Йона РОЗДІЛ 1 1 І було слово Господнє до Йони, сина Аміттая, таке: 2 Устань, іди до Ніневії, цього великого міста, і кричи проти нього; бо їхнє зло прийшло переді мною. 3 І встав Йона, щоб утекти до Таршішу від Господнього лиця, і зійшов до Йоппії. І він знайшов корабель, що прямував до Таршішу, і заплатив за нього, і спустився на нього, щоб іти з ними до Таршішу від Господнього лиця. 4 Але Господь послав на море сильний вітер, і сталася сильна буря на морі, так що корабель мало бути розбитим. 5 Тоді мореплавці злякалися, і кликали кожен до свого бога, і викидали речі, які були в кораблі, в море, щоб полегшити його. Але Йона зійшов у борти корабля; і він ліг, і міцно заснув. 6 Тоді до нього підійшов капітан і сказав йому: що ти, о сплячий? встань, поклич свого Бога, якщо так Бог подумає про нас, щоб ми не загинули. 7 І сказали вони один до одного: Ходіть, киньмо жеребок, щоб знати, через кого це зло на нас. І кинули жереб, і жеребок упав на Йону. 8 Тоді вони сказали йому: Скажи нам, через кого це лихо на нас? Яка твоя професія? а ти звідки? яка твоя країна? а ти з якого народу? 9 І сказав він до них: Я єврей; і я боюся Господа, Бога небес, що створив море та сушу. 10 Тоді ті люди дуже злякалися й сказали йому: Чому ти це зробив? Бо люди знали, що він утік від Господнього лиця, бо Він сказав їм. 11 Тоді вони сказали йому: Що нам робити з тобою, щоб море заспокоїлося для нас? бо хвилювалося море і було бурхливим. 12 І сказав він до них: Підніміть мене й киньте в море; тож нехай море заспокоїться для вас, бо я знаю, що через мене ця велика буря на вас. 13 Але ті люди сильно веслували, щоб вивести його на землю. але вони не могли, бо море діяло й бушувало проти них. 14 Тому вони кликали до Господа та й казали: Благаємо Тебе, Господи, благаємо Тебе, нехай не загинемо за душу цього чоловіка, і не накладай на нас невинної крови, бо Ти, Господи, зробив, що було вгодно. тебе. 15 І підняли вони Йону, і кинули його в море, і море припинило лють свою. 16 І налякалися ці люди великого страху перед Господом, і принесли жертву Господеві, і дали обітниці. 17 Господь приготував велику рибу, щоб проковтнути Йону. І був Йона в утробі риби три дні та три ночі. РОЗДІЛ 2 1 Тоді Йона помолився до Господа, Бога свого, з живота риби,
2 І сказав: Я кликав у горі своєму до Господа, і Він почув мене. з утроби пекла я скрикнув, і Ти почув мій голос. 3 Бо ти кинув мене в безодню, серед морів; І оточили мене ріки, всі хвилі Твої перейшли надо мною. 4 Тоді я сказав: Я викинутий з очей твоїх; але я знову погляну на Твій святий храм. 5 Води обгорнули мене аж до душі, безодня закрила мене, бур'ян обвив голову мою. 6 Я зійшов до підніжжя гір; земля з своїми засувами була навколо мене навіки, але Ти вивів моє життя із тління, Господи, Боже мій! 7 Коли душа моя знемогла в мені, я згадав про Господа, і молитва моя прийшла до Тебе, до храму святого Твого. 8 Ті, хто дивиться на брехливу марноту, залишають своє милосердя. 9 Але я принесу тобі жертву з голосом подяки; Я сплачу те, що я поклявся. Спасіння від Господа. 10 І сказав Господь до риби, і вона вирвала Йону на сушу. РОЗДІЛ 3 1 І було слово Господнє до Йони вдруге таке: 2 Устань, іди до Ніневії, цього великого міста, і проповідуй йому проповідь, яку я наказую тобі. 3 І встав Йона, і пішов до Ніневії за словом Господнім. А Ніневія була надзвичайно великим містом за три дні шляху. 4 І почав Йона входити в місто на день ходи, і він кричав і сказав: Ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована. 5 І ніневійяни повірили Богові, і оголосили піст, і зодягнулися в веретищі, від найбільшого з них аж до найменшого. 6 Бо була вістка до царя Ніневії, і він устав із свого престолу, і зняв з себе свою одежу, і накрив його веретою, і сів у попелі. 7 І він наказав проголосити та оприлюднити це в Ніневії за наказом царя та його вельмож, говорячи: Нехай ані люди, ані скотини, ані худоба, ані отари не куштують нічого; нехай не годують і не п’ють води. 8 Але нехай людина та худоба будуть покриті веретою, і нехай сильно волають до Бога: так, нехай кожен відвернеться від своєї злої дороги та від насильства, що в їхніх руках. 9 Хто може сказати, чи Бог обернеться і покається, і відвернеться від Свого палкого гніву, щоб ми не загинули? 10 І Бог побачив їхні діла, що вони відвернулися від своєї злої дороги; і Бог покаявся у злі, яке Він сказав, що заподіє їм; а він цього не зробив. РОЗДІЛ 4 1 Але це дуже не сподобалось Йоні, і він дуже розгнівався. 2 І помолився він до Господа та й сказав: Господи, хіба це я не говорив, коли я був ще в своїй країні? Тому я втік раніше до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий, і милосердний, довготерпеливий і багатомилостивий, і каєшся в злі.