібралися,сказавїм: «Мужі-браття,хочянічогоневчинивпротинародучи звичаївнашихбатьків».,алеябувдоставлений в’язнемзЄрусалимуврукиримлян 18Вони,допитавшимене,відпустилибмене,боне буловменіпричинисмерті 19Алеколиюдеївиступилипротицього,язмушений бувзвернутисядокесаря;нете,щояповиненбув звинувачуватисвоюнацію 20Томуяпокликаввас,щобпобачитивасіпоговорити звами,бозанадіюІзраїлевуязв'язанийцими кайданами

21Вонисказалийому:Минеотримувалижодних листівзЮдеїпротебе,ініхтозбратів,щоприходили, непоказувавінеговоривпротебенічогопоганого 22Алемихочемопочутивідтебе,щотидумаєш,бо мизнаємо,щоскрізьпротицієїсектиговорятьпронеї. 23Іколивонипризначилийомудень,багатоприйшло доньоговйогопомешкання;їмвінпояснюваві свідчивпроЦарствоБоже,переконуючиїхпроІсуса,і зЗаконуМойсея,ізпророків,відранкудовечора

24Іодніповірилисказаному,аіншінеповірили

25Іколивонинепогоджувалисяміжсобою,вони розійшлисяпіслятого,якПавлосказаводнеслово: ДобресказавСвятийДухчерезпророкаІсаюдонаших батьків,

26кажучи:Ідидоцьогонародутаскажи:Слухомви почуєте,танезрозумієте;іочимабудетебачити,іне побачите

27Бозагрубілосерцецьогонароду,івухаїхніне чують,іочісвоївонизаплющили;щобвонинебачили своїмиочима,інечулисвоїмивухами,інерозуміли своїмсерцем,іненавернулися,іЯзціливїх

28Тожнехайбудевамвідомо,щопоганампослане спасінняБоже,івонипочуютьйого

29Іколивінпромовивціслова,юдеївідійшлиімали великусуперечкуміжсобою.

30ІпробувПавлоцілихдварокиусвоємунайнятому домі,іприймавусіх,хтоприходивдонього, 31ПроповідуючиЦарствоБожеінавчаючипро ГосподаІсусаХристазусієювідвагою,ніхтоне забороняєйому