Послання Полікарпа до филип'ян РОЗДІЛ 1 1 Полікарп і пресвітери, що з ним, до церкви Божої, що в Филипах: милість вам і мир від Бога Всемогутнього; і нехай примножиться Господь Ісус Христос, Спаситель наш. 2 Я дуже зрадів разом з вами в Господі нашому Ісусі Христі, що ви прийняли образи істинної любові та, як вам і належить, супроводжували тих, хто був у кайданах, стаючи святими, що є вінцями справді вибраних Богом і Господом нашим. 3 також корінь віри, що проповідується від давніх часів, залишається у вас міцним аж донині та приносить плоди Господу нашому Ісусу Христу, який навіть на смерть постраждав за наші гріхи. 4 Якого Бог воскресив, звільнивши від мук смерті, Якого ви любите, не бачачи Його; хоч ви тепер Його не бачите, але віруючи в Нього, радієте радістю невимовною та преславною. 5 до якого багато хто бажає ввійти, знаючи, що благодаттю ви спасенні, не ділами, а волею Божою через Ісуса Христа. 6 Тож, підперізувавши стегна вашого розуму, служіть Господеві зо страхом та правдою, відкинувши всяке марнословство та оману багатьох, віруючи в Того, Хто воскресив із мертвих Господа нашого Ісуса Христа та дав Йому славу та престол праворуч Його. 7 Йому підкорене все, що на небі, і що на землі; Йому поклонятиметься кожна жива істота; Він прийде судити живих і мертвих; Його кров Бог вимагатиме від тих, хто вірує в Нього. 8 Той же, Хто воскресив Христа з мертвих, воскресить і нас так само, якщо ми будемо чинити Його волю, ходити за Його заповідями та любити те, що Він полюбив. 9 Утримуючись від усякої неправди, надмірної прихильності та грошолюбства, від лихослів'я, нелжесвідчення, не віддаючи злом за зло, чи докорами за докори, чи ударом за удар, чи прокляттям за прокляття. 10 Але пам’ятаючи те, чого навчив нас Господь, кажучи: «Не судіть, і вас не судитимуть; прощайте, і вам прощено буде; будьте милосердними, і ви отримаєте милість; бо якою мірою міряєте, такою вам відміряють». 11 І знову, що блаженні бідні та ті, кого переслідують за праведність, бо їхнє є Царство Боже. РОЗДІЛ 2 1 Це, брати мої, я не смілив писати вам про праведність, але ви самі раніше заохотили мене до цього. 2 Бо ні я, ні хто інший, як я, не можу досягти мудрості блаженного та славетного Павла, який, перебуваючи особисто серед тодішніх людей, з усією точністю та здоровістю навчав слову істини; і, відійшовши від вас, написав вам послання.
3 У яку, якщо ви заглянете, ви зможете зміцнювати себе вірою, що вам передана; яка є матір’ю для всіх нас, ведені надією та загальною любов’ю як до Бога, так і до Христа, і до ближнього. 4 Бо хто має це, той виконав закон праведності; хто ж має любов, той далекий від усякого гріха. 5 Корінь же всього лихого — грошолюбство. Тож, знаючи, що як ми нічого не принесли в цей світ, так і не винесемо з нього, озброємося бронею праведності. 6 І навчіть спочатку себе ходити за заповідями Господа; а потім ваших дружин ходити так само за вірою, даною їм; у милосерді та в чистоті; люблячи своїх чоловіків з усією щирістю, і всіх інших так само з усією поміркованістю; і виховувати своїх дітей у настановах та страху Господньому. 7 Вдови також навчають бути тверезими щодо віри Господньої, завжди молитися за всіх людей, бути далекими від усякого обману, злословляння, неправдивого свідчення, зажерливості та від усякого зла. 8 знаючи, що вони — жертівники Бога, який бачить усі вади, і від якого ніщо не приховане; який досліджує всі міркування, думки та таємниці наших сердець. 9 Знаючи ж, що Бог не буває осміяним, ми повинні поводитися гідно Його заповіді та Його слави. 10 Також і диякони повинні бути бездоганними перед Ним, як служителі Божі в Христі, а не людські, не обманщики, не двоязиці, не грошолюбці, але помірковані в усьому, співчутливі, пильні, що ходять за правдою Господа, Який був слугою всім. 11 Якого, якщо забажаємо, у цьому світі ми також станемо учасниками майбутнього, як Він обіцяв нам, що воскресить нас із мертвих; і що, коли будемо поводитися достойно Його, то й царюватимемо разом із Ним, якщо віримо. 12 Так само й молодші чоловіки повинні бути бездоганними в усьому, а понад усе — дбати про свою чистоту та стримуватися від усього злого. Бо добре бути відлученим від пожадань світу, бо кожна така пожадливість воює проти духа. І ні блудники, ні зневажники, ні мужолозтвіжники не успадкують Царства Божого, ані ті, хто чинить нерозумне та нерозумне. 13 Тому вам необхідно утримуватися від усього цього, корячись священикам та дияконам, як Богові та Христу. 14 Діви закликають ходити з непорочною та чистою совістю. 15 А старійшини нехай будуть співчутливими та милосердними до всіх, відвертаючи їх від їхніх помилок, шукаючи слабких, не забуваючи про вдів, сиріт та бідних, але завжди пильнуючи те, що є добрим як в очах Бога, так і людей. 16 Утримуючись від усякого гніву, зневаги на обличчя та неправедного суду, а особливо від усякої зажерливості. 17 Нелегко вірити чомусь проти будь-кого; не суворий у суді, знаючи, що всі ми є боржниками в гріху. 18 Отже, якщо ми молимо Господа, щоб Він простив нам, то й ми повинні прощати іншим, бо всі ми перед Господом і Богом нашим, і всі маємо стати перед судом Христовим, і кожен за себе дасть звіт. 19 Тож служимо Йому зі страхом та з усією повагою, як Він Сам наказав, і як навчили нас Апостоли, що