2 Самуїла РОЗДІЛ 1 1 І сталося по смерті Саула, коли Давид повернувся після поразки амаликитян, і Давид пробув два дні в Ціклазі. 2 І сталося третього дня, що ось вийшов чоловік із табору від Саула, у роздертому одязі та з порохом на голові. І сталося, як він прийшов до Давида, то впав на землю та вклонився. 3 І спитав його Давид: Звідки ти? А той відказав йому: З Ізраїлевого табору я втік. 4 І Давид сказав йому: «Як сталося? Розкажи мені». А він відповів: «Народ утік з битви, і багато з народу полягло й загинуло, також загинули Саул та син його Йонатан». 5 І сказав Давид юнакові, який розповів йому: «Звідки ти знаєш, що Саул та син його Йонатан померли?» 6 А юнак, що розповів йому, сказав: «Випадково я натрапив на гору Ґілбоа, і ось Саул спирався на свій спис, а колісниці та вершники гналися за ним». 7 І коли він озирнувся назад, побачив мене та й покликав мене. А я відповів: Ось я. 8 І він сказав мені: «Хто ти?» А я відповів йому: «Я амаликитянин». 9 Він знову сказав мені: «Підійди на мене та й убий мене, бо мене охопила біда, бо душа моя ще ціла в мені». 10 І я став на нього та й убив його, бо був певен, що він не зможе жити після того, як упаде. І я взяв вінець, що був на його голові, і браслет, що був на його руці, і приніс їх сюди до мого пана. 11 Тоді Давид схопився за свій одяг і роздер його, а також усі люди, що були з ним. 12 І вони сумували, плакали та постили до вечора за Саула та за сина його Йонатана, і за народ Господній, і за дім Ізраїля, бо вони полягли від меча. 13 І Давид спитав юнака, що розповідав йому: «Звідки ти?» А той відповів: «Я син приходька, амаликитянина». 14 І сказав йому Давид: «Як ти не побоявся простягнути руку свою, щоб убити помазанця Господнього?» 15 І покликав Давид одного з юнаків і сказав: «Підійди ближче та вдар його!» І той ударив його, і той помер. 16 І сказав йому Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої свідчили проти тебе, кажучи: Я вбив помазанця Господнього. 17 І Давид співав оцей плач за Саулом та за його сином Йонатаном: 18 (Також він наказав їм навчити дітей Юди стріляти з лука: ось, це написано в книзі Праведного.) 19 Краса Ізраїля вбита на твоїх пагорбах! Як упали лицарі! 20 Не розповідайте про це в Ґаті, не розголошуйте про це на вулицях Аскалону, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не торжествували дочки необрізаних.
21 Гори Ґілбоа, нехай не буде на вас роси, ані дощу, ані поля жертв, бо там гидко кинутий щит лицарів, щит Саула, ніби він не був помазаний олією. 22 Від крові вбитих, від лою лицарів лук Йонатана не відвертався, і меч Саула не повертався порожнім. 23 Саул та Йонатан були чарівні та приємні за життя свого, а в смерті своїй не розлучилися: вони були швидші за орлів, сильніші за левів. 24 Дочки Ізраїлеві, плачте за Саулом, що одягав вас у багряницю з іншими прикрасами, що прикрашав ваш одяг золотими прикрасами. 25 Як попадали лицарі посеред битви! Йонатане, ти був убитий на своїх пагорбах! 26 Мені дуже шкода тебе, брате мій Йонатане! Ти був дуже приємний для мене: твоя любов до мене була дивовижна, перевершувала любов жіночу. 27 Як упали лицарі, і зброя війни загинула! РОЗДІЛ 2 1 І сталося по тому, що Давид запитав Господа, кажучи: Чи мені йти до якогось із міст Юди? І Господь сказав йому: Іди. І сказав Давид: Куди мені йти? А той відповів: До Хеврону. 2 Тож Давид пішов туди, а також дві його жінки, Ахіноам Їзреелітка та Авіґаїл, Навалова жінка, кармелітка. 3 А людей своїх, що були з ним, Давид привів, кожного з його родиною, і вони оселилися в містах Хеврона. 4 І прийшли юдеї, і помазали там Давида на царя над домом Юдиним. І розповіли Давидові, кажучи: Це люди з Явеш-Ґілеадського поховали Саула. 5 І послав Давид послів до людей Явеш-Гілеадського, і сказав їм: Благословенні ви від Господа, що виявили цю милість до свого пана Саула, і поховали його. 6 А тепер нехай Господь покаже вам милість та правду, і Я також відплачу вам цією милістю за те, що ви вчинили цю річ. 7 Тож нехай зміцняться ваші руки та будьте хоробрі, бо ваш пан Саул помер, а дім Юди помазав мене царем над собою. 8 А Авнер, син Нерів, голова Саулового війська, взяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму. 9 І настановив його царем над Гілеадом, і над Ашуреями, і над Єзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем. 10 Іш-Бошет, син Саулів, мав сорок років, коли став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Але дім Юди пішов за Давидом. 11 А час царювання Давида в Хевроні над домом Юди був сім літ і шість місяців. 12 І вийшов Авнер, син Нерів, та слуги Іш-Бошета, сина Саула, з Маханаїму до Гівеону. 13 І вийшов Йоав, син Церуї, та слуги Давида, і зібралися біля Ґівеонського ставу, і сіли, один по один бік ставу, а другий по другий бік ставу. 14 І сказав Авнер до Йоава: «Нехай юнаки встануть і гратимуть перед нами». І сказав Йоав: «Нехай встануть». 15 Тоді встали й перейшли дванадцять синів Веніямина, що належали Іш-Бошету, Сауловому синові, та дванадцять із Давидових слуг.