Issuu

1 CESKY KROK LÍDA HOLÁ

A1 – A2

ZA KROKEM ЧЕСЬКА КРОК ЗА КРОКОМ

A K R O P O L I S

Vážení a milí studenti a učitelé, děkujeme vám za zakoupení e-verze učebnice a věříme, že vám stejně jako naše tištěné učebnice bude pomáhat ve studiu. Bližší instrukce, jak s e-verzemi pracovat, najdete na následujícím odkazu www.czechstepbystep.cz/e-verze-ucebnic. Příprava učebních materiálů je velmi náročná jak časově, tak finančně, proto vás prosíme o čestné jednání: nekopírujte naše materiály a neposkytujte k nim přístup dalším osobám. Umožníte nám tak, abychompro vás vytvářeli další zajímavé materiály. Děkujeme vám a přejeme, ať se vám s našimi učebnicemi dobře pracuje! Tým Czech Step by Step Lída Holá, autorka Filip Tomáš, nakladatel

Шановні й милі студенти і вчителі! Дякуємо вам за те, що ви придбали електронну версію підручника, і віримо, що вона буде для вас такою ж корисною у навчанні, як і наші друковані підручники. Більш докладні інструкції, як працювати з електронними версіями, ви знайдете за наступним посиланням: www.czechstepbystep.cz/e-verze-ucebnic. Підготовка навчальних матеріалів - це надзвичайно складне завдання як у плані часу, так і у фінансовому відношенні, тому ми просимо вас дотримуватися правил етики користувача: не копіюйте наші матеріали і не надавайте доступу до них іншим особам. Так ви допоможете нам створювати для вас нові цікаві матеріали. Дякуємо вам і бажаємо, щоб вам добре працювалося з нашими підручниками!

Колектив Czech Step by Step Ліда Гола, автор Павла Боржілова, автор Філіп Томаш, видавець

Webové stránky Více informací: www.czechstepbystep.cz www.eshop.czechstepbystep.cz/ Materiál y on-line: www.czechstepbystep.cz/materialy-on-line 2

1 CESKY KROK LÍDA HOLÁ

ZA KROKEM ЧЕСЬКА КРОК ЗА КРОКОМ

A K R O P O L I S

A1 – A2

Česky krok za krokem 1 Чеська крок за кроком 1 Lída Holá

Upozornění: Toto dílo, včetně všech jeho částí, je opatřeno výhradou autorských práv a je chráněno zákonem. Jiné než zákonem předepsané užití je trestné – jde především o přísný zákaz dalšího rozmnožování bez písemného souhlasu nakladatele. Jednotlivé součásti učebního kompletu jsou samostatně neprodejné. Усі права захищено. Ця книга, включаючи всі її частини, є власністю авторів і охороняється законом про авторське право. Будь-яке її використання, окрім передбаченого законом, є карним – йдеться передусім про сувору заборону подальшого ксерокопіювання та репродукування без письмової згоди видавця. Частини учбового комплекту окремо не продаються. Odborná a lektorská spolupráce: Petra Bulejčíková, Friederike Komárek, Silvie Převrátilová, Jiří Pešička, Kateřina Šichová, Jitka Veroňková Odborná spolupráce na gramatické části učebnice: Pavla Bořilová Redakce, tvorba klíče a jazyková spolupráce: Lukáš Holčák, Hana Suchánková Fotografická produkce a redakční spolupráce: Magdalena Slabá Údaje z Českého národního korpusu na s. 18: Lucie Chlumská Spolupráce na ukrajinské jazykové verzi a překlad: Jana Macurová, Věra Lendělová Při přípravě slovníčku této knihy byl využit software firmy Geneea Analytics (www.geneea.com). © Text Lída Holá, 2017 © Illustrations Stanislav Setinský, 2017 © Graphic Design Martina Bartošová – Matypo s.r.o., 2017 © Photography Jiří Pírko, 2017 © Photography shutterstock.com, wikipedia.org, Archiv Chodského souboru Mrákov, ČTK; ostatní fotografie jsou z archivu autorek a nakladatelství. ©, Filip Tomáš – Akropolis, 2017

Bezplatné CD přílohy byly nahrány ve studiu Professional sound – Petr Sýs. Post-production & mastering CD Tomáš Karásek, 2017 Na CD účinkují: Petra Bulejčíková, Kristýna Franková, Viktorie Hásková, Marta Hrachovinová, Matěj Křístek, Ivo Kubečka, Alena Kubečková, Martin Luhan, Daniel Pinc, Petr Srna Na CD jsou dále použity nahrávky: Lidovou píseň Kde je sládek nahrála Krajanka, zpěv: Ivana Jarešová, Anna Studničková, Aleš Briscein a Jiří Škvára. Kontakt na Krajanku www.krajanka.cz. Nahrávku na CD „Cesta piva do džbánu“ vydalo Vydavatelství P+B v roce 1991. Píseň Vínečko bílé nahrála Varmužova cimbálová muzika (foto s. 200, www.varmuzika.cz).

Vydal Filip Tomáš – Akropolis 5. května 1338/43, 140 00 Praha 4 www.akropolis.info E-verze učebnice: 04/2022, 204 + 72 stran příloh Bližší informace: www.czechstepbystep.cz

ISBN 978-80-7470-429-1 (ukrajinská verze / українська версія; PDF)

Зміст

Seznamujeme se

Kde je to?

Jídlo a pití

Moje rodina

Kdy je to?

Co jsi dneska dělal?

Dům a byt

Plánujeme víkend

Lidské tělo

Místo, kde bydlíme

Na dovolené

Tradiční svátky

/ do

Česky krok za krokem 1

Зміст

Česky krok za krokem 1

Часті питання 1. Чи правда, що чеська мова дуже подібна до української? Так, ці мови – близькі родички. Обидві належать до слов’янських мов, українська до східної гілки, а чеська – до західної. Завдяки спільному праслов’янському корінню чеська та українська мови мають дуже багато подібностей на всіх мовних рівнях – у вимові, словниковому фонді, граматиці. Саме тому чеська мова для українців не така складна, як, скажімо, для американців чи японців. Якщо навчитеся впізнавати ці спільні слов’янські риси, з’ясуєте, що багато чеських слів та виразів ви розумієте без перекладу – просто „знаєте“! Але, як кажуть чехи, „Bez práce nejsou koláče“ (дослівно: „Без праці немає калачів“). Без наполегливої праці не можна добре оволодіти жодною іноземною мовою. 2. Що може допомогти при вивченні чеських слів? Нижче в таблиці ви знайдете „ключ“ до звукових змін, який допоможе вам шукати відповідники. При знайомстві з новими чеськими словами і зворотами дуже корисно співставити їх з українськими: по-перше, так ми глибше проникнемо в їхній зміст, по-друге, використаємо подібність як опору для запам’ятовування. в українській мові

у чеській мові

приклади

-оро-, -оло-

-ra-, -la-

cторона, голова, долоня

strana, hlava, dlaň

-ере-, -еле-

-re-, -le-

берег, дерево, мелений

břeh, dřevo, mletý

-ер-, -ор-, -ри-, -лу-

-r-

верх, морква, кривавий, яблуко

vrch, mrkev, krvavý, jablko

р припере-

ř připře-

море, крик, три прийти (пор. рос. м‘який р: прийти, польськ. rz: przyjść) переконати, перенести,

moře, křik, tři přijít

-ий -ій, -я, -є

-ý -í

великий, (велика, велике) літній, літня, літнє

veliký, (veliká, veliké) letní, letní, letní

-у -уть у дієслів

-ou

купити, сусід можуть, печуть, їдуть

koupit, soused můžou, pečou, jedou

překonat, přenést

3. Що українцям дається в чеській мові найважче? Серед труднощів, які доводиться долати в чеській мові майже усім носіям української мови, можна назвати довготу чеських голосних, відмінювання іменників II групи, відмінювання займенників, порядок слів та деякі інші. Крім того, помилики спричиняють і так звані „фальшиві друзі перекладача“, тобто слова, що мають подібну форму, але інше значення. Подивіться, будь ласка, на основні відмінності між українською та чеською мовами: a) Правопис. Чеська мова користується латинкою, доповненою діакритичними (надрядковими) знаками. Ці знаки дуже важливі, тому що за їхньою допомогою часто розрізняється значення слів: rada рада – řada низка, черга, špatné погане – špatně погано, pas паспорт – pás пояс. Заперечна частка n» пишеться з дієсловом разом: nechci – не хочу. Зворотні se, si, навпаки, пишуться окремо і можуть стояти досить далеко від дієслова. б) Вимова. У чеській мові, на відміну від української, наголос є завжди на першому складі: z Ukrajiny з України. Односкладові прийменники перебирають наголос на себе: na nádraží на вокзалі (Увага: хоча такі сполучення й вимовляємо як одне слово, прийменник завжди пишемо окремо). Особливу увагу слід приділити правильній вимові довгих голосних: bílá біла – bila била. Дзвінкі приголосні на кінці слова оглушуються: hlad голод (вимовляється: hlat), oběd обід (вимовляється: objet). в) Граматика. Основні граматичні категорії в чеській та українській мовах збігаються: обідві мови мають три роди (чоловічий, жіночий, середній), два числа (однина й множина), сім відмінків, подібні дієслівні часи тощо. Головною відмінністю є, однак, сама система відмінювання та дієвідмінювання, яка в чеській мові є дещо складніша, ніж в українській. Напр., одному закінченню множини прикметників в українській мові відповідають три закінчення в чеській: добрі (чоловіки, жінки, міста) – dobří (muži), dobré (ženy), dobrá (města). Крім того, дуже часто в подібних словосполученнях ці мови відрізняються відмінком і/або прийменником: obrátit se (na koho) – звернутися (до кого). Тому ми радимо українським учням звертати увагу на такі відмінності й не задовольнятися дослівним перекладом із рідної мови. Чеська мова має, на відміну від української, менш вільний порядок слів. Правильне розташування „малих зрадних слівець“ – чеських енклітиків вимагає особливо старанного тренування. Більш детально про енклітики ви дізнаєтеся в Додатку на стор. 209. У чеській мові не опускаємо дієслово-зв’язку být: Petr je student. – Петро студент. А ось особові займенники в ролі підмета, навпаки, майже не вживаємо: Půjdu s vámi. – Я піду з вами. г) Лексика. Багато слів в українській і чеській мовах дуже подібні, однак, на цю зовнішню подібність не завжди можна покластися. Деякі „фальшиві друзі“ відрізняються лише частково – за обсягом значення або стилем (jahoda – суниця, полуниця, klobása – сардельки, palec – великий палець, okuláry (застаріле) – окуляри, medikament (застаріле) – медикаменти, ліки), іноді значення не пов’язані або й зовсім протилежні: holka – дівчина, дівчинка, hroši – бегемоти, čerstvý – свіжий, vonět – приємно пахнути, bezcenný – нічого не вартий, малоцінний. В цілому слід сказати, що завдяки близькості наших мов учні-українці дуже швидко набувають здатності елементарно виражати свої думки й підтримувати спілкування засобами чеської мови. Початковий етап вони зазвичай проходять значно інтенсивніше, ніж носії інших, неслов’янських мов. Česky krok za krokem 1

4. Чому говорять, що існує „дві чеські мови“? Після поразки протестантів у битві на Білій Горі в 1620 році чеська мова майже перестала вживатися як офіційна і мова літератури. У цих функціях її замінила німецька. Але розмовна форма чеської мови продовжувала існувати й розвиватися. Під час національного відродження на початку XIX століття літературна чеська мова була поступово кодифікована на основі старої чеської мови XVI століття. Це й спричинило ту різницю між літературною чеською мовою (spisovná čeština) та розмовно-побутовою (obecná čeština), яку ми відчуваємо донині. У цьому підручнику ви будете вивчати передусім літературну чеську мову. Якщо з’являтимуться граматичні явища або вирази, що належать до області розмовно-побутового мовлення, то вони будуть означені скороченням. Звичайно, добре володіння чеською мовою означає насправді володіння як літературною, так і розмовно-побутовою чеською мовою, проте для новачка золоте правило звучить: доброю літературною мовою зазвичай нічого не зіпсуєте. Не поспішайте активно вживати розмовно-побутову мову – на разі тримайтеся доброго літературного стандарту. 5. Яке значення мають кольорові увиразнення в тексті? Кольорові увиразнення відповідають трьом граматичним родам іменників: чоловічий рід (у чеській мові важливо відрізняти назви істот, або ж живих осіб і тварин чоловічого роду, напр., student студент, та назви неістот, напр., banán банан), жіночий рід (напр., káva кава) та середній рід (напр., auto авто). На щастя, рід чеських іменників та їхніх українських еквівалентів переважно збігається. Проте є й винятки, які треба запам’ятати. Так, слова univerzita університет, šance шанс, tramvaj трамвай у чеській мові жіночого роду, problém проблема – чоловічого, vízum віза – середнього. 6. На чому початківцю варто зосередитися передусім? Серед приорітетів, на наш погляд, слід назвати: 1. 2. 3. 4. 5.

Вимову. Особливо важливо засвоїти правильну вимову довгих голосних, які служать засобом розрізнення значення, порівняйте: pas – паспорт, pás – пояс. Дієслово, адже саме воно є основою чеського речення. Прийменник. Правильне вживання прийменників для вільного зв’язного мовлення дуже важливе. Систему відмінювання іменників (у чеській мові вона, як ви вже знаєте, дещо складніша, ніж в українській). Правила поведінки та формули етикету, що вживаються в чеському середовищі. Для початківця, який ще недостатньо знає іноземну мову, підтримка її носіїв дуже важлива. Слова prosím будь ласка, omlouvám se вибачте, promiňte пробачте, buďte tak hodný/á будь ласка, будьте так люб’язні, nemohl(a) byste… ви не могли б?, pardon перепрошую, dovolíte ви дозволите? здатні чинити дива. Навіть якщо все інше, що ви будете намагатися сказати, не буде ідеальне у мовному відношенні, симпатія, а отже й поміч, ваших чеських співрозмовників вам заручена.

7. Що вам може допомогти в навчанні? У всякому разі не потрібно чекати аж до часу, коли ваша „чештіна“ буде досконалою. Вже від самого початку намагайтеся всіма способами підтримати спілкування. Не вистачають потрібні слова? Вживайте так звані компенсаційні стратегії: спробуйте виразити думку інакше – хоча б і дуже просто, іншими словами або за допомогою жестів (наприклад, замість назви якогось предмета покажіть на нього). Більшість чехів оцінить вашу снагу й підтримає розмову. Не бійтеся говорити навіть із помилками, адже вони природньо супроводжують освоєння будь-якої нової мови. Старайтеся приділяти навчанню мінімум п’ятнадцять хвилин щодня, читайте книги, хоча б і зі словником (див. Адаптована чеська проза на сайті www.czechstepbystep.cz), та використовуйте вправи on-line (їх ви знайдете на сайті www.czechstepbystep.cz).

Бажаю вам багато успіхів і задоволення від навчання!

Ліда Гола

Česky krok za krokem 1

Символи читання

PAMATUJTE SI:

пам’ятайте

письмо

POZOR:

увага

говоріння

назад на зміст

аслухання

cv. 1

„мова під лупою“ (граматичні або лексичні пояснення)

T 9 (номер сторінки)

вправи онлайн тести посторінковий словничок

Скорочення та інші позначки Ma

maskulinum animatum

чоловічий рід, назви істот

maskulinum inanimatum

чоловічий рід, назви неістот

femininum

жіночий рід

neutrum

середній рід

kol.

kolokviální

розм. = розмовна чеська мова

impf.

imperfektivní sloveso

дієслово недоконаного виду

pf.

perfektivní sloveso

діслово доконаного виду

sg.

singulár

однина

pl.

plurál

множина

nominativ, první pád

називний відмінок

genitiv, druhý pád

родовий відмінок

dativ, třetí pád

давальний відмінок

akuzativ, čtvrtý pád

знахідний відмінок

vokativ, pátý pád

кличний відмінок

lokál, šestý pád

місцевий відмінок

instrumentál, sedmý pád

орудний відмінок

проти, антонім

т.зв. вставне e, яке у відмінкових формах іменників зникає, напр.: tatínek – mám tatínka

дієслова, які належать до т.зв. -e типу дієвідмінювання й мають у формах теперішнього часу зміни в основі (див. їхній вибірковий список на стор. 211)

Інструкції čtěte, přečtěte

читайте, прочитайте

používejte

вживайте

doplňte

доповніть

procvičujte

робіть вправу, практикуйтеся

hledejte

шукайте

přeložte

перекладіть

pište, napište

пишіть, напишіть

ptejte se

запитуйте

odpovídejte

відповідайте

řekněte

скажіть

opakujte

повторюйте

seřaďte

розташуйте за порядком

označte

позначте

spojte

поєднайте

počítejte

рахуйте

tvořte

утворюйте

poslouchejte

слухайте

změňte

змiнiть

Наступні матеріали Bеб-сайт:

www.czechstepbystep.cz

Тут ви знайдете безкоштовно:

E-shop:

eshop.czechstepbystep.cz

Е-версія:

www.czechstepbystep.cz/e-verze-ucebnic

– аудіоматеріали в MP3 до підручнка „Чеська крок за кроком 1“ для скачування – пocібник для вчителів – огляд інших наших публікацій Česky krok za krokem 1

LEKCE

Seznamujeme se Výslovnost Formální a neformální dialogy Kdo je to? Co dělá? Čísla 0–10. Kontaktní informace Slovní banka: Profese

Seznamujeme se

CD1: 01

Poslouchejte a opakujte užitečné fráze.

Dobrý den. – Dobrý den. Доброго дня. – Доброго дня.

Já jsem... – Já jsem... Я...– Я...

Co znamená...? Що означає...?

Jak se řekne...? Як сказати... ?

3 Těší mě. – Těší mě. Дуже приємно. – Дуже приємно.

6 Jak se to píše? Як це пишеться... ?

Rozumíte? – Nerozumím. Розумієте? – Не розумію.

Ještě jednou, prosím. Ще раз, будь ласка.

Mám otázku. У мене є питання.

Mluvíte anglicky, německy, rusky? Ви говорите по-англійськи, по-німецьки, по-російськи?

Ano./розм. Jo. Так. Ne. Ні.

Děkuji./Děkuju. – Prosím. Дякую. – Будь ласка.

Užitečné české slovo: prosím • Корисне чеське слово: prosím • • • • •

Слово prosím вживається коли реагуєте на подяку: Děkuji./Děkuju. Дякую. – Prosím. Будь ласка. коли піднімаєте слухавку: Prosím? Алло! коли не розумієте, що вам хтось сказав: Prosím? Пробачте, я не почув/я не зрозумів. Можете повторити? коли когось пропускаєте вперед, напр., у дверях: Prosím. Прошу. Заходьте, будь ласка. коли хочете звернутися до незнайомої людини, напр., офіціанта в ресторані, продавця в магазині або до кого-небудь на вулиці: Prosím vás, ... Пробачте, … Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

Výslovnost 1. Jaká česká slova znáte? Například: dobrý den, ahoj... CD1: 02

Co můžete vidět v České republice? Poslouchejte a opakujte. Rozumíte?

3. Doplňte slova ze cvičení 2 k fotografiím.

autobus 1. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9. To je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10. To je

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Co je to? Pracujte v páru, ptejte se a reagujte podle modelu. Procvičujte výslovnost. Například: Co je to? – To je autobus. CD1: 03

Česká písmena • Чеські літери Чеський алфавіт використовує латинські літери. Крім того, у чеській мові ви зустрінетесь також із літерами, що мають діакритичні знаки, а саме ˇ háček „гачок“ (знак для пом’якшення приголосних), ´ čárka „риска“ (знак для подовження голосних) ma o kroužek „кільце“ (знак для подовження голосного u). Слухайте і повторюйте: Літери латинського алфавіту: Чеські приголосні: Чеські голосні:

abcdefghijklmnopqrstuvwxyz čď ch ň řšť ž á éě í ó úů ý

Детальнішу інформацію про чеську вимову див. стор. 206.

CD1: 04

Poslouchejte a opakujte česká slova přejatá z jiných jazyků. Rozumíte?

substantiva maskulina animata (Ma) іменники чоловічого роду, назви істот

student, profesor, doktor, manažer, prezident, politik, kamarád

substantiva maskulina inanimata (Mi) іменники чоловічого роду, назви неістот

supermarket, kontakt, mítink, koncert, problém, film, program

substantiva feminina (F) іменники жіночого роду

studentka, škola, univerzita, restaurace, konference, policie

substantiva neutra (N) іменники середнього роду

kino, auto, metro, víno, rádio, espresso, centrum

adjektiva прикметники

energický, optimistický, moderní, kvalitní, aktivní, inteligentní

verba дієслова

studovat, telefonovat, plánovat, organizovat, komunikovat

6. Všimněte si tučně označených písmen. Na co často končí substantiva (maskulina, feminina a neutra)? Co je typické pro adjektiva a pro infinitivy sloves? 10 Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

Formální a neformální dialogy CD1: 05

Tom Brown studuje češtinu. Je ve škole. Poslouchejte a označte, co říká.

Jsem z Austrálie.

Jsem z Ameriky.

Jsem student.

Jsem profesor.

CD1: 05

Poslouchejte a doplňte dialog.

Eva: Dobrý den. Já jsem Eva Hanušová.

Eva: Těší mě.

Eva: Odkud jste?

Tom: Dobrý den. Já jsem Thomas Brown.

Tom:

Tom: Jsem z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Eva: Aha, to je zajímavé.

Eva: Co děláte?

Tom: Děkuju.

Eva: Mějte se hezky. Na shledanou.

Tom: Jsem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Eva: Prosím.

Tom: Vy taky.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Studuju na univerzitě. A vy? Eva: Jsem učitelka. Pracuju tady ve škole. CD1: 06

Poslouchejte a opakujte. Všimněte si výslovnosti j. Dodržujte slovní přízvuk.

Já jsem... Odkud jste? Co děláte? Jsem student. Studuju na univerzitě. Jsem učitelka. Pracuju ve škole. Mějte se hezky.

Prepozice z/ze + genitiv (předložka z/ze + druhý pád) • Прийменники z/ze + родовий відмінок У вправах 1 і 2 ви бачите: Jsem z Austrálie. Я з Австралії. Прийменник z (та його форма ze, розширена для полегшення вимови) поєднується з родовим відмінком. Запитайте свого вчителя, як правильно сказати, звідки ви. Більше про родовий відмінок див. стор. 82 i 216. Загальну таблицю відмінків див. стор. 202.

4. Já jsem

Co říkáte vy, když se s někým seznamujete? Doplňte informace o sobě. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Jsem z cv. 2

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Jsem

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

Tvořte podobné dialogy. Představujte se.

Dobrý den. Já jsem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Dobrý den. Já jsem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Těší mě. Těší mě. Odkud jste? Jsem z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . A vy? Jsem z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Co děláte? Jsem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . A vy? Jsem . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6. Tom a jeho spolužačka Marina jsou ve škole. Podívejte se na fotografie. Co asi Tom a Marina říkají? Je jejich dialog formální, nebo neformální? CD1: 07

Doplňte k textu fotografie. Pak kontrolujte poslechem. A. Tom: Měj se hezky. Čau. Marina: Ty taky, Tome. Ahoj. B. Tom: Prosím! Marina: Díky. Tom: Prosím.

C. Tom: Odkud jsi? Marina: Jsem z Bulharska. A ty? Tom: Jsem z Austrálie. A co děláš? Marina: Jsem studentka. A ty? Tom: Já jsem taky student.

D. Tom: Ahoj, já jsem Tom. Marina: Čau, já jsem Marina. E. Marina: Au! Tom: Promiň, Marino. Marina: To nic.

......

CD1: 08

8. Poslouchejte a opakujte. Procvičujte výslovnost dě, tě a mě. Dodržujte slovní přízvuk.

......

9. Doplňte formální a neformální ekvivalenty. 1. Dobrý den.

......

Ahoj./Čau.

Oslovení • Звертання

2. Odkud jste?

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Co děláš?

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Děkuju./Děkuji. 5.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6. Mějte se hezky. 7.

Co děláš? Co děláte? Děkuju. Těší mě. Měj se hezky. Mějte se hezky.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8. Na shledanou.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Promiň. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ty taky. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10. Představujte se ještě jednou neformálně. 12 Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

cv. 7, cv. 7, cv. 9

Порівняйте ці форми з діалогу: Já jsem Marina. × Marino! Já jsem Tom. × Tome! Marino! Tome! - є формами кличного відмінка, тобто відмінка, який, так само, як в українській, вживається для звертання. З’ясуйте та запишіть собі, як звертатися до людей, що навколо вас (родичів, колег, вчителів, однокласників). Більше про кличний відмінок див. стор. 159 i 219.

Personální pronomina (osobní zájmena) • Особові займенники У текстах на стор. 11 і 12 ви бачите: Já jsem Eva Hanušová. Já jsem Thomas Brown. A vy? A ty? Вивчіть особові займенники: já

ти

on/on, ona, ono (to)

він, вона, воно

ми

ви

oni (ony, ony, ona)

вони

Форма vy вживається у формальному спілкуванні для звертання до однієї чи декількох осіб або ж для звертання до групи людей. Форма ty вживається при неформальному спілкуванні (з родичами, друзями, дітьми приблизно до 15 років). Займенник ono вживається лише в усталених висловах, напр., To je ono. Це те, що треба. Якщо ж на щось вказуємо, користуємося вказівним займенником to, напр., To je..., напр.: To je student. Це студент. Займенники oni, ony, ony, ona , вживаються в літературній чеській мові. Детальніший огляд особових займенників див. стор. 222.

12. Podívejte se na obrázky. Procvičujte osobní zájmena a používejte podobná gesta.

já

on, ona, to

oni

Verbum (sloveso) být • Дієслово být У текстах na стор. 11 і 12 ви бачите: Já jsem Eva Hanušová. Já jsem Tom Brown. Odkud jste? Odkud jsi? Дієслово být бути має в теперішньому часі таке дієвідмінювання: особові займенники

být бути

já

jsem

яє

nejsem

я не є

jsi

ти є

nejsi

ти не є

on, ona, to (ono)

він, вона, воно є

není (!)

він, вона, воно не є

jsme

ми є

nejsme

ми не є

jste

ви є

nejste

ви не є

oni

jsou

вони є

nejsou

вони не є

заперечні форми

Увага на вимову: jsem [sem], jsi [si], jsme [sme], jste [ste], jsou [sou]. У розмовній чеській мові ви можете почути в другій особі однини форми jseš [seš] і [nejseš]. У Моравії можна почути в 1-й особі однини форму jsu [su]. Як ви бачите в таблиці, заперечні форми утворюються додаванням префікса ne-, який завжди пишеться разом із дієсловом. Єдиний виняток: je – není.

CD1: 09

13.

Poslouchejte a opakujte. Pozor na výslovnost j! Dodržujte slovní přízvuk.

jsem, jsi, je, jsme, jste, jsou, nejsem, nejsi, není, nejsme, nejste, nejsou

14. Analyzujte formy. Doplňte kdo. 3. je – . . . . . . . . . . . 1. jsi – ty 2. jste –

. . . . . . . . .

4. jsou –

. . . . . . . . . . .

5. jsem – . . . . . . . . 6. jsme – . . . . . . . .

Konjugace verb v prézentu (skloňování sloves v přítomném čase) • Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі У текстах на стор. 9, 11 і 12 ви бачите: Rozumíte? Nerozumím. Co děláte? Co děláš? Pracuju tady ve škole. Більшість дієслів у теперішньому часі має регулярне дієвідмінювання і належить до одного з чотирьох типів дієвідмінювання. У цій лекції ви познайомитеся з першими трьома типами дієвідмінювання, тобто дієсловами на -á, -í та -uj: особові займенники

já ty on, ona, to my vy oni

дієслова на -á Інфінітив закінчується на -at (крім -ovat)+ дієслово mít мати

дієслова на -í Інфінітив закінчується на -et, -ět, -it + дієслова jíst їсти, spát спати, stát стояти

дієслова на -uj Інфінітив закінчується на -ovat

dělat робити dělám роблю děláš робиш dělá робить děláme робимо děláte робите dělají роблять

rozumět розуміти rozumím розумію rozumíš розумієш rozumí розуміє rozumíme розуміємо rozumíte розумієте rozumí (rozumějí) розуміють

pracovat працювати pracuju (pracuji) працюю pracuješ працюєш pracuje працює pracujeme працюємо pracujete працюєте pracujou (pracují) працюють

Увага: Особові займенники в чеській мові разом із дієсловами, як правило, не вживаються, тому що інформацію про особу виражає закінчення дієслова. Форми дієслів у дужках вживаються лише у формальному спілкуванні. Огляд усіх типів дієвідмінювання див. стор. 210.

15. Přečtěte slovesa v tabulce nahlas. Řekněte také negativní formy. Například: dělám – nedělám

cv. 14, cv. 14, cv. 15, cv. 15, cv. 15

Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

Kdo je to? Co dělá? 1. Čtěte tyto profese. Rozumíte? Všimněte si, že v češtině jsou mužské a ženské názvy profesí. prezident – prezidentka, doktor – doktorka, lékař – lékařka, manažer – manažerka, sportovec – sportovkyně

2. Procvičujte profese na straně 16 podle modelu. Všimněte si intonace otázky. Například: To je úředník? – Ne, není. To je úřednice. CD1: 10

Eva seznamuje nové studenty. Doplňte dialog. Pak kontrolujte poslechem.

Eva: To je pan Tadeusz Dombrowski a to je paní Maike Wolf. Tadeusz: Těší mě, paní Wolf – nebo Wolfová? Maike: To je jedno. 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . , pane Dombrowski. Tadeusz: Odkud jste? Maike: Promiňte, 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ještě jednou, prosím. Tadeusz: Odkud jste? Maike: Jsem z Německa. 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ? Tadeusz: Já 4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . z Polska. Maike: Aha, a co děláte? Tadeusz: Jsem 5.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

A vy?

Maike: To je náhoda, já jsem taky doktor! Eva: Promiňte, Maike, ale vy nejste doktor, vy jste 6. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Maike: Aha, takže já jsem doktorka. Můžeme si tykat? Tadeusz: Určitě. Já jsem Tadeusz. Maike: A já 7. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Maike.

4. Doplňte, co víte z dialogu. Kdo je to? – To je paní Maike Wolf(ová).

Kdo je to? – To je pan Tadeusz Dombrowski.

Odkud je? – Je z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Odkud je? – Je z . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Co dělá? – Je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Co dělá? – Je . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Oslovení • Звертання Як ви вже знаєте, у чеській мові для звертання вживається кличний відмінок. Порівняйте форми іменників у називному відмінку (= відмінок у словнику) та кличному відмінку: називний відмінок чоловічий рід, назви істот pan пан жіночий рід paní пані, slečna дівчина (= незаміжня жінка)

кличний відмінок pane! пане! paní! пані! slečno! дівчино!

Повторіть, будь ласка, як звертатися до людей у вашому оточенні (родичів, колег, вчителів, однокласників). Більш детально про кличний відмінок див. стор. 159 і 219.

Představujte se navzájem. Tvořte podobné dialogy.

Představte si, že jste slavní lidé. Představujte se navzájem. Používejte tyto výrazy.

Užitečné fráze • Корисні фрази Jak se máte? Як ваші справи? Jak se máš? Як твої справи? Dobře. Добре. Ujde to. Так собі. Špatně. Погано. Увага: На відміну, наприклад, від англійської мови це питання ніколи не задаємо при першій зустрічі. Зверніть також увагу на те, що відповідь може бути досить довгою й докладною або ж негативною, напр.: Mám se špatně. Мої справи йдуть погано.

14 Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

cv. 3

CD1: 11

Tadeusz a Maike jsou druhý den ve škole. Označte, kdo to říká. Tadeusz (T), nebo Maike (M)?

Ahoj. Jak se máš?

Dobře. A ty?

No, ujde to.

Čísla 0 – 10. Kontaktní informace CD1: 12

Poslouchejte a doplňte čísla 0 – 10. Pak poslouchejte ještě jednou a opakujte.

0 nula ..........

..........

3 tři ..........

..........

2. Kolik je...? Počítejte s + (plus) a – (mínus).

10 ..........

PAMATUJTE SI:

Například: Kolik je jedna plus jedna? – Dva.

@ . _

CD1: 13

9 devět ..........

Jaký český telefon mají Marina, Eva a Tom? Poslouchejte a doplňte telefonní čísla na vizitkách.

= = = =

zavináč tečka pomlčka podtržítko

Například: Marina má telefon...

EVA HA N U ŠO VÁ

EKO SER VIS Marina Kazakova asistentka

Vinohradská 17, 120 00 Praha 2 marina_kaz@gmail.com mobil: 7 7 _ _ 5 _ 0 _ 6

wn Thomas Bro

lek tor ka češ tin y pr o ciz inc e

ha 3 , 13 0 00 P ra Se if er to va 26 om l.c ai ro w n@ gm e- m ai l: to m .b

Re no iro va 59 3/1 3, 15 2 00 Pr ev a-h an us ov a@ centru ah a 5 m. cz tel . 6 _ 5 _3 _ 6 _ 4

27 _ 9 _ tel.: 6 _ 8 _

Verbum (sloveso mít) mít • Дієслово mít Дієслово mít мати належить до т.зв. дієслів на -á і дієвідмінюється подібно до дієслова dělat. Доповніть його форми. mít мати

заперечні форми

já

mám nemám

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

on, ona, to (ono)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

oni

mají . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

POZOR: Якщо вам потрібна допомога, то дзвоніть за номером 112, де вас з’єднають із лікарем, пожежниками або поліцією.

4. Doplňte sloveso mít. 1. Jaký (ty)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . telefon?

5. Jaký telefon �� Tom?

2. (my) �� telefon 226 873 601.

6. Jaký telefon �� Marina?

3. (já) �� číslo 608 774 142.

7. Jaký telefon . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Tadeusz a Maike?

4. Jaký (vy) �� telefon?

8. Jaký telefon �� vy?

5. Ptejte se navzájem. Procvičujte intonaci otázky. Například: Jaký máte/máš telefon? Jaký máte/máš e-mail? Jak se to píše?

Jak se to píše? • Як це пишеться? Якщо вам потрібно сказати, як щось пишеться (напр., e-mail або ваше ім’я та прізвище), вимовляйте це по складах, напр.: Ma-ri-na Ka-za-ko-va. Іноді, однак, потрібне більш точне пояснення, напр.: Tho-mas, té há, Bro-v-v-n, dvojité vé. У цьому випадку можете вживати ось ці назви літер: a–a á – dlouhé a b – be c – ce č – če d – de ď – dě

e–e é – dlouhé e ě – e s háčkem f – ef g – ge h – ha ch – cha

i – měkké i í – dlouhé měkké i j – je k – ka l – el m – em n – en

ň – eň o–o ó – dlouhé o p – pe q – kve r – er ř – eř

s – es š – eš t – te ť – tě u–u ú – dlouhé u ů – u s kroužkem

v – ve w – dvojité ve x – iks y – ypsilon, tvrdé i ý – dlouhé tvrdé i z – zet ž – žet

Назви літер висловлюються з довгим голосним, напр.: [á, dlouhé á, bé, cé, čé...]. Запитайте свого вчителя, як висловлюється ваше ім’я та прізвище у разі непорозуміння.

Lekce 1 • Česky krok za krokem 1

S LOV N Í B A N K A

Profese

POZOR: muž

žena

úředník, úřednice службовець

dělník, dělnice робітник, робітниця

číšník, servírka офіціант, офіціантка

učitel, učitelka вчитель, вчителька

lékař, lékařka /розм. doktor, doktorka лікар, лікарка

prodavač, prodavačka продавець, продавчиня

manažer, manažerka менеджер

vědec, vědkyně вчений, вчена

policista, policistka поліцейський

uklízeč, uklízečka прибиральник, прибиральниця

hasič, hasička пожежник, пожежниця

sportovec, sportovkyně спортсмен, спортсменка

herec, herečka актор, актриса

zpěvák, zpěvačka співак, співачка

politik, politička політик

cv.

LEKCE

Kde je to? Vlevo, vpravo, nahoře, dole Píšeme e-mail Čísla 10 – 1000 Slovní banka: Lokality

Kde je to?

Řekněte, jaká města v České republice znáte. Pak se ptejte a ukazujte na mapě.

Například: Kde je Brno? – Tady. Kde jsou Karlovy Vary? – Tam.

tady тут tam там

CD1: 14

PAMATUJTE SI:

Jaké lokality znáte? Poslouchejte a opakujte. Pak doplňte k fotografiím.

nádraží

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Co je blízko nebo daleko od místa, kde jste teď?

11.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12..

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Například: Blízko je restaurace, letiště... CD1: 15

Tomův dědeček je Čech, je z malého českého města. Tom a Marina tam jedou na výlet. Poslouchejte 3 dialogy. Označte, jaké lokality slyšíte.

obchod

škola

divadlo

hotel

restaurace

letiště

supermarket

nemocnice

nádraží

zastávka

kino

náměstí

CD1: 15

Co Tom a Marina hledají? Poslouchejte 3 dialogy ještě jednou. Doplňte texty.

Dialog 1 Tom: Dobrý den, prosím vás, nevíte, kde je tady nějaký 1.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Paní: No, jeden nový 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . je odtud asi pět minut pěšky. Musíte jít rovně a pak doprava. cv. 5

Lekce 2 • Česky krok za krokem 1

202 Česky krok za krokem 1

Відмінювання займенників, прикметників та іменників в однині – літературна чеська мова Ma

відмінок 1

приклад контексту

займенники 2

чоловічий рід, назви істот

чоловічий рід, назви неістот

прикметники 3

жіночий рід

середній рід

Схожі форми займенників і прикметників

іменники 4

kdo, co

ten, ta, to

můj, moje

прикметники на -ý Прикметники із закінченням -ý у наз. відм.однини

прикметники на -í Прикметники із закінченням -í в наз. відм.однини

1 група відмінювання Іменники ч.р. назви істот/ч.р. назви неістот із закінченням в наз.відм. однини на приголосний без гачка, іменники ж.р. на -a та іменники с.р. на -o

2 група відмінювання Іменники з закінченням у наз.відм.однини на приголосний із гачком,-e, -ě, -c, -j, -tel

3 група відмінювання Іменники ч.р. назви істот із закінченням у наз.відм.однини на -a, іменники ж.р. на -st та іменники с.р. на -í

kdo? co?

ten ten ta to

můj můj moje/má moje/mé

nový nový nová nové

moderní moderní moderní moderní

doktor obchod škola kino

lékař počítač restaurace, kancelář letiště

kolega

називний відмінок

To je...

родовий відмінок

Jsem u... Jdu do/z/od...

koho? čeho?

toho toho té toho

mého mého mojí/mé mého

nového nového nové nového

moderního moderního moderní moderního

doktora obchodu, lesa školy kina

lékaře počítače restaurace, kanceláře letiště

kolegy

давальний відмінок

Telefonuju... Jdu k...

komu? čemu?

tomu tomu té tomu

mému mému mojí/mé mému

novému novému nové novému

modernímu modernímu moderní modernímu

doktorovi/doktoru obchodu škole, kavárně kinu

lékařovi/lékaři počítači restauraci, kanceláři letišti

kolegovi

знахідний відмінок

Hledám...

koho? co?

toho ten tu to

mého můj moji/mou moje/mé

nového nový novou nové

moderního moderní moderní moderní

doktora obchod školu kino

lékaře počítač restauraci, kancelář letiště

kolegu

кличний відмінок

Dobrý den, ... Ahoj, ...

můj moje/má

nový nová

moderní moderní

doktore! Adame! Marku! doktorko! Evo!

lékaři! Lukáši! kolegyně! Lucie!

kolego! Honzo!

місцевий відмінок

Mluvím o... Jsem v/na...

kom? čem?

tom tom té tom

mém mém mojí/mé mém

novém novém nové novém

moderním moderním moderní moderním

doktorovi/doktoru obchodě/obchodu škole kině/kinu

lékařovi/lékaři počítači restauraci, kanceláři letišti

kolegovi

орудний відмінок

Mluvím s... Sejdeme se před...

kým? čím?

tím tím tou tím

mým mým mojí/mou mým

novým novým novou novým

moderním moderním moderní moderním

doktorem obchodem školou kinem

lékařem počítačem restaurací, kanceláří letištěm

kolegou

místnost nádraží

místnosti nádraží

místnost nádraží

místnosti nádraží

místností nádražím

1. Для позначення відмінків вживаються вирази „перший відмінок“ (називний), „другий відмінок“ (родовий), „третій відмінок“ (давальний) тощо або ж латинські терміни nominativ, genitiv, dativ і т.д. 2. Відмінювання займенників kdo, co (т.зв. питання відмінків) добре знати напам’ять. Ці форми допоможуть вам утворювати питання, а завдяки подібності форм і відмінювати вказівні й присвійні займенники, а також прикметники в ч.р. та с.р. однини. Однаково із займенниками ten, ta, to відмінюються й займенники tento, tato, toto та tenhle, tahle, tohle. Подібно до займенника můj відмінюється і tvůj, náš, váš, напр.: m-ého, tv-ého, naš-eho, vaš-eho і т.п. Займенники můj, tvůj, svůj мають у ж.р. та с.р. також короткі, більш книжні форми, напр.: mé, má, які відмінюються як nový. Její відмінюється як moderní, jeho, jejich не відмінюються. Займенник svůj виражає приналежніть особі, яка є в реченні підметом, і вживається в літературній чеській мові, напр.: Hledám svého kamaráda. В розмовній мові svůj часто не вживається, можемо почути, напр.: Hledám mýho kamaráda. 3. Прикметники в наз.відм. однини можуть мати закінчення -ý (прикметники на -ý, або тверді прикметники) чи -í (прикметники на -í, або м’які прикметники). Відмінювання цих прикметників відрізняється. 4. Іменники залежно від їхнього закінчення у наз.відм. однини (з оглядом на рід, див. кольорове увиразнення) розподіляють на три групи відмінювання. Увага: У деяких іменниках у відмінікових формах відбуваються звукові зміни. Це, напр., чергування -ů > -o (dům > domy), випадіння вставного -e- (den > dny) і пом’якшення приголосних, напр.: -h > -z (Praha > v Praze), -k > -c (banka > k bance), r > ř (Petr > Petře!). Примітка до 1-ї групи відмінювання: Деякі іменники ч.р., назви істот та неістот, що закінчуються на -l, -s, -z, -x (напр.: král король, cíl мета, Klaus, Francouz француз, Felix), належать до 2-ї групи відмінювання і відмінюються за зразком lékař/počítač. Іменники ж.р. на -el і -ev (напр.: postel ліжко, láhev пляшка) належать до 2-ї групи відмінювання і відмінюються за зразком kancelář. Примітки до 2-ї групи відмінювання: Декілька іменників ч.р. на -tel або -c (напр. hotel готель, kostel костел, tác піднос) належать до 1-ї групи відмінювання. Іменники ч.р., назви істот, що закінчуються на -e (напр.: průvodce провідник), відмінюються, окрім кличного відмінка однини (průvodce!) за зразком lékař. Деякі іменники ж.р., що закінчуються на приголосний із гачком або -c (напр.: řeč мова, промова, věc річ, odpověď відповідь, loď корабель, nemoc хвороба), коливаються у відмінюванні між 2-ю та 3-ю групами відмінювання (зразки kancelář і místnost). Іменники с.р. на -e/-ě, що означають назви молодих істот (напр.: kuře курча, štěně цуценя, kotě кошеня), а також іменники zvíře тварина, prase свиня, morče морська свинка, rajče помідор, мають особливе відмінювання, яке представлено зразком kuře. У множині: 1. kuřata, 2. kuřat, 3. kuřatům, 4. kuřata, 5. kuřata!, 6. kuřatech, 7. kuřaty.

Відмінювання займенників, прикметників та іменників у множині – літературна чеська мова Ma

відмінок 1

приклад контексту

займенники 2

чоловічий рід, назви істот

прикметники 3

чоловічий рід, назви неістот

жіночий рід

середній рід

іменники 4

kdo, co

ten, ta, to

můj, moje

прикметники на -ý Прикметники із закінченням -ý у наз. відм.однини

прикметники на -í Прикметники із закінченням -í у наз.відм.однини

2 група відмінювання Іменники з закінченням у наз.відм.однини на приголосний із гачком, -e, -ě, -c, -j, -tel

kdo? co?

ti ty ty ta

moji/mí moje/mé moje/mé moje/má

noví nové nové nová

moderní moderní moderní moderní

doktoři, páni/pánové obchody školy kina

lékaři, učitelé počítače restaurace, kanceláře letiště

kolegové, turisti/turisté

називний відмінок

To je...

родовий відмінок

Jsem u... Jdu do/z/od...

koho? čeho?

těch těch těch těch

mých mých mých mých

nových nových nových nových

moderních moderních moderních moderních

doktorů obchodů škol, kaváren kin, divadel

lékařů počítačů restaurací, kanceláří, ulic letišť

kolegů

давальний відмінок

Telefonuju... Jdu k...

komu? čemu?

těm těm těm těm

mým mým mým mým

novým novým novým novým

moderním moderním moderním moderním

doktorům obchodům školám kinům

lékařům počítačům restauracím, kancelářím letištím

kolegům

знахідний відмінок

Hledám...

koho? co?

ty ty ty ta

moje/mé moje/mé moje/mé moje/má

nové nové nové nové

moderní moderní moderní moderní

doktory obchody školy kina

lékaře počítače restaurace, kanceláře letiště

kolegy

кличний відмінок

Dobrý den, ... Ahoj, ...

moji/mí moje/mé

noví nové

moderní moderní

doktoři! páni/pánové! doktorky!

lékaři! učitelé! kolegyně!

kolegové! turisti/turisté!

місцевий відмінок

Mluvím o... Jsem v/na...

kom? čem?

těch těch těch těch

mých mých mých mých

nových nových nových nových

moderních moderních moderních moderních

doktorech obchodech školách kinech

lékařích počítačích restauracích, kancelářích letištích

kolezích, turistech

орудний відмінок

Mluvím s... Sejdeme se před...

kým? čím?

těmi těmi těmi těmi

mými mými mými mými

novými novými novými novými

moderními moderními moderními moderními

doktory obchody školami kiny

lékaři počítači restauracemi kancelářemi letišti

místnosti nádraží

místností nádraží

místnostem nádražím

místnosti nádraží

místnostech nádražích kolegy místnostmi nádražími

Česky krok za krokem 1

1. Для позначення відмінків вживаються вирази „перший відмінок“ (називний), „другий відмінок“ (родовий), „третій відмінок“ (давальний) тощо або ж латинські терміни nominativ, genitiv, dativ і т.д. 2. Відмінювання займенників kdo, co (т.зв. питання відмінків) добре знати напам’ять. Ці форми допоможуть вам утворювати питання, а завдяки подібності форм і відмінювати вказівні й присвійні займенники, а також прикметники в ч.р. та с.р. однини. Однаково із займенниками ten, ta, to, відмінюються й займенники tento, tato, toto та tenhle, tahle, tohle. Подібно до займенника můj відмінюються й tvůj, svůj, náš, váš, напр.: m-ého, tv-ého, své-ho, naš-eho, vaš-eho і т.д. Займенники můj, tvůj, svůj ж.р. та с.р. мають також короткі, більш книжні форми, напр.: má, mé, які відмінюються як nový. Její відмінюється як moderní, jeho, jejich не відмінюються. Займенник svůj, який відмінюється як můj, використовується в літературній чеській мові, якщо поєднується з особою, що грає в реченні роль підмета. Hledám své kamarády. В розмовній мові svůj часто не вживається, можемо почути, напр.: Hledám mýho kamaráda. 3. Прикметники в наз.відм. однини можуть мати закінчення -ý (прикметники на -ý, або тверді прикметники) чи -í (прикметники на -í, або м’які прикметники). Відмінювання цих прикметників відрізняється. 4. Іменники залежно від їхнього закінчення у наз.відм. однини (з оглядом на рід, див. кольорове увиразнення) розподіляють на три групи відмінювання. Увага: У деяких іменниках у відмінікових формах відбуваються звукові зміни. Це, напр., чергування -ů > -o (dům > domy), випадіння вставного -e- (den > dny) і пом’якшення приголосних, напр.: h > z (Praha > v Praze), k > c (banka > banky), r > ř (Petr > Petře!). Примітка до 1-ї групи відмінювання: Деякі іменники ч.р., назви істот та неістот, що закінчуються на -l, -s, -z, -x (напр.: král король, cíl мета, Klaus, Francouz француз, Felix), належать до 2-ї групи відмінювання і відмінюються за зразком lékař/počítač. Іменники ж.р. на -el і -ev (напр.: postel ліжко, láhev пляшка), належать до 2-ї групи відмінювання і відмінюються за зразком kancelář. Примітки до 2-ї групи відмінювання: Декілька іменників ч.р. на -tel або -c (напр.: hotel готель, kostel костел, tác піднос) належать до 1-ї групи відмінювання. Іменники ч.р., назви істот, що закінчуються на -e (напр.: průvodce провідник), відмінюються, окрім кличного відмінка однини (průvodce!) за зразком lékař. Деякі іменники ж.р., що закінчуються на приголосний із гачком або -c (напр.: řeč мова, промова, věc річ, odpověď відповідь, loď корабель, nemoc хвороба), коливаються у відмінюванні між 2-ю та 3-ю групами відмінювання (зразки kancelář і místnost). Іменники с.р. на -e/-ě, що означають назви молодих істот (напр.: kuře курча, štěně цуценя, kotě кошеня), а також іменники zvíře тварина, prase свиня, morče морська свинка, rajče помідор, мають особливе відмінювання, яке представлено зразком kuře. У множині: 1. kuřata, 2. kuřat, 3. kuřatům, 4. kuřata, 5. kuřata!, 6. kuřatech, 7. kuřaty.

203

204 Česky krok za krokem 1

Відмінювання іменників в однині – речення-моделі Ma

чоловічий рід, назви істот

чоловічий рід, назви неістот

називний відмінок kdo? co?

To je doktor, obchod, škola, restaurace a kino.

родовий відмінок koho? čeho?

Jsem u doktora. Jdu do obchodu, do školy, do restaurace a do kina.

давальний відмінок komu? čemu? знахідний відмінок koho? co?

Jdu k doktorovi, k obchodu, ke škole, k restauraci a ke kinu. Hledám doktora, obchod, školu, restauraci a kino.

кличний відмінок ---

Dobrý den, pane doktore a paní doktorko! Ahoj Adame, Marku, Lukáši, Evo a Lucie!

місцевий відмінок kom? čem?

Mluvím o doktorovi. Byl jsem v obchodě, ve škole, v restauraci a v kině.

орудний відмінок kým? čím?

Mluvím s doktorem. Sejdeme se před obchodem, školou, restaurací a kinem.

жіночий рід

У реченнях-моделях ви бачите зразки 1-ї групи відмінювання (doktor, obchod, škola, kino), а також частково 2-ї групи відмінювання (restaurace). Інші зразки відмінювання ви знайдете на стор. 202 та 203.

середній рід

1 CESKY KROK LÍDA HOLÁ

ZA KROKEM

ЧЕСЬКА КРОК ЗА КРОКОМ • • • •

ВИМОВА ТА ГРАМАТИКА КЛЮЧ ТЕКСТОВИЙ ДОДАТОК СЛОВНИЧКИ

A K R O P O L I S

A1 – A2

Додаток

Příloha • Česky krok za krokem 1

205

Основні правила вимови та правопису Діакритичні символи, що їх вживає чеська мова, називаються: ˇ háček гачок (знак для пом’якшення приголосних),´ čárka риска (довгий голосний) та ° kroužek кружечок (лише довгий голосний u). 1. Прості голосні поділяємо на короткі a, e, i/y, o, u та довгі á, é, í/ý, ó, ú/ů. Довгі голосні приблизно в 1,75 рази довші, ніж їхні короткі відповідники. У чеській мові є також три дифтонги: ou, au, eu. 2. Голосні i та y (або í та ý) вимовляються однаково. 3. Голосні ú та ů вимовляються однаково. Їхнє написання лише відображає відмінності, що існували між ними в минулому.

Зверніть увагу на те, що голосний ú завжди пишемо на початку слова або після префікса (úkol, úředník, zúčastnit se), а голосний ů в середині й на кінці слова (dům, domů). В словах іншомовного походження ú, однак, може з’явитися і в середині слова (túra). Cтoр. 208

4. У деяких словах у чеській мові зустрічаються групи голосних ie, ia, ii, io, iu. Читаємо їх так: ie [ije] – Itálie, ia [ija] – fialový, ii [iji] – v Anglii, io [ijo] – rádio, iu [iju] – v rádiu. 5. Чеські приголосні у правописі поділяємо на тверді (h, ch, k, r, d, t, n, g), м’які (ž, š, č, ř, ď, ť, ň, c, j) і подвійні (b, f, l, m, p, s, v, z). Зверніть також увагу на те, що ch представляє один звук і в чеському алфавіті стоїть після літери h. Розподіл приголосних на тверді та м’які є важливим для правопису. Після твердих приголосних пишемо y (винятком є слова іншомовного походження, напр.: kino, chirurgie, historie), після деяких м’яких приголосних пишемо i, а після подвійних приголосних пишемо y або i. Слова з подвійними приголосними, після яких пишеться y, чехи вивчають напам’ять як так звані vyjmenovaná slova. Крім того, розподіл приголосних має значення при відмінюванні: іменники, що закінчуються на приголосний без гачка, належать до 1-ї групи відмінювання (тверде відмінювання), а іменники на приголосний із гачком, c або j належать до 2-ї групи відмінювання, див. таблиці відмінювання (м’яке відмінювання). Cтoр. 202 и 203. 6. Як вимовляти звук ř? Витягніть губи вперед, стисніть зуби та пошепки вимовте слово, в якому має бути звук ř, але ви його вимовите зі звуком r. Наприклад, замість tři можете пошепки та з витягнутими вперед губами повторювати: tri, tri, tri... Язик має коливатися швидше, ніж при вимові звука r. Струмінь видихуваного повітря мусить бути інтенсивним.

7. На початку слова звук j перед приголосним зазвичай не вимовляється, напр.: jsem [sem], jsme [sme]. 8. Звуки d, t, n вимовляються не твердо, а так, що кінчик язика торкається альвеол, тобто місця на яснах беспосередньо за верхніми зубами. 9. Як вимовляються м’які ď, ť, ň [d, t, ň]? Для правильної вимови потрібно спинку язика притиснути до твердого піднебіння. Кінчик язика знаходиться внизу, за нижніми зубами. 10. Коли вимовляються м’які звуки ď, ť, ň? [d, t, ň] Якщо бачите в тексті ці літери з діакритикою ď, ť, ň, наприклад, слова: ďábel, ťukat, Plzeň. Якщо після d, t, n є літера ě, наприклад, слова: děkuju, těžký, někdo. Якщо бачите в тексті сполучення d, t, n + i/í, наприклад, слова: divadlo, tisknout, nikdo. Виняток – слова іншомовного походження, напр.: tenis [tenis], dialog [dijalok], tip [tip]. 11. Як вимовляються склади bě, pě, vě, mě? Bě, pě, vě, mě вимовляються [bje, pje, vje, mňe], наприклад, слова: pět, člověk, město. 12. Дзвінкі приголосні в кінці слова перед паузою вимовляються як їхні глухі відповідники, напр.: b > p: Jakub [jakup], d > t: oběd [objet] , dˇ > tˇ: teď [teť], g > k: Oleg [olek], v > f: Václav [václaf], z> s: kvíz [kvís], ž > š: když [gdiš], h > ch: břeh [břech]. 13. Якщо у слові поруч стоїть група приголосних, останній звук змінює дзвінкість попередніх приголосних, напр.: polévka [poléfka], knížka [kníška], kde [gde], sbor [zbor]. У цьому правилі існують обласні відмінності, напр., прощання na shledanou у Чехії вимовляється [naschledanou], а в Моравії можете почути [nazhledanou]. Увага: Якщо після прийменника, утвореного одним дзвінким приголосним, стоїть слово, що починається на голосний, прийменник вимовляється глухо, а далі вживається твердий приступ, або ж ráz (позначаємо його знаком ), напр.: z Itálie [s itálije].

14. Переважна більшість чеських слів має наголос на першому складі, напр.: náměstí. Виняток становить лише група ненаголошених слів, котрі в чеській мові стоять в реченні на другому місці (т.зв. друга логічна позиція в реченні) (детальніше див. стор. 209). Увага: При сполученні односкладового прийменника із дальшим словом наголос падає на прийменник, напр.: ve škole.

15. Вокалізація однолітерних прийменників Однолітерні прийменники k, v, s і z зазвичай вживаються у розширеній (вокалізованій) формі ke, ve, se і ze перед групою з двох і більше приголосних, перед тим же приголосним або ж перед своєю дзвінкою/глухою парою. Порівняйте: k > ke (ke škole, ke kamarádovi, ke galerii) v > ve (ve škole, ve vlaku, ve Francii) s > se (se školou, se sestrou, se zahradou) z > ze (ze školy, ze zahrady, ze stadionu)

206 Příloha • Česky krok za krokem 1

Граматичні терміни У чеській мові вживаються граматичні терміни з латинської мови або чеські граматичні терміни. латинські граматичні терміни

чеські граматичні терміни

українські граматичні терміни

tempus: futurum prézens préteritum

čas: budoucí čas přítomný čas minulý čas

час: майбутній час теперішній час минулий час

konjugace, konjugovat

časování, časovat

дієвідмінювання, дієвідмінювати

numerálie: kardinální ordinální

číslovka: základní řadová

числівник: кількісний порядковий

interjekce

citoslovce

вигук

infinitiv

інфінітив

singulár

jednotné číslo

однина

plurál

množné číslo

множина

casus: 1. nominativ 2. genitiv 3. dativ 4. akuzativ 5. vokativ 6. lokativ/lokál 7. instrumentál

pád: 1. první pád 2. druhý pád 3. třetí pád 4. čtvrtý pád 5. pátý pád 6. šestý pád 7. sedmý pád

відмінок: називний родовий давальний знахідний кличний місцевий орудний

subjekt

podmět

підмет

kondicionál

podmiňovací způsob

умовний спосіб

substantivum

podstatné jméno

іменник

prepozice

předložka

прийменник

objekt: direktní (akuzativ) indirektní (dativ)

předmět: přímý (4. pád) nepřímý (3. pád)

додаток: прямий непрямий

adjektivum: -ý adjektivum (tvrdé adjektivum) -í adjektivum (měkké adjektivum) posesivní

přídavné jméno: -ý přídavné jméno (tvrdé) -í přídavné jméno (měkké) přivlastňovací

прикметник: прикметник на-ý (твердий) прикметник на -í (м’який) присвійний

adverbium

příslovce

прислівник

genus: maskulinum animatum maskulinum inanimatum femininum neutrum

rod: mužský rod životný mužský rod neživotný ženský rod střední rod

рід: чоловічий рід, назва істоти чоловічий рід, назва неістоти жіночий рід середній рід

imperativ

rozkazovací způsob

наказовий спосіб

vokál

samohláska

голосний

deklinace, deklinovat

skloňování, skloňovat

відмінювання, відмінювати

verbum

sloveso

дієслово

konsonant

souhláska

приголосний

konjunkce

spojka

сполучник

aspekt: imperfektivní perfektivní

vid: nedokonavý dokonavý

вид: недоконаний доконаний

pronomen: personální posesivní interrogativní indefinitní negativní

zájmeno: osobní přivlastňovací tázací neurčité záporné

займенник: особовий присвійний питальний неозначений заперечний

Příloha • Česky krok za krokem 1

207

Історичні зміни в розвитку мови Історичні морфологічні та фонологічні зміни допоможуть вам зрозуміти деякі мовні явища в сучасній мові. 1. Чергування ů – o: dům – domy, v domě, stůl – stoly, na stole, moct – můžu, pomoct – pomůžu, můj – moje, tvůj – tvoje Чому? Тому що історично звук ů розвинувся з ó: dóm › duom › dům. 2. Вставне e den – ve dne, dva dny tatínek – mám tatínka, tatínkův Чому? Тому що стара чеська мова мала звук ъ (т.зв. твердий єр). Рахуючи від кінця слова, кожний непарний єр перестав існувати, а кожний парний змінився в e. Через це в деяких іменниках відрізняються форми називного відмінка однини та відмінювані форми однини й множини, наприклад: dъnъ – den, dъny – dny. Вставне e мають здебільшого іменники чоловічого роду на -ek, -ec і -en, наприклад: hrnek, Vietnamec, týden а також деякі інші, наприклад, pes, іменники жіночого роду на -eň і ev, наприклад: píseň, mrkev. В нашому підручнику ми звертаємо увагу на вставне e підкреслюванням його на сторінках із словниковим запасом і у словничку-додатку. 3. Чергування деяких приголосних -i та -e: h ch k r g d t n

› › › › › › › ›

z,ž š c, č ř z, ž ď, z ť, c ň

Чому? Дуже спрощено можна сказати, що тверді приголосні h, ch, k, r, g, d, t, n „терпіти не могли“ додані закінчення e та i, а отже реагували на них так, що змінилися самі (див. вище). Ці чергування зустрічаємо у таких граматичних явищах:

а) у називному відмінку множини іменників чоловічого роду, назв істот, напр.: doktor – doktoři, kluk – kluci, student – studenti [studenti] б) у називному відмінку множини прикметників чоловічого роду, назв істот, напр.: dobrý – dobří, hezký – hezcí, tlustý – tlustí [tlustí]. В розмовній чеській мові, однак, ця зміна не відбувається. в) у давальному та місцевому відмінках жіночого роду, напр.: maminka – mamince, Praha – v Praze г) у ступенях порівняння прикметників і прислівників, напр.: krátký – kratší, drahý – dražší д) у жіночих формах присвійних прикметників, напр.: maminka – maminčin, Barbora – Barbořin е) у зменшено-пестливих формах, напр.: králík – králíček 4. Переголоси Звуки a, o та u після м’яких приголосних ž, š, č, ř, d´t´, ň, c і j у минулому змінились таким чином: -a, -o › -e (напр.: vesnica › vesnice, srdco › srdce) -u › -i (напр.: juh › jih) Дещо спрощено можемо сказати, що так виникли два типи відмінювання іменників: - тверде відмінювання (у нашому підручнику це 1-а група відмінювання) - м’яке відмінювання (у нашому підручнику відповідно 2-а група відмінювання) – див. таблиці на стор. 202 і 203.

Порядок слів Чеський порядок слів є гнучким. Це означає, що окремі члени речення не обов’язково розташовуються в чітко закріпленому порядку. Такий порядок слів дає велику різноманітність повідомлень. Порівняйте, напр.: Petr miluje Evu. Петр кохає Еву. Petr Evu miluje. (саме кохає, а не просто любить, не терпить чи ненавидить). Evu miluje Petr. (саме Петр кохає Еву, а не, скажімо, Філіп, Адам, Даніел чи хтось інший).

208 Příloha • Česky krok za krokem 1

Правило другої позиції в чеському реченні Існує декілька коротких ненаголошених слів (називаємо їх енклітиками), які не можуть стояти на початку речення. Ці ненаголошені слова стоять в реченні на другому місці, т.зв. другій позиції в реченні (тобто не обов’язково за першим словом, але за першою цілісною інформацією). Одним із таких слів є зворотнє se: Učím se česky. Я вивчаю чеську мову. Kamarád se taky učí česky. Друг також вивчає чеську мову. Můj kamarád se taky učí česky. Мій друг також вивчає чеську мову. Můj dobrý kamarád se taky učí česky. Мій хороший друг також вивчає чеську мову. Můj starý dobrý kamarád se taky učí česky. Мій давній хороший друг також вивчає чеську мову. Кілька ненаголошених слів на другій позиції розташовують у такому порядку: Початок речення...

друга позиція в реченні

...кінець речення.

допоміжні дієслова минулого часу та умовного способу

зворотні se та si

короткі форми особових займенників у давальному відмінку

Короткі форми особових займенників у знахідному відмінку

Dal

jsem

---

oběd v restauraci.

Dal

bych

---

oběd v restauraci.

Bál

jsem

dát

Bál

bych

dát.

Речення в таблиці означають: Dal jsem si oběd v restauaraci. Я пообідав у ресторані. Dal bych si oběd v restauraci. Я би пообідав у ресторані. Bál jsem se mu ho dát. Я боявся йому його дати. Bál bych se mu ho dát. Я боявся би йому його дати. Увага: сполучники a й ale на початку головного або підрядного речення не враховуються, напр.: Včera dopoledne jsem spal, a pak jsem pracoval. Вчора до обіду я спав, а потім працював. Včera dopoledne jsem spal, ale pak jsem pracoval. Вчора до обіду я спав, але потім працював.

Питання У чеській мові є два види питань. Ці два види мають відмінну інтонацію:

а) Загальні питання, на які можна відповісти так чи ні мають наступну інтонацію:

наприклад: Jsi doma? Ти вдома? У Моравії можете почути таку інтонацію:

б) Спеціальні питання, на які не можна відповісти так чи ні мають таку ж інтонацію, як і розповідні речення:

наприклад: Co děláš? Що ти робиш? Увага: У минулому часі у питальній формі 2-ї особи однини можливе скорочення допоміжного дієслова, наприклад: Byl jsi doma? > Byls doma? Ти був вдома? Byla jsi doma? > Bylas doma? Ти була вдома? Co jsi dělal? > Cos dělal? Що ти робив? Co jsi dělala? > Cos dělala? Що ти робила? Подібне явище трапляється у зворотних дієсловах, напр.: Díval jsi se na televizi? > Díval ses na televizi? Чи ти дивився телевізор?

Příloha • Česky krok za krokem 1

209

Заперечення Заперечення в теперішньому часі утворюється додаванням префікса ne- до дієслова в особовій формі, напр.: Já nejsem z Anglie, jsem z Austrálie. Я не з Англії, я з Австралії. Це правило має тільки один виняток – форму 3-ї особи однини дієслова být, наприклад: To není káva, to je čaj. Це не кава, це чай. Заперечення в минулому часі утворюється додаванням префікса ne- до т. зв. -l форми (активного дієприкметника), наприклад: Nebyl jsem tam. Я там не був. Nepracovala jsem. Я не працювала. Заперечення ne- завжди пишемо разом зі словом, до якого воно належить. Ніколи не вживаємо заперечення у допоміжного дієслова минулого часу, напр.: Byl nejsem tam. Nebyl jsem tam. Я там не був. Заперечення в майбутньому часі утворюється так: а) У дієслова být, „коротких“ дієслів руху та дієслів доконаного виду додаванням префікса ne-, напр.: Nebudu doma. Я не буду вдома. Nepůjdu do školy. Я не піду до школи. Nedám si pivo. Я не питиму пиво. б) У дієслів недоконаного виду та «довгих» дієслів руху додаванням префікса ne- до допоміжного дієслова, напр.: Nebudu pracovat. Я не буду працювати. Nebudu jezdit autem. Я не буду їздити на машині. Увага: Чеська мова має й кількаразове заперечення, напр.: Nikdy nikomu nic neříkám. Я ніколи нікому нічого не кажу.

Дієвідмінювання в теперішньому часі Більшість дієслів у теперішньому часі дієвідмінюється регулярно й належить до одного з чотирьох типів дієвідмінювання. дієслова на -á Інфінітив закінчується на -at (окрім -ovat) + дієслово mít

дієслова на -í Інфінітив закінчується на -et, -ět, -it + дієслова jíst, spát, stát

дієслова на -uj Інфінітив закінчується на -ovat

dělat

rozumět

pracovat

číst

(já)

dělám

rozumím

pracuju (pracuji)

čtu

(ty)

děláš

rozumíš

pracuješ

čteš

(on)

dělá

rozumí

pracuje

čte

(my)

děláme

rozumíme

pracujeme

čteme

(vy)

děláte

rozumíte

pracujete

čtete

(oni)

dělají

rozumí (rozumějí)

pracujou (pracují)

čtou

дієслова на -e Інфінітив закінчується на -it, -ýt, -ét, -íst, -ést, -ást і -ůst + дієслово jet

Дієслівні форми, подані в дужках, вживаються скоріше у формальному висловлюванні.

Зворотні дієслова Зворотні дієслова супроводжуються зворотними se або si. Якщо se або si є частиною дієслова, то при дієвідмінюванні вони не змінюються. jmenovat se

dát si

(já)

jmenuju se (jmenuji se)

dám si

(ty)

jmenuješ se

dáš si

(on)

jmenuje se

dá si

(my)

jmenujeme se

dáme si

(vy)

jmenujete se

dáte si

(oni)

jmenujou se (jmenují se)

dají si

Дієслівні форми, подані в дужках, вживаються виключно у формальному висловлюванні. Зворотні se або si зазвичай займають другу позицію в реченні (не обов’язково як друге слово). Більш детально про це див. стор. 209.

210 Příloha • Česky krok za krokem 1

Дієслова зі зміною в основі (вибраний список) інфінітив

теперішній час (1-а та 2-а особа однини)

минулий час (-l форма)

імператив

переклад

bát se brát* být číst* dostat* док. hrát* chtít* jet* jíst jít* klouzat* krást* lhát* lít* mít moct* mýt* najít* док. -nout* дієслова obléct* док. péct* pít* plakat* plavat* plést* pomoct* док. poslat* док. prát* přát* psát* rozvést* se док. rozejít* se док. říct* док. smát* se sníst док. spát stát stát* se ukázat* док. ukrást* док. umřít* док. vědět vést* vézt* vynést* док. vytřít* док. vzít* док. zabít* док. začít* док. zalít* док. zamést* док. zapomenout* док. zvát* žít*

bojím se, bojíš se beru, bereš jsem, jsi čtu, čteš dostanu, dostaneš hraju, hraješ chci, chceš jedu, jedeš jím, jíš jdu, jdeš kloužu, kloužeš kradu, kradeš lžu, lžeš liju, liješ mám, máš můžu (mohu), můžeš myju, myješ najdu, najdeš -nu, -neš obleču, oblečeš peču, pečeš piju, piješ pláču, pláčeš plavu, plaveš pletu, pleteš pomůžu, pomůžeš pošlu, pošleš peru, pereš přeju, přeješ píšu, píšeš rozvedu se, rozvedeš se rozejdu se, rozejdeš se řeknu, řekneš směju se, směješ se sním, sníš spím, spíš stojím, stojíš stanu se, staneš se ukážu, ukážeš ukradnu, ukradneš umřu, umřeš vím, víš vedu, vedeš vezu, vezeš vynesu, vyneseš vytřu, vytřeš vezmu, vezmeš zabiju, zabiješ začnu, začneš zaliju, zaliješ zametu, zameteš zapomenu, zapomeneš zvu, zveš žiju, žiješ

bál se bral byl četl dostal hrál chtěl jel jedl šel, šla, šli klouzal kradl lhal lil měl mohl myl našel, našla… -l/-nul oblékl pekl pil plakal plaval pletl pomohl poslal pral přál psal rozvedl se rozešel se řekl smál se snědl spal stál stal se ukázal ukradl umřel věděl vedl vezl vynesl vytřel vzal zabil začal zalil zametl zapomněl zval žil

boj se ber buď čti dostaň hraj chtěj jeď jez jdi klouzej kraď lži lij měj --myj najdi --obleč peč pij plač plav pleť pomoz pošli per přej piš rozveď se rozejdi se řekni směj se sněz spi stůj staň se ukaž ukradni umři --veď vez vynes vytři vezmi zabij začni zalij zameť zapomeň zvi žij

боятися брати бути читати отримати грати хотіти їхати їсти іти ковзати красти брехати лити мати могти мити найти -нути одягнути пекти пити плакати плавати плести допомогти послати прати бажати писати розлучитися розійтися сказати сміятися з’їсти спати стояти статися показати вкрасти померти знати вести везти винести витерти взяти вбити почати залити підмести забути звати, запрошувати жити

* Зірочкою позначено дієслова, що належать до типу e-дієвідмінювання в теперішньому часі, якому притаманні зміни в основі, напр.: číst: čtu, čteš, čte...

Příloha • Česky krok za krokem 1

211

Дієслова недоконаного/доконаного виду (вибраний список) infinitiv (imperfektivní forma/perfektivní forma)

інфінітив (недоконаний вид/доконаний вид)

brát*/vzít* číst*/přečíst* dávat/dát dělat/udělat dívat se/podívat se dostávat/dostat* hrát*/zahrát* jíst/sníst končit/skončit krást/ukrást* kupovat/koupit mýt*/umýt* nacházet/najít* oblékat/obléct* opravovat/opravit pamatovat si/zapamatovat* si péct*/upéct* pít*/vypít* platit/zaplatit pomáhat/pomoct* posílat/poslat* poslouchat/poslechnout* (si) potkávat/potkat prát*/vyprat* přát*/popřát* psát*/napsat* rozcházet se/rozejít* se rozvádět se/rozvést* se rušit/zrušit říkat/říct* smát* se/zasmát* se ukazovat/ukázat* uklízet/uklidit umírat/umřít* zabíjet/zabít* začínat/začít* zapomínat/zapomenout* zvát*/pozvat*

брати/взяти читати/прочитати давати/дати робити/зробити дивитися/подивитися отримувати/отримати грати/заграти їсти/з’їсти закінчувати/закінчити красти/вкрасти купувати/купити мити/помити знаходити/знайти одягати/одягти ремонтувати/відремонтувати пам’ятати/запам’ятати пекти/спекти пити/випити платити/заплатити помагати/помогти посилати/послати слухати/послухати зустрічати/зустріти прати/випрати бажати/побажати писати/написати розходитися/розійтися розлучатися/розлучитися скасовувати/скасувати говорити/сказати сміятися/засміятися показувати/показати прибирати/прибрати вмирати/вмерти вбивати/вбити починати/почати забувати/забути запрошувати/запросити

„Довгі“ (необумовлені) та „короткі“ (обумовлені) дієслова руху Зверніть увагу, що всі ці дієслова недоконаного виду. інфінітив

chodit – jít* jezdit – jet* běhat – běžet nosit – nést* vodit – vést* vozit – vézt*

ходити – іти їздити – їхати бігати – бігти носити – нести водити – вести возити – везти

212 Příloha • Česky krok za krokem 1

Напрямок × Розташування. Прислівники та прийменники зі значенням місця Напрямок

Розташування

Звідки?

Куди?

Де?

odtud звідти odtamtud звідти shora згори zdola знизу zprava справа zleva зліва zprostředka зсередини zepředu спереду zezadu ззаду odjinud з іншого місця z domova з дому

sem сюди tam туди nahoru нагору dolů вниз vpravo, doprava, napravo праворуч, направо vlevo, doleva, nalevo ліворуч, наліво doprostřed всередину dopředu вперед dozadu назад jinam в інше місце domů додому

tady тут tam там nahoře вгорі dole внизу vpravo, napravo праворуч, направо vlevo, nalevo ліворуч, наліво uprostřed всередині vpředu спереду vzadu ззаду jinde в іншому місці doma вдома

z+G

do + G

ve + L

ze školy зі школи

do školy до школи

ve škole у школі

z+G

na + A

na + L

z koncertu з концерту

na koncert на концерт

na koncertě на концерті

od + G

ke + D

u+G

od školy, od doktora від школи, від лікаря

ke škole, k doktorovi до школи, до лікаря

u školy, u doktora біля школи, у лікаря

nad, pod, před, za, mezi + A

nad, pod, před, za, mezi + I

УВАГА: Можливо, вам допоможуть запам’ятати прийменники напрямку та розташування ось такі слова-скорочення: z, do, v = zdov z, na, na = znana od, k, u = odku

po + L

po lese, po parku, po Evropě Прийменники z – do – v звичайно вживаємо у зв’язку із закритим або обмеженим простором, напр., з назвами континентів, більшості країн, міст, сіл, магазинів і будівель. Прийменники z – na – na звичайно вживаємо у зв’язку з відкритим або необмеженим простором та з поверхнею, але також для означення дій чи занять, деяких громадських установ, островів та півостровів (більш детальний список т.зв. na-слів див. на стор. 69). Прийменники od – k – u звичайно вживаємо на означення напрямку від одного місця до іншого (od – k), або ж тоді, коли знаходимося поза певним місцем (u). Тому ці прийменники зазвичай вживаємо і з назвами людей. Прийменники nad, pod, před, za та mezi вживаються: а) зі знахідним відмінком після дієіслів із значенням напрямку руху, напр.: Dám lampu nad stůl. Повішу лампу над столом. б) з орудним відмінком після дієслів, що означають розташування, напр.: Lampa je nad stolem. Лампа висить над столом. Прийменник po виражає рух у певному місці, напр.: Chodím po náměstí. Ходжу по площі. Cestuju po Evropě. Мандрую по Європі. Прийменники z, v, k, od, nad, pod та před мають також вокалізовані форми для полегшення вимови: ze, ve, ke, ode, nade, pode та přede.

Příloha • Česky krok za krokem 1

213

Lída Holá: Česky krok za krokem 1 (ukrajinská)