Джошуа РОЗДІЛ 1 1 Після смерті Мойсея, раба Господнього, Господь промовляв до Ісуса, сина Навинового, слуги Мойсеєвого, говорячи: 2 Мойсей, слуга мій, помер; А тепер встань, перейди цей Йордан, ти та ввесь цей народ, до землі, яку Я даю їм, синам Ізраїля. 3 Кожне місце, на яке ступить підошва вашої ноги, Я дав вам його, як Я сказав Мойсею. 4 Від пустелі й цього Лівану аж до великої ріки, річки Єфрат, уся земля хеттів, і аж до великого моря на захід сонця буде ваша межа. 5 Ніхто не встоїть перед тобою по всі дні життя твого: як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не відступлюся від тебе й не покину тебе. 6 Будь сильним та відважним, бо ти розділиш цьому народові в спадщину землю, яку Я присягнув їхнім батькам дати їм. 7 Тільки будь сильним і дуже відважним, щоб ти дотримувався чинити за всім законом, що наказав тобі Мойсей, слуга Мій: не відступай від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб тобі щастило, куди б ти не пішов. 8 Ця книга Закону нехай не відійде від твоїх уст; але ти будеш розмірковувати про нього вдень і вночі, щоб ти міг пильнувати виконувати все, що написано в ньому; бо тоді ти зробиш свою дорогу успішною, і тоді ти матимеш добрий успіх. 9 Хіба я не наказав тобі? Будь сильним і мужнім; не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, куди б ти не пішов. 10 Тоді Ісус Навин наказав наглядачам народу, говорячи: 11 Пройдіть крізь табір і накажіть народові, кажучи: Приготуйте собі харчі! бо за три дні ви перейдете цей Йордан, щоб увійти посісти землю, яку Господь, Бог ваш, дає вам на володіння. 12 І до Рувимів, і до Гадів, і до половини Манассіїного племени Ісус Навин сказав, говорячи: 13 Пам’ятайте слово, яке наказав був вам Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, спочив вам і дав вам цю землю. 14 Ваші жінки, ваші діти та ваша худоба нехай залишаться в землі, яку дав вам Мойсей по той бік Йордану. але ви пройдете перед вашими братами озброєними, усі сильні мужі, і допоможете їм; 15 Аж поки Господь не дасть спокій вашим братам, як Він дав вам, і вони також не заволодіють землею, яку Господь, Бог ваш, дає їм; тоді ви повернетеся до землі вашого володіння, і насолодитеся нею, яку дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йордану на схід сонця. 16 І відповіли вони Ісусові, кажучи: Усе, що ти нам накажеш, ми зробимо, і куди б ти нас не послав, ми підемо. 17 Як ми слухалися Мойсея в усьому, так будемо слухати й тебе: тільки Господь, Бог твій, нехай буде з тобою, як Він був із Мойсеєм.
18 Кожен, хто бунтується проти твого наказу, і не буде слухатися твоїх слів у всьому, що ти йому наказуєш, буде відданий смерті; тільки будь сильним та відважним. РОЗДІЛ 2 1 І послав Ісус, син Навинів, із Шіттіму двох чоловіків, щоб таємно розвідати, кажучи: Ідіть, огляньте землю й Єрихон. І вони пішли, і прийшли в дім однієї розпусниці, на ймення Рахав, і ночували там. 2 І донесли єрихонського царя, кажучи: Ось, цієї ночі прийшли сюди люди із синів Ізраїля, щоб дослідити країну. 3 І єрихонський цар послав до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, які прийшли до тебе, які ввійшли до твого дому, бо вони прийшли розвідати всю країну. 4 І взяла жінка тих двох чоловіків, і сховала їх, і сказала так: Приходили до мене люди, але я не знала, звідки вони. 5 І сталося в той час, коли брама зачинялася, коли стемніло, люди вийшли. Куди ті люди пішли, я не знаю. бо ви наздоженете їх. 6 Але вона винесла їх на дах будинку і сховала їх у стеблах льону, які вона розклала на даху. 7 І ті люди гналися за ними дорогою до Йордану аж до бродів, і як тільки ті, що гналися за ними, вийшли, вони замкнули браму. 8 І перш ніж вони лягли спати, вона піднялася до них на дах; 9 І сказала вона тим людям: Я знаю, що Господь дав вам цю землю, і що ваш жах напав на нас, і що всі мешканці землі знемагають від вас. 10 Бо ми чули, як Господь висушив для вас воду Червоного моря, коли ви виходили з Єгипту. і те, що ви зробили двом аморейським царям, що були по той бік Йордану, Сигону та Оґу, яких ви вигубили закляттям. 11 І як тільки ми почули це, серце наше розтануло, і не залишилося вже в жодній людині відваги через вас, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небі вгорі й на землі долі. 12 А тепер, прошу вас, покляніться мені Господом, оскільки я вчинив вам милість, що й ви зробите милість дому мого батька, і дасте мені правдивий знак. 13 І що ви збережете живим мого батька, і мою матір, і моїх братів, і моїх сестер, і все, що вони мають, і врятуєте наші життя від смерті. 14 А ті люди відповіли їй: Наше життя за ваше, якщо ви не розкажете про цю нашу справу. І станеться, коли Господь дасть нам цю землю, ми зробимо тобі милість та правду. 15 І спустила вона їх шнуром через вікно, бо її дім був на міському мурі, і вона жила на мурі. 16 І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не зустріли вас погоні; і ховайтеся там три дні, доки не повернуться переслідувачі, а потім ви можете йти своєю дорогою. 17 І сказали їй ті люди: Ми будемо непорочні в цій клятві твоїй, якою ти заприсягла нас. 18 Ось, коли ми прийдемо в Край, ти прив’яжеш цю червону нитку до вікна, через яке ти впустив нас, і приведеш свого батька, і свою матір, і своїх братів, і весь дім твого батька до себе додому. 19 І станеться, що кожен, хто вийде з дверей твого дому на вулицю, його кров буде на його голові, і ми