5

13. Німецькі приголосні ніколи не пом’якшуються: Gabi, Nina. 14. Подвоєні приголосні вимовляються як один звук: Anna [Pana], Benno [PbEnO]. 15. У двоскладових німецьких словах найчастіше наголошується перший склад: Ina [Pi:na], Nina [Pni:na]. 16. Буква Сс вживається зазвичай у буквосполученні ch, а окремо – переважно у словах іншомовного походження і читається як [ts] або [s] перед е, і або як [k] перед голосними а, о, u і приголосними l, r: Cola [Pko:la], Club [klUp], Cuba [Pku:ba]. 17. Звук [h] на початку слова або складу – це глухий звук, схожий на легкий шум видиху. Його не можна плутати з українським г або х: Hand [hant], hat [hat], aha [aPha:]. 18. Буквою Hh на письмі позначається приголосний г в українських іменах і географічних назвах: Oleh, Hnat, Hanna. 19. Після голосних буква Hh не читається, а вказує лише на довготу попереднього голосного: ihn [i:n], Hahn [ha:n]. 20. Звук [j] вимовляється подібно до українського й. Буква Jj вживається завжди у сполученні з голосними: ja, jo, je, ju, ji. 21. Звук [k] вимовляється з “придихом”: Kind [kInt], Karte [Pkart@]. 22. Звук [l] вимовляється м’якше, ніж український л, але твердіше, ніж ль: Lina [li:na], lila [li:la]. 23. Звук [p] вимовляється з “придихом”: Park, Punkt. 24. Звук [r] значно відрізняється від українського р. Він схожий на звук, що з’являється під час полоскання горла: Rand, Orden. У кінці слова він вимовляється дуже невиразно і нагадує щось середнє між [a] і [@]: der, er, oder. 25. Буква Ss перед голосними читається дзвінко, як українське з: Susi [Pzu:zi], satt [zat]. 26. Приголосний [t] вимовляється з так званим «придихом». Це особливо помітно перед наголошеним голосним: Tata, Tina. 27. Буква Qq вживається тільки у сполученні qu і читається подібно до українського буквосполучення кв: Quadrat, Aquarium. 28. Буква Vv вимовляється подібно до українського ф: Vater [Pfa:t@r], Vogel [Pfo:g@l], Volk [fOlk]. 29. В іншомовних словах буква Vv вимовляється як в: Vase [Pva:z@], Vokabel [voPka:b@l], Vitrine [vitPri:n@]. 134 einhundertvierunddreißig