Послання Ігнатія до Полікарпа РОЗДІЛ 1 1 Ігнатій, також званий Теофором, до Полікарпа, єпископа церкви в Смірні; їхній наглядач, а скоріше сам Бог Отець і Господь Ісус Христос не помічають: усіляке щастя. 2 Знаючи, що твій розум до Бога зосереджений, так би мовити, на непорушній скелі; Я безмежно дякую, що я був визнаний гідним споглядати Твоє благословенне обличчя, яким я завжди радію в Бозі. 3 Тому я благаю тебе благодаттю Божою, якою ти зодягнений, просуватись своїм шляхом і заохочувати всіх інших, щоб вони могли бути спасенними. 4 Зберігайте своє місце з усією турботою як про плоть, так і про дух: намагайтеся зберегти єдність, за яку немає нічого кращого. Терпіть усіх людей, як Господь вас. 5 Підтримуй усіх у любові, як і ти. Моліться безперервно: просіть більше розуміння, ніж те, що ви вже маєте. Будь пильним, нехай твій дух завжди пробуджується. 6 Говори з кожним так, як тобі дасть Бог. Зноси немочі всіх, як досконалий воїн; де велика праця, тим більше прибуток. 7 Якщо любитимеш добрих учнів, яка тобі подяка? Краще підкори собі тих, хто лукавить, у лагідності. 8 Кожна рана не загоюється одним і тим самим пластиром: якщо приступи хвороби гострі, змініть їх м’якими ліками: будьте в усьому мудрі, як змія, але нешкідливі, як голуб. 9 Тому ти складається з плоті й духу; щоб ти міг змінити те, що з’являється перед тобою. 10 А щодо тих, яких не видно, молися до Бога, щоб Він відкрив їх тобі, щоб ти ні в чому не бракував, але був багатий на кожен дар. 11 Часи вимагають тебе, як лоцмани вітри; і той, кого кидає буря, притулок, де він буде; щоб ти міг досягти Бога. 12 Будь тверезий, як воїн Божий: запропонований тобі вінець — безсмертя і вічне життя; щодо чого ти також цілком переконаний. Я буду твоїм поручителем у всьому, і моїми путами, які ти любив. 13 Нехай не заважають тобі ті, хто здається гідним поваги, але навчає інших доктрин. Стійте твердо й непорушно, як на ковадлі, коли по ньому б’ють. 14 Це частина хороброго бійця — бути пораненим і все ж переможеним. Але особливо ми повинні терпіти все заради Бога, щоб Він терпів нас. 15 Будь кожен день кращим за інший: зважай на часи; і очікуйте Його, що є понад час, вічний, невидимий, хоч для нас став видимим: неосяжний і непрохідний, але для нас підданий стражданням; терплячи всілякі шляхи для нашого спасіння. РОЗДІЛ 2 1 Нехай не будуть занедбані вдови: будь їм після Бога опікуном. 2 Нехай нічого не робиться без твого відома та згоди; і не роби нічого, крім волі Божої; як і ти робиш, з усією постійністю. 3 Нехай ваші збори будуть більш повними: запитуйте всіх поіменно. 4 Не зважайте на чоловіків і служниць; ані нехай не пишаються, але нехай більше підкоряються славі Божій, щоб отримати від Нього кращу свободу. 5 Нехай вони не бажають бути звільненими державною ціною, щоб не бути рабами власних похотей.
6 Утікайте від злих мистецтв; точніше, не згадуйте про них. 7 Скажи сестрам моїм, що вони люблять Господа; і задовольняються своїми чоловіками, як тілом, так і духом. 8 Подібним чином закликайте моїх братів, в ім’я Ісуса Христа, щоб вони любили своїх дружин, як Господь Церкву. 9 Якщо хтось може залишатися незайманим, на честь тіла Христового, нехай залишатиметься без хвали; але якщо він хвалиться, то загине. І якщо він хоче, щоб на нього звернули більше уваги, ніж на єпископа, він зіпсований. 10 Але всім одруженим, чоловікам чи жінкам, дозволено збиратися разом за згодою єпископа, щоб їхній шлюб був згідно з благочестям, а не з похоті. 11 Нехай усе робиться на честь Бога. 12 Слухайте єпископа, щоб і Бог вислухав вас. Моя душа нехай буде безпекою для тих, хто кориться своєму єпископу, з їхніми пресвітерами та дияконами. І нехай моя частка буде разом з їхньою в Бозі. 13 Працюйте один з одним; боротися разом, бігти разом, страждати разом; спати разом і вставати разом; як розпорядників, і засідателів, і служителів Бога. 14 Догоджайте тому, під проводом кого ви воюєте і від кого отримуєте платню. Нехай ніхто з вас не буде визнаний перебіжчиком; а хрещення твоє нехай залишиться, як руки твої; твоя віра, як твій шолом; милосердя твоє, як спис твій; ваше терпіння, як уся ваша зброя. 15 Нехай ваші діла будуть вашою опікою, щоб ви могли отримати належну нагороду. Тож будьте довготерпеливими один до одного в лагідності, як Бог до вас. 16 Дай мені радість тобою в усьому. РОЗДІЛ 3 1 Оскільки церква Антіохії в Сирії, як мені сказали, є завдяки вашим молитвам; Я також був більш утішений і безтурботний у Бозі; якщо так, через страждання я досягну Бога; щоб завдяки вашим молитвам я став учнем Христа. 2 Було б дуже доречно, о найдостойніший Полікарпе, скликати вибрану раду й обрати когось, кого ви особливо любите і хто терплячий до праці; щоб він був посланцем Бога; і щоб, пішовши до Сирії, він прославив твою невпинну любов на хвалу Христу. 3 Християнин не має сили сам по собі: він повинен завжди бути вільним для служіння Богу. Тепер ця робота належить і Богу, і вам: коли ви завершите її. 4 Бо я вірю через благодать Божу, що ви готові до всякого доброго діла, яке вам личить у Господі. 5 Знаючи, отже, вашу щиру прихильність до правди, я закликав вас цими короткими листами. 6 Але оскільки я не міг написати до всіх церков, тому що я повинен був раптово відплисти з Троади до Неаполя; бо такий наказ тих, кому я підкоряюся; чи напишеш до ближніх до тебе церков, як навчених волі Божої, щоб і вони чинили так само. 7 Хто може, нехай пришле посланців; а решта нехай пришле свої листи через тих, хто буде посланий тобою: щоб ти був прославлений на всю вічність, якої ти гідний. 8 Вітаю всіх поіменно, особливо жону Епітропа з усім її домом і дітьми. Я вітаю Аттала, мого коханого. 9 Я вітаю того, кого ви вважаєте гідним послати його до Сирії. Нехай благодать завжди буде з ним і з Полікарпом, який посилає його. 10 Бажаю всім вам щастя в нашому Богові Ісусі Христі; в якому тривають, в єдності та захисті Бога. 11 Я вітаю Алсі, мою дорогу. Прощання в Господі.