2 Царів РОЗДІЛ 1 1 Після смерті Ахава Моав повстав проти Ізраїлю. 2 І Ахазія впав крізь ґрати у своїй верхній кімнаті, що була в Самарії, та й захворів. І послав він посланців, і сказав їм: Ідіть, запитайте Баал-Зевува, бога Екрону, чи одужую я від цієї хвороби. 3 А Ангол Господній сказав до тішбіянина Іллі: Устань, вийди назустріч посланцям царя самарійського та й скажи їм: Чи ж не тому, що в Ізраїлі немає Бога, ви йдете питати Баал-Зевува, бога Екрону? 4 А тепер так говорить Господь: «З того ліжка, на яке ти ліг, ти не встанеш, бо конче помреш». І пішов Ілля. 5 І коли посланці повернулися до нього, він сказав їм: Чому ви тепер повернулися? 6 І сказали вони йому: «Один чоловік вийшов нам назустріч і сказав нам: Ідіть, поверніться до царя, який послав вас, і скажіть йому: Так говорить Господь: Чи ж не тому, що в Ізраїлі немає Бога, ти посилаєш питати Баал-Зевува, бога Екрону? Тому ти не встанеш з того ліжка, на якому ти ліг, але конче помреш». 7 І сказав він їм: Що за людина була та, що вийшла вам назустріч і сказала вам ці слова? 8 І вони відповіли йому: «Це був чоловік волохатий, і підперезаний шкіряним поясом на стегнах своїх». А він сказав: «Це Ілля тішбіянин». 9 І послав до нього цар п'ятдесятника з його п'ятдесяткою. І той вийшов до нього, і ось, він сидить на вершині пагорба. І сказав цар до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди! 10 І відповів Ілля та й сказав п'ятдесятнику: «Якщо я людина Божа, то нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе та твою п'ятдесятку». І зійшов з неба вогонь, і пожер його та його п'ятдесятку. 11 І знову послав він до нього іншого п'ятдесятника з його п'ятдесяткою. А той відповів і сказав йому: Чоловіче Божий, так сказав цар: Зійди швидко! 12 Ілля відповів і сказав їм: «Якщо я людина Божа, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе та твою п'ятдесятку». І зійшов з неба вогонь Божий, і пожер його та його п'ятдесятку. 13 І він знову послав начальника третього п'ятдесятника з його п'ятдесяткою. І пішов третій начальник п'ятдесятки, і прийшов, і впав на коліна перед Іллею, і благав його, та й сказав йому: Чоловіче Божий, благаю тебе, нехай буде дорога в очах твоїх душа моя та душа цих п'ятдесяти твоїх рабів. 14 Ось, вогонь зійшов з неба та й пожер двох начальників попередніх п'ятдесятників разом з їхніми п'ятдесятниками. Тому нехай буде моя душа цінна в очах Твоїх. 15 І сказав Ангел Господній до Іллі: «Зійди з ним, не бійся його». І той устав, і зійшов з ним до царя. 16 І сказав він йому: Так говорить Господь: Через те, що ти послав послів запитати Баал-Зевува, бога Екрону, чи ж не тому, що в Ізраїлі немає Бога, щоб запитати Його слова? Тому ти не встанеш з того ложа, на яке ліг, але конче помреш.
17 І помер він за словом Господнім, яке говорив Ілля. І зацарював замість нього Йорам другого року Йорама, сина Йосафата, царя Юдиного, бо в нього не було сина. 18 А решта діл Ахазії, які він зробив, хіба вони не написані в книзі літописів царів Ізраїлевих? РОЗДІЛ 2 1 І сталося, коли Господь мав підняти Іллю на небо у вихрі, то Ілля пішов з Єлисеєм з Гілгалу. 2 І сказав Ілля до Єлисея: «Залишайся тут, бо Господь послав мене до Бет-Елу». А Єлисей сказав йому: «Як живий Господь і як жива душа твоя, я не залишу тебе». І зійшли вони до Бет-Елу. 3 І вийшли сини пророків, що були в Бет-Елі, до Єлисея та й сказали йому: «Чи знаєш ти, що сьогодні Господь візьме твого пана над твоєю головою?» А той відказав: «Так, я знаю; мовчіть». 4 І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь послав мене до Єрихону. І сказав він: Як живий Господь і як жива душа твоя, я не залишу тебе. І прийшли вони до Єрихону. 5 І прийшли сини пророків, що були в Єрихоні, до Єлисея та й сказали йому: «Чи знаєш ти, що сьогодні Господь візьме твого пана над твоєю головою?» А той відповів: «Так, я знаю; мовчіть». 6 І сказав йому Ілля: «Залишайся тут, бо Господь послав мене до Йордану». А він відказав: «Як живий Господь і як жива душа твоя, я не залишу тебе». І пішли вони вдвох. 7 І пішли п'ятдесят чоловіків із синів пророків, і стали здалеку, щоб дивитися; і вони обидва стали біля Йордану. 8 І взяв Ілля свій плащ, згорнув його та вдарив по воді, і вона розступилася туди й сюди, так що вони обоє перейшли по суходолу. 9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: «Проси, що маю зробити тобі, перш ніж я буду взятий від тебе». А Єлисей відказав: «Нехай буде на мені подвійна порція твого духу». 10 А він відказав: Важкої речі ти просиш. Тільки ж, якщо побачиш мене, коли я буду взятий від тебе, то так буде тобі; а якщо ні, то не так буде. 11 І сталося, як вони ще йшли та розмовляли, ось з'явилася вогняна колісниця та вогняні коні, та й розлучили їх обох; і Ілля вознісся у вихорі на небо. 12 І побачив це Єлисей і вигукнув: «Батьку мій, батько мій, колісниця Ізраїлева та вершники його!» І більше його не бачив, і схопився за свій одяг, і роздер його на дві частини. 13 Він також підняв плаща Іллі, що спав з нього, і повернувся, і став на березі Йордану. 14 І взяв він плаща Іллі, що спав з нього, і вдарив ним по воді, та й сказав: Де Господь, Бог Іллі? І коли він ударив по воді, вона розступилася туди й сюди, і Єлисей перейшов. 15 І побачили його сини пророків, що були на варті в Єрихоні, та й сказали: «Дух Іллі спочив на Єлисеї». І вийшли йому назустріч, і вклонилися йому до землі. 16 І сказали вони йому: «Ось тут із твоїми рабами п’ятдесят хоробрих чоловіків. Нехай вони підуть і пошукають твого пана, щоб Дух Господній не підняв