Єремія РОЗДІЛ 1 1 Слова Єремії, сина Хілкії, з-поміж священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовій землі: 2 До якого було слово Господнє за днів Йосії, сина Амона, царя Юдиного, тринадцятого року його царювання. 3 Це також сталося за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юдиного, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юдиного, аж до виселення єрусалимських полонених у п'ятому місяці. 4 І було до мене слово Господнє, кажучи: 5 Перш ніж Я вформував тебе в утробі матері, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе, і поставив тебе пророком для народів. 6 Тоді я сказав: «О, Господи Боже! Я не можу говорити, бо я дитина». 7 Але Господь сказав мені: «Не кажи: Я дитина, бо ти підеш до всіх, куди Я пошлю тебе, і все, що Я тобі накажу, ти будеш говорити». 8 Не бійся їхнього обличчя, бо Я з тобою, щоб тебе визволити, – слово Господнє. 9 І простягнув Господь руку Свою, і доторкнувся моїх уст. І сказав мені Господь: Ось Я вклав Мої слова в твої уста. 10 Дивись, Я сьогодні поставив тебе над народами та над царствами, щоб ти викорінював, руйнував, нищив та руйнував, будував та садив. 11 І було до мене слово Господнє: «Єреміє, що ти бачиш?» А я відповів: «Бачу кисть мигдалевого дерева». 12 І сказав мені Господь: «Ти добре бачив, бо Я поспішу виконати слово Моє». 13 І було до мене слово Господнє вдруге, кажучи: Що ти бачиш? А я сказав: Бачу киплячий казан, а його лице звернене на північ. 14 Тоді Господь сказав мені: «З півночі прийде лихо на всіх мешканців землі». 15 Бо ось Я покличу всі родини царств півночі, – говорить Господь, – і вони прийдуть, і кожен поставить свій престол при вході до воріт Єрусалиму, і навкруги всіх його мурів, і навпроти всіх міст Юди. 16 І Я виголосю Мої суди над ними за всю їхню несправедливість, що покинули Мене, палили ладан іншим богам і поклонялися чинові власних рук. 17 Ти ж підпережи свої стегна, устань і говори їм усе, що Я тобі накажу. Не лякайся їхнього обличчя, щоб Я не засоромив тебе перед ними. 18 Бо ось, Я зробив тебе сьогодні твердинним містом, залізним стовпом, мідяним муром проти всієї землі, проти царів Юди, проти князів її, проти священиків її та проти народу землі цієї. 19 І вони будуть воювати з тобою, але не переможуть тебе, бо Я з тобою, – слово Господнє, – щоб рятувати тебе. РОЗДІЛ 2 1 І було мені слово Господнє, кажучи:
2 Іди та й промов до вух Єрусалиму, кажучи: Так говорить Господь: Я згадую тебе, доброту твоєї молодості, любов твоїх заручин, коли ти йшла за Мною в пустині, в землі незасіяній. 3 Ізраїль був святинею для Господа, першим плодом Його; усі, хто його пожирає, будуть провинятися; лихо прийде на них, говорить Господь. 4 Послухайте слово Господнє, доме Якова, та всі родини дому Ізраїлевого: 5 Так говорить Господь: Яку провину знайшли в Мені ваші батьки, що віддалилися від Мене, пішли за марнотою та стали марнославними? 6 І не казали вони: Де Господь, що вивів нас із єгипетського краю, що провів нас пустелею, землею пустель та ям, землею посухи та тіні смерті, землею, якою ніхто не ходив, і де ніхто не жив? 7 І Я ввів вас до родючого краю, щоб ви їли його плоди та його доброту; але коли ви ввійшли, то осквернили Мій край і зробили Мою спадщину гидотою. 8 Священики не казали: «Де Господь?» І ті, хто читає закон, не знали Мене. Пастирі також відступили від Мене, а пророки пророкували ім'ям Ваала та ходили за тим, що не допомагає. 9 Тому Я ще буду судитися з вами, — говорить Господь, — і з дітьми ваших дітей буду судитися. 10 Бо перейдіть острови Хіттім і подивіться, і пошліть до Кедару, і пильно розгляньте, і подивіться, чи є там таке. 11 Чи змінив якийсь народ своїх богів, які ж не є богами? А народ Мій змінив свою славу на те, що не приносить користі. 12 Здивуйтеся, небеса, з цього, і жахливо налякайтеся, будьте дуже спустошені, — говорить Господь. 13 Бо два лиха вчинив мій народ: вони покинули мене, джерело живої води, і вирубали собі водойми, водойми розбиті, що не можуть утримувати води. 14 Чи Ізраїль раб? Чи він раб, народжений удома? Чому його розбещують? 15 Молоді леви заревіли на нього та заревіли, і спустошили його землю, його міста спалені, залишилися без мешканців. 16 Також сини Нофа та Тахапанеса зламали тобі тім'я. 17 Хіба ж не сам ти собі цього накоїв, покинувши Господа, Бога твого, коли Він вів тебе дорогою? 18 А тепер що тобі до Єгипту, щоб пити воду Сіхору, або що тобі до Ассирії, щоб пити воду Річки? 19 Твоя власна провина каратиме тебе, а твої відступництва докорять тобі. Тож знай і побач, що це лиха та гірка річ, що ти покинув Господа, Бога твого, і що страху Мого немає в тобі, говорить Господь, Бог Саваот. 20 Бо віддавна Я зламав твоє ярмо, розірвав твої кайдани, а ти казав: «Не згрішу», тоді як ти блудниш на кожному високому пагорбі та під кожним зеленим деревом. 21 Я ж посадив тебе як благородну виноградну лозу, цілком праве насіння; як же ти перетворилася для Мене на виродливу рослину чужої виноградної лози? 22 Бо хоч ти й салітрою себе помиєш, і багато мила візьмеш, то провина твоя буде закарбована переді Мною, – говорить Господь Бог. 23 Як ти можеш казати: «Я не осквернилася, я не ходила за Ваалами?» Подивися на свою дорогу в