Судді РОЗДІЛ 1 1 І сталося по смерті Ісуса Навина, що запитали сини Ізраїля Господа, кажучи: Хто з нас піде першим проти ханаанеян, щоб воювати з ними? 2 І сказав Господь: Юда піде; ось, Я віддав землю в його руки. 3 І сказав Юда до Симеона, брата свого: «Ходімо зо мною до мого уділу, і будемо воювати з ханаанеянами, а я також піду з тобою до твого уділу». І пішов Симеон з ним. 4 І пішов Юда, і Господь дав ханаанеян та періззеян у їхню руку, і вони побили з них у Безеку десять тисяч чоловік. 5 І знайшли вони Адоні-Безека в Безеку, і воювали з ним, і повбивали ханаанеїв та періззеїв. 6 Адоні-Безек утік, а вони гналися за ним, і схопили його, та й відрубали йому великі пальці на руках і на ногах. 7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів, з відрубаними великими пальцями їхніх рук та ніг, збирали свою їжу під моїм столом; як робив я, так Бог відплатив мені. І вони привели його до Єрусалиму, і там він помер. 8 А сини Юди воювали з Єрусалимом, здобули його, побили його вістрям меча та підпалили місто. 9 А потім сини Юдині зійшли воювати з ханаанеями, що жили в горах, і на півдні, і в долині. 10 І пішов Юда на ханаанеїв, що жили в Хевроні (а ім'я Хеврону було раніше Кір'ят-Арба), і вони вбили Шешая, Ахімана та Талмая. 11 А звідти він пішов проти мешканців Девіру, а ім'я Девіру раніше було Кір'ят-Сефер. 12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер і візьме його, тому я віддам Ахсу, дочку мою, за жінку. 13 І здобув його Отніїл, син Кеназа, молодшого брата Калева, і той дав йому за жінку свою дочку Ахсу. 14 І сталося, як вона прийшла до нього, то намовила його просити в її батька поля. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Чого тобі? 15 І сказала вона йому: Дай мені благословення, бо ти дав мені землю південну, дай мені також джерела води. І Калев дав їй джерела верхні та джерела нижні. 16 І вийшли сини кенеянина, тестя Мойсеєвого, з міста Пальм із синами Юдиними до пустелі Юдиної, що лежить на південь від Араду, і пішли вони й оселилися серед народу. 17 І пішов Юда з Симеоном, братом своїм, і вони побили ханаанеїв, що жили в Цефаті, і знищили його закляттям. І назвали ім'я тому місту Горма. 18 Юда також здобув Газу з її межами, Аскалон з його межами та Екрон з його межами. 19 І Господь був з Юдою, і Він вигнав мешканців гори, але не міг вигнати мешканців долини, бо в них були залізні колісниці. 20 І дали вони Хеврон Калевові, як сказав Мойсей, і він вигнав звідти трьох синів Анака. 21 І сини Веніяминові не вигнали євусеїв, що жили в Єрусалимі; і євусеї живуть з синами Веніяминовими в Єрусалимі аж до цього дня.
22 І дім Йосипа також пішов проти Бет-Елу, і Господь був з ними. 23 І послав Йосипів дім розвідати Бет-Ел (а ім'я того міста раніше було Луз). 24 І побачили шпигуни чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому: Покажи нам, будь ласка, вхід до міста, і ми зробимо тобі милість. 25 І коли він показав їм вхід до міста, вони побили місто вістрям меча, а чоловіка та всю його родину відпустили. 26 І пішов той чоловік до землі хеттеїв, і збудував місто, і назвав його Луз, це ім'я його аж до цього дня. 27 Манасія не вигнав мешканців Бет-Шеану та його залежних місць, ані Таанаху та його залежних місць, ані мешканців Дору та його залежних місць, ані мешканців Івлеаму та його залежних місць, ані мешканців Меґіддо та його залежних місць; ханаанеяни залишилися жити в тій землі. 28 І сталося, коли Ізраїль став сильним, то він зробив ханаанеянина даниною, але не вигнав їх до кінця. 29 І Єфрем не вигнав ханаанеїв, що жили в Ґезері, і ханаанеї жили в Ґезері серед них. 30 Завулон не вигнав мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і ханаанеяни оселилися серед них і стали данніками. 31 Ашер не вигнав мешканців Акхо, ані мешканців Сидону, Ахлаву, Ахзіву, Хелби, Афіку та Рехова. 32 Ашерці ж жили серед ханаанеїв, мешканців того краю, бо не вигнали їх. 33 Нефталим не вигнав мешканців Бет-Шемешу та мешканців Бет-Анату, але осів серед ханаанеїв, мешканців того краю. Однак мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали для них даниною. 34 А амореяни витіснили синів Данових у гору, бо не дозволили їм спуститися в долину. 35 Амореї ж хотіли жити на горі Херес в Айялоні та в Шаалбімі, та рука Йосипового дому переважила, і вони стали данніками. 36 А границя амореїв була від узвишшя Акраббім, від скелі й вище. РОЗДІЛ 2 1 І прийшов Ангел Господній з Гілгалу до Бохіму та й сказав: «Я вивів вас з Єгипту й привів вас до землі, яку Я клявся вашим батькам, і Я сказав: Я не зламаю заповіту Мого з вами повіки». 2 І не складете союзу з мешканцями цього краю; їхні жертовники порозбиваєте, але ви не послухалися Мого голосу. Чому ви це зробили? 3 Тому Я також сказав: Не вижену їх перед вами, вони будуть вам, як терня в боках, а їхні боги будуть для вас пасткою. 4 І сталося, як Ангол Господній промовив ці слова до всіх синів Ізраїля, то народ підняв свій голос і заплакав. 5 І назвали вони ім'я того місця: Бохім, і принесли там жертви Господеві. 6 І коли Ісус Навин відпустив народ, сини Ізраїля пішли кожен до свого спадку, щоб посісти той край. 7 І служив народ Господеві всі дні Ісуса Навина та всі дні старших, що жили довше після Ісуса Навина, що бачили всі великі діла Господа, що Він учинив для Ізраїля.